Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/8169/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 09.10.2023. Зареєстровано: 09.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 10.10.2023.
Дата набрання законної сили: 09.11.2023
Номер судового провадження: 2/344/2182/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 344/8169/23 
		                                                               Провадження № 2/344/2182/23        
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		03 жовтня 2023 року м. Івано-Франківськ
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючої Кіндратишин Л.Р.,
		за участю:секретаря судового засідання Литвин Х.В.,
		представника позивача - адвоката (в порядку відеоконференцзв`язку) Крюкової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Фінтраст Україна", в інтересах якого діє представник - адвокат Крюкова Марина Володимирівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -
		ВСТАНОВИВ:
		18.04.2023 (згідно штампу на поштовому конверті) представник позивача звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до відповідача, в якій просить: стягнути з відповідача 65 600 грн. заборгованості за кредитним договором, 19 417, 60 грн. - інфляційні втрати, 2625, 80 грн. - три відсотки річних, а також стягнути судові витрати у розмірі 2684 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 8000 грн.
		В обґрунтування позову зазначено, що 21.05.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір №4188461 про надання споживчого кредиту (далі Кредитний договір). Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року (далі Правила) та розміщених їхньому сайті https://creditplus.ua/ru/documents. Згідно умов Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 20 000,00 грн. Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту 20.06.2021 вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору. (п. 1.4. Кредитного договору). ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 20 000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .
		20.06.2021 відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 1 140 грн. 00 коп. В зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п.4.2 Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів до 20.07.2021) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.
		20.07.2021 відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 11 400 грн. 00 коп. В зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п.4.2 Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів (до 19.08.2021) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.
		19.08.2021 відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих проценти користування кредитом на суму 11 400 грн. 00 коп. В зв`язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п.4.2 Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів (до 18.09.2021) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.
		18.09.2021 відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів поспіль.
		Надалі відповідач оплати за Кредитним договором не здійснював. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором 25 травня 2022 року між позивачем та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено Договір факторингу № 25-05/2022. Таким чином позивач набув права вимоги за кредитним договором №4188461. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 20 000,00 грн. - тіло кредиту та 45 600,00 грн. - нараховані проценти, а всього - 65 600,00 грн., а також 19 417, 60 грн. - інфляційні втрати, 2625, 80 грн. - три відсотки річних.
		08.05.2023 справа надійшла до суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана судді Кіндратишин Л.Р.
		10.05.2023 - відкрито провадження, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні.
		25.08.2023 та 28.08.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідачем зазначено, що сплачуючи платежі Товариству, частково погашав кредит. Тому товариство не акцептувало продовження строку користування кредиту, про що свідчить і відсутність зазначених доказів в матеріалах справи. З огляду на зазначене виключається і пролонгація кредиту, врегульована п.4.3 Договору, обрахована з 18.09.2021 з огляду на те, що її застосування можливе на дату закінчення строку дії Договору, а в даному випадку строк дії Договору закінчився 21.06.2021. Відтак відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме: в частині стягнення 7 460 грн. 00 коп. (31 400 грн. - 1140 грн. - 11 400 грн. - 11 400 грн.), та заперечується в частині стягнення 22 043 грн. 40 коп. (інфляційні втрати +3 % річних) +58140 грн. 00 коп. (борг за тілом кредиту та нарахованими відсотками) = 80 183 грн.00 коп. Також відповідач вважає, що 8 000 грн. витрат на правову допомогу для аналізу, складання та подання позовної заяви є завищеними (а.с. 105-109, 111-114).
		15.09.2023 від представника позивача ТОВ «ФК» ФІНТРАСТ УКРАЇНА» - адвоката Крюкової М.В. до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач не погоджується з відзивом на позов, позаяк він не відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства. Зокрема, зазначено, що відповідачу проценти нараховано правомірно у межах погодженого строку надання кредиту та у межах періоду автопролонгації відповідно до поденного розрахунку, що наданий до позовної заяви. 
