Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/8501/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: 16.10.2023. Зареєстровано: 17.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 18.10.2023.
Дата набрання законної сили: 19.03.2024
Результат оскарження 19.03.2024 Хмельницький апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/686/421/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62020240000000097

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 686/8501/21
		 Провадження № 1-кп/686/421/23 
		 
		     ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 жовтня 2023 року м. Хмельницький 
		 
		Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю:
		секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 
		потерпілого ОСОБА_6 , 
		представника потерпілого  адвоката ОСОБА_7 ,
		захисника ОСОБА_8 , 
		обвинуваченого ОСОБА_9 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Хмельницькому кримінальне провадження №62020240000000097 від 28.01.2020 року на підставі обвинувального акта по обвинуваченню - 
		ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Чемерівці Чемеровецького району Хмельницької області, українця, громадянина України, не одруженого, із вищою освітою, працюючого інспектором роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції україни, учасника бойових дій, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України,
		в с т а н о в и в:
		 
		Органом досудового розслідування ОСОБА_9 обвинувачується у тому, що він відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 21.12.2015 року № 27о/с обіймаючи посаду інспектора роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - інспектор роти № 2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП), будучи працівником правоохоронного органу у званні лейтенанта поліції, 24.01.2020 року близько 09 год. 00 хв. перебуваючи на автопатрулюванні території міста Хмельницького у складі екіпажу «Сапфір 0105» разом із поліцейським ОСОБА_10 на службовому автомобілі марки «Toyota Prius» батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП, під час перевірки наявності у неповнолітнього водія ОСОБА_6 посвідчення водія та реєстраційного документу на транспортний засіб, після фактичного фізичного затримання останнього поряд з будинком АДРЕСА_2 за підозрою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП (дрібне хуліганство), умисно, діючи з єдиним умислом, перевищив свої службові повноваження, що супроводжувалось застосуванням насильства спеціальних засобів, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування за наступних обставин.
		Так, відповідно до розстановки сил та засобів роти № 2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП з 08 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. 24.01.2020 року на автопатрулювання в складі екіпажу «Сапфір 0105» на службовому автомобілі марки «Toyota Prius», р.н. НОМЕР_1 заступили інспектор роти № 2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_9 та поліцейський роти № 2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП молодший лейтенант поліції ОСОБА_10 .
		Під час патрулювання, близько 09 год. 00 хв. 24.01.2020 року, перебуваючи поблизу мосту, що по вул. Старокостянтинівське шосе у м. Хмельницькому, поліцейські ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зупинили автомобіль марки «Deawoo Lanos», номерний знак НОМЕР_2 на польській реєстрації, під керуванням неповнолітнього ОСОБА_6 .
		Під час спілкування із водієм ОСОБА_6 поліцейський ОСОБА_10 пояснив водію причину зупинки та повідомив про необхідність пред`явлення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія, на що ОСОБА_6 пред`явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, однак посвідчення водія пред`являти відмовився, вважаючи дії поліцейських неправомірними.
		У цей час до розмови поліцейського ОСОБА_10 із водієм ОСОБА_6 приєднався інспектор роти № 2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП ОСОБА_9 та повторно попросив водія пред`явити посвідчення водія, на що водій ОСОБА_6 , вважаючи такі дії поліцейських неправомірними, затіяв з ними словесну суперечку.
		ОСОБА_6 , знаходячись в салоні керованого ним автомобіля, на чергову вимогу поліцейських пред`явити посвідчення водія або інший документ, що посвідчує його особу у нецензурній формі відмовився пред`явити та надавати такі документи.
		У зв`язку з відмовою ОСОБА_6 від пред`явлення поліцейським посвідчення водія, інспектор роти № 2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП ОСОБА_9 попередив його, що у разі відмови від пред`явлення посвідчення водія його буде затримано та доставлено до відділу поліції для встановлення особи, на що ОСОБА_6 повідомив, що у такому випадку вони повинні будуть скласти протокол про адміністративне затримання.
		В подальшому інспектор роти № 2 батальйону УПП в Хмельницькій області ДПП ОСОБА_9 , відчинивши водійські двері автомобіля «Deawoo Lanos» та шляхом застосування фізичної сили, намагався витягнути ОСОБА_6 із автомобіля, однак останній, з метою уникнення фактичного затримання, перемістився на переднє пасажирське сидіння зазначеного автомобіля.
		Після чого поліцейський ОСОБА_10 , підійшовши до передніх пасажирських дверей автомобіля «Deawoo Lanos» та відчинивши їх, із застосуванням фізичної сили витягнув ОСОБА_6 з салону автомобіля та разом із ОСОБА_9 повалили на землю. В результаті цього ОСОБА_6 опинився у лежачому положенні обличчям до землі, в цей час поліцейський ОСОБА_9 знаходився зверху на спині ОСОБА_6 фактично не даючи йому можливості підвестись, а поліцейський ОСОБА_10 , при цьому стояв поруч з ними.
		Таким чином поліцейськими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 фактично було припинено вчинення ОСОБА_6 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 КУпАП та здійснено адміністративне затримання останнього, оскільки ОСОБА_6 вже не керував транспортним засобом та був тимчасово обмежений у свободі пересування.
