Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/31923/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 16.10.2023. Зареєстровано: 17.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 18.10.2023.
Дата набрання законної сили: 25.10.2023
Результат оскарження 25.10.2023 Апеляційний суд Одеської області: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кс/947/12964/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023164110000080

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   Справа № 947/31923/23
		Провадження № 1-кс/947/12964/23
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06.10.2023 рокуслідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного  адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_6 , погоджене заступником керівника Одеської обласної спеціалізованої прокуратри у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42023164110000080 від 28.08.2023 року відносно:
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Фараонівка, Саратський р-н, Одеської області, громадянина України, українця, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, інструктора управління ІНФОРМАЦІЯ_5 , у військовому званні «сержант», раніше не судимого,
		підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023164110000080 від 28.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368, ч. 5. ст. 426-1 КК України.
		Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.
		Досудовим розслідуванням встановлено,що відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від № 118 від 06.07.2022, молодшого сержанта ОСОБА_4 призначено на посаду інструктора управління ІНФОРМАЦІЯ_5 .
		Під час проходження військової служби, у відповідності до ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ОСОБА_4 зобов`язаний свято і непорушно додержуватися вимог Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати свій військовий обов`язок, не допускати негідних вчинків.
		Відповідно до п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 «Закону України про запобігання корупції» ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді командира відділення-інструктора ІНФОРМАЦІЯ_5 суб`єктом відповідальності за злочини вчинені у сфері службової діяльності та правопорушення пов`язані з корупцією.
		Згідно вимог ст. ст. 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», військовим посадовим особам військових формувань забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.
		Разом з тим, в порушення вимог зазначених нормативно-правових актів, ОСОБА_4 , усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, за попередньою змовою із невстановленими на даний час військовими посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 , з метою незаконного збагачення, став на шлях злочинної діяльності, шляхом одержання неправомірної вигоди, за наступних обставин.
		Так, ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 22.08.2023, діючи за попередньою змовою із невстановленими на даний час військовими посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 вирішив організувати схему зняття із військового обліку громадян України призовного віку, шляхом визнання їх непридатними до проходження військової служби під час дії правового режиму воєнного стану.
		З метою конспірації протиправної діяльності та уникнення безпосереднього контакту із громадянами призовного віку, яких має намір за неправомірну вигоду зняти із військового обліку, ОСОБА_8 залучив у якості пособниці раніше знайому громадянку України ОСОБА_9 , яка мала стати посередницею та забезпечувати передачу неправомірної вигоди.
		Так, на виконання визначеної ОСОБА_8 ролі, ОСОБА_9 у серпні 2023 року запропонувала ОСОБА_10 за надання неправомірної вигоди вирішити питання щодо зняття останнього із військового обліку шляхом визнання непридатним до військової служби.
		Надалі, 22.08.2023 в ході телефонного розмови із ОСОБА_10 , ОСОБА_9 передала мобільний телефон ОСОБА_8 , який в ході телефонної розмови із ОСОБА_10 представився співробітником ІНФОРМАЦІЯ_6 запевнив, що за неправомірну вигоду вирішить питання щодо зняття останнього із військового обліку. 
		На вказану пропозицію ОСОБА_11 погодився, при цьому розуміючи протиправність дій ОСОБА_9 та ОСОБА_8 звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинюваний злочин та у подальшому діяв під контролем на викриття злочинної діяльності.
		У подальшому, 03.10.2023 ОСОБА_9 , на виконання визначеної ОСОБА_8 ролі, ОСОБА_9 , перебуваючи у АДРЕСА_3 , висловила ОСОБА_10 прохання щодо надання 05.10.2023 неправомірної вигоди в розмірі 12000 доларів США за виготовлення документів щодо зняття останнього з військового обліку через визначену нею особу, до відома якої не будуть доводитися деталі злочинної діяльності.
