Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/4388/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 11.10.2023. Зареєстровано: 11.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 12.10.2023.
Дата набрання законної сили: 09.11.2023
Номер судового провадження: 2/357/1616/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 357/4388/23
		Провадження № 2/357/1616/23
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		04 жовтня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
		 
		головуючий суддя  Цукуров В.П.,
		секретар судового засідання  Чайка О.В.,
		за участю позивача  ОСОБА_1 , представника відповідача  адвоката Мокрієнка Т.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про захист прав споживачів, 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		1. Описова частина.
		Короткий зміст позовних вимог.
		У квітні 2023 року ОСОБА_1 (далі  «Позивач») звернулася до суду із позовом до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі  «Відповідач») про захист прав споживачів. 
		В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилалася на наступні обставини.
		13.02.2020 року між сторонами було укладено Договір про стандартне приєднання №К-02-20-2011 та підписано Технічні умови стандартного приєднання №К-02-20-0011.
		Тоді ж Відповідачем Позивачу було виставлено три рахунки за надання наступних послуг: збільшення потужності; монтажу лічильника; виготовлення проектної документації.
		15.02.2020 року Позивачем було оплачено всі рахунки.
		Утім, лише після 10.11.2020 року Відповідачем було встановлено лічильник.
		За невчасно надану послугу зі встановлення лічильника, на думку Позивача, з Відповідача має бути стягнуто пеню у загальному розмірі 366491,84 гривень.
		Крім того указані дії Відповідача завдали Позивачу моральної шкоди, розмір якої остання оцінює у 10000,00 гривень.
		З огляду на викладене Позивач просила стягнути з Відповідача на її користь пеню за несвоєчасно надану послугу з встановлення лічильника в розмірі 366491,84 гривень, а також відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000,00 гривень.
		 
		Історія справи. Заяви та клопотання, позиції учасників справи.
		 
		12.05.2023 року ухвалою суду відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 54).
		 
		14.06.2023 року до канцелярії суду представником Відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній просив застосувати до позовних вимог строк позовної давності, а також відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначив, що на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, відносини щодо приєднання електроустановок до електричних мереж регулювалися Кодексом систем розподілу, відповідно до якого послуга зі стандартного приєднання не включає послугу з влаштування комерційного обліку електричної енергії. Тому договір про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу №К-02-20-0011 від 20.01.2020 року не може бути підставою для притягнення Відповідача до відповідальності за порушення строків встановлення засобу обліку, адже предметом домовленості за цим договором є інші правовідносини між сторонами, відмінні від підстав позовних вимог. Опломбування лічильника відбулося 10.11.2020 року, що узгоджується з п.7.1 указаного договору (а.с. 57-59).
		 
		14.06.2023 року судове засідання відкладено за клопотання Позивача (а.с. 71, 72). 
		 
		10.07.2023 року до канцелярії суду Позивачем подано клопотання про поновлення строку подання відповіді на відзив (а.с. 74).
		10.07.2023 року до канцелярії суду Позивачем подано відповідь на відзив, у якій остання просила стягнути з Відповідача на її користь 1000,00 гривень за умисне приниження честі та гідності висловлюваннями, які мають образливий характер (а.с. 75-79).
		10.07.2023 року до канцелярії суду Позивачем подано заяву про зміну суми позову, у якій остання просила змінити суму позовних вимог з 366491,84 гривень на 26569,80 гривень, суму моральної шкоди залишити без змін, додати до позовних вимог 1000,00 гривень за моральне приниження Позивача представником Відповідача у відзиві (а.с. 86-87).
		 
		26.07.2023 року у судовому засіданні Позивач позовні вимоги, з урахуванням їх зміни, підтримала у повному обсязі, просила задовольнити. Надала пояснення аналогічні за змістом позовній заяві та відповіді на відзив. Наголосила, що лічильник їй мали встановити протягом семи днів. Даний термін Відповідач порушив на двісті шістдесят один день, чим їй було завдано моральних страждань.
		26.07.2023 року у судовому засіданні представник Відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Надав пояснення, аналогічні за змістом відзиву на позовну заяву.
		 