		Далі поліцейський ОСОБА_9 , знаходячись зверху на ОСОБА_6 та маючи на меті застосувати до нього спеціальні засоби - кайданки, наказав останньому вийняти з-під себе руки, на що той відмовився виконувати та висловився на адресу поліцейського ОСОБА_9 нецензурною лайкою, тоді поліцейський ОСОБА_9 умисно, явно виходячи за межі наданих йому повноважень, приклавши свою ліву руку, у якій тримав металеві кайданки, до голови ОСОБА_6 два рази різко надавив на неї, внаслідок чого останній, знаходячись у лежачому положенні обличчям до землі, отримав тілесні ушкодження у вигляді саден шкіри волосистої частини голови, потилиці та обличчя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		У подальшому, поліцейський ОСОБА_9 , знаходячись зверху на ОСОБА_6 та поліцейський ОСОБА_10 , знаходячись безпосередньо біля них та маючи на меті застосувати до ОСОБА_6 спеціальні засоби - кайданки, повторно наказали останньому вийняти з-під себе руки, що той відмовився виконувати.
		У зв`язку з цим поліцейський ОСОБА_9 умисно, явно виходячи за межі наданих йому повноважень, правою рукою (ліктем правої руки) наніс декілька ударів (не менше трьох) в міжлопаткову ділянку спини ОСОБА_6 від чого той відчув різкий фізичний біль.
		Не зумівши за таких обставин застосувати до ОСОБА_6 спеціальні засоби - кайданки, поліцейський ОСОБА_9 по службовій радіостанції викликав на допомогу ще один екіпаж патрульної поліції.
		Після цього поліцейський ОСОБА_9 , знаходячись зверху на ОСОБА_6 , який продовжував перебувати у лежачому положенні обличчям до землі, витягнув з під останнього його ліку руку та разом із поліцейським ОСОБА_10 на її зап`ясті зафіксував кайданки. Маючи на меті зафіксувати кайданки й на зап`ясті правої руки ОСОБА_6 поліцейський ОСОБА_9 наказав йому вийняти з-під себе праву руки, що той відмовився виконувати.
		Тоді поліцейський ОСОБА_9 , знаходячись з лівого боку від ОСОБА_6 і тримаючи його за кисть лівої руки, а поліцейський ОСОБА_10 з правого боку від ОСОБА_6 і схопивши його за одяг, підняли останнього з землі, відразу після чого поліцейський ОСОБА_9 застосував фізичну силу шляхом загину лівої руки ОСОБА_6 за спину.
		У подальшому поліцейський ОСОБА_9 умисно, явно виходячи за межі наданих йому повноважень, кулаком лівої руки наніс один удар по задній поверхні шиї ОСОБА_6 від чого той відчув різкий фізичний біль.
		Після чого поліцейські зафіксували спеціальні засоби - кайданки на зап`ясті й правої руки ОСОБА_6 та попрямували до службового автомобіля.
		З метою встановлення особи та складання адміністративних матеріалів поліцейські ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на службовому автомобілі доставили ОСОБА_6 до Зарічанського ВП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області, розташованого за адресою: м. Хмельницький, вул. Старокостянтинівське шосе, 14.
		Перебуваючи у приміщенні холу Зарічанського ВП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області, у той час, як ОСОБА_6 сидів на лавці поблизу чергової частини відділення поліції з одягненими за спиною кайданками на обох руках, поліцейський ОСОБА_9 продовжуючи власні протиправні дії, умисно, явно виходячи за межі наданих йому повноважень наніс декілька ударів коліном правої ноги в ділянку паху ОСОБА_6 , внаслідок чого останній відчув фізичний біль.
		Такі дії ОСОБА_9 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 365 КК України, як перевищення службових повноважень працівником правоохоронного органу, тобто в умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що супроводжувалися насильством, застосуванням спеціальних засобів, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вину у вчиненому заперечив та показав, що 24.01.2020 року під час патрулювання у м.Хмельницькому, близько 09 год. перебуваючи поблизу мосту, що по вул. Старокостянтинівське шосе, разом з поліцейським ОСОБА_10 зупинили автомобіль марки «Deawoo Lanos»», з номерним знаком польської реєстрації, під керуванням невідомого на той час хлопця, яким виявився неповнолітній ОСОБА_6 . Під час спілкування із водієм ОСОБА_6 поліцейський ОСОБА_10 пояснив причину зупинки та повідомив про необхідність пред`явлення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія, на що ОСОБА_6 пред`явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, однак посвідчення водія пред`являти відмовився.
		Після чого він та ОСОБА_10 наполегливо, неодноразово повторювали ОСОБА_6 законну вимогу, як працівників поліції, назвати своє прізвище, ім`я, по батькові та пред`явити будь-які документи які посвідчують його особу. На ці вимоги, ОСОБА_6 , впродовж тривалого часу у зухвалій формі відмовився їх виконувати, висловлюючись нецензурною лайкою, при цьому виражав явну зневагу до них, як до працівників поліції та перешкоджав їм у здійсненні превентивних заходів.
