Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 946/6168/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 17.10.2023. Зареєстровано: 17.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 18.10.2023.
Дата набрання законної сили: 24.01.2024
Номер судового провадження: 1-кп/946/549/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023162150000210

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний № 946/6168/23 
		Провадження № 1-кп/946/549/23 
		 
		У К Р А Ї Н А
		ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		_________________________________________________________________________________________________
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		17 жовтня 2023 року                                                         м. Ізмаїл
		Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області 
		у складі: головуючого судді                         ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання                 ОСОБА_2 , 
		розглянув у м. Ізмаїл Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023162150000210, за обвинуваченням
		ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ізмаїл Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, такого, що перебуває у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, працюючого за наймом, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		раніше судимого:
		03.04.2007 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) до позбавлення волі на строк три роки, на підставі ст.ст. 75, 76 КК звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на один рік;
		20.09.2007 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК по позбавлення волі на строк три роки та шість місяців, на підставі ст. ст. 75, 76 КК звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на один рік та шість місяців (судимість погашена);
		19.12.2007 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК до позбавлення волі на строк чотири роки, звільнений 22.08.2011 на підставі постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 15.08.2011, згідно ст. 81 КК умовно-достроково на сім місяців 4 дні;
		30.10.2014 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 2 ст. 185 КК до позбавлення волі на строк три роки, на підставі ст. ст. 75, 76 КК звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на один рік (судимість погашена);
		20.02.2020 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК до позбавлення волі на строк п`ять років, звільнений 10.12.2021 за відбуттям строку покарання,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК),
		сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
		сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 , 
		інші учасники судового провадження: потерпілий ОСОБА_6 . 
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		1.11.02.2023 приблизно о 17:00 годині ОСОБА_3 , знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, потворно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, проник через незачинену хвіртку до подвір`я вищезазначеного будинку, а далі через незачинені двері проник у приміщення будинку, де в одній із кімнат виявив та таємно викрав мобільний телефон марки Xiaomi Note 2, S/N: НОМЕР_1 у корпусі темно-сірого кольору вартістю 1 500 грн та ноутбук-планшет марки НР моделі Elite x2 1012 G2 об`ємом пам`яті 8/128Gb, S/N:5СG6835329T у корпусі сірого кольору вартістю 6 486 грн, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 7 986 грн.
		2.Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням у житло.
		 
		Частина статті КК, що передбачає відповідальність за злочин, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
		3.Кримінальний кодекс України
		«Стаття 185. Крадіжка
		1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) -
		…
		2. Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, - 
		…
		3. Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, -
		…
		4. Крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, -
		карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.»
		 
