Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/7118/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 04.10.2023. Зареєстровано: 05.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 06.10.2023.
Дата набрання законної сили: 03.11.2023
Номер судового провадження: 1-кп/461/663/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023140000000270

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		461/7118/23
		1-кп/461/663/23
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		04.10.2023 року                                            місто Львів 
		Галицький районний суду м. Львова у складі колегії суддів: 
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		сторін кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		захисника ОСОБА_7 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції в залі суду в місті Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька, українця, громадянина України, раніше несудимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 Кримінального кодексу України,
		встановив:
		 
		ОСОБА_6 , будучи громадянином України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, перебуваючи на тимчасово окупованій території у м. Донецьку та беручи з 17.10.2022 участь в діяльності незаконного збройного формування «Народної міліції» терористичної організації «ДНР», на підставі наказів військового командування збройних сил російської федерації у межах загального плану захоплення території України у складі збройних сил російської федерації, керуючись ідеологічним мотивом, маючи на меті завдати шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, виконував завдання, пов`язані із веденням бойових дій проти Збройних Сил України, а також застосовував стрілецьку зброю (АК-74) та виконував обов`язки із забезпечення різних видів та форм бою.
		У такий спосіб ОСОБА_6 , ігноруючи свій громадянський обов`язок, передбачений Конституцією України, щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, діючи добровільно з усвідомленням негативних наслідків своїх дій та на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, 17.10.2022, перебуваючи у м. Донецьку, перейшов на бік ворога в умовах воєнного стану, чим вчинив державну зраду.
		Крім того, ОСОБА_6 , будучи громадянином України, пройшовши повноцінну військову підготовку у збройних підрозділах російської федерації, у ході якої набув навичок користування стрілецькою зброєю, опанував тактику ведення бою, здійснення штурму, наступу та відступу, з метою забезпечення бойових дій рф проти України, діючи умисно, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, керуючись ідеологічним мотивом, з 21.10.2022 до 28.05.2023, в умовах воєнного стану, перебуваючи на окупованій військовими формуваннями російської федерації території Донецької області (с. Піски Покровського району, м. Бахмут на його околиці) надавав іноземній державі  російській федерації та її представникам  військовослужбовцям збройних сил російської федерації та контрольованих нею представникам терористичної організації «ДНР» допомогу у проведенні підривної діяльності проти України, виконуючи завдання, пов`язані із веденням бойових дій проти Збройних Сил України, та обов`язки із забезпечення різних видів та форм бою, чим вчинив державну зраду.
		Крім цього, громадянин України ОСОБА_6 , достовірно знаючи про розпочату 24.02.2022 військовослужбовцями збройних сил рф повномасштабну військову агресію проти України, яка супроводжувалась незаконним вторгненням на територію України, збройним нападом та окупацією частини території України, що продовжується по цей час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків, а також безпосередню участь у збройній агресії терористичної організації «ДНР», умисно брав участь у діяльності указаної терористичної організації.
		ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи, що діяльність терористичної організації «ДНР» та її підрозділів є незаконною, спрямована на зміну меж території України, призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, з ідеологічних мотивів, 17.10.2022, перебуваючи на тимчасово окупованій території у м. Донецьку, добровільно прибув до пункту збору мобілізованих терористичної організації «ДНР» у м. Донецьку, вступив до її лав, отримав військове обмундирування, стрілецьку зброю і боєприпаси до неї, та з цього часу до 28.05.2023 брав участь у діяльності вказаної терористичної організації, виконуючи завдання, пов`язані із веденням бойових дій проти Збройних Сил України та забезпеченням різних видів та форм бою.
		Також, ОСОБА_6 , будучи громадянином України, достовірно знаючи з розповсюджених повідомлень у засобах масової інформації та мережі Інтернет про проведення на території Донецької області України антитерористичної операції проти терористичної організації «ДНР», усвідомлюючи, що діяльність даної терористичної організації та її підрозділів є незаконною, спрямована на зміну меж території України, призводить до загибелі людей, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, діючи умисно, з ідеологічних мотивів, 17.10.2022, перебуваючи на тимчасово окупованій території у м. Донецьку, добровільно прибув до пункту збору мобілізованих терористичної організації «ДНР» у м. Донецьку, де вступив до її лав у складі не передбаченого законом збройного формування  1 відділення 1 стрілецької роти (в/ч НОМЕР_1 ) незаконного збройного формування «Народної міліції» терористичної організації «ДНР», та з цього часу до 28.05.2023 брав участь у діяльності вказаного не передбаченого законом збройного формування терористичної організації.