		Вказав, що ОСОБА_6 було повідомлено, що у випадку невиконання їх вимог його буде затримано та доставлено в Зарічанського відділу поліції, однак, останній висловив своє явне небажання назвати своє ім`я та пред`явити документи. Така поведінка додатково викликала підозри у причетності ОСОБА_6 до правопорушення або готування до нього. З метою припинення адміністративних правопорушень ОСОБА_6 та з метою встановлення його особи, так як він не називав свої ім`я та не надавав документів, складення протоколів про адміністративне правопорушення, виникли правові підстави здійснити адміністративне затримання ОСОБА_6 та відсторонення його від керування транспортним засобом. У зв`язку з цим він відчинив дверцята автомобіля з боку водія та наказав ОСОБА_6 вийти з автомобіля, однак він не виконав вимогу і пересів по салону з сидіння водія на переднє пасажирське сидіння, в цей же час ОСОБА_10 обійшовши автомобіль відчинив передні його дверцята зі сторони пасажира, де знаходився ОСОБА_6 , внаслідок чого останній випав з салону автомобіля, так як був спертий на дверцята автомобіля, які відчинив ОСОБА_10 .
		На вулиці, ОСОБА_6 встав у бійцівську стійку та намагався накинутись на нього та на ОСОБА_10 для уникнення нападу зі сторони ОСОБА_6 , вони почали здійснювати його затримання, однак здійснюючи затримання, зазнали значного опору з боку останнього. В ході подолання опору ОСОБА_6 , останній опинився у лежачому положенні обличчям до землі, а він зверху на спині ОСОБА_6 . При цьому ОСОБА_6 тримав свої руки під своїм тілом, тобто поза його та ОСОБА_10 полем зору, продовжував виражатись нецензурною лайкою чинив опір, вів себе зухвало та намагався вирватись, тому, дотримуючись заходів особистої безпеки, враховуючи те, що правопорушення не було припинено та з метою унеможливити нанесення йому і ОСОБА_10 тілесних ушкоджень було прийнято рішення застосувати кайданки. 
		Намагаючись витягнути руку ОСОБА_6 з-під останнього, останній продовжував чинити опір та повторно, більш впевнено висловив погрозу спричинити тілесні ушкодження, а саме він наголосив: « Я тебе зараз «йо…ну»» та намагався скинути з себе піднімаючи корпус свого тіла. В цей момент він втративши рівновагу, під час падіння зачепив рукою потилицю голови ОСОБА_6 .. Завдяки цьому, він залишився на ОСОБА_6 та не дав можливості йому уникнути затримання, що дало можливість контролювати ситуацію та унеможливити спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, оскільки він сприймав погрози ОСОБА_6 щодо спричинення йому тілесних ушкоджень як цілком реальні, оскільки він не бачив що знаходиться в руках ОСОБА_6 під курткою та в руках.
		Після того, як на ліву руку ОСОБА_6 було одягнуто кайданки та він підвівся і став на ноги, останній продовжував чинити опір, пручався ховав праву руку, в якій могли бути колючі чи ріжучі предмети, чим міг спричинити йому шкоду. На законі вимоги надати праву руку, для того щоб одягнути кайданки на неї, щоб здійснити затримання та припинити опір ОСОБА_6 , який він продовжував чинити, він зробив поштовх долонею ( хлопок ) в між лопаткову ділянку для того щоб вивести ОСОБА_6 з рівноваги, припинити його опір, та попередити застосування насильства з боку ОСОБА_6 , оскільки права рука у нього залишалась вільною. Тільки після застосування цього прийому, ОСОБА_10 зміг одягнути кайданки на обидві руки ОСОБА_6 . 
		В подальшому ОСОБА_6 , було доставлено до Зарічанського ВП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій обл., де в приміщенні холу, він вирішив повторно провести поверхневу перевірку ОСОБА_6 для цього, він заблокував ноги ОСОБА_6 , щоб унеможливити спричинення йому тілесних ушкоджень, про які висловлювався ОСОБА_6 . Будь яких ударів в область паху ОСОБА_6 він не наносив. 
		Вважає, що усі його дії відповідали вимогам ЗУ «Про Національну поліцію», КУпАП, а тілесні ушкодження отримані ОСОБА_6 є результатом опору працівнику поліції, а не результатом перевищення владних повноважень.
		Потерпілий ОСОБА_6 показав, що наприкінці січня 2020 року, керуючи автомобілем марки «Део Ланос» та рухаючись по вул. Старокостянтинівське Шосе, у м. Хмельницькому його було зупинено працівниками патрульної поліції. До його автомобіля підійшов патрульний поліцейський, ОСОБА_10 , який представився, показав посвідчення і пояснив причину зупинки та повідомив про необхідність пред`явлення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія, на що він пред`явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, та відмовився пред`являти посвідчення водія, так як у нього його не було, вважав вимогу поліцейського неправомірною.
