Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 679/976/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 17.10.2023. Зареєстровано: 18.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 19.10.2023.
Дата набрання законної сили: 17.11.2023
Номер судового провадження: 1-кп/679/115/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023244060000605

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Провадження № 1-кп/679/115/2023
		Справа № 679/976/23
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 жовтня 2023 року                                                                                          м.Нетішин
		 
		Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
		прокурора -  ОСОБА_3 ,
		законного представника потерпілого - ОСОБА_4 ,
		представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_6 , 
		захисника - ОСОБА_7 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції в залі суду в м. Нетішині кримінальне провадження №12023244060000605 по обвинуваченню ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ганопіль, Шепетівського району Хмельницької області, громадянина України, українця, пенсіонера, одруженого, із середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
		у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,
		 
		                                                          ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_6 08 серпня 2023 року, близько 14:00 год. перебуваючи поруч 2-го під`їзду будинку АДРЕСА_3 , зробив зауваження малолітнім ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які в цей час гралися поблизу вищевказаного будинку, з приводу їх галасливих дій.
		Під час чого, будучи роздратованим діями малолітніх, з метою припинення галасливих дій в присутності ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, умисно взявши правою рукою за ліве вухо малолітнього ОСОБА_8 потягнувши за вухо його до під`їзду, після чого утримуючи обома руками за шию заподіяв ОСОБА_8 , тілесні ушкодження у вигляді садна на бічній поверхні шиї справа, садна на бічній поверхні шиї зліва та чотирьох саден на задній поверхні вушної раковини, які за своїм характером відноситься до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні не визнав, зазначив що визнає той факт, що взяв малолітнього хлопчика за вухо. Однак вказав, що такі дії були спровоковані поведінкою потерпілого.
		Вказав, що у обідній час 08.08.2023 він вийшов із квартири до під`їзду АДРЕСА_4 , де присів на лавочку, щоб відпочити. На лавочці також сиділа сусідка ОСОБА_12 , та її племінник ОСОБА_13 , який ремонтував велосипед.
		Коли вони сиділи на лавці, то поруч бігали та галасували хлопчаки. Він зробив їм зауваження не кричати та не бігати. Однак вони продовжили, через перила лавки на якій вони сиділи, вилазили на дерево, яке знаходиться поруч та галасувати. Він знову зробив їм зауваження з приводу галасування та сказав, щоб вони йшли гратися на майданчик. Дані хлопчаки пішли на декілька хвилин, після чого повернулися назад і продовжили бігати та галасувати. На зауваження вони не реагували. Надалі, потерпілий підійшов до нього ближче та сказав, що де вони хочуть там і будуть гратися. На що він запитав у потерпілого де той живе, і взявши його за руку хотів відвезти до батьків. Однак потерпілий почав вириватися, бити його руками та ногами, висловлюватися словами нецензурної лайки на його адресу. Тоді він взяв потерпілого рукою за вухо та вивів до дороги. Більше він малолітнього хлопчину не зачіпав, ударів йому не наносив та за шию не хапав.
		Через такі події у нього розболілось серце, і він поїхав на велосипеді у аптеку.
		Заявлений цивільний позов визнав частково в сумі 1000,00 грн. моральної шкоди. В частині стягнення матеріальних збитків позов не визнає, з мотивів його безпідставності. 
		Допитана в судовому засіданні законний представник потерпілого ОСОБА_4 вказала, що її син важко сприймає все що сталось, тому вона не хоче щоб він давав покази. Разом з тим дала показання, що у розмові з психологом її сина розповів про те що сталось. Так, 08.08.2023 близько 14:00 год. її син разом із друзями ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 грались поруч будинку АДРЕСА_3 . Обвинувачений зробив їм зауваження з приводу галасливої поведінки і вони відійшли подалі. Згодом ОСОБА_17 запропонував підійти до обвинуваченого та вибачитись. Потерпілий ОСОБА_18 йшов перший, а решта хлопців позаду. Коли її син підійшов до обвинуваченого ОСОБА_6 то той схопив його за вухо і повів до велосипеда зі словами: « Я тебе зараз прикую до паркану», при цьому бив коліном по сідницях. Син почав пручатися і зміг вирватися від обвинуваченого. При цьому її син матюкався, однак це він навчився від дорослих у м.Нетішин.
		Відбігши до іншого під`їзду її син зателефонував до бабусі і та відразу прийшла, однак обвинуваченого вже не було на місці, він поїхав на велосипеді. 
