Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/8881/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано судом: 13.10.2023. Зареєстровано: 14.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2023.
Дата набрання законної сили: 14.11.2023
Номер судового провадження: П/420/8876/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 420/8881/21 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 жовтня 2023 року м. Одеса
		 
		Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Громадської організації Всеукраїнське об`єднання Автомайдан до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю Одеса-Сіті, Міністерства культури та інформаційної політики України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні позивача Департаменту культури, національностей, релігії та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, дозволу на виконання будівельних робіт,- 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Одеського окружного адміністративного суду надійшла справа за адміністративним позовом Громадської організації Всеукраїнське об`єднання Автомайдан до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю Одеса-Сіті, Міністерства культури та інформаційної політики України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Департаменту культури, національностей, релігії та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, в якому позивач просить суд:
		- визнати протиправними та скасувати Містобудівні умов та обмеження для проектування об`єкта будівництва №234 Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська 47, 49, Велика Арнаутська 40, затверджених Наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-06/331 від 27 грудня 2019 року;
		- визнати протиправними та скасувати Дозвіл на виконання будівельних робіт №ОД012201127400 від 27 листопада 2020 року на Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська 47, 49, Велика Арнаутська 40, виданий Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Одеської міської ради від 18.07.2018 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5110137500:27:008:0014 ), площею 0.2000 га за адресою: м.Одеса, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. Велика Арнаутська, 40. Присвоєно земельній ділянці адресу: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 47. Вирішено надати земельну ділянку ТОВ ОДЕСА-СІТІ в оренду на 20 років, цільове призначення - В.03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), вид використання - для експлуатації та обслуговування будівель житлового та громадського призначення. З серпня 2018 року на підставі даного рішення було укладено договір оренди землі між Одеською міською радою та ТОВ ОДЕСА-СІТІ». 
		27 грудня 2019 року Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради видано Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва № 234 «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом», вид будівництва, адреса або місцезнаходження земельної ділянки: нове будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. Велика Арнаутська, 40. 
		27 листопада 2020 року Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було видано Дозвіл на виконання будівельних робіт № ОД 012201127400 «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом», адреса: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. Велика Арнаутська, 40. У грудні 2020 року ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» розпочато будівельні роботи, встановлено будівельний паркан та завезено будівельні матеріали. Намірами будівництва є знесення будинків, розташованих на відведеній земельній ділянці, будівництво шестиповерхового багатоквартирного будинку із площею забудови 1634 кв.м та двома поверхами підземного паркінгу. 
		20 лютого 2021 року мешканка будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , звернулась до позивача з питанням про незаконне будівництво, яке передбачає знесення пам`яток культурної спадщини. 
		05 березня 2021 року Міністерство культури та інформаційної політики видало приписи на припинення будівельних робіт за № 2454/6.11.6 та № 2462/6.11.6. 
		На земельній ділянці, запланованій ТОВ ОДЕСА-СІТІ для будівництва, розташовані: триповерховий будинок з квартирами на І-ІІІ поверхах і нежитловим приміщенням на І-ІІ поверхах (вул. Рішельєвська, 47); 2) нежитлова триповерхова будівля ( АДРЕСА_2 ); 3) частина триповерхового будинку з квартирами АДРЕСА_3 ). На суміжній земельній ділянці розташований п`ятиповерховий багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 ), який впритул примикає до будинку по АДРЕСА_4 , а також багатоквартирний будинок АДРЕСА_5 , який межує з територією будинку АДРЕСА_6 (далі - Будинок 45), АДРЕСА_4 ( далі -Будинок 47 ), АДРЕСА_2 (далі - Будинок 49) є пам`ятками культурної спадщини (пам`ятки історії та культури за видом пам`ятки містобудування та архітектури) на підставі Рішення Виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів № 580 Про затвердження переліку об`єктів, які підлягають взяттю під охорону як пам`ятки містобудування та архітектури місцевого значення від 27.12.1991 року (далі-Рішення №580 зід 27.12.1991), зазначені за № 219 (дом Нолле), № 220 (Торговый дом), № 221 Доходный дом). Будинок 49 також є пам`яткою культурної спадщини пам`яткою історії та культури за видом пам`ятка мистецтва на підставі Рішення Одеської обласної ради народних депутатів УРСР № 652 від 25.12.1984 Про взяття під державну охорону споруджених та виявлених пам`яток археології, історії та мистецтва (далі - Рішення № 652 від 25.12.1984 ), зазначений під № 371 (будівля, де в 1829 році відкрилась перша в Україні та у м. Одесі літографія). Будинок 45 побудований у 1901 році, має назву Будинок Ноллє, бере участь у формуванні рядового фронту вулиці Рішельєвської, відіграє роль архітектурного акценту в оточуючому містобудівному середовищі. Ділянка об`єкта обмежена з південного боку двоповерховим об`ємом будівлі по АДРЕСА_4 та спільним з нею простором двору. Будинок 47 побудований у 1913 році, має історичну назву Будівля Рішельєвського театру, формує квартальну забудову по АДРЕСА_1 , має площу забудови 648.4 кв.м. Будинки 45 та АДРЕСА_4 первісно побудовані на початку 19 сторіччя на спільній земельній ділянці, мають спільний двір, який зберігся на даний час. Будинок 49 побудований у 1893 році для першої в Одесі друкарні хромолітографії, формує фронт забудови непарного боку АДРЕСА_1 . Тривалий період часу номер будинку зазначався як 47, у зв`язку з будівництвом будинків Ноллє та Театру за однією адресою ( під №45), в наступному адресу було змінено на номер 49. Будинок по АДРЕСА_7 є триповерховим багатоквартирним будинком, який складається з квартир 1, АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , 5, АДРЕСА_11 , 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 26, АДРЕСА_12 , а також і нежитлових приміщень. Всі будівлі розташовані в зоні Центрального історичного ареалу, визначеного науково-проектною документацією Історико-архітектурний опорний план, проект зон охорони та визначення меж історичних ареалів м. Одеси, затвердженого Наказом Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 № 728/0/16-08.
		Будинок 47 був отриманий у власність ТОВ ОДЕСА-СІТІ поетапно у 2004 та у 2011 рокаx. У 2004 році було набуто нежитлове приміщення, розташоване на І-ІІ поверхах, у 2011  квартири 1-4 на І-ІІІ поверхах. Будинок 49 був отриманий у власність ТОВ ОДЕСА-СІТІ у 2011 році в цілому, як нежитлова будівля, розташована на земельній ділянці площею 0.0699 кв. метрів з кадастровим номером 5110137500:27:008:0011. Будинок 40 по В. Арнаутській не знаходиться у власності ТОВ ОДЕСА-СІТІ. У 2009 році ТОВ ОДЕСА-СІТІ було набуто право власності на квартири АДРЕСА_13 у даному будинку, інші квартири та нежитлові приміщення знаходяться у приватній власності фізичних осіб. Таким чином, ТОВ ОДЕСА-СІТІ є співвласником багатоквартирного будинку по вул. В. Арнаутська, 40 нарівні з іншими суб`єктами прав.
		Будинки 47 та 49 Наказом від 20.06.2008 року були визнані такими, що не підлягають внесенню в Державний реєстр нерухомих пам`яток України у зв`язку з невідповідністю критеріям, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760 Про затвердження Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. При цьому відповідно до норм діючого законодавства невнесення в Державний реєстр нерухомих пам`яток України ( далі  Реєстр ) не впливає на статус пам`ятки, набутий на підставі Рішення № 580 від 27.12.1991 року ( пам`ятки містобудування та архітектури щодо будинків 47 та 49 ) та Рішення № 652 від 25.12.1984 (пам`ятка мистецтва щодо будинку 49 ). Дані рішення було прийнято на підставі Закону УРСР Про охорону і використання пам`яток історії та культури від 13.07.1978 р., який діяв до 12.07.2000 року, до набрання чинності Законом України Про охорону культурної спадщини від 08.06.2000 року. У відповідності до п. 3 Прикінцевих положень Закону № 1805-ІІІ Об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української PCP "Про охорону і використання пам`яток історії та культури", визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону. Дана редакція діє з 12.07.2000 по теперішній час. На підставі Рішень № 580 ( будинок 47, 49 ), Рішення 652 ( будинок 49 ) дані об`єкти залишаються пам`ятками на теперішній час і підлягають державній охороні на підставі норм законодавства про охорону культурної спадщини.
		На виконання вимог діючого законодавства з метою захисту традиційного характеру середовища місто Одесу було внесено до Списків історичних населених місць. В подальшому в Одесі було визначено найбільш освоєні в минулому і добре збережені частини території, що відрізняються традиційним характером середовища і значною кількістю об`єктів культурної спадщини, а саме - два історичних ареали, Центральний історичний ареал та історичний ареал Французьський бульвар. У 2008 році було розроблено науково-проектну документацію Історико-архітектурний опорний план, проект зон охорони та визначення меж історичних ареалів м.Одеси, затвердженого Наказом Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 № 728/0/16-08. В даній документації, яка складається зі схематичних креслень і пояснювальної записки, визначено об`єкти культурної спадщини, межі історичних ареалів, встановлено обмеження для забудови з метою їх збереження. Будинки 45, 47, 49 знаходяться в Центральному історичному ареалі і визначені на схемі як пам`ятки культурної спадщини. Крім цього, відведена під забудову ділянка є ядром історичного центру міста Одеси, який первісно проектувався на початку 19 сторіччя від вулиці Театральної ( з місця розташування Театру Опери і Балету ) вздовж вулиці Рішельєвської із величезним скупченням пам`яток з обох боків, більшість яких збережена на теперішній час. Зокрема, напроти будівель 47,49 по вул. Рішельєвській знаходяться пам`ятки культурної спадщини - будинки АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 ( розташовані навпроти будівель і формують єдиний історично зберігшийся фасад вулиці Рішельєвської симетрично з обох боків руху ), будинок АДРЕСА_5 , приміщення та внутрішній двір якого межує з відведеною земельною ділянкою. Дана територія є комплексною охоронною зоною, обмеження історико-архітектурного опорного плану є частиною містобудівної документації.
		В межах кварталу забудови розташовано вісім будинків-пам`яток культурної спадщини. Будинок АДРЕСА_1 та будинок АДРЕСА_5 розташовані на суміжних земельних ділянках (впритул до земельної ділянки будинку АДРЕСА_4 та земельної ділянки будинку АДРЕСА_7 відповідно). Охоронна зона будинку АДРЕСА_1 та будинку АДРЕСА_5 , встановлена нормами закону, поширюється на територію навколо будівлі за розміром не менше ніж дві висоти будівлі, що охоплює в тому числі територію земельної ділянки, запланованої для будівництва. У випадку здійснення будівництва дані зони порушуються, оскільки забудова згідно документів здійснюється впритул до пам`яток культурної спадщини.
		Також, позивач зазначає, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 47, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_7 розроблений в цілому щодо території розташування трьох окремих об`єктів нерухомого майна - будинку АДРЕСА_18 та частини будинку АДРЕСА_7 . Кожен з даних об`єктів первісно забудований в різні періоди на окремих земельних ділянках, які в установленому законом порядку не об`єднувались. Між будинками існують міждворові проходи, тротуари, дороги. Проекти землеустрою відносно кожної з даних ділянок не розроблялись, рішенням Одеської міської ради не затверджувались, проект землеустрою щодо об`єднання даних ділянок в одну також не був розроблений та на затвердження Одеською міською радою не подавався. Відведена земельна ділянка розташована в Центральному історичному ареалі та має обмеження користування, встановлені історико-архітектурним опорним планом. Територія відведеної земельної ділянки включає земельні ділянки, на яких розташовані будівлі-пам`ятки культурної спадщини - будинок АДРЕСА_4 і АДРЕСА_2 , які є за категорією земельними ділянками історико-культурного призначення. Цільове призначення кожної з даних ділянок в установленому порядку не змінювалось. Територія відведеної земельної ділянки включає земельну ділянку, на якій розташована частина будинку (В.Арнаутська,40). Речові права на будинок в цілому у ТОВ ОДЕСА-СІТІ відсутні. Виділ частини будинку АДРЕСА_7 в окремий об`єкт нерухомого майна також не здійснювався. Територія відведеної земельної ділянки включає земельні ділянки багатоквартирних будинків, щодо яких законодавством встановлені особливості щодо відведення, які не були дотримані. Територія відведеної земельної ділянки межує з земельною ділянкою багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 ( територія якого має спільний двір з територією будинку АДРЕСА_4 ), а також з земельною ділянкою багатоквартирного будинку АДРЕСА_5 . При цьому проект землеустрою зі співвласниками даних будинків в установленому законом порядку не погоджувався.
		Для здійснення комплексної забудови в межах кварталу, необхідним є наявність права на земельні ділянки під кожним об`єктом нерухомого майна, розробка схеми забудови кварталу, детального плану території. Дані документи відсутні у третьої особи ТОВ «ОДЕСА-СІТІ», що унеможливлює видачу Містобудівних умов та обмежень та Дозволу на початок будівельних робіт за адресами: вул. Рішельєвська, 47, вул. Рішельєвська, 49, вул. В. Арнаутська, 40.
