Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/4611/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; у зв’язку зі звільненням за вчинення дисциплінарного проступку.
Надіслано для оприлюднення: 09.10.2023. Зареєстровано: 09.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 10.10.2023.
Дата набрання законної сили: 24.01.2024
Результат оскарження 24.01.2024 Волинський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/161/1929/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/4611/23 
		Провадження № 2/161/1929/23 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		                І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		03 жовтня 2023 року                            місто Луцьк
		 
		Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі : 
		головуючого  судді Гриня О. М.,
		за участю секретаря судового засідання Жежерун Д. А.,
		позивача ОСОБА_1 ,
		представника позивача адвоката Смоленського Д. П.,
		представника відповідача Дячука Р. О.,
		в режимі відеоконференції представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Національне агентство з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
		В С Т А Н О В И В :
		Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Свій позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він упродовж тривалого часу перебував у трудових відносинах з ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», де обіймав, в тому числі, посаду Уповноваженого з антикорупційної діяльності. 
		29 листопада 2022 року Генеральним директором ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» видано наказ № 26-к «Про встановлення неповного робочого часу ОСОБА_3 », відповідно до якого йому з 01 грудня 2022 року встановлено неповний робочий час у вигляді неповного робочого дня тривалістю 4 години з графіком роботи: початок  08:00, закінчення  12:00 з понеділка до п`ятниці, з оплатою пропорційно до відпрацьованого часу.
		20 грудня 2022 року генеральним директором ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на листі Мінекономіки від 19 грудня 2022 року ОСОБА_1 надано таке письмове доручення: 1) до 07 січня 2023 року забезпечити розробку та подання на затвердження проект Антикорупційної діяльності ДП «Волиньстандартметрологія» на 2022, 2023 роки; 2) до 31 грудня 2022 року подати генеральному директору звіт про виконання упродовж 2021-2022 років таких заходів: - щодо усунення виявлених корупційних ризиків; щодо проведення навчань з поширення інформації антикорупційного спрямування; щодо оцінки стану виконання антикорупційної програми; інших заходів, спрямованих на запобігання корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень.
		08 лютого 2023 року генеральним директором ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» видано наказ № 13 «Про розроблення Антикорупційної програми ДП «Волиньстандартметрологія» на 2023 рік», яким на ОСОБА_1 , як на Уповноваженого з антикорупційної діяльності, покладено обов`язок до 28 лютого 2023 року подати генеральному директору для затвердження Антикорупційну програму ДП «Волиньстандартметрологія» на 2023 рік.
		Крім того, 08 лютого 2023 року генеральним директором ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» видано наказ № 14 «Про звітування щодо виконання Антикорупційних програм підприємства на 2021 та 2022 роки», яким ОСОБА_1 наказано до 17 лютого 2023 роки підготувати та подати генеральному директору звіти про результати виконання Антикорупційних програм ДП «Волиньстандартметрологія» на 2021 та 2022 роки та про результати оцінки впровадження заходів, визначених цими Програмами.
		02 березня 2023 року генеральним директором ДП «Волиньстандартметрологія» видано наказ № 20, яким оголошено догану Уповноваженому з антикорупційної діяльності ДП «Волиньстандартметрологія» ОСОБА_1 за невиконання наказу гендиректора від 08 лютого 2023 року № 14 «Про звітування щодо виконання Антикорупційних програм підприємства за 2021 та 2022 роки», письмового доручення гендиректора від 20 грудня 2022 рік.
		Наступного дня після оголошення догани, 03 березня 2023 року Уповноваженого з антикорупційної діяльності ОСОБА_1 звільнено на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП за систематичне невиконання ним без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором.
		На переконання позивача, накази роботодавця про оголошення йому догани та про його звільнення є протиправними та такими, що порушують його трудові права.
