Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/834/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Службова недбалість.
Надіслано для оприлюднення: 16.10.2023. Зареєстровано: 17.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 18.10.2023.
Дата набрання законної сили: 08.02.2024
Результат оскарження 08.02.2024 Волинський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/161/716/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016030130000008

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/834/21 
		Провадження № 1-кп/161/716/23
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   м. Луцьк                             13 жовтня 2023 року            Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
		головуючого - судді -                      ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря -                      ОСОБА_2 ,
		прокурорів -                         ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого -                       ОСОБА_5 ,
		захисника -                  ОСОБА_6 ,
		представника потерпілого -                  ОСОБА_7 ,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуобвинувальний акту кримінальномупровадженні №12016030130000008 відносно ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.БорисівкаНовоград-Волинськогорайону Житомирськоїобласті,українця,гр.України,зареєстрованого тапроживаючого заадресою: АДРЕСА_1 ,з вищоюосвітою,одруженого,пенсіонера,інваліда ІІгрупи,має наутриманні дружину-інвалідаІ групи, не судимого, 
		- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Органами досудового розслідування та згідно обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них (службовій недбалості), що завдало тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та державним інтересам, за наступних обставин.
		Так, ОСОБА_5 , згідно наказу голови Державного комітету України із земельних ресурсів (Держкомзему) № 396-кт від 05.08.2008 був переведений з 05.08.2008 на посаду начальника управління Держкомзему в Луцькому районі Волинської області з присвоєнням 11 рангу VI категорії державного службовця, яку обіймав до 27.01.2011.
		Відповідно до пункту 8 Положення про управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 7 від 08.01.2010, ОСОБА_5 як начальник управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області, здійснює керівництво діяльністю управління і несе персональну відповідальність за виконання покладених на управління завдань, розподіляє обов`язки між своїми заступниками за погодженням з начальником головного управління, затверджує положення про структурні підрозділи і функціональні обов`язки працівників управління, призначає на посаду і звільняє з посади в установленому порядку працівників управління, а за погодженням з начальником головного управління  керівників його самостійних підрозділів, організовує планово-фінансову роботу в управлінні, здійснює внутрішній контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує формування та вдосконалення системи обліку, розпоряджається коштами в межах затвердженого кошторису управління.
		Крім того, відповідно до розподілу обов`язків між начальником і заступником начальника управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області від 01.09.2008 (додатку № 1 до наказу управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області № 04од від 01.09.2008) ОСОБА_5 як начальник управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області здійснює керівництво землевпорядною службою в районі, регулювання земельних відносин з метою забезпечення раціонального використання і охорони земель, створення умов для підвищення їх продуктивності, охорони прав громадян, підприємств, установ і організацій, зміцнення законності з питань земельних відносин; здійснює керівництвоуправлінням,розподіляє обов`язкиміж працівниками,очолює таконтролює їхроботу;забезпечує виконанняпокладених науправління завданьщодо реалізаціїдержавної політикиу сферідорученій управлінню;готує відповіднінакази,організовує таконтролює їхвиконання;організовує,відповідно дофункціональних завдань,покладених науправління,розробку проектів,програм,аналітичних матеріалів,планових показників,комплексних заходів,пропозицій;регулює роботууправління щодойого ефективноївзаємодії зіншими органамидержавної влади,науковими організаціями,що стосуєтьсядіяльності управління;контролює дотриманняв управлінніорганами державноївлади вимогчинного законодавства,рішень Луцькоїдержавної адміністрації,співпрацює зрізними органамивиконавчої владипри виконанніпокладених науправління завдань,керуючись чиннимзаконодавством;вживає необхіднізаходи щодоорганізації роботиуправління;подає пропозиціїкерівництву головногоуправління пропризначення напосаду,звільнення зпосади тапереміщення працівниківуправління,яких призначаєобласне управлінняземельних ресурсів;забезпечує своєчаснезаміщення вакансійна конкурснійоснові відповіднодо ЗаконуУкраїни «Продержавну службу»,заохочення танакладення стягнень,сприяє підвищеннюкваліфікації працівників;призначає напосаду ізвільняє зпосади працівниківуправління;розпоряджається коштамив межахзатвердженого кошторисууправління;забезпечує дотриманняпрацівниками управлінняправил внутрішньоготрудового розпорядку,організовує роботуіз захистудержавних таємницьу відповідностіз чиннимзаконодавством,організовує роботуз документами,контролює стантрудової тавиконавчої дисципліни,організовує дотриманняпрацівниками управліннязаконодавства Україниз питаньдержавної службита боротьбиз корупцією;вносить нарозгляд районноїдержавної адміністраціїі районноїради поданняпро зупиненнярішень,їх дійабо бездіяльностіз питаньрегулювання земельнихвідносин,що суперечатьзаконодавству,пропозиції проприпинення прававласності абоправа користуванняземлею увипадках,передбачених Земельнимкодексом України,а такожпро вжиттязаходів щодополіпшення якостіземель;залучає спеціалістіворганів виконавчоївлади,установ,організацій длярозгляду питань,що належатьдо йогокомпетенції;одержує відмісцевих органівдержавної виконавчоївлади,органів місцевогосамоврядування,підприємств,установ,організацій документи,матеріали таінформації необхіднідля виконанняпокладених науправління завдань;вносить пропозиціїрайонній державнійадміністрації ірайонній радіщодо обмеженнятимчасової заборони(зупиненнячи припинення)промислового,цивільного таінших видівбудівництва,освоєння земельнихділянок,проведення геологорозвідувальних,пошукових,агротехнічних таінших робіт,які проводятьсяз порушеннямземельного законодавства,або можутьнегативно вплинутина станземельних ресурсівв районі;бере участьв роботікомісії повибору івідведенню земельнихділянок длягромадських тадержавних потреб,для фізичнихі юридичнихосіб длязайняття підприємницькоюдіяльністю,готує висновкипо них;бере участьу роботікомісії зприймання вексплуатацію меліоративнихі рекультивованихземель,захисних лісонасаджень,протиерозійних гідротехнічнихспоруд таінших об`єктів,що будуютьсяз метоюраціонального використаннята охорониземель;скликає вустановленому порядкунаради зпитань,що належатьдо йогокомпетенції;розподіляє обов`язкиміж працівникамиуправління,встановлює їхперсональну відповідальність,затверджує посадовіінструкції;підписує документи,що направляютьсявід іменіуправління,які входятьдо йогокомпетенції;у межах своїх повноважень на основі та на виконання законодавства України видає накази, організовує та контролює їх виконання.
		Таким чином, ОСОБА_5 , постійно обіймаючи посаду в органі державної влади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а тому являється службовою особою відповідно до вимог частини 3 статті 18 КК України.
		Крім того, відповідно до вимог ст.ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
		Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
		Вимогами ч. 1 ст. 57 Земельного кодексу України (надалі ЗК України) визначено, що земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.
		Згідно вимог п. «ґ» ч. 4 ст.84ЗК Українидо земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, серед іншого, і землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 56 ЗК України.
		Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств (ч. 2 ст. 56 ЗК України).
		Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Відповідно до ст.50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Проекти землеустрою щодо створення нових землеволодінь та землекористувань розробляються з метою обґрунтування розмірів і меж земельних ділянок з урахуванням вимог щодо раціонального використання та охорони земель (абз. 1 ст. 51 Закону України «Про землеустрій»).
		Відповідно до пункту 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2004, чинної на час вчинення кримінального правопорушення, проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли: земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення.
		Проект відведенняземельної ділянкивиконавець погоджуєіз землевласникомабо землекористувачем,органом земельнихресурсів,природоохоронним органом,санітарно-епідеміологічноюслужбою,органом містобудуванняі архітектурита охороникультурної спадщини.Погоджений проектвідведення земельноїділянки підлягаєдержавній експертизі,яка проводитьсяорганом земельнихресурсів відповіднодо законодавства.Після одержанняпозитивного висновкудержавної експертизипроект відведенняземельної ділянкирозглядається сільською,селищною,міською радою,районною,Київською таСевастопольською міськоюдержадміністрацією,затверджується нимиабо вустановленому порядкуподається доінших органів,до повноваженьяких належитьнадання укористування або передача у власність земельних ділянок (п.п. 9-11 Вищевказаного Порядку).
		Прогнозні матеріали використання і охорони земель, проекти землеустрою, матеріали державного земельного кадастру, проекти з питань використання і охорони земель, реформування земельних відносин, а також техніко-економічні матеріали обґрунтувань використання і охорони земель підлягають державній експертизі, яка здійснюється органом по земельних ресурсах відповідно до закону (ч. 3 ст. 186 ЗК України).
		Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом  після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (ч. 9 ст. 118 ЗК України).
		Частинами 1, 2 ст. 149 ЗК України визначено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
		Вимогами ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України (в редакції Закону № 3404-IV) визначено, що Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами 5 - 8 цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.
		Згідно вимог ст. 1 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.
		Об`єктами державної експертизи є документація із землеустрою та документація з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріали і документація державного земельного кадастру (ст. 6 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»).
		Вимогами ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» визначено, що обов`язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
		Проведення державної експертизи передбачає експертне дослідження, перевірку, аналіз і оцінку об`єкта державної експертизи та підготовку обґрунтованого та об`єктивного експертного висновку. Процедура проведення державної експертизи включає: перевірку наявності та повноти необхідних документів і матеріалів щодо об`єктів державної експертизи та їх реєстрацію (підготовча стадія); аналітичне опрацювання документів чи матеріалів щодо об`єктів державної експертизи, а в разі необхідності - проведення обстежень у натурі (на місцевості) та проведення на їх основі аналізу їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам (основна стадія); узагальнення окремих експертних досліджень, одержаної інформації, підготовку висновку державної експертизи та видачу його замовникам об`єктів державної експертизи (заключна стадія) (ст. 33 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації»).
		Згідно ст. 22 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів. До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державної експертизи належать: організація та проведення державної експертизи відповідно до закону, здійснення в межах повноважень державного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері державної експертизи
		Окрім цього, згідно із п. «а» ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень спеціального уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановлення порядку набуття і реалізації права на землю, додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок. 
		Згідно із ст. 60 Закону України «Про землеустрій» державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим Законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами при розробці документації із землеустрою, здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
		Положенням про управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області, затвердженим наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 7 від 08.01.2010 визначено, що управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області є територіальним органом Держкомзему, підзвітним та підконтрольним Держкомзему та відповідно, головному управлінню Держкомзему у Волинській області.
		Управління у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Держкомзему, головного управління Держкомзему у Волинській області, а також цим Положенням.
		Основними завданнямиуправління є:підготовка тавнесення головномууправлінню Держкомземуу Волинськійобласті пропозиційщодо формуваннядержавної політикив сферірегулювання земельнихвідносин,використання,відтворення,охорони тапроведення моніторингуземель,ведення державногоземельного кадастру,здійснення землеустрою,встановлення межобласті,району,міста,району вмісті,села іселища,забезпечення їїреалізації тапроведення земельноїреформи;координація роботиз проведенняземельної реформи;організація ізабезпечення веденнядержавного земельногокадастру такоординація робітз підготовкиземельно-кадастровоїдокументації;здійснення землеустроюі проведеннямоніторингу земель;здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
		Управління відповіднодо покладенихна ньогозавдань:подає увстановленому порядкупропозиції щодоуправління землямидержавної ікомунальної власності,установлення межобласті,району,міста,району вмісті,села іселища,регулювання земельнихвідносин;бере участьу підготовціі здійсненніорганізаційних,економічних таінших заходіву сферівстановлення межобласті,району,міста,району в місті,села іселища;організовує вустановленому порядкувиконання землевпоряднихробіт іпроведення державноїінвентаризації земель; забезпечує вмежах компетенціїрегулювання земельнихвідносин,створення таведення державного земельногокадастру тареєстрацію вйого складіземельних ділянокі правна них; здійснює відповіднодо законудержавне регулюванняу сферіпланування територійта розмежуванняземель державноїі комунальноївласності; здійснює вмежах своєїкомпетенції координаціюмісцевих органіввиконавчої владиз питаньземлеустрою; здійснює вустановленому законодавствомпорядку методичнезабезпечення місцевихорганів виконавчоївлади зпитань регулюванняземельних відносин; здійснює державнийконтроль завикористанням таохороною земельвідповідно доЗакону України«Про державнийконтроль завикористанням таохороною земель»та іншихзаконів; обстежує земельніділянки,яким заподіяношкоди внаслідокїх самовільногозайняття,використання неза цільовимпризначенням; здійснює відповідно до закону інші функції для виконання покладених на нього завдань.
		Управління маєправо:одержувати вустановленому законодавствомпорядку відмісцевих органіввиконавчої влади,органів місцевогосамоврядування,а такожвід підприємств,установ таорганізацій інформацію,документи іматеріали,необхідні длявиконання покладенихна ньогозавдань;залучати спеціалістівтериторіальних підрозділівцентральних імісцевих органіввиконавчої влада,підприємств,установ таорганізацій (запогодженням зїх керівниками)для розглядупитань,що належатьдо йогокомпетенції;утворювати за погодженням з іншими територіальними підрозділами центральних і місцевих органів виконавчої влади комісії, експертні та консультативні ради і робочі групи.
		Всупереч вищевказаним вимогам, ОСОБА_5 22.06.2010 точного часу та місця органом досудового розслідування не встановлено, не здійснив належних заходів державного контролю при проведенні перевірки на відповідність чинним на той час вимогам законодавства технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки, а саме: за № 2398 від 22.06.2010 щодо земельної ділянки площею 0,1197 га для ведення садівництва ОСОБА_8 , за № 2399 від 22.06.2010 щодо земельної ділянки площею 0,1197 га для ведення садівництва ОСОБА_9 , за № 2400 від 22.06.2010 щодо земельної ділянки площею 0,1197 га для ведення садівництва ОСОБА_10 , за № 2401 від 22.06.2010 щодо земельної ділянки площею 0,1197 га для ведення садівництва ОСОБА_11 , за № 2402 від 22.06.2010 щодо земельної ділянки площею 0,1197 га для ведення садівництва ОСОБА_12 , за № 2403 від 22.06.2010 щодо земельної ділянки площею 0,1197 га для ведення садівництва ОСОБА_13 , за № 2404 від 22.06.2010 щодо земельної ділянки площею 0,1197 га для ведення садівництва ОСОБА_14 , за № 2405 від 22.06.2010 щодо земельної ділянки площею 0,1197 га для ведення садівництва ОСОБА_15 , за № 2406 від 22.06.2010 щодо земельної ділянки площею 0,1197 га для ведення садівництва ОСОБА_16 , за № 2407 від 22.06.2010 щодо земельної ділянки площею 0,1197 га для ведення садівництва ОСОБА_17 , за № 2408 від 22.06.2010 щодо земельної ділянки площею 0,1197 га для ведення садівництва ОСОБА_18 , за № 2409 від 22.06.2010 щодо земельної ділянки площею 0,1197 га для ведення садівництва ОСОБА_19 , за № 2410 від 22.06.2010 щодо земельної ділянки площею 0,1197 га для ведення садівництва ОСОБА_20 , за № 2411 від 22.06.2010 щодо земельної ділянки площею 0,1197 га для ведення садівництва ОСОБА_21 , за № 2412 від 22.06.2010 щодо земельної ділянки площею 0,1197 га для ведення садівництва ОСОБА_22 , за № 2413 від 22.06.2010 щодо земельної ділянки площею 0,1197 га для ведення садівництва ОСОБА_23 , за № 2415 від 22.06.2010 щодо земельної ділянки площею 0,1197 га для ведення садівництва ОСОБА_24 , за № 2416 від 22.06.2010 щодо земельної ділянки площею 0,1197 га для ведення садівництва ОСОБА_25 , за № 2417 від 22.06.2010 щодо земельної ділянки площею 0,1197 га для ведення садівництва ОСОБА_26 , за № 2418 від 22.06.2010 щодо земельної ділянки площею 0,1197 га для ведення садівництва ОСОБА_27 , за № 2419 від 22.06.2010 щодо земельної ділянки площею 0,1197 га для ведення садівництва ОСОБА_28 , за № 2420 від 22.06.2010 щодо земельної ділянки площею 0,1197 га для ведення садівництва ОСОБА_29 , за № 2421 від 22.06.2010 щодо земельної ділянки площею 0,1197 га для ведення садівництва ОСОБА_30 , за № 2422 від 22.06.2010 щодо земельної ділянки площею 0,1197 га для ведення садівництва ОСОБА_31 , та підписав 24 висновки до вищевказаної технічної документації із землеустрою.
