Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 310/1682/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2023.
Дата набрання законної сили: 12.10.2023
Номер судового провадження: 61-14017ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА 
		 
		12 жовтня 2023 року
		м. Київ
		 
		справа № 310/1682/18
		провадження № 61-14017ск23
		 
		Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Шумейко Іван Павлович, на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 грудня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 19 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області, третя особа - приватний нотаріус Бердянського міського нотаріального округу Дмитренко Марина Рафаелівна, про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування рішення про його державну реєстрацію, визнання недійсним договору дарування та скасування рішення про його державну реєстрацію, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Державної інспекції архітектури та містобудування України про скасування реєстрації про готовність об`єкту, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно,
		 
		ВСТАНОВИВ :
		21 вересня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шумейко І. П. через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 грудня 2021 рокута постанову Запорізького апеляційного суду від 19 вересня 2023 року у вказаній справі. 
		Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.
		Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
		У касаційній скарзі представник заявника просить звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору. 
		 
		Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 . З 27 лютого                      2022 року місто Бердянськ є тимчасово окупованою територією (наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309). Позивач є особою пенсійного віку та у нього відсутнє житло поза межами міста Бердянська та відсутні кошти, достатні для того, щоб орендувати житло в іншому місті. ОСОБА_1 позбавлений можливості отримати Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, а також відомості ОК-5 і ОК-7 на підтвердження розміру його доходів, оскільки органи Державної податкової служби України і Пенсійного фонду України на території міста Бердянськ не працюють, а отримати ключ кваліфікованого електронного підпису позивач не може через те, що на території міста Бердянськ не працюють акредитовані центри сертифікації ключів. Подати цю касаційну скаргу позивач може лише через представника, договір про надання правової (професійної правничої) допомоги з яким укладено ще 24 січня 2022 року. Водночас, оплатити судовий збір позивач має особисто. Однак, на території м. Бердянська не працюють українські банки, а мережа Інтернет не є постійно доступною, тому позивач об`єктивно позбавлений можливості оплатити судовий збір за подання цієї касаційної скарги. Виїхати з м. Бердянськ на не окуповану територію України ОСОБА_1 не має об`єктивної можливості, оскільки з 02 жовтня 2022 року єдиний пункт пропуску не працює, та в Запорізькій області ведуться активні бойові дії. З огляду на викладене, вважає, що існують підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги.
		Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
		Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
		Згідно пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
		Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частина п`ята статті 392 ЦПК України).
		Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
		 
		Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
		 
		Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
		З аналізу наведених положень випливає, що за загальним правилом за подання заяв, скарг до суду кожен, хто їх подає, має сплатити судовий збір, за винятком платників, які звільнені від сплати на підставі закону, або існують умови, які суд може використати для відтермінування, розстрочення, зменшення чи звільнення від сплати цього платежу.
		З розуміння положень статті 8 у системному зв`язку з положеннями статей 1, 2 та 5 Закону України «Про судовий збір» випливає, що суд правоможний застосувати відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати не тільки, коли є умови, випадки чи коло осіб, передбачені частиною першою статті 8 цього Закону, але також зважаючи на характер (правову природу) заявлених позовних вимог, їхню спрямованість та значимість для позивача (скаржника), неможливість захистити порушене право чи захиститися від посягання на певне благо не інакше, ніж тільки через суд, ступінь взаємозалежності захисту заявленого порушеного права чи свобод від матеріальної (фінансової) спроможності реалізувати захист порушеного права шляхом звернення до суду.
		За подання касаційної скарги скарги заявник мав би сплатити судовий збір. На нього, як на платника судового збору, не поширюються пільги звільнення від сплати цього платежу. Однак, ним заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
		Сторона, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження обставин, викладених у цьому клопотанні.
		 
		Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує відповідні обставини, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
		 
		Представником заявника не надано суду доказів того, що на момент подання касаційної скарги ОСОБА_1 дійсно проживає на тимчасово окупованій території України та не є внутрішньо переміщеною особою, а також що його майновий стан на момент подання касаційної скарги перешкоджає сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку та розмірі. Крім того, оскільки представником заявника до касаційної скарги не долучено копію договору про надання правової допомоги б/н від 24 січня 2022 року, суд не може перевірити наявність у представника повноважень на витребування інформації щодо ОСОБА_1 у відповідних державних органів та не може оцінити можливість надання/ненадання їх представником позивача до суду з викладених підстав.
		 
		Щодо посилання представника заявника, що ОСОБА_1 має особисто сплатити судовий збір за подання касаційної скарги Верховний Суд зазначає наступне.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 9901/144/20 (провадження № 11-241заі20) зазначила: «Велика Палата Верховного Суду вважає помилковим висновок суду першої інстанції про неможливість прийняття як доказу сплати судового збору за подання позовної заяви платіжного доручення лише у зв`язку із зазначенням у ньому платником іншої особи, а не позивача, без урахування всього змісту цього документа, зокрема, вказівки на призначення відповідного платежу (об`єкта справляння судового збору). Визначальним є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
		Так, відповідно до частини другої статті 9 Закону України від «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір».
		Оскільки обставини, які зазначив представник заявника, відповідно до вказаних статей Закону України «Про судовий збір» та норм ЦПК України, не є умовою для звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру, Верховний Суд не вбачає правових підстав для звільнення  ОСОБА_1  від сплати судового збору, зменшення його розміру або відстрочення сплати.
		При цьому Суд роз`яснює, що відмова у звільненні від сплати судового збору не позбавляє особу права повторного звернення із таким клопотанням із обов`язковим наданням необхідних доказів.
		За таких обставин, заявнику необхідно сплатити судовий збір.
		 
		Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
		 
		Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		 
		Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.
		 
		Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
		 
		Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 01 січня                    2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі            1 782,00 грн.
		Судові рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються в частині відмови у задоволенні первісного позову, який містить п`ять вимог немайнового характеру.
		Враховуючи викладене, заявник за подання касаційної скарги має сплатити судовий збір у розмірі 7 048,00 грн (1 782,00 грн х 0,4 х 5 х 200 %).
		 
		Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у                                    м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).
		 
		Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
		 
		Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
		 
		Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.
		 
		Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
		 
		 
		УХВАЛИВ :
		 
		У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Шумейко Іван Павлович, про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Шумейко Іван Павлович, на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 грудня 2021 рокута постанову Запорізького апеляційного суду від 19 вересня 2023 року залишити без руху.
		 
		Надати для усунення зазначених недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
		 
		У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя                                                                                              Є. В. Коротенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...