Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/9257/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 06.10.2023. Зареєстровано: 06.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 09.10.2023.

Номер судового провадження: 1-кс/554/12462/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023170000000372

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 06.10.2023Справа № 554/9257/23 Провадження № 1-кс/554/12462/2023
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		06.10.2023 року      м. Полтава
		 
		Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 
		при секретарі  ОСОБА_2 
		прокурора  ОСОБА_3 
		підозрюваної  ОСОБА_4 
		захисника  ОСОБА_5 
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні узалі судуу м.Полтаві клопотаннястаршого слідчоговідділу розслідуванняособливо тяжкихзлочинів СУГоловного управлінняНаціональної поліціїв Полтавськійобласті капітанаполіції ОСОБА_6 ,в рамкахкримінального провадженнявідомості прояке внесені23.05.2023до Єдиногореєстру досудовихрозслідувань №12023170000000372за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.5ст.27,ч.3ст.368 ККУкраїни  про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної:
		    ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Зіньків Полтавської області, українки, громадянки України, працюючої приватна клініка «Медико-консультатативний центр «Панацея Здоров`я», лікар терапевт-гастроентеролог, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У провадженні СУ ГУ Національної поліції у Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження відомості про яке, внесені 23.05.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023170000000372 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
		Досудовим розслідуваннямвстановлено,що ОСОБА_4 ,як лікартерапевт-гастроентерологнадає медичніпослуги у приватній клініці «Панацея здоров`я», за адресою: м. Полтава, вул. Олександра Бідного 16.
		У травні 2023 року ОСОБА_4 уклала із ОСОБА_7 декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу. 
		Під час здійснення ОСОБА_4 прийому ОСОБА_7 в приміщенні приватної клініки «Панацея здоров`я», остання дізналася від пацієнта, що він є військовозобов`язаним та бажає виїхати до країни Німеччини для лікування.
		В травні 2023 року, точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_4 повідомила невстановленим службовим особам Неврологічної медико-соціальної експертної комісії Комунального підприємства «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради» (далі неврологічного МСЕК КП «ПОЦМСЕ») про бажання виїзду за кордон ОСОБА_7 . 
		Відповідно до Порядку організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 4 квітня 1994 р. N 221 медико-соціальними експертними комісіями (МСЕК) МОЗ проводиться експертиза тривалої або стійкої втрати працездатності. Направлення для огляду хворого у МСЕК видається лікарсько-консультаційною комісією (ЛКК) відповідного лікувально-профілактичного закладу за формою № 088/о, затвердженою МОЗ, після клінічних досліджень, що підтверджують стійкий чи необоротний характер захворювання, а також у тому разі, коли хворий був звільнений від роботи протягом чотирьох місяців з дня настання тимчасової непрацездатності чи протягом п`яти місяців у зв`язку з одним і тим же захворюванням за останні дванадцять місяців, а хворий на туберкульоз - протягом десяти місяців з дня настання непрацездатності.
		Відповідно до п. 4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317) медико-соціальна експертиза проводитьсяособам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
		Порядок проходження медико-соціальної експертизи регламентується: Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"; Законом України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"; Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи"; Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05 вересня 2011 року № 561 "Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності"; Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05 червня 2012 року № 420 "Про затвердження Порядку та Критеріїв встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням трудових обов`язків"; Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 лютого 2012 року № 110 "Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування"; Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 30 липня 2012 року № 577 "Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико- соціальних експертних комісіях".
		МСЕК видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності,довідку та індивідуальну програму реабілітації.
		У зв`язку із збройною агресією РФ проти України, 24 лютого 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022. 22 травня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 травня 2022 року №341/2022, за яким воєнний стан в Україні продовжено з 05 год. 30 хв. 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
		07лютого 2023року ВерховнаРада Україниприйняла вцілому проектЗакону «Прозатвердження УказуПрезидента України"Пропродовження строкудії воєнногостану вУкраїні",реєстр.№8419.Законом затвердженоУказ ПрезидентаУкраїни від6лютого 2023року №58/2023«Про продовженнястроку діївоєнного станув Україні»,яким строкдії воєнногостану вУкраїні продовжуєтьсяз 05години 30хвилин 19лютого 2023року строкомна 90діб.Законом затвердженоУказ ПрезидентаУкраїни від2травня 2023року №3057-IX "Пропродовження строкудії воєнногостану вУкраїні",яким строкдії воєнногостану вУкраїні продовжуєтьсяз 05години 30хвилин 20травня 2023року строкомна 90діб.А далі Згідно ч. 3Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53Конституції України, а також вводяться тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першоюстатті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
		Відповідно до рішення Прикордонної служби України № 23-61122/0/6/-22 від 24.02.2022, прийнятого у відповідності доУказу Президента від 24.02.2022 № 64/2022, зметою забезпеченняоборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості, проведення своєчасної та повної мобілізації, заборонено на період діїправового режиму воєнного стану, виїзд за межі Українигромадян Україничоловічої статтівіком від 18 до 60 років за певними виключеннями. 
		Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.93 р. № 3543-XII, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 р. № 64/2022; постановою Кабміну "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України" від 27.01.95 р. № 57, також окрім інших, право на перетин кордону мають право військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації: заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України; визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін до шести місяців (із наступним проходженням військово-лікарської комісії); жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років; жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років; жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років; усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років; зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду; працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України; інші військовозобов`язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.
		При цьому, ОСОБА_4 , як лікар терапевт-гастроентеролог приватної клініки «Панацея здоров`я», та службові особи Неврологічної МСЕК КП «ПОЦМСЕ» достовірно знали про встановлені обмеження та виключення з даних обмежень щодо виїзду за межі України громадян України чоловічої статті віком від 18 до 60 років, а також порядок проходження медико-соціальної експертизи.
		В подальшому, у травні 2023 року, точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, у службових осіб неврологічної МСЕК КП «ПОЦМСЕ» та ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 за посередництва ОСОБА_4 , за нібито проходження ним медико-соціальної експертизи і отримання ІІ групи інвалідності, яка надає право перетину державного кордону України. 
		З метою реалізації злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди, у травні 2023 року, точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_4 в приміщенні приватної клініки «Панацея здоров`я» повідомила ОСОБА_7 , що для проходження медико-соціальної експертизи і отримання ІІ групи інвалідності, яка надає право для перетину державного кордону України необхідно надати неправомірну вигоду для службових осіб неврологічного МСЕК КП «ПОЦМСЕ» в сумі 5500 доларів США. При цьому, ОСОБА_4 зазначила, що вразі ненадання неправомірної вигоди, яка призначена для службових осіб неврологічної МСЕК КП «ПОЦМСЕ», останні не приймуть рішення про надання ІІ групи інвалідності.
