Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 442/5832/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Зловживання впливом.
Надіслано для оприлюднення: 10.10.2023. Зареєстровано: 10.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/442/86/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022140000000089

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 442/5832/22
		Провадження № 1-кп/442/86/2023
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		02 жовтня 2023 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: 
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря ОСОБА_2 , 
		прокурора ОСОБА_3 , 
		обвинуваченої ОСОБА_4 , 
		захисника ОСОБА_5 
		спеціаліста ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобичі кримінальне провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12022140000000089 від 22.02.2022 року) про обвинувачення: 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Ковель Волинської області, жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, українки, з вищою освітою, не працюючої, адвокатом чи депутатом не є, раніше не судимої, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.369-2 ч.2 КК України, -
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Досудовим розслідуванням ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та незаконного збагачення, одержала від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в розмірі 400 доларів США, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави (службовою особою Центру проведення іспиту на рівень володіння державною мовою - Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені Івана Франка), а саме - за сприяння в успішному складанні ОСОБА_7 іспиту на рівень володіння державною мовою. Такі її дії, було кваліфіковано як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
		   За фактичними обставинами, які прокурор вважав встановленими, 11 травня 2022 року, під час телефонної розмови та переписки у мобільному додатку «Whatsapp» із ОСОБА_7 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, тобто діючи із прямим умислом, із корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, повідомила ОСОБА_7 про можливість вирішення питання щодо успішної здачі останньою іспиту на рівень володіння державною мовою, та отримання відповідного сертифікату в одному із центрів проведення іспиту на рівень володіння державною мовою.
		При цьому, ОСОБА_4 зазначила, що вирішення вищевказаного питання можливе виключно у випадку надання їй ОСОБА_7 грошової винагороди в сумі 400 доларів США, частину з яких - 3300 грн. вона повинна перерахувати на її ( ОСОБА_4 ) банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ КБ «Приватбанк», а решту суми в іноземній валюті (доларах США) передати їй після фактичної здачі іспиту ОСОБА_7 .
		За таких обставин, ОСОБА_7 , будучи поставлена в умови, за яких відмова від надання неправомірної вигоди ОСОБА_4 може зашкодити її правам та інтересам, зокрема успішній здачі іспиту на рівень володіння державною мовою, погодилась на незаконні умови ОСОБА_8 
		12 травня 2022 року, близько 13:26 год., ОСОБА_4 реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи в порушення вимог чинного законодавства, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, тобто діючи із прямим умислом, із корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, одержала від ОСОБА_7 частину вказаної неправомірної вигоди в розмірі 3300 грн., яку остання, перебуваючи у відділенні «Західне № 12» АТ КБ «Приватбанк», що знаходиться за адресою:    м.Львів, вул. Русових,11 через касу відділення перерахувала на банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_4 .
		В подальшому продовжуючи свій злочинний умисел на одержання від ОСОБА_7 всієї суми неправомірної вигоди, ОСОБА_4 перебуваючи в автомобілі марки Ауді Q7, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , , що належить ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , поруч Дрогобицького державного педагогічного університету     ім. І.Франка, отримала від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 300 доларів США за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме: посадових осіб Центру проведення іспиту на рівень володіння державною мовою - Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені Івана Франка, після чого була затримана працівниками правоохоронних органів.
		В судовомузасіданні обвинувачена ОСОБА_4 надала суду покази, згідно яких зазначила, що особисто здавала подібний іспит двічі будучи чи претендуючи на посаду начальника відділу кадрового забезпечення Львівської митниці. По категорії Б і по категорії С  в залежності від бажаного зайняття посади по рангу. Власне 2-й раз не здала.
		Дзвонила до нею ОСОБА_7 з проханням розказати як проходить іспит та допомогти зареєструватися. Далі минуло 1-2 місяці і всі реєстри були закриті. В травні свідок знову подзвонила до обвинуваченої. А вона як безробітна вважала, що мала право взяти гроші за свої послуги. Крім того, процедура екзамену дещо складна і в рахунок іншого навіть пропонувала її підвезти. В коридорі біля аудиторії підтримувала інструктора, настроювала людей на позитив чисто по-людськи, бо кожен переживав. Потому, після екзамену, ОСОБА_7 сама сказала сідати в машину, а після цього і сама зазначила, що винна кошти.
		    Більше того, ОСОБА_7 цілком могла самостійно проходити усю цю процедуру. 