		Представник позивача ТОВ «ФК» ФІНТРАСТ УКРАЇНА» - адвокат Крюкова М.В. у судовому засіданні пояснила, що укладаючи кредитний договір, сторони передбачили порядок нарахування процентів в період строку кредиту, в період пролонгації та в період прострочення, але не більше ніж 90 днів з дня прострочення кредитної заборгованості. Відповідно до вказаних положень договору кожен раз до моменту закінчення строку кредиту, а саме, 20.06.2021, 20.07.2021, 19.08.2021 відповідач шляхом здійснення платежу за договором ініціював продовження строку користування кредитом на 30 днів шляхом здійснення платежу виключно на суму розміру процентів, що нараховані на дату такого ініціювання.
		Відповідач у судове засідання не з`явився, попередньо 07.09.2023 від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання, відповідно до якого просив розгляд справи проводити за відсутності відповідача, підтримує доводи, викладені і відзиві на позов.
		Заслухавши вступне слово представника позивача, суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
		21.05.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як кредитодавцем та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, було укладено Договір №4188461 про надання споживчого кредиту (далі Договір) у формі електронного документу на підставі заявки позичальника для отримання кредиту на відповідному Інтернет - ресурсі https://creditplus.ua/ru/documehts. Відповідачем ОСОБА_1 договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С665294, 21.05.2021 11:45:39., що підтверджується копією зазначеного договору (а.с. 8-10).
		Факт укладення кредитного договору сторони не оспорюють.
		Відповідно до п. 1.1 Договору №4188461 про надання споживчого кредиту його укладення здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введенні Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.
		Відповідно до п. 1.2, п. 1.3, 1.4 Договору, Товариство надає Споживачу кредит у гривні , сума кредиту (загальний розмір) складає 20 000, 00 грн. на строк 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.
		Пунктом 1.5. Договору передбачено, що стандартна процентна ставка становить 1, 90 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; в межах нового строку кредиту, якщо відбулась пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2. Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулась авто пролонгація, відповідно до п.4.3.Договору.
		Відповідно до п.1.8, п.п.1.8.1 Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою 31 400, 00 грн., за зниженою ставкою 21 140, 00 грн, (п. 1.8.2).
		Згідно Договору, графіку платежів до договору про надання споживчого кредиту №4188461 від 21.05.2021, паспорту споживчого кредиту, кредит в розмірі 20 000, 00 грн. має бути повернутий до 20.06.2021, сума нарахованих процентів, що має бути сплачена позичальником за вказаний період становить 1140,00 грн. (а.с. 8-10, 11-12).
		Як вбачається з копії Паспорту споживчого кредиту, підписаного відповідачем ОСОБА_1 , останній був повідомлений про всі умови кредитування, валютою кредиту, процентною ставкою, умовами повернення кредиту та іншими важливими правовими аспектами. Вказаний Паспорт було підписано електронним підписом відповідача, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора (С665294, 21.05.2021) (а.с. 11-12).
		ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем за даним Договором виконало та надало йому кредит в сумі 20 000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 (дата прийняття 21.05.2021), що підтверджується довідкою ТОВ ФК «Контрактовий дім» про перерахування коштів № 2023 від 06.06.2023 (а.с. 13).
		З картки обліку договору №4188461 від 21.05.2021 вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 по вказаному Договору проведено три проплати: 20.06.2021 в розмірі 1 140, 00 грн., 20.07.2021 в розмірі 11 400, 00 грн. та 19.08.2021 в розмірі 11 400, 00 грн. Відсотки за стандартною ставкою нараховувались до 17.12.2021 (а.с. 16-18). Будь-яких інших оплат за кредитним договором відповідач не здійснював, що підтверджується карткою обліку Договору, долученої до позову.
		25 травня 2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія» "Фінтраст Україна" та було укладено Договір факторингу № 25-05/2022 ( а.с. 14-15). Відповідно до Витягу з реєстру боржників від 25.05.2022, який додатком №1 до Договору факторингу № 25-05/2022 від 25.05.2022, укладеного між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ "Фінансова компанія" "Фінтраст Україна", до останнього перейшло право вимоги заборгованості до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №4188461 в сумі заборгованості 65 600 грн., яка складається з : 20 000,00 грн. - сума заборгованості за основною суму боргу, 45 600,00 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 15 зворот).
		ТОВ «ФК«ФІНТРАСТ УКРАЇНА» є фінансовою установою, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи серія ФК № В0000495 від 21.01.2022, Витягом з Державного реєстру фінансових установ про видачу НБ України ліцензії для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, у тому числі і на надання послуг факторингу, від 24.01.2022, Випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 01.08.2022 та Статутом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (а.с. 20-22).
