Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 677/875/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: 06.10.2023. Зареєстровано: 07.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 09.10.2023.
Дата набрання законної сили: 02.10.2023
Номер судового провадження: 22-ц/4820/1743/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		02 жовтня 2023 року
		м. Хмельницький
		 
		Справа № 677/875/23
		Провадження № 22-ц/4820/1743/23
		 
		Хмельницький апеляційний суд у складі
		 
		колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		 
		Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В., 
		секретар судового засідання Цугель А. О., 
		з участю представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 липня 2023 року (суддя Колієв С. А., повне судове рішення складено 01.08.2023) у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Красилівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
		Заслухавши доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд 
		 
		у с т а н о в и в :
		У червні 2023 року ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вказаною скаргою, зазначав, що на виконанні в Красилівському відділі ДВС перебуває виконавче провадження № 71513465 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання синів ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 27.11.2017 і до повноліття дітей. Постановою державного виконавця накладено арешт на грошові кошти, які містяться на його рахунку, призначеному для перерахунку грошового забезпечення згідно з наказом Міністерства оборони України № 260 «Про затвердження порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ та деяким іншим особам», оскільки з 03.01.2023 перебуває на військовій службі. Тому звернувся до відділу ДВС із заявою про зупинення виконавчого провадження до закінчення його перебування на військовій службі та про зняття арешту з рахунку, на який зараховується грошове забезпечення військовослужбовця. Проте у задоволенні заяви було відмовлено. Вважає такі дії незаконними. До припинення воєнного стану на території України припиняється стягнення на заробітну плату боржника. 
		   Тому ОСОБА_1 просив визнати неправомірними дії головного державного виконавця Красилівського відділу ДВС у Хмельницькому районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаруліча М. В. в частині накладення арешту на грошові кошти на рахунку, призначеному для виплати грошового забезпечення військовослужбовця, та в частині не зупинення виконавчого провадження; скасувати постанову державного виконавця про арешт коштів боржника у межах ВП № 71513465 та зобов`язати його зняти арешт з грошових коштів, що містяться на рахунках ОСОБА_1 .
		   Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 липня 2023 року у задоволенні скарги відмовлено.
		    ОСОБА_1 , не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У зв`язку з проходженням військової служби позбавлений можливості користуватися своїми правами та виконувати обов`язки в межах виконавчого провадження, зокрема не може надати державному виконавцю для опису та відчуження наявне в нього майно та погасити за рахунок нього борг зі сплати аліментів, надати інші відомості про наявні в нього доходи чи інші грошові кошти. Суд першої інстанції неповно дослідив докази, які підтверджують, що рахунок, на який накладено арешт, є спеціальним та кошти мають цільове призначення. Суд не взяв до уваги те, що накладення арешту на рахунок є неефективним, оскільки за весь час його дії кошти списані не були, заборгованість не погашена.
		   У засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав.
		   Інші учасники судового процесу не з`явилися, про розгляд справи повідомлені відповідно до вимог ЦПК України.
		Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
		Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		   Суд першої інстанції правильно установив, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 13.12.2017 у справі № 686/23564/17 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання синів ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 27.11.2017 і до повноліття дітей.
		На виконання рішення суду у справі 07.04.2023 видано дублікат виконавчого листа, який пред`явлений стягувачкою до примусового виконання.
		Постановою головного державного виконавця Красилівського відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаруліча М. В. від 10.04.2023 відкрито виконавче провадження № 71513465 з примусового виконання виконавчого листа № 686/23564/17, виданого 07.04.2023.
		12.05.2023 ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Красилівського відділу ДВС із заявою про зупинення виконавчого провадження у зв`язку з проходженням боржником військової служби в Збройних Силах України.
		Листом № 20.10-20/5508 від 24.05.2023 заявнику відмовлено у зупиненні виконавчого провадження через відсутність підстав для зупинення провадження, оскільки проходження військової служби не перешкоджає проведенню виконавчих дій. 
		Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
		Відмовляючи у задоволенні скарги в частині відмови державного виконавця зупинити виконавче провадження, суд першої інстанції виходив з того, що проходження боржником військової служби не перешкоджає виконанню рішення про стягнення аліментів.
		   Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.
		   Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі-Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		   Статтею 2 Закону № 1404-VIII передбачені засади виконавчого провадження, серед яких обов`язковість виконання рішень та розумність строків виконавчого провадження.
