Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/909/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 05.10.2023. Зареєстровано: 06.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 09.10.2023.
Дата набрання законної сили: 28.09.2023
Номер судового провадження: 1027 Д

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 вересня 2023 року м. Харків Справа № 905/909/21 
		 
		Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В.,
		 
		при секретарі судового засідання Ярош В.В.,
		за участі представників сторін: 
		кредитор, Щербань Л.А. ,
		від інших, не прибули, 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу кредитора АТ "Укрексімбанк", за вх. №1027 Д/1 на ухвалу господарського суду Донецької області від 26.04.2023 (повний текст складено 05.05.23, суддя Огороднік Д.М.) у справі № 905/909/21 
		за заявою Акціонерного товариства Сенс Банк ,
		до боржника Приватного акціонерного товариства Завод по обробці кольорових металів,
		розпорядник майна - арбітражний керуючий Кіцул С.Б.,
		про банкрутство 
		кредитор Акціонерне товариство "Сенс Банк";
		кредитор Акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України;
		кредитор ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк;
		кредитор Товариство з обмежено відповідальністю Мегамет ;
		кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю Укрспецмет ;
		кредитор ПрАТ Укрпідшипник ;
		кредитор ОСОБА_1 ;
		кредитор ОСОБА_2 ;
		кредитор ОСОБА_3 ;
		кредитор Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області;
		кредитор ОСОБА_4 ;
		кредитор Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області ;
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Ухвалою господарського суду Донецької області за результатами попереднього засідання у справі № 905/909/21 від 26.04.2023 р., зокрема, визнано грошові вимоги Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України (код ЄДРПОУ 0003212) до боржника Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» (код ЄДРПОУ 00195452) з включенням їх до реєстру вимог кредиторів у розмірі:
		-184357144(сто вісімдесят чотири мільйони триста п`ятдесят сім тисяч сто сорок чотири) грн 96 коп (забезпечені грошові вимоги) - позачергово;
		-4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн 00 коп (судовий збір) перша черга;
		-106495728(сто шість мільйонів чотириста дев`яносто п`ять тисяч сімсот двадцять вісім) грн 36 коп (основний борг) четверта черга.
		Відхилено грошові вимоги Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України (код ЄДРПОУ 00032112) до боржника Приватного акціонерного товариства Завод по обробці кольорових металів (код ЄДРПОУ 00195452) у розмірі 235550433 (двісті тридцять п`ять мільйонів п`ятсот п`ятдесят тисяч чотириста тридцять три) грн 30 коп.
		Не погодившись частково з прийнятою судом першої інстанцією ухвалою, Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просить ухвалу, в оскаржуваній частині скасувати та прийняти нове рішення про повне включення його грошових вимог до реєстру кредиторів. 
		Вважає, що ухвала суду прийнята без урахування усіх обставин справи, з порушенням норм матеріального права. Зокрема посилається, що умовами договору сторони передбачили права Банку нараховувати проценти по день повного погашення заборгованості.
		Вважає безпідставними застосування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16. Крім того не погоджується з застосуванням до 3 % річних та інфляційних строку позовної давності. 
		Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судових справ між суддями визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Сгара Е.В. 
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 р. відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою кредитора АТ «Укрексімбанк» на ухвалу господарського суду Донецької області від 26.04.2023 р. та витребувано матеріали оскарження з Господарського суду Донецької області.
		У зв`язку з відпусткою судді Сгари Е.В., яка входила до складу колегії суддів, на підставі розпорядження керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями за наслідками якого визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В. 
		Відповідно до приписів ч.3 статті 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу, постанову суду першої інстанції у справах про банкрутство розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. 
		24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану було продовжено.
		Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 №03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:
		- тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;
		- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об`єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;
		- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;
		- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв`язку. У разі відсутності об`єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.
		Відповідно до статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
		При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
		На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.07.2023 р. розгляд справи № 905/909/21 призначено на 28.08.2023 р.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 р. задоволено заяву кредитора Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №905/909/21, в приміщенні Господарського суду Львівської області.
		10.07.2023 р. від Акціонерного товариства «Сенс Банк»» на адресу Східного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять у задоволенні скарги відмовити, а ухвалу суду першої інстанції, в оскаржуваній частині, залишити без змін. 
		Вважають, що оскаржувана частина ухвали суду першої інстанції жодним чином не суперечить висновкам щодо застосування норм права, які викладено у п. 90 та п. 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 р. у справі № 444/95119/12, на які посилається заявник апеляційної скарги. 
		Звертають увагу суду, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 ( п.6.35, п.6.36) відступила від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносин, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 913/11/16, зазначивши про те, що тлумачення умов укладеного сторонами справи договору щодо наслідків порушення відповідачами строків повернення позичених коштів має здійснюватися у системному взаємозв`язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання цивільно-правової відповідальності, в тому числі за порушення грошового зобов`язання, враховуючи, що за п.22 ч.1 ст.92 Конституції України засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України. Крім того, погоджуються з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки нарахування 3% річних та інфляційних виникає на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, тобто право на нарахування та стягнення яких виникло у кредитора на підставі Закону, а не Договору, тому до таких зобов`язань застосовується позовна давність визначена саме Законом. 
		У судовому засіданні, яке відбулося 28.08.2023 р. приймали участь представники заявника апеляційної скарги та кредитора АТ «Сенс Банк», які підтримали свої вимоги та заперечення. 
		У судовому засіданні оголошувалася перерва до 28.09.2023 р.
		У судовому засіданні, яке відбулося 28.09.2023 р. приймав участь в режимі відеоконференції представник заявника апеляційної скарги.
		Інші представники сторін ( учасників справи про банкрутство) у судове засідання не з`явилися, про час та місце проведення судового засідання сторони повідомлялися належним чином. Явка представників сторін у судове засідання не визнавалася обов`язковою.
		Відповідно до приписів статті 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
		У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. ( ч.1 ст.270 ГПК України)
		Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю-доповідача), дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія зазначає наступне.
		На розгляд Господарського суду Донецької області передано заяву Акціонерного товариства «Альфа Банк» б/н від 20.05.2021 (вх.№10674/21 від 20.05.2021) про відкриття провадження у справі про банкрутство.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.07.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство; визнано грошові вимоги Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на суму основного боргу у розмірі 135 659 754,92 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів"; введено процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів"; призначено розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів" арбітражного керуючого Кіцула Сергія Богдановича.
		02.08.2021, за номером 66965 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення (повідомлення) про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Завод по обробці кольорових металів".
		До Господарського суду Донецької області, серед іншого, звернулось Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» з грошовими вимогами до боржника.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.07.2021 №905/909/21 визначено дату попереднього засідання суду на 28.09.2021. Розгляд справи неодноразово відкладався.
		08.11.2021, через канцелярію суду, надійшла заява боржника Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» №283 від 13.10.2021 (вх.№23142/21), в якій останній просив суд застосувати позовну давність до вимог кредитора Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», на загальну суму 526 407 846,62 грн.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.04.2023 р., зокрема, визнано грошові вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (код ЄДРПОУ 0003212) до боржника Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» (код ЄДРПОУ 00195452) з включенням їх до реєстру вимог кредиторів у розмірі:
		-184357144(сто вісімдесят чотири мільйони триста п`ятдесят сім тисяч сто сорок чотири) грн 96 коп (забезпечені грошові вимоги) - позачергово;
		-4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн 00 коп (судовий збір) перша черга;
		-106495728(сто шість мільйонів чотириста дев`яносто п`ять тисяч сімсот двадцять вісім) грн 36 коп (основний борг) четверта черга.
