Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/31744/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 18.10.2023. Зареєстровано: 19.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.10.2023.
Дата набрання законної сили: 23.10.2023
Результат оскарження 23.10.2023 Апеляційний суд Одеської області: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кс/947/13110/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023164690000053

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   Справа № 947/31744/23
		Провадження № 1-кс/947/13110/23
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12.10.2023 року                                м. Одеса 
		Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погодженого з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Одеси, громадянин України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітних дітей, депутата Голованівської районної ради, VІІІ скликання, начальник відділення по роботі з добровольчими формуваннями військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «підполковник», зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України, -
		В С Т А Н О В И В:
		До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погодженого з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 .
		Згідно вказаного клопотання вбачається, що слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42023164690000053 від 22.09.2023, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
		Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування здійснюється Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Відповідно до указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/22 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому було послідовно продовжено відповідними Указами Президента України та, який триває по теперішній час.
		Наказом командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України №357 від 25.09.2023 підполковника ОСОБА_4 , старшого офіцера відділення по роботі з добровольчими формуваннями військової частини НОМЕР_1  призначено на посаду начальника відділення по роботі з добровольчими формуваннями військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_2 . 
		Згідно із ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бездоганно і неухильно додержуватись порядку правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, поважати честь і гідність кожної людини.
		   Відповідно п. 10 додатку 14 Положення про Регіональне управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 », затвердженого наказом начальника Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Збройних Сил України від 08.06.2023 № 24 начальник відділення по роботі з добровольчими формуваннями зобов`язаний:
		дотримуватися та діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, Статутами Збройних Сил України;
		забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій відділення по роботі з добровольчими формуваннями;
		здійснювати свої повноваження безпосередньо та у взаємодії із іншими структурними підрозділами Регіонального управління, Командування Сил територіальної оборони, Генерального штабу, іншими органами військового управління Збройних Сил України;
		організовувати взаємодію між військовими частинами Регіонального управління та добровольчими формуваннями територіальних громад, у тому числі, щодо охорони та оборони об`єктів критичної інфраструктури та підготовки населення до національного спротиву;
		в межах наданих повноважень організовувати та безпосередньо приймати участь у плануванні територіальної оборони у військово-сухопутній зоні відповідальності Регіонального управління;
		забезпечувати розробку та вжиття заходів, які є необхідними та обґрунтованими для запобігання і протидії корупції, виявлення та припинення її проявів.
		Згідно з п. 11 додатку 14 до вказаного вище Положення начальник відділення по роботі з добровольчими формуваннями має право:
		за дорученням керівництва Регіонального управління представляти відділення по роботі з добровольчими формуваннями у структурних підрозділах органів державної влади та місцевого самоврядування з питань, що належать до його компетенції;
		працювати з відомостями у цілому щодо Регіонального управління про місця тимчасового розміщення військових частин (підрозділів), навчальних закладів та установ, підприємств оборонно-промислового комплексу, райони розосередження особового складу в період дії правового режиму воєнного стану. 
		Начальник відділення по роботі з добровольчими формуваннями у межах своїх повноважень видає накази та контролює їх виконання. 
		Відповідно до примітки ст. 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом., а тому ОСОБА_4 , являється службовою особою.
		Згідно зі ст. 6 Податкового кодексу України (далі  ПК України) податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. 
		Платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (162.1.1. ПК України);
		Об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (163.1.1. ПК України);
		Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (164.1. ПК України).
		До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (164.2.1. ПК України).
		Податок сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом (168.1.2. ПК України). 
		Податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до відповідних бюджетів згідно з Бюджетним кодексом України (168.4.1. ПК України).
		Відповідно до ст. 63 Бюджетного кодексу України (далі БК України) місцевий бюджет містить надходження і витрати на виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати становлять єдиний баланс відповідного бюджету.
		Згідно із ст. 64 БК України до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належать: 60 відсотків податку на доходи фізичних осіб (крім податку на доходи фізичних осіб, визначеного пунктом 1-1 частини другої статті 29 цього Кодексу), що сплачується (перераховується) згідно з ПК України на відповідній території (крім території міст Києва та Севастополя). 
		Незважаючи на обізнаність з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, у ОСОБА_4 в невстановлений досудовим розслідуванням час та місце, виник злочинний намір, пов`язаний з одержанням неправомірної вигоди від голови Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за невчинення ним дій з використанням його службового становища. 
		Так, 27.09.2023 близько 10:30 під час телефонної розмови з головою Добровеличківської селищноїради Кіровоградськоїобласті ОСОБА_7 , ОСОБА_4 виказав останньому прохання надати йому неправомірну вигоду за невчинення дій з використанням свого службового становища, спрямованих на зміну місця реєстрації, зареєстрованих на території зазначеної селищної ради окремих бригад ТрО № 121 та № 124 з метою збереження надходження до місцевого бюджету податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), відрахованого із грошового забезпечення військовослужбовців зазначених окремих бригад. 
		Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, 29.09.2023 приблизно о15годин 00хвилин в ході зустрічі з ОСОБА_7 в приміщенні кафе АЗС «БРСМ», розташованого на трасі Е95 на повороті в смт. Голованівськ, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно висловив останньому прохання надати неправомірну вигоду в сумі 1000000 гривень за невчинення ним дій з використанням службового становища в інтересах ОСОБА_7 , спрямованих на зміну місця реєстрації на території зазначеної селищної ради окремих бригад ТрО № 121 та № 124. 
		Водночас, ОСОБА_4 зазначив, що порядок та місце передачі неправомірної вигоди ним буде визначено пізніше. 
		Призначивши завчасно час та місце зустрічі, 09.10.2023 приблизно о 14 годин 40 хвилин, перебуваючи біля будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 11, знаходячись в салоні автомобіля марки Hуundai модель Н-1 номер державної реєстарції НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_7 , ОСОБА_4 особисто одержав від голови Добровеличківської селищноїради Кіровоградськоїобласті ОСОБА_7 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 1000000 (один мільйон) гривень, що відповідно до примітки 1 до ст. 368 КК України у п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром, за не вчинення ним, ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_7 , як того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням свого службового становища, а саме: невжиття ОСОБА_4 заходів, передбачених його функціональними обов`язками, щодо ініціювання та здійснення зміни місця юридичної реєстрації окремих підрозділів 121 та 124 бригад Територіальної оборони України, які на час вчинення злочину розташовані на території Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області, та не перешкоджання у такий спосіб подальшому надходженню до бюджету зазначеного органу місцевого самоврядування податку з доходів фізичних осіб - військовослужбовців зазначених бригад
		09.10.2023 ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, чим припинено протиправну діяльність останнього. 
		В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
		Захисник та підозрюваний заперечували проти задоволення клопотання, звернули увагу на необгрунтованість підозри, так як фактично мала місце провокація злочину з боку заявника, який мав боргові зобов`язання перед підозрюваним. Одружений, має двох неповнолітних дітей, постійне місце проживання, наразі проходить військову службу. Крім того, підозрюваний має бездоганну професійну та службову репутацію, численні нагороди та подяки за сумлінну службу, має міцні соціальні зв`язки, постійне місце служби та роботи, за якими виключно позитивно характеризується. Також у підозрюваного діагностовані певні хвороби. Звертали увагу, що більшість документів сторони обвинувачення, що свідчать про фінансовий стан не мають відношення до підозрюваного та стосуються членів його родини. У зв`язку з чим, сторона захисту просила застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою або застосувати заставу в якості альтернативного запобіжного заходу у розмірі, що встановлений КПК України.
		Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.
		Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Підозра ОСОБА_4 у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення є обґрунтованою, оскільки ґрунтується на доказах, здобутих під час досудового розслідування, зокрема: 
		-заявою ОСОБА_7 про вчинення злочину від 28.09.2023 за фактом висунення до нього вимоги надання неправомірної вигоди посадовцю Регіонального управління сил ТрО «Південь» Збройних Сил України за невчинення дій, спрямованих на зміну місця реєстрації двох окремих бригад ТрО на територію інших ОТГ;
		-протоколами допитів свідка ОСОБА_7 , який надає покази щодо повідомлення йому військовослужбовцем ОСОБА_4 необхідності надати неправомірну вигоду за невчинення дій, спрямованих на зміну місця реєстрації двох окремих бригад ТрО на територію інших ОТГ, їх приватних зустрічей, в ході яких ОСОБА_4 назвав йому суму необхідної неправомірниї вигоди та домовленостей про зустріч для передачі заявником названої підозрюваним суми грошових коштів;
		- протоколом огляду місця події, де після отримання неправомірної вигоди в сумі 1000000 грн. від ОСОБА_7 , ОСОБА_4 був затриманий, та в ході якого було вилучено грошові кошти купюрами номіналом 500 гривень в кількості 2000 штук;
		-протоколом обшуку службового кабінету ОСОБА_4 в ході якого вилучений належним чином завірена копія послужного списку останнього та блокнот з чорновими записами;
		Щодо позиції захисту про відсутність у діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України через дії заявника, який має цивільно-правові відносини із підозрюваним.
		Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
		Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
		Враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ, слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
		Крім того, слідчий суддя акцентує увагу на тому, що на даний момент досудове розслідування знаходиться на початковому етапі, а тому доводи захисту щодо здійснення провокації злочину відносно ОСОБА_4 , а саме підбурювання до отримання неправомірної вигоди будуть оцінені під час подальшого розслідування, в тому числі із врахуванням результатів НСРД, які проводилися у цьому кримінальному провадженні.
