Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 500/1301/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; акцизного податку, крім акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції).
Надіслано для оприлюднення: 10.10.2023. Зареєстровано: 11.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2023.
Дата набрання законної сили: 10.10.2023
Номер судового провадження: К/9901/11994/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 жовтня 2023 року 
		м. Київ
		 
		справа №500/1301/20
		касаційне провадження № К/9901/11994/21 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Гончарової І.А., 
		суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
		розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Дружба-нафтопродукт»
		на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Коваль Р.Й.; судді - Ільчишин Н.В., Святецький В.В.)
		у справі № 500/1301/20
		за позовом Приватного підприємства «Дружба-нафтопродукт»
		до Головного управління ДПС у Тернопільській області 
		про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У червні 2020 року Приватне підприємство «Дружба-нафтопродукт» (далі - ПП «Дружба-нафтопродукт»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - ГУ ДПС у Тернопільській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 травня 2020 року № 0001783201.
		 
		В обґрунтування позову платник, зокрема, зазначив, що фактичну перевірку проведено за відсутності законних підстав, що передбачені підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України), для проведення такої перевірки; відповідна підстава не зазначена і в наказі про проведення вказаної перевірки, що обумовлює недопустимість результатів контрольного заходу та спірного податкового повідомлення-рішення.
		 
		Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 19 жовтня 2020 року позов задовольнив.
		 
		Вирішуючи спір, суд виходив із того, що ГУ ДПС у Тернопільській області видало наказ про проведення фактичної перевірки без будь-яких посилань на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, а норми, що їх регулюють, у вказаному наказі не відображено. Враховуючи відсутність у вказаному наказі інформації про порушення вимог законодавства, що могло б бути підставою для проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про здійснення такої без законодавчо визначених підстав.
		 
		Крім того, суд першої інстанції зазначив, що відповідач безпідставно залишив поза увагою той факт, що у ПП «Дружба-нафтопродукт» є ліцензія на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним, № 990614201900004, терміном дії з 01 липня 2020 року до 01 липня              2024 року, що дає право на торгівлю пальним з власного автомобіля марки «Меrsedes» НОМЕР_1 - цистерни, який є пересувним акцизним складом. Із цього автомобіля 26 липня 2019 року здійснено реалізацію пального Малому підприємству «Сяйво» в м. Теребовля, що попередньо зберігалося на акцизному складі, за адресою: м. Тернопіль, вул. Лук`яновича, 8, а тому відсутні підстави для застосування до позивача фінансових санкцій за здійснення оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії на право здійснення оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі пальним.
		 
		Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 03 березня 2021 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про відмову в задоволенні позову.
		 
		При цьому суд дійшов висновку про те, що пальне фізично відвантажено саме зі стаціонарного акцизного складу, який належить позивачу, за адресою: м. Тернопіль, вул. Лук`яновича, 8 (уніфікований номер 1005920) автомобільним транспортним засобом д.н.з. НОМЕР_1 (пересувний акцизний склад) на акцизний склад покупця пального - Малого підприємства «Сяйво», за адресою: м. Теребовля, вул. Січових Стрільців, 63а (уніфікований номер 1010921).
		 
		Тобто, платником реалізовано пальне з акцизного складу, за адресою: м. Тернопіль,                                вул. Лук`яновича, 8, на який станом на дату реалізації (26 липня 2019 року) була відсутня ліцензія на оптову торгівлю пальним, чим порушено вимоги статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року           № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 481/95-ВР).
		 
		ПП «Дружба-нафтопродукт» звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня               2021 року та залишити без змін рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від            19 жовтня 2020 року.
		 
		В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, звертає увагу на те, що судом апеляційної інстанції не перевірено доводи Тернопільського окружного адміністративного суду про порушення відповідачем порядку призначення фактичної перевірки. 
		 
		Верховний Суд ухвалою від 06 вересня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПП «Дружба-нафтопродукт».
		 
		Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
		 
		Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено фактичну перевірку                    ПП «Дружба-нафтопродукт» з питань наявності ліцензій на право виробництва, зберігання, здійснення оптової та роздрібної торгівлі пальним, реєстрації акцизних складів, дотримання встановлених правил торгівлі підакцизними товарами, за результатами якої складено акт від                13 березня 2020 року № 297/19-00-32-01/34042478.
		 
		Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог частини першої статті 15 Закону № 481/95-ВР з огляду на здійснення оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії на право здійснення оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі пальним, а саме: 26 липня 2019 року                       ПП «Дружба-нафтопродукт» реалізовано Малому підприємству «Сяйво» пальне «бензин неетильований АИ-92-К5-Евро» в кількості 2880,00 л на загальну суму 68981,76 грн, що підтверджено видатковою накладною від 26 липня 2019 року № 2072.
		 
		На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 травня 2020 року № 0001783201, згідно з яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 500000,00 грн.
		 
		Надаючи оцінку правомірності прийняття ГУ ДПС у Тернопільській області названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
		 
		Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
		 
		Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
		 
		Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
		 
		Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
		 
		Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
		 
		Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється. 
		 
		Як вбачається з наказу про проведення фактичної перевірки позивача від 04 березня 2020 року             № 386, в ньому вказано підстави для здійснення контрольного заходу, а саме - статтю 20,               пункт 75.1 статті 75, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, що відповідає вимогам до наказу, встановленим пунктом 81.1 статті 81 ПК України.
		 
		При цьому повноваження відповідача на здійснення перевірки та, відповідно, застосування штрафних (фінансових) санкцій визначено підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, відповідно до якого контролюючі органи здійснюють, зокрема, заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.
		 
		За правилами статті 15 Закону № 481/95-ВР оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.
		 
		Суб`єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання.
		 
		Відповідно до пункту 231.1 статті 231 ПК України платник податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу, або реалізації пального або спирту етилового зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
		 
		При реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий, складається одна акцизна накладна на реалізацію пального з акцизного складу на такий інший акцизний склад із зазначенням у такій акцизній накладній ідентифікаційних даних такого акцизного складу пересувного.
		 
		Як встановлено судом апеляційної інстанції на підставі копії акцизної накладної від 26 липня               2019 року № 852, складеної платником на операцію з реалізації пального МП «Сяйво», така оформлена за правилами статті 231 ПК України.
		 
		Зокрема, в акцизній накладній у графі «Акцизний склад, з якого фізично відвантажено (відпущено) пальне» зазначено уніфікований номер 1005920 - номер акцизного складу, який належить                    ПП «Дружба-нафтопродукт», за адресою: м. Тернопіль, вул. Лук`яновича, 8, а в графі «Акцизний склад, на який фізично відвантажено (відпущено) пальне» вказано уніфікований номер 1010921, тобто номер акцизного складу, який належить покупцю - Малому підприємству «Сяйво», за адресою: м. Теребовля, вул. Січових Стрільців, 63а, та вказано номер транспортного засобу з номером державної реєстрації НОМЕР_1 (пересувний акцизний склад), яким перевозилося пальне.
		 
		Таким чином, позивачем реалізовано пальне з акцизного складу, за адресою: м. Тернопіль,                вул. Лук`яновича, 8, на який станом на дату реалізації (26 липня 2019 року) була відсутня ліцензія на оптову торгівлю пальним, що обумовлює об`єктивність доводів контролюючого органу про порушення ПП «Дружба-нафтопродукт» вимог частини першої статті 15 Закону № 481/95-ВР.
		 
		З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосував норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ПП «Дружба-нафтопродукт» без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Приватного підприємства «Дружба-нафтопродукт» залишити без задоволення.
		 
		Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                             І. А. Гончарова
		 
		Судді                                                                                                     І. Я. Олендер
		 
		                                                                                                 Р. Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...