Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 157/1546/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Надіслано для оприлюднення: 03.10.2023. Зареєстровано: 04.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.10.2023.
Дата набрання законної сили: 02.11.2023
Номер судового провадження: 1-кп/157/161/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023030000000064

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 157/1546/23
		Провадження №1-кп/157/161/23
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02 жовтня 2023 рокумісто Камінь-Каширський  
		          Камінь-Каширський районний суд Волинської області
		в складі: головуючого - судді                   ОСОБА_1 ,
		з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора                                                      ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого                                            ОСОБА_4 ,
		захисника                                                       ОСОБА_5 ,
		розглянувши    у    відкритому    підготовчому    судовому    засіданні кримінальне провадження №22023030000000064 від 09 травня 2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, непрацевлаштованого, особи з інвалідністю 3 групи, раніше не судимого,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України,
		                                                            встановив:
		ОСОБА_4 , будучи достовірно обізнаним, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки по здійсненню мобілізаційних заходів викликає широкий резонанс у суспільстві, у тому числі й серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, а в соціальних мережах виник посилений попит на поширення інформації про діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП), а тому, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки й бажаючи їх настання, переслідуючи власну уявну мету допомоги односельчанам та мешканцям Камінь-Каширського району в уникненні ними військового обов`язку й військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, всупереч обов`язку кожного громадянина України захищати свою державність та суверенітет, з хибних мотивів начебто порятунку в такий спосіб їхніх життів і здоров`я, протиставляючи власні нікчемні уявлення забезпечення начебто законних інтересів людей у противагу інтересам національної безпеки й оборони, перешкоджав законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань під час здійснення ними призову на військову службу в особливий період.
		Зокрема, в квітні 2021 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи в с. Сошичне Камінь-Каширського району Волинської області, використовуючи власний мобільний телефон марки «Samsung» та свій аккаунт з іменем « ОСОБА_6 » у месенджері «Viber», створив у ньому чат з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розміщений за мережевою адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 надалі адміністрував цей Viber-чат, виконуючи функції «Суперадміна» та організовуючи забезпечення постійного функціонування сервісів та публікацію інформації учасників у вказаній тематичній інформаційній спільноті, наповнення контентом - інформаційними повідомленнями відповідної тематики, що надало змогу залучити до їх діяльності якомога більшу кількість учасників.
		За особистого спонукання ОСОБА_4 до спілкування в групі, об`єднаних спільними інтересами і зацікавлених у спілкуванні на певну тему людей, зазначений чат/спільнота в месенджері «Viber» тривалий час з моменту його створення виконував функції збору, консолідації й трансляції повідомлень з відомостями про місця і час проведення відповідних заходів на території Сошичненської сільської територіальної громади підрозділами та службами поліції, а в подальшому, з часу введення воєнного стану та оголошення про проведення мобілізаційних заходів, про пересування певною територією представників ТЦК та СП та відповідно поширювані в чаті відомості діяли  на  користь  осіб,  які  мали  намір  ухилитися  від  дотримання  правил дорожнього руху, виконання своїх обов`язків із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України під час мобілізації в особливий період.
		Так, починаючи з 22.12.2022, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_4 , перебуваючи в с. Сошичне Камінь-Каширського району Волинської області, з використанням указаного вище мобільного телефону, зі встановленим  у  ньому  додатком  мессенджера  «Viber»  з  власним  аккаунтом « ОСОБА_6 », будучи адміністратором Viber-чату « ІНФОРМАЦІЯ_2 », забезпечував особисто  та  заохочував  до  цього  інших  учасників  групи/чату  розміщення  у  чаті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » повідомлень про місця фактичного здійснення працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 заходів оповіщення та призову громадян: на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку), чим створював передумови для того, щоб особи з числа громадян України, ознайомившись з даною інформацією в чаті, могли уникнути зустрічі з військовослужбовцями ТЦК та СП та відповідно їхнього призову на військову службу.