		Надалі 05.10.2023 близько 15:40, ОСОБА_9 , на виконання визначеної ОСОБА_8 ролі, перебуваючи за адресою АДРЕСА_4 , одержала від ОСОБА_10 через визначену нею особу, до відома якої не доводилися деталі злочинної діяльності, для подальшої передачі ОСОБА_8 та невстановленим військовим посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_6 неправомірну вигоду в розмірі 12000 доларів США за виготовлення документів щодо зняття ОСОБА_10 з військового обліку.
		У подальшому, 05.10.2023 близько 19:15, ОСОБА_9 , на виконання визначеної ОСОБА_8 ролі, перебуваючи у транспортному засобі VWTouaregд.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_8 поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_5 передала останньому неправомірну вигоду в розмірі 12000 доларів США за виготовлення документів щодо зняття ОСОБА_10 з військового обліку.
		Відтак, ОСОБА_8 , 05.10.2023 близько 19:15, діючи умисно, за попередньою змовою із невстановленими військовими посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 та за пособництва ОСОБА_9 , перебуваючи у транспортному засобі VWTouaregд.н.з. НОМЕР_2 ТН поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_5 одержав від ОСОБА_10 неправомірну вигоду в розмірі 12000 доларів США (станом на 05.10.2023, згідно офіційного курсу НБУ, становило 439440 грн) за виготовлення документів щодо зняття останнього з військового обліку шляхом визнання непридатним до військової служби під час дії правового режиму воєнного стану.
		За вищевикладених обставин, 05.10.2023 року ОСОБА_4 було затримано органом досудового розслідування в порядку ст. 208 КПК України та 06.10.2023 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за кваліфікуючими ознаками: прохання надати та одержання службовою особою неправомірної вигоди у великому розмірі за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
		Враховуючи наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення  ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, з метою запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		В судовому засіданні:
		-прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, клопотання просив задовольнити;
		-захисникпідозрюваного заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, посилаючись на міцність соціальних зв`язків його підзахисного: ОСОБА_4 одружений, є багатодітним батьком вісьмох дітей, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання, є учасником антитерористичної операції, отримав поранення, пов`язане із захистом Батьківщини та має статус інваліда 2 групи. Позитивно характеризується за місцем проходження служби. З огляду на вищевикладене, просив застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосувати менший розмір застави, ніж заявлений стороною обвинувачення у клопотанні.
		В судовому засіданні захисник долучив характеризуючи ОСОБА_4 документи, які просив врахувати.
		-підозрюваний щодо запобіжного заходу - підтримав думку свого захисника, проте зазначив, що з підозрою не згоден.
		Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастиною п`ятоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
		Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
		При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» слідчий суддя застосовуєКонвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод»(далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
		Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
		Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно дост.178 КПК Українита практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
		Як вбачаєтьсяз матеріалівклопотання,06.10.2023року ОСОБА_4  повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
		Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушеня, слідчим суддею встановлено наступне.
		Згідноч. 5ст. 9 КПК Україникримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
		Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
		У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. 
		Аналогічна правова позиція ЄСПЛ відображена у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, в якому також зазначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
		У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
		В рішенні ЄСПЛ «Ферарі-Браво проти Італії», Суд зазначив, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
		У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
		При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
		Таким чином, відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
		Слідчий суддя наголошує, що на даній стадії кримінального провадження, судом не встановлюється винуватість чи не винуватість ОСОБА_4 у скоєнні злочину, а лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для застосування відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати остаточну оцінку допустимості та належності доказів, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.
		Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до положень ч. 2ст. 94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч. 1ст. 94 КПК України.
		Відповідно до ст. ст.89,94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.
		На підтвердженняобґрунтованості підозриу вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.368КК України,стороною обвинуваченнядо клопотаннядолучаються:заява ОСОБА_10 про вчиненнякримінального правопорушення,протоколи допитусвідків ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , протоколом ідентифікації (огляду) та вручення грошових коштів від 05.10.2023, протокол огляду місця події від 05.10.2023, протокол затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України, протокол обшуку автомобіля VW Touaregд. н.з. НОМЕР_1 , матеріали виконаного доручення другого оперативного відділу ТУ ДБР в м. Миколаєві.