		29.08.2023 року у судовому засіданні Позивачу судом роз`яснено право звернутися за правовою допомогою (а.с. 103, зворот).
		 
		08.09.2023 року до канцелярії суду за допомогою системи «Електронний суд» представником Відповідача подано додаткові пояснення, у яких останній просив застосувати до позовних вимог строк позовної давності, а також відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с. 105-108).
		 
		21.09.2023 року до канцелярії суду Позивачем подано уточнення до відповіді на відзив, у яких вказала на описки у тексті заяви, заперечувала проти заяви представника Відповідача про застосування строку позовної давності та зазначила, що позовну заяву у даній справі подано без порушень ст.ст. 257, 258, 260, 261 ЦК України (а.с. 111-112).
		21.09.2023 року до канцелярії суду Позивачем подано уточнення до позовної заяви, у якому остання зазначила, що моральну шкоду за образу та приниження у відзиві на позовну заяву нею оцінено у розмірі 1000,00 гривень (а.с. 113-114).
		 
		03.10.2023 року у судовому засіданні Позивач позовні вимоги, із врахуванням зави про їх зміну, підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.
		03.10.2023 року у судовому засіданні представник Відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.
		 
		Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, встановлені судом.
		 
		Позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 38-39).
		21.01.2020 року між сторонами було укладено договір про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу №К-02-20-0011. У Розділі 9 «Місцезнаходження Сторін» зазначено, що Позивачем даний договір підписано 13.02.2020 року (а.с. 31-34).
		Згідно з п.1.1 вказаного договору до електричних мереж системи розподілу виконавця послуг приєднуються: індивідуальний житловий будинок, місце розташування об`єкта замовника: АДРЕСА_2 .
		Відповідно до п.п.2.1, 2.2 договору виконавець послуг забезпечує приєднання електроустановок об`єкта замовника (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об`єкта Замовника від точки забезпечення потужності до точки приєднання) відповідно до схеми зовнішнього електрозабезпечення і проектної документації та здійснює підключення електроустановок об`єкта Замовника до електричних мереж системи розподілу на умовах цього договору. Замовник оплачує Виконавцю послуг вартість приєднання до електричних мереж системи розподілу на умовах цього договору.
		Підпунктом 3.1.1 п.3.1. Розділу 3 договору передбачено, що виконавець послуг зобов`язаний розпочати (після виконання замовником зобов`язань щодо авансової оплати в розмірі 20 відсотків плати, визначеної пунктом 4.1 цього договору) в установленому порядку приєднання об`єкта (електроустановок) замовника до електричних мереж системи розподілу. Забезпечити в установленому порядку приєднання (будівництво та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об`єкта замовника від місця забезпечення потужності точки приєднання) об`єкта (електроустановок) замовника до електричних мереж системи розподілу у строки, встановлені цим договором, після виконання замовником зобов`язань, визначених підпунктом 3.2.3 пункт у 3.2 цього договору.
		Пунктом 3.2 договору визначено зобов`язання замовника. Зокрема, у п.п.3.2.1 - 3.2.3. визначено, що замовник зобов`язаний розробити на підставі технічних умов від 21.01.2020 року №К-02-20-0011, які є додатком цього договору, проектну документацію щодо будівництва (реконструкції) електричних мереж внутрішнього електрозабезпечення (у межах земельної ділянки) електроустановок замовника від точки приєднання до об`єкта Замовника та щодо безпеки електропостачання. Погодити з виконавцем послуг розроблену на виконання підпункту 3.2.1 цього пункту проектну документацію в частині влаштування комерційного обліку електричної енергії. Оплатити на умовах цього договору вартість наданих виконавцем послуг з приєднання електроустановок замовника до електричних мереж системи розподілу в точці приєднання.
		Відповідно до підпункту 4.1 Розділу 4 вищевказаного договору плата за приєднання становить 48944,00 гривень без ПДВ, крім того ПДВ 9788,80 гривень, разом з ПДВ 58732,80 гривень.
		Згідно з пп.4.3 розділу 4 договору у випадку відсутності необхідності відведення земельних ділянок під будівництво об`єктів приєднання на поточний рахунок виконавця послуг у розмірі 100 відсотків плати, визначеної пунктом 4.1 цього договору, упродовж 5 робочих днів, починаючи з наступного робочого дня від дати укладення цього договору сторонами.
		У випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором за чинним законодавством (п.5.1 розділу 5 договору).
