Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/15909/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 09.10.2023. Зареєстровано: 10.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2023.
Дата набрання законної сили: 05.02.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 560/15909/23
		РІШЕННЯ
		іменем України
		 
		09 жовтня 2023 рокум. Хмельницький
		Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 15.08.2023 року № 221050002193 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 . Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" починаючи з 07.08.2023 року.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 15.08.2023 року № 221050002193 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років у зв`язку з тим, що заявник продовжує працювати на посаді, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.
		Позивач вважає, що дії відповідачів щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років є незаконними, протиправними та такими, що прийнятті з порушенням норм пенсійного законодавства.
		Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.
		Від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що відповідно до статті 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
		Внутрішньо переміщена особа, яка не мала можливості припинити трудовий договір (інший вид зайнятості) відповідно до пункту 1 статті 36, статей 38, 39 Кодексу законів про працю України у зв`язку з неможливістю продовження роботи за таким трудовим договором (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю і соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття має право припинити такий трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи заяву на ім`я роботодавця про припинення трудового договору. Датою припинення трудового договору є день, наступний за днем подання такої заяви. Центр зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи у день припинення трудового договору повідомляє про це - роботодавця (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними); - територіальний орган Пенсійного фонду України; - територіальний орган Державної податкової служби.
		05.01.2023 копію заяви позивача про звільнення від 21.10.2022 Хмельницькою філією Хмельницького обласного центру зайнятості надіслано на вказану позивачем електронну адресу в ТОВ «Гірничодобувна компанія «Мінерал». Звертає увагу суду на те, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та який є продовжено. Відповідно, повністю припинено поштове співробітництво з країною-агресором. Здійснити поштове відправлення заяви в ТОВ «Гірничодобувна компанія «Мінерал» через АТ «Укрпошта» немає можливості, оскільки м. Пологи, Запорізької області, де знаходиться зазначене товариство, тимчасово окуповане. Таким чином, призначити позивачу пенсію за вислугу років немає підстав, оскільки станом на 28.02.2023 будь-яка інформація про припинення трудових відносин між позивачем та ТОВ «Гірничодобувна компанія «Мінерал» в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутня.
		Від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Також просив провести розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
		Згідно ч.6 ст.262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу та якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
		З урахуванням наведеного, характеру спірних правовідносин та предмету доказування у цій справі суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін, а тому клопотання відповідача не підлягає задоволенню.
		Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить задовольнити позовні вимоги.
		Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
		07 серпня 2023 року позивач (28.11.1967 р.н.) звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за вислугу років. 
		Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області. 
		За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії №221050002193 від 15.08.2023.
		Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 15.08.2023 №221050002193 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років згідно пункту а статті 55 Закону №1788-ХІІ у зв`язку з тим, що позивач продовжує працювати на посаді, що дає право на призначення пенсії за вислугу років. До страхового стажу позивача не зараховано період проходження військової служби з 02.06.1987 по 30.05.1989 згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки запис не завірено печаткою та підписом відповідальної особи. Військовий квиток до заяви позивачем долучено не було.
		Відповідно до вказаного рішення вік позивача  55 років, страховий стаж  34 роки 09 місяців 14 днів, стаж, який дає право на пенсію за вислугу років  18 років 0 місяців 10 днів.
		Позивач вважає, що рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за вислугою років є незаконним, протиправним та таким, що прийняте з порушенням норм пенсійного законодавства, виходячи з наступного.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
		Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.
		За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
		Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
		Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
		Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 1058 виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
		Статтею 5 Закону № 1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
		Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж  період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
		Відповідно до частин 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за період до впровадження системи персоніфікованого обліку  на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
		Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
		Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
		Відповідно до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.
		Пунктом 3 даного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
		Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
		Таким чином, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, однак у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності документів про стаж роботи і неможливості їх одержання, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
		Відповідно до пункту «а» статті 55 Закону №1788-XII (у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII (далі  Закон №213-VIII), Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII (далі  Закон №911-VIII) право на пенсію за вислугу років мають: робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи: чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
		Згідно ч.4 ст.114 Закону №1058-IV, пенсія за вислугу років призначається та виплачується при звільненні з роботи, яка дає право на таку пенсію.
		Постановою Кабінету Міністрів України № 583 від 12.10.1992 року затверджений Список професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років. Цим Списком передбачено, що право на призначення пенсії за вислугою років мають особи, які працювали на посаді складача поїздів.
		Суд встановив, що 07.08.2023 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за вислугу років, враховуючи п."а" ст. 55 Закону № 1788-ХП.
		При оформленні пенсії за вислугу років позивач надав необхідний пакет документів для призначення пенсії.
		Страховий стаж ОСОБА_1 становить - 34 роки 09 місяців 14 днів, а спеціальний стаж за вислугу років становить 18 років 10 днів, що не заперечує відповідач.
		Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 15.08.2023 року № 221050002193, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років, та зазначено, що заявник продовжує на посаді, що дає право па призначення пенсії за вислугу років.
		Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706-VII внутрішньо переміщена особа, яка звільнилася з роботи (припинила інший вид зайнятості), за відсутності документів, що підтверджують факт звільнення (припинення іншого виду зайнятості), періоди трудової діяльності та страхового стажу, реєструється як безробітна та отримує допомогу по безробіттю, соціальні та інші послуги за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття відповідно до законодавства.
