Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 487/5969/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 06.10.2023. Зареєстровано: 06.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 09.10.2023.
Дата набрання законної сили: 04.07.2024
Результат оскарження 04.07.2024 Черкаський апеляційний суд: відмовлено у відкритті провадження
Номер судового провадження: 2/711/1793/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Придніпровський районний суд м.Черкаси    
		 
		               
		Справа №487/5969/21
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		20 вересня 2023 року                                                 м. Черкаси
		 
		Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
		 
		головуючого  судді                Позарецької С.М.
		при секретарі                  Щокань В.М.,
		за участю представника
		позивача адвоката            Старовойтової Д.А.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,-
		В С Т А Н О В И В :
		Позивач ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м.Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.
		Свої вимоги обґрунтовує тим, що 29.03.2021 відповідач взяв у нього у борг кошти у розмірі 50000 доларів США, про що складена відповідна розписка. Крім того, 22.05.2021 відповідач взяв у нього у борг кошти у розмірі 210000 доларів США, про що також складена відповідна розписка. 
		У позовній заяві також вказано, що 30.06.2021 боржнику вручена вимога від 15.06.2021 №145 про повернення грошових коштів в 7-денний строк з дати отримання листа. Як зазначено, отримання відповідачем вимоги підтверджується його особистим підписом з відміткою прізвища/ініціалів та дати отримання. 
		Разом з тим, грошові кошти не були повернути відповідачем у встановлений строк. У зв`язку з чим, 02.08.2021 відповідачу повторно направлена вимога про повернення грошових коштів у розмірі 215000 доларів США, але станом на момент подання позову до суду гроші відповідачем не провернуті.
		До того ж, звертає увагу суду на те, що оригінали боргових документів знаходяться у нього, що підтверджує факт укладення договору позики та отримання боржником від кредитора вказаних вище грошових коштів. Також, наявність у нього оригіналу боргової розписки свідчить про не виконання боржником боргового зобов`язання.
		На підставі наведеного вище, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 215 000 доларів США 00 центів, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді.
		Заочним рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 11.10.2022 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами позики від 29.03.2021 та від 22.05.2021 у розмірі 215000доларів США та судовий збір у розмірі 11350грн.
		28.03.2023 ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення від 11.10.2022 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, яку задоволено ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 09.06.2023. Заочне рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.10.2022 у цивільній справі №487/5969/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики- скасовано та призначено справу до розгляду в загальному позовному провадженні, призначено підготовче судове засідання.
		У ході судового розгляду справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 з 06.05.2014 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
		Ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 19.06.2023 дану позовну заяву передано на розгляд до Придніпровського районного суду м.Черкаси за територіальною підсудністю.
		На підставі вказаної вище ухвали суду, матеріали даної справи 17.07.2023 за вих.№487/5959/21/10944/23 направлено для розгляду за підсудністю до Придніпровського районного суду м.Черкаси, згідно з п. 1 ч. 1 ст.31 ЦПК України.
		24.07.2023 матеріали справи №487/5969/21 надійшли до Придніпровського районного суду м.Черкаси та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2023, справа №487/5969/21 передана у провадження судді Придніпровського районного суду м.Черкаси Позарецької Світлани Михайлівни.
		Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 26.07.2023 цивільну справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
		18.08.2023 ухвалою суду відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про зупинення провадження по справі.
		Крім того, 18.08.2023 ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено її до судового розгляду по суті.
		Ухвалою суду від 07.08.2023 задоволено заяву сторони позивача про забезпечення позову: накладено арешт на майно (дорогоцінності) за переліком, яке належить ОСОБА_2 .
		Ухвалою суду від 18.08.2023 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову.
		Ухвалою суду від 18.08.2023 відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні зави про зупинення провадження у справі.
		У судове засідання позивач не з`явився.