		Коли приїхала поліція, то бачила почервоніння на шиї у її сина. 
		На даний час її син дуже важко переживає з приводу побиття та відвідує психолога. У нього нерухома нирка. Обвинувачений перед нею не вибачався. 
		Вона просить задовольнити цивільний позов у повному розмірі, так як вважає, що це буде слугувати стримуючим фактором для обвинуваченого у майбутньому.
		Допитаний в судовому засіданні малолітній свідок ОСОБА_9 дав покази, що в обідній час 08.08.2023 він спільно з товаришами ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_19 гралися поруч 2-го під`їзду по АДРЕСА_3 в доганялки.
		В цей час, поруч із під`їздом сидів обвинувачений, який проживає в цьому будинку тому, що він часто його там бачив. Коли, ОСОБА_20 пробігав повз обвинуваченого, то він взяв ОСОБА_20 за руку та сказав, що якщо ти хочеш гратися, то йди туди на майданчик. Тоді ОСОБА_20 і він з іншими хлопцями відбігли у бік, а саме до іншого під`їзду.
		Коли вони всі зібралися, то вирішили підійти до обвинуваченого та обговорити дану ситуацію, щоб не було проблем. В подальшому, ОСОБА_20 пішов у перед, а він ОСОБА_21 та ОСОБА_22 йшли позаду нього. Коли, ОСОБА_20 підійшов ближче до обвинуваченого, то сказав останньому, що той немає права забороняти їм гратися там де вони хочуть. Обвинувачений який сидів на лавці, встав та взяв ОСОБА_20 за руку. ОСОБА_20 хотів забрати свою руку, тобто вирватися від обвинуваченого, але чоловік його не відпускав. Тоді ОСОБА_20 почав кричати, та мотиляти ногами, однак обвинувачений ОСОБА_20 не відпускав, а взяв його за вухо та почав тягти у бік до свого велосипеда щоб одягнути наручники. При цьому обвинувачений бив ОСОБА_20 коліном по спині та брав руками за шию.
		Коли ОСОБА_20 вирвався від обвинуваченого, то відразу зателефонував своїй бабусі.
		В цей час обвинувачений поїхав на велосипеді.  
		Допитаний в судовому засіданні малолітній свідок ОСОБА_10 дав покази, що в обідній час 08.08.2023 він спільно зі своїм старшим братом ОСОБА_21 та товаришами ОСОБА_14 та ОСОБА_19 гралися поруч 2-го під`їзду по АДРЕСА_3 в доганялки.
		В цей час поруч із під`їздом сидів обвинувачений, жінка та ще один молодший чоловік.
		Тоді коли вони перебували поруч під`їзду, то обвинувачений сказав, щоб вони не бігали та не галасували. Вони відійшли до іншого під`їзду та обговорили між собою ситуацію.
		Після чого, ОСОБА_20 пішов у перед до обвинуваченого, а він, брат ОСОБА_21 та ОСОБА_23 ішли позаду, коли ОСОБА_20 підійшов ближче, то запитав чого не можна їм тут бути. На що обвинувачений щось сказав до ОСОБА_20 та взяв його за вухо і повільно тягнув до велосипеда, який стояв поруч під`їзду та взяв його за шию і казав, що вдягне на нього наручники, однак наручників не одягнув. 
		Надалі, ОСОБА_20 подзвонив до своєї бабусі та вона викликала працівників поліції. В цей час обвинувачений поїхав на велосипеді.
		Ніхто із дорослих, які були на лавочці не зробив для обвинуваченого жодного зауваження.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 дала покази, що 08.08.2023 вона разом з онуком ОСОБА_19 ходила в гараж. Повернувшись десь о 13:00 до будинку вона пішла у квартиру, а ОСОБА_20 залишився на вулиці разом з товаришами. 
		Приблизно о 14:00 до неї зателефонував онук і повідомив, що його побив та душив якийсь дядя. Коли вона прийшла до онука то обвинуваченого вже не було. На лавочці сиділа якась жінка, яка сказала, що добре що побили бо вони бігали і кричали.
		З даного приводу вона викликала поліцію та звернулась в лікарню, де було проведено огляд її онука.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 дала покази, що 08.08.2023  близько 14:00 год. Вона разом з ОСОБА_6 сиділа на лавочці біля 2-го під`їзду по АДРЕСА_3 . В цей час поруч бігали хлопчики, галасували, скакали з лавки на дерево. На зауваження не реагували. Коли один із хлопчиків підійшов до ОСОБА_6 той взяв його за вухо та відвід до дороги. В цей час хлопчик почав мотиляти ногами до ОСОБА_6 . Тоді обвинувачений взяв його за руку та відпустив. 
