Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 504/1762/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння, боєприпасів в Україну, рух, переміщення або розміщення ЗСУ чи інших утворених відповідно до ЗУ військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Надіслано для оприлюднення: 05.10.2023. Зареєстровано: 06.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 10.10.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/504/586/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023160000000161

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 504/1762/23
		Номер провадження 1-кп/504/586/23
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		05.10.2023 року смт.Доброслав
		 
		Комінтернівський районний суд Одеської області 
		у складі головуючого судді ОСОБА_1 ;
		з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ; прокурорів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 розглянувши в судовому засіданні в залі суду в смт. Доброслав обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №22023160000000161 від 25.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Фонтанка Одеської області, громадянина України, українця за національністю, який зареєстрований та проживаює за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України,- 
		ВСТАНОВИВ:
		Громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлював та достовірно знав, про введення правого режиму воєнного стану на всій території України, а також про введену органами державної влади заборони, щодо збору та передачі даних про розміщення сил та засобів ЗС України. 20.02.2023, у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, направлений на збір та поширення інформації про розташування ЗС України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, при тому, що дана інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану.
		20.02.2023, точний час судом не встановлено, ОСОБА_5 , під час перебування в Одеській області, за допомогою свого особистого мобільного телефону «Redmi Note 11», з ІМЕІ1: НОМЕР_1 та ІМЕІ2: НОМЕР_2 , в якому використовуються номери мобільних телефонів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , здійснив фіксацію/відеозапис з пересуванням/переміщенням, рухом та розташуванням колони військової техніки Збройних Сил України, яка рухалась ІНФОРМАЦІЯ_5 .
		У подальшому, з метою реалізації вищевказаного злочинного умислу, ОСОБА_5 , 20.02.2023 приблизно о 16 год. 08 хв., під час перебування в Одеській області, використовуючи свій особистий мобільний телефон «Redmi Note 11», з ІМЕІ1: НОМЕР_1 та ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з прив`язаними до нього номерами мобільних телефонів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , здійснив пересилання/поширення інформації, про місце пересування/переміщення, рух та розташування колони військової техніки Збройних Сил України, яка рухалась з ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянину України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (який записаний у телефонній книзі, як « ОСОБА_9 », за номером мобільного телефону НОМЕР_5 ), за допомогою текстових повідомлень із закріпленим вищевказаним відеозаписом. Зокрема, ОСОБА_5 надіслав відзнятий ним відеозапис з пересуванням/переміщенням, рухом та розташуванням колони військової техніки Збройних Сил України з наступним описанням/приписом, а саме: « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
		20.02.2023 рухалась колона військової техніки ІНФОРМАЦІЯ_6 , за маршрутом з в.ч. НОМЕР_6 та у зворотному напрямку.
		Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 114-2 КК України, а саме- поширення інформації про переміщення, рух та розташування Збройних Сил України, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану. 
		В судовому засіданні, на стадії пред`явлення обвинувачення, ОСОБА_5 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав, від надання показань відмовився. В подальшому, позицію змінив, повідомив суд, що визнає вину у вчиненому кримінальному правопорушенні частково, виявив бажання надавати суду показання. Обвинувачений повідомив суд, що 20.02.2023 року, він вийшов із собакою на прогулянку, пройшовши до кінця села, він зайшов в посадку, коли вийшов з посадки, побачив, як рухається невідомий йому автотранспорт. На вказаному автотранспорті були відсутні будь-які розпізнавальні знаки, які б свідчили його приналежність до українського. Автотранспорт начебто був військовим. Це була спеціальна, колісна, великогабаритна техніка, зеленого кольору, яка рухалася в колоні. Рухалось близько трьох одиниць техніки. Обвинувачений не обізнаний в характеристиках цієї техніки, які були схожі між собою. Злякавшись, оскільки ця ситуація була надзвичайною, він здійснив відеозйомку, цих транспортних засобів на свій мобільний телефон. Під впливом емоцій, згадавши, які події відбувалися в Україні біля м. Києва, він поділився відзнятим відео, в особистій переписці, в месенджері «Телеграм», зі своїм сусідом ОСОБА_9 . Будь-кому іншому відзняте відео не відправляв, в соціальних мережах не поширював. Вказане супроводжувалося текстовим повідомленням, оскільки він думав, що рух здійснює ворожа техніка. Після вказаного, обвинувачений продовжив свій рух далі. 09.03.2023 року, коли він вчергове, збирався йти із своєю собакою на прогулянку, за місцем його мешкання, прийшли працівники правоохоронних органів, які в подальшому представились працівниками СБУ. Працівники СБУ увірвалися на прибудинкову територію його будинковолодіння. Він надав згоду, на добровільний обшук свого житла. Працівники СБУ, провівши обшук його оселі, сказали, що йому потрібно проїхати разом з ними. Через дві доби йому вручили підозру, в присутності адвоката. Вказав, що ніколи не відмовлявся виконувати свій військовий обов`язок, а також те, що здійснював грошові перекази для допомоги українській армії. Часткове визнання вини, ОСОБА_5 , пояснив тим, що ним не заперечується факт зйомки військової техніки та її поширення ОСОБА_9 , проте він думав, що ця техніка є ворожа, і він не поширював відео у соціальних мережах. Про запровадження в Україні воєнного стану, обвинуваченому було відомо.