		За порушення строків виконання зобов`язання за цим договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості приєднання за кожен день прострочення (п.5.1 договору).
		Відповідно до п.5.3 договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу за порушення строків виконання зобов`язань за цим договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості приєднання за кожен день прострочення. У разі порушення виконавцем послуг умов зобов`язання щодо строків надання послуг з приєднання: у разі перевищення строку надання послуги з приєднання, встановленого цим договором, від 10 до 20 календарних днів плата за приєднання, визначена пунктом 4.1 розділу 4 цього договору, зменшується на 10 відсотків; у разі перевищення строку надання послуги з приєднання, встановленого цим договором, більше ніж на 20 календарних днів плата за приєднання, визначена пунктом 4.1 розділу 4 цього договору, зменшується на 20 відсотків; у разі перевищення строку надання послуги з приєднання, встановленого цим договором, більше ніж на 120 календарних днів виконавець послуг зобов`язаний повернути замовнику кошти, отримані як попередня оплата (у розмірі 100 відсотків плати, визначеної пунктом 4.1 розділу 4 цього договору).
		Сторони не відповідають за невиконання умов цього договору, якщо це спричинено дією обставин непереборної сили. Факт дії обставин непереборної сили підтверджується відповідною довідкою Торгово-промислової палати України (п.5.4 договору).
		Відповідно до п.7.1. договору - договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами передбачених зобов`язань, але не довше ніж до 01 січня 2022 року.
		Згідно з п.8.1 договору фактом виконання зобов`язання виконавця послуг з приєднання до електричних мереж системи розподілу об`єкта замовника (будівництво електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення від точки забезпечення потужності до точки приєднання) сторони вважатимуть підписання сторонами акта про надання послуги з приєднання до електричних мереж системи розподілу.
		21.01.2020 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору №К-02-20-0011 від 21.01.2020 року про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу (а.с. 35-36).
		Відповідно до п.3 додаткової угоди - датою здійснення оплати за виставленим платіжним документом є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок виконавця послуг.
		13.02.2020 року Позивачем було підписано технічні умови стандартного приєднання №К-02-20-0011 до електричних мереж електроустановок та розрахунок плати за приєднання (а.с. 8).
		На виконання умов договору №К-02-20-0011 від 21.01.2021 року, Позивачем було здійснено оплату на розрахунковий рахунок ПрАТ «Київобленерго» за приєднання до електричних мереж розподілу у розмірі 58732,80 гривень, що підтверджується копію квитанції №40 від 15.02.2020 року (а.с. 11).
		15.02.2020 року, Позивачем здійснено оплату на розрахунковий рахунок ПрАТ «Київобленерго» за послугу з монтажу лічильника у розмірі 2827,72 гривень, що підтверджується копію квитанції №39 від 15.02.2020 року (а.с. 12).
		13.04.2020 року ПрАТ «Київобленерго» було підготовлено технічне рішення №К-02-20-0011 до проектної документації щодо будівництва (реконструкції) електричних мереж внутрішнього електрозабезпечення (у межах земельної ділянки замовника) електроустановок замовника від точки приєднання до об`єкта замовника та щодо безпеки електропостачання (стандартного приєднання) (а.с. 24-26).
		10.11.2020 року за участю представника ПрАТ «Київобленерго» та споживачем ОСОБА_1 було складено акт №249202 про встановлення вузла обліку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 19).
		16.11.2020 року між ПрАТ «Київобленерго» та ОСОБА_1 було укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №200119151, додатками до якого були паспорт точки розподілу електричної енергії від 12.11.2020 року, відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії споживача, акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (а.с. 5, 6, 7).
		Позивач зверталася до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» з вимогою про перерахування на її особовий рахунок суми коштів внаслідок неналежного виконання умов договору від 21.01.2020 року №К-02-20-0011. На вказані заяви, ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» було надано письмові відповіді, з роз`ясненнями, що товариство не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 (а.с. 18, 20, 21, 22).
		Позивач не погоджується із такою позицією Відповідача, вважає її такою, що не ґрунтується на законі. 
		Означене складає зміст спірних правовідносин у межах розгляду даної справи.
		 
