Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 912/986/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про відшкодування шкоди, збитків.
Надіслано судом: 06.10.2023. Зареєстровано: 06.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 09.10.2023.
Дата набрання законної сили: 27.10.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022, 
		тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,
		e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 вересня 2023 рокуСправа № 912/986/23
		Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
		за позовом Світловодської міської ради Кіровоградської області (вул. Героїв України, 14, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27501)
		до Приватного підприємства "Будсвітінвест" (вул. Лісозаводська, 23, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500)
		про стягнення 311 539,72 грн,
		секретар судового засідання - Безчасна Н.Г.
		представники сторін:
		від позивача - Тітова Ю.М. (самопредставництво);
		від відповідача - участі не брав,
		 
		в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення,
		 
		                                                              УСТАНОВИВ:
		 
		До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Світловодської міської ради Кіровоградської області до Приватного підприємства "Будсвітінвест" про стягнення 311 539,72 грн безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю з покладення на відповідача судового збору.
		В обґрунтування позовних вимог Світловодська міська рада Кіровоградської області зазначила, що у зв`язку із користуванням відповідачем земельною ділянкою, яка належить до комунальної власності без укладення Договору оренди з Приватного підприємства "Будсвітінвест" підлягають стягненню безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за землю.
		Ухвалою від 13.06.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 11.07.2023.
		11.07.2023 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 01.08.2023.
		01.08.2023 в підготовчому засіданні оголошено перерву до 05.09.2023.
		Ухвалою від 05.09.2023 господарський суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 912/986/23 та призначити справу до судового розгляду по суті на  12.09.2023.
		12.09.2023 в судовому засіданні оголошено перерву до 26.09.2023.
		Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги повністю.
		Представник відповідача участі в судовому засіданні не брав.
		Судом вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про призначене судове засідання - ухвала-повідомлення суду від 12.09.2023 направлено на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Лісозаводська, 23, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500.
		Зазначена ухвала направлена рекомендованим листом з повідомленням з позначкою "Судова повістка".
		Органом поштового зв`язку повернуто на адресу суду конверти з вкладенням (ухвали по справі) з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
		Згідно з ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
		У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
		Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
		Відповідно до п. 99-2 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод     передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Відповідно до п.41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов`язкових елементів поняття "верховенство права" є юридична визначеність.
		Згідно з п.46 даної Доповіді:
		"Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк суб`єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику "приватного правосуддя", що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності.
		Поряд з цим, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
		Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
		Отже з метою не затягування розгляду справи та не порушення права позивача на справедливий розгляд справи у продовж розумного строку, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачем та повернення їх до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто його власною волею.
		Господарський суд бере до уваги, що відповідач мав можливість  отримати інформацію по справі, що розглядається, на сторінці Господарського суду Кіровоградської області на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://kr.arbitr.gov.ua, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
		З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.
		Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
		Відзив на позов відповідач не подав.
		Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
		З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу в судовому засіданні 26.09.2023 за відсутності представників відповідача.
		У судовому засіданні 26.09.2023 досліджено докази у справі.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.
		Відповідно до рішення Світловодської міської ради від 30.09.2008 №1004 "Про передачу в оренду земельної ділянки по вул. Лісозаводській, 23 ПП "Будсвітінвест"", між Світловодською міською радою та приватним підприємством "Будсвітінвест" укладено договір оренди спірної земельної ділянки № 651 від 20.10.2011 для обслуговування виробничої бази (а.с. 56-58).
		Відповідно до п. 2, 3 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 25 560,00 кв.м, в тому числі 25 560,00 кв.м - забудовані землі промисловості (шифр рядка - 37). На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна: комплекс будівель, договір купівлі-продажу від 01.02.2007, реєстрація СКМБТІ від 31.05.2007 №384-3.
		Згідно з п. 8 Договору Договір укладено до 30.05.2019.
		Договір підписаний сторонами та скріплений печатками сторін.
		На виконання Договору позивач передав відповідачу в оренду спірну земельну ділянку, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 24.10.2011 (а.с. 59).
		Строк дії Договору закінчився 30.09.2019.
		За твердженням позивача, новий договір між сторонами не укладався, а тому відповідач користувався спірною земельної ділянкою без правових підстав, у зв`язку з чим з нього підлягають стягненню 311 539,72 грн безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю за період 01.01.2020 до 01.01.2023.
		Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
		Нормами статей 13, 14 Конституції України визначено, земля, її надра, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади. Земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
		Згідно з ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
		Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
		Суб`єктами права на землі комунальної власності, згідно зі ст. 80 ЗК України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.
		Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
		Статтею 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