		Отже, за вище зазначених обставин позивач є новим кредитором за договором про надання споживчого кредиту №4188461 від 21.05.2021.
		Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту - tkachyshakvan@gmail. com, зазначену при укладенні Кредитного договору, відповідного повідомлення (а.с.19).
		Після придбання права вимоги до відповідача, ТОВ «Фінтраст Україна» не здійснював додаткових нарахувань за кредитним договором, що підтверджується карткою обліку зазначеного Договору, долученої до матеріалів справи. 
		Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджується кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 постанови ПВС України від 12.06.2009 №2 "Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції").
		Згідно положень ст.ст. 15, 16 ЦК України, ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
		За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Постановою Пленуму ВС України №2 від 12.06.2009 «Про застосування норм процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
		Частиною 3 статті 12, статтями 76 - 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Засобами доказування у цивільній справі є показання свідків, письмові докази, речові і електроні докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Відповідно до ст.13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання… 
		У справі, що розглядається між сторонами виникли правовідносини позики, а саме кредиту, які врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про споживчий кредит», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», договором №4188461 про надання споживчого кредиту від 21.05.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 , договором факторингу № 25-05/2022 від 25.05.2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ "Фінансова компанія" "Фінтраст Україна".
		Згідно з положеннями ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Аналогічні положення містить норма ст.1 Закону України «Споживче кредитування».
		При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
		Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).
		Кредитний договір укладається в письмовій формі (ст.1055 ЦК України).
		За приписами ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.
		Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 ЦК України, наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
		Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
		Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.
		Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.
		Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
		Відповідно до частин першої, другої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Згідно норм ст.ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмовій формі (ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, ст.13 Закону України «Про споживчий кредит»).
		За змістом ст.ст.202, 205, 207, 626, 639 ЦК України договір, як різновид правочину, вважається таким, що вчинений у письмовій (електронній) формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
		Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним…
		У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
		Нормами ч.ч.3-6 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
		Положеннями статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
		Статтею 3 ч.1 п.п.6, 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
		Частинами 12, 13 ст.11 вказаного закону встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
		Статтями 5, 8, ч.7 ст. 11 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України, ГК України, а також іншими актами законодавства.
		Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
		З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).
		Згідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. 
		Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		       За змістом ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		       Нормою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
		       Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		       Згідно ст.16 ЦПК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
		       Відповідно до положень статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). 
		       Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
		       Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
		       Згідно ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
		       За приписами ч. 1 ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
		       Згідно зі ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
		       Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
		Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору...., неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».
		Аналіз перевірених і оцінених у судовому засіданні доказів у підтвердження позовних вимог переконує суд, що позивачем надано належні, достовірні та допустимі докази,в силу вимог ст.ст.76-81 ЦПК України на підтвердження того, що 21.05.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як кредитодавцем, та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, було укладено договір №4188461 про надання споживчого кредиту у формі електронного документу на підставі заявки позичальника для отримання кредиту на відповідному Інтернет - ресурсі https://creditplus.ua/ru/documehts, як різновиду інформаційно-телекомунікаційної системи. При цьому прийняття відповідачем пропозиції укласти означений договір здійснено шляхом заповнення ним формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі та підписанням за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. 
		Отже, між сторонами був укладений договір про надання споживчого кредиту в електронній формі в особистому кабінеті відповідача, у якому сторони погодили всі істотні умови договору; укладаючи договір сторони погодили, що невід`ємною частиною договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС Україна», затверджені наказом №53 ОД від 16.01.2020. Відповідач підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується та зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, які розміщенні на сайті кредитора.
		Укладений між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , кредитний договір за своїм змістом та формою відповідає вимогам, визначеним законом на момент його укладення, є підставою для виникнення у сторін прав та обов`язків, передбачених цим договором. 
		Як вбачається зі змісту договору №4188461 від 21.05.2021, графіка платежів, паспорту споживчого кредиту, строк кредитування встановлено 30 днів, тобто до 20.06.2021, і за спливом цього строку позичальник зобов`язався повернути кредит в загальному розмірі 21 140,00 грн. - за зниженою ставкою, з яких: 20 000, 00 гривень - сума кредиту, 1140,00 грн. - процентами за користування кредитом, та в загальному розмірі 31400,00 грн. - за стандартною ставкою, з яких: 20 000, 00 гривень - сума кредиту, 11 400,00 грн. - процентами за користування кредитом.
		ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» зобов`язання перед відповідачем виконало у повному обсязі. У порушення норм закону та умов договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, оскільки кредитні зобов`язання у повному розмірі та строки згідно графіку платежів, а також станом на час розгляду справи не повернув.
		З картки обліку договору №4188461 від 21.05.2021 вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 по вказаному Договору проведено три проплати: 20.06.2021 в розмірі 1 140, 00 грн., 20.07.2021  в розмірі  11 400, 00 грн.  та 19.08.2021 в розмірі 11 400, 00 грн., а всього 23 940, 00 грн.
		Встановлено, що позивачем, як новим кредитором, за договором про надання споживчого кредиту №4188461 від 21.05.2021 пред`явлено вимогу про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом в розмірі 45 600, 00 грн. поза межами тридцятиденного строку кредитування з посиланням на пролонгацію та автопролонгацію кредиту. На переконання позивача кожного разу мало місце продовження строку кредитування на 30 днів, відповідно до умов Договору.
		       Пунктом 1.4 кредитного договору від 21.05.2021 передбачено, що строк кредиту складає 30 днів.
		       Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п.п.4.2.2 Договору.
		       Згідно п.4.2.2 даного Договору, пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем. Якщо Споживач здійснюючи вказаний платіж не бажає продовжувати строк користування кредитом, Споживач зобов`язаний повідомити про це Товариство в один із вказаних нижче способів: перед здійсненням платежу здійснити в Особистому кабінеті дії, що направлені на часткове повернення заборгованості за кредитом, а саме натиснути в Особистому кабінеті в розділі «Мої кредити» клавішу «внести платіж» в меню «часткове погашення кредиту»; або протягом 24 годин з моменту внесення платежу направити на поштову скриньку Товариства info@creditplus.ua (в тому числі з використанням сервісу направлення повідомлень Товариству, що розміщений на Веб-сайті в Розділі «Зворотній зв?язок» вибравши категорію звернення «Часткове погашення без пролонгації»)
		повідомлення про необхідність зарахування такого платежу в часткове погашення заборгованості за кредитом, з обов?язковою вказівкою в такому повідомленні номеру та дати цього Договору та суми здійсненого платежу. В іншому разі здійснений Споживачем платіж буде розцінений Товариством як пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користуванням кредитом.
		       За правилами п.4.2.3. Товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) Споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення Споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені Споживачем Товариству в особистому кабінеті/ зазначені в Договорі.
		Отже така пролонгація за означеними умовами Договору мала б здійснюватися шляхом погодження кредитодавцем пропозиції (оферти) позичальника про це.
		Згідно п.4.2.4 даного Договору, у випадку акцептування Товариством пропозиції (оферти) Споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення Споживачем дій, зазначених в пп.4.2.2. цього пункту Договору, та нова дата повернення кредиту відображається в Особистому кабінеті. 
		До позовної заяви ТОВ «ФК» ФІНТРАСТ УКРАЇНА» долучило графік платежів до договору про надання споживчого кредиту №4188461 від 21.05.2021, а також копію паспорта споживчого кредиту, в якому зазначено дату повернення кредиту та сплати нарахованих процентів 20.06.2021, суму нарахованих процентів 1 140,00 грн. 
		ОСОБА_1 з 20.06.2021 по 19.08.2021 здійснив оплату на рахунок Кредитора в розмірі процентів за користування кредитом у загальній сумі 23 940, 00 грн., зокрема 20.06.2021 за зниженою процентною ставкою 0,19% в деньв розмірі 1 140, 00 грн., у зв`язку з чим, відповідно до п.1.4 та п.4.2 кредитного договору, договір було  пролонговано на 30 днів зі стандартною процентною ставкою 1,90% в день.  20.07.2021 здійсено оплату в розмірі 11 400, 00 грн. та договір було пролонговано на 30 днів зі стандартною процентною ставкою 1,90% в день, а також 19.08.2021 -  в розмірі 11 400, 00 грн. та договір було  пролонговано на 30 днів зі стандартною процентною ставкою 1,90% в день (а.с. 16-18).