		В судових дебатах обвинувачений вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, у вчиненому розкаювався.
		Незважаючи на часткове визнання вини, вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується наступними, дослідженими судом письмовими доказами в кримінальному провадженні:
		-даними витягу з ЄРДР від 25.04.2023 відповідно якого 11.03.2023 зареєстроване кримінальне провадження №22023160000000161 о 10:55 год. за ч. 2 ст. 114-2 КК України;
		-заявою ОСОБА_5 від 09.03.2023 про добровільну згоду на проведення обшуку житлового будинку, в якому він проживає, за адресою: АДРЕСА_1 ;
		-протоколом обшуку від 09.03.2023, який проводився у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 16:19 год. по 17:14 год., в ході якого було виявлено та вилучено мобільний телефон «Redmi Note 11», з ІМЕІ1: НОМЕР_1 та ІМЕІ2: НОМЕР_2 із номерами мобільних телефонів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ;
		-протоколом огляду предметів від 10.03.2023, відповідно якого було проведено огляд мобільного телефону марки «Redmi Note 11», з ІМЕІ1: НОМЕР_1 та ІМЕІ2: НОМЕР_2 із номерами мобільних телефонів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , який використовує ОСОБА_5 , де виявлений відеозапис з пересуванням/переміщенням, рухом та розташуванням колони військової техніки Збройних Сил України, який був поширений, громадянину України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (який записаний у телефонній книзі, як « ОСОБА_9 », за номером мобільного телефону НОМЕР_5 ), за допомогою повідомлення. Після поширення вищевказаного відеозапису між абонентами відбувся текстовий діалог «Ти снял?», «Ну а кто, яяя», «Бил би РПГ токо луп все»;
		-протоколом огляду від 19.04.2023, що проведений за ухвалою слідчого судді у справі №522/10921/21 про тимчасовий доступ до речей та документів, об`єктом якого є мобільний телефон марки «Redmi Note 11», з ІМЕІ1: НОМЕР_1 та ІМЕІ2: НОМЕР_2 із номерами мобільних телефонів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , який використовує ОСОБА_5 , в лотку для СІМ карток та карти пам`яті, виявлено сім-карту «Київстар» з номером телефону: НОМЕР_3 та сім-карту «Лайф» з номером телефону: НОМЕР_4 . З метою встановлення ІМЕІ телефону у розділі «Телефон» введено значення «*#06#» в результаті чого на екрані з`являється повідомлення: ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 . Подальшим оглядом телефону встановлено, що в його операційній системі використовуються месенджер «Telegram», увійшовши до якого врозділі вкладки виявлено аккаунт зареєстрований на ім`я « ОСОБА_5 » та закріплений за номером телефону НОМЕР_3 , а також здійснено вхід за раніше активними вкладками чатів, де виявлено бесіди. З фото таблиці № 9 протоколу встановлено наявність поширеного відеозапису з пересуванням/переміщенням, рухом та розташуванням колони військової техніки Збройних Сил України, який був поширений, громадянину України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (який записаний у телефонній книзі, як « ОСОБА_9 », за номером мобільного телефону НОМЕР_5 ), за допомогою повідомлення. Після поширення вищевказаного відеозапису між абонентами відбувся текстовий діалог «Ти снял?», «Ну а кто, яяя», «Бил би РПГ токо луп все»;
		-протоколом огляду предметів та документів від 20.04.2023, а саме паспорту громадянина України ОСОБА_5 серія НОМЕР_9 виданий Комінтернівським РВ УМВС України в Одеській області від 27.08.2003;
		-листом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 10.03.2023 року № 1018, згідно якого з відеозапису можливо встановити обставини руху колони військової техніки, а також ідентифікувати таку на місцевості; 
		-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину та її обшуку від 11.03.2023, відповідно якого 11.03.2023 о 13:30 год. затримано ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні правопорушення за ч. 2 ст. 114-2 КК України, та вилучено його паспорт громадянина України.;
		-показаннями свідка ОСОБА_9 , який в судовому засіданні повідомив, що з обвинуваченим він знайомий з дитинства. Дійсно, обвинувачений ОСОБА_5 відправив йому відеозапис, на якому було видно, як рухається декілька одиниць військової техніки, без розпізнавальних знаків. 