		На обґрунтування неправомірності наказу роботодавця про оголошення догани позивач зазначає, що він неодноразово звертався до керівництва підприємства з письмовими поясненнями та службовими записками, у яких детально описував причини неможливості виконання доручень гендиректора. Щодо звітування за 2022 рік, то він не міг виконати такий наказ гендиректора з об`єктивних причин, оскільки з 25 квітня 2022 року по 01 грудня 2022 року було незаконно призупинено дію його трудового договору, що підтверджується відповідним рішенням суду. Крім того, сумлінно виконуючи свої посадові обов`язки, він неодноразово звертався до гендиректора із проханням надати йому необхідні документи, зокрема, для проведення перевірок щодо фактів корупції, усунення виявлених корупційних ризиків. Однак, жоден із запитуваних документів він не отримав. Про допущення на підприємстві порушень гарантій Уповноваженого з антикорупційної діяльності свідчить Акт позапланової перевірки стану організації роботи із запобігання і виявлення корупції на ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», складений за результатами проведення перевірки Міністерством економіки України 27 лютого 2023 року. На думку позивача, такі обставини свідчать про відсутність вини працівника у невиконанні наказу та письмових доручень генерального директора, а тому склад дисциплінарного проступку в його діях відсутній.
		На обґрунтування неправомірності наказу роботодавця про звільнення позивач зазначає, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення. А тому, оголосити працівнику догану, а наступного дня звільнити його  незаконно. У наказах роботодавця про оголошення догани та про звільнення містяться посилання на одне й теж письмове доручення гендиректора від 20 грудня 2022 року, що доводить ту обставину, що його було двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності за ніби то вчинення одного і того ж дисциплінарного проступку. Крім того, оскільки після застосування до нього заходу дисциплінарного стягнення у виді догани він не вчинив нового проступку, то у роботодавця не було законних підстав для його звільнення за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності. Позивач зазначає, що через значне скорочення тривалості його робочого часу та наявність великого переліку інших обов`язків він об`єктивно не міг в повному обсязі та у встановлені керівником строки виконати письмові доручення та накази гендиректора підприємства. Також позивач вказує, що дії гендиректора підприємства по відношенню до нього підпадають під кваліфікацію мобінгу, застосування якого заборонено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькування)».
		Таким чином, позивач вважає, що внаслідок незаконного звільнення він підлягає поновленню на посаді з одночасним прийняттям рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		На підставі наведеного позивач просить: 1) визнати протиправним та скасувати наказ генерального директора ДП «Волиньстандартметрологія» №20 від 02 березня 2023 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 »; 2) визнати протиправним та скасувати наказ генерального директора ДП «Волиньстандартметрологія» № 9-к від 03 березня 2023 року «Про звільнення ОСОБА_1 »; 3) поновити ОСОБА_1 на посаді Уповноваженого з антикорупційної діяльності ДП «Волиньстандартметрологія»; 4) стягнути з ДП «Волиньстандартметрологія» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03 березня 2023 року по день ухвалення рішення суду про поновлення його на посаді. Крім того, позивач просить здійснити розподіл судових витрат, що складаються зі сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
		Ухвалою судді від 30 березня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
		У своємувідзиві напозовну заявупредставник ДП«Волиньстандартметрологія» вповному обсязізаперечує вимоги ОСОБА_1 .Обґрунтовуючи своюпозицію,представник відповідачавказує,що ОСОБА_1 упродовж своєїроботи напосаді Уповноваженогоз антикорупційноїдіяльності ДП«Волиньстандартметрологія» несумлінновиконував своїпосадові обов`язки,не дотримувавсявимог законодавствадо антикорупційнихпрограм,подавав назатвердження генеральномудиректору Антикорупційніпрограми тавідповідний період,замінюючи лишерік,на якийтака програмадіє.Антикорупційні програми ОСОБА_1 не розробляв,перейнявши їху працівника,який виконувавобов`язки спеціалістаз питаньзапобігання тавиявлення корупціїв 2016році.З 30березня 2022року діятрудового договоруз позивачембуло призупиненона підставівідповідного наказугендиректора підприємства.Коли позивачвийшов нароботу вкінці грудня2022року,то розпочавактивну роботупо виявленнюкорупціонерів,однак всійого запитистосувалися начальникавідділу економіки,маркетингу,закупівель такадрового забезпечення ОСОБА_4 та йогозаступника ОСОБА_5 .На думкупредставника відповідача,такі запити ОСОБА_1 здійснював змотивів особистоїнеприязні до ОСОБА_4 та йогозаступника.Разом зтим, ОСОБА_1 не виконуваврезолюцію гендиректора на листіМінекономіки від19грудня 2022року,продовжував вимагатинадання документів,а вказівкидиректора трактувавяк втручанняв йогороботу. 02 березня 2023 року генеральним директором ДП «Волиньстандартметрологія» було видано наказ № 20, яким оголошено догану Уповноваженому з антикорупційної діяльності ДП «Волиньстандартметрологія» ОСОБА_1 за невиконання наказу генерального директора від 08 лютого 2023 року № 14 «Про звітування щодо виконання Антикорупційних програм підприємства за 2021 та 2022 роки», письмового доручення генерального директора від 20 грудня 2022 року. 03 березня 2023 року ОСОБА_1 було звільнено на підставі п. 3 ст. 40 КзпП за систематичне невиконання ним без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договору. На спростування аргументів позову, представник відповідача зазначає, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до нього дисциплінарних стягнень у виді догани та звільнення за різні дисциплінарні проступки. На підставі наведеного представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити повністю. 
