Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/17514/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту.
Надіслано для оприлюднення: 11.10.2023. Зареєстровано: 12.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.10.2023.
Дата набрання законної сили: 10.10.2023
Номер судового провадження: А/857/13878/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		10 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/17514/22 пров. № А/857/13878/23
		Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
		головуючого судді: Гудима Л.Я.,
		суддів: Затолочного В.С., Ніколіна В.В.,
		за участю секретаря судового засідання: Кардаш В.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2023 року, головуючий суддя  Кузан Р.І., ухвалене о 13:07 год. у м. Львові, повний текст якого складено 05.07.2023 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної військової (державної) адміністрації, за участі третіх осіб, які не заявляються самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, на стороні відповідача: Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, Міністерства культури та інформаційної політики України та за участю Львівської обласної прокуратури, про скасування розпорядження,-
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач  ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Львівської ОВ (Д) А, треті особи: РВ Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА, МКІП України Львівська обласна прокуратура, в якому просив скасувати розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації №403/0/5-20 від 15.06.2020 року «Про занесення щойно виявлених об`єктів Львівської області до Переліку об`єктів культурної спадщини» згідно з додатком, де в №4 додатку внесено Костел Пресвятої Трійці, другої половини XVII ст., за адресою: АДРЕСА_1 , як пам`ятку архітектури та містобудування місцевого значення.
		В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що за наслідками проведеного аукціону між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях та позивачем 04.11.2019 року укладено договір №31/19 «Купівлі-продажу об`єкта малої приватизації  групи інвентарних об`єктів у складі: будівлі колишнього костелу з прибудованою венткамерою, площею 564,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ». Право власності на вказаний об`єкт нерухомості ним зареєстровано 31.01.2020 року.
		Зазначав, що при підготовці документації з купівлі-продажу вказаного об`єкту Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях не повідомлялось що вказана група інвентарних об`єктів є або колись була об`єктом культурної спадщини. Позивач також зазначає, що придбав групу інвентарних об`єктів у складі будівлі колишнього костелу з прибудованою венткамерою, а не Костел Пресвятої Трійці другої половини XVII століття, як пам`ятку архітектури місцевого значення.
		Позивач також вказував, що придбаний ним об`єкт нерухомості не відповідає жодному з критеріїв, наведених в Порядку визначення категорій пам`яток, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №452 від 22.05.2019 року. Тому, йому не зрозуміло з яких підстав без його відома та присутності відповідачем було прийнято оскаржуване розпорядження про внесення цього нерухомого майна до переліку об`єктів культурної спадщини місцевого значення. В розпорядженні не наведено жодних обґрунтувань для надання належному позивачу об`єкту нерухомості статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, тому це розпорядження є протиправним. 
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити. 
		Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тими ж доводами, що й зазначались ним у розглядуваному адміністративному позові, однак безпідставно не взяті до уваги судом попередньої інстанції.
		В судовому засіданні позивач та його представник підтримали подану апеляційну скаргу, вважають оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.
		Представник відповідача, представники третіх осіб - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, Міністерства культури та інформаційної політики України та представник Львівської обласної прокуратури заперечили проти апеляційної скарги, вважають оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просили апеляційну скаргу залишити без задоволення.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представників сторін та третіх осіб, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
		Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідно до договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації №31/19 від 04.11.2019 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях зобов`язалось передати у власність ОСОБА_1 групу інвентарних об`єктів у складі: будівлі колишнього костелу з прибудовою венткамерою площею 564,8 кв.м., огорожі, за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває на зберіганні ПП «Газдиня», а ОСОБА_1 зобов`язався прийняти вказаний об`єкт приватизації та сплатити ціну його продажу. Ціна продажу об`єкта приватизації становить 36642,12 грн з урахуванням ПДВ, яку покупець зобов`язується оплатити протягом тридцяти календарних днів з дня підписання Договору. Право власності на об`єкт приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу.
		Поряд з цим, на підставі договору № 49/19 від 06.09.2019 за замовленням фізичних осіб  мешканців села Магерів Жовківського району Львівської області, Державним історико-архітектурним заповідником у м.Жовкві виготовлено облікову документацію для внесення у реєстр пам`яток архітектури Костелу Пресвятої Трійці в с.Магерів, Жовківського району Львівської області.
		Вказана облікова документація передана ініціативною групою мешканців с.Магерів до Департаменту архітектури та містобудування Львівської обласної державної адміністрації згідно з заявою від 21.10.2019 року для вирішення питання щодо внесення ОСОБА_2 до Переліку об`єктів культурної спадщини.
		У складі облікової документації долучено: історичну довідку; фотофіксацію об`єкта культурної спадщини  Костелу Пресвятої Трійці у смт.Магерів Львівської області та інвентарний опис костелу 1805 року.
		На засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини у Львівській області при Департаменті архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 03.12.2019 року розглянуто облікову документацію щодо занесення до Переліку об`єктів культурної спадщини ОСОБА_2 , в складі якої міститься фотофіксація об`єкта культурної спадщини та історична довідка. 