		На думку слідчого судді, долучені матеріали кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування є достатніми для висновку щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 .
		Таким чином, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні такого кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до обґрунтованого переконання, що усвідомлюючи ймовірні негативні наслідки у вигляді покарання у випадку подальшого доведення вини підозрюваного в передбаченому законом порядку, останній може вжити заходів щодо переховування від органів досудового розслідування та суду.
		Слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем, використовуючи наявні у нього засоби та можливості, в тому числі невстановлених на даний час військових посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_6 та знайомства з іншими співробітниками правоохоронних органів Одеської області, може отримати відповідні паролі для безперешкодного проходження пунктів пропуску та здійснити виїзд на непідконтрольні Україні території, а також в напрямку Республіки Молдова.
		Вищевикладене, на думку слідчого судді, підтверджує обґрунтованість доводів сторони обвинувачення щодо існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Так, слідчий суддя зауважує, що досудове розслідування означеного кримінального провадження перебуває на початковому етапі, у зв`язку із чим стороною обвинувачення ймовірно зібрано не повний комплекс речей та документів, які мають доказове значення для даного кримінального провадження.
		При цьому, станомна теперішнійчас підозрюваний ОСОБА_4 володіє інформацієюпро кримінальнепровадження стосовнонього,обставин,що єпредметом доказуванняу кримінальномупровадженні,а томуможе безперешкоднознищити,сховати речіі документи,які маютьзначення длякримінального провадження,що,на думкуслідчого судді,у повномуобсязі обґрунтовуєпосилання сторониобвинувачення наіснування ризику,передбаченого п.2ч.1ст.177КПК України,а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
		Крім того, слідчий суддя вважає обґрунтованими посилання сторони обвинувачення щодо існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на свідків та іншу підозрювану в рамках даного кримінального провадження.
		Так, слідчий суддя враховує, що зокрема показаннями свідків у даному кримінальному провадженні на теперішній час у тому числі обґрунтовується пред`явлена ОСОБА_4 підозра. При цьому, у випадку подальшого направлення обвинувального акту відносно підозрюваного до суду, з великою вірогідністю можливо припускати допит таих оіб безпосередньо в судовому засіданні судом, позаяк суд не може обґрунтовувати свої судові рішення показаннями, отриманими на стадії досудового розслідування стороною обвинувачення (за винятком випадків, передбачених ст. ст. 225, 615 КПК України).
		Слід зауважити, що з огляду на специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого на теперішній час обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , процесуальні джерела доказів у вигляді показань відіграють надзвичайно важливу роль, що на переконання слідчого судді додатково підтверджує вірність доводів сторони обвинувачення відносно існування в рамках такого кримінального провадження наведеного ризику.
		Щодо впливу на іншу підозрювану ОСОБА_9 , то існування такого ризику, на переконання слідчого судді, обумовлюється фактичними обставинами даного кримінального провадження, як вони викладені у такому клопотанні. Зокрема, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_9 інкримінується пособництво у можливому вчиненні нею та ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. 
		Викладене дає підстави слідчому судді вважати, що в цілях уникнення кримінальної відповідальності за інкриміновані підозрюваною дії, останні можуть вживати взаємних заходів щодо впливу один на одного, задля вироблення однієї лінії поведінки, коригування власних показів, тощо.
		Відтак, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках такого кримінального провадження наявний ризик можливого незаконного впливу з боку підозрюваного ОСОБА_4 на свідків та іншу підозрювану (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
		Водночас, навіть беручи до уваги, що у випадку можливого направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_4 до суду, вказані особи в подальшому будуть допитуватися безпосередньо судом, ризик можливого впливу на таких осіб та зміни ними своїх показів, під загрозою можливої кримінальної відповідальності у такому випадку за означені дії, мінімізує в значній мірі існування такого ризику.