		Будь-яких ударів дитині ОСОБА_6 не наносив, тільки тягав за вухо. 
		Після даного інциденту ОСОБА_6 поїхав в аптеку, а вона залишилась на лавочці. 
		Вважає, що в даній ситуації винні діти які галасували та пригали по лавочці на якій вони сиділи.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 дав покази, що 08.08.2023 близько 14:00 він стояв поруч 2-го під`їзду по АДРЕСА_3 та ремонтував свій велосипед. В цей час поруч бігали хлопчики, галасували, залазили на горіх, який росте поруч. На зауваження дорослих, які сиділи на лавочці не реагували.
		ОСОБА_6 взяв потерпілого за руку і зробив зауваження. У відповідь потерпілий обізвав обвинуваченого нецензурною лайкою та почав махати до нього ногами та рукою. Після цього обвинувачений ОСОБА_6 взяв потерпілого за вухо і відвів до дороги. Жодних ударів обвинувачений потерпілому не наносив.
		В подальшому ОСОБА_6 сів на велосипед і поїхав.
		Незалежно від того, що обвинувачений ОСОБА_6 не визнав своєї провини, його винуватість у скоєнні інкримінованому йому кримінальному проступку, об`єктивно підтверджено письмовими доказами,  дослідженими в судовому засіданні, а саме:
		Відповідно до витягу з ЄРДР вбачається, що 09.08.2023 о 11:37:00 в реєстр внесено відомості про те, що ОСОБА_6 08.08.2023 близько 14:00 год. перебуваючи поруч 2-го під`їзду по АДРЕСА_3 , заподіяв потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження.
		                                                                                                                                   а.с.51
		Згідно рапорту від 08.08.2023 та протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08.08.2023, вбачається, що ОСОБА_24 повідомила, що мешканець кв. АДРЕСА_5 , конфліктував з неповнолітніми, шарпав онука ОСОБА_8 , брав за вухо та шию, а також вдарив ногою по сідницях
		                                                                                                                                   а.с.56, 57
		З висновку експерта №273 від 10.08.2023, вбачається що у малолітнього ОСОБА_8 виявлені такі тілесні ушкодження: садно на бічній поверхні шиї справа, садно на бічній поверхні шиї зліва, чотири садна на задній поверхні вушної раковини. Дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів з обмеженими травмуючими поверхнями, якими могли бути нігті пальців кистей рук сторонньої людини, в строк та при обставинах, вказаних в постанові та обстежуваним, за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.
		Діагнози «Забій шиї, куприка.» до уваги не приймались, як такі, що не підтверджені об`єктивними даними.
		                                                                                                                                   а.с.66-67
		Суд критично оцінює покази свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 щодо заподіяння ударів для потерпілого зі сторони ОСОБА_6 , так як вони спростовуються висновком експерта №273 від 10.08.2023 та показами свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , які є незацікавленими особами на відміну від них.
		Суд, оцінивши надані стороною обвинувачення докази відповідно до ст. 94 КПК України, з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному проступку знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи та доведена належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом. 
		Аналізуючи, досліджені в судовому засіданні докази, в їх сукупності, суд прийшов до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 в заподіянні умисних легких тілесних ушкоджень для ОСОБА_8 тобто кваліфікацію його діяння за ч.1 ст. 125 КК України правильною.
		Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину згідно ст.12 КК України, мотиви і причини його скоєння, наслідки, що настали, дані про особу ОСОБА_6 , а саме: те, що він на «Д» обліку у лікаря-нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, його сімейний та матеріальний стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставин, що відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
		Обставиною, що відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини та присутності дітей.
		З урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає, за необхідне обрати йому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, у виді штрафу, бо саме така міра покарання, на думку суду, є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів. 
		Під час досудового розслідування запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 не обирався, підстави для його обрання відсутні.
		Процесуальних витрат немає. Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
		Цивільний позов законного представника потерпілого ОСОБА_8 ОСОБА_4   до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, завданої психологічною травмою в розмірі 30000 гривень, а також про відшкодування матеріальної шкоди, що полягає у витратах на проведення обстеження і лікування її малолітнього сина в розмірі 15900 гривень підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		Обвинувачений ОСОБА_6 цивільний позов визнав частково в частині стягнення моральної шкоди у сумі 1000 грн. В частині позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди позов не визнав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно - небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального Кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства, що визначено ч. 5 ст. 128 КПК України.
		Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка зазнала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Частиною 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		В судовому засіданні встановлено протиправність поведінки ОСОБА_6 , його вина у вчиненні кримінального проступку є доведеною.
		При вирішенні цивільного позову у даному кримінальному провадженні суд, розглядаючи його в межах заявлених позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, керується принципом законності, виваженості, справедливості, диспозитивності та положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами і доповненнями «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди». 
		Так, пунктом 5 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні та з чого він при цьому виходить. Право особи на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок спричинення тілесних ушкоджень, є абсолютним. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам по собі факт порушення права (справи Войтенко проти України, Науменко проти України). Крім того, відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, деякі форми нематеріальної шкоди, включаючи моральні страждання, за самою їхньою природою не завжди можна підтвердити конкретними доказами (рішення у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого Королівства» (Abdulaziz, CabalesandBalkandaliv. theUnitedKingdom) від 28 травня 1985 року, серія А, № 94, п.96), але це не заважає суду присуджувати грошову компенсацію, якщо у нього є розумні підстави вважати, що заявник зазнав моральної травми, яка потребує такого відшкодування. 
		Як роз`яснено у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, розмір моральної (немайнової) шкоди, суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. 
		При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди потерпілому, суд враховує, що потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді садна на бічній поверхні шиї справа, садна на бічній поверхні шиї зліва, чотири садна на задній поверхні вушної раковини, ступінь та тривалість моральних і фізичних страждань потерпілого який є малолітньою особою, характеру діяння особи, що заподіяла шкоду, наслідків, що настали, виходячи із засад розумності та справедливості, суд приходить до переконання, що розмір грошового відшкодування за завдану моральну шкоду повинен становити 10000 грн., які слід стягнути з обвинуваченого-цивільного відповідача на користь цивільної позивачки.
		Щодо позовних  вимог ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди суд зазначає наступне.
		В обґрунтування позову ОСОБА_4 посилається на понесення нею витрат на медичну допомогу та консультації у медичній клініці «Віва». 
		Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року з наступними змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що розмір витрат на ліки, лікування, предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість.
		Факт лікування та розмір витрат на лікування потерпілого ОСОБА_8 стверджується консультативним висновком невролога дитячого від 14.08.2023 історія №536433, копією фіскального чеку №339941 від 14.08.2023 року про оплату консультації дитячого невролога на суму 790,00 гривень, консультативним висновком ортопеда-травматолога від 15.08.2023 історія №536433, копією фіскального чеку №339997 від 15.08.2023 року про оплату консультації ортопеда-травматолога на суму 790,00 гривень.
		Означені докази доводять факт заподіяння потерпілій майнової шкоду у розмірі 1580,00 гривні та підлягають стягненню з цивільного відповідача ОСОБА_6 на користь цивільної позивачки ОСОБА_4 .
		Щодо стягнення 790,00 гривень на оплату консультації дитячого уролога та 530,0 гривень на УЗД нирок, то в стягненні цих витрат слід відмовити, так як вони не мають причинного зв`язку з заподіянням тілесних ушкоджень малолітньому ОСОБА_8 .
		Крім того, цивільним позивачем ОСОБА_4 заявлено до стягнення витрат на психологічну реабілітації сина в розмірі 13000,00 гривень. Однак, законним представником потерпілого, як під час судового розгляду так і до позовної заяви не представлено жодних доказів (товарних чеків, виписки з банківських карт та ін..), які б підтверджували понесення витрат на психологічну реабілітації сина в розмірі 13000,00 гривень, а тому в цій частині цивільний позов не підлягає до задоволення. 
		Керуючись ст.ст. 50, 65-67 Кримінального кодексу України, ст.ст. 100, 369-371, 373-376 Кримінального процесуального кодексу України, суд , -            
		 
		                                                            З А С У Д И В:
		 
		ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України і призначити йому покарання в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень.
		Цивільний позов законного представника ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 10000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди та 1580 (одна тисяча п`ятсот вісімдесят) гривень матеріальної шкоди, а всього 11580 (одинадцять тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень.
		В іншій частині позову відмовити.
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору. 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                             ОСОБА_27

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...