		13.06.2022 року постановою Київського апеляційного суду у справі №357/10528/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про стягнення відшкодування за порушення строків виконання зобов`язання за договором було відмовлено.
		 
		2. Мотивувальна частина.
		 
		Вирішуючи дану справу суд керується наступними нормами процесуального та матеріального права України.
		 
		Реалізація принципу змагальності сторін у процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
		Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).
		За правилами ч.ч.1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		У свою чергу, ст. 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		А ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Аналіз норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (Постанова Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі №450/1686/17).
		Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
		У частині третій статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 12 цього Кодексу.
		 
		Відповідно до частин третьої-четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
		 
		Згідно з пунктом 1 частини другою статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є договори та інші правочини.
		Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).
		Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначити умови такого договору.
		Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
		Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
		 
		Відповідно до п.1.2 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 32 від 17.01.2013 - договір про приєднання до електричних мереж - письмова домовленість сторін, що є документом встановленої форми, який визначає зміст та регулює правовідносини між сторонами щодо приєднання електроустановок замовника до електричних мереж власника електромереж (далі - договір про приєднання).
		Вимоги та правила, які регулюють взаємовідносини операторів систем розподілу (далі - ОСР), оператора системи передачі (далі - ОСП), користувачів системи розподілу (далі користувачі) та замовників послуг з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок визначає Кодекс систем розподілу, затверджений постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №310.
		Порядок приєднання до електричних мереж систем розподілу регулюється розділом ІV Кодексу.
		Відповідно до п.4.2.1. глави 4.2 розділу IV Кодексу СР у редакції постанови НКРЕКП №2595 від 03 грудня 2019 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, ОСР надає послугу зі стандартного приєднання відповідно до умов договору про стандартне приєднання.
		У пункті 4.2.2. глави 4.2 розділу IV Кодексу СР визначено, послуга зі стандартного приєднання передбачає виконання комплексу робіт, а саме: розроблення технічних умов, включаючи вимоги щодо влаштування вузла комерційного обліку; підготовку технічного завдання на проєктування; розроблення та узгодження з іншими заінтересованими сторонами проєктної документації на будівництво, реконструкцію та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника); здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення об`єктів електроенергетики; перевірка та погодження ОСР проєктної документації замовника на відповідність вимогам технічних умов у частині вибору параметрів електричного обладнання на станційному об`єкті (трансформаторна підстанція) замовника та узгодження електричних мереж замовника із електричними мережами ОСР на напрузі приєднання 6 кВ та вище; виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт. Послуга зі стандартного приєднання не включає послугу з влаштування комерційного обліку електричної енергії.
		Згідно з 4.2.3. глави 4.2 розділу IV Кодексу СР процедура надання послуги стандартного приєднання передбачає: надання замовником ОСР заяви про приєднання та необхідних документів, визначених у пункті 4.4.2 глави 4.4 цього розділу; визначення типу приєднання залежно від відстані та величини потужності. Відстань визначається по прямій лінії від точки приєднання електроустановок замовника до точки (місця) забезпечення потужності ступеня напруги 0,4 - 20 кВ, що відповідає ступеню напруги в точці приєднання. За величину потужності приймається загальна величина потужності електроустановок замовника разом з існуючою дозволеною потужністю. У разі недосягнення