Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/8263/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.
Надіслано судом: 17.10.2023. Зареєстровано: 19.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 19.10.2023.
Дата набрання законної сили: 17.10.2023
Номер судового провадження: К/990/14623/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 жовтня 2023 року 
		м. Київ
		справа №420/8263/22
		адміністративне провадження № К/990/14623/23 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Уханенка С.А.,
		суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
		розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
		за позовом ОСОБА_1 до командувача ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним і скасування наказу, провадження у якій відкрито
		за касаційною скаргою командувача ІНФОРМАЦІЯ_2 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року (суддя-доповідач Яковлєв О.В., судді Єщенко О.В., Крусян А.В.),
		У С Т А Н О В И В:
		I. Суть спору
		1. У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до командувача ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2) про визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу від 23.04.2022 року №124 (по особовому складу) про увільнення її від посади начальника відділу сил підтримки управління сил підтримки Командування ІНФОРМАЦІЯ_2, призупинення військової служби з 30 березня 2022 року та призупинення дії контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу з 12 січня 2022 року.
		2. Позов обґрунтувала тим, що оскаржуваним наказом її протиправно увільнено від займаної посади та призупинено дію укладеного з нею контракту про проходження військової служби на підставі відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), унесених за заявою Південного територіального управління Військової служби правопорядку. Зазначила, що вона не проходила військову службу у Південному територіальному управлінні Військової служби правопорядку, і його військові посадові особи не є її прямими чи безпосередніми начальниками. Натомість, на думку позивачки, лише за наслідком проведення службового розслідування та встановлення прямим командиром факту залишення нею місця служби, з повідомленням про це уповноважених органів на внесення відповідних відомостей до ЄРДР, до неї могли бути застосовані наслідки, передбачені частиною другою статті 24 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII).
		ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року відмовлено в задоволенні позову.
		4. Суд першої інстанції дійшов висновку, що внесення відповідних відомостей щодо військовослужбовця до ЄРДР, у силу вимог частини другої статті 24 Закону №2232-XII, є обов`язковою підставою для призупинення військової служби й контракту з таким військовослужбовцем.
		5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року та ухвалено нове рішення про задоволення позову.
		6. Протилежне рішення по суті позовних вимог суд апеляційної інстанції мотивував тим, що відповідно до частини другої статті 24 Закону №2232-XII внесенню відповідних відомостей до ЄРДР має передувати службове розслідування з метою встановлення вини військовослужбовця у самовільному залишенні військової частини або місця служби, а також уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню таких дій. Оскільки Командування ІНФОРМАЦІЯ_2 не проводило службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби позивачкою з 12 січня 2022 року на невизначений період, а після цього не заперечувало виконання нею службових обов`язків до 23 квітня 2022 року, апеляційний суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного наказу.
		III. Провадження в суді касаційної інстанції
		7. У касаційній скарзі командувач ІНФОРМАЦІЯ_2, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати прийняту ним постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		8. За доводами відповідача, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення частини другої статті 24 Закону №2232-XII щодо підстав для призупинення військової служби військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон. Як стверджує відповідач, єдиною підставою для призупинення військової служби у таких випадках є внесення відповідних відомостей до ЄРДР на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, тоді як наявність чи відсутність службового розслідування щодо військовослужбовця не впливає на можливість внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР.
		9. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, посилаючись на законність і обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції. 
		10. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів виходить з такого.
		IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
		11. Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 04.03.2021 №74 капітана І рангу ОСОБА_1 , яка перебувала у розпорядженні Головнокомандувача Збройних Сил України, призначено начальником відділу сил підтримки управління сил підтримки Командування ІНФОРМАЦІЯ_2.
		12. Наказом командувача ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.04.2022 №124 капітана І рангу ОСОБА_1 , начальника відділу сил підтримки управління сил підтримки Командування ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до частини другої статті 24 Закону №2232-XII увільнено від займаної посади та призупинено військову службу з 30 березня 2022 року, дію контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу призупинено з 12 січня 2022 року.
		13. Підставою для видання зазначеного наказу вказано витяг з ЄРДР від 30.03.2022 №42022164010000059.
		V. Позиція Верховного Суду
		14. За приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		15. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України в межах доводів відповідача про неправильне застосування судом апеляційної інстанції частини другої статті 24 Закону №2232-XII щодо підстав для призупинення військової служби військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах.
		16. Закон №2232-XII здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
		17. У статті 24 цього Закону врегульовано питання призупинення військової служби.
		18. Так, згідно з абзацом першим частини другої статті 24 Закону №2232-XII військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.
		19. Абзацом другим частини другої статті 24 Закону №2232-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
		20. Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов`язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються (абзац третій частини другої статті 24 Закону №2232-XII).
		21. Аналогічні норми містяться в пунктах 1441 і 1442 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення).
		22. При цьому стаття 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут), визначає порядок проведення службового розслідування, яке, з огляду на приписи частини першої статті 84 цього Статуту, може передувати прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення та проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
		23. Частиною четвертою статті 85 Дисциплінарного статуту встановлено, що якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.
		24. Отже, аналіз положень частини другої статті 24 Закону №2232-XII у системному зв`язку з положеннями частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту дозволяє зробити висновок, що для військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину або місце служби, дезертирував із Збройних Сил України або добровільно здався в полон, військова служба призупиняється з дня внесення відповідних відомостей до ЄРДР. У свою чергу внесення відповідних відомостей до ЄРДР здійснюється на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини, яким під час службового розслідування з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення.
