СВЯТОШИНСЬКИЙ
РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/3498/15-к
пр. № 1-кп/759/1/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2023 року
м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі суду
присяжних:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
судді ОСОБА_2 ;
присяжних: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
при секретарях ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні
суду в межах одного судового провадження кримінальні провадження (ЄРДР №№
42014000000000709 та 42016000000000002) за обвинувальним актом стосовно:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.
Києві, українець, гр-н України, вища освіта, одружений, має на утриманні
малолітню дитину, учасник бойових дій (АТО), старшина міліції, на момент взяття
під варту проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді міліціонера -
снайпера штурмового вводу № 3 роти спеціального призначення полку міліції
особливого призначення «Беркут» Головного управління Міністерства внутрішніх
справ України в місті Києві, зареєстрований та
проживав за адресою: АДРЕСА_1 ,
не судимий, -
який обвинувачується у вчиненні
злочинів, передбачених: ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365 (в редакції від 07.04.2011);
ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 258 (в редакції від 21.09.2006); ч. 4 ст. 41, ст. 340; ч.
4 ст. 41, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12
ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 262 КК України;
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Києві, українець, гр-н України, середньо-спеціальна
освіта, одружений, сержант міліції, на момент взяття під варту проходив службу
в органах внутрішніх справ на посаді міліціонера - снайпера штурмового вводу №
2 роти спеціального призначення полку міліції особливого призначення «Беркут»
Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 , не судимий, -
який обвинувачується у вчиненні
злочинів, передбачених: ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365 (в редакції від 07.04.2011);
ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 258 (в редакції від 21.09.2006); ч. 4 ст. 41, ст. 340; ч.
4 ст. 41, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12
ч. 2 ст. 115 КК України, -
а також в порядку спеціального судового провадження за
обвинувальними актами стосовно:
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в
місті ОСОБА_2901 ровиця Чернігівської області, українець, гр-н України, вища освіта,
одружений, сержант міліції, на момент взяття під варту проходив службу в
органах внутрішніх справ на посаді міліціонера - водія штурмового вводу № 3
роти спеціального призначення полку міліції особливого призначення «Беркут»
Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві,
зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_3 , не судимий, -
який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених:
ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365 (в редакції від 07.04.2011); ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст.
258 (в редакції від 21.09.2006); ч. 4 ст. 41, ст. 340; ч. 4 ст. 41, п. п. 1, 5,
12 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 2
ст. 262 КК України;
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в
місті Ніжин Чернігівської області, українець, гр-н України, середньо-спеціальна
освіта, не одружений, сержант міліції, на момент взяття під варту проходив
службу в органах внутрішніх справ на посаді міліціонера - альпініста штурмового
вводу № 3 роти спеціального призначення полку міліції особливого призначення «Беркут»
Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві,
зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_4 , не судимий, -
який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених:
ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365 (в редакції від 07.04.2011); ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст.
258 (в редакції від 21.09.2006); ч. 4 ст. 41, ст. 340; ч. 4 ст. 41, п. п. 1, 5,
12 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 2
ст. 262 КК України;
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в м.
Києві, українець, гр-н України, вища освіта, одружений, має на утриманні двох
неповнолітніх дітей, учасник бойових дій (АТО), підполковник міліції, на момент
взяття під варту проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді
заступника командира полку з кадрової роботи полку міліції особливого
призначення «Беркут» ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований: АДРЕСА_5
; проживав за адресою: АДРЕСА_6 , не судимий, -
який обвинувачується у вчиненні
злочинів, передбачених: ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365 (в редакції від 07.04.2011);
ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 258 (в редакції від 21.09.2006); ч. 4 ст. 41, ст. 340; ч.
4 ст. 41, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 1 ст. 263 КК
України, -
сторони кримінального провадження: прокурори ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ; обвинувачені та
цивільні відповідачі ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , їх
захисники - ОСОБА_24 ( ОСОБА_25 та ОСОБА_26 ), ОСОБА_27 ( ОСОБА_28 та ОСОБА_29
), ОСОБА_30 ( ОСОБА_29 , ОСОБА_28 та ОСОБА_31 );
інші учасники кримінального провадження:
потерпілі - ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 ,
ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 ,
ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 ,
ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 ,
ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 ,
ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 ,
ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 ,
ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 ,
ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 ,
ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 ,
ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 , ОСОБА_102 , ОСОБА_103 , ОСОБА_104 ,
ОСОБА_105 , ОСОБА_106 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_110 ,
ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 , ОСОБА_116 ,
ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_121 , ОСОБА_122 ,
ОСОБА_123 , ОСОБА_124 , ОСОБА_125 , ОСОБА_126 , ОСОБА_127 , ОСОБА_128 ,
ОСОБА_129 , ОСОБА_130 , ОСОБА_131 , ОСОБА_132 , ОСОБА_133 , ОСОБА_134 ,
ОСОБА_135 , ОСОБА_136 , ОСОБА_137 , ОСОБА_138 , ОСОБА_139 , ОСОБА_140 , ОСОБА_141
, ОСОБА_142 , ОСОБА_143 , ОСОБА_144 , ОСОБА_145 , ОСОБА_146 , ОСОБА_147 ,
ОСОБА_148 , ОСОБА_149 , ОСОБА_150 , ОСОБА_151 , ОСОБА_152 , ОСОБА_153 ,
ОСОБА_154 , ОСОБА_155 , ОСОБА_156 , ОСОБА_157 , ОСОБА_158 , ОСОБА_159 ,
ОСОБА_160 , ОСОБА_161 , ОСОБА_162 , ОСОБА_163 , ОСОБА_164 , ОСОБА_165 ,
ОСОБА_166 , ОСОБА_167 , ОСОБА_168 , ОСОБА_169 , ОСОБА_170 , ОСОБА_171 ,
ОСОБА_172 , ОСОБА_173 , ОСОБА_174 , ОСОБА_175 , ОСОБА_176 , ОСОБА_177 ,
ОСОБА_178 , ОСОБА_179 , ОСОБА_180 , ОСОБА_181 , ОСОБА_182 , ОСОБА_183 , ОСОБА_184
, ОСОБА_185 , ОСОБА_186 , ОСОБА_187 , ОСОБА_188 , ОСОБА_189 , ОСОБА_190 ,
ОСОБА_191 , ОСОБА_192 , ОСОБА_193 , ОСОБА_194 , ОСОБА_195 , ОСОБА_196 (батько
загиблого ОСОБА_197 ), ОСОБА_196 (син загиблого ОСОБА_197 ), ОСОБА_198 ,
ОСОБА_199 , ОСОБА_200 , ОСОБА_201 , ОСОБА_202 , ОСОБА_203 , ОСОБА_204 ,
ОСОБА_205 , ОСОБА_206 , ОСОБА_207 , ОСОБА_208 , ОСОБА_209 , ОСОБА_210 ,
ОСОБА_211 , ОСОБА_212 , ОСОБА_213 , ОСОБА_214 , ОСОБА_215 , ОСОБА_216 ;
цивільні позивачі - ОСОБА_217 , ОСОБА_218 , ОСОБА_219 ,
ОСОБА_220 , ОСОБА_221 , ОСОБА_222 , ОСОБА_223 , ОСОБА_224 , ОСОБА_225 ,
ОСОБА_226 , ОСОБА_227 , ОСОБА_228 , ОСОБА_229 , ОСОБА_230 , ОСОБА_231 ,
ОСОБА_232 , ОСОБА_233 , ОСОБА_234 , ОСОБА_235 , ОСОБА_236 , ОСОБА_237 ,
ОСОБА_238 , ОСОБА_239 , ОСОБА_240 , ОСОБА_241 , ОСОБА_242 , ОСОБА_243 ,
ОСОБА_244 , ОСОБА_245 , ОСОБА_246 , ОСОБА_247 , ОСОБА_248 , ОСОБА_249 ,
ОСОБА_250 , ОСОБА_251 , ОСОБА_252 , ОСОБА_253 , ОСОБА_254 , ОСОБА_255 ,
ОСОБА_256 , ОСОБА_257 , ОСОБА_258 , ОСОБА_259 , ОСОБА_260 , ОСОБА_261 ,
ОСОБА_262 , ОСОБА_263 , ОСОБА_264 , ОСОБА_265 , ОСОБА_266 , ОСОБА_267 ,
ОСОБА_268 , Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги,
Київські міські клінічні лікарні № № 1, 3, 4, 5, 7, 10, 12, 17 та 18, ОСОБА_3023
івська клінічна лікарня м. Києва, Комунальна міська клінічна лікарня швидкої
медичної допомоги м. Львова, Львівська обласна клінічна лікарня, Комунальна 8-а
міська клінічна лікарня м. Львова, Радивилівська районна лікарня, Білопільська
центральна районна лікарня, Городенківська центральна районна лікарня, ДУ
«Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України»,
Івано-Франківська обласна клінічна лікарня, Хмельницька обласна лікарня, КЗ
«Рівненська обласна клінічна лікарня», КЗ Тернопільської обласної ради
«Тернопільська університетська лікарня», КЗ «Центральна районна лікарня
Калуської міської і районної рад Івано-Франківської області», Головний
військово-медичний клінічний ордена Червоної Зірки центр «Головний військовий
клінічний госпіталь», Клінічна лікарня «Феофанія»;
представники потерпілих - ОСОБА_269 (представник в інтересах неповнолітньої
ОСОБА_270 ), ОСОБА_271 (в інтересах ОСОБА_272 , ОСОБА_273 ),
ОСОБА_274 (в інтересах ОСОБА_273
), ОСОБА_275 (в інтересах ОСОБА_276 , ОСОБА_277 ,
ОСОБА_278 ), ОСОБА_279 (в інтересах ОСОБА_280 , ОСОБА_281 ,
ОСОБА_244 , ОСОБА_282 ), ОСОБА_283
(в інтересах ОСОБА_284 ),
ОСОБА_285 (в інтересах ОСОБА_286
, ОСОБА_260 , ОСОБА_287 ,
ОСОБА_288 , ОСОБА_289 , ОСОБА_290 ,
ОСОБА_291 , ОСОБА_250 , ОСОБА_224 ,
ОСОБА_292 , ОСОБА_226 , ОСОБА_293 ,
ОСОБА_294 , ОСОБА_240 , ОСОБА_295 ,
ОСОБА_296 , ОСОБА_297 , ОСОБА_269 ,
ОСОБА_298 , ОСОБА_299 , ОСОБА_300 ,
ОСОБА_301 , ОСОБА_302 , ОСОБА_236 ,
ОСОБА_303 , ОСОБА_304 , ОСОБА_305 ,
ОСОБА_306 , ОСОБА_307 , ОСОБА_308 ),
ОСОБА_309 (в інтересах ОСОБА_310
), ОСОБА_311 (в інтересах ОСОБА_312 ), ОСОБА_313
(в інтересах ОСОБА_266 ,
ОСОБА_267 , ОСОБА_268 ), ОСОБА_314
(в інтересах ОСОБА_238 ,
ОСОБА_315 , ОСОБА_316 , ОСОБА_317 ,
ОСОБА_318 , ОСОБА_197 , ОСОБА_319
та ОСОБА_320 ), ОСОБА_321 (в інтересах неповнолітньої ОСОБА_322 ,
ІНФОРМАЦІЯ_7 ), ОСОБА_323 (в інтересах ОСОБА_238 ), ОСОБА_324
(в інтересах ОСОБА_218 ),
ОСОБА_325 (в інтересах ОСОБА_326
), ОСОБА_327 (в інтересах ОСОБА_328 ), ОСОБА_329
(в інтересах ОСОБА_330 , ОСОБА_255 , ОСОБА_256 ), ОСОБА_331
(в інтересах ОСОБА_332 ),
ОСОБА_333 (в інтересах ОСОБА_334
, ОСОБА_335 , ОСОБА_336 ), ОСОБА_337 (в інтересах ОСОБА_338 та ОСОБА_269
), ОСОБА_339 (в інтересах ОСОБА_340 , ОСОБА_250 , ОСОБА_341 та ОСОБА_342 ),
ОСОБА_343 (в інтересах ОСОБА_299 );
представники цивільних відповідачів Головного управління Міністерства внутрішніх справ України
в місті Києві (далі - ГУМВС в м. Києві) та Головного управління
Національної поліції України в м. Києві (далі - ГУНП в м. Києві) - ОСОБА_344
, ОСОБА_345 , ОСОБА_346 ,
ОСОБА_347 , ОСОБА_348 ; представники цивільного
відповідача Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС) - ОСОБА_349 ,
ОСОБА_350 , ОСОБА_351 , ОСОБА_352 , ОСОБА_353 ;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо
предмета спору - Державна Казначейська служба України, -
В С Т А Н О В И В:
1. Формулювання обвинувачення, яке визнане судом
присяжних доведеним.
Наказом від 14 листопада
2012 року № 622о/с начальника ГУМВС в м. Києві, ОСОБА_23 був призначений на посаду заступника
командира полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУМВС
в м. Києві (далі - ПМОП), з кадрового забезпечення. Наказом начальника ГУМВС в
м. Києві № 490о/с від 31 серпня 2012 року ОСОБА_354 було присвоєне спеціальне звання - підполковник
міліції.
Наказом від 14 листопада
2012 року № 622о/с начальника ГУМВС в м. Києві,
ОСОБА_20 був призначений на посаду міліціонера-альпініста штурмового
взводу № 3 роти спеціального призначення ПМОП (далі - РСП). Наказом начальника
ГУМВС в м. Києві № 494о/с від 27 січня 2013 року
ОСОБА_355 було присвоєне спеціальне звання - сержант міліції.
Наказом від 14 листопада
2012 року № 622о/с начальника ГУМВС в м. Києві, ОСОБА_19 був призначений на посаду міліціонера-водія
штурмового взводу № 3 РСП. Наказом начальника ГУМВС в м. Києві № 389о/с від 31
травня 2013 року ОСОБА_356 було присвоєне спеціальне звання - сержант
міліції.
Наказом від 14 листопада
2012 року № 622о/с начальника ГУМВС в м. Києві, ОСОБА_21 був призначений на посаду міліціонера-снайпера
штурмового взводу № 3 РСП. Наказом начальника ГУМВС в м. Києві № 961о/с від 18
грудня 2013 року ОСОБА_357 було присвоєне спеціальне звання - старшина міліції.
Підполковник міліції ОСОБА_23 , сержанти міліції ОСОБА_20
та ОСОБА_19 , старшина міліції ОСОБА_21 відповідно до ст. ст. 1, 2, ч. 1 ст. 3,
ч. 1 ст. 5, п. 1 ч. 1 ст. 10, ст. 20 Закону України «Про міліцію» (в редакції
станом на 20 лютого 2014 року), ст. 2 Закону України «Про державний захист
працівників суду і правоохоронних органів» (в редакції Закону від 24 січня 2014
року) виконували функції офіційних представників державного озброєного органу
виконавчої влади, тобто були представниками влади, а відтак і службовими
особами, будучи одночасно працівниками правоохоронного органу (далі -
правоохоронці, сили правопорядку), повинні були захищати життя, здоров`я, права
і свободи громадян, інтереси суспільства та держави від протиправних посягань,
запобігати кримінальним правопорушенням та припиняти їх, нехтуючи вказівками службових
осіб як підставою для будь-яких незаконних дій. Згідно зі ст. 12 Закону України
«Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року) міліція мала право
застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у
випадках і в порядку, передбачених цим Законом.
Згідно з вимогами ст. ст. 3, 19, 27, 64 та 68 Конституції
України ОСОБА_23 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та ОСОБА_21 , як службові особи та
одночасно працівники правоохоронного органу, були зобов`язані діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами
України, не посягаючи при цьому на права і свободи людини, чиє життя і
здоров`я, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
Починаючи з 2006 року, держава Україна почала вести
переговори з відповідними структурами Європейського Союзу (далі - ЄС, Євросоюз)
з наміром стати спочатку асоційованим членом цієї організації, а потім її
повноправним учасником. Ці перемовини проводив і ОСОБА_358 як Президент
України. Відповідно до досягнутих домовленостей Угода про асоціацію України з
ЄС мала бути підписана 28 - 29 листопада 2013 року у Вільнюсі (Литва) під час
саміту глав країн-членів Євросоюзу. Однак, Президент України ОСОБА_358 ,
перебуваючи фактично під тиском з боку російської федерації (далі - РФ),
вирішив не підписувати під час вказаного саміту Угоду про асоціацію між
Україною та ЄС. На виконання цього рішення Кабінет Міністрів України (далі -
КМУ), очолюваний ОСОБА_359 , 21 листопада 2013 року прийняв розпорядження № 965-р,
яким призупинив процес підготовки до підписання вказаної Угоди.
Після цього, починаючи з 21 листопада 2013 року, у м.
Києві на Майдані Незалежності (центральна площа міста Києва) розпочалися безстрокові виключно мирні збори громадян на
підтримку європейського вектору зовнішньої політики України, які у подальшому
переросли у масовий спочатку мирний протест задля відстоювання особистих та
громадянських прав і свобод у відповідь на свавілля та деспотію влади
(Євромайдан, Революція Гідності) - (далі - «Майдан»).
У той же час, у порушення вимог ст. ст. 3, 19, 27, 39, 64
та 68 Конституції України, якими гарантовані права громадян на протест
та вичерпні підстави для їх обмеження, встановлено правовий порядок, за
яким органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та
законами, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і
спрямованість діяльності держави, заборонено посягання на права і
свободи людини, чиє життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і
безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, в період з листопада 2013 року
по лютий 2014 року посадові особи органів влади та їх структур, в тому числі
органів, які здійснювали правозастосовні або правоохоронні функції (далі -
правоохоронні органи), бажаючи присікти будь-які масові збори, мітинги, вуличні
походи, інші акції протесту та усвідомлюючи при цьому незаконність таких своїх
дій, використовуючи наявні повноваження та залучивши до своєї протиправної
діяльності підлеглих, зокрема, правоохоронців, а також цивільних осіб, так
званих «тітушок» - недержавних агентів, спільними діями реалізовували
цілеспрямовану стратегію припинення (придушення) вказаних акцій протесту на
«Майдані», які спочатку мали виключно мирний характер. Такі силові дії
заохочувалися з боку РФ, яка з цією метою всіляко підтримувала тодішню владу в
Україні, в тому числі й наданням призначених для придушення масових акції
протесту спеціальних матеріально-технічних засобів.
Так, за офіційними даними під час силового припинення
акцій протесту на Майдані Незалежності в місті Києві в ніч на 30 листопада 2013
року тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості отримали 92 учасники «Майдану»
(далі - протестувальники, активісти) та 18 правоохоронців, а 01 грудня 2013
року під час подій біля Адміністрації Президента України - 71 активіст і 144
правоохоронця. 11 грудня 2013 року під час чергової спроби силового припинення
акцій протесту тілесні ушкодження отримали 37 активістів та 24 правоохоронця.
07 січня 2014 року тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості отримав 1
правоохоронець та 4 активісти, 1 з яких отримав перше вогнепальне поранення під
час подій на «Майдані».
Внаслідок дій влади в листопаді - грудні 2013 року та на
початку січня 2014 року, спрямованих на припинення (придушення) акцій протесту,
протестні акції на Майдані Незалежності та в інших місцях центральної частини
м. Києва, а також в інших населених пунктах України навпаки стали більш
масовими та постійними, на них вже висловлювався протест передусім проти
свавілля правоохоронних органів, незаконних дій влади та корупції. Участь у
таких акціях, у тому числі в постійному режимі, брала велика кількість
протестувальників. Прийняті Верховною Радою України (далі - ВРУ) 19 грудня 2013
року та 16 січня 2014 року акти амністії активістів протестний рух не
заспокоїли, сплески силового протистояння влади та народу стали більш гострими
та жорстокими. Так, у період з 19 до 26 січня 2014 року під час такого
протистояння в місті Києві за офіційними даними тілесні ушкодження різного
ступеня тяжкості отримали 316 активістів, з яких 4 загинуло, з них 3 через
вогнепальні поранення, а також отримав травми 191 правоохоронець. Сформувалася
в місті Києві і територія «Майдану», яку становила місцевість в центральній
частині міста (площі, вулиці, проспекти, сквери, алеї, парки, проїзна частина
та тротуари), на якій тривали, в тому числі тимчасово, акції протесту, масово
перебували активісти та/або тимчасово розміщувалися чи проживали у наметовому
містечку, але, за будь-яких умов, внутрішня територія місцевості, яка
активістами була огороджена барикадами чи іншим загородженням з підручних
матеріалів з метою наочної демонстрації меж умовного територіального контролю,
а так само будівлі, будинки, установи, приміщення та споруди, які активісти
зайняли та/або використовували для власних потреб та/або в яких контролювали
пропускний режим.
Не зважаючи на посилення протестних настроїв, посадові
особи органів влади та їх структур, в тому числі правоохоронних органів, продовжили
спільними діями реалізовувати цілеспрямовану стратегію припинення (придушення)
акцій протесту на «Майдані», залучаючи до цих заходів співробітників
спеціальних підрозділів міліції громадської безпеки «Беркут» ГУМВС (УМВС) (далі
- спецпідрозділів «Беркут»), в тому числі ПМОП, а також військовослужбовців
військових частин внутрішніх військ МВС (далі - ВВ), співробітники
(військовослужбовці) яких, залучаючи недержавних агентів, під час охорони
громадського порядку застосовували надмірні силові заходи, зокрема, із
застосуванням фізичної сили та спеціальних засобів.
У подальшому, 18 лютого 2014 року з метою припинення
свавілля державних, правоохоронних та судових органів активістами «Майдану» у
центральній частині АДРЕСА_1 була організована хода громадян під назвою «мирний
наступ» або «мирна хода» до ВРУ з вимогою ухвалення необхідних рішень для
виходу з кризи, в тому числі шляхом обмеження повноважень Президента України.
Проведення «мирної ходи» планувалось на вулицях Інститутська (на час
постановлення вироку Алея Героїв Небесної Сотні з продовженням вулицею
Інститутська), Шовковична, Садова для підтримки голосування у ВРУ за повернення
до Конституції 2004 року, яка б збалансувала парламентські та президентські
повноваження.
Будучи обізнаним про такий захід активістів, місця та
мету його проведення, Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_360 , його
заступником ОСОБА_361 , командувачем ВВ ОСОБА_362 , начальником ГУМВС в
Київській області та одночасно виконувачем обов`язки начальника ГУМВС в м.
Києві ОСОБА_363 , його заступником - начальником міліції громадської безпеки
ГУМВС в м. Києві ОСОБА_364 для організації охорони громадського порядку в
центральній частині м. Києва були залучені зведені загони спецпідрозділів
міліції «Беркут», в тому числі ПМОП, та підрозділів ВВ. Вказані сили
правопорядку 18 лютого 2014 року на вулицях, що примикали до території навколо
ВРУ та Маріїнського парку, сформували із використанням спеціального
автомобільного транспорту загородження, блокуючи вільний прохід та проїзд у напрямку
до ВРУ, у зв`язку з чим сталося силове протистояння протестувальників -
учасників «мирного наступу» та правоохоронців. У другій половині дня 18 лютого
2014 року силами спецпідрозділів «Беркут» та підрозділів ВВ було здійснено
силовий розгін (відтиснення) протестувальників з урядового кварталу, після чого
останні зайняли та утримували звечора 18 до ранку 19 лютого позиції за
барикадами в районі Майдану Незалежності, які піддавалися атакам з боку
правоохоронців, в тому числі з використанням бронетранспортеру як
розгороджувального засобу.
18 лютого 2014 року внаслідок силового протистояння
протестувальників та правоохоронців, під час якого було застосовано насильство
з обох боків, в тому числі з прихованим використанням вогнепальної зброї, були
заподіяні тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості 771 активісту, 19 з яких
загинули, з них 12 внаслідок вогнепальних поранень, а всього вогнепальні
поранення отримали 120 активістів, крім того, тілесні ушкодження різного
ступеня тяжкості були заподіяні 398 правоохоронцям, 8 з яких загинули від
вогнепальних поранень, а всього вогнепальні поранення отримали 133
правоохоронця. Внаслідок продовження цих подій, які тривали всю ніч та ранок 19
лютого 2014 року тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості отримали ще 156
активістів, 6 з яких загинули, з них 3 внаслідок вогнепальних поранень, а
всього додатково вогнепальні поранення отримали 20 активістів, а також тілесні
ушкодження різного ступеня тяжкості отримали ще 105 правоохоронців, 1 з яких
загинув від вогнепального поранення, а всього додатково вогнепальні поранення
отримали 14 правоохоронців.
Вдень 19 лютого 2014 року протистояння на Майдані
Незалежності в місті Києві стихлі, а його сторони зафіксували свої позиції.
Було досягнуто умовного «перемир`я», 20 лютого - влада оголосила Днем жалоби.
Водночас, враховуючи критичну обстановку, яка складалася
внаслідок силового протистояння активістів - учасників «мирного наступу» та сил
правопорядку станом на другу половину дня 18 лютого 2014 року, Міністр
внутрішніх справ ОСОБА_365 , Голова Служби безпеки України (далі - СБУ)
ОСОБА_366 та інші посадові особи вирішили, окрім здійснення силового
відтиснення протестувальників з урядового кварталу, використати повноваження
правоохоронних органів і на застосування зброї, які надавало діюче
законодавство.
Зокрема, 18 лютого 2014 року, приблизно о 16 год., біля
будівлі ВРУ командир ПМОП ОСОБА_367 , виконуючи вказівки свого керівництва,
віддав усний наказ командиру РСП ОСОБА_368 організувати отримання вогнепальної
зброї бійцями очолюваної ним роти, після чого прибути на площу Конституції в м.
Києві та зосередитись перед будівлею ВРУ за адресою: м. Київ, вул. М.
Грушевського, 5.
Приблизно з 17 до 18 год., прибувши на місце постійної
дислокації ПМОП за адресою: м. Київ проспект Червонозоряний, 152, ОСОБА_369
визначив бійців із числа РСП, які після отримання у черговій частині
полку вогнепальної зброї, спеціальних засобів - рушниць Форт-500 та боєприпасів
повинні вирушити до центральної частини м. Києва для виконання наказів
керівництва МВС. Після цього, командир РСП
ОСОБА_369 та визначені ним бійці
РСП ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 та інші отримали у черговій частині
полку закріплену за ними табельну вогнепальну зброю - автомати Калашникова
модернізовані (АКМ) калібру 7,62х39 мм із складним донизу під цівку металевим
прикладом (далі - АКМС), пістолети ПМ та Форт-12, бойові припаси до них, а
також спеціальні засоби - рушниці Форт-500 (спеціальний засіб «травматична
рушниця» по типу пристрій для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи
аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії -
одноствольна гладкоствольна рушниця «Форт-500» калібру 12х76 мм та її
модифікації (далі - рушниця Форт-500).
Після отримання зброї та спецзасобів у черговій частині
ПМОП вказані бійці РСП на чолі із ОСОБА_370 на службовому автотранспорті (сірий
автобус) ПМОП прибули на площу Конституції та розосередились перед будівлею
ВРУ.
Крім того, співробітники РСП ОСОБА_22 та інші також отримали закріплену за
ними табельну вогнепальну зброю - АКМС, пістолети ПМ та Форт-12, бойові припаси
до них, а також спеціальні засоби - рушниці Форт-500, але за інших обставин, а
саме, ранком 18 лютого 2014 року у складі чергової бронегрупи РСП, після чого
окремо переміщувалися на службовому автотранспорті ПМОП (синій мікроавтобус
«Фольксваген Транспортер»).
У ніч з 18 на 19 лютого загін озброєних бійців РСП під
командуванням командира РСП ОСОБА_371 за вказівкою командира ПМОП ОСОБА_372
передислокувався на службовому сірому автобусі на стоянку біля Міжнародного
центру культури і мистецтв Федерації профспілок України, розташованого на
АДРЕСА_7 (далі - Жовтневий палац), де до ранку 20 лютого 2014 року перебував у
резерві з метою надання допомоги іншим підрозділам МВС та ВВ які були задіяні в
охороні громадського порядку в районі Майдану Незалежності. При цьому,
використовуючи спеціальні навички, з метою умовної ідентифікації «свій-чужий»,
вказані бійці за вказівкою ОСОБА_371 поверх форменого одягу чорного кольору на
передпліччях рук нанесли особливі відмітки - клейку стрічку (скотч) жовтого
кольору (жовті пов`язки), а також задля унеможливлення їх ідентифікації іншими
особами одягнули під шоломи маски-балаклави.
Також, 19 лютого 2014 року з метою контролю території
навколо урядового кварталу сили правопорядку із залученням різних служб та
організацій спорудили на вул. Інститутська в м. Києві бетонну барикаду
(розташовані поперек цієї вулиці за перехрестям з вул. Ольгинська з боку
Національного банку України (далі - НБУ) бетонні блоки, які були прикриті з різних
боків вантажними автомобілями), яка перегороджувала проїзну та пішохідну
частину вул. Інститутська і складалася з двох окремих частин, розділених по
центру вільним проміжком для проїзду та проходу.
20 лютого, приблизно з 05 год. 30 хв., протистояння активістів
з підрозділами МВС та ВВ, які за наказом керівництва утримували позиції в районі Майдану Незалежності в м. Києві, знову
загострилося. Невстановлені особи застосували вогнепальну зброю по працівниках
правоохоронних органів, в результаті чого 3-є правоохоронців загинули, а ще 39
отримали вогнепальні поранення. При цьому, застосування бійцями підрозділів ВВ
та «Беркут» спецзасобів - світлошумових та газових гранат, рушниць Форт-500 не
зупинило вказаний обстріл сил правопорядку.
Реагуючи на ситуацію, яка 20 лютого 2014 року станом на
08 год. 30 хв. склалася в районі Майдану Незалежності, тобто в епіцентрі
протистояння, окремі підрозділи та групи правоохоронців почали самостійно та
стихійно залишати свої позиції навколо Стели Незалежності (тріумфальна колона
(монумент), яка присвячена незалежності України та розташована в місті Києві на
Майдані Незалежності), що спричинило подальший масовий та неорганізований лише
з часом погоджений керівництвом відступ правоохоронців вверх по вул.
Інститутська в напрямку перехрестя з вул. Банкова спочатку через сніжну
барикаду (барикада з різного сміття та снігу в мішках, яка до 18 лютого 2014
року була споруджена активістами поперек вул. Інститутська навпроти входу до
станції метро «Хрещатик», перегороджувала проїзну та пішохідну частину цієї
вулиці і складалася з двох окремих частин, розділених по центру вільним
проміжком для проїзду та проходу), а потім і через бетонну барикаду, які
об`єктивно ускладнювали евакуацію великої кількості службового транспорту та
особового складу правоохоронних органів.
Скориставшись вказаними панічними діями правоохоронців,
починаючи приблизно з 08 год. 55 хв., активісти також стихійно та масово вийшли
за межі своїх барикад і почали із застосуванням «коктейлів молотова» (саморобна
запалювальна зброя на основі легкозаймистої запалювальною суміші, розлитої у
закриту ємність (скляна пляшка) переслідувати та атакувати сили правопорядку, їх водомети, які відходили
останніми. У такий спосіб (наступ) активісти, а серед них і поодинокі озброєні
особи, просунулися вверх по вул. Інститутська за місток над нею, взяли під свій
контроль центральний вхід до готелю «Україна», розсікли позиції правоохоронців
на перехресті вул. Інститутська та Хрещатик біля будинку № 7/11
(Укркоопспілка), змусивши тікати їх одну частину вверх по сходах до Жовтневого
палацу, а іншу - в напрямку Європейської площі. У подальшому активісти також
взяли під свій контроль ближній до вул. Хрещатик (лівий) вхід до будівлі
Жовтневого палацу та наблизилися до центрального входу до цієї будівлі.
У цей же час бійцям ВВ та підрозділів МВС, які перебували
в будівлі Жовтневого палацу, було запізно віддано наказ покинути місця
перебування та переміститись вверх по вул. Інститутська у напрямку урядового
кварталу, а тому для них через вказані дії активістів, починаючи приблизно з 09
год. 03 хв., залишалася можливість безперешкодно евакуюватися з цієї будівлі
тільки через її правий (в бік урядового кварталу) вихід, що власно і
відбувалося.
У свою чергу, починаючи приблизно з 08 год. 50 хв. та
перебуваючи на проїзній частині вул. Інститутська між будівлями готелю
«Україна» (16-ти поверхова будівля, розташована на алеї Героїв Небесної Сотні,
4 в м. Києві (раніше вул. Інститутська, 4) та Жовтневого палацу, заступник
командира ПМОП ОСОБА_23 , будучи єдиним представником командного складу полку
та погоджуючи свої рішення із керівництвом, почав особисто координувати
відведення правоохоронців та належних їм службових спеціальних транспортних
засобів (водометів, гучномовців, інших спецавтомобілів), а також автомобілів
швидкої медичної допомоги, пожежних машин тощо вверх по вул. Інститутська в
напрямку урядового кварталу.
Також, приблизно о 09 год. ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та інші
бійці РСП, озброєні табельною вогнепальною зброєю - АКМС, пістолетами ПМ та
Форт-12, а також спецзасобами - рушницями Форт-500, світлошумовими та газовими
гранатами, перебували на території навпроти будівлі Кінопалацу (будівля, яка
розташована на алеї АДРЕСА_8 (раніше АДРЕСА_9 ) та примикає до Жовтневого
палацу), спостерігаючи за обстановкою та масовим відходом сил правопорядку зі
своїх позицій, за їх переслідуванням активістами та поодинокою появою останніх
вже біля центрального виходу з будівлі Жовтневого палацу. Крім того, окремі
бійці РСП, також озброєні табельною вогнепальною зброєю, а серед них ОСОБА_21 ,
перебували в цей час в самій будівлі Жовтневого палацу, а ОСОБА_22 у складі
чергової бронегрупи РСП - в службовому транспорті (синій мікроавтобус «
ІНФОРМАЦІЯ_8 »), який перемістився ближче до обох барикад на вул. Інститутська.
Приблизно о 09 год. 05 хв. ОСОБА_23 , оцінивши появу
активістів біля будівлі Жовтневого палацу як загрозу евакуації з неї
правоохоронців, яка стала можливою тільки через її правий (в бік урядового
кварталу) вихід, вирішив звільнити від активістів територію навколо всієї
фасадної частини будівлі Жовтневого палацу з метою забезпечення евакуації
правоохоронців через усі її входи та виходи. В умовах, що склалися, досягнення
цієї легітимної мети виправдовувало застосування всього спектру наявних у
бійців РСП спецзасобів, демонстрацію ними оголеної вогнепальної зброї та у
крайніх випадках її застосування на попередження, вжиття заходів психологічного
впливу (здійснення пострілів холостими патронами тощо). Однак, ОСОБА_23 для
досягнення цієї мети прийняв рішення, окрім цілком виправданих заходів, ще й
відразу на невибірковий прямий вогневий вплив із застосуванням вогнепальної
зброї на різни групи активістів (не залежно від наявності в них зброї чи
предметів, що були на неї схожі) і в різних локаціях, що явно не відповідало
обстановці (загрозам) евакуації правоохоронців з будівлі Жовтневого палацу, яка
не припинялася, тим самим, перевищуючи повноваження по застосуванню міліцією
зброї задля захисту прав інших правоохоронців.
Так, усвідомлюючи небезпечність невибіркового застосування
вогнепальної зброї, спорядженої бойовими патронами, щодо учасників масових
акцій протестів шляхом стрільби небезпечно поруч із їх скупченням, передбачаючи
можливість настання суспільно небезпечних наслідків таких дій у виді загибелі
громадян та спричинення їм тяжких вогнепальних поранень, але легковажно
розраховуючи на їх відвернення, тобто перевищуючи міру, необхідну для виконання
покладених на міліцію обов`язків,
ОСОБА_23 , віддав явно злочинний наказ підлеглим ОСОБА_355 , ОСОБА_356 та іншим бійцям РСП, матеріали щодо
яких виділені в окреме кримінальне провадження, які діяли спільно та
скоординовано, на невибіркове застосування з вказаною метою вогнепальної зброї
шляхом стрільби з наявних АКМС, споряджених бойовими патронами, небезпечно
поруч із скупченням активістів, які перебували в той час в різних місцях на
вул. Інститутська та прилеглої території (не залежно від наявності при них
зброї чи предметів, що були на неї схожі). Вказаний спосіб застосування зброї
був небезпечним для життя багатьох осіб, явно не відповідав обстановці
(загрозам) евакуації правоохоронців з будівлі Жовтневого палацу, яка не
припинялася, тобто не був виключно необхідним для захисту їх прав.
Такими своїми діями ОСОБА_23 порушив вимоги ст. 2
Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року,
ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі -
Конвенція про захист прав людини), ст. ст. 19, 27 Конституції України, якими
встановлено правовий порядок та гарантовано право на життя, ст. ст. 12, 15
Закону України «Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року), якими
було передбачено, що у разі неможливості уникнути застосування сили вона не
повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію
обов`язків і має зводитися до мінімуму можливості завдання шкоди здоров`ю
правопорушників та інших громадян, заборонено застосовувати і використовувати
вогнепальну зброю при значному скупченні людей, якщо від цього можуть
постраждати сторонні особи, при цьому перевищення повноважень по застосуванню
сили, в тому числі зброї, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Реалізуючи у такий спосіб свій умисел, спрямований на
забезпечення евакуації правоохоронців з будівлі Жовтневого палацу, перевищуючи
владу та надані службові повноваження, ОСОБА_373 , координуючи на місці дії
ОСОБА_28 , ОСОБА_25 та інших підлеглих, матеріали щодо яких виділені в окреме
кримінальне провадження, які діяли спільно та злагоджено як єдиний бойовий
підрозділ, організував перевищення влади та службових повноважень підлеглими,
які погодились спільними діями виконати його явно злочинний наказ на
невибіркове застосування вогнепальної зброї у спосіб, небезпечний для життя
багатьох осіб та який явно не відповідав обстановці (загрозам) евакуації правоохоронців
з будівлі Жовтневого палацу, яка не припинялася, тобто обстановці захисту їх
прав, перевищував міру, необхідну для виконання покладених на міліцію
обов`язків, та фактично своїми подальшими спільними груповими діями,
об`єднаними тактичною взаємодією, розпочали та забезпечили виконання такого
явно злочинного наказу.
Так, починаючи з 09 год. 05 хв., ОСОБА_23 , одержавши від невстановленого
бійця РСП у своє розпорядження невстановлений АКМС, а також ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та інші особи, матеріали щодо яких
виділені в окреме кримінальне провадження, будучи озброєні штатними
закріпленими за ними АКМС, діючи умисно, спільно та злагоджено як єдиний
бойовий підрозділ, перевищуючи владу, службові повноваження та усвідомлюючи при
цьому небезпечність застосування на виконання явно злочинного наказу
вогнепальної зброї стосовно беззбройних учасників масових акцій протестів
шляхом стрільби небезпечно поруч із їх скупченням, передбачаючи можливість
настання суспільно небезпечних наслідків таких дій у виді загибелі громадян та
спричинення їм тяжких вогнепальних поранень, але легковажно розраховуючи на їх
відвернення, а окремі з цих осіб, матеріали щодо яких виділені в окреме
кримінальне провадження, свідомо припускаючи чи бажаючи їх настання, діючи
спільно також всупереч вказаним вимогам Конвенції про захист прав людини,
Конституції України та Закону України «Про міліцію», при цьому ОСОБА_23 ,
надаючи своїми діями безвідповідальний приклад, а інші, на виконання його явно
злочинного наказу, почали здійснювати невибіркові постріли з наявних у них
АКМС, споряджених бойовими патронами, у напрямку масового скупчення беззбройних
людей у нижній частині вул. Інститутська, також поєднуючи свої дії із
виправданим застосуванням спеціальних засобів (рушниці Форт-500, світлошумові
та газові гранати) з наміром звільнити від активістів територію навколо
Жовтневого палацу задля забезпечення евакуації з нього інших правоохоронців.
Обстріл беззбройних активістів був продовжений і після
того, як вони припинили свій наступ по вул. Інститутська та, намагаючись
евакуювати поранених, почали відходити назад під місток над нею, відійшли від
будівлі Жовтневого палацу.
Надалі озброєні
ОСОБА_23 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та інші особи, матеріали щодо яких
виділені в окреме кримінальне провадження, продовжуючи діяти в групі спільно та
злагоджено із застосуванням вогнепальної зброї небезпечно поруч із скупченням
беззбройних активістів, поступово та вільно перемістилися по алеї паралельно
вул. Інститутська на майданчик перед фасадом будівлі Жовтневого палацу, де
зайнявши територію вказаного майданчику по периметру о 09 год. з 12 до майже 15
хв., припинивши застосування вогнепальної зброї та обмежено застосовуючи
спецзасоби, забезпечили евакуацію інших правоохоронців, в тому числі озброєних,
додатково через центральний та лівий виходи з будівлі Жовтневого палацу.
У подальшому застосування вогнепальної зброї вказаною
групою правоохоронців було відновлено, оскільки приблизно о 9 год. 15-16 хв.
невстановленими особами унаслідок пострілів з вогнепальної зброї було вбито
бійця РСП ОСОБА_374 та заподіяно вогнепальне поранення бійцю РСП ОСОБА_375 ,
які перебували на майданчику перед центральним входом до будівлі Жовтневого
палацу та забезпечували евакуацію з неї інших правоохоронців.
Таким чином, 20 лютого 2014 року, у період часу приблизно
з 09 год. 05 хв. до 09 год. 17 хв., заступник командира ПМОП підполковник
міліції ОСОБА_23 , будучи службовою особою - працівником правоохоронного органу
та під час виконання службових обов`язків перебуваючи в м. Києві на вул.
Інститутська біля будівлі Жовтневого палацу, вчинив перевищення влади та
службових повноважень, тобто умисні дії, які явно виходять за межі наданих йому
прав та повноважень, передбачених ст. ст. 19, 27 Конституції України, ст. ст.
12, 15 Закону України «Про міліцію» (в редакції 20 лютого 2014 року), що
супроводжувалося застосуванням вогнепальної зброї, а саме, в порушення ст. 2
Конвенції про захист прав людини: - віддав явно злочинний наказ підлеглим
сержантам міліції ОСОБА_355 , ОСОБА_356 та іншим особам, матеріали щодо яких
виділені в окреме кримінальне провадження, на невибіркове застосування
вогнепальної зброї у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб та який явно
не відповідав обстановці захисту прав інших осіб, перевищував міру, необхідну
для виконання покладених на міліцію обов`язків, організувавши тим самим
перевищення влади та службових повноважень вказаними підлеглими із
застосуванням вогнепальної зброї; - безпосередньо застосував спільно з
вказаними підлеглими вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох
осіб та який явно не відповідав обстановці захисту прав інших осіб, перевищував
міру, необхідну для виконання покладених на міліцію обов`язків.
У той же час сержанти міліції ОСОБА_20 та ОСОБА_19 ,
міліціонер-альпініст та міліціонер-водій штурмового взводу № 3 РСП відповідно,
будучи, кожний, службовою особою - працівником правоохоронного органу та
перебуваючи під час несення служби з охорони громадського порядку в м. Києві на
вул. Інститутська біля будівлі Жовтневого палацу, на виконання явно злочинного
наказу ОСОБА_31 , кожний, в групі з іншими особами, матеріали щодо яких
виділені в окреме кримінальне провадження, вчинив перевищення влади та службових
повноважень, тобто умисні дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та
повноважень, передбачених ст. 19 Конституції України, ст. ст. 12 та 15 Закону
України «Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року), що
супроводжувалося застосуванням вогнепальної зброї, а саме, в порушення ст. 2
Конвенції про захист прав людини застосував спільно з вказаними іншими особами
вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб та який явно не
відповідав обстановці захисту прав інших осіб, перевищував міру, необхідну для
виконання покладених на міліцію обов`язків.
Крім того, внаслідок діянь, вчинених у вказаний період
часу на виконання відданого ОСОБА_376 явно злочинного наказу, вказаними
особами, матеріали щодо яких виділені в окреме кримінальне провадження, були
вчинені шляхом перевищення влади та службових повноважень із застосуванням
вогнепальної зброї вбивства беззбройних активістів «Майдану», можливість
настання яких (вбивств), як суспільно небезпечних наслідків виконання свого
явно злочинного наказу, ОСОБА_23 передбачав, але легковажно розраховував на їх
відвернення (кримінальна протиправна самовпевненість), а саме:
1. ОСОБА_377 ,
якому о 09 год. 07 хв. 16 сек. - 09 год. 07 хв. 46 сек. заподіяні наскрізне
кульове вогнепальне поранення шиї з ушкодженням внутрішніх органів, внаслідок
чого настала його смерть, а також два сліпих поранення шиї;
2. ОСОБА_378, якому о 09 год. 08 хв. 15 сек. заподіяні наскрізне вогнепальне поранення
шиї з ушкодженням внутрішніх органів, внаслідок чого настала його смерть, а
також дотичне/сліпе поранення шиї;
3. ОСОБА_379 ,
якому о 09 год. 08 хв. 34 сек. заподіяно сліпе проникаюче вогнепальне кульове
поранення грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів, внаслідок чого
настала його смерть;
4. ОСОБА_380 ,
якому о 09 год. 11 хв. 55 сек. заподіяно вогнепальне сліпе кульове поранення
живота і тазу з ушкодженням внутрішніх органів і кісток тазу, внаслідок чого
настала його смерть, -
а також були заподіянні беззбройним активістам «Майдану»
тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження, можливість настання яких як
суспільно небезпечних наслідків виконання свого явно злочинного наказу ОСОБА_23
також передбачав, але легковажно розраховував на їх відвернення (кримінальна
протиправна самовпевненість), а саме:
1. ОСОБА_381 до 09 год. 09 хв. 30 сек. у виді вогнепальних
наскрізних поранень лівої гомілки, які відносяться до тяжкого тілесного
ушкодження за критерієм небезпеки для життя;
2. ОСОБА_382 о 09 год. 05 хв. 00 сек. - 09 год. 09 хв. 50
сек. у виді наскрізного вогнепального поранення лівого стегна -
уламково-фрагментований перелом нижньої третини діалізу лівої стегнової кістки
з суттєвим зміщенням уламків та кісткових фрагментів, яке відноситься до
тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя;
3. ОСОБА_383 о 09 год. 07 хв. - 09 год. 09 хв. у виді
наскрізного вогнепального поранення лівого плеча (рвана рана, відкритий
уламковий перелом плечової кістки), яке відноситься до тяжкого тілесного
ушкодження за критерієм небезпеки для життя;
4. ОСОБА_384 о 09 год. 09 хв. - 09 год. 12 хв. у виді
наскрізного вогнепального поранення правого стегна з ушкодженням правої
стегнової кістки, правого сідничного нерву, яке відноситься до тяжкого
тілесного ушкодження за критерієм стійкої втрати працездатності;
5. ОСОБА_385 о 09 год. 14 хв. 30 сек. - 09 год. 17 хв. 00
сек. у виді сліпого вогнепального поранення грудної клітини (тулуба), яке має
ознаки середньої тяжкості тілесного ушкодження.
Крім того, під час перевищення влади та службових
повноважень, що супроводжувалося застосуванням вогнепальної зброї, вказаними
особами, матеріали щодо яких виділені в окреме кримінальне провадження, були
також завдані беззбройним активістам легкі тілесні ушкодження, що спричинили
короткочасний розлад здоров`я, а саме, потерпілим ОСОБА_386 (о 09 год. 05 хв. 00 сек. - 09 год. 07 хв. 45
сек. у виді сліпого кульового вогнепального поранення правого плеча), ОСОБА_387 (о 09 год. 05 хв. 00 сек. - 09 год. 08 хв. 20
сек. у виді наскрізного вогнепального поранення лівого передпліччя) та ОСОБА_388 (о 09 год. 15 хв. 00 сек. - 09 год. 17 хв. 30
сек. у виді вогнепального наскрізного поранення правої гомілки). Можливість
настання і таких наслідків виконання свого наказу ОСОБА_23 цілком передбачав,
але також легковажно розраховував на їх відвернення.
У подальшому, реагуючи на вказані наслідки обстрілу
бійців РСП у виді загибелі одного та поранення іншого з них, приблизно з 09
год. 17 хв. ОСОБА_373 та особа, матеріали щодо якого виділені в окреме
кримінальне провадження та який до цього, як командир підрозділу, перебував в
будівлі ГУМВС в м. Києві по вул. Володимирській, 15, де отримував відповідні
розпорядження та звідки прибув на місце події, попередньо обговоривши свої
наступні дії, тим самим вступивши між собою у попередню змову, погоджено та
спільно координуючи на місці дії підлеглих ОСОБА_28 , ОСОБА_25 та інших осіб,
матеріали щодо яких виділені в окреме кримінальне провадження, в тому числі
шляхом віддання явно злочинного наказу на невибіркове (не залежно від наявності
зброї чи предметів, що були на неї схожі) і за відсутності законних підстав
застосування вогнепальної зброї на ураження невизначеного кола осіб з числа
активістів в умовах їх скупчення з метою зупинення їх активності, перевищуючи
владу та службові повноваження, організували перевищення влади та службових
повноважень із застосуванням вогнепальної зброї, вчинення умисних вбивств
активістів у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, підлеглими ОСОБА_389
, ОСОБА_390 та іншими особами, матеріали щодо яких виділені в окреме кримінальне
провадження, які погодились на вчинення таких дій, також вступивши тим самим у
попередню змову на їх вчинення з метою виконання явно злочинного наказу своїх
начальників, а також керуючись мотивами помсти.
Вказаний спосіб застосування зброї, окрім того, що
останнє відбувалося явно за відсутності для цього законних підстав -
невибірково і стосовно беззбройних людей, дії яких не становили реальної
загрози силам правопорядку, був небезпечним для життя багатьох осіб, оскільки
прямо передбачав застосування вогнепальної зброї на ураження невизначеного кола
осіб в умовах їх скупчення.
Будучи об`єднаними єдиним злочинним умислом, спрямованим
на вчинення шляхом перевищення влади та службових повноважень із застосуванням
вогнепальної зброї умисних вбивств невизначеного кола осіб - учасників акцій
протесту з метою зупинення їх активності, ОСОБА_23 , особа, матеріали щодо якої
виділені в окреме кримінальне провадження, та їхні підлеглі, в тому числі
ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та інші особи, матеріали щодо яких виділені в окреме
кримінальне провадження, діючи за попередньою змовою групою осіб як один
бойовий підрозділ, що виконував явно злочинний наказ начальників, які
організували та координували їх злочинні дії на місці, а також самі брали в них
участь, тобто, усвідомлюючи відсутність жодного законного обґрунтування своїх
дій, продовжили здійснювати невибіркові постріли з АКМС на ураження
невизначеного кола беззбройних осіб у напрямку масового скупчення людей в
районі вул. Інститутська та прилеглої території, тобто у спосіб, небезпечний
для життя багатьох осіб та за відсутності законних підстав для застосування
вогнепальної зброї на ураження - щодо беззбройних людей, дії яких не становили
реальної загрози.
Кожна озброєна особа, матеріали щодо якої виділені в
окреме кримінальне провадження, а також ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , які,
використовуючи спеціальні навички бойової та вогневої підготовки, діяли за
вказаних обставин під керівництвом і за безпосередньої участі ОСОБА_31 , іншої
особи, матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження,
безпосередньо невибірково застосовуючи вогнепальну зброю щодо невизначеного
кола активістів, умисно та усвідомлено за попередньою змовою групою осіб
вчиняли на виконання явно злочинного наказу погоджені та тактично злагоджені (об`єднані
тактичною взаємодією в середині одного бойового підрозділу), в тому числі
конклюдентні дії, спрямовані на перевищення влади та службових повноважень із
застосуванням вогнепальної зброї та вчинення умисних вбивств активістів. При
цьому ОСОБА_391 та інша особа, матеріали щодо якої виділені в окреме
кримінальне провадження і яка з ним взаємодіяла також як начальник, взяли на
себе роль співорганізаторів та співвиконавців злочину, ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та
інші особи, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, - роль
співвиконавців злочину.
Такими своїми діями ОСОБА_23 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , діючи всупереч Присяги працівника
органів внутрішніх справ України, текст якої затверджений постановою КМУ від 28
грудня 1991 року № 382, порушили вимоги ст. 2 Конвенції про захист прав людини,
ст. ст. 3, 19, 27, 64 та 68 Конституції України, якими встановлено правовий
порядок, за яким органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти
лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією
та законами, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і
спрямованість діяльності держави, вони не можуть бути обмежені свавільно, в
тому числі й право на життя як найвища соціальна цінність, ст. ст. 1, 2, ч. 1
ст. 3, ч. 1 ст. 5, п. 1 ч. 1 ст. 10, ст. ст. 12 та 15 Закону України «Про
міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року), якими на міліцію було
покладено, передусім, захист життя, здоров`я, прав та свобод громадян, було
встановлено, що міліція виконує свої завдання неупереджено, ніякі виняткові
обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких
незаконних дій, а її, міліції, діяльність будується на принципах законності,
гуманізму та поваги до особи, було заборонено посягання на права і свободи людини,
чиє життя і здоров`я, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною
цінністю, визначено умови, межі та підстави для застосування вогнепальної
зброї, за яких заборонено її застосовувати і використовувати при значному
скупченні людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи, а тим більше
за відсутності передбачених законом підстав.
Приблизно з 09 год. 17 хв., відступаючи від будівлі
Жовтневого палацу і рухаючись вверх у напрямку сніжної барикади, розташованої
поперек вул. Інститутська поруч з верхнім входом до станції метрополітену
«Хрещатик», ОСОБА_23 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та інші особи, матеріали щодо яких
виділені в окреме кримінальне провадження, діючи за попередньою змовою групою
осіб спільно та погоджено, як єдиний бойовий підрозділ, розпочали здійснювати
постріли з наявних у них АКМС у напрямку скупчення людей в районі вул.
Інститутська та прилеглої території, в руках яких не було вогнепальної зброї та
які не становили реальної загрози, з метою вчинення їх вбивств у спосіб, небезпечний
для життя багатьох осіб.
З часом до злагоджених тактичних дій ОСОБА_31 та вказаних
бійців РСП приєднувалися спочатку стихійно, а потім і за наказом своїх
начальників, озброєні співробітники інших підрозділів правоохоронних органів,
оцінка причетності бійців з яких до вчинення кримінального правопорушення
межами даного судового провадження не охоплювалася. Натомість, є доведеними
факти злагодженого із бійцями РСП застосування вогнепальної зброї, в тому числі
іншої, аніж АКМС, іншими правоохоронцями.
Приблизно о 09 год. 20 хв. ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , та інші
особи, матеріали щодо яких виділені в окреме кримінальне провадження,
продовжуючи виконувати накази ОСОБА_31 та іншої особи, матеріали щодо якої
також виділені в окреме кримінальне провадження, які організували та
безпосередньо координували всі їх дії на місці, зайняли позиції для стрільби за
сніжною барикадою.
О 09 год. у період з 20 до 30 хв., перебуваючи за сніжною
барикадою, продовжуючи за попередньою змовою групою осіб перевищувати владу,
службові повноваження на виконання явно злочинного наказу ОСОБА_31 та вказаної
особи, матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження, які
організували такі дії своїх підлеглих, ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та інші особи,
матеріали щодо яких виділені в окреме кримінальне провадження, спільно та
погоджено, як єдиний бойовий підрозділ, продовжили здійснювати на ураження
прицільні невибіркові постріли з АКМС у напрямку учасників акцій протесту, що
пересувалися алейкою від Жовтневого палацу та по вул. Інститутська, в руках
яких не було вогнепальної зброї та які, перебуваючи на безпечній відстані від
правоохоронців, не становили для них загрози. Разом з бійцями РСП тактично
взаємодіяли та перебували за сніжною барикадою озброєні співробітники інших
підрозділів правоохоронних органів.
Водночас, у цей період часу, близько 09 год. 22 хв.,
перебуваючи за вказаною сніжною барикадою, невстановлена особа, тимчасово
володіючи АКМС, який був закріплений за вбитим бійцем РСП ОСОБА_392 , оцінивши
як небезпечний рух по вул. Інститутська групи активістів, серед яких один не
приховуючи тримав в руках предмет схожий на мисливську рушницю (стрілок),
прийняла рішення на застосування вогнепальної зброї з метою запобігти
потенційно загрозливим діям вказаного стрільця, яке явно не відповідало
небезпеці посягання та обстановці захисту, тим самим, перевищила межі
необхідної оборони. Так, о 09 год. 21 хв. 59 сек. вказана невстановлена особа
здійснила прицільний постріл з АКМС на смертельне ураження беззбройного
потерпілого ОСОБА_393 , який діяв
в групі разом з вказаним стрільцем. Внаслідок цих дій ОСОБА_394 заподіяно
наскрізне вогнепальне поранення грудної клітки та черева з ушкодженням
внутрішніх органів, від яких настала його смерть. У даному випадку вбивство
беззбройної особи, яка взаємодіяла із потенційним стрільцем, явно не
відповідало небезпечності посягання з боку вказаної групи, яка не розпочала
активних дій, та обстановці захисту озброєних правоохоронців, які вели
спостереження та вогневий вплив, статично перебуваючи за захисною спорудою,
роль якої виконувала сніжна барикада.
У подальшому, о 09 год. 30 хв. 30 сек., ОСОБА_23 ,
ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та інші особи, матеріали щодо яких виділені в окреме
провадження, продовжуючи діяти спільно, погоджено та скоординовано,
перемістились ще далі вверх по вул. Інститутська, за бетонну барикаду,
встановлену за перехрестям вул. Інститутська та Ольгинська навпроти клубу КМУ
(вул. Інститутська, 7) і за якою на той час перебували бійці РСП ОСОБА_21 та
ОСОБА_395 . При цьому, ОСОБА_23 разом з особою, матеріали щодо якої виділені в
окреме провадження, усвідомлюючи, що вони та їхні підлеглі невибірково
застосовують вогнепальну зброю на ураження до беззбройних учасників акції
протесту, продовжуючи перевищувати владу та службові повноваження, організували
розосе-редження підлеглих осіб за вказаною бетонною барикадою та подальше
здійснення ними невибіркового застосування вогнепальної зброї на ураження до
невизначеного кола беззбройних осіб з числа активістів, які скупчено перебували
на вул. Інститутська та навколо, для вчинення максимально можливої кількості
вбивств останніх.
Після цього, приблизно з 9 год. 30 хв. до 17 год. 20
лютого 2014 року ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та інші особи, матеріали щодо яких
виділені в окреме кримінальне провадження, діючи за попередньою змовою групою
осіб спільно та погоджено, як єдиний бойовий підрозділ, продовжуючи виконувати
явно злочинний наказ ОСОБА_31 та іншої особи, матеріали щодо якої також
виділені в окреме кримінальне провадження, які організували і безпосередньо
координували на місці їх злочинні дії, будучи об`єднані із ОСОБА_376 та
вказаною іншою особою єдиними злочинним умислом, спрямованим на перевищення
влади та службових повноважень із застосуванням вогнепальної зброї та вчинення
умисних вбивств максимально можливого невизначеного кола осіб способом,
небезпечним для життя багатьох осіб, продовжили здійснювати прицільні
невибіркові постріли на ураження з АКМС в беззбройних учасників акції протесту,
які в цей час скупчено знаходились на вул. Інститутська біля сніжної барикади
та верхнього входу до станції метро «Хрещатик», у тому числі в тих з них, хто
прибував для евакуації вбитих та поранених активістів і надання їм допомоги та
фактично цим займався. При цьому, ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та інші особи, матеріали
щодо яких виділені в окреме кримінальне провадження, усвідомлювали, що
здійснюють постріли у людей, в руках яких немає зброї та які не становлять
загрози для них. Разом з бійцями РСП тактично взаємодіяли та перебували за
бетонною барикадою озброєні співробітники інших підрозділів правоохоронних
органів.
Невмотивовані умисні вбивства беззбройних активістів та
спричинення їм з цією метою вогнепальних поранень продовжувалися тривалий час
хвилями і після того, як вони через щільний обстріл, наявність вбитих та
поранених припинили свій рух вперед і зосередилися на евакуації останніх.
Також, у період часу з 10 год. 07 хв. до 10 год. 18 хв.,
співробітник РСП ОСОБА_21 , перебуваючи під час несення служби з охорони
громадського порядку в м. Києві на вул. Інститутська за бетонною барикадою на
вказаній бойовій позиції бійців РСП, здійснював тактичну взаємодію в групі із
озброєною штатним АКМС конкретною особою, матеріали щодо якої виділені в окреме
кримінальне провадження, за очевидної відсутності законних підстав для
застосування нею вогнепальної зброї на ураження в бік беззбройних активістів у
спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб. Така тактична взаємодія полягала у
створенні необхідних умов для здійснення вказаною особою з числа бійців РСП,
матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження, декількох
прихованих прицільних пострілів в бік активістів на ураження. Тим самим,
ОСОБА_21 , щодо якого відсутні дані про отримання ним та виконання з його боку
явно злочинних наказів, про досягнення попередньої змови на вчинення інших
злочинів, вчинив, як службова особа - працівник правоохоронного органу,
перевищення влади та службових повноважень, тобто умисні дії, які явно виходять
за межі наданих йому прав та повноважень, передбачених ст. ст. 12 та 15 Закону
України «Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року), що
супроводжувалося застосуванням вогнепальної зброї в порушення ст. 2 Конвенції
про захист прав людини, ст. ст. 3, 19, 64 та 68 Конституції України, ст. ст. 1,
2, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 5, п. 1 ч. 1 ст. 10, ст. ст. 12 та 15 Закону України
«Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року), Присяги працівника
органів внутрішніх справ України, текст якої затверджений постановою КМУ від 28
грудня 1991 року № 382, зміст яких наводився раніше.
Крім того, за бетонною барикадою, а через деякий час і в
інших місцях за локацією (верхні поверхи окремих будинків, їх дахи) були
розосереджені за наказами своїх відповідних начальників групи озброєних
співробітників інших підрозділів правоохоронних органів - спецпідрозділ ВВ
«Омега», Центр спеціальних операцій «Альфа» Служби безпеки України (далі - ЦСО
«А» СБУ), контрснайперський спецпідрозділ Управління державної охорони (далі -
УДО), оцінка причетності бійців з яких до вчинення кримінальних правопорушень
межами даного судового провадження не охоплювалася. Натомість, є доведеними
факти застосування іншої, аніж АКМС, вогнепальної зброї іншими працівниками
правоохоронних органів з різних секторів ведення стрільби з боку урядового
кварталу.
Таким чином, 20 лютого 2014 року, у період часу приблизно
з 09 год. 17 хв. до 17 год. 00 хв., заступник командира ПМОП підполковник
міліції ОСОБА_23 , будучи службовою особою - працівником правоохоронного органу
та під час виконан-ня службових обов`язків перебуваючи в м. Києві на вул. Інститутська,
вчинив всупереч Присяги працівника органів внутрішніх справ України, текст якої
затверджений поста-новою КМУ від 28 грудня 1991 року № 382, перевищення влади
та службових повно-важень, тобто умисні дії, які явно виходять за межі наданих
йому прав та повноважень, передбачених ст. 2 Конвенції про захист прав людини,
ст. ст. 3, 19, 27, 64 та 68 Консти-туції України, ст. ст. 1, 2, ч. 1 ст. 3, ч.
1 ст. 5, п. 1 ч. 1 ст. 10, ст. ст. 12 та 15 Закону України «Про міліцію» (в
редакції станом на 20 лютого 2014 року), що супрово-джувалося застосуванням
вогнепальної зброї, а саме: - за відсутності законних підстав для застосування
вогнепальної зброї віддав явно злочинний наказ підлеглим ОСОБА_396, ОСОБА_356
та іншим особам, матеріали щодо яких виділені в окреме кримінальне провадження,
на невибіркове застосування вогнепальної зброї на ура-ження невизначеного кола
осіб з числа активістів, у спосіб, небезпечний для життя ба-гатьох осіб,
організувавши тим самим перевищення влади та службових повноважень вказаними
підлеглими із застосуванням вогнепальної зброї; - безпосередньо за відсутності
законних підстав для застосування вогнепальної зброї застосував її за
попе-редньою змовою групою осіб у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб
(не-вибірково на ураження невизначеного кола беззбройних осіб в умовах їх
скупчення).
У свою чергу, одночасно, сержанти міліції ОСОБА_20 та
ОСОБА_19 , міліціонер-альпініст та міліціонер-водій штурмового взводу № 3 РСП
відповідно, будучи, кожний, службовою особою - працівником правоохоронного
органу та перебуваючи під час несення служби з охорони громадського порядку в
м. Києві на вулиці Інститутська, на виконання явно злочинного наказу ОСОБА_31
та іншої особи, матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне провадження,
кожний, вчинив за попередньою змовою групою осіб всупереч Присяги працівника
органів внутрішніх справ України, текст якої затверджений постановою КМУ від 28
грудня 1991 року № 382, перевищення влади та службових повноважень, тобто
умисні дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень,
передбачених ст. 2 Конвенції про захист прав людини, ст. ст. 3, 19, 27, 64 та
68 Конституції України, ст. ст. 1, 2, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 5, п. 1 ч. 1 ст. 10,
ст. ст. 12 та 15 Закону України «Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого
2014 року), що супроводжувалося застосуванням вогнепальної зброї, а саме, за
відсутності законних підстав для застосування вогнепальної зброї застосував її
за попередньою змовою групою осіб у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб
(невибірково на ураження невизначеного кола беззбройних осіб в умовах їх
скупчення).
Також, одночасно, ОСОБА_23 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 та інші
особи, матеріали щодо яких виділені в окреме кримінальне провадження, за тих же
обставин, за попередньою змовою групою осіб, кожний, а ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та
вказані інші особи - ще й на виконання явно злочинного наказу, із застосуванням
вогнепальної зброї способом, небезпечним для життя багатьох осіб, вчинили з
прямим умислом вбивство 31-го беззбройного учасника акції протесту, тобто двох
і більше осіб, а саме:
1. ОСОБА_397 , якому о 09 год. 17 хв. 25 сек. - 09
год. 17 хв. 50 сек. заподіяно наскрізне вогнепальне поранення тазу та правого
стегна, що супроводжувалось крововтратою та розвитком шоку, внаслідок чого 12
березня 2014 року настала його смерть;
2. ОСОБА_398 , якому о 09 год. 17 хв. 40 сек. - 09
год. 17 хв. 57 сек. заподіяно наскрізне проникаюче вогнепальне поранення
грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів, внаслідок чого настала його
смерть;
3. ОСОБА_399 ,
якому о 09 год. 18 хв. 08 сек. - 09 год. 19 хв. 02 сек. заподіяно сліпе
вогнепальне проникаюче кульове поранення грудної клітки з ушкодженням
внутрішніх органів з розвитком крововтрати, внаслідок чого настала його смерть;
4. ОСОБА_400 , якому о 09 год. 23 хв. 00 сек. - 09
год. 26 хв. 45 сек. заподіяно наскрізне проникаюче вогнепальне поранення голови
з ушкодженням кісток черепу, оболонки і тканини головного мозку, внаслідок чого
настала його смерть;
5. ОСОБА_401 , якому о 09 год. 24 хв. 20 сек. - 09
год. 29 хв. 36 сек. заподіяно вогнепальне кульове наскрізне поранення живота з
ушкодженням внутрішніх органів, внаслідок чого настала його смерть;
6. ОСОБА_402 ,
якому о 09 год. 24 хв. 48 сек. заподіяно проникаюче сліпе вогнепальне кульове
поєднане поранення грудей та живота з ушкодженням внутрішніх органів, внаслідок
чого настала його смерть;
7. ОСОБА_403 ,
якому о 09 год. 28 хв. 32 сек. - 09 год. 28 хв. 50 сек. заподіяні наскрізне та
сліпе вогнепальні поранення грудної клітини з ушкодженням внутрішніх органів,
внаслідок чого настала його смерть;
8. ОСОБА_404 ,
якому о 09 год. 28 хв. 38 сек. - 09 год. 29 хв. 35 сек. заподіяні сліпі
вогнепальні кульові проникаючі поранення тулуба з ушкодженням внутрішніх
органів і розвитком крововтрати, внаслідок чого настала його смерть;
9. ОСОБА_405 ,
якому о 09 год. 28 хв. 40 сек. - 09 год. 28 хв. 48 сек. заподіяні вогнепальне
кульове наскрізне проникаюче поранення грудної клітини з ушкодженням внутрішніх
органів, внаслідок чого настала його смерть, а також сліпе та дотичне вогнепальне
поранення лівого стегна та дотичні вогнепальні поранення правого стегна;
10. ОСОБА_406 ,
якому о 09 год. 29 хв. 21 сек. заподіяно вогнепальне кульове сліпе поранення
грудей з ушкодженням серця і правої легені, внаслідок чого настала його смерть;
11. ОСОБА_407 ,
якому о 09 год. 29 хв. 27 сек. - 09 год. 29 хв. 35 сек. заподіяно наскрізне
кульове вогнепальне поранення тулубу з ушкодженням внутрішніх органів,
внаслідок чого настала його смерть;
12. ОСОБА_408 ,
якому о 09 год. 29 хв. 37 сек. заподіяно проникаюче наскрізне вогнепальне
кульове поранення тулубу з ушкодженням внутрішніх органів, внаслідок чого
настала його смерть.
13. ОСОБА_409 ,
якому о 09 год. 41 хв. 41 сек. заподіяно наскрізне вогнепальне кульове
поранення голови з ушкодженням кісток черепу, оболонки і тканини головного
мозку, внаслідок чого настала його смерть;
14. ОСОБА_410 ,
якому о 09 год. 43 хв. 44 сек. заподіяно вогнепальне кульове наскрізне
поранення голови з ушкодженням кісток черепу, оболонки і тканини головного
мозку, внаслідок чого настала його смерть.
15. ОСОБА_411 ,
якому о 09 год. 46 хв. 22 сек. заподіяні два наскрізні вогнепальні кульові
поранення грудей з ушкодженням внутрішніх органів, внаслідок чого настала його
смерть, а також поєднане наскрізне вогнепальне поранення лівого та правого
стегна, дотичне вогнепальне поранення правої стопи та наскрізне вогнепальне
поранення лівої стопи;
16. ОСОБА_412 ,
якому о 09 год. 47 хв. 11 сек. заподіяно вогнепальне кульове наскрізне
поранення голови з ушкодженням кісток черепу, оболонки і тканини головного
мозку, внаслідок чого настала його смерть;
17. ОСОБА_413 ,
якому о 09 год. 48 хв. 58 сек. заподіяно наскрізне вогнепальне кульове
поранення голови з ушкодженням кісток черепу, оболонки і тканини головного
мозку, внаслідок чого настала його смерть;
18. ОСОБА_414 ,
якому о 09 год. 49 хв. 08 сек. заподіяно наскрізне кульове вогнепальне
поранення голови з ушкодженням кісток черепу, оболонки і тканини головного
мозку, внаслідок чого настала його смерть;
19. ОСОБА_415 ,
якому о 09 год. 49 хв. 17 сек. заподіяно наскрізне кульове вогнепальне
поранення тулуба з ушкодженням внутрішніх органів, що призвело до розвитку
поліорганної недостатності, внаслідок чого настала його смерть;
20. ОСОБА_416 ,
якому о 09 год. 54 хв. 36 сек. заподіяно наскрізне вогнепальне кульове
поранення голови з ушкодженням кісток черепу, оболонки і тканини головного
мозку, внаслідок чого настала його смерть;
21. ОСОБА_417 ,
якому о 09 год. 54 хв. 53 сек. заподіяні поєднане наскрізне вогнепальне кульове
поранення правого плеча та грудей, наскрізне вогнепальне кульове поранення
лівого передпліччя, внаслідок чого настала його смерть, а також сліпе
вогнепальне поранення лівого стегна;
22. ОСОБА_418 ,
якому о 09 год. 56 хв. 28 сек. заподіяно вогнепальне кульове дотичне поранення
голови з ушкодженням кісток склепіння та основи черепу, оболонок та тканини
мозку, внаслідок чого настала його смерть;
23. ОСОБА_419 ,
якому о 09 год. 56 хв. 30 сек. - 09 год. 56 хв. 36 сек. заподіяні наскрізне
вогнепальне поранення шиї з ушкодженням внутрішніх органів, розвитком шоку,
крововтрати та повітряної емболії, внаслідок чого настала його смерть, а також
вогнепальне кульове наскрізне поранення лівого стегна, яке відноситься до
легкого тілесного ушкодження;
24. ОСОБА_420 ,
якому о 10 год. 07 хв. 24 сек. заподіяно поєднане наскрізне вогнепальне кульове
поранення лівого плеча та сліпе проникаюче вогнепальне кульове поранення
грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів, внаслідок чого настала його
смерть;
25. ОСОБА_421 ,
якому о 10 год. 20 хв. - 10 год. 31 хв. заподіяно проникаюче наскрізне
вогнепальне кульове поранення грудної клітини з ушкодженням внутрішніх органів,
внаслідок чого настала його смерть;
26. ОСОБА_422 ,
якому о 10 год. 21 хв. 00 сек. - 10 год. 21 хв. 57 сек. заподіяні наскрізне
кульове вогнепальне поранення грудної клітини з ушкодженням внутрішніх органів,
внаслідок чого настала його смерть, а також два дотичних сліпих поранення шиї;
27. ОСОБА_423 ,
якому о 10 год. 26 хв. 48 сек. заподіяно наскрізне вогнепальне поранення шиї та
грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів, що призвело до крововтрати,
внаслідок чого настала його смерть;
28. ОСОБА_424 ,
якому о 10 год. 28 хв. 37 сек. заподіяно вогнепальне кульове наскрізне
поранення лівого плеча та шиї з ушкодженням магістральних судин з крововтратою,
внаслідок чого настала його смерть;
29. ОСОБА_425 ,
якому о 10 год. 28 хв. 43 сек. заподіяно наскрізне вогнепальне кульове
поранення голови з руйнуванням кісток склепіння та основи черепу, пошкодженням
оболонок та речовини головного мозку, внаслідок чого настала його смерть;
30. ОСОБА_426 ,
якому о 11 год. 42 хв. 42 сек. - 11 год. 43 хв. 28 сек. заподіяно вогнепальне
кульове сліпе поранення грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів,
внаслідок чого настала його смерть;
31. ОСОБА_427 ,
якому о 16 год. 50 хв. 16 сек. заподіяно вогнепальне кульове наскрізне
поранення голови та шиї з ураженням головного та спинного мозку і судин шиї,
внаслідок чого настала його смерть.
Також, одночасно, ОСОБА_23 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , за
тих же обставин, за попередньою змовою групою осіб, кожний, а ОСОБА_20 та
ОСОБА_19 - ще й на виконання явно злочинного наказу, із застосуванням спільно з
іншими особами вогнепальної зброї виконали спільно усі дії, які кожний з них
вважав необхідними для умисного вбивства двох і більше учасників акції
протесту, вчиненому способом, небезпечним для життя багатьох осіб, але злочин
не був закінченим з причин, які не залежали від їх волі, оскільки одним
потерпілим, які отримали вогнепальні поранення, було вчасно надано необхідну та
кваліфіковану медичну допомогу, а влучання в інших по факту виявилося
незагрозливим для життя. Тобто, ОСОБА_23 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 із
застосуванням за попередньою змовою групою осіб вогнепальної зброї, кожний, а
ОСОБА_20 та ОСОБА_19 - ще й на виконання явно злочинного наказу, вчинив
закінчений замах на умисне вбивство 44-х беззбройних учасників акції протесту,
тобто двох та більше осіб, способом, небезпечним для життя багатьох осіб, а
саме:
1. ОСОБА_428 , якому о 09 год. 17 хв. - 09 год. 20
хв. заподіяно наскрізне поранення тулуба з ушкодженням внутрішніх органів, яке
відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя;
2. ОСОБА_429 , якому о 09 год. 20 хв. - 09 год. 30
хв. заподіяно сліпе вогнепальне поранення грудної клітини та хребтового каналу
з ушкодженням внутрішніх органів, яке є тяжким тілесним ушкодженням за
критерієм небезпеки для життя;
3. ОСОБА_430 ,
якому о 09 год. 22 хв. - 09 год. 30 хв. заподіяно вогнепальне поранення грудної
клітини зліва з ушкодженням внутрішніх органів, яке відноситься до тяжкого
тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя;
4. ОСОБА_431 , якому о 09 год. 22 хв. - 09 год. 30
хв. заподіяно наскрізне вогнепальне поранення м`яких тканин правого стегна, яке
відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості;
5. ОСОБА_432 , якому о 09 год. 22 хв. 15 сек. - 09
год. 22 хв. 31 сек. заподіяно дотичне наскрізне вогнепальне поранення правої
гомілки з переломами кісток з розлогою втратою сегменту у ділянці середньої третини,
яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження;
6. ОСОБА_433 ,
якому о 09 год. 23 хв. - 09 год. 24 хв. заподіяно сліпе вогнепальне поранення
правого плеча, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило
короткочасний розлад здоров`я;
7. ОСОБА_434 , якому о 09 год. 23 хв. 30 сек. - 09
год. 24 хв. 30 сек. заподіяні наскрізні вогнепальні поранення: правого плеча з
ушкодженням тіла плечової кістки, яке відноситься до тяжкого тілесного
ушкодження за критерієм небезпеки для життя; дотичне правого передпліччя, яке
відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад
здоров`я;
8. ОСОБА_435 , якому о 09 год. 24 хв. 00 сек. - 09
год. 24 хв. 48 сек. заподіяні вогнепальні поранення: кульове сліпе грудної
клітини в лівій надключичній ділянці, дотичне сліпе поранення правого
гомілково-ступневого суглобу, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої
тяжкості; сліпе непроникаюче вогнепальне поранення голови, яке є легким
тілесним ушкодженням;
9. ОСОБА_436 , якому о 09 год. 24 хв. 25 сек. - 09
год. 29 хв. 41 сек. заподіяно сліпе вогнепальне поранення грудної клітини з
ушкодженням внутрішніх органів, яке є тяжким тілесним ушкодженням;
10. ОСОБА_437 , якому о 09 год. 24 хв. 30 сек. -
09 год. 30 хв. 03 сек. заподіяні вогнепальні поранення: наскрізне лівого плеча
з уламковим переломом діафізу плечової кістки, пораненням плечової артерії,
контузією променевого та ліктьового нервів; сліпе тулубу з ушкодженням
внутрішніх органів, - які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за
критерієм небезпеки для життя;
11. ОСОБА_438 , якому о 09 год. 24 хв. 48 сек.
заподіяно наскрізне вогнепальне поранення лівого колінного суглобу, яке
відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості;
12. ОСОБА_439 , якому приблизно о 09 год. 25 хв. заподіяні
вогнепальні поранення: дотичне наскрізне правого ліктьового та не проникаюче
грудної клітини, які відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості;
13. ОСОБА_440 , якому приблизно о 09 год. 25 хв.
заподіяні вогнепальні поранення: наскрізне лівого стегна з ушкодженням тіла
стегнової кістки, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм
небезпеки для життя; сліпе правого стегна, яке відноситься до легкого тілесного
ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я;
14. ОСОБА_441
, якому о 09 год. 25 хв. 39 сек. заподіяно одне наскрізне поранення ділянки
попереку, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило
короткочасний розлад здоров`я;
15. ОСОБА_442 , якому о 09 год. 28 хв. 33 сек. -
09 год. 28 хв. 57 сек. заподіяні вогнепальні поранення: одне наскрізне правого
колінного суглобу, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження; два сліпих
правого стегна, три лівого стегна, які відносяться до тілесних ушкоджень
середньої тяжкості; одне сліпе пальця лівої кисті та одне дотичне лівої
верхньої кінцівки, які є легкими тілесними ушкодженнями, що спричинили
короткочасний розлад здоров`я;
16. ОСОБА_443 , якому о 09 год. 28 хв. 46 сек. -
09 год. 28 хв. 48 сек. заподіяно дотичне вогнепальне поранення шиї з ушкодженням,
окрім м`яких тканин, щитоподібного хряща, рубцевих змін шкіри, слідів загоєння
щитоподібного хряща, яке відноситься за критерієм непоправного знівечення
обличчя до тяжкого тілесного ушкодження;
17. ОСОБА_444 , якому о 09 год. 29 хв. 20 сек. -
09 год. 29 хв. 32 сек. заподіяні наскрізні вогнепальні поранення: лівого
плечового суглобу, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження, що
спричинило короткочасний розлад здоров`я; правої верхньої кінцівки з переломами
кісток, яке відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості; правого
стегна з переломами кісток, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за
критерієм небезпеки для життя;
18. ОСОБА_445 , якому о 09 год. 29 хв. 21 сек. -
09 год. 29 хв. 29 сек. заподіяно вогнепальне поранення лівого плечового
суглобу, яке відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості;
19. ОСОБА_446 ,
якому о 09 год. 43 хв. 14 сек. - 09 год. 44 хв. 43 сек. заподіяні наскрізне
вогнепальне поранення правого стегна та вогнепальне поранення лівої гомілки,
які мають ознаки тяжкого та легкого тілесного ушкодження відповідно;
20. ОСОБА_447 , якому о 09 год. 43 хв. 15 сек. -
09 год. 47 хв. 11 сек. заподіяні вогнепальні поранення: правої кисті, яке є
тілесним ушкодженням середньої тяжкості; правого стегна та правої гомілки, які
є легкими тілесними ушкодженнями, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;
21. ОСОБА_448 , якому о 09 год. 43 хв. 10 сек. -
09 год. 43 хв. 17 сек. заподіяні наскрізні вогнепальні поранення правої стопи,
яке відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості, та правого стегна,
яке є легким тілесним ушкодженням, що спричинило короткочасний розлад здоров`я;
22. ОСОБА_449 , якому о 09 год. 43 хв. 59 сек.
заподіяно кульове поранення правого плечового суглобу, яке відноситься до
легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я;
23. ОСОБА_450 , якому о 09 год. 44 хв. 43 сек.
заподіяні вогнепальні наскрізні поранення лівого стегна з ушкодженням стегнової
вени, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, правого стегна та
вогнепальні поранення м`яких тканин нижньої третини правої гомілки, які є
легкими тілесними ушкодженнями, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;
24. ОСОБА_451 , якому о 09 год. 44 хв. 43 сек.
заподіяно сліпе вогнепальне поранення тулубу з переломом кісток тазу, яке
відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості;
25. ОСОБА_452 , якому о 09 год. 44 хв. 45 сек. -
09 год. 44 хв. 48 сек. заподіяні вогнепальні поранення: пальців правої кисті з
частковою ампутацією кінцевих відділів фаланги, яке є тілесним ушкодженням
середньої тяжкості; нігтьової фаланги 3 пальця правої кисті, сідниць, шиї, які
є легкими тілесними ушкодженнями, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;
26. ОСОБА_453 , якому о 09 год. 44 хв. 57 сек.
заподіяно наскрізне вогнепальне поранення лівої кисті з ушкодженням кісток
пальців, яке відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості;
27. ОСОБА_454 , якому о 09 год. 48 хв. 59 сек.
заподіяні вогнепальні поранення: наскрізне кульове передньої поверхні грудної
клітини, що супроводжувалось кровотечею в плевральну порожнину та поступленням
в неї повітря, яке є тяжким тілесним ушкодженням за критерієм небезпеки для
життя; дотичне кульове правого плеча, яке відноситься до легкого тілесного
ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я;
28. ОСОБА_455 , якому о 09 год. 50 хв. 07 сек. -
09 год. 28 хв. 53 сек. заподіяні: наскрізне кульове поранення живота з
ушкодженням внутрішніх органів, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження
за критерієм небезпеки для життя; кульове сліпе поранення тканин правого стегна
та осколкові поранення задніх поверхонь правого стегна та обох гомілок, які
відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад
здоров`я;
29. ОСОБА_456 , якому о 09 год. 50 хв. 25 сек. заподіяні:
наскрізне вогнепальне поранення живота з ушкодженням органів черевної
порожнини, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм
небезпеки для життя; наскрізне поранення лівого передпліччя, яке відноситься до
легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я;
30. ОСОБА_457 , якому о 09 год. 54 хв. 45 сек.
заподіяно наскрізне проникаюче вогнепальне кульове поранення грудної клітини з
ушкодженням внутрішніх органів, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження
за критерієм небезпеки для життя;
31. ОСОБА_458 , якому о 09 год. 56 хв. 43 сек.
заподіяні наскрізне вогнепальне поранення лівої нижньої кінцівки з ушкодженням
лівої великогомілкової кістки, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження
за критерієм небезпеки для життя;
32. ОСОБА_459 , якому о 10 год. 02 хв. 17 сек.
заподіяно наскрізне вогнепальне поранення правого стегна з ушкодженням тіла
стегнової кістки, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм
небезпеки для життя;
33. ОСОБА_460 , якому о 10 год. 07 хв. 30 сек. -
10 год. 07 хв. 44 сек. заподіяні наскрізне вогнепальне поранення правого стегна
та забійна рана у ділянці лівої лопатки, які відносяться до легкого тілесного
ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;
34. ОСОБА_461 , якому о 10 год. 07 хв. 38 сек.
заподіяно наскрізне вогнепальне поранення лівого надпліччя, яке відноситься до
тілесного ушкодження середньої тяжкості;
35. ОСОБА_462 , якому о 10 год. 08 хв. 34 сек.
заподіяні поєднане наскрізне кульове поранення живота з ушкодженням внутрішніх
органів, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки
для життя, та сліпе кульове поранення лівої ліктьової ділянки, яке відноситься
до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я;
36. ОСОБА_463 , якому о 10 год. 09 хв. 02 сек.
заподіяно наскрізне вогнепальне поранення грудної клітини з ушкодженням шкіри,
підшкірно-жирової клітковини, великого грудного м`язу, яке відноситься до
легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я;
37. ОСОБА_464 , якому о 10 год. 17 хв. 14 сек.
заподіяно сліпе вогнепальне кульове поранення правого стегна з ушкодженням
правої стегнової кістки, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження;
38. ОСОБА_465 , якому о 10 год. 20 хв. 32 сек.
заподіяно сліпе вогнепальне поранення тазу з ушкодженням кісток тазу та
внутрішніх органів, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм
небезпеки для життя;
39. ОСОБА_466 , якому о 10 год. 21 хв. - 10 год.
22 хв. 35 сек. заподіяні два вогнепальні поранення лівого передпліччя, які
відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад
здоров`я;
40. ОСОБА_467 , якому о 10 год. 21 хв. 40 сек. -
10 год. 21 хв. 50 сек. заподіяно кульове поранення лівої кисті, яке відноситься
до тілесного ушкодження середньої тяжкості;
41. ОСОБА_468 , якому о 10 год. 26 хв. - 10 год.
29 хв. заподіяно наскрізне вогнепальне поранення лівого плеча з відкритим
уламковим перелом лівої плечової кістки, яке відноситься до тяжкого тілесного
ушкодження за ознакою небезпеки для життя;
42. ОСОБА_469 , якому о 10 год. 26 хв. 45 сек.
заподіяно вогнепальне поранення лівої кисті, яке відноситься до тяжкого
тілесного ушкодження за критерієм стійкої не менш ніж на одну третину втрати
загальної працездатності;
43. ОСОБА_470 , якому об 11 год. 02 хв. - 11 год.
05 хв. заподіяно проникаюче сліпе кульове поранення грудної клітини з
ушкодженням внутрішніх органів, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження
за критерієм небезпеки для життя;
44. ОСОБА_471 , якому о 14 год. 00 хв. - 14 год.
30 хв. заподіяно дотичне наскрізне вогнепальне поранення лівого передпліччя з
ушкодженням променевої кістки, медіального нерву, променевої артерії,
сухожилків, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм
стійкої втрати загальної працездатності.
Крім того, 20 лютого 2014 року, у період часу з 10 год.
07 хв. до 10 год. 18 хв., міліціонер-снайпер штурмового взводу № 3 РСП старшина
міліції ОСОБА_21 , перебуваючи під час несення служби з охорони громадського
порядку в м. Києві на вулиці Інститутська за бетонною барикадою на бойовій
позиції бійців РСП, здійснював тактичну взаємодію в групі із озброєною штатним
АКМС конкретною особою, матеріали щодо якої виділені в окреме кримінальне
провадження, за очевидної відсутності законних підстав для застосування нею
вогнепальної зброї на ураження в бік беззбройних активістів у спосіб,
небезпечний для життя багатьох осіб. Вказаними діями ОСОБА_21 , як службова
особа - працівник правоохоронного органу, вчинив перевищення влади та службових
повноважень, тобто умисні дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та
повноважень, передбачених ст. ст. 12 та 15 Закону України «Про міліцію» (в
редакції станом на 20 лютого 2014 року), що супроводжувалося застосуванням вогнепальної
зброї в порушення ст. 2 Конвенції про захист прав людини, ст. ст. 3, 19, 64 та
68 Конституції України, ст. ст. 1, 2, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 5, п. 1 ч. 1 ст. 10,
ст. ст. 12 та 15 Закону України «Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого
2014 року), Присяги працівника органів внутрішніх справ України, текст якої
затверджений постановою КМУ від 28 грудня 1991 року № 382.
Внаслідок безпідставного застосування зброї особою, з
якою тактично взаємодіяв ОСОБА_21 та матеріали кримінального провадження щодо якої
виділені в окреме провадження, спричинено загибель вже згаданого беззбройного
потерпілого ОСОБА_472 та тяжкі тілесні ушкодження також згаданим беззбройним
потерпілим ОСОБА_473 та ОСОБА_474 .
Також, під час вказаних подій 20 лютого 2014 року за
результатами судового розгляду хоча і встановлена причетність інших
правоохоронців до загибелі та поранення окремих потерпілих - учасників акції
протесту, проте при цьому тактична взаємодія таких правоохоронців із
обвинуваченими за попередньою змовою групою осіб не доведена. Вказана ситуація
стосується епізодів загибелі ОСОБА_475 та ОСОБА_476 , поранення ОСОБА_477 , ОСОБА_478 та ОСОБА_479 . В інших випадках тактична
взаємодія таких правоохоронців із обвинуваченими взагалі виключається - епізоди
загибелі ОСОБА_480 , поранення ОСОБА_481 , ОСОБА_482 , ОСОБА_483 , ОСОБА_484 , ОСОБА_485 , ОСОБА_486 . Всі вказані особи були визнані
в межах даного кримінального провадження потерпілими.
Крім того, через недостатність інформації, неповноту чи
суперечливий характер поданих даних причетність працівників правоохоронних
органів не доведена, а інших невідомих осіб - не виключається за такими
епізодами загибелі ( ОСОБА_487 , ОСОБА_488 , ОСОБА_489 ,
ОСОБА_490 , ОСОБА_491 , ОСОБА_492 , ОСОБА_493 ,
ОСОБА_494 ) та поранення протестувальників (
ОСОБА_495 , ОСОБА_496 , ОСОБА_497 , ОСОБА_498 , ОСОБА_499 ,
ОСОБА_500 , ОСОБА_501 , ОСОБА_502 , ОСОБА_503 ,
ОСОБА_223 , ОСОБА_504 , ОСОБА_222 , ОСОБА_505 ,
ОСОБА_506 , ОСОБА_507 , ОСОБА_508 , ОСОБА_509 , ОСОБА_510 , ОСОБА_263 , ОСОБА_511 ), які також
були визнані в межах даного кримінального провадження потерпілими.
Таким чином, всього, за даними судового розгляду, під час
подій «Майдану» 20 лютого 2014 року мали місце:
- 48 епізодів загибелі учасників акції протесту, до 31-го
з яких встановлено причетність обвинувачених ОСОБА_31 , ОСОБА_28 та ОСОБА_25 ,
а ще додатково до 4-х - тільки обвинуваченого ОСОБА_31 , крім того епізод
загибелі потерпілого ОСОБА_512 кваліфікований судом як епізод його поранення
через відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями вказаних
обвинувачених та наслідками у виді смерті даного потерпілого;
- 80 епізодів поранення учасників акції протесту, до 43-х
з яких, а також додатково до поранення потерпілого ОСОБА_512 встановлено
причетність обвинувачених ОСОБА_31 , ОСОБА_28 та ОСОБА_25 , а ще додатково до
8-ми - тільки обвинуваченого ОСОБА_31 .
Трагічними подіями «Майдану», які мали місце 20 лютого
2014 року, відразу скористалося військово-політичне керівництво РФ для
реалізації своїх агресивних планів з окупації окремих територій України у 2014
році, яка (окупація) 24 лютого 2022 року переросла у відкрите повномасштабне
військове вторгнення. Вказаний триваючий, хоча і відозмінний, акт агресії з
боку РФ стосовно суверенної держави - Україна засуджений міжнародними актами
колективного реагування, а тому як загальновідомий факт, який, до того ж, за
хронологією подій встановлений: а) національними нормативно-правовими актами,
які є обов`язковими для застосування на території України; б) національними
судами, рішення яких є обов?язкові, не потребує окремого судового доведення.
2. Правова позиція сторони обвинувачення.
Прокурори під час судового розгляду в повному обсязі
підтримали висунуте обвинувачення ОСОБА_355 , ОСОБА_356 , ОСОБА_357 , ОСОБА_513
та ОСОБА_354 у вчиненні поставлених їм у провину злочинів за таких, викладених
в обох обвинувальних актах, фактичних обставин.
Наказом від 14 листопада 2012 року № 622о/с начальника
ГУМВС в м. Києві ОСОБА_20 призначений на посаду міліціонера-альпініста,
ОСОБА_19 - міліціонера-водія штурмового взводу № 3 РСП, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 - міліціонера-снайпера штурмового взводу № 2
РСП, а ОСОБА_23 - заступника командира ПМОП з кадрового забезпечення. Наказом начальника ГУМВС
в м. Києві № 494о/с від 27 січня 2013 року ОСОБА_355 , а № 389о/с від 31 травня
2013 року - ОСОБА_356 та ОСОБА_513 присвоєне спеціальне звання - сержант
міліції. Наказом начальника ГУМВС в м. Києві № 961о/с від 18 грудня 2013 року ОСОБА_357 присвоєне спеціальне
звання - старшина міліції, а від 31 серпня 2012 року № 490о/с - підполковник
міліції ОСОБА_354 .
Працівники міліції ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 та
ОСОБА_21 та ОСОБА_23 відповідно до ст. ст. 1, 10, 20 Закону України «Про
міліцію» виконували функції офіційних представників державного озброєного органу
виконавчої влади, які мали захищати життя, здоров`я, права і свободи громадян,
інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, припиняти кримінальні
правопорушення, тобто кожний з них являвся представником влади та службовою
особою, яка займає відповідальне становище.
Згідно із ст. 2 Закону України «Про державний захист
працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 та
ОСОБА_21 та ОСОБА_23 були працівниками правоохоронного органу, на яких згідно
із ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про
міліцію», покладено обов`язки діяти лише на підставі, в межах повноважень та у
спосіб, передбачений Конституцією і Законами України.
Відповідно до положень ст. ст. 1, 2, 10 Закону України
«Про міліцію», міліція - державний озброєний орган виконавчої влади, який
захищав життя, здоров`я, права і свободи громадян, інтереси суспільства і
держави від протиправних посягань, одним з основних завдань якого було
забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних
інтересів та громадського порядку. Міліція мала право застосовувати заходи
фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку,
передбачених цим Законом (ст. 12 Закону).
Працівники міліції мали право застосовувати заходи
фізичного впливу, у тому числі прийоми рукопашного бою, для припинення
правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, яка здійснюється із
застосуванням сили щодо працівників міліції або інших осіб, якщо інші способи
були застосовані та не забезпечили виконання покладених на міліцію обов`язків
(ст. 13 Закону).
Також працівники міліції мали право застосовувати
наручники, гумові кийки, засоби зв`язування, сльозоточиві речовини,
світлозвукові пристрої відволікаючої дії, пристрої для відкриття приміщень і
примусової зупинки транспорту, водомети, бронемашини та інші спеціальні і
транспортні засоби, а також використовувати службових собак для захисту
громадян і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю
або здоров`ю; припинення масових безпорядків і групових порушень громадського
порядку (ст. 14 Закону).
Застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної
зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо
дозволяють обставини. Без попередження спеціальні засоби і зброя могли
застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров`ю громадян
чи працівників міліції.
Заборонялося застосовувати заходи фізичного впливу,
спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності,
осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім
випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров`ю людей,
працівників міліції, або збройного нападу чи збройного опору. У разі
неможливості уникнути застосування сили, вона не повинна перевищувати міри,
необхідної для виконання покладених на міліцію обов`язків, і має зводитись до
мінімуму можливості завдання шкоди здоров`ю правопорушників та інших громадян.
При завданні шкоди міліція забезпечує надання необхідної допомоги потерпілим в
найкоротший строк. Перевищення повноважень щодо застосування сили, у тому числі
спеціальних засобів і зброї, тягне за собою відповідальність, встановлену
законом.
Відповідно до Положення про підрозділ міліції особливого
призначення «Беркут», затвердженого наказом МВС 18 травня 2004 року № 529, цей
підрозділ є високомобільним спеціальним підрозділом, створеним для забезпечення
правопорядку під час проведення загальнодержавних, резонансних
громадсько-політичних, спортивно-видовищних, культурно-масових, релігійних
заходів, припинення групових порушень громадського порядку та масових
заворушень, проведення спеціальних операцій із затримання озброєних злочинців,
ліквідації аварій, стихійних лих, а також здійснення фізичної охорони службових
осіб. Підрозділ безпосередньо підпорядковується начальникам ГУМВС, УМВС, а
організаційно-методичне забезпечення його роботи здійснюється тільки їх
заступниками - начальниками міліції громадської безпеки. З метою виконання
покладених на них завдань та при проведенні спеціальних операцій працівники
підрозділу мають право застосовувати вогнепальну зброю, у тому числі снайперську,
спеціальні засоби та заходи фізичного впливу, у випадках, які передбачені ст.
ст. 12-15 Закону України «Про міліцію», постановою КМУ від 27 лютого 1991 року
№ 49 «Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів при охороні
громадського порядку в Українській РСР».
Як констатується в обох обвинувальних
актах, ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 та ОСОБА_23 , будучи кожний представником
влади та службовою особою, діючи всупереч Присяги працівника органів внутрішніх
справ України, текст якої затверджений постановою КМУ від 28 грудня 1991 року №
382, грубо порушив вимоги п. 1 ст. 2 Конвенції про захист прав людини, ст. 3
Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров`я, честь і
гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною
цінністю, хибно розуміючи поняття виконання наказів керівника, в період 18-20
лютого 2014 року в місті Києві на виконання явно злочинного наказу перевищили
владу та службові повноваження, що призвело до тяжких наслідків. Окрім цього,
на виконання явно злочинного наказу, вони безпосередньо взяли участь у вчиненні
терористичного акту, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до загибелі
людей та інших тяжких наслідків, а також у вчиненні умисних вбивств двох або
більше осіб, за попередньою змовою групою осіб та способом, небезпечним для
життя багатьох осіб, замахів на вбивства та заволодіння зброї за таких
обставин.
У січні - лютому 2010 року ОСОБА_358 спільно із рядом
осіб зі свого оточення створив злочинну організацію для досягнення злочинних
намірів щодо заволодіння усією повнотою державної влади в країні, тобто її
узурпації на якомога триваліший термін, з метою використання цих повноважень
для необмеженого та безперешкодного розкрадання державного майна, колективної
та приватної власності. Тому, 25 лютого 2010 року зайнявши посаду Президента
України, ОСОБА_358 , всупереч складеній ним присязі Президента України, вирішив
не виконувати покладені на нього на цій посаді конституційні обов`язки, а
використовувати владні повноваження Президента України насамперед з метою
реалізації вищевказаних своїх особистих та злочинної організації планів.
Водночас члени злочинної організації узгодили та вирішили
чинити незаконний вплив на громадські організації та їх активістів, опозиційні
політичні сили та їх лідерів, здійснювати обмеження прав та законних інтересів
в той чи інший спосіб будь-кого, хто загрожує укріпленню влади ОСОБА_514 та
інших керівників злочинної організації або можуть вплинути на виконання їх
злочинних намірів і також організовувати у зв`язку з цим здійснення силового
придушення будь-яких зборів, мітингів та інших акцій протесту громадян, які
могли стати на заваді реалізації їх злочинних намірів, а також вчиняти інші
незаконні дії для збереження своєї влади.
Починаючи з 2006 року, держава Україна почала вести
переговори з відповідними структурами ЄС з наміром стати спочатку асоційованим
членом цієї організації, а потім її повноправним учасником. Ці перемовини
проводив і ОСОБА_358 як Президент України. Відповідно до досягнутих
домовленостей Угода про асоціацію України з Європейським Союзом мала бути
підписана 28 - 29 листопада 2013 року у Вільнюсі (Литва) під час саміту глав
країн-членів ЄС.
Однак восени 2013 року ОСОБА_358 , виходячи із власних
міркувань, пов`язаних насамперед із бажанням залишитися Президентом України на
другий термін, у першу чергу з метою уникнення відповідальності за вчинені як
особисто, так і у складі створеної ним злочинної організації, а також особами з
його оточення, у період 2010 - 2013 років злочинні дії, пов`язані із
заволодінням державною власністю, та з інших особистих спонукань прийняв
рішення про відмову від підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. На
виконання цього рішення КМУ 21 листопада 2013 року прийняв розпорядження №
965-р, яким призупинив процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між
Україною та ЄС.
Після цього, починаючи з 22 листопада 2013 року, на
Майдані Незалежності у м. Києві розпочалися безстрокові виключно мирні збори
громадян на підтримку європейського вектору зовнішньої політики України.
Право громадян на свободу мирних зібрань в Україні
гарантується та захищене державою, яка зобов`язана забезпечити його ефективну
реалізацію. Реалізація права на мирні зібрання регулюється актами національного
та міжнародного законодавства. Здійснення прав на свободу зібрань та об`єднання
не підлягає ніяким обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є
необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або
громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони
здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
У порушення вимог ст. ст. 3, 19, 34, 39, 64 та 68
Конституції України Президент України ОСОБА_358 , бажаючи присікти будь-які
масові збори, мітинги, вуличні походи та інші акції і усвідомлюючи при цьому
незаконність таких своїх дій, використовуючи наявні повноваження Президента
України та діяльність створеної ним злочинної організації, організував та
віддав наказ членам цієї організації, які входили до керівництва правоохоронних
органів, та інших органів державної влади, а саме: Прем`єр-міністру України
ОСОБА_515 , Міністру внутрішніх справ України ОСОБА_516 , його заступнику -
начальнику Департаменту громадської безпеки МВС ОСОБА_517 , командувачу ВВ
України ОСОБА_518 , Голові СБУ ОСОБА_519 , його першому заступнику та керівнику
Антитерористичного центру при СБУ ОСОБА_520 , Генеральному прокурору України
ОСОБА_521 , начальнику ГУМВС в Київській області ОСОБА_522 , заступнику
начальника Головного управління - начальнику міліції громадської безпеки ГУМВС
в м. Києві ОСОБА_523 , командиру ПМОП ОСОБА_524 , іншим високопосадовцям
правоохоронних органів та Збройних сил України, а також невстановленим на даний
час особам, які залучали цивільних осіб, так званих «тітушок», вчиняти злочини
з метою припинення та розгону акцій протесту.
На виконання злочинних вказівок та наказів ОСОБА_514 ,
зазначені учасники злочинної організації в період листопада 2013 року - лютого
2014 року, кожен у своїй частині, виходячи із завдань, які перебували в
повноваженнях очолюваних ними відомств та завдань, які вони брали на себе
особисто перед керівником злочинної організації, з метою перешкоджання
проведенню мітингів, зборів та вуличної ходи, залучаючи підлеглі підрозділи та
працівників, організували вчинення та вчинили ряд злочинів щодо активістів, з
метою залякування населення, а також впливу на прийняття рішень керівниками
опозиційних політичних партій та громадських організацій про припинення масових
акцій протесту та розпуск учасників, які приймали в них участь на Майдані
Незалежності в м. Києві, а також в інших населених пунктах України та з метою
провокації порушень громадської безпеки і наступного силового придушення їх
протесту, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків,
у тому числі вчинення умисних вбивств та спричинення тілесних ушкоджень
активістам.
Після перших таких протиправних дій правоохоронних
органів у листопаді-грудні 2013 року протестні акції на Майдані Незалежності в
м. Києві, а також у інших населених пунктах України стали масовими та
постійними, на них висловлювався протест передусім проти свавілля
правоохоронних органів та сил спецпризначення, проти незаконних дій владних
органів та корупції, участь у яких у постійному режимі брала велика кількість
активістів.
Не бажаючи припинити вчинення злочинів проти громадян,
які висловлюють свої погляди та переконання, протестуючи проти застосування
насильства, ОСОБА_358 , на продовження злочинної діяльності, спрямував та
керував діями керівників правоохоронних органів, у тому числі шляхом надання
протиправних вказівок Міністру внутрішніх справ України ОСОБА_365 , ініціював і
погоджував застосування співробітниками спецпідрозділу ПМОП та ВВ надмірних
силових заходів, зокрема із застосуванням фізичної сили та спеціальних засобів.
18 лютого 2014 року з метою припинення свавілля
державних, правоохоронних та судових органів учасниками протестних акцій у
центральній частині м. Києва була організована мирна хода громадян під назвою
«мирний наступ» до ВРУ з вимогою ухвалення необхідних рішень для виходу з кризи
і врегулювання ситуації у країні, у тому числі шляхом обмеження повноважень
Президента України, проведення якої планувалось на вулицях Інститутська,
Шовковична, Садова у м. Києві для підтримки голосування у ВРУ за повернення до
Конституції 2004 року, яка б збалансувала парламентські і президентські
повноваження.
Будучи обізнаним про такий мирний захід та місця його
проведення, ОСОБА_358 вирішив здійснити силовий розгін цієї акції
правоохоронними органами. При цьому він, не бажаючи робити жодних поступок
активістам у їх бажанні мирного вирішення ситуації, що склалася у країні, у
тому числі шляхом обмеження в законний спосіб своїх повноважень, притягнення до
відповідальності правоохоронців та інших представників державної влади, винних
у систематичному грубому порушенні прав та інтересів громадян, а навпаки,
бажаючи залякати активістів та населення країни, яке їх підтримує, спільно з
членами очолюваної ним злочинної організації та в її інтересах вирішив
організувати розгін цієї акції в максимально жорстокий спосіб, використовуючи
без наявних законних підстав, а тільки створюючи видимість правомірної
діяльності, надані правоохоронним органам повноваження на застосування сили та
спецзасобів, зокрема зброї, а також залучивши до такої протидії протестним
акціям озброєних представників злочинних угруповань та найнятих цивільних осіб,
так званих «тітушок».
Діючи у складі та в інтересах злочинної організації, у
порушення вимог ст. ст. 3, 34 та 68 Конституції України ОСОБА_358 надав
вказівку членам цієї злочинної організації - Міністру внутрішніх справ України
ОСОБА_516 і Голові СБУ ОСОБА_519 та іншим невстановленим особам організувати
очолюваними ними правоохоронними органами у взаємодії між собою, іншими
правоохоронними органами та цивільними особами - «тітушками» реалізацію
вказаного злочинного плану щодо жорстокого силового придушення протестних
акцій, результатом чого має стати повне очищення від активістів Майдану
Незалежності, будівель центральної частини м. Києва, у тому числі будівлі
Профспілок, яка правомірно використовувалась активістами для розміщення Штабу
національного спротиву, медичної частини, Прес-центру, їдальні та інших
структурних формувань «Майдану».
Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_360 , його
заступником ОСОБА_361 , командувачем ВВ ОСОБА_362 , начальником ГУМВС в
Київській області та одночасно виконувачем обов`язки начальника ГУМВС в м.
Києві ОСОБА_363 , заступником начальника ГУ - начальником міліції громадської
безпеки ГУМВС в м. Києві ОСОБА_364 , 18 лютого 2014 року на вулицях
Інститутська, Шовковична, Садова у м. Києві з метою протидії мирній ході для
підтримки голосування у ВРУ за повернення до Конституції 2004 року, яка б
збалансувала парламентські і президентські повноваження, в період з 11 до 16 год.
без відповідних правових підстав організовано вчинення працівниками
спецпідрозділів міліції «Беркут» та ВВ з перевищенням службових повноважень
силового розгону активістів із застосуванням фізичної сили, гумових кийків,
сльозогінного газу і світлошумових гранат, а також прихованого (без офіційного
наказу) використання вогнепальних набоїв та зброї, у результаті якого загинуло
10 осіб, а також 509 отримали тілесні пошкодження з яких 37 - тяжкі, 85 -
середньої тяжкості, 178 - легкі, 209 - завдано насильницьких дій, які
спричинили фізичний біль.
При цьому, використовуючи те, що, на виконання їх
злочинних вказівок правоохоронці та цивільні особи, так звані «тітушки», будуть
вчиняти щодо активістів такі протиправні дії, які загрожуватимуть життю та
здоров`ю останніх і вони, захищаючись, змушені будуть застосовувати до
правоохоронців насильство у відповідь, ОСОБА_365 , ОСОБА_366 та інші
невстановлені особи для реалізації їх з ОСОБА_525 злочинного плану щодо повного
припинення протестів у м. Києві, не рахуючись із можливими жертвами, іншими
тяжкими наслідками та провокуючи порушення громадської безпеки, з метою
залякування населення, а також впливу на прийняття рішень керівниками
опозиційних політичних партій та громадських організацій про припинення масових
акцій протесту та розпуск активістів «Майдану» в м. Києві та в інших населених
пунктах України, вирішили використати повноваження правоохоронних органів на
застосування сил і зброї, які надає законодавство для протидії тероризму, не
маючи для цього жодних законних підстав. Водночас, ОСОБА_365 та ОСОБА_366 ,
усвідомлюючи, що спровоковані правоохоронцями зіткнення з активістами вже
призвели до людських жертв і приведуть до подібних наслідків у подальшому,
бажаючи їх настання, продовжили реалізацію свого злочинного умислу,
спрямованого на організацію підлеглих їм правоохоронних органів, а також
«тітушок» для досягнення відповідної злочинної мети, таким чином, штучно
створюючи формальні підстави та видимість організації і проведення
антитерористичної операції, при цьому грубо порушуючи вимоги ст. ст. 5, 7, 10,
11, 12 Закону України «Про боротьбу із тероризмом».
У свою чергу Міністр внутрішніх справ України ОСОБА_365
18 лютого 2014 року, перевищуючи свої службові повноваження, діючи за вказівкою
та в інтересах ОСОБА_514 , умисно вчиняючи дії, які явно виходять за межі
наданих йому прав чи повноважень, порушуючи вимоги Закону України «Про міліцію»
та інші нормативні акти, доручив своєму заступнику ОСОБА_517 та командувачу ВВ
ОСОБА_518 з метою провокації порушень громадської безпеки, залякування
населення, впливу на прийняття рішень керівниками опозиційних політичних партій
та громадських організацій про розпуск акцій «Майдану» в країні в цілому,
організувати силами ввірених їм підрозділів силовий розгін активістів на Майдані
Незалежності України в м. Києві із застосуванням надмірного фізичного
насильства, спецзасобів, спеціальної техніки та вогнепальної зброї.
На виконання протиправної вказівки ОСОБА_526 , його
заступник ОСОБА_527 , діючи в інтересах злочинної організації, 18 лютого 2014
року у невстановленому місці дав наказ керівництву ГУМВС в м. Києві, зокрема
виконувачу обов`язків начальника Головного управління ОСОБА_522 , його
заступнику - начальнику міліції громадської безпеки ГУМВС в м. Києві ОСОБА_523
, командиру ПМОП ОСОБА_524 та іншим правоохоронцям організувати озброєння
частини особового складу вогнепальною автоматичною зброєю та спецзасобами,
забороненими для використання, рушницями і патронами із зарядом свинцевої
картечі, а також іншими спецзасобами з метою їх застосування для силового
розгону учасників акції протесту на Майдані Незалежності у м. Києві та довести
до відома озброєних бійців, що вони мають бути готовими до виконання наказу
керівництва держави та правоохоронних органів щодо невибіркового застосування
вогнепальної зброї до невизначеного кола активістів з метою залякування їх та
загалом населення, а також впливу на прийняття рішень керівниками опозиційних
політичних партій та громадських організацій про розпуск учасників акцій
протесту, які приймали в них участь на Майдані Незалежності в м. Києві та в
інших населених пунктах України, тобто до вчинення терористичного акту, що
супроводжувався вбивствами громадян.
18 лютого 2014 року, приблизно о 16.00 год., біля будівлі
ВРУ, розташованої в місті Києві по вул. М. Грушевського, 5, командир ПМОП
ОСОБА_367 , виконуючи наказ ОСОБА_528 , віддав усний наказ командиру РСП
ОСОБА_368 організувати отримання вогнепальної зброї бійцями очолюваної ним
роти, саме тими, які будуть готові виконати наказ щодо невибіркового
застосування вогнепальної зброї до невизначеного кола активістів, після чого
прибути на площу Конституції в м. Києві та зосередитись перед будівлею
Верховної Ради України.
Приблизно з 17 до 18 години, прибувши на місце постійної
дислокації ПМОП за адресою: м. Київ проспект Червонозоряний, 152, ОСОБА_369
визначив бійців із числа РСП, які після отримання у черговій частині полку
вогнепальної зброї, спецзасобів - рушниць Форт-500 та боєприпасів повинні
вирушити до центральної частини м. Києва для виконання наказів керівництва МВС
та держави, у тому числі щодо вчинення терористичного акту. Після цього,
ОСОБА_369 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_529 , ОСОБА_530 , ОСОБА_531
, ОСОБА_532 , ОСОБА_533 , ОСОБА_534 , ОСОБА_535 , ОСОБА_536 , ОСОБА_537 ,
ОСОБА_21 , ОСОБА_538 , ОСОБА_539 , ОСОБА_540 , ОСОБА_541 , ОСОБА_542 ,
ОСОБА_543 , ОСОБА_544 , ОСОБА_545 , ОСОБА_546 , ОСОБА_547 , а також інші
невстановлені бійці РСП отримали у черговій частині ПМОП закріплену за ними
табельну вогнепальну зброю - АКМС, пістолети ПМ та Форт-12, спеціальні засоби -
рушниці Форт-500 і бойові припаси до них. За невстановлених слідством обставин,
бійці, які використовували рушниці Форт-500, отримали також до них патрони із
зарядом свинцевої картечі, використання яких було заборонено. Після отримання
зброї та спеціальних засобів у черговій частині ПМОП вказані особи на чолі з
командиром РСП ОСОБА_370 на службовому автотранспорті прибули на площу
Конституції та розосередились перед будівлею ВРУ.
У ніч з 18 на 19 лютого 2014 року, вказаний загін бійців
РСП за вказівкою командира ПМОП ОСОБА_372 передислокувався на АДРЕСА_7 та
зайняв позиції між будинками № 1 та № 5, де перебував до 20 лютого 2014 року у
резерві з метою надання допомоги іншим підрозділам МВС у разі здійснення ними
штурму барикад (укріплень), зведених активістами на Майдані Незалежності, та
виконання поставлених Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_360 завдань із
силового розгону учасників акції протесту, а також відповідного наказу про
невибіркове застосування вогнепальної зброї на ураження невизначеного кола
активістів, тобто на вчинення теракту та масових умисних вбивств. За
невстановлених обставин в період 18-20 лютого 2014 року отримав таке ж завдання
від керівництва МВС щодо готування до вчинення теракту та масових умисних
вбивств і заступник командира ПМОП ОСОБА_23 , який погодився виконувати його
особисто та організувати виконання підлеглими бійцями РСП, попередньо виконуючи
формальне завдання щодо недопущення наближення активістів до урядового кварталу
навіть шляхом застосування вогнепальної зброї.
20 лютого 2014 року, приблизно з 05 год. 30 хв.,
протистояння учасників акції протесту з військовослужбовцями ВВ та підрозділами
МВС, які були задіяні в охороні громадського порядку в центральній частині
АДРЕСА_1 , загострилося у зв`язку із застосуванням з боку останніх водометів
при низькій температурі атмосферного повітря та спеціальних засобів для
відстрілу гумових куль несмертельної дії, які також були споряджені патронами
із зарядом свинцевої картечі. Унаслідок цього у період з 05 год. 30 хв. до 9
год. невстановленими на даний час слідством особами застосовувалася вогнепальна
зброя до працівників правоохоронних органів, які за наказом керівництва МВС
перебували безпосередньо на Майдані Незалежності, в результаті чого 3 правоохоронців
загинули, а ще 39 отримали вогнепальні поранення.
Водночас в період 05-30 год. - 09-00 год. на Майдані
Незалежності в м. Києві та прилеглих до нього території, на виконання явно
злочинного наказу керівництва МВС невстановленими бійцями спецпідрозділів МВС
та військовослужбовцями ВВ, діючи спільно та скоординовано з іншими
правоохоронцями, з метою перешкоджання проведення мітингів та зборів та загалом
розгону цих акцій, застосовувалися стосовно активістів, які перебували у
вказаному місці, спеціальні засоби - світлошумові, газові гранати, спецзасоби -
рушниці для відстрілу гумових куль несмертельної дії, в результаті чого значна
кількість активістів отримали тілесні ушкодження.
Використовуючи ситуацію, що станом на 08.30-09.00 год.
склалася в районі Майдану Незалежності в м. Києві, тобто в епіцентрі
протистояння, а саме наявність загиблих та поранених як зі сторони
правоохоронних органів, так і активістів, не вчиняючи жодних дій до
встановлення осіб, які застосовували зброю та вчиняли вбивства та замахи на
вбивства, присікання протиправних дій, керівництво право-охоронних органів, а
саме Міністр внутрішніх справ України ОСОБА_365 , його заступник ОСОБА_527 та
командувач ВВ ОСОБА_548 на виконання попередньо погоджених завдань ОСОБА_514 та
злочинної організації, не бажа-ючи діяти у передбачений в таких випадках
законний спосіб, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на вчинення
терористичного акту та масових умисних вбивств, вирішили розпочати невибіркове
застосування вогнепальної зброї на ураження до невизначеного кола осіб, які
перебували у зазначеному місці, з метою залякування як активістів, так і
загалом населення, а також впливу на прийняття рішень керівниками опозиційних
політичних партій та громадських організацій про розпуск учасників акцій
протесту, які приймали в них участь на Майдані Незалежності в м. Києві та інших
населених пунктах України, досягнувши цим мети припинення акцій протесту.
У вказаний період часу зазначений злочинний наказ був
доведений до відома командира ПМОП ОСОБА_372 , який, попередньо узгодивши
тактику таких дій із своїм заступником ОСОБА_376 , за невстановлених обставин
(ймовірно радіозв`язком або по невстановленому мобільному телефону) віддав
останньому злочинний наказ силами РСП, у складі працівників, які перебували на
той час на вул. Інститутській у місті Києві, із застосуванням вогнепальної
зброї та спеціальних засобів для відстрілу гумових куль несмертельної дії,
спорядженої бойовими патронами, а також спецзасобами Форт-500, спорядженими
патронами із зарядом свинцевої картечі та іншою невстановленою вогнепальною
зброєю здійснити умисні вбивства загально-небезпечним способом максимально
можливого, невизначеного кола осіб - учасників акції протесту, з метою
залякування їх та загалом населення країни з метою повного припинення
протестів.
Аналогічний наказ ОСОБА_367 віддав командиру РСП
ОСОБА_368 , який на той час перебував у будівлі ГУМВС в м. Києві (вул.
Володимирська, 15) та іншим невстановленим на даний час працівникам
правоохоронних органів.
Водночас, військовослужбовцям ВВ та підрозділів МВС, які
перебували в районі вул. Інститутської та в будівлі Жовтневого палацу по
АДРЕСА_7 , було віддано наказ покинути місця несення служби з охорони
громадського порядку та переміститись вверх по вул. Інститутській у напрямку до
урядового кварталу.
ОСОБА_23 , починаючи приблизно з 08 год. 50 хв.,
перебуваючи на проїжджій частині вул. Інститутської між будівлями готелю
«Україна» та Жовтневого палацу, виконуючи зазначений наказ, особисто
координував відведення бійців вказаних підрозділів та належних їм службових
спеціальних транспортних засобів (водометів, гучномовців, спеціальних
автомобілів для перевезення конвойованих осіб, а також автомобілів швидкої
допомоги, пожежних автомобілів та ін.) вверх по вул. Інститутській в напрямку
до урядового кварталу.
Приблизно о 09 год. бійці РСП ОСОБА_20 , ОСОБА_19 ,
ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_529 , ОСОБА_530 , ОСОБА_540 , ОСОБА_531 , ОСОБА_532
, ОСОБА_533 , ОСОБА_534 , ОСОБА_535 , ОСОБА_536 , ОСОБА_537 , ОСОБА_538 ,
ОСОБА_539 , ОСОБА_541 , ОСОБА_542 , ОСОБА_543 , ОСОБА_544 , ОСОБА_545 ,
ОСОБА_546 , ОСОБА_547 , а також інші невстановлені бійці цього ж
спецпідрозділу, озброєні табельною вогнепальною зброєю - АКМС, пістолетами ПМ
та Форт-12, спорядженими бойовими патронами, а також рушницями Форт-500,
спорядженими у тому числі патронами із зарядом свинцевої картечі, та іншою
невстановленою вогнепальною зброєю, перебували на території навпроти
ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_9 ).
Приблизно о 08 год. 50 хв. - 9 год. 00 хв. ОСОБА_23 ,
діючи умисно, чітко усвідомлюючи, що застосування вогнепальної зброї,
спорядженої бойовими патронами, стосовно беззбройних учасників масових акцій
протестів, у тому числі шляхом стрільби у скупчення людей, тобто
загально-небезпечним способом, призведе до загибелі значної їх кількості та
спричинення вогнепальних поранень і бажаючи цього, усвідомлюючи явну
злочинність наказу командира ПМОП ОСОБА_372 та інших осіб з числа керівництва
органів МВС, що ніяким чином не співвідносився із законними завданнями
правоохоронних органів, діючи всупереч вищевказаним вимогам Конституції
України, ст. ст. 13-15 та іншим Закону України «Про міліцію», іншим
нормативно-правовим актам, не вчиняючи і не намагаючись вчинити жодних дій до
встановлення осіб, які застосовували зброю та спричиняли вбивства і замахи на
вбивства чи інші злочини і присікання протиправних дій таких осіб, з метою
залякування як активістів так і загалом населення, а також впливу на прийняття
рішень керівниками опозиційних політичних партій та громадських організацій про
припинення акцій протесту на Майдані Незалежності в м. Києві та в інших
населених пунктах України, віддав явно злочинний наказ на невибіркове
застосування вогнепальної зброї на ураження невизначеного кола осіб, які
перебували в той час в районі Майдану Незалежності, вул. Інститутської та
прилеглих вулиць м. Києва підлеглим йому бійцям ОСОБА_355 , ОСОБА_356 ,
ОСОБА_513 , ОСОБА_357 , ОСОБА_549 , ОСОБА_550 , ОСОБА_551 , ОСОБА_552 ,
ОСОБА_553 , ОСОБА_554 , ОСОБА_555 , ОСОБА_556 , ОСОБА_557 , ОСОБА_558 ,
ОСОБА_559 , ОСОБА_560 , ОСОБА_561 , ОСОБА_562 , ОСОБА_563 , ОСОБА_564 ,
ОСОБА_565 , ОСОБА_375 , ОСОБА_566 та іншим невстановленим бійцям РСП, які діяли
спільно та скоординовано, шляхом ведення по беззбройних учасниках акції
протесту вогню способом, небезпечним для життя багатьох осіб з наявних АКМС та
іншої невстановленої вогнепальної зброї, спорядженої бойовими патронами, а
також рушниць Форт-500, що були споряджені патронами із зарядом свинцевої
картечі, тобто наказ вчинити терористичний акт.
Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на вчинення
терористичного акту, хибно розуміючи інтереси держави, безпідставно ототожнюючи
їх із особистими, явно протиправними інтересами вищих посадових осіб, зокрема,
Президента України ОСОБА_514 , Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_526 та
інших керівників держави та правоохоронних органів, інших невстановлених осіб,
які полягали в бажанні усунути перешкоди власній злочинній діяльності та
реалізації планів злочинної організації, припинивши у будь-який злочинний
спосіб протестні акції, у тому числі шляхом залякування активістів та загалом
населення і впливу на прийняття рішень керівниками опозиційних політичних
партій та громадських організацій про розпуск учасників акцій протесту,
перевищуючи владу та надані йому службові повноваження, виконуючи явно
злочинний наказ командира ПМОП ОСОБА_372 та інших осіб з числа керівництва
органів МВС, ОСОБА_373 спочатку самостійно, а потім спільно та погоджено із
ОСОБА_370 , координуючи на місці дії працівників РСП ОСОБА_28 , ОСОБА_25 ,
ОСОБА_26 , ОСОБА_29 , ОСОБА_567 , ОСОБА_568 , ОСОБА_569 , ОСОБА_570 , ОСОБА_571
, ОСОБА_572 , ОСОБА_573 , ОСОБА_574 , ОСОБА_575 , ОСОБА_576 , ОСОБА_577 ,
ОСОБА_578 , ОСОБА_579 , ОСОБА_580 , ОСОБА_581 , ОСОБА_582 , ОСОБА_583 ,
ОСОБА_584 , ОСОБА_374 , а також інших невстановлених осіб, діючи всупереч
вищевказаних вимог Конституції України, Закону України «Про міліцію» та інших
нормативно-правових актів, з метою припинення акцій протесту організував
перевищення влади та службових повноважень, вчинення теракту, умисних вбивств та
замахів на умисні вбивства неозброєних учасників масових акцій протесту
підлеглими та іншими невстановленими правоохоронцями, які погодились виконувати
його явно злочинний наказ та фактично вступили у попередню змову між собою.
Приблизно о 08-50 год. - 09-05 год., ОСОБА_23 , а також
його підлеглі, в тому числі ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 ,
ОСОБА_529 , ОСОБА_530 , ОСОБА_540 , ОСОБА_531 , ОСОБА_532 , ОСОБА_533 ,
ОСОБА_534 , ОСОБА_535 , ОСОБА_536 , ОСОБА_537 , ОСОБА_538 , ОСОБА_539 , ОСОБА_541
, ОСОБА_542 , ОСОБА_543 , ОСОБА_544 , ОСОБА_545 , ОСОБА_546 , ОСОБА_547 і інші
невстановлені бійці цього спецпідрозділу та інших правоохоронних органів, діючи
умисно, спільно та погоджено, за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи,
що застосування вогнепальної зброї, спорядженої бойовими патронами стосовно
неозброєних учасників акцій масових протестів, у тому числі шляхом стрільби у
скупчення людей, тобто загально-небезпечним способом, призведе до загибелі
значної їх кількості та спричинення вогнепальних поранень, свідомо допускаючи
та бажаючи цього, маючи умисел на вчинення теракту, усвідомлюючи явну
злочинність наказу, почали здійснювати постріли з наявних у них АКМС та іншої
невстановленої вогнепальної зброї, спорядженої бойовими патронами, та рушниць
Форт-500, споряджених патронами із зарядом свинцевої картечі, у напрямку
масового скупчення людей на ІНФОРМАЦІЯ_10 та нижній частині вул. Інститутській
у м. Києві, а також кидати в сторону активістів наявні в них спецзасоби -
світлошумові та газові гранати.
Водночас, використовуючи спеціальні навики, притаманні
діяльності роботи спеціальних підрозділів особливого призначення, з метою
умовної ідентифікації «свій-чужий», зазначеними вище особами поверх форменого
одягу було нанесено особливі відмітки, а саме, на передпліччях рук, поверх
одягу було намотано клейку стрічку (скотч) жовтого кольору (жовті пов`язки).
Окрім того, з метою уникнення в подальшому кримінальної відповідальності за
вчинення особливо тяжких злочинів, зазначені особи вжили вичерпних заходів для
унеможливлення своєї подальшої ідентифікації, одягнувши під шоломи
маски-балаклави.
Надалі вказана озброєна група співробітників РСП, у тому
числі ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , а також ОСОБА_23 та інші
невстановлені бійці РСП та інших правоохоронних органів, діючи спільно та
погоджено, діючи як єдиний бойовий підрозділ, вчиняючи терористичний акт з
метою залякування як активістів так і загалом населення, а також впливу на
прийняття рішень керівниками опозиційних політичних партій та громадських
організацій про розпуск учасників акцій протесту, застосовувала на ураження
вогнепальну зброю - АКМС, шляхом здійснення з неї прицільних пострілів бойовими
патронами у напрямку неозброєних учасників масових акцій протестів, які
знаходились в районі Майдану Незалежності та у нижній частині вул.
Інститутської у м. Києві. При цьому дана група співробітників РСП, у тому числі
ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , а також ОСОБА_23 та інші
невстановлені бійці РСП, а також інших правоохоронних органів, діючи спільно та
погоджено, поступово переміщувалась по алеї паралельно вул. Інститутській в
напрямку Майдану Незалежності та зупинилась на майданчику перед будівлею
Жовтневого палацу, звідки вказані бійці РСП та інших правоохоронних органів
продовжували здійснювати постріли з АКМС та іншої невстановленої вогнепальної
зброї, спорядженої бойовими патронами, та рушниць Форт-500, споряджених
патронами із зарядом свинцевої картечі, у напрямку масового скупчення людей на
Майдані Незалежності та нижньої частини вул. Інститутська, тобто
загально-небезпечним способом.
Приблизно о 09 год. 15-16 хв. невстановленими особами
унаслідок пострілів з невстановленої вогнепальної зброї було вчинено умисне
вбивство бійця РСП старшого сержанта міліції ОСОБА_374 та заподіяно вогнепальне
поранення бійцю РСП - старшині міліції ОСОБА_375 .
Близько 09 год. 16-17 хв. до будівлі Жовтневого палацу
прибув командир РСП ОСОБА_369 , який до цього перебував в будівлі ГУМВС в м.
Києві по вул. Володимирській, 15, де безпосередньо від командира ПМОП теж
отримав наказ силами РСП, у складі працівників, які перебували на той час на АДРЕСА_7
, із застосуванням вогнепальної зброї та спецзасобів для відстрілу гумових куль
несмертельної дії, споряджених патронами із зарядом свинцевої картечі, та у
взаємодії з іншими невстановленими правоохоронцями здійснити невибіркове
застосування вогнепальної зброї на ураження невизначеного кола осіб, які
перебували у зазначеному місці, з метою залякування як активістів, так і
загалом населення, а також впливу на прийняття рішень керівниками опозиційних
політичних партій та громадських організацій про розпуск учасників протесту,
тобто вчинити теракт, поєднаний з масовими умисними вбивствами учасників акцій
протестів.
Приблизно після 09 год. 17 хв. ОСОБА_373 та ОСОБА_369 ,
погоджено та спільно координуючи на місці дії бійців РСП ОСОБА_28 , ОСОБА_25 ,
ОСОБА_26 , ОСОБА_29 , ОСОБА_567 , ОСОБА_568 , ОСОБА_569 , ОСОБА_570 , ОСОБА_571
, ОСОБА_572 , ОСОБА_573 , ОСОБА_574 , ОСОБА_575 , ОСОБА_576 , ОСОБА_577 ,
ОСОБА_578 , ОСОБА_579 , ОСОБА_580 , ОСОБА_581 , ОСОБА_582 , ОСОБА_583 та інших,
реалізуючи свій злочинний умисел, діючи за попередньою змовою, перевищуючи
владу та службові повноваження, діючи всупереч вищевказаних вимог Конституції
України, Закону України «Про міліцію» та інших нормативно-правових актів,
виконуючи явно злочинний наказ командира ПМОП та інших осіб з числа керівництва
органів МВС, організували перевищення влади та службових повноважень, вчинення
теракту, умисних вбивств неозброєних учасників акцій масових протестів
підлеглими та іншими невстановленими правоохоронцями, які погодились виконувати
їхній явно злочинний наказ.
Будучи об`єднаними єдиним злочинним умислом, спрямованим
на вчинення теракту, а також умисних вбивств максимально можливого,
невизначеного кола осіб - учасників акцій протесту, з метою залякування
населення, а також впливу на прийняття рішень керівниками опозиційних
політичних партій та громадських організацій про розпуск учасників акцій
протесту, для повного їх придушення ОСОБА_23 , ОСОБА_369 та їхні підлеглі, в
тому числі ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_529 , ОСОБА_530 ,
ОСОБА_540 , ОСОБА_531 , ОСОБА_532 , ОСОБА_533 , ОСОБА_534 , ОСОБА_535 ,
ОСОБА_536 , ОСОБА_537 , ОСОБА_538 , ОСОБА_539 , ОСОБА_541 , ОСОБА_542 ,
ОСОБА_543 , ОСОБА_544 , ОСОБА_545 , ОСОБА_546 , ОСОБА_547 , продовжили
здійснювати постріли з наявних у них АКМС та іншої невстановленої вогнепальної
зброї, спорядженої бойовими патронами та рушниць Форт-500, споряджених
патронами із зарядом свинцевої картечі, у напрямку масового скупчення людей в
районі Майдану Незалежності та нижньої частини АДРЕСА_7 , тобто
загально-небезпечним способом. При цьому, ОСОБА_391 та ОСОБА_369 взяли на себе
роль співорганізаторів та співвиконавців злочину, вказані співробітники РСП -
роль співвиконавців, а інші невстановлені в ході досудового слідства працівники
правоохоронних органів, у тому числі вказаного спецпідрозділу МВС - роль
співвиконавців та пособників вчинення злочину.
ОСОБА_23 , ОСОБА_369 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 ,
ОСОБА_21 , ОСОБА_529 , ОСОБА_530 , ОСОБА_540 , ОСОБА_531 , ОСОБА_532 ,
ОСОБА_533 , ОСОБА_534 , ОСОБА_535 , ОСОБА_536 , ОСОБА_537 , ОСОБА_538 ,
ОСОБА_539 , ОСОБА_541 , ОСОБА_542 , ОСОБА_543 , ОСОБА_544 , ОСОБА_545 та інші
невстановлені працівники РСП, використовуючи спеціальні навички бойової та
вогневої підготовки, діяли як один бойовий підрозділ, що виконував явно
незаконний наказ прямих начальників, які організували та безпосередньо
координували їх злочинні дії на місці, тобто, усвідомлюючи відсутність жодного
законного обґрунтування своїх дій, були об`єднані єдиним злочинним умислом,
спрямованим на вчинення терористичного акту, а також умисних вбивств
максимально можливого, невизначеного кола осіб - учасників акції протесту, з
метою залякування учасників акцій протесту та загалом населення, а також впливу
на прийняття рішень керівниками опозиційних політичних партій та громадських
організацій про розпуск учасників акцій протесту, які приймали в них участь на
Майдані Незалежності в м. Києві, а також в інших населених пунктах України, їх
силового розгону. При цьому, кожен боєць зазначеного бойового підрозділу, який
діяв під керівництвом ОСОБА_31 та ОСОБА_371 , у тому числі ОСОБА_20 , ОСОБА_19
, ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , безпосередньо застосовуючи за вищеописаних обставин
вогнепальну зброю щодо невизначеного кола беззбройних активістів та вчиняючи
дії щодо спостереження за місцевістю, охорони, супроводження тих, хто веде таку
стрільбу, умисно та усвідомлено вчиняли погоджені, конклюдентні дії, спрямовані
на реалізацію зазначеного злочинного плану щодо вчинення теракту, що
супроводжувалося загибеллю людей та іншими тяжкими наслідками.
Приблизно після 09 год. 16-17 хв., відступаючи від
будівлі Жовтневого палацу і рухаючись вверх у напрямку перехрестя вул.
Інститутська та Ольгинська у м. Києві, ОСОБА_23 , ОСОБА_369 , ОСОБА_20 ,
ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_529 , ОСОБА_530 , ОСОБА_540 , ОСОБА_531
, ОСОБА_532 , ОСОБА_533 , ОСОБА_534 , ОСОБА_535 , ОСОБА_536 , ОСОБА_537 ,
ОСОБА_538 , ОСОБА_539 , ОСОБА_541 , ОСОБА_542 , ОСОБА_543 , ОСОБА_544 ,
ОСОБА_545 та інші невстановлені працівники правоохоронних органів, у тому числі
РСП, діючи спільно та погоджено, як єдиний бойовий підрозділ, продовжували
вчиняти терористичний акт, тобто здійснювати прицільні постріли на ураження з
вогнепальної зброї, спорядженої бойовими патронами, та спеціальних засобів,
споряджених патронами із зарядом свинцевої картечі, у напрямку скупчення людей
на вул. Інститутській та Майдані Незалежності, в руках яких не було
вогнепальної зброї та які не становили для них будь - якої загрози, з метою
вчинення їх вбивств способом, небезпечним для життя багатьох осіб. Водночас,
діючи виключно в межах отриманого злочинного наказу та спільного злочинного
умислу, всупереч інтересам служби, зазначені правоохоронці та їх командири не
вчиняли та навіть не намагались вчинити жодних дій щодо встановлення осіб, які
застосовували зброю чи скоювали інші протиправні дії і присікання таких дій.
Приблизно о 09 год. 20 хв. ОСОБА_23 , ОСОБА_369 ,
ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_529 , ОСОБА_530 , ОСОБА_540 ,
ОСОБА_531 , ОСОБА_532 , ОСОБА_533 , ОСОБА_534 , ОСОБА_535 , ОСОБА_536 ,
ОСОБА_537 , ОСОБА_538 , ОСОБА_539 , ОСОБА_541 , ОСОБА_542 , ОСОБА_543 ,
ОСОБА_544 , ОСОБА_545 та інші невстановлені працівники правоохоронних органів,
у тому числі РСП, продовжуючи виконувати явно злочинний наказ ОСОБА_31 та
ОСОБА_371 , які організували та безпосередньо координували їх дії на місці, а
також інші невстановлені правоохоронці, зайняли позиції для стрільби за сніжною
барикадою на вул. Інститутська, поруч з верхнім виходом зі станції
метрополітену «Хрещатик».
Приблизно у період з 09 год. 20 хв. до 09 год. 30 хв.,
перебуваючи за вказаною барикадою, явно перевищуючи владу та службові
повноваження, діючи всупереч вимогам Конституції України, Закону України «Про
міліцію» та інших нормативно-правових актів, виконуючи явно злочинний наказ
ОСОБА_372 , а також ОСОБА_31 і ОСОБА_371 , які організували такі дії своїх
підлеглих, а також інших осіб з числа керівництва органів МВС, безпосередньо
ОСОБА_23 , ОСОБА_369 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_529 ,
ОСОБА_530 , ОСОБА_540 , ОСОБА_531 , ОСОБА_532 , ОСОБА_533 , ОСОБА_534 ,
ОСОБА_535 , ОСОБА_536 , ОСОБА_537 , ОСОБА_538 , ОСОБА_539 , ОСОБА_541 ,
ОСОБА_542 , ОСОБА_543 , ОСОБА_544 , ОСОБА_545 та інші невстановлені працівники
правоохоронних органів, у тому числі РСП, продовжували вчиняти терористичний
акт, тобто спільно та погоджено, як єдиний бойовий підрозділ, здійснювати на
ураження прицільні постріли з вогнепальної зброї - АКМС, снайперських
гвинтівок, споряджених бойовими патронами, та спеціальних засобів, споряджених
патронами із зарядом свинцевої картечі, у напрямку учасників акцій протесту, що
знаходились на вул. Інститутській, в руках яких не було вогнепальної зброї та
які, перебуваючи на безпечній відстані від правоохоронців і не становили для
останніх будь-якої загрози.
У подальшому, приблизно о 09 год. 30 хв., вказана
озброєна група правоохоронців, продовжуючи діяти спільно, погоджено та
скоординовано, перемістилась ще далі вверх, за бетонну барикаду за перехрестям
вул. Інститутська та Ольгинська, навпроти клубу КМУ по вул. Інститутська, 7 у
місті Києві.
ОСОБА_23 та ОСОБА_369 , усвідомлюючи, що вони та їхні
підлеглі вчиняють теракт, тобто без достатніх підстав, передбачених Законом
України «Про міліцію» та іншими нормативно-правовими актами, невибірково застосовують
вогнепальну зброю на ураження до беззбройних активістів, як командири
підрозділів, хибно розуміючи інтереси держави, безпідставно ототожнюючи їх із
особистими, явно протиправними інтересами вищих посадових осіб, зокрема,
Президента України ОСОБА_514 та інших керівників держави і правоохоронних
органів, які полягали в бажанні усунути перешкоди власній злочинній діяльності
та реалізації планів злочинної організації, припинивши у будь-який злочинний
спосіб протестні акції, у тому числі шляхом залякування активістів та загалом
населення і впливу на прийняття рішень керівниками опозиційних політичних
партій та громадських організацій про розпуск учасників акцій протесту,
продовжуючи перевищувати владу та службові повноваження, а також організовувати
перевищення влади та службових повноважень підлеглими правоохоронцями, віддали
останнім, зокрема ОСОБА_355 , ОСОБА_356 , ОСОБА_513 , ОСОБА_357 та іншим
правоохоронцям, усний наказ розосередитись за бетонними блоками та продовжувати
здійснювати невибіркове застосування вогнепальної зброї на ураження до
невизначеного кола беззбройних осіб, які перебували на вулиці Інститутській та
в районі Майдану Незалежності, для вчинення максимально можливої кількості
вбивств останніх, з метою залякування як активістів, так і загалом населення, а
також впливу на прийняття рішень керівниками опозиційних політичних партій та
громадських організацій про розпуск учасників акцій протесту, у тому числі у
спосіб вчинення вбивств тих, хто прибував для евакуації вбитих та поранених активістів
і надання останнім допомоги, а при наближенні активістів - здійснювати постріли
з АКМС та іншої невстановленої вогнепальної зброї, спорядженої бойовими
набоями.
Після цього, приблизно з 09 год. 30 хв. до 17 год. 20
лютого 2014 року ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_529 ,
ОСОБА_530 , ОСОБА_540 , ОСОБА_531 , ОСОБА_532 , ОСОБА_533 , ОСОБА_534 ,
ОСОБА_535 , ОСОБА_536 , ОСОБА_537 , ОСОБА_538 , ОСОБА_539 , ОСОБА_541 ,
ОСОБА_542 , ОСОБА_543 , ОСОБА_544 , ОСОБА_545 , а також інші невстановлені
працівники правоохоронних органів, у тому числі РСП, діючи спільно та
погоджено, як єдиний бойовий підрозділ, виконуючи явно злочинний наказ, у тому
числі вищевказану злочинну вказівку ОСОБА_31 та ОСОБА_371 , які організували і
безпосередньо координували на місці дії працівників РСП та інших
правоохоронців, діючи умисно, всупереч вказаних вимог Конституції України,
Закону України «Про міліцію» та інших нормативно-правових актів, за попередньою
змовою групою осіб, будучи об`єднані із ОСОБА_376 та ОСОБА_370 єдиними
злочинним умислом, спрямованим на вчинення теракту, умисних вбивств максимально
можливого, невизначеного кола осіб - учасників протесту, способом, небезпечним
для життя багатьох осіб, з метою залякування населення, а також впливу на
прийняття рішень керівниками опозиційних політичних партій та громадських
організацій про розпуск учасників акцій протесту, їх силового розгону, у тому
числі ОСОБА_23 та ОСОБА_369 безпосередньо, стали здійснювати прицільні постріли
на ураження з АКМС та іншої невстановленої вогнепальної зброї, спорядженої
бойовими патронами, в учасників акції протесту, які у цей час були на вул.
Інститутській, у місці розташування верхнього виходу зі станції метрополітену
«Хрещатик», у тому числі у скупчення людей, тобто загально-небезпечним
способом. При цьому, працівники РСП, у тому числі ОСОБА_20 , ОСОБА_19 ,
ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , а також ОСОБА_23 та інші невстановлені особи
усвідомлювали, що вони здійснюють постріли у людей, в руках яких немає зброї та
які знаходяться на великій відстані і не становлять будь-якої загрози для них,
оскільки метою останніх було лише евакуювати вбитих та поранених активістів та
підпалити шини для створення димової завіси.
ОСОБА_23 та ОСОБА_369 , усвідомлюючи явну злочинність
своїх дій та дій своїх підлеглих, як працівників правоохоронного органу,
завданням якого є дотриманням вимог ст. 3 Конституції України, якою
передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність
і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, допускаючи, що
учасники акції протесту можуть потрапити до місця ведення вогню та урядового
кварталу через вул. Грушевська та вул. Садова в м. Києві, з метою уникнення
можливої протидії їм та затримання їх та їхніх підлеглих учасниками акції
протесту за вчинення особливо тяжких злочинів, дали вказівку командиру 2-го
штурмового взводу РСП ОСОБА_556 разом з бійцями ОСОБА_585 , ОСОБА_586 та іншими
озброєними невстановленими працівниками РСП зайняти позиції на перехресті вул.
Грушевська та Садова і не допускати прохід учасників акції протесту на вул.
Інститутська, щоб таким чином унеможливити протидію правоохоронцям, які у цей
час безпосередньо вчиняли терористичний акт, умисні вбивства та замахи на
умисні вбивства учасників акції протесту на вул. Інститутська.
Таким чином, 20 лютого 2014 року, у період приблизно з 09
год. 00 хв. по 17 год. 00 хв., унаслідок цих злочинних дій, які виразилися в
умисному спільному вчиненні терористичного акту, ОСОБА_23 , ОСОБА_369 ,
ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_529 , ОСОБА_530 , ОСОБА_540 ,
ОСОБА_531 , ОСОБА_532 , ОСОБА_533 , ОСОБА_534 , ОСОБА_535 , ОСОБА_536 ,
ОСОБА_537 , ОСОБА_538 , ОСОБА_539 , ОСОБА_541 , ОСОБА_542 , ОСОБА_543 ,
ОСОБА_544 , ОСОБА_545 та інші, у тому числі невстановлені в ході досудового
слідства працівники правоохоронних органів, зокрема співробітники РСП, вчинили
масові умисні вбивства 48 осіб:
1. ОСОБА_587 ,
ІНФОРМАЦІЯ_11 , якому заподіяно сліпе проникаюче вогнепальне дробове (картеч)
поранення шиї та грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів, внаслідок
чого настала його смерть;
2. ОСОБА_397 ,
ІНФОРМАЦІЯ_12 , якому заподіяно наскрізне вогнепальне поранення тазу з
ушкодженням кісток тазу та правого стегна із судинами, що супроводжувалось
крововтратою та розвитком шоку, внаслідок чого ІНФОРМАЦІЯ_13 настала його
смерть;
3. ОСОБА_588 ,
ІНФОРМАЦІЯ_14 , якому заподіяно вогнепальне поранення грудної клітини з
ушкодженням внутрішніх органів, внаслідок чого настала його смерть;
4. ОСОБА_402 ,
ІНФОРМАЦІЯ_15 , якому заподіяно проникаюче сліпе вогнепальне кульове поєднане
поранення грудей та живота з ушкодженням внутрішніх органів, внаслідок чого
настала його смерть;
5. ОСОБА_401 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , якому
заподіяно вогнепальне, кульове, наскрізне поранення живота з ушкодженням внутрішніх органів, внаслідок
чого настала його смерть;
6. ОСОБА_407 ,
ІНФОРМАЦІЯ_17 , якому заподіяно наскрізне кульове вогнепальне поранення черева
з ушкодженням внутрішніх органів, внаслідок чого настала його смерть;
7. ОСОБА_589 ,
ІНФОРМАЦІЯ_18 , якому заподіяно вогнепальне кульове наскрізне проникаюче
поранення грудної клітини та шиї з ушкодженням внутрішніх органів, внаслідок
чого настала його смерть;
8. ОСОБА_590 ,
ІНФОРМАЦІЯ_19 , якому заподіяно сліпе кульове проникаюче вогнепальне поранення
голови, внаслідок чого настала його смерть;
9. ОСОБА_411 ,
ІНФОРМАЦІЯ_20 , якому заподіяно наскрізні вогнепальні кульові поранення грудей
та тулуба з ушкодженням внутрішніх органів; поєднане наскрізне вогнепальне
поранення лівого та правого стегна; сліпе вогнепальне поранення правої стопи;
наскрізне вогнепальне поранення лівої стопи, внаслідок чого настала його
смерть;
10. ОСОБА_400 ,
ІНФОРМАЦІЯ_21 , якому заподіяно наскрізне вогнепальне поранення голови,
внаслідок чого настала його смерть;
11. ОСОБА_416 ,
ІНФОРМАЦІЯ_22 , якому заподіяно наскрізне вогнепальне кульове поранення голови,
внаслідок чого настала його смерть;
12. ОСОБА_409 ,
ІНФОРМАЦІЯ_23 , якому заподіяно наскрізне вогнепальне кульове поранення голови,
внаслідок чого настала його смерть;
13. ОСОБА_418
ІНФОРМАЦІЯ_24 , якому заподіяно вогнепальне кульове дотичне поранення голови,
внаслідок чого настала його смерть.
14. ОСОБА_404 ,
ІНФОРМАЦІЯ_25 , якому заподіяно сліпі вогнепальні
кульові проникаючі поранення тіла з ушкодженням внутрішніх органів, внаслідок
чого настала його смерть;
15. ОСОБА_591 ,
ІНФОРМАЦІЯ_26 , якому заподіяно вогнепальне кульове наскрізне проникаюче
поранення грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів, внаслідок чого
настала його смерть;
16. ОСОБА_592
ІНФОРМАЦІЯ_27 , якому заподіяно наскрізне вогнепальне кульове проникаючого
поранення грудної клітки та черева року народження, внаслідок чого настала його
смерть;
17. ОСОБА_593 , ІНФОРМАЦІЯ_28 , якому
заподіяно проникаюче наскрізне вогнепальне кульове поранення шиї (пошарово
наскрізь ушкоджені ліва загальна сонна артерія, стравохід й м`які тканини шиї
зліва та справа), внаслідок чого настала його смерть;
18. ОСОБА_410 ,
ІНФОРМАЦІЯ_29 , якому заподіяно вогнепальне кульове наскрізне поранення голови,
внаслідок чого настала його смерть.
19. ОСОБА_415 ,
ІНФОРМАЦІЯ_30 , якому заподіяно наскрізне кульове вогнепальне поранення тулуба
з ушкодженням внутрішніх органів, внаслідок чого настала його смерть;
20. ОСОБА_380 , ІНФОРМАЦІЯ_31 , якому
заподіяно вогнепальне сліпе кульове поранення живота і тазу з ушкодженням
внутрішніх органів і кісток тазу, внаслідок чого
настала його смерть;
21. ОСОБА_403
ІНФОРМАЦІЯ_32 , якому заподіяно наскрізне та сліпе вогнепальне поранення
грудної клітини з ушкодженням внутрішніх органів, внаслідок чого настала його
смерть;
22. ОСОБА_594 ,
ІНФОРМАЦІЯ_33 , якому заподіяно вогнепальне кульове наскрізне поранення грудної
клітки з ушкодженням внутрішніх органів; вогнепальне сліпе поранення правої
сідниці, внаслідок чого настала його смерть;
23. ОСОБА_406 ,
ІНФОРМАЦІЯ_34 , якому заподіяно вогнепальне кульове сліпе поранення грудей з
ушкодженням внутрішніх органів, внаслідок чого настала його смерть;
24. ОСОБА_595 ,
ІНФОРМАЦІЯ_35 , якому заподіяні: наскрізне вогнепальне поранення шиї з
ушкодженням крупної венозної судини та дрібних за калібром венозних судин,
нервових сплетінь та лімфовузлів шиї, слинних залоз, правої долі щитовидної
залози, надгортанники, під`язикової кістки, язика, з розвитком шоку,
крововтрати та повітряної емболії, внаслідок чого настала його смерть;
вогнепальне кульове наскрізне поранення лівого стегна з ушкодженням м`яких
тканин, тазу та попереку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень;
25. ОСОБА_596 ,
ІНФОРМАЦІЯ_36 , якому заподіяно вогнепальне наскрізне кульове поранення голови,
внаслідок чого настала його смерть;
26. ОСОБА_427 ,
ІНФОРМАЦІЯ_37 , якому заподіяно вогнепальне кульове наскрізне поранення обличчя
та шиї з ушкодженням спинного та головного мозку і судин шиї, внаслідок чого
настала його смерть;
27. ОСОБА_597 ,
ІНФОРМАЦІЯ_38 , якому заподіяно наскрізне вогнепальне кульове, поєднане
поранення лівого стегна та лівої сідниці з ушкодженням лівої стегнової вени,
внаслідок чого настала його смерть;
28. ОСОБА_398 ,
ІНФОРМАЦІЯ_39 , якому заподіяно наскрізне проникаюче вогнепальне поранення
грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів, внаслідок чого настала його
смерть;
29. ОСОБА_405
ІНФОРМАЦІЯ_40 , якому заподіяно вогнепальне кульове наскрізне проникаюче
поранення грудної клітини з ушкодженням внутрішніх органів, внаслідок чого
настала його смерть;
30. ОСОБА_417 ,
ІНФОРМАЦІЯ_41 , якому заподіяно поєднане наскрізне вогнепальне кульове
поранення правого плеча та грудей (ушкоджено м`які тканини плеча та плечова
кістка за типом скалкового перелому); наскрізне вогнепальне кульове поранення
лівого передпліччя (ушкоджені м`які тканини та ліктьова кістка за типом
скалкового перелому); сліпе вогнепальне поранення лівого стегна, внаслідок чого
настала його смерть;
31. ОСОБА_420 ,
ІНФОРМАЦІЯ_42 , якому заподіяно сліпе проникаюче вогнепальне кульове поранення
грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів, внаслідок чого настала його
смерть; дотичне вогнепальне поранення лівого передпліччя; наскрізне вогнепальне
поранення лівого плеча;
32. ОСОБА_413 ,
ІНФОРМАЦІЯ_43 , якому заподіяно наскрізне вогнепальне
кульове поранення голови, внаслідок чого настала його смерть;
33. ОСОБА_421 ,
ІНФОРМАЦІЯ_44 , якому заподіяно проникаюче наскрізне вогнепальне кульове
поранення грудної клітини з ушкодженням внутрішніх органів, внаслідок чого
настала його смерть;
34. ОСОБА_598 ,
ІНФОРМАЦІЯ_45 , якому заподіяно проникаюче наскрізне вогнепальне кульове
поєднане поранення правої руки, грудей та живота з ушкодженням внутрішніх
органів, внаслідок чого настала його смерть;
35. ОСОБА_379 , ІНФОРМАЦІЯ_46
, якому заподіяне сліпе проникаюче вогнепальне
кульове поранення грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів, внаслідок чого настала його смерть;
36.ОСОБА_378, 1985 р.н.,
якому заподіяно наскрізне вогнепальне поранення шиї з ушкодженням внутрішніх
органів, внаслідок чого настала його смерть;
37. ОСОБА_426 ,
ІНФОРМАЦІЯ_47 , якому заподіяно проникаюче сліпе
вогнепальне кульове поранення грудної клітки з ушкодженням внутрішніх
органів, внаслідок чого настала його смерть;
38. ОСОБА_399 ,
ІНФОРМАЦІЯ_48 , якому заподіяно сліпе вогнепальне проникаюче кульове поранення
грудної клітки справа, рана шиї на передній поверхні справа з ушкодженням
внутрішніх органів, внаслідок чого настала його смерть;
39. ОСОБА_412 ,
ІНФОРМАЦІЯ_49 , якому заподіяно вогнепальне кульове наскрізне поранення голови,
внаслідок чого настала його смерть;
40. ОСОБА_414 ,
ІНФОРМАЦІЯ_25 , якому заподіяно наскрізне кульове
вогнепальне поранення голови, внаслідок чого настала його смерть;
41. ОСОБА_446 ,
ІНФОРМАЦІЯ_50 , якому заподіяно вогнепальні поранення тулуба (грудей та живота)
з ушкодженням внутрішніх органів, внаслідок чого наступила його смерть;
42. ОСОБА_599 ,
ІНФОРМАЦІЯ_51 , якому заподіяно вогнепальне поранення грудної клітини з ушкодженням
внутрішніх органів, внаслідок чого наступила його смерть;
43. ОСОБА_422 ,
ІНФОРМАЦІЯ_52 , якому заподіяно наскрізне кульове вогнепальне поранення тіла з
ушкодженням внутрішніх органів, внаслідок чого настала його смерть;
44. ОСОБА_423 ,
ІНФОРМАЦІЯ_53 , якому заподіяно наскрізне вогнепальне поранення тулуба з
ушкодженням внутрішніх органів, внаслідок чого настала його смерть;
45. ОСОБА_424
ІНФОРМАЦІЯ_12 , якому заподіяно вогнепальне кульове наскрізне поранення лівого
плеча та шиї з ушкодженням магістральних судин, що обумовило розвиток
кровотечі, яка призвела до крововтрати, внаслідок чого настала його смерть;
46. ОСОБА_377 ,
ІНФОРМАЦІЯ_54 , якому заподіяно наскрізне кульове вогнепальне поранення шиї,
два сліпих поранення шиї (з ушкодженням лівої загальної сонної артерії,
відростків деяких шийних хребців та спинного мозку, з розвитком крововтрати,
набряку-набухання спинного мозку та шоку), внаслідок чого настала його смерть;
47. ОСОБА_600 ,
ІНФОРМАЦІЯ_55 , якому заподіяно наскрізне вогнепальне
кульове поранення голови, внаслідок чого настала його смерть;
48. ОСОБА_408 , ІНФОРМАЦІЯ_56 , якому заподіяно проникаюче наскрізне вогнепальне кульове поєднане
поранення грудей та спини з ушкодженням внутрішніх органів, внаслідок чого настала його смерть, -
та замахи на умисні вбивства 80 учасників акцій масових
протесту, тобто спричинили загибель 48 вказаних осіб та інші тяжкі наслідки.
За таких обставин, як підсумовується в обох обвинувальних
актах, ОСОБА_20 , ОСОБА_19 ,
ОСОБА_22 , ОСОБА_21 та ОСОБА_23 обвинувачуються, кожний окремо, у
вчиненні на виконання явно злочинного наказу перевищення влади та службових
повноважень, тобто умисному вчиненні службовою особою - працівником
правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень,
що супроводжувалося насильством, болісними діями та заподіяли істотної шкоди
охоронюваним законом правам і інтересам громадян, що спричинило тяжкі наслідки,
а саме у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365 КК України
(в редакції від 07 квітня 2011 року).
Крім того,
ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 ,
ОСОБА_21 та ОСОБА_23 обвинувачуються у вчиненні на
виконання явно злочинного наказу терористичного акту, тобто застосуванні зброї
та скоєнні інших дій, які створювали небезпеку для життя та здоров'я людини та настання інших тяжких наслідків,
вчиненими з метою порушення громадської безпеки, залякування населення та з
метою впливу на прийняття рішень та вчинення дій об`єднаннями громадян,
юридичними особами, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, які призвели
до загибелі людей та інших тяжких наслідків, а саме у вчиненні злочину,
передбаченого ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 258 КК України (в редакції від 21 вересня
2006 року).
Крім того,
ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 ,
ОСОБА_21 та ОСОБА_23 обвинувачуються у незаконному
перешкоджанні на виконання явно злочинного наказу проведенню зборів, мітингів,
вуличних походів і демонстрацій, яке було вчинено службовою особою та
працівником правоохоронного органу із застосуванням фізичного насильства, тобто
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК України.
Крім того, ОСОБА_20 , ОСОБА_19 ,
ОСОБА_22 , ОСОБА_21 та ОСОБА_23 обвинувачуються у тому, що своїми умисними діями, скоєними на виконання явно
злочинного наказу, які виразилися у вчиненні умисного
вбивства двох і більше осіб, способом, небезпечним для життя багатьох осіб, за
попередньою змовою групою осіб, вчинили злочин, передбачений ч. 4 ст.
41, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Як також окремо вказано в обох обвинувальних актах, за
вже описаних обставин, 20 лютого 2014 року, в період часу з 09-00 до 17-00
год., перебуваючи на вул. Інститутська в м. Києві та в прилеглих до неї місцях,
ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_529 , ОСОБА_530 , ОСОБА_540 ,
ОСОБА_531 , ОСОБА_532 , ОСОБА_533 , ОСОБА_534 , ОСОБА_535 , ОСОБА_536 ,
ОСОБА_537 , ОСОБА_538 , ОСОБА_539 , ОСОБА_541 , ОСОБА_542 , ОСОБА_543 ,
ОСОБА_544 , ОСОБА_545 , а також безпосередньо ОСОБА_23 та ОСОБА_369 , інші
невстановлені працівники правоохоронних органів, у тому числі РСП, діючи
спільно та погоджено, як єдиний бойовий підрозділ, виконуючи явно злочинний
наказ, у тому числі ОСОБА_31 та ОСОБА_371 , які організували і безпосередньо
координували на місці дії працівників РСП та інших правоохоронців, діючи умисно,
всупереч вищевказаних вимог Конституції України, Закону України «Про міліцію»
та інших нормативно-правових актів, за попередньою змовою групою осіб, хибно
розуміючи інтереси держави, безпідставно ототожнюючи їх із особистими, явно
протиправними інтересами вищих посадових осіб, зокрема, Президента України
ОСОБА_514 , Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_526 та інших керівників
держави і правоохоронних органів, будучи об`єднані єдиними злочинним умислом,
спрямованим на вчинення терористичного акту, а також умисних вбивств
максимально можливого, невизначеного кола осіб - учасників акції протесту,
способом, небезпечним для життя багатьох осіб, з метою залякування населення, а
також впливу на прийняття рішень керівниками опозиційних політичних партій та
громадських організацій про розпуск учасників акцій протесту, їх силового
розгону, стали здійснювати прицільні постріли на ураження з АКМС, спеціальних
засобів, споряджених патронами із зарядом свинцевої картечі та іншої
невстановленої вогнепальної зброї, спорядженої бойовими патронами, в учасників
акції протесту, які у цей час знаходились на вул. Інститутська, в м. Києві та
прилеглій до неї території, у тому числі у скупчення людей, тобто
загально-небезпечним способом.
При цьому, ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 ,
ОСОБА_23 та інші невстановлені правоохоронці усвідомлювали, що вони здійснюють
постріли у людей, в руках яких немає зброї та які знаходяться на великій
відстані і не становлять будь-якої загрози для них, оскільки метою останніх
було лише евакуювати вбитих та поранених активістів та підпалити шини для
створення димової завіси, яка б захищала інших активістів від пострілів.
Водночас кожен боєць зазначеного бойового підрозділу, який діяв під
керівництвом ОСОБА_31 та ОСОБА_371 , у тому числі сам ОСОБА_23 , а також
ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , безпосередньо застосовуючи за
описаних обставин вогнепальну зброю щодо невизначеного кола беззбройних
активістів та вчиняючи дії щодо спостереження за місцевістю, охорони,
супроводження тих, хто веде таку стрільбу, умисно та усвідомлено вчиняли
погоджені, конклюдентні дії, спрямовані на реалізацію зазначеного злочинного
плану щодо вчинення теракту, що супроводжувалося загибеллю людей та іншими
тяжкими наслідками.
Однак, довести свій злочинний умисел, направлений на
вчинення умисних вбивств учасників акції протесту, до кінця ОСОБА_354 ,
ОСОБА_368 , ОСОБА_355 , ОСОБА_356 , ОСОБА_513 , ОСОБА_357 , ОСОБА_529 ,
ОСОБА_550 , ОСОБА_551 , ОСОБА_531 , ОСОБА_553 , ОСОБА_533 , ОСОБА_534 ,
ОСОБА_556 , ОСОБА_557 , ОСОБА_558 , ОСОБА_538 , ОСОБА_560 , ОСОБА_561 ,
ОСОБА_562 , ОСОБА_563 , ОСОБА_564 , ОСОБА_545 , ОСОБА_375 , ОСОБА_566 та іншим
не встановленим в ході досудового слідства працівникам правоохоронних органів,
у тому числі РСП не вдалося, оскільки особам, які отримали вогнепальні
поранення, було вчасно надано необхідну та кваліфіковану медичну допомогу.
Тобто, ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ,
ОСОБА_21 , ОСОБА_369 , ОСОБА_535 , ОСОБА_531 , ОСОБА_532 , ОСОБА_533 ,
ОСОБА_534 , ОСОБА_536 , ОСОБА_537 , ОСОБА_538 , ОСОБА_539 , ОСОБА_540 ,
ОСОБА_530 , ОСОБА_529 , ОСОБА_541 , ОСОБА_542 , ОСОБА_543 , ОСОБА_544 ,
ОСОБА_545 , ОСОБА_546 , ОСОБА_547 та інші невстановлені в ході досудового
слідства працівники правоохоронних органів, у тому числі РСП ПМОП «Беркут»,
виконали усі дії, які вони вважали необхідними для вчинення умисних вбивств
учасників акції протесту, але злочин не було закінчено з причин, які не
залежали від їх волі.
Таким чином, 20 лютого 2014 року, у період приблизно з 09
год. 00 хв. по 17 год. 00 хв., унаслідок цих злочинних дій, які виразилися в
умисному спільному вчиненні терористичного акту, ОСОБА_23 , ОСОБА_369 ,
ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , ОСОБА_529 , ОСОБА_530 , ОСОБА_540 ,
ОСОБА_531 , ОСОБА_532 , ОСОБА_533 , ОСОБА_534 , ОСОБА_535 , ОСОБА_536 ,
ОСОБА_537 , ОСОБА_538 , ОСОБА_539 , ОСОБА_541 , ОСОБА_542 , ОСОБА_543 ,
ОСОБА_544 , ОСОБА_545 та інші, у тому числі не встановлені в ході досудового
слідства працівники правоохоронних органів, зокрема співробітники РСП, окрім вчинення
вказаних 48 умисних вбивств, також вчинили закінчені замахи на умисні вбивства
80 осіб:
1. ОСОБА_452 , ІНФОРМАЦІЯ_47 , якому заподіяні:
вогнепальне поранення 1 пальця правої кисті з пошаровим пошкодженням шкіри,
підшкірно-жирової клітковини, м`язів, дистальної та проксимальної фаланг 1
пальця з частковою ампутацією кінцевих відділів вказаної фаланги, яке
відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості; рана нігтьової
фаланги 3 пальця; вогнепальне поранення правої кисті з пошаровим пошкодженням
шкіри, підшкірно-жирової клітковини, з наявністю множинних сторонніх тіл у
м`яких тканинах правої кисті; наскрізне вогнепальне поранення сідниць з
пошаровим ушкодженням шкіри та м`язів; уламкове поранення шиї з наявністю у
кінцевих відділах ранового каналу множинних металевих уламків; наскрізне
уламкове поранення шиї з пошаровим ушкодженням шкіри, підшкірно-жирової
клітковини та м`язів з наявністю по ходу ранового каналу металевих уламків, які
відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад
здоров`я;
2. ОСОБА_468 , ІНФОРМАЦІЯ_57 , якому заподіяно наскрізне
вогнепальне поранення лівого плеча з відкритим уламковим перелом лівої плечової
кістки, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознако небезпеки для
життя;
3. ОСОБА_462 , ІНФОРМАЦІЯ_58 , якому заподіяні:
проникаюче наскрізне кульове поранення черевної порожнини з ушкодженням
внутрішніх органів, сліпе кульове поранення лівої ліктьової ділянки, які
відносяться до тяжкого тілесного ушкодження; рвана рана правого надпліччя, яка
відноситься до легкого тілесного ушкодження;
4. ОСОБА_467 , ІНФОРМАЦІЯ_59 , якому заподіяно кульове
поранення лівої кисті, дефект м`яких тканин 4-го пальця лівої кисті, яке
відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості;
5. ОСОБА_448 , ІНФОРМАЦІЯ_60 , якому заподіяні: наскрізне
вогнепальне поранення правої стопи, уламкові переломи 1, 2, 3 плеснових кісток,
яке відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості; наскрізне
вогнепальне поранення м`яких тканин правого стегна, яке відноситься до легких
тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;
6. ОСОБА_601 , ІНФОРМАЦІЯ_61 , якому заподіяно
вогнепальне поранення правої стопи з множинними уламковими переломами, яке
відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості;
7. ОСОБА_455 , ІНФОРМАЦІЯ_62 , якому заподіяні: наскрізне
кульове поранення живота з ушкодженням внутрішніх органів, яке відноситься до
тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя; кульове сліпе
поранення тканин правого стегна та осколкові поранення задніх поверхонь правого
стегна та обох гомілок, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, що
спричинили короткочасний розлад здоров`я;
8. ОСОБА_602 , ІНФОРМАЦІЯ_63 , якому заподіяно наскрізне
поранення ділянки попереку, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження, що
спричинило короткочасний розлад здоров`я;
9. ОСОБА_443 , ІНФОРМАЦІЯ_64 , якому заподіяно дотичне
вогнепальне поранення шиї з ушкодженням, окрім м`яких тканин, щитоподібного
хряща, перебіг якого супроводжувався розвитком реактивного ларингіту, яке
відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалості
розладу здоров`я;
10. ОСОБА_603 , ІНФОРМАЦІЯ_65 , якому заподіяно наскрізне
вогнепальне поранення правого стегна з пошаровим ушкодженням шкіри,
підшкірно-жирової клітковини, м`язів правого стегна, правої стегнової кістки
(уламковий перелом шийки стегнової кістки зі зміщенням дистального уламку
доверху), правого сідничного нерву (повний перетин його), яке відноситься до
тяжкого тілесного ушкодження за критерієм стійкої втрати працездатності (понад
33 %);
11. ОСОБА_447 , ІНФОРМАЦІЯ_66 , якому заподіяні:
вогнепальне проникаюче поранення грудної клітини з ушкодженням м`яких тканин
грудної стінки, проникненням у праву плевральну порожнину з явищами
право-стороннього гемопневмотораксу, яке відноситься до тяжкого тілесного
ушкодження за критерієм небезпеки для життя; вогнепальні поранення правого
передпліччя з багатоуламковим переломом обох (променевої та ліктьової) кісток
та правої кисті з травматичною ампутацією першого пальця та нігтьової і
середньої фаланг другого пальця, які відносяться до тілесного ушкодження
середнього ступеня тяжкості; вогнепальні поранення правих плеча, стегна та
гомілки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили
короткочасний розлад здоров`я;
12. ОСОБА_465 , ІНФОРМАЦІЯ_67 , якому заподіяно сліпе
вогнепальне поранення тазу з ушкодженням кісток тазу та внутрішніх органів, що
ускладнилося розвитком шоку тяжкого ступеню, яке відноситься до тяжкого
тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя;
13. ОСОБА_604 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , якому заподіяно
вогнепальне поранення лівого плеча з пошкодженням кістки, яке відноситься до
тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості;
14. ОСОБА_605 , ІНФОРМАЦІЯ_51 , якому заподіяні: сліпе
комбіноване проникаюче (вогнепальне дробове та уламкове) поранення голови та
сліпе вогнепальне проникаюче дробове поранення грудної клітки з ушкодженням
внутрішніх органів, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за
критерієм небезпеки для життя;
15. ОСОБА_606 , ІНФОРМАЦІЯ_68 , якому заподіяно
вогнепальне сліпе поранення лівого стегна, яке відноситься до легкого тілесного
ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я;
16. ОСОБА_440 , ІНФОРМАЦІЯ_69 , якому заподіяні:
наскрізне вогнепальне поранення лівого стегна з ушкодженням тіла стегнової
кістки у вигляді скалкового перелому, яке відноситься до тяжкого тілесного
ушкодження за критерієм небезпеки для життя; сліпе вогнепальне поранення
правого стегна з ушкодженням м`яких тканин стегна, яке відноситься до легкого
тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я;
17. ОСОБА_435 , ІНФОРМАЦІЯ_70 , якому заподіяні: кульове
сліпе поранення м`яких тканин на рівні верхньої третини правого стегна по
латеральній поверхні; кульове поранення лівої надключичної області з
багатооскольчастим переломом лівої ключиці на кордоні середньої та дистальної
третини з дефектом кістки; кульове сліпе поранення м`яких тканин заднє-верхньої
поверхні грудної клітини зліва; оскольчасте сліпе поранення м`яких тканин
правого голено-стопного суглобу з надривом зв`язок, які відносяться до тілесних
ушкоджень середнього ступеня тяжкості, пошкодження у вигляді саден скроневої
області зліва, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження;
18. ОСОБА_607 , ІНФОРМАЦІЯ_71 , якому заподіяно наскрізне
проникаюче вогнепальне кульове поранення шиї та спини справа з ушкодженням
підключичної артерії та лопатки справа, яке відноситься до тяжкого тілесного
ушкодження за критерієм небезпеки для життя;
19. ОСОБА_434 , ІНФОРМАЦІЯ_72 , якому заподіяні:
наскрізне вогнепальне поранення правого плеча з ушкодженням тіла плечової
кістки, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки
для життя; наскрізне дотичне вогнепальне поранення правого передпліччя, з
ушкодженням м`яких тканин передпліччя, яке відноситься до легких тілесних
ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;
20. ОСОБА_608 , ІНФОРМАЦІЯ_73 , якому заподіяно наскрізне
вогнепальне поранення лівого стегна, яке відноситься до легких тілесних
ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;
21. ОСОБА_609 , ІНФОРМАЦІЯ_74 , якому заподіяні: сліпе
проникаюче вогнепальне дробове (картеч) поранення грудної клітини з ушкодженням
м`яких тканин грудної стінки, проникненням у плевральну порожнину, пораненням
нижньої долі лівої легені, пораненням паріетальної плеври у проекції 10 ребра
по лопатковій лінії, явищами гемопневмотораксу, яке відноситься до тяжкого
тілесного ушкодження; вогнепальне поранення лівого стегна, з наявністю
стороннього тіла у м`яких тканинах стегна, яке відноситься до легкого тілесного
ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я;
22. ОСОБА_429 , ІНФОРМАЦІЯ_75 , якому заподіяно сліпе
вогнепальне поранення грудної клітини та хребтового каналу з ушкодженням м`яких
тканин грудної клітини, з переломом остистих відростків та дуг 3-4 грудних
хребців зі зміщенням їх уламків в спинномозковий канал та розривом твердої
оболонки спинного мозку, перелом лівої лопатки, уламковими переломами 3-4 ребер
зліва з послідуючим проникненням у ліву плевральну порожнину, наскрізним
пораненням верхньої долі лівої легені, явищами гемопневмотораксу, яке
відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя;
23. ОСОБА_459 , ІНФОРМАЦІЯ_76 , якому заподіяно наскрізне
вогнепальне поранення правого стегна, по ходу ранового каналу якого було
ушкоджено тіло стегнової кістки, яке відноситься до тяжкого тілесного
ушкодження за критерієм небезпеки для життя;
24. ОСОБА_610 , ІНФОРМАЦІЯ_77 , якому заподіяні:
вогнепальне проникаюче поранення черевної порожнини з ушкодженням внутрішніх
органів; відкрите вогнепальне поранення лівої гомілки з розплющенням кісткової
тканини; вогнепальне поранення лівої кисті, які відносяться до тяжкого
тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя;
25. ОСОБА_611 , ІНФОРМАЦІЯ_78 , якому заподіяно наскрізне
вогнепальне поранення правого передпліччя, яке відноситься до легких тілесних
ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;
26. ОСОБА_466 , ІНФОРМАЦІЯ_78 , якому заподіяні два
вогнепальні поранення задньої поверхні лівого передпліччя з ушкодженням м`яких
тканин передпліччя, які відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили
короткочасний розлад здоров`я;
27. ОСОБА_469 , ІНФОРМАЦІЯ_79 , якому заподіяні:
вогнепальне поранення лівої руки з переломом третьої, четвертої, п`ятої кістки
п`ястя та дефектом четвертої кістки п`ястя з пошкодженням спільних нервових стовбурів
третього-четвертого та четвертого-п`ятого пальців і пальцевих артерій до
четвертого пальця на лівій кисті, дефекту шкіри долоні і тильного боку кисті,
перелому середньої основної фаланги четвертого пальця лівої кисті, контрактури
третього - п`ятого пальців лівої кисті внаслідок травми, численних відкритих
ран зап`ястя і руки; пошкодження латерального меніска з розвитком хондромаляції
третього/четвертого ступеня і дефекту хряща задньої нижньої поверхні бічного
виростка стегнової кістки та виростків великогомілкової кістки правої нижньої
кінцівки, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм стійкої
втрати працездатності;
28. ОСОБА_612 , ІНФОРМАЦІЯ_80 , якому заподіяно наскрізне
вогнепальне поранення поперекового відділу хребта з переломом остистого
відростку і дуги 5 поперекового хребця з ушкодженням міжхребцевих дисків 5
поперекового - 1 крижового хребців із переломами клубових кісток. Проникаюче у
канал хребта ушкодження є тяжким тілесним ушкодженням, а перелом обох клубових
кісток - тілесним ушкодженням середнього ступеня тяжкості;
29. ОСОБА_436 , ІНФОРМАЦІЯ_81 , якому заподіяно сліпе
вогнепальне поранення грудної клітини з ушкодженням внутрішніх органів, яке
відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя;
30. ОСОБА_433 , ІНФОРМАЦІЯ_82 , якому заподіяно сліпе
вогнепальне поранення правого плеча, яке відноситься до тілесного ушкодження
середнього ступеня тяжкості;
31. ОСОБА_464 , ІНФОРМАЦІЯ_83 , якому заподіяно сліпе
вогнепальне поранення правого стегна з ушкодженням шкіри, м`язів, стегнової
кістки (вогнепальний складковий перелом зі зміщенням уламків), яке відноситься
до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості;
32. ОСОБА_454 , ІНФОРМАЦІЯ_84 , якому заподіяні:
наскрізне вогнепальне кульове поранення передньої поверхні грудної клітини з
пошкодженням пристінкової плеври, що супроводжувалось кровотечею в плевральну
порожнину та поступленням в неї повітря, яке відноситься до тяжкого тілесного
ушкодження за критерієм небезпеки для життя; дотичне вогнепальне кульове
поранення м`яких тканин правого плеча, яке відноситься до легкого тілесного
ушкодження, що викликало короткочасний розлад здоров`я;
33. ОСОБА_458 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , якому заподіяні:
наскрізне вогнепальне поранення лівої нижньої кінцівки, яке відноситься до
тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя; наскрізне
вогнепальне поранення правого стегна; дотичне вогнепальне поранення правого
передпліччя, яке супроводжувалось ушкодженням м`яких тканин правого
передпліччя, які відносяться до легкого тілесного ушкодження, що викликало
короткочасний розлад здоров`я;
34. ОСОБА_613 , ІНФОРМАЦІЯ_85 , якому заподіяні
вогнепальні рани в ділянці шиї справа та в ділянці кута правої лопатки, забій
частки правої легені, які відносяться до легкого тілесного ушкодження з
короткочасним розладом здоров`я;
35. ОСОБА_614 , ІНФОРМАЦІЯ_86 , якому заподіяно сліпе
вогнепальне поранення грудної клітини, яке відноситься до легкого тілесного
ушкодження, що викликало короткочасний розлад здоров`я;
36. ОСОБА_615 , ІНФОРМАЦІЯ_87 , якому заподіяно наскрізне
вогнепальне поранення м`яких частин лівого плеча, яке відноситься до легкого
тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я;
37. ОСОБА_616 , ІНФОРМАЦІЯ_80 , якому заподіяно сліпе
кульове вогнепальне поранення правого плеча, яке відноситься до легкого
тілесного ушкодження, що викликало короткочасний розлад здоров`я;
38. ОСОБА_617 , ІНФОРМАЦІЯ_88 , якому заподіяно наскрізне
вогнепальне поранення лівого стегна - уламково-фрагментований перелом нижньої
третини діалізу лівої стегнової кістки з суттєвим зміщенням (до вісі кістки)
уламків та кісткових фрагментів, яке відноситься до тяжкого тілесного
ушкодження;
39. ОСОБА_460 , ІНФОРМАЦІЯ_89 , якому заподіяно наскрізне
поранення правого стегна та забійну рану у ділянці лівої лопатки, яке
відноситься до тяжкого тілесного ушкодження;
40. ОСОБА_445 , ІНФОРМАЦІЯ_90 , якому заподіяно відкрите
вогнепальне поранення з ушкодженням лівої ключиці, лівої лопатки та
дельтовидного м`язу, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості;
41. ОСОБА_456 , ІНФОРМАЦІЯ_91 , якому заподіяні:
наскрізне вогнепальне поранення живота з ушкодженням внутрішніх органів, яке
відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя;
наскрізне поранення м`яких тканин лівого передпліччя, яке відноситься до
легкого тілесного ушкодження, що викликало короткочасний розлад здоров`я;
42. ОСОБА_431 , ІНФОРМАЦІЯ_92 , якому заподіяно наскрізне
вогнепальне поранення м`яких тканин правого стегна, яке відноситься до тілесних
ушкоджень середнього ступеня тяжкості;
43. ОСОБА_449 , ІНФОРМАЦІЯ_59 , якому заподіяно кульове
поранення правого плечового суглобу, яке відноситься до легкого тілесного
ушкодження, що викликало короткочасний розлад здоров`я;
44. ОСОБА_439 , ІНФОРМАЦІЯ_91 , якому заподіяні дотичне
наскрізне вогнепальне поранення правого ліктьового суглобу з ушкодженням
правого ліктьового відростку та наскрізне непроникаюче поранення грудної
клітини з ушкодженням м`яких тканин, легеневої тканини верхньої частинки лівої
легені, які відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості;
45. ОСОБА_618 , ІНФОРМАЦІЯ_93 , якому заподіяно
вогнепальне наскрізне поранення правої гомілки, яке відноситься до легких
тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я;
46. ОСОБА_619 , ІНФОРМАЦІЯ_94 , якому заподіяно наскрізне
вогнепальне поранення лівого передпліччя, яке відноситься до легкого тілесного
ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я;
47. ОСОБА_620 , ІНФОРМАЦІЯ_95 , якому заподіяні:
наскрізне вогнепальне поранення лівого стегна з пошаровим ушкодженням шкіри,
м`язів, стегнової кістки (вогнепальний багатоуламковий перелом), яке
відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя;
вогнепальне поранення правої стопи з ушкодженням шкіри, клітковини, м`язів,
фаланг пальців та кісток, які відносяться до тілесного ушкодження середньої
тяжкості;
48. ОСОБА_463 , ІНФОРМАЦІЯ_96 , якому заподіяно наскрізне
вогнепальне поранення грудної клітини з ушкодженням шкіри, підшкірно-жирової
клітковини, великого грудного м`язу, яке відноситься до легкого тілесного
ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я;
49. ОСОБА_621 , ІНФОРМАЦІЯ_97 , якому заподіяно наскрізне
вогнепальне поранення лівої гомілки з пошаровим ушкодженням шкіри, підшкірно-жирової
клітковини, лівої великогомілкової кістки (скалковий перелом дистальної третини
лівої великогомілкової кістки зі зміщенням уламків), м`язів лівої гомілки, яке
відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості;
50. ОСОБА_622 , ІНФОРМАЦІЯ_98 , якому заподіяно сліпе
вогнепальне поранення правої руки у ділянці ліктьового суглобу у вигляді
відламкового перелому шийки променевої кістки, яке відноситься до тілесного
ушкодження середнього ступеня тяжкості;
51. ОСОБА_442 , ІНФОРМАЦІЯ_99 , якому заподіяні: одне
наскрізне вогнепальне поранення правого колінного суглобу; два сліпих
вогнепальних поранення правого стегна; три вогнепальних поранення лівого
стегна, які відносяться до тілесного ушкодження середнього степеня тяжкості;
одне сліпе вогнепальне поранення 4-го пальця лівої кисті та одне дотичне
вогнепальне поранення лівої верхньої кінцівки, які відносяться до легких
тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;
52. ОСОБА_432 , ІНФОРМАЦІЯ_100 , якому заподіяно дотичне наскрізне
вогнепальне поранення правої гомілки з пошаровим ушкодженням шкіри,
підшкірно-жирової клітковини, м`язів правої гомілки, кісток правої гомілки -
вогнепальні уламкові переломи обох кісток правої гомілки (дефект стовбура
правої гомілкової кістки з розлогою втратою сегменту у ділянці середньої
третини), яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження;
53. ОСОБА_623 , ІНФОРМАЦІЯ_101 , якому заподіяно
наскрізне вогнепальне поранення поперекової ділянки (лівої та правої її
половини) з ушкодженням внутрішніх органів, яке відноситься до тяжкого
тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя;
54. ОСОБА_437 , ІНФОРМАЦІЯ_102 , якому заподіяні:
наскрізне вогнепальне поранення лівого плеча - уламковий перелом діафізу
плечової кістки, поранення плечової артерії на рівні перелому, контузія
променевого та ліктьового нервів; сліпе вогнепальне поранення тулубу з
ушкодженням м`яких тканин грудної клітини, діафрагми, селезінки (повне
руйнування по діафрагмальній та вісцелярній поверхні), лівої нирки (повне поперечне
руйнування), які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм
небезпеки для життя;
55. ОСОБА_624 , ІНФОРМАЦІЯ_103 , якому заподіяно дотичне
вогнепальне кульове поранення м`яких тканин правої тім`яної ділянки голови та
забій головного мозку легкого ступеню, яке відноситься до легкого тілесного
ушкодження з короткочасним розладом здоров`я;
56. ОСОБА_438 , ІНФОРМАЦІЯ_104 , якому заподіяно
наскрізне вогнепальне поранення лівого колінного суглобу з пошаровим
ушкодженням шкіри, підшкірно-жирової клітковини, дистального метаепіфізу лівої
стегнової кістки (уламковий перелом), яке відноситься до тілесного ушкодження
середнього ступеню тяжкості;
57. ОСОБА_625 , ІНФОРМАЦІЯ_87 , якому заподіяно
вогнепальне кульове наскрізне поранення поперекової ділянки з ушкодженням
м`яких тканин, крила здухвинної кістки справа (перелом), попереково-крижового
відділу хребта (переломи поперекових відростків 5 поперекового хребця і тіла 1
крижового хребця), твердої мозкової оболонки спинного мозку та кінцевої частини
спинного мозку, а також здухвинної кістки зліва (перелом), яке відноситься до
тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя;
58. ОСОБА_457 , ІНФОРМАЦІЯ_105 , якому заподіяно
наскрізне проникаюче вогнепальне кульове поранення грудної клітини зліва з
ушкодженням нижньої частки лівої легені, діафрагми, сальника, що
супроводжувалось внутрішньо-грудною та внутрішнє-черевною кровотечею, яке
відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя;
59. ОСОБА_453 , ІНФОРМАЦІЯ_106 , якому заподіяно
наскрізне вогнепальне поранення лівої кисті, яке відноситься до тілесного
ушкодження середнього ступеня тяжкості;
60. ОСОБА_626 , ІНФОРМАЦІЯ_107 , якому заподіяно
наскрізне вогнепальне поранення правого плеча, яке відноситься до тілесного ушкодження
середнього ступеня тяжкості;
61. ОСОБА_627 , ІНФОРМАЦІЯ_82 , якому заподіяно сліпе
непроникаюче вогнепальне дробове (картеч) поранення живота, яке відноситься до
легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я;
62. ОСОБА_471 , ІНФОРМАЦІЯ_108 , якому заподіяно дотичне
наскрізне вогнепальне поранення лівого передпліччя з ушкодженням променевої
кістки, медіального нерву, променевої артерії та сухожилків, яке відноситься до
тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості;
63. ОСОБА_628 , ІНФОРМАЦІЯ_109 , якому заподіяно сліпе
кульове вогнепальне поранення правого стегна з пошкодженням стегнової артерії,
стегнового латерального нервів, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження
за критерієм небезпеки для життя;
64. ОСОБА_629 , ІНФОРМАЦІЯ_110 , якому заподіяно
наскрізне вогнепальне поранення ділянки правого колінного суглобу - відкрита
травма лівої гомілки з пошаровим ушкодженням шкіри, підшкірно-жирової
клітковини, м`язів лівої гомілки, лівої великогомілкової кістки (кістковий
дефект округлої форми по внутрішній поверхні діаметром 20х25 мм - дирчастий
перелом середньої третини діалізу), яке відноситься до тяжкого тілесного
ушкодження;
65. ОСОБА_451 , ІНФОРМАЦІЯ_111 , якому заподіяно сліпе
вогнепальне поранення правої сідниці, малої миски, лівої крижаної ділянки,
відкритий злам кісток тазу, зовнішня кровотеча, яке відноситься до тяжкого
тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя;
66. ОСОБА_630 , ІНФОРМАЦІЯ_112 , якому заподіяно
вогнепальне поранення правої гомілки - відкритий баготоуламковий перелом обох
(великогомілкової та малогомілкової) кісток у середній третині діафізів, рани
на переднє-внутрішній та зовнішній поверхнях гомілки в середній третині, яке
відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя;
67. ОСОБА_631 , ІНФОРМАЦІЯ_81 , якому заподіяно наскрізне
вогнепальне поранення правого стегна, яке відноситься до тілесного ушкодження
середнього ступеня тяжкості;
68. ОСОБА_470 , ІНФОРМАЦІЯ_113 , якому заподіяно
проникаюче торокоабдомінальне поранення: рана діаметром 2 см з опаленими краями
на передній поверхні грудної клітини справа по переднє-паховій лінії на рівні 6
ребра, від якої відходить рановий канал, по ходу якого ушкоджуються м`які
тканини грудної стінки, нижня доля правої легені з явищами гемопневмотораксу,
правий купол діафрагми, права доля печінки з явищами гемопневмотораксу, яке
відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя;
69. ОСОБА_450 , ІНФОРМАЦІЯ_84 , якому заподіяні
вогнепальне наскрізне поранення лівого стегна у верхній третині з ушкодженням
стегнової вени, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм
небезпеки для життя; вогнепальне наскрізне поранення правого стегна у верхній
третині, м`яких тканин нижньої третини правої гомілки, яке відноситься до
легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;
70. ОСОБА_632 , ІНФОРМАЦІЯ_114 , якому заподіяно
вогнепальне поранення грудної клітини зліва з ушкодженням внутрішніх органів,
яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для
життя;
71. ОСОБА_633 , ІНФОРМАЦІЯ_104 , якому заподіяно сліпе
вогнепальне поранення голови (переломи правої верхньої щелепи в ділянці горба
та альвеолярного паростка твердого піднебіння, всіх стінок правої
верхньощелепної пазухи, вінцевого відростку нижньої щелепи справа, правої та
лівої виличних кісток; уламкові переломи дна очної ямки та кісток носа; синці
обох повік, яке відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості за
ознакою тривалості розладу здоров`я;
72. ОСОБА_428 , ІНФОРМАЦІЯ_103 , якому заподіяно
наскрізне поранення живота з ушкодженням внутрішніх органів, яке відноситься до
тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя;
73. ОСОБА_634 , ІНФОРМАЦІЯ_115 , якому заподіяно наскрізне
вогнепальне кульове поранення правої половини грудної клітини з переломами 3 та
4 ребер, контузією правої легені, з поступленням крові та повітря у плевральну
порожнину, ураженням правого плечового сплетіння, яке відноситься до тяжкого
тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя;
74. ОСОБА_635 , ІНФОРМАЦІЯ_100 , якому заподіяно
наскрізне вогнепальне поранення плеча, яке відноситься до легкого тілесного
ушкодження з короткочасним розладом здоров`я;
75. ОСОБА_636 , ІНФОРМАЦІЯ_32 , якому заподіяно наскрізне
вогнепальне поранення лівого плеча у виді відкритого уламкового перелому
діафізу плечової кістки на межі середньої та нижньої третин зі зміщенням
уламків, дотичної вогнепальної рани в ділянці нижнього кута лівої лопатки, яке
відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя;
76. ОСОБА_637 , ІНФОРМАЦІЯ_67 , якому заподіяно наскрізне
непроникаюче поранення тулуба, яке відноситься до тілесного ушкодження
середнього ступеня тяжкості;
77. ОСОБА_461 , ІНФОРМАЦІЯ_116 , якому заподіяно
наскрізне вогнепальне поранення лівого надпліччя (перелом акромінального
відрізку лівої ключиці, рана м`яких тканин у ділянці акроміального відрізку
лівої ключиці), яке відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня
тяжкості;
78. ОСОБА_638 , ІНФОРМАЦІЯ_116 , якому заподіяно
наскрізне торакоабромідальне поранення з ураженням лівого купола діафрагми,
лівого плеврального синуса, лівої долі печінки, поперечно-ободової кишки, з
розвитком гемоперітонеума, двобічного гемопневмотораксу, яке відноситься до
тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя;
79. ОСОБА_639 , ІНФОРМАЦІЯ_110 , якому заподіяно
наскрізне вогнепальне поранення лівого стегна гомілки, яке відноситься до
легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я;
80. ОСОБА_444 , ІНФОРМАЦІЯ_117 , якому заподіяні тілесні
ушкодження у вигляді: наскрізного поранення м`яких тканин в ділянці лівого
суглобу, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило
короткочасний розлад здоров`я; наскрізного вогнепального поранення правої
верхньої кінцівки, яке відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня
тяжкості; наскрізного вогнепального поранення правого стегна (відкритий
уламковий перелом діалізу правої стегнової кістки), яке відноситься до тяжкого
тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя.
Таким чином, як підсумовується в обох
обвинувальних актах, ОСОБА_20 , ОСОБА_19 ,
ОСОБА_22 , ОСОБА_21 та ОСОБА_23 обвинувачуються
в тому, що своїми умисними діями, скоєними на виконання явно злочинного
наказу, які виразилися у вчиненні закінченого замаху
на умисне вбивство двох і більше осіб, способом, небезпечним для життя багатьох
осіб, за попередньою змовою групою осіб, але до кінця злочин не було закінчено
з причин, які не залежали від його волі, тобто у вчиненні злочину,
передбаченого ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Окрім вище зазначеного, заступник командира ПМОП ОСОБА_23
, 20 лютого 2014 року, приблизно о 9 год., перебуваючи на території навпроти
будівлі Кінопалацу по вул. Інститутській, 3, у порушення вимог п. 8.8.
Інструкції Про забезпечення контролю за обліком, збереженням, видачею й
прийманням зброї, боєприпасів і спеціальних засобів у чергових частинах органів
внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС № 141 від 27 березня 2008 року, якою
категорично заборонено передачу табельної вогнепальної зброї іншим особам, а
також п.п. 9.2 та 9.3. розділу І Інструкції, затвердженої наказом МВС № 657 від
09 липня 2011 року, якими категорично забороняється передавати зброю іншим
особам та користуватись без необхідності чужою зброєю, отримав (придбав) у
невстановленого слідством співробітника ПМОП не закріплену за ним, ОСОБА_376 ,
відповідним наказом вогнепальну зброю - невстановлений АКМС та невстановлену
кількість бойових патронів до нього (бойових припасів).
У подальшому ОСОБА_373 , у період з 09 год. 20 лютого
2014 року по 21 лютого 2014 року (більш точний час закінчення злочинних дій не
встановлено) без передбаченого законом дозволу носив вказану невстановлену
зброю - АКМС та боєприпаси до нього та використовував 20 лютого 2014 року при
здійсненні теракту та вчиненні у складі озброєного загону за попередньою змовою
масових умисних вбивств громадян на ІНФОРМАЦІЯ_10 та АДРЕСА_7 , в результаті
чого загинули громадяни, а інші отримали вогнепальні поранення.
Таким чином, ОСОБА_23 обвинувачуються
і в тому, що своїми умисними діями, які виразились у незаконному
поводженні зі зброєю, бойовими припасами, а саме носінні та придбанні
вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу,
вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України (в редакції Закону від 05
липня 2012 року).
Крім того, 21 лютого 2014 року у денний час, за вказівкою
командира РСП ОСОБА_371 зведений загін з працівників РСП прибув до місця
постійної дислокації ПМОП - АДРЕСА_3 . Перебуваючи на території ПМОП, командир
РСП ОСОБА_369 , будучи представником влади та матеріально відповідальною
особою, вступив у попередню змову з командиром ПМОП ОСОБА_640 та
невстановленими слідством особами з метою заволодіння вогнепальною зброєю -
АКМС, СГД та спецзасобами Форт-500, що були закріплені за ПМОП. При цьому
ОСОБА_367 і ОСОБА_369 , достовірно знаючи та усвідомлюючи, що 20 лютого 2014
року працівники РСП при виконанні їхніх явно злочинних наказів, із
застосуванням зазначеної зброї, за попередньою змовою групою осіб, способом
небезпечним для життя багатьох осіб, вчинили масові умисні вбивства та
закінчені замахи на умисні вбивства учасників акції протесту, вирішили
приховати сліди вчинених злочинів та заволодіти знаряддями вчинення вбивств
громадян України.
Для досягнення своєї злочинної мети та полегшення
вчинення злочину, ОСОБА_367 і ОСОБА_369 розробили спільний план вчинення
злочину та розподілили між собою ролі для його досягнення. Згідно із цим планом
вчинення злочину з метою заволодіння вогнепальною зброєю, що була закріплена за
ПМОП, та одночасного приховання слідів вчинення масових вбивств та замахів на
вбивство, ОСОБА_369 повинен був, як командир РСП, дати вказівку своїм підлеглим
скласти отримані 18 лютого 2014 року у черговій частині АКМС, СГД та спецзасоби
Форт-500 в ящики у кабінеті командирів взводів РСП. Крім того, необхідно було
залучити до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_28 , ОСОБА_25 ,
ОСОБА_641 , ОСОБА_582 , ОСОБА_642 , ОСОБА_29 , ОСОБА_574 та інших працівників
РСП, які також повинні були залишити закріплену за ними табельну вогнепальну
зброю у невстановленому для її зберігання місці, таким чином подати приклад
іншим бійцям РСП для безумовного виконання наказу ОСОБА_371 , що не повинно
було викликати у них сумнівів у законності наказу останнього. У свою чергу
ОСОБА_367 , виконуючи власну роль у злочинному плані, повинен був забезпечити
винесення невстановленими особами з кабінету командирів взводів РСП зазначені
АКМС, СГД та спецзасоби Форт-500, з якими працівники РСП перебували з 18 по 20
лютого 2014 року у центральній частині м. Києва та вчиняли умисні масові
вбивства та замахи на умисні вбивства громадян України, а також забезпечити
безперешкодний вивіз цієї зброї з території ПМОП.
Після цього, ОСОБА_369 , діючи за попередньою змовою з
командиром ПМОП ОСОБА_640 , узгоджено з останнім, вступив у попередню змову з
ОСОБА_389 , ОСОБА_390 , ОСОБА_643 , ОСОБА_644 , ОСОБА_585 , ОСОБА_645 ,
ОСОБА_646 та іншими працівниками РСП з метою заволодіння вогнепальною зброєю.
Порушуючи вимоги п. 8.8 Інструкції Про забезпечення
контролю за обліком, зберіганням, видачею й прийманням вогнепальної зброї,
боєприпасів до неї та спеціальних засобів у чергових частинах органів та підрозділів
внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС від 27 березня 2008 року №
141, якою категорично заборонено передачу табельної вогнепальної зброї іншим
особам, ОСОБА_369 дав протиправний наказ співробітникам РСП скласти отримані 18
лютого 2014 року у черговій частині АКМС, СГД та спецзасоби Форт-500 в ящики в
кабінеті командирів взводів РСП. Виконуючи явно незаконний наказ ОСОБА_371 ,
співробітники РСП ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_533 , ОСОБА_544 , ОСОБА_647 ,
ОСОБА_21 , ОСОБА_535 та інші, діючи за попередньої змовою групою осіб, всупереч
вище вказаній Інструкції склали у непристосованому для зберігання місці
закріплену за ними табельну вогнепальну зброю, а саме: ОСОБА_20 - закріплений
за ним АКМС № НОМЕР_250, ОСОБА_19 - закріплений за ним АКМС серії НОМЕР_1 ,
ОСОБА_533 - закріплений за ним АКМС № НОМЕР_251 , ОСОБА_544 - закріплений за
ним АКМС № НОМЕР_252 , ОСОБА_531 - закріплений за ним АКМС № НОМЕР_253 ,
ОСОБА_21 - закріплений за ним АКМС № НОМЕР_254 , ОСОБА_535 - закріплений за ним
АКМС серії НОМЕР_2 . Крім цього, ОСОБА_369 закріплену за ним зброю - НОМЕР_3
також залишив у кабінеті командирів взводів, де залишив і закріплений за
загиблим ОСОБА_392 АКМС серії НОМЕР_4 . Водночас, протиправну вказівку
ОСОБА_371 виконали і невстановлені в ході досудового розслідування
співробітники РСП, за якими були закріплені інші АКМС, рушниці Форт-500, які
також залишили зазначену зброю у непристосованому для зберігання місці, тобто в
кабінеті командирів взводів РСП.
Цього ж дня, тобто 21 лютого 2014 року, за вказівкою
ОСОБА_372 до службового приміщення РСП - кабінету командирів взводів прибули
невідомі особи, які за попередньою змовою з ОСОБА_640 , ОСОБА_370 , ОСОБА_389 ,
ОСОБА_390 , ОСОБА_643 , ОСОБА_644 , ОСОБА_585 , ОСОБА_645 , ОСОБА_646 та іншими
невстановленими особами винесли з приміщення зазначеного кабінету вищевказані
АКМС у кількості 24 шт., пістолет Форт-12 у кількості 1 шт., СГД у кількості 1
шт., рушниці Форт-500 у кількості 3 шт. та зникли з цією зброєю у невідомому
напрямку.
За актом позапланової перевірки окремих питань
фінансово-господарської діяльності ГУМВС в м. Києві № 23 від 13.06.2014, сума
збитків, спричинених державі в особі ГУМВС в м. Києві внаслідок цієї умисної
втрати одиниць вогнепальної зброї та спецзасобів, що зникли, станом на 13 червня
2014 року складає 677 050 грн.
Таким чином, ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та ОСОБА_21
обвинувачуються і у тому, що своїми умисними діями, які виразились у
заволодінні вогнепальної зброї за попередньою змовою групою осіб шляхом
зловживання своїм службовим становищем, вчинили
злочин, передбачений ч. 2 ст. 262 КК України.
В обґрунтування винуватості обвинувачених ОСОБА_31 ,
ОСОБА_28 , ОСОБА_25 , ОСОБА_29 та ОСОБА_26 у вчиненні за вказаних фактичних
обставин поставлених їм у провину злочинів, прокурори посилалася на подані
докази, які були безпосередньо досліджені судом присяжних під час судового
розгляду і містилися у:
-документованих даних
щодо службового статусу всіх вказаних обвинувачених як працівників
правоохоронного органу - міліції (ПМОП, РСП), як наслідок представників влади
та службових осіб;
-нормативних
документах, в тому числі відомчих та з обмеженим доступом, які регламентували
службову діяльність обвинувачених як працівників міліції, співробітників ПМОП
та РСП зокрема, а також порядок, умови та підстави застосування ними зброї та
спеціальних засобів;
-документованих даних
щодо закріплення зброї за кожним з обвинувачених та іншими співробітниками ПМОП
та РСП зокрема, а також щодо озброєння інших підрозділів правоохоронних
органів, які брали участь в подіях 20 лютого 2014 року;
-документованих даних
щодо телефонних дзвінків згаданих в обвинувальних актах осіб, а також окремо
обвинувачених та потерпілих, службові перемовини спецзв`язком протягом 20
лютого 2014 року, на підставі яких сторона обвинувачення ґрунтує свої висновки
щодо видання наказів та їх змісту правоохоронцям, щодо локалізації за часом
місць перебування кожного з обвинувачених та потерпілих;
-численних відео, фото
та аудіо матеріалах та протоколах їх огляду, на яких зафіксовані події як
«Майдану» в цілому, так і 20 лютого 2014 року зокрема, а також ідентифікуючі
дані щодо їх учасників, в тому числі обвинувачених, інших правоохоронців,
активістів, а серед них - потерпілих (загиблих та поранених), обставини
заподіяння останнім тілесних ушкоджень вогнепального походження, за цими даними,
на думку прокурорів, доведено наміри влади придушити протестний рух, обставини
протистояння, які передували подіям «Майдану» 20 лютого 2014 року, безпосередня
участь бійців РСП, обвинувачених зокрема, інших правоохоронців у вчиненні
теракту та масових вбивствах 20 лютого 2014 року. Окреме значення прокурори
надали синхронізації подій 20 лютого 2014 року, які фіксувалися з різних джерел
і були компільовані в одне багатоформатне відео під назвою «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»;
-інших документованих
даних, окрім відео та фото матеріалів, за кожним епізодом загибелі (всього 48
за списком в обвинувальних актах, який наведений вище) та поранення (всього 80
за списком в обвинувальних актах, який наведений вище) активістів «Майдану»
(заяви про злочин, протоколи оглядів, слідчих експериментів, інших слідчих дій,
первинні медичні дані та інші документи). При цьому прокурор, на відміну від
обох обвинувальних актів, під час судового розгляду вважав встановленим
конкретні часові дані за більшістю з таких епізодів, стверджуючи за підсумком,
що: - починаючи із 08 год. 58 хв. до 09 год. 17 хв. вбито 11 потерпілих (ОСОБА_2710,
ОСОБА_2711, ОСОБА_2712, ОСОБА_2713, ОСОБА_2714, ОСОБА_2715, ОСОБА_2716, ОСОБА_2717,
ОСОБА_2718, В.ОСОБА_2719, ОСОБА_2720), а також 2-х поранено ОСОБА_2721(хоча під
час дослідження доказів за самим епізодом прокурор вказував на інший час -
09:15:11-09:20), ОСОБА_2722 (хоча під час дослідження доказів за самим епізодом
прокурор вказував на інший час - 09:16:50-09:23:00); - починаючи із 09 год. 17
хв. до 09 год. 30 хв. вбито 14 потерпілих (ОСОБА_2723 , ОСОБА_2724 , ОСОБА_2725
, ОСОБА_2726 , ОСОБА_2727 , ОСОБА_648 , ІНФОРМАЦІЯ_118 , ОСОБА_2728 , ОСОБА_2729
, ОСОБА_2730 , ОСОБА_2731 , ОСОБА_2732 , ІНФОРМАЦІЯ_119 , ОСОБА_649 ), а також
10 поранено (ОСОБА_2733 , ОСОБА_2734 , ОСОБА_2735 , ОСОБА_2736 , ОСОБА_2737 ,
ІНФОРМАЦІЯ_120 , ІНФОРМАЦІЯ_121 , ІНФОРМАЦІЯ_122 , ОСОБА_2738 , ОСОБА_2739 );
починаючи із 09 год. 30 хв. до 17 год. 00 хв. вбито 23 потерпілих (ОСОБА_2740 ,
ІНФОРМАЦІЯ_123 , ІНФОРМАЦІЯ_124 , ІНФОРМАЦІЯ_125 , ІНФОРМАЦІЯ_126 ,
ІНФОРМАЦІЯ_127 , ІНФОРМАЦІЯ_128 , ІНФОРМАЦІЯ_129 , ОСОБА_2741 , ОСОБА_2742 ,
ІНФОРМАЦІЯ_130 , ІНФОРМАЦІЯ_131 , ІНФОРМАЦІЯ_132 , ІНФОРМАЦІЯ_133 ,
ІНФОРМАЦІЯ_134 , ІНФОРМАЦІЯ_135 , ІНФОРМАЦІЯ_136 , ІНФОРМАЦІЯ_137 ,
ІНФОРМАЦІЯ_138 , ІНФОРМАЦІЯ_139 , ІНФОРМАЦІЯ_140 , ІНФОРМАЦІЯ_141 ,
ІНФОРМАЦІЯ_142 ), а також поранено 21 особу (ОСОБА_2743 , ОСОБА_2744 ,
ІНФОРМАЦІЯ_143 , ІНФОРМАЦІЯ_144 , ІНФОРМАЦІЯ_145 , ІНФОРМАЦІЯ_146 ,
ІНФОРМАЦІЯ_147 , ІНФОРМАЦІЯ_148 , ІНФОРМАЦІЯ_149 , ІНФОРМАЦІЯ_150 ,
ІНФОРМАЦІЯ_151 , ІНФОРМАЦІЯ_152 , ІНФОРМАЦІЯ_153 , ІНФОРМАЦІЯ_154 ,
ІНФОРМАЦІЯ_155 , ІНФОРМАЦІЯ_156 , ІНФОРМАЦІЯ_157 , ІНФОРМАЦІЯ_158 ,
ІНФОРМАЦІЯ_159 , ОСОБА_2745 , ІНФОРМАЦІЯ_160 ). Щодо інших 47 поранених
потерпілих прокурор вважав встановленим доволі приблизний час їх поранення чи
невстановленим взагалі;
-висновках
судово-медичних експертиз, в тому числі комісійних та комплексних, якими
встановлено характер, здебільшого вогнепальний, локалізацію та тяжкість
отриманих потерпілими тілесних ушкоджень, причини їх смерті у випадках
загибелі, механізм нанесення таких ушкоджень, в тому числі напрямки ранових
каналів, з визначенням на карті місцевості сектору, в якому могла перебувати
особа, яка проводила постріли, та в якому, за твердженням сторони
обвинувачення, перебували в цей час обвинувачені. Оцінивши виявлені під час
судового розгляду окремі суперечності у висновках судово-медичних експертиз,
прокурор вважав їх усунутими за результатами допиту в судовому засіданні
експертів - медиків;
-висновках
криміналістичних експертиз одягу, в якому перебували потерпілі, інших об`єктів,
якими встановлено характер, здебільшого вогнепальний, локалізацію та механізм
утворення виявлених пошкоджень, в тому числі напрямок руйнівного впливу на ці
об`єкти, що в кожному випадку узгоджувалося з напрямком ранового каналу на тілі
потерпілого - носія таких об`єктів;
-показаннях допитаних
судом потерпілих та свідків, хоча ці дані прокурори під час свого виступу в
судових дебатах і залишили без окремого аналізу, проте такий ними, як власне і
стороною захисту та представниками потерпілих, системно здійснювався під час
судового розгляду за результатами дослідження доказів за кожним окремим
епізодом, на думку прокурора, ці дані прямо вказують на причетність
обвинувачених до вчиненого щодо потерпілих насильства 20 лютого 2014 року на
вул. Інститутська в м. Києві;
-документованих даних
(довідки, матеріали службового листування, акти ревізій та перевірок) щодо
втрати у лютому 2014 року зброї ПМОП (двадцять чотири АКМС, один пістолет
Форт-12, одна СГД, три рушниці Форт-500), в тому числі закріпленої за ОСОБА_389
(АКМС № НОМЕР_250), ОСОБА_390 (АКМС серії ШК № НОМЕР_255 ) та ОСОБА_645 (АКМС №
НОМЕР_254 ), боєприпасів та спецзасобів, їх вартості та розміру заподіяння
такою втратою матеріальної шкоди - 677 050 грн.;
-протоколах допиту,
впізнання та слідчого експерименту зі свідками - очевидцями знищення зниклої
зброї ПМОП, протоколах огляду місцевості та висновках балістичних експертиз, за
якими було констатовано знищення, а згодом виявлення в одній з річок міста
Києва елементів вказаної зниклої та знищеної після цього зброї, зокрема, АКМС,
закріплений за обвинуваченим ОСОБА_645 , що, на думку прокурора, вказує на
причетність обвинувачених ОСОБА_28 , ОСОБА_25 та ОСОБА_29 до незаконного
заволодіння зброєю та її знищення як слідів злочину;
-протоколах огляду
місцевості та окремих приміщень в центральній частині міста Києва, за якими
було виявлено та вилучено велику кількість різних предметів (кулі та їх
елементи, гільзи різних калібрів та видів зброї, залишки застосування
спеціальних засобів тощо), що вказує на інтенсивність застосування зброї та
спеціальних засобів з боку правоохоронців;
-висновках балістичних
експертиз, в тому числі комісійних та комплексних, предметом дослідження яких
були речові докази - кулегільзотека ПМОП (кулі та гільзи за результатами
контрольних відстрілів), кулі та гільзи за результатами відстрілів, здійсненими
експертами (експериментальні відстріли), вилучені з тіла потерпілих чи їх одягу
кулі та їх елементи, виявлені на місці події та видані потерпілими чи свідками
гільзи, кулі та їх елементи, а також екземпляри зброї ПМОП, за якими
(висновками експертиз) встановлено причетність зброї, закріпленої за РСП, в
тому числі за обвинуваченими ОСОБА_389 та ОСОБА_390 , до здійснення пострілів,
внаслідок яких окремі з потерпілих одержали вогнепальні поранення, смертельні
зокрема, а також встановлено інші факти застосування під час подій 20 лютого
2014 року зброї, закріпленої за РСП, в тому числі за обвинуваченими ОСОБА_389 ,
ОСОБА_390 та ОСОБА_645 . Оцінивши виявлені під час судового розгляду окремі
суперечності у висновках балістичних експертиз, які усунути шляхом допиту в
судовому засіданні експертів - балістів не вдалося, прокурор вважав їх
усунутими тільки за результатами виконання судового доручення про проведення
нової експертизи з питань балістики, за висновками якої № 12727; 21032/16-31;
19/8/2-197-СЕ/16 від 25 квітня 2019 року та № 5763; 7488/19-31; 19/8/2-62-СЕ/16
від 01 березня 2021 року ідентифіковано: - 68 куль, вилучених із тіл вбитих та
поранених, дерев та інших об`єктів по вул. Інститутська в м. Києві, які були
відстріляні з 14 автоматів, закріплених за бійцями РСП, в тому числі за
обвинуваченими ОСОБА_389 (АКМС НОМЕР_250 - три кулі, з яких одна вилучена з
тіла пораненого потерпілого ОСОБА_316 , а інша видана свідком ОСОБА_650 як
така, що вбила потерпілого ОСОБА_475 ) та ОСОБА_390 (АКМС серії ГУ НОМЕР_255 - дві кулі, з яких одна вилучена з тіла
загиблого потерпілого ОСОБА_651 ); - 115 гільз, виявлені на місці події та
видані потерпілими та свідками, які були відстріляні з 15 автоматів,
закріплених за бійцями РСП, в тому числі за обвинуваченими ОСОБА_389 (АКМС НОМЕР_250
- 2 гільзи) та ОСОБА_645 (АКМС НОМЕР_254 - 5 гільз) тощо;
-висновках балістичних
експертиз, в тому числі комісійних та комплексних, предметом дослідження яких
були речові докази - виявлені на місці події, видані потерпілими та свідками
гільзи інших, аніж 7,62х39мм калібрів, залишки застосування спеціальних засобів
тощо, за якими (висновками експертиз) встановлено численні факти застосування
правоохоронцями під час подій 20 лютого 2014 року різної зброї та спеціальних
засобів, в тому числі заборонених, та рушниць Форт-500, споряджених серед
іншого і патронами із зарядом свинцевої картечі.
Також прокурори послалися частково і на показання самих
обвинувачених ОСОБА_29 та ОСОБА_26 , які визнали свою належність до РСП та факт
свого перебування 20 лютого 2014 року зі своєю закріпленою зброєю у складі
озброєного підрозділу - РСП на місці злочину - вул. Інститутська в м. Києві.
Прокурори звертали увагу суду присяжних, що обвинувачені
складали Присягу працівника органів внутрішніх справ України та урочисто
клялися завжди залишатися відданими народові України, суворо дотримуватися її
Конституції та законодавства. Присягали з високою відповідальністю виконувати
свій службовий обов`язок, вимоги статутів і наказів. Клялися мужньо і рішуче,
не шкодуючи своїх сил і життя, боротися із злочинністю, захищати від
протиправних посягань життя, здоров`я, права й свободи громадян, державний
устрій і громадський порядок. І при порушенні Присяги виражали готовність нести
покарання за всією суворістю закону. Такими словами, обвинувачені урочисто
клялися та скріплювали їх підписами.
Нікому не дано право самочинно позбавляти життя іншої
людини. На цьому фоні, як акцентував увагу прокурор, особливо жахливими
бачаться злочини скоєні ОСОБА_376 , ОСОБА_389 , ОСОБА_390 , ОСОБА_645 та
ОСОБА_652 , адже вони через свою злочинну самовпевненість, вчиняючи умисні
вбивства та замахи на умисні вбивства перетворили життя 80 людей на страждання
та суцільне виживання, а життя 48 інших людей взагалі відібрали, вирвали із
суспільного життя, позбавили найціннішого.
Як наполягав прокурор, сукупністю досліджених судом
доказів у вигляді телефонних дзвінків (трафіків), відеозображень та
фотозображень, зокрема: 1) відеозапис «MAJDAN_2014.mp4», із фрагменту
00:01:35,76, (екран 1/2 відео «Висота Жовтневий 2 ч.2»); 2) відеозаписи ОСОБА_2811
-ОСОБА_2812 а «DSC_1897 - 09-09-29 (09-05-50).MOV», «DSC_1903 - 09-12-08
(09-08-29).MOV» (екран 1/3, 4/3 «Висота Жовтневий 2 ч.2»); фотозображення
«09-05-45 (DSC0189).JPG» (екран 3/1 «Висота Жовтневий 2 ч.2»), астрономічний
час події - 09 год. 05 хв. 14 сек. - 09 год. 05 хв. 45 сек., 09 год. 09 хв. 30
сек. - 09 год. 12 хв. 13 сек. встановлено і таке.
Орієнтовно о 09 год. 04 хв. ОСОБА_23
незаконно отримав незакріплений за ним автомат іншого співробітника РСП.
Із 09 год. 05 хв. 07 сек. розпочинаються перші постріли із автоматів, о 09 год.
05 хв. 15 сек. ОСОБА_23 короткими чергами стріляє у бік активістів.
Відтак, як вважав прокурор, з високою імовірністю можна стверджувати, що після
застосування ним зброї, інші співробітники РСП теж починають вести активну
автоматну стрільбу в напрямку та по активістах. Це був початок їх розстрілу.
Упродовж 09 год. з 05 до 08 хв. стрільба ведеться й в бруківку, від якої кулі
рикошетом влучають в потерпілих, які повертаються до пішохідного мосту через
вул. Інститутська. У подальшому дії всіх обвинувачених спрямовані на змову
групою осіб. Узгодженість їх дій при вчиненні злочину відповідає правовій
позиції, наведеній у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року
(справа №710/439/17). Вина всіх обвинувачених в інкримінованих їм
злочинах була встановлена під час досудового розслідування і досить повно
знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду, зокрема, у згаданих вище і
поданих стороною обвинувачення доказах.
