Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/5301/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 18.10.2023. Зареєстровано: 19.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 19.10.2023.
Дата набрання законної сили: 18.10.2023
Номер судового провадження: К/990/20021/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 жовтня 2023 року 
		м. Київ
		справа № 200/5301/22
		адміністративне провадження № К/990/20021/23 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
		суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
		розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №200/5301/22
		за позовом ОСОБА_1 
		до ІНФОРМАЦІЯ_2
		про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії
		за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - Біленко Євгена Леонідовича
		на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 лютого 2023 року (головуючий суддя: Логойда Т.В.)
		і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 9 травня 2023 року (головуючий суддя: Гаврищук Т.Г., судді: Блохін А.А., Сіваченко І.В.).
		ВСТАНОВИВ:
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. У грудні 2022 року ОСОБА_1 пред`явила позов до ІНФОРМАЦІЯ_2, у якому після уточнення позовних вимог просила суд:
		1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо нарахування та виплати їй:
		- індексації грошового забезпечення за періоди з 1 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця січня 2008 року для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення;
		- індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 24 квітня 2020 року включно із застосуванням фіксованої суми індексації розміром 4258,75 грн та відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням фактично виплачених сум;
		- грошового забезпечення та інших додаткових виплат за період з 29 січня 2020 року до 24 квітня 2020 року із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року;
		2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплати їй:
		- індексацію грошового забезпечення за періоди з 1 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця січня 2008 року для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення;
		- індексацію грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 24 квітня 2020 року включно із застосуванням фіксованої суми індексації розміром 4258,75 грн та відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням фактично виплачених сум;
		- грошове забезпечення та інші додаткові виплати за період з 29 січня 2020 року до 24 квітня 2020 року із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року;
		- із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;
		3) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити їй компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року до дня її фактичної виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
		2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що за період проходження військової служби з 1 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року відповідач протиправно не виплатив їй індексацію грошового забезпечення із застосуванням січня 2008 року у якості базового місяця.
		2.1. Також позивач доводила, що відповідач у період з 1 березня 2018 року до 24 квітня 2020 року протиправно не виплачував їй індексацію грошового забезпечення у фіксовану розмірі.
		2.2. Зрештою ОСОБА_1 доводила, що у період проходження служби з 29 січня 2020 року до 24 квітня 2020 року відповідач протиправно не виплачував їй грошове забезпечення із застосуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом про державний бюджет на 2020 рік.
		Короткий зміст рішень судів попередній інстанцій
		3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 8 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 9 травня 2023 року, позов задоволено частково:
		- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 1 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року;
		- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 1 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні;
		- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо незастосування у період з 29 січня 2020 року до 24 квітня 2020 року при обчисленні ОСОБА_1 грошового забезпечення (у тому числі посадового окладу, окладу за військовим званням, додаткових видів грошового забезпечення) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у редакції, яка діє з 29 січня 2020 року;
		- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 провести щодо періоду з 29 січня 2020 року до 24 квітня 2020 року ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (у тому числі посадового окладу, окладу за військовим званням, додаткових видів грошового забезпечення) шляхом застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у редакції, яка діє з 29 січня 2020 року, та виплатити їй недоотриману частину.
		- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		4. Частково задовольняючи позов, суд виходив з того, що сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і в силу закону має обов`язково нараховуватися і виплачуватися. Натомість відсутність механізму виплати індексації чи обмежене фінансування не може позбавляти особу права на цю виплату.
		5. Установивши, що із 1 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року індексація грошового забезпечення позивачці не нараховувалася і не виплачувалася, суд дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності відповідача та про наявність підстав для зобов`язання його нарахувати й виплатити позивачці індексацію грошового забезпечення за вказаний період.
		6. Крім цього, суд виснував, що відповідач був зобов`язаний обчислювати розміри посадового окладу та окладу за військове звання військовослужбовців з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, як було передбачено пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 у редакції зі змінами, які визнані протиправними та скасовані. 
		7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що відповідач правомірно нараховував та виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення у період з 1 березня 2018 року до 24 квітня 2020 року із застосуванням базового місяця березня 2018 року та в розмірі, що відповідав вимогам Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
		7.1. Щодо вимог, які стосуються компенсації сум податку з доходів фізичних осіб (із недонарахованої та недоплаченої суми індексації грошового забезпечення), то суд відмовив у їхньому задоволенні з мотивів передчасності таких вимог.
		7.2. Стосовно вимог про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, то суд відмовив у їхньому задоволенні з мотивів відсутності протиправної бездіяльності у поведінці відповідача.