		У судовому засіданні представник позивача адвокат СтаровойтоваД.А. підтримала заявлені позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні у повному обсязі (про стягнення заборгованості у розмірі 215000 доларів США), на підставі обґрунтування, що наведене у позовній заяві та з урахуванням доданих до неї матеріалів. Крім того, наполягала на загальному порядку розгляду справи і заперечувала проти ухвалення заочного рішення. Додатково зазначила, що оригінали розписок знаходяться у позивача, але він заперечує проти їх приєднання до матеріалів справи, враховуючи те, що вони уже досліджувалися у судовому засіданні та були предметом експертного дослідження у ході кримінального провадження відносно ОСОБА_2 . Дане кримінальне провадження на теперішній час зупинене. До того ж, вказала, що у заяві про перегляд заочного рішення відповідач не заперечує проти укладення договорів позики. За розписками (т.1 а.с.12, 13) відповідач отримав у позику від позивача 260000 доларів США. Разом з тим, зазначила, що відповідач на виконання своїх боргових зобов`язань, у рахунок погашення боргу за договорами позики, повернув позивачу 45000доларів США, що визнається позивачем, проте, до теперішнього часу свої зобов`язання за договорами позики у повному обсязі не виконав, суму позики у розмірі 215000 доларів США (260000  45000 = 215000) не повернув. Щодо доводів відповідача про повернення позивачу ще 50000доларів США, то позивач не знає про місцезнаходження розписок про повернення таких коштів, а сам відповідач ухиляється від надання будь-яких доказів. Також, за результатами досліджених під час розгляду справи доказів (т.2 а.с.156-157), які надані відповідачем із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, то ОСОБА_1 визнає і факт отримання ним від ОСОБА_2 ще 15000 доларів США в рахунок погашення заборгованості за розписками від 29.03.2021 та 22.05.2021. Між тим, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі. Також просила врахувати ту обставину, що позивач на даний час перебуває у СІЗО і не може надати особистих пояснень щодо даної справи.
		У судове засідання відповідач та його представник не з`явилися, хоча повідомлялися судом у встановленому законом порядку про місце, день і час розгляду справи, шляхом направлення судових повісток за місцем проживання. Адресована кореспонденція повернулась до суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що у контексті положень п.3 ч.8 ст.128, ст.131 ЦПК України, суд вважає, як повідомлення відповідача належним чином. Слід також зазначити, що згідно з положеннями ст.8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою можливо дізнатися необхідну інформацію щодо справи. Крім того, представник відповідача повідомлялася про дату та час судових засідань під розписку та шляхом направлення СМС-повідомлень, про поважність причин неявки не повідомлено. Відзив на позовну заяву не подано.
		Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Заслухавши думку представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, відповідно до розписки від 29.03.2023, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав у борг 50000 (у розписці поруч з сумою позики 50000 стоїть знак валюти доларів США- $) від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Крім того, відповідно до розписки від 22.05.2021, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав у борг 210000доларів США від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Оригінали цих розписок досліджені в судовому засіданні.
		Дані розписки підписані власноручно позичальником ОСОБА_2 , а тому- фактично відбулося укладення договорів позики. Факт складання цих розписок відповідачем не спростовується жодними доказами.
		Зазначені вище розписки, що надані позивачу відповідачем, відповідають вимогам ч.2 ст.1047 ЦК України, яка вказує, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
		Слід зазначити, що у вказаних вище розписках не визначений строк повернення грошових коштів.
		Таким чином, якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
		Крім того, відповідно до правових висновків, які висвітлені у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 (справа №686/21857/16-ц), відсутність у розписці запису про зобов`язання повернути отримане ним у борг не є підставою для відмови у позові, оскільки, складаючи вказану розписку і підписуючи її, відповідач тим самим взяв на себе зобов`язання повернути кошти. Такий висновок випливає з реальності укладеного між сторонами договору та положень статті1049 ЦК України щодо обов`язку позичальника повернути позикодавцеві передану йому позику.
