Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/17003/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; цивільного захисту.
Надіслано для оприлюднення: 19.10.2023. Зареєстровано: 20.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2023.

Номер судового провадження: 640/17003/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		19 жовтня 2023 року м. Київ№ 640/17003/21
		Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Служби безпеки України та Міністерства культури та інформаційної політики України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, 
		в с т а н о в и в:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Служби безпеки України та Міністерства культури та інформаційної політики України, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд:
		визнати протиправними дії Служби безпеки України стосовно підготовки документів та звернення до Міністерства культури та інформаційної політики України щодо внесення громадянина російської федерації ОСОБА_2 до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оформленого зверненням від 22.04.2019 № 5/1/1-4405;
		визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 28.04.2021 № 297 про оновлення Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, на підставі довідки Служби безпеки України та його оприлюднення на офіційному веб-сайті, яким доповнено його особою ОСОБА_3 ;
		визнати протиправними дії Служби безпеки України стосовно підготовки документів та звернення до Міністерства культури та інформаційної політики України щодо внесення громадянина російської федерації ОСОБА_1 до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оформленого зверненням від 10.09.2021 №5/1/1-9716дск;
		визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 14.09.2021 № 733 про оновлення Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, на підставі звернення Міністерства культури та інформаційної політики України та його оприлюднення на офіційному вебсайті, яким доповнено його особою - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
		В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуваними рішеннями Міністерства культури та інформаційної політики України було включено позивача до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці. Позивач вважає дії Служби безпеки України стосовно підготовки документів та звернення до Міністерства культури та інформаційної політики України щодо внесення до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, та винесений на його підставі наказ Міністерства культури та інформаційної політики України протиправними, а сам наказ підлягає скасуванню через відсутність підстав для віднесення до такого Переліку. Поряд з цим, позивачу не відомо чи прийнято Служби Безпеки України рішення про заборону в`їзду в Україну позивача.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду у місті Києві від 30.06.2021 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
		19.08.2021 до суду від Міністерства культури та інформаційної політики України надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив про те, що на виконання вимог Закону № 159-VIII, Служба безпеки України звернулася до Міністерства з листом для внесення до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці відомості про громадянина рф артиста ОСОБА_3 , на підставі чого, наказом Міністерства від 28.04.2021 № 297 до вказаного переліку було внесено відомості про ОСОБА_3 . Також, зауважено на тому, що відповідно до Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України питання щодо визначення та прийняття рішення про те, що будь-які особи створюють загрозу національній безпеці України, не належить до компетенції Міністерства, зокрема, визначення обставин прийняття такого рішення, критеріїв тощо. (а.с. 51-70)
		25.08.2021 до суду від сторони позивача надійшла відповідь на відзив Міністерства культури та інформаційної політики України.
		01.10.2021 до суду від Служби безпеки України надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено про безпідставність позовних вимог, з урахуванням того, що до служби надійшло звернення Міністерства культури та інформаційної політики України стосовно російського артиста ОСОБА_3 , яке було розгянуто в межах компетенції та повідомлено про те, що за аналізом публікаційта висновків окремих незалежних експертів вказаний громадянин під час своїх виступів пропагує культ насильства, жорстокості, поширення та вживання наркотичних засобів і прихотропних речовин, що викликає обурення серед активістів та представників громадських організацій і створює передумови для конфліктних ситуацій по відношенню до організаторів та учасників концерту за його участі. Щодо вимоги витребувати у Служби Безпеки України постанову про заборону в`їзду позивачу на територію України, представником відповідача зазначено, що такого рішення не приймалося. 
		11.10.2021 від сторони позивача надійшла відповідь на відзив Служби безпеки України. 
		28.10.2021 Службою безпеки України подано заперечення проти відповіді на відзив. 
		Відповідно до розпорядження Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2022 № 288 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ», адміністративну справу № 640/17003/21 повторно розподілено.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду у місті Києві 05.05.2022 справу № 640/17003/21 до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
		15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду.
		Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону, Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.
		Відтак, розгляд зазначеної справи підпадає під територіальну юрисдикцію Київського окружного адміністративного суду.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2023 прийнято адміністративну справу до провадження, ухвалено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
		31.07.2023 до Київського окружного адміністративного суду від Служби безпеки України надійшли додаткові пояснення по справі.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
		Як вбачається з матеріалів справи, наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 28.04.2021 № 297 було включено ОСОБА_2 до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, який винесено на підставі звернення (листа) Служби безпеки України від 22.04.2021 щодо включення до Переліку осіб, які становлять загрозу національній безпеці, ОСОБА_2 .