		Впродовж травня - вересня 2023 року, ОСОБА_4 в приміщенні приватної клініки «Панацея здоров`я» під час здійснення медичного огляду пацієнта ОСОБА_7 , повідомляла протиправний механізм проходження медико-соціальної експертизи і отримання ІІ групи інвалідності у зв`язку із хвороби спини останнього, а також неодноразово вказувала на необхідності надання усієї суми 5500 доларів США, яка призначається службовим особам неврологічного МСЕК КП «ПОЦМСЕ» та вразі ненадання грошових кошті не можливо взагалі отримати групу інвалідності.
		В подальшому 20 вересня 2023 року, під час особистої зустрічі в приміщенні приватної клініки «Панацея здоров`я», ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи у співучасті із службовими особами неврологічного МСЕК КП «ПОЦМСЕ» отримала від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 5500 доларів США, для передачі їх службовим особам неврологічного МСЕК КП «ПОЦМСЕ».
		Під час вищевказаної зустрічі ОСОБА_4 зазначила, що ОСОБА_7 зателефонують із Комунального підприємства «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради» та повідомлять про день прибуття для видачі відповідних документів щодо пройденої медико-соціальноїекспертизи і отримання ІІ групи інвалідності.
		Таким чином,  ОСОБА_4  підозрюється у пособництві в одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
		У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, підозрюється: 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Зіньків Полтавської області, громадянку України, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима.
		05.10.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України. 
		   Вина підозрюваної  ОСОБА_4  у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами    
		   Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав та просив його задовольнити, вважає, що саме цей запобіжний захід і розмір заставизумовить належну процесуальну поведінку підозрюваної особи, приєднав до матеріалів клопотання документи в кількості 3-ох аркушів.
		Підозрювана в судовому засіданні вказала, що вину визнає частково, просить застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт в нічний час доби. 
		Захисник підозрюваної в судовому засіданні підтримав свою підзахисну, прохав обрати до неї запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, враховуючи, її сімейний стан, матеріальне становище, звертав увагу суду на те, що його підзахисна є інвалідом ІІ групи та має міцні соціальні зв`язки. Має намір в подальшому співпрацювати зі слідством. Приєднав до матеріалі клопотання документи в кількості 45 арк.
		    Заслухавши сторін, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.
		Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
		У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
		Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
		Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
		Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
		Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
		Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. 
		Підозрювана     ОСОБА_4 вчинила тяжкий злочин, за які законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.
		Частиною першою статі 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
		Підставою застосування підозрюваній  ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків, визначених п. 1, п. 2, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що  ОСОБА_4  може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки перебуваючи на волі підозрювана, через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк позбавлення волі, а кримінальна відповідальність за злочини, які їй інкриміновані передбачає позбавлення волі на строк до десяти років, а тому  ОСОБА_4  може ухилятися від слідства та суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення їй кримінального покарання за скоєний злочин.
		Підозрювана  ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час не встановлено місце виготовлення документів, які добровільно видав ОСОБА_7 , про яке їй достовірно відомо. Також, не встановлене повне коло осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення, з якими  ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може оговорити захисну позицію.
		Підозрювана  ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_7 , так підозрюваній відомо місце його проживання. Зміна показань свідка ОСОБА_7 , на користь підозрюваної унеможливить якісне проведення досудового розслідування та позбавить можливості притягти винну особу до кримінальної відповідальності.
		Підозрювана   ОСОБА_4  може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не виконувати покладені на неї процесуальні обов`язки, вчиняти спроби будь-якого іншого перешкоджання проведенню повного та об`єктивного досудового розслідування, не виконувати процесуальні рішенні, у тому числі вироку суду, оскільки підозрювана є працездатною, має задовільний стан здоров`я.
		Окрім цього, враховуючи факт, що на даний час  ОСОБА_4  підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення корисливої спрямованості, шляхом допомоги особам чоловічої статті ухилятися від військової мобілізації під час введеного в Україні військового стану. 
		Стан здоров`я  ОСОБА_4  та вік не перешкоджають обранню відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 
		При вирішенні питання про застосування відносно  ОСОБА_4  запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прошу суд врахувати практику Європейського суду з прав людини.
		Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
		У справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. 
		Згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
		У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою. 
		Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання осіб під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Також, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. 
		Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою містяться і в положеннях статей 177, 178, 183 КПК України.
		Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність у підозрюваного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого тяжкого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується тощо. 
		Враховуючи зазначені вище ризики і наявність обґрунтованої підозри, застосування до  ОСОБА_4  запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним, а інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України з наступних причин:
		-особисте зобов`язання - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що  ОСОБА_4 , вчинила тяжкий злочин, що може виразитися у перешкоджанні встановленню об`єктивної істини по даному кримінальному провадженню, повного, всебічного розслідування шляхом знищення та спотворення нею речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у даному провадженні;
		-особиста порука  не можливо застосувати у зв`язку з тим, на адресу слідчого управління та прокуратури області не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за підозрювану, оскільки ніхто не наважується поручитися за неї, що негативно характеризує її особистість;
		-домашній арешт  не можливо застосувати у зв`язку з тим, що перебуваючи на волі підозрювана матиме можливість впливати на свідків по даному кримінальному провадженню, зокрема шляхом погроз що може виражатися телефонними дзвінками від неї або третіх осіб, зокрема свідку ОСОБА_7 
		-застава  слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваної  ОСОБА_4 ,рідних абоінших осібпро врахуванняможливостей внесеннягрошових коштівна спеціальнийрахунок,визначений упорядку,встановленому КабінетомМіністрів Українипри зверненіслідчого,прокурора дослідчого суддіз клопотаннямпро застосуваннядо ОСОБА_4  запобіжного заходу. 
		Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. 
		У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
		У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
		Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.
		Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
		Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання сховатися, те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (п. 4 ст. 182 КПК України).
		У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до висновку про можливість у даному випадку визначити підозрюваній розмір застави у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде достатнім для забезпечення завдань кримінального провадження. 
		Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрювану такі обов`язки: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду;
		1)не відлучатись з м. Полтава, Полтавської області, без дозволу слідчого, прокурора та суду;
		3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		4) утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженні;
		5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
		Керуючись ст.181,183,193,196 КПК України, слідчий суддя,-
		 
