Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 619/3450/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано для оприлюднення: 13.10.2023. Зареєстровано: 13.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2023.
Дата набрання законної сили: 26.03.2024
Результат оскарження 26.03.2024 Апеляційний суд Харківської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/619/761/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		справа № 619/3450/23
		провадження № 2/619/761/23
		 
		Заочне рішення
		іменем України 
		                                 
		12 жовтня 2023 року,                        
		м. Дергачі,
		Дергачівський районнийсуд Харківськоїобласті ускладі:головуючого суддіНечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Алфьорової В.В.,
		розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/3450/23,
		позивач:  ОСОБА_1 , 
		відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», 
		третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович,
		вимоги позивача: про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, 
		представник позивача: Працевитий Г.О.
		 
		Виклад позиції позивача.
		ОСОБА_1 , у інтересах якого діє представник  адвокат Працевитий Геннадій Олександрович, 18.07.2023 звернувся до суду з позовом про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 16523 від 24.10.2017, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Русланом Олеговичем про стягнення на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 03.03.2006 в сумі 28413,33 грн. У обґрунтування позову зазначено, що 03.03.2006 між ним та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір № б/н, за умовами якого він отримав кредит. З сайту «Автоматизована система виконавчого провадження» стало відомо про внесення до реєстру боржників інформації щодо нього, у зв`язку з виконавчим провадженням №55486013. Між ним та Адвокатським бюро "ЮРКОНСАЛТ" Геннадія Працевитого" 20.06.2023 було укладено договір про надання правової допомоги. Державною виконавчою службою на запит адвоката було надано відповідь, з яких було встановлено, що виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого напису нотаріуса. Зі змісту наданих документів було встановлено, що 24.10.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Русланом Олеговичем було вчинено виконавчий напис № 16523 про стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором № б/н від 03.03.2006 у розмірі 28413,33 грн. У подальшому на підставі зазначеного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження, накладено арешт на всі рахунки боржника та звернуто стягнення на заробітну плату. Позивач вважає, що виконавчий напис було вчинено з численними порушеннями норм законодавства, у тому числі кредитний договір не є нотаріально посвідченим, у зв`язку з чим він підлягає скасуванню.
		Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
		Ухвалою суду від 24.07.2023 позовну заяву було залишено без руху та 07.08.2023 позивачем усунуто недоліки.
		Ухвалою суду від 09.08.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 12.10.2023.
		Позивач у судове засдання не з`явився, від представника  адвоката ПрацевитогоГ.О. надійшла заява, у якій він просить здійснити розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення. 
		Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
		Відповідач та третя особа у судове засідання не з`явилися, причину неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення 21.08.2023 поштового відправлення. 
		Відповідно до ч. 1ст. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
		За таких обставин, з урахуванням того, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи не з`явився у судове засідання, не подав відзив на позов, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
		Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
		Приватним нотаріусом Київського міського нотарільного округу Швецем Русланом Олеговичем 24.10.2017 вчинено виконавчий напис № 16523, яким на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» зі ОСОБА_1 стягнуто не сплачену в строк за Кредитним договором № б/н від 03.03.2006 заборгованість. Строк, за який провадиться стягнення - 4199 днів, а саме: з 03.03.2006 по 31.08.2017. Сума, що підлягає стягненню, складає 26613,33 грн, з урахуванням: заборгованості за тілом кредиту у розмірі -4368,90 грн; заборгованості за відсотками у розмірі 20500,94 грн; заборгованості по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500,00 грн; заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 1243,49 грн.Витрати завчинення виконавчогонапису усумі1800,00 грн (а.с. 13).
		З постанови про відкриття виконавчого провадження № 55486013 від 11.01.2018 державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногорському та Новобоварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Хомік Вікторії Володимирівни убачається, що відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису № 16523, виданого 24.10.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р.О. (а.с. 14).
		Крім того, державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногорському та Новобоварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Хомік Вікторією Володимирівною 11.01.2018 в межах виконавчого провадження № 55486013 винесено постанову про арешт майна боржника та накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 , 26.05.2021 винесено постанову про арешт коштів боржника, у межах суми звернення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 31405,60 грн (а.с. 15-16). 
		Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом України «Про нотаріат»та іншими актами законодавства України (частина першастатті 39 Закону України «Про нотаріат» №3425-XII від 02.09.1993).
		Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства юстиції України 22 лютого2012 року № 296/5(далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
		Відповідно достатті 87 Закону України «Про нотаріат»,для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку).
		Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
		Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
		Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
		Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
