Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 340/2586/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 19.10.2023. Зареєстровано: 20.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2023.
Дата набрання законної сили: 25.06.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 жовтня 2023 року м. Кропивницький Справа №340/2586/23
		 
		Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого  судді Момонт Г.М., розглянув у в порядку спрощеного провадження (письмове провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу
		за позовом: ОСОБА_1 
		до відповідача: Військової частини НОМЕР_1 
		про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
		 
		ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про:
		- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у незвільненні з військової служби ОСОБА_1 за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю;
		- зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю.
		В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що позивач проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 . Позивач з 06.03.1993 р. перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , якій встановлено ІІІ групу інвалідності. У зв`язку з цим позивачем було подано відповідачу рапорт про звільнення з військової служби за сімейними обставинами, а саме  у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю згідно із Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу». У відповідь на адвокатський запит, відповідач у листі від 11.03.2023 р. повідомив, що у результаті вивчення поданих ОСОБА_1 документів законної підстави для звільнення не встановлено. Представник позивача наголошує на тому, що немає обмежень щодо групи інвалідності дружини і, відповідно, інвалідність дружини 3 групи також є підставою для звільнення з військової служби чоловіка. Представник позивача вважає, що з огляду на відсутність у позивача бажання продовжувати військову службу, а також наявність у його дружини інвалідності третьої групи, що підтверджується довідкою МСЕК, позивач має право на звільнення з військової служби.
		Представником відповідача подано відзив на позовну заяву відповідно до якого Військова частина НОМЕР_1 не визнає заявлені позовні вимоги в повному обсязі (а.с.34-38). Представник відповідача вказує, що приписами ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не передбачено такої підстави для звільнення військовослужбовців  наявність третьої групи інвалідності у дружини (чоловіка) як під час дії особливого періоду, так і під час воєнного стану. Всі підстави для звільнення, які передбачені ч.4 ст.26 цього Закону стосовно інвалідності у відповідних категорій осіб, які перебувають у відповідних відносинах з військовослужбовцями, ставляться в залежність від наявності саме І чи ІІ групи інвалідності. Враховуючи викладене, у командування військової частини НОМЕР_1 відсутні правові підстави для звільнення ОСОБА_1 , який проходить військову службу за призовом під час мобілізації в умовах воєнного стану.
		Представником позивача подано відповідь на відзив у якій зазначено, що відповідач неправильно тлумачить норму, що міститься в статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу». Зазначена стаття містить крім іншого, таку підставу для звільнення, як наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із свої батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи другої. Відповідне положення передбачає, що під час воєнного стану військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації звільняються за сімейними обставинами за однією з таких підстав: в разі наявності дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю, незалежно від групи інвалідності, при цьому вказана норма не ставить звільнення з військової служби у залежність від наявності певної групи інвалідності, а передбачає таку можливість в силу того, що один із подружжя є інвалідом, без конкретизації якої саме групи є інвалідність; в разі наявності одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи. Отже, аналіз зазначеної норми дозволяє дійти висновку, що немає значення, чи йде мова про І, ІІ або ІІІ групу інвалідності військовослужбовця, вирішальним є саме факт наявності інвалідності у дружини військовослужбовця. Військовослужбовець, дружина якого має інвалідність, має право на звільнення з лав ЗСУ незалежно від групи інвалідності та наявності чи відсутності необхідності здійснення постійного догляду. Сам факт наявності дружини із числа осіб з інвалідністю вже є самодостатньою підставою для звільнення. Тому посилання відповідача на той факт, що дружина позивача має ІІІ групу інвалідності, що виключає підставу для звільнення позивача з військової служби є такими, що суперечать чинному законодавству та порушують законне право військовослужбовця на звільнення, що безпосередньо закріплено у Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Представник позивача зауважує, що у відзиві відповідач жодним чином не спростував твердження про наявність у позивача права на звільнення (а.с.42-43).
		Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 р. позовну заяву залишено без руху (а.с.24).
		Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.30).
		21.06.2023 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.46).
		Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.10.2023 р. виправлено описки в ухвалах (а.с.57).
		Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.
		Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , що не заперечується сторонами.
		17.02.2023 р. ОСОБА_1 подав командиру взводу рапорт про звільнення його з військової служби у запас відповідно до підпункту «г» (у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи) пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (а.с.13).
		23.02.2023 р. адвокат Тарасенко Д.Ю. направила командиру військової частини НОМЕР_1 адвокатський запит №23/02/23 щодо повідомлення про результати розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби (а.с.14-15).
		Листом від 11.03.2023 р. №0666/35/2280 Військова частина НОМЕР_1 повідомила адвокату ОСОБА_3 , що в своєму рапорті старший солдат ОСОБА_1 вказав таку причину для звільнення з військової служби як «у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи», а також надав документи, які б мали підтвердити вказану причину. В результаті вивчення документів, законної підстави для звільнення не встановлено, про що було доведено старшому солдату ОСОБА_1 (а.с.16).
		Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
		Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 р. №2232-ХІІ (далі за текстом  Закон №2232).
		Частинами 1, 2 статті 1 Закону №2232 визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
		Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі  Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
		Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2232 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
		Частиною 6 статті 2 Закону №2232 передбачено види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі  вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
		Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232. При цьому підстави звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період встановлені у частині 4 статті 26 Закону №2232 та розмежовані з огляду на період застосування: під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану) (пункт 1); під час воєнного стану (пункт 2).
		Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 р. №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15.03.2022 р. №2119-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18.04.2022 р. №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 18.04.2022 р. №2212-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17.05.2022 р. №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 22.05.2022 р. №2263-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12.08.2022 р. №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15.08.2022 р. №2500-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 17.05.2022 р. №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 22.05.2022 р. №2263-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 07.11.2022 р. №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 17.11.2022 р. №2738-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06.02.2023 р. №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 07.02.2023 р. №2915-ІХ продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01.05.2023 р. №254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 02.05.2023 р. №3057-ІХ продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26.07.2023 р. №451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 27.07.2023 р. №3275-ІХ продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
		Таким чином, з огляду на введення в Україні військового стану та зважаючи на вид військової служби, яку проходить позивач, підстави звільнення його з військової служби визначені у пункті 2 частини 4 статті 26 Закону №2232.
		Так, відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232 військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану: через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
		Отже, під час воєнного стану військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації підлягають звільненню за сімейними обставинами, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу, у разі:
		- наявності дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю, незалежно від групи інвалідності;
		- наявності одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
		- наявності дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
		Суд зауважує, що підпункт «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232 не обумовлює групу інвалідності дружини (чоловіка) для цілей застосування зазначеної норми.
		Судом встановлено, що ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, виданого Відділом ЗАГС Устинівського району Кіровоградської області 06.03.1993 р., серія НОМЕР_2 (а.с.9).
		Згідно з довідкою серії 12ААВ №181830 до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №29/13 від 08.12.2022 р. ОСОБА_2 встановлено третю групу інвалідності строком до 01 січня 2023 року (а.с.10).
		Таким чином, на час звернення позивача із рапортом про звільнення з військової служби була наявною підстава для його звільнення відповідно до підпункт «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232.
		Отже, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо незвільнення з військової служби ОСОБА_1 за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю, підлягає задоволенню.
		Частиною 7 статті 26 Закону №2232 встановлено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
		Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України визначений Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі за текстом  Положення №1153/2008).
		Згідно з абз.2 п.12 Положення №1153/2008 право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі  командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі  військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
		Відповідно до пп.2 п.225 Положення №1153/2008 під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації  протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації)  на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п`ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»: у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами  командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
		Зважаючи на те, що суд не може підміняти відповідача та приймати рішення щодо звільнення військовослужбовця зі служби, а тому, зважаючи на допущену відповідачем бездіяльність, належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 провести розгляд рапорту ОСОБА_1 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
		Згідно з ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
		При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 073,60 грн (а.с.28, зі зворотного боку), а тому суд стягує на користь позивача документально підтверджені судові витрати (судовий збір) пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 536,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 .
		Керуючись ст.ст.132, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		1. Адміністративний позов задовольнити частково.
		2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо незвільнення з військової служби ОСОБА_1 за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю дружини із числа осіб з інвалідністю, підлягає задоволенню.
		3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби, поданий 17 лютого 2023 року та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
		4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 536,80 грн (п`ятсот тридцять шість грн 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ).
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
		Дата складання повного рішення суду  19 жовтня 2023 року.
		 
		Суддя Кіровоградського
		окружного адміністративного суду Г.М. МОМОНТ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...