Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 747/20/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 18.10.2023.
Дата набрання законної сили: 04.10.2023
Номер судового провадження: 61-5371ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України                                 
		 
		 
		04 жовтня 2023 року
		м. Київ
		 
		справа № 747/20/23
		провадження № 61-5371св23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		 
		головуючого - Фаловської І. М., 
		 
		суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Пророка В. В., Сердюка В. В. (суддя-доповідач),           
		 
		учасники справи: 
		 
		заявник - ОСОБА_1 ,
		 
		заінтересована особа - Талалаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми),
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на ухвалу Талалаївського районного суду Чернігівської області                           від 19 січня 2023 року в складі судді Тіщенко Л. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 21 березня 2023 року в складі колегії суддів: Онищенко О. І., Мамонової О. Є., Шитченко Н. В., 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, заінтересована особа - Талалаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
		 
		В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначила, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 у                смт Леніно Ленінського району АР Крим вона народила дитину, про що Ленінською центральною районною лікарнею видано обмінну карту про новонародженого.                 11 жовтня 2022 року нею отримано довідку № 1 про пологи, історію розвитку дитини, обмінну карту про породілля. Проте ці документи не є підставою для видання свідоцтва про народження дитини відділами реєстрації актів цивільного стану України, оскільки видані на тимчасово окупованій території України.
		 
		Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила встановити факт народження дитини чоловічої статі ОСОБА_3 , дата народження                       ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - смт Леніно Ленінського району АР Крим, мати - ОСОБА_1 , запис про батька зробити на підставі частини першої статті 135 СК України - ОСОБА_4 .
		 
		Короткий зміст судових рішень 
		 
		Ухвалою Талалаївського районного суду Чернігівської області від 19 січня                 2023 року, залишеною без змін постановою Чернігівського апеляційного суду            від 21 березня 2023 року, відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_5 , заінтересована особа - Талалаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України.
		 
		Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що правових підстав для відкриття провадження у цій справі немає, оскільки є рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 29 вересня 2022 року у справі № 747/218/22, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
		 
		14 квітня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Талалаївського районного суду Чернігівської області        від 19 січня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 21 березня 2023 року у цій справі, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		 
		У касаційній скарзі заявниця посилається на пункт 3 частини другої  статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права, викладеній у пункті 2 частини першої статті 186 ЦПК України у правовідносинах про встановлення юридичного факту, якщо в іншій справі ухвалено рішення про відмову у задоволенні заяви через недостатність наданих доказів, без висновку про відсутність зазначеного юридичного факту.
		 
		Інший учасник справи не скористався своїм право на подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу.
		 
		Провадження у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2023 року відкрито касаційне провадження в зазначеній цивільній справі, витребувано справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
		 
		У травні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		Установлено, що у вересні 2022 року ОСОБА_1 зверталася до суду з заявою про встановлення факту народження у неї дитини - ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - смт Леніно Ленінського району АР Крим (справа № 747/218/22).
		 
		На підтвердження вимог заяви у справі № 747/218/22 ОСОБА_1 надано копію паспорта громадянина України та копію обмінної карти № 570 . 
		 
		Рішенням Талалаївського районного суду Чернігівської області від 29 вересня         2022 року в справі № 747/218/22, яке набрало законної сили, у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Талалаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми), про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, відмовлено за недоведеністю. Докази, які долучені заявницею до заяви, суд визнав неналежними. 
		 
		У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту народження дитини -  ОСОБА_3 , дата народження             ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - смт Леніно Ленінського району АР Крим, на тимчасово окупованій території України.
		 
		На підтвердження заяви ОСОБА_1 надала нові докази, а саме: довідку             від 11 жовтня 2022 року № 1, видану Ленінської центральною районною лікарнею, обмінну карту породілля № 44/992/46 та  історію розвитку новонародженого № 47.
		 
		Ухвалою Талалаївського районного суду Чернігівської області від 19 січня                2023 року, залишеною без змін постановою Чернігівського апеляційного суду             від 21 березня 2023 року, відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_5 про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України з тих підстав, що є рішення суду, яке набрало законної сили, у справі між тими самими сторонами, про той самий предметі і з тих самих підстав.
		 
		Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
		 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
		 
		Право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення основних прав, наданих конституцією або законом, а також право на доступ до правосуддя та справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом є одними із невід`ємних прав людини, які закріплені в Загальній декларації прав людини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року (статті 8, 10).
		 