		Діючи у такий спосіб, ОСОБА_4 чітко знав та усвідомлював, що систематичне розміщення в указаній вище спільноті інформації про вручення повісток військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою уникнення громадянами України призову на військову службу перешкоджає законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді перешкоджання законній діяльності указаного вище військового формування щодо забезпечення комплектування особовим складом Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період з метою підриву обороноздатності України в умовах воєнного стану й бажав їх настання, оскільки цілеспрямоване поширення серед громадян України, які підлягають військовому обліку, призову, відомостей, зокрема в соціальних мережах через Інтернет, про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів військовослужбовцями ТЦК та СП перешкоджає їх законній діяльності, визначеній статтями 1, 14, 33, 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки створює штучні перепони для встановлення мобілізаційного ресурсу держави, укомплектування   ЗСУ   та   інших   військових   формувань   у   відповідності   до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
		Такі дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 114-1 КК України, як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
		Під час досудового розслідування 11 серпня 2023 року між прокурором - начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 , який на підставі ст. 37 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні №2202303000000064, та підозрюваним ОСОБА_4 у присутності його захисника ОСОБА_5 було укладено угоду про визнання винуватості, що відповідає вимогам  ст.  472  КПК  України,  за  умовами  якої  ОСОБА_4   беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України. Сторони  дійшли   згоди   щодо   правової   кваліфікації   дій   ОСОБА_4    за   ч.   1 ст. 114-1 КК України, істотних для цього кримінального провадження обставин. Сторонами також узгоджено міру покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 , у виді позбавлення волі на строк 5 років зі звільненням від відбування призначеного покарання на підставі статті 75 КК України та призначенням іспитового строку.
		В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
		У підготовчому судовому засіданні сторони кримінального провадження, кожен зокрема, просили суд затвердити угоду про визнання винуватості.
		Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.
		Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має  право  прийняти  рішення  про  затвердження  угоди  або  відмовити  в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження     досудового     розслідування     в     порядку,     передбаченому статтями 468-475 КПК України.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно з частинами 2, 4, 5 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди. Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який  момент  після  повідомлення  особі  про  підозру  до  виходу  суду  до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
		Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального  правопорушення,  передбаченого  ч.  1  ст.  114-1  КК  України,  яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином.
		Угоду  про  визнання  винуватості  укладено  після  повідомлення ОСОБА_4 про  підозру,  узгоджена  сторонами   міра   покарання,   передбачена   санкцією   ч.   1 ст.  114-1  КК  України,  зміст  угоди  про  визнання  винуватості  відповідає  вимогам ст. 472 КПК України та її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
		При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом.
		Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком  застосування  насильства,  примусу,  погроз  або  наслідком  обіцянок  чи дії  будь-яких  інших  обставин,  ніж  ті,  що  передбачені  в  угоді,  обвинувачений ОСОБА_4   цілком  розуміє  положення  ч.  4  ст.  474  КПК  України,  а  також усвідомлює  наслідки  невиконання  угоди  про  визнання  винуватості  відповідно  до ст. 476 КПК України.
		Також судом встановлено, що умови цієї угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
		Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між начальником відділу нагляду за додержанням законів  регіональним  органом  безпеки  Волинської  обласної  прокуратури ОСОБА_3 з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_4 з іншої й призначення  останньому  узгодженої  сторонами  міри  покарання  у  виді позбавлення  волі,  від  відбування  якого  обвинуваченого  слід  звільнити на підставі ст. 75 КК України з випробуванням та встановленням іспитового строку з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		Долю речового доказу суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України. 
		У відповідності до норм ч. 4 ст. 174 КПК України суд скасовує арешт майна, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 червня 2023 року.
		Керуючись статтями 314, 374, 474, 475 КПК України, суд
		ухвалив:
		Затвердити  угоду  про  визнання  винуватості  від  11  серпня  2023  року, укладену між начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 з однієї сторони та підозрюваним ОСОБА_4 з іншої в кримінальному провадженні №22023030000000064 від 09 травня 2023 року.
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		На  підставі  статті  75  КК  України  із  застосуванням  ст.  76  КК  України ОСОБА_4   від  відбування  призначеного  покарання  у  виді позбавлення волі звільнити з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Речовий доказ: мобільний телефон марки «Samsung» IMEI: НОМЕР_1 IMEI: НОМЕР_2 з номером сім-карти мобільного оператора «Vodafone» НОМЕР_3 повернути власнику ОСОБА_4 .
		Арешт, накладений на тимчасово вилучене майно згідно з ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 червня 2023 року, скасувати.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Волинського  апеляційного  суду  через  Камінь-Каширський  районний  суд Волинської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		 
		Головуючий:   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...