згоди щодо визначення типу приєднання сторони, у тому числі разом з представниками центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, мають на місцевості спільно провести необхідні вимірювання, на підставі яких остаточно визначається тип приєднання; підготовку і видачу замовнику проєкту договору про стандартне приєднання, підписаного ОСР, та технічних умов, що є невід`ємним додатком до такого договору, підписання замовником договору про приєднання; реєстрацію ОСР підписаного двома сторонами договору про приєднання; оплату замовником вартості приєднання відповідно до умов договору про приєднання; підготовку ОСР проекту зовнішнього електрозабезпечення; подання замовником розробленої ним проектної документації на погодження ОСР щодо її відповідності вимогам технічних умов у частині вибору параметрів електричного обладнання на станційному об`єкті (трансформаторна підстанція) замовника та узгодження технічних параметрів електричних мереж замовника із технічними параметрами електричних мереж ОСР на напрузі приєднання 6 кВ та вище; виконання ОСР будівельних робіт в електричних мережах від точки забезпечення потужності до точки приєднання електроустановок замовника; подання ОСР робочої напруги в точку приєднання електроустановок замовника (на контактні з`єднання електричних мереж (межа балансової належності)); підписання акта надання послуги з приєднання сторонами договору; улаштування вузла (вузлів) вимірювання, що виконує ОСР або незалежний постачальник послуги комерційного обліку за вибором замовника, що надається на договірних засадах відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку.
		Відповідно до п. 4.2.4. Кодексу строк надання послуги зі стандартного приєднання для електроустановок замовника першого ступеня потужності становить 45 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання. Для електроустановок замовника другого ступеня потужності цей строк становить 60 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дати оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання. У разі необхідності збільшення строку надання послуги зі стандартного приєднання через затримку здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об`єктів електроенергетики (затримка в погодженні власника (власників) або користувача (користувачів) земельної ділянки (земельних ділянок)) ОСР не пізніше ніж за 10 календарних днів до закінчення строку надання послуги з приєднання письмово (або у спосіб, узгоджений із замовником) повідомляє замовника про збільшення строку проектування не більше ніж на 30 календарних днів (з наданням документального підтвердження причин виникнення затримки та зазначенням найменування організацій, до яких звернувся ОСР щодо питання вирішення землевідведення з наданням копій офіційного листування). У разі неможливості здійснення ОСР у зазначені строки заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об`єктів електроенергетики (із причин, не залежних від ОСР) пеня за порушення строків виконання зобов`язання за договором про приєднання на строк здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об`єктів електроенергетики не сплачується, а плата за приєднання не підлягає зменшенню.
		За правилами п.1.2 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж визначені наступні ступені потужності для стандартного приєднання: перший ступінь - до 16 кВт включно; другий ступінь - від 16 кВт до 50 кВт включно; третій ступінь - від 50 кВт до 160 кВт включно.
		 
		Крім того, процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, тож відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
		Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
		Верховний Суд у постанові від 09.07.2020 року по справі №922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
		Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
		Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
		Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
		Відповідно до ч.3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
		Тобто, у встановленому законом порядку та строк позивач може подати заяву про зміну або предмета, або підстав позову. При цьому, процесуальний закон не дозволяє одночасну зміну як предмета, так і підстав позову і така зміна допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання. 
		 
		Висновки суду.
		 