		Він же, 23.06.2010 точного часу та місця органом досудового розслідування не встановлено, не здійснив належних заходів державного контролю при проведенні перевірки на відповідність чинним на той час вимогам законодавства технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку за № НОМЕР_1 від 23.06.2010 щодо земельної ділянки площею 0,1197 га для ведення садівництва ОСОБА_32 , та підписав висновок до вищевказаної технічної документації із землеустрою.
		Він же, 24.06.2010 точного часу та місця органом досудового розслідування не встановлено, не здійснив належних заходів державного контролю при проведенні перевірки на відповідність чинним на той час вимогам законодавства технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку за № НОМЕР_2 від 24.06.2010 щодо земельної ділянки площею 0,1197 га для ведення садівництва ОСОБА_33 , та підписав висновок до вищевказаної технічної документації із землеустрою.
		У вищевказані висновки внесено відомості про можливість відведення земельних ділянок для садівництва на території Боголюбської сільської ради Луцького району Волинської області вищевказаним громадянам та відсутність обмежень на використання земельних ділянок, на підставі яких в подальшому головою Луцької районної державної адміністрації було винесено розпорядження № 264 від 30.07.2010 про затвердження фізичним особам ОСОБА_25 , ОСОБА_20 , ОСОБА_8 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , ОСОБА_22 , ОСОБА_29 , ОСОБА_28 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_34 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_24 , ОСОБА_35 , ОСОБА_11 , ОСОБА_21 , ОСОБА_26 , ОСОБА_16 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_23 , ОСОБА_27 технічних документацій, що стало підставою для виготовлення кожним з них Державних актів на право власності на земельну ділянку площею 0,1197 га із цільовим призначенням для ведення садівництва, що фактично розташовані на території Боголюбської сільської ради Луцького району Волинської області, а на місцевості в межах кварталу 15, виділу 3, 4, Боголюбського лісництва ДП «Ківерцівське лісове господарство». 
		В ході здійснення заходів з державного контролю ОСОБА_5 злочинно, недбало не встановлено те, що згідно матеріалів лісовпорядкування Боголюбського лісництва ДП «Ківерцівське лісове господарство» за 2002-2012 р.р., 26 зазначених вище земельних ділянок, виділених для садівництва садівничому товариству « ІНФОРМАЦІЯ_2 », загальною площею 3,1122 га, є землями лісового фонду та знаходяться у кварталі 15 виділах 3, 4 Боголюбського лісництва ДП «Ківерцівське лісове господарство», а тому в силу положень ст. ст. 19, 57, 84 Земельного кодексу України та ст. 5 Лісового кодексу України відносились до земель державної власності лісогосподарського призначення, категорія земель «рілля», та не могли бути передані у приватну власність громадянам, а також те, що зміна цільового призначення вказаних земельних ділянок із земель лісогосподарського призначення на землі для садівництва не проводилась, проект відведення земельних ділянок садівничому товариству « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та вищевказаним особам на території Боголюбської сільської ради Луцького району Волинської області, всупереч вищезазначеним нормам законодавства не розроблявся, межі в натурі не виносились, згоди Кабінету Міністрів України на вилучення вищевказаних земельних лісових ділянок площею більше 1 га, а також на зміну їх цільового призначення, не надавалось.
		В результаті неналежного виконання ОСОБА_5 своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них із земель лісового фонду Боголюбського лісництва ДП «Ківерцівське лісове господарство» незаконно вибули та були передані фізичним особам 26 земельних ділянок площею 0,1197 га кожна для ведення садівництва, вартість кожної з яких, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 7297-7322 від 27.07.2016 становить 32 870 гривень кожна, тобто на загальну суму 854 620 гривень, спричинивши ДП «Ківерцівське лісове господарство» збитків на вказану суму, що в 250 разів і більше перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та свідчить про спричинення тяжких наслідків.
		Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.367 КК України, як неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них (службова недбалість), що завдало тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та державним інтересам.
		На думку суду, обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки стороною обвинувачення не доведено його винуватості поза розумним сумнівом належними та допустимими доказами, а можливість здобуття інших доказів вичерпана і не пропонується стороною обвинувачення.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5  вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України не визнав. Суду дав показання, що з 05.08.2008 працював на посаді начальника управління Держкомзему в Луцькому районі Волинської області. Ним було підписано 26 висновків щодо погодження виділення у приватну власність громадянам членам садівничого товариства «Дубок» земельних ділянок площею 0,1197 га кожна, оскільки розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчує право власності на земельній ділянки для ведення садівництва повністю відповідала вимогам закону, що діяв на той час. Оскільки зазначені земельні ділянки з 80-х років були в користуванні людей, тому розроблялась технічна документація (була проведена інвентаризація). Вказану обставину підтвердили і Боголюбська сільська рада (оскільки протягом30років членамиСГ «Дубок»проводилась оплата податокза користуванняземлею),і Ківерцівськелісове господарство. Врозробленій ПФ«Реформатор» технічнійдокументації ізземлеустрою поінвентаризації земельнихділянок заадресою:«Боголюбська сільськарада,садівниче товариство«Дубок» булинаявні підписипосадових осібКіверцівського лісгоспута ДП«Волиньліс» ізвідповідними печаткамина ситуаційнійсхемі тав актіпогодження межз суміжнимиземлекористувачами,якими стверджуєтьсявіднесення спірнихземель доземель сільськогосподарськогопризначення,а недо земельлісового фонду.Тобто, сільська рада і лісгосп підтвердили, що вищевказані ділянки є землями СГ «Дубок», тому сумнівів з приводу вказаного у нього не було.
		Відповідно до пункту 1.13 Наказу Державного комітету України по земельним ресурсам № 43 від 04.05.1999 року «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі», який був чинним на час погодження ним документів, складання державного акта на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і об`єднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією.
		Інвентаризація розроблялась сертифікованою організацією - ПФ «Реформатор», усі документи та підписи посадових осіб у них були наявні, тому у нього не виникало жодних сумнівів щодо законності дій. Юридичних підстав сумніватись, що 26 осіб не є членами СГ «Дубок» у нього не було, так як були довідки СГ «Дубок» про їх членство.
		В його обов`язки не входить перевірка підписантів (всі необхідні погодження та підписи, печатки у документах були). Після підготовки ним висновків усі документи були передані Луцькій районній раді, де їх перевіряв цілий юридичний відділ, який також жодних порушень не виявив, тому і було прийнято відповідне розпорядження Луцькою РДА.
		При цьому, зазначив, що Ківерцівське лісове господарство погоджувало ці документи (по усьому масиву), оскільки вони є суміжними користувачами (землі СГ «Дубок», Боголюбської сільської ради та Ківерцівського лісового господарства). Земельні ділянки СГ «Дубок» не знаходяться в межах населеного пункту, вони відносяться до категорії - «рілля». 
		Щодо розробки технічної чи проектної документації, то ствердив, що вона попередньо розробляється в сільській раді, затверджується рішенням сільської ради, а тоді вносяться зміни в форму 6-ЗЕМ. Існує певний часовий проміжок між затвердженою технічною документацією і даними, що є в формі 6-ЗЕМ (дані вносяться на початку наступного року). Якщо є технічна документація, а дані в 6-ЗЕМ ще не внесені, то слід керуватись технічною документацією, що ним і було зроблено.
		Оскільки він виконував свої службові обов`язки належним чином та відповідно до норм чинного законодавства, жодних неправомірних дій він (ні умисно, ні внаслідок допущеної помилки) не вчиняв, тому просив суд виправдати його.
		Такі показання обвинуваченого ОСОБА_5 суд, згідно ст.23 КПК України, бере до уваги, оскільки вони є послідовними, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
		Відповідно до ч.2 ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Відповідно до ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Відповідно до ст.25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
		Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст.9 КПК України.
		За правилами ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
		Відповідно до ст.92 КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на прокурора.