		Ухвалою суду від 31 травня 2023 року до участі у цій справі залучено Національне агентство з питань запобігання корупції в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
		У своїх письмових поясненнях, які надійшли до суду 26 червня 2023 року, представник НАЗК зазначає, що 06 березня 2023 року до НАЗК надійшла заява ОСОБА_1 щодо можливого конфлікту інтересів керівника ДП «Волиньстандартметрологія» Шиби Б. П. при прийнятті рішення про оголошення йому догани та подальше звільнення. У відповідь на таку заяву НАЗК проінформувало позивача про те, що керівник ДП «Волиньстандартметрологія» не відноситься до категорій осіб, стосовно яких НАЗК має право складати протоколи про адміністративні правопорушення. Крім того, 31 березня 2023 року НАЗК направило до Міністерства економіки лист щодо перевірки стану організації роботи із запобігання та виявлення корупції в ДП «Волиньстандартметрологія». В подальшому Мінекономіки повідомило НАЗК про наказ Мінекономіки від 30 січня 2023 року № 717 «Про здійснення позапланової перевірки». Щодо звільнення ОСОБА_1 з посади Уповноваженого з антикорупційної діяльності ДП «Волиньстандартметрологія» НАЗК зазначає, що питання обов`язковості надання згоди НАЗК на звільнення Уповноваженого з антикорупційної діяльності ДП «Волиньстандартметрологія» може бути вирішено лише у випадку встановлення відповідності ДП «Волиньстандартметрологія» критеріям, визначеним у п. 1 ч. 2 ст. 62 Закону України «Про запобігання корупції». Враховуючи, що юрисдикція ДП «Волиньстандартметрологія» не поширюється на всю територію України, згідно зі ст. 64 Закону України «Про запобігання корупції», тому згоду на звільнення Уповноваженого НАЗК не надає.
		Позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Смоленський Д. П. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, які наведені в позовній заяві, просять позов задовольнити в повному обсязі.
		Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні позов заперечив з підстав, які зазначені у відзиві на позовну заяву, просить в задоволенні позову відмовити повністю за безпідставністю вимог.
		Представник третьоїособи ЄвтушенкоА.С.в судовомузасіданні надалапояснення,які засвоїм змістомвідповідають письмовимпоясненням від 26 червня 2023 року.
		Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до таких висновків.
		За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
		Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
		За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Як визначено в ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
		Суд установив, що наказом в.о. генерального директора ДП «Волиньстандартметрологія» № 22-к від 31 травня 2017 ОСОБА_1 прийнято на посаду уповноваженого з антикорупційної діяльності (а. с. 128).
		ДП «Волиньстандартметрологія» є юридичною особою, засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства економіки України та є державним комерційним підприємством. Підприємство підпорядковується Міністерству Економіки України, має відокремлене майно, самостійний баланс, поточні та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, ідентифікаційним кодом, а також штампи і бланки зі своїм найменуванням.
		25 березня 2022 року ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» видано Наказ № 5-к «Про призупинення дії трудового договору», відповідно до якого з рядом працівників, у тому числі й з позивачем, як уповноваженим з антикорупційної діяльності, було призупинено дії трудових договорів на строк з 28 березня 2022 року до 24 квітня 2022 року без виплати заробітної плати.
		Також, 22 квітня 2022 року ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» видано Наказ № 7-к «Про призупинення дії трудового договору», яким дії трудових договорів працівників, у тому числі й з позивачем, як уповноваженим з антикорупційної діяльності, була призупинена з 25 квітня 2022 року до відновлення можливості виконувати роботу через відсутність замовлень та неможливістю виконання роботи, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.
		Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 лютого 2023 року визнано незаконним призупинення Державним підприємством «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» дії трудового договору з ОСОБА_1 , оформлене наказами № 5-к від 25 березня 2022 року «Про призупинення дії трудового договору» та № 7-к від 22 квітня 2022 року «Про призупинення дії трудового договору», а також стягнуто з підприємства в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду (а. с. 22-27).
		Постановою Волинського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року вищевказане рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про визнання незаконним призупинення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовлено.
		Наказом генерального директора ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» № 20-к від 18 листопада 2022 року поновлено з 01 грудня 2022 року дію трудових договорів, призупинених наказами № 7-к від 22 квітня 2022 року «Про призупинення дії трудового договору», № 8-к від 29 квітня 2022 року «Про призупинення дії трудового договору» та № 11-к від 27 травня 2022 року «Про призупинення дії трудового договору» з визначеним переліком працівників підприємства, в тому числі, з ОСОБА_1 (а. с. 157-158).
		Таким чином, трудовий договір уповноваженого з антикорупційної діяльності ОСОБА_1 з ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» був зупинений з 28 березня 2022 року по 01 грудня 2022 року.
		Наказом генерального директора ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» № 26-к від 29 листопада 2022 року ОСОБА_1 , як уповноваженому з антикорупційної діяльності, з 01 грудня 2022 року встановлено неповний робочий день, а саме: робочий день тривалістю 4 години із графіком роботи: початок  08:00, закінчення  12:00 з понеділка до п`ятниці, з оплатою пропорційно відпрацьованого часу (а. с. 159-160).
		20 грудня 2022 року генеральним директором ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на листі Мінекономіки від 19 грудня 2022 року ОСОБА_1 надано таке письмове доручення: 
		1) до 07 січня 2023 року забезпечити розробку та подання на затвердження проект Антикорупційної діяльності ДП «Волиньстандартметрологія» на 2022, 2023 роки;
		2) до 31 грудня 2022 року подати генеральному директору звіт про виконання упродовж 2021-2022 років таких заходів: щодо усунення виявлених корупційних ризиків; щодо проведення навчань з поширення інформації антикорупційного спрямування; щодо оцінки стану виконання антикорупційної програми; інших заходів, спрямованих на запобігання корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень (а. с. 30).
		Листом № 641-8-14 від 30 грудня 2022 року ОСОБА_1 повідомляє генерального директора ДП «Волиньстандартметрологія» про те, що звіт за 2021 рік ним поданий на початку поточного року та направлений до НАЗК та Мінекономіки. Крім того, у вказаному листі ОСОБА_1 вказує на призупинення дії його трудового договору, встановлення йому неповного робочого дня, а також повідомляє про хід перевірок, які він проводить з метою недопущення фактів порушень та зловживань на підприємстві (31-33).
		08 лютого 2023 року генеральним директором ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» видано наказ № 13 «Про розроблення Антикорупційної програми ДП «Волиньстандартметрологія» на 2023 рік», яким на ОСОБА_1 , як на Уповноваженого з антикорупційної діяльності, покладено обов`язок до 28 лютого 2023 року подати генеральному директору для затвердження Антикорупційну програму ДП «Волиньстандартметрологія» на 2023 рік (а. с. 34).
		Крім того, 08 лютого 2023 року генеральним директором ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» видано наказ № 14 «Про звітування щодо виконання Антикорупційних програм підприємства на 2021 та 2022 роки», яким ОСОБА_1 наказано до 17 лютого 2023 роки підготувати та подати генеральному директору звіти про результати виконання Антикорупційних програм ДП «Волиньстандартметрологія» на 2021 та 2022 роки та про результати оцінки впровадження заходів, визначених цими Програмами (а. с. 35-36).
		Наказом генеральногодиректора ДП«Волиньстандартметрологія» № 20 від 02 березня 2023 року уповноваженому з антикорупційної діяльності ДП «Волиньстандартметрологія» ОСОБА_1 оголошено догану за невиконання наказу гендиректора від 08 лютого 2023 року № 14 «Про звітування щодо виконання Антикорупційних програм підприємства за 2021 та 2022 роки», письмового доручення гендиректора від 20 грудня 2022 рік (а. с. 73).
		Наказом генерального директора ДП «Волиньстандартметрологія» № 9-к від 03 березня 2023 року уповноваженого з антикорупційної діяльності ОСОБА_1 звільнено на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП за систематичне невиконання ним без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором (а. с. 74).
		Щодо вимог позову про скасування наказу про оголошення догани.
