Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/11507/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання, з них:.
Надіслано судом: 17.10.2023. Зареєстровано: 18.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 19.10.2023.
Дата набрання законної сили: 17.10.2023
Номер судового провадження: 854/7739/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		17 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/11507/23
		Категорія: 102090000Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.
		Місце ухвалення: м. Одеса
		Дата складання повного тексту: 18.07.2023 р.
		 
		Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
		 
		головуючого  Бітова А.І.
		суддів  Лук`янчук О.В.
		 Ступакової І.Г.
		 
		у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення,
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) (далі  в/ч НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку №1343 від 18 травня 2023 року, яким відмовлено ОСОБА_2 у перетині державного кордону на виїзд з України.
		Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що він є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії №237572 від 23 грудня 2023 року та довідкою тимчасово за відсутністю посвідчень №2164 від 17 лютого 2023 року. 18 травня 2023 позивач з метою перетинання державного кордону з республікою Молдова, прибув до Міжнародного автомобільного пункту пропуску через державний кордон України "Паланка" та надав: паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія НОМЕР_3 , довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії №237572 від 23 грудня 2023 року, довідку тимчасово за відсутністю посвідчень №2164 від 17 лютого 2023 року. Даних документів було достатньо для підтвердження права перетинання кордону, однак, отримав рішення №1343 від 18 травня 2023 року, яким відмовлено у перетинанні державного кордону на виїзд з України на підставі Закону України "Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України". Рішення про відмову у перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку №1343 від 18 травня 2023 року позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою звернення до суду.
		Відповідач позов не визнав, вказуючи, що Порядок перетинання громадянами України державного кордону визначений Правилами перетинання державного кордону України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року №57 (далі  Правила №57; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		Крім того, відповідач посилався на зміст п.2 Правил №57, яким визначено: "особи з інвалідністю за наявності посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі  документи, що підтверджують інвалідність)". У випадку громадянина України ОСОБА_3 відсутній документ на право перетинання державного кордону, як особа з інвалідністю.
		Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року №1212 "Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України" довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією виключено з переліку документів, який надає право на перетинання державного кордону як особа з інвалідністю. Довідка тимчасово за відсутністю посвідчень також не надає право на перетинання державного кордону як особа з інвалідністю. Тобто, на момент оформлення для перетинання державного кордону на виїзд з України наданий пакет документів не надавав громадянину України ОСОБА_4 права на виїзд.
		Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
		Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року позов ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.
		Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову у перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку №1343 від 18 травня 2023 року, яким відмовлено ОСОБА_2 у перетині державного кордону на виїзд з України.
		В апеляційній скарзі в/ч НОМЕР_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права. 
		В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на абз.2 п.21 Правила №57 визначено: "особи з інвалідністю за наявності посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі  документи, що підтверджують інвалідність)". У випадку громадянина України ОСОБА_3 , відсутній документ на право перетинання державного кордону, як особа з інвалідністю. 
		Апелянт вказує, що слід звернути увагу, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року "Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України" довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією", виключено з переліку документів, який надає право на перетинання державного кордону як особа з інвалідністю. Довідка тимчасово за відсутністю посвідчень також не надає право на перетинання державного кордону як особа з інвалідністю. 
		Тобто, на момент оформлення для перетинання державного кордону на виїзд з України, наданий пакет документів не надавав громадянину України ОСОБА_4 права на виїзд.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги в/ч НОМЕР_2 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
		Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:
		18 травня 2023 року позивач ОСОБА_1 з метою перетинання державного кордону з республікою Молдова прибув до Міжнародного автомобільного пункту пропуску через державний кордон України "Паланка".
		Для перетинання кордону позивач надав такі документи:
		1) паспорт громадянина України для вийду за кордон серія НОМЕР_3 ; 
		2) довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії №237572 від 23 грудня 2023 року;
		3) довідку тимчасово за відсутністю посвідчень №2164 від 17 лютого 2023 року.
		18 травня 2023 року інспектором НОМЕР_1 прикордонного загону прийнято рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку № НОМЕР_4 , відповідно до якого ОСОБА_1 відмовлено у перетинанні державного кордону на виїзд з України. 
		Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією не є документом, який надає право на перетинання державного кордону, оскільки довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією виключено з абз.2 п.2-1 Правил №57.
		Суд першої інстанції вважав, що довідка тимчасово за відсутності посвідчень не надає право на перетинання державного кордону як особа з інвалідністю. Тимчасові посвідчення надають її власникам право користуватися законними пільгами.
		Також, суд першої інстанції вважав, що відсутність в оскаржуваному рішенні мотивів його прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду (від 04 грудня 2018 року у справі №821/1173/17, від 09 липня 2019 року у справі №140/2093/18).
		Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
		Згідно ч.1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
		Зазначеному кореспондує ст. 1 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 року №3857-XII (далі  Закон №3857-XII).
		Відповідно ст. 6 Закону України "Про прикордонний контроль" від 05 листопада 2009 року №1710-VI (далі  Закон №1710-VI) перетинання особами, транспортними засобами державного кордону і переміщення через нього вантажів здійснюються лише за умови проходження прикордонного контролю та з дозволу уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України, а у випадках, визначених цим Законом, - посадових осіб Державної прикордонної служби України, якщо інше не передбачено цим Законом.
		Пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами. Пропуск транспортних засобів, вантажів через державний кордон здійснюється після проходження всіх передбачених законом видів контролю на державному кордоні.
		Згідно ч.1 ст.7 Закону №1710-VI паспортні та інші документи громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі. При цьому з`ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону.
		Відповідно ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені ст.ст. 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
		Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 грудня 2015 року №389-VIII (далі  Закон №389-VIII) воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.
		Відповідно п.6 ч.1 ст. 8 Закону №389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, зокрема, встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022р. №2102-ІХ.
		Пунктом 3 Указу №64/2022 передбачено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст. 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч.1 ст. 8 Закону №389-VIII.
		В подальшому воєнний стан був неодноразово продовжений Указами Президента України та діє станом на сьогоднішній день.
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
		Відповідно ч.ч.1, 3 ст. 8 Закону України "Про прикордонний контроль" від 05 листопада 2009 року №1710-VI встановлено, що: 
		1. Уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України надають іноземцю, особі без громадянства дозвіл на перетинання державного кордону у разі в`їзду в Україну за умови:
		1) наявності в нього дійсного паспортного документа;
		2) відсутності щодо нього рішення уповноваженого державного органу України про заборону в`їзду в Україну;
		3) наявності в нього в`їзної візи, якщо інше не передбачено законодавством України;
		4) підтвердження мети запланованого перебування;
		5) наявності достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або наявності в нього можливості отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України - для громадянина держави, включеної до переліку держав, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та особи без громадянства, яка постійно проживає у державі, включеній до такого переліку;
		6) виконання ним вимог щодо строків перебування в Україні.
		Уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України надають іноземцю, особі без громадянства дозвіл на перетинання державного кордону у разі виїзду з України за умови:
		1) наявності в нього дійсного паспортного документа;
		2) відсутності щодо нього рішення уповноваженого державного органу України про заборону виїзду з України.
		Частинами 1, 3 ст. 14 Закону України "Про прикордонний контроль" від 05 листопада 2009 року №1710-VI встановлено, що іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в`їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у ч.ч.1, 3 ст. 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для в`їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв`язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.
		Особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право оскаржити відповідне рішення згідно із Законом України "Про звернення громадян" або до суду. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Оскаржене рішення може бути скасовано чи змінено начальником органу охорони державного кордону або скасовано та визнано нечинним судом.
		Так, згідно п.2 Правил №57 у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи.
		Відповідно п.2-1 Правил №57 у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право, зокрема, особи з інвалідністю за наявності посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі  документи, що підтверджують інвалідність).
		Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року №1212 "Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України" внесено зміни до Правил №57 (далі  Постанова №1212).
		Вказаною Постановою Кабінету Міністрів України внесено зміни до Правил №57 (ЗП України, 1995 р., № 4, ст. 92; Офіційний вісник України, 2010 р., № 65, ст. 2239; 2022 р., №25, ст. 1346), - із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2022 року №1044, виключивши в абзаці другому п.2-1 слова і цифри "довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о) або".
		Тобто, перетинати державний кордон України в умовах воєнного стану мають право, зокрема, особи з інвалідністю за наявності ряду документів.
		Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 для перетинання кордону надав документи: паспорт громадянина України для вийду за кордон серія НОМЕР_3 ; довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії №237572 від 23 грудня 2023 року; довідку тимчасово за відсутністю посвідчень №2164 від 17 лютого 2023 року.
		Разом з тим, колегія суддів акцентує увагу на тому, що Постановою №1212 виключено в абз.2 п.2-1 слова і цифри "довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о) або", тобто з урахуванням вищенаведених змін в Правила №57 довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії №237572 від 23 грудня 2023 року на день виникнення спірних правовідносин не мала юридичної сили для перетину кордону, без пенсійного посвідчення, або посвідчення особи з інвалідністю, яке підтверджує відповідний статус, чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги.
		За таких обставин, колегія суддів зазначає, що фактично позивачем було надано паспорт громадянина України для вийду за кордон серія НОМЕР_3 та довідку тимчасово за відсутністю посвідчень №2164 від 17 лютого 2023 року.
		Разом з тим, колегія суддів констатує, що довідка про тимчасово за відсутністю посвідчення не може бути достатнім документом, що підтверджує відповідний статус (особи з інвалідністю ІІ групи) для перетину особою державного кордону.
		Таким чином, колегія суддів констатує, що ОСОБА_1 при перетині державного кордону було надано недостатній перелік документів відповідно до положень п.2-1 Правил №27.
		Відповідно дії посадових осіб відповідача, які відмовили позивачу у перетині державного кордону України, були правомірними.
		З урахуванням наведеного колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
		Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
		Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб`єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до ст.139 КАС України, відсутні.
		 
		Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст. 315, п.п.3, 4 ч.1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325, п.2 ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, 
		 
		П О С Т А Н О В И Л А :
		 
		Апеляційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 )  задовольнити.
		Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року скасувати.
		Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку №1343 від 18 травня 2023 року.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
		 
		Повне судове рішення складено 17 жовтня 2023 року.
		 
		 
		Головуючий: Бітов А.І.
		 
		Суддя: Лук`янчук О.В.
		 
		Суддя: Ступакова І.Г.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...