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин
		4.Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження доказів, обсяг та порядок дослідження яких був визначений судом з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК, у відповідності до засад кримінального провадження, передбачених ст.ст. 22, 26 КПК, таких як диспозитивність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		5.Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 вину у висунутому обвинуваченні не визнав, пояснивши, що до нього дійсно потрапили викрадені речі, однак він до приміщення будинку не проникав та ці речі не викрадав. Так, обвинувачений пояснив, що в той день, коли пограбували потерпілого ОСОБА_6 , він дійсно проходив повз будинок, де мешкає останній, оскільки він зустрічався із сусідом ОСОБА_6 . На початку лютого 2023 року, а саме 03 чи 04 числа, приблизно о 19:00 годині до нього прийшов його знайомий ОСОБА_7 та запропонував придбати у нього деякі речі, а саме мобільний телефон та ноутбук. Він придбав планшет за 1 500 грн, а мобільний телефон за 500 грн, хоча телефон був у неробочому стані. Про те, що відбулася крадіжка, йому відомо стало лише зі слів ОСОБА_6 . У свою чергу, ОСОБА_7 пояснював, кому саме він передав викрадені речі, тому він ( ОСОБА_3 ) добровільно видав їх, оскільки вважав, що піде по справі як свідок, однак згодом ОСОБА_7 зник. Вказані речі були у його користуванні рівно один день, він підозрював, що вони крадені, але він їх не ховав, він ними користувався, але він їх добровільно видав через один чи два дні.
		Крім того, він пояснив, що перед початком слідчого експерименту, дільничний проводив із ним бесіду та сказав, що якщо він видасть викрадені речі та у всьому зізнається, то все буде добре й він отримає лише іспитовий термін, тому він погодився, добровільно видав викрадені речі й вказав звідки саме він їх взяв. Але насправді він нічого не викрадав, про те, що речі крадені він не знав, інакше не фотографувався би на мобільний телефон.
		6.Але, незважаючи на невизнання вини у висунутому обвинуваченні, вина ОСОБА_3 у таємному викраденні майна потерпілого ОСОБА_6 повністю підтверджується сукупністю досліджених судом доказів. 
		7.Так, потерпілий ОСОБА_6 під час судового розгляду пояснив, що 11.02.2023 приблизно о 16:30 годині він поїхав з будинку по справам та був відсутній вдома протягом 20-25 хвилин. З камер відеоспостереження сусідки, яка живе навпроти входу до його будинку, вбачається, як одразу після його від`їзду повз будинок пройшов чоловік, зовні схожий на ОСОБА_3 , десь через 4 хвилини він повернувся та кинув свій погляд на будинок. Він у той же дань переглянув відеозаписи за весь день, і окрім ОСОБА_3 ніхто більше повз його будинок та будинок сусіда не проходив. Він пояснив, що ніколи не зачиняє на замок ані хвіртку, ані вхідні двері у будинок, оскільки навіть якщо і відлучається, то не надовго. Як саме ОСОБА_3 проник до приміщення будинку йому невідомо. Коли він повернувся додому, то побачив у хаті сліди на килимі, була відчинена шафа, а також з полиці фальш-каміну зник мобільний телефон та з вікна - планшетний ноутбук, де вони зазвичай знаходились. Але, можливо, на час викрадення речі знаходилися в інших місцях в цій кімнаті, точно він не пам`ятає. Телефоном він не користувався, але він був увімкнений. Викрадені речі йому згодом повернули та нещодавно, увімкнувши мобільний телефон, він побачив фотознімок, зроблений 13.02.2023, із зображенням ОСОБА_3 . До поліції він звернувся через декілька днів, оскільки застосував спроби самостійно відшукати свої речі.
		8.На підтвердження своїх показань потерпілий ОСОБА_6 під час судового розгляду надав суду для огляду мобільний телефон Xiaomi Note 2, S/N: НОМЕР_1 у корпусі темно-сірого кольору, який був у нього викрадений, та який був йому повернутий на відповідальне зберігання. Під час огляду судом його галереї дійсно була встановлена наявність фото із зображенням обвинуваченого ОСОБА_3 , зроблене у понеділок 13.02.2023 о 20:06 годині. Потерпілим також були надані скріншоти з телефону на підтвердження вказаних обставин, зміст яких повністю відповідає змісту телефону (а.п. 134 - 136).
		9.Крім того, на підтвердження показань щодо того, що в день крадіжки повз його будинок пройшов обвинувачений ОСОБА_3 , потерпілий ОСОБА_6 під час судового розгляду також надав відеозапис з камери відеоспостереження, розташованої на сусідньому будинку, який був переглянутий безпосередньо судом під час судового розгляду (а.п. 137). Хоча на відеозаписі не встановлені вірні час та дата, які, зі слів потерпілого, відображаються невірно, у зв`язку із перебоями в електропостачанні в зимовий період часу 2022 - 2023 року, але з урахуванням того, до на відеозаписі знаходився сніг, що свідчить про те, що ці події явно відбувалися взимку, показань потерпілого про те, що цей відеозапис зроблений саме в день крадіжки, а також з урахуванням показань самого обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що він дійсно в день крадіжки проходив повз будинок потерпілого, у суду не виникає сумнівів у достовірності та належності наданого потерпілим відеозапису. Тому суд відкидає посилання захисника в цій частині.
		10.Що стосується посилань захисника на те, що відеозапис є недопустимим доказом, оскільки здобутий без постанови слідчого, прокурора та без складання відповідного протоколу, а також без письмового клопотання потерпілого про його долучення до матеріалів судового провадження, то суд не погоджується з ними, оскільки положення ст. 245-1 КПК, яка регламентує порядок зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису на підставі постанови слідчого, прокурора та зі складанням протоколу, застосовуються тільки у випадку одержання таких показань технічних приладів та технічних засобів від особи, яка є власником або володільцем відповідних приладів або засобів, виключно слідчим, прокурором. Вказана норма не регламентує порядок зняття показань технічних приладів та технічних засобів потерпілим. Крім того, про наявність вказаного відеозапису стало відомо сторонам кримінального провадження, у тому числі і стороні обвинувачення, тільки під час судового розгляду під час дачі показань потерпілим, у зв`язку з чим у сторони обвинувачення не було об`єктивної можливості здобути вказаний відеозапис в порядку, встановленому наведеною ст. 245-1 КПК. А враховуючи, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 56 КПК, потерпілий має право подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду протягом кримінального провадження, яке включає в собі і судове провадження, незалежно від сторони обвинувачення, а також незалежно від того, чи складено клопотання про долучення доказів у письмовій формі, то підстави для неприйняття їх судом відсутні. Таким чином, потерпілим не були порушені вимоги чинного КПК при здобутті відеозапису, а тому суд не знаходить підстав для визнання його недопустимим доказом.
		11.Відповідно до протоколу прийняття заяви від 14.02.2023, ОСОБА_6 повідомив про те, що 11.02.2023 приблизно в період часу з 17:00 до 17:30 години невідома особа проникла в домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, звідки таємно викрала мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 5» та ноутбук «НР», спричинивши шкоду на суму 10 000 грн (а.п. 51). Вказане повідомлення стало підставою для внесення 15.02.2023 відомостей до ЄРДР за № 12023162150000210, та початку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні (а.п. 50).
		12.Місце події - домоволодіння АДРЕСА_2 , - було оглянуте згідно даним протоколу від 28.02.2023, на якому зафіксована обстановка місця події (а.п. 52 - 57).