Прокурор окремо звернув увагу на досліджені докази за
кожним епізодом вбивства та замаху на вбивство, вважав їх достатніми та
переконливими. Окремо звернув увагу суду і на характер отриманих потерпілими
тілесних ушкоджень (вогнепальний у більшості випадків наскрізний).
Відслідковується у 87 потерпілих наскрізні поранення, де по кінцівках - 46
осіб, в голову і шию - 21 особа, зі спини - 11, в тулуб - 35 осіб. Деякі
потерпілі зазнали по декілька вогнепальних ушкоджень одночасно або почергово.
Прокурор послався на показання допитаного судом експерта
СМЕ ОСОБА_653 , за якими саме бойовій вогнепальній нарізній зброї притаманні
такі властивості як наскрізні вогнепальні поранення, в порівняні із
мисливськими зброєю та набоями. Вказане, як вважав прокурор, додатково вказує
на застосування бойової зброї калібру 7,62х39 мм співробітниками РСП разом з
іншими співучасниками з числа правоохоронців, озброєних саме такою зброєю.
Як акцентували увагу прокурори, стрільбу із АКМС та інших
спецзасобів бійцями РСП в деяких випадках було прямо зафіксовано численними
дослідженими судом відеозаписами, дані з яких наводяться нижче з посилання на
час відрізку самого відеозапису:
1.«AFP - Dead_people_in_Kiev_20.02.2014.mp4»:
00:05 схоже на пістолетні постріли/рушниці; 00:13 масовий вихід з веденням прицільного вогню в русі; 00:20 постріли в русі назад АК (низький КПД); 00:21 прицільний постріл з рушниці; 00:25 прицільні постріли чергою з статичного положення стоячи.
2.«ОСОБА_2746 \09-09-25 (09-08-24) - MVI_3927.MOV»:
00:04 здійснення пострілу після довгого прицілювання; 00:06 постріл; 00:10 звук не стрілецької зброї; 00:14 здійснення двох неприцільних пострілів (очі стрільця вище прицільної лінії зброї цілика та мушки); 00:22 звуки стрілецької зброї.
3.«ОСОБА_2746 \09-16-54 (09-15-51) - MVI_3931.MOV»:
00:03 демонстрація ймовірного знаходження цілі двома співробітниками для співробітника з гвинтівкою та оптичним прицільним пристроєм; 00:12 укріплення позиції для укриття 2 співробітниками; 00:14 спостереження через оптичні пристрої без здійснення пострілу; 00:19 подача невербального жесту «сюди»; 00:22 жести «ок» одним співробітником.
4.«ОСОБА_2746 \.....
MVI_3939.MOV»:
00:01 подача невербального жесту співробітником; 00:09
займання позиції для стрільби лежачи співробітником зі снайперською гвинтівкою
з подальшим спостереженням за відходом.
5.«VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014…»:
00:13 постріл з рушниці; 00:16 постріли 2 з пістолету; 00:16 метання вибухового елементу співробітником; 01:22 вибух світло-шумової гранати (призначена для припинення масових заворушень, витіснення або захоплення противника, допоміжний засіб до зброї); 02:09 вибух світло-шумової гранати; 02:17 вибух світло-шумової гранати; 02:32 метання співробітником вибухового елементу; 02:50 повільний відхід із застосуванням щитів для прикриття та триманням сектору; 03:40 постріл співробітника в чорній формі з АК; 03:42 управління підрозділом шляхом вербальної та невербальної комунікації; 03:48 прикриття відходу співробітника зі снайперською гвинтівкою; 04:10 два неприцільні постріли співробітниками в камуфляжі; 04:24 постріли прицільні співробітниками в чорній формі з положення «сидячі»; 04:36 постріли двома співробітниками з АКМС, один з прицільним пристроєм; 04:45 два постріли вгору; 07:00 поранення активіста за рахунок попадання в середню частину щита; 07:10 поранення активіста в руку; 07:39 поранення активіста; 08:02 стрільба чергою; 09:02 прицільний постріл з попаданням в рекламний щит біля активістів; 09:19 поранення активіста; 11:34- 13:13 відкриття вогню по скупченню активістів, з їх пораненням; 13:14 постріл з пістолету; 13:15-16:15 припинення вогню для можливості активістам евакуювати потерпілих та відійти назад; 20:05 постріли в скупчення активістів; 22:07 збільшення інтенсивності ведення вогню в сторону активістів; 23:28 поранення активіста внаслідок рикошету від дерева; 23:35 поранення активіста; 23:46 поранення активіста; 25:35-26:26 зупинення вогню для евакуації поранених; 26:36-27:43 зупинення вогню для евакуації поранених; 28:08 поранення активіста; 29:03-30:44 зупинення вогню для евакуації поранених.
6.«ВидеоПоСекундам»:
00:16 вибух світло-шумової гранати; 00:27 вибух світло-шумової гранати; 00:52 вибух світло-шумової гранати; 01:16 серія пострілів (швидких) одиночним режимом ведення вогню; 01:54 співробітники зосереджуються на висоті; 02:06 співробітник зупиняється щоб зробити постріл з рушниці та робить його; 02:52 співробітник метає предмет; 03:16 співробітник навмисно скорочує дистанцію до активістів для відстані кидання гранати після чого робить два прицільні постріли в сторону активістів; 03:37 вибух світло-шумової гранати; 04:42-04:46 два співробітники використовуючи дерево як укриття роблять по 2 постріли з різних позицій зі стрілецької зброї; 04:51 вибух світло-шумової гранати; 05:01метання співробітником світло-шумової гранати; 05:13 постріл співробітника із за укриття (дерева) в напрямку активістів; 05:51 постріл співробітника з рушниці; 05:55 бійці роблять «навмисний відхід», покидають вигідну позицію на висоті; 06:41 бійці спостерігають з укріпленої мішками позиції в сторону активістів, в той час інший підрозділ робить переміщення; 06:46 постріли автоматною чергою; 09:34 здійснення пострілу із за укриття з мішків; 09:46 здійснення пострілу із за укриття з мішків; 12:15, 12:53, 14:42 та 14:45 - поранення активістів; 16:33 постріл трасуючим патроном; 17:13, 17:22,
20:00, 22:36, 23:33, 24:02 та 32:15 - поранення активістів; 41:21 спостерігання на даху з приладом для спостереження.
7.«Інститутська 20 лютого. Вбивство майданівців»:
11:05 співробітник веде прицільний вогонь з положення сидячи; 15:28 поранення активіста; 16:41 влучення в паркан при веденні вогню в секторі в якому знаходились активісти; 19:50 співробітники займають укріплену позицію за технікою та укриттям, в тому числі над укриттям, понижаючи свій силует для непомітності; 27:56 БТР прикриває відхід частини підрозділу; 28:50 три співробітника займають позиції над укриттям та один за бетонним блоком.
8.Німецьке відео «ARD» або «Нове відео розстрілів на Майдані
(повна
версія)» надав ОСОБА_654 (в укритті за бетонними блоками перебуває три озброєних співробітника, умовно позначені далі у тексті як: перший, другий, третій - відповідно до їх розташування на відео зліва направо):
02:34 третій співробітник робить постріли використовуючи укриття, про що свідчить відвід порохових газів з полум`ягасника; 02:35 другий співробітник робить 2 постріли; 02:36 перший співробітник робить постріл; 02:37 третій співробітник робить постріл; 02:43 третій співробітник робить постріл; 02:44 другий співробітник робить постріл; 02:45 перший та другий співробітники роблять постріли; 02:46 третій співробітник робить постріл; 02:49 третій співробітник робить постріл; 02:51 третій співробітник робить постріл; 02:52 співробітники переміщуються за передню частину БТР для здійснення маневру під прикриттям; 03:01 другий співробітник робить постріл; 03:06 третій співробітник робить постріл; 03:13 третій співробітник робить маніпуляції щодо заміни/спорядження магазину; 03:24 перший співробітник понижає свій силует за укриттям; 03:30 третій співробітник робить постріл про що свідчить підкидання ствола вгору за рахунок інерції виходу порохових газів; 03:32 третій співробітник робить постріл; 03:35 третій співробітник робить постріл; 03:36-04:22 відхід БТР з прикриттям співробітників; 04:31 перший співробітник з`являється на позиції; 04:30 співробітник біжить за укріплення без взаємодії з групою, яка відходить використовуючи бронетехніку; 04:34 перший співробітник робить постріл; 04:41 перший та третій співробітники роблять постріли; 04:43 перший та третій співробітники роблять постріли; 05:25 співробітники зупиняють цивільне авто та дають вказівку на розворот та залишення місця протистояння; 06:26 співробітник демонстративно зупиняє та змушує здавати назад цивільне авто; 06:45 другий співробітник робить постріл; 06:46 БТР переміщується до укриття перекриваючи небезпечну ділянку виїзду; 07:05 другий співробітник робить постріл; 07:34 частина підрозділу здійснює маневр щодо відходу/обходу; 09:05 співробітник переносить важкий предмет світлого кольору на плечі, який попередньо ніс однією рукою, предмет був доставлений за укриття; 12:56 співробітники зупиняють цивільне авто та дають вказівку на розворот та залишення місця протистояння; 14:20 три співробітника покидають укриття переміщуються в тил; 15:05 три співробітника повертаються; 15:09 співробітники зупиняють цивільне авто та дають вказівку на розворот та залишення місця протистояння; 15:16 два співробітника здійснюють динамічне переміщення по фронту; 16:36 два співробітника повертаються; 18:14 БТР заводиться та відходить в тил; 20:52 до укриття під`їжджає санітарний автомобіль та полишає позицію; 38:26 співробітники зупиняють цивільне авто та дають вказівку на розворот та залишення місця протистояння.
Також, як продовжили прокурори, під час судового розгляду
перевірялися версії участі «третьої сили» та версії стрільби із готелю
«Україна» та інших приміщень російськими, грузинськими та іншими снайперами. З
приводу цього в суді допитані свідки правоохоронці (снайпери ЦСО «А» СБУ, УДО
«Грім», ДСО, Омега і тп.), які повністю спростували ці версії, оскільки вони
вели із будівель КМУ, АП та прилягаючих до них будівель постійний професійний
моніторинг (спостереження) упродовж доби з 20 по 21 лютого 2014 року за дахами
й поверхами приміщень готелю «Україна», Жовтневого палацу, інших сусідніх
будівель. Жодного снайпера чи стрілка не виявили. Помічали лише у вікнах готелю
Україна осіб, які не несли ніякої загрози, а навпаки здійснювали фото й відео
документування подій на вул. Інститутській, за допомогою відповідного
обладнання - камер.
«Російський слід» не підтвердився після дослідження
відповідних документів. Зокрема досліджено усі випадки перетину прикордонної
зони співробітниками ФСБ в Україну, їх переміщення по Києву та області, часу та
місця перебування, а також дат і шляхів залишення ними території України. За
даною групою осіб постійно велося спостереження та контроль місцеперебування.
Відповідно жодної участі в подіях на вул. Інститутської вони не приймали.
Окремо прокурор проаналізував досліджені судом докази за
версією захисту про «грузинських снайперів». Як підкреслив прокурор, на цій
версії наполягала сторона захисту, активно її нав`язуючи. Після проведення
перевірки, вона також не знайшла свого підтвердження, а навпаки показала масу
неточностей та суперечностей в ній. Дослідженими показаннями громадян Грузії,
які начебто приймали участь в розстрілах, матеріалами перетину ними державного
кордону України, допитом особи, на яку вони посилалися - ОСОБА_2747 з`ясовано,
що ця версія далека від реальної. Виклад обставин громадянами Грузії при їх
допиті в Білорусі кардинально відрізнявся від того, що вони розповідали у відео
сюжетах, якими згадана версія розповсюджувалася через ЗМІ. Не підтверджувалися
дані перетину кордону на в`їзд та виїзд, в показаннях протиріччя з приводу
орієнтування в просторі, зокрема «входу зранку в консерваторію та виходу потім
через готель «Україна» тощо.
Крім того, прокурор орієнтував суд і на те, що за
матеріалами провадження безспірно встановлено, що співробітник РСП ОСОБА_655 з
18 лютого 2014 року та станом на 20 лютого весь день перебував на стаціонарному
лікуванні в лікарні МВС через отримані тілесні ушкодження. У зв`язку з цим
прокурор вважав наявними для суду підстави вважати, що постріли у потерпілих із
закріпленого за ОСОБА_655 на підставі наказу № 5 від 03 жовтня 2012 року
7,62?39 мм АКМС № НОМЕР_256 20 лютого
2014 року міг здійснювати, не виключено, ОСОБА_23 , який забрав цей автомат у
своє користування. З вказаного автомата ідентифіковано 8 куль та 2 гільзи.
Окремо прокурор звернув увагу і на докази захисту,
вважаючи, що тривалий час захист намагався відволікти увагу суду від злочинів
підзахисних, долучаючи до справи десятки доказів щодо попередніх подій на
«Майдані», що відбувалися у кінці 2013 року та січні - лютому 2014 року.
Обвинувачені по ходу дослідження доказів, а також допиту свідків, свою позицію
змінювали - від абсолютного заперечення будь якої участі в подіях 20 лютого
2014 року на вул. Інститутській в м. Києві, до нового «підлаштованого» до
досліджених в суді доказів способу «начебто» дачі показань - тільки суду та
відмови відповідати на запитання інших учасників судового процесу.
Разом з тим, під час судового розгляду прокурори,
пояснюючи свою правову позицію, визнали і те, що акцію протесту 20 лютого 2014
року важко назвати мирною, саме тому така її ознака не згадується в
обвинувальних актах, дії окремих активістів в той день мали ознаки порушення
громадського порядку, проте їх треба оцінювати в контексті подій, що передували
- придушення владою протесту, переслідування активістів, їх жорстоке побиття,
розстріл 18 лютого тощо. Також, прокурори не дали пояснень, чому, не зважаючи
на наданий судом доволі тривалий час, так і не було виконано судове доручення
на проведення слідчого експерименту, метою якого було усунення виявлених
протиріч та прогалин доказування за багатьма епізодами поранення та загибелі
активістів.
Під час судових дебатів прокурори, посилаючись на окремі
правові позиції Верховного Суду, вважали подані докази допустимими та
достатніми для того, щоб критично оцінити захисну позицію кожного з
обвинувачених, а їх показання в інший частині визнати недостовірними, а також
поза розумним сумнівом довести винуватість кожного з них у вчиненні
кримінальних правопорушень в повному обсязі висунутого обвинувачення.
3. Правова позиція потерпілих та їх представників.
Абсолютна більшість потерпілих та їх представників
підтримали правову позицію прокурора, вважали продемонстровані судом під час
всього судового розгляду високі стандарти правосуддя належним підґрунтям для
ухвалення справедливого судового рішення. Також вважали подані докази
допустимими та достатніми для того, щоб визнати кожного з обвинувачених
винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень в повному обсязі висунутого
обвинувачення. Просили захисні версії обвинувачених щодо нібито своєї
непричетності до таких дій - також відкинути, акцентуючи увагу на необхідності
ухвалення судом присяжних виключно справедливого рішення у справі.
Крім того, представники потерпілих, підтримуючи один
одного, в судових дебатах звернули увагу суду і на таке:
- ОСОБА_656
та ОСОБА_657 , що обвинувачені діяли разом з
іншими правоохоронцями у складі одного бойового підрозділу, об`єднаного єдиним
злочинним наміром, та вчиняли за злочинним наказом узгоджені конклюдентні дії
як співвиконавці масових вбивств у мирний час невизначеного кола людей, які
виборювали своє право із засобами захисту;
- ОСОБА_658 ,
що активісти «Майдану» мали єдине бажання - бути почути владою, але вона їх не
чула, вирок у цій справі матиме важливе значення для світової спільноти,
оскільки розмежовуватиме добро і зло;
- ОСОБА_659 ,
що обвинувачені готувалися до злочину, оскільки завчасно ще ранком 18 лютого
2014 року отримали зброю, а ввечері того ж дня передислокувалися до Жовтневого
палацу, вони чекали 20 лютого. Виконуючи явно злочинні накази на вбивство
мирних громадян, обвинувачені явно вийшли за межі своїх повноважень, оскільки
застосована ними сила у будь-якому випадку була надмірною та непропорційною,
потерпілі при цьому не вчиняли протиправних дій, все чого хотіли, вийшли на
мирне зібрання;
- ОСОБА_660 ,
що міліція дійсно мала право на силу, але за законом, шкода від цього мала б
бути мінімальною. Правоохоронці слугували злочинній організації колишнього
Президента України ОСОБА_514 , ніхто з обвинувачених цьому опору не чинив. 20
лютого 2014 року о 05 год. 30 хв. протистояння на «Майдані» загострилося через
застосовані міліцією спецзасоби та водомети, саме тому мали місце постріли в
правоохоронців. Використовуючи ситуацію епіцентру протистояння, не вчиняючи дій
щодо встановлення осіб, які стріляли, та їх затримання, обвинувачені
реалізували злочинний умисел на терористичний акт з метою налякати громадян та
придушити протест шляхом невибіркового застосування зброї;
- ОСОБА_661 ,
що трагедія 20 лютого 2014 року є завершенням подій, які розпочалися з
листопада 2013 року. Дії самої влади радикалізували цей протест. Звичайні
прагнення людей висловити у демократичний спосіб свою незгодою із призупиненням
європейської інтеграції України були буквально «перебиті» владою в ніч на 30
листопада 2013 року на бажання чинити опір репресіям та свавіллю. Символами
такого спротиву стали ОСОБА_662 , студенти ОСОБА_663 та ОСОБА_664 , які вперше
зіткнулися з насиллям правоохоронців в ніч на 30 листопада 2013 року, а 20
лютого 2014 року двоє з них загинули, а один - отримав вогнепальне поранення
ноги. Держава системно порушувала права людей від початку протесту,
переслідувала їх та залякувала, це встановлено рішеннями ЄСПЛ. Натомість,
«Майдан» діяв легітимно і мав право рухатися локаціями міста Києва, тому участь
в ньому активістів та їх спротив примусу також були легітимними. Обвинувачені
знаходилися на місці злочину, стріляли переважно працівники РСП, цьому є
підтвердженням досліджені судом численні відео та свідчення очевидців -
потерпілих, правоохоронців, задокументована на місці події і присутність
командира РСП, постріли та належність РСП зброї, з якої стріляли, також
задокументовані. Посилаючись на показання досвідченого діючого спецпризначенця
- свідка ОСОБА_665 та колишнього спецпризначенця - потерпілого ОСОБА_666 ,
представник потерпілих акцентувала увагу суду на тому, що під час судового
розгляду був розвіяний міф нібито тільки про загороджувальний вогонь з боку правоохоронців
та як наслідок випадковий характер смертельного і не тільки поранення окремих
потерпілих. По-перше, в окремих випадках такий вогонь був відверто на ураження
(в голову, в тулуб тощо), відтак апріорі не може вважатися загороджувальним.
По-друге, постріли в натовп навмання чи в бруківку перед ним мають всі ознаки
закінченого замаху на умисне вбивство невизначеного кола осіб і це не повинен
суд залишити поза увагою. Розвіяний в суді міф і про мовляв махновщину на
«Майдані», тобто неповагу до правоохоронної функції держави. Серед потерпілих
були колишні працівники правоохоронних органів (напр., ОСОБА_667 ) чи достойно
виховувалися в сім`ях таких працівників (напр., ОСОБА_663 , ОСОБА_668 ), були і
майбутні правоохоронці (напр., ОСОБА_669 ). Унікальність ситуації полягає у
тому, що серед активістів «Майдану» було в демографічному і соціальному аспекті
репрезентативно представлено населення України таким, як воно є. Щодо підстав
для застосування зброї. У жодного потерпілого не було зброї, жодної зброї не
було в активістів вище кута готелю «Україна» взагалі, але правоохоронці
продовжували стріляти і після 09 год. 15 хв. аж до вечора, і в бік журналістів,
і бік медиків. Міліція сприймала активістів як ворогів чи комбатантів, а не
народ, це і обумовило злочин з боку правоохоронців, які відійшли від своїх
завдань, керувалися ненавистю та помстою, що схвалювалося та заохочувалося
командуванням. Не можна рівняти як рівні сторони підрозділ правоохоронців та
площу активістів - ні юридично, ні фактично. Правоохоронці в силу свого
службового становища можуть і повинні виявляти та знешкоджувати загрозу з боку
окремих, скажімо, озброєних активістів, але при цьому вони зобов`язані були
забезпечувати безпеку іншим учасникам протесту, а не розглядати їх всіх як
протилежну ворожу сторону. Показовими з цього приводу є події на так званому
«п`яточку смерті» за парапетом АКБ «Аркада», коли працівники РСП перебували у
безпеці за бетонною барикадою та просто розстрілювали людей. Тоді загинули ОСОБА_2748
, ОСОБА_2749 , ОСОБА_2750 , ОСОБА_2963 , був віроломно вбитий з медичними ношами ОСОБА_2752
, а ОСОБА_2753 - фактично допитий другим пострілом після тяжкого поранення в
шию від першого, також були важко поранені учасники евакуаційних груп ОСОБА_670
, ОСОБА_2754 , ОСОБА_2755 , ОСОБА_671 та інші, а ОСОБА_2756 та ОСОБА_2757 при
цьому - під час евакуації смертельно пораненого ОСОБА_2750 А. До поранених
активістів не могла дістатися допомога, оскільки відразу ставала об`єктом
обстрілу - це віроломне вбивство навіть за гуманітарним правом ведення війни.
Вказана відкрита місцевість вільно пристрілювалася працівниками РСП, які були
за вантажівками, вони стріляли навіть по тих, хто рухався назад (ОСОБА_2760 )
чи ховався (ОСОБА_2963 , ОСОБА_2749 , ОСОБА_2748 ). Коли активісти йшли
по вулиці вверх, вони не знали, що будуть стріляти. Їх душевний порив не був
свідченням неадекватності чи небезпечності. В суді ретельно перевірялася версія
«третьої сили» на «Майдані». Прикро визнавати, але 48 громадян України на
«Майдані» були вбиті саме українськими правоохоронцями. У цьому судовому
процесі встановлено факт використання національних правоохоронних органів для
досягнення суцільного тоталітаризму, хоча останні мали б бути запобіжником для
встановлення диктатури. Сили зла не раз залучали на свій бік солдат і
поліцейських, і в один день ті усвідомлювали, що зайняті не найкращими справами
- тому будьте готові сказати «ні». Вірність професійним обов`язкам стає
надважливою, коли політичні лідери подають поганий приклад. Тому формування
світогляду національних сил правопорядку - це наріжний камінь даного судового
процесу. Вирішуючи цю справу, суд має керуватися принципом Верховенства права,
при цьому покарання не є єдиним завданням даного процесу, справедливі висновки
суду про оцінку подій є більш очікуваним та бажаним його результатом для всіх.
Дещо відмінну позицію висловив представник потерпілих ОСОБА_672 , який також наголосив на тому,
що право активістів на протест було законне, а їх право на повстання як
насильницький прояв спротиву було природним за аналогією необхідної оборони,
оскільки режим ОСОБА_514 був недемократичним. Активісти злочини зупиняли, а не
вчинювали їх. Викрадення зброї та її використання на «Майдані» не доведена,
навіть, група ОСОБА_2758 - ОСОБА_2759 використала цивільну зброю.
Натомість, ОСОБА_672 акцентував увагу на тому, що у
подіях «Майдану» на різних етапах завжди брали участь відверті провокатори (01
грудня 2013 року - бойовики ОСОБА_2761 , а 20 лютого 2014 року - група ОСОБА_2762
- ОСОБА_2759 тощо), яких не можна ототожнювати з активістами «Майдану», проте
дії яких використовувалися як формальний привід для нападу на «Майдан» з боку
міліції. Ці особи були провокатори в силу хибного розуміння чи в силу умислу, а
тому вони не могли представляти «Майдан», їх дії можуть розглядатися як
пособництво у теракті, оскільки саме з їх дій він і розпочався з боку міліції.
Задокументовані у досліджених судом відео матеріалах тактико-спеціальні дії
підрозділів міліції громадської безпеки були всупереч правилам та базовим
попереднім практикам, останні свідомо демонстрували надмірну жорстокість, її
поширювали у ЗМІ. Правоохоронці не знищували відео та фото своїх злочинів, а
тому їх вільне поширення слід розглядати як спосіб вчинення теракту, суть якого
полягала у здійсненні невибіркових та безпідставних пострілів в скупчення
людей. Показання допитаних судом свідків - фахівців снайперів, які ні чого не
бачили, це прояв реалізації наміру створити умови для провокації вчинення
теракту, а у подальшому приховати цей злочин. Так, свідок ОСОБА_673 , який діяв
координуючі СБУ, МВС та УДО, це все зреалізував, розмістивши снайперів для
сліпого використання.
Крім того, як вважав вказаний представник потерпілих,
обставини віддання явно злочинного наказу (ч. 4 ст. 41 КК України) є
недоведеними, а одночасна кваліфікація дій обвинувачених за ст. ст. 365 та 258
КК України є сумнівною, оскільки перевищення повноважень та теракт мають
діаметрально протилежні мотиви, перше може бути вчинене тільки на службі, а
друге - аж не як працівником правоохоронного органу під час перевищення ним
наданих повноважень по службі. Для кваліфікації дій обвинувачених за ст. 258 КК
України не має значення, чи були постріли з боку конкретної особи - терориста,
чи ні, а тому окрема кваліфікація за ст. 115 КК України є зайвою, оскільки
посягання не може бути окремим злочином, якщо є способом теракту. Суду також
слід додатково кваліфікувати дії обвинувачених за ст. ст. 110 та 437 КК
України, тим самим становище обвинувачених не погіршиться на фоні їх
звинувачення за ст. 258 КК України, яка є тяжчою.
Недоліки досудового розслідування, до яких постійно
апелює сторона захисту, дійсно мали місце, проте відбулися з об`єктивних причин
(протидія діяльності Департаменту спецрозслідування з боку вищого керівництва
МВС, Генеральної прокуратури України (далі - ГПУ), є факти прямого втручання в
діяльність прокурорів, ігнорування судових доручень, спотворення фактичних
обставин, мало місце несанкціоноване відрядження співробітників РСП в АТО,
відбулися масова безперешкодна втеча фігурантів, а ті, хто був затриманий -
видані ворогу, мало місце невжиття заходів щодо збереження доказів, протидія
бюро Інтерполу, додав свій вклад і законодавець, роблячи хаотичні зміни до
процесуального законодавства (закон про амністію «Майдану», який є нікчемним за
своєю суттю, закон «Савченко», правки «Лозового» та багато іншого), органом
досудового розслідування не було зроблено експертизи тактико-спеціальних дій
співробітників РСП та правоохоронців). Разом з тим, ці недоліки абсолютно не
впливають на доведеність винуватості всіх обвинувачених у вчиненні теракту, яка
є беззаперечною та задокументованою на відео та фото матеріалах, що значно
спрощує досягнення завдань правосуддя.
Також, представник потерпілих зажадав правового
обґрунтування у вироку окремих прийнятих судом рішень під час судового
розгляду. Так, він вважав незаконним проведений судом присяжних допит як
свідків невстановлених в порядку КПК України осіб, які назвалися ОСОБА_674 та
ОСОБА_675 , тоді як вони є обвинуваченими, суд незаконно обмежив прокурорів та
потерпілих у допиті обвинувачених, відмовив у долучені до справи і дослідженні
додаткових доказів, а також безпідставно та, проявляючи упереджене ставлення,
змінив запобіжний захід двом обвинуваченим з тримання під вартою на домашній
арешт.
4. Правова позиція сторони захисту.
Допитані під час судового розгляду обвинувачені
ОСОБА_21 , та ОСОБА_22 ,
кожний окремо, свою винуватість у висунутому обвинуваченні не визнали у повному
обсязі, системно наполягаючи на тому, що жодних поставлених їм у провину кримінальних
правопорушень не вчиняли.
Під час судового розгляду обвинувачені ОСОБА_20 ,
ОСОБА_19 та ОСОБА_676 , щодо яких на підставі ухвали суду присяжних
від 02 червня 2021 року здійснювалося спеціальне судове провадження, під час
судового розгляду за їх участі у період часу з травня 2016 року до грудня 2019
року (включно) своєї винуватості у висунутому обвинуваченні також послідовно не
визнавали у повному обсязі, на підставі ухвали суду присяжних від 02 червня
2021 року щодо вказаних обвинувачених у подальшому здійснювалося спеціальне
судове провадження, а тому їх допит в судовому засіданні не проводився, участі
в судових дебатах вказані особи також не брали, з останнім словом до суду не
зверталися.
Захисники ОСОБА_677 , діючи в інтересах обвинувачених
ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , ОСОБА_678 - в інтересах обвинувачених ОСОБА_25 та
ОСОБА_26 , а ОСОБА_679 - ОСОБА_31 ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , підтримуючи позицію
один одного та своїх підзахисних, спираючись на досліджені під час судового
розгляду та ретельно проаналізовані сторонами провадження та судом всі подані у
межах даного судового провадження джерела доказів (показання потерпілих,
свідків обвинувачення та захисту, експертів та обвинувачених, документи та
висновки експертів), заперечили висунуте обвинувачення щодо всіх п`яти
обвинувачених у повному обсязі.
Так, захисник ОСОБА_677 вважав, що концептуальною основою всього
обвинувачення у цій справі є приналежність обвинувачених до складу
спецпідрозділу «Беркут». Неприхована вибірковість службових осіб на рівні
керівництва держави, органу досудового розслідування та прокуратури у питаннях
нормативно-правового регулювання, комунікації щодо розслідування фактів вбивств
(замахів на вбивства), яка відбувалася тільки з учасниками акцій протесту та їх
представниками, без створення рівних умов правоохоронцям та їх захисту, є
дискримінацією в розумінні Конвенції про захист прав людини та Закону України
«Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». Оцінка подій та
обстановки стороною обвинувачення та потерпілими трактується виключно через
призму групової приналежності підсудних, а не їх індивідуальної ролі в подіях.
До дискримінаційних підходів державних органів щодо
обвинувачених, на думку захисника, відноситься також внесення змін до КПК
України, які приймалися виключно під умови даного кримінального провадження та
дозволили здійснювати кримінальне провадження у відсутність обвинувачених, яких
держава під конвоєм доправила на непідконтрольні території.
Формула обвинувачення, яка викладена в обвинувальних
актах, не відповідає дійсній обстановці, що впливає на правильність
кваліфікації дій. Сторона обвинувачення взагалі ігнорує правовий статус
співробітників правоохоронних органів, які виконуючи службові обов`язки по
охороні громадського порядку, в умовах групового озброєного нападу, що
становив небезпеку для життя та здоров`я людей і правоохоронців, відповідно
до закону та відомчих нормативно-правових актів наділені спеціальними правами
щодо застосування заходів примусу («монополія держави на застосування примусу»).
Формулюючи обвинувачення за ст. 340 КК України, прокурори
умисно не враховують обставини тривалого вчинення учасниками акцій протесту
протиправних дій, які закріплені ст. 1 Закону України «Про недопущення
переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час
проведення мирних зібрань…». Внаслідок дій невизначеної кількості активістів -
учасників групового нападу у поєднанні із застосуванням «коктейлів молотова»,
спеціальних засобів травматичної дії, вогнепальної зброї, упродовж тривалого
часу поранено та вбито велику кількість правоохоронців, тому захист просив суд
надати оцінку показанням потерпілих та свідків щодо здійснення 20 лютого 2014
року пострілів з підконтрольних активістам «Майдану» територій, приміщень -
готель «Україна», Консерваторія та наявності в них вогнепальної зброї, відео та
фото матеріалам щодо групових озброєних нападів на правоохоронців з боку
активістів і раніше за часом.
На думку захисника, об`єктивний та всебічний аналіз
подій, які відбулися протягом кінця 2013 року до 20 лютого 2014 року, свідчить
про відсутність об`єктивної сторони кожного зі складів злочинів, які ставляться
в провину обвинуваченим та недоведеність їх вини у вчиненні кримінальних
правопорушень. Захисник вважав, що об`єктивна оцінка поданих обома сторонами і
досліджених під час судового розгляду доказів вказує на встановлення таких
достовірних фактичних обставин подій 20 лютого 2014 року.
Починаючи з 05 год. 30 хв. ранку 20 лютого 2014 року з
території та прилеглих будинків, що перебували під контролем активістів
«Майдану», в бік правоохоронців було відкрито вогонь з різних видів
вогнепальної зброї. З 05 год. 30 хв. по 09 год. ранку 20 лютого 2014 року з
вогнепальної зброї було вбито 3 та поранено 39 співробітників міліції, які
перебували поблизу лінії протистояння. Співробітники у відповідь на дії
активістів відповідали пострілами з травматичної зброї та використовували
водомети. У вказаний період часу вогнепальна зброя міліцією не застосовувалась.
Близько 08 год. 45 хв. співробітники міліції, які
перебували на лінії протистояння, під прикриттям водометів та спеціальних
засобів індивідуального захисту (каски, щити, накладки тощо) та спецзасобів
травматичної дії (світлошумові гранати, травматична зброя тощо) почали
відходити в сторону урядового кварталу (відступати на безпечну відстань) вверх
по вул. Інститутська, повільно через велику кількість співробітників відводячи
транспортні засоби, автомобілі швидкої медичної допомоги. Розпочалась евакуація
особового складу солдат міліції з будинку Жовтневого палацу.
Автобуси спеціального силового підрозділу міліції також
почали рух в сторону урядового кварталу. Частина співробітників спеціального
силового підрозділу міліції вийшла та розосередилась на алеї, що веде від
Жовтневого палацу до вул. Інститутська, позаду вказаних співробітників силового
підрозділу міліції продовжувалась евакуація військовослужбовців ВВ та
співробітників міліції з Жовтневого палацу.
Учасники акцій протесту почали переслідувати відступаючих
співробітників міліції, які продовжували евакуацію сил правопорядку з будинку
Жовтневого палацу.
Учасники акцій протесту, переслідуючи відступаючих
співробітників міліції, застосовували до них різного роду пристрої травматичної
дії (каміння, палиці, металеві прути, саморобні пристрої травматичної дії,
тощо), холодну зброю, по ходу руху закидаючи співробітників міліції «коктейлями
молотова», підпалюючи службовий транспорт (автобуси, водомети тощо). По ходу
переслідування співробітни-ків міліції, деякими активістами активно
використовувалась вогнепальна зброї різного типу та виду (пістолети, мисливські
гладкоствольні рушниці, нарізна вогнепальна зброя тощо). За короткий проміжок
часу активісти заволоділи територією вздовж вул. Інститутська від готелю
«Україна» до площі перед центральною частиною Жовтневого Палацу.
У зв`язку із викладеним, через велику кількість солдат ВВ
в приміщенні Жовтневого палацу, а також співробітників спецпідрозділу «Омега» з
вогнепальною зброєю та боєкомплектом до неї, враховуючи чисельні випадки
силового захоплення активістами співробітників міліції в полон, рахуючи
реальними ризики захоплення співробітників спецпідрозділу «Омега» із
вогнепальною зброєю та боєкомплектом до неї, співробітники спеціального
підрозділу (особи в чорній формі з жовтими пов`язками), які перебували в резерві,
вийшли з автобусу та почали відводити солдат ВВ, створивши живий коридор вздовж
центрального входу будинку Жовтневого палацу до гори по вул. Інститутська. Під
час цих дій один співробітник спецпідрозділу «Беркут» (в чорній формі з жовтими
пов`язками) був вбитий (смертельне поранення в голову) з мисливської рушниці 12
калібру. Особи з числа спецпідрозділу в чорній формі з жовтими пов`язками,
почали евакуацію вбитого співробітника та продовжували евакуацію солдат ВВ з
будинку Жовтневого палацу, деякі з співробітники спецпідрозділу, відступаючи,
здійснювали одиночні постріли з АКМС, а також з травматичної зброї.
Співробітники міліції рухались в бік барикад, активісти продовжували наступати
великою кількістю людей, використовуючи засоби травматичної дії, деякі з них
продовжували використовувати вогнепальну зброю.
У подальшому за барикадами (спочатку снігова, а потім і
бетонна) перебували співробітники міліції з різних підрозділів та озброєні
вогнепальною зброєю різного типу: від пістолетів до снайперських гвинтівок. Під
контролем співробітників міліції перебували адміністративні будинки урядового
кварталу (НБУ, АП, КМУ, ВРУ). Снайперські підрозділи ЦСО СБУ «Альфа»
розосередились на дахах будинків КМУ. На дахах АП та інших будинків, які
перебували на іншій стороні урядового кварталу, перебували озброєні співробітники
УДО. Активісти постійно робили спроби наступу в бік правоохоронців, при цьому
періодично займали позиції біля снігової барикади, яка перебувала на незначній
відстані від бетонної, за якою перебували правоохоронці. Через масове
застосування вогнепальної зброї, чисельні жертви міліціонерів, останніми для
евакуації застосовувалась, зокрема, бронетехніка.
Ці обставини були встановлені в суді та
свідчать, що дії окремих учасників акцій протесту та їх груп підпадають під
положення Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з
приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання
такими, що втратили чинність, деяких законів України», відтак можуть кваліфікуватися за кримінальними правопорушеннями,
які закріплені у ст. 1 цього Закону. Стороною обвинувачення не наведено
жодного з джерел (доказів), які вказували б на існування так званого злочинного
наказу на невибіркове застосування вогнепальної зброї правоохоронцями з метою придушення протесту та залякування його учасників.
Отже, на думку захисту, обстановка на місці події була
зовсім іншою аніж та, якою її описує сторона обвинувачення, а відтак
кваліфікація дій обвинувачених, кожного окремо, за ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365;
ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 258; ч. 4 ст. 41, ст. 340; ч. 4 ст. 41, п. п. 1, 5, 12 ч.
2 ст. 115; ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, є
безпідставною.
Крім того, на думку захисника, аналіз поданих до суду
доказів свідчить і про те, що співробітники РСП отримували вогнепальну зброю по
тривозі, деякі - ту, яка за ними не була закріплена, а здали зброю за наказом
командира в розташування роти (тобто зброя не вибула з володіння її власника).
Тому обвинувачення є безпідставним і за ст. 262 КК України.
Також захисник ОСОБА_677 звернув увагу суду і на таке.
Протягом судового слідства сторона
обвинувачення та представники потерпілих для ідентифікації потерпілих,
визначення їх місця та способу отримання поранення використовували відео «47»,
яке є недопустимим доказом, оскільки є штучно створе-ним відеозаписом на
власний розсуд автором компіляції нарізки різних відео файлів.
Стороною обвинувачення не доведено, що кожен
з співробітників РСП на місці подій перебував з тим АКМС, що за ним
закріплений.
Сторона обвинувачення посилалася на висновки комісійних судово-медичних експертиз, відповідно до
яких експерти визначали сектор перебування стрілка на місцевості за картою
(секторальні експертизи), але такі висновки експертів слід вважати
недопустимими, оскільки вони були надані експертами поза межами своєї
експертної спеціальності.
Вимоги закону та правові позиції суду присяжних щодо
необхідності проведення слідчого експерименту за дорученням суду встановлювали,
що визначення сектору (секторів), звідки 20 лютого 2014 року міг отримати той
чи інший потерпілий поранення, можливо перевірити лиже шляхом проведення
відповідного слідчого експерименту на місцевості в умовах наближених до
реальних, а відтак інформація, яка міститься в секторальних експертизах щодо
визначення сектору пострілу є нікчемною і з цієї точки зору. Як вбачається з
матеріалів провадження, незважаючи, що суд (розуміючи важливість результатів
даної слідчої дії для завдань провадження) тричі продовжував строк проведення
слідчого експерименту, сторона обвинувачення вказане доручення суду не
виконала, хоча сама його й ініціювала, що лише безрезультатно затягнуло судовий
процес.
Матеріали кримінального провадження, опис та фото куль і
гільз, які були предметом балістичних експертних досліджень, свідчать про те,
що кулі та гільзи, які відстріляні зі штатної зброї ПМОП (у кількості 578),
упаковані з порушенням Інструкції з організації функціонування криміналістичних
обліків експертної служби МВС, на індивідуальній упаковці ряду комплектів цих
куль та гільз експериментальних відстрілів наявні пошкодження рукописних
записів, виправлення, додаткові позначення, стерті написи тощо, які призводять
до неоднозначного тлумачення серій та заводських номерів зброї, а тому всі
висновки таких експертиз, зокрема і Харківської № 12727; 21032/16-31;19/8/2-197-СЕ/16
від 25.04.2019 є недопустимими. Крім того, вказана Харківська балістична експертиза має принципові невідповідності
матеріалам провадження та висновкам інших експертиз, які взяті експертами за
основу, експертами також не було виконано положення питання № 5 ухвали суду
присяжних про призначення експертизи, тобто не отримано експериментальні
відстріли, хоча така можливість, з огляду на виявлення у річці, як вважали
прокурори, зниклої штатної зброї РСП, була (покази свідків в порядку ст. 225
КПК України, слідчі експерименти з вказаними свідками під відеозапис).
Через недопустимість судово-балістичних
даних, поверховість висновку Харківської експертизи № 12727;
21032/16-31;19/8/2-197-СЕ/16 від 25.04.2019 та
суперечливість показань потерпілого ОСОБА_680 під час досудового розслідування
та судового розгляду, який вказував на різні сектори перебування стрілка,
твердження сторони обвинувачення про доведений факт пострілу у вказаного
потерпілого зі зброї, закріпленої саме за обвинуваченим ОСОБА_389 , є безпідставним.
Видана свідком ОСОБА_681 куля, яку сторона
обвинувачення пов`язує із загибеллю потерпілого ОСОБА_475 , не може бути
використана як доказ, оскільки відомостей, які вказували б на поранення ОСОБА_2763
цією кулею немає, ця куля не містила на собі ідентифікуючий біологічний
матеріал, особи, які за показаннями самого свідка ОСОБА_682 фактично знайшли цю
кулю, не встановлені, не встановлено місце, де вона була знайдена, а відтак
відсутні данні, які могли б встановити зв`язок загибелі ОСОБА_475 з вказаною кулею.
Стороною обвинувачення не надано доказів щодо
місця виявлення та вилучення кулі, фрагмент оболонки «10» якої був наданий у
конверті із пояснювальним текстом «29 об`єктів, вилучених під час огляду
приміщень готелю «Україна» по вул. Інститутська, 4 в м. Києві» (протоколу
такого огляду суду не надано), відтак судом не встановлено походження вказаного
об`єкту, а тому він має бути вилучений з числа доказів.
Прокурором не доведені
обставини щодо місця виявлення та походження гільз, які нібито за іншим висновком
Харківської експертизи висновок експертів № 5763; 7488/19-31; 19/8/2-62-СЕ/16
були відстріляні з АКМС під № НОМЕР_254 , що був закріплений за ОСОБА_645 .
Відповідно до матеріалів провадження не встановлено, ким та в якому місці
виявлені ці гільзи, а тому ці дані також не можуть братися судом до уваги.
Всупереч твердженням сторони обвинувачення та
представників потерпілих щодо відеофіксації всіх поранень, на думку захисника
ОСОБА_677 , відсутня така відео фіксація у 67 випадках поранення та 29 випадках
загибелі активістів (список додається та проаналізований судом за кожним
епізодом окремо), що вимагає від суду критично оцінювати припущення з цього
приводу.
Захисник ОСОБА_678 наполягав на таких правових позиціях.
По-перше, стороною обвинувачення під час судового
розгляду не доведено, що за викладених в обвинувальних актах обставинах, в часі
та просторі, були взагалі вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4
ст. 41, ч. 3 ст. 258 КК України (в редакції від 21.09.2006) та ч. 4 ст. 41, ст.
340 КК України.
За наслідками судового розгляду виявилися безспірними
факти застосування 20 лютого 2014 року вогнепальної зброї по правоохоронцях з
05:30 год. до 09:00 год., та близько 09 год. 16-17 хв., внаслідок чого вбито 4
та поранено 40 осіб, а тому силові дії правоохоронця в умовах збройного нападу
на нього з використанням вогнепальної зброї, внаслідок чого є вбиті та
поранені, в тому числі і серед працівників міліції, апріорі не можуть
кваліфікуватись як вчинення ним терористичного акту.
Прокурор визнав стан протистояння (тобто конфлікту)
учасників акцій протесту з військовослужбовцями ВВ та підрозділами МВС, які
були задіяні в охороні громадського порядку в центральній частині АДРЕСА_1 ,
яке загострилося 20 лютого 2014 року з 05 год. 30 хв., знаходження в районі
Майдану Незалежності епіцентру цього протистояння, внаслідок якого були загиблі
та поранені як зі сторони правоохоронних органів, так і активістів.
По-друге, стороною обвинувачення під час судового
розгляду не доведено, що за викладених в обвинувальних актах обставинах, в часі
та просторі, ОСОБА_19 та ОСОБА_22 , кожний окремо та разом, вчинили кримінальні
правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365 КК України (в редакції
від 07.04.2011), ч. 4 ст. 41, п.п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ч. 4 ст.
41, ч. 2 ст. 15, п.п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а ОСОБА_19 ще й
додатково передбачене ч. 2 ст. 262 КК України.
За наслідками судового розгляду факту реалізації
громадянами свого права збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги,
походи і демонстрації (ст. 39 Конституції України) вранці 20 лютого 2014 в
місті перебування працівників РСП - стороною обвинувачення належними та допустимими
доказами не доведено. Характер фактичних дій працівників правоохоронних
підрозділів, які 20 лютого діяли в локаціях та хронологічно так, як зазначено в
обвинувальних актах, був не наступальний, а оборонний, направлений на уникнення
контакту з активістами.
Кваліфікація дій працівників правоохоронних підрозділів
за ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365 КК України з одночасним обвинуваченням в
терористичному акті, є абсурдною, вчинення теракту шляхом конклюдентних дій є
несумісним з правовою та кримінологічною природою цього злочину, правоохоронці
системно відходять зі своїх позицій, що не узгоджується з припущенням прокурора
про виконання ними у такий спосіб наказу на вчинення теракту.
Захист долучив науковий висновок як спільну позицію
сторони щодо кваліфікації кримінальних правопорушень.
Сам по собі факт того, що ОСОБА_19 є працівником РСП, 20
лютого 2014 року згідно даних оператора мобільного зв`язку перебував в
центральній частині міста Києва, і за ним згідно з наказом закріплений АКМС, не
може бути підставою для обвинувачення в зазначеному обсязі. Стороною
обвинувачення не доведено всіх елементів складу злочину, зокрема а) конкретне
діяння ОСОБА_25 ; б) наслідки у вигляді протиправного заподіяння смерті або
замаху на вбивство конкретної особи; в) причинний зв`язок між саме його
діяннями та наслідками. Сторона обвинувачення не змогла під час судового
розгляду ідентифікувати ОСОБА_25 в місцях вчинення злочинів за обставинами
обвинувальних актів, встановити місце його перебування саме в тому місті,
звідки здійснювались постріли в потерпілих, а не в інших місцях, надати оцінку
його діям відповідно до ст. 25 Закону України «Про міліцію».
Оболонка
кулі, яка стороною обвинувачення заявлена як вистріляна з закріпленої за ним
зброї, є неналежним доказом, оскільки з тіла потерпілого ОСОБА_2764 така
оболонка жовтого кольору розміром 20 мм на 11,8 мм - не вилучалась.
Експериментальні відстріли з закріпленої за ним зброї від 2012 року є
нікчемними, що не дає можливості взагалі відповісти на питання ідентифікації
зброї, а відсутність цієї зброї вказує на те, що такі можливості щодо
ідентифікаційних досліджень наразі втрачені, але не остаточно, оскільки факт
знищення автомата ГУ НОМЕР_255 не
підтверджений.
Інший об`єкт
(пошкоджена куля) - який представлений як вилучений під час ОМП в готелі
«Україна» в іншому кримінальному провадженні - викликає обґрунтований сумнів з
точки зору його походження, не несе ніякої змістовної інформації, і є
недопустимим доказом. Комплекс досліджених доказів має системні процесуальні
недоліки, а критична кількість доказів взагалі - або мають ознаки
недопустимості, або не несуть вагомої змістовної інформації, підміна необхідних
слідчих дій їх сурогатами, інші вади наданих прокурором матеріалів, усунення
від виконання слідчих дій за ухвалою суду, який намагався дати останню
можливість виправити доказову базу - все це у сукупності призвело до того, що
на момент судових дебатів достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_25
відсутні, і можливості їх отримати вичерпані.
Причетність ОСОБА_25 до заволодіння, знищення зброї, яка
була за ним закріплена, поза розумним сумнівом стороною обвинувачення не
доказана.
Обвинувачення щодо ОСОБА_26 було висунуто абсолютно
необґрунтовано, докази його невинуватості стороною обвинувачення навмисно були
приховані, а необхідність пред`явлення йому підозри, взяття та подальшого
тримання його під вартою стороною обвинувачення обґрунтовувалось, в тому числі,
шляхом уведення в оману слідчих суддів та судів доводами щодо нібито навмисного
знищення ним слідів злочину - закріпленої за ним зброї - АКМС, який весь цей
час перебував у розпорядженні сторони обвинувачення, а проведені з цим об`єктом
дослідження спростовували обвинувачення.
Прокурори обґрунтовували обвинувачення ОСОБА_26 у вчинені
злочинів в обсязі оголошеного обвинувачення тим, що він є працівником РСП, 20
лютого 2014 року перебував в центральній частині міста Києва і з закріпленим за
ним згідно з наказом АКМС знаходився приблизно о 09.17 год. біля бійця РСП
ОСОБА_374 , який був вбитий на оглядовому майданчику поблизу центрального входу
до Жовтневого палацу, а коли ОСОБА_683 доправили до швидкої допомоги після
13.00 год., то він нібито повідомив лікарю про відмову виконувати злочинні
накази. Додатковим аргументом була посада міліціонер-снайпер, на якій перебував
ОСОБА_22 , та чомусь факт здійснення ним телефонних з`єднань з рідними та
знайомими після 12.20 год. дня 20 лютого 2014 року.
Ніякої іншої, дійсно змістовної інформації на предмет
доведення факту того, що ОСОБА_22 вчинив насильницькі суспільно небезпечні діяння
щодо потерпілих, прокурорами до суду представлено не було. Надані, ними же,
матеріали досудового розслідування, у сукупності з іншими дослідженими під час
судового розгляду доказами та показами ОСОБА_26 , доводять його невинуватість
та спростовують навіть ті слабкі доводи прокурора, які ним були оголошені.
Про факт
свого перебування у складі озброєного підрозділу РСП ранком 20 лютого 2014 року
на вул. Інститутська ОСОБА_22 повідомив слідчому на досудовому розслідуванні,
давши з цього приводу неодноразово покази під час свого допиту та зафіксувавши
їх при проведенні слідчого експерименту.
Щодо
перебування біля загиблого ОСОБА_374 , факт чого сторона обвинувачення
обґрунтовувала висновками експертизи одягу, яку вилучили за місцем проживання
ОСОБА_26 , то ці доводи були спростовані як цією же експертизою, яка не знайшла
на рукавах залишки скотчу, вказала на пошкодження одягу саме від джерела
теплової енергії, а не від спрацювання спецзасобу «Терен-6». Ці висновки
корелюють з показами ОСОБА_26 про отримання ним 19 січня 2014 року тілесного
ушкодження від дії запалювальної суміші, яка пошкодила його формений одяг, який
і був вилучений у нього під час обшуку, що в свою чергу відповідає змісту його
медичної документації щодо характеру отримання тілесних ушкоджень, та
узгоджується з показами лікарів швидкої - свідків ОСОБА_2765 та ОСОБА_2766 ,
які не зафіксували пошкоджень одягу під час надання ОСОБА_513 медичної допомоги
20 лютого, хоча ці пошкодження, з огляду на фотознімки цього одягу, були явними,
значними та очевидними; не зафіксовано таких ушкоджень одягу і на відеозаписах
з камер НБУ.
Серед
досліджених доказів відсутні дані щодо ідентифікації ОСОБА_684 в групі осіб -
які одягнені в чорну форму, на передпліччі яких було намотано жовті пов`язки,
які в обох обвинувальних актах зазначені як бійці РСП.
Дані, які
зафіксовані в результаті слідчого експерименту за участі ОСОБА_26 та які не
суперечать даними ним в суді показам, корелюють з відеозаписами подій: маршрут
пересування синього мікроавтобусу «Фольцваген-транспортер», фіксування осіб в
чорній формі з жовтими пов`язками в інших локаціях (біля автобусу і в його
салоні, пересування правоохоронців з жовтими стрічками в районі сніжної
барикади, біля зеленого паркану) в той час, як інші такі самі спецпризначенці
перебували в районі Жовтневого палацу, а потім відступили до барикад.
Щодо
поганого самопочуття ОСОБА_26 у зв`язку із загостренням наслідків отриманого
раніше тілесного ушкодження, то була досліджена медична документація, допитані
свідки ОСОБА_2766 та ОСОБА_2765 ці
обставини підтвердили. Та обставина, що до 12.20 год. дня 20 лютого 2014 року
він ні з ким не спілкувався по своєму мобільному телефону, у сукупності також
не суперечить даним щодо його поганого самопочуття та періодичним провалюванням
у сон.
Експертами
Харківського НДІСЕ проводились дослідження закріпленого за ОСОБА_652 екземпляру
зброї НОМЕР_5 , контрольні вистріли з якого були зроблені вже після 20 лютого
2014 року, тобто настріл тут не має жодного значення. З аналізу висновку
експертизи зброї та слідів і обставин її використання № 12727; 21032/16-31;
19/8/2-197-СЕ/16 від 25.04.2019 вбачається, що кулі, оболонки куль, фрагменти
куль, та інші об`єкти досліджень, вилучені з тіл потерпілих, надані свідками та
вилучені під час проведення слідчих дій, які складають увесь комплекс таких
об`єктів за цим кримінальним провадженням, не були вистріляними з екземпляру
зброї АКМС серії ВМ № НОМЕР_256 , який закріплений за ОСОБА_652 .
Натомість, захисник ОСОБА_25 та ОСОБА_26 не заперечує, що
під час судового розгляду отримана певна кількість даних, які вказують на
ознаки вчинення, в часі та просторі, визначених обвинувальними актами, а саме
20.02.2014, у період приблизно з 9 год. 00 хв. по 17 год. 00 хв., окремими суб`єктами
злочину, передбаченого ст. 365 КК України - тобто перевищення влади та
службових повноважень працівником правоохоронного органу. Проте, встановлення
таких осіб не охоплюється функціями захисту.
За результатами судового розгляду, як вважає захист, недоказаними
виявилися такі обставини обох обвинувальних актів, якими стверджувалось:
-про існування наказу
керівництва держави та правоохоронних органів саме на вчинення теракту,
що супроводжувався вбивствами громадян, шляхом невибіркового застосування вогнепальної
зброї до невизначеного кола активістів, з метою залякування їх та населення
загалом, а також впливу на прийняття рішень про розпуск учасників акцій
протесту;
-про доведення саме
такого наказу, а також наказу організувати отримання вогнепальної зброї бійцями
очолюваної ним роти, саме тими, які будуть готові виконати наказ щодо
невибіркового застосування вогнепальної зброї до невизначеного кола активістів,
18.02.2014 приблизно о 16:00 командиром ПМОП ОСОБА_640 командиру РСП ОСОБА_368
;
-про визначення
ОСОБА_370 бійців із числа РСП, які повинні вирушити до центральної частини м.
Києва саме для виконання наказів керівництва МВС та держави, у тому
числі щодо вчинення терористичного акту;
-про зайняття позицій
у ніч з 18 на 19 лютого 2014 року, загоном бійців РСП між будинками АДРЕСА_7 та
№ 5 вул. Інститутській, саме з метою: 1) надання допомоги іншим
підрозділам МВС у разі здійснення ними штурму барикад (укріплень), зведених
активістами на Майдані Незалежності, та 2) виконання поставлених Міністром
внутрішніх справ України ОСОБА_360 завдань із силового розгону учасників акції
протесту, а також 3) відповідного наказу про невибіркове застосування
вогнепальної зброї на ураження невизначеного кола активістів, тобто на вчинення
терористичного акту та масових умисних вбивств;
-про прийняття вищим
керівництвом правоохоронних органів 20 лютого 2014 року, саме в період
часу 08:30-09:00, саме такого рішення: розпочати невибіркове
застосування вогнепальної зброї на ураження до невизначеного кола осіб, які
перебували в районі Майдану Незалежності в м. Києві, тобто в епіцентрі
протистояння з метою залякування як активістів, так і загалом населення, а
також впливу на прийняття рішень керівниками опозиційних політичних партій та
громадських організацій про розпуск учасників акцій протесту, які приймали в
них участь на Майдані Незалежності в м. Києві, а також в інших населених
пунктах України, досягнувши цим мети припинення акцій протесту; та про доведення
цього наказу до відома ОСОБА_372 , який в свою чергу довів цей наказ у згаданий
період часу ОСОБА_354 та ОСОБА_368 ;
-про віддання
ОСОБА_376 , приблизно о 08.50 год. - 09.00 год., будь-кому та будь-якого
наказу, в тому числі наказу на невибіркове застосування вогнепальної зброї
на ураження невизначеного кола осіб, які перебували в той час в районі Майдану
Незалежності, вул. Інститутської та прилеглих вулицях, шляхом ведення по
беззбройних учасниках акції протесту вогню способом, небезпечним для життя багатьох
осіб з наявних АКМС та іншої невстановленої вогнепальної зброї, спорядженої
бойовими патронами, а також рушниць Форт-500, що були споряджені патронами із
зарядом свинцевої картечі, тобто наказу вчинити теракт;
-про початок
здійснення пострілів з наявних у них АКМС та іншої невстановленої вогнепальної
зброї, спорядженої бойовими патронами та спеціальних засобів - рушниць
Форт-500, споряджених патронами із зарядом свинцевої картечі, у напрямку
масового скупчення людей на Майдані Незалежності та нижній частині вул.
Інститутській у м. Києві, 20 лютого 2014 року приблизно о 8:50 год. - 9:05
год., зазначеними у обвинувальних актах бійцями РСП, а також іншими,
невстановленими бійцями цього спецпідрозділу, умисно, спільно та погоджено, за
попередньою змовою групою осіб, свідомо допускаючи та бажаючи загибелі значної
кількості активістів та спричинення їм вогнепальних поранень, маючи умисел на
вчинення терористичного акту та усвідомлюючи явну злочинність наказу;
-про те, що ОСОБА_19
та ОСОБА_22 вчиняли саме ті дії та злочинні діянні, в тій послідовності,
з тим самим умислом, такого саме характеру та у формі співучасті, в тій саме
локації, в період з 09:05 год. до 17:00 год., як це зазначено в обвинувальних
актах.
Вище перелічені обставини є такими, що недоведені прокурором
в ході судового розгляду, або взагалі суперечать фактично отриманим в ході
судового розгляду даним і тому є спростованими і нікчемними. Фактичні
обставини, які підтверджені дослідженими в суді доказами, свідчать про інше.
Працівники РСП дійсно ввечері 18 лютого 2014 року
отримали вогнепальну зброю та висунулись на службовому транспортному засобі -
автобусу «ІСУЗУ», на охорону громадського порядку в центральну частину міста
Києва, де приєднались до озброєної вогнепальною зброєю групи швидкого реагування
(бронегрупи), яка перебувала на службовому транспорті - мікроавтобусі
«Фольцваген», після чого цей підрозділ перемістився в район будівлі Кінопалацу.
Такі дії були зумовлені виключно, і тільки, чисельними
фактами застосування, починаючи з ранку 18 лютого 2014 року, в центральній
частині міста Києва, особами з числа учасників акцій протесту, вогнепальної
зброї відносно працівників правоохоронних органів, внаслідок чого, за
інформацією прокурора, 8 правоохоронців було вбито, а 133 отримали вогнепальні поранення
різної тяжкості. Також була отримана оперативна інформація, що на підрозділи
системи МВС протестувальниками в західних областях країни здійснені напади і
була викрадена велика кількість вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, які
мали намір доправити до міста Києва. Будь-якої іншої інформації щодо підстав
направлення цього правоохоронного підрозділу в центральну частину міста Києва
при досліджені всього масиву доказів під час судового розгляду судом отримано
не було. Також, і виключно з цією же метою, до центральної частини міста Києва
були направлені озброєні вогнепальною зброєю спецпідрозділи МВС «Омега».
Ввечері 18 лютого, 19 лютого, та до ранку 20 лютого
спецпідрозділ РСП до будь-яких заходів не залучався, та перебував в тому самому
місті дислокації. 19 лютого 2014 року бійці РСП перебували в районі Жовтневого
палацу, зафіксовані без носіння вогнепальної зброї, без засобів захисту, вони
фотографувались біля розстріляного з вогнепальної зброї спецзасобу -
автомобіля-водомета «КрАЗ», і ніяких ознак готування ними до вчинення злочинів
виявлено не було.
Вранці 20 лютого 2014 року відбулися дві події, які в
обох обвинувальних актах викладені не були, але вони є одними з ключових, з
точки зору захисту.
До 09 год. ранку бійці РСП перебували в службових транспортних
засобах: автобусі сірого кольору «ІСУЗУ» та мікроавтобусі синього кольору
«Фольцваген», які знаходились біля центрального входу до Жовтневого палацу.
Одночасно, зі сторони Майдану Незалежності вверх по вул. Інститутська
відбувався відхід працівників спецпідрозділів «Беркут» та військовослужбовців
ВВ, який був зумовлений тривалим збройним нападом на них із застосуванням
вогнепальної зброї зі сторони активістів. Водомети прикривали відступ цих
правоохоронців та евакуацію службових транспортних засобів і автомобілів
швидкої допомоги, які розпочали рух в напрямку верхньої частини вул.
Інститутська. Вслід за відступаючими правоохоронцями насувалися групи
активістів, які мали при собі різноманітні засоби для нанесення тілесних
ушкоджень, а також використовували пляшки із запалювальною сумішшю по
спецавтомобілям, та намагалися наздогнати відступаючих.
О 09:00 год. вищевказані транспортні засоби: попереду
мікроавтобус, за ним - автобус, із особовим складом РСП, почали рух вздовж
Жовтневого палацу в напрямку алеї, яка веде на виїзд від цієї будівлі до
верхньої частини вулиці Інститутська напроти виходу зі станції метро
«Хрещатик». Мікроавтобус «Фольцваген» із особовим складом всередині в
подальшому доїхав за барикаду з бетонних блоків, яка розташовувалась на розі
вулиць Інститутська/Ольгинська. Автобус із особовим складом зупинився в районі
будівельного паркану зеленого кольору, що знаходився вздовж тієї же алеї
навпроти будівлі Кінопалацу.
Від`їзд бійців РСП на службовому автотранспорті свідчить
про їх очевидний єдиний обґрунтований намір - покинути місце своєї дислокації
та переїхати в інше безпечне місце, далі від наступаючих активістів. Саме цей
факт, є одним з ключових, яким відсікається вся та частина обвинувальних актів
хронологічним проміжком до цього моменту від`їзду. Вчинення дії бійцями РСП
«Беркут» по залишенню місця своєї дислокації суперечать логіці отримання та
виконання злочинних наказів, які, за версією обвинувачення, вони отримали і
повинні були виконувати, вчиняючи для цього певні дії.
Подальші за хронологією дії РСП зумовлені були, виключно,
і тільки, виниклою раптовою необхідністю захистити життя та здоров`я
беззбройних правоохоронців, які перебували в Жовтневому палаці та не встигли з
нього евакуюватися до того моменту, як біля нього з`явилися активісти, які
намагалися підпалити вхідні двері цієї будівлі, були налаштовані вкрай
агресивно, озброєні засобами для нанесення тілесних ушкоджень, а деякі навіть
мали при собі вогнепальну зброю. Також виникла реальна загроза захоплення
активістами кулемета та набоїв, що знаходились в будівлі Жовтневого палацу у
бійців спецпідрозділу «Омега».
Виконавши задачу по деблокуванню із цієї будівлі
працівників правоохоронних органів та по виведенню їх в безпечне місце,
працівники РСП та інших правоохоронних органів, які приймали в цьому участь,
почали поступовий відхід в сторону урядового кварталу. Було очевидним, що
намірів вчиняти діяння в межах висунутого обвинувачення ця група правоохоронців
не мала, хоча для цього були унікальні умови та можливості.
Цей факт, наряду з першим - наміром покинути на
автотранспорті місце дислокування - на думку захисника, також є ключовим, який
свідчить про нікчемність того опису обставин, які прокурор вважав доведеними,
зазначаючи їх в обох обвинувальних актах. Дії працівників РСП та інших
правоохоронних підрозділів з ранку 20 лютого та далі на протязі дня зумовлені
були тими обставинами подій, які відбувалися в їх розвитку в локаціях їх
перебування, і які зумовлювали прийняття рішень по ходу розвитку цих подій в
контексті задач та під впливом тих ситуацій, які швидкоплинно виникали.
Щодо умов, тактики, та послідовності дій озброєних
вогнепальною зброєю правоохоронних підрозділів за періоди подій 20 лютого в
локаціях, в яких ці підрозділи перебували, стисло позиція захисту така: всі дії
працівників РСП та інших правоохоронних підрозділів, які також перебували біля
Жовтневого палацу, потім біля сніжної барикади, та згодом за барикадою з
бетонних блоків, слід оцінювати в розрізі ст. 25 Закону України «Про міліцію»,
якою визначено, що працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом,
самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність
дисциплінарну чи кримінальну відповідальність. Дана аргументація базується на
проведеному аналізі доказів.
Зокрема, за наслідками повного перегляду під час судового
розгляду відеозапису «rukzak_maydan_140220_11» захист навів таки доводи
на користь своєї правової позиції.
На думку захисту, на відеозаписі зафіксовані події, які
відбувалися у зазначеному місці приблизно з 08 год. 00 хв. по 09 год. 30 хв.
ранку20 лютого 2014 року. Зафіксовано перебування на Майдані Незалежності
декількох тисяч осіб чоловічої статі - учасники акцій протесту,
протестувальники. Вони були одягнуті в різноманітний одяг: цивільний, воєнізованого
зразку камуфльований; на головах ці чоловіки мали шоломи: будівельні,
мотоциклетні, армійського зразку металеві зеленого кольору. Велика кількість
людей мала при собі різноманітні засоби для нанесення тілесних ушкоджень:
дерев`яні палиці, дубинки, металеві прути, обрізки металевих труб, елементи
холодної зброї, інші предмети подібного характеру. Частина активістів проявляла
дуже активну агресію щодо правоохоронців. Такі особи перебували на барикадах
від пам`ятника «Засновникам Києва» до будівлі Консерваторії. На цих барикадах
перебували особи, найбільше екіпіровані засобами індивідуального захисту та
засобами для нанесення тілесних ушкоджень, в порівнянні з особами на інших
барикадах. Позаду цих осіб, які виявляли агресію, перебували протестувальники,
які видимої агресії не проявляли.
З огляду на безперервність частини відеозапису захист
стверджував про розвиток подій на відеозапису з наростаючим насиллям стосовно
правоохоронців, включаючи розстріл їх з вогнепальної зброї. Кульмінацією цих
подій став перехід активістів в наступ на позиції, які правоохоронці займали.
Перехід в наступ розпочався з місця найбільш активного
зафіксованого місця силового тиску на правоохоронців зі сторони активістів -
від будівлі Консерваторії та від барикади біля вищевказаного пам`ятника. На
відеозапису фіксуються факти кидання по правоохоронцям каміння, пляшок із
запалювальною сумішшю, здійснення в напрямку їх перебування пострілів із
салютних установок з різних локацій перебування активістів. Також в активістів
була в наявності вогнепальна зброя: пістолет, мисливські двоствольні рушниці,
нарізна зброя по типу автомата Калашникова. З цієї зброї дуже активно вівся
вогонь по правоохоронцям, які візуально перебували від місць ведення вогню на
відстані від 45 (Стела Незалежності) до 85 метрів (ТРЦ «Глобус»), що можна
визначити на картах сервісу Google. Очевидно, що вся застосована з такої
відстані зброя складала смертельну небезпеку для людини і метою пострілів було
вчинення умисних вбивств працівників правоохоронних органів - особливо зухвалих
і тяжких злочинів проти життя та здоров`я людини та проти авторитету органів
державної влади.
Всього під час перегляду відеозапису було зафіксовано
близько 43 акустичних ознак здійснення пострілів з вогнепальної зброї, з них 15
візуальних ознак, коли на відеозапису видно момент здійснення пострілу та
особу, яка такі дії вчиняє.
Велика кількість здійснених пострілів, а очевидно що
тільки частина їх зафіксована на відеозапису у зв`язку з обмеженою локацією
ракурсу відеокамери, свідчить про систематичність застосування вогнепальної
зброї. На відеозапису зафіксовано, як протестувальники, які перебували поряд з
особами, які використовували вогнепальну зброю по правоохоронцям, допомагали у
її застосуванні. Дві особи з тих, хто здійснював постріли з вогнепальної зброї
в бік правоохоронців, зафіксовані були і на інших відеоматеріалах провадження.
Поступово, по ходу відеозапису, активні насильницькі дії
активістів щодо правоохоронців, в частині Майдану Незалежності від пам`ятника
«Засновникам Києва» до будівлі Консерваторії, загострювались, що привело до
залишення правоохоронцями своїх позицій та до переходу частини активістів у
наступ. За лічені хвилини весь Майдан Незалежності був зайнятий
протестувальниками, і події перемістились в інші локації.
Реагуючи на вимоги правоохоронців до активістів, які
лунали із спецавтомобіля з гучномовцями, про припинення протиправних дій,
«спікери Майдану» закликали людей не прислухатися до таких вимог, називали це
«геббельсівською пропагандою» та підбурювали до невиконання законних вимог
працівників міліції. Зі сцени гучно лунала інформація про наявність снайперів
на будинках, про затримання снайпера, неодноразові вимоги не стріляти в спини
активістам, які наступають, при цьому цю інформацію чути було як протестувальникам,
так і працівникам міліції.
З переглянутого відеозапису встановлена відсутність
фактів застосування з боку правоохоронців водометів при низькій температурі
атмосферного повітря. Пожежний гідрант, робота якого зафіксована на
відеозапису, фактично не діставав струменями води по барикадах, на яких
перебували протестувальники. Було видно, що вода використовувалась для гасіння
підпалених протестувальниками шин.
З огляду на обставини, зафіксовані дослідженим
відеозаписом, є очевидним, що перемир`я, яке було встановлено з 19 лютого 2014
року, було порушено внаслідок групового збройного нападу на правоохоронців
агресивно налаштованою частиною активістів, до яких потім долучились і інші
учасники акцій протесту.
Ознак мирних мітингів, демонстрацій, зборів чи ходи на
відеозапису не зафіксовано. Жінок, дітей, сторонніх осіб, які би перебували
випадково в місті фіксованих відеозаписом подій, не виявлено. На відеозапису, в
місті, де вчинялися агресивні дії відносно правоохоронців, зафіксовано
перебування декількох осіб, яких було допитано в судовому засіданні як
потерпілих, які не були випадковими перехожими, перебували в місцях підвищеної
небезпеки свідомо та добровільно.
За наслідками повного перегляду під час судового розгляду
відеозапису «08-59-51 - 09-04-32 (00581)» захист також вважав, що на
ньому зафіксовані обставини, які або не знайшли свого відображення в
обвинувальних актах, або не відповідають зазначеним в акті обставинам, які
фактично відбувалися в згаданий період часу та на визначеній місцевості. Як
свідчить відеозапис, з 08 год. 59 хв. 20 лютого 2014 року, в нижній частині
вул. Інститутська , мирно та без зброї зборів, мітингів, походів і демонстрацій
не проводилось. Характер зафіксованих на відеозапису дій правоохоронців вказує
на відсутність здійснення ними заходів з метою перешкоджання проведення
мітингів та зборів та розгону цих акцій, оскільки на відео зафіксовані
обставини їх відходу, який можна вважати «відступом». Рух правоохоронців та
характер їх дій відбувалися під тиском учасників акцій протесту. На відео
неодноразово фіксуються особи, яких визнано потерпілими і які під час допиту в
судовому засіданні давали покази щодо їх перебування в районі вул. Інститутська
вранці 20 лютого. Ці особи перебували у місті зафіксованих на відео подій
усвідомлено, добровільно, і були їх активними учасниками.
За наслідками повного перегляду під час судового розгляду
відеозапису «09-05-23 - 09-21-46 (00582)» захист навів таки доводи на
користь своєї правової позиції.
На думку захисту, на цьому відеозапису зафіксовано
продовження подій переслідування активістами правоохоронців із застосуванням в
бік останніх вогнепальної зброї. Виявленими на відео точками ведення вогню по
правоохоронцях були: перехрестя між вул. Інститутською та заїздом до готелю
«Україна»; тротуар вул. Інститутська біля паркінгу готелю «Україна»; ближній до
будівлі Жовтневого палацу кут будівлі готелю «Україна»; дерево вище перехрестя
між вул. Інститутською та заїздом до готелю «Україна»; вихід на пішохідний
місток з боку скляного куполу ТРЦ «Глобус» навпроти готелю «Україна» та сам
пішохідний місток в ближній до цього куполу частині; тротуарний майданчик
пішохідних доріжок до Жовтневого палацу після виходу сходів з вул. Хрещатик
вище будівлі «Укркоопспілка».
Згодом, по ходу послідовних подій відеозапису, наступ
активістів по вул. Інститутська та вздовж будівлі Жовтневого палацу зупинився,
а потім активісти, які перебували на проїзній частині та тротуарах вул.
Інститутської, почали масовий відступ вниз до пішохідного містка, також вони
швидко відступили і з території оглядового майданчику перед будівлею Жовтневого
палацу.
Під час відступу активістів чути було розриви гранат та
звуки, схожі на постріли з вогнепальної зброї. На відеозапису фіксуються
наслідки отримання поранень декількома протестувальниками під час їх відступу,
як на проїзній частині вул. Інститутської, так і біля сходів, які ведуть з
території оглядового майданчику перед будівлею Жовтневого палацу. Причиною
відступу активістів стали дії загону правоохоронців, в переважній більшості
одягнених в чорну форму із пов`язками жовтого кольору на рукавах, підрахованою
на відеозапису кількістю в 19 осіб, які поступово зайняли майданчик перед
Жовтневим палацом. Окремі з цих правоохоронців застосовували спецзасоби
«Форт-500», здійснювали поодинокі постріли зі зброї, схожої на автомати
Калашникова. Судячи з напрямку направлення зброї та наслідків цих пострілів,
захист вважає такий вогонь загороджувальним (направлення ствола зброї в землю,
потрапляння куль в бетонний парапет).
Згідно із зафіксованими на відеозапису обставинами, дії
загону правоохоронців, учасники якого зображені як особи в чорній формі з
жовтими пов`язками на рукавах, які мали при собі вогнепальну зброю та
спецзасоби для відстрілу куль несмертельної дії, були діями по фізичному
(силовому) захисту співробітників інших правоохоронних підрозділів, які
перебували в будівлі Жовтневого палацу та на яких вчинявся груповий збройний
напад з боку осіб, які згідно з обвинувальними актами є учасниками акцій
протесту. Як з`ясувалося з переглянутого відеозапису, що підтверджено іншими
матеріалами, в будівлі Жовтневого палацу перебувала велика кількість
військово-службовців ВВ, які не мали при собі озброєння, а тільки гумові палки
та щити. Також в цій будівлі перебували декілька військовослужбовців ВВ з важкою
вогнепальною зброєю, яка могла стати об`єктом захоплення нападниками з числа
активістів.
Характер просування цього правоохоронного підрозділу
вздовж будівлі Жовтневого палацу, вибіркове застосування окремими працівниками
міліції спеціальних засобів (Форт-500), а окремими і вогнепальної зброї, за тих
умов (масові заворушення, збройні напади, замахи на вбивства з використанням
вогнепальної зброї), які зафіксовані на відеозапису, згідно Закону України «Про
міліцію» об`єктивно могли давати підстави для прийняття рішень про застосування
цих засобів. Для захисту є очевидним, з огляду на зафіксовані на відеозапису
події, що правоохоронці в чорній формі з жовтими пов`язками не мали намірів на
невибіркове застосування вогнепальної зброї на ураження невизначеного кола
осіб, які перебували в той час в районі АДРЕСА_10 , оскільки характер їх
фактичних дій був дуже вузьким, локальним, направленим виключно на обмежену та
наближену територіально до правоохоронців, яким загрожувала небезпека, групу
активістів, які безпосередньо вчиняли активні масові заворушення, знищували
майно та були учасниками групового збройного нападу на правоохоронців та на
будівлю, де перебували неозброєні працівники ВВ.
Після звільнення території перед Жовтневим палацом
працівники цього силового загону - правоохоронці в чорній формі, як з жовтими
пов`язками, так і без них, перестали вчиняти активні дії, припинили будь-які
заходи силового впливу на відтіснених ними учасників акцій протесту, та
фактично стояли «живим щитом» між активістами та правоохоронцями, які змогли
розпочати швидку евакуацію із заблокованої раніше учасниками акцій протесту
будівлі Жовтневого палацу у напрямку урядового кварталу та евакуацію належного
правоохоронцям службового автомобіля, який раніше пошкодили і намагалися знищити
протестувальники.
З урахуванням даних відеозапису, фактичні обставини подій
не відповідали обставинам обвинувальних актів щодо того, що після зупинки на
майданчику перед будівлею Жовтневого палацу працівники РСП та інших
правоохоронних органів продовжували здійснювати постріли з наявних у них АКМС
та іншої невстановленої вогнепальної зброї, спорядженої бойовими патронами та
спецзасобів Форт-500, споряджених патронами із зарядом свинцевої картечі, у
напрямку масового скупчення людей на Майдані Незалежності та нижній частині
АДРЕСА_7 .
Після закінчення евакуації особового складу ВВ з
Жовтневого палацу, правоохоронці із загону в чорній формі з жовтими пов`язками
та без жовтих пов`язок, які забезпечували відхід співробітників ВВ, виконавши
свій передбачений законом обов`язок по захисту працівників правоохоронних
органів від групового озброєного нападу, почали поступово відходити із зайнятих
ними раніше позицій також в бік урядового кварталу, і цей відхід, який не
супроводжувався діями по будь-якому фізичному впливу на учасників акцій
протесту (всупереч обставинам обох обвинувальних актів), був очевидним,
відкритим, і міг сприйматися незалежним спостерігачем виключно саме так, як це
і було зафіксовано на відеозапису.
У цей момент учасники масових заворушень, які складали
групу осіб великої чисельності, що значно перевищувало чисельність
правоохоронців, озброєні засобами для нанесення тілесних ушкоджень та
вогнепальною зброєю, поступово почали зближення з відступаючими
правоохоронцями. Деякі особи з числа цих учасників застосували вогнепальну
зброю на ураження по правоохоронцям, що призвело до вбивства одного із
співробітників міліції та до вогнепального поранення іншого.
Як вважав захисник, з вказаного відеозапису стає
очевидним, що застосування вогнепальної зброї відбулося як відкрито, так і з
прихованих позицій, було раптовим, зухвалим та безпричинним, що змусило
співробітників правоохоронних органів застосувати прийоми швидкого відступу, із
застосуванням силового захисту, пригинаючись при цьому та запобігаючи ураженню
від вогнепальної зброї. При чому застосування окремими співробітниками міліції
вогнепальної зброї та спецзасобів під час відступу, за умов зафіксованого на
відеозапису збройного масового нападу, повинно аналізуватися виключно з точки
зору наявності підстав для такого застосування кожним окремим працівником
міліції, який приймав таке рішення в контексті наявності для цього підстав,
визначених ЗУ «Про міліцію». Виходячи же із зафіксованих на відеозапису
обставин, такі підстави для деяких окремих працівників міліції об`єктивно могли
існувати. З оглянутого відеозапису є очевидним, що такі рішення приймалися
миттєво, з огляду на швидкий розвиток конкретних подій.
Так само, захист вважає очевидним, що характер дій
правоохоронців після вбивства одного співробітника міліції та поранення іншого
- був направлений виключно на забезпечення швидкого відступу та евакуації
поранених в умовах раптової ситуації реального збройного нападу вже на цей
силовий загін правоохоронців, що також не відповідає обставинам обвинувальних
актів.
У цій частині подій, що відбувалися після вбивства
протестувальниками працівника міліції, зазначені правоохоронці не продовжили
всі здійснювати постріли з наявних у них АКМС та іншої невстановленої
вогнепальної зброї, спорядженої бойовими патронами та спецзасобів Форт-500,
споряджених патронами із зарядом свинцевої картечі, у напрямку масового
скупчення людей, як вказано в обвинувальних актах, а почали швидку евакуацію в
напрямку урядового кварталу, при чому лише деякі окремі працівники міліції
застосовували зброю, прикриваючи відступ від озброєних учасників групового
збройного нападу. Які були підстави для такого застосування зброї, це право за
законом дано вирішувати тому працівнику міліції, який і приймає таке рішення,
але згідно із зафіксованими на відеозапису обставинами такі підстави очевидно
що могли існувати.
Надалі за зафіксованими на відеозапису подіями
встановлено, що протестувальники великими силами почали рух в напрямку
майданчика перед Жовтневим палацом, намагаючись зайняти територію, яку
правоохоронці звільнили.
Всі протестувальники екіпіровані в засоби захисту та
озброєні різноманітними засобами для нанесення тілесних ушкоджень, що виключає
можливість визнати їх учасниками мирного мітингу, збору, демонстрації або
мирної ходи. Серед активістів зафіксовано також і потерпілих, що вказує на їх
добровільну участь в цих подіях та виключає ознаку випадковості.
Є очевидним, зважаючи на звуки пострілів, розриви гранат,
чисельної піротехніки, що перебування в тій місцевості, переслідування
озброєних правоохоронців разом з особами, які мають при собі вогнепальну зброю
та стріляють в бік працівників міліції - складає небезпеку, і єдиною умовою
запобігти такій небезпеці, при зафіксованих на відеозапису обставинах, було
відмовитись від таких дій. Про можливість такого запобігання вказують
обставини, зафіксовані на відеозапису: весь район Майдану Незалежності та
нижньої частини вул. Інститутська до пішохідного містка були безпечною зоною і,
всупереч обставинам обох обвинувальних актів, ніяких дій жодним правоохоронцем
щодо людей, які перебували в тому місті, не вчинялося.
Оцінюючи звукове супроводження відеозапису, звукоряд
якого зафіксований достатньо чітко на протязі всього відеозапису, захист
констатував, що дії учасників акцій протесту координувались з розташованої на
вул. Хрещатик сцени. Звідти звучали прямі вказівки, в тому числі направлені
сотням Самооборони, які активістами об`єктивно могли сприйматися обов`язковими
до виконання.
За наслідками повного перегляду під час судового розгляду
відеозапису «Інститутська 20 лютого. Вбивство майданівців.» захист навів
таки доводи на користь своєї правової позиції.
На думку захисту, з огляду на матеріали кримінального
провадження великі фрагменти відеозапису змонтовані, найбільш вірогідніше, відповідно
до послідовності подій. Окремі події фіксуються епізодично, відтак їх
інтерпретація можлива в контексті інших досліджених відеозаписів та матеріалів
судового провадження. Синхронізувавши кадри цього відеозапису та відеозаписів
камер спостережень НБУ захист визначив, що зображення на першому, суцільному,
проміжку 00:00 - 06:46 досліджуваного відеозапису відповідає (можливо з
різницею в декілька секунд) проміжку астрономічного часу з 09 год. 04 хв. 43
сек. - 09 год. 11 хв. 29 сек., згідно з налаштуванням серверів НБУ, на які
фіксувався відеозапис зазначених камер.
На початку розвитку зафіксованих у відеозапису подій
спостерігається перебування на вул. Інститутська, нижче перехрестя вул.
Ольгинська, великої кількості транспортних засобів як цивільного застосовування,
так і пристосованих для потреб правоохоронних органів: автобуси різної
місткості, спецавтомобілі для перевезення людей «автозаки», пожежні автомобілі,
мікроавтобуси, легкові автомобілі, автомобілі швидкої допомоги. Вся ця техніка
рухалась вверх по вул. Інститутської в напрямку до будівлі НБУ в рамках
загального відступу правоохоронці. Важкої техніки наступального характеру,
техніки інженерного характеру не зафіксовано, окрім трьох спецзасобів -
«водометів» на шасі автомобілів КАМАЗ та КРАЗ, застосування яких на відеозапису
не фіксується, і які також відводились разом з іншою технікою вверх по вул.
Інститутська.
Зафіксовано перебування мікроавтобусу синього кольору
«Фольцваген Транспортер», яким пересувалась група правоохоронців РСП, в 09 год.
05 хв. 30 сек. з правої сторони проїжджої частини вул. Інститутська, між
вантажним автомобілем, яким було перегороджено вулицю, та перехрестям вул.
Банкова, ближче до цього автомобіля. О 09 год. 06 хв. 35 сек. зазначений
мікроавтобус переїхав з цього місця до перехрестя з вул. Банкова.
Зафіксовані на відеозапису моменти відступу
правоохоронців свідчать, що основна маса відступаючих правоохоронців - це
співробітники ВВ, тобто солдати строкової служби, які не були озброєні
вогнепальної зброєю, мали при собі металеві щити міліцейського зразку та
резинові палиці. Ці правоохоронці пересувались бігом, з напрямку будівлі
Жовтневого палацу. Візуальна їх кількість - декілька сотень осіб.
На відеозапису, нижче лінії перебування техніки на вул.
Інститутській, поряд з будівлею готелю «Україна», зафіксовано знаходження біля
двох-трьох десятків працівників підрозділу «Беркут», одягнених в синій
камуфляж, які були екіпіровані щитами, мали на собі бронежилети чорного
кольору. Ці правоохоронці активних дій не вчиняли, можна припустити що метою їх
перебування в тому місці було прикриття відступаючих працівників міліції та
техніки.
На відеозаписі також фіксується, що серед працівників ВВ,
які відходили вздовж Жовтневого палацу з цієї будівлі в напрямку до алеї, було
декілька правоохоронців в чорній формі, які несли при собі важкі валізи.
На різних проміжках відеозапису, з його початку, та до
моменту фіксування обставин відступу групи правоохоронців та евакуації ними
пораненого від Жовтневого палацу, фіксується перебування окремих правоохоронців
в чорній формі з жовтими стрічками на рукавах, з вогнепальної зброєю, в
місцевості, віддаленій від прилеглої до Жовтневого палацу території: поблизу
барикади зі сміття, поблизу зеленого паркану, на перехресті вул. Інститутської
та на алеї, яка веде до Жовтневого палацу. Отже, не всі правоохоронці в чорній
формі і з жовтими стрічками на рукавах перебували в період з 09 год. 00 хв. до
09 год. 17 хв. на прилеглій до центрального входу в Жовтневий палац території.
Деякі правоохоронці, екіпіровані аналогічно, зі стрічками на рукавах жовтого
кольору та які мали при собі вогнепальну зброю, перебували в інших локаціях.
Також з відеозапису встановлено, що в групі осіб в чорній
формі з вогнепальною зброєю, які відступали від Жовтневого палацу в напрямку
алеї і далі в бік урядового кварталу, під час одночасної евакуації вбитого
правоохоронця, перебували правоохоронці як з жовтими стрічками на рукавах, так
і без таких стрічок. Візуально правоохоронців з жовтими стрічками було значно
більше.
Після швидкого відступу зазначеної вище групи
правоохоронців активісти продовжили просування вперед в бік урядового кварталу.
Об`єктивної необхідності в таких діях на відеозапису не зафіксовано, в тому
числі наявності на цьому етапі в місцевості, куди направлялися протестувальники:
вздовж Жовтневого палацу, вздовж вулиці Інститутська, і до барикади зі сміття,
яку також згодом намагалися зайняти протестувальники - осіб, яким необхідна
була допомога будь-якого характеру.
З огляду на дії правоохоронців, які масово відступили за
межі перешкоди, створеної з вантажних автомобілів та з бетонних блоків а районі
перехрестя вул. Ольгинська та Інститутська, на відсутність інженерно-технічних
засобів для наступальних дій, на кількість цих правоохоронців, які залишились
за вищезгаданою перешкодою, - їх метою було уникнення контактування та сутичок
з активістами, створення безпекової зони від застосування з їх боку
вогнепальної зброї та від штурму позицій правоохоронців з використанням перед
нападом пляшок із запалювальною сумішшю та бруківки як зброї нападу згідно
сталої практики.
Протестувальники, які згодом зайняли алею, що веде від
Жовтневого палацу, в більшості своїй були озброєні засобами для нанесення
тілесних ушкоджень, пляшками із запалювальною сумішшю що, з огляду на їх спроби
наблизитись до позицій правоохоронців, а також факти ведення протестувальниками
з різних позицій вогню з вогнепальної зброї в напрямку перебування працівників
міліції і чисельні факти вбивств та вогнепальних поранень правоохоронців, на
протязі всього ранку цього же дня, об`єктивно могло сприйматися співробітниками
правоохоронних органів як груповий збройний напад на працівників міліції.
На відеозаписі об`єктивно фіксуються факти отримання
деякими протестувальниками вогнепальних поранень та факти евакуації їх після
отримання поранень з різних локацій, охоплених ракурсом зйомки відеокамери, що
було ретельно досліджено судом. Також є очевидним, що в зафіксовані на цьому
відеозаписів моменти потрапляння вогнепальних снарядів в активістів наявності
вогнепальної зброї у них на відео не зафіксовано.
Серед активістів на відеозаписах фіксуються потерпілі,
які поступово, інколи крадькома, присідаючи, захищаючись щитами, переміщувались
від нижньої частини вул. Інститутська та від Жовтневого палацу в місця зафіксованого
на відео їх місця перебування.
За наслідками повного перегляду під час судового розгляду
відеозапису «ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014…» захист навів
таки доводи на користь своєї правової позиції.
На думку захисту, початок відеозапису фіксує фрагментарно
події, пов`язані з відступом правоохоронців вверх по вул. Інститутська до
урядового кварталу та просуванням активістів, екіпірованих засобами захисту та
засобами для нанесення тілесних ушкоджень. Просуванню активістів перешкоджають силові
дії правоохоронців, які застосовуються світло-шумові чи зі сльозогінним газом
гранати, здійснюють в бік активістів постріли із спецзасобів для відстрілу куль
нелетальної дії. Це змушує активістів зупинятися, ховатися за щитами. У цей
момент на відеозапису зафіксовано факти використання активістом вогнепальної
зброї - пістолету, з якого він здійснює декілька пострілів в сторону
перебування працівників міліції.
Відеозаписом встановлено факт послідовного відступу
правоохоронців усіх підрозділів з наближених до Майдану Незалежності територій.
Також фрагментарно відеозапис фіксує момент відступу
правоохоронців в формі та шоломах чорного кольору, з жовтими пов`язками на
рукавах, які мають при собі вогнепальну зброю, схожу на автомати Калашникова,
один правоохоронець тримає в руці пістолет, а один правоохоронець в чорній
формі та балаклаві на голові озброєний снайперською рушницею, ще один
правоохоронець одягнений в камуфляжну форму і також має на голові балаклаву.
Правоохоронці перебувають наприкінці зеленого паркану, розташованого на алеї,
яка веде від Жовтневого палацу, відходячи в район перехрестя цієї алеї з
проїжджою частиною вулиці, і потім зафіксовано їх відхід до барикади зі сміття
в районі виходу зі станції метро «Хрещатик». Троє правоохоронців під час
відступу направляють прицільно зброю в бік, протилежний відступу, чи вверх в
тому же напрямку. На звуковому ряді відеозапису в ці моменти чути декілька
пострілів. Даних щодо синхронізації відео та звукового ряду цього відеозапису
немає, відтак можна тільки зробити припущення, що постріли здійснюються саме
цими правоохоронцями. Згідно із зафіксованими на відеозапису обставинами не
вбачається ознак невибіркового застосування зброї правоохоронцями.
Також на відео зафіксовано факт групового збройного
нападу на працівників правоохоронних органів: четверо активістів в касках та
шоломах, з щитами, прикривають п`ятого з вогнепальною зброєю - двоствольною
мисливською рушницею, позаду них перебувають інші активісти з вогнепальною
зброєю, в тому числі один з зафіксованим на відеозапису пістолетом, а також
інший - з малокаліберною гвинтівкою (зафіксований на інших відеозаписах), які
здійснюють постріли з вогнепальної зброї в бік правоохоронців з сектору
перебування вищеописаної групи осіб. Такі постріли чути на відеозапису, в тому
числі і потім під час підходу до вищевказаної групи осіб потерпілого ОСОБА_685
(після епізоду з потраплянням кулі у потерпілого ОСОБА_2767 та, ймовірно, в
особу з рушницею).
На звуковому ряді відеозапису, під час епізоду з
пораненнями в групі активістів біля зеленого паркану, чути постріли різної
тональності, як гучні, так і віддалені, що свідчить про їх здійснення з різних
локацій. Позаду цієї групи, за парканом в районі будівлі Кінопалацу, знаходився
протестувальник з мисливською двоствольною рушницею (в темному одязі,
армійській касці зеленого кольору, ліва рука перемотана), який раніше
здійснював постріли в бік правоохоронців, що зафіксовано на відеозапису
«09-05-23 - 09-21-46 (00582)». Також в місці перебування цієї же групи
перебував протестувальник з пістолетом, який фіксувався на відеозапису
«ВидеоПоСекундам».
В епізоді з потраплянням кулі в дерево, біля великої
групи з активістів, які піднімались вверх по тротуару правої сторони вулиці
Інститутська трохи вище готелю «Україна», потрапляння кулі і звук пострілу
відбулися одночасно, хоча загальновідомо, що швидкість звука = 343 м/с, а
швидкість начального польоту кулі = 715 м/с, і це може свідчити про постріл з
дуже короткої відстані, як раз з готелю «Україна». Саме цей факт і був причиною
відповідно зафіксованої на відеозапису реакції активістів.
На звуковому ряді протягом всього відеозапису фіксувалися
звуки пострілів, найбільш вірогідно що з вогнепальної зброї, різної тональності
та гучності, що вказує на знаходження джерел здійснення пострілів в різних
локаціях та різних напрямках.
За наслідками повного перегляду під час судового розгляду
відеозапису «ВідеоПоСекундам» захист навів аналогічні раніше наведеним
доводи на користь своєї правової позиції, констатуючи збіг фактичних обставин
із зафіксованими на інших відеозаписах. Окремо захист констатував, що на даному
відеозапису зафіксовано, як обстановка з мирним відходом правоохоронців раптово
змінилася на силове протистояння із значною кількістю пострілів, джерело яких
на цьому відео об`єктивно не фіксується. Зміна обстановки відбулася після того,
як правоохоронці біля будівлі Жовтневого палацу схилилися над вбитим
правоохоронцем та евакуювали іншого правоохоронця з ознаками поранення. Ця
зміна обстановки змінилася не з ініціативи правоохоронців, які до моменту
вбивства та вогнепального поранення своїх колег поступово почали звільняти
зайняту ними територію, а після події, пов`язаної із застосуванням по них
вогнепальної зброї. Відступ правоохоронців змінився на спішний відхід.
Після відходу працівників правоохоронних органів з різних
підрозділів, що зафіксовано на відеозаписі, активісти швидко стали займати
звільнені території та продовжили рух в бік відступаючих правоохоронців.
Об`єктивних підстав для цього на відео не зафіксовано. На всіх фрагментах
відеозапису відсутні будь-які ознаки проведення мітингів, зборів, маніфестацій,
мирної ходи та інших зібрань громадян, які підпадали би під визначення наданого
ст. 39 Конституції України права.
Судом наведені вказані доводи сторони захисту близько до
тексту з формальними редакційним правками з метою збереження їх змістового
наповнення лише за результатами дослідження одного з видів доказів, але, на
думку захисту, ключового.
Як також вважав захисник ОСОБА_678 , під час
довготривалого судового розгляду, коли сторони мали достатньо часу для
відстоювання своїх позицій та підкріплення їх доводами та доказами, прокурори
не вчинили жодних дій по проведенню досліджень щодо дій як кожного окремо, та і
у їхній сукупності, працівників правоохоронних підрозділів, які 20 лютого діяли
в локаціях та хронологічно так, як прокурор вважали встановленими, аби надати
суду конкретні факти дій з ознаками конклюдентності, які, на думку прокурорів,
свідчать про попередньою змову в їх діях, в контексті ч. 2 ст. 28 КК України.
Доводи прокурорів з цього приводу носять загальний характер і є припущеннями,
які не повинні братися судом до уваги. Сторона обвинувачення, зазначаючи, що
РСП є підрозділ спеціального призначення, звинувачує цей підрозділ в тому, що
він, в умовах виконання задачі по фізичному захисту працівників правоохоронних
органів від збройного нападу групи осіб, в тому числі при наявності загрози
застосування по правоохоронцях вогнепальної зброї на ураження, діє так, як цей
спеціальний правоохоронний підрозділ і зобов`язаний діяти (спільно та
скоординовано як єдиний бойовий підрозділ; використовуючи спеціальні навики,
спеціальні навички бойової та вогневої підготовки; вчиняли дії щодо
спостереження за місцевістю, охорони та супроводження тих, хто веде стрільбу).
Захисник ОСОБА_679 окрім іншого вважав доведеною
результатами судового розгляду тотальну помилку органу досудового розслідування
у цій справі, яка проявилася у таких аспектах: хибна оцінка обстановки, як
наслідок і кваліфікація діяння; проведення слідчих дій і збору доказів із
поспіхом та із системними порушеннями; викривлена однобічна форма
розслідування, тобто намаганні дати оцінку діям однієї сторони протистояння в
усіченій формі, без відносно дій іншої.
Обов`язок доказування належності і допустимості доказів
покладається на сторону, що їх подає. Зміст ч. 2 ст. 92 КПК України вказує на
те, що існує презумпція недопустимості доказу, допустимість доказу треба
довести. Наприклад, захисник вважав, що у справі немає жодного оригіналу відео
запису, тому всі їх, а також інші копії документів, оригінали яких суду не подавалися,
захист ставить під сумнів, який державним обвинуваченням не усунутий.
Крім того, органом досудового розслідування порушено
порядок збору документів, більшість з яких отримані без дозволу суду на запит
слідчого в супереч вимогам ст. 162 КПК України. Так, документи по закріпленню
зброї, списки особового складу ПМП «Беркут» витребувані за запитом слідчого,
хоча містять персональні дані, які охороняються Законом.
Медична документація на потерпілих також у більшості
випадків (напр., еп. ОСОБА_686 , ОСОБА_687 , ОСОБА_688 , ОСОБА_689 , ОСОБА_690
, ОСОБА_691 , ОСОБА_692 , ОСОБА_693 , ОСОБА_694 , ОСОБА_509 , ОСОБА_507 ,
ОСОБА_695 та ін.) витребувана без дозволу потерпілих і за запитом слідчого,
хоча містить відомості, які охороняються Законом.
На надані з-за кордону медичній документації не має
завірчого апостилю, що виключає можливість її легального використання на
території України (епізоди потерпілих ОСОБА_696 , ОСОБА_2768 , ОСОБА_2769 , ОСОБА_2754
, ОСОБА_2770 , ОСОБА_2771 , ОСОБА_2772 , ОСОБА_2773 , ОСОБА_2774 , ОСОБА_2775 ,
ОСОБА_2776 , ОСОБА_2777 , ОСОБА_2778 ОСОБА_2779 , ОСОБА_2768 , ОСОБА_2780 , ОСОБА_2755
та інші). Наслідком цього
безальтернативно має бути визнання вказаної групи доказів недопустимими на
підставі ст. 86, п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України через порушення порядку збору
доказів всупереч вимогам ст. 162 КПК України (йдеться про отримання відомостей
що охороняються Законом).
Дані радіоперемовин, як і дані по радіопозивним містять
ознаки недопустимості, оскільки отримані стороною обвинувачення без дозволу
суду, хоча за своєю природою є даними телекомунікаційних мереж, які отримуються
через відповідний судовий дозвіл.
Речові докази (кулі, гільзи, їх елементи, одяг потерпілих
тощо) суду для огляду не надавалися, стороні захисту в порядку ст.. 290 КПК
України не відкривалися, а відтак не можуть братися до уваги як недопустимі і
результати їх експертних досліджень за правилом «плодів отруєного дерева» .
У всіх протоколах оглядів приміщень готелю «
ІНФОРМАЦІЯ_161 », приміщення по АДРЕСА_11 та інших приміщень, окрім приміщення
по АДРЕСА_12 - відсутні рішення судів та дозволи власників таких приміщень на
проведення огляду.
Протокол огляду ділянки біля ст. м. Хрещатик від
25.02.2014 р. не містить підпис спеціаліста баліста, хоча такий був присутній
під час даної слідчої дії.
Дані телефонії, що стосуються обвинуваченого ОСОБА_29 ,
отримані органом досудового розслідування поза межами дії відповідної ухвали
слідчого судді, а тому підлягають визнанню недопустимим.
Всі вказані групи доказів підлягає визнанню недопустимими
та виключенню з числа доказів.
Окрім того, як вважав захисник ОСОБА_679 , стороною
обвинувачення не доведено час, місце спосіб вчинення
ОСОБА_376 інкримінованих правопорушень, позаяк не доведена його участь у
вчиненні кримінальних правопорушень через відсутність його ідентифікації на
місці події.
ОСОБА_29 та ОСОБА_28 , як й інших обвинувачених у справі,
стороною обвинувачення не ідентифіковано під час інкримінованих подій. А ні під
час розгляду справи, а ні в судових дебатах, сторона обвинувачення не вказала
на те, що саме робили вказані особи, де знаходилися конкретно вранці 20 лютого
2014 року і чим це доводиться.
ОСОБА_20 в суді не допитувався. Не має достовірних даних
про те, яку зброю отримав ОСОБА_2781 і чи отримав взагалі. Свідків немає,
показів немає, документів немає. Є лише те, що за ним була закріплений автомат
№ НОМЕР_6 і що він зник, разом з іншими 23. Таким універсальним доказом міг би
бути допит особи, яка видавала зброю, але і цього не має, а якщо співставити це
питання із фактом того, що видавалась зброя чужа, то питання залишається
відкритим.
Між тим, є відео, де ОСОБА_21 зафільмований і суд його
досліджував (відео запис «Інститутська 20.02. Вбивства Майданівців» на 03 хв.
запису після слів «коментатора»: «прекрасна картинка, можна себе тішити …»
ОСОБА_21 на мить з`являється в лівій верхній частині кадру і зникає за білим
автобусом). Всі обставини його перебування на службі 18-21 лютого 2014 року
відомі лише з показів в суді самого обвинуваченого. Жодного доказу на противагу
його показанням сторона обвинувачення дати не змогла і вже не зможе.
Захист також консолідовано наголосив, що під час судового
розгляду стороною захисту були заявлені клопотання про визнання доказів
недопустимими, які потребують вирішення, зокрема:
1. У судовому засіданні від 31.05.2016 року:
- Заперечення адвоката ОСОБА_678 на портретну та
фото-портретну експертизу - клопотання про виключення з числа доказів (визнання
недопустимим);
- Заява адвоката ОСОБА_678 про підробку (відео
освідування та протоколу освідування);
- Клопотання адвоката ОСОБА_679 про визнання недопустимим
доказом протоколу освідування ОСОБА_697 ;
- Клопотання про визнання недопустимим доказом
поліграфічного дослідження (адвокат ОСОБА_678 );
2. У судовому засіданні від 21.06.2016 року клопотання
адвокатів ОСОБА_677 та ОСОБА_678 про визнання недопустимими доказів - висновків
балістичних експертиз від 17.01.2015 р., 10.12.2015 р., 16.12.2015 р. та
речових доказів - всіх 578 відстрілів зі штатної зброї;
3. У судовому засіданні від 08.09.2016 року клопотання
адвоката ОСОБА_678 про визнання недопустимими огляду місця події.
4. У судовому засіданні від 11.10.2016 року: клопотання
про недопустимість висновку СМЕ № 175-2014/о;
5. У судовому засіданні від 23.02.2017 року клопотання
адвоката ОСОБА_677 про недопустимість відео «Kiev-20-02-14»;
7. У судовому засіданні від 19.09.2017 року клопотання
про недопустимість висновку СМЕ 160-2015/о;
8. У судовому засіданні від 19.04.2018 року клопотання
про недопустимість всіх висновків судово-медичних «секторальних» експертиз;
9. У судовому засіданні від 20.12.2018 року клопотання
про визнання недопустимим відео «Kyiv 20.02.14», «Бельгійське відео»;
10. У судовому засіданні від 20.06.2019 року клопотання
про визнання показань легендованих свідків обвинувачення недопустимими;
11. У судовому засіданні від 30.06.2021 року:
- зауваження захисника ОСОБА_679 щодо збирання доказів у
позапроцесуальний спосіб - без ухвали слідчого судді;
- зауваження захисника ОСОБА_679 щодо спливу строку
ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ (щодо телефонії ОСОБА_29 ).
Також, у судовому засіданні від 18.04.2017 року була
подана скарга адвоката ОСОБА_678 на рішення та бездіяльність прокурора.
Сторона захисту наполягала на тому, що стороною
обвинувачення не здобуто і не надано суду допустимих доказів винуватості всіх
обвинувачених у вчиненні поста-влених їм у провину протиправних діянь. Захист
консолідовано вважає пред`явлене обвинувачення безпідставним і таким, що є
вибірковим, дискримінаційним та політично мотивованим, ґрунтується виключно на
припущеннях та недопустимих доказах, а тому просив суд присяжних ухвалити
виправдувальний вирок, тим самим застосувати стосовно кожного з обвинувачених
належну правову процедуру.
5. Докази на підтвердження встановлених судом присяжних
обставин, оцінка таких доказів на предмет належності, допустимості,
достовірності, достатності та взаємозв`язку, а також мотиви неврахування
окремих доказів.
5.1. Показання обвинувачених та їх попередня оцінка
Суд присяжних, усвідомлюючи чіткий соціальний запит на
отримання повної та достовірної інформації щодо трагічних подій 20 лютого 2014
року в м. Києві, їх історичне значення, прагнучи максимально точно відтворити
всі відомості про них, повідомлені очевидцями, задля збереження об`єктивності
та повноти їх відображення звів до мінімуму скорочення показань всіх допитаних
під час судового розгляду осіб, як носіїв відомостей про такі обставини
(події), та подає у вироку показання останніх максимально наближені до їх
дослівного викладу.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений
ОСОБА_21 , свою винуватість у висунутому обвинуваченні не визнав у повному
обсязі та, скориставшись своїм правом на захист, гарантованим ст. 63
Конституції України та ч. 2 ст. 18 КПК України, із самого початку свого допиту,
а також у подальшому послідовно відмовившись відповідати на будь-які запитання
без винятку сторони обвинувачення, потерпілих та їх представників, а також
сторони захисту, виявивши бажання надати лише вільні показання щодо висунутого
обвинувачення та відповісти на уточнюючі запитання тільки суду присяжних,
показав таке.
З 18 лютого 2014 року він у складі РСП охороняв громадський
порядок у центральній частині міста Києва, був одягнутий у штатний чорний
формений одяг та легку екіпіровку для масових заходів. День почався з
інструктажу на плацу, який провів командир РСП ОСОБА_369 , а потім у складі
полку - командир ПМОП ІНФОРМАЦІЯ_162 . Під час інструктажу зверталася увага на
необхідність дотримання вимог Закону України «Про міліцію», було повідомлено
про виїзд на масові заходи до Верховної Ради України із завданням її блокувати
для недопущення захоплення активістами. До ВРУ РСП виїхала на сірому службовому
автобусі. Також у складі РСП для затримання злочинців діяла добова чергова
озброєна бронегрупа, яка переміщалася на своєму службовому автобусі - «
ІНФОРМАЦІЯ_8 » синього кольору. По прибуттю РСП певний час перебувала біля колонад
центрального входу до Верховної Ради, а потім її виставили групами вилучення
біля центрального входу до Маріїнського парку по АДРЕСА_8 . Група вилучення
формується від 3-х до 10-ти бійців для вилучення з натовпу та затримання
найбільш агресивних активістів. Вказані групи були розташовані за шеренгами
військовослужбовців ВВ. Через деякий час обстановка загострилася, з боку
активістів в них полетіли бруківка, каміння тощо, шеренги ВВ почали повільно
наступати, а протестувальники - відходити в бік станції метро «Арсенальна».
Групи вилучення також почали рух вперед. Так він дійшов до будівлі посольства
КНР, звідки йому довелося евакуювати пораненого військовослужбовця ВВ для
надання медичної допомоги. Потім він повернувся до свого автобусу, де чекав разом
із іншими міліціонерами роти годину - дві, після чого за наказом командира РСП ОСОБА_2782
вони виїхали до ПМОП для отримання зброї. Переодягнувшись в полку у важку
екіпіровку, вони під контролем ОСОБА_2782 озброїлися. Людей у зброярні ПМОП
було багато, але хаосу не було. Зброю кожний отримував виключно по
картках-замісниках, він особисто отримав за такою карткою свої штатні АКМС та
пістолет Форт, кожний з двома магазинами боєприпасів. Деякі міліціонери
додатково отримували спеціальні засоби - помпові рушниці Форт 500 без
карток-замісників під розпис в книзі видачі зброї (таких рушниць для відстрілу
гумових куль несмертельної дії в ПМОП було до 15). Через певний час вони зі
зброєю вишукувалися для інструктажу, на якому командир РСП ОСОБА_2782 довів, що
рота озброєна через те, що отримана оперативна інформація про наближення до
Києва з боку Житомира групи осіб зі зброєю, яку вони планують доставити у
центральну частину міста, РСП має завданням виїхати в резерв і за командою
затримати вказану групу осіб на в`їзді до Києва. Додатково на інструктажі була
доведена інформація про чисельні поранення міліціонерів, поранення заступника
командира полку ОСОБА_2807 . На виконання поставлених завдань він у складі РСП
близько 17 год. знову прибув на службовому автобусі сірого кольору у резерв до
будівлі Верховної Ради. Через пару годин їх на цьому ж автобусі передислокували
до Жовтневого палацу по вул. Інститутська, де вже перебував синій автобус
чергової бронегрупи РСП. ОСОБА_2782 дав команду зі зброєю з автобусу не виходити,
щоб не провокувати протестувальників. Протягом 18 - 20 лютого 2014 року їх
службовий автобус фактично не змінював свого місця знаходження, лише
перемістився до Кінопалацу, що розташований поруч. Більшість з них ночували в
автобусі, а він, обвинувачений, з чотирма співслужбовцями РСП (ОСОБА_2783 , ОСОБА_2784
та ще хтось) ночував в приміщенні Жовтневого палацу.
Як далі показав обвинувачений, 19 лютого було відносно
спокійно, вони відпочивали та чергували біля свого автобусу. Ранком 20 лютого,
можливо о 08 - 09 годині, під час відпочинку у Жовтневому палаці він прокинувся
і побачив навколо хаос. У старшого їх групи ОСОБА_2784 була рація, з якої було
чутно незрозумілі крики. Вони швидко зібралися та вийшли з будівлі Жовтневого
палацу через боковий вихід у напрямку до Кінопалацу. Велика кількість
військовослужбовців ВВ, міліціонерів, техніки рухалася в напрямку бетонної
барикади, що перегороджувала вул. Інститутська відразу за перехрестям з вул.
Ольгинська. Їх група приєдналася до загального руху - вийшла вздовж зеленого
паркану на алейку, на якій зупинилася і декілька хвилин спостерігала за
обстановкою, з боку Майдану Незалежності лунали вибухи та постріли. У цей
період часу осколками від потрапляння кулі в металевий стовп поруч був
поранений в обличчя ОСОБА_2783 , якого він, обвинувачений, супроводив вверх до
службового автобусу сірого кольору, що вже стояв в кінці алейки майже на вул.
Інститутська. Перебуваючи біля цього автобусу він бачив, як працівники міліції
та військовослужбовці ВВ рухаються від Жовтневого палацу в його напрямку. Він
не відчував загрози своєму життю, тому зброю не застосовував та пострілів з неї
не робив. У подальшому разом із іншими правоохоронцями попрямував до бетонної
барикади, за правим боком якої перебував надалі. Далі він з ОСОБА_2784 зайшов
до будівлі на цьому ж боці вулиці, до якої примикали бетонні блоки, там несли
службу двоє співробітників УДО. Вони, обвинувачений та ОСОБА_2784 , залишалися
в цій будівлі до 21 лютого 2014 року і через вікно на міжповерховій площадці
спостерігали за обстановкою з тим, щоб їх ніхто не обійшов з вул. Ольгинська,
слухали по рації ОСОБА_2784 14-й канал, який був загальним для всіх задіяних
підрозділів міліції. Під час такого спостереження 20 лютого він бачив у чорній
формі із жовтою пов`язкою на руці ОСОБА_2785 , який сидів за тією ж бетонною
барикадою з їх боку. Жовті пов`язки на руках в РСП з`явилися за командою
командира РСП ОСОБА_2782 з 19 лютого 2014 року, щоб відрізнятися від інших
правоохоронців у схожій чорній формі. Як ідентифікатор інших підрозділів вже
використовувалися, наприклад, жовті квадрати для ВВ та ін. Пов`язки робилися зі
скотчу довільно на одну чи дві руки. Орієнтовно після обіду 20 лютого 2014 року
він побачив біля бетонної барикади ближче до середини командира РСП ОСОБА_2782 ,
якого ідентифікував за рукавичкою, що прикривала ваду його руки. ОСОБА_2782 був
також екіпірований у чорну форму із жовтою пов`язкою на руці, у шоломі та в
масці, впізнати його за обличчям змоги не було, але він один з підрозділу мав
ваду руки, яку прикривала чорна рукавичка.
З ранку 21 лютого за командою ОСОБА_2798 - заступника командира 2-го штурмового взводу
РСП він чергував на перехресті вул. Інститутська з вул. Садова та попереджував
цивільних осіб про небезпеку, потім на службовому автобусі перемістився до
території КМУ, де були розташовані два БТР-и ПМОП. Туди ж згодом підійшли бійці
РСП і з бетонної барикади. Після збору, орієнтовно в обід, особовий склад РСП
був доставлений в розташування ПМОП, де відбулося прощання із загиблим ОСОБА_2786
. Там він бачив ОСОБА_2787 , ОСОБА_2788 . Після цього він здав по
карточці-заміснику АКМС, отримав свою СГД та ніс з нею службу по охороні
периметру ПМОП до 23 лютого 2014 року. Був хаос, на території полку були
автобуси з іншими підрозділами «Беркут», які також отримували зброю полку. З 23
лютого він відпочивав вдома, а через декілька днів, вийшовши на службу, виявив
відкритий ящик з особистими речами, хоча картки-замісники були на місці. Коли
за цими картками отримував зброю, було виявлено відсутність закріпленого за ним
АКМС, який скоріш за все видали чужому підрозділу. У подальшому була АТО,
виконувалися інші завдання, а картку-замісник на його АКМС було знищено
старшиною РСП.
На уточнюючі запитання суду присяжних обвинувачений
ОСОБА_21 уточнив: - за штатом він був міліціонером 3-го штурмового взводу РСП,
але, як правило, фактично виконував завдання разом із недоукомплектованим 2-м
штурмовим взводом РСП, яким керував ОСОБА_2789 ; - за період 18-23 лютого 2014
року в центральній частині м. Києва бачив ОСОБА_2785 за вже вказаних обставин біля бетонної
барикади, а також у складі чергової бронегрупи біля службового автобусу РСП
«Фольксваген Транспортер» синього кольору, обвинуваченого ОСОБА_698 бачив лише
в групі вилучення 18 лютого, а ОСОБА_2790 з ОСОБА_2788 взагалі не пам`ятає, хоча знав їх також добре;
- рішення озброїти РСП 18 лютого ОСОБА_2782 прийняв на виконання наказу,
самостійно прийняти таке рішення він не міг; - до компетенції бійців РСП не
входить оцінка обґрунтованості підстав для запиту про їх залучення до тієї чи
іншої операції, за законність такого запиту відповідає, по-перше, особа, яка
його ініціює (оперативний підрозділ, слідчий, прокурор тощо), по-друге, їх
командування, яке опрацьовує такий запит та приймає за ним рішення про
залучення спецпідрозділу чи ні, а вже під час виконання завдання кожний боєць
самостійно оцінює загрози та керується при цьому положеннями Закону України
«Про міліцію»; - окрім можливого затримання осіб зі зброєю на в`їзді до Києва
інші підстави для озброєння роти ОСОБА_2782 не оголошувалися; - картка-замісник
містить інформацію, за якою ідентифікується конкретна зброя та особа, що має
право на її отримання, при здачі зброї з нестачею навіть одного патрона завжди
складається рапорт на ім`я старшого начальника, за наслідками здачі АКМС 21
лютого він такого рапорту не складав, підстав для цього не було; - коли він у
групі з п`яти співробітників РСП вийшов ранком 20 лютого із будівлі Жовтневого
палацу, інших співробітників РСП поруч він не бачив, а коли вони стояли на
алейці на місці поранення ОСОБА_2791 , то бачив співробітників РСП навпроти
центрального входу до Жовтневого палацу серед натовпу військовослужбовців ВВ; -
на численних досліджених судом відео він підтверджує локацію Жовтневого палацу,
сніжної та бетонної барикад під час подій 20 лютого 2014 року, перед Жовтневим
палацом перебували та маневрували співробітники РСП у чорній формі із жовтими
пов`язками, а без них були правоохоронці з інших підрозділів, він бачив дії
всіх цих осіб наживо з іншого ракурсу (з алейки), оцінює їх як масовий відхід,
серед цих бійців РСП точно були ОСОБА_699 , який отримав поранення у ногу, та ОСОБА_2786
, якого смертельно поранили, його, обвинуваченого, серед цих осіб категорично
не було; - він не може ідентифікувати озброєну особу у міському камуфляжі
спецпідрозділу «Беркут», яка діяла разом із співробітниками РСП в чорному одязі
із жовтими пов`язками на руках, на його думку, це міг бути будь-хто; -
зафіксовані на цих відео дії співробітників РСП в чорній формі із жовтими
пов`язками на руках за бетонною барикадою не бачив, оскільки через вікно
будинку, де він був, проглядалася тільки ліва сторона та середина барикади, де
він ідентифікував для себе спочатку ОСОБА_2785 , а потім і ОСОБА_2782 ; - він
не може згадати конкретних подій, які описувалися б в повідомленнях по
загальному 14 каналу, або 13 каналу ПМОП рації ОСОБА_2792 , коли 20 лютого 2014
року вони перебували у будівлі по АДРЕСА_7 , пам`ятає лише те, що командири
шукали свої підрозділи, позивний «042» міг належати командиру 2-го взводу РСП ОСОБА_2789
У, а «45» - командиру РСП ОСОБА_2799 У; - у лютому 2014 року за ним був
закріплений НОМЕР_7 , пістолет Форт 12 № … НОМЕР_8 , номер СГД - не пам`ятає,
він користувався трьома номерами телефонів, серед яких був …НОМЕР_257 оператора
«Лайф»; - він ставить під сумнів висновки Харківської балістичної експертизи по
гільзах, оскільки 20 лютого 2014 року категорично не здійснював пострілів зі
свого АКМС, не виключив з цього приводу помилку з боку експертів, адже на його
АКМС було за 2 000 настрілів, а порівняли гільзу з відстрілу аж 2012 року,
мабуть вона була схожа.
Обвинувачений ОСОБА_21 оглянувши скріншот 21 хв. 34 сек.
запису дослідженого судом присяжних відео «Kiev-20-02-14» (т. 83 а. 33а;
т. 220 а. 63) вказав на двоповерхову
будівлю АДРЕСА_13 , в якій він перебував 20 лютого 2014 року з ОСОБА_2784 і яка
розташована справа від бетонної барикади, відразу за перехрестям вул.
Інститутська та Ольгинська, або за входом до станції метро «Хрещатик» на іншій
стороні вул. Ольгинська. А оглянувши скріншот 00 хв. 28 сек. запису
дослідженого судом відео «video0015» (т. 207 а. 221; т. 220 а. 64)
обвинувачений вказав на вхідні двері цієї двоповерхової будівлі з боку вул.
Інститутська, виглядаючи через які бачив ОСОБА_2785 за бетонною барикадою, та на вікна, через які
спостерігав за обстановкою і які були на протилежному боці будівлі.
Під час дослідження протоколів санкціонованого
судом обшуку за місцем проживання ОСОБА_29 від 23 лютого 2015 року та огляду
вилучених під час обшуку елементів одягу від 18 березня 2015 року (т. 205
а. 45-59), останній повністю підтвердив достовірність їх результатів, також
підтвердив належність виявлених під час обшуку елементів спеціального одягу, в
тому числі чорного кольору, до форменого одягу РСП.
Згідно з висновком експертів за результатами
проведення комплексної судової трасологічної, балістичної, хімічної експертизи,
експертизи продуктів вибуху та вибухових пристроїв № 5610/5611/15… від 22
вересня 2015 року (т. 205 а. 105-114), на елементах спеціального одягу,
належного ОСОБА_357 (куртка, штани тощо), виявлені продукти вибухового
перетворення (горіння) - більше на курточці, при цьому вид вибухової речовини
встановити неможливо, але вони не є продуктами пострілу або вибуху
піротехнічних сумішей. На поверхні куртки та брюк виявлені сліди хімічних
речовин подразнюючої дії, які входять до складу спеціальних засобів типу
«Терен-6». На рукавах куртки часток полімерного матеріалу та клейкої речовини
полімерної стрічки типу «скотч» не виявлено.
Під час дослідження вказаного висновку експерта
обвинувачений ОСОБА_21 повністю підтвердив його належність та достовірність.
Крім того, згідно з дослідженим протоколом огляду від
24 квітня 2015 року також вилучених під час вказаного обшуку фотоапарата та
ноутбука (т. 205 а. 60-97) встановлено, що на фотоапараті містять фото із
зображенням ОСОБА_29 , які стосуються його та підрозділу, в якому він проходив
службу, діяльності, тренувань та навчань, а на ноутбуці серед фотоматеріалів
міститься папка з непристойною назвою людського органу, яка містить в собі 15
фотографій та 4 відео файли, які стосуються подій 18 - 19 лютого 2014 року.
Зокрема, одне відео фіксує станом на 13 год. 18 лютого 2014 року обставини
атаки активістів по вул. Інститутська в бік правоохоронців, які прикриваються
щитами за обгорілими вантажівками, на 2-х фото зображена сніжна барикада за
методаними зйомки станом на 16 год. 03 хв. 18 лютого 2014 року, коли вона вже
була під контролем правоохоронців, на 2-х фото зображений Майдан Незалежності з
оглядової площадки ТРЦ «Глобус» за методаними зйомки станом на 16 год. 40 хв.
18 лютого 2014 року, на території «Майдану» палають намети з боку вул.
Інститутська, у цей же час записано друге відео, на якому зафіксовано розмову
особи з позивним «042», інші 2-а є групові фото бійців РСП за методаними зйомки
станом на 13 год. 30 хв. 19 лютого 2014 року без зброї на фоні сірого водомета,
3-и фото - самого водомету в.н. 66-54 Ф4, на якому фіксуються пошкодження з
лівої частини двигуна, які нагадують наскрізні кульові, нарешті на 2-х фото
зафіксована обстановка на «Майдані» за методаними зйомки станом на 13 год. 30
хв. - 14 год. 30 хв. 19 лютого 2014 року, біля Стели обгоріла територія, працює
синій водомет на тушіння вогню в районі пам`ятника засновникам Києва, ці події
також відображені на 2-х відео, на яких додатково фіксуються позиції
правоохоронців у виді шеренги, що розтягнулася від Стели до вул. Інститутська.
Під час дослідження вказаних фото та відео матеріалів
ОСОБА_21 уточнив, що вони робилися ним особисто або він просив когось здійснити
фотографування, на груповому фото від 19 лютого на вул. Інститутській на фоні
водомета ідентифікував себе та обвинуваченого ОСОБА_698 у чорній формі РСП, з
ним поруч також зафіксовані інші співробітники РСП в чорній формі з наліпками з
написом «Беркут», які є штатними ідентифікаторами належності до спецпідрозділу.
Ідентифікуючих даних на інших бійців РСП, чиї обличчя зафіксовані відкритими сторона
обвинувачення суду не подавала.
Допитаний під час судового розгляду обвинувачений
ОСОБА_22 , свою винуватість у висунутому обвинуваченні не визнав у повному
обсязі та, також скориставшись своїм правом на захист, гарантованим ст. 63
Конституції України та ч. 2 ст. 18 КПК України, із самого початку свого допиту,
а також у подальшому послідовно відмовившись відповідати на будь-які запитання
без винятку сторони обвинувачення, потерпілих та їх представників, а також
сторони захисту, виявивши бажання надати лише вільні показання щодо висунутого
обвинувачення та відповісти на уточнюючі запитання тільки суду присяжних,
показав таке.
У лютому 2014 року він проходив службу в РСП на посаді
міліціонера-снайпера 2-го штурмового взводу. Співробітники ПМОП завжди залучалися
на масові заходи для охорони громадського порядку, здійснювали охорону
державних установ, це було специфікою служби. Під час «Майдану» вперше був
задіяний 19 січня 2014 року на Водохреще біля стадіону «Динамо» АДРЕСА_14 .
Коли біля колонад стадіону активісти намагалися відтягти металевим тросом
автобус, що прикривав шеренги військовослужбовців ВВ, командир РСП ОСОБА_369
поставив їх групі з 7-8 осіб завдання висунутися на передову позицію та
від`єднати вказаний трос від автобусу. Коли вони підійшли до автобусу, то
попали під шквал каміння та «коктейлів молотова», у зв`язку з чим він отримав
черепно-мозкову травму та опіки, був пошкоджений формений одяг. На
стаціонарному лікуванні у зв`язку з цим пораненням він перебував близько двох
тижнів, ще й після цього певний час не залучався до охорони громадського
порядку. 18 лютого 2014 року заступив на службу у складі озброєної добової
бронегрупи роти із семи осіб (він, ОСОБА_2793 , ОСОБА_2794 , ОСОБА_2795 , ОСОБА_2796
та ще хтось), яку очолив командир 2-го взводу РСП ОСОБА_2789 , був ще водій.
Бронегрупа кожного ранку перед початком служби озброювалася та отримувала важку
захисну екіпіровку незалежно від обстановки. Він отримав у зброярні ПМОП за
карткою-замісником закріплені за ним АКМС № НОМЕР_258 з двома магазинами
бойових набоїв та двома магазинами холостих набоїв, пістолет з двома магазинами
бойових набоїв, а також спецзасіб - помпову рушницю Форт-500. Залишивши зброю
та екіпіровку в службовому автобусі «Фольксваген Транспортер» синього кольору,
їх група приєдналася до особового складу ПМОП на плацу під час ранкового
шикування. Там відбувся стандартний інструктаж командиром полку, який в чергове
наголосив на дотриманні законодавства під час несення служби, повідомив про
залучення полку для охорони громадського порядку в центральній частині Києва,
очікувалася мирна хода. Після чого їх бронегрупа на службовому автобусі у
складі полку прибула в район Верховної Ради, вони перебували в резерві,
трималися свого автобусу, обстановка була спокійна. Біля будівлі ВРУ бачив
командира ПМОП ОСОБА_2787 , його заступника ОСОБА_2788 та інших. Бронегрупа РСП до денних подій не
залучалася, а на вечір сірий автобус РСП привіз особовий склад роти зі зброєю і
вони всі на двох автобусах передислокувалися до Жовтневого палацу на АДРЕСА_7 .
На вечір 18 та в ніч з 18 на 19 лютого бронегрупа РСП до подій теж не
залучалася, перебувала у своєму мікроавтобусі та біля нього. 19 лютого в цілому
було спокійно, хоча продовжувалися салюти. Вранці 20 лютого він прокинувся та
вийшов зі свого синього мікроавтобусу, який вже перемістився за бетонну
барикаду, почувши від ОСОБА_2797 , що вже стріляють, одягнув екіпіровку, взяв
свою зброю та направився за особовим складом бронегрупи РСП в напрямку Майдану
Незалежності, на зустріч знизу вул. Інститутська масово рухалися правоохоронці
та їх транспорт, це було схоже на паніку. Під час руху йому довелося вертатися
до автобусу за спецзасобом - помпова рушниця Форт-500 для старшого товариша ОСОБА_2798
. Коли знову йшов по алейці вздовж зеленого паркану до Жовтневого палацу,
наздоганяючи свою бронегрупу, чув постріли та раптово в районі електричного
трансформатора безпосередньо над ним відбувся вибух салюту чи петарди. Від
вибуху він присів, тому військовослужбовці ВВ його підхопили під руки і довели
у зворотному напрямку до бетонної барикади, завели за неї праворуч, де він
присів на бордюр фактично навпроти клубу КМУ. Будучи за бетонною барикадою,
бачив, як через прохід у барикаді евакуйовували важко пораненого бійця РСП ОСОБА_2786
А. Також, сидячи на вказаному місці, він постійно чув постріли, як з
безпосередньо близькості, так і з далека, він міг спостерігати тільки за тилом
своєї частини бетонної барикади, у проході бачив виставлений кулемет, якого РСП
на озброєнні не було і який було зафіксовано на дослідженому судом відео, біля
нього були якійсь правоохоронці, в тому числі із жовтими пов`язками на руках як
в РСП, чув голос командира роти РСП ОСОБА_2799 , який на когось кричав, щоб «не
вилазив», тил іншої дальньої частини бетонної барикади для нього закривав
вантажний автомобіль - КАМАЗ із жовтою кабіною. Він почував себе дуже погано,
боліла голова, провалювався у сон, тому до нього підійшов командир 3-го взводу
РСП ОСОБА_2800 і дав йому команду здати зброю, після чого його на БТР доставили
до карети швидкої медичної допомоги. Всі ці обставини були зафіксовані на
дослідженому в суді відео з камер спостереження НБУ. Під час спілкування з
лікаркою швидкої медичної допомоги дійсно відбулася розмова про дії
правоохоронців, які вона оцінили як злочинні, на що він наголосив, що «злочинні
накази не виконував би», однак це не була його оцінка конкретних подій, а
лише його загальна позиція. Далі відбулася його госпіталізація, лікарню йому
довелося самовільно полишити за день-два через загрозу захоплення радикалами.
До підрозділу повернувся тільки 08 березня 2014 року. Розшукуючи свою зброю
дізнався, що вона була вилучена працівниками Генпрокуратури.
На уточнюючі запитання суду присяжних обвинувачений
ОСОБА_22 уточнив: - за період 18-20 лютого 2014 року в центральній частині
міста Києва бачив ОСОБА_2788 у
камуфльованому (міський камуфляж) за вже вказаних обставин біля ВРУ 18 лютого,
щоб бачив ОСОБА_698 не пам`ятає, хоча запам`ятав би, оскільки з ним разом
раніше проходив військову службу в одній аеромобільній бригаді, ОСОБА_700 не
пам`ятає, хоча його також знав; - 20 лютого 2014 року командир РСП ОСОБА_2782 був
одягнутий у штатний чорний одяг роти з відповідною екіпіровкою; - жовтий скотч
на руку він намотав в ніч з 19 на 20 лютого 2014 року, показання ОСОБА_701 про
ідентифікаційне значення цієї пов`язки для РСП підтверджує, проте не може
стверджувати, що всі працівники роти носили такі пов`язки, він також не може
ідентифікувати озброєну особу у міському камуфляжі спецпідрозділу «Беркут», яка
20 лютого діяла разом із співробітниками РСП в чорному одязі із жовтими
пов`язками на руках; - 20 лютого 2014 року в цілому для перевезення особового
складу РСП були задіяні два звичайні транспортні засоби, а саме, синій
мікроавтобус «Фольксваген Транспортер» для перевезення бронегрупи, до складу
якої він входив, та автобус сірого кольору, чи то « ОСОБА_702 » чи то « ОСОБА_703
», в якому переміщувалося близько тридцяти осіб, серед яких був ОСОБА_701 ; -
водієм «Фольксваген Транспортера» був міліціонер ПМОП в цивільному одязі; - до
заходів 20 лютого 2014 року також були задіяні два БТР ПМОП, рух яких був
зафіксований на дослідженому судом відео біля бетонних барикад; - на момент,
коли над ним на алейці біля зеленого паркану 20 лютого стався вибув і перед цим
своїх співслужбовців з РСП він вже не бачив; - на численних досліджених судом
відео він підтверджує локацію Жовтневого палацу, сніжної та бетонної барикад
під час подій 20 лютого 2014 року, перед Жовтневим палацом перебували та
маневрували співробітники РСП у чорній формі із жовтими пов`язками, він не
бачив дії всіх цих осіб наживо під час самих подій, оцінює їх як масовий
відхід, це був особовий склад, який приїхав на службовому сірому автобусі, хто
там був конкретно, він пригадати не може, але серед цих бійців РСП точно був
ОСОБА_704 , також за чорною рукавичкою, яка приховувала ваду руки, він
ідентифікував для себе командира РСП ОСОБА_2782 ; - він не може вказати висоту
сніжної барикади, яку подолав 20 лютого 2014 року в напрямку Жовтневого палацу;
- 20 лютого з бетонної барикади робились постріли, цього він не бачив через
транспорт, що закривав тил її дальньої частини, але чітко чув стрільбу з
безпосередньої від себе близькості, озброєні правоохоронці, що ховалися за
барикадою з його боку, пострілів не здійснювали; - у лютому 2014 року він
користувався трьома номерами телефонів, серед яких був …6256 оператора «Лайф»;
- дії активістів 20 лютого 2014 року оцінює як масові безлади із застосуванням
зброї; - висновків балістичних експертиз не оспорює, оскільки всі вони його не
стосуються.
Показання обвинуваченого ОСОБА_26 під час судового
розгляду знайшли своє підтвердження і за результатами проведеного за його
участі слідчого експерименту, які зафіксовані у протоколі цієї
слідчої дії (т. 205 а. 159-176) і відповідність яких доведена шляхом
перегляду судом відео фіксації її перебігу. ОСОБА_2801 також підтвердив
достовірність результатів вказаного слідчого експерименту, уточнивши, що під
час його проведення помилково вказав на входження до складу бронегрупи ОСОБА_2802
, якого насправді в ній не було, помилково заперечив жовті пов`язки на руках
РСП, які насправді були, та помилково заперечив наявність в себе бойових набоїв
до АКМС, яких насправді було два магазина. Саме на цих обставинах, як більш
точних, він наполягає перед судом.
Твердження прокурора про те, що показання ОСОБА_705 є не
послідовні через те, що під час слідчого експерименту той визнав, що міг бачити
тил іншої дальньої частини бетонної барикади, а у своїх показаннях перед судом
це заперечив, є надуманими. Обвинувачений в судовому засіданні також
підтвердив, що бачив тил іншої дальньої частини бетонної барикади, частину з
якої являв собою вантажний автомобіль. Під час слідчого експерименту питання
знаходження вантажних автомобілів як складової бетонної барикади не
з`ясовувалося. Проте, за даними дослідженого судом присяжних за клопотанням
представника потерпілої ОСОБА_661 із дотриманням процедури, передбаченої ч. 11
ст. 290 КПК України, відеозапису «Эксклюзивно. Киевский майдан глазами
севастопольського «Беркута» (т. 188 а. 98) чітко фіксується внутрішня
структура бетонної барикади, по обидві боки якої зліва дійсно стоять
вантажівки, як про це свідчив обвинувачений ОСОБА_22 (09 хв. 30, 37 та 51 сек.
запису).
Під час дослідження протоколів санкціонованого
судом обшуку за місцем проживання ОСОБА_26 та огляду вилучених під
час обшуку речей та предметів (т. 205 а. 1-24), останній повністю
підтвердив достовірність їх результатів, скарг на дії учасників цих слідчих дій
не мав. Також обвинувачений підтвердив належність виявлених під час вказаного
обшуку елементів спеціального одягу, в тому числі чорного кольору, до форменого
одягу РСП, та уточнив, що саме у вказаному одязі він 19 січня 2014 року, а не
біля ОСОБА_2786 А, як це намагався довести прокурор, отримав поранення,
зафіксовані наліпки на формі бійців РСП з написом «Беркут» є штатними
ідентифікаторами належності до спецпідрозділу.
Як вбачається з дослідженого судом висновку судового
експерта медика № 778/е від 22 травня 2015 року (т. 37 а. 159-161),
ОСОБА_22 саме 19 січня 2014 року за даними медичних документів отримав закриту
ЧМТ у вигляді струсу головного мозку та хімічний опік очей, що мають ознаки
легкого тілесного ушкодження.
Згідно з висновком експертів за результатами
проведення комплексної судової трасологічної, балістичної, хімічної експертизи,
експертизи продуктів вибуху та вибухових пристроїв № 5596/5597/15… від 23 квітня
2015 року (т. 205 а. 31-39), на елементах спеціального одягу, належного
ОСОБА_513 (куртка, штани, розвантажувальний жилет, маска), виявлені продукти
вибухового перетворення (горіння) - більше на жилеті та курточці, при цьому вид
вибухової речовини встановити неможливо, але вони не є продуктами пострілу або
вибуху піротехнічних сумішей. На поверхні куртки та брюк виявлені сліди
хімічних речовин подразнюючої дії, які входять до складу спеціальних засобів
типу «Терен-6». Пошкодження на правій штанині виникло не в результаті
спрацювання спецзасобу «Терен-6», а є наслідок вирізання. Пошкодження на правій
полі куртки чорного кольору утворилися внаслідок термічного впливу джерела
теплової енергії, ймовірно, не в результаті спрацювання спецзасобу «Терен-6». На
рукавах куртки часток полімерного матеріалу та клейкої речовини полімерної
стрічки типу «скотч» не виявлено.
Під час дослідження вказаного висновку експерта
обвинувачений ОСОБА_22 повністю підтвердив його належність та достовірність.
Вказані дані не спростовують пояснення обвинуваченого
ОСОБА_26 про обставини свого поранення 19 січня 2014 року, більш того,
відсутність на рукавах куртки слідів використання «скотчу» як ідентифікуючої
пов`язки узгоджується з тим, що виявлена за місцем його проживання формена
чорна куртка не була тією, в яку він був вдягнутий 20 лютого 2014 року.
Також обвинувачені ОСОБА_706 та ОСОБА_22 , кожний окремо,
підтвердили: - свій статус на час подій «Майдану» службової особи як
представника влади; - достовірність всіх досліджених судом присяжних службових
документів щодо структури та штатного розпису ПМОП та РСП; - достовірність
нормативних, в тому числі внутрішніх службових, документів, які регламентували
діяльність ПМОП та РСП; - факти проведення з особовим складом ПМОП, РСП та ними,
обвинуваченими зокрема, навчань та спеціальної підготовки, в тому числі,
вогневої та з підстав застосування вогнепальної зброї за розробленими планами;
- відсутність будь-яких закритих чи таємних інструкцій щодо підстав
застосування РСП вогнепальної зброї, які мали б відмінності від положень Закону
України «Про міліцію» та Статуту патрульно-постової служби міліції України, які
регулярно доводилися до міліціонерів ПМОП; - достовірність зафіксованих на
досліджених судом численних відео матеріалах місцевості в центральній частині
м. Києва та об`єктів на ній (Майдан Незалежності, вул. Інститутська, готель
«Україна» справа, а Жовтневий палац і за ним Кінопалац зліва, алейка із зеленим
парканом з лівого боку, що з`єднує Жовтневий палац із проїзною частиною вул.
Інститутська в напрямку руху до НБУ, сніжна та бетонна барикади, які були
розташовані поперек вул. Інститутська саме в такій послідовності в напрямку від
Майдану Незалежності перед і за перехрестям з вул. Ольгинська, а також будівля
з куполом справа по вул. Інститутська для входу на станцію метро «Хрещатик», а
через вул. Ольгинська також справа будівля по вул. Інститутська № 8, будівля
зліва по вул. Інститутська № 7 - Клуб КМУ, а за ним НБУ) - досліджена судом схема
місцевості (т. 216 а. 130); - належність досліджених судом численних відео
матеріалів, на яких дійсно зафіксовані події ранку 20 лютого 2014 року, дії
активістів та працівників правоохоронних органів, які до того ж за бетонною
барикадою використовували два БТР, що маневрували; - особливу та відмінну від
всіх співробітників ПМОП ідентифікуючу ознаку командира РСП ОСОБА_2782 -
використання ним чорної рукавички для приховування вади руки із зафіксованим
положенням пальців - розведені, яка об`єктивно схожа як на ту, що була на руці
акцентованої стороною обвинувачення на досліджених судом відео записах
озброєної особи у чорній формі, так і на ту, що була вилучена під час обшуку за
місцем проживання ОСОБА_2782 .
Сумніватися у щирості цих показань обвинувачених підстав
немає, адже і сторона обвинувачення, потерпілі та їх представники фактично
посилалися на ці дані як достовірні .
Аналіз показань обох обвинувачених свідчить про їх
узгоджений між собою характер в деталях. Їх показання мають й очевидний
взаємодоповнюючий компонент.
Зокрема, ОСОБА_2803 та ОСОБА_2801 , окрім наведеного
вище, підтвердили показання один одного в суді, з урахуванням наведених
доповнень та уточнень, в тому числі, і щодо: - факту та порядку видачі 18
лютого 2014 зброї особовому складу ПМОП та РСП виключно на підставі
карток-замісників, які чітко дозволяють ідентифікувати закріплену за конкретною
особою та фактично отриману нею зброю, зокрема, ОСОБА_2801 - закріпленого за
ним АКМС № НОМЕР_258 з набоями ранком 18 лютого 2014 року у складі бронегрупи
РСП, а ОСОБА_2803 - закріпленого за ним АКМС № НОМЕР_254 з набоями ввечері 18 лютого у складі РСП,
задіяного на заходи 18-21 лютого 2014 року; - характеру транспорту, який
використовувався 20 лютого 2014 року для перевезення особового складу РСП -
сірий автобус та синій мікроавтобус для бронегрупи; - чорного форменого одягу
співробітників РСП станом на 20 лютого 2014 року та використання при цьому за
наказом командира РСП для ідентифікації підрозділу ідентифікуючих жовтих
пов`язок на передпліччі рук; - перебування ранком 20 лютого 2014 року озброєних
спеціальними засобами у виді рушниць Форт 500 та АКМС співробітників РСП у
вказаному одязі та із згаданими ідентифікаторами під керівництвом командира РСП
ОСОБА_2782 перед Жовтневим палацом та їх подальшого кінцевого руху за бетонну
барикаду та тривале перебування за нею протягом дня 20 лютого 2014 року.
Сумніватися у щирості і цих показань обвинувачених підстав немає, адже і
сторона обвинувачення фактично посилалася на ці дані як достовірні, доводячи
висунуте обвинувачення.
Крім того, обидва обвинувачених, кожний окремо, також
наполягали на тому, що: - за виконання своїх службових обов`язків під час подій
«Майдану» будь-якого виду винагород, не передбачених законодавством, вони не
отримували, і про такі випадки їм не відомо; - їм не відомо, щоб до особового
складу ПМОП, РСП доводилися особисті команди Президента України, Міністра
внутрішніх справ, інших посадовців чи впливових публічних діячів з приводу їх,
міліції, дій під час подій «Майдану»; - їм не відомо, щоб до особового складу
ПМОП, РСП доводилися завдання припинити протестні акції на Майдані Незалежності
протягом 19 - 20 лютого 2014 року; - 20 лютого 2014 року вогнепальну зброю не
застосовував; - прослухані в суді радіо перемовини належали іншим підрозділам,
а не ПМОП; - моральний стан працівників міліції на час подій 19-20 лютого можна
охарактеризувати як суцільну втому; - під час вказаних подій явно злочинних
наказів вони не отримували і про такі їм не відомо, не вчиняли дій, які
виходили б за межі наданих їм службових повноважень, шкоди нікому не завдавали,
своїми діями не створювали небезпеки для життя чи здоров`я людей, мети своїми
діями порушити громадську безпеку, залякати населення чи вплинути на прийняття
рішень та вчинення дій об`єднаннями громадян, юридичними особами не мали і таке
завдання не отримували, з вогнепальною зброєю жодних протиправних дій не
вчиняли, мирним зборам та мітингам громадян не перешкоджали.
Ці наведені показання обох обвинувачених суд може
остаточно оцінити тільки на підставі оцінки всіх досліджених доказів в їх
сукупності та взаємозв`язку.
Під час судового розгляду обвинувачені ОСОБА_20 ,
ОСОБА_19 та ОСОБА_23 , щодо яких на підставі ухвали суду присяжних від 02
червня 2021 року здійснювалося спеціальне судове провадження, показання не
надавали, їх допит в судовому засіданні не проводився, хоча заздалегідь
планувався з відкладаннями на тривалий час. Судом присяжних також було надано
стороні захисту можливість реалізувати право всіх вказаних обвинувачених на
звернення до суду та бути вислуханим з приводу висунутого обвинувачення у
будь-якій прийнятний спосіб, в тому числі, з використанням будь-яких технічних
засобів дистанційного відео зв`язку за умов можливості їх ідентифікації.
Водночас, і таким своїм ексклюзивним правом вказані обвинувачені не скористалися.
Натомість, обвинувачені ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та ОСОБА_23
під час судового розгляду за їх участі своєї винуватості у висунутому
обвинуваченні не визнали у повному обсязі та, будучи цілком обізнані із правом
на свободу від самовикриття, гарантованим ст. 63 Конституції України та ст. 18
КПК України, за власної ініціативи надавали показання щодо певних обставин
даного кримінального провадження та на власний розсуд відповідали на окремі
питання сторін провадження по ходу дослідження доказів у справі. Такі показання
обвинувачених, в силу їх абсолютної фрагментації, суд присяжних використовує
під час оцінки досліджених за участі вказаних обвинувачених доказів, але при
цьому констатує те, що вказані фрагментарні показання обвинувачених ОСОБА_28 ,
який вважав, що він захищав Конституцію України та Закон, ОСОБА_25 та ОСОБА_31
, які заперечували свою ідентифікацію серед озброєних правоохоронців, які
застосовували зброю 20 лютого 2024 року, і які всі вважали своє кримінальне
переслідування політично вмотивованим, хоча і були мало інформативними, проте
вони у суперечність з показаннями обвинувачених ОСОБА_707 та ОСОБА_26 не
вступають.
Надаючи попередню оцінку показанням обвинувачених
ОСОБА_29 та ОСОБА_26 , суд присяжних виходить з такого.
Передусім, суд не вбачає правових підстав для визнання за
клопотанням прокурорів та представників потерпілих недопустимими доказами
показання допитаних під час судового розгляду обвинувачених ОСОБА_29 та
ОСОБА_26 через відсутність можливості для сторони обвинувачення, потерпілих та
їх представників провести допит вказаних обвинувачених, в тому числі
перехресний.
За чіткими приписами ч. 2 ст. 18 КПК України кожна особа
має право не говорити нічого з приводу обвинувачення проти неї, у будь-який
момент відмовитися відповідати на запитання. Ці приписи процесуального закону
корелюють з положеннями Конституції України та конвенційними зобов`язаннями
держави, становлять суть такої загальної засади кримінального провадження, як
свобода від самовикриття, а їх реалізація забезпечена через конкретні права
обвинуваченого (п. п. 4 та 5 ч. 3 ст. 42 КПК України).
Отже обвинувачений має абсолютні права з приводу
висунутого обвинувачення не говорити нічого, в будь-який момент відмовитися від
дачі показань та в будь-який момент відмовитися відповідати на запитання.
Абсолютність таких прав полягає в тому, що вони належать виключно
обвинуваченому і тільки він вирішує, чи скористатися йому такими правами, а
якщо так, то в якій спосіб - взагалі не говорити нічого, відмовитися від дачі
показань чи тільки відмовитися відповідати на запитання, всі чи окремі, а також
момент, коли скористатися цими своїми правами. Реалізація таких прав законом не
ставиться у залежність від попередньої згоди обвинуваченого давати показання чи
відповідати на запитання, а дача ним показань по факту не обмежує його у праві
відмовитися відповідати на запитання, всі чи окремі. Жодна інша особа не може
обмежити вказані права обвинуваченого, відтак можливість їх реалізації домінує
над будь-якими правами суду, а також над правами інших учасників кримінального
провадження на допит обвинуваченого з приводу висунутого обвинувачення, які є
похідними від права останнього давати показання.
У даному конкретному випадку обидва обвинувачених, кожний
окремо, із самого початку свого допиту в суді з приводу висунутого
обвинувачення заявили про відмову відповідати на будь-які запитання без винятку
сторони обвинувачення, потерпілих та їх представників, а також сторони захисту,
виявивши бажання надати лише вільні показання та відповісти на уточнюючі запитання
тільки суду присяжних. Суд під час судового розгляду переконався, що така
правова позиція обвинувачених є свідома, добровільна і не є наслідок примусу чи
необізнаності із своїми правами.
Зважаючи на вказане, об`єктивна відсутність можливості за
таких умов для сторін, потерпілих та їх представників провести допит вказаних
обвинувачених, в тому числі перехресний, задати їм запитання є наслідком
реалізації обвинуваченими свого законного права на свободу від самовикриття, а
тому не свідчить про порушення похідних прав сторін провадження, потерпілих та
їх представників на допит обвинуваченого, а тим більше з боку суду, який
скеровуючи подальший хід судового засідання, лише забезпечив у даному випадку
здійснення обвинуваченими їхніх абсолютних прав на свободу від самовикриття.
Заява представника потерпілих ОСОБА_708 , яку суд оцінює
як протест, про те, що саме суд присяжних в особі головуючого нібито свавільно
позбавив прокурорів, потерпілих та їх представників права задавати питання
обвинуваченим, які, на думку представника, повинні були або давати показання
або відмовитися від їх дачі, а згодивши надавати показання відмовитися
відповідати на запитання права не мали, є надуманою і як претензія не
ґрунтується на законі, зміст якого у цьому зв`язку вичерпно розкрито судом
присяжних.
Показання обвинувачених ОСОБА_2801 та ОСОБА_2803 корелюють
з іншими дослідженими судом доказами, окремі з яких відразу наведені у цій
частині вироку.
Так, зокрема, як вбачається з дослідженого судом
присяжних листа ГУМВС в м. Києві від 24 липня 2014 року № 1/5240-ГУ з
додатками (т. 127 а. 75-134), сержант міліції ОСОБА_22 з 19 по 27 січня
2014 року та з 18 по 20 лютого 2014 року отримав закриту черепно-мозкову травму
(т. 127 а. 92, 97).
Як уточнив ОСОБА_22 і це знайшло своє підтвердження під
час дослідження медичних даних, він фактично отримав травму один раз у січні
2014 року, а 20 лютого 2014 року мало місце її загострення, у зв`язку з чим і
був госпіталізований (картка виїзду швидкої медичної допомоги № 847 від 20
лютого 2014 року (т. 44 а. 144)).
Згідно з дослідженими під час судового розгляду даними матеріалів
тимчасових доступів на підставі рішень слідчих суддів про місце перебування
мобільних телефонів, якими користувалися співробітники РСП, ПМОП та
обвинувачені, зокрема встановлено, що:
- мобільний телефон з номером «…6256» з сім карткою
мобільного оператора «Лайф», яким користувався ОСОБА_22 , 20 лютого 2014 року
до 10 год. 04 хв. фіксувався в районі покриття базової станції: вул.
Лютеранська, 20, азимут 30, тобто від цієї станції в північно-східному напрямку
прямо в бік вул. Інститутська, а з 10 год. 04 хв. по 12 год. 59 хв. фіксувався
в районі покриття базової станції: вул. Грушевського, 26/1, азимут 240, тобто
від цієї станції в південно-західному напрямку, який охоплював вул.
Інститутська в напрямку від перехрестя з вул. Шовковична в бік перехрестя з
вул. Банкова, з єдиним перехопленням покриття на декілька хвилин під час
розмови телефоном о 12 год. 42 хв. знову базової станції: вул. Лютеранська, 20,
азимут 30, що в цілому вказує на відсутність активності пересування вказаного
абонента (файл «НОМЕР_258 _НОМЕР_287 2013_31072014» - диск Videx CD-R …5835LH
з написом «757/20996/14-к» - т. 37 а 73);
- мобільний телефон з номером «…НОМЕР_300 » з сім карткою мобільного оператора «Лайф»,
яким користувався ОСОБА_21 , 20 лютого 2014 року з 08 год. 28 хв. фіксувався в
районі покриття базової станції: бульвар. Шевченка, 16, азимут 85, тобто від
цієї станції в східному напрямку на початок вул. Інститутська, о 09 год. 17 хв.
фіксувався у спільному із ОСОБА_652 районі покриття базової станції з тим же
азимутом, а з 10 год. 45 хв. фіксувався в районі покриття базової станції: вул.
Липська, 5, азимут 0, тобто в північному напрямку також в бік вул.
Інститутська, що вказує про переміщення абонента із заходу на схід, або знизу
вверх в межах вул. Інститутська у спільний з ОСОБА_652 район перебування (файл
«НОМЕР_259 _НОМЕР_287 2013_31072014» - диск Videx CD-R …5835LH
з написом «757/20996/14-к» - т. 37 а 73).
Вказані дані операторів мобільного зв`язку узгоджуються з
показаннями обох обвинувачених про їх перебування 20 лютого 2014 року спочатку
в різних місцях, а потім поруч не далеко від бетонної барикади по вул.
Інститутська в м. Києві.
Твердження прокурора про те, що показання ОСОБА_2801 щодо
свого поганого самопочуття (запаморочення) 20 лютого 2014 року нібито
спростовані його активними телефонними переговорами, є надуманим. По-перше,
дані про ініціацію ОСОБА_2801 будь-якого зв`язку телефоном до 12 год. 40 хв.
взагалі відсутні, більш того, до вказаного часу він не відповідав на шість
вхідних дзвінків, а його три підряд розмови о 12 год. 40, 42 та 51 хв. були
окремим епізодом і передували його переміщенню до спецавтомобіля швидкої
медичної допомоги, що узгоджується з показаннями обвинуваченого щодо стану, в
якому він перебував та щодо погіршення його здоров`я на фоні отриманої 19 січня
2014 року травми з подальшим лікуванням у госпіталі.
Згідно результатами безпосереднього перегляду під час
судового засідання відео запису «Інститутська 20 лютого. Вбивство
майданівців» (диск - т. 52 а. 173) на 02 хв. 59 сек. запису після слів
автора відео: «прекрасна картинка, можна себе тішити …» зафіксовано в
лівому куті зйомки, як під час відступу правоохоронців зі своїх позицій на
Майдані Незалежності співробітник РСП у чорній формі із жовтою пов`язкою на
руці спішним кроком рухається краєм вул. Інститутська зі сторони алейки від
Жовтневого палацу в напрямку проходу через сніжну барикаду та зникає за білим
автобусом, який випереджає (із-за автобусу візуалізується частина голови).
Сторона захисту звернула увагу на цю обставину як єдину
фіксацію обвинуваченого ОСОБА_29 під час подій 20 лютого 2014 року, останній
такої своєї ідентифікації не заперечував.
Суд присяжних констатує, що вказані обставини руху ОСОБА_29
з прив`язкою до астрономічного часу зафіксовані на дослідженому судом відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(флеш носій - т. 90 а. 40) о 09 год. 07 хв. 43 сек. (екран 4/3, до якого
компільоване вказане відео «Інститутська 20 лютого. Вбивство майданівців»).
Ці дані цілком узгоджується з показаннями обвинуваченого
ОСОБА_29 щодо його самостійного руху після евакуації пораненого співробітника
РСП ОСОБА_2791 до службового сірого
автобусу разом із іншими відступаючими правоохоронцями в напрямку до бетонної
барикади.
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколами
огляду відео запису від 23 червня та 04 жовтня 2015 року (т. 44 а. 147-249;
т. 45 а. 1-25) та за результатами безпосереднього перегляду під час судового засідання
з використанням спеціальних програвачів «ArchivePlayer» та «backup_viewer» відео
запису з камер зовнішнього спостереження НБУ (жорсткий диск …25D3 «камери
НБУ» - т. 45 а. 26), достовірність якого сторонами не піддавалося жодному
сумніву, встановлено, що вказаними камерами на файлі «18С[11].dvr» зафіксовано
об 11 год. 17 хв. 35 хв. 20 лютого 2014 року рух по вул. Інститутська синього
мікроавтобусу «Транспортер», що належить ПМОП і про який свідчили обвинувачені
як транспорт броне групи РСП, його супроводжує також співробітник РСП у чорній
формі із жовтою пов`язкою на руці. Також, зафіксовано об 11 год. 26 хв.
прибуття на протилежний від НБУ бік вул. Інститутська автомобіля швидкої
медичної допомоги № 233, з якого періодично виходять, водій, фельдшер та лікар
і спілкуються між собою, а о 13 год. 12 хв. 22 сек. наближення до цього
автомобіля БТР, з якого вийшов ОСОБА_22 , як він сам себе ідентифікував в суді,
у чорній формі із жовтою пов`язкою на правій руці, та звернувся до екіпажу
швидкої, який о 13 год. 27 хв. покинув вказане місце разом із ОСОБА_652 . На
файлах «20140220_130000_pHM», «20140220_130713_pHM», «20140220_131000_pHM»,
«20140220_131714_pHM», «20140220_132000_pHM», «20140220_131714_pHM», починаючи
з 13 год. 00 хв. 20 лютого 2014 року зафіксовані аналогічні дії того ж екіпажу
швидкої медичної допомоги № 233 з протилежного ракурсу, видно, як його члени
виходять з машини спілкуються, потім повертаються до автомобіля і так
відбувається неодноразово, а згодом відбувається звернення за медичною допомогою
ОСОБА_709 .
Крім того, на вказаному відео запису з камер зовнішнього
спостереження НБУ встановлено і те, що:
- о 09 год. 16 хв. 12 сек. до синього мікроавтобусу
«Транспортер» на вул. Інститутська, дійсно, підходить з боку бетонної барикади
особа в чорній формі із жовтою пов`язкою на руці та через 20 сек. повертається
в напрямку бетонної барикади, на спині візуалізується напис білого кольору,
розібрати який не можливо (камери №№ 13 та 14 - файл «18B[46].dvr»);
-о 09 год. 41 хв. на
08 та 49 сек. візуалізуються рух силуету особи в темному одязі в лівому куті
лівої частини бетонної барикади, а також особи в чорній формі із жовтими
пов`язками поруч біля бордюру, в тому числі у положенні сидячі, з вказаного
місця перешкодою для спостереження за тилом іншої дальньої частини бетонної
барикади дійсно був вантажний автомобіль - КАМАЗ із жовтою кабіною. (камера №
13 - файл «18B[46].dvr»);
-о 09 год. 42 хв. 29
сек., 43 хв. 01 та 31 сек., 44 хв. 20 сек. тощо продовжують візуалізуватися рух
силуету особи в темному одязі із світлою пов`язкою на руці в лівому куті лівої
частини бетонної барикади, а також особи в чорній формі із жовтими пов`язками
поруч біля бордюру, в тому числі у положенні сидячі (камера № 13 - файл
«18B[47].dvr»);
-о 10 год. 22 хв. 10
сек. на лівій стороні бетонної барикади шляхом наближення чітко фіксується
особа в чорній формі без жовтих пов`язок із снайперською гвинтівкою (наявний
оптичний приціл), поруч, в тому числі на тротуарі сидять особи в чорній формі
із жовтими пов`язками, окремі з них спілкуються по телефону (камера № 13 - файл
«18B[47].dvr»). Це також зафіксовано з іншого ракурсу і на дослідженому судом відео
під назвою «3851672_ARC_200214_VOYNA_INSTITUTSKAYA» (папка «ТРК Україна», т. 69 а. 121) - 02 хв. 18 сек. та 03 хв. 21 сек.
запису.
Суд присяжних констатує, що описані події з прив`язкою до
астрономічного часу із незначною розбіжністю (ця обставина досліджена окремо та
їй надана оцінка у п. 5.3.1 вироку) зафіксовані на дослідженому судом відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(флеш носій - т. 90 а. 40) на екрані 4/4, до якого компільоване вказане відео з
камер зовнішнього спостереження НБУ.
Отже показання обвинуваченого ОСОБА_26 про його
повернення до синього службового автомобіля, на якому переміщувалася бронегрупа
РСП, про його тривале перебування у положенні сидячі за лівою частиною бетонної
барикади, якщо дивитися з боку НБУ, та подальшу евакуацію спецтранспортом
швидкої медичної допомоги не тільки не спростовані поданими доказами, а й
знайшли своє повне підтвердження.
Крім того, допитаний в судовому засіданні свідок
ОСОБА_710 - фельдшер швидкої медичної допомоги показав, що 20 лютого 2014
року він чергував разом з лікарем ОСОБА_711 та водієм ОСОБА_2804 ,
спецтранспорт № 233. Приблизно об 11 год. 30 хв. їх
спецавтомобіль прибув на виклик та зупинився біля НБУ, вул. Інститутська в бік
Майдану Незалежності була перекрита бетонними блоками, хоча між ними і був
проїзд. До їх автомобіля знизу вул. Інститутська під`їхав БТР, з якого у
супроводі вийшов ОСОБА_22 та звернувся по медичну допомогу через погане
самопочуття (головна біль), в нього був високий тиск. Інших скарг у ОСОБА_2801 не
було, він казав, що в нього була травма голови місяць по тому, але за яких
обставин, не повідомив, також він не казав, що біля нього вибухнула граната. ОСОБА_2801
був одягнений в чорну форму, зброї не було, просив доставити його до шпиталю зі
словами «не можу знаходитись в цій обстановці, не хочу стріляти в людей» -
точний зміст його слів свідок передати не може. Він, свідок, оглядав ОСОБА_2785
, але більше це робила лікар, він тільки зробив ін`єкції. Всі ці події були
зафіксовані на камери НБУ, з якими його ознайомив слідчий та які є
достовірними.
Як також уточнив свідок
ОСОБА_710 : - з ними прибула ціла колона медичного транспорту приблизно з 15-ти автомобілів, які пропускали
безперешкодно; - під час чергування в інші дні, вони надавали допомогу
всім без обмежень учасникам протестів, після 18 лютого було багато
правоохоронців із вогнепальними ушкодженнями, черговий розставляє екіпажі
залежно від потреби; - перебуваючи на вул. Інститутська, він чув постріли і в той час коли виходив з автомобіля і коли
перебував в автомобілі, постріли були весь час, їх чутно було з району бетонної
барикади, на якій були, як він зрозумів, правоохоронці зі зброєю.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_711 -
лікар швидкої медичної допомоги надала аналогічні показанням свідка ОСОБА_712
показання, уточнивши, що ОСОБА_2801 під час звернення за допомогою скаржився на
запаморочення, за місяць до цих подій за його словами він отримав травму, вона
особисто спілкувалась з ОСОБА_2801 з приводу того, як у нього виник такий стан,
він просив, щоб його звідти забрали, він не хоче виконувати накази та стріляти
по людях - точно не може пригадати їх розмову,
він перебував у стресовому стані, також вона бачила багато правоохоронців,
зброю, чула постріли, була дуже сильна задимленість, у ОСОБА_2801 була жовта
пов`язка на руці, пошкоджень на його одязі не було, оскільки після надання
допомоги його стан не покращився, він був госпіталізований.
Свідки ОСОБА_710 та
ОСОБА_711 , переглянувши в судовому засіданні відео запис «18С[11].dvr»
(жорсткий диск …25D3 «камери НБУ» - т. 45 а. 26) підтвердили його належність та
достовірність щодо фіксації на відео повідомлених ними обставин надання ОСОБА_2801
медичної допомоги та його евакуації до шпиталю на кареті швидкої медичної
допомоги.
Обвинувачений ОСОБА_22 підтвердив показання свідків ОСОБА_2765
та ОСОБА_710 з урахуванням уточнення, яке він зробив щодо своєї відповіді на запитання
лікаря ОСОБА_713 .
Показання обвинувачених ОСОБА_29 та ОСОБА_26 про участь в
подіях 20 лютого 2014 року співробітника РСП ОСОБА_584 , якого було поранено,
співробітника ОСОБА_374 , який загинув, евакуацію ОСОБА_26 до лікувального
закладу підтверджується даними:
- дослідженого судом протоколу проведеного 03 липня
2014 року санкціонованого судом обушку в канцелярії ПМОП та додатків до
нього (т. 157 а. 176-224), за якими одержані дані про отримання вогнепального
поранення під час несення служби по вулиці Інститутська, 3 в м. Києві 20 лютого
2014 року близько 09 год. співробітником РСП старшиною міліції ОСОБА_714
(рапорт, висновок службового розслідування), перебування обвинуваченого
ОСОБА_26 на стаціонарному лікуванні з 20 по 23 лютого 2014 року з діагнозом:
ЗЧМТ, вегето-судинна дистонія (довідка, висновок службового розслідування);
- дослідженого судом висновку службового розслідування
за фактом загибелі та травмування працівників ПМОП від 19 березня 2014 року
з додатками (т. 157 а. 183-232), який було одержано під час санкціонованого
судом обушку канцелярії ПМОП (протокол - т. 157 а. 176-180), за яким 20 лютого
2014 року - всього було травмовано 3 особи, з них тілесні ушкодження у виді
вибухової травми отримав 1 співробітник міліції ( ОСОБА_22 (РСП)), а
вогнепальні поранення - 2 співробітника міліції (старшина ОСОБА_546 (РСП) та
старший сержант ОСОБА_547 (РСП), який від отриманого поранення помер).
Ці дані узгоджуються з персоніфікованими даними про
отримання у період часу з 18 по 20 лютого 2014 року вогнепальних поранень
співробітниками ПМОП, які містить вже досліджений судом лист ГУМВС в м.
Києві від 24 липня 2014 року № 1/5240-ГУ з додатками (т. 127 а. 75-134).
Показання обвинувачених щодо їх окремого озброєння 18
лютого 2014 року також узгоджуються з даними досліджених судом листа т.в.о.
начальника Управління громадської безпеки ГУМВС в м. Києві № 9/893 від 01
квітня 2014 року (т. 155 а. 201), за яким з 18 по 20 лютого 2014 року
особовий склад ПМОП був озброєний за усним наказом командира ПМОП ОСОБА_372 ,
який був відповідальним за видачу зброї та боєприпасів у кімнаті видачі зброї,
а також листа т.в.о. командира ПМОП без реквізитів (т. 47 а. 188-189), наказу
про притягнення до дисциплінарної відповідальності полковника міліції ОСОБА_372
№ 130 від 26 березня 2014 року (т. 47 а. 190-191) та висновку службового
розслідування за інформацією щодо втечі
окремих працівників ПМОП від 26 березня 2014 року (т. 47 а. 192-204), за
якими з 18 лютого 2014 року табельною вогнепальною зброю були окремо
забезпечені групи реагування (бронегрупи) з числа працівників РСП, які
залучалися до спільних заходів щодо затримання озброєних злочинців.
Таким чином, показання обвинувачених ОСОБА_26 та ОСОБА_29
, а також наведені та досліджені в контексті їх попередньої оцінки докази,
цілком узгоджуються між собою, а в окремій чітко відокремленій частині
показання цих осіб виявилися взагалі такими, що не оспорювалися учасниками
провадження.
5.2. Досліджені судом присяжних докази щодо статусу
обвинувачених, їх локації 20 лютого 2014 року за даними мобільних операторів
стільникового зв`язку, а також закріплення за правоохоронцями зброї.
5.2.1. Докази щодо статусу обвинувачених.
Згідно з дослідженими судом присяжних витягом зі штатного
розкладу ПМОП, затвердженого наказом ГУМВС в місті Києві № 622 о/с від 14
листопада 2012 року (т. 34 а. 110-111), списком особового складу ПМОП
(т. 36 а. 37-46, 47-94; т. 156 а. 22-44), послужним списком (т. 34 а.
112-118) одержаної в порядку тимчасового доступу копії особової справи
(т. 204 а. 236-249) ОСОБА_23 , особа якого встановлена за копією паспорта
(т. 34 а. 108-109), станом на лютий 2014 року обіймав посаду заступника
командира ПМОП з кадрового забезпечення, яка належить до командування ПМОП, а
за наказом ГУМВС в місті Києві № 490 о/с від 31 серпня 2012 року йому було
присвоєно спеціальне звання - підполковник міліції.
Згідно з дослідженими судом присяжних витягом зі штатного
розкладу ПМОП, затвердженого наказом ГУМВС в місті Києві № 622 о/с від 14
листопада 2012 року (т. 34 а. 5-6), списком особового складу ПМОП,
РСП (т. 35 а. 120-123; т. 156 а. 22-44) та послужним списком (т. 34
а. 7-15) ОСОБА_20 , особа якого встановлена за копією паспорта (т. 34 а.
3-4), станом на лютий 2014 року обіймав посаду міліціонера-альпініста 3-го
штурмового взводу РСП, яка належить до посад молодшого начальницького складу
ПМОП, а за наказом ГУМВС в місті Києві № 494 о/с від 27 січня 2013 року йому
було присвоєно спеціальне звання - сержант міліції.
Згідно з дослідженими судом присяжних витягом зі штатного
розкладу ПМОП, затвердженого наказом ГУМВС в місті Києві № 622 о/с від 14
листопада 2012 року (т. 34 а. 27-28), списком особового складу ПМОП,
РСП (т. 35 а. 120-123; т. 156 а. 22-44) та послужним списком (т. 34
а. 18-26) ОСОБА_19 , особа якого встановлена за копією паспорта (т. 34
а. 16-17), станом на лютий 2014 року обіймав посаду міліціонера-водія 3-го
штурмового взводу РСП, яка належить до посад молодшого начальницького складу
ПМОП, а за наказом ГУМВС в місті Києві № 389 о/с від 31 травня 2013 року йому
було присвоєно спеціальне звання - сержант міліції.
Згідно з дослідженими витягом зі штатного розкладу
ПМОП, затвердженого наказом ГУМВС в місті Києві № 622 о/с від 14 листопада
2012 року (т. 35 а. 58-59), списком особового складу ПМОП, РСП
(т. 35 а. 120-123; т. 156 а. 22-44) та послужним списком (т. 35 а.
60-66) ОСОБА_21 , особа якого встановлена за копією паспорта (т. 35 а.
55-57), станом на лютий 2014 року обіймав посаду міліціонера-снайпера 3-го
штурмового взводу РСП, яка належить до посад молодшого начальницького складу
ПМОП, а за наказом ГУМВС в місті Києві № 961 о/с від 18 грудня 2013 року йому
було присвоєно спеціальне звання - старшина міліції.
Згідно з дослідженими судом присяжних витягом зі штатного
розкладу ПМОП, затвердженого наказом ГУМВС в місті Києві № 622 о/с від 14
листопада 2012 року (т. 35 а. 70-71), списком особового складу ПМОП,
РСП (т. 35 а. 120-123; т. 156 а. 22-44) та послужним списком (т. 35
а. 72-80) ОСОБА_715 , особа якого встановлена за копією паспорта (т. 35
а. 67-69), станом на лютий 2014 року обіймав посаду міліціонера-снайпера 2-го
штурмового взводу РСП, яка належить до посад молодшого начальницького складу
ПМОП, а за наказом ГУМВС в місті Києві № 389 о/с від 31 травня 2013 року йому
було присвоєно спеціальне звання - сержант міліції.
Крім того, згідно зі списком особового складу ПМОП,
РСП (т. 35 а. 120-123; т. 36 а. 37-46, 47-94; т. 156 а. 22-44), командир
ПМОП - полковник міліції ОСОБА_367 , його заступники - офіцери ОСОБА_716 ,
ОСОБА_717 (начальник штабу), ОСОБА_23 та ОСОБА_718 , командир 1-ої оперативної
роти майор міліції ОСОБА_719 , командир відділення 2-го взводу 1-ої оперативної
роти старший прапорщик міліції ОСОБА_720 , командир 2-ої оперативної роти майор
міліції ОСОБА_721 , командир 3-ої оперативної роти старший лейтенант міліції
ОСОБА_722 , командир 4-ої оперативної роти майор міліції ОСОБА_723 , командир
автотранспортної роти майор міліції ОСОБА_724 , командир РСП майор міліції
ОСОБА_369 , командир 1-го штурмового взводу РСП старший лейтенант міліції
ОСОБА_725 , до складу 1-го штурмового взводу РСП входили міліціонери лейтенант
ОСОБА_530 , сержант ОСОБА_532 , командир 2-го штурмового взводу РСП старший
лейтенант міліції ОСОБА_535 , до складу 2-го штурмового взводу РСП входили
міліціонери молодший лейтенант ОСОБА_542 , сержант ОСОБА_655 , старший сержант
ОСОБА_538 , прапорщик ОСОБА_537 , сержант ОСОБА_539 , старшина ОСОБА_546 , старший
сержант ОСОБА_541 , старший прапорщик ОСОБА_531 , старший сержант ОСОБА_547 ,
прапорщик ОСОБА_533 , командир 3-го штурмового взводу РСП старший лейтенант
міліції ОСОБА_540 , до складу 3-го штурмового взводу РСП входили міліціонери
старшина ОСОБА_545 , сержант ОСОБА_536 , старший сержант ОСОБА_726 , до складу
відділення застосування спеціальних засобів РСП входили міліціонери сержант
ОСОБА_544 , сержант ОСОБА_727 , сержант ОСОБА_728 , а також прапорщик ОСОБА_529
.
Обвинувачені ОСОБА_21 та ОСОБА_22 прямо згадували про
участь в подіях 20 лютого 2014 року командира РСП ОСОБА_371 , командирів
взводів РСП ОСОБА_574 та ОСОБА_569 , міліціонерів ОСОБА_729 , ОСОБА_576 ,
ОСОБА_584 , ОСОБА_579 , ОСОБА_531 , ОСОБА_374 , ОСОБА_641 , ОСОБА_529 .
Згідно своїх функціональних обов`язків (т. 156 а.
47) заступник командира ПМОП з кадрового забезпечення підпорядковується
командиру ПМОП та є прямим начальником для всього особового складу ПМОП, несе
персональну відповідальність за організацію безпеки особового складу, його вміння
професійно діяти в нестандартних ситуаціях, за організацію та проведення
бойової підготовки.
Згідно своїх функціональних обов`язків (т. 156 а.
78) командир РСП підпорядковується командиру ПМОП, його заступникам, є прямим
начальником для всього особового складу РСП, особисто відповідає за підготовку
особового складу до дій із затримання злочинців, виявлення, блокування та
вилучення організаторів групових порушень громадського порядку, несе
персональну відповідальність за вміння особового складу професійно діяти в
нестандартних ситуаціях.
Згідно своїх функціональних обов`язків (т. 156 а.
85) міліціонер штурмового взводу РСП відповідає за виконання покладених на
нього обов`язків по затриманню злочинців, а також забезпеченню громадського
порядку, при виконанні спеціальних завдань на підставі обстановки, яка
склалася, зобов`язаний визначити найбільш доцільні тактичні дії, суворо
дотримуватися законності, досконало знати нормативні акти, що регламентують
діяльність органів внутрішніх справ.
Предмет діяльності та правовий статус підрозділу міліції
«Беркут» чи то як спеціального, чи то як підрозділу особливого призначення
станом на 20 лютого 2014 року так і не було прямо врегульовано ані спеціальним
законом, ані Законом України «Про міліцію». Станом на 20 лютого 2014 року серед
вичерпного переліку підрозділів, які складали міліцію відповідно до правил ст.
7 Закону «України «Про міліцію», не було передбачено спеціальних підрозділів
міліції чи підрозділів особливого призначення, створення спеціальних
підрозділів міліції допускалося з виключною метою - для забезпечення
громадського порядку на об`єктах і територіях, які мають особливе
народногосподарське значення або постраждали від стихійного лиха, екологічного
забруднення, катастрофи, що фактично до спецпідрозділу «Беркут» мало дуже
віддалене відношення.
Не ставлячи під сумнів саму ідею створення
спецпідрозділів з поліцейською функцією та їх необхідність, суд констатує, що
на рівні закону вперше згадка про підрозділ міліції особливого призначення
серед підрозділів, які складали міліцію відповідно до правил ст. 7 Закону
«України «Про міліцію», з`явилася з прийняттям Закону України № 193-VIII від 12
лютого 2015 року. У подальшому із запроваджен-ням в Україні з липня 2015 року
Національної поліції в її складі було прямо передбачено поліцію особливого
призначення (п. 6 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію»).
Втілення цих положень закону дозволило сформувати на регіональному рівні не
тільки підрозділі поліції особливого призначення, а й поліцію особливого призначення
«Корпус оперативно-раптової дії» (КОРД) тощо.
Дійсно, згідно з дослідженим судом присяжних наказом
МВС № 1011 від 24 жовтня 2013 року (далі - наказ МВС № 1011), останнім з
посиланням на ст. 7 Закону України «Про міліцію» як правову основу було затверджено
Положення про спеціальний підрозділ міліції громадської безпеки «Беркут» (далі
- Положення про спецпідрозділ «Беркут») (т. 154 а. 94-104; т. 199 а. 18-24).
Вказане Положення було оприлюднене 28 січня 2014 року
в Офіційному віснику України, а в Мінюсті - зареєстроване 11 січня 2014
року за № 19/24796, відтак 28 січня 2014 року набуло чинності відповідно до
правил п. 5 наказу МВС № 1011 та п. 3 Указу Президента України від 03 жовтня
1992 року « Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та
інших органів виконавчої влади». Наказ МВС № 1011 втратив свою чинність лише на
підставі наказу МВС № 185 від 11 березня 2014 року, отже станом на 20 лютого
2014 року - був чинним.
Однак, постановою Окружного адміністративного суду міста
Києва від 12 березня 2014 року (справа № 826/674/14, джерело:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/37813712), яка набула чинності 04 квітня
2014 року, вказаний наказ МВС № 1011, не зважаючи на його скасування 11 березня
2014 року, додатково визнано незаконним та нечинним, а також визнано
відсутність компетенції спецпідрозділу «Беркут» в частині реалізації ним
повноважень, які передбачені наказом МВС № 1011 та суперечать ст. 7 Закону
України «Про міліцію». Судом адміністративної юрисдикції констатовано, що
відповідач - МВС неправомірно розширив компетенцію спецпідрозділу «Беркут»
всупереч приписам ст. 7 Закону України «Про міліцію», яка містила виключну мету
утворення і діяльності будь-якого спеціального підрозділу міліції. Також,
вказаним судовим рішенням встановлено і те, що раніше виданий наказ МВС щодо
діяльності спецпідрозділу «Беркут» (№ 529 від 18 травня 2004 року - т.
156 а. 89-91) взагалі не проходив процедуру реєстрації у Мінюсті, відтак був не
чинним за приписами згаданого вже Указу Президента України від 03 жовтня 1992
року «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів…».
Відповідно до правил ч. 2 ст. 14, ст. 370 КАС України
судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма
органами державної влади, їх посадовими та службовими особами тощо на всій
території України.
Встановивши вказані обставини, суд присяжних звертає
увагу на таке. Зневага до громадянських прав та свобод - це зло, яке, нажаль,
ще й досі є неподоланим на шляху держави Україна до демократичної та правової.
Не меншого занепокоєння викликає практика неналежного через невігластво
правового регулювання діяльності озброєних із посиленим силовим компонентом
формувань особливого призначення правоохоронних органів. Такий стан речей -
прямий шлях, з однієї сторони, до свавілля з боку держави, яка використовує
такі формування поза чітко врегульованою законом компетенцією, а з іншої, - до
сумнівного правового захисту прав та законних інтересів самих співробітників
таких формувань, легітимність дій яких з легкістю ставиться під сумнів, що в
обох випадках є неприпустимим та, як свідчить практика, занадто небезпечним для
громадянського суспільства, системи правоохоронних органів та власне і для
самої держави в цілому.
Натомість, вказаною постановою Окружного
адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2014 року, з огляду на
визначений предмет оскарження, надавалася правова оцінка не діяльності
спецпідрозділу «Беркут», а наказам №№ 529 та 1011 відповідача - МВС, який
шляхом їх почергового видання неправомірно розширив компетенцію вказаного
спецпідрозділу. Виходячи з наведеного, суд присяжних, визначаючи в межах даного
кримінального провадження правовий статус спецпідрозділу «Беркут» та його
співробітників - міліціонерів, виходить зі змісту нормативно-правових актів,
які діяли на момент вчинення такими міліціонерами певних дій, безвідносно до
того, що у подальшому одну з підстав для їх вчинення (наказ МВС № 1011)
скасовано, а судом - визнано незаконною. При цьому суд додержується пріоритету
дії нормативно-правових актів, серед яких найвищу силу мають положення
Конституції України, а вищу - закони.
Так, єдиним джерелом державної влади в Україні є народ,
який її здійснював, в тому числі, й через міліцію як діючий свого часу
державний озброєний орган виконавчої влади (ст. ст. 5 та 6 Конституції України,
ст. 1 Закону України «Про міліцію»). Отже, забезпеченням прав і свобод людини
було обов`язком держави і в особі міліції (ст. ст. 3, 21 Конституції України),
яка не могла примушувати робити громадян те, що не передбачено законодавством,
а її службові особи зобов`язані були діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.
19 Конституції України).
Саме виходячи з цих засад і були визначені в Законі
України «Про міліцію» основні завдання міліції (забезпечення особистої безпеки
громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання
правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку
тощо), принципи її діяльності та правова основа (ст. ст. 2 - 4). Задля
забезпечення діяльності міліції та виконання покладених на неї завдань в Законі
України «Про міліцію» були визначені легітимні обов`язки міліції (ст. 10) -
передусім, забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок, виявляти,
запобігати та припиняти правопорушення, а також права міліції (ст. 10) - серед
іншого, вимагати від громадян, які порушують громадський порядок, припинення
правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції,
тимчасово обмежувати або забороняти доступ громадян на окремі ділянки
місцевості чи об`єкти з метою забезпечення громадського порядку, громадської
безпеки, охорони життя та здоров`я людей, зберігати, носити та застосувати
спеціальні засоби та зброю у випадках і в порядку, визначених ст. ст. 12 - 15-1
Закону «Про міліцію», тощо. Праців-ники міліції перебували під захистом
держави, який здійснювався в порядку та випад-ках, передбачених законом (ст.
21), а при виконанні службових обов`язків повинні бути незалежними від впливу
політичних партій та інших об`єднань громадян (ст. 3).
На міліціонерів спецпідрозділу «Беркут», а відтак і
обвинувачених, безумовно поширювався Закон України «Про міліцію», яким вони на
рівні з іншими працівниками міліції керувалися за будь-яких умов проходження
служби у підрозділі, нехай і законність створення якого не була дотримана
керівництвом. Крім того, суд присяжних системно та безсторонньо відстоюючи
принципи верховенства права, вважає, що проходження працівниками міліції служби
у підрозділі МВС, створення якого нехай і відбулося з порушенням закону, не
позбавляє таких осіб права на соціальний і правовий захист на рівні з усіма
іншими працівниками міліції.
У наведеному контексті суд присяжних сприймає Положення
про спецпідрозділ «Беркут» на час його формальної дії (з 28 січня по 11 березня
2014 року) в частині, в якій воно не суперечило вказаним діючим на той час
правовим основами діяльності міліції. Такими, серед іншого, були наступні
позиції:
-спецпідрозділ
«Беркут» належав до міліції громадської безпеки та був структурним підрозділом
ГУМВС (УМВС), безпосередньо підпорядковувався начальникові ГУМВС (УМВС), а під
час виконання завдань поза межами регіону постійної дислокації - відповідному
начальнику ГУМВС (УМВС) (п. п. 1.1, 1.4 Положення про спецпідрозділ «Беркут»;
ст. 7 Закону України «Про міліцію»);
-працівники
спецпідрозділу «Беркут» мали єдиний формений одяг (п. 1.8 Положення про
спецпідрозділ «Беркут»; ст. 16 Закону України «Про міліцію»; рапорти від 22
квітня 2014 року - т. 157 а. 4-8; постанова КМУ від 14 серпня 2013 року № 594
«Про формений одяг працівників міліції», якою затверджено опис та зразки такого
одягу, серед якого, зокрема, є шапка-маска літня та зимова з еластаном чорного
кольору для маскування нижньої частини обличчя або в зимових умовах з прорізами
для очей та рота);
-легітимним завданням
спецпідрозділу «Беркут» було, зокрема: забезпечення особистої безпеки громадян,
захист їхніх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та
їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення
кримінальних правопорушень; участь у проведенні заходів, спрямованих на розшук
і затримання озброєних та інших злочинців, які становлять суспільну небезпеку
(п. п. 2.2 - 2.6 Положення про спецпідрозділ «Беркут»; ст. 2 Закону України
«Про міліцію»);
-вказані завдання
обумовлювали окремі прямі обов`язки та права спецпідрозділу «Беркут», а саме:
забезпечення безпеки громадян і громадського порядку; виявлення, запобігання та
припинення кримінальних правопорушень (п. п. 3.1-3.3 Положення про спецпідрозділ
«Беркут»; п. п. 1, 2 ст. 10 Закону України «Про міліцію»), а також надавали їм
право: вимагати від громадян, які порушують громадський порядок, припинення
правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції;
відповідно до своєї компетенції тимчасово обмежувати або забороняти доступ
громадян на окремі ділянки місцевості чи об`єкти з метою забезпечення
громадського порядку, громадської безпеки, охорони життя та здоров`я людей (п.
3.9 Положення про спецпідрозділ «Беркут»; п. п. 1, 20 ст. 11 Закону України
«Про міліцію»); з метою виконання покладених на них завдань право застосовувати
заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою, спеціальні
засоби і вогнепальну зброю на рівні з усіма іншими працівниками міліції, тобто
виключно у випадках, з підстав та в порядку, визначених ст. ст. 12 - 15-1
Закону «Про міліцію», які були загальними для всіх працівників міліції (п. 1.6
Положення про спецпідрозділ «Беркут»; ст. 12 Закону «Про міліцію»);
-за рішенням Міністра
внутрішніх справ або його заступників спецпідрозділ «Беркут» тимчасово
передислоковувався в іншу адміністративно-територіальну одиницю для участі в
невідкладних заходах щодо забезпечення громадського порядку, припинення
групових порушень громадського порядку та масових заворушень, проведення
заходів, спрямованих на розшук і затримання озброєних та інших злочинців,
припинення терористичних актів (п. 5.2 Положення про спецпідрозділ «Беркут»;
ст. ст. 7 та 9 Закону «Про міліцію»; ст. 4 Закону України «Про боротьбу з
тероризмом»);
-спецпідрозділ
«Беркут» брав участь разом з іншими службами та підрозділами у заходах,
спрямованих на звільнення заручників, припинення терористичних актів (п. п.
2.6, 4.2 Положення про спецпідрозділ «Беркут»);
-командир
спецпідрозділу «Беркут» призначався та звільнявся з посади наказом начальника
ГУМВС (УМВС) (п. 7.1 Положення про спецпідрозділ «Беркут»), був прямим
начальником для працівників підрозділу, забезпечував успішне виконання завдань
та відповідав за стан і збереження озброєння, боєприпасів, спеціальних засобів
тощо (п. 7.2 Положення про спецпідрозділ «Беркут»), забезпечував проведення
практичних занять, систематичні перевірки особового складу на придатність до
служби, інструктажі перед заступанням на службу з поставленням конкретних
завдань щодо стану оперативної обстановки, перед проведенням кожного заходу,
спрямованого на розшук і затримання озброєних та інших небезпечних злочинів,
звільнення заручників та припинення терористичного акту, розробляв план
проведення заходу (п. 7.4 Положення про спецпідрозділ «Беркут»).
Згідно з дослідженими судом довідками МВС,
штату ПМОП (т. 36 а. 8-36; т. 154 а. 108, 110-116, 128-134) затверджена
штатна чисельність спецпідрозділу «Беркут» станом на 01 січня 2014 року
становила по Україні 4 075 осіб, 596 з яких дислокувалися у м. Києві (ПМОП).
Штат ПМОП складався з 6-ти рот, одна з яких була РСП із штурмовими взводами.
Штат територіальних батальйонів та рот спецпідрозділу «Беркут» також включав
наявність штурмових взводів. У штаті ПМОП були передбачені посади заступника
командира полку з кадрового забезпечення (начальницький склад), міліціонерів -
водія, альпініста та снайпера штурмових вводів РСП (молодший начальницький
склад), тобто посади, які обіймали обвинувачені на час поставлених їм у провину
подій.
Згідно з дослідженими судом довідками МВС про
забезпеченість підрозділів ГУМВС та УМВС озброєнням та спецзасобами (т. 154 а.
147-174) станом на 01 січня 2014 року всі спецпідрозділи «Беркут» в різних
регіонах мали на озброєнні, серед іншого, штатні пістолети, автомати,
снайперські гвинтівки, помпові рушниці 12 калібру, пристрої для відстрілу
патронів несмертельної дії, кийки, аерозольні балони, пристрої миттєвого
розпилення аерозолю, світлозвукові пристрої, серед них, у ПМОП (а. 168) - 657
пістолетів, 574 автоматів, 20 снайперських гвинтівок, 10 помпових рушниць 12
калібру, 19 пристроїв для відстрілу патронів несмертельної дії, більше 640
кийків, 517 аерозольних балонів, 30 пристроїв миттєвого розпилення аерозолю, 22
світлозвукових пристрої та ін.
Обставини закріплення за співробітниками ПМОП табельної
вогнепальної зброї (пістолети ПМ, АПС, ФОРТ-14ТП, снайперські гвинтівки, АКМС,
АКС-74У тощо) підтверджено дослідженими судом внутрішніми наказами ПМОП
(т. 35 а. 124-127, 128-130; т. 47 а. 170-173; т. 155 а. 218-249; т. 156 а. 1-17
тощо).
Як вбачається з досліджених судом копій наказів по
ПМОП за 2012-2013 роки, особовий склад ПМОП та РСП зокрема регулярно
проходив тактичні навчання та навчальні стрільби (т. 203 а. 61-71)
Враховуючи все викладене, спецпідрозділ «Беркут», принаймні,
на час формальної дії Положення про спецпідрозділ «Беркут» (з 28 січня по 11
березня 2014 року), являвся штатним озброєним підрозділом міліції громадської
безпеки, який керувався у своїй діяльності положеннями Конституції України та
Закону України «Про міліцію». Міліціонери спецпідрозділу «Беркут» та
обвинувачені співробітники ПМОП ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та
ОСОБА_23 , зокрема, відповідно до ст. ст. 1, 2 п. 1 ч. 1 ст. 10, ст. 20 Закону
України «Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року), ст. 2 Закону
України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» були
представниками державного озброєного органу виконавчої влади - працівниками
правоохоронного органу (правоохоронцями), постійно здійснювали функції
представника влади, тому являлись і службовими особами в контексті примітки 1
до ст. 364 КК України, на яких згідно із вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції
України, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про міліцію» (в редакції станом
на 20 лютого 2014 року) були покладені обов`язки діяти лише на підставі, в
межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України. Ці
обставини суд присяжних вважає безумовно доведеними.
Міліціонери спецпідрозділу «Беркут» та вказані
обвинувачені, зокрема, в межах своєї службової компетенції повинні були
захищати життя, здоров`я, права і свободи громадян, інтереси суспільства і
держави від протиправних посягань, запобігати і припиняти кримінальні
правопорушення, нехтуючи вказівками службових осіб як підставою для будь-яких
незаконних дій, були зобов`язані забезпечувати безпеку громадян і громадський
порядок, мали право вимагати від громадян, які такий порушують, припинення
правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції,
тимчасово обмежувати або забороняти доступ громадян на окремі ділянки
місцевості чи об`єкти виключно з метою забезпечення громадського порядку,
громадської безпеки, охорони життя та здоров`я людей, зберігати, носити та
застосувати спеціальні засоби та зброю у випадках і в порядку, визначених ст.
ст. 12 - 15-1 Закону України «Про міліцію», перебували під захистом держави, а
при виконанні службових обов`язків - були незалежними від впливу політичних
партій та інших об`єднань громадян.
Допитані під час судового розгляду обвинувачені
ОСОБА_21 та ОСОБА_22 підтвердили свій статус працівників
правоохоронних органів на час подій лютого 2014 року, свої окреслені судом
права, обов`язки та завдання як співробітників спецпідрозділу «Беркут» - РСП не
оспорювали. Не оспорювали свій статус працівників міліції й інші
обвинувачені під час дослідження судом доказів за їх безпосередньою участі,
навпаки наполягали на особливостях такого статусу, який їм надавав право носити
та застосувати спеціальні засоби та зброю у випадках і в порядку, визначених
ст. ст. 12 - 15-1 Закону України «Про міліцію».
Допустимість одержання під час досудового розслідування
персональних даних обвинувачених як співробітників ПМОП сторона захисту не
оспорювала, а що стосується допустимості таких даних щодо інших співробітників
ПМОП, то з цього приводу правові висновки суду викладені у наступному пункті
вироку (5.2.2).
Крім того, суд присяжних в межах сформульованого
обвинувачення та суперечливих даних про посаду, яку обіймали обвинувачені
ОСОБА_23 (чи то заступник командира ПМОП з кадрового
забезпечення, чи то міліціонер-снайпер штурмового взводу № 2 РСП), ОСОБА_21 (міліціонер-снайпер штурмового взводу чи то
№ 2 чи № 3 РСП) вважав за необхідне на підставі результатів судового розгляду
уточнити ці дані, вважаючи достовірними відомості про обіймання ОСОБА_376
посади заступника командира ПМОП з кадрового
забезпечення, а ОСОБА_645 - міліціонера-снайпера штурмового взводу № 3
РСП, а інше - опискою.
Також, суд присяжних в межах суперечливих персональних
даних в окремих службових документах про обвинуваченого ОСОБА_13 , який інколи
названий по-батькові як « ОСОБА_730 », вважав за необхідне на підставі
результатів судового розгляду уточнити ці дані, вважаючи достовірними відомості
про обвинуваченого - ОСОБА_731 , а інше - опискою.
5.2.2. Докази щодо закріпленої зброї.
За наказом № 4-дск від 30 червня 2009 року (т. 155
а. 238-239) автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_9 та боєзапас до нього закріплений за
майором міліції ОСОБА_376 , автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_4 та боєзапас до нього
закріплений за старшим сержантом міліції ОСОБА_392 . Ці дані підтверджені також
змістом досліджених судом відповідних списків особового складу ПМОП про
закріплення зброї (щодо ОСОБА_31 - т. 35 а. 98; щодо ОСОБА_374 - т. 35 а. 91,
117; т. 36 а. 99).
За наказом № 3-дск від 21 травня 2012 року (т. 35 а. 128-130) автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_6 та
боєзапас до нього закріплений за сержантом міліції ОСОБА_389 , автомат 7,62
АКМС № НОМЕР_10 та боєзапас до нього закріплений за сержантом міліції ОСОБА_732
. Ці дані підтверджені також змістом досліджених судом відповідних списків
особового складу ПМОП про закріплення зброї (щодо ОСОБА_28 - т. 35 а. 103, 113
; т. 36 а. 100; щодо ОСОБА_733 - т. 35 а. 92, 114; т. 36 а. 99).
Під час дослідження вказаних документів в судовому
засіданні обвинувачений ОСОБА_20 не оспорював факту закріплення за ним як
співробітником РСП автомату 7,62 АКМС № НОМЕР_250 та боєзапасу до нього,
додатково звертав увагу суду на рік випуску свого АКМС - 1970/1974рр (заява в
судовому засіданні під час дослідження епізоду загибелі ОСОБА_734 ).
За наказом № 5-дск від 03 жовтня 2012 року (т. 35
а. 124-127) автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_11 та боєзапас до нього закріплений за
сержантом міліції ОСОБА_532 , автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_12 та боєзапас до нього
закріплений за молодшим сержантом міліції ОСОБА_655 , автомат 7,62 АКМС №
НОМЕР_13 та боєзапас до нього закріплений за сержантом міліції ОСОБА_390 ,
автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_5 та боєзапас до нього закріплений за сержантом
міліції ОСОБА_652 . Ці дані підтверджені також змістом досліджених судом
відповідних списків особового складу ПМОП про закріплення зброї (щодо ОСОБА_532
- т. 35 а. 96, 119; т. 36 а. 100; щодо ОСОБА_655 - т. 35 а. 97, 117; т. 36 а.
100; щодо ОСОБА_25 - т. 35 а. 105, 114, т. 36 а. 99; щодо ОСОБА_26 - т. 35 а.
106, 118).
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_22 підтвердив факт закріплення за ним як
співробітником РСП автомату 7,62 АКМС № ВМ НОМЕР_364 та боєзапасу до нього.
Під час дослідження вказаних документів під час судового
розгляду обвинувачений ОСОБА_19 не оспорював факту закріплення за ним як
співробітником РСП автомату 7,62 АКМС № ГУ НОМЕР_255 та боєзапасу до нього, додатково звертав увагу
суду на рік випуску свого АКМС - 1970/1974рр (заява в судовому засіданні під
час дослідження епізоду загибелі ОСОБА_734 ).
За наказом № 1-дск від 04 лютого 2009 року (т. 155
а. 234-235) автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_14 та боєзапас до нього закріплений за
молодшим сержантом міліції ОСОБА_714 . Ці дані підтверджені також змістом
досліджених судом відповідних списків особового складу ПМОП про закріплення
зброї (т. 35 а. 93, 117).
За наказом № 5-дск від 13 травня 2008 року (т. 155
а. 231-232) автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_15 та боєзапас до нього закріплений за
старшиною міліції ОСОБА_735 , автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_16 та боєзапас до нього
закріплений за старшим прапорщиком міліції ОСОБА_647 . Ці дані підтверджені
також змістом досліджених судом відповідних списків особового складу ПМОП про
закріплення зброї (т. 35 а. 97, 119).
За наказом № 4-дск від 15 червня 2011 року (т. 156
а. 5-6) автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_17 та боєзапас до нього закріплений за
рядовим міліції ОСОБА_736 . Ці дані підтверджені також змістом досліджених
судом відповідних списків особового складу ПМОП про закріплення зброї (т. 35 а.
91, 114).
За наказом № 1-дск від 13 лютого 2012 року (т. 156
а. 11-12) автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_18 та боєзапас до нього закріплений за
прапорщиком міліції ОСОБА_737 . Ці дані підтверджені також змістом досліджених
судом відповідних списків особового складу ПМОП про закріплення зброї (т. 35 а.
97, 112; т. 36 а. 100).
За наказом № 1-дск від 04 липня 2013 року (т. 156
а. 14-17) автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_19 та боєзапас до нього закріплений за
сержантом міліції ОСОБА_728 , автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_20 та боєзапас до нього
закріплений за молодшим сержантом міліції ОСОБА_738 , автомат 7,62 АКМС №
НОМЕР_21 та боєзапас до нього закріплений за рядовим міліції ОСОБА_644 ,
автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_272 та боєзапас до нього закріплений за рядовим
міліції ОСОБА_739 . Ці дані підтверджені також змістом досліджених судом
відповідних списків особового складу ПМОП про закріплення зброї (щодо ОСОБА_740
- т. 35 а. 104, 118; щодо ОСОБА_578 - т. 35 а. 102, 114; т. 36 а. 100; щодо
ОСОБА_582 - т. 35 а. 107, 117; щодо ОСОБА_575 - т. 35 а. 91, 119; т. 36 а.
100).
Як вбачається з досліджених судом присяжних листів
керівництва спеціального полку міліції від 20 червня 2014 року № 41/155 та
ГУМВС в м. Києві від 30 червня 2014 року № 1/4443 (т. 127 а. 136, 138),
наказами командира ПМОП «Беркут» від 27 серпня 2007 року № 10, від 11 січня
2008 року № 1 та від 06 лютого 2008 року № 2-дск «Про закріплення табельної
зброї….» за ОСОБА_370 закріплено табельну вогнепальну зброю «Форт-14» №
НОМЕР_22 , 9 мм пістолет «Форт-17» № НОМЕР_23 та НОМЕР_3 , у зв`язку з чим № 5НОМЕР_260 , який також окремо фігурує в матеріалах
справи, слід вважати технічною опискою. Ці дані підтверджені змістом вказаних
досліджених судом наказів безпосередньо (т. 35 а. 93, 112; т. 36 а. 99).
Як видно з дослідженого судом листа Департаменту
карного розшуку МВС від 01 квітня 2014 року № 7/1-1774 (т. 36 а. 99-100) за
міліціонером-підривником 3-го штурмового взводу РСП старшиною міліції ОСОБА_545
закріплено табельну вогнепальну зброю НОМЕР_24 , за заступником командира 1-го
штурмового взводу РСП лейтенантом міліції ОСОБА_741 - табельну вогнепальну
зброю АКМС № НОМЕР_25 , за командиром відділення 2-го взводу 1-ої оперативної
роти старшим прапорщиком міліції ОСОБА_720 - табельну вогнепальну зброю АКМС №
НОМЕР_26 , за міліціонером 2-го штурмового взводу РСП прапорщиком міліції
ОСОБА_643 - табельну вогнепальну зброю АКМС № НОМЕР_27 , а за
міліціонером-снайпером 3-го штурмового взводу РСП ОСОБА_645 - табельну
вогнепальну зброю АКМС № НОМЕР_28 . Аналогічні дані містять й інші вже згадані
службові документи МВС (т. 35 а. 181; т. 36 а. 100; т. 45 а. 45-48; т. 47 а.
175-177, 185- 187; т. 157 а. 17, 131-147 тощо). За наказами № 1-дск від 14
лютого 2011 року (т. 47 а. 170-171) та № 2-дск від 09 березня 2010 року
(т. 47 а. 172-173; т. 155 а. 245-246) пістолет Форт 12 НОМЕР_29 та боєзапас до
нього, 7,62 снайперська гвинтівка Драгунова (далі - СГД) № НОМЕР_303 та
боєзапас закріплені за ОСОБА_645 , що також підтверджено листом на запит суду
(т. 43 а. 82-84; т. 44 а. 35-37; т. 45 а. 45-48).
Згідно з листом Департаменту внутрішньої безпеки НП
України УВБ в м. Києві від 03 серпня 2016 року (т. 43 а. 82-84; т. 44 а. 35-37;
т. 47 а. 175-177), який надійшов на запит суду в межах даного судового
провадження, інформація про закріплення за сержантом міліції ОСОБА_645 7,62 мм
АКМС № НОМЕР_254 була одержана в порядку
службової перевірки з офіційного листа т.в.о. командира ПМОП від 25 березня
2014 року № 41/201.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_21 підтвердив факт закріплення за ним як
співробітником РСП автомату 7,62 АКМС № НОМЕР_254 та боєзапасу до нього.
Дані щодо закріплення зброї за конкретними
співробітниками РСП узгоджуються із даними досліджених судом списків
закріплення табельної зброї АКМС за особовим складом ПМОП та РСП, за якими,
до речі, встановлено відсутність наказу щодо закріплення АКМС за обвинуваченим
ОСОБА_645 та співробітником РСП ОСОБА_545 (т. 35 а. 90-108, 110-130), наказів
про закріплення зброї ПМОП (т. 35 а. 124-127, 128-130; т. 155 а. 231-232,
234-235, 238-239; т. 156 а. 5-6, 11-12, 14-17), висновку службового
розслідування за інформацією щодо втечі окремих працівників ПМОП від 26 березня
2014 року (т. 47 а. 192-204).
Сторона захисту під час судових дебатів заявила
клопотання про визнання недопустимими всіх службових документів щодо списків
особового складу ПМОП та РСП, закріплення за ним зброї через те, що вони були
одержані за запитом слідчого, хоча містять персональні дані: ПІБ службовця,
посади, звання, номери робочих телефонів, дані щодо закріпленої зброї тощо,
тобто містять відомості, які охороняються законом, відтак був порушений порядок
збору вказаної групи доказів, які всупереч ст. 162 КПК України отримані без
дозволу суду.
Суд присяжних у даному випадку не погоджується з такими
доводами та оцінкою вказаних доказів стороною захисту з таких мотивів.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 162 КПК України передбачено, що до
охоронюваної законом таємниці належать персональні дані. Ця норма спрямована на
захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на
невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних.
Правові відносини, пов`язані із таким захистом і обробкою
персональних даних, регулює Закон України «Про захист персональних даних». За
цим Законом (ст. 1) право на обробку персональних даних включає будь-яку дію
або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання,
адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження,
реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі
з використанням інформаційних (автоматизованих) систем, а згодою суб`єкта
персональних даних на їх обробку є добровільне волевиявлення фізичної особи (за
умови її поінформованості) відповідно до сформульованої мети обробки
персональних даних у формі, що, принаймні, дає змогу зробити чіткий висновок
про надання такої згоди.
За змістом вказаного Закону згода суб`єкта персональних
даних на обробку його персональних даних розглядається як самостійна та
самодостатня підстава для обробки персональних даних (ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 14
Закону). Більш того, іншими такими підставами можуть бути: дозвіл на обробку
персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону
виключно для здійснення його повноважень; необхідність виконання обов`язку
володільця персональних даних, який передбачений законом; необхідність захисту
законних інтересів володільця персональних даних або третьої особи, якій
передаються персональні дані, крім випадків, коли потреби захисту
основоположних прав і свобод суб`єкта персональних даних у зв`язку з обробкою
його даних переважають такі інтереси.
Отже, законна можливість обробки персональних даних не
обмежується лише процедурою тимчасового доступу до них через дозвіл на такі дії
слідчого судді. Обов`язок володільця персональних даних на їх передачу, який
випливає з обов`язковості виконання судового рішення, є не єдиною підставою для
обробки персональних даних в цілях кримінального провадження.
Згідно з правилами ч. 4 ст. 132 КПК України, які
визначають загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального
провадження, серед яких самостійне місце посідає тимчасовий доступ, для оцінки
потреб досудового розслідування суд зобов`язаний врахувати можливість без
застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і
документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для
встановлення обставин у кримінальному провадженні.
У даному випадку потреби досудового розслідування
безумовно вимагали отримання доступу до персональних даних співробітників ПМОП
та РСП і ці дані використані під час судового розгляду для встановлення
значущих обставин у кримінальному провадженні.
Щодо легітимності передачі документів, які містили такі
персональні дані, на запит слідчого без застосування заходу забезпечення
кримінального провадження у виді тимчасового доступу, то судом взято до уваги
наступне.
Стосовно осіб, які претендували на службу в міліції, за
їх письмовою згодою проводилася спеціальна перевірка (ч. 2 ст. 17 Закону
України «Про міліцію»), яка об`єктивно передбачала обробку персональних даних,
а під час проходження служби в органах міліції формувалися особові справи та
послужні списки міліціонерів, з якими останні регулярно знайомилися та до яких
самі подавали оновлені дані про себе. Відтак, первинна згода працівників
міліції на обробку їх персональних даних була наявною.
Органи міліції за законом мали повноваження здійснювати
обробку персональних даних в обсязі, структурі та порядку, що випливали із
завдань та функцій, покладених на міліцію (п. 13 ст. 14 Закону України «Про
міліцію»), а у випадках лише самого факту застосування працівником міліції
фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, не кажучи вже про
випадки спричинення внаслідок такого застосування ушкодження чи смерті,
працівник міліції зобов`язаний був здійснити негайну письмову доповідь для
подальшого сповіщення прокурора (ч. 5 ст. 12 Закону України «Про міліцію»), що
безумовно пов`язано із обробкою персональних даних щодо такого працівника
міліції. Отже, окремими легітимними підставами для обробки персональних даних у
таких випадках, які охоплюються межами даного кримінального провадження, виступають
дозвіл на обробку персональних даних, наданий їх володільцю відповідно до
закону, а також необхідність виконання ним обов`язку, який прямо передбачений
законом.
Нарешті, персональні дані, що стосуються здійснення
особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а відтак і працівниками
міліції, посадових або службових повноважень не визнаються конфіденційною
інформацією, яка підпадає під об`єкт захисту персональних даних (ч. 2 ст. 5
Закону України «Про захист персональних даних».
Склад та зміст зібраних в межах даного кримінального
провадження персональних даних щодо працівників ПМОП є відповідним, адекватним
та не надмірним стосовно мети їх обробки для завдань даного провадження.
Таким чином, обробка персональних даних співробітників
ПМОП, зібраних за їх попередньою згодою, та за фактами застосування фізичного
впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, численних випадків спричинення
внаслідок такого застосування ушкодження та смерті, більш того які стосуються
здійснення ними, як уповноваженими особами на виконання функцій держави, своїх
посадових та службових повноважень, у межах даного кримінального провадження
здійснена за запитом слідчого з легітимною метою, на законних підставах і без
ознак порушення права на невтручання в особисте життя вказаних осіб.
Суб`єкти персональних даних своїми правами, передбаченими
ст. 8 Закону України «Про захист персональних даних», не скористалися,
принаймні, даних про це на доведення існуючих пересторог суду не подано.
Що ж стосується можливості оцінки персональних даних щодо
співробітників ПМОП, в тому числі про їх озброєння, як службової інформації, то
її володілець, опрацьовуючи відповідні запити слідчого, скористався своїми
правами так як вважав за необхідне, відтак факт їх порушення не є доведеним.
Враховуючи викладене, правові підстави для задоволення
клопотання сторони захисту про визнання недопустимими всіх документів, які
містять персональні дані співробітників ПМОП, відсутні, а тому вказане
клопотання задоволенню не підлягає.
Отже, суд вважає доведеним поза розумним сумнівом те, що
за обвинуваченими та іншими співробітниками ПМОП, в тому числі РСП, була
закріплена така вогнепальна автоматична зброя:
ОСОБА_23 - автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_9 ;
ОСОБА_369 - автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_30 ;
ОСОБА_20 - автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_6 ;
ОСОБА_19 - автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_13 ;
ОСОБА_22 - автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_5 ;
ОСОБА_21 - автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_28 ;
ОСОБА_538 - автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_17 ;
ОСОБА_727 - автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_10 ;
ОСОБА_539 - автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_20 ;
ОСОБА_546 - автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_14 ;
ОСОБА_542 - автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_18 ;
ОСОБА_644 - автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_21 ;
ОСОБА_655 - автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_12 ;
ОСОБА_547 - автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_4 ;
ОСОБА_728 - автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_19 ;
ОСОБА_532 - автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_11 ;
ОСОБА_536 - автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_31 ;
ОСОБА_537 - автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_15 ;
ОСОБА_530 - автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_25 ;
ОСОБА_545 - автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_32 ;
ОСОБА_720 - автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_26 .
ОСОБА_531 - автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_16 ;
ОСОБА_533 - автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_27 .
Крім того, за даними досліджених судом матеріалів
службових розслідувань за березень - червень 2014 року (т. 36 а. 99-100; т.
47 а. 175-177, 183-187, 192-204; т. 157 а. 4-6, 16-19, 127-128, 131-147)
одержати документи на підтвердження фіксації факту видачі зброї особовому
складу ПМОП, в тому числі РСП, та її здачі (книга Ф-5), а також розрахунку РСП
на 20 лютого 2014 року (книга план-розрахунок РСП за лютий 2014 року) не
вдалося через знищення таких за вказівкою командира ПМОП.
Натомість, як вбачається з Інструкції із заходів
безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, затвердженої зареєстрованим в
Мінюсті наказом МВС № 657 від 07 вересня 2011 року (т. 155 а. 146-155),
вогнепальна зброя закріплюється за працівниками органів внутрішніх справ, які
прийняли Присягу та пройшли відповідну підготовку щодо поводження зі зброєю та
допущені до самостійного несення служби (І р., п. 3), працівник зобов`язаний
здавати вогнепальну зброю до чергової частини негайно після виконання службових
завдань, після цього отримує картку-замісник (І р., п. 8.6; ІІІ р., п. 2.1,
2.5), категорично забороняється користуватися без необхідності чужою зброєю (І
р., п. 9.3), працівники отримують зброю та боєприпаси почергово по одному у
спеціально обладнаній кімнаті чергового частини (ІІІ р., п. 1.2).
Положення вказаної інструкції як сталої практики видачі
зброї в підрозділі через картку-замісник, в тому числі і 18 лютого 2014 року,
коли протягом дня обвинувачені чи то в складі бронегрупи, чи то в складі РСП,
були озброєні, підтвердили обвинувачені ОСОБА_21 (озброєний у складі РСП) та
ОСОБА_22 (озброєний окремо у складі бронегрупи).
Аналогічні положення щодо порядку видачі та здавання
закріпленої вогнепальної зброї працівниками міліції із використанням
картки-замісникам з більшою технічною деталізацією відтворені в Інструкції
із забезпечення контролю за обліком, зберіганням, видачею, прийманням вогнепальної
зброї, боєприпасів до неї та спеціальних засобів у чергових частинах органів та
підрозділів внутрішніх справ України (п. 8, 9), затвердженої наказом МВС №
141 від 27 березня 2008 року (т. 155 а. 155-167, 202-217; т. 156 а. 20).
Будь-яких доказів, навіть на рівні обґрунтованих
припущень, того, що 18 лютого 2014 року озброєння особового складу РСП чи інших
співробітників ПМОП відбувалося хаотично з порушенням індивідуального порядку
закріплення зброї, під час судового розгляду не одержано. Таким чином, в разі
озброєння вказаних вище співробітників міліції штатною автоматичною зброєю
підрозділу, кожний з них мав би у своєму розпорядженні саме вказаний
закріплений за ним індивідуально конкретний з перелічених екземплярів зброї, у
даному випадку АКМС.
Оскільки, дійсно, за наявними службовими документами
щодо травмування співробітників ПМОП (т. 47 а. 100; т. 157 а. 183-224)
встановлено, що на момент подій 19 - 28 лютого 2014 року міліціонер ОСОБА_655 ,
за яким був закріплений автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_12 , перебував на
стаціонарному лікуванні у шпиталі, він особисто не міг отримати вказану
закріплену за ним зброю у зазначений період часу. Фактична видача вказаного
автомата та озброєння ним бійців РСП 19-20 лютого 2014 року вказує на те, що
вказаний автомат був виданий за невідомих обставин або додатково окрім виданого
бійцям шатного закріпленого за ними озброєння, або конкретному бійцю замість
шатного закріпленого за ним озброєння.
Враховуючи все викладене, суд присяжних за результатами
судового розгляду вважає доведеним поза розумним сумнівом те, що обвинувачені
та інші співробітники ПМОП під час подій 20 лютого 2014 року могли
застосовувати передусім вказану закріплену за ними вогнепальну зброю згідно з
наведеним переліком. Одночасно, кожний з вказаних осіб, в разі доведення їх
участі в подіях 20 лютого 2014 року, міг використовувати і закріплений за
ОСОБА_655 автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_12 , звичайно за наявності слідів
застосування 20 лютого 2014 року ідентифікованого експертним шляхом вказаного
конкретного екземпляру зброї.
Однак, зафіксовані сліди застосування конкретного
екземпляру зброї закріпленої за правоохоронцем, участь якого в подіях
підтверджено ще й іншими доказами, прямо вказує на застосування цієї зброї саме
і тільки вказаним правоохоронцем.
Також, згідно з обліковими даними станом на 20 лютого
2014 року на озброєнні ПМОП перебувало 578 АКМС (вже наведені у вироку: списки
закріплення табельної зброї АКМС за особовим складом ПМОП (т. 35 а. 90-108,
110-130; матеріали службових розслідувань ПМОП за березень - червень 2014 року
(т. 36 а. 99-100; т. 47 а. 175-177, 183-187, 192-204; т. 157 а. 4-6, 16-19, 29,
127-128, 131-147; акт позапланової перевірки окремих питань
фінансово-господарської діяльності ГУМВС в м. Києві № 23 від 13 червня 2014
року (т. 35 а. 159-244) тощо).
Як вбачається з матеріалів провадження, на підставі
запиту слідчого від 20 березня 2014 року (т. 38 а. 117) сектором озброєння
Управління матеріального забезпечення (УМЗ) ГУМВС в м. Києві 25 березня 2014
року було підготовлено матеріали відстріляних куль та гільз з табельної зброї
ГУМВС, які названі кулегільзотекою цієї табельної зброї (т. 38 а. 118; т. 44 а.
97). Вказана кулегільзотека на виконання згаданого запиту слідчого була
передана за реєстром до КНДІСЕ в одному пакеті та одному мішку (т. 38 а. 119),
а вже 26 березня за цими матеріалами була призначена перша експертиза (т. 38 а.
98-99).
Як видно з висновку експертів за результатами
проведення комісійної судово-балістичної експертизи № 3403/14-33… від 17 січня
2015 року (т. 38 а. 103-114), вказана кулегільзотека була одержана
експертною установою 25 березня 2014 року та описана експертами як об`єкт
дослідження. Зокрема, кулі та гільзи, експериментально відстріляні зі зброї,
яка знаходиться на озброєнні ГУМВС, знаходились в мішку зеленого кольору, який
був опечатаним, доступ до його вмісту виключався (а. 105), в мішку були наявні
кулі (по 3) та гільзи (по 3) у кількості відповідній 578 одиницям зброї
(перелік наведено), ці кулі та гільзи були попередньо окремо упаковані в
поліетиленові прозорі пакети із горловиною-застібкою, в кожний такий пакет
вміщено аркуш паперу з рукописним текстом номеру зброї.
Сторона захисту ще на стадії досудового розслідування
ставила під сумнів належність конкретних екземплярів штатної зброї (АКМС) ПМОП
їх відстрілам у виді відстріляних куль та гільз (кулегільзотека), які 25
березня 2014 року УМЗ ГУМВС в м. Києві надало для ідентифікації зброї ПМОП як
відстріли саме з цієї табельної зброї, посилаючись на те, що ці відстріли були
проведені з порушенням порядку фіксації їх результатів, а саме пакетики з
кулями та гільзами не були опечатані, написи на окремих з них нерозбірливі
тощо), що не виключало можливості їх плутання чи випадкового змішування.
Органом досудового розслідування вживалися заходи для
усунення таких сумнівів з боку захисту шляхом експертної перевірки
відповідності вказаних відстрілів (кулегільзотека) новим експериментальним
відстрілам з цієї ж зброї, які проводили вже експерти безпосередньо.