		Тобто, обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
		Так, на обґрунтування винуватості  ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, сторона обвинувачення посилається на наступні докази: витяг з кримінального провадження №12016030130000008 від 05.01.2016, заяву громадської організації «Межа» про вчинений злочин від 07.12.2015, лист ДП «Ківерцівське лісове господарство» від 17.12.2015 №631 з доданими матеріалами базового лісовпорядкування за 2002 та 2012, лист садівничого товариства «Дубок» №1 від 04.01.2016, технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для ведення садівництва на території Боголюбської сільської ради, виготовлену ФОП ОСОБА_38 , 26 державних актів на право власності на земельні ділянки площею 0,1197 га для ведення садівництва, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.08.2017 та постанову Верховного суду від 17.06.2020 (у справі №161/15332/16-ц), листи ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 12.03.2018, від 18.04.2018, положення про управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області, затверджене наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №7 від 08.01.2010, наказ №396-кт від 05.08.2008 «Про переведення ОСОБА_5 », актперевірки дотриманнявимог земельногозаконодавства №000012-1від 19.02.2016,висновки експертиз№7297-7322від 27.07.2016,№361від 09.10.2020,лист Волинськогообласного управліннялісового тамисливського господарства№1440від 19.09.2016,лист Українськогодержавного проектноголісовпорядного виробничогооб`єднання №600від 29.09.2016,показання свідків ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_28 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 та представникапотерпілого ОСОБА_7 ,які булипредметом ретельногодослідження вході судовогорозгляду. 
		Однак докази, зібрані органом досудового розслідування, на які посилається сторона обвинувачення на підтвердження винуватості останнього не підтверджують поза розумним сумнівом вину ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.367 ч.2 КК України, а частина зібраних доказів здобута з порушенням вимог чинного кримінального процесуального законодавства, в зв`язку з чим є недопустимими.
		Так, представник цивільного позивача  ОСОБА_7 в судовому засіданні дав показання, що не був учасником інкримінованих обвинуваченому подій, цивільний позов про відшкодування збитків у даному провадженні не подавали, оскільки є судове рішення (рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.08.2017), яким витребувано земельні ділянки із незаконного володіння та ним же констатовано, що процес відведення усіх земельних ділянок відбувся всупереч вимог чинного законодавства. Одночасно ствердив, що йому не відомо, хто з керівників Ківерцівського лісгоспу погоджував у технічній документації межі, оскільки документи про їх погодження у ДП «Ківерцівське лісове господарство» відсутні (при цьому, печатка лісгоспу станом на 2009 рік не втрачалась), однак на його особисте переконання спірна ділянка є ділянкою лісогосподарського призначення. 
		Вказана позиція дещо не узгоджується з матеріалами провадження, оскільки технічна документація із землеустрою 27.08.2009 погоджувалась представником Ківерцівського лісгоспу, що засвідчено підписом та печаткою, а також Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, що стверджується наявними у матеріалах провадження документами. 
		Окрім того, як вбачається з заяви про вчинений злочин, на яку посилається сторона обвинувачення як на доказ неправомірної діяльності ОСОБА_5 , ініціатором повідомлення правоохоронних органів про можливе вчинення кримінального правопорушення стало не ДП «Ківерцівське лісове господарство», якому неправомірними діями було спричинено тяжких наслідків у виді незаконного вибуття 26 земельних ділянок, а Громадська організація «Межа». При цьому, така заява була датована лише 07.12.2015 роком, тобто через 6 років після фактичного їх вибуття, чого не могло б не помітити ДП «Ківерцівське лісове господарство» у випадку не погодження з ними відповідної документації та наявності претензій з цього приводу.
		З відповіді ДП «Ківерцівське лісове господарство» від 20.06.2018 вих.№590 вбачається, що на станом на 20.06.2018 вказане підприємство не могло повідомити про те, чи йому завдано збитків у результаті передачі у приватну власність громадянам земельних ділянок, оскільки зазначене питання було предметом судового розгляду у Верховному суді, де позивачем виступав заступник прокурора Волинської області в їх інтересах. При цьому, лише 13.11.2020 постановою слідчого ДП «Ківерцівське лісове господарство» визнано потерпілим за ініціативою самого слідчого (оскільки заява про залучення в якості потерпілого суду надана не була, а зі змісту самої постанови такого не вбачається). 
		Суд також звертає увагу на ту обставину, що заява громадської організації «Межа» про вчинення злочину (на яку посилається сторона обвинувачення, як на підставу початку здійснення досудового розслідування) датована 07.12.2015 та зареєстрована в Управління захисту економіки у Волинській області у цю ж дату.
		Тоді як згідно витягу з кримінального провадження №12016030130000008 дата надходження заяви, повідомлення або виявлення з іншого джерела  05.01.2016, відомості до ЄРДР внесені саме 05.01.2016.
		При цьому, відомості до ЄРДР внесені за ст.364 ч.2 КК України за фактом « зловживання службовим становищем внаслідок протиправних дій, яких, незаконно передано у власність земельні ділянки».
		Критеріями допустимості доказів є: належне процесуальне джерело (ч. 2 ст. 84 КПК містить вичерпний перелік процесуальних джерел доказів, який розширеному тлумаченню не підлягає); належний суб`єкт збирання доказів (докази можуть бути зібрані тільки тими суб`єктами, які згідно з нормами КПК мають на це право); належна процесуальна форма (встановлений КПК порядок здійснення кримінального провадження в цілому і проведення окремих процесуальних дій).
		Отже, допустимість доказів як ознака їх якості визначається нормами кримінального процесуального закону. Недодержання вказаних вимог має наслідком визнання доказів недопустимими, вони не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень, на них не може послатися суд при ухваленні судового рішення.
		Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах "Шенк проти Швейцарії" від 12.07.1988 року, "Тейксейра де Кастро проти Португалії" від 09.06.1998 року, "Яллог проти Німеччини" від 11.07.2006 року, "Шабельник проти України" від 19.02.2009 року, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя, на недоторканість житла тощо.
		З рішення Конституційного Суду України № 12рп/2011 від 20.10.2011 року слідує, що визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимогКримінально-процесуального кодексу. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		Згідно приписів ст. 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, в тому числі, внаслідок порушення права особи на захист та шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.
		Так, відповідно до положеньст. 214 КПК Українидосудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається.
		Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
		Відповідно до положень ч. 3ст. 214 КПК Україниздійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається. 
		Таким чином, лист ДП «Ківерцівське лісове господарство» від 17.12.2015 №631 з доданими матеріалами базового лісовпорядкування за 2002 та 2012, лист садівничого товариства «Дубок» №1 від 04.01.2016 про відсутність інформації з приводу володіння (користування) земельними ділянками певними особами, на які посилається сторона обвинувачення як на доказ винуватості ОСОБА_5 , отримані до внесення відомостей до ЄРДР, що є порушенням норм ч.2 ст.214 КПК України та, як наслідок, підставою для визнання цих доказів недопустимими.
		До матеріалів кримінального провадження стороною обвинувачення додано також копії наступних документів: протоколи засідань правління садівничого товариства «Дубок» від 13.05.2009, 25.06.2010, 15.06.2011 про вибуття (прийняття) осіб з(в) членів(и) садівничого товариства та про перезакріплення садово-городніх ділянок за певними особами, рукописний текст з певними прізвищами осіб, ймовірно площею земельних ділянок та номерами телефонів, заяви від 17.05.2010, 13.12.2012, 01.06.2011, 12-13.05.2009, 20.05.2009, 25.01.2011, 29.05.2010, 15.06.2010 та копією план-схеми, завірені печаткою СТ «Дубок», однак джерело їх походження у матеріалах провадження відсутнє. А тому оцінити дані копії документів щодо їх належної процесуальної форми (встановленого КПК порядку здійснення кримінального провадження в цілому і проведення окремих процесуальних дій), суд не може, в зв`язку з чим, на підставі ст.63 Конституції України, визнає і ці докази, що подані стороною обвинувачення, не допустимими.
		Наказом №396-кт від 05.08.2008, Положенням про управління Держкомзему у Луцькому району Волинської області, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 08.01.2010 №7, стверджується лише факт перебування перебування ОСОБА_43 на посаді начальника управлінняДержкомзему уЛуцькому районіта його повноваження.
		Однак дані документи жодним чином не підтверджують винуватості ОСОБА_43 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, а тому, за відсутності інших належних та допустимих доказів, не можуть бути покладені в основу вироку як доказ його винуватості. 
		Показання допитаних в судовому засіданні свідків обвинувачення ОСОБА_39 , ОСОБА_28 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_40 , на які посилається сторона обвинувачення як на доказ винуватості ОСОБА_5 , містять загальні відомості і жодним чином не підтверджують винуватість останнього у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, більше того, частина свідків підтвердила законність дій обвинуваченого. 
