Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 553/78/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої внаслідок ДТП.
Надіслано судом: 09.10.2023. Зареєстровано: 10.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2023.
Дата набрання законної сили: 04.04.2024
Результат оскарження 04.04.2024 Полтавський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/553/1912/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 553/78/23 
		Провадження № 2/553/1912/2023 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		Іменем України
		 
		03.10.2023м. Полтава
		 
		 
		Ленінський районний суд міста Полтави у складі:
		 
		головуючого - судді Подмаркової Ю.М.,
		за участі: секретаря судового засідання - Макаренка Я.В.,
		 
		учасників справи:
		позивача - ОСОБА_1 ,
		представника відповідача - адвоката Щеглова Д.С.,
		представника третьої особи - адвоката Лучко Т.І.,
		 
		розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРСОНАЛ.АВТО», 3-ті особи: ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.
		 
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Персонал. Авто» з вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 22372,47 грн, та моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн, витрати на правову допомогу в розмірі 6441,60 грн та 1073,60 грн сплаченого судового збору.
		На обґрунтування вимог зазначив, що згідно постанови Ленінського районного суду м. Полтави від 14.10.2022 по справі № 553/4673/22, 22.09.2022, о 07:40 годині, в місті Полтава, біля б. 9 по вул. Миру, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ГАЗ АС-Є 3302 АХХ-1, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись зі сторони вул. Панянка, виконуючи розворот, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Volkswagen Tiguan, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди, транспортні засоби отримали механічні пошкодження. ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу. ОСОБА_2 працює водієм в ТОВ "ПЕРСОНАЛ.АВТО". Згідно полісу № 208604383 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ГАЗ АС-Є 3302 АХХ-1, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у ПАТ "Страхова компанія "Арсенал страхування". Згідно свідоцтва НОМЕР_3 про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль Volkswagen Tiguan, реєстраційний номер НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_1 . Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Volkswagen Tiguan, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 81001,10 грн. Сума страхового відшкодування у розмірі 58628,63 грн була перерахована 10.10.2022 на банківський рахунок СТО. Відповідно до частини частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, нанесену її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, тобто компенсацію збитку за винного працівника виплачує роботодавець. Отже, відшкодування шкоди, завданої автомобілю позивача, здійснює ТОВ "ПЕРСОНАЛ.АВТО", причому він це робить і в тому випадку, коли в ДТП потрапив орендований ним транспортний засіб. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивача складає 81001,10 грн, з яких 31235,20 грн - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, 8151,00 - вартість необхідних для ремонту матеріалів, 41614,90 грн - вартість складових, що підлягають заміні під час ремонту. Різниця між фактичним розміром шкоди в сумі 81001,10 грн і отриманим страховим відшкодуванням в сумі 58628,63 грн становить 22372,47 грн, яку позивач сплатив СТО. Якщо сплачене страховиком відшкодування не покриває розмір збитків завданих потерпілому, останній має право пред`явити до винної особи вимогу про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
		На обгрунтування спричинення моральної шкоди вказав, що пошкодження автомобіля негативно вплинуло на його моральний стан та призвело до хвилювання з приводу втрати безаварійного стану автомобіля, що існував до ДТП, адже автомобіль після ДТП втрачає свої технічні властивості та вартість, в тому числі і на вторинному ринку. Хвилювання також було пов`язано з вирішенням численних питань з відновлення пошкодженого автомобіля, пошуку часу для цих цілей з відривом від власної роботи, пошуку грошових коштів для сплати за проведення відновлювального ремонту автомобіля, хвилювання з приводу неможливості вести звичний образ життя, адже автомобіль в сім`ї інтенсивно використовувався для вирішення її життєзабезпечення тощо. Позивач вважає, що йому, в наслідок ДТП, завдано моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн.
		 
		Інші заяви по суті справи.
		 