		Відхилено грошові вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (код ЄДРПОУ 00032112) до боржника Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» (код ЄДРПОУ 00195452) у розмірі 235550433 (двісті тридцять п`ять мільйонів п`ятсот п`ятдесят тисяч чотириста тридцять три) грн 30 коп. у тому числі
		- частина заборгованості боржника по процентам у розмірі 158825733,42грн, нараховані щомісячно за період з 07.09.2016 по 31.01.2021, .
		- 3% річних, нарахованих до 11.03.2017 включно, на заборгованість по основному боргу за період прострочення з 07.09.2016 по 11.03.2017 у розмірі 2359446,67грн; на заборгованість по процентам за періоди прострочення з 08.09.2015 по 10.09.2015, з 10.11.2015 по 30.11.2015, з 08.12.2015 по 21.12.2015, з 07.09.2015 по 11.03.2017 у розмірі 428003,01грн; на заборгованість по комісії за періоди прострочення з 08.09.2015 по 10.09.2015, з 08.10.2015 по 15.10.2015, з 16.10.2015 по 09.11.2015, 10.11.2015 по 16.11.2015, з 17.11.2015 по 07.12.2015, з 08.12.2015 по 15.12.2015, з 16.12.2015 по 21.12.2015, з 07.09.2016 по 11.03.2017 у загальному розмірі 43336,86грн. 
		- інфляційні втрати, нараховані до 11.03.2017 включно, на заборгованість по основному боргу за періоди прострочення з 01.12.2015 по 21.12.2015 та з 01.09.2016 по 11.03.2017; на заборгованість по процентам за періоди прострочення з 10.11.2015 по 21.12.2015, з 01.12.2015 по 21.12.2015, з 01.09.2016 по 11.03.2017; на заборгованість по комісії за періоди прострочення з 08.10.2015 по 21.12.2015, з 16.10.2015 по 21.12.2015, з 10.11.2015 по 21.12.2015, з 17.11.2015 по 21.12.2015, з 08.12.2015 по 21.12.2015, з 01.09.2016 по 11.03.2017 
		Під час розгляду грошових вимог Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» судом першої інстанції встановлено такі обставини справи.
		22.04.2014 між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (кредитор, Банк) та Публічним акціонерним товариством «Артемівський завод по обробці кольорових металів» (перейменоване в Приватне акціонерне товариство «Завод по обробці кольорових металів», боржник, Позичальник) підписана Генеральна кредитна угода №5114N1 (Генеральна угода), за змістом п.2.1. якої відповідно до положень та умов цієї Генеральної угоди Банк здійснює із Позичальником Кредитні операції в межах ліміту, визначеного в п.2.2 Генеральної угоди, на підставі та з урахуванням умов Кредитних договорів, які укладаються за домовленістю Сторін відповідно до положень цієї Генеральної угоди.
		Ліміт Генеральної угоди: 162000000,00 гривень. Ліміт Генеральної угоди поширюється на Кредитні договори, які будуть укладені в рамках цієї Генеральної угоди та включені до Додатку 1 до цієї Генеральної угоди протягом її дії, а також Кредитні договори, укладені до моменту набуття чинності цією Генеральною угодою які є відповідними додатками до цієї Генеральної угоди згідно з Додатком 1 до цієї Генеральної угоди (п. 2.2.1. Генеральної угоди).
		Пунктами 2.3., 2.4. Генеральної угоди передбачено, що строк користування Кредитом за цією Генеральною угодою: до 21 квітня 2019 року. При цьому умовами Кредитного договору може встановлюватись інший (менший) строк погашення Кредиту, що надається згідно з відповідним Кредитним договором, який є обов`язковим до дотримання. Процентна ставка за Кредитом визначається у відповідному Кредитному договорі.
		Погашення Кредиту та виконання інших грошових зобов`язань, передбачених Кредитним договором, здійснюється у порядку, визначеному у відповідному Кредитному договорі, та з урахуванням положень статті 4 цієї Генеральної угоди (п. 2.6. Генеральної угоди).
		Відповідно до п. 3.4. Генеральної угоди в рамках Кредитних договорів Позичальник сплачує Банку комісії та інші платежі, передбачені умовами відповідного Кредитного договору.
		Ця Генеральна угода набуває чинності з дати її підписання повноважними представниками обох Сторін та скріплення відбитками печаток Сторін. Ця Генеральна угода діє до 21.04.2019. У разі, якщо у вищезазначений термін зобов`язання за цією Генеральною угодою, у тому числі Кредитними договорами, не будуть виконані, Генеральна угода залишається чинною до дати повного виконання Сторонами зобов`язань за цією Генеральною угодою, у тому числі Кредитними договорами (п.п. 12.1.1-12.1.2 Генеральної угоди).
		Згідно з п. 12.5.1 Генеральної угоди Сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України до 10 (десяти) років для всіх грошових зобов`язань Позичальника (у тому числі, але не виключно, щодо повернення суми Кредиту, сплати Процентів за Кредитом, комісій, штрафних санкцій та інших платежів), що передбачені умовами цієї Генеральної угоди, у тому числі Кредитних договорів.
		У разі наявності розбіжностей в ідентичних зобов`язаннях, встановлених, як умовами цієї Генеральної угоди, так і умовами Кредитного договору, положення Кредитного договору мають перевагу (п. 12.5.4. Генеральної угоди).
		В рамках Генеральної угоди Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» та Публічне акціонерне товариство «Артемівський завод по обробці кольорових металів» уклали кредитний договір №5114К4 від 22.04 2014 (Кредитний договір), за змістом п.2.1 якого відповідно до умов цього договору Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за кредитом, комісії та інші платежі за цим договором.
		Кредит надається Позичальнику: шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії (п. 2.2. Кредитного договору).
		Пунктом 2.3. Кредитного договору визначені ліміти кредитування за договором: ліміт кредитної лінії: 155600000,00 (сто п`ятдесят п`ять мільйонів шістсот тисяч) гривень (в редакції додаткової угоди №5114К4-3 від 11.06.2015); спільний ліміт заборгованості: 162000000,00 (Сто шістдесят два мільйона) гривень.
		Відповідно до п. 2.5. Кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту: 21 квітня 2016 року (в редакції додаткової угоди №5114К4-3 від 11.06.2015).
		У рамках цього договору Позичальник сплачує Банку проценти за кредитом, комісію за відкриття кредитної лінії, комісію за управління кредитною лінією та інші комісії/плати за цим договором, у розмірах та на умовах цього Договору (п. 2.6. Кредитного договору).
		Тип процентної ставки за кредитом: фіксована. Розмір процентної ставки за кредитом 23,0% річних (п.3.1.1-3.1.2. Кредитного договору в редакції додаткової угоди №5114К4-3 від 11.06.2015).
		Згідно з п.3.1.3. Кредитного договору розмір процентної ставки за кредитом змінюється у випадках та в порядку, що передбачені п.4.1 цього договору.
		Проценти за кредитом нараховуються протягом усього строку користування кредитом на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожний день користування кредитом на основі банківського року (п.3.1.4. Кредитного договору).
		За п. 3.2.1. Кредитного договору розмір ставки комісії за відкриття кредитної лінії 0,251 (нуль цілих двісті п`ятдесят одна тисячна) % від ліміту кредитної лінії, зазначеного у підпункті 2.3.1 цього Договору.