		8. Суд апеляційної інстанції, переглянувши це рішення за скаргами сторін, дійшов висновку, що місцевий суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при його ухваленні, внаслідок чого залишив без задоволення апеляційні скарги, а оскаржуване рішення - без змін.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги і відзиву
		9. У червні 2023 року представник позивача подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		10. В обґрунтування підстав касаційного оскарження послався на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - «КАС України»).
		11. Скаржник не погоджується з рішеннями судів про відмову у задоволенні вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати й виплатити позивачці індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 24 квітня 2020 року із застосуванням фіксованої суми індексації та відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум.
		12. У цьому контексті скаржник покликається на неправильне застосуваннями судами попередніх інстанцій абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення і порушення ними норм процесуального права.
		13. Позиція скаржника полягає в тому, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі №400/9920/21, щодо застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення у контексті права військовослужбовців на отримання індексації-різниці у період з 1 березня 2018 року до дати звільнення з військової служби або дати підвищення посадових окладів.
		14. Скаржник зауважує, що між сторонами відсутній спір стосовно нарахування й виплати так званої «поточної» індексації грошового забезпечення військовослужбовця.
		15. Водночас скаржник наголошує на тому, що у період з 1 березня 2018 року позивачка оскаржує бездіяльність відповідача щодо невиплати їй так званої «фіксованої» індексації, тобто суми індексації, яка виплачується у разі настання обставин, передбачених абзацами 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Ці обставини, за твердженням скаржника, суди попередніх інстанцій не дослідили, оскільки неправильно визначили характер спірних правовідносин.
		16. Також скаржник зазначає, що підвищення посадового окладу позивачки в березні 2018 року та прийняття в цьому місяці значення індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків не є безумовною підставою не виплачувати індексацію грошового забезпечення у подальших періодах, оскільки індексація не нараховується лише за умови, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
		17. Згідно з доводами скаржника, в силу вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу необхідно врахувати такі складові як: розмір підвищення грошового доходу особи; суму індексації, що склалася (припадала) на місяць підвищення цього доходу; та на основі цього встановити, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму указаної індексації. Ці обставини, як стверджує скаржник, суди попередніх інстанцій не встановили.
		18. На тлі цього скаржник зазначає, що у місяці підвищення грошового доходу (березні 2018 року) сума індексації була більшою, ніж розмір підвищення доходу. Тож скаржник стверджує, що на підставі абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення відповідач був зобов`язаний із 1 березня 2018 року виплачувати позивачці «фіксовану» індексацію грошового забезпечення, однак протиправно цього не зробив.
		19. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав, копія ухвали про відкриття касаційного провадження доставлена до його електронного кабінету 8 червня 2023 року. 
		ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		20. З 27 березня 2015 року до 24 квітня 2020 року ОСОБА_1 проходила військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 - структурному підрозділі ІНФОРМАЦІЯ_1 (після перейменування - ІНФОРМАЦІЯ_2), який здійснював нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення.
		21. Під час проходження військової служби та на час звільнення зі служби ОСОБА_1 нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення:
		- за грудень 2018 року в сумі: 71,08 грн;
		- за 2019 рік (крім жовтня 2019 року): січень та лютий по 71,08 грн щомісячно; березень - червень по 134,47 грн щомісячно; липень - вересень та листопад - грудень по 206,72 грн щомісячно;
		- за 2020 рік: січень - березень по 216,51 грн щомісячно; квітень (до 24 квітня 2020 року, з урахуванням невиплаченої індексації за жовтень 2019 року - 206,72 грн та коригуванням індексації за грудень 2019 року, яка становила 216,51 грн замість виплачених 206,72 грн.) - 389,72 грн.
		22. За інші періоди військової служби індексація не нараховувалася та не виплачувалася.
		23. З 29 січня 2020 року до 24 квітня 2020 року обчислення розмірів посадового окладу та окладу за військове звання відбувалося шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 квітня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.
		24. За таким же принципом були обчислені додаткові види грошового забезпечення позивача.
