Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 340/3868/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 04.10.2023. Зареєстровано: 05.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.10.2023.
Дата набрання законної сили: 03.10.2023
Номер судового провадження: 852/12971/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		03 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 340/3868/23
		Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: 
		головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
		суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., 
		за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури
		на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року (суддя Хилько Л.І.) у справі №340/3868/23 за позовом керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області до Державної комісії України по запасах корисних копалин, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна служба геології та надр України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліра Майн Мінералз", про визнання дій протиправними та скасування протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, -
		 
		в с т а н о в и В:
		 
		Прокурор звернувся з позовом до суду в якому просив: визнати протиправним та скасувати протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України №4787-ДСК від 22.05.2019.
		Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 відкрито провадження у справі.
		06.07.2023 до суду засобами поштового зв`язку надійшло клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском прокурором строку звернення до суду, встановленого ст.122 КАС України.
		Згідно вказаного клопотання про наявність оскаржуваного протоколу прокурор був обізнаний ще в 2020 році.
		Прокурор подав до суду заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, яке фактично вмотивоване тим, що наявність підстав для представництва інтересів держави прокурором було встановлено лише 20.04.2023. Також, оскільки спірний протокол від 22.05.2019 мав гриф "Для службового користування", прокурор не мав можливості раніше ознайомитись із ним через загальнодоступні джерела інформації та визначити наявність відповідних порушень.
		Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року адміністративний позов залишено без розгляду.
		Підставою для залишення позову без розгляду стали висновки суду першої інстанції про пропуск позивачем строку звернення з позовом до суду, який визначений ч.2 ст.122 КАС України.
		Судове рішення фактично мотивовано тим, що про наявність оскаржуваного протоколу, який в подальшому став підставою для видання ТОВ "Ліра Майн Мінералз" спеціального дозволу на користування надрами, прокурору було відомо щонайменше з 2020 
		року, оскільки листом Держгеонадр від 10.02.2020 було про це повідомлено прокурора на його запит щодо обставин видачі ТОВ "Ліра Майн Мінералз" спеціального дозволу на користування надрами від 20.09.2019.
		Не погодившись з ухвалою суду, прокурор звернувся з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду про залишення позову без розгляду скасувати, а справу направити до суду для продовження розгляду. За позицією прокурора судом першої інстанції не правильно визначено дату, з якої почався перебіг строку звернення з позовом до суду. Прокурор вказує на те, що підстави звернення прокурора з позовом до суду не пов`язані з самим фактом видачі спеціального дозволу на користування надрами чи з датою прийняття (затвердження) спірного протоколу. Такі підстави, як зазначає прокурор, виникли лише після встановлення відомостей, що можуть свідчити про можливі порушення інтересів держави. Зазначені відомості, як вказує прокурор, ним було отримано лише 20.04.2023, а отже з вказаною датою, у спірному випадку, закон пов`язує початок перебігу строку звернення з позовом до суду.
		У відзивах на апеляційну скаргу відповідач та треті особи просять ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з огляду на її законність та обгрунтованість.
		Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
		Відповідно до ч.3 ст.53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
		Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
		Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Тобто, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
		Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
		Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст..17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав ( наприклад, справа «Стаббігс та інш. Проти Великобританії» рішення від 22.10.1996р., «Девеер проти Бельгії» рішення від 27.02.1980р.).
		Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
		Частиною 2 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
		Отже, перебіг строку звернення до суду із позовом, у випадках звернення з позовом суб`єкта владних повноважень, розпочинається з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.
		У відповідності до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратури» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
		Згідно із ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
		Виходячи з положень наведених норм права, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією прокурора суть якої зводиться до того, що у випадку звернення прокурора із позовом в інтересах держави, положення частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень слід застосовувати з урахуванням вимог частини третьої та четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», які вимагають від прокурора обгрунтування обставин та підстав звернення з позовом до суду.
		У спірному випадку прокурор, обгрунтовуючи підстави звернення з позовом до суду, посилається на те, що з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суду, Кропивницькою окружною прокуратурою 23.03.2023 за №51-78-2484 вих-23 зроблено запит до Державної служби геології та надр України щодо отриманих ТОВ «Ліра Майн Мінералз» спеціальних дозволів на користування надрами на момент проведення апробації запасів. Прокурор зазначав, що відповідно до наданого Держгеонадра України листа з додатками, який надійшов до прокуратури 20.04.2023, прокурором встановлено факт відсутності у ТОВ «Ліра Майн Мінералз» на момент прийняття оскаржуваного рішення (протоколу) іншого спеціального дозволу на користування надрами.