		   Так,свідок ОСОБА_44  всудовому засіданнідав показання,що у2018році перебуваючина посадіначальника управлінняз охорониземель ГУДержгеокадастру уВолинській областізалучався органомдосудового розслідуванняв якостіспеціаліста.Не пам`ятає,яке віндав заключенняі щоговорив.Однак ствердив,що вилученняземель злісового фондуздійснювалось з2013року,до того,було запогодженням КабінетуМіністрів України, однак як це вирішувалось у 2009-2010 р.р.  не пам`ятає. Начальник погоджує документацію, повинен перевірити відповідність даних державному земельному кадастру (дані форми 6 ЗЕМ; картографічні матеріали). Відповідність технічної документації (в якій є ситуаційна схема і акт погодження меж) формі 6-ЗЕМ мав би перевірити обвинувачений ОСОБА_5 . Керівник міг подивитись і новішу документацію, якою є інвентаризація, оскільки в 6-ЗЕМ вноситься інформація в кінці року або на початку наступного року. До цього керівник користується картографічними матеріалами, статистичною звітністю. Є технічна документація сама нова, яка представлена в технічній документації, виконаній ПП «Реформатор», вона не могла бути фізично внесена у 6-ЗЕМ, оскільки виготовлена у серпні 2009 року, тому була внесена до статистичної звітності в кінці року. Чому мав надати перевагу обвинувачений ОСОБА_5 , при погодженні документації: первинній документації чи вторинній, якою є форма 6-ЗЕМ  йому не відомо. Останній не діяв завідомо неправомірно, оскільки у нього вже була первинна документація  технічна документація, якщо лісники її погодили, то це питання до них. Якщо документація чинна і погоджена, то додаткового погодження з КМУ не потрібно. 
		Свідок ОСОБА_28  в судовому засіданні дав показання, що в 2008-2009 роках на замовлення садівничого товариства «Дубок» проводили інвентаризацію земельних ділянок, виконанням робіт займалось ПП «Реформатор». Роботи виконувались відповідно до вимог чинного законодавства (на момент їх проведення) уповноваженими на те особами. Межі земельних ділянок були погоджені з суміжними користувачами відповідним актом. Повноваження осіб, які його підписали, ними не перевіряються. У їх розпорядженні було наявне рішення №6 1993 року про вилучення земельної ділянки садівничого товариства «Дубок» (про його скасування їм відомо не було, сільська рада про це не повідомляла, а, натомість, погодила технічну документацію, без будь-яких застережень). Він був членом садівничого товариства «Дубок», але фактичну участь у діяльності товариства брав його батько (ходив на збори, вирішував інші питання). Особисто він отримував там земельну ділянку, за яку сплачували земельний податок протягом багатьох років у бюджет Боголюбської сільського ради. А тому ствердив, що усі ділянки були землями сільськогосподарського призначення, а не лісового фонду, надані громадянам для дач. До будь-якої відповідальності за результатами виконання робіт з інвентаризації не притягувався. 
		Свідок  ОСОБА_45 в судовому засіданні дав показання, що в 2009-2010 роках був лісничим Боголюбського лісництва Ківерцівського лісгоспу. Йому не відомо, чи входили землі садівничого товариства «Дубок» до лісгоспу, однак на той час там були дачі, хто конкретно ними користувався  йому не відомо. Ким було підписано технічні документи зі сторони ДП «Ківерцівське лісове господарство» йому не відомо.
		Свідок ОСОБА_46  в судовому засіданні дала показання, що у 2009-2010 роках вона була головою Боголюбської сільської ради. Їй відомо, що у цей період люди звертались з заявою про передачу земельних ділянок, які вони тривалий час обробляли, у приватну власність. Оскільки ці землі були за межами населеного пункту  Боголюбської сільської ради, а люди писали до сільської ради заяви про їх приватизацію, то сільська рада лише погодила можливість такої приватизації. після чого вони звертались до Луцької райдержадміністрації, яка і прийняла відповідне рішення. У документах були дачні квитки і списки осіб членів садового товариства «Дубок», серед яких - багато працівників самого Ківерцівського лісгоспу. Була проведена інвентаризація земельних ділянок, оскільки зазначені ділянки були між Ківерцівським лісгоспом і Боголюбською сільською радою, тому і погоджували межі, хто з лісників його підписував  не знає, оскільки документи їй на підпис принесли після їх погодження. Категорично ствердила, що усі земельні ділянки перебували у користуванні членів садівничого товариства (на них були металеві конструкції (вагончики), частина із них оброблялась), останні сплачували земельний податок у бюджет їх сільської ради. Після подання судового позову прокуратурою про повернення земельних ділянок користувачі перестали їх обробляти. Звернула увагу суду, що на протязі усього часу, до моменту звернення до суду з позовом та порушення кримінального провадження ДП «Ківерцівське лісове господарство» не висловлювало жодних претензій з цього питання. На її особисте переконання цільове призначення цих земельних ділянок «Садівництво і будівництво дачних ділянок».
		Свідок ОСОБА_47 в судовому засіданні дав показання, що працював в Управлінні лісового господарства у 1991-1992 рр. В той час СТ «Дубок» мало дві земельні ділянки: за с.Забороль та поряд з Боголюбською лікарнею, вказані земельні ділянки відносились до категорії «рілля». Рілля  це категорія земель, які не відносяться до лісових ділянок. У 1993 році ще одна земельна ділянка, що перебувала на території Боголюбської сільської ради, була передана СТ «Дубок». У нього наявні документи, що з 26.03.1993 року його було прийнято в члени СТ «Дубок», ствердив, що це товариство було діюче (він отримав державний акт, проект землеустрою, при цьому здійснювалось погодження, оскільки суміжним користувачем на той час був Луцький лісгосп, а потім - Ківерцівський лісгосп, тому з ним погоджували межі).
		Йому також відомо, що у 2000 рр. до Колісника (директора «Волиньліс») звертався один із підприємців м.Луцька, щоб їх дачі передали йому для будівництва тенісного корту і саме тоді, вивчаючи документи знайшли рішення Боголюбської сільської ради (оригінал) про виділення цих земельних ділянок СТ «Дубок». Після чого ПФ «Реформатор» була проведена інвентаризація земельних ділянок і вони, як члени СТ «Дубок» приватизували земельні ділянки, усі вчинені ними дії були проведені у межах чинного на той час законодавства. На час розробки документів для видачі державних актів про право власності на землю, були наявні всі необхідні погодження (в тому числі і лісників, як суміжних землекористувачів). 
		На його думку, правоохоронними органами невірно трактується Постанова Кабінету Міністрів України від 18.04.2008 №610-р., оскільки землі СТ «Дубок», які ними використовувались на момент проведення інвентаризації вже тривалий час, відносяться до категорії «рілля», яка не має статусу лісових ділянок. На ситуаційній схемі нанесено копію плану лісонасаджень (червоним кольором), її погоджував ОСОБА_19  перший заступник Колісника - Управління лісового господарства (згідно статуту він мав повноваження на погодження), що засвідчено підписом та печаткою. 
		Вказані покази підтвердив витягами з документів: інструкцією з впорядкування лісового фонду України, розпорядженням від 10.04.2008 №610-р, витягом з лісового кодексу України, план-схемою, постановами.
		На думку суду, показання даних свідків жодним чином не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному провадженні  службову недбалість, вчинену ОСОБА_5 , тобто неналежне виконання ним, як службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та державним інтересам. 
		Оцінюючи показання даних свідків, відповідно до обсягу пред`явленого ОСОБА_48 обвинувачення, суд приходить до висновку, що вказаними свідками обвинувачення підтверджено лише факт перебування спірних земельних ділянок у тривалому користуванні СТ «Дубок», проведення інвентаризації (відповідно до норм діючого на той час законодавства, яке по різному оцінюється свідками з однієї сторони та правоохоронними органами з іншої) та виділення їх у власність громадян. 
		Натомість жоден із свідків не зазначив про те, що обвинувачений ОСОБА_49 вчинив неправильні (неправомірні) дії та в чому вони конкретно полягали (або ж могли полягати).
		Такі показання не спростовані жодним належним та допустимим доказом у межах даного провадження.
		Наступними доказами, на які посилається сторона обвинувачення як на доказ винуватості ОСОБА_43 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 є: протоколи тимчасових доступів до речей і документів від 22.01.2016, від 25.01.2016, від 28.01.2016, від 27.01.2016 (проведені на підставі ухвал слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.01.2016).
		Так, протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 25.01.2016 (проведеного на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.01.2016) вилучено у приміщенні Управління Держгеокадастру в Луцькому районі ряд документів, серед яких, зокрема, 26 екземплярів технічної документації із землеустрою, 26 державних актів на право власності на земельні ділянки, накази Держкомзему від 05.08.2008, 13.08.2008, 28.12.2010, копії Положень про Управління Деркомзему в Луцькому районі станом на 2009, 2010 р.р. тощо.