		Згідно Висновку від 17.09.2012, наданому на замовлення ТОВ ОДЕСА-СІТІ Управлінням з питань охорони культурної спадщини Одеської міської ради, визначено, що земельна ділянка за адресою м. Одеса, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. В.Арнаутська, 40 відноситься до категорії землі історико-культурного призначення. Даний висновок надавався на підставі Рішення Одеської міської ради про надання дозволу про розробку проекту землеустрою, на підставі якого розроблявся проект відведення даної земельної ділянки.
		Крім цього, земельна ділянка будинку 49 має кадастровий номер, визначену площу, цільове призначення, що не було враховано при розробці проекту землеустрою. Одеською міською радою затверджено проект відведення земельної ділянки площею 0.2000 га, якою охоплюється територія вже сформованої земельної ділянки площею 0.0699 га, проект об`єднання якої з суміжними в установленому порядку не розроблявся. Також в межах відведеної ділянки знаходиться частина багатоквартирного будинку ( будинку АДРЕСА_7 ), який не виділявся в натурі як окремий об`єкт нерухомості і право на якій мають інші співвласники квартир та нежитлових приміщень даного будинку, що унеможливлює будівництво на даній території і є підставою для відмови у видачі Містобудівних умов та обмежень та дозволу.
		Згідно ч.3 ст.29 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» до заяви про отримання містобудівних умов та обмежень додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000. Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.
		На підставі наданих документів уповноважений орган має встановити: 1) наявність права власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці; 2) відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні; 3) використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Після встановлення даних обставин, у випадку наявності підстав для відмови уповноважений орган має прийняти Наказ про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень, за відсутності таких підстав  видати містобудівні умови та обмеження із зазначенням вимог щодо планувальних і архітектурних вимог для будівництва.
		У відповідності до ч.4 ст.29 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. 
		Кожна з даних підстав є самодостатньою для відмови та жодна була не дотримана при видачі Містобудівних умов № 234.
		Так, з заявою про видачу містобудівних умов замовником не було надано відповідного обсягу документів, які дозволяють встановити право власності на об`єкти нерухомого майна за даними адресами, а також відповідність розташування їх на земельній ділянці, документ щодо якої долучено. Зокрема щодо будинку 47 надано договори купівлі-продажу квартир 1-4 від 12.08.2011, договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 24.09.2009. При цьому свідоцтва про право власності на житловий будинок в цілому або іншого правовстановлюючого документу щодо будинку не надано. Також даний будинок є житловим будинком, який згідно норм закону розташовується на земельній ділянці багатоквартирного будинку, що надається в постійне користування з визначеними межами прибудинкової території. Проте документів, якими підтверджуються права замовника на земельну ділянку даного будинку також не надано. Щодо будинку 49 замовником надано договір купівлі-продажу нежилої будівлі від 01.07.2011. Згідно даного договору будівля розташована на земельній ділянці площею 0.0699 та з кадастровим номером 5110137500:27:008:0011. При цьому документів, якими підтверджуються права на дану земельну ділянку не надано. Разом з цим в містобудівних умовах зазначено, що дана будівля розташована на земельній ділянці ( без зазначення площі ) з кадастровим номером 5110137500:27:008:0014, що є недостовірними даними і окремою підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень, передбаченою п.2 ч.4 ст.29 Закону. Щодо будинку АДРЕСА_7 замовником надано Договори купівлі-продажу від 16.10.2009 на квартири АДРЕСА_3 є триповерховим багатоквартирним будинком, який складається з квартир АДРЕСА_19 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , 26, АДРЕСА_12 , а також нежитлових приміщень і не знаходиться у власності суб`єкта містобудування. Замовником було набуто право власності на квартири АДРЕСА_13 у даному будинку, інші квартири та нежитлові приміщення знаходяться у приватній власності фізичних осіб.
		Крім іншого, надано договір оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 від 03.08.2018 року з кадастровим номером 5110137500:27:008:0014. Дана ділянка є земельною ділянкою частини кварталу Рішельєвська-Велика Арнаутська-Пушкінська-Базарна площею 0.2000 га, з адресою: АДРЕСА_1 і не є земельною ділянкою об`єктів нерухомого майна, щодо яких надавались Містобудівні умови та обмеження № 234 згідно п.1 Загальних даних Містобудівних умов.
		Документи, якими підтверджуються права на земельні ділянки за адресами: вул. Рішельєвська, 47, Рішельєвська, 49, АДРЕСА_7 у суб`єкта містобудування також відсутні. З документів не вбачається, на якій підставі уповноваженим органом було надано вихідні дані щодо трьох об`єктів нерухомого майна, на які: відсутні правовстановлюючі документи, щодо яких не надано документів, якими підтверджуються права на земельні ділянки під ними, які не об`єднувались в один об`єкт нерухомого майна і є функціонально різними і територіально відокремленими об`єктами - багатоквартирними будинками і нежитловою будівлею, розташованими з різними адресами. Крім цього, згідно визначень п.8 ч. 1 ст.1, ч.4 ст.26 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» Містобудівні умови та обмеження видаються щодо однієї земельної ділянки (одного об`єкту нерухомого майна, розташованого на ній ), проте за обставин даної справи Відповідачем 1 було надано Містобудівні умови на три адреси одночасно (три відокремлених об`єкта нерухомості). Крім цього, ще й за відсутності правовстановлюючих документів на земельні ділянки на кожну із перелічених у п.1 Містобудівних умов адрес. Дані обставини є безумовною підставою для прийняття Уповноваженим органом Наказу про відмову у видачі Містобудівних умов та обмежень, що передбачено ч.4 ст.29 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Також позивач зазначає, що підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень на підставі п.3 ч.4 ст.29 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» є те, що на території забудови розташовані будинки 47 та АДРЕСА_2 , які є пам`ятками культурної спадщини. Дані пам`ятки також зазначені в містобудівній документації Історико-архітектурному опорному плані, що мав встановити Уповноважений орган в процесі вивчення документів. Знесення даних будівель суперечить вимогам містобудівної документації, а також ст.22 Закону України Про охорону культурної спадщини, яка імперативно забороняє знесення пам`яток без виключення.
		В містобудівних умовах зазначено, що земельна ділянка розташована в зоні загальноміського центру Г-1, до переважних та супутних видів використання якої відноситься розміщення багатоквартирних жилових будинків, будівель змішаного використання. Проте дана зона не є Проектною, внаслідок чого знесення існуючих будівель із розміщенням нових суперечить функціональному призначенню зони Г-І і є окремою підставою для відмови згідно п. 3 ч.4 ст.29 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Намірами забудови охоплюється нове будівництво в межах кварталу Рішельєвська-Велика Арнаутська-Пушкінська-Базарна, на місці трьох будинків, які є окремими об`єктами нерухомого майна з різними адресами, розташованими на окремих земельних ділянках, а також є об`єктами з різним функціональним призначенням, що є комплексною забудовою кварталу. За таких обставин згідно вимог закону розробляється Детальний план території, який відсутній. При цьому ані Генеральним планом, ані Планом зонування реконструкція даного кварталу не передбачена, що унеможливлює знесення будинків з розміщенням нових будівель. Кожне перелічених порушень є самостійною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень на підставі п.3 ч.4 ст.29 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» (невідповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні), що не було враховано ДАМ ОМР при видачі Містобудівних умов та обмежень № 234.
		Містобудівні умови № 234 не містять планувальних вимог та обмежень забудови земельної ділянки, а за змістовним значення є витягом з переліку нормативно-правових актів, без визначення конкретних обмежень для намірів забудови у даному замовленні, що суперечить визначенню містобудівних умов та обмежень, їх функціональному призначенню, змістовному значенню, передбаченому встановленою формою.
		На думку позивача, враховуючи ряд порушень закону, уповноважений орган не мав підстав для прийняття Наказу про видачу містобудівних та обмежень № 234, а при дотриманні вимог ст.ст.26, 29 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» зобов`язаний був відмовити у їх видачі.
		Також, з огляду на викладене, позивач зазначає, що видача Дозволу на виконання будівельних робів № ОД 012201127400 за адресами: вул. Рішельєвська, 47, вул. Рішельєвська, 49, вул. В. Арнаутська, 40, не відповідає вимогам законодавства в зв`язку з неподанням замовником документів, необхідних для прийняття рішення про видачу дозволу, невідповідності поданих документів вимогам законодавства, невідповідності намірів забудови цільовому призначенню земельної ділянки та містобудівній документації.
		Щодо права громадської організації звертатися до суду за захистом прав її членів позивачем зазначено наступне.
		Громадська організація створюється, а особи долучаються до членства в громадській організації з метою захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема екологічних, та інших інтересів.
		Можливість громадських організацій захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, у разі передбачення такого повноваження, зокрема у їх статутних документах, було підкреслено Конституційним Судом України в рішенні від 28 листопада 2013 року за № 12-рп/2013 у справі № 1-17/2013.
		Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Екологічні інтереси населення можуть підлягати судовому захисту на підставі ч. 7 ст. 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Основного Закону, відповідно до якої ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.
		Міжнародним документом, який закріпив зобов`язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах, стала Орхуська конвенція. Для забезпечення належної реалізації, зокрема, екологічних прав Орхуська конвенція передбачає у статті 9 право і гарантії доступу до судового й адміністративного оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені з порушенням права на доступ до інформації чи права на участь у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля. Пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства. Відповідно до пунктів 4, 5 статті 2 Орхуської конвенції «громадськість» означає одну або більше фізичних чи юридичних осіб, їхнє об`єднання, організації або групи, які діють згідно з національним законодавством або практикою, «зацікавлена громадськість» означає громадськість, на яку справляє або може справити вплив процес прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища, або яка має зацікавленість в цьому процесі. При цьому відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості при прийнятті рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні. Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства. Орхуська конвенція встановлює, що забезпечення дотримання екологічного законодавства - це не лише обов`язок природоохоронних органів, але й громадськості, яка також покликана відігравати цілком визначену роль. Згідно з Орхуською конвенцією сторони повинні гарантувати, щоб представники громадськості могли безпосередньо забезпечити дотримання закону в разі дій або бездіяльності як з боку приватних осіб, так і з боку державних органів. Крім того, представники громадськості можуть оскаржувати дії або бездіяльність державних органів, які порушують національне природоохоронне законодавство. Під бездіяльністю в цьому випадку розуміється нездатність здійснити чи забезпечити дотримання природоохоронного законодавства іншими державними органами або приватними суб`єктами діяльності. Відповідно до Керівних принципів щодо забезпечення доступу до екологічної інформації та участі громадськості в процесі ухвалення рішень в галузі охорони навколишнього середовища (Софія, 23-25 жовтня 1995 року) (Софійські принципи) громадськість повинна мати доступ у міру необхідності до адміністративних і судових процедур для оскарження дій або бездіяльності приватних осіб і державних органів, які порушують положення національного законодавства, що стосується навколишнього середовища.
		Приписи нормативно-правових актів усіх рівнів, що стосуються забудови земельних ділянок є «національним законодавством, що стосується навколишнього середовища» у розумінні пункту 3 статті 9 Орхуської конвенції. Порушення приписів цих нормативно-правових актів може бути предметом судового оскарження відповідно до статті 9 Орхуської конвенції, а громадськість (окремі громадяни або ж їх об`єднаним) може оскаржувати у судовому порядку порушення законодавства та має на ще відповідне право.
		Право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися громадянами особисто або спільно - через об`єднання громадян (громадськість).
		Громадська організація «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан» відповідно до пп. 1.1. п. 1 Статуту є громадським об`єднанням, що діє відповідно до Закону України «Про громадські об`єднання» з метою спільної реалізації та захисту прав та свобод її членів, задоволення суспільних, зокрема екологічних та культурних інтересів. На території Одеської області створено та активно функціонує Одеський обласний відокремлений підрозділ громадської організації «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан», що проводить свою діяльність у відповідності до Статуту ГО «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан». Згідно п. 2.1. Статуту ГО «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан», головною метою діяльності Організації є спільна реалізація його членами своїх прав та свобод, задоволення та захисту суспільних, зокрема культурних, екологічних, наукових, інформаційних та методологічних інтересів направлених на поліпшення якості життя людей, спільне виконання проектів, спрямованих на сприяння формуванню в законному порядку дієвих механізмів захисту громадянських прав та свобод членів Організації, а також об`єднання зусиль членів Організації для сприяння правоохоронним органам України в протидії та боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, а також спільного запровадження та виконання проектів, спрямованих на розвиток громадянського суспільства, запровадження євро стандартів у громадянське суспільство, проведення люстрації в державних установах, реформування правоохоронних органів, інших державних органів та установ, реабілітації постраждалих (політв`язнів) від дій влади. В силу пп. 2.2. п. 2 Статуту основними завданнями є, зокрема, захист законних прав та інтересів своїх членів, а також інших осіб, які постраждали від неправомірних дій державних та недержавних органів і організацій, сприяння формуванню демократичної правової держави, проведення систематичних заходів щодо захисту прав та інтересів своїх членів в досягненні поставленої мети. Відповідно до пп. 2.3. п. 2 Статуту ГО «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан», для досягнення статутної мети та виконання статутних завдань має право представляти і захищати законні права та інтереси своїх членів у судах.