		Розмір ставки комісії за управління 0,046 (нуль цілих сорок шість тисячних) % від ліміту кредитної лінії, зазначеного у підпункті 2.3.1 цього Договору. У разі перевищення основного боргу над лімітом кредитної лінії, зазначеним у підпункті 2.3.1 цього договору, базою для нарахування комісії за управління є сума основного боргу (п.3.2.2.1. Кредитного договору).
		Відповідно до п. 3.2.2.3. Кредитного договору комісія за управління нараховується починаючи з дати набуття чинності цим договором відповідно до підпункту 14.1.1 цього договору і закінчуючи датою повного виконання зобов`язань з погашення кредиту (включно), але не більше 90 днів з дати повного погашення кредиту, визначеної згідно з пунктом 6.4 цього договору.
		Перший період нарахування комісії за управління починається з дати набуття чинності цим договором і закінчується останнім календарним днем місяця набуття чинності цим договором. Наступні періоди нарахування комісії за управління (крім останнього періоду)- кожний календарний місяць.
		Останній період нарахування комісії за управління:
		починається з першого числа місяця, у якому відбулось повне погашення основного боргу (у випадку невиконання Позичальником зобов`язань з погашення основного боргу - з першого числа місяця, у якому наступить 90-й день з дати повного погашення кредиту, визначеної згідно з пунктом 6.4 цього Договору).
		закінчується датою повного виконання зобов`язань з погашення основного боргу (включно) (у випадку невиконання Позичальником зобов`язань з погашення основного боргу - 90-м днем з дати повного погашення кредиту, визначеної згідно з пунктом 6.4 цього Договору (включно)).
		Комісія нараховується пропорційно кількості днів дії ліміту кредитної лінії/основного боргу (у випадках, передбачених другим абзацом підпункту 3.2.2.1 цього Договору), кількості календарних днів у місяці, на який припадає період нарахування комісії за управління.
		Пунктом 4.2. Кредитного договору сторонами було передбачено зміну розміру ставки комісії за управління.
		Відповідно до п.4.2.1. Кредитного договору розмір ставки комісії за управління змінюється залежно від виконання Позичальником умов договору, Генеральної угоди:
		У разі невиконання Позичальником зобов`язань, визначених підпунктом 7.2.18. Генеральної угоди, розмір ставки комісії за управління, визначений у підпункті 3.2.2.1. цього договору, збільшується на 0,154 (Нуль цілих сто п`ятдесят чотири тисячних) процентних пункти за кожне таке порушення, на період, починаючи з першого дня другого місяця кварталу, наступного за кварталом, у якому Позичальником порушені зобов`язання, визначені підпунктом 7.2.18. Генеральної угоди, та закінчуючи останнім днем першого місяця (включно) кварталу, наступного за кварталом, в якому Позичальником виконані зазначені зобов`язання (п. 4.2.1.1. Кредитного договору).
		У разі невиконання Позичальником зобов`язань, визначених підпунктом 7.2.23.10. Генеральної угоди, розмір ставки комісії за управління, визначений у підпункті 3.2.2.1. цього договору, збільшується на 0,154 (Нуль цілих сто п`ятдесят чотири тисячних) процентних пункти за кожне таке невиконання починаючи з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому Позичальником порушені зобов`язання, визначені - підпунктом 7.2,23.10. Генеральної угоди, та закінчуючи останнім днем місяця (включно), в якому Позичальником виконані зазначені зобов`язання (п.4.2.1.2. Кредитного договору).
		У разі невиконання Позичальником зобов`язань, визначених підпунктом 7.2.19.4. Генеральної угоди, розмір ставки комісії за управління, визначений у підпункті 3.2.2.1, цього договору, збільшується на 0,154 (Нуль цілих сто п`ятдесят чотири тисячних) процентних пункти за кожне таке порушення, на період, починаючи з першого дня другого місяця кварталу, наступного за кварталом, у якому Позичальником порушені зобов`язання, визначені підпунктом 7.2.19.4. Генеральної угоди, та закінчуючи останнім днем першого місяця (включно) кварталу, наступного за кварталом, в якому Позичальником виконані зазначені зобов`язання (п.4.2.1.3. Кредитного договору).
		У разі невиконання Позичальником зобов`язань, визначених підпунктом 7.2.19.5. Генеральної угоди, розмір ставки комісії за управління, визначений у підпункті 3.2.2.1. цього Договору, збільшується на 0,154 (Нуль цілих сто п`ятдесят чотири тисячних) процентних пункти за кожне таке порушення, на період, починаючи з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому Позичальником порушені зобов`язання, визначені підпунктом 7.2.19.5. Генеральної угоди, та закінчуючи останнім днем місяця (включно), в якому Позичальником виконані зазначені зобов`язання (п.4.2.1.4. Кредитного договору).
		У разі невиконання Позичальником зобов`язань, визначених підпунктами 7.2.19.1,- 7.2.19.3. Генеральної угоди, розмір ставки комісії за управління, визначений у підпункті 3.2.2.1. цього Договору, збільшується на 0,154 (Нуль цілих сто п`ятдесят чотири тисячних) процентних пункти у разі невиконання будь-якого із визначених підпунктами 7.2.19.3. Генеральної угоди показників та встановлюється на такі періоди: три місяці - за Фінансовою звітністю станом па 01.04. та 01.07. поточного року, починаючи з 01.05 та 01.08. поточного року відповідно, чотири місяці - за Фінансовою звітністю станом на 01.10. поточного року, починаючи з 01.11. поточного року, два місяці - за Фінансовою звітністю станом на 01.01. поточного року, починаючи з 01.03. поточного року (п.4.2.1.5. Кредитного договору).
		Додатковою угодою №5114К4-3 від 11.06.2015 в підпункті 4.2. Кредитного договору слова « 0,154 (Нуль цілих сто п`ятдесят чотири тисячних) процентних пункти» замінено на « 0,042 (Нуль цілих сорок дві тисячних) процентних пункти».
		Згідно з п.6.3. Кредитного договору погашення кредиту протягом дії договору здійснюється Позичальником згідно з графіком зміни ліміту заборгованості.
		Повне погашення кредиту має бути здійснене Позичальником у дату, яка настане раніше: - у термін, зазначений у пункті 2.4 цього договору, або у разі використання Банком права вимагати виконання грошових зобов`язань за цим договором у повному обсязі відповідно до підпункту 8.1.2 цього договору - у строк відповідно до підпункту 9.2.6 цього договору (п. 6.4. Кредитного договору).
		Відповідно до п.6.5. Кредитного договору сплата процентів за кредитом, комісій та інших плат за цим Договором здійснюється Позичальником на рахунок, відкритий відповідно до підпункту (б) пункту 5.10 цього договору.
		Сплата процентів за кредитом (крім процентів за останній календарний місяць користування Кредитом) здійснюється Позичальником з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - по 15 число). Протягом цього періоду сплачуються проценти за кредитом за попередній місяць.
		Проценти за кредитом за останній календарний місяць користування кредитом мають бути сплачені позичальником не пізніше наступного Банківського дня за днем повного погашення Основного боргу (п. 6.6. Кредитного договору).
		Згідно з п.6.8. Кредитного договору сплата комісії за управління (крім комісії за управління за останній період сплати такої комісії) має здійснюватися Позичальником з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - по 15 число). Протягом цього періоду сплачується комісія, за управління за попередній місяць.