		В подальшому до автомобіля підійшов працівник патрульної поліції ОСОБА_9 який повторно попросив його пред`явити посвідчення водія, та роз`яснив, що у разі відмови, його буде затримано і доставлено до відділення поліції, на що він відмовився, В свою чергу ОСОБА_9 відчинив передні двері автомобіля, намагався витягнути його з автомобіля, однак він відскочив на пасажирське сидіння. Тоді ж ОСОБА_11 , відкривши двері автомобіля з іншої сторони, витягнув його із пасажирського сидіння. Після чого ОСОБА_9 та ОСОБА_11 підбігши до нього повалили на землю. ОСОБА_9 сів з верху на нього, намагався вдягнути кайданки. Так як в його руках був мобільний телефон і він намагався сховати його в кишеню, його руки були під тулубом. При цьому ОСОБА_9 притиснув його до землі та завдав декілька ударів в потилицю металевим предметом, на що він перебуваючи в стресовому стані сказав ОСОБА_9 : « Я тебе зараз «йо…ну»». В подальшому, коли йому одягнули на руки кайданки та вели до автомобіля патрульної поліції, ОСОБА_9 заподіяв йому удар в спину. 
		Перебуваючи у відділку поліції, ОСОБА_9 , повторно проводив поверхневу перевірку, під час якої наніс йому один удар в пах коліном.
		Свідок ОСОБА_11 показав, що 24.01.2020 року разом з ОСОБА_9 здійснювали патрулювання в м. Хмельницькому, де по вул. Старокостянтинівське Шосе вони зупинили автомобіль «Deawoo Lanos»» з номерним знаком іноземної реєстрації, так як на даний транспортний засіб був відсутній страховий поліс. Підійшовши до автомобіля він представився, показав посвідчення, пояснив причину зупинки та повідомив про необхідність пред`явлення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія. На вказану вимогу водій пред`явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, та відмовився пред`являти посвідчення водія і назвати своє ім`я, при цьому нецензурно висловлювався в його сторону. В цей же час до автомобіля підійшов ОСОБА_9 , який також спілкувався з водієм, яким як було в подальшому встановлено є ОСОБА_6 , просив його надати посвідчення водія, однак останній відмовився надати посвідчення водія і продовжував виражатись нецензурною лексикою. Також вказав, що на руках ОСОБА_6 були плями бурого кольору, зовні схожі на кров.
		Після цього ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_6 , що його буде затримано для встановлення особи. Далі ОСОБА_9 відкрив передні дверцята автомобіля, а ОСОБА_6 переліз на переднє пасажирське сидіння. Яким чином ОСОБА_6 витягнули з салону автомобіля він не пам`ятає, проте в подальшому ОСОБА_6 встав у бійцівську стійку, однак вони його повалили на землю, при цьому ОСОБА_9 знаходився зверху на спині ОСОБА_6 та намагався одягнути на руки останнього кайданки, однак ОСОБА_6 тримав свої руки під своїм тілом та продовжував висловлювати погрози, виражатись нецензурною лайкою.
		Подолавши опір ОСОБА_6 на його руки було одягнуто кайданки та доставлено до Зарічанського ВП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій обл., де ОСОБА_9 повторно провів поверхневу перевірку ОСОБА_6 .. Вказав, що він реально сприймав висловлювані ОСОБА_6 погрози, що супроводжувалися нецензурною лайкою. Зазначив, що ОСОБА_9 будь-яких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 не наносив, ні під час затриманні, ні під час перебування в відділені поліції, а застосування сили та спеціальних засобів було здійснено в межах визначених ЗУ «Про Національну поліцію».
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , з приводу подій, які відбулися 24.01.2020 року показала, що гуляла з дитиною по вул. Старокостянтинівське шосе в напрямку до вул. Зарічанської, приблизно за 50 метрів від неї бачила як патрульна поліція зупинила автомобіль, та працівники поліції поваливши водія на землю затримували його. Вказала, що під час досудового розслідування з нею проводився слідчий експеримент, під час якого вона більш детально повідомляла про обставини цієї події. 
		На обґрунтування вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, стороною обвинувачення надано та судом безпосередньо досліджено такі докази:
		- матеріали перевірки за довідкою Управління комунікації НП України щодо можливого порушення законодавства працівниками УПП в Хмельницькій обл.;
		- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 27.01.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_13 повідомляє про неправомірні дії працівників УПП в Хмельницькій обл. ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , вчинені відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_6 ;
		- диск з відеозаписом події яка відбулася 24.01.2020 року, який надано ОСОБА_6 ;
		- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 29.05.2020 року, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді від 30.04.2020 року з архіву Хмельницької міської дитячої лікарні вилучено оригінали медичної картки стаціонарного хворого № 662 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та 4 аналізи;
		- медична картка стаціонарного хворого № 662 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
		- висновок судово-медичної експертизи № 119 від 31.07.2020 року відповідно до якого згідно даних картки № 87 виїзду ШМД у ОСОБА_6 станом на 24.01.2020 року виявлені тілесні ушкодження у вигляді множинних саден шкіри волосистої частини голови, потилиці, шиї, обличчя, що могли утворитися від дії тупих твердих предметів по механізму «удар-тертя» чи «тертя» не виключено і при падінні потерпілого з висоти власного зросту та за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказу МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року, «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України». Вказані вище тілесні ушкодження могли утворитися в час та за обставин, вказаних в постанові про призначення судово-медичної експертизи, тобто 24.01.2020 року.
