Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-1623 (2006) : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано судом: 04.10.2023. Зареєстровано: 04.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 05.10.2023.
Дата набрання законної сили: 04.10.2023
Номер судового провадження: 22-ц/803/8726/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/8726/23 Справа № 2-1623 (2006)   Суддя у 1-й інстанції - Бондар Я.М. Суддя у 2-й інстанції - Тимченко О. О.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		УХВАЛА 
		про залишення апеляційної скарги без руху
		 
		04 жовтня 2023 року                                м.Кривий Ріг
		 
		Дніпровський апеляційний суд у складі судді Тимченко О.О., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Довгаль Сергій Володимирович, на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2006 року по цивільній справі № 2-1623/2006 за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2006 року позовну заяву ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Саксаганської районної ради м. Кривого Рогу про визнання факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно задоволено у повному обсязі. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 2/8 частин квартири АДРЕСА_1 .
		До Дніпровського апеляційного суду 06 вересня 2023 року звернувся ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Довгаль Сергій Володимирович, з апеляційною скаргою на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2006 року по цивільній справі №2-1623/2006 за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування. Просив поновити ОСОБА_1 строк для подання апеляційної скарги та прийняти її до розгляду, оскільки про вказане рішення йому стало відомо лише 05 червня 2023 року, залучити до участі у справі правонаступника позивача  ОСОБА_3 , скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні його позову.
		Апеляційне провадження не може бути відкрито, оскільки, згідно ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або, якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними, залишається без руху.
		Відповідно до ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
		Відповідно до пункту 13 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
		Відповідно до ст. 223 ЦПК України в редакції, яка була чинною на день ухвалення оскарженого рішення, були передбачені такі правили набрання рішенням суду законної сили: рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Норми ч.ч. 1, 3 ст. 294 ЦПК України в редакції, яка була чинною на день ухвалення оскарженого рішення, передбачали наступні строки апеляційного оскарження: заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
		Згідно ч. 4 ст. 297 ЦПК України в редакції, яка була чинною на день ухвалення оскарженого рішення, також передбачала, що апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
		Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (частина перша статті 72 ЦПК України у редакції, чинній на момент ухвалення рішення суду першої інстанції; частина перша статті 126 чинної редакції ЦПК України).
		ЦПК України, зокрема стаття 297, у редакції, чинній на момент ухвалення рішення суду першої інстанції, не встановлював для осіб приватного права преклюзивний строк для подачі апеляційної скарги.
		Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України, у редакції чинній на теперішній час, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Згідно з ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
		Відповідно до положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, згідно з якою кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.
		Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
		Судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, які беруть участь у справі. Поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду без доведеності поважності причин його пропуску не забезпечить рівноваги між інтересами сторін та правової визначеності у цивільних відносинах, які є складовими принципу верховенства права, проголошеного ст. 8 Конституції України.
		Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
		Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
		Норми цивільного процесуального закону не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
		Водночас право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком цієї особи добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (§ 35 рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
		Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»).
		Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначена конвенційна норма зобов`язує щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи.
		ЄСПЛ зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (рішення у справі «Воловік проти України» заява № 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі «Перетяка та Шереметьев проти України», заяви № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
		Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (§ 42 рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» № 3236/03).
		З оглядуна те,що апеляційнаскарга ОСОБА_1 надійшла досуду увересні 2023року,тобто зіспливом більшніж шістнадцятьроків післяухвалення рішення,яке набралозаконної силита небуло оскаржене; за відсутності обгрунтованих обставин через які скаржник не мав можливості своєчасно звернутися до суду, в апеляційній скарзі не зазначено. Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію скаржником своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення всіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасне подання апеляційної скарги, скаржник не надав.
		Враховуючи вищевикладене, подану апеляційну скаргу необхідно залишити без руху та надати апелянту строк для звернення до суду із клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду, із наданням доказів наявності поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку..
		Керуючись ч. 3 ст. 357 ЦПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 червня 2006 року по цивільній справі № 2-1623/2006 залишити без руху.
		Надати ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , строк на звернення до суду апеляційної інстанції з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням обставин через які скаржником порушено строк на подання апеляційної скарги  десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
		Роз`яснити ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , що у випадку невиконання даної ухвали в названий строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнанні неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження, і апеляційна скарга буде повернута.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя Дніпровського
		апеляційного суду                            О.О. Тимченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...