		13.04.2023 від представника відповідача ТОВ "ПЕРСОНАЛ.АВТО" - адвоката Щеглова Д.С. надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. Цивільна відповідальність власника авто, за участю якого сталася дорожньо-транспортна пригода, застрахована згідно полісу ОСЦПВ № 208604383 в ПрАТ "СК "Арсенал Страхування". Вартість відновлювального ремонту складає 81001,10 грн, страховик сплатив позивачу 58628,23 грн, різниця складає 22372,47 грн. Зазначена різниця виникла через застосування коефіцієнту фізичного зносу 0,49. Автомобіль позивача 2017 року випуску та вироблено не в країнах СНД, тому є підстави для застосування нульового коефіцієнту. Згідно відповіді на адвокатський запит, страховик безпідставно застосував коефіцієнт 0,49 на підставі пп. г) п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, через наявність пошкоджень у вигляді деформації. Розрахунок є невірним та страховик безпідставно недоплатив позивачу різницю у розмірі 22372,47 грн. Сума відновлювального ремонту, яка складає 81001,10 грн не перевищує страхового ліміту, таким чином, позивач має право звернутися із позовом до страховика для стягнення різниці у розмірі 22372,47 грн. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-ІV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
		Заявлена сума моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн за пошкодження авто не відповідає принципу розумності, не обґрунтована належними доказами, позивач не зазначив в чому полягали його моральні страждання, їх тривалість та ступень їх тяжкості, відповідно відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
		06.06.2023 від представника третьої особи ПАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" Мамедової І.Р. надійшли пояснення щодо позовної заяви, в яких зазначено, що ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" було укладено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 208604383, забезпечений транспортний засіб ГАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 . 22.09.2022 в м. Полтава сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Volkswagen Tiguan, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та транспортного засобу ГАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. До ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернувся позивач із заявою про виплату страхового відшкодування. Страховиком було встановлено, що є підстави для застосування коефіцієнта фізичного зносу, оскільки транспортний засіб Volkswagen Tiguan, реєстраційний номер НОМЕР_2 , мав пошкодження, не пов`язані з ДТП, а саме: деформація кришки багажника у центральній частині. Крім того, фактичний річний пробіг транспортного засобу Volkswagen Tiguan, реєстраційний номер НОМЕР_2 , (118500 кв (загальний пробіг)/4,10 роки (термін експлуатації на момент ДТП) = 28895 км) перевищував нормативний, встановлений у Бюлетені авто товарознавця № 125 (21000 км). Отже, є всі підстави для застосування коефіцієнта фізичного зносу при розрахунку розміру матеріального збитку. Страховиком встановлено, що вартість матеріального збитку, тобто вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (0,49) складає 58628,63 грн, ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" було здійснено виплату страхового відшкодування позивачу в розмірі 58628,63 грн, що позивачем не заперечується. Страховик виконав свої обов`язки перед позивачем у повному обсязі. Приймаючи рішення про виплату страхового відшкодування, при розрахунку його розміру страховик керується спеціальним законом, отже, обсяг відповідальності страховика, в даному випадку, є обмеженим та становить розмір відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу.
		 
		Процесуальні дії у справі.
		 
		Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 20.01.2023 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження.
		Ухвалою суду від 21.02.2023 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
		Ухвалою суду від 02.05.2023 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування", юридична адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154.
		Ухвалою суду від 23.05.2023 за клопотанням представника відповідача витребувано від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" акт огляду (який проводився у зв`язку із необхідністю встановлення розміру страхового відшкодування за полісом ОСЦПВ № 208604383) автомобіля Volkswagen Tiguan, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з фото таблицями, в якому зафіксовано факт наявності пошкоджень та/або слідів ремонту до ДТП та/або перевищення річного пробігу.
		 
		Участь у справі сторін та інших учасників справи.
		 
		У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просив задовольнити позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві. На обґрунтування спричинення моральної шкоди зазначив, що в день, коли сталася дорожньо-транспортна пригода, автомобілем керувала його дружина, яка на той час була вагітна. Після ДТП водій ОСОБА_2 навіть не вибачився за свої дії. Неможливість використовувати свій автомобіль в своїх інтересах та в інтересах сім`ї, всі дії, пов`язані з ремонтними роботами, отриманням страхового відшкодування та пошук часу для цих цілей вплинуло на його моральний стан. 
		Представника відповідача-адвокат ЩегловД.С.у судовому засіданні проти позову заперечував, дав пояснення аналогічні доводам, які наведені у відзиві, просив у задоволені позову відмовити. Вказав на недоведеність вимог належними та допустимими доказами. Також зазначив про недоведеність позивачем факту перебування ОСОБА_2 в трудових відносинах з відповідачем.
		Представник відповідача зробив заяву про намір протягом п`яти днів подати докази понесення витрат у зв`язку з розглядом справи.
		У судовому засіданні представника третьої особи ОСОБА_2 - адвокат Лучко Т.І., просила відмовити у задоволенні позову з підстав недоведеності розміру шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Також зазначила, що позивачем не надано доказів на підтвердження спричинення йому моральної шкоди.
		Належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи третя особа ОСОБА_2 до суду не прибув, про причини неявки не повідомив. 
		Належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи представник третьої особи ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" до суду не прибув, в письмових поясненнях щодо позовної заяви ОСОБА_4 просила розгляд справи проводити без участі представника ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" та врахувати пояснення при ухваленні рішення.
		 
		Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин. Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.
		 
		Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
		Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).
		За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
		Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (частина 1 статті 10 Закону України «Про страхування»).
		Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).
		Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
		Згідно із статтею 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
		Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 988Цивільного кодексуУкраїни страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
		Відповідно до частини 1 статті 990 Цивільного кодексу України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
		Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентується спеціальним законом -Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
		Згідно із статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних-транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
		Згідно із статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
		Відповідно до пункту 9.1. статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхуванняцивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
		Страхові виплати згідно пунктом 9.4. цієї статті за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
		Пунктом 12.1 статті 12 Закону передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
		Відповідно до частини 22.1 статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
		Відповідно до статті 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
		Порядок розрахунку вартості матеріального збитку встановлено Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом МУЮ № 142/5/2092 від 24.11.2003.
		Судом встановлено, що 22.09.2022, о 07 год. 40 хв., в місті Полтава, біля б. 9 по вул. Миру, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ГАЗ АС-Є 3302 АХХ-1, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись зі сторони вул. Панянка, виконуючи розворот, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль Volkswagen Tiguan, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди, транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
		Із постанови Ленінського районного суду м. Полтави від 14.10.2022 вбачається, що на час скоєння ДТП 22.09.2022 транспортним засобом ГАЗ АС-Є 3302 АХХ-1, реєстраційний номер НОМЕР_1 , керував ОСОБА_2 , який працював водієм в ТОВ "ПЕРСОНАЛ.АВТО", даною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено штраф в розмірі 850 грн (а. с. 17).
		Згідно частини 4 та частини 6 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		На час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ГАЗ АС-Є 3302 АХХ-1, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 208604383, відповідно якого ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000 грн., розмір франшизи - 0 грн (а. с. 14).
		Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 вбачається, що на момент ДТП автомобіль VolkswagenTiguan,реєстраційний номер НОМЕР_2 ,2017року випуску, належав на праві власності ОСОБА_1 (а. с. 18).
		Внаслідок зазначеної ДТП транспортному засобу Volkswagen Tiguan, реєстраційний номер НОМЕР_2 , були спричинені механічні пошкодження, а його власнику, завданий матеріальний збиток, що підтверджується актом огляду транспортного засобу та фото таблицями до нього від 28.09.2022 (а. с. 84-87).
		Із інформації ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" від 14.10.2022 за вих. № 141022-150 вбачається, що зазначене ДТП було визнано страховою подією, з настанням якої виникає обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування. Розрахунок суми страхового відшкодування за наслідками зазначеного ДТП було складено на підставі рахунку СТО № DVCK301163/DVCKC000763 від 23.09.2022 ФОП ОСОБА_5 , відповідно до якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу VolkswagenTiguan,реєстраційний номер НОМЕР_2 ,до врахуваннязносу склала81001,10грн безПДВ.Збиток заподіянийвласнику транспортногозасобу Volkswagen Tiguan, реєстраційний номер НОМЕР_2 ,, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу склав 58628,63 грн. Розмір франшизи згідно з Договором ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів на території України № 208604383 складав 0,00 грн, тобто, загальний розмір вказаного відшкодування становив 58628,63 грн (а. с. 13, 16).
		Відповідно до акту виконаних робіт № DVCK301163/DVCKC3Н01069 від 21.12.2022 ФОП ОСОБА_5 загальна вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Volkswagen Tiguan, реєстраційний номер НОМЕР_2 , склала 81001,10 грн (а. с. 15).
		Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
		Зазначений правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06 липня 2018 року у справі №924/675/17.
		Вказана вартість відновлювального ремонту автомобіля VolkswagenTiguan,реєстраційний номер НОМЕР_2 , учасниками справи не оспорюється, питання про призначення в справі відповідної експертизи перед судом не порушувалось.
		За повідомленням позивача, страховиком ПрАТ "Страховакомпанія "АрсеналСтрахування" здійснено виплату у розмірі 58628,63 грн, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно з полісом № 208604383, що підтверджується заявою від 06.10.2022 щодо напрямку виплати та/або доплати страхового відшкодування № справи 109.01459022, платіжним дорученням № 530065418 від 10.10.2022 (а. с. 11, 79).
		Відповідно до пункту 1.6. Методики фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).
		Пункт 7.38. Методики визначає, що значення коефіцієнту зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:
		-5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД;
		-7 років - для інших легкових КТЗ.
		Разом з тим, пунктом 7.39. Методики передбачені винятки стосовно використання зазначених вимог, зокрема, підпунктом «г»: складові частини кузова, кабіни, рами КТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу I цієї Методики.
		Розрахунок суми страхового відшкодування було зроблено беручи до уваги, що автомобіль Volkswagen Tiguan, реєстраційний номер НОМЕР_2 , до ДТП, що мала місце 22.09.2022, мав пошкодження, не пов`язані з ДТП, а саме: деформація кришки багажника у центральній частині, а фактичний річний пробіг транспортного засобу Volkswagen Tiguan, реєстраційний номер НОМЕР_2 , перевищував нормативний, що є підставою для застосування підпункту «г» пункту 7.39 Методики, тобто, при визначені вартості матеріального збитку слід враховувати коефіцієнт фізичного зносу.
		Відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхового відшкодування для повної компенсації шкоди, зобов`язана сплати потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.
		У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 522/15636/16-ц (провадження № 61-1819св17) суд касаційної інстанції дійшов таких висновків: 
		- у справі № 6-691цс15: правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати);
		- у справі № 522/15636/16-ц: виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом № 1961-IV покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом і договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а вартість складників аварійно пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу. Особа, яка має право на отримання відшкодування, може вимагати від страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виплати страхового відшкодування в розмірі повної вартості відновлювального ремонту з урахування коефіцієнта фізичного зносу. Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Знос пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків) (пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»). Враховуючи викладене, правильним є висновок апеляційного суду про стягнення з особи, винної у ДТП, різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) і страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що зазначені збитки є меншим за страхове відшкодування (страхової виплати) (постанова Верховного Суд України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15).
		Подібні за змістом висновки сформульовані також в постановах Верховного Суду від14 серпня 2019 року у справі № 344/3008/17 (провадження № 61-26423св18),від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19 (провадження № 61-10010св20), від 16 лютого 2022 року у справі № 709/370/20 (провадження № 61-16320св20).
		Рішенням Верховного суду України від 22.03.2017 року по справі 910/3650/16, суд встановив, що спеціальні норми Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, таким чином, відповідач страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлюваним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі ст. 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.
		Частиною 2 статті 1187Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Відповідно до частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
		Таким чином, не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим, особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладений цивільно-правовий договір.
		Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України.
		Судом встановлено, що ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні аварії, в результаті якої транспортному засобу, який на час ДТП належав позивачу, було завдано механічних пошкоджень, а відтак завдано позивачу матеріальної шкоди, ОСОБА_2 . 
		Під час судового розгляду встановлено та не спростовано відповідачем факт перебування ОСОБА_2 на час скоєння ДТП в трудових відносинах із товариством та виконання ним трудових обов`язки, а тому, відповідно до частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України, ТОВ «ПЕРСОНАЛ.АВТО», як належний відповідач за позовними вимогами в цій частині повинно відшкодувати шкоду, завдану позивачу пошкодженням автомобіля його працівником.
		Враховуючи вищевикладене, а також те, що страхова компанія відшкодовує вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ стягненню підлягає різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) в сумі 22 372 (двадцять дві тисячі триста сімдесят дві) грн 47 к.
		Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 1069 від 21.12.2022 на рахунок ФОП ОСОБА_5 ОСОБА_1 внесено доплату за ремонт автомобіля згідно АВР №DVCKH01069 22 372,47 грн (а. с. 12).
		Твердження представника відповідача про те, що позов не підлягає задоволенню, оскільки розмір шкоди (вартість відновлюваного ремонту) складає 81001,10 грн, а ліміт відповідальності страховика (страхова сума) згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Поліс № 208604383 складає 130000 грн, а тому розмір завданої шкоди не перевищує ліміт відповідальності страховика є помилковими, з огляду на те, що якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку відповідно до вимог статті 1194 Цивільного кодексу України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
		Не спостовано також відповідачем відсутність підстав для застосування коефіцієнта фізичного зносу 0,49 при розрахунку розміру збитку.
		З огляду на наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача суми різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) є підставними.
		Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача шкоди, завданої завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 22372,47 грн підлягає задоволенню.
		 
