Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/12245/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про виселення (вселення).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 18.10.2023.
Дата набрання законної сили: 16.10.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		справа № 359/12245/21
		головуючий у суді І інстанції Журавський В.В.
		провадження № 22-ц/824/6674/2023
		суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України 
		 
		13 вересня 2023 року                                                           м. Київ
		 
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		судді-доповідача Мостової Г.І., 
		суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
		за участі секретаря судового засідання: Сердюк К.О., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Сенс Банк» - адвоката Тавлуй Олега Миколайовича на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2023 року 
		у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення та звільнення займаних приміщень, -
		в с т а н о в и в :
		У грудні 2021 року АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк»,звернулося до Бориспільського міськрайонного суду Київської областіз цим позовом, у якому просило суд:
		усунути перешкоди у праві користування майном АТ «Альфа-Банк» шляхом виселення ОСОБА_1 з приміщення під літерою «В» (гуртожиток), яке входить до складу будівель швейної фабрики загальною площею 2690,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
		зобов`язати ТОВ «Мануфактурний двір» звільнити будівлі швейної фабрики, загальною площею 2690,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, призначену для розміщення швейної фабрики, з кадастровим номером 3220886401:01:013:0008, площею 1,3893 га, яка розташована за адресою: с. Рогозів, Бориспільський район, Київська область.
		Позов обґрунтовано тим, що на підставі іпотечного договору від 11 лютого 2008 року № 02-10/342, укладеного між АКБСР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є позивач, та ТОВ «Мануфактурний двір», набув право власності на будівлю швейної фабрики, загальною площею 2690,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку площею 1,3893 га з кадастровим номером 3220886401:01:013:0008, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Рогозів. У зв`язку з цим, колишній власник ТОВ «Мануфактурний двір» втратив право користування указаним приміщенням. Крім цього, будівлею швейної фабрики також користується ОСОБА_1 , який зареєстрований у приміщенні під літ. В (гуртожиток), яке входить до складу будівель швейної фабрики. На теперішній час ОСОБА_1 продовжує користуватись не належним йому нерухомим майном внаслідок чого АТ «Альфа-Банк» позбавлений вільного доступу до своєї власності та зазнає збитків. У такий спосіб позивачу створюються перешкоди у реалізації прав власника, зокрема у вільному користуванні та розпорядженні нерухомими майном. 
		Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2021 року відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог про зобов`язати ТОВ «Мануфактурний двір» звільнити будівлі.
		 
		Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2023 року позов АТ «Сенс Банк» залишено без задоволення.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що АТ «Альфа-Банк», яке звернуло стягнення на спірне приміщення швейної фабрики шляхом позасудового врегулювання на підставі застереження в іпотечному договорі, направило ОСОБА_1 вимогу про виселення та звільнення займаного приміщення, але в матеріалах справи відсутні належні докази, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 отримав вимогу про виселення та звільнення займаного приміщення. Викладене свідчить про недотримання позивачем вимог частини 2 статті 40 Закону України «Про іпотеку» та частини 3 статті 109 ЖК України та передчасне звернення до суду, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
		 
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник АТ «Сенс Банк» - адвоката Тавлуй О.М. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким усунути перешкоди у користуванні майном шляхом виселення ОСОБА_1 з приміщення будівлі швейної фабрики, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		Апеляційна скарга обґрунтована тим, що використання нежитлового об`єкту нерухомості під назвою «будівлі швейної фабрики» за адресою: АДРЕСА_1 , без зміни цільового призначення заборонено для проживання.
		Посилання суду на частину 2 статті 40 Закону України «Про іпотеку» є безпідставним, оскільки АТ «Сенс Банк» звернулося з позовом про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення з нерухомого майна, яке є нежитловим.
		Інші учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.
		Представник АТ «Сенс Банк» - адвокат Тавлуй О.М. у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
		Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
		Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.
		Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
		 
		Колегія апеляційного суду, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про таке.
		Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 11 лютого 2008 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 24-12/12. 
		За умовами якого АКБСР «Укрсоцбанк» зобов`язався надати грошові кошти окремими траншами в межах максимального ліміту у розмірі                        334 300 доларів США, а ОСОБА_4 зобов`язався щомісячно до 10 лютого 2018 року повертати кредит по частинам та сплатити проценти за користування ним у розмірі 13,5% річних (а.с. 8-11).
		Того ж дня між АКБСР «Укрсоцбанк» та ТОВ «Мануфактурний двір» укладений іпотечний договір № 02-10/342. 
		Згідно з яким, ТОВ «Мануфактурний двір» передав в іпотеку АКБСР «Укрсоцбанк» в якості забезпечення виконання своїх зобов`язань                     ОСОБА_4 за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №24-12/12 від 11 лютого 2008 року, будівлю швейної фабрики загальною площею 2690,90 кв.м, що находиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 1,3893 га, з кадастровим номером 3220886401:01:013:0008, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Рогозів (а.с.5-7).
		 