		Допитана як свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що орієнтовно в листопаді-грудні 2021 року проводила дозвілля з друзями в ресторані. Із них може ідентифікувати тільки свою подругу. Інших п`ятеро їй добре не знайомі: не знає ні де вони мешкають, ні не має їх телефонів. Під час бесіди вона обмовилась про те, що бажає йти працювати на державну службу. Куди саме і на яку посаду іще тоді не знала. Відтак, на це, один із тих п`яти чоловік на ім`я ОСОБА_9 зауважив, що для цього потрібно буде зокрема здати іспит на знання української мови. Тоді її зацікавило як проходить ця процедура і вона попросила ОСОБА_9 про це довідатись. 
		Чому не дізналася про те з відкритих джерел в інтернеті, пояснила, що на її думку і переконання описана офіційно процедура та реальна обстановка, могли відрізнятися. Далі 1-2 місяці за тест нічого не з`ясовувала.
		Через деякий час, у січні 2022 року, вона випадково знову зустріла ОСОБА_9 , який повідомив їй, що у свого знайомого узяв телефон ОСОБА_10 ( в подальшому обвинуваченої), у якої можна детально дізнатися усі подробиці. Казав дзвонити і розпитувати.
		Вже приблизно у лютому свідок подзвонила до обвинуваченої і спитала, що та може розказати їй з приводу процедури здачі іспиту на знання української мови. У відповідь почула, що потрібно згенерувати особистий ключ для реєстрації та відіслати їй і припинила бесіду. Свідок так і зробила.
		У цьому ж місяці свідок знову зателефонувала до обвинуваченої та повторно зажадала інформацію про те, як реально проходить іспит. У відповідь почула, що потрібно зареєструватись, а для «успішної здачі» слід «дати книжечку на 400 сторінок». Уточнивши що це означає, почула, що необхідно заплатити 400 доларів США.
		Після цього, вирішила звернутись у Департамент стратегічних розслідувань НП України, де слідчій пояснила як усе відбувалось і дала їй свої переписки та дзвінки. Це ще до війни було. А потім уже не думала про роботу…
		У березні 2022 року, свідок знову зв`язалась з обвинуваченою та запитала, що відбувається з тестами, а взагалі «хотіла дізнатись чи остання що-небудь зробила для неї». У відповідь почула, що тести закриті на період війни, і для себе зробила висновок, що обвинувачена нічого для неї не робила.
		Далі, в кінці квітня - на початку травня свідок знову зв`язалась з обвинуваченою, яка повідомила її, що реєстрація відкрита і дала реквізити, на які сказала скинути завдаток у розмірі 100 доларів США. Тоді свідок попрямувала до слідчого, перерахувала згадану суму коштів, чек про операцію віддала працівнику правоохоронного органу. Ці дії свідок вчиняла для того, «щоб поліцейські не звинуватили її в брехні».
		17.05.2022 року об 11-00 годин мав відбутись екзамен-тестування в Дрогобицькому Державному педагогічному університеті ім. Ів. Франка. 
		Її зустріч з ОСОБА_10 була домовлена трохи раніше  на 10:45 годин. 
		Перед цим поліцейські дали свідку сорочку із відеокамерою. Казали їй слухати, уточнювати, і основне, - не проявляти ініціативу. На зустрічі був іще один хлопець, який також мав проходити тестування. ОСОБА_10 їм обом розповіла, що тест буде складатись із власне тестової роботи, а також монологу, який не буде мати особливого значення.
		Коли зайшли в будівлю університету, то спочатку зайшла одна група, потім друга, а свідок потрапила в третій захід. ОСОБА_10 під час очікувань запевняла її, що усе буде добре.
		Зареєструвались через ОСОБА_11 . Один із організаторів голосно сказав не торкатись мишки і вона сприйняла, що це звернення стосувалося її. Далі вона побачила на моніторі, що курсор мишки сам рухається і зрозуміла, що хтось використовує віддалений доступ. Тому сиділа і нічого не робила. На другій частині тесту свідок зачитала монолог із картки, яку собі підготувала і вийшла з аудиторії. За нею вийшов один з організаторів п. ОСОБА_12 , який зблизився з ОСОБА_10 . Свідок ішла позаду і чула шурхіт подібний до шурхоту купюр.
		На вулиці ОСОБА_10 покликала її з машини. Свідок підійшла і сама запитала: «Ще 300 доларів?» і ОСОБА_10 ствердно відповіла. Тоді свідок сіла в машину, передала їй ці кошти і вийшла. Далі ОСОБА_10 затримала поліція і вона більше з нею не контактувала.