		Відповідно достатті 139 КЗпП Українипрацівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
		Згідно зістаттею 147 КЗпП Україниза порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із заходів стягнення: догана або звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
		Відповідно до частини першоїстатті 147 КЗпП Українидогана - це дисциплінарне стягнення, яке може бути застосоване до працівника саме за порушення трудової дисципліни.
		Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
		Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
		Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.
		Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
		Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
		Відповідно до статті 149 цього ж Кодексу до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
		Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
		Такі висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема в постанові від 27 червня 2018 року (справі № 664/2820/15-ц).
		   Суд установив, що позивач неодноразово звертався до керівництва підприємства з письмовими поясненнями та службовими записками, у яких детально описував причини неможливості виконання доручень генерального директора. Суд також ураховує, що трудовий договір уповноваженого з антикорупційної діяльності ОСОБА_1 з ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» був зупинений з 28 березня 2022 року по 01 грудня 2022 року.
		Крім того, з 01 грудня 2022 року ОСОБА_1 встановлено неповний робочий час тривалістю 4 години. Наказ підприємства про встановлення позивачу неповного робочого дня мотивовано, зокрема припиненням Законом України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період воєнного стану або стану війни» виконання всіх основних функцій, які покладено чинним законодавством на уповноваженого з антикорупційної діяльності, а саме  контроль за процесом декларування осіб, надання інформацій і звітів до НАЗК, підготовка змін до антикорупційних програм.
		   З наведеногослідує,що роботодавець,скорочуючи робочийдень уповноваженомуз антикорупційноїдіяльності,визнає припиненнянеобхідності уповноваженогоз антикорупційноїдіяльності надання здійсненняконтролю за процесом декларування осіб, надання інформацій і звітів до НАЗК, підготовку змін до антикорупційних програм. Всупереч такій своїй позиції (відображеній у наказі № 26-к від 29 листопада 2022 року про встановлення неповного робочого часу) генеральний директор ДП «Волиньстандартметрологія» 20 грудня 2022 року доручає ОСОБА_1 : до 07 січня 2023 року розробити проект Антикорупційної діяльності ДП «Волиньстандартметрологія» на 2022, 2023 роки; до 31 грудня 2022 року подати генеральному директору звіт про виконання упродовж 2021-2022 років таких заходів: щодо усунення виявлених корупційних ризиків; щодо проведення навчань з поширення інформації антикорупційного спрямування; щодо оцінки стану виконання антикорупційної програми; інших заходів, спрямованих на запобігання корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень.
		Суд встановив, що позивач неодноразово письмово звертався до генерального директора ДП «Волиньстандартметрологія» із проханням надати необхідні для здійснення своїх повноважень документи, зокрема для проведення перевірок щодо фактів корупції на ДП «Волиньстандартметрологія», усунення виявлених корупційних ризиків та для подальшої можливості підготувати звітність за 2022 рік.
		Також установлено, що 27 лютого 2023 року за результатами позапланової перевірки стану організації роботи із запобігання і виявлення корупції в ДП «Волиньстандартметрологія», проведеної Міністерством Економіки України, зроблено висновки про те, що підприємство визначеним частиною 2 статті 62 Закону України «Про запобігання корупції» критеріям не відповідає і затвердження антикорупційних програм є необов`язковим. У Висновках до акту позапланової перевірки, зазначено, що генеральним директором підприємства в порушення вимог статті 61 Закону України не забезпечено оцінку корупційних ризиків та вжиття заходів, які є необхідними для запобігання та виявлення корупції та не забезпечено гарантії незалежності уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції. 
		Верховний Суд у своїй постанові від 22 липня 2020 року (справа № 554/9493/17) зазначає, що ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. 
		У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість.
		Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2021 року в справі № 461/8132/17 (провадження № 61-9697св19).
		Таким чином, суд на підставі досліджених письмових доказів, з`ясованих обставин справи, а також на підставі норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов висновку про відсутність вини ОСОБА_1 у невиконанні наказу гендиректора від 08 лютого 2023 року № 14 «Про звітування щодо виконання Антикорупційних програм підприємства за 2021 та 2022 роки», письмового доручення гендиректора від 20 грудня 2022 рік. Відсутність складу дисциплінарного проступку виключає можливість застосування до працівника дисциплінарного стягнення.