		АТ «Альфа-Банк» є правонаступником всього майна, прав та обов`язків АКБСР «Укрсоцбанк».
		На підставі іпотечного договору АТ «Альфа-Банк» зареєстрував право власності на будівлю швейної фабрики, що находиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 1,3893 га, з кадастровим номером 3220886401:01:013:0008, яка розташовується за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Рогозів, що підтверджуються Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №260046123 від 04 червня 2021 року (а.с.12-18).
		 
		Згідно зі Статутом АТ «Сенс Банк», затвердженого позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 12 серпня 2022 року, АТ «Сенс Банк» є правонаступником усіх прав та обов`язків АТ «Альфа-Банк».
		 
		Відповідно до довідки реєстраційної служби Бориспільської міської ради Київської області від 10 грудня 2021 року, що з 26 травня 2016 року та по теперішній час ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.32)
		24 вересня 2021 року АТ «Альфа-Банк» направило ОСОБА_1 вимогу про виселення та звільнення займаного приміщення (а.с.23).
		 
		У частинах 1, 2 статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.
		Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
		Тлумачення статті 391 ЦК України свідчить, що негаторний позов - це вимога власника про усунення перешкод. Тобто негаторний позов подається з метою усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, тобто припинення неправомірних дій, не пов`язаних з порушенням володіння. 
		Негаторний позов може вчинятися тоді, коли майно не вибуває з володіння власника, тобто при порушенні насамперед такої правомочностей власника, як користування та розпорядження своїм майном.
		Стаття 391 ЦК України визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.
		 
		З матеріалів справи вбачається, що АТ «Альфа-Банк», яке є правонаступником всього майна, прав та обов`язків АКБСР «Укрсоцбанк», звернуло стягнення у порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку», шляхом реєстрації права власності  на заставне нерухоме майно, а саме: будівлю швейної фабрики, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Рогозів.
		У своєму позові АТ «Альфа-Банк» посилається на те, що у приміщенні під літ. В (гуртожиток), яке входить до складу будівель указаної швейної фабрики зареєстрований ОСОБА_1 , що є перешкодою для позивача у здійсненні його права користування та розпоряджання своїм майном.
		 
		Тобто позивач сам інформує суд про те, що ідентифікує приміщення, яке знаходиться у користуванні відповідача  ОСОБА_1 , у якому він зареєстрований, та з якого позивач просить виселити відповідача - як гуртожиток.
		Доказів про те, що при здійсненні реєстрації відповідача  ОСОБА_1 за вказаною адресою допущено порушення вимог законодавства та відповідач зареєстрований в приміщенні  яке не було житловим на момент реєстрації, або про те, що приміщення (гуртожиток) в якому відповідач зареєстрований втратило статус житлового приміщення, - матеріали справи не містять.
		Крім того, у прохальних частинах як позовної заяви, так і апеляційної скарги позивач просить усунути перешкоди у праві користування майном шляхом виселення  ОСОБА_1 з приміщення під літерою «В» (гуртожиток), яке входить до складу будівель швейної фабрики.
		Враховуючи викладене, суд першої інстанції, розглядаючи указану справу у межах доводів позову, правильно застосував до спірних правовідносин положення частини 2 статті 40 Закону України «Про іпотеку», якою визначено, що після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
		Зі змісту указаної статті вбачається, що вона регулює правовідносини, які виникають під час передання в іпотеку саме житлового будинку чи житлового приміщення шляхом позасудового врегулювання, а також цією статтею визначено строк та порядок звернення нового власника з вимогою до мешканців про звільнення житлового приміщення.
		Будівлі швейної фабрики, на які звернуто стягнення позивачем, не мають технічного паспорту, в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04 червня 2021 року, яка наявні у матеріалах справи, не визначено складових частин, а лише зазначено «будівлі швейної фабрики».
		У матеріалах справи наявні копії вимог АТ «Альфа-Банк» на ім`я ОСОБА_1 датовані 23 вересня 2021 року та 16 листопада 2021 року про виселення та звільнення займаного приміщення (а.с. 19, 23).
		У матеріалах справи наявні докази направлення відповідачу указаних вимог, однак відсутні належні докази, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 отримав вимогу про виселення та звільнення займаного приміщення, а з довідки форми 20 (а.с. 25) вбачається, що поштове відправлення було повернуто відправнику.
		У зв`язку з викладеним, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про безпідставність посилання суду першої інстанції на частину 2 статті 40 Закону України «Про іпотеку».
		 
		Встановивши, що позивачем не дотримано вимоги частини 2 статті 40 Закону України «Про іпотеку», суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.
		Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом у зв`язку з їх необґрунтованістю.
		Підстави для скасування рішення суду першої інстанції у суду апеляційної інстанції відсутні.
		 
		Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Оскільки оскаржене судове рішення залишено без змін, а скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги не відшкодовується та покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу.
		Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
		п о с т а н о в и в :
		Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Сенс Банк» - адвоката Тавлуй Олега Миколайовича залишити без задоволення.
		Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2023 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.   
		 
		Дата складення повного судового рішення 16 жовтня 2023 року.
		 
		 
		 
		 
		Головуючий                                                                        Г.І. Мостова
		 
		Судді                                                                                              Р.В. Березовенко
		 
		                                                                                              О.Ф. Лапчевська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...