		Статтею 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту реєстрації цих прав.
		Як встановлено судом, з 01.04.2019 відповідач належним чином не оформив право користування земельною ділянкою за адресою: Кіровоградська область, м. Світловодськ,  вул. Лісозаводській, 23, на якій перебувають належні відповідачу будівлі та споруди, та не уклав зі Світловодською міською радою відповідного договору оренди.
		Даної обставини відповідач у справі не заперечив.
		Відповідно до положень ст. 206 ЗК України та ст. 288 Податкового кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
		Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
		Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підп. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
		З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".
		Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
		Відповідно до ч.1, 2  ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
		Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (правовий висновок сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 березня 2016 року у справі М 6-3090цс15).
		У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України (правовий висновок сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 жовтня 2013 року у справі № 6-88цс13).
		За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
		Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
		Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи ч. 2 ст. 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника та на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.
		До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
		Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №20/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18.
		З аналізу змісту норм ст. 1212-1214 ЦК України, абз.4 ч. 1 ст. 144, абз. 5 ч. 1 ст. 174 ГК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.
		Відповідач зберіг майно - кошти у вигляді орендної плати, що нараховується за володіння і користування земельними ділянками з кадастровими номерами  3510900000:50:001:0081 та 3510900000:50:001:0082, загальною площею 25 560,00 кв.м по вул. Лісозаводській, 23 у м. Світловодськ. Збереження (заощадження) такого майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій відповідача з моменту набуття останнім права власності на будівлі і споруди, розташовані за адресою: Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Лісозаводській, 23.
		Це є проявом правової природи нерухомого майна. Набуті відповідачем будівлі та споруди будучи згідно зі ст. 181 ЦК України нерухомим майном (об`єктом, розташованим на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення) є органічно і нерозривно пов`язаною з цією земельною ділянкою. Тому передача відповідачеві права власності на будівлі та споруди автоматично призвела до фактичного набуття відповідачем і майнових прав володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці будівлі та споруди.
		Відсутність договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. У результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.
		Правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно зі ст. 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.
		Відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача. Земельні ділянки з кадастровими номерами 3510900000:50:001:0081 та 3510900000:50:001:0082, загальною площею 25 560,00 кв.м по вул. Лісозаводській, 23 в м. Світловодськ, на яких розташований належний відповідачу об`єкт нерухомості належить до земель комунальної власності Світловодської  територіальної громади в особі Світловодської міської ради. Згідно зі ст. 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є Світловодська територіальна громада в особі Світловодської міської ради.
		Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема комунальної власності. Крім того, за змістом абз. 1 п. 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
		Відповідно до ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.
		Згідно зі ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
		Відповідно до ч. 3 ст. 23 даного Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
		Згідно з Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.11.2022 № НВ-3500810132022, нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510900000:50:001:0081 становить 2 001 184,67 грн.
		Згідно з Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.11.2022 № НВ-3500810142022, нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3510900000:50:001:0082 становить 706 530,37 грн.
		Рішенням Світловодської міської ради від 08.09.2015 № 1498 "Про затвердження технічної документації нормативної грошової оцінки земель м. Світловодськ" визначено ставки нормативної грошової оцінки земель м. Світловодськ.
		На підтвердження розміру орендної плати, яка повинна бути сплачена відповідачем у спірний період, позивачем надано Довідку-розрахунок (а.с. 55).
		Відповідачем не надано до суду контррозрахунку орендної плати.
		Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що він є правильними та здійсненим на підставі Земельного кодексу України та Податкового кодексу України.
		Таким чином, розмір безпідставно збережених коштів відповідачем у розмірі орендної плати за користування земельними ділянками, кадастрові номери  3510900000:50:001:0081 та 3510900000:50:001:0082, загальною площею 25 560,00 кв.м по вул. Лісозаводській, 23 в м. Світловодськ, за період з 01.01.2020 по 01.01.2023 становить 311 539,72 грн.
		Враховуючи вище наведене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність правових підстав для його задоволення.
		На підставі ст. 129 ГПК  України судові витрати у справі покладаються на відповідача.
		Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
		 
		                                                         ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити повністю.
		Стягнути з Приватного підприємства "Будсвітінвест" (вул. Лісозаводська, 23, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500, ідентифікаційний код 34650626) на користь Світловодської міської ради Кіровоградської області (вул. Героїв України, 14, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27501, ідентифікаційний код 35825788) 311 539,72 грн безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю та 4 673,10 грн судового збору.
		Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Копії рішення надіслати позивачу (inbox1@smvk.kr-admin.gov.ua) та відповідачу (вул. Лісозаводська, 23, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27500). 
		 
		Повне рішення складено  06.10.2023.
		 
		Суддя                                                                          М.С. Глушков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...