Так, як вбачається з висновку експертів за результатами
проведення комісійної судово-балістичної експертизи № 8691-8718/15-33/5-43 від
29 травня 2015 року (т. 44 а. 106-113), з 578 АКМС, які за обліковими
даними перебували на озброєнні ПМОП, кулі та гільзи 40-а екземплярів з них, які
були експериментально відстріляні під час проведення цієї експертизи, та кулі і
гільзи, що надані 25 березня 2014 року УМЗ ГУМВС в м. Києві як відстріли з
даної табельної зброї (кулегільзо-тека), відстріляні з одного і того ж
екземпляра зброї, невідповідностей не виявлено.
За висновком експертів за результатами проведення
комісійної судово-балістичної експертизи № 11451-11477/15-33/5-67б від 02
вересня 2015 року (т. 44 а. 123-128), з 578 АКМС, які за обліковими даними
перебували на озброєнні ПМОП, кулі та гільзи інших 7-и екземплярів з них, які
були експериментально відстріляні під час проведення цієї експертизи, та кулі і
гільзи, що надані 25 березня 2014 року УМЗ ГУМВС в м. Києві як відстріли з
даної табельної зброї (кулегільзотека), також відстріляні з одного і того ж
екземпляра зброї, невідповідностей не виявлено. Питання ж, чи відстріляні з
автоматів АКМС №№ НОМЕР_260 , НОМЕР_261 , НОМЕР_262
, НОМЕР_250, НОМЕР_263 , НОМЕР_264 , НОМЕР_265
, ГУ НОМЕР_255 , НОМЕР_33 , НОМЕР_253 , НОМЕР_266 , НОМЕР_267
, НОМЕР_252 , НОМЕР_256 , НОМЕР_268
, НОМЕР_269 , НОМЕР_270 , НОМЕР_271
, НОМЕР_272 , НОМЕР_273 кулі і гільзи, що були надані 25 березня 2014
року УМЗ ГУМВС в м. Києві як відстріли з даної табельної вогнепальної зброї
(кулегільзотека), не вирішувалось через не надання цієї зброї для проведення
експериментальних відстрілів.
Крім того, згідно з висновком експертів за
результатами проведення комісійної експертизи зброї та слідів і обставин її
використання № 10972-11450/15-33/5-68б від 11 листопада 2015 року (т. 44 а.
135-140), з 578 АКМС, які за обліковими даними перебували на озброєнні ПМОП,
кулі та гільзи інших 334-х екземплярів з них, які були експериментально
відстріляні під час проведення цієї експертизи, та кулі і гільзи, що надані 25
березня 2014 року УМЗ ГУМВС в м. Києві як відстріли з даної табельної зброї
(кулегільзотека), також відстріляні з одного і того ж екземпляра зброї,
невідповідностей не виявлено.
Отже, всього було встановлено експертним шляхом
відповідність 381 (40+7+334) наданих відстрілів АКМС ПМОП (кулегільзотека)
конкретним екземплярам зброї безпосередньо, а також не було подано на
експертизу 20 екземплярів зброї, список яких в цілому, окрім АКМС №№ НОМЕР_266 , НОМЕР_273
, узгоджується із списком зниклої зброї ПМОП в кількості 24 АКМС (вже
наведені у вироку матеріали службових розслідувань за березень - червень 2014
року (т. 36 а. 99-100; т. 47 а. 175-177, 183-187, 192-204; т. 157 а. 4-6,
16-19, 29, 127-128, 131-147 («ГУ 1005», закріплений за сержантом ОСОБА_742 -
РСП; «ГУ НОМЕР_255 », закріплений за сержантом ОСОБА_390 - РСП; «ШК № НОМЕР_274 » - після 2012 року не відомо; « НОМЕР_14 »
закріплений за молодшим сержантом міліції ОСОБА_714 ; « НОМЕР_4 », закріплений
за старшим сержантом ОСОБА_392 - РСП; «НОМЕР_260 », закріплений за майором ОСОБА_370 - РСП; «НОМЕР_264 », закріплений за сержантом ОСОБА_743 - РСП;
«НОМЕР_263 », закріплений за старшим
сержантом ОСОБА_736 - РСП; «НОМЕР_272 »,
закріплений за сержантом ОСОБА_739 - РСП; « НОМЕР_27 », закріплений за
прапорщиком ОСОБА_643 - РСП; «НОМЕР_265 »,
закріплений за сержантом ОСОБА_738 - РСП; « НОМЕР_18 », закріплений за молодшим
лейтенантом ОСОБА_737 - РСП; «НОМЕР_252 », закріплений за сержантом ОСОБА_644 -
РСП; «НОМЕР_250», закріплений за сержантом ОСОБА_389 - РСП; « НОМЕР_19 »,
закріплений за сержантом ОСОБА_728 ; « НОМЕР_32 », закріплений за старшиною
ОСОБА_744 - РСП; « НОМЕР_25 », закріплений за лейтенантом ОСОБА_741 - РСП; «
НОМЕР_26 », з 2008 року закріплений за старшим прапорщиком ОСОБА_745 - 1-а
оперативна рота; «НОМЕР_256 », закріплений за сержантом ОСОБА_655 - РСП; «НОМЕР_271 », закріплений за сержантом ОСОБА_746 - РСП;
« НОМЕР_16 », закріплений за сержантом ОСОБА_531 - РСП; « НОМЕР_28 »,
закріплений за старшим сержантом ОСОБА_645 - РСП; «НОМЕР_275 » - не відомо; « НОМЕР_2 », закріплений за старшим
лейтенантом ОСОБА_646 - РСП).
Таким чином, суд вважає, що поданими даними доведено
відповідність куль і гільз, що були надані 25 березня 2014 року УМЗ ГУМВС в м.
Києві як відстріли з даної табельної зброї (кулегільзотека), 578-ми одиницям
такої зброї, жодної невідповідності з цього приводу за результатами окремих
вибіркових експериментальних її відстрілів (абсолютної більшості) експертами
виявлено не було. Цілком зрозуміло, що здійснити такі відстріли зі зброї, яка
зникла, є неможливим. У цьому контексті суд присяжних визнає надуманими доводи
сторони захисту про сумнівність походження вказаної кулегільзотеки та
недостовірність чи суперечливість її даних, при цьому виявлені недоліки
фіксації та зберігання вказаних контрольних відстрілів суд вважає усунутими
проведеними експериментальними відстрілами, питома вага яких від загального
балістичного матеріалу є більш ніж переконливою.
5.2.3. Докази щодо локації обвинувачених під час подій 20
лютого 2014 року, що ставляться їм у провину, за даними мобільних операторів
стільникового зв`язку.
Як встановлено під час допиту обвинувачених ОСОБА_26 та ОСОБА_29 , під час подій 20 лютого 2014
року обидва користувалися мобільними телефонами мобільного оператора «Лайф»:
ОСОБА_22 - «… НОМЕР_34 », а ОСОБА_21 - «…НОМЕР_300 », також останні прямо згадували про участь в
подіях 20 лютого 2014 року командира РСП ОСОБА_371 , командирів взводів РСП
ОСОБА_574 та ОСОБА_569 , міліціонерів ОСОБА_729 , ОСОБА_576 , ОСОБА_584 ,
ОСОБА_579 , ОСОБА_531 , ОСОБА_374 , ОСОБА_641 , ОСОБА_529 .
Під час судового розгляду встановлено за показаннями
вказаних обвинувачених їх фіксацію на конкретній місцевості в м. Києві та у
часі під час подій 20 лютого 2014 року, також документально встановлено список
особового складу РСП та ПМОП.
Крім того, встановлено із зазначенням «LAC» та «CID»
базові станції операторів мобільного зв`язку (ПрАТ «Київстар», ПрАТ «МТС», ТОВ
«АСТЕЛІТ» або «Лайф»), які 20 лютого 2014 року покривали територію, на якій
перебували сніжна та бетонні барикади, певний час перебували обвинувачені
ОСОБА_22 та ОСОБА_21 (матеріали виконаного доручення ГПУ №
17/1/1-32773-14 від 19 березня та 08 травня 2014 року - т. 205 а. 191-200; т.
206 а. 18-20, 25-29, 33-37, 42-74).
Враховуючи ці дані, а також дані про номери мобільних
телефонів, якими користувалися інші міліціонери РСП та ПМОП, про базові станції
оператора мобільного зв`язку, які покривали територію, на якій були споруджені
сніжна та бетонні барикади, перебували потерпілі та певний час обвинувачені
ОСОБА_22 та ОСОБА_21 , їх сукупність дозволяє встановити факт перебування поруч
з останніми співслужбовців останніх з РСП та ПМОП або його спростувати.
Так, за даними протоколу особистого обшуку ОСОБА_31
від 26 червня 2015 року, проведеного в порядку ст. 208 КПК України під час
затримання останнього (час затримання 14 год. 10 хв. - т. 26 а. 40-42; т. 204
а. 234-235), він у присутності понятих добровільно видав наявні при собі
особисті речі, в тому числі посвідчення працівника міліції та свій мобільний
телефон номер « НОМЕР_35 » із сім-карткою мобільного оператора «Київстар».
Вказані дані про належність мобільних телефонів
обвинуваченим ОСОБА_513 , ОСОБА_357 , ОСОБА_354 підтверджені також і
матеріалами виконаного доручення слідчого від 27 березня 2014 року (т. 35 а.
81-82) щодо збору інформацію про службову діяльність співробітників ПМОП,
зокрема і даних про належні їм робочі номери мобільних телефонів для зв`язку з
питань служби (досліджені судом лист Департаменту карного розшуку МВС від 04
квітня 2014 року № 7/1-1893 на доручення органу досудового розслідування,
список особового складу ПМОП з даними про робочі телефони співробітників
(т. 35 а. 83-86; т. 36 а. 47-94; т. 205 а. 201-250; т. 206 а. 1-9).
Окрім того, згідно з вказаними листом № 7/1-1893 та
списком особового складу ПМОП бійцям РСП та іншим співробітникам ПМОП належали
такі робочі номери мобільних телефонів: абоненти з сім карткою мобільного
оператора «Лайф» ОСОБА_20 - «…НОМЕР_276 »,
ОСОБА_369 - «… НОМЕР_36 », ОСОБА_531 - «…НОМЕР_277 », ОСОБА_532 - «…НОМЕР_278 », ОСОБА_533 - «…НОМЕР_279 », ОСОБА_536 - «…НОМЕР_280 », ОСОБА_540 - «…НОМЕР_281 », ОСОБА_537 - «…НОМЕР_282 », ОСОБА_538 - «…НОМЕР_283 », ОСОБА_534 - «…НОМЕР_284 », ОСОБА_529 - «…НОМЕР_285 », ОСОБА_542 - «…НОМЕР_286 », ОСОБА_530 - «…НОМЕР_287 », ОСОБА_547 - «…НОМЕР_288 »; абоненти з сім карткою мобільного
оператора «Київстар» ОСОБА_367 номер телефону «…НОМЕР_289 », ОСОБА_369 - « НОМЕР_37 » та «…НОМЕР_290 », ОСОБА_19 - «…НОМЕР_291 », ОСОБА_535 - «…НОМЕР_292 », ОСОБА_539 «…НОМЕР_293 », ОСОБА_541 - «…НОМЕР_294 », ОСОБА_727 - «…НОМЕР_295 », ОСОБА_544 - «…НОМЕР_296 », ОСОБА_655 - «…НОМЕР_297 », ОСОБА_720 - «…НОМЕР_298 ».
Вказані дані про належність мобільних телефонів
обвинуваченому ОСОБА_357 , співробітникам РСП ОСОБА_2784 («…НОМЕР_286 »), ОСОБА_2805 («…НОМЕР_287
») підтверджені також і даними протоколу огляду речей загиблого
бійця РСП ОСОБА_374 від 20 березня
2014 року (т. 197 а. 65-107), за яким в телефоні останнього значаться
вказані абоненти. Однак, при самому ОСОБА_566 виявлено телефон з номером «
НОМЕР_38 » мобільного оператора «Лайф», а серед абонентів на ньому також
значиться ДЕВ`ЯТИЙ, проте з іншим номером мобільного оператора «Лайф» - «…НОМЕР_299 », а не «…НОМЕР_295 ».
Дотримуючись своєї раніше висловленої правової позиції,
суд присяжних і в даному випадку не знаходить правових підстав для визнання
недопустимими службових документів, які містять персональні дані співробітників
ПМОП щодо належних їм номерів мобільних телефонів.
Згідно з дослідженими під час судового розгляду 09, 16,
21 червня 2016 року даними матеріалів тимчасових доступів (т. 37 а.
66-75, 84-90; т. 206 а. 10-225) на підставі рішень слідчих суддів про місце
перебування мобільних телефонів, якими користувалися вказані співробітники РСП,
ПМОП та обвинувачені, зокрема, встановлено таке:
- мобільні телефони фігурантів 20 лютого 2014 року
перебували в районі покриття тієї чи іншої базової станції в місті Києві з
відповідним азимутом, тобто загальноприйнятним напрямком відносно країв світу
(північ - азимут «0», схід - «90», південь - «180» та захід «270» відповідно за
стрілкою годинника), на перехоплення покриття телефону з однієї базової станції
на іншу, серед інших чинників, об`єктивно впливає навантаження на мережу та
маршрут руху абонента - ці відомості є очевидними, а тому їх встановлення не
потребує спеціальних знань;
- мобільний телефон з номером «…6256» з сім карткою
мобільного оператора «Лайф», яким користувався ОСОБА_22 , 20 лютого 2014 року
до 10 год. 04 хв. фіксувався в районі покриття базової станції: вул.
Лютеранська, 20, азимут 30, тобто від цієї станції в північно-східному напрямку
прямо в бік вул. Інститутська, а з 10 год. 04 хв. по 12 год. 59 хв. фіксувався
в районі покриття базової станції: вул. Грушевського, 26/1, азимут 240, тобто
від цієї станції в південно-західному напрямку, який охоплював вул. Інститутська
в напрямку від перехрестя з вул. Шовковична в бік перехрестя з вул. Банкова, з
єдиним перехопленням покриття на декілька хвилин під час розмови телефоном о 12
год. 42 хв. знову базової станції: вул. Лютеранська, 20, азимут 30, що в цілому
вказує на відсутність активності пересування вказаного абонента, з 14 год. 37
хв. фіксується переміщення телефону ОСОБА_2801 в напрямку лікарні (файл «НОМЕР_258 _НОМЕР_287
2013_31072014» - диск Videx CD-R …5835LH з написом «757/20996/14-к»
- т. 37 а 73; т. 206 а. 10-14, 75-79; т. 206 а. 30-32, 75-79, 215-225) та
узгоджується з показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_26 , відтак, мінливість
покриття між базовим станціями по вул. Лютеранська, 20 з азимутом 30 та по вул.
Грушевського, 26/1 з азимутом 240, враховуючи показання ОСОБА_26 , вказує на
можливість покриття ними абонента майже в одній точці місцевості;
- мобільний телефон з номером «…НОМЕР_276 » з сім карткою мобільного оператора «Лайф»,
яким користувався ОСОБА_20 , 20 лютого 2014 року о 08 год. 51 хв. фіксувався в
районі покриття базової станції: вул. Пушкінська, 5-7, азимут 330, тобто від
цієї станції в північно-західному напрямку до початку вул. Інститутська, а з 10
год. 05 хв. фіксувався у спільному із ОСОБА_652 районі покриття базової станції
з тим же азимутом з епізодичним о 10 год. 41 хв. та 11 год. 27 хв.
перехопленням покриття на декілька хвилин під час розмов базової станції: вул.
Лютеранська, 20, азимут 30, тобто в північно-східному напрямку вже прямо в бік
вул. Інститутська, що вказує про переміщення абонента із заходу на схід, або
знизу вверх в межах вул. Інститутська у спільний з ОСОБА_652 район перебування
(файл «НОМЕР_276 _НОМЕР_287 2013_31072014» - диск Videx CD-R …5835LH
з написом «757/20996/14-к» - т. 37 а 73; т. 206 а. 30-32, 75-79, 207-214), знову
ж таки відмічається схожа мінливість покриття між базовим станціями по вул.
Лютеранська, 20 з азимутом 30 та по вул. Грушевського, 26/1 з азимутом 240, а з
15 год. 53 хв. 21 лютого 2014 року телефон ОСОБА_28 фіксується у зоні покриття
станції за місцем розташування ПМОП;
- мобільний телефон з номером «…НОМЕР_300 » з сім карткою мобільного оператора «Лайф»,
яким користувався ОСОБА_21 , 20 лютого 2014 року з 08 год. 28 хв. фіксувався в
районі покриття базової станції: бульвар. Шевченка, 16, азимут 85, тобто від
цієї станції в східному напрямку на початок вул. Інститутська, о 09 год. 17 хв.
фіксувався у спільному із ОСОБА_652 районі покриття базової станції з тим же
азимутом, а з 10 год. 45 хв. фіксувався в районі покриття базової станції: вул.
Липська, 5, азимут 0, тобто в північному напрямку також в бік вул.
Інститутська, що вказує про переміщення абонента із заходу на схід, або знизу
вверх в межах вул. Інститутська у спільний з ОСОБА_652 район перебування (файл
«НОМЕР_259 _НОМЕР_287 2013_31072014» - диск Videx CD-R …5835LH
з написом «757/20996/14-к» - т. 37 а 73; т. 206 а. 30-32, 75-79, 191-206), що
також узгоджується з показаннями обвинуваченого ОСОБА_29 , відтак, мінливість
покриття і між базовим станціями по вул. Липська, 5 з азимутом 0 та по вул. Грушевського,
26/1 з азимутом 240, враховуючи показання ОСОБА_29 , вказує на можливість
покриття ними абонента майже в одній точці місцевості, з 15 год. 42 хв. 21
лютого 2014 року телефон ОСОБА_29 фіксується у зоні покриття станції за місцем
розташування ПМОП, що узгоджується даними телефонії ОСОБА_28 ;
- мобільний телефон з номером «…НОМЕР_291 » з сім карткою мобільного оператора
«Київстар», яким користувався ОСОБА_19 , 20 лютого 2014 року з 08 год. 38 хв.
фіксувався в районі покриття базової станції: від перехрестя
вул. Прорізної та Грінченка в напрямку станції метро «Золоті ворота», азимут
280, тобто в північно-західному напрямку до початку вул. Інститутська, а
з 09 год. 33 хв. - в районі покриття базової станції: від
пров. Музейний, 10 у напрямку до вул. Ольгинська азимут 210, вже прямо в
бік вул. Інститутська, що вказує про переміщення абонента із заходу на схід,
або знизу вверх в межах вул. Інститутська також у спільний з ОСОБА_652 район
перебування (файли «RBS 2» та «[11850_3]-15.08.2014 11.24.44.xml»
- Диск Videx CD-R …4102 з написом «вих.. №8155/1/кт…» - т. 37 а 90; т. 206 а.
21-24, 38-40, 175-190);
- мобільний телефон з номером
«…3232» з сім карткою мобільного оператора «Київстар», яким користувався
ОСОБА_23 (файли «RBS» та «[10466]-26.05.2015 09.09.37» - Диск
Verbatim DVD-R …3543 з написом «вх.. 10466…» - т. 36 а 108, а також Диск Videx
CD-R …4102 з написом «вих.. №8155/1/кт…» - т. 37 а 90; т. 206 а. 89-113),
ранком 18 лютого фіксується на території ПМОП (пл. Московська, азимут 200),
після цього з 09 год. 34 хв. біля ВРУ (Грушевського 26/1, азимут 70), з 17 год.
32 хв. 18 лютого та протягом 19-20 лютого 2014 року в районі вул. Інститутська
(Майдан Незалежності в напрямку вул. Інститутська азимут 110; вул. Лютеранська,
20, азимут 330; вул. Грінченко в напрямку станції метро «Хрещатик» азимут 120;
вул. Грушевського, азимут 200 та ін.), з 14 год. 53 хв. 21 лютого 2014 року
телефон ОСОБА_747 фіксується у зоні покриття станції за місцем розташування
ПМОП, що узгоджується даними телефонії ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , що до того ж
наглядно продемонстровано аналізом даних місцезнаходження радіоелектронного
засобу, одержаних за результатом санкціонованого судом тимчасового доступу
(т. 36 а. 113-158). При цьому абонент «…3232» о 09 год. 43 хв. 50 сек. отримує
вхідний телефонний дзвінок з номеру …НОМЕР_289
оператора «Київстар» тривалістю
54 сек., а за даними листа Департаменту карного розшуку МВС від 04 квітня
2014 року № 7/11893, списку особового складу ПМОП з даними про номери
робочих телефонів співробітників (т. 35 а. 83-86; т. 36 а. 47-94), абонентом
номеру …НОМЕР_289 оператора «Київстар» був командир ПМОП
ОСОБА_367 , а абонентом номеру …НОМЕР_301
також оператора «Київстар» - командир РСП ОСОБА_369 , з першим ОСОБА_23
перебуває на активному зв`язку 20 лютого 2014 року - п`ять з`єднань до 13 год.
дня, що узгоджується з їх можливим перебуванням в різних місцях міста Києва, а
з другим - починає спілкування телефоном 20 лютого 2014 року лише з 10 год. 53
хв.
Клопотання сторони захисту про визнання недопустимими
даних, які містить вказаний аналіз даних місцезнаходження радіоелектронного
засобу (т. 36 а. 159-161), задоволенню не підлягає. Оскільки, всупереч доводам
захисника, дозвіл суду на вказаний аналіз вже одержаних у свою чергу на
підставі дозволу слідчого судді в порядку тимчасового доступу матеріалів
законом не передбачений. Вказаний аналіз даних місцезнаходження
радіоелектронного засобу являє собою графічне зображення виключно одержаних
даних тимчасового доступу (номер та ІМЕІ мобільного телефону фігуранта, час та
тривалість з`єднання, номер телефону іншого абонента, регіон базової станції,
номер базової станції, адрес покриття, азимут) на місцевості за загально
відомими даними карти м. Києва з розташуванням вулиць, відтак не є результатом
збору доказів чи їх перевірки, такі дані вже були отримані або є загально
відомі, а тому кожна сторона могла їх оцінювати і доводити таку оцінку суду у
зручній спосіб і на власний розсуд. Саме такою правовою позицією суд присяжних
послуговувався і під час вирішення питання про долучення до матеріалів
провадження поданих сторонами для акцентуації окремих обставин скрін-шотів з
вже повноцінно досліджених судом відеозаписів, графічних акцентуацій на вже
досліджених матеріалах, пояснень до них у формах таблиць чи в іншій спосіб
тощо, що не оцінювалося як збір доказів, процесуальні джерела яких чітко
окреслені законом.
Разом з тим, судом не були прийняті і були повернуті
прокурору для належного оформлення аналізи даних місцезнаходження інших
радіоелектронних засобів. Повторне подання таких документів не відбулося, а
інший прокурор виклав ці дані в іншій спосіб (щодо ОСОБА_31 - т. 207 а. 1-42;
ОСОБА_26 - т. 207 а. 43-53; ОСОБА_28 - т. 207 а. 55-66; ОСОБА_25 - т. 207 а.
67-75; ОСОБА_29 - т. 207 а. 76-88), що власне і є яскравою демонстрацією
реалізації стороною свого права на власну оцінку досліджених судом доказів та
спосіб її донесення суду.
Суд відхиляє як такі, що не ґрунтуються на матеріалах
справи, твердження захисника ОСОБА_679 про те, що дані телефонії стосовно
обвинуваченого ОСОБА_29 отримані поза межами дії ухвали слідчого судді з
дозволом на тимчасовий доступ до таких даних.
Так, як вже зверталася увага судом під час вказівки на
джерела даних, стосовно кожного з обвинувачених слідчими суддями ухвалювалося
декілька рішень про надання дозволу на тимчасовий доступ до телефонії. Стосовно
ОСОБА_29 , як власне і ОСОБА_26 , ОСОБА_28 , ОСОБА_371 та інших 36-ти абонентів
мобільного оператора «Лайф», такою, зокрема, була ухвала від 24 березня 2014
року строком дії в один місяць (т. 206 а. 30-31), яка була виконана 01 квітня
2014 року, тобто в межах дії ухвали слідчого судді (т. 206 а. 31а).
Дані про належність мобільного телефону обвинуваченому
ОСОБА_355 («…НОМЕР_276 ») підтверджені
також і даними про його активний зв`язок саме з цього номеру телефону зі своїм
батьком ОСОБА_748 (НОМЕР_302 ), всього
218 з`єднань за період з 01 січня 2013 року по 31 липня 2014 року (за даними
протоколу затримання ОСОБА_28 від 04 квітня 2014 року - т. 37 а. 95 та файлу «НОМЕР_276 _НОМЕР_287
2013_31072014.xlsx» - т. 37 а 73).
Також за вказаними даними матеріалів тимчасових
доступів (т. 37 а. 66-75; т. 206 а. 30-32, 75-79 - оператор «Лайф»; т. 37
а. 84-90; т. 206 а. 21-24, 38-40, 81-86 - оператор «Київстар») переміщення
ранком 20 лютого 2014 року абонентів із заходу на схід, або знизу вверх в межах
вул. Інститутська у спільний з ОСОБА_652 район перебування зафіксовано і за
мобільними телефонами, якими користувалися інші співробітники РСП, зокрема:
-абоненти з сім
карткою мобільного оператора «Лайф» (диск Videx CD-R …5835LH з написом
«757/20996/14-к» - т. 37 а 73) ОСОБА_531 («…НОМЕР_277 ») з 10 год. 35 хв. фіксувався у спільному із
ОСОБА_652 районі покриття базової станції з тим же азимутом, а перед цим з 08
год. по 09 год. фіксувався у спільних районах покриття із ОСОБА_749 , ОСОБА_750
та ОСОБА_735 (вул. Пушкінська, 5-7), ОСОБА_739 та ОСОБА_735 (вул. Лютеранська,
20, азимут 30), на мінливість покриття між базовим станціями по вул.
Лютеранська, 20 з азимутом 30 та по вул. Грушевського, 26/1 з азимутом 240 суд
вже звертав увагу;
- ОСОБА_532 («…НОМЕР_278 »), з 09 год. 50 хв. фіксувався у спільному
із ОСОБА_652 районі покриття базової станції з тим же азимутом;
- ОСОБА_533 («…НОМЕР_279 ») з 09 год. 58 хв. фіксувався у спільному із
ОСОБА_652 районі покриття базової станції з тим же азимутом, а перед цим
фіксувався у спільному районі покриття із ОСОБА_645 (бульвар. Шевченка, 16,
азимут 85), ОСОБА_646 , ОСОБА_738 , ОСОБА_542 («…НОМЕР_286 ») та ОСОБА_645 (вул. Липська, 5);
- ОСОБА_542 («…НОМЕР_286 ») фіксувався у спільному із ОСОБА_646 ,
ОСОБА_738 та ОСОБА_645 районі покриття базової станції з тим же азимутом (вул.
Липська, 5), на мінливість покриття між базовим станціями по вул. Липська, 5 з
азимутом 0 та по вул. Грушевського, 26/1 з азимутом 240 суд вже звертав увагу;
- ОСОБА_536 («…НОМЕР_280 ») з 09 год. 40 хв. фіксувався у спільному із
ОСОБА_652 районі покриття базової станції з тим же азимутом, а перед цим
фіксувався у спільному районі покриття із ОСОБА_531 та ОСОБА_735 (вул.
Лютеранська, 20, азимут 30), знову ж таки на мінливість покриття між базовим
станціями по вул. Лютеранська, 20 з азимутом 30 та по вул. Грушевського, 26/1 з
азимутом 240 суд звертав увагу;
- ОСОБА_540 («…НОМЕР_281 ») з 09 год. 48 хв. фіксувався у спільному із
ОСОБА_652 районі покриття базової станції з тим же азимутом, а перед цим з 08
год. 20 хв. по 08 год. 50 хв. фіксувався у спільному районі покриття із
ОСОБА_749 , ОСОБА_735 та ОСОБА_531 (вул. Пушкінська, 5-7, азимут 330);
- ОСОБА_537 («…НОМЕР_282 ») з 10 год. 00 хв. фіксувався у спільному із
ОСОБА_652 районі покриття базової станції з тим же азимутом, а перед цим
фіксувався у спільному районі покриття із ОСОБА_531 та ОСОБА_739 (вул.
Лютеранська, 20, азимут 30), ОСОБА_749 , ОСОБА_2806 та ОСОБА_2793 (вул. Пушкінська, 5-7);
- ОСОБА_534 («…НОМЕР_284 ») з 10 год. 02 хв. фіксувався у спільному із
ОСОБА_652 районі покриття базової станції з тим же азимутом, ОСОБА_529 («…НОМЕР_285 ») - з 09 год. 59 хв., а ОСОБА_530 («…НОМЕР_287 ») - з 10 год. 38 хв.;
-абоненти з сім
карткою мобільного оператора «Київстар» (файли «RBS 2» та
«[11850_3]-15.08.2014 11.24.44.xml» - Диск Videx CD-R …4102 з написом
«вих.. №8155/1/кт…» - т. 37 а 90; т. 206 а. 21-24) ОСОБА_535 («…НОМЕР_292 ») з 09 год. 26 хв. фіксувався у спільному із
ОСОБА_652 районі покриття базової станції з тим же азимутом, а перед цим
фіксувався у спільному районі покриття із ОСОБА_643 , ОСОБА_738 («…НОМЕР_293 ») та ОСОБА_645 (вул. Липська, 5), на
мінливість покриття між базовим станціями по вул. Липська, 5 з азимутом 0 та по
вул. Грушевського, 26/1 з азимутом 240 суд вже звертав увагу;
-ОСОБА_2808 («…НОМЕР_283 ») з 07 год. 14 хв. фіксувався у районі
покриття базової станції: від перехрестя вул.
Прорізної та Грінченка в напрямку станції метро «Хрещатик», азимут 120,
а з 09 год. 36 хв. вже у спільному із ОСОБА_390 районі покриття базової станції
з тим же азимутом (від пров. Музейний, 10 у напрямку
до вул. Ольгинська азимут 210);
- ОСОБА_727 «…НОМЕР_295 », з 06 год. 39 хв. фіксувався в районі
покриття базової станції: від перехрестя вул. Прорізної та Грінченка в напрямку
ст. метро «Хрещатик», азимут 120, в бік вул. Інститутська, а з 09 год. 20 хв. у
спільному із ОСОБА_390 районі покриття базової станції з тим же азимутом (від пров. Музейний, 10 у напрямку до вул. Ольгинська
азимут 210);
- ОСОБА_541 («…НОМЕР_294 ») з 10 год. 25 хв. фіксувався у спільному з
ОСОБА_743 районі покриття базової станції з тим же азимутом (від перехрестя
вул. Прорізної та Грінченка в напрямку ст. метро «Хрещатик», азимут 120), а з
12 год. 28 хв. у спільному з ОСОБА_645 районі покриття базової станції (вул.
Липська, 5) з азимутом 280, тобто у північно-західному напрямку в бік вул.
Інститутська;
- ОСОБА_369 («…6488»)
з 07 год. 04 хв. фіксувався у спільному з ОСОБА_743 районі покриття базової
станції з тим же азимутом (від перехрестя вул. Прорізної та Грінченка в
напрямку ст. метро «Хрещатик», азимут 120), а з 08 год. 11 хв. до 08 год. 30
хв. - в районі покриття базової станції: від вул. Богдана Хмельницького в
напрямку вул. Прорізна, азимут 50, в північно-східному напрямку, що
узгоджується з даними про його перебування в будівлі ГУМВС в м. Києві, з 09
год. 00 хв. знову фіксувався у спільному з ОСОБА_743 районі покриття базової
станції з тим же азимутом в бік вул. Інститутська - від перехрестя вул.
Прорізної та Грінченка в напрямку ст. метро «Хрещатик», азимут 120, а потім у
спільному з ОСОБА_541 та ОСОБА_645 районі покриття базової станції (вул.
Липська, 5) з азимутом 280, тобто у північно-західному напрямку в бік вул.
Інститутська (т. 206 а. 81-86, 114-143).
За вже вказаними даними матеріалів тимчасових доступів
(т. 37 а. 66-75; т. 206 а. 30-32, 75-79 - оператор «Лайф»; т. 37 а. 84-90;
т. 206 а. 21-24, 38-40, 81-86 - оператор «Київстар») належний ОСОБА_566
мобільний телефон з номером «…НОМЕР_288 »
мобільного оператора «Лайф» у січні та лютому 2014 року фіксувався в межах
базових станцій міста Чернігова, а дані щодо місцеперебування виявленого при
ньому 20 лютого 2014 року телефону з номером «…7253» мобільного оператора
«Лайф» не були предметом тимчасового доступу. Натомість, за цими ж матеріалами
абонент номеру мобільного телефону оператора «Лайф» - «…НОМЕР_295 », який належав ОСОБА_751 , двічі (31 січня
та 12 лютого 2014 року) зв`язувався саме з номером телефону «…7253» мобільного
оператора «Лайф». У сукупності ці дані вказують на те, що попри належність
ОСОБА_751 та ОСОБА_566 , кожному, як мінімум, по два номери мобільних
телефонів, ОСОБА_752 , використовуючи свій номер телефону «…НОМЕР_295 », мав телефонні з`єднання протягом січня та
лютого 2014 року із ОСОБА_392 з використанням належного останньому номеру
телефону «…7253», а не «…НОМЕР_288 », що
узгоджується з перебуванням також належного за службовими документами ОСОБА_566
номеру телефону «…НОМЕР_288 » в м.
Чернігові у третіх осіб.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що всі вказані дані
матеріалів телефонії у своїй сукупності та взаємозв`язку між собою та з
показаннями обвинувачених ОСОБА_29 , ОСОБА_26 з усією очевидністю і поза
розумним сумнівом доводять те, що з 08 год. ранку і далі протягом дня 20 лютого
2014 року в районі вул. Інститутська дійсно перебували обвинувачені ОСОБА_22 та
ОСОБА_21 , інші бійці РСП, зокрема, командири взводів РСП ОСОБА_535 та
ОСОБА_540 , міліціонери РСП ОСОБА_542 , ОСОБА_537 , ОСОБА_541 , ОСОБА_531 ,
ОСОБА_533 , ОСОБА_529 , ОСОБА_547 та командир РСП ОСОБА_369 , хоча останній і
приблизно з 09 год., а також могли перебувати обвинувачені ОСОБА_23 , ОСОБА_20
та ОСОБА_19 , інші бійці РСП, зокрема, ОСОБА_530 , ОСОБА_536 , ОСОБА_532 ,
ОСОБА_539 , ОСОБА_538 , ОСОБА_727 та ОСОБА_534 і така можливість щодо останніх
за дослідженими даними телефонії була реальною та категорично не виключається.
5.3. Докази, на підставі яких судом присяжних встановлено
наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають загальне значення для
кримінального провадження і підлягають доказуванню за кожним епізодом
висунутого обвинувачення.
5.3.1. Досліджені судом присяжних документи у формі відео
та фото матеріа-лів про події 20 лютого 2014 року, що ставляться у провину
обвинуваченим.
Під час судового розгляду судом присяжних за клопотанням
всіх сторін кримінального провадження, а також окремих потерпілих та їх
представників були досліджені численні відео та фото матеріали щодо подій, які
охоплюються межами висунутого обвинувачення. Масив таких матеріалів
обраховується тисячами, а їх обсяг - терабайтами. У даній частині вироку суд
обмежився оцінкою таких матеріалів як джерела доказів та їх загального змісту.
Оцінка змісту таких матеріалів щодо кожного епізоду поранення чи загибелі
потерпілого зроблена судом у подальшому за результатами окремого дослідження
кожного з вказаних епізодів.
Щодо порядку самого дослідження відео та фото матеріалів
під час судового розгляду, то суд притримувався такої позиції, за якої один раз
повністю досліджене (відтворене, продемонстроване, оглянуте) за участі сторін
відео та фото, використовувалось для аналізу за різними епізодами, і не
потребувало перегляду за кожним епізодом окремо, якщо в цьому не було нагальної
потреби.
Перегляд відео та фото матеріалів здійснювався в судовому
засіданні з використанням загально доступних стандартних комп`ютерних програм
(«KMPlayer», «програвач Windows Media», «Media Player Classic - Home Cinema»
різних версій, стандартні програми для перегляду фото тощо), про що сторони
були обізнані, обробка відео та фото такими програмами (збільшення, зменшення,
компіляція, скріншоти з відео тощо) без зміни змісту самого відео чи фото - що
активно використовувалося самими сторонами, потерпілими та їх представниками,
не розглядалася судом як спотворення інформації чи отримання нових даних -
оскільки зміст зафіксованої на відео та фото інформації при таких діях
залишався незмінним.
Суд присяжних при цьому дотримувався такого правила.
Будь-хто зі сторін не був позбавлений можливості досліджувати шляхом перегляду
з використанням відповідних технічних пристроїв будь-які відео записи та фото
матеріали як докази, мав таку можливість і суд, при цьому обробка для
полегшення сприйняття відео матеріалів звичайними інструментами візуалізації
(збільшення чи зменшення кадру, зупинення, здійснення скріншоту, зміна
швидкості програвача тощо) загальнодоступного програмного забезпечення зовсім
не потребувало спеціальних знань в розумінні процесуальних підстав для
призначення експертизи таких відео та фото матеріалів.
Також, під час аналізу всього масиву відео матеріалу
судом присяжних обрана певна термінологічна основа для різного опису зброї в
широкому розумінні, зафіксованої серед активістів «Майдану» та правоохоронців.
Так, щодо активістів суд акцентував увагу на предметах,
які за своїми очевидними зовнішніми ознаками можуть сприйматися як вогнепальна
зброя певного типу. Поясненням такої термінологічної конструкції є той факт, що
зброї як такої взагалі не повинно було бути в цивільних осіб - активістів як
учасників протесту, а тому в будь-якій спосіб демонстрація ними таких предметів
під час масових заходів, не кажучи вже про їх застосування за призначенням,
могла бути правомірно оцінена силами правопорядку як демонстрація зброї. За
сталою судовою практикою погрозою застосування фізичного насильства слід
вважати будь-яке залякування правоохоронця застосуванням до нього насильства,
таке залякування може полягати не тільки в демонстрації зброї, а й предметів,
що імітують зброю, які правоохоронець сприймає за справжню зброю. Для оцінки
такої погрози як реальної у правоохоронця має скластися враження, що погроза
буде реалізована, такою погроза може сприйматися, виходячи з часу, місця та
обстановки. Таким чином, для оцінки працівниками правоохоронних органів дій як
озброєного вогнепальною зброєю учасника акції протесту не має значення чи
придатний наявний при такому учаснику чи продемонстрований ним предмет для
застосування як вогнепальна зброя на ураження і якого ступеня, чи споряджений
він боєприпасами, чи він лише імітує зброю. Принциповим є те, що вказаний
предмет за своїми очевидними зовнішніми ознаками може сприйматися як
вогнепальна зброя. Саме не це і звернуто увагу судом, а тому міркування про те,
що саме в руках активіста реально нагадувало пістолет чи автомат Калашникова,
мисливську рушницю чи гвинтівку із снайперським прицілом, та ступень
придатності таких предметів для використання саме як вогнепальної зброї, для
оцінки загрози дій з такими предметами як реальної значення не мають.
Щодо правоохоронців, то суд відразу вказував на
безсумнівну належність до зброї предметів в їх руках, які таку нагадували,
оскільки володіння зброєю для працівника правоохоронного органу дозволено, а за
штатним екіпіруванням - допустимо.
Щодо змісту самих доказів у формі відео та фото
матеріалів про події 20 лютого 2014 року, що ставляться у провину
обвинуваченим, та результати їх безпосередньої оцінки, на якій ґрунтуються
сформовані висновки суду.
Так, згідно з дослідженим судом присяжних протоколом
огляду відеозапису від 29 вересня 2015 року та додатком до нього (т. 128 а.
1-79), предметом огляду був відеозапис під назвою «Висота Жовтневий -
Остання висота», тривалістю 02 год. 44 хв. 36 сек., який є аналогічний
епізодично дослідженому судом присяжних за окремими епізодами відео під
назвою « ІНФОРМАЦІЯ_163 » ( ІНФОРМАЦІЯ_164 , надав потерпілий ОСОБА_753 -
т. 8 а. 130). Вказане відео окрім фото матеріалів, що стосуються постраждалих
учасників «Майдану», являє собою звукову мультикамерну (до 9 екранів
зображення) синхронізацію 455 відео записів з 58 джерел на основі безперервного
звукового запису стенограми виступів зі сцени «Майдану», зафіксованих на камери
«Espreso.tv», яка була розташована на цій сцені. Записи «Espreso.tv» є
безперервними і складалися із трьох файлів, перекриття забезпечено іншими
записами. Складена стенограма є основою для звукової синхронізації всіх
відеозаписів, оскільки інші такі записи також містять в собі фрагменти голосу
виступаючих, що транслювався зі сцени «Майдану». Вказане багатоекранне відео у
лівому верхньому куті містить акцентовану автором білими цифрами поверх
зображення позначку на екрані реального астрономічного часу подій у форматі
«години:хвилини:секунди». Події, які відображаються на екранах та охоплюють
час, починаючи з 08 год. 55 хв. 18 сек. до 11 год. 37 хв. 45 сек. 20 лютого
2014 року, відбуваються одночасно в різних місцях навколо Майдану Незалежності
та вул. Інститутська в місті Києві. Для полегшення сприйняття в низу екрану
бігучий рядок білого кольору відтворює стенограму виступів зі сцени «Майдану».
Під час огляду вказаного відео за участі спеціаліста, який причетний до його
створення, слідчий, спираючись на дані досудового розслідування, окрім опису
зафіксованих на відео подій акцентував увагу і на зафіксованих на ньому більше
тридцяти загиблих потерпілих, а також озброєних автоматичною зброєю
правоохоронців у чорному форменому тактичному одязі із жовтими пов`язками на
руках та одному у синьому камуфляжі спецпідрозділу «Беркут», які здійснюють
постріли в напрямку активістів, рухаючись навколо Жовтневого палацу, далі по
алейці від нього вверх вулиці Інститутська, перебували за сніжною (названа як
барикада із мішків) та бетонною (названа як автомобілі загорожі) барикадами,
розташованими поперек вулиці Інститутська. Належність даних, що містить вказане
відео та їх істотне значення для завдань даного кримінального провадження є
безсумнівним.
Суд бере до уваги, що сторона провадження, потерпілий чи
його представник вправі надавати до суду компіляції документів, які незручно
повністю досліджувати в суді, що власне і було реалізовано у даному випадку.
При цьому, стороною обвинувачення самостійно без вимоги суду були подані
документи, що лежать в основі такої компіляції, у повному обсязі (ч. 6 ст. 99
КПК України).
Зокрема, за окремо дослідженими судом протоколами
огляду відеозаписів з додатками у виді дисків з відеозаписами (судове
засідання 10 квітня 2018 року) та результатами безпосереднього перегляду судом
вказаних відео записів (судові засідання від 29 листопада, 04 та 06 грудня 2018
року), наявні 277 відео записів з 38 джерел, які були використані у відеозаписі
під назвою «Висота Жовтневий - Остання висота» та оформлені окремим папками, 26
з яких є вмістом папки «Відео Евеліни-1», а 12 - «Відео Евеліни-2».
При цьому, папка «Відео Евеліни-1» містить такі
папки та відео записи:
-папки «112» з 5-ю відео записами («112 - 08-37 08-39 - Утро Майдана 20 февраля.
Эскалация конфликта на Майдане», «112 - 08-55 08-57 - Утренняя ситуация на
Майдане 20 февраля . Горят баррикады по», «112 - 11-20 10 трупов принесли на
Майдан с Институтской после штурма», «112 - 20140220_1» та «112 - 20140220_2»),
«AFP» з 5-ю відео записами («AFP - Dead_people_in_Kiev_20.02.2014», «AFP
- Ukraine_d_cha_nement_de_violence_meurtri_re_Kiev», «AFP - Ukraine_death_toll_
rises_ as_violence_rocks_Kiev», «cbsnews» та «CIHAN -
Ukraine_Chaos_in_Kiew_-_Sniper_targets_protesters_in_Kiev»), «ARD» з
2-ма відео записами («ARD - TV-20140220-1025-4101.webl.h264» та «ARD -
TV-20140220-2012-4901.webl.h264»), «BBC» з 5-ю відео записами («BBC -
20.02.14_1», «BBC - 111», «BBC - On_the_ground_as_violence_erupts_in_Kiev_-_Snipers_shooting_protesters_and_Police
_with_AK-47», «BBC News - Under sniper fire in Ukraine uprising» та «Ukraine
Protest_ Kiev _once again a battle-zone_ - BBC News»), «BFMTV» з 2-ма
відео записами («BFMTV - 1» та «BFMTV - 2»), «Y_U - ОСОБА_2809 » з 1-м
відео записом («ОСОБА_2809 »), « ОСОБА_754 » з 2-ма відео записами
(«ZFront - full» та «ZFront») - протокол огляду від 16 вересня 2015 року
- т. 129 а. 42-123 - на вказаних відео записах, з огляду на дані їх перегляду
судом та компільовані з них фото матеріали, в оголошений день жалоби 20 лютого
2014 року зафіксовані обставини: ранкового протистояння «Майдану» з
правоохоронцями з поодиноким їх обстрілом активістами та евакуації поранених з
них; прориву активістів за барикади до Стели Незалежності; відступу з Майдану
Незалежності спецтехніки та правоохоронців у синьому камуфляжному форменому
одязі з написами на спинах «міліція», шевронами спецпідрозділу «Беркут», в тому
числі із зеленими позначками, вверх по вулиці Інститутська біля готелю
«Україна», останні відстрілюються з рушниць Форт-500, працює гучномовець
правоохоронців з попередженнями; зосередження правоохоронців біля будівель
Верховної Ради України та їх спішне переміщення звідти; пошкодження обгорілих
будинків Профспілок, Консерваторії, безладу в підземному переході поруч на
Майдан Незалежності, розтрощених банкоматів; руху активістів за відступаючими
правоохоронцями з Майдану Незалежності в бік Жовтневого палацу, біля якого був
підпалений автобус, та верху вулиці Інститутська, далі вверх по вулиці
Інститутська з лівого (в напрямку сніжної барикади) та правового (в напрямку
сходинок до банку «АКБ Аркада») боків та їх масований обстріл з наслідками у
виді загиблих та поранених активістів, яких евакуюють, надання їм медичної
допомоги в приміщенні готелю «Україна»; застосування предмету, який за своїми
очевидними зовнішніми ознаками може сприйматися як вогнепальна зброя типу
гвинтівки з оптичним прицілом, з боку активіста
у напрямку правоохоронців, захоплення останніх в полон активістами;
застосування автоматичної зброї у напрямку активістів з боку правоохоронців у
чорному форменому одязі із жовтими пов`язками на руках з білими написами на
спинах «Беркут» та однієї особи у синьому камуфляжі спецпідрозділу «Беркут», які
рухалися навколо Жовтневого палацу, а потім вверх по вул. Інститутська,
перебували за сніжною та бетонними барикадами; сліди такого застосування зброї
по активістах у виді продемонстрованих останніми виявлених на місцевості гільз
від патронів різних видів та калібрів; активного протистояння активістів з
правоохоронцями на Європейській площі, відступ останніх по вулиці Грушевська та
в інших місцях центральної частини міста Києва; організоване переміщення в
районі метро «Арсенальна» великої кількості цивільних осіб у мілітарному
вигляді (військові каски, елементи камуфльованого одягу) із білими пов`язками
на руках, щитами та засобами завдання тілесних ушкоджень (біти, палки тощо), на
яких працівники правоохоронних органів не реагують;
-папки « ОСОБА_755 » з 2-ма відео записами («2» та « ОСОБА_756 - Окруженцы МВС в Плену
Майдана»), «СТБ» з 2-ма відео записами («День болю - 1» та «День болю -
3»), «ТРК Україна» з 3-ма відео записами («ТРК Україна - Ескадрони
смерті ОСОБА_757 », «ТРК Україна - з-під Жовтневого» та «ТРК Україна - Стріми в
новинах від 09-00») - протокол огляду від 23 жовтня 2015 року - т. 129
а. 161-186 - на вказаних відео записах, з огляду на дані його перегляду судом
та компільовані з нього фото матеріали, зафіксовані евакуація поранених активістів,
сліди застосування по них вогнепальної зброї у виді продемонстрованих останніми
виявлених на місцевості гільз від патронів різних видів та калібрів, відступ
правоохоронців від Жовтневого палацу в бік станції метро «Хрещатик», захоплення
правоохоронців у полон, а також дії озброєних автоматичною та снайперською
вогнепальною зброєю правоохоронців, в тому числі за бетонною барикадою в
чорному форменому одязі із жовтими пов`язками на руках із білим написом на
спині «Беркут»;
-відео запис «КМТ
- Kyiv2 20-02 43 - 09-30» - протокол огляду від 10 грудня 2015 року
- т. 128 а. 215-232 - на цьому відео, з огляду на дані його перегляду судом та
компільовані з нього фото матеріали, зафіксовані обставини евакуації поранених
активістів вниз по вулиці Інститутська, через Майдан Незалежності, рух
активістів за відступаючими правоохоронцями по алейці від Жовтневого палацу,
потрапляння останніх в полон активістів, наявність предметів, зовні схожих на
зброю (пістолет), серед активістів, загиблі активісти та наслідки їх обстрілу у
виді виявлених на місцевості гільз від патронів, мотоциклетного шолому
червоного кольору із синіми та білими смужками, на якому візуалізується вхідний
отвір справа;
-7-м відео записів
(«1_17031376_44028991», «1_17031376_44028991», «08-57-54 - 08-58-14 -
UkrStream.tv», «UkrStream.TV - 09-24-48», «UkrStream.TV - Прямая Трансляция Дым
и Смог от Покрышек» та два однакових з назвою «20.02.2014») - протокол
огляду від 11 грудня 2015 року - т. 128 а. 233-244 - на вказаних відео
записах панорамно зафіксовано перебування великої кількості активістів на
Майдані Незалежності та Європейській площі вдень 20 лютого 2014 року;
-папки «ОСОБА_2746 » з 50-ю (а не 55, як про це помилково вказано у протоколі огляду)
структурованими за часом подій та нумерацію відео записами (починаючи з
«08-46-18 (08-45-17) - MVI_3885» та закінчуючи «MVI_4093»), «МТРК ''Мир''»
з 1-м відео записом (« ІНФОРМАЦІЯ_165 »), « ОСОБА_758 » з 1-м відео
записом (« ОСОБА_759 - 20»), « ОСОБА_654 » з 1-м відео записом
(«Kyiv._Feb_20_Hotel_Ukraine_Snipers»), « ОСОБА_760 » з 3-ма відео
записами («09-02-55 - 09-05-24», «09-18-40 - 09-21-03» та «09-42-16 -
09-43-07»), « ОСОБА_761 » з 1-м відео записом (« ОСОБА_761 - 20_02») - протокол
огляду від 28 грудня 2015 року - т. 128 а. 174-214 - на вказаних відео
записах, з огляду на дані їх перегляду судом та компільовані з них фото
матеріали, зафіксовані обставини: відступу з Майдану Незалежності спецтехніки
та правоохоронців у синьому камуфляжному форменому одязі з написами на спинах
«міліція» та шевронами спецпідрозділу «Беркут» вверх по вулиці Інститутська;
виявлення в приміщеннях Жовтневого палацу великої кількості одноразового посуду
із залишками сніданку правоохоронців; руху активістів за відступаючими
правоохоронцями з Майдану Незалежності в бік Жовтневого палацу та верху вулиці
Інститутська, далі вверх по вулиці Інститутська з лівого та правового боків та
їх масований обстріл з наслідками у виді загиблих та поранених активістів, яких
евакуюють, надання їм медичної допомоги в приміщенні готелю «Україна»;
застосування автоматичної зброї у напрямку активістів з боку правоохоронців у
чорному форменому одязі із жовтими пов`язками на руках з білими написами на
спинах «Беркут», які рухалися навколо Жовтневого палацу, а потім вверх по
вулиці Інститутська; виступів зі сцени «Майдану», в тому числі, закликів не
стріляти;
-папки «ОСОБА_2810 » з 1-м відео записом («ОСОБА_2810 - Розстріл Майдану 20.02.2014р.»), «ОСОБА_2811
-ОСОБА_2812 » з 47-ю відео записами («6» і далі структуровані за часом
подій та нумерацію записи, починаючи з «DSC_1900 - 09-10-42 (09-07-03» та
закінчуючи «DSC_1900 - 10-58-54 (10-55-14») - протокол огляду від 30 грудня
2015 року - т. 129 а. 1-41 - на вказаних відео записах, з огляду на дані їх
перегляду судом та компільовані з них фото матеріали, зафіксовані обставини:
відступу з Майдану Незалежності правоохоронців у синьому камуфляжному форменому
одязі з написами на спинах «міліція» та позначками зеленого кольору вверх по
вулиці Інститутська; руху активістів за відступаючими правоохоронцями з Майдану
Незалежності в бік Жовтневого палацу та верху вулиці Інститутська, далі вверх
по вулиці Інститутська з лівого та правового боків та їх масований обстріл з
наслідками у виді загиблих та поранених активістів, яких евакуюють, надання їм
медичної допомоги в приміщенні готелю «Україна»; застосування предмета, який за
своїми очевидними зовнішніми ознаками може сприйматися як вогнепальна
мисливська зброя, з боку активіста у напрямку правоохоронців; застосування
автоматичної зброї у напрямку активістів з боку правоохоронців у чорному
форменому одязі із жовтими пов`язками на руках з білими написами на спинах та
однієї особи у синьому камуфляжі спецпідрозділу «Беркут», які рухалися навколо
Жовтневого палацу, а потім вверх по вулиці Інститутська; наслідки застосування
зброї по активістах у виді пробитих з отворами щитів;
Папка «Відео Евеліни-2» містить такі
папки:
«ESPRESO.tv» з 33-ма відео
записами (структурованими за часом подій починаючи з «07-48-18 - 07-52 -
УЖАСНЫЙ огонь на Майдане» та закінчуючи «10-22-20 - еспресо.tv», починаючи з
«MVI_2609 - 10-19-51 - 10-19-57» та закінчуючи «MVI_2651 - 11-36-32 -
11-36-43», структурованими за номерами, починаючи з «rukzak_maydan_140220_10»,
закінчуючи «rukzak_maydan_140220_14», починаючи з «Morning Mix-Stream 1» та
закінчуючи «Morning Mix-Stream 4», далі «live stream ukraine euromaidan») - протокол
огляду від 12 грудня 2015 року (чотири диски) - т. 129 а. 202-248 - на
вказаних відео записах, з огляду на дані їх перегляду судом та компільовані з
них фото матеріали, панорамно станом на ранок 20 лютого 2014 року зафіксовані
активісти на Майдані Незалежності та на барикадах, в тому числі озброєні
предметами, які за своїми очевидними зовнішніми ознаками можуть сприйматися як
вогнепальна зброя типу пістолета, мисливської рушниці, гвинтівки, автомата
Калашникова, окремі з яких застосовуються конкретно в бік правоохоронців,
зафіксовано перебування невідомих осіб на дахах будівель поруч, демонстрація
оратором зі сцени «Майдану» мисливської рушниці, відступ правоохоронців вверх
по вулиці Інститутська, переміщення активістів у їх напрямку, застосування
автоматичної зброї у бік активістів правоохоронцями у чорному форменому одязі
із жовтими пов`язками на руках, які перебували навколо Жовтневого палацу,
евакуація поранених активістів та виявлені на місцевості гільзи від патронів
різних видів та калібрів;
-«Russia Today
(RUPTLY)» з 9-ма відео записами на двох дисках (архівоване «RT -
Ukraine Unrest_ Rioters renew offensive in Kiev.part1» та «RT - Ukraine Unrest_
Rioters renew offensive in Kiev.part2», які розархівуються у відео «RT -
Ukraine Unrest_ Rioters renew offensive in Kiev, truce broke.mp4», «RT - 2»,
«RT - Apocalyptic Kiev_ Surreal warzone scenes as battle for Ukrain», «RT -
Inside Kiev Riot_ Close-up view of Independence Square warzo», «RT -
NewsTeam_Kiev_heats_up_as_Siberia_freezes_E20», «RT», «Ukraine_ Police firing
live ammo in Kiev clashes» та «Uncut live report by RT from Kiev, during Maidan
shooting, Feb 20th 2014») - протокол огляду від 14 грудня 2015 року (два
диски) - т. 129 а. 187-201 - на вказаних відео записах, з огляду на дані їх
перегляду судом та компільовані з них фото матеріали, зафіксовані відступ
правоохоронців у синьому камуфляжі по вулиці Інститутська біля готелю
«Україна», облаштування активістами барикад на цій вулиці, застосування
автоматичної зброї у напрямку активістів з боку правоохоронців у чорному
форменому одязі із жовтими пов`язками на руках з білими написами на спинах
«Беркут» та без них, однієї особи у синьому камуфляжі, які рухалися навколо
Жовтневого палацу, по алейці вверх по вулиці Інститутська, та евакуація
поранених активістів, а також загальна обстановка на «Майдані» після 12 год.
дня 20 лютого 2014 року;
-«itele» з 5-ю відео записами
(«A_KIev_les_manifestants_repoussent_la_police_-_Le_20_02_2014_09h00»,
«Associated Press - Shooting to people in Kiev», «Associated Press - Snipers in
the streets of Kyiv», «Kiev_un_manifestant_touch_ la_jambe_par_
une_balle_d_un_sniper_-_Le_20_02_2014_11h00» та «Белсат - Snipers in the
streets of Kyiv_Shocking Footage by Belsat.eu»), «jёrome sessini» з 2-а
відео записами («Ukraine _un_Francais_J_r_me_Sessini_filme_sous_les_tirs_de_balles_le_19_fevrier_2014»
та «Комментарии Излишни - Іспанське»), «ОСОБА_2813 » з 3-ма відео
записами («#EuroMaidan, 20.2.2014, 9-18-23 - YouTube [720p]», «#EuroMaidan,
20.2.2014, 10_23 - YouTube [720p]» та «Barricades of EuroMaidan, 20.02.2014,
10-49»), «ОСОБА_3054 » з 66-ю структурованими за часом подій відео
записами (починаючи з «MVI_2600 (08-25-43 - 08-26-02)» та закінчуючи «MVI_2864
(10-40-44 - 10-40-48)»), «Reuters» з 3-мя відео записами («Accidents
news - 1», «Accidents news - 2» та «Associated Press - Центр Киева переполнен
ранеными и убитыми»), «ОСОБА_2814 » з 2-ма відео записами
(«Feb_20th_-_0955_Kyiv_Maidan...» та «Feb_20th_2014_Kyiv_ Maidan...»), «RTBF»
із 1-м відео записом («RTBF - kiev_1392886806.12838.383») - протокол огляду
від 21 грудня 2015 року - т. 128 а. 80-173 - на вказаних відео записах, з
огляду на дані їх перегляду судом та компільовані з них фото матеріали,
зафіксовані обставини: відступу правоохоронців по вулиці Інститутська, зокрема
двох водометів, поєднаного із пораненням активістів; стихійного руху
активістів, які мають при собі палиці, біти, прути, «коктейлі молотова», за
відступаючими правоохоронцями з Майдану Незалежності в бік Жовтневого палацу,
біля якого горить підпалений автобус, далі вверх по вул. Інститутська з лівого
та правового боків та їх, активістів, масований обстріл з наслідками у виді
великої кількості загиблих та поранених, яких евакуюють, надання їм медичної
допомоги в приміщенні готелю «Україна»; застосування автоматичної зброї та
рушниць Форт-500 у напрямку активістів з боку окремих правоохоронців у чорному
форменому одязі із жовтими пов`язками на руках з білими написами на спинах та
без них, однієї особи у синьому камуфляжі, які організовано та узгоджено між
собою рухалися навколо Жовтневого палацу, вверх по вул. Інститут-ська,
перебували за сніжною та бетонною барикадами, та сліди такого застосування
зброї у виді продемонстрованих активістами виявлених на місцевості гільз від
патронів різних видів та калібрів, пробитого з отвором щита; евакуації окремих
поранених правоохоронців, перебування окремих з них у полоні активістів біля
сцени «Майдану» зі слідами наслідків побиття, а також заздалегідь забезпечене
чергування екіпажів швидкої медичної допомоги в епіцентрі подій з обох сторін
протистояння.
-«ICTV» з 1-м відео записом («ICTV»), «Inter» з 8-ма відео записами («5»,
«KirillEvseev», «Интер - Новости. Утро 08_00 - 20.02.2014», «Интер - Новости.
Утро 08_30 - 20.02.2014», «Интер - хроника утренних действий на майдане»,
«Інтер - оригінал», «Киев Водомети на Институцкой 20 февраля_Kiev_a water
cannon_» та «Новости. Утро 09_00 - Интер - 20.02.2014»), «TVP» з 3-ма
відео записами («TVP - 09-00 - 09-10 - Poranek_nfo_20.02.2014-_skr_t», «TVP -
10-47 - 10-53 - Relacja_Paw_a_Szota_w_TVP_Info» та «TVP - 10-54 - 10-56 - Relacja_Beaty_Tadli_w_TVP_Info»)
- протоколи огляду від 30 грудня 2015 року - т. 129 а. 124-160; т. 77 а.
222-225 - на вказаних відео записах, з огляду на дані їх перегляду судом
та компільовані з них фото матеріали, зафіксовані обставини: хаотичного відступу
правоохоронців та їх техніки по вулиці Інститутська (сірий водомет, рухаючись
заднім ходом, зіткнувся з автомобілем швидкої медичної допомоги, синій водомет
зачепив освітлювальний стовп тощо); руху активістів за відступаючими
правоохоронцями з Майдану Незалежності в бік Жовтневого палацу та верху вулиці
Інститутська з лівого та правового боків та їх масований обстріл з наслідками у
виді загиблих та поранених активістів, яких евакуюють, надання їм медичної
допомоги в приміщенні готелю «Україна»; застосування автоматичної зброї у
напрямку активістів з боку правоохоронців у чорному форменому одязі із жовтими
пов`язками на руках з білими написами на спинах та без них, які рухалися
навколо Жовтневого палацу; захоплення активістами правоохоронців у полон.
Окрім вказаних загальних відомостей сторони провадження
окремо звертали увагу суду на певні задокументовані на вказаних відео фактичні
обставини, зокрема:
А) сторона обвинувачення:
- під час дослідження відео «112 - 08-55 08-57 - Утренняя
ситуация на Майдане 20 февраля. Горят баррикады по» з папки «112» - на стрільбу
двох працівників спецпідрозділу «Беркут» у синьому камуфляжі з рушниць Форт-500
в бік активістів (позначений на відео астрономічний час 08 год. 57 хв. ранку);
- під час дослідження відео «112 - 20140220_1» з папки
«112» (запис, починаючи з 32 хв. 35 сек.) - на перебування груп документування
правоохоронців на даху Жовтневого палацу з боку центрального входу, які
використовують засоби відео та фото фіксації, при цьому, як вважає прокурор,
активісти здійснюють вільний підйом по вулиці Інститутській, який не можна
вважати наступом;
- під час дослідження відео «rukzak_maydan_140220_11» -
на причини дій активістів, які стріляли в бік правоохоронців, які одночасно
засуджує (напр., особі, яка привезла на «Майдан» зброю, схожу на автомат
Калашникова, а по суті є мисливським карабіном, так і особі, яка з нього
стріляла, оголошено про підозру) та просить суд присяжних оцінити через події,
що цьому передували - побиття студентів у листопаді 2013 року, надмірне
застосування сили в подальшому, вбивство активістів в січні, а 18 лютого 2014
року - спроба штурму «Майдану», знову ж таких загибель та поранення значного
числі активістів;
Б) представники потерпілих під час дослідження відео
«rukzak_maydan_140220_11» - на неможливість встановлення напрямку застосування
активістами предметів, схожих на вогнепальну та мисливську зброю, відтак, лише
припущення захисту про те, що таким напрямком були правоохоронці;
В) сторона захисту:
- під час дослідження всього масиву відео в цілому на те,
що 19 лютого 2014 року тривало перемир`я, велись переговори, тиску на «Майдан»
з боку правоохоронців не було, а з 05 год. 30 сек., як про це вказано в
обвинувальних актах, почалося вбивство правоохоронців із застосуванням
вогнепальної зброї, що усуває можливість оцінки таких підступних дій активістів
як самозахист;
- під час дослідження відео «112 - 08-37 08-39 - Утро
Майдана 20 февраля. Эскалация конфликта на Майдане» з папки «112» - на фіксацію
у лівому вікні екрану за спинами та серед активістів на барикаді на Майдані
Незалежності чоловіка у чорній курточці з тактичним ременем через праве плече,
кість лівої руки перемотана білим, у зеленій касці та протигазі на голові, який
заряджає предмет, який за своїми очевидними зовнішніми ознаками може
сприйматися як вогнепальна мисливська зброя, відходить з цією зброєю лівіше,
лунають два чіткі постріли, цей чоловік повертається, безперешкодно проходить
скрізь активістів, ховаючись за ними, та спускається до низу з барикади (запис
з 11 по 27 сек., позначений астрономічний час - 08 год. 37 хв. ранку). Далі на
цьому ж відео на 01 хв. з 43 по 45 сек. запису (астрономічний час 08 год. 39
хв.) вказана особа повертається з цією ж мисливською зброєю на барикаду, їй
допомагають за руку піднятися;
- під час дослідження відео «112 - 20140220_2» з папки
«112» (запис з 55 хв. 59 сек. по 57 хв. 54 сек.) - на фіксацію аналогічних з
іншого ракурсу, проте безперервно, тому більш повно, тих самих подій двох
пострілів та ще потім двох пострілів цього ж стрілка з мисливської зброї з
фіксацією самих постріл та їх напрямку - в бік правоохоронців. Дії стрільця
безпосередньо забезпечує активіст в зеленій касці та жовтій курточці з
капюшоном, забираючи наприкінці зброю у стрілка. Такі дії вказаним
озброєним активістом у парі з іншою особою вчиняються в умовах їх схвалення
іншими активістами, які також допомагають цьому чоловікові рухатися по
барикаді, залишаючись непомітним для правоохоронців, а також на тлі
задокументованих тим же відео даних про поранення правоохоронців та їх по суті
панічний відступ у подальшому;
- під час дослідження відео «112 - 20140220_1» з папки
«112» (запис, починаючи з 24 хв. 50 хв.) - на перебування полонених
правоохоронців на «Майдані», яких обшукують і в яких забирають особисті
документи;
- під час дослідження відео «AFP -
Ukraine_death_toll_rises_as_violence_rocks _Kiev» з папки «AFP» (запис,
починаючи з 01 хв. 10 сек.) - на прохід до готелю «Україна» організованої групи
озброєних активістів, а з ними тієї ж особи у зеленій касці та жовтій курточці
з капюшоном;
- під час дослідження відео «BBC News - Under sniper
fire...» з папки «BBC» (запис, починаючи з 01 хв. 10 сек.) - на переміщення
через вулицю Інститутська окремих добре екіпірованих засобами захисту
активістів, які діють як підрозділ;
- під час дослідження відео «09-02-55 - 09-05-24» з папки
« ОСОБА_760 » (запис, починаючи з 10 сек.) - на заклик зі сцени «Майдану» до
активістів нічим не стріляти та нічого не кидати за барикади, оскільки окремі
активісти просунулися вперед;
- під час дослідження відео у папці « ОСОБА_762 » - на
те, що це відео як найбільш якісне бралося за основу під час проведення за
ініціативою сторін портретної експертизи особи обвинуваченого ОСОБА_25 ;
- під час дослідження відео
«Ukraine_un_Francais_J_r_me_Sessini_filme_ sous_les_tirs_de_balles_le_19_fevrier_2014»
з папки ««jёrome sessini»» (запис, починаючи з 04 хв. 50 сек.) - на заклик
невідомої жінки до активістів, які перебувають за тротуаром з правого боку
вулиці Інститутська за декілька метрів перед парапетом з написом «АКБ Аркада»,
з проханням не стріляти;
- під час дослідження відео з папки «ОСОБА_3054 » - на
звернення зі сцени «Майдану» до активістів, які були спрямовані на координацію
дій останніх шляхом надання інформації, коригування переміщень, мобілізації
зусиль, попереджень тощо;
- під час дослідження відео «MVI_2729 (09-01-13 -
09-01-56)» з папки «ОСОБА_3054 » (починаючи з 31 сек. запису) - на активіста у
синій курточці з червоними рукавами з предметом в правій руці, який за своїми
очевидними зовнішніми ознаками може сприйматися як вогнепальна зброя типу
пістолет;
- під час дослідження відео «MVI_2739 ( НОМЕР_39 )» з
папки «ОСОБА_3054 » (починаючи з 01 хв. 05 сек. запису) - на заклик зі сцени
«Майдану» до активістів нічим не стріляти та нічого не кидати за барикади,
оскільки окремі активісти просунулися вперед, що узгоджується з даними
згаданого раніше відео запису «09-02-55 - 09-05-24» з папки « ОСОБА_760 », а
також на одночасну фіксацію на задньому плані правіше від колонади особи у
курточці зі смужками в бронежилеті та в зеленій касці з предметом в правій
руці, який за своїми очевидними зовнішніми ознаками може сприйматися як
вогнепальна зброя типу гвинтівки;
- під час дослідження відео «Accidents news - 1» з папки
«Reuters» (починаючи з 02 хв. 22 сек. запису) - на обставини кидання активістом
з барикади коктейлю «молотова», під час чого виникає небезпека для оточуючих
активістів, на яких спалахують залишки цієї розпорошеної палаючої суміші;
- під час дослідження відео
«Feb_20th_2014_Kyiv_Maidan...» з папки «ОСОБА_2814 » - на фіксацію зсередини
початкового наступу активістів від містка вверх по вул. Інститутська;
- під час дослідження відео «Morning Mix-Stream 1» з
папки «ESPRESO.tv» (на 06 хв. 45 сек. запису) - на обставини загоряння на
верхніх поверхах Консерваторії, яке відбувається через застосування
запалювальних сумішей зсередини, а не зовні по будинку;
- під час дослідження відео «rukzak_maydan_140220_11» -
на фіксації активної участі на барикадах «Майдану» перед відступом
правоохоронців потерпілих ОСОБА_2769 , ОСОБА_2815 та інших, а також на команди,
які лунають зі сцени «Майдану» на переміщення активістів, формування резерву,
сотень з новоприбулих активістів, акцентуації уваги на чіткому виконанні
наказів, проханні утриматися від дій, які можуть спровокувати міліцію легально
застосувати зброю, у той же час команди дати прохід «сумішам та іншим речам»,
вимог «салютів та піротехніки терміново на передову», які застосовуються
активістами через незначний час, на повідомлення про затримання снайпера, якого
нібито допроваджено до штабу, на заклики приносити електричні лампочки та
червоний перець, які потім застосовуються в бік міліції (24 хв. 35 сек.
запису), на роботі гідранта в бік барикади в районі пам`ятника засновникам
Києва та непрацюючих при цьому водометів, на фіксації на барикаді активістів,
які тримають у руках (використовують в бік правоохоронців) вогнепальну зброю
типу пістолет, мисливських рушниць, гвинтівка, автомат Калашникова (14 хв. 53 сек. запису - особа в наколінниках в лівій
руці в білих печатках тримає пістолет; 19 хв. 32-42 сек. та 23 хв. 27 сек. -
особи здійснюють постріли з мисливських рушниць; 23 хв. 46 сек. - особа тримає
мисливську рушницю; 25 хв. 32 сек. - особа в камуфльованому капелюсі тримає
гвинтівку; 26 хв. 23 сек. - особа в камуфльованому одязі та червоній касці
отримує в руки автомат Калашникова, з яким займає позицію серед передової групи
активістів на барикаді; 29 хв. 22 сек. - активіст у камуфльованому одязі
передає рушницю іншому активісту; 36 хв. 28 - 38 хв. 42 сек., 39 хв. 40 сек.,
49 хв. 34 сек. запису - особа в темній курточці з тактичним ременем через праве
плече із забинтованою лівою рукою здійснює постріли з мисливської рушниці
(більш повно цей епізод зафіксовано на відео «112 - 20140220_2» з папки «112»
(запис з 55 хв. 59 сек. по 57 хв. 54 сек.), вказана особа з`являється зі зброєю
на барикадах неодноразово).
Вказані відео записи та фото матеріали суд визнає
належними через їх очевидний зв`язок локально та у часі з подіями «Майдану»,
які описані в обвинувальному акті. Допустимість відомостей, що вони містять,
забезпечена дотриманням процесуального порядку їх одержання та фіксації.
Всі копії інформації з інформаційно-телекомунікаційних
систем засобів медіа, їх невід`ємних частин, у виді прямих трансляцій чи
стримів, архівних записів медіа через їх належність, суд присяжних визнає як
оригінали документів (ч. 4 ст. 99 КПК України). Такими, зокрема, є: відео у
папках «112», «AFP», «ARD», «BBC», «BFMTV», «СТБ», «ТРК Україна», «МТРК
''Мир''», «ESPRESO.tv», «RUPTLY», «Reuters», «ICTV», «Inter», «КМТ», «СТБ»,
«TVP»; записи «1_17031376_44028991», «1_17031376 _44028991», «08-57-54 -
08-58-14 - UkrStream.tv», «UkrStream.TV - 09-24-48», «UkrStream.TV - Прямая
Трансляция Дым и Смог от Покрышек», структуровані за номерами, починаючи з
«rukzak_maydan_140220_10», закінчуючи «rukzak_maydan_ 140220_14», починаючи з
«Morning Mix-Stream 1» та закінчуючи «Morning Mix-Stream 4», «live stream
ukraine euromaidan», «A_KIev_les_manifestants
_repoussent_la_police_-_Le_20_02_2014_09h00» з папки «itele».
Слід визнати, що всі фактичні обставини, на які сторони з
приводу досліджених відео та фото матеріалів у даному випадку звертали увагу,
не враховуючи їх оцінок, є документально зафіксовані та взаємоузгоджені, відтак
є достовірними, а тому доведеність таких обставин не викликає у суду сумніву та
врахована судом при постановленні вироку.
Що ж стосується їх оцінок з боку сторін та представників
потерпілих, то судом зроблено такі висновки.
Переконання прокурора про вільний рух активістів вулицею
Інститутська 20 лютого 2014 року без ознак наступу є логічним співвідносно до
тих ситуацій, коли дійсно такі ознаки в діях активістів відсутні, тобто або
взагалі немає руху активістів вперед за межі зайнятих позицій (оборона), або
коли активісти лише просувалися вперед на звільнені території без вчинення
атакуючих дій чи переслідування. Для уникнення непорозумінь у подальшому, суд
присяжних дещо зупиниться на питаннях термінології. Не кожне переміщення сил
вперед є наступом, проте наступ, інколи виключаючи його підготовчі етапи - це
завжди таке переміщення. Обидва вказані різновиди наступу (атака та
переслідування) передбачають обов`язкове ураження того, кого атакують чи
переслідують. Мета уразити іншу сторону конфлікту в умовах атаки чи
переслідування є визначальною ознакою таких дій. При цьому, атака під час
протистояння передбачає стрімке наближення однієї сторони такого протистояння
до іншої, коли друга або утримує свої позиції, або сама вчиняє атакуючі дії -
атака першої в такому випадку є контратакою. Спроба наздогнати відступаючу
сторону протистояння, наблизитися до неї для найбільш ефективного ураження,
судом розуміється як переслідування. Переслідування є вдалим, коли окрім взяття
нової території під контроль воно дозволило й атакувати іншу сторону.
Акцентуація прокурора на необхідність оцінки судом подій
20 лютого 2014 року через обставини, що їм передували - побиття активістів у
листопаді 2013 року, надмірне застосування сили в подальшому, вбивство
активістів в січні, а 18 лютого 2014 року - спроба штурму «Майдану», під час
якої знову ж таки загинули та були поранені значна кількість активістів, є
переконливою, оскільки ґрунтується на законі (ст. ст. 94, 337 КПК України),
хоча і вступає в суперечність із закликами до суду того ж прокурора
протилежного змісту - напр. в судовому засіданні 21 листопада 2017 року
прокурор просив суд не брати до уваги події 18 лютого 2014 року, оскільки вони,
мовляв, не мають значення для даного провадження.
Сумніви представників потерпілих щодо напрямку
застосування активістами предметів, схожих на вогнепальну та мисливську зброю,
суд присяжних симетрично враховує за загальним правилом оцінки доказів,
тлумачачи їх виключно на користь обвинувачених. Що стосується конкретно
зафіксованих випадків такого застосування, то спрямованість таких предметів з
боку активістів у напрямку розташування сил правопорядку як іншої сторони
протистояння є для суду очевидною, встановлення при цьому деталей пострілу - в
шеренгу правоохоронців, просто в їх напрямок, прицільно в ногу чи в голову
конкретній особі - не має значення для оцінки таких дій як в цілому загрозливих
для життя та здоров`я правоохоронців. До речі, вогневе ураження, з огляду на
його інтенсивність, може розглядатися і як підготовка для наступу.
Загалом аналізуючи вказаний масив відео та фото
матеріалів, звертає на себе увагу внутрішній абсолютно погоджений характер між
собою всіх вказаних відео записів, які хоча і мали різне джерело походження,
проте явно та безспірно стосуються одних і тих самих подій, які мали місце на
Майдані Незалежності та вул. Інститутська ранком 20 лютого 2014 року за участі
з одного боку, активістів «Майдану», а з іншого - сил правопорядку. При цьому,
серед правоохоронців як учасників цих подій конкретно виокремлюється:
- перша група у синьому камуфляжі з білими написами на
спинах «міліція», яка переміщалася з Майдану Незалежності вверх по вулиці
Інститутська, прикриваючи відхід інших правоохоронців та техніки по цій вулиці;
- друга група здебільшого озброєних автоматичною зброєю
правоохоронців у чорному форменому тактичному одязі із жовтими пов`язками на
руках, деякі з білими написами на спинах «Беркут», а серед них єдина озброєна
такою ж автоматичною зброєю особа в синьому камуфляжі спецпідрозділу «Беркут»,
- які рухалися навколо Жовтневого палацу, далі також переміщалися вверх по вул.
Інститутська, перебували за сніжною та бетонною барикадами, здійснюючи при
цьому постріли з вказаної автоматичної зброї та рушниць Форт-500;
- третя група правоохоронців у темному форменому одязі
без пов`язок на руках із щитами та кийками, які під час перебування другої
групи навколо Жовтневого палацу продовжували масово покидати останній в бік
станції метро «Хрещатик»;
- четверта група - озброєні автоматичною та іншою зброєю
правоохоронці у чорному форменому одязі без жовтих пов`язок на руках, які
приєдналися до другої групи під час її відходу від Жовтневого палацу, а потім
додатково посилились за бетонною барикадою.
Під час аналізу цих даних звертає на себе увагу те, що
саме друга група правоохоронців (у чорному форменому тактичному одязі із
жовтими пов`язками на руках, деякі з білими написами на спинах «Беркут», а
серед них єдина озброєна такою ж автоматичною зброєю особа в синьому камуфляжі
спецпідрозділу «Беркут») чітко виокремлювалася від усіх інших груп: була не
такою великою кількісно, мала інший одяг за кольором та по іншому екіпірована,
а також озброєна порівняно з першою та третіми групами; була більш
організованою та ініціативною порівняно з четвертою розрізненою групою, бійці з
якої лише приєдналися до дій другої групи, а значно пізніше були посилені; за
характером єдиного озброєння - АКМС також відрізнялася від озброєної іншими
видами зброї, в тому числі автоматичної, четвертої групи. Вказані обставини,
єдність дій та їх очевидна злагодженість, спільні ідентифікаційні ознаки (жовті
пов`язки на руках, на окремих на спині написи «Беркут») переконливо вказують на
належність бійців цієї групи, окрім однієї, озброєної такою ж автоматичною
зброєю особи в синьому камуфляжі спецпідрозділу «Беркут», до одного окремого
підрозділу в складі спецпідрозділу « ІНФОРМАЦІЯ_166 ».
Суд при цьому також звертає увагу і на таке. Тактична
взаємодія між бійцями підрозділу, зокрема і та яку продемонстрували бійці
другої групи правоохоронців, завжди глибше аніж проста їх здатність діяти
спільно. Специфіка будь-якого збройного підрозділу полягає у тому, що його
основу складає внутрішньо стійке об`єднання бійців. Задля формування такого
об`єднання останні проходять спеціальну підготовку, під час якої відбувається
злагодження підрозділу. Відтак збройний підрозділ, бійці якого пройшли таку
підготовку, завжди є організованою групою, при цьому в найбільш якісному її
розумінні. Стійкість такої групи у складі підрозділу досягається умовами її
комплектування та проходження служби, а зорганізованість - рівнем тактичної
підготовки, тобто їх здатністю взаємодіяти між собою у тих чи інших тактичних
порядках з метою виконання поставленого завдання в різних умовах, здатністю
здійснювати взаємоконтроль за принципом «кожен відповідає за кожного» та
забезпечити взаємодопомогу в разі необхідності.
Як правило, для полегшення тактичного управління
підрозділом формуються так звані умовні «пари» або «трійки» (малі
тактичні групи), коли бійці діють у тісному контакті один з одним,
постійно знаходяться в межах прямої видимості і підтримують безпосередній
зв`язок, в тому числі вербальний. Щоб такі пари діяли ефективно і мали високий
рівень взаєморозуміння, їх формують заздалегідь, ще в процесі підготовки. Таким
чином, у бійців складаються не тільки дружні відносини, але й почуття розуміння
та передбачуваності дій товариша. Саме такі ознаки і були зафіксовані в діях
бійців вказаного окремого підрозділу в складі спецпідрозділу «Беркут», тобто
акцентованої другої групи правоохоронців.
Крім того, на вказаних записах задокументовані зовнішні
та очевидні ознаки масової готовності активістів до активного протистояння з
правоохоронцями (наявні шоломи, бронежилети, щити, палиці, біти, прути,
«коктейлі молотова», зброя, в тому числі вогнепальна). Ці зовнішні ознаки,
порівняно із такими ж ознаками інших цивільних осіб у мілітарному вигляді, які
організовано переміщувалися в районі станції метро «Арсенальна» із
ідентифікуючими білими пов`язками на руках, не мали суттєвих відмінностей,
окрім наявності вогнепальної зброї.
Дані всіх цих відеозаписів знайшли своє синхронізоване у
часі відображення у відеозаписі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_167 », що засвідчено
згаданим протоколом його огляду. Сторона захисту обґрунтовано звернула увагу
суду на те, що велика кількість з вказаного дослідженого масиву відео становить
собою змонтовану нарізку окремих відео записів. Разом з тим, суд наголошує, що
даних про фальсифікацію в будь-який спосіб у зафіксованих сюжетах в таких
нарізках справжніх обставин подій, спотворення їх змісту до суду не подавалося.
Переривання зйомки на окремі сюжети не впливає на зміст самих таких сюжетів,
хоча в цілому повнота фіксації події у такому випадку безумовно страждає. Це є
очевидним технічним питанням, яке суд зважує і через акцентуацію захисту в тому
числі, а тому в своїх оцінках щодо доведення обвинувачення зовсім не
обмежується нарізками окремих відео записів з одного джерела. Якщо ж суд
присяжних і відступав від цього правила, то виключно для захисту як для
сторони, обґрунтовані сумніви з боку якої можуть мати значення неподоланого
бар`єру для доказування.
Таким чином, суд вважає, що першоджерела, в тому числі
оригінальні, які в більшості своїй покладені в основу відеозапису «Висота
Жовтневий - Остання висота», встановлені. Їх походження є продуктом вільної
фіксації подій як окремими очевидцями ( ОСОБА_763 , ОСОБА_764 , ОСОБА_765 ,
ОСОБА_766 , ОСОБА_767 , ОСОБА_768 , ОСОБА_769 , ОСОБА_770 , ОСОБА_2810 , ОСОБА_2811
- ОСОБА_771 та ін.) так і командами професійних журналістів вітчизняних (канали
«112», «СТБ», «ТРК Україна», « ІНФОРМАЦІЯ_168 », «ICTV», «Inter», «
ІНФОРМАЦІЯ_169 » ін.) та іноземних інформаційних агенцій, в тому числі
загальновідомих та авторитетних (телерадіоконсорціум Німеччини «ARD», підрозділ
Британської телерадіомовної корпорації «BBC», інформаційне агентство США «Associated
Press», британське агентство новин « ІНФОРМАЦІЯ_170 », ОСОБА_2771 ькі
інформаційна агенція «AFP News Agency» та канал новин « ІНФОРМАЦІЯ_171 »,
бельгійська телекомпанія « ІНФОРМАЦІЯ_172 », польський інформаційний телеканал
« ІНФОРМАЦІЯ_173 », білоруський телеканал «Белсат» тощо), російських програм
мовлення МТРК «Мир» та « ІНФОРМАЦІЯ_174 (RUPTLY)». Електронні копії інформації
з інформаційно-телекомунікаційних систем медіа, їх невід`ємних частин, судом
визнані оригіналами документів. Їх достовірність, кожного окремо, у сторін
конкретних сумнівів не викликала. Більш того, окрім сторони обвинувачення,
потерпілих та їх представників, вказаними відео записами для доведення чи
спростування обставин, які підлягають доказуванню, активно послуговувалася і сторона
захисту, або сама ініціативно надаючи такі відео записи для дослідження судом
(напр., під час судового засідання 08 жовтня 2015 року за епізодом загибелі
ОСОБА_772 захист надав суду для безпосереднього дослідження відео запис у папці
«ОСОБА_3054 » під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_175 », результати огляду якого були
зафіксовані у згаданому протоколі огляду від 21 грудня 2015 року - т. 128 а.
80-173; під час судового засідання 20 грудня 2016 року за епізодом поранення
ОСОБА_773 захист надав суду для безпосереднього дослідження відео запис у папці
«TVP» під назвою «TVP - 09-00 - 09-10 - Poranek_nfo_20.02.2014-_skr_t»,
результати огляду якого були зафіксовані у згаданому протоколі огляду від 30
грудня 2015 року - т. 77 а. 222-225 тощо), або звертаючи увагу суду на окремі
зафіксовані на таких відео записах обставини як достовірні, вимагаючи їх
об`єктивної оцінки від суду у взаємозв`язку із доводами сторони обвинувачення
майже по кожному з досліджених судом присяжних епізодів поранення чи загибелі
активістів - такі акцентуації захисту будуть проаналізовані детально в кожному
випадку за окремими епізодами загибелі та поранення активістів. Загалом,
сторона захисту оцінювала зафіксовані на відео події як масові заворушення, які
переросли у збройний напад на працівників правоохоронних органів, терористичний
акт стосовно міліції, і наполягала на відсутності зворотного - тим самим
визнавала достовірність зафіксованих на записах подій та їх послідовність.
Отже, суд присяжних вважає, що належні та достовірні
відомості, які містить вказаний відеозапис «Висота Жовтневий - Остання висота»
або «October_Palace_ Last_altitude», визнавати недопустимими з причин їх
особливого формування - обробка оригінальних відеозаписів чи їх копій та
компіляція підстав не має.
Крім того, під час судового розгляду були окремо
досліджені й інші відеозаписи, які компільовані до вказаного відео «Висота
Жовтневий - Остання висота» або «October_Palace_ Last_altitude» та були подані
як джерело формування останнього (т.т. 69-71 - протоколи огляду відеозаписів від
19 вересня, 01, 04, 09 жовтня та 17 листопада 2015 року - судові засідання 07
та 19 листопада, 10 грудня 2019 року). Дані щодо оцінки цих відео будуть
наведені по тексту даного пункту вироку.
Крім того, під час судового розгляду судом присяжних із
дотриманням процедури відкриття нових матеріалів в порядку ч. 11 ст. 290 КПК
України повністю досліджений шляхом його перегляду як безперервно (судові
засідання 05, 12 та 19 грудня 2017 року), так і системно в межах дослідження
окремих епізодів, наданий представником потерпілих ОСОБА_661 відео запис під
назвою «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(флеш носії - т. 90 а. 40). Вказане відео є оновленою та більш змістовною
версією згаданого відео «Висота Жовтневий - Остання висота» або
«October_Palace_ Last_altitude», також являє собою звукову мультикамерну (до 16
екранів зображення) синхронізацію, але значної більшої кількості відео записів
із додаванням фото матеріалів та з більшої кількості джерел на основі як
взаємопов`язаних у часі сюжетів подій, так і безперервного звукового запису
стенограми виступів зі сцени «Майдану», зафіксованих на камери «Еспрессо ТВ»,
яка була розташована на цій сцені. При цьому базову основу вказаного відео
складають синхронізовані у відео «Висота Жовтневий - Остання висота» відео
записи. Події, які відображаються на екранах та охоплюють час, починаючи з 08
год. 53 хв. 00 сек. до 11 год. 00 хв. 02 сек. 20 лютого 2014 року, відбуваються
одночасно в різних місцях навколо Майдану Незалежності та вул. Інститутська в
м. Києві. Вказане відео, як і попереднє, містить поєднану однією подією -
масова загибель та поранення людей структуровану за хронологією інформацію про
обставини цієї трагедії, відтак, належність даних, що містить відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» та їх істотне
значення для завдань кримінального провадження є безсумнівним. Для полегшення
сприйняття внизу екрану бігучий рядок відтворює стенограму виступів зі сцени
«Майдану», стенограму переговорів правоохоронців службовими каналами зв`язку.
Крім того, згідно з дослідженим судом присяжних протоколом
огляду відео від 24 вересня 2015 року та додатком до нього (т. 163 а.
147-194), слідчим було оглянуте та долучене до матеріалів провадження, у
зв`язку з чим і досліджене судом, відео під назвою «47», яке є
аналогічним повністю дослідженому судом шляхом перегляду системно в межах
дослідження кожного з 47 епізодів загибелі активістів, відео «47 _ 20.02.2014»,
яке надав з дотриманням процедури відкриття потерпілий ОСОБА_219 (диск - т. 8
а. 130). Вказане відео складається із компільованих до нього відео сюжетів,
присвячених 47 загиблим активістам 20 лютого 2014 року із вказівкою на їх
прізвище та ім`я з використанням ідентифікаційних міток таких осіб у вигляді
акцентованих автором кольорових квадратиків. Перелік 47 загиблих активістів,
які згадуються у відеозапису «47», узгоджується із переліком загиблих
потерпілих у даному провадженні, лише відсутня згадка щодо одного з них -
ОСОБА_774 . Відтворені на відео 43 сюжети загибелі активістів із позначкою
астрономічного часу їх смертельного поранення, що мало місце у часовий період
до 11 год., повністю узгоджуються з даними відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» та компільованими до нього відео
записами.
Суд враховує, що сторони провадження, потерпілий чи його
представник вправі надавати компіляції документів, які незручно повністю
досліджувати в суді, що власне мало місце у даному випадку. При цьому, наявні в
повному обсязі документи, що становлять таку компіляцію (ч. 6 ст. 99 КПК
України).
Разом з тим, згідно з дослідженим судом присяжних з
дотриманням процедури відкриття додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК
України) висновками експерта за результатами проведення експертиз
відеозвукозапису № 19//9-1/98К від 11 липня 2016 року та № 19//9-1/04дк
від 18 квітня 2016 року з додатками (ілюстративна таблиця) (т. 171 а.
115-162; т. 173 а. 40-66), які провів за клопотанням сторони захисту судовий
експерт ОСОБА_775 , відеозапис під назвою «47» має ознаки монтажу та зміни,
запис цього відеозапису переривається. У зв`язку з відсутністю первинних
відеофонограм, фотозображень та технічних пристроїв, за допомогою яких
здійснювалися відповідні фіксації подій, які відображені у відеозапису «47»
визначити, чи одночасно проводився запис відеозображення та звуку, чи
відповідає зміст відео зображення звуку, чи є хронометраж в лівому верхньому
куті та періодично по центру відео первинним (оригінальним) хронометражем
відеозаписуючого пристрою, не виявляється можливим.
Сторони провадження щодо підстав проведення цієї
експертизи та порядку залучення стороною захисту експерта зауважень чи
заперечень не висловлювали.
Посилаючись на ці висновки експерта № 19//9-1/98К та №
19//9-1/04дк, сторона захисту просила визнати відеозапис під назвою «47» або
«47 _ 20.02.2014» недопустимим та недостовірним. Дане клопотання захисту суд
вирішив за результатами оцінки відеозапису під назвою «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)») та окремо досліджених доказів
за кожним із згаданих на відео «47» епізодів загибелі активістів, які у своїй
сукупності напряму пов`язані з формуванням відео матеріалу під назвою «47» або
«47 _ 20.02.2014».
Отже, всі згадані три відео записи («Висота Жовтневий -
Остання висота», «47» або «47 _ 20.02.2014» та «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)») є штучно створеним інформаційним
продуктом, мають очевидні ознаки монтажу та зміни і їх встановлення не потребує
спеціальних знань, ці записи фактично відтворюють результати певної пошукової
та аналітичної діяльності їх авторів (автора), які намагалися зафіксувати всі
обставини подій ранку 20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності та прилеглих
до нього територіях, ідентифікувати потерпілих, як активних учасників цих
подій, з відтворенням астрономічного часу останніх. Оскільки допит їх авторів
(автора) в суді забезпечений не був, тому використання вказаних відео
матеріалів в цілому як самодостатніх доказів, без перевірки джерел їх
наповнення (первинних відеофонограм, фотозображень, на які здійснювалися
відповідні фіксації подій) та правильності акцентованої часової та
ідентифікаційної інформації є, на думку суду присяжних, неможливим.
Натомість, вже встановлені під час судового розгляду
джерела формування відео запису «Висота Жовтневий - Остання висота», яке
покладено в основу відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)», вторинний характер походження від останнього відео
запису «47» та їх всіх повний зв`язок між собою, підвищує довіру до цих джерел
інформації на стільки, що перевірку їх достовірності заздалегідь не можна
визнати безнадійною та безглуздою.
Згідно з протоколом огляду відео від 24 вересня 2015
року (т. 163 а. 196-249), достовірність якого перевірена шляхом повного
перегляду вказаних нижче відео судом (судові засідання 22 та 23 жовтня 2018
року), а також згідно з висновком судово-криміналістичної експертизи № 77/2
від 21 серпня 2015 року (т. 149 а. 70-74), наявним програмно-апаратним
забезпеченням через виявлення спільних візуальних чи звукових ознак встановлено
експертним шляхом хронологічну послідовність частини з наданих для дослідження
двадцяти трьох відеофайлів та фрагментів відеофайлів під назвами: «Відео 41
хв.»; «Відео «Ескадрон смерті»; «Polis firing live ammo»; «Силовики стріляють
бойовими кулями»; «'Чорний четвер' у Києві 20 лютого»; «БЕЛСАТ\Снайпери на
вулицях Києва»; «Carnage on Institutskaya Street on February 20, 2014 Maidan,
Riev, Ukraine»; «Ukraine - un Francais, Jerome Sessini, file sous les tirs de
balles le 19 fevrier 2014»; «Испанское Видео стрельбы непосредственно с места
событий»; «20140220_2 - канал 112» з відповідним посиланням на джерело
розміщення у відео інтернетхостингу «Ютуб» та дев`ять відео без посилання на
таке джерело: «Радио Свобода\00581»; «Радио Свобода\00582»; «Радио
Свобода\оператор 2\MVI_3907»; «Радио Свобода\оператор 2\MVI_3908»; «Радио
Свобода\оператор 2\MVI_3927»; «Радио Свобода\оператор 2\MVI_3931»; «Радио
Свобода\оператор 2\MVI_3936»; «Радио Свобода\оператор 2\MVI_3940»; «беркут №
2»; «беркут № 2,3»; «беркут № 5»; «беркут № 8», які використовувалися для
формування мультиекранного відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)». За результатами дослідження експертом, використовуючи
вказані відео записи у хронологічній послідовності, були змонтовані два відео
файли «VideoCompose-1.mp4» та «VideoCompose-2.mp4».
Під час судового розгляду вказані відео файли «VideoCompose-1.mp4»
та «VideoCompose-2.mp4» (диск - т. 149 а. 74) були переглянуті у повному
обсязі (судове засідання 25 вересня 2018 року). За результатами їх перегляду та
оцінки у взаємозв`язку з даними відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» встановлено таке.
Всі перелічені відео записи ідентифіковані сторонами як
достовірні та належні через пряму фіксацію на них з різних ракурсів подій, які
мали місце на Майдані Незалежності та вулиці Інститутська в місті Києві ранком
20 лютого 2014 року. При цьому, прокурори, представники потерпілих, захисники та
обвинувачені активно використовували зафіксовані на цих відео дані для
доведення своєї правової позиції та спростування протилежної.
Відео «VideoCompose-1.mp4», тривалістю 04 хв. 41 сек.,
початок якого фіксується відеозаписом на екрані 1/2, аналогічно безперервно
триває з 07 хв. 17 сек. по 11 хв. 58 сек. на екрані 4/1 запису на відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (астрономічний
час з 08 год. 59 хв. 51 сек. по 09 год. 04 хв. 32 сек.). Вказаним відеозаписом,
тобто основою для компіляції, є досліджений експертами безперервний відео запис
«Радио Свобода\00581», тривалістю 04 хв. 41 сек., який ідентичний і
дослідженому судом відеозапису під назвою «08-59-51 - 09-04-32 (00581)» (т. 70
а. 93 - судові засідання 19 листопада та 10 грудня 2019 року). Крім того, у
вказаний проміжок часу відтворені експертами у хронологічній послідовності
відеозаписи (всі чотири екрани відео «VideoCompose-1.mp4») у такій самій
хронологічній та часовій послідовності відтворюються і на багатоекранному відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)», а саме,
на екранах 4/2 (07 хв. 54 сек. запису), 2/2 (09 хв. 27 сек. запису), 4/2 (09
хв. 43 сек. запису), 4/4 (10 хв. 01 сек. запису), 1/2 (10 хв. 27 сек. запису).
Звертає на себе увагу те, що всі візуальні та звукові ознаки відео записів, що
включені експертами у відео «VideoCompose-1.mp4», повністю відтворюються на
відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» на
цьому ж проміжку запису з 07 хв. 17 сек. по 11 хв. 58 сек.
Відео «VideoCompose-2.mp4», тривалістю 24 хв. 59 сек.,
початок якого фіксується на екрані 1/1, аналогічно безперервно триває з 12 хв.
50 сек. по 29 хв. 13 сек. на екрані 2/4 запису на відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (астрономічний час з 09 год.
05 хв. 23 сек. по 09 год. 21 хв. 46 сек.). Вказаним відео є досліджений
експертами відео запис «Радио Свобода\00582», тривалістю 16 хв. 23 сек., який
ідентичний повністю дослідженому судом відеозапису під назвою «09-05-23 -
09-21-46 (00582)» (т. 70 а. 93 - судове засідання 07 листопада 2019 року).
Натомість суд критично оцінює, а тому відхиляє як
недостовірну відтворену експертами у своєму висновку хронологічну послідовність
у відео «VideoCompose-2.mp4». Так, у період часу з 06 хв. 10 сек. по 06 хв. 16
сек. запису цього відео, екран 2/2, зафіксовано, як особа в чорному форменому
одязі, нахилившись вперед, рухається зі зброєю на фоні будівлі Жовтневого
палацу у зворотному напрямку порівняно з іншими такими особами, тобто у
напрямку станції метро «Хрещатик», далі на передньому фоні розривається
вибуховий пристрій і стелиться дим над містком, що розташований поперек вулиці
Інститутська. Цей сюжет зафіксовано з 01 хв. 44 сек. по 01 хв. 50 сек. і на дослідженому
судом оригінальному відео під назвою «revolyucia_GREEN» (досліджене за епізодом
загибелі ОСОБА_776 - т. 58 а.
21). Разом з тим, пізніше за часом у період з 06 хв. 23 сек. по 06 хв. 29 сек.
запису вказаного відео «VideoCompose-2.mp4», екрани 1/1, 1/3, 2/1 та 3/1,
повторно відтворюють рух вказаної особи в чорному форменому одязі на фоні
будівлі Жовтневого палацу, а також задимленість від вибухового пристрою, яка
стелиться над містком. Ці дані вказують на хибність відтвореної експертами
синхронізації відео записів, при цьому ідентичні відео на екрані 2/2 та 3/1
відтворені експертом за різний час і подаються ним як синхронізовані, що є
очевидною помилкою. Не містить такої помилки і Відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)». Більш того, відео
«VideoCompose-2.mp4» завершується відеозаписом на екрані 1/2, який відтворено
на 50 хв. 32 сек. запису на екрані також 1/2 відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)». Але вся тривалість відео«VideoCompose-2.mp4»
становить 24 хв. 59 сек., відтак, якщо його початок співпадає з 12 хв. 50 сек.
запису на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)», то мало б завершитися на 37 хв. 49 сек., а не на 50 хв. 32 сек.
запису останнього, що додатково вказує на хибність висновку експерта.
Таким чином, суд вважає, що достовірність хронологічної
послідовності відтворених на багатоекранному відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання)…» відео записів підтверджена експертним шляхом лише за період, який
охоплює астрономічний час з 08 год. 59 хв. 51 сек. по 09 год. 04 хв. 32 сек.
Щодо оцінки змісту та динаміки відтворених на
багатоекранному відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» подій, першоджерел їх фіксації, то крім вже наведених результатів
дослідження відео та фото матеріалів, які становили попередню версію
мультикамерної синхронізації у виді відео - «Висота Жовтневий - Остання висота»
або «October_Palace_ Last_altitude», суд присяжних звертає увагу і на таке.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом огляду
фото від 02 листопада 2015 року та додатком до нього у виді фото таблиць
(т. 163 а. 49-85), в мережі Інтернет виявлені, оглянуті слідчим та долучені до
матеріалів провадження, у зв`язку з чим і досліджені судом, 72 фото знімки,
які виклав у мережу фотограф з Будапешту ОСОБА_3053 (ОСОБА_3053 ) та які
стосуються подій «Майдану» 20 лютого 2014 року. Так, зокрема, на цих фото
зафіксовано у статиці рух активістів «Майдану» за відступаючими правоохоронцями
у напрямку до Жовтневого палацу (а. 50-51, 54-58, 61, 63-64, 71-72, 74, 76-78,
83) та верху вулиці Інститутська (а. 53, 63, 66, 68-70, 75, 79-80),
екіпірування активістів з елементами пасивного та активного захисту (шоломи
(50-84), в тому числі міліцейські (а. 50, 53-54, 61, 71, 73, 75, 77, 79-80, 82,
84), бронежилети (а. 50, 53, 61, 63, 65, 71-72), щити (а. 50-84), засоби для
нанесення травм: палиці (а. 50-53, 57, 59-68, 70-84), в тому числі міліцейські
(а. 61, 65, 75, 79, 81, 83), біти (а. 50, 71-72, 75, 79), прути (а. 58, 68,
71-72, 74-75, 78), списи (а. 59, 61, 78, 80, 83), «коктейлі молотова» (а. 50,
51, 53, 58, 68, 71-73, 76)), поранення активістів (а. 52, 54, 56, 59-60, 64-67,
69, 76, 82) під час протистояння.
Вказані фото матеріали суд визнає належними через їх
очевидний зв`язок локально та у часі з подіями «Майдану», які описані в
обвинувальному акті.
Крім того, вказані фото матеріали використані у
мультикамерній синхронізації подій на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» та повністю досліджені шляхом
перегляду під час судового розгляду, в тому числі повторно за окремими
епізодами в частині, що їх стосується. Так, на 07 хв. 48 сек. запису
(астрономічний час 09 год. 00 хв. 21 сек.) на екрані 1/2 використано фото ОСОБА_3053
(т. 163 а. 68 низ), на 17 хв. 46 сек. запису (астрономічний час 09 год. 10 хв.
19 сек.) на екрані 1/2 використано фото ОСОБА_777 , яке було досліджене за
епізодом загибелі ОСОБА_778 (т. 163 а. 52 верх), на 22 хв. 52 сек. запису
(астрономічний час 09 год. 15 хв. 25 сек.) на екрані 1/4 використано фото
ОСОБА_777 , як було досліджене судом як ідентифікаційне за епізодами загибелі
ОСОБА_779 та ОСОБА_780 , поранення ОСОБА_439 та ОСОБА_440 (т. 163 а. 74 низ)
тощо.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_781
- син загиблого ОСОБА_772 показав, що надавав слідству віднайдені
особисто та за допомогою групи в соціальних мережах родин загиблих на «Майдані»
відеоматеріали трагічних подій 20 лютого 2014 року, коли загинув його батько,
зокрема, фото матеріали угорця ОСОБА_782 (окремо досліджені судом в судовому
засіданні 22 жовтня 2018 року - т. 163 а. 49-85). Також він особисто
спілкувався з медиком «Майдану» ОСОБА_783 - організатором групи «18-20 лютого»,
який мав у своєму розпорядженні оригінали відеозаписів ОСОБА_784 з фіксацією
обставин поранення батька (також окремо повністю досліджені судом - т. 128 а.
80-173). Ці дані вказують на пряме походження всіх фото матеріалів ОСОБА_782 та
відео ОСОБА_3054 (папка «ОСОБА_3054 » з 66-ю структурованими за часом
подій відео записами (починаючи з «MVI_2600 (08-25-43 - 08-26-02)» та
закінчуючи «MVI_2864 (10-40-44 - 10-40-48)») - протокол огляду від 21 грудня
2015 року - т. 128 а. 80-173), розкривають їх справжнє авторство та
конкретні обставини створення їх оригіналів, що розвіює будь-які сумніви щодо
допустимості та достовірності вказаних матеріалів, зміст яких підтверджено
допустимими доказами - показаннями потерпілого (ч. 5 ст. 99 КПК України).
Допустимість цих матеріалів як доказів також забезпечена дотриманням
процесуального порядку їх одержання та фіксації.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_785 щодо достовірності відзнятих ним та переданих
слідству фото матеріалів, які видав свідок під час допиту 02 червня 2016 року
(т. 16 а. 143-147 - протокол огляду фотографій з місця подій 20 лютого 2014
року), показав, що, перебуваючи на вул. Інститутська, здійснив
фотографування подій на свій фотоапарат ранком 20 лютого 2014 року. Ці особисто
ним зроблені фотографії, з огляду на часові параметри створення, охоплюють
події на «Майдані» в період часу з 09 год. 57 хв. (фото «DSC_7336») по 10 год.
31 хв. (фото «DSC_7504»). Також свідок уточнив, що астрономічний час на його
фотоапараті «NIKON D300S» він виставляв особисто і намагався бути точним, за
цим слідкував як професійний фотограф, фотографії він надавав слідству, також
вони поширювалися у соціальних мережах та в ЗМІ, в тому числі зарубіжних.
На вказаних фото зафіксовані у статиці обставини
укріплення барикади на вул. Інститутська під містком через неї (DSC_7336 -
7340), обставини евакуації поранених активістів в зеленому дощовику, в бузковій
курточці біля готелю «Україна» (DSC_7341 - 7352), поранених активістів з правої
частини вул. Інститутська перед готелем «Україна», в тому числі в сірому та
голубому шоломах, плямистій голубій касці, в уніформі медика-рятувальника
(DSC_7353 - 7415, 7418-7480), сліди потрапляння куль в об`єкти дорожньої
інфраструктури по вул. Інститутська (DSC_7416 - 7417), обставини евакуації
поранених активістів з лівої частини вул. Інститутська від сніжної барикади
(DSC_7481 - 7504).
Вказані фото матеріали суд визнає належними через їх
очевидний зв`язок локально та у часі з подіями «Майдану», які описані в
обвинувальному акті.
Під час перегляду судом за участі свідка ОСОБА_785 відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (відео
на флеш носії - т. 90 а. 40), на 01 год. 24 хв. 07 сек. запису (астрономічний
час 10 год. 16 хв. 35 сек.) на екрані 2/3 свідок безпосередньо ідентифікував
зроблені ним фотографії, зокрема фото під назвою «DSC_7410».
Звертає на себе увагу, що повністю досліджене судом відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» містить
всі інші оригінальні фотографії даного свідка (т. 16 а. 143-147), які були
досліджені в судовому засіданні 17 січня 2019 року також повністю і за участю
самого свідка. Через надзвичайну інформативність цього фото матеріалу суд
вирішив повністю продемонструвати у даному випаду встановлену процедуру його компіляції
до вказаного багато екранного відео. Схематично, це можна відобразити за такими
параметрами - номер екрана на відео, астрономічний час на відео, назва
фотографії, астрономічний час на відео та в дужках астрономічний час за
методаними фотографії для зручності порівняння, зокрема:
-4\1 9:59:16 \DSC_7336
-09-59-16 (09-57-34).JPG;
-4\1 9:59:17 \DSC_7337 -09-59-17 (09-57-35).JPG;
-4\1 9:59:24 \DSC_7338 -09-59-24 (09-57-42).JPG;
-4\1 10:00:37 \DSC_7339 -10-00-37 (09-58-55).JPG;
-4\1 10:00:38 \DSC_7340 -10-00-38 (09-58-56).JPG;
-3\1 10:02:08 \DSC_7341 -10-02-08 (10-00-26).JPG;
-3\1 10:02:09 \DSC_7342 -10-02-09 (10-00-27).JPG;
-1\4 10:02:11 \DSC_7343 -10-02-11 (10-00-29).JPG;
-1\4 10:02:12 \DSC_7344 -10-02-11 (10-00-29).JPG;
-2\2 10:03:11 \DSC_7345 -10-03-11 (10-01-29).JPG;
-2\2 10:03:12 \DSC_7346 -10-03-11 (10-01-29).JPG;
-2\2 10:03:13 \DSC_7348 -10-03-13 (10-01-31).JPG;
-2\2 10:03:14 \DSC_7349 -10-03-13 (10-01-31).JPG;
-1\4 10:05:12 \DSC_7353 -10-05-12 (10-03-30).JPG;
-1\4 10:05:13 \DSC_7354 -10-05-12 (10-03-30).JPG;
-1\4 10:05:13 \DSC_7355 -10-05-13 (10-03-31).JPG;
-1\4 10:05:14 \DSC_7356 -10-05-13 (10-03-31).JPG;
-1\4 10:05:14 \DSC_7357 -10-05-14 (10-03-32).JPG;
-1\4 10:05:15 \DSC_7358 -10-05-14 (10-03-32).JPG;
-1\2 10:07:05 \DSC_7359 -10-07-05 (10-05-23).JPG;
-1\2 10:07:06 \DSC_7360 -10-07-05 (10-05-23).JPG;
-1\2 10:07:07 \DSC_7361 -10-07-06 (10-05-24).JPG;
-1\2 10:08:14 \DSC_7362 -10-08-14 (10-06-32).JPG;
-1\2 10:08:14 \DSC_7363 -10-08-14 (10-06-32).JPG;
-1\2 10:08:15 \DSC_7364 -10-08-14 (10-06-32).JPG;
-1\2 10:08:15 \DSC_7365 -10-08-15 (10-06-33).JPG;
-1\2 10:08:16 \DSC_7366 -10-08-15 (10-06-33).JPG;
-1\2 10:08:43 \DSC_7367 -10-08-44 (10-07-02).JPG;
-1\2 10:08:44 \DSC_7368 -10-08-44 (10-07-02).JPG;
-1\2 10:08:47 \DSC_7369 -10-08-46 (10-07-04).JPG;
-1\2 10:08:47 \DSC_7370 -10-08-46 (10-07-04).JPG;
-1\2 10:08:48 \DSC_7371 -10-08-46 (10-07-04).JPG;
-1\2 10:08:48 \DSC_7372 -10-08-47 (10-07-05).JPG;
-1\2 10:08:49 \DSC_7373 -10-08-48 (10-07-06).JPG;
-1\2 10:08:51 \DSC_7374 -10-08-51 (10-07-09).JPG;
-1\2 10:08:51 \DSC_7375 -10-08-51 (10-07-09).JPG;
-1\2 10:08:52 \DSC_7376 -10-08-51 (10-07-09).JPG;
-1\2 10:08:54 \DSC_7377 -10-08-53 (10-07-11).JPG;
-1\2 10:08:54 \DSC_7378 -10-08-54 (10-07-12).JPG;
-1\2 10:08:55 \DSC_7379 -10-08-54 (10-07-12).JPG;
-2\1 10:09:41 \DSC_7383 -10-09-41 (10-07-59).JPG;
-2\1 10:09:41 \DSC_7384 -10-09-41 (10-07-59).JPG;
-2\1 10:09:42 \DSC_7385 -10-09-41 (10-07-59).JPG;
-2\1 10:09:42 \DSC_7386 -10-09-42 (10-08-00).JPG;
-2\1 10:09:43 \DSC_7387 -10-09-42 (10-08-00).JPG;
-2\1 10:09:43 \DSC_7388 -10-09-43 (10-08-01).JPG;
-2\3 10:09:47 \DSC_7389 -10-09-47 (10-08-05).JPG;
-2\3 10:09:48 \DSC_7390 -10-09-47 (10-08-05).JPG;
-2\3 10:09:48 \DSC_7391 -10-09-48 (10-08-06).JPG;
-2\3 10:09:49 \DSC_7392 -10-09-48 (10-08-06).JPG;
-2\3 10:09:49 \DSC_7393 -10-09-49 (10-08-07).JPG;
-2\3 10:09:50 \DSC_7394 -10-09-49 (10-08-07).JPG;
-2\3 10:09:52 \DSC_7395 -10-09-52 (10-08-10).JPG;
-2\3 10:09:53 \DSC_7396 -10-09-52 (10-08-10).JPG;
-2\3 10:09:53 \DSC_7397 -10-09-53 (10-08-11).JPG;
-2\3 10:09:54 \DSC_7398 -10-09-53 (10-08-11).JPG;
-2\3 10:09:54 \DSC_7399 -10-09-54 (10-08-12).JPG;
-2\3 10:09:55 \DSC_7400 -10-09-54 (10-08-12).JPG;
-2\3 10:09:55 \DSC_7401 -10-09-55 (10-08-13).JPG;
-2\3 10:09:56 \DSC_7402 -10-09-56 (10-08-14).JPG;
-2\3 10:09:56 \DSC_7403 -10-09-56 (10-08-14).JPG;
-1\2 10:11:00 \DSC_7404 -10-11-00 (10-09-18).JPG;
-1\2 10:11:01 \DSC_7405 -10-11-01 (10-09-19).JPG;
-1\2 10:11:03 \DSC_7406 -10-11-03 (10-09-21).JPG;
-1\2 10:11:03 \DSC_7407 -10-11-03 (10-09-21).JPG;
-1\2 10:11:04 \DSC_7408 -10-11-03 (10-09-21).JPG;
-1\2 10:11:04 \DSC_7409 -10-11-03 (10-09-21).JPG;
-2\3 10:16:36 \DSC_7411 -10-16-36 (10-14-54).JPG;
-2\3 10:16:37 \DSC_7412 -10-16-36 (10-14-54).JPG;
-4\1 10:16:40 \DSC_7413 -10-16-40 (10-14-58).JPG;
-4\1 10:16:41 \DSC_7414 -10-16-41 (10-14-59).JPG;
-4\1 10:16:42 \DSC_7415 -10-16-42 (10-15-00).JPG;
-2\1 10:17:42 \DSC_7416 -10-17-42 (10-16-00).JPG;
-2\1 10:17:54 \DSC_7418 -10-17-54 (10-16-12).JPG;
-2\1 10:17:55 \DSC_7419 -10-17-54 (10-16-12).JPG;
-2\1 10:17:56 \DSC_7420 -10-17-55 (10-16-13).JPG;
-2\1 10:17:56 \DSC_7421 -10-17-56 (10-16-14).JPG;
-1\2 10:18:42 \DSC_7422 -10-18-41 (10-16-59).JPG;
-1\2 10:18:43 \DSC_7423 -10-18-42 (10-17-00).JPG;
-1\2 10:18:44 \DSC_7424 -10-18-43 (10-17-01).JPG;
-1\2 10:18:49 \DSC_7425 -10-18-49 (10-17-07).JPG;
-2\4 10:19:12 \DSC_7426 -10-19-12 (10-17-30).JPG;
-2\4 10:19:13 \DSC_7427 -10-19-13 (10-17-31).JPG;
-2\4 10:19:14 \DSC_7428 -10-19-14 (10-17-32).JPG;
-2\4 10:19:15 \DSC_7429 -10-19-14 (10-17-32).JPG;
-2\4 10:19:15 \DSC_7430 -10-19-15 (10-17-33).JPG;
-1\3 10:19:21 \DSC_7431 -10-19-21 (10-17-39).JPG;
-1\3 10:19:21 \DSC_7432 -10-19-21 (10-17-39).JPG;
-1\3 10:19:22 \DSC_7433 -10-19-21 (10-17-39).JPG;
-1\3 10:19:22 \DSC_7434 -10-19-22 (10-17-40).JPG;
-1\3 10:19:23 \DSC_7435 -10-19-22 (10-17-40).JPG;
-1\2 10:19:33 \DSC_7436 -10-19-34 (10-17-52).JPG;
-3\4 10:19:53 \DSC_7437 -10-19-53 (10-18-11).JPG;
-3\4 10:19:54 \DSC_7438 -10-19-54 (10-18-12).JPG;
-3\4 10:19:55 \DSC_7439 -10-19-54 (10-18-12).JPG;
-3\4 10:19:55 \DSC_7440 -10-19-54 (10-18-12).JPG;
-3\4 10:19:56 \DSC_7441 -10-19-55 (10-18-13).JPG;
-3\4 10:19:56 \DSC_7442 -10-19-56 (10-18-14).JPG;
-2\2 10:20:00 \DSC_7443 -10-20-00 (10-18-18).JPG;
-2\2 10:20:01 \DSC_7444 -10-20-00 (10-18-18).JPG;
-4\1 10:20:07 \DSC_7445 -10-20-07 (10-18-25).JPG;
-4\1 10:20:08 \DSC_7446 -10-20-08 (10-18-26).JPG;
-4\1 10:20:11 \DSC_7447 -10-20-11 (10-18-29).JPG;
-4\1 10:20:24 \DSC_7448 -10-20-24 (10-18-42).JPG;
-4\1 10:20:24 \DSC_7449 -10-20-24 (10-18-42).JPG;
-4\1 10:20:25 \DSC_7450 -10-20-24 (10-18-42).JPG;
-4\1 10:20:28 \DSC_7451 -10-20-28 (10-18-46).JPG;
-4\1 10:20:29 \DSC_7452 -10-20-28 (10-18-46).JPG;
-4\1 10:20:30 \DSC_7454 -10-20-30 (10-18-48).JPG;
-4\1 10:20:31 \DSC_7455 -10-20-30 (10-18-48).JPG;
-4\1 10:20:31 \DSC_7456 -10-20-31 (10-18-49).JPG;
-3\2 10:20:39 \DSC_7457 -10-20-39 (10-18-57).JPG;
-3\2 10:20:41 \DSC_7458 -10-20-41 (10-18-59).JPG;
-3\2 10:20:42 \DSC_7459 -10-20-42 (10-19-00).JPG;
-3\1 10:21:02 \DSC_7460 -10-21-02 (10-19-20).JPG;
-1\4 10:21:10 \DSC_7461 -10-21-10 (10-19-28).JPG;
-1\4 10:21:11 \DSC_7462 -10-21-11 (10-19-29).JPG;
-1\4 10:21:12 \DSC_7463 -10-21-12 (10-19-30).JPG;
-2\3 10:21:24 \DSC_7464 -10-21-24 (10-19-42).JPG;
-2\3 10:21:25 \DSC_7465 -10-21-25 (10-19-43).JPG;
-2\3 10:21:25 \DSC_7466 -10-21-25 (10-19-43).JPG;
-2\3 10:21:26 \DSC_7467 -10-21-25 (10-19-43).JPG;
-2\3 10:21:28 \DSC_7468 -10-21-28 (10-19-46).JPG;
-2\3 10:21:29 \DSC_7469 -10-21-28 (10-19-46).JPG;
-2\3 10:21:31 \DSC_7470 -10-21-31 (10-19-49).JPG;
-2\3 10:21:32 \DSC_7471 -10-21-31 (10-19-49).JPG;
-2\3 10:21:36 \DSC_7472 -10-21-36 (10-19-54).JPG;
-2\3 10:21:36 \DSC_7473 -10-21-36 (10-19-54).JPG;
-2\3 10:21:37 \DSC_7474 -10-21-36 (10-19-54).JPG;
-2\3 10:21:37 \DSC_7475 -10-21-36 (10-19-54).JPG;
-2\3 10:21:37 \DSC_7476 -10-21-37 (10-19-55).JPG;
-2\3 10:21:38 \DSC_7477 -10-21-37 (10-19-55).JPG;
-2\3 10:21:38 \DSC_7478 -10-21-38 (10-19-56).JPG;
-2\3 10:21:39 \DSC_7479 -10-21-39 (10-19-57).JPG;
-2\4 10:22:22 \DSC_7480 -10-22-22 (10-20-40).JPG;
-1\3 10:27:43 \DSC_7482 -10-27-43 (10-26-01).JPG;
-1\3 10:27:45 \DSC_7484 -10-27-45 (10-26-03).JPG;
-2\4 10:30:19 \DSC_7486 -10-30-18 (10-28-36).JPG;
-2\4 10:30:19 \DSC_7488 -10-30-19 (10-28-37).JPG;
-2\4 10:30:20 \DSC_7489 -10-30-19 (10-28-37).JPG;
-2\4 10:30:20 \DSC_7490 -10-30-19 (10-28-37).JPG;
-2\4 10:30:20 \DSC_7491 -10-30-20 (10-28-38).JPG;
-2\4 10:30:21 \DSC_7492 -10-30-20 (10-28-38).JPG;
-2\4 10:30:21 \DSC_7493 -10-30-20 (10-28-38).JPG;
-2\4 10:30:21 \DSC_7494 -10-30-21 (10-28-39).JPG;
-2\4 10:30:22 \DSC_7495 -10-30-21 (10-28-39).JPG;
-2\4 10:30:22 \DSC_7496 -10-30-21 (10-28-39).JPG;
-2\4 10:30:23 \DSC_7497 -10-30-22 (10-28-40).JPG;
-2\3 10:32:48 \DSC_7498 -10-32-48 (10-31-06).JPG;
-2\3 10:32:48 \DSC_7499 -10-32-48 (10-31-06).JPG;
-2\3 10:32:49 \DSC_7500 -10-32-49 (10-31-07).JPG;
-2\3 10:32:49 \DSC_7501 -10-32-49 (10-31-07).JPG;
-2\3 10:32:50 \DSC_7502 -10-32-50 (10-31-08).JPG;
-2\3 10:32:50 \DSC_7503 -10-32-50 (10-31-08).JPG;
-2\3 10:32:51
\DSC_7504 -10-32-51 (10-31-09).JPG.
Суд бере до уваги, що різниця між позначеним на екрані
відео астрономічним часом та астрономічним часом за методаними вказаних знімків
системно зберігається в 01 хв. 42 сек. в бік збільшення на відео, що беззаперечно
вказує на послідовне забезпечення хронометражу зафіксованих на вказаному відео
подій з часом оригінальної фотозйомки у період здійснення останньої за
астрономічним часом на відео з 09 год. 59 хв. 16 сек. (фото «DSC_7336») по 10
год. 32 хв. 51 сек. (фото «DSC_7504»), або запису на відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» з 01 год. 06 хв.
44 сек. до 01 год. 40 хв. 19 сек. (включно).
Отже і в даному випадку встановлено пряме походження всіх
належних фото матеріалів авторства свідка ОСОБА_786 , конкретні обставини
створення їх оригіналів, що також розвіює будь-які сумніви щодо допустимості та
достовірності вказаних матеріалів, зміст яких підтверджено допустимими доказами
- показаннями їх автора - свідка (ч. 5 ст. 99 КПК України). Допустимість цих
матеріалів як доказів також забезпечена дотриманням процесуального порядку їх
одержання та фіксації.
За епізодом загибелі ОСОБА_480 судом були досліджені фото авторства ОСОБА_2816
(папка «Фото ОСОБА_2866 » на диску Verbatim DVD+R з написом «ОСОБА_2867 21.06.2018»
- т. 140 а. 22). За властивостями цих фото в електронному вигляді їх оригінали
були створені автором «ОСОБА_2816 » 20 лютого 2014 року о 08 год. ранку у
період з 57 по 58 хв., що підтверджує їх оригінальне походження та часові
проміжки зафіксованих на них подій за налаштуваннями пристрою, які також
відтворені у назвах фото, відтак ці матеріали мають оригінальне походження з
позначенням часу та дати їх створення.
На вказаних фото (MGL1958 - MGL1975) зафіксовані у статиці
обставини ранкового 20 лютого 2014 року руху активістів від Стели Незалежності
в напрямку до вул. Інститутська скрізь позиції, які щойно залишили
правоохоронці, при цьому активісти мають при собі елементи пасивного та
активного захисту (шоломи, щити, палиці). Вказані фото матеріали суд визнає
належними через їх очевидний зв`язок локально та у часі з подіями «Майдану»,
які описані в обвинувальному акті.
Досліджене судом відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» також містить всі оригінальні
фотографії даного автора, які були досліджені за вказаним епізодом. Суд вирішив
і в даному випадку повністю продемонструвати встановлену процедуру його
компіляції до вказаного багато екранного відео. Схематично, це відображено в аналогічний
із свідком ОСОБА_785 спосіб за такими параметрами - номер екрана на відео,
астрономічний час на відео, назва фотографії, астрономічний час на відео та в
дужках астрономічний час за методаними фотографії для зручності порівняння,
зокрема:
-3\2 8:57:13 \_MGL -ОСОБА_2816 \_MGL1958 -08-57-13 (08-57-33).jpg;
-3\2 8:57:14 \_MGL -ОСОБА_2816 \_MGL1959 -08-57-13 (08-57-33).jpg;
-3\2 8:57:14 \_MGL -ОСОБА_2816 \_MGL1960 -08-57-13 (08-57-33).jpg;
-3\2 8:57:14 \_MGL -ОСОБА_2816 \_MGL1961 -08-57-14 (08-57-34).jpg;
-3\2 8:57:14 \_MGL -ОСОБА_2816 \_MGL1962 -08-57-14 (08-57-34).jpg;
-3\2 8:57:15 \_MGL -ОСОБА_2816 \_MGL1963 -08-57-14 (08-57-34).jpg;
-3\2 8:57:15 \_MGL -ОСОБА_2816 \_MGL1964 -08-57-14 (08-57-34).jpg;
-3\2 8:57:15 \_MGL -ОСОБА_2816 \_MGL1965 -08-57-15 (08-57-35).jpg;
-3\2 8:57:15 \_MGL -ОСОБА_2816 \_MGL1966 -08-57-15 (08-57-35).jpg;
-3\2 8:57:16 \_MGL -ОСОБА_2816 \_MGL1967 -08-57-15 (08-57-35).jpg;
-2\4 8:58:01 \_MGL -ОСОБА_2816 \_MGL1971 -08-58-01 (08-58-21).jpg;
-2\4 8:58:01 \_MGL -ОСОБА_2816 \_MGL1972 -08-58-01 (08-58-21).jpg;
-2\4 8:58:02 \_MGL -ОСОБА_2816 \_MGL1973 -08-58-01 (08-58-21).jpg;
-2\4 8:58:02 \_MGL -ОСОБА_2816 \_MGL1974 -08-58-02 (08-58-22).jpg;
-2\4 8:58:02 \_MGL -ОСОБА_2816 \_MGL1975 -08-58-02 (08-58-22).jpg.
Суд знову ж таки бере до уваги, що різниця між позначеним
на екрані відео астрономічним часом та астрономічним часом за методаними вказаних
знімків системно зберігається в 20 сек. в бік зменшення на відео, що беззаперечно
вказує на послідовне забезпечення хронометражу зафіксованих на вказаному відео подій
з часом оригінальної фотозйомки у період здійснення останньої за астрономічним часом
на відео з 08 год. 57 хв. 13 сек. (фото «MGL1958») по 08 год. 58 хв. 02 сек. (фото «MGL1975»). Також встановлено пряме походження
всіх фото матеріалів авторства ОСОБА_2816 , що також розвіює будь-які сумніви щодо
допустимості та достовірності вказаних матеріалів, зміст яких підтверджено допустимими
доказами - показаннями потерпілої (ч. 5 ст. 99 КПК України). Допустимість цих
матеріалів як доказів також забезпечена дотриманням процесуального порядку їх
одержання та фіксації.
Даний випадок є показовим і тому, що демонструє наявність
системних додаткових аргументів на користь підтвердження достовірності
зафіксованих на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» подій. Ці додаткові аргументи містять більшість з досліджених
судом епізодів (всього 128), відтворювати докази за якими і в даній частині
вироку через їх великий масив є недоречним. Однак, цей фактор переконання є
невід`ємним для оцінки вказаного відео і завжди судом додатково мається на
увазі.
Крім того, згідно з дослідженим судом присяжних протоколом
огляду відео від 25 червня 2015 року та додатком до нього (т. 163 а.
90-119), представником потерпілих ОСОБА_657 були надані, оглянуті слідчим та
долучені до матеріалів провадження, у зв`язку з чим і досліджені судом, відео
записи «MAJDAN_2014.mp4» з логотипом «ZAKAZ PUBLIKACJI», «ranny_szot.mp4»
та «zabity_szot.mp4», які певним чином дублюються між собою та
стосуються подій «Майдану» 20 лютого 2014 року. Основним є відео
«MAJDAN_2014.mp4», яке повністю переглянуте судом (судове засідання 22 жовтня
2018 року) і також використано у мультикамерній синхронізації подій на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (т. 90
а. 40). Так, на 09 хв. 51 сек. запису (астрономічний час 09 год. 02 хв. 24
сек.) на екрані 2/4 розпочинається системне використання вказаного відео, яке у
подальшому почергово виводиться на екрани 2/3, 1/2 та ін.
Зокрема, на відео записі «MAJDAN_2014.mp4» з боку верхніх
поверхів готелю «України» зафіксовано рух активістів «Майдану» у напрямку верху
вулиці Інститутська за відступаючими правоохоронцями у синьому камуфляжі, які
відстрілюються з помпових рушниць. У подальшому цей рух було зупинено, а самих
активістів змушено відступити діями навколо Жовтневого палацу озброєних
правоохоронців у камуфляжній (один) та чорній формі із жовтими пов`язками на
руках, на спині напис «Беркут» (більше двадцяти), які застосовували спеціальні
засоби дратівливої дії (гранати), здійснювали постріли із помпових рушниць
Форт-500 та вогнепальної зброї - АКМС в бік активістів, серед яких фіксуються
поранені, в тому числі тяжко. У подальшому ці правоохоронці - учасники
спеціальної операції біля Жовтневого палацу також відійшли на верх вулиці
Інститутська, при цьому серед них фіксуються важко поранені. Після цього
активісти продовжують переміщення, фіксується надання медичної допомоги
пораненим з них у готелі «Україна».
Одночасно, об`єктивним є і те, що первісна атака
(переслідування) правоохоронців з боку активістів по вул. Інститутська
захлинулася через неготовність більшості з них до таких подій та їх
неочікуваний характер, розосередження активістів в різних напрямках наступу. Інтенсивність
наступу активістів по вул. Інститутська стихла, сили протестувальників значно
розтягнулися по цій вулиці, а біля центрального входу до будівлі Жовтневого
палацу їх кількість була невеликою (до двадцяти осіб), атакуючих дій вони не
здійснювали, зброї при собі не мали і більше спостерігали за подальшими діями
правоохоронців. На час початку спецоперації її учасники - озброєні АКМС
правоохоронці з усією очевидністю могли бачити не тільки появу навпроти
центрального виходу із Жовтневого палацу декількох беззбройних активістів, а й
триваючу без зупину безпечну евакуацію бійців ВВ з правого бокового виходу цієї
будівлі.
Вказані відео матеріали суд визнає належними через їх
очевидний зв`язок локально та у часі з подіями «Майдану», які описані в
обвинувальному акті.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом огляду
відео від 24 вересня 2015 року та додатком до нього (т. 163 а. 122-145), в
мережі Інтернет виявлено, оглянуте слідчим та долучене до матеріалів
провадження, у зв`язку з чим і досліджене судом, відео під назвою
«Інститутська 20 лютого. Вбивство майданівців». Вказаний відео запис
повністю (судове засідання 07 листопада 2019 року), а також за окремими
епізодами був досліджений судом шляхом його перегляду в судовому засіданні як
під цією назвою (т. 105 а. 11; т. 52 а. 173), так і під виглядом структурованих
за часом подій 43-х відео записів серії «Відео Евеліни» у папці «Y_U -
Пошукова група» - т. 70 а. 1-42 - протокол огляду від 09 жовтня 2015 року
(починаючи з «M2U01341» та закінчуючи «M2U01385»). Сторона
захисту детально проаналізувала вказане відео на платформі запису «Інститутська
20 лютого. Вбивство майданівців» для доведення обставин провадження та
аргументації правових позицій (т. 219 а. 234-246; т. 220 а. 1-15), що враховано
судом під час оцінки цього доказу. На цьому відео записі також з боку верхніх
поверхів готелю «України» більш повно, з деталізацією та без великих прогалин у
часі зафіксовані аналогічні відео «MAJDAN_2014.mp4» обставини подій «Майдану»
20 лютого 2014 року, що досягнуто більшою тривалістю вказаного запису. При
цьому, окремо акцентується увага на панічному та хаотичному відступі
правоохоронців та їх техніки з по вул. Інститутська, фіксуються масштаби такої
паніки, під час якої не встигають вийти з будівлі Жовтневого всі правоохоронці.
Далі акцентується увага на відступі від Жовтневого палацу самої вказаної групи
озброєних правоохоронців в чорному одязі із жовтими пов`язками на руках, які
відстрілюються в бік активістів, які невпинно переміщуються в їх напрямку. З
відеозапису також встановлено, що не всі правоохоронці в чорній формі і з
жовтими пов`язками на руках перебували в період з 09 год. 00 хв. до 09 год. 17
хв. на прилеглій до Жовтневого палацу території, окремі правоохоронці, які були
екіпіровані аналогічно, зі стрічками на руках жовтого кольору та які мали при
собі вогнепальну зброю, перебували в інших локаціях (біля зеленого паркану на
алейці від Жовтневого палацу, переміщувалися на цій алейці та по вул.
Інститутська перед сніжною барикадою, перебували біля сірого автобусу та
бетонної барикади).
Фіксується поранення активістів з лівого та правого боків
вулиці Інститутська в час, коли вказані правоохоронці здійснюють постріли,
ховаючись спочатку за сніжною (груда сміття та мішків навпроти входу до станції
метро «Хрещатик»), а потім і за бетонною барикадою (розташовані за перехрестям
вулиць Інститутська та Ольгинська бетонні блоки за трьома вантажними
автомобілями із синім, білим та через прохід зеленим кузовами відповідно).
Вказані відео записи суд визнає належними через їх
очевидний зв`язок локально та у часі з подіями «Майдану», які описані в
обвинувальному акті.
Відео «Інститутська 20 лютого. Вбивство майданівців» або
структуровані за часом подій 43-и відео записи серії «Відео Евеліни» у папці
«Y_U - Пошукова група» - т. 70 а. 42 також використано у мультикамерній
синхронізації подій на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» (т. 90 а. 40). Так, на 12 хв. 10 сек. запису
(астрономічний час 09 год. 04 хв. 43 сек.) на екрані 4/3 розпочинається
системне його використання з подальшим почерговим виведенням на екрани 4/2,
4/3, 2/1, знову на 4/3 та на ін.
Крім того, дані відео «Інститутська 20 лютого…» щодо
панічного відходу зі своїх позицій сил правопорядку корелюють з даними
дослідженого судом за клопотанням представника потерпілої ОСОБА_661 із
дотриманням процедури, передбаченої ч. 11 ст. 290 КПК України, відеозапису
«Эксклюзивно. Киевский майдан глазами севастопольського «Беркута» (т. 188
а. 98), який здійснений серед бійців спецпідрозділу «Беркут» (на спинах напис
«Беркут») з ідентифікаційними позначками зеленого кольору на шоломі та руках
ранком 20 лютого 2014 року на вул. Інститутська (06 хв. 36 сек. - 10 хв. 45
сек. запису).
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом огляду
відео від 24 жовтня 2015 року та додатком до нього (Диск I-tech DVD+R №
…7229 - т. 50 а. 7-41) предметом огляду було відео під назвою
«ВидеоПоСекундам». Вказаний відео запис повністю (судове засідання 06
вересня 2016 року), а також за окремими епізодами був досліджений судом шляхом
його перегляду в судовому засіданні як під цією назвою (т. 75 а. 168; т. 88 а.
148), так і під виглядом відеозаписів з іншими назвами, умовно об`єднаними
всіма учасникам процесу однією назвою так званого Харківського відео, а саме: «Відео
41 хв.» або «41 хв. відео 2014.02.20 - YouTube [720p]», яке було
предметом дослідження згаданої судово-криміналістичної експертизи № 77/2 від 21
серпня 2015 року - т. 163 а. 249; «Расстрел людей на майдане вул.
Інституська 20.02.2014» - т. 9 а. 208, т. 139 а. 86а; «як розстрілювали
майданівців вул. Інститутська 2014 02 20» - т. 11 а. 113; «Стрельба на
улице Институская - Майдан (полная версия +18)» - т. 15 а. 110; «Убийства
людей на майдане полное видео 41 минута нападения бандитов» - т. 16 а. 127;
«skyhundred» - т. 16 а. 175; «Революцiя Україна Київ Контратака
Майдану вул.Інститутська 2014.02.20» - т. 18 а.101 та «revolyucia_GREEN»,
які є одними з кращих за якістю - т. 58 а. 21; «Расстрел безоружных людей на
ул. Институтской 20.02.2014» - т. 75 а. 140-151; «Бій на вул.
Інститутській! Дивитися всім!» - т. 111 а. 143; «Контратака майдану вул.
Інститутська! Дивитися всім! Так снайпери вбивали наших рідних» - т. 133 а.
190; «ZFront», яке належить Харківській організації «Громадський
супротив Зелений фронт» авторства ОСОБА_787 , що підтверджено протоколом
огляду відео «ZFront» від 16 вересня 2015 року - т. 129 а. 42-123. Разом з тим,
на відміну від усіх вказаних відео записів, об`єднаних судом для зручності
спільною назвою «Харківське відео», запис «ВидеоПоСекундам» містить
акцентовані автором білими цифрами на екрані поверх зображення позначки
нумерації внутрішнього епізоду та астрономічного часу подій у форматі
«години:хвилини:секунди».
Сторона захисту детально проаналізувала вказане відео на
платформі запису «ВидеоПоСекундам» через кращу якість зйомки для доведення
обставин провадження та аргументації правових позицій (т. 219 а. 192-214), що
враховано судом під час оцінки цього доказу.
Відеозапис «Харківське відео» під різними вказаними
назвами у форматі без згаданих позначок епізоду та часу також використаний у
мультикамерній синхронізації подій на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (т. 90 а. 40). Так, на екрані 4/1
на 15 хв. 14 сек. (астрономічний час 09 год. 07 хв. 45 сек.) запису «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…» розпочинається системне використання
«Харківського відео» з 11 сек. його внутрішнього запису з подальшим почерговим
виведенням на екрани 2/2, 4/2, 4/1, знову 2/2, а потім 3/2 та ін.
На відео записі «Харківського відео» під різними
вказаними назвами без великих прогалин у часі в цілому з різних ракурсів
зафіксовані аналогічні відео «MAJDAN_2014.mp4» та «Інститутська 20 лютого.
Вбивство майданівців» обставини подій «Майдану» ранку 20 лютого 2014 року. При
цьому, документовано зупинку першого виходу активістів за місток вверх по
вулиці Інститутська, їх подальший відступ під щільними вибухами спецзасобів у
виді гранат, а також пострілами, в тому числі із слідами влучення куль в
бруківку та землю. Фіксується присутність серед цих активістів особи з
предметом, який за своїми очевидними зовнішніми ознаками схожий на вогнепальну
зброю типу мисливської рушниці, яку вона відступаючи перезаряджає. Біля
Жовтневого палацу фіксується рух групи озброєних автоматичною зброєю та
помповими рушницями правоохоронців в чорному форменому тактичному одязі із
жовтими пов`язками на руках, які беруть під контроль територію перед Жовтневим
палацом, здійснюють постріли в бік активістів, кидають в їх бік спецзасоби у
виді гранат. У цей час активісти полишають верх пагорбу перед Жовтневим
палацом, кидають в бік правоохоронців коктейлі «молотова», пізніше застосовують
салюти. На містку задокументовано активістів, які розпалюють на ньому вогонь.
Настає пауза, під час якої правоохоронці лише імітують застосування бойової
зброї, наводячи її в бік активістів, будівлю Жовтневого плацу масово покидають
військовослужбовці ВВ із щитами. У подальшому відновлюється щільний обстріл,
озброєнні правоохоронці відходять від площадки перед Жовтневим палацом,
активісти рухаються по сходинках та земляному пагорбу наверх до Жовтневого
палацу, знову підіймаються по вулиці Інститутській вверх за місток, сама вулиця
вільна від правоохоронців та їх техніки. Фіксується рух активістів алейкою від
Жовтневого палацу в напрямку проїзної частини вулиці Інститутська, постійно
лунають постріли, документовано евакуацію поранених активістів з правого та
лівого боків вулиці. Фіксується застосування вогнепальної зброї з боку
активіста із-за дерева біля будівлі готелю «України в бік правоохоронців, а з
боку останніх у чорному одязі із жовтими пов`язками на руках - із-за сніжної
барикади. Фіксується наближення під обстрілом активістів з лівого боку вулиці
Інститутська до сніжної барикади, а з правого - до парапету з написом «АКБ
Аркада». Далі тривалий час фільмуються факти масового поранення та загибелі
активістів з правового боку вулиці Інститутська внаслідок застосування
вогнепальної зброї, їх евакуація, героїчні дії при цьому осіб в одязі з
позначками червоного хреста, спорудження активістами нової захисної барикади
поперек вулиці. При цьому, звертає на себе увагу відповідність зафіксованих на
відео звернень, що чітко звучать зі сцени «Майдану», звуку таких звернень, який
також чутно та текстуально надруковано у біОСОБА_2923 у рядку на відео записі
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)».
Вказаний відеозапис суд визнає належним через його
очевидний зв`язок локально та у часі з подіями «Майдану», які описані в
обвинувальному акті.
Крім того, допитаний в судовому засіданні потерпілий
ОСОБА_234 - батько загиблого
ОСОБА_776 показав, що окремі події
за участю сина, в тому числі і момент його загибелі ранком 20 лютого були
зафіксовані, серед іншого, на основному відео, яке отримало назву «Харківське»,
яке зняв харківський оператор ОСОБА_788 , який перебував поруч за щитом на вул.
Інститутська. У папці під назвою «фото» на диску Verbatim DVD+R …4398 з написом
«ОСОБА_2753 ОСОБА_789 » (т. 58 а. 21) міститься досліджене за участю потерпілого
ОСОБА_296 фото, на якому, з його слів, зафіксовано вказаного оператора
ОСОБА_790 , який власне і проводив цю відео зйомку з місця подій (фото
«11241222_475894869227624 _1726038001270177143_n»). Суд звертає увагу, що ці
ідентифікаційні дані оператора та його місця перебування узгоджуються з
ракурсом здійсненого ним відео запису під умовно назвою «Харківське», або в
оригіналі «revolyucia_GREEN» чи «ZFront» та ін., які були досліджені судом (т.
129 а. 42-123). Ці дані вказують на пряме походження всіх відео, об`єднаних
назвою «Харківське», на його автора та конкретні обставини створення його
оригіналу, що розвіює будь-які сумніви щодо допустимості та достовірності
вказаних матеріалів, зміст яких підтверджено допустимими доказами - показаннями
потерпілого (ч. 5 ст. 99 КПК України).
Пов`язаний між собою сюжет одних і тих самих подій
«Майдану» 20 лютого 2014 року, які зафіксовані інколи одночасно з різних
ракурсів на відео записах «Інститутська 20 лютого. Вбивство майданівців»,
«MAJDAN_2014.mp4» та «Харківське відео» під різними вказаними назвами,
враховуючи додаткові безумовні фактори достовірності останнього, об`єктивно
вказує на належність, допустимість та достовірність всіх вказаних відео записів
в цілому.
За протоколом огляду від 30 вересня 2015 року з
додатком у виді диску (т. 167 а. 119-125) слідчим було оглянуто відео запис під
назвою «Snipers in the streets of Kyiv 20 02 14 Shocking
footage Cнайперы на вуліцах Кіева 1». Дослідженням цих матеріалів встановлено, що саме з вказаного відео як оригіналу скопійовано відео «БЕЛСАТ\Снайпери на вулицях Києва», яке подавалося представником потерпілих, було предметом судово-криміналістичної експертизи № 77/2 від 21 серпня 2015 року (т. 149 а. 70-74), не визнавалося в якійсь спосіб фальсифікованим і вже повністю досліджене судом. Вказане відео в деталях фіксує дії групи озброєних правоохоронців в чорному одязі із жовтими пов`язками на руках на алейці біля Жовтневого палацу, які відстрілюються в бік активістів, що рухаються в їх напрямку, воно також використано у мультикамерній синхронізації подій на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» (т. 90 а. 40). Так, на 24 хв. 40 сек. запису багатоекранного відео (астрономічний час 09 год. 17 хв. 13 сек.) на екрані 4/2 розпочинається системне використання вказаного відео «Snipers in the streets of Kyiv…», починаючи з 00 хв. 28 сек. його внутрішнього запису, з подальшим почерговим виведенням на екрани 2/1, 3/2 тощо відповідно до синхронізації подій за часом. Вказаний відеозапис суд визнає належним через його
очевидний зв`язок локально та у часі з подіями «Майдану», які описані в
обвинувальному акті. Допустимість відомостей, що він містить, забезпечена
дотриманням процесуального порядку їх одержання та фіксації.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_791 щодо достовірності відзнятих ним відео
матеріалів, а також переданих слідству фото матеріалів, які відзняли його
колеги (диск TDK DVD-R …2842 з написом «20.03.14 ОСОБА_792 », який надав свідок
ОСОБА_791 , досліджений за епізодом загибелі ОСОБА_793 (т. 15 а. 103-107),
показав, що, перебуваючи на Майдані та будучи за фахом режисером, зрозумів, що
всі ці події необхідно фіксувати для історії. З цією метою познайомився із
хлопцями з групи «Spilno.tv», які працювали в режимі он-лайн на Майдані та з
якими почав запускати стріми (процес потокової передачі відео даних через
Інтернет, або відеотрансляція) із самих гарячих точок. Також він на вільних
засадах співпрацював з багатьма телеканалами, у тому числі, центральними.
Зокрема, йому вдалося взяти інтерв`ю у ОСОБА_2817 за день його смерті і саме
цей сюжет країна побачила у випуску ТСН відразу після його загибелі.
20 лютого 2014 року між 9 - 10 годинами ранку він
включився камерою та здійснював відео фіксацію подій. Так, йому вдалося
зафільмувати як правоохоронці поспішно відходять від ОСОБА_794 палацу та
відстрілюються - це був з десяток осіб вдягнених в чорну форму із жовтими
пов`язками з вогнепальною зброєю в руках. Йому вдалося зняти відео, на якому
чітко зафіксовано, як силовики із-за мішків стріляють в бік Майдану та один з
активістів падає від поранення у живіт, а потім його відтягують, у цей час йому
в кадр потрапив ОСОБА_795 , якого пізніше в цей день вбили. Також, він
зафіксував серед активістів, що 20 лютого 2014 року йшли вверх по вул.
Інститутська, активіста із рушницею. Почергово 20 лютого секторами його зйомки
були: а) верхні поверхи готелю «Україна»; б) майданчик біля Глобусу; в) біля
будівлі готелю «Україна», починаючи з кута; г) на вул. Грушевська; ґ) біля
Жовтневого палацу; - його відео мало змонтований ним на комп`ютері логотип з
написом « ОСОБА_796 », все відео з таким логотипом належить йому, серед назв
відео була «20.02»; - слідчому він передав найбільш цікаві вирізані ним
особисто шматки з оригінального відео, щоб не перевантажувати слідство, слідчий
в нього не запитував оригінального відео; - фото вказаною камерою він не робив,
якщо такі наявні, то це є скріншоти з його відео запису, запис здійснювався на
флеш картку; - справжні методані відзнятого відео залишаються тільки на його
оригіналі, якщо відео пройшло обробку чи перезапис на комп`ютері методані
змінюються.
Також, свідок ОСОБА_791 підтвердив відповідність
дійсності за зображенням та звуком відзнятого ним ранком 20 лютого 2014 року за
вказаних обставин матеріалу, який складається з окремих сюжетів та покладений
ним в основу авторського відео з логотипом «ОСОБА_2983 » під назвою
«20.02___S», який розміщено на диску TDK DVD-R …2842 з написом «20.03.14
ОСОБА_792 », який досліджувався судом за епізодом загибелі ОСОБА_793 (т. 15 а.
107). Під час фіксації цих подій він використовував відеокамеру «Canon FX 100»
з відкидним екраном. Фотографії з використанням у назві літер «DSC..» у папці
під назвою «100D5000», розміщені на тому ж диску (т. 15 а. 107), були відзняти
ним, свідком, на камеру «NIKON D5000», що відповідає перевіреним судом за
участю учасників процесу методаним вказаних фото матеріалів, однак фото за
використанням у назві літер «RH..», також розміщені на тому ж диску (т. 15 а.
107), скоріш за все, як визнав свідок, були надані йому колегою - ОСОБА_797 .
Як уточнив свідок, відео «20.02___S» починає ним
записуватися з відкритого вікна номеру готелю «Україна», в якому проживали
колеги, приблизно на 6 поверсі, потім пішов знімати на майданчик Глобуса, але
там нічого не було цікавого, потім повернувся на кут будівлі готелю «Україна»,
акцентовані на вказаному відео дата «20.02.2014» та логотип «ОСОБА_2983 »
відповідають дійсності, зум на камері дозволяв наближати об`єкт зйомки, чим
власне він і послуговувався, формуючи це відео з відзнятого матеріалу,
намагався дотримуватися хронології подій, хоча гарантувати стовідсоткову її
відповідність не може. На даний час ані камери, ані карточки в нього вже немає.
Через деякий час на Майдані пролунали заклики про те, що якщо хтось має відео
докази цих подій, прохання звернутися до Національного центру «Український дім»
та надати ці матеріали. Він прийшов туди і передав людині у формі з прокуратури
чи то флешку, чи то диски з відео та фото. За переданими даними допитувався
слідством.
Досліджене під час судового розгляду відео під назвою
«20.02__S» (т. 15 а. 103-107), використано у мультикамерній синхронізації
подій на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» (т. 90 а. 40). Так, на 19 хв. 41 сек. запису багатоекранного
відео (астрономічний час 09 год. 12 хв. 13 сек.) на екрані 1/2 розпочинається
використання вказаного відео, починаючи з початку його внутрішньо-го запису
(фіксується сірий міліцейський автобус на вул. Інститутська поруч із сірим
водометом, коли інша техніка вже подолала рубіж бетонної барикади), з подальшим
почерговим виведенням на інші екрани відповідно до синхронізації подій за
часом.
Досліджене під час судового розгляду відео під назвою
«DSC_1900 - 09-10-42 (09-07-03)» (протокол огляду від 30 грудня 2015 року, папка
«ОСОБА_2811 -ОСОБА_2812 » - т. 129 а. 1-41), також використано у мультикамерній
синхронізації подій на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» (т. 90 а. 40). Так, на 18 хв. 12 сек. запису
багатоекранного відео (астрономічний час 09 год. 10 хв. 42 сек.) на екрані 4/1
розпочинається використання вказаного відео, починаючи з початку його
внутрішнього запису (фіксується група правоохоронців у синьому камуфляжі
спецпідрозділу «Беркут» повернулися до кута бувалі готелю «Україна»), з
подальшим почерговим виведенням його та інших відео з цієї папки на інші екрани
відповідно до синхронізації подій за часом.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_798 під час дослідження за його участі відео під
назвами «ТРК Україна - Ескадрони смерті ОСОБА_757 », «ТРК Україна -
з-під Жовтневого» та «ТРК Україна - Стріми в новинах від 09-00»
(протокол огляду від 23 жовтня 2015 року та диск - т. 129 а. 161-186)
підтвердив відповідність першого відеозапису оригіналу та достовірність з відсутністю
монтажу, уточнивши, що його саме у такому вигляді сюжетами через певний
проміжок часу знімав за його участі як кореспондента ТРК «Україна» оператор
ОСОБА_799 20 лютого 2014 року. Інші два відеозаписи формувалися його колегами з
каналу. Також свідок щодо порядку формування відео репортажів пояснив таке. Для
роботи на каналі йому видавався цифровий носій - картка «Р2», яка передавалась
оператору для зйомки, 20 лютого 2014 року це був ОСОБА_799 , в момент
натискання оператором на кнопку «запис» файл записувався, а в момент натискання
кнопки «стоп» - автоматично зберігався на вказану картку в тій послідовності, в
якій йшла зйомка, кількість файлів завжди дорівнює кількості кадрів, які були
зняті оператором, у подальшому файли з картки «зливалися» у спільну базу на
комп`ютер, після цього картка «обнулялася» та надавалася наступному журналісту,
файли на карточці та в базі є ідентичними за всіма параметрами електронними
оригінальними документами. Перед виходом в етер з усього відзнятого оператором
матеріалу робиться монтаж, щось вирізається, а щось залишаться, потім матеріал
«зливається» в архів на розсуд архіватора, в архів може потрапити весь
матеріал, або його частина, може потрапити тільки відредагований матеріал, може
тільки первісний, а може і той і той, чіткі правила з цього приводу були
відсутні.
Повністю підтвердив показання свідка ОСОБА_798
щодо ідентифікації відео під назвами «ТРК Україна - Ескадрони
смерті ОСОБА_757 », « ІНФОРМАЦІЯ_161 - з-під Жовтневого» та « ІНФОРМАЦІЯ_161 »,
порядку формування електронних оригіналів відеозаписів і допитаний судом
безпосередній автор першого відеозапису - оператор каналу ТРК «Україна»
свідок ОСОБА_800 , який лише уточнив, що запис «ТРК Україна - Ескадрони
смерті ОСОБА_757 » він здійснював на відеокамеру «Панасонік 500» з 12-м кратним
збільшенням, чітку хронологію подій зараз вже не пригадає.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом огляду
відео від 27 червня 2014 року та додатком до нього (т. 69 а. 123-130),
свідком ОСОБА_801 були надані, оглянуті слідчим та долучені до матеріалів
провадження, у зв`язку з чим і досліджені судом відеозаписи, окрім також
«3851672_ARC_200214_VOYNA_ ОСОБА_802 », ще й «3924040…», «3924046…» та
«3924047…», в яких акцентується увага на переміщеннях правоохоронців
вдень 20 лютого біля будівлі Верховної Ради.
Відео під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_161 ОСОБА_757 » або під іншими назвами - «3851672_ARC_200214_VOYNA_INSTITUTSKAYA.m2p»
чи «videoplayback» (папка «ТРКУкраїна» - т. 69 а. 121), належність
якого безсумнівна через пряму фіксацію подій 20 лютого 2014 року з тилу сил
правопорядку, в тому числі і на бетонній барикаді та поруч з нею озброєних АКМС
правоохоронців у чорній формі із жовтими пов`язками на руках, в окремих на
спинах наліпки з написами «Беркут», також використано у мультикамерній
синхронізації подій на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» (т. 90 а. 40). Так, на 01 год. 03 хв. 13 сек. запису
багатоекранного відео (астрономічний час 09 год. 55 хв. 47 сек.) на екрані 2/1
розпочинається використання вказаного відео, починаючи з початку його
внутрішнього запису (на вул. Банкова поруч з вул. Інститутська фіксується група
правоохоронців у чорній формі з пістолетами в руках), з подальшим почерговим
виведенням його на екран 4/2 та інші відповідно до синхронізації подій за
часом.
Вказані копії інформації з
інформаційно-телекомунікаційних систем засобів медіа у виді архівних записів
медіа - ТРК «Україна» через їх належність суд присяжних визнає як оригінали
документів (ч. 4 ст. 99 КПК України).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_803 під час повного дослідження за його участі
відео під назвою «Наше майбутнє, на Майдані, під кулями… ІНФОРМАЦІЯ_176 ,
вул. Інститутська» (диск Verbatim DVD-R № …5963 - т. 14 а. 141-149)
підтвердив його відповідність оригіналу та достовірність, уточнивши, що його у
такому вигляді знімав батько на свою камеру, ідентифікував себе на вказаному
відео та смертельно пораненого ОСОБА_804 , поранення якого прямо
задокументовано на відеозаписі.
Відео під назвою «Наше майбутнє, на Майдані, під
кулями…20.02.2014, вул. Інститутська», належність якого безсумнівна, також
використано у мультикамерній синхронізації подій на відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (т. 90 а. 40). Так, на 01 год.
29 хв. 38 сек. запису багатоекранного відео (астрономічний час 10 год. 22 хв.
11 сек.) на екрані 4/1 розпочинається безперервне використання вказаного відео,
починаючи з початку його внутрішнього запису тривалістю 08 хв. 08 сек.
відповідно до синхронізації подій за часом.
Під час дослідження за участі свідків ОСОБА_805 та ОСОБА_806 відео запису «КМТ - Kyiv2 20-02-43 - 09-30»
(протокол огляду від 10 грудня 2015 року - т. 128 а. 232) останні вказали, що
саме вони є авторами вказаного відео запису, на якому фактично зафіксовано
події 20 лютого 2014 року, очевидцями яких вони були і з приводу чого надали
свідчення в судовому засіданні.
Відео під назвою «КМТ - Kyiv2 20-02-43 - 09-30», належність
якого безсумнівна, також використано у мультикамерній синхронізації подій на
відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(т. 90 а. 40). Так, на 38 хв. 08 сек. запису багатоекранного відео
(астрономічний час 09 год. 30 хв. 41 сек.) на екрані 2/1 розпочинається
використання вказаного відео, починаючи з початку його внутрішнього запису з
подальшим почерговим виведенням його на екрани 3/1, 4/1, 2/3, знову 4/1 та 2/3,
а також 2/4 та інші екрани відповідно до синхронізації подій за часом.
Оскільки встановлені безсумнівні дані про походження
відео записів «ТРК Україна - Ескадрони смерті ОСОБА_757 » або
«3851672_ARC_200214_VOYNA_ INSTITUTSKAYA.m2p», «Наше майбутнє, на Майдані, під
кулями…20.02.2014, вул. Інститутська», «20.02__S», «КМТ - Kyiv2 20-02-43 -
09-30» та «DSC_1900 - 09-10-42 (09-07-03)», належність яких для завдань даного
провадження безсумнівна, конкретні обставини створення їх оригіналів, більш
того перше визнано оригіналом документу, судом допитані автори цих відеозаписів,
а щодо останнього свідок, який ідентифікував такого автора, допустимість та
достовірності вказаних матеріалів є очевидною, їх зміст підтверджено
допустимими доказами - показаннями свідків, більшість з яких є самим авторами
вказаних матеріалів (ч. 5 ст. 99 КПК України). Допустимість цих матеріалів як
доказів також забезпечена дотриманням процесуального порядку їх одержання та
фіксації.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом огляду
відео від 01 жовтня 2015 року та додатком до нього (т. 70 а. 43-93), в
мережі Інтернет виявлено, оглянуте слідчим та долучене до матеріалів
провадження, у зв`язку з чим і досліджене судом, відео «RadioSvoboda-MTS»
під назвою «08-59-51 - 09-04-32 (00581)». Вказаний відеозапис, тривалістю
04 хв. 41 сек., є безперервним та повністю (судові засідання 23 жовтня 2018
року, 19 листопада та 10 грудня 2019 року), а також за окремими епізодами був
досліджений судом шляхом його перегляду в судовому засіданні як під цією назвою
(т. 70 а. 93 (папка «Диск1»), так і під назвою «Радио Свобода\00581» (т.
163 а. 249). Представник потерпілих ОСОБА_661 вказане відео надавала серед
інших 22-х до експертної установи для синхронізації (т. 149 а. 70-74). Сторона
захисту, у свою чергу, самостійно детально проаналізувала вказане відео на платформі
запису «08-59-51 - 09-04-32 (00581)» для доведення обставин провадження та
аргументації правових позицій (т. 219 а. 149-160), що враховано судом під час
оцінки цього доказу.
Згідно з висновком судово-криміналістичної експертизи
№ 77/2 від 21 серпня 2015 року (т. 149 а. 70-74) експертами для
синхронізації інших відео записів у продукт під назвою «VideoCompose-1.mp4»,
тривалістю 04 хв. 41 сек., за основу було взято вказаний відео запис «08-59-51
- 09-04-32 (00581)» на платформі відео під назвою «Радио Свобода\00581», який
також безперервно відтворюється на екран 4/1 відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (запис з 07 хв. 17 сек. по
11 хв. 58 сек., астрономічний час з 08 год. 59 хв. 51 сек. по 09 год. 04 хв. 32
сек.). Таким чином, висновки експертизи № 77/2 від 21 серпня 2015 року є
актуальними і для відеозапису «08-59-51 - 09-04-32 (00581)», назва якого
містить актуальну та достовірну інформацію щодо астрономічного часу подій.
На початку відеозапису на вул. Інститутська документовані
окремі обставини атаки активістами водометів міліції. Зокрема, зафіксовано
синій водомет, який рухається заднім ходом в напрямку верху вулиці, струмінь
води з якого направлений через пішохідний місток, перед автомобілем палає
вогонь. Позаду нього заднім ходом в тому ж напрямку рухається сірий водомет,
який поки не працює, але через незначний час приєднається до першого для
стримування просування активістів. Позаду обох водометів намагаються покинути
епіцентр протистояння автомобіль швидкої допомоги та автомобіль білого кольору
з гучномовцями. У цей час під містком перебувають активісти, кількість яких з
часом значно збільшується, окремі з яких одягнуті в цивільний, а інші в
камуфльований одяг з бронежилетами поверх, на головах шоломи (будівельні,
мотоциклетні, армійського зразку металеві), в руках тримають щити, в тому числі
і міліцейські, палиці, металеві прути, наявні «коктейлі молотова» (напр., 03
хв. 39 сек., 04 хв. 16 сек. запису при наближенні камери), дехто закликає інших
рухатися вперед, декілька з них попри струмені води та розриви газової гранати
намагаються наблизитись до водометів. Зі сцени «Майдану» чітко фіксуються
заклики, поради та вказівки, на 02 хв. 08 сек. лунає заклик: «не стріляємо
нашим в спини, хлопці, не стріляємо нашим в спини, будьте уважні …не стріляємо
нашим в спини, будьте уважні!». Також у цей проміжок часу перед центральним
входом до будівлі готелю «Україна» фіксується відступ правоохоронців у синьому
камуфляжі спецпідрозділу «Беркут» в напрямку верхньої частини вул.
Інститутська. На самій вулиці між автостоянкою готелю та тротуаром вул.
Інститутська на 01 хв. 40 сек. запису фіксується група правоохоронців в синьому
камуфляжі та форменому одязі чорного кольору, які перебувають у чотирьох з них
в руках засоби для відстрілу гумових куль - рушниці Форт-500, у одного
правоохоронця така рушниця направлена в бік містка і з нього здійснено декілька
пострілів, далі відступають вверх і ці правоохоронці.
Далі на проміжку 03 хв. 05 сек. - 03 хв. 25 сек. камера
зміщується ракурсом на частину пішохідного містка та місцевість між вул.
Інститутська та Жовтневим палацом, де фіксує декілька десятків активістів, які
екіпіровані щитами, палицями та рухаються по сходах та тротуарах вздовж
пагорбу, що вище «квіткового годинника», вверх в бік оглядового майданчику
перед будівлею Жовтневого палацу.
На проміжку 03 хв. 26 сек. - 04 хв. 10 сек. фіксується
масове просування активістів, що мають при собі аналогічні засоби для нанесення
тілесних ушкоджень, в напрямку верхнього виходу зі станції метро «Хрещатик». На
03 хв. 34 сек. зі сцени «Майдану» лунає заклик: «…хлопці, увага, з-за
чорного диму ми можемо не розгледіти своїх, і влучити в своїх, нічого зараз не
кидаємо, нічим не стріляємо нічим не кидаємо за барикади…нічого не кидаємо в
чорний дим… там зараз наші самоборонці», а пізніше: «…хлопці…далі
Жовтневого палацу ні в якому разі не йти…увага, самооборона, ні в якому разі
далі не йти». На 04 хв. 32 сек. фіксується група активістів учасників акцій
протесту з щитами та палками в руках, які намагаються обійти будівлю готелю
«Україна» з іншого боку.
Вказаний відеозапис суд визнає належним через його
очевидний зв`язок локально та у часі з подіями «Майдану», які описані в
обвинувальному акті.
Суд присяжних, заслухавши думку учасників процесу, це відео
оцінює в контексті висунутого обвинувачення як задокументовані відомості про
наступ з боку активістів з елементами атаки та переслідування, про екіпіровку
більшості з них, що включала не тільки засоби пасивного та активного захисту,
вже достатніх для завдання тілесних ушкоджень, а й засобів активного нападу -
«коктейлів молотова», одночасно зі сцени «Майдану» озвучується підтвердження
фактів ведення «стрільби» по правоохоронцях, що в цілому свідчить про
форми та засоби протесту, які є несумісні із мирним характером його проведення.
У час та на місцевостях, відображених на відеозапису,
зафіксовані обставини відступу працівників правоохоронних органів по вул.
Інститутській в напрямку верхнього виходу зі станції метро «Хрещатик» під
тиском наступу учасників акцій протесту, які сприймали такі дії сил
правопорядку як поразку, що спонукало їх і далі переслідувати правоохоронців.
Також за обставинами обох обвинувальних актів, які вважав прокурор
встановленими, цей відступ відбувся внаслідок обстрілу активістами правоохоронців,
що спричинило загибель та вогнепальні поранення окремих з них. Відступ сил
правопорядку прикривався застосуванням водометів, зафіксовані на відео дії яких
визначають саме таку мету їх застосування, а тому їх оцінка як вчинених з метою
силового відтиснення активістів чи штурму їх позицій, є надуманою.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом огляду
відео від 01 жовтня 2015 року та додатком до нього (т. 70 а. 43-93), в
мережі Інтернет виявлено, оглянуте слідчим та долучене до матеріалів провадження,
у зв`язку з чим і досліджене судом, відео «RadioSvoboda-MTS» під назвою
«09-05-23 - 09-21-46 (00582)». Вказаний відеозапис, тривалістю 16 хв. 23
сек., є безперервним та повністю (судове засідання 07 листопада 2019 року), а
також за окремими епізодами (судові засідання 07 червня 2016 року, 30 січня, 12
квітня, 11 та 23 жовтня 2018 року тощо) був досліджений судом шляхом його
перегляду в судовому засіданні як під цією назвою (т. 70 а. 93 (папка «Диск1»);
т. 118 а. 93; т. 162 а. 133), так і під назвою «Радио Свобода\00582» (т.
163 а. 249). На цьому відеозапису зафіксовано події, які послідовно відбувалися
після подій, які відображені на відеозапису під назвою «08-59-51 - 09-04-32
(00581)» і є їх продовженням. Представник потерпілих ОСОБА_661 вказане відео
надавала серед інших 22-х до експертної установи для синхронізації (т. 149 а.
70-74). Сторона захисту, у свою чергу, самостійно детально проаналізувала
вказане відео на платформі запису «09-05-23 - 09-21-46 (00582)» для доведення
обставин провадження та аргументації правових позицій (т. 219 а. 161-191),
констатуючи при цьому повну відповідність зафіксованих на відео подій
аналогічному астрономічному часу, позначеному на відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)», що враховано судом під
час оцінки цього доказу.
Згідно з висновком судово-криміналістичної експертизи
№ 77/2 від 21 серпня 2015 року (т. 149 а. 70-74) експертами для
синхронізації інших відео записів у продукт під назвою «VideoCompose-2.mp4»,
тривалістю 24 хв. 59 сек., за основу було взято вказаний відео запис «09-05-23
- 09-21-46 (00582) на платформі відео під назвою «Радио Свобода\00582», який
також безперервно відтворюється на екран 2/4 відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (запис з 12 хв. 50 сек. по
29 хв. 13 сек., астрономічний час з 09 год. 05 хв. 23 сек. по 09 год. 21 хв. 46
сек.). Звертає на себе увагу те, що всі візуальні та звукові ознаки вказаного
відеозапису, що включені експертами у відео «VideoCompose-2.mp4», повністю
відтворюються на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» на вказаному проміжку запису.
Щодо змісту самого відеозапису, то він є унікальним,
оскільки, по-перше, відео є безперервним і тривалим, охоплюючи значний період
часу з 09 год. 05 хв. 23 сек. по 09 год. 21 хв. 46 сек. саме тоді, коли події
навколо Жовтневого палацу були найбільш динамічними, по-друге, відео з усією
повнотою документує тактичні дії озброєних правоохоронців у чорній формі із
жовтими пов`язками, які є наріжним каменем самої структури обвинувачення за цей
період часу.
Відео розпочинається з фіксації появи активістів перед
центральним входом до готелю «Україна», в руках ці особи тримають засоби для
нанесення тілесних ушкоджень: металева бита, металева труба, дерев`яні палиці,
дошки, саперна лопатка. Одночасно фіксується просування активістів у такому ж
екіпіруванні ближчим до готелю тротуаром вул. Інститутська в напрямку її
вверху.
З 44 сек. відеозапису зафіксовано, як до дорожнього
знаку, який розташований біля виїзної дороги, яка веде від готелю на вул.
Інститутська, зі сторони Майдану Незалежності по тротуару з правого боку
підходить особа (стрілок 1) з числа активістів (на голові металева каска
зеленого кольору, на рукавах курточки смужки світлого кольору), зупиняється,
цілиться, присідає, потім встає та стріляє з предмета, який за своїми
очевидними зовнішніми ознаками схожий на вогнепальну зброю типу рушниця (46
сек. запису), в бік верхньої частини вул. Інститутська, де перебувають
правоохоронці, які відступають. Задля об`єктивності слід зауважити, що цей
епізод зафіксований з кращого ракурсу зйомки на дослідженому в суді 20 грудня
2016 року з дотриманням порядку ч. 11 ст. 290 КПК України відеозапису «TVP -
09-00 - 09-10 - Poranek_nfo_20.02.2014-_skr_t» (запис з 25 хв. 58 сек. по
26 хв. 09 сек.), наданого стороною захисту 20 грудня 2016 року (Диск Videx CD-R
з написом «TVP захист 20.12.2016» - т. 77 а. 225), що додатково вказує на
повністю взаємоузгоджений характер поданих до суду відео матеріалів.
Після цього, на проміжку відеозапису 00 хв. 49 сек. - 01
хв. 13 сек. стрілок 1 перезаряджає зброю та переходить через виїзну дорогу від
готелю «Україна» (51 сек. запису) до інших активістів, які почали групуватися в
районі пішохідного переходу через вулицю. Поряд із стрілком 1 одночасно
переходить виїзну дорогу від готелю інша особа з числа учасників акцій протесту
в зеленому камуфляжі (стрілок 2), яка в правій руці тримає предмет, який
за своїми очевидними зовнішніми ознаками схожий на вогнепальну зброю типу
мисливська рушниця (проміжок 01 хв. 01-05 сек.). На 01 хв. 05 сек. запису
зафіксовано, як стрілок 1, який перебуває біля кута паркувального майданчику готелю
«Україна», обертається назад та гукає когось, після чого продовжує рух до групи
активістів, які перебувають в районі пішохідного переходу через вул.
Інститутська, слідом за ним починають швидкий рух стрілок 2 з предметом схожим
на мисливську рушницю (01 хв. 10 сек. запису) та особа в синьому камуфляжі, які
в подальшому займають позиції за спинами активістів, які ховаються за щитами
біля пішохідного переходу (01 хв. 14 сек. запису). Далі озброєний стрілок 1
протискається поміж інших активістів вперед для вибору позиції для ведення
стрільби по правоохоронцях.
З 02 хв. 01 сек. фіксується, як з вул. Інститутська
починають відходити, а потім і відбігати активісти до низу, з 02 хв. 35 сек. їх
відхід набуває масового характеру, відбувається евакуація поранених активістів,
а з 02 хв. 41 сек. в центрі знизу відеокадру фіксується швидкий відхід
озброєного стрілка 1. На 03 хв. 06 сек. фіксується вибух спецзасобу - гранати,
який супроводжується білим димом, останні активісти відходять по вулиці вниз в
бік пішохідного містка, з 03 хв. 50 сек. по центру внизу відеокадру фіксується
швидкий відхід озброєного стрілка 2 в зеленому камуфляжі, а також
супроводжуючого його активіста в синьому камуфляжі, за ними відходить остання
група активістів, які з огляду на характер їх дій, прикривали вказаних
стрілків.
З 04 хв. 31 сек. запису на відео фіксується майданчик,
який розташований перед лівою частиною будівлі Жовтневого палацу (якщо дивитись
з Майдану Незалежності). У цьому місті так само екіпіровані активісти,
прикриваючись щитами в бік алейки, також відбігають з майданчика до сходів, які
ведуть від нього вниз, фіксуються вибухи спецзасобів, поранення біля сходів
активіста, який падає (04 хв. 49 сек.). На 05 хв. 36 сек. запису фіксується
слід від потрапляння вогнепального снаряду в бокову частину верхньої плиті
кам`яного парапету, зліва від автобуса ПАЗ, який перебуває на куті оглядового
майданчику. За характером сліду від потрапляння снаряду не виключається його
здійснення зі сторони алеї чи оглядового майданчику перед Жовтневим палацом. На
це вказує напрямок балістичного сліду від рикошету снаряду, який умовно
продовжує напрямок траєкторії пострілу. Наявні на умовному шляху кулі кілька
активістів не утворюють перешкоди для її вільного прольоту між ними. На 05 хв.
49 сек. видно, що всі активісти покинули територію перед Жовтневим палацом, за
виключенням декількох осіб, які залишились на верхніх сходах в районі
перебування згаданого вище автобуса.
Починаючи з 06 хв. 16 сек. запису в ракурсі відеокамери
(майданчик перед Жовтневим плацом) потрапляють 14 осіб з числа правоохоронців в
чорній формі із жовтими пов`язками на руках, які пересуваються в напрямку
перебування автобусу ПАЗ на куті майданчика. Деякі з цих осіб здійснюють
прицільні постріли: троє зі спецзасобів Форт-500 (характерні рухи для
перезаряджання рушниці після пострілу), двоє здійснюють постріли з АКМС в
кам`яний парапет, що знаходиться внизу (фіксується одночасні із пострілами
сліди потрапляння кулі на 06 хв. 22 та 25 сек. запису). На 06 хв. 33 та 42 сек.
фіксується підхід ще трьох правоохоронців в чорній формі із жовтими пов`язками
на руках, один з них тримає в руці щит міліцейського зразку, а потім і ще двох
у такому же обмундируванні. Далі в ракурсі камери фіксується тільки група з
вказаних правоохоронців чисельністю 13-14 осіб, які перебувають на передньому
плані, із загальної нарахованої на цьому проміжку відео кількості
правоохоронців в чорній формі із жовтими пов`язками на руках - 19 осіб, та
займають оборонну позицію, не демонструють наміру вчиняти будь-які інші активні
дії для подальшого витіснення активістів. Одночасно, окремі з вказаних осіб
здійснюють постріли з Форт-500, інколи спускаючись з майданчику для наближення
до активістів та після цього повертаючись на утримувану позицію (07 хв. 40 сек.
запису).
У подальшому на відео фіксуються обставини забезпечення
(прикриття) вказаною групою правоохоронців у чорній формі із жовтими пов`язками
на руках, які діють злагоджено як єдиний спецпідрозділ, спішної евакуації з
Жовтневого Палацу в бік верхнього виходу станції метро «Хрещатик» великої
кількості правоохоронців, здебільшого бійців ВВ із щитами, але на 09 хв. 40
сек. запису видно, як декілька осіб з них в чорній формі без жовтих стрічок на
руках несуть важкі валізи, в яких перебуває важке стрілецьке озброєння. У цей
період часу активісти кидають «коктейлі молотова» в бік правоохоронців з
жовтими пов`язками (08 хв. 23 сек. запису), обстрілюють їх з предмета, який за
своїми очевидними зовнішніми ознаками схожий на вогнепальну зброю типу
пістолет, та з інших предметів (10 хв. 03 сек. запису, особа в чорних курточці
та в`язаній шапочці підходить з таким предметом до входу на пішохідний місток з
лівої сторони відеокадру (стрілок 3), після цього здійснює постріли, а
також фіксується відділений звук пострілу на 10 хв. 23 сек.). Але правоохоронці
обмежуються застосуванням спецзасобів, в тому числі рушниці Форт-500 та
дратівливої дії, інколи і киданням каміння (запис з 10 хв. 15 сек.), проте дій
наступального характеру не вчиняють.
З 10 хв. 27 сек. запису камера збільшує ракурс на частину
території вище квіткового годинника: сходи, які ведуть від будівлі «Коопспілки»
на вул. Хрещатик та виходять на тротуари, що ведуть до оглядового майданчика
біля будівлі Жовтневого палацу. На 10 хв. 28 сек. фіксується за звуком два
гучних постріли, а на самому відеозапису фіксується особа в темному одязі,
армійській касці зеленого кольору, який відбігає з-за дерева в бік активістів,
які в уже описаний спосіб екіпіровані, окремі з них несучи ящики із «коктейлями
молотова», масово підіймаються по сходах з АДРЕСА_15 , та ховається в натовпу.
Ця особа тримає в руках предмет, який за своїми явними зовнішніми ознаками
схожий на вогнепальну зброю типу мисливська рушниця (стрілок 4),
здійснення нею двох пострілів за вказаних обставин корелює з отриманням саме в
цей час на оглядовому майданчику перед Жовтневим палацом вогнепальних поранень
співробітниками РСП ОСОБА_392 та ОСОБА_714 , наслідки яких зафіксовано на
відеозапису в подальшому. Так, камера переводиться на частину майданчика, який
розташований перед лівою частиною будівлі Жовтневого палацу (якщо дивитись з
Майдану Незалежності). На цій місцевості перебувають правоохоронці, частина з
яких присіли біля важкопораненого, як визнає у своїх письмових поясненнях до
відео сторона захисту, співробітника РСП ОСОБА_374 , який лежить на асфальті
оглядового майданчика, а троє з них схилилися над ним, ще двоє правоохоронців
відводять, як визнає у своїх письмових поясненнях до відео сторона захисту,
пораненого працівника РСП ОСОБА_584 (10 хв. 54 сек.) в напрямку алеї від
Жовтневого палацу, інші - присіли навприсядки ближче до входу до Жовтневого
палацу. На звуковому ряді відеозапису чути звуки, які схожі на постріли чи
розриви петард, в лівій верхній частині кадру візуалізується постріл
правоохоронця у чорній формі із жовтими пов`язками на руках з АКМС, ствол зброї
направлений в бік низу вул. Інститутська.
На далі фіксується як правоохоронці спішно покидають
оглядовий майданчик перед центральним входом до Жовтневого палацу, здійснюючи
при цьому постріли з АКМС в бік низу вул. Інститутська, серед таких осіб на 11
хв. запису здійснює декілька пострілів і особа в синьому камуфляжі
спецпідрозділу «Беркут». Активісти, тримаючи в руках для нанесення тілесних
ушкоджень: палиці, дубинки, металеві прути, «коктейлі молотова», масово
рухаються по тротуарам та земляному пагорбу в бік Жовтневого палацу, серед них
озброєний стрілок 4 в темному одязі, армійській касці зеленого кольору, ліва
рука перемотана чимось білого кольору, в правій руці тримає предмет, схожий на
рушницю, який пізніше фіксується на оглядовому майданчику біля будівлі
Жовтневого палацу (13 хв. 42 сек. запису).
Задля об`єктивності слід зауважити, що вказана особа -
стрілок 4 зафіксована під час інших подій, що відбувалися того ж дня значно
раніше на дослідженому в суді відеозапису «112 - 08-37 08-39 - Утро Майдана
20 февраля. Эскалация конфликта на Майдане» (протокол огляду від 16 вересня
2015 року, папка «112» - т. 129 а. 42-123). Так, з 11 по 27 сек. запису
(позначений астрономічний час - 08 год. 37 хв.) зафіксовано, як за спинами та
серед активістів на барикаді на Майдані Незалежності чоловік у чорній курточці
з тактичним ременем через праве плече, кість лівої руки перемотана білим, у
зеленій касці та протигазі на голові, заряджає предмет, який за своїми очевидними
зовнішніми ознаками може сприйматися як вогнепальна мисливська зброя, а потім
стріляє з нього.
З 14 хв. запису зі сцени «Майдану» лунає вказівка ще двом
сотням організовано піднятися до Жовтневого та закріпитися на висоті Жовтневий,
активісти масово продовжують підніматися до Жовтневого палацу.
Вказаний відеозапис суд визнає належним через його
очевидний зв`язок локально та у часі з подіями «Майдану», які описані в
обвинувальному акті.
У час та на місцевостях, відображених на відеозапису,
зафіксовані обставини подальшого відступу працівників правоохоронних органів по
вул. Інститутській в напрямку верхнього виходу зі станції метро «Хрещатик».
Суд присяжних, заслухавши думку учасників процесу,
досліджений відеозапис оцінює в контексті висунутого обвинувачення як
задокументовані відомості про ранковий наступ на сили правопорядку активістів,
які мали при собі не тільки засоби пасивного та активного захисту, а й засоби
активного нападу - «коктейлі молотова», прицільне застосування окремими
активістами, але у супроводженні інших, предметів, які за своїми явними
зовнішніми ознаками схожі на вогнепальну зброю типу мисливської зброї,
пістолета, рушниці, в напрямку сил правопорядку, що є несумісним із поняттям
форм та засобів мирної акції протесту.
Виявленими на відеозапису точками ведення вогню по
правоохоронцях були: перехрестя між вул. Інститутською та заїздом до готелю
«Україна»; тротуар вул. Інститутська біля паркінгу готелю «Україна»; ближній до
будівлі Жовтневого палацу кут будівлі готелю «Україна»; дерево вище перехрестя
між вул. Інститутською та заїздом до готелю «Україна»; вихід на пішохідний
місток з боку скляного куполу ТРЦ «Глобус» навпроти готелю «Україна» та сам
пішохідний місток в ближній до цього куполу частині; тротуарний майданчик
пішохідних доріжок до Жовтневого палацу після виходу сходів з вул. Хрещатик
вище будівлі «Укркоопспілки». Озброєні серед активістів особи постійно
переміщувались, діяли здебільшого скрито, використовуючи особливості місцевості
під супроводжуючим їх прикриттям та в цілому прикриваючись іншими беззбройними
активістами, які не заважали цим особам, погоджуючись з такими діями фактично.
Згодом, по ходу послідовних подій відеозапису наступ
активістів по вул. Інститутська та біля будівлі Жовтневого палацу зупинився та
перейшов у масовий відступ, під час якого було чутно розриви спецзасобів -
гранат та звуки, схожі на постріли з вогнепальної зброї, фіксуються наслідки
отримання поранень декількома активістами під час їх відступу як на проїзній
частині вул. Інститутської, так і біля сходів, які ведуть з території
оглядового майданчику навколо Жовтневого палацу.
Очевидно, і це визнається стороною захисту у своїх
письмових поясненнях, причиною відступу активістів стали дії групи
правоохоронців в чорній тактичній формі з пов`язками жовтого кольору на руках,
які поступово зайняли майданчик перед Жовтневим палацом і серед яких спільно з
ними діяв один озброєний АКМС правоохоронець у синьому камуфляжі спецпідрозділу
«Беркут». Під час відтиснення активістів із зайнятих ними позицій окремі з цих
правоохоронців застосовували спецзасоби - рушниці Форт-500 та АКМС. Напрямок
направлення АКМС та наслідки окремих з них пострілів (потрапляння куль в
бетонний парапет), вказують на те, що справді міг бути загороджувальний вогонь
без мети завдати шкоди іншій стороні.
Зафіксовані на відео дії бійців в чорній формі із жовтими
пов`язками на руках та особи в синьому камуфляжі спецпідрозділу «Беркут»
навколо Жовтневого палацу і після цього вказують на їх обмежений характер
спеціальною метою - забезпечити евакуацію правоохоронців з будівлі Жовтневого
палацу. На це вказує виражене припинення вказаними правоохоронцями дій
наступального характеру та застосування уражаючих засобів відразу після
встановлення контролю над територією навколо фасаду будівлі Жовтневого палацу.
Так само є очевидним, що інтенсивність застосування АКМС вказаними
правоохоронцями після, як вже стало відомо, вбивства одного співробітника
міліції та поранення іншого - стала значно інтенсивнішою і не була вмотивована
тільки необхідністю забезпечити швидкий відступ та евакуацію поранених, а й
певною мірою продиктоване люттю через бажання помститися.
Продемонстровані у подальшому озброєними АКМС
правоохоронцями біля будівлі Жовтневого палацу дії обмежувалися створенням умов
для безпечної евакуації правоохоронців (периметр безпеки) і не були реагуванням
на вогневий вплив перед цим на сили правопорядку з боку окремих осіб з
вогнепальною зброєю.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом огляду
відео від 01 жовтня 2015 року та додатком до нього (т. 70 а. 43-93), в
мережі Інтернет виявлено, оглянуте слідчим та долучене до матеріалів
провадження, у зв`язку з чим і досліджене судом, інші структуровані за часом 38
відео «RadioSvoboda-MTS» під назвами з «09-21-47 - 09-30-58 (00583)» до
«11-43-48 - 09-43-57 (00619)», а також відео «00580», «01170» та
«Радіосвобода - поранені і вбиті», в яких у своїй сукупності чітко
фіксується попередні ранкові 20 лютого 2014 року позиції правоохоронців та
«Майдану» («01170»), панорамно дії активістів на Майдані Незалежності,
під містком на підходах до Жовтневого палацу та навколо готелю «Україна» після
відходу правоохоронців, фіксуються обставини евакуації поранених (00583-00594),
коментарі активістів (00595-00596, 00612-00614, 00617), дії активістів з
укріплення сніжної барикади (00597-00611, 00615), облаштування шпиталю в
готелі «Україна» (00616, 00618). Звуковий ряд на вказаних відеозаписах
відтворює всі звернення сцени «Майдану, які знайшли своє належне відображення у
синхронізації «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» (т. 90 а. 40).
У мультикамерній синхронізації подій на відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (т. 90 а. 40)
використаний відеозапис «ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014», так
зване, «Бельгійське відео» (повна назва
«ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014_ochtend_20161101 _225959» у папках
«Відкрите 24_10_2017» / «Vlaamse Radio- en Televisieomroeporganisatie (VRT)» -
флеш накопичувач, т. 109 а. 18а).
Так, на 12 хв. 39 сек. запису відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання)…» (астрономічний час 09 год. 05 хв. 06 сек.) на екрані 4/1
розпочинається системне, з перериванням на окремі сюжети використання
відеозапису «ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014», починаючи з 08 сек. його
внутрішнього запису з подальшим виведенням відеозапису та інші екрани.
Вказаний відео запис повністю (судове засідання 05 грудня
2017 року), а також за окремими епізодами був досліджений судом шляхом його
перегляду в судовому засіданні. Сторони провадження детально проаналізували
вказане відео через змістовність його матеріалу для доведення обставин
провадження та аргументації правових позицій сторін (захист - т. 219 а.
215-233; прокурор - т. 198 а. 208-210), що враховано судом під час оцінки цього
доказу. Суд також проаналізував не тільки сам цей відеозапис, а й обставини
його використання у мультикамерній синхронізації подій на відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…». Наведене свідчить про безумовно належний
характер даного доказу. Схематично, таке використання вказаного відеозапису
відображено в аналогічний із вже запровадженим судом способом за такими
параметрами - номер екрана на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…»,
астрономічний час на цьому відео, скорочена назва джерела (Vlaamse Radio-en
Televisieomroeporganisatie (VRT)) та назва самого відео для зручності
сприйняття, зокрема:
4\1 9:05:06
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
4\1 9:05:23
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
3\1 9:06:45 "Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
3\1 9:06:57
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
3\1 9:07:27
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
2\1 9:12:15
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
2\1 9:12:40
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
2\1 9:12:57
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
2\1 9:13:24
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
2\1 9:17:57
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
4\2 9:18:45
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
4\2 9:19:16
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
1\3 9:21:59
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
3\2 9:22:37
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
2\2 9:24:06
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
3\2 9:27:56
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
3\2 9:34:22
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
3\2 9:37:27
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
3\2 9:42:58
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
3\2 9:52:41
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
3\2 9:53:48
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
3\2 9:54:43
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
3\2 9:56:00
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
3\2 9:57:58
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
3\2 10:00:47
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
1\2 10:02:21 "Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
1\3 10:05:07
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
3\2 10:08:00
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
2\4 10:09:45
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
2\4 10:11:33
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
1\3 10:12:37
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
3\2 10:13:23
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
3\2 10:15:25
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
3\2 10:18:09
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
3\2 10:18:54
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
3\4 10:21:12
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
1\4 10:22:56
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
1\3 10:29:10
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
4\1 10:31:20
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014;
2\2 10:42:32
"Video\VRT\ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014.
На вказаному відеозаписі без великих прогалин у часі в
цілому з різних ракурсів зафіксовані аналогічні попереднім відео та фото
матеріалам обставини подій «Майдану» ранку 20 лютого 2014 року.
Так, на початку відеозапису зафіксовані вихід окремих, а
потім і великих груп активістів із засобами для нанесення тілесних ушкоджень за
межі барикади під містком, їх просування вперед по вул. Інститутська, поступове
взяття ними під контроль території перед входом до готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 »,
одночасно - відхід вверх по вул. Інститутська водометів та групи співробітників
спецпідрозділу «Беркут» у синьому камуфляжі в чорних бронежилетах, які
застосовуючи спецзасоби, в тому числі рушниці Форт-500, прикривають відступ
інших правоохоронців та техніки, що триває по вул. Інститутська в бік урядового
кварталу. Чути звуки частих пострілів. Також, камера фіксує місцевість навколо
кута готелю «Україна», на якій перебувають телеоператори, поруч - активісти із
засобами для нанесення тілесних ушкоджень (в руках металевий прут, бейсбольна
бита), в правий кут кадру потрапляє особа в чорній курточці, яка перебуває на
куті готелю, чути несильний звук, схожий на постріл з короткоствольної зброї,
ця особа робить рухи руками, характерні для перезаряджання предмета, який за
очевидними зовнішніми ознаками схожий на вогнепальну зброю типу пістолет. На
наступному відрізку запису зафіксовані обставини безпосереднього візуального
здійснення пострілів цією особою з вказаного предмету, схожого на пістолет, в
напрямку правоохоронців, при цьому фіксується характерний аналогічний попередньому
звук. Підчас цих подій поруч із стрілком перебувають інші активісти, які самі в
голос ідентифікуються як самооборона і поступаються йому місцем для зручного
ведення вогню.
У подальшому змінюється ракурс зйомки, яка продовжується
з приміщення готелю «Україна» та фіксує залишення основними силами
правоохоронців вул. Інститутська. Кілька десятків з них у синьому камуфляжі
спецпідрозділу «Беркут» продовжує рух вверх цією вулицею, а на алеї, що веде
від Жовтневого палацу, бігом у тому ж напрямку переміщується група
правоохоронців в чорній формі із щитами. Також з цієї алейки від`їжджає
мікроавтобус білого кольору з написом «НТН» синього кольору на боці, поруч
стоїть автобус сірого кольору.
У подальшому камера фокусується на вказану алейку, що
веде від Жовтневого палацу лівою стороною вул. Інститутська по руху в напрямку
від Майдану Незалежності. На цій алейці на фоні зеленого паркану з написом «Хмельничани
вже тут» фіксується декілька озброєних АКМС правоохоронців в чорній формі з
жовтими пов`язками на рукавах, які рухаються зі сторони Жовтневого палацу,
серед них також озброєна АКМС одна особа в чорній балаклаві та синьому
камуфляжі спецпідрозділу «Беркут», вона здійснює постріл по напрямку алеї в бік
Жовтневого палацу, після чого активними жестами скеровує подальший рух
озброєних бійців у чорній формі, декого навіть штовхає. Далі окремо фіксується
правоохоронець у чорній формі без жовтих пов`язок на руках, який з позиції
лежачі веде спостереження в бік низу вулиці через оптичний приціл снайперської гвинтівки,
а також поблизу нього перебуває до 16-ти озброєних АКМС правоохоронців в чорній
формі із жовтими пов`язками на руках та одна вже згадана особа в синьому
камуфляжі. Окремі з правоохоронців в чорній формі, стоячи поруч, прикривають
дії бійця із снайперською гвинтівкою, а особа в синьому камуфляжі тричі
піднімає АКМС, спрямовує його в напрямку вздовж алеї в бік Жовтневого палацу,
при цьому чітко фіксується два відокремлені постріли, які співпадають з такими
рухами особи в камуфляжі. У подальшому інші окремі бійці вказаної групи у
чорній формі із жовтими пов`язками, відступаючи в бік сніжної барикади,
періодично з різних положень направляють свій АКМС вздовж алеї в напрямку
Жовтневого палацу, в інші суміжні напрямки, одночасно на відеозапису чутно велику
кількість звуків схожих за тональністю пострілів, сліди яких в окремих випадках
прямо візуалізуються через вихід порохових газів з дула АКМС. Поступово ця
група відходить в напрямку до сніжної барикади.
На проміжку запису з 05 хв. 13 сек. по 07 хв. 01 сек.
зафіксовано події, які відбувалися на цій же місцевості, але значно в інший
період часу та не мають доказового значення.
На далі на вказаному відео фіксується група з п`яти
протестувальників, які за щитами перебувають на частині тротуару біля готелю
«Україна», один з них відразу за їх спинами у синьому камуфльованому одязі
тримає в руках предмет, який за своїми очевидними зовнішніми ознаками схожий на
вогнепальну зброю типу мисливська двоствольна рушниця. У цей же момент чути
постріл, під час якого отримує поранення активіст, далі чути ще декілька
пострілів, від одного з яких чоловік з рушницею ймовірно отримує поранення в
праву руку, розвертається та відбігає назад вниз по тротуару в бік Майдану
Незалежності. У подальшому, чути постріли різної тональності та фіксуються
обставини отримання поранення іншим активістом, який підійшов до цієї групи
також у камуфляжі але без зброї. На відрізку відеозапису з 08 хв. 25 сек. по 08
хв. 30 сек. в лівому нижньому куті відеокадру на незначній відстані нижче по
тротуару фіксується перебування за деревом особи, яка тримає в руці предмет, що
за очевидними зовнішніми ознаками схожий на вогнепальну зброю типу пістолет.
Крім того, фіксується слід пострілу, який схожий за звуком з багатьма
попередніми іншими гучними, зокрема, через пошкодження рекламного щита з
правого боку вулиці біля групи активістів, де було поранено трьох з них.
Вказане пошкодження рекламного щита візуалізується биттям та осипом скла в бік
низу вулиці (09 хв. запису), тобто в напрямку Майдану Незалежності.
У подальшому, на відеозапису фіксуються масові поранення
активістів на алеї, яка веде від Жовтневого палацу, їх подальша евакуація. При
цьому, звуковий ряд відеозапису містить періодичні звуки пострілів, в
переважній більшості гучні та чіткі, схожі з попередніми, коли вони одночасно
візуалізувалися зі слідами стрільби з АКМС. Водночас, під час затишшя, на 09
хв. 24 сек., 09 хв. 37-41 сек., 09 хв. 48 сек., 10 хв. 03 сек., 13 хв. 10 сек.
та 13 хв. 15 сек. запису прослуховуються негучні віддалені звуки, схожі на
постріли, які явно відрізняються від попередніх гучних, на що обґрунтовано
вказував у своїх зауваженнях захист.
Далі, камера зосереджується періодично то на лівій
стороні, то на правій стороні вулиці Інститутська. Зліва активісти поступово
переміщуються в бік сніжної барикади, за якою частина з них отримує поранення,
після чого вони відходять назад. Справа активісти діють більш обережно, проте
все ж таки рухаються вперед, реагуючи на доволі тривалі заклики до цього з боку
двох з них, які самостійно і безперешкодно наблизилися практично до парапету з
написом «АКБ «Аркада». Під час руху група активістів справа вулиці реагує на
постріли, сліди одного з яких візуалізуються на дереві одночасно із звуком, що
вказує на малу відстань джерела пострілу як до місця зйомки, так і до самого
дерева. Частина активістів повертається в бік готелю «Україна», і двоє з них
кричать, звертаючись до когось,: «спалим гостиницу…спалим гостиницу, не
вздумайте стрелять!». Далі, під час наближення цієї групи активістів до
вказаного парапету з написом «АКБ «Аркада» їх розсіює обстріл, звуки пострілів
є частими та схожими, фіксуються серед активістів поранені.
Далі документуються обставини евакуації великої кількості
поранених активістів, окремі з яких не подають ознак життя, в цей час справа
вулиці відбувається обстріл трьох евакуаційних груп біля парапету АКБ «Аркада»,
на що обґрунтовано звертали увагу представники потерпілих та прокурор,
кількість поранених зростає, проте їх евакуація з боку активістів «Майдану» не
припиняється, рух активістів вперед з обох сторін вулиці припинено. Масований
обстріл активістів припиняється, проте інколи чутно звуки пострілів об`єктивно
іншої тональності, значно тихіші, аніж під час масового обстрілу активістів з
обох боків вулиці.
У подальшому фіксується відновлення поступового
переміщення активістів з лівого боку вулиці Інститутська, звідки починається
укріплення сніжної барикади, звуки, схожі на постріли, поодинокі.
Наприкінці запису зйомка проводиться знову біля
центрального входу до готелю «Україна», де значущих подій не відбувається,
окрім фіксації в приміщенні готелю на першому поверсі медичного пункту
«Майдану».
Відомості, що містить вказаний відеозапис, були зібрані
оператором телевізійного агентства, а сам цей запис поданий представником потерпілих
з дотриманням процедури відкриття додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК
України). Через свою специфіку тривалого фіксування подій (44 хв. 53 сек.)
досліджений відеозапис за своїм сюжетом у період часу з 09 год. 05 хв. до 10
год. 42 хв. накладався на інші компільовані до відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» відео та фото матеріали, жодних при
цьому протиріч чи неузгодженостей під час повного перегляду останнього виявлено
не було. Вказані обставини у сукупності вказують на безумовну допустимість та
достовірність відомостей, що містить даний відеозапис, його належність
очевидна.
Звертає на себе увагу те, що відповідність відеозапису
звуковому ряду є також очевидною та визначається навіть на візуальному рівні за
рухами осіб, що зафіксовані на відео та супроводжуються вербальними
зверненнями, за фактами застосування схожих на зброю предметів, за звуком
зміщення окремих предметів на місцевості та їх пошкодження тощо.
Що стосується обставин, які за підсумком доводяться
зафіксованими на вказаному відеозаписі даними, то суд вважає задокументованим
таке.
1.Початок відеозапису
фіксує фрагментарно події, пов`язані з відступом правоохоронців вверх по вул.
Інститутської до урядового кварталу з наближених до Майдану Незалежності
територій та одночасним наступом на них активістів, екіпірованих засобами
захисту та засобами для нанесення тілесних ушкоджень (дерев`яні палиці,
металеві бити, обрізки труб тощо) та із застосуванням предметів, схожих на
вогнепальну зброю. Подальшому просуванню активістів перешкоджають силові дії
правоохоронців, які застосовуються різноманітні спецзасоби, що змушує
активістів зупинятися та ховатися за щитами.
2.Відеозапис
фрагментарно фіксує момент відступу озброєних АКМС правоохоронців в чорній формі
із жовтими пов`язками на рукавах, один правоохоронець в балаклаві в синьому
камуфляжі спецпідрозділу «Беркут» також озброєний АКМС, ще один правоохоронець
в балаклаві в чорній формі без жовтих пов`язок озброєний снайперською рушницею.
Окремі з них направляють умовно прицільно зброю в бік Жовтневого палацу, на
звуковому ряді відеозапису в ці моменти чути декілька схожих за звуком чітких
пострілів, візуалізація їх слідів зі стволів зброї безумовно вказує на те, що
ці постріли здійснюються саме вказаними правоохоронцями, серед них особа в
балаклаві в синьому камуфляжі спецпідрозділу «Беркут». Згідно із зафіксованими
на відеозапису обставинами та умовами правоохоронці намагаються відійти подалі
від активістів, збільшити відстань до них, покинути місце можливого зіткнення з
учасниками акцій протесту та уникнути будь-якої взаємодії з ними, вбачаються
ознаки як невибіркового застосування ними зброї, коли остання направляється
умовно прицільно у певний напрямок, при цьому не здійснюється захват цілі за
допомогою зміщення прицільної планки та прицілу, так і прицільно - коли такий
захват цілі здійснюється.
3. Відеозапис фіксує
факт окремого групового збройного нападу на працівників правоохоронних органів:
четверо активістів в шоломах, з щитами, прикривають п`ятого активіста з
предметом, який явно схожий на вогнепальною зброєю - мисливська рушниця, тобто
всі вони погоджено взаємодіють між собою, більш того, позаду них перебувають
інші активісті з вогнепальною зброєю (пістолет та за даними відеозапису з
об`єднуючою назвою «Харківське відео» - рушниця), які здійснюють постріли в бік
правоохоронців з сектору перебування вказаної групи активістів.
4. На звуковому ряді
відеозапису чути постріли різної тональності, як гучні, так і віддалені, що
свідчить про їх здійснення з різних локацій, підтвердженням цьому є і епізод з
потраплянням кулі в дерево біля групи активістів, які звернули на це увагу,
перебуваючи на правій стороні вулиці неподалік від готелю «Україна».
5.Відеозапис фіксує
отримання поранення не тільки тими активістами, які рухаються вперед в напрямку
або сніжної барикади зліва вул. Інститутська, або парапету з написом «АКБ
«Аркада» справа цієї вулиці з метою зайняти певні позиції, а й активістами, які
явно переймалися долею поранених та входили до складу евакуаційних груп (одні
прикривали щитами поранених, а інші їх відтягували чи переносили в напрямку
розташування стихійно організованих медичних закладів), тобто не могли навіть
інтуїтивно становить будь-яку загрозу для будь-кого.
6.Крім того, суд вважає
обґрунтовані зауваження сторони обвинувачення на те, що на вказаному відео має
місце пряма фіксація як звуку пострілів, так і фактичного отримання смертельних
поранень одинадцятьма потерпілими у даному провадженні, а саме за астрономічним
часом на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…», до якого компільоване
відео «ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014», ця фіксація має такі
параметри: ОСОБА_807 (09:21:59), ОСОБА_808 (09:22:51), ОСОБА_809 (09:28:32),
ОСОБА_810 (09:28:38), ОСОБА_811 (09:29:21), ОСОБА_493 (09:29:29), ОСОБА_812
(09:29:37), ОСОБА_813 (09:43 - 09:44), ОСОБА_814 (09:47:11), ОСОБА_815
(09:49:08), ОСОБА_816 (09:56:30-36), результати дослідження та оцінки доказів
за епізодами загибелі яких наведені у відповідній главі вироку (5.4).
Вказані висновки суду присяжних враховують позиції та
зауваження всіх сторін провадження, потерпілих та їх представників але у тій
мірі, в якій у суду сумнівів не викликають, є об`єктивними та неспростовними
через їх пряме документування.
Крім того, у мультикамерній синхронізації подій на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (т. 90
а. 40) також використаний відеозапис «Kiev 20-02-2014» (т. 83 а. 33а),
який належить телерадіоконсорціуму Німеччини «ARD», відеозаписи якої вже були
предметом дослідження судом (протокол огляду від 16 вересня 2015 року - т. 129
а. 42-123) та яке було подане до суду представником потерпілих ОСОБА_817 з
дотриманням процедури, передбаченої ч. 11 ст. 290 КПК України.
Відео запис «Kiev 20-02-2014» повністю (судове засідання
14 лютого 2017 року), а також за окремими епізодами був досліджений судом
шляхом його перегляду в судовому засіданні. Його цінність для завдань даного
кримінального провадження полягає у тому, що він майже весь час зі
стаціонарного положення камери безперервно з верху будівлі готелю «Україна»
панорамно документує події, які відбувалися тривалий час по обидва боки вулиці
Інститутська з фіксацією активістів, як сніжної, так і бетонної барикад та осіб
за ними по обидві боки одночасно.
Серед особливостей вказане відео має свій внутрішній
хронометраж без прив`язки до астрономічного часу, є не безперервним і
складається з декількох відрізків, скомпільованих в єдиний файл, що об`єктивно
виявляється під час його перегляду будь-якою особою без допоміжного інструментарію.
Такі окремі безперервні відрізки розпочинаються та закінчуються на таких
позначках внутрішнього хронометражу дослідженого судом відеозапису «Kiev
20-02-2014»:
-Епізод 1 - з
«01:00:12:00» по «01:00:19:00»;
-Епізод 2 - з
«01:00:19:00» по «01:00:34:00»;
-Епізод 3 - з
«01:00:34:00» по «01:01:04:00»;
-Епізод 4 - з
«01:01:04:00» по «01:01:17:00»;
-Епізод 5 - з
«01:01:17:00» по «01:01:32:00»;
-Епізод 6 - з
«01:01:32:00» по «01:01:49:00»;
-Епізод 7 - з
«01:01:49:00» по «01:02:06:00»;
-Епізод 8 - з
«01:02:06:00» по «01:02:23:10»;
-Епізод 9 - з
«01:02:23:10» по «01:03:03:00»;
-Епізод 10 - з
«01:03:03:00» по «01:03:15:00»;
-Епізод 11 - з
«01:03:18:00» по «01:03:41:05»;
-Епізод 12 - з
«01:03:41:05» по «01:04:37:10»;
-Епізод 13 - з
«01:03:50:11» по «01:51:32:05»;
-Епізод 14 - з
«01:52:12:09» по «01:52:21:00»;
-Епізод 15 - з
«01:52:21:20» по «02:11:17:15».
Оскільки на запису «Kiev 20-02-2014» запроваджено свій
внутрішній хронометраж, його значення не співвідноситься з астрономічним часом
у разі переривання запису автором відео, внутрішній хронометраж якого у такому
випадку зупиняється на відміну від астрономічного часу, перебіг якого
продовжується.
Сторони провадження детально проаналізували вказане відео
через змістовність його матеріалу для доведення обставин провадження та
аргументації правових позицій сторін (прокурор - т. 198 а. 207, 210), що
враховано судом під час оцінки цього доказу. Суд також проаналізував не тільки
сам цей відеозапис, а й обставини його використання у мультикамерній синхронізації
подій на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…».
Так, з 40 хв. 38 сек. запису відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання)…» (астрономічний час 09 год. 33 хв. 07 сек.) на екрані 3/2
розпочинається з перериванням на окремі сюжети використання дещо іншої за
змістом основи відеозапису «Kiev 20-02-2014», починаючи з 22 сек. його
фактичного внутрішнього запису з подальшим виведенням на інші екрани, також з
позначкою його внутрішнього хронометражу на вказаних сюжетах. Схематично, це
відображено за такими параметрами - порядковий номер компіляції, номер екрана
на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…», астрономічний час, тривалість
запису, скорочена назва джерела (ARD), та назва самого відео, початок та кінець
внутрішнього хронометражу використаного відео - для зручності сприйняття,
зокрема:
1.3\2 9:33:07 00:00:30 "ARD\«Kiev 20-02-2014»"
«01:00:34:00» по «01:01:04:00»;
2.3\1 9:37:01 00:00:24 "ARD\«Kiev 20-02-2014»"
«01:02:23:10» по «01:02:47:00»;
3.3\3 9:41:47 00:48:04 "ARD\«Kiev 20-02-2014»"
«01:03:28:06» по «01:51:32:05»;
4.3\3 10:38:57 00:00:10 "ARD\«Kiev
20-02-2014»" «01:52:12:09» по «01:52:21:00»;
5.3\3 10:39:37 00:18:56 "ARD\«Kiev
20-02-2014»" «01:52:21:20» по «02:11:17:15».
Таким чином, можна констатувати, що не всі епізоди відео «Kiev 20-02-2014»
були використані для формування синхронізації подій на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…». Так, поза увагою були залишені акцентовані судом малоінформативні епізоди 1-2 (на декілька секунд панорамне зображення Майдану Незалежності), 4-8 (коротка фіксація евакуації поранених активістів, зображення сцени «Майдану», загальне панорамне зображення Майдану Незалежності, укріплення на цій території барикад), 10-11 (відео переривчасте поганої якості).
Епізоди 3 та 9 відео «Kiev 20-02-2014» (з «01:00:34:00» по «01:01:04:00» та з «01:02:23:10» по «01:03:03:00» відповідно) утворюють позначені першу та другу короткі компіляції на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» (екран 3/2 та 3/1 відповідно, початок
на 09 год. з 33 хв. 07 сек. та з 37 хв. 01 сек. астрономічного часу
відповідно), на них зафіксовано евакуацію поранених активістів, в тому числі на
фоні палаючого автобусу біля Жовтневого палацу.
Епізоди 14 та 15 відео «Kiev 20-02-2014» (з «01:52:12:09»
по «01:52:21:00» та з «01:52:21:20» по «02:11:17:15» відповідно) майже
безперервно утворюють позначені четверту та п`яті компіляції на відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…» (екран 3/3, початок з 10 год. 38 хв. 57 сек., а
закінчення всієї компіляції о 10 год. 58 хв. 33 сек.), на них зафіксовано
загальну обстановку на вул. Інститутська перед сніжною барикадою з обох боків,
де перебувають поранені особи, яким надається перша медична допомога, окремих
евакуюють, отримання поранень активістами в цей проміжок часу не фіксується.
Нарешті, ключові епізоди 12 та 13. Перший з них
розпочинається на відео «Kiev 20-02-2014» з «01:03:41:05» та переривається на
«01:04:37:10» внутрішнього хронометражу, натомість наступний епізод 13
розпочинається з часткового повтору попереднього сюжету з позначки
«01:03:50:11» і після цього вже триває безперервно по «01:51:32:05»
внутрішнього хронометражу.
Натомість, на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…»
(екран 3/3) з 09 год. 41 хв. 47 сек. астрономічного часу (49 хв. 15 сек.
запису) вказані два епізоди 12 та 13 об`єднані в один послідовний без
переривання тривалістю 48 хв. 04 сек. і з початком дещо раніше, а саме з
позначки «01:03:28:06», а не «01:03:41:05», та також закінчується позначкою
«01:51:32:05» внутрішнього хронометражу (01 год. 37 хв. 20 сек. запису,
астрономічний час - 10 год. 29 хв. 51 сек.).
Звертає на себе увагу повна відповідність тривалості
запису в цій частині в 48 хв. 04 сек. як різниці між початком та закінченням
внутрішнього хронометражу даного епізоду (з «01:03:28:06» по «01:51:32:05»),
так і різниці у часі між його початком о 09 год. 41 хв. 47 сек. та закінченням
о 10 год. 29 хв. 51 сек., відтак можна зробити висновок про те, що внутрішній
хронометраж відеозапису «Kiev 20-02-2014» має відповідає параметрам
астрономічного часу «час:хвилини:секунди:долі секунд».
Враховуючи все викладене, для аналізу та формування
висновків суд присяжних бере за основу платформу відеозапису «Kiev 20-02-2014»
в обсязі, як він використаний у синхронізації подій на відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…», виходячи з такого. По-перше, така платформа є
більш змістовною (запис на 13 сек. триваліше), його синхронізація як частин
цілого відповідає безперервному внутрішньому хронометражу зйомки. По-друге, на
цій платформі усунуті очевидні недоліки монтажу, пов`язані із повтором сюжету
та одночасним повтором його хронометражу, що вказує на відповідність останнього
та відсутність ознак фальсифікації змісту самого відеозапису. По-третє, такий
підхід не вступає у суперечність із змістом відео «Kiev 20-02-2014» по суті,
тільки доповнюючи його копію. Нарешті, у відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання)…» використано електронну копію запису відео «Kiev 20-02-2014», яка є
більш наближеною до його оригіналу, аніж поданий суду окремий відео файл, що
містить в цій частині ознаки монтажу, на що, до речі, обґрунтовано звертала
увагу суду і сторона захисту. У той же час, виявлені ознаки монтажу хоча і є
очевидними, проте вони не впливають на сам зміст зафіксованих на відео
відомостей, які в обох випадках є ідентичними, тому суд не вбачає з цих підстав
належної аргументації для визнання вказаних відео матеріалів, компільованих у
незмінному стані до відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…», недопустимими
чи недостовірними доказами.
Отже, з 49 хв. 14 сек. запису відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (акцентований автором відео
астрономічний час 09 год. 41 хв. 47 сек., екран 3/3) хронометрується з
внутрішнім хронометражем часу відеозапису «Kiev 20-02-2014» за такими
параметрами «години:хвилини:секунди:долі секунди» без прив`язки до
астрономічного часу. Зокрема, на вказаному моменті (точка № 1) астрономічний
час за відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» 09 год. 41 хв. 47 сек.
відповідає позначці «01:03:28:06» внутрішнього хронометражу відеозапису «Kiev
20-02-2014», де долям секунд із зрозумілих причин їх відносності надається
умовне значення. Далі, на довільно обраних умовних контрольних трьох точках
обох відеозаписів, де відео «Kiev 20-02-2014» на екрані 3/3 відтворюється
безперервно, що підтверджено його внутрішнім хронометражем, спостерігається
така відповідність цих відео між собою. 09 год. 42 хв. 00 сек. астрономічного
часу на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» збігається із «01:03:41:05»
як відповідним показником внутрішнього хронометражу відео «Kiev 20-02-2014»
(точка № 2), 10 год. 00 хв. 00 сек. та відповідно «01:21:41:05» (точка № 3), 10
год. 25 хв. 19 сек. та відповідно «01:47:00:06» (точка № 4). Нарешті, як вже
встановлено, безперервне використання відео «Kiev 20-02-2014» на екрані 3/3
відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» припиняється на 10 год. 29 хв. 51
сек. астрономічного часу, що відповідає показнику «01:51:32:05» внутрішнього
хронометражу відео «Kiev 20-02-2014» (точка № 5). Звичайне порівняння цих даних
між собою шляхом здійснення простих математичних дій (віднімання чи складання)
для перевірки кореляції за часом між вказаними точками дає простий але дуже
показовий результат.
Між точками № 1 та № 2 тривалість проміжку запису за
астрономічним часом на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» (точка № 1 -
09 год. 41 хв. 47 сек., а точка № 2 - 09 год. 42 хв. 00 сек.) та внутрішнім
хронометражем на відео «Kiev 20-02-2014» (точка № 1 - «01:03:28:06», а точка №
2 - «01:03:41:05») становить в обох випадках однакові 13 сек.
Між точками № 2 та № 3 тривалість проміжку запису за
астрономічним часом на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» (точка № 2 -
09 год. 42 хв. 00 сек., а точка № 3 - 10 год. 00 хв. 00 сек.) та внутрішнім
хронометражем на відео «Kiev 20-02-2014» (точка № 2 - «01:03:41:05», а точка №
3 - «01:21:41:05») становить в обох випадках однакові рівно 18 хв.
Між точками № 3 та № 4 тривалість проміжку запису за
астрономічним часом на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» (точка № 3 -
10 год. 00 хв. 00 сек., а точка № 4 - 10 год. 25 хв. 19 сек.) та внутрішнім
хронометражем на відео «Kiev 20-02-2014» (точка № 3 - «01:21:41:05», а точка №
4 - «01:47:00:06») становить в обох випадках однакові рівно 25 хв. 19 сек.
Між точками № 4 та № 5 тривалість проміжку запису за
астрономічним часом на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» (точка № 4 -
10 год. 25 хв. 19 сек., а точка № 5 - 10 год. 29 хв. 51 сек.) та внутрішнім
хронометражем на відео «Kiev 20-02-2014» (точка № 4 - «01:47:00:06», а точка №
5 - «01:51:32:05») становить в обох випадках однакові рівно 04 хв. 32 сек.
Нарешті, між крайніми точками № 1 та № 5 тривалість
проміжку запису за астрономічним часом на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання)…» (точка № 1 - 09 год. 41 хв. 47 сек., а точка № 5 - 10 год. 29 хв. 51
сек.) та внутрішнім хронометражем на відео «Kiev 20-02-2014» (точка № 1 -
«01:03:28:06», а точка № 5 - «01:51:32:05») становить в обох випадках однакові
48 хв. 04 сек., що також відповідає сумарно вказаним вище періодам (13 сек. +
18 хв. + 25 хв. 19 сек. + 04 хв. 32 сек.).
Вказані обставини вже безумовно свідчать про повну
синхронність за кроком часу хронометражу астрономічного часу на відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…» та внутрішнього хронометражу на відео «Kiev
20-02-2014», що підтверджує справжність останнього та вказує на безперервність
відео запису у часі за внутрішнім хронометражем з «01:03:28:06» по
«01:51:32:05», або 09 год. 41 хв. 47 сек. по 10 год. 29 хв. 51 сек.
астрономічного часу.
Аналізуючи зміст відео «Kiev 20-02-2014» в тому обсязі, в
якому воно компільоване до відеозапису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…»,
встановлено таке.
На початку відеозапису, який за астрономічним часом
відеозапису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» розпочатий о 09 год. 41 хв.
47 сек. (внутрішній хронометраж - «01:03:28:06») з наближеного ракурсу зйомки
зафіксована бетонна барикада, а саме її ліва частина, яка прикрита від спуску
вниз по вул. Інститутська в напрямку Майдану Незалежності двома вантажівками синього
кольору із зеленим тентом та сірого із зеленою кабіною, а також частково правий
бік цієї барикади. Посеред барикади біля проїзду стоїть БТР. Зверху за лівою
частиною барикади чітко візуалізуються голови в чорних шоломах та тактичних
окулярах спочатку трьох, а потім і четвертого правоохоронця (зліва направо
умовно 1-й, 2-й, 3-й та 4-й) всі в чорній формі із жовтими пов`язками на руках,
а також одна особа біля краю правої частини барикади (умовно 5-й). Всі вказані
особи, на початку перші три із-за верху барикади та один з її правого боку,
здійснюють прицільні постріли з АКМС (зброя проглядається в момент її
виставлення на позицію чи забирання звідти) в бік низу вул. Інститутська.