		Тому Громадська організація «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан» вважає, що має право на звернення до адміністративного суду із позовною заявою на захист порушених прав, свобод та законних інтересів членів Організації.
		Крім того зазначає, що вказана справа також становить значний суспільний інтерес, зважаючи на: значну увагу суспільства на незаконність оскаржуваних документів - протягом останнього часу в місті Одесі відбулася низка акцій протесту із вимогами припинити незаконне будівництво та скасувати оскаржувані рішення, вийшла численна кількість сюжетів ЗМІ, що свідчить про наявність потреби суспільства в цілому та значної кількості членів територіальної громади м. Одеси у збереженні існуючих культурних цінностей, втрата яких негативно вплине на культурне, історичне та архітектурне традиційне середовище міста Одеси; високу цінність пам`яток культурної спадщини, які збираються знищити (знести) - вказані пам`ятки мають значну історичну та архітектурну цінність; важливість вказаної справи для інтересів територіальної громади м. Одеси, зважаючи на розташування пам`яток на території міста Одеси; а також порушення вимог національного законодавства, яке стосується отримання погоджень центрального органу виконавчої влади у сфері культурної спадщини, який, як було вказано вище, виніс припис про припинення будівельних робіт, що свідчить про наявність загальнонаціонального інтересу до припинення порушень законодавства та скасування оскаржуваних рішень.
		Разом із цим, оскаржуваними рішеннями Відповідача 1 та Відповідача 2 прямо передбачені Конституцією та законодавством України екологічні, культурні права та інтереси членів ГО «ВО «Автомайдан», зокрема на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на забезпечення належних умов життєдіяльності, в тому числі і збереження пам`яток культурної спадщини, традиційного характеру середовища, забезпечення традиційних, культурних, естетичних потреб, яке повинне відповідати будівельним нормам, правилам, стандартам, вимогам міжнародного та національного законодавства, та на непогіршення екологічної ситуації.
		Оскаржувані рішення прийняті всупереч вимог чинного законодавства та мають наслідком забудову земельної ділянки шестиповерховим житловим комплексом з двома додатковими поверхами під землею (глибиною 6.6 метрів), знесенням двох будинків-пам`яток культурної спадщини, створення загрози руйнування шести будинків-пам`яток культурної спадщини, незворотню зміну традиційного характеру середовища і знищення історико-культурного центру міста, збільшення транспортного навантаження, забудову міждворових проходів та проїздів, будівництва паркінгу всередені кварталу, створення транзитної зони для в`їзду незліченної кількості транспорту і їх зберігання на території житлової зони, зміну щільності населення кварталу, зменшення територій спільного користування та благоустрою тощо.
		З огляду на викладене, позивач вважає Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом», затв. Наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради за № 01-06/331 від 27 грудня 2019 року, а також Рішення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про надання дозволу на виконання будівельних робіт № ОД 012201127400 від 27 листопада 2020 року найменування об`єкта будівництва - «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом. Адреса: м. Одеса, Приморський район, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. Велика Арнаутська, 40», протиправними та такими, що підлягають скасуванню, в зв`язку з чим звернувся до суду з вказаним позовом.
		Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 року до розгляду справи № 420/8881/21 визначено суддю Балан Я.В.
		Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.06.2021 року (суддя Балан Я.В.) позовну заяву Громадської організації Всеукраїнське об`єднання Автомайдан залишено без руху та надано час для усунення недоліків.
		15.06.2023 до Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
		Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.06.2021 року (суддя Балан Я.В.) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 420/8881/21 за правилами загального позовного провадження.
		12.07.2021 до Одеського окружного адміністративного суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю Одеса-Сіті надійшли пояснення з приводу позовної заяви, в яких зазначено, що згідно ст.13 Закону України "Про екологічну експертизу" здійснення державної екологічної експертизи є обов`язковим для видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Відповідно до абз. З ч. 1 ст.31 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» до проектної документації на будівництво об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а також об`єктів, які підлягають оцінці впливу на навколишнє природне середовище у транскордонному контексті, додаються результати оцінки впливу на стан навколишнього природного середовища (матеріали оцінки та звіти про оцінку і громадське обговорення). Перелік таких об`єктів та порядок проведення оцінки визначаються Кабінетом Міністрів України. Перелік видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 р. № 808. Проектом передбачається будівництво Об`єкту будівництва: по вул. Рішельєвській 47 та 49 у Приморському районі м. Одеси, який не входить до переліку видів діяльності та об`єктів, які становлять підвищену екологічну небезпеку. ТОВ «Одеса-сіті» було отримано позитивний Експертний звіт щодо розгляду проектної документації по Проекту від 02.09.2020 №7-018-20-ЕП/00, що проведена ТОВ «Українська будівельно-технічна експертиза». За результатами проведеної експертизи експерти дійшли висновку про те, що ані об`єкт будівництва, ані процес будівництва на вказаній території не здійснюватиме негативного впливу на стан навколишнього природного середовища, а вплив на атмосферне повітря, геологічне, водне та техногенне середовище під час виконання будівельних робіт очікується в межах нормативів та є незначним завдяки передбаченого проектом спеціального комплексу заходів та рішень. Вищевказаний експертний звіт складений та підписаний групою будівельних експертів у частині забезпечення безпеки життя і здоров`я людини, захисту навколишнього природного середовища, забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, з пожежної та техногенної безпеки та інші. ТОВ «Одеса-сіті» звернувся до ДАБІ в Одеській області із заявами та відповідним повним пакетом документів щодо отримання дозволу на виконання будівельних робіт щодо Об`єкту будівництва: по вул. Рішельєвській 47 та 49 у Приморському районі м.Одеси. Тому у відповідача були відсутні законодавчо регламентованих підстави для відмови ТОВ «Одеса-сіті» у видачі спірного дозволу.
		Також зазначає, що об`єкт по вул. Рішельєвській 47 та 49 у Приморському районі м.Одеси, був та є відсутнім в Державному реєстрі нерухомих пам`яток України, зокрема, Реєстрі пам`яток місцевого значення, у ДАБІ були відсутні підстави для припущення щодо належності об`єкту до пам`яток місцевого значення. Значна кількість наданих позивачем доказів стосується будинку Ноллє, за адресою Рішельєвська, 45, який наявний в Реєстрі та не стосується спірного Об`єкту. Як вбачається з Державного реєстру нерухомих пам`яток України, який розміщений на офіційному сайті Міністерства культури України, у розділі «Реєстр пам`яток місцевого значення» вказаний Об`єкт відсутній, у тому числі на час розгляду справи. Вказаний Об`єкт відсутній і у «Списку пам`ятників архітектури Української PCP, що перебувають під охороною держави» (із змінами), затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР 24 серпня 1963 р. № 970. Позивачем та Міністерством культури та інформаційної політики України до справи не надано відомостей/реквізитів наказу МКТ/Мінкультури про занесення зазначеного Об`єкту до Реєстру станом на час видачі оскаржуваного дозволу. З матеріалів справи вбачається, що наказом Міністерства культури України № 728/16-08 від 20.06.2008 було прийнято рішення про не занесення об`єкту до Реєстру об`єктів культурної спадщини, у зв`язку з невідповідністю критеріям, визначеним постановою KMУ № 1760 від 27.12.2001 «Про затвердження Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України».
		Окрім того, в чинних на момент видачі дозволу нормативно-правових актах не було визначено обов`язку Державної архітектурно-будівельної інспекції України перевіряти переліки, чи будь-які інші реєстри, відомості, рішення, накази, якими б могли бути будь-які об`єкти віднесені до пам`яток місцевого/національного значення. Разом з тим, не приведення Державного реєстру нерухомих пам`яток України у відповідність до Переліку пам`яток об`єктів культурної спадщини національного та місцевого значення пам`яток архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтних, науки і техніки м. Одеси не може бути підставою для скасування спірного дозволу. 
		Щодо права громадської організації звернутися до суду за захистом прав її членів, ТОВ Одеса-Сіті зазначає, що доказів членства ОСОБА_2 у позивача не надано (хоча саме її заява залучена до матеріалів справи у підтвердження порушеного права). Так, позивачем зазначено про наміри щодо захисту інтересів члена громадської організації, проте цей член не конкретизований та не залучений до розгляду справи, як 3-тя особа.
		Щодо посилання в позові на екологічні інтереси позивача та Орхуську конвенцію, ТОВ Одеса-Сіті зазначає, що жодне мотивування/посилання на можливе або ймовірне порушення законодавства щодо охорони навколишнього середовища позов не містить. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт негативного впливу діяльності ТОВ «Одеса-сіті» зі спорудження об`єкту будівництва по вул. Рішельєвській 47 та 49 у Приморському районі м. Одеси на навколишнє природне середовище, здоров`я та життя людей, чи існування небезпеки виникнення техногенної ситуації. У газеті «Прес-кур`єр» № 29 (1383) 16.07.2020 (реєстраційне свідоцтво ОД № 150 26.02.96) розмішена інформація про Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська 47, 49, Велика Арнаутська 40, проте жодних заяв або пропозицій позивач не надав, тобто з липня 2020 року позивач міг реалізувати свої, в тому числі екологічні, права у передбачений законодавством України спосіб, проте знехтував цим. Матеріали справи не містять доказів щодо звернення позивача та/або його члена до відповідача та/або відповідачів з питань врегулювання спірних правовідносин, надання пропозицій щодо перегляду тощо. 
		Крім того, ТОВ Одеса-Сіті вказує на те, що позивач не є учасником публічно-правових відносин, що виникли в зв`язку з видачею ТОВ «Одеса-сіті» дозволу на виконання будівельних робіт, позаяк оскаржуваний дозвіл на виконання будівельних робіт є документом, який засвідчує право замовника ТОВ «Одеса-сіті» на будівництво, у відповідності із затвердженою проектною документацією і на виділеній для цього земельній ділянці. Факт видачі замовнику такого дозволу свідчить і про те, що орган державного архітектурно-будівельного контролю дійшов висновку про допустимість будівництва згаданого вище об`єкта будівництва на земельній ділянці, яка розташована м. Одеса, вул. Рішельєвська 47, 49, Велика Арнаутська 40. Прийняття такого рішення /Дозволу на виконання будівельних робіт/ не звільняє замовника та генпідрядника від обов`язку й надалі дотримуватися вимог законодавства у сфері містобудування при здійсненні будівельних робіт аж до їх завершення. Контроль за дотриманням цих вимог покладено на орган державного архітектурно-будівельного контролю, якого закон наділив повноваженнями застосовувати комплекс заходів з метою недопущення та/або усунення порушень, якщо такі буде виявлено на об`єкті будівництва. Тому рішення відповідача про видачу такого дозволу не порушує прав, свобод чи інтересів позивача.
		З урахуванням викладеного, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю Одеса-Сіті вказує на відсутність законодавчо передбачених підстав для задоволення позовної заяви, а тому просить відмовити в позові в повному обсязі.
		14.07.2021 року до Одеського окружного адміністративного суду від відповідача Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами та просить відмовити в їх задоволенні у повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що замовником ТОВ «ОДЕСА-СІТІ», отримано експертний звіт № 7-018-20-ЕП/00 від 02.09.2020 року щодо розгляду проектної документації по проекту «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. Велика Арнаутська, 40», виконаний ТОВ «Українська будівельно-технічна експертиза». Згідно експертного звіту встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкту будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення; санітарного та епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; екології; пожежної безпеки; техногенної безпеки. 
		ТОВ «Одеса-Сіті» (далі - Замовник) звернулось до Управління із заявою (вх. № 01-16/1673 д/д від 04.09.2020 року) відповідно до ст. 37 Закону № 3038-VI та Порядку № 466 про видачу дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. Велика Арнаутська, 40. Разом із заявою подано повний пакет документів, що вимагає чинне законодавство. Водночас, Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 року, визначає вичерпний перелік підстав для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України. Враховуючи вищевикладене, в Управління були наявні правові підстави та обов`язок видати Замовникам дозвіл на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. Велика Арнаутська, 40, № ОД 012201127400 від 27.11.2020 року.
		Також відповідачем Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради зазначено, що дозвіл на виконання будівельних робіт є індивідуальним актом, а позивач не є учасником правовідносин, які виникли або можуть виникнути на підставі вказаного індивідуального акта, останній не має права його оскаржувати, а отже і права звертатися із даною позовною вимогою. 