		13.Саме той мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 5» та ноутбук «НР», про які потерпілий вказав при зверненні в поліцію ще 14.02.2023, були видані ОСОБА_3 28.02.2023 як такі, що були ним викрадені з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , тобто за місцем проживання потерпілого ОСОБА_6 , що вбачається з відповідного протоколу (а.п. 58 - 61), і саме цей телефон та ноутбук відповідно до протоколів пред`явлення речей для впізнання від 29.03.2023 потерпілий впізнав серед інших пред`явлених йому телефонів та планшетів, як такі, що йому належать (а.п. 72 - 73, 74 - 75), після чого тоді ж і були йому повернуті (а.п. 76). Ухвалою слідчого судді від 01.03.2023 був накладений арешт на вказані речі з подальшим поверненням на зберігання без права відчуження потерпілому ОСОБА_6 (а.п. 62).
		14.Під час слідчого експерименту, проведеного згідно протоколу від 06.04.2023 та додатку у виді таблиць ілюстрацій, обвинувачений ОСОБА_3 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , показав як 11.02.2023 він йшов по АДРЕСА_2 , підійшов до хвіртки паркану, який огороджує будинок та показав як зайшов на подвір`я. Далі, він продемонстрував як підійшов до вхідних дверей будинку, відчинив їх та в такий спосіб зайшов у будинок, пройшовши у приміщення. У будинку він вказав на місце, де був розташований мобільний телефон та планшет, після чого вказав на напрямок руху до виходу з будинку, куди він направився разом із викраденим майном (а.п. 78 - 85).
		15.З дослідженого протоколу та додатку до нього у виді фототаблиці випливає, що слідчий експеримент за участю ОСОБА_3 проводився саме з метою та у формі відтворення дій, обстановки та обставин події, та відповідний протокол не посвідчує виключно проголошення обвинуваченим зізнання у вчиненні злочину з метою його процесуального закріплення. При цьому слідчий експеримент був проведений з дотриманням встановленого порядку, із забезпеченням реалізації прав обвинуваченого як процесуальних гарантій. Так, з протоколу слідчого експерименту та додатку до нього у виді фототаблиці вбачається, що обвинувачений добровільно взяв участь у ньому, йому були роз`яснені процесуальні права, була забезпечена участь понятих.
		16.Враховуючи, що проведення слідчого експерименту ґрунтується на добровільній згоді особи, яка бере у ньому участь, то дані, отриманні внаслідок цієї слідчої дії, неможна ставити в залежність від подальшої позиції захисту та від підтримання чи невизнання даних слідчого експерименту обвинуваченим під час судового розгляду, за умови дотримання прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, під час його проведення. А як було вище наведено, судом встановлено, що слідчий експеримент за участю ОСОБА_3 був проведений за його добровільною згодою і саме з дотриманням прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Жодних обставин, які б ставили під сумнів добровільність процесуальної поведінки ОСОБА_3 під час слідчого експерименту 06.04.2023 матеріалами кримінального провадження не підтверджено, не встановлено таких фактів і судом. Посилання обвинуваченого ОСОБА_3 на те, що він прийняв участь у слідчому експерименті у зв`язку з тим, що поліцейські повідомили йому, що у випадку співпраці зі слідством, то його буде звільнено від відбування покарання з випробуванням, не свідчать про вчинення на нього будь-якого тиску та про не добровільність участі обвинуваченого у слідчому експерименті, адже дійсно активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК дійсно відноситься до обставин, що пом`якшують покарання, та неодмінно відповідно до ст. 65 КК враховуються судом при призначенні покарання. Тому у суду відсутні будь-які підстави визнавати дані протоколу слідчого експерименту від 06.04.2023 недопустимим доказом.
		17.З урахуванням викладеного, того, що слідчий експеримент за участю ОСОБА_3 був проведений у формі, що містить ознаки відтворення дій, обстановки, обставин події, суд з урахуванням правового висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.09.2020 у справі № 740/3597/17, вважає, що слідчий експеримент не слід розцінювати як допит, а тому не вважає його недопустимим як доказ і з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК.
		18.Ринкова вартість викраденого мобільного телефону торгової марки «Xiaomi Redmi Note 2» з об`ємом вбудованої та оперативної пам`яті 2/16 Гб у розмірі 1 500 грн та планшетного ноутбуку торгової марки «НР» модель Elite x2 1012 G2 з об`ємом вбудованої та оперативної пам`яті 8/128Gb у розмірі 6 486 грн встановлені даними висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/116-23/3327-ТВ від 02.03.2023 (а.п. 65 - 71).
		19.Таким чином вказані досліджені судом докази, зокрема, показання потерпілого ОСОБА_6 , дані наданого ним відеозапису, дані протоколу прийняття від нього заяви про вчинене кримінальне правопорушення, дані протоколу видачі та огляду мобільного телефону та планшетного ноутбуку, дані протоколів впізнання речей потерпілим, сам оглянутий судом речовий доказ, а саме телефон марки Xiaomi Note 2, скріншоти, зроблені з його галереї, а також дані протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 повністю спростовують показання останнього про те, що речі потерпілого не були ним викрадені, а викуплені ним у іншої особи 03 чи 04 лютого 2023 року. Ці показання обвинуваченого повністю спростовуються дослідженими доказами, які достеменно свідчать про те, що саме ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення речей потерпілого з житла останнього. Вказану версію про те, що викрадені речі він купив у іншої особи ОСОБА_3 висунув тільки лише під час судового розгляду, але стороною обвинувачення вона була перевірена шляхом відшукання в декількох варіантах написання імені цієї особи по наявним інформаційним базам, але встановити відомості про неї не вдалося (а.п. 133), а сам обвинувачений не надав повну та достовірну інформацію про неї. Крім того, показання обвинуваченого ОСОБА_3 є суперечливими і у зв`язку з тим, що речі потерпілого аж ніяк не могли опинитися у нього 03 чи 04 лютого 2023 року з огляду на те, що вони зникли з житла потерпілого тільки лише 11.02.2023. Крім того, показання ОСОБА_3 є суперечливим і в частині того, яким саме чином він міг зробити фотознімок на телефон потерпілого 13.02.2023, тоді як, з його ж слів, він начебто викупив речі 03 чи 04 лютого 2023 року і побули вони в його володінні один чи два дні, тобто максимум до 06.02.2023. Ці показання обвинуваченого також повністю спростовуються також і даними протоколу видачі та огляду предметів від 28.02.2023, згідно яким ОСОБА_3 видав речі потерпілого не на початку лютого 2023 року (через один чи два дні після того як вони опинилися у нього, тобто після 03 чи 04 лютого 2023 року), як він пояснив під час судового розгляду, а аж 28.02.2023. Такі суперечливі показання обвинуваченого ОСОБА_3 свідчать про те, що вони є нещирими та неправдивими.
		20.Надання неправдивих показань обвинуваченим ОСОБА_3 суд пов`язує з обраною ним позицією захисту з метою уникнути відповідальності за вчинений злочин.
		21.Таким чином, аналіз вищезазначених доказів дає підстави суду дійти висновку, що кожний доказ є належним, допустимим та достовірним. У сукупності всі вищезазначені докази є взаємопов`язаними та достатніми для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 поза розумним сумнівом у вчинені ним кримінального правопорушення, та з урахуванням того, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався у встановленому порядку, та діяв станом на момент вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 злочину, тобто станом на 11.02.2023, відповідно до Указу Президента України №757/2022 від 07.11.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» № 2738-IX від 16.11.2022, кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану.
		 
		Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання
		22.Обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд не вбачає, оскільки не може віднести до таких добровільне відшкодування завданого збитку, про що зазначено в обвинувальному акті, адже обвинувачений не добровільно повернув викрадені речі, а тільки після того, як до нього звернулись поліцейські.
		23.Обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_3 , суд також не вбачає. Така обставина, як рецидив злочину, що зазначена в обвинувальному акті, в силу ч. 4 ст. 67 КК не може бути врахована судом, оскільки вона впливає на кваліфікацію вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, у зв`язку з тим, що в даному випадку рецидив одночасно виступає і ознакою повторності.
		24.Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність інших обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_3 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.
		 
		Мотиви призначення покарання
		25.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. ст. 65 - 67 КК враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		26.Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисний тяжкий злочин проти власності.
		27.Згідно медичних довідок ОСОБА_3 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.п. 105, 106), хоча раніше і хворів на тяжку хворобу, але має залишкові зміни після перенесеної тяжкої хвороби, крім того він самовільно покинув відділення лікарні, під час лікування зловживав алкогольними напоями (а.п. 120). Крім того, вказані залишкові зміни після перенесеної хвороби жодним чином не перешкодили обвинуваченому ОСОБА_3 вчинити тяжкий злочин.
		28.Згідно абз. 17 ч. 1 ст. 368 КПК, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого  ОСОБА_3 , згідно якій ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як дуже високий, а ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як високий. Орган з питань пробації ставить під сумнів можливість виправлення обвинуваченого із застосуванням іспитового строку, звертаючи особливу увагу на тривалу протиправну поведінку обвинуваченого та низьку мотивацію до змін.
		29.Отже, з урахуванням вказаних обставин, відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , про стан його здоров`я, даних досудової доповіді, дуже високого ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, високого ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують його покарання, те, що він, маючи незняті та непогашені судимості за вчинення у тому числі тяжких злочинів проти власності, знов вчинив умисний тяжкий злочин також проти власності після неодноразового відбування реальних покарань у виді позбавлення волі та після нетривалого часу після відбуття попереднього покарання у виді позбавлення волі, суд дійшов висновку, що у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе з призначенням йому покарання за ч. 4 ст. 185 КК тільки у виді позбавлення волі в середніх межах санкції, оскільки суд дійшов висновку, що таке покарання повністю досягне мети його застосування. Водночас, суд з урахуванням встановлених обставин не вбачає підстав для застосування положень як ст. 69 КК, так і ст. 75 КК.
		 
		Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухвалені вироку
		30.Судом встановлено, що ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні був затриманий 29.03.2023 та у той же день був звільнений з-під варти, у зв`язку з тим, що ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 29.03.2023 відносно нього був застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту, після чого ОСОБА_3 знову був затриманий 31.07.2023 та ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.08.2023 відносно нього був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого продовжувався у встановленому законом порядку та спливає 22.10.2023.
		31.Оскільки суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому  ОСОБА_3  покарання у виді позбавлення волі, з метою виконання вироку та запобіганню спробам обвинуваченого ухилитися від суду, строк його тримання під вартою має бути продовжений до набранням вироком законної сили.
		32.У силу вимог ч. 5 ст. 72 КК попереднє ув`язнення 29.03.2023 та з 31.07.2023 до набрання вироком законної сили має бути зараховане у строк покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі з розрахунку день за день.
		33. У силу ч. 2 ст. 124 КПК з ОСОБА_3 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/116-23/3327-ТВ від 02.03.2023 в сумі 1 132,68 грн.
		34.Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ч. 4 ст. 174, ч. 9 ст. 100 КПК. 
		Керуючись ст.ст. 369 - 371, 373 - 375, ч. 15 ст. 615 КПК, суд -
		 
		ухвалив:
		1. ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк шість років та шість місяців.
		2.Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.
		3.Строк покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його фактичного затримання та взяття під варту, тобто з 31 липня 2023 року, зарахувати йому згідно ч. 5 ст. 72 КК в строк покарання строк попереднього ув`язнення 29.03.2023 та з 31 липня 2023 року до набрання вироком законної сили, виходячи з розрахунку день за день.
		4.З набранням вироком законної сили скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.03.2023 арешт на мобільний телефон марки «Xiaomi Note 2» на дві сім-картки об`ємом пам`яті 2 Гб оперативної та 16 Гб основної пам`яті, S/N:11587/2003897 імеі1: НОМЕР_2 , імеі2: НОМЕР_3 та ноутбук-планшет марки «НР» модель Elite x2 1012 G2 об`ємом пам`яті 8/128Gb, S/N:5СG6835329T у корпусі сірого кольору - вважати повернутими потерпілому ОСОБА_6 , поновивши його право розпорядження цим майном.
		5.Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи в сумі 1 132,68 грн (одну тисячу сто тридцять дві гривні 68 копійок).
		6.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3 , який перебуває під вартою, - у той самий строк з моменту вручення йому копії вироку.
		7.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
		8.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
		9.Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28.02.2020, з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.
		 
		СУДДЯ
		Ізмаїльського міськрайонного суду                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...