Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 903/667/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг.
Надіслано судом: 19.10.2023. Зареєстровано: 20.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2023.
Дата набрання законної сили: 07.11.2023
Номер судового провадження: 7/903/667/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
		E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		 03 жовтня 2023 року  Справа № 903/667/23
		 
		за позовом : Заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща»
		до відповідача: Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування», м.Київ
		про зобов`язання виконати умови договору та стягнення штрафних санкцій в сумі 604 296 грн. 00 коп.
		Суддя Шум М.С.
		Секретар с/з Сосновська Ю. П.
		Представники учасників справи:
		від прокуратури: Лебедюк-Гудкова Т.В., прокурор
		від позивача: Величко Г. В., адвокат, Деркач В.В. директор КНП "Цуманська пуща"
		від відповідача: н/з
		встановив:
		В позовній заяві (вх.№01-52/759/23) Заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» до Державного підприємства науково-дослідний інститут містобудування прокурор просить суд зобов`язати відповідача виконати умови договору№2017-137 про закупівлю послуг, укладеного 19.12.2017 між Ківерцівським національним природним парком «Цуманська пуща» та Державним підприємством «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування», стягнути з відповідача штрафні санкції в розмірі 604 296,00 грн. з яких 436 436, 00 грн. пені та 167 860, 00 грн. штрафу у зв`язку із несвоєчасним виконанням договору.
		Прокурор також просить стягнути з відповідача судовий збір за подання до суду відповідної позовної заяви.
		Ухвалою суду від 30.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.08.2023. Запропоновано відповідачу не пізніше ніж у 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду обґрунтований письмовий відзив на позовну заяву. Запропоновано прокурору та позивачам у п`ятиденний строк з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив. Запропоновано відповідачу подати суду заперечення на відповідь позивача протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання прокурору та позивачам.
		Відповідач ухвалу суду від 30.06.2023 отримав 11.07.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4301040675382.
		10.07.2023 від позивача  Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України до суду надійшли пояснення по справі, в яких позивач просить суд задоволити позовну заяву у повному обсязі, здійснювати розгляд справи без участі представника Міндовкілля. 
		31.07.2023 до суду від відповідача надійшло:
		- клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва в порядку частини першої статті 31 ГПК України. Докази надіслання відповідного клопотання прокуратурі та Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України подано суду.
		- клопотання про відкладення розгляду справи в підготовчому провадженні. Представник відповідача зазначає, що лише 28.07.2023 отримав доступ до справи в системі «Електронний суд». Відтак, у відповідача було обмаль часу для підготовки відзиву по справі та для пошуку листів та інших доказів на підтвердження виконання спірного договору.
		Прокурор в судовому засіданні 01.08.2023 зазначила, що з клопотанням про передачу справи за підсудністю не ознайомлена.
		Ухвалою суду від 01.08.2023 строк проведення підготовчого засідання продовжено на тридцять днів по 29.09.2023. Розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладено на "05" вересня 2023 р. на 11:15 год.
		На адресу суду 14.08.2023 від Заступника керівника Волинської обласної прокуратури надійшов лист з доказами направлення позовної заяви з додатками відповідачу.
		Представники відповідача в судове засідання 05.09.2023 не з`явився, додаткових пояснень, клопотань, заяв суду станом на 05.09.2023 не надав, водночас, належним чином був повідомлений про час та день розгляду справи, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції по справі №903/667/23 від01.08.2023 (а.с. 42, Том № 2).
		Протокольною ухвалою від 05.09.2023 суд закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 03.10.2023 на 11:00 год.
		Щодо клопотання представника відповідача про передачу справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва в порядку частини першої статті 31 ГПК України суд зазначає таке.
		Відповідно до ч.5 ст.29 ГПК України, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному обсязі, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.
		Враховуючи пункт 5.2 Договору, а також те, що місцем виконання договору є м. Ківерці, Волинська обл., Україна, спір, який виник між сторонами у справі, підсудний Господарському суду Волинської області.