		Пунктом 1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього Переліку), подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
		Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
		Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису  надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.
		Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.
		Однак, АТ КБ «ПриватБанк» не надало суду докази, що, звертаючись до приватного нотаріуса про вчинення виконавчого напису, існувала будь-яка заборгованість позивача.
		З урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України «Про нотаріат»захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
		Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, зокрема неповідомлення боржника про вимогу кредитора, так і необґрунтованість вимог до боржника.
		На момент звернення заінтересованих осіб до нотаріуса з метою ініціювання вчинення нотаріальної дії відсутність спору про право цивільне є обов`язковою умовою, а наявність спору у свою чергу унеможливлює вчинення нотаріальної дії і є перешкодою, яка утворює підстави для відкладення і зупинення нотаріального провадження (стаття 42 Закону України «Про нотаріат»).
		Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
		Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278гс18).
		У пунктах20,22постанови Великої Палати Верховного Судувід 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено: «вчинення нотаріусом виконавчого напису  це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача настягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису  надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками  наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
		Верховний Суд у постанові від 27 серпня 2020 року (справа № 554/6777/17) (провадження № 61-19494св1) вказав, що у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріальнопосвідченим договоромпозики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
		Також у пункті 52 постановиВеликої Палати Верховного Судувід 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19) зазначено, що як порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису, так і порушень порядку повідомлення іпотекодавця про вимогу про усунення порушення є самостійними і достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Тому Велика Палата Верховного Суду не вбачає необхідності вдаватись до вирішення питання про безспірність вимог ТОВ «Кредитні ініціативи». З огляду на зазначене відсутні підстави для розгляду питання про відступлення від висновків щодо застосування норм права, сформульованих у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду України у подібних правовідносинах.
		Відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» на надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження направлення, як позикодавцем, повідомлення про вчинення виконавчого напису з вимогою сплатити борг і отримання/неотримання позивачем, як позичальником, такого повідомлення. 
		Матеріали справи не містять відомостей про отримання позивачем відповідного повідомлення.
		Також відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту подання ним, як стягувачем, нотаріусу документів на підтвердження безспірної заборгованості ОСОБА_1 згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, у тому числі нотаріально посвідченого кредитного договору. 
		Отже, суд враховуючи викладене дійшов висновку про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
		Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
		Частина 1 статті 133ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).
		При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1730,60 грн, які підлягають стягненню на його користь з відповідача.
		Відповідно до частини 1 статті 58ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина 1 статті 60 ЦПК України).
		За змістом статті 15ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
		Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).
		Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Частиною 8 статті 141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		Згідно з ч. 3 ст.137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Водночас зі змісту ч. 4 ст.137ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК України).
		Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
		Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
		Так, представником позивача на підтвердження понесених витрат надано: Договір про надання правової (правничої) допомоги від 20.06.2023; додатковий договір від 20.06.2023 до договору про надання правової допомоги від 20.06.2023, у якому зазначено, що вартість послуги адвоката становит 7000,00 грн та гонорар адвоката становить 10% від суми боргу 28413,33 грн; рахунок та акт про надані послуги від 20.06.2023 на суму 7000,00 грн; рахунок та акт про надані послуги від 20.06.2023 на суму 2841,33 грн (а.с. 7-8)
		Суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді першої інстанції, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та підлягають задоволенню. Крім того, відповідач з клопотанням про зменшення розміру суми цих витрат до суду не звертався.
		Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
		ухвалив:
		Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
		Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Руслана Олеговича за № 16523 від 24.10.2017 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 03.03.2006 у розмірі 28413,33 грн, таким, що не підлягає виконанню. 
		Стягнути зАкціонерного товаристваКомерційний банк«ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9841,33 грн (дев`ять тисяч вісімсот сорок одна гривня 33 копійки)
		Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скаргина рішеннясуду безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
		Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		позивач:  ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
		відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д,
		третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 3, офіс 31.
		 
		Суддя           І. М. Нечипоренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...