		25. На звернення позивачки з приводу нарахування і виплати їй індексації грошового забезпечення відповідач надав відповідь від 14 грудня 2022 року №09/02/350, у якій повідомив, що:
		- індексація грошового забезпечення з 1 січня 2016 року до 28 лютого 2018 року їй не нараховувалася та не виплачувалася у зв`язку з незакладенням до бюджету коштів для виплати індексації у цей період;
		- щодо індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 24 квітня 2020 року, то враховуючи те, що в березні 2018 року у військовослужбовців збільшилися посадові оклади відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», індексація грошового забезпечення за цей місяць не проводилася; 
		- обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації розраховується з квітня 2018 року (місяця, наступного за місяцем в якому відбувається підвищення посадових окладів. Індексація грошових доходів населення здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, з урахуванням якого величина індексу споживчих цін за попередні місяці (наростаючим підсумком) перевищила поріг індексації 103%. Тобто, індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року по жовтень 2018 року (який опубліковано в листопаді 2018 року), перевищив поріг індексації і становив 103,7% (100,8% х 100,0% х 100,0% х 99,3% х 100,0% х 101,9% х 101,7%) або 1,037. У зв`язку з цим, лише у грудні 2018 року у військовослужбовців настало право для проведення індексації грошового забезпечення по індексу 3,7% (103,7% - 100%). Відповідно до абзацу 5 пункту 5 та додатку №4 до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з грудня 2015 року встановлено, що у зв`язку з підвищенням посадового окладу під час порівняння суми підвищення заробітної плати (грошового забезпечення) та суми індексації у місяці підвищення повинні враховуватися всі складові заробітної плати/грошового забезпечення, які не мають разового характеру виплати. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Відповідно до роз`яснення Міністерства соціальної політики України від 4 липня 2017 року №58/0/66-17 порівняння суми підвищення грошового забезпечення із сумою індексації здійснюється в умовах місяця, у якому відбулося таке підвищення (тобто, порівнюються не попередні місяці нарахованого грошового забезпечення з поточним місяцем нарахованого грошового забезпечення, а в умовах місяця підвищення грошового забезпечення, в якому враховані всі його складові, встановлені з 1 березня 2018 року - для посадового окладу до 1 березня 2018 року та для посадового окладу з 1 березня 2018 року (приклад обчислення індексації зазначений в додатку №4 до Порядку). Позивачці був встановлений посадовий оклад: до 1 березня 2018 року - 605 грн., з 1 березня 2018 року - 2730 грн. Грошове забезпечення до 1 березня 2018 року склало 2427,04 грн, з 1 березня 2018 року - 8054,04 грн. Сума підвищення грошового забезпечення склала - 5627 грн, що перевищує суму індексації, яка склалася в березні 2018 року по базовому місяцю січень 2008 року - 4463,15 грн. У зв`язку із зазначеним індексація грошового забезпечення починаючи з 1 березня 2018 року до 24 квітня 2020 року їй нараховувалася і виплачувалася відповідно до вказаних норм та законодавства.
		26. На звернення позивачки щодо нарахування та виплати їй грошового забезпечення та інших додаткових виплат за період з 29 січня 2020 року до 24 квітня 2020 року із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відповідач надав відповідь від 14 грудня 2022 року №09/02/351, повідомивши, що їй був встановлений 4 тарифний розряд і посадовий оклад визначений шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року - 1762 грн на відповідний коефіцієнт згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу» - 1,55, що склало 2730 грн. Її військове звання «солдат» і оклад за військовим званням визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, - 1762 грн на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатком 14 до вказаної Постанови - 0,34, що склало 600 грн.
		ІІI. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
		Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ
		27. У статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі також - «Закон №1282-ХІІ») законодавець навів визначення таких понять:
		27.1. індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;
		27.2. індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;
		27.3. поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
		28. Перелік об`єктів індексації установлений частиною першою статті 2 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.
		28.1. До таких об`єктів індексації в силу абзацу 4 частини першої статті 2 Закону №1282-ХІІ належить оплата праці (грошове забезпечення).
		29. Межі індексації визначені частиною шостою статті 2 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
		30. Статтею 3 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
		31. Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону №1282-ХІІ.
		32. У первинній редакції частина перша статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
		32.1. Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VIII, який набрав законну силу 1 січня 2016 року.
		32.2. Тож з 1 січня 2016 року за правилами частини першої статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
		33. Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.
		33.1. Зокрема, частина друга статті 4 Закону №1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
		33.2. Згідно з частиною третьою статті 4 Закону №1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
		33.3. Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №1282-ХІІ підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
		Порядок проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078
		34. Згідно з пунктом 1 Порядку (далі також - «Порядок №1078») цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
		35. Пункт 1-1 Порядку №1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.
		35.1. Так, пунктом 1-1 Порядку №1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
		35.2. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 1 січня 2016 року).
		35.3. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
		35.4. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
		35.5. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
		36. За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.
		37. Абзаци 2, 4 пункт 4 Порядку №1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
		37.1. Так, абзац 2 пункту 4 Порядку №1078 визначає, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
		37.2. Натомість абзац 4 пункту 4 Порядку №1078 установлює, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
		38. Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку №1078, а з 15 березня 2018 року врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
		39. Пункт 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року.