		До відповіді на відзив представником позивача долучено копію квитанції, із якої вбачається, що 19.08.2021 о 16 год. 54 хв.  ОСОБА_1 здійснено оплату в сумі 11 400, 00 грн., які спрямовані на продовження кредиту, що підтверджується її призначенням. 
		Відтак строк кредитування закінчився 18.09.2021.
		За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність заявлених позовних вимог в частині стягнення кредитної заборгованості в розмірі заборгованості за тілом кредиту та процентів за користування кредитом, нарахованих до закінчення погодженого строку дії кредитування, тобто до 18.09.2021.
		Отже до стягнення з відповідача на користь позивача ТОВ «ФК» ФІНТРАСТ УКРАЇНА» підлягає заборгованість в розмірі 31 400 грн., із яких заборгованість за тілом кредиту 20 000,00 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом за стандартною процентною ставкою в розмірі 11 400,00 грн. за період користування кредитними коштами у розмірі з моменту пролонгації кредитного договору до закінчення строку його дії, тобто з 20.08.2021 по 18.09.2021 (380,00 х30), (а.с.16-18).
		Після закінчення строку дії кредитного договору у позикодавця були відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
		Відповідно до усталеної судової практики після спливу строку кредитування внаслідок закінчення цього строку, визначеного у відповідному кредитному договорі, або внаслідок реалізації кредитодавцем свого права на дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитом в порядку ст.1050 ч.2 ЦК України (шляхом направлення позичальнику відповідної вимоги або шляхом подання відповідного позову до суду) припиняється право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом, а також неустойку.
		В таких правовідносинах права та інтереси кредитодавця забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, та підлягає застосуванню до всього періоду прострочення виконання грошового зобов`язання від дати спливу строку кредитування. Зазначена вище правова позиція суду підтверджується правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04 липня 2018 року по справі №310/11534/13-ц, від 04 червня 2019 року по справі №916/190/18, від 08 листопада 2019 року по справі №127/15672/16-ц, від 23 червня 2020 року по справі №536/1841/15-ц, від 26 січня 2021 року по справі №522/1528/15-ц.
		       Також суд зауважує, що доказів того факту, що після 18.09.2021 кредитний договір було автоматично пролонговано та строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів матеріали справи не містять. 
		Як вбачається з п. 4.3 договору сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строку кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутись пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача. Споживач дає згоду на автопролонгацію строку кредиту.
		Однак, відомостей про надання ОСОБА_1 згоди на автопролонгацію строку кредитного договору, матеріали справи не містять.
		Графік платежів до договору про надання споживчого кредиту №4188461 від 21.05.2021 року, а також паспорт споживчого кредиту, в яких зазначено дату повернення кредиту та сплати нарахованих процентів 20.06.2021, суму процентів, які підлягають сплаті 1140,00 грн., а також картку обліку договору, що не є доказами, які підтверджують згоду на автопролонгацію строку кредиту на 90 днів після 19.08.2021.
		Таким чином, позивач не надав суду достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження того, що сторони погодили і відповідач дав згоду на автопролонгацію договору після 19.08.2021 і продовження строку кредиту, а відповідні зміни строку користування кредитом та процентної ставки були відображені в особистому кабінеті клієнта.
		       Крім того, надані позивачем вказані докази не підтверджують наявність заборгованості з процентів та її розміру за період після автопрологації строку кредиту, оскільки не містять щодо цього необхідної інформації. 
		Щодо стягнення індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми за відповідний час прострочення суд зазначає наступне.
		Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, як це закріплено вимогами ч. 1 ст. 1050 ЦК України.
		За вказаних обставин, позивач має право вимагати від відповідача сплати 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення грошового зобов`язання.
		Однак, згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
		24 лютого 2022 року у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 в Україні введено воєнний стан.
		В подальшому, Указами Президента України від 14.03.2022 року за №133/2022, від 18.04.2022 року за №259/2022, від 17.05.2022 року за №341/2022, від 12.08.2022 року за №573/2022, від 07.11.2022 року за №757/22, від 06.02.2023 року за №58/2023, від 01.05.2023 року за №254/2023, від 26.07.2023 року № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. 