		У разі порушення термінів/строків погашення кредиту, процентів за кредитом, комісії за управління, інших платежів за цим Договором, такі зобов`язання вважаються простроченими, Банк відкриває відповідні рахунки з обліку простроченої заборгованості та переносити несплачену у встановлений термін/строк частину заборгованості за кредитом, процентами за кредитом, комісії за управління, інших платежів за цим Договором, на відповідні рахунки з обліку простроченої заборгованості (п. 6.13. Кредитного договору).
		Відповідно до п. 7.1. Кредитного договору Позичальник зобов`язується до дати надання кредиту оформити на умовах, що задовольняють Банк, у заставу/іпотеку майно та/або забезпечити оформлення у заставу/іпотеку Поручителем майна на умовах, що задовольняють Банк відповідно до умов Генеральної угоди, та належним чином виконувати зобов`язання щодо забезпечення, передбачені умовами Генеральної угоди.
		Згідно з п.8.1.3.1. Кредитного договору Банк має право здійснювати на власну користь договірне списання грошових коштів з рахунків Позичальника у Банку, у т.ч. з рахунків Банку, зазначених у підпункті 11.2.16 цього договору, депозитного рахунку, всіх інших рахунків у Банку, що будуть відкриті в період дії цього Договору (у національній та/або іноземних валютах) у розмірі сум, що підлягають сплаті за цим Договором на користь Банку.
		Цей договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками обох Сторін та скріплення відбитками печаток Сторін, однак кредит надається після виконання Позичальником зобов`язань, встановлених пунктом 5.1 цього Договору (п.14.1.1. Кредитного договору).
		Цей договір діє до 22.04.2015. У разі, якщо у вищезазначений термін, зобов`язання за цим договором не будуть виконані, договір залишається чинним до дати повного виконання Сторонами зобов`язань за цим договором (п.14.1.2. Кредитного договору).
		Відповідно до приписів п. 14.6.1. Кредитного договору 14.6.1. Сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України до 10 (десяти) років для всіх грошових зобов`язань Позичальника (у тому числі, але не виключно, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за кредитом, комісій, штрафних санкцій та інших платежів), що передбачені умовами цього договору.
		У разі наявності розбіжностей в ідентичних зобов`язаннях, встановлених як умовами договору, так і умовами Генеральної кредитної угоди, положення договору мають перевагу (п. 14.6.4. Кредитного договору).
		Додатком 1 до кредитного договору №5114К4 від 22.04.2014 передбачено графік зміни ліміту заборгованості, до якого вносилися зміни відповідно до додаткових угод №5114К4-1 від 28.07.2014, №5114К4-3 від 11.06.2015.
		Генеральна угода №5114N1 від 22.04.2014, Кредитний договір №5114К4 від 22.04.2014 та всі додаткові угоди про внесення змін та доповнень до них підписані повноважними представниками сторін без зауважень та скріплені печатками.
		Надання Банком кредиту на загальну суму 176900000,00грн підтверджується меморіальними ордерами №895 та №896 від 24.04.2014, №897 від 25.04.2014, №898 від 28.04.2014, №899 від 29.04.2014, №900 від 30.04.2014, №901 та №902 від 05.05.2014, №903 від 06.05.2014, №904 від 07.05.2014, №905 від 08.05.2014, №906 від 12.05.2014, №907 від 13.05.2014, №908 від 14.05.2014, №909 від 15.05.2014, №910 та №911 від 19.05.2014, №912 від 20.05.2014, №913 від 21.05.2014, №914 від 22.05.2014, №915 від 23.05.2014, №916 від 02.06.2014, №917 від 05.06.2014 та виписками по рахункам боржника.
		На виконання умов договору боржником частково погашено заборгованість у загальному розмірі 22300000,00грн, що підтверджується виписками по рахункам боржника, у тому числі, шляхом договірного списання коштів з депозитних рахунків боржника.
		Доказів оплати заборгованості у розмірі 154600000,00грн боржником суду не надано, наявність заборгованості боржником не спростовано.
		В забезпечення виконання грошових зобов`язань за Генеральною кредитною угодою №5114N1 від 22.04.2014 між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (кредитор, Заставодержатель, Іпотекодержатель) та Публічним акціонерним товариством «Артемівський завод по обробці кольорових металів» (боржник, Заставодавець, Іпотекодавець), були укладені також такі договори:
		договір застави №5114Z6 від 22.04.2014, відповідно до умов якого боржник передав в заставу кредитору право вимоги коштів з депозитних рахунків у загальному розмірі 8500000,00грн;
		договір застави №5114Z7 від 22.04.2014 (зареєстрований в реєстрі №656), відповідно до умов якого, в редакції договору про внесення змін №5114Z7-1 від 26.06.2015 (зареєстрований в реєстрі №885), боржник передав в заставу кредитору майнові права, а саме право вимоги товарів (кольорові метали та їх сплави, лом та відходи кольорових металів та їх сплавів), які будуть поставлені Заставодавцю за договором купівлі-продажу №1744 від 10.03.2010 (з урахуванням додаткових угод), що укладений між Заставодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Астат Ресурс», та договором №1710 від 10.03.2010 (з урахуванням додаткових угод), що укладений між Заставодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корвет», загальна заставна вартість предмету застави становить 134616253,00грн;
		договір застави №5114Z8 від 22.04.2014 (зареєстрований в реєстрі №657), відповідно до умов якого боржник передав в заставу кредитору товари в обороті, перелік яких міститься в тексті договору, загальною заставною вартістю у розмірі 18750000,00грн;
		договір застави №5114Z9 від 22.04.2014 (зареєстрований в реєстрі №655), відповідно до умов якого, в редакції договору про внесення змін №5114Z9-1 від 28.07.2014 (зареєстрований в реєстрі №1049), боржник передав в заставу кредитору виробниче обладнання та передаточні пристрої, перелік яких міститься в тексті договору, загальною заставною вартістю у розмірі 127688748,00грн;
		іпотечний договір №5114Z10 від 22.04.2014 (зареєстрований в реєстрі №№653, 654), відповідно до умов якого боржник передав в іпотеку кредитору нерухоме майно земельні ділянки із розташованими на них будівлями та спорудами, перелік яких міститься в тексті договору, заставна вартість предмету іпотеки за договором становить на нерухоме майно у розмірі 26288541,00грн, на земельні ділянки у розмірі 440250,00грн.
		За таких обставин, матеріали справи свідчать, що боржником передано Банку (кредитору) в якості забезпечення виконання вимог за Генеральною кредитною угодою №5114N1 від 22.04.2014 та Кредитним договором №5114К4 від 22.04.2014 майно, обладнання, об`єкти нерухомості, товари в обороті, майнові права, які оцінені сторонами у відповідних договорах на загальну суму 316283792,00грн.
		На підставі договорів застави №5114Z7, №5114Z8, №5114Z9 від 22.04.2014 здійснено реєстрацію обтяжень в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується наданими до матеріалів заяви витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна станом на 23.04.2014.
		Надалі, відповідно до витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) станом на 28.03.2019, зареєстровані зміни відомостей про обтяження, за якими термін дії обтяжень за договорами застави №5114Z7, №5114Z8, №5114Z9 від 22.04.2014 становить до 28.03.2024.
