Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 352/858/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: 06.10.2023. Зареєстровано: 06.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 10.10.2023.
Дата набрання законної сили: 29.08.2023
Номер судового провадження: 22-ц/4808/929/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 352/858/23 
		Провадження № 22-ц/4808/929/23 
		Головуючий у 1 інстанції Олійник М. Ю. 
		Суддя-доповідач Фединяк В.Д. 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		29 серпня 2023 року м. Івано-Франківськ
		Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів:
		головуючого                Фединяка В.Д. ( суддя-доповідач) 
		суддів:                Василишин Л.В., Максюти І. О.                
		секретаря                Мельник О.В.,
		розглянувши у порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тисменицького районного суду від 02 червня 2023 року, ухвалене в складі судді Олійника М.Ю. в м. Івано-Франківськ, у справі за позовом ОСОБА_1 до        Акціонерного товариства «Укрпошта» про відшкодування збитків, встановлення факту, що має юридичне значення та стягнення моральної шкоди, 
		 
		                                ВСТАНОВИВ:
		У  квітні 2023  року  ОСОБА_2   звернувся в суд з позовом, який у подальшому було уточнено,  до Акціонерного товариства «Укрпошта» про відшкодування збитків, встановлення факту, що має юридичне значення та стягнення моральної шкоди.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22 березня 2023 року у відділенні поштового зв`язку 76019 м. Івано-Франківськ ним було подане до пересилання поштове відправлення № 7601907853615 з повідомленням про вручення, з описом вкладення, з оголошеною цінністю 1000 гривень та з послугою кур`єрська доставка на адресу МОМ В УКРАЇНІ (вул. Михайлівська, 8, м. Київ, 01001, тел. 0445685017). За пересилання поштового відправлення ним здійснено оплату послуг АТ "Укрпошта" у сумі 98,80 грн. Вказане поштове відправлення не було доставлено адресату, повернуто до поштового відділення в пошкодженому стані, про що було складено акт № 68 від 05 квітня 2023 року. Того ж дня, 05 квітня 2023 року ним була надіслана вимога АТ «Укрпошта» про компенсацію збитків в сумі 1000 грн за пошкодження поштового відправлення, але відповіді на свою заяву він не отримав. Вважав, що дирекція ПАТ «Укрпошта» порушили його права споживача поштових послуг, оскільки не доставили та не вручили його листа на адресу МОМ В УКРАЇНІ (вул. Михайлівська, 8, м. Київ, 01001, тел. 0445685017), чим порушили його право на отримання якісних послуг на листування. Просив стягнути з відповідача компенсацію збитків в сумі 1000 грн за пошкодження поштового відправлення, компенсацію моральної шкоди в сумі 2000 грн, а також заявив вимогу в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, про правосуб`єктність та цивільну правоздатність Івано-Франківської дирекції АТ «Укрпошта».
		Рішенням Тисменицького районного суду від 02 червня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «Укрпошта» на користь ОСОБА_1 збитки в розмірі вартості послуг поштового зв`язку в сумі 98 грн (дев`яносто вісім гривень) 80 коп., штраф у розмірі 24 грн (двадцять чотири гривень) 70 коп. та на користь держави судовий збір в сумі 132 (сто тридцять дві) грн. 59 коп.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваного рішенні в частині відмови у задоволенні позову та задовольнити поданий ним позов у повному обсязі, посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи внаслідок чого постановив незаконен рішення в оскаржувній частині. На думку позивача, суд повністю проігноровав та не задоволив жодну позовну вимогу Заявника, а саме компенсації завданої матеріальної та моральної шкоди, на загальну суму 3000 (три тисячі) гривень у формі інвестиційних монет України ОСОБА_3 " відповідно до номіналу монет 20 гривень із золота, що означає 150 штук карбованих монет. Порушив норми матеріального та процесуального права, так як всупереч вимог ЦПК України прийняв відзив на позов Заявника, що не має процесуальної дієздатності, а саме від Івано-Франківської дирекції АN «Укрпошта», хоча відповідачем по справі є юридична особа AT «Укрпошта» ЄДРПОУ 21560045. Вказане, на думку позивача, підтверджує факт, що рішення було винесено за відсутністю сторони по справі, проявив упередженість, так як не врахував, що маючи на руках фотографії пошкодженого відправлення довжиною розрізу близько 25 см свідчить про доступ до вкладення поштового відправлення та на свою власну думки вирішив, що відправлення в задовільному стані із незначним пошкодженням зовнішньої оболонки без доступу до вкладення поштового відправлення. Вважав, що для прийняття справедливого та неупередженого рішення був зобов`язаний відкрити окреме провадження для встановлення факту, що має юридичне значення по цій справі. Також не врахував висновки «Верховного Суду» викладені у постанові від 01.09.2020 по справі № 216/3 521/16-ц, яка по суті змінила підхід до компенсації моральної шкоди і зазначила, що виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права Людини незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства, будь-яких вказівок. Тобто фактично погодилась з позицією КЦС ВС в ухвалі КЦС ВС про передачу на розгляд ВП ВС від 13.11.2019 в справі № 216/3521/16-ц.
