Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 381/4155/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано судом: 10.10.2023. Зареєстровано: 10.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2023.
Дата набрання законної сили: 03.11.2023
Номер судового провадження: 2/381/1333/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
		КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
		________________________________________________________________________________
		 
		                                
		2/381/1333/23
		381/4155/23 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 жовтня 2023 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: 
		головуючого судді Соловей Г.В.,
		з участю секретаря Гапонюк І.В., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові Київської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», треті особи  Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Сидорчук А.А. про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
		                    ВСТАНОВИВ:
		13.09.2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду через свого представника ОСОБА_2 з позовом до відповідача Акціонерного товариства «Ідея Банк» про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що позивачу стало відомо, що він є боржником у виконавчому провадженні № 64871379, за виконавчим написом приватного нотаріуса Остапенко Є.М., який вчинено 16.02.2021 року, за реєстровим № 8004 про стягнення з нього на користь відповідача заборгованості в розмірі 78284,83 грн. Вважає, що здійснений виконавчий напис є незаконним та таким, що вчинений без дотримання вимог чинного законодавства, зокрема Закону України «Про нотаріат» та постанови КМУ від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Нотаріус при вчиненні спірного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом та не пересвідчився, в тому, що боржник був повідомлений про наявність у нього заборгованості за кредитним договором. 
		Враховуючи вищевикладені обставини, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, просив суд визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., реєстровий номер 8004 таким, що не підлягає виконанню. 
		Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14.09.2023 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.
		Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14.09.2023 року шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., зареєстрованого 16.02.2021 року, реєстровий номер 8004, що здійснюється в межах виконавчого провадження № 64871379, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Сидорчук Андрієм Анатолійовичем.
		В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, в заявлених вимогах справу просили розглянути у відсутність сторони позивача. 
		В судове засідання представник відповідача не з`явився, на електронну пошту суду представник відповідача надіслав відзив на позовну заяву в якому зазначає, що обставини викладені в позовній заяві про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є безпідставними та необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі. Виконавчий напис приватного нотаріуса вчинений правомірно з дотриманням порядку процедури вчинення виконавчих написів. Таким чином, відповідач обґрунтовано вважає, що відсутні підстави для задоволення заявлених позивачем вимог про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки позивачем не було доведено порушення, невизнання або оспорювання його прав внаслідок виконання виконавчого напису, що є підставою для їх захисту відповідно до вимог чинного законодавства. Також, просив відмовити повністю у задоволенні вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн. В обґрунтування зазначив, що витрати на правову допомогу є необґрунтованими, недоказаними, навмисно штучно завищеними і не відповідають критерію розумного розміру та такими що порушують права відповідача. Справу розглянути у відсутність представника відповідача.
		В судовезасідання третіособине з`явилися, повідомлялись вчасно та належним чином про час і місце розгляду справи, причини неявки суду не відомі.
		Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
		Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів. 
		При розгляді справи, судом встановлено, що 17.10.2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк», в особі уповноваженого працівника з однієї сторони, та ТзОВ «Нью Файненс Сервіс» в особі уповноваженого представника з другої сторони та ОСОБА_1 був укладений Договір кредиту та страхування № Р24.00606.005831965, за умовами якого позичальник отримав кредит в розмірі 61200,00 грн, строком на 24 місяці.
		16.02.2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинив виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 8004.
		За цим написом нотаріус пропонує стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк», невиплачені в строк грошові кошти на підставі Договору кредиту та страхування № Р24.00606.005831965 від 17.10.2019 року, заборгованість в розмірі: 32022,21 грн  строковий основний борг, 24699,46 грн  прострочений основний борг, 6377,58 грн  прострочені проценти, 417,54 грн  строкові проценти, 856,80 грн  строкова плата за обслуговування кредиту, 11872,93 грн  прострочена плата за обслуговування кредиту, 138,31 грн  пеня. Стягнення заборгованості проводиться за період з 18.05.2020 року по 04.01.2021 року. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плати в розмірі 1900,00 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню становить 78284,83 грн.
		17.03.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Сидорчук А.А. винесено постанову ВП № 64871379 про відкриття виконавчого провадження, 11.05.2021 року про арешт коштів боржника.
		Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Відповідно до ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
		Згідно зі ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Зокрема, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
		Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).
		Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
		Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).
		Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам ст. 89 Закону України «Про нотаріат».
		Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі Порядок), затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року, №296/5.
		Зокрема, згідно з Порядком, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій мають бути зазначені необхідні відомості про стягувача та боржника; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.
		У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.
		Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
		Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року № 1172.
		При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року № 1172.
		Виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.