		Виставлений лікарями діагноз «Забій носа. Забій обох нирок та калитки» встановлений на основі суб`єктивних факторів, який не підтверджується об`єктивними відомостями, тобто наявністю крововиливів, саден, ран, тому не приймається до уваги при встановлені ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, згідно вимог примітки п. 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказу МОЗ України № 6 від 17.01.1995 року, «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України».
		Виставлений лікарями діагноз «Церебрастенія» не підтверджений будь-якою неврологічною симптоматикою, тому не приймається до уваги при встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.;
		- диск з відеозаписом відео реєстратора системи відеоспостереження Зарічанського ВП ХВП ГУНП в Хмельницькій обл.;
		- диски з відеозаписами з нагрудних камер працівників УПП в Хмельницькій обл. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на яких зафіксована їх робота за 24.01.2020 року;
		- витяг з наказу № 27 о/с від 21.12.2015 року відповідно до якого ОСОБА_9 призначено на посаду інспектора роти № 2 батальйону УПП в Хмельницькій обл.; витяг з наказу № 187 о/с від 06.03.2020 року відповідно до якого ОСОБА_9 призначено на посаду інспектора взводу № 1 батальйону УПП в Хмельницькій обл.., послужний список ОСОБА_9 ;
		- висновок службового розслідування у за фактом внесення відомостей до ЄРДР про скоєння окремими поліцейськими УПП в Хмельницькій обл. ДПП від 02.03.2020 року;
		- висновок службового розслідування у зв`язку з виявленням факту неналежного проведення службового розслідування від 30.10.2020 року; 
		- посадова інструкція інспектора роти № 2 батальйону УПП в Хмельницькій обл., затверджена наказом Департаменту патрульної поліції № 5615 від 19.12.2018 року;
		- протокол проведення слідчого експерименту від 20.07.2020 року та його відеозапис, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_6 відтворює обставини події, яка відбулася 24.04.2020 року по вул. Старокостянтинівське шосе в м.Хмельницькому та в приміщенні Зарічанського ВП ГУНП в Хмельницькій обл., механізм нанесення йому тілесних ушкоджень працівником патрульної поліції ОСОБА_9 та їх локалізацію;
		- протокол проведення слідчого експерименту від 20.07.2020 року та його відеозаписом, відповідно до якого свідок ОСОБА_12 повідомляє обставини події, яка відбулася 24.04.2020 року по вул. Старокостянтинівське шосе в м.Хмельницькому, та відтворює механізм нанесення потерпілому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень працівником патрульної поліції ОСОБА_9 та їх локалізацію;
		- протокол огляду предмету від 21.07.2020 року та фототаблицями до нього, відповідно до якого оглянуто DVD-R диск на якому збережено 9 відеофайлів, на яких зафіксовано обставини події, що відбулася 24.01.2020 року по вул. Старокостянтинівське шосе в м. Хмельницькому та в приміщенні Зарічанського ВП ГУНП в Хмельницькій обл. за участю потерпілого ОСОБА_6 , працівників патрульної поліції, зокрема ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
		Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		За ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Згідно з положеннями ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Статтею 62Конституції Українигарантовано,що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ч. 1 ст. 17 КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.
		Це означає, що суд може постановити обвинувальний вирок лише у разі, якщо надані докази спростовують всі розумні сумніви стосовно винуватості особи. Докази, які не витримують критерію щодо «поза розумним сумнівом» є підставою для виправдувального вироку.
		У рішенні у справі «S.W. проти Сполученого Королівства» від 22.11.1995 року Європейський суд з прав людини наголосив, що будь-яке правопорушення має бути чітко визначене в законі; такій вимозі відповідає стан, коли особа може знати з формулювання відповідного припису, а за потреби - за допомогою його тлумачення судом, за які дії або бездіяльність її може бути притягнуто до кримінальної відповідальності (пункт 35).
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.12.1988 року у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» вказав, що пункт 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод вимагає аби судді, виконуючи свої завдання, не ставились до них із переконанням, що особа вчинила інкримінований їй злочин. Тягар доказування лежить на обвинуваченні, а кожний сумнів має тлумачитись на користь обвинуваченого.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій (аналогічна позиція міститься у постанові Кримінального касаційного суду Верховного Суду від 21.01.2020 року (справа № 754/17019/17).
		При цьому поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону (аналогічна позиція викладена у постанові Кримінального касаційного суду Верховного Суду від 09.04.2020 року ( справа № 761/43930/17).
		Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
		Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
		Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним. 
		Виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненнікримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення /за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого/ або в разі надходження заяви /повідомлення/ про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
		Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень відповідно до ст. 9 КПК України.
		Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
		За ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
		Заслухавши обвинуваченого, потерпілого, свідків, дослідивши всі докази в їх сукупності, суд вважає, що висунуте ОСОБА_9 обвинувачення у перевищенні службових повноважень працівником правоохоронного органу, тобто в умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що супроводжувалися насильством, застосуванням спеціальних засобів, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування єнеобґрунтованими та безпідставними.
		Відповідно до диспозиції ч. 1ст. 365 КК Україниперевищенням влади або службових повноважень є умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб. 
		За ч. 2ст. 365 КК Україникримінальна відповідальність настає за дії, передбачені ч. 1 цієї статті, якщо вони супроводжувалися: 1) насильством або погрозою застосування насильства; 2) застосуванням зброї чи спеціальних засобів; 3) болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування. 