		14.07.2021 року до Одеського окружного адміністративного суду від відповідача Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що відповідач заперечує щодо задоволення даної позовної заяви, вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що в обґрунтування підстав для звернення до суду з позовною заявою, ГО "Всеукраїнське об`єднання Автомайдан" зазначає, начебто що реалізація запланованого будівництва призведе не тільки до порушення прав громадян в цілому та членів громадської організації, а й до негативного впливу на довкілля та інших пов`язаних наслідків. Говорячи про право на звернення до суду позивача, який є громадською організацією, ЄСПЛ у своїх рішеннях підкреслює, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, не передбачає можливості розпочати actio popularis («народний позов», «позов в інтересах громади») з метою тлумачення визнаних у ній прав і що вона також не дозволяє приватним особам оскаржувати положення національного права лише тому, що на їхню думку, вони суперечать Конвенції, тоді як вони особисто не є прямо потерпілими від цих положень (справи Aksu проти Туреччини», « Burden проти Сполученого Королівства). Також, Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради зазначає, що правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань врегульований Законом України «Про об`єднання громадян», який прямо не визначає права громадської організації звертатись до суду із позовами про захист прав, свобод чи інтересів членів відповідної організації або суспільного інтересу, а лише містить загальне право звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами, що не може розглядатись як правом звернення до суду в інтересах інших осіб. Заявляючи адміністративний позов, та вказуючи на порушення оскаржуваними рішеннями прав, позивач не зазначив, ні конкретних осіб, про порушення яких вказує у позовній заяві, не зазначає, в якій формі ці громадяни доручили позивачу представляти їх інтереси в суді, не наводять жодної норми законодавства, яка б регламентувала повноваження громадської організації звертатись до суду із заявленими у позовній заяві позовними вимогами. Крім того, позивачем у позовній заяві не зазначено, які персоніфіковані суб`єктивні права або охоронювані законом інтереси порушені оскаржуваними рішеннями органів місцевого самоврядування, в чому безпосередньо полягає таке порушення та в чому воно виражається, які конкретні негативні наслідки настали для позивача внаслідок прийняття оскаржуваних рішень та бездіяльності та якими доказами по справі це підтверджуються. З огляду на предмет та підстави позову у ГО «Всеукраїнське об`єднання Автомайдан" відсутні порушені оскаржуваними рішеннями та бездіяльністю права або інтереси, які можуть бути відновлені шляхом задоволення даного позову, що є самостійною підставою для відмови у його задоволенні. Крім того, Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради зазначає, що спірні у справі правовідносини стосується використання ТОВ "Одеса Сіті" наявної на праві оренди земельної ділянки, а оскаржувані рішення є індивідуальними актами, що не мають жодного відношення до громадської організації, з урахуванням чого не можуть порушувати жодні права або інтереси позивача. 18.07.2018 року Одеською міською радою було прийняте рішення № 3516-VII, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 5110137500:27:008:0014, площею 0,2000га за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська,47 та надано її в оренду ТОВ "Одеса-Сіті". На підставі даного рішення було укладено договір оренди землі між Одеською міською радою та ТОВ "Одеса-Сіті". Як вбачається зі змісту оскаржуваних у справі документів, вони є індивідуальними актами, приписи яких зверненні виключно до ТОВ "Одеса-Сіті" та відповідно, з якими у суб`єктів владних повноважень виникли публічні правовідносини. Тобто, фактично рішення, прийняті виконавчими органами міської ради стосовно однієї особи, оскаржуються зовсім іншою особою, яка у таких відносинах участі не брала та відносно якої органи місцевого самоврядування не виконували жодних владних управлінських функцій.
		Що стосується безпосередньо надання самих містобудівних умов та обмежень, департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради зазначає наступне. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», що спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Відповідно до ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Статтею 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції чинній на момент надання містобудівних умов та обмежень) встановлено, що однією зі складових частин вихідних даних на проектування є містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; витяг із Державного земельного кадастру. Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним. 18.07.2018 року Одеською міською радою було прийняте рішення № 3516-VII, яким було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 5110137500:27:008:0014, площею 0,2000га за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська,47 та надано її в оренду ТОВ "Одеса-Сіті". На підставі даного рішення було укладено договір оренди землі між Одеською міською радою та ТОВ "Одеса-Сіті". Категорія земель за основним цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови. Реалізуючи надане законодавством право на забудову земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні, ТОВ Одеса-Сіті" звернулось до департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради із заявою щодо надання містобудівних умов та обмежень на проектування об`єкту. За результатами розгляду заяви та доданих документів, департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради, 27.12.2019 року були надані містобудівні умови та обмеження на проектування об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. Велика Арнаутська,40, наміри забудови - нове будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом, із збереженням існуючої архітектурної стилістики фасадів будівель. Враховуючи подання заявником повного передбаченого чинним законодавством пакета документів, встановлення відповідності намірів забудови земельної ділянки нормам містобудівної документації міста, законні підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень на проектування об`єкту, відсутні.
		Що стосується тверджень позивача про невідповідність намірів забудови земельної ділянки містобудівній документації, законодавству та цільовому призначенню земельної ділянки, департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради зазначає наступне. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» під містобудівною документацією необхідно розуміти затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання території. Відповідно до Генерального плану м. Одеси, який був затверджений рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 року № 6489-УІ, земельна ділянка за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 47,49, вул. Велика Арнаутська, 40 розташована на території житлово-громадської забудови історичного центру міста, у межах історичного ареалу «Центральний історичний ареал», у комплексній охоронній зоні історичного центру міста. 
		Згідно з Планом зонування території м. Одеси, який був затверджений рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016р. № 1316-VII, земельна ділянка за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 47,49, вул. Велика Арнаутська, 40 розташована в зоні загальноміського центру (Г-1), до переважних та допустимих видів використання якої відноситься розміщення багатоквартирних житлових будинків, а також будівель змішаного використання - з житловими приміщеннями у верхніх поверхах та розміщення на нижніх поверхах об`єктів ділового, культурного та комерційного призначення, офісів, адміністративних споруд, банків, споруд для тимчасового та постійного зберігання транспортних засобів для існуючих в зоні об`єктів, тощо, у межах історичного ареалу «Центральний історичний ареал», у комплексній охоронній зоні історичного центру міста. Територія зони визначена в межах комплексної охоронної зони історичного центру, тому параметри використання цієї зони повинні відповідати Розділам VI науково-проектної документації «Історико-архітектурний опорний план м. Одеса. Проект зон охорони. Визначення меж історичних ареалів». Гранична висота нових будівель і споруд, що виходять на червоні лінії вулиць, не повинна перевищувати 18,6 метрів, а висота акцентних будівель на розі кварталів - не вище 21,3 метрів. 
		Відповідно до науково-проектної документації «Історико-архітектурний опорний план м. Одеса. Проект зон охорони. Визначення меж історичних ареалів», яка затверджена Наказом міністерства культури і туризму України 20.06.2008 року № 728/0/16-08, земельна ділянка за зазначеною вище адресою розташована в межах Центрального історичного ареалу м. Одеси, на території комплексної охоронної зони, тому параметри використання цієї зони повинні відповідати Розділам VI вищевказаної науково-проектної документації. У тому числі гранична висота нових будівель і споруд, що виходять на червоні лінії вулиць, не повинна перевищувати 18,6 метрів, а висота акцентних будівель на розі кварталів - не вище 21,3 метрів. При цьому будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. Велика Арнаутська,40 не є пам`ятками архітектури та містобудування.
		До Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради був наданий лист управління охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації від 04.09.2008р. № 01-13/6329, відповідно то якого, наказом Міністерства культури та туризму України від 20.06.2008року № 728/0/19-08, будівля колишнього театру "Рішельє", яка гозташована по вул. Рішельєвській,47 у м. Одесі, визнана такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, у зв`язку з невідповідністю критеріям, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1760.
		Також, був наданий лист управління охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації від 01.07.2008р. № 01-13/4539, відповідно до якого, наказом Міністерства культури та туризму України від 20.06.2008року № 728/0/19-08, будівля колишньої друкарні Фесенка, що розташована по вул. Рішельєвській,49 у м. Одесі, визнана такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, у зв`язку з невідповідністю критеріям, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1760.
		Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради у п. 4 Розділу 2 "Містобудівні умови та обмеження" було зазначено: враховуючи те, що відповідно до " «Історико-архітектурний опорний план м. Одеса. Проект зон охорони. Визначення меж історичних ареалів» затвердженого Наказом міністерства культури і туризму України 20.06.2008 року № 728/0/16-08, зазначений вище об`єкт розташований в межах Центрального історичного ареалу м. Одеси, на території комплексної охоронної зони історичного центру міста, при цьому будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська,47, 49, вул. Велика Арнаутська,40 не є пам`ятками архітектури та містобудування, а також те, що об`єкти, побудовані наприкінці XIX ст. та мають наукову історичну та архітектурну цінність, проектні рішення з будівництва об`єкту необхідно узгодити з органами охорони об`єктів культурної спадщини відповідно до чинного законодавства".
		До затвердження Одеською міською радою плану зонування території, проект даної містобудівної документації пройшов передбачену законодавством процедуру врахування громадських інтересів - громадських слухань, що є підтвердженням того, що план зонування території м. Одеси у повній мірі відповідає нормам чинного законодавства, та те, що під час його розробки та затвердження були враховані усі громадські інтереси.
		Також, у відзиві Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради зазначено, що у позовній заяві позивачем не наведено жодного обґрунтованого доводу, який би підтверджувався відповідними доказами, щодо порушення вимог законодавства, державних будівельних норм, при наданні департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради містобудівних умов та обмежень. Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради під час надання містобудівних умов та обмежень на проектування об`єкту за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. Велика Арнаутська, 40, діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 року (суддя Балан Я.В.) Департамент культури, національностей, релігії та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації - залучено до участі в адміністративній справі №№420/8881/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.
		Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 року (суддя Балан Я.В.) у задоволенні заяви Громадської організації «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан» про вжиття заходів забезпечення позову по адміністративній справі №420/8881/21 відмовлено.
		05.08.2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшло клопотання від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю Одеса-Сіті про призначення експертизи.
		09.08.2021 року до Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзиви відповідачів. Позивач вважає доводи відповідачів є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не спростовують жодного доводу позовної заяви. Дані відзиви не можуть бути покладені в основу заперечень проти позову, оскільки не містять конкретних аргументів проти підстав та вимог позовної заяви, не спростовують твердження позивача щодо численних порушень при видачі дозвільних документів, щодо наявності великої кількості самостійних і автономних підстав для відмови у видачі як містобудівних умов та обмежень, так і дозволу на будівництво.
		11.08.2021 до Одеського окружного адміністративного суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні позивача Департаменту культури, національностей, релігії та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації надійшли пояснення з приводу позовної заяви, в яких зазначено, що відповідно до додатка 2 до наказу Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 № 728/0/16-08 серед іншого були визнані такими, що не підлягають занесенню до Державного реєстру нерухомих пам`яток України у зв`язку з невідповідністю критеріям, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1760 наступні пам`ятки: - по вул. Рішельєвський, 47 Театр «Ришельє» (арх. Смідович Е.Н., ОСОБА_3 ), споруджений у 1913 р., прийнятий під охорону рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів № 580 від 27.12.1991 як пам`ятка архітектури та містобудування місцевого значення; - по вул. Рішельєвський, 49 Будинок торгівельний, в якому з 1893 р. містилась друкарня Фесенка (будівля колишньої Одеської міської топографії), споруджений у 1829 р., прийнятий під охорону рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів № 652 від 25.12.1984 як пам`ятка, історії місцевого значення; рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів № 580 від 27.12.1991 р. як пам`ятка архітектури та містобудування місцевого значення.
		За результатами вивчення матеріалів, наявних в архіві Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини (далі - Департамент), встановлено, що питання щодо доцільності занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України будівлі колишньої друкарні Фесенка по вул. Рішельєвській, 47 у м. Одеса (пропозиції Державного НДІ та ПІ «УкрНДІпроектреставрація», НДІ пам`яткоохоронних досліджень Мінкультури України, Одеської обласної організації УТОПІК) розглядалося на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Одеської області 07.11.2006 р. Згідно витягу з протоколу № 11/06 засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Одеської області 07.11.2006 р. (копія додається) на розгляд ради були надані:- Інженерно-технологічне обстеження будівлі по вул. Рішельєвській, 47 в м. Одеса, виконане Українським Державним науково-дослідним та проектним інститутом «УкрНДІпроектреставрація» (Київ, 2006 р.); -Історико-архітектурна довідка на будинок за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 47, виконана Науково-дослідним інститутом пам`ятко-охоронних досліджень (м. Київ, 2005 р.); - Висновок щодо будинку - пам`ятки архітектури та містобудування за адресою: м. Одеса, вул.. Рішельєвська, 47, виконаний Науково-дослідним інститутом пам`яткоохоронних досліджень (м. Київ, 2006 р.); - Документація «Обстеження будівлі за адресою: вул.. Рішельєвська, 47 у м. Одесі. Висновки та пропозиції», виконана Одеською обласною організацією Українського товариства охорони пам`яток історії та культури (Одеса, 2005 р.). За результатами розгляду питання щодо доцільності занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України будівлі колишньої друкарні Фесенка по вул. Рішельєвській, 47 у м. Одеса членами Консультативної ради 07.11.2006 р. було вирішено рекомендувати не заносити до Державного реєстру нерухомих пам`яток України споруду колишньої друкарні Фесенка, розташованої по вул. Рішельєвській, 47 у м. Одеса.