		40. Абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
		40.1. Цей же абзац діяв з 15 березня 2018 року до 1 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
		41. Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
		42. Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
		42.1. Цей же абзац з 15 березня 2018 року дотепер діє у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
		43. Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
		44. Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
		45. Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 діяв з 1 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
		45.1. Цей же абзац з 15 березня 2018 року до 1 квітня 2021 року діяв у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
		46. Пункт 10-2 Порядку №1078 був викладений у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року.
		46.1. У цій редакції пункт 10-2 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
		Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII
		47. Абзац 1 пункту 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі також - «Закон №2011-XII») передбачає, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
		48. Пункт 2 статті 9 цього Закону встановлює, що до складу грошового забезпечення входять:
		48.1. посадовий оклад, оклад за військовим званням;
		48.2. щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
		48.3. одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		49. Абзац 2 пункту 3 статті 9 Закону №2011-XII передбачає, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
		Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, що затверджений наказом Міністерства оборони України від 7 червня 2018 року №260
		50. Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі також - «Порядок №260») набрав чинності 20 липня 2018 року.
		51. Пункт 2 розділу І Порядку №260 у первинній редакції передбачав, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		51.1. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
		51.2. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
		51.3. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.
		52. На підставі наказу Міністерства оборони України від 1 червня 2020 року №180 «Про затвердження Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» були внесені зміни до переліку щомісячних додаткових та щомісячних одноразових видів грошового забезпечення.
		52.1. Цей наказ набрав чинності 30 червня 2020 року. Відтоді пунктом 2 розділу І Порядку №260 було установлено, що до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
		52.2. Стосовно одноразових додаткових видів грошового забезпечення, то пункт 2 розділу І Порядку №260 саме у зазначеній редакції передбачав, що до них належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
		ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		53. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		53.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
		54. Згідно з ухвалою Верховного Суду від 8 червня 2023 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів скарги, яка подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
		55. Насамперед Суд звертає увагу на межі касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
		56. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 8 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 9 травня 2023 року, позов задоволено частково і, серед іншого, відмовлено у задоволенні позовних вимог про: 1) визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 24 квітня 2020 року включно із застосуванням фіксованої суми індексації розміром 4258,75 грн та відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням фактично виплачених сум; 2) зобов`язання відповідача нарахувати та виплати позивачці індексацію грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 24 квітня 2020 року включно із застосуванням фіксованої суми індексації розміром 4258,75 грн та відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням фактично виплачених сум.
		57. Саме в цій частині незадоволених позовних вимог оскаржуються рішення судів попередніх інстанції згідно з доводами касаційної скарги. 
		58. Водночас вимоги касаційної скарги спрямовані на скасування судових рішень в цілому, попри відсутність доводів незгоди з ними у інших частинах.
		59. Зважаючи на ці обставини, Суд переглядає оскаржувані судові рішення тільки в межах тих правовідносин і позовних вимог, які пов`язані із ненарахуванням і невиплатою позивачці індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 24 квітня 2020 року включно із застосуванням фіксованої суми індексації.
		60. Ключове питання цього спору в окресленій частині стосується відповідності висновків судів попередніх інстанцій практиці Верховного Суду щодо застосування норм абзаців 3-6 пункту 5 Порядку №1078 у контексті з`ясування наявності/відсутності підстав для нарахування й виплати позивачу (військовослужбовцю) з 1 березня 2018 року до звільнення з військової служби суми так званої «фіксованої» індексації грошового забезпечення.
		61. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходить із такого.
		62. Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20).
		63. Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19).
		64. Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №206/4411/16-а).
		65. Порядок №1078 у редакції, яка застосовувалася до 1 грудня 2015 року, містив поняття «базовий місяць». Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.
		66. 9 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України видав постанову №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі також - «Постанова №1013»).
		67. Цією постановою були внесені зміни до Порядку №1078.
		68. Порівняльний аналіз положень пунктів 5, 10-1, 10-2 Порядку №1078 свідчить про те, що внаслідок змін, унесених Постановою №1013, з 1 грудня 2015 року діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
		69. Внаслідок цих змін Порядок №1078 у редакції, що застосовується з 1 грудня 2015 року, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.
		70. Для проведення індексації з 1 грудня 2015 року замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.
		71. Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
		72. Таке визначення цього поняття висновується із системного тлумачення пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка була запроваджена з 1 грудня 2015 року.
		73. Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож із 1 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.
		74. У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
		75. Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.
		76. Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 1 грудня 2015 року не прив`язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на військову службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.