		   Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина 1 статті 18 Закону № 1404-VIII).
		   Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 34 Закону № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.
		ОСОБА_1 не надав доказів неможливості проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа про стягнення аліментів згідно з умовами служби. 
		Не містить посилання на такі докази й апеляційна скарга.
		На підставі частин 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		З огляду на викладене апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для задоволення скарги в цій частині вимог. 
		Ухвала суду в частині відмови у задоволенні скарги про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо незупинення виконавчого провадження постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.
		В тойже час,суд першоїінстанції прийшовдо висновкупро відсутністьпідстав длявизнання неправомірнимидій державноговиконавця пронакладення арештуна грошовікошти,що містятьсяна рахунку,призначеному длявиплати грошовогозабезпечення військовослужбовця.  
		Колегія суддів з таким висновком суду не погоджується.
		Постановами головного державного виконавця Красилівського відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаруліча М. В. від 11.05.2023 у ВП № 71513465 накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 та на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належить боржнику.
		22.05.2023 представник ОСОБА_1 звернувся до Красилівського відділу ДВС у Хмельницькому районі із заявою, в якій повідомив, що банківський рахунок НОМЕР_1 , на який накладено арешт, призначений для виплати грошового забезпечення військовослужбовця, та просив зняти з нього арешт. 
		Відповідно до листа Красилівського відділу ДВС у Хмельницькому районі № 20.10-20/5410 від 23.05.2023 заявнику відмовлено у задоволенні заяви із посиланням на наявність непогашеної заборгованості за аліментами.
		Постановою головного державного виконавця Красилівського відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаруліча М. В. від 23.05.2023 рахунок ІBAN: НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «Приватбанк», визначено поточним рахунком для здійснення видаткових операції фізичною особою-боржником.
		13.06.2023 головний державний виконавець Красилівського відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаруліч М. В. у ВП № 71513465 виніс постанову про звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , який отримує дохід у ВЧ НОМЕР_2 .
		Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		В силу частин 1, 2 статті 94 К3пП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
		Частиною 1 статті 48 Закону № 1404-VIII передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
		Стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. (частини 1 статті 68 Закону № 1404-VIII).
		Порядок звернення стягнення на заробітну плату визначається Законом №1404-VIII та розділом «Звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція), у відповідності до яких про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
		Відповідно до положень пунктів 4, 8 та 9 розділу Х Інструкції контроль за правильним і своєчасним відрахуванням із заробітної плати та інших доходів боржника здійснюється виконавцем за власною ініціативою, а за кожною постановою про стягнення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, щомісяця та після закінчення строку відповідних виплат або у разі звільнення працівника подається окремий звіт про здійснені відрахування та виплати за встановленою формою встановленою у додатку 9 до Інструкції. Звіт про здійснені відрахування та виплати долучається до матеріалів виконавчого провадження. 
		Зазначений додаток 9 передбачає період звіту, розмір нарахованої заробітної плати, розмір утриманих податків та інших обов?язкових платежів, відсоток стягнення та утриману суму на погашення боргу за виконавчим провадженням.
		Отже, законодавство покладає обов?язок з контролю за виконанням стягнення з доходів боржника як на підприємство, установу, організацію, фізичну особу-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати, та зобов?язано направляти виконавцю щомісячні звіти про відрахування з таких доходів, так і на виконавця, який здійснює контроль шляхом отримання таких звітів та їх перевірки з точки зору правильності нарахувань та розміру стягнення. Саме такий звіт надає виконавцю можливість контролю за сумами заробітної плати, які нараховані боржнику за місцем отримання доходів та сумами стягнення, які здійснюються з цього доходу.
		Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 70 Закону № 1404-VIII розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
		3 наведених норм права вбачається, що виконавець має повноваження звернути стягнення на заробітну плату боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, однак у розмірі не більше 20 відсотків за наявності одного виконавчого документа, 50 відсотків заробітної плати за наявності декількох виконавчих документів (зведене виконавче провадження) та 70% у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей.
		Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
		Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина 4 статті 59 3акону № 1404-VIII).
		Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19. 
		При цьому, передбачене абзацом другим частини другої статті 59 3акону №1404-VIII зобов?язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
		Для боржника надання вказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв?язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків.
