Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 212/5210/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 06.10.2023. Зареєстровано: 06.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 09.10.2023.
Дата набрання законної сили: 09.11.2023
Номер судового провадження: 2/212/2194/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 212/5210/23
		2/212/2194/23
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		06 жовтня 2023 року                         м. Кривий Ріг
		Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Козлова Д. О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Представник позивача, адвокат Соляник І. М., звернувся до суду із даним позовом в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на те, що 22.03.2018 року між ОСОБА_1 та відповідачем Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») встановлено договірні відносини шляхом підписання Анкети-заявки про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку. Так позивачці в АТ КБ «Приватбанк» було відкрито кредитний рахунок № НОМЕР_1 та видана кредитна картка «Унаверсальна-55 днів» № НОМЕР_2 з кредитним лімітом 24000 грн., який було встановлено 20.04.2021 року. Однак 17.07.2022 року невстановлена особа шахрайським шляхом з відкритого в АТ КБ «Приватбанк» рахунку позивачки заволоділа кредитними грошовими коштами на суму 14717 грн. шляхом перерахуванням двома операціями, 7076 грн. та 7075 грн. Оскільки вказані перекази ОСОБА_1 не проводила та будь-кого на їх здійснення вона не уповноважувала, не передавала мобільний телефон та паролі входу до веб-сайту «Приват 24», а також паспорт не губила, то позивачка одразу ж звернулась до відділення АТ КБ «Приватбанк» із заявою про шахрайські дії. Крім цього ОСОБА_1 також повідомила про шахрайські дії на «гарячу лінію» АТ КБ «Приватбанк» за номером 3700. За фактом вчинення відносно ОСОБА_1 шахрайських дій 04.09.2022 року ВП № 3 Криворізького районного управління поліції ГУ НП в Дніпропетровській області було відкрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022046730000431 за заявою ОСОБА_1 . Однак 29.11.2022 року вказане кримінальне провадження було закрито, а осіб причетних до шахрайських дій та переказу коштів з рахунку ОСОБА_1 не було виявлено та кошти їй не повернуто. Позивачка неодноразово зверталась до АТ КБ «Приватбанк» із заявами про відновлення залишку кредитних коштів, зокрема, шляхом направлення 10.07.2023 року адвокатського запиту, проте будь-якої відповіді не одержала. АТ КБ «Приватбанк» до цього часу не надано доказів на підтвердження вчинення позивачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою. Вказане свідчить про відсутність вини позивача. Таким чином просив суд зобов`язати АТ КБ «Приватбанк» відновити залишок коштів на кредитному рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 до суми 24000 грн. та зобов`язати АТ КБ «Приватбанк» скасувати нарахування всіх сум відсотків, пені, штрафних санкцій, комісії тощо на такому кредитному рахунку ОСОБА_1 .
		Не погоджуючись із позовом ОСОБА_1 , представник АТ КБ «Приватбанк» подав відзив до суду, де посилався на те, що позивачка заперечує здійснення нею 17.07.2022 р. транзакції з кредитної картки НОМЕР_2 коштів на суму 14717 грн., а банку стало відомо, що з відкритого ОСОБА_1 у АТ КБ «Приватбанк» рахунку № НОМЕР_1 , оформлений кредитною карткою «Універсальна 55-днів» № НОМЕР_2 з кредитним лімітом 24000 грн., 17.07.2022 року без відома позивачки з кредитної картки останньої не санкціоновано було списано двома транзакціями (14:13:38 та 14:13:57) кошти на суму 14717 грн., з яких комісія 566,04 грн., що стало відомо з ухвали слідчого судді від 9 вересня 2023 року про тимчасовий доступ та пояснень ОСОБА_1 . Натомість, під час проведення службової перевірки з виписок по кредитній карті НОМЕР_2 встановлено, що по ній були проведені видаткові інтернет-транзакція у розмірі 14717 грн., з коректним ручним введенням номера картки через термінал 13001666, який належить IBOXBANK, а операції переказу коштів з картки на картку іншого банку (P2P) проведено через сторонній сайт (iboxbank.online/ua/) з введенням номеру картки та його терміну дії, CVC-коду картки та підтвердженням переказу з використанням фінансового номеру телефону НОМЕР_3 клієнтки ОСОБА_1 . Тому вважав, що компрометація входу під акаунтом Приват24 ОСОБА_1 сталася з вини її самої. Отже, виходячи з того, що проведення