Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/10403/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 17.10.2023. Зареєстровано: 17.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 19.10.2023.
Дата набрання законної сили: 30.01.2024
Результат оскарження 30.01.2024 Волинський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/161/2891/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/10403/23 
		Провадження № 2/161/2891/23 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		                                І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		11 жовтня 2023 року                                         місто Луцьк
		 
		Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
		головуючого судді                                                Черняка В.В.,
		за участю секретаря судового засідання                        Ленічевої Н.М.,
		позивача                                                         ОСОБА_1 ,
		представника позивача                                         ОСОБА_2 ,
		представника відповідача                                        Мельник В.М.,
		розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про зобов`язання вчинити дії,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
		В обґрунтування вимог вказує, що з 17 на 18 травня 2023 року невстановлені особи отримали незаконний доступ до електронного сервісу клієнт-банк «Приват24», після чого створили електронну універсальну карту № НОМЕР_1 та встановили кредитний ліміт у розмірі 50000 грн. В подальшому вони здійснили платіж за рекламні послуги Фейсбук на суму 7821,35 грн., а також чотириразове зняття готівки на суму 10400 грн. у різних банкоматах міста Кривий Ріг. 
		З моменту, коли йому стало відомо про ці операції позивач звернувся до служби безпеки банку, після чого карта була заблокована, а кошти у сумі 7821,35 грн. були повернуті останньому. В поверненні іншої суми йому було відмовлено, оскільки кошти були фізично зняті в банкоматі. 
		На даний час банк вимагає погашення кредитної заборгованості зі сплатою обов`язкового платежу, а також відсотків за користування кредитом. 
		У зв`язку з вчиненим злочином ОСОБА_1 звернувся в поліцію, в результаті чого до ЄРДР за вказаним фактом були внесені відомості за №12023030580001584 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
		З огляду на вказане, враховуючи заяву про збільшення позовних вимог, позивач просить суд зобов`язати АТ КБ «Приватбанк» відновити залишок коштів на картковому рахунку до того стану, в якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій 17-18 травня 2023 року (до 50000 грн.), припинити нарахування процентів, пені та інших штрафних санкцій за користування використаним внаслідок несанкціонованих операцій кредитним лімітом, а також стягнути з відповідача зняті з особового рахунку грошові кошти в загальному розмірі 6 740,51 грн.
		Ухвалою суду від 26 червня 2023 року справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження.
		Ухвалою суду від 18 липня 2023 року змінено порядок процесуального розгляду (суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження).
		18 серпня 2023 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача, в якому остання зазначає, що 19.05.2023 року на службу підтримки банку зателефонував позивач, який повідомив про несанкціоновані операції з відкритою на його ім`я картою із встановленим кредитним лімітом в розмірі 50000 грн. в період з 17 по 18 травня 2023 року. Згідно виписки з карти клієнта ОСОБА_1 в період з 18.05.2023 по 19.05.2023 року здійснено декілька транзакцій на загальну суму 49421,35 грн. (чотири зняття готівки в банкоматах м. Кривий Ріг платежами по 10400 грн., а також оплата за рекламні послуги Фейсбук на суму 7821,35 грн. (Нідерланди). Чотири транзакції щодо зняття готівки через банкомати проведено за допомогою смартфона (нетиповий пристрій) з NFC-модулем з токенізованою карткою та вводом пін-коду. Токен для операцій згенерований в момент прив`язки реальної карти клієнта до нетипового мобільного пристрою. Можна зробити припущення, що після переходу за посиланням на «Є-допомогу» було заповнено форму, із зазначенням персональних даних по картковому рахунку та введенням логіну та паролю для входу в Приват24 (перехід здійснено на фітинговий сайт з подальшою компрометацією входу під акантом Приват24 клієнта). Отже, позивач самостійно повідомив третім особам свій логін та пароль до системи Приват24. Наявність кримінального провадження не може свідчити про вчинення зловмисних дій відносно ОСОБА_1 . Враховуючи вказане, підстави для задоволення позову відсутні.
		В письмових поясненнях від 05 жовтня 2023 року представник відповідача додатково зазначила, що матеріали справи не містять доказів перевипуску сім-карти з фінансовим номером телефону позивача, а також доказів, які підтверджують про те, що ОСОБА_1 не вчиняв дій, що призвели до розголошення відомостей, які призвели до зняття коштів, крім того, відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 не перебував у місті Кривий Ріг Запорізької області 18-19.05.23 року.
		В судовому засіданні позивач та його представник вимоги підтримали та просили задовольнити позов.
		Представник відповідача заперечила проти задоволення позову, надала пояснення аналогічні викладеному в письмовому відзиві на позов.
		Заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
		Судом встановлено, що позивач є клієнтом АТ КБ «Приватбанк».
		17 травня 2023 на ім`я ОСОБА_1 була оформлена віртуальна карта № НОМЕР_1 із встановленням кредитного ліміту у розмірі 50000 грн.