		Таким чином, на думку слідчого судді, запобігти вказаному ризику можливо шляхом покладення на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язку утримуватися від спілкування із свідками та іншою підозрюваною ОСОБА_9 у даному кримінальному провадженні.
		Враховуючи те, що на даний час в рамках означеного кримінального провадження органом досудового розслідування ще не встановлено повне коло осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення в частині існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на те, що ОСОБА_4 матиме можливість перешкоджати кримінальному провадженню шляхом підтримання зв`язку з іншими особами, ймовірно причетними до вчинення даного кримінального правопорушення.
		Водночас, щодо доводів сторони обвинувачення, про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що зазначений ризик не є обґрунтованим, так як ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, стороною обвинувачення не надано будь яких доказів того, що є підстави вважати, що на даний час перевіряється обставини того, що останній може мати відношення до скоєння ще інших кримінальних правопорушень.
		Разом зтим,попри вищевказанівстановлені всудовому засіданніризики,передбачені ст.177КПК України,сторона обвинувачення,всупереч вимогам ст.184КПК Українине обґрунтовуєсаме узв`язку зчим прокурорпросить визначитизаставу урозмірі 2013000гривень,також прокурорвсупереч п.6ч.1ст.184КПК України,жодним чиномне обґрунтовуєнеможливість запобіганнятаким ризикам шляхомзастосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки останнього впродовж досудового розслідування кримінального провадження, натомість, одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, та тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованого злочину, не можуть бути єдиною підставою для застосування відносно ОСОБА_4 виняткового та найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
		Так слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.
		Як вбачається з п. 62 рішення ЄСПЛ у справі «Боротюк проти України», у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.
		Так, слідчий суддя надає належну правову оцінку обставинам ймовірного вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також відомостей щодо його особи, а саме як встановлено в судовому засіданні підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, адже він одружений, є багатодітним батьком вісьмох дітей, троє з яких є неповнолітніми та знаходяться на утриманні ОСОБА_4 , має постійне місце проживання на території м. Біляївка, Одеської області, за місцем проходження служби характеризується позитивно. 
		Крім того, слідчий суддя зауважує, що ОСОБА_4 на теперішній час є інвалідом 2 групи, отримав поранення, у зв`язку із захистом Батьківщини, оскільки у період з березня по вересень 2015 року був учасником антитерористичної операції. 
		Вищевикладене в сукупності, на думку слідчого судді, свідчить про можливість запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту.
		В свою чергу покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, в повній мірі забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного.
		Разом з цим, слідчий суддя завертає увагу на те, що в рамках кримінального провадження №42023164110000080 від 28.08.2023 року сторона обвинувачення відносно ОСОБА_9 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, зверталася із клопотанням про застосування запобіжного заходу саме у вигляді домашнього арешту у нічний час.
		За таких обставин, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до переконання, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який відповідно до ст. 184 КПК України полягає в забороні підозрюваному залишати житло у нічний час, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки вказаний запобіжний захід є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та в повній мірі здатний запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам.
		Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 376 КПК України, слідчий суддя,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		У задоволенні клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_6 , погодженого заступником керівника Одеської обласної спеціалізованої прокуратри у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 ,. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42023164110000080 від 28.08.2023 року відносно  ОСОБА_4  відмовити.
		Застосувати до  ОСОБА_4 ,    ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 05.12.2023 року, в межах строку досудового розслідування, із забороноюзалишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 19 години 00 хвилин по 07 годину 00 хвилин наступної доби, за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги.
		Покласти на підозрюваного  ОСОБА_4  строком до 05.12.2023року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: 
		1. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
		2. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 
		3. утримуватися від спілкування зі свідками та іншою підозрюваною - ОСОБА_9 у даному кримінальному провадженні;
		4. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного  ОСОБА_4  запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Ухвала можебути оскарженадо Одеськогоапеляційного судупротягом п`ятиднів здня їїоголошення.
		 
		 
		 
		   
		 
		       Слідчий суддя                                    ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...