		77. Із 1 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
		78. Крім цього, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
		79. Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
		80. У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
		81. Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
		82. Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
		83. Як видно з матеріалів справи, у випадку ОСОБА_1 правовідносини щодо нарахування й виплати їй поточної індексації з 1 березня 2018 року до 24 квітня 2020 року не є спірними.
		84. У позовній заяві й апеляційній скарзі позивачка не заперечувала і не оспорювала тих обставин, що індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації у жовтні 2018 року, був опублікований Держстатом у листопаді 2018 року і з грудня 2018 року у неї з`явилося право на індексацію, яка надалі виплачувалася їй до звільнення з військової служби.
		85. Щодо «фіксованої» суми індексації, то слід зазначити, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок №1078 такого поняття не містять.
		86. Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
		87. Проте постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
		88. З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
		89. Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
		89.1. сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
		89.2. сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
		90. Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
		91. Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає Суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
		92. Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, Суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.
		93. З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
		94. Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 дають Суду підстави зробити висновок, що у зв`язку із підвищенням у березні 2018 року доходу ОСОБА_1 відповідачу належало вирішити питання, чи має остання право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі.
		95. Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року), від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21 та ін.
		96. У цьому контексті колегія суддів враховує, що апеляційний перегляд справи ОСОБА_1 завершився 9 травня 2023 року ухваленням оскаржуваної постанови і на той час уже існував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 та ін. Тож скаржник слушно зазначає в касаційній скарзі про те, що суд апеляційної інстанції залишив цей висновок поза увагою.
		97. Як видно з установлених обставин справи, відповідач не нараховував і не виплачував позивачці індексацію-різницю за період з 1 березня 2018 року до звільнення з військової служби. Водночас позивачка наполягала на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідач порушив через бездіяльність.
		98. Отже, указані обставини є спірними в цій справі. Проте суди першої й апеляційної інстанції їх не дослідили.
		99. У цьому контексті Суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
		100. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
		101. Суди першої й апеляційної інстанції указані правовідносини не дослідили та не перевірили істотні для справи обставини, а відтак не підтвердили й не спростували доводи позивачки про те, що вона має право на отримання щомісячної індексації-різниці за період з 1 березня 2018 року до 24 квітня 2020 року і що це право порушив відповідач.
		102. Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
		102.1. розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
		102.2. суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
		102.3. чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
		103. Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
		104. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
		105. Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
		106. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
		107. Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
		108. Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21 із подібними правовідносинами.
		Висновок за результатами розгляду касаційної скарги
		109. З урахуванням викладеного, Верховний Суд констатує, що у справі ОСОБА_1 суди попередніх інстанцій помилково визначили характер спірних правовідносин щодо позовних вимог, які стосуються нарахування й виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 24 квітня 2020 року; не дослідили ці правовідносини; не з`ясували обставини, які необхідні для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078; не встановили, чи порушене право позивачки на отримання індексації-різниці, а якщо порушене, то яка сума належить до перерахунку й доплати з боку відповідача за указаний період.
		110. Наведене свідчить про те, що суди попередніх інстанцій не встановили усі фактичні обставин справи та не дослідили відповідні докази, які мають значення для правильного вирішення спору, що є порушенням статей 9, 242, 308 КАС України.
		111. Натомість суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів та не може встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені в оскаржуваних судових рішеннях.
		112. Позаяк для правильного вирішення спору потрібно додатково дослідити докази та встановити додаткові обставини, Суд дійшов висновку про наявність підстав для нового розгляду цієї справи.
		113. За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
		114. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		115. На основі викладеного Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу належить задовольнити частково, а рішення судів попередніх інстанцій скасувати в оскарженій частині із направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
		116. Під час нового розгляду справи суду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку вказаним обставинам й аргументам сторін та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
		117. У неоскаржуваній частині, яка не перевіряється Верховним Судом у межах цього касаційного провадження, рішення судів попередніх інстанцій відповідно до правил статті 350 КАС України належить залишити без змін.
		V. СУДОВІ ВИТРАТИ
		118. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України,
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Біленко Євгена Леонідовича задовольнити частково.
		2. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 лютого 2023 року і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 9 травня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування й виплати позивачці індексації грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 24 квітня 2020 року із застосуванням фіксованої суми та зобов`язання відповідача нарахувати й виплатити позивачці за цей період індексацію грошового забезпечення із застосуванням фіксованої суми - скасувати.
		У цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Донецького окружного адміністративного суду.
		3. У іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 лютого 2023 року і постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 9 травня 2023 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
		 
		…………………………….
		 
		…………………………….
		 
		…………………………….
		Н.М.          Мартинюк
		А.В.          Жук
		Ж.М.          Мельник-Томенко,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...