		Зазначене дає правові підстави для висновку, що відповідачем по відношенню до позивача порушені вказані вище норми права, а відтак отримані кошти у позику мають бути повернуті позивачу.
		З пояснень сторони позивача вбачається, що відповідач на виконання своїх боргових зобов`язань, у рахунок погашення боргу за договорами позики, повернув позивачу 45000доларів США. Проте, ОСОБА_2 своїх зобов`язань за договорами позики у повному обсязі не виконав, суму позики у розмірі 215000 доларів США не повернув. Крім того, вказаний факт встановлено судовим рішенням від 11.10.2022 по справі №487/5969/21.
		Так, 30.06.2021 позивачем вручена особисто ОСОБА_2 вимога від 15.06.2021 про повернення грошових коштів у 7-денний строк з дати отримання листа, взятих у борг 29.03.2021 та 22.05.2021. У вимозі зазначено, що станом на 15.06.2021 загальна сума боргу становить 215000доларів США, що еквівалентно 5805000грн. Отримання даної вимоги підтверджується особистим підписом ОСОБА_2 .
		Разом з тим, грошові кошти не повернуті відповідачем у встановлений строк, у зв`язку з чим, 02.08.2021 відповідачу була повторно направлена вимога про повернення коштів у розмірі 215000доларів США, відповідно до поштового відправлення цінного листа від 02.08.2021.
		Крім того, судом встановлено, що заступником начальника СВ Обухівського РУП ГУНП в Київській області, було надано дозвіл на використання матеріалів досудового розслідування за №12021111230001203 від 06.10.2021, за фактом заволодіння ОСОБА_3 , шляхом зловживання довірою у ОСОБА_1 грошовими коштами 29.03.2021 у розмірі 50000доларів США та 22.05.2021 розмірі 210000доларів США.
		Факт отримання позики у сумі 50000 доларів США та 210000доларів США підтверджуються розписками від 29.03.2021 та від 22.05.2021, підписаними власноруч ОСОБА_2 у момент передачі йому сум позики, що підтверджується також висновком експерта судової почеркознавчої експертизи документів №СЕ-19/111-22/16158-ПЧ від 27.05.2022, проведеної у рамках кримінального провадження за №12021111230001203 від 06.10.2021, відповідно до якого рукописні записи, текст та підписи від імені ОСОБА_2 у наданих на дослідження розписках 29.03.2021 та 22.05.2021, виконані однією особою, тобто ОСОБА_2 .
		Крім того, з матеріалів досудового розслідування за №12021111230001203 від 06.10.2021, а саме протоколу допита свідка ОСОБА_2 від 18.01.2022, вбачається, що він підтвердив факт отримання ним від ОСОБА_1 грошових коштів в загальному розмірі 260000доларів США, про що ним були складені відповідні розписки.
		Судом також встановлено, що 16.01.2023 ОСОБА_2 повернув ОСОБА_1 10000доларів США, в якості повернення боргу, про що останнім складена відповідна розписка.
		До того ж, 01.02.2023 ОСОБА_2 повернув ОСОБА_1 5000доларів США, в якості повернення боргу, про що останнім складена відповідна розписка.
		У судовому засіданні стороною позивача визнано факт повернення відповідачем 15000доларів США, на виконання своїх боргових зобов`язань, у рахунок погашення боргу за договорами позики.
		Зазначені обставини справи підтверджуються відповідними письмовими доказами, а тому суд вважає їх доведеними.
		Таким чином, відповідач порушив умови виконання зобов`язання, передбачені договорами позики, а саме прострочив повернення позивачу коштів у сумі 200000доларів США.
		Статтею 55 Конституції України та статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст.5 ЦПК України). Способи захисту визначені ст.16 ЦК України.
		Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
		Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
		Згідно із ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається укладеним у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в листах, телеграмах або за допомогою електронного або іншого засобу зв`язку. Розписки підписані відповідачем є документом, що стверджує про вчинення правочину між ним та позивачем, тобто сторонами фактично в письмовій формі був укладений договір позики.
		Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).
		Як визначено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
		Згідно із ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
		Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України). Загальні положення про договір визначені розділом ІІ гл. 52 Цивільного Кодексу України.
		Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
		Згідно із ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у 10 разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа,- незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
		Отже, письмова форма договору позики, розписка про отримання коштів внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
		За своєю суттю розписка про отримання у борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
		Тобто, договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
		Правова позиція з цього приводу викладена в постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-63цс13, постанові від 11.11.2015 у справі № 6-1967цс15, постанові 13.12.2017 у справі №309/3458/14-ц.
		У разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.
		Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 у справі № 6-1967цс15, постанові Верховного Суду від 08.07.2019 справа №524/4946/16-ц.
		Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно із ст.525 ЦК України одноособова відмова від виконання зобов`язань і одноособова зміна умов договору не припустимі, якщо інше не встановлено договором чи законом.
		Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником у борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів.
		При цьому, судом враховані висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №483/1953/16-ц.
		Згідно з приписами ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею11 цього Кодексу; зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
		Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк у відповідності з умовами договору та вимогами цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства.
		Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що визначено ст.610 ЦК України. Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
		Крім того, слід зазначити, що враховуючи норми ст.ст. 192, 524, 533, 1049 ЦК України, заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів, тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.
		Такий висновок суду також узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.01.2019 по справі № 373/2054/16-ц.
		Тому, як укладення, так і виконання окремих договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.
		Суд також звертає увагу на те, що відповідно до положень ст.545 ЦК України якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.
		Сторона позивача стверджує, що станом і на момент подачі позовної заяви до суду і на час розгляду справи, відповідач борг у повному обсязі не повернув, що підтверджується наявністю у нього оригіналів розписок від 29.03.2021 та від 22.05.2021.
		Під час розгляду справи знайшли своє підтвердження доводи позивача про те, що ним була надана грошова позика відповідачу, про що складені відповідні розписки від 29.03.2021 та від 22.05.2021, за якими ОСОБА_2 отримав грошові кошти у розмірі 260000доларів США. Також у вказаних вище розписках зазначено розмір отриманих відповідачем грошових коштів та валюта. 
		Судом також встановлено, що на виконання вказаних вище договорів позики, ОСОБА_2 повернув ОСОБА_1 частину грошових коштів. Разом з тим, іншу частину коштів, а саме 200000доларів США, відповідачем не були повернуті позивачу, зокрема і на час розгляду справи.
		У суду відсутні будь-які документи, що підтверджують факт повернення боржником вказаних вище грошових коштів (200000доларів США).
		До того ж, відповідачем не спростовано наявності заборгованості. Крім того, на час розгляду справи у суду відсутні підтверджуючі докази про те, що договори позики визнані недійсними чи є розірваними.
		Відповідно до положень ст. 625 ЦК України, боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.
		Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. З огляду на положення частини 1 статті 1046 ЦК України, а також частини1 статті1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення суми коштів у строки, у розмірі та у саме тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
		На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення заявлених позовних вимог.
		Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
		Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір у сумі 11350грн. 00коп., що підтверджується квитанцією №0.0.2218274430.1 від 03.08.2021.
		Таким чином, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково на суму 200000доларів США, що становить 93,03% від заявлених вимог (215000доларів США), то із відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме у розмірі 10558грн. 91коп. (93,03% від 11350грн. 00коп.= судовий збір 10558грн. 91коп.).
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 279-280 ЦПК України суд,-
		В И Р І Ш И В :
		Позовні вимоги задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , код НОМЕР_2 , зареєстрований АДРЕСА_3 ) заборгованість у розмірі 200000 доларів США.
		В іншій частині відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , код НОМЕР_2 , зареєстрований АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 10558грн. 91коп.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текст судового рішення складено 02.10.2023.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий:  С.  М.  Позарецька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...