		Представник Акціонерного товариства «Укрпошта» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечеє доводи апеляційної скарги вважає, доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення законним та обгрунтованим на підставі викладених у ньому заперечень.
		Разом з тим, представник        Акціонерного товариства «Укрпошта» рішення суду у справі не оскаржує.
		Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. 
		За правилом пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		У відповідності до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України  малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
		Частиною четвертою статті 274 ЦПК України передбачено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
		Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. 
		Враховуючи вказане, розгляд справи здійснюється без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження.
		Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків. 
		Згідно вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
		Задовольняючи  частково позов  ОСОБА_1 , суд  першої інстанції виходив  з  того, що  між позивачем та ПАТ «Укрпошта» в особі відділення поштового зв`язку 76019 м. Івано-Франківськ ПАТ «Укрпошта» виник спір з приводу надання послуг поштового зв`язку, за яким відповідач в особі своєї філії зобов`язувався здійснити пересилання поштового відправлення (конверту) до місця призначення, адресата якого вказував ОСОБА_2 . Свої зобов`язання по вказаному договору відповідач виконав. Разом з тим, при пересилці рекомендованого відправлення було пошкоджено обгортку листа оголошеного цінністю на відшкодування якого стягнуто 98,80 грн та 24.70 грн штрафу.
		Що  стосується  відшкодування матеріальної та  моральної шкоди, то  позивачем  не  доведено, що  така шкода  заподіяна  з  вини відповідача. Відмовляючи позивачу  у  встановлення  юридичного факту «про правосуб`єктність та цивільну правоздатність «Івано-Франківська дирекція АТ «Укрпошта», то ним не зазначено, які юридичні наслідки можуть мати для ньогоу випадку встановлення такого факту.
		Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
		Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		Підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, що ОСОБА_2 22 березня 2023 року через відділення поштового зв`язку 76019 м. Івано-Франківськ подав до пересилання поштове відправлення № 7601907853615 з повідомленням про вручення, з описом вкладення, з оголошеною цінністю 1000 гривень та з послугою кур`єрська доставка на адресу МОМ В УКРАЇНІ (вул. Михайлівська, 8, м. Київ, 01001, тел. 0445685017). 
		За пересилання поштового відправлення ним здійснено оплату послуг АТ "Укрпошта" у сумі 98,80 грн. 
		03 квітня 2023 року  поштове відправлення повернулось до відділення поштового зв`язку 76019 м. Івано-Франківськ через відсутність отримувача за вказаною позивачем адресою, про що було повідомлено позивача автоматично CMC на номер телефону відправника (а.с. 37).
		У відділенні поштового зв`язку були виявлені пошкодження конверту, про що заступником начальника поштового відділення ОСОБА_4 , і операторами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 було складено акт № 68 від 05 квітня 2023 року, в якому зазначено, що «наявний доступ до вкладення відправлення - щілини, розриви, наскрізні порізи упакування, що дозволяє ідентифікувати вкладення без невідповідності маси/розміру максимальної сторони зазначеним у супровідних документах» (а.с. 11). 
		05 квітня 2023 року позивачем була надіслана вимога АТ «Укрпошта» про компенсацію збитків в сумі 1000 грн за пошкодження поштового відправлення, але відповіді на свою заяву він не отримав. 
		З долучених до позову позивачем фотознімків, вбачається, що конверт дійсно має пошкодження у виді розриву його нижньої частини (а.с. 9,10). 
		З письмових пояснень заступника начальника ВПЗ 19 ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_2 05.04.2023 прийшов на ВПЗ 19 для отримання повернутого поштового відправлення. Однак, він від отримання поштового відправлення відмовився, оскільки звернув увагу працівникам ВПЗ 76019 на пошкоджену оболонку поштового відправлення та наполягав на складенні акту. Також клієнту було запропоновано оглянути поштове відправлення, звірити вміст вкладення з описом та перевірити масу поштового відправлення, але клієнт відмовився (а.с. 35).
		Згідно з письмовими поясненнями начальника ВПЗ 76019 ОСОБА_7 поштове відправлення передано в комору зберігання у страховому мішку № 7601907882844, що підтверджується накладною № 76019.1И. БЯ на відправлену пошту від 18.04.2023 (а.с. 36).
		Згідно з письмових пояснень оператора першого класу групи оброблення дефектної пошти ОСОБА_8 : «Поштове відправлення № 7601907853615 отримано в архів 18.04.2023 р. по накладній 7601907882844 з ф. 20 76019 від 17.04.23 р. із ВПЗ 76019. Дане поштове відправлення в задовільному стані із незначним пошкодженням зовнішньої оболонки конверта без доступу до вкладення поштового відправлення, що унеможливлює його зіпсуття, заміну чи втрату. Поштове відправлення № 7601907853615 по сьогоднішній день знаходиться в коморі зберігання» (а.с. 38-39).