		Внутрішньо переміщена особа, яка не мала можливості припинити трудовий договір (інший вид зайнятості) відповідно до пункту 1 статті 36, статей 38, 39 Кодексу законів про працю України у зв`язку з неможливістю продовження роботи за таким трудовим договором (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю і соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття має право припинити такий трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи заяву на ім`я роботодавця про припинення трудового договору.
		Датою припинення трудового договору є день, наступний за днем подання такої заяви.
		Центр зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи у день припинення трудового договору повідомляє про це: - роботодавця (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними). У разі якщо у таких осіб не розірвані трудові договори з роботодавцем, що перебуває на непідконтрольній території або щодо якого відсутня інформація про місце перебування, заява зберігається у територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на підконтрольній території до моменту деокупації (розблокування) відповідних територій, після чого протягом 7 календарних днів повідомляє роботодавця (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними); - територіальний орган Пенсійного фонду України; - територіальний орган Державної податкової служби.
		Відповідно до записів трудової книжки позивача, останній був працевлаштований в ТОВ "Гірничодобувна компанія "Мінерал". При цьому, фактично починаючи з 03.03.2022 ОСОБА_1 не працює у даній компанії, не отримує доходу, оскільки м. Пологи, Запорізької області, де знаходиться зазначене товариство є тимчасове окупованим.
		Згідно довідки від 20.05.2022 року № 6810-7001207436 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи встановлено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та фактичне місце проживання позивача, с. Ставниця, Хмельницької області.
		Суд встановив, що відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 не отримує заробітну плату (доходу) в ТОВ "Гірничодобувна компанія "Мінерал".
		Позивач, 21.10.2022 року звернувся до Хмельницького міського центру зайнятості із заявою про припинення трудових відносин з ТОВ "Гірничодобувна компанія "Мінерал" (код ЄДРПОУ 00191253) у зв`язку із переїздом на інше місце проживання та ведення воєнних дій в м. Пологи, Запорізької області, яке є тимчасово окупованим.
		Листом від 21.10.2022 року № 23-09/1513 Хмельницький міський центр зайнятості направив повідомлення до ГУ ПФУ в Хмельницькій області, ГУ ДПС у Хмельницькій області та до ТОВ "Гірничодобувна компанія "Мінерал" про припинення трудових відносин з ОСОБА_1 з ТОВ "Гірничодобувна компанія "Мінерал".
		Листом від 08.02.2023 року № 23-015.6/223 Хмельницький міський центр зайнятості повідомив ОСОБА_2 про те, що надіслати копію заяви ТОВ "Гірничодобувна компанія "Мінерал" за адресою: 70600, Запорізька область, м. Пологи, вул. Кар`єрна, 28 відсутні можливості, оскільки м. Пологи на дату подання заяви та до тепер знаходиться на непід контрольній території і поштове обслуговування АТ «Укрпошти» не здійснюється. При цьому, копія заяви та супровідні листи були направлені ТОВ "Гірничодобувна компанія "Мінерал" на електронну адресу товариства.
		Суд звертає увагу відповідачів, що позивач здійснив усіх необхідних дій, які спрямовані на припинення трудових відносин з ТОВ "Гірничодобувна компанія "Мінерал", що в свою чергу підтверджує розірвання трудових відносин із ТОВ "Гірничодобувна компанія "Мінерал".
		Враховуючи те, що оскільки позивач не мав можливості власноруч припинити трудовий договір ТОВ "Гірничодобувна компанія «Мінерал" та 21.10.2022 року звернувся до Хмельницького міського центру зайнятості із заявою про припинення трудових відносин з ТОВ "Гірничодобувна компанія «Мінерал" у зв`язку із переїздом на інше місце проживання та ведення воєнних дій в м. Пологи, Запорізької області, яке є тимчасово окупованим, а отже скористався своїм правом припинити такий трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи заяву на ім`я роботодавця про припинення трудового договору.
		Суд зазначає, що оскільки датою припинення трудового договору є день, наступний за днем подання такої заяви, а тому можна вважати, що трудовий договір припинений з 22.10.2022 року між позивачем та ТОВ "Гірничодобувна компанія "Мінерал".
		Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, що рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії, підставою для прийняття якого стало продовження трудової діяльності на роботі, яка дає право на пенсію, є протиправним.
		Отже, перевіривши в сукупності підстави відмови відповідача у призначенні пенсії за вислугою років, що викладені в рішенні Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 15.08.2023 №221050002193 суд дійшов висновку про наявність підстав для його скасування.
		Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
		Враховуючи наведене вище, суд вважає, що за для повного захисту прав позивача необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років з 07.08.2023 року, оскільки позивач досяг відповідного віку 55 років, та має страховий стаж - 34 роки 09 місяців 14 днів, стаж, який дає право на пенсію за вислугу років - 18 років 0 місяців 10 днів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги за заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		З огляду на наведене вище, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
		Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 15.08.2023 року № 221050002193 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 . 
		Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" починаючи з 07.08.2023 року.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)  Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (вул. Майдан Волі, 3,Тернопіль,46001 , код ЄДРПОУ - 14035769)  
		Головуючий суддя О.П. Шевчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...