		   На запитання учасників розгляду справи свідок ОСОБА_7 відповідала: працювала в готелі «Швейцарський»; раніше мала судимість за крадіжку; ОСОБА_9 не був знайомий з ОСОБА_10 ; де і ким вона працювала не знала, але вирішила довіритись йому і їй, бо та їй сказала: «так, так, я все можу»; можливо це було дурне рішення так довіритись; заяву писала саме в Департамент стратегічних розслідувань, бо гугнила про них; гроші платила за «успішне складання іспиту», як сказала ОСОБА_10 , бо зробила для себе висновок, що у неї можуть бути проблеми як не дасть грошей; що в день складання іспиту не знала чи десь іде на державну роботу; точно і на тепер не визначилася на яку роботу буде влаштовуватися; розглядала соцзахист чи інші сфери, де вимагається філологічна освіта; в день складання тесту теж не знала чи десь піде на державну роботу; ключ сама згенерувала; документ про підтвердження проходження тесту не відкривала, бо вирішила, що він їй не потрібний; питаючи ОСОБА_10 чи додати іще 300 доларів США  не проявляла ініціативу, а уточнювала…
		   Подані стороною обвинувачення докази наступні:
		- заява ОСОБА_7 від 21.02.2022 про вимагання в неї неправомірної вимоги в розмірі 400 дол. США за сприяння успішній здачі іспиту на рівень володіння державною мовою; готова для співпраці надати власні грошові кошти;
		- рапорт о/у В. Домарецького про особу обвинуваченої;
		- заява Бояківської про не заперечення проведення щодо неї НСРД;
		- письмова згода Бояківської на залучення до конфіденційного співробітництва від 23.02.2022; їй роз`яснено, що при участі у проведенні слідчих дій заборонено провокувати осіб до вчинення злочину;
		- заява Бояківської про надання 3300грн. для проведення НСРД у вигляді слідчого експерименту від 12.05.2022;
		- заява Бояківської про надання 330 дол. США для проведення НСРД у вигляді слідчого експерименту від 17.05.2022;
		- постанова про надання досволу на обшук від16.05.2022;
		- протокол обшуку від 17.05.2022 в ході якого виявлено і вилучено в обвинуваченої телефон, банківські картки, грошові кошти, свідоцтво про реєстрацію т.з.;
		- протокол огляду від 17.05.2022 в ході якого виявлено і вилучено 3 системні блоки та копію Договору№30;
		- постанова про визнання цих предметів речовими доказами від 18.05.2022;
		- ухвала суду про накладення на них арешту;
		- постанова про визнання авто Ауді речовим доказом від 18.05.2022;
		- ухвала суду про накладення на нього арешту;
		- посадова інструкція викладача;
		- лист ректора ДДПУ ім.. Ів. Франка до голови Нацкомісії зі стандартів держмови від 04.01.22 №6 з додатками 1-3;
		- наказ ректора ДДПУ ім. Ів. Франка №430 від 07.12.2021;
		- витяг з наказу по ДДПУ ім. Ів. Франка №19-к від 25.01.2022 про прийняття ОСОБА_13 на посаду викладача;
		- протокол затримання ОСОБА_4 від 17.05.2022;
		- витяг про рух коштів по банківському рахунку обвинуваченої;
		- висновок експерта №1394-Е про наявність спецхімрчовини на змивах з рук обвинуваченої та номіналах купюр в 100 дол. США;
		-висновок експерта про автентичність звукозаписів НСРД;
		- протокол проведення контролю за вчиненням злочину від 27.06.2022;
		- протокол про результати проведення НСРД від 15.06.2022;
		- протокол про результати проведення НСРД від 15.06.2022;
		- додатки до цих 2-х протоколів на 4-ох міні СД дисках.
		Заслухавши покази учасників судового провадження, дослідивши подані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків. 
		Аналізуючи покази свідка ОСОБА_7 суд звертає увагу на те, що такі є непослідовними, нелогічними та абсурдними за своїм змістом. Оскільки низка непослідовних і нелогічних тверджень складають визначення абсурду. 
		Неможливо, з одного боку: вирішувати завдання для мети, яку не знаєш; зволікати місяцями із часом її виконання до чисто випадкової зустрічі; залучати до цього зовсім незнайомих людей і сліпо довіряти їм; запитувати в них одне і не отримавши на це відповіді  виконувати натомість щось інше, без уточнень доцільності цього; почувши про необхідність необґрунтованої оплати за те, чого не просила, не відмовитись від подальших стосунків, а навпаки періодично поновлювати їх; прагнути отримати сертифікат і не знати для якої посади чи роботи; прагнути отримати сертифікат і не перевіряти чи такий видано на сайті; отримавши письмові інструкції поліції не проявляти ініціативи  робити навпаки, безневинно трактуючи свої дії, тощо. 