		Якщо за борговим документом необхідно провести стягнення частинами, виконавчий напис за кожним стягненням може бути зроблений на копії документа або на виписці з особового рахунку боржника; у цих випадках на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазначаються, за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій.
		За заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
		У справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису.
		Один примірник витягу з виконавчим написом і оригінал зобов`язання повертаються стягувачу, а другий примірник залишається у нотаріуса.
		Якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи.
		Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, №1172 для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
		Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
		Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
		З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
		Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
		При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
		Отже, на думку суду, у цьому випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
		Крім того нотаріус не переконався у належному повідомленні боржника про суму заборгованості, представником товариства до суду також не надано підтвердження того, що позивач отримував письмову вимогу про усунення порушень за договором кредиту № Р24.00606.005831965 від 17.10.2019 року.
		Також, у виконавчому написі від 16.02.2021 року за реєстровим № 8004 нотаріусом не вказано конкретну дату настання строку платежу за договором кредиту № Р24.00606.005831965 від 17.10.2019 року.
		Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Статтею 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		З огляду на викладене, кредитна заборгованість, у зв`язку з наявністю якої було вчинено оспорюваний виконавчий напис, не є безспірною, а тому виконавчий напис № 8004 від 16.02.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.
		Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Частиною першою ст. 141 ЦПК України, передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову  на відповідача. 
		До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України). 
		Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року №6-рп/2013).
		Частиною 1 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
		Зважаючи на наведені норми процесуального закону, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
		Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Данілов проти України»).
		Аналогічні висновки містяться у додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17.
		Частиною 5 ст. 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.
		Встановлено, що правнича допомога надавалась позивачу ОСОБА_1 адвокатом Працевитий Г.О. на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від 17.07.2023 року.
		Додатковим договором від 17.07.2023 року до договору про надання правової допомоги від 17.07.2023 року, сторони узгодили, що вартість однієї години роботи адвоката становить 1000,00 грн. Орієнтовний перелік послуг, що можуть бути надані: консультація адвоката; підготовка позовної заяви про скасування виконавчого напису; подання позову від імені адвоката; зупинення виконавчого провадження; контроль справи у суді; участь адвоката в судових засіданнях; стягнення витрат на правову допомогу; закінчення виконавчого провадження; стягнення витрат на правову допомогу з кредитора (відповідача), час затрачений  7 годин, вартість  7000,00 грн (п. 2.1. Додаткового договору). Пунктом 3.1. Додаткового договору, гонорар адвоката за ведення справи у суді та скасування виконавчого напису нотаріуса становить 10 % від суми зазначеної у виконавчому написі (сума боргу 78284,83 грн * 10 %). Загальна вартість становить 14828,48 грн.
		Дослідивши надані докази на підтвердження витрати на професійну правничу допомогу адвоката, суд вважає, що вони мають не обґрунтовано завищену вартість. Таким чином, судом встановлена неспівмірність заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу складності справи та фактично виконаними адвокатом робіт (наданих послуг).
		Слід зазначити, що представник позивача в судові засідання не прибув, просивши розгляд справи проводити у відсутність сторони позивача, дана категорія справ про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню поширена у судовій практиці та не потребує досить поглиблених знань в галузі юриспруденції, зважаючи, що представник позивача має право на заняття адвокатською діяльністю, обсяг доказів поданих в обґрунтування заявлених вимог не значний, у зв`язку з чим суд вважає що представником позивача не доведено співмірність оплати послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Виходячи із встановленої реальності участі адвоката та її необхідності, а також з урахуванням очевидної неспівмірності заявленого розміру витрат на правову допомогу та беручи до уваги задекларовані в п. 6 ч. 3 ст. 2 ЦПК України і усталеній практиці у вищевказаних рішеннях ЄСПЛ принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 2000 грн, які можна вважати необхідними і неминучими для позивача, який був змушений до залучення професійної допомоги адвоката.
		Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		Судом встановлено,що позивачембуло сплаченосудовий збірпри зверненідо судуіз позовому розмірі1073,60грн,а такожпри поданнізаяви прозабезпечення позовуу розмірі536,80грн,що загаломскладає 1610,40 грн.
		Керуючись ст. 4,11,12,13,76-81,89,141,263,265,268 ЦПК України, на підставі ст.18 ЦК України, ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», суд,
		 
		                    УХВАЛИВ:
		Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент.номер - НОМЕР_1 , прож.: АДРЕСА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», код ЄДРПОУ 19390819, місцезнах.: Львівська область, м. Львів, вул. Валова, 11, треті особи  Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., місцезнах.: м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5, Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Сидорчук А.А., місцезнах.: Київська область, м. Біла Церква, вул. Спартаківська, 12, офіс 1 про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.
		Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича, реєстровий номер 8004, вчинений 16.02.2021 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк».
		Стягнути зАкціонерного товариства«Ідея Банк»,код ЄДРПОУ19390819,місцезнах.:Львівська область,м.Львів,вул.Валова,11на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ідент.номер- НОМЕР_1 ,прож.: АДРЕСА_1 судовий збірв розмірі1610,40 грн.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк», код ЄДРПОУ 19390819, місцезнах.: Львівська область, м. Львів, вул. Валова, 11 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент.номер - НОМЕР_1 , прож.: АДРЕСА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн.
		В іншій частині позову відмовити.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		   
		Головуючий суддя                         Г.В.Соловей

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...