		З виписки з карти клієнта № НОМЕР_1 вбачається, що в період з 18.05.2023 року по 19.05.2023 року здійснено декілька транзакцій на загальну суму 49421,35 грн. (чотири зняття готівки в банкоматах м. Кривий Ріг платежами по 10400 грн., а також оплата за рекламні послуги Фейсбук на суму 7821,35 грн. (Нідерланди). Чотири транзакції щодо зняття готівки через банкомати проведено за допомогою смартфона (нетиповий пристрій) з NFC-модулем з токенізованою карткою та вводом пін-коду. Токен для операцій згенерований в момент прив`язки реальної карти клієнта до нетипового мобільного пристрою (а.с.101-104, 10-21).
		Типовий телефонний апарат, яким користується ОСОБА_1 REDMI NOTE 9S| REDMI ANDROID,12, що не заперечується сторонами.
		Однак, встановлено, що в період з 18 по 19 травня 2023 року мало місце входження в акаунт Приват24 позивача з нетипового пристрою - PIXEL 6 PRO|GOOGLE, ANDROID, 13.
		19 травня 2023 року ОСОБА_1 повідомив відповідача про відрахування коштів з карти, згоди на які він не надавав, після чого вказана карта була заблокована.
		Кошти у сумі 7821,35 грн. були повернуті позивачу 25 травня 2023 року (а.с.20), у повернені решти платежів йому було відмовлено, оскільки кошти були фізично зняті в банкоматах.
		Позивач зазначає, що вищевказані операції з коштами він не здійснював, електронні платіжні засоби нікому не передавав, інформацію за ними (ПІН-код, CVV, особисті дані) не розголошував; мобільний телефон, до якого прив`язаний фінансовий номер, та платіжні картки знаходились у нього.
		Згідно витягу з ЄРДР за вказаним фактом внесено відомості за №12023030580001584 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (а.с.9), на даний час триває досудове розслідування (а.с.27).
		29 червня 2023 року банком з карти позивача було знято обов`язковий платіж у розмірі 1094,50 грн., а 01 липня 2023 року списано з карти 2178,48 грн. відсотків за використання кредитного ліміту.
		01 серпня 2023 року відповідачем списано 1467,53 грн. відсотків за користування кредитним лімітом.
		21 серпня 2023 року з картки ОСОБА_1 знято відповідачем 2000 грн. (а.с.121).
		Щодо правового регулювання розглядуваних спірних правовідносин суд зазначає наступне.
		Стаття 1073 ЦК України визначає, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
		Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
		Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		Відповідно до статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
		У постанові Верховного Суду від 08.02.2018 року в справі № 552/2819/16-ц вказано, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. 
		Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
		Аналогічні за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду від 20.06.2018 року в справі № 691/699/16-ц, від 03.07.2019 року у справі № 537/3312/16-ц, від 16.08.2023 року у справі №176/1445/22. 
		Судом встановлено факт звернення позивача до банку одразу після виявлення несанкціонованого списання грошових коштів, а також його звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно нього шахрайських дій. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у особи дійсно була відсутня воля на вчинення операцій з підвищення кредитного ліміту та подальшого використання кредитних коштів.
		З відповіді Національного банку України від 21.07.2023 року вбачається, що 17.05.2023 року за авторизаційними данними позивача було здійснено вхід в систему «Приват24» з нетипового для ОСОБА_1 пристрою, авторизацію підтверджено за допомогою IVR-опитування за фінансовим номером НОМЕР_2 17.05.2023 року о 20:31:35, після чого о 20:33 оформлено віртуальну карту та встановлено кредитний ліміт. Операції зі зняття готівки були здійсненні в період часу з 22:47:02 по 22:54:19 (зняття коштів здійснювалось при правильному введені ПІН-коду від картки та авторизації картки в банкоматі безконтактно (через GooglePay) (а.с.115).
		Матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		У постанові Верховного Суду України від 13.05.2015 року у справі № 6-71цс15 зазначено, що банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
		З огляду на наведене, позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.
		Оскільки позивач звільнений від судового збору при подачі позову, сума вказаних судових витрат, у встановленому законом розмірі, підлягає до стягнення відповідача на користь держави.
		Керуючись ст.ст. 14, 16, 1054, 1073 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 133, 137, 141, 258 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
		 
		                                        У Х В А Л И В:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про зобов`язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
		Зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» відновити залишок коштів на картковому рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1 до 50 000,00 грн. (п`ятдесяти тисяч гривень), тобто, до того стану, в якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій 17-18 травня 2023 року щодо зняття кредитних коштів у сумі 41 600,00 грн.
		Зобов`язати Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» припинити нарахування за картковим рахунком ОСОБА_1 НОМЕР_1 процентів, пені та інших штрафних санкцій за користування використаним кредитним лімітом внаслідок несанкціонованих операцій 17-18 травня 2023 року щодо зняття кредитних коштів у сумі 41 600,00 грн.
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 зняті з особового рахунку грошові кошти в загальному розмірі 6 740,51 грн. (шість тисяч сімсот сорок гривень п`ятдесят одна копійка).
		Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь держави судовий збір у розмірі 1 073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Позивачем у справі є  ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий.
		Відповідачем у справі є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.
		Повний текст судового рішення складено 17 жовтня 2023 року.
		       
		Суддя Луцького міськрайонного  суду
		Волинської області                                                         В.В. Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...