		Досліджені в судовому засіданні докази суд вважає належними, оскільки вони стосуються обставин скоєного злочину і мають значення для кримінального провадження; допустимими, оскільки не встановлено порушень норм кримінально-процесуального закону під час їх збирання, а також достовірними, оскільки вони не суперечать один одному, доповнюють один одного.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого повністю доведена, а вчинене обвинуваченим ОСОБА_5 діяння суд кваліфікує за ч. 2 ст. 114-2 КК України - поширення інформації про переміщення, рух та розташування Збройних Сил України, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану.
		Доводи ОСОБА_5  про часткове визнання вини, враховуючи те, що він думав, що відзнята ним військова техніка є ворожа, оскільки техніка була без розпізнавальних знаків, і він не поширював відео у соціальних мережах, судом відхиляються, так, як наявність чи відсутність розпізнавальних знаків на військовій техніці Збройних Сил України правового значення не має, для кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 114-2 КК України. Судом достовірно встановлено, що 20.02.2023 року, ОСОБА_5 , була відзнята колона військової техніки саме ІНФОРМАЦІЯ_6, під час руху з ІНФОРМАЦІЯ_5. При цьому, показання обвинуваченого, з приводу того, що він думав, що вказана техніка є ворожою, суд оцінює критично, оскільки жодного повідомлення до правоохоронних органів, щодо даної події від обвинуваченого, з моменту проведення відеозйомки та до моменту його затримання, не надходило. При цьому, станом на 20.02.2023 року, повномасштабне вторгнення рф на територію України тривало близько року, і на цей час, на території Одеської області бойових дій, пов`язаних з ліквідацією наземної техніки рф не велося. Таким чином, обставини випадкової появи на території Одеської області станом на 20.02.2023 року наземної військової техніки рф, судом виключаються. Також суд, критично оцінює версію обвинуваченого, про те, що він злякався, а тому переслав відзнятий ним відеозапис ОСОБА_9 , оскільки жодних доказів про належність ОСОБА_9 до осіб, які займають посади у військових чи правоохоронних органах і який би міг запобігти вторгненню військової техніки рф на територію Одеської області суду не надано. Щодо позиції обвинуваченого, що він не поширював відзнятий ним відеозапис у соціальних мережах, а лише поділився таким з сусідом, то суд зазначає, що вказані дії, самі по собі утворюють об`єктивну сторону кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
		Суд також відхиляє доводи сторони захисту про те, що відзняту ОСОБА_5 військову техніку не можна ідентифікувати на місцевості, оскільки з відзнятого та поширеного відеозапису, що досліджений судом можливо встановити місцезнаходження відповідної військової техніки, з прив`язкою до місцевості, так як на відеозаписі наявні індивідуально визначені об`єкти нерухомого майна, дорожня інфраструктура, тощо.
		Доводи захисника ОСОБА_7 про те, що слідчі у дії у провадженні здійснювалися до внесення відповідних відомостей в ЄРДР, суд відхиляє, оскільки першочергові слідчі дії були проведені у кримінальному провадженні № 1202216224000072, з якого виділене кримінальне провадження №22023160000000161 від 25.04.2023, в якому повідомлено про підозру ОСОБА_5 . 
		Отже, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбачене ч. 2 ст. 114-2 КК України, а саме- поширення інформації про переміщення, рух та розташування Збройних Сил України, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану. 
		При призначені покарання обвинуваченому суд керується положеннями ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Так, згідно із приписами ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з вказаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.
		Так, відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.2 ст.114-2 КК України є тяжким злочином.
		Обставин, які передбачені ст. 66 КК України та пом`якшують покарання обвинуваченого не встановлено.
		При цьому, суд не погоджується з доводами прокурора про наявність пом`якшуючої обставини, в діях ОСОБА_15 - щирого каяття, з огляду на те, що щире каяття - це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. 
		Разом з цим, матеріалами справи не підтверджується, що ОСОБА_5 надавав критичну оцінку своїм діям, засуджував свої дії та намагався залагодити свою провину. Навпаки, з початку судового розгляду, ОСОБА_5 не визнавав винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, відмовився від надання показань. У подальшому така позиція ОСОБА_5 була змінена, останній надав покази суду, вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав частково. В судових дебатах, обвинувачений вказав, що щиро розкаюється у вчиненому. За таких обставин, суд приходить до висновку, що обвинувачений кардинально змінюючи свою позицію, щодо вчиненого, діяв виключно з метою уникнення відповідальності за вчинене та ухилення від покарання, і вказане суд сприймає, виключно, як позицію захисту, що не може бути щирим каяттям обвинуваченого.