		Натомість судом встановлено, що у всіх 26 технічних документаціях із землеустрою наявні усі необхідні документи (пояснювальні записки, копії заяви, технічне завдання на складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, матеріали польових геодезичних робіт і плани земельних ділянок, складені за результатами кадастрової зйомки, рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність, структура і зміст кадастрового реєстру автоматизованої системи, акт про перенесення в натуру меж земельної ділянки, висновок відділу будування, архітектури та житлово-комунального господарства, висновок управління Держкомзему, ситуаційна схема, погоджена усіма службами, кадастровий план земельної ділянки з каталогом координат, лист контролю та коректури).
		При цьому, розпорядженням №97 від 29.03.2010 Луцької районної державної адміністрації (за підписом голови В.Демчука) надано дозвіл на складання технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки усім 26 громадянам, для ведення садівництва за межами населеного пункту Боголюбської сільської ради, а розпорядженням №264 від 30.07.2010 (того ж таки органу) її затверджено та передано у власність громадянам земельні ділянки для ведення садівництва, розташовані на території Боголюбської сільської ради за межами населених пунктів.
		Протоколами тимчасового доступу до речей і документів від 28.01.2016, 27.01.2016 (проведеного на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.01.2016) вилучено у приміщенні, відповідно, ІНФОРМАЦІЯ_3 та у приміщенні Луцької РДА документи, серед яких, зокрема: розпорядження Луцької РДА Волинської області №420 від 05.10.2009 про затвердження технічної документації із землеустрою по інвентаризації земельних ділянок садівничого товариства «Дубок»; пояснювальні записки начальника управління ОСОБА_5 від 29.03.2010, від 02.10.2009, від 21.07.2010 до проектів розпорядження голови райдержадміністрації «Про надання дозволу на складання технічних документацій із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадянам», «Про затвердження технічної документації із землеустрою по інвентаризації земельних ділянок садівничого товариства «Дубок», «Про затвердження технічних документацій та передачу у власність земельних ділянок громадян», розпорядження №97 від 29.03.2010, розпорядження №264 від 30.07.2010 (що проаналізовані судом вище), клопотання Боголюбського сільського голови від 14.07.2010 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки для ведення садівництва, розташовані в садівничому товаристві «Дубок» на території Боголюбської сільської ради за межами населених пунктів. 
		При цьому, протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 27.01.2016 (проведеного на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.01.2016) констатовано відсутність документів, які перебувають у володінні Архівного відділу Луцької РДА, а саме: протокол засідання 41 сесії Боголюбської сільської ради та рішення №41/4 від 28.08.2009; протокол засідання 33 сесії Боголюбської сільської ради та рішення №33/4 від 30.12.2008; схему генерального плану Боголюбської сільської ради; планово-картографічні матеріали та ін.
		Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 27.01.2016 (проведеного на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.01.2016) констатовано відсутність у ПФ «Реформатор» в цілому технічної документації по інвентаризації земель садівничого товариства «Дубок», оскільки розробленням документації займався ПП ОСОБА_50 (при цьому було вилучено лише скановані копії окремих документів).
		Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 22.01.2016 (проведеного на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.01.2016) вилучено документи, які перебувають у володінні Боголюбської сільської ради: проект землеустрою щодо встановлення та зміни меж населених пунктів Боголюбської сільської ради; технічну документацію із землеустрою щодо складання нормативної грошової оцінки земель с.Боголюби; технічну документацію із землеустрою щодо складання нормативної грошової оцінки земель с.Тарасово; протокол засідання 41 сесії Боголюбської сільської ради та рішення №41/4 від 28.08.2009; протокол засідання 33 сесії Боголюбської сільської ради та рішення №33/4 від 30.12.2008; схему генерального плану Боголюбської сільської ради; планово-картографічний матеріал радгоспу «ХХV з`їзду КПРС» с.Боголюби; планово-картографічні матеріали розмежування земель державної та комунальної власності за межами населених пунктів Боголюбської сільської ради; рішення Боголюбської сільської ради від 26.02.2007 №11/3 та клопотання ДП «Ківерцівське ЛГ»; рішення Боголюбської сільської ради від 26.02.2007 №11/8, від 26.04.2007 №13/5, від 26.04.2007 №13/6 та заяви; рішення від 27.03.2003 про результати виборів голови сільської ради, розпорядження №14/1.3, посадову інструкцію спеціаліста землевпорядника, рішення від 07.04.206 №1/4, рішення №1-2/2010 від 11.11.2010 про обрання секретаря Боголюбської сільської ради, рішення №17/1 від 05.11.2010, рішення №1-2/2010 від 11.11.2010 про обрання голови Боголюбської сільської ради.
		Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 28.01.2016 (проведеного на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.01.2016) вилучено документи, які перебувають у володінні садівничого товариства «Дубок», а саме: квитанцію №6838 від 29.12.2012, листи СТ «Дубок», копію акту погодження меж з різними землекористувачами з додатками; копії довідок; копію протоколу загальних зборів від 10.03.2012; копію списку СТ «Дубок»; копію плану дачного масиву с.Забороль. При цьому встановлено відсутність заяв про вступ у члени СТ «Дубок», протоколи засідань правління та загальних зборів щодо включення членів СТ «Дубок».
		При цьому, з вилучених документів вбачається, що станом на грудень 2012 частина осіб, яким видавались державні акти на право власності на спірні земельні ділянки були членами СТ «Дубок» та, оскільки вони не сплачували членських внесків та земельного податку, не обробляли земельних ділянок, їх було виключено з членів садівничого товариства, а також, що саме Боголюбською сільською радою стягувався земельний податок з власників зазначених земельних масивів. 
		Відповідно до постанов слідчого від 22.01.2016, 26.01.2016, 27.01.2016, 28.01.2016 усі вилучені документи визнані речовими доказами у справі.
		Висновком експерта №361 від 09.10.2020 вбачається, що підписи від імені ОСОБА_5 в графі «Начальник управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області ___М.О.Заїка» у висновках до технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, відповідно, №2419 від 22.06.2010, №2399 від 22.06.2010, №2404 від 22.06.2010, №2412 від 22.06.2010, №2420 від 22.06.2010, №2408 від 22.06.2010, №2402 від 22.06.2010, №2398 від 22.06.2010, №2405 від 22.06.2010, №2412 від 22.06.2010, №2410 від 22.06.2010, №2409 від 22.06.2010, №2450 від 24.06.2010, №2444 від 23.06.2010, №2415 від 22.06.2010, №2413 від 22.06.2010, №2407 від 22.06.2010, №2422 від 22.06.2010, №2400 від 22.06.2010, №2416 від 22.06.2010, №2418 від 22.06.2010, №2406 від 22.06.2010, №2417 від 22.06.2010, №2411 від 22.06.2010, №2401 від 22.06.2010, №2403 від 22.06.2010; технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для ведення садівництва площею 0,1197 га, відповідно, гр. ОСОБА_28 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_22 , ОСОБА_29 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_51 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_52 , ОСОБА_40 , ОСОБА_24 , ОСОБА_23 , ОСОБА_17 , ОСОБА_53 , ОСОБА_10 , ОСОБА_25 , ОСОБА_27 , ОСОБА_16 , ОСОБА_26 , ОСОБА_21 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 на території Боголюбської сільської ради Луцького району Волинської області)  виконані ОСОБА_5 .
		Однак факту підписання вищевказаних документів ОСОБА_5 жодного разу не заперечував, ствердив, що підписав усі документи, оскільки вони були складені, погоджені усіма службами, відповідно до вимог законодавства. 
		Таким чином, жоден із зазначених вище документів, сам по собі та у їх сукупності жодним чином не підтверджує наявність умислу та винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування дій.
		Посилання сторони обвинувачення в тому числі і на те, що обвинувачений неналежно виконував свої обов`язки, оскільки злочинно, недбало не було встановлено, що громадяни, в інтересах яких було затверджено технічні документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для ведення садівництва на території Боголюбської сільської ради: ОСОБА_25 , ОСОБА_20 , ОСОБА_8 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , ОСОБА_22 , ОСОБА_29 , ОСОБА_28 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_53 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_24 , ОСОБА_51 , ОСОБА_11 , ОСОБА_21 , ОСОБА_26 , ОСОБА_16 , ОСОБА_52 , ОСОБА_47 , ОСОБА_23 , ОСОБА_27 , не були членами СТ «Дубок» також не заслуговує на увагу.