шахрайських операцій по картці НОМЕР_2 проводилося з коректним введенням номеру картки, терміну її дії та вводом СVV/СVV2 - коду, з підтвердженням коду авторизації транзакції, то вина банку в несанкціонованому списанні коштів 17.07.2022 року з картки ОСОБА_1 відсутня. Таким чином банком були здійснені належним чином банківські перекази через додаток Приват24 на загальну суму 14717 грн., які не є помилковими, бо його вчинено не з вини банку. Також на час здійснення спірної транзакції у банка були відсутні будь-які заяви від клієнта про блокування карток та правові підстави для нездійснення цих платежів клієнта, а тому з боку банка не було вчинено жодних порушень, оскільки «спірна» операція здійснена 17.07.2022 р., а позивач звернулася до АТ КБ «Приватбанк» лише 24.08.2022 року по факту шахрайських дій, тому ризик збитків від здійснення 17.07.2022 р. транзакції несе ОСОБА_1 . Отже, через власну недбалість позивач помилково вважає що в цьому є провина банку. Крім того відкрите кримінальне провадження № 12022046730000431 від 04.09.2022 р. за заявою самої ОСОБА_1 було закрито 29.11.2022 р. Таким чином просив суд в задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» відмовити в повному обсязі.
		Ухвалою суду від 24 липня 2023 року при відкритті провадження у справі судом було визначено проводити розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи.
		Ані позивачка ОСОБА_1 , ані її представник адвокат Соляник І. М., не висловили заперечень проти проведення розгляду справи за їх відсутності за наявними матеріалами справи.
		5 вересня 2023 року ухвалою суду було відмовлено представнику АТ КБ «Приватбанк» у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів за правилами загального позовного провадження.
		Також ухвалою суду від 24 липня 2023 року за клопотанням представника позивача було витребувано інформацію про зареєстровані звернення ОСОБА_1 за фактом спірного переказу кредитних коштів, проведених службових розслідувань та прийнятих рішень.
		Так на виконання ухвали суду від 24 липня 2023 року про витребування доказів представниками АТ КБ «Приватбанк» було повідомлено, що додатково до інформації, яка була викладена у відзиві на позов щодо результатів службової перевірки за заявою ОСОБА_1 , інших письмових зареєстрованих звернень до відповідача від ОСОБА_1 не надходило, окрім адвокатського запиту її представника, адвоката Соляник І. М., від 18.07.2023 року.
		Таким чином суд, дослідивши матеріали справи, вважає поданий позов ОСОБА_1 таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних міркувань.
		Суд встановив, що за заявою від 3 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до ВП № 3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області із повідомленням про вчинення злочину за фактом заволодіння невстановленими особами шахрайським чином грошовими коштами 17.07.2022 року в сумі 14717 грн. з належної позивачці карти АТ КБ «Приватбанк», внаслідок чого було 04.09.2022 року внесено відомості до ЄРДР за № 12022046730000431 за попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 1 ст. 190 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР від 04.09.2022 року, заявою ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення та поясненнями потерпілої ОСОБА_1 , яка вказувала, що дізналась про несанкціоновану транзакцію від 17.07.2022 року лише 24 серпня 2022 року внаслідок повідомлення АТ КБ «Приватбанк» про необхідність сплати боргу за кредитною картою. При цьому стверджувала, що вона нікому не давала своєї банківської картки номеру та СVV/СVV2 кодів, а також не передавала нікому свій мобільний телефон та паспорт. Потім вона дізналась, що проведені були дві операції на суму 7358 грн. та 7359 грн., а її кредитний рахунок в банку не був закритий. Оскільки такі дії вона не вчиняла, то нею була подана заява про шахрайські дії до АТ КБ «Приватбанк».
		Однак за заявою ОСОБА_1 від 28.11.2022 року про закриття даного кримінального провадження остання вказувала, що претензій ні до кого не має, тому зобов`язувалась більше не звертатись за даним фактом до суду та прокуратури.
		На підставі вказаної заяви потерпілої ОСОБА_1 29.11.2022 року було дізнавачем ВП № 3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області закрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12022046730000431, через відсутність складу кримінального правопорушення за ст. 190 КК України.