		Наведене дає підстави для висновку, що наказ генерального директора ДП «Волиньстандартметрологія» № 20 від 02 березня 2023 року про оголошення догани уповноваженому з антикорупційної діяльності ДП «Волиньстандартметрологія» ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню, а тому вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають до задоволення. 
		Щодо вимог про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі.
		Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
		Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом статті 5-1 Кодексу законів про працю України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
		Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; до працівника раніше протягом року вже застосовувалися заходи дисциплінарного або громадського стягнення; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.
		Отже, працівник може бути звільнений за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України лише в разі порушення трудової дисципліни чи невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які були допущені працівником після того, як до нього було застосовано дисциплінарне чи громадське стягнення (яке не скасоване та не втратило юридичної сили за давністю). При звільненні за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України потрібно встановити: чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок; чи застосовувалися інші заходи дисциплінарного або громадського стягнення та чи можна вважати вчинення дисциплінарного проступку систематичним невиконанням працівником обов`язків без поважних причин.
		При цьому систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.
		Тому для звільнення працівника за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України потрібне існування факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) вчинення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше і на момент повторного невиконання ним без поважних причин трудових обов`язків їх не знято і не погашено.
		Під час розгляду справи роботодавець зобов`язаний довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов`язків, яким він обґрунтовував наказ (розпорядження) про звільнення.
		Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 9901/743/18 (провадження № 11-914заі19).
		У справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, саме роботодавець повинен довести, що застосування таких заходів стягнення відбулося без порушення законодавства про працю.
		Найголовніша умова для звільнення працівника за п. 3 ст. 40 КЗпП - систематичність невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором. 
		Як уже встановлено судом, наказом генерального директора ДП «Волиньстандартметрологія» № 9-к від 03 березня 2023 року уповноваженого з антикорупційної діяльності ОСОБА_1 звільнено на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП за систематичне невиконання ним без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором. 
		Досліджені судом письмові докази свідчать, що позивача звільнено на наступний день після оголошення йому догани.
		У наказі про звільнення зазначені мотиви прийнятого роботодавцем рішення, а саме: «…розглянувши матеріали щодо виконання п. 1 письмового доручення генерального директора від 20 грудня 2022 року, наказу генерального директора від 08 лютого 2023 року № 13 «Про розроблення Антикорупційної програми ДП «Волиньстандартметрологія» на 2023 рік», службову записку уповноваженого з антикорупційної діяльності ОСОБА_1 віл 27 лютого 2023 року, та його пояснення від 03 березня 2023 року, доповідні записки заступників генерального директора та керівників структурних підрозділів підприємства, врахувавши, що ОСОБА_1 і раніше відмовлявся виконувати свої посадові обов`язки, що до нього було застосовано заходи дисциплінарного стягнення у виді догани….».
		З наведеного слідує, що 02 березня 2023 року ОСОБА_1 було оголошено догану за:
		- невиконане письмове доручення керівника підприємства від 20 грудня 2022 року;
		- невиконання наказу № 14 від 08 лютого 2023 року «Про звітування щодо виконання Антикорупційних програм підприємства за 2021 та 2022 роки». 
		03 березня 2023 року ОСОБА_1 звільнено за:
		-невиконання п.1 письмового доручення керівника підприємства від 20 грудня 2022 року;
		-невиконання наказу № 13 «Про розроблення Антикорупційної програми ДП «Волиньстандартметрологія» на 2023 рік».
		Фактично ОСОБА_1 двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності на невиконання письмового доручення керівника підприємства від 20 грудня 2022 року. 
		Надаючи оцінку наявності систематичного характеру невиконання або неналежного виконання позивачем трудових обов`язків, суд ураховує попередній висновок про наявність підстав для скасування оголошеної ОСОБА_1 догани від 02 березня 2023 року. 
		А тому, враховуючи, що підставою для звільнення ОСОБА_1 слугувала, в тому числі, оголошена йому 02 березня 2022 року догана, яка за висновком суду підлягає скасуванню, а інші заходи дисциплінарного впливу до ОСОБА_1 роботодавцем не застосовувались, то підстави для звільнення позивача за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП відсутні.
		Відповідно до частин першої, другої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		Таким чином,суд дійшоввисновку,що наказгенерального директораДержавного підприємства«Волинський науково-виробничийцентр стандартизації,метрології тасертифікації» від03березня 2023року №9-кпро «Прозвільнення ОСОБА_1 » є таким, що виданий з порушенням вимог закону, прав і законних інтересів позивача, а тому підлягає скасуванню з поновленням ОСОБА_1 на посаді Уповноваженого з антикорупційної діяльності ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» з 03 березня 2023 року.