		25. Визначення в абзаці другому частини другої статті 24 Закону №2232-XII командира військової частини суб`єктом звернення до органу досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення, на підставі якої вносяться відповідні відомості до ЄРДР, обумовлено, перш за все, тим, що кримінальні правопорушення, передбачені абзацом першим частини другої цієї статті, нерозривно пов`язані з порушенням військовослужбовцем військової дисципліни.
		26. Відповідно до положень Дисциплінарного статуту за стан військової дисципліни у з`єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир, який зобов`язаний постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення (частина перша статті 5 Дисциплінарного статуту); у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення (частина перша статті 45 Дисциплінарного статуту); командири, які у разі виявлення ознак кримінального правопорушення не повідомили про це орган досудового розслідування, несуть відповідальність згідно із законом (частина третя статті 45 Дисциплінарного статуту).
		27. За змістом частини четвертої статті 6 Дисциплінарного статуту на командира покладений обов`язок вжити заходів щодо затримання підлеглого при вчиненні чи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного, зокрема, із самовільним залишенням військової частини або місця служби, ухиленням від військової служби чи дезертирством, із негайним доставлянням затриманого до уповноваженої службової особи або вжити заходів щодо негайного повідомлення уповноваженої службової особи про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні діяння з ознаками кримінального правопорушення.
		28. Схожий за змістом обов`язок командира, пов`язаний із забезпеченням військової дисципліни та встановлення обставин вчинення дисциплінарного проступку, закріплений у пункті 1444 Положення, згідно з яким у разі прибуття до місця служби військовослужбовця, військову службу якого призупинено, командир (начальник) військової частини з`ясовує підстави його відсутності і негайно інформує про це орган досудового розслідування та орган управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, у зоні діяльності якого військова частина виконує завдання за призначенням.
		29. Таким чином, саме командир військової частини, який користується усією повнотою дисциплінарної влади стосовно підлеглих йому військовослужбовців, уповноважений контролювати дотримання військової дисципліни у військовій частині, своєчасно виявляти факти порушення військової дисципліни та встановлювати винних у цьому осіб, а в разі виявлення в діях військовослужбовця ознак кримінального правопорушення зобов`язаний повідомляти про це орган досудового розслідування.
		30. Колегія суддів не заперечує висновок суду першої інстанції та доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, щодо права кожної особи, в тому числі Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, на звернення до органу досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинення кримінального правопорушення. 
		31. Однак, вирішуючи поставлене перед судом касаційної інстанції питання про те, чи будь-які відомості про кримінальне правопорушення, внесені до ЄРДР, є підставою для призупинення військової служби, колегія суддів зазначає, що в частині другій статті 24 Закону №2232-XII законодавець чітко визначив, що лише внесення до ЄРДР відомостей про самовільне залишення військовослужбовцем військової частини або місця служби, дезертирство або добровільну здачу в полон, які повідомлені командиром (начальником) військової частини в порядку частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту, тобто встановлені за результатом проведення службового розслідування, є достатньою підставою для негайного призупинення військової служби, що тягне за собою тяжкі наслідки для військовослужбовця.
		32. Як убачається з долученого до матеріалів справи витягу з ЄРДР від 30.03.2022 №42022164010000059, відомості, що можуть свідчити про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 Кримінального кодексу України (самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез`явлення його вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану), внесені до реєстру на підставі заяви (повідомлення) Південного територіального управління Військової служби правопорядку від 28.03.2022 про те, що капітан 1 рангу ОСОБА_1 , військовослужбовець військової служби за контрактом, яка перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , 12 січня 2022 року не з`явилася вчасно з відпустки на службу в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, та продовжує ухилятися від обов`язків військової служби по теперішній час.
		33. Водночас, як установлено судом апеляційної інстанції на підставі зібраних у справі доказів, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), де ОСОБА_1 проходила військову службу, не проводило службового розслідування за фактом самовільного залишення служби позивачкою з 12 січня 2022 року на невизначений період, не вживало заходів для з`ясування відповідних обставин, нагадування позивачці про обов`язки служби або накладення на неї дисциплінарного стягнення, не зверталося до органу досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинення позивачкою кримінального правопорушення.
		34. Натомість наказами командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.01.2022 №19 і від 07.02.2022 №24 ОСОБА_1 була звільнена від виконання службових обов`язків у зв`язку із гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, у період з 31 січня 2022 року по 09 лютого 2022 року.
		35. Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.02.2022 №27 ОСОБА_1 вважалася такою, що 10 лютого 2022 року прибула та приступила до виконання своїх службових обов`язків після звільнення від виконання службових обов`язків через хворобу.
		36. З пояснень Командування ІНФОРМАЦІЯ_2 судом апеляційної інстанції також установлено, що відповідачем не заперечується факт виконання позивачкою своїх службових обов`язків до 23 квітня 2022 року.
		37. За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що один лише факт внесення до ЄРДР за заявою третьої особи відомостей про вчинене позивачкою кримінальне правопорушення, які не встановлені й не перевірені її безпосереднім командуванням та містять суперечливу інформацію, не є достатньою підставою відповідно до вимог частини другої статті 24 Закону №2232-XII для увільнення ОСОБА_1 від займаної посади та призупинення дії контракту про проходження військової служби.
		38. Таким чином, суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення про задоволення позову.
		39. З огляду на результат касаційного розгляду справи та відсутність документального підтвердження понесення позивачкою будь-яких судових витрат, розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		1. Касаційну скаргу командувача ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити без задоволення.
		2. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року залишити без змін.
		3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.
		Суддя-доповідач                                                                       С.А. Уханенко
		 
		Судді:                                                                                           О.В. Кашпур
		 
		                                                                                          О.Р. Радишевська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...