		Як вказує кредитор, відповідно до п.8.1.3.1. Кредитного договору, в рамках Договору застави №5114Z6 від 22.04.2014, з грудня 2015 року по червень 2016 року Банком було здійснено договірне списання коштів з рахунків відповідача, а саме: 01.12.2015 в розмірі 114708,01грн в рахунок погашення прострочених процентів за користування кредитом; 22.12.2015 в розмірі 100000,00грн в рахунок погашення простроченого основного боргу; 22.12.2015 в розмірі 5920044,77грн в рахунок погашення прострочених процентів за користування кредитом; 22.12.2015 в розмірі 1439986,00грн в рахунок погашення простроченої комісії за управління кредитом; 12.01.2016 в розмірі 100000,00грн в рахунок погашення простроченого основного боргу; 16.01.2016 в розмірі 546165,74грн в рахунок погашення прострочених процентів за користування кредитом; 09.06.2016 в розмірі 1425,14грн в рахунок погашення прострочених процентів за користування кредитом.
		Судом першої інстанції втановлено, що обставини пов`язані з виконанням зобов`язань, які виникли з Кредитного договору №5114К4 від 22.04.2014, були предметом розгляду судом у справі №905/2016/16.
		Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» заборгованості за кредитним договором №5114К4 від 22.04.2014 у загальному розмірі 189393970,75грн.
		Рішенням Господарського суду Донецької області від 12.06.2017 у справі №905/2016/16 позов Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до Публічного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за основним боргом в розмірі 154600000,00грн, проценти за кредитом в розмірі 27211428,57грн, комісію з управління кредитною лінією в розмірі 2545716,39грн, 3% річних на суму основного боргу в розмірі 1882992,27грн, 3% річних на суму процентів за користування кредитом в розмірі 254550,52грн, 3% річних на суму комісії за управління кредитною лінією в розмірі 29005,36грн, втрати від інфляції в розмірі 2238236,12грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 206010,20грн, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Рішення Господарського суду Донецької області від 12.06.2017 у справі №905/2016/16 набрало законної сили 05.07.2017 та є чинним.
		07.07.2017 Господарським судом Донецької області виданий наказ про примусове виконання рішення від 12.06.2017 №905/2016/16.
		Таким чином, в силу приписів частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, не підлягають доведенню знову обставини:
		пов`язані з виконання Банком зобов`язань по Кредитному договору №5114К4 від 22.04.2014 (10 сторінка мотивувальної частини рішення суду);
		пов`язані з договірним списанням коштів з рахунків боржника (10 сторінка мотивувальної частини рішення суду);
		пов`язані з невиконанням боржником зобов`язань з повернення кредиту по Кредитному договору у розмірі 154600000,00грн (13 сторінка мотивувальної частини рішення суду);
		пов`язані з наявністю заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 27211428,57грн (сторінка 13 мотивувальної частини рішення суду);
		пов`язані з наявністю заборгованості по комісії з управління кредитною лінією в розмірі 2545716,39грн (сторінка 13 мотивувальної частини рішення);
		пов`язані з наявністю заборгованості з 3% річних на суму основного боргу у розмірі 1882992,27грн, на суму процентів за користування кредитом у розмірі 254550,52грн, на суму комісії з управління кредитною лінією в розмірі 29005,36грн (13 сторінка мотивувальної частини рішення суду);
		пов`язані з наявністю заборгованості з інфляційних втрат на суму основного боргу у розмірі 1924885,95грн, на суму процентів за користування кредитом у розмірі 284065,68грн, на суму комісії з управління кредитною лінією в розмірі 2928449грн (13-15 сторінки мотивувальної частини рішення суду).
		Оскільки рішення Господарського суду Донецької області від 12.06.2017 у справі №905/2016/16 набрало законної сили та є чинним, то відповідно останнє є обов`язковими до виконання боржником, зокрема і в силу приписів статті 129 Конституції України.
		За поясненнями кредитора під час примусового виконання рішення суду у справі №905/2016/16 погашення вимог Банку не відбулось.
		Боржник не заперечує факт невиконання рішення Господарського суду Донецької області від 12.06.2017 у справі №905/2016/16.
		За таких обставин, заборгованість за Кредитним договором за рішенням суду у справі №905/2016/16 щодо якої кредитор просить визнати його вимоги до боржника, станом на момент відкриття провадження у справі про банкрутство, становить:
		- 154600000,00грн заборгованість за кредитом;
		- 27211428,57грн заборгованість по процентам за користування кредитом;
		- 2545176,39грн заборгованість по комісії з управління кредитною лінією;
		- 2166548,15грн загальний розмір 3% річних, з яких 1882992,27грн нараховані на суму основного боргу, 254550,52грн на суму процентів за користування кредитом, 29005,36грн на суму комісії з управління кредитною лінією;
		- 2238236,12грн інфляційні втрати;
		- 206010,20грн судовий збір.
		У зв`язку з подальшим невиконанням умов Кредитного договору №5114К4 від 22.04.2014 та рішення суду від 12.06.2017 у справі №905/2016/16, Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» до вимог, які виникли за рішенням суду від 12.06.2017 у справі №905/2016/16, додатково заявило вимоги до боржника в частині нарахування процентів за користування кредитом, 3% річних та інфляційних втрат.
		З урахуванням заяви Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про уточнення (зменшення) кредиторських вимог, загальний розмір кредиторських вимог до боржника становить 526407846,62грн:
		- 154600000,00грн заборгованість за кредитом;
		- 186037161,99грн заборгованість по процентам за користування кредитом, з яких 27211428,57грн заявлені на підставі рішення суду та 158825733,42грн додатково заявлені;
		- 2545716,39грн заборгованість по комісії з управління кредитною лінією;
		- 41692973,85грн 3% річних, яких 2166548,15грн заявлені на підставі рішення суду та 158825733,42грн додатково заявлені;
		- 141321444,19грн інфляційні втрати, яких 2238236,12грн заявлені на підставі рішення суду та 139083208,07грн додатково заявлені;
		- 206010,20грн судовий збір у справі №905/2016/16;
		- 4540,00грн судовий збір у справі №905/909/21.
		Крім того, Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» вказує на те, що вимоги кредитора до боржника у розмірі 154417539,00грн забезпечені відповідно до договору застави №5114Z9 від 22.04.2014 та договору іпотеки №5114Z10 від 22.04.2014.
		Поряд з цим, кредитор зазначає, що договори застави №5114Z8 від 22.04.2014 та №5114Z7 від 22.04.2014 є припиненими, оскільки товари в обороті, які передані на підставі договору застави №5114Z8 від 22.04.2014 фактично відсутні, а право вимоги, що передано у заставу за договором №5114Z7 від 22.04.2014, вичерпано/реалізовано боржником.
		До матеріалів справи долучено лист Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» №195-04/1163 від 12.10.2016 до боржника, за змістом якого Банк вимагав вжити заходів щодо страхування заставного майна за договорами застави №5114Z10, №5114Z8, №5114Z9 від 22.04.2014.
		23.10.2019 комісією у складі Іпотекодержателя/Заставодержателя - Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» проведено перевірку (огляд) наявності, стану та умов зберігання/використання майна відповідно до договору іпотеки №5114Z10 від 22.04.2014, договорів застави №5114Z8, №5114Z9 від 22.04.2014.