		А з іншого боку, свідок ОСОБА_7 має навики, які за інтелектуальним рівнем є вищими за такий рівень пересічної людини: вміє згенерувати електронний ключ; гуглити до якого саме підрозділу правоохоронних органів слід звертатись; власне розуміти потребу в таких діях; жертовно пропонувати свої власні кошти для тривалого розпорядження поліції; вперше впевнено поводитись при проведенні НСРД за її участю і т.п. 
		Наведені відверті протиріччя в діях та показаннях свідка яскраво підкреслюють їх алогізм та ірраціоналізм. Описані такими показами дії цього свідка, мали надумані причини в своїй основі, й по суті своїй є провокативними, що поза розумним сумнівом вже логічно пояснюються такого роду спонуканнями чи виконанням таких чужих вказівок. А тому, покази цього свідка, як процесуальне джерело та вид доказів, суд визнає неналежними й недостовірними.
		В судовому засіданні переглянуто усі відеофайли з відеозаписами до протоколів НСРД, що надані стороною обвинувачення. Зокрема, судом акцентується, що на відео, при виході з приміщення університету обвинувачена каже, що може підвезти Бояківську; вона відмовляється, видумуючи причину, тоді обвинувачена каже, що відпускає її. Бояківська натомість пропонує їм усамітнитися в машині, де з власної ініціативи передає кошти. Такі її дії визнаються судом провокацією до одержання неправомірної вигод и.
		Згідно з частиною третьою статті 271 КПК, під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, як би слідчий цьому не сприяв. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
		ЄСПЛ неодноразово формулював у своїх рішеннях визначення провокації, розкривав її зміст та форми (справи «Раманаускас проти Литви», «Баннікова проти росії», «Матановіч проти Хорватії»). Із правових позицій цього Суду вбачається, що провокація вчинення злочину наявна, якщо:
		-були активні дії правоохоронних органів;
		-з їх боку мало місце спонукання особи до вчинення злочину (наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування);
		-злочин не був би скоєний без втручання правоохоронних органів.
		ЄСПЛ при дослідженні питання наявності провокації наголошує, що початок кримінального провадження і подальше санкціонування таємної операції має проводитись за наявності у правоохоронців об`єктивної підозри, що особа займається злочинною діяльністю. У протилежному випадку, відсутність таких об`єктивних даних свідчить про провокацію (пункт 49 «Ваньян проти росії», пункт 67 «Раманаускас проти Литви», пункти 61-65«Таранекс проти Латвії» тощо).
		Як і в даному випадку ОСОБА_7 за її ж твердженнями шукала такої допомоги, без якої могла обійтися; потім знайшла і не отримавши консультації виконала вказівку, що не входила в її плани; а пізніше неодноразово нагадувала про себе дзвінками, спонукаючи взяти кошти і давала їх уже під контролем поліції.
		Побічними доказами спланованої співпраці свідка з правоохоронними органами є відсутність в матеріалах справи постанови про визнання трьох купюр по 100 доларів США речовими доказами; клопотання про накладення на них арешту, ухвали слідчого судді про задоволення такого клопотання. Тобто, відсутнє належне фіксування самого предмету незаконних дій.
		Обвинувачена ОСОБА_4 не заперечувала отримання коштів в розмірі 3300 гривень та 300 доларів США за виключно свої послуги для ОСОБА_7 . Надані стороною обвинувачення докази, зрештою підтверджують цей факт. 
		Разом з тим, ОСОБА_4 інкриміновано отримання таких коштів як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави(службовою особою Центру проведення іспиту на рівень володіння державною мовою - Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені Івана Франка).
		В судовомузасіданні прокуроромне уточненояку саме службову особу Центру проведення іспиту на рівень володіння державною мовою,обвинувачення маєна увазі.Дані проце відсутній вобвинувальному акті. 
		 
		Національна комісія зі стандартів державної мови та Дрогобицький Державний педагогічний університет імені Івана Франка(ДДПУ ім. І. Франка), згідно матеріалів кримінального провадження співпрацюють на підставі Договору між ними №30 від 07.02.2022 року, як Платник та Виконавець, що надає послугу.