		Судом встановлено та сторонами не заперечується, що 21.01.2020 року між ПрАТ «Київобленерго» та ОСОБА_1 було укладено договір про приєднання до електричних мереж системи розподілу №К-02-20-0011. Цей договір набрав чинності з моменту підписання сторонами, тобто 13.02.2020 року.
		На виконання вимог п.п.3.2.3 договору про приєднання до електричних мереж системи розподілу, 15.02.2020 року ОСОБА_1 сплачено вартість наданих ПрАТ «Київобленерго» послуг з приєднання електроустановок замовника до електричних мереж системи розподілу в точці приєднання.
		Опломбування лічильника відбулося 10.11.2020 року.
		Посилання Позивача на те, що умови договору Відповідачем були виконані з порушенням строку, суд відхиляє, оскільки абзацом 8 пункту 4.2.2. глави 4.2 розділу IV Кодексу СР визначено, що послуга зі стандартного приєднання не включає послугу з влаштування комерційного обліку електричної енергії. Відтак указаний договір не може слугувати підставою для притягнення Відповідача до відповідальності за порушення строків встановлення засобу обліку електроенергії, оскільки предметом домовленості за цим договором є інші правовідносини між сторонами, які є відмінними від предмету спірних правовідносин.
		Позаяк, у п. 7.1. указаного договору сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами передбачених зобов`язань, але не довше ніж до 01.01.2022 року.
		Отже, уклавши вказаний договір, виконавець та замовник ОСОБА_1 своїми підписами засвідчили факт та згоду з умовами цього договору, підтвердили свої права та обов`язки за цим договором і погодилися з ними. Фактично своїми підписами сторони договору підтвердили свою здатність виконувати умови цього договору.
		Згідно з п.7.2 указаного договору цей договір може бути змінено або розірвано і в інший строк за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, встановленому чинним законодавством.
		При цьому, Позивача не було надано доказів на підтвердження того, що сторонами були внесені зміни до договору в частині строку виконання зобов`язань за ним чи доказів того, що п.7.1 договору визнаний недійсним у судовому порядку.
		Зважаючи на те, що строк виконання договору відповідно до п.7.1 сторонами узгоджений до 01.01.2022 року, строк приєднання електроустановок Позивача до електричної мережі, а також встановлення засобу обліку електроенергії Відповідачем не порушено.
		Указані висновки суду відповідають обставинам, встановленим постановою Київського апеляційного суду у справі від 13.06.2022 року, яку постановлено у справі №357/10528/21 між тими ж самими сторонами.
		Згідно з ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Виходячи з вищевикладеного, правові підстави для стягнення із Відповідача на користь Позивача пені за несвоєчасно надану послугу з встановлення лічильника - відсутні.
		 
		За таких умов, відсутні й правові підстави для задоволення вимог щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000,00 гривень, які є похідними від указаних позовних вимог.
		 
		Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, яка була, як зазначає Позивач - завдана їй через образу та приниження представником Відповідача у відзиві на позовну заяву, не можуть бути вирішені в ході розгляду даної справи, оскільки заявлені після отримання Позивачем відзиву на позов та є одночасною зміною підстав та предмету позову. 
		 
		Також суд зазначає, що застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог. Тобто позовна давність може застосовуватися виключно, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими та доведеними.
		Такий правовий висновок викладено у постанові Великої палати Верховного Суду від 04.12.2018 по справі № 910/18560/16 (12-143гс18).
		У даній справі суд дійшов протилежних висновків, а тому положення про позовну давність застосуванню не підлягають.
		 
		З огляду на викладене, заслухавши пояснення сторін, даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про те, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у повному обсязі.
		 
		Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. 
		Таким чином, справу розглянуто в межах заявлених Позивачем позовних вимог, з урахуванням обраного нею способу захисту права, на підставі наданих сторонами доказів. 
		 
		Розподіл судових витрат.
		 
		Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		За правилами ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
		Таким чином, у зв`язку з відмовою Позивачу у задоволенні позовних вимог повністю, судові витрати необхідно віднести на рахунок держави. 
		 
		На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд  
		 
		У Х В А Л И В :
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про захист прав споживачів  відмовити.
		 
		Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 . РНОКПП: НОМЕР_1 .
		Відповідач - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі», місцезнаходження: вулиця Стеценка, будинок 1-А, місто Київ, 04136. Код ЄДРПОУ: 23243188.
		Повне судове рішення складено 09.10.2023 року. 
		 
		Суддя В. П. Цукуров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...