		З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для передачі справи до Господарського суду м. Києва та відмови в задоволенні клопотання представника відповідача про передачу справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва в порядку частини першої статті 31 ГПК України.
		 Представник відповідача в судове засідання 03.10.2023 повторно не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та дату судового засідання. Причини неявки суду не повідомив.
		У судовому засіданні 03.10.2023 прокурор та представники Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» з посиланнями на обставини, викладені у позовній заяві, докази, долучені до справи, пред`явлені позовні вимоги підтримали повністю.
		 Судом вжито всі необхідні заходи щодо належного повідомлення сторони у справі про дату, час та місце розгляду справи за її участі в якості відповідача.
		 Суд звертає увагу, що ухвалами від 30.06.2023, від 01.08.2023. та від 05.09.2023 явка в судове засідання представників сторін обов`язковою не визнавалась.
		 Згідно ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає судову справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
		 Суд зауважує, що сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній не позбавлений можливості здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами. 
		 Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
		Заслухавши пояснення прокурора, представників Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща», дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
		встановив:
		Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
		У відповідності до ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
		Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
		Стаття 14 Конституції України визначає, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
		Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
		В процесі розгляду справи встановлено, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №62021140020000142 від 10.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України Волинською обласною прокуратурою виявлені порушення вимог Бюджетного кодексу України, Господарського кодексу України при використанні бюджетних коштів на фінансування робіт, пов`язаних із закупівлею послуг «Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги» код ДК 201 -:2015 71250000-5 щодо розроблення проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж території Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» та внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель та встановлено, що Ківерцівським національним природним парком «Цуманська пуща» в особі директора Квача І.С. укладено із ДП «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» в особі в.о. директора Сюри М.Г. 19.12.2017 року договір №2017-137 на закупівлю послуг «Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги» код ДК 201:2015 71250000-5 (Розроблення проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж території Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» та внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель). Місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг: 45200, Україна, Волинська область, м. Ківерці, вул. Незалежності. Вартість наданих послуг становить 2398000 грн з терміном виконання робіт до 15.12.2018 року
		З матеріалів справи додатково встановлено, що ДП «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» зобов`язалось у 2017 - 2018 роках надати КНПП «Цуманська пуща» послуги, які полягають у виготовленні та передачі технічної документації із землеустрою, за цінами, що визначені в калькуляції кошторисної вартості надання послуг (Додаток 3 до Договору), а КНПП «Цуманська пуща» - прийняти і оплатити такі послуги у строки та порядку, які передбачені цим Договором.
		Відповідно до п.п. 2.1,2.2, 2.3 Договору виготовлена землевпорядна документація має відповідати вимогам, передбаченим чинним законодавством України. Виконавець зобов`язаний надати (поставити) Замовнику послуги, кількість і якість яких відповідає умовам Договору та вимогам чинного законодавства України. Кількість обсягу надання послуг визначена Технічним завданням (додатку 1 до Договору).
		Згідно з п.п. 4, 4.5. Договору оплата здійснюється Замовником після надання Виконавцем послуг, поетапно, згідно Календарного плану надання послуг. Замовник зобов`язується сплатити Виконавцю надані послуги після підписання акту приймання-передачі наданих послуг обома сторонами. Розрахунки по договору проводяться по акту виконаних робіт і без авансових платежів
		Додатковими угодами №№ 4,5, 6 до Договору граничний строк виконання Договору продовжувався до 31.12.2021.
		За виконання частини послуг КНПП «Цуманська пуща» на виконання умов договору перераховано ДП «Науково-дослідний інститут містобудування» кошти на загальну суму 1828060 грн.
		Відповідно до акту Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області 19.01.2022 № 070-22/01 проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» за період з 01.10.2017 по 31.12.2021, за результатами якої виявлено порушення вимог ч.І ст.526 Цивільного кодексу України, ч.І ст.23, ч.І ст.48 Бюджетного кодексу України, п.1.1., п. 4.1., п. 5.1., п. 6.1.1., п. 6.1.2. Договору від 19.12.2017 (із врахуванням внесених змін п.1.2. Додаткової угоди від 26.12.2018 №4, п.1.4. Додаткової угоди від 24.09.2019 №5, п.1.4. Додаткової угоди №6, п.1.4. Додаткової угоди №7) внаслідок здійснення Парком упродовж грудня 2017 - грудня 2018 років перерахування ДП «НДІ містобудування» коштів на суму 1828060 грн за послуги щодо виготовлення проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж території Ківерцівського НПП «Цуманська пуща» та внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель, які фактично не були виконані.