		Ця норма кореспондує з нормою Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка міститься в статті 6 «Право на справедливий суд».
		 
		Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		 
		Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		 
		У частині першій статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		 
		Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
		 
		Частиною першою статті 315 ЦПК України регламентовано розгляд справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Це можуть бути справи про встановлення фактів: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
		 
		Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		 
		Статтею 317 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку, зокрема може бути встановлений факт народження особи на тимчасово окупованій території України.
		 
		Згідно з пунктом 2 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.
		 
		У постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 520/18820/19 (провадження                № 61-2294св20) Верховний Суд дійшов висновку про те, що критеріями відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України є наявна тотожність спірних правовідносин (спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав у різних цивільних справах) та судове рішення у тотожній справі, що набрало законної сили.
		 
		При цьому критерій тотожності підлягає оцінці тільки після набрання відповідним рішенням законної сили.
		 
		Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
		 
		Разом із тим, такі обмеження не розповсюджуються на справи, які вирішуються в порядку окремого провадження, а тому відмова у задоволенні заяви за недостатністю доказів не позбавляє особу, яка вже зверталася з відповідною заявою, права повторно звернутися до суду для вирішення цього питання.
		 
		Подібні за змістом висновки викладені в постанові Верховного Суду від 09 серпня 2023 року в справі № 494/1239/19 (провадження № 61-13070св22).
		 
		Судами установлено, що ОСОБА_1 мешканка міста Керчі, АР Крим уже зверталася до суду з заявою, в якій просила встановити факт народження дитини - ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - смт Леніно Ленінського району АР Крим, мати - ОСОБА_1 , запис про батька зробити на підставі частини першої статті 135 СК України - ОСОБА_4 , на тимчасово окупованій території України. 
		 
		Рішенням Талалаївського районного суду Чернігівської області від 29 вересня        2022 року у справі № 747/218/22, яке набрало законної сили, у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Талалаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми), про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, відмовлено.
		 
		Підставою для відмови в задоволенні заяви у справі № 747/218/22 вказано, що заявниця не надала належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх вимог.
		 
		У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 , звертаючись до суду з заявою про встановлення факту народження ОСОБА_1 на тимчасово окупованій території подала нові докази, а саме: довідку від 11 жовтня 2022 року № 1, видану Ленінською центральною районною лікарнею, обмінну карту № 44/992/46 та історію розвитку новонародженого № 47, а також вказувала на те, що позбавлена можливості в інший спосіб встановити вказаний факт.
		 
		Відповідно до частини першої статті  144 СК України батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану України. Невиконання цього обов`язку є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
		 
		Інформація про народження громадянина України має бути внесена до Єдиного державного реєстру актів цивільного стану України.
		 
		На підставі запису про народження дитини відділ державної реєстрації актів цивільного стану має видати свідоцтво про народження. Надалі до отримання дитиною паспорту громадянина України, свідоцтво про народження є основним документом, що засвідчує його особу.
		 
		Відповідно до Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов`язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
		 
		Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
		 
		За змістом статей 2, 5 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або порушених, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		 
		Кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Створення рівних можливостей учасником процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.
		 
		Таким чином, враховуючи, що неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, не розповсюджується на справи, які вирішуються в порядку окремого провадження, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків про відмову у відкритті провадження в справі на підставі пункту 3 частини першої статті 186 ЦПК України.
		 
		Крім того, колегія суддів враховує, що відмова у відкритті провадження за формальними підставами є порушенням права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, оскільки кожна особа наділена правом на звернення до суду за захистом своїх прав та свобод, а на суд, у свою чергу, покладено обов`язок повного та всебічного розгляду виниклих спорів, що можливо лише під час розгляду заяви по суті.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Частиною третьою статті 406 ЦПК України визначено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
		 
		Частиною шостою статті 411 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
		 
		Оскільки порушення судами норм процесуального права призвело до ухвалення незаконних судового рішення, оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду відповідно до статті 411 ЦПК України підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		 
		Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд 
		у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , задовольнити.
		 
		Ухвалу Талалаївського районного суду Чернігівської області від 19 січня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 21 березня 2023 року скасувати,  справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		  Головуючий                                                                                 І. М. Фаловська     Судді:                                                                                             В. М. Ігнатенко                                                                                                              С. О. Карпенко                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          В. В. Пророк                                                                                                             В. В. Сердюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...