		30.04.2021, в інтересах компанії-організатора концертів співака, направлено адвокатські запити до Міністерства та Служби Безпеки України щодо надання належним чином завірених копій наказу та звернення (листа). У додатках до листів Міністерства культури та інформаційної політики України від 06.05.2021 №5175/4.1, Служби безпеки України від 12.04.2021 № 5/1/1-5096 представником позивача отримано копію листа Служби безпеки України від 22.04.2021 № 5/1/1-4405 із проханням внести ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , сценічне ім`я - Моргенштерн) до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, яке мотивовано тим, що за аналізом публікацій та висновків окремих незалежних експертів позивач під час своїх виступів пропагує культ насильства й жорстокості, поширення та вживання наркотичних засобів і психотропних речовин, що у свою чергу, викликає обурення серед активістів та представників громадських організацій патріотичної спрямованості і створює передумови для конфліктних ситуацій по відношенню до організаторів та учасників концерту за його участі.
		Крім того, до відповіді приєднано наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 28.04.2021 № 297 «Про оновлення Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, на підставі звернення Служби безпеки України та його оприлюднення на офіційному вебсайті, якому, посилаючись на частини шосту та сьому статті 15 Закону України «Про кінематографію», Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 № 885 (зі змінами) на підставі вказаного звернення Служби безпеки України, наказано оновити перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, доповнивши його особою ОСОБА_3 .
		Позивач вважає дії Служби безпеки України стосовно підготовки документів та звернення до Міністерства культури та інформаційної політики України щодо внесення його до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, а накази Міністерства культури та інформаційної політики України, що прийняті за зверненнями Служби безпеки України, незаконними та такими, що підлягають скасуванню.
		Наведене і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
		При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
		Відповідно до норм ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Відповідно до системи захисту прав людини, встановленої Конвенцією, національні органи повинні зробити первинну оцінку не лише існування проблеми, що викликає суспільне занепокоєння, та вимагає вжиття заходів щодо позбавлення власності, так і власне заходів, які необхідно вжити. У цьому, як і в інших сферах, на які поширюються гарантії Конвенції, національні органи користуються певною свободою розсуду (рішення ЄСПЛ у справі James та інші проти Великобританії від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 46). Відповідно, на національні органи покладається оцінка того, чи позбавлення власності є пропорційним засобом досягнення законної мети в суспільних інтересах.
		04.06.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України» від 05.02.2015 № 159-VIII, яким внесено зміни до статті 15 Закону України «Про кінематографію» від 13.01.1998 № 9/98-ВР (далі - Закон № 9/98-ВР).
		У пояснювальній записці до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України» від 05.02.2015 № 159-VIII зазначено, що метою законопроекту є запровадження правового механізму захисту національної безпеки України в інформаційній сфері шляхом обмеження в Україні будь-яких форм пропаганди, що використовуються державою-окупантом.
		Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцевих положень» цього Закону, визначено, що у цілях його застосування враховується, що станом на день його прийняття державою-агресором та державою-окупантом є російська федерація.
		Відповідно до норм ч. ч. 6-7 ст. 15 Закону № 9/98-ВР, Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, складає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, на підставі звернень Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, та забезпечує своєчасне його оновлення.
		Згідно Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 № 885 (далі - Положення), Міністерство культури та інформаційної політики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури, державної мовної політики, популяризації України у світі, державного іномовлення, інформаційного суверенітету України (у частині повноважень з управління цілісним майновим комплексом Українського національного інформаційного агентства Укрінформ) та інформаційної безпеки, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах кінематографії, відновлення та збереження національної пам`яті, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин в Україні, мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.
		Отже, Міністерство культури та інформаційної політики України наділене повноваженнями щодо складення, оприлюднення на офіційному веб-сайті та забезпечення своєчасного оновлення Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, передбаченого у ст. 15 Закону № 9/98-ВР. Складення даного Переліку Міністерством здійснюється на підставі звернень органів, визначених статтею 15 Закону № 9/98-ВР, до яких віднесено, в тому числі, Службу безпеки України.
		Так, 08.08.2015 на офіційному сайті Мінстерства, який діє відповідно до Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» було створено рубрику: Перелік осіб, які створюють загрозу нацбезпеці. В цій рубриці відцовідно до інформації, що надавалася Службою безпеки України, оприлюднювалась інформація щодо переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці України.
		На виконання вимог Закону, Служба безпеки України звернулася до Міністерства з листом від 22.04.2021 № 5/1/1-4405 для внесення до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці відомості про громадянина Російської Федерації артиста ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , сценічне ім`я ОСОБА_4 ).
		На підставі цього звернення, наказом Міністерства від 28.04.2021 № 297, до Переліку було внесено відомості про ОСОБА_3 . Зазначений наказ було оприлюднено на офіційному веб-сайті Міністерства.