Постріли візуалізуються через сліди у виді виходу порохових газів зі стволів
АКМС та дещо здриганням останніх. Тільки за проміжок часу в 01 хв. 32 сек. (до
09 год. 43 хв. 19 сек.) вказані особи здійснюють: 1-й - 7 пострілів, 2-й - 5,
3-й - 15, а 5-й - 4. У цей період часу також група бійців у чорній формі
відходить від барикади в напрямку вул. Банкова під прикриттям БТР (початок руху
на 01 хв. 03 сек. запису або на «01:04:32:00» внутрішнього хронометражу, або 09
год. 42 хв. 51 сек. астрономічного часу відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання)…»).
На далі ракурс зйомки віддаляється і охоплює вже ліву
частину сніжної барикади, за якою перебувають активісти. Оглядовість дій 5-го
бійця втрачена через гілля дерев, а інші три правоохоронці продовжують ведення
вогню. Активісти отримують в цей час поранення. Так, на 01 хв. 56 хв. запису (внутрішній
хронометраж 01:05:24:20, а за астрономічним часом відеозапису «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…» о 09 год. 43 хв. 43 сек.) фіксується поранення
активіста на сніжній барикаді з одночасним виходом порохових газів зі стволу
АКМС 3-ого правоохоронця. Фіксується рух чорного позашляховика у проїзд між
внутрішніми краями барикади в бік НБУ (02 хв. 45 хв. запису, а за астрономічним
часом о 09 год. 44 хв. 32 сек.). Весь час активісти за сніжною барикадою
активних дій не вчиняють.
З 09 год. 44 хв. 37 сек. збільшується інтенсивність
пострілів, додається ще один стрілок за лівою частиною барикади (4-й), напрямок
пострілів лівіше від стрільців. О 09 год. 44 хв. 42 сек. фіксується сліди від
потрапляння кулі в борт синьої вантажівки (ближче до кабіни), а о 09 год. 44
хв. 50 сек. активісти спішно залишають сніжну барикаду та евакуюють потерпілих.
У цей же період часу за бетонною барикадою озброєна особа в синьому камуфляжі
спецпідрозділу «Беркут» відходить від барикади в тил та ударом по передньому
лівому колесу ногою змушує водія транспортного засобу покинути цю місцевість.
Окремо звертає на себе увагу фіксація дій цієї особи в синьому камуфляжі, а
саме, її відхід в тил за барикаду фіксується на 02 хв. 25 сек. запису (за
астрономічним часом відеозапису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» 09 год.
44 хв. 12 сек.), при цьому її ліва рука піднята до лівого боку голови (на 02
хв. 46 сек. запису візуалізується піднятий лікоть при повороті), далі на 02 хв.
54 сек. запису ця особа, продовжуючи тримати ліву руку біля голови, виходить із
за дерев, розмахуючи зброєю в правій руці, на зустріч вказаному водієві, а на
03 хв. 01 сек. запису (астрономічний час 09 год. 44 хв. 48 сек.) ліва рука цієї
особи під час руху опускається до низу та затримується біля кишень одягу.
У цей же час, ведення вогню з боку правоохоронців із-за
бетонної барикади не припиняється (постріли фіксуються на 09 год. 44 хв. 41
сек. - 3-й, 2-й та 1-й, на 09 год. 44 хв. 44 сек. - 2-й, 3-й та 1-й, на 09 год.
44 хв. 45 сек. - 2-й, 3-й та 4-й, на 09 год. 44 хв. 47 та 48 сек. - 4-й, на 09
год. 44 хв. 49 сек. - 2-й, на 09 год. 44 хв. 53 сек. - 4-й, на 09 год. 45 хв.
00 сек. - 4-й та 2-й, на 09 год. 45 хв. 01 сек. - 4-й двічі, на 09 год. 45 хв.
02 сек. - 3-й чотири та 4-й, на 09 год. 45 хв. 04 сек. - 3-й, на 09 год. 45 хв.
06 сек. - 2-й, на 09 год. 45 хв. 08 сек. - 3-й, на 09 год. 45 хв. 06 та 12 сек.
- 2-й стрілок, постріли продовжуються, їх результати не спостерігаються через
обмежений ракурс огляду). О 09 год. 46 хв. 45 сек. (04 хв. 58 сек. запису) два
активісти за сніжною барикадою розпалюють вогнище з коліс, яке згодом створює
задимленість місцевості та не завжди дозволяє виявити сліди пострілів від
стволів зброї.
На 05 хв. 44 сек. запису ракурс зйомки ще віддаляється і
тепер охоплює не тільки всю сніжну барикаду, а й місцевість з правого боку вул.
Інститутська перед парапетом з написом «АКБ «Аркада», на цій місцевої
перебувають поранені, а два активісти, що розпалили вогнище з коліс, відходять
від сніжної барикади.
На 06 хв. 25 хв. запису перетинає вулицю зліва направо
сформована евакуаційна група («01:09:54:01» за внутрішнім хронометражем, а за
астрономічним часом відеозапису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» о 09 год.
48 хв. 13 сек.). За нею формується та перетинає вулицю у тому ж напрямку друга
евакуаційна група («01:10:21:00» за внутрішнім хронометражем, а за
астрономічним часом о 09 год. 48 хв. 40 сек., 06 хв. 52 сек. запису). Окремі
стрілки із-за барикади (4-й) спостерігають за обстановкою, а інші (1-й, 2-й та
3-й) - присіли за нею. На далі 4-й стрілок розпочинає обстріл території в дещо
лівішому від себе напрямку, до нього приєднуються інші (постріли фіксуються на
09 год. 48 хв. 56-58 сек. - 4-й тричі та 1-й, на 09 год. 48 хв. 58-59 сек. -
2-й, 4-й, знову 2-й, на 09 год. 49 хв. 01 та 08 сек. - 4-й, на 09 год. 49 хв.
10, 12 та 15 сек. - 3-й, на 09 год. 49 хв. 01 та 17 сек. - 4-й стрілок,
постріли на певний час припиняються). Окрім того, на 07 хв. 11 хв. запису
(внутрішній хронометраж «01:10:39:10», а за астрономічним часом відеозапису
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» о 09 год. 48 хв. 58 сек.) фіксується
поранення активіста у бузковому плащі з першої евакуаційної групи з одночасною
візуалізацією перед ним сліду рикошету цієї кулі від бетонної квіткової клумби,
за якою із щитом ховається активіст у білій касці. На 07 хв. 21 хв. запису
(внутрішній хронометраж «01:10:49:15», а за астрономічним часом о 09 год. 49
хв. 08 сек.) фіксується поранення другого активіста за деревом також з першої
евакуаційної групи. На 07 хв. 30 хв. запису (внутрішній хронометраж
01:10:59:00, а за астрономічним часом о 09 год. 49 хв. 17 сек.) на тротуарі під
час прикриття щитом поранених фіксується поранення третього активіста в
червоному шоломі вже з другої евакуаційної групи.
У подальшому на відеозаписі фіксується, як бігом перетинає
вулицю у тому ж напрямку зліва направо невеличка третя евакуаційна група
(«01:11:37:20» за внутрішнім хронометражем, а за астрономічним часом
відеозапису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» 09 год. 49 хв. 57 сек., 08
хв. 09 сек. запису). Невдовзі фіксуються постріли на 09 год. 50 хв. 06 сек. -
4-й, 09 год. 50 хв. 08 сек. - 3-й та 4-й, 09 год. 50 хв. 16 сек. - 2-й стрілок,
у подальшому фіксуються поодинокі постріли, які на певний час припиняються). На
08 хв. 21 хв. запису (внутрішній хронометраж 01:11:49:00, а за астрономічним
часом відеозапису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» о 09 год. 50 хв. 08
сек.) фіксується поранення четвертого активіста на тротуарі, який падає та
кидає щита, вже з третьої евакуаційної групи, за ним ще один активіст з цієї групи
отримує поранення та падає. Всі евакуаційні групи розсіюються, тим не менш
намагаються евакувати раніше поранених.
На відео також зафіксовано, як зліва вулиці за рекламним
щитом перебуває особа в білій накидці, яка фільмує вказані події, конкретно на
09 год. 53 хв. 01 сек. (внутрішній хронометраж «01:10:49:15» або 11 хв. 44 сек.
запису), направляючи на певний час свою камеру на групу активістів із особою з
позначками червоного хреста біля одного з поранених, в цей час по тротуару інші
два активісти тягнуть іншого пораненого. У подальшому триває евакуація
поранених, особи із-за бетонної барикади на хвилинку зникають за нею.
Перетинає вулицю у тому ж напрямку зліва направо четверта
евакуаційна група («01:15:47:10» за внутрішнім хронометражем, а за астрономічним
часом відеозапису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» 09 год. 54 хв. 06 сек.,
12 хв. 19 сек. запису), 4-й боєць розпочинає спостереження із-за барикади.
Згодом фіксуються постріли на 09 год. 54 хв. 35 та 37 сек. - 4-й, 09 год. 54
хв. 41 сек. - 3-й стрілок, у подальшому постріли поодинокі, які припиняються
лише на певний час). У подальшому знову фіксуються постріли на 09 год. 56 хв.
19 сек. - 3-й двічі та 4-й, 09 год. 56 хв. 20 сек. - 2-й, 09 год. 56 хв. 23
сек. - 4-й, 09 год. 56 хв. 24 сек. - 3-й, 09 год. 56 хв. 26 сек. - 4-й, 09 год.
56 хв. 28 сек. - 2-й, 09 год. 56 хв. 30 сек. - 4-й, 09 год. 56 хв. 36 сек. -
4-й стрілок, у подальшому постріли на певний час припиняються).
Водночас, на відеозаписі фіксуються сліди від цих
пострілів, а саме, на 09 год. 56 хв. 19 сек. - сліди пилу від пострілу скрізь
широке дерево біля активіста в білій касці, на 09 год. 56 хв. 24 сек. - сліди
пилу від пострілу в бетонну квиткову клумбу, за якою прикрившись щитом
ховається той самий активіст в білій касці, на 09 год. 56 хв. 28 сек.
(«01:18:09:18» за внутрішнім хронометражем, 14 хв. 41 сек. запису) - фіксується
поранення в голову вказаного активіста у білій касці, остання злітає з його
голови, а сам він падає, на 09 год. 56 хв. 30 сек. («01:18:11:00» за внутрішнім
хронометражем, 14 хв. 43 сек. запису) - фіксується поранення в активіста в
зеленому дощовику, його тіло здригається, одночасно позаду нього фіксується пил
від входження кулі в землю, а сам потерпілий встає на ноги відбігає по тротуару
на незначну відстань в бік готелю та падає, при цьому лівіше від нього під час
руху також фіксується пил від входження другої кулі в землю (на 09 год. 56 хв.
37 сек.,«01:18:18:00» за внутрішнім хронометражем, 14 хв. 49 сек. запису). В
обох останніх випадках дві точки фіксації слідів пострілу в системі координат
«потерпілий - ґрунт поруч» чітко вказує на однаковий напрямок таких двох
пострілів - з боку бетонної барикади через проміжок між внутрішніми краями
сніжної барикади.
У подальшому на відеозаписі відображені евакуаційні дії
поранених активістів, періодично фіксуються поодинокі постріли, інколи через
тривалі проміжки часу, активісти продовжують отримувати поранення, зокрема:
«01:24:08:10» за внутрішнім хронометражем, а за астрономічним часом відеозапису
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» о 10 год. 02 хв. 27 сек., 20 хв. 40 сек.
запису), одночасно фіксується слід пострілу у виді виходу порохових газів - 3-й
стрілок біля дерева; «01:27:17:15» за внутрішнім хронометражем, а за
астрономічним часом о 10 год. 05 хв. 36 сек., 23 хв. 49 сек. запису), сліди
пострілу не візуалізуються через задимленість; «01:29:11:10» за внутрішнім
хронометражем, а за астрономічним часом о 10 год. 07 хв. 30 сек., 25 хв. 43
сек. запису), сліди пострілу не візуалізуються через задимленість;
«01:29:19:20» за внутрішнім хронометражем, а за астрономічним часом відеозапису
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» о 10 год. 07 хв. 39 сек., 25 хв. 51 сек.
запису), одночасно фіксується сліди пострілу у виді виходу порохових газів -
2-й стрілок.
На 39 хв. 12 сек. запису ракурс зйомки наближається і
тепер не охоплює бетонної барикади, концентруючи увагу на діях активістів, які
на проїзній частині вулиці почали споруджувати шеренги із щитами, поступово
наближаючись до сніжної барикади. Активісти продовжують отримувати поранення і
в цей проміжок часу до закінчення відеозапису.
Вказаний відеозапис суд визнає належним через його
очевидний зв`язок локально та у часі з подіями «Майдану», які описані в
обвинувальному акті. Допустимість відомостей, що він містить, забезпечена
дотриманням процесуального порядку їх одержання та фіксації.
Що стосується обставин, які за підсумком доводяться
зафіксованими на вказаному відеозаписі даними, то суд вважає задокументованим
таке.
1.Відеозапис «Kiev
20-02-2014» безперервно протягом більше 48 хвилин фіксує події, які тривали на
місцевості перед сніжною барикадою з обох боків вул. Інститутська, де
перебували активісти, у поєднанні із одночасною фіксацією дій правоохоронців із
жовтими пов`язками та без них, які перебували за бетонною барикадою. Відомості,
що містить цей відеозапис, повністю корелюють в деталях (рух транспорту, БТР,
бійців, їх кількість під час висовування над барикадою осіб саме із жовтими
пов`язками на руках, рух озброєної особи у синьому камуфляжі тощо), а також за
часом з даними відеозапису з камер спостереження НБУ, ракурс фіксації яких був
з протилежного напрямку - з тилу бетонної барикади в напрямку готелю «Україна»,
що є унікальною інформаційною зв`язкою фіксації одних і тих самих подій з
протилежних боків, доказове значення якої переоцінити важко.
2.Наступальних дій ані
з боку правоохоронців, ані з боку активістів під час фіксації подій на цьому
відео не зафіксовано. З лівого боку вулиці активісти, будучи за сніжною
барикадою, після їх обстрілу відразу відійшли від неї та відмовилися від
подальшого просування вперед. З правого боку вулиці, активісти також будучи
обстріляними під час руху до парапету з написом «АКБ «Аркада», із самого
початку були розосереджені та також відмовилися від подальшого просування
вперед.
3.На відеозаписі
зафіксовані поодинокі сліди обстрілу позиції правоохоронців за бетонною
барикадою, її використання ними для захисту, рух окремих з них від барикади під
прикриттям БТР вказує на те, що вони відчували для себе небезпеку, перебуваючи
на відкритій ділянці місцевості.
4.Відеозапис
безперервно фіксує масований, дещо хвилями, обстріл правоохоронцями із жовтими
пов`язками на руках з АКМС ділянок місцевості зліва та справа вул.
Інститутська, на яких перебувають активісти, останні одночасно масово отримують
поранення, чітко візуалізуються сліди пострілів, які вказують на їх напрямок
саме з боку бетонної барикади, сніжна барикада при цьому не заважає траєкторії
куль в бік місцевості на правій частині вулиці. Вражає висока ступінь кореляції
візуалізованих слідів пострілів, які здійснює саме група правоохоронців із-за
бетонної барикади, з фіксацією самого моменту отримання поранень активістами,
що є з доказової точки зору унікальним джерелом інформації про ймовірне
кримінальне правопорушення.
5.Крім того, обстріл
кожного разу відновлювався та ставав більш інтенсивним при появі чергової
евакуаційної груп активістів, які жодної небезпеки не становили і намагалися
лише прикрити та евакуювати раніше поранених побратимів, з їх боку дій, які
мали б ознаки загрозливих для правоохоронців, не фіксується. Згідно із
зафіксованими на відеозапису обставинами та умовами правоохоронці здійснюють
прицільний невмотивований жодними об`єктивними обставинами жорстокий розстріл
на ураження (про це свідчить кількість поранень у голову) беззбройних
активістів, які або займаються евакуацією та захистом поранених, або самі
ховаються від небезпеки, що повністю корелює з даними відеозапису
«ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_ 20_februari_2014» та інших вже згаданих у вироку
відео та фото матеріалів.
6.Відеозапис фіксує
факт документування вказаних подій іншим оператором - автором відеозапису з
об`єднуючою назвою «Харківське відео», яке судом вже визнано достовірним і
також синхронізоване за цими ж часовими параметрами до відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…».
Крім того, суд вважає обґрунтовані зауваження сторони
обвинувачення на те, що на вказаному відео має місце пряма фіксація отримання
смертельних поранень десятьма потерпілими у даному провадженні, а саме за
астрономічним часом на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…», до якого
компільоване відео «Kiev 20-02-2014», ця фіксація має такі параметри: ОСОБА_818
(09:43:44), ОСОБА_819 (09:48:58), ОСОБА_815 (09:49:08), ОСОБА_230
(09:49:17), ОСОБА_820 (09:54:36),
ОСОБА_821 (09:54:53), ОСОБА_822
(09:56:28), ОСОБА_816 (09:56:30-36),
ОСОБА_823 (10:07:24), ОСОБА_824
(10:28:43), результати дослідження та оцінки доказів за епізодами
загибелі яких наведені у відповідній главі вироку (5.4).
Вказані висновки суду присяжних враховують позиції та
зауваження всіх сторін провадження, потерпілих та їх представників але у тій
мірі, в якій у суду сумнівів не викликають, є об`єктивними та неспростовними
через їх пряме документування.
Згідно з дослідженим судом присяжних з дотриманням
процедури відкриття додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) висновком
експертів за результатами проведення експертизи відеозвукозапису № 18161/18-35
від 07 листопад 2018 року (т. 169 а. 141-154), яка проводилася за
клопотанням сторони захисту на підставі ухвали суду присяжних від 03 липня 2018
року, встановити, чи були відеофонограми у файлах
«ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014_ ochtend_20161101_225959» (т. 109 а.
18а) та «Kiev 20-02-2014» (т. 83 а. 33а) записані безперервно, чи зазнавали
вони монтажу, чи одночасно проводився запис відео- та аудіоінформації, чи
містять вони ознаки видалення звуку, чи має місце зміна швидкості відеозаписів,
чи з одного місця здійснювалася фіксація відеозапису «Kiev 20-02-2014», чи є на
ньому хронометраж первинним тощо - експертним шляхом неможливо у зв`язку з тим,
що в розпорядження експертів не надано оригінальних записів та технічних
засобів їх фіксації, а вказані фонограми є копіями. На вказаних відеозаписах
присутні звуки, що можуть бути пов`язані з пострілами з вогнепальної зброї,
проте через відсутність методики встановлення вогнепального пострілу за звуком,
вирішити експертним шляхом питання, чи є джерелом звуків на відеозаписах
постріли з вогнепальної зброї, про їх різновиди та виокремлення у часі
експертним шляхом неможливо.
Суд присяжних вимушений сприйняти авторитетну думку
експертів про те, що надані на дослідження записи є копіями, тобто не є
оригінальними з технічної точки зору, тобто первинними, а відсутність технічних
засобів їх фіксації не дозволяє провести їх експертне дослідження за існуючими
методиками, так само, які і відсутність методики встановлення вогнепального
пострілу за звуком унеможливлює аналіз останнього. Водночас, формальність
такого висновку є очевидною.
По-перше, даним висновком констатовано відсутність
можливості провести дослідження експертним шляхом, а не взагалі.
По-друге, відсутність методики дослідження об`єкту -
електронної копії відеозапису без пристрою його запису не позбавляє предметного
змісту сам такий відеозапис чи його частину (відрізок). У межах даного
провадження кількість таких копій відеозаписів є більш ніж достатньою для того,
щоб переконатися у їх узгодженості та достовірності. Що ж стосується
безперервності фонограм у таких відеозаписах, то вона є очевидно порушеною
через наявність складання в один відеозапис їх частин (відрізків). Так, не
потребує спеціальних знань та є очевидним те, що під час судового розгляду
здобуті дані, які вказують на ознаки монтажу відеозаписів під назвою «Kiev
20-02-2014» (напр.: переривання на 05, 21, 51 сек. та ін. запису; наявність
повтору, зокрема, сюжет на відрізку запису з 02 хв. 51 сек. по 03 хв. 37 сек. є
аналогічним і на відрізку запису з 03 хв. 38 сек. по 04 хв. 24 сек. тощо) та
«ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014…» (напр.: переривання на 07, 11, 26
сек., на 01 хв. 16 сек. та ін. запису).
По-третє, через заяви сторони захисту судом дотримано
правила, передбачені ч. 4 ст. 359 та ч. 3 ст. 358 КПК, однак експерти з
посиланням на вимоги методик ухилилися від дачі відповіді на питання, чи є об`єкт
дослідження (відеозаписи), підробленим, суд визнає, що є очевидні поєднання
окремих за ракурсом та за часом фіксації сюжетів в єдиний відеозапис, але це
технічне опрацювання відеозапису, яке саме по собі не містить ознак його
підробки як спотворення зафіксованих фактів, принаймні, суд таких ознак не
встановив, а сумніви сторони захисту в його достовірності усунуті.
Нарешті, поданий стороною захисту висновок експерта лише
констатує, що експерти не могли здійснити експертну оцінку відеозапису тільки
виходячи з вимог існуючої методики, яка вимагає його оригінал. Технічно
експерти могли б це зробити, але це не відповідало б методиці.
Враховуючи все викладене, результати аналізу обох
вказаних відеозаписів, а також прямо передбачену законом можливість підтвердити
зміст документа іншими допустимими відомостями, коли його оригінал відсутній
(ч. 5 ст. 99 КПК України), а через це - наявність таких допустимих відомостей,
які містять визнані судом оригінали документів, вже визнані судом достовірними
інші копії відеозаписів та фото матеріалів, які корелюють в унікальних деталях
з даними вказаних відео «Kiev 20-02-2014» та
«ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014…», їх узгоджений характер між собою
в частині фіксації одних і тих самих подій з різних ракурсів з 09 год. 47 хв.
28 сек. (орієнтир синхронізації - дії активіста в жовтій курточці, який
відтягує пораненого побратима прикритого щитом справа по вул. Інститутська за
парапетом з написом «АКБ «Аркада»), провівши широкий порівняльний системний та
логічний аналіз, суд присяжних визнає і вказані відео матеріали допустимими
доказами, а їх зміст - достовірним, відтак не знаходить правових підстав для
задоволення клопотання сторони захисту про їх окреме визнання недопустимими в
порядку ч. 1 ст. 89 КПК України.
Окремим блоком суд присяжних досліджував під час судового
розгляду одержані органом досудового розслідування відео записи провідних
телеканалів України (медіа), а також з камер зовнішнього спостереження МВС та
НБУ, які є копіями інформації з інформаційних (автоматизованих),
інформаційно-телекомунікаційних систем та їх невід`ємних частин.
Так, згідно з дослідженим судом присяжних протоколом
огляду відео від 30 травня 2014 року та додатком до нього (т. 167 а.
58-91), керівництвом ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» були надані, оглянуті
слідчим та долучені до матеріалів провадження, у зв`язку з чим і повністю
досліджені судом структуровані за часом подій чотирнадцять відео записів
(починаючи з «#140220_1400_18!» та закінчуючи «#140220_2230_26»), які
певним чином дублюються між собою та стосуються подій «Майдану» 20 лютого 2014
року.
На відео записі «#140220_1400_18!» зафіксовані обставини
ранкового 20 лютого 2014 року відступу правоохоронців з Європейської площі в
бік будівлі КМУ та передачі взятих у полон працівників міліції керівництву
ГУМВС в м. Києві.
На відео записах «#140220_1400_20», «#140220_1700_66»,
«#140220_НОМЕР_286 _70» та
«#140220_1930_60» зафіксовані обставини евакуації великої кількості поранених
активістів з Майдану Незалежності та взяття у полон працівників правоохоронних
органів. До лікарень з активістами організовано волонтерський рух, а самі
лікарні перебувають під наглядом активістів. Фіксуються тіла більше десяти
загиблих активістів, їх доставка до моргів столиці, потерпілий ОСОБА_219 в
морзі на вулиці Оранжерейна ідентифікує серед загиблих свого батька - ОСОБА_772
.
На відео записі «#140220_1400_31_1» зафіксовані біля
будівлі Верховної Ради велика кількість цивільних осіб у мілітарному вигляді
(військові каски, елементи камуфльованого одягу) із білими пов`язками на руках,
щитами та засобами завдання тілесних ушкоджень (біти, палки тощо). Також
фіксуються бетонні загорожі проїзної частини окремих вулиць в центральній
частині міста Києва, блок пости з працівниками міліції.
На відео записах «#140220_1930_18», «#140220_1930_19!» та
«#140220_1930_42» зафіксовані обставини роботи столичного залізничного вокзалу,
відновлення роботи Київського метрополітену, економічна ситуація в столиці.
На відео записі «#140220_1930_40» зафіксовані обставини
прибуття до міста Києва на зустріч з Президентом України міністрів закордонних
справ Польщі, Франції та Німеччини.
На відео записі «#140220_1930_69» зафіксовані обставини
блокування в нічний час працівниками спецпідрозділу «Беркут» під`їздів
прилеглих до їх бази багатоповерхових жилих будинків в місті Києві.
На відео записі «#140220_2230_26» зафіксовані обставини
масової самоорганізації мешканців столиці на охорону громадського порядку в
ночі в місті Києві в районі свого місця проживання.
Переглянуті судом відео записи «#140220_1930_51_1»,
«#140220_1930_51_2» виявилися неінформативними, в тому числі містять інтерв`ю
різних осіб. Сторони провадження своїм правом звернути увагу суду на якісь
окремі нові обставини, зафіксовані на вказаних відео записах, не скористалися.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом огляду
відео від 07 травня 2014 року та додатком до нього (т. 168 а. 19, 95-191)
слідчим оглянуті, долучені до матеріалів провадження, у зв`язку з чим
досліджені судом надані ТОВ «Національні інформаційні системи» (т. 69 а. 2)
структуровані за часом подій десять відео записів новин з логотипом
телевізійного каналу «Інтер», які певним чином дублюються між собою, мають
повтори та стосуються подій «Майдану» 20 лютого 2014 року.
Зокрема, на відео записах «Новости 7-00 20_02_2014»
та «Новости 7-30 20_02_2014» поширюється інформація про досягнуту
напередодні вночі з 19 на 20 лютого 2014 року домовленість опозиційних сил та
влади в особі Президента України про перемир`я. Крім того, за акцентуацією
сторони захисту, суд констатує, що на відео «Новости 7-00 20_02_2014» поширена
заява лідера «Правого сектора» про продовження народного повстання попри
встановлене перемир`я, угоди про яке «Правий сектор» ні з ким не підписував, а
на відео «Новости 7-30 20_02_2014» фіксуються обставини перебування
активістів у контрольованих ними приміщеннях державних установ, а саме, пошти
та Київської міської дирекції Державного комітету інформатизації, також
фіксуються сліди від застосування активістами вогнепальної зброї по спеціальній
техніці міліції переважно по кабіні та лобовому склу - водометах синього та
сірого кольору, що об`єктивно вказує на завдання таких пошкоджень за часом у
будь-якому випадку до 07 год. 30 хв. 20 лютого 2014 року.
На відео записі «Новости 8-00 20_02_2014»
відтворені документовані дані щодо обставин досягнутого в ніч з 19 на 20 лютого
2014 року перемир`я та складу учасників домовленості про це - ОСОБА_825 ,
ОСОБА_826 , ОСОБА_827 , ОСОБА_358 та створена останнім переговорна група від
влади. Також фіксується робота журналіста ТК «Інтер» Кирила ЄВСЕЄВА, який
перебуває перед Жовтневим палацом, фіксує в останньому перебування
правоохоронців, які збираються снідати, а на самій вулиці Інститутська ротацію правоохоронців.
За акцентуацією прокурора, суд констатує, що на відео «Новости
МАРАФОН с 09-00 до 11-15 20_02_2014» за допомогою журналіста ТК «Інтер» ОСОБА_2818
з оглядової площадки перед Жовтневим палацом фіксується обстановка внизу на
вулиці Інститутська біля містка. Так, документовано неорганізований відступ
правоохоронців в синьому камуфляжі в напрямку верху вулиці Інститутська. Цей
відступ прикривають два водомети (синій та сірий), активісти спочатку атакують
вказані водомети, застосовуючи по них запалювальні суміші (коктейлі
«молотова»), згодом на деякий час зупиняються і продовжують рух за міліцією,
правоохоронці та їх техніка відходять. З будівлі Жовтневого палацу тим часом
хаотично маленькими групами вибігають та тікають як військовослужбовці ВВ, так
і працівники «Беркут» у синьому камуфляжі, вони рухаються в напрямку алейки в
бік верху вулиці Інститутська, на куті будівлі Жовтневого палацу візуалізуються
правоохоронці в чорному одязі із жовтими пов`язками на руках. Також фіксується
те, що на Майдані Незалежності перебуває велика кількість активістів, які не
приєднуються до подій по вулиці Інститутська і залишаються на місці.
Звертає увагу те, що вказана трансляція на ТК «Інтер» за
участі журналіста ОСОБА_2818 подій «Майдану» на вулиці Інститутська ранком 20
лютого 2014 року повністю використана у мультикамерній синхронізації подій на
відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(т. 90 а. 40). Зокрема, на екрані 3/1 запис, починаючи з 04 хв. 30 сек.
(астрономічний час 08 год. 57 хв. 04 сек.), а безпосередньо вперше відтворений
в сюжеті новин відео запис за участі вказаного журналіста використано на екрані
3/1 з 07 хв. 50 сек. запису, при цьому позначений на відео астрономічний час 09
год. 00 хв. 23 сек., що повністю узгоджується із включенням в прямий ефір з 09
год., як це анонсовано у назві сюжету новин.
За даними протоколу огляду також встановлено, що у
новинних сюжетах звертається увага на обставинах застосування вогнепальної
зброї та спеціальних засобів з боку правоохоронців, на поранених активістах,
яких евакуюють. Також звертає на себе увагу зафіксована на відео значно більша
кількість активістів на ОСОБА_828 ранком 20 лютого 2014 року, порівняно з такою
їх кількістю на ранок 19 лютого 2014 року, що підтверджує тезу захисту про
значене збільшення активістів на Майдані Незалежності саме на ранок 20 лютого
2014 року.
Під час окремого дослідження відео, яке було
першоджерелом для сюжетів новин ТК «Інтер» за 20 лютого 2014 року (т. 69 а.
2-22 - протокол огляду від 20 червня 2014 року; т. 168 а. 19) сторони звернули
увагу на такі фактичні обставини.
На відео записі «NA140220_0461» фіксується більш
напружена обстановка між сторонами протистояння на Майдані Незалежності, чутно
вибухи та звуки пострілів, правоохоронці кидають коктейлі «молотова» в бік
активістів, у свою чергу активісти обстрілюють шеренги міліції із салютних
установок, закидають їх коктейлями «молотова», проте сторони незмінно
залишаються на своїх позиціях, визначених станом на 19 лютого 2014 року,
водомети по вулиці Інститутська не працюють, на самій вулиці перебувають
службові транспортні засоби правоохоронців, машини екстрених служб, у
Жовтневому палаці розміщуються військовослужбовці ВВ. З 07 хв. 10 сек. запису
фіксуються перші важко поранені особи серед правоохоронців, яких евакуюють,
окремим намагаються надати медичну допомогу на місці. Аналогічна обстановка на
цей час на самому « ОСОБА_829 » із середини зафіксована на відео записі «NA140220_0494».
Переглянути судом відео записи «NA140220_0544» та
«NA140220_0561» покладені в основу сюжету новин під назвами «Новости
8-00 20_02_2014» та «Новости МАРАФОН с 09-00 до 11-15 20_02_2014».
На відео записі «NA140220_0463» фіксується на
вулиці Інститутська евакуація поранених правоохоронців, на 21 сек. запису видно
годинник НБУ з позначкою астрономічного часу цих подій - 09 год. 20 хв.,
співробітники спецпідрозділу «Беркут» у синьому камуфляжі демонструють набої,
які вони використовують - для спеціальних засобів, а саме, пістолета для
відстрілу гумових куль, а помпових рушниць для відстрілу патронів 12 калібру з
білими гільзами. Фіксується білого кольору автомобіль з явними слідами
пошкоджень (розбиті стекла), який схожий на той, що був евакуйований від
стоянки біля Жовтневого палацу (на 01 хв. 46 сек. запису чітко візуалізуються
реєстраційні номери вказаного автомобіля). Також по обидва боки бетонної
барикади зі спини зафіксована група озброєних автоматичною зброєю
правоохоронців у чорному форменому одязі із жовтими пов`язками та без них, одна
така особа без пов`язок тримає в руках снайперську гвинтівку. За даними
годинника НБУ о 09 год. 34 хв. повз центральний вхід до НБУ проїжджають два
БТР. Також на вказаному відео записі зафіксовано шеренги військовослужбовців ВВ
по вулиці Грушевського, де активних подій не відбувається.
Прокурор за результатами вказаного відео звернув увагу на
те, що зафіксований на ньому сірий водомет не має кульових пошкоджень на своєму
корпусі, які були виявлені під час його огляду за дорученням суду. Відтак, як
припустив прокурор, такі пошкодження були завдані після 20 лютого 2014 року.
Суд не погоджується з такими висновками прокурора,
оскільки вони спростовані матеріалам провадження. Так, починаючи з 34 сек.
запису на відео «NA140220_0463» дійсно зафіксовано проїжджаючий водомет сірого
кольору з правого його боку, проте за даними протоколів огляду від 26 та 29
травня 2017 року та додатків до них у виді фото таблиць, більшість вогнепальних
ушкоджень на цьому транспортному засобі виявлено було на лівому, а не на
правому боці, що також повністю узгоджується і з особистими фото матеріалами з
архіву ОСОБА_29 , які аналізувалися судом разом з його показаннями.
На відео записі «NA140220_0459» (запис починаючи з
05 хв.) заступник головного лікаря з медичної частини КМКЛ (Київська міська
клінічна лікарня) ШМД (швидкої медичної допомоги) в м. Києві інформує, що 20
лютого 2014 року до лікарні доставлено 18 цивільних осіб у тяжкому стані з
кульовими пораненнями, інформацію про нібито вивезення з лікарні поранених
працівниками міліції називає чутками. На записах «NA140220_0465», «NA140220_0466»
та «NA140220_0490» також фіксується обстановка на вулиці Грушевського, де
активних подій не відбувається, активісти самоорганізувалися, ізолюють осіб,
які можуть спровокувати загострення, ведуть переговори зі старшими
військовослужбовців ВВ, на дальньому фоні лунають звуки пострілів, жодна зі
сторін агресивних дій щодо іншої не вчиняє. Візуалізуються озброєні
автоматичною зброєю правоохоронці, пошкоджений цивільний автомобільний
транспорт, підпалені будинки та споруди, барикади. На відео «NA140220_0492»
зафіксовані події, які відбуваються на Майдані Незалежності - евакуація
швидкими поранених, укріплення барикад, активіст демонструє велику кількість
гільз білого кольору від патронів 12 калібру, фіксуються озброєні предметами,
які зовні явно схожі на мисливські рушниці та гвинтівку, три активісти, які
рухаються від вул. Інститутська на Майдан Незалежності (01 хв. 21 сек. запису,
який обривається), задокументовано спалений біля Жовтневого палацу військовий
автобус д.н.з. НОМЕР_40 Ф4 білого кольору.
На записах «NA140220_0467» та «NA140220_0494»
фіксується відспівування загиблих активістів. На відео «NA140220_0497»
та «NA140220_0498» фіксується переміщення полонених активістами
військовослужбовців ВВ, яким намагаються завдати удари навіть попри їх
супроводження, полонених обшукують, до полонених активісти організовано
пропускають через вулицю Хрещатик автомобіль швидкої медичної допомоги разом із
супроводжуючими його офіцерами.
На відеозаписі «NA140220_04520» фіксується
обстановка по вулиці Інститутська на вечір 20 лютого 2014 року, звуків
пострілів не чутно. Відеозапис « НОМЕР_41 » є узагальнюючим зведеним
щодо всіх вказаних подій 20 лютого 2014 року, так, щодо загальної обстановки 20
лютого 2014 року під час повного дослідження судом відео «NM140220_1272»
зафіксовані заяви активістів, які коментують журналістам свій наступ на
правоохоронців з елементами застосування вогнепальної зброї, в тому числі
автоматичної, як з будівель, так і з барикад (01 хв. 18 сек. запису),
зафіксовані обставини евакуації поранених співробітників правоохоронних органів
(03 хв. 58 сек. запису), взяття їх в полон активістів (06 хв. 48 сек. запису),
також зафіксовано наявність вогнепальної зброї серед активістів (11 хв. 13 сек.
запису).
Звертає на себе увагу те, що діями активістів на
«Майдані» намагаються керувати виступаючі зі сцени «Майдану» особи, вигукуючи
заклики до вчинення певний дій чи утримання від їх вчинення, організовуючи
переміщення окремих груп (сотень) активістів по території «Майдану»,
наголошуючи на потребах «Майдану», інформуючи активістів про актуальні події та
необхідну на них реакцію тощо. Окремо показовим з цього приводу є
відеозапис ТРК «Інтер» «NA140220_0494», дані на якому і не тільки повністю
узгоджуються з відео записами, об`єднаними у папці «ОСОБА_3054 » та під назвою
« ОСОБА_830 », які здійснювалися із середини «Майдану», що у свою чергу
узгоджується із такими ж даними ретрансляції сцени «Майдану» і на відео запису
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (т. 90
а. 40).
Інші переглянуті судом відео записи ТК «Інтер» за 20
лютого 2014 року виявилися неінформативними, оскільки містять повтори.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколами
огляду відео від 27 та 28 лютого 2014 року та додатком до нього (т. 167 а.
126-179; т. 168 а. 1-18) слідчим оглянуті, долучені до матеріалів провадження,
у зв`язку з чим досліджені судом структуровані за часом подій тринадцять відео
записів (починаючи з «2014-02-20-11» та закінчуючи «2014-02-20-23») новин
та інформаційних передач з логотипом телевізійного каналу « ІНФОРМАЦІЯ_177
», які відтворюють трансляцію наживо подій «Майдану», що відбувалися на
території Майдану Незалежності та Європейської площі в місті Києві, починаючи з
11 год. 20 лютого 2014 року, значимі для цілей даного провадження деталі яких
описані за вже наведеними відео раніше. Сторони провадження своїм правом
звернути увагу суду на якісь окремі раніше не відомі суду нові обставини,
зафіксовані на вказаних відео записах, не скористалися.
За даними протоколами огляду також встановлено, що у
новинних сюжетах звертається увага на обставинах застосування вогнепальної
зброї як з боку правоохоронців, так і з боку активістів, побиття правоохоронців
та захоплення їх активістами у полон.
Новинні сюжети ТК «Студія «1+1», які не охоплюють події
на вулиці Інститутська, а також вказана трансляція на «5 каналі» подій
«Майдану» наживо з 11 год. 20 лютого 2014 року, не використовуються у
мультикамерній синхронізації подій на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (т. 90 а. 40), що вказує на
об`єктивність даних про локацію та про астрономічні часові параметри відео
матеріалу, що включено в останній.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколами
огляду відео від 01 липня 2014 року та додатками до них (т. 69 а. 23а-112),
керівництвом телерадіокомпанії «НБМ» були надані, оглянуті слідчим та долучені
до матеріалів провадження, у зв`язку з чим і досліджені судом десять
відеозаписів, які певним чином дублюються між собою та стосуються подій
«Майдану» 20 лютого 2014 року.
Так, відеозапис «Maydan_Grushevskogo_KMDA_vbyti_lyudy_20_02_2014»
фіксує події на «Майдані», в тому числі пов`язані із киданням активістами
бруківки та «коктейлів молотова» в бік правоохоронців, наявність на території
«Майдану» поранених та вбитих активістів. Відеозаписи «Protesters under
intense live fire with dead people around - Kiev…», «Силовики
обстреливают активистов Майдана», «Силовики стріляють бойовими кулями» та
«'Чорний четвер' у Києві 20 лютого» вкотре фіксують поранених та вбитих
активістів на правій стороні вул. Інститутська по ходу від Майдану Незалежності
та вже детально досліджений судом рух озброєних правоохоронців в чорній формі
із жовтими пов`язками навколо Жовтневого палацу, алейкою від нього та
здійснення ними пострілів з АКМС. Відеозапис «Ukraine. Kiev. 20 02 14. Не
стріляй урод!...» фіксує аналогічні дії вказаної озброєної групи
правоохоронців навколо Жовтневого палацу, алейкою від нього, а також поранених
та загиблих активістів. Відеозапис «Ukraine_ Police firing live ammo in Kiev
clashes...» фіксує детально досліджені судом обставини відходу вказаної
групи озброєних правоохоронців в чорній формі із жовтими пов`язками алейкою від
Жовтневого палацу, на окремих з них чітко візуалізується білий напис на спині
«Беркут». Відеозапис «Обличчя снайпера!!! Ескадрон смерті!!! Максимальний
репост!!!...» є аналогічним вже дослідженому судом відео ТРК Україна під
іншими назвами - «3851672_ARC_200214_VOYNA_INSTITUTSKAYA.m2p» чи
«videoplayback» (папка «ТРКУкраїна» - т. 69 а. 121), а також виданому свідком
ОСОБА_801 (т. 69 а. 123-130). Відеозапис « АДРЕСА_16 » є аналогічним вже
дослідженому судом, так званого, «Харківського відео» під різними назвами.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом огляду
відео від 26 червня 2014 року та додатком до нього (т. 69 а. 115-122),
керівництвом телеканалу «112-ТВ» був наданий (т. 69 а. 23), оглянутий слідчим
та долучений до матеріалів провадження, у зв`язку з чим і досліджений судом
відеозапис «20140220_snipers», в якому дублюються попередньо наведені
відомості.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом огляду
відео від 23 червня 2014 року та додатком до нього (т. 69 а. 133-146),
керівництвом Київського бюро «Радіо Свобода» були надані (т. 69 а. 131),
оглянуті слідчим та долучені до матеріалів провадження, у зв`язку з чим і
досліджені судом чотири відеозаписи «1», «2», «3» та «4»,
в яких знову ж таки якісно через їх оригінальне походження фіксуються
аналогічні дії вказаної озброєної групи правоохоронців навколо Жовтневого
палацу, алейкою від нього, які вже описані судом за іншими відео матеріалами.
Через дублюючий характер суд повторно не наводить дані
щодо використання відео матеріалів телерадіокомпанії «НБМ», телеканалу «112-ТВ»
та Київського бюро «Радіо Свобода» у синхронізації «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (т. 90 а. 40).
При дослідженні всіх цих відео, які надані ТОВ «Телерадіокомпанія
«Студія 1+1», ТК «5 канал», керівництвом телерадіокомпанії «НБМ» та «Інтер»,
телеканалу «112-ТВ» та Київського бюро «Радіо Свобода» суд не приймає до уваги
зафіксовані на них коментарі подій різних громадян, а також подані окремі
матеріали журналістських репортажів (напр., т. 69 а. 151-162), оскільки
пояснення очевидців подій судом можуть сприйматися під час судового розгляду як
докази виключно у процесуальній формі безпосереднього допиту свідка
(потерпілого, обвинуваченого).
У контексті компіляцій до відеозапису «Висота Жовтневий -
Остання висота», джерела якої були під час досудового розслідування оформлені
окремим папками «Відео Евеліни-1» та «Відео Евеліни-2» слід також вказати таке.
Судом вже детально аналізувалися структуровані за часом
подій 43-х відео записи серії «Відео Евеліни» у папці «Y_U - Пошукова група»
- т. 70 а. 1-42 - протокол огляду від 05 жовтня 2015 року (починаючи з «M2U01341»
та закінчуючи «M2U01385»). Вказаний відео запис повністю (судове
засідання 07 листопада 2019 року) був досліджений судом, а сторонами детально
проаналізований на платформі відео з іншою назвою - «Інститутська 20 лютого.
Вбивство майданівців» (протокол огляду відео від 24 вересня 2015 року (т.
163 а. 122-145). Відтак, повторно зупинятися на цьому матеріали підстав не має.
Крім того, судом аналізувалися структуровані за часом
подій 40 відео записів серії «Відео Евеліни» у папці «RadioSvoboda-MTS»
- т. 70 а. 43-93 - протокол огляду від 01 жовтня 2015 року. Вказаний
відео запис повністю (судові засідання 07 та 19 листопада 2019 року) був
досліджений судом. Відтак, повторно зупинятися на цьому матеріали підстав також
не має.
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколами
огляду відео від 19 вересня та 04 жовтня 2015 року та додатками до них (т.
70 а. 94-117, 118-161), надані свідком ОСОБА_831 , оглянуті слідчим та долучені
до матеріалів провадження, у зв`язку з чим і досліджені судом (судові засідання
19 листопада та 10 грудня 2019 року) відеозаписи в папках «BFMTV», «CNN»,
«Hromadske TB», «LifeNews», «Mikk Salu», «Y_U - Галнет новини»,
«5 канал», «112», «VTM», «Y_U - Eastwest Skytalets», «Y_U - kropkinamapia»,
«Y_U - missybutcher», «Y_U - PlanshetTV» та «ОСОБА_3025 Майдан», в яких знову ж таки в цілому
якісно через їх оригінальне походження, окрім загальних панорамних оглядів та
записів подій «Майдану» на самому ОСОБА_828 , також фіксуються аналогічні
обставини дій активістів та правоохоронців на вул. Інститутська, які вже з
достатньою повнотою досліджені судом. Через дублюючий характер суд повторно не наводить
дані щодо використання цих відео матеріалів у синхронізації «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…» (т. 90 а. 40), яка зберігає свою
системність.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом огляду
відео від 17 листопада 2015 року та додатком до нього (т. 71 а. 1-96),
надані свідком ОСОБА_831 , оглянуті слідчим та долучені до матеріалів
провадження, у зв`язку з чим і досліджені судом (судові засідання 19 листопада
та 10 грудня 2019 року, а також під час дослідження окремих епізодів поранення
та загибелі потерпілих, напр., судове засідання 10 листопада 2016 року за еп.
ОСОБА_832 ) відеозаписи в папках «Silver Meikar» (1 файл), «SkyNews» (2
файли), «Spilno.tv» (22 файли), «Telewizja Republika» (2 файли),
«TF 1» (4 файли), «The Telegraph» (1 файл), «TVN24» (1 файл),
«Y_U - LifeNews» (1 файл), в яких знову ж таки в цілому якісно через
їх оригінальне походження, окрім загальних панорамних оглядів та записів подій
«Майдану» на самому ОСОБА_828 , в тому числі за 18 та 19 лютого 2014 року, а в окремих
випадках за участі залучених правоохоронцями агентів, деякі з предметами, які
за своїми явними зовнішніми ознаками зовні схожі на вогнепальну зброю типу
пістолет, також фіксуються аналогічні обставини дій 20 лютого 2014 року на вул.
Інститутська активістів та правоохоронців, які вже з достатньою повнотою
досліджені судом. Через дублюючий характер суд повторно не наводить дані щодо
використання окремих з цих відеоматеріалів у синхронізації «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…» (т. 90 а. 40), яка також зберігає свою
системність.
Наявність такої кількості дублюючого за змістом подій
матеріалу вкотре свідчить про належність, допустимість та достовірність такої
фіксації.
Крім того, допитаний в судовому засіданні свідок
ОСОБА_833 підтвердив достовірність
за зображенням та звуком відзнятих ним особисто ранком 20 лютого 2014 року
відеозаписів, які складаються з окремих сюжетів та розміщені в папці
«Spilno.tv» (диск - т. 71 а. 95). Зокрема, під час безпосереднього
перегляду в судовому засіданні за участі вказаного свідка відеозаписів
«09-24-23 (09-24) - 44025001» та «10-01-11 (10-01) - 44025725» він
ідентифікував на них свій голос з коментарями та уточнив, що всі серії таких
записів є його авторства. Також, під час перегляду в суді відеозаписів «z -
10-07» та «Kz - 08-58» свідок ОСОБА_2819 уточнив, що записи цієї серії
знімалися іншою групою «Spilno.tv», а саме журналістом ОСОБА_2820 та ОСОБА_2821
- американський режисер-документаліст, автор фільму про «Майдан».
Досліджене судом відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» також містить всі оригінальні
відеозаписи групи «Spilno.tv», в тому числі авторства ОСОБА_833 . Суд вирішив і
в даному випадку повністю продемонструвати встановлену процедуру їх компіляції
до вказаного багато екранного відео. Схематично, це відображено в аналогічний
із свідком ОСОБА_785 спосіб за такими параметрами - номер екрана на відео,
астрономічний час на відео, тривалість використання в годинах: хвилинах:
секундах: долях, назва відео, зокрема:
-3\4 8:59:03
00:28:23,64 "Spilno.tv\Kz -08-58.mp4";
-3\3 9:24:24
00:03:24,83 "Spilno.tv\09-24-23 (09-24) -44025001.mp4";
-2\3 9:28:45
00:02:02,10 "Spilno.tv\09-28-44 (09-28) -44025068.mp4";
-3\3 9:31:11
00:06:36,86 "Spilno.tv\09-31-10 (09-31) -44025132.mp4";
-3\1 9:43:41
00:01:39,23 "Spilno.tv\Kz -09-43.mp4";
-3\1 9:45:38
00:01:31,83 "Spilno.tv\09-45-37 (09-45) -44025447.mp4";
-3\1 9:48:34
00:00:37,10 "Spilno.tv\09-48-32 (09-48) -44025491.mp4";
-4\1 10:01:12
00:09:19,70 "Spilno.tv\10-01-11 (10-01) -44025725.mp4";
-2\2 10:07:16
00:17:30,97 "Spilno.tv\z -10-07.mp4";
-2\4 10:19:17
00:00:32,70 "Spilno.tv\10-19-17 (10-19) -44026010.mp4";
-3\2 10:20:56
00:16:06,17 "Spilno.tv\10-20-55 (10-20) -44026041.mp4";
-2\2 10:37:10
00:00:12,13 "Spilno.tv\10-37-09 -44026321.mp4";
-3\1 10:37:30
00:01:34,33 "Spilno.tv\10-37-33 -44026334.mp4";
-1\2 10:39:30
00:03:55,30 "Spilno.tv\Kz -10-39.mp4";
-2\1 10:39:57
00:03:00,53 "Spilno.tv\10-39-56 (10-39) -44026378.mp4" і далі.
Суд присяжних знову ж таки бере до уваги, що різниця між
позначеним на екрані відео астрономічним часом та астрономічним часом за назвою
вказаних відео записів абсолютна незначна - до однієї секунди, що беззаперечно
вказує на послідовне забезпечення хронометражу зафіксованих на вказаному відео
подій з часом оригінального відеозапису. Також встановлено пряме походження
всіх відеозаписів авторства свідка ОСОБА_833 та його конкретних колег -
журналістів, що також розвіює будь-які сумніви щодо допустимості та
достовірності вказаних матеріалів, зміст яких підтверджено допустимими доказами
- показаннями свідка (ч. 5 ст. 99 КПК України). Більш того, на екрані 3/2 відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» з 10
год. 32 хв. за астрономічним часом фіксується демонстрація на камеру особисто
свідком відзнятого ним раніше матеріалу з фіксації дій озброєних правоохоронців
у чорній формі із жовтими пов`язками на руках. Даний матеріал був предметом
дослідження судом, відтак його оригінальний характер фактично задокументовано
на синхронізованому відео. Допустимість цих матеріалів як доказів також
забезпечена дотриманням процесуального порядку їх одержання та фіксації.
Даний випадок є показовим і тому, що демонструє наявність
системних додаткових аргументів на користь підтвердження достовірності
зафіксованих на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» подій. Цей фактор переконання є невід`ємним для оцінки вказаного
відео і завжди судом додатково мається на увазі.
Згідно з дослідженими судом присяжних супровідним
листом МВС № 98-2682 від 27 березня 2014 року та вмістом зовнішнього
диску (носія) (т. 169 а. 1, 78) останній містить відео матеріали з камер
зовнішнього спостереження МВС в центральній частині міста Києва, які досліджені
судом, мають позначку астрономічного часу та стосуються подій «Майдану» 20
лютого 2014 року.
Зокрема, на відео записі «кам. 14 Майдан Поштамт
20.02.14 06.00-20.00» зафіксовано взаємне розташування активістів та
військовослужбовців ВВ, яке візуалізується на камеру на Майдані Незалежності з
боку АДРЕСА_7 в бік Поштамту незмінним з кінця 18 лютого 2014 року -
правоохоронці перебувають на тротуарі перехрестя вулиць Інститутська та
Хрещатик з боку будинку № 7/11 (Укркоопспілка), сторони активних дій не
вчиняють. Станом на 08 год. 59 хв. 20 сек. правоохоронці починають
зосереджувати свою увагу на лівий бік, з 09 год. 01 хв. 15 сек. шеренги
військовослужбовців ВВ атакуються з усіх боків салютами, о 09 год. 02 хв. 06
сек. спереду та з обох флангів активісти закидають їх коктейлями «молотова», на
військовослужбовцях спалахує одяг, з 09 год. 09 хв. 56 сек. вони хаотично
залишають свої позиції та фактично тікають у напрямку Європейської площі, їх
активно переслідують активісти, окремих з військовослужбовців ВВ взято в полон,
після чого їх відводять у напрямку Майдану Незалежності. Ці дані напряму
дублюються з даними дослідженого під час судового розгляду протоколу огляду
інформаційних матеріалів в мережі Інтернет від 22 червня 2014 року з
додатками до нього (скріншоти) та безпосередньо переглянутого під час судового
розгляду відео «20 лютого, Майдан. Багато поранених. Європейська площа вже
звільнена від 'беркутів'», на якому починаючи з 01 хв. 05 сек. запису
зображено як активісти ведуть вулицею затриманих військовослужбовців ВВ,
захищаючи їх від самосуду.
На відео записі «кам. 15 вул. Інститутська 20.02.14
00.00-23.59» зафіксовано на камері з боку будинку № 7/11 (Укркоопспілка)
розташування та позиції правоохорон-ців із синім та сірим водометами по вул.
Інститутська навколо містка та сходів, які ведуть до Жовтневого палацу,
правоохоронці протягом всієї ночі свої позиції не змінюють, фіксуються лише
ротації особового складу. Станом на 08 год. 28 хв. правоохоронці починають
масово накриватися щитами, окремі з них покидають позиції вверх вулиці на зустріч
автомобілю швидкої медичної допомоги, яка о 08 год. 28 хв. 36 сек. під`їжджає
під місток та приймає пацієнта. О 08 год. 31 хв. фіксується частковий відхід
правоохоронців по сходах до Жовтневого палацу та під місток, правоохоронці
прикриваються щитами з боку Майдану Незалежності. О 08 год. 47 хв. 10 сек.
фіксується початок масового відходу правоохоронців з позицій вверх по вулиці
Інститутська та в напрямку Жовтневого палацу, від`їжджає до містка і синій
водомет, за цим містком перебуває спецавтомобіль з гучномовцями, під`їжджають
автомобілі швидкої медичної допомоги (08 год. 56 хв. 20 сек.), з 08 год. 58 хв.
50 сек. активісти, застосовуючи запалювальні суміші в бік правоохоронців, попри
застосування остан-німи світло-шумової гранати, просуваються вул. Інститутська
в бік містка, під яким вже перебуває синій водомет правоохоронців. З 08 год. 59
хв. 19 сек. фіксується початок відступу окремих військовослужбовців ВВ з
позицій навколо Укркоопспілка по сходах в бік Жовтневого палацу, їх
переслідуючи атакують активісти, кидаючи в їх бік різні предмети та намагаючись
наздогнати на цих сходах, на задньому плані фіксу-ється застосування
активістами запалювальних сумішей по водомету синього кольору.
Звертає на себе увагу те, що з 27 сек. запису відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(акцентований автором відео астрономічний час 08 год. 53 хв. 00 сек.)
хронометрується з часом запису з камери МВС «кам. 15 вул. Інститутська 20.02.14
00.00-23.59» на екрані 1/3 (08 год. 52 хв. 53 сек., тобто з різницею в
бік зменшення до 07 сек.) та запису «кам. 14 Майдан Поштамт 20.02.14
06.00-20.00» на екрані 3/3 (08 год. 52 хв. 53 сек., тобто з такою ж різницею в
бік зменшення на 07 сек.). Це співвідношення за часом між вказаними записами з
камер МВС та акцентованим автором відео астрономічним часом зберігається
впродовж запису відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» і в подальшому.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що вказані два
відеозаписи з камер МВС не містять даних про наступ активістів на
правоохоронців, проте суд визнає такі оцінки необ`єктивними, а тому з таким
тлумаченням даних вказаних відеозаписів не погоджується. Суд вже зосереджував
увагу на таких видах наступу, як атака та переслідування, обидва з яких
передбачають обов`язкове ураження того, кого атакують чи переслідують,
розкривав зміст цих категорій. Всупереч оцінкам прокурора, зафіксована спроба
активістів наздогнати відступаючих правоохоронців та їх техніку, наблизитися до
них для найбільш ефективного ураження, є переслідуванням як форма наступу.
Інколи воно було вдалим, оскільки дозволяло атакувати правоохоронців.
Зафіксовані дії активістів, які були спрямовані на стрімке наближення до шеренг
правоохоронців у поєднанні із впливом на них уражаючих засобів, були класичною
атакою, тобто теж були складовою наступу.
На відео записах «кам. 59 Администрация Президента
20.02.2014 08.00-11.40», «кам. 59 Администрация Президента 20.02.2014
11.40-16.00», «кам. 60 Банкова - Институтская 20.02.14 08.00-12.44» та
«кам. 60 Банкова - Институтская 20.02.14 12.44-16.00» зафіксовані часткові
обставини евакуації різної спеціальної і не тільки автомобільної техніки
(пожежні, швидкі, міліцейські транспортні засоби тощо) ранком 20 лютого 2014
року по вулиці Інститутська, що узгоджується із такими обставинами,
зафіксованими на інших відео записах з інших ракурсів, напр., «Інститутська 20
лютого. Вбивство майданівців». Звертає на себе увагу те, що обстановка на
вулиці Банкова біля Адміністрації Президента України спокійна.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом огляду
відео від 10 березня 2014 року та додатком до нього (т. 169 а. 99-100)
слідчим оглянуті долучені до матеріалів справи, у зв`язку з чим досліджені і
судом дванадцять відео записів новин з логотипом телевізійного каналу «
ІНФОРМАЦІЯ_177 ». Серед них перші дев`ять відео записів з «2014-02-20-00» по
«2014-02-20-08» є збіркою новинних сюжетів за події 18-19 лютого 2014
року, значимі для цілей даного провадження деталі яких описані за вже
наведеними відео раніше. При цьому, на вказаних відео також поширюється
інформація про досягнуте 19 лютого 2014 року перемир`я, демонструються
аналогічні обставини захоплень активістами окремих обласних держадміністрацій, регіональних
управлінь СБУ, прокуратури та МВС, поєднаних із знищенням майна транспортних
засобів та документів, обставини самовільного повернення спецпідрозділу
«Беркут» УМВС у Тернопільській області до місця своєї постійної дислокації,
нападу в Одесі організованих в однакових чорних одностроях та шоломах молодиків
в балаклавах із бітами на активістів, які не мали засобів захисту, та
журналістів, з легкістю долаючи при цьому умовний заслон міліції, також
епізодично фіксуються обставини сутичок під час протистояння активістів з
правоохоронцями, які були зафіксовані 18 лютого 2014 року журналістами
телевізійних каналів «1+1» та «Інтер», камерами МВС, що вказує на узгодженість
цих даних. На відео «2014-02-20-01» фіксуються обставини перебування
публічної особи - активіста ОСОБА_834 саме в будівлі Консерваторії, в якій
дійсно розміщувалися активісти. На відео запису «2014-02-20-04»
зафіксовано поширення публічними особами, які асоціювали себе як лідери
«Майдану» - ОСОБА_835 , ОСОБА_826 та ОСОБА_825 інформації про те, що 18 лютого
2014 року військовослужбовці ВВ та співробітники «Беркут» попри наказ
керівництва відмовилися продовжувати наступ на «Майдан» і зупинилися, штурму
«Майдану» не буде, між представникам опозиції та владою в ніч на 19 лютого 2014
року досягнуто перемир`я задля збереження життя громадян.
Сторона захисту звернула увагу на те, що коментаторами
вказаних сюжетів новин дається дещо однобічна оцінка подіям - як прояв
насильства виключно з боку влади щодо активістів. Інші сторони провадження
своїм правом звернути увагу суду на якісь окремі обставини, зафіксовані на
вказаних відео записах, не скористалися.
На відео запису «2014-02-20-09» використовується
стрім з «Майдану», який з 01 хв. 46 сек. цього відео запису використано на
екрані 1/4 мультикамерного відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» - 26 хв. 48 сек. запису, акцентований автором
мультикамерного відео астрономічний час 09 год. 19 хв. 22 сек. Звертає увагу
те, що стрім з «Майдану» також містить позначку реального часу подій, а саме в
цій точці запису позначено 09 год. 19 хв. але 34 сек., що цілком логічно
пояснюється передачею інформації із незначною затримкою у часі (до 12 сек.). У
подальшому, стрім з «Майдану» з 02 хв. 07 сек. запису відео «2014-02-20-09» продовжується
використовуватися на екрані 1/4 вказаного мультикамерного відео запису - 27 хв.
09 сек. запису, акцентований автором мультикамерного відео астрономічний час 09
год. 19 хв. 43 сек., а стрім з «Майдану» містить позначку реального часу 09 год.
19 хв. 55 сек., також зберігаючи різницю в 12 секунд.
Подані відео записи та фото матеріали суд визнає
належними через їх очевидний зв`язок локально та у часі з подіями «Майдану»,
які описані в обвинувальному акті.
Крім того, суд присяжних користуючись своїм правом (ч. 4
ст. 99 КПК України), визнає всі досліджені копії інформації з інформаційних
(автоматизованих), інформаційно-телекомунікаційних та телекомунікаційних систем
засобів медіа та зовнішнього спостереження МВС, їх невід`ємних частин у виді прямих
трансляцій чи стримів, архівних записів через їх всіх належність оригіналами
документів.
Повна узгодженість між собою за змістом зафіксованих
фактичних обставин подій протистояння між активістами «Майдану» та силами
правопорядку із застосуванням вогнепальної зброї ранком 20 лютого 2014 року та
взаємодоповнюючий характер між собою всіх згаданих відео записів, а саме, які
були предметом судово-криміналістичної експертизи № 77/2 від 21 серпня 2015
року, відео записів у папках «Відео Евеліни-1» та «Відео Евеліни-2» (т. 77,
128, 129), з камер зовнішнього спостереження МВС, а також належних ТК «Студія
1+1», ТК «5 канал», ТРК «Інтер», телерадіокомпанії «НБМ», телеканалу «112-ТВ»
та Київському бюро «Радіо Свобода», медіа компаніям «BFMTV», «CNN», «Hromadske
TB», «LifeNews», «Галнет новини», «5 канал», «112», «VTM», відео записів під
назвами «Інститутська 20 лютого. Вбивство майданівців», «MAJDAN_2014.mp4»,
«Харківського відео» під різними назвами, «Snipers in the streets of Kyiv 20 02
14 Shocking footage Cнайперы на вуліцах Кіева 1», відео записи «20.02__S», «ТРК
Україна - Ескадрони смерті ОСОБА_3014 », «Наше майбутнє, на Майдані, під
кулями…20.02.2014, вул. Інститутська», «КМТ - Kyiv2 20-02-43 - 09-30», «Kiev
20-02-2014», «ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_ februari_2014…» та інших вказаних
відео матеріалів, а також фото Алана ТУРГУ-ТОГЛУ, ОСОБА_2816 , ОСОБА_786 , які
об`єктивно одержані з різних та не пов`язаних між собою джерел, також вказує на
їх допустимість та достовірність.
Крім того, навіть виходячи тільки з цих даних, результати
оцінки відео та фото матеріалів, які становили попередню версію мультикамерної
синхронізації у виді відео - «Висота Жовтневий - Остання висота» або
«October_Palace_ Last_altitude», пряма компіляція більшості з окремо вказаних
відео записів у багатоекранне відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» з 08 год. 52 хв. 53 сек., 08 год. 53 хв. 00
сек., 08 год. 57 хв. 04 сек., 09 год. 02 хв. 24 сек., 09 год. 04 хв. 43 сек.,
09 год. 05 хв. 06 сек., 09 год. 07 хв. 45 сек., 09 год. 10 хв. 42 сек., 09 год.
12 хв. 13 сек., 09 год. 17 хв. 13 сек., 09 год. 19 хв. 22 сек., 09 год. 30 хв.
41 сек., 09 год. 33 хв. 07сек., 09 год. 55 хв. 47 сек. та 10 год. 22 хв. 11
сек., тобто в більшості через незначні проміжки часу, із змішаним поступовим
взаємоузгодженим накладенням сюжетів одного з одним в контексті здатності
одночасно фіксувати подій на «Майдані» з різних ракурсів та синхронізувати їх,
у поєднанні із чітким послідовним забезпеченням хронометражу зафіксованих на
вказаному відео подій з часом оригінальної їх фотозйомки у періоди з 08 год. 57
хв. 13 сек. по 08 год. 58 хв. 02 сек., з 09 год. 59 хв. 16 сек. по 10 год. 32
хв. 51 сек., а також враховуючи підтверджену експертним шляхом хронологічну
послідовність відтворених на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…»
записів, якими охоплено астрономічний час з 08 год. 59 хв. 51 сек. по 09 год.
04 хв. 32 сек., у сукупності вказують на похідну допустимість та достовірність
як самого відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…», так і
синхронізації компільованих до нього відео та фото матеріалів.
Вказані висновки суду знайшли своє підтвердження і під
час дослідження доказів сторони захисту, частина яких також відтворена в
синхронізованих компіляціях відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…».
Згідно з дослідженим судом присяжних в судовому засіданні
24 січня 2019 року за клопотанням захисту з дотриманням процедури відкриття
додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) відео записом під назвою
«Майдан 20 февраля 2014 год» (диск № 1 - т. 171 а. 163), на останньому на
барикаді «Майдану» навпроти Стели Незалежності серед великої маси активістів
зафіксовано особу з предметом, який за своїми очевидними зовнішніми ознаками
може сприйматися як вогнепальна зброя типу мисливські рушниці (з 26 сек.
запису).
Згідно з дослідженим судом присяжних в судовому засіданні
15 січня 2019 року за клопотанням захисту з дотриманням процедури відкриття
додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) відео записом під назвою
«20.02.2014 - підпал правоохоронця...» (диск № 1 - т. 171 а. 163), на
останньому біля Стели Незалежності зафіксовано підпал правоохоронців із
застосуванням шляхом дистанційного метання ємності із запалювальною сумішшю (01
хв. 50 сек. запису).
Під час дослідження цього відео захист звернув увагу суду
на фіксацію результатів застосування активістами метальних апаратів, за
допомогою яких на дальню дистанцію металися по правоохоронцям, що перебували у
резерві, пляшки із запалювальною сумішшю. Прокурор просив оцінювати зафіксовані
дії активістів як відповідь на надмірне застосування сили з боку
правоохоронців, при цьому уточнив, що за обвинувальним актом події 20 лютого
2014 року називаються не мирним протестом, а протестними акціями. Представник
потерпілих, визнавши, що кидання запалювальної суміші у правоохоронців є
безумовно протиправним, акцентував увагу на тому, що зафіксовані на відео події
не мають значення для оцінки навмисних дій стрільців-терористів, які, будучи
правоохоронцями, порушуючи всі діючі нормативні акти, 20 лютого 2014 року
безпідставно розстрілювали беззбройних людей.
Суд присяжних, заслухавши думку учасників процесу,
наданий стороною захисту відеозапис оцінює в контексті висунутого обвинувачення
як задокументовані з контрольованої правоохоронцями території на Майдані
Незалежності в м. Києві відомості про прицільне застосування по правоохоронцях
запалювальних сумішей, що є несумісним із поняттям форм та засобів мирної акції
протесту.
Згідно з дослідженим судом присяжних в судовому засіданні
24 січня 2019 року за клопотанням захисту з дотриманням процедури відкриття
додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) відео записом під назвою
«20.02.2014 - ... картеч в правоохоронців» (диск № 1 - т. 171 а. 163), на
останньому біля Стели Незалежності зафіксовано обстріл правоохоронців картеччю
(50 сек. запису).
Суд присяжних, заслухавши думку учасників процесу,
наданий стороною захисту відео запис оцінює в контексті висунутого
обвинувачення як задокументовані з контрольованої правоохоронцями території на
Майдані Незалежності в м. Києві відомості про прицільне застосування по
правоохоронцях предметів, які за своїми явними зовнішніми ознаками схожі на
вогнепальну зброю типу мисливської зброї, що є несумісним із поняттям форм та
засобів мирної акції протесту.
Сторона захисту звертала увагу суду на те, що відсутність
методик встановлення вогнепального пострілу за звуком унеможливлює здійснення
таких оцінок щодо зафіксованих на досліджених відео звуків, як звуків саме від
пострілів з вогнепальної зброї. Суд присяжних вже звертав увагу на те, що
звичайна обачливість, здоровий глузд, життєвий досвід та концентрація уваги є
достатніми для того, щоб виокремити серед загального шуму звуки, схожі на
вибухи чи постріли та схожість окремих з них між собою.
Факт обстрілу правоохоронців 20 лютого 2014 року
підтверджено і дослідженими судом медичними документами. Так, за даними листів
КМКЛ № 17 № 360 від 28 травня 2014 року, МВС № 7/1-3437 від 28 травня 2014 року
(т. 109 а. 145-147) одночасно з предметами, вилученими з тіла активістів
ОСОБА_836 , ОСОБА_837 , ОСОБА_838 та ОСОБА_839 , органу досудового
розслідування був переданий речовий доказ - залишок вражаючого снаряду, який
був вилучений 20 лютого 2014 року під час невідкладного оперативного втручання
з тіла потерпілого (відкрита проникаюча черепно-мозкова травма з вхідною раною
у лівій скроневої області) - старшого лейтенанта ВВ ОСОБА_840 (історія хвороби
№ 163).
Згідно з дослідженим судом присяжних в судовому засіданні
24 січня 2019 року за клопотанням захисту з дотриманням процедури відкриття
додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) відео записом під назвою
«Itele - Kalashnikov in hotel Ukraine» (диск № 1 - т. 171 а. 163), на
останньому в приміщенні готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 » зафіксовано серед активістів
публічну особу - колишнього народного депутата ОСОБА_834 , який забезпечує
прохід активістам, які тримають у руках предмети, які за своїми очевидними
зовнішніми ознаками можуть сприйматися як вогнепальна зброя типу автомат
Калашникова та мисливська рушниця (21, 25 сек. запису).
Суд присяжних, заслухавши думку учасників процесу,
наданий стороною захисту відео запис оцінює в контексті висунутого обвинувачення
як задокументовані з контрольованої активістами будівлі готелю «Україна» в м.
Києві відомості про наявність серед активістів «Майдану» предметів, які з усією
очевидністю за своїми зовнішніми ознаками схожі на вогнепальну зброю, що є
несумісним із поняттям форм та засобів мирної акції протесту.
Згідно з дослідженим судом присяжних в судовому засіданні
24 січня 2019 року за клопотанням захисту з дотриманням процедури відкриття
додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) відео записом під назвою «RT correspondent recalls sniper-fire experience in
Kiev, Ukraine» (диск № 1 - т. 171 а. 163), на останньому в приміщенні готелю «Україна» зафіксовано активістів з предметами, які за своїми очевидними зовнішніми ознаками можуть сприйматися як вогнепальна зброя типу мисливські рушниці та пістолет (з 12 сек. запису), фіксуються здійснені ними постріли з цієї зброї з глибини кімнати через відкрите вікно готелю, в якому також розташована відео камера на штативі, а також окремо вхідні (у кімнату) вогнепальні пошкодження на вікнах готелю, які згодом оглядалися слідчим та виходять в бік Майдану Незалежності (з 01 хв. 30 сек. запису). Також, звертає на себе увагу, що
журналісти перебувають на вул. Інститутській біля будівлі готелю «Україна» та
фіксують події практично між правоохоронцями, що відступали алейкою, та
активістами, що рухалися за ними біля Жовтневого палацу, ці журналісти нападу з
жодної сторони не зазнають.
Суд присяжних, заслухавши думку учасників процесу,
наданий стороною захисту відео запис оцінює в контексті висунутого
обвинувачення як задокументовані з контрольованої активістами будівлі готелю
«Україна» в м. Києві відомості про прицільне застосування з боку активістів
предметів, які з усією очевидністю за своїми зовнішніми ознаками схожі на вогнепальну
зброю типу мисливської зброї, що є несумісним із поняттям форм та засобів
мирної акції протесту.
Згідно з дослідженим судом присяжних в судовому засіданні
24 січня 2019 року за клопотанням захисту з дотриманням процедури відкриття
додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) відео записом телекомпанії
ВВС під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_178 » (диск № 1 - т. 171 а. 163), на останньому
зафіксовано ведення вогню з автоматичної зброї з лівої руки правоохоронцем у
чорній формі з білим написом на спині «Беркут» із жовтими пов`язками на обох
руках та з нерухомою кістю правої руки в чорній шкіряній перчатці із-за дерева
на алейці в бік Жовтневого палацу, а також й іншими правоохоронцями у тому ж
напрямку та у такому ж спорядженні (з 03 хв. запису), а також в приміщенні
Консерваторії зафіксовано активістів з предметами, які за своїми очевидними
зовнішніми ознаками можуть сприйматися як вогнепальна зброя типу мисливські
рушниці та автомат Калашникова (04 хв. 44 та 59 сек. запису), фіксується
оглядовість місцевості з позиції колонади Консерваторії (з 06 хв. 37 сек.
запису), зокрема, місцевості навколо Стели Незалежності, квіткового годинника,
перед лівим крилом Жовтневого палацу. Також на цьому відео фіксується обстріл з
боку будівлі готелю «України» знімальної групи журналістів ВВС (лунає одиночний
постріл) (з 09 хв. 34 сек. запису), а в приміщенні готелю «Україна» зафіксовано
активіста з предметом, який за своїми очевидними зовнішніми ознаками може
сприйматися як вогнепальна зброя типу пістолет (10 хв. 26 сек. запису).
Журналісти ВВС зафіксували в районі вул. Хрещатик екіпірування окремих
активістів «Майдану», які організовано переміщувалися строєм та мали на собі
шоломи та бронежилети, захисні обладунки на ногах та руках, тримали в руках
щити, палиці, дубинки, біти, металеві прути (з 14 хв. 53 сек. запису).
Під час дослідження цього відео захист звернув увагу суду
на використання у цьому сюжеті фотографій з озброєними активістами фотографа ОСОБА_2816
, який допитувався під час досудового розслідування і що узгоджується з титрами
на самому відео (з 05 хв. 10 сек.). Вказані зауваження захисту додатково
підтверджують висновки суду про достовірність й інших фото матеріалів вказаної
особи, аналіз яким було надано раніше.
Суд присяжних, заслухавши думку учасників процесу,
наданий стороною захисту відео запис оцінює в контексті висунутого
обвинувачення як задокументовані з контрольованої активістами будівлі готелю
«Україна» в м. Києві відомості про прицільне застосування з боку активістів
предметів, які з усією очевидністю за своїми зовнішніми ознаками схожі на
вогнепальну зброю типу мисливської зброї, що є несумісним із поняттям форм та
засобів мирної акції протесту.
Висновки суду присяжних про задокументований характер
фактів перебування вогнепальної зброї на території «Майдану» та її застосування
в бік правоохоронців з контрольованої активістами території в центральній
частині міста Києва 18 - 20 лютого 2014 року, значну кількість такої зброї та
осіб, які її застосовували, що є несумісним із поняттям форм та засобів мирної
акції протесту в принципі, знайшли своє додаткове підтвердження і під час
дослідження з дотриманням процедури відкриття додаткових фото матеріалів (ч. 11
ст. 290 КПК України). Такими, зокрема, є досліджені судом присяжних як в
цілому, так і під час допиту окремих потерпілих та свідків 46 фото, надані
захисником ОСОБА_678 (т. 93 а. 122-167) та 12 фото, надані
захисником ОСОБА_679 (т. 174 а. 2-13), на яких зафіксовано більше
25 різних предметів, які за своїми очевидними зовнішніми ознаками можуть сприйматися
як вогнепальна зброя типу рушниць різних видів, в тому числі, з оптичним
прицілом, пістолетів різних видів та систем, та стільки ж різних стрільців з
цими предметами серед активістів «Майдану», які переміщувалися територію
«Майдану» вільно, відчували себе на ній захищеними, та яких у більшості
випадків прикривають та супроводжують інші активісти, що вказує на хибність
доводів про принципове відмежування «Майдану» від таких осіб.
Прокурор під час дослідження вказаних фото матеріалів
визнав, що абсолютна більшість з них є компільованими з досліджених судом та
наданих стороною обвинувачення та захисту відео матеріалів, заперечувати факт
фіксації осіб з вогнепальною зброєю серед активістів неможливо і ці особи мають
також відповідати за законом, але ці обставини просив суд оцінювати в
сукупності з іншими доказами, повернувшись у часі до подій, які передували 18
та 20 лютому 2014 року, при цьому оцінка діям правоохоронців, які допустили
такі події та їх наслідки, має домінувати.
Сторона захисту, у свою чергу, визнала, що абсолютна
більшість людей вийшли на мирні акції протесту, з прапорами, лозунгами,
вимогами, їх обурення діями держави можна зрозуміти. Люди повинні і мають право
висловлювати свою позицію в демократичній державі, але частина активістів була
відвертими учасниками масових заворушень, які заздалегідь готувалися і діяли
під прикриттям звичайних людей. Прокурор не має права виправдовувати ці дії,
оскільки це руйнує державу.
Суд, збалансовано дотримуючись своєї попередньої позиції,
визнає і за вказаними доказами сторони захисту характер належних, допустимих та
достовірних.
Встановлені дослідженими відеозаписами дані про ранковий
20 лютого 2014 року обстріл правоохоронців на позиціях біля ОСОБА_841 повністю
корелюють із відомостями, які з цього приводу містить досліджене за клопотанням
представника потерпілої ОСОБА_661 із дотриманням процедури, передбаченої ч. 11
ст. 290 КПК України, відеозапису «Эксклюзивно. Киевский майдан глазами
севастопольського «Беркута» (т. 188 а. 98), вказаний запис здійснений серед
бійців спецпідрозділу «Беркут» (на спинах напис «Беркут») з ідентифікаційними
позначками зеленого кольору на шоломі та руках ранком 20 лютого 2014 року на
вул. Інститутська з переходом на місцевість навколо Стели Незалежності в м.
Києві. Так, на відео фіксуються рух цих бійців вул. Інститутська в напрямку
Майдану Незалежності (початок запису), евакуація поранених правоохоронців у
зворотному напрямку (21-25, 42 сек. запису), загальна обстановка навколо
(безлад, сміття від залишків барикад), з «Майдану» йде велика задимленість.
Фіксується щільний обстріл правоохоронців, що перебувають у резерві за Стелою,
салютами (з 01 хв. 44 сек. запису), лунають чіткі звуки пострілів, знову триває
евакуація поранених правоохоронців (02 хв. 28, 38 та 51 сек. запису). У
подальшому бійці змішаних спецпідрозділів «Беркут», а серед них і з зеленими
ідентифікуючими позначками починають стихійно позаду шеренг інших
правоохоронців, які поки залишаються на своїх позиціях, покидати позиції та
рухатися в бік вул. Інститутська (з 03 хв. 26 сек. запису). На 04 хв. 55 сек.
запису під звуки пострілів триває відхід з переходом у втечу з Майдану
Незалежності бійців ВВ, триває і евакуація нових поранених правоохоронців,
працює гучномовець міліції (05 хв. 57 сек. запису). У подальшому фіксується
фактична спішна хаотична втеча розрізнених груп правоохоронців по вул.
Інститутська (06 хв. 36 сек. - 10 хв. 45 сек. запису), що цілком узгоджується з
даними досліджених судом структурованих за часом подій 43-х відео записів серії
«Відео Евеліни» у папці «Y_U - Пошукова група» - т. 70 а. 1-42 - протокол
огляду від 09 жовтня 2015 року (починаючи з «M2U01341» та закінчуючи
«M2U01385»).
Судом для об`єктивності також за клопотанням сторін були
дослідженні відео записи з медіа ресурсів, які висвітлювалися 21 - 22 лютого
2014 року в контексті пошуку нових значимих відомостей про події 20 лютого 2014
року, які можливо виявилися доступними пізніше.
Так, згідно з дослідженим судом присяжних протоколом
огляду відео від 30 травня 2014 року та додатком до нього (т. 167 а.
91а-99), керівництвом ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» були надані, оглянуті
слідчим та долучені до матеріалів провадження, у зв`язку з чим досліджені судом
структуровані за часом подій сім відео записів (починаючи з «#140221_1930_7»
та закінчуючи «#140221_2015_24»), які певним чином дублюються між собою та
стосуються подій «Майдану» 21 лютого 2014 року.
На відео записах «#140221_1930_7» та «#140221_1930_35»
зафіксовані обставини життя міста Києва 21 лютого 2014 року, які
нормалізуються.
На відео записі «#140221_1930_10» зафіксовані розтрощене
невідомими особами та покинуте працівниками міліції приміщення стаціонарного
посту ДАЇ на в`їзді до міста Київ з боку міста Гостомель, покинуте приміщення
стаціонарного посту ДАЇ на в`їзді до міста Київ з боку міста Житомир, поруч
спалені важкі транспортні засоби, зведені блок пости самооборони.
На відео записі «#140221_1930_20» зафіксовані родичі
загиблого 18 лютого 2014 року біля Верховної Ради України ОСОБА_842 , поховання
загиблих 18 лютого 2014 року ОСОБА_843 та ОСОБА_844 .
На відео «#140221_1930_31» та «#140221_2015_24»
фіксуються тіла загиблих у моргах, які є потерпілими у даному судовому
провадженні, задокументовані прострелені речі (паспорт та портмоне) загиблого
ОСОБА_845 .
На відео записі «#140221_1930_55» фіксується поранена
допитана під час судового розгляду свідок ОСОБА_3060 .
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом огляду
відео від 27 лютого 2014 року та додатком до нього (т. 167 а. 126-179)
слідчим оглянуті, долучені до матеріалів провадження, у зв`язку з чим
досліджені судом структуровані за часом подій відео записи новин та
інформаційних передач з логотипом телевізійного каналу « ІНФОРМАЦІЯ_177
», які певним чином дублюються між собою, мають повтори та стосуються подій
«Майдану» 21 лютого 2014 року, значимі для цілей даного провадження деталі яких
описані за вже наведеними відео раніше. За протоколом огляду також встановлено,
що у новинних сюжетах вкотре звертається увага на події 18 лютого 2014 року в
центральній частині міста Києва, які оцінені як масові заворушення.
Акцентується увага і на діях 20 лютого 2014 року озброєних правоохоронців у
чорному одязі з написом на спині «Беркут» із жовтими пов`язками на руках на алейці,
яка веде від Жовтневого палацу в бік проїзної частини вулиці Інститутська - ці
особи здійснюють постріли в бік активістів. Зафіксовані сліди застосування
вогнепальної зброї у виді гільз різного калібру та видів зброї. Також
акцентована увага на обставинах блокування активістами будівлі Управління СБУ у
Вінницькій області, прийняття ними під охорону будівлі Полтавської ОДА,
захоплення у полон військовослужбовців НОМЕР_42 у Жовтневому палаці,
висловлення підтримки народу з боку працівників ГУМВС в Івано-Франківській,
Львівській та Закарпатських областях. Натомість, сторони провадження своїм
правом звернути увагу суду на якісь окремі обставини, зафіксовані на вказаних
відео записах, не скористалися.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом огляду
відео від 24 березня 2014 року та додатком до нього (т. 168 а. 19, 192-213)
слідчим оглянуті, долучені до матеріалів провадження, у зв`язку з чим
досліджені судом структуровані за часом подій дев`ять відео записів новин
з логотипом телевізійного каналу « ІНФОРМАЦІЯ_179 », які певним чином
дублюються між собою, мають повтори та стосуються подій «Майдану» 21 лютого
2014 року. За протоколом огляду також встановлено, що у новинних сюжетах вкотре
звертається увага на події 20 лютого 2014 року в центральній частині міста
Києва та їх наслідки у виді численних поранених та загиблих з боку активістів.
Сторони провадження своїм правом звернути увагу суду на якісь окремі обставини,
зафіксовані на вказаних відео записах, не скористалися.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом огляду
відео від 15 травня 2014 року та додатком до нього (т. 169 а. 1-39, 78)
слідчим оглянуті надані МВС відео матеріали з камер зовнішнього спостереження
МВС в центральній частині міста Києва, у зв`язку з чим також досліджені судом,
які мають позначку астрономічного часу та стосуються подій «Майдану» 21 лютого
2014 року. На вказаних відео записах активних дій не зафіксовано. Сторони
провадження своїм правом звернути увагу суду на якісь окремі нові обставини,
зафіксовані на вказаних відео записах, не скористалися.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом огляду
відео та додатком до нього (т. 167 а. 99а-108), керівництвом ТОВ
«Телерадіокомпанія «Студія 1+1» були надані на окремому диску, оглянуті слідчим
та долучені до матеріалів провадження, у зв`язку з чим повністю досліджені
судом два відео записи, які стосуються подій «Майдану» 22 лютого 2014 року.
Так, на відео записі «#140222_1700_21» зафіксовано
скупчення цивільних людей біля бази ПМОП, які блокують виходи та виїзди з
території бази та вимагають, щоб територіальні спецпідрозділи покинули місто
Київ, залишивши вогнепальну зброю. Йдуть перемовини активістів з керівниками
підрозділів. Периметр цієї бази охороняється озброєними працівниками
спецпідрозділу, на самій території ПМОП зафіксовано велику кількість також
озброєних правоохоронців у синьому камуфляжі зі складу спецпідрозділу,
підпорядкованого ГУМВС в Луганській області, які не бажають лишати зброю,
напередодні отриману в ПМОП. Перемовини тимчасово припинені через провокативний
постріл з вулиці у вікно гуртожитку ПМОП. Проте, з часом сторони досягають
домовленостей, спецпідрозділ «Беркут», підпорядкований ГУМВС в Луганській
області, зі зброєю у щільному супроводі активістів безпечно передислоковується
транспортом на територію аеропорту «Жуляни».
На відео записі «#140222_1930_18!» зафіксовані
обставини силового переслідування активістами спецпідрозділу «Беркут»,
підпорядкованого ГУМВС в Сумській області, транспортний засіб якого розтрощено,
а самих працівників було тимчасово заблоковано цивільними особами, в тому
числі, озброєними мисливськими рушницями, в одному з населених пунктів.
Подані відео записи та фото матеріали суд також визнає
належними через їх очевидний зв`язок з подіями «Майдану», які описані в
обвинувальному акті, а користуючись своїм правом (ч. 4 ст. 99 КПК України),
визнає ці досліджені копії інформації з інформаційно-телекомунікаційних систем
засобів медіа, їх невід`ємних частин, у виді прямих трансляцій чи стримів,
архівних записів оригіналами документів.
Інші шість відео записів ТК «Студія 1+1» за 22 лютого
2014 року, на думку сторін провадження, є неінформативними, а тому судом не
переглядалися. Таким чином, підстав для визнання цих даних належними немає.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом огляду
відео від 16 травня 2014 року та додатком до нього (т. 169 а. 1, 63-78)
слідчим оглянуті надані МВС відео матеріали з камер зовнішнього спостереження
МВС в центральній частині міста Києва, у зв`язку з чим також досліджені судом,
які мають позначку астрономічного часу та стосуються подій «Майдану» 22 лютого
2014 року. На вказаних відео записах активних дій не зафіксовано. Сторони
провадження своїм правом звернути увагу суду на якісь окремі нові обставини,
зафіксовані на вказаних відео записах, не скористалися. Таким чином, підстав
для визнання цих даних належними немає.
При дослідженні всіх цих відео, які надані ТОВ
«Телерадіокомпанія «Студія 1+1», ТК «5 канал» та «Інтер», суд не приймає до
уваги зафіксовані на них коментарі подій різних громадян, оскільки пояснення
очевидців подій судом можуть сприйматися під час судового розгляду як докази
виключно у процесуальній формі безпосереднього допиту свідка (потерпілого,
обвинуваченого).
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколами
огляду відео запису від 23 червня та 04 жовтня 2015 року (т. 44 а. 147-249;
т. 45 а. 1-25) та за результатами безпосереднього перегляду під час судових
засідань з використанням спеціального програвача «BOSCH» (файл «ArchivePlayer»)
відео запису з камер зовнішнього спостереження НБУ (жорсткий диск …25D3
«камери НБУ» - т. 45 а. 26), який було видано на запит органу досудового
розслідування (т. 44 а. 145-146) і достовірність якого сторонами не піддавалося
жодному сумніву, встановлено, що останній складається з окремих файлів,
поєднаних між собою спільним розширенням, починаючи з «18B.dvr», «18B[1].dvr»
та закінчуючи «18B[123].dvr», а також, починаючи з «18С.dvr», «18С[1].dvr» та
закінчуючи «18С[24].dvr», які відзняті зовнішніми камерами спостереження НБУ №№
1, 12 - 16 (№ 1 - місцевість перед центральним входом до будівлі НБУ № 9а; № 12
- центральний вхід до будівлі НБУ № 9 з білими колонами; № 13 - з будівлі НБУ №
9 з білими колонами в бік перехрестя вул. Інститутська та Ольгинська; № 14 - з
будівлі НБУ № 9 з білими колонами в бік перехрестя вул. Інститутська та
Банкова; № 15 - центральний вхід до будівлі НБУ № 9а з годинником в бік
перехрестя вул. Інститутська та Банкова; № 16 - центральний вхід до будівлі НБУ
№ 9а з годинником в бік перехрестя вул. Інститутська та Садова). Весь запис з
таких камер з вказаних різних ракурсів охоплює період часу з 00 год. 00 хв. 18
лютого 2014 року до 23 год. 59 хв. 22 лютого 2014 року.
Крім того, за результатами безпосереднього перегляду під
час судових засідань з використанням спеціального програвача «backup_viewer»
того ж самого відео запису з камер зовнішнього спостереження НБУ (жорсткий
диск …25D3 «камери НБУ» - т. 45 а. 26) встановлено, що останній також
складається з групи інших файлів, поєднаних між собою посиланням на дату та час
у форматі «рік, місяць, число_час, хвилини, секунди» та спільним розширенням,
починаючи з «20140218_000000_pHM» та закінчуючи «20140222_083000_pHM», які
також відзняті, але іншою зовнішньою камерою спостереження НБУ (№ 4 - на
центральний вхід до будівлі НБУ № 9а з протилежного боку вул. Інститутська).
Запис охоплює період часу з 00 год. 00 хв. 18 лютого 2014 року до 08 год. 30
хв. 22 лютого 2014 року.
Для всіх вказаних файлів відео запису з камер зовнішнього
спостереження НБУ, який епізодично та окремо безперервно переглядався судом за
період часу з 19 по 20 лютого 2014 року (судові засідання 19 липня та 13
вересня 2016 року, 17 та 22 січня, 12 березня, 09 та 11 квітня 2019 року тощо),
є характерним те, що вони містять фіксацію астрономічного часу зафіксованих
подій у реальному режимі часу.
Оскільки вказаний відеозапис з камер НБУ безперервний, а
зафіксовані на ньому події 19 лютого тісно та нерозривно оцінювалися сторонами
в контексті подій 20 лютого 2014 року, судом проведено нерозривний аналіз даних
матеріалів у цьому пункті вироку, щоб уникнути зайвих повторів.
Під час безпосереднього перегляду в судовому засіданні
вказаного відео запису встановлено, що на ньому з різних ракурсів (різними
камерами) зафіксовані події, які відбувалися 18-22 лютого 2014 року на вул.
Інститутська в м. Києві за її перехрестям з вул. Ольгинська з боку НБУ та
прилеглій до нього місцевості, а протягом 19-20 лютого і з тилу сніжної
(частково, лише ліва половина відносно джерела зйомки) та бетонної барикад. При
цьому позначений на відео (окремо та повністю переглянуті судом файли
«18B[31].dvr», «18B[34].dvr», «18B[36].dvr», «18B[43].dvr», « НОМЕР_43
[45].dvr», « НОМЕР_43 [46].dvr» та « НОМЕР_43 [ АДРЕСА_17 », які охоплюють
події 19 лютого 2014 року з 13 год. 57 хв. до 20 год. 48 хв. та 20 лютого 2014
року з 04 год. 50 хв. до 10 год. 59 хв.) астрономічний час візуально
узгоджувався з таким часом до хвилин, який фіксувався з обох сторін на
зовнішньому круглому годиннику, вивішеному над центральним входом до будівлі
НБУ № 9а по вул. Інститутська (напр., о 08 год. 54 хв. 19 сек. 20 лютого 2014
року камера № 16 шляхом наближення чітко фіксує такий самий час до хвилин і на
годиннику, о 10 год. 04 хв. 47 сек. 20 лютого 2014 року камера № 16 шляхом
наближення чітко фіксує такий самий час до хвилин і на годиннику), що вказує
про узгодженість, а відтак і достовірність цих часових параметрів - про інше
сторони в суді не заявляли.
Вказаний відео запис з камер НБУ також використаний у
мультикамерній синхронізації подій на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (т. 90 а. 40). Так, на 18 хв. 25
сек. запису відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» (астрономічний час 09
год. 10 хв. 56 сек.) на екрані 4/4 розпочинається системне, безперервне та
повне використання відеозаписів з камер зовнішнього спостереження НБУ, а саме з
запису з камери № 13 файлу «18B[46].dvr», на якому фіксуються події 20 лютого
2014 року з 09 год. 10 хв. 58 сек. (на фоні червоного автобуса «Ikarus» на вул. Інститутська йде пожежник з двома
вогнегасниками, а за ним хаотично військовослужбовці ВВ, що відступають за
бетонною барикадою) до 09 год. 41 хв. 52 сек. У подальшому, на 49 хв. 18 сек.
запису відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» (астрономічний час 09 год.
41 хв. 50 сек.) на екрані 4/4 продовжується запис з камери № 13 файлу
«18B[47].dvr», на якому фіксуються події 20 лютого 2014 року з 09 год. 41 хв.
52 сек. (на дальньому плані бетонна барикада з особами у чорному одязі із
жовтими пов`язками та поруч БТР), тобто безперервність фіксації подій
зберігається, до 10 год. 59 хв. 06 сек.
Повний перегляд вказаного відео запису з камер
зовнішнього спостереження НБУ розпочато в судовому засіданні 12 березня 2019
року з файлу «18B[31].dvr», на якому фіксуються події 19 лютого 2014 року з 13
год. 57 хв. 54 сек., зокрема о 14 год. 12 хв. 28 сек. на вул. Інститутська
розташовано багато службових автобусів з працівниками міліції, в район
перехрестя з вул. Ольгинська прибувають автомобільні крани, які в подальшому
розміщують бетонні блоки по обидві сторони вулиці поперек проїзної частини
перед вказаним перехрестям - фіксується початок формування бетонної барикади.
На прилеглій до НБУ території зафіксована спокійна обстановка, працівники
правоохоронних органів активних дій не вчиняють.
На файлі «18B[34].dvr», на якому фіксуються події 19
лютого 2014 року з 17 год. 24 хв. 37 сек., зафіксоване продовження спорудження
по вул. Інститутська вказаної барикади з бетонних блоків, які зовні прикривають
вантажні автомобілі, збільшується кількість службового транспорту міліції. Так
само зафіксована спокійна обстановка, працівники правоохоронних органів
активних дій не вчиняють.
На файлі «18B[36].dvr», на якому фіксуються події 19
лютого 2014 року з 19 год. 37 хв. 37 сек., зафіксоване закінчення спорудження
вказаної бетонної барикади, яка по обидві сторони вул. Інститутська обмежує
прохід та частково проїзд нею, а також фіксується прибуття водомету синього
кольору з боку перехрестя з вул. Садова та його проїзд в бік Майдану
Незалежності, відбувається ротація військовослужбовців ВВ, проте обстановка в
цілому також залишається спокійною, транспорт та громадяни вільно рухаються
через проїзд між обома краями цієї барикади.
Представник потерпілих ОСОБА_672 звернув увагу суду на
ознаки чітко організованої підготовки правоохоронців до подій, яких не було
раніше (виставлення бетонних блоків, поява правоохоронців із сумками, в яких
може бути зброя, збільшення кількості особового складу тощо). Ці дані, на думку
представника потерпілих, вказують на підготовку терористичного акту, обставини
якого через події ранку 20 лютого 2014 року планувалися його організаторами
заздалегідь.
У свою чергу, сторона захисту просила оцінити зафіксовані
на камерах спостереження обставини, як намагання керівництва МВС, маючи досвід
подій 18 лютого 2014 року, убезпечити від існуючих загроз особовий склад та
охоронювану територію урядового кварталу шляхом зведення стаціонарної захисної
споруди. Що ж стосується сумок у міліції, то їх наявність має просте пояснення
тривалими відрядженнями правоохоронців з інших регіонів.
На файлі «18B[43].dvr», на якому фіксуються події 20
лютого 2014 року з 04 год. 50 хв. 55 сек. до 06 год. 17 хв. 57 сек.,
зафіксована спокійна обстановка на прилеглій до НБУ території, на якій
продовжують перебувати службові автобуси міліції, відбувається переміщення
військовослужбовців ВВ та співробітників «Беркут» в бік Майдану Незалежності.
На файлі «18B[45].dvr», на якому фіксуються події 20
лютого 2014 року з 07 год. 37 хв. 57 сек. до 08 год. 43 хв. 08 сек.,
зафіксована підвищена активність правоохоронців, працівники «Беркут»
екіпіруються та висуваються в бік Майдану Незалежності, на бетонній барикаді
присутність правоохоронців не спостерігається, за нею візуалізується сніжна
барикада, а ще далі - вхід до станції метро «Хрещатик» та на задньому плані
готель «України». Після 07 год. 55 хв. з боку Майдану Незалежності через проїзд
між бетонними блоками проїжджає по вул. Інститутська з невеликим інтервалом у
часі декілька машини швидкої медичної допомоги з увімкненими проблисковими
маячками. З 08 год. 21 хв. через проїзд між бетонними блоками з боку Майдану
Незалежності починають переміщуватися правоохоронці невеликими групами та
збиратися біля службового транспорту, а з 08 год. 39 хв. це починає відбуватися
масово.
Представник потерпілих ОСОБА_672 звернув увагу суду на
те, що не обізнані з планами на вчинення терористичного акту підрозділи чи
групи правоохоронців, в тому числі і «Беркут» у синьому камуфляжі залишають
місце події.
На файлі «18С[11].dvr», на якому фіксуються події 20
лютого 2014 року з 08 год. 19 хв. 27 сек. до 13 год. 53 хв. 13 сек.,
зафіксований рух військовослужбовців ВВ в бік Майдану Незалежності та в
зворотному напрямку, що корелюється з даними файлу « НОМЕР_43 [45].dvr» за
відповідний час. Однак з 09 год. 06 хв. 30 сек. переміщення правоохоронців з боку
Майдану Незалежності по вул. Інститутській стає масованим, хаотичним та
спішним, вулицею проїжджає колона спеціальної техніки правоохоронців, серед них
в кінці синій та сірий водомети. Станом на 09 год. 23 хв. 56 сек. фіксується
переміщення з військового автомобіля до машини швидкої медичної допомоги тяжко
пораненого співробітника РСП ОСОБА_2786 А, що не оспорювалось сторонами. Крім
того, на вказаному відео об 11 год. 17 хв. 35 хв. зафіксовано рух по вул.
Інститутська синього мікроавтобусу «Транспортер», що належить ПМОП, його
супроводжує також співробітник полку із жовтою пов`язкою на руці. Об 11 год. 26
хв. зафіксовано прибуття автомобіля швидкої медичної допомоги № 233, з якого
періодично виходять, водій, фельдшер та лікар та спілкуються між собою. О 13
год. 12 хв. 22 сек. до цього автомобіля наблизився БТР, з якого виходить
ОСОБА_22 , як він сам себе ідентифікував в суді, у чорній формі із жовтою
пов`язкою на правій руці, та звертається до екіпажу швидкої, який о 13 год. 27
хв. покидає вказане місце разом із ОСОБА_652 .
Сторона захисту просила суд оцінити те, що правоохоронці
в чорній формі із жовтими пов`язками, тобто за версією сторони обвинувачення з
одного підрозділу, перебували не тільки біля Жовтневого палацу, сніжної та
бетонної барикад, а й в інших місцях, зокрема і біля НБУ, як це зафіксовано об
11 год. на 15 та 17 хв. 20 лютого 2014 року. За фактом з цим важко не
погодитися.
На файлах «20140220_130000_pHM», «20140220_130713_pHM»,
«20140220_ 131000_pHM», «20140220_131714_pHM», «20140220_132000_pHM»,
«20140220_ 131714_pHM», на яких фіксуються події 20 лютого 2014 року з 13 год.
00 хв., на камері № 4 зафіксовані аналогічні дії того ж екіпажу швидкої № 233
тільки з протилежного ракурсу зйомки, видно, як його члени виходять з машини,
спілкуються, потім повертаються до автомобіля і так відбувається неодноразово,
згодом відбувається звернення за медичною допомогою ОСОБА_709 .
Перегляд відео запису з камер зовнішнього спостереження
НБУ (жорсткий диск …25D3 «камери НБУ» - т. 45 а. 26) продовжено в судовому
засіданні 09 квітня 2019 року з файлу «18B[46].dvr», на якому фіксуються події
20 лютого 2014 року з 08 год. 43 хв. 08 сек. до 09 год. 41 хв. 52 сек.,
зокрема:
-з 08 год. 43 хв. 08
сек. переміщення правоохоронців по вул. Інститутській не фіксується, рухаються
в різні боки екіпажі швидкої медичної допомоги;
-з 08 год. 50 хв. 20
сек. переміщення правоохоронців з боку Майдану Незалежності по вул.
Інститутській відновлюється, а з 09 год. 01 хв. посилюється і вже з 09 год. 05
хв. має ознаки масової спішної (переміщення бігом) втечі разом із спеціальною
технікою;
-о 09 год. 04 хв. з
боку бетонної барикади з`являється синій мікроавтобус «Транспортер», який
зупиняється, а потім рухається то вперед, то заднім ходом і знову зупиняється,
подальше спостереження за ним неможливе через перешкоди (дерево) (камера № 14);
-о 09 год. 13 хв. 43
сек. вказаний синій мікроавтобус «Транспортер» ще рухається заднім ходом в бік
бетонної барикади і зупиняється за кілька десятків метрів до неї (камера № 14);
-о 09 год. 16 хв. 12 сек.
до вказаного синього мікроавтобусу «Транспортер» підходить з боку бетонної
барикади особа в чорній формі із жовтою пов`язкою на руці та через 20 сек.
повертається в напрямку бетонної барикади, на спині візуалізується напис білого
кольору, розібрати який не можливо (камери № 13 та 14);
-з 09 год. 18 хв.
вказаний синій мікроавтобус «Транспортер» рухається ще заднім ходом в бік
бетонної барикади та зупиняється (камера № 14);
-з 09 год. 19 хв. 45
сек. замикають евакуаційну колону техніки два водомети, спочатку синій, а потім
сірий (камера № 14);
-о 09 год. 20 хв. 56
сек. до вказаного синього мікроавтобусу «Транспортер» з боку бетонної барикади
ззаду під`їхав сірий автобус (камера № 14);
-з 09 год. 23 хв. 30
сек. візуалізуються озброєні правоохоронці в чорному форменому одязі із жовтими
пов`язками на руках та білими нечіткими написами на спинах за сніжною барикадою
(лівий бік з точки спостереження за ними), які періодично направляють зброю у
бік низу вул. Інститутська, що характерно для здійснення пострілів з неї, а
також самі ховаються від пострілу в них, сліди якого одночасно з різким
присіданням за мішки візуалізуються у хмарках пилу від цих мішків сніжної
барикади (09 год. 24 хв. 29 сек.) (камера № 13);
-на 09 год. 25 хв. 30
сек. до бетонної барикади з тильної сторони (з боку НБУ) підходить група
озброєних правоохоронців в чорному одязі без жовтих пов`язок на руках, вони, а
також у такому ж одязі правоохоронці із жовтими пов`язками, зосереджуються за
бетонною барикадою, інша група останніх, серед яких є особа із снайперською
гвинтівкою без жовтих пов`язок на руках, продовжує діяти за сніжною барикадою
(камера № 13);
-з 09 год. 29 хв. 25
сек. озброєні правоохоронці в чорному форменому одязі із жовтими пов`язками на
руках починають відхід зі сніжною барикади за бетонну, разом з ними з`являється
озброєна особа в балаклаві та синьому камуфляжі, завершується відхід о 09 год.
30 хв. 18 сек. (камера № 13);
-з 09 год. 29 хв. 46
сек. за бетонну барикаду під`їжджає білий автомобіль «Фольксваген Амарок» з
розбитим заднім вікном, який раніше зафіксований був біля Жовтневого палацу,
окремі озброєні правоохоронці в чорному форменому одязі отримують та одягають
на праву руку жовті пов`язки (камера № 13);
-о 09 год. 30 хв. 51
сек. на бетонні блоки вилазить перша озброєна особа із жовтими пов`язкою на
руках, до нього приєднуються інші, ці особи періодично підіймаються та займають
стійку для ведення стрільби з автоматів із-за кузову вантажного автомобіля,
який є частиною бетонної барикади, в напрямку низу вул. Інститутська (камера №
13);
-о 09 год. 34 хв. 04
сек. озброєна особа в синьому камуфляжі зупиняє та змушує розвернутися
цивільний автомобіль (камера № 13);
-о 09 год. 35 хв. 15
сек. до бетонної барикади з тилу неспішно наближаються два БТР;
-о 09 год. 41 на 08 та
49 сек. візуалізуються рух силуету особи в темному одязі в лівому куті лівої
частини бетонної барикади, а також особи в чорній формі із жовтими пов`язками
поруч біля бордюру, в тому числі у положенні сидячі (камера № 13).
Суд присяжних відразу звертає увагу на повну
відповідність за часом (09 год. 35 хв. 15 сек.) неспішного наближення до
бетонної барикади з тилу двох БТР з часом, який був зафіксованим під час їх
перед цим проїзду повз центрального входу до НБУ на відео записі
«NA140220_0463» (ТК «Інтер») о 09 год. 34 хв. за чітко візуалізованим на відео
зовнішнім годинником НБУ на вул. Інститутська, що додатково підтверджує
попередні висновки суду з приводу відповідності позначеного часу на відео з
камер НБУ часу, який демонстрували в цей період зовнішній годинник НБУ.
Згідно з даними дослідженої судом довідки військової
частини НОМЕР_44 від 17 липня 2014 року
(т. 157 а. 108) білий автомобіль Фольксваген «Амарок» в.н. НОМЕР_45 станом на
20 лютого 2014 року перебував на балансі вказаної військової частини.
На файлі «18B[47].dvr» (судове засідання 11 квітня 2019
року) фіксуються події 20 лютого 2014 року з 09 год. 41 хв. 52 сек. до 10 год.
59 хв. 08 сек., зокрема:
-з 09 год. 42 хв. 20
сек. група озброєних правоохоронців в чорному одязі без жовтих пов`язок на
руках під прикриттям БТР покидає позицію за бетонною барикадою, БТР починає рух
о 09 год. 42 хв. 53 сек., озброєні правоохоронці в чорному одязі з жовтими
пов`язками на руках залишаються на цій позиції, частина з них займає позицію на
самих бетонних блоках, ведуть спостереження в бік низу вул. Інститутська
(камера № 13);
-о 09 год. 42 хв. 29
сек., 43 хв. 01 та 31 сек., 44 хв. 20 сек. тощо продовжує візуалізуватися рух
силуету особи в темному одязі із світлою пов`язкою на руці в лівому куті лівої
частини бетонної барикади, а також особи в чорній формі із жовтими пов`язками
поруч біля бордюру, в тому числі у положенні сидячі (камера № 13);
-о 09 год. 43 хв.
синій мікроавтобус «Транспортер» та сірий автобус паркуються напроти будівлі
НБУ і там залишаються на тривалий час;
-з 09 год. 44 хв. 03
сек. особа в синьому камуфляжі зі зброєю у правій руці відходить від бетонної
барикади в бік НБУ, піднявши і тримаючи біля голови зліва ліву руку, також
піднята ліва рука біля голови зліва візуалізується на 44 хв. о 12 сек., більш чітко
на 18 сек., коли під час повороту корпусу праворуч видно направлений вперед
зігнутий лікоть, о 27 сек., 44 сек., коли вона починає рух від бетонної
барикади в бік НБУ та о 09 год. 44 хв. 49 сек. під час руху опускає ліву руку
до низу, затримуючи її біля кишень одягу, у подальшому ця ж особа, направляючи
зброю на водія в легковому автомобілі та штовхаючи праве переднє колесо
автомобіля, змушує заднім ходом повертатися у зворотному напрямку (09 год. 45
хв. 16 сек. - камера № 13), далі ця особа в синьому камуфляжі також в
аналогічний небезпечний спосіб змушує інших водіїв залишити цю місцевість
(камери № 14 та 15);
-на 09 год. 46 хв. 56
сек. з камери № 13 шляхом наближення зйомки проглядається парапет АКБ «Аркада»
та місцевість за ним в бік готелю «Україна» (камера № 13);
-з 09 год. 47 хв. 09
сек. з камери № 13 шляхом наближення зйомки чітко видно трьох осіб в чорній
формі, в одного на спині напис «беркут», які тривалий час стоять на бетонних
блоках за вантажним автомобілем із зеленим тентом, через який здійснюють
постріли з автоматичної зброї (візуалізуються сліди порохових газів) в
напрямку, який попереду фіксується будівлею готелю «Україна», у подальшому
кількість таких осіб змінюється, але не більше шести, о - 09 год. 47 хв. 24
сек. фіксується завдяки наближенню ракурсу зйомки, як з боку парапету АКБ
«Аркада» за бетонну квадратну клумбу перебігає активіст у жовтій курточці та
присідає біля пораненого, у подальшому озброєна особа у синьому камуфляжі
повертається до барикади - 09 год. 49 хв. 57 сек., подає магазин бійцю на
блоках - 09 год. 50 хв. 33 сек. та активно жестикулює в бік правоохоронців, які
як виконавці реагують на ці жести шляхом відповідних переміщень та рухів - 09
год. 51-53 хв. (камера № 13);
-о 09 год. 59 хв. 28
сек. до БТР під`їжджає та зупиняється, а о 09 год. 59 хв. 41 сек. - від`їжджає
автомобіль швидкої медичної допомоги (камера № 13);
-з 10 год. 21 хв. 50
сек. видно рух щитів активістів біля парапету АКБ «Аркада» (камера № 13);
-з 10 год. 22 хв. 10
сек. на лівій стороні бетонної барикади шляхом наближення чітко фіксується
особа в чорній формі без жовтих пов`язок із снайперською гвинтів-кою (наявний
оптичний приціл), поруч, в тому числі на тротуарі сидять особи в чорній формі
із жовтими пов`язками, окремі з них спілкуються по телефону (камера № 13);
-о 10 год. 40 хв. 11
сек. до бетонної барикади наближається снайпер у камуфльованій формі із
супроводом двох озброєних правоохоронців (камера № 13).
-о 10 год. 40 хв. 33
сек. над бетонною барикадою розпочинається вибух салюту (камера № 13);
-з 10 год. 43 хв. за
бетонною барикадою фіксується значне задимлення (камера № 13).
Крім того, допитаний в судовому засіданні свідок
ОСОБА_846 - працівник охорони НБУ показав, що в його службові обов`язки
входило спостереження за прилеглою територією НБУ з використання технічних
засобів охорони. 20 лютого 2014 року з 08 год. 30 хв. до 13 год. він перебував
згідно з графіком на зміні по охороні НБУ за пультом в приміщенні охорони
цокольного поверху НБУ по вул. Інститутська, 9, та спостерігав за обстановкою
по відео камерах, на саму вулицю не виходив. Під час спостереження поруч з ним
перебували й інші охоронці та керівництво. Також свідок уточнив: - на вул.
Інститутська розташовані чотири камери охорони НБУ, серед них одна з відстані
до 100 метрів була направлена на перехрестя вулиць Інститутська та Ольгинська,
там він бачив працівників міліції у чорному одязі з автоматичною зброєю, які
постійно перебували за бетонною барикадою; - також група працівників міліції
чергувала у фойє НБУ; - приблизно після 09 години почалася евакуація
працівників НБУ, одночасно транспорт міліції разом із машинами швидкої допомоги
також почав масовий рух по вулиці; - камери 20 лютого працювали постійно і не
вимикалися, він, а також на центральному пульту могли змінювати ракурс зйомки та
приближати або віддаляти її фокус, звуку зображення не мало; - йому не відомий
порядок збереження відео з камер охорони, цю апаратуру не обслуговував, для
цього діяли відповідні технічні служби; - під час несення служби він був
озброєний, служба була організована у звичайному режимі, підсилення не було,
інформації про можливе захоплення будівлі НБУ до охорони не доводилася.
Під час дослідження за участю свідка ОСОБА_847 з
використанням спеціального влаштованого в програму програвача «BOSCH» відео
запису під назвою «18В47» з виведенням зображення розподільчої здатності
720х576 на екрани №№ 12, 13, 14, 15 та 16 (жорсткий диск, т. 45 а. 26), запис
починається за астрономічним часом з 09 год. 41 хв. 52 сек. 20 лютого 2014
року, свідок показав, що вказане відео є службовим з камер охорони НБУ, хоча на
робочих моніторах воно виглядало без поданого в суді інтерфейсу, він переключав
екрани джойстиком. На продемонстрованому відео зображена обстановка навколо
будівлі НБУ, зокрема, центральний вхід, проїзна частина вулиці перед ним,
перехрестя вулиць Інститутська та Ольгинська тощо, яку він спостерігав під час
свого чергування 20 лютого 2014 року - бетонні барикади, рух БТР, працівники
міліції в чорному одязі, дещо він вже забув, але завдяки перегляду чітко
пригадує саме ці події. Також уточнив, що продемонстрований йому відео запис
має певну затримку відтворення, на службових екранах такої затримки не було.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_848 -
оператор пульту центрального спостереження відомчої охорони НБУ показав, що
в його службові обов`язки входило спостереження за прилеглою територією НБУ з
використання технічних засобів охорони. 20 лютого 2014 року з 08 год. 30 хв. до
19 год. позмінно він перебував згідно з графіком за пультом центрального
спостереження в будівлі НБУ по вул. Інститутська, 9 та спостерігав з напарником
за обстановкою по відео камерах, на саму вулицю не виходив, виходів тільки у
внутрішній двір банку на перекур. Через камеру, яка була направлена на
перехрестя вулиць Інститутська та Ольгинська, бачив працівників міліції в
масках у чорній формі із жовтими пов`язками на руках з автоматами, які
перебували за бетонною барикадою і на ній самій, останні стріляли з автоматів в
бік Майдану Незалежності, за самою барикадою були вантажівки. Наслідків пострілів
він не бачив, оскільки вул. Інститутська в бік Майдану має спуск.
Також свідок уточнив: - на вул. Інститутська розташовані
камери охорони НБУ, серед них одна № 29 з відстані до 100 метрів була
направлена на перехрестя вул. Інститутська та Ольгинська, інша - з в`їзних
воріт НБУ охоплювала перехрестя вул. Інститутська та Банкова; - 20 лютого
камери охорони працювали постійно і не вимикалися, він та на центральному
пульті охорона голови могла змінювати ракурс зйомки та приближати або віддаляти
її фокус, звуку зображення не мало; - за бетонною барикадою у проміжку частково
проглядалася сніжна барикада; - вважає, що працівники міліції стріляли з
бетонної барикади, оскільки вони цілилися з предметів, які схожі на автомати,
також він бачив як працівник міліції з пістолета здійснив постріл в
освітлювальний ліхтар на стовпі, щоб погасити освітлення; - для збереження
відео з камер охорони діяв адміністратор та відповідна технічна служба; - 20
лютого охорона НБУ була посилена через масові заворушення на «Майдані», також
чергувала група працівників міліції у приміщеннях банку, по вул. Інститутська
були й інші озброєні правоохоронці, евакуації працівників банку не пам`ятає; -
пострілів з вулиці в будівлі банку чутно не було, а в курилці внутрішнього
двору він чув такі постріли, які не були пістолетними, звідки вони були,
визначити не міг; - інформація про можливе захоплення будівлі НБУ до охорони не
доводилася.
Під час дослідження за участю свідка ОСОБА_849 з
використанням спеціального програвача «BOSCH» відео запису під назвою «18В47» з
виведенням зображення на екрани №№ 12, 13, 14, НОМЕР_46 та 16, запис
починається за астрономічним часом з 09 год. 41 хв. 52 сек. 20 лютого 2014 року
(жорсткий диск, т. 45 а. 26), свідок показав, що вказане відео є службовим з
камер охорони НБУ. На продемонстрованому відео зафіксована обстановка навколо
будівлі НБУ, зокрема, центральний вхід, проїзна частина вулиці перед ним,
перехрестя вул. Інститутська та Ольгинська (екран № 13 зі службової камери
охорони НБУ № 29) тощо, яку він спостерігав під час свого чергування 20 лютого
2014 року - бетонні барикади, рух БТР, працівники міліції в чорному одязі; -
тиску у зв`язку із дачею показань у даній справи свідок не зазнавав.
Показання свідків ОСОБА_847 та ОСОБА_849 узгоджуються між
собою, додатково підтверджують достовірність дослідженого за їх участі відео
матеріалу, а також розкривають його зміст з технічної точки зору, суд визнає їх
достовірними. Захист зробив заяву про вибірковість пригадування свідком
фактичних обставин (свідок заявив, що не пригадує масового відступу
правоохоронців), проте суд відкидає таку заяву захисту через її надуманий
характер, свідок чітко пояснив, що повідомляє лише ті дані, які пригадує,
тривалість часу після подій, які він описував, а також позмінний характер несення
служби у певні години, цілком логічно пояснює фрагментарний характер спогадів
останнього.
Таким чином, оскільки інформація з наданих суду файлів
відео запису з камер зовнішнього спостереження НБУ є належною та невід`ємною
частиною інформаційної (автоматизованої) та телекомунікаційної системи захисту
державної установи, її невід`ємних частин, суд присяжних, користуючись своїм
правом (ч. 4 ст. 99 КПК України), визнає електронну копію цієї інформації через
її належність оригіналом документа, відтак достовірність відображених у ньому
фактичних відомостей беззаперечна. Більш того, зміст вказаного документу, за
яким суд визнав значення оригіналу, підтверджено допустимими відомостями, а
саме показаннями свідків - операторів вказаної телекомунікаційної системи (ч. 5
ст. 99 КПК України).
Дослідивши сам зміст вказаних відео з камер НБУ, суд
присяжних, оцінюючи доводи представника потерпілих ОСОБА_672 щодо
задокументованої на них, на його думку, заздалегідь організованої підготовки
терористичного акту та його фактичне здійснення ранком 20 лютого 2014 року, а
також заперечення з цього приводу захисту, відкинувши при цьому всі припущення
та суб`єктивізм в оцінках, який демонстрували сторони, встановив таке.
За вказаними об`єктивними даними очевидно встановленим є
те, що, дійсно, протягом дня і вечора 19 лютого 2014 року по вул. Інститутська
на одній з найближчих до Майдану Незалежності контрольних точок умовного в`їзду
(проходу) до урядового кварталу мала місце організована силами правопорядку
підготовка цієї місцевості шляхом зведення міцної стаціонарної захисної споруди
- бетонної барикади. На організований характер такої підготовки вказує
задокументована взаємодія різних служб та організацій із залученням ввірених їм
сил та засобів з умовним координаційним центром правоохоронних органів на рівні
міністерств та відомств з огляду на сферу компетенції їх дій на території
урядового кварталу (МВС, УДО, СБУ).
Мета зведення таких споруд на повністю контрольованій
правоохоронними органами території, дійсно, могла бути різною, в тому числі для
здійснення з їх використанням фільтраційних чи захисних заходів. Проте,
розміщення в тилу подібних нерухомих об`єктів захисту зазвичай розглядається та
сприймається як намір чи його демонстрація (попередження) утримувати цей рубіж
з найменшими втратами, а не як бажання атакувати чи демонстрація готовності до
атаки (залякування). Отже, спорудження цієї захисної споруди, яку, до речі, не
можливо було роздивитися з території «Майдану» станом на 19 лютого 2014 року,
виконувало роль попередження і то за умови загрози небажаного наближення до
неї, а тому не могло розглядатися як спосіб залякування «Майдану».
При цьому, як фактично випливає з дослідженого судом
відео, по завершенню спорудження цієї бетонної барикади і протягом її існування
19 та 20 лютого 2014 року жодних фільтраційних заходів з використанням цієї
барикади як блок поста правоохоронцями не здійснювалося - транспорт та
громадяни вільно рухалися через проїзд між обома краями зсередини лівого та
правого боків цієї барикади, а після 09 год. 30 хв. 20 лютого 2014 року стали
чинитися цьому перешкоди з боку право-охоронців лише через небезпеку
перебування на цій території. На реальність такої небезпеки вказує поспішність,
з якою рухалися громадяни та самі правоохоронці (бі-гом), намагаючись покинути
дану місцевість, чи відійти з її відкритої частини, харак-тер перебування за
барикадою правоохоронців, що залишилися та які почували себе в безпеці лише за
цією барикадою, періодично виглядаючи із-за неї з різною метою.
Крім того, прокурор не безпідставно визнав, що
правоохоронці іншим цивільним особам не перешкоджали у русі через бетонну
барикаду у будь-якому напрямку до моменту коли небезпека ураження стала
високою. Ці дані вказують на те, що протидія з боку правоохоронців мала
цілеспрямований характер і стосувалася виключно груп осіб, які рухалися за ними
з боку Майдану Незалежності та являли собою активістів «Майдану», зовнішній
вигляд яких явно відрізнявся від звичайних цивільних громадян, які, навіть і
групою та під час руху в напрямку урядового кварталу, не розглядалися
правоохоронцями як загроза чи об`єкт уваги взагалі.
Ці висновки вступають у суперечність з твердженням
сторони обвинувачення в обвинувальному висновку про те, що правоохоронці у
такий спосіб діяли з метою залякати населення країни чи його частину.
Крім того, по завершенню спорудження цієї бетонної
барикади і протягом її існування 20 лютого 2014 року аж до 09 год. 25 хв.
(поява біля неї першої організованої групи озброєних правоохоронців в чорному
одязі без жовтих пов`язок на руках, які, до речі, з неї невдовзі під прикриттям
БТР пішли, не вчиняючи активних дій) вказана бетонна барикада ніяк не
використовувалася правоохоронцями, що вказує взагалі на ситуативний характер її
зведення. Суд при цьому приймає до уваги також і те, що події 18 та початку 19
лютого 2014 року, коли через застосування вогнепальної зброї було вбито та
поранено велику кількість правоохоронців, вимагали від керівництва
правоохоронних органів вжиття заходів щодо посилення захисту особового складу,
що цілком узгоджується із діями умовного координаційного центру правоохоронних
органів з організації зведення вказаної бетонної барикади.
Зв`язок між такими «сусідніми» за зовнішньою
послідовністю подіями, як зведення бетонної барикади та її використання для здійснення
пострілів в бік активістів «Майдану», не мав причинно-наслідкового характеру,
як в цьому намагався переконати суд представник потерпілих ОСОБА_672 . Споруда
використовується не тому, що вона є, а тому, що в цьому існує певна внутрішня
необхідність (закономірність), з якою одне явище породжує інше. Судом
проаналізовано цілий ланцюжок інших подій, що сталися між зведенням бетонної
барикади та її використанням у наведений спосіб, і які виступали у такому
ланцюжку ланками, що пов`язували між собою причину та наслідки. Зокрема, такими
подіями - ланками одного ланцюжка є: а) ведення стрільби в бік правоохоронців,
що спричинило їх панічний відступ; б) відступ правоохоронців, що спровокувало
(спричинило) наступ активістів; в) наступ активістів, який був зупинений та
переріс в поступове переміщення, що спричинило їх появу на прострілюваній
спочатку зі сніжної, а потім і з бетонної барикад території; г) поява
активістів на прострілюваній території зробило можливим, а за оцінкою стрілків
- необхідним використання спорудженої бетонної барикади для здійснення
пострілів в бік активістів «Майдану»; ґ) здійснення пострілів в бік активістів
спричинило тяжкі наслідки у виді загибелі та поранення багатьох з них.
Залишається відповісти на питання, а чи було спорудження
бетонної барикади подією, яка закономірно, з внутрішньою необхідністю
породжувала іншу подію як наслідок - ведення стрільби в бік правоохоронців, чи
то відступ правоохоронців та наступ активістів, чи то поява активістів на
прострілюваній з бетонної барикади території. Очевидно, що явна внутрішня
необхідність розвитку між спорудженням бетонної барикади та вказаними за
ланцюгом подіями відсутня.
За поданими суду даними не доведено і те, що особи, які
здійснили обстріл правоохоронців ранком 20 лютого 2014 року, діяли за
заздалегідь погодженим планом із згаданим раніше умовним координаційним центром
правоохоронних органів, який у такому випадку мав би організувати зведення
вказаної бетонної барикади саме для того, щоб ранком 20 лютого 2014 року за
попередньою домовленістю були обстріляні правоохоронці та як наслідок відбулися
подальші події за вказаним ланцюгом. За відсутності таких даних відсутні й
приховані зв`язки, які гіпотетично могли б пов`язати між собою зведення
барикади та її використання для обстрілу як причину та наслідки.
Враховуючи викладене, версія представника потерпілих
ОСОБА_672 про те, що зведенням бетонної барикади вчинялися підготовчі дії до
терористичного акту, свого підтвердження поданими доказами не знайшла.
Аналізуючи вказаний блок відео з камер зовнішнього
спостереження НБУ за 20 лютого 2014 року з 08 год. 43 хв. 08 сек. по 09 год. 41
хв. 52 сек., суд присяжних не може погодитися з оцінкою прокурора цих подій
такими, що мають ознаки організованого відступу правоохоронців. Принаймні, з 09
год. 05 хв. є очевидним масове спішне, хаотичне та неорганізоване (відсутність
строю, рух розрізненими групами) переміщення, інколи бігом, військовослужбовців
ВВ разом зі спеціальною технікою та поміж неї, долаючи у зв`язку з цим затор
всіма можливими способами (масово перелазять через сніжну та бетонні барикади),
командирам вдається тільки інколи упорядкувати особовий склад за бетонною
барикадою вже на достатній від неї відстані з елементами формування строю та
спішної його перевірки - такий відступ, що має ознаки панічної втечі, важко
назвати навіть евакуацією (відведення військ з районів, які вони раніше
займали), яка все ж таки повинна мати хоч якісь елементи організації.
На панічний (неконтрольоване прагнення уникнути
небезпечної ситуації) характер такого відведення сил і засобів вказує той факт,
що під час його здійснення особовий склад військовослужбовців ВВ вдалося
зупинити та організувати лише за межами бетонної барикади, при цьому його
частина залишилася взагалі кинутою у будівлі Жовтневого палацу, що узгоджується
з окремим найбільш пізнім у часі виходом саме цієї групи військовослужбовців ВВ
за межі бетонної барикади (09 год. 19 хв.). Більш менш організований характер
дій спостерігається у спецпідрозділах «Беркут». Панічний характер відступу
правоохоронців зі своїх позицій випливає і з проаналізованих судом даних його
фіксації в рядах самих правоохоронців (відеозапис «Эксклюзивно. Киевский майдан
глазами севастопольського «Беркута» (т. 188 а. 98).
Крім того, сторона захисту визнала безспірно доведеним і
таким, що не ставиться під сумнів, те, що вказаним відео зафіксовано, як серед
групи озброєних автоматичною зброєю та рушницями Форт-500 осіб у чорній формі
із жовтими пов`язками, які фіксуються за сніжною барикадою, одна особа, сидячи
за барикадою, тримає зброю у напрямку готелю «Україна», спочатку одна, а потім
і дві особи привстають та направлять зброю вперед за барикаду у напрямку дещо
лівіше чи правіше від себе. Інші такі особи у цей час сидять за сніжною
барикадою навприсядки, ховаючись, переміщуються із направленою донизу зброєю,
спостерігають за обстановкою із-за стовпа тощо. На відео також зафіксовано рух
особи в чорній формі без жовтих пов`язок зі снайперською гвинтівкою, схожою на
ту, з якою раніше була зафіксована особа на алеї від Жовтневого палацу, а також
рух осіб в чорній формі, які переносять валізи для зброї та спочатку
фіксувалися біля Жовтневого палацу під час відходу військовослужбовців ВВ під
прикриттям осіб в чорній формі із жовтими пов`язками, потім на підході до
сніжної барикади, а згодом за бетонною барикадою біля білого автомобіля
«Фольксваген Аморок» з розбитим заднім склом салону. Аналогічно захист вважав
причетними до здійснення за бетонною барикадою рухів, що нагадують здійснення
пострілів з автоматів, лише окремої групи бійців у чорній формі із жовтими
пов`язками серед усіх присутніх.
Ці дані, хоча і спростовують твердження прокурора про те,
що всі особі в чорній формі із жовтими пов`язками на руках, які перебували за
сніжною, а потім і за бетонною барикадами, здійснювали постріли, проте повністю
узгоджуються з даними про те, що постріли здійснювалися як окремими особами з
цієї групи, так і особами, які не мали на собі жовтих пов`язок, такі їх дії в
цілому були узгоджені та охоплені виконанням одного завдання, до якого як мінімум
приєдналися правоохоронці в чорній формі без жовтих пов`язок.
Слід погодитися із прокурором у тому, що особи в чорній
формі із жовтими пов`язками на руках, які перебували за бетонною барикадою,
активно користувалися засобами зв`язку, про що свідчили їх рухи рук біля
голови.
Доводи прокурора про те, що на проміжку часу о 09 год. з
23 хв. 30 сек. по 26 хв. 59 сек. фіксується вихід порохових газів зі зброї на
сніжній барикаді, а о 09 год. 33 хв. з 18 по 30 сек. - зі зброї на бетонній
барикаді свого об`єктивного підтвердження не знайшли, проте з 09 год. 47 хв. 09
сек. з камери № 13 шляхом наближення зйомки чітко видно трьох осіб в чорній
формі, в одного на спині напис «беркут», які тривалий час стоять на бетонних
блоках за вантажним автомобілем із зеленим тентом, через який здійснюють
постріли з автоматичної зброї (візуалізуються сліди порохових газів) відтак,
виходячи тільки з даного відео матеріалу, можна дійти висновку про застосування
правоохоронцями за вказаних обставин автоматичної зброї. Безумовно вказане
відео не може надати повну картину подій, як власне і відео з іншого боку, але
їх сукупний аналіз здатний вирішити це завдання.
Разом з тим, таку неповноту відеозапису, на якому
фіксувалися дії правоохоронців зі спини, усунуто відомостями, які з цього
приводу були задокументовані на відео «Kiev 20-02-2014» з протилежного боку та
детально проаналізовані судом під час оцінки останнього, тому за фактом така
акцентуація прокурора знайшла своє підтвердження.
Аналізуючи вказаний блок відео з камер зовнішнього
спостереження НБУ за 20 лютого 2014 року з 09 год. 41 хв. 52 сек. по 10 год. 32
хв., суд присяжних враховує важливу акцентуацію прокурором тієї обставини, що
саме в цей проміжок часу було вбито 23 активіста, після цього вбивства
призупиняються і це співпадає із великою задимленістю місцевості, що знову ж
таки повністю корелює із відеозаписами
«ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014…» та «Kiev 20-02-2014».
Слід погодитися із прокурором у тому, що особи в чорній
формі із жовтими пов`язками на руках діяли весь фіксований час злагоджено, що
узгоджується з даними про їх належність до одного підрозділу. Натомість
твердження прокурора про те, що вказані особи діяли приховано і без
попередження, оскільки їх за бетонною барикадою не бачили багато потерпілих, є
надуманим. Суд присяжних при цьому виходить із сукупності даних, одержаних під
час дослідження фото та відео матеріалів, на яких зафіксовані відкриті дії
вказаних осіб, поєднані з тривалим у часі відкритим (демонстративним)
застосуванням вогнепальної зброї, що передували їх появі за бетонною барикадою,
в тому числі перед Жовтневим палацом та під час відходу від нього, що, на думку
суду, для таких оцінок не можна ігнорувати.
Крім того, за результатам аналізу вказаних відео записів
набула подальшого підтвердження оцінка суду взаємоузгоджених та злагоджених дій
групи озброєних правоохоронців у чорному форменому тактичному одязі із жовтими
пов`язками на руках, деякі з білими написами на спинах «Беркут», як окремого
підрозділу в складі спецпідрозділу « ІНФОРМАЦІЯ_166 », до якого мала певне
відношення єдина серед них озброєна такою ж автоматичною зброєю особа в синьому
камуфляжі спецпідрозділу «Беркут».
Прокурор також пояснив суду, що стороною обвинувачення
вживалися заходи для отримання відео записів з камер, які зафіксовані на
дослідженому відео з камер спостереження НБУ і були розташовані ближче до
бетонної барикади, та камер компанії НТН, чий автомобіль тривалий час перебував
недалеко за бетонною барикадою, проте таких отримано не було.
Вказаний відеозапис з камер НБУ через його раніше
оголошений повноцінний та безперервний характер використання у мультикамерній
синхронізації подій на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» (т. 90 а. 40) з 09 год. 10 хв. 56 сек. за астрономічним
часом у поєднанні з даними про компіляцію до вказаного часу більшості з
досліджених судом і наведених раніше відео записів із змішаним поступовим
взаємоузгодженим накладенням сюжетів одного з одним, а також і з відеозаписами
з камер МВС, в контексті здатності одночасно фіксувати події на «Майдані» з
різних ракурсів, також у поєднанні із забезпеченням хронометражу зафіксованих
на вказаному відео подій з часом, у сукупності та своєму взаємозв`язку також
вказують на допустимість та достовірність як самого відео запису «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…», проведеної в ньому синхронізації компільованих
до нього інших відео та фото матеріалів, так і хронології самих подій.
Крім того, щоб не розривати взаємозв`язок, суд присяжних
вважає за необхідне навести окремі приклади узгодженості відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» з компільованими
до нього відеозаписами і за звуком, що схожий на постріли чи вибухи.
Звісно, сторона захисту звертала увагу суду на те, що
відсутність методик встановлення вогнепального пострілу за звуком унеможливлює
здійснення таких оцінок щодо зафіксованих на досліджених відео звуків, як
звуків саме від пострілів з вогнепальної зброї. Суд присяжних, реагуючи на такі
зауваження захисту, вважає, що відсутність таких методик не є перешкодою для
сприйняття очевидних обставин на рівні звичайної обачливої та розсудливої
людини, яка здатна без залучення спеціальних знань на рівні безпосереднього
сприйняття, життєвого досвіду та концентрації звичайної уваги виокремити серед
загального шуму звуки, схожі на вибухи чи постріли, та схожість окремих з них
за окремими параметрами звуку між собою (потужність, гучність, тембр,
віддаленість тощо). Здатність переконливо проводити подібний аналіз звукової
інформації без залучення спеціалістів яскраво та доволі переконливо
продемонстрували під час судового розгляду обидві сторони провадження,
аналізуючи переглянуті під час судового розгляду відеозаписи та також керуючись
при цьому життєвим досвідом та здоровим глуздом. Постріл зі стрілецької зброї
супроводжується звуком, який об`єктивно сприяє викриттю факту застосування
зброї та демаскуванню місця розташування стрільця.
Так, під час безпосереднього дослідження в судовому
засіданні згаданого раніше відео під назвою «Інститутська 20 лютого.
Вбивство майданівців», розміщеного на диску (т. 106 а. 11 - епізод
поранення ОСОБА_850 ) встановлено, що на запису тривалістю 15 сек. цього відео,
починаючи з 15 хв. 09 сек. (орієнтир - особа в помаранчевій будівельній касці
та чорній курточці, тримаючи в лівій руці щит, присідає обличчям до джерела
зйомки біля дерева на передньому плані трохи правіше центру відео) чітко лунає
чотири постріли (на 15 хв. 20, 22, 25 та 26 сек. - рикошет).
Вказане відео, як вже встановлено судом, компільоване у
широкоформатне відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…». Так, на
аналогічному за проміжком часу в 15 сек. запису відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання)…», починаючи з 32 хв. 50 сек. (екран 4/2, той самий орієнтир -
особа в помаранчевій будівельній касці та чорній курточці, що присідає), також
лунає з аналогічним інтервалом у часі чотири постріли (33 хв. 01, 02, 05 та 06
сек. - рикошет).
Більш того, вказаний уривок запису на відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…», починаючи з тієї ж самої 32 хв. 50 сек. (екран
2/2), відповідає запису з 10 хв. 05 сек. відео також згаданого раніше «ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari
...» (флеш накопичувач, т. 109 а. 18а), на якому протягом 15 сек. також з
аналогічним інтервалом у часі зафіксовано за звуком чотири постріли (10 хв. 15,
16, 19 та 20 сек.).
Узгодженість цих даних щодо звуку пострілів на різних
окремих відео із широкоформатним відео, до якого вони синхронізовані, додатково
вказує, всупереч сумнівам сторони захисту, на достовірність відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)», а проведений порівняльний
аналіз не потребує спеціальних знань. Формальна в межах однієї секунди
розбіжність тривалості між першим та другим пострілами логічно пояснюється не
врахованими при цьому долями секунди, адже півтори секунди в першому випадку
зафіксовані у період з кінця першої до початку третьої секунди, а в другому та
третьому - з початку першої до кінця другої секунди. Певне відлуння звуку
пострілу логічно пояснюється різною відстанню ведення зйомки та швидкістю, з
якою звук може подолати таку різницю, до того ж, з огляду на доволі обмежену
локацію подій, ці відхилення не є значними.
Крім того, під час дослідження в судовому засіданні
доказів за епізодом загибелі ОСОБА_851 також звертає на себе увагу
відповідність між собою інтервалів та інтенсивності пострілів за звуком, які
були зафіксовані на відеозаписі «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» та
компільованого до нього відео «ruw_Jan_in_ oorlog_MAIDAN_20_februari_2014…».
Так, на останньому такі звуки лунають на 11 хв. 16 сек. запису - одиночний
постріл, а на проміжку з 11 хв. 33 сек. до 13 хв. 14 сек. запису - близько
дев`яносто (!), з яких два останні приглушені, і на відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання)…» аналогічно звуки пострілів фіксуються на 35 хв. 42 сек. запису
- одиночний і на проміжку з 35 хв. 59 сек. (акцентований автором відео
астрономічний час 09 год. 28 хв. 33 сек.) до 37 хв. 40 сек. запису - близько
дев`яносто, з яких два останні приглушені. Не може залишитися поза увагою суду
і те, що у цей період часу серед вказаних звуків на оригінальному відео
«ruw_Jan_in_oorlog_ MAIDAN_20_februari_2014» виокремлюються певні групи, перша
найбільша - однорідні за характером (нагадують сухий тріск, хльосткі) та
звуковим тиском шуму пострілу (гучні), що узгоджується з візуалізованими даними
на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» про ведення тактичної стрільби
групою осіб в чорній формі із жовтими пов`язками з умовно однакової зброї -
АКМС на одній відстані від звукозаписуючого пристрою, друга - різнорідні за
характером (сухі або приглушені тощо) та звуковим тиском шуму пострілу (не
гучні, коротке чи довге відлуння тощо), що вказує на різні за характером
джерела походження вказаних звуків, схожих на постріли, а відтак, ведення стрільби
декількома особами з різних видів зброї (нарізна, гладкоствольна, пістолетна,
пневматична тощо) з різної відстані від звукозаписуючого пристрою, у зв`язку з
чим доводи захисту з цього приводу вкотре виявилися переконливими.
Під час одночасного дослідження судом відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (відео на флеш
носії - т. 90 а. 40) та відео «Інститутська 20 лютого. Вбивство майданівців»
(диск - т. 105 а. 11, аналогічне т. 52 а. 173) потерпілий ОСОБА_852 (епізод
його поранення) ідентифікував себе з правого боку вул. Інститутська (починаючи
з 42 хв. 36 сек. запису першого відео, екран 4/2 (акцентований автором відео
астрономічний час 09 год. 35 хв. 10 сек.) або з 22 хв. 32 сек. запису другого
відео), як він під час затишшя від пострілів рухається з іншою особою в
напрямку до парапету з написом «Аркада», махає палкою із закликом до інших
активістів йти за ними. При цьому, на вказаних відео синхронно зафіксовані
ідентифіковані самим потерпілим його власні заклики до активістів рухатися
вперед «Мужики давай, давай, пошли, сюда», а саме: на 42 хв. з 32
по 58 сек. запису першого відео (екран 4/2) або на 22 хв. з 28 по 54 сек.
запису другого відео; на 43 хв. з 14 по 20 сек. запису першого відео (екран
4/2) або на 23 хв. з 10 по 16 сек. запису другого відео. Звертає на себе увагу
те, що всі ці події мали місце у проміжок часу (починаючи з 40 хв. 14 сек. по
44 хв. 27 сек. запису першого відео або з 20 хв. 10 сек. по 24 хв. 23 сек.
безперервного запису другого відео), коли не було зафіксовано звуку жодного
пострілу (акцентований автором першого відео астрономічний час з 09 год. 32 хв.
48 сек. по 09 год. 37 хв. 01 сек.). Заклики ОСОБА_836 корелюються і з іншими
відео, які використано у широкоформатному відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання)…».
За даними відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» на
09 год. 05 хв. 07 сек. починає лунати серія гучних звуків здійснення пострілів
чергою (по 2-3 патрони), а на 09 год. 05 хв. 14 сек. це супроводжується
візуалізацією здійснення таких пострілів чергою з АКМС особою у синій формі
спецпідрозділу «Беркут» з алейки, яка веде від Жовтневого палацу (біля
трансформатора), в напрямку низу вул. Інститутська, що за звуком узгоджується з
даними оригінальних відеозаписів, компільованих до екрану 3/1 (10 хв. 55 сек.
та 11 хв. 05 сек. запису відео «Інтер - оригінал» - протокол огляду від
30 грудня 2015 року - т. 129 а. 124-160), а до екрану 4/3 (24 сек. та 34 сек.
запису відео «M2U01341» - у папці «Y_U - Пошукова група» - т. 70 а. 1-42
- протокол огляду від 09 жовтня 2015 року).
Такі приклади можна продовжувати, але наведеного
достатньо, щоб переконатися у тому, що судом встановлена системна внутрішня
узгодженість компільованих до відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…»
відеозаписів з ним самим за різними параметрами.
Звичайно, слід мати на увазі, що поширення звуку у
повітрі здійснюється з певною швидкістю - приблизно 330 - 340 м/с в залежності
від температури повітря (від 0 до 200С), при цьому чим нижче температура повітря, ти менше швидкість поширення
звуку, що є загально відомими даними для освітнього рівня - загальної середньої
освіти. Натомість, початкова швидкість польоту кулі 7,62х39мм з АКМС за
встановленими тактико-технічними характеристиками, які є в загальному доступі,
становить 715 м/с, тобто майже у двічі більше від швидкості звуку. Враховуючи
ці дані, в залежності від локації ведення відео зйомки та її відстані від
джерела пострілу, об`єктивно може спостерігатися певне «запізнення/відставання»
звуку останнього порівняно з візуалізацією слідів здійснення такого пострілу.
Щодо обставин даного провадження, то це матиме місце, коли із значної відстані,
скажімо більше 100 метрів, фіксується стрілок зі зброєю, який здійснює з неї
постріл, або фіксується момент потрапляння в певний об`єкт кулі, яка
відстріляна з такої ж відстані - в обох випадках візуалізація слідів пострілу
матиме місце на долі секунди раніше, аніж фіксація звуку такого пострілу.
Крім того, у випадках синхронізації різних відеозаписів в
один, коли їх було здійснено з різних локацій територіально за відстанню від
одного спільного для них джерела звуку, матиме ефект так званого відлуння, що
має з урахуванням наведених даних чітке логічне пояснення.
Саме з наведених причин під час дослідження різних відео
записів в судових засіданнях та при їх детальному аналізі інколи спостерігалася
певна відмінність в долі секунд між візуалізацією певної події та фіксацією її
звукового компонента, особливо це було притаманно для відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…» через особливості його будови як синхронізації
декількох відео записів. Проте, ці відмінності не є критичними, судом
усвідомлені та враховувалися, а тому не впливають на його висновки під час
сприйняття та оцінки звукового ряду того чи іншого відео запису.
Отже, результати дослідження всіх вказаних відеозаписів
також свідчать про достовірність даних щодо хронології подій та їх звукової
складової, які викладені за допомогою відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання)…». Ці дані демонструють наявність системних додаткових аргументів на
користь підтвердження достовірності зафіксованих на ньому подій. Цей фактор
переконання є невід`ємним для оцінки вказаного відео і завжди судом додатково
мається на увазі. Разом з тим, у частині відтворення на відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…» окремо компільованих до нього записів службових
перемовин засобами радіозв`язку суд допустимих доказів підтвердження
достовірності їх синхронізації на вказаній платформі не одержав.
Одне із питань, які гостро обговорювалися сторонами
провадження, потерпілими та їх представниками, стало питання астрономічного
часу задокументованих подій 20 лютого 2014 року, які є предметом
встановлення у даному кримінальному провадженні. При цьому, окрім:
- показань потерпілих, свідків та обвинувачених, які з цього
приводу і не могли бути точними з об`єктивних причин: обмежені можливості
людської пам`яті; швидкоплинність та гострота подій, пов`язаних з масовими
людськими жертвами та стражданнями, тривалим та насиченим застосуванням
вогнепальної зброї; здатність орієнтуватися у часі, особливості його сприйняття
в стресових умовах та ін.;
- даних телефонії з прив`язкою до конкретного часу розмов
окремих з потерпілих під час подій 20 лютого 2014 року, які вирішували вказане
питання точково та виключно епізодично, -
об`єктивно найбільш інформативними з цього приводу
виявилися фото та відео матеріали, які були носієм такої інформації.
Якщо в абсолютній більшості випадків дослідження в
судовому засіданні відео та фото матеріалів через надзвичайну їх насиченість не
викликала спору належність тих чи інших подій до конкретної дати та пори доби,
навіть приблизно в годинах, то питання визначення часу таких подій по хвилинах,
а тим більше по секундах було гостро дискусійним.
Аналізуючи безпосередньо досліджені судом докази у виді
відео та фото матеріалів в контексті вказаного питання, їх можна поділити на
такі шість груп:
а) відео матеріали, які прямо фіксують годинники, на яких
відбувається позначка астрономічного часу, таким, зокрема, є відео запис з
камер зовнішнього спостереження НБУ (жорсткий диск …25D3 «камери НБУ» - т. 45
а. 26);
б) відео матеріали, які фіксують події наживо з позначкою
астрономічного часу, такими, зокрема, є репортажі ЗМІ, он-лайн трансляції з
місця подій, матеріали з камер зовнішнього спостереження тощо, знову ж таки
відео запис з камер зовнішнього спостереження НБУ (жорсткий диск …25D3 «камери
НБУ» - т. 45 а. 26);
в) відео матеріали, на яких під час відтворення подій
штучно привнесені дані щодо астрономічного часу у виді певного хронометражу,
такими, зокрема, є відео «ВидеоПоСекундам» (т. 50 а. 39), «October_Palace_
Last_altitude» (т. 8 а. 130), «47 _ 20.02.2014» (т. 8 а. 130), «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (т. 90 а. 40) та
інші;
г) відео матеріали, на яких під час відтворення подій
штучно привнесені дані щодо власного внутрішнього хронометражу без прив`язки до
астрономічного часу, таким, зокрема, є відео «Kiev-20-02-14» (т. 83 а. 33а);
ґ) фото матеріали, які за своїми методаними зберегли
посилання на оригінальний час їх створення;
д) відео та фото матеріали, у назві яких вказуються дані
щодо часових меж в астрономічному часі зафіксованих у такий спосіб подій.
Натомість, всі вказані дані не позбавлені впливу обставин
та людини, оскільки залежать від технічних характеристик носіїв, пристроїв та
механізмів, а також налаштувань, які здійснює їх володілець, а тим більше від
людського фактору під час штучного привнесення часового хронометражу. Порівняти
події в межах однієї секунди взагалі не можливо без її поділу на десяті та соті
долі, оскільки різні хронометражі в секундах можуть не співпадати з початком
відліку останніх. Так, спалах, що триває долі секунди, може бути зафіксованим
за одним хронометражем в межах однієї секунди, відлік якої розпочався перед
самим спалахом, а за іншим - вже в момент переходу з однієї секунди на
наступну, але це зовсім не означає, що вказаний спалах тривав протягом двох
секунд.
Суд присяжних, усвідомлюючи за таких умов неможливість
встановлення за всіма вказаними даними «чистого» чи абсолютно точного
астрономічного часу подій, вважає допустимим спосіб все ж таки встановлення
часу подій для мети даного провадження, коли шляхом перевірки всіх вказаних
даних у своєму взаємозв`язку буде обрано один, найбільш всеохоплюючий
хронометраж за умови його підтвердження на достовірність всіма іншими
доступними джерелами. Безумовно, за найбільшим обсягом інформації на таку роль
претендує хронометраж астрономічного часу, штучно привнесений автором до
багатоекранного відео під назвою «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40), який, до речі, збігається з
таким хронометражем на відео «October_Palace_ Last_altitude» на диску Verbatim
DVD-R …50582 (т. 8 а. 130) та «47 _ 20.02.2014» або «47» (т. 8 а. 130), що
вказує, натомість, на можливу спільність авторства, відтак не є аргументом
достовірності.
Прискіпливо порівнюючи хронометраж астрономічного часу на
відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(флеш носій - т. 90 а. 40) з іншими джерелами, судом присяжних встановлено
таке.
Як вже встановлено судом присяжних, досліджені за
результатами безпосереднього перегляду під час судових засідань відео матеріали
з камер зовнішнього спостереження МВС в центральній частині міста Києва (т. 169
а. 1, 78) стосуються подій «Майдану» 20 лютого 2014 року, мають позначку
астрономічного часу та були використані у мультикамерній синхронізації подій на
відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(т. 90 а. 40). Зокрема, такими були відео записи «кам. 14 Майдан Поштамт
20.02.14 06.00-20.00» та «кам. 15 вул. Інститутська 20.02.14 00.00-23.59».
Так, з 27 сек. запису відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання)…» (акцентований автором відео астрономічний час 08 год. 53 хв. 00
сек.) хронометрується з часом запису з камери МВС «кам. 15 вул. Інститутська
20.02.14 00.00-23.59» на екрані 1/3, який має позначку астрономічного
часу 08 год. 52 хв. 53 сек., та запису з камери МВС «кам. 14 Майдан Поштамт
20.02.14 06.00-20.00» на екрані 3/3, який також має аналогічну позначку
астрономічного часу 08 год. 52 хв. 53 сек., тобто в обох випадках на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» відмічається порівняно з астрономічним
часом на відео МВС випередження за часом на 7 сек. Це співвідношення за часом
між вказаними записами з камер МВС та акцентованим автором відео астрономічним
часом зберігається впродовж всього запису відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання)…» і в подальшому до тривалого переривання їх використання - на 16 хв.
57 сек. запису відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» (астрономічний час
09 год. 09 хв. 29 сек.), на екрані 1/3 переривається останній із вказаних
записів - «кам. 15 вул. Інститутська 20.02.14 00.00-23.59».
Трансляція камери МВС на екрані 1/3 з 27 сек. до 16 хв.
57 сек. запису відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» безперервно триває
лише до 12 хв. 46 сек. запису (акцентований автором відео астрономічний час 09
год. 05 хв. 19 сек.) і закінчується хронометражем часу з позначкою 09 год. 05
хв. 12 сек., тобто також з різницею в бік зменшення 07 сек., у подальшому
перериваючись декілька разів на незначний час (до декількох секунд) та знову
відновлюючись. При цьому, таке незначне переривання трансляції з камери МВС на
екрані 1/3, починаючи з 12 хв. 45 сек. запису відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання)…», цілком компенсується безперервною відео фіксацією подій у цей
період часу з інших камер цього багато форматного відео (камери 1/1, 1/2, 2/1,
2/3, 3/1, 3/2, 3/3, 4/3, 4/4, серед яких наявний і хронометраж он-лайн
трансляції (камера 2/1 - трансляція каналу «TVP.info»).
Трансляція з вказаної камери МВС «кам. 15 вул.
Інститутська 20.02.14 00.00-23.59» відновлюється на екрані 3/4 на 38 хв. 07
сек. запису відео (акцентований автором відео астрономічний час 09 год. 30 хв.
40 сек.) з хронометражем часу з позначкою 09 год. 30 хв. 33 сек., переривається
на 50 хв. 09 сек. запису відео (акцентований автором відео астрономічний час 09
год. 42 хв. 43 сек.) з хронометражем часу з позначкою 09 год. 42 хв. 36 сек.,
знову відновлюється на екрані 3/4 на 50 хв. 36 сек. запису відео (акцентований
автором відео астрономічний час 09 год. 43 хв. 09 сек.) з хронометражем часу з
позначкою 09 год. 43 хв. 02 сек., тобто також з різницею в бік зменшення до 07
сек. У подальшому трансляція з вказаної камери МВС неодноразового знову
переривається та відновлюється із збереженням вказаної різниці до 07 сек. із
акцентованим автором відео астрономічним часом подій. Трансляція з вказаної
камери МВС закінчується на 02 год. 06 хв. 33 сек. запису відео (акцентований
автором відео астрономічний час 10 год. 59 хв. 06 сек.) з хронометражем часу з
позначкою 10 год. 58 хв. 59 сек.
Враховуючи викладене, суд присяжних вважає встановленим,
що фіксований на багатоекранному відео записі під назвою «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40)
астрономічний час узгоджується з таким часом на відео записах з камер
зовнішнього спостереження МВС (т. 169 а. 1, 78), при цьому хронометраж на
першому відбувається з випередженням порівняно із хронометражем на другому на 7
секунд, що є допустимою похибкою з тим, щоб вести мову про встановлення часу до
секунд тих чи інших подій. Крім того, таке співвідношення хронометражу на обох
відео є системним та тривалим, а саме, з 27 сек. запису відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…» (астрономічний час 08 год. 53 хв. 00 сек.) -
початок використання файлів відео запису з камер зовнішнього спостереження МВС
і до повного завершення їх використання - 16 хв. 57 сек. запису відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…», астрономічний час 09 год. 09 хв. 29 сек.), що
вказує на узгодженість між собою, а відтак і достовірність за цими даними
самого хронометражу за часовим кроком.
Крім того, досліджений судом присяжних за протоколами
огляду від 23 червня та 04 жовтня 2015 року (т. 44 а. 147-249; т. 45 а. 1-25)
та за результатами безпосереднього перегляду під час судових засідань відео
запис з камер зовнішнього спостереження НБУ (жорсткий диск …25D3 «камери НБУ» -
т. 45 а. 26) також використаний у мультикамерній синхронізації подій на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (т. 90
а. 40), при цьому містить свою фіксацію астрономічного часу задокументованих
подій у реальному режимі часу.
Як вже встановлено судом, на 18 хв. 25 сек. запису відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(астрономічний час 09 год. 10 хв. 56 сек.) на екрані 4/4 розпочинається
системне, безперервне та повне використання відеозаписів з камер зовнішнього спостереження
НБУ, а саме з запису з камери № 13 файлу «18B[46].dvr», на якому фіксуються
події 20 лютого 2014 року з 09 год. 10 хв. 58 сек. до 09 год. 41 хв. 52 сек.,
тобто на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» відмічається порівняно з
астрономічним часом на відео НБУ запізнення за часом на 2 сек. У подальшому, на
49 хв. 18 сек. запису відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…»
(астрономічний час 09 год. 41 хв. 50 сек.) на екрані 4/4 продовжується запис з
камери № 13 файлу «18B[47].dvr», на якому фіксуються події 20 лютого 2014 року
з 09 год. 41 хв. 52 сек. до 10 год. 59 хв. 06 сек., тобто на відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…» відмічається порівняно з астрономічним часом на
відео НБУ запізнення за часом також на 2 сек.
Не менш значимим є і перевірений судом точковий характер
співвідношення за часом фіксованих на вказаних відео з камер НБУ та «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…» одних і тих самих подій та перевірка збереження
вже виявленої розбіжності між ними у часі в межах 2-х секунд.
Так, на файлі «18B[47].dvr», на якому фіксуються події 20
лютого 2014 року з 09 год. 41 хв. 52 сек. по 10 год. 59 хв. 08 сек., під час
його перегляду в судовому засіданні (камера № 13) встановлено, зокрема:
-група озброєних
правоохоронців в чорному одязі без жовтих пов`язок на руках під прикриттям БТР
готується покинути позицію за бетонною барикадою, при цьому БТР починає рух від
бетонної барикади о 09 год. 42 хв. 53 сек. - на відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання)…» ці ж самі події (початок руху БТР) зафіксовані на екранах 3/3
та 4/4 - запис на 50 хв. 19 сек., астрономічний час 09 год. 42 хв. 51 сек., що
вказує на збереження запізнення останнього за часом також на 2 сек.;
-о 09 год. 47 хв. 24
сек. шляхом наближення зйомки чітко видно, як на дальньому плані з боку
парапету АКБ «Аркада» за бетонну квадратну клумбу перебігає активіст у жовтій
курточці та присідає біля пораненого - на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання)…» ці ж самі події (активіст у жовтій курточці присідає біля
пораненого) зафіксовані на екранах 3/2 та 4/4 - запис на 54 хв. 51 сек.,
астрономічний час 09 год. 47 хв. 22 сек., що також вказує на збереження
запізнення останнього за часом на 2 сек.;
-о 09 год. 59 хв. 28
сек. до БТР, що повернувся до бетонної барикади, під`їжджає та зупиняється
автомобіль швидкої медичної допомоги, а о 09 год. 59 хв. 41 сек. від`їжджає -
на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» ці ж самі події (зупиняється
автомобіль швидкої медичної допомоги та починає рух) зафіксовані на екранах 3/3
та 4/4 - запис відповідно на 01 год. 06 хв. 54 сек. та 01 год. 07 хв. 07 сек.,
астрономічний час відповідно 09 год. 59 хв. 26 сек. та 09 год. 59 хв. 39 сек.,
що вказує на збереження запізнення останнього за часом на 2 сек. і в даних
випадках;
- о 10 год. 40 хв. 33
сек. над бетонною барикадою фіксується початок вибуху салюту - на відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…» ці ж самі події (початок вибуху салюту)
зафіксовані на екрані 4/4 - запис на 01 год. 48 хв. 00 сек., астрономічний час
10 год. 40 хв. 31 сек., що також вказує на збереження запізнення останнього за
часом на 2 сек.
Більш того, під час безпосереднього перегляду в судовому
засіданні відео запису з камер зовнішнього спостереження НБУ (жорсткий диск
…25D3 «камери НБУ» - т. 45 а. 26) судом вже було встановлено, що позначений на
відео (переглянуті судом файли «18B[31].dvr», «18B[34].dvr», «18B[36].dvr», «
НОМЕР_43 [43].dvr», « НОМЕР_43 [45].dvr», « НОМЕР_43 [46].dvr» та « НОМЕР_43
[47].dvr», які охоплюють події 19 лютого 2014 року з 13 год. 57 хв. по 20 год.
48 хв. та 20 лютого 2014 року з 04 год. 50 хв. по 10 год. 59 хв.) астрономічний
час візуально узгоджувався з таким часом до хвилин, який фіксувався з обох
сторін на зовнішньому круглому годиннику, вивішеному над центральним входом до
будівлі НБУ № 9а по вул. Інститутська (напр., о 08 год. 54 хв. 19 сек. камера №
16 шляхом наближення чітко фіксує такий самий час до хвилин і на годиннику, о
10 год. 04 хв. 47 сек. камера № 16 шляхом наближення чітко фіксує такий самий
час до хвилин і на годиннику), що вказує про узгодженість, а відтак і
достовірність цих часових параметрів - про інше сторони в суді не заявляли.
Враховуючи викладене, суд присяжних вважає встановленим,
що фіксований на багатоекранному відео записі під назвою «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40)
астрономічний час узгоджується з таким часом на відео запису з камер
зовнішнього спостереження НБУ (жорсткий диск …25D3 «камери НБУ» - т. 45 а. 26),
при цьому хронометраж на першому відбувається із запізненням порівняно із
хронометражем на другому лише на 2 секунди, що є абсолютно незначною та
допустимою похибкою з тим, щоб вести мову про встановлений час до секунд тих чи
інших подій. Крім того, таке співвідношення хронометражу на обох відео є
системним та тривалим, а саме, з 18 хв. 25 сек. запису відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…» (астрономічний час 09 год. 10 хв. 56 сек.) -
початок безперервного використання файлів відео запису з камер зовнішнього
спостереження НБУ і до кінця (02 год. 27 хв. 29 сек. запису відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…», астрономічний час 11 год. 00 хв. 02 сек.), що
вказує на узгодженість між собою, а відтак і достовірність за цими даними
самого хронометражу за часовим кроком.
Аналогічне співвідношення прослідковується і між відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 3» (флеш носій - т. 143 а. 3), яке є
синхронізованим продовженням з 10 год. 57 хв. 50 сек. відеозапису Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» та відео запису
з камер зовнішнього спостереження НБУ (жорсткий диск …25D3 «камери НБУ» - т. 45
а. 26).
Отже, суд присяжних констатує, що використаний у відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш
носій - т. 90 а. 40) хронометраж астрономічного часу є майже середнім порівняно
з таким хронометражем на відео записах з камер зовнішнього спостереження НБУ та
МВС, які між собою мають похибку у 09 сек., при цьому на відео з камер НБУ він
є більш наближеним до відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…», що тільки
посилює переконання суду про найбільш достовірний характер хронометражу, який
відтворюється у багатоекранному відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…».
Хронометражі на відео записах з камер зовнішнього
спостереження НБУ та МВС порівняти безпосередньо на платформі відео «Висота
''Жовтневий''…» виявилося неможливим через відсутність фізичного перетинання
між ними у часі (відео запис з камер зовнішнього спостереження МВС
переривається на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» за часом о 09 год.
09 хв. 29 сек., а відео запис з камер зовнішнього спостереження НБУ
розпочинається на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» за часом о 09
год. 10 хв. 56 сек.). Натомість, у вказаний період часу (з 09 год. 09 хв. 29
сек. по 09 год. 10 хв. 56 сек.) на платформі відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…» відтворюються компільовані до неї безперервні у
цей час інші відеозаписи.
Так, на екрані 1/1 відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…» з часу 08 год. 00 хв. 28 сек. використовується
безперервний відео запис з логотипом «Espreso.tv» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_180
», тривалістю 01 год. 32 хв. 12 сек. (т. 129 а. 201-248 - диск № 4). На екрані
3/1 відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання)…» з часу 09 год. 09 хв. 21 сек. використовується безперервний відео
запис з номеру готелю «Україна», тривалістю 23 хв. 53 сек. На екрані 1/4 відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» з часу 09
год. 07 хв. 13 сек. використовується безперервний відео запис з номеру готелю
«Україна», тривалістю 04 хв. 10 сек. На екрані 2/4 відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» з часу 09
год. 05 хв. 23 сек. використовується безперервний відео запис під назвою
«09-05-23 -09-21-46 (00582)», тривалістю 16 хв. 23 сек. (т. 70 а. 93 - диск №
1). Нарешті, на екрані 4/3 відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» з
часу 09 год. 04 хв. 43 сек. використовується безперервний відео запис під
назвою «M2U01341», тривалістю 06 хв. 46 сек. (т. 70 а. 42 - папка «Y_U -
Пошукова група»).
Наведені відео записи безперервні та повністю охоплюють
період часу з 09 год. 09 хв. 29 сек. по 09 год. 10 хв. 56 сек. на платформі
відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання)…», що вказує з усією об`єктивністю на те, що цей проміжок не був
зрізаний у часі (стиснутий чи розтягнутий) і тривав саме 01 хв. 27 сек., що
цілком узгоджується і з різницею між хронометражем відео запису з камер МВС,
який закінчено на позначці 09 год. 09 хв. 22 сек., та хронометражем на відео
камер НБУ, який розпочато з позначки 09 год. 10 хв. 58 сек., з урахуванням
зміщення у часі між ними в 09 сек. (01 хв. 36 сек. - 9 сек. = 01 хв. 27 сек.).
Таким чином, встановлено повну часову узгодженість між
хронометражами відеозаписів з камер МВС, камер НБУ та відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…».
На користь сприйняття як достовірного позначеного саме на
відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(флеш носій - т. 90 а. 40) астрономічного часу подій додатково вказує і
порівняльний аналіз з таким часом компільованих до нього відео матеріалів, які
фіксують події наживо також з позначкою астрономічного часу (репортажі ЗМІ,
он-лайн трансляції з місця подій тощо). Так:
- запис на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…»,
починаючи з 08 хв. 24 сек., має акцентований автором відео час 09 год. 00 хв.
57 сек., одночасно он-лайн час компільованої до нього трансляції каналу
«TVP.info» (екран 2/1) також становить 08 год. 00 хв. за польським часом
(астрономічний час Варшава, часовий пояс: UTC/GMT +2
год.) або 09 год. 00 хв. за київським часом (астрономічний час Київ, часовий пояс: UTC/GMT +3 год.), перехід часу
на 09 год. 01 хв. відбувається майже синхронно з похибкою в межах долі однієї
секунди на 08 хв. 26/27 сек. запису відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…»
(екран 2/1), запис на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…», закінчуючи
09 хв. 22 сек., має акцентований автором відео час 09 год. 01 хв. 55 сек.,
одночасно он-лайн час трансляції каналу «TVP.info» також становить 08 год. 01
хв. за польським часом або 09 год. 01 хв. за київським часом (екран 2/1);
- запис на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…»,
починаючи з 10 хв. 51 сек., має акцентований автором відео час 09 год. 03 хв.
24 сек., одночасно он-лайн час компільованого до нього продовження трансляції
каналу «TVP.info» також становить 08 год. 03 хв. за польським часом або 09 год.
03 хв. за київським часом (екран 2/1), перехід часу на 09 год. 04 хв.
відбувається майже синхронно з похибкою в межах долі однієї секунди на 11 хв.
26/27 сек. запису відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» (екран 2/1);
- запис на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…»,
починаючи з 11 хв. 42 сек., має акцентований автором відео час 09 год. 04 хв.
16 сек., одночасно он-лайн час компільованого до нього продовження трансляції
каналу «TVP.info» також становить 08 год. 04 хв. за польським часом або 09 год.
04 хв. за київським часом (екран 2/1), а також он-лайн час компільованої до
нього трансляції каналу «112» з логотипом «День жалоби» також становить 09 год.
04 хв. (екран 2/2);
- запис на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…»,
починаючи з 12 хв. 40 сек., має акцентований автором відео час 09 год. 05 хв.
14 сек., одночасно он-лайн час компільованого до нього продовження трансляції
каналу «TVP.info» також становить 08 год. 05 хв. за польським часом або 09 год.
05 хв. за київським часом (екран 2/1);
- запис на відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…», починаючи з 13 хв. 13 сек., має акцентований
автором відео час 09 год. 05 хв. 47 сек., одночасно он-лайн час компільованого
до нього продовження трансляції каналу «112» також становить 09 год. 05 хв.
(екран 2/2), перехід часу на 09 год. 05 хв. та на 09 год. 06 хв. відбувається
майже синхронно з похибкою в межах долі однієї секунди відповідно на 13 хв. 26
сек. та 14 хв. 26/27 сек. запису відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…»;
- запис на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…»,
починаючи з 13 хв. 29 сек., має акцентований автором відео час 09 год. 06 хв.
02 сек., одночасно он-лайн час компільованого до нього продовження трансляції
каналу «112» також становить 09 год. 06 хв. (екран 2/2), як власне і
продовження трансляції каналу «TVP.info» 08 год. 06 хв. за польським часом або
09 год. 06 хв. за київським часом (екран 2/1);
- запис на відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…», починаючи з 31 хв. 19 сек., має акцентований
автором відео час 09 год. 23 хв. 53 сек., одночасно он-лайн час компільованого
до нього продовження трансляції каналу «112» також становить 09 год. 23 хв.
(екран 4/1), перехід часу на 09 год. 24 хв. відбувається майже синхронно з
похибкою в межах долі однієї секунди на 31 хв. 26 сек. запису відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…» (екран 4/1), запис на відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання)…», закінчуючи 31 хв. 38 сек., має акцентований автором відео час
09 год. 24 хв. 12 сек., одночасно он-лайн час трансляції каналу «112» також
становить 09 год. 24 хв. (екран 4/1);
- запис на відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…», починаючи з 37 хв. 19 сек., має акцентований автором
відео час 09 год. 29 хв. 53 сек., одночасно он-лайн час компільованого до нього
продовження трансляції каналу «112» також становить 09 год. 29 хв. (екран 2/1),
перехід часу на 09 год. 30 хв. відбувається майже синхронно з похибкою в межах
долі однієї секунди відповідно на 37 хв. 26/27 сек. запису відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…»;
- запис на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…»,
починаючи з 01 год. 55 хв. 17 сек., має акцентований автором відео час 10 год.
47 хв. 51 сек., одночасно он-лайн час компільованого до нього продовження
трансляції каналу «TVP.info» також становить 09 год. 47 хв. за польським часом
або 10 год. 47 хв. за київським часом (екран 2/2), перехід часу на 10 год. 48
хв., на 10 год. 51 хв. та на 10 год. 55 хв. відбувається майже синхронно з
похибкою в межах долі однієї секунди на 01 год. 55 хв. 27 сек., на 01 год. 58
хв. 27 сек. та на 02 год. 02 хв. 27/28 сек. запису відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання)…».
Не вступає у внутрішню суперечність із даними
астрономічного часу на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» і дані
багатьох відео та фото матеріали, у назві яких вказуються дані щодо часових меж
в астрономічному часі зафіксованих у такий спосіб подій, хоча останні і можуть
мати суто суб`єктивне походження, але і в даному випадку відсутні суттєві
невідповідності.
Такими, наприклад, є: - досліджені під час судового
розгляду фото матеріали авторства допитаного в суді свідка ОСОБА_786 (т. 16 а.
143-147 - протокол огляду фотографій з місця подій 20 лютого 2014 року), які, з
огляду на часові параметри їх створення, охоплюють події на «Майдані» в період
часу з 09 год. 57 хв. (фото «DSC_7336») по 10 год. 31 хв. (фото «DSC_7504»); -
відеозаписи, які складаються з окремих 18 сюжетів з назвами, починаючи з
«09-24-23 (09-24) - 44025001» та закінчуючи «11-19-58 (11-19) - 44027168», які
розміщені в папці «Spilno.tv» (диск - т. 71 а. 95), які, з огляду на їх назву,
охоплюють події на «Майдані» в період часу з 09 год. 24 хв. до 11 год. 19 хв.
включно; - відеозаписи під назвами «08-59-51 - 09-04-32 (00581)» та «09-05-23 -
09-21-46 (00582)» (обидва папка «Диск1» - т. 70 а. 93, якими документовано
події «Майдану» за періоди часу з 08 год. 59 хв. 51 сек. по 09 год. 04 хв. 32
сек. та з 09 год. 05 хв. 23 сек. по 09 год. 21 хв. 46 сек. відповідно. Більш
того, сторона захисту фактично сама констатувала відповідність зафіксованих на
вказаних відео «…(00581)» та «…(00582)» подій аналогічному астрономічному часу,
позначеному на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)». Відтак, синхронізація у часі інших файлів цієї групи
структурованих за часом під назвами з «09-21-47 - 09-30-58 (00583)» до
«11-43-48 - 09-43-57 (00619)» (протокол огляду відео від 01 жовтня 2015 року та
додатком до нього (т. 70 а. 43-93), очевидно теж є вагомими додатковим
аргументом на користь достовірності даних відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)».
Підсумовуючи викладене, суд присяжних вважає достовірним
хронометраж астрономічного часу, що позначений на відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40) за
параметрами «час.хвилини.секунди», оскільки ці дані сформовані на підставі
багатьох відеозаписів, окремі з яких мали програмний (вмонтований) облік часу,
а також мали походженням он-лайн трансляцію подій засобами масової інформації з
позначкою часу цієї трансляції, а тому саме цей астрономічний час бере до уваги
при остаточному визначенні у вироку часу тих чи інших подій, дій фігурантів.
Вказаний висновок суду абсолютно узгоджується з іншим
попереднім висновком суду про достовірність самого вказаного відео запису, як
підсумок компільованих до нього фото та відео матеріалів та їх синхронізації у
часі, який також виявився достовірним.
Враховуючи всю проведену оцінку судом поданих відео та
фото матеріалів як доказів у даному проваджені, їх взаємозв`язок вказує поза
розумним сумнівом на те, що багатоекранний відеозапис «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (т. 90 а. 40), який являє
собою компіляцію таких матеріалів, є належним, допустимим та достовірним
доказом як щодо змісту відтворених на його екранах фото та відео матеріалів
(відео-, фото- зображення, відтворення звуку), так і щодо їх синхронізації між
собою та астрономічного часу подій в них зафіксованих з таким уточненням. У
частині відтворення на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» окремо
компільованих до нього записів службових перемовин засобами радіозв`язку суд на
даному етапі утримується від такого висновку через необхідність підтвердження
чи спростування факту їх наявності іншими допустимими доказами.
З цих причин суд оцінює критично як менш точний, а тому
відхиляє позначений астрономічний час на відео запису «ВидеоПоСекундам», а
також на всіх інших відеозаписах, якщо вони містять відмінний від відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…» хронометраж подій у часі.
Додатково, що ж стосується знову ж таки позначеного
іншого астрономічного часу подій на відео запису «ВидеоПоСекундам», яке містить
акцентовані автором з цього приводу білими цифрами на екрані поверх зображення
позначки нумерації внутрішнього епізоду та астрономічного часу подій у форматі
«години:хвилини:секунди», то судом присяжних була виявлена його пряма
неузгодженість (див. еп. загибелі ОСОБА_853 ) через порівняльний аналіз із
безперервною фіксацією тих самих подій за внутрішнім хронометражем на відео
«Kiev-20-02-14» (т. 83 а. 33а), який судом в даному випадку визнано достовірним
для синхронізації подій за часом.
Крім того, абсолютна більшість первинних відео, які
синхронізовані у відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)», були предметом самостійного дослідження судом, а відтак
ідентифіковані в судовому засіданні як джерело інформації, під час повного та
повторного часткового перегляду, а також часткового перегляду за окремими
епізодами потерпілих, відтворювати докази за якими повторно і в даній частині
вироку через їх великий масив є недоречним. Судом встановлена системна
внутрішня узгодженість таких відеозаписів як між собою, так і з іншими
компільованими на екрани відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…»
відеозаписами.
Вирішуючи, нарешті, за встановлених обставин клопотання
сторони захисту про визнання відеозапису під назвою «47», або аналогічний під
назвою «47 _ 20.02.2014» недопустимим та недостовірним доказом, суд враховуючи
оголошені результати дослідження та оцінки відео запису «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)», дійшов таких висновків.
Оскільки тотожний відео запис під назвами «47 _
20.02.2014» чи «47» складається до 05 хв. 02 сек. його запису із запозичених з
відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» сюжетів із позначкою астрономічного часу, тобто містить
аналогічні відомості щодо факту та часу, хоча і в усіченому вигляді, суд
присяжних саме в цій частині визнає вказаний відеозапис під різними назвами «47
_ 20.02.2014» чи «47» допустимим та достовірним доказом, який лише фактично
дублює інформацію з відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)...».
Щодо допустимості відео «47 _ 20.02.2014» чи «47» в
частині його запису після 05 хв. 02 сек., то рішення судом присяжних буде
прийняте тільки за результатами дослідження інших допустимих відомостей на
підтвердження чи спростування зафіксованих на цьому проміжку запису даних, не
порушуючи у такій спосіб структури вироку.
Крім того, що стосується загалом акцентуацій автора відео
«47 _ 20.02.2014» чи «47» кольоровими квадратами (зелений та червоний) на
певних зафіксованих на ньому особах, їх ідентифікації із зазначенням
персональних даних (прізвище та ім`я), часу настання окремих подій (поранення
потерпілих), а так само, ідентифікуючих відомостей на інших досліджених судом
фото та відео матеріалах, то допустимість, а як наслідок і достовірність даних
в цій частині може бути перевірена лише за результатом оцінки доказів за кожним
епізодом окремо, а тому висновок щодо допустимості та достовірності такої
інформації в даній частині вироку є передчасним.
На виконання ухвали суду присяжних від 12 травня 2016
року, якою за результатами підготовчого судового засідання було задоволено
клопотання захисту та зобов`язано сторону обвинувачення надати відомості про
реквізити кримінальних проваджень за фактом заподіяння тілесних ушкоджень та
загибелі працівників правоохоронних органів у період з 18 по 20 лютого 2014
року та результати їх розгляду, прокурором були подані з дотриманням процедури
відкриття додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) та досліджені під
час судового розгляду у виді довідки офіційні зведені дані ГПУ Україна
щодо всіх осіб, яким були заподіяні тілесні ушкодження під час подій «Майдану»
в центральній частині міста Києва за період часу з 24 листопада 2013 року по 22
лютого 2014 року (т. 172 а. 133-142). Так, за цими зведеними даними
встановлено, що 20 лютого 2014 року були заподіяні тілесні ушкодження різного
ступеня тяжкості (забої, ЗЧМТ, переломи, отруєння, опіки) 113 правоохоронцям, 4
з яких загинули від вогнепальних поранень, а всього вогнепальні поранення
отримали 63 правоохоронця. Також були заподіяні тілесні ушкодження різного
ступеня тяжкості 233 активістам, 49 з яких загинули, з них 48 внаслідок
вогнепальних поранень, а всього вогнепальні поранення отримали 172 активістів.
Вказані зведені дані суд оцінює за правилами документу,
трагічні відомості якого, на жаль, органічно доповнюють весь масив досліджених
фото та відео матеріалів щодо подій 20 лютого 2014 року.
Ці та інші фото та відео матеріали як джерело доказів
також отримали окрему оцінку під час дослідження конкретних епізодів поранення
та загибелі потерпілих.
Стороною захисту під час всього судового розгляду
висловлювалися спільні для цієї категорії доказів однакові застереження щодо їх
недопустимості, у зв`язку з цим заявлялися відповідні клопотання.
Підсумовуючи в цілому все викладене та зважаючи на
споріднене джерело всіх вказаних матеріалів, а саме масова фіксація подій
зовнішніми камерами спостереження, журналістами, очевидцями та самими їх
активними учасниками, тобто поза межами встановленої законом процедури аудіо та
відео контролю за кримінальним правопорушенням, суд присяжних вважає за
необхідне, надавши кожному з таких досліджених матеріалів оцінку на предмет їх
належності, допустимості та достовірності, зробити загальні висновки, реагуючи
на всі застереження сторони захисту з тим, щоб не наводити одні і ті ж мотиви
свого рішення до кожного з вказаних доказів окремо.
По-перше, подані та згадані у вироку відео записи та фото
матеріали суд визнає належними через їх очевидний зв`язок локально та у часі з
подіями «Майдану», які описані в обвинувальному акті. Кожний виняток з цього
правила судом конкретно вмотивовано. Концентровано зафіксована на відео записах
та фото матеріалах місцевість є територією центральної частини міста Києва, що
охоплює Майдан Незалежності, вул. Інститутська та прилеглі до них території, що
узгоджується із даними її безпосереднього огляду під час досудового
розслідування. Так, згідно з даними досліджених судом численних протоколів
огляду місця події з додатками до них у виді фото таблиць (напр., т. 76 а.
188-195; т. 133 а. 84-102) по ходу руху вул. Інститутська в. м. Києві від
Майдану Незалежності над цією вулицею розташовано перехідний пішохідний місток,
який з`єднує будівлю ТРЦ «Глобус» (справа) та видову (наглядову) площадку перед
Жовтневим палацом (на ліво) (т. 133 а. 101-102), на видову площадку перед
Жовтневим палацом також ведуть сходи (т. 133 а. 101), по обидва боки вул.
Інститутська розташовані тротуари із зеленими насадженнями, більше яких справа
(т. 133 а. 87, 95-101), у подальшому справа фіксується в`їзд на автомобільну
стоянку готелю «України» та вона сама (т. 133 а. 88, 90-92), багатоповерхова
будівля цього готелю (з землі на бокових стінах готелю нараховується 8 до
декоративного відокремлення та 4 вище, всього 12 поверхів, центральна частина -
16 поверхів (т. 133 а. 88-89, 94), навпроти готелю через дорогу - засаджена
вздовж деревами алейка, яка веде від площадки перед Жовтневим палацом до виїзду
на проїзну частину вул. Інститутська, покриття території перед самим Жовтневим
палацом з проїзної частини вул. Інститутська не проглядається (т. 133 а.
95-101). Також візуалізується перепад висот по ходу руху вул. Інститутська в
бік значного підвищення (т. 133 а. 87-102) та її заокруглення - спочатку вправо
за будівлю готелю «Україна», а потім вліво ближче до входу на станцію метро
«Хрещатик» (т. 133 а. 87, 95, 96).
Перераховувати аналогічні дані з усіх інших наявних у
матеріалах провадження протоколів огляду місця події суд необхідності не
вбачає, оскільки вони є ідентичними і по суті своїй сторонам не оспорювалися.
Ці дані також узгоджуються з показаннями обвинувачених
ОСОБА_709 , та ОСОБА_29 , всіх допитаних потерпілих та свідків -
очевидців подій 20 лютого 2014 року щодо достовірності зафіксованих на
досліджених судом численних відео та фото матеріалах місцевості в центральній
частині м. Києва та об`єктів на ній (Майдан Незалежності, вул. Інститутська,
готель «Україна» справа, а Жовтневий палац і за ним Кінопалац зліва, алейка із
зеленим парканом з лівого боку, що з`єднує Жовтневий палац із проїзною частиною
вул. Інститутська в напрямку руху до НБУ, сніжна та бетонна барикади, які були
розташовані поперек вул. Інститутська саме в такій послідовності в напрямку від
Майдану Незалежності перед і за перехрестям з вул. Ольгинська, а також будівля
з куполом справа по вул. Інститутська для входу на станцію метро «Хрещатик», а
через вул. Ольгинська також справа будівля по вул. Інститутська № 8, будівля
зліва по вул. Інститутська № 7 - Клуб КМУ, а за ним НБУ).
По-друге, подані як докази відеозаписи та фото матеріали
суд оцінює за правилами документу (матеріали відеозапису та фото фіксації) як
легітимного процесуального джерела доказів (ст. 99 КПК України). Одержаний під
час досудового розслідування чи судового провадження документ, є загально
прийнятним процесуальним джерелом доказів, перелік яких наведено у ст. 84 КПК
України.
Суд приймає до уваги, що фактичні дані про скоєння
кримінального правопорушення у даному випадку одержані не в результаті
негласних слідчих (розшукових) дій чи оперативно-розшукової діяльності
уповноважених на це осіб, а є ситуативно (випадково) зафіксованими фізичними
особами, які здійснювали власні (приватні) фото-, кіно-, відео-, звукозаписи,
та відкритими відеокамерами спостереження, розташованими зовні на будівлях.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 20 жовтня
2011 року у справі № 1-31/2011 (щодо офіційного тлумачення положення ч. 3 ст.
62 Конституції України) зазначив, що подані будь-якою особою фактичні дані не
відповідають вимогам допустимості доказів, якщо вони одержані внаслідок
цілеспрямованих дій із застосуванням оперативно-розшукових заходів,
передбачених Законом. Оскільки у даному випадку фіксація випадковими очевидцями
та активними учасниками подій, відкритими відеокамерами спостереження та медіа
не мала цілеспрямованого характеру на застосування оперативно-розшукових
заходів, а була випадкова, тому її результати суд визнає допустимим доказом в
принципі.
Сторона захисту звертала увагу суду на те, що сторона
обвинувачення як доказами оперує лише копіями відеозаписів та фото, їх
оригінали суду надані не були, носії, на яких були здійснені ці записи та фото,
не встановлені. Також захист стверджував, що всі відео записи змонтовані, тому
на них не можна посилатися, вони можуть містити видалення, склеювання та інші
форми монтажу. Захист просив суд за аналогію застосувати правову позицію судів,
за якою надані до суду копії записів негласних слідчих (розшукових) дій за
відсутності їх оригіналів, носія, на яких були здійснені ці записи, завжди
визнаються недопустимими. Також захист навів, як приклад, практику подання
доказів до ЄСПЛ, коли обов`язково подається сам відеозапис, пристрій, на якій
він був записаний, дані про конкретну особу, яка здійснювала такий запис, та
нотаріально засвідчені копії показань осіб, які фіксуються на вказаному відео
записі. Підсумовуючи, сторона захисту заявила клопотання про визнання всіх
доказів - фото та відео матеріалів недопустимими в порядку ч. 1 ст. 89 КПК
України з вказаних підстав.
Прокурор просив ці докази оцінювати у взаємозв`язку з
іншими дослідженими судом доказами та відмовити в задоволенні вказаного
клопотання сторони захисту. Представники потерпілих також просили ці докази
оцінювати з урахуванням ідентифікаційних показів потерпілих, взаємоузгодженого
характеру різних відео, наголошуючи на тому, що стан розвитку науки не може
бути перешкодою для здійснення правосуддя, ці відео містять всі ознаки
документу, передбачені ст. 99 КПК України, ч. 3 якої передбачає, що оригіналом
електронного документу є його відображення, якому надається таке ж значення як
документу, а отримати інформацію про оригінальний носій першої фіксації такого
документу не завжди реально.
Вирішуючи порушене стороною захисту питання допустимості
наданих фото та відео матеріалів, суд виходить з такого.
Звичайно, покладення судом в основу вироку як доказу
обвинувачення одного змонтованого невідомим автором відеозапису події,
достовірність фіксації якої мала у сторін провадження сумніви, які не вдалося
розвіяти іншими допустимими доказами, не відповідає засадам справедливого
правосуддя.
Водночас, зважаючи на специфіку доказування у даному
судовому провадженні, яка характеризується наявністю значного масиву фото та
відео документів, на яких зафіксовано одні і ті ж самі події 20 лютого 2014
року, проте переважна більшість з яких, дійсно, не є первинними
відеофонограмами та фотозображеннями, оригінали яких не можна було отримати за
допомогою доступних правових процедур, а технічні пристрої, за допомогою яких
вони здійснювалися, об`єктивно відсутні, суд, зберігаючи неупередженість та
безсторонність, в пошуках справедливого та виваженого рішення з тим, щоб до
всіх учасників провадження (як обвинувачених, так і потерпілих) була
застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з
дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження, не виключив вказані
фото та відео документи з числа доказів і надав особливого значення їх оцінці у
своєму взаємозв`язку як між собою, так і з іншими безспірно допустимими
доказами (ч. 5 ст. 99 КПК України), що власне і було зроблено судом присяжних
фактично.
Закон спрямований не на захист значимості для доказування
самого по собі оригіналу документу, а на формування процесуальних перешкод для
маніпулятивного використання його спотворених копій. Саме тому законодавець
прямо передбачає можливості підтвердити зміст документа іншими допустимими
відомостями, коли його оригінал відсутній (ч. 5 ст. 99 КПК України).
У даному випадку відсутні оригінали записів та записуючі
пристрої, проте судом допитані фотографи, журналісти, інші особи, які причетні
до створення відео та фото матеріалів, очевидці подій, які є носіями допустимих
відомостей на підтвердження змісту документів, оригінали яких втрачені.
Неможливість проведення експертизи на предмет перевірки монтажу відео запису,
оскільки методика таких досліджень вимагає оригінал, компенсується об`єктивною
можливістю широкого порівняльного системного та логічного аналізу,
безперервними тривалими зйомками - стрімами, використанням широкого ракурсу
фіксації, єдністю зображення з різних ракурсів, які накладаються у часі,
єдністю аудіо- та звуко- доріжок через чіткі звукові подразники - виступ зі
сцени «Майдану», звуки пострілів та вибухів тощо.
Всі ці особливості вимагали від суду не формального
підходу, а прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення у виді
відеозапису та фотозображення з тим, щоб взаємозв`язок між ними не викликав
жодних сумнівів, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку суд
сформував підвищений, а не формально спрощений.
Така позиція узгоджується і з висновками Верховного Суду,
який визнав, що електронний файл із відеозаписом обставин події, зафіксований
на оптичному диску, є оригіналом (відображенням) електронного документа, а тому
такий диск є самостійним джерелом доказів, похідним від інформації, що
зберігається на комп`ютері в електронному вигляді (постанова від 10.09.2020 у
справі № 751/6069/19, джерело: http://reyestr.court.gov.ua/Review/91722819).
Враховує суд і те, що оригіналом електронного документу,
що актуально для даної ситуації, є його відображення, якому надається таке ж
значення як і самому документу (ч. 3 ст. 99 КПК України). Щодо окремих
відеозаписів чітко встановлено джерело їх походження - засоби медіа, камери
спостереження МВС та НБУ, які є копіями інформації з інформаційних
(автоматизованих), інформаційно-телекомунікаційних та телекомунікаційних
систем, до того ж містять астрономічний час зйомки.
За змістом ч. 4 ст. 99 КПК України копія інформації, яка
визнається судом як оригінал документа, не обмежується лише інформацією з
державних інформаційних (автоматизованих) систем (напр., система автоматичної
фіксації порушень правил дорожнього руху), інформаційно-телекомунікаційних
систем (напр., на транспорті - наказ Мінінфраструктури № 841 від 23 грудня 2020
року, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система тощо) та
телекомунікаційних систем, їх невід`ємних частин, чи з
інформаційно-комунікаційних систем, захист яких забезпечується державою.
Будь-яку інформаційно-телекомунікаційну чи телекомуні-каційну систему становить
комплекс програмного та апаратного обладнання, який з`єднаний один із одним в
один ланцюг, що здійснює передачу даних з однієї точки в іншу. Така передача
даних (голосова графічна, відео- та аудіо інформація тощо) можлива завдяки
чіткій структуризації самої телекомунікаційної мережі, програмне забезпечення
якої з`єднує її ключові системи в одне ціле, а її сервери забезпечують
зберігання всієї переданої комунікаційними каналами інформації.
Отже, всі копії інформації з інформаційних (автоматизованих),
інформаційно-телекомунікаційних та телекомунікаційних систем, переконавшись у
їх належності, суд присяжних, користуючись своїм правом, визнав як оригінали
документів (ч. 4 ст. 99 КПК України). Такими оригіналами суд визнає:
- копії інформації з інформаційно-телекомунікаційних
систем засобів медіа у виді прямих трансляцій чи стримів (передача на сервера
інформації комунікаційними каналами шляхом відеотрансляції подій наживо, яка
доступна для перегляду в режимі реального часу через мережу Інтернет), у виді
архівних записів медіа (база даних, що зберігається на серверах як невід`ємної
частини інформаційно-комунікаційної системи, яка доступна тільки її учасникам);
- копії інформації з інформаційної (автоматизованої),
інформаційно-телекомунікаційної системи відео спостереження МВС (система
передачі комунікаційними каналами інформації з відеокамер на сервера для її
обробки в автоматичному режимі з подальшою трансляцією відеосигналу на
монітори) у виді архівних записів (база даних, що зберігається на серверах як
невід`ємної частини інформаційно-комунікаційної системи, яка доступна тільки її
учасникам);
- копії інформації з інформаційної (автоматизованої),
інформаційно-телекомунікаційної системи відео спостереження НБУ у виді архівних
записів (база даних, що зберігається на серверах як невід`ємної частини
інформаційно-комунікаційної системи, яка доступна тільки її учасникам);
Безкомпромісність позиції судів, за якою надані до суду
копії записів негласних слідчих (розшукових) дій за відсутності їх оригіналів
та носія, на яких були здійснені ці записи, визнаються недопустимими, є
зазвичай обґрунтованою. Держава в особі правоохоронних органів, висуваючи
обвинувачення, повинна демонструвати доказову чистоту як результат своєї
цілеспрямованої діяльності, оскільки має для цього всі необхідні ресурси та
засоби. Однак дзеркально вимагати такої чистоти фіксації доказів від
випадкового очевидця - громадянина, потерпілого чи обвинуваченого, було б не
справедливо. Суд присяжних вирішував ці питання у кожному конкретному випадку,
виходячи зі змісту завдань кримінального провадження, а не відшукуючи спрощених
форм. Справжні правила виписуються не для обмежень, а для утвердження
принципів. Наріжним принципом правосуддя є справедливість, очікувана кожним від
доступу до такого (ч. 1 ст. 21 КПК України).
Сторона захисту заяв щодо монтажу досліджених судом фото
матеріалів не заявляла, а її припущення щодо можливого спотворення обставин
справи фактичним монтажем відеозаписів такими і залишилися. Безпідставність
таких припущень виявилася за результатами дослідження всього масиву
відеозаписів очевидною. Захист не зробив жодної заяви щодо справді виявленої
штучної (привнесеної) зміни чи спотворення самих фонограм. Сам по собі монтаж
відео шляхом поєднання різних відрізків запису без втручання в їх зміст в один
цілісний відеозапис з кількох сюжетів не впливає на зміст кожного з таких
сюжетів (відрізків). За умов тривалості подій, які фіксувалися, їх динаміки на
місцевості переривання запису логічно пояснювалося навіть необхідністю зміни
місця ведення зйомки. Єдине з чим можна у даному випадку погодитися із захистом
це те, що шляхом такого монтажу видозмінювалися дані про тривалість самих
подій, що фіксувалися, яка може бути набагато довшою, аніж триватиме
відтворення цілісного відеозапису з кількох сюжетів, знятих через проміжки у
часі. Але це питання для завдань даного провадження є вирішеним через наявність
великого числа відеозаписів однієї і тієї ж події, які виявилися здатними
компенсувати прогалини у часі між сюжетами кожного з таких записів.
Враховуючи викладене, клопотання сторони захисту про
визнання всіх фото та відео матеріалів недопустимими через відсутність їх
оригіналів та носіїв, на які ці оригінали були записані, суд присяжних залишає
без задоволення.
По-третє, всі вказані документи як докази збиралися
сторонами провадження, потерпілими та їх представниками виключно у порядку,
передбаченому ч. ч. 1-3 ст. 93 КПК України, а саме: сторона обвинувачення -
шляхом проведення слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання
документів від органів державної влади, органів місцевого самоврядування,
підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб, проведення
інших процесуальних дій, передбачених КПК України; сторона захисту, потерпілі
та їх представники - шляхом витребування та отримання документів від органів
державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ,
організацій, службових та фізичних осіб; ініціювання проведення процесуальних
дій, а також шляхом здійснення інших дій, які забезпечили подання до суду
належних та допустимих документів.
Суд присяжних в контексті оцінки на предмет допустимості
всіх нових доказів (фото та відео матеріалів тощо), які подавалися потерпілими
та їх представниками під час судового розгляду з дотриманням процедури
відкриття як додаткові матеріали (ч. 11 ст. 209 КПК України), відхиляє як
безпідставні протести сторони захисту про те, що в окремих випадках (напр.,
епізод ОСОБА_852 ) представники одних потерпілих у поза процесуальний спосіб
сприяли у зборі таких матеріалів іншим потерпілим, інтереси яких представляти в
суді повноважень не мали. При цьому суд присяжних виходить з такого: -
клопотання про дослідження додаткових матеріалів заявлялися безпосередньо
особами, яких вони стосувалися і які мали на це процесуальне право - самим
потерпілими, а думка з цього приводу інших учасників процесу заслуховувалася
судом не залежно від їх процесуального інтересу на виконання приписів ст. 350
КПК України; - процедура відкриття таких матеріалів була дотримана і зауважень
з боку сторін провадження не мала, а в разі їх наявності, останні носили суто
технічний характер (напр., щодо необхідного додаткового часу для вивчення
документів), а тому враховувалися судом і невідкладно вирішувалися, як правило,
на користь заявника такого зауваження; - ініціатори клопотань про дослідження
судом додаткових матеріалів будь-яких заяв про тиск на них чи будь-який інший
незаконний вплив у зв`язку з їх участю в судовому засіданні не подавали, а під
час з`ясування цієї обставини за власної ініціативи судом, категорично
заперечували існування такого впливу чи тиску.
За таких обставин, поза процесуальна оперативна
комунікація потерпілих та представників інших з них лише з метою збору та
своєчасної концентрації належних доказів в суді не може бути підставою для
визнання таких доказів недопустимими. Що ж стосується їх достовірності, то на
таку їх оцінку судом порядок подачі доказів до суду, які визнані допустимими,
не впливає. Крім того, звертає на себе увагу і те, що атипова складність цієї
справи через надзвичайно великий масив інформації та її джерел, якими необхідно
вміло та своєчасно оперувати з огляду на встановлений судом по-епізодний
порядок дослідження доказів, навпаки вимагали від сторін провадження додаткових
зусиль для максимальної концентрації доказів перед дослідженням кожного
окремого епізоду, комунікація щодо черговості дослідження якого була за таких
умов просто необхідною незалежно від процесуального інтересу учасника судового
засідання.
Нарешті, поспішність досудового розслідування, що
обумовило його неповноту навіть з питань ідентифікації загиблих осіб, змушувало
потерпілих самостійно за допомогою представників потерпілих відшукувати фото та
відео матеріали тих подій, які подавали до суду як нові дані, ідентифікаційне
значення яких для встановлення осіб загиблих було надважливим.
Суд в контексті приписів про змагальність процесу надав
таку можливість щодо ініціативного збору додаткових фото та відео матеріалів
тощо і стороні захисту, чим було забезпечено баланс процесуальних можливостей
для всіх сторін процесу.
Суд присяжних досліджував фото та відео матеріали, які
були надані потерпілими чи свідками під час їх допиту слідчим на стадії
досудового розслідування, проте в суді окремі з таких потерпілих та свідків з
різних причин допитаними не були. Вказані відомості, допустимість походження
яких для суду сторона захисту також поставила під сумнів, містять не показання
свідка чи потерпілого, а сформовані за його безпосередньої участі під час
допиту слідчим документи - фото та відео запис, саме відомості з яких і
приймаються судом до уваги. Отже, суд присяжних не вбачає підстав для
задоволення клопотання захисту про визнання цих відомостей недопустимими
доказами і з цих підстав.
Сторона захисту також поставила під сумнів легітимність
збору фото та відео матеріалів за допомогою невстановлених осіб та з
невстановлених джерел (соціальні мережі, від невідомих учасників «Майдану»
тощо). Разом з тим, процесуальний закон чітко визначає процесуальні джерела
доказів (показання, речові докази, документи, висновки експертів) (ч. 2 ст. 84
КПК України) та порядок їх збирання, який не вичерпується для потерпілих
витребуванням документів та ініціюванням проведення процесуальних дій (ч. 3 ст.
93 КПК України). На відміну від сторони обвинувачення, потерпілі, власне як і
сторона захисту, мають право збирати докази також шляхом здійснення інших, а не
тільки процесуальних, дій, які здатні забезпечити їх належність та
допустимість, що власне і було дотримано в таких випадках потерпілими та їх
представниками, послуговувалася такою можливістю і сама сторона захисту, суд
перешкод цьому не чинив. Відтак і ці сумніви захисту виявилися безпідставними.
Таким чином, суд присяжних визнає належними, допустимими
та достовірними досліджені під час судового розгляду за клопотанням сторін
кримінального провадження, а також окремих потерпілих та їх представників відео
та фото матеріали. Вмотивовані винятки з цього висновку прямо вказані за
результатами дослідження окремих з них. Вказані висновки суду присяжних
ґрунтуються на оцінці кожного з поданих доказів окремо, результати якої описані
вище з одночасною акцентуацією на зміст одержаних у такий спосіб відомостей, що
мають значення для даного кримінального провадження та охоплюються предметом
доказування.
Суд присяжних, заслухавши думку учасників процесу, всі
досліджені відеозаписи та фото матеріали оцінює в контексті висунутого
обвинувачення як повністю та детально задокументовані з різних ракурсів
відомості про обстановку протистояння 20 лютого 2014 року між активістами та
силами правопорядку (наявність обладнаних барикадами позицій активістів,
кількість яких (активістів) на ранок 20 лютого 2014 року значно збільшилася
через певні мобілізаційні заходи з боку «Майдану» та дії яких скеровувалися зі
сцени «Майдану», а з боку правоохоронців - такі позиції фіксуються їх шеренгами
із спецтехнікою; взаємне застосування сторонами уражаючих засобів, з боку
активістів - запалювальних сумішей, петард, салютів, бруківки тощо, а також
приховано та відкрито предметів, які з усією очевидністю за своїми зовнішніми
ознаками схожі на вогнепальну зброю різного типу, що в сукупності є явно
несумісним із поняттям форм та засобів мирної акції протесту, а з боку
правоохоронців - спеціальних засобів дратівливої дії (гранати), рушниць для
відстрілу гумових куль, короткоствольної зброї), динаміку зміни такої
обстановки (хаотичний відступ правоохоронців, який супроводжувався наступом
(атаками та переслідуванням) з боку активістів, а окремих з предметами, які з
усією очевидністю за своїми зовнішніми ознаками схожі на вогнепальну зброю
різного типу, захист з боку правоохоронців, як відступаючої сторони, із
застосуванням всіх наявних спеціальних засобів, в тому числі водометів, а потім
і відкрите застосування силами правопорядку вогнепальної зброї, а безпідставне
та масоване - з боку діючої як єдиний підрозділ групи правоохоронців у чорній
тактичній формі із жовтими пов`язками на руках, в окремих ідентифікуючі написи
на спині «Беркут», серед них одна особа в балаклаві та синьому камуфляжі
спецпідрозділу «Беркут», як наслідок, загострення вказаного протистояння із
появою полонених правоохоронців, зростанням кількості жертв від вогнепальних
поранень з боку правоохоронців та в рази з боку активістів), рух та
переміщення сторін протистояння із займаних позицій (правоохоронці - вверх
вул. Інститутська із затримкою, пов`язаною із евакуацією з будівлі Жовтневого
палацу, далі за сніжну та бетонну барикади, а активісти - поступове переміщення
хвилями в напрямку правоохоронців до межі сніжної барикади), а також про
достовірний астрономічний час цих подій.
Натомість, суд присяжних відхиляє, а відтак не
посилається на дані, які містить епізодично переглянутий судом фільм
розслідування журналістів під назвою «20. Двадцять свідчень про переломний день
протистоянь на Майдані» (т. 167 а. 109-118). По-перше, цей фільм відтворює
суб`єктивне бачення подій його автором, містить численні коментарі подій різних
громадян, які не можуть бути судом у такому вигляді прийняті як докази.
По-друге, фільм складається із ряду відео сюжетів та аудіозаписів, які очевидно
не є синхронізовані та повторюються для посилення акцентуації оцінок авторів
фільму. По-третє, самі використані при цьому відео сюжеті вже досліджені судом
шляхом дослідження їх електронних оригіналів.
Суд залишає без окремої оцінки досліджене судом в
судовому засіданні 24 січня 2019 року за клопотанням захисту з дотриманням
процедури відкриття додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) відео
запис під назвою «Первый канал РФ репортажи» (диск № 1 - т. 171 а. 163),
оскільки останній містить різного роду коментарі вже досліджених судом подій, а
також являє собою нарізку сюжетів, також досліджених судом з першоджерел.
5.3.2. Локація обвинувачених, підрозділу, в якому вони
проходили службу, інших правоохоронців та протестувальників, характер їх
переміщення та дій 20 лютого 2014 року за даними досліджених судом присяжних
документів у формі відео та фото матеріалів.
Передусім суд присяжних вважає за необхідне, враховуючи
вже проаналізовані докази, вирішити питання ідентифікації за даними досліджених
під час судового розгляду відео та фото матеріалів самих обвинувачених, а потім
пов`язаних з ними осіб з тим, щоб мати можливість окреслити характер дій
підрозділу, в якому вони проходили службу. Тільки після цього, без окремої
акцентуації на кожного окремо з потерпілих, оскільки це питання вирішено судом
в главі 5.4 вироку, суд вважає за доцільне проаналізувати локацію та
переміщення активістів та правоохоронців в цілому з акцентом на обвинувачених
та підрозділ, в якому вони проходили службу, характер їх переміщення та дій 20
лютого 2014 року.
Ідентифікація обвинувачених та їх підрозділу.
Дотримуючись цієї послідовності суд констатує те, що під
час оцінки показань обвинувачених ОСОБА_29 та ОСОБА_26 суд звертав увагу на
досліджені під час судового розгляду відео матеріали, на яких вказані
обвинувачені прямо зафіксовані і ці дані сторонами не спростовані.
Так, на 02 хв. 59 сек. запису відео під назвою
«Інститутська 20 лютого. Вбивство майданівців» (диск - т. 52 а. 173) після
слів автора відео: «прекрасна картинка, можна себе тішити …» зафіксовано
в лівому куті зйомки, як під час відступу правоохоронців зі своїх позицій на
Майдані Незалежності співробітник РСП ОСОБА_21 у чорній формі із жовтою
пов`язкою на руці спішним кроком рухається краєм вул. Інститутська зі сторони
алейки від Жовтневого палацу в напрямку проходу через сніжну барикаду та зникає
за білим автобусом, який випереджає (із-за автобусу візуалізується частина
голови).
Суд присяжних констатував, що за даними відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій
- т. 90 а. 40) вказані обставини руху ОСОБА_29 мали місце о 09 год. 07 хв. 43
сек. (екран 4/3, до якого компільоване відео «Інститутська 20 лютого. Вбивство
майданівців»).
Вказані відеозаписи вже визнані судом достовірними, а
зафіксовані на них відомості узгоджується з показаннями обвинуваченого
ОСОБА_29 щодо його самостійного руху
після евакуації пораненого співробітника РСП ОСОБА_2791 до службового сірого автобусу разом із іншими
відступаючими правоохоронцями в напрямку до бетонної барикади.
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколами
огляду відео запису від 23 червня та 04 жовтня 2015 року (т. 44 а. 147-249;
т. 45 а. 1-25) та за результатами безпосереднього перегляду під час судового
засідання з використанням спеціальних програвачів «ArchivePlayer» та
«backup_viewer» відео запису з камер зовнішнього спостереження НБУ (жорсткий
диск …25D3 «камери НБУ» - т. 45 а. 26), досто-вірність якого сторонами не
піддавалося жодному сумніву, встановлено, що вказаними камерами на файлі
«18С[11].dvr» зафіксовано об 11 год. 17 хв. 35 сек. 20 лютого 2014 року рух по
вул. Інститутська синього мікроавтобусу «Транспортер», що належить ПМОП і про
який свідчили обвинувачені як транспорт бронегрупи РСП, його супро-воджує також
співробітник РСП у чорній формі із жовтою пов`язкою на руці. Також, зафіксовано
об 11 год. 26 хв. прибуття на протилежний від НБУ бік вул. Інститутська
автомобіля швидкої медичної допомоги № 233, з якого періодично виходять, водій,
фельдшер та лікар і спілкуються між собою, а о 13 год. 12 хв. 22 сек.
наближення до цього автомобіля БТР, з якого вийшов ОСОБА_22 , як він сам себе
ідентифікував в суді, у чорній формі із жовтою пов`язкою на правій руці, та
звернувся до екіпажу швидкої, який о 13 год. 27 хв. покинув вказане місце разом
із ОСОБА_652 . На файлах «20140220_130000_pHM», « НОМЕР_47 », «20140220_131000_
pHM», «20140220_131714_pHM», «20140220_132000_pHM», «20140220_131714_ pHM»,
починаючи з 13 год. 00 хв. 20 лютого 2014 року зафіксовані аналогічні дії того
ж екіпажу швидкої меддопомоги № 233 з протилежного ракурсу, видно, як його
члени виходять з машини спілкуються, потім повертаються до автомобіля і так
відбувається неодноразово, а згодом відбувається звернення за меддопомогою
ОСОБА_709 .
Крім того, на вказаному відео запису з камер зовнішнього
спостереження НБУ встановлено і те, що:
- о 09 год. 16 хв. 12 сек. до синього мікроавтобусу
«Транспортер» на вул. Інститутська, дійсно, підходить з боку бетонної барикади
особа в чорній формі із жовтою пов`язкою на руці та через 20 сек. повертається
в напрямку бетонної барикади, на спині візуалізується напис білого кольору,
розібрати який не можливо (камери №№ 13 та 14 - файл «18B[46].dvr»);
-о 09 год. 41 хв. на
08 та 49 сек. візуалізуються рух силуету особи в темному одязі в лівому куті
лівої частини бетонної барикади, а також особи в чорній формі із жовтими
пов`язками поруч біля бордюру, в тому числі у положенні сидячі, з вказаного
місця перешкодою для спостереження за тилом іншої дальньої частини бетонної
барикади дійсно був вантажний автомобіль - КАМАЗ із жовтою кабіною. (камера №
13 - файл «18B[46].dvr»);
-о 09 год. 42 хв. 29
сек., 43 хв. 01 та 31 сек., 44 хв. 20 сек. тощо продовжують візуалізуватися рух
силуету особи в темному одязі із світлою пов`язкою на руці в лівому куті лівої
частини бетонної барикади, а також особи в чорній формі із жовтими пов`язками
поруч біля бордюру, в тому числі у положенні сидячі (камера № 13 - файл
«18B[47].dvr»);
-о 10 год. 22 хв. 10
сек. на лівій стороні бетонної барикади шляхом наближення чітко фіксується
особа в чорній формі без жовтих пов`язок із снайперською гвинтівкою (наявний
оптичний приціл), поруч, в тому числі на тротуарі сидять особи в чорній формі
із жовтими пов`язками, окремі з них спілкуються по телефону (камера № 13 - файл
«18B[47].dvr»). Це також зафіксовано з іншого ракурсу і на дослідженому судом відео
під назвою «3851672_ARC_200214_VOYNA_INSTITUTSKAYA» (папка «ТРК Україна»,
т. 69 а. 121) - 02 хв. 18 сек. та 03 хв. 21 сек. запису.
Як вбачається з протоколу проведеного 03 липня 2014
року санкціонованого судом обушку в канцелярії ПМОП та додатків до нього
(т. 157 а. 176-224), одержані дані про перебування обвинуваченого ОСОБА_26 на
стаціонарному лікуванні з 20 по 23 лютого 2014 року з діагнозом: ЗЧМТ,
вегето-судинна дистонія (довідка, висновок службового розслідування).
Свідки ОСОБА_854 , ОСОБА_855 та ОСОБА_856 повністю
підтвердили показання обвинувачених ОСОБА_857 та ОСОБА_26 щодо переміщення
18-20 лютого 2014 року РСП на сірому службовому автобусі, а бронегрупи РСП - на
синьому мікроавтобусі «Транспортер», а також обставини евакуації 20 лютого 2014
року на БТР ОСОБА_26 , як бійця РСП.
Отже і показання обвинуваченого ОСОБА_26 про його
повернення до синього службового автомобіля, на якому переміщувалася бронегрупа
РСП, про його тривале перебування у положенні сидячі за лівою частиною бетонної
барикади, якщо дивитися з боку НБУ, та подальшу евакуацію спецтранспортом
швидкої медичної допомоги внаслідок погіршення стану здоров`я знайшли своє
повне підтвердження відео та іншими документованими матеріалами.
Таким чином, ідентифікація обвинувачених ОСОБА_29 та
ОСОБА_26 на поданих суду відео матеріалах щодо подій 20 лютого 2014 року
виявилася безспірною та не спростованою. Проте за поданими сторонами фото та відео
матеріалами ідентифікація під час судового розгляду вказаних обвинувачених
серед тих, хто застосовував зброю чи спеціальні засоби під час подій 20 лютого
2014 року і дії яких описані в обвинувальному акті, здійснена сторонами не
була.
Суд звертає увагу, що зафіксований на ОСОБА_357 та
ОСОБА_513 під час подій формений одяг - форма костюму типа «Г» зі змішаної
тканини чорного кольору затверджений постановою КМУ № 594 від 14 серпня 2013
року - лист ПМОП від 12 березня 2014 року № 41/134 (т. 36 а. 95-96), а
також наявні на руках (рукавах одягу) ідентифікуючі жовті пов`язки.
Крім того, обвинувачені ОСОБА_21 та ОСОБА_22 у своїх
показаннях прямо згадували про участь в подіях 20 лютого 2014 року на вулиці
Інститутська командира РСП ОСОБА_371 , командирів взводів РСП ОСОБА_574 та
ОСОБА_569 , міліціонерів ОСОБА_729 , ОСОБА_576 , ОСОБА_584 , ОСОБА_579 ,
ОСОБА_531 , ОСОБА_374 , ОСОБА_641 , ОСОБА_529 . Також підтвердили дані про
транспорт, який використовувався 20 лютого 2014 року для перевезення особового
складу РСП - сірий автобус та синій мікроавтобус для бронегрупи, про чорний
формений одяг співробітників РСП станом на 20 лютого 2014 року з використанням
за наказом командира РСП для ідентифікації підрозділу ідентифікуючих жовтих
пов`язок на передпліччі рук, а також про перебування ранком 20 лютого 2014 року
озброєних спеціальними засобами у виді рушниць Форт-500 та АКМС співробітників
РСП у вказаному одязі та із згаданими ідентифікаторами під керівництвом
командира РСП ОСОБА_2782 перед Жовтневим палацом та їх подальший кінцевий рух
за бетонну барикаду та тривале перебування за нею протягом дня 20 лютого 2014
року.
Ці показання обвинувачених концентровано підтверджені
даними унікального відеозапису, здійсненого самими правоохоронцями та
дослідженого судом присяжних за клопотанням представника потерпілої ОСОБА_661
із дотриманням процедури, передбаченої ч. 11 ст. 290 КПК України, під назвою
«Эксклюзивно. Киевский майдан глазами севастопольського «Беркута» (т. 188
а. 98). Так, на вказаному відео фіксуються за бетонною барикадою навпроти клубу
КМУ сірий автобус, біля якого перебувають правоохоронці у чорному тактичному
одязі із жовтими пов?язками на руках з наліпкою на спині «Беркут» (10 хв. 28
сек. запису), а перед ним синій мікроавтобус РСП, з багажного відділення якого
особа в такому тактичному одязі із жовтими пов`язками на руках щось дістає (10
хв. 31 сек. запису).
Всі ці дані знайшли своє підтвердження і за даними
аналізу перебування в районі вулиці Інститутська телефонів, якими користувалися
бійці РСП, а відтак і їх самих.
Згаданих озброєних 20 лютого 2014 року правоохоронців у
чорній формі із жовтими пов`язками на руках ідентифікували за форменим одягом
як бійців РСП свідки з числа ОСОБА_858 , ОСОБА_855 , ОСОБА_859 , ОСОБА_860 та
ОСОБА_854 , останній оглянувши відеозапис цих подій, свідок ОСОБА_861 (ВВ
«Омега»), безпосередньо побачивши їх стріляючими перед Жовтневим палацом та у
подальшому із-за бетонної барикади, свідки ОСОБА_862 , ОСОБА_863 та ОСОБА_864
(ВВ «Омега»), також побачивши їх стріляючими із-за бетонної барикади в бік низу
вул. Інститутська в напрямку Майдану Незалежності, при цьому ОСОБА_864 ,
ОСОБА_859 та ОСОБА_860 ідентифікували цих бійців РСП і за присутнім поруч за
бетонною барикадою їх командиром - ОСОБА_865 , якого знали і з яким під час цих
подій ОСОБА_864 спілкувався особисто, свідок « ОСОБА_866 » (СБУ ЦСО «А») також
бачив цих правоохоронців біля клубу КМУ (глава 5.5.1 вироку).
Щодо безпосередньої фіксації РСП та її активного вступу у
події 20 лютого 2014 року за даними досліджених судом присяжних документів у
формі відео та фото матеріалів, то звертає на себе увагу наступне.
За даними неодноразово дослідженого судом загаданого відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(флеш носій - т. 90 а. 40), вперше на локації вул. Інститутська та Жовтневий
палац фіксується боєць РСП у чорній формі із жовтою пов`язкою на руці (характер
озброєння не проглядається) о 09 год. 01 хв. 12 сек. (екран 3/1), коли він
разом з іншими правоохоронцями покидає територію перед правим кутом Жовтневого
палацу, якщо дивитися з вул. Інститутська, в бік розташування сірого службового
автобусу РСП на алейці від Жовтневого палацу, біля якого неспішно скупчуються
інші бійці РСП (екран 1/4). Саме в цей час з краю місцевості біля правого кута
Жовтневого палацу у напрямку низу вул. Інститутська перед містком через неї
здійснює постріл з рушниці типу Форт-500 співробітник спецпідрозділу «Беркут» у
синьому камуфляжі, а з центрального виходу з Жовтневого палацу триває евакуація
бійців ВВ (екран 3/1). У подальшому о 09 год. 02 хв. 35 сек. (екран 2/4, 4/4)
фіксується зайняття за деревами навпроти правого кута будівлі Жовтневого палацу
декількома бійцями РСП в чорній формі із жовтими пов`язками на руках (озброєння
не проглядається) позицій для спостереження. Коли о 09 год. 03 хв. фіксується
поява активістів біля лівого кута будівлі Жовтневого палацу (екран 3/1), до
вказаних бійців РСП підходять ще декілька їх співслужбовців, вони разом
спостерігають за обстановкою, активних дій не вчиняють (екран 2/3 і далі 2/4), а
з 09 год. 03 хв.11 сек. фіксуються дії вказаних бійців РСП зблизька (екран 2/4)
- всього їх 9 осіб, 2 з яких без видимої зброї, 5 - з рушницями типу Форт-500,
а 2 - озброєні АКМС, стрільба з яких не візуалізується, відсутні на запису і
характерні звуки стрільби з АКМС.