		Також, суд не визнає обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого - активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки вказане не знайшло свого підтвердження в матеріалах кримінального провадження, жодних доказів наявності вказаних обставин суду не надано.
		Обставин, які передбачені ст. 67 КК України та які обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
		Суд приймає до уваги, що ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, що відноситься до категорії тяжких, раніше не судимий, неодружений, не працюючий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за попереднім місцем роботи охарактеризований позитивно, проживає з непрацездатними батьками. Відповідно до доповіді органу пробації виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, мають місце середні ризики вчинення повторного кримінального правопорушення, ризик небезпеки для суспільства є середній. Орган пробації вважає можливим виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та призначення реальної міри покарання. При цьому, станом на час розгляду справи 08.09.2023 року від імені обвинуваченого були перераховані кошти у якості допомоги ЗСУ у сумі 5000,00 гривень. Також, обвинуваченим отримана подяка від колективу 61 військового мобільного госпіталю. При цьому, суд не бере до уваги, як доказ, який характеризує особу обвинуваченого чеки про оплату на загальну суму 49999,99 грн., оскільки платником за такими документами є ТОВ "ФК "Контрактовий дім".
		Суд враховує думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі строком на шість років, а також думку захисників та обвинуваченого, які вважали за можливе призначити обвинуваченому мінімальне покарання передбачене санкцією ч. 2 ст. 114-2 КК України.
		Враховуючи вищевказане, зважаючи на необхідність індивідуалізації покарання, суд приходить до переконання про можливість призначення обвинуваченому покарання у мінімальних межах санкції ч. 2 ст. 114-2 КК України, оскільки саме таке покарання, враховуючи особу винного, буде необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, як ним так і іншими особами. При цьому, покарання, що запропоноване прокурором, з огляду на особу винного, на думку суду є надто суворим.
		Разом з тим, суд враховує, що кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 114 КК України відноситься до тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, під час дії воєнного стану, який введений на території України відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", що є найбільш небезпечними посяганнями на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність країни, її конституційний лад, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого. Станом на дату вчинення кримінального правопорушення режим воєнного стану діяв близько одного року, правопорушення вчинено у розпал війни, у спосіб передання інформації про переміщення військової техніки ЗСУ, вчинення злочину супроводжувалося негативними коментарями про можливість знешкодження військової техніки.
		Вказане свідчить, про неможливість застосування ст. 75 КК України до обвинуваченого, оскільки на переконання суду його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. При цьому, судом враховуються дані досудової доповіді, проте суд вказує, що такі не мають для суду імперативного характеру та містять лише рекомендації, щодо призначення покарання. Навпаки, звільнення обвинуваченого від призначеного покарання, створить уяву в суспільства про можливість уникнення невідворотного покарання за вчинення злочину в умовах воєнного стану, який посягає на обороноздатність України, що знаходиться у стані війни. Звільнення від відбуття покарання, на переконання суду, у даному випадку не відповідатиме, засадам та меті покарання, визначеним ст.ст.50, 65 КК України. 
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. 
		Питання речових доказів слід вирішити згідно ст. 100 КПК України. 
		Запобіжний захід обвинуваченому слід залити незмінним до набрання вироком законної сили - тримання під вартою.
		Щодо знарядь вчинення кримінального правопорушення - мобільного телефону «Redmi Note 11», з ІМЕІ1: НОМЕР_1 та ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім картакми мобільних телефонів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , то до таких слід застосувати спеціальну конфіскацію в порядку п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України.
		Цивільний позов не заявлено.
		Враховуючи наведене, на підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 100, 368, 369-371, 373-374 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		Запобіжний захід ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді тримання під вартою залишити без змін до моменту набрання вироком суду законної сили, у разі розгляду в суді апеляційної інстанції - до вирішення питання про зміну або скасування запобіжного заходу судом апеляційної інстанції. 
		Строк покарання обчислювати з дня набрання вироком законної сили. 
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк відбуття призначеного покарання строк тримання під вартою під час досудового слідства та судового розгляду кримінального провадження з 11.03.2023 року до дня набрання вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
		Речові докази мобільний телефон, марки «Redmi Note 11», з ІМЕІ1: НОМЕР_1 та ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім картакми мобільних телефонів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , які є знаряддями вчинення кримінального правопорушення, відповідно до вимог п.1.ч. 9 ст. 100 КПК України та на підставі п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України конфіскувати в дохід держави.
		Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги через Комінтернівський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням особливостей передбачених ст. 394 КПК України. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Суддя                                                            ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...