		За змістом вказаної перевірки відповідно до Акту від 23.10.2019 комісією встановлено, що товари в обороті за ознаками, що вказані в договорі застави №5114Z8 від 22.04.2014, на території заводу ПрАТ «ЗОКМ», за адресою, що вказана у договорі застави, не знайдені, тобто фактично відсутні. За висновками комісії, усе оформлене забезпечення є в наявності частково, окрім товарів в обороті, які за місцем їх знаходження, вказаного у договорі застави, не знайдені. Стан майна при візуальному огляді задовільний, умови зберігання належні, умови використання належні частково (більша частина майна не використовується). Заставне майно на момент перевірки не застраховане. Результат перевірки із зауваженнями (без підпису Заставодавця).
		31.08.2021 здійснено перевірку товарів в обороті за договором №5114Z8 від 22.04.2014, за результатами якої відповідно до Акту перевірки товарів представники Банку не були допущені до огляду предметів забезпечення/до приміщень, у яких зберігаються предмети забезпечення (перевірка майна не проведена, майно до огляду не надано).
		До матеріалів заяви долучені також копії Акту перевірки обладнання від 31.08.2021 за договорами застави №5114Z9 від 22.04.2014 та Акту перевірки нерухомості від 31.08.2021 за договором іпотеки №5114Z10 від 22.04.2014.
		За таких обставин, Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» стверджує, що з огляду на фактичну відсутність у боржника товарів в обороті за договором застави №5114Z8 від 22.04.2014, вимоги кредитора до боржника не можуть вважатися такими, що забезпечені заставою згідно з таким договором застави.
		Кредитор також вказує, що боржник вичерпав/реалізував права вимоги поставки товарів, що є предметом застави за договором №5114Z7 від 22.04.2014, у зв`язку з чим вимоги кредитора до боржника також не можуть вважатися такими, що забезпечені заставою відповідно до такого договору застави.
		З урахуванням викладеного Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», вважає, що оскільки договори застави №5114Z8 від 22.04.2014 та №5114Z7 від 22.04.2014 є припиненими, то вимоги кредитора слід включити в реєстр вимог кредиторів окремо, які забезпечені майном, у розмірі 154417539,00грн.
		Боржник у наданих доповненнях до заперечень вказує, що строк дії договорів купівлі-продажу №1744 від 10.03.2010 підписаного між боржником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Астат Ресурс» та №1710 від 10.03.2010 підписаного між боржником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корвет», право вимоги товарів за якими є предметом застави за договором №5114Z7 від 22.04.2014, закінчився 31.12.2014, тому договір застави №5114Z7 від 22.04.2014 є припиненим у зв`язку із закінченням строку дії права, яке складає предмет застави.
		Боржник також зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Астат Ресурс» припинило свою господарську діяльність, а товари в обороті, визначені у договорі застави №5114Z8 від 22.04.2014, не ідентифіковані, що не відповідає вимогам статті 41 Закону України.
		За позицією боржника, враховуючи припинення усіх прав Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» як заставодержателя за договорами застави №5114Z8 від 22.04.2014 та №5114Z7 від 22.04.2014, боржник просить врахувати припинення застави при визначені грошових вимог кредитора.
		Боржником до матеріалів справи додані інвентаризаційна описи основних засобів станом на 31.08.2021 та не надані витребувані судом акти інвентаризації щодо наявності необоротних активів, матеріальних цінностей прийнятих на відповідальне зберігання; не надано переліку заставного майна боржника по кожному з заставодержателів із зазначенням його місцезнаходження, а також інформації щодо вжиття заходів щодо його охорони та збереження.
		Судом першої інстанції також було зазначено, що кредитор - Акціонерне товариство «Сенс Банк» заперечує щодо припинення забезпечення за договорами застави №5114Z8 від 22.04.2014 та №5114Z7 від 22.04.2014 та вважає, що розмір вимог Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», що забезпечені заставою, становить 170726578,29грн.
		Як зазначалося вище, оскаржуваною ухвалою визнано грошові вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (код ЄДРПОУ 0003212) до боржника Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» (код ЄДРПОУ 00195452) з включенням їх до реєстру вимог кредиторів у розмірі:
		-184357144(сто вісімдесят чотири мільйони триста п`ятдесят сім тисяч сто сорок чотири) грн 96 коп (забезпечені грошові вимоги) - позачергово;
		-4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн 00 коп (судовий збір) перша черга;
		-106495728(сто шість мільйонів чотириста дев`яносто п`ять тисяч сімсот двадцять вісім) грн 36 коп (основний борг) четверта черга.
		Відхилено грошові вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (код ЄДРПОУ 00032112) до боржника Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» (код ЄДРПОУ 00195452) у розмірі 235550433 (двісті тридцять п`ять мільйонів п`ятсот п`ятдесят тисяч чотириста тридцять три) грн 30 коп.
		Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для відхилення грошових вимог Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України у розмірі 235550433 грн 30 коп з огляду на нижче викладене.
		За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
		Грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. (абз. 5 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства )
		Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядок розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема положеннями статей 45 - 47 вищезгаданого Кодексу.
		За змістом абз. 1 частини 2 статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною 1 статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
		Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Договір є обов`язковим для виконання сторонами. ( ст.629 ЦК України)
		Статтею 610 Цивільного кодексу України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором. ( ст.612 ЦК України)
		За кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. ( ч.1 ст.1054 ЦК України)
		Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
		Боржник не надав суду доказів належного виконання зобов`язань щодо своєчасного та в повному обсязі повернення кредиту та сплати комісії з управління кредитною лінією за Кредитним договором №5114К4 від 22.04.2014, наявність заборгованості за кредитом у розмірі 154600000,00грн та за комісією у розмірі 2545176,39грн встановлена рішенням суду від 12.06.2017 у справі №905/2016/16 та не спростовується боржником, з урахуванням чого, суд вважає вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання його кредитором Приватного акціонерного товариства «Завод по обробці кольорових металів» на суму заборгованості за кредитом у розмірі 154600000,00грн та за комісією у розмірі 2545176,39грн обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню судом з включенням до реєстру вимог кредиторів.
		Щодо вимог Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання його кредитором боржника в частині заборгованості боржника по процентам у розмірі 158825733,42грн, нараховані щомісячно за період з 07.09.2016 по 31.01.2021 р.
		Частиною 1 статті 1956 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
		За приписами частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
		Відповідно до приписів статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).
		Частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Отже відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.
		Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України, застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.
		При розгляді апеляційної скарги судова колегія враховує, як і суд першої інстанції, правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 р. у справі № 910/4581/16 ( провадження № 12-16гс22) .
		Так, Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне.
		У разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
		 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду на обґрунтування ухвали від 29.06.2022 також послався на Рішення Конституційного Суду України від 22.06.2022 у справі № 3-188/2020(455/20), у якому останній вказав, що приписи частини другої статті 625 ЦК України, першого речення частини першої статті 1050 ЦК України та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (частина перша статті 622 цього Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов`язань за договором у натурі.
		Таке обґрунтування Рішення Конституційного Суду України збігається з висновками Великої Палати Верховного Суду. Саме тому, що приписи частини другої статті 625 та частини першої статті 1048 ЦК України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання (які нараховуються за статтею 625 ЦК України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за статтею 1048 ЦК України як наслідок правомірної поведінки сторін).