Вперше за даними відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання)…» зафіксовано активні дії з боку вказаних бійців РСП лише о 09 год. 04
хв. 30 сек. (екран 4/2), коли один з цих бійців, займаючи позицію за деревом
біля правого кута будівлі Жовтневого палацу, здійснює постріли в бік низу вул.
Інститутська з рушниці Форт-500, перезаряджаючи останню. Після появи о 09 год.
04 хв. 58 сек. декількох активістів біля центрального виходу з Жовтневого
палацу, на 09 год. 05 хв. 07 сек. починає лунати серія гучних звуків здійснення
пострілів чергою (по 2-3 патрони), а о 09 год. 05 хв. 14-25 сек. це
супроводжується візуалізацією здійснення таких пострілів чергою з АКМС особою у
синій формі спецпідрозділу «Беркут» з алейки, яка веде від Жовтневого палацу
(біля трансформатора), в напрямку низу вул. Інститутська.
У подальшому з 09 год. 06 хв. 32 сек. (екран 2/2) на
відео поверхово фіксуються дії бійців РСП в чорній формі із жовтими пов`язками
на руках під час продовження евакуації правоохоронців з правого кута будівлі
Жовтневого палацу, а о 09 год. 08 хв. 01 сек. вперше зафіксовано на відео явне
здійснення пострілів з АКМС в напрямку низу вул. Інститутська безпосередньо
бійцем РСП (екран 4/2).
За результатам аналізу всього масиву досліджених під час
судового розгляду відео та фото матеріалів були встановлені та детально описані
подальші взаємоузгоджені та злагоджені дії групи озброєних правоохоронців у
чорному форменому тактичному одязі із жовтими пов`язками на руках, деякі з
білими написами на спинах «Беркут», саме як окремого підрозділу в складі
спецпідрозділу « ІНФОРМАЦІЯ_166 », до якого мали певне відношення єдина серед
них озброєна такою ж автоматичною зброєю особа в синьому камуфляжі
спецпідрозділу «Беркут», а також у подальшому інші озброєні правоохоронці, які
з часом приєдналися до дій бійців РСП.
Як об`єктивно видно з повністю дослідженого судом
відеозапису «09-05-23 - 09-21-46 (00582)» (т. 70 а. 93), тільки на
проміжку запису на 06 хв. з 11 по 36 сек. фіксується участь у спеціальній
операції з метою взяття під контроль території навколо Жовтневого палацу з його
лівого боку від центрального входу (колонада), якщо дивитися з Майдану
Незалежності, 21-єї озброєної особи в чорній формі із жовтими пов`язками на
руках в окремих з них з написами на спині «міліція», «беркут». З урахуванням
одержаних судом даних під час ретельного дослідження відео під назвою
«Інститутська 20 лютого. Вбивство майданівців» (т. 105 а. 11; т. 52 а. 173)
або аналогічного під виглядом структурованих за часом подій 43-х відео записів
серії «Відео Евеліни» у папці «Y_U - Пошукова група» - т. 70 а. 42
(починаючи з «M2U01341» та закінчуючи «M2U01385») щодо
перебування не всіх також озброєних правоохоронців в акцентованій чорній формі
і з жовтими пов`язками на руках у період з 09 год. 00 хв. до 09 год. 17 хв. на
прилеглій до Жовтневого палацу території, таких осіб за підсумком було ще
більше - до 30-ти.
Таким чином, суд присяжних, оцінивши сукупність одержаних
даних у їх взаємозв`язку, вважає доведеним поза розумним сумнівом те, що
вказана група озброєних правоохоронців у чорному форменому тактичному одязі із
жовтими пов`язками на руках, деякі з білими написами на спинах «Міліція»,
«Беркут», являла собою групу співробітників одного підрозділу - РСП. Відтак
ідентифікація вказаного підрозділу «Беркут» (РСП) набула своєї визначеності та
категоричності для того, щоб оперувати цією обставиною у подальшому як
безсумнівно доведеною. Суд також хоче наголосити, що на її підтвердження
додатково вказують й інші докази, аналіз яких описаний у вироку в іншій частині.
Враховуючи ці дані, в контексті висунутого обвинувачення
групі осіб у спільному за попередньою змовою вчиненні кримінальних
правопорушень, звертає на себе увагу те, що протягом 20 лютого 2014 року
локально на місцевості навколо вулиці Інститутська, Жовтневого палацу, алейки
від нього та у подальшому за сніжною та бетонною барикадами перебувало велика
кількість працівників правоохоронних органів, які уособлювали собою різні, в
тому числі і за територіальною ознакою, підрозділи сил правопорядку. Однак, зв`язок
між діями озброєних АКМС, іншою зброєю по типу пістолет та спеціальними
засобами - Форт-500 співробітників ідентифікованого підрозділу - РСП,
взаємоузгоджений характер таких дій, об`єднаних вирішенням спільної задачі для
досягнення спільної мети, є очевидним. Проглядається такий зв`язок з діями
вказаних бійців РСП і в діях озброєної АКМС особи в синьому камуфляжі
спецпідрозділу «Беркут», а також у подальшому інших озброєних різною зброєю
правоохоронців в чорній формі без жовтих пов`язок, які з часом приєдналися до
дій бійців РСП та діяли з ними разом. Проте, такий зв`язок з діями інших
співробітників правоохоронних органів, в тому числі й спецпідрозділу «Беркут»,
ВВ тощо, які також причетні до цих подій, проте діяли відокремлено та
самостійно, або взагалі раніше за часом, поданими доказами не доведений. Даних,
які могли б спростувати ці сумніви, які суд тлумачить на користь всіх
обвинувачених, досудовим розслідуванням не встановлено, суду під час судового
розгляду не надано, а можливість їх виявлення вичерпана. Навпаки,
небезпідставність таких сумнівів тільки підсилюється оцінкою дій
правоохоронців, які мали ознаки хаосу та паніки.
Наведені висновки суду щодо обстановки протистояння та
динаміки її розвитку на ранок 20 лютого корелюють з даними, які одержані судом
за результатами дослідження інших доказів за епізодом «радіоетер сил
правопорядку 18-20 лютого 2014 року» (пункт 5.5.3 вироку) - за даними цих
досліджених перемовин сил правопорядку за 20 лютого 2014 року не зафіксовано
будь-яких посилань на заздалегідь підготовлену операцію щодо спланованого
нападу на активістів чи наявність плану на такі дії, перевірка готовності до
його реалізації, очікування з цього приводу команд тощо.
Суд присяжних в порядку ч. 1 ст. 89 КПК України з
підстав, передбачених ч. 1 ст. 86 КПК України, визнає недопустимими доказами
всі дані, які були оформлені протоколом освідування від 16 вересня 2015 року
(т. 34 а. 170-171) та встановлені (одержані) органом досудового розслідування
за участі підозрюваного ОСОБА_31 , окрім його особистого фото (т. 34 а.
176об.), достовірність якого визнав сам обвинувачений, оскільки в порушення
вимог ч. 7 ст. 223 КПК України попри пряму вказівку у процесуальному законі
вказана слідча дія була проведена без залучення понятих і без, як альтернативи,
застосування безперервного відеозапису ходу цієї слідчої дії. Відтак суд за
вимогами ч. 2 ст. 86 КПК України не використовує ці недопустимі докази при
поставленні даного вироку суду.
Враховуючи викладене, суд визнає як похідні недопустимими
всі інші докази, які були отримані стороною обвинувачення на підставі
відомостей, одержаних під час проведеного вказаного освідування від 16 вересня
2015 року, зокрема, і які містить висновок експерта ОСОБА_867
№ 76мк від 16 грудня 2015 року (т. 34 а. 175-177).
Відтак, з цього приводу клопотання захисту про визнання
недопустимими доказів належить задовольнити через його належну обґрунтованість.
Суд присяжних за вимогами ч. 2 ст. 86 КПК України не використовує вказані
недопустимі докази при поставленні даного вироку суду.
Попри ці очевидні порушення, на які відразу під час
досудового розслідування звернула сторона захисту, та вимоги постановленої за
ініціативою сторони захисту через це ухвали слідчого судді від 11 грудня 2015
року про покладення на сторону обвинувачення обов`язку все ж таки провести
освідування ОСОБА_31 (т. 26 а. 56-58), останнє у встановленому процесуальному
порядку проведеним не було.
Зважаючи на ці всі обставини, 16 червня 2016 року судом
присяжних було задоволено клопотання прокурора та було надано в порядку ч. 3
ст. 333 КПК України органу досудового розслідування доручення провести слідчу
дію - освідування особи ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_181 в порядку, передбаченому ст.
241 КПК України, з метою встановлення його особливих прикмет у виді
антропометри-чних даних: зріст; висота голови; ширина та довжина кожного плеча,
передпліччя; довжина окремих сегментів верхніх та нижніх кінцівок. Контроль за
виконанням судового доручення було покладено на прокурора, який повинен був
забезпечити його виконання та подання суду відомостей про це до суду в строк до
28 червня 2016 року.
В судовому засіданні 30 червня 2016 року прокурором були
надані матеріали викання вказаного доручення суду (т. 41 а. 20-40), а саме, постанова
про освідування особи від 22 червня 2016 року, матеріали листування з
експертною установою та документи експерта, протокол освідування від 24
червня 2016 року з додатками у виді фото таблиці та фіксації перебігу
слідчої дії, зауваження до протоколу про освідування, відвід експерту та
розписка сторони захисту про відкриття матеріалів.
Водночас, вказані отримані нові дані, оцінка яких
потребувала спеціальних знань, виявилися за своєю суттю неінформативними,
оскільки на їх підставі будь-якого експертного дослідження проведено не було,
навіть не отримано висновків спеціаліста з тим, щоб зорієнтувати сторони
провадження, таких ініціатив у формі відповідних клопотань з боку сторін
провадження до суду не надходило, натомість суд за процесуальним законом (ч. 2
ст. 332 КПК України (в редакції до Закону від 03 жовтня 2017 року)) у даному
випадку не наділений повноваженнями виявляти ініціативу щодо збору доказів
замість сторін провадження.
Судом за клопотанням сторони обвинувачення в аспекті
ідентифікації обвинувачених ОСОБА_31 та ОСОБА_868 були досліджені спеціально
акцентовані на певних особах з числа правоохоронців відеозаписи, що складаються
з хронолізованої у часі компіляції фрагментів різних відеосюжетів та фото
матеріалів з вже досліджених судом відеозаписів, які у більшості своїй також
становлять основу багатоформатного відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (відео на флеш носії - т. 90 а.
40).
Так, з дослідженого судом у такому порядку протоколу
огляду відео під назвою «Камуфляж» від 26 червня 2015 року (т. 34 а.
126-164) та результатами перегляду його самого в судовому засіданні 31
травня 2016 року встановлено, що 20 лютого 2014 року у проміжок часу з 08 год.
59 хв. 57 сек. по 10 год. 03 хв. акцентована на відео червоним квадратом особа
у форменому міському синьому камуфляжі спецпідрозділу «Беркут» (куртка з
капюшоном, з шевронами міліції та ПМОП руках, без ідентифікуючих позначок на
спині), на голові чорна балаклава вчиняє певні дії як самостійно, так і в групі
озброєних осіб в чорній формі із жовтими пов`язками на руках, написами на
спинах «Беркут» (бійці РСП):
- перебуваючи на незначній відстані від містка рухається
проїзною частиною вул. Інститутська разом із синім водометом, на який
здійснюється атака активістів «Майдану», спецавтомобілем білого кольору із
гучномовцем та автомобілем швидкої медичної допомоги вверх по вул.
Інститутська, забезпечуючи їх евакуацію в хвості евакуаційної колони
(звертається до водіїв, скеровуючи рух транспорту), зброя при цій особі не
візуалізується, сірий автобус РСП перебуває фактично навпроти центрального
входу до Кінопалацу, а бійці РСП перебувають біля цього автобусу (епізод № 1
- фото №№ 1-12 - час 08 год. 59 хв. 57 сек. - 09 год. 01 хв. 36 сек.);
- підіймається через пагорб з вул. Інститутська на
алейку, яка веде від Жовтневого палацу, зброя при цій особі не візуалізується (епізод
№ 2 - фото № 13 - час 09 год. 04 хв. 18 сек.);
- перебуваючи на алейці, яка веде від Жовтневого палацу
(біля трансформатора), за звуком єдина в положенні від живота не прицільно
здійснює з АКМС постріли в напрямку низу вул. Інститутська, в тому числі
короткими чергами (2-3 набої) (епізод № 3 - фото №№ 14-15 - час 09 год.
05 хв. 14-25 сек.), а зайшовши за трансформатор, спілкується з групою бійців
РСП на фоні військовослужбовців ВВ, які спішно покидають цю територію (епізод
№ 4 - фото №№ 16-18 - час 09 год. 05 хв. 47 сек.);
- продовжуючи здійснювати постріли з АКМС, бере участь з
озброєними бійцями РСП у спеціальній операції із застосуванням вогнепальної
зброї у напрямку активістів з метою взяття під контроль місцевості навколо
Жовтневого палацу, поступово переміщуючись у тилу цієї групи на ближній
(правий) кут оглядового майданчику навпроти центрального входу (колонада) до
будівлі Жовтневого палацу (епізод № 5 - фото №№ 20-31 - час 09 год. 07
хв. 27 сек. - 12 хв. 22 сек.), залишається там під час евакуації з Жовтневого
палацу військовослужбовців ВВ (епізод № 6 - фото №№ 32-36 - час 09 год.
13 хв. 50 сек. - 15 хв. 26 сек.);
- переміщується бігом на інший кут оглядового майданчику
перед центральним входом до будівлі Жовтневого палацу, де скупчуються бійці РСП
біля пораненого колеги ОСОБА_2786 А (епізод № 7 - час 09 год. 16 хв.
07-27 сек.);
- продовжуючи здійснювати постріли з АКМС спільно з
бійцями РСП, прикриваючи відхід остатніх та евакуацію смертельного пораненого
бійця РСП ОСОБА_2786 А, відступає з позицій навколо Жовтневого палацу в бік
сніжної, а у подальшому і бетонної барикад, при цьому активно жестикулює до
бійців РСП, скеровуючи їх дії чи підганяючи їх рух (епізод № 8 - фото №№
37-64 - час 09 год. 16 хв. 37 сек. - 09 год. 27 хв. 40 сек.), а далі перебуває
за бетонною барикадою (епізод № 9 - фото №№ 65-67 - час 09 год. 29 хв.
27 сек. - 09 год. 35 хв. 16 сек.);
- також зафіксовано особу в синьому камуфляжі без зброї,
але з явно іншими зовнішніми ознаками (з чорним бронежилетом поверх синього
камуфляжу, повнішої статури або з більшою кількістю шарів одягу під синім
камуфляжем), вона здійснює посадку в БТР в районі перехрестя вул. Банкова з
Інститутська (фото №№ 68-70 - час 10 год. 01 хв. 00 сек. - 10 год. 02 хв. 57
сек.).
Суд визнає неналежними для ідентифікації озброєної АКМС
особи в синьому камуфляжі, а тому відхиляє дані протоколу огляду відео під
назвою «Камуфляж» від 26 червня 2015 року та самого вказаного відео в частині
фіксації вказаного епізоду посадки особи в синьому камуфляжі в БТР (фото №№
68-70 - час 10 год. 01 хв. 00 сек. - 10 год. 02 хв. 57 сек.).
Крім того, суд присяжних, дотримуючись своєї правової
позиції, в порядку ч. 2 ст. 89 КПК України визнає відомості у вказаному
протоколі огляду відеозапису «Камуфляж» про нібито ідентифікацію слідчим
конкретної особи із зазначенням її персональних даних, як нібито причетної до
вчинення злочинів, очевидно недопустимими доказами через порушення принципу
презумпції невинуватості, а відтак й істотного порушення прав та свобод людини
(ч. 1 ст. 87 КПК України). Суд за вимогами ч. 2 ст. 86 КПК України не
використовує ці недопустимі докази при поставленні даного вироку суду.
Судом у контексті ідентифікації особи в синьому камуфляжі
досліджувалося й інше відео під назвою «О.Я.mp4» (т. 35 а. 51), яке
більшої тривалості, охоплює події 20 лютого 2014 року за часом з 08 год. 53 хв.
07 сек. по 09 год. 48 хв. 43 сек., містить аналогічні та інші компільовані до
запису сюжеті, достовірність яких констатована судом у п. 5.3.1 вироку і на
яких з прив`язкою локації на місцевості така сама особа у форменому міському
синьому камуфляжі спецпідрозділу «Беркут» (куртка з капюшоном, з шевронами міліції
та ПМОП руках, без ідентифікуючих позначок на спині):
- тримаючи в руці рацію, сідає на переднє пасажирське
сидіння (місце старшого) до спецавтомобіля білого кольору із гучномовцем, який
перебуває на незначній відстані від містка по вул. Інститутська (час 08 год. 53
хв. 07-15 сек.);
- виходить з пасажирського сидіння (місце старшого) до
спецавтомобіля білого кольору із гучномовцем, який перебуває на незначній
відстані від містка по вул. Інститутська (час 08 год. 59 хв. 49-57 сек.);
- скорочено з акцентуацією саме на особі в синьому
камуфляжі відтворюється епізод № 1 відео «Камуфляж» (час 08 год. 59 хв. 57
сек. - 09 год. 01 хв. 36 сек.);
- перебуваючи на проїзній частині вул. Інститутська,
жестами скеровує дії бійців спецпідрозділу «Беркут» також у синьому камуфляжі
(час 09 год. 03 хв. 28-34 сек.);
- там же наближається до іншої групи бійців
спецпідрозділу «Беркут» також у синьому камуфляжі, спілкується з окремими з
них, спостерігаючи за діями активістів (час 09 год. 03 хв. 44 сек. - 04 хв. 04
сек.);
- звідти бігом, оббігаючи позаду сірий водомет,
направляється на протилежну частину вулиці в бік алейки від Жовтневого палацу
(час 09 год. 04 хв. 10-18 сек.);
- повністю відтворюється епізод № 2 відео «Камуфляж» (час 09 год. 04 хв. 18 сек.);
- повністю відтворюються епізоди №№ 3-4 відео «Камуфляж» (час 09 год. 05 хв. 14-47 сек.);
- повністю відтворюються епізоди №№ 5-6 відео «Камуфляж» (час 09 год. 07 хв. 27 сек. - 15 хв. 26 сек.);
- повністю відтворюється епізод № 7 відео «Камуфляж»
(час 09 год. 16 хв. 07-27 сек.);
- відтворюється епізод № 8 відео «Камуфляж» з
відображенням на проміжку з 09 год. 18 хв. 51 сек. по 09 год. 20 хв. 30 сек.
більш якісного та змістовного за характером дій особи в синьому камуфляжі
(жестами направляє дії інших, навіть у спосіб поштовху) відеозапису аналогічних
подій дещо з іншого ракурсу, відновлення відтворення аналогічного з відео
«Камуфляж» запису продовжується та триває з 09 год. 26 хв. 14 сек. (час подій
09 год. 16 хв. 37 сек. - 09 год. 27 хв. 40 сек.);
- відтворюється епізод № 9 відео «Камуфляж» (час
09 год. 29 хв. 27 сек. - 09 год. 35 хв. 16 сек.) з продовженням його
безперервного відтворення до 09 год. 35 хв. 23 сек.;
- особа в синьому камуфляжі далі перебуває за бетонною
барикадою та зі зброєю у правій руці о 09 год. 43 хв. 59 сек. візуалізується із
піднятою біля голови лівою рукою, з 09 год. 44 хв. 04 сек. трохи відходить від
бетонної барикади в бік НБУ, продовжуючи тримати біля голови зліва ліву руку,
також піднята ліва рука біля голови зліва візуалізується о 09 год. 44 хв. на 12
сек., більш чітко на 18 сек., коли під час повороту корпусу праворуч видно
направлений вперед зігнутий лікоть лівої руки, о 27 сек., 44 сек., коли вона
починає рух від бетонної барикади в бік НБУ та о 09 год. 44 хв. 50 сек. під час
руху опускає ліву руку (час 09 год. 43 хв. 25 сек. - 09 год. 48 хв. 43 сек.).
Таким чином, відео під назвою «О.Я.mp4» є більш якісним
та змістовним, але і воно стосується однієї особи за описаними зовнішніми
ознаками, динамікою її поведінки та її роллю у зафіксованих подіях 20 лютого
2014 року. Крім того, на обох відеозаписах «Камуфляж» та «О.Я.mp4»
відтворюються ідентичні відеозаписи на таких проміжках астрономічного часу з 09
год. 04 хв. 18 сек. по 09 год. 18 хв. 51 сек. та з 09 год. 26 хв. 14 сек. по 09
год. 35 хв. 16 сек.
Звертає на себе увагу і відповідність вказаного
акцентованого часу подій на обох відеозаписах «Камуфляж» та «О.Я.mp4» їх
астрономічному часу, який містить взяте судом за основу відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)», а також і те,
що разом з озброєними бійцями РСП діє єдина озброєна АКМС особа у синьому
камуфляжі, не зважаючи на перерви, кожний епізод її фіксації не містить жодних
відмінних ознак її зовнішнього вигляду, окрім епізоду посадки в БТР, який судом
виключено як неналежні дані.
Аналізуючи вказані два відео записи, суд присяжних,
відкидаючи всілякі сумніви, також констатує, що на них обох у частині,
яку суд не визнав неналежним доказом, зафіксовано акцентовану у камуфльованому
синьому форменому одязі спецпідрозділу «Беркут» одну і ту саму. Ця особа:
по-перше, однією з останніх, рішуче взявши на себе відповідальність, намагалася
скерувати евакуацію спецтранспорту різних відомств; по-друге, переміщалася між
різними групами бійців спецпідрозділу «Беркут», контролюючи їх відступ;
по-третє, акцентовано приєдналася саме до найбільш боєздатного в тих умовах
підрозділу РСП, від бійців якого відразу отримала АКМС, що вказує не тільки на
обоюдні знайомства цієї особи з бійцями РСП, які її ідентифікували в балаклаві,
довіру з повагою до неї з боку останніх, а й про певні відносини підлеглості по
службі, що власне і слугувало підґрунтям для вільної та беззастережної передачі
бійцями елітного підрозділу бойової автоматичної зброї сторонній особі у
міському камуфляжі із закритим балаклавою обличчям, що для інших
унеможливлювало її ідентифікацію, а у подальшому спокійно спостерігати за її,
увага, ініціативним одним з перших, як приклад, застосуванням в напрямку
скупчення людей зброї, до речі, цей приклад наслідували потім самі бійці РСП;
по-четверте, з окремими з бійців РСП вказана особа в синьому камуфляжі
обговорювала ситуацію в найбільш критичний момент (ризик втрати контролю за
будівлею Жовтневого палацу, в якій залишалися військовослужбовці ВВ), після
чого власне і була розпочата спеціальна операція; по-п`яте, під час наступу та
відступу вона замикала ряди правоохоронців, що може бути витлумачено як
демонстрація контролю за ситуацією та діями підрозділу РСП в цілому; по-шосте,
активно жестикулювала та зверталася до бійців РСП, скеровуючи їх дії та
підганяючи їх рух; нарешті, перебуваючи за сніжною та бетонними барикадами
намагалася оцінювати обстановку та знаходитися серед керівного складу
підрозділу РСП.
Всі ці дані у своїй сукупності переконливо та поза
розумним сумнівом свідчать про те, що акцентована на відео «Камуфляж» та «
ОСОБА_869 » відповідальна особа була добре відомим начальником за званням чи
посадою для особового складу РСП, відтак належала до керівного складу ПМОП, до
якого належав і обвинувачений ОСОБА_870 , який за даними телефонії єдиний з
керівного складу ПМОП перебував на місці вказаних подій 20 лютого 2014 року, а
за своєю зовнішньою будовою тіла (високий зріст, худорлява статура - т. 34 а.
176об.) не має явно відмінних ознак від вказаної акцентованої на відео особи.
Вказані висновки суду підтверджені і висновком
експерта за результатами проведення комплексної портретної та фототехнічної
експертизи № 14860/15-35 від 28 листопада 2015 року (т. 35 а. 39-51), за
якою зображення на відрізках відео «О.Я.mp4» згідно з ідентифікатором часу
9:04:10, 9:05:14-9:05:25, 9:08:24; 9:09:30-9:09:45; 9:10:04-9:10:07,
9:16:08-9:16:25, 9:16:58-9:17:20, 9:17:36-9:17:44, 9:18:51-9:19:10,
9:19:28-9:19:38, 9:19:40-9:20:06 особи в камуфляжній формі із сірими плямами,
яка позначена прямокутником, є зображенням однієї особи. При цьому, експертом
взято до уваги збіжності загальних ознак (тип, колір, форма тощо) та окремих
ознак одягу (форма та розмір розташування камуфляжних плям на курточці),
враховуючи, що розташування камуфляжних плям відносно деталей куртки
відносяться до ознак з високим ваговим коефіцієнтом індивідуальності. Як
вказано експертом в дослідницькій частині висновку, вказана акцентована особа
відрізняється за одягом від всіх інших зафіксованих на відеозаписі осіб, а
саме: за кольором - поруч з нею особи в чорній формі; за елементами одягу
стосовно осіб в такому ж синьому камуфляжі - відсутні зовнішні захисні засоби
(шолом, бронежилет, захисні щитки на колінах та ліктях тощо). На інших
фрагментах відеозапису встановити, чи зображена одна і таж особа, експертним
шляхом неможливо внаслідок низької якості зображення.
При цьому, відрізки відео «О.Я.mp4» згідно з
ідентифікатором часу 9:05:14-9:05:25 є ідентичними з відео «Камуфляж» та
відтворюють його епізод № 3, 9:08:24, 9:09:30-9:09:45 та 9:10:04-9:10:07 -
епізод № 5 за відео «Камуфляж», 9:16:08-9:16:25 - епізод № 7 за відео
«Камуфляж», 9:16:58-9:17:20 та 9:17:36-9:17:44 - епізод № 8 за відео
«Камуфляж», а тому за вказаним висновком експерта і на відео «Камуфляж» у
період часу з 09 год. 05 хв. 14 сек. по 09 год. 17 хв. 44 сек. зображення особи
в камуфляжній формі із сірими плямами, яка позначена прямокутником, є
зображенням однієї особи.
Висновок експерта № 14860/15-35 через різні методики
проведених ідентифікаційних експертиз (різні критерії) не спростовує
досліджений судом присяжних з дотриманням процедури відкриття додаткових
матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) інший висновок портретної експертизи
від 08 листопада 2016 року № 9-2/53П з додатками (ілюстративна таблиця),
яку провела за клопотанням сторони захисту судовий експерт ОСОБА_871 (т. 173 а.
113-137) і за яким зображення особи (виділена червоним квадратом) у відеофайлі
«Камуфляж.mp4» на відрізках згідно з ідентифікатором часу 9:05:14-9:05:25,
9:08:24; 9:09:30-9:09:45; 9:10:04-9:10:07, 9:16:08-9:16:25, 9:16:58-9:17:20,
9:17:36-9:17:44, 9:18:51-9:19:10, 9:19:28-9:19:38, 9:19:40-9:20:06 не придатне
для портретної ідентифікації та ідентифікації за будь-якими ознаками елементів
зовнішності внаслідок малого масштабу зображення осіб відносно кадру, низької
різкості та чіткості. Відтак через непридатність для ідентифікаційного
портретного дослідження не можливо вирішити питання, чи одна і та сама особа
зображена на вказаному відеозаписі, наданому на дослідження.
На відміну від висновку № 9-2/53П, з яким важко не
погодитися щодо непридатності вказаного відео запису на відрізках згідно з
ідентифікатором часу 9:05:14-9:05:25, 9:08:24; 9:09:30-9:09:45; 9:10:04-9:10:07,
9:16:08-9:16:25, 9:16:58-9:17:20, 9:17:36-9:17:44 для ідентифікаційного саме
портретного дослідження, у висновку експерта № 14860/15-35 визначені інші
критерії ідентифікації - збіжності загальних ознак (тип, колір, форма тощо) та
окремих ознак одягу особи, а не портретна складова чи ознаки елементів її
зовнішності. Крім того, обґрунтований сумнів у належній науковій виваженості
висновку № 9-2/53П як результату ретельного дослідження відео запису «Камуфляж»
породжує і те, що на відео «Камуфляж» відсутні відокремлені безперервні
відрізки запису згідно з ідентифікатором часу 9:18:51-9:19:10, 9:19:28-9:19:38,
9:19:40-9:20:06, відтак вони явно помилково покладені експертом в основу своїх
висновків як об`єкт дослідження, або ж експертом досліджувалося інше та
невідоме відео.
Проте, твердження про фіксацію на згаданих відео під
акцентованою особою саме обвинуваченого ОСОБА_872 на підставі лише вказаних
даних все рівно не виходить за межі припущення, на якому наполягала сторона
обвинувачення, але актуальність перевірки такого припущення іншими доказами не
втрачена.
Так, згідно з дослідженими судом присяжних протоколами
огляду відео запису від 23 червня та 04 жовтня 2015 року (т. 44 а. 147-249;
т. 45 а. 1-25) та за результатами безпосереднього перегляду під час судових
засідань з використанням спеціального програвача «ArchivePlayer» відео
запису з камер зовнішнього спостереження НБУ (файл «18B[47].dvr» - жорсткий
диск …25D3 «камери НБУ» - т. 45 а. 26), на камері 13 зафіксовано, як
акцентована на відеозаписах «Камуфляж» та «О.Я.» особа в синьому камуфляжі далі
перебуває за бетонною барикадою та зі зброєю у правій руці о 09 год. 43 хв. 59
сек. візуалізується із піднятою біля голови лівою рукою, з 09 год. 44 хв. 04
сек. трохи відходить від бетонної барикади в бік НБУ, продовжуючи тримати біля
голови зліва ліву руку, також піднята ліва рука біля голови зліва
візуалізується о 09 год. 44 хв. на 12 сек., більш чітко на 18 сек., коли під
час повороту корпусу праворуч видно направлений вперед зігнутий лікоть лівої
руки, о 27 сек., 44 сек., коли вона починає рух від бетонної барикади в бік НБУ
та о 09 год. 44 хв. 50 сек. під час руху опускає ліву руку. Ці дані
узгоджуються з версією сторони обвинувачення про здійснення у такій спосіб
вказаною особою у синьому камуфляжі телефонного з`єднання.
Вказані обставини знайшли своє повне та об`єктивне
підтвердження за допомогою фіксації тих самих подій з іншого ракурсу. Так, у п.
5.3.1 вироку суд присяжних вже звертав увагу під час оцінки відео «Kiev
20-02-2014» на фіксацію аналогічний дій цієї особи в синьому камуфляжі, а
саме, її відхід в тил за барикаду фіксується на 02 хв. 25 сек. запису (за
астрономічним часом відеозапису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» 09 год.
44 хв. 12 сек.), при цьому її ліва рука піднята до лівого боку голови (на 02
хв. 46 сек. запису візуалізується піднятий лікоть при повороті), далі на 02 хв.
54 сек. запису ця особа, продовжуючи тримати ліву руку біля голови, виходить із
за дерев, розмахуючи зброєю в правій руці, на зустріч вказаному водієві, а на
03 хв. 01 сек. запису (за астрономічним часом відеозапису «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання)…» 09 год. 44 хв. 48 сек.) ліва рука цієї особи під час руху
опускається до низу та затримується біля кишень одягу. Слід мати на увазі також
вже встановлену судом розбіжність у часі між відео з камер НБУ та «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…» у 02 сек.
Водночас, як вже зверталася увага у відповідному розділі
вироку, згідно з дослідженими даними матеріалів тимчасових доступів про
місце перебування мобільних телефонів, якими користувалися обвинувачені,
встановлено, що абонент мобільного телефону з номером «… НОМЕР_35 » з сім
карткою мобільного оператора «Київстар», яким користувався ОСОБА_23 , о 09 год.
43 хв. 50 сек. отримав вхідний телефонний дзвінок з номеру …НОМЕР_289 оператора
«Київстар», з`єднання тривало 54 сек., тобто по 09 год. 44 хв. 44 сек. - рядок
№ 4127 (файли «RBS» та «[10466]-26.05.2015 09.09.37» - Диск
Verbatim DVD-R …3543 з написом «вх.. 10466…» - т. 36 а 107, а також Диск Videx
CD-R …4102 з написом «вих.. №8155/1/кт…» - т. 37 а 90). Крім того, абонент
вказаного мобільного телефону з номером «…3232», яким користувався ОСОБА_23 ,
20 лютого 2014 року з 07 год. 32 хв. по 10 год. 54 хв. фіксувався в районі
покриття базової станції: м. Київ вул. Липська, 5, азимут 280, тобто від цієї
станції в північно-західному напрямку в бік вул. Інститутська в напрямку
Майдану Незалежності, що також вказує на перебування абонента в межах вул.
Інститутська.
Крім того, як вже встановлено судом за даними листа
Департаменту карного розшуку МВС від 04 квітня 2014 року № 7/11893, списку
особового складу ПМОП (т. 35 а. 83-86; т. 36 а. 47-94), абонентом номеру …НОМЕР_289 оператора «Київстар» є командир ПМОП ОСОБА_367
, а абонентом номеру …НОМЕР_301 також
оператора «Київстар» є командир РСП ОСОБА_369 , при цьому з першим ОСОБА_2788 перебуває на активному зв`язку 20 лютого 2014
року - п`ять з`єднань до 13 год. дня, що узгоджується з їх можливим
перебуванням в різних місцях, а з другим - починає спілкування телефоном 20
лютого лише з 10 год. 53 хв. (файли «RBS» та «[10466]-26.05.2015
09.09.37» - Диск Verbatim DVD-R …3543 з написом «вх.. 10466…» - т. 36 а
108, а також Диск Videx CD-R …4102 з написом «вих.. №8155/1/кт…» - т. 37 а 90),
що узгоджується з даними про їх перебування до вказаного часу поруч та у
зв`язку з цим відсутністю необхідності вести телефонні розмови, не зважаючи на
гостроту подій та пряму участь у них ввіреного командиру РСП та
підпорядкованого ОСОБА_2788 як
заступнику командира ПМОП підрозділу.
Таким чином, судом під час судового розгляду одержані
унікальні узгоджені між собою дані про документально підтверджений прямий
зв`язок між абонентом мобільного телефону з номером « НОМЕР_35 » з сім карткою
мобільного оператора «Київстар», яким є ОСОБА_23 і який протягом ранку 20 лютого
2014 року перебував в районі вул. Інститутська, а у проміжок часу з 09 год. 43
хв. 50 сек. по 09 год. 44 хв. 44 сек. здійснював розмову телефоном, та
озброєною АКМС особою у синьому камуфляжі, яка зафіксована на відео запису з
камер зовнішнього спостереження НБУ, яке компільоване у відеозаписи « ОСОБА_873
» з відповідною акцентуацією на цю особу, також під час телефонного з`єднання,
як це візуалізується з 09 год. 43 хв. 59 сек. по 09 год. 44 хв. 50 сек.
Дійсно, згідно з дослідженим судом присяжних з дотриманням
процедури відкриття додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) висновком
комплексної портретної та технічної експертизи від 17 жовтня 2016 року №№
19/9-2/52П, 9-1/144В з додатками (ілюстративна таблиця), яку провели за
клопотанням сторони захисту судові експерти ОСОБА_871 та ОСОБА_775 (т. 173 а.
76-111), зображення особи на відеозапису « ОСОБА_869 » тривалістю 17 хв. 01
сек., яка виділена червоною рамкою у кадрі з часом 9:43:28-9:44:50 непридатне
для портретної ідентифікації, для визначення можливості користування особою
мобільним телефоном внаслідок малого масштабу зображення особи відносно кадру,
низької чіткості і роздільної здатності зображення і, як результат, не
відображення більшості загальних ознак зовнішності, не відображення окремих
ознак елементів зовнішності та ознак рухів, що здійснює особа. Відтак через
непридатність для ідентифікаційного портрет-ного дослідження не можливо
вирішити питання, чи є особа зображена на вказаному відеозаписі ОСОБА_376 , чи
можна розпізнати користування цією особою телефоном. Крім того, відеозапис під
назвою « ОСОБА_869 » має ознаки монтажу та зміни, запис цього відеозапису
переривається. У зв`язку з відсутністю первинних відео-фонограм, фотозображень
та технічних пристроїв, за допомогою яких здійснювалися відповідні фіксації
подій, які відображені у відеозапису « ОСОБА_869 », визначити, чи є хронометраж
в лівому верхньому куті первинним (оригінальним) хронометражем відеозаписуючого
пристрою, чи є аудіо звук, що імітує зумер телефону мобільного зв`язку, який
звучить у кадрі, первинним (оригінальним). Наявні у відеозаписі графічні
зображення: червова рамка, якою обведено особу, стрілки, надписи, інші графічні
зображення є елементами растрової графіки. Аудіо вставки на 9:43:28-9:44:50 є
двотональними багаточастотними аналоговими сигналами - DTMF. Елементи растрової
графіки та DTMF - сигнали могли бути штучно привнесені будь-якими особами, що
мали доступ до процесів фіксації та подальшого зберігання її результатів.
Прокурор заявляв про намір у подальшому заявити
клопотання про допит експертів ОСОБА_874 та ОСОБА_875 , але таке клопотання до
суду так і не подав.
Важко не погодитися і з таким висновком експертів, проте
його прийняття судом, а відтак і неможливість портретного ідентифікаційного
дослідження, зовсім не спростовує інші логічні зв`язки та закономірності для
безспірної ідентифікації акцентованої на відео «Камуфляж» особи в синьому
камуфляжі. Враховуючи застереження експертів у наведених висновках, судом
присяжних були ретельно та повно досліджені оригінал відео запису (файл
«18B[47].dvr»), компіляція з якого досліджувалася експертами у висновку №№
19/9-2/52П, 9-1/144В.
Отже, беручи до уваги весь комплекс збігів, які
перераховані під час дослідження протоколів огляду відео під назвами «Камуфляж»
та з камер зовнішнього спостереження НБУ (файл «18B[47].dvr»), самих цих
відеозаписів, матеріалів телефонії, суд присяжних, попри непридатність вказаних
відео записів, а також і створеного з їх використанням відео запису « ОСОБА_869
» (чи «Камуфляж») для портретного ідентифікаційного дослідження, визнає
встановленим, що зафіксована на камерах зовнішнього спостереження НБУ під час
телефонного з`єднання озброєна АКМС особа у синьому камуфляжі спецпідрозділу
«Беркут», а відтак і акцентована на всіх цих відео ця ж особа є однією особою,
а саме ОСОБА_376 , при цьому припущення про те, що це могли бути різні особи,
виключається, з одного боку, особливим та показовим характером індивідуальних
взаємовідносин, що існували між особою в синьому камуфляжі в балаклаві та бійцями
РСП, які її озброїли, дозволили однією з перших розпочати стрільбу в бік людей,
навіть чергами в автоматичному режимі (було свідомо обране середнє положення
запобіжника), а далі послуговувалися прикладом цієї особи, порадами та
вказівками, а з іншого, даними телефонії про ідентифікацію саме ОСОБА_31 як
особи, яка здійснювала телефонні переговори саме у цей конкретний час і ще й з
питань служби зі своїм безпосереднім начальником - командиром ПМОП. Характер
зафіксованої на відео записах, хоча і без озвучення, комунікації
ідентифікованого ОСОБА_31 з озброєними бійцями РСП, умови, в яких вона
відбувалася, та подальші дії його самого та вказаних бійців РСП відразу після
цієї комунікації, у поєднанні із службовим статусом ОСОБА_31 , без сумніву
вказують на те, що саме ним остаточно було прийнято рішення на проведення
спеціальної операції біля Жовтневого палацу на забезпечення евакуації
правоохоронців з цієї будівлі, а відтак, віддано наказ на звільнення від
активістів території навколо всієї фасадної частини будівлі Жовтневого палацу,
яка мала три виходи (лівий, центральний та правий).
Під час судового засідання 07 березня 2019 року обвинувачений
ОСОБА_23 самостійно заявив про те, що залучався для виконання обов`язків по
службі як відповідальний по ПМОП, наприклад, з 28 по 29 листопада 2013 року, з
його слів, це була третя людина після командира та чергового ПМОП, оскільки
відповідала за виведення та відправлення нарядів на службу та інше, що цілком
узгоджується з наведеними оцінками суду. Також, під час дослідження документів
щодо правової діяльності ПМОП, реагуючи на звинувачення прокурора про те, що
РСП не виконала покладені на неї завдання, ОСОБА_23 самостійно, проявляючи
певну емоційність, заявив про те, що, що він був очевидцем загибелі працівника
міліції та важкого вогнепального поранення іншого працівника міліції 18 та 20
лютого 2014 року, заявляв про це слідчому, однак не був жодного разу допитаний
про ці події. З часом ОСОБА_2788 так
само самостійно зробив заяву, в якій заперечив те, що був свідком згаданої ним
події саме 20 лютого 2014 року.
Суд присяжних не послуговується цими заявами
обвинуваченого для доведення його причетності до подій 20 лютого 2014 року,
проте вони є додатковим аргументом на користь правильності вже сформульованих
висновків суду та непослідовності позиції з цього приводу самого
обвинуваченого, щирість якої поставлена ним самим під сумнів.
Досліджені судом протоколи огляду фото матеріалів від
23 червня 2015 року (т. 35 а. 1-5) про конфлікт ОСОБА_31 із журналістом, а від
07 липня 2015 року (т. 35 а. 6-32) - про загальну службову діяльність
ОСОБА_31 , його захоплення зброєю та фіксацією з нею, а також самі ці
фотоматеріали є малоінформативними для завдань провадження, окрім підтвердження
факту, що була така особа і слуОСОБА_2765 в ПМОП на керівній посаді.
Таким чином, ідентифікація обвинуваченого ОСОБА_31 на
поданих суду відео матеріалах щодо подій 20 лютого 2014 року виявилася також
доведеною поза розумним сумнівом. Більш того, за поданими сторонами фото та
відео матеріалами має місце конкретна ідентифікація цього обвинуваченого серед
тих осіб, хто застосовував зброю чи спеціальні засоби під час подій 20 лютого
2014 року і дії яких описані в обвинувальному акті.
Суд присяжних під час судового розгляду через порушення
принципу презумпції невинуватості, а відтак й істотного порушення прав та
свобод людини (ч. 1 ст. 87 КПК України) в порядку ч. 2 ст. 89 КПК України
визнав очевидно недопустимим доказом відео запис, в назву якого та у сам
відеоряд шляхом електронного мікшування заздалегідь були закладені персональні
дані про іншу конкретну особу серед обвинувачених як нібито причетну до
вчинення злочинів, а тому за приписами ч. 2 ст. 86 КПК України не використовує
ці недопустимі докази.
Натомість, під час судового розгляду шляхом перегляду
досліджувалися відео записи «300314_Strilyanyna.mp4» (т. т. 34, 167
(випуск програми «ТСН» ТРК «1+1»), «хроніка 20 02 2014 лого.mpg» (т. 34,
т. 128 а. 174-214 (папка «ОСОБА_2746 ») відео, яке компільоване до
багатьох відео записів), «SNAIPER» (т. 34, відео, яке компільоване до
багатьох відео записів), «MVI 3927.MOV» (т. 128 а. 174-214, відео
«09-09-25 (09-08-24)-MVI_3927» - папка «ОСОБА_2746 »), «MVI 3936.MOV» (т.
128 а. 174-214, відео «09-19-04 (09-18-00)-MVI_3936» - папка «ОСОБА_2746 »),
«3851672_ARC_200214_VOYNA_ INSTITUTSKAYA.m2p» (т. 69 а. 121), «Абзац! -
Випуск 20.02.2014.mp4» (т. 34 - диск захисту) та
«MAJDAN_2014_cut» (т. 163 а. 90-119). Окремо ці відео записи були підібрані
на окремому диску стороною захисту (т. 34). Сторона обвинувачення послалася на
дані цих відеозаписів як такі, що на її думку вказують на можливість
ідентифікації на них обвинувачених ОСОБА_28 та ОСОБА_25 , подала з цього приводу
належні докази, які були досліджені судом. Натомість сторона захисту
заперечувала можливість такої ідентифікації цих обвину-вачених, подала з цього
приводу свої належні докази, які досліджувалися судом з дотриманням процедури
відкриття додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України).
Так, згідно з дослідженими судом даними висновку експерта
ОСОБА_876 за результатами проведення портретної експертизи № 4995/14-35 від
20 травня 2014 року (т. 34 а. 53-56):
- встановлений комплекс збіжних ознак (загальні - форма
голови, обличчя та лобу, вигляд волосся, бров, очей, носу, роту, розмір та
форма вушних раковин; частково (індивідуальні) - форма та розмір очей, форма та
розмір носу, форма та розмір губ, форма та розмір носо-губного фільтру) дає
підстави для висновку про те, що на зображенні кадрів відеозапису на інтервалі
часу з 00-12 до 00-15 у відеозаписі «300314_Strilyanyna.mp4» та порівняльному
зразку (портретне фото) зафіксована, ймовірно, одна і та ж особа, а саме
ОСОБА_20 ;
- встановлений комплекс збіжних ознак (загальні - форма
голови, обличчя та лобу, вигляд волосся, бров, очей, носу, роту, розмір та
форма вушних раковин; частково (індивідуальні) - форма та розмір очей, форма та
розмір носу, зморшки біля основи носу, форма та розмір носо-губного фільтру) дає
підстави для висновку про те, що на зображенні кадрів відеозапису на інтервалі
часу з 05-35 до 05-42 у відеозаписі «хроніка 20 02 2014 лого.mpg» та
порівняльному зразку (портретне фото) зафіксована, ймовірно, одна і та ж особа,
а саме ОСОБА_19 .
Згідно з дослідженими судом даними висновку експерта
ОСОБА_877 за результатами проведення комплексної фототехнічної та повторної
портретної експертизи № 10483/14-35 від 27 серпня 2014 року (т. 34 а.
61-74):
- у файлі «300314_Strilyanyna.mp4» на інтервалах 00-12 до
00-15 та 00-15 до 00-19 часу відтворення відеозапису відеосюжет створений
шляхом поєднання одного кадру в цілісний відеоряд;
- відеосюжет на інтервалах 04:23 - 04:57 та 05:08 - 05:44
часу відтворення відеозапису файлу «хроніка 20 02 2014 лого.mpg» зафіксовані
безперервно;
- зображення особи правоохоронця-спецпризначенця зі
зброєю в руках та жовтою пов`язкою на рукаві в повний зріст в кадрах файлу
«300314_Strilyanyna.mp4» на інтервалі 00-15 до 00-19 та файлу «SNAIPER» на
інтервалі 00-06 до 00-10 часу відтворення відеозапису є обмежено придатним для
ідентифікації особи за ознаками зовнішності;
- зображення особи правоохоронця-спецпризначенця зі
зброєю в руках та жовтою пов`язкою на рукаві в повний зріст у відео сюжетах на
інтервалі 05-08 до 05:44 часу відтворення відеозапису файлу «хроніка 20 02 2014
лого.mpg» є непридатним для ідентифікації особи за ознаками зовнішності;
- особою правоохоронцем-спецпризначенцем із жовтою
пов`язкою на рукаві, зображення якого зафіксовано у файлі
«300314_Strilyanyna.mp4» на інтервалі 00-15 до 00-19, у файлі «SNAIPER» на
інтервалі 00-06 до 00-10 часу відтворення відеозапису та наведено на фото № 3
ілюстративної таблиці № 2 є, ймовірно, гр-н ОСОБА_20 ;
- встановити особу правоохоронця-спецпризначенця із
жовтою пов`язкою на рукаві, зображення якого зафіксовано на інтервалах 04:23 -
04:57 та 05:08 - 05:44 часу відтворення відеозапису файлу «хроніка 20 02 2014
лого.mpg» та наведено на фото №№ 9 та 10 ілюстративної таблиці № 2 експертним
шляхом неможливо внаслідок непридатності зображення особи для ідентифікації за
ознаками будови обличчя;
- встановлені збіжності зображень портрету
правоохоронця-спецпризначенця, що зафіксовані на інтервалах 04:23 - 04:57 та
05:08 - 05:44 часу відтворення відеозапису файлу «хроніка 20 02 2014 лого.mpg»
з портретом ОСОБА_25 , що був наданий на експертизу (зображення голови за
контурами, взаємне розташування очей та носу), не виключають того, що на цих
зображеннях зафіксована одна і та ж сама особа, а саме ОСОБА_19 .
Під час дослідження вказаних висновків експертів №
4995/14-35 та № 10483/14-35 сторона захисту поставила під сумнів достовірність
та наукову обґрунтованість обох через їх мовляв суперечність як між собою, так
і внутрішню у висновку № 4995/14-35 (т. 34 а. 93). Так, як акцентував увагу захист,
у висновку № 10483/14-35 експерт визнав непридатним для ідентифікації особи
запис на інтервалі 05-08 до 05:44 файлу «хроніка 20 02 2014 лого.mpg», тим
самим спростував протилежні твердження експерта з цього приводу у висновку №
4995/14-35 та увійшов у внутрішню суперечність із своїм же висновком про
можливість ідентифікації на цих зображеннях саме ОСОБА_25 . Крім того, у
висновку № 10483/14-35 експерт зображену на інтервалі 00-15 до 00-19 часу
відтворення відеозапису файлу «300314_Strilyanyna.mp4» та на інтервалі 00-06 до
00-10 часу відтворення відеозапису файлі «SNAIPER» особу назвав ймовірно ОСОБА_879,
хоча у висновку № 4995/14-35 експерт її визнав як ОСОБА_19 .
Оцінюючі вказані два висновки експертиз через призму
зауважень захисту, суд присяжних не знаходить у змісті цих висновків
суперечливого характеру.
По-перше, висновок експертизи № 4995/14-35 щодо фіксації,
ймовірно, ОСОБА_28 на відеозапису «300314_Strilyanyna.mp4» не тільки не
спростований (придатність для такої ідентифікації на інтервалі часу з 00-12 до
00-15 запису не поставлена під сумнів) висновком № 10483/14-35, а й доповнений
даними про фіксацію, ймовірно, цієї ж особи й на інтервалі запису 00-15 до
00-19 вказаного відеозапису, а також і у файлі «SNAIPER» на інтервалі 00-06 до
00-10 часу.
По-друге, висновок експертизи № 4995/14-35 щодо фіксації,
ймовірно, ОСОБА_25 на відеозапису «хроніка 20 02 2014 лого.mpg» також
підтверджений висновком № 10483/14-35, більш того останнім розширено діапазон
запису ідентифікації, а саме з 05-35 - 05-42 (висновок № 4995/14-35) до 05:08 -
05:44 та додатково 04:23 - 04:57 (висновок № 10483/14-35).
По-третє, встановлена за висновком № 10483/14-35
непридатність відеозапису «хроніка 20 02 2014 лого.mpg» для ідентифікації особи
за ознаками будови обличчя, що логічно вплинуло на висновок цього ж експерта
про неможливість встановлення особи, зображення якої зафіксовано на інтервалах
04:23 - 04:57 та 05:08 - 05:44 часу відтворення вказаного відеозапису, саме як
ОСОБА_25 , не позбавило експерта можливості порівняти портрет цієї особи з
портретом самого ОСОБА_25 , внаслідок чого і були виявлені між ними об`єктивні
збіжності та відсутність відмінностей. Комплекс цих даних, за переконанням
експерта, не виключив того, що на цих портретах зафіксована одна і та ж сама
особа, а саме ОСОБА_19 . До того, зображення на інтервалі 04:23 - 04:57
відеозапису «хроніка 20 02 2014 лого.mpg» непридатним для ідентифікації особи
не визнавалось.
Нарешті, як у висновку № 10483/14-35 (для візуалізації -
т. 34 а. 67), так і у висновку № 4995/14-35 (для візуалізації - т. 34 а. 56)
зображену на відеозаписі «300314_Strilyanyna.mp4» особу експерти послідовно
називали, ймовірно, ОСОБА_879 , а самі компіляції цього відеозапису у висновках
експертів та додатках до них є ідентичними. Відтак, твердження захисту про
протилежне є помилковим.
Звертає на себе увагу те, що особа, яка за висновками
експертів №№ 4995/14-35 та 10483/14-35 є, ймовірно, ОСОБА_389 , на відеозаписах
«300314_Strilyanyna.mp4» та «SNAIPER» зафіксована в групі інших озброєних осіб
у схожій чорній формі із жовтими пов`язками на руках під час їх переміщення
ранком 20 лютого 2014 року по місцевості біля Жовтневого палацу з метою взяття
її під свій контроль, а особа, яка за висновками експертів №№ 4995/14-35 та
10483/14-35 є, ймовірно, ОСОБА_390 , на відеозаписі «хроніка 20 02 2014
лого.mpg» зафіксована в групі інших озброєних осіб у схожій чорній формі із
жовтими пов`язками на руках під час їх переміщення ранком 20 лютого 2014 року
по алейці від Жовтневого палацу в бік сніжної барикади. Тобто ці зафіксовані
особи, які були об`єктом ідентифікації експертами, були безпосередніми
учасниками подій, які ставляться у провину обвинуваченим в межах даного
судового провадження.
Суд присяжних в порядку ч. 1 ст. 89 КПК України з
підстав, передбачених ч. 1 ст. 86 КПК України, визнає недопустимими доказами
всі дані, які були оформлені висновком ініційованого стороною захисту експертного
дослідження від 02 вересня 2014 року (т. 34 а. 95-106), оскільки за
вимогами ч. 2 ст. 84 КПК України експертне дослідження не розглядається як
процесуальне джерело доказів. Суд присяжних не знаходить підстав і для оцінки
результатів такого дослідження як підстави для обґрунтованих сумнівів стосовно
висновків експертів №№ 4995/14-35 та 10483/14-35, оскільки предметом дослідження
були матеріали з відмінного від експертиз джерела. Відтак суд за вимогами ч. 2
ст. 86 КПК України не використовує ці недопустимі докази при поставленні даного
вироку суду.
Разом з тим, дійсно, згідно з дослідженим судом присяжних
висновком портретної експертизи від 26 грудня 2016 року № 9-2/47П з
додатками (ілюстративна таблиця), яку провела за клопотанням сторони
захисту судовий експерт ОСОБА_871 (т. 85 а. 233-245; т. 171 а. 80-102), у
відеофайлах «хроніка 20 02 2014 лого.mpg» на інтервалі часу 04:08-04:12, «MVI
3927.MOV» на інтервалі часу 00:12-00:15 зображення правоохоронця, який
одягнутий в чорну форму та має жовту стрічку на рукаві, що здійснює постріли із
вогнепальної зброї з лівосторонньої стійки, позначений стрілкою на скрін-фото
«хроніка 20 02 2014 лого-1. jpg» та скрін-фото «MVI 3927-1.MOV», та зображення
правоохоронця у файлах «хроніка 20 02 2014 лого. mpg» на інтервалі часу
05:35-05:43, «MVI 3936.MOV» на інтервалі часу 00:27-00:36, який стоїть зі
зброєю (автоматом) у руках над лежачою на землі особою в чорній формі,
позначений стрілкою на скрін-фото «хроніка 20 02 2014 лого-2.jpg», скрін-фото
«MVI 3936-2.jpg», не придатні для ідентифікаційного портретного дослідження.
Відтак не можливо порівняти ці зображення з ознаками зовнішності ОСОБА_25 у зв`язку
з непридатністю для портретної ідентифікації за ознаками та елементами
зовнішності зображень особи з відеозаписів наданих на дослідження.
У відеофайлі «3851672_ARC_200214_VOYNA_INSTITUTSKAYA.m2p»
в інтервалі часу 13:00-13:07 зображення правоохоронця, позначеного стрілкою на
скрин-фото «VOYNA_INSTITUTSKAYA.png», який рухається розташований заднім
ліворуч у складі групи із трьох осіб спереду БТР, вищий всіх по зросту, та
зображення правоохоронця у файлі «Камера НБУ 11-07.pdf» внаслідок невеликого
масштабу зображення обличчя особи відносно кадру, наявності маски та шолому,
які його майже повністю закривають, як результат, неможливість встановлення
сукупності як загальних, так і окремих ознак елементів зовнішності зображення
правоохоронця, непридатні для портретної ідентифікації за ознаками та
елементами зовнішності. Відтак не можливо порівняти ці зображення з ознаками
зовнішності ОСОБА_25 у зв`язку з непридатністю для портретної ідентифікації за
ознаками та елементами зовнішності зображень особи з відеозаписів наданих на
дослідження.
Як також вказано у даному висновку експерта, зображення
обличчя правоохоронця у відеофайлі «Абзац! - Випуск 20.02.2014.mp4» на
інтервалі часу 0:29:03-0:29:06, який позначений стрілкою на скрін-фото «Абзац!
- Випуск 20_2014.jpg», придатне для встановлення групових ознак. Дане
зображення обличчя правоохоронця та зображення обличчя ОСОБА_25 належить різним
особам. Дане зображення обличчя правоохоронця та зображення правоохоронця:
- у файлі «хроніка НОМЕР_48 лого.mpg» на інтервалі часу
04:08-04:12 позначений стрілкою на скрін-фото «хроніка НОМЕР_48 лого-1 .jpg»;
- у файлі «MVI 3927.MOV» на інтервалі часу 00:12-00:15
позначений стрілкою на скрін-фото «MVI_3927-1.jpg»;
- у файлі «MAJDAN_2014_cut» на інтервалі часу 00:04-00:29
позначений стрілкою на скрін-фото «MAJDAN_2014_cut.jpg»;
- у файлі «хроніка НОМЕР_48 лого .mpg» на інтервалі часу
05:35-05:43 позначений стрілкою на скрін-фото «хроніка 20 02 2014 лого-2.jpg»;
- у файлі «MVI_3936.MOV» на інтервалі часу 00:27-00:36
позначений стрілкою на скрин-фото «MVI_3936-2.jpg»;
- у файлі «3851672_ARC_200214_VOYNA_INSTITUTSKAYA.m2p» в
інтервалі часу 13:00-13:07 позначений стрілкою на скрін-фото
«VOYNA_INSTITUTSKAYA. png» - вірогідно належать одній особі. У категоричній
формі зробити висновок не представилось можливим, тому що перераховані ознаки
носять загальний характер і не дозволяють індивідуалізувати об`єкти
дослідження. Зображення особи збігаються по схожості амуніції, деталям форми
одягу, по схожості носіння зброї (з лівого боку) і використання зброї в
лівосторонній стійці.
Сторони провадження щодо підстав проведення цієї
експертизи та порядку залучення стороною захисту експерта зауважень чи
заперечень не висловлювали.
Натомість, вказаний висновок експерта № 9-2/47П не
суперечить дослідженому раніше висновку № 10483/14-35 про те, що дійсно
встановити особу правоохоронця-спецпризначенця, аналогічне зображення якого
зафіксовано на відеозапису файлу «хроніка 20 02 2014 лого.mpg», експертним
шляхом неможливо внаслідок непридатності зображення особи для ідентифікації.
Всі інші твердження експерта у висновку № 9-2/47П так само, як і висновках
інших експертів №№ 4995/14-35 та 10483/14-35, носять ймовірний характер
припущення. Проте, звертає на себе увагу те, що на такому самому рівні
припущення експерт у висновку № 9-2/47П знайшла підстави вважати про ймовірне
перебування на місці події іншого правоохоронця, схожого із, ймовірно,
ОСОБА_390 за ознаками амуніції, деталям форми одягу, по схожості носіння зброї
(з лівого боку) і використання зброї в лівосторонній стійці. Звертав увагу суду
на цю обставину і захисник ОСОБА_25 (т. 34 а. 91).
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
портретної експертизи від 10 червня 2016 року № 9-2/48П з додатками
(ілюстративна таблиця), яку провела за клопотанням сторони захисту судовий
експерт ОСОБА_871 (т. 173 а. 68-74), зображення особи у відеофайлах
«300314_Strilyanyna.mp4» (особа знаходиться з крайньої правої сторони) на
інтервалі часу 00:11-00:14, «SNAIPER.mpg» на інтервалі часу 00:03-00:05 не
придатне для ідентифікаційного портретного дослідження внаслідок малого
масштабу зображення обличчя відносно кадру, наявності шолому на голові, низької
чіткості і роздільної здатності зображення і, як результат, не відображення
більшості загальних ознак зовнішності та не відображення окремих ознак
елементів зовнішності. Відтак через непридатність для ідентифікаційного
портретного дослідження не можливо порівняти ці зображення та вирішити питання,
чи одна особа зображена на вказаних обох відеофайлах, наданих на дослідження.
Вказаний висновок експерта № 9-2/48П не суперечить
дослідженому раніше висновку № 10483/14-35 про те, що зображення особи
правоохоронця-спецпризначенця в кадрах файлу « НОМЕР_49 _Strilyanyna.mp4» на
іншому інтервалі з 00-15 до 00-19 та файлу «SNAIPER» на іншому інтервалі з
00-06 до 00-10 часу відтворення відеозапису є обмежено придатним для
ідентифікації особи за ознаками зовнішності і такою особою є, ймовірно,
ОСОБА_20 . Не зважаючи на це, така розбіжність в інтервалах записів, які
досліджувалися експертами зовсім не робить висновки №№ 4995/14-35 та
10483/14-35 категоричними.
Таким чином, вказані висновки експертів №№ 4995/14-35 та
10483/14-35 зроблені експертами у межах своєї компетенції (спеціальності 6.1,
6.2 та 7.1), чим вже досягнутий високий рівень довіри, а у другому випадку -
досвідченим експертом вищого класу з великим стажем експертної роботи (з 1977
року), установи, яка не має відомчого зв`язку з органами внутрішніх справ
(КНДІСЕ), є науково обґрунтованими, не суперечать один одному, мають взаємодоповнюючий
характер, більш того не спростовані по суті висновками експертиз №№ 9-2/47П та
9-2/48П, якими лише поставлені під сумнів, а тому суд визнає їх допустимими та
кладе в основу вироку.
Водночас, ймовірний характер здійсненої експертами
ідентифікації обвинувачених ОСОБА_28 та ОСОБА_25 очевидно не дозволяє вважати
їх висновки з цього приводу категоричними, відтак сумнів у даному випадку
залишається розумним та вимагає усунення іншими об`єктивними даними, інакше -
тлумачиться на користь обвинувачених. Звичайно, категоричне виключення збіжних
ознак між особами, які були зафіксовані на досліджених зображеннях
відеозаписів, з іншими особами, які проходили службу в РСП та були задіяні в
подіях 20 лютого 2014 року, обґрунтованість сумнівів з приводу чого підтверджена
висновком експерта № 9-2/47П, могло б вирішити таку задачу, проте цього
зроблено не було, ймовірно, з поважних причин.
Суд присяжних в порядку ч. 1 ст. 89 КПК України з
підстав, передбачених ч. 1 ст. 86 КПК України, визнає недопустимими доказами
всі дані, які були оформлені протоколом освідування від 06 серпня 2014 року
(т. 34 а. 34-35) та встановлені (одержані) органом досудового розслідування за
участі підозрюваного ОСОБА_25 , оскільки в порушення вимог ч. 7 ст. 223 КПК
України попри пряму вказівку у процесуальному законі вказана слідча дія була
проведена без залучення понятих, а застосований та переглянутий судом відеозапис
ходу цієї слідчої дії (т. 34 а. 74), як альтернатива участі понятих, виявився
не безперервним, що істотно вплинуло на повноту фіксації одержаних результатів,
які до того ж оспорюються захистом. Відтак суд за вимогами ч. 2 ст. 86 КПК
України не використовує ці недопустимі докази при поставленні даного вироку
суду.
Враховуючи викладене, суд визнає як похідні недопустимими
всі інші докази, які були отримані стороною обвинувачення на підставі
відомостей, одержаних під час проведеного вказаного освідування від 16 вересня
2015 року, зокрема, і які містить висновок експерта ОСОБА_867
№ 52мк від 26 серпня 2014 року (т. 34 а. 39-41).
Враховуючи викладені висновки суду щодо недопустимості
всіх висновків експерта ОСОБА_867 № 76мк від 16 грудня 2015 року (т. 34 а.
175-177) та № 52мк від 26 серпня 2014 року (т. 34 а. 39-41), суд присяжних як
похідні визнає недопустимими і показання даного допитаного в суді експерта з
приводу вказаних своїх висновків (судове засідання від 17 листопада 2021 року.
Відтак, з цього приводу клопотання захисту про визнання
недопустимими доказів належить задовольнити через його належну обґрунтованість.
Отже, суд присяжних за вимогами ч. 2 ст. 86 КПК України не використовує вказані
недопустимі докази при поставленні даного вироку суду.
Таким чином, ідентифікація обвинувачених ОСОБА_28 та
ОСОБА_25 на поданих суду відео матеріалах щодо подій 20 лютого 2014 року
виявилася недоведеною поза розумним сумнівом, відтак відсутня конкретна
ідентифікація цих осіб і серед тих, хто застосовував зброю чи спеціальні засоби
під час подій 20 лютого 2014 року і дії яких описані в обвинувальному акті.
Натомість цей висновок суду не спростовує інші висновки суду за результатами
дослідження інших доказів щодо можливого перебування вказаних обвинувачених
ранком 20 лютого 2014 року локально на вул. Інститутська.
Ідентифікація пов`язаних з обвинуваченими осіб.
За показаннями обвинувачених ОСОБА_29 , ОСОБА_26 ранком
20 лютого 2014 року біля Жовтневого палацу був смертельно поранений у голову їх
колега - співробітник РСП старший сержант ОСОБА_547 , а також був поранений їх
колега - співробітник РСП старшина ОСОБА_546 , обидва за даними списків
особового складу РСП входили до складу 2-го штурмового взводу (т. 35 а.
120-123; т. 36 а. 37-46, 47-94; т. 156 а. 22-44). Посилалися на ці обставини,
використовуючи їх на свій захист, й обвинувачені ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та
ОСОБА_23 .
На дослідженому судом протоколі огляду відео під
назвою «Камуфляж» від 26 червня 2015 року (т. 34 а. 126-164), на йому
самому та переглянутому судом відео «Я.О.» зафіксовані обставини
евакуації алейкою від Жовтневого палацу в бік сніжної барикади смертельного
пораненого ОСОБА_374 за участі, в тому числі вже ідентифікованого
судом ОСОБА_31 , при цьому перед самою
евакуацією лежачого на асфальті
ОСОБА_374 стався вибух невідомого
предмету з епіцентром між його тулубом та правою рукою (астрономічний час за
даними відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» 09 год. 16 хв. 07 сек. - 09 год. 27 хв. 40 сек.)
Вказане відео корелює із сюжетом також дослідженого під
час судового розгляду оригінального відео під назвою «09-05-23 - 09-21-46
(00582)» (т. 70 а. 93 (папка «Диск1»)) або під назвою «Радио
Свобода\00582» (т. 163 а. 249), яке було синхронізоване у відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (екран 2/4). З
10 хв. 35 сек. відео «09-05-23 - 09-21-46 (00582)» фіксуються події відразу
після майже одночасного поранення тяжкого - ОСОБА_374 та легкого - ОСОБА_584 .
Зокрема, на вказаному відео зафіксовано, як на частині майданчика, який
розташований перед лівою частиною будівлі Жовтневого палацу (якщо дивитись з
Майдану Незалежності), перебувають озброєні правоохоронці в чорній формі із
жовтими пов`язками на руках, частина з яких присіли біля важкопораненого, як
визнає у своїх письмових поясненнях до відео сторона захисту, співробітника РСП
ОСОБА_374 , який в такій самій формі із жовтою пов`язкою на руці лежить на
асфальті оглядового майданчика, а троє з них схилилися над ним, ще двоє
правоохоронців відводять, як визнає у своїх письмових поясненнях до відео сторона
захисту, пораненого працівника РСП ОСОБА_584 в такій самій формі із жовтою
пов`язкою на руці (10 хв. 58 сек.) в напрямку алеї від Жовтневого палацу.
Згідно з протоколом огляду від 23 травня 2014 року
матеріалів кримінального провадження за фактом загибелі ОСОБА_374 (т. 197 а.
52) серед документів цього провадження є, зокрема, протокол огляду трупа від
20 лютого 2014 року (т. 197 а. 53-64), за яким ОСОБА_547 (особа встановлена
за службовим посвідченням) зі слідами вогнепального поранення у голову
зафіксований у чорній формі із жовтою пов`язкою на руці з шевроном
спецпідрозділу «Беркут», протокол огляду речей від 20 березня 2014 року
(т. 197 а. 65-107), за яким елементами одягу загиблого ОСОБА_374 були чорна
куртка із жовтими пов`язками на руках але вже без шеврону спецпідрозділу
«Беркут», чорні формені брюки, футболка з логотипом «Беркут спецрота»,
прострілена в районі лобу балаклава, тактичні рукавички, протигаз, шапка та ін.
Згідно з висновком комплексної трасологічної,
балістичної та хімічної експертизи № 8883/8884… від 26 січня 2015 року (т.
197 а. 113-119) на курточці та шапці, правій рукавичці ОСОБА_374 виявлено
продукти вибухового перетворення (горіння), встановити вид яких не можливо,
також на поверхні куртки виявлені сліди хімічних речовин подразнюючої дії, які
входять до складу спеціальних засобів типу «Терен 6», а згідно з висновком
судово-медичної криміналістичної експертизи № 72мк від 20 березня 2015 року
(т. 197 а. 122-134) на передній поверхні тактичної шапки ОСОБА_374 виявлене
вхідне вогнепальне пошкодження, також виявлені пошкодження куртки та кофти, які
утворилися внаслідок вибуху, епіцентр якого розташовувався між тулубом та
правою рукою при знаходженні тіла в горизонтальному положенні за обставин, які
зафіксовані на відео «RT RUPTLY», сюжет якого є ідентичним зафіксованому на
досліджених за епізодом ідентифікації ОСОБА_31 відеозаписах «Камуфляж» та «
ОСОБА_880 ».
Згідно з дослідженими судом даними службового
розслідування за фактом загибелі та травмування співробітників ПМОП від 19
березня 2014 року (т. 157 а. 183-224 (а. 210 та 221); т. 180 а. 86)
старшина ОСОБА_546 20 лютого 2014 року, перебуваючи в центральній частині м.
Києва, отримав поранення правої ноги, у зв`язку з чим 20 - 21 лютого 2014 року
перебував на стаціонарному лікуванні у військовому шпиталі.
Отже, суд присяжних вважає з усією повнотою підтвердженим
епізод смертельного поранення ОСОБА_374 та поранення ОСОБА_584 із встановленням
часу (близько 09 год. 16 хв. 20 лютого 2014 року) та локацією цієї події (за
лівим кутом, якщо дивитися з Майдану Незалежності, оглядової площадки напроти
центрального входу (колонада) в будівлю Жовтневого палацу) з подальшим
маршрутом їх евакуації співслужбовцями - бійцями РСП (від центрального входу до
Жовтневого палацу алейкою в напрямку сніжної барикади на вул. Інститутська),
які були одягнуті в аналогічний із ОСОБА_392 та ОСОБА_714 , а також по факту і
з ОСОБА_645 та ОСОБА_652 , тактичний чорний одяг із ідентифікуючими ознаками -
жовті пов`язки на руках, в окремих наявні наліпки «Міліція», «Беркут», зміст
яких чітко візуалізується.
Таким чином, ідентифікація співробітників РСП ОСОБА_374
та ОСОБА_584 на поданих суду відео матеріалах щодо подій 20 лютого 2014 року
виявилася доведеною поза розумним сумнівом. Більш того, за поданими сторонами
фото та відео матеріалами має місце конкретна ідентифікація цих осіб серед тих,
хто застосовував зброю чи спеціальні засоби під час подій 20 лютого 2014 року і
дії яких описані в обвинувальному акті.
Крім того, всупереч доводам сторони захисту суд присяжних
визнає належними і всі подані стороною обвинувачення ідентифікаційні докази на
гр-на ОСОБА_371 , оскільки вони, крім того, що в більшості випадках прямо
стосуються подій, що є предметом даного судового провадження, стосуються вони й
ідентифікації командира РСП як особи, з якою за версією сторони обвинувачення
спільно діяли під час поставлених у провину подій 20 лютого 2014 року підлеглі
обвинувачені ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 та ОСОБА_881 в складі ввіреного
йому підрозділу, в якому вони проходили службу.
Згідно зі списком особового складу ПМОП, РСП
(т. 35 а. 120-123; т. 36 а. 37-46, 47-94; т. 156 а. 22-44) командиром РСП
являвся майор міліції ОСОБА_369 .
Як видно з дослідженого судом присяжних листа ГУМВС в
м. Києві від 24 липня 2014 року № 1/5240-ГУ з додатками у виді офіційної
медичної та службової документації (т. 127 а. 75-134), ОСОБА_369 17 лютого 2008
року отримав вибухове поранення правої кисті, поєднане з повним травматичним
руйнуванням на рівні кистьового суглобу, відтак є особою, яка має з цього
приводу фізичну ваду - відсутність кисті правої руки (а. 106, 112-114,
117-129).
Як вбачається з дослідженого судом присяжних листа
ГУМВС в м. Києві від 24 липня 2014 року № 1/5240-ГУ з додатками (т. 127 а.
75-134), серед всіх працівників ГУМВС в м. Києві, які мають фізичні вади і
продовжували перебувати на службі, тільки ОСОБА_369 мав повне травматичне
руйнування правої кисті на рівні кистьового суглобу, що фактично вказує на
фізичну відсутність правої кисті (а. 106).
Ці неспростовні документовані дані мають пряме значення
для вирішення питання про ідентифікацію особи ОСОБА_371 під час подій 20 лютого
2014 року, а відтак і встановлення його ролі під час їх перебігу.
Як вбачається з досліджених судом присяжних протоколу
огляду від 29 травня 2014 року, додатку до нього у виді диску № …555 з фото
під назвою «3_756а…ее3» та висновку експерта ОСОБА_876 за
результатами проведення портретної експертизи № 6918/14-35 від 12 червня 2014
року (т. 127 а. 5-9), зображена на фото «3_756а…ее3» особа у військовій формі
одягу з автоматичною зброєю у лівій руці в положенні готовності для ведення
прицільного вогню, при цьому лівою рукою ця особа тримає «автомат» за
пістолетну рукоятку прикладом в ліве плече, а ствол автомата в районі цівка
покладений на тильну поверхню передпліччя правої руки, замість кисті на якій
візуалізується біла культя, для цього права рука виставлена вперед зігнутою
вліво, є ОСОБА_369 , вказане зображення якого збігається з порівняльним
портретним фото цієї особи « ОСОБА_882 » та «IMG_0476_1» (т. 127 а. 16).
У цій експертизі ідентифікація ОСОБА_371 здійснена
виключно за його обличчям, а тому збіг її результатів з іншими особливими
прикметами цієї особи - фізична вада правої руки, додатково вказують на їх
достовірність.
Беззаперечно, дані, які містить порівняльне фото
ОСОБА_371 та, як вже з`ясовано, його ж зображення на фото «3_756а…ее3», не
стосуються подій 20 лютого 2014 року. Однак ці дані вказують на певні
особливості тактичних дій ОСОБА_371 з вогнепальною автоматичною зброєю з огляду
на наявну в нього фізичну ваду правої руки, дані щодо якої суд вважає безспірно
доведеними.
За іншим висновком експерта ОСОБА_876 №
7522/14-35 від 18 липня 2014 року (т. 127 а. 22-24), зображена на фото
«ARC-7 (1)» особа, яка перебуває в положенні стоячи за барикадою з бетонних
блоків, прикритою вантажівками, поруч з БТР (локально на вул. Інститутська в м.
Києві) та іншими особами в чорній формі із шевронами працівників правоохоронних
органів, дивиться на джерело зйомки і за зовнішніми атрибутами (чорний формений
спеціальний одяг з елементами пасивного захисту та спеціальним
розвантажувальним жилетом, бронежилет із захистом пахової зони, каска з
окулярами, балаклава, автоматична зброя, ідентифікуюча жовта пов`язка на правій
руці) сприймається як спецпризначенець, кість правої руки прикрита чорною
рукавичкою з розставленими пальцями, не виключається є ОСОБА_369 , вказане
зображення якого не містить розбіжностей в загальних ознаках з порівняльним
портретним фото цієї особи « ОСОБА_882 » та «IMG_0476_1» (т. 127 а. 16). Натомість
виявлена збіжність окремої ознаки (викривлення носу), відповідність загальної
форми обличчя та голови не створює достатню сукупність загальних та окремих
ознак для категоричного чи ймовірного експертного висновку про те, що на фото
«ARC-7 (1)» зафіксований саме ОСОБА_369 .
Суд оцінює вказаний висновок експерта, який дійсно
самостійно не вирішує питання ідентифікації, в сукупності з результатами інших
експертних досліджень, які є більш інформативними та яким він не суперечить.
Так, як вбачається з дослідженого судом присяжних висновку
експертів ОСОБА_867 та ОСОБА_877 за результатами проведення комплексної
фототехнічної та судово-медичної експертизи № 7921/14-35/47-мк від 30 липня
2014 року (т. 127 а. 31-73), на дослідження якої було надано:
- диск із відеозаписами телерадіокомпаній ВВС (файл
«1066378_h264_1500k»), Белсат (файл «Snipers in the streets of KyivShocking
Footage by Belsat.eu»), ТРК «Україна (файл «videoplayback»);
- цифровий носій із зразками фото ОСОБА_371 ;
- розвантажувальний жилет, ремені, кобура, стегнові
платформи та дві чорні шкіряні рукавички, які були вилучені з дозволу ОСОБА_371
та його дружини (т. 198 а. 221-222) під час огляду за участі захисника житла за
місцем проживання ОСОБА_371 (т. 198 а. 223-243),
в зображеннях кадрів відеозаписів телерадіокомпаній ВВС
(файл «1066378_h264_1500k», запис з 50 по 56 сек.), Белсат (файл «Snipers in
the streets of KyivShocking Footage by Belsat.eu», запис з 54 сек. по 01 хв. 06
сек., фото - т. 198 а. 248-249), ТРК «Україна (файл «videoplayback», запис з 01
хв. 29 сек. по 01 хв. 50 сек., фото - т. 198 а. 244-247) зафіксована одна і та
сама особа в чорному форменому спеціальному одязі з елементами пасивного
захисту та спеціальним розвантажувальним жилетом, бронежилет із захистом
пахової зони, каска з окулярами, балаклава, автоматична зброя, ідентифікуючі
жовті пов`язки спочатку на обох руках, а потім тільки на правій руці, та напис
на спині білими літерами «Беркут», є командиром РСП ОСОБА_369 , у якого чорна
шкіряна рукавичка на кисті правої руки є муляжем цієї кисті з помірно
розведеними прямими пальцями (косметичний протез). При цьому, як також
констатовано експертами, на вказаних відео записах чітко зафіксовано, що
ОСОБА_369 здійснює прицільні постріли з вогнепальної зброї («автомата»), про що
свідчать вихід із дула ствола «автомата» струменя диму та одночасний рух ствола
«автомата» назад, що обумовлено дією сили «віддачі» при пострілі.
Звертають на себе увагу ідентичні зафіксованим раніше
особливості тактичних дій ОСОБА_371 з вогнепальною автоматичною зброєю з огляду
на наявну в нього фізичну ваду правої руки, а саме, лівою рукою він тримає
«автомат» за пістолетну рукоятку прикладом в ліве плече, а ствол автомата в
районі цівка покладений на тильну поверхню передпліччя правої руки, яка виставлена
вперед зігнутою вліво.
Всі вказані документовані дані про особу ОСОБА_371 та
наведені результати експертних досліджень у своєму взаємозв`язку суд визнає
допустимими і такими, що не мають суперечностей, навпаки, мають
взаємодоповнюючий характер, а відтак - достовірними. Зважаючи на це, суд визнає
особу ОСОБА_371 безспірно ідентифікованою на вказаних фото та відео матеріалах.
Посилання захисту на те, що на відео «Snipers in the
streets of KyivShocking Footage by Belsat.eu» вказану особу зафіксовано з
жовтими пов`язками на двох руках, а на відео «videoplayback» вже на одній -
правій, а на лівій - наявний шеврон, не ставить під сумнів достовірність
одержаних експертами результатів, оскільки втрата з часом такої пов`язки з
лівої руки, у зв`язку з чим став чітко візуалізуватися шеврон, який раніше лише
частково проглядався під пов`язкою, цілком пояснює таку розбіжність.
У цьому зв`язку суд присяжних констатує, що використане
експертом відео ТРК «Україна» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_182 » є
ідентичним повністю дослідженому судом відео під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_161 »
(диск - т. 129 а. 186), а фото «ARC-7 (1)» є фрагментом цього відео на
01 хв. 43 сек. запису, відео Белсат «Snipers in the streets of KyivShocking
Footage by Belsat.eu» є ідентичним повністю дослідженому судом відео під
назвою « ІНФОРМАЦІЯ_183 » (диск - т. 128 а. 173), при цьому з вказаного
відео сюжету в досліджуваній частині з інтервалом відтворення 58 сек. - 01 хв.
04 сек. в більш якісному стані привнесено до відео «1066378_h264_1500k»,
використаного телерадіокомпанією ВВС. Аналогічні події виявилися
зафіксованими і під час дослідження в контексті ідентифікації ОСОБА_31
відеозаписах «Камуфляж» та «О.Я.mp4».
Аналізуючи відео «Белсат - Snipers in the streets of
Kyiv_Shocking Footage by Belsat.eu» з використанням встановлених даних
ідентифікації ОСОБА_371 як складову багато форматного відео під назвою
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(флеш носій - т. 90 а. 40), на останньому, починаючи з 25 хв. 54 сек. запису
(акцентований автором відео астрономічний час 09 год. 18 хв. 28 сек.), екран
3/2, відтворюється 12-секундний запис відео «Белсат - Snipers in the streets of
Kyiv_Shocking Footage by Belsat.eu» з 54 сек. по 01 хв. 06 сек., ці події
дублюються і на екранах 2/1 та 4/3 з інших ракурсів зйомки. Звертає на себе
увагу що ідентифікований експертним шляхом ОСОБА_369 в цей період часу здійснює
в напрямку вздовж алейки в бік площадки перед центральним входом до Жовтневого
палацу не менше шести одиночних прицільних пострілів (58 та 59 сек., 01 хв. 01
сек., 01 хв. 03 сек., 01 хв. 04 сек. та 01 хв. 05 сек. запису за відео «Белсат
- Snipers in the streets of Kyiv_Shocking Footage by Belsat.eu» та на 25 хв. 57
сек., 25 хв. 58 сек., 26 хв. 00 сек., 26 хв. 01 сек., 26 хв. 02 сек. та 26 хв. 03
сек. запису за відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)», або о 09 год. 18 хв. 30 сек., 09 год. 18 хв. 32 сек., 09 год. 18
хв. 33 сек., 09 год. 18 хв. 34 сек., 09 год. 18 хв. 35 сек. та 09 год. 18 хв.
36 сек.), після чого змінює позицію, відбігаючи в біг сніжної барикади.
Крім того, допитані під час судового розгляду обвинувачені
ОСОБА_22 та ОСОБА_21 також підтвердили належність ОСОБА_368 , у
якого єдиного в полку була вада правої руки, такої, саме вилученої під час обшуку
за його місцем проживання, рукавички, якою він прикривав цю ваду руки, а також
визнали присутність конкретно ОСОБА_2782 під час подій 20 лютого 2014 року на
вул. Інститутська, зокрема за бетонною барикадою (ОСОБА_2803 бачив його
безпосередньо у чорній формі із жовтою пов`язкою на руці, у шоломі та в масці,
а ОСОБА_2801 чув його голос).
Обвинувачені ОСОБА_22 та ОСОБА_21 , доповнюючи показання
один одного в суді, показали, що жовті пов`язки на руках в РСП з`явилися за командою
командира РСП ОСОБА_2782 з 19 лютого 2014 року, щоб відрізнятися від інших
правоохоронців у схожій чорній формі, а також підтвердили факт перебування
перед Жовтневим палацом озброєних співробітників РСП у чорному одязі із жовтими
пов`язками на руках під керівництвом командира РСП ОСОБА_2782 , якого
ідентифікували за чорною рукавичкою, яка приховувала ваду руки, та їх подальший
кінцевий рух за бетонні барикади ранком 20 лютого 2014 року, а також фіксацію
цього факту на численних досліджених судом відео.
Досліджений судом висновок експерта-баліста № 254 від
03 квітня 2014 року (т. 199 а. 3-15) є неналежним, оскільки не стосується
меж висунутого обвинувачення, а тому відхиляється судом.
Отже, суд присяжних вважає встановленою ідентифікацію і
командира РСП ОСОБА_371 для того, щоб мати можливість аналізувати переміщення
та характер дій 20 лютого 2014 року ввіреного йому підрозділу - РСП, до складу
якого входили ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_546 , ОСОБА_547
та інші бійці РСП і до дій якого (підрозділу) виявився безпосередньо причетним
і обвинувачений ОСОБА_23 відразу після одержання АКМС від співробітників РСП.
Таким чином, ідентифікація командира РСП ОСОБА_371 на
поданих суду відео матеріалах щодо подій 20 лютого 2014 року виявилася доведеною
поза розумним сумнівом. Більш того, за поданими сторонами фото та відео
матеріалами має місце конкретна ідентифікація цієї особи серед тих, хто
застосовував зброю чи спеціальні засоби під час подій 20 лютого 2014 року і дії
яких описані в обвинувальному акті.
Щодо інших спецпідрозділів «Беркут».
Так, за обвинувальним актом всім обвинуваченим висунуте
обвинувачення за епізодами загибелі ОСОБА_480 , ОСОБА_490 та ОСОБА_883 , і ці
факти одними з перших мали місце орієнтовно біля 09 год. ранку 20 лютого 2014
року на вул. Інститутська в м. Києві.
За об`єктивними даними вже детально досліджених судом
відеозаписів відео «47 _ 20.02.2014» (відео на диску Verbatim DVD-R
…50582, т. 8 а. 130) та «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40), зафіксовано здійснення
у вказаній локації та у вказаній час пострілів з рушниць Форт-500 та іншої
зброї співробітникам спецпідрозділу «Беркут» у синьому камуфляжі із зеленими
ідентифікуючими цей підрозділ квадратами ззаду на шоломах та такого ж кольору
пов`язками на руках.
Як вбачається з дослідженого судом присяжних за
клопотанням представника потерпілої ОСОБА_661 із дотриманням процедури,
передбаченої ч. 11 ст. 290 КПК України, відеозапису «Эксклюзивно. Киевский
майдан глазами севастопольського «Беркута» (т. 188 а. 98), вказаний запис
здійснений автором відео під час перебування серед бійців спецпідрозділу
«Беркут» (на спинах напис «Беркут») саме з вказаними ідентифікаційними
позначками зеленого кольору на шоломі та на руках ранком 20 лютого 2014 року на
вул. Інститутська з переходом на місцевість навколо Стели Незалежності в м.
Києві, системно акцентуючи увагу на цьому підрозділі.
Так, на вказаному відео фіксуються рух вказаних бійців
вул. Інститутська в напрямку Майдану Незалежності (початок запису), евакуація
поранених інших правоохоронців у зворотному напрямку (21-25, 42 сек. запису),
загальна обстановка навколо (безлад, сміття від залишків барикад), з «Майдану»
йде велика задимленість. Фіксується щільний обстріл правоохоронців, що
перебувають у резерві за Стелою, салютами (з 01 хв. 44 сек. запису), лунають
чіткі звуки пострілів, знову триває евакуація поранених правоохоронців (02 хв.
28, 38 та 51 сек. запису). Також лунає заклик зі сцени «Майдану» «несіть
електричні лампочки та червоний, чорний перець» (з 02 хв. 35 сек. запису),
що корелює з фіксацію такого самого заклику на вже дослідженому відео «rukzak_maydan_140220_11»
- 24 хв. 35 сек. запису (протокол огляду від 12 грудня 2015 року (диски № 4) -
т. 129 а. 202-248). Ці дані вказують на безсумнівну належність відеозапису
«Эксклюзивно. Киевский майдан глазами севастопольського «Беркута».
У подальшому бійці змішаних спецпідрозділів «Беркут», а
серед них і з зеленими ідентифікуючими позначками починають стихійно позаду
шеренг інших правоохоронців, які поки залишаються на своїх позиціях, покидати
позиції та рухатися в бік вул. Інститутська (з 03 хв. 26 сек. запису). На 04
хв. 55 сек. запису фіксуються бійці спецпідрозділу «Беркут» із зеленими
ідентифікуючими позначками на місці по вул. Інститутська (лівий край біля ТРЦ
«Глобус), водночас під звуки пострілів триває відхід з переходом у втечу з
Майдану Незалежності бійців ВВ, триває і евакуація нових поранених
правоохоронців, працює гучномовець міліції (05 хв. 57 сек. запису), фіксується
остання група правоохоронців, яку становлять бійці спецпідрозділу «Беркут» із
зеленими ідентифікуючими позначками, які озброєні рушницями Форт-500, а одна з
них в руці тримає пістолет (06 хв. 15 сек. запису). У подальшому фіксується
фактична спішна хаотична втеча розрізнених груп правоохоронців по вул.
Інститутська (06 хв. 36 сек. - 10 хв. 45 сек. запису), що цілком узгоджується з
даними досліджених судом структурованих за часом подій 43-х відео записів серії
«Відео Евеліни» у папці «Y_U - Пошукова група» - т. 70 а. 1-42 -
протокол огляду від 09 жовтня 2015 року (починаючи з «M2U01341» та закінчуючи
«M2U01385»).
З 10 хв. 43 сек. запису фіксуються озброєна рушницями
Форт-500 група вказаних бійців спецпідрозділу «Беркут» із зеленими
ідентифікуючими позначками, які рухаються по вул. Інститутська навпроти першої
будівлі НБУ. На далі автор зйомки переміщується із цими співробітниками на вул.
Банкова в бік Адміністрації Президента України (з 10 хв. 55 сек. запису), при
цьому на записі фіксуються перемовини у радіо ефірі особою з позивним «
ОСОБА_884 », яка повідомляє, що вони повертаються з боку вул. Інститутська (з
11 хв. 15 сек. запису).
Отже, суд присяжних вважає встановленою ідентифікацію
бійців спецпідрозділу «Беркут» у синьому камуфляжі із зеленими ідентифікаційними
позначками у виді зелених квадратиків на шоломах та зелених пов`язок на руках
як спецпідрозділу «Беркут» ГУМВС в АР Крим. Відтак належність вказаних бійців
до ПМОП беззаперечно спростована.
Підсумовуючи все наведене, суд присяжних вважає, що за
поданими відео та фото матеріалами є доведеною ідентифікація як учасників подій
20 лютого 2014 року на вул. Інститутська обвинувачених ОСОБА_29 , ОСОБА_26 та
ОСОБА_31 . Проте, серед тих осіб, хто застосовував зброю чи спеціальні засоби і
дії яких описані в обвинувальному акті, встановлено за належною
ідентифікаційною здатністю серед обвинувачених тільки ОСОБА_31 , а серед
співробітників РСП загалом - ОСОБА_374 , ОСОБА_584 та ОСОБА_371 . Конкретна
ідентифікація під час цих подій обвинувачених ОСОБА_25 та ОСОБА_28 за поданими
відео та фото матеріалами сторонами безспірно не доведена, а щодо інших
співробітників РСП, в тому числі згаданих раніше - ОСОБА_574 , ОСОБА_569 ,
ОСОБА_580 , ОСОБА_576 , ОСОБА_579 , ОСОБА_531 , ОСОБА_572 , ОСОБА_529 ,
ОСОБА_568 , ОСОБА_575 , ОСОБА_571 , ОСОБА_578 , ОСОБА_577 , ОСОБА_733 та
ОСОБА_573 - не доведена.
Вказані ідентифікаційні дані щодо обвинувачених ОСОБА_29
, ОСОБА_26 та ОСОБА_31 та умовно позитивно ідентифікаційні - щодо обвинувачених
ОСОБА_25 та ОСОБА_28 як учасників подій 20 лютого 2014 року на вул.
Інститутська узгоджуються із вже дослідженими об`єктивними даними матеріалів
телефонії, за якими з 08 год. ранку і далі протягом дня 20 лютого 2014 року в
районі вул. Інститутська перебували обвинувачені ОСОБА_21 і ОСОБА_2801 , могли
перебувати обвинувачені ОСОБА_23 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 і така можливість щодо
останніх була реальною та категорично не виключалася. Крім того, за цими ж
даними телефонії у взаємозв`язку з показаннями обвинувачених ОСОБА_29 ,
ОСОБА_26 вже є доведеним те, що з 08 год. ранку і далі протягом дня 20 лютого
2014 року в районі вул. Інститутська перебували й інші бійці РСП, зокрема,
командири взводів РСП ОСОБА_535 та ОСОБА_540 , міліціонери РСП ОСОБА_542 ,
ОСОБА_537 , ОСОБА_541 , ОСОБА_531 , ОСОБА_533 , ОСОБА_529 , а бійці РСП,
зокрема, ОСОБА_530 , ОСОБА_536 , ОСОБА_532 , ОСОБА_539 , ОСОБА_538 , ОСОБА_727
та ОСОБА_534 - також могли перебувати і така можливість щодо останніх була
реальною та категорично не виключається.
За результатами оцінки поданих відео та фото матеріалів є
доведеним значний кількісний склад, більше 20-ти, учасників подій 20 лютого
2014 року на вул. Інститутська з боку співробітників ідентифікованого
спецпідрозділу «Беркут» - РСП, додатково доведено участь в цих подіях бійців
РСП ОСОБА_374 та ОСОБА_584 , які під час них отримали поранення, що
узгоджується з наведеними висновками суду про масовість участі в подіях
співробітників цього підрозділу.
Ці дані у своїй сукупності додатково вказують на те, що
група озброєних правоохоронців у чорному форменому тактичному одязі із жовтими
пов`язками на руках, деякі з білими написами на спинах «Беркут», являла собою
групу співробітників одного підрозділу - РСП.
Водночас, належність бійців спецпідрозділу «Беркут» у
синьому камуфляжі із зеленими ідентифікаційними позначками у виді зелених
квадратиків на шоломах та зелених пов`язок на руках до ПМОП беззаперечно
спростована поданими доказами.
Під час судового провадження безпосередньо здійснити
допит гр-н ОСОБА_529 , ОСОБА_733 , ОСОБА_371 , ОСОБА_577 , ОСОБА_580 ,
ОСОБА_531 , ОСОБА_569 , ОСОБА_584 , ОСОБА_571 , ОСОБА_578 не вдалося через
відсутність з цього приводу клопотань сторін провадження та переховування
останніх на території РФ з одночасним набуттям громадянства останньої (т. 81 а.
200-211).
Локація сторін протистояння, характер їх переміщення та
дій.
Судом вже встановлена достовірність зафіксованих на
досліджених численних відео матеріалах даних про місцевість в центральній
частині м. Києва, де мали місце трагічні події 20 лютого 2014 року, та про окремі
об`єкти на ній (Майдан Незалежності, вул. Інститутська, готель «Україна»
справа, а Жовтневий палац і за ним Кінопалац зліва, алейка із зеленим парканом
з лівого боку, що з`єднує Жовтневий палац із проїзною частиною вул.
Інститутська в напрямку руху до НБУ, сніжна та бетонна барикади, які були
розташовані поперек вул. Інститутська саме в такій послідовності в напрямку від
Майдану Незалежності перед і за перехрестям з вул. Ольгинська, а також будівля
з куполом справа по вул. Інститутська для входу на станцію метро «Хрещатик», а
через вул. Ольгинська також справа будівля по вул. Інститутська № 8, будівля
зліва по вул. Інститутська № 7 - Клуб КМУ, а за ним НБУ).
Для встановлення та оцінки даних щодо локації сторін
протистояння, характер їх переміщення та дій судом присяжних обрано як джерело
таких відомостей найбільш інформативна багато екранна синхронізація, які
розміщена на платформі відеозапису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40), який та синхронізовані
до нього відео та фотоматеріали судом визнані достовірними, з відповідним
посиланням на також визнаний як достовірний астрономічний час подій.
За зведеними синхронізованими за часом даними повністю та
неодноразово дослідженого судом відеозапису «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2…», не спростованими іншими доказами показаннями
обвинувачених ОСОБА_29 і ОСОБА_26 та іншими одержаними ідентифікуючими даними
щодо озброєння бійців РСП, їх телефонії, встановлено таке.
Події, які відображаються на екранах вказаного відео та
охоплюють час, починаючи з 08 год. 53 хв. 00 сек. до 11 год. 00 хв. 02 сек. 20
лютого 2014 року, відбуваються одночасно в різних місцях навколо Майдану
Незалежності та вул. Інститутська в м. Києві.
Так, з 08 год. 53 хв. 00 сек. по 08 год. 55 хв. 25
сек. (епізод 1 «утримання позицій») на території «Майдану» та
навколо на відеозапису під назвою «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина
2…» фіксуються (кути зйомки - зсередини території «Майдану», з будівлі на
перехресті вул. Інститутська та Хрещатику, з місцевості навколо готелю
«Україна», з готелю «Україна» та ТРЦ «Глобус»):
-задимлені статичні
позиції активістів (більшість з них у касках, велика частина із щитами та
засобами для нанесення тілесних ушкоджень (палиці, дубинки тощо), невелика
частина у мілітарному виді - камуфльований одяг, військові каски, бронежилети),
які масово перебувають на своїх барикадах, а саме, на вул. Хрещатик біля
будинку Профспілок, на Майдані Незалежності за пам`ятником засновникам Києву та
перед Стелою Незалежності, перед цими позиціями зовні палають ланцюгом
автомобільні шини та інше сміття, створюючи задимленість всієї місцевості;
запуски з боку активістів в сторону правоохоронців салютів, кидання «коктейлів
молотова»;
-на певній відстані
(десятки метрів) від позицій активістів статичні позиції екіпірованих засобами
активного та пасивного захисту правоохоронців у форменому одязі на куті
перехрестя вул. Інститутська та Хрещатик, біля Стели Незалежності, на вул.
Інститутська нижче містка через неї, де за шеренгами військовослужбовців ВВ два
(синій та сірий) непрацюючі водомети та білого кольору спецавтомобіль міліції
(сині реєстраційні номери) з працюючим гучномовцем, поруч з ним особа у синьому
камуфляжі спецпідрозділу «Беркут» - ідентифікований за результатами судового
розгляду заступник командира ПМОП ОСОБА_23 у синьому камуфляжі спецпідрозділу
«Беркут», який у подальшому керуватиме евакуацією техніки; зверху на оглядовій
площадці ТРЦ «Глобус» працівники спецпідрозділу «Беркут» у синьому камуфляжі -
спостерігачі, які відходять зі своєї позиції; застосування правоохоронцями в
бік активістів спецзасобів подразнювальної дії; робота гідранта в бік згарища
перед пам`ятником засновникам Києву;
-задимленість біля
будинку Консерваторії; звуки, схожі на вибухи, постріли та запуски салютів; з
гучномовця спецавтомобіля міліції - штатні звернення до активістів «не
піддаватися на заклики до вчинення провокаційних дій, повернутися до місць
свого проживання», про наявність інформації щодо «участі в масових
заходах радикально налаштованих та екстремістських угрупувань з вогнепальною
зброєю», про відповідальність за правопорушення тощо (звук розмито шумом),
а зі сцени «Майдану» - оцінка цих закликів міліції як «гестапівської
пропаганди», команди на укріплення передових груп на барикадах, на збір
інформації про переміщення сил правопорядку, спроби організувати дії
новоприбулих на автобусах, на переміщення сотень Самооборони (добровільне
громадське формування «Майдану», що діяло на основі самоорганізації активістів,
громадянської солідарності та координації діяльності структур різного рівня, базовою структурною одиницею якої була сотня, яка
створювалася або за територіальним, або за екстериторіальним (профільним)
принципом, поділялася на десятки (рої), які могли об'єднуватись у чоту, загони Самооборони були
призначені для забезпечення безпеки території «Майдану» та активістів,
підтримання громадського порядку на цій території та здійснення інших заходів,
вона координувала свої дії зі Штабом національного спротиву).
З 08 год. 55 хв. 25 сек. по 08 год. 58 хв. 50 сек.
(епізод 2 «відступ правоохоронців, наступ «Майдану») на території
«Майдану» та навколо фіксуються (кут зйомки - зсередини території «Майдану», з
будівлі на перехресті вул. Інститутська та Хрещатику, з Жовтневого палацу,
місцевості навколо готелю «Україна», з готелю «Україна» та ТРЦ «Глобус»):
-масовий відхід з
позицій біля Стели Незалежності в бік вул. Інститутська військовослужбовців ВВ,
який прикривають також відступаючи з переходом на біг працівники спецпідрозділу
«Беркут» у синьому камуфляжі із зеленими позначками, які не мають відношення до
ПМОП, застосовуючи при цьому спецзасоби подразнювальної дії та здійснюючи
постріли з рушниць Форт-500 в бік активістів; залишення своїх позицій вверх по
вул. Інститутська й досі непрацюючих водометів, що поступово спричиняє
відповідний рух вверх вулицею й іншого транспорту на ній;
-вихід активістів із
щитами та засобами для нанесення тілесних ушкоджень (палиці, дубинки, «коктейлі
молотова» тощо) за межі барикади навпроти ІНФОРМАЦІЯ_184 , зайняття ними
позиції біля цієї Стели, вихід до вул. Інститутська нижче містка над нею та їх
подальший рух вверх цієї вулиці під місток із застосуванням «коктейлів
молотова» за відступаючими працівниками спецпідрозділу «Беркут» у синьому камуфляжі
із зеленими позначками; залишення на попередніх позиціях «Майдану» великої
кількості активістів, які участі в атаці не беруть;
-поодинокі звуки,
схожі на вибухи та постріли, інтенсивність останніх зростає; з гучномовця
спецавтомобіля міліції - штатні звернення до активістів (звук розмито шумом); з
«Майдану» - вираження вигуками та свистом масового піднесення через початок
атаки, а зі сцени «Майдану» - оголошення про потребу в біноклях, заклики про
необхідність тримати ряди та посилення вогню на барикаді в районі Профспілок,
оголошення про взяття Стели під свій контроль та підтримку таких дій, термінову
потребу в медиках, прохання зупинитись на передовій (звук розмито шумом).
З 08 год. 58 хв. 50 сек. по 09 год. 02 хв. 00 сек.
(епізод 3 «наступ «Майдану»: атака водометів, висоти Жовтневий») на
території «Майдану» та навколо фіксуються (кут зйомки - зсередини території
«Майдану», з будівлі на перехресті вул. Інститутська та Хрещатику, з Жовтневого
палацу, готелю «Україна», з місцевості навколо готелю «Україна» та ТРЦ
«Глобус»):
-атака активістами із
застосуванням «коктейлів молотова» синього водомету на вул. Інститутська вже за
містком через неї; поранені активісти; припинення активістами атаки водомета,
їх масове зосередження на барикаді під містком через вул. Інститутська; атака
іншими активістами з вул. Інститутська та переслідування групи
військовослужбовців ВВ, які тікають сходинками вверх в бік Жовтневого палацу;
велика кількість активістів, які залишаються на попередніх позиціях «Майдану»
та участі в атаці не беруть;
-працюючий в бік
активістів синій водомет, а пізніше і сірий водомет; застосування в бік
активістів зі сторони працівників спецпідрозділу «Беркут» у синьому камуфляжі
із зеленими позначками, які не мають відношення до ПМОП та зайняли тимчасову
позицію за парапетом справа вул. Інститутська, якщо рухатися нею вверх,
спецзасобів подразнювальної дії, рушниць Форт-500 та пістолету, який не
виключно але і не тільки може належати до пристрою для відстрілу гумових куль;
масовий відхід інших правоохоронців та від`їзд вверх по вул. Інститутська
транспорту, здебільшого спеціального, в тому числі й третього також синього
водомету; дії ОСОБА_31 , який намагається керувати евакуацією техніки та
відходом правоохоронців; спішне та хаотичне залишення правоохоронцями будівлі
Жовтневого палацу (центральний та правий виходи), а також перебування на
дальньому (правому) куті цієї будівлі бійців в чорній формі із жовтими
пов`язками на руках (ідентифіковані за результатами судового розгляду
співробітники РСП), які активних дій не вчиняють та спостерігають за подіями;
евакуація поранених серед правоохоронців;
-звуки, схожі на
вибухи та постріли, інтенсивність яких висока; припинення роботи гучномовців
спецавтомобіля міліції; зі сцени «Майдану» - команди закріпити фланги біля
Стели, тримати оборону на барикадах, не рватися вперед, оголошення про взяття
Інститутської, наближення до висоти Жовтневого та підтримку таких дій, про
потребу в медиках, попередження бути уважним, «в бік Інститутської не кидати
вогонь», «не стріляти нашим в спину».
З 09 год. 02 хв. 00 сек. по 09 год. 05 хв. 00 сек.
(епізод 4 «наступ «Майдану»: продовження атак, вихід до Жовтневого палацу»)
на території «Майдану», по вул. Інститутська та навколо фіксуються (кут зйомки
- зсередини території «Майдану», з будівлі на перехресті вул. Інститутська та
Хрещатику, з Жовтневого палацу та алейки, що веде від нього, з готелю «Україна»
та з місцевості навколо нього, з ТРЦ «Глобус»):
-повторна атака
активістами водомету (другого синього) на вул. Інститутська; вихід спочатку
окремих, а потім і великих груп активістів із засобами для нанесення тілесних
ушкоджень за межі барикади під містком, їх просування вперед по вул.
Інститутська, поступове взяття під контроль території перед входом до готелю
«Україна»; поява незначної кількості активістів із засобами для нанесення
тілесних ушкоджень на площадці перед центральним входом (колонада) до будівлі
Жовтневого палацу; атака активістами із застосуванням «коктейлів молотова»
шеренг правоохоронців, які тримали позиції на куті перехрестя вул. Інститутська
та Хрещатик; серед передових груп активістів - особи, які закликають інших йти
вперед за ними; евакуація поранених активістів; велика кількість активістів,
які участі в атаках не беруть, а ті, що брали - після виходу на рубіж барикади
під містком над вул. Інститутська припиняють своє просування вперед;
-відхід вверх по вул.
Інститутська трьох водометів та групи співробітників спецпідрозділу «Беркут» у
синьому камуфляжі, які застосовуючи спецзасоби, прикривають колону відступаючих
правоохоронців та техніки, що розтяглася по вул. Інститутська в бік урядового
кварталу та призупинилася в заторі перед сніжною барикадою; відступ
правоохоронців, які тримали позиції на куті перехрестя вул. Інститутська та
Хрещатик; постріли з рушниці Форт-500 співробітника спецпідрозділу «Беркут» у
синьому камуфляжі з краю місцевості біля правого кута Жовтневого палацу у
напрямку низу вул. Інститутська перед містком через неї; озброєні АКМС та
Форт-500 бійці у чорній формі із жовтими пов`язками на руках бійці РСП, які на
правому куті Жовтневого палацу та поруч із сірим автобусом (ідентифікований за
результатами судового розгляду службовий транспорт РСП) спостерігають за
подіями навколо, активних дій не вчиняють, але вже поодиноко здійснюють
постріли в бік активістів із спецзасобів - рушниць Форт-500, скеровують дії
інших правоохоронців, які спішно (рух бігом) покидають Жовтневий палац в бік
урядового кварталу з правового виходу з цієї будівлі, якщо на неї дивитися з
Майдану Незалежності; за бетонну барикаду від`їжджає ідентифікований за
результатами судового розгляду синій мікроавтобус «Фольксваген Транспортер»
бронегрупи РСП, в якому перебуває ОСОБА_22 ;
-звуки, схожі на
вибухи та постріли, інтенсивність яких висока, а також поява поодиноких більш
потужних та хльостких звуків, схожих на автоматні постріли; зі сцени «Майдану»
- команди закріпитися на львівській брамі, «далі не йти», тримати
оборону на барикадах, далі Жовтневого палацу «не йти ні в якому разі»,
тримати фланги та підтримувати один одного, щоб уникнути оточення, оголошення
про потребу в медиках, попередження декілька разів бути уважними всьому
периметру барикад, «не стріляємо і не кидаємо нічого, тому що там зараз вже
наші хлопці».
Надаючи оцінку подіям вказаних епізодів №№ 1-4 - час з 08
год. 53 хв. 00 сек. по 09 год. 05 хв. 00 сек., суд присяжних звертає увагу на
таке.
Перекидування сторонами одна по одній уражаючими
предметами, застосування з боку правоохоронців спеціальних засобів мало
тривалий характер і вже не впливало на рівень ескалації протистояння між
сторонами, відтак не могло його підвищити, тим більше з огляду на значну
відстань, яка сформувалася між позиціями сторін станом на 19 лютого і
залишалася незмінною 20 лютого 2014 року. Міліція вживала через гучномовці
заходів для уникнення загострення та поширення протистояння, будь-яких дій
наступального характеру в зоні протистояння не вчиняла. Більш того,
підтверджено дослідженими судом випусками новин в засобах медіа те, що 20
лютого 2014 року владою було оголошено днем жалоби, а на передодні 19 лютого
тривало перемир`я, що також не можна оцінити як фактори для ескалації.
Вогнища перед барикадами назовні підтримували і
контролювали активісти «Майдану», тобто вони не були наслідком дій
правоохоронців, водомети не працювали, був працюючий стаціонарний гідрант в
напрямку згарища, яке активісти намагалися підтримувати чи відновити.
Відтак, будь-яке припущення про те, що сили правопорядку
своїми діями ранком 20 лютого 2014 року якимось чином спровокували загострення
протистояння (штурмували, палили «Майдан», безпідставно поливали активістів
водою з водометів тощо), свого об`єктивного підтвердження не знайшли, більш
того спростовані вказаними даними. Дії правоохоронців до 19 лютого 2014 року,
якими вони не були б агресивними, втратили такий свій характер вдень 19 лютого
2014 року, ознак прихованої зміни ситуації станом на ранок 20 лютого 2014 року
в діях сил правопорядку не спостерігалось.
Натомість, відсутність ескалюючих чинників напередодні 20
лютого 2014 року вже не впливало на перебіг протестного руху в цілому. Його
явна радикалізація внаслідок дій влади, яка тривалий час реалізовувала чітку
стратегію придушення протесту, залишалася стійкою та критично високою. У таких
умовах будь-яке насилля стосовно активістів з боку сил правопорядку, навіть на
законних підставах та формально у відповідь, сприймалося суспільством як
елемент такої стратегії. Влада делегітимізувала свої дії, оскільки протипоставила
себе масовому протесту, учасників якого розглядала чомусь як ворогів. При
цьому, такі дії влади викликали невдоволення в суспільстві не залежно від
уподобань до «Майдану» - одні були обурені тим, що влада ігнорує протест та
переслідує його учасників, а інші - тим, що вона демонструвала провальну
нездатність гарантувати правопорядок в країні.
Із самого початку наступ з боку «Майдану» на
правоохоронців 20 лютого 2014 року мав явні елементи атакуючих дій та
переслідування. По-перше, як про це вказано в самому обвинувальному акті, рано
в ранці 20 лютого 2014 року мав місце підступний обстріл правоохоронців з боку
«Майдану» з вогнепальної зброї. По-друге, мало місце наближення до
правоохоронців та інтенсивний вплив на них з боку активістів уражаючими
засобами (каміння, бруківка, «коктейлі молотова» тощо) спочатку під час
переслідування працівників правоохоронних органів, що прикривали відхід сил
правопорядку, а потім і на статичні позиції правоохоронців з поєднаною спільною
метою їх відкинути та неприхованим через дії бажанням нанести ураження,
захопити в полон або примусити залишити свої позиції в разі опору. Саме так
були атаковані два водомети міліції, працівники правоохоронних органів під час
втечі сходами до Жовтневого палацу, а також шеренги правоохоронців на
перехресті вул. Інститутська з Хрещатиком. При цьому будь-якої зрозумілої
необхідності прискорювати відступ правоохоронців, який і так тривав панічно, не
було. Фактура захоплення та тримання правоохоронців в полоні «Майдану»
задокументована. Сили правопорядку самі залишали епіцентр протистояння,
спецзасоби застосовували виключно для стримування активістів, відтак у даній
ситуації були стороною, яка захищалася і мала на це право, вогнепальну зброю не
застосовували, хоча мали таку можливість під час реального обстрілу зі зброї
своїх співробітників.
Водночас, станом на 09 год. 05 хв. інтенсивність наступу
активістів зменшується, їх рух вперед пригальмовується, стає невпевненим і не
масовим, лунають заклики припинити рух вперед і зі сцени «Майдану». ОСОБА_23 ,
який був старшим офіцером, в наведених умовах виправдано взяв на себе
відповідальність скеровувати відступ залишків зведених сил правопорядку, а
активність з боку бійців РСП не фіксується.
З 09 год. 05 хв. 00 сек. по 09 год. 12 хв. 00 сек.
(епізод 5 «початок спеціальної операції спецпідрозділу «Беркут» біля
Жовтневого палацу, зупинення наступу «Майдану») на території «Майдану», по
вул. Інститутська та навколо фіксуються (кут зйомки - зсередини території
«Майдану», з будівлі на перехресті вул. Інститутська та Хрещатику, з Жовтневого
палацу та алейки, що веде від нього, з містка через вул. Інститутська, з готелю
«Україна» та з місцевості навколо нього, з ТРЦ «Глобус», з будівель по вул.
Ольгинська та НБУ):
-евакуація
правоохоронців з правого бокового виходу будівлі Жовтневого палацу (серед них
бійців РСП ОСОБА_29 , ОСОБА_580 , ОСОБА_529 ); серія гучних звуків здійснення
пострілів чергою (по 2-3 патрони) (з 09 год. 05 хв. 07 сек.); в напрямку
активістів без попередження про намір застосування вогнепальної зброї відкрита
стрільба чергами з АКМС ОСОБА_31 у
синьому камуфляжі спецпідрозділу «Беркут» (о 09 год. 05 хв. 14-25 сек.); вихід
на місцевість навколо фасаду будівлі Жовтневого палацу озброєних АКМС, пістолетами
та рушницями Форт-500 бійців РСП (серед них ОСОБА_547 , ОСОБА_546 , а також ймовірно, але не
виключається, ОСОБА_20 , ОСОБА_19 ,
ОСОБА_535 , ОСОБА_540 , ОСОБА_542 ,
ОСОБА_537 , ОСОБА_541 , ОСОБА_531 ,
ОСОБА_533 , ОСОБА_530 , ОСОБА_536 ,
ОСОБА_532 , ОСОБА_539 ,
ОСОБА_538 , ОСОБА_885 , ОСОБА_727 та ін.), які разом з ОСОБА_376 відкрито
застосовують спецзасоби та вогнепальну зброю у напрямку, де перебувають
активісти, а розосередившись по периметру навколо Жовтневого палацу, припиняють
свої наступальні дії; переміщення в бік сніжної барикади сірого службового
автобусу РСП, біля якого перебували вказані бійці РСП, а також рух в тому ж
напрямку ОСОБА_29 , перед цим залишення ним біля вказаного сірого автобусу
бійця РСП ОСОБА_567 ; повернення озброєних рушницями Форт-500 та пістолетами
працівників спецпідрозділу «Беркут» у синьому камуфляжі на кут будівлі готелю
«Україна» та відразу їх відхід з цієї позиції знову назад вверх по вул.
Інститутська; фіксується колона відступаючих правоохоронців та техніки, що
розтяглася по вул. Інститутська в бік урядового кварталу в заторі перед
бетонною барикадою;
-із самого початку
даного епізоду наступ активістів на вул. Інститутська та навколо Жовтневого
палацу зупиняється, його результати в районі вул. Інститутська сформувалися: а)
зупинкою передової групи активістів, які, ховалися за щитами, на проїзній
частині дещо вище заїзду до центрального входу готелю «Україна» на значній
відстані від відступаючих правоохоронців; б) взяттям активістами під контроль
центрального виходу з будівлі готелю «Україна»; в) взяттям іншою групою
активістів під контроль лівого виходу (якщо дивитися з Майдану Незалежності)
будівлі Жовтневого палацу та їх появою у незначній кількості (до двадцяти осіб)
біля колонади центрального виходу з цієї будівлі; відступ активістів, серед
яких є озброєна особа предметом, який за своїми очевидними зовнішніми ознаками
може сприйматися як вогнепальна зброя типу рушниці, з вул. Інститутська за
барикаду під місток, а з площадки перед Жовтневим палацом - в бік сходів на
вул. Інститутська, за місток через неї та за загородження на пагорбі біля
квиткового годинника; застосування активістом з кута готелю «Україна» в бік
правоохоронців у синьому камуфляжі предмета, який за своїми очевидними
зовнішніми ознаками може сприйматися як вогнепальна зброя типу пістолет, та
залишення активістами і цієї позиції; отримання поранень активістами; велика
кількість активістів, які залишаються перебувати на території Майдану
Незалежності; супровід активістами територією «Майдану» правоохоронців, яких зі
сцени називають полоненими;
-звуки, схожі на
вибухи та постріли, а серед них - більш інтенсивні відмінні (потужні та
хльосткі), схожі на автоматні постріли, що корелює з відеофіксацією
візуалізації здійснення бійцями РСП та ОСОБА_376 пострілів з АКМС (здригання
направленої зброї, димок від порохових газів); зі сцени «Майдану» - команди
закріпитися на зайнятих позиціях; тривалі заклики не бити полонених
правоохоронців та надати їм медичну допомогу; оголошення про потребу в медиках,
наявність вогнепальних поранень та операційної для цього в КМДА (Київська
міська державна адміністрація).
З 09 год. 12 хв. 00 сек. по 09 год. 16 хв. 10 сек.
(епізод 6 «спеціальна операція спецпідрозділу «Беркут» біля Жовтневого
палацу») на території «Майдану», по вул. Інститутська та навколо фіксуються
(кут зйомки - зсередини території «Майдану», з готелю «Україна» та місцевості
навколо, з ТРЦ «Глобус», Жовтневого палацу та містка через вул. Інститутська, з
будівлі НБУ):
-статичне перебування
озброєних бійців РСП (серед них ОСОБА_547 ,
ОСОБА_546 , а також ймовірно, але не виключається, ОСОБА_20 ,
ОСОБА_19 , ОСОБА_535 , ОСОБА_540 ,
ОСОБА_542 , ОСОБА_537 , ОСОБА_541 ,
ОСОБА_531 , ОСОБА_533 , ОСОБА_530 ,
ОСОБА_536 , ОСОБА_532 , ОСОБА_539 ,
ОСОБА_538 , ОСОБА_885 , ОСОБА_727 та ін.) та озброєного АКМС ОСОБА_31
по периметру площадки перед фасадною частиною будівлі Жовтневого палацу,
поодиноке застосування ними вогнепальної зброї та обмежене - спецзасобів,
зокрема, рушниць Форт-500; спішна евакуація за їх спинами правоохоронців з лівого
бокового виходу з будівлі Жовтневого палацу, якщо дивитися на неї з Майдану
Незалежності; подолання колоною відступаючих правоохоронців та техніки рубежу
бетонної барикади, перебування за останньою ОСОБА_29 ;
-статичне перебування
активістів, серед яких є озброєнні особи, на відкинутих позиціях на сходах з
вул. Інститутська, за барикадою під містком, за цим містком та за загородженням
на пагорбі біля квиткового годинника; відсутність активних дій з боку
активістів в цілому, окрім осіб, які з часом починають кидати в бік озброєних
бійців РСП «коктейлі молотова», стріляти в їх бік з предметів, які за своїми
очевидними зовнішніми ознаками можуть сприйматися як вогнепальна зброя типу
рушниці та пістолета; підпал вогнища на містку;
-значне зниження
інтенсивності будь-яких звуків, схожих на вибухи та постріли, та їх взагалі
припинення на певні проміжки часу; зі сцени «Майдану» - команди не бити
полонених правоохоронців; оголошення про критичну потребу в медиках.
З 09 год. 16 хв. 10 сек. по 09 год. 20 хв. 40 сек.
(епізод 7 «згортання спеціальної операції спецпідрозділу «Беркут» біля
Жовтневого палацу») на території «Майдану», по вул. Інститутська та навколо
фіксуються (кут зйомки - зсередини території «Майдану», з готелю «Україна» та
місцевості навколо, з містка через вул. Інститутська, з алейки від Жовтневого
палацу, з вул. Інститутська та з будівлі НБУ):
-продовження евакуації
правоохоронців з Жовтневого палацу, в тому числі озброєних АК-74 калібру 5,45
мм; поранення біля Жовтневого палацу бійців РСП
ОСОБА_374 (смертельне) та
ОСОБА_546 (нетяжке у ногу), їх
евакуація; відхід бійців РСП (серед них ОСОБА_369 , а також ймовірно, але не
виключається, ОСОБА_20 , ОСОБА_19 ,
ОСОБА_535 , ОСОБА_540 , ОСОБА_542 ,
ОСОБА_537 , ОСОБА_541 , ОСОБА_531 ,
ОСОБА_533 , ОСОБА_530 , ОСОБА_536 ,
ОСОБА_532 , ОСОБА_539 ,
ОСОБА_538 , ОСОБА_885 , ОСОБА_727 та ін.), озброєного АКМС ОСОБА_31 , а також
озброєних снайперськими гвинтівками та іншою зброєю бійців в чорній формі без
жовтих пов`язок, що до них приєдналися, від Жовтневого палацу в бік алейки та
по ній самій в напрямку станції метро «Хрещатик» у поєднанні із інтенсивним
веденням вогню з АКМС в бік активістів; зайняття всіма вказаними озброєними
правоохоронцями позиції за сніжною барикадою; перебування за бетонною барикадою
ОСОБА_29 , ОСОБА_26 ;
-статичне перебування
активістів на відкинутих позиціях на сходах з вул. Інститутська, за
загородженням на пагорбі біля квиткового годинника та за барикадою під містком;
їх поступове переміщення з цих позицій, як реакція на відхід озброєних
правоохоронців, до Жовтневого палацу, далі в бік алейки, по ній самій в
напрямку станції метро «Хрещатик», а також за межі барикади під містком вверх
по вул. Інститутська в напрямку повороту до автомобільної стоянки готелю
«Україна»; присутність серед вказаних активістів, що здійснюють переміщення
вперед по вул. Інститутська, декількох (щонайменше трьох) осіб, які озброєні
предметами, що за своїми очевидними зовнішніми ознаками можуть сприйматися як
вогнепальна зброя типу рушниць, пістолет; підпал жовтого автобусу на стоянці
біля лівого кута будівлі Жовтневого палацу, якщо дивитися з Майдану
Незалежності; велика кількість активістів, яка участі в цих подіях не бере;
отримання поранень активістами; евакуація поранених активістів;
-звуки, схожі на вибухи
та постріли, а серед них - більш інтенсивні відмінні (потужні та хльосткі),
схожі на автоматні постріли, що корелює з візуалізацією здійснення бійцями РСП
та ОСОБА_376 пострілів з АКМС (здригання направленої зброї, димок від порохових
газів), інтенсивність таких після смертельного поранення бійця РСП ОСОБА_374
критично зросла і не спадала весь час відходу озброєних правоохоронців по вул.
Інститутська; зі сцени «Майдану» - команди щодо формування резервів,
направлення чотирьох сотень до Жовтневого палацу для його оточення, зайняття
нових позицій, вітання вчасного прибуття Хмельницької сотні; заклик припинити
подальший наступ.
Надаючи оцінку подіям вказаних епізодів №№ 5-7 - час з 09
год. 05 хв. 00 сек. по 09 год. 20 хв. 40 сек., суд присяжних звертає увагу на
таке.
Активним діям з боку озброєних бійців РСП та ОСОБА_31
передували взяття активістами під контроль лівого бокового виходу з будівлі
Жовтневого палацу, а також поява останніх у незначній кількості (до двадцяти
осіб) біля центрального виходу з цієї будівлі. Натомість, евакуація
правоохоронців з цієї будівлі продовжувалася з її правого бокового виходу і
також була панічною.
Зафіксовані у подальшому дії навколо Жовтневого палацу
вказаних бійців РСП та ОСОБА_31 вказують на їх обмежений характер конкретною
метою (спеціальна операція) - забезпечити евакуацію з Жовтневого палацу інших
правоохоронців, як виявилося, окремих зі зброєю. На це вказує не стільки
рішучість, з якою бійці РСП та ОСОБА_23 взяли під контроль територію перед
фасадною частиною будівлі Жовтневого палацу, на яку виходили інші - лівий та
центральний виходи з неї, скільки чітко виражене припинення ними дій
наступального характеру та застосування уражаючих засобів відразу після
встановлення такого контролю, що вказує на справжню мету їх дій та її
досягнення на виконання поставленого завдання, зміст якого стає очевидним через
його фактологічну візуалізацію - усунення перешкод для такої евакуації. Також,
під час цієї спеціальної операції з боку бійців РСП зафіксовані прицільні
влучання зі зброї в бруківку, тротуар, клумби, бетонні парапети тощо, що
ставить під сумнів оцінку таких їх дій, виключно як прояв бажання позбавити
життя когось з активістів.
Усунення перешкод для евакуації правоохоронців з будівлі
Жовтневого палацу розпочинається з відтиснення активістів вниз по вул.
Інститутська в бік Майдану Незалежності, що забезпечується злагодженими діями
бійців РСП разом з ОСОБА_376 (який власне й ініціював такі дії своїми
вказівками), поєднаними із застосуванням спецзасобів, а також вогнепальної зброї
у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб та який явно не відповідав
обстановці евакуації правоохоронців з будівлі Жовтневого палацу, яка не
припинялася, перевищував міру, необхідну для виконання покладених на міліцію
обов`язків, шляхом здійснення невибіркових пострілів небезпечно поруч із
скупченням людей.
У подальшому, вказані бійці РСП на чолі з ОСОБА_376 ,
продовжуючи злагоджено застосовувати вогнепальну зброю у вказаний небезпечний
спосіб, який явно перевищував міру, необхідну для виконання покладених на
міліцію обов`язків, звільнили від активістів територію перед фасадною частиною
будівлі Жовтневого палацу, на яку виходили як лівий, так і центральний виходи з
неї, взявши її під свій контроль. Евакуація правоохоронців в напрямку урядового
кварталу продовжувалася і з лівого бокового виходу будівлі Жовтневого палацу.
Відтак, припущення про збройний штурм «Майдану» бійцями
РСП у взаємодії з їх прямим начальником - ОСОБА_376 з метою його розігнати чи
припинити протест є більш ніж надуманими. Є всі об`єктивні підстави вважати
такі дії правоохоронців виконанням з їх боку спеціальної операції із легітимною
та чітко сформованою метою - забезпечення евакуації правоохоронців з будівлі
Жовтневого палацу. Надзвичайно небезпечний спосіб для багатьох активістів, у
якій така спеціальна операція була виконана фактично - із застосуванням
вогнепальної зброї, отримає від суду правову оцінку за результатами дослідження
всіх епізодів поранення та загибелі активістів, поведінка яких має також своє
окреме правове значення. Але очевидним є наступне. З одного боку, застосуванню
вогнепальної зброї з боку ОСОБА_31 та бійців РСП дійсно передував обстріл
правоохоронців, атаки з боку активістів «Майдану», окремі з яких мали при собі
предмети, які зовні схожі з вогнепальною зброєю. Але, з іншого боку, на початок
вказаної спеціальної операції наступ активістів фактично стих, його результати
в районі Жовтневого палацу сформувалися лише взяттям під контроль лівого виходу
з цієї будівлі та появою активістів у незначній кількості біля колонади
центрального виходу з неї. Крім того, застосування вогнепальної зброї з боку
правоохоронців мало місце в густозаселеній центральній частині міста Києва, в
умовах значного скупчення активістів, стосунок більшості з яких із озброєними
особами був ілюзорним, та в цілому в умовах адекватного реагування активістів
на дії озброєних правоохоронців шляхом відходу зі своїх позицій, що вказує на
перевищення цими правоохоронцями міри, необхідної для досягнення вказаної
легітимної мети. Про це, також, свідчать випадки надмірного або невиправданого
застосування працівниками міліції зброї вже під час відступу активістів та
евакуації ними своїх поранених побратимів.
За дослідженими матеріалами важко судити, як саме вказані
правоохоронці завершували б таку спеціальну операцію і чи спричинила б вона ще
жертви, оскільки ця операція майже на завершальній стадії була вимушено
згорнута через тяжке поранення бійця РСП ОСОБА_374 , що через деякий час
спровокувало подальше невмотивоване інтенсивне застосування вогнепальної зброї
(постріли з АКМС) безпосередньо в бік активістів під час відходу співробітників
РСП та ОСОБА_31 від Жовтневого палацу за сніжну барикаду та евакуації
непритомного ОСОБА_374 та пораненого у ногу ОСОБА_584 .
Зафіксований на відео тривалий затор евакуаційної колони
правоохоронців перед барикадами вказує на неспівмірність бажання сил
правопорядку покинути територію, наближену до протистояння, із технічною
можливістю його реалізувати, яка була обмежена штучним бар`єром у виді барикад.
Відтак, зведені барикади мали зворотній ефект, концепція їх зведення не
враховувала можливість масового відступу самих сил правопорядку. Спішне,
хаотичне та лише часткове залишення правоохоронцями будівлі Жовтневого палацу,
а також розгубленість, яку протягом певного часу демонстрували навіть озброєні
бійці РСП, спостерігаючи за розвитком подій та появою активістів біля цієї
будівлі, з якої панічно вибігали правоохоронці, все це у поєднані із вказаним
затором з усією очевидністю спростовує характеристику такого відступу сил
правопорядку як організованого, а тим більше, передбачуваного чи взагалі
спланованого.
З 09 год. 20 хв. 40 сек. по 09 год. 30 хв. 03 сек.
(епізод 8 «сніжна барикада») на території «Майдану», по вул.
Інститутська та навколо фіксуються (кут зйомки - зсередини території «Майдану»,
з готелю «Україна» та місцевості навколо, з Жовтневого палацу, з алейки від
нього та з вул. Інститутська, з будівлі НБУ):
-поступове переміщення
активістів групами по алейці від Жовтневого палацу в напрямку станції метро
«Хрещатик» (лівий бік вулиці), а також паралельно, хоча і зовсім маленькою
проте організованою групкою, а серед неї озброєних осіб, що має ознаки
локального свідомого групового збройного нападу, біля будівлі готелю «Україна»
в напрямку станції метро «Хрещатик» (правий бік вулиці) у поєднанні із
застосуванням в бік правоохоронців предметів, які за своїми очевидними
зовнішніми ознаками можуть сприйматися як вогнепальна зброя типу рушниць,
пістолета; одиничне отримання поранень активістами з лівого та правого боків вул.
Інститутська, подальший відхід групи активістів справа, а потім масове
отримання поранень активістами з лівого боку цієї вулиці на алейці від
Жовтневого палацу, де переміщення вперед поступово продовжувалось; велика
кількість активістів участі в цих подіях не бере; евакуація поранених
активістів, надання їм першої медичної допомоги в медпунктах (шпиталях)
«Майдану»; наприкінці обстріл залишків правоохоронців за сніжною барикадою з
лівого боку (пил від влучання куль в мішки);
-утримання позиції за
сніжною барикадою по обидва її боки озброєними АКМС бійцями РСП (серед них
ОСОБА_369 , а також ймовірно, але не виключається, ОСОБА_20 ,
ОСОБА_19 , ОСОБА_535 , ОСОБА_540 ,
ОСОБА_542 , ОСОБА_537 , ОСОБА_541 ,
ОСОБА_531 , ОСОБА_533 , ОСОБА_530 ,
ОСОБА_536 , ОСОБА_532 , ОСОБА_539 , ОСОБА_538 , ОСОБА_885 , ОСОБА_727
та ін.), ОСОБА_376 , а також правоохоронцями, що до них приєдналися - озброєних
снайперськими гвинтівками та іншою зброєю бійців в чорній формі без жовтих
пов`язок, у поєднанні із застосуванням окремими з них вогнепальної зброї в бік
активістів; початок відходу озброєних правоохоронців спочатку з лівого, а потім
і правого (в напрямку руху з низу вул. Інститутська) боків сніжної барикади за
бетонну барикаду; перебування синього мікроавтобусу бронегрупи РСП навпроти
будівлі НБУ поблизу бетонної барикади з її тилу, переміщення до нього через
прохід у барикаді сірого службового автобусу РСП; перебування за бетонною
барикадою ОСОБА_29 та ОСОБА_26 (її правий бік, якщо дивитися знизу вул.
Інститутська);
-демонстрація зі сцени
«Майдану» мисливської рушниці нібито як трофейної, з якою правоохоронців
зафіксовано не було;
-звуки, схожі на
вибухи та постріли, а серед них - потужні та хльосткі, схожі на автоматні
постріли, що корелює з візуалізацією здійснення бійцями РСП та ОСОБА_376
пострілів з АКМС (здригання прицільно направленої зброї, димок від порохових
газів), інтенсивність яких висока, а коли активісти зупиняються, спадає; зі
сцени «Майдану» - команди щодо перегрупування сил активістів, необхідності дослухатися
наказів сотників, щоб виключити самоправство; оголошення гострої потреби в
медиках.
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду № 8 - час з 09
год. 20 хв. 40 сек. по 09 год. 29 хв. 50 сек., суд присяжних звертає увагу на
таке.
Зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою від
Жовтневого палацу не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями, проте зафіксоване на відео
переміщення активістів організованою групою осіб з правого боку вулиці від готелю
«Україна» супроводжувалося застосуванням з їх боку предметів, схожих на зброю,
відтак мало ознаки збройної атаки на правоохоронців. Вплив на такі переміщення
активістів шляхом застосування вогнепальної зброї отримає від суду правову
оцінку за результатами дослідження всіх епізодів поранення та загибелі
активістів, поведінка яких має своє окреме правове значення. Але очевидним є
те, що застосування вогнепальної зброї з боку правоохоронців відбувалося під
час їх скритого обстрілу з одного боку, а з іншого - саме застосування
вогнепальної зброї з боку правоохоронців мало місце в густозаселеній
центральній частині міста Києва, в умовах значного скупчення людей, стосунок
більшості з яких на лівому боці вулиці в напрямку руху із озброєними
активістами був ілюзорним, було невибірковим та в цілому в умовах адекватного
реагування на озброєних правоохоронців шляхом втечі озброєних активістів та
відмови інших активістів з тих, хто їх прикривав, від вчинення атакуючих дій
(правий бік вулиці). Скритий характер обстрілу правоохоронців за сніжною
барикадою потребував відповідного реагування, яке зовсім не передбачало
необхідність здійснення ними невибіркового вогневого впливу на всіх активістів
«Майдану», відсутність якого у подальшому у певні періоди часу в жодний спосіб
не збільшувало загрозу для життя та здоров`я правоохоронців, які перейшли за
бетонну барикаду та могли перебувати за нею у безпеці.
З 09 год. 30 хв. 03 сек. по 09 год. 38 хв. 00 сек.
(епізод 9 «відхід зі сніжної на бетонну барикаду, тривала пауза») на території
«Майдану», по вул. Інститутська та навколо фіксуються (кут зйомки - зсередини
території «Майдану», з будівлі на перехресті вул. Інститутська та Хрещатик, з
готелю «Україна» та місцевості навколо, з вул. Інститутська та будівлі НБУ):
-остаточний відхід
озброєних бійців РСП та інших правоохоронців від сніжної за бетонну барикаду,
зайняття на цій барикаді позицій зліва та справа озброєними АКМС бійцями РСП
(серед них ОСОБА_369 , а також ймовірно, але не виключається, ОСОБА_20 ,
ОСОБА_19 , ОСОБА_535 , ОСОБА_540 ,
ОСОБА_542 , ОСОБА_537 , ОСОБА_541 ,
ОСОБА_531 , ОСОБА_533 , ОСОБА_530 ,
ОСОБА_536 , ОСОБА_532 , ОСОБА_539 , ОСОБА_538 , ОСОБА_885 , ОСОБА_727
та ін.), ОСОБА_376 , а також озброєними АК-74, снайперськими гвинтівками та
кулеметом правоохоронцями в чорній формі без жовтих пов`язок на руках та
спостереження з їх боку за обстановкою; прибуття в тил бетонної барикади двох
БТР; перебування за бетонною барикадою ОСОБА_29 та ОСОБА_26 (її правий бік,
якщо дивитися знизу вул. Інститутська);
-повне припинення
просування вперед активістів, евакуація поранених з алейки, закріплення на ній
позиції активістів, вихід двох активістів вперед від готелю України з правового
боку вул. Інститутська, поки залишені без уваги заклики з їх боку до інших активістів
приєднатися до їх руху в напрямку парапету з написом «АКБ «Аркада»; надання
пораненим активістам першої медичної допомоги в медпунктах (шпиталях)
«Майдану»; утримання активістами на «Майдані» правоохоронців, яких зі сцени
називають полоненими;
-звуки, схожі на
далекі поодинокі постріли, відсутність пострілів іншого характеру, які раніше
були інтенсивними; зі сцени «Майдану» - команди щодо укріплення барикад на
взятих під контроль територіях, перегрупування сотень, заборони просуватися
маленькими групами; оголошення з питань медичної допомоги пораненим, про
успішний наступ активістів «Майдану» на вул. Грушевського, які «відігнали
«Беркут» до Маріїнського парку».
З 09 год. 38 хв. 00 сек. по 09 год. 41 хв. 05 сек.
(епізод 10 «бетонна барикада, продовження паузи») на території
«Майдану», по вул. Інститутська та навколо фіксуються (кут зйомки - зсередини
території «Майдану», з будівлі на перехресті вул. Інститутська та Хрещатик, з
алейки від Жовтневого палацу, з вул. Інститутська, з будівлі НБУ, з готелю «Україна»):
-групове поступове
просування активістів вперед від готелю України з правового боку вул.
Інститутська в напрямку парапету з написом «АКБ «Аркада», продовження закликів
до руху вперед з боку двох активістів, які перебувають попереду; поступове просування
активістів групками вперед зі своїй позиції на алейці від Жовтневого палацу до
сніжної барикади; утримання на «Майдані» правоохоронців, яких зі сцени
називають полоненими;
-утримання позиції
бетонної барикади по обидва її боки озброєними АКМС бійцями РСП (серед них
ОСОБА_369 , а також ймовірно, але не виключається, ОСОБА_20 ,
ОСОБА_19 , ОСОБА_535 , ОСОБА_540 ,
ОСОБА_542 , ОСОБА_537 , ОСОБА_541 ,
ОСОБА_531 , ОСОБА_533 , ОСОБА_530 ,
ОСОБА_536 , ОСОБА_532 , ОСОБА_539 , ОСОБА_538 , ОСОБА_885 , ОСОБА_727
та ін.), ОСОБА_376 , а також озброєними АК-74, снайперськими гвинтівками та
кулеметом правоохоронцями в чорній формі без жовтих пов`язок на руках та
спостереження з їх боку за обстановкою; перебування за бетонною барикадою
ОСОБА_29 та ОСОБА_26 (її правий бік, якщо дивитися знизу вул. Інститутська);
- відсутність звуків,
схожих на вибухи чи постріли; зі сцени «Майдану» - команди щодо укріплення
барикад, перегрупування сотень, допомоги пораненим.
З 09 год. 41 хв. 05 сек. по 09 год. 43 хв. 00 сек.
(епізод 11 «бетонна барикада: обстріл сніжної барикади») на території
«Майдану», по вул. Інститутська та навколо фіксуються (кут зйомки - зсередини
території «Майдану», з будівлі на перехресті вул. Інститутська та Хрещатик, з
алейки від Жовтневого палацу, з вул. Інститутська, з будівлі НБУ, з готелю
«Україна»):
-перебування передової
групи активістів, серед яких відсутні предмети, які були б схожі на зброю, за
сніжною барикадою, отримання ними поранень; зупинення руху вперед групою
активістів, серед яких відсутні предмети, які були б схожі на зброю, з
правового боку вул. Інститутська, їх обурені крики в бік готелю «Україна», коли
чутно звук одиночного пострілу та видно візуалізацію його слідів на дереві,
продовження закликів до руху вперед з боку двох активістів, які перебувають
попереду; загиблі; утримання активістами на «Майдані» правоохоронців, яких зі
сцени називають полоненими;
-утримання позиції
бетонної барикади по обидва її боки озброєними АКМС бійцями РСП (серед них
ОСОБА_369 , а також ймовірно, але не виключається, ОСОБА_20 ,
ОСОБА_19 , ОСОБА_535 , ОСОБА_540 ,
ОСОБА_542 , ОСОБА_537 , ОСОБА_541 ,
ОСОБА_531 , ОСОБА_533 , ОСОБА_530 ,
ОСОБА_536 , ОСОБА_532 , ОСОБА_539 , ОСОБА_538 , ОСОБА_885 , ОСОБА_727
та ін.), ОСОБА_376 , а також озброєними АК-74, снайперськими гвинтівками та
кулеметом правоохоронцями в чорній формі без жовтих пов`язок на руках, ведення
окремими з них вогню із вогнепальної зброї в бік активістів та спостереження;
перебування за бетонною барикадою ОСОБА_29 та ОСОБА_26 (її правий бік);
- відновлення потужних
та хльостких звуків, схожих на автоматні постріли, що корелює з візуалізацією
здійснення бійцями РСП пострілів з АКМС (здригання прицільно направленої зброї,
димок від порохових газів), інтенсивність яких не висока; зі сцени «Майдану» -
команди щодо посилення позицій та барикад на вул. Грушевського; оголошення з
питань медичної допомоги пораненим.
Надаючи оцінку подіям вказаних епізодів №№ 9-11 - час з
09 год. 29 хв. 50 сек. по 09 год. 43 хв. 00 сек., суд присяжних звертає увагу
на таке.
Скритий характер обстрілу правоохоронців за бетонною
барикадою також потребував відповідного реагування, яке знову ж таки зовсім не
передбачало можливість здійснення ними невибіркового вогневого впливу на всіх
активістів «Майдану». Фактична відсутність такого впливу на активістів тривалий
час не збільшила загрозу для життя та здоров`я правоохоронців, які перебували
за бетонною барикадою, наочно демонструючи відсутність кореляції між діями
активістів, що перебували на обох боках вул. Інститутська, та ескалацією загроз
для сил правопорядку, джерело для яких було явно іншим.
Зафіксоване на відео переміщення активістів до сніжної
барикади також не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах звільнених
територій самими право-охоронцями. Вплив на таке переміщення активістів шляхом
застосування вогнепальної зброї отримає від суду правову оцінку за результатами
дослідження всіх епізодів поранення та загибелі активістів, поведінка яких має
своє окреме правове значення. Але очевидним є те, що застосування вогнепальної
зброї з боку правоохоронців відбувалося в густозаселеній центральній частині
міста Києва, в умовах значного скупчення людей, стосунок яких із озброєними
активістами був ілюзорним.
З 09 год. 43 хв. 00 сек. по 09 год. 52 хв. 05 сек.
(епізод 12 «бетонна барикада: обстріл п`ятачка за парапетом АКБ «Аркада»)
на території «Майдану», по вул. Інститутська та навколо фіксуються (кут зйомки
- зсередини території «Майдану», з будівлі на перехресті вул. Інститутська та
Хрещатик, з алейки від Жовтневого палацу, з вул. Інститутська, з будівель НБУ
та на вул. Ольгинська, з готелю «Україна»):
-Відхід активістів від
сніжної барикади; рух вперед групи активістів з правового боку вул.
Інститутська, серед яких відсутні предмети, які були б схожі на зброю, їх
розосередження вогнем з вогнепальної зброї біля парапету АКБ «Аркада»,
отримання ними поранень; евакуація поранених з обох боків вулиці; загиблі;
отримання біля парапету АКБ «Аркада» поранень активістами з числа трьох
евакуаційних груп, які перетинали вул. Інститутська зліва направо (час підходу
до місця - 09 год. 48 хв. 15 та 50 сек. (перша та друга групи відповідно) та о
09 год. 50 хв. (третя група)); утримання на «Майдані» правоохоронців, яких зі
сцени називають полоненими;
-утримання позиції
бетонної барикади по обидва її боки озброєними АКМС бійцями РСП (серед них
ОСОБА_369 , а також ймовірно, але не виключається, ОСОБА_20 ,
ОСОБА_19 , ОСОБА_535 , ОСОБА_540 ,
ОСОБА_542 , ОСОБА_537 , ОСОБА_541 ,
ОСОБА_531 , ОСОБА_533 , ОСОБА_530 ,
ОСОБА_536 , ОСОБА_532 , ОСОБА_539 , ОСОБА_538 , ОСОБА_885 , ОСОБА_727
та ін.), ОСОБА_376 , а також озброєними АК-74, снайперськими гвинтівками та
кулеметом правоохоронцями в чорній формі без жовтих пов`язок на руках, ведення
окремими з них вогню із вогнепальної зброї в бік активістів та спостереження;
перебування за бетонною барикадою ОСОБА_29 та ОСОБА_26 (її правий бік);
-звуки потужні та
хльосткі, схожі на автоматні постріли, що корелює з візуалізацією здійснення
бійцями РСП пострілів з АКМС (здригання прицільно направленої зброї, димок від
порохових газів), інтенсивність яких висока; зі сцени «Майдану» - команди щодо
посилення позицій, комунікації з правоохоронцями, які вирішили перейти на бік
«Майдану»; оголошення з питань медичної допомоги пораненим, про можливість
наступу «Беркуту» по вул. Інститутська та Грушевська, про снайперів на дахах.
З 09 год. 52 хв. 05 сек. по 09 год. 54 хв. 20 сек.
(епізод 13 «бетонна барикада: друга пауза») на території «Майдану», по
вул. Інститутська та навколо фіксуються (кут зйомки - зсередини території
«Майдану», з будівлі на перехресті вул. Інститутська та Хрещатик, з алейки від
Жовтневого палацу, з вул. Інститутська, з будівлі НБУ, з готелю «Україна»):
-відсутність
просування вперед з боку активістів; евакуація поранених з них з правого боку
вул. Інститутська (п`ятачок перед парапетом «АКБ «Аркада»); отримання біля
парапету АКБ «Аркада» поранень активістами з числа четвертої евакуаційної
групи, яка перетинала вул. Інститутська зліва направо і до якої приєдналися
інші активісти з правого боку цієї вулиці (час підходу до місця - 09 год. 54
хв. 15 сек.); загиблі; надання пораненим активістам першої медичної допомоги у
медпунктах (шпиталях) «Майдану»; утримання на «Майдані» правоохоронців, яких зі
сцени називають полоненими;
-утримання позиції
бетонної барикади по обидва її боки озброєними АКМС бійцями РСП (серед них
ОСОБА_369 , а також ймовірно, але не виключається, ОСОБА_20 ,
ОСОБА_19 , ОСОБА_535 , ОСОБА_540 ,
ОСОБА_542 , ОСОБА_537 , ОСОБА_541 ,
ОСОБА_531 , ОСОБА_533 , ОСОБА_530 ,
ОСОБА_536 , ОСОБА_532 , ОСОБА_539 , ОСОБА_538 , ОСОБА_885 , ОСОБА_727
та ін.), ОСОБА_376 , а також озброєними АК-74, снайперськими гвинтівками та
кулеметом правоохоронцями в чорній формі без жовтих пов`язок на руках та
спостереження з їх боку за обстановкою; перебування за бетонною барикадою
ОСОБА_29 і ОСОБА_26 (її правий бік, якщо дивитися з низу вул. Інститутська);
-відсутність звуків,
схожих на вибухи чи постріли; зі сцени «Майдану» - команди щодо укріплення
барикад, перегрупування сотень; оголошення з питань медичної допомоги
пораненим.
З 09 год. 54 хв. 20 сек. по 09 год. 55 хв. 00 сек.
(епізод 14 «бетонна барикада: обстріл п`ятачка перед парапетом «АКБ «Аркада»)
на території «Майдану», по вул. Інститутська та навколо фіксуються (кут зйомки
- зсередини території «Майдану», з будівлі на перехресті вул. Інститутська та
Хрещатик, з алейки від Жовтневого палацу, з вул. Інститутська, з будівлі НБУ, з
готелю «Україна»):
-відсутність
просування вперед з боку активістів; евакуація поранених з правого боку вул.
Інститутська (п`ятачок перед парапетом «АКБ «Аркада»); продовження отримання
поранень активістами з числа четвертої евакуаційної групи (час підходу з ношами
до місця - 09 год. 54 хв. 15 сек.); загиблі; надання першої медичної допомоги
пораненим активістам в медпунктах (шпиталях) «Майдану»; утримання на «Майдані»
правоохоронців, яких зі сцени називають полоненими;
-утримання позиції
бетонної барикади по обидва її боки озброєними АКМС бійцями в чорній формі із
жовтими пов`язками на руках, в окремих білі наліпки на спинах з написом
«Беркут» (РСП, зокрема, ОСОБА_369 , а
також ймовірно, але не виключається,
ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_535 ,
ОСОБА_540 , ОСОБА_542 , ОСОБА_537 ,
ОСОБА_541 , ОСОБА_531 , ОСОБА_533 ,
ОСОБА_530 , ОСОБА_536 , ОСОБА_532 , ОСОБА_539 , ОСОБА_538 , ОСОБА_885 , ОСОБА_727
та ін.), озброєною АКМС особою у синьому камуфляжі спецпідрозділу «Беркут» (
ОСОБА_23 ), а також озброєними АК-74, снайперськими гвинтівками та кулеметом
правоохоронцями в чорній формі без жовтих пов`язок на руках, ведення окремими з
них вогню із вогнепальної зброї в бік активістів та спостереження; перебування
за бетонною барикадою ОСОБА_29 і ОСОБА_26 (її правий бік);
-звуки, схожі на
вибухи чи постріли; зі сцени «Майдану» - команди щодо укріплення барикад та з
питань медичної допомоги пораненим.
З 09 год. 55 хв. 00 сек. по 09 год. 56 хв. 18 сек.
(епізод 15 «бетонна барикада: третя пауза») на території «Майдану», по
вул. Інститутська та навколо фіксуються (кут зйомки - зсередини території
«Майдану», з будівлі на перехресті вул. Інститутська та Хрещатик, з алейки від
Жовтневого палацу, з вул. Інститутська, Банкова, з будівлі НБУ, з готелю
«Україна»):
-відсутність
просування вперед з боку активістів; евакуація поранених активістів біля
парапету АКБ «Аркада»; загиблі; утримання на «Майдані» правоохоронців, яких зі
сцени називають полоненими; демонстрація вилучених особистих документів
полонених правоохоронців;
-утримання позиції
бетонної барикади по обидва її боки озброєними АКМС бійцями РСП (серед них ОСОБА_369
, а також ймовірно, але не виключається,
ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_535 ,
ОСОБА_540 , ОСОБА_542 , ОСОБА_537 ,
ОСОБА_541 , ОСОБА_531 , ОСОБА_533 ,
ОСОБА_530 , ОСОБА_536 , ОСОБА_532 , ОСОБА_539 , ОСОБА_538 , ОСОБА_885 , ОСОБА_727
та ін.), ОСОБА_376 , а також озброєними АК-74, снайперськими гвинтівками та
кулеметом правоохоронцями в чорній формі без жовтих пов`язок на руках та
спостереження з їх боку за обстановкою; перебування за бетонною барикадою
ОСОБА_29 і ОСОБА_26 (її правий бік); прибуття на перехрестя вул. Банкова та
Інститутська загону озброєних пістолетами, АК-74 калібру 5,45мм, снайперськими
гвинтівками правоохоронців в чорному одязі без жовтих пов`язок на руках;
- відсутність звуків,
схожих на вибухи чи постріли; зі сцени «Майдану» - оголошення з питань медичної
допомоги пораненим.
З 09 год. 56 хв. 18 сек. по 09 год. 56 хв. 45 сек.
(епізод 16 «бетонна барикада: обстріл п`ятачка перед парапетом «АКБ «Аркада»)
на території «Майдану», по вул. Інститутська та навколо фіксуються (кут зйомки
- зсередини території «Майдану», з будівлі на перехресті вул. Інститутська та
Хрещатик, з алейки від Жовтневого палацу, з вул. Інститутська, Банкова, з
будівлі НБУ, з готелю «Україна»):
-відсутність
просування вперед з боку активістів; отримання поранень активістами; евакуація
поранених; загиблі; надання першої медичної допомоги пораненим активістам в
медпунктах (шпиталях) «Майдану»; утримання на «Майдані» правоохоронців, яких зі
сцени називають полоненими;
-утримання позиції
бетонної барикади по обидва її боки озброєними АКМС бійцями РСП (серед них
ОСОБА_369 , а також ймовірно, але не виключається, ОСОБА_20 ,
ОСОБА_19 , ОСОБА_535 , ОСОБА_540 ,
ОСОБА_542 , ОСОБА_537 , ОСОБА_541 ,
ОСОБА_531 , ОСОБА_533 , ОСОБА_530 ,
ОСОБА_536 , ОСОБА_532 , ОСОБА_539 , ОСОБА_538 , ОСОБА_885 , ОСОБА_727
та ін.), ОСОБА_376 , а також озброєними АК-74, снайперськими гвинтівками та
кулеметом правоохоронцями в чорній формі без жовтих пов`язок на руках, ведення
окремими з них вогню із вогнепальної зброї в бік активістів та спостереження;
перебування за бетонною барикадою ОСОБА_29 і ОСОБА_26 (її правий бік);
-звуки потужні та
хльосткі, схожі на автоматні постріли, що корелює з візуалізацією здійснення
бійцями РСП пострілів з АКМС (здригання прицільно направленої зброї, димок від
порохових газів), інтенсивність яких висока; зі сцени «Майдану» - команди щодо
укріплення позицій та з питань допомоги пораненим.
З 09 год. 56 хв. 45 сек. по 10 год. 01 хв. 17 сек.
(епізод 17 «бетонна барикада: четверта пауза») на території «Майдану»,
по вул. Інститутська та навколо фіксуються (кут зйомки - зсередини території
«Майдану», з будівлі на перехресті вул. Інститутська та Хрещатик, з алейки від
Жовтневого палацу, з вул. Інститутська, Банкова, з будівлі НБУ, з готелю
«Україна»):
-відсутність
просування вперед з боку активістів; евакуація поранених активістів, надання їм
першої медичної допомоги в медпунктах (шпиталях) «Майдану»; загиблі; утримання
на «Майдані» правоохоронців, яких зі сцени називають полоненими, заволодіння їх
особистими речами;
-утримання позиції
бетонної барикади по обидва її боки озброєними АКМС бійцями РСП (серед них
ОСОБА_369 , а також ймовірно, але не виключається, ОСОБА_20 ,
ОСОБА_19 , ОСОБА_535 , ОСОБА_540 ,
ОСОБА_542 , ОСОБА_537 , ОСОБА_541 ,
ОСОБА_531 , ОСОБА_533 , ОСОБА_530 ,
ОСОБА_536 , ОСОБА_532 , ОСОБА_539 , ОСОБА_538 , ОСОБА_885 , ОСОБА_727
та ін.), ОСОБА_376 , а також озброєними АК-74, снайперськими гвинтівками та
кулеметом правоохоронцями в чорній формі без жовтих пов`язок на руках та
спостереження з їх боку за обстановкою; перебування за бетонною барикадою
ОСОБА_29 і ОСОБА_26 (її правий бік); перебування на перехресті вул. Банкова та
Інститутська загону озброєних пістолетами, АК-74 калібру 5,45мм, снайперськими
гвинтівками правоохоронців в чорному одязі без жовтих пов`язок на руках;
-відсутність звуків,
схожих на вибухи чи постріли; зі сцени «Майдану» - заклики до зміцнення
позицій, спроба координації дій, оголошення з питань медичної допомоги
пораненим.
З 10 год. 01 хв. 17 сек. по 10 год. 01 хв. 30 сек.
(епізод 18 «бетонна барикада: обстріл п`ятачка перед парапетом «АКБ «Аркада»)
на території «Майдану», по вул. Інститутська та навколо фіксуються (кут зйомки
- зсередини території «Майдану», з будівлі на перехресті вул. Інститутська та
Хрещатик, з алейки від Жовтневого палацу, з вул. Інститутська, Банкова, з
будівлі НБУ, з готелю «Україна»):
-відсутність
просування вперед з боку активістів, отримання ними поранень, надання першої
медичної допомоги пораненим в медпунктах (шпиталях) «Майдану»;
-утримання позиції
бетонної барикади по обидва її боки озброєними АКМС бійцями РСП (серед них
ОСОБА_369 , а також ймовірно, але не виключається, ОСОБА_20 ,
ОСОБА_19 , ОСОБА_535 , ОСОБА_540 ,
ОСОБА_537 , ОСОБА_541 , ОСОБА_531 ,
ОСОБА_533 , ОСОБА_530 , ОСОБА_536 ,
ОСОБА_532 , ОСОБА_539 ,
ОСОБА_538 , ОСОБА_885 , ОСОБА_727 та ін.), ОСОБА_376 , а також озброєними
АК-74, снайперськими гвинтівками та кулеметом правоохоронцями в чорній формі
без жовтих пов`язок на руках; перебування за бетонною барикадою бійців РСП
ОСОБА_29 і ОСОБА_26 (її правий бік);
-звуки, схожі на
вибухи чи постріли; зі сцени «Майдану» - команди з питань медичної допомоги
пораненим.
З 10 год. 01 хв. 30 сек. по 10 год. 02 хв. 05 сек.
(епізод 19 «бетонна барикада: п`ята пауза») на території «Майдану», по
вул. Інститутська та навколо фіксуються (кут зйомки - зсередини території
«Майдану», з будівлі на перехресті вул. Інститутська та Хрещатик, з вул.
Інститутська, Банкова, з будівлі НБУ, з готелю «Україна»):
-відсутність
просування вперед з боку активістів, евакуація поранених та надання їм першої
медичної допомоги в медпунктах (шпиталях) «Майдану»;
-утримання позиції
бетонної барикади по обидва її боки озброєними АКМС бійцями РСП (серед них
ОСОБА_369 , а також ймовірно, але не виключається, ОСОБА_20 ,
ОСОБА_19 , ОСОБА_535 , ОСОБА_540 ,
ОСОБА_542 , ОСОБА_537 , ОСОБА_541 ,
ОСОБА_531 , ОСОБА_533 , ОСОБА_530 ,
ОСОБА_536 , ОСОБА_532 , ОСОБА_539 , ОСОБА_538 , ОСОБА_885 , ОСОБА_727
та ін.), ОСОБА_376 , а також озброєни-ми АК-74, снайперськими гвинтівками та
кулеметом правоохоронцями в чорній формі без жовтих пов`язок на руках та
спостереження з їх боку за обстановкою; перебування за бетонною барикадою
ОСОБА_29 і ОСОБА_26 (її правий бік);
- відсутність звуків,
схожих на вибухи чи постріли; зі сцени «Майдану» - заклики до зміцнення
позицій, оголошення з питань медичної допомоги пораненим.
З 10 год. 02 хв. 05 сек. по 10 год. 12 хв. 52 сек.
(епізод 20 «бетонна барикада: обстріл п`ятачка перед парапетом «АКБ «Аркада»)
на території «Майдану», по вул. Інститутська та навколо фіксуються (кут зйомки
- зсередини території «Майдану», з будівлі на перехресті вул. Інститутська та
Хрещатик, з алейки від Жовтневого палацу, з вул. Інститутська, Банкова,
Хрещатик, з будівлі НБУ, з готелю «Україна»):
-відсутність
просування вперед з боку активістів, отримання ними поранень та їх евакуація з
правого боку вулиці; загиблі; надання першої медичної допомоги пораненим
активістам в медпунктах (шпиталях) «Майдану»;
-утримання позиції
бетонної барикади по обидва її боки озброєними АКМС бійцями РСП (серед них
ОСОБА_369 , а також ймовірно, але не виключається, ОСОБА_20 ,
ОСОБА_19 , ОСОБА_535 , ОСОБА_540 ,
ОСОБА_537 , ОСОБА_541 , ОСОБА_531 ,
ОСОБА_533 , ОСОБА_530 , ОСОБА_536 ,
ОСОБА_532 , ОСОБА_539 ,
ОСОБА_538 , ОСОБА_580 , ОСОБА_885 , ОСОБА_727 та ін.), ОСОБА_376 , а також
озброєними АК-74, снайперськими гвинтівками та кулеметом правоохоронцями в
чорній формі без жовтих пов`язок на руках, ведення окремими з них вогню із
вогнепальної зброї в бік активістів та спостереження; перебування за бетонною
барикадою ОСОБА_29 і ОСОБА_26 (її правий бік);
-поодинокі з великими
перервами звуки, схожі на постріли, в тому числі попередні з автомата; зі сцени
«Майдану» - заклики до зміцнення позицій, спроби координувати дії, організувати
перевірку підконтрольних будинків на предмет перебування в них озброєних людей,
команди з питань меддопомоги пораненим.
Надаючи оцінку подіям вказаних епізодів №№ 12-20 - час з
09 год. 43 хв. 00 сек. по 10 год. 12 хв. 52 сек., суд присяжних звертає увагу
на таке.
Скритий характер обстрілу правоохоронців за бетонною
барикадою хоча і продовжував потребувати відповідного реагування, проте знову ж
таки не передбачав можливість здійснення ними невибіркового вогневого впливу на
всіх активістів «Майдану», тим більш в умовах, коли всі переміщення активістів
вперед припинилися, чітко сформувалися межі, перетнути які спроби з їх боку не
були зафіксованими, наявна велика кількість поранених, які потребували
допомоги. За будь-яких обставин евакуаційні групи не могли бути легітимними
цілями для обстрілу з вогнепальної зброї, та й ще на ураження. Зафіксований на
відео вогневий вплив хвилями на скупчення активістів, які переймалися
пораненими побратимами, був жорстоким, явно невмотивованим і позбавленим не
тільки будь-якого оперативного та тактичного сенсу, а й здорового глузду.
З 10 год. 12 хв. 52 сек. по 10 год. 31 хв. 50 сек.
(епізод 21 «бетонна барикада: хаотичний обстріл активістів») на
території «Майдану», по вул. Інститутська та навколо фіксуються (кут зйомки -
зсередини території «Майдану», з будівлі на перехресті вул. Інститутська та
Хрещатик, з алейки від Жовтневого палацу, з вул. Інститутська, з будівлі НБУ, з
готелю «Україна»):
-відсутність
просування вперед з боку активістів справа по вул. Інститутська, позиція яких
обмежена парапетом АКБ «Аркада»; масове просування активістів зліва по вул.
Інститутська до біотуалетів, у подальшому формування загороджувальних шеренг
поперек вул. Інститутська, які поступово наближаються до сніжної барикади;
отримання поранень активістами, їх евакуація, надання їм першої медичної
допомоги в медпунктах (шпиталях) «Майдану»; загиблі; перебування в приміщенні
готелю «Україна» активістів з предметами, які за своїми очевидними зовнішніми
ознаками можуть сприйматися як вогнепальна зброя типу рушниць, автомата
Калашникова; утримання на «Майдані» правоохоронців, яких зі сцени називають
полоненими;
-утримання позиції
бетонної барикади по обидва її боки озброєними АКМС бійцями РСП (серед них
ОСОБА_369 , а також ймовірно, але не виключається, ОСОБА_20 ,
ОСОБА_19 , ОСОБА_535 , ОСОБА_540 ,
ОСОБА_537 , ОСОБА_541 , ОСОБА_531 ,
ОСОБА_533 , ОСОБА_530 , ОСОБА_536 ,
ОСОБА_532 , ОСОБА_539 ,
ОСОБА_538 , ОСОБА_580 , ОСОБА_885 , ОСОБА_727 та ін.), ОСОБА_376 , а також
озброєними АК-74, снайперськими гвинтівками та кулеметом правоохоронцями в
чорній формі без жовтих пов`язок на руках, ведення окремими з них вогню із
вогнепальної зброї в бік активістів та спостереження; перебування за бетонною
барикадою ОСОБА_29 та ОСОБА_26 (її правий бік);
-поодинокі з великими
перервами звуки, схожі на постріли, в тому числі попередні з автомата; зі сцени
«Майдану» - заклики до зміцнення позицій, спроби координувати дії, команди з
питань медичної допомоги пораненим.
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду № 21 - час з 10
год. 12 хв. 52 сек. по 10 год. 31 хв. 50 сек., суд присяжних звертає увагу на
те, що зафіксований на відео вогневий вплив на скупчення активістів біля
сніжної барикади нагадує хаотичний, оскільки будь-якого оперативного та
тактичного сенсу, аніж нагадування правоохоронцями про себе у такий спосіб, не
мав.
З 10 год. 31 хв. 50 сек. по 11 год. 00 хв. 02 сек.
(епізод 22 «затишшя») на території «Майдану», по вул. Інститутська та
навколо фіксуються (кут зйомки - зсередини території «Майдану», з будівлі на
перехресті вул. Інститутська, Банкова та Хрещатик, з будівлі НБУ, з готелю
«Україна»):
-відсутність
просування вперед з боку активістів, евакуація поранених з них, надання їм
першої медичної допомоги в медпунктах (шпиталях) «Майдану», відсутність нових
поранень з боку активістів;
-утримання позиції
бетонної барикади по обидва її боки озброєними АКМС бійцями в чорній формі із
жовтими пов`язками на руках, в окремих білі наліпки на спинах з написом
«Беркут» (РСП, зокрема, ОСОБА_369 , а
також ймовірно, але не виключається,
ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_535 ,
ОСОБА_540 , ОСОБА_537 , ОСОБА_541 ,
ОСОБА_531 , ОСОБА_533 , ОСОБА_530 ,
ОСОБА_536 , ОСОБА_532 , ОСОБА_539 , ОСОБА_538 , ОСОБА_580 , ОСОБА_885
, ОСОБА_727 та ін.), озброєної АКМС особи у синьому камуфляжі спецпідрозділу
«Беркут» ( ОСОБА_23 ), а також озброєними АК-74, снайперськими гвинтівками та
кулеметом правоохоронцями в чорній формі без жовтих пов`язок на руках, ведення
окремими з них спостереження; посилення позицій озброєними правоохоронцями в
чорному одязі без жовтих пов`язок на руках, які супроводжують снайперів;
перебування ОСОБА_26 за бетонною барикадою (її правий бік), а ОСОБА_29 та
ОСОБА_580 - в будівлі через вул. Ольгинська з того ж боку (вул. Інститутська №
8);
- відсутність чітких
звуків, схожих на попередні постріли з автомата, проте лунають декілька (до
двох десятків) звуків, схожих на постріли з більш потужної зброї (напр. 10 год.
35 хв. 39, 43 та 50 сек.); вибухи від салютів; зі сцени «Майдану» - заклики до
зміцнення позицій, за які не варто виходити, оголошення з питань медичної
допомоги пораненим.
Окремої уваги заслуговує зафіксована на відеозаписах роль
сцени «Майдану» у його внутрішніх процесах.
Фіксація звернень зі сцени «Майдану», які за звуком
містить відео запис «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» (флеш носії - т. 90 а. 40) узгоджується із оригінальними даними
такої фіксації, які є чіткими та зафіксовані безпосередньо на відеозаписах,
здійснених зсередини «Майдану». Такими записами, зокрема, виявилися досліджені
судом серія відео під загальною назвою «ОСОБА_3054 » (протокол огляду
від 21 грудня 2015 року - т. 128 а. 80-173) та відео «rukzak_maydan_140220_11»
(протокол огляду від 12 грудня 2015 року - т. 129 а. 202-248), більш того, саме
на серії перших записів відтворюються майже безперервно всі обставини початку
наступу «Майдану» ранком 20 лютого 2014 року, а на другому - обставини
застосування активістами з барикад предметів, зовні схожих на вогнепальну
зброю, в бік правоохоронців.
Сцена «Майдану» намагалася виконувати консолідуючу роль,
мобілізувати сили та засоби «Майдану», і це вдавалося найкраще робити з питань
підтримки протестного духу, логістики, побуту та допомоги пораненим активістам.
У той же час, виявлена слабкість впливу сцени «Майдану» на процеси управління
та контролю за діями великих мас активістів під час самого протистояння 20
лютого 2014 року, які здебільшого діяли спонтанно за власним сприйняттям та
оцінкою обстановки, емоційно, хаотично та ситуативно об`єднуючись в невеликі
групи і тільки інколи локально організовано завдяки лідерам на місцях, а тим
більше - з питань контролю озброєними активістами, які маючи супровід та
прикриття, виявилося могли «кидати вогонь… та стріляти через спини» беззбройних
протестувальників, що певним чином стало на заваді запобіганню розвитку
трагічних подій, ланцюжок яких реалізовувався поза виступами зі сцени
«Майдану». Окремі описані атакуючі дії активістів, наприклад, застосування ними
схожих на вогнепальну зброю предметів по правоохоронцях, зі сцени «Майдану»
взагалі ніяк не коментувалися, інші атаки активістів зі сцени «Майдану»
заохочувалися по факту, оскільки дії передових груп не контролювалися, а
останні ігнорували заклики зупинитися та закріпитися на вже зайнятих позиціях.
Відтак, сцена «Майдану» була трибуною, але не була відтворювачем всіх справжніх
процесів, які по факту планувалися, готувалися та відбувалися на всій території
«Майдану». Виходячи з викладеного, активістів можна умовно поділити на такі дві
групи за ступенем їх поінформованості у планах «Майдану». Такі групи утворювали
умовно активісти, які щиро були обличчям «Майдану», публічними носіями самого
протесту, та особи, які подинці чи ієрархічними групами діяли самостійно,
реалізовували спільні чи відмінні, але не публічні задачі, за можливості
залучаючи маси інших активістів або використовуючи їх дії для досягнення своєї
особливої мети, незалежно від її схвалення чи підтримки загальною масою активістів.
У цій площині звертає на себе увагу і проведені зі сцени
«Майдану» інформаційно-психологічні заходи, які були спрямовані на широкі менш
поінформовані маси протестувальників і мали вигляд інформаційних провокацій, а
саме про те, що нібито затримано снайперів з готелю «Україна», захоплений
трофей у виді мисливської рушниці, з якими нібито правоохоронці прийшли вбивати
активістів, а підрозділи «Беркуту» починають штурмові операції «Майдану», тоді,
як насправді, сили правопорядку, будучи обстріляними, намагалися залишити центр
протистояння, мали про собі штатне озброєння, якого було достатньо для
виконання завдань будь-якої складності, а нібито «затриманих снайперів» так
ніхто і не побачив, навіть не надав жодних даних про них і до дня завершення
судового розгляду у цій справі, коли запит на таку інформацію був потужним
більш ніж ніколи.
5.3.3. Досліджені судом присяжних докази щодо слідів та
обставин застосування 20 лютого 2014 року зброї та спеціальних засобів.
Під час судового розгляду судом присяжних були досліджені
велика група доказів щодо слідів та обставин застосування 20 лютого 2014 року
зброї та спеціальних засобів, оскільки ці обставини охоплюються межами
висунутого обвинувачення. Масив таких матеріалів обраховується сотнями
предметів, які визнані в межах даного провадження речовими доказами, а також
десятками різноманітних об`єктів, які містять на собі сліди застосування зброї
та спеціальних засобів. У даній частині вироку суд обмежився оцінкою таких
матеріалів як джерела доказів та їх загального змісту. Оцінка значущості таких
доказів в контексті кожного епізоду поранення чи загибелі потерпілого зроблена
судом у подальшому за результатами окремого дослідження кожного з вказаних
епізодів.
Досліджені судом докази щодо слідів та обставин застосування
20 лютого 2014 року зброї та спецзасобів можна класифікувати в контексті
джерела їх походження за такими видами:
-снаряди (кулі) чи їх
фрагменти, які були вилучені з тіл потерпілих;
-снаряди (кулі) чи їх
фрагменти, які були видані потерпілими чи третіми особами;
-снаряди (кулі) чи їх
фрагменти, які були виявлені органом досудового розслідування самостійно під
час вчинення процесуальних дій;
-відстріляні гільзи,
які були видані третіми особами;
-відстріляні гільзи,
які були виявлені органом досудового розслідування самостійно під час вчинення
процесуальних дій;
-інші предмети, що
можуть бути доказами щодо слідів та обставин використання 20 лютого 2014 року
зброї та спецзасобів;
-об`єкти, які містять
на собі сліди застосування зброї та спеціальних засобів.
Якщо щодо снарядів (куль) чи їх фрагментів, які були
вилучені з тіл потерпілих чи кимось видані, а також відстріляних гільз, які
були видані третіми особами, вдалося забезпечити окрему процесуальну
акцентуацію на цих предметах під час їх виявлення, фіксації, а відтак і
подальшого дослідження, то щодо інших з перерахованих доказів таке їх
виокремлення забезпечити було неможливо внаслідок їх спільного та змішаного
виявлення під час проведення однієї процесуальної дії. Вказана обставина
вплинула і на зміст вироку в цій частині, оскільки подати матеріал поступово
окремими блоками відповідно до вказаної класифікації вдалося не завжди через
спільність одного джерела для кількох різних груп доказів.
Отже, щодо снарядів (куль) чи їх фрагментів, які були
вилучені з тіл потерпілих чи були видані останніми або третіми особами, за
результатами судового розгляду встановлено таке (докази оцінюються стосовно
потерпілих, які згадуються за алфавітним порядком).
Куля за епізодом поранення ОСОБА_886 .
За дослідженим висновком судово-медичної експертизи № 500
від 06 серпня 2014 року (т. 111 а. 99-101) в ОСОБА_886 було виявлено сліпе
кульове поранення лівої ліктьової ділянки, а за протоколом операції № 95 у
потерпілого 21 лютого 2014 року була вилучена в кінці ранового каналу з м`яких
тканин лівого плеча ціла нефрагментована куля, яка візуалізується на
рентгенограмах лівого ліктьового суглобу. Згідно з довідкою КМКЛ № 18 від 29
липня 2014 року № 1048 (т. 111 а. 147-148) ОСОБА_886 оперувала бригада
хірургів, серед яких був асистент кафедри хірургії Національного медичного
університету ОСОБА_887 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_888
підтвердив, що він особисто 21 лютого 2014 року під час оперативного втручання
вилучив з ліктя лівої руки в ОСОБА_2822 кулю калібру 7,62 мм. із скошеним
кінчиком (загостреною частиною). Як далі показав цей свідок, він сфотографував
цю кулю, показав її потерпілому, а згодом передав помічнику ОСОБА_889 на ім`я «
ОСОБА_890 » для проведення експертиз, відкинувши можливість її підміни в
лікарні.
Під час дослідження судом ОСОБА_891 знімків, на яких
фіксується ця куля в тілі потерпілого, та її долучене до справи фото, свідок
ОСОБА_892 підтвердив їх достовірність, більш того, самостійно суду
продемонстрував на своєму телефоні ідентичні фото вилученої з тіла ОСОБА_893
кулі жовтого кольору із маленькими червоними смужками поперек та скошеним
кінчиком на білому фоні та поруч з лінійкою - за властивостями час створення
фото 21 лютого 2014 рок о 14 год. 42 хв.
Вказані показання свідка ОСОБА_892 підтвердив допитаний
потерпілий ОСОБА_894 , а також свідок ОСОБА_895 - « ОСОБА_890 », який особисто
передав від лікаря ОСОБА_2823 кулю ОСОБА_2824 , а потім і слідчому 06 травня
2015 року, який його допитав (т. 111 а. 134-137), відтак, вказана куля,
вилучена з тіла ОСОБА_886 , набула свого ідентифікаційного значення, як «куля
видана свідком ОСОБА_896 ».
Показання потерпілого та вказаних свідків суд за даним
епізодом з наведенням відповідних мотивів визнав достовірними, а зважаючи на
спільні об`єктивні ідентифікуючі ознаки кулі, що була вилучена з тіла
потерпілого під час хірургічного втручання, які зафіксовані на фото, зроблені
лікарем та експертами (т. 111 а. 107, 131-133, т. 39 а. 8об.), та збіг цих
даних з даними рентгенограми лівої руки ОСОБА_886 , що передувала вилученню
цієї кулі, суд присяжних також з наведенням мотивів прийнятого рішення вважав
доведеним і те, що всі ці зображення стосуються одного і того ж предмету,
вичерпний аналіз якого проведено експертами у галузі балістики.
Таким чином, достовірно встановлено рух вилученої з тіла
пораненого ОСОБА_886 кулі за таким замкнутим ланцюгом: потерпілий - лікар -
свідок ОСОБА_897 - свідок ОСОБА_866 - слідчий, незмінність її зовнішнього
вигляду та слідової інформації на ній, а тому належність та допустимість
вилученої з тіла пораненого ОСОБА_886 кулі, як речового доказу та об`єкту
подальших експертних досліджень доведена поза розумним сумнівом. Допустимість
відомостей, що містить на собі вказана куля, яка була вилучена з тіла
потерпілого ОСОБА_886 , забезпечена дотриманням процесуального порядку їх
одержання та фіксації, відтак підстави для задоволення клопотання сторони
захисту про визнання вказаного речового доказу недопустимим відсутні.
Доводи сторони захисту про те, що дана куля, як речовий
доказ, має ознаки недопустимості через відсутність її окремого огляду та
фотографування слідчим, суд присяжних відхиляє, оскільки фіксація під час
досудового розслідування одержаного слідчим предмету - кулі, переданої свідком
ОСОБА_896 , виявилася вичерпною для можливості встановлення її ідентичності як
на момент перебування в тілі потерпілого та її вилучення лікарем, так і на
момент її надходження на експертизу, а відтак за підсумком і для усунення всіх
сумнівів з цього приводу.
Згідно з дослідженим під час судового розгляду висновком
експертизи зброї та слідів і обставин її використання від 16 грудня 2015 року №
16103/16106/15… з додатками (фотоматеріали) (т. 39 а. 6-8об.), проведеної
експертами ОСОБА_898 , ОСОБА_899 , куля видана свідком ОСОБА_896 , яка вилучена
з тіла ОСОБА_886 , є кулею проміжного патрона зразка 1943 року калібру 7,62 мм
(7,62х39 мм), стріляна з нарізної вогнепальної зброї системи Калашникова
калібру 7,62х39 мм, є частиною проміжного патрона, що може використовуватися із
нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62х39 мм, наприклад: автоматів «АК-47»,
«АКС», АКМС», карабінів Форт-202, Форт-228 та інші. На наданій на дослідження
кулі є сліди каналу ствола, що придатні для ідентифікації зброї, з якої вона
відстріляна. Висновок експертизи доповнює фото предмета дослідження.
Картеч за епізодом загибелі ОСОБА_480 (ідентифікаційний номер предмета 635).
Відповідно до дослідженого судом присяжних висновку
судово-медичної експертизи № 635 від 28 лютого 2014 року з додатками у виді
результатів додаткових досліджень (т. 140 а. 64-68), в ОСОБА_480 виявлено дві
вогнепальні рани, ранові канали від кожної з яких закінчується стороннім тілом
(картеч) в м`яких тканинах спини, а також біля правої ключиці - виявлено
дрібний свинцевого фрагмент стороннього тіла.
Належність, допустимість та достовірність відомостей, що
містять на собі предмети, які були вилучені з тіла потерпілого ОСОБА_480 ,
сторонами не оспорювалась.
За даними висновку судово-балістичної експертизи №
2208/2209/14… від 27 червня 2014 року з додатками (фотоматеріали), яку провели
експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_901 , ОСОБА_902 , ОСОБА_903 та ОСОБА_904 (т. 40 а.
12-21), констатуючи цілісність упакування предметів дослідження, вилучені під
час судово-медичної експертизи з тіла ОСОБА_480 три предмети є картеччю та/або
її фрагментами, які непридатні для ідентифікації. Подібними зарядами картечі
можуть споряджатися мисливські патрони 16 та 12 калібру, ймовірно вони
відстріляні з гладкоствольної зброї 12 калібру. Висновок експертизи доповнює
фото предмета дослідження.
Осердя кулі та фрагмент оболонки кулі за епізодом
загибелі ОСОБА_780 (ідентифікаційний номер предметів 608).
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичного експерта ОСОБА_905 № 608 від 24 березня 2014 року та додатками
до нього (т. 12 а. 65-76), при експертизі трупу ОСОБА_780 в останнього виявлено
проникаюче сліпе вогнепальне кульове поєднане поранення грудей та живота: в
м`яких тканинах грудей виявлена деформована оболонка кулі, а в ділянці
закінчення ранового каналу - конусоподібне стороннє сіре металеве тіло (осердя
кулі).
Відповідно до досліджених судом копії протоколу огляду
місця події від 21 лютого 2014 року, в ході огляду приміщень Київського
міського клінічного бюро СМЕ за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 9,
виявлені, оглянуті та вилучені, зокрема, пластиковий тубус напівпрозорого
білого кольору з написом «608 від 21.02.14», в якому знаходиться предмет схожий
на фрагмент оболонки кулі та осердя кулі калібру 7,62 мм (т. 12 а. 21-23,
41-43).
Доводи захисту про те, що вилучені в морзі вказані
фрагмент оболонки та осердя кулі не оглядалися, не фотографувалися та детально
не описувалися слідчим, а відтак їх слід з цієї причини визнати недопустимим
доказом, крім того, відсутні докази того, що експертами у подальшому були
досліджені саме ці фрагменти кулі, є надуманими.
Так, дійсно, за правилами ч. 2 ст. 100 КПК України речові
докази, які отримані або вилучені слідчим, оглядаються, фотографуються та
детально описуються у протоколі огляду. Стороною провадження збирання доказів
здійснюється у порядку, передбаченому КПК України, шляхом проведення, зокрема,
слідчих (розшукових) дій (ч. ч. 1 та 2 ст. 93 КПК України). Згідно з
положеннями ч. 7 ст. 238 КПК України, яка безпосередньо регламентує прядок
виявлення та фіксації (збирання) доказів під час проведення такої слідчої
(розшукової) дії, як огляд, слідчому надається право проводити вимірювання,
фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти
графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та
зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для
кримінального провадження. Отже, згідно з передбаченим КПК України порядком під
час огляду предметів слідчому надається право, по-перше, скористатися
переліченими способами фіксації доказу, по-друге, обрати той чи ті з них, які
на його переконання є доцільними та найбільш відповідатимуть меті проведення
слідчої (розшукової) дії.
Суд бере до уваги те, що у даному випадку фіксація всіх
ідентифікуючих ознак виявлених фрагментів кулі як частини патрону потребує
спеціальних знань, а тому вирішується не шляхом її огляду слідчим, а через
проведення відповідних досліджень спеціалістом чи експертом. Зважаючи на
обстановку проведення слідчої дії 21 лютого 2014 року в приміщенні моргу,
надзвичайність якої обумовлена фактом масового розстрілу громадян, кількість
об`єктів огляду предметів, вилучених з тіл загиблих, роблять цілком
виправданими стислі та лаконічні, в той же час максимально змістовні для
подальшої ідентифікації, конкретні записи слідчого під час фіксації результатів
огляду місця події як первинні докази та оформлення з цього приводу
відповідного протоколу. Суд вважає, що при цьому визначена Законом мета
проведення цієї слідчої дії (ч. 1 ст. 237 КПК України) була досягнута.
Крім того, дані про характер упакування кулі № 608, які
містить досліджений судом висновок комісії експертів - балістиків від 17 квітня
2014 року № 2206/2207/14-33/5-30 та фото таблиця № 1 до нього (т. 12 а. 92),
повністю узгоджуються з результатами протоколу огляду речей від 21 лютого 2014 року
(т. 12 а. 21-23, 41-43)., проведеного 21 лютого 2014 року слідчим
Шевченківського РУ ГУМВС в м. Києві по вул. Оранжерейній, 9, тобто за місцем
виявлення кулі № 608 в тілі померлого ОСОБА_780 експертом медиком (т. 12 а.
69). При цьому, як констатувала комісія експертів, упакування цієї кулі
пошкоджень не має, виключає доступ сторонніх осіб до його вмісту, в т. ч. до
фрагменту оболонки кулі та її осердя, а також їх маркування на аркуші паперу з
написом «608».
Єдність реєстрації об`єктів за № 608 вказує на їх
належність до загиблого ОСОБА_780 . Вказані обставини з усією очевидністю
вказують на те, що предметом експертного дослідження від 17 квітня 2014 року №
2206/2207/14-33/5-30 були вилучені з тіла ОСОБА_780 21 лютого 2014 року
фрагменти кулі.
Таким чином, належність та допустимість вилучених з тіла
загиблого ОСОБА_780 предметів (оболонки кулі та її осердя), як речових доказів
та об`єкту подальших експертних досліджень доведена поза розумним сумнівом.
Допустимість відомостей, що містять на собі вказані предмети, забезпечена
дотриманням процесуального порядку їх одержання та фіксації, відтак підстави
для задоволення клопотання сторони захисту про визнання вказаного речового
доказу недопустимим відсутні.
Згідно з протоколом огляду місця події від 21 лютого 2014
року (т. 12 а. 21) та висновком комісійної судово-балістичної експертизи від
17 квітня 2014 року № 2206/2207/14-33/5-30 з додатками (фотоматеріали), яку
провели експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_901 , ОСОБА_902 , ОСОБА_903 і ОСОБА_904 (т.
12 а. 83-94), констатуючи цілісність упакування предметів дослідження № 608,
яке було зроблено під час огляду місця події 21 лютого 2014 року, в ході
розтину трупу ОСОБА_780 20 лютого 2014 року в приміщенні Київського міського
моргу № 1 КМБ СМЕ за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 9 в м. Києві виявлено:
1) оболонку кулі, яка являється частиною 7,62-мм проміжного патрону зразка 1943
року з кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С) заводського виробництва; та
2) осердя кулі, яка являється частиною 7,62-мм проміжного патрону зразка 1943
року з кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С), або 7,62-мм мисливського
патрону з експансивною кулею «HP» (Hollow Point) зі стальним осердям
заводського виробництва. Кулі, оболонка та осердя яких надані на дослідження,
могли бути вистріляні зі зброї калібру 7,62х39 мм: АК-47, АКМ, СКС та ін., а
патрони, споряджені кулею, оболонка та осердя якої було надано на дослідження,
можуть використовуватись для стрільби з таких видів зброї, як: АК-47, АКМ, РПД
(ручний кулемет Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашникова), СКС та інших
моделей бойової і мисливської нарізної зброї калібру 7,62х39. При цьому, на
представленій на дослідження оболонці кулі наявні сліди нарізів каналу ствола,
придатні для ідентифікації зброї, з якої вона вистріляна, а на поверхні
наданого осердя таких слідів не виявлено і воно не придатне для ідентифікації
зброї. Оболонка кулі, вилучена з тіла ОСОБА_780 , була вистріляна з однієї й
тієї ж зброї з малим зносом каналу ствола (а. 88), що і кулі та оболонки,
вилучені з тіл громадян ОСОБА_906 , ОСОБА_907 , ОСОБА_851 , ОСОБА_908 ,
ОСОБА_909 , ОСОБА_910 , ОСОБА_911 , ОСОБА_393 , але не з того ж екземпляру
зброї, що і: куля, вилучена з тіла ОСОБА_472 , куля, фрагмент оболонки якої
вилучений з тіла ОСОБА_912 , та фрагменти кулі, вилучені з тіла ОСОБА_476 .
Наявні на оболонці кулі пошкодження свідчать про її взаємодію з перешкодою,
твердість якої аналогічна або більша за її твердість, однак встановити механізм
взаємодії не виявилося можливим. Відповісти на питання, чи мав місце рикошет кулі
(куль), осердя та оболонка якої надані на дослідження, до попадання в тіло
ОСОБА_780 та чи вистріляна вона з одного і того ж екземпляру зброї, що і осердя
куль, вилучених з трупів громадян ОСОБА_913 і ОСОБА_914 не видалось можливим.
Висновок експертизи доповнює фото предмета дослідження.
Предмети за епізодом загибелі ОСОБА_774 .
Під час дослідження даного епізоду допустимих доказів
виявлення, фіксації та дослідження предметів балістичного характеру не
встановлено.
Судом присяжних визнані недопустимими доказами всі дані,
які були оформлені протоколом огляду місця події, а фактично - трупа від 21
лютого 2014 року (т. 162 а. 181-183), протоколом огляду речей від 01 березня
2014 року (т. 162 а. 220-223), висновки судово-медичних експертиз № 643 від 05
травня 2014 року з додатками (т. 162 а. 233-237, 241-247), № 12/643 від 27
травня 2014 року (т. 162 а. 238-240), № 291-2015/о від 08 грудня 2014 року (т.
163 а. 18-25), а також висновок комісійної судово-балістичної експертизи №
2202/2203… від 26 червня 2014 року (т. 163 а. 6-14), відтак заявлені з цього
приводу клопотання сторони захисту виявилися обґрунтованими.
Суд присяжних за вимогами ч. 2 ст. 86 КПК України не
використовує ці недопустимі докази та не посилається на них у вироку.
Осердя кулі за епізодом поранення ОСОБА_839 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_915
показав, що 20 лютого 2014 року він з пораненнями черевної порожнини та правої
ноги потрапив до лікарні, де йому зробили операцію та вилучили кулю з ноги, з
коліна під шкірою, він її бачив, вона була сіруватого відтінку із зігнутим
кінчиком. Ці відомості узгоджуються з об`єктивними судово-медичними даними.
Як видно з даних листування МВС, КМКЛ № 17 (т. 80 а.
1-3), вказана лікарня 28 травня 2014 року видала слідству сторонні предмети, які
були вилучені під час оперативного втручання поранених 20 лютого 2014 року
громадян, зокрема, осердя кулі, яке було вилучено з тіла потерпілого ОСОБА_839
(історія хвороби № 174/120) і поміщено в скляний контейнер промаркований із
зазначенням прізвища хворого. Крім того, за даними вказаних листів одночасно з
кулею, вилученою з тіла ОСОБА_839 передавалися речові докази (всього ще п`ять)
за іншими епізодами, які мають явні відмінні ознаки (одна куля, вилучена з тіла
потерпілого ОСОБА_837 , має стесаний кінчик; два предмети, вилучені з тіла
потерпілих ОСОБА_838 , являються шротами; предмет, вилучений з тіла потерпілого
ОСОБА_840 , являється залишком вражаючого снаряду; одна куля, вилучена з тіла
потерпілого ОСОБА_836 , являється цілісною кулею жовтого кольору), а тому
виключається можливість їх випадкового змішування.
Згідно з протоколом огляду речей від 29 травня 2014 року
з додатками (фотоматеріали), останній містить детальний опис металевої кулі, що
влучила у праве стегно ОСОБА_839 та містилася в закритій скляній пляшечці з
паперовою біркою білого кольору, на якій наявний напис «ОСОБА_2825 » та яку
було видано слідчому в додаток до листа КМКЛ № 17 від 28 травня 2014 року №
360. Ця куля виготовлена з металу сірого кольору, овальної продовгуватої форми
з деформацією металу верхньої частини, діаметр приблизно 0,5 см, а довжина
приблизно 2,3 см (т. 80 а. 4-7).
Належність, допустимість та достовірність відомостей, що
містить на собі осердя кулі, яка була вилучена з тіла потерпілого ОСОБА_839 ,
сторонами не оспорювалась.
За даними висновку судово-балістичної експертизи №
6711/6712/14… від 24 лютого 2014 року з додатками (фотоматеріали), яку
провели експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_902 , ОСОБА_903 (т. 39 а. 17-20), вилучений
з тіла ОСОБА_839 предмет, який названий слідчим кулею, є осердям кулі, яке є
частиною кулі «ЛПС» зі стальним осердям 7,62х54R гвинтівочного патрону
(57-Н-223, НОМЕР_50 ) та кулі «ЛПС» 7,62х54R гвинтівочного випробувального
патрону «УЗ» (57-У-323) заводського виробництва. Патрони, споряджені кулею, осердя
якої надано на дослідження, можуть використовуватися для стрільби автоматичних,
снайперських, стандартних гвинтівок, карабіну та інших моделей зброї калібру
7,62х54R. Виявлене осердя кулі непридатне для ідентифікації конкретного
екземпляра зброї. Висновок експертизи доповнює фото предмета дослідження.
Два фрагменти оболонки кулі за епізодом загибелі
ОСОБА_916 (ідентифікаційний номер предметів 632).
Відповідно до дослідженого судом присяжних висновку
судово-медичної експертизи № 632 від 15 квітня 2014 року з додатками (т. 133 а.
231-224) під час внутрішнього дослідження з тіла потерпілого ОСОБА_916 (правий
здухвинний м`яз) вилучено два деформованих фрагменти із жовтого металу
(оболонка кулі).
Належність вказаних фрагментів оболонки до подальшого
предмету дослідження експертами є безсумнівною.
Згідно з висновку комісійної судово-балістичної
експертизи №2220/2221/14… від 11 квітня 2014 року з додатками
(фотоматеріали), яку провели експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_901 , ОСОБА_902 ,
ОСОБА_903 та ОСОБА_904 (т. 40 а. 27-31), два фрагменти, вилучені під час
судово-медичної експертизи з тіла ОСОБА_912 , є частиною єдиної оболонки кулі
7,62 мм проміжних патронів зразка 1943 з кулею "ПС" зі стальним
осердям заводського виробництва. Патрони, споряджені кулею, фрагменти оболонки
якої представлені на дослідження, можуть бути відстріляні зі зброї калібру
7,62х39 мм, такої як: АК-47, АКМ, СКС, Сайга, Вулкан, Вепрь тощо. На фрагментах
оболонки кулі наявні сліди нарізів каналу ствола, придатні для ідентифікації
зброї, з якої вона вистріляна. Куля, фрагменти оболонки якої вилучені з тіла
ОСОБА_912 , вистріляна не з того екземпляру зброї, що і кулі та оболонки,
вилучені з тіл громадян ОСОБА_906 , ОСОБА_907 , ОСОБА_780 , ОСОБА_851 ,
ОСОБА_908 , ОСОБА_909 , ОСОБА_910 , ОСОБА_393 , ОСОБА_911 , а також ОСОБА_472 і
ОСОБА_476 . Відповісти на питання, чи відстріляна куля, фрагмент оболонки якої
вилучений з тіла ОСОБА_912 , з одного й того зразка зброї, що і осердя куль,
вилучені з трупів (тіл) громадян ОСОБА_913 , ОСОБА_914 , не видається можливим.
Висновок експертизи доповнює фото предмета дослідження.
Картеч за епізодом загибелі ОСОБА_2826 (ідентифікаційний номер предмета 625).
Відповідно до дослідженого судом присяжних висновку
судово-медичної експертизи № 625 від 23 квітня 2014 року з додатками (т. 121 а.
29-40) у ОСОБА_491 виявлено одне сліпе кульове проникаюче вогнепальне поранення
голови, рановий канал якого закінчується уламками вогнепального снаряду (куля,
картеч ?), які були видалені (а. 32).
Належність, допустимість та достовірність відомостей, що
містять на собі вилучені з тіла потерпілого ОСОБА_491 предмети, сторонами не
оспорювалась.
Згідно з дослідженими судом протоколом огляду від 04
липня 2014 року та висновком комісійної судово-балістичної експертизи №
2204/2205/14-33/5-20 від 26 червня 2014 року з додатками (фотоматеріали),
яку провели експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_901 , ОСОБА_902 , ОСОБА_903 та ОСОБА_904
(т. 121 а. 46-47; т. 40 а. 37-42), два предмети схожі на картеч, які вилучені
під час судово-медичної експертизи з тіла загиблого ОСОБА_491 , розмірами
7,5х7,9х4,2 та 10,5х8,2х5,6 є фрагментами картечі для гладкоствольної зброї,
непридатні для ідентифікації останньої. Вказані фрагменти значно деформовані
внаслідок взаємодії з поверхнею, яка є більш твердою. Висновок експертизи доповнює
фото предмета дослідження.
Куля за епізодом загибелі ОСОБА_734 (ідентифікаційний номер предмета 526).
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичного експерта № 526/2 від 14 квітня 2014 року з додатками (т. 16 а.
51-66) під час розтину 21 лютого 2014 року в ділянці середини лівої ключиці
трупа ОСОБА_734 , в її глибині на рівні серединно-ключичної лінії, виявлена
слабо фіксована в осколках ключиці гострокінцева куля з оболонкою жовтого
металу калібру 7,62 мм.
Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні
протоколу огляду місця події від 21 лютого 2014 року з додатками
(фотоматеріали) (т. 16 а. 24-26), в приміщенні моргу № 2 по вул. П. Запорожця,
26 в м. Києві в ході огляду трупа ОСОБА_734 (№ 526/2) під час розтину
(розпочато огляд об 11 год. 55 хв.) в рані на ділянці лівої ключиці було
виявлено та вилучено предмет схожий на деформовану кулю жовтого кольору, дані
щодо калібру якою мають очевидні ознаки виправлення кульковою ручкою синього
кольору 7,62 на 5,45. На додатках у виді фото таблиці зафіксоване зображення
цієї кулі з явними ознаками деформації вістря (зігнуте) та хвостової частини
(сплющена) та слідами пострілу на самій оболонці. Після огляду ця куля була
запакована в пакет експертної служби № 0844816.
Дані протоколу огляду щодо калібру вилученої кулі суд
оцінює критично, оскільки, по-перше, слідчий не є експертом, а по-друге, ці
дані мають очевидні виправлення, що вказує на сумніви з цього приводу у самого
слідчого.
Дані, які містить цей протокол огляду події в цілому,
захист не оспорював, навпаки, вважав вказану слідчу дію такою, що повністю
відповідає вимогам закону. Разом з тим, захист звернув увагу і на те, що
лікарем виявлена куля описана як гострокінцева, а слідчим - як така, що має
деформацію вістря. На думку захисту, це протиріччя вказує на різні кулі.
Суд присяжних вважає опис вилученої кулі, здійснений
лікарем та слідчим, таким, що не містить ознак суперечностей, оскільки під час
таких дій вирішувалися зовсім різні задачі, в першому випадку, опис стороннього
предмету в тілі загиблого та його лише поверхові ознаки схожості в даному
випадку з кулею, а в іншому - зовнішні характеристики цього предмету без його
повної ідентифікації, що належить до виключної компетенції експертів.
Вирішальним є забезпечення повної цілісності пакування виявленої кулі, яка була
у даному випадку забезпечена від лікаря до слідчого, а у подальшому і до
експерта у сфері балістики - пакет експертної служби № 0844816.
Крім того, куля з тіла ОСОБА_734 була оглянута слідчим
вже об 11 год. 55 хв. 21 лютого 2014 року, що підтверджено датою складання
протоколу її огляду та часом початку цієї слідчої дії, тобто в першій день
проведення самої експертизи, за результатами якої був складений висновок №
526/2 від 14 квітня 2014 року і під час якої ця куля була виявлена лікарем.
Збіг за часом огляду цієї кулі з початком розтину тіла
загиблого, чітка локація місця виявлення кулі, яка вже була відома слідчому і
збігається з подальшим висновком експерта, збережена цілість упакування слідчім
кулі в пакеті експертної служби № 0844816, саме який і надійшов експертам
балістикам на дослідження, а також повна відповідність кулі як предмету огляду,
так і експертного дослідження, за візуальними ознаками, в тому числі
деформації, які зафіксовані на фото таблиці до протоколу огляду цієї кулі та
ілюстративній таблиці до висновку експерта № 2890/14-33/5-59 від 08 травня 2014
року, усуває саму можливість заміни речового доказу, а відтак припущення з
цього приводу захисту є безпідставні.
Судом у даному контексті також перевірялася версія
підкидання кулі в тіло загиблого ОСОБА_734 , однак будь-які сумніви, які могли
б бути покладені в її основу і витлумачені на користь сторони захисту, не
встановлені.
Таким чином, належність та допустимість вилученої з тіла
загиблого ОСОБА_734 кулі, як речового доказу та об`єкту подальших експертних
досліджень доведена поза розумним сумнівом. Допустимість відомостей, що містять
на собі вказана куля, забезпечена дотриманням процесуального порядку їх
одержання та фіксації, відтак підстави для задоволення клопотання сторони
захисту про визнання вказаного речового доказу недопустимим відсутні.
Згідно з дослідженим в судовому засіданні висновком
комісійної судово-балістичної експертизи від 08 травня 2014 року №
2890/14-33/5-59 з додатками (фотоматеріали) (т. 16 а. 71-87), яку провели
експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_901 , ОСОБА_902 , ОСОБА_903 і ОСОБА_904 , в ході
огляду трупу ОСОБА_734 від 21 лютого 2014 року було виявлено кулю, яка надійшла
на дослідження в пакеті експертної служби № 0844816, цілісність якого порушена
не була. Ця куля являється частиною 7,62 мм проміжного патрону зразка 1943 року
з кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С) заводського виробництва, яка могла
бути вистріляна зі зброї калібру 7,62х39 мм: АК-47, АКМ, СКС, Сайга, Вулкан та
ін. Патрони, споряджені кулею, представленою на дослідження, можуть
використовуватись для стрільби з АК-47, АКМ, РПД (ручний кулемет Драгунова),
РПК (ручний кулемет Калашникова), Вепрь, Вулкан, Сайга та інших моделей бойової
та мисливської зброї калібру 7,62х39. На представленій на дослідження кулі
наявні сліди нарізів каналу ствола, придатні для ідентифікації зброї, з якої
вона вистріляна, і на підставі проведеного дослідження експерти прийшли до
висновку, що надана куля вистріляна з малим зносом каналу ствола (а. 83) і не з
того екземпляру зброї, що і кулі та оболонки, вилучені з тіл громадян ОСОБА_906
, ОСОБА_907 , ОСОБА_780 , ОСОБА_851 , ОСОБА_908 , ОСОБА_909 , ОСОБА_910 ,
ОСОБА_393 , ОСОБА_911 , ОСОБА_917 , ОСОБА_404 , ОСОБА_472 , ОСОБА_912 ,
ОСОБА_918 . Встановлено розбіжність досліджуваної кулі з оболонками куль,
вилучених з тіл ОСОБА_476 та ОСОБА_919 за видом патрона (відмінні конструкція,
розміри) та загальними і особливими ознаками зброї. Встановити, чи мав місце
рикошет кулі до попадання в тіло ОСОБА_734 та відповісти на питання, чи
вистріляна куля, вилучена з його тіла, з одного й того ж зразка зброї, що і
кулі, осердя яких вилучені з трупів (тіл) громадян ОСОБА_919 , ОСОБА_913 ,
ОСОБА_914 не видалось можливим, хоча виявлена деформація кулі свідчить про її
взаємодію з твердою перешкодою.
Куля за епізодом поранення ОСОБА_920 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_921
показав, що після поранення 20 лютого 2014 року у КЛШМД в нього з правого плеча
вилучили одну автоматну кулю, а через два роки в Інституті ортопедії в м. Києві
на вулиці Воровського вилучили ще одну пістолетну кулю з плеча, доля якої йому
не відома.
За даними протоколу операції № 219 від 20 лютого 2014
року (т. 131 а. 91) 20 лютого 2014 року потерпілому було проведено ПХО рани
гомілки з вилученням стороннього тіла - кулі, яка пальпувалася в проекції
нижньої треті правої гомілки по переднє-латеральній поверхні (протокол операції
№ 219 від 20 лютого 2014 року 12 год. 25 хв.).
Згідно з протоколом огляду речей від 23 травня 2014 року
з додатками (фотоматеріали), який було досліджено судом присяжних, об`єктом
такого огляду був конверт з надписом « ОСОБА_922 », в середині якого
знаходилась металева куля жовтого кольору, овальної продовгуватої форми
діаметром приблизно 0,6 см, довжиною близько 2,5 см, а верхня частина
конусоподібної форми, по всій формі кулі маються нарізи з низу до середини.
Куля має деформацію у верхній та ніжній частинах (т. 74 а. 149-155; т. 91 а.
121-127).
Отже, допустимість відомостей, що містять на собі вказана
куля, забезпечена дотриманням процесуального порядку їх одержання та фіксації,
відтак підстави для задоволення клопотання сторони захисту про визнання
вказаного речового доказу недопустимим відсутні.
За даними висновку судово-балістичної експертизи №
6460/6461… від 18 лютого 2014 року з додатками (фотоматеріали), яку провели
експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_902 , ОСОБА_903 (т. 39 а. 28-31), вилучена з тіла
потерпілого ОСОБА_921 під час оперативного втручання куля є частиною 7,62-мм
проміжного патрону зразка 1943 з кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С)
заводського виробництва. Ця куля могла бути вистріляна зі зброї калібру 7,62х39
мм, такої як: АК-47, АКМ, АКМС, СКС, Сайга, Вулкан, Вепрь тощо. Проміжні
патрони, споряджені такою кулею, призначені для стрільби з таких видів бойової
вогнепальної зброї: АК-47, АКМ, АКМС, РПД (ручний кулемет Драгунова), РПК
(ручний кулемет Калашникова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103, АК-104, АК-12, АЕК-973,
ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, - мисливської нарізної зброї: Вепрь, Вулкан,
Сайга, ОП СКС тощо. На представленій кулі наявні сліди нарізів каналу ствола,
що є придатними для ідентифікації зброї, з якої вона стріляна. Дана куля
вистріляна не з тієї зброї, що і кулі та оболонки, вилучені з тіл громадян
ОСОБА_911 , ОСОБА_326 , ОСОБА_472 , ОСОБА_912 , ОСОБА_680 , ОСОБА_923 ,
ОСОБА_924 , ОСОБА_925 , надана свідком ОСОБА_650 . Висновок експертизи доповнює
фото предмета дослідження.
Куля за епізодом поранення ОСОБА_926 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_927
показав, що після поранення 20 лютого 2014 року у лікарні КЛШМД з лівої ноги в
нього була вилучена куля, яку лікар передав слідчому.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичної експертизи № 1063/е від 10 липня 2014 року ОСОБА_927 отримав
сліпе вогнепальне поранення тазу, рановий канал сліпо закінчувався у м`яких
тканинах (підшкірно) у ділянці верхньої третини лівого стегна стороннім тілом
(кулею калібру 7,62 мм).
Згідно з листами КМКЛ ШМД від 28 березня 2014 року № 692
та 692/10 з додатками, ОСОБА_927 20 лютого 2014 року об 11 год. 18 хв. у
важкому стані поступив до лікарні з діагнозом вогнепальне сліпе кульове
поранення правої сідничної області з розривом сечового міхура, вогнепальний
перелом тазу, напружена гематома лівого стегна з наявністю чужорідного тіла (кулі)
(т. 74 а. 160-165).
Згідно з протоколом огляду речей від 23 травня 2014 року
з додатками (фотоматеріали), який було досліджено судом присяжних, об`єктом
такого огляду був конверт з надписом « ОСОБА_927 », в якому знаходила металева
куля жовтого кольору, овальної продовгуватої форми діаметром приблизно 0,6 см,
довжиною 2,6 см, а верхня частина конусоподібної форми, по всій формі кулі
маються нарізи з низу до середини (т. 74 а. 149-155).
Суд хоча і визнав за даним епізодом не безпідставними
твердження сторони захисту про не повну фіксацію слідчими руху речових доказів,
проте вважав такий недолік не настільки критичним, щоб поставити під сумнів
допустимість самих речових доказів.
Так, факт вилучення вказаних сторонніх предметів з тіл
перелічених поранених безспірно підтверджено об`єктивними медичними даними, а
також відомостями, які містить згаданий вище лист КМКЛ ШМД від 18 квітня 2014
року № 835. Згідно з рапорту слідчого від 23 травня 2014 року останній
зафіксував факт видачі таких предметів в додаток до вказаного листа медичним
працівником КМКЛ ШМД (т. 74 а. 148) і в той же день їх оглянув, детально
описавши їх зовнішній вигляд у протоколі слідчої дії, що усуває сумніви у
належності та допустимості вказаних речових доказів.
Факт видачі завідуючим відділення травми КМКЛ ШМД
ОСОБА_928 згаданих вище сторонніх предметів, які були вилучені з тіл
перелічених поранених під час оперативного втручання та упаковані в три
конверти, в тому числі з написом « ОСОБА_927 », підтверджується даними
протоколу допиту цієї особи від 23 травня 2017 року, який було досліджено судом
присяжних виключно в частині джерела походження речових доказів (т. 75 а.
59-64).
Таким чином, належність та допустимість вилученої з тіла
потерпілого ОСОБА_927 кулі, як речового доказу та об`єкту подальших експертних
досліджень доведена поза розумним сумнівом. Допустимість відомостей, що містять
на собі вказана куля, забезпечена дотриманням процесуального порядку їх
одержання та фіксації, відтак підстави для задоволення клопотання сторони
захисту про визнання вказаного речового доказу недопустимим відсутні.
Згідно з дослідженим судом висновком комісії експертів
- балістиків № 6462/6463… від 24 лютого 2015 року з додатками
(фотоматеріали), яку провели експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_902 , ОСОБА_903 (т. 39
а. 39-42), вилучена з тіла потерпілого ОСОБА_927 під час медичного оперативного
втручання куля є частиною 7,62-мм проміжного патрону зразка 1943 з кулею «ПС»
зі стальним осердям (57-Н-231С) заводського виробництва. Ця куля могла бути
вистріляна зі зброї калібру 7,62х39 мм, такої як: АК-47, АКМ, АКМС, СКС, Сайга,
Вулкан, Вепрь тощо. Проміжні патрони, споряджені такою кулею, призначені для
стрільби з таких видів бойової вогнепальної зброї: АК-47, АКМ, РПД (ручний
кулемет Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашникова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103,
АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, та інших моделей
зброї, що виготовлені під даний патрон калібру 7,62х39 мм, та можуть
використовуватись для стрільби з мисливської нарізної зброї: Вепрь, Вулкан, Сайга,
ОП СКС тощо. На представленій кулі наявні сліди нарізів каналу ствола, що є
придатними для ідентифікації зброї, з якої вона стріляна, дана куля вистріляна
не з тієї зброї, що і кулі та оболонки, вилучені з тіл громадян ОСОБА_911 ,
ОСОБА_326 , ОСОБА_923 , ОСОБА_472 , ОСОБА_912 , ОСОБА_680 , ОСОБА_924 , надана
свідком ОСОБА_650 . Висновок експертизи доповнює фото предмета дослідження.
Предмети за епізодом поранення ОСОБА_838 .
Згідно з дослідженим судом присяжних в судовому засіданні
висновком судово-медичної експертизи від 19 січня 2015 року № 2259/е (т. 78 а.
34, 37, 57-68) в ОСОБА_838 на час звернення за медичною допомогою 20 лютого
2014 року о 10 год. 47 хв. були виявлені сліпе комбіноване проникаюче
(вогнепальне дробове та уламкове) поранення голови з наявністю сторонніх тіл
(дробі) підшкірно в проекції вхідних ран лівої скроневої та лобної ділянок
зліва та сліпе вогнепальне проникаюче дробове поранення грудної клітки, рановий
канал якої закінчується стороннім тілом (клінічними лікарями визначено - «пуля
круглой формы по типу картечи диаметром 1,5х1,5 см. внешне напоминает свинцовую
картечь»).
За даними листування МВС, КМКЛ № 17 та дослідженого під
час судового розгляду протоколу огляду речей від 29 травня 2014 року з
додатками (фотоматеріали) (т. 78 а. 97-104; т. 80 а. 1-7), вилучені 20 лютого
2014 року під час оперативного втручання з тіла потерпілого ОСОБА_838 (ліва
скронева та лобна ділянки головного мозку) металеві предмети відповідно до
листа КМКЛ № 17 від 28 травня 2014 року № 360 були поміщені в два скляні
контейнери і передані співробітникам карного розшуку, які своїм листом від 28
травня 2014 року № 7/1-3437 передані до ГПУ. Зокрема, у середині першого
контейнеру з надписом «Грабовецький» виявлено металевий предмет сірого кольору
у вигляді дробу, круглої нерівної форми діаметром приблизно 0,5 см, а всередині
другої пляшечки з таким же супроводжуючим надписом - металеві предмети сірого
кольору у вигляді дробу, круглої нерівної форми у кількості 4 шт., діаметрами
по 0,8 см, 0,6 см, 0,7 см та 0,9 см.
Як також видно з наведених даних листування (т. 80 а.
1-3), КМКЛ № 17 28 травня 2014 року видала слідству сторонні предмети, які були
вилучені під час оперативного втручання поранених 20 лютого 2014 року громадян,
зокрема, два предмети, вилучені з тіла потерпілих ОСОБА_838 , являються
шротами; предмет. Крім того, за даними вказаних листів одночасно з предметами,
вилученими з тіла ОСОБА_838 передавалися речові докази (всього ще п`ять) за
іншими епізодами, які мають явні відмінні ознаки (одна куля, вилучена з тіла
потерпілого ОСОБА_837 , має стесаний кінчик; осердя кулі, яке було вилучено з
тіла потерпілого ОСОБА_839 (історія хвороби № 174/120) і поміщено в скляний
контейнер промаркований із зазначенням прізвища хворого; вилучений з тіла
потерпілого ОСОБА_840 , являється залишком вражаючого снаряду; одна куля,
вилучена з тіла потерпілого ОСОБА_836 , являється цілісною кулею жовтого
кольору), а тому виключається можливість їх випадкового змішування.
Допустимість відомостей, що містять на собі вказані
предмети, забезпечена дотриманням процесуального порядку їх одержання та
фіксації.
Згідно з висновком комісійної судово-балістичної
експертизи № 6708/14-33 від 31 жовтня 2014 року з додатками (фотоматеріали)
(т. 39 а. 50-54), яку провели експерти ОСОБА_901 , ОСОБА_902 , всі п`ять
вилучених з тіла потерпілого ОСОБА_838 під час оперативного втручання предмети
будь-яких слідів, які могли слугувати підставою для висновку про те, що вони є
дробом (картеччю) або їх фрагментами, не виявлено, ці предмети для
ідентифікації не придатні. Висновок експертизи доповнює фото предмета
дослідження.
Куля, осердя кулі та металевий предмет за епізодом
поранення ОСОБА_929 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_930
показав, що отримав три вогнепальні поранення та одне дотичне - поріз, а під
час хірургічного втручання лікарями були вилучені з його стегна пістолетна куля
з «ПМ», з плеча - осердя кулі з «АК», а під шкірою в області скроні - невеликий
шматок металу.
Показання потерпілого ОСОБА_315 знайшли своє об`єктивне
підтвердження за фактом видачі ним особисто під час допиту слідчому для огляду
12 березня 2014 року двох предметів, схожих на кулі, та виписки із медичної
картки стаціонарного хворого № 160 КМКЛ № 18 (т. 58 а. 193об - 195, 214), за
якою двома Рентген знімками підтверджено наявність в тілі вказаних обох
предметів схожих на кулі, при чому продовгувата з них була зафіксована в лівій
надключичній області.
За даними досліджених судом листів Білопільської ЦРЛ №
11/654 від 21 березня 2014 року та № 11/1933 від 01 жовтня 2015 року, в період
з 11 по 17 березня 2014 року ОСОБА_930 перебував на амбулаторному лікуванні з
приводу вогнепальних поранень, під час якого з лівої завушної області було
вилучено стороннє тіло металевого походження розмірами 2х2 мм (т. 59 а. 13,
41).
Згідно з протоколом огляду від 12 березня 2014 року (т.
58 а. 244-248) предметами, які лікарі вилучили з тіла ОСОБА_315 і надані ним
безпосередньо для огляду, є: два металеві предмети темно-жовтого кольору - один
схожий на пістолетну кулю з деформаціями у виді подряпин по боках, а другий -
продовгуватої форми схожий на кулю для гвинтівки без ознак деформації, після
огляду знову передані йому для подальшого зберігання.
Сама по собі відсутність фото таблиць оглянутих
предметів, на що звертав увагу захист, не може слугувати правовою підставою для
визнання відомостей, що містить цей протокол огляду, недопустимими, оскільки
неповнота фіксації отриманих даних у такому випадку є приводом не для
відхилення здобутих доказів, а лише для їх перевірки у сукупності з іншими доказами
на предмет усунення сумнівів.
Згідно з висновком судового експерта баліста ОСОБА_931 № 68 від 04 квітня 2014 року з фото
таблицями (т. 39 а. 60-63; т. 59 а. 6-11, 60-63), складеного за результатами
проведеної судово-балістичної експертизи, вилученими 17 березня 2014 року у
потерпілого ОСОБА_315 в порядку тимчасового доступу предметами є:
- предмет схожий на пістолетну кулю, є частиною 9мм
пістолетного патрона з кулею із стальним осердям до пістолетів системи Макарова
«ПМ», автоматичних пістолетів системи Стечкіна «АПС» та інших калібру 9х18мм
виготовлений промисловим способом. Куля, частина якої надана на дослідження,
могла бути відстріляна з нарізної вогнепальної зброї калібру 9мм пістолет
«Форт-12», «Форт-14» або інших моделей вогнепальної зброї, які мають в каналі
ствола шість нарізів правового нахилу шириною біля 2,1 мм та кутом біля 70. Сліди на кулі придатні для ідентифікації зброї, з якої
вона відстріляна;
- предмет схожий на кулю продовгуватої форми довжиною
20мм, є осердям кулі, тобто частиною 7,62 мм проміжного патрону зразка 1943
року з кулею зі стальним осердям до нарізної вогнепальної зброї автоматів
системи «Калашникова» (АК-74, АКМ, АКМС тощо) та карабінів «СКС» калібру 7,62
мм виготовлений промисловим способом. На поверхні предмету є нашарування
речовини темного кольору, а також окремі вм`ятини та подряпини, а на кінчику -
значні вм`ятини та сліди у вигляді трас, які могли утворитися від попадання в
перешкоду. Оскільки слідів від каналу ствола на поверхні осердя не виявлено,
встановити вид та модель зброї, з якої він був відстріляний не можливо;
- співпадінь наданого металевого предмету неправильної
форми з будь-якою частиною патронів (кулі, гільзи тощо) не встановлено.
При цьому цілісність пакування вказаних предметів, які
надійшли на експертизу, порушена не була, а її зовнішній вигляд та
ідентифікаційні ознаки (написи, печатки) відповідають описаному у протоколі
тимчасового доступу до речей і документів від 17 березня 2014 року.