		Тобто з об`єктивної сторони злочин може вчинятися у формі перевищення влади або перевищення службових повноважень, при цьому, об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2ст. 365 КК України, вичерпується самим фактом вчинення дій, які явно виходять за межі наданих працівником правоохоронного органу прав чи повноважень, і містять одну з ознак, визначених у вказаній нормі кримінального закону, зазначених вище. Заподіяння наслідків у вигляді істотної шкоди в розумінні п. 3 примітки дост. 364 КК Українине є обов`язковою умовою для кваліфікації дій за ч. 2ст. 365 КК України.
		Перевищення влади або службових повноважень утворює склад злочину, передбаченогостаттею 365 КК України, лише у випадку вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй законом прав і повноважень. Явний вихід службової особи за межі наданих їй повноважень слід розуміти як відкритий, очевидний, ясний для всіх, у тому числі для винного, безсумнівний, відвертий. Для визначення того, чи мало місце перевищення службовою особою влади або службових повноважень, необхідно з`ясувати компетенцію цієї службової особи та порівняти її із вчиненими діями.
		Статтею 23 ЗУ «Про Національну поліцію», визначені основні функції Національної поліції до яких, зокрема відноситься функція щодо забезпечення публічної безпеки і порядку суть якої полягає у здійсненні превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень, виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень. Також Національна поліція вживає у межах своєї компетенції заходів для усунення, виявлення та припинення кримінальних, адміністративних правопорушень, вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок вчинення кримінального, адміністративного правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
		Із сформульованого в обвинувальному акті обвинувачення, ОСОБА_9 ставиться в вину перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, що супроводжувалися насильством та застосуванням спеціальних засобів, болісним і таким, що ображає особисту гідність потерпілого, діями за відсутності ознак катування щодо застосування фізичного впливу (сили), а саме: надавлення лівою рукою з використанням металевих кайданок на голову ОСОБА_6 , внаслідок чого останній, знаходячись у лежачому положенні обличчям до землі, отримав тілесні ушкодження у вигляді саден шкіри волосистої частини голови, потилиці та обличчя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень; нанесення кулаком лівої руки одного удару по задній поверхні шиї ОСОБА_6 від чого той відчув різкий фізичний біль та нанесення декількох ударів коліном правої ноги в ділянку паху ОСОБА_6 , внаслідок чого останній відчув фізичний біль.
		Відповідно до ст. 29 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейський захід це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень і має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним.
		Так, ч.ч. 1,2 ст. 30 ЗУ «Про Національну поліцію», передбачено, що поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначеніКУпАПтаКПК України, на підставі та в порядку, визначених законом, а також для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.
		Перелік превентивних поліцейських заходів, визначено ст. 31 ЗУ «Про національну поліцію» до яких, зокрема входять: перевірка документів особи , опитування особи , поверхнева перевірка і огляд , зупинення транспортного засобу.
		Згідно ізч.1ст.42ЗУ «ПроНаціональну поліцію» поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу, як фізичний вплив (сила) ,застосування спеціальнихзасобів  та застосування вогнепальної зброї.
		Відповідно доп.3ч.4ст.42ЗУ «ПроНаціональну поліцію» для виконання своїх повноважень поліцейські можуть використовувати такі спеціальні засоби обмеження рухомості  кайданки.
		Порядок застосування поліцейських заходів примусу визначено ст. 43 ЗУ «Про національну поліцію», який передбачає, що поліцейський зобов`язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров`я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим, а вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЗУ «Про національну поліцію» поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.
		Крім того, ч. 1 ст. 260 КУпАП передбачено, що у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
		Статтею 43 ЗУ «Про національну поліцію» передбачено обов`язок поліцейського заздалегідь попередити особу про намір застосувати фізичну силу і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського. Звільняє поліцейського від виконання цього обов`язку лише в разі, якщо зволікання із застосуванням сили може спричинити посягання на життя і здоров`я особи та/або поліцейського чи інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим чи неможливим.
		З оглядуна дослідженісудом обставинисправи тадокази,встановлено,що працівникомпатрульної поліції ОСОБА_9 під часподії якамала місце24.01.2020року поблизумосту повул.Старокостянтинівське шосеу м.Хмельницькому,відносно ОСОБА_6 з метоюприпинення вчиненняостаннім правопорушень,передбачених ст.ст.126та 173КУпАП булозастосовано такіпревентивні поліцейськізаходи:зупинення транспортногозасобу,перевірка документівособи,та заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення у вигляді адміністративного затримання. 
		Також, у зв`язку з відмовою виконання законних вимог поліцейського, та неефективністю превентивних заходів, до ОСОБА_6 було застосовано заходи примусу у вигляді фізичної сили та спеціальні засоби  кайданки.
		Із досліджених судом доказів, вбачається, що спілкування ОСОБА_6 з працівниками патрульної поліції, застосування, як превентивних заходів, так і заходів фізичного впливу та спеціальних засобів до нього, були пов`язані з активним його спротивом законним вимогам поліцейських.