		Водночас слід звернути увагу, що наявність у виконавчому провадженні звітів підприємства, установи, організації, фізичної особи-підприємця, що здійснюють боржнику певні виплати про нарахування доходів та розмір утримань з цього доходу на погашення боргу, надає можливість виконавцю здійснювати не тільки контроль за правильністю такого утримання, а й можливість визначення розмір коштів, які складають дохід боржника, з якого здійснення стягнення неможливе.
		Встановлення відрахувань у певному відсотковому визначенні від заробітної плати боржника покликане гарантувати людині право на своєчасне, у передбачені законом строки, одержання винагороди за працю, що становить одне з основних трудових прав людини, тому й законодавець обмежив розмір будь - яких утримань із заробітної плати, і таке обмеження є законодавчо встановленою забороною на накладення арешту на заробітну плату, що виплачена боржнику після таких утримань, або частину заробітної плати, що перевищує граничну межу таких відрахувань.
		Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання винагороди за працю та достойні умови життя.
		Тому не може бути накладений арешт на кошти, що складають заробітну плату боржника після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають заробітну плату, таке обмеження не розповсюджується.
		Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 59 3акону № 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
		Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону (частина 2 статті 59 Закону № 1404-VIII).
		У випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є його заробітною платою, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та або за результатами перевірки зазначених звітів.
		Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.04.2022 у справі № 756/18815/20, який апеляційний суд враховує на підставі частини 4 статті 263 ЦПК України.
		Звернувшись 22.05.2023 до Красилівського відділу ДВС у Хмельницькому районі із заявою про зняття арешту з банківського рахунку, ОСОБА_1 повідомив державного виконавця, що рахунок НОМЕР_1 , на який накладено арешт, призначений для виплати грошового забезпечення військовослужбовця, а тому відмова у знятті арешту з такого рахунку та визнання його поточним рахунком для здійснення видаткових операції фізичною особою-боржником є неправомірними.
		З урахуванням викладеного вище заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про неправомірність дій державного виконавця щодо накладення арешту на грошові кошти на рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк», призначеному для виплати грошового забезпечення військовослужбовця. 
		Колегія суддів вважає, що ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні скарги про визнання неправомірними дій державного виконавця про накладення арешту на грошові кошти на рахунку, призначеному для виплати грошового забезпечення військовослужбовця, та зобов`язання зняти арешт з коштів боржника, що містяться на рахунку, призначеному для виплати грошового забезпечення військовослужбовця, необхідно скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення скарги. 
		Разом з тим, немає підстав для задоволення вимог про скасування постанови про арешт коштів боржника від 11.05.2023 і суд обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги у цій частині вимог.
		Із змісту оскаржуваної постанови державного виконавця вбачається, що арешт накладений на кошти боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
		Постанова прийнята відповідно до вимог закону, в межах повноважень державного виконавця і права заявника не порушує. Тому, підстав для її скасування немає.
		Ухвала суду в цій частині постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.
		На підставі статей 141, 452 ЦПК України пропорційно розміру задоволених вимог судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 357,87 грн підлягає стягненню з Красилівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на користь держави.
		 
		Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнитичастково.  
		 
		Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 липня 2023 року у частині відмови у задоволенні скарги про визнання неправомірними дій державного виконавця про накладення арешту на грошові кошти на рахунку, призначеному для виплати грошового забезпечення військовослужбовця, та зобов`язання зняти арешт з коштів боржника, що містяться на рахунку, призначеному для виплати грошового забезпечення військовослужбовця, скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення. 
		Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Красилівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гаруліча Максима Вікторовича про накладення арешту на грошові кошти на рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк», призначеному для виплати грошового забезпечення військовослужбовця. 
		Зобов`язати головного державного виконавця Красилівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гаруліча Максима Вікторовича зняти арешт з грошових коштів, що містяться на рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк», призначеному для виплати грошового забезпечення військовослужбовця, у виконавчому провадженні № 71513465.
		У решті судове рішення залишити без змін.
		Стягнути з Красилівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на користь держави судовий збір у сумі 357,87 грн (триста п`ятдесят сім грн 87 коп.).
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Повне судове рішення складено 06 жовтня 2023 року.
		 
		 
		Суддя-доповідач О. І. Талалай 
		 
		Судді А. П. Корніюк 
		 
		І. В. П`єнта

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...