		 
		Згідно з додатками 1-3 листа ректора ДДПУ ім. Ів. Франка до голови Нацкомісії зі стандартів держмови від 04.01.22 №6, такими особами, «що можуть» виконувати функції екзаменатора визначено 2 осіб і що можуть виконувати функції інструктора ще двох осіб. Це було зазначено на перспективу, бо Договору про виконання послуги іще не було. Чи усіх було залучено до співпраці  не відомо. Стороною обвинувачення надано тільки витяг з наказу №19-к про прийняття ОСОБА_14 на посаду викладача кафедри інформатики…..для проведення іспитів на рівень володіння державною мовою. Згідно посадової інструкції викладача кафедри інформатики та інформаційних систем, затвердженої ректором 25.01.2022, - такий службовою особою не являється. Згідно відповіді №93 від 23.01.2023 року ДДПУ ім. І. Франка, ОСОБА_14 був призначений інструктором з організації та проведення іспитів за наказом ректора «Про кадрові питання». Такої посади у штатному розписі Університету немає, посадова інструкція  відсутня.
		Натомість, фабула статті 369-2 КК України, містить, необхідну умову - вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
		Згідно примітки до ст.369-2 КК України, особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, визначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", а також службові особи, визначені у частині четвертій статті 18 цього Кодексу.
		 
		Такими особами згідно згаданого Закону є:
		 
		1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
		а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем`єр-міністр України, Перший віце-прем`єр-міністр України, віце-прем`єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступник, Голова та інші члени Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений із захисту державної мови, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;
		б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;
		в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;
		г) військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки;
		ґ) судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої ради правосуддя, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов`язків у суді);
		д) особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, особи начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України;
		е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;
		є) Голова, заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції;
		ж) члени Центральної виборчої комісії;
		з) поліцейські;
		и) посадові та службові особи інших державних органів, у тому числі Фонду соціального страхування України та Пенсійного фонду, органів влади Автономної Республіки Крим;
		і) члени державних колегіальних органів, у тому числі уповноважені з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель;
		ї) Керівник Офісу Президента України, його Перший заступник та заступники, уповноважені, прес-секретар Президента України;
		й) Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його помічники, радники, помічники, радники Президента України (крім осіб, посади яких належать до патронатної служби та які обіймають їх на громадських засадах);
		к) члени правління Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Пенсійного фонду, Наглядової ради Пенсійного фонду;
		2) особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:
		а) посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені упункті 1частини першої цієї статті, члени Ради Національного банку України (крім Голови Національного банку України), особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, члени Ради нагляду за аудиторською діяльністю Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, які не є особами, зазначеними упункті 1частини першої цієї статті, посадові особи та інспектори Інспекції із забезпечення якості Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, члени Ради Аудиторської палати України, посадові особи Аудиторської палати України та працівники комітету з контролю якості аудиторських послуг Аудиторської палати України та комітетів з контролю якості аудиторських послуг професійних організацій аудиторів та бухгалтерів.
		Згідно ч.4 ст.18 Кримінального кодексу України, службовими особами також визнаються посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, у тому числі присяжні засідателі, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного органу або державного підприємства), іноземні третейські судді, особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), а також члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів.
		Сторона захисту повідомила про такі обставини іще на початку стадії судового слідства, коли сторона обвинувачення була вправі, могла і повинна була діяти згідно ст. 338, 340 КПК України скористатись своїми правами і наданими повноваженнями. Однак, незважаючи на це, розгляд справи був доведений до кінця. 
		Таким чином,суд приходитьдо переконання,що оскільки,«посадові особиЦентру проведенняіспиту нарівень володіннядержавною мовою-Дрогобицького державногопедагогічного університетуімені ІванаФранка»,до наведенихвище тазазначених впримітці дост. 3692 яка інкримінується ОСОБА_4  не відносяться, то й в діях обвинуваченої відсутній склад кримінального правопорушення.
		З речовими доказами слід поступити у відповідності до ст.100 КПК України.
		Запобіжний захід не обирався.
		Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 № 11 Про вiдшкодування витрат на стацiонарне лiкування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат, судові витрати у кримінальному провадженні слід віднести за рахунок держави.
		Керуючись ст. 370, 371, 615 ч.15 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ :
		    ОСОБА_4  визнати невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369-2 ч. 2 КК України та виправдати в зв`язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення. 
		Процесуальні витрати віднести на рахунок держави.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 20.05.2022 року на три системні блоки марки «LOGIC» із інв.. номерами 101481156, 101481154, 101481150, та з набранням вироку законної сили дане майно повернути Дрогобицькому державному педагогічному ліцею ім.Франка, як власнику.
		Повністю скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 19.05.2022 року на автомобіль марки «AUDI Q7», р.н.з. НОМЕР_2 , та з набранням вироку законної сили , даний транспортний засіб залишити , ОСОБА_4 , як власнику.
		   Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
		Обвинуваченій та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		 
		 
		Головуючий ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...