		Зокрема на відеозаписах, які переглядалися в судовому засіданні, зафіксовано як ОСОБА_6 відмовляється пред`явити посвідчення водія або будь-який інший документ, що посвідчує його особу, не бажає вийти з автомобіля, чинить спротив поліцейському який намагається примусити його вийти з автомобіля, а після залишення салону автомобіля, намагається відійти від автомобіля, після чого патрульний поліцейський ОСОБА_9 , застосовуючи силу повалив ОСОБА_6 на землю, де останній знаходиться на землі в положенні лежачи обличчям до низу, а ОСОБА_9 знаходиться з верху та намагається одягнути на руку ОСОБА_6 кайданки, неодноразово повторюючи вимогу вийняти з-під себе праву руку.
		При цьому, неможливо встановити, поза розумним сумнівом чи є надавлення лівою рукою ОСОБА_9 з використанням кайданок на голову ОСОБА_6 , не пропорційним заходом застосуванням сили ОСОБА_9 для подолання фізичної протидії ОСОБА_6 , який утримував під своїм тілом праву руку та висловлював погрози, так як в цілому на відеозаписі зафіксовані хаотичні рухи ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , а притискання голови ОСОБА_6 , ОСОБА_9 може бути пов`язане як з утримуванням рівноваги свого тіла.
		На відеозаписах не зафіксовано зміну реакції ОСОБА_6 на таке притискання, оскільки він продовжує пручатися та не реагує на вимогу ОСОБА_9 вийняти з-під себе праву руку. 
		З вище зазначених підстав, нанесення ОСОБА_9 удару ліктем правої руки в між лопаткову ділянку спини та один удар по поверхні шиї ОСОБА_6 при спробі одягнути на його руки кайданки, тобто застосування силового прийому, судом розцінюється як пропорційний та необхідний поліцейський захід, що відповідає обстановці, яка існувала в той момент і супроводжувалася фізичною протидією ОСОБА_6 .
		Як зазначено в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 20.10.2020 року (справа № 444/2115/17) якщо поліцейський застосовує силу без попередження, суд має визначити, чи не зумовлені дії особи інстинктивною реакцією на несподіване для неї насильство і намаганням відвернути небезпеку для життя і здоров`я. 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 та свідок ОСОБА_11 , показали, що під час спілкування з ОСОБА_6 йому було повідомлено причини зупинки транспортного засобу, надано достатньо часу для пред`явлення посвідчення водія, повідомлено про затримання та необхідність доставки до Зарічанського відділення поліції для встановлення його особи. При цьому ОСОБА_11 вказує на наявність на руках ОСОБА_6 плям бурого кольору та висловлювання останнім погроз у формі нецензурної лайки. За обстановки яка склалася, такі погрози ОСОБА_9 та ОСОБА_11 розцінювали, як такі, що становлять небезпеку для їх життя і здоров`я.
		Крім того, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 , підтвердив, що він відмовлявся пред`явити працівникам поліції посвідчення водія, повідомити своє прізвище, ім`я. Не заперечував висловлювання на адресу поліцейських погроз у формі нецензурної лайки. Такі дії пояснив неправомірністю на його думку, вимог поліцейських та відсутністю посвідчення водія. 
		Поведінка потерпілого ОСОБА_6 під час спілкування з працівниками патрульної поліції, зафіксована на відеозаписах з нагрудних відео реєстраторів поліцейських, вказує на те, що останній не бажав виконувати вимоги працівників поліції, тим самим показуючи своє зневажливе ставлення до їхніх вимог, та провокуючи такими своїми діями до застосування поліцейських заходів.
		Отже, дії ОСОБА_6 та його поведінку під час, активних дій поліцейських щодо його затримання не можна розцінювати, як інстинктивну реакцією на несподіване для нього застосування сили і намаганням відвернути небезпеку для життя і здоров`я. 
		Під час судового розгляду встановлено, що 24.01.2020 року ОСОБА_6 керував автомобілем марки «Deawoo Lanos», номерний знак НОМЕР_2 на польській реєстрації та в подальшому був зупинений працівниками поліції, які законно вимагали у нього пред`явити посвідчення водія, однак останній відмовився його пред`явити, так і відмовився надати будь який інший документ який посвідчує його особу, при цьому спілкуючись з працівниками поліції останній виражався нецензурною лайкою.
		Враховуючи, що ОСОБА_6 відмовлявся повідомити своє прізвище, ім`я, по батькові, тобто надати можливість працівникам поліції встановити його особу, тому в цій обстановці ОСОБА_9 у відповідності до вимог ст.ст. 260, 261 КУпАП мав право тимчасово до встановлення особи та для складання протоколу, затримати ОСОБА_6 , що й намагався зробити застосовуючи фізичний вплив і спеціальні засоби.
		Крім того, ОСОБА_6 до подій, які відбулися 24.01.2020 року притягувався до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 126 КУпАП та відповідно до постанови Хмельницького міськрайонного суду від 16.12.2019 року, яка надана стороною обвинувачення, його визнано винним у вчиненні цього адміністративного правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу.