		Тому, слідчий суддя вважає за необхідне підкреслити, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не може вирішити питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.
		Таким чином,слідчий суддя,на підставірозумної оцінкисукупності дослідженихпід часрозгляду клопотаннядоказів,які об`єктивновказують наобґрунтованість припущенняпро причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, приходить до висновку про обґрунтованість підозри по кримінальному провадженню за № 42023164690000053 від 28.09.2023 року відносно ОСОБА_4 .
		Слідчий суддяприходить довисновку,що у ОСОБА_4 мають місце процесуальні ризики, передбачені п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України.
		- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки  ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного корисливого особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, покарання за яке передбачене у вигляді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. У разі визнання виннним за вказаною статтею, до підозрюваного неможливе застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України. За таких обставин, з врахуванням воєнного стану, посади підозрюваного на військовій службі, статусу депутата, майнових статків, маються достатньо високі ризики вважати, що підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може здійснити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
		- знищити або сховати речі та документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зазначений ризик обгрунтовується діями підозрюваного після викриття його співробітниками правоохоронного органу. Так на думку прокурора, підозрюваний намагався викинути особистий мобільний телефон під час слідчих дій.
		-незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні: зокрема на свідка ОСОБА_8 , який є заявником у кримінальному провадженні, покази якого є надважливими у цьому кримінальному провадженні та якого добре знає підозрюваний. Зазначений ризик підвищений посадовим становищем підозрюваного та перебуванням його на керівній посаді на військовій службі. Так відповідно до заяви ОСОБА_7 від 09.10.2023, він просив вжити заходи щодо ОСОБА_4 , який просив неправомірну вигоду за невиконання ним дій, спрямованих на залишення без зміни місця реєстрації окремих бригад ТрО ЗС України за територією ОТГ, головою якої він являється. Спочатку йому став телефонувати рідний брат підозрюваного, ОСОБА_9 , після чого, маловідомий чоловік на ім`я ОСОБА_10 , зустрівши його в смт. Добровеличківка, 09.10.2023, повідомив, що у нього і його родини будуть проблеми за його вчинок. 
		Ризики, передбачені п.4,5 стороною обвинувачення не доведені та є незначними.
		-В той же час надані стороною захисту характеризуючі документи підозрюваного із врахуванням специфіки інкримінованого йому злочину, який є службовим та корупційним суттєво не знижують встановлених ризиків. Захистом не надані документи, що свідчать про неможливість утримання ОСОБА_4 в умовах СІЗО з медичних підстав.
		У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його не можливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі « Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суду з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		Застосування більш м`яких запобіжних заходів, зокрема цілодобового домашнього арешту не зможуть забезпечити усунення встановлених ризиків, через те, що ОСОБА_4 зможе покинути місце проживання та територію України, а також спілкуватися із іншими свідками провадження за допомогою електронних засобів зв`язку, а також здійснювати вплив іншим чином.
		Враховуючи встановлені обставини, існування ризиків в їх сукупності та взаємозв`язку, на переконання слідчого судді запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі у подальшому може негативно вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
		Таким чином, прокурором під час розгляду клопотання, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, доведено недостатність для запобігання вказаному ризику застосування до підозрюваного більш м`яких ніж тримання під вартою запобіжних заходів, а це у свою чергу, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років, згідно ч.1, п.5 ч.2 ст.183 КПК України, є підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 
		Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді обґрунтовується розмір застави.
		Слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави у більш великому розмірі ніж визначено для особи підозрюваної у скоєнні тяжкого злочину, відповідно вимог ст.183 ч.3 КПК України.
		Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.
		Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
		Враховуючи те, що ОСОБА_4 з врахуванням презумції невинуватості підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого корисливого корупційного кримінального злочину у сфері службової діяльності в умовах воєнного стану, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку протиправних дій, розміру неправомірної вигоди, обставин за які повинна була передана неправомірна вигода, високий ступінь встановлених ризиків, та з врахуванням наданих стороною обвинувачення документів, що свідчать про фінансовий стан підозрюваного та його родини, то слідчий суддя приходить до висновку, що лише застава в розмірі 3 700 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 9930 800 грн. зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених цим Кодексом.
		На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 181, 183, 196 КПК України, слідчий
		У Х В А Л И В :
		Клопотання слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погодженого з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4  задовольнити частково.
		Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 06 грудня 2023 року включно.
		Визначити заставу - 3 700 (три тисячі сімсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 9930 800 (дев`ять мільйонів дев`ятсот тридцять тисяч вісімсот) гривень, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області, ОСОБА_4 , слід негайно звільнити з - під варти.
		Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
		У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , обов`язки строком до 06 грудня 2023 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
		-не відлучатися із території Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		-утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадження, які визначені слідчим;
		-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
		Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
		Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                                            ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...