		13.09.2021 до Міністерства надійшов лист Служби безпеки України від 10.09.2021 № 5/1/1-9716ДСК щодо включення російського артиста ОСОБА_5 до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.
		Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 14.09.2021 № 733, прізвище російського музиканта ОСОБА_1 включено до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці. Оновлений Перелік було опубліковано на офіційному веб-сайті Міністерства культури та інформаційної політики України.
		Згідно з абз. 12 і 13 п. 3 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України», Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, складає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, на підставі звернень Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, та забезпечує своєчасне його оновлення».
		Так, відповідно до чинного Положення про Міністерство, питання щодо визначення та прийняття рішення про те, що будь-які особи створюють загрозу національній безпеці України, не належить до компетенції Міністерства, з огляду на що, останнє не мало підстав для проведення додаткових перевірок, перевірки критеріїв тощо, щодо отриманої у встановленому законом порядку від Служби безпеки України інформації.
		З навеедного слідує, що вимоги Закону України № 159-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України», щодо процедури складання, оприлюднення та оновлення Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, Міністерством культури та інформаційної політики України були дотримані.
		Водночас, Закон України «Про національну безпеку України», відповідно до статей 1, 2, 17, 18 і 92 Конституції України, визначає основи та принципи національної безпеки і оборони, цілі та основні засади державної політики, що гарантуватимуть суспільству і кожному громадянину захист від загроз. Цим Законом визначаються та розмежовуються повноваження державних органів у сферах національної безпеки і оборони, створюється основа для інтеграції політики та процедур органів державної влади, інших державних органів, функції яких стосуються національної безпеки і оборони, сил безпеки і сил оборони, визначається система командування, контролю та координації операцій сил безпеки і сил оборони, запроваджується всеосяжний підхід до планування у сферах національної безпеки і оборони, забезпечуючи у такий спосіб демократичний цивільний контроль над органами та формуваннями сектору безпеки і оборони.
		За визначенням, наведеним у цьому законі, загрози національній безпеці України - явища, тенденції і чинники, що унеможливлюють чи ускладнюють або можуть унеможливити чи ускладнити реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України.
		У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 1, ст. 2 Закону України «Про Службу безпеки України» від 25.03.1992 № 2229-XII, Служба безпеки України - це державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України, на який покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці. До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.
		Зокрема, згідно з п. 1 ст. 24 Закону України «Про Службу безпеки України», Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань зобов`язана здійснювати інформаційно-аналітичну роботу в інтересах ефективного проведення органами державної влади та управління України внутрішньої і зовнішньої діяльності, вирішення проблем оборони, соціально-економічного будівництва, науково-технічного прогресу, екології та інших питань, пов`язаних з національною безпекою України.
		За ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Службу безпеки України», Служба безпеки України взаємодіє з державними органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, які сприяють виконанню покладених на неї завдань.
		Так, п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про Службу безпеки України», встановлено, що Службі безпеки України, її органам і співробітникам для виконання покладених на них обов`язків надається право подавати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям усіх форм власності обов`язкові для розгляду пропозиції з питань національної безпеки, зокрема, із забезпечення охорони державної таємниці.
		З наведеного слідує, що Служба безпеки України, звертаючись з відповідним листом до Міністерства та формуючи до списку прізвище особи позивача, виходила з завдань, передбачених Законом України «Про Службу безпеки України» та встановила, що за аналізом публікацій та висновків окремих незалежних експертів, вказаний громадянин Російської Федерації під час своїх виступів пропагує культ насильства й жорстокості, поширення та вживання наркотичних засобів і психотропних речовин, що, у свою чергу, викликає обурення серед активістів та представників громадських організацій патріотичної спрямованості і створює передумови для конфліктних ситуацій по відношенню до організаторів та учасників концерту за його участі.
		Крім цього, за висновками Служби безпеки України, позивач спровокував скандал під час виступу в Одесі в грудні 2019 року, оскільки у місті було оголошено траур за загиблими в пожежі в Одеському торгово-економічному коледжі, а останній назвав це «показухою» та закликав аудиторію не підтримувати «день трауру».
		Водночас, за приписами ч. 3 ст. 3 Закону України «Про гастрольні заходи в Україні», не допускається проведення гастрольних заходів, що пропагують порнографію, культ насильства й жорстокості, виробництво та вживання наркотиків і психотропних речовин.
		Також, Служба безпеки вважає, що позивач порушує вимоги ст. 2 Закону України «Про суспільну мораль», тому що його композиції є продукцією яка принижує або ображає націю чи особистість за національної ознакою; пропагує неповагу до національних і релігійних святинь; принижує особистість, є проявом знущання з приводу фізичних вад, літніх людей; пропагує неповагу до батьків; пропагує наркоманію, токсикоманію, алкоголізм та інші шкідливі звички.
