Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5/234б : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 13.10.2023. Зареєстровано: 13.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2023.
Дата набрання законної сили: 10.10.2023
Номер судового провадження: 1794 Д

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 жовтня 2023 року м. Харків Справа № 5/234б 
		 
		Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.,
		за участі секретаря судового зсідання Дзюби А.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фонду державного майна України (вх. №1794) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 07.08.2023 (ухвалу постановлено суддею Зекуновим Е.В. в приміщенні Господарського суду Донецької області 07.08.2023) у справі №5/234б
		за заявою кредитора (заявника) ОСОБА_1 , м. Бахмут (Артемівськ).
		до боржника Малого державного підприємства Моноліт, м. Бахмут (Артемівськ)
		про банкрутство
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.08.2023 у справі №5/234б закрито провадження у справі №5/234б про банкрутство Малого державного підприємства Моноліт (код ЄДРПОУ 19386516, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 84500, Донецька обл., місто Бахмут (Артемівськ), вул Трудова, будинок 2); скасовано дію мораторію у справі №5/234б про банкрутство Малого державного підприємства Моноліт (код ЄДРПОУ 19386516) на задоволення вимог кредиторів; припинено повноваження ліквідатора у справі №5/234б про банкрутство Малого державного підприємства Моноліт (код ЄДРПОУ 19386516) арбітражного керуючого Шкоди Андрія Сергійовича.
		Фонд державного майна України звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 07.08.2023 у справі №5/234б. 
		В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, що законодавством не встановлено заборони подальшого здійснення провадження у справі про банкрутство даного підприємства, отже застосування господарським судом п. 9 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства в якості підстави для закриття даної справи є безпідставним. Посилання суду першої інстанції на Закон України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", як на підставу закриття провадження у зазначеній справі про банкрутство, на думку Фонду, є безпідставним, оскільки у 2022 році минув 3-річний строк, зазначений у п. 2 Прикінцевих та перехідних положеннях Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". Крім того, справа про банкрутство Малого державного підприємства "Моноліт" перебуває на стадії ліквідації, яка відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства підлягає закриттю у разі затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом. Проте, ліквідатор банкрута не надавав звіт та ліквідаційний баланс на затвердження суду, розрахунки з кредиторами не проведені, підприємство залишається банкрутом. 
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 поновлено Фонду державного майна України строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 07.08.2023 у справі №5/234б, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду державного майна України (вх. №1794) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 07.08.2023 у справі №5/234б, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 10.10.2023.
		У судовому засіданні представник Фонду державного майна України підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 07.08.2023 у справі №5/234б, а справу передати на розгляд суду першої інстанції.
		Представник Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а ухвалу- без змін. 
		Представник Міністерства економіки України залишив вирішення апеляційної скарги на розсуд суду.
		Інші учасники справи у судове засідання не з`явились. 
		Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
		Провадження у справі про банкрутство Малого державного підприємства Моноліт було відкрито ухвалою Арбітражного суду Донецької області від 16.07.1999. 
		Постановою від 04.07.2001 боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, призначений ліквідатор арбітражний керуючий Шкода А.С.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.09.2002 провадження у справі №5/234б про банкрутство Малого державного підприємства Моноліт зупинене до закінчення дії мораторію на примусову реалізацію майна.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.01.2013 поновлено провадження у справі 5/234б про банкрутство Малого державного підприємства Моноліт.
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.09.2015 відновлено втрачену справу №5/234б про банкрутство МДП Моноліт на стадії ліквідаційної процедури.
		Приймаючи оскаржувану ухвалу від 07.08.2023 суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що провадження у справі №5/234б про банкрутство Малого державного підприємства Моноліт на стадії ліквідації триває більше 12 років і за цей період не досягнуто легітимної мети, визначеної Законом про банкрутство і Кодексом України з процедур банкрутства; норми Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 року №145-IX встановлюють обмеження в застосуванні Кодексу України з процедур банкрутства щодо судової процедури ліквідації державних підприємств; подальше затягування процедури банкрутства Малого державного підприємства Моноліт на стадії ліквідації з діючим мораторієм на задоволення вимог кредиторів за відсутності реальної можливості завершення ліквідаційної процедури призведе лише до порушення прав кредиторів і боржника та матиме наслідком збільшення додаткових витрат, пов`язаних з провадженням у справі. У зв`язку з чим, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі №5/234б про банкрутство МДП Моноліт згідно пункту 9 частини 1 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства та пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
		Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.
		Як вбачається з матеріалів справи, Мале державне підприємство Моноліт є державним підприємством, органом управління майном якого є Фонд державного майна України 
		Провадження у справі №5/234б про банкрутство Малого державного підприємства Моноліт перебуває на стадії ліквідаційної процедури.
		21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
		Згідно положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство".
		Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
		20.10.2019 набрав чинності Закон України від 02.10.2019 № 145-IX "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".
		Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №145-IX у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
		Колегія суддів вважає за необхідне звернутися до правового висновку, викладеного у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817, на розгляд якої було винесено питання застосування пункту 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону №145-ІХ, в тому числі за темпоральною ознакою, беручи до уваги дату запровадження судової процедури, у якій перебував боржник на момент набрання чинності цим Законом.
		Так, в питанні тлумачення та застосування пункту 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" цього Закону у справах про банкрутство державних підприємств, які перебували в процедурі санації або ліквідації на час набрання чинності Законом №145-ІХ, Верховний Суд звернув увагу, що положення вказаного пункту не містять прямої вказівки на закриття провадження у справах про банкрутство.
		При цьому, якщо КУзПБ допускає перехід від однієї до іншої (наступної за цим Кодексом) процедури (від процедури розпорядження майном до санації та/або ліквідації, від санації до ліквідації, статті 49, 57 КУзПБ тощо), то можливість повернення до попередньої процедури банкрутства, окрім як шляхом скасування у встановленому законом (ГПК України) порядку судового рішення про відкриття відповідної судової процедури у справі про банкрутство, правила КУзПБ не містять.