		Інші документи із матеріалів кримінального провадження № 12022046730000431, долучені представником позивачки, суд не приймає до уваги, оскільки вони не доводять своє відношення до предмету доказування за даним позовом ОСОБА_1 , бо є процесуальними рішеннями у рамках такого провадження.
		При цьому наявність укладеного між сторонами кредитного договору № SAMDN22000005270073 від 06.01.2006 р. підтверджується долученою до справи заявою ОСОБА_1 про приєднанням до умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк» від 22.03.2018 року та випискою АТ КБ «Приватбанк» за 17.07.2022 року щодо відкритого у такому банку рахунку № НОМЕР_1 за карткою № НОМЕР_4 в межах кредитного ліміту 24000 грн. При цьому переказ 17.07.2022 року з вказаного карткового рахунку ОСОБА_1 у АТ КБ «Приватбанк» грошових коштів у сумі 14717,05 грн. та 566,04 грн. комісії підтверджується такою випискою з карткового рахунку позивачки.
		Також суд встановив, що внаслідок надходження до АТ КБ «Приватбанк» ухвали про тимчасовий доступ до речей та документів слідчого судді через те, що з відкритого ОСОБА_1 у АТ КБ «Приватбанк» рахунку № НОМЕР_1 , оформленого кредитною карткою «Універсальна 55-днів» № НОМЕР_2 з кредитним лімітом 24000 грн., 17.07.2022 року без відома позивачки з кредитної карти не санкціоновано було списано двома транзакціями (14:13:38 та 14:13:57) кошти на суму 14717 грн., з яких комісія 566,04 грн., було проведено службову перевірку управлінням безпеки АТ КБ «Приватбанк» в ході якої встановлено, що за виписками по кредитній карті НОМЕР_2 були проведені видаткові інтернет-транзакції у розмірі 14717 грн., з яких комісія 566,04 грн., двома переказами на 7358 грн. та 7359,05 грн. Також 24 серпня 2022 року за заявою позивачки картку було заблоковано. При цьому проведені по картковому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 видаткові операції 17.07.2022 року були з коректним ручним введенням номера картки через термінал НОМЕР_5 , який належить IBOXBANK, а операції переказу коштів з картки на картку іншого банку (P2P) проведено через сторонній сайт (iboxbank.online/ua/) з введенням номеру картки та його терміну дії, CVC-коду картки та підтвердженням переказу з використанням фінансового номеру телефону НОМЕР_3 клієнтки ОСОБА_1 . Однак перед проведенням такої трансакції був вхід до «Приват24» клієнта з мобільного пристрою «Самсунг», який не належить клієнту. Шахрайський вхід під акаунтом ОСОБА_1 відбувся з відповідної IP-адреси НОМЕР_6 провайдера DataCamp Lamited, Німеччина, а також входи з даного мобільного пристрою «Самсунг» 17.07.2022 року також відбувався під акаунтами інших клієнтів АТ КБ «Приватбанк». Отже, компрометація входу під акаунтом Приват24 ОСОБА_1 сталася з вини її самої, тому, виходячи з того, що проведення шахрайських операцій по картці НОМЕР_2 проводилося з коректним введенням номеру картки, терміну її дії та вводом СVV/СVV2 - коду, з підтвердженням коду авторизації транзакції, то вина банку в несанкціонованому списанні коштів 17.07.2022 року з картки ОСОБА_1 за результатами службового розслідування відсутня.
		Відповідно до адвокатського запиту від 10 липня 2023 року вбачається, що представник позивачки просив представників відповідача поновити залишок кредитних коштів на рахунку № НОМЕР_2 ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк» до суми 24000 грн. та списати інші нараховані штрафні санкції.
		На підставі ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК.
		За ч. 1-3, 5-6 ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а також правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
		Відповідно до положень ст. 1073 ЦК у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно із п. 37.2 ст. 37 Закону України Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (в редакції до 1 серпня 2022 року, який діяв на момент спірних правовідносин) у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів.
		На підставі п. 14.16 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (в редакції до 1 серпня 2022 року, який діяв на момент спірних правовідносин) користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов`язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		За п. 6, 7, 8 Розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням (в редакції на момент спірних правовідносин до 29 липня 2022 року), затвердженого постановою правління НБУ від 05.11.2014 р. № 705, користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів. Емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
		Суд, аналізуючи наведені норми, зазначає, що у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 1 липня 2020 року по справі № 712/9107/18.