		При цьому, ОСОБА_6 , вступаючи до вказаного не передбаченого законом збройного формування терористичної організації «ДНР», був достовірно обізнаний, що воно належить до збройних формувань, а саме має організаційну структуру військового типу (поділяється на структурні підрозділи (групи, пости) з визначенням особового складу кожного з них, які носять формений одяг військового типу), характеризується наявністю єдиноначальності та субординації (невстановленими органами досудового розслідування особами здійснюється єдине керівництво зазначеними збройними формуваннями), використанням знаків розрізнення (нарукавних шевронів та інших предметів), має воєнізований характер завдань та методів здійснення з використанням вогнепальної зброї та військової техніки збройного опору підрозділам Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних у протистоянні збройній агресії російської федерації та керованих нею терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», та ставить перед собою специфічні завдання.
		Крім того, ОСОБА_6 усвідомлював, що зазначене незаконне збройне формування терористичної організації «ДНР» не належить до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу безпеки України», «Про Національну поліцію», «Про Державну прикордонну службу України», «Про Національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими визначено створення та функціонування збройних формувань України.
		ОСОБА_6 , беручи участь у вищевказаному не передбаченому законом збройному формуванні, відповідно до покладених на нього завдань, із закріпленою стрілецькою зброю (АК-74) та боєкомплектом до неї, керуючись статутами збройних сил російської федерації та терористичної організації «ДНР», у період часу з 21.10.2022 до 28.05.2023 виконував обов`язки «стрільця» у різних видах бою та формах його забезпечення проти Збройних Сил України, а також забезпечував безпеку місць перебування збройних сил російської федерації та терористичної організації «ДНР» на територіях Донецької області, які ними захоплені та окуповані під час збройної агресії.
		Злочинна діяльність ОСОБА_6 припинена 28.05.2023 військовослужбовцями Збройних Сил України під час бойових дій, неподалік м. Бахмута Донецької області, де останнього захоплено у полон.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у інкримінованих йому злочинах визнав повністю. Надав покази, які в повній мірі відповідають фабулі обвинувачення та вищенаведеним встановленим судом обставинам. Вказав, що у обвинувальному акті вірно відображені обставини вчинення ним інкримінованих злочинів. Зокрема, обвинувачений вказав, що дійсно він, будучи громадянином України, перебуваючи на тимчасово окупованій території у м. Донецьку та беручи з 17.10.2022 участь у діяльності незаконного збройного формування «Народної міліції» терористичної організації «ДНР», виконував завдання, пов`язані із веденням бойових дій проти Збройних Сил України, а також застосовував стрілецьку зброю (АК-74) та виконував обов`язки із забезпечення різних видів та форм бою. Пояснив, що події відбувались у період часу, у спосіб, за обставин, які зазначені в обвинувальному акті. Мотиви і мета вчинення ним злочинів, а також спосіб вчинення злочинів у обвинувальному акті відображені вірно.
		У вчиненому розкаюється, засуджує свою поведінку, покази суду надає добровільно. 
		Оцінюючи покази обвинуваченого ОСОБА_6 , суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони є послідовними, об`єктивно і повно відображають обставини вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, надані обвинуваченим безпосередньо у судовому засіданні, в присутності захисника, підстав для самообмови або обставин які ставлять під сумнів добровільність позиції обвинуваченого, судом не встановлено.
		Крім того, вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведена наступними доказами.
		Протоколом про проведення пред`явлення для впізнання від 25.07.2023, згідно якого свідок ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_6 , як особу з якою він зустрівся під час розподілу бойових завдань неподалік м. Мар`їнка Донецької області.
		Протоколом огляду від 11.08.2023, згідно якого було проведено огляд електронних публікацій розміщених на ресурсах Всесвітньої мережі Інтернет, персональні сторінки у різного роду соціальних мережах в частині, що стосується ОСОБА_9 . В ході огляду виявлено фотознімки ОСОБА_9 у військовій формі із зброєю. 