		Суд зауважує, що метою договору є розроблення проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж території Ківерцівського НПП «Цуманська пуща» та внесення до державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель з метою збереження природного різномаїття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу, визначення в натурі меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.
		З наданих суду матеріалів справи додатково встановлено, що у Державному земельному кадастрі, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про земельні ділянки Ківерцівського НПП «Цуманська пуща», а граничний строк виконання Договору із врахуванням внесених змін закінчився, як наслідок, в Ківерцівського НПП «Цуманська пуща» відсутні належним чином оформлені правовстановлюючі документи на земельні ділянки площею 30008,3 га.
		Водночас, в матеріалах справи наявна часткова оплата Ківерцівським НПП «Цуманська пуща» , що суперечить умовам чинного Договору та порушує інтереси держави.
		В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Згідно ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.
		Відповідно п.3 ч. 3 ст. 186 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів погоджуються з власниками, користувачами земельних ділянок, що включаються до території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів без їх вилучення, крім випадків, коли обмеження безпосередньо встановлені законом або прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.
		Відповідно до договору та технічного завдання погодження із суміжними власниками та землекористувачами покладається на виконавця робіт.
		Законом України «Про землеустрій» чітко регламентовано порядок відображення даних за результатами проведення робіт з інвентаризації земельних ділянок.
		Відповідно до ст. 35 Закону України «Про землеустрій» інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення Державного земельного кадастру, виявлення га виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевою самоврядування.
		З матеріалів справи вбачається, що ДП "НДІ містобудування", порушуючи умови договору, створює відсутність сформованої земельної ділянки та встановлених меж об`єктів та територій природно - заповідного фонду, невнесення даних до земельного кадастру свідчить про те, що ділянка не є повноцінним обєктом цивільних прав, що створює реальну загрозу вибуття її у приватну власність, з відсутністю зареєстрованих обмежень, наслідком чого може бути непоправне пошкодження чи знищення відповідних обєктів.
		Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Згідно з ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Статтею 631 ЦК України та частиною сьомою статті 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
		Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі статтею 599 ІІК України, частиною першою статті 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином.
		Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі 910/9072/17.
		Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).
		В контексті спірних правовідносин суд зауважує, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
		Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків (такі висновки наведено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2023 у справі № 910/21424/21).
		Відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» території та об`єкти, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську, а також історико-культурну цінність, підлягають комплексній охороні, порядок здійснення якої визначається положенням щодо кожної з таких територій чи об`єктів (ст.6 Закону).
		Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.
		На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. На землях територій та об`єктів природно-заповідного фонду, які створюються в зоні відчуження та зоні безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, забороняється будь-яка діяльність, що не забезпечує режим радіаційної безпеки (стаття 7 Закону).
		Відповідно до умов п. 7.1. договору сторони погодили, що Виконавець несе відповідальність за порушення зі своєї вини зобов`язань за Договором, визначену чинним в Україні законодавством
		У зв`язку із порушенням відповідачем умов Договору №2017-137 від 19.12.2017 , позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 436 436,00 грн. пені, 167 860,00 грн. штрафу.
		Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Відповідні положення Господарського кодексу України також передбачають, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання він зобов`язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню). Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання (ст. 230).
		За змістом частини 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
		Пунктом 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
		Відповідно до п. 7.4. Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при наданні послуг за бюджетні кошти виконавець сплачує замовнику штрафні санкції у розмірі, що передбачені ст. 231 ГК України.
		Вартість наданих послуг згідно договору становить 2 398 000 грн. Предметом договору є «Розроблення проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж території Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» та внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель.
		Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України відповідачу нараховано пеню у сумі 436 436,00 грн. та відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України нараховано штраф у розмірі семи відсотків в сумі 167 860,00 грн.
		Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому, в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, а тому в межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17, №917/194/18 від 02.04.2019.
		Як вбачається з матеріалів справи умови договору не виконано, відомості до Державного земельного кадастру про обмеження у використанні земель Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» не внесено.
		Перевіривши правильність нарахування пені з врахуванням шестимісячного строку нарахування, суд дійшов висновку, що нараховані позивачем 436 436,00 грн. пені та 167 860,00 грн. штрафу підставні та підлягають до стягнення з відповідача.
		Обґрунтування наявності порушення інтересів держави та підстав для їх представництва прокурором.
		Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Частинами 3, 4 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою ; справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Згідно з положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
		Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства регулюються Бюджетним кодексом України.
		Пунктами 6, 8 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України серед принципів, на яких ґрунтується бюджетна система, визначено принципи цільового та ефективного використання бюджетних коштів, дотримання яких забезпечується використанням бюджетних коштів тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями, задля досягнення якісного запланованого результату при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів.
		Згідно з пунктом 24 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається нецільове використання бюджетних коштів учасником бюджетного процесу.
		На запит прокурора від 06.03.2023 за №15-379 вих-23 Ківерцівським національним природним парком «Цуманська пуща» повідомлено про вжиття заходів досудового врегулювання спору шляхом неодноразового направлення листів на адресу Державного підприємства «Науково-дослідний інститут містобудування» про виправлення помилок та про виконання незавершених робіт або повернення коштів.
		Додатково у листі зазнаяено, що Ківерцівський національний природній парк «Цуманська пуща» вживатиме заходів щодо звернення з позовом до суду про повернення коштів.
		Листом від 29.05.2023 обласною прокуратурою скеровувся до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України запит про вжиті заходи або причини невжиття заходів щодо зобовёязання ДП "Науково - дослідний і проектний інститут містобудування" виконати умови договору від 19.12.2017 за №2017-137 та щодо стягнення штрафних санкцій, у зв`язку з неналежним виконанням договірних зобов`язань.
		У зв`язку з неналежним виконанням обов`язків Ківерцівським національним природним парком «Цуманська пуща» та Міністерством захисту довкілля та природніх ресурсів України щодо захисту інтересів держави при використанні бюджетних коштів у органів прокуратури наявні підстави для представництва інтересів держави в суді шляхом пред`явлення позову до суду.
		Неналежне та нераціональне, з порушенням вимог Закону використання бюджетних коштів є порушенням інтересів держави у сфері забезпечення фінансової підтримки місцевого самоврядування.
		Укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.
		Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 по справі №912/989/18.
		Також звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності (ст. 68 Конституції України).
		Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.
		За таких обставин, є підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» .
		Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
		Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
		Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
		У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
		Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
		Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
		Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим
		Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 11 748,44 грн. відповідно до ст.ст. 129-130 ГПК України слід віднести на нього.
		Керуючись ст. 73-79, 86, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-
		в и р і ш и в :
		1. Позов задовольнити.
		2. Зобов`язати Державне підприємство "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" виконати умови договору№2017-137 про закупівлю послуг «Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги» код ДК 201 -:2015 71250000-5 щодо розроблення проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж території Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» та внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель , укладеного 19.12.2017 між Ківерцівським національним природним парком «Цуманська пуща» та Державним підприємством «Науково-дослідний інститут містобудування».
		 3. Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 А, код ЄДРПОУ 01422832)на користь Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» (45201, Волинська обл., м. Ківерці, вул. Вишневецького, 3А код ЄДРПОУ 40025214) 436 436,00 грн. пені та 167 860,00 грн. штрафу.
		4. Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 А, код ЄДРПОУ 01422832) на користь Волинської обласної прокуратури (вул. Винниченка, 15, м. Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) 11 748,44 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України
		 
		Повний текст рішення складено
		16.10.2023
		 
		СуддяМ. С. Шум

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...