		ухвалила:
		 
		Клопотання задовольнити.
		Застосувати щодопідозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки м.Зіньків Полтавськоїобласті,українки,громадянки України,працюючої приватнаклініка «Медико-консультатативнийцентр «ПанацеяЗдоров`я»,лікар терапевт-гастроентеролог,проживаючої заадресою: АДРЕСА_1 ,раніше несудимої   запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб з 06.10.2023 року з 11 год. 00 хв. до 04.12.2023 року до 11 год. 00хв. з визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214720 грн.
		У разі внесення застави покласти на підозрювану  ОСОБА_4  обов`язки:
		-прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду;
		- не відлучатись з м. Полтава, Полтавської області, без дозволу слідчого, прокурора та суду;
		- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		- утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженні;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Кінцевим днем тримання під вартою визначити 04.12.2023 року.
		Зобов`язатислідчого, який вніс клопотанняпро тримання під вартою, повідомити родичам заарештованогопро його задоволення.
		Призначити заставу в розмірі 214 720 гривень, після внесення якої підозрювана  ОСОБА_4 звільняється з-під варти під заставу.
		Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області (розрахунковий рахунок UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЗКПО 26304855, отримувач ТУ ДСАУ в Полтавській області, призначення платежу застава.
		Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вищедепозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особіПолтавського слідчого ізолятора УправлінняДержавної пенітенціарноїслужби УкраїнивПолтавській області.
		Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення  ОСОБА_4 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням та слідчого суддю.
		У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана ОСОБА_4 зобов`язана виконувати покладені на неїобов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави,та вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.
		Уповноваженаслужбова у разі внесення застави при звільненні  ОСОБА_4 зобов`язанароз`ясняти її обов`язкиі наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.
		Роз`яснити підозрюваній, що у разі невиконання нею покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до неї може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.
		Термін дії обов`язків, покладених судом на  ОСОБА_4 у разі внесення застави визначитипо04.12.2023 року.
		Підозрювану  ОСОБА_4 взяти під варту в залі суду.
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
		Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...