		Так,ухвалою Луцькогоміськрайонного судуВолинської областівід 01.03.2017кримінальне провадження№12016030130001085від 21.11.2016-закрито, ОСОБА_54 (головуправління СТ«Дубок)звільнено відкримінальної відповідальностіза ч.1ст.358,ч.3ст.358КК України,на підставіст.49ч.1п.2,п.3КК України,в зв`язкуз закінченнямстроків давності.При цьому, ОСОБА_55 притягався докримінальної відповідальностіза видачудокументу ззавідомо неправдивимивідомостями,зокрема щодоперебування деякихосіб - ОСОБА_22 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_52 , ОСОБА_8 , ОСОБА_28 , ОСОБА_19 , ОСОБА_10 , ОСОБА_18 , ОСОБА_25 , ОСОБА_20 , ОСОБА_53 , ОСОБА_26 -членами СТ«Дубок»,та щодовикористання іншимиособами,які фактичнобули членамиСТ «Дубок»площами земельнихділянок.При цьому,з зазначеногосудового рішенняне вбачається,що головаправління СТ«Дубок» вчиняючитакі дії,діяв запопередньою змовоюгрупою осіб,або жвчиняв такідії зметою подальшоговикористання такихдовідок іншимиособами,справа відноснояких виділяласьв окремепровадження,а томустверджувати,що зазначенимрішенням стверджуєтьсявинуватість ОСОБА_5 у вчиненнібудь-якихнеправомірних дій,немає законнихпідстав,як ітого,що вінбув обізнанийз тим,що данідовідки єзавідомо підробленими(станомна моментпогодження відповідноїдокументації). 
		Рішення Луцькогоміськрайонного судуВолинської областівід 28.08.2017,яким визнанонедійсним розпорядженняЛуцької районноїдержавної адміністрації№ 264від 30.07.2010та визнанонедійсними державніакти направо власностіна 26земельних ділянок,яке постановою Верховного Суду від 17.06.2020 (справа №161/15332/16-ц) залишено без змін, на яке посилається сторона обвинувачення, саме по собі не підтверджує факту вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_56 , як посадовою особою управління Держкомзему в Луцькому районі Волинської області, та не свідчить про вчинення саме ним неправомірних дій.
		Однією із підстав, на яку посилався суд при прийнятті даного судового рішення було те, що за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами Луцької райдержадміністрації та Боголюбської сільської ради під час передачі у приватну власність 26 земельних ділянок для ведення садівництва внесено відомості до ЄРДР за №12016030130000008 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.
		Тоді як жодну із зазначених посадових осіб, окрім голови СТ «Дубок», який самостійно підробив довідки про користування земельними ділянками СТ «Дубок», до кримінальної (або ж будь-якого іншого виду) відповідальності не притягнуто, а згідно витягу з кримінального провадження №12016030130000008, доданого стороною обвинувачення до матеріалів вбачається, що «Із управління захисту економіки у Волинській області надійшли матеріали перевірки по факту зловживання службовим становищем внаслідок протиправних дій яких незаконно передано у власність земельні ділянки». 
		При цьому, зазначене рішення ухвалено у 2017, а дії, що інкриміновані органом досудового розслідування лише одному обвинуваченому ОСОБА_48 мали місце у 2010. 
		Таким чином, дане судове рішення також не може слугувати доказом протиправної діяльності ОСОБА_5 .
		Наступними доказами,на якіпосилається сторонаобвинувачення єакт перевіркидотримання вимогземельного законодавствавід 19.02.2016,проект організації та розвитку лісового господарства Ківерцівського ДЛГ ДП «Волиньліс», матеріали таксації 2002-2012 року. 
		Однак, до матеріалів провадження додано лише копії зазначених документів (на що неодноразово звертала увагу сторона захисту). При цьому, сам акт скеровано на виконання листа від 01.02.2016, що вбачається із супровідного документу №01-12/342 від 10.03.2016. 
		З зазначеного акта вбачається, що надання дозволу на розробку технічних документацій із землеустрою, надання земельних ділянок для ведення садівництва вказаним громадянам, погодження технічних документацій на право приватної власності на землю відповідними службами проводилось з порушенням статей 17, 20, 35, 55-57, 118, 149 Земельного кодексу України, ст.22 Закону України «Про землеустрій» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 №610-р, тобто надання земельних ділянок для садівництва громадянам на території Боголюбської сільської ради із земель лісового фонду проводилось без вилучення цих земель.
		Статтею 85 КПК Українивизначено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		При цьому, згідно з вимогамистатті 94 КПК Українижоден доказ не має наперед встановленої сили, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Як визначив Європейський суд з прав людини (справа Нечипорук і Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04), суд при оцінюванні доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумними сумнівом» і «така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
		Встановлено, що сторона захисту під час усього судового провадження (з моменту надходження справи до суду  з 2021) зазначала про недопустимість даних доказів через відсутність (ненадання) стороною обвинувачення їх оригіналів.
		Відповідно до ч.3 ст.99 КПК України сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа.
		Відповідно до ч. 2 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування належності і допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.
		Встановлено, що оригіналів даних документів не було подано ні суду, ні будь-якій зі сторін кримінального провадження. Копії письмових доказів (без надання їх оригіналів хоча б для огляду) не можуть бути допустимими доказами вини обвинуваченого, про правильність такої позиції свідчить практика Верховного Суду, викладена у постановах від 31.10.2019 року (справа № 404/700/17) та від 11.03.2020 року (справа № 149/745/14).
		Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, регламентованих цим Кодексом. Такого способу збирання доказів стороною обвинувачення, як надання дозволу (призначення) на проведення перевірки, не визначено. КПК не встановлює отримання доказів шляхом призначення чи надання дозволу на проведення перевірки ані слідчими суддями, ані прокурорами чи слідчими  результати таких перевірок, призначених у межах розслідування кримінального провадження, є недопустимими доказами і, відповідно до ч. 2 ст. 86 КПК України, не можуть бути використані під час процесуальних/судових рішень у межах кримінального провадження.
		До матеріалів кримінального провадження не додано документу, на підставі якого проводилась Державною інспекцією сільського господарства у Волинській області перевірка вимог земельного законодавства (чи то свідомо, чи то не вважали доцільним), однак з тексту судового рішення, на яке посилається сторона обвинувачення як на доказ  рішення Луцького міськрайонного суду від 28.08.2017  вбачається, що дана перевірка проводилась на виконання ухвали слідчого судді від 29.01.2016. 
		Відповідно до пп. 12 п. 5 розділуXII«Прикінцеві положення» Закону України «Про прокуратуру», який набрав чинності 15 липня 2015 року, докази, які були отриманіпісля початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушеньє недопустимими.
		Кримінальним процесуальним законодавством не передбачено процедури розгляду клопотання слідчого чи прокурора про призначення ревізій чи перевірок та конкретного рішення слідчого судді, яке він повинен постановити за результатами розгляду такого клопотання. Таким чином, положення КПК не відносять до компетенції слідчого судді вирішення питання щодо надання дозволу на проведення (призначення) перевірки.
		Із огляду на вищевикладене, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19.02.2016, на який посилається сторона обвинувачення як на доказ винуватості ОСОБА_43 , також не може бути покладений в основу судового рішення та, на підставі ст.89 КПК України, визнається судом недопустимим доказом. 
		Натомість висновок судової земельно-технічної експертизи (яка призначалась у межах даного провадження постановою слідчого від 11.12.2020 та питання щодо якої уточнювались 24.12.2020), який міг би підтвердити існування накладки спірних 26 земельних ділянок, що були виділені членам СТ «Дубок» із кварталом 15 виділами 3 та 4 земель лісового фонду Боголюбського лісництва, а відтак належним та допустимим доказом винуватості обвинуваченого, стороною обвинувачення ні суду, ні стороні захисту не надавався та не відкривався.
		Сам по собі висновок судової комісійної земельно-технічної експертизи №7297-7322 від 27.07.2016, яким встановлено імовірна ринкова вартість (експертно-грошова оцінка) окремо кожної із 26 земельних ділянок із цільовим призначенням для ведення садівництва, що розташовані за адресою: Луцький район Волинська область на території Боголюбської сільської ради за межами населеного пункту, що були передані у приватну власність у вересні 2010 року, за відсутності інших належних та допустимих доказів, не підтверджує винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.
		При цьому, суд звертає увагу на те, що він містить висновок лише про «імовірну ринкову вартість земельних ділянок», що суперечить положенням ч.3 ст. 62 Конституції України. 