		Отже, за наявними у справі доказами суд встановив, що об 14:13:38 год. та 14:13:57 год. 17.07.2022 року невідомі особи своїми шахрайськими діями заволоділи через термінал 13001666 IBOXBANK кредитними грошовими коштами у загальному розмірі 14717 грн. з рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» шляхом проведення операції переказу коштів з картки на картку іншого банку (P2P) через сайт «iboxbank.online/ua/» з введенням номеру картки ОСОБА_1 № НОМЕР_2 та його терміну дії, CVC-коду з підтвердженням переказу фінансовим номером телефону НОМЕР_3 позивачки.
		Вказані обставини АТ «КБ «Приватбанк» не спростовав, оскільки встановлено, що перед проведенням вказаних трансакцій був вхід до «Приват24» клієнта з мобільного пристрою «Самсунг», який не належить позивачці. Також входи з даного мобільного пристрою «Самсунг» 17.07.2022 року відбувались під акаунтами й інших клієнтів АТ КБ «Приватбанк». Крім того шахрайський вхід під акаунтом ОСОБА_1 відбувся з IP-адреси провайдера у Німеччині. Вказане було підтверджено проведеним службовим розслідуванням АТ КБ «Приватбанк» за даним фактом та матеріалами кримінального провадження № 12022046730000431 за заявою ОСОБА_1 , в ході якого були витребувані відповідні докази за ухвалою слідчого судді.
		Судом також встановлено, що за фактом заволодіння грошовими коштами 24 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з вимогою заблокувати її картку № НОМЕР_2 , а 3 вересня 2022 року на підставі її звернення до правоохоронних органів були внесені відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 190 КК України, в рамках досудового розслідування за яким на підставі заяви ОСОБА_1 та ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів АТ КБ «Приватбанк» було проведено службове розслідування, в ході якого зроблено висновок, що внаслідок власних недбалих дій ОСОБА_1 були проведені шахрайські операції по її картці НОМЕР_2 , тому провини банку в несанкціонованому списанні коштів 17.07.2022 року з картки ОСОБА_1 немає, на підставі чого на адвокатський запит представника позивачки АТ КБ «ПриватБанк» відмовив у поверненні ОСОБА_1 коштів, які були списані 17 липня 2022 року.
		При цьому суд відкидає посилання представника АТ КБ «Приватбанк» на те, що кримінальне провадження № 12022046730000431 за заявою ОСОБА_1 було закрито 29.11.2022 року, що є свідченням визнання нею провини у проведенні спірної трансакції 17.07.2022 року, оскільки саме по собі закриття кримінального провадження за фактом вчинення шахрайський дій щодо рахунку ОСОБА_1 не свідчить про відсутність протиправних дій відносно такого рахунку позивачки у АТ КБ «Приватбанк», а посилання останньої на те, що вона не має ні до кого претензій та не буде звертатись за даним фактом до суду, відповідно не може бути узято судом до уваги, оскільки подання позову ОСОБА_1 є її конституційним правом, передбаченим ст. 8, 40, 55 Конституції України.
		Суд вказує, що банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Аналогічна правова позиція була викладена у постановах Верховного Суду від 8 лютого 2018 року по справі № 552/2819/16-ц, від 20 червня 2018 року в справі № 691/699/16-ц та від 14 лютого 2018 року в справі № 127/23496/15-ц.
		При цьому сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з банківського рахунку, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Аналогічна правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц.
		Таким чином сформульовані Верховним Судом правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, тому встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Отже, за матеріалами справи не було встановлено обставин, які безспірно б доводили, що ОСОБА_1 своїми свідомими діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню її ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції, на підставі чого посилання представника АТ КБ «Приватбанк» на те, що операції щодо зняття з платіжної картки ОСОБА_1 спірної суми супроводжувались правильним вводом її терміну дії, CVC-коду картки та підтвердженням переказу з використанням фінансового номеру телефону НОМЕР_3 , а умовами кредитного договору передбачено обов`язок позивача щодо нерозголошення даних відомостей, є помилковими, оскільки це не свідчить про те, що своїми діями чи бездіяльністю вона сприяла втраті, незаконному використанню коду картки або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Аналогічна правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року по справі № 176/1445/22.
		Також посилання АТ КБ «Приватбанк» на те, що ОСОБА_1 порушила Умови та Правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження, бо не було доведено у суді того, що ОСОБА_1 втрачала та/або сприяла незаконному використанню її персональних даних, що дало змогу ініціювати платіжні операції.