		Будівля за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 45 - Будинок Ноллє (арх. Смідович Е.Н.). Під охорону держави прийнятий рішенням Одеського обласного виконавчого комітету від 27.12.1991 № 580 як пам`ятка архітектури та містобудування місцевого значення. Відповідно до наказу Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 № 728/0/16-08 об`єкт внесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за охоронним номером 754-Од.
		Водночас, земельна ділянка за адресою: вул. Рішельєвська, 47, 49 знаходиться у межах Центрального історичного ареалу та Комплексної охоронної зони, визначених науково-проектною документацією «Історико-архітектурний опорний план, проект зон охорони та визначення меж історичних ареалів м. Одеси», та затвердженою наказом Міністерства культури та туризму України від 20 червня 2008 року №728/0/16-08.
		Також, Департамент зазначає, що проектна документація на будівництво має бути обов`язково погоджена у встановленому законом порядку з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, а також має бути отримано дозвіл на проведення земляних робіт з метою виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва/реконструкції. Здійснення робіт із будівництва на території історичного ареалу міста Одеси за відсутності погодженої у встановленому порядку проектної документації та без відповідного дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, містить ознаки порушень частини четвертої статті 32, частини першої статті 35 та правопорушень, зазначених у статтях 44, 46 Закону.
		За інформацією Міністерства культури та інформаційної політики України, погоджень проектної документації, а також дозволів на проведення будь-яких робіт за вказаною адресою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, не надавалося.
		На виконання вимог частини першої статті 30 Закону «Про охорону культурної спадщини», діючи в межах повноважень, визначених пунктом 18 частини другої статті 5 Закону і Положенням про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2019 р. № 885, МКІП замовнику - ТОВ «ОДЕСА-СІТІ»  та підряднику - ТОВ «МАРТЕН ГРУП» - направлені приписи від 05.03.2021 № 2462/6.11.6 та від 05.03.2021 № 2454/6.11.6 відповідно з вимогою негайного припинення проведення будь-яких будівельних робіт на об`єкті: «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом. Адреса, м. Одеса, Приморський район, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. Велика Арнаутська, 40». Міністерство культури та інформаційної політики України звернулося до Одеської обласної державної адміністрації з проханням доручити відповідним структурним підрозділам забезпечити контроль за виконанням приписів МКІП в частині припинення робіт на вищезазначеному об`єкті.
		Повноваження органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції врегульовано статтею 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Відповідно до пункту 6.3 Положення про Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням виконуючого обов`язки голови Одеської обласної державної адміністрації від 27 травня 2019 року №647/А-2019, Департамент здійснює контроль за виконанням Закону України «Про охорону культурної спадщини». Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 6 Закону до повноважень Департаменту належить погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідно до вимог Земельного кодексу України.
		Листом від 22.06.20218 №01-17/1536сп Департамент погодив проект землеустрою щодо оренди земельної ділянки, загальною площею 0,2000 га, ТОВ «ОДЕСА-СІТІ», розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 47,49 з обмеженнями: заборона будь-якого будівництва, не пов`язаного з реставрацією і пристосуванням пам`яток, реконструкцією історичних будівель та інженерних мереж, регенерацією, благоустроєм території; заборона прокладання транспортних комунікацій, інженерних мереж, які порушують підземні частини пам`яток або гідрологічний режим території, встановлення повітряних ліній електромереж і трансформаторних пунктів, обладнання, благоустрій, які не відповідають вимогам охорони пам`яток та збереження традиційного характеру середовища; заборона здійснення містобудівних, архітектурних чи ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт без погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.
		Враховуючи доручення Міністерства культури та інформаційної політики України звернулося до Одеської обласної державної адміністрації, спеціалістами Департаменту 31.05.2021, 01.06.2021 та 02.06.2021 проводились огляди зазначеної земельної ділянки та встановлено факт проведення будівельних робіт. Враховуючи зазначені порушення, Департаментом в межах наданих повноважень видано припис від 03.06.2021 № 05-02/33 з вимогою зупинити роботи.
		Крім того, Департамент вказує, що замовнику будівництва - ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» - та генеральному підряднику - ТОВ «МАРТЕН ГРУП» Управлінням державного архітектурно-будівельного контролі Одеської міської ради 27.11.2020 року за № ОД 012201127400 видано дозвіл на виконання будівельних робіт на об`єкті «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом. Адреса: м. Одеса, Приморський район, вул. Рішельєвська, 47,49, вул. Велика Арнаутська, 40». Однак наявність вказаного дозволу на виконання будівельних робіт не звільняє замовника від обов`язку виконувати законодавство України про охорону культурної спадщини та не є безумовною обставиною, що дає право забудовнику здійснювати будівництво, оскільки пункт 58 «Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», який є додатком до Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» року передбачений дозвіл на проведення робіт на пам`ятках національного значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених пунктів, виданий у відповідності до вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини». 
		Департамент культури, національностей, релігії та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації вказує, що дозвіл на виконання будівельних робіт №ОД 012201127400 від 27 листопада 2020 року на «Будівництва житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. Велика Арнаутська, 40», виданий Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради без відповідного дозволу на проведення робіт на пам`ятках національного значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених пунктів, виданого Міністерством культури та інформаційної політики виданий незаконно. Просить позовні вимоги задовольнити.
		31.08.2021 до Одеського окружного адміністративного суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні відповідачів Міністерства культури та інформаційної політики України надійшли пояснення з приводу позовної заяви, в яких зазначено, що земельна ділянка по вул. Рішельєвській, 47, 49, вул. Великій Арнаутській, 40 у м. Одесі згідно з «Історико-архітектупним опорним планом, проектом зон охорони га визначення меж історичних ареалів м. Одеси», затвердженим наказом Міністерства культури і туризму України від 20 червня 2008 р. № 728/0/16-08, розташовується в межах Центрального історичного ареалу м. Одеси й комплексної охоронної зони історичного центру міста. Статтею 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини, отриманого на підставі проектної документації, розробленої та погодженої у встановленому порядку. Згідно з пунктом 17 частини другої статті 5 Закону надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках національного значення, об`єктах всесвітньої спадщини, їх територіях, в зонах охорони, буферних зонах, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. За результатами перевірки електронної бази даних документообігу МКІП встановлено, що станом на сьогодні погоджень проектної документації, а також дозволів на проведення будь-яких робіт за вказаною адресою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, не надавалося. Здійснення робіт із будівництва на території історичного ареалу міста Одеси за відсутності погодженої у встановленому порядку проектної документації та без відповідного дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, містить ознаки порушень частини четвертої статті 32, частини першої статті 35 та правопорушень, зазначених у статтях 44, 46 Закону.
		Крім того вказує, що враховуючи той факт, що на розгляд центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт не надходили у відповідності до вищезазначених норм Закону України «Про охорону культурної спадщини» та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання цього Закону, вважають, що будівництво на даній земельній ділянці є незаконним.
		Також Міністерство зазначає, що відповідно до норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», документом, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією, є містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (МУО), які надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні. Пунктом 5 Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва № 234 «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом» за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. Велика Арнаутська, 40 (замовник ТОВ «ОДЕСА СІТІ»), затверджених наказом департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 27.12.2019 № 01-06/331, зокрема, зазначено, що, враховуючи те, що відповідно до «Історикоархітектурного опорного плану, проекту зон охорони, визначення границь історичних ареалів», затвердженого наказом Міністерства культури та туризму України від 20.06.2006 р. № 728/0/16-08, зазначений вище об`єкт розташований у межах історичного ареалу «Центральний історичний ареал», у комплексній охоронній зоні історичного центру міста, при цьому, будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. Велика Арнаутська, 40 не є пам`ятками архітектури та містобудування, а також те, що об`єкти, побудовані наприкінці XIX ст. та мають наукову історичну та архітектурну цінність, проектні рішення з будівництва об`єкта необхідно погодити з органами охорони об`єктів культурної спадщини відповідно до чинного законодавства.
		Також зазначає, що «Театр «Рішельє» по вул. Рішельєвській, 47 та «Будинок торгівельний, в якому з 1893 р. містилась друкарня Фесенка (будівля колишньої Одеської міської типографії)» по вул. Рішельєвській, 49 у м. Одесі наказом Міністерства культури і туризму України від 20 червня 2008 р. № 728/0/16-08 «Про затвердження науково-проектної документації щодо визначення зон охорони пам`яток, меж і режимів використання історичних ареалів м. Одеси та занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» визнані такими, що не підлягають занесенню до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) у зв`язку з невідповідністю критеріям, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1760 «Про затвердження Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України», яка діяла на момент прийняття рішення. Підставою для прийняття наказу Міністерства культури і туризму України від 20 червня 2008 р. № 728/0/16-08 в частині визнання вказаних об`єктів такими, що не підлягають занесенню до Реєстру, слугував висновок спільного засідання Експертної комісії з розгляду питань занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури і туризму України. Будівля по вул. Велика Арнаутська, 40 у м. Одесі не занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та не перебуває на обліку відповідно до законодавства, яке діяло до набрання чинності Закону України «Про охорону культурної спадщини». Підставою для прийняття наказу Міністерства культури і туризму України від 20 червня 2008 р. № 728/0/16-08 в частині визнання вказаних об`єктів такими, що не підлягають занесенню до Реєстру, слугував висновок спільного засідання Експертної комісії з розгляду питань занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури і туризму України. Будівля по вул. Велика Арнаутська, 40 у м. Одесі не занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та не перебуває на обліку відповідно до законодавства, яке діяло до набрання чинності Закону України «Про охорону культурної спадщини».
		З огляду на викладене, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні відповідачів Міністерство культури та інформаційної політики України просило суд прийняти рішення з урахуванням наданих доказів та у відповідності до норм чинного законодавства.
		Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 року (суддя Балан Я.В.) призначено будівельно-технічну експертизу.
		Поставлено на вирішення експерта (-ів) наступні питання:
		1. чи відповідає проект «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська 47, 49, Велика Арнаутська 40» вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, тощо)? Якщо не відповідає, то у чому полягають невідповідності?
		2. чи відповідає проект будівництва «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська 47, 49, Велика Арнаутська 40» містобудівній документації на місцевому рівні? Якщо не відповідає, то у чому полягають невідповідності?
		3. чи відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва №234 «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська 47, 49, Велика Арнаутська 40», які затверджені наказом Департамента архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-06/331 від 27 грудня 2019 року?
		4. чи є квартири №1-5, 17, 18, 27, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вулиця Велика Арнаутська 40, окремо розташованими відносно об`єкта за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська 47, 49, Велика Арнаутська 40?
		Проведення будівельно-технічної експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
		Провадження по адміністративній справі №420/8881/21 зупинено до одержання від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України результатів земельно-технічної експертизи або до винесення судом ухвали про скасування ухвали про призначення судової експертизи.
		27.03.2023 року до канцелярії Одеського окружного адміністративного з Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов висновок експерта судової будівельно-технічної експертизи № 21-6346 від 27.12.2022 року.
		Експертом, по поставленим на експертиза питанням, надано наступні висновки:
		« 1. Проектна документація «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. Велика Арнаутська, 40» відповідає вимогам чинної містобудівної документації, вихідним даним на проектування, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНІП тощо).
		2. Проект «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приіщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 47, 49, АДРЕСА_7 » містобудівній документації на місцевому рівні.
		3. Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Рішельєвська, 47, 49, АДРЕСА_7 », затверджені наказом департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 27.12.2019 № 01-06/331 відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.
		4. Враховуючи, що клопотання експерт про надання доступу до об`єкту дослідження не задоволено, надати висновок по даному питанню, яке зазначене у резолютивній частині ухвали від 27.01.2022 не надається можливим.».
		Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 року до розгляду справи № 420/8881/21 визначено суддю Лебедєву Г.В.
		Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 року суд прийняв до провадження справу №420/8881/21 та призначив підготовче засідання на 10.05.2023 року.
		08.04.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору на стороні позивача Департаменту культури, національностей, релігії та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Департаменту. Разом з тим, при розгляді справи по суті просить врахувати письмові пояснення Департаменту від 11.08.2021 року.
		26.04.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від відповідача Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради надійшов відзив на позовну заяву ідентичний поданому 14.07.2021 року відзиву.
