Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/2449/21 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю.
Надіслано для оприлюднення: 16.10.2023. Зареєстровано: 17.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.10.2023.
Дата набрання законної сили: 27.09.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27 вересня 2023 року 
		м. Київ
		cправа №  916/2449/21 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова   Є.   В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
		секретар судового засідання - Денисевич А. Ю.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги заступника керівника Одеської обласної прокуратури та Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт-Сервіс" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 (колегія суддів: Принцевська Н. М., Колоколов С. І., Таран С. В.) та рішення Господарського суду Одеської області від 17.01.2023 (суддя Петров В. С.) у справі
		за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт-Сервіс"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Парк"; 3)  Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесабуд" про визнання незаконними та скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки,
		за участю представників:
		Офісу Генерального прокурора - Голуб Є. В.,
		позивача - Садардінова І. В.,
		відповідача-1 - Нікішев О. В.,
		відповідача-2 - Бойко І. О.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		1.          Заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт-Сервіс" (далі - ТОВ "Спорт-Сервіс"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Парк" (далі - ТОВ "Лідер-Парк") і Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради (далі-Департамент), в якому просив суд визнати незаконним та скасувати містобудівні умови і обмеження № 102 для проектування об`єкта будівництва, затверджені наказом Департаменту від 22.06.2020 вх.   01-06/178.
		2.          На обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що Департаментом на порушення вимог земельного та містобудівного законодавства видані вищевказані оскаржувані містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва (готелю з центром обслуговування туристів і спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром), незважаючи на той факт, що власником комунальних земельних ділянок - Одеською міською радою будь-які рішення (дозволи) про їх забудову (зміну цільового призначення) не приймалися, відповідні зміни до договорів оренди земель не вносилися, будь-які додаткові угоди сторонами договорів не підписувалися та не реєструвалися у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		3.          ПП "Місто Н" у 2001 році розроблено проект відведення земельної ділянки ТОВ "Спорт-Сервіс" для експлуатації й обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів, відповідно до якого цю земельну ділянку віднесено до земель населених пунктів - земель громадського призначення - земель фізичної культури та спорту - код 1.12.7 Українського класифікатора цільового використання землі, затвердженого листом Держкомзему України від 24.04.1998 за № 14-1-7/1205. Така інформація наявна у вихідній земельно-кадастровій інформації, пояснювальній записці та технічному завданні, що містяться у вищевказаному проекті землеустрою.
		4.          Рішенням Одеської міської ради від 28.12.2001 № 3066-ХХІІІ:
		-          затверджено проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки;
		-          надано  ТОВ "Спорт-Сервіс" земельну ділянку загальною площею 0,600 га (код згідно з Українським класифікатором цільового використання землі - 1.12.7 - землі фізичної культури та спорту) за адресою: м. Одеса, Приморський район, Лідерсовський бульвар, 7 у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди, терміном на 49 років, для експлуатації й обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів.
		5.           11.03.2002 між Одеською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Спорт-Сервіс" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 6000 м2, що знаходиться у м. Одесі в Приморському районі, Лідерсовський бульвар, 7 згідно з планом земельної ділянки (додаток № 1), який є невід`ємною частиною договору.
		6.          Згідно з положеннями пункту 1.2 договору ця  земельна ділянка загальною площею 6000 м2, земельна ділянка 2000 м2 із земель міста, земельна ділянка площею 4000 м2 із земель ДСК   ЧМП надається у володіння і користування орендаря терміном на 49 років (до 28.12.2050) для експлуатації та обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів.
		7.          Відповідно до пункту 1.3 договору зміна цільового призначення та використання зазначеної земельної ділянки можлива лише на підставі відповідного рішення Одеської міської ради.
		8.          У пункті 3.4.2 договору сторони домовилися, що орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, зазначеного у пункті 1.2 договору. Забезпечити належний санітарний, протипожежний, екологічний стан земельної ділянки, будинків і споруд, розташованих на ній.
		9.          У пункті 4.1 договору відповідно до Українського класифікатора обмежень прав власності на земельну ділянку та використання земельних ділянок встановлене таке обмеження: правове: 1.1 - зміна цільового використання, сервітути №№ 1 та 2   прохід або проїзд через земельну ділянку, використання земельної ділянки для прокладання та ремонту лінійних інженерних споруд поширюється на частину земельної ділянки.
		10.          Відповідно до пункту 6.2 цей договір може бути достроково розірваний за взаємною згодою сторін. На вимогу однієї зі сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обов`язків.
		11.          Судами також встановлено, що земельна ділянка (кадастровий номер 5110137500:29:005:0035), яка перебуває в оренді ТОВ "Спорт-Сервіс", межує із земельною ділянкою (кадастровий номер 5110137500:29:005:0034) загальною площею 0,0724 га, яка розташована за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 9, та яка, як убачається з договору від 31.10.2019, передана Одеською міською радою в оренду ТОВ "Лідер-Парк".