		Відповідно до статті 13 Закону України «Про поштовий зв`язок» оператори надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку.
		Послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.
		Договір про надання послуги поштового зв`язку вважається укладеним після оплати користувачем вартості цієї послуги, якщо інше не передбачене відповідними договорами.
		Встановивши, що вказані послуги поштового зв`язку було оплачено позивачем, суди вірно виходили із того, що між сторонами виникли договірні правовідносини щодо надання послуг поштового зв`язку.
		Згідно пункту 127 Правил надання послуг поштового зв`язку користувач послуг поштового зв`язку має право оскаржити неправомірні дії працівників поштового зв`язку в порядку, встановленому законом.
		Відповідно до статті 18 Закону України «Про поштовий зв`язок», пункту             129 Правил надання послуг поштового зв`язку оператор поштового зв`язку за невиконання чи неналежне виконання послуг поштового зв`язку несе відповідальність перед користувачами послуг поштового зв`язку згідно із законами України.
		Так, за повну втрату реєстрованих поштових відправлень (рекомендованого листа, бандеролі, поштової картки, повідомлення про вручення поштового відправлення), посилок та прямих контейнерів з оголошеною цінностю оператор несе матеріальну відповідальність у розмірі відшкодування вартості послуг поштового зв`язку та штраф вартості цих послуг ( статті 18 Закону «Про поштовий зв`язок»).
		Установлено, що за пересилання поштового відправлення позивачем здійснено оплату послуг АТ "Укрпошта" у сумі 98,80 грн. 
		Ураховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висноку стягнувши з відповідача на користь позивача 98,80 грн вартості послуг поштового зв`язку та штраф у розмірі 24 грн 70 коп., оскільки поданий на пересилання конверт з оголошеною цінностю повернутий з виявленими пошкодженнями конверту. Разом з тим, послуги щодо пересилання поштового відправлення № 7601907853615 відповідачем виконані з дотриманням вимог Закон України «Про поштовий зв`язок» та Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.
		Щодо відшкодування моральної шкоди.
		Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
		Закон України «Про поштовий зв`язок» та Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 не містять умови, за яких перевізником має бути відшкодовано моральну шкоду користувачу послуги поштового зв`язку, проте при зверненні до суду із позовом ОСОБА_2 посилався на норми Цивільного кодексу України, які регулюються порядок відшкодування моральної шкоди.  
		Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, при настанні інших негативних наслідків.
		Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Відповідно до роз`яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, розмір моральних страждань визначається з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача чи інших обставин.
		З вищенаведеного слідує, що для відшкодування моральної шкоди обов`язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 січня 2018 року в справі № 804/2252/14.
		Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, при цьому, в силу вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, вона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
		Позивачем не надано належних доказів в обґрунтування моральної шкоди та розміру компенсації.
		Установивши, що позивачу 22 березня 2023 року через відділення поштового зв`язку 76019 м. Івано-Франківськ, з дотриманням вимог Закон України «Про поштовий зв`язок» та Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 надані послуги щодо пересилання поштового відправлення № 7601907853615, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у компенсації моральної шкоди, оскільки позивачем не доведено вини відповідача у заподіянні такої шкоди.
		Правильним є також рішення суду в частині про встановлення факту «про правосуб`єктність та цивільну правоздатність «Івано-Франківська дирекція АТ «Укрпошта», так як останній не зазначає які юридичні наслідки безпосередньо породжує встановлення для нього такого факту.
		Вирішуючи цей спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.
		Доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції апеляційна скарга не містить. Приведені в апеляційній скарзі доводи про те, що суд не дав неправильну оцінку поданим доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). 
		За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Оскаржуване рішення відповідає вимогам закону, ґрунтується на засадах верховенства права, принципах справедливості, добросовісності та розумності, підстави для його скасування відсутні.
		Відповідно до підпункту в пункту 4 ч. 1 ст.382 ЦПК України суд апеляційної інстанції в постанові розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
		Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України). Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (пункт 1 частини другої вказаної статті), у разі відмови в позові - на позивача (пункт 2 частини другої вказаної статті).
		Ураховуючи, що за результатами перегляду справи в суді апеляційної інстанції колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, тому немає підстав для нового розподілу судових витрат у справі.
		Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
		Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
		Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
		Прожитковий мінімум на 2023 рік затверджений Законом «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX, для працездатних осіб станом на 01 січня цього року становить 2 684 гривні.
		Ціна позову в даній справі становить 3 000 грн, яка станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн*100=268 400 грн).
		Відтак, ця справа є малозначна в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнав її такою суд першої, враховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, які поширюються й на апеляційне провадження, тому не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
		Керуючись ст. 374, 375, 382-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		       Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тисменицького районного суду від 02 червня 2023 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає, а у випадках, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
		Повний текст складено 06 вересня 2023 року.
		 
		Судді:                                                                В.Д.Фединяк
		                                                                       Л.В.Василишин
		І.О.Максюта

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...