		Саме з відсутністю, на момент прийняття оскаржуваного рішення (протоколу), у ТОВ «Ліра Майн Мінералз» спеціального дозволу на користування надрами, прокурор пов`язував неправомірність протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України №4787-ДСК від 22.05.2019. І саме такі підстави заявленого позову визначено прокурором.
		Таким чином, визначальним при вирішенні питання щодо дотримання прокурором строку звернення з позовом до суду, є встановлення обставин, які свідчать про те, коли прокурор був обізнаний чи повинен був бути обізнаний про те, що у ТОВ «Ліра Майн Мінералз» на момент прийняття оскаржуваного рішення (протоколу) не було іншого спеціального дозволу на користування надрами.
		Встановлені обставини справи, які підтвердженні матеріалами справи, свідчать про те, що прокуратурою Кіровоградської області було сформовано та направлено на адресу Державної служби геології та надр України запит №05/1-72вих-20 від 27.01.2020, в якому просила проінформувати з долученням належно завірених копій документів, в т.ч. щодо обставин видачі ТОВ "Ліра Майн Мінералз" спеціального дозволу на користування надрами № 6371 від 20.09.2019 (т.2 а.с.36-38).
		Держгеонадра листом №1975/01/08-20 від 10.02.2020 повідомило прокуратуру Кіровоградської області, що Протоколом ДКЗ від 22.05.2019 № 4787-ДСК апробовано балансові запаси та ресурси золота Клинцівського родовища. Протокол засідання Робочої групи Держгеонадр з розгляду ротоколів Державної комісії України по запасах корисних копалин від 31.05.2019 №132-дск схвалено протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин від 22.05.2019 №4787-ДСК із апробованими запасами і ресурсами золота Клинцівського родовища станом на 01.01.2019 (т.2 а.с.39-40).
		Тобто, починаючи з лютого 2020 року прокурору було відомо про наявність Протоколу ДКЗ від 22.05.2019 № 4787-ДСК із апробованими запасами і ресурсами золота Клинцівського родовища станом на 01.01.2019.
		При цьому, слід звернути увагу на те, що у своєму запиті №05/1-72вих-20 від 27.01.2020 прокуратура вимагала проінформувати чи надавався ТОВ «Ліра Майн Мінералз» для цих цілей (цілей видачі спеціального дозволу на користування надрами №6371 від 20.09.2019) спеціальний дозвіл на геологічне вивчення надр. Не дивлячись на те, що у своїй відповіді від 10.02.2020 Державна служба геології на надр України не повідомила прокурора про вказані обставини, прокурором, до 10.09.2021, не вживалося будь-яких заходів щодо отримання повної інформації стосовно свого запиту.
		10.09.2021 Кропивницькою окружною прокуратурою сформовано та направлено на адресу Державної служби геології на надр України запит №12.51-78-4763вих-21, в якому просила Держгеонадра проінформувати про підстави надання ТОВ "Ліра Майн Мінералз" спеціального дозволу на користування надрами від 20.09.2019 року № 6371 поза аукціоном із надання копій підтверджуючих документів. При цьому, як вбачається зі змісту цього запиту, відповідно до інформації Офісу Генерального прокурора вказаний спеціальний дозвіл на користування надрами надано поза аукціоном за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки (т.2 а.с.41-43).
		Тобто, зі змісту вказаного запиту вбачається, що прокурор був обізнаний про те, що ТОВ «Ліра Майн Мінералз» було видано спеціальний дозвіл на користування надрами №6371 від 20.09.2019 без наявності у вказаного Товариства спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки.
		Держгеонадра листом №19507/01/06-21 від 04.11.2021 на запит №12.51-78-4763вих-21 було надано документи стосовно діяльності ТОВ "Ліра Майн Мінералз" (т.2 а.с.44-45).
		Таким чином, встановлені обставини справи, які підтвердженні матеріалами справи, свідчать про те, що принаймні на час формування запиту від 10.09.2021 прокурор був обізнаний про ті обставини, які визначені ним як підстави заявленого позову. 
		З цього приводу суд першої інстанції правильно зазначив те, що керівник Кропивницької окружної прокуратури, володіючи інформацією ще з 2021 щодо отримання ТОВ "Ліра Майн Мінералз" спеціального дозволу на користування надрами № 6371 від 20.09.2019 без проведення аукціону за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, не був позбавлений можливості подавати відповідні запити до державних органів, зокрема Держгеонадра та Державної комісії України по запасах корисних копалин, у тому числі щодо оскаржуваного протоколу ДКЗ, раніше ніж майже через 4 роки після отримання ТОВ "Ліра Майн Мінералз" спеціального дозволу на користування надрами.
		Отже, з огляду на встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про пропуск прокурором строку звернення з позовом до суду, який визначений ч.2 ст.122 КАС України та з огляду на відсутність підстав для поновлення такого строку, правильно зазначив про наявність підстав для залишення позову без розгляду з підстав, передбачених ч.4 ст.123 КАС України.
		Стосовно посилань прокурора в апеляційній скарзі про не вирішення судом першої інстанції питання про прийняття до розгляду заяви про зміну предмета позову, шляхом доповнення додатковою вимогою про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами №6371 від 20.09.2019, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що зазначені прокурором обставини, по-перше, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції щодо вирішеного питання про дотримання прокурором строків звернення з позовом до суду. По-друге, вирішення питання про зміну предмету позову можливо б було за умови розгляду судом справи, а не у випадку залишення позову без розгляду.
		Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обгрунтованою, як того вимагає ст.242 КАС України, у зв`язку з чим підстав для її скасування не існує.
		На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.316, ст.ст. 321, 322, 325 КАС України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року у справі №340/3868/23  без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у строки, передбачені ст.329 КАС України.
		 
		Вступну та резолютивну частини проголошено 03.10.2023
		Повне судове рішення складено 04.10.2023
		 
		Головуючий - суддяЯ.В. Семененко 
		 
		 суддяН.А. Бишевська 
		 
		 суддяІ.Ю. Добродняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...