		Враховуючи, що у позовній заяві представником позивача адвокатом Крюковою М.В. наведено розрахунок інфляційних втрат з 2022 року по березень 2023 року та 3% річних - за період з 18.12.2021 по 19.04.2023, відтак при розрахунку інфляційних втрат необхідно враховувати індекси інфляції за період з 01.01.2022 по 23.02.2022, та 3% річних необхідно враховувати індекси інфляції за період з 18.12.2021 по 23.02.2022, тобто за проміжок часу, який не охоплюється воєнним станом.
		Згідно із статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
		Інфляційні втрати розраховуються шляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.
		Як установлено судом, прострочена сума заборгованості відповідача становить 31 400, 00 грн. 
		Загалом інфляційні втрати за період з 01.01.2022 по 23.02.2022, які підлягають стягнення з відповідача на користь позивача, складають 910, 60 грн, а саме: втрати від інфляції за січень 2022 складають 408,20 грн ((31400, 00 грн. х 101,3% (інфляційні втрати за січень 2022 року) - 31400, 00 грн.) = 408,20 грн); втрати від інфляції за період з 01.02.2022 по 23.02.2022 включно складають 502,40 грн ((31400, 00 грн. х 101,60 % (інфляційні втрати за лютий 2022 року) - 31400, 00 грн.) = 502, 40 грн).
		Нарахування 3 % за порушення грошового зобов`язання нараховується за такою формулою: сума санкції = С х 3 % : 365 х Д, де С - сума заборгованості; Д - кількість днів прострочення.
		В даном випадку сума заборгованості складає 31 400, 00 грн., кількість днів прострочення (за період з 18.12.2021 по 23.02.2022) становить 68 календарних дні, отже 3 % річних будуть складати 175,49 грн. (31 400, 00 х 3% : 365 х 68 = 175,49 грн.).
		Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 910, 60 грн - інфляційні втрати у зв`язку з невиконанням зобов`язання щодо повернення кредиту, 175,49 грн - 3% річних від простроченої суми заборгованості.
		За змістом ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
		Відповідно до положення п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
		Відповідно до частин 4-6 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Отже, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
		Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.
		Таким чином суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.
		До позову додано договір про надання правової допомоги №07/07-2022 від 07.07.2022, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Фінтраст Україна" та адвокат Крюковою Мариною Володимирівною (а.с.23). 
		Адвокат Крюкова М.В. здійснює діяльність на підставі ордеру на надання правової допомоги ТОВ "Фінансова компанія" "Фінтраст Україна" серії 31075167 від 18.04.2023 (а.с.27 .
		Відповідно до рахунку на оплату по замовленню №337/19/04 від 19.04.2023, виданої адвокатом Крюковою М.В, вартість послуги надання правової допомоги ТОВ "Фінансова компанія" "Фінтраст Україна" згідно договору від №07/07-2022 від 07.07.2022 (збір та аналіз доказів складання позовної заяви та її подання до суду) становить 8 000 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №372 від 19.04.2023 (а.с.25, 26).
		За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 4 000 грн., що на думку суду є обґрунтованими, та відповідають принципу розумності, є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг.
		Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню витрати на сплату судового збору в сумі 993, 08 грн. 
		Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 223, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
		УХВАЛИВ:
		Позов задоволити частково.
		Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Фінтраст Україна" заборгованість за договором №4188461 від 21.05.2021 в сумі 31 400 грн. (тридцять одну тисячу чотириста гривень) 00 копійок, 910 (дев`ятсот десять гривень) 60 копійок - інфляційні втрати, 175 грн. ( сто сімдесят п`ять гривень) 49 копійок - 3% річних.
		У задоволенні іншої частини вимог -відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Фінтраст Україна" 993 грн. (дев`ятсот дев`яносто три гривні ) 08 копійок судового збору, та 4 000 ( чотири тисячі п`ятсот) гривень витрат на правову допомогу.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повне найменування учасників справи :
		Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Фінтраст Україна" ЄДРПОУ: 44559822, адреса : вул. Загородня, 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150;
		Представник позивача - адвокат Крюкова Марина Володимирівна, адреса : АДРЕСА_1 ;
		Відповідач : ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
		Повне рішення суду складено 09.10.2023.
		 
		Суддя
		Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...