Вказаний висновок експерта балістика № 68 від 04 квітня
2014 року повністю узгоджується з усіма наведеними за даним епізодом
судово-медичними даними щодо відмінних ознак виявлених лікарями куль в тілі
потерпілого (продовгувата форма кулі в області лівої ключиці та куля, що немає
таких ознак, в м`яких тканинах правого стегна) та показаннями в суді самого
потерпілого про вилучені з його тіла предмети та характер отриманих ним
поранень - зі стегна пістолетна куля з «ПМ», а з плеча - осердя кулі з автомата
«Калашникова». При цьому суд приймає до уваги і те, що виявлені експертним
шляхом пошкодження на осерді кулі калібру 7,62мм узгоджуються з показаннями
потерпілого про отримання вогнепального поранення в ліве плече через металевий
щит, тобто перешкоду.
Враховуючи результати проведеного експертного дослідження
у сфері балістики № 68 від 04 квітня 2014 року щодо слідів деформації на
вилучених з тіла потерпілого ОСОБА_315 обох кулях у взаємозв`язку з іншими
дослідженими судом доказами з цього приводу, суд критично оцінює, а відтак
відхиляє як недостовірні дані протоколу огляду від 12 березня 2014 року, які до
того ж не підкріплені відповідними фототаблицями, на що у даній ситуації
обґрунтовано звернула увагу сторона захисту, щодо відсутності таких слідів на
осерді кулі та їх наявності на пістолетній кулі. Відсутність слідів деформації
на осерді кулі зафіксована через поверховий характер огляду цього предмету, а
виявлені «подряпини» по боках пістолетної кулі являють собою, судячи з висновку
експертів, слідами самого відстрілу.
Отже, виявлені суперечності щодо опису ознак обох куль
поданими доказами усунуті під час судового розгляду.
Таким чином, належність та допустимість вилучених з тіла
потерпілого ОСОБА_315 предметів, як речових доказів та об`єктів подальших
експертних досліджень доведена поза розумним сумнівом. Допустимість відомостей,
що містять вони на собі, забезпечена дотриманням процесуального порядку їх
одержання та фіксації.
Дві кулі за епізодом загибелі ОСОБА_845 (ідентифікаційний номер предметів 530).
Згідно з дослідженим судом присяжних висновками
судово-медичного експерта № 6/530/2 від 17 квітня 2014 року та № 41/530/2 від
26 травня 2014 року на тілі ОСОБА_845 виявлені сліпе вогнепальне кульове
поранення грудної клітини, яке закінчується деформованою оболонковою кулею в
м`яких тканинах спини праворуч та сліпе вогнепальне кульове поранення в паховій
області, яке сліпо закінчується в м`яких тканинах грудного м`яза ліворуч кулею
з оболонкою із жовтого металу (т. 13 а. 62-69, 72-74, 78-80).
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколами огляду
місця події від 20 та 21 лютого 2014 року з додатками (схема, фото таблиці), в
приміщенні моргу № 2 КМБ СМЕ за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 26 був
виявлений труп ОСОБА_845 , зареєстрований за № 530/2, з вогнепальним
пораненням, під час розтину вилучено: з м`язів грудної клітини з переду кулю -
запакована в пакет № 0844907; з правого боку з м`язів спини деформовану кулю -
запакована в пакет № 0844918 (т. 13 а. 6-21).
Сторона захисту в судовому засіданні походження цих куль
з тіла загиблого ОСОБА_845 не оспорювала і вважала процедуру їх виявлення,
вилучення та огляду взірцевими. Натомість, в судових дебатах сторона захисту
висловила іншу точку зору - вважала, що протокол огляду місця події від
21.02.2014 щодо вилучення цих речей не містить детального їх опису та фото таблиці,
окремий протокол огляду цих речей відсутній, що ставить під питання
допустимість цих доказів у зв`язку із недотриманням вимог ст. 100 КПК України.
Суд відкидає ці зауваження захисту, які не тільки є суперечливими, а й не
ґрунтуються на матеріалах справи, які проаналізовані судом вище.
Таким чином, належність та допустимість вилучених з тіла
потерпілого ОСОБА_845 двох куль, як речових доказів та об`єктів подальших
експертних досліджень доведена поза розумним сумнівом. Допустимість відомостей,
що містять вони на собі, забезпечена дотриманням процесуального порядку їх
одержання та фіксації. Відтак підстави для задоволення клопотання сторони
захисту про визнання вказаних речових доказів недопустимим відсутні.
Згідно з дослідженим в судовому засідання висновком
експерта-криміналіста ОСОБА_932 № 86 від 26 лютого 2014 року (т. 13 а.
84-89), кулі вилучені в ході огляду місця події від 21 лютого 2014 року з тіла
ОСОБА_845 і запаковані в пакети № 0844907 та № 0844918 (деформована) є
частинами, стріляними кулями із стальним осердям, проміжних військових патронів
7,62х39, що виготовлені промисловим способом та були стріляні з вогнепальної
зброї під патрон 7,62х39 мм, канал ствола якої має малий ступінь зносу з 4-ма
нарізами правого нахилу.
Даний висновок узгоджується з дослідженим судом присяжних
висновком комісійної судово-балістичної експертизи від 27 червня 2014 року №
2859/7800/14-33/5-58, яку провели експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_901 ,
ОСОБА_902 і ОСОБА_903 (т. 13 а. 95-97), згідно якого з огляду на більш ширший
перелік питань, поставлених перед експертами, останні прийшли до висновків, що
дані кулі (№ 261 та № 260 (деформована)) являються частинами 7,62-мм проміжного
патрону зразка 1943 року з кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С)
заводського виробництва, та могли бути вистріляні зі зброї калібру 7,62х39 мм:
АК-47, АКМ, СКС, Сайга, Вулкан та ін., а патрони, споряджені кулями,
представленими на дослідження, можуть використовуватись окрім зазначених видів
зброї, також в РПД (ручний кулемет Драгунова), РПК (ручний кулемет
Калашнікова), 9А-91, А-91, Вепрь та ін. видах бойової та мисливської нарізної
зброї. Так, на представлених на дослідження двох кулях наявні сліди нарізів
каналу ствола, придатні для ідентифікації зброї, з якої вони вистріляні, які
свідчать, що останні були вистріляні з різних екземплярів зброї, та вистріляні
не з тієї зброї, що і кулі та оболонки, вилучені з тіл громадян ОСОБА_906 ,
ОСОБА_907 , ОСОБА_780 , ОСОБА_851 , ОСОБА_908 , ОСОБА_909 , ОСОБА_910 ,
ОСОБА_393 , ОСОБА_911 , ОСОБА_917 , ОСОБА_912 , ОСОБА_472 , ОСОБА_476 та
ОСОБА_918 . Наявні на кулі № 260 пошкодження свідчать про її взаємодію з
перешкодою, твердість якої аналогічна або більша за твердість кулі. Проте,
вирішити питання, чи мав місце рикошет куль до попадання в тіло ОСОБА_845 чи
пошкодження утворилися під час потрапляння в тіло потерпілого, та чи
відстріляні надані кулі з одного і того ж зразка зброї, що і осердя та
фрагменти куль, вилучені з трупів (тіл) громадян ОСОБА_933 , ОСОБА_913 ,
ОСОБА_914 і ОСОБА_919 не виявилось можливим. Висновок експертизи доповнює фото
предмета дослідження.
Куля за епізодом загибелі ОСОБА_393 (ідентифікаційний номер предмета 644).
Відповідно до дослідженого під час судового розгляду
висновку судово-медичного експерта ОСОБА_934 № 644 від 19 травня 2014 року (т.
65, а. 126-139), при проведенні СМЕ трупа ОСОБА_393 при перекладанні тіла
загиблого з каталки на секційний стіл зі складок одягу випали вогнепальний
снаряд - куля та порожній контейнер - гільза на вид від мисливського заряду,
які запаковані експертом та вилучені слідчим.
Згідно з протоколом огляду місця події від 22 лютого 2014
року, в приміщенні експертної установи (м. Київ, вул. Оранжерейна, 9) виявлено
поліетиленовий пакет з надписом «644 21.02.2014 СМЕ ОСОБА_3020», в якому
містився металевий предмет, схожий на кулю кал. 7,62 мм та предмет, схожий на
гільзу рушниці кал. 12 мм, які були вилучені та опечатані (т. 65 а. 146-147),
що повністю узгоджується з даними з цього приводу, які містить висновок
судово-медичного експерта № 644.
Таким чином, належність та допустимість вилученої з одягу
на тілі потерпілого ОСОБА_393 кулі, як речового доказу та об`єкта подальших
експертних досліджень доведена поза розумним сумнівом. Допустимість відомостей,
що містить ця куля на собі, забезпечена дотриманням процесуального порядку їх
одержання та фіксації. Відтак підстави для задоволення клопотання сторони
захисту про визнання вказаного речового доказу недопустимим відсутні.
На вказаний висновок судово-медичної експертизи №
298/ц від 21 жовтня 2015 року (т. 66 а. 107-109), яку провела експерт
ОСОБА_935 і за якою при судово-цитологічному дослідженні кулі калібру 7,62х39
мм, яка була вилучена з одягу трупа ОСОБА_393 , знайдені мікросліди крові без
домішок поту, видова та статева належність якої не визначені, на кулі не
виявлено клітин з ядрами. Вказаний висновок вказує на відсутність слідової
інформації, а не зв`язку цієї кулі з пораненням потерпілого, з одягу якого вона
була вилучена під час дослідження його тіла в морзі.
Згідно з дослідженим судом висновком комісії експертів
- балістиків 2198/2199/14… від 31 березня 2014 року з додатками
(фотоматеріали), яку провели експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_901 , ОСОБА_902 ,
ОСОБА_903 і ОСОБА_904 (т. 40 а. 60-65) вилучена 21 лютого 2014 року з одягу на
тілі загиблого ОСОБА_393 , труп якого зареєстрований під № 644, куля є частиною
7,62-мм проміжного патрону зразка 1943 з кулею «ПС» зі стальним осердям
(57-Н-231С) заводського виробництва. Ця куля могла бути вистріляна зі зброї
калібру 7,62х39 мм, такої як: АК-47, АКМ, СКС, Сайга, Вулкан тощо. Проміжні
патрони, споряджені такою кулею, призначені для стрільби з таких видів бойової
вогнепальної зброї: АК-47, АКМ, РПД (ручний кулемет Драгунова), РПК (ручний
кулемет Калашникова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103, АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14,
CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, та інших моделей зброї, що виготовлені під даний
патрон калібру 7,62х39 мм, та можуть використовуватись для стрільби з
мисливської нарізної зброї: Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС тощо. На представленій
кулі наявні сліди нарізів каналу ствола, що є придатними для ідентифікації
зброї, з якої вона стріляна. Дана куля вистріляна не з того екземпляру зброї,
що і кулі та оболонки, вилучені з тіл громадян ОСОБА_472 , ОСОБА_912 та
ОСОБА_476 . Дана куля вистріляна з однієї й тієї ж зброї, що і кулі та
оболонки, вилучені з тіл громадян ОСОБА_911 , ОСОБА_906 , ОСОБА_851 , ОСОБА_908
, ОСОБА_909 , ОСОБА_910 та ОСОБА_907 . Відповісти ж на питання чи мав місце
рикошет кулі до попадання в тіло ОСОБА_393 , а також чи відстріляна ця куля з
одного й того ж зразку зброї, що і кулі, осердя яких, вилучені з трупів (тіл)
громадян ОСОБА_913 , ОСОБА_914 не виявилось можливим.
Висновок експертизи доповнює фото предмета дослідження.
Картеч за епізодом поранення ОСОБА_936 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_937
показав, що в КМКЛ № 1 з лівої ноги в нього вилучили кулю - пошкоджену від
рикошету свинцеву картеч, потім він продовжив лікування в Польщі, де йому
вилучили другу аналогічну кулю з грудей, вказані дві свинцеві картечі він видав
слідчим.
За дослідженим в судовому засіданні протоколу огляду
предметів від 23 квітня 2014 року (т. 57 а. 1-3) вбачається, що об`єктом такого
огляду був пластиковий прозорий сосуд з червоною кришкою з надписом «Droziuk
Pavlo KG: 14-2203 Wiek: 30 PESEL», в якому знаходились: 1) металевий предмет
круглої форми сірого кольору, довжиною близько 1 см, що згідно його пояснень
вилучений лікарями м. Варшава з м`яких тканин лівої сторони грудей; та 2)
металевий предмет округлої форми сірого кольору, деформований, довжиною близько
1 см, що згідно пояснень ОСОБА_341 вилучений лікарями КМКЛ № 1 з його лівої
ноги.
Належність, допустимість та достовірність відомостей, що
містять на собі вилучені з тіла потерпілого ОСОБА_341 предмети, сторонами не
оспорювалась.
Згідно з висновком комісії експертів -
балістиків № 6405… від 29 жовтня 2014 року з додатками (фотоматеріали), яку
провели експерти ОСОБА_901 та ОСОБА_902 (т. 39 а. 71-77), встановлено, що
обидві видані потерпілим металеві кульки є однаковою за своїм діаметром
картеччю (8,6 м), яка виготовлена промисловим способом для гладкоствольної
мисливської зброї калібру 12мм, яка не придатна для ідентифікації зброї, з якої
вона була відстріляна. Зарядом подібної картечі споряджаються мисливські
патрони калібру, напр., 12/70 мм в кількості 9 шт. (в три ряди по три картечини
в кожному). Висновок експертизи доповнює фото предмета дослідження.
Оболонка кулі за епізодом загибелі ОСОБА_818 (ідентифікаційний номер предмета 630).
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_227 -
батько ОСОБА_818 показав, що в голові сина залишилася оболонка кулі, яка була
вилучена лікарями і за нею була ідентифікована зброя, з якої його було вбито.
Згідно з дослідженим судом висновком судово-медичного
експерта ОСОБА_938 № 630 від 15 квітня 2014 року (т. 53 а. 10-20), на тілі
загиблого ОСОБА_818 було виявлено одне прижиттєве наскрізне вогнепальне
поранення голови, по ходу ранового каналу якого виявлена оболонка кулі.
Згідно з дослідженим судом протоколом огляду предметів
від 22 лютого 2014 року, висновком судово-медичного експерта ОСОБА_938 №
630 від 15 квітня 2014 року (т. 53 а. 6-7; 10-20), висновку комісії
експертів - балістиків № 2232/2233… від 11 квітня 2014 року з додатками
(фотоматеріали), яку провели експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_901 , ОСОБА_902 ,
ОСОБА_903 і ОСОБА_904 (т. 40 а. 72-77), вилучена 21 лютого 2014 року під час
проведення судово-медичної експертизи з тіла загиблого ОСОБА_818 оболонка кулі,
яка зареєстрована під № 630, є частиною 7,62-мм проміжного патрону зразка 1943
з кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С) заводського виробництва. Куля,
оболонка якої надана на дослідження, могла бути вистріляна зі зброї калібру
7,62х39 мм, такої як: АК-47, АКМ, СКС, Сайга, Вулкан, Вепрь тощо. Проміжні
патрони, споряджені такою кулею, призначені для стрільби з таких видів бойової
вогнепальної зброї: АК-47, АКМ, РПД (ручний кулемет Драгунова), РПК (ручний
кулемет Калашникова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103, АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14,
CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, та інших моделей зброї, що виготовлені під даний
патрон калібру 7,62х39 мм, та можуть використовуватись для стрільби з
мисливської нарізної зброї: Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС тощо. На представленій
оболонці кулі наявні сліди нарізів каналу ствола, що є придатними для
ідентифікації зброї, з якої вона стріляна. Куля, оболонка якої надана на
дослідження, вистріляна не з того екземпляру зброї, що і кулі та оболонки,
вилучені з тіл громадян ОСОБА_472 , ОСОБА_912 та ОСОБА_476 . Куля, оболонка
якої надана на дослідження, вистріляна з однієї й тієї ж зброї, що і кулі та
оболонки, вилучені з тіл громадян ОСОБА_911 , ОСОБА_906 , ОСОБА_907 , ОСОБА_851
, ОСОБА_780 , ОСОБА_910 , ОСОБА_909 та ОСОБА_393 . Відповісти ж на питання чи
відстріляна куля, оболонка якої надана на дослідження, з одного й того ж зразку
зброї, що і кулі, осердя яких, вилучені з трупів (тіл) громадян ОСОБА_913 ,
ОСОБА_914 не виявилось можливим. Висновок експертизи доповнює фото предмета
дослідження.
Дані про характер упакування оболонки кулі № 630, які
містить досліджений вище висновок комісії експертів № 2232/2233… від 11 квітня
2014 року та фототаблиця № 1 до нього (т. 40 а. 76), повністю узгоджуються з
результатами внутрішнього дослідження тіла померлого ОСОБА_818 , проведеного 21
лютого 2014 року експертом ОСОБА_938 , який вилучив та запакував цю оболонку
кулі (т. 53 а. 13). При цьому, як констатувала комісія експертів, вказане
упакування оболонки кулі пошкоджень не мало і виключало доступ сторонніх осіб
до його вмісту. Ці обставини, на думку суду присяжних, з усією очевидністю
вказують на те, що предметом експертного дослідження № 2232/2233… була і могла
бути вилучена експертом з тіла ОСОБА_818 21 лютого 2014 року одна оболонка кулі
№ 630.
За таких обставин суд критично оцінює дані у протоколі
огляду предметів від 22 лютого 2014 року (т. 53 а. 6-7), про те, що з тіла
загиблого ОСОБА_939 було вилучені не один, а нібито два металеві предмети,
схожі на оболонку кулі, оскільки ці дані свого документального та належного
підтвердження не знайшли і є очевидною опискою, природа якої логічно
пояснюється надзвичайно великою кількістю об`єктів, що одночасно оглядалися
слідчим. Відтак підстави для задоволення клопотання сторони захисту про
визнання вказаного речового доказу недопустимим відсутні.
Куля за епізодом поранення ОСОБА_295 .
Відповідно до дослідженого під час судового розгляду
висновку комісійної судово-медичної експертизи № 224-2015/о від 10 листопада
2015 року, яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 та ОСОБА_942 дослідивши
всі висновки судово-медичних експертиз, медичну документацію на ім`я ОСОБА_295 ,
копію протоколу проведення слідчого експерименту із додатками до нього (т. 131
а. 38-46), комісія експертів дійшла висновку, що потерпілий ОСОБА_229 саме
ранком 20 лютого 2014 року отримав одне (внаслідок одного пострілу) сліпе
проникаюче вогнепальне поранення грудної клітини, при цьому вхідна рана
розташована на задній поверхні грудної клітини справа (в проекції тіла
лопатки), від якої справа наліво та дещо знизу вверх відходить рановий канал,
який закінчується кулею, до складу якої входять сполуки міді - оболонкова куля.
Згідно з дослідженими судом присяжних за клопотанням
потерпілого та його представника з дотриманням процедури, передбаченої ч. 11
ст. 290 КПК України, заявою потерпілого ОСОБА_295 про видачу кулі та протоколу
огляду від 20 жовтня 2016 року з додатками (фото), судом встановлено, що
предметом такого огляду була добровільно надана потерпілим ОСОБА_943 (згідно
його заяви від 20 жовтня 2016 року) куля зі слідами деформації довжиною 26 мм,
що знаходилась в його тілі в результаті вогнепального поранення, отриманого ним
20 лютого 2014 року на пішохідному містку по вул. Інститутській в м. Києві, і
яку було вилучено у нього в грудні 2015 року лікарями Київської обласної
лікарні під час хірургічного втручання (т. 86 а. 224, 232-235).
Як вбачається з дослідженого за клопотанням потерпілого
та його представника з дотриманням процедури, передбаченої ч. 11 ст. 290 КПК
України, висновку судово-балістичної експертизи від 07 листопада 2016 року №
8-2/124б з додатками (фотоматеріали), яку провів експерт ОСОБА_902 (т. 86
а. 238-242; т. 131 а. 105-112), вбачається, що надана на дослідження куля, що
була добровільно надана потерпілим ОСОБА_943 згідно його заяви від 20 жовтня
2016 року, є кулею «ПС» зі сталевим осердям 7,62-мм проміжного патрону зразка
1943 року (7,62х39 мм), що цілком узгоджується з висновками комісії експертів №
224-2015/о. Ця куля є придатною для ідентифікації, і була стріляна з 7,62-мм
автомату АКМС № НОМЕР_271 , 1974 року
випуску. Крім того, на задній частині цієї кулі виявлено пошкодження у вигляді
заглиблення до 01 мм та сліди на діаметрально протилежних ділянках цієї кулі у
виді також продавлення її оболонки.
Під час дослідження висновку експерта № 8-2/124б
потерпілий ОСОБА_229 уточнив, що виявлені невеликі вдавлення на боках задньої
частини цієї кулі є наслідком маніпуляцій лікарів з її вилучення, що було
ускладнено положенням кулі в його тілі.
Суд, відхиляючи застереження захисту як надумані, визнає
допустимими доказами всі відомості, які містить вказаний висновок № 8-2/124б.
Адже, в його основу покладені результати дослідження кулі, яка була зафіксована
під час досудового розслідування судово-медичними даними, які в загальному
порядку були відкриті сторонам. Можливість експертного дослідження цієї кулі
з`явилася лише після її вилучення лікарями з тіла потерпілого, і таке відбулося
в межах кримінального провадження, з якого було виділено дане провадження, у
зв`язку з чим ці дані набули статус додаткових матеріалів, які судом досліджені
з дотриманням порядку, передбаченого ч. 11 ст. 290 КПК України, і з наданням
більш ніж розумного часу на їх вивчення стороною захисту.
Крім того, суд присяжних вважає спростованими сумніви
сторони захисту щодо можливого надходження на дослідження експертів іншої кулі,
ані ж тієї, яка справді була вилучена з тіла потерпілого. При цьому бере до
уваги безспірні судово-медичні дані щодо перебування кулі в тілі потерпілого,
показання потерпілого щодо обставин її вилучення, які суд визнав достовірними,
належне документування наданої потерпілим кулі шляхом її огляду слідчим та
подальшої передачі в експертну установу, нарешті, узгодженість пошкоджень на
поверхні цієї кулі з їх описом потерпілого, в тому числі і щодо вимушеного
пошкодження оболонки кулі у вигляді круглих отворів під час її вилучення
лікарями з тіла потерпілого.
Вказані обставини з усією очевидністю вказують на те, що
предметом експертного дослідження № 8-2/124б була і могла бути тільки вилучена
лікарями з тіла ОСОБА_295 у грудня 2015 року, відтак підстави для задоволення
клопотання сторони захисту про визнання вказаного речового доказу недопустимим
відсутні.
Куля за епізодом загибелі ОСОБА_944 (ідентифікаційний номер предмета 656).
Згідно з дослідженим судом висновком судово-медичного
експерта ОСОБА_945 № 656 від 11 квітня 2014 року (т. 51 а. 36-39), на тілі загиблого
ОСОБА_944 були виявлено одне прижиттєве сліпе вогнепальне поранення живота та
тазу,у кінці ранового каналу виявлена оболонкова куля.
Згідно з дослідженим судом висновком судово-медичного
експерта ОСОБА_946 № 656 від 11 квітня 2014 року (т. 51 а. 36-39), висновку
комісії експертів - балістиків № 2376/2377… від 29 квітня 2014 року з
додатками (фотоматеріали), яку провели експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_901 ,
ОСОБА_902 , ОСОБА_903 і ОСОБА_904 (т. 40 а. 84-88), вилучена 22 лютого 2014
року під час проведення судово-медичної експертизи куля з тіла загиблого
ОСОБА_944 , яка зареєстрована під № 656, є частиною 7,62-мм проміжного патрону
зразка 1943 з кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С) заводського
виробництва. Ця куля могла бути вистріляна зі зброї калібру 7,62х39 мм, такої
як: АК-47, АКМ, СКС, Сайга, Вулкан, Вепрь тощо. Проміжні патрони, споряджені
такою кулею, призначені для стрільби з таких видів бойової вогнепальної зброї:
АК-47, АКМ, РПД (ручний кулемет Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашникова), СКС,
9А-91, А-91, АК-103, АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47,
та інших моделей зброї, що виготовлені під даний патрон калібру 7,62х39 мм, та
можуть використовуватись для стрільби з мисливської нарізної зброї: Вепрь,
Вулкан, Сайга, ОП СКС тощо. На представленій кулі наявні сліди нарізів каналу
ствола, що є придатними для ідентифікації зброї, з якої вона стріляна, дана
куля вистріляна не з того екземпляру зброї, що і кулі та оболонки, вилучені з
тіл громадян ОСОБА_472 , ОСОБА_912 та ОСОБА_476 . Дана куля вистріляна з однієї
й тієї ж зброї, що і кулі та оболонки, вилучені з тіл громадян ОСОБА_911 ,
ОСОБА_906 , ОСОБА_907 , ОСОБА_851 , ОСОБА_780 , ОСОБА_908 , ОСОБА_909 ,
ОСОБА_910 та ОСОБА_393 . Відповісти ж на питання чи мав місце рикошет кулі до
попадання в тіло ОСОБА_944 , а також чи відстріляна ця куля з одного й того ж
зразку зброї, що і кулі, осердя яких, вилучені з трупів (тіл) громадян
ОСОБА_913 , ОСОБА_914 не виявилось можливим. Висновок експертизи доповнює фото
предмета дослідження.
Твердження захисту про те, що вилучена з тіла загиблого
ОСОБА_944 куля не оглядалася слідчим, а відтак її слід визнати недопустимим
доказом з цієї причини, крім того, відсутні докази того, що експертами була
досліджена саме ця куля, є надуманими, оскільки спростовуються матеріалами
справи.
Так, дані про характер упакування кулі № 656, які містить
досліджений вище висновок комісії експертів - балістиків від 29 квітня 2014
року № 2376/2377… та фото таблиця № 1 до нього (т. 40 а. 85, 88), повністю узгоджуються
з результатами внутрішнього дослідження тіла померлого ОСОБА_944 , проведеного
22 лютого 2014 року експертом ОСОБА_947 , який власне вилучив та запакував
вказану кулю (т. 51 а. 36, 38, 39). При цьому, як констатувала комісія
експертів, упакування цієї кулі пошкоджень не має, виключає доступ сторонніх
осіб до його вмісту.
Що ж стосується № 182, який також згадується у протоколі
огляду 22 лютого 2014 року тіла померлого ОСОБА_944 (т. 51 а. 22) і на якій
посилався захист в судовому засіданні як доказ іншого джерела походження кулі
за № 656, то він зовсім не стосується даних про умовну реєстрацію тіла
померлого в морзі, оскільки є лише посиланням на історію його хвороби (т. 51 а.
126).
Вказані обставини з усією очевидністю вказують на те, що
предметом експертного дослідження від 29 квітня 2014 року № 2376/2377… була і
могла бути тільки вилучена експертом з тіла ОСОБА_944 22 лютого 2014 року куля
№ 656, відтак підстави для задоволення клопотання сторони захисту про визнання
вказаного речового доказу недопустимим відсутні.
Куля за епізодом загибелі ОСОБА_851 (ідентифікаційний номер предмета 637).
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_948 - мати
загиблого показала, що син загинув через кульові поранення в шию наскрізне та
сліпе в груди, де залишилася куля.
Відповідно до дослідженого судом присяжних висновку
судово-медичної експертизи № 637 від 08 травня 2014 року (т. 133 а. 11-25), у
ОСОБА_851 виявлено сліпе вогнепальне кульове поранення грудини, рановий канал
якого закінчується деформованою кулею в м`язах грудей, яка була вилучена
експертом.
Згідно з дослідженими вище висновками судово-медичного
експерта № 637 від 08 травня 2014 року та № 47/637 від 13 червня 2014 року (т.
133 а. 11-25, 29-32), висновку комісії експертів - балістиків № 2238/2239… від
21 березня 2014 року з додатками (фотоматеріали), яку провели експерти
ОСОБА_900 , ОСОБА_901 , ОСОБА_902 , ОСОБА_903 і ОСОБА_904 (т. 40 а. 94-99),
вилучена 21 лютого 2014 року під час проведення огляду місця події куля з тіла
загиблого ОСОБА_851 , яка зареєстрована під № 637 (т. 50 а. 72; т. 11 а. 19; т.
12 а. 21; т. 117 а. 112; т. 133 а. 9), є частиною 7,62-мм проміжного патрону
зразка 1943 з кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С) заводського
виробництва. Ця куля могла бути вистріляна зі зброї калібру 7,62х39 мм, такої
як: АК-47, АКМ, СКС, Сайга, Вулкан, Вепрь тощо. Проміжні патрони, споряджені
такою кулею, призначені для стрільби з таких видів бойової вогнепальної зброї:
АК-47, АКМ, РПД (ручний кулемет Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашникова), СКС,
9А-91, А-91, АК-103, АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47,
Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС та інших моделей зброї, що виготовлені під даний
патрон калібру 7,62х39 мм. На представленій кулі наявні сліди нарізів каналу
ствола, що є придатними для ідентифікації зброї, з якої вона стріляна. Дана
куля вистріляна не з того екземпляру зброї, що і кулі та оболонки, вилучені з
тіл громадян ОСОБА_472 , ОСОБА_912 та ОСОБА_476 . Дана куля вистріляна з однієї
й тієї ж зброї, що і кулі та оболонки, вилучені з тіл громадян ОСОБА_911 ,
ОСОБА_906 , ОСОБА_907 , ОСОБА_780 , ОСОБА_908 , ОСОБА_909 , ОСОБА_910 та
ОСОБА_393 . Відповісти ж на питання чи мав місце рикошет кулі до попадання в
тіло ОСОБА_851 у зв`язку із значною її деформацією внаслідок взаємодії з тупим
твердим предметом, а також чи відстріляна ця куля з одного й того ж зразку
зброї, що і кулі, осердя яких, вилучені з трупів (тіл) громадян ОСОБА_913 ,
ОСОБА_914 не виявилось можливим. Висновок експертизи доповнює фото предмета
дослідження.
Дані про характер упакування кулі № 637, які містить
досліджений вище висновок комісії експертів - балістиків № 2238/2239… та фото
таблиця до нього (т. 40 а. 98-99), повністю узгоджуються з результатами
внутрішнього дослідження тіла померлого ОСОБА_851 , проведеного експертом
ОСОБА_949 , який власне вилучив та запакував вказану кулю. При цьому, як
констатувала комісія експертів, упакування цієї кулі пошкоджень не має, що
виключає доступ сторонніх осіб до його вмісту. Вказані обставини з усією
очевидністю вказують на те, що предметом експертного дослідження від №
2238/2239… була і могла бути тільки вилучена експертом з тіла ОСОБА_851 21
лютого 2014 року куля № 637, відтак підстави для задоволення клопотання сторони
захисту про визнання вказаного речового доказу недопустимим відсутні.
Куля за епізодом поранення ОСОБА_837 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_950
показав, що його прооперували його в КМКЛ № 17, де вилучили кулю, зображення
якої лікар показав на своєму телефоні, її кінчик був стесаний, разом з ним в
лікарні лікувалися ОСОБА_667 та ОСОБА_951 , в яких також були вилучені кулі під
час оперативного втручання.
За даними виписки з медичної карти стаціонарного хворого
ОСОБА_837 № 158 КМКЛ № 17 від 24 лютого 2014 року, довідки КМКЛ № 17 від 24
лютого 2014 року ОСОБА_950 в період з 20 по 24 лютого 2014 року перебував на
стаціонарному лікуванні в КМКЛ № 17, де йому було проведено хірургічну операцію
та видалено стороннє тіло - кулю (т. 82 а. 48-55, 67-99, 219-235; т. 83 а.
1-11).
Під час судового засідання ОСОБА_950 схематично відтворив
зовнішній вигляд кулі, яку йому демонстрував лікар як вилучену з його тіла (т.
82 а. 30).
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №
1162/е від 31 липня 2014 року, яку провів експерт ОСОБА_952 , під час звернення
ОСОБА_837 за медичною допомогою 20 лютого 2014 року о 10 год. 10 хв., в
останнього було виявлено сліпе вогнепальне поранення грудної клітки, рановий
канал якого закінчується сліпо стороннім тілом (куля до 1 см довжиною);
Водночас, детальний опис із зображенням вилученої з тіла
потерпілого ОСОБА_837 кулі містить досліджений судом протокол огляду речей від
29 травня 2014 року з додатками (фотоматеріали), за яким предметом огляду була
металева куля жовтого металу овальної продовгуватої форми, верхня частина конусоподібної
форми з деформацією металу (стесаний кінчик). По всій формі кулі маються нарізи
знизу досередини, діаметр кулі становить приблизно 0,6 см, довжина 2,4 см.
Після огляду кулі остання була в скляній пляшечці з биркою «ОСОБА_2827 »
поміщена до поліетиленового пакету, який було прошито та опечатано печаткою
Слідчої групи № 1 ГПУ із формуванням напису - «Предмети видані КМКЛ № 17 від
28.05.2014 № 360» (т. 82 а. 201-203).
Ознайомившись з додатками до вказаного протоколу огляду
кулі (фотоматеріали), потерпілий заявив, що зображена на них куля схожа на ту,
яку йому демонстрував лікар на своєму телефоні.
Суд визнає обґрунтованими заперечення сторони захисту,
яка звернула увагу на різні параметри (довжина) описаної кулі, вилучення якої
здійснили лікарі з тіла ОСОБА_837 , та кулі, яка оглядалася слідчим. Разом з
тим, суд присяжних відкидає версію про можливу фальсифікацію вказаного речового
доказу як надуману з таких підстав.
Потерпілий в суді ствердно показав, що ще під час
лікування в КМКЛ № 17, де його прооперували і вилучили кулю, останню йому на
фотографії, розміщеній на телефоні, продемонстрував лікар, візуально, а відтак
й очевидно кінчик кулі був стесаний. На здатність зафіксувати такого роду
пошкодження не впливає можливе викривлення (збільшення, зменшення) на фото
справжніх параметрів її розміру.
Як безспірно вбачається з матеріалів судового
провадження, потерпілий ОСОБА_950 перебував на лікуванні в КМКЛ № 17, а відтак
і міг бачити кулю з телефону лікаря в період часу з 20 по 24 лютого 2014 року
(т. 82 а. 34 - витяг з медичної картки), вперше ОСОБА_950 заявив про себе як
потерпілого лише 14 травня 2014 року і того ж дня він був вперше допитаним (т.
82 а. 104 - заява про злочин, а. 111 - протокол допиту).
Під час судового засідання ОСОБА_950 схематично відтворив
зовнішній вигляд кулі із стесаним кінчиком, яку йому демонстрував лікар як
вилучену з його тіла і вона, як виявилося в суді, саме за цією очевидною
характерною ознакою схожа з кулею, яку оглядав слідчий (т. 82 а. 30).
Отже, за цими даними, куля, яка демонструвалася
потерпілому в лікарні та описана під час огляду від 29 травня 2014 року, ззовні
за об`єктивною ознакою пошкодження схожа на один і той самий предмет - куля із
стесаним кінчиком. Не заперечував цього і захист.
Як вбачається з листів КМКЛ № 17 № 360 від 28 травня 2014
року, МВС № 7/1-3437 від 28 травня 2014 року, речовий доказ - куля, вилучена з
тіла потерпілого ОСОБА_837 під час оперативного втручання 20 лютого 2014 року,
поміщена у скляний контейнер з маркуванням прізвища пораненого « ОСОБА_953 »,
була за запитом ГПУ в той же день передана слідчому співробітником ДКР МВС
ОСОБА_954 (т. 82 а. 198-200), що повністю узгоджується з даними з цього приводу
протоколу її огляду від 29 травня 2014 року. Крім того, за даними вказаних
листів одночасно з кулею, вилученою з тіла ОСОБА_837 передавалися речові докази
(всього ще п`ять) за іншими епізодами, які мають явні відмінні ознаки (одна
куля, вилучена з тіла потерпілого ОСОБА_839 , являється лише осердям кулі з
металу сірого кольору з деформацією металу верхньої частини, діаметром
приблизно 0,5 см; два предмети, вилучені з тіла потерпілих ОСОБА_838 ,
являються шротами; предмет, вилучений з тіла потерпілого ОСОБА_840 , являється
залишком вражаючого снаряду; одна куля, вилучена з тіла потерпілого ОСОБА_836 ,
являється цілісною без пошкоджень кулею жовтого кольору), а тому виключається
можливість їх випадкового змішування.
Зважаючи на ці фактичні дані, суд присяжних вважає, що
була забезпечена збереженість кулі як речового доказу з моменту її вилучення з
тіла потерпілого до моменту огляду слідчим, відповідальність за яку несли лікар
та завідуючий відділенням політравми КМКЛ № 17 (з 20 лютого по 28 травня 2014
року), протягом декількох годин 28 травня 2014 року кур`єр - співробітник ДКР
МВС ОСОБА_955 та слідчий, що проводив її огляд 29 травня 2014 року.
За таких обставин, суд критично як помилковий оцінює опис
у висновку судово-медичної експертизи № 1162/е від 31 липня 2014 року розміру
кулі «куля до 1 см довжиною». При цьому, суд бере до уваги і те, що експерт з
цього приводу послався лише на дані з медичної картки № 138 хворого КМКЛ № 17 і
сам таку кулю не оглядав, а опис в медичній карточці зроблений для фіксації
наявності самого стороннього предмету та його природи, без належної фіксації
всіх його ідентифікуючих ознак.
Таким чином, належність та допустимість вилученої з тіла
потерпілого ОСОБА_837 кулі, як речового доказу та об`єкта подальших експертних
досліджень доведена поза розумним сумнівом. Допустимість відомостей, що містить
ця куля на собі, забезпечена дотриманням процесуального порядку їх одержання та
фіксації. Відтак підстави для задоволення клопотання сторони захисту про
визнання вказаного речового доказу недопустимим відсутні.
Згідно з висновком комісії експертів - балістиків №
6709/6710/14… від 10 лютого 2015 року з додатками (фотоматеріали), яку
провели експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_902 , ОСОБА_903 (т. 39 а. 95-98), вилучена
під час оперативного втручання куля з тіла пораненого ОСОБА_837 є частиною
7,62-мм проміжного патрону зразка 1943 з кулею «ПС» зі стальним осердям
(57-Н-231С) заводського виробництва. Ця куля могла бути вистріляна зі зброї
калібру 7,62х39 мм, такої як: АК-47, АКМ, СКС, Сайга, Вулкан, Вепрь тощо.
Проміжні патрони, споряджені такою кулею, призначені для стрільби з таких видів
бойової вогнепальної зброї: АК-47, АКМ, РПД (ручний кулемет Драгунова), РПК
(ручний кулемет Калашникова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103, АК-104, АК-12, АЕК-973,
ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, та інших моделей зброї, що виготовлені під
даний патрон калібру 7,62х39 мм, та можуть використовуватись для стрільби з
мисливської нарізної зброї: Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС тощо. На представленій
кулі наявні сліди нарізів каналу ствола, що є придатними для ідентифікації
зброї, з якої вона стріляна. Дана куля вистріляна не з того екземпляру зброї,
що і кулі та оболонки, вилучені з тіл громадян ОСОБА_472 , ОСОБА_911 ,
ОСОБА_912 , ОСОБА_326 , ОСОБА_316 , ОСОБА_923 , ОСОБА_924 , ОСОБА_927 ,
ОСОБА_836 , надана свідком ОСОБА_650 . Висновок експертизи доповнює фото
предмета дослідження.
Куля за епізодом поранення ОСОБА_316 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_232
показав, що після рентгену, знімок якого він може надати суду, лікарі виявили
кулю в тілі, яку вилучали 25 лютого 2014 року у КМКЛ № 17, після операції лікар
йому продемонстрував вилучену з тіла кулю, надав можливість її сфотографувати і
залишив у себе для слідчого, однак в день виписки лікар віддав йому цю кулю,
повідомивши, що її не вилучили, через певний час він у присутності свого
представника цю кулю передав слідчому під час допиту як потерпілого; - куля
була прим`ята у ділянці верхівки, було оголене металеве осердя, пошкодження
куля зазнала під час проходження через металеві ніжки стільця.
Факт звернення ОСОБА_316 24 лютого 2014 року за медичною
допомогою з приводу вогнепального поранення правого плеча та його лікування по
25 лютого 2014 року з видаленням стороннього тіла (кулі) підтверджується листом
КМКЛ № 17 від 25 березня 2014 року № 228 (т. 67 а. 47-48).
Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні
висновку судово-медичної експертизи № 763 від 04 червня 2014 року, у ОСОБА_316
було виявлено сліпе вогнепальне поранення м`яких тканин правого плеча, з кулею
в рані згідно з рентгенограмою правого плеча.
Крім того, повідомлені потерпілим відомості знайшли своє
підтвердження під час дослідження судом виданих потерпілим під час допиту 27
березня 2014 року у присутності свого представника фотоматеріалів, в тому
числі, копії рентген знімку, достовірність якої підтверджена безпосереднім
оглядом судом його оригіналу, із зображенням кулі та пошкоджень на стільці,
яким прикривався потерпілий в момент поранення, як власне і самим протоколом
допиту, в якому зафіксовано факт видачі слідчому ОСОБА_956 вказаних
фотоматеріалів, самої цієї кулі та куртки, в якій потерпілий був одягнутий в
момент поранення (т. 66 а. 133-147).
Таким чином, належність та допустимість вилученої з тіла
потерпілого ОСОБА_316 кулі, як речового доказу та об`єкта подальших експертних
досліджень доведена поза розумним сумнівом. Допустимість відомостей, що містить
ця куля на собі, забезпечена дотриманням процесуального порядку їх одержання та
фіксації. Відтак підстави для задоволення клопотання сторони захисту про
визнання вказаного речового доказу недопустимим відсутні.
Згідно з дослідженим судом висновком комісії експертів
- балістиків № 17116/15… від 19 жовтня
2015 року з додатками (фотоматеріали), яку провели експерти ОСОБА_957 і
ОСОБА_904 (т. 39 а. 116-119), видана потерпілим ОСОБА_958 під час допиту як
вилучена з його тіла під час оперативного втручання куля є частиною 7,62-мм
проміжного патрону зразка 1943 з кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С)
заводського виробництва. Ця куля могла бути вистріляна зі зброї калібру 7,62х39
мм, такої як: АК-47, АКМ, СКС, Сайга, Вулкан, Вепрь тощо. Проміжні патрони,
споряджені такою кулею, призначені для стрільби з таких видів бойової
вогнепальної зброї: АК-47, АКМ, РПД (ручний кулемет Драгунова), РПК (ручний
кулемет Калашникова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103, АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14,
CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, та інших моделей зброї, що виготовлені під даний
патрон калібру 7,62х39 мм, та можуть використовуватись для стрільби з
мисливської нарізної зброї: Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС тощо. На представленій
кулі наявні сліди нарізів каналу ствола, що є придатними для ідентифікації
зброї, з якої вона стріляна, дана куля вистріляна не з тієї зброї, що і кулі та
оболонки, вилучені з тіл громадян ОСОБА_911 , ОСОБА_326 , ОСОБА_923 , ОСОБА_472
і ОСОБА_959 . Дана куля вистріляна з однієї й тієї ж зброї, що і куля, вилучена
у ОСОБА_960 . Висновок експертизи доповнює фото предмета дослідження.
Аналогічного висновку дійшли й інші експерти балісти
ОСОБА_900 , ОСОБА_901 , ОСОБА_902 , ОСОБА_903 і ОСОБА_904 , провівши
дослідження цієї ж кулі (висновок № 5272… від 17 листопада 2014 року -
т. 39 а. 126-129), хоча яку і помилково вважали кулею, виданою за епізодом
поранення ОСОБА_326 .
Так, у судовому засіданні під час повторного дослідження
фото таблиць до висновків експертів за епізодом поранення ОСОБА_326 № 5272
від 17 листопада 2014 року (т. 39 а. 126-129) та № 17113/15… від 19
жовтня 2015 року - протоколу огляду (т. 46 а. 169-170, 183-186) за участю
потерпілого ОСОБА_316 , останній показав, що у першому випадку за вказаним
епізодом помилково досліджувалася дійсно видана ним, потерпілим, деформована
куля, а другого разу - ціла куля (т. 46 а. 183-186), яка у висновку експертів №
5273… від 17 листопада 2014 року (т. 39 а. 107-110) вважалася виданою
ним, потерпілим, помилково.
З урахуванням аналізу доказів, проведеного за епізодом
пораненого ОСОБА_326 , суд дійшов висновків, що порівняльним дослідженням
висновків чотирьох балістичних експертиз встановлено, що експертизи за
епізодами поранення ОСОБА_326 та ОСОБА_316 відповідно № 5272 від 17
листопада 2014 року та № 17116… від 19 жовтня 2015 року мали один й той
самий предмет дослідження - значно деформована куля, яка відповідає тій, яку в
дійсності видав ОСОБА_232 . Так само, інші експертизи за епізодами поранення
ОСОБА_316 та ОСОБА_326 відповідно № 5273 від 17 листопада 2014 року та №
17113/15… від 19 жовтня 2015 року також мали один й той самий предмет
дослідження - зовні не пошкоджена куля, яка відповідає тій, яку в дійсності
видав ОСОБА_235 .
Враховуючи викладене, суд присяжних критично оцінює, а
відтак відхиляє як недостовірні дані щодо належності кулі потерпілому ОСОБА_961
, які містить висновок експертів № 5273… від 17 листопада 2014 року, оскільки
предметом даного експертного дослідження була куля, яка не вилучалася з тіла
пораненого потерпілого ОСОБА_316 , покладаючи в основу даного вироку як
належний в цій частині висновок експертів № 17116/15… від 19 жовтня 2015 року.
Даний висновок суд присяжних також повністю узгоджуються
з висновками суду за результатами аналізу доказів за епізодом ОСОБА_326 .
Куля та інші предмети за епізодом загибелі ОСОБА_907 (ідентифікаційний номер предметів 641).
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні висновку
судово-медичного експерта ОСОБА_945 № 641 від 27 квітня 2014 року, на тілі
ОСОБА_907 виявлено одне вогнепальне кульове сліпе поранення грудей, в ранах
якого виявлено деформовану оболонкову кулю довжиною 2,2 см з жовтого металу зі
слідами від нарізів каналу ствола, а також дрібні металеві предмети.
Згідно з висновками судово-медичного експерта ОСОБА_946 №
641 від 27 квітня 2014 року та № 9/641 від 05 червня 2014 року (т. 53, а.
194-197, 200-202), висновком комісії експертів - балістиків № 2222/2223… від
07 квітня 2014 року з додатками (фотоматеріали), яку провели експерти
ОСОБА_900 , ОСОБА_901 , ОСОБА_902 , ОСОБА_903 і ОСОБА_904 (т. 40 а. 106-111),
вилучена 21 лютого 2014 року під час проведення огляду місця події куля з тіла
загиблого ОСОБА_907 , яка зареєстрована під № 641(т. 50 а. 72; т. 11 а. 19; т.
12 а. 21; т. 117 а. 112), є частиною 7,62-мм проміжного патрону зразка 1943 з
кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С) заводського виробництва. Ця куля
могла бути вистріляна зі зброї калібру 7,62х39 мм, такої як: АК-47, АКМ, СКС,
Сайга, Вулкан, Вепрь тощо. Проміжні патрони, споряджені такою кулею, призначені
для стрільби з таких видів бойової вогнепальної зброї: АК-47, АКМ, РПД (ручний
кулемет Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашникова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103,
АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, та інших моделей
зброї, що виготовлені під даний патрон, та можуть використовуватись для
стрільби з мисливської нарізної зброї: Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС тощо. На
представленій кулі наявні сліди нарізів каналу ствола, що є придатними для
ідентифікації зброї, з якої вона стріляна, дана куля вистріляна не з того
екземпляру зброї, що і кулі та оболонки, вилучені з тіл громадян ОСОБА_472 ,
ОСОБА_912 та ОСОБА_476 . Дана куля вистріляна з однієї й тієї ж зброї, що і
кулі та оболонки, вилучені з тіл громадян ОСОБА_911 , ОСОБА_906 , ОСОБА_851 ,
ОСОБА_780 , ОСОБА_908 , ОСОБА_909 , ОСОБА_910 та ОСОБА_393 . Відповісти ж на
питання чи мав місце рикошет кулі до попадання в тіло ОСОБА_907 , а також чи
відстріляна ця куля з одного й того ж зразку зброї, що і кулі, осердя яких,
вилучені з трупів (тіл) громадян ОСОБА_913 , ОСОБА_914 не виявилось можливим.
Вилучені з тіла загиблого ОСОБА_907 згідно з протоколом огляду місця події від
21 лютого 2014 року інші предмети (металевий дископодібний фрагмент та фрагмент
речовини) не є метальними снарядами промислового виготовлення чи їх частинами,
тому і не досліджувалися експертами. Висновок експертизи доповнює фото предмета
дослідження.
Твердження захисту про те, що вилучена з тіла загиблого
ОСОБА_907 куля не оглядалася слідчим, а відтак її слід визнати недопустимим
доказом з цієї причини, крім того, відсутні докази того, що експертами була
досліджена саме ця куля, є надуманими, оскільки спростовуються матеріалами
справи.
Так, дані про характер упакування кулі № 641, які містить
досліджений вище висновок комісії експертів - балістиків від 07 квітня 2014
року № 2222/2223… та фото таблиця до нього (т. 40 а. 110), повністю
узгоджуються з результатами внутрішнього дослідження тіла померлого ОСОБА_907 ,
проведеного експертом ОСОБА_947 , який власне вилучив та запакував вказану кулю.
При цьому, як констатувала комісія експертів, упакування цієї кулі пошкоджень
не має, що виключає доступ сторонніх осіб до його вмісту.
Вказані обставини з усією очевидністю вказують на те, що
предметом експертного дослідження від 07 квітня 2014 року № 2222/2223… була і
могла бути тільки вилучена експертом з тіла ОСОБА_907 21 лютого 2014 року куля
№ 641, відтак підстави для задоволення клопотання сторони захисту про визнання
вказаного речового доказу недопустимим відсутні.
Куля за епізодом поранення ОСОБА_326 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_235
показав, що під час операції з його ноги була вилучена куля калібру 7,62х39 мм,
яка не мала слідів значної деформації (був незначно пошкоджений кінчик кулі, а
її оболонка мала декілька подряпин). Під час операції він перебував у
свідомості, бачив вилучену кулю, яку отримав від лікаря прямо в операційній
кімнаті, наступного дня він віддав її своєму представникові - ОСОБА_962 , який
згодом передав її органу досудового розслідування.
Згідно з випискою КМКЛ № 12 з історії хвороби № 2685
ОСОБА_235 отримав вогнепальний перелом верхньої третини правої стегнової кістки
зі зміщенням, під час операції видалено стороннє тіло - кулю (т. 46 а. 126).
Як видно з дослідженого судом висновку судово-медичного
експерта №1082/е від 26 серпня 2014 року, ОСОБА_235 отримав вогнепальне
поранення правого стегна з наявністю стороннього тіла (кулі) у ділянці перелому
(т. 47 а. 67-73).
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні заяви
представника потерпілого ОСОБА_963 про залучення речового доказу (т. 46 а.
165), протоколу огляду предмету від 31 березня 2014 року (т. 46 а. 169-170), висновку
експертів за результатами комісійної експертизи зброї та слідів і обставин її
використання № 17113/15… від 19 жовтня 2015 року (т. 46 а. 183-186), куля,
що надана на дослідження адвокатом ОСОБА_964 і була вилучена з тіла потерпілого
ОСОБА_326 , є частиною 7,62-мм проміжного патрону зразка 1943 року з кулею «ПС»
зі стальним осердям (57-Н-231С) заводського виробництва. Ця куля могла бути
вистріляна зі зброї калібру 7,62х39 мм, такої як: АК-47, АКМ, АКМС, СКС тощо.
Проміжні патрони зразка 1943 калібру 7,62 мм (57-Н-231С) призначені для
стрільби з таких видів бойової та мисливської вогнепальної зброї: АК-47, АКМ,
АКМС, РПД (ручний кулемет Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашникова), СКС,
9А-91, А-91, АК-103, АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47,
Вепрь, Вулкан, Сайга та інших моделей зброї, що виготовлені під патрон калібру
7,62х39. На кулі наявні сліди нарізу каналу ствола, придатні для ідентифікації
зброї, з якої вона відстріляне. Дана куля вистріляна з одного екземпляру зброї,
що і куля, вилучена з трупа ОСОБА_965 , і не з того екземпляру зброї, що кулі,
вилучені з тіл громадян ОСОБА_911 , ОСОБА_912 , ОСОБА_680 , ОСОБА_923 та
вилучена у гр-на ОСОБА_960 . Висновок експертизи доповнює фото предмета
дослідження.
Аналогічного висновку дійшли й інші експерти балісти
ОСОБА_900 , ОСОБА_901 , ОСОБА_902 , ОСОБА_903 і ОСОБА_904 , провівши
дослідження цієї ж кулі (висновок № 5273… від 17 листопада 2014 року -
т. 39 а. 107-110), хоча яку і помилково вважали кулею, виданою за епізодом
поранення ОСОБА_316 .
Звертає на себе увагу зовнішня (за ознакою цілісності)
відповідність між собою зображень цієї кулі, які містять фото таблиці як до
вказаного протоколу огляду, так і до згаданого висновку експертів № 17113/15…
від 19 жовтня 2015 року.
Водночас, під час судового розгляду судом присяжних
встановлено, що за даним епізодом поранення ОСОБА_326 предметом іншої
експертизи № 5272… від 17 листопада 2014 року (т. 39 а. 126-129) також була і
зовсім інша за об`єктивними зовнішніми ознаками (значна деформація вістря)
куля.
Усуваючи ці очевидні суперечності, адже з тіла ОСОБА_326
була вилучена лише одна куля, суд присяжних встановив таке.
Як вбачається з безпосередньо дослідженого судом диску
Verbatim DVD-R №…0717 з написом «Матеріали по ОСОБА_966 », який був наданий під
час досудового розслідування представником потерпілого ОСОБА_326 - ОСОБА_964
(т. 47 а. 44), цей диск містить шість фотознімків зовні недеформованої кулі,
які датовані 21 лютого 2014 року, що підтверджується властивостями файлів, інші
два фотознімки тієї ж кулі, три рентгенівські знімки, на одному з яких
проглядається ця ж куля в тілі пораненого ОСОБА_326 , та дві фотокопії виписки
з історії його хвороби № 2685.
Наведені у цих документах дані щодо зовнішнього вигляду
вилученої з тіла пораненого ОСОБА_326 кулі та її цілісності (не має значних
деформацій) повністю узгоджуються з даними вище згаданих фото таблиць до
протоколу огляду від 31 березня 2014 року та висновку експертів № 17113/15… від
19 жовтня 2015 року і, навпаки, очевидно не узгоджується з даними фото таблиці
до висновку експертів № 5272… від 17 листопада 2014 року, на яких зафіксована
значно деформована куля (деформоване вістря кулі).
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_235 та його
представник ОСОБА_325 уточнили, що саме кулю, зафіксовану на фотознімках, що
розміщені на диску Verbatim DVD-R №…0717 з написом «Матеріали по ОСОБА_966 »,
було насправді вилучено з ноги потерпілого під час проведення хірургічної
операції та передано органу досудового розслідування, при цьому вона не мала
таких пошкоджень, як куля, що стала предметом експертизи № 5272… від 17
листопада 2014 року. Як також показав потерпілий ОСОБА_235 , під час чергового
допиту він звернув увагу слідчого, що на фото у справі дійсно з`явилася
деформована куля, походження якої йому не відомо, але у подальшому ця
невідповідність була усунута.
Як видно з постанови про призначення судово-балістичної
експертизи від 17 вересня 2015 року за епізодом поранення ОСОБА_316 (т. 39 а.
112), досудовим розслідуванням було встановлено, що деформована куля, яка була
надана потерпілим ОСОБА_958 , була випадково вкладена до упаковки як куля, яка
нібито була виучена під час надання медичної допомоги ОСОБА_474 , у свою чергу,
куля, якою був поранення останній, вкладена до упаковки як куля, що нібито
надана ОСОБА_958 , у зв`язку з чим виникла необхідність призначення іншої
експертизи.
Факт помилкової заміни кулі, яку видавав ОСОБА_235 , та
усунення у подальшому цієї помилки підтверджується безпосередньо дослідженими в
судовому засіданні даними висновків проведених також за двома різними кулями
експертиз за епізодом одного вогнепального поранення ОСОБА_316 , а саме № 5273
від 17 листопада 2014 року - т. 39 а. 107-110 (зовні не пошкоджена куля, яка
відповідає тій, яку видавав ОСОБА_235 , і фото якої повністю збігається з
даними висновку експертів № 17113/15… від 19 жовтня 2015 року за епізодом його
поранення) та № 17116… від 19 жовтня 2015 року - т. 39 а. 116-119 (значно
деформована куля, фото якої повністю збігається з даними висновку експертів №
5272… від 17 листопада 2014 року також за епізодом поранення ОСОБА_326 ).
Звертає на себе увагу і те, що експертизи як № 5273, так
і № 5272 проводилися в один день - 17 листопада 2014 року і тим самим складом
експертів (ОСОБА_2828 ОСОБА_2829 ОСОБА_2830 , ОСОБА_2831 , ОСОБА_2832 ,), що
цілком узгоджується з версію про випадковість заміни предмета дослідження (куль
за епізодами поранення ОСОБА_316 та ОСОБА_326 ).
У судовому засіданні під час повторного дослідження фото
таблиць до висновків експертів за епізодом поранення ОСОБА_316 № 5273 від 17
листопада 2014 року та № 17116… від 19 жовтня 2015 року за участю потерпілого
ОСОБА_326 , останній показав, що у першому випадку за вказаним епізодом (т. 39
а. 110) помилково досліджувалася дійсно видана ним, потерпілим, куля, а другого
разу - деформована куля (т. 39 а. 129), яка у висновку експертів № 5272… від 17
листопада 2014 року вважалася виданою ним, потерпілим, помилково.
Отже, порівняльним дослідженням всіх названих чотирьох
експертиз встановлено, що експертизи за епізодами поранення ОСОБА_326 та
ОСОБА_316 відповідно № 5272 від 17 листопада 2014 року та № 17116… від 19
жовтня 2015 року мали один й той самий предмет дослідження - значно деформована
куля, яка очевидно не відповідає тій, яку видавав ОСОБА_235 . Так само, інші
експертизи за епізодами поранення ОСОБА_316 та ОСОБА_326 відповідно № 5273 від
17 листопада 2014 року та № 17113/15… від 19 жовтня 2015 року також мали один й
той самий предмет дослідження - зовні не пошкоджена куля, яка відповідає тій,
яку в дійсності видавав ОСОБА_235 .
Враховуючи викладене, суд присяжних критично оцінює, а
відтак відхиляє як недостовірні дані щодо належності кулі потерпілому ОСОБА_474
, які містить висновок експертів № 5272… від 17 листопада 2014 року, оскільки
предметом даного експертного дослідження була куля, яка не вилучалася з тіла
пораненого потерпілого ОСОБА_326 , покладаючи в основу даного вироку як
належний в цій частині висновок експертів № 17113/15… від 19 жовтня 2015 року.
Таким чином, належність та допустимість вилученої з тіла
потерпілого ОСОБА_326 кулі, як речового доказу та об`єкта подальших експертних
досліджень доведена поза розумним сумнівом. Допустимість відомостей, що містить
ця куля на собі, забезпечена дотриманням процесуального порядку їх одержання та
фіксації. Відтак підстави для задоволення клопотання сторони захисту про
визнання вказаного речового доказу недопустимим відсутні.
Куля за епізодом поранення ОСОБА_967 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_968
показав, що в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М.
Амосова НАМН» його прооперували з вилученням в області лопатки кулі калібру
7,62 мм, яку показав лікар відразу після операції, вона не мала видимих
пошкоджень.
Показання потерпілого ОСОБА_967 повністю узгоджуються з
даними виписки з історії хвороби стаціонарного хворого № 1058 на ім`я ОСОБА_967
Інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова, за якою в цьому закладі
20 лютого 2014 року здійснено видалення потерпілому стороннього тіла (кулі) (т.
61 а. 3-10, 43-49).
Відповідно до дослідженого судом протоколу огляду місця
події від 06 березня 2014 року з додатками (фото таблиці), при огляді
приміщення кабінету головного лікаря ДУ «Національний інститут серцево-судинної
хірургії ім. М.М. Амосова НАМН», розташованого за адресою м. Київ, вул.
Амосова, 6, в присутності головного лікаря ОСОБА_969 та двох понятих, останній
видав предмет схожий на кулю калібру 7,62 мм, яку слідчий помістив в
поліетиленовий пакет та опечатав печаткою Солом`янського РУ ГУМВС в м. Києві
(т. 61 а. 11-14).
Під час дослідження додатків до вказаного протоколу
потерпілий ОСОБА_968 заявив, що зафіксований на них предмет зовні схожий на
кулю, яку йому демонстрував лікар відразу після операції.
Суд відхиляє протест захисту про те, що, виходячи зі
змісту проколу огляду, відсутні дані про зв`язок оглянутої слідчим кулі з
пораненням саме ОСОБА_2833 , оскільки про такий зв`язок прямо вказано у додатках
до протоколу огляду, а згідно з дослідженим листуванням вказаного медичного
закладу, у період з 18 по 21 лютого 2014 року до вказаного Інституту з
вогнепальним пораненням був доставлений лише ОСОБА_970 .
Таким чином, належність та допустимість вилученої з тіла
потерпілого ОСОБА_967 кулі, як речового доказу та об`єкта подальших експертних
досліджень доведена поза розумним сумнівом. Допустимість відомостей, що містить
ця куля на собі, забезпечена дотриманням процесуального порядку їх одержання та
фіксації. Відтак підстави для задоволення клопотання сторони захисту про
визнання вказаного речового доказу недопустимим відсутні
Згідно з дослідженим вище протоколом огляду місця події
від 06 березня 2014 року (т. 61 а. 11-14), висновку експерта - балістика ОСОБА_971 № 152 від 13 березня 2014 року з додатками
(фотоматеріали) (т. 39 а. 85-87), вилучена 06 березня 2014 року під час
проведення огляду місця події куля з тіла пораненого ОСОБА_967 є частиною
військового патрону калібру 7,62 мм (7,62х39) промислового виробництва. Патрон,
споряджений такою кулею, може бути використаний для стріль-би з таких видів
вогнепальної зброї: - бойової АК-47, АКМ, АКМС та їх сучасних мо-дифікацій,
карабін СКС; мисливської АКМС-МФ, Сайга, Вулкан М, Вепр, ОП СКС та їх сучасних
модифікацій. Висновок експертизи доповнює фото предмета дослідження.
Куля за епізодом поранення ОСОБА_972 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_973
показав, що йому надавали першу медичну допомогу в медпункті в будівлі
Консерваторії, де витягли кулю з внутрішнього боку руки та перев`язали рану,
видалену кулю він залишив собі, вона була на вигляд ціла, вдома 24 лютого
передав її співробітникам Бориславської міліції.
Факт звернення ОСОБА_974 до Бориславської міської лікарні
24 лютого 2014 року та його подальше лікування з діагнозом вогнепальне кульове
поранення верхньої третини правого плеча підтверджується листом вказаного
лікувального закладу від 02 квітня 2014 року та довідкою від 14 грудня 2014
року, медичною карткою стаціонарного хворого та витягу з історії хвороби з
додатками, за даними цих документів о 08 год. 21 лютого 2014 року потерпілий
дійсно був прооперований на «Майдані» з вилученням з рани кулі (т. 113 а.
109-116, 186).
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 218-2015/о від 04 грудня 2015 року ОСОБА_973 отримав одне сліпе
кульове вогнепальне поранення правого плеча, рановий канал якого закінчувався
кулею.
Як вбачається зі змісту заяви потерпілого ОСОБА_974 від
24 лютого 2014 року, протоколу огляду місця події з додатками у виді фото
таблиць, останній видав металевий предмет у виді мідної (без ознак фарбування)
кулі (т. 113 а. 174-180). Під час дослідження цих документів потерпілий заявив,
що саме таку кулю він видав добровільно правоохоронцям.
Згідно з дослідженим судом висновку експерта -
балістика ОСОБА_975 № 5/261 від 28 лютого 2014 року з
додатками (фотоматеріали) (т. 39 а. 136-137), подана на дослідження куля (без
ознак фарбування) має сліди корозії та дрібного пошкодження, є частиною
військового патрону калібру 7,62 мм (7,62х39) промислового виробництва. Патрон,
споряджений такою кулею, може бути використаний для стрільби з автоматів та
кулеметів Калашникова. Слідів рикошету від перешкоди, інших слідів механічних
пошкоджень куля не має. Експертна оцінка придатності цієї кулі для
ідентифікації зброї відсутня. Висновок експертизи доповнює фото предмета
дослідження.
Водночас, суд присяжних критично оцінює подані стороною
обвинувачення докази іншого експертного дослідження нібито також вилученої з
тіла потерпілого кулі, оскільки вони ґрунтуються на суперечливих даних, усунути
які під час судового розгляду не вдалося, а тому відхиляє їх через недоведену
належність.
Так, як видно з дослідженого судом висновку комісії
експертів - балістиків ОСОБА_976
, ОСОБА_977 та ОСОБА_978 № 3255/3256/8653… від 29 травня 2015 року
з додатками (фотоматеріали) (т. 39 а. 144-147), подана на дослідження куля має
очевидні ознаки фарбування всієї її гострої частини (нашарування лаку
темно-червоного кольору), що вступає у невідповідність із зовнішніми ознаками
фактично виданої потерпілим ОСОБА_979 кулі. Більш того, даний висновок
експертизи не містить будь-яких даних щодо пакування вказаної кулі, а відтак не
можливо перевірити її походження з цієї причини.
Враховуючи викладене, суд відхиляє як неналежний висновок
комісії експертів - балістиків № 3255/3256/8653… від 29 травня 2015 року
(т. 39 а. 144-147), як наслідок виключає з обсягу доказів результати подальших
експертних досліджень об`єкта, який був предметом дослідження за висновком
експертизи № 3255/3256/8653… від 29 травня 2015 року. Таким чином, суд відхиляє
як неналежний в частині експертного дослідження такого об`єкта (наявні ознаки
фарбування всієї гострої частини кулі) і висновок експертів за результатами
проведення повторної комісійної експертизи зброї № 12727; 21032/16-31;
19/8/2-197-СЕ/16 від 25 квітня 2019 року (т. т. 176-178, конкретно: т. 177
а. 55-58 та т. 178 а. 121-130).
Предмет за епізодом поранення ОСОБА_980 .
За протоколом огляду речей від 11 квітня 2014 року
добровільно виданий ОСОБА_981 03 квітня 2014 року слідчому деформований
металевий фрагмент, який був вилучений оперативним шляхом з лівого плеча, має
сірий колір із елементами засохлої речовини бурого кольору і довжину до 0,8 мм
(т. 94 а. 67-69).
Належність, допустимість та достовірність відомостей, що
містять на собі предмети, які були вилучені з тіла потерпілого ОСОБА_982 ,
сторонами не оспорювалась.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-балістичної експертизи від 30 жовтня 2014 року № 6409…, що провели
експерти ОСОБА_901 та ОСОБА_902 , металевий предмет вилучений в потерпілого
ОСОБА_980 під час допиту (т. 39 а. 148) взагалі непридатний для ідентифікації
(т. 39 а. 153-156). Висновок експертизи доповнює фото предмета дослідження.
Предмет за епізодом поранення ОСОБА_983 .
Згідно з медичною картою стаціонарного хворого КМКЛ № 12 (виписка
№ 2692), листом КМКЛ № 12 від 25 липня 2014 року № 12-1343/09, довідками
Бориславської ЦМЛ та Міського травмпункту № 2 м. Львова, медичної карти
стаціонарного хворого № 223 Бориславської ЦМЛ та іншої медичної документації на
ім`я ОСОБА_983 , останній о 12 год. 34 хв. 20 лютого 2014 року в порядку
самозвернення поступив до травматологічне відділення КМКЛ № 12 з вогнепальним
пораненням правого плечового суглобу, під час оперативного втручання вилучено з
його плеча кулю (металевий предмет розміром 1,5х0,5 см).
Досліджений судом протокол огляду предмету від 25 лютого
2014 року з додатками (фототаблиця) має опис вказаного металевого осколку,
названого кулею, як металевого предмета невідомого походження сірого кольору
довжиною 1,7 см, шириною в одному кінці 0,7 см, а в другому кінці - 0,5 см.
Даний предмет є зогнутим у вигляді пластини (т. 95 а. 222-224).
Потерпілий ОСОБА_692 підтвердив, що саме цей предмет в
нього було вилучено лікарями з правового плеча.
Належність, допустимість та достовірність відомостей, що
містять на собі предмети, які були вилучені з тіла потерпілого ОСОБА_983 ,
сторонами не оспорювалась.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-балістичної експертизи від 26 квітня 2014 року № 5/262 (т. 39 а. 163-164), яку провів експерт
ОСОБА_975 , металевий предмет вилучений в потерпілого ОСОБА_983 є частиною
перешкоди - ймовірно металевої огорожі чи щита. Даний предмет вибитий з
перешкоди боковою поверхнею кулі внаслідок непрямого влучання в перешкоду.
Дані, які могли б вказувати на те, що цей предмет є частиною бойового припасу
для нарізної вогнепальної зброї експертним шляхом не встановлено, а куля вибила
цей осколок з металевої перешкоди внаслідок удару боковою поверхнею, що
унеможливлює визначення напрямку пострілу такою кулею без додаткових даних
(положення перешкоди та локація на ньому пошкодження), встановити які
можливість втрачена. Калібр кулі, сліди, якої відбилися на внутрішній стороні
вказаного металевого уламка складає близько 8 мм. Висновок експертизи доповнює
фото предмета дослідження.
Осердя кулі за епізодом поранення ОСОБА_984 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_985
показав, що у його щит влучила куля, яка застрягла у його куртці - цю кулю він
виявив вдома і передав слідчому під час допиту, вона мала зім`яте осердя.
Як видно з дослідженої судом заяви потерпілого ОСОБА_984
від 18 червня 2015 року, останній добровільно видав кулю, яку він виявив у
своєму одязі (т. 75 а. 49).
Протокол огляду від 18 червня 2015 року з додатками
(фотоматеріали) містить детальний опис цієї кулі, що видав ОСОБА_985 , яка
являє собою металевий предмет із металу сірого кольору, циліндричної форми із
звуженням з одного торця, приблизними розмірами 18 мм довжини, 6 мм діаметром,
візуально схожий на серцевину від кулі, а на торцях предмету наявні сліди
деформації (т. 75 а. 50-52).
Під час безпосереднього огляду в судовому засіданні
речового доказу - осердя кулі вказані встановлені вище дані його зовнішнього
вигляду знайшли повне своє підтвердження, при цьому потерпілий ОСОБА_985
вказав, що саме це осердя було вилучено з його одягу і у подальшому передано
слідчому.
Належність, допустимість та достовірність відомостей, що
містить на собі осердя кулі, яка була вилучена з тіла потерпілого ОСОБА_984 ,
сторонами не оспорювалась.
За даними висновку судово-балістичної експертизи №
11478/11479/15… від 02 жовтня 2015 року з додатками (фотоматеріали), яку
провів експерт ОСОБА_957 (т. 39 а. 172-174), виданий потерпілим ОСОБА_986
предмет, який названий кулею, є сталевим осердям кулі 7,62 мм проміжного
патрону з кулею «ПС». Встановити, з якого зразка зброї (система, модель,
калібр) відстріляна куля, осердя якої подане на дослідження, не уявляється
можливим. 7,62 проміжні патрони можуть використовуватися для стрільби з 7,62 мм
автоматів Калашникова та іншої зброї відповідного калібру. Виявлене осердя кулі
непридатне для ідентифікації конкретного екземпляра зброї. Висновок експертизи
доповнює фото предмета дослідження.
Предмет за епізодом поранення ОСОБА_987 .
Згідно з даними протоколів огляду з додатками у виді фото
таблиць, предметом огляду були добровільно видані потерпілим ОСОБА_988
металевий осколок та циліндрична гумова куля з написом « ОСОБА_989 » (т. 108 а.
81, 85-89).
Під час дослідження цих документів потерпілий уточнив, що
гумову кулю він підібрав після її влучення в область лівого плеча через тонкий
ребристий щит, внаслідок чого утворився в ньому отвір, через який він в
подальшому спостерігав за обстановкою, а металевий осколок був вилучений ним з
фаланги безіменного пальця лівої руки після поранення в праву ногу та ліву
руку.
Згідно з дослідженими судом присяжних висновками
судово-балістичних експертизи від 01 вересня 2015 року №№ 750 та 751 (т. 39
а. 181-182), еластична куля є метальним снарядом, є частиною призначеного для
придушення агресивності нападаючого патрону «ТЕРЕН-П» 12 калібру, за яким
неможливо ідентифікувати засіб, з якою він відстріляний, а визначити походження
металевого предмету, виданого потерпілим ОСОБА_988 , виявилося неможливим.
Висновки експертизи доповнює фото предметів дослідження.
Елементи оболонки кулі за епізодом поранення ОСОБА_832 .
Допитаний судом потерпілий ОСОБА_241 показав, що на
території Польщі йому зробили 12 операцій, під час яких з ноги вилучили залишки
кулі.
За дослідженими судом присяжних протоколом огляду від 28
травня 2015 року, в ході якого було оглянуто CD-R диск «ARITA» …46EO9, який
добровільно видала мати потерпілого (т. 72 а. 111-113, 114-120), а також самим
цим диском, встановлено, що у папці під назвою « ОСОБА_990 » є фотографії
«20140222_151040» та «20140222_151049», які у назві відтворюють час їх
створення і на яких зафіксовані п`ять предметів - залишків від кулі (пошкоджені
частини мідної оболонки та стального осердя), які були вилучені лікарями з його
правої ноги під час операції та передані ним слідчим під час огляду місця події
за місцем його проживання 06 серпня 2015 року.
Належність, допустимість та достовірність відомостей, що
містять на собі предмети, які були вилучені з тіла потерпілого, сторонами не
оспорювалась.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-балістичної експертизи від 08 жовтня 2015 року № 16248… (т. 39 а.
197-200), надані на дослідження вилучені з тіла потерпілого ОСОБА_832 сім
предметів є частинами оболонки кулі та свинцевої рубашки кулі, які не мають на
собі ідентифікуючих слідів. Висновки експертизи доповнює фото предметів
дослідження.
Предмети за епізодом загибелі ОСОБА_991 (ідентифікаційний номер предметів 611).
Згідно з протоколом огляду місця події від 20 лютого 2014
року з додатками до нього (фотоматеріали) (т. 124 а. 16-28), в приміщенні моргу
по вул. Оранжерейній, 9 в м. Києві в присутності понятих оглянуто труп
ОСОБА_991 , під кофтою якого виявлено гільзу з маркуванням «3 65», а на кофті -
фрагмент металу жовтого кольору.
Суд погодився із акцентуацією сторони захисту під час
дослідження судово-медичних даних на те, що за даним епізодом також були
вилучені над лівим коліном - металевий осколок з пласкої частки
сріблясто-сірого металу, а з лівого стегна - дрібний осколок свинцю.
Згідно з висновками судово-балістичної та комплексної
трасо логічної експертизи, експертизи вибухових пристроїв та вибухових речовин
експертизи № 2212/2213/14… від 21 березня 2014 року та № 3992/14-3/НОМЕР_347...
(т. 40 а. 117-120, 126-130), походження вилученого над лівим коліном
потерпілого металевого осколка з пласкої частки сріблясто-сірого металу не
встановлено, він є уламком листової сталі, на увігнутій поверхні містить
нашарування свинцю та міді. Висновки експертиз доповнює фото предметів
дослідження.
Натомість, дрібний осколок свинцю та фрагмент металу
жовтого кольору предметами експертних досліджень не були, а відтак виявилися як
речові докази неінформативними.
Також, зважаючи на невстановлене місце виявлення гільзи
як результату здійснення пострілу, а її фактичне перебування під кофтою
загиблого вказує виключно на штучне (внаслідок дій сторонніх осіб) походження
цього речового доказу, який не може розглядатися як снаряд чи його елемент, суд
визнає не доведеною його належність саме до даного провадження, а тому вилучає
з обсягу досліджених доказів, як наслідок є неналежним і висновок судово-балістичної
експертизи вказаної гільзи № 11188… від 08 вересня 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_957 (т. 124 а. 200-202).
Осердя та оболонки куль за епізодом загибелі ОСОБА_919 (ідентифікаційний номер предметів 528).
Згідно з дослідженим судом присяжних під час судового
розгляду протоколом огляду місця події від 20 лютого 2014 року та додатком до
нього (схеми, фотоматеріали), від готелю «Україна» до моргу № 2 по вул. П.
Запорожця, 26 в м. Києві були доставлені трупи громадян з вогнепальними
пораненнями, серед яких у моргу у присутності понятих виявлено труп ОСОБА_992 (
ОСОБА_919 ). За цим протоколом не вказано про виявлення та вилучення осердя
кулі, яке натомість зафіксоване на ілюстрації фототаблиці № 18 (т. 48 а. 221),
походження цього осердя не відоме і слідчим не зафіксоване.
Зважаючи на правила п. п. 2 та 3 ч. 3 ст. 104 КПК України
щодо обов`язкової фіксації у протоколі слідчої дії даних про виявлені речі та
їх вилучення, ч. 5 ст. 237 КПК України щодо порядку вилучення під час огляду
речей, суд визнає з підстав, передбачених ч. 1 ст. 86 КПК України недопустимим
доказом відомості у додатках до вказаного протоколу огляду від 20 лютого 2014
року (фото таблиця № 18) щодо виявлення нібито в тілі потерпілого осердя кулі,
оскільки ці відомості отримані з порушенням встановленого КПК України порядку
та не підтверджені документально.
Згідно з дослідженим судом висновком судово-медичного
експерта ОСОБА_993 № 20/528/2 від 10 квітня 2014 року та додатками до нього (т.
49 а. 41-49, 58-64), на тілі загиблого ОСОБА_919 , враховуючи дані лабораторних
досліджень, були виявлені: а) поєднане наскрізне вогнепальне кульове порання
правого плеча та грудей, в кінці ранового каналу виявлено стальне осердя та
фрагмент деформованої оболонки кулі; б) сліпе вогнепальне порання лівого
стегна, в кінці ранового каналу виявлено осердя кулі. Належність, допустимість
та достовірність відомостей, що містять на собі ці предмети, які були вилучені
безпосередньо з тіла потерпілого, сторонами не оспорювалась.
Однак, за іншим протоколом огляду місця події від 21
лютого 2014 року під час розтину тіла загиблого ОСОБА_919 , зареєстрованого за
№ 528, біля його тіла було вилучено ще одну кулю, яку запаковано в пакет
експертної служби № 0844917 (т. 48 а. 222-223). Даних про належність цієї кулі
до обставин поранення ОСОБА_919 , в тому числі й судово-медичних, суду не
подано.
Отже, суд присяжних вважає, що поданими доказами зв`язок
кулі, запакованої в пакет експертної служби № 0844917, з предметами, які
фактично були вилучені з тіла загиблого ОСОБА_919 та описані експертом
ОСОБА_993 - поданими доказами не доведений, а відтак відсутній. Зважаючи на це,
суд позбавлений можливості дійти висновку про те, що з тіла ОСОБА_919 була
вилучена вказана куля, а тому вона за даним епізодом як речовий доказ є неналежною.
Разом з тим, суд бере до уваги і таке. Фізичне існування самої вказаної кулі є
доведеним. Об`єктивні обставини її виявлення, а саме, серед предметів, що
вилучалися в морзі з великої кількості тіл загиблих під час подій 20 лютого
2014 року. Час фіксації фізичного існування вказаної кулі, а саме, у період з
20 (після факту масового вбивства) до 21 лютого 2014 року, коли всі предмети
були вилучені з моргу, що вказує на її прямий зв`язок з наслідками подій 20
лютого 2014 року. Підсумовуючи викладене, суд присяжних визнає за вказаною
кулею, яку запаковано в пакет експертної служби № 0844917, належний речовий
доказ, який містить на собі загальні відомості про сліди та обставини
застосування 20 лютого 2014 року вогнепальної зброї, а тому не виключає її з
обсягу досліджених та оцінених доказів.
Згідно з дослідженим судом протоколу огляду вилучених з
тіла ОСОБА_919 трьох фрагментів оболонок кулі (куль) та трьох осердь кулі від
04 липня 2014 року, висновку комісії експертів - балістиків від 21 лютого
2014 року від 26 червня 2014 року № 2414/14-33/5-84 з додатками
(фотоматеріали), яку провели експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_901 , ОСОБА_902 ,
ОСОБА_903 і ОСОБА_904 (т. 49 а. 83-84; т. 43, а. 104-110), у ході огляду трупу
від 21 лютого 2014 року гр. ОСОБА_919 , який був доставлений з вул.
Інститутської, 4 в м. Києві, в приміщенні моргу № 2 КМБ СМЕ за адресою м. Київ,
вул. Петра Запорожця, 26 з його тіла були вилучені три фрагменти оболонок кулі
(куль) та два осердя кулі - №№ 1 та 2, а також біля тіла загиблого - осердя
кулі № 3 (пакет № 0844917).
На всіх трьох оболонках та осердях куль сліди нарізів
каналу ствола, придатні для ідентифікації зброї, з якої вони відстріляні,
відсутні.
Фрагмент оболонки масою 1,13 г являється частиною кулі
7,62х54R мм гвинтівочного патрону заводського виробництва. Осердя кулі № 1
являється частиною кулі «ЛПС» зі стальним осердям 7,62х54R мм гвинтівочного
патрону (57-Н-223 (в обіймах), НОМЕР_50 ) та кулі «ЛПС» 7,62х54R мм
гвинтівочного випробувального патрону «УЗ» (з посиленим зарядом) (57-У-323) заводського
виробництва. Встановити, чи були надані три фрагменти оболонки кулі (масою 1,13
г, 0,27 г та 0,08 г відповідно) та осердя № 1 складовими одного снаряду не
виявилось можливим, але конструкція, матеріал виготовлення, форма, розміри
вказаних вище об`єктів не виключають того, що вони раніше могли складати
частину одного снаряду - кулі 7,62х54R мм гвинтівочного патрону заводського
виробництва.
Виявлені два осердя кулі № 2 та № 3 є частинами кулі «ПС»
зі стальним осердям (57-Н-231С) проміжних патронів зразка 1943 калібру 7,62-мм
та кулі «HP» (Hollow Point) зі стальним осердям мисливського патрону з
експансивною кулею заводського виробництва, тому вони не є частиною одного
снаряда з оболонкою масою 1,13 г.
Встановити, частиною кулі якого патрону являються
фрагменти оболонки масою 0,27 г та 0,08 г, не видалось можливим з причин малих
розмірів та невизначеної форми. Визначити, з якої зброї вистріляна куля,
фрагменти оболонки якої масою 0,27 г та 0,08 г та осердя № 1 надані на
дослідження, не видалось можливим, але їх будова та характеристики свідчать що
куля, складовою частиною якої вони є, могла бути вистріляна зі зброї калібру
7,62х54R мм, такої як: гвинтівка (карабін) Мосіна, КО-38, ОП СВТ тощо. Куля,
оболонка якої масою 1,13 г надана на дослідження, могла бути стріляна з
гвинтівки (карабіну) Мосіна, КО-38, ОП СВТ та ін. Визначити з якої зброї
вистріляні осердя кулі № 2 та № 3 не видалось можливим, але їх однакова будова
та характеристики свідчать про те, що куля, складовою частиною якої вони є,
могла бути вистріляна зі зброї калібру 7,62х39 мм, такої як: АК-47, АКМ, СКС,
Сайга, Вулкан, Вепрь тощо.
Патрони, споряджені кулею, хвостова частина оболонки якої
масою 1,13 г та осердя якої № 1 представлено на дослідження, можуть
використовуватись для стрільби з наступних видів бойової та мисливської
нарізної зброї: автоматичних гвинтівок: ABC, Мосіна, СВТ; снайперських
гвинтівок: ВС-121, МС-74, МЦ-116М, СВ-98 тощо; стандартної гвинтівки: МЦ-116;
довільної гвинтівки С-49; кулеметів: Type 80, АЕК-999, ГШГ, ДП/ДПМ, Максим
тощо, карабіну К-93-1 «Беркут 2М», «КО-38» та інших моделей зброї калібру
7,62х54R.
Патрони, споряджені кулею №№ НОМЕР_51 та 3, можуть
використовуватись для стрільби з наступних видів бойової та мисливської
нарізної зброї: АК-47, АКМ, РПД, РПК, СКС, Вепрь, Вулкан та інших моделей зброї
калібру 7,62х39.
Вирішити питання, чи мав місце рикошет куль, фрагменти
яких надані на дослідження, до попадання в тіло ОСОБА_919 не виявилось
можливим.
Надані на дослідження фрагменти оболонки кулі та осердя №
1 не були вистріляні з одного і того ж зразка зброї з кулями та їх фрагментами,
вилученими з інших тіл, які порівнювались в рамках даної експертизи, з причин
невідповідності виду та калібру патронів.
Куля за епізодом загибелі ОСОБА_472 (ідентифікаційний номер предмета 610).
Згідно з дослідженими судом присяжних висновками
судово-медичних експертів № 610 від 28 лютого 2014 року та № 36/610 від 14
квітня 2014 року (т. 11 а. 30-44, 48-57), при розтини тіла загиблого ОСОБА_472
у м`яких тканинах спини в проекції лівих 9, 10 ребер по навколо-хребетній
лінії, на висоті приблизно 133 см від рівня підошов, виявлена куля з металу
жовтого кольору діаметром біля 7,5 см, висотою - 2,7 см, на поверхні якої
мається циркулярний поясок лаку червоного кольору у вигляді смужки, на циліндричній
поверхні кулі маються чотири лінійні ділянки стирання поверхні металу, які
поширюються від основи кулі до її вершини з нахилом праворуч.
Згідно з висновком судово-медичного експерта-криміналіста
від 18 липня 2014 року № 267-МК (т. 11 а. 78-84) на верхньому одязі ОСОБА_472
(куртка, джемпер, констатована цілісність пакування) було виявлено по три
наскрізних пошкодження, які утворились в результаті одного пострілу, при цьому,
кульові вхідні пошкодження на обох шарах одягу утворені від пострілу з нарізної
вогнепальної зброї снарядом, до складу якого входили сполуки міді (ймовірно
оболонкова куля).
Відповідно до досліджених судом копій супровідних
документів на вилучений при огляді загиблих 20 лютого 2014 року одяг,
протоколів огляду місця події від 21 лютого 2014 року, в ході огляду приміщень
Київського міського клінічного бюро СМЕ за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна,
9, виявлені, оглянуті та вилучені, зокрема, поліетиленовий пакет з фрагментом
пакету з написом «610», в якому знаходився металевий предмет циліндричної форми
схожий на кулю кал. 7,62 (т. 11 а. 19-23; т. 12 а. 21; т. 50 а. 72; т. 117 а.
112).
Належність та допустимість вилученої з тіла потерпілого
ОСОБА_472 кулі, як речового доказу та об`єкта подальших експертних досліджень
доведена поза розумним сумнівом. Суд присяжних вкотре наголошує, що виявлення
всіх ідентифікуючих ознак кулі як частини патрону потребує спеціальних знань, а
тому вирішується не шляхом її огляду слідчим, а через проведення відповідних
досліджень спеціалістом чи експертом. У даному випадку забезпечено належність
пакування та збереження речового доказу, рух якого від виявлення та вилучення
до потрапляння до експерта зафіксовано документально і при цьому недоторканість
забезпечено. Відтак підстави для задоволення клопотання сторони захисту про
визнання вказаного речового доказу недопустимим відсутні.
Згідно з висновком комісійної судово-балістичної
експертизи від 31 березня 2014 року № 2210/2211/14-33/5-34, яку провели
експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_901 , ОСОБА_902 , ОСОБА_903 і ОСОБА_904 ,
констатуючі цілісність упакування предмета дослідження № 610, яке було зроблено
під час огляду місця події 21 лютого 2014 року (т. 11 а. 63-66), в ході розтину
трупу ОСОБА_472 від 21 лютого 2014 року в приміщенні Київського міського моргу
№ 1 КМБ СМЕ за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 9 в м. Києві виявлено кулю,
яка являється частиною 7,62-мм проміжного патрону зразка 1943 року з кулею «ПС»
зі стальним осердям (57-Н-231С) заводського виробництва, що могла бути
вистріляна зі зброї калібру 7,62х39 мм: АК-47, АКМ, СКС та ін. Патрони,
споряджені кулею, представленою на дослідження, можуть використовуватись для
стрільби з таких видів бойової та мисливської зброї, як: АК-47, АКМ, РПД, РПК,
СКС, Вепрь, Вулкан, Сайга ОП СКС та інших моделей нарізної зброї калібру
7,62х39. На представленій кулі наявні сліди нарізів каналу ствола, що є
придатними для ідентифікації зброї, з якої вона стріляна. Дана куля вистріляна
не з того екземпляру зброї, що і кулі та оболонки, вилучені з тіл громадян
ОСОБА_906 , ОСОБА_907 , ОСОБА_780 , ОСОБА_851 , ОСОБА_908 , ОСОБА_910 ,
ОСОБА_909 , ОСОБА_393 , ОСОБА_911 , а також ОСОБА_912 і ОСОБА_476 . Відповісти
ж на питання чи мав місце рикошет кулі до попадання в тіло ОСОБА_472 , а також
чи відстріляна ця куля з одного й того ж зразку зброї, що і кулі, осердя яких,
вилучені з трупів (тіл) громадян ОСОБА_913 , ОСОБА_914 не видалось можливим.
Куля за епізодом загибелі ОСОБА_906 (ідентифікаційний номер предмета 612).
Згідно з дослідженим судом висновком судово-медичного
експерта № 612 від 14 квітня 2014 року та додатками до нього (т. 50 а. 53-64),
на тілі загиблого ОСОБА_906 , враховуючи дані лабораторних досліджень, були
виявлені прижиттєве тілесне ушкодження у вигляді проникаючого наскрізного
вогнепального поранення груди із вихідною раною в області спини, а у зморшках
білої теніски на задній її поверхні виявлена куля із жовтого металу.
Зважаючи на висновки експерта-криміналіста щодо
наскрізного характеру пошкодження одягу, сторона захисту просила визнати
недопустимим доказ - кулю, яку було вилучено в одязі потерпілого. Однак,
ретельно перевіривши вказану версію захисту, суд присяжних її відхилив з
наведенням відповідних мотивів свого рішення за даним епізодом.
Згідно з дослідженими судом протоколу огляду речей від 21
лютого 2014 року (т. 50 а. 72), висновку комісії експертів - балістиків №
2240/2241/14… від 21 березня 2014 року, що відповідає в частині даті акта
його здачі-приймання, з додатками (фотоматеріали), яку провели експерти
ОСОБА_900 , ОСОБА_901 , ОСОБА_902 , ОСОБА_903 і ОСОБА_904 (т. 40 а. 137-143),
вилучена 21 лютого 2014 року під час проведення судово-медичної експертизи куля
з тіла загиблого ОСОБА_906 , яка зареєстрована під № 612, є частиною 7,62-мм
проміжного патрону зразка 1943 з кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С)
заводського виробництва. Ця куля могла бути вистріляна зі зброї калібру 7,62х39
мм, такої як: АК-47, АКМ, СКС, Сайга, Вулкан, Вепрь тощо. Проміжні патрони,
споряджені такою кулею, призначені для стрільби з таких видів бойової
вогнепальної зброї: АК-47, АКМ, РПД (ручний кулемет Драгунова), РПК (ручний
кулемет Калашникова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103, АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14,
CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, та інших моделей зброї, що виготовлені під даний
патрон, та можуть використовуватись для стрільби з мисливської нарізної зброї:
Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС тощо. На представленій кулі наявні сліди нарізів
каналу ствола, що є придатними для ідентифікації зброї, з якої вона стріляна,
дана куля вистріляна не з того екземпляру зброї, що і кулі та оболонки,
вилучені з тіл громадян ОСОБА_472 , ОСОБА_912 та ОСОБА_476 . Дана куля
вистріляна з однієї й тієї ж зброї, що і кулі та оболонки, вилучені з тіл
громадян ОСОБА_911 , ОСОБА_907 , ОСОБА_780 , ОСОБА_851 , ОСОБА_908 , ОСОБА_909
, ОСОБА_910 та ОСОБА_393 . Відповісти ж на питання чи мав місце рикошет кулі до
попадання в тіло ОСОБА_906 , а також чи відстріляна ця куля з одного й того ж
зразку зброї, що і кулі, осердя яких, вилучені з трупів (тіл) громадян
ОСОБА_913 , ОСОБА_914 не виявилось можливим. Висновок експертизи доповнює фото
предмета дослідження.
Твердження захисту про те, що вилучена з одягу загиблого
ОСОБА_994 куля не оглядалася слідчим, а відтак її слід визнати недопустимим
доказом і з цієї причини, крім того, відсутні докази того, що експертами була
досліджена саме ця куля, є також надуманими, оскільки спростовуються даними
вказаного вище протоколу огляду від 21 лютого 2014 року.
При цьому, суд бере до уваги те, що виявлення всіх
ідентифікуючих ознак кулі як частини патрону потребує спеціальних знань, а тому
вирішується не шляхом її огляду слідчим, а через проведення відповідних
досліджень спеціалістом чи експертом. Зважаючи на обстановку проведення слідчої
дії 21 лютого 2014 року в приміщенні моргу, надзвичайність якої обумовлена
фактом масового розстрілу громадян, кількість об`єктів огляду предметів,
вилучених з тіл загиблих, роблять цілком виправданими стислі та лаконічні, в
той же час максимально змістовні для подальшої ідентифікації, конкретні записи
слідчого під час оформлення результатів огляду місця події як первинні докази.
Крім того, дані про характер упакування кулі № 612, які
містить досліджений вище висновок комісії експертів - балістиків від 21 березня
2014 року № 2240/2241… та фото таблиця № 1 до нього (т. 40 а. 139, 142),
повністю узгоджуються з результатами протоколу огляду речей від 21 лютого 2014
року (т. 50 а. 72), проведеного 21 лютого 2014 року слідчим Шевченківського РУ
ГУМВС в м. Києві по вул. Оранжерейній, 9, тобто за місцем виявлення кулі № 612
в одязі померлого ОСОБА_906 експертом медиком (т. 50 а. 54). При цьому, як
констатувала комісія експертів, упакування цієї кулі пошкоджень не має,
виключає доступ сторонніх осіб до його вмісту, в т. ч. до кулі та її маркування
на аркуші паперу з написом «612».
Посилання у висновку експертів на розмір кулі як 21,7 мм
суд оцінює як описку, оскільки її дійсний розмір в 27,7 мм явно зафіксовано на
фото таблиці № 3 висновку.
Вказані обставини з усією очевидністю вказують на те, що
предметом експертного дослідження від 21 березня 2014 року № 2240/2241… була і
могла бути тільки вилучена з одягу ОСОБА_906 21 лютого 2014 року куля № 612.
Ґрунтування вказаного висновку суду на відомостях, які
експерти та слідчий сприймали безпосередньо, цілісність пакування предметів
дослідження, що виключає їх заміну, докладний опис проведених експертами
досліджень, обґрунтованість їх відповідей на кожне поставлене питання дають
підстави суду визнати всі фактичні дані отримані експертами у передбаченому
процесуальному законом порядку досто-вірними, належними та допустимими
доказами, які суд у сукупності з іншим доказами кладе в основу свого вироку,
відхиляючи як надумані доводи захисту з цього приводу.
Таким чином, належність та допустимість вилученої з тіла
потерпілого ОСОБА_906 кулі, як речового доказу та об`єкта подальших експертних
досліджень доведена поза розумним сумнівом. Допустимість відомостей, що містить
ця куля на собі, забезпечена дотриманням процесуального порядку їх одержання та
фіксації. Відтак підстави для задоволення клопотання сторони захисту про визнання
вказаного речового доказу недопустимим відсутні.
Куля за епізодом поранення ОСОБА_924 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_694
показав, що куля, якою його було поранено, пройшла крізь щит, залишки якого
були вилучені з його тіла під час оперативного втручання лікарів, а саму кулю
знайшла дружина в складках бушлату, який привезли з Києва, і 24 або 25 лютого
принесла її у коробочці, коли він вже лікувався у Львівській лікарні,
виявилося, що куля пройшла крізь тіло і застрягла боком в бушлаті, цю кулю
жовтого кольору калібру 7,62 мм, кінчик якої був деформований від щита
(загнутий на бік), та свій одяг він згодом добровільно видав слідчому під час
свого допиту. Обставини виявлення кулі були такими, дружина виявила пошкодження
на верхньому кінці штанів зі спини і приклала їх до бушлату, на якому зовні в
цьому місці пошкоджень не було, проте була пальпація стороннього предмету в
прокладці бушлату, з якої і була вилучена згадана вище куля.
Згідно з висновком медико-криміналістичної експертизи одягу
№ 481-МК від 30 січня 2015 року з додатком (контактограми) (т. 97 а. 113-118),
при дослідженні вказаної куртки (бушлату) виявлено одне вхідне вогнепальне
пошкодження на передній поверхні зліва в верхній частині та одне вихідне -
тільки на підкладці спинки куртки зліва, що утворились внаслідок пострілу з
вогнепальної зброї снарядом, до складу якого входили сполуки міді. Ознак, які б
вказували на постріл з близької дистанції не виявлено. Звертає на себе увагу
відповідність за локацією пошкоджень задньої лівої частини як зимової
камуфляжної куртки, так і лівої штанини штанів та спортивних штанів, а також
відсутність даних про наскрізний характер, тобто через всі шари тканин спинки
куртки, вихідного ушкодження спинки куртки, яке обмежилося лише пошкодженням підкладки.
Дані, які виявлені під час показань потерпілого ОСОБА_924
з чужих слів, а саме пояснення його дружини з приводу обставин виявлення нею
безпосередньо в складках бушлату кулі, знайшли своє повне підтвердження під час
судового розгляду документованими даними, які судом визнані допустимими
доказами, зокрема, даними протоколу огляду та експертних висновків про характер
пошкоджень на куртці (бушлаті) та штанах потерпілого, відтак суд, дотримуючись
вимог ч.ч. 2 та 6 ст. 97 КПК України, визнав вказані показання потерпілого з
чужих слів допустимими та достовірними доказами.
За дослідженим судом протоколом огляду речей від 11
квітня 2014 року (т. 97 а. 131), предметом огляду була металева куля овальної
продовгуватої форми з жовтого металу, діаметром біля 0,7 мм, довжиною приблизно
2,3 мм, з деформацією металу верхньої конусоподібної форми.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 51/ц від
08 травня 2014 року, яку провела експерт-цитолог ОСОБА_995 (т. 97 а. 88-89),
при судово-медичній експертизі кулі, виданої ОСОБА_996 було знайдено дві
епітеліальні клітини, видову та групову належність яких встановити не
представилось можливим через їх недостатню кількість, а кров на даному об`єкті
виявлена не була.
Під час огляду фото таблиці до висновку судово-медичної
експертизи № 51/ц від 08 травня 2014 року ОСОБА_694 ідентифікував за зовнішніми
ознаками та характером пошкодження саме ту кулю, яку знайшла його дружина та
була ним видана слідчому.
Таким чином, належність та допустимість вилученої з одягу
потерпілого ОСОБА_924 кулі, як речового доказу та об`єкта подальших експертних
досліджень доведена поза розумним сумнівом. Відтак підстави для задоволення
клопотання сторони захисту про визнання вказаного речового доказу недопустимим
відсутні.
За даними висновку судово-балістичної експертизи №
5954/5955/14… від 12 березня 2014 року з додатками (фотоматеріали), яку
провели експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_902 , ОСОБА_903 (т. 39 а. 209-212), видана
потерпілим ОСОБА_996 куля є частиною 7,62-мм проміжного патрону зразка 1943 з
кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С) заводського виробництва. Ця куля
могла бути вистріляна зі зброї калібру 7,62х39 мм, такої як: АК-47, АКМ, АКМС,
СКС, Сайга, Вулкан, Вепрь тощо. Проміжні патрони, споряджені такою кулею,
призначені для стрільби з таких видів бойової вогнепальної зброї: АК-47, АКМ,
АКМС, РПД (ручний кулемет Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашникова), СКС,
9А-91, А-91, АК-103, АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47,
- мисливської нарізної зброї: Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС та іншої зброї
калібру 7,62х39 мм. На представленій кулі наявні сліди нарізів каналу ствола,
що є придатними для ідентифікації зброї, з якої вона стріляна. Дана куля
вистріляна не з тієї зброї, що і кулі та оболонки, вилучені з тіл громадян ОСОБА_911
, ОСОБА_326 , ОСОБА_472 , ОСОБА_912 , ОСОБА_680 , ОСОБА_997 . Висновок
експертизи доповнює фото предмета дослідження, який має унікальну ознаку
пошкодження вістря кулі - наклад її пошкодженої частини.
Куля за епізодом загибелі ОСОБА_911 (ідентифікаційний номер предмета 627).
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_998 -
брат ОСОБА_911 показав, що з тіла брата куля була вилучена лікарями.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичної експертизи № 627 від 28 лютого 2014 року (т. 117 а. 123-133), в
ОСОБА_911 виявлена одна вхідна кульова вогнепальна рана в пахвовій ділянці,
рановий канал якої закінчується кулею в товщі тіл поперекових хребців, яка була
видалена.
Вказані дані знайшли повне своє підтвердження під час
дослідження висновку додаткової судово-медичної експертизи № 54/627 від 14
квітня 2014 року (т. 117 а. 115-121), а саме вилучена з тіла куля діаметром
біля 7,5 мм (см - очевидна описка), висотою біля 2,7 см на поверхні в
центральній частині має циркулярний поясок лаку червоного кольору у виді
смужки, чотири сліди нарізів від ствола, не має очевидних ознак деформації.
Згідно з протоколом огляду місця події від 21 лютого 2014
року в приміщенні клінічного бюро СМЕ по вул. Оранжерейна, 9 в м. Києві в
присутності понятих оглянутий поліетиленовий пакет № 627, в якому перебуває
металевий предмет, схожий на кулю калібру 7,62 мм (т. 50 а. 72; т. 11 а. 19; т.
12 а. 21, т. 117 а. 112). Звертає на себе увагу єдність номерів проведених
судово-медичних експертиз та нумерації кулі в пакеті «627».
Суд присяжних вкотре наголошує, що виявлення всіх
ідентифікуючих ознак кулі як частини патрону потребує спеціальних знань, а тому
вирішується не шляхом її огляду слідчим, а через проведення відповідних
досліджень спеціалістом чи експертом. У даному випадку забезпечено належність
пакування та збереження речового доказу, рух якого від виявлення та вилучення
до потрапляння до експерта зафіксовано документально і при цьому недоторканість
забезпечено. Відтак підстави для задоволення клопотання сторони захисту про
визнання вказаного речового доказу недопустимим відсутні.
Згідно з дослідженими судом протоколу огляду речей від 21
лютого 2014 року (т. 117 а. 112), висновку комісії експертів - балістиків №
2226/2227/14… від 21 березня 2014 року, що відповідає даті акта його
здачі-приймання, з додатками (фотоматеріали), яку провели експерти ОСОБА_900 ,
ОСОБА_901 , ОСОБА_902 , ОСОБА_903 і ОСОБА_904 (т. 40 а. 151-158), вилучена 21
лютого 2014 року під час проведення судово-медичної експертизи куля з тіла
загиблого ОСОБА_911 , яка зареєстрована під № 627, є частиною 7,62-мм
проміжного патрону зразка 1943 з кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С)
заводського виробництва. Ця куля могла бути вистріляна зі зброї калібру 7,62х39
мм, такої як: АК-47, АКМ, СКС, Сайга, Вулкан, Вепрь тощо. Проміжні патрони,
споряджені такою кулею, призначені для стрільби з таких видів бойової
вогнепальної зброї: АК-47, АКМ, РПД (ручний кулемет Драгунова), РПК (ручний
кулемет Калашникова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103, АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14,
CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, та інших моделей зброї, що виготовлені під даний
патрон, та можуть використовуватись для стрільби з мисливської нарізної зброї:
Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС тощо. На представленій кулі наявні сліди нарізів
каналу ствола, що є придатними для ідентифікації зброї, з якої вона стріляна,
дана куля вистріляна не з того екземпляру зброї, що і кулі та оболонки,
вилучені з тіл громадян ОСОБА_472 , ОСОБА_912 та ОСОБА_476 . Дана куля
вистріляна з однієї й тієї ж зброї, що і кулі та оболонки, вилучені з тіл
громадян ОСОБА_906 , ОСОБА_907 , ОСОБА_780 , ОСОБА_851 , ОСОБА_908 , ОСОБА_909
, ОСОБА_910 та ОСОБА_393 . Відповісти ж на питання чи мав місце рикошет кулі до
попадання в тіло ОСОБА_911 , а також чи відстріляна ця куля з одного й того ж
зразку зброї, що і кулі, осердя яких, вилучені з трупів (тіл) громадян
ОСОБА_913 , ОСОБА_914 не виявилось можливим. Висновок експертизи доповнює фото
предмета дослідження.
Куля за епізодом загибелі ОСОБА_909 (ідентифікаційний номер предмета 629).
Відповідно до дослідженого судом присяжних висновку
судово-медичної експертизи № 629 від 20 березня 2014 року (т. 143 а. 161-171),
у ОСОБА_909 виявлено одне вогнепальне кульове сліпе поранення грудної клітки,
де в товщі клітковини під шкірою грудної клітки зліва (пальпувалася в
підключичній області) виявлена куля з конусоподібною верхівкою довжиною 2,6 см
та діаметром 0,6 см, з косо-вертикальними трасами. Куля вилучена і залишена для
судово-криміналістичного дослідження.
Згідно з дослідженими судом протоколу огляду кулі в
поліетиленовому пакетику № 629 від 22 лютого 2014 року (т. 17 а. 31; т. 143 а.
219), висновком комісійної судово-балістичної експертизи №2216/2217/14…
від 31 березня 2014 року, яку провели експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_901 ,
ОСОБА_902 , ОСОБА_903 і ОСОБА_904 (т. 40 а. 175-180) вилучена 22 лютого 2014
року під час проведення судово-медичної експертизи куля з тіла загиблого
ОСОБА_909 , яка зареєстрована під № 629, є частиною 7,62-мм проміжного патрону
зразка 1943 з кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С) заводського
виробництва. Ця куля могла бути вистріляна зі зброї калібру 7,62х39 мм, такої
як: АК-47, АКМ, СКС, Сайга, Вулкан, Вепрь тощо. Проміжні патрони, споряджені
такою кулею, призначені для стрільби з таких видів бойової вогнепальної зброї:
АК-47, АКМ, РПД (ручний кулемет Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашникова),
СКС, 9А-91, А-91, АК-103, АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58,
SR-47, та інших моделей зброї, що виготовлені під даний патрон калібру 7,62х39
мм, та можуть використовуватись для стрільби з мисливської нарізної зброї:
Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС тощо. На представленій кулі наявні сліди нарізів
каналу ствола, що є придатними для ідентифікації зброї, з якої вона стріляна,
дана куля вистріляна не з того екземпляру зброї, що і кулі та оболонки,
вилучені з тіл громадян ОСОБА_472 , ОСОБА_912 та ОСОБА_476 . Дана куля
вистріляна з однієї й тієї ж зброї, що і кулі та оболонки, вилучені з тіл
громадян ОСОБА_906 , ОСОБА_907 , ОСОБА_780 , ОСОБА_851 , ОСОБА_908 , ОСОБА_911
та ОСОБА_393 .
Захист ставив під сумнів допустимість дослідження
вказаної кулі, яка не була належно оглянута слідчим.
Разом з тим, куля об`єктивно була виявлена та вилучена
експертом під час розтину тіла 21 лютого 2014 року, як про це вказано у
висновку експерта № 629 (т. 143 а. 162).
22 лютого 2014 року ця куля оглянута слідчим
Шевченківського РУ ГУМВС в м. Києві у пакетику з маркуванням № 629 (т. 143 а.
219), що узгоджується з даними про реєстрацію згаданого вже висновку експерта.
Ця куля у пакетику разом з іншими була опечатана печаткою Шевченківського РУ
ГУМВС в м. Києві.
Як видно з постанови про призначення первинної судової
балістичної експертизи (т. 40 а. 171), остання вже 24 лютого 2014 року була
призначена органом досудового розслідування, слідчий якого перед тим оглянув
кулю, підставою для її призначення був факт виявлення у ході розтину трупа
ОСОБА_909 металевого предмету схожого на кулю, який було слідчим вилучено та
поміщено в поліетиленовий пакет з пояснювальним написом: «22.02.2014, м. Київ,
вул. Оранжерейна, 9, куля вилучена з трупа № 629 ОСОБА_999 ».
За даними дослідженого судом супровідного листа ГПУ від
25 лютого 2014 року № 17/1/2-32773-14 (т. 40 а. 170), саме у вказаному пакетику
з наведеним написом вилучена з тіла ОСОБА_909 куля була направлена для
проведення експертизи до КНДІСЕ у вигляді додатку під № 2.
Згідно з листом КНДІСЕ від 31 березня 2014 р. №
2216/2217/14-33/5-35, що узгоджується із датою завершення відповідної
балістичної експертизи, раніше надана на дослідження куля, вилучена з тіла
ОСОБА_909 , була залишена для проведення подальших експертиз в КНДІСЕ (т. 40 а.
173, 178), а постановою слідчого від 31 березня 2014 року вказану кулю визнано
речовим доказом, який вирішено зберігати в КНДІСЕ.
Суд присяжних вкотре наголошує, що виявлення всіх
ідентифікуючих ознак кулі як частини патрону потребує спеціальних знань, а тому
вирішується не шляхом її огляду слідчим, а через проведення відповідних
досліджень спеціалістом чи експертом. У даному випадку забезпечено належність
пакування та збереження речового доказу, рух якого від виявлення та вилучення
до потрапляння до експерта зафіксовано документально і при цьому недоторканість
забезпечено. Відтак підстави для задоволення клопотання сторони захисту про визнання
вказаного речового доказу недопустимим відсутні.
Куля за епізодом загибелі ОСОБА_913 (ідентифікаційний номер предмета 617).
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_252 -
батько загиблого ОСОБА_913 показав, що його син отримав одне смертельне поранення
в область шиї з лівого боку, з його одягу в районі вихідної рани було вилучено
осердя кулі.
Відповідно до дослідженого судом висновку судово-медичної
експертизи № 617 від 27 березня 2014 року (т. 138 а. 42-45, 54-59), у ОСОБА_913
в шарах одягу, що був на ньому під час роздягання в області спини праворуч
виявлено стальне осердя від кулі діаметром 0,5 см довжиною 2 см.
У даному випадку забезпечено належність пакування та
збереження речового доказу, рух якого від виявлення та вилучення до потрапляння
до експерта зафіксовано документально і при цьому недоторканість забезпечено.
Відтак підстави для задоволення клопотання сторони захисту про визнання
вказаного речового доказу недопустимим відсутні.
Згідно з дослідженими судом протоколу огляду кулі в
поліетиленовому пакетику № 617 від 21 лютого 2014 року (т. 50 а. 72; т. 11 а.
19; т. 12 а. 21; т. 117 а. 112), висновком комісійної судово-балістичної
експертизи №2236/2237/14… від 21 березня 2014 року яку провели експерти
ОСОБА_900 , ОСОБА_901 , ОСОБА_902 , ОСОБА_903 і ОСОБА_904 (т. 40 а. 164-168),
вилучений 21 лютого 2014 року під час проведення судово-медичної експертизи
предмет з одягу загиблого ОСОБА_913 , який зареєстрована під № 617, є осердям
або кулі 7,62-мм проміжних патронів зразка 1943 року з кулею «ПС» зі стальним
осердям заводського виробництва, або кулі 7,62-мм мисливського патрону з
експансивною кулею «НР» зі стальним осердям заводського виробництва. Куля,
осердя якої надано на дослідження, могла бути відстріляна із бойової та
мисливської зброї калібру 7,62х39 мм. Виявлене осердя не придатне для
ідентифікації зброї. Відповісти на питання чи мав місце рикошет кулі до
попадання в тіло ОСОБА_913 , не виявилось можливим. Висновок експертизи
доповнює фото предмета дослідження.
Осердя кулі за епізодом загибелі ОСОБА_914 (ідентифікаційний номер предмета 638).
Згідно з дослідженим судом висновком судово-медичного
експерта № 638 від 30 квітня 2014 року та додатками до нього (т. 17 а. 9-20), у
тілі ОСОБА_914 виявлено сліпе вогнепальне проникаюче кульове поранення грудної
клітки справа, рановий канал якого закінчувався чужорідним металевим тілом
(частина вогнепального снаряду). Цей висновок експерта повністю узгоджується із
його ж висновком № 43/638 від 27 травня 2014 року (т. 17 а. 23-27).
Згідно з дослідженим судом протоколом огляду місця події
від 22 лютого 2014 року, висновком комісійної судово-балістичної експертизи від
21 березня 2014 року з додатками (фотоматеріали) (т. 17 а. 35-39) вилучений з
тіла ОСОБА_914 схожий на сердечник металевий предмет, доставлений в
поліетиленовому пакеті з № 638, є складовою частиною кулі - її осердям, конус
якого має пошкодження. Дане осердя є або частиною кулі калібру 7,62-мм
проміжних патронів зразка 1943 з кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С)
заводського виробництва, або частиною кулі калібру 7,62 мм мисливського патрону
з експансивною кулею «HP» (Hollow Point) зі стальним осердям заводського
виробництва. Куля, осердя якої надане на дослідження, могла бути вистріляна зі
зброї калібру 7,62х39 мм, такої як: АК-47, АКМ, СКС, Сайга, Вулкан, Вепрь тощо.
Проміжні патрони зразка 1943 калібру 7,62 мм (57-Н-231С) призначені для
стрільби з таких видів бойової вогнепальної зброї: АК-47, АКМ, РПД (ручний
кулемет Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашникова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103,
АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, та інших моделей
зброї, що виготовлені під даний патрон, та можуть використовуватись для
стрільби з мисливської нарізної зброї: Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС тощо.
Мисливські патрони з експансивною кулею «НР» призначені для стрільби з
мисливської нарізної зброї Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС та інших моделей зброї,
що виготовлені під даний патрон, та можуть використовуватись для стрільби з
бойової вогнепальної зброї: АК-47, АКМ, РПД (ручний кулемет Драгунова), РПК
(ручний кулемет Калашникова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103, АК-104, АК-12, АЕК-973,
ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47 тощо. На вказаному осерді кулі слідів нарізу
каналу ствола зброї, з якої воно відстріляне, не виявлено, і до попадання в тіло
ОСОБА_914 мав місце рикошет кулі, осердя якої надане на дослідження.
Звертає на себе увагу єдність реєстрації за номером (№
638) проведених досліджень, що вказує на спільність об`єкту дослідження. У
даному випадку забезпечено належність пакування та збереження речового доказу,
рух якого від виявлення та вилучення до потрапляння до експерта зафіксовано
документально і при цьому недоторканість забезпечено. Відтак підстави для
задоволення клопотання сторони захисту про визнання вказаного речового доказу
недопустимим відсутні.
Куля за епізодом поранення ОСОБА_997 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1000
показав, що першу медичну допомогу йому надали у готелі «Україна», а потім в
КМДА, де у присутності брата ОСОБА_1001 витягнули з його тіла кулю калібру 7,62
мм, яку він бачив без видимих пошкоджень. Цю вилучену з його тіла кулю його
брат ОСОБА_1002 , коли він, потерпілий, лікувався у Польщі, передав слідчому.
Як видно з протоколу допиту свідка ОСОБА_1003 - рідного
брата потерпілого ОСОБА_923 (т. 83 а. 52), дослідженого лише в частині джерела
походження доказу, 13 березня 2014 року слідчому було видано кулю, якою було
поранено ОСОБА_923 та яку було вилучено з його тіла. Відтак, вказана куля,
вилучена з тіла ОСОБА_923 , набула свого ідентифікаційного значення, як «куля
видана свідком ОСОБА_1004 ».
У даному випадку забезпечено належність пакування та
збереження речового доказу, рух якого від виявлення та вилучення до потрапляння
до експерта зафіксовано документально і при цьому недоторканість забезпечено.
Що ж стосується тієї обставини, що свідок ОСОБА_1005 безпосередньо судом
допитаний не був, то ця прогалина в достатній мірі компенсована допитом самого
потерпілого ОСОБА_923 фактичного джерела вказаного речового доказу. Відтак
підстави для задоволення клопотання сторони захисту про визнання вказаного
речового доказу недопустимим відсутні.
Згідно з дослідженим судом висновком комісійної
судово-балістичної експертизи №5540/5541/14… від 17 листопада 2014 року,
яку провели експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_901 , ОСОБА_902 , ОСОБА_903 і ОСОБА_904
(т. 39 а. 221-225) видана свідком ОСОБА_1004 куля є частиною 7,62-мм проміжного
патрону зразка 1943 з кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С) заводського
виробництва. Ця куля могла бути вистріляна зі зброї калібру 7,62х39 мм, такої
як: АК-47, АКМ, СКС, Сайга, Вулкан, Вепрь тощо. Проміжні патрони, споряджені
такою кулею, призначені для стрільби з таких видів бойової вогнепальної зброї:
АК-47, АКМ, РПД (ручний кулемет Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашникова),
СКС, 9А-91, А-91, АК-103, АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58,
SR-47, та інших моделей зброї, що виготовлені під даний патрон калібру 7,62х39
мм, та можуть використовуватись для стрільби з мисливської нарізної зброї:
Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС тощо. На представленій кулі наявні сліди нарізів
каналу ствола, що є придатними для ідентифікації зброї, з якої вона стріляна.
Дана куля вистріляна не з того екземпляру зброї, що і кулі та оболонки,
вилучені з тіл громадян ОСОБА_472 , ОСОБА_912 , ОСОБА_911 , ОСОБА_326 ,
ОСОБА_316 , ОСОБА_924 та видана свідком ОСОБА_650 . Дана куля вистріляна з
однієї й тієї ж зброї, що і куля, вилучена з тіла ОСОБА_312 . Висновок
експертизи доповнює фото предмета дослідження.
Куля за епізодом поранення ОСОБА_836 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1006
показав, що під час надання хірургічної допомоги в КМКЛ № 17 з його тіла була
вилучена куля калібру 7,62 мм, яку йому демонстрував хірург, куля була ціла,
деформацій не мала.
Згідно з випискою із медичної картки № 183 КМКЛ № 17 (т.
109 а. 45, 178) у гр-на ОСОБА_836 20 лютого 2014 року під час оперативного
втручання видалено стороннє тіло - куля.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичної експертизи № 554 від 07 травня 2014 року (т. 109 а. 100,
123-127), в ОСОБА_836 рановий канал закінчується стороннім тілом («жовта» куля)
на рівні 6-го ребра зліва.
Згідно з даними листування та дослідженого під час
судового розгляду протоколу огляду речей від 29 травня 2014 року з додатками
(фотоматеріали) (т. 109 а. 146-151), вилучена 20 лютого 2014 року під час
оперативного втручання з тіла потерпілого ОСОБА_852 куля відповідно до листа
КМКЛ № 17 від 28 травня 2014 року № 360 була поміщена в один скляний контейнер
і передана співробітникам карного розшуку, які своїм листом від 28 травня 2014
року № 7/1-3437 передані до ГПУ. Зокрема, у середині контейнеру з надписом
«Танський» виявлено металеву кулю, виготовлену із жовтого металу, з нарізами з
низу до середини, без пошкоджень, довжиною до 2,6 см, діаметром приблизно 0,6 см.
Ознайомившись з додатками до вказаного протоколу огляду
кулі (фотоматеріали), потерпілий заявив, що зображена на них куля схожа на ту,
яку йому демонстрував лікар.
Реагуючи на системні зауваження сторони захисту про
можливість фальсифікації речових доказів у справі, суд присяжних, не зважаючи
на відсутність зауважень такого роду за даним епізодом безпосередньо, за
власною ініціативою провів відповідний аналіз доказів і відкидає таку версію у
даному випадку як безпідставну з таких підстав.
Потерпілий в суді ствердно показав, що ще під час
лікування в КМКЛ № 17, де його прооперували і вилучили кулю, останню йому
продемонстрував лікар, візуально ця куля, як він самостійно визначив зі свого
досвіду служби в армії, калібру 7,62 мм, була ціла, деформацій не мала.
Як безспірно вбачається з матеріалів судового
провадження, потерпілий ОСОБА_852 перебував на лікуванні в КМКЛ № 17, а відтак
і міг бачити кулю в період часу з 20 лютого по 06 квітня 2014 року (т. 109 а.
45 - витяг з медичної картки). Куля, яка демонструвалася потерпілому в лікарні
та описана під час огляду від 29 травня 2014 року, ззовні схожа на один і той
самий предмет - куля ціла і без пошкоджень. Не заперечував цього і захист.
Як вбачається з листів КМКЛ № 17 № 360 від 28 травня 2014
року, МВС № 7/1-3437 від 28 травня 2014 року, речовий доказ - куля, вилучена з
тіла потерпілого ОСОБА_852 під час оперативного втручання 20 лютого 2014 року,
поміщена у скляний контейнер з маркуванням прізвища пораненого «ОСОБА_2834 »,
була за запитом ГПУ в той же день передана слідчому співробітником ДКР МВС
ОСОБА_954 , що повністю узгоджується з даними з цього приводу протоколу її
огляду від 29 травня 2014 року.
Зважаючи на ці фактичні дані, суд присяжних вважає, що
була забезпечена збереженість кулі як речового доказу з моменту її вилучення з
тіла потерпілого до моменту огляду слідчим, відповідальність за яку несли лікар
та завідуючий відділенням політравми КМКЛ № 17 (з 20 лютого по 28 травня 2014
року), протягом декількох годин 28 травня 2014 року кур`єр - співробітник ДКР
МВС ОСОБА_955 та слідчий, що проводив її огляд 29 травня 2014 року.
Крім того, за даними листів КМКЛ № 17 № 360 від 28 травня
2014 року, МВС № 7/1-3437 від 28 травня 2014 року одночасно з кулею, вилученою
з тіла ОСОБА_852 передавалися речові докази (всього ще п`ять) за іншими
епізодами, які мають явні відмінні ознаки (одна куля, вилучена з тіла
потерпілого ОСОБА_837 , має стесаний кінчик; два предмети, вилучені з тіла
потерпілих ОСОБА_838 , являються шротами; предмет, вилучений з тіла потерпілого
ОСОБА_840 , являється залишком вражаючого снаряду; одна куля, вилучена з тіла
потерпілого ОСОБА_839 , являється лише осердям кулі з металу сірого кольору з
деформацією металу верхньої частини, діаметром приблизно 0,5 см), а тому
виключається можливість їх випадкового змішування.
У даному випадку забезпечено належність пакування та
збереження речового доказу, рух якого від виявлення та вилучення до потрапляння
до експерта зафіксовано документально і при цьому недоторканість забезпечено.
Відтак підстави для задоволення клопотання сторони захисту про визнання
вказаного речового доказу недопустимим відсутні.
Згідно з дослідженим судом висновком комісійної
судово-балістичної експертизи №5540/5541/14… від 17 листопада 2014 року,
яку провели експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_902 , ОСОБА_903 (т. 39 а. 234-237)
вилучена під час надання медичної допомоги ОСОБА_1007 куля є частиною 7,62-мм
проміжного патрону зразка 1943 з кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С)
заводського виробництва. Ця куля могла бути вистріляна зі зброї калібру 7,62х39
мм, такої як: АК-47, АКМ, СКС, Сайга, Вулкан, Вепрь тощо. Проміжні патрони,
споряджені такою кулею, призначені для стрільби з таких видів бойової
вогнепальної зброї: АК-47, АКМ, РПД (ручний кулемет Драгунова), РПК (ручний
кулемет Калашникова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103, АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14,
CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, та інших моделей зброї, що виготовлені під даний
патрон калібру 7,62х39 мм, та можуть використовуватись для стрільби з
мисливської нарізної зброї: Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС тощо. На представленій
кулі наявні сліди нарізів каналу ствола, що є придатними для ідентифікації
зброї, з якої вона стріляна. Дана куля вистріляна не з того екземпляру зброї,
що і кулі та оболонки, вилучені з тіл громадян ОСОБА_472 , ОСОБА_912 , ОСОБА_911
, ОСОБА_326 , ОСОБА_316 , ОСОБА_923 , ОСОБА_924 та видана свідком ОСОБА_650 .
Висновок експертизи доповнює фото предмета дослідження.
Куля за епізодом загибелі ОСОБА_512 (ідентифікаційний номер предмета 535).
Згідно з дослідженими судом присяжних листом Київського
міського бюро СМЕ від 11 серпня 2014 року (т. 147 а. 218) та протоколами огляду
місця події (трупу) від 21 лютого 2014 року з додатками до них у виді
фототаблиць (т. 147 а. 135-154), в приміщенні Київського міського моргу за
адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 9 було виявлено труп ОСОБА_446 ,
ІНФОРМАЦІЯ_185 (зареєстрований під № 535), під час розтину якого в районі таза
з лівого боку вилучено предмет, зовні схожий на кулю 9 мм, яка запечатана у
спецпакет № 0844904.
Відповідно до дослідженого судом присяжних висновку
судово-медичної експертизи № 535/2 від 20 травня 2014 року (т. 148 а. 72-87), у
ОСОБА_512 виявлено сліпе кульове вогнепальне поранення живота, рановий канал
якого закінчується кулею жовтого кольору.
Ідентифікаційна здатність вказаних матеріалів
підтверджена під час їх дослідження потерпілим ОСОБА_НОМЕР_288 та не
оспорювалася сторонами.
Однак, під час дослідження судом протоколів огляду місця
події (трупу) від 21 лютого 2014 року з додатками до них у виді фототаблиць (т.
147 а. 135-154) сторона захисту звернула увагу на те, що на фото таблиці № 4 як
додатку до другого протоколу огляду місця події (трупу) від 21 лютого 2014 року
(т. 147 а. 154) зафіксований на фоні вимірювальної лінійки нібито вилучений з
тіла загиблого предмет, зовні схожий на кулю в діаметрі 0,5 мм та довжиною
близько 19 мм, що не узгоджується із діаметром цього предмету, вказаному у
самому протоколі - 0,9 мм.
Вирішуючи вказане протиріччя, суд присяжних бере до уваги
таке.
Вилучений з тіла загиблого предмет був запечатаний у
спецпакет, в якому і надійшов до експерта, а тому його висновки з приводу
окремих характеристики кулі суд вважає остаточними, оскільки вони зроблені
належним спеціалістом у своїй галузі.
Так, згідно з дослідженим судом висновком
судово-балістичної експертизи № 85 від 26 лютого 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_932 (т. 40 а. 186-191) вилучена з тіла загиблого ОСОБА_512 21
лютого 2014 року під час огляду місця події та запечатана в спецпакет № 0844904
куля довжиною 12,2 мм, діаметром 9,2 мм з 4-ма слідами полів нарізів правого
нахилу (ширина полів нарізів - 2,8 мм, середній кут нахилу 5,7о) є частиною пістолетного патрону 9х18ПМ до пістолету
конструкції Макарова заводського виробництва. Ця куля вистріляна з вогнепальної
зброї під патрон 9х18ПМ, канал якої має малий ступінь зносу з 4-ма нарізами
правого нахилу, ймовірно з пістолету Макарова (ПМ). При мікроскопічному
досліджені експертом встановлено, що сліди 3-х полів нарізів мають чіткі
вторинні сліди від пострілу, за якими куля придатна для ідентифікації зброї,
2-й слід полів нарізів частково перекритий слідами зустрічі кулі із перешкодою.
Висновок експертизи доповнює фото предмета дослідження.
Однак, згідно з дослідженим судом висновком повторної
комісійної судово-балістичної експертизи № 2416/14… від 28 листопада 2014
року, яку провели експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_902 , ОСОБА_901 та ОСОБА_1009 (т.
40 а. 196-198) вилучена з тіла загиблого ОСОБА_512 куля довжиною 12,3 мм,
діаметром 9,2 мм з 6-ма чіткими слідами полів нарізів правого нахилу (ширина полів
нарізів - 2,17 мм, середній кут нахилу 7,92о) є частиною пістолетного патрону 9х18, призначеного для стрільби з
пістолетів ПМ, АПС, а також з іншої зброї, виготовленої під цей патрон. Ця куля
вистріляна з пістолету Форт-14ТП, калібру 9 мм та іншої зброї, що виготовлена
під цей патрон і має ствол з 6-ма нарізами правого нахилу. Куля має 6-ть слідів
полів нарізів, які придатні ля ідентифікації зброї, з якої вона стріляна. На
кулі наявні пошкодження, які свідчать про її взаємодію з перешкодою, твердість
якої аналогічна або більша за твердість кулі. Висновок експертизи також
доповнює фото предмета дослідження.
Наведені два висновки експертів вказують на те, що
предметами їх дослідження були явно різні кулі за об`єктивними ознаками
кількості слідів полів нарізів та їх характеристик (чіткість, ширина та кут
нахилу).
За таких обставин, зважаючи на те, що саме за даними
висновку експертизи № 85 чітко та безспірно відслідковується походження
вказаної кулі як такої, що була вилучена з тіла загиблого ОСОБА_512 (опечатана
в спецпакет № 0844904), суд саме цей висновок експерта визнає належним,
відповідно, критично оцінюючи належність іншого висновку експертизи № 2416/14…,
предметом дослідження якої була куля, походження якої як від тіла загиблого
ОСОБА_512 , так і взагалі не встановлено. Через неналежність суд відхиляє дані
висновку експертизи № 2416/14…
Як наслідок, суд присяжних визнає неналежними, а тому
також відхиляє всі інші відомості, одержані за результатами інших експертних
досліджень кулі з 6-ма слідами полів нарізів, належність якої до даного епізоду
не підтверджена, а саме, які містять висновки комісійних судово-балістичних
експертиз № 4123/4124… від 29 травня 2015 року (т. 40 а. 204-206), №
4125/4126… від 12 серпня 2015 року (т. 40 а. 211-213), № 4127/4128… від
12 серпня 2015 року (т. 40 а. 217-219), де ознака кількості слідів полів
нарізів була взагалі ідентифікаційним критерієм.
Оболонка та осердя кулі за епізодом загибелі ОСОБА_1010 (ідентифікаційний номер предметів 633).
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні висновку
судово-медичного експерта № 633 від 02 квітня 2014 року (т. 147 а. 7-10, 61-66)
на тілі ОСОБА_476 була виявлена вхідна вогнепальна рана в ділянці лівого
надпліччя, в рановому каналі від якої виявлена серцевина кулі в правій плевральній
порожнині, а її оболонка - в м`язах на рівні 3-го міжребер`я праворуч по
передній пахвинній лінії.
Згідно з дослідженим висновком комісії експертів -
балістиків № 2230/2231/14… від 17 квітня 2014 року з додатками
(фотоматеріали), яку провели експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_901 , ОСОБА_902 ,
ОСОБА_903 і ОСОБА_904 (т. 40 а. 227-231), вилучений 21 лютого 2014 року
експертом ОСОБА_1011 та оглянутий того ж дня під час проведення огляду місця
події фрагмент оболонки кулі з тіла загиблого ОСОБА_476 , який зареєстрований
під № 633 (т. 50 а. 72; т. 11 а. 19; т. 12 а. 21; т. 117 а. 112; т. 147
а. 15об.) є фрагментом оболонки кулі, яка є частиною 7,62 мм
мисливського патрону (7,62х51 мм) з експансивною кулею «SP» (Soft Point)
заводського виробництва Куля, оболонка якої представлена на дослідження, могла
бути відстріляна зі зброї калібру 7,62х51 мм або .308 Winchester: карабіну
Манліхер, Чеська-зброївка, SAKO TRG22, Вепрь та ін., надати відповідь більш
категорично не можливо. Патрони, спороджені кулею, фрагмент оболонки якої
надано на дослідження, можуть використовуватися для стрільби з таких видів
бойової та мисливської зброї: карабінів «Медведь», «Лось-4», Изюбр», МЦ125,
Вепрь, Сайга та інших моделей зброї, в тому числі іноземної, яка виготовлена
під патрон .308 Winchester, зокрема, карабінів CZ, SAKO TRG22, Remington,
Marlin, Beretta BM59, Sauer тощо. На представленій кулі наявні сліди нарізів
каналу ствола, що є придатними для ідентифікації зброї, з якої вона стріляна.
Дана куля вистріляна не з того екземпляру зброї, що і кулі та оболонки,
вилучені з тіл громадян ОСОБА_911 , ОСОБА_906 , ОСОБА_851 , ОСОБА_472 ,
ОСОБА_780 , ОСОБА_907 , ОСОБА_912 , ОСОБА_908 , ОСОБА_909 , ОСОБА_910 та
ОСОБА_393 . Відповісти ж на питання чи мав місце рикошет кулі до попадання в
тіло ОСОБА_476 , а також чи відстріляна ця куля з одного й того ж зразку зброї,
що і кулі, осердя яких, вилучені з трупів (тіл) громадян ОСОБА_913 , ОСОБА_914
не виявилось можливим.
Походження вилученого з тіла загиблого ОСОБА_476 згідно з
протоколом огляду місця події від 21 лютого 2014 року іншого предмету (фрагмент
металу на основі свинцю) встановити неможливо, не виключається, що він є
частиною осердя кулі.
Твердження захисту про те, що вилучений з тіла загиблого ОСОБА_476
фрагмент оболонки кулі не оглядався слідчим, а відтак його слід визнати
недопустимим доказом з цієї причини, крім того, відсутні докази того, що
експертами була досліджена саме цей фрагмент оболонки кулі, є надуманими,
оскільки спростовуються матеріалами справи.
Так, дані про характер упакування кулі № 633, які містить
досліджений вище висновок комісії експертів - балістиків № 2230/2231… від 17
квітня 2014 року та фото таблиця до нього (т. 40 а. 231), повністю узгоджуються
з результатами внутрішнього дослідження тіла померлого ОСОБА_476 , проведеного
експертом ОСОБА_1011 , який власне вилучив та запакував вказану кулю (т. 40 а.
231). При цьому, як констатувала комісія експертів, упакування цієї кулі
пошкоджень не має, що виключає доступ сторонніх осіб до його вмісту.
Вказані обставини з усією очевидністю вказують на те, що
предметом експертного дослідження від 17 квітня 2014 року № 2230/2231… була і
могла бути тільки вилучений експертом з тіла ОСОБА_476 21 лютого 2014 року
фрагмент оболонки кулі № 633.
При цьому, суд присяжних звертає увагу і на таке. У
даному випадку мав місце огляд місця події, а саме, окремого приміщення певної
установи - Київського міського клінічного бюро СМЕ за адресою: м. Київ, вул.
Оранжерейна, 9, в якому перебували виявлені та описані слідчим предмети. Огляд
цих предметів, по-перше, не вимагав обов`язкової участі судово-медичного
експерта, а, по-друге, відсутність у протоколі їх огляду підпису керівника цієї
установи не вказує на недопустимість отриманих даних через відсутність
будь-яких заяв про порушення законних прав вказаної установи під час огляду
ввіреного їй приміщення.
Фрагмент кулі за епізодом загибелі ОСОБА_1012 (ідентифікаційний номер предмета 534).
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколами огляду
місця події обидва від 21 лютого 2014 року з додатками до них (схеми,
фотоматеріали), від готелю «Україна» до моргу № 2 по вул. П. Запорожця, 26 в м.
Києві були доставлені трупи громадян з вогнепальними пораненнями, серед яких у
моргу у присутності понятих виявлено труп ОСОБА_1012 , тіло зареєстровано за №
534/2, а під час розтину тіла загиблого в лівому плечі по ходу ранового каналу
виявлено два предмети, один схожий на кулю, а іншій - на її дрібний осколок (т.
48 а. 5-16).
Згідно з дослідженим судом висновком судово-медичного
експерта № 11/534/2 від 06 травня 2014 року та додатками до нього (т. 48 а.
40-54), в рановому каналі тіла загиблого ОСОБА_1012 знайдено два фрагменти кулі
(дрібний в ділянці руйнування плечової кістки та великий - в ділянці
відшарування країв вихідної вогнепальної рани).
Згідно з дослідженим судом протоколу огляду фрагменту
кулі від 05 серпня 2014 року, висновку експерта - балістика № 84 від 25
лютого 2014 року з додатками (фотоматеріали) (т. 48 а. 65-73; т. 41 а. 4-8)
вбачається, що вилучений з тіла ОСОБА_1013 фрагмент кулі ймовірно є частиною
(фрагментом носової частини) кулі патрону до вогнепальної зброї, ймовірно
виготовлений промисловим способом На вказаному фрагменті кулі слідів нарізу
каналу ствола зброї, з якої вона відстріляна, не виявлено.
Водночас, згідно з дослідженим висновком комісії
експертів-балістиків № 2419/14-33 /5-54 від 27 червня 2014 року з додатками
(фотоматеріали), яку провели експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_901 , ОСОБА_902 ,
ОСОБА_903 (т. 41 а. 14-17) та висновок якої суд визнає більш повним, детальним,
обґрунтованим та кваліфікованим з огляду на досвід експертів, вбачається, що
вилучений з тіла ОСОБА_1013 предмет є фрагментом (носовою частиною)
гостроконечної оболонкової кулі промислового виготовлення калібру 7,62 мм.
Встановити, до патронів яких зразків ця куля відноситься, систему та модель
зброї, з якої вона відстріляна, не виявилося можливим, однак встановлена
довжина окружності досліджуваного фрагменту кулі (17,5 мм) приблизно відповідає
параметрам мисливського патрону калібру .30-06 SPRG. На вказаному фрагменті
кулі слідів нарізу каналу ствола зброї, з якої вона відстріляна, не виявлено.
Ознак рикошету не встановлено, характер руйнування кулі свідчить про взаємодію
з перешкодою, твердість якої аналогічна або більше за твердість кулі.
Оболонка та осердя кулі за епізодом загибелі ОСОБА_910 (ідентифікаційний номер предметів 640), інші предмети.
Відповідно до дослідженого судом присяжних висновку
судово-медичної експертизи № 640 від 15 травня 2014 року з додатками у виді
результатів додаткових досліджень, в тому числі і клаптя шкіри загиблого (т.
141 а. 30-42), у ОСОБА_651 виявлено одне наскрізне кульове вогнепальне
поранення шиї, рановий канал якого закінчується вихідною раною в лівій
надлопатковій ділянці та оболонкою снаряду в зоні цієї рани, осердя від кулі,
яке випало з рани під час перегортання тіла. Також виявлено два сліпих
поранення на лівій бічній поверхні шиї з аналогічним напрямком ранового каналу,
в просвіті однієї з цих ран знайдена деформована металева смужка з металу
сірого кольору.
Вказаний висновок експертизи № 640 узгоджується з
висновком іншої експертизи № 44/640 від 28 травня 2014 року (т. 141 а. 45-47),
яку провів той самий експерт і акцентував увагу на те, що в тілі ОСОБА_651 було
виявлено деформовану оболонку кулі з металу жовтого кольору та при зніманні
одягу - з боку спини осердя кулі з металу сірого кольору, снаряд перед
потраплянням в тіло загиблого пройшов скрізь перешкоду.
Вказані вилучені з тіла загиблого ОСОБА_910 предмети
(деформована оболонка та осердя кулі) були предметами експертиз у сфері
балістики.
Натомість, захисник ОСОБА_678 категорично наполягав на
тому, що інформація про вилучення під час розтину тіла ОСОБА_910 «оболонки
кулі жовтого кольору розміром 20х11,8 мм», саме яка фігурує як подана для
проведення судово-балістичних експертиз, у висновках судово-медичних експертиз
№ 640 та № 44/640 відсутня. Щодо походження цього об`єкту та його взаємозв`язку
з епізодом вбивства ОСОБА_910 матеріали провадження належних відомостей не
містять, а тому захисник просив суд не вважати цей матеріальний об`єкт кулею
(фрагментом кулі) такою, що нібито була вилучена з тіла саме ОСОБА_1014 .
Ретельно перевіривши під час судового розгляду ці доводи
сторони захисту, суд констатує наступне.
Дійсно, за висновком судово-медичної експертизи № 640 від
15 травня 2014 року під час проведення розтину трупа ОСОБА_910 експертом було
вилучено (дослівно):
1) - сердечник кулі з металу сірого кольору (далі
- Об. № 1) - «під час знімання одягу» та «при перегортанні тіла на спину», як
описано на початку частини «Зовнішнє дослідження» на стор. 2 висновку та в
останньому рядку цієї сторінки;
2) - фрагмент невизначеного стороннього металевого тіла сірого
кольору невизначеної форми розміром 0,2 х 0,2 см (далі - Об. № 2) - як описано на
стор. 3 висновку «Внутрішнє дослідження»: в кінці ранового каналу, що відходить
від рани № 3 та сліпо закінчується в товщі передньої групи м`язів шиї.
3) - фрагмент невизначеного стороннього металевого тіла,
який має вигляд дугоподібної металевої смужки сірого кольору, з довжиною
по хорді 1,5 см, висотою сегмента біля 0,3 см та шириною її біля 0,3 см (далі -
Об. № 3), як описано на стор. 3 висновку «Внутрішнє дослідження» - в кінці
ранового каналу, що відходить від рани № 2.
4) - деформовану оболонку снаряду (кулі) з металу жовтого
кольору розмірами 0,9 х 0,6 х 0,3 см (далі - Об. № 4) - під шкірою відповідно
рани № 4, як описано в абз. 2-му стор. 4-ї «Внутрішнє дослідження».
Отже під час розтину було вилучено три металевих об`єкти
сірого кольору (сердечник кулі та два невизначених об`єкти - Об. №№ 1-3) та
один металевий об`єкт жовтого кольору (деформована оболонка кулі розміром
0,9х0,6х0,3 см - Об. № 4).
Ці дані є первинними, їх достовірність сторонами під
сумнів не ставилася.
Згідно з дослідженим під час судового розгляду протоколом
огляду місця події від 22 лютого 2014 року (т. 141 а. 26-28), в приміщенні
моргу по вул. Оранжерейній, 9 в м. Києві в присутності понятих слідчим оглянуто
та вилучено: - поліетиленовий пакет з написом барвником синього кольору:
…«22.02.2014 № 640 СМЕ ОСОБА_1015 », в якому знаходиться металевий предмет в
формі півмісяця, що відповідає опису Об. № 3; поліетиленовий пакет з написом
«..22.02.2014 № 640 СМЕ ОСОБА_1015 », в якому знаходяться 2 металеві предмети
схожі на деформовану кулю (Об. № 4) та сердечник кал. 7,62» (Об. № 1). Дійсно,
напис на останньому пакеті можна витлумачити і як дані про перебування в ньому
всього двох предметів, один з яких схожий на деформовану кулю, а інший - на її
осердя, і як дані про перебування в ньому трьох предметів, а саме, 2-х
металевих, схожі на деформовану кулю, а також окремо осердя кулі. У будь-якому
випадку межі такого тлумачення чітко окреслені переліком предметів, які
виявлені, чітко описані та були по факту вилучені експертом під час дослідження
тіла загиблого.
У контексті критичних зауважень сторони захисту до
вказаного протоколу огляду суд звертає увагу на відповідність його даних даті
розтину тіла загиблого ОСОБА_651 - 22 лютого 2014 року, даним експерта -
ОСОБА_1016 , ідентифікатора за номером - 640, що усуває сумніви про належність
даних вказаного протоколу до даного епізоду.
Також звертає на себе увагу, що згадані два пакетики за №
640 разом з іншими об`єктами, а всього таких було 12 за результатами огляду
місця події від 22 лютого 2014 року (т. 141 а. 28) були поміщені в один
полімерний пакет та опечатані за допомогою нитки та паперової стрічки з
відбитком печатки для довідок органу досудового розслідування - Шевченківське
РУГУ м. Києва.
Як видно з постанови слідчого від 24 лютого 2014 року, за
вказаними предметами, які були вилучені з тіла загиблого ОСОБА_910 була
призначена комісійна судово-балістична експертиза. Натомість, в цій постанові
зовсім по іншому описано пакування, в якому вказані об`єктив направляються на
дослідження. По-перше, предмети, що стосуються ОСОБА_910 , виявляються вже
опечатаними в окремому пакеті, по-друге, пояснювальний напис прямо вказує на
наявні в ньому три предмети: фрагмент металу, деформована куля та осердя (т. 43
а. 86-87).
Сторона захисту звертала увагу на таку невідповідність,
пояснення з цього приводу сторона обвинувачення не надала, відтак усунення цієї
невідповідності не забезпечила.
Відповідно до опису предметів, які фактично були подані
для балістичного дослідження на експертизу, експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_901 ,
ОСОБА_902 , ОСОБА_903 і ОСОБА_904 у своєму висновку комісійної судово-балістичної
експертизи від 29 квітня 2014 року № 2224/2225/14-33/5-27 (т. 43 а. 90-95)
вказали таке. Надані на дослідження об`єкти знаходились в спеціальному
прозорому полімерному упакуванні з написами: ««НДЕКЦ про ГУМВС в м. Києві
РЕЧОВІ ДОКАЗИ Фабула», нанесені промисловим способом. На спеціальному полі
упакування нанесено рукописний напис: «Вилучено 22.02.2014 за адресом:
АДРЕСА_18 - фрагмент металу з трупа № 640 ОСОБА_1017 - деформована куля та
сердечник № 640 ОСОБА_1017 ». Горловина упакування перев`язана ниткою, кінці
якої заклеєні аркушем білого паперу з наявними на обох його сторонах круглої
печатки з текстом «*МВС* Головне управління внутрішніх справ м. Києва*
Шевченківське районне управління внутрішніх справ м. Києва ДЛЯ ДОВІДОК». Крім
того, на одній з сторін бирки наявний текст «Вилучено «22» 02 2014 року
фрагмент металу; куля та стальний сердечник з трупа № 640 ОСОБА_1017 . Поняті
1) (Підпис) 2) (Підпис) Вилучив Слідчий СВ Шевченківського РУ ГУМВС (підпис)».
При відкритті упакування встановлено, що об`єкти знаходяться в двох полімерних
пакетах з пояснювальними написами. При відкритті упакування встановлено, що в
ньому знаходиться чотири предмети: оболонка кулі, фрагмент оболонки кулі,
осердя, фрагмент дроту.
Фрагмент дроту з металу, прямокутний в перерізі 3х2 мм,
довжина 16мм, маса 0,59г., не являється частиною патронів промислового (стор. 4
висновку). За описом відповідає Об. № 3.
Фрагмент оболонки кулі має невизначену форму, розміри
9х6х7мм, маса 0,32 г. Оболонка стальна, плакована томпаком, малі розміри не
дозволяють встановити, час-тиною якого патрону являється куля (стор. 4
висновку). За описом відповідає Об. № 4.
Осердя кулі з металу, довжина 19,5 мм, діаметр 5,7 мм.,
маса осердя кулі - 3,56 г...7,62 х 39 "ПС" або "НР" (стор.
5 висновку). За описом відповідає Об. № 1.
Оболонка кулі має форму кулі, головна частина якої
відсутня, у її середині знаходиться сорочка, оболонка стальна, плакована
томпаком, має розміри: довжина 20 мм, макс. ширина 11,8 мм, масою 2,91 г.,
наявні нашарування, схожі на кров, що запеклася (стор. 6 висновку). За описом
не відповідає жодному з Об. №№ 1-4, які були вилучені з тіла загиблого
ОСОБА_1014 .
Таким чином, суд присяжних вважає, що зв`язок вказаної
оболонки кулі, яка має розміри: довжина 20 мм, макс. ширина 11,8 мм, масою 2,91
г., з предметами, які фактично були вилучені з тіла загиблого ОСОБА_910 та
описані експертом ОСОБА_1018 - поданими доказами не доведений, а відтак
відсутній. Зважаючи на це, суд позбавлений можливості дійти висновку про те, що
з тіла ОСОБА_910 була вилучена вказана оболонка кулі, а тому вона за даним
епізодом як речовий доказ є неналежною. Разом з тим, суд бере до уваги і таке.
Фізичне існування самої вказаної оболонки є доведеним. Об`єктивні обставини її
виявлення, а саме, серед предметів, що вилучалися в морзі з великої кількості
тіл загиблих під час подій 20 лютого 2014 року. Принаймні, з тіла загиблого
ОСОБА_910 фрагменти кулі вилучалися разом з іншими 11-ма групами схожих за
походженням об`єктів. Час фіксації фізичного існування вказаної оболонки кулі,
а саме, у період з 20 (після факту масового вбивства) до 22 лютого 2014 року,
коли всі предмети були вилучені з моргу, що вказує на її зв`язок з наслідками
подій 20 лютого 2014 року. Підсумовуючи викладене, суд присяжних визнає за
вказаною оболонкою кулі (масою 2,91 г.) належний речовий доказ, який містить на
собі загальні відомості про сліди та обставини застосування 20 лютого 2014 року
вогнепальної зброї, а тому не виключає її з обсягу досліджених та оцінених
доказів. Такого ж підходу суд дотримався і за епізодом ОСОБА_1019 .
З урахуванням вказаних висновків суду, згідно з
висновком комісійної судово-балістичної експертизи від 29 квітня 2014 року №
2224/2225/14-33/5-27 (т. 43 а. 90-95), 20 лютого 2014 року в приміщенні
Київського міського моргу КМБ СМЕ № 1 вилучено фрагмент оболонки кулі (масою
2,91 г.), а також у ході розтину трупу ОСОБА_910 - фрагмент оболонки кулі
(масою 0,32 г), осердя кулі та фрагмент металевого дроту.
Оболонка кулі (масою 2,91 г.) являється частиною 7,62-мм
проміжного патрону зразка 1943 року з кулею «ПС» зі стальним осердям
(57-Н-231С) заводського виробництва.
Куля, осердя якої надане на дослідження, являється
частиною 7,62-мм проміжного патрону зразка 1943 розу з кулею «ПС» зі стальним
осердям (57-Н-231С), або 7,62-мм мисливського патрону з експансивною кулею «НР»
(Hollow Point) зі стальним осердям заводського виробництва.
Визначити, частиною якого патрона являється куля,
фрагмент оболонки якої (масою 0,32 г) наданий на дослідження, не видалось
можливим.
Фрагмент металевого дроту снарядом патронів промислового
виготовлення не являється.
Куля, оболонка якої надана на дослідження (масою 2,91
г.), та куля, осердя якої надано на дослідження, могла(-ли) бути
вистріляна(-ні) зі зброї калібру 7,62х39 мм: АК-47, АКМ, АКМС, СКС, Сайга,
Вулкан, Вепрь та ін.
Визначити, з якої зброї вистріляна куля, фрагмент
оболонки якої масою 0,32 г наданий на дослідження, не видалось можливим.
Патрони, споряджені кулею, оболонка (масою 2,91 г.) та
осердя якої представлено на дослідження, можуть використовуватись для стрільби
з наступних видів бойової та мисливської нарізної зброї: АК-47, АКМ, РПД, РПК,
Вепрь, Вулкан та інших моделей зброї калібру 7,62х39.
На представленій на дослідження оболонці кулі (масою 2,91
г.) наявні сліди нарізів каналу ствола, придатні для ідентифікації зброї, з
якої вона вистріляна. Осердя, фрагмент оболонки кулі масою 0,32 г та фрагмент
металевого дроту для ідентифікації не придатні.
Вирішити питання, чи мав місце рикошет кулі до попадання
в тіло ОСОБА_910 , не виявилось можливим.
Куля, оболонка (масою 2,91 г.) якої надана на
дослідження, вистріляна з однієї й тієї ж зброї, що і кулі та оболонки,
вилучені з тіл громадян ОСОБА_906 , ОСОБА_907 , ОСОБА_780 , ОСОБА_851 ,
ОСОБА_908 , ОСОБА_909 , ОСОБА_911 , ОСОБА_393 , натомість вистріляна не з того
екземпляру зброї, що і куля, вилучена з тіла ОСОБА_472 , куля, фрагменти
оболонки якої вилучені з тіла ОСОБА_912 , та фрагменти кулі, вилучені з тіла
ОСОБА_476 .
Відповісти на питання, чи вистріляна вказана оболонка
кулі (масою 2,91 г.) з одного й того ж зразка зброї, що і осердя куль, вилучені
з трупів (тіл) громадян ОСОБА_913 , ОСОБА_914 не видалось можливим.
Окрім наведених вище епізодів мали місце видачі
конкретними особами й інших предметів.
Куля видана свідком ОСОБА_1020 .
Як вбачається з досліджених судом протоколу допиту свідка
ОСОБА_1021 від 21 березня 2014 року як джерела походження кулі та фото
матеріалів з місця події 20 лютого 2014 року (т. 205 а. 177-178), протоколу
огляду вказаних фото матеріалів від 12 листопада 2015 року (т. 205 а. 179-187)
вказаною особою була видана у поліетиленовому пакетику куля із металевим
осердям, а на дванадцяти фото знімках, які були переглянуті під час судового
розгляду 30 червня 2021 року, зафіксовані події (укріплення активістами
барикад) на вул. Інститутська 20 лютого 2014 року з 14 год. 51 хв. по 15 год.
39 хв., під час яких свідок виявив вказану та окремо зафіксовану з різних
ракурсів кулю із металевим осердям, на якій згідно з висновком судово-медичної
цитологічної експертизи № 34/ц від 11 квітня 2014 року (т. 149 а. 11-12) крові
та клітинних елементів тканин людини не знайдено.
Через вичерпну фото фіксацію обставин виявлення свідком
вказаної кулі її належність до подальшого предмету дослідження експертами є
безсумнівною, а сама вона містить на собі відомості, що стосуються подій 20
лютого 2014 року, а відтак останні є належними і допустимими доказами,
походження яких задокументовано фото матеріалами.
Згідно з висновком комісійної судово-балістичної
експертизи від 31 січня 2015 року № 4800/4801/14-33/5-154, яку провели
експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_902 , ОСОБА_903 (т. 42 а. 21-24) видана свідком
ОСОБА_1022 куля є частиною 7,62-мм проміжного патрону зразка 1943 року з кулею
«ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С) заводського виробництва. Куля могла бути
вистріляна зі зброї калібру 7,62х39 мм: АК-47, АКМ, СКС, Сайга, Вулкан та ін.
Патрони, споряджені кулею, представленою на дослідження,
можуть використовуватися для стрільби з наступних видів бойової та мисливської
нарізної зброї: АК-47, АКМ, РПД (ручний кулемет Драгунова), РПК (ручний кулемет
Калашнікова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103, АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14, CZ 805,
CZ SA Vz.58, SR-47, Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС та інших моделей зброї калібру
7,62х39. На представленій на дослідження кулі наявні сліди нарізів каналу
ствола, два з яких придатні для ідентифікації зброї, з якої вона вистріляна.
Куля, видана свідком ОСОБА_1022 , вистріляна не з того
екземпляру зброї, що і кулі, вилучені з трупів гр-н ОСОБА_911 , ОСОБА_906 ,
ОСОБА_472 , ОСОБА_907 , ОСОБА_851 , ОСОБА_780 , ОСОБА_916 , ОСОБА_908 ,
ОСОБА_909 , ОСОБА_393 , ОСОБА_651 , ОСОБА_917 , ОСОБА_404 , ОСОБА_734 , при
наданні медичної допомоги гр-нам ОСОБА_961 , ОСОБА_474 .
Куля, видана свідком ОСОБА_1022 , не вистріляна з одного
і того ж зразка зброї з кулею вилученою з тіла ОСОБА_476 , одним (з трьох)
осердь кулі, вилученим з трупу ОСОБА_1019 , та картечиною, вилученою з тіла
ОСОБА_918 , за причиною невідповідності виду та калібру патронів.
Відповісти на питання, чи вистріляна куля, видана
ОСОБА_1022 , з одного й того ж зразка зброї, що і інші кулі, частини яких
вилучені з трупу ОСОБА_919 , не видалось можливим, оскільки осердя куль та
фрагменти оболонки кулі, вилучені з тіла ОСОБА_919 , не придатні для
ідентифікації зброї, з якої вони були вистріляні. Висновок експертизи доповнює
фото предмета дослідження.
Куля видана свідком ОСОБА_650 .
Допитаний в судовому засіданні за епізодом загибелі
ОСОБА_475 свідок ОСОБА_1023 показав, що вже ввечері 20 лютого 2014 року у бруді
(болото) приблизно на тому місці, де було поранено ОСОБА_685 , він знайшов
пошкоджену (стесану) кулю, яку передав слідчому.
Посилання сторони захисту в дебатах на те, що вона була
позбавлена можливості безпосередньо допитати вказаного свідка в суді не
відповідають дійсності.
Як видно з досліджених судом протоколів огляду від 08 та
11 березня 2014 року з додатками у виді фото таблиць (т. 134 а. 101-107) свідок
ОСОБА_1023 видав металевий предмет, схожий на кулю, яка має деформації у виді
вм`ятини жовтої оболонки з розірвання її в задній частині, під оболонкою
проглядається сердечник, довжина кулі 26 мм, діаметр в основі - 7 мм.
Відтак, вказана куля набула свого ідентифікаційного
значення, як «куля видана свідком ОСОБА_650 ».
За епізодом загибелі ОСОБА_475 , суд присяжних, керуючись
правилами про нікчемність припущень для доказового значення, вважав недоведеним
належними та допустимими доказами те, що видана свідком ОСОБА_2835 куля була
саме тією кулею, якою було смертельно поранено ОСОБА_475 . Однак, суд
присяжних, хоча і визнав недоведеним зв`язок виданої свідком ОСОБА_2835 кулі з
пораненням ОСОБА_475 , проте вважав поданими доказами об`єктивно доведеним те,
що на вул. Інститутська локально поруч з місцем смертельного поранення
останнього було виявлено вказану кулю як матеріальний слід пострілу з
конкретної вогнепальної зброї, що мав місце до вечірнього часу 20 лютого 2014
року.
Підсумовуючи викладене, суд присяжних, дотримуючись своєї
правової позиції висловленої за епізодами загибелі ОСОБА_910 , ОСОБА_1024 ,
ОСОБА_1019 визнає за вказаною кулею належний речовий доказ, який містить на
собі загальні відомості про сліди та обставини застосування 20 лютого 2014 року
вогнепальної зброї, а тому не виключає її з обсягу досліджених та оцінених
доказів. Допустимість відомостей, що містить на собі видана свідком куля,
забезпечена дотриманням процесуального порядку їх одержання та фіксації. Відтак
підстави для задоволення клопотання сторони захисту про визнання вказаного
речового доказу недопустимим тільки через недоведену належність до епізоду
загибелі ОСОБА_475 відсутні.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
комісійної судово-балістичної експертизи від 27 червня 2014 року №
2859/7800/14-33/5-58, яку провели експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_901 ,
ОСОБА_902 і ОСОБА_903 (т. 40 а. 49-53), куля видана свідком ОСОБА_650 є
частиною 7,62-мм проміжного патрону зразка 1943 року з кулею «ПС» зі стальним
осердям (57-Н-231С) заводського виробництва, та могла бути вистріляна зі зброї
калібру 7,62х39 мм: АК-47, АКМ, СКС, Сайга, Вулкан та ін., а патрони,
споряджені кулею, представленою на дослідження, можуть використовуватись окрім
зазначених видів зброї, також в РПД (ручний кулемет Драгунова), РПК (ручний
кулемет Калашнікова), 9А-91, А-91, Вепрь та ін. видах бойової та мисливської
нарізної зброї. На представленій на дослідження кулі наявні сліди нарізів
каналу ствола, придатні для ідентифікації зброї, з якої вона вистріляна, які
свідчать, що остання була вистріляна не з тієї зброї, що і кулі та оболонки,
вилучені:
- з тіл громадян ОСОБА_906 , ОСОБА_907 , ОСОБА_780 ,
ОСОБА_851 , ОСОБА_908 , ОСОБА_909 , ОСОБА_910 , ОСОБА_393 , ОСОБА_911 ,
ОСОБА_917 , ОСОБА_912 , ОСОБА_472 , ОСОБА_845 , ОСОБА_1025 , ОСОБА_476
(встановлена розбіжність за типом патрону), ОСОБА_1019 (встановлена розбіжність
за типом патрону) та ОСОБА_918 (встановлена розбіжність за типом патрону);
- при огляді 26 лютого 2014 року номеру 211 готелю
«Україна»;
- при огляді 26 лютого 2014 року номеру 212 готелю
«Україна»;
- при огляді 25 лютого 2014 року номеру 524 готелю
«Україна»;
- при огляді 26 лютого 2014 року номеру 926 готелю
«Україна» (встановлена розбіжність за типом патрону);
- при огляді 25 лютого 2014 року побутової кімнати на 6
поверсі готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 »;
- при огляді 24 лютого 2014 року майданчика праворуч
виходу зі станції метро «Хрещатик» по вул. Інститутська в м. Києві, клумби між
6 та 7 деревами;
- при огляді 26 лютого 2014 року дерева по АДРЕСА_7
- при огляді 24 лютого 2014 року автомобілю IVECO д.н.з.
НОМЕР_52 та прилеглої території.
Встановити, чи відстріляна досліджена куля з одного і
того ж зразка зброї, що:
-куля і осердя,
вилучені при огляді 25 лютого 2014 року загального коридору номерів НОМЕР_53 та
309 готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 »;
-куля, вилучена при
огляді 26 лютого 2014 року номеру 1126 готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 »;
-куля, вилучена при
огляді 26 лютого 2014 року будівлі АДРЕСА_7 , -
не видається за можливе.
Висновок експертизи доповнює фото предмета дослідження.
Куля видана свідком ОСОБА_1026 .
Як вбачається з дослідженого судом протоколу слідчого
експерименту від 08 березня 2014 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_1027
(т. 119 а. 215-222), останній підтвердив свої показання щодо місця поранення
ОСОБА_779 - на верхніх крайніх зліва сходинках, що ведуть до площадки перед
Жовтневим палацом. Під час дослідження вказаного протоколу свідок ОСОБА_1028
уточнив, що на фото таблиці до вказаного протоколу також зафіксована бетонна
тумба, за якою він переховувався і спостерігав за діями правоохоронців на
дальньому куті Жовтневого палацу, а з протилежного боку якої, тобто з боку
дальнього кута Жовтневого палацу, містяться характерні для потрапляння куль
пошкодження (два нижні фото а. 221), на останньому фото (а. 222) він вказує на
стовбур дерева з боку, протилежного від лівого крила будівлі Жовтневого палацу,
на якому він виявив сліди від куль, поруч з цим же деревом він знайшов кулю,
яку видав слідству. Дослідження локації місцевості, яка зафіксована на
останньому фото (а. 222), дає підстави стверджувати, що це дерево розташоване
значно правіше від пішохідного містка через вул. Інститутська навпроти лівого
крила будівлі Жовтневого палацу, якщо дивитися на центральний вхід цієї
будівлі, тобто на значній відстані від місця, на якому за твердженням свідка
ОСОБА_1027 було поранено ОСОБА_779 та ОСОБА_2836 .
Згідно з протоколом огляду від 07 липня 2014 року з
додатком у виді фото таблиці (т. 119 а. 223-224) та висновком судово-медичної
експертизи № 90ц від 18 липня 2014 року (т. 119 а. 229-230) видана свідком
ОСОБА_1026 під час слідчого експерименту від 08 березня 2014 року куля
діаметром 0,8 см має оболонку жовтого кольору, яка зі сторони кінчика
пошкоджена і звернута назад чим оголене сталеве осердя, слідів крові та
клітинних елементів тканин людини на цій кулі експертним шляхом не виявлено.
Отже, вказана куля набула свого ідентифікаційного
значення, як «куля видана свідком ОСОБА_1028 ».
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
експертів за результатами проведення комісійної експертизи зброї та слідів і
обставин її використання № 10501/14-33/5-161б від 11 листопада 2015 року,
яку провели експерти ОСОБА_957 та ОСОБА_1009 (т. 120 а. 24-28) видана свідком
ОСОБА_1028 куля є кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С) проміжного патрону
калібру 7,62х39 мм зразка 1943 року промислового виробництва, стріляна зі зброї
калібру 7,62х39 мм із середнім зносом каналу ствола (автомат АК-47, АКМ,
карабін СКС, Сайга, Вулкан, Вепр та ін.) Патрон із такою кулею призначений для
стрільби з бойової вогнепальної зброї, що виготовлена під ці патрони. На кулі є
сліди від каналу ствола, придатні для ідентифікації зброї. Вказана куля та
кулі, вилучені з тіл загиблих ОСОБА_911 , ОСОБА_472 , ОСОБА_734 , ОСОБА_845 ,
куля, два фрагменти оболонки якої вилучені з тіла загиблого ОСОБА_912 , кулі,
вилучені під час надання медичної допомоги пораненим ОСОБА_474 , ОСОБА_961 ,
ОСОБА_1029 , ОСОБА_1030 , ОСОБА_1031 , куля, вилучена у гр-на ОСОБА_1032 -
стріляні з різних екземплярів вогнепальної зброї.
Під час судового розгляду сторонами не подано доказів,
які вказували б на належність дослідженої кулі саме до епізоду вбивства
ОСОБА_1033 . Тим більше, вказана куля була виявлена на місцевості, яка
передувала місцю його поранення. Підсумовуючи викладене, суд присяжних визнає
за вказаною кулею належний речовий доказ, який містить на собі загальні
відомості про сліди та обставини застосування 20 лютого 2014 року вогнепальної
зброї, а тому не виключає її з обсягу досліджених та оцінених доказів. Відтак
підстави для задоволення клопотання сторони захисту про визнання вказаного речового
доказу неналежним відсутні. Аналогічного підходу суд дотримався і за епізодами
ОСОБА_1019 та ОСОБА_1014 .
Куля видана свідком ОСОБА_1034 .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_1035 показала,
що близько 11 год. ранку 20 лютого 2014 року вона отримала наскрізне
вогнепальне поранення шиї, перебуваючи між готелем «Козацький» і Лядськими
воротами на пішохідній зоні наближеній до проїзної частини дороги, була
звернута вертикально лицем та корпусом в напрямку будинку Профспілок, дивилася
в бік вул. Костьольна. У лікарні її відвідували друзі, які стояли поряд з нею в
момент поранення, один з них (ОСОБА_2837 ) приніс кулю, яку підняв біля того
місця, де її поранили, саме цю кулю вона видала слідчому.
Факт видачі слідчому кулі свідком ОСОБА_1034 підтверджено
даними протоколу добровільної видачі та огляду предмета від 23 квітня 2014
року, достовірність якого вона підтвердила перед судом (т. 199 а. 28-30).
Відтак, вказана куля набула свого ідентифікаційного значення, як «куля видана
свідком ОСОБА_1034 ».
Суд присяжних, виявляючи послідовність та знову ж таки
керуючись правилами про нікчемність припущень для доказового значення, вважає і
в даному випадку недоведеним належними та допустимими доказами те, що видана
свідком ОСОБА_1036 куля була саме тією кулею, якою було її поранено. Однак,
вважає поданими доказами об`єктивно доведеним те, що було виявлено та вилучено
вказану кулю як матеріальний слід пострілу з конкретної вогнепальної зброї, що
мав місце 20 лютого 2014 року. Підсумовуючи викладене, суд присяжних визнає за
вказаною кулею належний речовий доказ, який містить на собі загальні відомості
про сліди та обставини застосування 20 лютого 2014 року вогнепальної зброї, а
тому не виключає її з обсягу досліджених та оцінених доказів. Відтак підстави
для задоволення клопотання сторони захисту про визнання вказаного речового
доказу неналежним відсутні.
Згідно з дослідженим судом висновком експертів за
результатами проведення комісійної експертизи зброї та слідів і обставин її
використання № 22510/15-33/23992-24027/15-33/5-171б від 16 грудня 2015 року,
яку провели експерти ОСОБА_2838 , ОСОБА_2839 , ОСОБА_2840 , ОСОБА_2832 (т. 38 а. 37-78), куля, видана свідком
ОСОБА_1034 є частиною 7,62-мм проміжного патрону зразка 1943 з кулею «ПС» зі
стальним осердям (57-Н-231С) заводського виробництва. Ця куля могла бути
вистріляна зі зброї калібру 7,62х39 мм, на ній наявні сліди нарізів каналу
ствола, що є придатними для ідентифікації зброї, з якої вона стріляна, дана
куля вистріляна з одного екземпляру зброї, що і куля, вилучена при наданні
медичної допомоги ОСОБА_1007 , куля, вилучена при огляді місця події 26.02.2014
з номеру № 211 готелю «Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві, куля,
вилучена при огляді місця події 27.02.2014 з номеру № 524 готелю
«Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві, куля, вилучена з трупу ОСОБА_908
, та куля, вилучена з трупу ОСОБА_909 . Висновок експертизи доповнює фото
предмета дослідження.
Підсумовуючи наведені в указаній частині висновки
експертів - судових балістиків в контексті всього масиву відомостей про
потерпілих в межах даного провадження, органом досудового розслідування по
факту було виявлено:
-22 кулі проміжного патрона зразка 1943 року калібру 7,62 мм (7,62х39 мм),
(еп. ОСОБА_894 , ОСОБА_734 , ОСОБА_922 , ОСОБА_927 , ОСОБА_810 (2), ОСОБА_807 ,
ОСОБА_1037 , ОСОБА_809 , ОСОБА_811 , ОСОБА_950 , ОСОБА_235 , ОСОБА_232 ,
ОСОБА_968 , ОСОБА_823 , ОСОБА_1038 , ОСОБА_694 , ОСОБА_1039 , ОСОБА_1040 ,
ОСОБА_1005 , ОСОБА_1006 , ОСОБА_229 ) та 3 оболонки кулі такого ж калібру (еп.
ОСОБА_1041 , ОСОБА_916 , ОСОБА_939 ), які містять сліди, придатні для
ідентифікації зброї, з якої вони відстріляні;
-1 оболонка кулі проміжного патрона зразка 1943 року калібру 7,62 мм
(7,62х39 мм), (досліджувалася за еп. ОСОБА_651 ), яка містить сліди, придатні
для ідентифікації зброї, з якої відстріляна куля, фрагмент оболонки якої
виявлено;
-1 фрагмент оболонки кулі, яка є частиною 7,62 мм мисливського патрону
(7,62х51 мм) з експансивною кулею «SP» (Soft Point), (еп. ОСОБА_1042 ), який
містить сліди, придатні для ідентифікації зброї, з якої відстріляна куля,
фрагмент оболонки якої виявлено;
-4 кулі проміжного патрона зразка 1943 року калібру 7,62 мм (7,62х39 мм),
(видані свідками ОСОБА_1043 , ОСОБА_1034 , ОСОБА_1028 та ОСОБА_650 ), які
містять сліди, придатні для ідентифікації зброї, з якої вони відстріляні;
-2 кулі калібру 9х18мм - пістолетна, які містять сліди, придатні для
ідентифікації зброї, з якої вони відстріляні (еп. ОСОБА_930 , ОСОБА_813 );
-1 куля проміжного патрона зразка 1943 року калібру 7,62 мм (7,62х39 мм), щодо
придатності якої для ідентифікації зброї висновки експерта відсутні (еп.
ОСОБА_973 ).
Інші предмети не мають ідентифікаційного значення для
визначення конкретного екземпляру зброї з якої вони відстріляні як кулі, або є
предметами невстановленого походження:
- 1 фрагмент кулі 7,62, який не придатний для ідентифікації зброї (еп.
ОСОБА_1044 );
-2 елементи оболонки кулі, який не придатний для ідентифікації зброї (еп.
ОСОБА_241 , ОСОБА_651 );
-8 осердь куль калібру 7,62 мм (7,62х39 мм), які всі не придатні для
ідентифікації зброї (еп. ОСОБА_1041 , ОСОБА_930 , ОСОБА_985 , ОСОБА_821 (2),
ОСОБА_1045 , ОСОБА_255 , ОСОБА_651 );
-2 осердя кулі калібру 7,62 мм (7,62х54 мм) (еп. ОСОБА_915 ,
ОСОБА_919 ) та 1 оболонку такої кулі (еп. ОСОБА_919 ), які всі не
придатні для ідентифікації зброї, з якої вони відстріляні;
-1 гумова куля, яка не придатна для ідентифікації зброї (еп. ОСОБА_1046 );
-1 картеч для гладкоствольної зброї, яка не придатна для ідентифікації зброї
(еп. ОСОБА_491 );
-2 картечини, які не придатні для ідентифікації зброї, з якої вони
відстріляні - подібними зарядами картечі можуть споряджатися мисливські патрони
16 та 12 калібру, ймовірно вони відстріляні з гладкоствольної зброї 12 калібру
(еп. ОСОБА_1047 , ОСОБА_937 );
- 7 предметів невстановленого походження (еп. ОСОБА_505 , ОСОБА_930 ,
ОСОБА_811 , ОСОБА_1048 , ОСОБА_692 , ОСОБА_1046 , ОСОБА_340 ).
Сторона захисту звертала увагу суду, що, на її думку,
протоколи масового огляду речових доказів (куль та їх фрагментів), які мали
місце 21 та 22 лютого 2014 року (епізоди ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_811 ,
ОСОБА_823 , ОСОБА_1038 , ОСОБА_1039 , ОСОБА_1042 та ін.), не можна вважати
належно складеними процесуальними документами за результатами проведення
слідчих дій, оскільки такі огляді не містять як додатку фото матеріалів з
детальним описом виявлених слідчим під час таких оглядів предметів.
Суд присяжних надавав оцінку таким заявам захисту в
контексті дослідження кожного епізоду окремо. Додатково слід звернути увагу на
загальні для таких ситуацій встановлені моменти. У кожному окремому випадку
наявність вогнепального снаряду в тілі потерпілого чи в його одязі узгоджується
із об`єктивними судово-медичними даними. Первинний судово-медичний опис кулі
(снарядів чи їх елементів) здійснювався на місці експертами-медиками, саме вони
здійснювали і первинне пакування вилучених предметів, що знайшло своє підтвердження
у відповідних фото таблицях як додатків до висновків експертів. Обов`язок
слідчих органів перебувати на місці судово-медичного дослідження законом не
передбачений. Відтак, об`єктивно, слідчий 21 та 22 лютого 2014 року мав у
своєму розпорядженні для огляду доказовий матеріал балістичного походження у
тому вигляді, в якому він був вже оформлений експертами-медиками, а тому з
огляду на його обсяги, цілком логічно зосередив свою увагу на належну фіксацію
такого оформлення доказів, пов`язуючи ідентифікаційну складову з відповідним
номером реєстрації балістичного матеріалу. Схематично це виглядало так:
за алфавітом
|
за номерами
|
ОСОБА_480 635
|
526 ОСОБА_734
|
ОСОБА_780 608
|
528 ОСОБА_919
|
ОСОБА_916 632
|
530
|
ОСОБА_845 625
|
534 ОСОБА_1012
|
ОСОБА_734 526
|
535 ОСОБА_512
|
ОСОБА_845 530
|
608 ОСОБА_780
|
ОСОБА_393 644
|
610 ОСОБА_472
|
ОСОБА_818 630
|
611 ОСОБА_991
|
ОСОБА_944 656
|
612 ОСОБА_906
|
ОСОБА_851 637
|
617 ОСОБА_2842
|
ОСОБА_907 641
|
625 ОСОБА_2826
|
ОСОБА_991 611
|
627 ОСОБА_911
|
ОСОБА_919 528
|
629
|
ОСОБА_909 610
|
630
|
ОСОБА_818 612
|
632 ОСОБА_2841
|
ОСОБА_911 627
|
633 ОСОБА_1010
|
ОСОБА_909 629
|
635 ОСОБА_480
|
ОСОБА_2842 617
|
637 ОСОБА_851
|
ОСОБА_512 535
|
640 ОСОБА_651
|
ОСОБА_1010 633
|
641 ОСОБА_907
|
ОСОБА_1012 534
|
644 ОСОБА_393
|
ОСОБА_651 640
|
656 ОСОБА_2843
|
Відповідно були складені слідчим і протоколи огляду вказаного матеріалу, а
саме:
-21 лютого 2014 року щодо №№ 610, 635, 627. 608, 633, 617, 643, 641, 611,
586, 612, 637 (т. 50 а. 72; т. 11 а. 19; т. 12 а. 21; т. 117 а. 112; оригінал -
т. 202 а. 247);
-22 лютого 2014 року щодо №№ 640 (два), 632, 599, 630, 625, 638, 644, 587,
588, 629, 598 (т. 17 а. 31; т. 141 а. 26-28; оригінал - т. 202 а. 250).
Крім того, суд брав до уваги і те, що виявлення всіх
ідентифікуючих ознак кулі як частини патрону потребує спеціальних знань, а тому
вирішується не шляхом її огляду слідчим, а через проведення відповідних
досліджень спеціалістом чи експертом, які при цьому кожного разу констатували
цілісність упакування речового доказу, яке виключало доступ сторонніх осіб.
Доводи сторони захисту про те, що всі вказані огляди
місць події проведенні незаконно, оскільки відсутні дозволи суду на їх
проведення, є вочевидь надуманими. У даному випадку мало місце з боку слідчого
не проникнення до приміщення моргу як відділу СМЕ - спеціалізованої медичної
установи з метою відшукання та збору речових доказів, а внутрішня співпраця
цієї установи з органом досудового розслідування, яка ґрунтується на законі про
експертну діяльність, з приводу передачі виявлених експертом медиком в межах
повноважень під час проведення експертного дослідження трупа з ознаками
насильницької смерті речових доказів слідчому.
Огляд предмета в приміщенні не вказує на обшук самого
приміщення (постанова від 18.07.2022 у справі № 520/3608/15-к, джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/105372100).
Всупереч твердженням сторони захисту, суд присяжних
вважає, що відсутність в окремих протоколах слідчих дій конкретизації порядку
пакування вилучених речей та предметів не є безумовною підставою для визнання
цих протоколів та висновків експертиз, проведених на їх підставі, недопустимими
доказами, оскільки для проведення експертиз були надані належним чином
упаковані та опечатані об`єкти дослідження, у протоколах та пакетах наявні
підписи учасників слідчої дії.
Аналогічну позицію, хоча і дещо до інших фактичних
обставин сформулював і Верховний Суд (постанова від 09.06.2021 у справі №
623/3335/17, джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/97657165.
Поодинока відсутність процедури окремого огляду слідчим
після виявлення предметів, які мають значення речових доказів, не впливає на
інформативність самих таких речових доказів, рух яких з моменту виявлення до
надходження на дослідження експерту належно задокументований, а самі вони
визнані речовими доказами постановами слідчого.
Сама по собі відсутність фото таблиць оглянутих
предметів, на що звертав увагу захист, не може слугувати правовою підставою для
визнання відомостей, що містить цей протокол огляду, недопустимими, оскільки
неповнота фіксації отриманих даних у такому випадку є приводом не для
відхилення здобутих доказів, а лише для їх перевірки у сукупності з іншими
доказами на предмет усунення сумнівів.
Таким чином, підсумовуючи все наведене, наведені докази,
окрім винятків, які отримали іншу мотивовану оцінку, суд присяжних визнає
належними та допустимими, а у своєму взаємозв`язку переконливо інформативними
для проведення подальших експертних досліджень та формулювання судом своїх
висновків з приводу висунутого обвинувачення.
Наступна група доказів щодо слідів та обставин
застосування 20 лютого 2014 року зброї та спеціальних засобів це снаряди (кулі)
чи їх фрагменти та відстріляні гільз, які були видані третіми особами або
виявлені органом досудового розслідування самостійно під час вчинення
процесуальних дій.
Гільзи та інші предмети видані гр-нами ОСОБА_1049 ,
ОСОБА_1050 та ОСОБА_1051 .
Згідно із супровідним листом першого заступника Міністра
внутрішніх справ від 18 березня 2014 року та доданою до нього заявою (без дати)
старших офіцерів міліції у відставці ОСОБА_1052 , ОСОБА_1053 та ОСОБА_1054 (т.
43 а. 112-115; т. 205 а. 138-139) вказаними особами передано до ГПУ як виявлені
ними особисто 21 лютого 2014 року по вул. Інститутська в м. Києві біля бетонної
барикади речові докази: гільзи калібру 7,62 мм - 92 шт.; гільзи калібру 5,45 мм
- 2 шт.; гільзи калібру 9 мм - 3 шт.; гільза для гвинтівки - 1 шт.; каска
пластмасова - 1 шт.; носій із записом огляду місця події.
Як вбачається з досліджених судом протоколу допиту свідка
ОСОБА_1052 від 08 жовтня 2015 року як джерела походження носія з фото та відео
матеріалами подій 21 лютого 2014 року по вул. Інститутська в м. Києві (т. 205
а. 119-120), протоколу огляду вказаних фото та відео матеріалів від 13 жовтня
2015 року (т. 205 а. 121-135; т. 207 а. 221), на семи фото знімках, які були
переглянуті під час судового розгляду двічі: 07 липня 2016 року - на
оригінальному флеш носії (т. 43 а. 115); 15 вересня 2021 року на архівній копії
диску (дублікаті) (т. 207 а. 221) через механічне пошкодження диску-оригіналу
(т. 205 а. 135) під час формування матеріалів справи, зафіксовані сім предметів
схожих на гільзи різного типу та калібру з набоїв для вогнепальної зброї, а
також білу каску з чотирма отворами на кожному з боків, а на відео записах, які
також були переглянуті під час судового розгляду двічі: 07 липня 2016 року - на
оригінальному флеш носії (т. 43 а. 115); 15 вересня 2021 року - на архівній
копії диску (дублікаті) (т. 207 а. 221) через механічне пошкодження
диску-оригіналу (т. 205 а. 135) під час формування матеріалів справи, зафіксовано:
-з назвою «VIDEO0013»,
як об 11 год. 20 хв. 21 лютого 2014 року по вул. Інститутська в м. Києві біля
бетонної барикади, яка прикрита вантажівками, була виявлена велика кількість
гільз різного типу та калібру з набоїв для вогнепальної зброї, які складені у
целофановий пакет, правоохоронці на даному місці події не фіксуються, також
візуалізується безперешкодний огляд з бетонної барикади, навіть, стоячи на
дорозі, місцевості навколо парапету з написом «АКБ «Аркада» (запис на 56 сек.);
-з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_186
», на якому також зафіксовані зібрані на вказаній місцевості гільзи різного
типу та калібру з набоїв для вогнепальної зброї, які складаються у целофановий
пакет, правоохоронці на даному місці події не фіксуються;
-з назвою «
ІНФОРМАЦІЯ_187 », на якому зафіксовано загальний вигляд бетонної барикади із
вантажівками, при цьому вантажівки із синім кузовом зліва та поруч з нею
відповідає тим, які були зафіксовані на цьому ж місці на численних відео подій
20 лютого 2014 року;
-з назвою «VIDEO0016»,
на якому зафіксовано місцевість біля квіткових бетонних клумб справа по вул.
Інститутська, якщо рухатися від Майдану Незалежності, біля парапету з написом
«АКБ «Аркада», з цієї місцевості через сніжну барикаду вільно проглядається
верхня частина бетонної барикади кузова автомобілів (01 хв. 11 сек., 03 хв. 54
сек. запису), а на самій вказаній місцевості зафіксовані плями, схожі на кров,
та виявлена біла каска із отворами з обох боків, вказана каска та окремі
екземпляри виявлених гільз зафіксовані в приміщенні, що узгоджується з даними
попередніх фото матеріалів, правоохоронці на даному місці події не фіксуються.
Через вичерпну фото та відео фіксацію обставин виявлення
вказаними свідками виданих ними гільз, їх належність до подальших предметів
дослідження експертами є безсумнівною, а самі вони містять на собі відомості,
що стосуються подій 20 лютого 2014 року, а відтак останні є належними і
допустимими доказами, походження яких задокументовано фото та відео
матеріалами.
При цьому, суд бере до уваги, що під час формування
матеріалів судової справи через випадкове механічне пошкодження, тобто не з
вини сторони обвинувачення, було втрачено запис на поданому прокурором до суду
для дослідження диску-оригіналі (т. 205 а. 135), який містив фіксацію
здійснених свідками ОСОБА_1049 , ОСОБА_1050 та ОСОБА_1051 відео та фото
матеріалів. Сторона обвинувачення звернулася до суду з клопотанням про
дослідження архівної копії запису, який містився на втраченому не з її вини
диску. Суд це клопотання прокурора задовольнив і дослідив архівну копію диску
(дублікат) (т. 207 а. 221), тим самим забезпечив стороні обвинувачення
процесуальну можливість повноцінно відстоювати свою позицію. Втрата диску не з
вини сторони обвинувачення не свідчить про вичерпання можливості отримання
доказів, що повністю узгоджується з правовою позицією з цього приводу
Верховного Суду (постанова від 10.06.2020 у справі № 328/2159/17, джерело:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/89819729).
Згідно з протоколом огляду виданих свідками предметів від
19 березня 2014 року з додатками у виді фото таблиці (т. 43 а. 118-125)
свідками ОСОБА_1049 , ОСОБА_1050 та ОСОБА_1055 видано каску пластмасову білого
кольору, картонний тубус та пакет із гільзами: гільзи калібру 7,62 мм - 92 шт.;
гільзи калібру 5,45 мм - 2 шт.; гільзи калібру 9 мм - 3 шт.; гільза калібру
7,62х54 - 1 шт.
Відповідно до висновку експертів за результатами
проведення експертизи вибухових пристроїв, вибухових речовин та продуктів
вибуху від 09 квітня 2014 року № 3185/14-34… (т. 203 а. 187-201), наданий гр.
ОСОБА_1056 , ОСОБА_1057 та ОСОБА_1051 картонний тубус є фрагментами ручної
одноелементної світлозвукової гранати типу Факел-С, які залишилися після її
спрацювання, є спецзасобом нелетальної дії, призначеним для утворення при
спрацюванні світлозвукового ефекту.
Відповідно до висновку комісійної судово-балістичної
експертизи від 30 червня 2015 року № 3182/14-33/10258-10266/15-33/5-65, яку
провели експерти ОСОБА_1058 , ОСОБА_1059 , ОСОБА_957 і ОСОБА_904 (т. 43 а.
134-142), 19 березня 2014 року проведено огляд наданих гр. ОСОБА_1056 ,
ОСОБА_1057 та ОСОБА_1051 98 гільз, з яких 92 гільзи являються частинами
боєприпасів: гільзами 7,62-мм (7,62х39 мм) проміжних патронів зразка 1943 року
промислового виробництва (Луганський патронний завод (27 гільз), Ульянівський
патронний завод (55 гільз), Барнаульський патронний завод (2 гільзи) та
Фрунзенський (Бишкек) патронний завод (8 гільз)); 2 гільзи являються частинами
боєприпасів: 5,45-мм (5,45х39-мм) проміжних патронів промислового виробництва
(Тульський патронний завод 1975 року виготовлення та Ульянівський патронний
завод 1986 року виготовлення); 3 гільзи являються частинами боєприпасів: 9х18
патронів до пістолета Макарова промислового виробництва (КНВО «ФОРТ» МВС в м.
Вінниця); 1 гільза являється частиною боєприпаси: 7,62-мм (7,62х54-мм)
гвинтівочного патрону промислового виробництва (Новосибірський патронний завод
1982 року виготовлення.
92 гільзи відстріляні з каліберної зброї 7,62х39 мм
автомата Калашникова, або зброї, виготовленої на базі автомата Калашникова -
карабінів Сайга, Вулкан тощо.
2 гільзи відстріляні з каліберної зброї 5,45х39-мм -
автомату Калашникова 5,45х39-мм, або зброї, виготовленої на базі автомата
Калашникова - карабіну Вулкан.
3 гільзи відстріляні з каліберної зброї - 9 мм пістолета
Форт.
1 гільза відстріляна з каліберної самозарядної зброї
7,62х54 мм. Даною зброєю можуть бути карабін Тигр, СВД та ін.
Слідоутворюючі деталі зброї, з якої відстріляні усі
досліджувані гільзи, особливостей не мають.
На представлених на дослідження 98-ми гільзах слідів
осічки при стрільбі не виявлено, проте є сліди, придатні для ідентифікації
зброї, з якої вони відстріляні.
92 гільзи калібру 7,62-мм (7,62х39 мм) відстріляні з 8-ми
різних екземплярів зброї;
2 гільзи калібру 5,45-мм (5,45х39-мм) відстріляні з одного
екземпляру зброї;
2 гільзи з 3-х наданих калібру 9-мм (9х18 мм) вірогідно
відстріляні з одного екземпляру зброї, третя гільза калібру 9-мм (9х19 мм)
відстріляна з іншого екземпляру зброї.
92 гільзи калібру 7,62х39 мм, надані гр-ми ОСОБА_1060 ,
ОСОБА_1061 , ОСОБА_1062 , оглянуті 19 березня 2014 року та гільзи відповідного
калібру, вилучені при здійсненні оглядів місця події 01 березня 2014, 24 лютого
2014 року та гільза вилучена у свідка ОСОБА_1063 12 березня 2014 року
відстріляні з різних екземплярів зброї.
2 гільзи калібру 5,45 мм, надані гр-ми ОСОБА_1060 ,
ОСОБА_1061 , ОСОБА_1062 , оглянуті 19 березня 2014 року та гільза відповідного
калібру, вилучена у свідка ОСОБА_1064 03 березня 2014 року відстріляні з різних
екземплярів зброї.
2 гільзи калібру 5,45-мм, надані гр-ми ОСОБА_1060 ,
ОСОБА_1061 , ОСОБА_1062 , оглянуті 19 березня 2014 року та гільза відповідного
калібру, вилучена у свідка ОСОБА_1063 12 березня 2014 року відстріляні також з
різних екземплярів зброї.
Таким чином, під час досудового розслідування одержані
речові докази ідентифікаційне балістичне дослідження яких є актуальним для
завдань даного провадження. Крім того, одержані об`єктивні дані, які вказують
на те, що сліди такого масованого застосування вогнепальної нарізної зброї
різного калібру (під патрони 7,62х39 мм, 5,45х39-мм, 7,62х54 мм та пістолетного
9х18 мм) сконцентровані біля бетонної барикади.
Предмети (кулі та їх фрагменти) виявлені та вилучені при
огляді місця події в приміщеннях готелю «Україна» та на прилеглій до готелю
території.
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколом огляду
місця події від 24 лютого 2014 року з додатками у виді фото таблиць (т. 150 а.
42-50) на паркувальному майданчику готелю «Україна» (м. Київ, вул.
Інститутська, 4) за участі спеціаліста- криміналіста виявлено автомобіль
IVECO д.н.з. НОМЕР_52 з пошкодженнями лобового скла та сидінь
(отвори), одне з яких при візуалізації співпадає з пошкодженням на дереві поруч
(отвір) напрямком зверху донизу з боку готелю «Україна». В салоні автомобіля та
поруч на прилеглій території паркувального майданчику виявлено два предмети
схожі на деформовані оболонки кулі, на яких згідно з висновком судово-медичної
цитологічної експертизи № 19/ц від 24 березня 2014 року (т. 150 а. 55-56) крові
та клітинних елементів тканин людини не знайдено.
Згідно з висновком комісійної судово-балістичної
експертизи від 12 вересня 2014 року № 3565/3566/14-33/5-113, яку провели
експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_901 , ОСОБА_902 і ОСОБА_903 (т. 150 а. 57-59; т. 42
а. 154-159) при огляді місця події від 24 лютого 2014 року автомобіля IVECO
д.н.з. НОМЕР_52 та прилеглої території по вул. Інститутській в м. Києві, з
прилеглої території біля автомобіля було вилучено фрагмент оболонки кулі, а з
автомобіля IVECO вилучено оболонку кулі.
Фрагмент оболонки та оболонка куль є частинами 7,62-мм
проміжного патрону зразка 1943 року з кулею «ПС» зі стальним осердям
(57-Н-231С) заводського виробництва. Кулі могли бути вистріляні зі зброї
калібру 7,62х39 мм: АК-47, АКМ, АКМС, СКС, Сайга, Вулкан та ін.
Патрони, споряджені кулями, фрагмент оболонки та оболонка
яких представлені на дослідження, можуть використовуватись для стрільби з
наступних видів бойової та мисливської нарізної зброї: АК-47, АКМ, АКМС, РПД
(ручний кулемет Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашнікова), СКС, 9А-91, А-91,
АК-103, АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, Вепрь,
Вулкан, Сайга, ОП СКС та інших моделей зброї калібру 7,62х39 мм.
На представленому на дослідження фрагменті оболонки кулі
(№1), вилученому на прилеглій території біля автомобіля IVECO д.н.з. НОМЕР_52 ,
наявні 2 сліди нарізів каналу ствола, придатні для групової ідентифікації
зброї. На представленій на дослідженні оболонці кулі (№2), вилученій з
автомобіля IVECO д.н.з. НОМЕР_52 , наявний один слід від нарізів, придатний для
ідентифікації зброї.
Кулі, фрагмент оболонки та оболонка яких вилучені при
огляді 24 лютого 2014 року автомобіля IVECO д.н.з. НОМЕР_52 та прилеглої
території (сейф-пакети № 0061337, № 0061336), вистріляні з різних екземплярів
зброї, але не з тих, що і кулі та оболонки, вилучені:
- з тіл громадян ОСОБА_911 , ОСОБА_906 , ОСОБА_472 ,
ОСОБА_907 , ОСОБА_851 , ОСОБА_780 , ОСОБА_916 , ОСОБА_908 , ОСОБА_909 ,
ОСОБА_393 , ОСОБА_651 , ОСОБА_917 , ОСОБА_404 , ОСОБА_734 ;
- при огляді 26 лютого 2014 року номеру 211 готелю
«Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві;
- при огляді 26 лютого 2014 року номеру 212 готелю
«Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві (сейф-пакет № 0009312);
- при огляді 25 лютого 2014 року номеру 524 готелю
«Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві (сейф-пакет № 0477324);
- при огляді 25 лютого 2014 року побутової кімнати на 6
поверсі готелю «Україна» по вул. Інститутській в м. Києві;
- при огляді 24 лютого 2014 року майданчика праворуч
виходу зі станції метро «Хрещатик» по вул. Інститутській в м. Києві, об`єкту №
2 - клумби між 6 та 7 деревами (сейф-пакет № 0926887);
- стовбура дерева по АДРЕСА_19 ;
- видану свідком ОСОБА_650 08 березня 2014 року;
- вилученими з тіл ОСОБА_476 , ОСОБА_919 , ОСОБА_1065 ,
при огляді 26 лютого 2014 року номеру 926 готелю «Україна» по вул.
Інститутській, 4 в м. Києві (встановлена розбіжність за видом патрона).
Встановити чи вистріляні кулі, фрагмент оболонки й
оболонка яких вилучені з автомобілю IVECO д.н.з. НОМЕР_52 та прилеглої
території, з одного й того ж зразка зброї, що і:
- куля, осердя якої вилучене при огляді 25 лютого 2014
року загального коридору біля номерів 308 та 309 готелю «Україна» по вул.
Інститутській, 4 в м. Києві, між склом вікна (сейф-пакет № 0477327);
- 2 кулі, осердя яких вилучені з трупа ОСОБА_1019 ;
- куля, вилучена при огляді 26 лютого 2014 року номеру
1126 готелю «Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві (сейф-пакет №
0477326);
- куля, вилучена при огляді 26 лютого 2014 року будівлі №
1 по вул. Інститутській в м. Києві, - не видалось можливим.
Згідно з протоколом огляду місця події від 26 лютого 2014
року з додатками у виді фото таблиці (т. 151 а. 84-90) під час огляду за участі
спеціаліста-криміналіста кімнати № 211 на 2-му поверсі будівлі готелю
«Україна» (м. Київ, вул. Інститутська, 4) на вікні та холодильнику з напрямку
входу до станції метро «Хрещатик» виявлено вогнепальне пошкодження у виді
отвору з предметом схожим на кулю в обшивці холодильника (сейф пакет 1462050),
на якій згідно з висновком судово-медичної цитологічної експертизи № 13/ц від
19 березня 2014 року (т. 151 а. 94-95) крові та клітинних елементів тканин
людини не знайдено.
Згідно з висновком комісійної судово-балістичної
експертизи від 12 серпня 2014 року № 3575/3576/14-33/5-111, яку провели
експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_901 , ОСОБА_902 та ОСОБА_903 (т. 43 а. 29-33), при
огляді місця події від 26 лютого 2014 року номеру 211 готелю «Україна» по вул.
Інститутській, 4 в м. Києві було вилучено кулю, що являється частиною 7,62-мм
проміжного патрону зразка 1943 року з кулею «ПС» зі стальним осердям
(57-Н-231С) заводського виробництва.
Куля могла бути вистріляна зі зброї калібру 7,62х39 мм:
АК-47, АКМ, АКМС, СКС, Сайга, Вулкан та ін. Патрони, споряджені кулею,
представленою на дослідження, можуть використовуватися для стрільби з наступних
видів бойової та мисливської нарізної зброї: АК-47, АКМ, АКМС, РПД (ручний
кулемет Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашнікова) та інших моделей зброї
калібру 7,62х39.
На представленій на дослідження кулі наявний фрагмент
сліду нарізів каналу ствола, який не придатний для ідентифікації зброї, з якої
вона вистріляна. Куля вистріляна не з того екземпляру зброї, що і кулі та
оболонки, вилучені в ході даного кримінального провадження, які були об`єктами
для порівняння при проведенні судово-балістичної експертизи, або ж встановити
спільний екземпляр зброї щодо іншої частини наданих на дослідження куль та їх
осердь не видалось можливим.
Згідно з протоколом огляду місця події від 26 лютого 2014
року з додатками у виді фото таблиці (т. 151 а. 96-102) під час огляду за
участі спеціаліста-криміналіста кімнати № 212 на 2-му поверсі будівлі
готелю «Україна» (м. Київ, вул. Інститутська, 4) на вікні та стіні з напрямку
входу до станції метро «Хрещатик» виявлено вогнепальне пошкодження у виді
отвору з предметом схожим на кулю (сейф пакет 0009312), на якій згідно з
висновком судово-медичної цитологічної експертизи № 14/ц від 21 березня 2014
року (т. 151 а. 107-108) крові та клітинних елементів тканин людини не
знайдено.
Відповідно до висновку комісійної судово-балістичної
експертизи від 12 серпня 2014 року № 3561/3562/14-33/5-118, яку провели
експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_901 , ОСОБА_902 й ОСОБА_903 (т. 43 а. 41-45), при
огляді місця події від 26 лютого 2014 року номеру 212 готелю «Україна» по вул.
Інститутській, 4 в м. Києві було вилучено кулю, яка являється частиною 7,62-мм
проміжного патрону зразка 1943 року з кулею «ПС» зі стальним осердям
(57-Н-231С) заводського виробництва.
Куля могла бути вистріляна зі зброї калібру 7,62х39 мм:
АК-47, АКМ, АКМС, СКС, Сайга, Вулкан та ін. Патрони, споряджені кулею,
представленою на дослідження, можуть використовуватися для стрільби з наступних
видів бойової та мисливської нарізної зброї: АК-47, АКМ, АКМС, РПД, РПК, Вепрь,
Вулкан та інших моделей зброї калібру 7,62х39.
На представленій на дослідження кулі наявні сліди нарізів
каналу ствола, придатні для ідентифікації зброї, з якої вона вистріляна. Куля
вистріляна не з того екземпляру зброї, що і кулі та оболонки, вилучені в ході
даного кримінального провадження, які були об`єктами для порівняння при
проведенні судово-балістичної експертизи, або ж встановити спільний екземпляр
зброї щодо іншої частини наданих на дослідження куль та їх осердь не
представилось можливим.
Згідно з протоколом огляду місця події від 25 лютого 2014
року з додатками у виді фото таблиці (т. 150 а. 94-103) під час огляду за
участі за участі спеціаліста-криміналіста приміщення кухні ресторану на
другому поверсі будівлі готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 » ( АДРЕСА_19 ) на вікнах та
стіні, холодильниках виявлено 12 пошкоджень у виді отворів округлої форми
напрямком з верху вулиці Інститутська, виявлено та вилучено 7 предметів, схожих
на кулі (сейф пакети 0926888, 0926889 та 0926891). А згідно з протоколом огляду
місця події від 25 лютого 2014 року з додатками у виді фото таблиці (т. 150 а.
104-107) під час огляду за участі за участі спеціаліста-криміналіста кімнати
№ 316 на 3-му поверсі будівлі готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 » ( АДРЕСА_19 ) на
вікні та стін виявлено три вогнепальні пошкодження у виді отворів, виявлено та
вилучено предмет, схожий на кулю (сейф пакет 0926890).
Згідно висновку комісійної експертизи зброї та слідів і
обставин її використання від 18 березня 2016 року № 1565/16-33/8-2/3б, яку
провели експерти ОСОБА_977 , ОСОБА_1066 і ОСОБА_902 (т. 44 а. 7-17), під час
огляду місця події від 25 лютого 2014 року кімнати № 316 та трьохкімнатного
приміщення кухні готелю «Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві вилучено
один фрагмент оболонки кулі 7,62-мм гвинтівкового патрону з кулею «ЛПС» із
сталевим осердям і сім деформованих куль та частин оболонок куль 7,62-мм
проміжних патронів зразка 1943 р. (7,62х39 мм) з кулею «ПС» із сталевим
осердям.
Куля 7,62-мм гвинтівкового патрону була вистріляна з
вогнепальної зброї, призначеної для стрільби 7,62-мм гвинтівковими патронами
зразка 1908 р. (7,62х54R), якою може бути 7,62-мм снайперська гвинтівка
Драгунова (СВД), 7,62-мм кулемет ПКМ, 7,62-мм гвинтівка зразка 1891/1930 р.
тощо.
Інші об`єкти є кулями та частинами куль, які вистріляні з
7,62-мм автоматів конструкції Калашникова.
Придатними для ідентифікації на основі слідів каналу
ствола зброї, з якої вони були відстріляні є шість куль та фрагментів оболонок
куль 7,62х39 мм, одна з деформованих куль (умовно позначена № 7) не є придатною
для ідентифікації.
Сліди каналу ствола зброї на фрагменті оболонки кулі
7,62-мм гвинтівкового патрону (7,62х54R), яка вилучена з приміщення кухні, є
придатними для встановлення/виключення групової належності, проте здійснити
ідентифікацію зброї за слідами каналу ствола зброї, які збереглись можливо лише
при порівняльному дослідженні стосовно конкретного екземпляру зброї.
Згідно з протоколом огляду місця події від 25 лютого 2014
року з додатками у виді фото таблиці (т. 150 а. 121-125) під час огляду за
участі спеціаліста-криміналіста вікна на загальному коридорі біля кімнат №№
308 та 309 третього поверху будівлі готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 » (м. Київ,
вул. Інститутська, 4) виявлено вогнепальне пошкодження у виді отвору напрямком
з краю будівлі Кінопалацу по вулиці Інститутська, виявлено та вилучено предмет,
схожий на кулю (сейф пакет 0477327), на якій згідно з висновком судово-медичної
цитологічної експертизи № 7/ц від 12 березня 2014 року (т. 150 а. 129-130)
крові та клітинних елементів тканин людини не знайдено.
Згідно з висновком комісійної судово-балістичної
експертизи від 07 квітня 2014 року № 3178/3179/14-33/5-62, яку провели експерти
ОСОБА_900 , ОСОБА_901 , ОСОБА_902 , ОСОБА_903 та ОСОБА_904 (т. 42, а. 191-196)
при огляді місця події від 25 лютого 2014 року загального коридору біля номерів
№ НОМЕР_53 та № 309 готелю «Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві, з
віконної рами навпроти номеру № 308 виявлено осердя кулі.
Дане осердя є або частиною кулі 7,62-мм проміжних
патронів зразка 1943 з кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С) заводського
виробництва, або частиною кулі 7,62 мм мисливського патрону з експансивною
кулею «НР» (Hollow Point) зі стальним осердям заводського виробництва.
Куля, осердя якої надане на дослідження, могла бути
вистріляна зі зброї калібру 7,62х39 мм, такої як: АК-47, АКМ, СКС, Сайга,
Вулкан, Вепрь тощо. Проміжні патрони зразка 1943 калібру 7,62 мм (57-Н-231С)
призначені для стрільби з таких видів бойової вогнепальної зброї: АК-47, АКМ,
РПД (ручний кулемет Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашникова), СКС, 9А-91,
А-91, АК-103, АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, та
інших моделей зброї, що виготовлені під даний патрон, та можуть
використовуватись для стрільби з мисливської нарізної зброї: Вепрь, Вулкан,
Сайга, ОП СКС тощо. Мисливські патрони з експансивною кулею «НР» призначені для
стрільби з мисливської нарізної зброї Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС та інших
моделей зброї, що виготовлені під даний патрон, та можуть використовуватись для
стрільби з бойової вогнепальної зброї: АК-47, АКМ, РПД (ручний кулемет
Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашникова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103, АК-104,
АК-12, АЕК-973, ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47 тощо. На представленому на
дослідження осерді слідів нарізів каналу ствола зброї, з якої воно відстріляне,
не виявлено, у зв`язку з чим порівняльне дослідження провести неможливо.
Згідно з протоколом огляду місця події від 25 лютого 2014
року з додатками у виді фото таблиці (т. 150 а. 77-81) під час огляду за участі
спеціаліста-криміналіста кімнати № 524 на 5-му поверсі будівлі готелю
«Україна» (м. Київ, вул. Інститутська, 4) на вікні з напрямку входу до станції
метро «Хрещатик» виявлено вогнепальне пошкодження у виді отвору з предметом
схожим на кулю, на якій згідно з висновком судово-медичної цитологічної
експертизи № 6/ц від 12 березня 2014 року (т. 150 а. 86-87) крові та клітинних
елементів тканин людини не знайдено.
Відповідно до висновку комісійної судово-балістичної
експертизи від 30 квітня 2014 № 3176/3177/14-33/5-63, яку провели експерти
ОСОБА_900 , ОСОБА_901 , ОСОБА_902 , ОСОБА_903 (т. 42 а. 167-171) в ході огляду
місця події від 25 лютого 2014 року номеру № 524 готелю «Україна» по вул.
Інститутській, 4 в м. Києві вилучено кулю, яка являється частиною 7,62-мм
проміжного патрону зразка 1943 року з кулею «ПС» зі стальним осердям
(57-Н-231С) заводського виробництва.
Куля могла бути вистріляна зі зброї калібру 7,62х39 мм:
АК-47, АКМ, СКС, Сайга, Вулкан та ін. Патрони, споряджені кулею, представленою
на дослідження, можуть використовуватися для стрільби з наступних видів бойової
та мисливської нарізної зброї: АК-47, АКМ, АКМС, РПД (ручний кулемет
Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашнікова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103, АК-104,
АК-12, АЕК-973, ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС
та інших моделей зброї калібру 7,62х39.
На представленій на дослідження кулі наявні сліди нарізів
каналу ствола, придатні для ідентифікації зброї, з якої вона вистріляна.
Надана куля вистріляна не з того екземпляру зброї, що і
кулі та оболонки, вилучені з тіл громадян ОСОБА_906 , ОСОБА_907 , ОСОБА_780 ,
ОСОБА_851 , ОСОБА_908 , ОСОБА_909 , ОСОБА_910 , ОСОБА_393 , ОСОБА_911 ,
ОСОБА_917 , ОСОБА_404 , ОСОБА_734 , ОСОБА_472 , ОСОБА_912 , ОСОБА_476 ,
ОСОБА_919 , ОСОБА_918 .
Встановити чи вистріляна куля, вилучена з вікна номеру №
524 готелю «Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві в ході огляду місця
події 25 лютого 2014 року, з одного й того ж зразка зброї, що і кулі, осердя
яких вилучені з трупів (тіл) громадян, ОСОБА_919 , ОСОБА_913 , ОСОБА_914 не
видалось можливим. Дане питання не вирішувалось відносно метального фрагменту
вилученого з тіла ОСОБА_933 , оскільки він не є метальним снарядом, чи частиною
патронів промислового виготовлення.
Куля, вилучена з вікна номеру № 524 готелю «Україна» по
вул. Інститутській, 4 в м. Києві в ході огляду місця події 25 лютого 2014 року,
вистріляна не з того екземпляру зброї, що і куля, вилучена 24 лютого 2014 року
при проведенні огляду місця події - майданчика праворуч виходу зі станції метро
«Хрещатик» по вул. Інститутській в м. Києві, об`єкту № 2 - клумби між 6 та 7
деревами.
Встановити чи вистріляна куля, вилучена з вікна номеру №
524 готелю «Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві в ході огляду місця
події 25 лютого 2014 року, з одного й того ж зразка зброї, що і куля, осердя
якої вилучене 25 лютого 2014 року при проведенні огляду місця події -
загального коридору біля номерів № 308 та № 309 готелю «Україна» по вул.
Інститутській, 4 в м. Києві (між склом вікна), не виявилось можливим.
Згідно з протоколом огляду місця події від 25 лютого 2014
року з додатками у виді схеми та фото таблиці (т. 150 а. 108-114) під час
огляду за участі спеціаліста-криміналіста службової побутової кімнати на
6-му поверсі будівлі готелю «Україна» (м. Київ, вул. Інститутська, 4) на
вікні та меблях виявлено вогнепальні пошкодження у виді отворів напрямком з
верху вулиці Інститутська, виявлено та вилучено предмет, схожий на кулю (сейф
пакет 0477322), на якій згідно з висновком судово-медичної цитологічної
експертизи № 17/ц від 21 березня 2014 року (т. 150 а. 118-119) крові та
клітинних елементів тканин людини не знайдено.
Згідно з висновком комісійної судово-балістичної
експертизи від 12 серпня 2014 року № 3577/3578/14-33/5-110, яку провели
експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_901 , ОСОБА_902 та ОСОБА_903 (т. 42 а. 179-183), при
огляді місця події від 25 лютого 2014 року побутової кімнати на 6 поверсі
готелю «Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві вилучено кулю, яка
являється частиною 7,62 мм проміжного патрону зразка 1943 року з кулею «ПС» зі
стальним осердям (57-Н-231С) заводського виробництва.
Куля могла бути вистріляна зі зброї калібру 7,62х39 мм:
АК-47, АКМ, СКС, Сайга, Вулкан та ін. Патрони, споряджені кулею, представленою
на дослідження, можуть використовуватися для стрільби з наступних видів бойової
та мисливської нарізної зброї: АК-47, АКМ, АКМС, РПД (ручний кулемет
Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашнікова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103, АК-104,
АК-12, АЕК-973, ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС
та інших моделей зброї калібру 7,62х39.
На представленій на дослідження кулі наявні сліди нарізів
каналу ствола, придатні для ідентифікації зброї, з якої вона вистріляна.
Куля, вилучена з побутової кімнати на 6 поверсі готелю
«Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві вистріляна не з того екземпляру
зброї, що і кулі та оболонки, вилучені
- з тіл громадян ОСОБА_911 , ОСОБА_906 , ОСОБА_472 ,
ОСОБА_907 , ОСОБА_851 , ОСОБА_780 , ОСОБА_916 , ОСОБА_908 , ОСОБА_909 ,
ОСОБА_393 , ОСОБА_651 , ОСОБА_917 , ОСОБА_404 , ОСОБА_734 ;
- при огляді 26 лютого 2014 року номеру 211 готелю
«Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві;
- при огляді 26 лютого 2014 року номеру 212 готелю
«Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві (сейф-пакет № 0009312);
- при огляді 25 лютого 2014 року номеру 524 готелю
«Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві (сейф-пакет № 0477324);
- при огляді 24 лютого 2014 року майданчика праворуч
виходу зі станції метро «Хрещатик» по вул. Інститутській в м. Києві, об`єкту №
2 - клумби між 6 та 7 деревами (сейф-пакет № 0926887);
- при огляді 26 лютого 2014 року дерева по АДРЕСА_19 ,
приблизно в 50 метрах від виходу з метро «Хрещатик» (сейф-пакети експертної
служби МВС № 0008935, № 0146965, № 0008934, № 0146964;
- при огляді автомобіля IVECO д.н.з. НОМЕР_52 та
прилеглої території (сейф-пакети № 0061337, № 0061336);
- видану свідком ОСОБА_1067 08 березня 2014 року;
- вилученими з тіл ОСОБА_476 , ОСОБА_919 , ОСОБА_918 при
огляді 26 лютого 2014 року номеру 926 готелю «Україна» по вул. Інститутській, 4
в м. Києві (встановлена розбіжність за видом патрона).
Відповісти на інші питання не виявилось можливим.
Згідно з протоколом огляду місця події від 26 лютого 2014
року з додатками у виді фото таблиці (т. 151 а. 1-26) під час огляду за участі
спеціаліста НДЕКЦ кімнат № 925 та № 926 на 9-му поверсі будівлі готелю
«Україна» (м. Київ, вул. Інститутська, 4) в кімнаті № 925: на металопластикових
дверях на балкон на висоті 45 см від підлоги та на стіні виявлено поєднане
вогнепальне пошкодження у виді отворів в напрямку зі сторони будинку
Головпоштамту, розташованого по вул. Хрещатик, предметів, які мали б значення,
не виявлялося і не вилучалося; в кімнаті № 926: на вікні в нижній правій
частині виявлено наскрізне вогнепальне пошкодження у виді отвору в напрямку зі
сторони вулиці Інститутська, що прилягає до будинку № 7, також з протилежного
боку на стіні виявлено вісім пошкоджень, в одному з яких виявлено предмет,
схожий на оболонку кулі з металу жовто-червоного кольору, яка була вилучена і
на якій згідно з висновком судово-медичної цитологічної експертизи № 15/ц від
21 березня 2014 року (т. 151 а. 30-31) крові та клітинних елементів тканин
людини не знайдено.
Згідно з висновком комісійної судово-балістичної
експертизи від 20 серпня 2014 року № 3563/3564/14-33/5-112, яку провели судові
експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_902 , ОСОБА_903 (т. 43 а. 6-10), при огляді місця
події від 26 лютого 2014 року номеру 926 готелю «Україна» по вул.
Інститутській, 4 в м. Києві вилучено оболонку кулі, яка являється частиною
7,62-мм мисливських патронів (7,62х51) з експансивною кулею «SP» (Soft Point)
заводського виробництва.
Куля, оболонка якої надана на дослідження, могла бути
вистріляна зі зброї калібру 7,62х51 мм, або .308Winchester: карабіну Манліхер,
Чеська-Зброївка, SAKO TRG 22, Вепрь та ін. Патрони, споряджені кулею, оболонка
якої представлена на дослідження, можуть використовуватися для стрільби з
наступних видів бойової та мисливської нарізної зброї вогнепальної зброї:
карабінів «Медведь», «Лось-4», «Изюбр», МЦ125, МЦ126-3, НОМЕР_54 , «Вепрь»,
«Сайга» та інших моделей зброї, в тому числі іноземної, яка виготовлена під
патрон .308Winchester, а саме: карабінів: CZ, Sako TRG 22, Remington, Steyr
Mannlicher тощо; автоматичних гвинтівок: ACR Magpul Massoud, AR-10, Beretta BM
59, C1 тощо; снайперських гвинтівок: AE, Beretta 501 sniper, Bor, CZ 700,
DSR-1, DT SRS, FN SPR тощо; штурмових гвинтівок: CM 901; автоматів: SIG SG 542,
XCR-M; кулеметів: FN MAG, FN minimi 7,62, FN model D, HK121, HK21 тощо.
На представленій на дослідження оболонці кулі наявні
сліди нарізів каналу ствола, придатні тільки для групової ідентифікації.
Оболонка кулі, вилучена з номеру 926 готелю «Україна» по вул. Інститутській, 4
в м. Києві, була вистріляна не з того екземпляру зброї, що і кулі та оболонки,
а також осердя куль, вилучені
- з тіл громадян ОСОБА_911 , ОСОБА_906 , ОСОБА_472 ,
ОСОБА_907 , ОСОБА_851 , ОСОБА_780 , ОСОБА_916 , ОСОБА_908 , ОСОБА_909 ,
ОСОБА_393 , ОСОБА_651 , ОСОБА_917 , ОСОБА_404 , ОСОБА_734 , ОСОБА_919 ,
ОСОБА_918 ;
- при огляді 26 лютого 2014 року номеру 211 готелю
«Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві;
- при огляді 26 лютого 2014 року номеру 212 готелю
«Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві (сейф-пакет № 0009312);
- при огляді 25 лютого 2014 року коридору біля номерів
308 та 309 готелю «Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві (сейф-пакет №
0009312);
- при огляді 25 лютого 2014 року номеру 524 готелю
«Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві (сейф-пакет № 0477327);
- при огляді 26 лютого 2014 року номеру 1126 готелю
«Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві;
- при огляді 25 лютого 2014 року побутової кімнати на 6
поверсі готелю «Україна» по вул. Інститутській в м. Києві;
- при огляді 26 лютого 2014 року будівлі № 1 по вул.
Інститутській, 4 в м. Києві;
- при огляді 24 лютого 2014 року майданчика праворуч
виходу зі станції метро «Хрещатик» по вул. Інститутській в м. Києві, об`єкту №
2 - клумби між 6 та 7 деревами (сейф-пакет № 0926887);
- при огляді 26 лютого 2014 року дерева по вул.
Інститутській, в м. Києві (4 кулі);
- при огляді автомобіля IVECO д.н.з. НОМЕР_52 та прилеглої
території (сейф-пакети № 0061337, № 0061336);
- видану свідком ОСОБА_1067 08 березня 2014 року;
Встановити, чи відстріляна куля, оболонка якої надана на
дослідження, з одного і того ж зразка зброї, що і куля, вилучена з тіла
ОСОБА_476 , не видається можливим за недостатністю слідової інформації.