		Судове засідання призначене на 10.05.2023 року було перенесено у зв`язку з перебування судді у відпустці та призначено на 07.06.2023 року.
		В судове засідання, призначене на 07.06.2023 року, з`явився представник відповідача Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, інші учасники справи в судове засідання не з`явилися про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 року суд поновив провадження у справі №420/8881/21. В судовому засіданні представником відповідача Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради заявлено клопотання про надання часу на ознайомлення з матеріалами справи. Судове засідання відкладено на 21.06.2023 року.
		В судове засідання, призначене на 21.06.2023 року, з`явився представник відповідача Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, інші учасники справи в судове засідання не з`явилися про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно. Судове засідання було відкладено за клопотанням представника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про ознайомлення з матеріалами справи на 02.08.2023 року. 
		В судове засідання, призначене на 02.08.2023 року, з`явилися представник відповідача Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеса-Сіті», інші учасники справи в судове засідання не з`явилися про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно. В судовому засіданні представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеса-Сіті» заявлено клопотання про надання додаткового часу на ознайомлення з матеріалами справи. Ухвалою від 02.08.2023 року суд продовжив шістдесятиденний строк підготовчого провадження у справі №420/8881/21 на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 16.08.2023 року.
		В судове засідання, призначене на 16.08.2023 року, з`явилися представник відповідача Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеса-Сіті», інші учасники справи в судове засідання не з`явилися про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно. Ухвалою суду від 16.08.2023 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 13.09.2023 року.
		В судове засідання, призначене на 13.09.2023 року, з`явилися представник відповідача Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеса-Сіті», інші учасники справи в судове засідання не з`явилися про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно. Судом, ухвалою суду, що занесена до протоколу судового засідання від 13.09.2023 року, продовжено розгляд справи у письмовому провадженні.
		Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
		24 вересня 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «РІШЕЛЬЄ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОДЕСА-СІТІ» (далі - ТОВ «ОДЕСА-СІТІ») укладено договір купівлі продажу, за яким ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» придбало нежитлове приміщення загальною площею 829.9 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , розташоване на земельній ділянці, розмір якої не встановлений. Право власності ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» на вказане нежитлове приміщення було зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно 29.09.2004 року, реєстраційний номер: 7304248.
		16 жовтня 2009 року між ОСОБА_4 та ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» укладено договір купівлі-продажу, за яким ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» придбало квартиру АДРЕСА_28 , загальною площею 65,3 кв.м., житловою площею 41,2 кв.м. Право власності ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» на вказану квартиру було зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно 09.11.2009 року, реєстраційний номер: 9378965.
		16 жовтня 2009 року між ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , від імені якого діє ОСОБА_7 та ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» укладено договір купівлі-продажу, за яким ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» придбало квартиру АДРЕСА_29 , загальною площею 92,4 кв.м., житловою площею 64,4 кв.м. Право власності ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» на вказану квартиру було зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно 09.11.2009 року, реєстраційний номер: 8043480.
		16 жовтня 2009 року між ОСОБА_8 та ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» укладено договір купівлі-продажу, за яким ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» придбало квартиру АДРЕСА_30 , загальною площею 104,1 кв.м., житловою площею 77.1 кв.м. Право власності ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» на вказану квартиру було зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно 09.11.2009 року, реєстраційний номер: 13226753.
		16 жовтня 2009 року між ОСОБА_6 , від імені якого діє ОСОБА_7 та ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» укладено договір купівлі-продажу, за яким ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» придбало квартиру АДРЕСА_31 , загальною площею 109,5 кв.м., житловою площею 78,6 кв.м. Право власності ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» на вказану квартиру було зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно 09.11.2009 року, реєстраційний номер: 7392943.
		16 жовтня 2009 року між ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , від імені яких діє ОСОБА_7 та ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» укладено договір купівлі-продажу, за яким ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» придбало квартиру АДРЕСА_32 , загальною площею 104,6 кв.м., житловою площею 77,3 кв.м. Право власності ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» на вказану квартиру було зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно 09.11.2009 року, реєстраційний номер: 5917802.
		16 жовтня 2009 року між ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , від імені якого діє ОСОБА_7 та ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» укладено договір купівлі-продажу, за яким ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» придбало квартиру АДРЕСА_33 , загальною площею 109,5 кв.м., житловою площею 79,8 кв.м. Право власності ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» на вказану квартиру було зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно 09.11.2009 року, реєстраційний номер: 15177523.
		01 липня 2011 року між Малим підприємством у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «ДІФО» та ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» укладено договір купівлі-продажу, за яким ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» придбало нежилу будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1942.1 кв.м., яка розташована на земельній ділянці розміром 0,0699га. Право власності ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» на вказану квартиру було зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно 18.07.2011 року, реєстраційний номер:11981393.
		12 серпня 2011 року між ОСОБА_12 , від імені якого діяв ОСОБА_4 та ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» укладено договір купівлі-продажу, за яким ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» придбало квартиру АДРЕСА_34 , загальною площею 32.2 кв.м., житловою площею 22.1 кв.м. Право власності ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» на вказану квартиру було зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно 18.08.2011 року, реєстраційний номер:34346192.
		12 серпня 2011 року між ОСОБА_13 , від імені якого діяв ОСОБА_4 та ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» укладено договір купівлі-продажу, за яким ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» придбало квартиру АДРЕСА_35 , загальною площею 33,4 кв.м., житловою площею 22,3 кв.м. Право власності ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» на вказану квартиру було зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно 22.08.2011 року, реєстраційний номер:34344838.
		12 серпня 2011 року між ОСОБА_12 , від імені якого діяв ОСОБА_4 та ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» укладено договір купівлі-продажу, за яким ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» придбало квартиру АДРЕСА_36 , загальною площею 34,1 кв.м., житловою площею 23,0 кв.м. Право власності ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» на вказану квартиру було зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно 18.08.2011 року, реєстраційний номер:34345862.
		12 серпня 2011 року між ОСОБА_14 , від імені якого діяв ОСОБА_4 та ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» укладено договір купівлі-продажу, за яким ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» придбало квартиру АДРЕСА_37 , загальною площею 40,3 кв.м., житловою площею 29,0 кв.м. Право власності ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» на вказану квартиру було зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно 22.08.2011 року, реєстраційний номер:34344772.
		12 серпня 2011 року між ОСОБА_12 , від імені якого діяв ОСОБА_4 та ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» укладено договір купівлі-продажу, за яким ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» придбало квартиру АДРЕСА_34 , загальною площею 32.2 кв.м., житловою площею 22.1 кв.м. Право власності ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» на вказану квартиру було зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно 18.08.2011 року, реєстраційний номер:34346192.
		23 грудня 2011 року Одеською міською радою прийнято рішення № 1689-VI, яким надано дозволу ТОВ «Одеса-Сіті» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 0,1897 га, за адресами: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. В. Арнаутська, 40, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель топографії, кінотеатру і житлових будівель для проживання працівників компанії.
		19 квітня 2012 року Одеською міською радою прийнято рішення № 2135-VI, яким: скасовано Рішення Одеської міської ради від 23 листопада 2011 року № 1689-VI, «Про надання дозволу ТОВ «Одеса-Сіті» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 0,1897 га, за адресами: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. В. Арнаутська, 40, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель топографії, кінотеатру і житлових будівель для проживання працівників компанії»; надано дозвіл ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1897 га, за адресами: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. В.Арнаутська, 40, для експлуатації та обслуговування будівель житлового та громадського призначення; надано дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1897 га, за адресами: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. В.Арнаутська, 40, для експлуатації та обслуговування будівель житлового та громадського призначення.
		17 вересня 2012 року Управлінням з питань охорони культурної спадщини щодо відведення земельної ділянки Одеської міської ради було надано висновок вих. № 01-15/0-56 по проекту землеустрою, а саме щодо «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу ТОВ «ОДЕСА СІТІ» для експлуатації та обслуговування будівель житлового та громадського призначення за адресами: м. Одеса, Приморський район, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. В. Арнаутська, 40», розробленому ПП «Балекс». В даному висновку зазначено: «за результатами вивчення графічного матеріалу з землеустрою, беручи до уваги лист Міністерства культури України від 27.03.2012 р. № 22-473/24, управління як спеціально уповноважений орган культурної спадщини місцевого самоврядування погоджує наданий «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для продажу ТОВ «ОДЕСА СІТІ» для експлуатації та обслуговування будівель житлового та громадського призначення за адресами: м. Одеса, Приморський район, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. В. Арнаутська, 40» та не заперечує проти відведення земельної ділянки для продажу ТОВ «ОДЕСА СІТІ» загальною площею 0.1897 га, для експлуатації та обслуговування будівель житлового призначення за умови дотримання вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» та регуляторного розділу «Історико архітектурного плану, проекту зон охорони, визначення меж історичних ареалів м. Одеси», затвердженого наказом Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008р. № 728/0/16-08.
		11 липня 2018 року ГУ Держгеокадасту у Сумській області надано висновок № 4579/82-18 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, назва проекту: Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «ОДЕСА СІТІ» цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель рикової інфраструктури, вид використання земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування будівель житлового та громадського призначення за адресами: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. В. Арнаутська, 40; замовник проекту землеустрою: директор ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» Є.І. Суворов; розробник проекту землеустрою: ПП «ОДЕСГЕОСЕРВІС»; дата подання на погодження 05.07.2018р. У пункті 8 висновку зазначено, що вказаний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «ОДЕСА СІТІ» відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.
		04 червня 2018 року Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради надано висновок вих. № 01-11/2312-111пз по проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки, яким погоджено наданий на розгляд проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «ОДЕСА СІТІ», для експлуатації та обслуговування будівель житлового та громадського призначення, за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. В. Арнаутська, 40.
		22 червня 2018 року Управлінням культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації листом №01-17/1536сп погоджено проект землеустрою щодо оренди земельної ділянки, загальною площею 0,2000 га, ТОВ «ОДЕСА-СІТІ», розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 47,49 з обмеженнями: заборона будь-якого будівництва, не пов`язаного з реставрацією і пристосуванням пам`яток, реконструкцією історичних будівель та інженерних мереж, регенерацією, благоустроєм території; заборона прокладання транспортних комунікацій, інженерних мереж, які порушують підземні частини пам`яток або гідрологічний режим території, встановлення повітряних ліній електромереж і трансформаторних пунктів, обладнання, благоустрій, які не відповідають вимогам охорони пам`яток та збереження традиційного характеру середовища; заборона здійснення містобудівних, архітектурних чи ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт без погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.
		25 квітня 2018 року Одеською міською радою прийнято Рішення № 3225-VII «Про внесення змін до Рішення Одеської міської ради від 19 квітня 2012 року № 2135-VI «Про надання дозволу ТОВ «Одеса-Сіті» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1897 га за адресами: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. В.Арнаутська, 40, для експлуатації та обслуговування будівель житлового та громадського призначення», а саме: замінено цифри та слова «орієнтовною площею 0.1879 га», цифрами та словами «орієнтовною площею 0.2000 га».
		18 липня 2018 року Одеською міською радою прийнято рішення № 3516-VII, яким зокрема: затверджено проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5110137500:27:008:0014), площею 0,2000 га (категорія земель за основним цільовим призначенням  землі житлової та громадської забудови), за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. Велика Арнаутська, 40; присвоєно земельній ділянці площею 0,2000 га (кадастровий номер 5110137500:27:008:0014), адресу: м. Одеса, Рішельєвська, 47; надано ТОВ «Одеса СІТІ» вказану земельну ділянку в оренду на 20 років, цільове призначення  В.03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), вид користування  для експлуатації та обслуговування будівель житлового та громадського призначення.
		03 серпня 2018 року між Одеською міською радою та ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» укладено договір оренди земельної ділянки, на підставі якого передано земельну ділянку площею 0,2000 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 47, кадастровий номер 5110137500:27:008:0014 в оренду ТОВ «ОДЕСА-СІТІ», строком на 20 років для експлуатації та обслуговування будівель житлового та громадського призначення.
		27 грудня 2019 року Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради видано Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва № 234 «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом» затверджені Наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-06/331 від 27 грудня 2019 року, вид будівництва, адреса або місцезнаходження земельної ділянки: нове будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул.Рішельєвська, 47, 49, вул. Велика Арнаутська,40, із збереженням існуючої архітектурної стилістики фасадів будівель; інформація про замовника: товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЕСА-СІТІ».
		ТОВ «ПБК «Альянс» на замовлення ТОВ «ОДЕСА-СІТІ» в 2020 році розроблено Проект «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом» Адреса: м. Одеса, Приморський район, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. В. Арнаутська, 40.
		02 вересня 2020 року ТОВ «Українська будівельно-технічна експертиза» було надано експертний звіт № 7-018-20-ЕП/ОО щодо розгляду проектної документації по проекту «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом» Адреса: м. Одеса, Приморський район, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. В. Арнаутська, 40. Зі змісту звіту вбачається: «За результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень, встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог міцності, надійності і довговічності об`єкту будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших мало мобільних груп населення; санітарного та епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; екології; пожежної безпеки; техногенної безпеки; енергозбереження, і може бути затверджена в установленому порядку.