		Консультативною радою встановлено, що Костел відповідає критерію автентичності, зберіг свою форму, розпланування та матеріальну структуру, отримані в результаті його будівництва, за винятком втрачених дахів і надбудови великої сигнатури (бані) по центру храму та змінених (збільшених по висоті) віконних прорізів. Храм зберіг до нашого часу свою автентичність і має високу архітектурну та естетичну цінність, як рідкісний в регіоні зразок поєднання стилів ренесансу і бароко, а також як зразок будівельних технологій XVII - ХVІІІ ст. Храм має значну містобудівну цінність, як важливий автентичний елемент, що мав історичний вплив на розвиток міста, його розпланування і забудову. Костел є фактично єдиним в цій місцевості збереженим значним об`єктом культурної спадщини польської національної меншини. 
		За результатами засідання Консультативної ради рекомендовано включити до Переліку щойно виявлених пам`яток об`єкт культурної спадщини  Костел Пресвятої Трійці. 
		Розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації №403/0/5-20 від 15.06.2020 року занесено щойно виявлені об`єкти Львівської області до Переліку об`єктів культурної спадщини згідно з додатком, де в п.4 зазначено Костел Пресвятої Трійці другої половини XVII століття в смт. Магерів, як пам`ятку архітектури та містобудування місцевого значення з частковим збереженням.
		Вказане розпорядження разом з витягами з протоколів Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини у Львівській області, обліковою документацією та Поданням про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України скеровано Департаментом архітектури та розвитку містобудування ЛОДА листом №16-2268/0/2/20 від 15.06.2020 року до Міністерства культури та інформаційної політики України.
		Крім цього, повідомлення про прийняте розпорядження №403/0/5-20 від 15.06.2020 року та необхідність укладення охоронного договору Департаментом архітектури та розвитку містобудування скеровувались позивачу листами №16-2445/0/2-20 від 01.07.2020 року та №16-3411/0/2-21 від 26.07.2021 року.
		Не погоджуючись з розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації №403/0/5-20 від 15.06.2020 року позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.
		Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з безпідставності висновку про порушення відповідачем вимог законодавства при прийнятті розпорядження №403/0/5-20 від 15.04.2020 року «Про внесення щойно виявлених об`єктів до Переліку об`єктів культурної спадщини. Зокрема, в ході розгляду цієї справи не було знайдено підтвердження тому, що відповідно до норм Порядку №158 у відповідача були підстави для відмови в занесенні ОСОБА_2 до Переліку об`єктів культурної спадщини. 
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
		Закон України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон) регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
		Як встановлено статтею 1 Закону культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини; об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
		У відповідності до ст. 13 Закону об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Об`єкт не підлягає державній реєстрації до вирішення питання про його відповідність/невідповідність вимогам частини четвертої цієї статті. Рішення про занесення/незанесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру ухвалюється на підставі висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, з урахуванням рекомендацій Українського інституту національної пам`яті.
		Державний реєстр нерухомих пам`яток України включає геопросторові дані, метадані та сервіси, оприлюднення, інша діяльність з якими та доступ до яких здійснюються у мережі Інтернет згідно із Законом України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних".
		Згідно із ст. 14 Закону занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки: а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини протягом одного року з дня одержання подання; б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
		Об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини ведеться органами охорони культурної спадщини та публікується такими органами на своїх офіційних веб-сайтах. Включення об`єкта до такого переліку здійснюється одночасно з набуттям ним статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.
		Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
		Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
		Порядку обліку об`єктів культурної спадщини затверджений наказом Міністерство культури України від 11.03.2013 року №158 (далі - Порядок) та визначає єдину систему обліку об`єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та типів.
		Відповідно до Розділу ІІ Порядку взяття на облік об`єкта культурної спадщини забезпечують уповноважені органи, повноваження яких поширюється на територію розміщення такого об`єкта, шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини (далі - Перелік).
		Уповноважений орган розглядає питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку за власною ініціативою або за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань.
		Питання про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку розглядається на підставі:
		фотофіксації об`єкта: фото загального вигляду, фото об`єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об`єкта, фото рухомих об`єктів (деталей), фото загроз (дії негативних чинників);
		історичної довідки, яка містить інформацію про автентичність об`єкта, його цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, дані історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань, складеної у відповідності до вимог пункту 5 розділу III цього Порядку або витяг із наукового звіту дослідника археологічної спадщини.
		Рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації або акта Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яке в день прийняття оприлюднюється на веб-сайті уповноваженого органу та має містити таку інформацію про об`єкт: найменування; власник або уповноважений ним орган (у разі наявності); місцезнаходження; дата утворення; вид; автентичність (збережено, збережено частково); цінність об`єкта з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.
		Завірена належним чином копія рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку направляється Мінкультури невідкладно, але не пізніше 10 днів з дня його прийняття.