Згідно з протоколом огляду місця події від 26 лютого 2014
року з додатками у виді фото таблиці (т. 150 а. 168-173) під час огляду за
участі спеціаліста-криміналіста кімнати № 1126 на 11-му поверсі будівлі готелю
«Україна» (м. Київ, вул. Інститутська, 4) на першому полотні віконного скла
виявлено вогнепальне пошкодження у виді отвору, шляхом візуалізації вказаних
пошкодження умовна траєкторія кулі вказує на здійснення пострілу з місцевості
по вулиці Інститутська навпроти входу до станції метро «Хрещатик», між
полотнами скла цього вікна наявний предмет схожий на кулю, яка була вилучена і
на якій згідно з висновком судово-медичної цитологічної експертизи № 16/ц від
21 березня 2014 року (т. 150 а. 177-178) крові та клітинних елементів тканин
людини не знайдено.
Відповідно до висновку комісійної судово-балістичної
експертизи від 17 листопада 2014 року № 3567/3568/14-33/5-119, яку провели
експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_901 , ОСОБА_902 та ОСОБА_903 (т. 42 а. 233-237), при
огляді місця події від 26 лютого 2014 року номеру 1126 готелю «Україна» по вул.
Інститутській, 4 в м. Києві було виявлено кулю, яка являється частиною 7,62-мм
проміжного патрону зразка 1943 року з кулею «ПС» зі стальним осердям
(57-Н-231С) заводського виробництва.
Куля могла бути вистріляна зі зброї калібру 7,62х39 мм:
АК-47, АКМ, АКМС, СКС, Сайга, Вулкан та ін. Патрони, споряджені кулею,
представленою на дослідження, можуть використовуватися для стрільби з наступних
видів бойової та мисливської нарізної зброї: АК-47, АКМ, АКМС, РПД (ручний
кулемет Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашнікова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103,
АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, Вепрь, Вулкан,
Сайга, ОП СКС та інших моделей зброї калібру 7,62х39.
На представленій на дослідження кулі маються два сліди
від полів нарізів каналу ствола, які придатні лише для групової ідентифікації
зброї, з якої вона вистріляна та виключення.
Куля, вилучена з номеру 1126 готелю «Україна» по вул.
Інститутській, 4 в м. Києві, вистріляна не з того екземпляру зброї, що і кулі
та оболонки, вилучені:
- з тіл громадян ОСОБА_906 , ОСОБА_907 , ОСОБА_780 ,
ОСОБА_851 , ОСОБА_908 , ОСОБА_909 , ОСОБА_910 , ОСОБА_393 , ОСОБА_911 ,
ОСОБА_917 , ОСОБА_404 , ОСОБА_472 , ОСОБА_912 , ОСОБА_734 , виданої свідком
ОСОБА_1067 ;
- з тіла ОСОБА_476 , ОСОБА_919 , ОСОБА_918 при огляді 26
лютого 2014 року номеру 926 готелю «Україна» по вул. Інститутській, 4 в м.
Києві (встановлена розбіжність за видом патрона).
Визначити чи відстріляна куля, вилучена з номеру 1126
готелю «Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві, з одного й того ж зразка
зброї, що і осердя кулі, вилучене при огляді 25 лютого 2014 року загального
коридору біля номерів 308 та 309 готелю «Україна» по вул. Інститутській, 4 в м.
Києві, між склом вікна (сейф-пакет № 0477327), а також 2 осердя куль, вилучених
з трупу ОСОБА_1019 , не видалось можливим, через непридатність для
ідентифікації зброї, з якої були вистріляні кулі.
Відповісти на інші питання не видалось можливим за
недостатністю слідової інформації.
Згідно з протоколом огляду місця події від 26 лютого 2014
року з додатками у виді фото таблиці (т. 150 а. 132-144) під час огляду за
участі спеціаліста-криміналіста сходових майданчиків між 4 та 5, 13, 14 та
15 поверхами будівлі готелю «Україна» (м. Київ, вул. Інститутська, 4) на
вікнах та стінах будівлі виявлено 10 вогнепальних пошкоджень у виді отворів
округлої форми, шляхом візуалізації вказаних пошкоджень умовна траєкторія кулі
вказує на здійснення пострілу з місцевості по вулиці Інститутська навпроти
входу до станції метро «Хрещатик», між 14 та 15 поверхами виявлено та вилучено
предмет, схожий на кулю (сейф пакет 0477325), на якій згідно з висновком
судово-медичної цитологічної експертизи № 21/ц від 28 березня 2014 року (т. 150
а. 149-150) крові та клітинних елементів тканин людини не знайдено.
Суд відхиляє як неналежні, а тому не посилається у вироку
на дані фото таблиць №№ 2 та 3 як додатків до вказаного протоколу огляду місця
події від 26 лютого 2014 року (т. 150 а. 141), оскільки ці фото відтворюють
результати іншої слідчої дії - огляд місця події від 25 лютого 2014 року,
результати якої зафіксовані у протоколі та додатках до нього (т. 150 а. 68).
Відповідно до висновку комісійної експертизи від 19
жовтня 2015 року № 3752/3753/14-33/5-49б, яку провели експерти ОСОБА_957 і
ОСОБА_1068 (т. 42 а. 206-209) під час огляду місця події від 26 лютого 2014
року сходового майданчику між 14 та 15 поверхами готелю «Україна» по вул.
Інститутській, 4 в м. Києві вилучено фрагмент оболонки кулі калібру 7,62 мм.
Вказаний фрагмент оболонки кулі, є частиною 7,62-мм
патрона зразка 1943 року.
Куля, частиною якої є представлений фрагмент оболонки,
могла бути вистріляна із зброї калібру 7,62 мм, що має канал ствола із чотирма
вправо нахиленими нарізами, з шириною полів нарізів 2,1 мм. Такою зброєю може
бути 7,62-мм автомат конструкції Калашникова «АК-47», «АКМ», «АКМС», ручні
кулемети «РПК», «РПКС», або нарізна мисливська зброя (карабіни «Сайга»,
«Архар», «ОП СКС», «Вулкан», «Вепр» та інші). Патрон, частиною якого є наданий
на дослідження фрагмент оболонки кулі, призначений для стрільби з автоматів
«АК-47», «АКМ», «АКМС», ручних кулеметів «РПК», «РПКС», а також може бути
використаний у якості патрона замінника при стрільбі з нарізних мисливських
карабінів «Сайга», «Архар», «ОП СКС», «Вулкан», «Вепр» та інші.
На слідосприймаючих поверхнях представленого фрагмента
оболонки кулі, відсутні сліди, які придатні для ідентифікації зброї, з якої
вистріляна вказана куля, що обумовлено значною деформацією та фрагментацією
кулі при зіткненні з перешкодою.
Крім того, згідно з протоколом огляду місця події від 25
лютого 2014 року з додатками у виді фото таблиці (т. 150 а. 63-70, 74-75) під
час огляду за участі спеціаліста сходинок та міжповерхових площадок між
першим, другим та третім поверхами будівлі готелю «Україна» (м. Київ, вул.
Інститутська, 4) на вікнах та стінах будівлі виявлено 16 вогнепальних
пошкоджень у виді отворів округлої форми, предметів, які мали б значення, при
цьому не виявлялося і не вилучалося.
Згідно з протоколом огляду місця події від 26 лютого 2014
року з додатками у виді фото таблиці (т. 151 а. 54-57) під час огляду за участі
спеціаліста-криміналіста кімнати № 209 на 2-му поверсі будівлі готелю
«Україна» (м. Київ, вул. Інститутська, 4) на вікні у нижній частині виявлено
наскрізне вогнепальне пошкодження у виді отвору з напрямку проїзної частини
вулиці Інститутська, предметів, які мали б значення, не виявлялося і не
вилучалося.
Згідно з протоколом огляду місця події від 26 лютого 2014
року з додатками у виді фото таблиці (т. 151 а. 58-63) під час огляду за участі
спеціаліста-криміналіста кімнати № 210 на 2-му поверсі будівлі готелю
«Україна» (м. Київ, вул. Інститутська, 4) на вікні у правій верхній частині та
на стіні виявлено поєднане вогнепальне пошкодження у виді отвору та траси з
напрямку вулиці Інститутська навколо входу до станції метро «Хрещатик»,
предметів, які мали б значення, не виявлялося і не вилучалося.
Згідно з протоколом огляду місця події від 26 лютого 2014
року з додатками у виді фото таблиці (т. 151 а. 64, 77-83) під час огляду за
участі спеціаліста-криміналіста кімнати № 213 на 2-му поверсі будівлі
готелю «Україна» (м. Київ, вул. Інститутська, 4) на вікні, шафі та стіні
виявлено поєднане вогнепальне пошкодження у виді отворів з напрямку вулиці
Інститутська, предметів, які мали б значення, не виявлялося і не вилучалося.
Згідно з протоколом огляду місця події від 23 лютого 2014
року з додатками у виді фото таблиці (т. 150 а. 88-93) під час огляду за участі
спеціаліста-криміналіста приміщення кімнати ресторану - бару на 3-му поверсі
будівлі готелю «Україна» (м. Київ, вул. Інститутська, 4) на вікнах та стіні
будівлі виявлено 3 пошкодження у виді отворів округлої форми напрямком з верху
вулиці Інститутська, предметів, які мали б значення, при цьому не виявлялося і
не вилучалося.
Згідно з протоколом огляду місця події від 26 лютого 2014
року з додатками у виді фото таблиці (т. 150 а. 152-155) під час огляду за
участі спеціаліста-криміналіста приміщення «Кава-брейк» на 3-му поверсі
будівлі готелю «Україна» (м. Київ, вул. Інститутська, 4) на вікні та стіні
виявлено по одному пошкодженню у виді отворів, шляхом їх візуалізації умовна
траєкторія вказує на здійснення пострілу з місцевості по вулиці Інститутська
навпроти входу до станції метро «Хрещатик», предметів, які мали б значення, при
цьому не виявлялося і не вилучалося.
Згідно з протоколом огляду місця події від 26 лютого 2014
року з додатками у виді фото таблиці (т. 151 а. 65-70) під час огляду за участі
спеціаліста-криміналіста кімнати № 312 на 3-му поверсі будівлі готелю
«Україна» (м. Київ, вул. Інститутська, 4) на вікні у правій верхній частині та
на стіні виявлено наскрізне вогнепальне пошкодження у виді отвору з напрямку
вулиці Інститутська навколо входу до станції метро «Хрещатик», предметів, які
мали б значення, не виявлялося і не вилучалося.
Згідно з протоколом огляду місця події від 26 лютого 2014
року з додатками у виді фото таблиці (т. 151 а. 71-76) під час огляду за участі
спеціаліста-криміналіста кімнати № 333 на 3-му поверсі будівлі готелю
«Україна» (м. Київ, вул. Інститутська, 4) на вікні та стіні виявлено поєднане
вогнепальне пошкодження у виді отворів з напрямку вулиці Інститутська,
предметів, які мали б значення, не виявлялося і не вилучалося.
Згідно з протоколом огляду місця події від 26 лютого 2014
року з додатками у виді схеми та фото таблиці (т. 151 а. 49-53) під час огляду
за участі спеціаліста-криміналіста кімнати № 520 на 5-му поверсі будівлі
готелю «Україна» (м. Київ, вул. Інститутська, 4) на вікні у верхній частині
виявлено наскрізне вогнепальне пошкодження у виді отвору з напрямку вулиці
Інститутська навколо входу до станції метро «Хрещатик», предметів, які мали б
значення, не виявлялося і не вилучалося.
Згідно з протоколом огляду місця події від 26 лютого 2014
року з додатками у виді фото таблиці (т. 151 а. 44-48) під час огляду за участі
спеціаліста-криміналіста кімнати № 626 на 6-му поверсі будівлі готелю
«Україна» (м. Київ, вул. Інститутська, 4) на вікні у верхній частині виявлено
наскрізне вогнепальне пошкодження у виді отвору, предметів, які мали б
значення, не виявлялося і не вилучалося.
Згідно з протоколом огляду місця події від 25 лютого 2014
року (т. 150 а. 60-62) під час огляду за участі спеціаліста побутового
приміщення на 8 поверсі 15-ти поверхової будівлі готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 »
(м. Київ, вул. Інститутська, 4) в нижньому лівому куті скла вікна виявлено
пошкодження у виді отвору округлої форми, предметів, які мали б значення, не
виявлялося і не вилучалося.
Згідно з протоколом огляду місця події від 26 лютого 2014
року з додатками у виді фото таблиці (т. 150 а. 224-228) під час огляду за
участі спеціаліста-криміналіста кімнати № 825 на 8-му поверсі будівлі
готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 » (м. Київ, вул. Інститутська, 4) на металопластикових
дверях на балкон в ніжній частині виявлено наскрізне вогнепальне пошкодження у
виді отвору в напрямку з даху будинку АДРЕСА_20 (будівля Національної музичної
академії України ім. П.І. Чайковського), предметів, які мали б значення, не
виявлялося і не вилучалося.
Згідно з протоколом огляду місця події від 25 лютого 2014
року з додатками у виді фото таблиці (т. 150 а. 71-70) під час огляду за участі
спеціаліста-криміналіста кімнати № 1136 на 11-му поверсі будівлі готелю
«Україна» (м. Київ, вул. Інститутська, 4) на вікні з напрямку будівлі
Кінопалацу виявлено вогнепальне пошкодження у виді отвору, предметів, які мали
б значення, не виявлялося і не вилучалося.
Згідно з протоколом огляду місця події від 26 лютого 2014
року з додатками у виді фото таблиці (т. 150 а. 215-223) під час огляду за
участі спеціаліста-криміналіста кімнати № 1116 на 11-му поверсі будівлі
готелю «Україна» (м. Київ, вул. Інститутська, 4) на скляній секції
металопластикових дверей на балкон виявлено наскрізне вогнепальне пошкодження у
виді отвору в напрямку назовні (вихідне - фото № 5 на а. 223), тобто з готелю в
бік вулиці Інститутська (місцевість охоплює обидва боки вулиці Інститутська,
вхід до станції метро «Хрещатик», сніжну та бетонну барикади), предметів, які
мали б значення, не виявлялося і не вилучалося.
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколом огляду
місця події від 26 лютого 2014 року (т. 150 а. 229-232) під час огляду за
участі спеціаліста-криміналіста кімнати № 1209 на 12-му поверсі будівлі
готелю «Україна» з вікна та підвіконня були зроблені змиви ймовірних слідів
пострілу, які виявилися неінформативними через відсутність даних про їх
експертне дослідження.
Отже, серед предметів виявлених та вилучених при огляді
місця події в приміщеннях готелю «Україна» та на прилеглій до готелю території,
виявлено придатних для ідентифікації зброї кулі калібру 7,62х39 мм (кімнати
кухні та №№ 212, 316, 524, побутова на 6-му поверсі та № 1126) та оболонки куль
цього ж калібру (кімнати кухні, кімната № НОМЕР_55 та автомобіль IVECO д.н.з.
НОМЕР_52 ). Таким чином, одержані речові докази ідентифікаційне балістичне
дослідження яких є актуальним для завдань даного провадження.
Крім того, вказаними даними з усією належністю доведено,
що приміщення готелю «України» були об`єктом масованого обстрілу вогнепальною
нарізною зброєю різних калібрів, зокрема, під патрони 7,62х39 мм (абсолютна
більшість), 7,62х51 мм або .308Winchester (кімната № 926), 7,62х54R мм
(приміщення кухні готелю) та з різних напрямків, в тому числі: з напрямку верху
вул. Інститутська та біля входу до станції метро «Хрещатик» - за дослідженими
фото та відео матеріалами місцевість, яка перебувала під виключним контролем
сил правопорядку і на якій перебувала РСП (мають пошкодження з цього напрямку
кімнати №№ 209, 210, 211, 212, 213, 312, 313, 520, 544, побутова кімната на
6-му поверсі, кімнати №№ 926, 1126, сходові майданчики між 4 та 5, 13, 14 та 15
поверхами); з краю будівлі Кінопалацу - за дослідженими фото та відео
матеріалами місцевість, яка переходила під контроль «Майдану» від сил
правопорядку (кімнати №№ 308, НОМЕР_56 , 1136); зі сторони Консерваторії - за
дослідженими фото та відео матеріалами контрольована «Майданом» територія
(кімната № 825); зі сторони Головпоштамту - за дослідженими фото та відео
матеріалами контрольована «Майданом» територія (кімната № 925), - а також
велася стрільба у зворотному напрямку з приміщень готелю «Україна» - по
автостоянці зверху з вікон готелю (автомобіль), в напрямку верху вул.
Інститутська (охоплюється сніжна та бетонна барикади) (з кімнати № 1116).
Предмети виявлені та вилучені при огляді місця події
24 лютого 2014 року на вулиці Інститутській в м. Києві.
Згідно з протоколом огляду місця події від 24 лютого 2014
року з додатками у виді фото таблиці (т. 153 а. 233-242) під час огляду за
участі спеціаліста-криміналіста квіткової клуби біля парапету з написом «АКБ
«Аркада» у шарі верхнього ґрунту цієї клумби виявлено предмет, схожий на
кулю (сейф пакет 0926887), на якій згідно з висновком судово-медичної цитологічної
експертизи № 9/ц від 12 березня 2014 року (т. 153 а. 246-247) крові та
клітинних елементів тканин людини не знайдено.
Суд звертає увагу, що стосовно цієї кулі за її чіткими
об`єктивними ідентифікаційними даними (сейф пакет 0926887) у матеріалах провадження
допущено описку з приводу дати її виявлення, яка замість 24 лютого помилково
вказана як 27 лютого, що підлягає уточненню. Відтак замість слів та цифр «куля,
надана у конверті із пояснювальним текстом «27.02.2014 з клумби по вул.
Інститутській в м. Києві», у подальшому слід читати «куля, надана у конверті із
пояснювальним текстом «24.02.2014 з клумби по вул. Інститутській в м. Києві» за
сейф пакетом 0926887.
Згідно з висновком комісійної судово-балістичної
експертизи від 30 квітня 2014 року № 3180/3181/14-33/5-64, яку провели експерти
ОСОБА_900 , ОСОБА_901 , ОСОБА_902 , ОСОБА_903 і ОСОБА_904 (т. 41 а. 223-226), в
ході огляду місця події від 24 лютого 2014 року по вул. Інститутській в м.
Києві з ґрунту клумби було вилучено кулю, яка являється частиною 7,62-мм
проміжного патрону зразка 1943 року з кулею «ПС» зі стальним осердям
(57-Н-231С) заводського виробництва. Куля могла бути вистріляна зі зброї
калібру 7,62х39 мм: Вепрь, АК-47, АКМ, СКС, Сайга, Вулкан, та ін. Патрони,
споряджені кулею, представленою на дослідження, можуть використовуватися для
стрільби з наступних видів бойової та мисливської нарізної зброї: АК-47, АКМ,
РПД (ручний кулемет Драгоманова), РПК (ручний кулемет Калашнікова), СКС, 9А-91,
А-91, АК-103, АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, Вепрь,
Вулкан, Сайга, ОП СКС та інших моделей зброї калібру 7,62х39. На представленій
на дослідження кулі наявні сліди нарізів каналу ствола, придатні лише для
групової ідентифікації зброї, з якої вона вистріляна. Надана куля вистріляна не
з того екземпляру зброї, що і кулі та оболонки, вилучені з тіл громадян
ОСОБА_906 , ОСОБА_907 , ОСОБА_780 , ОСОБА_851 , ОСОБА_908 , ОСОБА_909 ,
ОСОБА_910 , ОСОБА_393 , ОСОБА_911 , ОСОБА_917 , ОСОБА_404 , ОСОБА_734 ,
ОСОБА_472 , ОСОБА_912 , ОСОБА_476 , ОСОБА_919 , ОСОБА_918 .
Згідно з дослідженим за клопотанням представника
потерпілої ОСОБА_661 (т. 189 а. 184-194) з дотриманням процедури, передбаченої
ч. 11 ст. 290 КПК України, протоколом огляду місця події від 24 лютого 2014
року з додатками у виді фото таблиці (т. 192 а. 168-181) під час огляду в
присутності понятих та за участі спеціаліста-криміналіста прибудинкової
території поруч з будинком № 7 (клуб КМУ) по вул. Інститутська в м. Києві
на поверхні бруківці виявлено предмети, схожі на одну гільзу з маркуванням
«270.05», одну гільзу з маркуванням «270.74», одну гільзу з маркуванням «3.65»,
а також 7-м предметів округлої форми.
Згідно з висновком судово-балістичної експертизи від 06
листопада 2015 року № 989, яку провів експерт ОСОБА_1069 (т. 192 а. 182-191), в
ході огляду місця події від 24 лютого 2014 року по вул. Інститутській в м.
Києві було вилучено: а) гільзу з маркуванням «270.05», яка є частиною
(стріляною гільзою) до патрону калібру 9х18мм до пістолетів системи Макарова,
виготовлена промисловим способом, стріляна з пістолета модельного ряду Форт-14
- 17; б) дві гільзи з маркуванням « НОМЕР_57 » та «3.65», які є частиною
(стріляною гільзою) до патрону калібру 7,69х39мм промислового виробництва,
стріляна з автоматів АКМ чи АКМС. Ці гільзи придатні для ідентифікації зброї, з
якої вони були відстріляні.
Отже, серед предметів виявлених та вилучених при огляді
місця події 24 лютого 2014 року на вулиці Інститутській в м. Києві виявлені
придатні для ідентифікації конкретної зброї. Отже, встановлені дані, які
доводять обстріл вказаної квіткової клумби з вогнепальної нарізної зброї
калібру 7,62х39 мм, а також ведення вогню з місцевості, яка розташована у
безпосередній близькості до заїзду до клубу КМУ.
Предмети виявлені та вилучені при огляді місця події
26 лютого 2014 року на вулиці Інститутській в м. Києві.
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколами огляду
місця події обидва від 26 лютого 2014 року з додатками у виді фото таблиць (т.
153 а. 123-138) оглядалася за участю спеціалістів - криміналістів місцевість в
м. Києві, а саме частина пішохідної доріжки, що веде від входу до
станції метро «Хрещатик» в бік готелю Україна (вул. Інститутська, 4), на якій
виявлено поруч з вказаним деревом серед плитки були виявлені сім кульок сірого
кольору (сейф пакет 0009311), (фото №№ 2-8 - т. 153 а. 129-132).
Згідно з висновком судово-балістичної експертизи від 31
березня 2014 року № 2659/14-33, яку провів експерт ОСОБА_901 (т. 41, а.
202-204), сім (7) картечин, вилучених 26 лютого 2014 року при огляді ділянки місцевості
по вул. Інститутській у м. Києві, є елементами (картеччю) метального снаряду
патрона несмертельної дії «Терен-К» 12-го калібру, виготовленого промисловим
способом.
Крім того, за іншим протоколом огляду місця події від 26
лютого 2014 року з додатками у виді фото таблиць (т. 154 а. 5-10) за участю
спеціаліста - криміналіста поруч з вказаним деревом, що розташовано біля
парапету з написом «АКБ «Аркада» серед плитки тротуару додатково була
виявлена одна гумова куля (сейф пакет 1463604) (фото - а. 10). Напис під фото
таблицею з характеристикою виявленої кулі як металевої суд оцінює критично та
відхиляє, оскільки він спростований даними самого протоколу огляду.
Згідно з висновком судово-балістичної експертизи від 27
березня 2014 року № 2656/14-33, яку провів експерт ОСОБА_902 (т. 41 а.
233-235), в ході огляду місця події від 26 лютого 2014 року по вул.
Інститутській в м. Києві було вилучено картечину, яка є елементом метального
снаряду патрона «несмертельної дії» «Терен-К» 12-го калібру. Дану картечину виготовлено
промисловим способом. Встановити зразок зброї (системи, моделі, калібру) з якої
стріляна надана на дослідження картечина, чи є на представленому на дослідженні
об`єкті сліди відображення, достатні та придатні для ідентифікації зброї, з
якої відстріляна ця картечина «несмертельної» (травматичної) дії та чи
відстріляні кулі (картечини) «несмертельної» (травматичної) дії, виявлені при
огляді місця події 26 лютого 2014 року з одного примірника зброї не надалось
можливим.
Згідно з протоколом огляду місця події від 26 лютого 2014
року з додатками у виді фото таблиці (т. 150 а. 156-161) під час огляду за
участі спеціаліста-криміналіста пошкодженої шляхом спилу гілки дерева,
розташованої на земельній ділянці на відстані 50 метрів від входу до станції
метро «Хрещатик» на тій же стороні вулиці, виявлено 4 отвори, в глибині яких
виявлено та вилучено 4 предмети, схожі на кулі (сейф пакети 0008934, 0008935,
0146964 та 0146965), на яких згідно з висновком судово-медичної цитологічної
експертизи № 20/ц від 24 березня 2014 року (т. 150 а. 165-167) крові та
клітинних елементів тканин людини не знайдено.
Згідно з висновком комісійної судово-балістичної
експертизи від 20 серпня 2014 року № 3579/3580/14-33/5-116, яку провели
експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_902 , ОСОБА_903 (т. 42 а. 218-224), при огляді місця
події від 26 лютого 2014 року в дерева по вул. Інститутській в м. Києві,
приблизно в 50 метрах від виходу з метро «Хрещатик» було виявлено 4 сліпі
отвори, з яких вилучено 4 кулі, кожна з яких є частиною 7,62-мм проміжного
патрону зразка 1943 року з кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С)
заводського виробництва.
Кулі могли бути вистріляні зі зброї калібру 7,62х39 мм:
АК-47, АКМ, АКМС, СКС, Сайга, Вулкан та ін. Патрони, споряджені кулями, представленими
на дослідження, можуть використовуватися для стрільби з наступних видів бойової
та мисливської нарізної зброї: АК-47, АКМ, АКМС, РПД (ручний кулемет
Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашнікова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103, АК-104,
АК-12, АЕК-973, ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС
та інших моделей зброї калібру 7,62х39 мм.
На представлених на дослідження кулях наявні сліди
нарізів каналу ствола, придатні для ідентифікації зброї, з якої вони
вистріляні.
Чотири кулі, вилучені з стовбура дерева по АДРЕСА_19 ,
вистріляні з різних екземплярів зброї, але не з тих, що і кулі та оболонки,
вилучені:
- з тіл громадян ОСОБА_911 , ОСОБА_906 , ОСОБА_472 ,
ОСОБА_907 , ОСОБА_851 , ОСОБА_780 , ОСОБА_916 , ОСОБА_908 , ОСОБА_909 , ОСОБА_393
, ОСОБА_651 , ОСОБА_917 , ОСОБА_404 , ОСОБА_734 ;
- при огляді 26 лютого 2014 року номеру 211 готелю
«Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві;
- при огляді 26 лютого 2014 року номеру 212 готелю
«Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві (сейф-пакет № 0009312);
- при огляді 25 лютого 2014 року номеру 524 готелю
«Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві (сейф-пакет № 0477324);
- при огляді 25 лютого 2014 року побутової кімнати на 6
поверсі готелю «Україна» по вул. Інститутській в м. Києві;
- при огляді 24 лютого 2014 року майданчика праворуч
виходу зі станції метро «Хрещатик» по вул. Інститутській в м. Києві, об`єкту №
2 - клумби між 6 та 7 деревами (сейф-пакет № 0926887);
- при огляді автомобіля IVECO д.н.з. НОМЕР_52 та
прилеглої території (сейф-пакети № 0061337, № 0061336);
- видану свідком ОСОБА_1067 08 березня 2014 року;
- вилученими з тіл ОСОБА_476 , ОСОБА_919 , ОСОБА_918 при
огляді 26 лютого 2014 року номеру 926 готелю «Україна» по вул. Інститутській, 4
в м. Києві (встановлена розбіжність за видом патрона).
Відповісти на інші питання не виявилось можливим.
Отже, серед предметів виявлених та вилучених при огляді
місця події 26 лютого 2014 року на вулиці Інститутській в м. Києві, виявлені
придатні для ідентифікації зброї 4 кулі калібру 7,62х39 мм. Крім того,
вказаними даними з усією належністю доведено, що вказана місцевість має на собі
сліди застосування спецзасобів нелетальної (травматичної) дії.
Предмети виявлені та вилучені при огляді місця події
10 серпня 2014 року на території по вул. Інститутська в м. Києві навпроти
входу до станції метро «Хрещатик».
Згідно з протоколом огляду місця події від 10 серпня 2014
року (т. 151 а. 245-247) під час огляду за участі спеціаліста-криміналіста
споруди типу барикада по вул. Інститутська в м. Києві навпроти входу до станції
метро «Хрещатик» виявлено 10 гільз (сейф пакети 1350023 та 0926892).
Згідно з дослідженим судом висновком комісійної
експертизи зброї та слідів і обставин її використання від 17 грудня 2015 року №
11440/11441/14-33/5-176, яку провели експерти ОСОБА_977 і ОСОБА_1070 (т. 43 а.
64-68) при огляді місця події від 10 серпня 2014 року споруди типу «барикада»
по вул. Інститутській в м. Києві в районі станції метро «Хрещатик» (сейф пакети
1350023 та 0926892) виявлено 9 (дев`ять) стріляних гільз, які є частиною
7,62-мм проміжного патрона зразка 1943 року, а не 10, як про це помилково
вказано у постанові про призначення експертизи, про що складено відповідний
акт. Три гільзи, з числа представлених на дослідження, відстріляні з 7,62-мм
автомата конструкції Калашникова АК-47 та його модифікацій АКМ, АКМС, тощо.
Решта шість гільз, з числа представлених на дослідження відстріляні з
вогнепальної зброї під проміжний патрон калібру 7,62х39-мм зразка 1943 року.
Слідів, що вказували б на невідповідність калібру зброї або будь-які
індивідуальні особливості зброї з якої відстріляні дані гільзи, не виявлено.
Слідів, які вказували б на осічки при стрільбі, не виявлено. На трьох гільзах,
з числа представлених на дослідження є сліди придатні для ідентифікації зброї,
з якої вони відстріляні.
Отже, серед предметів виявлених та вилучених при огляді
місця події 10 серпня 2014 року на території по вул. Інститутська в м. Києві
навпроти входу до станції метро «Хрещатик», виявилися придатні для
ідентифікації зброї гільзи калібру 7,62х39 мм.
Предмети виявлені та вилучені при огляді місця події
09 червня 2014 року біля споруди типу «барикада» на ділянці вул.
Інститутській в м. Києві.
Згідно з дослідженими судом протоколами огляду місця
події від 09 червня 2014 року з додатками у виді фото таблиці (т. 152 а.
214-250), як це вбачається з досліджених судом висновків вибухотехнічної
експертизи № 7448/14… від 23 червня 2014 року (т. 153 а. 6-8), вибухотехнічної
та трасологічної експертизи № 7449/14… від 29 липня 2014 року (т. 153 а.
24-29), судово-медичної цитологічної експертизи № 82/ц від 01 липня 2014 року
(т. 153 а. 16-18), на вулиці Інститутській в м. Києві на об`єкті по типу
«барикада», що знаходиться на вулиці Інститутська навпроти входу до станції
метро «Хрещатик» та перетинає тротуар та проїзну частину за винятком простору
шириною в 5 м для проїзду транспортних засобів, за участі
спеціаліста-криміналіста під час розбирання цієї споруди, тобто на місці
випадково, було виявлено та вилучено:
-3 предмети білого
кольору, схожі на гільзу з написом «12» та одну основу гільзи;
-5 предметів
циліндричної форми, які є використаними пусковими трубками салютних установок
батарейного типу, вибуховими пристроями не являються, до них уражаючі металеві
елементи (болти, шурупи, цвяхи тощо), які не передбачені конструктивно, не
закріплювалися;
-використана салютна
установка «Катюша»;
-11 гільз, з них, 4
предмети, схожі на металеву гільзу з маркуванням «3 65», предмет, схожий на
металеву гільзу з маркуванням «270 72», предмет, схожий на металеву гільзу з
маркуванням «539 75», предмет, схожий на металеву гільзу з маркуванням «17 57»,
3 предмети, схожі на металеві гільзи з маркуванням «3 65», предмет, схожий на
металеву гільзу з маркуванням «270 74»;
-1 гільза калібру 5,45
мм;
-елементи шиферу, брезенту,
частина металевого покриття з пошкодженнями у виді отворів;
4 предмети, схожі на осердя кулі, на яких крові та
клітинних елементів тканин людини, достатніх для ідентифікації, не знайдено;
-3 предмети, схожі на
деформовані кулі жовтого кольору, на яких крові та клітинних елементів тканин
людини не знайдено;
-предмет, схожий на
пластикову кліпсу синього кольору;
-предмет з написом
«У-517», яка є важелем запобіжно-пускового механізму «У-517», що застосовується
для приведення в дію метальних засобів спеціального призначення нелетальної дії
по типу ручних гранат «Факел-С», до вибухових пристроїв не відноситься.
Крім того, згідно з висновком комісійної
судово-балістичної експертизи від 22 квітня 2015 року № 7121/7122/14-33/5-177,
яку провели експерти ОСОБА_902 , ОСОБА_1066 (т. 41 а. 142-150), під час
проведення огляду місця події від 09 червня 2014 року, а саме - споруди типу
«барикада» на ділянці вул. Інститутської в м. Києві вилучено одинадцять гільз
7,62х39 мм проміжних патронів зразка 1943 року, які призначені для стрільби з
7,62-мм автоматів Калашникова (АК, АКМ, АКМС), самозарядного карабіну Симонова
(СКС), ручних кулеметів Калашникова та Дегтярьова (РПК, РПКС, РПД-44) та інших.
Гільза з маркуванням «17 57» є частиною патрону, виготовленого на Барнаульському
патронному заводі у 1957 році; вісім гільз з маркуванням «3 65» є частинами
патронів, виготовлених на Ульяновському патронному заводі у 1965 році; дві
гільзи з маркуванням «270 72» та «270 74» є частинами патронів, виготовлених на
Ворошиловградському (Луганському) патронному заводі у 1972 та 1974 роках,
відповідно.
Надані гільзи стріляні у 7,62-мм автоматичній
вогнепальній зброї конструкції Калашникова (автомати АКМ, АКМС, ручний кулемет
РПК тощо); вони також могли бути стріляні у самозарядних модифікаціях такої
зброї російського виробництва - 7,62-мм мисливських карабінах «Сайга»,
«Сайга-М» випусків 1990-х років, що не мали спеціальних криміналістичних міток.
Встановити точніше не виявляється можливим через відсутність диференціюючих
ознак у слідах, що залишає на стріляних гільзах вогнепальна зброя вказаних
груп.
Надані гільзи стріляні зі зброї відповідного калібру та
такої, що не має індивідуальних особливостей, нетипових для зброї відповідного
зразка, призначеної для стрільби патронами, частинами яких є ці гільзи.
На наданих гільзах відсутні сліди осічки при стрільбі.
На наданих одинадцяти гільзах наявні сліди, придатні для
ідентифікації зброї, з якої вони стріляні.
Надані одинадцять гільз стріляні у п`яти екземплярах
вогнепальної зброї, відповідно: 1) гільзи №№ 3, 6, 8, 10, 12; 2) гільза № 13;
3) гільза № 22; 4) гільзи №№ 23, 24, 25; 5) гільза № 27.
Надана гільза № 13 та 46 гільз з числа наданих ОСОБА_1060
, ОСОБА_1061 , ОСОБА_1062 та оглянутих 19 березня 2014 року, що були об`єктами
дослідження комісійної судово-балістичної експертизи № 3182/14-33/5-65 у цьому
ж кримінальному провадженні, стріляні в одному екземплярі вогнепальної зброї.
Надана гільза № 27 та 14 гільз з числа наданих ОСОБА_1060
, ОСОБА_1061 , ОСОБА_1062 та оглянутих 19 березня 2014 року стріляні в одному
екземплярі вогнепальної зброї.
Інші 9 гільз з числа наданих на дослідження та 38 гільз з
числа наданих ОСОБА_1060 , ОСОБА_1061 , ОСОБА_1062 стріляні у різних
екземплярах вогнепальної зброї.
Надані 11 гільз та 2 гільзи, які вилучені при огляді
місця події 01 березня 2014 року - барикади з бетонних блоків на проїжджій
частині поруч з будинками АДРЕСА_21 , та є об`єктами дослідження комісійної
судово-балістичної експертизи № 2537/2538/14-33/5-79 у цьому ж кримінальному
провадженні, стріляні з різних екземплярах вогнепальної зброї.
Надана гільза № 27 та гільза з сейф-пакету № 0914993 з
числа вилучених при огляді місця події 24.02.2014 року - території поруч з
будинком № 7 по вул. Інститутській в м. Києві - що є об`єктами дослідження комісійної
судово-балістичної експертизи № 2537/2538/14-33/5-79 у цьому ж кримінальному
провадженні, стріляні в одному екземплярі вогнепальної зброї. Інші 10 наданих
гільз та 2 гільзи, вилучені при огляді місця події 24.02.2014 року - території
поруч з будинком АДРЕСА_22 (сейф-пакети №№ 0914992, 0914993) - стріляні з
різних екземплярів вогнепальної зброї.
Згідно з висновком комісійної судово-балістичної
експертизи від 05 березня 2015 року № 7495/7496/14-33/5-179, яку провели
експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_902 , ОСОБА_1068 (т. 41 а. 131-134), під час
проведення огляду місця події - споруди типу «барикада» на ділянці вул.
Інститутської в м. Києві від 09 червня 2014 року було виявлено гільзу, яка є
частиною 5,45-мм проміжного патрона зразка 1974 року. Патрон, частиною якого є
надана гільза, стріляний з 5,45-мм автомата конструкції Калашникова «АК-74»,
його модифікацій («АКС-74»; «АКС-74У» та ін.), ручного кулемета «РПК-74» або
нарізної мисливської вогнепальної зброї відповідного калібру, виготовленої на
базі автомата конструкції Калашникова. Вказана гільза стріляна зі штатної зброї
промислового виробництва, яка нетипових (нестандартних) особливостей, частин та
деталей, які беруть участь у слідоутворенні не має. На капсулі наданої гільзи,
слідів осічки не виявлено. На поверхні наданої гільзи, є сліди, придатні для
ідентифікації зброї, з якої вона стріляна.
Згідно з висновком комісійної судово-балістичної
експертизи від 30 червня 2015 року № 8509/8510/14-33/10911/15-33/5-10, яку
провели експерти ПОЛТАВ- ОСОБА_1071 , ОСОБА_1059 , ОСОБА_957 , ОСОБА_1072 (т.
41 а. 159-165), під час проведення огляду місця події від 09 червня 2014 року
споруди типу «барикада» на ділянці вул. Інститутській в м. Києві вилучено
чотири (об`єкти №№ 1,3,4,7) осердя оболонкових куль патронів калібру 7,62х39
мм; та три (об`єкти №№ 2,5,6) кулі 7,62-мм зі стальним осердям. Осердя куль є
частинами куль таких патронів: учбового проміжного патрону зразка 1943 року
(57-Н-231УЧ), зразкового проміжного патрону зразка 1943 року з кулею «ПС» зі
сталевим осердям, проміжного патрону «УЗ» (з посиленим зарядом) зразка 1943
року з кулею «ПС» зі сталевим осердям (7Щ6), проміжного патрону «ВД» (високого
тиску) зразка 1943 року з кулею «ПС» зі сталевим осердям (7Щ6), мисливського
патрону з експансивною кулею «HP» (Hollow Point) зі сталевим осердям,
проміжного патрону зразка 1943 року з кулею «ПС» зі сталевим осердям
(57-Н-231С), спеціального патрону для безшумної стрільби «СП-3»; кулі № 2,5,6
вилучені в ході проведення огляду місця події 09 червня 2014 року споруди типу
«барикада» є кулями 7,62-мм проміжних патронів зразка 1943 з кулею «ПС» зі
стальним осердям (57-Н-231-С) заводського виробництва. Кулі №№ 2,5,6 були
вірогідно стріляні зі зброї калібру 7,62 мм: АК-74, АКМ, СКС, Сайга та ін.
Патрони споряджені кулями із осердями ідентичними
досліджуваним, та патрони споряджені кулями ідентичними досліджуваним, можуть
використовуватися для стрільби з наступних видів бойової та мисливської
нарізної зброї: АК-74, АКМ, РПД (ручний кулемет Драгунова), РПК (ручний кулемет
Калашнікова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103, АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14, CZ-14,
CZ SA Vz.58, SR-47, Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС та інших моделей зброї калібру
7,62х39. На поверхнях осердь кулі №№ 1,3,4,7 слідів каналу ствола зброї не
виявлено; осердя №№ НОМЕР_58 , не придатні для ідентифікації зброї; на
поверхнях куль №№ НОМЕР_59 є сліди нарізів каналу ствола зброї, але вони не
придатні для ідентифікації зброї, з якої вони відстріляні.
Згідно висновку комісійної судово-балістичної експертизи
від 26 серпня 2015 року № 7162/7163/14-33/5-166, яку провели експерти
ОСОБА_1058 , ОСОБА_1059 , ОСОБА_957 , ОСОБА_1068 (т. 41 а. 114-121), під час
проведеного огляду місця події від 09 червня 2014 року - споруди типу
«барикада» на ділянці вул. Інститутської в м. Києві року виявлено три гільзи та
одну основу гільзи. Одна гільза (позначена як гільза № 1), є частиною патрона
до гладкоствольної мисливської зброї 12 калібру, а дві гільзи (позначені як
гільзи №№ 2,3), та основа гільзи, є частинами патронів 12 калібру нелетальної
дії до гладкоствольних рушниць. Надані на експертизу три гільзи і одна основа
гільзи, стріляні з гладкоствольної зброї, призначеної для стрільби патронами 12
калібру. Встановити модель зброї, з якої стріляні надані на експертизу три
гільзи і одна основа гільзи, не виявилось можливим у зв`язку з тим, що на
поверхнях досліджуваних об`єктів не відобразились сліди зачепу викидача і
відбивача, або вони маскуються за корозією металу. Одна гільза (позначена як
гільза № 1), виготовлена на заводі мисливських патронів «FAM-PIONKI» м. Піонкі,
Польща. Дві гільзи (позначені як гільзи №№ НОМЕР_51 , НОМЕР_60 ), та основа
гільзи, виготовлені ТОВ НВП «Еколог» м. Київ, Україна. На капсулях наданих на
експертизу трьох гільз і однієї основи гільзи, слідів осічки не виявлено. На
поверхнях двох гільз (позначених як гільзи №№ 1, 2) відсутні сліди зброї,
придатні для ідентифікації, що, вірогідно, обумовлено значною корозованістю
слідосприймаючих поверхонь досліджуваної гільзи. На поверхні однієї гільзи
(позначеної як гільза № 3) та поверхні основи гільзи, є сліди, придатні для
ідентифікації зброї, з якої вони стріляні. Одна гільза (позначена як гільза №
3), та основа гільзи, надані на дослідження, стріляні в різних екземплярах
зброї. Встановити чи не стріляні дві гільзи з числа наданих на експертизу
(позначені як гільзи №№ НОМЕР_61 , 2), з одного зразка зброї, не виявляється
можливим, у зв`язку з тим, що на них відсутні сліди, які придатні для
ідентифікації зброї, з якої вони стріляні. Одна гільза (позначена як гільза №
3), та основа гільзи, які були об`єктами дослідження даної експертизи та п`ять
гільз, які були об`єктами експертизи № 4331/4332/14-33/5-140 від 11 березня
2015 року, стріляні з різних екземплярів зброї.
Отже, серед предметів виявлених та вилучених при огляді
місця події 09 червня 2014 року біля споруди типу «барикада» на ділянці вул.
Інститутській в м. Києві, виявлені речові докази, ідентифікаційне балістичне
дослідження яких є актуальним для завдань даного провадження. Крім того,
вказаними даними з усією належністю доведено, що місцевість, на якій
розташовувалася свого часу сніжна барикада, має на собі сліди активного
обстрілу (наявні кулі калібрів 7,62х39 мм) та застосування вогнепальної зброї
(наявні гільзи, в тому числі мисливські 12-го калібру, калібрів 7,62х39 та
5,45х39 мм), а також спецзасобів (віднайдені частини патронів 12-го калібру
нелетальної (травматичної) дії до гладкоствольних рушниць Форт-500).
Предмети виявлені та вилучені при огляді місця події
12-14 серпня 2014 року на вулиці Інститутській в м. Києві на об`єкті по
типу «барикада», що розташована на проїзній частині вулиці Інститутська під
пішохідним містком.
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколами огляду
місця події від 12 серпня 2014 року (т. 153 а. 43-47) та огляду вилучених при
цьому предметів від 18 серпня 2014 року (т. 153 а. 48-53) на вулиці
Інститутській в м. Києві на об`єкті по типу «барикада», що розташована на
проїзній частині вулиці Інститутська під пішохідним містком, були за участі
спеціаліста-криміналіста виявлені та вилучені предмети, які за висновками
вибухотехнічних експертиз № 11514/14… від 27 серпня 2014 року (т. 153 а.
59-62), № 11512/14… від 27 серпня 2014 року (т. 153 а. 71-74), № 11549/14… від
28 серпня 2014 року (т. 153 а. 80-84), № 11548/14… від 28 серпня 2014 року (т.
153 а. 93-96), № 11510/14… від 28 серпня 2014 року (т. 153 а. 102-105),
експертизи зброї та слідів і обставин її використання № 12576… від 08 грудня
2015 року (т. 153 а. 114-117) становили:
-предмет циліндричної
форми сірого кольору з еластичного матеріалу з написом «Терен П» (сейф пакет
0112138);
-2 предмети схожі на
кулі одна з металу жовтого кольору, а інша - сірого кольору, які є одна -
частиною 7,62х39 мм мисливського патрона - кулею «FMJ» із свинцевим осердям, а
інша - осердям кулі 7,62х39 мм проміжного патрона зразка 1943 р. з
бронебійно-запалювальною кулею «БЗ», на них обох сліди каналу ствола зброї
відсутні, а тому вони не придатні для ідентифікації зброї, з якої відстріляні
(сейф пакети 0112134, 0112135);
-2 предмети схожі на
гільзи, один білого кольору з написом «12», а іншій - з металу жовтого кольору
з маркуванням «S&B 9 мм P.A. Blanc» (сейф пакет 0441139);
-димову шашку, що
являє собою корпус спрацьованої ручної димової гранати чорного диму «РДГ-2Ч»,
яка вибуховим пристроєм не являється, є спеціальним засобом військового
призначення для постановки маскувальних завіс (сейф пакет 0112136);
-предмет схожий на
гільзу білого кольору з написом «12» (сейф пакет 0441137);
-предмет циліндричної
форми із шайбою зсередини, який є трубкою механізму наколювання використаного
запобіжно-пускового механізму «У-515» (або «У-515М», «У-517») виробництва РФ
(Саранський механічний завод), до категорії вибухових пристроїв не відноситься,
застосовується для приведення в дію метальних засобів спеціального призначення
нелетальної дії (сейф пакет 0441175);
-2 важелі від гранат,
які є важелями використаних запобіжно-пускових механізмів «У-517» виробництва
РФ (Саранський механічний завод), до категорії вибухових пристроїв не
відносяться, застосовуються для приведення в дію метальних засобів спеціального
призначення нелетальної дії (сейф пакет 0925241);
-4 предмети схожі на
гільзи сірого кольору з написом «12» (сейф пакети 0441176 та 0112137);
-предмет схожий на
гільзу білого кольору мисливського набою (сейф пакет 0810651);
-предмет циліндричної
форми сірого кольору з еластичного матеріалу схожий на кулю (сейф пакет
0441138);
-3 предмети з пластику
схожі на гільзи з написом «12» (сейф пакет 0710652);
-предмет з пластику
схожий на гільзу з написом «12» та важіль від гранат, який є важелем
використаного запобіжно-пускового механізму «У-515М» виробництва РФ (Саранський
механічний завод), до категорії вибухових пристроїв не відноситься,
застосовується для приведення в дію метальних засобів спеціального призначення
нелетальної дії (сейф пакет 0710653);
-2 предмети з пластику
схожі на гільзи з написом «12» (сейф пакет 0710654);
-предмет з пластику
схожий на гільзу з написом «12» та важіль від гранат, який є важелем
використаного запобіжно-пускового механізму «У-515М» виробництва РФ (Саранський
механічний завод), до категорії вибухових пристроїв не відноситься,
застосовується для приведення в дію метальних засобів спеціального призначення
нелетальної дії (сейф пакет 0710655);
-важіль від гранати,
який є важелем використаного запобіжно-пускового механізму «У-517» виробництва
РФ (Саранський механічний завод), до категорії вибухових пристроїв не
відноситься, застосовується для приведення в дію метальних засобів спеціального
призначення нелетальної дії (сейф пакет 01698449);
-предмет з пластику схожий
на гільзу з написом «12» (сейф пакет 01698451);
-предмет схожий на
гільзу (сейф пакет 01698450).
Згідно з висновком судово-балістичної експертизи від
17 вересня 2015 року № 11506/11507/14-33, яку провів експерт ОСОБА_977 (т.
41 а. 173-180), під час проведення огляду місця події від 12 серпня 2014 року
споруди типу «барикада» на ділянці вул. Інститутської в м. Києві було вилучено
дев`ять стріляних гільз (сейф пакети 0441137, 0441176, 0112137, 0710654,
01698451 та 01698450). Дані гільзи є частинами патронів 12 калібру «ТЕРЕН-П»
або «ТЕРЕН-К», в залежності від типу снаряда, стріляні в гладкоствольній зброї
12 калібру, встановити з якого зразка зброї (системи, моделі) відстріляні
представлені гільзи, не виявилось можливим у зв`язку з недостатністю слідової
інформації.
Представлені на дослідження гільзи виготовлені на ТОВ
«Еколог» (Україна).
На представлених на дослідження гільзах слідів осічки при
стрільбі не виявлено.
На гільзі, що знаходилась в сейф-пакеті № 1698450, з
числа представлених на дослідження є сліди, придатні для ідентифікації зброї з
якої вона вистріляна. На інших гільзах, слідів придатних для ідентифікації
зброї з якої вони вистріляні не виявлено.
Гільза патрона 12 калібру на якій маються сліди зброї
придатні для ідентифікації, з числа представлених на дослідження, 2 гільзи
патронів 12 калібру, виявлені при огляді місця події 13 серпня 2014 року, на
яких маються сліди зброї придатні для ідентифікації та 10 гільз патронів 12
калібру, виявлені при огляді місця події 14 серпня 2014 року, на якій маються
сліди зброї придатні для ідентифікації, відстріляні в різних примірниках зброї.
Згідно з висновком судово-балістичної експертизи від
18 вересня 2015 року № 11504/11505/14-33, яку провів експерт ОСОБА_957 (т.
41 а. 188-194), під час огляду місця події 12 серпня 2014 року споруди типу
«барикада» на ділянці вулиці Інститутській в м. Києві було виявлено сім гільз
(сейф пакети НОМЕР_62 та НОМЕР_63 ), шість з яких є частинами патронів
нелетальної дії до гладкоствольних рушниць 12 калібру, а одна - гільзою
калібром 9 мм РА пістолетних холостих патронів, яка, ймовірно, відстріляна з
каліберної зброї - 9 мм РА - з пістолета ФОРТ - 12 Р.
З наданих на дослідження семи гільз: шість є частинами
патронів виготовлених ТОВ НВП «Еколог» м. Київ; одна виготовлена на підприємстві
компанії «Sellier&Bellot» (Чехія).
На наданих на дослідження гільзах слідів осічки не
виявлено. З наданих на дослідження семи гільз на двох є сліди придатні для
ідентифікації:
-на одній гільзі 12
калібру з паперового конверту;
-на одній гільзі
калібру 9 мм РА.
З 19 гільз, вилучених 12, 13 та 14 серпня 2014 року, на
яких є сліди придатні для ідентифікації:
2 гільзи з маркуванням: «S&B 9 mm P.A. Blanc»,
вилучені 14.08.2014 року та гільза з маркуванням: «S&B 9 mm P.A. Blanc»
вилучена 12.08.2014 року, стріляні з одного примірника зброї;
14 гільз (12 калібру) та 2 гільзи (калібру 9 мм РА),
вилучені 13.08.2014, 12.08.2014 і 14.08.2014 року, стріляні з 14 різних
примірників зброї (12 калібру) та 2 різних примірників зброї (калібру 9 мм РА).
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколом
огляду місця події від 13 серпня 2014 року (т. 149 а. 77-83), протоколами
огляду вилучених при цьому предметів від 20 серпня 2014 року (т. 149 а.
77-83, 84-97) на вулиці Інститутській в м. Києві на барикаді, що знаходиться на
проїзній частині під пішохідним містком та являє собою сукупність залишків
металобрухту, будівельного сміття та гумових шин, за участі спеціаліста
виявлено:
-4 предмети схожих на
гільзи 12 калібру білого кольору, предмет схожий на гільзу 12 калібру червоного
кольору, предмет схожий на кулю 12 калібру у виді циліндру з еластичного
матеріалу сірого кольору з маркуванням «ТЕРЕН-П», предмет схожий на набій 9х18
мм ПМ (сейф пакет 0442633);
-предмет схожий на
гільзу 12 калібру білого кольору, металевий циліндр (сейф пакет 0442645);
-7 предметів схожих на
гільзи 12 калібру білого кольору, металевий циліндр, 2 предмети схожі на важелі
гранат з маркуванням «9-515М-83 1-13» (сейф пакет 0442644);
-3 предмети схожих на
гільзи 12 калібру білого кольору, металевий циліндр, металева пластина (сейф
пакет 0442635);
-15 предметів схожих
на гільзи 12 калібру, одна з них з маркуванням «SELLOR&BELLOT», 5 металевих
циліндрів, 2 предмети схожі на важелі гранат з маркуванням «У-515…» та
«У-517…», пластиковий пиж, 2 фрагменти синього кольору (сейф пакет 0442647);
-2 предмети схожі на
гільзи 12 калібру, 2 предмети схожі на важелі гранат з маркуванням «У-515…», 2
пружини (сейф пакет 0442648);
-5 предметів схожих на
гільзи 12 калібру, предмет схожий на кулю 12 калібру у виді циліндру з
еластичного матеріалу сірого кольору з маркуванням «ТЕРЕН-П», металевий шар
(сейф пакет 0442724);
-6 предметів схожих на
гільзи 12 калібру, одна з них з маркуванням «12 FAM», металевий циліндр (сейф
пакет 0442723);
-9 предметів схожих на
гільзи 12 калібру, одна з них з маркуванням «RUBBER BALL», предмет схожий на
кулю 12 калібру у виді циліндру з еластичного матеріалу сірого кольору з
маркуванням «ТЕРЕН-П», пластиковий пиж, куля з полімерного матеріалу
помаранчевого кольору (сейф пакет 0442722);
-9 предметів схожих на
гільзи 12 калібру, предмет схожий на набій 12 калібру, 3 предмети схожі на кулю
12 калібру у виді циліндру з еластичного матеріалу сірого кольору, 2 кулі з
полімерного матеріалу, гільза з маркуванням «S&B 9mm P.A. Blanc», гільза жовтого
кольору з обтиснутим зірочкою кінцем діаметром 6,5 мм (сейф пакет 0442721);
-15 предметів схожих
на гільзи 12 калібру, предмет схожий на набій 12 калібру, одна з них з
маркуванням «12 TACHO 12 UKRAINE», предмет схожий на патрон з картеччю
травматичної дії 12 калібру, 2 предмети схожі на кулю 12 калібру у виді
циліндру з еластичного матеріалу сірого кольору, гільза з маркуванням «S&B
9mm P.A. Blanc» (сейф пакет 0442720);
-11 предметів схожих
на гільзи 12 калібру, 2 пластикових пижа, куля з полімерного матеріалу
діаметром 7 мм (сейф пакет 0442649).
За дослідженими судом висновками вибухотехнічної
експертизи № 11546/11743… від 02 вересня 2014 року (т. 149 а. 182-191), судово-балістичної
експертизи № 11570/11571… від 11 серпня 2014 року (т. 149 а. 200-203), вибухотехнічної
та трасологічної експертизи № 11547/14… від 29 серпня 2014 року (т. 149 а.
214-218) серед вказаних предметів (сейф пакети 0442633, 0442645, 0442644,
0442635, 0442647, 0442648, 0442724, 0442723, 0442722, 0442721, 0442720,
0442649):
-об`єкти циліндричної
форми є комплектуючими деталями використаних запобіжно-пускових механізмів
різних типів, які до категорії вибухових пристроїв не відносяться і
застосовуються для приведення в дію метальних засобів спеціального призначення
нелетальної дії (типу ручних світлозвукових та газових гранат). Важелі
відносяться до запобіжно-пускових механізмів «У-515, «У515М» та «У-517»
виробництва РФ (Саранський механічний завод), а два важелі - до
запобіжно-пускових механізмів комплектації спеціальних засобів виробництва НВП
«Еколог» (Україна). Трубки та пружини належать до використаних механізмів
наколювання запобіжно-пускових механізмів «У-515, «У515М» та «У-517». Всі ці
предмети до категорії вибухових пристроїв не відносяться;
-металеві об`єкти
сферичної форми та пластина не є складовими елементами унітарних патронів
заводського виготовлення;
-2 фрагменти синього
кольору є фрагментами нижньої частини корпусу ручної аерозольної гранати
«Дрейф-2» (РФ, ВАТ «Федеральний НВЦ «НДІ прикладної хімії»), вибуховим
пристроєм не являється, відноситься до спеціального метального засобу
нелетальної дії (типу ручна газова граната), встановити, чи прикріплювалися до
корпусу цієї гранати готові уражаючі металеві елементи (типу болтів, шурупів,
цвяхів тощо), які не передбачені конструкцією, не виявилося можливим.
Крім того, за тим же протоколом огляду місця події від
13 серпня 2014 року (т. 149 а. 77-83), як це вбачається з дослідженого
судом висновку вибухотехнічної та трасологічної експертизи № 11511/12315…
від 23 вересня 2014 року (т. 149 а. 111-140), на вулиці Інститутській в м.
Києві на барикаді, що знаходиться на проїзній частині під пішохідним містком,
було також виявлено (сейф пакет 0442649):
-22 важелі
використаних запобіжно-пускових механізмів «У-515, «У515М» та «У-517» виробництва
РФ (Саранський механічний завод), які до категорії вибухових пристроїв не
відносяться і застосовуються для приведення в дію метальних засобів
спеціального призначення нелетальної дії (типу ручних світлозвукових та газових
гранат);
-19 трубок механізму наколювання
запобіжно-пускових механізмів «У-515, «У515М» та «У-517» виробництва РФ
(Саранський механічний завод), які до категорії вибухових пристроїв не
відносяться;
-15 пружин механізмів
наколювання запобіжно-пускових механізмів «У-515, «У515М» та «У-517»
виробництва РФ (Саранський механічний завод), які до категорії вибухових
пристроїв не відносяться;
-10 запобіжних чек
механізмів наколювання запобіжно-пускових механізмів «У-515, «У515М» та «У-517»
виробництва РФ (Саранський механічний завод);
-кільце запобіжної
чеки для комплектації спеціального засобу українського виробництва (НВП
Еколог»);
-4 фрагменти корпусу
виробу «Терен-6» НВП «Еколог» (Україна), вибуховим пристроєм не являється,
відноситься до спеціального метального засобу нелетальної дії (типу ручна
газова граната), до корпусу цієї гранати готові уражаючі металеві елементи
(типу болтів, шурупів, цвяхів тощо), які не передбачені конструкцією, не
закріплювалися;
-2 фрагменти корпусу
виробу «Дрейф-2» (РФ, ВАТ «Федеральний НВЦ «НДІ прикладної хімії»), який
вибуховим пристроєм не являється, відноситься до спеціального метального засобу
нелетальної дії (типу ручна газова граната);
-4 гумові оболонки та
фрагменти корпусів виробу «Заря-2» (або «Пламя-2») (РФ, Саранський механічний
завод), вибуховим пристроєм не являється, відноситься до спеціального
метального засобу нелетальної дії (типу світлозвукова граната);
-фрагмент використаної
пускової трубки салютної установки батарейного типу невідомого виробництва,
відноситься до піротехнічних виробів побутового призначення;
-10 фрагменти
використаних виробів «Пламя-С» (РФ, Саранський механічний завод), вибуховим
пристроєм не являється, відноситься до спеціального метального засобу
нелетальної дії (типу світлозвукова граната), до корпусу цієї гранати готові
уражаючі металеві елементи (типу болтів, шурупів, цвяхів тощо), які не
передбачені конструкцією, не закріплювалися;
-3 фрагменти
використаних виробів «Дрофа» (РФ, Саранський механічний завод), вибуховим
пристроєм не являється, відноситься до спеціального метального засобу
нелетальної дії (типу комбінованих подразних та світлозвукових гранат), до
корпусу цієї гранати готові уражаючі металеві елементи (типу болтів, шурупів,
цвяхів тощо), які не передбачені конструкцією, не закріплювалися;
-фрагмент використаного
виробу по типу димової гранати невідомого виробництва, вибуховим пристроєм не
являється, до корпусу цієї гранати готові уражаючі металеві елементи (типу
болтів, шурупів, цвяхів тощо), які не передбачені конструкцією, не
закріплювалися;
-3 фрагменти піротехнічних
виробів по типу петард невідомого виробництва.
Крім того, за тим же протоколом огляду місця події від
13 серпня 2014 року (т. 149 а. 77-83), як це вбачається з дослідженого
судом висновку вибухотехнічної та трасологічної експертизи № 12097/14… від
11 вересня 2014 року (т. 149 а. 147-151), на вулиці Інститутській в м.
Києві на барикаді, що знаходиться на проїзній частині під пішохідним містком,
було також виявлено фрагмент нижньої частини корпусу використаної ручної
аерозольної гранати «Дрейф-2» (РФ, ВАТ «Федеральний НВЦ «НДІ прикладної
хімії»), яка вибуховим пристроєм не являється, відноситься до спеціального
метального засобу нелетальної дії (типу ручна газова граната) (сейф пакет
0442634). Встановити, чи прикріплювалися до корпусу цієї гранати готові
уражаючі металеві елементи (типу болтів, шурупів, цвяхів тощо), які не
передбачені конструкцією, не виявилося можливим.
Крім того, за тим же протоколом огляду місця події від
13 серпня 2014 року (т. 149 а. 77-83), як це вбачається з дослідженого судом
висновку вибухотехнічної та трасологічної експертизи № 12098/14… від 12
вересня 2014 року (т. 149 а. 157-162), на вулиці Інститутській в м. Києві
на барикаді, що знаходиться на проїзній частині під пішохідним містком, було
також виявлено корпус із залишками запобіжно-пускового механізму використаної
ручної гранати комбінованої світлозвукової та подразної нелетальної дії «Дрофа»
(РФ, Саранський механічний завод), яка вибуховим пристроєм не являється,
відноситься до спеціального метального засобу нелетальної дії (сейф пакет
0442646). До корпусу цієї гранати готові уражаючі металеві елементи (типу
болтів, шурупів, цвяхів тощо), які не передбачені конструкцією, не
прикріплювалися.
Крім того, за тим же протоколом огляду місця події від
13 серпня 2014 року (т. 149 а. 77-83), як це вбачається з дослідженого
судом висновку вибухотехнічної та трасологічної експертизи № 12096/14… від
11 вересня 2014 року (т. 149 а. 168-173), на вулиці Інститутській в м.
Києві на барикаді, що знаходиться на проїзній частині під пішохідним містком,
було також виявлено два пластмасових фрагменти з гумовою оболонкою, що раніше
складали єдине ціле повної конструкції корпусу світлозвукової ручної гранати
«Заря-2» (РФ, ВАТ «Федеральний НВЦ «НДІ прикладної хімії» або Саранський
механічний завод), спрацювання якої не відбулося (сейф пакет 0442632). Вказана
граната вибуховим пристроєм не являється, відноситься до спеціального
метального засобу нелетальної дії для психофізіологічного впливу на людину
шляхом утворення світлового та звукового ефектів. До корпусу цієї гранати
готові уражаючі металеві елементи (типу болтів, шурупів, цвяхів тощо), які не
передбачені конструкцією, не прикріплювалися.
Крім того, згідно з висновком комплексної судової
експертизи від 30 листопада 2015 року № 11576/11577/14-33/11578/14-34, яку
провели експерти ОСОБА_977 , ОСОБА_1073 (т. 42, а. 61-67) при огляді того ж
місця події від 13 серпня 2014 року - споруди типу «барикада» по вул.
Інститутській в м. Києві під пішохідним мостом між ТРЦ «Глобус» та будівлею
Жовтневого палацу виявлено чотири частини патронів до гладкоствольної зброї 12
калібру (поліетиленові пиж-контейнери) та предмет циліндричної форми довжиною
33 мм та діаметром 19,5 мм, виготовлений з гуми чорного кольору, який не
визначено як об`єкт балістичного дослідження. Чотири предмета з числа
представлених - одночасно є і пижами і контейнерами, які призначені для
спорядження патронів до гладкоствольної зброї 12 калібру, вистріляні з
гладкоствольної зброї 12 калібру. На представлених на дослідження предметах відсутні
сліди, які б вказували на вид снаряда.
На представлених на дослідження предметах відсутні сліди,
придатні для ідентифікації зброї, з якої вони відстріляні.
Згідно з висновком судово-балістичної експертизи від
18 вересня 2015 року № 11574/11575/14-33, яку провів експерт ОСОБА_977 (т.
42, а. 75-81) в ході огляду того ж місця події від 13 серпня 2014 року споруди
типу «барикада» на ділянці вул. Інститутській в м. Києві було виявлено 2 (два)
патрони до гладкоствольної зброї 12 калібру та 89 (вісімдесят дев`ять) частин
патронів до гладкоствольної зброї 12 калібру (стріляних гільз).
Два патрона до гладкоствольної зброї 12 калібру: один -
патрон 12 калібру «ТЕРЕН-К», другий - патрон 12 калібру «ТЕРЕН-П»; - 78 гільз з
маркуванням «12 12» - стріляними гільзами патронів до гладкоствольної зброї 12
калібру «ТЕРЕН-П» або «ТЕРЕН-К» в залежності від типу снаряда; - одна гільза з
маркуванням «12 TAKHO UKRAINE 12» - стріляною гільзою мисливського патрону до
гладкоствольної зброї 12 калібру; - одна гільза з маркуванням «12 FAM PIONKI
12» - стріляною гільзою мисливського патрону до гладкоствольної зброї 12
калібру; - дві гільзи з маркуванням «12 SELLIER & BELLOT 12» - стріляними
гільзами мисливських патронів до гладкоствольної зброї 12 калібру; - шість
гільз, що без маркувань - стріляним гільзами патронів до гладкоствольної зброї
12 калібру.
Гільзи, що представлені на дослідження, стріляні в
гладкоствольній зброї 12 калібру, встановити з якого зразка зброї (системи,
моделі) відстріляні представлені гільзи не виявилось можливим у зв`язку з
недостатністю слідової інформації.
Представлені на дослідження гільзи виготовлені:
- 78 гільз з числа представлених - на ТОВ «Еколог»
(Україна);
- одна гільза з числа представлених - на НВФ «ТАХО»
(України);
- одна гільза з числа представлених - на Fabryka Amunicji
Myњliwskiej «FAM-PIONKI» (Польща);
- дві гільзи з числа представлених - на «S&B»
(Чехія);
- 6 гільз з числа представлених - виробник не
встановлений.
На представлених на дослідження гільзах слідів осічки при
стрільбі не виявлено.
На двох гільзах з числа представлених маються сліди зброї
з якої вони вистріляні придатні для ідентифікації та порівняльного дослідження.
На решті гільз слідів зброї придатних для ідентифікації зброї з якої вони
вистріляні не виявлено.
Дві гільзи патронів 12 калібру з числа представлених, що
мають сліди зброї придатні для ідентифікації відстріляні в різних примірниках
зброї.
Дві гільзи патронів 12 калібру на яких маються сліди
зброї придатні для іден-тифікації, з числа представлених на дослідження, 2
гільзи патронів 12 калібру, вия-влені при огляді місця події 12 серпня 2014
року, на яких маються сліди зброї придатні для ідентифікації, 2 гільзи патронів
12 калібру, виявлені при огляді місця події 13 серпня 2014 року, на яких
маються сліди зброї придатні для ідентифікації та 10 гільз патронів 12 калібру,
виявлені при огляді місця події 14 серпня 2014 року, на яких маються сліди
зброї придатні для ідентифікації, відстріляні в різних примірниках зброї.
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколом
огляду місця події від 14 серпня 2014 року (т. 149 а. 222-224) на вулиці
Інститутській в м. Києві на тій же барикаді були додатково виявлені десять груп
конструктивно різних предметів (сейф пакет 1698453), які за висновком
вибухотехнічної та трасологічної експертизи № 11513/11634… від 08 вересня 2014
року (т. 149 а. 230-250) становили:
-3 важелі використаних
запобіжно-пускових механізмів «У-515», «У515М» та «У-517» виробництва РФ
(Саранський механічний завод), важіль використаного запобіжно-пускового
механізму для комплектації спеціального засобу виробництва ТОВ «Еколог»
(Україна), які до категорії вибухових пристроїв не відносяться і застосовуються
для приведення в дію метальних засобів спеціального призначення нелетальної дії
(типу ручних світлозвукових та газових гранат), а також важіль російського
виробництва використаного запобіжно-пускового механізму для комплектації
невстановленої гранати;
-9 трубок механізму
наколювання використаних запобіжно-пускових механізмів «У-515, «У515М» та
«У-517» виробництва РФ (Саранський механічний завод), які до категорії
вибухових пристроїв не відносяться;
- 9 пружин механізмів
наколювання використаних запобіжно-пускових механізмів «У-515, «У515М» та
«У-517» виробництва РФ (Саранський механічний завод) та пружина механізму
наколювання використаного запобіжно-пускового механізму для комплектації
спеціального засобу виробництва НВП «Еколог» (Україна), які до категорії
вибухових пристроїв не відносяться;
-10 запобіжних чек
механізмів наколювання використаних запобіжно-пускових механізмів «У-515,
«У515М» та «У-517» виробництва РФ (Саранський механічний завод) та 2 пружини
механізмів наколювання використаних запобіжно-пускових механізмів для
комплектації спеціальних засобів виробництва НВП «Еколог» (Україна), які до
категорії вибухових пристроїв не відносяться;
-ударник механізму
наколювання використаного запобіжно-пускового механізму «У-515, «У515М» та
«У-517» виробництва РФ (Саранський механічний завод);
-фрагмент корпусу
використаного виробу «Терен-6» НВП «Еколог» (Україна), вибуховим пристроєм не
являється, відноситься до спеціального метального засобу нелетальної дії (типу
ручна газова граната), до корпусу цієї гранати готові уражаючі металеві
елементи (типу болтів, шурупів, цвяхів тощо), які не передбачені конструкцією,
не закріплювалися;
-фрагмент корпусу
використаного виробу «Дрейф-2» (РФ, ВАТ «Федеральний НВЦ «НДІ прикладної
хімії»), який вибуховим пристроєм не являється, відноситься до спеціального метального
засобу нелетальної дії (типу ручна газова граната);
-фрагмент корпусу
використаного виробу «Заря-2» (або «Пламя-2») (РФ, Саранський механічний завод
або ВАТ «Федеральний НВЦ «НДІ прикладної хімії»), вибуховим пристроєм не
являється, відноситься до спеціального метального засобу нелетальної дії (типу
світлозвукова граната);
-корпус використаного
виробу «Терен-7М» НВП «Еколог» (Україна), вибуховим пристроєм не являється,
відноситься до спеціального метального засобу нелетальної дії (типу ручна світлозвукова
граната).
Інші виявлені предмети з вказаного сейф пакету (шайби) не
входили до конструкції якихось вибухових пристроїв.
Крім того, за тим же протоколом огляду місця події від
14 серпня 2014 року (т. 149 а. 222-224) на вулиці Інститутській в м. Києві
на тій же барикаді були додатково виявлені: 101 гільза або їх частини; 2
патрони 12 калібру «Терен-12П», несмертельної дії з гумовою кулею, 1 патрон 12
калібру «Терен-12К», несмертельної дії з гумовою картеччю, 1 частину патрону
несмертельної дії (без метального снаряду); 1 трубка небалістичного походження.
Згідно з висновком судово-балістичної експертизи від
16 вересня 2015 року № 11498/11499/14-33, яку провів експерт ОСОБА_957 (т.
42 а. 99-112), під час огляду місця події від 14 серпня 2014 року споруди типу
«барикада» на ділянці вулиці Інститутській в м. Києві було вилучено (сейф пакет
1698452): 101 гільзу або їх частину; 2 патрони 12 калібру «Терен-12П»,
несмертельної дії з гумовою кулею, 1 патрон 12 калібру «Терен-12К»,
несмертельної дії з гумовою картеччю, 1 частину патрону несмертельної дії (без
метального снаряду); 1 трубку небалістичного походження; 42 предмети, схожі на
гумові кулі.
(щодо об`єктів схожих на гільзи)
З наданих 101 гільзи:
- 91 є частинами патронів нелетальної дії до
гладкоствольних рушниць 12 калібру;
- 1 є частиною патрону калібру 9 мм РА з гумовою кулею;
- 3 є частинами пістолетних холостих патронів калібру 9
мм РА;
- 5 є частинами мисливських патронів 12 калібру до
гладкоствольних рушниць;
- 1 є частиною мисливського патрону 16 калібру до
гладкоствольних рушниць.
Вирішити питання (щодо гільз 12 та 16 калібрів) та 1
гільзи калібру 9 мм РА з якого зразка зброї (системи, моделі, калібру)
відстріляні гільзи не представилось можливим.
- 2 гільзи
калібру 9 мм РА, ймовірно відстріляні з каліберної зброї - 9 мм РА - з
пістолета ФОРТ - 12 Р;
- 1 гільза
калібру 9 м РА, ймовірно відстріляна з каліберної зброї - 9 мм РА - з пістолета
«ВІЙ».
З наданих на дослідження 101 гільзи:
- 91 є частинами патронів виготовлених ТОВ НВП «Еколог»
м. Київ;
- 5 (2 - 12 калібру, 3 - калібру 9 мм РА) виготовлені на
підприємстві компанії «Sellier&Bellot» (Чехія);
- 1 є частиною патрона виготовленого на УНСП «Шмайсер»,
Україна;
- 2 виготовлені на науково-виробничій фірмі «Тахо»
(Україна);
- 1 виготовлена в заводських умовах УРСР;
- 1 виготовлена в заводських умовах СРСР.
На наданих на дослідження гільзах слідів осічки не
виявлено.
З наданих на дослідження 101 гільзи, на 14 є сліди
придатні для ідентифікації.
Надані на дослідження 10 гільз (12 калібру), які придатні
для ідентифікації, стріляні з різних 10 примірників зброї.
З 4 гільз (калібру 9 мм РА):
- 2 гільзи з маркуванням: «S&B 9 mm P.A. Blanc»,
стріляні з одного примірника зброї.
- 2 гільзи стріляні з різних 2 екземплярів зброї.
З 19 гільз,
вилучених 13 серпня 2014, 12 серпня 2014, і 14 серпня 2014 року на яких є сліди
придатні для ідентифікації:
- 2 гільзи з маркуванням: «S&B 9 mm P.A. Blanc»,
вилучені 14 серпня 2014 року та гільзи з маркуванням: «S&B 9 mm P.A. Blanc»
вилучена 12 серпня 2014 року, стріляні з одного примірника зброї
- 14 гільз (12 калібру) та 2 гільзи (калібру 9 мм РА),
вилучені 13 серпня 2014, 12 серпня 2014 і 14 серпня 2014 року, стріляні з 14
різних примірників зброї (12 калібру) та 2 різних примірників зброї (калібру 9
мм РА).
(щодо
об`єктів схожих на кулі)
З наданих на дослідження 42 предметів, 39 є гумовою
картеччю, а 3 є гумовими кулями.
Надані на дослідження 39 картечин діаметром 7 мм, є
елементами метального снаряду - патрону несмертельної дії «Терен-12К» 12-го
калібру виробництва ТОВ «Еколог» м. Київ (Україна).
Надані на дослідження 3 гумові кулі є елементами
метального снаряду - кулями патрону несмертельної дії «Терен-12П» 12-го калібру
виробництва ТОВ «Еколог» м. Київ (Україна).
На представлених на дослідження об`єктах сліди нарізів
каналу ствола чи інші сліди відображення, достатні та придатні для
ідентифікації зброї, з якої відстріляні, не виявлено.
Отже, серед предметів, виявлених та вилучених при огляді
місця події 12 серпня 2014 року на вулиці Інститутській в м. Києві на об`єкті
по типу «барикада», що розташована на проїзній частині вулиці Інститутська під
пішохідним містком, виявлені речові докази, ідентифікаційне балістичне
дослідження яких є також актуальним для завдань даного провадження.
Вказаними даними з усією належністю доведено, що
місцевість, на якій розташовувалася вказана барикада під містком по АДРЕСА_7 ,
має на собі сліди активного застосування спецзасобів (віднайдені частини
спецзасобів типу димових шашок, ручних газових та світлозвукових гранат, в тому
числі виробництва РФ (вироби «Дрейф-2», «Заря-2» (або «Пламя-2»), «Дрофа»),
патронів нелетальної (травматичної) дії до гладкоствольних рушниць Форт-500 та
пристроїв для їх відстрілу типу пістолет, елементи метальних снарядів «несмертельної»
дії «Терен П», «Терен К» та ін.). Виявлені елементи конструкцій спецзасобів по
типу граната вказують на їх штатний характер, не передбачені їх конструкцією
предмети, які посилювали б ризик травмування активістів, при цьому не
використовувалися.
Окрім того, на барикаді виявлені гільзи мисливських
набоїв 12 калібру, що вказує на здійснення пострілів з барикади такою зброєю, а
також дві кулі калібру 7,62х39 мм - одна «FMJ» мисливського патрона, а інша -
бронебійно-запалювальна «БЗ», що вказує на обстріл цієї барикади такими
набоями. Обґрунтовану та єдину прийнятну версію пояснення цієї обставини жодна
із сторін провадження суду не надала, проте сумніви сторони захисту про
належність цих слідів до застосування зброї з боку саме правоохоронців стороною
обвинувачення не спростовані.
Не може у даному випадку залишитися поза увагою суду
присяжних і давність проведення у червні та серпні 2014 року слідчих розшукових
дій порівняно із подіями 20 лютого 2014 року. Фактор часу у даному випадку
об`єктивно ставить під сумнів походження виявлених предметів та слідів у
вказаному місці саме під час подій 20 лютого 2014 року, відтак вимагає від суду
обережного використання вказаного матеріалу за своїм доказовим значенням. Від
більш категоричних висновків суд стримує обсяг, локація та характер виявленого
матеріалу, відомості про що напряму узгоджуються з іншими даними про події 20
лютого 2014 року, які зафіксовані на вже досліджених судом присяжних фото та
відео матеріалах.
Отже, підсумовуючи наведене, вказані докази, окрім
винятків, які отримали іншу мотивовану оцінку, суд присяжних визнає належними
та допустимими, а у своєму взаємозв`язку переконливо інформативними для
проведення подальших експертних досліджень та формулювання судом своїх
висновків з приводу висунутого обвинувачення.
Нарешті, остання група доказів щодо слідів та обставин
застосування 20 лютого 2014 року зброї та спеціальних засобів - це інші
предмети, що можуть бути доказами щодо слідів та обставин використання 20
лютого 2014 року зброї та спецзасобів, а також об`єкти, які містять на собі
сліди застосування зброї та спеціальних засобів.
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколом
огляду місця події від 24 лютого 2014 року з додатками у виді фото таблиць
(т. 150 а. 34-40) на терасі Клубу Кабінету Міністрів України (м. Київ, вул.
Інститутська, 7) виявлено на конструкції огорожі цієї тераси металеву кулю
округлої форми діаметром близько 3 мм (сейф пакет 0914990), яка згідно з висновком
судово-балістичної експертизи від 05 листопада 2015 року № 990, яку провів
експерт ОСОБА_1074 (т. 42 а. 147-148), є предметом господарсько-побутового
призначення, а саме: металевою кулькою для стрільби із рогатки. Предмет не є
кулею (не є частиною боєприпаси). Кулька не є частиною патрону (боєприпаси). На
кульці сліди від внутрішньої поверхні каналу ствола, придатні для ідентифікації
зброї, відсутні.
За дослідженим судом протоколом огляду місця події від
14 серпня 2014 року (т. 149 а. 222-224), як це вбачається з листів Департаменту
логістики та матеріально-технічного забезпечення № 5/1/7-56 від 19 листопада
2015 року та Центральної бази ресурсного забезпечення МВС № 991 від 13
листопада 2015 року (т. 150 а. 6, 7), висновку судово-балістичної експертизи
№ 11500/11501… від 20 серпня 2015 року, яку провів експерт ОСОБА_957 (т. 42
а. 89-91), на вулиці Інститутській в м. Києві на вказаній барикаді було також
виявлено гладкоствольний сигнальний пістолет Шпагіна СПШ-44 калібру 26,5 мм,
1961 року виробництва (СРСР) номер № НОМЕР_64 , який до вогнепальної зброї не
відноситься та не значиться по облікових даних (не отримувався і не видавався),
до вогнепальної зброї не відноситься, до стрільби не придатний, призначений для
стрільби сигнальними патронами калібру 26,5 мм., підприємство, на якому він
виготовлений, не встановлено.
Щодо слідів на об`єктах, окрім наведеного раніше.
Згідно з дослідженими судом протоколами огляду місця
події від 24 лютого 2014 року з додатками у виді схеми та фото таблиці (т.
154 а. 17-40), судово-медичної цитологічної експертизи № 22/ц від 28 березня
2014 року (т. 154 а. 44-46), за участі спеціалістів-криміналістів із
проведенням візування напрямків пострілів за допомогою лазерної указки було
виявлено:
-на розташованому по
АДРЕСА_7 перед перехрестям з АДРЕСА_18 на відстані 30 метрів від будинку № 7
(Клуб КМУ) рекламному щиті - 3 наскрізні пошкодження у виді отворів, завдані з
боку будівлі Клубу КМУ (фото №№ 1-5 - а. 32-34);
-на розташованих поруч
на перехресті на одній металевій трубі дорожніх знаках «Пішохідний перехід» та
«Зупинку заборонено» - 4 наскрізні пошкодження у виді отворів, завдані з боку
будівлі Клубу КМУ (фото №№ 6-10 - а. 34-36);
-на розташованому
поруч напроти входу до станції метро «Хрещатик» другому рекламному щиті - 1
наскрізне пошкодження у виді отвору та одне сліпе пошкодження з вдавленим
предметом жовтого кольору, завдані з боку будівлі Клубу КМУ (фото №№ 13-21 - а.
37-39);
-зсередини труби
дорожніх знаків та другого рекламного щита після їх демонтажу були виявлені та
вилучені 3 фрагменти оболонок кулі, 1 осердя кулі та уламок металевої конструкції
(фото №№ 11-12, 20-23 - а. 36, 39-40), на яких крові та клітинних елементів
тканин людини не знайдено, а також зроблені змиви з пошкоджень, які виявилися
неінформативними через відсутність даних про їх експертне дослідження.
Відповідно до висновку комісійної судово-балістичної
експертизи від 28 листопада 2014 року № 3754/3755/14-33/5-135, яку провели
експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_901 , ОСОБА_902 і ОСОБА_1009 (т. 42 а. 7-13) під час
огляду місця події від 24 лютого 2014 року - металевої труби дорожніх знаках
«Пішохідний перехід» та «Зупинку заборонено», другого рекламного щита біля
будинку № 7 по вул. Інститутській в м. Києві було вилучено три фрагменти
оболонки кулі патрону до вогнепальної зброї, одне осердя кулі патрону до
вогнепальної зброї, та один шматок металу. Визначити калібр кулі, фрагменти
оболонки якої надані на дослідження, та зразок патрону не видалось можливим у
зв`язку зі значним руйнуванням та деформацією. Осердя є стальним осердям кулі
«ПС» (57-Н-231С) проміжного патрону зразка 1943 калібру 7,62-мм або кулі «HP»
(Hollow Point) мисливського патрону з експансивною кулею заводського
виробництва. Визначити з якого зразка зброї (система, модель, калібр)
відстріляна куля, фрагменти оболонки якої надані на дослідження не видалось
можливим у зв`язку зі значним руйнуванням та деформацією. Куля, частиною якої є
надане на експертизу осердя, могла бути вистріляна за зброї калібру 7,62х39 мм,
а саме: автоматів АК-47, АКМ, карабінів СКС, Сайга, Вулкан, Вепрь тощо. Патрон,
споряджений кулею, частиною якої є осердя, призначений для стрільби з таких
видів бойової вогнепальної зброї: АК-47, АКМ, РПД (ручний кулемет Драгунова),
РПК (ручний кулемет Калашнікова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103, АК-104, АК-12,
АЕК-973, ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47 та інших моделей зброї, що
виготовлені під даний патрон та може використовуватись для стрільби з
мисливської нарізної зброї: Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС тощо.
Будь-які придатні для ідентифікації зброї сліди від
каналу ствола на досліджуваних об`єктах відсутні.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом огляду
місця події від 02 березня 2014 року з додатками у виді фото таблиць (т.
130 а. 120-142) оглядалися кутова частина будівлі готелю «України» в бік верху
вул. Інститутська, на якій виявле-ні сліди від куль (фото № 7 та 8, а всього
вісім) та нижня частина стовпа електро-передач з того ж боку, на якій також
виявлені сліди від куль (фото № 9, а всього 12).
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколом
огляду місця події від 24 березня 2015 року з додатками у виді фото таблиць
(т. 150 а. 9-25) оглядалася, тому числі, опора для реклами (фото №№ 1-7 - а.
13-18), розташована на вулиці Інститутській в м. Києві на тротуарі перед
виїздом з проїзної частини вказаної вулиці на початок провулку в напрямку до
Жовтневого палацу, на якій виявлено вхідний вогнепальний отвір зі сторони НБУ
візуально в напрямку умовно низу вулиці Інститутська на висоті 1,4 м діаметром
близько 0,8 см, а з середини цієї опори для реклами були вилучені 3 металевих
предмети (пакет № 1), які відповідно до висновку експертизи зброї та слідів
і обставин її використання від 17 грудня 2015 року № 5948/5949/15-33 (т. 42
а. 122-126) виявилися неінформативними через їх непридатність для будь-якої
ідентифікації.
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколами
огляду місця події від 24 березня та 06 жовтня 2015 року з додатками у виді
фото таблиць (т. 150 а. 9-25; т. 152 а. 1-29) оглядалися за участю спеціалістів
- криміналістів парапет на сходинках до АКБ «Аркада» з написом «АКБ «АРКАДА» та
електроопори (стовпи) освітлення, розташовані вздовж вулиці Інститутській в м.
Києві в напрямку і на боці від сходинок з вказаним парапетом до АКБ «Аркада»
вниз до готелю «Україна», на яких виявлено:
-на парапеті з написом
«АКБ «АРКАДА» з боку входу до станції метро «Хрещатик» (фото №№ 1-4 - т. 152 а.
8-10) - вогнепальне пошкодження воронковоподібної форми, з якого зроблено
об`ємний зліпок (сейф пакет 2421908);
-на електроопорі
(стовп з маркуванням № 11/00), розташованій на тротуарі біля сходинок з
парапетом до АКБ «Аркада» (фото №№ 8-13 - т. 150 а. 19-24; фото №№ 5-14 - т.
152 а. 11-17) - одне наскрізне вогнепальне пошкодження у виді отвору з
вивернутими назовні в бік НБУ краями, завдано візуально з напрямку низу вулиці
Інститутська на висоті 0,52 м діаметром 10,6 мм, два наскрізні вогнепальні
пошкодження у виді отворів всі зі сторони НБУ візуально в напрямку умовно низу
вулиці Інститутська на висоті 1,78 та 1,27 м, діаметром кожне близько 10 мм, а
також п`ять ненаскрізних вогнепальних пошкоджень у виді отворів всі зі сторони
НБУ на висоті 0,79, 0,75, 0,62, 0,42 та 0,39 м діаметром кожне від 10 до 11 мм,
з яких зроблено об`ємні зліпки (сейф пакет 2421909), а з середини самої цієї
опори були вилучені 5 металевих предметів (пакет № 2 - додаток до протоколу від
24 березня 2015 року, фото №№ 14-15 - т. 150 а. 25);
-на електроопорі
(стовп з маркуванням № 10/00), розташованій наступною за стовпом № 11/00 на
тротуарі навпроти паркової зони майже посередині між парапетом до АКБ та
готелем «Україна» (фото №№ 15-20 - т. 152 а. 18-22) - одне наскрізне
вогнепальне пошкодження у виді отвору зі сторони НБУ на висоті 0,85 м діаметром
10,8 мм, а також два ненаскрізних вогнепальних пошкоджень у виді отворів всі зі
сторони НБУ на висоті 0,71 та 0,44 м діаметром кожне від до 11 мм, з яких
зроблено об`ємні зліпки (сейф пакет 2421914);
-на електроопорі
(стовп з маркуванням № 09/00), розташованій наступною за стовпом № 10/00 на
тротуарі навпроти паркової зони перед готелем «Україна», ближче до останнього
(фото №№ 21-25 - т. 152 а. 23-26) - одне ненаскрізне вогнепальне пошкодження у
виді воронки зі сторони НБУ на висоті 1,75 м діаметром 11,4 мм, з якою зроблено
об`ємний зліпок (сейф пакет 2421914), та одне наскрізне вогнепальне пошкодження
у виді отвору на недосяжній висоті для фіксації;
-на електроопорі
(стовп з маркуванням № 07/00), розташованій наступною через один за стовпом №
НОМЕР_65 на тротуарі навпроти дальнього кута будівлі готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 »
(фото №№ 26-29 - т. 152 а. 27-29) - одне ненаскрізне вогнепальне пошкодження у
виді отвору зі сторони НБУ на висоті 1,04 м діаметром 9,3 мм, з якою зроблено
об`ємний зліпок (сейф пакет 2421912).
Порівнюючи між собою результати огляду місця події щодо
вогнепального характеру виявлених пошкоджень на стовпі з маркуванням № НОМЕР_66
, які зафіксовані протоколами огляду від 24 березня та 06 жовтня 2015 року, суд
надає перевагу останнім, оскільки вони зафіксовані за участю
спеціаліста-криміналіста, а тому є більш фахово оформленими.
Крім того, аналізуючи об`єктивні дані щодо розташування
стовпів №№ 11/00, 10/00, 09/00 та 07/00 на місцевості, які чітко візуалізовані
на вказаних фотоматеріалах та мають істотне значення для орієнтування, разом з
їх позначками на панорамному фото № 1 (т. 152 а. 8), судом встановлено
невідповідність таких позначок. Зокрема, на панорамному фото помилково
позначений слідчим стовп, який фактично не оглядався, як стовп № 11/00.
Натомість, помилково позначений на панорамному фото стовп № 10/00, є насправді
оглянутим стовпом № НОМЕР_66 (на тротуарі біля сходинок з парапетом до АКБ «
ІНФОРМАЦІЯ_188 »), помилково позначений стовп № НОМЕР_65 , є насправді
оглянутим стовпом № НОМЕР_67 (на тротуарі навпроти паркової зони майже
посередині між парапетом до АКБ та готелем « ІНФОРМАЦІЯ_161 »), наступний
непозначений стовп, є насправді оглянутим стовпом № НОМЕР_65 (на тротуарі
навпроти паркової зони перед готелем « ІНФОРМАЦІЯ_161 »), а оглянутий стовп №
07/00 (навпроти дальнього кута будівлі готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 ») є насправді
наступним за помилково позначеним на панорамному фото стовпом під № 07/00.
Аналогічно, але значно раніше за часом, були описані
пошкодження на стовпі № НОМЕР_66 під час огляду місця події, результати якого
відображені у протоколі від 26 лютого 2014 року з додатками у виді фото
таблиць (т. 153 а. 215-227). При цьому, сторона захисту обґрунтовано звернула
увагу на те, що і за результатами цієї слідчої дії одне наскрізне вогнепальне
пошкодження у виді отвору з вивернутими назовні в бік НБУ краями, завдано на
висоті 0,52 м діаметром 10,6 мм (пошкодження № 8 - фото № 13, т. 153 а. 224).
Згідно з висновком експертизи зброї та слідів і
обставин її використання від 22 грудня 2015 року № 5935/5936/15-33, яку
провів експерт ОСОБА_977 (т. 42 а. 135-140), під час огляду місця події від 24
березня 2015 року електричної опори, яка розташована по вул. Інститутській в м.
Києві, неподалік від входу-виходу станції метро «Хрещатик» на вул. Інститутську
було вилучено п`ять металевих фрагментів, з яких: два осердя кулі проміжного
патрона зразка 1943 року з кулею «ПС» (57-Н-231С) та один фрагмент оболонки
кулі проміжного патрона зразка 1943 року з кулею «ПС» (57-Н-231С). Встановити
щодо двох інших фрагментів з числа представлених, чи є вони кулями або їх
фрагментами, не представилось можливим.
Два осердя куль та фрагмент оболонки кулі, що
представлені на дослідження відстріляні з вогнепальної зброї калібру 7,62-мм,
яка призначена для стрільби патронами 7,62х39 мм. Встановити систему, модель
зброї, не виявилось можливим у зв`язку з відсутністю на них слідів каналу
ствола. Патрони, частинами куль яких є два осердя та фрагмент оболонки, які
представлені на дослідження можуть використовуватись для стрільби зі зброї під
патрон калібру 7,62 мм зразка 1943 року (автомати - АК, АКМ, АКМС; ручні
кулемети - РПК, РПКС, карабін СКС. Та деякі зразки мисливської нарізної зброї,
які виготовлені на базі АК-47).
На представлених на дослідження об`єктах сліди нарізів
каналу ствола, придатні для ідентифікації зброї, відсутні, а відтак порівняльне
дослідження неможливе.
Згідно з протоколом огляду місця події від 26 лютого
2014 року з додатками у виді фото таблиці (т. 151 а. 33-37) під час огляду
за участі спеціаліста-криміналіста стіни лівого (в бік вулиці Хрещатик») кута
Жовтневого палацу (вул. Інститутська, 1, м. Київ) виявлено два вхідних
вогнепальних пошкодження обидва діаметром до 8 мм, з одного з яких виявлено та
вилучено предмет, схожий на кулю (сейф пакет 0009310), на якій згідно з висновком
судово-медичної цитологічної експертизи № 12/ц від 19 березня 2014 року (т.
151 а. 42-43) крові та клітинних елементів тканин людини не знайдено.
Згідно з висновком комісійної судово-балістичної
експертизи від 12 вересня 2014 року № 3571/3572/14-33/5-115, яку провели
експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_901 , ОСОБА_902 та ОСОБА_903 (т. 43 а. 18-21), при
огляді місця події від 26 лютого 2014 року, з пошкодження АДРЕСА_23 було
вилучено кулю, що являється частиною 7,62-мм проміжного патрону зразка 1943
року з кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С) заводського виробництва.
Куля могла бути вистріляна зі зброї калібру 7,62х39 мм:
АК-47, АКМ, АКМС, СКС, Сайга, Вулкан та ін. Патрони, споряджені кулею,
представленою на дослідження, можуть використовуватися для стрільби з наступних
видів бойової та мисливської нарізної зброї: АК-47, АКМ, АКМС, РПД (ручний
кулемет Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашнікова), Вепрь, Вулкан та інших
моделей зброї калібру 7,62х39.
На представленій на дослідження кулі наявний фрагмент
сліду нарізів каналу ствола, який не придатний для ідентифікації зброї, з якої
вона вистріляна. Куля вистріляна не з того екземпляру зброї, що і кулі та
оболонки, вилучені з тіл ОСОБА_476 , ОСОБА_919 , ОСОБА_918 , при огляді 26
лютого 2014 року номеру 926 готелю «Україна», оскільки встановлена розбіжність
за видом патрона (відмінні конструкція, розміри).
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколом
огляду місця події від 26 лютого 2014 року з додатками у виді фото таблиць
(т. 153 а. 142-173) оглядалася за участю спеціалістів - криміналістів з
проведенням візування напрямків пострілів за допомогою лазерної указки, у тому
числі, опора для реклами (фото №№ 1-3, 5-7 - а. 150-153), розташована на вулиці
Інститутській в м. Києві на тротуарі перед виїздом з проїзної частини вказаної
вулиці на початок провулку в напрямку до Жовтневого палацу, на якій виявлено
вхідний вогнепальний отвір на висоті 1,4 м діаметром близько 7,2 мм (фото №№
5-6 - т. 153 а. 152). Візуванням напрямку, з якого могло бути завдано вказане
пошкодження встановлено, що такий вказує на дах двоповерхової будівлі АДРЕСА_13
(фото №№ 7-10 - т. 153 а. 153-154). Крім того, вище на рекламному щиті вказаної
опори виявлено три наскрізних вогнепальних пошкодження (фото №№ 13-20 - т. 153
а. 156-159). Візуванням напрямків, з яких могли бути завдані ці три пошкодження
встановлено, що такий вказує на барикаду з бетонних блоків, що розташована
поперек вулиці за перехрестям вул. Інститутська з вул. Ольгинська в м. Києві
(фото №№ 21-24 - т. 153 а. 160-161). Також, на вказаній опорі для реклами
виявлено пошкодження у виді округлої вибоїни, яке також може мати вогнепальне
походження і яке розташоване з боку Майдану Незалежності (фото №№ 11-12 - т.
153 а. 155). Крім того, на оглянутих поруч двох деревах також виявлено по
одному вогнепальному наскрізному пошкодженню, візування напрямків яких вказує
на здійснення пострілу умовно з бетонних барикад, розташованих поперек вул.
Інститутська в м. Києві (фото №№ 25-36 - т. 153 а. 162-167).
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколами
огляду місця події від 26 лютого 2014 року з додатками у виді фото таблиць
(т. 153 а. 174-185, 186-196, 197-213) оглядалася за участю спеціалістів -
криміналістів місцевість від барикади з бетонних блоків в напрямку до готелю
«Україна». Виявлено з вогнепальними пошкодженнями рекламний щит (фото №№ 2-8 -
а. 180-183) - уламок скла з такими пошкодженнями вилучено (сейф пакет 8038119),
а також дорожній знак (фото №№ 9-12 - а. 184-185). На тротуарі поруч з входом до
станції метро «Хрещатик» виявлено з вогнепальними пошкодженнями рекламні щити
(фото №№ 1-4 - а. 192-193, фото №№ 3-6 - а. 204-205), при візуванні встановлено
напрямок пострілу з кута будівлі НБУ, також поруч виявлено з вогнепальними
пошкодженнями дерево (фото №№ 5-13 - а. 193-196), при візуванні встановлено
напрямок пострілу з кута будівлі НБУ, поруч інформаційний щит-вказівник вул.
Ольгинська та Городецького, на якому виявлено вогнепальне пошкодження (фото №№
8-11 - а. 206-208) з напрямку даху будівлі НБУ, яка розташована за клубом КМУ
(фото №№ 12-13 - а. 208-209), за вказаним інформаційним щитом-вказівником по
вул. Інститутська, на якому виявлено два наскрізні вогнепальні пошкодження
(фото №№ 14-19 - а. 209-211), які є вхідними знизу вверх з боку НБУ, що може
свідчити про їх утворення внаслідок рикошету куль від поверхні дороги (фото №№
20-21 - а. 211-212).
Звертає на себе увагу, що зафіксований на досліджених
окремо 17 січня 2019 рок за участі свідка ОСОБА_785 , а також за епізодами
загибелі ОСОБА_734 та ОСОБА_1075 поранення ОСОБА_326 , ОСОБА_886 та ОСОБА_1076
, фотографіях «DSC_7416» та «DSC_7417» (т. 16 а. 143-147) отвір в
рекламному щиті допитаний під час судового розгляду автор цих фото - свідок
ОСОБА_785 пояснив також як слід від пострілу в щит, який був здійснений в
той момент, коли він перебував за ним ранком 20 лютого 2014 року на пішохідній
доріжці правого боку вул. Інститутська, якщо рухатися від Майдану Незалежності
вверх, та фіксував на свій фотоапарат обставини розстрілу активістів. Працівники
міліції вже відійшли за сніжну барикаду. На цих фото кульовий отвір, який має
розрив металу на зовні, сфотографований ним з боку Майдану Незалежності, тобто
напрямок пострілу був з урядового кварталу в бік Майдану Незалежності. Також
свідок уточнив, що астрономічний час на його фотоапараті він виставляв особисто
і намагався бути точним, за цим слідкував як професійний фотограф. Окрім
вказаного отвору рекламного щита він також раніше за часом був очевидцем
влучання кулі в ще один рекламний щит, коли поруч з ним був оператор з РФ, з
правого боку вул. Інститутська, за яким вони ховалися з боку Майдану
Незалежності. Відбувся постріл, їх обдало крихтами розбитого від кулі пластику.
Під час детального дослідження в суді методаних вказаних
фото отвору на рекламному щиті, встановлено, що вони здійснені свідком на
фотоапарат «NIKON D300S» 20 лютого 2014 року о 10 год. 16 хв. 00 та 02 сек.
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколами
огляду місця події обидва від 26 лютого 2014 року з додатками у виді фото
таблиць (т. 153 а. 123-138; т. 154 а. 11-16) оглядалася за участю спеціалістів
- криміналістів з проведенням візування напрямків пострілів за допомогою
лазерної указки місцевість в м. Києві, а саме частина пішохідної доріжки, що веде
від входу до станції метро «Хрещатик» в бік готелю Україна (вул. Інститутська,
4), на якій виявлено:
на дереві, що розташовано поруч з парапетом з написом
«АКБ «Аркада», з боку входу до станції метро «Хрещатик» виявлено чотири кульові
пошкодження (на висоті 1,17, 1,33, 1,23 та 1,37 м відповідно), при цьому перше
та четверте є наскрізними, а друге та третє - сліпими (фото №№ 1, 9-15 - т. 153
а. 128, 132-135), візуванням напрямків, з яких могли бути завдані вказані
пошкодження, встановлено, що такий вказує на нижні поверхи будинку НБУ (фото №
16 - т. 153 а. 136);
-поруч з вказаним
деревом серед плитки були виявлені сім металевих кульок сірого кольору (сейф
пакет 0009311), (фото №№ 2-8 - т. 153 а. 129-132);
-на парапеті з написом
«АКБ «АРКАДА» з боку входу до станції метро «Хрещатик» вогнепальне пошкодження
воронковоподібної форми (фото №№ 1, 17-19 - т. 153 а. 128, 136-137);
-в глибині паркової
зони в 10 метрах від пішохідної доріжки на обпаленому дереві виявлено також з
боку входу до станції метро «Хрещатик» три сліпі пошкодження у виді отворів, на
місцевості також зроблені змиви речовини бурого кольору, які виявилися
неінформативними через відсутність даних про їх експертне дослідження (т. 154
а. 13-14).
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколом
огляду місця події від 19 жовтня 2015 року з додатками у виді фото таблиць
(т. 152 а. 43-67) оглядалася за участю спеціалістів - криміналістів з
проведенням візування напрямків пострілів за допомогою лазерної указки
місцевість в м. Києві довкола будівель Жовтневого палацу (вул. Інститутська,
1), готелю Україна (вул. Інститутська, 4) та АКБ «Аркада», на якій виявлено:
-на електроопорі
(стовп з маркуванням № 10/00), розташованій на тротуарі навпроти паркової зони
майже посередині між парапетом до АКБ та готелем « ІНФОРМАЦІЯ_161 » (фото №№
15-20 - т. 152 а. 18-22; фото №№ 1-6 - т. 152 а. 51-53) - одне наскрізне
вогнепальне пошкодження у виді отвору на висоті 0,85 м, яке могло бути утворено
пострілом з напрямку розташування дахів будівель за адресою АДРЕСА_24 (фото № 5
- т. 152 а. 53);
-на електроопорі
(стовп з маркуванням № 11/00), розташованій на тротуарі біля сходинок з
парапетом до АКБ «Аркада» (фото №№ 8-13 - т. 150 а. 19-24; фото №№ 5-14 - т.
152 а. 11-17; фото №№ 7-16 - т. 152 а. 54-61) - три наскрізні вогнепальні
пошкодження у виді отворів на висоті 1,78 та 1,27 м, які могли бути утворені
пострілами з напрямку розташування будівлі НБУ (верхні поверхи) (фото №№ 14 та
15 - т. 152 а. 60), а також на висоті 0,52 м, яке могло бути утворено пострілом
з напрямку перед розташуванням будівлі НБУ (фото № 16 - т. 152 а. 61);
-на рекламному щиті,
розташованому на тротуарі біля сходинок з парапетом до АКБ «Аркада» між
стовпами з маркуванням № НОМЕР_66 та № 10/00 (фото №№ 7, 17-23 - т. 152 а. 54,
61-64) - наскрізне вогнепальне пошкодження у виді отвору на висоті 0,48 м, який
міг бути утвореним пострілом паралельно поверхні вулиці з напрямку верху вулиці
Інститутська (середина проїзної частини по закінченню перехрестя з вулицею
Ольгинська з висоти 0,5 м) (фото №№ 21 та 22 - т. 152 а. 63-64);
-на стічній трубі,
розташованій на куті будівлі Жовтневого палацу з боку до вулиці Інститутська
(фото №№ 24-28 - т. 152 а. 65-67) - наскрізне вогнепальне пошкодження у виді
отвору на висоті 5,5 м, який міг бути утвореним пострілом з напрямку провулку,
що веде з`єднання з проїзною частиною вулиці Інститутська (середина провулку з
висоти до 1,0 м) (фото № 29 - т. 152 а. 67).
Суд присяжних не знаходить правових підстав для визнання
недопустимими доказами через відсутність підпису спеціаліста у протоколі даних,
які були оформлені вказаним протоколом огляду місця події від 19 жовтня 2015
року, оскільки участь вказаного спеціаліста, на відміну від інших подібних
ситуацій, була чітко та безспірно задокументована фото матеріалами як невід`ємним
додатком до протоколу слідчої дії (фото № 13 - а. 59), а до самого протоколу з
усією повнотою занесені зроблені та обраховані спеціалістом величини,
об`єктивність яких також підтверджується фото таблицями.
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколом
огляду місця події від 22 жовтня 2015 року з додатками у виді фото таблиць
(т. 152 а. 68-109) оглядалася за участю спеціалістів - криміналістів з
проведенням візування напрямків пострілів за допомогою лазерної указки
місцевість в м. Києві довкола будівель Жовтневого палацу (вул. Інститутська,
1), готелю Україна (вул. Інститутська, 4) та АКБ «Аркада», на якій виявлено:
-на дереві,
розташованому на території паркової зони майже посередині між парапетом до АКБ
та готелем «Україна» на відстані 21 м вглиб від стовпа з маркуванням № 10/00
(фото №№ 1-5 - т. 152 а. 77-79) - одне наскрізне вогнепальне пошкодження у виді
отвору на висоті 1,36 м, яке могло бути утворено пострілом з напрямку проїзної
частини вулиці Інститутська з відстані до 50 м (фото № 5 - т. 152 а. 79);
-на дереві,
розташованому на території паркової зони майже посередині між парапетом до АКБ
та готелем «Україна» на відстані 6 м вглиб від стовпа з маркуван-ням № 10/00
(фото №№ 6-9 - т. 152 а. 79-81) - одне наскрізне вогнепальне пошко-дження у
виді отвору на висоті 1,66 м, яке могло бути утворено пострілом з напрямку
проїзної частини вулиці Інститутська з відстані до 17 м (фото № 8 - т. 152 а.
80);
-на бетонній квітковій
клумбі висотою 0,79 м, розташованій на тротуарі біля сходинок з парапетом АКБ
«Аркада», поруч зі стовпом з маркуванням № 11/00 (фото №№ 2, 10-23 - т. 152 а.
77, 82-89) - п`ять наскрізних вогнепальних пошкоджень у виді отворів на висоті
0,66, 0,61, 0,54, 0,47 та 0,26 м, які могли бути утворені пострілами з умовного
напрямку будівлі НБУ (фото № 23 - т. 152 а. 89);
-на стовпі рекламного
щита, розташованого між стовпами з маркуванням № 12/00 та 11/00 (фото №№ 24-29
- т. 152 а. 89-93) - наскрізне вогнепальне пошкодження у виді отвору на висоті
1,85 м, який міг бути утвореним пострілом з напрямку будівлі НБУ (верхні
поверхи) (фото № 30 - т. 152 а. 94);
-на стовпі рекламного
щита, розташованого з протилежного боку вулиці Інститутська (фото №№ 31-32 - т.
152 а. 95-96) - вогнепальне пошкодження у виді отвору на висоті 1,33 м, який
міг бути утвореним пострілом з напрямку будівлі № 8 по вул. Інститутська (фото
№ 33 - т. 152 а. 96);
-на нижньому вікні
будівлі Жовтневого палацу біля раніше згаданої стічної труби (фото №№ 34-40 -
т. 152 а. 97-100) - два наскрізні вогнепальні пошкодження у виді отворів на
незначній висоті, які могли бути утвореними пострілами знизу вверх з поверхні
провулку, що веде з`єднання з проїзною частиною вулиці Інститутська, на
незначній відстані, що вказує на ознаки рикошету (фото №№ 41-44 - т. 152 а.
101-104);
-на дереві,
розташованому біля кута будівлі Жовтневого палацу в бік НБУ (фото №№ 45-49 - т.
152 а. 105-107) - наскрізне вогнепальне пошкодження у виді отвору на висоті
0,73 м, який міг бути утворений пострілом з відстані 6 м на висоті 1,5 м з боку
провулку, що веде з`єднання з проїзною частиною вулиці Інститутська, або
верхніх поверхів клубу Кабінету Міністрів (вулиця Інститутська, 7) (фото №№
50-51 - т. 152 а. 108-109).
Аналогічно, але значно раніше за часом, були описані
пошкодження на вказаних деревах ближче до парапету до АКБ «Аркада», бетонній
квітковій клумбі та стовпі рекламного щита, розташованого між стовпами з
маркуванням № 12/00 та 11/00, під час огляду місця події, результати якого
відображені у протоколах від 24 та 26 лютого 2014 року з додатками у
виді фото таблиць (т. 153 а. 229-232, 233-242).
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколом
огляду місця події від 12 жовтня 2015 року з додатками у виді фото таблиць
(т. 152 а. 30-42) оглядалася за участю спеціалістів - криміналістів місцевість
в м. Києві довкола будівель Жовтневого палацу (вул. Інститутська, 1), готелю
Україна (вул. Інститутська, 4) та АКБ «Аркада», на якій виявлено:
-на бетонній опорі
освітлювального стовпа, розташованій на оглядовому майданчику перед центральним
входом до Жовтневого палацу (фото №№ 1-4 - т. 152 а. 35-36) - два вогнепальних
пошкодження у виді воронок зі сторони провулку, що веде до з`єднання з проїзною
частиною вулиці Інститутська, на висоті 1,08 та 0,66 м, з яких зроблено об`ємні
зліпки (сейф пакет 2421913);
-на кам`яному
декоративному стовпчику, розташованому біля останніх сходинок від площадки
перед Жовтневим палацом до низу на вулицю Інститутська (фото №№ 5-8 - т. 152 а.
37-38) - одне вогнепальне пошкодження у виді воронки зі сторони провулку, що
веде до з`єднання з проїзною частиною вулиці Інститутська, на висоті 0,41 м, з
якої зроблено об`ємний зліпок (сейф пакет 2421911);
-на металевому стовпі
освітлення, розташованому з протилежного боку останніх сходинок від площадки
перед Жовтневим палацом до низу на вулицю Інститутська (фото №№ 9-12 - т. 152
а. 39-40) - одне вогнепальне пошкодження у виді воронки зі сторони провулку, що
веде до з`єднання з проїзною частиною вулиці Інститутська, на висоті 0,89 м, з
якої зроблено об`ємний зліпок;
-на металевому стовпі
освітлення, розташованому поруч зі сходами, що ведуть до пішохідного містка
через вулицю Інститутська (фото №№ 13-15 - т. 152 а. 41-42) - одне вогнепальне
пошкодження у виді вм`ятини зі сторони провулку, що веде до з`єднання з
проїзною частиною вулиці Інститутська, на висоті 0,36 м.
Згідно з дослідженим судом протоколу огляду місця
події від 06 березня 2014 року з додатками (фотоматеріали) (т. 52 а.
155-164), в ході проведення огляду території навпроти Жовтневого палацу за
адресою: м. Київ, вул. Інститутська,1 в м. Києві, встановлено наявність на
відстані 4,60 м від колони № 5 арки будівлі Жовтневого палацу ділянку
оглядового майданчику з тротуарної плитки розміром приблизно 3,10х2,20 м, на
якій є велика кількість викладених квітів, а також знаходяться інші предмети,
зокрема воскові свічки, каміння від цегли, та табличка з надписом: «Не
забудемо, пам`ятаємо» та фотографія у рамці загиблого « ОСОБА_1077 ». Під час
огляду події було зафіксовано, що у окремих місцях будівлі та колон арок
Жовтневого палацу маються пошкодження у вигляді отворів різного розміру, а на
окремих деревах зеленої зони маються пошкодження різного розміру, які
утворились можливо від пострілів з вогнепальної або травматичної, іншої зброї.
Проте, при огляді цієї території речей та предметів, які мають значення для
провадження, не виявлено.
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколом
огляду місця події від 01 березня 2014 року з додатками у виді схеми та
фото таблиці (т. 154 а. 47-52) та протоколом огляду вилучених речей під час
такого огляду від 10 березня 2014 року (т. 154 а. 53-59), як це вбачається
з дослідженого судом висновку експертизи вибухових пристроїв, речовин та
продуктів вибуху № 2654/14… від 15 квітня 2014 року (т. 154 а. 65-70), на
вулиці Інститутській в м. Києві на бетонних блоках, складених поперек проїзної
частини за перехрестям з вул. Ольгинська по типу «бетонна барикада», було
виявлено:
-2 кільця (фото № 5 -
а. 52), які виготовлені кустарним способом, не є складовими елементами
вибухових пристроїв або бойових припасів промислового виробництва, їх
належність до саморобних вибухових пристроїв також не встановлена, на їх
поверхнях вибухових речовин не виявлено;
-стріляну гільзу
калібру 7,62 мм (фото № 4 - а. 52);
-стріляну гільзу
калібру 9 мм (фото № 3 - а. 51).
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколом
огляду місця події від 25 березня 2014 року з додатком у виді фото таблиці
(т. 151 а. 160-174) під час огляду за участі спеціаліста-криміналіста будівлі
Клубу Кабінету Міністрів України (м. Київ, вул. Інститутська, 7) у вікнах на
другого поверху з боку, звернутого до готелю «Україна» та Жовтневого палацу,
були виявлені 2 вогнепальні пошкодження у виді отворів діаметром 5 мм, на
підвіконнях подряпини та траси, характерні для встановлення опір снайперських
гвинтівок, а на даху будівлі з того ж напрямку виявлено та вилучено 5 металевих
шариків діаметром 5 мм (сейф пакет 0184900), на яких згідно з висновком
судово-медичної цитологічної експертизи № 37/ц від 11 квітня 2014 року (т.
151 а. 179-180) крові та клітинних елементів тканин людини не знайдено, та які
за висновком судово-балістичної експертизи № 4804/4805… від 30 червня 2014
року (т. 151 а. 186-189) становили металеві кульки, які не є складовими
елементами унітарних патронів заводського виробництва та можуть бути
використані при виготовленні саморобних патронів як снаряд при спорядженні
саморобним способом патронів до гладкоствольної мисливської зброї або як снаряд
при стрільбі способом роздільного спорядження з гладкоствольної зброї
відповідного калібру, на них відсутні сліди каналу ствола зброї, придатних для
ідентифікації.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом огляду
місця події від 26 лютого 2014 року з додатками у виді фото таблиць (т. 154
а. 1-4) за участю спеціаліста - криміналіста оглядалася місцевість в м. Києві
довкола тротуару лівого боку вулиці Інститутська в напрямку від входу до
станції метро «Хрещатик» до готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 » (вул. Інститутська, 4),
на якій виявлено дерево без чіткого місця локації, на якому виявлено з боку
проїзної частини вулиці та зі сторони Жовтневого палацу два пошкодження у виді
отворів на висоті 1,09 та 1,1 м, при цьому пошкодження з поєднаними дрібними
пошкодження кори дерева (всього шість) - зі сторони Жовтневого палацу (фото №№
1-2 - а. 4).
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколом
огляду місця події від 27 березня 2014 року з додатками у виді схем та фото
таблиць (т. 151 а. 203-212) під час огляду за участі спеціаліста-криміналіста
будівлі готелю «Інтернаціональний» (м. Київ, вул. Липська, 5) на даху та в
приміщеннях куль та гільз, а також слідів розміщення опор для снайперських
гвинтівок не виявлено.
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколом
огляду місця події від 27 березня 2014 року з додатками у виді схем та фото
таблиць (т. 151 а. 213-223) під час огляду за участі спеціаліста-криміналіста
даху будівлі за адресою: м. Київ, Музейний провулок, 10, куль та гільз, а також
слідів розміщення опор для снайперських гвинтівок не виявлено.
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколом
огляду місця події від 29 березня 2014 року з додатками у виді схем та фото
таблиць (т. 151 а. 224-235) під час огляду за участі спеціаліста-криміналіста
даху будівлі за адресою: м. Київ, Музейний провулок, 8, куль та гільз, а також
слідів розміщення опор для снайперських гвинтівок не виявлено.
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколом
огляду місця події від 25 червня 2014 року з додатком у виді фото таблиць
(т. 153 а. 33-42) під час огляду за участі спеціаліста-криміналіста будівлі № 9
по вулиці Городецького в м. Києві на даху та в приміщеннях куль та гільз не
виявлено.
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколом
огляду місця події від 25 березня 2014 року з додатком у виді фото таблиці
(т. 151 а. 193-201) під час огляду за участі спеціаліста-криміналіста із
застосуванням металопошукача вулиці Інститутської та прилеглих територій
зафіксована наявність умовно сніжної барикади, відсутність бетонної барикади,
куль чи гільз біля них, а також на прилеглій території біля Жовтневого палацу
не виявлено.
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколом
огляду місця події від 01 квітня 2014 року з додатком у виді фото таблиці
(т. 151 а. 236-244) під час огляду за участі спеціаліста-криміналіста із
застосуванням металопошукача відкритої ділянки місцевості по вулиці
Інститутської по обидва боки від виходу до станції метро «Хрещатик» до
прилеглих територій перед входом до Жовтневого палацу куль чи гільз не
виявлено.
Згідно з дослідженим за клопотанням представника
потерпілої ОСОБА_661 (т. 189 а. 184-194) з дотриманням процедури, передбаченої
ч. 11 ст. 290 КПК України, висновком експерта - криміналіста № 13 від 07
грудня 2015 року (т. 192 а. 197-237) виявлені під час огляду місця події 24
березня та 06 жовтня 2015 року - на парапеті з написом «АКБ «АРКАДА» з боку
входу до станції метро «Хрещатик» (фото №№ 1-4 - т. 152 а. 8-10, сейф пакет
2421908), на електроопорах (фото №№ 15-20 - т. 152 а. 18-22, №№ 21-25 - т. 152
а. 23-26, сейф пакет 2421914; фото №№ 8-13 - т. 150 а. 19-24; фото №№ 5-14 - т.
152 а. 11-17, сейф пакет 2421909; фото №№ 26-29 - т. 152 а. 27-29, сейф пакет
2421912) (т. 150 а. 9-25; т. 152 а. 1-29) та 12 жовтня 2015 року - на бетонній
опорі освітлювального стовпа, розташованій перед центральним входом до
Жовтневого палацу (фото №№ 1-4 - т. 152 а. 35-36, сейф пакет 2421913; фото №№
5-8 - т. 152 а. 37-38, сейф пакет 2421911) (т. 152 а. 30-42) пошкодження, з
яких були зроблені зліпки, були утворені як зверху вниз, так і знизу вверх,
зліва та справа при розташуванні перед вказаними пошкодженнями.
Протокол огляду місця події від 21 липня 2015 року з додатками у виді фото таблиць (т. 150 а. 28-33) є неінформативним. Так
само неінформативним залишається без окремого ідентифікаційного експертного
дослідження і досліджений судом висновок експерта № 107 від 22 грудня 2015
року (т. 192 а. 233-237), предметом якого була гільза 7,62х39мм зразка 1943
року, питання щодо придатності за якої ідентифікувати зброю, з якої вона
відстріляна, експертом не вирішувалося..
Сукупністю вказаних даних про слідову інформацію
пошкоджень та про напрямок їх заподіяння з усією належністю доведено, що
місцевість на вул. Інститутська від готелю «Україна» до її перехрестя з вул.
Ольгинська була об`єктом масованого обстрілу з різних напрямків, в тому числі:
А) в бік готелю «Україна» та умовно Майдану Незалежності,
-
- найбільш масово - з напрямку верху вул. Інститутська,
де була розташована бетонна барикада, що умовно охоплюється напрямком з боку
будівлі НБУ та клубу КМУ - за дослідженими фото та відео матеріалами
місцевість, яка перебувала під виключним контролем сил правопорядку і на якій
перебувала РСП;
- часто - з напрямку провулку, що веде з`єднання з
проїзною частиною вул. Інститутська - за дослідженими фото та відео матеріалами
місцевість, якою відходили озброєні бійці РСП, озброєна особа у синьому
камуфляжі спецпідрозділу «Беркут» та інші озброєні правоохоронці;
- поодинокі - умовно з даху будівлі НБУ;
- поодинокі - з боку двоповерхової будівлі № 8 по вул.
Інститутська в м. Києві (вхідний вогнепальний отвір на висоті 1,4 м діаметром
близько 7,2 мм на опорі для реклами, розташованій на вул. Інститутська в м.
Києві на тротуарі перед виїздом з проїзної частини вказаної вулиці на початок
провулку в напрямку до Жовтневого палацу (фото №№ 1-3, 5-10 - т. 153 а.
150-154); вогнепальне пошкодження у виді отвору на висоті 1,33 м на стовпі
рекламного щита, розташованого з протилежного боку вулиці Інститутська, у виді
(фото №№ 31-33 - т. 152 а. 95-96), в якій за показаннями обвинуваченого
ОСОБА_29 перебували співробітник РСП ОСОБА_542 , два співробітника УДО та він
сам, за дослідженими фото та відео матеріалами вказана будівля перебувала під
виключним контролем сил правопорядку;
- поодинокі - з дахів будівель за адресою АДРЕСА_25 чи
16;
Б) у зворотному напрямку в бік урядового кварталу, -
- зі сторони Жовтневого палацу - за дослідженими фото та
відео матеріалами місцевість, яка переходила під контроль «Майдану» від сил
правопорядку;
- з боку Майдану Незалежності - візування вогнепального
пошкодження з боку Майдану Незалежності узгоджується з даними відео записів, на
яких зафіксовано серед активістів осіб з рушницями та пістолетами біля будівлі
готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 » та біля зеленого паркану на алейці від Жовтневого
палацу.
Ці дані у своїй сукупності корелюють з наведеними раніше
відомостями про напрямки обстрілу приміщень будівлі готелю «Україна», особливо,
що стосується напрямку ведення вогню з верху вул. Інститутська та з місцевості
біля входу до станції метро «Хрещатик», а також напрямку ведення вогню з боку
приміщень готелю «Україна» в бік сніжної та бетонної барикад, розміщених на
верху вул. Інститутська поперек її проїжджої частини.
Вказана місцевість по вул. Інститутська містить сліди
масового застосування спеціальних засобів дратівливої та травматичної дії.
Звертає на себе увагу, що залишки спецзасобів були знайдені на місцевості,
звідки власне і починалося протистояння, ці спецзасоби не є вибуховими, що
узгоджується з метою лише зупинити активістів, а не знешкодити їх, але цього не
вдалося досягти попри широке застосування таких спецзасобів та водометів.
Серед предметів, якими користувалися активісти,
здійснюючи силовий вплив на правоохоронців, безпосередньо виявлено пістолет,
призначений для стрільби сигнальними патронами калібру 26,5 мм, а також сліди
застосування рогатки. У вікнах другого поверху будівлі Клубу КМУ (м. Київ, вул.
Інститутська, 7) з боку, звернутого до готелю «Україна» та Жовтневого палацу,
виявлені на підвіконнях подряпини та траси, характерні для встановлення опір
снайперських гвинтівок.
Сторона захисту, ставлячи під сумнів вогнепальний
характер виявлених пошкоджень на об`єктах огляду, посилалася на те, що з
більшості отворів змиви не робилися, а тому, мовляв, і не встановлено
походження таких отворів від застосування вогнепальної зброї. Суд відкидає ці
сумніву захисту, оскільки висновки про вогнепальний характер виявлених
пошкоджень робилися в кожному випадку за участі спеціаліста - криміналіста.
Представник потерпілих ОСОБА_661 припустила під час
судового розгляду, що перед готелем «Україна» з боку Майдану Незалежності 18 та
19 лютого 2014 року перебували сили правопорядку, представники яких і могли
стріляти назад в бік готелю. Разом з тим, суд констатує, що таке припущення
представника потерпілих не ґрунтується на жодному з поданих доказів, як власне
і зустрічне припущення у відповідь сторони захисту про те, що 18 лютого 2014
року до обіду, коли на сніжній барикаді були активісти, останні могли стріляти
по готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 » фактично у такому випадку з боку урядового
кварталу.
Судом присяжних за ініціативою сторони захисту окремо
досліджувався епізод можливого обстрілу спеціальних транспортних засобів -
водометів та вантажних автомобілів, які прикривали бетонну барикаду , з
цього приводу встановлено таке.
Перебування 20 лютого 2014 року на вул. Інститутська
трьох водометів (двох синього кольору (один з в.н. 30-90 Ф4) та одного - сірого
з в.н. 66-54 Ф4), а також вантажних автомобілів, які розташовувалися перед
бетонною барикадою як огорожа на перехресті вул. Ольгинська та Інститутська,
чітко зафіксовано на досліджених судом відео матеріалах і сторонами не
оспорювалося.
Для ретельної та об`єктивної перевірки тверджень захисту
про застосування вогнепальної зброї в бік правоохоронців під час подій ранку 20
лютого 2014 року на вул. Інститутській в м. Києві судом присяжних ухвалою від
02 березня 2017 року в межах даного судового провадження було надано судове
доручення, спрямоване на встановлення місць перебування та огляду вантажних
автомобілів, які у вказаний час розташовувалися перед
«бетонною барикадою» як огорожа на перехресті вулиць Ольгинська та Інститутська,
та спеціального автотранспорту - водометів, які за призначенням
використовувалися співробітниками правоохоронних органів на вул. Інститутській,
на предмет встановлення слідів вогнепальних пострілів.
Листом ГПУ № 23/2-32773-14 від 18 липня 2017 року на
адресу суду були направлені відкриті сторонам провадження в порядку ч. 11 ст.
290 КПК України матеріали виконання вказаного судового доручення (т.
96), які судом були досліджені під час судового розгляду в повному обсязі.
Так, як вбачається з дослідженого судом протоколу
огляду від 24 травня 2017 року та додатків до нього у виді фотокопій
реєстраційних та адміністративних документів, фото таблиць та відео фіксації
цієї слідчої дії, проведеної на території відділення забезпечення
автотранспортом ГУ НП у м. Києві за участю сторони захисту, представника
вказаного відділення, спеціалістів автотехніка та баліста (т. 96 а. 5-99),
серед штатного автотранспорту ГУ НП у м. Києві виявлено автомобіль вантажний
спеціальний КамАЗ-43118-10 (водомет, д.н.з. відсутній) синього кольору,
свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_68 , номер шасі … НОМЕР_69 та автомобіль
вантажний спеціальний КамАЗ -43118-10 (водомет, д.н.з. відсутній) синього
кольору, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_70 , номер шасі … НОМЕР_71 , які
використовувалися правоохоронними органами на вул.
Інститутській в м. Києві 20 лютого 2014 року.
Під час огляду автомобіля - водомета номер шасі …
НОМЕР_69 (а. 5-23, 51-70, 78-93) виявлено такі пошкодження: а) на лицьовій
частині автомобіля від його лівого краю 114 см на висоті 178 см одне вхідне
наскрізне діаметром 9 мм № 1, яке має ознаки вогнепального і проникає в інші
деталі автомобіля (фото № 10, а також відповідне фото Додатку № 6); б) поруч на
лицьовій частині автомобіля від його лівого краю 95 см на висоті 170 та 178 см
близько один від одного два не наскрізних розмірами 15х22 та 15х14 мм № 2, які
мають ознаки вогнепальних (фото № 12, а також відповідне фото Додатку № 6); в)
на передній кришці кабіни автомобіля на висоті 196 см одне вогнепальне кульове
№ 3 (фото №№ 13-14, а також відповідне фото Додатку № 6); г) на лобовому склі
автомобіля від лівого краю 72 та 45 см, на висоті 218 см відповідно одне
наскрізне № 9 та одне не наскрізне № 10, які мають ознаки вогнепальних (фото №№
20-21, а також відповідне фото Додатку № 6); ґ) на лобовому склі автомобіля від
лівого краю 72 см на висоті 260 см одне наскрізне № 11 та одне наскрізне на
лівих водійських дверцятах (верхній правий кут) № 12, які є наскрізними
вогнепальними і завдані одним снарядом, напрямок пострілу спереду назад, дещо
зліва на право і знизу вверх (фото №№ 21-24, а також відповідне фото Додатку №
6); д) одне на лівих водійських дверцятах автомобіля на висоті 149 см № 13, яке
є наскрізним вогнепальним, вихідне на внутрішній частині дверцят, напрямок
пострілу в бік ймовірного водія, не виключається зі зброї калібру 7,62 мм (фото
№№ 25- 26, а також відповідне фото Додатку № 6); е) на лівому боці автомобіля
три наскрізних вогнепальних на висоті 159 мм № 14, 194 мм № 15 та 267 мм № 16,
які пробивають обладнання автомобіля, напрямок проходження снарядів кожного з
цих пошкоджень майже перпендикулярно зліва направо, дещо знизу вверх (фото №№
27-32, а також відповідне фото Додатку № 6); є) на правому боці автомобіля два
випуклих із середини вогнепальних на висоті 202 та 276 мм, які є продовженням
дії снарядів, що утворили пошкодження відповідно №№ 15 та 16 (фото № 33, а
також відповідне фото Додатку № 6), при цьому в місці вихідного пошкодження №
16 було виявлено предмет схожий на пістолетну кулю 9 мм (фото №№ 39-41, а також
відповідне фото Додатку № 6); ж) на правих дверцятах автомобіля вогнепальне на
висоті 209 см № 18 (фото №№ 34, 49, а також відповідне фото Додатку № 6). Інші
виявлені пошкодження на передній частині вказаного автомобіля номер шасі …
НОМЕР_69 , а всього - три щільних групових №№ 4, 5, 6 та три окремих №№ 7, 8,
17 під час огляду категорично не вдалося ідентифікувати саме як вогнепальні,
хоча спеціалістом і не виключалося їх вогнепальне походження.
Під час огляду частково демонтованого автомобіля -
водомета номер шасі … НОМЕР_71 (а. 23-24, 71-74, 94-95) виявлено щільну площею
18 на 10 см групу з 9-ти пошкоджень у вигляді відшарування лакофарбового
покриття, яка розташована на лівому боковому куті водійської кабіни в місті
з`єднання з дверцятами водія на висоті від землі 175 см. Враховуючи розміри та
локалізацію, ці пошкодження утворені від поліснаряду, який може бути частиною
патрону для мисливської зброї, постріл було зроблено з ліва від автомобіля
(фото №№ 47-52).
Належна реєстрація вказаних вище автомобілів номер шасі
…0547 та …5941 як спеціальних транспортних засобів, їх належність з 2012 року
ГУМВС в м. Києві, а з квітня 2013 року конкретно ПМОП «Беркут» ГУМВС в м.
Києві, їх подальша передача у 2015 році до ГУ НП в м. Києві встановлена під час
дослідження в судовому засіданні додатків до протоколу огляду від 24 травня
2017 року у виді завірених фотокопій видаткової накладної, актів приймання -
передачі, інвентарних карток інших реєстраційних та адміністративних документів
про прийняття на озброєння вказаних автомобілів та їх подальший рух (т. 96 а.
26-48).
Як видно з дослідженого судом протоколу огляду від 25
травня 2017 року та додатків до нього у виді фотокопій реєстраційних та
адміністративних документів, фото таблиць та відео фіксації цієї слідчої дії,
проведеної на території військової частини НОМЕР_72 Національної гвардії
України за участю сторони захисту, представника цієї військової частини,
спеціаліста баліста (т. 96 а. 100-153), серед штатного автотранспорту
військової частини виявлено демонтовані елементи автомобіля вантажного
спеціального КамАЗ-43118-10 (водомет «Торнадо-2», в.н. 30-90 Ф4) синього
кольору, паспорт (формуляр) № НОМЕР_73 , номер шасі … НОМЕР_74 .
Під час огляду наявних елементів автомобіля в.н. 30-90
Ф4, а саме елементів захисту, каркасу кузова виявлено, що ці елементи зазнали
ремонту у 2014 році - виконана шпаклівка та фарбування, відтак всі пошкодження
зовні були скриті, акти щодо їх наявності не складалися, проте на металевих
конструкціях зсередини виявлено два кульових пошкодження у виді вигину металу,
діаметром 10 та 15 мм (а. 105-107, 132, 138, 148, 149).
Належна реєстрація вказаного автомобіля як спеціального
транспортного засобу, його належність з 2005 року військовій частині НОМЕР_72
спочатку внутрішніх військ, а потім і Національної гвардії України встановлена
під час дослідження судом додатків до протоколу огляду від 25 травня 2017 року
у виді завірених фотокопій паспорту (формуляру), витягу з книги обліку машин
військової частини, нарядів використання та інших реєстраційних,
адміністративних документів про прийняття на озброєння вказаного автомобіля та
його подальший рух (т. 96 а. 108-116). Натомість, згідно з нарядами
використання машин військовій частині НОМЕР_72 за 18-20 лютого 2014 року, автомобіль
в.н. 30-90 Ф4 використовувався виключно біля КМУ з 10 год. 00 хв. 18 лютого по
10 год. 00 хв. 22 лютого 2014 року.
Як видно з досліджених судом протоколів огляду від 26
та 29 травня 2017 року та додатків до них у виді фотокопій реєстраційних та
адміністративних документів, фото таблиць та відео фіксації цієї слідчої дії,
проведеної на території військової частини НОМЕР_75 Національної гвардії
України за участю сторони захисту, представника цієї військової частини,
спеціаліста баліста (т. 96 відповідно а. 154-226 та а. 227-250), серед штатного
автотранспорту військової частини виявлено автомобіль вантажний спеціальний
КрАЗ-63221 АВС-30, (водомет, в.н. 66-54 Ф4) сірого кольору, паспорт (формуляр)
№ 1213, номер шасі … НОМЕР_76 , який використовувався правоохоронними органами
на вул. Інститутській в м. Києві 20 лютого
2014 року.
Під час огляду автомобіля в.н. 66-54 Ф4 виявлено такі
пошкодження: а) на правій боковій частині автомобіля, яка виступає за кабіну
водія на висоті 174 см одне вхідне наскрізне округлої форми - 0,8 см, яке має
ознаки вогнепального (фото № 11-14, а також відповідне фото Додатку № 5); б) на
лівих дверцятах вентиляційного люку на висоті 198 см одне наскрізне розміром
13х8,5 мм № 2, яке має ознаки вогнепального, напрямок пострілу спереду назад,
знизу вверх (фото № 15-18, а також відповідне фото Додатку № 5); в) на лівих
дверцятах вентиляційного люку на висоті 172 см щільну групу з 5-ти не
наскрізних від твердих округлих предметів, можливість утворення яких від
пострілу з мисливської гладкоствольної зброї не виключається № 3 (фото №№
19-20, а також відповідне фото Додатку № 5); г) в середній частині лівого
частини кузова автомобіля на висоті 266 см одне вхідне наскрізне діаметром 5,5
мм № 4, яке має ознаки вогнепального (фото №№ 23-24, а також відповідне фото
Додатку № 5); д) на рамі та боковій частині водійських дверцятах автомобіля на
висоті 173 см з урахування м даних зсередини три поєднаних між собою утворені
від однієї кулі наскрізні № № 5 та 6, які мають ознаки вогнепальних (фото №№
31-33, а також відповідне фото Додатку № 5); е) на передній частині капоту
автомобіля з урахуванням даних із зсередини капоту наскрізне, яке має ознаки
вогнепального кульового після відновлюваних робіт № 9 (фото № 43, а також
відповідне фото Додатку № 5); є) на лівій частині лобового скла автомобіля
група з 4-х не наскрізних № 10 (фото № 48, а також відповідне фото Додатку №
5); ж) на верхньому лівому склі (броньоване другого класу) на висоті 332 см
округлої форми діаметром 33 мм зі слідами термічної дії навколо № 11 (фото №№
25-27, а також відповідне фото Додатку № 5), утворення такого пошкодження не
виключається від експансивної чи напівоболонкової кулі, розмір пошкодження від
контакту з якою завжди більше і має навколо ознаки термічного опіку, напрямок
пострілу з лівого боку автомобіля; з) два не наскрізних на рамі автомобіля, які
мають ознаки вогнепальних №№ 12 та 13 (фото №№ 54-57, а також відповідне фото
Додатку № 5). Інші виявлені пошкодження вказаного автомобіля №№ 7, 8, 14 під
час огляду не вдалося ідентифікувати як вогнепальні через проведені
відновлювальні ремонтно-зварювальні роботи, хоча спеціалістом і не виключалося
їх вогнепальне походження.
Ці дані про пошкодження вказаного водомету саме сірого
кольору в частині, в якій це було зафіксовано, повністю узгоджуються з фото
матеріалами особисто архіву обвинуваченого ОСОБА_29 , які були досліджені
судом під час його допиту, а також з показаннями допитаних судом свідків
ОСОБА_1078 , ОСОБА_1079 та ОСОБА_1080 - військовослужбовців ВВ в/ч НОМЕР_75 ,
інструктора-оператора, водій та відповідно командира водомету сірого кольору
в.н. 6654 Ф4.
Належна реєстрація вказаного автомобіля як спеціального
транспортного засобу, його належність з 2011 року військовій частині НОМЕР_75
спочатку внутрішніх військ, а потім і Національній гвардії України встановлена
під час дослідження в судовому засіданні додатків до протоколу огляду від 26
травня 2017 року у виді завірених фотокопій паспорту (формуляру) та інших
реєстраційних, адміністративних документів про прийняття на озброєння вказаного
автомобіля та його подальший рух (т. 96 а. 168-180).
Як видно зі згаданого вище листа ГПУ № 23/2-32773-14 від 18 липня 2017 року та додатків до нього (т. 96 а. 1-2), інших даних
на виконання вказаного судового доручення, в тому числі щодо місця перебування
вантажних автомобілів МАЗ (з кузовом синього кольору д.н.з. НОМЕР_77 ) та КамАЗ
(д.н.з. не встановлено), які ранком 20 лютого 2014 року розташовувалися перед
бетонною барикадою на перехресті вулиць Ольгинська та Інститутська в м. Києві,
всіма вжитими заходами встановити не вдалося.
Згідно з дослідженим судом з дотриманням
процедури, передбаченої ч. 11 ст. 290 КПК України, висновку експерта №
19/8-2/88-СЕ/18 від 04 вересня 2018 року (т. 216 а. 131-141), виявлені під
час огляду водометів дві кулі є стріляними кулями пістолетних патронів 9х18 мм,
вони відстріляні з пістолетів ПМ, АПС або іншої зброї з подібною будовою ствола
заводського виготовлення. Вказані кулі непридатні для ідентифікації зброї, з якої відстріляні, а тому не можливо встановити, чи відстріляні вони з
одного екземпляра зброї.
Суд присяжних, заслухавши думку учасників процесу,
одержані дані оцінює в контексті висунутого обвинувачення як задокументовані
відомості про прицільний обстріл спеціальної техніки сил правопорядку з
вогнепальної, в тому числі мисливської зброї, що є несумісним із поняттям форм
та засобів мирного протесту.
Судом присяжних, з огляду на межі висунутого
обвинувачення, окремо ретельно досліджувалося питання ймовірного застосування
силами правопорядку, співробітниками РСП та обвинуваченими, зокрема,
спеціальних засобів - гладкоствольних рушниць Форт-500, споряджених
патронами із зарядом свинцевої картечі, і з цього приводу встановлено таке.
Згідно з довідкою управління матеріального
забезпечення ГУМВС № 21/1166 від 24 липня 2014 року (т. 157 а. 123)
відповідно до наказу МВС № 1131 «Про затвердження норм належності озброєння…»
для помпових рушниць НОМЕР_78 калібру Форт-500 та її модифікацій передбачено
такі боєприпаси бойового комплекту: 12 калібру патрони з гумовою кулею
«Терен-12П» (30 шт. на од. зброї); 12 калібру патрони з гумовою картеччю
«Терен-12К» (30 шт. на од. зброї); 12 калібру патрони спеціальні для примусової
зупинки транспорту (30 шт. на од. зброї).
Згідно з висновком комісійної судово-балістичної та
хімічної експертизи від 04 червня 2014 року № 3504/5425
?5456/14-34/3505/5457?5488/14-33, яку провели експерти ОСОБА_1081 ,
ОСОБА_1082 , ОСОБА_1083 і ОСОБА_902 (т. 42 а. 32-44) відносно рушниць ІЖ-81 в
кількості 33 одиниці, які були надані на дослідження за запитом органу
досудового розслідування з ГУМВС в м. Києві, в каналах стволів наданих на
дослідження екземплярів зброї з номерами №№ НОМЕР_79 , НОМЕР_80 , НОМЕР_81 ,
НОМЕР_82 , НОМЕР_83 , НОМЕР_84 , НОМЕР_85 , НОМЕР_86 , НОМЕР_87 , НОМЕР_88 ,
НОМЕР_89 , НОМЕР_90 , НОМЕР_91 , НОМЕР_92 , НОМЕР_93 , НОМЕР_94 , НОМЕР_95 ,
дійсно, виявлені нітрити, які є продуктами згорання бездимного пороху. Таким
чином, наявність нітритів вказує на те, що з перерахованих зразків зброї
ймовірно здійснювались постріли патронами, спорядженими бездимним порохом.
Категорично встановити чи проводились постріли після останнього чищення та
мащення не було можливості у зв`язку з недостатністю виявлених ознак продуктів
горіння порохового заряду.
В інших зразках зброї №№ НОМЕР_96 , НОМЕР_97 , НОМЕР_98 ,
НОМЕР_99 , НОМЕР_100 , НОМЕР_101 , НОМЕР_102 , НОМЕР_103 , НОМЕР_104 ,
НОМЕР_105 , НОМЕР_106 , НОМЕР_107 , НОМЕР_108 , НОМЕР_109 , НОМЕР_110 продуктів
пострілу не виявлено.
В каналах стволів наданих на дослідження екземплярах
зброї з такими номерами №№ НОМЕР_79 , НОМЕР_80 , НОМЕР_81 , НОМЕР_82 , НОМЕР_83
, НОМЕР_84 , НОМЕР_85 , НОМЕР_86 , НОМЕР_87 , НОМЕР_88 , НОМЕР_89 , НОМЕР_90 ,
НОМЕР_91 , НОМЕР_92 , НОМЕР_93 , НОМЕР_94 , НОМЕР_95 виявлено свинець та його
сполуки. В незначній кількості в нашаруваннях містяться метали: мідь, цинк та
залізо. В іншій зброї з номерами №№ НОМЕР_96 , НОМЕР_97 , НОМЕР_98 , НОМЕР_99 ,
НОМЕР_111 , НОМЕР_101 , НОМЕР_102 , НОМЕР_103 , НОМЕР_104 , НОМЕР_105 , НОМЕР_106
, НОМЕР_107 , НОМЕР_108 , НОМЕР_109 , НОМЕР_110 , нашарувань металів та їх
сполук не виявлено.
З наданих рушниць, в яких виявлені ймовірні продукти
пострілу та металізація в стволі №№ НОМЕР_79 , НОМЕР_80 , НОМЕР_81 , НОМЕР_82 ,
НОМЕР_83 , НОМЕР_84 , НОМЕР_85 , НОМЕР_86 , НОМЕР_87 , НОМЕР_88 , НОМЕР_89 ,
НОМЕР_90 , НОМЕР_91 , НОМЕР_92 , НОМЕР_93 , НОМЕР_94 , НОМЕР_95 були
відстріляні патрони споряджені картеччю, дробом чи кулею, виготовленими з
металів, виявлених при металознавчому дослідженні. Встановити який тип патронів
(контейнерні, безконтейнерні; з використанням полімерних, паперових пижів,
контейнерів тощо) не надалось можливим.
Водночас, відповідно до обвинувальних актів, якими
визначені межі судового розгляду, чітко вказано на рушниці Форт-500 як джерело
нібито ведення стрільби патронами із зарядом свинцевої картечі, при цьому
рушниці типу «ІЖ» в цих документах не згадуються взагалі. Крім того, зв`язок
жодної із згаданих рушниць ІЖ-81 з озброєнням 18-20 лютого 2014 року бійців РСП
та обвинувачених, зокрема, поданими доказами не доведено.
Згідно з висновком комплексної судово-балістичної та
хімічної експертизи № 10815/15309… від 25 листопада 2014 року (т. 149 а.
20-35), у наданих представником лабораторії виробника патронах 12 калібру,
призначених для примусової зупинки автомобіля, а також у наданих представником
Національної гвардії України штатних патронах 12 калібру, споряджених гумовою
кулею, гумовою картеччю для зупинки автомобілів свинець та його сполуки не
виявлені. Виявлені при проведенні експертиз № 3504/5425… від 04 червня 2016
року та № 7988/8015… від 21 липня 2014 року сліди свинцю та його сполуки в
рушницях ІЖ-81 №№ НОМЕР_305 , НОМЕР_306 , НОМЕР_307
, НОМЕР_308 , НОМЕР_309 , НОМЕР_310
, НОМЕР_311 , НОМЕР_312 , НОМЕР_313
, НОМЕР_314 , НОМЕР_315 , НОМЕР_316
, НОМЕР_317 , НОМЕР_318 , НОМЕР_319
, НОМЕР_320 , НОМЕР_321 та Форт-500 №№ НОМЕР_112 , НОМЕР_322 , НОМЕР_323
, НОМЕР_325 , НОМЕР_326 , НОМЕР_327
, НОМЕР_328 , НОМЕР_329 , НОМЕР_330
, НОМЕР_113 , НОМЕР_114 , НОМЕР_115 , НОМЕР_116 , НОМЕР_331 , НОМЕР_332
, НОМЕР_333 , НОМЕР_334 не могли виникнути внаслідок здійснення
пострілів з них вказаними вище штатними патронами 12 калібру.
Водночас, і в даному випадку зв`язок згаданих рушниць
Форт-500 №№ НОМЕР_112 , НОМЕР_322 ,
НОМЕР_117 , НОМЕР_325 , НОМЕР_326 , НОМЕР_327
, НОМЕР_328 , НОМЕР_329 , НОМЕР_118 , НОМЕР_113 , НОМЕР_114 , НОМЕР_335 , НОМЕР_336
, НОМЕР_331 , НОМЕР_332 , НОМЕР_119 , НОМЕР_334 з озброєнням 18-20 лютого 2014 року бійців
РСП та обвинувачених, зокрема, іншими доказами не доведений. Більш того, за
наявними в матеріалах судового провадження даними на баланс ГУМВС в м. Києві 21
січня 2014 року були передані рушниці Форт-500 №№ НОМЕР_112 , НОМЕР_120 - з
ГУМВС у Полтавській області (т. 155 а. 136), а №№ НОМЕР_117 , НОМЕР_121 ,
НОМЕР_122 , НОМЕР_123 , НОМЕР_124 , НОМЕР_329
- з ГУМВС у Миколаївській області
(т. 155 а. 91), натомість час утворення виявлених слідів пострілу не
встановлений, що у свою чергу не виключає можливість утворення таких слідів і
до 21 січня 2014 року, скажімо під час подій 19-20 січня 2014 року.
Дійсно у матеріалах провадження серед зброї РСП
документально згадується рушниця Форт-500 № НОМЕР_116 але тільки як така, що
зникла після 20 лютого 2014 року внаслідок неправомірних дій командира РСП
(матеріали службових розслідувань за березень - червень 2014 року - т. 36 а.
99-100; т. 47 а. 175-177, 183-187, 192-204; т. 157 а. 4-6, 16-19, 29, 127-128,
131-147), тому залишається не відомо, як вказаний екземпляр зброї міг бути предметом
експертного дослідження у цей період часу. У противному випадку спростовуються
дані про зникнення цього екземпляру зброї, а відтак і неправомірних дій щодо
неї інших осіб.
Нарешті суду для дослідження не був поданий первинний
висновок експерта № 7988/8015… від 21 липня 2014 року щодо дослідження рушниць
Форт-500, який був покладений в основу висновку експертів, які провели
комплексну судово-балістичну та хімічну експертизу № 10815/15309… від 25
листопада 2014 року (т. 149 а. 20-35). Це у свою чергу позбавило суд можливості
дослідити ці докази, що є порушення принципу безпосередності їх дослідження.
Враховуючи всі наведені дані, суд відхиляє дані висновку
комісійної судово-балістичної та хімічної експертизи від 04 червня 2014 року №
3504/5425 ?5456/14-34/3505/5457?5488/14-33, а також висновку комплексної
судово-балістичної та хімічної експертизи № 10815/15309… від 25 листопада 2014
року, належність яких поданими доказами не доведена.
За об`єктивними даними досліджених судом фото та відео
матеріалів (пункти 5.3.1 та 5.3.2 вироку) безспірно встановлено, що 20 лютого
2014 року серед бійців ідентифікованої за результатами судового розгляду РСП
частина з них була озброєна рушницями Форт-500. Однак, сам по собі цей
доведений факт не свідчить про те, що вказані рушниці обов`язково та
безальтернативно були споряджені патронами із зарядом свинцевої картечі. Більш
того, факт використання таких рушниць саме як спеціальних засобів для відстрілу
штатних нелетальних гумових куль («ТЕРЕН-П» 12 калібру) прямо доведено за
епізодом поранення ОСОБА_987 .
Щодо клопотань сторони захисту про визнання інших окремих
доказів щодо слідів та обставин застосування 20 лютого 2014 року зброї та
спеціальних засобів неналежними чи недопустимими.
Суд присяжних ретельно перевіряв кожний аргумент сторони
захисту щодо сумнівів допустимості того чи іншого доказу і у випадках, коли це
було обґрунтовано, безумовно визнавав такі докази недопустимими чи неналежними
з усіма наслідками. Таке рішення щодо недопустимості доказів суд прийняв за
епізодом загибелі ОСОБА_1084 , також щодо окремого доказу за епізодом
загибелі ОСОБА_919 , коли його походження, дійсно, не було встановленим.
Крім того, судом присяжних визнані обґрунтованими сумніви
в належності речових доказів за епізодом поранення ОСОБА_974 як предмету дослідження у висновку експертизи
№ 3255/3256/8653…, за епізодами загибелі ОСОБА_991 та ОСОБА_512 як предметів дослідження у висновках експертиз
відповідно № 11188… та № 2416/14…, відтак через неналежність суд відхилив дані
як цих висновків експертиз, так й інших похідних від них.
Суд присяжних також знайшов обґрунтованими доводи сторони
захисту про відсутність зв`язку між предметами, які були вилучені з тіл загиблих
ОСОБА_919 та ОСОБА_910 , з осердям кулі та оболонкою кулі
відповідно, які за даними епізодами були подані на дослідження та мали
відповідне ідентифікаційне значення, хоча осердя кулі і значно обмежене.
Окрім вже вирішеного судом масиву таких клопотань сторони
захисту по ходу дослідження в даному контексті окремих епізодів поранення та
загибелі потерпілих, суд присяжних також зазначає і про таке.
Стороною обвинувачення були подані докази щодо
дослідження окремих речових доказів, які суд присяжних не може прийняти за
результатами судового розгляду як належні.
Так, предметом експертних досліджень була куля, яка була
ідентифікована органом досудового розслідування у своїх документах як куля,
видана свідком ОСОБА_1085 , який у свою чергу, нібито, як лікар вилучив її
у невідомого хворого під час оперативного медичного втручання у невизначений
час (т. 42 а. 45-55).
У судовому засіданні ОСОБА_1086 допитаним з приводу
походження виданої ним кулі не був, не фігурував він і в списках осіб, які
підлягали допиту як свідки, що були подані з відповідним клопотанням стороною
обвинувачення (т. 171 а. 25-49). До суду навіть не подано процесуальні
документи фіксації факту видачі вказаного предмету та його огляду. Більш того,
до суду не подано жодних інших документів на підтвердження даних цієї особи
взагалі, її статусу як лікаря, обставин вилучення останнім кулі (час, місце)
тощо, хоча саме наявність подібних фіксуючих документів у певних випадках
давала можливість прийняти подані докази сторін без допиту свідків - носіїв
таких доказів.
Враховуючи викладене, речовий доказ, позначений як куля,
яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «куля видана ОСОБА_1087 »,
суд присяжних визнає неналежним, оскільки не доведено його зв`язок з
обставинами, що підлягають доказуванню чи мають значення для даного кримінального
провадження, а тому відхиляє його та, як наслідок, і всі похідні від нього
докази, а саме, висновок комісійної судово-балістичної експертизи від 31 січня
2015 року № 4696/14-33/5-149 (т. 42 а. 50-53), висновок судово-балістичної
експертизи від 14 червня 2016 року № 8-2/61б та інші висновки експертиз - в
частині, що стосуються дослідження цієї кулі.
Крім того, предметом експертних досліджень була гільза,
яка була ідентифікована органом досудового розслідування у своїх документах як гільза,
видана 07 квітня 2016 року свідком ОСОБА_1088 , яку у свою чергу виявив
інший громадянин - ОСОБА_1089 (т. 43 а. 161-163).
У судовому засіданні ОСОБА_1090 та ОСОБА_1089 допитаними
з приводу походження вказаної гільзи не були, не фігурували вони і в списках
осіб, які підлягали допиту як свідки, що були подані з відповідним клопотанням
стороною обвинувачення (т. 171 а. 25-49). До суду навіть не подано процесуальні
документи фіксації факту видачі вказаного предмету та його огляду. Більш того,
до суду не подано жодних інших документів на підтвердження даних вказаних осіб
взагалі та конкретних обставин виявлення ними гільзи, хоча саме наявність
подібних фіксуючих документів у певних випадках давала можливість прийняти
подані докази сторін без допиту свідків - носіїв таких доказів. До того ж
ОСОБА_1090 у своїх поясненнях нібито послуговувався чужими словами третьої
особи.
Враховуючи викладене, речовий доказ, позначений як гільза,
видана свідком ОСОБА_1088 , яку виявив гр-н ОСОБА_1089 , суд присяжних
визнає неналежним, оскільки не доведено його зв`язок з обставинами, що
підлягають доказуванню чи мають значення для даного кримінального провадження,
а тому відхиляє його та, як наслідок, і всі похідні від нього докази, а саме,
висновок комісійної судово-балістичної експертизи від 31 січня 2015 року №
4696/14-33/5-149 (т. 42 а. 50-53) та інші висновки експертиз - в частині, що
стосуються дослідження цієї гільзи.
У матеріалах кримінального провадження окремо фігурує
група речових доказів, які названі як «30 об`єктів, схожих на кулі чи їх
частини, які були виявлені під час огляду місця поді - готелю «Україна» по вул.
Інститутська, 4 в м. Києві» (т. 43. а. 217 - постанова слідчого при призначення
експертизи), або «кулі (частини куль), вилучені під час огляду приміщень готелю
«Україна» по вул. Інститутська, 4 в м. Києві (30 об`єктів)» (т. 43 а. 223), або
«надані на дослідження 30 об`єктів, виявлені та вилучені під час огляду
приміщень готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 » за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 4
(нумерація вказана у висновку експерта № 5-83б/10-13» (т. 43 а. 225)), або
«кулі «1», «2», «3», «4», «5», «6», «7», «8», «9», фрагменти куль «10», «11»,
«12», «13», «14», «15», «16», «17», «18» та «19», осердя куль «22», «23», «24»,
«25», фрагмент сорочки куль «27», «28», об`єкт сферичної форми «26», металеві
об`єкти сферичної форми «29» і «30», які містилися у конверті із пояснювальним
текстом «29 об`єктів, вилучених під час огляду приміщень готелю «Україна» по
вул. Інститутській, 4 в м. Києві (фрагмент кулі калі. 7,62х51 залишений в
ДНДЕКЦ для виконання експертиз №198б…)».
Водночас, серед поданих сторонами доказів, відсутні
будь-які процесуальні джерела виявлення та вилучення органом досудового
розслідування при огляді місця події в приміщеннях готелю «Україна» та на
прилеглій до готелю території вказаних 30 об`єктів. Наведені вище протоколи
слідчих дій такої інформації не містять, не підтверджено факту виявлення такої
кількості речових доказів і в сукупності за даними вказаних протоколів.
Предмети вилучені в конкретних приміщеннях готелю «Україна» упаковані окремо
(куля, фрагмент оболонки якої наданий у конверті із пояснювальним текстом
«25.02.2014 ОМП між 14 - 15 повер. гот. «Україна»; куля, яка містилася у
конверті із пояснювальним текстом «Побутове приміщення на 6 поверху готелю
«Україна»; куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «Готель
«Україна» № 211»; куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом
«Готель «Україна» № 212»; кулі та їх фрагменти, які вилучені під час огляду
місця події від 25 лютого 2014 року кімнати № 316; осердя кулі, вилучене з
віконної рами навпроти номеру 308 готелю «Україна» по вул. Інститутській 4, в
м. Києву; куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «Готель
«Україна» № 524»; куля, фрагмент оболонки якої наданий на дослідження у конверті
із пояснювальним текстом «Фрагмент оболонки кулі вилучений з кімнати № 926
готелю «Україна» від 26.02.14»; куля, надана у конверті із пояснювальним
текстом «Куля, вилучена під час ОМП 26.02.2014 із номеру 1126 готелю «Україна»
по вул. Інститутській, 4 в м. Києві. 13.04.2016 …»), а відтак не могли
включатися ще й у вказаний зведений конверт з іншими 30 чи 29 об`єктами. Суду
для дослідження прокурором поданий висновок експертизи № 5-83б/10-13 (т. 44 а.
61-96), який згадувався як первинний і як такий, в якому встановлено та
розшифровано нумерацію вказаних 30 об`єктів, проте і за цим висновком
експертизи залишилося невідомим джерело походження всіх вказаних об`єктів, в
ньому міститься лише інформація про те, що пакет № 2977273 був сформований за
результатами огляду місця події в межах іншого кримінального провадження «16
квітня 2015 року готель «Україна» по вулиці Інститутська, 4 в м. Києві,
кабінет».
Зважаючи на відсутність процесуального джерела одержання
вказаних речових доказів, суперечливість даних про їх конкретне походження
(огляд приміщень готелю у множині чи лише одного його кабінету тощо, взагалі не
зрозуміло, звідки, де саме і головне - як саме відбувалася процедура виявлення
та фіксації вказаних речових доказів), суд присяжних в межах даного провадження
визнає недопустимими всі відомості щодо дослідження вказаних 30, а по залишку
29 об`єктів (фрагмент кулі калібр 7,62х51 залишений в ДНДЕКЦ для виконання
експертиз №198б…), вилучених під час огляду приміщень готелю «Україна» по вул.
Інститутській, 4 в м. Києві. При цьому суд присяжних керується приписами ч. 1
та 2 ст. 93 КПК України, в порушення яких за результатами судового розгляду
неможливо взагалі визначити порядок збирання вказаних доказів стороною
обвинувачення, не кажучи вже про перевірку його відповідності порядку,
передбаченому КПК України.
Відтак, суд за вимогами ч. 2 ст. 86 КПК України не
використовує вказані недопустимі докази («кулі «1», «2», «3», «4», «5», «6»,
«7», «8», «9», фрагменти куль «10», «11», «12», «13», «14», «15», «16», «17»,
«18» та «19», осердя куль «22», «23», «24», «25», фрагмент сорочки куль «27»,
«28», об`єкт сферичної форми «26», металеві об`єкти сферичної форми «29» і
«30», які містилися у конверті із пояснювальним текстом «29 об`єктів, вилучених
під час огляду приміщень готелю «Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві
(фрагмент кулі калі. 7,62х51 залишений в ДНДЕКЦ для виконання експертиз
№198б…)» або «30 об`єктів, схожих на кулі чи їх частини, які були виявлені під
час огляду місця поді - готелю «Україна» по вул. Інститутська, 4 в м. Києві»)
при поставленні даного вироку суду. Подальше їх використання як предмету
експертних досліджень також є недопустимим, а тому відкидається судом.
У матеріалах кримінального провадження окремо фігурує
група речових доказів, які названі як «предмети виявлені та вилучені при
огляді місця події 05 квітня 2014 року на території по вул. Інститутська в
м. Києві навпроти входу до станції метро «Хрещатик».
Натомість, згідно з дослідженим судом протоколом огляду
місця події від 05 квітня 2014 року (т. 152 а. 117-133), на вулиці
Інститутській в м. Києві поруч з барикадою, що знаходиться поруч з входом до
станції метро «Хрещатик», за участі спеціаліста-криміналіста було виявлено
чорний пластмасовий ящик, в якому знаходились певні предмети, серед яких були 4
кулі в корозії, 9 металевих гільз, 5 пластикових гільз та ніші предмети. За
результатами вказаної слідчої дії та у подальшому органом досудового
розслідування не встановлено обставини «комплектування» вказаного ящика,
натомість штучний характер привнесення до нього вказаних предметів залишається
очевидним. Ніхто з присутніх під час огляду осіб допитані як свідки не були,
хоча їх присутність зафіксована на фото таблицях як додатків до протоколу
слідчої дії. Таким чином, суду не подано даних про те, хто саме, коли у часі та
за яких обставин поклав у вказаний ящик виявлені в ньому предмети, і де саме
останні були перед цим фактично виявлені. Відсутність таких даних унеможливлює
ідентифікацію виявлених предметів як належних саме до подій 20 лютого 2014 року
та саме до локації барикади, біля якого вони фізично на момент огляду
зберігалися у ящику. Враховуючи викладене, суд присяжних визнає неналежними всі
дані, які одержані органом досудового розслідування під час огляду місця події
05 квітня 2014 року на території по вул. Інститутська в м. Києві навпроти входу
до станції метро «Хрещатик» та зафіксовані у протоколі цієї слідчої дії та у
додатках до нього. Як наслідок, є неналежними і похідні від цих даних, а саме,
відомості, які містять протокол подальшого огляду виявлених у ящику предметів
(т. 152 а. 135-155), висновки експертів за результатами їх дослідження, а саме,
комісійної трасологічної та балістичної експертизи № 4280/4281… від 06 червня
2014 року (т. 152 а. 161-164), вибухотехнічних та трасологічних експертиз №
5080/14… від 22 грудня 2014 року, 5079/14…від 23 грудня 2014 року (т. 152 а.
185-193, 202-209), судово-медичної цитологічної експертизи № 49/ц від 05 травня
2014 року (т. 152 а. 172-173), комісійної експертизи зброї та слідів і обставин
її використання від 02 жовтня 2015 року № 5759/5760/14-33/5-175б (т. 41 а.
102-106), комісійної судово-балістичної експертизи від 02 березня 2015 року №
5143/5144/14-33/5-195 (т. 41 а. 90-93), комісійної судово-балістичної
експертизи від 11 березня 2015 року № 4331/4332/14-33/5-140 (т. 41 а 67-71) та
судово-балістичної експертизи від 12 лютого 2015 року № 5758/14-33 (т. 41 а.
79-81).
За клопотанням представника потерпілих ОСОБА_661 (т. 189
а. 184-194) з дотримання процедури, передбаченої ч. 11 ст. 290 КПК України,
судом було досліджено результати огляду місця події 06 березня 2014 року на
території імпровізованого музею «Майдану» по вул. Хрещатик, 24 в м. Києві.
Натомість, згідно з дослідженим судом протоколом вказаної
слідчої дії (т. 192 а. 193-195) певні предмети балістичного походження були
вилучені у вказаному музеї без з`ясування питання їх походження. За
результатами вказаної слідчої дії та у подальшому органом досудового
розслідування не встановлено обставини появи вказаних вилучених предметів, натомість
штучний характер їх привнесення на територію музею є очевидним. Таким чином, і
в даному випадку суду не подано даних про те, хто саме, коли у часі та за яких
обставин зібрав виявлені предмети, і де саме останні були перед цим фактично
виявлені. Відсутність таких даних унеможливлює ідентифікацію виявлених
предметів як належних саме до подій 20 лютого 2014 року. Враховуючи викладене,
суд присяжних визнає неналежними всі дані, які одержані органом досудового
розслідування під час огляду місця події 06 березня 2014 року на території
імпровізованого музею «Майдану» по вул. Хрещатик, 24 в м. Києві та зафіксовані
у протоколі цієї слідчої дії та у додатках до нього. Як наслідок, є неналежними
і похідні від цих даних.
Крім того, суд присяжних звертає увагу на те, що у
випадках, передбачених процесуальним законом, особистий підпис є обов`язковим
реквізитом процесуальних документів у кримінальному провадженні. На це
правильно звертала увагу сторона захисту.
Суд присяжних в порядку ч. 1 ст. 89 КПК України з
підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України, визнає очевидно
недопустимими доказами всі дані, які були оформлені протоколом огляду місця
події від 27 лютого 2014 року (т. 151 а. 110-117) та встановлені (одержані)
органом досудового розслідування під час огляду ділянки місцевості біля входу
до станції метро «Хрещатик» в м. Києві, в тому числі вилучені предмети як
речові докази, оскільки в порушення вимог ч. 2 ст. 104 та ст. 105 КПК України
попри пряму вказівку у протоколі про використання фотозйомки, фото таблиці всіх
виявлених та вилучених предметів до протоколу не долучені, що вказує на істотну
внутрішню неузгодженість цих документів, також в порушення вимог ч. 5 ст. 104
КПК залучений слідчим спеціаліст, дані про якого містить протокол, а також один
з понятих ( ОСОБА_1091 ) цей протокол своїм підписом не засвідчили, натомість
протокол підписала особа, яка не залучалася до цієї слідчої дії, у зв`язку з
чим неможливо переконатися у достовірності отриманих результатів цієї слідчої
дії та усунути можливі помилки чи описки. Відтак суд за вимогами ч. 2 ст. 86
КПК України не використовує вказані недопустимі докази при поставленні даного
вироку суду.
Враховуючи викладене, суд визнає як похідні недопустимими
всі інші докази, які були отримані стороною обвинувачення на підставі
відомостей, одержаних під час проведеного вказаного огляду місця події від 27
лютого 2014 року та одержані за результатами експертного дослідження вилучених
під час такого огляду предметів як речових доказів, які містять висновки
вибухотехнічних експертиз № 5750/14… від 26 травня 2014 року (т. 151 а.
123-127), № 2655/14… від 14 квітня 2014 року (т. 151 а. 136-140), № 3695… від
08 квітня 2014 року (т. 151 а. 149-155) та висновок комісійної
судово-балістичної експертизи від 29 квітня 2014 року № 2601/2602/14… (т. 43 а.
53-55).
Крім того, суд в порядку ч. 1 ст. 89 КПК України з тих же
підстав визнає очевидно недопустимими доказами всі дані, які були оформлені протоколом
огляду місця події від 26 лютого 2014 року (т. 153 а. 139-141) та
встановлені (одержані) органом досудового розслідування під час огляду ділянки
місцевості біля готелю «України», в тому числі, виданий особою, яка назвалася
ОСОБА_1092 , предмет як речовий доказ, оскільки в порушення вимог ч. 5 ст. 104
КПК залучений слідчим спеціаліст, дані про якого містить протокол, цей протокол
своїм підписом не засвідчив. Крім того, особа ОСОБА_1093 слідчим встановлена не
була, дані з цього приводу протокол не містить, її допит не був забезпечений
стороною обвинувачення. Відтак суд за вимогами ч. 2 ст. 86 КПК України не
використовує вказані недопустимі докази при поставленні даного вироку суду.
Враховуючи викладене, суд визнає як похідні недопустимими
всі інші докази, які були отримані стороною обвинувачення на підставі
відомостей, одержаних під час проведеного вказаного огляду місця події від 26
лютого 2014 року та одержані за результатами експертного дослідження вилученого
під час такого огляду предмету як речового доказу, які містять у вказаній
частині висновок комісійної судово-балістичної експертизи від 08 травня 2014
року № 2657/14-33/5-82 (т. 41 а. 212-215).
Відтак, у наведених випадках клопотання сторони захисту
про визнання недопустимими доказів належить задовольнити через їх
обґрунтованість.
Разом з тим, як вже суд присяжних звертав увагу, поодинока
відсутність процедури окремого огляду слідчим після виявлення предметів, які
мають значення речових доказів, не впливає на інформативність самих таких
речових доказів, рух яких з моменту виявлення до надходження на дослідження
експерту належно задокументований, а самі вони визнані речовими доказами
постановами слідчого.
Додатково суд присяжних вважає, що якщо під час огляду
місця події було виявлено та вилучено речові докази, що є складовою частиною
цієї слідчої дії, то нескладання слідчим окремого процесуального документа -
протоколу огляду вказаних речових доказів - не може бути підставою для визнання
вказаних доказів недопустимим. Така позиція суду узгоджується і з правовими
висновками Верховного Суду (постанова від 06.09.2022 у справі № 506/392/16-к.,
джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/106141449).
Сама по собі відсутність фото таблиць оглянутих
предметів, на що також звертав увагу захист, не може слугувати правовою
підставою для визнання відомостей, що містить цей протокол огляду, недопустимими,
оскільки неповнота фіксації отриманих даних у такому випадку є приводом не для
відхилення здобутих доказів, а лише для їх перевірки у сукупності з іншими
доказами на предмет усунення сумнівів.
Всупереч твердженням сторони захисту, суд присяжних вважає,
що відсутність в окремих протоколах слідчих дій конкретизації порядку пакування
вилучених речей та предметів не є безумовною підставою для визнання цих
протоколів та висновків експертиз, проведених на їх підставі, недопустимими
доказами, оскільки для проведення експертиз були надані належним чином
упаковані та опечатані об`єкти дослідження, у протоколах та пакетах наявні
підписи учасників слідчої дії.
Аналогічну позицію, хоча і дещо до інших фактичних
обставин сформулював і Верховний Суд (постанова від 09.06.2021 у справі №
623/3335/17, джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/97657165.
Крім того, сторона захисту звертала увагу суду на те, що
огляд слідчим окремих будівель та приміщень у межах даного провадження
відбувався шляхом незаконного проникнення до цих володінь, тобто без дозволу
володільця чи його представника, та без подальшої легалізації рішеннями слідчих
суддів.
Разом з тим, системний аналіз матеріалів провадження (т.
т. 149-154) вказує на те, що органом досудового розслідування в абсолютній
більшості випадків були дотримані вимоги ст. 233 КПК України щодо процедури
проникнення до володіння.
Так, проникнення до приміщень з обмеженим доступом
(приміщення, кімнати, сховища, горища тощо) в готелі «Інтернаціональний» в м.
Києві відбувалося з дозволу та у присутності представника володільця -
керівника інженерно-технічної служби ОСОБА_1094 (т. 151 а. 204), в готелі
«Україна» в м. Києві - з дозволу та у присутності представників володільця -
директора готелю ОСОБА_1095 або юрисконсульта ОСОБА_1096 (т. 150 а. 71, 73, 77,
79 тощо), клубу КМУ - з дозволу та у присутності представників володільця -
заступника завідуючого господарським відділом ОСОБА_1097 (т. 151 а. 161, 166),
в будівлі за адресою: м. Київ, Музейний провулок, 10 - з дозволу володільця (т.
151 а. 213). Проникнення до автомобіля «IVECO» д.н.з. НОМЕР_52 на паркувальному
майданчику біля готелю «Україна» відбувалося з дозволу та у присутності
представника володільця транспортного засобу ТОВ «Астеліт» - ОСОБА_1098 (т. 150
а. 42, 47).
При оцінці допустимості доказів, отриманих у ході оглядів
вказаних місць події, суд враховує те, що в кожному конкретному випадку була
можливість у кінцевому результаті втратити таку нагоду та своєчасно не
зафіксувати сліди злочину. Оскільки місце виявлення слідів пострілу з
вогнепальної зброї вважається місцем події, незалежно від того, звідки такий
постріл було здійснено, його огляд є невідкладною слідчою дією, яка не потребує
попереднього дозволу слідчого судді, а тому протокол такого огляду не може бути
визнаний недопустимим доказом за цієї підстави. Крім того, огляди відбувалися з
дозволу та в присутності представників володільця, яким були надані
процесуальні гарантії висловлювати, в тому числі письмово, свою справжню думку
при наданні такої згоди. Отже, проведення таких оглядів відбувалося з
урахуванням нагальності в розкритті злочину та з урахуванням законних інтересів
осіб, майно яких чи ввірене (віддане) яким зазнало пошкоджень, що потребувало
належної та невідкладної фіксації слідів злочину. За таких обставин, суд
присяжних вважає, що ухвала слідчого судді для отримання дозволу на огляди
вказаних володінь чи його легалізації в даному випадку була непотрібною.
Аналогічну позицію, хоча і дещо до інших фактичних
обставин сформулював і Верховний Суд (див.: постанова від 13 березня 2018 року
у справі № 541/655/15-к, джерело: http://reyestr.court.gov.ua/Review/72850659;
постанова від 5 вересня 2019 року у справі № 518/203/17, джерело:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/84152931; постанова від 30 жовтня 2018 року у
справі № 671/1486/17, джерело: http://reyestr.court.gov.ua/Review/77590154;
постанова від 04 вересня 2019 року у справі № 740/1347/16-к, джерело:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/84120915.
Крім того, за матеріалами провадження було
проведено численні огляди навколо будинків та споруд, їх фасадів та зсередини у
місцях з вільним доступом (під`їзди, відкриті горища тощо), а також дерев та
засобів електромереж на відкритій місцевості. Оскільки такий огляд місця події
проводився у загальнодоступних місцях, доступ до яких був вільний, тому
проникнення до володіння, доступ до яких будь-яким чином обмежений, не
здійснювалося і відшукання предметів чи відомостей не проводилося, як наслідок
ухвала слідчого судді для отримання дозволу на огляди вказаних володінь чи його
легалізації була непотрібною і в даному випадку.
Аналогічну позицію, хоча і дещо до інших
фактичних обставин сформулював і Верховний Суд (див.: постанова ВС від
26.05.2021 у справі № 761/12614/20, джерело:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/97286175.
Водночас, суд присяжних в порядку ч. 1 ст. 89
КПК України з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України, визнає
очевидно недопустимими доказами всі дані, які були оформлені протоколом
огляду місця події від 26 лютого 2014 року (т. 150 а. 204-214) та
встановлені (одержані) органом досудового розслідування 26 лютого 2014 року під
час огляду приміщення з обмеженим доступом - зачиненого
на замок горища будівлі, розташованій за адресою: АДРЕСА_13 , в тому числі змиви
слідів пострілу, які до того ж і не були у подальшому досліджені, оскільки в
порушення вимог ч. 3 ст. 233, ч. 2 ст. 234 та ч. 2 ст. 237 КПК України вказаний
огляд володіння, був проведений без дозволу його володільця, за правилами
обшуку (саме відшукання певних предметів чи відомостей, які були фактично
віднайдені) не на підставі ухвали слідчого судді. Отже, суд присяжних за
вимогами ч. 2 ст. 86 КПК України не використовує і вказані недопустимі докази
при поставленні даного вироку суду.
Відтак, клопотання захисту про визнання недопустимими доказів,
які були зібрані під час оглядів місць події поєднаних з проникненням до
володіння без дозволу слідчого судді, належить задовольнити частково - тільки у
наведеній вище частині.
Зважаючи на всі висновки суду за результатами дослідження
поданих сторонами доказів щодо слідів та обставин застосування 20 лютого 2014
року зброї та спеціальних засобів, ідентифікаційна здатність яких не втрачена,
суд присяжних продовжує їх оцінку в тій частині, в якій визнав належними та
достовірними, у взаємозв`язку як між собою, так і з іншими одержаними доказами.
Так, згідно з висновком судово-балістичної експертизи
від 22 липня 2014 року № 8737/14-33, яку провів експерт ОСОБА_901 (т. 41 а.
244-245), кулі 7,62 мм проміжного патрону зразка 1943 року з кулею «ПС» зі
стальним осердям (57-Н-231С), вилучені з тіл загиблих ОСОБА_472 , ОСОБА_734 ,
ОСОБА_845 , ОСОБА_912 , ОСОБА_393 , ОСОБА_906 , ОСОБА_907 , ОСОБА_1099 ,
ОСОБА_1100 , ОСОБА_909 , ОСОБА_910 , ОСОБА_911 , ОСОБА_944 , ОСОБА_780 ,
ОСОБА_914 , ОСОБА_913 , ОСОБА_919 , могли бути вистріляні з АКМС (Автомат
Калашникова Модифікований зі Складаним прикладом).
Згідно з дослідженим в судовому засіданні судом присяжних
висновком комісійної судово-балістичної експертизи №
4117/4118/14-33/10218/10219/15-33/5-147 від 19 червня 2015 року, яку
провели експерти ОСОБА_1058 , ОСОБА_977 і ОСОБА_1070 (т. 66 а. 82-86), кулі, що
вилучені з трупів (тіл) громадян ОСОБА_1042 , ОСОБА_911 , ОСОБА_906 , ОСОБА_472
, ОСОБА_907 , ОСОБА_851 , ОСОБА_780 , ОСОБА_916 , ОСОБА_908 , ОСОБА_909 ,
ОСОБА_1101 , ОСОБА_917 , досліджена за епізодом ОСОБА_651 та два осердя
вилучені з трупа (тіла) гр. ОСОБА_919 , були стріляні не з наданої на
дослідження зброї ЦСО «А» СБ України, а саме ПКМ № НОМЕР_337 , ПКМ № НОМЕР_338 , ПКМ № НОМЕР_339 , ПКМН № НОМЕР_340 калібру 7,62х54 R мм, а з іншої зброї.
Як видно з висновку експертів за результатами
проведення комісійної судово-балістичної експертизи № 3403/14-33… від 17 січня
2015 року, яку провели експерти ОСОБА_900 ,
ОСОБА_902 , ОСОБА_903 (т. 38 а. 103-114), кулі та оболонки куль,
вилучені:
- з трупів (тіл) громадян ОСОБА_1042 , ОСОБА_1102 ,
ОСОБА_906 , ОСОБА_472 , ОСОБА_907 , ОСОБА_851 , ОСОБА_780 , ОСОБА_1103 ,
ОСОБА_1104 , ОСОБА_909 , ОСОБА_393 , ОСОБА_1105 , ОСОБА_917 , ОСОБА_1106 ,
ОСОБА_1107 ;
- при огляді місця події 27.02.2014 з номеру 524 готелю
«Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві;
- при огляді місця події 26.02.2014 з номеру 211 готелю
«Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві;
- при огляді місця події 26.02.2014 номеру 212 готелю
«Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві;
- при огляді місця події 25.02.2014 - побутового
приміщення на 6 поверсі готелю «Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві;
- при проведенні огляду 26.02.2014 по вул. Інститутській,
в м. Києві (чотири кулі з дерева)
вистріляні не з автоматів Калашникова (578 одиниць,
перелік яких наведений в табл. 1 даного висновку), експериментально відстріляні
кулі та гільзи з яких надійшли на дослідження (кулегільзотека).
Кулі, вилучені з тіла ОСОБА_1108 , ОСОБА_918 , при огляді 26.02.2014 номеру 926
готелю «Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві, вистріляні не з
автоматів, які стоять на озброєнні в ГУМВС в м. Києві (578-ми екземплярів
зброї, перелік яких наведений в таблиці 1) за відмінністю виду (конструкції та розмірів) патронів.
Визначити, чи вистріляні:
- фрагменти оболонки кулі (куль) масою 0,27 г та 0,08 г,
два осердя, вилучені з тіла ОСОБА_1108 ;
- осердя кулі, вилучене при огляді 25.02.2014 загального
коридору біля номерів 308 та 309 готелю «Україна» по вул. Інститутській, 4 в м.
Києві між склом вікна;
- фрагмент оболонки кулі, вилучений на сходовому
майданчику між 14 та 15 поверхами готелю «Україна» по вул. Інститутській, 4 в
м. Києві;
- 3 фрагменти оболонок куль та осердя, вилучені при
огляді 24.02.2014 рекламного щита біля будинку 7 по вул. Інститутській в м.
Києві;
- куля, вилучена при огляді місця події 26.02.2014 з
номеру 1126 готелю «Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві;
- куля, вилучена при проведенні огляду 24.02.2014 з
клумби по вул. Інститутській (між 6 і 7 деревом);
- куля, фрагмент оболонки якої (№ 1) вилучений на
прилеглій території на парковому майданчику готелю «Україна» по вул.
Інститутській, 4 в м. Києві біля автомобіля IVECO д.н.з. НОМЕР_52 та куля,
оболонка якої (№ 2) вилучена з автомобіля IVECO д.н.з. НОМЕР_52 ;
- куля, вилучена при проведенні огляду 26.02.2014 будівлі
№ 1 по вул. Інститутській в м. Києві,
зі зброї (автоматів Калашникова (578 одиниць, перелік
яких наведений в табл. 1 даного висновку), кулі та гільзи, експериментально відстріляні
з яких надійшли дослідження, не виявляється можливим, оскільки осердя та
фрагменти оболонок куль не придатні для ідентифікації
зброї, з якої були вистріляні кулі, або кулі придатні лише для групової
ідентифікації через недостатність слідової інформації).
Водночас, з висновку експертів за результатами
проведення комісійної експертизи зброї та слідів і обставин її використання №
14818/14819/15-33… від 10 грудня 2015 року, яку провели експерти ОСОБА_2838
, ОСОБА_2839 , ОСОБА_2840 , ОСОБА_2830 , ОСОБА_2832 (т. 38 а. 85-97), -
Куля, вилучена з тіла ОСОБА_1102 , вистріляна з 7,62-мм
автомата АКМС № НОМЕР_264 , 1973
р.в.
Куля, вилучена при наданні медичної допомоги ОСОБА_1007 ,
вистріляна з 7,62-мм автомата АКМС № НОМЕР_256 ,1974 р.в.
Куля, вилучена при наданні медичної допомоги ОСОБА_1109 ,
вистріляна з 7,62-мм автомата АКМС № НОМЕР_269 , 1973 р.в.
Куля, вилучена при наданні медичної допомоги ОСОБА_1110 ,
вистріляна з 7,62-мм автомата АКМС № НОМЕР_262 , 1975 р.в.
Куля, вилучена при наданні медичної допомоги ОСОБА_1031 ,
вистріляна з 7,62-мм автомата АКМС № НОМЕР_267 , 1973 р.в.
Куля, вилучена при наданні медичної допомоги ОСОБА_961 ,
вистріляна з 7,62-мм автомата АКМС № НОМЕР_250, 1973 р.в.
Куля вилучена при наданні медичної допомоги ОСОБА_1111 ,
вистріляна не з 22-х одиниць 7,62-мм автоматів АКМС: № НОМЕР_267 , 1973 р.в., № НОМЕР_268 , 1973 р.в., № НОМЕР_260 , 1973 р.в., № НОМЕР_264 , 1973 р.в., № НОМЕР_263 , 1973 р.в., № НОМЕР_272 , 1973 р.в., № НОМЕР_251 , 1975 р.в., № НОМЕР_262 , 1975 р.в., № НОМЕР_252 , 1975 р.в., № НОМЕР_250,
1973 р.в., № НОМЕР_269 , 1973 р.в., № НОМЕР_341 ; 1973 р.в., № НОМЕР_342 , 1973 р.в., № НОМЕР_343 , 1973 р.в., № НОМЕР_256 , 1974 р.в., № НОМЕР_271 , р.в., № НОМЕР_253 , 1974 р.в., № НОМЕР_254 ,
1974 р.в., № НОМЕР_273 , 1974 р.в., № НОМЕР_261 , 1973 р.в., № ГУ1005, 1970 р.в., № ШКНОМЕР_274 , 1970 р.в., а з іншого екземпляру зброї.
Відповісти на питання чи стріляна куля, вилучена при
наданні кличної допомоги ОСОБА_1111 , з 7,62-мм автоматів АКМС № НОМЕР_265 1975
р.в. та № ГУНОМЕР_255 1970 р.в., не
виявилось можливим.
Куля 7,62-мм гвинтівкового патрону зразка 1908 р., осердя
якої вилучене при наданні медичної допомоги ОСОБА_1112 , стріляна не з 7,62-мм
автоматів АКМС: № НОМЕР_267 , 1973 р.в.,
№ НОМЕР_268 , 1973 р.в., № НОМЕР_260 , 1973 р.в., № НОМЕР_264 , 1973 р.в., № НОМЕР_263 , 1973 р.в., № НОМЕР_272 , 1973 р.в., № НОМЕР_251 , 1975 р.в., № НОМЕР_265 , 1975 р.в., № НОМЕР_262 , 1975 р.в., № НОМЕР_252 , 1975 р.в., № НОМЕР_250, 1973 р.в., № НОМЕР_269 , 1973 р.в., № НОМЕР_341 , 1973 р.в., № НОМЕР_342 , 1973 р.в., № НОМЕР_343 , 1973 р.в., № НОМЕР_256 , 1974 р.в., № НОМЕР_271 , 1974 р.в., № НОМЕР_253 , 1974 р.в., № НОМЕР_254
, 1974 р.в., № НОМЕР_273 , 1974 р.в., № НОМЕР_261 , 1973 р.в., № ГУ1005, 1970 р.в., № НОМЕР_13
, 1970 р.в., № НОМЕР_33 , 1970 р.в. а з іншого зразка зброї, призначеного для
стрільби гвинтівочними патронами калібру
7,62-мм зразка 1908 р. (7,62x54 мм).
Відповісти чи стріляні кулі, частини та фрагменти яких вилучені
з трупів ОСОБА_914 , ОСОБА_913 та ОСОБА_1012 , з 7,62 мм автоматів № НОМЕР_267 , 1973 р.в., № НОМЕР_268 , 1973 р.в., № НОМЕР_260 , 1973 р.в., № НОМЕР_264 , 1973 р.в., № НОМЕР_263 , 1973 р.в., № НОМЕР_272 , 1973 р.в., № НОМЕР_251 , 1975 р.в., № НОМЕР_265 , 1975 р.в., № НОМЕР_262 , 1975 р.в., № НОМЕР_252 , 1975 р.в., № НОМЕР_250,
1973 р.в., № НОМЕР_269 , 1973 р.в., № НОМЕР_341 , 1973 р.в., № НОМЕР_342 , 1973 р.в., № НОМЕР_343 , 1973 р.в., № НОМЕР_256 , 1974 р.в., № НОМЕР_271 , 1974 р.в., № НОМЕР_253 , 1974 р.в., № НОМЕР_254
, 1974 р.в., № НОМЕР_273 , 1974 р.в., № НОМЕР_261 , 1973 р.в., № НОМЕР_125 , 1970 р.в., №
НОМЕР_13 , 1970 р.в., № НОМЕР_33 , 1970 р.в., не виявилось можливим у зв`язку з
не придатністю для ідентифікації частин та фрагментів куль, які вилучені з
трупів ОСОБА_914 , ОСОБА_913 та ОСОБА_1012 .
Суд присяжних, враховуючи свої наведені раніше висновки,
визнає неналежними дані вказаного висновку експертів № 14818/14819/15-33… від
10 грудня 2015 року (т. 38 а. 85-97), в частині дослідження кулі, яка нібито
була вилучена при наданні медичної допомоги ОСОБА_1113 , а фактично такою не
була, а тому не посилається на такі неналежні дані.
Крім того, згідно з дослідженим судом висновком
експертів за результатами проведення комісійної експертизи зброї та слідів і
обставин її використання № 22510/15-33/23992-24027/15-33/5-171б від 16 грудня
2015 року, яку провели експерти ОСОБА_2838 , ОСОБА_2839 , ОСОБА_2840 , ОСОБА_2832
(т. 38 а. 37-78), -
1. Куля вилучена при наданні медичної допомоги ОСОБА_1031
, одна з куль (одна з чотирьох вилучених з дерева, чарунка № НОМЕР_126 у ЦКГТ
ДНДЕКЦ МВС) вилучених при проведенні
огляду 26.02.2014 по вул. Інститутській в м. Київ, та куля, вилучена при огляді
місця події 26.02.2014 з номеру № 212 готелю «Україна» по вул. Інститутській, 4
в м. Києві, вистріляні з одного екземпляру зброї.
Куля, вилучена з трупу ОСОБА_911 , куля, вилучена при
наданні медичної допомоги ОСОБА_1114 , куля, вилучена з трупу ОСОБА_944 , та
куля, вилучена з трупу ОСОБА_780 , вистріляні з одного екземпляру зброї.
Куля вилучена при наданні медичної допомоги ОСОБА_1111 ,
куля, вилучена при наданні медичної
допомоги ОСОБА_1030 , та одна з куль (одна з чотирьох вилучених з дерева,
чарунка № НОМЕР_127 у ЦКГТ ДНДЕКЦ МВС), при проведенні огляду 26.02.2014 по
вул. Інститутській в м. Києві, вистріляні з одного
екземпляру зброї.
Куля, вилучена з трупу ОСОБА_472 , куля, вилучена при
проведенні огляду 24.02.2014 автомобіля
IVECO д.н.з. НОМЕР_52 та прилеглої території на паркувальному майданчику готелю
«Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві, куля, вилучена з тіла ОСОБА_886
, та куля, видана ОСОБА_1115 (представник ОСОБА_1116
), вистріляні з одного екземпляру зброї.
Куля, вилучена при
наданні медичної допомоги ОСОБА_961 , та куля,
видана свідком ОСОБА_650 , вистріляні з одного екземпляру зброї.
Куля, видана свідком
ОСОБА_1022 , одна з куль (одна з двох вилучених, чарунка № 261 у ЦКГТ ДНДЕКЦ МВС), вилучених з трупу ОСОБА_845
, куля вилучена з трупу ОСОБА_851 , куля,
вилучена при наданні медичної допомоги ОСОБА_1109 , вистріляні з одного
екземпляру зброї.
Куля, вилучена при наданні медичної допомоги ОСОБА_1007 ,
куля, вилучена при огляді місця події 26.02.2014 з номеру № 211 готелю
«Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві, куля, вилучена при огляді місця
події 27.02.2014 з номеру № 524 готелю
«Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві, куля, вилучена з трупу ОСОБА_908
, куля, видана свідком ОСОБА_1034 , та куля, вилучена з трупу ОСОБА_909 ,
вистріляні з одного екземпляру зброї.
Куля, видана свідком
ОСОБА_1004 , куля, вилучена з трупу ОСОБА_1107 , та одна з куль (одна з чотирьох вилучених з дерева, чарунка №
НОМЕР_128 у ЦКГТ ДНДЕКЦ МВС), вилучених
при проведенні огляду 26.02.2014 по вул. Інститутській в м. Києві, вистріляні з
одного екземпляру зброї.
Куля, вилучена з трупу ОСОБА_906 , одна з куль (одна з
чотирьох вилучених з дерева, чарунка №
НОМЕР_129 у ЦКГТ ДНДЕКЦ МВС), вилучених при проведення огляду 26.02.2014 по
вул. Інститутській в м. Києві, одна з куль (одна з двох вилучених, чарунка №
260 у ЦКГТ ДНДЕКЦ МВС), вилучених з трупу ОСОБА_845 та куля, вилучена при
огляді місця події 25.02.2014 побутового приміщення на 6 поверсі готелю
«Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві, вистріляні з одного екземпляру
зброї.
Куля, вилучена з трупу ОСОБА_393 , куля, вилучена з трупу
ОСОБА_907 , куля, вилучена за епізодом загибелі ОСОБА_910 , та куля, видана
свідком ОСОБА_1026 , вистріляні з різних екземплярів зброї, а також не з тієї
зброї, з якої вистріляні кулі, що входять до вищевказаних дев`яти груп куль, і
не входять до жодної з вищенаведених груп куль, стріляних з одних екземплярів
зброї.
Встановити чи вистріляна куля, частини оболонки якої
вилучені з трупу ОСОБА_912 , з тієї самої зброї, з якої вистріляні інші надані
кулі, не представляється можливим у зв`язку з механічними пошкодженнями наявних
на ній слідів каналу ствола зброї.
2. Куля, вилучена при наданні медичної допомоги
ОСОБА_1031 , одна з куль (одна з чотирьох вилучених з дерева, чарунка №
НОМЕР_126 у ЦКГТ ДНДЕКЦ МВС), вилучених при проведенні огляду 26.02.2014 по
вул. Інститутській в м. Києві, та куля, вилучена при огляді місця події
26.02.2014 з номеру № 212 готелю «Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві,
вистріляні з 7,62-мм автомата АКМС № НОМЕР_267 , 1973 р.в.
Куля, вилучена з трупу ОСОБА_1102 , куля, вилучена при
наданні медичної допомоги ОСОБА_1114 , куля, вилучена з трупу ОСОБА_944 та
куля, вилучена з трупу ОСОБА_1117 , вистріляні з 7,62-мм автомата АКМС № НОМЕР_264 , 1973 р.в.
Куля, вилучена при наданні медичної допомоги ОСОБА_1111 ,
куля, вилучена при наданні медичної допомоги ОСОБА_1030 та одна з куль (одна з
чотирьох вилучених з дерева, чарунка № НОМЕР_127 у ЦКГТ ДНДЕКЦ МВС), вилучених
при проведенні огляду 26.02.2014 по вул. Інститутській в м. Києві, вистріляні з
7,62-мм автомата АКМС № НОМЕР_265 ,
1975 р.в.
Куля, вилучена з трупу ОСОБА_472 , куля, вилучена при
проведенні огляду 24.02.2014 автомобіля IVECO д.н.з. НОМЕР_52 та прилеглої
території на паркувальному майданчику готелю «України» по вул. Інститутській, 4
в м. Києві, куля, вилучена з трупу ОСОБА_886 та куля, видана ОСОБА_964
(представник ОСОБА_1116 ), вистріляні з 7,62-мм автомата АКМС № НОМЕР_262 , 1975 р.в.
Куля, вилучена при наданні медичної допомоги ОСОБА_961 ,
та куля, видана свідком ОСОБА_650 , вистріляні з 7,62-мм автомата АКМС № НОМЕР_250,
1973 р.в.
Куля, видана свідком ОСОБА_1022 , одна з куль (одна з
двох вилучених, чарунка № НОМЕР_130 у ЦКГТ ДНДЕКЦ МВС), вилучених з трупу
ОСОБА_845 , куля, вилучена з трупу ОСОБА_851 , куля, вилучена при наданні
медичної допо-моги ОСОБА_1109 , вистріляні з 7,62-мм автомата АКМС № НОМЕР_250,
1973 р.в.
Куля, вилучена при наданні медичної допомоги ОСОБА_1007 ,
куля, вилучена при огляді, місця події 26.02.2014 з номеру № 211 готелю
«Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві, куля, вилучена при огляді місця
події 27.02.2014 з номеру готелю «Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві,
куля, вилучена з трупу ОСОБА_908 , куля видана свідком ОСОБА_1034 , та куля, з
трупу ОСОБА_909 , вистріляні з 7,62-мм автомата АКМС № НОМЕР_256 , 1974
р.в.
Куля, видана свідком
ОСОБА_1004 , куля, вилучена з трупу ОСОБА_1107 , та одна з (одна з
чотирьох вилучених з дерева, чарунка №
НОМЕР_128 у ЦКГТ ДНДЕКЦ МВС),
вилучених при проведенні огляду 26.02.2014 по вул. Інститутській в м. Києві,
вистріляні з 7,62-мм автомата АКМС № НОМЕР_273 , 1974 р.в.
Куля, вилучена з трупу ОСОБА_906 , одна з куль (одна з
чотирьох з дерева, чарунка №
НОМЕР_129 у ЦКГТ ДНДЕКЦ МВС),
вилучених при проведенні огляду 26.02.2014 по
вул. Інститутській в м. Києві, одна з куль (одна з двох вилучених, чарунка 260
у ЦКГТ ДНДЕКЦ МВС), вилучених з трупу ОСОБА_845 , та куля, вилучена при огляді
місця події 25.02.2014 - побутового приміщення на 6 поверсі готелю «Україна» по
вул. Інститутській 4, в м. Києві, вистріляні з 7,62-мм автомата АКМС № НОМЕР_260 , 1973 р.в.
Куля, вилучена з трупу ОСОБА_393 , вистріляна з 7,62-мм
автомата АКМС № НОМЕР_268 , 1973
р.в.
Куля, вилучена з трупу ОСОБА_907 , вистріляна з 7,62-мм
автомата АКМС № НОМЕР_272 , 1973
р.в.
Куля, видана свідком ОСОБА_1026 , вистріляна з 7,62-мм
автомата АКМС № НОМЕР_341 , 1973
р.в.
Куля, вилучена за епізодом загибелі ОСОБА_910 ,
вистріляна з 7,62-мм автомата АКМС № ГУНОМЕР_255 , 1970 р.в.
Встановити чи вистріляна куля, частини оболонки якої вилучені
з трупу ОСОБА_912 з 24-х
автоматів АКМС: № НОМЕР_267 , 1973 р.в.,
№ НОМЕР_268 , 1973 р.в., № НОМЕР_260 , 1973 р.в., № НОМЕР_264 , 1973 р.в., № НОМЕР_263 , 1973 р.в., № НОМЕР_272 , 1973 р.в., № НОМЕР_251 , 1975 р.в., № НОМЕР_265 , 1975 р.в., № НОМЕР_262 , 1975 р.в., № НОМЕР_252 , 1975 р.в., № НОМЕР_250,
1973 р.в., № НОМЕР_269 , 1973 р.в., № НОМЕР_341 , 1973 р.в., № НОМЕР_342 , 1973 р.в., № НОМЕР_343 , 1973 р.в., № НОМЕР_256 , 1974 р.в., № НОМЕР_271 , 1974 р.в., № НОМЕР_253 , 1974 р.в., № НОМЕР_254
, 1974 р.в., № НОМЕР_273 , 1974 р.в., № НОМЕР_261 , 1973 р.в., № ГУ1005, 1970 р.в., № ГУНОМЕР_255
, 1970 р.в., № НОМЕР_33 , 1970. р.в. не представляється можливим, у зв`язку з
механічними пошкодженнями наявних на ній слідів з каналу ствола зброї.
Сліди від зброї на кулі, вилученій з номеру 1126 готелю
«Україна» по вул. Інститутській, 4в м. Києві,
не придатні для ідентифікації зброї, з якої стріляна куля.
Примітка: експериментально відстріляні кулі та гільзи з
24 одиниць 7,62 мм автоматів АКМС: № НОМЕР_267
, 1973 р.в., № НОМЕР_268 , 1973
р.в., № НОМЕР_260 , 1973 р.в., №
НОМЕР_10 , 1973 р.в., № НОМЕР_17 , 1973 р.в., № НОМЕР_31 , 1973 р.в., № НОМЕР_251
1975 р.в., № НОМЕР_20 , 1975 р.в., №
НОМЕР_18 , 1975 р.в., № НОМЕР_21 , 1975 р., № НОМЕР_6 , 1973 р.в., № НОМЕР_19 ,
1973 р.в., № НОМЕР_32 , 1973 р.в., № НОМЕР_25 , 197 р.в., № НОМЕР_26 , 1973
р.в., № НОМЕР_12 , 1974 р.в., № НОМЕР_11 , 1974 р.в., № НОМЕР_253 1974 р.в., № НОМЕР_28 , 1974 р.в., № НОМЕР_15
, 1974 р.в., № НОМЕР_2 , 1973 р.в. № ГУ1005, 1970 р.в., № НОМЕР_13 , 1970 р.в.,
№ НОМЕР_33 , 1970 р.в., запаковані сейф-пакет Експертної служби МВС № 1880441.
Кулі (частини куль):
- вилучені з трупів (тіл) громадян: ОСОБА_1102 ,
ОСОБА_906 , ОСОБА_472 , ОСОБА_907 , ОСОБА_851 , ОСОБА_916 , ОСОБА_908 ОСОБА_909
, ОСОБА_393 , ОСОБА_910 , ОСОБА_944 , ОСОБА_845 (дві кулі), ОСОБА_1107 ,
ОСОБА_780 , ОСОБА_886 ;
- вилучені при наданні медичної допомоги: ОСОБА_1118 ,
ОСОБА_1109 , ОСОБА_1111 , ОСОБА_1031 , видав ОСОБА_325 (представник ОСОБА_1116
), ОСОБА_1114 , ОСОБА_961 , ОСОБА_1030 ;
- видані свідком ОСОБА_1022 , свідком ОСОБА_1034 ,
свідком ОСОБА_650 , свідком ОСОБА_1004 , свідком ОСОБА_1119 ;
- при огляді місця події 27.02.2014 з номеру № 524 готелю
«Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві;
- при огляді місця події 26.02.2014 з номеру № 211 готелю
«Україна по вул. Інститутській, 4 в м. Києві;
- при огляді місця події 26.02.2014 з номеру № 212 готелю
«Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві;
при огляді місця події 26.02.2014 з номеру № 1126 готелю
«Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві;
- при огляді місця події 25.02.2014 - побутового
приміщення на 6 поверсі готелю «Україна» по вул. Інститутській, 4, в м. Києві;
- при проведенні огляду 26.02.2014 по вул. Інститутській
в м. Києві (чотири кулі з дерева);
- при проведенні огляду 24.02.2014 автомобіля IVECO
д.н.з. НОМЕР_52 та прилеглої території на паркувальному майданчику готелю
«Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві, залишені ЦКГТ ДНДЕКЦ МВС.
Суд, враховуючи свої наведені раніше висновки, визнає
неналежними дані вказаного висновку експертів
22510/15-33/23992-24027/15-33/5-171б від 16 грудня 2015 року (т. 38 а. 37-78),
в частині дослідження кулі, яка нібито була вилучена при наданні медичної
допомоги ОСОБА_1113 , а фактично такою не була, а також в частині дослідження
кулі, яка була видана свідком ОСОБА_1085 , а тому не посилається на такі
неналежні дані.
Крім того, згідно з дослідженим судом висновком
комісійної експертизи зброї та слідів її використання від 25 квітня 2016 року №
24414/15-33/5-219б, яку провели експерти ОСОБА_977 , ОСОБА_1066 , ОСОБА_904
та ОСОБА_902 (т. 43 а. 222-249), куля № 5 з семи об`єктів, які були вилучені
під час огляду місця події 09 червня 2014 року - споруди типу «барикада» на
ділянці вул. Інститутської в м. Києві вистріляні з одного екземпляру зброї -
7,62-мм автомата АКМС № НОМЕР_267 ,
1973 р.в.
Куля № 6 з семи наданих об`єктів, які вилучені під час
огляду місця події 09 червня 2014 року - споруди типу «барикада» на ділянці
вул. Інститутської в м. Києві вистріляні з одного екземпляру зброї - 7,62-мм
автомата АКМС № НОМЕР_262 , 1975
р.в.
Куля № НОМЕР_51 з семи наданих об`єктів, які вилучені під
час огляду місця події 09 червня 2014 року - споруди типу «барикада» на ділянці
АДРЕСА_7 вистріляна з 7,62-мм автомата АКМС № НОМЕР_256 , 1974 р.в.
Встановити, чи вистріляні: 1) куля патрону 7,62х39 мм
зразка 1943 р., вилучена під час огляду місця події від 26 лютого 2014 року
номеру 1126 готелю «Україна, і 2) вісім частин куль - об`єкти №№ 1, 3, 4, 7 з
семи об`єктів вилучених 09 червня 2014 року під час огляду місця події -
споруди типу «барикада» на ділянці вул. Інститутської - з одного екземпляру
зброї, що й інші вилучені кулі (частини куль) та чи були вони стріляні зі
зниклих у ПМОП «Беркут» ГУМВС в м. Києві 24 одиниць табельної автоматичної
зброї, не виявилось можливим.
Висновки вказаної експертизи № 24414/15-33/5-219б щодо
«30 об`єктів, схожих на кулі чи їх частини, які були виявлені під час огляду
місця поді - готелю «Україна» по АДРЕСА_19 », з огляду на вже зроблені висновки
суду, є недопустимими через визнання недопустимими вказаних речових доказів, а
тому не використовуються у вироку.
Згідно висновку комісійної експертизи зброї та слідів
і обставин її використання від 18 березня 2016 року № 1565/16-33/8-2/3б,
яку провели експерти ОСОБА_977 , ОСОБА_1066 і ОСОБА_902 (т. 44 а. 7-17) та який
вже згадувався раніше в контексті дослідження вилучених предметів під час
огляду місця події від 25 лютого 2014 року кімнати № 316 та трьохкімнатного
приміщення кухні готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 » по АДРЕСА_19 :
- куля № НОМЕР_51 та куля, фрагмент оболонки якої
позначений № 3, вилучені з кімнати № 2 приміщення кухні готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161
», та куля, фрагмент оболонки якої позначений № 6, вилучений з кімнати № 1
приміщення кухні готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 », стріляні з 7,62-мм автомату АКМС
№ НОМЕР_18 , 1975 р.в.;
- куля № НОМЕР_131 , вилучена з
номеру 316 готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 », стріляна з 7,62-мм автомату АКМС №
НОМЕР_20 , 1975 р.в.;
- куля № НОМЕР_61 , вилучена з кімнати № 3 приміщення
кухні готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 », стріляна з 7,62-мм автомату АКМС № НОМЕР_12
, 1974 р.в.;
- куля, фрагмент оболонки якої позначений № 4, вилучений
з кімнати № 2 приміщення кухні готелю «Україна», стріляна з 7,62-мм автомату АКМС
№ НОМЕР_15 , 1974 р.в.
Сліди каналу ствола зброї на фрагменті оболонки кулі
7,62-мм гвинтівкового патрону (7,62х54R), яка вилучена з приміщення кухні, є
придатними для встановлення/виключення групової належності, проте здійснити
ідентифікацію зброї за слідами каналу ствола зброї, які збереглись можливо лише
при порівняльному дослідженні стосовно конкретного екземпляру зброї, однак
вказана куля не була стріляна з 24-х зниклих автоматів АКМС. Встановити, чи
вистріляна одна з деформованих куль (умовно позначена № 7) з якогось із 24-х
екземплярів АКМС, зниклих у ПМОП (АКМС №№ НОМЕР_267 , 1973 р.в.; № НОМЕР_268 , 1973 р.в.; № НОМЕР_260 , 1973 р.в.; № НОМЕР_264 , 1973 р.в.; № НОМЕР_17 , 1973 р.в.; №
НОМЕР_31 , 1973 р.в.; № НОМЕР_27 , 1975 р.в.; № НОМЕР_20 , 1975 р.в.; № НОМЕР_18
, 1975 р.в.; № НОМЕР_21 , 1975 р.в.; № НОМЕР_6 , 1973 р.в.; № НОМЕР_19 , 1973
р.в.; № НОМЕР_32 , 1973 р.в.; № НОМЕР_25 , 1973 р.в.; № НОМЕР_26 , 1973 р.в.; №
НОМЕР_12 , 1974 р.в.; № НОМЕР_11 , 1974 р.в.; № НОМЕР_16 , 1974 р.в.; №
НОМЕР_28 , 1974 р.в.; № НОМЕР_15 , 1974 р.в.; № НОМЕР_2 , 1973 р.в.; №
НОМЕР_125 , 1970 р.в.; № НОМЕР_13 , 1970 р.в.; № НОМЕР_33 , 1970 р.в.) не
виявилось можливим.
Згідно з висновком комісійної експертизи зброї та
слідів і обставин її використання від 29 лютого 2016 року № 14893/15-33/5-113б,
яку провели експерти ОСОБА_957 ,
ОСОБА_1070 і ОСОБА_902 (т. 43 а. 199-215), надані 46 гільз, з числа
переданих ОСОБА_1056 , ОСОБА_1057 , ОСОБА_1051
та гільза з числа наданих гільз, що вилучені 09 червня 2014 року під час
огляду місця події - споруди типу «барикада» на ділянці вул. Інститутській в м.
Києві, стріляні з автомата АКМС № НОМЕР_267
, 1973 р.в.
Надані п`ять гільз, з числа наданих, вилучених 09 червня
2014 року під час огляду місця події - споруди типу «барикада» на ділянці вул.
Інститутській в м. Києві, стріляні з автомата АКМС № НОМЕР_250, 1973
р.в.
Надані дві гільзи, з числа наданих ОСОБА_1056 , ОСОБА_1057 ,
ОСОБА_1051 , стріляні з автомата АКМС № НОМЕР_271 , 1974 р.в.
Надані три гільзи, з числа наданих ОСОБА_1056 , ОСОБА_1057 ,
ОСОБА_1051 , стріляні з автомата АКМС № НОМЕР_272 , 1973 р.в.
Надані 23 гільзи, з числа наданих ОСОБА_1056 , ОСОБА_1057 ,
ОСОБА_1051 , стріляні з автомата АКМС № НОМЕР_265 , 1975 р.в.
Надані 15 гільз, з числа наданих ОСОБА_1056 , ОСОБА_1057 ,
ОСОБА_1051 , та гільзою, з числа наданих, вилучених 09 червня 2014 року
під час огляду місця події - споруди типу «барикада» на ділянці вул.
Інститутській в м. Києві, стріляні з автомата АКМС № НОМЕР_273 , 1974 р.в.
Надані три гільзи, з числа наданих, вилучених 09 червня
2014 року під час огляду місця події - споруди типу «барикада» на ділянці вул.
Інститутській в м. Києві, стріляні з автомата АКМС № НОМЕР_268 , 1973 р.в.
Надана одна гільза, з числа наданих ОСОБА_1056 , ОСОБА_1057 ,
ОСОБА_1051 , стріляна з автомата АКМС № НОМЕР_263 , 1973 р.в.
Надані дві гільзи, з числа наданих ОСОБА_1056 , ОСОБА_1057 ,
ОСОБА_1051 , стріляні з автомата АКМС № НОМЕР_252 , 1975 р.в.
Одна гільза, з числа наданих, вилучених 09 червня 2014
року під час огляду місця події - споруди типу «барикада» на ділянці АДРЕСА_7 ,
стріляна не з 24-ти автоматів АКМС №№ НОМЕР_267
, 1973 р.в.; № НОМЕР_268 , 1973
р.в.; № НОМЕР_260 , 1973 р.в.; № НОМЕР_264 , 1973 р.в.; № НОМЕР_263 , 1973 р.в.; № НОМЕР_31 , 1973 р.в.; №
НОМЕР_27 , 1975 р.в.; № НОМЕР_20 , 1975 р.в.; № НОМЕР_18 , 1975 р.в.; №
НОМЕР_21 , 1975 р.в.; № НОМЕР_6 , 1973 р.в.; № НОМЕР_19 , 1973 р.в.; № НОМЕР_32
, 1973 р.в.; № НОМЕР_25 , 1973 р.в.; № НОМЕР_26 , 1973 р.в.; № НОМЕР_12 , 1974
р.в.; № НОМЕР_11 , 1974 р.в.; № НОМЕР_16 , 1974 р.в.; № НОМЕР_28 , 1974 р.в.; №
НОМЕР_15 , 1974 р.в.; № НОМЕР_2 , 1973 р.в.; № НОМЕР_125 , 1970 р.в.; №
НОМЕР_13 , 1970 р.в.; № НОМЕР_33 , 1970 р.в., а з іншого екземпляра
вогнепальної зброї.
Згідно з дослідженим судом висновком комісійної
судово-балістичної експертизи від 14 червня 2016 року № 8-2/68б, яку
провели експерти ОСОБА_1070 та ОСОБА_902 (т. 44 а. 23-27) одна з двох гільз
патронів калібру 7,62х39 мм, вилучена при огляді місця події від 24 лютого 2014
року на прибудинковій території будинку АДРЕСА_22 стріляна в автоматі АКМС №
НОМЕР_342 , 1973 р.в., а друга
гільза - в автоматі АКСМ № НОМЕР_267 ,
1973 р.в.
Під час дослідження в судовому засіданні висновків
судово-балістичних експертиз № 2206/2207/14-33/5-30 від 17.04.2014, №
2220/2221/14-33/5-29 від 11.04.2014, № 2890/14-33/5-59 від 08.05.2014, №
3569/3570/14-33/5-114 від 15.07.2014, № 86 від 26.02.2014, №
2198/2199/14-33/5-32 від 31.03.2014, № 2232/2233/14-33/5-28 від 11.04.2014, №
2376/2377/14-33/5-52 від 29.04.2014, № 2238/2239/14-33/5-31 від 21.03.2014, №
2222/2223/14-33/5-37 від 07.04.2014, № 2210/2211/14-33/5-34 від 31.03.2014, №
2240/2241/14-33/5-36 від 21.03.2014, № 2226/2227/14-33/5-33 від 21.03.2014,
№2236/2237/14-33/5-17 від 21.03.2014, № 2216/2217/14-33/5-35 від 31.03.2014, №
2416/14-39/5-75 від 38.11.2014, № 2330/2331/14-33/5-19 від 17.04.2014, №
2224/2225/14-35/5-27 від 29.04.2014, № 16103-16106/15-33/5-196б від 16.12.2015,
№ 6711/6712/14-33/5-169 від 24.02.2015, № 6460/6461/14-33/5-168 від 18.02.2015,
№ 6462/6463/14-33/5-167 від 24.02.2015, № 152 від 13.03.2014, №
6709/6710/14-33/5-170 від 10.02.2015, № 17116/15-33/5-154б від 19.10.2015, №
22510/15-33/23992-24027/15-33/5-171б від 16.12.2015, № 5273/14-33/5-193 від
17.11.2014, № 22510/15-33/23992-24027/15-33/5-171б від 16.12.2015, №
5272/14-33/5-192 від 17.11.2014, № 5/261 від 28.02.2014, №
3255/3256/8653-8656/15-33/5-12 від 29.05.2015, № 5954/5955/14-33/5-172 від
02.03.2015, № 5540/5541/14-33/5-176 від 17.11.2014, № 6706/6707/14-33/5-171 від
02.03.2015, № 3565/3566/14-33/5-113 від 12.09.2014, № 3176/3177/14-33/5-63 від
30.04.2014, № 3577/3578/14-33/5-110 від 12.08.2014, № 3178/3179/14-33/5-62 від
07.04.2014, № 3579/3580/14-33/5-116 від 20.08.2014, № 3575/3576/14-33/5-111 від
12.08.2014, № 3561/3562/14-33/5-118 від 12.08.2014, № 4800/4801/14-33/5-154 від
21.01.2015, № 4696/14-33/5-149 від 31.01.2015 та ін., до яких входили, у різних
складах, експерти ОСОБА_901 , ОСОБА_902 , ОСОБА_1059 , ОСОБА_957 , ОСОБА_1120 ,
ОСОБА_1066 , ОСОБА_904 , ОСОБА_1070 та ОСОБА_903 , було виявлено формування
одними і тими ж експертами зовсім різних за складом, так би мовити, груп
співпадіння за результатами відстрілу куль з одного екземпляра зброї.
Наприклад, кулі (фрагменти куль), вилучені з тіл потерпілих ОСОБА_2844 , ОСОБА_2845
, ОСОБА_2846 , ОСОБА_2847 , ОСОБА_2848 , ОСОБА_2849 , ОСОБА_2850 , ОСОБА_2851 ,
ОСОБА_2852 , ОСОБА_2853 , які визнані за попередніми експертизами вистріляними
з одного екземпляру зброї, за висновками експертиз № 14818/14819/15-33/5-167б
від 10.12.2015, № 22510/15-33/23992-24027/15-33/5-171б від 16.12.2015 визнані
такими, що вистріляні з декількох різних екземплярів зброї. Окрім цих
суперечностей, висновки двох зазначених експертиз прямо суперечать висновку
комісійної судово-балістичної експертизи № 3403/14-33/5-204 від 17.01.2015, за
якими надані на дослідження кулі з тіл потерпілих вистріляні не з автоматів
Калашникова (578 одиниць), контрольні відстріляні кулі та гільзи з яких
надійшли на дослідження (кулегільзотека).
Наприклад, висновки експертизи № 14818/14819/15… від 10
грудня 2015 року та № 22510/15-33/23992… від 16 грудня 2015 року щодо
ідентифікації кулі, вилученої при наданні медичної допомоги ОСОБА_1109 ,
вказують на різні екземпляри зброї, з якої вона відстріляна, а саме АКМС № НОМЕР_250
та АКМС № НОМЕР_269 відповідно, через що вже на досудовому
розслідуванні була призначена нова експертиза, висновок якої попри протести
сторони захисту був долучений до матеріалів провадження і досліджений судом,
оскільки він напряму стосувався перевірки доказів, одержаних в межах строків
досудового розслідування.
Зокрема, відповідно до висновку комісійної
судово-балістичної експертизи від 14 червня 2016 року № 8-2/61б, яку
провели експерти ОСОБА_1066 , ОСОБА_904 та ОСОБА_902 (т. 43 а. 170-192), куля
вилучена при наданні медичної допомоги ОСОБА_961 та куля, видана свідком
ОСОБА_650 , вистріляні з 7,62-мм автомата АКМС № НОМЕР_250, 1973 р.в.
Куля, видана свідком ОСОБА_1022 , куля (одна з двох вилучених, чарунка 261 у
ЦКГТ ДНДЕКЦ МВС), вилучена з трупу ОСОБА_845 , куля, вилучена з трупу ОСОБА_851
, куля, вилучена при наданні медичної допомоги ОСОБА_1109 , вистріляні з
7,62-мм автомата АКМС № НОМЕР_269 ,
1973 р.в.
Отже, висновок експертизи № 22510/15-33/23992… від 16
грудня 2015 року, за яким ті ж самі кулі, видана свідком ОСОБА_1022 , куля,
вилучена з трупу ОСОБА_845 , вилучена з трупу ОСОБА_851 та вилучена при наданні
медичної допомоги ОСОБА_1109 , вистріляні з 7,62-мм автомата АКМС № НОМЕР_250,
1973 р.в., спростований новим висновком комісійної судово-балістичної
експертизи від 14 червня 2016 року № 8-2/61б.