		12.          У пункті 3.1 договору від 31.10.2019 визначено, що його укладено на 20 років для реконструкції та подальшої експлуатації й обслуговування адміністративної будівлі.
		13.          У пункті 5.1. договору також передбачено, що земельна ділянка передається в оренду орендарю для реконструкції та подальшої експлуатації і обслуговування адміністративної будівлі.
		14.          Згідно з пунктом 5.2. договору категорія земель за основним цільовим призначенням -землі житлової та громадської забудови; вид цільового призначення згідно з класифікацією видів цільового призначення земель   В.03.15 (для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови).
		15.          Згодом ТОВ "Спорт-Сервіс" та ТОВ "Лідер-Парк" звернулися до Департаменту із проханням про видачу умов та обмежень для будівництва готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом у межах земельних ділянок, які знаходяться в оренді ТОВ "Спорт-Сервіс" та ТОВ "Лідер-Парк", за рахунок знесення нерухомості, що перебуває у власності ТОВ "Спорт-Сервіс" та ТОВ "Лідер-Парк", розташованої за адресами: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 7, та Лідерсовський бульвар, 9, та благоустроєм прилеглої території.
		16.           22.06.2020 товариствам видані містобудівні умови та обмеження № 102 для проектування об`єкта будівництва, які затверджені наказом Департаменту від 22.06.2020 за № 01-06/178, а саме: готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром. 
		17.          Згідно з переліком документів, які надавалися для видачі містобудівних вимог та обмежень, ТОВ "Спорт-Сервіс" та ТОВ "Лідер-Парк" додавалася інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 1808077451101; за адресою: Одеська область, м. Одеса, бульвар Лідерсовський, земельна ділянка 7, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури.
		18.          Разом з тим, відповідно до договору оренди землі від 11.03.2002 земельна ділянка площею 0,6000 га за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 7, надана в оренду ТОВ "Спорт-Сервіс", віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови. Цільове призначення цієї земельної ділянки - В.03.10. - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, а вид використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування будинку адміністративно-побутового призначення та тенісних кортів. Також відповідно до договору оренди землі від 31.10.2019 земельна ділянка площею 0,0724 га за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 9, надана в оренду ТОВ "Лідер-Парк", має категорію земель житлової та громадської забудови. Цільове призначення цієї земельної ділянки - В.03.15 для будівництва й обслуговування інших будівель громадської забудови, вид використання - для реконструкції та подальшої експлуатації і обслуговування адміністративної будівлі.
		 
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		19.          Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.01.2023, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2023, у задоволенні позову відмовлено.
		20.          Місцевий господарський суд погодився з позицією прокурора про те, що Департамент під час розгляду заяви відповідачів про надання містобудівних умов та обмежень для будівництва готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром мав виявити недостовірні відомості у документах, що посвідчували право користування земельною ділянкою, а саме: у витягах з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що містили відомості, які суперечили змісту договорів оренди, які у цьому випадку є саме правовстановлюючими документами, що підтверджують право користування відповідачів спірними земельними ділянками.
		21.          Разом з тим, надаючи правову оцінку обраного прокурором у цьому випадку способу захисту порушених прав власника землі - Одеської міської ради, суд зазначив, що визнання незаконними та скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки є по суті встановленням факту, оскільки не відновлює порушеного права Одеської міської ради за наявності чинних і діючих договорів оренди землі, оскільки земельні ділянки перебуватимуть в оренді (користуванні) забудовників. Тому порушене право Одеської міської ради як орендодавця та власника земельної ділянки може бути поновлене лише шляхом розірвання договору оренди.
		Короткий зміст касаційних скарг
		22.          Прокурор у касаційній скарзі просить скасувати ці судові рішення й ухвалити нове - про задоволення позову. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, статті 5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини третьої статті 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), а також відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування зазначених норм у частині ефективності обраного способу захисту порушених прав держави у подібних правовідносинах. Скаржник також зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини восьмої статті 29, пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
		23.          ТОВ "Спорт-Сервіс" у касаційній скарзі просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій змінити, виключивши з їх мотивувальної частини посилання стосовно того, що:
		- відповідачі порушили умови використання наданих їм в оренду земельних ділянок, а також умови договорів в частині обмеження будівництва об`єктів на земельній ділянці; 
		- видача Департаментом спірних містобудівних умов та обмежень для будівництва готелю з центром обслуговування туристів та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги і реабілітаційним центром здійснена з порушенням права власності Одеської міської ради на такі земельні ділянки.
		Скарга ТОВ "Спорт-Сервіс" мотивована відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах статті 1 Закону України «Про основи містобудування»; частини першої, другої статті 2, частини другої статті 4, статей 6-8, статей 13, 16-18, частини другої статті 24, статті 25, частин першої, п`ятої статті 26, статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; статті 39 ЗК України.
		Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
		24.          Прокурор у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Спорт-Сервіс" стверджує про те, що вона необґрунтована і не підлягає задоволенню.
		25.          ТОВ "Спорт-Сервіс" у відзиві на касаційну скаргу прокурора просить відмовити в її  задоволенні, оскільки обраний неналежний спосіб захисту.
		Позиція Верховного Суду
		26.          Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		27.          Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
		28.          Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Зазначені правові позиції неодноразово висловлювалися Великою Палатою Верховного Суду і Верховним Судом та узагальнено викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.
		29.          Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
		30.          Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору   статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод   (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили би компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави- учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
		31.          Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).
		32.          Водночас ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).
		33.          Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
		34.          Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №   338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02.07.2019 у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та інших.
		35.          Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №   910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (провадження №   12-140гс19, пункт 98).
		36.          Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №   925/642/19, пункт 99 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі №   910/10011/19).
		37.          У цій справі прокурор, звертаючись із заявленим в інтересах держави в особі Одеської міської ради позовом до ТОВ "Спорт-Сервіс" та ТОВ "Лідер-Парк", оскаржує видані Департаментом містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки з підстав того, що така видача порушує право власності Одеської міської ради.
		38.          З огляду на предмет і підставу позову у цій справі колегія суддів погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів про те, що визнання незаконними та скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки у даному випадку є по суті встановленням факту, оскільки не відновлює порушеного права Одеської міської ради за наявності чинних договорів оренди землі, оскільки земельні ділянки перебуватимуть в оренді (користуванні) забудовників. Унаслідок задоволення цих позовних вимог не відновиться порушене, за твердженням прокурора, право позивача на розпорядження (визначення цільового призначення) щодо користування земельною ділянкою, а виникне потреба у пред`явленні згодом іншого позову. Водночас прокурором не обґрунтовано яким чином таке задоволення позову відновить порушене право міської ради.
		39.          Таким чином, обґрунтовані висновки судів про те, що обраний прокурором спосіб захисту не стосується захисту порушеного цивільного права та його відновлення та не є ефективним, оскільки не може забезпечити поновлення прав позивача внаслідок його невідповідності змісту порушеного права та характеру спірних правовідносин. 
		40.          Зважаючи на те, що обрання позивачем неефективного способу захисту прав є самостійною і достатньою підставою для відмови у позові, то аргументи скаржників, які стосуються суті спору, не беруться Верховним Судом до уваги, оскільки неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших, встановлених судом обставин.
		41.          Оскільки обрання неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (п.6.21), від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (п.54), від 06.04.2021 у справі №910/10011/19 (п.99), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (п.76), від 02.11.2021 у справі №925/1351/19 (п.6.56), від 25.01.2022 у справі №143/591/20 (п.8.46), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (п.155)), то колегія суддів не вбачає підстав для формування висновку щодо застосування визначених прокурором та ТОВ "Спорт-Сервіс" у касаційних скаргах положень Законів України «Про основи містобудування», "Про регулювання містобудівної діяльності" та ЗК України.
		42.          До того ж доводи касаційної скарги ТОВ "Спорт-Сервіс" переважно стосуються питань, пов`язаних з встановленими обставинами справи та з оцінкою доказів у ній. Так, зазначаючи про неправильне застосування норм матеріального права, скаржник застосовує та оперує понятійними категоріями "обставини справи" і "докази у справі", порушуючи питання, пов`язані із встановленням обставин справи та оцінкою відповідних доказів, що не узгоджується з правилами перегляду судових рішень судом касаційної інстанції як "суду права", а не "суду факту", повноваження якого визначені у статті 300 ГПК України, і перевірка відповідних доводів (аргументів) перебуває поза визначеними цією статтею межами розгляду справи судом касаційної інстанції.
		43.          Наведені у касаційній скарзі доводи фактично стосуються необхідності переоцінки доказів, тобто зводяться до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі. 
		44.          Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень попередніх інстанцій, оскільки згідно з імперативними приписами статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.
		45.          До того ж встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).
		46.          Таким чином, скаржниками не доведено необхідності у формуванні висновку Верховного Суду щодо застосування наведених ними положень закону.
		Висновки за результатами розгляду касаційних скарг 
		47.          Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		48.          Згідно з положеннями статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		49.          З урахуванням викладеного касаційні скарги залишаються без задоволення, а рішення та постанова попередніх судових інстанцій - без змін.
		Судові витрати
		50.          Судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на скаржників.
		Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційні скарги заступника керівника Одеської обласної прокуратури та Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт-Сервіс" залишити без задоволення.
		2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 17.01.2023 залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                    Є. В. Краснов
		 
		Суддя                                                                                                    Г. М. Мачульський 
		 
		Суддя                                                                                                    Л. І. Рогач

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...