		04.09.2020 року ТОВ «Одеса-Сіті» звернулось Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до із заявою (вх. № 01-16/1673 д/д) відповідно до ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» про видачу дозволу на виконання будівельних робіт «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом» Адреса: м. Одеса, Приморський район, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. В. Арнаутська, 40. Разом із заявою подано пакет документів.
		17 липня 2020 року (вих. №01.-27/Т-110вих) Управлінням з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради надано висновок по проектній документації на виконання робіт на об`єкті, розташованому в історичному ареалі, замовник: ТОВ «ОДЕСА СІТІ», адреса об`єкта: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. В. Арнаутська, 40. В даному висновку зазначено: «Розглянутий проект ««Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом» Адреса: м. Одеса, Приморський район, вул. Рішельєвська, 47, 49, вул. В. Арнаутська, 40», не суперечить вимогам затвердженого «Історико-архітектурного опорного плану, проекту зон охорони, визначення меж історичних ареалів м. Одеси» в частині вимог до граничної висоти будівництва в межах Центрального історичного ареалу м. Одеси та може бути використаний для подальшого застосування за умови дотримання вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» та прийняття заходів щодо запобігання пошкоджень поруч розташованої будівлі-пам`ятки та історичної забудови.».
		27 листопада 2020 року Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради було видано Дозвіл на виконання будівельних робіт № ОД 012201127400. Цей дозвіл видано: замовнику ТОВ «ОДЕСА СІТІ»; генеральному підряднику (підряднику) ТОВ «МАРТЕН ГРУП»; «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом»; місце розташування об`єкта будівництва Одеська область, м. Одеса, Приморський район, вулиця Рішельєвська, 47, 49, вул. Велика Арнаутська, 40; вид будівництва нове будівництво; код об`єкта 1122.2. Проектна документація розроблена: ТОВ «ПКБ «АЛЬЯНС»; під керівництвом ОСОБА_15 - головний архітектор проекту та затверджена замовником ОСОБА_16  директор ТОВ «ОДЕСА СІТІ»; клас наслідків (відповідальності) СС2. Експертиза проекту будівництва проведена ТОВ «Українська будівельно-технічна експертиза». Авторський нагляд здійснює ОСОБА_15 . Технічний нагляд здійснює ОСОБА_17 . Відповідальним виконавцем робіт є Новак П.В.
		20 лютого 2021 року мешканка будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , звернулась до позивача зі зверненням в якому просила перевірити дійсність дозволу на будівельні роботи, законність будівництва по АДРЕСА_18 .
		Позивач вважає Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом», затв. Наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради за № 01-06/331 від 27 грудня 2019 року, а також Рішення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про надання дозволу на виконання будівельних робіт № ОД 012201127400 від 27 листопада 2020 року найменування об`єкта будівництва - «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом. Адреса: АДРЕСА_4 , 49, АДРЕСА_7 », протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а тому звернувся до суду.
		Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
		Насамперед, суд відзначає, що відносини щодо видачі Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва №234 Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська 47, АДРЕСА_38  та Дозволу на виконання будівельних робіт №ОД012201127400 від 27 листопада 2020 року на Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська 47, 49, АДРЕСА_7  склалися між ТОВ "Одеса-Сіті" та Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради та Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради. 
		Громадська організація Всеукраїнське об`єднання Автомайдан не була учасником цих правовідносин і видача Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва та дозволу безпосередньо її прав не порушує. То ж при вирішенні цієї справи суд першочергово повинен з`ясувати, чи має Всеукраїнське об`єднання Автомайдан право на звернення до суду з цим позовом.
		Суд звертає увагу, що Громадська організація Всеукраїнське об`єднання Автомайдан, з одного боку, покликалася на те, що звернулася до суду в інтересах інших осіб, а саме 20 лютого 2021 року мешканка будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , звернулась до позивача зі зверненням в якому просила перевірити дійсність дозволу на будівельні роботи, законність будівництва по АДРЕСА_18 .
		Вирішуючи це питання, суд керується статтею 55 Конституції України, за якою кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		У розвиток цієї конституційної норми, частиною 1 та 3 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
		Відповідно до ч. 1 ст. 53 КАС України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах.
		Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 28.11.2013 №12-рп/2013 громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб (п. 2.6 Рішення).
		Громадська організація «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан» відповідно до пп. 1.1. п. 1 Статуту є громадським об`єднанням, що діє відповідно до Закону України «Про громадські об`єднання» з метою спільної реалізації та захисту прав та свобод її членів, задоволення суспільних, зокрема екологічних та культурних інтересів. 
		Згідно п. 2.1. Статуту ГО «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан», головною метою діяльності Організації є спільна реалізація його членами своїх прав та свобод, задоволення та захисту суспільних, зокрема культурних, екологічних, наукових, інформаційних та методологічних інтересів направлених на поліпшення якості життя людей, спільне виконання проектів, спрямованих на сприяння формуванню в законному порядку дієвих механізмів захисту громадянських прав та свобод членів Організації, а також об`єднання зусиль членів Організації для сприяння правоохоронним органам України в протидії та боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, а також спільного запровадження та виконання проектів, спрямованих на розвиток громадянського суспільства, запровадження євро стандартів у громадянське суспільство, проведення люстрації в державних установах, реформування правоохоронних органів, інших державних органів та установ, реабілітації постраждалих (політв`язнів) від дій влади. 
		В силу пп. 2.2. п. 2 Статуту основними завданнями є, зокрема, захист законних прав та інтересів своїх членів, а також інших осіб, які постраждали від неправомірних дій державних та недержавних органів і організацій, сприяння формуванню демократичної правової держави, проведення систематичних заходів щодо захисту прав та інтересів своїх членів в досягненні поставленої мети. 
		Відповідно до пп. 2.3. п. 2 Статуту ГО «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан», для досягнення статутної мети та виконання статутних завдань має право представляти і захищати законні права та інтереси своїх членів у судах.
		Тому Громадська організація «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан» вважає, що має право на звернення до адміністративного суду із позовною заявою на захист порушених прав, свобод та законних інтересів членів Організації.
		Проте позивачем до суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 є мешканкою будинку АДРЕСА_1 , яка постраждала від неправомірних дій відповідачів, або, що вона є членом Всеукраїнське об`єднання Автомайдан.
		Позивач не зміг пояснити, чиї конкретно права та інтереси порушені видачею містобудівних умов та дозволу та як діяльність організації безпосередньо пов`язана з предметом позову.
		Також позивач зазначає, що звернувся до суду в інтересах суспільства. 
		Позови в інтересах суспільства (в інтересах законності), відомі як actio popularis, загалом не характерні для правових систем країн Європи. Захист таких інтересів, репрезентованих громадськими організаціями, може надаватися як виняток.
		Зокрема, у справі «Л`Ераблієр А.С.Б.Л. проти Бельгії» (заява №49230/07, від 24.02.2009) Європейський Суд з прав людини навів загальні підходи до оцінки таких правових питань:
		«Статут асоціації-заявника вказував, що мета її діяльності була обмежена в просторі та за змістом і полягала в захисті довкілля реґіону Марш-Насонь, що поширювався на п`ять муніципалітетів на обмеженій території. Більш того, усі засновники та члени органів управління асоціації-заявника проживали на території відповідних муніципалітетів і тому могли вважатися місцевими мешканцями, яких прямо стосувався проект розширення місця звалища. Розширення місткості місця звалища більше ніж на п`яту частину від його первісної місткості ймовірно вплинуло б на якість їхнього приватного життя помітним чином через щоденні незручності, які це мало викликати, що у свою чергу вплинуло б негативно на вартість їхньої власності у відповідних муніципалітетах.
		Причина, з якої Конвенція не дозволяла будь-якого actio popularis, полягала в уникненні подання до Суду справ особами, які скаржаться на просте існування закону, що застосовується до будь-якого громадянина країни, або на судове рішення, стороною якого вони не були. Проте, з огляду на обставини цієї справи та, зокрема, природу оспорюваного заходу, статус асоціації-заявника і її засновників, той факт, що мета її діяльності була обмежена в просторі та за змістом, і "загальний інтерес", який вона захищала, позов асоціації-заявника не можна було вважати actio popularis. Відповідно, "питання", яке піднімала асоціація-заявник, мало достатній зв`язок з "правом", на яке вона могла претендувати як юридична особа, для того, щоб стаття 6 була застосовною» (Л`Ераблієр А.С.Б.Л. проти Бельгії, 49230/07, пп. 28-29, від 24 лютого 2009).
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Горраіз Лізаррага та інші проти Іспанії» (заява №62543/00, від 10.11.2004) зазначено:
		«... в сучасному суспільстві, коли громадяни стикаються з особливо складними управлінськими рішеннями, звернення до колективних органів, таких як асоціації, є одним із доступних, а іноді і єдиним доступним для них, засобом, завдяки якому вони можуть ефективно захищати власні інтереси. Крім того, законодавством більшості європейських країн визнано право асоціацій брати участь у судових провадженнях для захисту інтересів своїх членів. ... Суд не може ігнорувати цей факт при тлумаченні поняття "потерпілий". Будь-яка інша, надміру формалізована інтерпретація цієї концепції, зробить захист прав, гарантованих Конвенцією, неефективними та ілюзорними (п. 38). Суд визнав, що гарантії статті 6 § 1 також розповсюджуються на об`єднання, у разі, коли вони вимагають визнати права чи інтереси їх членів (п. 45).
		Особливості правового статусу громадських організацій, що звертаються до суду в інтересах своїх членів аналізувалися Верховним Судом у справі №815/219/17. У постанові від 14.03.2018 Верховний Суд дійшов такого висновку:
		« 32. Громадські організації є організаційно-правовою формою діяльності людей, які об`єднуються для спільного здійснення та захисту своїх прав, свобод та інтересів, які відображаються у статуті громадської організації у вигляді мети та напрямів її діяльності. Таким чином, діяльність громадських організацій не можна розглядати абстрактно, без зв`язку з її метою та правами людей (її членів), що об`єдналися. Створюючи громадську організацію або вступаючи до неї, її члени об`єднуються на визначених статутом умовах для спільної реалізації своїх прав».
		Отже, вирішуючи питання щодо права громадських організацій на звернення до суду в інтересах інших осіб, суди повинні з`ясувати:
		- статус громадської організації та її засновників, їх безпосередню заінтересованість у вирішенні питання, що є предметом позову;
		- мету громадської організації та її безпосередній зв`язок з предметом позову;
		- інтереси яких саме осіб є предметом судового захисту;
		- чи зверталися ці особи за захистом своїх прав до громадської організації;
		- добросовісність дій громадської організації, що звертається до суду.
		Суд звертає увагу, що позови в інтересах неконкретизованих осіб (в інтересах суспільства, народу) можуть розглядатися як виняток у випадках, прямо передбачених законодавством. Зокрема, на захист екологічних інтересів суспільства відповідно до Орхуської конвенції та Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/8122/17).
		Так позивач стверджує, що звертається до суду з метою захисту екологічних, культурних прав та інтересів членів ГО «ВО «Автомайдан», зокрема на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на забезпечення належних умов життєдіяльності, в тому числі і збереження пам`яток культурної спадщини, традиційного характеру середовища, забезпечення традиційних, культурних, естетичних потреб, яке повинне відповідати будівельним нормам, правилам, стандартам, вимогам міжнародного та національного законодавства, та на непогіршення екологічної ситуації.
		Статтею 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 р. N 1264-ХІІ передбачені екологічні права громадян України передбачено права громадян на безпечне для його життя та здоров`я навколишнє природне середовище та його захист
		У 1997 році Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (Європейська конвенція). Ставши Стороною цього міжнародного договору, Україна не лише взяла на себе зобов`язання гарантувати додержання прав людини, а й погодилася на обов`язкову юрисдикцію Європейського суду з прав людини
		Рішення Європейського суду формують судову практику, відповідно до якої визнається, що забруднення навколишнього середовища є причиною порушення основних прав громадян, як права на життя, на повагу до приватного та сімейного життя. Так само право на доступ до екологічної інформації пов`язане із правом на свободу вираження поглядів (ст. 10 Європейської конвенції), яка включає у себе право на свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів
		Стаття 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції
		Крім того, 25 червня 1998 року Європейською економічною комісією ООН була прийнята Орхуська Конвенція (Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, ЕСЕ/СЕР/43), яка набрала чинності ЗО жовтня 2001 року. Україна ратифікувала Конвенцію 6 липня 1999 року
		Орхуська Конвенція застосовується у таких сферах:
		- розвиток доступу громадськості до інформації, якою володіють державні органи, зокрема шляхом забезпечення прозорого та доступного розповсюдження важливої інформації;
		- сприяння участі громадськості у прийнятті рішень з питань, що стосуються впливу на навколишнє середовище. Зокрема, передбачено забезпечення участі громадськості вже на ранньому етапі процедури прийняття таких рішень, «коли є всі можливості для розгляду різних варіантів і коли участь громадськості може бути найефективнішою». Результати участі громадськості мають були враховані при прийнятті остаточного рішення, яке також має бути оприлюднено;
		- створення умов для доступу до судів з приводу законодавства щодо охорони навколишнього середовища та доступу до інформації.