		Крім того, Конституційний Суд України у вказаному рішенні наголосив, що забезпечення сталості та єдності судової практики є основоположною функцією Верховного Суду (частина перша статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), яку не може здійснювати інший орган державної влади, зокрема Конституційний Суд України (останній абзац пункту 8 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.06.2022 у справі № 3-188/2020(455/20)). Виконуючи це завдання, саме Верховний Суд здійснює тлумачення та застосування норм ЦК України й інших Законів України, а Конституційний Суд України вирішує питання про конституційність цих норм, зокрема за конституційними скаргами, та здійснює офіційне тлумачення Конституції України (пункти 1, 2 частини першої статті 150, стаття 1511 Конституції України, пункти 1, 2, 9 частини першої статті 7 Закону України «Про Конституційний Суд України»).
		Насамкінець Велика Палата Верховного Суду зазначає, що з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Велика Палата Верховного Суду повинна мати ґрунтовні підстави: її попередні рішення або підходи, застосовані в цих рішеннях, мають бути очевидно застарілими внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання, враховуючи зміни, що відбулися в суспільних відносинах, у законодавстві, практиці Європейського суду з прав людини; вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість, зокрема внаслідок існування невідповідності критерію «якість закону» законодавчих норм, що призвело до різного тлумачення судами (колегіями, палатами) норм права.
		Однак у процесі розгляду цієї справи вказаних вище підстав виявлено не було. Натомість Велика Палата Верховного Суду акцентує увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
		У постанові від 04.02.2020 р у справі № 912/1120/16 ( провадження « 12-142гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що Вона вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
		 Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання. 
		 Така правова позиція щодо правильного застосування норм права підлягає врахуванню у справі про банкрутство в разі подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника як на стадії розпорядження майном боржника, так і на стадії ліквідаційної процедури, з урахуванням перебування в цей час боржника в особливому правовому становищі, зокрема і щодо дії мораторію на задоволення вимог конкурсних кредиторів.
		Як свідчить аналіз кредитного договору № 5114К4 від 22.0.2014 р. на підставі якого АТ «Укрексімбанк» заявляє свої грошові вимоги до боржника, умови зі сплати процентів розташовані в п.3.1. ст.3 Договору, яка регулює правомірну поведінку сторін «Проценти та комісійні винагороди».
		Згідно з цих умов: тип процентної ставки за Кредитом: фіксована ( п.п.3.1.1. договору), розмір процентної ставки за Кредитом 23 % річних ( п.п.3.1.2. договору в редакції додаткової угоди № 5114К4 від 11.06.2015 р.; розмір процентної ставки за Кредитом змінюється у випадках та порядку , що передбачені п.4.1. цього Договору ( п.п.3.1.3 договору); проценти за Кредитом нараховуються протягом усього строку користування Кредитом на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожний день користування Кредитом на основі Банківського року ( п.п.3.1.4. договору); у випадку зміни грошово-кредитної політки Національного банку України. Банк має право ініціювати зміну розміру процентної ставки за кредитом, визначеного у п.п.3.1.2. цього Договору; про зміну розміру процентної ставки за Кредитом, визначеного у п.п.3.2.1. цього Договору, укладається додаткова угода до цього Договору (п.п.4.1.1. п.4 Договору) 
		Кредитний Договір також містить статтю 10, яка регулює відповідальність сторін, і умови якої не містять умов щодо нарахування процентів за неправомірне користування кредитом за ставкою 23 % річних як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання.
		З наданих АТ «Укрексімбанк» розрахунків заборгованості боржника у справі №905/909/21, так саме як і у справі № 910/4518/16, убачається, що за період поза межами кредитування , заявник апеляційної скарги нараховує як проценти за «користування кредитом», так і три проценти річних на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
		Враховуючи приписи частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України та з огляду на те, що кредитний договір №5114К4 від 22.04.2014 не містить умов щодо нарахування процентів за неправомірне користування кредитом за ставкою 23,0% річних, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правомірних підстав нарахування процентів за користування кредитом за ставкою 23,0% за період з 07.09.2016 по 31.01.2021, а тому вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в частині заборгованості по процентам у сумі 158825733,42грн підлягають відхиленню.
		Оскільки згідно умов п.2.4. Кредитного договору № 5114К4 від 22.04.2014 р. в редакції додаткової угоди до нього № 5114К4-3 від 11.06.2015 р., кінцевим терміном погашення кредиту є 21.04.2016, а сплату процентів за неправомірне користування кредитом умовами зазначеного договору не передбачена, то судом першої інстанції правомірно було застосовано до спірних правовідносин висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 і подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 та правомірно відхилив вимоги АТ «Укрексімбанку» в частині заборгованості по процентам за період з 07.09.2016 по 31.01.ж2021 у сумі 158 825 733, 42 грн, які було нараховано за межами строку кредитування.
		З огляду на встановлення судом першої інстанції неправомірність нарахування процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування в сумі 158 825 733, 42 грен, ця сума не підлягала врахуванню як база нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат у зв`язку з чим, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про те, що нараховані на вказану суму проценти 3 % річних та інфляційних втрат також є неправомірними і підлягають відхиленню. 
		З огляду на наведене, твердження заявника апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права судовою колегією відхиляються.
		Щодо застосування судом першої інстанції наслідків спливу строків позовної давності.
		Як убачається з матеріалів справи, боржник просив застосувати строк позовної давності до вимог кредитора у повному обсязі, що складає 526407846,62грн. 
		Крім того, Акціонерне товариство «Сенс Банк» просило застосувати строки позовної давності до вимог Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в частині нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
		Заявник апеляційної скарги (Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України») заперечує щодо застосування позовної давності, посилаючись на п.12.5.1. Генеральної кредитної угоди №5114N1 від 22.04.2014 та п.14.6.1. Кредитного договору №5114К4 від 22.04.2014, за змістом яких сторони домовилися про збільшення строків позовної давності.
		Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		Як свідчить текст ухвали, судом першої інстанції при вирішенні питання щодо застосування строку позовної давності, були враховані висновки Верховного суду викладені в постанові від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15.
		Так, Верховний Суд зазначив, що Цивільний кодекс України як основний акт цивільного законодавства не містить вичерпного переліку вимог, на які позовна давність не поширюється. Водночас оскільки позовна давність є інститутом цивільного права, вона може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 Цивільного кодексу України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України).
		За змістом частини другої статті 9 Цивільного кодексу України та частини першої статті 223 Господарського кодексу України позовна давність має застосовуватися до вимог, що випливають з майново-господарських зобов`язань, визначених статтею 175 Господарського кодексу України (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 910/10116/18 та від 01.10.2019 у справі №910/12604/18).
		Тому у вирішенні питання застосування позовної давності у справі про банкрутство необхідно керуватися нормами Цивільного кодексу України, глава 19 "Позовна давність" якого включена до книги першої "Загальні положення", а отже, її положення поширюються не лише на договірні, а й на інші цивільні правовідносини.
		Як убачається з матеріалів справи № 905/909/21, кредитор звернувся до суду за захистом своїх прав шляхом подання заяви з грошовими вимогами до боржника у справі про його банкрутство, тобто з вимогою про захист майнового права та інтересу.
		За таких умов положення про позовну давність поширюються і на майнові вимоги кредиторів, заявлені до боржника у справі про його банкрутство.
		Ураховуючи наведене, у справі про банкрутство при розгляді кредиторських грошових вимог до боржника застосовуються загальні норми цивільного законодавства про позовну давність, визначені у главі 19 "Позовна давність" Цивільного кодексу України.
		При цьому, під час розгляду грошових вимог кредитора в процедурі розпорядження майном боржника стороною, яка може зробити заяву про застосування позовної давності, слід розуміти інших кредиторів, боржника та розпорядника майна боржника.
		Відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		При вирішенні питання щодо початку перебігу позовної давності, суд виходить із суті господарських правовідносин які склались між сторонами та факту порушення боржником зобов`язання по Генеральній угоді та кредитного договору.
		Судом першої інстанції було встановлено порушення боржником зобов`язання щодо повернення кредиту по кредитному договору до 21.04.2016 р.
		Таким чином, перебіг позовної давності починається з 22.04.2016 та, за загальним правилом, спливає 22.04.2019.
		Статтею 263 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності зупиняється: 1) якщо пред`явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила); 2) у разі відстрочення виконання зобов`язання (мораторій) на підставах, встановлених законом; 3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини; 4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.
		Судом першої інстанції не встановлено обставин пов`язаних із зупиненням перебігу позовної давності.
		Відповідно до статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується .
		Як встановлено судом першої інстанції, кредитор звернувся до Господарського суду Донецької області із позовом до боржника про стягнення заборгованості, яка була розглянута судом в межах справи №905/2016/16. Судом першої інстанції також було встановлено з бази Діловодство спеціалізованих судів та з матеріалів справи №905/2016/16, що знаходяться в архіві суду, що позовна заява була подана до суду 13.06.2016. Тобто строк позовної давності переривається шляхом пред`явлення кредитором позову до боржника та відповідно починається заново з 13.06.2016 та відповідно за загальним правилом закінчується 13.06.2019.
		Інших обставин пов`язаних із перериванням строку позовної давності судом не встановлено.
		Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п`ятої статті 267 Цивільного кодексу України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.
		Відповідно до частини п`ятої статті 267 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
		Поважними причинами пропуску позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим. Якщо суд дійде висновку про те, що позовна давність пропущена з поважної причини, то у своєму рішенні він наводить відповідні мотиви на підтвердження цих висновків.
		Велика Палата Верховного Суду у постановах від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 та від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17 зробила висновки, що саме на кредитора покладено обов`язок доказування тієї обставини, що строк було пропущено з поважних причин. Це також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень
		Кредитором не повідомлено суд про наявність поважних причин щодо пропуску строку позовної давності.
		Частиною першою статті 259 Цивільного кодексу України унормовано, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.
		З системного аналізу статей 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України вбачається, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за час прострочення. ( постанова Верховного Суду від 15.12.2021 у справі №910/4908/21)
		Оскільки 3% річних нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її застосування обчислюється окремо за кожний день прострочення.
		Судом першої інстанції встановлено , що відповідно до п.12.5.1. Генеральної кредитної угоди №5114N1 від 22.04.2014 та п.14.6.1. Кредитного договору №5114К4 від 22.04.2014 боржник та кредитор домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України до 10 (десяти) років для всіх грошових зобов`язань Позичальника (у тому числі, але не виключно, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за кредитом, комісій, штрафних санкцій та інших платежів), що передбачені умовами цього договору.
		Таким чином, сторони погодили, що склад грошових зобов`язань, до яких застосовується строк позовної давності у 10 років, передбачається саме умовами договору.
		Право нараховувати інфляційні втрати та 3% річних виникає на підставі закону, а саме частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
		Зі змісту умов Генеральної угоди та Кредитного договору не вбачається, що сторонами окремо погоджено, що до складу грошових зобов`язань боржника по угоді та/або договору включаються зобов`язання щодо сплати 3% річних та інфляційних втрат.
		З огляду на наведене, 3% річних та інфляційні втрати відносяться до грошових зобов`язань, право на нарахування та стягнення яких виникло у кредитора на підставі Закону а не Договору, тому до таких зобов`язань застосовуються позовна давність визначена Законом.
		Посилання заявника апеляційної скарги про те, що сторони погодили між собою збільшену позовну давність щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат не знайшло свого підтвердження під час апеляційного провадження.
		З огляду на вище викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених у ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України), сплив якої, у разі заявлення стороною у спорі про її застосування, є підставою для відмови у позові.
		Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-IX внесені доповнення до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктами 12-14 такого змісту, зокрема, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Закон України №540-IX від 30.03.2020 набрав чинності 02.04.2020.
		Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №211 від 11.03.2020 установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.
		Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України, зокрема, дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020, продовжено з 19 грудня 2020 року до 31 серпня 2022 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 9 грудня 2020 року.
		З урахуванням наведених обставин, позовна давність продовжена на строк дії карантину щодо вимог, закінчення позовної давності за якими припадає на 12.03.2020.
		Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
		Таким чином, враховуючи наведені приписи щодо застосування загальної позовної давності за частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, з огляду на переривання строку позовної давності та строк дії карантину, до вимог щодо 3% річних, нарахованих до 11.03.2017 включно, на заборгованість по основному боргу за період прострочення з 07.09.2016 по 11.03.2017 у розмірі 2359446,67грн; на заборгованість по процентам за періоди прострочення з 08.09.2015 по 10.09.2015, з 10.11.2015 по 30.11.2015, з 08.12.2015 по 21.12.2015, з 07.09.2015 по 11.03.2017 у розмірі 428003,01грн; на заборгованість по комісії за періоди прострочення з 08.09.2015 по 10.09.2015, з 08.10.2015 по 15.10.2015, з 16.10.2015 по 09.11.2015, 10.11.2015 по 16.11.2015, з 17.11.2015 по 07.12.2015, з 08.12.2015 по 15.12.2015, з 16.12.2015 по 21.12.2015, з 07.09.2016 по 11.03.2017 у загальному розмірі 43336,86грн, підлягає застосуванню позовна давність, тому суд відмовляє у визнанні вимог кредитора в цій частині.
		Як вже зазначалося вище, до вимог про нарахування інфляційних втрат також заявлено вимогу про застосування позовної давності.
		Враховуючи наведені приписи щодо застосування загальної позовної давності за частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України та з огляду на переривання строку позовної давності та продовження позовної давності на строк дії карантину до вимог щодо інфляційних втрат, нарахованих до 11.03.2017 включно, на заборгованість по основному боргу за періоди прострочення з 01.12.2015 по 21.12.2015 та з 01.09.2016 по 11.03.2017; на заборгованість по процентам за періоди прострочення з 10.11.2015 по 21.12.2015, з 01.12.2015 по 21.12.2015, з 01.09.2016 по 11.03.2017; на заборгованість по комісії за періоди прострочення з 08.10.2015 по 21.12.2015, з 16.10.2015 по 21.12.2015, з 10.11.2015 по 21.12.2015, з 17.11.2015 по 21.12.2015, з 08.12.2015 по 21.12.2015, з 01.09.2016 по 11.03.2017 підлягає застосуванню позовна давність, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив у визнанні грошових вимог кредитора в цій частині.
		Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;
		Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. ( ст.276 ГПК України)
		В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв`язку з чим, ухвала суду першої інстанції залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
		 
		Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.
		Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275,276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1.Апеляційну скаргу АТ "Укрексімбанк", за вх. №1027 Д/1, на ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.04.2023 р. у справі № 905/909/21  залишити без задоволення.
		 
		2.Ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.04.2023 р. у справі №905/909/21, в оскаржуваній частині  залишити без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст постанови складено 05.10.2023 
		 
		 
		Головуючий суддя О.І. Склярук
		 
		Суддя Р.А. Гетьман 
		 
		Суддя В.В. Россолов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...