		В занесенні об`єкта культурної спадщини до Переліку за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань може бути відмовлено у разі неподання документів, передбачених пунктом 3 цього розділу, або відсутності в історичній довідці обґрунтувань автентичності об`єкта, його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.
		Відмова уповноваженого органу не перешкоджає повторному поданню документів з врахуванням зауважень уповноваженого органу.
		Об`єкт набуває статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини з дня його внесення до Переліку.
		Про набуття правового статусу щойно виявленого об`єкта уповноважений орган у десятиденний строк з дня прийняття рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку надсилає власнику цього об`єкта або уповноваженому(ній) ним органу (особі) відповідне повідомлення рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.
		Власник об`єкта культурної спадщини або уповноважений(а) ним орган (особа) зобов`язаний вжити заходів щодо укладення охоронного договору у місячний строк з дня отримання повідомлення уповноваженого органу.
		Уповноважений орган зобов`язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини у строк, що не перевищує трьох років з дати занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку.
		Мінкультури координує стан складання уповноваженими органами облікової документації та, у разі необхідності, приймає рішення про зобов`язання уповноваженого органу забезпечити складання облікової документації.
		Вилучення щойно виявленого об`єкта культурної спадщини з Переліку допускається лише у разі прийняття Мінкультури рішення про відмову в занесенні об`єкта культурної спадщини до Реєстру у зв`язку із невідповідністю його критеріям, якщо уповноваженим органом протягом шести місяців з дня отримання відмови не подано документи, визначені пунктом 1 розділу IV, для занесення цього об`єкта культурної спадщини до Реєстру.
		 
		Рішення про виключення об`єкта культурної спадщини з Переліку з підстав, визначених абзацом першим цього пункту, приймається у формі розпорядчого документа уповноваженого органу, яке в день прийняття рішення оприлюднюється на його веб-сайті та направляється Мінкультури.
		Питання про взяття на облік об`єкта культурної спадщини, вилученого із Переліку, розглядається за умови подання доопрацьованих документів з додатковим обґрунтуванням його автентичності та цінності.
		Як слідує з матеріалів справи, у складі облікової документації на Костел Пресвятої Трійці була історична довідка. Цю історичну довідку щодо об`єкту Костел Пресвятої Трійці в смт. Магерів, Жовківського району Львівської області складено та підписано авторським колективом у складі чотирьох осіб, в тому числі Старшим науковим співробітником відділу археології Інституту українознавства ім І.Крип`якевича, доцентом кафедри реставрації НУ «Львівська політехніка», кандидатом архітектурних наук ОСОБА_3 . Згідно з дипломом кандидата наук НОМЕР_1 ОСОБА_3 присуджено науковий ступінь кандидата архітектури зі спеціальності «теорія архітектури, реставрація пам`яток архітектури».
		Згідно з розділом 3 історичної довідки, храм зберігає до цього часу своє розпланування і матеріальну структуру, отримані в результаті його будівництва, за винятком втрачених дахів і надбудови великої сигнатури (бані) по центру храму та змінених (збільшених по висоті) віконних прорізів. Втраченим є все внутрішнє убранство, підлоги і оздоблення храму.
		Храм зберіг до нашого часу свою автентичність і має високу архітектурну та естетичну цінність як рідкісний в регіоні зразок поєднання стилів ренесанс і барокко, та як зразок будівельних технологій XVII і XVIII століть. Храм має також значну містобудівну цінність, як важливий автентичний елемент розпланування і забудови історичного міста Магерів, що є носіями ідей Ренесансу, мав істотний вплив на розвиток міста. Цей костел є фактично єдиним в цій місцевості збереженим значним об`єктом культурної спадщини польської національної меншини.
		Отже, за висновками спеціалістів в галузі архітектури, будівля костелу Пресвятої Трійці в смт. Магерів Жовківського району Львівської області зберігає до нашого часу свою цінність та автентичність з архітектурного погляду, а тому відповідає ознакам об`єкта культурної спадщини.
		До складу облікової документації щодо занесення до Переліку об`єктів культурної спадщини Костелу Пресвятої Трійці в смт. Магерів Жовківського району Львівської області окрім історичної довідки долучено також фотографії об`єкта станом на вересень-жовтень 2019 року. Дата проведення фотофіксації відображена у нижньому правому куті фотографій (30.09.2019 року), тобто ще до придбання цього об`єкта позивачем.
		З урахуванням наведеного, враховуючи вимоги Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Порядок обліку об`єктів культурної спадщини відповідачем правомірно прийнято оспорюване розпорядження «Про занесення щойно виявлених об`єктів Львівської області до Переліку об`єктів культурної спадщини», яким внесено Костел Пресвятої Трійці, другої половини XVII ст., за адресою: смт. Магерів, по вул. Л.Мартовича, 2, Львівської області, як пам`ятку архітектури та містобудування місцевого значення, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
		Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
		У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
		Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
		Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.
		З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
		Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2023 року у справі №380/17514/22  без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. С. Затолочний   В. В. Ніколін  Повний текст постанови складено 11.10.2023 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...