		27.06.2003 року Парламентська асамблея Ради Європи прийняла Рекомендацію 1614 (2003) про навколишнє середовище та права людини. У відповідному положенні цієї рекомендації Асамблея рекомендує Урядам країн-членів: забезпечити належний захист життя, здоров`я, сімейного та приватного життя, фізичної недоторканості і приватної власності осіб відповідно до статей 2, З та 8 Європейської конвенції про права людини та статті 1 Додаткового протоколу до неї, також звертаючи особливу увагу на необхідність охорони навколишнього середовища; визнати в національному законодавстві, бажано на конституційному рівні, право людини на здоров`я, життєздатне та належне навколишнє середовище4, що включає об`єктивний обов`язок держав захищати навколишнє середовище; гарантувати процесуальні права осіб на доступ до інформації, участі громадськості у прийнятті рішень і доступ до правосуддя з питань охорони навколишнього середовища, передбачених Орхуською Конвенцією.
		У справі «Гримковська проти України» (Заява № 38182/03), остаточне рішення ЄСПЛ прийнято 21.10.2011 р., Європейський суд встановив порушення статті 8 Конвенції, зокрема вказав, що забруднення навколишнього середовища є причиною порушення основних прав громадян, як права на життя, на повагу до приватного та сімейного життя. Крім того, вказано на необхідність дотримання Орхуської Конвенції, яка стосується доступу до інформації, участі громадськості в процесі прийняття рішень та доступу до правосуддя з питань, що стосуються довкілля.
		Відповідно до норм ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Разом з тим, суд зазначає, що жодне твердження позивача на можливе або ймовірне порушення законодавства щодо охорони навколишнього середовища позов не містить. 
		Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт негативного впливу діяльності ТОВ «Одеса-сіті» зі спорудження об`єкту будівництва по вул. Рішельєвській 47 та 49 у Приморському районі м.Одеси на навколишнє природне середовище, здоров`я та життя людей, чи існування небезпеки виникнення техногенної ситуації.
		У газеті «Прес-кур`єр» № 29 (1383) 16.07.2020 (реєстраційне свідоцтво ОД № 150 26.02.96) розмішена інформація про Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська 47, 49, Велика Арнаутська 40, проте жодних заяв або пропозицій позивач не надав, тобто з липня 2020 року позивач міг реалізувати свої, в тому числі екологічні, права у передбачений законодавством України спосіб.
		Добросовісність (naT.bonafides) розуміється, як самостійний правовий принцип, як презумпція, як вказівка на винність або об`єктивну протиправність діяння. В цілому, під добросовісністю варто розуміти прагнення суб`єкту до правомірності власної правової поведінки, її соціальної нешкідливості, юридичної досконалості способу досягнення поставленої мети.
		Процесуальні права - це права, які має суб`єкт адміністративних процесуальних правовідносин і які визначають його правові та фактичні можливості у справі. Процесуальним правам осіб, які беруть участь у справі, кореспондує відповідний обов`язок суду чи інших учасників процесу, оскільки без такого зв`язку прав і відповідних їм обов`язків реалізація процесуальних прав не мала б відповідного забезпечення. Процесуальні права є загальними, оскільки їх має кожна особа, яка бере участь у справі. Поряд із цими загальними правами кожна з осіб, яка бере участь у справі, має спеціальні права, зумовлені їх процесуальним статусом у справі.
		Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може належати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності. Такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтовано пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Peretyaka and Sheremetyev проти України, 21.12.2010, №45783/05).
		Матеріали справи не містять доказів щодо звернення позивача та/або його члена до відповідача та/або відповідачів з питань врегулювання спірних правовідносин, надання пропозицій щодо перегляду тощо.
		Застосовуючи ці загальні підходи до справи, що розглядається, суд бере до уваги, що визначені у статуті мета та напрямки діяльності ГО «ВО «Автомайдан» є загальними та не пов`язані безпосередньо зі сферою будівництва. Організація не навела обставин, які б свідчили про її безпосередню заінтересованість у вирішенні питання, що є предметом позову; безпосереднього зв`язку з предметом спору та не зазначила інтереси яких саме осіб є предметом судового захисту. Обґрунтування права на звернення до суду є абстрактним та не розкриває дійсних приводів, причин та підстав звернення до суду.
		З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що ГО «ВО «Автомайдан» не довела, що має право на звернення до суду в інтересах суспільства.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року року у справі № 640/21611/19.
		Що стосується обґрунтування права на звернення до суду на захист власних законних інтересів, суд зазначає наступне.
		Загальні підходи до судового захисту законних інтересів були сформульовані Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 у справі №522/3665/17:
		« 70. … що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який має такі ознаки:
		а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання;
		(б) пов`язанний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом;
		(в) є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає;
		(г) є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу (на це вказує слово «її»);
		(д) суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень.
		71. Обставинами, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу (а отже і матеріально-правової заінтересованості), є:
		(а) незаконність інтересу - його суперечність Конституції, законам України, принципам права;
		(б) не правовий характер вимог - вимоги не породжують правових наслідків для позивача. Це виключає можливість віднесення спору до «юридичного» відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України;
		(в) встановлена законом заборона пред`явлення позову на захист певного інтересу (наприклад, заборона оскаржувати рішення дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя особою, яка подала скаргу на суддю);
		(г) коло осіб, які можуть бути позивачами, прямо визначено законом, і позивач до їх числа не належить (це свідчить про відсутність матеріальної правоздатності);
		(д) позивач звернувся за захистом інтересів інших осіб - держави, громади, фізичної або юридичної особи без відповідних правових підстав або в інтересах невизначеного кола осіб.
		74. З наведеного слідує необхідність з`ясування судом обставин, що свідчать про порушення інтересу. Позивач повинен довести, що він має законний інтерес і є потерпілим від порушення цього інтересу з боку суб`єкта владних повноважень.
		85. … ознаки «потерпілого» від порушення законного інтересу:
		(а) безпосередньо йому належить законний інтерес, на захист якого подано позов;
		(б) має місце безпосередній негативний вплив порушення на позивача або обґрунтована ймовірність негативного впливу на позивача у майбутньому. Зокрема, якщо позивач змушений змінити свою поведінку або існує ризик бути притягнутим до відповідальності;
		(в) негативний вплив є суттєвим (зокрема, позивачеві завдано шкоду);
		(г) існує причинно-наслідковий взаємозв`язок між законним інтересом, оскаржуваним актом та стверджуваним порушенням.
		Зазначені критерії не мають застосовуватись механічно та негнучким способом. Суд повинен захищати усе розмаїття законних інтересів особи, а тому у кожній конкретній справі дослідження інтересу особи через призму наведених критеріїв буде слугувати гарантією захисту таких інтересів.
		Позивач не визначив, з яким конкретним матеріальним або нематеріальним благом пов`язаний його інтерес та що цей інтерес належить саме позивачу. Позивач не обґрунтував свій особистий, безпосередній, індивідуальний інтерес, а покликається на порушення інтересу суспільства, частиною якої він є, і для якої цей інтерес має значення.
		Безпосередньо позивач не є потерпілим від оскаржуваних рішень, оскільки вони не спричинили суттєвого негативного впливу саме на позивача і він не зазнав жодної реальної шкоди.
		Слід також зазначити, що як вбачається з Державного реєстру нерухомих пам`яток України, який розміщений на офіційному сайті Міністерства культури України, у розділі «Реєстр пам`яток місцевого значення» об`єкти, на які виданий оскаржуваний дозвіл, відсутні.
		Позивачем та Міністерством культури та інформаційної політики України до
		справи не надано відомостей/реквізитів наказу МКТ/Мінкультури про занесення
		зазначених Об`єктів до Реєстру станом на час видачі оскаржуваного дозволу.
		Згідно до абз. 6 статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр).
		Таким чином, виходячи з норм Закону України «Про охорону культурної спадщини» правовий статус та режим пам`ятки, відповідно, виникав та поширювався на об`єкт із внесенням його до Реєстру.
		Аналогічна правова позиція щодо набуття правового статусу пам`ятки із занесенням до Реєстру викладена у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі 916/2066/15 (номер рішення в ЄДРСР 72692854), в якій зазначено, що виходячи зі змісту статті 13 Закону України "Про охорону культурної спадщини" об`єкт нерухомого майна набуває правового статусу пам`ятки тільки із занесенням до Реєстру нерухомих пам`яток України за категоріями національного та місцевого значення (щодо відносин, зокрема, 2005 року).
		Що стосується посилання позивача на положення ч. З Розділу X «Прикінцеві положення» Закону України «Про охорону культурної спадщини» слід зазначити, що даною нормою встановлено, що об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української PCP "Про охорону і використання пам`яток історії та культури", визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону. У той же час, як вже зазначалося, відповідно до ст. 1 та ч. 1 ст. 13 цього Закону (в редакції на час прийняття оскаржуваного дозволу): пам`ятка культурної спадщини, це об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; із занесенням до Реєстру на об`єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам`ятки.
		Постановою Кабінету Міністрів України № 1760 від 27.12.2001 затверджено Порядок визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України яким встановлено, що об`єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток за рішенням відповідного центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини - щодо об`єктів місцевого значення (пункт 1 Порядку в редакції на час видачі спірного дозволу).
		На кожний об`єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в цьому органі (п. 2 Порядку в редакції на час видачі спірного дозволу).
		Відтак, положення ч. З Розділу X «Прикінцеві положення» Закону України «Про охорону культурної спадщини» не встановлювали на час прийняття оскаржуваного рішення виключень із загального правила, відповідно до якого об`єкт набував статусу пам`ятки із внесенням до Реєстру на підставі наказу Мінкультури.
		П.5.1 Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженим наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 року №158, встановлено, що відповідно до п.4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 16.12.2004 року №2245-IV «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури республіканського чи місцевого значення відповідно до Закону Української PCP «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», до вирішення питання про їх включення (невключення) до Реєстру вважаються пам`ятками відповідно національного чи місцевого значення.
		З матеріалів справи вбачається, що в листі Управління охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації від 01.07.2008 року № 01-13/4539, зазначено, що наказом Міністерства культури та туризму України від 20.06.2008 року № 728/0/16-08, будівля колишньої друкарні Фесенка, що розташована по вул. Рішельєвській, 49 у м. Одесі, визнана такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, у зв`язку з невідповідністю критеріям, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1760. 
		З листа Управління охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації від 04.09.2008 року № 01-13/6329, вбачається, що наказом Міністерства культури та туризму України від 20.06.2008року № 728/0/16-08, будівля колишнього театру "Рішельє" (кінотеатр ім. Короленка), яка розташована по вул. Рішельєвській, 47, визнана такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, у зв`язку з невідповідністю критеріям, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1760.
		Встановлення відсутності матеріально-правової заінтересованості позивача є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.
		Щодо доводів позивача про те, що оскаржувані рішення були прийняті з порушенням законодавства.
		З цього приводу суд звертає увагу, що з`ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується. Відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення. Відтак, висновки суду щодо правомірності оскарженого рішення не мають самостійного правового значення.
		З огляду на вищенаведене, відсутність у ГО «ВО «Автомайдан» права на звернення до суду є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.
		Таким чином, з`ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується. Відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення.
		Суд може робити висновок про неправомірність рішень, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та про порушення у зв`язку із цим прав лише за позовом належного позивача. Оцінка рішень за позовом особи, яка не має права на звернення до суду, яка не є потерпілою у конкретних правовідносинах (є неналежним позивачем), апріорі не може призвести до захисту прав і не узгоджується із завданнями адміністративного судочинства.
		Суд відхиляє інші доводи позивача як такі, що не впливають на загальний висновок по суті справи. Їх докладний аналіз є недоцільним.
		Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги не належать до задоволення.
		Підстави для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, відсутні.
		Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволення позову Громадської організації Всеукраїнське об`єднання Автомайдан до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю Одеса-Сіті, Міністерства культури та інформаційної політики України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Департаменту культури, національностей, релігії та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування Містобудівних умов та обмеження для проектування об`єкта будівництва №234 Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська 47, 49, Велика Арнаутська 40, затверджених Наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-06/331 від 27 грудня 2019 року; визнання протиправними та скасування Дозволу на виконання будівельних робіт №ОД012201127400 від 27 листопада 2020 року на Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська 47, 49, Велика Арнаутська 40, виданий Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текст рішення складено та підписано суддею 13.10.2023 року.
		 
		Суддя Г.В. Лебедєва
		 
		 
		 
		.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...