Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 332/5789/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Дезертирство.
Надіслано для оприлюднення: 13.10.2023. Зареєстровано: 14.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2023.
Дата набрання законної сили: 14.11.2023
Номер судового провадження: 1-кп/332/437/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023082370000333

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                
		Заводський районний суд м. Запоріжжя 
		вул. Лізи Чайкіної 65, м. Запоріжжя, 69106
		тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
		 
		Справа № 332/5789/23
		Провадження № 1-кп/332/437/23
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 жовтня 2023 р.м. Запоріжжя 
		Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
		головуючого-судді:                 ОСОБА_1 ,
		секретаря:                         ОСОБА_2 ,
		прокурора:                         ОСОБА_3 ,
		захисника:                         ОСОБА_4 ,
		розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя кримінальне провадження відносно  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новолюбимівка Токмацького району Запорізької області, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, не одружений, проходить військову службу за мобілізацією на посаді навідника 1 протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
		за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 402, ч. 4 ст. 408 КК України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та, проходячи її на посаді навідника 1 протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», діючи умисно, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16, 28, 29, 30, 31, 32, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 21.07.2023, приблизно о 07-30 годині, перебуваючи у місці несення служби, в місці тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , розташованому у (інформація обмежена для запобігання несанкціонованому поширенню інформації про переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчиненому в умовах воєнного або надзвичайного стану), у присутності тимчасово виконуючого обов`язки командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 молодшого лейтенанта ОСОБА_6 , який відповідно до вимог ст. ст. 29, 31, 32 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України є для нього начальником за службовим становищем та військовим званням, та інших військовослужбовців зазначеної військової частини, відкрито відмовився виконувати бойовий наказ тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_7 щодо направлення з населеного пункту (інформація обмежена для запобігання несанкціонованому поширенню інформації про переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчиненому в умовах воєнного або надзвичайного стану) в район батальйонного рубежу оборони для підсилення підрозділу, з метою в подальшому утримування стійкої оборони на вогневих позиціях, в готовності для подальшого виконання бойових завдань під час ведення бойових дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань батальйоном першого еталону оборони, хоча об`єктивно міг та зобов`язаний був виконати цей наказ.
		Крім того ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та, проходячи її на посаді навідника 1 протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 30.07.2023, у вечірній час, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від військової служби, самовільно залишив тимчасове місце розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалася (інформація обмежена для запобігання несанкціонованому поширенню інформації про переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчиненому в умовах воєнного або надзвичайного стану).
		 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих йому правопорушень визнав повністю, підтвердив обставини, викладені у обвинувальному висновку. Зазначив, що він, будучи військовослужбовцем за мобілізацією на посаді навідника 1 протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , 21 липня поточного року в ранковий час, в присутності тво командира роти вогневої підтримки ОСОБА_6 , відкрито відмовився виконувати наказ тво командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_7 щодо направлення в район батальйонного рубежу оборони для підсилення підрозділу, з метою утримування оборони на вогневих позиціях, через те, що боявся за своє життя, оскільки до цього дуже багато побратимів загинуло на цьому рубежі. 30 липня поточного року, в вечірній час, розуміючи невідворотність відповідальності за невиконання наказу командира військової частини, з метою ухилення від військової служби, самовільно залишив розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 . У подальшому був затриманий працівниками прикордонної служби в Чернівецькій області під час спроби перетнути українсько-румунський кордон. Щиро кається у скоєному.
		 
		З урахуванням повного визнання вини обвинуваченим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також, враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		За таких обставин, суд вважає доведеним пред`явлене ОСОБА_5 обвинувачення та кваліфікує дії останнього за:
		- ч. 4 ст. 402 КК України - непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану;
		- ч. 4 ст. 408 КК України - дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
		 
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує:
		- ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які у відповідності до ст. 12 КК України є тяжкими та особливо тяжкими злочинами;
		- дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, відповідно витягу з наказу № 20 від 25.02.2022 тво командира військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_5 проходить військову службу за мобілізацією з 25.02.2022, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, згідно медичної характеристики має задовільний стан здоров`я;
		- обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, приймання участі у відсічі збройної агресії рф;
		- обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
		Як випливає зі змісту ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
		З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про доцільність та необхідність призначення покарання обвинуваченому у межах санкції інкримінованих статей обвинувачення у вигляді позбавлення волі в мінімальному розмірі. Остаточне покарання слід призначити за правилами ч.1 ст. 70 КК України.
		Законодавцем заборонено застосування положень ст. ст. 69, 75 КК України до осіб, засуджених за ст. 408 КК України.
		Враховуючи принцип індивідуалізації покарання, саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
		Витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування та речові докази відсутні.
		Цивільний позов не заявлений.
		Керуючись ст. ст. 370, 374, 377 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		Визнати  ОСОБА_5  винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 402, ч. 4 ст. 408 КК України та призначити покарання:
		- за ч. 4 ст. 402 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі;
		- за ч.4 ст. 408 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити покарання  ОСОБА_5  у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі.
		Строк відбуття покарання  ОСОБА_5  рахувати з моменту фактичного затримання - з 04.09.2023.
		До набрання вироком чинності, залишити  ОСОБА_5  запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.
		 
		Суддя                                                                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...