		Протоколи огляду від 21.07.2016 лише підтверджують наявність земельних ділянок із кадастровими номерами: 0722881000:04:000:4213,0722881000:04:000:4211,0722881000:04:000:4207,0722881000:04:000:4220, 0722881000:04:000:4221,0722881000:04:000:4204,0722881000:04:000:4225,0722881000:04:000:4217,0722881000:04:000:4219,0722881000:04:000:4210,0722881000:04:000:4209, 0722881000:04:000:4216,0722881000:04:000:4212,0722881000:04:000:4218,0722881000:04:000:4224,0722881000:04:000:4226, 0722881000:04:000:4214, 0722881000:04:000:4228, 0722881000:04:000:4227, 0722881000:04:000:4206, 0722881000:04:000:4223, 0722881000:04:000:4208, 0722881000:04:000:4222, 0722881000:04:000:4205, 0722881000:04:000:4215,          0722881000:04:000:4203 та їх розташування за межами населеного пункту с.Боголюби, на території Боголюбської сільської ради Луцького району Волинської області.
		Усі зазначені земельні ділянки у межах даного провадження визнані речовими доказами.
		Лист Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства №1440 від 19.09.2016 та лист Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання №600 від 29.09.2016 не можуть слугувати самостійними доказами винуватості Заїки за відсутності судових експертиз, які б підтверджували питання, що у них порушені, а також інших доказів, які б підтверджували викладену у них інформацію. 
		Таким чином, докази, зібрані органом досудового розслідування, на які посилається сторона обвинувачення на підтвердження винності останнього, що проаналізовані судом вище, є неналежними, частина - здобута з порушенням вимог чинного кримінального процесуального законодавства, в зв`язку з чим є недопустимими.
		Натомість, технічна документація із землеустрою по інвентаризації земельних ділянок за адресою: Боголюбська сільська рада садівниче товариство «Дубок», розроблена ПФ «Реформатор», яка містить усі необхідні документи, була перевірена, погоджена і затверджена усіма державними органами:Боголюбською сільською радою, Головою СТ «Дубок, Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, Головним архітектором Луцького району, управлінням Держкомзему, представником Ківерцівського лісгоспу та після їх виготовлення, погодження передана, за клопотанням Боголюбської сільської ради до Луцької РДА для перевірки, погодження та прийняття відповідного рішення. За наслідками перевірки поданих документів саме Луцькою районною державною адміністрацією прийнято розпорядження про затвердження документації. 
		При цьому, жоден із зазначених посадових осіб (окрім голови СТ «Дубок» - за підроблення довідок щодо членства осіб і площі наданих у фактичне користування ділянок), до відповідальності не притягувався.
		Так, ст. 367 ч. 2 КК України встановлює кримінальну відповідальність за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, що спричинило тяжкі наслідки
		Об`єктивна сторонавказаного кримінальногоправопорушення характеризується: 1) діянням, яке полягає у невиконанні або неналежному виконанні службових обов`язків через несумлінне ставлення до них; 2) наслідками у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам фізичних чи юридичних осіб, державним чи громадським інтересам (ч. 1) чи тяжких наслідків (ч. 2); 3) причинним зв`язком між вчиненим діянням та наслідками.
		Службова недбалість може виявлятися у формі: а) бездіяльності, коли суб`єкт повністю не виконує покладені на нього службові обов`язки, або б) дії, коли покладені на нього службові обов`язки хоча і виконуються, але неналежним чином - не так, як того потребують інтереси служби, тобто не відповідно до закону та умов, що склалися, або відповідно до них, але неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччі з встановленим порядком тощо.
		Доказів того, що обвинувачений ОСОБА_5 підписавши висновки до технічної документації із землеустрою, не перевірив її відповідність чинним на той час вимогам законодавства, що безпосередньо призвело до вибуття та передання 26 земельних ділянок фізичним особам для ведення садівництва, діяв у вищезгаданих формах, не здобуто.
		При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що особі не може ставитися в провину службова недбалість тоді, коли підготовлені товариством документи перевірялися і затверджувалися державними органами. Адже в самому обвинуваченні орган досудового розслідування вказував про неправомірне прийняття саме Луцькою районною державною адміністрацією рішення про затвердження технічної документації, що і стало підставою для виготовлення 26 Державних актів на право власності на земельні ділянки.
		Тому такі дії не можуть ставитися ОСОБА_48 у провину та, відповідно, передбачати відповідальність за частиною 2 статті 367 КК.
		Вказане узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 23.06.2020 року у справі № 159/3738/16-к.
		Відповідно до ч.2 ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться лише на її користь. 
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинено, і обвинувачений є винуватим у цьому. 
		Такий обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
		На думку суду, жоден із перелічених та проаналізованих вище доказів, не доводить винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.367 ч.2 КК України, поза розумним сумнівом, оскільки докази сторони обвинувачення ні самі по собі, ні у своїй сукупності не стверджують наявності у діях обвинуваченого умислу на вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також фактичне його вчинення.
		Відповідно до ст. 373 ч. 3 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, а в разі якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, згідно ст. 373 ч. 1 п. 3 КПК України, ухвалюється виправдувальний вирок.
		На підставі викладеного, провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримавшись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримавшись принципу диспозитивності, тобто діючи виключно у межах своїх повноважень та компетенції, суд вирішив лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, зберігаючи при цьому об`єктивність та неупередженість та створивши при цьому необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання ними процесуальних обов`язків, приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України та приймає рішення про його виправдування, на підставі ч.1 п.3 ст.373 КПК України, оскільки не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Речові докази, згідно ст.100 КПК України,  залишити у матеріалах кримінального провадження та за належністю законному користувачу (відповідно до судового рішення від 28.08.2017).
		Судові витрати, згідно ч.2 ст.122, ч.2 ст.124 КПК України, слід віднести на рахунок держави, оскільки судом ухвалюється виправдувальний вирок.
		Арешт на майно, згідно ухвал слідчого судді від 29.03.2016, від 07.07.2016, відповідно до ч.4 ст.174 КПК України  скасувати. 
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		    ОСОБА_5  визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні - за ст.367 ч.2 КК України та виправдати, на підставі ч.1 п.3 ст.373 КПК України.
		Речові докази:
		-документи,вилучені напідставі ухвалслідчого суддіЛуцького міськрайонногосуду Волинськоїобласті від16.01.2016:25.01.2016в управлінніДержгеокадастру вЛуцькому районі(протоколтимчасового доступудо речейі документіввід 25.01.2016), 27.01.2016-у ПФ«Реформатор» (протокол тимчасовогодоступу доречей ідокументів від27.01.2016), 22.01.2016 у Боголюбській сільській раді (протокол тимчасового доступу до речей і документів від 22.01.2016), 27.01.2016 у Архівному відділі Луцької РДА (протокол тимчасового доступу до речей і документів від 27.01.2016), 27-28.01.2016, 24.02.2017 у Луцькій РДА (протокол тимчасового доступу до речей і документів від 27-28.01.2016, 24.02.2017), 27.01.2016 в ДП «Ківерцівське лісове господарство» (протокол тимчасового доступу до речей і документів від 27.01.2016)  залишити у матеріалах кримінального провадження;
		-земельніділянки із кадастровими номерами: 0722881000:04:000:4213,0722881000:04:000:4211,0722881000:04:000:4207,0722881000:04:000:4220, 0722881000:04:000:4221,0722881000:04:000:4204,0722881000:04:000:4225,0722881000:04:000:4217,0722881000:04:000:4219,0722881000:04:000:4210,0722881000:04:000:4209, 0722881000:04:000:4216,0722881000:04:000:4212,0722881000:04:000:4218,0722881000:04:000:4224,0722881000:04:000:4226, 0722881000:04:000:4214, 0722881000:04:000:4228, 0722881000:04:000:4227, 0722881000:04:000:4206, 0722881000:04:000:4223, 0722881000:04:000:4208, 0722881000:04:000:4222, 0722881000:04:000:4205, 0722881000:04:000:4215,          0722881000:04:000:4203  залишити за належністю законному користувачу  ДП «Ківерцівське лісове господарство».
		Судові витрати за проведення судових експертиз у даному провадженні  віднести на рахунок держави.
		Арешт на майно, згідно ухвал слідчого судді від 29.03.2016, від 07.07.2016, відповідно до ч.4 ст.174 КПК України,  скасувати.
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя Луцького міськрайонного суду                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...