Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 636/5132/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 12.10.2023. Зареєстровано: 12.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.10.2023.
Дата набрання законної сили: 29.04.2024
Номер судового провадження: 1-кп/636/1103/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022226300000051

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		__________________________________________________________________________
		   Справа № 636/5132/23  Провадження № 1-кп/636/1103/23
		Дата 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06 жовтня 2023 року                                     м. Чугуїв
		 
		Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Чугуївського міського суду Харківської області без проведення судового розгляду, за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене 27.10.2022 року до Єдиного реєстру досудових правопорушень за №12022226300000051, за обвинуваченням:
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пільна, Чугуївського (Вовчанського) району Харківської області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1ст.111-1 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією України та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Всупереч вказаним нормам Президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_4 , а також інші невстановлені на цей час представники влади РФ, діючи всупереч вимогам пунктам 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларації Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734 (XXV), від 21.12.1965 №2131 (XX), від 14.12.1974 №3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних сил РФ (далі - ЗС РФ) на територію України.
		Так, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці ЗС РФ із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в АР Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб» та у подальшому продовжено його дію.
		Постановою Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБОЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою - агресором» від 27.01.2015 № 129-УІІІ, Російську Федерацію визнано державою-агресором, що всебічно підтримує тероризм та блокує діяльність Ради Безпеки ООН, чим ставить під загрозу міжнародний мир і безпеку.
		При цьому, будучи обізнаним про всі вищезазначені факти, гр. ОСОБА_5 , у невстановлений в ході досудового розслідування період часу, перебуваючи на тимчасовій локації для видачі гуманітарної допомоги, що надходить з рф, а саме будівля « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , погодився співпрацювати з державою-агресором, що виявилось в організації робіт, пов`язаних з розвантаженням гуманітарної допомоги, що надходить з рф, та безпосередньою виданою гуманітарної допомоги мешканцям м. Вовчанськ Чугуївського р-ну.
		У подальшому у ОСОБА_3 , який перебував за місцем тимчасової дислокації для видачі гуманітарної допомоги, а саме будівля « ОСОБА_6 », розташованого по АДРЕСА_2 , точний час встановити не виявилось можливим, виник злочинний умисел, направлений на здійснення публічних закликів до підтримки рішень та дій держави агресора, до співпраці з державою агресором та збройним формуванням держави агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окупованій території України.
		Після цього, ОСОБА_3 , у невстановлений в ході досудового розслідування час, однак не пізніше середини квітня 2022 року, з метою реалізації свого злочинного умислу, перебуваючи поряд з будівлею
		«Фізкультурно-оздоровчого комплексу» по АДРЕСА_2 , під час видачі гуманітарної допомоги місцевому населенню, з метою схиляння мешканців м. Вовчанськ до власної позиції у спілкуванні з іншими особами неодноразово публічно висловлювався щодо неправомірності існування України як суверенної держави та правильності і правомірності поширення суверенітету російської федерації на тимчасово окупованих територіях України, публічно закликав підтримувати збройну агресію Російської Федерації проти України у формі т.зв. «спеціальної військової операції Збройних сил рф на території України» з метою проведення т.зв. «денаціфікації України», закликав підтримувати дії щодо збройної агресії проти України Президента рф та представників Збройних Сил рф.
		Обвинувачений  ОСОБА_3 у своїй заяві від 28 вересня 2023 року свою вину у скоєні кримінального проступку, передбаченого ч. 1ст. 111-1 КК України, визнав повністю та погодився на розгляд обвинувального акту за його відсутності у спрощеному порядку, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
		Прокурор надав суду клопотання про розгляд обвинувального акту за його відсутності у спрощеному порядку, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
		Суд враховує, що  ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1ст. 111-1 КК України, у зв`язку із чим приходить до висновку, що дане провадження може бути розглянуто у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, згідно з положеннями ст.381, ст.382 КПК України.
		Виходячи із зазначених обставин, суд визнає  ОСОБА_3 винуватим у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 111-1 КК України, тобто публічному запереченню громадянином України здійснення збройної агресії проти України.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого  ОСОБА_3 , суд, відповідно до п.1,2 ч.1 ст. 66 КК України, визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого  ОСОБА_3 , відповідно до ст.67КК України -відсутні.
		При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість даного злочину, який відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, враховуючи особу винного, який: раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, пом`якшуючі та відсутність обтяжуючих покарання обставини, у зв`язку з чим приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.
		Цивільний позов не заявлено. 
		Судові витрати та речові докази відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371,373-374 КПК України, суд,
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1ст. 111-1 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 10 (десять) років без конфіскації майна. 
		Міра запобіжного заходу не обиралася.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
		Відповідно до положень ч. 1 ст.394КПК Українивирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями381та382цьогоКодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
		У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
		 
		Суддя:                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...