Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 125/1460/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 19.10.2023. Зареєстровано: 19.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.10.2023.

Номер судового провадження: 2-а/125/10/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		125/1460/23
		2-а/125/10/2023
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		18.10.2023 року                                    м. Бар
		 
		Барський районний суд Вінницької області у складі:
		головуючого судді Хитрука В.М.,
		секретар судового засідання Рашевська О.Г. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: поліцейський Шукост Максим Миколайович, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі 
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що поліцейським патрульної поліції Шукост М.М. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАС №7417222, від 29.07.2023, за ч.1 ст.127 КУпАП, відповідно до якої ОСОБА_1 29.07.2023 о 09.28 год. у м. Львові, вул.. Чернівецька, 19, переходила проїзну частину дороги, поза пішохідним переходом, де є роздільна смуга, чим порушила п. 4.14 г ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.127 КУпАП. 
		Позивач вважає, що постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.127 КУпАП. ОСОБА_1 , супроводжуючи доньку до групи дітей з Донецької області для реабілітації у Німеччині, вимушена була купити у найближчому магазині води, оскільки через спеку у дитини запаморочилася голова. В зоні видимості позивача не було переходу або перехрестя, а дорога мала дві смуги руху, тож керуючись п.п.4.8 Постанови КМУ «Про правила дорожнього руху» вона скористалася дозволеним переходом вулиці, і лише після того як упевнилася у відсутності небезпеки. 
		Крім того, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, поліцейським було грубо порушено вимоги законодавства , зокрема КУПАП. 
		За таких підстав, позивач ОСОБА_1 просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення.
		     У судове засідання позивач ОСОБА_1 надала письмову заяву про підтримання позову. Просила провести розгляд справи без її участі, позов підтримала повністю, заперечила проти прийняття відзиву відповідача через пропущення ним встановлених строків. 
		Представник відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП Яна Забродоцька у судове засідання не з`явилася. Подала до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні, оскільки працівником поліції правомірно було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення є правомірною та законною. 
		Згідно з ч. 4ст. 229 КАС Українифіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
		Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
		Згідно з ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
		     Відповідно дост. 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
		     Згідно зст. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. 
		Встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС №7417222, від 29.07.2023 ОСОБА_1 29.07.2023 о 09.28 год. у м. Львові, вул.. Чернівецька, 19, переходила проїзну частину дороги, поза пішохідним переходом, де є роздільна смуга, чим порушила п. 4.14 г ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.127 КУпАП. 
		Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.127 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
		Диспозицією ч. 1 ст. 127 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за непокору пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху. 
		Пунктом 4.7 ПДР визначено, що пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.
		Відповідно до п. 4.14 «г» ПДР пішоходам забороняється переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири та більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження. 
		Відповідно до п.1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР, а також бути взаємно ввічливими.
		Пунктом 1.5 ПДР передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
		Згідно з п.1.9 ПДР особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.
		Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Відповідно до вимог ст. 72 КАСУкраїни доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідач надав на розгляд суду відео-фіксацію безпосередньо факту правопорушення, а також розгляду справи, що здійснювалась на місці адміністративного правопорушення на нагрудний відео реєстратор, згідно ст.40 Закону України «Про Національну поліцію». 
		Факт порушення позивачем п. 4.7 Правил дорожнього руху, а саме перехід проїзної частини дороги поза пішохідним переходом, підтверджується матеріалами наданого відповідачем відеозапису, з якого чітко вбачається, що позивач двічі переходила проїзну частину дороги, яка має розділювальну безперервну смугу, яка розділяє дві смуги руху в один бік та одну в протилежний бік. Перше зауваження поліцейського до уваги не прийняла. Позивач здійснила перехід не по пішохідному переходу, тим самим створюючи небезпеку для себе та інших учасників дорожнього руху.
		Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Таким чином, судом встановлено, що позивач здійснила порушення вимог п.4.7 Правил дорожнього руху, а саме 29.07.2023 о 09.28 год. у м. Львові, вул.. Чернівецька, 19, переходила проїзну частину дороги, поза пішохідним переходом, де є роздільна смуга, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.127 КУпАП.
		Суд відхиляє доводи позивача, що на даній автодорозі, в зоні її видимості не було переходу або перехрестя, а дорога мала дві смуги руху, тож вона, керуючись п. 4.8 ПДР України, мала право перейти проїзну частину дороги, а відтак до спірних правовідносин слід застосувати п. 4.8. ПДР, згідно якого, якщо в зоні видимості немає переходу або перехрестя, а дорога має не більше трьох смуг руху для обох його напрямків, дозволяється переходити її під прямим кутом до краю проїзної частини в місцях, де дорогу добре видно в обидва боки, і лише після того, як пішохід упевниться у відсутності небезпеки, з таких підстав. 
		Відповідно до п. 4.14 «г» ПДР пішоходам забороняється переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири та більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження. 
		Надані відповідачем відеозаписи спростовують таке твердження. На записі чітко видно, що автодорога має розділювальну безперервну смугу, яка розділяє дві смуги руху в один бік та одну в протилежний бік. Крім того, на відео зафіксовано інтенсивність руху автомобілів, що спростовує твердження позивача про відсутність небезпеки для переходу дороги. 
		Крім того, позивач вказує на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення поліцейським проводився з порушенням норм КУПАП. 
		Однак, з долученого до відзиву відеозапису з нагрудної камери поліцейського видно, як поліцейський оголосив позивачу про початок розгляду справи, роз`яснив права та обов`язки, склав постанову та зачитав її зміст. Будь яких клопотань чи заперечень від ОСОБА_1 не надходило. 
		Тому, судом не встановлено обставин, які б свідчили про порушення процедури розгляду справи або порушення прав позивача під час розгляду справи про притягнення її до адміністративної відповідальності та/або будь-яким чином свідчили про перевищення службових повноважень інспектором поліції відносно позивача. Зміст постанови відповідає вимогам ст.ст. 283, 284 КпАП України.
		При цьому, саме такий склад правопорушення зазначено у спірній постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та саме за це до неї застосовано штрафні санкції, передбачені ч.1 ст.127 КУпАП. 
		Отже, відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог. 
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є обґрунтованою, прийнятою з повним та всебічним з`ясуванням усіх обставин справи, підстави для її скасування відсутні, а тому в задоволенні позову слід - відмовити. 
		Керуючись статтями 72, 77, 79, 90, 139, 241, 243-246, 250, 255, 286, 295 КАС України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		 
		В позові ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: поліцейський Шукост Максим Миколайович, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі - відмовити. 
		 
		   Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Суддя: 
		 
		Повне судове рішення буде складено 19.10.2023

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...