		Суд при цьому встановив факт звернення ОСОБА_1 до банку про скасування спірної транзакції одразу ж після її виявлення нею 24 серпня 2022 року з подальшим зверненням позивачки до правоохоронних органів з приводу вчинених шахрайських дій.
		Також, оцінюючи доводи АТ КБ «Приватбанк», судом було взято до уваги нерівний стан сторін у зазначених договірних відносинах, які є споживчими за своєю правовою природою. При цьому правові та фактичні можливості з доведення обставин справи належать переважно банку.
		Отже, враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
		Однак суд звертає увагу також на те, що ОСОБА_1 та її представник не довели перед судом розмір коштів на рахунку позивачки у АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 до спірної трансакції та на теперішній час, не заявивши відповідні клопотання про витребування доказів, що позбавляє суд правильно вирішити по суті заявлені вимоги ОСОБА_1 щодо відновлення залишку коштів на кредитному рахунку останньої до суми 24000 грн., оскільки судом було встановлено, що шахрайськими діями було викрадено грошові кошти з такого рахунку в сумі 14717 грн., однак не визначено скільки коштів там перебувало до цього та скільки залишилось на такому рахунку.
		Крім того суд вказує, що відкритий на ОСОБА_1 у АТ КБ «Приватбанк» рахунок № НОМЕР_1 є кредитним, яким позивачка користувалась за допомогою картки № НОМЕР_2 в рамках кредитного договору № SAMDN22000005270073, внаслідок чого кошти, якими заволоділи 17.07.2022 року шахрайським чином не належали ОСОБА_1 , власником яких був саме АТ КБ «Приватбанк», оскільки такі кошти є кредитними, а вибули з рахунку позивачки поза її волею.
		Внаслідок переліченого вбачається, що ОСОБА_1 позбавлена права вимагати повернення на її рахунок кредитних коштів банком, оскільки такі їй не належать, власником яких був саме відповідач.
		Також суд вказує, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
		Отже, відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.
		Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 15 березня 2023 року по справі № 753/8671/21.
		Враховуючи викладене, суд зазначає, що у даному випадку права позивачки фактично не були порушені з боку АТ КБ «Приватбанк», оскільки кредитні кошти, якими заволоділи шахрайським чином 17.07.2022 року є кредитними, тому не належали ОСОБА_1 , внаслідок чого права останньої можуть бути порушені в цьому сенсі лише в разі звернення відповідача до неї із позовом про стягнення таких грошових коштів, як заборгованості по кредитному договору № SAMDN22000005270073, укладеному між сторонами.
		Також ОСОБА_1 не було доведено перед судом, що АТ КБ «ПриватБанк» має майнові претензії до неї з приводу виконання умов кредитного договору № SAMDN22000005270073.
		Крім того суд вказує, що стосується позовних вимог про оспорювання нарахування розміру відсотків, пені, комісії, штрафів за договором, що є різновидом претензії, то чинним законодавством як спосіб захисту він не передбачений, а позивачка вправі у випадку пред`явлення до неї вимог банком про стягнення таких нарахувань заперечувати стосовно них з наданням відповідних доказів.
		Аналогічна правова позиція була викладена у постанові Верховного Суду від 8 квітня 2020 року по справі № 462/5889/16-ц.
		Таким чином суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 зобов`язати АТ КБ «Приватбанк» скасувати нарахування відсотків, пені, штрафних санкцій, комісії за таким кредитним договором не підлягають задоволенню, зважаючи також на те, що ОСОБА_1 не довела перед судом розмір відсотків, пені, штрафних санкцій, які були нараховані їй з боку відповідача.
		Отже, на підставі викладеного вмотивування через необґрунтованість заявлених ОСОБА_1 позовних вимог у задоволенні поданого її представником, адвокатом Соляник І. М., до АТ КБ «Приватбанк» позову слід відмовити повністю.
		Керуючись ст. 4-5, 13, 19, 76-81, 89, 133-141, 258-259, 263, 265 ЦПК, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текст рішення суду складено та підписано 6 жовтня 2023 року.
		 
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстрована в АДРЕСА_1 .
		 
		Відповідач: Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського 1-Д.
		 
		 
		 
		Суддя:                                                                 Д. О. Козлов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...