		Тобто будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, 24.01.2020 року ОСОБА_6 , знову керував автомобілем, не маючи права керування таким транспортним засобом, що додатково характеризує ОСОБА_6 , як особу яка своєю поведінкою зневажливо ставиться до вимог Закону.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що відсутні об`єктивні підстави вважати, що фізичний вплив і спеціальні засоби, застосовані до ОСОБА_6 , були неспівмірні з його діями, що супроводжувалися агресивною поведінкою, погрозами поліцейським, нецензурною лайкою та фізичною протидією  утримуванням під тулубом власного тіла правої руки, перешкоджанням фіксації на його руках кайданок, тому застосування ОСОБА_9 фізичного впливу і спеціальних засобів  кайданок, були крайньою мірою, застосовуваною до ОСОБА_6 , так як інші заходи передбаченні ЗУ «Про національну поліцію» та КУпАП були неефективні.
		З показів свідка ОСОБА_12 , вбачається, що вона була очевидцем зупинки працівниками поліції транспортного засобу, затримання водія під час якого один із поліцейських повалив на землю водія та здійснював його затримання, при цьому інший поліцейський був поруч.
		Більш детально про обставини події, яка відбулася 24.04.2020 року ОСОБА_12 повідомляє під час проведення з нею слідчого експерименту та відтворює механізм нанесення потерпілому ОСОБА_6 ударів працівником патрульної поліції ОСОБА_9 та їх локалізацію.
		Проте, на думку суду ці докази не доводять, вчинення ОСОБА_9 дій, які явно виходять за межі його повноважень, а лише підтверджують застосування останнім фізичного впливу і спеціальних засобів  кайданок до ОСОБА_6 , при цьому ОСОБА_12 вказує що вважала дії працівників поліції по затриманню правомірними.
		Надаючи оцінку застосованих ОСОБА_9 поліцейських заходів у вигляді фізичного впливу і спеціальних засобів  кайданок, суд вважає їх такими, які повіністю відповідають вимогам ст. 29 «Про Національну поліцію», а саме є законними, необхідними, пропорційними та ефективними.
		Отже, вчинені працівником патрульної поліції ОСОБА_9 дії в даній обстановці, були необхідними та пропорційними ситуації, що склалася і не виходять за межі тих прав і повноважень, які надані йому, а останній діяв на підставі та у спосіб, що визначені вимогами чинного законодавства, зокрема ст.ст. 18,29,30,35,42,44,45 ЗУ «Про Національну поліцію» та ст. 259,260 КУпАП.
		Обвинувачення про те, що ОСОБА_9 наніс удар коліном правої ноги в ділянку паху ОСОБА_6 в приміщені Зарічанського ВП ХВП ГУНП в Хмельницькій обл., не знаходить свого підтвердження.
		Як вбачається з показів обвинуваченого ОСОБА_9 , доставивши ОСОБА_6 до Зарічанського відділення поліції, він повторно здійснив поверхневий огляд останнього, при цьому ОСОБА_6 знаходився в сидячому положенні, продовжував висловлюватися нецензурною лайкою, тому з метою фіксації його ніг, ОСОБА_9 своєю ногою заблокував ноги ОСОБА_6 та провів поверхневий огляд.
		На відеозаписах з нагрудних камер поліцейських та камер відеоспостереження Зарічанського відділення поліції, які зафіксували події, що відбулися в приміщенні відділення, зафіксовано, як ОСОБА_9 підходить до затриманого ОСОБА_6 та починає проводити поверхневий огляд, при цьому з рухів ОСОБА_9 , які зафіксовані на відеозаписах, неможливо зробити висновок, що вони за своїм механізм та локалізацію є ударом. 
		Також, таке обвинувачення спростовується висновком судово-медичної експертизи № 119 від 31.01.2020 року, в якому відсутня інформація про наявність ушкоджень області паху ОСОБА_6 .
		В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_6 в результаті застосування заходів примусу, отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних саден шкіри волосистої частини голови, потилиці, шиї, обличчя та за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки, які не є результатом перевищення влади працівником поліції, а завдання працівником поліції під час виконання повноважень, визначених ЗУ «Про національну поліцію», тілесних ушкоджень, зокрема які відносяться до легких, під час застосування поліцейських заходів примусу у спосіб та на підставах, визначених законодавством, не утворює об`єктивної сторони, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
		Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України, в основу вироку можуть бути покладені тільки достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.
		Згідно з положеннями ч.1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		З огляду на викладене, в ході судового розгляду за наслідками всебічного, повногой неупередженого дослідження всіх обставин справи, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий учасниками судового розгляду з точку зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку,що стороною обвинувачення не було доведено поза розумними сумнівами, що в діянні ОСОБА_9 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, тому всі сумніви щодо доведеності винуватості обвинуваченого слід тлумачити на його користь та в силу презумпції невинуватості, закріпленої у ст. 62 Конституції України, виправдати обвинуваченого на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки в судовому засіданні не було доведено, що в діянні ОСОБА_9 є склад кримінального правопорушення.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_9 у виді особистого зобов`язання,  скасувати.
		Цивільний позов не заявлявся.
		Речові докази, витрати на залучення експерта відсутні.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 374-376, 475 КПК України, суд
		у х в а л и в:
		 
		ОСОБА_9  визнати невинним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення (злочину).
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_9 у виді особистого зобов`язання,  скасувати.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...