Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 531/3/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 06.10.2023. Зареєстровано: 06.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 10.10.2023.
Дата набрання законної сили: 07.11.2023
Номер судового провадження: 1-кп/531/72/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022175450000432

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		06.10.2023 
		єдиний унікальний номер справи 531/3/23
		номер провадження 1-кп/531/72/23
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06 жовтня 2023 року                                                       м. Карлівка
		Карлівський районний суд Полтавської області в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
		прокурора - ОСОБА_3 ,
		обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
		захисника - ОСОБА_5 ,         
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка обвинувальний акт кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Димитров Донецької області, ромської національності, громадянки України, не заміжньої, маючої на утриманні двох неповнолітніх та п`ятьох малолітніх дітей, освіта неповна загальна середня, не працюючої, не депутата, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 190 КК України, -
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_4 обвинувачується в наступному.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
		Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №509 від 14 жовтня 2014 року «Про облік внутрішньо переміщених осіб», право на отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи мають особи, які після введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» воєнного стану перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року №204 «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка».
		11 червня 2022 року у ОСОБА_6 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої з 24 серпня 2021 року без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами, які виплачуються внутрішньо переміщеним особам шляхом отримання статусу внутрішньо переміщеної особи для своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		ОСОБА_4 , розуміючи, що залишила місце реєстрації у 2021 році, не у зв`язку з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру, а її донька ОСОБА_7 народилася в м. Маріуполі Донецької області та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та не має права на статус внутрішньо переміщеної особи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, 11 червня 2022 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи власний мобільний телефон марки «ОРРО» СРН2185, яким користується її донька ОСОБА_8 , на якому встановлено мобільний додаток Єдиного державного веб-порталу електронних послуг «Портал Дія», сформувала електронну заявку про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи на ім`я її доньки ОСОБА_8 .
		В результаті вказаних дій ОСОБА_4 , 11 червня 2022 року ОСОБА_9 було зареєстровано в Єдиній інформаційній базі внутрішньо переміщених осіб. В подальшому, 11 червня 2022 року ОСОБА_7 , яка в результаті неправомірних дій ОСОБА_4 , набула статусу внутрішньо переміщеної особи, призначена допомога переміщеним особам на проживання за період червня та липня 2022 року в розмірі 3000,00 гривень за кожний місяць, на загальну суму 6000,00 гривень. Вказані грошові кошти 06 липня 2022 року та 27 липня 2022 року зараховані на особистий рахунок ОСОБА_7 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», та якими вона в подальшому розпорядилась на власний розсуд.
		Таким чином, ОСОБА_4 шляхом обману заволоділа грошовими коштами із загального фонду державного бюджету 2501480 «Надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» в сумі 6000,00 гривень, чим завдала відповідного збитку Міністерству соціальної політики України.
		Окрім цього, 02 серпня 2022 року у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами, які виплачуються внутрішньо переміщеним особам.
		ОСОБА_4 , розуміючи, що залишила місце реєстрації у 2021 році, не у зв`язку з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру та не має права на статус внутрішньо переміщеної особи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, 02 серпня 2022 року, діючи повторно, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи власний мобільний телефон марки «Realme RMX3261», на якому встановлено мобільний додаток Єдиного державного порталу електронних послуг «Портал Дія», сформувала електронну заявку про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи на своє ім`я.
		В результаті вказаних дій ОСОБА_4 , 02 серпня 2022 року її було зареєстровано в Єдиній інформаційній базі внутрішньо переміщених осіб. В подальшому, ОСОБА_4 , яка неправомірно набула статус внутрішньо переміщеної особи, призначена допомога переміщеним особам на проживання з період серпень 2022 року в розмірі 2000,00 гривень. Вказані грошові кошти 18 серпня 2022 року зараховані на особистий рахунок ОСОБА_4 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», та якими вона в подальшому розпорядилась на власний розсуд.
		Таким чином, Білоус шляхом обману заволоділа грошовими коштами із загального фонду державного бюджету 2501480 «Надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» в сумі 2000,00 гривень, чим завдала збитку Міністерству соціальної політики України.
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 винною себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 190 КК України, визнала повністю, та повністю підтвердила час, обставини та спосіб вчинення кримінальних правопорушень. У скоєному щиро розкаюється.
		Представник потерпілої сторони ОСОБА_10 до суду не з`явилась. В матеріалах справи міститься заява про за її відсутності. При призначенні покарання покладається на розсуд суду.
		З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюються доведеність вини обвинуваченої та кваліфікація її дій, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченою та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_4 , знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а її дії органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), та за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, кваліфіковані правильно.
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченої, згідно ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень та добровільне відшкодування завданого збитку.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, згідно 67 КК України, судом не встановлено.
		Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченої: її вік; стан здоров`я; соціальне становище; відсутність даних перебування на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога; раніше не судимої; посередню характеристику за місцем проживання.
		Згідно з висновком досудової доповіді щодо обвинуваченої ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, складеною Полтавським районним сектором №3 філії державної установи «Центр пробації» в Полтавській області від 24 березня 2023 року, ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній; ризик небезпеки для суспільства або окремих осіб оцінюється як середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченої, її спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб).
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		Під час судового розгляду, проаналізувавши поведінку обвинуваченої після вчинення кримінальних правопорушень, її щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, добровільне відшкодування завданого збитку, наслідки суспільно небезпечних діянь, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання в межах санкцій: ч. 1 ст. 190 КК України у виді 200 годин громадських робіт; ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік.
		Застосувавши ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 КК України - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		В зв`язку з тим, що на досудовому слідстві відносно ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався, враховуючи особу обвинуваченої, суд вважає за недоцільне обирати відносно неї міру запобіжного заходу.
		Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		Цивільний позов та процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України суд, -
		З А С У Д И В:
		ОСОБА_4  визнати винною у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 190 КК України, та призначити їй покарання:
		за ч. 1 ст. 190 КК України у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт;
		за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік.
		Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.
		Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 обов`язки протягом іспитового строку: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		В зв`язку з тим, що відносно ОСОБА_4 на досудовому слідстві запобіжний захід не обирався, враховуючи особу обвинуваченої, суд вважає за недоцільне обирати відносно неї міру запобіжного заходу.
		Речові докази - мобільний телефон марки «Realme RMX3261», в корпусі чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з sim-карткою ПрАТ «ВФ Україна» номер НОМЕР_3 , та мобільний телефон марки «ОРРО СРН2185», в корпусі блакитного (бірюзового) кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , з sim-картками ПрАТ «ВФ України», номер НОМЕР_6 , і ТОВ «Лайфселл», номер НОМЕР_7 , передані на відповідальне зберігання ОСОБА_11 , вважати повернутими законному власнику.
		Речовий доказ - паперовий конверт, на якому є написи, виконані вручну чорнилом синього кольору, та простим олівцем «*031603 від 10.11.2022 вх 5829250-ВБ Заув. у 170 PLHO Карлоівка Музикант №432 531/2300 от 25.10», з оптичним диском в середині CD-R, сірого кольору б/н, тм «Verbatim», зберігати в матеріалах досудового розслідування. 
		Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Карлівський районний суд,  протягом 30 днів з моменту його проголошення.
		Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку, після його проголошення, негайно вручається обвинуваченій та прокурору.
		Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...