		Оскільки, вимоги позивача про стягнення на його користь середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про поновлення на роботі, то вони також підлягають до задоволення.
		Обчислюючи розмір середнього заробітку ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу, суд ураховує таке.
		Відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток працівника визначається за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.
		Згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (у редакції на час спірних правовідносин), середньомісячна заробітна плата за час затримки розрахунку обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.
		Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку №100 основною для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на час відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.
		Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку №100).
		З довідки про доходи-розрахунку від 06 вересня2023 року установлено, що ОСОБА_1 працював на посаді уповноваженого з антикорупційної діяльності ДП «Волиньстандартметрологія» та за січень-лютий 2023 року йому нарахована заробітна плата за відпрацьовані дні у розмірі 13520 гривень, його середньоденний заробіток становить 321,90 гривень.
		Середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 становить 48928,80 гривень, ураховуючи 152 робочі дні за час вимушеного прогулу, тобто за період з 04 березня 2022 року по день ухвалення рішення 03 жовтня 2023 року (152 робочі дні х 321,90 гривень середньоденного заробітку).
		Згідно із вимогами статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах, зокрема, присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, а також поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.
		Визначившись з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які їх регулюють, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
		Розподіл судовий витрат.
		Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
		Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
		Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).
		Установлено, що позивач при зверненні до суду з цим позовом сплатив судовий збір в розмірі 2147,20 гривень за вимоги про скасування наказу про оголошення догани та наказу про звільнення.
		У зв`язку з висновком суду про задоволення позову та на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд дійшов висновку про стягнення з ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на користь ОСОБА_1 2147,20 гривень судового збору.
		Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за вимогу про поновлення на роботі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то з відповідача на користь держави слід стягнути 1073,60 гривень судового збору.
		Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 267, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 40 КЗпП суд,
		У Х В А Л И В :
		Позов ОСОБА_1 доДержавного підприємства«Волинський науково-виробничийцентр стандартизації,метрології тасертифікації»,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору:Національне агентствоз питаньзапобігання корупціїпро визнанняпротиправними таскасування наказів,поновлення напосаді тастягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати наказ генерального директора Державного підприємства«Волинський науково-виробничийцентр стандартизації,метрології тасертифікації» від02березня 2023року №20 про «Про оголошення догани ОСОБА_1 ».
		Визнати протиправним та скасувати наказ генерального директора Державного підприємства«Волинський науково-виробничийцентр стандартизації,метрології тасертифікації» від03березня 2023року №9-к про «Про звільнення ОСОБА_1 ».
		Поновити ОСОБА_1  на посаді Уповноваженого з антикорупційної діяльності Державного підприємства«Волинський науково-виробничийцентр стандартизації,метрології тасертифікації» з 03 березня 2023 року.
		Стягнути з Державного підприємства«Волинський науково-виробничийцентр стандартизації,метрології тасертифікації» в користь ОСОБА_1 48928 (сорок вісім тисяч дев`ятсот двадцять вісім) гривень 80 копійок середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
		Стягнути з Державного підприємства«Волинський науково-виробничийцентр стандартизації,метрології тасертифікації» в користь ОСОБА_1  2147,20 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок сплаченого судового збору.
		Стягнути з Державного підприємства«Волинський науково-виробничийцентр стандартизації,метрології тасертифікації» в користь держави 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок судового збору.
		Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 напосаді Уповноваженого з антикорупційної діяльності Державного підприємства«Волинський науково-виробничийцентр стандартизації,метрології тасертифікації» з 03 березня 2023 року допустити до негайного виконання.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Позивач: ОСОБА_1  ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
		Відповідач: Державне підприємство«Волинський науково-виробничийцентр стандартизації,метрології тасертифікації» (43025, м. Луцьк, вул. Світла, 4, код ЄДРПОУ 02568058)
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Національне агентство з питань запобігання корупції (01103, м. Київ, бульв. Миколи Міхновського, 28, код ЄДРПОУ 40381452)
		Повне рішення суду складено 09 жовтня 2023 року.
		 
		Суддя Луцького міськрайонного суду          О. М. Гринь
		Волинської області

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...