		З урахуванням отриманої інформації, положень вищезазначених нормативно-правових актів, СБУ звернулася до Міністерства культури та інформаційної політики України з проханням внести позивача до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, на підставі чого, наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 28.04.2021 № 297, до Переліку внесено відомості про ОСОБА_3 .
		Суд вважає, що при направленні листа від 22.04.2021 № 5/1/1-4405 до Міністерства культури та інформаційної політики України, Служби Безпеки України діяла на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України, а позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій Служби Безпеки України стосовно звернення до Міністерства культури та інформаційної політики України щодо внесення позивача до Переліку є необґрунтованими.
		Також, на переконання суду, питання щодо включення до вищевказаного Переліку конкретної особи вирішується безпосередньо Службою безпеки України за наслідками проведеної інформаційно-аналітичної роботи в межах власних повноважень, при цьому, повноваження щодо складення Міністерством Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці на підставі звернень Служби безпеки України, визначені Законом, та не передбачають можливості ставити під сумнів достовірність наведених у цих зверненнях відомостей.
		Крім того, слід зазначити, що факт складання Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці України не має наслідком автоматичної відмови у перетині державного кордону чи у видачі певних дозволів, організації концертів тощо та безпосередньо для позивача не створює автоматично негативних наслідків. Також, суд враховує надану Службою безпеки України інформацію про те, що Служби Безпеки України рішення про заборону в`їзду в Україну громадянину рф ОСОБА_2 не приймалося.
		Відповідно до ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
		Згідно з статтею 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (надалі - Конвенція), кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.
		Отже, здійснення свободи вираження поглядів, яку захищає ця стаття, може підлягати обмеженням, які проте мають бути чітко роз`яснені, а потреба у них переконливо встановлена. Для того, щоб втручання було виправданим за статтею 10 Конвенції, воно має бути "встановленим законом", переслідувати одну або більше легітимних цілей, зазначених у другому пункті цього положення, та бути "необхідним в демократичному суспільстві" - тобто пропорційним переслідуваній меті.
		Так, втручання у право особи на свободу вираження поглядів становитиме порушення ст. 10 Конвенції, якщо воно не підпадатиме під один з винятків, встановлених п. 2 ст. 10 Конвенції.
		Водночас, оспорювані дії відповідача, в контексті стверджуваних позивачем обмежень його права на свободу вираження поглядів, вчинені з дотриманням критеріїв, встановлених ст. 34 Конституції України та ч. 2 ст. 10 Конвенції, оскільки вчинення цих дій відповідачем прямо обумовлювалось Законом та є необхідним в інтересах національної безпеки України.
		Отже, право іноземного громадянина на здійснення концертної діяльності на території України не є абсолютним, оскільки держава може вимагати від іноземних громадян/акторів/артистів дотримуватися певних зобов`язань, а у разі, якщо особи своїми діями створюють суттєву загрозу національній безпеці, інтересам громадян країни, наприклад, через фінансування чи підтримку війни проти цієї країни, чи демонстрацію неповаги до держави, її сувернітету, громадян, держава може вжити заходів на припинення чи попередження таких дій.
		При розгляді питання про законність включення до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, суд повинен враховувати співмірність (пропорційність) її застосування із шкодою, що завдана інтересам суспільства діями такої особи.
		У частині посилань сторони позивача на неможливість прийняття, як доказу у справі експертного висновку Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, суд зазначає, що вказаний висновок було складено для Департаменту захисту національної державності Служби Безпеки України для внутрішнього користування у межах наданої компетенції, при цьому, в межах розгляду даної справи, він не має оцінюватись судом, позаяк, суд має перевірити чи має право Служби Безпеки України та Міністерство на вчинення дій та прийняття рішень, що оскаржуються позивачем, не втручаючись у дискреційні повноваження правоохоронного органу, яким у даному випадку, є Служба безпеки України, який є за змістом проаналізованих вище приписів законодавства, органом уповноваженим на захист інтересів держави.
		З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправними дії Служби безпеки України стосовно підготовки документів та звернення до Міністерства культури та інформаційної політики України щодо внесення громадянина російської федерації ОСОБА_2 до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці; визнання протиправними та скасування наказів Міністерства культури та інформаційної політики України від 28.04.2021 № 297 та від 14.09.2021 № 733 є недоведеними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
		Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч. ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 
		За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не знайшли своє підтвердження під час розгляду спору, а тому, задоволенню не підлягають. Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.
		Судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд 
		в и р і ш и в:
		У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Служби безпеки України та Міністерства культури та інформаційної політики України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу відмовити.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		 
		 
		Суддя Головенко О.Д.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...