		Справою військовополоненого ОСОБА_9 , яка містить документи, що засвідчують особу обвинуваченого, надання йому статусу військовополоненого та відомості про обставини потрапляння у полон. 
		Оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив:
		- державну зраду  діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, а саме перехід на бік ворога та надання іноземній державі та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК України;
		-участь у терористичній організації, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 258-3 КК України;
		-участь в діяльності не передбачених законом збройних формувань, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 260 КК України.
		В ході судового розгляду судом детально проаналізовано поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 після вчинення злочинів, наслідки суспільно-небезпечного діяння останнього, особу обвинуваченого, його спосіб життя, ймовірність вчинення ним нових злочинів, зважено на усі обставини кримінального провадження в їх сукупності. 
		Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує положення ст. 65 КК України, відповідно до яких, суд призначає покарання:
		1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті)Особливої частиницього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбаченихчастиною другоюстатті 53 цього Кодексу;
		2) відповідно до положеньЗагальної частиницього Кодексу;
		3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Також, суд враховує, що згідно зі статтями 50, 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.
		Отже, суд виходить з того, що положення Кримінального кодексу України наділяють його правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Названа функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї з альтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіх конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.
		Таким чином, обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд бере до уваги характер та тяжкість вчинених ним злочинів, форму вини, спосіб вчинення злочинів, стадію злочинів, конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, відношення обвинуваченого до скоєного.
		Також, суд враховує фактичні обставини справи і тяжкість заподіяних злочинами наслідків, дані про особу обвинуваченого, який раніше несудимий. 
		Пом`якшуючими покарання ОСОБА_6 обставинами суд визнає сприяння розкриттю злочину та розкаяння у вчиненому. Так, зокрема в ході судового розгляду обвинувачений надав в судовому засіданні визнавальні покази та засудив свою протиправну поведінку у присутності учасників процесу, добровільно повідомив суду та органу досудового розслідування про обставини вчинення ним злочинів.
		Обставиною, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_6 , за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3 та ч. 2 ст. 260 КК України, є вчинення цих злочинів з використанням умов воєнного стану.
		Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст.ст. 50, 65 КК України, метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України, завдань Закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.
		При цьому,суд враховуєположення ч.ч.1,2ст.50КК України,згідно яких,покарання єзаходом примусу,що застосовуєтьсявід іменідержави завироком судудо особи,визнаної винноюу вчиненнікримінального правопорушення,і полягаєв передбаченомузаконом обмеженніправ ісвобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Визначаючи вид та розмір покарання, суд також, виходить з того, що каральна функція, тобто акт покарання від імені держави, як засіб запобігання нових правопорушень, що є уособленням негативної реакції держави на скоєне правопорушення, не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільше сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства. 
		Отже, покарання має бути співмірним злочину, що передбачає врахування способу й об`єкту посягання, тяжкості його наслідків і потенційної суспільної небезпеки особи. Така домірність є необхідним проявом справедливості кримінальної відповідальності.
		Беручи до уваги вказані обставини, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкцій статей, за якими кваліфіковано його дії.
		Враховуючи усі обставини даної справи, відповідно до правил ст. 70 КК України, на думку суду, при визначенні остаточного покарання, слід застосувати спосіб поглинення менш суворого покарання більш суворим. 
		Дискреційні повноваження суду - це можливість діяти за власним розсудом, у межах закону, можливість застосовувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
		Отже, при призначенні покарання обвинуваченому, суд застосовує судову дискрецію (судовий розсуд), тобто поняття яке у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольовою владною діяльністю суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. 
		За висновком суду, таке покарання для засудженого відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності. Таке покарання, також перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.
		Речові докази та судові витрати по справі відсутні.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, 
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 Кримінального кодексу Українита призначити йому покарання: 
		- за ч. 2 ст.111 Кримінального кодексу України - 15 (п`ятнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією майна;
		- за ч. 1 ст. 258-3 Кримінального кодексу України- 13 (тринадцять) років позбавлення волі з конфіскацією майна;
		- за ч. 2 ст. 260 Кримінального кодексу України - 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Згідно ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання  15 (п`ятнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Початок строку відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_6 рахувати з 28.05.2023.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1 
		 
		Судді ОСОБА_2 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...