		Вжиту законодавцем в нормі пункту 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону №145-ІХ лінгвістичну конструкцію "не застосовуються" щодо судових процедур санації та ліквідації, що передбачає обмеження на їх застосування у подальшому (тобто, коли їх ще не було застосовано), між тим не можна ототожнювати з "закриттям провадження", а відповідно не можна і розуміти як вказівку на припинення чинних процедур санації та ліквідації із закриттям провадження у тих справах про банкрутство державних підприємств, щодо яких відповідні процедури вже були застосовані (відкриті) на час набрання чинності цим Законом.
		Зважаючи на викладене, Верховний Суд, формулюючи правову позицію щодо застосування нечітких та неоднозначних для їх застосування положень пункту 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону №145-ІХ за темпоральною ознакою, дійшов висновку, що на боржників - державних підприємств, до яких процедури санації/ліквідації у справах про банкрутство застосовані до набрання чинності Законом №145-ІХ, положення його пункту 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" не поширюються та не застосовуються як підстава для закриття провадження у відповідній справі про банкрутство, а провадження продовжується відповідно до застосованої у відповідній справі процедури, з урахуванням пункту 4 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ.
		При цьому, закриттям провадження у справі про банкрутство посеред триваючої процедури санації/ліквідації відбудеться втручання у наведені правовідносини тією мірою, що ці правовідносини залишаться без їх вирішення, що, в свою чергу, обумовить виникнення нових спорів, однак за відсутності їх правового врегулювання. Тобто закриття судової процедури банкрутства без її завершення та/або без переходу до іншої (передбаченої законом) судової процедури не вирішує, а ускладнює, передусім становище кредиторів боржника.
		А тому, наведений підхід у застосуванні пункту 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону №145-ІХ створює умови для порушення у відповідних правовідносинах у цих справах принципу правової визначеності (певності).
		Отже, в даному випадку на боржника не поширюються визначені пунктом 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону №145-ІХ обмеження щодо застосування процедури ліквідації.
		З урахуванням правових висновків судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 18.11.2021 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817, у справі, що розглядається, належить продовжити провадження, яке має завершуватись з урахуванням частини 4 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ за правилами цього Кодексу у межах процедури ліквідації.
		Натомість, суд першої інстанції наведеного не врахував, неправомірно поширив на боржника у цій справі, що перебуває у процедурі ліквідації, введеної постановою від 2001 року, тобто до набуття чинності Законом №145-ІХ, положення його пункту 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та Перехідні положення".
		Колегія суддів зазначає, що ліквідація банкрута за своєю суттю є припиненням існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного банкрутом. Порядок проведення цієї процедури врегульований, зокрема, у розділі IV КУзПБ.
		Так, положеннями статті 62-64 та частин 1, 2 статті 65 КУзПБ передбачено певну сукупність дій, які необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури, а також вимоги до звіту ліквідатора, який подається до суду разом із ліквідаційним балансом після завершення всіх розрахунків з кредиторами. 
		Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна або майно не виявлено чи відсутнє, господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. 
		Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.
		Затверджуючи звіт ліквідатора господарський суд повинен надати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, в тому числі додержання порядку продажу майна банкрута, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству складеного ліквідаційного балансу та всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута.
		Водночас у даній справі ліквідатором не надавався звіт про завершення ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс. Ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу суд першої інстанції не постановляв. 
		Суд першої інстанції закрив провадження у справі з посиланням на пункт 2 частини 1 статті 231 ГПК України та п. 9 частини 1 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства.
		Відповідно до статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства (в редакції станом на час прийняття оскаржуваної ухвали,) господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі: 1) невнесення боржника - юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) припинення у встановленому законодавством порядку юридичної особи, яка є боржником, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 3) смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім боржника - фізичної особи; 4) перебування у провадженні господарського суду справи про банкрутство (неплатоспроможність) того самого боржника; 5) відновлення платоспроможності боржника або погашення всіх вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів; 6) затвердження звіту керуючого санацією в порядку, передбаченому цим Кодексом; 7) затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом; 8) якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за його заявою не висунуто вимог; 9) якщо справа згідно із законом не підлягає розгляду в господарських судах України; 10) якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника; 11) укладення мирової угоди між боржником та кредиторами відповідно до статті 192 Господарського процесуального кодексу України; 12) прийняття рішення про приватизацію боржника, яким є державне підприємство або господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі; 13) в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 5, 9, 11 і 12 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8 і 10 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 7 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом. Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.
		Водночас положення ч.2 ст. 90 КУзПБ передбачають, що провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом. 
		За приписами пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.
		Така підстава для закриття провадження у справі як "відсутність предмета спору" означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин. 
		Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що в даному випадку на боржника не поширюються визначені пунктом 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону № 145-ІХ обмеження щодо застосування процедури ліквідації, а тому відсутні підстави для застосування п 2. ч 1 ст. 231 ГПК України.
		Згідно з положеннями статті 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
		1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;
		2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
		3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
		4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
		Відповідно до положень ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
		Враховуючи, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, при цьому допущено порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали Господарського суду Донецької області від 07.08.2023 у справі №5/234б і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Керуючись статтями 269-271, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального України, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити.
		Ухвалу Господарського суду Донецької області від 07.08.2023 у справі №5/234б скасувати.
		Справу №5/234б передати на розгляд Господарського суду Донецької області.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
		Повний текст постанови складено 13.10.2023. 
		 
		 
		Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
		 
		 
		Суддя В.О. Фоміна 
		 
		 
		Суддя О.В. Шевель

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...