		Щодо відшкодування моральної шкоди з відповідача ТОВ «ПЕРСОНАЛ.АВТО».
		 
		Відповідно до частини 1 статті 1167Цивільного кодексуУкраїни моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		В постанові ПленумуВСУ від31.03.1995року №4«Про судовупрактику всправах провідшкодування моральної(немайнової)шкоди» роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
		Згідно з частиною 1 статті 23Цивільного кодексуУкраїни особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи, у тому числі тривалість порушення прав позивача, характер порушення прав позивача, характер та обсяг душевних страждань, здійснення додаткових зусиль для організації власного життя, зусиль, вжитих для відновлення порушених прав, а також принципи розумності та справедливості.
		Згідно частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Аналізуючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт заподіяння йому моральної шкоди відповідачем.
		Враховуючи викладене, а також виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає за можливе задовольнити позов частково і визначити розмір відшкодування моральної шкоди, завданої позивачеві, в сумі 5000 грн.
		 
		Розподіл судових витрат між сторонами.
		 
		Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 6441,60 грн.
		Так, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (частини 1, 3 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України).
		Відповідно до частини 6 статті 137Цивільного процесуальногокодексу України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.
		Згідно статті 137Цивільного процесуальногокодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Частинами 2, 3 статті 141Цивільного процесуальногокодексу України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. 
		При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
		Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги, копію акту про надання послуг за договором від 09.01.2023 про надання правничої допомоги від 10.01.2023, згідно з яким загальна вартість послуг адвоката становить 6441,60 грн, та копію квитанції № 01 від 10.01.2023 про сплату на рахунок адвоката гонорару у розмірі 6441,60 грн.
		Частиною 8 статті 141Цивільного процесуальногокодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Відповідно до постанови Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
		Таким чином, розподілу підлягають не лише фактично понесені витрати (відповідно можуть бути підтверджені фінансовими документами) та і ті, що будуть в майбутньому сплачені стороною (відповідно не можуть бути підтверджені фінансовими документами).
		Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо в визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
		Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.
		Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).
		Відповідно до вимог діючого законодавства, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.
		Відповідачами не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу з боку сторони позивача.
		Таким чином, вимоги позивача про стягнення витрат, пов`язаних з отриманням послуг адвоката підлягають задоволенню в повному обсязі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідача ТОВ «ПЕРСОНАЛ.АВТО» у розмірі 4161,27 грн.
		Відповідно до вимог частини 1 статті 141Цивільного процесуальногокодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Відповідно до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, понесені витрати позивачем зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн (а. с. 1) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідача ТОВ «ПЕРСОНАЛ.АВТО» у розмірі 693,54 грн.
		Керуючись статтями 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, Цивільногопроцесуального кодексуУкраїни суд, -
		 
		у х в а л и в:
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРСОНАЛ.АВТО», 3-ті особи: ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРСОНАЛ.АВТО» на користь ОСОБА_1 різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) в сумі 22 372 (двадцять дві тисячі триста сімдесят дві) грн 47 к.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРСОНАЛ.АВТО» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 к. та судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4161 (чотири тисячі сто шістдесят одна) грн 27 к. та суми сплаченого судового збору у розмірі 693 (шістсот дев`яносто три) грн 54 к.
		В іншій частині позову відмовити.
		Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Полтави шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
		Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повне рішення складено 09.10.2023.
		 
		Найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:
		позивач  ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ;
		відповідач  Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРСОНАЛ.АВТО», юридична адреса: м. Полтава, вул. Половки, б. 94, код ЄДРПОУ: 44906893;
		третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ;
		третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування", юридична адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, б. 154.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий                                    Ю.М. Подмаркова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...