Більш того, згідно з висновком експертизи №
24414/15-33/5-219б від 25.04.2016 (експерти ОСОБА_1066 , ОСОБА_977 , ОСОБА_904
, ОСОБА_902 ) куля № 2 із семи об`єктів, які вилучені в ході проведення огляду
місця подій 09.06.2014 - споруди типу "барикада", вистріляна з АКМС
№ НОМЕР_256 ; куля № 5 із семи об`єктів, які вилучені в ході проведення
огляду місця подій 09.06.2014 - споруди типу "барикада", вистріляна з
АКМС № НОМЕР_267 ; куля № 6 із
семи об`єктів, які вилучені в ході проведення огляду місця подій 09.06.2014 -
споруди типу "барикада", вистріляна з АКМС № НОМЕР_262 -
що суперечить висновку судово-балістичної експертизи №
8509/8510/14-33/10911/15-33/5-10 від 30.06.2015, де ці об`єкти визнані не
придатними для ідентифікації зброї.
За даними висновку комісійної судово-балістичної
експертизи від 29 квітня 2014 року № 2224/2225/14-33/5-27 (т. 43 а. 90-95),
куля, вилучена з трупа ОСОБА_851 вистріляна з однієї й тієї ж зброї, що і кулі
та оболонки, вилучені з тіл громадян ОСОБА_906 , ОСОБА_907 , ОСОБА_780 ,
ОСОБА_908 , ОСОБА_909 , ОСОБА_911 , ОСОБА_393 , а також куля, вилучена за
епізодом загибелі ОСОБА_910 , яка за висновком комісії експертів №
22510/15-33/23992-24027/15-33/5-171б від 16 грудня 2015 року (т. 38 а. 37-78)
вистріляна взагалі з 7,62-мм автомата АКМС № ГУНОМЕР_255 , 1970 р.в.
Більш того, за висновком цієї ж експертизи №
22510/15-33/23992-24027/15-33/5-171б від 16 грудня 2015 року кулі, вилучені з
трупів ОСОБА_1102 та ОСОБА_1117 , вистріляні вже з 7,62-мм автомата АКМС № НОМЕР_264 , 1973 р.в., а кулі, вилучені з трупів
ОСОБА_908 та ОСОБА_909 - вже з 7,62-мм автомата АКМС № НОМЕР_12 , 1974
р.в., куля, вилучена з трупу ОСОБА_906 , вистріляні з 7,62-мм автомата АКМС
№ НОМЕР_260 , 1973 р.в., куля,
вилучена з трупу ОСОБА_393 - АКМС № НОМЕР_268 , 1973 р.в., а куля, вилучена з трупу
ОСОБА_907 - вже АКМС № НОМЕР_272 ,
1973 р.в.
Отже, у висновках експертів виявлені прямі
невідповідності щодо результатів ідентифікації зброї, з якої були відстріляні
подані на дослідження кулі.
У той же час, як вже встановлено судом присяжних (п.
2.2.2 вироку) поданими даними доведено відповідність куль і гільз, що були
надані 25 березня 2014 року УМЗ ГУМВС в м. Києві як відстріли з табельної зброї
ПМОП (кулегільзотека), 578-ми одиницям такої зброї (АКМС).
Через виявлені протиріччя з метою вжиття заходів до їх
усунення за консолідованим клопотанням сторін провадження, окремих потерпілих
та їх представників під час судового розгляду 26 липня 2016 року були допитані
експерти КНДІСЕ та ДНДЕКЦ МВС ОСОБА_902 , ОСОБА_1059 , ОСОБА_957 , ОСОБА_1120 ,
ОСОБА_1066 , ОСОБА_904 та ОСОБА_1070 , які в порядку роз`яснення зазначених
вище висновків експертів визнали об`єктивні розбіжності у своїх висновках,
деякими з цих експертів були виказані сумніви щодо ефективності комплексу АБІС «ТАІС»,
який традиційно використовувався для проведення ідентифікаційних досліджень
зброї та слідів її використання, проте у випадку з атиповою великою кількістю
об`єктів дослідження не міг враховувати окремі вихідні дані, наприклад, зміну
слідової інформації у зв`язку із застрілом ствола, що не було традиційним для
кримінальної зброї вчинення злочинів.
Так, допитані в судовому засіданні в порядку ст. 356 КПК
України експерти, підтвердивши, кожний окремо, свою причетність до складання
досліджених судом висновків з їх підписами, показали:
Експерт ОСОБА_902 - що висновки експертиз № 3403/14-33… від 17
січня 2015 року (т. 38 а. 103-114) та № 14818/14819… від 10 грудня 2015 рок (т.
38 а. 85-97), в яких у складі комісії він брав участь, дійсно є діаметрально
протилежними. Так, через малу кількість експертів у січні 2015 року і значну
кількість призначених експертиз, дослідження 578 АКМС для пришвидшення було
здійснено за допомогою автоматизованої балістичної системи АБІС «ТАІС» -
апаратно-програмного комплексу, який передбачав сканування об`єктів дослідження
та їх автоматизовану перевірку у сформованій базі з формуванням переліку
найбільш схожих об`єктів, з яких експертами вже самими за збігами обиралися для
ідентифікації. Оскільки таких збігів після сформованого в автоматичному режимі
переліку об`єктів виявлено не було, тому і висновок № 3403/14-33… від 17 січня
2015 року був по суті негативним. АБІС «ТАІС» було і залишається одне із
традиційних знарядь проведення ідентифікаційних балістичних експертиз. Під час
такої експертизи відбувається автоматичне сканування об`єкта з перевертанням по
осі - формується, так звана, розгортка кулі. Далі відбувається порівняння
слідової інформації з базою даних за визначеними критеріями, алгоритм такого
пошуку невідомий - людський фактор мінімізований. У такий спосіб у січні 2015
року сканувалися всі відстріляні кулі з кулегільзотеки, за результатами пошуку
система надавала до 20 найбільш схожих варіантів, після чого комісія експертів
вручну на мікроскопах опрацьовувала цей перелік, шукаючи збіги. Він не може
вказати, які конкретно з предметів дослідження (кулі) перевірялися ним особисто
під мікроскопом.
Як далі пояснив експерт, наступні балістичні експертизи
були деталізовані іншими криміналістичними практиками. Відбувалося дослідження
об`єктів порівняння за допомогою мікроскопу вручну. Відтак в основі другої
експертизи у грудні були класичні методи криміналістичного дослідження - з
використанням потужності криміналістичних мікроскопів. Як показав цей досвід,
експерт виявився надійнішим аніж система АБІС «ТАІС», яка за підсумком у січні
2015 року провела свою роботу по пошуку та формуванню результатів некоректно. У
подальших дослідженнях автоматизовану систему експерти не використовували.
Йому, експерту, не відомо, чи ідентифіковані об`єкти у грудні, були серед тих,
які раніше вказувала система АБІС «ТАІС» як схожі. Він не може пояснити, чому у
другому висновку не були вказані розбіжності з першого висновку. Пакування
матеріалу кулегільзотеки забезпечувало цілісність відстрілів та їх окреме
збереження відповідно до ідентифікаційних написів. Об`єкти дослідження
перебували у придатному стані для порівняльного дослідження. Часткове
(локальне) покриття окремих куль корозією - не заважала їх ідентифікації.
Експерт ОСОБА_902 не підтримав свої висновки експертизи, які були спростовані
ним у подальшому більш новими висновками. Кількість настрілу на стволі зброї
впливає на слідоутворення, що не могло бути враховано системою АБІС «ТАІС».
Дійсно, був випадок, коли під час судово-медичного дослідження випадково
відбулася заміна кулі, вилученої з тіла потерпілого ОСОБА_326 , на кулю,
вилучену з тіла ОСОБА_316 , тому експертам-балістам довелося двічі перевіряти
ці кулі, вказаний недолік був усунутий повторним дослідженням;
Експерт ОСОБА_1066 - підтвердив пояснення експерта ОСОБА_902 щодо
обставин формування комісійного висновку експертизи № 14818/14819… від 10
грудня 2015 рок (т. 38 а. 85-97), в якому у складі комісії він також брав
участь. Водночас уточнив, що не можна казати про збій системи АБІС «ТАІС» у
січні 2015 року. Такого збою зафіксовано не було, програма працювала коректно
відповідно до закладених параметрів. Але, слід визнати, що ця система за
алгоритмом порівняння двомірного зображення у плоскості застаріла, зараз
експерти надають перевагу 3-D зображенням. Складність була у тому, що всі АКМС
мали великий настріл, це було видно навіть по кулях кулегільзотеки. Система
АБІС «ТАІС» не могла оцінити знос каналу ствола, вона бачила особливості
рельєфу і включала їх до збігів чи відмінностей. Є загальна практика, за якою
більше 1 000 пострілів з АКМ ускладнює ідентифікаційне дослідження через зміни
в каналі стволу, а через 200 пострілів малі елементи мікрорельєфу каналу стволу
вже не ідентифікуються, оскільки змінюються (один ряд ознак зникає, з`являються
нові), тому ідентифікаційний період залежить від інтенсивності експлуатації,
ідентифікаційна картина змінюється. Всі ці момент не могли бути враховані
системою АБІС «ТАІС». Надання слідчим інших висновків експертиз разом з
постановою про призначення нової експертизи є допоміжним матеріалом, оскільки
скорочує дослідження з тих питань, на які вже були отримані відповіді
експертами. Якщо слідчим не надавалися висновки інших експертиз при призначенні
нової, то вказівка на такі висновки у новому висновку експертизи є помилкою і
він це визнає. Натомість, експерт не повинен повертатися до попередніх
висновків, такий попередній висновок є фактом, який вже відбувся, слідчий, суд
надають цьому оцінку самі. Дійсно, поверхні відстріляних куль були локально пошкоджені
корозією, але це не заважало для ідентифікації зброї на підставі достатньої
слідової інформації. Ідентифікаційні висновки були категоричні. За існуючою
методикою 19 ознак слідової інформації на сліді достатньо для достовірної
ідентифікації - ці параметри були дотримані в кожному окремому випадку.
Наявність настрілу каналу ствола після контрольного відстрілу 2012 року
(кулегільзотека) не є перешкодою для ідентифікаційних досліджень, звичайно
ствол зброї «молодшати» не міг і експерти відреагували б на таку
невідповідність, проте таких випадків виявлено не було, всі стволи мали більший
ступінь зносу, аніж це було зафіксовано у 2012 році. Автоматичний чи одиночний
режим ведення вогню впливає на сліди на гільзах, а на кулях - ні. Кратність
збільшення в мікроскопі обирає експерт залежно від інформативності слідів на
об`єкті, чим вона більше, тим краще якість зображення. Декілька експертиз
проводилося ними паралельно по єдиному слідовому матеріалу, тому закінчення
різних експертиз в один день не виключається. Відсутність зброї для здійснення
експериментального відстрілу для порівняння об`єкту з контрольним відстрілом,
роль якого у даному випадку виконувала кулегільзотека 2012 року - не дає
підстави вважати ідентифікаційний висновок експертизи недостовірним, оскільки
досліджуються об`єкти, які є носіями слідової інформації, питання лише в тому,
скільки такої інформації є в розпорядження експерта і чи вона достатня для
висновку. Для ідентифікації зброї аналізується декілька ділянок на об`єкті.
Дійсно, за висновком
експертизи № 14818/14819… від 10 грудня 2015 року куля,
вилучена з тіла потерпілого ОСОБА_2907 відстріляна з АКМС № НОМЕР_250, а куля,
вилучена з тіла потерпілого ОСОБА_953 - з АКМС № НОМЕР_269 , проте за висновком експертизи №
22510/15-33/23992-24027/15-33/5-171б від 16 грудня 2015 року - і куля ОСОБА_2907
, і куля ОСОБА_2827 А відстріляні з АКМС № НОМЕР_250 - такі розбіжності експерт
пояснив у другому висновку опискою, що прямо випливає з дослідницької частини
висновку, за яким також куля, вилучена з тіла потерпілого ОСОБА_2907 відстріляна з АКМС № НОМЕР_250, а куля,
вилучена з тіла потерпілого ОСОБА_953 - з АКМС № НОМЕР_269 ;
Експерт ОСОБА_904 - підтвердив пояснення експерта ОСОБА_1121
щодо обставин формування комісійних висновків експертиз № 14818/14819… від 10
грудня 2015 рок (т. 38 а. 85-97) та № 22510/15-33/23992-24027/15-33/5-171б від
16 грудня 2015 року (т. 38 а. 37-78), в яких у складі комісії він також брав
участь. Також експерт ОСОБА_1122 уточнив, що були випадки (еп. ОСОБА_2768 А),
коли ознаки виявленої кулі збігалися з відстрілами з двох АКМС і більш
категоричного висновку дійти було не можливо через обмежені технічні можливості
засобів, тому використовувався метод виключення. У подальшому були отримані
додаткові дані і така ідентифікація стала категоричною. Так, у висновку №
14818/14819… від 10 грудня 2015 рок таких даних за вказаним епізодом було
недостатньо, а вже за висновком № 22510/15-33/23992-24027/15-33/5-171б від 16
грудня 2015 року - порівнюючи слідовий матеріал за епізодами ОСОБА_2768 А та ОСОБА_2854
, було здійснено категоричний висновок про відстріл куль, вилучених з їх тіл, з
АКМС № НОМЕР_265 . Така зміна оцінки
стала можливою через появу нових об`єктів, які дали змогу виділити додаткові
ідентифікуючі ознаки, а відтак це дозволило ідентифікувати кулю ОСОБА_2768 А по
групі об`єктів, з якими вказана куля мала збіги. Таке пояснення має і 34
випадки зміни груп об`єктів за пострілом з одного екземпляру зброї - спочатку
була робота з одиничними екземплярами куль, це не було таким інформативним, а
коли з`явився порівняльний матеріал у виді кулегільзотеки, це дало можливість
зробити детальний аналіз (вдалося врахувати ідентифікаційний період, знос
каналу ствола, визначити, які сліди дійсно стійки, а які повторюються, сліди,
які здавалися первинними, виявилися слідами характерними для зносу каналу
ствола тощо), тобто з часом експерти виправляли недоліки неповноти, при цьому
ключем достовірності було максимально можливе зведення всіх об`єктів в одне
дослідження. Сучасні мікроскопи здатні вирішити остаточно всі ідентифікаційні
завдання.
Експерт ОСОБА_957 - підтримав пояснення експертів ОСОБА_902 ,
ОСОБА_1121 та ОСОБА_904 , уточнивши, що він особисто займався запитами до
слідчого у зв`язку з помилками в нумерації АКМС, слідчий ОСОБА_2855 надавав з
цього приводу уточнення, дійсно в дослідницькій частині висновків не вказано
всіх принтерів, які використовували для роздруківки матеріалу, про це свідчить
наявність кольорових фото, достовірність яких вся група експертів підтверджує.
Одночасна участь в експертизах одних і тих самих експертів не заборонено.
Сучасні мікроскопи здатні вирішити остаточно всі ідентифікаційні завдання.
Експерти ОСОБА_1059 , ОСОБА_1120 та ОСОБА_1070 - кожний
окремо підтримали пояснення своїх колег.
Крім того, допитаній експерти, використовуючи свої
спеціальні знання, розтлумачили окремі положення своїх висновків.
ОСОБА_1066 - експансивна куля з більш м`яким оголеним осердям,
вона викликає більш руйнівні ушкодження, є мисливською, на озброєнні
правоохоронних органів не можуть бути експансивні кулі калібру 7,62х39, але
патрони з експансивною кулею для гвинтівки калібру 7,62х51 мм можуть бути на
озброєнні правоохоронних органів. Альтернативно належність кулі калібру 7,62х39
мм або до зразка 1943 року (військової) або до експансивної кулі - означає, що
куля могла бути або військовою, або цивільною однакового калібру; групова
належність означає належність об`єкта до групи за якоюсь спільною для неї
ознакою, наприклад, калібр 7,62х39 мм; між роком випуску АКМС та зносом каналу
його ствола не має кореляції, все залежить від інтенсивності експлуатації;
балістичними способами не можна визначити чи стріляли з рушниці Форт-500 свинцевою
картеччю.
ОСОБА_957 - з рушниці Форт-500 стрільба свинцевою
картеччю можлива без контейнера, ці рушниці придатні для відстрілу куль з
свинцевою картеччю.
ОСОБА_904 - осердя зі штатної кулі, відстріляне зі
штатної зброї не підлягає ідентифікації.
ОСОБА_1123 - висновки експертиз без числа № 2240 (т. 40
а. 138-143), № 2238/2239 (т. 40 а. 94-99) та № 2226/2227 (т. 40 а. 151-156)
були оформлені за документами 21 березня 2014 року; АКМС автоматично входить до
категорії АК, а тому відсутність прямої вказівки у висновках на АКМС не означає
неможливість відстрілу з цієї зброї, якщо вказаний ряд АК; у висновку № 2419
(т. 41 а. 14-17) визначено калібр зброї .30-06 SPRG (7,62х51 мм) - ця куля не
може бути калібру 7,62х39.
Експерти ОСОБА_902 , ОСОБА_1059 , ОСОБА_957 , ОСОБА_1124
, ОСОБА_1066 , ОСОБА_904 та ОСОБА_1070 , оглянувши в судовому засіданні
матеріали експертиз за епізодом поранення ОСОБА_2856 (висновок експерта -
балістика ОСОБА_975 № 5/261 від 28 лютого 2014 року - т. 39 а. 136-137;
висновок комісії експертів - балістиків ОСОБА_1059 , ОСОБА_977 та ОСОБА_978 №
3255/3256/8653… від 29 травня 2015 року - т. 39 а. 144-147), визнали, що
зображені у додатках до цих двох експертиз кулі мають явні зовнішні відмінності
(фарбування кінчика вістря), пояснили можливістю фарбування експертом кулі для
різниці від порівняльного матеріалу, але таких даних у самому висновку немає.
Також, всі допитані судом експерти, кожний окремо,
спростували припущення сторони захисту з приводу ймовірного тиску на них у
зв`язку із проведенням балістичних експертиз в межах даного провадження.
Судом з поважних причин не були допитані згадані раніше
експерти ОСОБА_2831 , ОСОБА_2857 , ОСОБА_2858 , ОСОБА_2859 , які були звільнені
з посади експертів, експерт ОСОБА_2860 , який перебував у відпустці, та експерт
ОСОБА_2861 , яка перебувала на лікарняному. Відсутність допиту вказаних
експертів не вплинула на подальший перебіг справи, оскільки судом було
призначено нове експертне дослідження.
Зважаючи на те, що суду були надані кілька висновків
експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дозволив усунути
виявлені суперечності, судом присяжних за консолідованим клопотанням сторін
провадження ухвалою від 22 листопада 2016 року було призначено в межах даного
судового провадження комісійну експертизу зброї та слідів і обставин її
використання, проведення якої було доручено експертам Харківського
науково-дослідного інституту ім. М.С. Бокаріуса Мінюсту - провідна установа,
експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Мінюсту та
експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС,
виключивши з їх складу експертів: ОСОБА_1125 , ОСОБА_1126 , ОСОБА_1121 ,
ОСОБА_1127 , ОСОБА_1128 , ОСОБА_1129 , ОСОБА_1130 , ОСОБА_1131 , ОСОБА_902 ,
ОСОБА_1132 , ОСОБА_1133 , ОСОБА_1134 , ОСОБА_1135 та ОСОБА_1136 , які вже
приймали участь в проведенні експертиз у межах даного кримінального
провадження. Порядок проведення вказаної експертизи (так званих Харківських
експертиз куль та гільз) за клопотанням експертів уточнювався ухвалою суду
присяжних від 15 січня 2019 року.
Так, згідно з дослідженим судом з дотриманням процедури,
передбаченої ч. 11 ст. 290 КПК України, висновком експертів за результатами
проведення повторної комісійної експертизи зброї № 12727; 21032/16-31; 19/8/2-197-СЕ/16
від 25 квітня 2019 року, проведеної експертами ОСОБА_1137 , ОСОБА_1138 та
ОСОБА_1139 (так звана Харківська експертиза куль) (т.т. 176-178):
1. Куля, яка містилася у конверті
із пояснювальним текстом « ОСОБА_1140 », куля, фрагмент оболонки якої був
наданий у конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_1141 », куля, яка містилася
у конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_1142 », куля, яка містилася у
конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_1143 », куля, яка містилася у
конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_1144 », куля, яка містилася у
конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_1145 », кулі «1» та «2», які
містилися у конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_1146 », куля, яка
містилася у конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_1147 », куля, фрагмент
оболонки якої був наданий у конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_1148 »,
куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_1149 », куля,
яка містилася у конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_1150 », куля «1», яка
містилася у конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_1151 », куля, яка
містилася у конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_1152 », куля, яка
містилася у конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_1153 », куля, яка
містилася у конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_811 », куля, яка
містилася у конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_966 », куля, яка
містилася у конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_1154 », куля, яка
містилася у конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_1119 », куля, яка
містилася у конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_1155 », куля, яка
містилася у конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_1156 », куля, яка
містилася у конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_1157 », куля, яка
містилася у конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_1158 », куля, яка
містилася у конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_999 », куля, яка
містилася у конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_1159 », куля яка містилася
у конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_1160 », куля, яка містилася у
конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_1161 », куля, фрагмент оболонки якої
був наданий у конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_1017 », Кулі «1», «2»,
«3» та «4», які містилися у конверті із пояснювальним текстом «ОМП 26.02.2014
по вул. Інститутській в м. Києві (з дерева) (4 кулі)», куля яка містилася у
конверті із пояснювальним текстом «Побутове приміщення на 6 поверху готелю
«Україна»», куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «Готель
«Україна» №211», куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом
«Готель «Україна» №212», куля, яка містилася у конверті із пояснювальним
текстом «Готель «Україна» №524», куля, фрагмент оболонки «1» якої, і куля, фрагмент
оболонки «2» якої, були надані у конверті із пояснювальним текстом «ОМП
24.02.2014 автомобіля IVECO д.н.з. НОМЕР_52 та прилеглої території на
парковочному майданчику готеля «Україна»», кулі «2», «5», «6», які містилися у
конверті із пояснювальним текстом «Сім об`єктів (3 кулі та 4 осердя куль)
вилучені під час ОМП 09.06.2014 - споруди типу «Барикада» на ділянці вул.
Інститутської в м. Києві …», а також кулі «1», «2», «8», а також кулі,
фрагменти оболонок яких «3», «4», «6», містилися у сейф-пакеті експертної
служби МВС №04231100, були відстріляні із зброї калібру 7,62х39 мм системи М.Т.
Калашникова.
Куля, фрагменти «1» та «2» оболонки якої надані на
дослідження у конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_1162 », була
відстріляна не із зброї калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова, а з іншого
зразка зброї.
Куля, фрагмент оболонки якої наданий на дослідження у
конверті із пояснювальним текстом «Фрагмент оболонки кулі вилучений з кімнати №
926 готелю «Україна» від 26.02.14», була вистріляна не із зброї калібру 7,62х39
мм системи М.Т. Калашникова, а з іншого зразка зброї.
Визначити, з якої саме зброї була вистріляна куля,
фрагмент оболонки якої «2» містився у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_1151 », не представляється можливим по причині відсутності слідів каналу
ствола на його поверхні.
Визначити, з якої саме зброї була вистріляна куля, осердя
якої було надано у конверті із пояснювальним текстом «Осердя кулі, вилучене з
віконної рами навпроти номеру 308 готелю «Україна» по вул. Інститутській 4, в
м. Києву при ОМП 25.02.14 та первинна упаковка експертизи
№3178/3179/14-33-/5-62», не представляється можливим по причині відсутності
слідів каналу ствола на його поверхні.
Визначити, з якої саме зброї була вистріляна куля,
фрагмент оболонки «1» якої містився у конверті із пояснювальним текстом
«24.02.2014 Огляд рекламного щита біля будинку №7 по вул. Інститутській в м.
Києві», не представляється можливим по причині відсутності слідів каналу ствола
на його поверхні.
Визначити, з якої саме зброї була вистріляна куля,
фрагмент оболонки «5» якої містився у конверті із пояснювальним текстом
«24.02.2014 Огляд рекламного щита біля будинку №7 по вул. Інститутській в м.
Києві», не представляється можливим по причині відсутності слідів каналу ствола
на його поверхні.
Визначити, з якої саме зброї була вистріляна куля, осердя
«3» якої було надано у конверті із пояснювальним текстом «24.02.2014 Огляд
рекламного щита біля будинку №7 по вул. Інститутській в м. Києві», не
представляється можливим по причині відсутності слідів каналу ствола на його
поверхні.
Визначити, з якої саме зброї була вистріляна куля, осердя
«1» якої було надано у конверті пояснювальним текстом «Сім об`єктів (3 кулі та
4 осердя куль) вилучені під час ОМП 09.06.2014 - споруди типу «Барикада» на ділянці
вул. Інститутської в м. Києві …», не представляється можливим по причині
відсутності слідів каналу ствола на його поверхні.
Визначити, з якої саме зброї була вистріляна куля, осердя
«3» якої було надано у конверті із пояснювальним текстом «Сім об`єктів (3 кулі
та 4 осердя куль) вилучені під час ОМП 09.06.2014 - споруди типу «Барикада» на
ділянці вул. Інститутської в м. Києві …», не представляється можливим по
причині відсутності слідів каналу ствола на його поверхні.
Визначити, з якої саме зброї була вистріляна куля, осердя
«4» якої було надано у конверті із пояснювальним текстом «Сім об`єктів (3 кулі
та 4 осердя куль) вилучені під час ОМП 09.06.2014 - споруди типу «Барикада» на
ділянці вул. Інститутської в м. Києві …», не представляється можливим по причині
відсутності слідів каналу ствола на його поверхні.
Визначити, з якої саме зброї була вистріляна куля, осердя
«7» якої було надано у конверті із пояснювальним текстом «Сім об`єктів (3 кулі
та 4 осердя куль) вилучені під час ОМП 09.06.2014 - споруди типу «Барикада» на
ділянці вул. Інститутської в м. Києві …», не представляється можливим по
причині відсутності слідів каналу ствола на його поверхні.
Визначити, з якої саме зброї була вистріляна куля, надана
у конверті із пояснювальним текстом «Куля вилучена за адресою вул.
Інститутська, 1, м. Київ», не представляється можливим по причині непридатності
для ідентифікаційних досліджень слідів каналу ствола на її поверхні.
Визначити, з якої саме зброї була вистріляна куля, надана
у конверті із пояснювальним текстом «27.02.2014 з клумби по вул. Інститутській
в м. Києві», не представляється можливим по причині непридатності для
ідентифікаційних досліджень слідів каналу ствола на її поверхні.
Визначити, з якої саме зброї була вистріляна куля,
фрагмент оболонки якої наданий у конверті із пояснювальним текстом «25.02.2014
ОМП між 14 - 15 повер. гот. «Україна»», не представляється можливим по причині
непридатності для ідентифікаційних досліджень слідів каналу ствола на його
поверхні.
Визначити, з якої саме зброї була вистріляна куля,
фрагмент оболонки «2» якої наданий у конверті із пояснювальним текстом
«24.02.2014 Огляд рекламного щита біля будинку №7 по вул. Інститутській в м.
Києві», не представляється можливим по причині непридатності для
ідентифікаційних досліджень слідів каналу ствола на його поверхні.
Визначити, з якої саме зброї була вистріляна куля, надана
у конверті із пояснювальним текстом «Куля, вилучена під час ОМП 26.02.2014 із
номеру 1126 готелю «Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві. 13.04.2016
…», не представляється можливим по причині непридатності для ідентифікаційних
досліджень слідів каналу ствола на її поверхні.
Визначити, з якої саме зброї була вистріляна куля «7»,
надана у сейф-пакеті експертної служби МВС №04231100, не представляється можливим
по причині непридатності для ідентифікаційних досліджень слідів каналу ствола
на її поверхні.
Уламок металевої конструкції «4», який був наданий у
конверті із пояснювальним текстом «24.02.2014 Огляд рекламного щита біля
будинку №7 по вул. Інститутській в м. Києві», не є фрагментом елемента
конструкції 7,62 мм кулі «ПС» проміжного патрону калібру 7,62х39 мм зразка 1943
р. (індекс 57-Н-231С). У зв`язку з цим питання ухвали у відношенні означеного
об`єкта щодо визначення з якої саме зброї він був вистріляний немає логічного
обґрунтування і не вирішувалося.
2. На
поверхнях наданих на дослідження куль та на зовнішніх поверхнях фрагментів
оболонок куль, слідів їх взаємодії з дульцем гільз, придатних для
проведення ідентифікаційних досліджень з метою визначення їх належності до
конструкції одного патрону, не виявлено. Це повністю унеможливлює встановлення
належності одному патрону однієї із наданих зразків гільз та однієї із наданих
зразків куль або із куль, фрагменти яких надані на дослідження.
На поверхнях наданих на дослідження осердь куль слідів
взаємодії куль з дульцем гільз не залишається,
оскільки осердя з ним не контактує.
3. Сліди каналу ствола на поверхнях
кулі, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_1140 »,
фрагмента оболонки кулі, який був наданий у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_1141 », кулі, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_1142 », кулі, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_1143 », кулі, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_1144 », кулі, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_1145 », куль «1» та «2», які містилися у конверті із пояснювальним
текстом « ОСОБА_1146 », кулі, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом
« ОСОБА_1147 », фрагмента оболонки кулі, який був наданий у конверті із
пояснювальним текстом « ОСОБА_1148 », кулі, яка містилася у конверті із
пояснювальним текстом « ОСОБА_1149 », кулі, яка містилася у конверті із
пояснювальним текстом « ОСОБА_1150 », кулі «1», яка містилася у конверті із
пояснювальним текстом « ОСОБА_1151 », кулі, яка містилася у конверті із
пояснювальним текстом « ОСОБА_1152 », кулі, яка містилася у конверті із
пояснювальним текстом « ОСОБА_1153 », кулі, яка містилася у конверті із
пояснювальним текстом « ОСОБА_811 », кулі, яка містилася у конверті із
пояснювальним текстом « ОСОБА_966 », кулі, яка містилася у конверті із
пояснювальним текстом « ОСОБА_1154 », кулі, яка містилася у конверті із
пояснювальним текстом « ОСОБА_1119 », кулі, яка містилася у конверті із
пояснювальним текстом « ОСОБА_1155 », кулі, яка містилася у конверті із
пояснювальним текстом « ОСОБА_1156 », кулі, яка містилася у конверті із
пояснювальним текстом « ОСОБА_1157 », кулі, яка містилася у конверті із
пояснювальним текстом « ОСОБА_1158 », кулі, яка містилася у конверті із
пояснювальним текстом « ОСОБА_999 », кулі, яка містилася у конверті із
пояснювальним текстом « ОСОБА_1159 », кулі, яка містилася у конверті із
пояснювальним текстом « ОСОБА_1160 », кулі, яка містилася у конверті із пояснювальним
текстом « ОСОБА_1161 », фрагмента оболонки кулі, який був наданий у конверті із
пояснювальним текстом « ОСОБА_1017 », куль «1», «2», «3» та «4», які містилися
у конверті із пояснювальним текстом «ОМП 26.02.2014 по вул. Інститутській в м.
Києві (з дерева) (4 кулі)», кулі, яка містилася у конверті із пояснювальним
текстом «Побутове приміщення на 6 поверху готелю «Україна»», кулі, яка
містилася у конверті із пояснювальним текстом «Готель «Україна» №211», кулі,
яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «Готель «Україна» №212»,
кулі, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «Готель «Україна»
№524», фрагментів оболонок куль «1» та «2», які містилися у конверті із
пояснювальним текстом «ОМП 24.02.2014 автомобіля IVECO д.н.з. НОМЕР_52 та
прилеглої території на парковочному майданчику готеля «Україна»», куль «2»,
«5», «6», які містилися у конверті із пояснювальним текстом «Сім об`єктів (3
кулі та 4 осердя куль) вилучені під час ОМП 09.06.2014 - споруди типу
«Барикада» на ділянці вул. Інститутської в м. Києві …», а також на поверхнях
куль «1», «2», «8» та фрагментів оболонок куль «3», «4», «6», які містилися у
сейф-пакеті експертної служби МВС №04231100, придатні для проведення
ідентифікаційних досліджень.
Сліди каналу ствола на поверхнях фрагментів оболонки кулі
«1» та «2», які були надані у конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_1162 »,
придатні для проведення ідентифікаційних досліджень у разі надання конкретного
екземпляра зброї відповідного калібру.
Сліди каналу ствола на поверхнях фрагмента оболонки кулі,
який був наданий на дослідження у конверті із пояснювальним текстом «Фрагмент
оболонки кулі вилучений з кімнати № 926 готелю «Україна» від 26.02.14»,
придатні для проведення ідентифікаційних досліджень у разі надання конкретного екземпляра
зброї відповідного калібру.
Сліди каналу ствола на поверхнях кулі, яка була надана у
конверті із пояснювальним текстом «Куля вилучена за адресою вул. Інститутська,
1, м. Київ», кулі, яка була надана у конверті із пояснювальним текстом
«27.02.2014 з клумби по вул. Інститутській в м. Києві», фрагмента оболонки
кулі, який був наданий у конверті із пояснювальним текстом «25.02.2014 ОМП між
14 - 15 повер. гот. «Україна»», фрагмента оболонки кулі «2», який містився у
конверті із пояснювальним текстом «24.02.2014 Огляд рекламного щита біля
будинку №7 по вул. Інститутській в м. Києві», кулі, яка була надана у конверті
із пояснювальним текстом «Куля, вилучена під час ОМП 26.02.2014 із номеру 1126
готелю «Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві. 13.04.2016 …», а також на
поверхні кулі «7», яка містилася у сейф-пакеті експертної служби МВС №04231100,
непридатні для проведення ідентифікаційних досліджень.
На поверхнях фрагмента оболонки кулі «2», який містився у
конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_1151 », осердя, наданого у конверті
із пояснювальним текстом «Осердя кулі, вилучене з віконної рами навпроти номеру
308 готелю «Україна» по вул. Інститутській 4, в м. Києву при ОМП 25.02.14 та
первинна упаковка експертизи №3178/3179/14-33-/5-62», фрагментів оболонок куль
«1», «5» та осердя «3» які містилися у конверті із пояснювальним текстом
«24.02.2014 Огляд рекламного щита біля будинку №7 по вул. Інститутській в м.
Києві», осердь «1», «3», «4», «7», наданих у конверті із пояснювальним текстом
«Сім об`єктів (3 кулі та 4 осердя куль) вилучені під час ОМП 09.06.2014 -
споруди типу «Барикада» на ділянці вул. Інститутської в м. Києві …», відсутні
сліди каналу стволів, що унеможливлює проведення з означеними об`єктами
будь-яких ідентифікаційних досліджень.
Уламок металевої
конструкції «4», який був наданий у конверті із пояснювальним текстом
«24.02.2014 Огляд рекламного щита біля будинку №7 по вул. Інститутській в м.
Києві», не є фрагментом елемента конструкції 7,62 мм кулі «ПС» проміжного
патрону калібру 7,62х39 мм зразка 1943 р. (індекс 57-Н-231С). У зв`язку з цим
питання ухвали щодо визначення придатності слідів каналу ствола на його
поверхнях не має логічного обґрунтування і не вирішувалося.
4. Куля, яка містилася у конверті
із пояснювальним текстом « ОСОБА_1140 », і кулі, які відповідно
до пояснювального тексту на бирці були відстріляні із автомата із заводським
номером « НОМЕР_18 », були відстріляні із ствола одного
екземпляра зброї калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля, фрагмент оболонки якої був наданий у конверті із
пояснювальним текстом « ОСОБА_1141 » і кулі, які відповідно
до пояснювального тексту на бирці відстріляні із автомата із серією та
заводським номером « НОМЕР_10 », були відстріляні із ствола
одного зброї калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля, фрагменти «1» та «2» оболонки якої надані на
дослідження у конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_1162 », була
відстріляна не із зброї калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова, а з іншого
зразка зброї близького калібру. У зв`язку з цим питання ухвали щодо
ідентифікації по кулям наданих експериментальних відстрілів конкретного зразка
автомата АКМС у відношенні означених фрагментів не вирішувалося. Для визначення
з якого саме зразка та калібру зброї була вистріляна куля, означені фрагменти
оболонки якої надані на дослідження, необхідне проведення окремих досліджень.
Куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_1142 », і кулі, які відповідно до пояснювального
тексту на бирці відстріляні із автомата із заводським номером « НОМЕР_19 »,
були відстріляні із ствола одного екземпляра зброї калібру 7,62х39 мм системи
М.Т. Калашникова.
Куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_1143 », і кулі, які відповідно до
пояснювального тексту на бирці відстріляні із автомата із заводським номером «
НОМЕР_15 », були відстріляні із ствола одного екземпляра зброї
калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_1144 », і кулі, які відповідно до
пояснювального тексту на бирці були відстріляні із автомата із заводським
номером « НОМЕР_20 », були відстріляні із ствола одного
екземпляра зброї калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_1145 », і кулі, які відповідно до
пояснювального тексту на бирці були відстріляні із автомата із заводським
номером « НОМЕР_14 »,
були відстріляні із ствола одного екземпляра зброї калібру 7,62х39 мм системи
М.Т. Калашникова.
Куля «1», яка містилася у конверті із пояснювальним
текстом « ОСОБА_1146 », і кулі, які відповідно до
пояснювального тексту на бирці були відстріляні із автомата із заводським
номером « НОМЕР_19 », були відстріляні із ствола одного
екземпляра зброї калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля «2», яка містилася у конверті із пояснювальним
текстом « ОСОБА_1146 », і кулі, які відповідно до
пояснювального тексту на бирці відстріляні із автомата із заводським номером «
НОМЕР_30 », були відстріляні із ствола одного екземпляра зброї
калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_1147 », і кулі, які відповідно до
пояснювального тексту на бирці були відстріляні із автомата із заводським
номером « НОМЕР_4 », були відстріляні із ствола одного екземпляра
зброї калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля, фрагмент оболонки якої був наданий у конверті із
пояснювальним текстом « ОСОБА_1148 » і кулі, які відповідно
до пояснювального тексту на бирці були відстріляні із автомата із серією та
заводським номером « НОМЕР_12 », були відстріляні із ствола
одного екземпляра зброї калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_1149 », і кулі, які відповідно до
пояснювального тексту на бирці відстріляні із автомата із заводським номером «
НОМЕР_12 », були відстріляні із ствола одного екземпляра зброї
калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_1150 », і кулі, які відповідно до
пояснювального тексту на бирці були відстріляні із автомата із заводським
номером « НОМЕР_10 », були відстріляні із ствола одного
екземпляра зброї калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля «1», яка містилася у конверті із пояснювальним
текстом « ОСОБА_1151 », і кулі, які відповідно до
пояснювального тексту на бирці відстріляні із автомата із заводським номером «
НОМЕР_19 », були відстріляні із ствола одного екземпляра зброї
калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
У зв`язку із відсутністю слідів каналу ствола на
поверхнях наданого фрагмента оболонки «2», який містився у конверті із
пояснювальним текстом « ОСОБА_1151 », достеменно визначити, з якої саме зброї
була вистріляна куля, фрагментом оболонки якої є наданий фрагмент, не
представляється можливим.
Куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_1152 », і кулі, які відповідно до
пояснювального тексту на бирці були відстріляні із автомата із заводським номером
« НОМЕР_19 », були відстріляні із ствола одного екземпляра зброї
калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_1153 », і кулі, які відповідно до
пояснювального тексту на бирці відстріляні із автомата із заводським номером «
НОМЕР_6 », були відстріляні із ствола одного екземпляра зброї
калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_811 », і кулі, які відповідно до пояснювального
тексту на бирці відстріляні із автомата із заводським номером « НОМЕР_31 »
були відстріляні із ствола одного екземпляра зброї калібру 7,62х39 мм системи
М.Т. Калашникова.
Куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_966 », і кулі, які відповідно до пояснювального
тексту на бирці були відстріляні із автомата із заводським номером «
НОМЕР_18 », були відстріляні із ствола одного екземпляра зброї
калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_1154 », і кулі, які відповідно до
пояснювального тексту на бирці були відстріляні із автомата із заводським
номером « НОМЕР_10 », були відстріляні із ствола одного
екземпляра зброї калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_1119 », і кулі, які відповідно до
пояснювального тексту на бирці відстріляні із автомата із заводським номером «
НОМЕР_32 », були відстріляні із ствола одного екземпляра зброї
калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_1155 », і кулі, які відповідно до
пояснювального тексту на бирці були відстріляні із автомата із заводським
номером « НОМЕР_18 », були відстріляні із ствола одного
екземпляра зброї калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_1156 », і кулі, які відповідно до
пояснювального тексту на бирці були відстріляні із автомата із заводським
номером « НОМЕР_30 », були відстріляні із ствола одного
екземпляра зброї калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_1157 », і кулі, які відповідно до
пояснювального тексту на бирці були відстріляні із автомата із заводським номером
« НОМЕР_20 », були відстріляні із ствола одного екземпляра зброї
калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_1158 », і кулі, які відповідно до
пояснювального тексту на бирці були відстріляні із автомата із заводським
номером « НОМЕР_10 », були відстріляні із ствола одного
екземпляра зброї калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_999 », і кулі, які відповідно до пояснювального
тексту на бирці були відстріляні із автомата із заводським номером «
НОМЕР_12 », були відстріляні із ствола одного екземпляра зброї
калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_1067 », і кулі, які відповідно до
пояснювального тексту на бирці відстріляні із автомата із заводським номером «
НОМЕР_6 », були відстріляні із ствола одного екземпляра зброї
калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_1160 », і кулі, які відповідно до
пояснювального тексту на бирці були відстріляні із автомата із заводським
номером « НОМЕР_15 », були відстріляні із ствола одного екземпляра
зброї калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_1161 », і кулі, які відповідно до
пояснювального тексту на бирці були відстріляні із автомата із заводським
номером « НОМЕР_12 », були відстріляні із ствола одного
екземпляра зброї калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля, фрагмент оболонки якої був наданий у конверті із
пояснювальним текстом « ОСОБА_1017 » і кулі, які відповідно
до пояснювального тексту на бирці відстріляні із автомата із серією та
заводським номером « НОМЕР_13 », були відстріляні із ствола
одного екземпляра зброї калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля «1», яка містилася у конверті із пояснювальним
текстом «ОМП 26.02.2014 по вул. Інститутській в м. Києві (з дерева) (4 кулі)»,
і кулі, які відповідно до пояснювального тексту на
бирці були відстріляні із автомата із заводським номером «
НОМЕР_20 », були відстріляні із ствола
одного екземпляра зброї калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля «2», яка містилася у конверті із пояснювальним
текстом «ОМП 26.02.2014 по вул. Інститутській в м. Києві (з дерева) (4 кулі)»,
і кулі, які відповідно до пояснювального тексту на
бирці були відстріляні із автомата із заводським номером « НОМЕР_14 »,
були відстріляні із ствола одного екземпляра зброї калібру 7,62х39 мм системи
М.Т. Калашникова.
Куля «3», яка містилася у конверті із пояснювальним
текстом «ОМП 26.02.2014 по вул. Інститутській в м. Києві (з дерева) (4 кулі)»,
і кулі, які відповідно до пояснювального тексту на
бирці були відстріляні із автомата із заводським номером « НОМЕР_30 »,
були відстріляні із ствола одного екземпляра зброї калібру 7,62х39 мм системи
М.Т. Калашникова.
Куля «4», яка містилася у конверті із пояснювальним
текстом «ОМП 26.02.2014 по вул. Інститутській в м. Києві (з дерева) (4 кулі)»,
і кулі, які відповідно до пояснювального тексту на
бирці були відстріляні із автомата із заводським номером « НОМЕР_15 »,
були відстріляні із ствола одного екземпляра зброї калібру 7,62х39 мм системи
М.Т. Калашникова.
Куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом
«Побутове приміщення на 6 поверху готелю «Україна»», і кулі, які відповідно до пояснювального тексту на бирці були
відстріляні із автомата із заводським номером « НОМЕР_30 », були
відстріляні із ствола одного екземпляра зброї калібру 7,62х39 мм системи М.Т.
Калашникова.
Куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом
«Готель «Україна» №211», і кулі, які відповідно до
пояснювального тексту на бирці відстріляні із автомата із заводським номером «
НОМЕР_12 », були відстріляні із ствола одного екземпляра зброї
калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом
«Готель «Україна» №212», і кулі, які відповідно до
пояснювального тексту на бирці відстріляні із автомата із заводським номером «
НОМЕР_14 », були відстріляні із ствола одного екземпляра зброї
калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом
«Готель «Україна» №524», і кулі, які відповідно до
пояснювального тексту на бирці відстріляні із автомата із заводським номером «
НОМЕР_12 », були відстріляні із ствола одного екземпляра зброї
калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля, фрагмент оболонки «1» якої був наданий у конверті із
пояснювальним текстом «ОМП 24.02.2014 автомобіля IVECO д.н.з. НОМЕР_52 та
прилеглої території на парковочному майданчику готеля «Україна»», і кулі, які відповідно до пояснювального тексту на бирці були
відстріляні із автомата із серією та заводським номером « НОМЕР_18 »,
були відстріляні із ствола одного екземпляра зброї калібру 7,62х39 мм системи
М.Т. Калашникова.
Куля, фрагмент оболонки «2» якої був наданий у конверті
із пояснювальним текстом «ОМП 24.02.2014 автомобіля IVECO д.н.з. НОМЕР_52 та
прилеглої території на парковочному майданчику готеля «Україна»», і кулі, які відповідно до пояснювального тексту на бирці були
відстріляні із автомата із серією та заводським номером « НОМЕР_20 »,
були відстріляні із ствола одного екземпляра зброї калібру 7,62х39 мм системи
М.Т. Калашникова.
Встановити, з якої саме зброї відстріляна куля, яка була
надана у конверті із пояснювальним текстом «Куля вилучена за адресою АДРЕСА_7
», не представляється можливим по причині непридатності для ідентифікаційних
досліджень слідів каналу ствола на її поверхні. У зв`язку з цим питання ухвали
щодо ідентифікації по кулям наданих експериментальних відстрілів конкретного
зразка автомата АКМС у відношенні означеної кулі не вирішувалося.
Куля, фрагмент оболонки якої наданий на дослідження у
конверті із пояснювальним текстом «Фрагмент оболонки кулі вилучений з кімнати №
926 готелю «Україна» від 26.02.14», була вистріляна не із 7,62 мм автомата
моделі АКМС (АКМ). У зв`язку з цим питання ухвали щодо ідентифікації по кулям
наданих експериментальних відстрілів конкретного зразка автомата АКМС у
відношенні означеного фрагмента оболонки кулі не вирішувалося.
Встановити, з якої саме зброї відстріляна куля, яка була
надана у конверті із пояснювальним текстом «27.02.2014 з клумби по вул.
Інститутській в м. Києві», не представляється можливим по причині непридатності
для ідентифікаційних досліджень слідів каналу ствола на її поверхні. У зв`язку
з цим питання ухвали щодо ідентифікації по кулям наданих експериментальних
відстрілів конкретного зразка автомата АКМС у відношенні означеної кулі не
вирішувалося.
Встановити, з якої саме зброї відстріляна куля, фрагмент
оболонки якої був наданий у конверті із пояснювальним текстом «25.02.2014 ОМП
між 14 - 15 повер. гот. «Україна»», не представляється можливим по причині
непридатності для ідентифікаційних досліджень слідів каналу ствола на його
поверхні. У зв`язку з цим питання ухвали щодо ідентифікації по кулям наданих
експериментальних відстрілів конкретного зразка автомата АКМС у відношенні
означеного фрагмента оболонки кулі не вирішувалося.
Встановити, з якої саме зброї відстріляна куля, осердя
якої було надано у конверті із пояснювальним текстом «Осердя кулі, вилучене з
віконної рами навпроти номеру 308 готелю «Україна» по вул. Інститутській 4, в
м. Києву при ОМП 25.02.14 та первинна упаковка експертизи
№3178/3179/14-33-/5-62», не представляється можливим по причині відсутності
слідів каналу ствола на його поверхні.
Встановити, з якої саме зброї відстріляна куля, фрагмент
«1» оболонки якої був наданий у конверті із пояснювальним текстом «24.02.2014
Огляд рекламного щита біля будинку №7 по вул. Інститутській в м. Києві», не
представляється можливим по причині відсутності слідів каналу ствола на його
поверхні. У зв`язку з цим питання ухвали щодо ідентифікації по кулям наданих
експериментальних відстрілів конкретного зразка автомата АКМС у відношенні
означеного фрагмента оболонки кулі не вирішувалося.
Встановити, з якої саме зброї відстріляна куля, фрагмент
«2» оболонки якої був наданий у конверті із пояснювальним текстом «24.02.2014
Огляд рекламного щита біля будинку №7 по вул. Інститутській в м. Києві», не
представляється можливим по причині непридатності для ідентифікаційних
досліджень слідів каналу ствола на його поверхні. У зв`язку з цим питання
ухвали щодо ідентифікації по кулям наданих експериментальних відстрілів
конкретного зразка автомата АКМС у відношенні означеного фрагмента оболонки
кулі не вирішувалося.
Встановити, з якої саме зброї відстріляна куля, осердя
«3» якої було надано у конверті із пояснювальним текстом «24.02.2014 Огляд
рекламного щита біля будинку №7 по вул. Інститутській в м. Києві», не
представляється можливим по причині відсутності слідів каналу ствола на його
поверхні.
Уламок металевої
конструкції «4», який був наданий у конверті із пояснювальним текстом
«24.02.2014 Огляд рекламного щита біля будинку №7 по вул. Інститутській в м.
Києві», не є фрагментом елемента конструкції 7,62 мм кулі «ПС» проміжного
патрону калібру 7,62х39 мм зразка 1943 р. (індекс 57-Н-231С). У зв`язку з цим
питання ухвали щодо ідентифікації по кулям наданих експериментальних відстрілів
конкретного зразка автомата АКМС у відношенні означеного уламка металевої
конструкції не вирішувалося.
Встановити, з якої саме зброї відстріляна куля, фрагмент
«5» оболонки якої був наданий у конверті із пояснювальним текстом «24.02.2014
Огляд рекламного щита біля будинку АДРЕСА_22 », не представляється можливим по
причині відсутності слідів каналу ствола на його поверхні. У зв`язку з цим
питання ухвали щодо ідентифікації по кулям наданих експериментальних відстрілів
конкретного зразка автомата АКМС у відношенні означеного фрагмента оболонки
кулі не вирішувалося.
Встановити, з якої саме зброї відстріляна куля, яка була
надана у конверті із пояснювальним текстом «Куля, вилучена під час ОМП
26.02.2014 із номеру 1126 готелю «Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві.
13.04.2016 …», не представляється можливим по причині непридатності для
ідентифікаційних досліджень слідів каналу ствола на її поверхні. У зв`язку з
цим питання ухвали щодо ідентифікації по кулям наданих експериментальних
відстрілів конкретного зразка автомата АКМС у відношенні означеної кулі не
вирішувалося.
Встановити, з якої саме зброї відстріляна куля, осердя
«1» якої було надано у конверті із пояснювальним текстом «Сім об`єктів (3 кулі
та 4 осердя куль) вилучені під час ОМП 09.06.2014 - споруди типу «Барикада» на
ділянці вул. Інститутської в м. Києві …», не представляється можливим по
причині відсутності слідів каналу ствола на його поверхні.
Куля «2», яка містилася у конверті із пояснювальним
текстом «Сім об`єктів (3 кулі та 4 осердя куль) вилучені під час ОМП 09.06.2014
- споруди типу «Барикада» на ділянці вул. Інститутської в м. Києві …», і кулі,
які відповідно до пояснювального тексту на бирці відстріляні із автомата із
заводським номером « НОМЕР_12 », були відстріляні із ствола одного
екземпляра зброї калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Встановити, з якої саме зброї відстріляна куля, осердя
«3» якої було надано у конверті із пояснювальним текстом «Сім об`єктів (3 кулі
та 4 осердя куль) вилучені під час ОМП 09.06.2014 - споруди типу «Барикада» на
ділянці вул. Інститутської в м. Києві …», не представляється можливим по
причині відсутності слідів каналу ствола на його поверхні.
Встановити, з якої саме зброї відстріляна куля, осердя
«4» якої було надано у конверті із пояснювальним текстом «Сім об`єктів (3 кулі
та 4 осердя куль) вилучені під час ОМП 09.06.2014 - споруди типу «Барикада» на
ділянці вул. Інститутської в м. Києві …», не представляється можливим по причині
відсутності слідів каналу ствола на його поверхні.
Куля «5», яка містилася у конверті із пояснювальним
текстом «Сім об`єктів (3 кулі та 4 осердя куль) вилучені під час ОМП 09.06.2014
- споруди типу «Барикада» на ділянці вул. Інститутської в м. Києві …», і кулі,
які відповідно до пояснювального тексту на бирці відстріляні із автомата із
заводським номером « НОМЕР_14 », були відстріляні із ствола одного
екземпляра зброї калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля «6», яка містилася у конверті із пояснювальним
текстом «Сім об`єктів (3 кулі та 4 осердя куль) вилучені під час ОМП 09.06.2014
- споруди типу «Барикада» на ділянці вул. Інститутської в м. Києві …», і кулі,
які відповідно до пояснювального тексту на бирці відстріляні із автомата із
заводським номером « НОМЕР_18 », були відстріляні із ствола одного
екземпляра зброї калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Встановити, з якої саме зброї відстріляна куля, осердя
«7» якої було надано у конверті із пояснювальним текстом «Сім об`єктів (3 кулі
та 4 осердя куль) вилучені під час ОМП 09.06.2014 - споруди типу «Барикада» на
ділянці вул. Інститутської в м. Києві …», не представляється можливим по
причині відсутності слідів каналу ствола на його поверхні.
Куля «1», яка містилася у сейф-пакеті експертної служби
МВС №04231100, і кулі, які відповідно до пояснювального тексту на бирці
відстріляні із автомата із заводським номером « НОМЕР_12 », були відстріляні із
ствола одного екземпляра зброї калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля «2», яка містилася у сейф-пакеті експертної служби
МВС №04231100, і кулі, які відповідно до пояснювального тексту на бирці
відстріляні із автомата із заводським номером « НОМЕР_18 », були відстріляні із
ствола одного екземпляра зброї калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля, фрагмент оболонки «3» якої був наданий у
сейф-пакеті експертної служби МВС №04231100, і кулі, які відповідно до
пояснювального тексту на бирці були відстріляні із автомата із серією та
заводським номером « НОМЕР_18 », були відстріляні із ствола одного екземпляра
зброї калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля, фрагмент оболонки «4» якої був наданий у
сейф-пакеті експертної служби МВС №04231100, і кулі, які відповідно до
пояснювального тексту на бирці були відстріляні із автомата із серією та
заводським номером « НОМЕР_15 », були відстріляні із ствола одного екземпляра
зброї калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
Куля, фрагмент оболонки «6» якої був наданий у
сейф-пакеті експертної служби МВС №04231100, і кулі, які відповідно до пояснювального
тексту на бирці були відстріляні із автомата із серією та заводським номером «
НОМЕР_18 », були відстріляні із ствола одного екземпляра зброї калібру 7,62х39
мм системи М.Т. Калашникова.
Встановити, з якої саме зброї відстріляна куля «7», яка
була надано у сейф-пакеті експертної служби МВС №04231100, не представляється
можливим по причині непридатності для ідентифікаційних досліджень слідів каналу
ствола на її поверхні. У зв`язку з цим питання ухвали щодо ідентифікації по
кулям наданих експериментальних відстрілів конкретного зразка автомата АКМС у
відношенні означеної кулі не вирішувалося.
Куля «8», яка містилася у сейф-пакеті експертної служби
МВС №04231100, і кулі, які відповідно до пояснювального тексту на бирці
відстріляні із автомата із заводським номером « НОМЕР_20 », були відстріляні із
ствола одного екземпляра зброї калібру 7,62х39 мм системи М.Т. Калашникова.
5. Питання ухвали «Якщо за
результатами відповіді на питання №4 встановлено, з яких саме автоматів АКМС
калібру 7,62 мм та їх модифікацій - штатної табельної зброї ПМОП «Беркут» при
ГУМВС в м. Києві відстріляні кулі (фрагменти куль) та гільзи перелічені в
питання №1, то чи відповідають вони експериментальним відстрілам з цих
автоматів, які належить здійснити під час проведення експертизи?» не
вирішувалося через не надання до експертної установи відповідних екземплярів
зброї.
Суд, враховуючи свої наведені раніше висновки, визнає
неналежними дані вказаного висновку експертів
12727;21032/16-31;19/8/2-197-СЕ/16 від 25 квітня 2019 року (т.т. 176-178) в
частині дослідження кулі, яка нібито була вилучена при наданні медичної допомоги
ОСОБА_1113 , а фактично такою не була, а також в частині дослідження кулі, яка
була видана свідком ОСОБА_1085 , а також недопустимими дані цього ж висновку
експертів 12727;21032/16-31;19/8/2-197-СЕ/16 в частині дослідження 29 об`єктів,
вилучених під час огляду приміщень готелю «Україна» по вул. Інститутській, 4 в
м. Києві (фрагмент кулі калі. 7,62х51 залишений в ДНДЕКЦ для виконання
експертиз №198б …)», відтак вказані відомості, які визнані неналежними та
недопустимими у вироку не використовуються.
Під час оцінки доказів постало питання ідентифікації
об`єктів експертного дослідження, які перебували у сейф-пакеті експертної
служби МВС № 04231100. Так, за даними висновку експертів
12727;21032/16-31;19/8/2-197-СЕ/16 від 25 квітня 2019 року (т. 176 а. 28, 29 об.)
при розкритті сейф-пакету № 1880478 окрім гільз та куль експериментальних
відстрілів в ньому також містився сейф-пакет № 04231100, на якому у свою чергу
позначено, що він містить об`єкти дослідження за висновком комісійної
експертизи зброї та слідів і обставин її використання від 18 березня 2016 року
№ 1565/16-33/8-2/3б, яка вже згадувалася раніше (т. 44 а. 7-17) в контексті
дослідження вилучених предметів під час огляду місця події від 25 лютого 2014
року кімнати № 316 та трикімнатного приміщення кухні готелю «Україна» по вул.
Інститутській, 4 в м. Києві. Аналогічні дані містить висновок експертів
12727;21032/16-31;19/8/2-197-СЕ/16 від 25 квітня 2019 року і в дослідницькій
частині (т. 178 а. 96об.- 113). Відтак, встановлено, що об`єктами експертного
дослідження, які перебували у сейф-пакеті експертної служби МВС № 04231100, є
предмети, які були вилучені під час огляду місця події від 25 лютого 2014 року
кімнати № 316 та трикімнатного приміщення кухні готелю «Україна» по вул.
Інститутській, 4 в м. Києві (т. 150 а. 104-107) та були об`єктами дослідження
за висновком комісійної експертизи зброї та слідів і обставин її використання
від 18 березня 2016 року № 1565/16-33/8-2/3б (т. 44 а. 7-17).
Далі, згідно з дослідженим судом з дотриманням процедури,
передбаченої ч. 11 ст. 290 КПК України, висновком експертів за результатами
проведення комісійної експертизи зброї № 5763; 7488/19-31; 19/8/2-62-СЕ/16 від
01 березня 2021 року, проведеної експертами ОСОБА_1137 , ОСОБА_1138 та
ОСОБА_1139 (так звана Харківська експертиза гільз) (т. 194):
1.Надані на дослідження
гільзи загальною кількістю 115 шт., а саме гільзи, які були виявлені та
вилучені при огляді місця події 09.06.2014 біля споруди типу «барикада» на
ділянці вул. Інститутська в м. Києві, у кількості 11 шт., гільзи, які були
надані 19.03.2014 громадянами ОСОБА_1060 , ОСОБА_1061 та ОСОБА_1062 у кількості
92 шт., гільзи, які були виявлені та вилучені при огляді місця події 24.02.2014
на прибудинковій території будинку АДРЕСА_22 у кількості 2 шт., були
відстріляні із 7,62 мм автоматів системи М.Т. Калашникова моделі «АКМС».
2. На внутрішніх поверхнях дульця наданих гільз у
кількості 115 шт. слідів їх взаємодії із зовнішньою поверхнею ведучої частини
куль, придатних для проведення ідентифікаційних досліджень з метою визначення
їх належності до конструкції одного патрону, не виявлено по причинам, наведеним
у дослідницькій частині висновку. Це повністю унеможливлює встановлення
належності одному патрону однієї із наданих гільз та однієї із наданих куль або
однієї із куль, фрагменти яких були надані на дослідження при проведенні
повторної комісійної експертизи зброї № НОМЕР_132 ; НОМЕР_133 ;19/8/2-197-СЕ/16
від 25.04.2019 (ХНДІСЕ, КНДІСЕ, ДНДЕКЦ МВС).
3. Сліди деталей та частин зброї, які відобразилися на
поверхнях наданих на дослідження гільз загальною кількістю 115 шт., а саме на
гільзах, які були виявлені та вилучені при огляді місця події 09.06.2014 біля
споруди типу «барикада» на ділянці вул. Інститутська в м. Києві, у кількості 11
шт., гільзи, які були надані 19.03.2014 громадянами ОСОБА_1060 , ОСОБА_1061 та
ОСОБА_1062 у кількості 92 шт., гільзи, які були виявлені та вилучені при огляді
місця події 24.02.2014 на прибудинковій території будинку № 7 по вул.
Інститутська в м. Києві у кількості 2 шт., придатні для проведення ідентифікаційних
досліджень.
4. Гільза, яка містилася у сейф-пакеті Експертної
служби МВС № 0914470 («22») із пояснювальним текстом «09.06.2014 ОМП по вул.
Інститутській в м. Києві; гільза (№ 18); Поняті (2 підписи); спеціаліст
(підпис); дата пакування 09.06.2014», який знаходився у сейф-пакет Експертної
служби МВС № 0185659 із пояснювальним текстом «11 гільз вилучені 09.06.2014 при
ОМП по вул. Інститутська в м. Києві» та у сейф-пакеті Експертної служби МВС №
3330724 із пояснювальним текстом «ДНДЕКЦ; Об`єкти з ЦКГТ ДНДЕКЦ, вилучені у к/п
12014100060000228», гільза, яка містилася у сейф-пакеті Експертної
служби МВС № 0914474 («21») із пояснювальним текстом «09.06.2014 ОМП по вул.
Інститутській в м. Києві; гільза (№1); Поняті 2 підписи); спеціаліст (підпис); дата
пакування 09.06.2014», який знаходився у сейф-пакет Експертної служби МВС №
0185659 із пояснювальним текстом «11 гільз вилучені 09.06.2014 при ОМП по вул.
Інститутській в м. Києві» та у сейф-пакеті Експертної служби МВС № 3330724 із
пояснювальним текстом «ДНДЕКЦ; Об`єкти з ЦКГТ ДНДЕКЦ, вилучені у к/п
12014100060000228», а також гільзи у кількості 46 шт., які містилися в
окремому канцелярському файлі у сейф-пакеті Експертної служби МВС № 1880576 з
пояснювальним текстом «До повідомлення про неможливість виконання експертизи
№18/20 від 17.03.2017; 92 (дев`яносто дві) гільзи, надані 19.03.2014
громадянами ОСОБА_1060 , ОСОБА_1061 та ОСОБА_1163 ; Спеціаліст (підпис)», і
експериментальні гільзи, які відповідно до пояснювального тексту на бирці були
відстріляні із автомата із заводським номером « НОМЕР_14 », відстріляні
із одного екземпляра зброї.
Гільза, яка містилася у
сейф-пакеті Експертної служби МВС № 0914476 («16») із пояснювальним текстом
«09.06.2014 ОМП по вул. Інститутській в м. Києві; гільза об`єкт № 24); Поняті
(2 підписи); спеціаліст (підпис); дата пакування 09.06.2014», який знаходився у
сейф-пакет Експертної служби МВС № 0185659 із Пояснювальним текстом «11 гільз
вилучені 09.06.2014 при ОМП по вул. Інститутська в м. Києві» та у сейф-пакеті
Експертної служби МВС № 3330724 із пояснювальним текстом «ДНДЕКЦ; Об`єкти з
ЦКГТ ДНДЕКЦ, вилучені у к/п 12014100060000228», і експериментальні гільзи, які
відповідно до пояснювального тексту на бирці були відстріляні із автомата із
заводським номером « НОМЕР_4 », відстріляні із одного екземпляра зброї.
Гільза, яка містилася у
сейф-пакеті Експертної служби МВС № 0914477 («15») із пояснювальним текстом
«09.06.2014 ОМП по вул. Інститутській в м. Києві; гільза (об`єкт № 25); Поняті
(2 підписи; спеціаліст (підпис); дата пакування 09.06.2014», який знаходився у
сейф-пакет Експертної служби МВС № 0185659 із Пояснювальним текстом «11 гільз
вилучені 09.06.2014 при ОМП по вул. Інститутська в м. Києві» та у сейф-пакеті
Експертної служби МВС № 3330724 із Пояснювальним текстом «ДНДЕКЦ; Об`єкти з
ЦКГТ ДНДЕКЦ, вилучені у к/п 12014100060000228», і експериментальні гільзи, які
відповідно до пояснювального тексту на 6ірці були відстріляні із автомата із
заводським номером « НОМЕР_10 », відстріляні із одного екземпляра зброї.
Гільза, яка містилася в
окремому канцелярському файлі у сейф-пакеті Експертної служби МВС № 1880576 з
пояснювальним текстом «До повідомлення про неможливість виконання експертизи
№18/20 від 17.03.2017; 92 (дев`яносто дві) гільзи, надані 19.03.2014
громадянами ОСОБА_1049 , ОСОБА_1050 та ОСОБА_1051 ; Спеціаліст (підпис)», і
експериментальні гільзи, які відповідно до пояснювального тексту на бирці були
відстріляні із автомата із заводським номером « НОМЕР_17 », відстріляні
із одного екземпляра зброї.
Гільзи у кількості 3 шт., які містилися в окремому канцелярському файлі у сейф-пакеті Експертної
служби МВС № 1880576 з пояснювальним текстом «До повідомлення про неможливість
виконання експертизи №18/20 від 17.03.2017; 92 (дев`яносто дві) гільзи, надані
19.03.2014 громадянами ОСОБА_1049 , ОСОБА_1050 та ОСОБА_1051 ; Спеціаліст
(підпис)», і експериментальні гільзи, які відповідно до пояснювального тексту
на бирці були відстріляні із автомата із заводським номером « НОМЕР_31 »,
відстріляні із одного екземпляра зброї.
Гільзи у кількості 8 шт., які містилися в окремому канцелярському файлі у сейф-пакеті Експертної
служби МВС № 1880576 з пояснювальним текстом «До повідомлення про неможливість
виконання експертизи № 18/20 від 17.03.2017; 92 (дев`яносто дві) гільзи, надані
19.03.2014 громадянами ОСОБА_1049 , ОСОБА_1050 та ОСОБА_1051 ; Спеціаліст
(підпис)», а також гільзи у кількості 15 шт., які містилися в окремому
канцелярському файлі у сейф-пакеті Експертної служби МВС № 1880576 з
пояснювальним текстом «До повідомлення про неможливість виконання експертизи №
18/20 від 17.03.2017; 92 (дев`яносто дві) гільзи, надані 19.03.2014 громадянами
ОСОБА_1049 , ОСОБА_1050 та ОСОБА_1051 ; Спеціаліст (підпис)», і
експериментальні гільзи, які відповідно до пояснювального тексту на бирці були
відстріляні із автомата із заводським номером « НОМЕР_20 », відстріляні
із одного екземпляра зброї.
Гільзи у кількості 2 шт., які містилися в окремому канцелярському файлі разом з гільзою «3» у
сейф-пакеті Експертної служби МВС № 1880576 з пояснювальним текстом «До
повідомлення про неможливість виконання експертизи № 18/20 від 17.03.2017; 92
(дев`яносто дві) гільзи, надані 19.03.2014 громадянами ОСОБА_1049 , ОСОБА_1050
та ОСОБА_1051 ; Спеціаліст (підпис)», і експериментальні гільзи, які відповідно
до пояснювального тексту на бирці були відстріляні із автомата із заводським
номером « НОМЕР_21 », відстріляні із одного екземпляра зброї.
Гільза, яка містилася у
сейф-пакеті Експертної служби МВС № 0914466 («24») із пояснювальним текстом
«09.06.2014 ОМП по вул. Інститутській в м. Києві; гільза (№ 3); Поняті (2
підписи; спеціаліст (підпис); дата пакування 09.06.2014», який знаходився у
сейф-пакет Експертної служби МВС № 0185659 із пояснювальним текстом «11 гільз
вилучені 09.06.2014 при ОМП по вул. Інститутська в м. Києві» та у сейф-пакеті
Експертної служби МВС № 3330724 із пояснювальним текстом «ДНДЕКЦ; Об`єкти з
ЦКГТ ДНДЕКЦ, вилучені у к/п 12014100060000228», і експериментальні гільзи, які
відповідно до пояснювального тексту на бирці були відстріляні із автомата із заводським
номером « НОМЕР_6 », відстріляні із одного екземпляра зброї.
Гільза, яка містилася у
сейф-пакеті Експертної служби МВС № 0914471 («19») із пояснювальним текстом
«09.06.2014 ОМП по вул. Інститутська в м. Києві; гільза (№ 13); Поняті (2
підписи); спеціаліст (підпис); дата пакування 09.06.2014» який знаходився у
сейф-пакет Експертної служби МВС № 0185659 із пояснювальним текстом «11 гільз
вилучені 09.06.2014 при ОМП по вул. Інститутська в м. Києві» та у сейф-пакеті
Експертної служби МВС № 3330724 із пояснювальним текстом «ДНДЕКЦ; Об`єкти з
ЦКГТ ДНДЕКЦ, вилучені у к/п 12014100060000228», гільза, яка містилася у
сейф-пакеті Експертної служби МВС № 0914475 («18») із пояснювальним текстом
«09.06.2014 ОМП по вул. Інститутська в м. Києві; гільза (об`єкт № 22); Поняті
(2 підписи); спеціаліст (підпис); дата пакування 09.06.2014», який знаходився у
сейф-пакет Експертної служби МВС № 0185659 із пояснювальним текстом «11 гільз
вилучені 09.06.2014 при ОМП по вул. Інститутська в м. Києві» та у сейф-пакеті
Експертної служби МВС №3330724 із пояснювальним текстом «ДНДЕКЦ; Об`єкти з ЦКГТ
ДНДЕКЦ, вилучені у к/п 12014100060000228», а також гільза, яка містилася
у сейф-пакеті Експертної служби МВС №0914479 («14») із пояснювальним текстом
«09.06.2014 ОМП по вул. Інститутській в м. Києві; гільза (об`єкт № 27); Поняті
(2 підписи); спеціаліст (підпис); дата пакування 09.06.2014», який знаходився у
сейф-пакет Експертної служби МВС № 0185659 із пояснювальним текстом «11 гільз
вилучені 09.06.2014 при ОМП по вул. Інститутська в м. Києві» та у сейф-пакеті
Експертної служби МВС № 3330724 із пояснювальним текстом «ДНДЕКЦ; Об`єкти з
ЦКГТ ДНДЕКЦ, вилучені у к/п 12014100060000228», і експериментальні гільзи, які
відповідно до пояснювального тексту на бирці були відстріляні із автомата із
заводським номером « НОМЕР_19 », відстріляні із одного екземпляра зброї.
Гільза, яка містилася у
сейф-пакеті Експертної служби МВС № 0914466 («24») із пояснювальним текстом
«09.06.2014 ОМП по вул. Інститутська в м. Києві; гільза («3); Поняті (2
підписи); спеціаліст (підпис); дата пакування 09.06.2014», який знаходився у
сейф-пакеті Експертної служби МВС № 0185659 з пояснювальним текстом «11 гільз
вилучені 09.06.2014 при ОМП по вул. Інститутська в м. Києві» та у сейф-пакеті
Експертної служби МВС № 3330724 із пояснювальним текстом «ДНДЕКЦ; Об`єкти з
ЦКГТ ДНДЕКЦ, вилучені у к/п 12014100060000228», гільза, яка містилася у
сейф-пакеті Експертної служби МВС № 0914473 («20») із пояснювальним текстом
«09.06.2014 ОМП по вул. Інститутська в м. Києві; гільза (№ 12); Поняті (2
підписи); спеціаліст (підпис); дата пакування 09.06.2014», який знаходився у
сейф-пакет Експертної служби МВС № 0185659 із пояснювальним текстом «11 гільз
вилучені 09.06.2014 при ОМП по вул. Інститутська в м. Києві» та у сейф-пакеті
Експертної служби МВС № 3330724 із пояснювальним текстом «ДНДЕКЦ; Об`єкти з
ЦКГТ ДНДЕКЦ, вилучені у к/п 12014100060000228», а також гільза, яка
містилася у сейф-пакеті Експертної служби МВС № 0914517 («17») із пояснювальним
текстом «09.06.2014 АМП по вул. Інститутська в м. Києві; гільза (об`єкт № 23);
Поняті (2 підписи); спеціаліст (підпис); дата пакування 09.06.2014», який
знаходився у сейф-пакет Експертної служби МВС № 0185659 із пояснювальним
текстом «11 гільз вилучені 09.06.2014 при ОМП по вул. Інститутська в м. Києві»
та у сейф-пакеті Експертної служби МВС № 3330724 із пояснювальним текстом
«ДНДЕКЦ; Об`єкти з ЦКГТ ДНДЕКЦ, вилучені у к/п 12014100060000228», і
експериментальні гільзи, які відповідно до пояснювального тексту на бирці були
відстріляні із автомата із заводським номером « НОМЕР_26 », відстріляні
із одного екземпляра зброї.
Гільза (2), яка містилася у
паперовому конверті білого кольору із пояснювальним текстом «Гільзи проміжних
патронів калібру 7,62х39 мм зразка 1943 року, вилучені 24.02.14 під час огляду
місця події по вул. Інститутська 7 в м. Києві; вих. 8/3-512 від 06.11.2015; вх.
18903 від 15.12.2015», що знаходився у сейф-пакеті Експертної служби МВС №
0914466, і експериментальні гільзи, які відповідно до пояснювального тексту на
бирці були відстріляні із автомата із заводським номером « НОМЕР_12 »,
відстріляні із одного екземпляра зброї.
Гільза (1), яка містилася у
паперовому конверті білого кольору із пояснювальним текстом «Гільзи проміжних
патронів калібру 7,62х39 мм зразка 1943 року, вилучені 24.02.14 під час огляду
місця події по вул. Інститутська 7 в м. Києві; вих. 8/3-512 від 06.11.2015; вх.
18903 від 15.12.2015», що знаходився у сейф-пакеті Експертної служби МВС №
0914466, гільза, яка містилася в окремому канцелярському файлі разом із
чотирнадцятьма гільзами в іншому канцелярському файлі у сейф-пакеті Експертної
служби МВС № 1880576 з пояснювальним текстом «До повідомлення про неможливість
виконання експертизи № 18/20 від 17.03.2017; 92 (дев`яносто дві) гільзи, надані
19.03.2014 громадянами ОСОБА_1049 , ОСОБА_1050 та ОСОБА_1051 ; Спеціаліст
(підпис)», а також гільзи у кількості 2 шт., які містилися в окремому
канцелярському файлі у сейф-пакеті Експертної служби МВС № 1880576 з
пояснювальним текстом «До повідомлення про неможливість виконання експертизи №
18/20 від 17.03.2017; 92 (дев`яносто дві) гільзи, надані 19.03.2014 громадянами
ОСОБА_1049 , ОСОБА_1050 та ОСОБА_1051 ; Спеціаліст (підпис)», і
експериментальні гільзи, які відповідно до пояснювального тексту на бирці були
вистріляні із автомата із заводським номером « НОМЕР_11 », відстріляні
із одного екземпляра зброї.
Гільзи у кількості 14 шт., які містилися в окремому канцелярському фaйлі разом із однією гільзою в
іншому канцелярському файлі у сейф-пакеті Експертної служби МВС № 1880576 з
Пояснювальним текстом «До повідомлення про неможливість виконання експертизи №
18/20 від 17.03.2017; 92 (дев`яносто дві) гільзи, надані 19.03.2014 громадянами
ОСОБА_1049 , ОСОБА_1050 та ОСОБА_1051 ; Спеціаліст (підпис)», і
експериментальні гільзи, які відповідно до пояснювального тексту на бирці були
відстріляні із автомата із заводським номером « НОМЕР_15 », відстріляні
із одного екземпляра зброї.
5. Питання ухвали «Якщо за результатами відповіді на
питання №4 встановлено, з яких саме автоматів АКМС калібру 7,62 мм та їх
модифікацій - штатної табельної зброї ПМОП «Беркут» при ГУМВС в м. Києві
відстріляні кулі (фрагменти куль) та гільзи перелічені в питання №1, то чи
відповідають вони експериментальним відстрілам в цих автоматів, які належить
здійснити під час проведення експертизи ?» не вирішувалося, оскільки воно
вирішувалося окремо при проведення комісійної експертизи зброї № 5764;
749/19-31; 19/8/2-63-СЕ/16.
Суд, враховуючи свої наведені раніше висновки, визнає
неналежними дані вказаного висновку експертів № 5763;
7488/19-31;19/8/2-62-СЕ/16 від 01 березня 2021 року (т. 194), в частині дослідження
гільзи, яка була надана 07.04.2016 свідком ОСОБА_1164 , яку виявив громадянин
ОСОБА_1165 , гільз, які були виявлені та вилучені при огляді місця події 05
квітня 2014 року на території по вулиці Інститутська навпроти входу до станції
метро «Хрещатик» у кількості 9 шт., а також недопустимими дані цього ж висновку
експертів № 5763; 7488/19-31;19/8/2-62-СЕ/16 в частині дослідження гільзи, яка
була надана 26.02.2014 під час огляду місця події в районі готелю «Україна»
громадянином ОСОБА_1166 ».
Крім того, зважаючи на одержані під час експертиз зброї №
12727;21032/16-31;19/8/2-197-СЕ/16 від 25 квітня 2019 року та № 5763;
7488/19-31;19/8/2-62-СЕ/16 від 01 березня 2021 року належні та допустимі
результати (перелік серій та заводських номерів 7,62 мм АКМС, за
експериментальними відстрілам яких були ідентифіковані надані на дослідження
кулі, частини куль та фрагменти оболонок куль, а також гільзи виявлених за
кулями та гільзами екземплярів зброї), які схематично можна було б відобразити
таким чином:
Кулі, частини куль та фрагменти
|
Гільзи
|
оболонок куль
|
|
|
|
|
|
НОМЕР_134
|
-
|
НОМЕР_264
|
НОМЕР_264
|
-
|
|
|
|
|
|
НОМЕР_135
|
-
|
-
|
|
|
|
|
|
НОМЕР_136
|
-
|
-
|
|
|
|
НОМЕР_137
|
НОМЕР_11
|
НОМЕР_15
|
|
НОМЕР_138
|
-
|
Окремою комісійною експертизою зброї № НОМЕР_139 ; НОМЕР_140 ; НОМЕР_141
мало б бути вирішене останнє питання ухвали суду присяжних № 5 «Якщо за
результатами відповіді на питання № 4 встановлено, з яких саме автоматів АКМС
калібру 7,62 мм та їх модифікацій - штатної табельної зброї ПМОП «Беркут» при
ГУМВС в м. Києві відстріляні кулі (фрагменти куль) та гільзи перелічені в
питанні суду №1, то чи відповідають вони експериментальним відстрілам з цих
автоматів, які належить здійснити під час проведення експертизи ?».
З цією метою 06.12.2018 експертною установою було
направлено клопотання від 03.12.2018 (вих. № 3881/05-21/8/13-18) про надання
зброї та патронів, необхідних для вирішення питання № 5 ухвали від 22.11.2016,
а саме 7,62 мм автоматів системи ОСОБА_1167 із наступними серіями та
заводськими номерами « НОМЕР_14 », « НОМЕР_30 », « НОМЕР_10 », « НОМЕР_31 », «
НОМЕР_20 », « НОМЕР_18 », « НОМЕР_6 », « НОМЕР_19 », «НОМЕР_256 », «НОМЕР_273 », «ГУ НОМЕР_255 », а також патронів калібру
7,62х39 у кількості по 3 шт. на кожну одиницю зброї. 10.12.2018 експертною
установою було направлено додаткове клопотання від 10.12.2018 (вих. № 3960/05-
21/8/13-18) про надання зброї та патронів, необхідних для вирішення питання № 5
ухвали від 22.11.2016, а саме 7,62 мм автоматів системи ОСОБА_1167 із
наступними серіями та заводськими номерами « НОМЕР_4 », « НОМЕР_32 », а також
патронів калібру 7,62х39 у кількості по 3 шт. на кожну одиницю зброї.
26.12.2018 до Харківського НДІСЕ надійшли листи №
23/1-32773-14 від 19.12.2018 (вх. № 2506/05-19 та вх. № 2507/05-19) старшого
слідчого в ОВС першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань ГПУ
ОСОБА_1168 , у яких вказувалося про неможливість задовольнити клопотання від
06.12.2018 та від 10.12.2018 у відношенні означених у них зразків зброї з
причин їх знищення (фрагментації на окремі частини), що унеможливлює проведення
зі зброєю будь-яких досліджень.
25.01.2019 експертною установою було направлено
клопотання від 23.01.2019 (вих. № 470/05-21/8/13-19) про надання зброї та
патронів, необхідних для вирішення питання № 5 ухвали від 22.11.2016, а саме
7,62 мм автомата системи ОСОБА_1167 із заводським номером « НОМЕР_11 », а також
патронів калібру 7,62х39 у кількості по 3 шт.
15.03.2019 до Харківського НДІСЕ надійшов лист №
23/1-32773-14 від 12.03.2019 (вх. № 544/05-20) старшого слідчого в ОВС першого
слідчого відділу управління спеціальних розслідувань ГПУ ОСОБА_1168 , у якому
вказувалося про неможливість задовольнити клопотання у відношенні означеного у
ньому зразка зброї з причини його знищення (фрагментації на окремі частини), що
унеможливлює проведення з ним будь-яких досліджень.
23.02.2021 експертною установою було направлено
клопотання від 22.02.2021 (вих. № 673/06-23/10/15-21) про надання зброї та
патронів, необхідних для вирішення
питання № 5 ухвали від 22.11.2016, а саме 7,62 мм
автоматів системи ОСОБА_1167 моделі «АКМС» із наступними заводськими номерами:
« НОМЕР_14 », « НОМЕР_4 », « НОМЕР_10 », « НОМЕР_17 », « НОМЕР_31 », « НОМЕР_20
», «НОМЕР_252 », «НОМЕР_250», «НОМЕР_269
», «НОМЕР_342 », «НОМЕР_343 », «НОМЕР_256 », «НОМЕР_271 », «НОМЕР_273
» та «НОМЕР_254 », а також патронів калібру 7,62х39 у кількості по 3 шт.
на кожну одиницю зброї.
26.02.2021 до Національного наукового центру «Інститут
судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» надійшов лист №
5726-21/10-8-01-3238/21 від 26.02.2021 начальника першого відділу Управління з
розслідування злочинів, вчинених у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014
ДБР ОСОБА_1168 , у якому вказувалося про неможливість задовольнити клопотання у
відношенні означених у ньому зразків зброї з причин їх знищення (фрагментації
на окремі частини), що унеможливлює проведення з ними будь-яких досліджень.
Таким чином, до суду від експертної установи надійшло повідомлення
від 01 березня 20121 року про неможливість надання комісійного висновку
експертів № 5764; 749/19-31; 19/8/2-63-СЕ/16 (т. 194) внаслідок
неможливості проведення експериментальних відстрілів з автоматів АКМС, серії та
заводські номери яких представлені у таблиці вище, вирішити питання «Якщо за
результатами відповіді на питання № 4 встановлено, з яких саме автоматів АКМС
калібру 7,62 мм та їх модифікацій - штатної табельної зброї ПМОП «Беркут» при
ГУМВС в м. Києві відстріляні кулі (фрагменти куль) та гільзи перелічені в
питання № 1, то чи відповідають вони експериментальним відстрілам з цих
автоматів, які належить здійснити під час проведення експертизи ?» у відношенні
наданих на дослідження куль, частин куль та фрагментів оболонок куль і гільз,
не представляється можливим.
Надаючи оцінку вказаним Харківським експертизам у
сукупності з попередніми, суд звертає увагу на те, що якщо висновки експертів в
усіх випадках щодо походження самих об`єктів дослідження як елементів бойових
припасів до тієї чи іншої зброї не мали великих протиріч, то ідентифікаційна
складова цих предметів як відстріляних з того чи іншого конкретного екземпляра
зброї, була дискусійна. Відтак, особливої актуальності набуває питання
ідентифікаційної достовірності проведених досліджень. Група попередніх
експертиз, які містять значущі протиріччя через недосконалість обладнання та
великий масив об`єктів дослідження, проводилася експертами з використанням
мікроскопів МБС-9, МБС-10 (збільшення до 64 крат), бінокулярного ZEIS
(збільшення до 20 крат) та мікроскопу порівняльного LEICA FS C (збільшення до
60 крат) (напр., т. 43 а. 7-8, 19, 30-31, 43, 65, 92 та 136 тощо). Натомість,
так звана, остання Харківська експертиза куль та гільз проводилася експертами з
використанням іншого значно потужнішого сучасного сертифікованого
ідентифікаційного обладнан-ня, а саме, за допомогою електронного мікроскопу
порівняння «Leeds Discovery Zeis» (збільшення до 150 крат), що має своє якісне
відображення у компільованих до висновку фото таблицях, які не залишають
сумнівів у достовірності проведених ідентифікаційних досліджень через їх
деталізацію на мікроскопічному рівні. Відтак, суд присяжних вважає, що у
випадку з Харківськими експертизами застосовані більш потужні технічні засоби
та сучасні методи діагностики спільних та відмінних ознак порівнювальних
предметів, що напряму позитивно впливає на повноту одержаних результатів та
значно підвищує рівень їх достовірності, оскільки фактично усуває можливість
людської помилки. Також звертає на себе увагу, що більшість попередніх
висновків експертів знайшли своє об`єктивне підтвердження і у даному випадку, а
виявлені нові дані повністю усувають раніше акцентовані сторонами та самими
експертами протиріччя.
Враховуючи викладене, суд присяжних визнає остаточно
достовірними висновки так званих Харківських експертиз зброї №
12727;21032/16-31;19/8/2-197-СЕ/16 від 25 квітня 2019 року та № 5763;
7488/19-31;19/8/2-62-СЕ/16 від 01 березня 2021 року в частині, в якій вони не
визнані неналежними, а відтак такими ж достовірними всі інші не відхилені судом
з інших причин попередні висновки експертиз (напр., висновок від 07 листопада
2016 року № 8-2/124б за еп. поранення потерпілого ОСОБА_2862 ), які не
суперечать наведеним вище належним висновкам експертиз зброї №
12727;21032/16-31;19/8/2-197-СЕ/16 від 25 квітня 2019 року та № 5763;
7488/19-31;19/8/2-62-СЕ/16 від 01 березня 2021 року та узгоджуються з ними.
Натомість в іншій частині - суд присяжних відкидає висновки експертиз як такі,
що не знайшли свого підтвердження матеріалами провадження. Такими, зокрема, є:
- висновок комісійної судово-балістичної експертизи
№2220/2221/14… від 11 квітня 2014 року, за яким два фрагменти, вилучені з тіла
ОСОБА_912 , помилково було визнано частинами єдиної оболонки кулі 7,62 мм
проміжного патрону та придатними для ідентифікації зброї;
- висновок експертів № 3403/14-33… від 17 січня 2015
року, за якою помилково окремі кулі та оболонки куль визнані непридатними для
ідентифікації зброї, а ті, що придатні - такими, що були відстріляні не з АКМС
ПМОП (578 одиниць), експериментально відстріляні кулі та гільзи з яких надійшли
на дослідження (кулегільзотека);
- висновок експертів № 22510/15-33/23992… від 16 грудня
2015 року, за яким куля, видана свідком ОСОБА_1022 , куля, вилучена з трупу
ОСОБА_845 , куля, вилучена з трупу ОСОБА_851 , а також куля, вилучена при
наданні медичної допомоги ОСОБА_1109 , помилково визнані такими, що вистріляні
з 7,62-мм автомата АКМС № НОМЕР_250, 1973 р.в.;
- висновок комісійної судово-балістичної експертизи від
29 квітня 2014 року № 2224/2225/14-33/5-27 (т. 43 а. 90-95), за яким куля,
вилучена за епізодом загибелі ОСОБА_910 , вистріляна з однієї й тієї ж зброї,
що і кулі та оболонки, вилучені з тіл громадян ОСОБА_906 , ОСОБА_907 ,
ОСОБА_780 , ОСОБА_851 , ОСОБА_908 , ОСОБА_909 , ОСОБА_911 , ОСОБА_393 , а
також,
- висновок комісійної судово-балістичної експертизи від
14 червня 2016 року № 8-2/68б, за яким одна з двох гільз патронів калібру
7,62х39 мм, вилучена при огляді місця події від 24 лютого 2014 року на
прибудинковій території будинку АДРЕСА_22 стріляна в автоматі АКМС № НОМЕР_342 , 1973 р.в., а друга гільза - в автоматі АКСМ
№ НОМЕР_267 , 1973 р.в. (т. 44 а.
23-27), -
та інші висновки експертиз, які суперечать чи не
узгоджуються з висновками експертів № 12727;21032/16-31;19/8/2-197-СЕ/16 від 25
квітня 2019 року та № 5763; 7488/19-31;19/8/2-62-СЕ/16 від 01 березня 2021 року
в частині, в якій вони не визнані неналежними.
26 липня 2016 року суд своїм протокольним рішенням
підтвердив готовність досліджувати речові докази балістичного спрямування -
кулегільзотека (контрольні відстріли), експериментальні відстріли та виявлені
кулі, їх фрагменти, гільзи, але відповідно до встановленого судом порядку
дослідження доказів. Стороною обвинува-чення ці речові докази не подавалися для
дослідження судом, тому суд обмежився їх дослідженням у виді компільованих до
висновків експертиз фото таблиць.
Таким чином, на підставі об`єктивних судово-балістичних
даних, враховуючи досліджені судом відомості щодо статусу бійців РСП та
закріплення за ними зброї, суд присяжних вважає за результатами судового
розгляду встановленим поза розумним сумнівом те, що зі штатної зброї - АКМС,
яка була закріплена за співробітниками РСП та іншими міліціонерами ПМОП, були
відстріляні:
-з автомата 7,62х39 мм
АКМС ГУ НОМЕР_255 , закріпленого за ОСОБА_390 (РСП) - куля,
фрагмент оболонки якої був наданий у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_1017 »;
-з автомата 7,62х39 мм
АКМС НОМЕР_267 , закріпленого за
ОСОБА_714 (РСП) - куля, яка містилася у конверті із пояснювальним
текстом « ОСОБА_1145 », куля «2», яка містилася у конверті із
пояснювальним текстом «ОМП 26.02.2014 по вул. Інститутській в м. Києві (з
дерева) (4 кулі)», куля, яка містилася у конверті із пояснювальним
текстом «Готель «Україна» №212», куля «5», яка містилася у конверті із
пояснювальним текстом «Сім об`єктів (3 кулі та 4 осердя куль) вилучені під час
ОМП 09.06.2014 - споруди типу «Барикада» на ділянці вул. Інститутської в м.
Києві …», гільза, яка містилася у сейф-пакеті Експертної служби МВС №
0914470 («22») із пояснювальним текстом «09.06.2014 ОМП по вул. Інститутській в
м. Києві; гільза (№ 18); Поняті (2 підписи); спеціаліст (підпис); дата
пакування 09.06.2014», який знаходився у сейф-пакет Експертної служби МВС №
0185659 із пояснювальним текстом «11 гільз вилучені 09.06.2014 при ОМП по вул.
Інститутська в м. Києві» та у сейф-пакеті Експертної служби МВС № 3330724 із
пояснювальним текстом «ДНДЕКЦ; Об`єкти з ЦКГТ ДНДЕКЦ, вилучені у к/п 12014100060000228»,
гільза, яка містилася у сейф-пакеті Експертної служби МВС № 0914474
(«21») із пояснювальним текстом «09.06.2014 ОМП по вул. Інститутській в м.
Києві; гільза (№1); Поняті 2 підписи); спеціаліст (підпис); дата пакування
09.06.2014», який знаходився у сейф-пакет Експертної служби МВС № 0185659 із
пояснювальним текстом «11 гільз вилучені 09.06.2014 при ОМП по вул.
Інститутській в м. Києві» та у сейф-пакеті Експертної служби МВС № 3330724 із
пояснювальним текстом «ДНДЕКЦ; Об`єкти з ЦКГТ ДНДЕКЦ, вилучені у к/п
12014100060000228», а також гільзи у
кількості 46 шт., які містилися в окремому канцелярському файлі у сейф-пакеті
Експертної служби МВС № 1880576 з пояснювальним текстом «До повідомлення про
неможливість виконання експертизи №18/20 від 17.03.2017; 92 (дев`яносто дві)
гільзи, надані 19.03.2014 громадянами ОСОБА_1060 , ОСОБА_1061 та ОСОБА_1163 ;
Спеціаліст (підпис)»;
-з автомата 7,62х39 мм
АКМС НОМЕР_268 , закріпленого за
ОСОБА_392 (РСП) - куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом
« ОСОБА_1147 », гільза, яка містилася у сейф-пакеті Експертної служби
МВС № 0914476 («16») із пояснювальним текстом «09.06.2014 ОМП по вул.
Інститутській в м. Києві; гільза об`єкт № 24); Поняті (2 підписи);
спеціаліст (підпис); дата пакування 09.06.2014», який знаходився у сейф-пакет
Експертної служби МВС № 0185659 із Пояснювальним текстом «11 гільз вилучені
09.06.2014 при ОМП по вул. Інститутська в м. Києві» та у сейф-пакеті Експертної
служби МВС № 3330724 із пояснювальним текстом «ДНДЕКЦ; Об`єкти з ЦКГТ ДНДЕКЦ,
вилучені у к/п 12014100060000228»;
-з автомата 7,62х39 мм
АКМС НОМЕР_260 , закріпленого за
ОСОБА_370 (РСП) - куля «2», яка містилася у конверті із пояснювальним
текстом « ОСОБА_1146 », куля, яка містилася у конверті із пояснювальним
текстом « ОСОБА_1156 », куля «3», яка містилася у конверті із
пояснювальним текстом «ОМП 26.02.2014 по вул. Інститутській в м. Києві (з
дерева) (4 кулі)», куля, яка містилася у конверті із пояснювальним
текстом «Побутове приміщення на 6 поверху готелю «Україна»;
-з автомата 7,62х39 мм
АКМС НОМЕР_264 , закріпленого за
ОСОБА_743 (РСП) - куля, фрагмент оболонки якої був наданий у конверті із
пояснювальним текстом « ОСОБА_1141 », куля, яка містилася у конверті із
пояснювальним текстом « ОСОБА_1150 », куля, яка містилася у конверті із
пояснювальним текстом « ОСОБА_1154 », куля, яка містилася у конверті із
пояснювальним текстом « ОСОБА_1158 », а також гільза, яка містилася у
сейф-пакеті Експертної служби МВС № 0914477 («15») із пояснювальним текстом
«09.06.2014 ОМП по вул. Інститутській в м. Києві; гільза (об`єкт № 25); Поняті
(2 підписи; спеціаліст (підпис); дата пакування 09.06.2014», який знаходився у
сейф-пакет Експертної служби МВС № 0185659 із Пояснювальним текстом «11 гільз
вилучені 09.06.2014 при ОМП по вул. Інститутська в м. Києві» та у сейф-пакеті
Експертної служби МВС № 3330724 із Пояснювальним текстом «ДНДЕКЦ; Об`єкти з
ЦКГТ ДНДЕКЦ, вилучені у к/п 12014100060000228»;
-з автомата 7,62х39 мм
АКМС НОМЕР_263 , закріпленого за
ОСОБА_736 (РСП) - гільза, яка містилася в окремому канцелярському файлі
у сейф-пакеті Експертної служби МВС № 1880576 з пояснювальним текстом «До
повідомлення про неможливість виконання експертизи №18/20 від 17.03.2017; 92
(дев`яносто дві) гільзи, надані 19.03.2014 громадянами ОСОБА_1049 , ОСОБА_1050
та ОСОБА_1051 ; Спеціаліст (підпис)»;
-з автомата 7,62х39 мм
АКМС НОМЕР_272 , закріпленого за
ОСОБА_536 (РСП) - куля, яка містилася у конверті із пояснювальним
текстом « ОСОБА_811 », а також гільзи у кількості 3 шт., які містилися в
окремому канцелярському файлі у сейф-пакеті Експертної служби МВС № 1880576 з
пояснювальним текстом «До повідомлення про неможливість виконання експертизи
№18/20 від 17.03.2017; 92 (дев`яносто дві) гільзи, надані 19.03.2014
громадянами ОСОБА_1049 , ОСОБА_1050 та ОСОБА_1051 ; Спеціаліст (підпис)»;
-з автомата 7,62х39 мм
АКМС НОМЕР_265 , закріпленого за
ОСОБА_738 (РСП) - куля, яка містилася у конверті із пояснювальним
текстом « ОСОБА_1144 », куля, яка містилася у конверті із пояснювальним
текстом « ОСОБА_1157 », куля «1», яка містилася у конверті із
пояснювальним текстом «ОМП 26.02.2014 по вул. Інститутській в м. Києві (з
дерева) (4 кулі)», куля, фрагмент оболонки «2» якої був наданий у
конверті із пояснювальним текстом «ОМП 24.02.2014 автомобіля IVECO д.н.з.
НОМЕР_52 та прилеглої території на парковочному майданчику готеля «Україна»», куля
«8», яка містилася у сейф-пакеті експертної служби МВС №04231100 та вилучена
під час ОМП 25.02.2014 - кімната № 316 готелю «Україна», гільзи у
кількості 8 шт., які містилися в окремому канцелярському файлі у сейф-пакеті
Експертної служби МВС № 1880576 з пояснювальним текстом «До повідомлення про
неможливість виконання експертизи № 18/20 від 17.03.2017; 92 (дев`яносто дві)
гільзи, надані 19.03.2014 громадянами ОСОБА_1049 , ОСОБА_1050 та ОСОБА_1051 ;
Спеціаліст (підпис)», а також гільзи у кількості 15 шт., які містилися в
окремому канцелярському файлі у сейф-пакеті Експертної служби МВС № 1880576 з
пояснювальним текстом «До повідомлення про неможливість виконання експертизи №
18/20 від 17.03.2017; 92 (дев`яносто дві) гільзи, надані 19.03.2014 громадянами
ОСОБА_1049 , ОСОБА_1050 та ОСОБА_1051 ; Спеціаліст (підпис)»;
-з автомата 7,62х39 мм
АКМС НОМЕР_262 , закріпленого за
ОСОБА_542 (РСП) - куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом
« ОСОБА_1140 », куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом
« ОСОБА_966 », куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_1155 », куля, фрагмент оболонки «1» якої був наданий у конверті із
пояснювальним текстом «ОМП 24.02.2014 автомобіля IVECO д.н.з. НОМЕР_52 та
прилеглої території на парковочному майданчику готеля «Україна»», куля «6»,
яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «Сім об`єктів (3 кулі та 4
осердя куль) вилучені під час ОМП 09.06.2014 - споруди типу «Барикада» на
ділянці вул. Інститутської в м. Києві …», куля «2», фрагменти оболонки
двох куль «3» та «6», які містилися у сейф-пакеті експертної служби
МВС №04231100 та вилучені з кімнат приміщення кухні готелю «Україна»;
-з автомата 7,62х39 мм
АКМС НОМЕР_252 , закріпленого за ОСОБА_644 (РСП) - гільзи у
кількості 2 шт., які містилися в окремому канцелярському файлі разом з гільзою
«3» у сейф-пакеті Експертної служби МВС № 1880576 з пояснювальним текстом «До
повідомлення про неможливість виконання експертизи № 18/20 від 17.03.2017; 92
(дев`яносто дві) гільзи, надані 19.03.2014 громадянами ОСОБА_1049 , ОСОБА_1050
та ОСОБА_1051 ; Спеціаліст (підпис)»;
-з автомата 7,62х39 мм
АКМС НОМЕР_250, закріпленого за ОСОБА_389 (РСП) - куля, яка
містилася у конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_1153 », куля, яка
містилася у конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_1067 », а також гільза,
яка містилася у сейф-пакеті Експертної служби МВС № 0914466 («24») із
пояснювальним текстом «09.06.2014 ОМП по вул. Інститутській в м. Києві; гільза
(№ 3); Поняті (2 підписи; спеціаліст (підпис); дата пакування 09.06.2014», який
знаходився у сейф-пакет Експертної служби МВС № 0185659 із пояснювальним
текстом «11 гільз вилучені 09.06.2014 при ОМП по вул. Інститутська в м. Києві»
та у сейф-пакеті Експертної служби МВС № 3330724 із пояснювальним текстом
«ДНДЕКЦ; Об`єкти з ЦКГТ ДНДЕКЦ, вилучені у к/п 12014100060000228»;
-з автомата 7,62х39 мм
АКМС НОМЕР_269 , закріпленого за ОСОБА_2863
(РСП) - куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_1142 », куля «1», яка містилася у конверті із пояснювальним
текстом « ОСОБА_1146 », куля «1», яка містилася у конверті із
пояснювальним текстом « ОСОБА_1151 », куля, яка містилася у конверті із
пояснювальним текстом « ОСОБА_1152 », гільза, яка містилася у
сейф-пакеті Експертної служби МВС № 0914471 («19») із пояснювальним текстом
«09.06.2014 ОМП по вул. Інститутська в м. Києві; гільза (№ 13); Поняті (2
підписи); спеціаліст (підпис); дата пакування 09.06.2014» який знаходився у
сейф-пакет Експертної служби МВС № 0185659 із пояснювальним текстом «11 гільз
вилучені 09.06.2014 при ОМП по вул. Інститутська в м. Києві» та у сейф-пакеті
Експертної служби МВС № 3330724 із пояснювальним текстом «ДНДЕКЦ; Об`єкти з ЦКГТ
ДНДЕКЦ, вилучені у к/п 12014100060000228», гільза, яка містилася у
сейф-пакеті Експертної служби МВС № 0914475 («18») із пояснювальним текстом
«09.06.2014 ОМП по вул. Інститутська в м. Києві; гільза (об`єкт № 22); Поняті
(2 підписи); спеціаліст (підпис); дата пакування 09.06.2014», який знаходився у
сейф-пакет Експертної служби МВС № 0185659 із пояснювальним текстом «11 гільз
вилучені 09.06.2014 при ОМП по вул. Інститутська в м. Києві» та у сейф-пакеті
Експертної служби МВС №3330724 із пояснювальним текстом «ДНДЕКЦ; Об`єкти з ЦКГТ
ДНДЕКЦ, вилучені у к/п 12014100060000228», а також гільза, яка містилася
у сейф-пакеті Експертної служби МВС №0914479 («14») із пояснювальним текстом
«09.06.2014 ОМП по вул. Інститутській в м. Києві; гільза (об`єкт № 27); Поняті
(2 підписи); спеціаліст (підпис); дата пакування 09.06.2014», який знаходився у
сейф-пакет Експертної служби МВС № 0185659 із пояснювальним текстом «11 гільз
вилучені 09.06.2014 при ОМП по вул. Інститутська в м. Києві» та у сейф-пакеті
Експертної служби МВС № 3330724 із пояснювальним текстом «ДНДЕКЦ; Об`єкти з
ЦКГТ ДНДЕКЦ, вилучені у к/п 12014100060000228»;
-з автомата 7,62х39 мм
АКМС НОМЕР_341 , закріпленого за
ОСОБА_545 (РСП) - куля, яка містилася у конверті із пояснювальним
текстом « ОСОБА_1119 »;
-з автомата 7,62х39 мм
АКМС НОМЕР_343 , закріпленого за
ОСОБА_720 (1-а оперативна рота ПМОП) - гільза, яка містилася у
сейф-пакеті Експертної служби МВС № 0914466 («24») із пояснювальним текстом
«09.06.2014 ОМП по вул. Інститутська в м. Києві; гільза («3); Поняті (2
підписи); спеціаліст (підпис); дата пакування 09.06.2014», який знаходився у
сейф-пакеті Експертної служби МВС № 0185659 з пояснювальним текстом «11 гільз
вилучені 09.06.2014 при ОМП по вул. Інститутська в м. Києві» та у сейф-пакеті
Експертної служби МВС № 3330724 із пояснювальним текстом «ДНДЕКЦ; Об`єкти з
ЦКГТ ДНДЕКЦ, вилучені у к/п 12014100060000228», гільза, яка містилася у
сейф-пакеті Експертної служби МВС № 0914473 («20») із пояснювальним текстом
«09.06.2014 ОМП по вул. Інститутська в м. Києві; гільза (№ 12); Поняті (2
підписи); спеціаліст (підпис); дата пакування 09.06.2014», який знаходився у
сейф-пакет Експертної служби МВС № 0185659 із пояснювальним текстом «11 гільз
вилучені 09.06.2014 при ОМП по вул. Інститутська в м. Києві» та у сейф-пакеті
Експертної служби МВС № 3330724 із пояснювальним текстом «ДНДЕКЦ; Об`єкти з
ЦКГТ ДНДЕКЦ, вилучені у к/п 12014100060000228», а також гільза, яка
містилася у сейф-пакеті Експертної служби МВС № 0914517 («17») із пояснювальним
текстом «09.06.2014 АМП по вул. Інститутська в м. Києві; гільза (об`єкт № 23);
Поняті (2 підписи); спеціаліст (підпис); дата пакування 09.06.2014», який
знаходився у сейф-пакет Експертної служби МВС № 0185659 із пояснювальним
текстом «11 гільз вилучені 09.06.2014 при ОМП по вул. Інститутська в м. Києві»
та у сейф-пакеті Експертної служби МВС № 3330724 із пояснювальним текстом
«ДНДЕКЦ; Об`єкти з ЦКГТ ДНДЕКЦ, вилучені у к/п 12014100060000228»;
-з автомата 7,62х39 мм
АКМС НОМЕР_256 , закріпленого за
ОСОБА_655 (РСП) - куля,
фрагмент оболонки якої був наданий у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_1148 », куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_1149 », куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_999 », куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «
ОСОБА_1161 », куля, яка містилася у конверті із пояснювальним текстом
«Готель «Україна» №211», куля, яка містилася у конверті із пояснювальним
текстом «Готель «Україна» №524», куля «2», яка містилася у конверті із
пояснювальним текстом «Сім об`єктів (3 кулі та 4 осердя куль) вилучені під час
ОМП 09.06.2014 - споруди типу «Барикада» на ділянці вул. Інститутської в м.
Києві …», куля «1», яка містилася у сейф-пакеті експертної служби МВС
№04231100 та вилучена під час ОМП 25.02.2014 - кімната № 3 приміщення кухні
готелю «Україна», гільза (2), яка містилася у паперовому конверті білого
кольору із пояснювальним текстом «Гільзи проміжних патронів калібру 7,62х39 мм
зразка 1943 року, вилучені 24.02.14 під час огляду місця події по вул. Інститутська
7 в м. Києві; вих. 8/3-512 від 06.11.2015; вх. 18903 від 15.12.2015», що
знаходився у сейф-пакеті Експертної служби МВС № 0914466;
-з автомата 7,62х39 мм
АКМС НОМЕР_271 , закріпленого за ОСОБА_3065
(РСП) - куля, яка видана потерпілим ОСОБА_943 як така, що була вилучена з його тіла під час
медичного оперативного втручання, гільза (1), яка містилася у паперовому
конверті білого кольору із пояснювальним текстом «Гільзи проміжних патронів
калібру 7,62х39 мм зразка 1943 року, вилучені 24.02.14 під час огляду місця
події по вул. Інститутська 7 в м. Києві; вих. 8/3-512 від 06.11.2015; вх. 18903
від 15.12.2015», що знаходився у сейф-пакеті Експертної служби МВС № 0914466, гільза,
яка містилася в окремому канцелярському файлі разом із чотирнадцятьма гільзами
в іншому канцелярському файлі у сейф-пакеті Експертної служби МВС № 1880576 з
пояснювальним текстом «До повідомлення про неможливість виконання експертизи №
18/20 від 17.03.2017; 92 (дев`яносто дві) гільзи, надані 19.03.2014 громадянами
ОСОБА_1049 , ОСОБА_1050 та ОСОБА_1051 ; Спеціаліст (підпис)», а також гільзи
у кількості 2 шт., які містилися в окремому канцелярському файлі у
сейф-пакеті Експертної служби МВС № 1880576 з пояснювальним текстом «До
повідомлення про неможливість виконання експертизи № 18/20 від 17.03.2017; 92
(дев`яносто дві) гільзи, надані 19.03.2014 громадянами ОСОБА_1049 , ОСОБА_1050
та ОСОБА_1051 ; Спеціаліст (підпис)»;
з автомата 7,62х39 мм АКМС НОМЕР_273 , закріпленого за ОСОБА_735 (РСП) - куля,
яка містилася у конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_1143 », куля,
яка містилася у конверті із пояснювальним текстом « ОСОБА_1160 », куля
«4», яка містилася у конверті із пояснювальним текстом «ОМП 26.02.2014 по вул.
Інститутській в м. Києві (з дерева) (4 кулі)», фрагмент оболонки кулі
«4», яка містилася у сейф-пакеті експертної служби МВС № 04231100 та вилучена
під час ОМП 25.02.2014 - № 2 приміщення кухні готелю «Україна», гільзи у
кількості 14 шт., які містилися в окремому канцелярському фaйлі разом із однією
гільзою в іншому канцелярському файлі у сейф-пакеті Експертної служби МВС №
1880576 з Пояснювальним текстом «До повідомлення про неможливість виконання
експертизи № 18/20 від 17.03.2017; 92 (дев`яносто дві) гільзи, надані
19.03.2014 громадянами ОСОБА_1049 , ОСОБА_1050 та ОСОБА_1051 ; Спеціаліст
(підпис)»
5.4. Досліджені судом присяжних докази за окремими
епізодами загибелі та поранення потерпілих 20 лютого 2014 року, судово-медичний
компонент.
5.4.1. За епізодом поранення
ОСОБА_1169 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_481 показав,
що він брав участь в акціях протесту в м. Києві, починаючи з 01 лютого 2014
року. З 19 на 20 лютого стояв на барикадах біля Стели Незалежності, близько 09
год. ранку 20 лютого почався рух і через півгодини він вже був у палатці на
Майдані Незалежності з пораненням через щит картеччю спереду в живіт ближче до
паху.
Як уточнив потерпілий на уточнюючі питання: - до Києва
він приїхав просто походити по Хрещатику, побачив, що пішли люди на протести,
пішов і він, був учасником сотні Самооборони «Аркада», яка розміщувалася біля
ТРЦ «Глобус»; - під час подій був одягнутий в темно коричневу куртку, чорні
джинси, в лівій руці тримав міліцейський щит, на голові була жовта будівельна
каска; - його поранили біля Стели на початку сходинок вже за барикадою «Майдану»
під час початку наступу вперед на правоохоронців, які в сірому камуфляжі в цей
час вже відступали біля містка через вул. Інститутська, стріляючи з помпових
рушниць, звідти його і поранили, також пізніше, будучи пораненим, він бачив на
верху біля Жовтневого палацу, де горів автобус, правоохоронців в чорному одязі
із жовтими пов`язками, які стріляли зі зброї; - в палатці він пролежав після
вилучення картечі (одна) до 5-ти годин, фактично був прооперований на
«Майдані», офіційно звернувся на лікування до військового шпиталю через
декілька днів; - чому почався наступ активістів, пояснити не може, це було
несподіваним, дійсно, перед цим на «Майдані» чув постріли, але звідки,
визначити було не можливо; - на відео себе під час цих подій не бачив; - бачив серед
активістів біля пам`ятника засновникам Києва двох осіб з мисливською зброєю
(двостволки «вертикалка» та «горизонталка»), пострілів з неї не бачив; - після
свого поранення бачив супровід активістами із Жовтневого палацу полонених
курсантів міліції до сцени «Майдану»; - бачив в балаклавах двох стрілків на
даху готелю «Україна», один з них стріляв в активістів, він це бачив
безпосередньо; - від держави отримав грошову компенсацію за поранення; -
медичної документації про лікування 20 лютого 2014 року не має.
Згідно з дослідженою судом заявою потерпілого
ОСОБА_481 від 30 травня 2014 року, який ідентифікований шляхом дослідження
копії його паспорту, про факт двох вогнепальних поранень в пах, які мали місце
близько 09 год. 30 хв. 20 лютого 2014 року на вул. Інститутська, останнього
визнано потерпілим (т. 170 а. 131, 146, 172, 184).
Факт лікування ОСОБА_481 у Головному військово-медичному
клінічному ордена Червоної Зірки центрі «Головний військовий клінічний
госпіталь» з 25 лютого по 04 березня 2014 року з діагнозом: ускладнення стану
після ПХО ран (кульових) передньої черевної стінки підтверджується довідкою
центру № 7/1870 від 10 червня 2014 року (т. 170 а. 235-236, 239).
Оскільки заявник має право подавати на підтвердження
своєї заяви речі і документи, їх отримання органами досудового розслідування до
внесення відомостей про вчинення злочину до ЄРДР не зумовлює їх недопустимість
як доказів. Це є загальною правовою позицією суду до всіх епізодів загибелі чи
поранення потерпілих, яка ґрунтується на законі, а також підтверджена і
Верховним Судом (постанова від 30.04.2020 у справі № 640/19897/16-к, джерело:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/89034985).
Показання потерпілого ОСОБА_481 щодо подій ранку 20
лютого 2014 року за його участю та обставин його поранення, зокрема, щодо місця
поранення - на сходинках перед Стелою Незалежності, правіше від пам`ятника
засновникам Києва, щодо місця перебування стрілка в готелі «Україна» - на даху,
щодо місця перебування озброєних осіб в чорній формі - на алейці від Жовтневого
палацу та положення тіла у просторі в момент поранення - обличчям до ОСОБА_841
та далі до Жовтневого палацу, справа від нього була Консерваторія, сектор
пострілу, яким його поранено, охоплює пішохідний місток над вул. Інститутська - знайшли своє підтвердження за результатами
безпосереднього дослідження судом складеної потерпілим під час допиту слідчим схеми
місцевості центральної частини міста Києва (т. 170 а. 139-142), а також
даних протоколу слідчого експерименту від 31 жовтня 2014 року та додатків до
нього (т. 170 а. 159-167), проведеного за участі судового баліста (фото,
відео фіксація - 08 хв. 47 сек., 10 хв. 23 та 58 сек., 12 хв. 40 сек., 14 хв.
06 та 34 сек., 15 хв. 45 сек. тощо).
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком судово-медичної
експертизи № 1665 від 05 серпня 2014 року, яка була проведена на підставі
аналізу медичної документації (т. 170 а. 177-180), у ОСОБА_481 виявлене тілесне
ушкодження у виді двох рубців на передній поверхні живота справа нижче пупка,
які є результатом загоєння ран, які за давністю можуть відповідати 20 лютому
2014 року. Відсутність медичної документації не дозволила дати відповіді на
інші питання.
Аналогічний висновок містять і результати судово-медичної
експертизи № 2011/е від 19 листопада 2014 року, висновок якої хоча і є
більш розгорнутим, проте таким же малоінформативним за обсягом щодо оцінки
характеру та механізму утворення двох ран на животі зі слідами загоєння, окрім
того, що за ними встановлено ознаки легкого тілесного ушкодження, що спричинило
короткочасний розлад здоров`я, спосіб спричинення яких, про що повідомив СЛИВКО
під час слідчого експерименту, цілком спроможний (т. 170 а. 197-204).
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 172-2014/о від 17 квітня 2015 року, яку провели експерти
ОСОБА_940 , ОСОБА_941 , ОСОБА_1170 та ОСОБА_942 вивчивши і проаналізувавши всю
медичну документацію на ОСОБА_481 наданою за його згодою (т. 170 а. 225, 226),
а також протокол слідчого експерименту з відео його проведення, результати криміналістичних
досліджень та огляду фуфайки натільної, в якій був одягнений потерпілий 20
лютого 2014 року (т. 170 а. 187-191, 212-224, 227-228), ОСОБА_481 отримав одне
(внаслідок одного пострілу) сліпе непроникаюче вогнепальне дробове (картеч з
вмістом свинцю) поранення живота, локалізація складових якого вказує на дві
вхідні рани. Вказане ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров`я має
ознаки легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний такий розлад.
Постріл проведений з гладкоствольної зброї, калібр якої не встановлено. У
момент поранення потерпілий був обернений переважно передньою поверхнею тіла до
дульного зрізу ствола зброї. Обставини поранення, які повідомив потерпілий під
час слідчого експерименту, корелюються із судово-медичними даними та
узгодженими з ними даними про пошкодження фуфайки, що була на ньому.
Під час перегляду за участі потерпілого ОСОБА_481 відео
під назвою «08-58-20 - 09-07-10 - еспресо.tv» (Диск1 в папці «ESPRESO.tv» -
т. 129 а. 248), останній впізнав зафіксовані на ньому обставини ранкового 20
лютого 2014 року прориву активістів через барикаду навпроти ОСОБА_841 , який
він називав «рухом», проте себе на цьому відео не ідентифікував, уточнивши, що
він був не серед перших, а за ними у натовпі, так було і на момент його
поранення.
Під час перегляду за участі потерпілого ОСОБА_481 відео
під назвою «MVI_2704 (08-57-02 - 09-59-38)» (папка «ОСОБА_3054 » - т. 128
а. 173), останній також впізнав зафіксовану на ньому місцевість біля сходинок
перед ОСОБА_1171 , на якій його було поранено і на яку він вказував під час
слідчого експерименту.
Під час перегляду відео під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_189 »
(запис з 02 хв. 29 сек. папка «ВВС» - т. 129 а. 123), потерпілий ОСОБА_481
вказав, що після свого поранення та обробки рани він бачив зафіксованих на
відео у ланцюжку полонених активістами військовослужбовців ВВ, яких назвав
курсантами, їх виводили активісти з будівлі Жовтневого палацу з виходу зі
сторони Хрещатика.
Суд присяжних звертає увагу на таке.
По-перше, зафіксовані на відео MVI_2704 (08-57-02 -
09-59-38) («ОСОБА_3054 ») обставини ранкового 20 лютого 2014 року прориву
активістів через барикаду навпроти Стели Незалежності відтворені на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (на
флеш носії - т. 90 а. 40), екран 4/1, запис, акцентований на відео
астрономічний час, починаючи з 08 год. 57 хв. 01 сек., що власне узгоджується з
назвою самого першоджерела.
По-друге, поява згаданої колони військовослужбовців ВВ у
щільному супроводі активістів фіксується на великих сходинках від Жовтневого
палацу в бік вул. Хрещатик о 09 год. 36 хв. 45 сек. на дослідженому судом відео
з камер МВС зовнішнього спостереження «кам. 15 вул. Інститутська 20.02.14
00.00-23.59», яке також використане у відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2…», на екранах спочатку 2/3, а потім і 3/4 (запис, починаючи
з 44 хв. 02 сек.).
Вказані дані, з огляду на астрономічні часові параметри
фіксації подій, учасником яких дійсно був СЛИВКО, та його послідовні показання
в суді, у своєму взаємозв`язку об`єктивно вказують на те, що він міг бути
пораненим у проміжку між 08 год. 58 хв. та 09 год. 00 хв. 20 лютого 2014 року,
а медичну допомогу отримував від сили до півгодини, а не декілька годин, як він
помилково міг вважати через стрес, з тим, щоб все ж таки мати можливість
спостерігати рух вказаних полонених військовослужбовців ВВ з Жовтневого палацу.
Під час перегляду відео під назвою «112 - 08-55 08-57
- Утренняя ситуация на Майдане..» (запис, починаючи з 01 хв. 10 сек., папка
«112» - т. 129 а. 123) прокурор акцентував увагу суду на фіксації вказаним
відео записом здійснення із-за кущів тротуарної зони вулиці Інститутська двома
працівниками спецпідрозділу «Беркут» у синьому камуфляжі пострілів з рушниць
Форт-500 в бік активістів, що рухалися біля Стели Незалежності, серед яких міг
перебувати і потерпілий ОСОБА_1172 . Суд присяжних погоджується з прокурором у
тому, що отримання потерпілим поранення від дій вказаних працівників «Беркуту»
чи інших, що були поруч, не виключається, проте очевидно виключається
причетність до цього бійців РСП у чорній формі із жовтими пов`язками на руках,
які виявляють свою активну участь у подіях значно пізніше за часом.
Враховуючи все викладене, суд присяжних визнає
достовірними показання ОСОБА_481 щодо мотиву, мети та характеру його спільних
дій ранком 20 лютого 2014 року разом з іншими активістами, щодо обставин,
локалізації та характеру свого поранення, а також щодо фактичних обставин
протистояння між активістами та працівниками правоохоронних органів у період
ранку 20 лютого 2014 року, зміни позицій сторонами такого протистояння та
характеру обопільних дій його учасників. Оскільки ОСОБА_481 хоча і був
учасником групових дій, спрямованих на переслідування працівників міліції, що
відступали, проте, через те, що він перебував відносно далеко від таких
передових груп активістів, а озброєні активісти поруч фіксувалися значно раніше
за часом, його конкретні дії, пов`язані виключно з переміщенням вперед у
натовпі, не становили та не могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів як учасників
іншої сторони протистояння.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_481 20 лютого 2014 року приблизно між 08
год. 57 хв. та 09 год. 00 хв., перебуваючи на Майдані Незалежності в м. Києві
на сходинках поблизу Стели Незалежності, під час загострення протистояння між
активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням
вогнепальної зброї, отримав одне (внаслідок одного пострілу) сліпе непроникаюче
вогнепальне дробове (картеч з вмістом свинцю) поранення живота, локалізація
складових якого вказує на дві вхідні рани, яке відноситься до легкого тілесного
ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. При цьому постріл був
зроблений через перешкоду (міліцейський щит), Під час поранення потерпілий
ОСОБА_481 був звернутий переважно передньою поверхнею тіла до джерела пострілу.
Зв`язок виявленого у потерпілого ОСОБА_481 вказаного
вогнепального поранення з діями працівників РСП, а тим більше обвинувачених, у
межах даного провадження не встановлений. Проте ОСОБА_481 отримав вогнепальне
поранення внаслідок пострілу спереду назад з території, яка була під виключним
контролем правоохоронців (територія вул. Інститутська навколо містка через неї
та сам цей місток), тактична взаємодія яких із озброєними бійцями РСП
виключається.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів встановлено
дані, які вказують на те, що на момент поранення ОСОБА_481 не вчиняв дії, які
становили б та могли бути оцінені такими, що становлять реальну загрозу для
життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів як учасників іншої сторони
протистояння (відокремлені на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізоди 2 та 3 (пункт 5.3.2 вироку).
5.4.2. За епізодом поранення
ОСОБА_622 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1173 показав,
що ранком 19 лютого 2014 року організовано на автобусі з друзями та однодумцями
(чоловік двадцять) прибув на автобусі до міста Києва для того, щоб підтримати
активістів, яких звечора 18 почала влада штурмувати. Але, коли він приїхав,
обстановка на «Майдані» в цілому була спокійна, протягом дня він допомагав біля
фонтану споруджувати барикаду. Вночі з 19 на 20 лютого час від часу відпочивав,
брав участь в тушінні вогню на балконах Консерваторії, на які правоохоронці
закинули «коктейлі молотова», у відповідь він з іншими активістами кидали
каміння. Ранком 20 лютого, коли військовослужбовці ВВ відступили назад, всі
активісти пішли вперед через барикади. Ними ніхто не керував, все відбувалося
стихійно. Він особисто встиг пройти від ОСОБА_1174 попри ОСОБА_1175 на сходи,
по яких піднявся на вул. Інститутська, де майже перед самим містком (за метрів
десять до нього) його поранили у праву руку. Це було близько 09 години. Поруч з
ним був ОСОБА_1176 у коричневій курточці з балаклавою на голові. У момент
поранення він був у русі звернутий правим боком до верху вул. Інститутська,
права рука зігнута в лікті і прижата до корпусу, відчув різкий удар в цю руку,
від якого його розвернуло вправо, він присів, після чого був евакуйований
ОСОБА_1177 спочатку до сцени, а потім до будівлі КМДА, де йому надали першу
медичну допомогу та прооперували. На ліктях він мав захист для пейнтболу, який
на правій руці був пошкоджений від кулі, а саму кулю під час операції виявили
під шкірою з тильної сторони ліктя - це був свинцевий шарик, схожий на шрапнель
від мисливської зброї, від госпіталізації він відмовився. Ці ж обставини свого
поранення він відтворив на місцевості під час проведення слідчого експерименту.
Як також уточнив потерпілий ОСОБА_1173 : - всього він
двічі відвідував «Майдан» у Києві, перший раз він приїхав на декілька днів у
січні після подій на вул. Грушевського, участі у протистояннях не брав,
оскільки обстановка заспокоїлася, а другий - 19 лютого, обурення діями влади
мав ще після побиття студентів; - до сотень «Майдану» не входив; - в Консерваторії
вночі з 19 на 20 лютого він ночував на другому поверсі, а на третьому поверсі
був ОСОБА_1178 зі своєю сотнею; - військовослужбовці ВВ, які стяли від
ОСОБА_1175 до вул. Інститутська, ранком 20 лютого ще до 09 год. розвернулися і
пішли зі своїх позицій, відступаючи вверх по вул. Інститутська, причини такого
відступу пояснити не може, активісти зразу пішли за міліцією, щоб розширити
свої барикади, як такого протистояння вже не було, а коли активісти вийшли на
вул. Інститутська, піднялися до ОСОБА_794 почалися постріли; - на момент
поранення він був одягнутий у чорну шапку та чорну куртку, сині джинси, на
ліктях та на колінах мав захисні обладунки, які використовуються для гри
пейнтбол, у лівій руці тримав саморобний металевий щит, який прикривав пів
корпусу; - на момент поранення перед ним трохи вище містка ще перебував
міліцейський синій водомет, біля якого були активісти в балаклавах, зі слів
активістів йому відомо, що також стріляли з готелю «Україна», але особисто
цього не бачив; - телефон яким він користувався 20 лютого 2014 року мав номер
…76-99; - під час протесту на «Майдані» бачив в руках активістів пневматичний
пістолет та рушницю, що стосується пістолета, який виглядав як пістолет
Макарова, то це було вдень 19 лютого, коли незнайомий чоловік поруч з
барикадою, яку він, потерпілий, укріплював, стріляв в бік правоохоронців, а
застосування рушниці бачив вночі 20 лютого, стріляла з балкону третього поверху
Консерваторії особа в балаклаві без шолома в бік правоохоронців, які кидали
«коктейлі молотова». Як вважав потерпілий ОСОБА_1173 , в нього стріляли з верху
вул. Інститутська.
Наведені вище показання потерпілого ОСОБА_482 щодо місця
свого поранення - перед містком через вул. Інститутська, положення свого тіла в
момент поранення - звернутий правим боком тіла до верху вул. Інститутська,
права рука зігнута в лікті і прижата до корпусу, був у русі, лівий бік
прикривався щитом - також знайшли своє повне підтвердження за результатами
безпосереднього дослідження судом складеної потерпілим під час допиту слідчим схеми
на місцевості центральної частини міста Києва (т. 92 а. 82), а також даних протоколу
слідчого експерименту від 13 червня 2014 року та додатків до нього
(план-схема, фото таблиця, відео фіксація) (т. 92 а. 83-94), які містять
аналогічні відомості з цього приводу.
Під час дослідження даних відео фіксації слідчого
експерименту потерпілий підтвердив його результати та добровільність своїх
показань, ідентифікуючи себе на записі цієї слідчої дії, а також уточнив, що
він не пам`ятає, щоб куля, яка пошкодила його праву руку, пройшла крізь щит,
який він тримав у лівій руці.
Згідно з дослідженими судом присяжних заявою
ОСОБА_482 від 03 квітня 2014 року, копією його паспорту він просив в
межах досудового розслідування, розпочатого 28 лютого 2014 року за фактом його
поранення, залучити його до даного кримінального провадження як потерпілого
через те, що ранком 20 лютого 2014 року, перебуваючи по вул. Інститутській в м.
Києві, отримав вогнепальні поранення в лікоть правої руки внаслідок
застосування працівниками правоохоронних органів вогнепальної зброї (т. 92 а.
72, 95-96).
Участь потерпілого в подіях на «Майдані» ранком 20 лютого
2014 року також підтверджена даними про місце перебування у вказаний час
ідентифікованого ним власного телефону з номером …НОМЕР_335за місцем дії
базових станцій телефонного оператора «Лайф» в центральній частині м. Києва,
при цьому, як прокоментував ці дані сам потерпілий, о 08 год. 26 хв. він мав
розмову телефоном з братом до свого поранення, яке сталося приблизно через годину
(т. 68 а. 41).
Відомості щодо лікування потерпілого підтверджуються
даними, які містить виписка із медичної карти амбулаторного хворого №
269 Комунальної 8-ої МКЛ м. Львова від 26 лютого 2014 року (т. 92 а. 105-106),
з якої вбачається, що потерпілий ОСОБА_1173 дійсно у період з 21 по 26 лютого
2014 року перебував на стаціонарному лікуванні в цій лікарні з діагнозом:
«Вогнепальний відламковий перелом шийки правої променевої кістки з задовільним
станом відновлення, ішемічна невропатія правого променевого та серединного
нерва».
Під час дослідження даних фотоматеріалів (т. 92 а.
51-69), що містять матеріали провадження і надані стороною захисту під час
допиту потерпілого ОСОБА_1179 , останній підтвердив, що біля барикади,
спорудженням якої займався 19 лютого 2014 року, він бачив установку для запуску
феєрверка в бік правоохоронців, схожу на ту, що зображена на фото (т. 92 а.
52-53), натомість осіб з вогнепальною зброєю, які зафіксовані на інших фото,
особисто не бачив.
Згідно з дублікатом висновку судово-медичної
експертизи № 69/14 від 18 березня 2014 року (т. 92 а. 109-110), яку провела
експерт ОСОБА_1180 оглянувши потерпілого ОСОБА_482 та дослідивши надану медичну
документацію, в останнього було виявлено вогнепальний відламковий перелом шийки
правої променевої кістки, котрий міг утворитися від пострілу із зброї 20 лютого
2014 року близько 09 год. і не був небезпечним для життя, а тому відноситься до
тілесного ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу функції
правої руки. За відсутністю первинної документації, а саме: описання ран,
вказати на характер поранення, місце вхідного та вихідного ранових отворів,
направлення ранового каналу, неможливо. Судово-медичних даних про алкогольне
сп`яніння ОСОБА_2864 на момент травмування немає. Дані про те, що він сам собі
спричинив це поранення, відсутні, відповіді на запитання про вид зброї,
відстань пострілу, калібр зброї, вид патронів не входить до компетенції
експерта-медика.
За результатами проведення експертом ОСОБА_1181 додаткової
судово-медичної експертизи № 339/14 від 12 серпня 2014 року визначити
положення, в якому найбільш вірогідно знаходився ОСОБА_2864 в момент отримання
ушкодження правої руки, неможливо. Він отримав одне наскрізне вогнепальне
поранення правої руки в ділянці ліктьового суглобу, яке могло утворитись за
обставин, на які він вказував під час слідчого експерименту (т. 92 а. 117-118).
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні висновку
комісійної судово-медичної експертизи № 167/2015/о від 05 листопада 2015 року,
яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 , та ОСОБА_942 вивчивши копій
висновків експертиз, протоколів допиту потерпілого, слідчого експерименту із
відео його проведення, і рентген-знімку на ім`я ОСОБА_482 (т. 92 а. 121-128),
комісія експертів прийшла до висновків, що ОСОБА_1173 саме 20 лютого 2014 року
отримав одне (внаслідок одного пострілу) сліпе вогнепальне поранення правої
верхньої кінцівки, при цьому: - вхідна вогнепальна рана була розташована на
задній поверхні правого передпліччя у верхній третині (задня область ліктя,
яка була звернута вперед внаслідок згинання руки); - від рани в напрямку
справа наліво та ззаду до переду відходив рановий канал, який «сліпо
закінчувався кулею під шкірою» на передній поверхні передпліччя у верхній
третині, яка була прижата до тіла (слідом загоєння розрізу, внаслідок якого
була вилучена куля, є рубець на межі передньої та медіальної областей ліктя).
Можливість перебування потерпілого у положенні/позі, на що він послався під час
проведення з ним слідчого експерименту 13 червня 2014 року, корелює із наявними
судово-медичними даними (щодо локалізації складових вогнепального поранення та
напрямку ранового каналу із віддзеркаленням на певне положення правої верхньої
кінцівки).
Проаналізувавши та оцінивши результати всіх трьох
експертиз № 69/14, № 339/14 та № 167-2015/о, суд дійшов висновку, що ці
висновки експертиз в наведеній частині, в тому числі і щодо вогнепального
характеру виявленої на тілі потерпілого рани, не перебувають у суперечності між
собою і мають взаємодоповнюючий характер, а тому вказані висновки в наведеній
частині суд кладе в основу свого вироку.
В іншій частині висновок комісії експертів № 167-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
могла перебувати остання), інших даних у сфері балістики (ймовірно нарізний
характер ствола вогнепальної зброї) попри відсутність одягу потерпілого, в який
він був одягнений (в т.ч. «щитка з правого ліктя»), та судово-балістичних даних
«кулі, яка була вилучена», тобто через їх не підтвердження будь-якими
балістичними чи криміналістичними дослідженнями, характер припущення (тільки за
даними рентгенограми від 21 лютого 2014 року про наявність чисельних дрібних
невідомих сторонніх тіл на рівні перелому правої променевої кістки), суд
присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу
даного вироку. Суд бере до уваги і те, що припущення експертів про постріл з
нарізної вогнепальної зброї в потерпілого спростовуються показаннями його
самого про те, що він особисто бачив вилучену з його правої руки кулю у виді
свинцевого шарика, схожого на шрапнель від мисливської зброї.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову
позицію з наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження
сторони захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази
через їх недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які посилається у
вироку. Крім того, попри визнання судом недопустимими висновків аналогічних
комісійних експертиз з питань ситуаційних обставин пострілу, зокрема, щодо
сектору його здійснення, у даному випадку сам потерпілий критично оцінив
запропонований у висновку експертів сектор, в якому міг перебувати стрілець,
вважаючи, що такий сектор не міг охоплювати площадку перед Жовтневим палацом,
оскільки охоплював протилежний, правий, бік вул. Інститутська.
Снаряд (куля), яким було поранено потерпілого, не
виявлений, свідки за даним епізодом не допитувалися.
За результатами судового розгляду прокурор з конкретним
часом отримання потерпілим поранення 20 лютого 2014 року визначитися не зміг.
Натомість, під час перегляду судом на відео «47 _
20.02.2014» (диск Verbatim DVD-R …50582, т. 8 а. 130), сюжету, що
стосувався епізоду поранення ОСОБА_2867 А Георгія (12 сек. запису,
астрономічний час 08 год. 59 хв. 34 сек.), потерпілий впізнав обстановку, яка
була на місцевості під час його поранення, уточнивши, що синій водомет ще не
поливав водою і намагався від`їхати назад.
Суд бере до уваги, що аналогічні події зафіксовані і на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(екран 3/1, відео на флеш носії - т. 90 а. 40). Аналіз вказаного відео дозволяє
стверджувати, що як орієнтир за показаннями потерпілого ОСОБА_482 синій водомет
міліції перебував на вул. Інститутська за містком ближче до перехрестя з вул.
Хрещатик, ще водою не поливав, рухався заднім ходом під місток в напрямку
готелю «Україна» і почав поливати водою тільки з 08 год. 59 хв. (екран 3/1,
починаючи з 06 хв. 28 сек. запису, а потім і екран 3/2). За таких обставин,
зважаючи на фіксацію на вказаному відео активності протестувальників по вул.
Інститутська біля містка (екран 3/2, починаючи з 06 хв. 02 сек. запису,
астрономічний час 08 год. 58 хв. 35 сек., а потім і екран 2/3), ОСОБА_1173 за
вказаних ним обставин міг отримати поранення у проміжку часу з 08 год. 58 хв.
30 сек. по 08 год. 59 хв. 00 сек., коли за звуком лунає більше десяти
пострілів, а синій водомет ще не поливав водою і намагався від`їхати назад. Водночас,
тільки, починаючи з 09 год. 03 хв. 05 сек. (екрани 2/3 та 2/4), вперше
фіксуються дії озброєних бійців РСП у чорній формі із жовтими пов`язками, які
стріляють із спецзасобів - рушниць Форт-500 біля правого кута будівлі
Жовтневого палацу, тобто лівіше від потерпілого.
Виходячи з цих даних, потерпілий ОСОБА_1173 отримав
вогнепальне поранення 20 лютого 2014 року приблизно у проміжку часу з 08 год.
58 хв. 30 сек. до 08 год. 59 хв. 00 сек. Зважаючи на результати дослідження
фото та відео матеріалів, суд звертає увагу на таку загальну обстановку, яка
складалася на цей період часу на «Майдані», на якому та навколо фіксувалися,
зокрема:
-вихід активістів із
щитами та засобами для нанесення тілесних ушкоджень за межі барикади навпроти
ІНФОРМАЦІЯ_184 , зайняття ними позиції біля цієї Стели, вихід до вул.
Інститутська нижче містка над нею та їх подальший рух вверх цієї вулиці під
місток із застосуванням «коктейлів молотова» за відступаючими працівниками
спецпідрозділу «Беркут» у синьому камуфляжі із зеленими позначками; атака
активістами із застосуванням «коктейлів молотова» синього водомету на вул.
Інститутська вже за містком через неї, їх масове зосередження на барикаді під
містком через вул. Інститутська; атака іншими активістами з вул. Інститутська
та переслідування групи військовослужбовців ВВ, які тікають сходинками вверх в
бік Жовтневого палацу; залишення на попередніх позиціях «Майдану» великої
кількості активістів, які участі в атаці не беруть;
-масовий відхід з
позицій біля Стели Незалежності в бік вул. Інститутська військовослужбовців ВВ,
який прикривають також відступаючи з переходом на біг працівники спецпідрозділу
«Беркут» у синьому камуфляжі із зеленими позначками, які не мають відношення до
ПМОП, застосовуючи при цьому спецзасоби подразнювальної дії та здійснюючи
постріли з рушниць Форт-500 в бік активістів; залишення своїх позицій вверх по
вул. Інститутська водометів, що поступово спричиняє відповідний рух вверх
вулицею й іншого транспорту на ній; застосування в бік активістів зі сторони
правоохоронців спецзасобів, їх масовий відхід та від`їзд вверх по вул.
Інститутська транспорту; дії ідентифікованого за результатами судового розгляду
ОСОБА_31 , який намагається керувати евакуацією техніки та відходом
правоохоронців; спішне та хаотичне залишення правоохоронцями будівлі Жовтневого
палацу, а також перебування на дальньому куті цієї будівлі ідентифікованих за
результатами судового розгляду співробітників РСП, які активних дій не вчиняють
та спостерігають за подіями; евакуація поранених серед правоохоронців;
-поодинокі звуки,
схожі на вибухи та постріли, інтенсивність останніх зростає; з гучномовця
спецавтомобіля міліції - штатні звернення до активістів, які через евакуацію
припиняються; з «Майдану» - вираження вигуками та свистом масового піднесення
через початок атаки, а зі сцени «Майдану» - оголошення про потребу в біноклях,
заклики про необхідність тримати ряди та посилення вогню на барикаді в районі
Профспілок, оголошення про взяття Стели під свій контроль та підтримку таких
дій, термінову потребу в медиках, прохання зупинитись на передовій, закріпити
фланги та тримати оборону на барикадах, оголошення про взяття Інститутської,
наближення до висоти Жовтневого та підтримку таких дій, попередження бути
уважним, «в бік Інститутської не кидати вогонь», «не стріляти нашим в
спину» (відокремлені на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізоди 2 «відступ правоохоронців, наступ
«Майдану» та 3 «наступ «Майдану»: атака водометів, висоти Жовтневий» (пункт
5.3.2 вироку).
Зважаючи на зафіксовану фактичну обстановку, яка склалася
під час руху активістів, які вийшовши за межі своєї барикади, зайняли залишені
правоохоронцями позиції біля цієї Стели, переслідуючи останніх продовжили рух
до вул. Інститутська нижче містка над нею та вверх цієї вулиці під місток із
застосуванням «коктейлів молотова» в бік відступаючих правоохоронців, суд
критично як помилкові оцінює судження потерпілого про те, що в цей період часу
«як такого протистояння вже не було».
Оцінюючи подані сторонами докази щодо факту подій за
епізодом поранення ОСОБА_482 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає
допустимими та достовірними, а тому кладе в основу свого вироку. При цьому,
через невизначеність даних щодо вилученого з тіла потерпілого снаряду, виду,
типу та калібру зброї, з якої було здійснено постріл, довести поза розумним
сумнівом причетність до такого поранення потерпілого співробітників РСП та
обвинувачених, зокрема, стороні обвинувачення не вдалося, більш того за
показаннями потерпілого, яким не довіряти підстав немає, зовнішнім виглядом
вилученого з його тіла снаряду (свинцевий шарик, схожий на шрапнель від
мисливської зброї) здійснення в нього пострілу з нарізної зброї виключається.
Встановлені під час судового провадження дані виявилися недостатніми для
підтвердження єдиної версії сторони обвинувачення заподіяння потерпілому
поранення, сумніви сторони захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а
тому тлумачаться на користь обвинувачених. Натомість, суд вважає доведеним, що
потерпілий ОСОБА_1173 , будучи звернутим до верху вул. Інститутська, на якій
перебували правоохоронці, правим боком тіла (права рука зігнута в лікті і
прижата до корпусу), приблизно у проміжку часу з 08 год. 58 хв. 30 сек. до 08
год. 59 хв. 00 сек. отримав вогнепальне поранення у праву руку у напрямку
справа наліво та ззаду наперед стосовно анатомічного положення руки (долоні
вперед), а стосовно тулуба - справа наліво та спереду назад, тобто з напрямку
території, яка була під виключним контролем інших правоохоронців, відтак оціночні
судження (враження) потерпілого з цього приводу знайшли своє підтвердження.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_1173 вранці 20 лютого 2014 року у період
часу з 08 год. 58 хв. 30 сек. по 08 год. 59 хв. 00 сек., перебуваючи в місті
Києві перед містком на вул. Інститутська навпроти «Квіткового годинника», під
час загострення протистояння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї, отримав внаслідок
пострілу з вогнепальної зброї одне сліпе вогнепальне поранення зігнутої і
прижатої до себе правої руки у ділянці ліктьового суглобу у вигляді
відламкового перелому шийки променевої кістки, яке відноситься до тілесного
ушкодження середньої тяжкості. При цьому, напрямок ранового каналу стосовно
анатомічного положення руки був справа наліво та ззаду наперед, а стосовно
тулуба - справа наліво та спереду назад, а сам потерпілий в момент поранення
був звернутий правим боком вперед до верху вул. Інститутська, де в цей час
перебували працівники правоохоронних органів.
Зв`язок виявленого у потерпілого ОСОБА_482 вказаного
вогнепального поранення з діями працівників РСП, а тим більше обвинувачених, у
межах даного провадження не встановлений. Проте ОСОБА_1173 отримав вогнепальне
поранення внаслідок пострілу спереду назад та справа наліво стосовно
розташування тулубу, тобто з території, яка була під виключним контролем
правоохоронців, тактична взаємодія яких із озброєними бійцями РСП виключається.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів
встановлено дані, які вказують на те, що на момент поранення ОСОБА_482
протестувальники попереду нього у передовій групі, не реагуючи на стримування з
боку працівників міліції шляхом застосування спецзасобів, вчиняли дії,
спрямовані на активне з елементами нападів переслідування працівників міліції,
які залишили свої попередні позиції та явно відходили, уникаючи можливого
контакту з активістами, відтак такі дії останніх становили та могли бути
оцінені такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння (відокремлені на
відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» епізоди 2 та 3 (пункт 5.3.2 вироку).
Через малоінформативний характер поданих доказів не
можливо оцінити дії самого потерпілого ОСОБА_482 в момент поранення на предмет
того, чи становили вони реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння.
5.4.3. За епізодом поранення
ОСОБА_611 .
Згідно з дослідженими судом заявами від 27 лютого та
03 квітня 2014 року ОСОБА_477 , який ідентифікований шляхом дослідження
копії його паспорту, останній просив визнати себе потерпілим за фактом
одержання вогнепального поранення правого передпліччя близько 09 год. 30 хв. 20
лютого 2014 року під час акцій протесту на вул. Інститутська в м. Києві а межах
кримінального провадження, яке було розпочате 27 лютого 2014 року (т. 138 а.
140, 153, 155, 176).
Згідно з даними додатку до протоколу допиту
потерпілого ОСОБА_477 від 18 липня 2014 року у виді схеми
місцевості (т. 138 а. 163), протоколу слідчого експерименту від 16
червня 2014 року та додатків до нього (фото, відео фіксація - запис з 05
хв. 56 сек., 06 хв. 08 сек., 06 хв. 18 сек., 06 хв. 49 сек.) (т. 138 а.
165-175) ранком 20 лютого 2014 року під час поранення потерпілий (у курточці,
бронежилеті під нею, міліцейському шоломі, джинсах та кросівках) перебував з
правого боку проїзної частини вул. Інститутська, якщо рухатися від вул.
Хрещатик, десяток метрів не доходячи до пішохідного містка через вулицю, після
вибуху світло шумової гранати призупинився, права нога була виставлена вперед,
передом був звернутий вверх по вул. Інститутська, спиною був до перехрестя з
вул. Хрещатик, в лівій руці тримав щит, корпус тіла дещо нахилений вперед,
внаслідок пострілу куля поранила праве передпліччя, спереду назад. Перед його
пораненням активісти відтісняли правоохоронців за місток, працівники міліції
також перебували лівіше від нього зверху біля Жовтневого палацу та попереду за
водометом, який рухався заднім ходом під містком вверх вул. Інститутська.
Вважає, що стріляли в нього спереду назад, зліва направо з боку Жовтневого
палацу.
Водночас, звертає на себе увагу те, що у протоколі
слідчого експерименту не зафіксовані результати його проведення, вказаний
потерпілим напрямок здійснення в нього пострілу не перевірений шляхом
співставлення ран, виявлених в області правого передпліччя, на яке постійно
акцентував увагу потерпілий, присутній під час цієї слідчої дії спеціаліст
криміналіст жодних висновків не зробив. Відтак, результати проведеного слідчого
експерименту, окрім встановленого положення потерпілого у просторі - передом
звернутий вверх по вул. Інститутська, спиною - до перехрестя з вул. Хрещатик,
права нога виставлена вперед, корпус тіла дещо нахилений вперед, а в лівій руці
щит, виявилися неінформативними. Через відсутність даних щодо напрямку пострілу
в потерпілого в межах координат «ліво-право», «зверху-знизу» результатами
вказаного слідчого експерименту не доведено того, що куля, якою був поранений
потерпілий, перед цим пройшла скрізь щит, який він тримав у лівій руці.
Враження потерпілого про місце перебування особи, що в нього здійснила постріл
(спереду назад, зліва направо з боку Жовтневого палацу) без їх підтвердження
іншими доказами суд відхиляє як сумнівні.
Як видно з дослідженої судом виписки з медичної картки
амбулаторного хворого Центральної районної лікарні, яка добровільно надана
потерпілим ОСОБА_1182 (т. 138 а. 181-184, 228), останній звернувся до лікаря 21
лютого 2014 року о 22 год. з кульовим наскрізним пораненням правого
передпліччя, яку зі слів отримав близько 09 год. 30 хв. на вул. Інститутській
20 лютого 2014 року, первинну допомогу та обробку рани отримав у медичному
пункті «Майдану», лікувався до 14 березня 2014 року, стан середній.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичної експертизи № 1216 від 17 серпня 2015 року, яку провів
експерт ОСОБА_952 на підставі наявних медичних документів (т. 138 а. 207-210),
в ОСОБА_477 на момент звернення за медичною допомогою було виявлено наскрізне
поранення правого передпліччя (середня третина, рана діаметром до 01 см під час
огляду клінічними лікарями), яке утворилося внаслідок ударної дії тупого
твердого предмету з обмеженою контактною поверхнею. Вирішити питання про
локалізацію вхідної та вихідної рани, напрямок ранового каналу можливо лише
після огляду потерпілого. Виявлене тілесне ушкодження відноситься до легкого,
що спричинило короткочасний розлад здоров`я. Для одержання більш конкретних
висновків необхідне експертне дослідження одягу, в якій був одягнутий
потерпілий в момент поранення.
Суд визнає обґрунтованим зауваженням сторони захисту про
умовний характер діаметру рани, яка оглядалася клінічними лікарями вже після її
обробки на «Майдані», що підтверджено документально даними виписки з медичної
картки амбулаторного хворого ОСОБА_477 .
Дані висновку судово-медичної експертизи № 70 від 28
березня 2014 року не є інформативними.
За дослідженими судом присяжних протоколом огляду від
26 травня 2014 року, предметом якого була добровільно надана потерпілим
ОСОБА_1182 спортивна куртка, в якій він був в момент поранення (т. 138 а. 228,
230-234), висновком судово-медичної криміналістичної експертизи № 12мк від
19 березня 2015 року, яку провів експерт ОСОБА_941 на підставі дослідження
цієї куртки (т. 138 а. 196-201), на її правому рукаві виявлено два наскрізних
пошкодження, а саме, на передній поверхні (розміром 0,6х0,7 см, дефект тканини
розміром 0,4х0,4 см) вхідне, а на задній (розміром 0,8х0,5 см) - вихідне
кульове вогнепальне пошкодження, які могли утворися внаслідок одного пострілу
від дії вогнепального снаряду (кулі), слідів металізації від якого в ділянках
пошкоджень не виявлено.
Суд визнає обґрунтованим зауваженням сторони захисту про
неможливість за цими даними встановити вид та тип зброї, з якої було здійснено
вказаний постріл, не одержані експертом дані, які свідчили б і про проходження
снаряду, яким було поранено потерпілого, через перешкоду, якою міг бути щит.
Відтак, доводи прокурора під час судового розгляду та в судових дебатах про
протилежне не ґрунтуються на матеріалах провадження.
Водночас, суд вважає усуненими сумніви захисту щодо
можливості визначення напрямку ранового каналу наскрізного ушкодження в тілі
потерпілого, оскільки такі дані одержані під час експертного дослідження його
одягу (правий рукав куртки), в якому він перебував на момент поранення, які з
урахуванням виявленого на правому передпліччі потерпілого єдиного наскрізного
(з двома ранами) ушкодження вказують на єдино можливий такий напрямок - спереду
назад, що цілком узгоджується і з фіксованими на відео результатами слідчого
експерименту за участю потерпілого ОСОБА_477 . Однак, питання про напрямок
каналу в системі координат «ліво-право» за цими даними, дійсно, визначити
неможливо.
Вказані висновки суду узгоджуються із даними висновку
комісійної судово-медичної експертизи № 162-2015/о від 29 вересня 2015 року,
яку провели експерти ОСОБА_942 , ОСОБА_941 та ОСОБА_1183 , вивчивши і
проаналізувавши медичну документацію на ОСОБА_477 , копії протоколів допиту
потерпілого та слідчого експерименту з відео його проведення, інші експертні
дослідження (т. 138 а. 220-227), і також дійшли висновку про те, що ОСОБА_1184
саме 20 лютого 2014 року отримав одне (внаслідок одного пострілу) наскрізне
вогнепальне поранення правого передпліччя, його положення тіла в момент
поранення з утриманням металевого щита, може відповідати тому, яке вказане
потерпілим під час слідчого експерименту (передом звернутий вверх по вул.
Інститутська, спиною - до перехрестя з вул. Хрещатик, права нога виставлена
вперед, корпус тіла дещо нахилений вперед), напрямок ранового каналу спереду
назад.
Проаналізувавши та оцінивши результати всіх трьох
експертиз № 1216, № 12мк та № 162-2015/о, суд дійшов висновку, що ці висновки
експертиз в наведеній частині, в тому числі і щодо вогнепального характеру
виявленої на тілі потерпілого рани, не перебувають у суперечності між собою і
мають взаємодоповнюючий характер, а тому вказані висновки в наведеній частині
суд кладе в основу свого вироку.
В іншій частині висновок комісії експертів № 162-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на місцевості
потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, напрямок здійснення такого
пострілу зліва направо, сектор, в якому міг перебувати стрілок) та інших даних
у сфері балістики (здійснення пострілу в потерпілого через щит (перешкоду) і з
нарізної вогнепальної зброї, яке оцінено експертами як можливе) через їх не
підтвердження балістичними чи криміналістичними дослідженнями у першому
випадку, та характер припущення - у другому, суд присяжних визнає недопустимими
доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку. Відтак,
враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням доводів та
мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього приводу
виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість - суд
виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Снаряд (куля), яким було поранено потерпілого, не
виявлений, свідки за даним епізодом не допитувалися.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_477 у сукупності суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає належними,
допустимими та достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Дійсно, навіть приблизний час поранення потерпілого
ОСОБА_477 поданими доказами встановити виявилося не можливим. Натомість, суд
констатує, що під час повного перегляду судом відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (відео на флеш носії - т.
90 а. 40), на фоні одиничних звуків, схожих на постріли, які є відмінними від
звуків пострілів, коли у подальшому фіксується стрільба з автоматів системи
Калашникова, зафіксовано:
- рух задніх ходом міліцейського водомету синього кольору
під містком і передові групи активістів, які переслідують відступаючих
працівників міліції, і в цей момент на правому боці проїзної частини вулиці,
якщо рухатися від вул. Хрещатик, дійсно лунає вибух гранати, сліди якого
візуалізуються, але присутність активістів поруч не проглядається (06 хв. 02
сек. запису, екрани 1/3 та 2/3, акцентований автором відео астрономічний час 08
год. 58 хв. 35 сек.);
- продовжений рух задніх ходом міліцейського водомету
синього кольору під містком і активіст у темній курточці та шоломі, який кидає
у водомет дві пляшки із запалювальною сумішшю, і в цей момент на правому боці
проїзної частини вулиці, якщо рухатися від вул. Хрещатик, також лунають два
вибухи гранат, сліди яких візуалізуються, однак цей активіст не має при собі
щита і одягнутий не в сині джинси (06 хв. 25 сек. запису, екрани 3/2 та 2/3,
акцентований автором відео астрономічний час 08 год. 58 хв. 46 сек.);
- активісти вже з-під пішохідного містка впритул атакують
синій міліцейський водомет, який прикриває відступ працівників міліції (07 хв.
36 сек. запису, екран 3/1, акцентований автором відео астрономічний час 09 год.
00 хв. 11 сек.), після цього вже активісти ніколи протягом ранку 20 лютого 2014
року не звільняли барикаду під містком, вибухи за їх спинами на орієнтовному
місці поранення ОСОБА_477 не фіксуються; два останні водомети (синій та сірий)
рухаються в районі сніжної барикади, перетинають її і вже ніколи протягом ранку
20 лютого 2014 року не наближаються до пішохідного містка (18 хв. 38 сек.
запису, екран 3/1, акцентований автором відео астрономічний час 09 год. 11 хв.
10 сек.);
- починаючи з 09 год. 03 хв. 05 сек. (екрани 2/3 та 2/4)
вперше фіксуються дії озброєних правоохоронців у чорній формі із жовтими
пов`язками, які стріляють із спецзасобів - рушниць Форт-500 біля правого кута
будівлі Жовтневого палацу, тобто лівіше від потерпілого.
Вказані дані, всупереч доводам прокурора під час судового
розгляду та в судових дебатах, вказують на неможливість поранення ОСОБА_477 за
часом пізніше 09 год. 00 хв. 11 сек., а тому дані його заяви про злочин щодо
часу його поранення о 09 год. 30 хв. суд оцінює як неточні оціночні судження.
Більш конкретно з`ясувати ці питання шляхом допиту потерпілого в суді виявилося
неможливим.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за попереднім епізодом поранення потерпілого (відокремлені
на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» епізоди 2 «відступ правоохоронців, наступ «Майдану» та 3 «наступ
«Майдану»: атака водометів, висоти Жовтневий» (пункт 5.3.2 вироку).
Оцінюючи всі подані сторонами докази за епізодом
поранення ОСОБА_477 , через малоінформативність фактичних даних щодо напрямку
ранового каналу в системі координат «ліво-право», лише встановлений приблизний
час поранення потерпілого, невизначеність даних щодо типу зброї, з якої було
здійснено постріл, суд вважає, що довести поза розумним сумнівом причетність до
такого поранення потерпілого співробітників РСП та обвинувачених стороні
обвинувачення не вдалося. Встановлені під час судового провадження дані
виявилися недостатніми для підтвердження єдиної версії сторони обвинувачення
заподіяння потерпілому поранення, сумніви сторони захисту з цього приводу
виявилися обґрунтованими, а тому тлумачаться на користь обвинувачених.
Натомість, суд вважає доведеним, що потерпілий ОСОБА_1184 , будучи звернутим
передом до верху вул. Інститутська, у проміжку часу з 08 год. 58 хв. 35 сек. до
09 год. 00 хв. 11 сек. отримав вогнепальне поранення у напрямку спереду назад з
території, яка була під виключним контролем інших правоохоронців, які могли діяти
і не погоджено з бійцями РСП.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_1184 20 лютого 2014 року у проміжок часу
з 08 год. 58 хв. 35 сек. до 09 год. 00 хв. 11 сек. під час загострення
протистояння між активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів
із застосуванням вогнепальної зброї, перебуваючи на правому боці проїзної
частин вул. Інститутська перед пішохідним містком через неї разом з іншими
активістами, які переслідували працівників міліції та їх техніку, що
відступала, отримав внаслідок одного пострілу з вогнепальної зброї одне
наскрізне вогнепальне поранення правого передпліччя, рановий канал спереду
назад. Дане ушкодження має ознаки легкого тілесного ушкодження, що спричинило
короткочасний розлад здоров`я. Під час поранення ОСОБА_1184 був звернутий
передом свого тіла в напрямку верху вул. Інститутська, де в цей час перебували
працівники правоохоронних органів.
Зв`язок виявленого у потерпілого вказаного вогнепального
поранення з діями бійці РСП, а тим більше обвинувачених, у межах даного
провадження не встановлений. Проте, ОСОБА_1184 отримав вогнепальне поранення у
напрямку спереду назад з території, яка була під виключним контролем інших
правоохоронців, тактична взаємодія яких із озброєними бійцями РСП не доведена.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів
встановлено дані, які вказують на те, що у період часу, коли було поранено
ОСОБА_477 , протестувальники перед ним у передовій групі, не реагуючи на
стримування з боку працівників міліції шляхом застосування спецзасобів, вчиняли
дії, спрямовані на активне з елементами нападів переслідування працівників
міліції, які залишили свої попередні позиції та явно відходили, уникаючи
можливого контакту з активістами, відтак такі дії останніх становили та могли
бути оцінені такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я
працівників правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння
(відокремлені на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» епізоди 2 та 3 (пункт 5.3.2 вироку).
Через малоінформативний характер поданих доказів не
можливо оцінити дії самого потерпілого ОСОБА_477 в момент поранення на предмет
того, чи становили вони реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння.
5.4.4. За епізодом загибелі ОСОБА_587 .
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_269 , вона
ж опікун та законний представник малолітньої ОСОБА_270 - доньки ОСОБА_480 , показала,
що її вітчим - ОСОБА_1047 , був учасником Революції Гідності та загинув на
«Майдані» в Києві ранком 20 лютого 2014 року. Вперше в акціях протесту взяв
участь після побиття студентів у листопаді 2013 року, був обурений порушенням
права на свободу, з того моменту час від часу їздив на «Майдан», до політичних
партій не належав.
Як також уточнила потерпіла: - вітчим відвідував «Майдан»
не регулярно, деталі подій не розповідав, загалом казав, що тривають мирні
акції протесту з тим, щоб відстоювати свої права і свободу, дізнавшись про
вбивство ОСОБА_2865 , він вкотре поїхав на «Майдан», але на початку лютого був
також побитий невідомими молодиками, при цьому його не грабували, а били,
нанесли травми руки та голови; - вітчим входив до складу Рівненської сотні
самооборони, востаннє поїхав на «Майдан» 18 лютого 2014 року, з того часу з ним
телефоном не спілкувалася, його номер телефону не пам`ятає, про загибель
дізналася з мережі Інтернет; - пізніше дізналася про обставини загибелі вітчима
з відео та фото матеріалів, на яких ідентифікувала його із дерев`яним щитом за
добре відомим їй його особистим одягом (чорні штани з білою смужкою з боку,
синя куртка типу пальто з характерними коричневими смужками на спині, рукавах,
карманах, плечах, кофта зелено-сіра в`язана, сорочка, зимові кросівки сірого
кольору), перед, в момент і відразу після його поранення на проїзній частині
вул. Інститутська біля містка через неї справа; - очевидців загибелі вітчима
вона не знайшла.
Показання потерпілої ОСОБА_269 знайшли своє повне
підтвердження під час дослідження судом присяжних прижиттєвих портретних
фотографій ОСОБА_480 (т. 140 а. 126,
161, 162, 163, 165) та наданих нею роздрукованих фотографій із
зображенням ОСОБА_480 , які пройшли процедуру відкриття в порядку ч. 11 ст. 290
КПК України (т. 140 а. 7-22), потерпіла, крім того, що категорично
ідентифікувала на них свого вітчима, акцентувала увагу і на такому: - на всіх
вказаних фото зафіксовано рух її вітчима в описаному нею одязі з фанерним
прямокутним щитом в правій руці ранком 20 лютого 2014 року разом з іншими
активістами на Майдані Незалежності в м. Києві від Стели в напрямку проїзної
частини вул. Інститутська, долаючи декоративний парапет, в цей момент поруч з
ним в радіусі декількох метрів нікого немає - найбільш чіткі фото №№ 7-12 (а.
13-18).
Суд також звертає увагу на те, що зафіксований на
вказаних фото ОСОБА_1047 рухається в складі передової групи в умовах
спрацювання поруч спеціальних засобів - візуалізуються сліди вибуху
світло-шумової гранати.
Під час дослідження судом присяжних наданих потерпілою фото
в електронному вигляді (розміщені в папці «Фото ОСОБА_2866 » на диску
Verbatim DVD+R з написом «ОСОБА_2867 21.06.2018» - т. 140 а. 22) встановлено,
по-перше, їх повну відповідність наданим роздруківкам №№ 1-14, по-друге, за
властивостями фото в електронному вигляді їх оригінали були створені автором «ОСОБА_2816
» 20 лютого 2014 року о 08 год. ранку у період з 57 по 58 хв., що підтверджує
їх оригінальне походження та часові проміжки зафіксованих на них подій за
налаштуваннями пристрою, які також відтворені у назвах фото.
За дослідженою судом заявою ОСОБА_269 від 01
березня 2014 року, вона сама, а також діючи в інтересах малолітньої ОСОБА_270 , 2010 р.н., просила в межах
досудового розслідування, розпочатого 20 лютого 2014 року за фактом загибелі
батька малолітньої ОСОБА_1185 та свого
вітчима ОСОБА_480 , особа якого
підтверджена посвідкою на постійне проживання, залучити до даного кримінального
провадження як потерпілу та представника малолітньої потерпілої ОСОБА_1185 (т. 140 а.
23, 90, 93-102, 118, 124, 136-140).
Згідно з дослідженими судом присяжних під час судового
розгляду рапортом слідчого та протоколом огляду місця події від 20
лютого 2014 року з додатками до нього у виді фототаблиць (т. 140 а. 24-31),
у приміщенні моргу по вул. Оранжерейній, 9 в м. Києві в присутності понятих
оглянуто труп чоловіка, названого « ОСОБА_1186 », який був одягнутий у зимову
куртку, чорну спортивну куртку, светр в`язаний в сіру та зелену смужку, на яких
та на майці було виявлено по одному невизначеної форми пошкодженню локально в
одному місці - в передній поверхні справа в ділянці ворота, сорочку, чорні
штани із білою смужкою з боку, кросівки сірого кольору. На правій руці каблучка
з написом «спаси и сохрани». На трупі виявлені на передній поверхні шиї
справа рана округлої форми з осадненням, в ділянці правої ключиці справа рана
округлої форми з осадненням по периферії та синцем навколо. Виявлені
пошкодження на тілі загиблого співпадають з пошкодженнями на його одязі.
Під час дослідження цього протоколу потерпіла підтвердила
ідентифікацію вітчима, яка повністю узгоджується як з вже згаданими
прижиттєвими його портретними фото, так і з фото одягнутого у в`язаний светр в
сіру та зелену смужку ОСОБА_480 з місця події на «Майдані» під назвою
«Скрін_фільм_ОСОБА_2867 », яке розміщене на диску Verbatim DVD+R з написом «ОСОБА_2867
21.06.2018» (т. 140 а. 22), що пройшов процедуру відкриття в порядку ч. 11 ст.
290 КПК України.
Відповідно до досліджених судом присяжних свідоцтва
про смерть ОСОБА_587 від 22 лютого 2014 року (т. 140 а. 102), висновку
судово-медичної експертизи № 635 від 28 лютого 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_942 , з додатками у виді результатів додаткових досліджень (т.
140 а. 64-68), в ОСОБА_480 виявлено на передній поверхні шиї в середній третині
справа рану з ознаками вхідної вогнепальної (дефект «мінус-тканина») та
аналогічну за морфологією рану в правій надключичній ділянці, від яких в одному
напрямку йдуть ранові канали, по ходу яких ушкоджуються гортань, глотка, тіло
1-го грудного хребця, ліва легеня, права ключиця (із залишенням дрібного
свинцевого фрагменту стороннього тіла), права легеня, праве 3-те ребро по
навколо-хребетній лінії і кожен з яких закінчується стороннім тілом (картеч) в
м`яких тканинах спини. Смерть ОСОБА_480 настала внаслідок сліпого проникаючого
вогнепального дробового (картеч) поранення шиї та грудної клітки, яке має
ознаки тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя, термінове
надання потерпілому спеціалізованої медичної допомоги не врятувало б йому
життя. Ознак сп`яніння не виявлено.
Вказаний висновок експертизи № 635 узгоджується з висновком
іншої експертизи № 20/635 від 14 квітня 2014 року, яку провів той самий
експерт, використавши результати додаткових досліджень, в тому числі і клаптя
шкіри загиблого (т. 140 а. 71-83), і акцентував увагу на те, що смерть
ОСОБА_480 настала внаслідок одного (через один постріл) сліпого проникаючого
вогнепального дробового (картеч) поранення, і перша, і друга рани мали
аналогічний за напрямком рановий канал - спереду назад, зверху вниз та справа
наліво. Інших сторонніх тіл, аніж дрібні фрагменти свинцевого стороннього тіла,
по ходу ранових каналів виявлено не було. Як також вказано у висновку експерта,
з`ясування виду та калібру зброї не входить до компетенції судово-медичних
експертів, а питання взаємного розташування потерпілого і стрільця вирішується
шляхом проведення комплексної судово-медичної та балістичної експертизи.
Згідно з протоколом огляду місця події від 21 лютого
2014 року (т. 140 а. 32), в приміщенні моргу по вул. Оранжерейній, 9 в м.
Києві в присутності понятих виявлено, що в поліетиленовому пакетику з написом
на папері № 635, що узгоджується з номером обліку судово-медичних досліджень
тіла загиблого ОСОБА_480 , знаходяться три металевих предмети, схожих на
картеч.
За вже дослідженими судово-балістичними даними
(пункт 5.3.3 вироку в частині, що стосується даного епізоду) вилучені під час
судово-медичної експертизи з тіла ОСОБА_480 три предмети є картеччю та/або її
фрагментами, які непридатні для ідентифікації зброї, з яких вони відстріляні.
Подібними зарядами картечі можуть споряджатися мисливські патрони 16 та 12
калібру, ймовірно вони відстріляні з гладкоствольної зброї 12 калібру. Жодних
доказів, які могли б спростувати ці дані чи поставити під сумнів, сторонами
провадження не подано, а тому вони визнаються достовірними та кладуться судом в
основу свого вироку.
За протоколами огляду від 10 червня 2014 року (т.
140 а. 33-59) та висновком за результатами проведення судово-балістичної та
хімічної експертизи № 7710/7711/14-33/7712/7713/14-34 від 10 березня 2015 року
(т. 140 а. 232-235) з тіла загиблого
чоловіка, названого « ОСОБА_1186 », були вилучені чорні штани з білою смужкою з
боку, синя куртка типу пальто з характерними коричневими смужками на спині,
рукавах, карманах, плечах, зимові кросівки
сірого кольору, які потерпіла ідентифікувала як належні її вітчиму і в яких
останній як елементах верхнього одягу був зафіксований на дослідженому судом
фото, та інші елементи його одягу, в тому числі спортивна куртка, кофта
зелено-сіра в смужку в`язана тощо. На цих речах виявлені численні плями бурого
кольору та пошкодження у виді отворів, розривів, розрізів тощо, виявлено сліди
бензину, встановити локалізацію залишків якого не можливо.
Ідентифікаційна здатність вказаних матеріалів, що
узгоджується з показаннями потерпілої ОСОБА_269 під час судового розгляду, не
оспорювалася сторонами.
Всі вказані докази в деталях узгоджуються між собою, в
тому числі і щодо напрямку ранового каналу, а відтак і джерела смертельного
пострілу - справа вище від загиблого, а тому немає сумнівів в їх достовірності,
а оскільки вони узгоджуються і з показаннями потерпілої, суд всі ці докази
кладе в основу свого вироку.
При цьому, як також встановлено з постанови про
уточнення анкетних даних від 11 квітня 2014 року, документи на ім`я «
ОСОБА_1187 » насправді є документами саме на ОСОБА_587 (т. 140 а. 62), що
узгоджується з одержаними під час судового розгляду даними про ідентичність
одягу ідентифікованого загиблого на фото з тим, який був вилучений з нього в
морзі в натурі.
Згідно з безпосередньо дослідженим судом відео записом
під назвою «Картеч ОСОБА_2867 ОСОБА_1188
» (диск Verbatim DVD+R з написом «ОСОБА_2867 21.06.2018» - т. 140 а. 22),
починаючи з початку запису, зафіксовано прохід беззаперечно ідентифікованого
потерпілою ОСОБА_480 від Стели Незалежності в напрямку вул. Інститутська,
закінчуючи одиночним подоланням з його боку декоративного парапету (при цьому
використані вже досліджені судом фото матеріали автора «ОСОБА_2816 »). З 26
сек. відеозапису (астрономічний час акцентований автором відео - 08 год. 58 хв.
03 сек., що узгоджується з часом створення вказаних фото) відтворюються
подальші події з тієї ж точки перебування ОСОБА_480 на декоративному парапеті,
при цьому хоча якість відео дійсно погана, проте за світлим фанерним
прямокутним щитом встановлення подальшого переміщення цієї особи, поруч з якою
в радіусі декількох метрів нікого немає, безсумнівна - ОСОБА_1047 ,
прикриваючись щитом фактично першим виходить на тротуар вул. Інститутська,
візуалізується світла рукавиця на його правій руці (29 сек. запису), його
фіксація на 30 сек. переривається. На цей момент ОСОБА_1047 із світлим фанерним
щитом в руці, в світлих рукавицях є єдиною особою на цій місцевості. З 42 по 44
сек. запису безперервного відеозапису (астрономічний час акцентований автором
відео - 08 год. 58 хв. 19-21 сек.) знову фіксується ОСОБА_1047 єдиний із
світлим щитом на тротуарі в тому ж місці, де була перервана його попередня
фіксація. У подальшому на безперервному відео фіксується рух ОСОБА_480 із
світлим щитом вздовж тротуару в напрямку барикади під містком через вул.
Інститутська у проміжок запису з 45 по 46 сек. Далі безперервність відео не
забезпечується, його ракурси змінюються, а тому безсумнівно ідентифікувати на
ньому потерпілого ОСОБА_480 не можливо. Водночас, на 01 хв. з 36 по 42 сек.
запису (астрономічний час акцентований автором відео - 08 год. 59 хв. 13-19
сек.), знову чітко фіксується безперервно з різних ракурсів по раніше
визначеному напрямку руху ОСОБА_480 особа із світлим фанерним щитом у правій
руці, палицею - в лівій та в світлих рукавицях - ця особа рухається під місток
через вулицю з лівої сторони проїзної частини. Одночасно без переривання відео
зйомки фіксується група правоохоронців із 17-ти осіб у камуфляжній формі
спецпідрозділу «Беркут» із зеленими позначками на рукавах, які із-за парапету
здійснюють постріли з рушниць, зовні схожі на помпові, а дві особи з пістолетів
у напрямку протестувальників, в тому числі охоплюючи сектор перебування
акцентованої судом особи із світлим фанерним щитом у правій руці та в світлих
рукавицях (проміжок 01 хв. з 43 по 53 сек. запису). Звертає на себе увагу явна
відмінність в бік значної потужності характеристик пострілів за візуальними
ознаками (спалах дульних газів) та звуком з рушниць, зовні схожих на помпові,
двох з правоохоронців у камуфляжній формі спецпідрозділу «Беркут», перший
праворуч від працівника міліції з пістолетом підходить присідає на праве коліно
і здійснює два таки постріли (01 хв. 46 та 47 сек. запису), а другий -
перебуває ліворуч від останнього (два постріли на 01 хв. 48 та 52 сек. запису).
У подальшому камера повертається на акцентовану судом особу із світлим фанерним
щитом у правій руці та в світлих рукавицях - ця особа, з огляду на її напрямок
руху вперед, звернута правою переднє-бічною поверхнею тіла до верху правої
половини вул. Інститутська, на 01 хв. 55 та 56 сек. знову лунають більш
потужні, схожі на попередні за звуком постріли, щит акцентованої нами особи
падає на 01 хв. 57 сек. запису, астрономічний час акцентований автором відео -
08 год. 59 хв. 34 сек. Починаючи з 02 хв. 06 сек. запису (астрономічний час
акцентований автором відео - 09 год. 07 хв. 59 сек.) фіксується з різних
ракурсів евакуація пораненої особи з білими рукавицями, яку здійснюють особи,
одна в характерному одязі - в червоній курточці з чорним капюшоном та білою
маскою на обличчі, а на окремому фото цієї евакуації візуалізується обличчя
пораненого (02 хв. 47 сек. запису), якого безспірно ідентифікувала в суді
потерпіла як свого вітчима - ОСОБА_480 .
Комплекс цих даних дозволяє суду присяжних вважати
встановленим, що безспірно ідентифікований потерпілою ОСОБА_269 під час
перегляду відео під назвою «Картеч ОСОБА_2867 ОСОБА_2868 » ОСОБА_1047 та не
ідентифікована проте акцентована судом особа із світлим фанерним щитом у правій
руці та в світлих рукавицях є однією і тією самою особою.
Крім того, судом присяжних за результатами перегляду відео
за даним епізодом під назвою «Картеч ОСОБА_1189 » також встановлено, що на
ньому зафіксовані події ранку 20 лютого 2014 року з 08 год. 57 хв. по 09 год.
00 хв. 20 сек., під час яких правоохоронці та спецтехніка залишають свої
позиції від місцевості навколо Стели на Майдани Незалежності і далі по вул.
Інститутська, інколи спішно (01 хв. 02 сек. запису), відступаючи вверх по
вулиці за місток над нею, їх при цьому переслідують протестувальники (
ОСОБА_1047 в числі перших) із щитами та палицями в руках, з пляшками із
запалювальною сумішшю з елементами стихійних атак (01 хв. 22, 34, 42, 56 сек.
запису), дії яких заохочуються зі сцени «Майдану» (30 - 37 сек. запису), до 08
год. 59 хв. 10 сек. працював гучномовець міліції, який закликав припинити
порушення громадського порядку. При цьому, на 01 хв. 55 та 56 сек. звучать два
потужні за звуком постріли саме в момент здійснення невідомими активістом
чергової атаки на водомет з використанням запалювальної суміші, і в цей момент
ОСОБА_1047 , який перебував на лінії вогню з боку вказаних працівників міліції
в напрямку атакуючої особи, випускає з рук щит внаслідок отримання поранення -
01 хв. 57 сек. запису, астрономічний час - 08 год. 59 хв. 34 сек. Здійснена
впритул з використанням пляшки із запалювальною сумішшю атака на спеціальну
машину міліції - водомет створювала реальну загрозу життю та здоров`ю її
екіпажу. Отже, об`єктивно відсутні дані стверджувати, що ОСОБА_1047 отримав
вогнепальне поранення внаслідок прицільного вогню саме в нього, його поранення
є наслідком застосування зброї працівниками міліції (у камуфляжній формі
спецпідрозділу «Беркут» із зеленими позначками на рукавах) у спосіб,
небезпечний для життя багатьох осіб, тобто в бік особи, яка хоча своїми діями і
створювала реальну загрозу життю та здоров`ю працівникам міліції, проте
перебувала у натовпі, активним учасником якого був і ОСОБА_1047 .
Під час аналізу цих відео матеріалів представник
потерпілої також вказала на виняткову причетність до вбивство ОСОБА_2867 А
співробітників «Беркут» в синьому міському камуфляжі із зеленими позначками,
сторона захисту такі твердження вважала не безспірними через відсутність
результатів слідчого експерименту, який мав би бути проведений за дорученням
суду.
За результатами дослідження під час судового розгляду за
клопотанням представника потерпілої ОСОБА_661 із дотриманням процедури,
передбаченої ч. 11 ст. 290 КПК України, відеозапису «Эксклюзивно. Киевский
майдан глазами севастопольського «Беркута» (т. 188 а. 98), встановлено, що
бійці спецпідрозділу «Беркут» саме з вказаними ідентифікаційними позначками
зеленого кольору на шоломі та руках не мають відношення до ПМОП (пункт 5.3.2
вироку).
Під час перегляду судом за даним епізодом окремо, а також
в цілому відео «47 _ 20.02.2014» (відео на диску Verbatim DVD-R …50582,
т. 8 а. 130), встановлено, що починаючи з 11 сек. запису на ньому відтворюється
уривок з відео ««Картеч ОСОБА_2867 ОСОБА_2868 »», на якому зафіксовані
обставини поранення ОСОБА_480 . Відтак суд визнає достовірним за
ідентифікаційною здатністю сюжет на відео «47 _ 20.02.2014» або «47», вважаючи
доведеним те, що на цьому відео під написом «ОСОБА_2867 Георгій 08:59:34» в
акцентованих його автором зеленому та червоному квадратах дійсно зафіксовані
обставини смертельного поранення саме ОСОБА_587 , момент поранення зафіксовано
за астрономічним часом о 08 год. 59 хв. 34 сек.
Під час перегляду судом за даним епізодом окремо, а також
в цілому відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40), встановлено, що на 07 хв. 01 сек.
запису (екран 3/1) зафіксовано аналогічні обставини поранення ОСОБА_480 ,
позначений автором відео астрономічний час також є аналогічним - 08 год. 59 хв.
34 сек.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за попередніми епізодами поранення потерпілих
(відокремлені на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» епізоди 2 «відступ правоохоронців, наступ «Майдану» та
3 «наступ «Майдану»: атака водометів, висоти Жовтневий» (пункт 5.3.2 вироку).
Відповідно до дослідженого судом висновку комісійної
судово-медичної експертизи № 250-2015/о від 08 грудня 2015 року, яку
провели експерти ОСОБА_940 ,
ОСОБА_941 і ОСОБА_942 (т. 140 а. 239-250; т. 141 а. 1), дослідивши
копії висновків згаданих вище експертиз, медичної документації на ім`я ОСОБА_480
та переглянувши відео «47» та «Картеч», який є ідентичним в цій частині
відео «Картеч ОСОБА_2867 ОСОБА_2868 », потерпілий ОСОБА_1047 саме 20
лютого 2014 року (за умов реального часу, що відображений на відеозапису, який
був об`єктом дослідження при проведенні даної експертизи) о 08 год. 59 хв. 34
сек. отримав одне (внаслідок одного пострілу) сліпе проникаюче вогнепальне дробове
(картеч) поранення шиї та грудної клітки, яке має ознаки тяжкого тілесного
ушкодження за ознакою небезпеки для життя і від якого настала смерть
потерпілого. При цьому мали місце дві вхідні рани, які розташовані на передній
поверхні шиї в середній третині справа та на правій надключичній ділянці, від
яких в одному напрямку (спереду назад, зверху вниз та справа наліво) йдуть
ранові канали. В момент пострілу ОСОБА_1047 перебував у положенні близькому до
вертикального, був звернутий правою переднє-бічною поверхнею тіла до дульного
зрізу зброї, а постріл в нього був зроблений з неблизької дистанції з
гладкоствольної вогнепальної зброї. Зафіксовані обставини даного вогнепального
поранення на відеозаписах корелюють з судово-медичними даними.
Оскільки у наведеній частині висновок комісійної
судово-медичної експертизи № 250-2015/о ґрунтується на об`єктивних
судово-медичних даних, узгоджується з висновками інших експертиз, суд також
визнає його достовірним і кладе в основу свого вироку.
В іншій частині висновок комісії експертів № 250-2015/о -
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок), враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію
з наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), через його
недопустимість як доказу суд виключає з переліку таких, на які посилається у
вироку.
Досліджені судом дані тимчасового доступу (т. 140
а. 177-195) про місце перебування абонента мобільного оператора з номером
телефону …21-65 суд визнає неналежними доказами, оскільки будь-який зв`язок
вказаного номеру телефону з загиблим ОСОБА_1190 поданими доказами не доведений,
не змогла ідентифікувати цей номер як належний її вітчиму і допитана в суді
потерпіла. Відтак, суд припинив дослідження інших похідних даних за цим номером
телефону.
Вжитими заходами органу досудового розслідування
встановити очевидців загибелі ОСОБА_480 не вдалося (т. 140 а. 86-89, 119-121,
130-152, 196-209).
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом загибелі
ОСОБА_480 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку. При цьому, довести поза
розумним сумнівом причетність до такого смертельного поранення потерпілого співробітників
РСП та обвинувачених, зокрема, стороні обвинувачення не вдалося. Натомість, суд
вважає доведеним, що потерпілий ОСОБА_1047 , будучи звернутим правою
переднє-бічною поверхнею тіла до дульного зрізу зброї та верху правої половини
вул. Інститутська, перебуваючи неподалік містка через вул. Інститутська на її
проїзній частині, о 08 год. 59 хв. 34 сек. отримав вогнепальне поранення у
напрямку спереду назад, зверху вниз та справа наліво з території, яка була під
виключним контролем правоохоронців, а саме працівників міліції у камуфляжній
формі спецпідрозділу «Беркут» із зеленими позначками на рукавах, які
здійснювали в цей час постріли зі спецзасобів - рушниць Форт-500, в тому числі
шляхом відстрілу мисливських патронів.
Що ж стосується співробітників РСП, то їх перебування в
сірому службовому автобусі, який на момент поранення ОСОБА_480 неспішно рухався
від центрального входу Жовтневого палацу на площадку перед Кінопалацом, прямо
задокументовано на відео під назвою «Картеч ОСОБА_1189 » (диск Verbatim
DVD+R з написом «ОСОБА_2867 21.06.2018» - т. 140 а. 22), що виключає навіть
припущення про причетність вказаних осіб до поранення ОСОБА_480 . До того ж, за
даними вже загаданого відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40), тільки починаючи з 09
год. 03 хв. 05 сек. (екрани 2/3 та 2/4) вперше фіксуються дії озброєних бійців
РСП у чорній формі із жовтими пов`язками, які стріляють із спецзасобів -
рушниць Форт-500 біля правого кута будівлі Жовтневого палацу.
Наведені докази у своїй сукупності з очевидністю свідчать
про те, що ОСОБА_1191 20 лютого 2014 року о 08 год. 59 хв. 34 сек., перебуваючи
неподалік містка через вул. Інститутська на її проїзній частині в м. Києві, під
час загострення протисто-яння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із засто-суванням вогнепальної зброї отримав одне
(внаслідок одного пострілу) сліпе проника-юче вогнепальне дробове (картеч)
поранення шиї та грудної клітки, яке відноситься до тяжкого тілесного
ушкодження за ознакою небезпеки для життя та є причиною смерті. При цьому мали
місце дві вхідні рани, які розташовані на передній поверхні шиї та на правій
надключичній ділянці, від яких в одному напрямку (спереду назад, зверху вниз та
справа наліво) йдуть ранові канали, по ходу яких виявлені дрібні фрагменти
свинцевого стороннього тіла (картеч). У момент пострілу ОСОБА_2867 перебував у
положенні близькому до вертикального, був звернутий правою переднє-бічною
поверхнею тіла до дульного зрізу зброї та правого боку вул. Інститутська, а
постріл в нього був зроблений з неблизької дистанції з гладкоствольної
вогнепальної зброї.
У межах даного судового провадження одержані дані, які
виключають причетність до такого поранення потерпілого працівників РСП та
безпосередньо обвинувачених. Встановлено, що на момент вогнепального поранення
ОСОБА_480 з правого боку вул. Інститутська в напрямку руху останнього із-за
парапету вела прицільний вогонь з гладкоствольної вогнепальної зброї група співробітників
спецпідрозділу «Беркут» у синьому (міському) камуфляжі з зеленими позначками на
руках, які діяли злагоджено для досягнення спільного завдання - унеможливити
наближення групи протестуючих, серед яких був потерпілий, до працівників
міліції та спеціальної техніки (водомет), які вже піддавалися атакам.
ОСОБА_1047 отримав вогнепальне поранення конкретно внаслідок застосування
працівником міліції спеціального засобу - рушниці Форт-500 шляхом відстрілу з
неї мисливського патрону, спорядженого свинцевою картеччю, у натовп, учасником
якого він був, тобто у незаконний спосіб, який до того ж був небезпечний для
життя багатьох осіб.
Сукупністю наданих сторонами провадження і досліджених
під час судового розгляду доказів встановлено дані, які вказують на те, що
ОСОБА_1047 перед своїм пораненням перебував у передовій групі активістів, які,
не реагуючи на стримування з боку працівників міліції шляхом застосування
спецзасобів, вчиняли конкретні дії, що становили чи могли бути оцінені такими,
що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних
органів як учасників іншої сторони протистояння, з огляду на здійснене такою
групою активістів з елементами нападів переслідування працівників міліції по
вул. Інститутська, яке не виключало можливість безпосереднього контакту
конфліктуючих сторін із обоюдним застосуванням засобів ураження (відокремлений
на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» епізод 3 «наступ «Майдану»: атака водометів, висоти Жовтневий»
(пункт 5.3.2 вироку).
5.4.5. За епізодом поранення
ОСОБА_1192 .
Згідно з дослідженою судом заявою від 10 липня
2014 року ОСОБА_1193 , який ідентифікований шляхом дослідження копії його
паспорту, про вогнепальне поранення в область лівого стегна та стопи правої
ноги о 09 год. 30 хв. 20 лютого 2014 року під час акцій протесту в м. Києві по
вул. Інститутська було розпочате досудове розслідування, а його самого визнано
потерпілим (т. 116 а. 1, 52).
Згідно з постановою про уточнення анкетних даних,
документи оформлені на осіб «ОСОБА_2869 », «ОСОБА_2870 », «ОСОБА_2871 »
вважаються документами на ОСОБА_1193 (т. 116 а. 22-23).
Як видно з досліджених судом листів КМКЛ швидкої
медичної допомоги № 692 від 28 березня 2014 року з додатками, Центру екстреної
медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва від 10 листопада 2014 року №
2436/б, (т. 116 а. 33-37, 80, 157),
ОСОБА_498 був доставлений до вказаної лікарні о 10 год. 10 хв. 20 лютого 2014
року (виклик о 09 год. 16 хв.) з попереднім діагнозом «Вогнепальне поранення
правої стопи, перелом лівої гомілки».
Факт лікування ОСОБА_1193 з діагнозом «Відкритий
вогнепальний перелом лівої гомілки, вогнепальне поранення правої стопи» у
Калуській центральній районній лікарні з 21 лютого по 06 березня 2014 року, а
також за кордоном в клініці міста Дрезден, в Івано-Франківській обласній
клінічній лікарні з 20 травня по 03 червня 2014 року, клінічному шпиталі
ІНФОРМАЦІЯ_190 з 12 червня по 06 серпня 2014 року, надання йому статусу особи з
другою групою інвалідності підтверджується даними досліджених судом довідок
(виписок з мед. карток) цих лікарень, в тому числі про вартість лікування, довідки
МСЕК (т. 116 а. 44-51, 59-72, 83-146, 148-155).
Згідно з даними додатку до протоколу допиту
потерпілого ОСОБА_1193 від 18 липня 2014 року у виді схеми
місцевості (т. 116 а. 8), протоколу слідчого експерименту від 16 жовтня
2014 року та додатків до нього (відео фіксація - запис з 06 хв. 09 сек.)
(т. 116 а. 15-20) потерпілий отримав поранення на проїзній частині перед
містком через вул. Інститутська. Під час поранення потерпілий перебував в
положенні присівши, повернутий праворуч відносно напрямку вулиці, перед собою
тримав щит, перший постріл поранив ліве стегно, а другий - праву ступню під час
евакуації.
Натомість сумніви щодо достовірності показань потерпілого
під час слідчого експерименту щодо місця свого поранення - перед містком, які
не узгоджуються з його ж показами з цього приводу під час допиту - за містком,
поданими допустимими доказами під час судового розгляду не усунуті. Відтак,
конкретне місце поранення потерпілого суд вважає не встановленим. Така
ідентифікуюча ознака, як вибух поруч гранати, від якої перед самим пораненням
закривався потерпілий на місці перед містком коли за ним вже були інші
активісти, які він вказав на слідчому експерименті, також не виявлена за
результатами всього масиву дослідженого судом відео. Сумнівним є і названий
потерпілим у заяві про злочин час свого поранення - 09 год. 30 хв., оскільки
виклик бригади швидкої медичної допомоги зафіксований о 09 год. 16 хв.
З`ясувати всі ці значущі обставини та усунути сумніви і
протиріччя суд присяжних шляхом допиту потерпілого змоги не мав.
Згідно з дослідженим судом висновком судово-медичної
експертизи № 2009/е від 23 березня 2015 року, яку провів експерт ОСОБА_1194
, враховуючи дані одержаної з дозволу потерпілого медичної документації (т. 116
а. 180-191), в ОСОБА_1193 виявлені тілесні ушкодження у виді наскрізного
поранення лівого стегна з вогнепальним багатоуламковим переломом, яке
відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, та вогнепального поранення правої
стопи, яке відноситься до середньої тяжкості тілесного ушкодження.
Суд при цьому бере до уваги належність офіційного
перекладу медичної документації з клініки міста Дрезден (т. 116 а. 46-48,
63-66, 88-89, 148-151, 173-178), яка опрацьовувалася як належна та достовірна
різними компетентними органами України (Івано-Франківське обласне бюро МСЕК,
Львівський клінічний госпіталь Держаної прикордонної служби України, ГПУ),
відтак пройшла процедуру верифікації, має акредитований переклад, а тому є
належним та допустимим доказом, який був предметом експертного дослідження.
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 222-2015/о від 06 листопада 2015 року, яку провели експерти
ОСОБА_942 , ОСОБА_940 та ОСОБА_941 , вивчивши і проаналізувавши медичну
документацію на ОСОБА_1193 , проведені експертні дослідження, копії протоколів
допиту потерпілого та слідчого експерименту з відео його проведення (т. 116 а.
197-207), ОСОБА_498 20 лютого 2014 року отримав наскрізне поранення лівого
стегна, при цьому вхідна рана розташована на зовнішній поверхні стегна в нижній
третині, а вихідна - на переднє-внутрішній поверхні стегна в середній третині,
та вогнепальне поранення правої стопи, при цьому вхідна рана розташована на
переднє-внутрішній поверхні стопи, а вихідна - на зовнішній. Взаємне
розташування вогнепальних ран по одній умовній лінії дозволило експертам
вважати, що вони утворені внаслідок одного пострілу. Результати слідчого
експерименту щодо обставин поранення потерпілого корелюють з наявними
судово-медичними даними, потерпілий був звернутий лівою бічної поверхнею тулуба
до напрямку дії вогнепального снаряду.
Проаналізувавши та оцінивши результати вказаних двох
експертиз, суд дійшов висновку, що припущення у висновку № 222-2015/о від 06
листопада 2015 року про спричинення всіх поранень одним пострілом не підтверджено
об`єктивними даними і фактично суперечить результатам слідчого експерименту, а
тому суд оцінює таке припущення критично. В іншій наведеній частині ці висновки
експертиз в цілому не перебувають у суперечності між собою і мають
взаємодоповнюючий характер, а тому обидва вказані висновки в цій частині суд
кладе в основу свого вироку.
В іншій частині висновок комісії експертів № 222-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку. Відтак,
враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням доводів та
мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього приводу
виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість - суд
виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Інших доказів за даним епізодом сторонами не подано.
Дійсно, навіть приблизний час поранення потерпілого
ОСОБА_1193 поданими доказами встановити не виявилося можливим, а заява з цього
приводу самого потерпілого (близько 09 год. 30 хв.) є помилковою. Суд присяжних
констатує, що під час повного перегляду судом відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (відео на флеш носії - т.
90 а. 40), зафіксовано, що ранком 20 лютого 2014 року вперше активісти підійшли
до барикади під місток по вул. Інститутська о 09 год. 00 хв. 09 сек. (екран
3/1, 07 хв. 36 сек. запису).
Аналізуючи загальну обстановку, яка складалася на
«Майдані» та навколо у період часу о 09 год. з 00 до 16 хв. і детально описана
у пункті 5.3.2 вироку (відокремлені на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізоди 2-6), суд присяжних
відмічає об`єктивно множинний характер секторів обстрілу цієї території з
різних предметів ураження.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_498 20 лютого 2014 року, приблизно о 09
год. з 00 до 16 хв. (час виклику швидкої медичної допомоги) під час загострення
протистояння між активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів
із застосуванням вогнепальної зброї, перебуваючи на вул. Інститутська біля
містка через вулицю (чи перед, чи за ним - не встановлено), отримав наскрізне
вогнепальне поранення лівого стегна (вхідна рана на зовнішній поверхні стегна в
нижній третині, а вихідна - на переднє-внутрішній поверхні стегна в середній
третині), та вогнепальне поранення правої стопи (вхідна рана на
переднє-внутрішній поверхні стопи, а вихідна - на зовнішній). При цьому перше з
вказаних тілесних ушкоджень є тяжким, а друге - середньої тяжкості. Під час
поранення ОСОБА_498 перебував у положенні сидячи, звернутий лівою бічної
поверхнею тулуба до напрямку дії вогнепального снаряду та повернутий праворуч
стосовно напрямку вверх вул. Інститутська.
Зв`язок виявленого у потерпілого ОСОБА_1193 вогнепального
поранення з діями конкретно обвинувачених у межах даного провадження не
встановлений. Приблизний час отримання поранення потерпілим та місце такого
поранення в розумних межах також не встановлені, а це, враховуючи динаміку
подій, що відбувалися, множинний характер секторів обстрілу території, на якій
перебував потерпілий, з різних предметів ураження, позбавляє суд можливості
визначити ступінь контролю території, з якої міг бути здійснений постріл в
потерпілого, з боку співробітників правоохоронних органів. Третіх осіб, а так
само інших осіб ймовірна причетність до поранення потерпілого не виходить за
межі припущень, на яких не можуть ґрунтуватися висновки суду.
Через малоінформативний характер поданих доказів не
можливо оцінити і дії самого потерпілого ОСОБА_1193 в момент поранення на
предмет того, чи становили вони реальну загрозу для життя чи здоров`я
працівників правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння.
5.4.6. За епізодом поранення
ОСОБА_625 .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_1195 - мати
померлого потерпілого ОСОБА_478 показала, що син в кінці листопада - на
початку грудня 2013 року приєднався з вітчимом до «Майдану» в м. Києві і
перебував там у складі 5-ої сотні самооборони до свого поранення 20 лютого 2014
року у спину, конкретні обставин поранення свого сина їй не відомі. Син не
хотів розповідати про ці події, лише повідомив, що його поранили біля ТРЦ
«Глобус», він був у воєнному одязі. Під час цих подій в сина не було телефону,
а тому з ним свідок зв`язку не мала, з домашнього одягу син мав чорну зимову
куртку, в`язані шапку та рукавиці, темно-сині спортивні штани із трьома
смужками, але на момент поранення він міг бути в іншому одязі, якого багато
приносили на «Майдан» небайдужі громадяни. Після поранення син спочатку
лікувався у м. Києві, приховуючи своє прізвище, тому його десь тиждень шукали,
а потім він продовжив лікування в Ізраїлі, повернувся додому в 20-х числах
травня. Як також уточнила свідок, їй особисто не відомі відео та фото, на якому
був би задокументований син під час протесту, смерть сина не пов`язана з його пораненням
на «Майдані».
За дослідженими судом заявою про злочин
представника потерпілого ОСОБА_478 від 12 травня 2014 року, заявою самого
потерпілого від 17 липня 2014 року, 22 березня 2014 року було розпочате
досудове розслідування за фактом отримання потерпілим 20 лютого 2014 року
близько 09 год. вогнепального поранення хребта, коли він перебував на вул.
Інститутська в м. Києві (т. 105 а. 5-10).
Згідно зі складеної потерпілим ОСОБА_1196 , особа якого
встановлена за дослідженою судом копією паспорту, під час допиту слідчим схеми
місцевості центральної частини м. Києва від 17 липня 2014 року (т. 105 а.
18-21), а також даними протоколу слідчого експерименту від 09 листопада 2015
року та додатків до нього (схема, відео фіксація) (т. 105 а. 41-45),
ОСОБА_248 отримав наскрізне поранення у поперекову область спини з лівого боку,
перебуваючи на правому боці вул. Інститутська, якщо рухатися вверх від Майдану
Незалежності, майже навпроти Стели, лівим боком у цей момент був звернутий у
напрямку до верху цієї вулиці, руки тримав до низу, рановий канал зліва на
право (запис слідчого експерименту на 08 хв. 34 сек., 09 хв. 56 сек., 10 хв. 04
сек., 11 хв. 17 сек., 12 хв. 01 сек.).
Під час дослідження судом протоколу вказаного слідчого
експерименту з додатками свідок ОСОБА_1195 підтвердила, що вказана слідча дія
проводилася з її сином ОСОБА_1197 . Також суд звертає увагу і на те, що під час
вказаного слідчого експерименту спеціалісти у галузі медицини та балістики не
залучалися.
Потерпілий ОСОБА_248 судом не допитувався, оскільки
ІНФОРМАЦІЯ_191 помер, що підтверджено документально (свідоцтво про смерть №
НОМЕР_142 - т. 105 а. 3).
Як видно з досліджених судом листа Центру
екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва від 17 червня
2014 року № 1339/б, картки виїзду швидкої медичної допомоги № 596 за 20 лютого
2014 року (т. 105 а. 52-53), вказаного дня о 09 год. 20 хв. був зареєстрований
виклик за адресою м. Київ, Майдан Незалежності до гр-на ОСОБА_1198 , 1983 р.н.,
після чого він о 10 год. 40 хв. був доставлений з діагнозом «кульове поранення
поперекового відрізку справа» до КМКЛ швидкої медичної допомоги.
Суд відхиляє зауваження сторони обвинувачення про
суперечливий характер визначення у карточці виїзду швидкої медичної допомоги №
596 сторони завданого потерпілому ушкодження (нібито «зліва» - п. 5 та «справа»
- п. 26 картки), оскільки в обох вказаних пунктах чітко вказана одна сторона -
«справа».
Факт лікування саме потерпілого ОСОБА_478 у КМКЛ швидкої
медичної допомоги у період часу з 20 лютого до 07 березня 2014 року
підтверджується даними досліджених судом листа цієї лікарні № 692 від 28
березня 2014 року з додатком, довідки лікарні від 28 березня 2014 року №
692/5 про вартість лікування, виписки з медичної картки стаціонарно
хворого ОСОБА_478 за № 4982, витягів з протоколу операцій (т. 105 а.
100-107), а факт лікування його за кордоном підтверджується даними довідки ДПС
України про його перетин кордону (т. 108 а.
157-158).
Всі наведені судом докази повністю узгоджуються як між
собою, так і з показаннями свідка, а тому кожен з них окремо, зокрема і
показання останньої, суд визнає достовірними і кладе в основу свого вироку.
Натомість, зафіксований у карточці виїзду швидкої медичної допомоги № 596 за 20
лютого 2014 року діагноз «кульове поранення поперекового відрізку справа» є
занадто первинним і поверховим для того, щоб його оцінювати на рівні із
результатами спеціально проведених досліджень, більш того, він не містить
вказівки на напрямок ранового каналу, а лише фіксує локально розміщені найбільш
очевидні ознаки тілесного ушкодження - вони дійсно виявилися справа.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичної експертизи № 1055/Е від 09 липня 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_1199 на підставі аналізу медичних документів на ОСОБА_478 (т. 105
а. 57-62), в останнього на момент звернення за медичною допомогою о 09 год. 20
хв. 20 лютого 2014 року виявлено тілесне ушкодження у виді вогнепального
наскрізного поранення поперекової ділянки, від якої відходить рановий канал
справа на ліво, по ходу якого ушкоджуються м`які тканини, тверда мозкова
оболонка спинного мозку та кінцевої частини спинного мозку, завдані переломи
здухвинної кістки справа та зліва, хребта і закінчується вихідним отвором
зліва. Дане ушкодження являється тяжким тілесним ушкодженням (за критерієм
небезпеки для життя), було спричинено до 09 год. 20 хв. 20 лютого 2014 року,
утворилося внаслідок вогнепального поранення від пострілу набоями, які були
споряджені кулями. Визначити індивідуальні ознаки знаряддя, від дії якого
уторилося вказане ушкодження, можливо після дослідження одягу, в якому був
потерпілий в момент поранення.
Аналіз медичної документації, яка була в розпорядженні
експерта і ним наводиться у висновку, дає підстави стверджувати про те, що вся
ця документація, в тому числі й картка виїзду швидкої медичної допомоги № 596
за 20 лютого 2014 року на гр-на ОСОБА_1198 , 1983 р.н. стосується потерпілого
ОСОБА_478 , ІНФОРМАЦІЯ_192 .
Крім того, безспірна ідентифікація особи ОСОБА_478 ,
ІНФОРМАЦІЯ_192 , за паспортом та показаннями його матері в суді,
задокументовані дані лікування останнього у Київській міській клінічній лікарні
швидкої медичної допомоги під чіткими ідентифікаторами № 596 - картка виїзду
швидкої медичної допомоги та № 4982 - історія хвороби, але під прізвищами - ОСОБА_2872
чи ОСОБА_1200 також дає підстави стверджувати суду присяжних про те, що вся
досліджена судом медична документація, оформлена на ОСОБА_2872 чи ОСОБА_2873 ,
стосується саме потерпілого ОСОБА_478 .
Разом з тим, дійсно, первині медичні документи мають
суперечливий характер визначення сторони завданого потерпілому ушкодження, а
саме: картка виїзду швидкої медичної допомоги № 596 - поранення зафіксовано
тільки справа; результати оглядів 20 лютого 2014 року черговим лікарем,
нейрохірургом, результати СКТ № 614/4449 - вхідний отвір справа, а вихідний -
зліва. Рановий канал справа на ліво визначив і експерт у своєму висновку №
1055/Е. Натомість протокол операції № 15 та заключний діагноз, які також були у
розпорядженні експерта, містять протилежні дані з цього приводу - вхідний отвір
зліва діаметром до 1 см, вихідний отвір у лівій сідничній ділянці діаметром до
4 см, дренаж пасивний у вихідний отвір. Всі медичні документи, окрім картки
виїзду швидкої медичної допомоги № 596, вказують на наскрізний характер
поранення ОСОБА_478 .
Суд вважає, що вирішальним для усунення таких
розбіжностей можуть бути експертні дослідження одягу, в якому перебував
потерпілий на момент свого поранення.
Так, згідно з протоколом огляду речей (чорна
куртка, чорний светр, світло-сині джинси, білизна, утеплені берці) з додатками
у виді фото таблиць від 28 жовтня 2014 року, які (речі) видані 11 липня 2014
року КМКЛ швидкої медичної допомоги за квитанцією № 4982 на хворого ОСОБА_478
(написано як ОСОБА_2873 (ОСОБА_2872 )
(т. 105 а. 86-95), висновком експерта-криміналіста № 424-МК від 02 січня
2015 року, яку провів експерт ОСОБА_1201 , дослідивши медичні документи на
ОСОБА_478 та його куртку (т. 105 а. 67-72), на спинці останньої в нижній
третині зліва (55 см до низу від плечового шва) є одне вогнепальне вхідне
кульове пошкодження, а на спинці в нижній третині справа (51,5 см до низу від
плечового шва) - одне вогнепальне вихідне кульове пошкодження, які утворилися
від одного пострілу з вогнепальної зброї з неблизької дистанції. У складі
травмуючого снаряду діаметром до 7 мм присутні сліди міді, на що вказує
виявлене експертом саме на вхідному пошкодженні відповідне забарвлення оливково-зеленого
кольору. Вогнепальні вхідне та вихідне пошкодження на курточці співпадають з
вогнепальними ушкодженнями на тілі потерпілого, які описані в медичних
документах.
Вказаний висновок експерта криміналіста є належно
мотивованим і обґрунтованим, а критерії, за якими експерт визначив напрямок дії
снаряду (виявлені експертом на вхідному пошкодженні куртки дефекту тканини
слідів міді, овальна форма пошкодження, а на вихідному - більше за розміром
пошкодження у виді тупого кута, з якого назовні направлені кінці ниток,
відвертання клаптя тканини назовні), виключають сумніви в його достовірності.
Сам по собі цей висновок не оспорювався і сторонами.
Натомість, сторона захисту поставила під сумнів
належність саме вказаної куртки загиблому ОСОБА_1202 , посилаючись, зокрема і
на те, що ОСОБА_248 під час допитів та слідчого експерименту стверджував, що
був одягнутий у бушлат захисного кольору. Оцінюючи ці сумніви на предмет їх
можливого спростування, суд бере до уваги таке.
Повідомлена ОСОБА_1196 під час слідчих дій інформація про
наявність в нього бушлату, що дійсно знайшло своє підтвердження під час
дослідження судом результатів проведеного за його участі слідчого експерименту,
не виключає сама по собі можливої наявності в нього на момент поранення інших
предметів верхнього одягу під таким бушлатом, зокрема і куртки, відтак ці дані
не можуть мати вирішального характеру, тим більше, через їх отримання не за
результатами безпосереднього допиту особи.
Під час дослідження судом протоколу огляду одягу від 28
жовтня 2014 року та висновку експерта свідок ОСОБА_1195 - мати загиблого дійсно
не ідентифікувала куртку як синову, проте впізнала берці як такі, що належали
її сину, оскільки вони не були типовими і мали внутрішнє утеплення білого
кольору, уточнивши, що розмір ноги в сина був «43».
Посилання захисту на те, що оглянуті слідчим берці не
могли належати потерпілому через їх значно більший розмір («52») не є
переконливим, оскільки зазвичай зимове взуття використовується більшого
розміру. Суд у даному випадку довіряє категоричним твердженням свідка - матері
загиблого.
Сумніви захисту про належність оглянутої слідчим білизни
потерпілому лише через те, що її пошкодження (розрізи) не узгоджуються з
локацією самого поранення, також усунуті уточненнями в суді свідка про те, що
їй особисто лікар повідомив «одяг сина прийшлося різати, так як його не
могли зняти перед операцією». Ці показання свідка ОСОБА_1203 з чужих слів
суд присяжних в порядку ч. 2 ст. 97 КПК України визнає допустимими через явний
механічний характер згаданих пошкоджень на одязі, через переконливість
відомостей, які повідомив лікар, та через самі обставини надання останнім таких
пояснень свідку, які заслуговують на довіру щодо їх достовірності.
Суд бере до уваги і задокументовані матеріалами судового
провадження та досліджені судом за іншими епізодами обставини передачі слідчим
органам речей доставлених до КМКЛ швидкої медичної допомоги поранених 20 лютого
2014 року ОСОБА_2874 , ОСОБА_2875 , ОСОБА_2768 А, ОСОБА_2862 , ОСОБА_2876 та
ОСОБА_478 (особи на прізвище ОСОБА_1204 ), за якими встановлено, що речі
останнього (куртка, светр, світло-сині джинси, берці тощо) за запитом
слідчого від 09 липня 2014 року (т. 107 а. 42) на підставі листа лікарні
№ 1332 від 11 липня 2014 року (т. 107 а. 46) були видані лікарнею згідно квитанціями
про прийом одежі, речей та цінностей № 4982 (т. 107 а. 45), що засвідчено рапортом
слідчого від 11 липня 2014 року (т. 107 а. 47).
Крім того, згідно з вже згаданим вище листом КМКЛ
швидкої медичної допомоги № 692 від 28 березня 2014 року з додатком (т. 105 а.
100-104), із умовно схожим вогнепальним наскрізним пораненням тулуба, у період
з 30 листопада 2013 року по 28 березня 2014 року до цієї лікарні були
доставлені, крім ОСОБА_478 , ще три особи, а саме: ОСОБА_1205 (поранення живота
справа); ОСОБА_1206 (поранення живота); ОСОБА_263 (торако-абдомінальне
поранення поперекової ділянки).
Разом з тим, судом присяжних за результатами дослідження
доказів за кожним з названих епізодів безспірно встановлено таке: - ОСОБА_263 в
момент поранення був одягнутий у чорні шкіряні кросівки, темно-сині джинси,
червону кофту та темно-синю куртку, і хоча цей одяг відсутній, проте його опис
явно не відповідає одягу, який досліджений за епізодом ОСОБА_478 , а локально
зафіксовані отвори поранення на тілі ОСОБА_1207 , а саме на рівні ребер по
пахвовій лінії, не співпадають (є значно вище) з локацією ушкоджень на тілі
ОСОБА_478 , якому внаслідок поранення завдані переломи здухвинної кістки, і
саме останні узгоджуються з виявленими пошкодженнями на курточці, дослідженій
за епізодом поранення ОСОБА_478 ; ОСОБА_1205 на момент поранення був одягнутий
у коричневу куртку - дублянку і ці дані задокументовані, відтак можливе
походження куртки, дослідженої за епізодом ОСОБА_478 , від одягу потерпілого
ОСОБА_1205 виключається; ОСОБА_1206 в момент поранення був одягнутий у
темно-синю куртку з капюшоном, синій гольф та сіру футболку і цей одяг було
збережено, він був досліджений експертом і на курточці було виявлено шість
вогнепальних пошкоджень, що повністю виключає можливість її повторного
помилкового дослідження і за епізодом ОСОБА_478 . Серед одягу ОСОБА_1205 ,
ОСОБА_318 та ОСОБА_1207 бушлату зеленого кольору не зафіксовано.
Отже, серед предметів одягу, оглянутих слідчим 28 жовтня
2014 року, є ідентифіковане матір`ю потерпілого взуття останнього, а наявна
серед цього одягу невпізнана нею куртка має виключно ті пошкодження, які за
локалізацією співпадають з вогнепальними ушкодженнями на тілі її сина, вказана
куртка була видана персоналом лікарні, в якій лікувався ОСОБА_248 , походження
цієї куртки від одягу, який міг би належати іншим пораненим в схожій спосіб (
ОСОБА_1205 , ОСОБА_1206 та ОСОБА_263 ), які також 20 лютого 2014 року були
доставлені до однієї з ОСОБА_1196 лікарні, виключається.
За таких обставин, суд присяжних визнає відомості, які
містить висновок експерта № 424-МК від 02 січня 2015 року, не тільки
допустимими і достовірними, а й належними до даного епізоду.
Враховуючи всі ці дані проведеного системного аналізу
здобутих судом доказів, суд вважає повністю усунутим сумнів сторони захисту
щодо належності загиблому ОСОБА_1202 куртки, результати дослідження якої
зафіксовані у висновку експерта № 424-МК від 02 січня 2015 року.
З урахуванням наведеного вище, суд критично як такі, що
не підтверджуються доказами, які суд визнав достовірними, оцінює дані щодо
напрямку ранового каналу (справа наліво), які містять результати оглядів 20
лютого 2014 року хворого, СКТ № 614/4449, висновок судово-медичної експертизи №
1055/Е від 09 липня 2014 року. При цьому суд в основу свого рішення в цій
частині кладе поруч з результатами слідчого експерименту, проведеного з
ОСОБА_1196 , дані, які містять, висновок експерта-криміналіста № 424-МК від 02
січня 2015 року, протокол операції № 15 від 20 лютого 2014 року (т. 105 а. 59,
107; т. 131 а. 93) та заключний діагноз, результати яких узгоджуються з
висновком експерта-криміналіста № 424-МК і зафіксовані у медичній карточці
стаціонарного хворого № 4982 (т. 105 а. 60, 106), яка з усією повнотою описана
у висновку експерта-медика № 1055/Е від 09 липня 2014 року. З цими даними
(вхідна рана зліва, а вихідна - справа) об`єктивно узгоджується і картка виїзду
швидкої медичної допомоги № 596 за 20 лютого 2014 року, в якій зафіксоване
локальне розміщення справа найбільш очевидних ознак, як виявилося, наскрізного
вог-непального поранення, що відповідає у даному випадку морфології саме
вихідної рани.
Натомість, доводи прокурора про доведеність пострілу в
потерпілого зверху у прив`язці до алейки біля Жовтневого палацу прямо не
ґрунтуються на даних про локалізацію виявлених пошкоджень на курточці
потерпілого, які вказують на те, що напрямок ранового каналу по висоті,
навпаки, був дещо знизу вверх (експертом у висновку № 424-МК зафіксований
перепад висоти на 3,5 см, при цьому вхідний отвір розміщений нижче).
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 254-2015/о від 25 листопада 2015 року, яку провели експерти
ОСОБА_940 , ОСОБА_941 і ОСОБА_942 вивчивши і проаналізувавши копії висновків
експертиз, всю медичну документацію на ОСОБА_478 , копії протоколів допиту
потерпі-лого та слідчого експерименту з відео його проведення (т. 105 а.
77-85), також дійшли висновку, що ОСОБА_248 до 09 год. 20 хв. 20 січня 2014
року отримав одне (внаслідок одного пострілу з нарізної вогнепальної зброї)
наскрізне вогнепальне кульове поранення тулуба, при цьому вхідна рана
розташована на лівій заднє-бічній поверхні тулуба. Результати слідчого
експерименту корелюють з наявни-ми судово-медичними даними, у момент отримання
поранення потерпілий був звернутий лівою заднє-бічною поверхнею до особи, яка
здійснила постріл з неблизької дистанції.
Висновки комісії експертів щодо здійснення пострілу в
потерпілого з нарізної зброї узгоджуються з даними щодо характеристики слідів
снаряду (присутні сліди міді), які були виявлені експертним шляхом (висновок
експерта-криміналіста № 424-МК від 02 січня 2015 року), проте калібр зброї, з
якої міг бути відстріляним вказаний снаряд, не встановлений.
Вказівку у висновку комісії експертів № 254-2015/о на
місяць поранення потерпілого - січень, а саме 20 січня 2014 року суд з
урахуванням всіх отриманих даних під час судового розгляду оцінює як очевидну
описку і такою датою вважає 20 лютого 2014 року.
В іншій частині висновок комісії експертів № 254-2015/о -
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок), враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію
з наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), через його недопустимість
як доказу суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Суд присяжних виключає з переліку доказів дані виписки
з історії хвороби клініки «Каплан» (Ізраїль) на ім`я ОСОБА_478 , оскільки
відсутні дані про їх належну легалізацію на території України, не приймалися
вони і до уваги експертами медиками - т. 105 а. 82.
Снаряд (куля), яким було поранено потерпілого, не
виявлений, інші свідки за даним епізодом не допитувалися, інші докази сторонами
не подавалися.
Дійсно, поданими доказами вдалося встановити тільки
приблизний час поранення потерпілого ОСОБА_478 (до 09 год. 20 хв.). Звернув
увагу на це і прокурор під час судового розгляду та в судових дебатах, також
вказавши на приблизний час поранення потерпілого о 09 год. з 00 до 20 хв. Суд
присяжних констатує, що під час повного перегляду судом відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (відео на
флеш носії - т. 90 а. 40), зафіксовано, що ранком 20 лютого 2014 року вперше
активісти підійшли до барикади під місток по вул. Інститутська о 09 год. 00 хв.
09 сек. (екран 3/1, 07 хв. 36 сек. запису). Відтак, дані щодо часу поранення
ОСОБА_478 (09 год.), які містить його заява, також заслуговують на увагу. Отже,
навіть приблизний час поранення потерпілого ОСОБА_478 поданими доказами
встановити не виявилося можливим. Натомість, за даними вказаного відеозапису,
тільки починаючи з 09 год. 03 хв. 05 сек. (екрани 2/3 та 2/4) вперше фіксуються
дії озброєних бійців РСП у чорній формі із жовтими пов`язками, які стріляють із
спецзасобів - рушниць Форт-500 біля правого кута будівлі Жовтневого палацу,
тобто лівіше від потерпілого по напрямку вул. Інститутська, що не виключає
можливості заподіяння потерпілому виявленого у нього тілесного ушкодження
пострілом з боку інших озброєних нарізною вогнепальною зброєю осіб з числа
правоохоронців до 09 год. 03 хв., які могли діяти і не погоджено з бійцями РСП.
Зокрема, за документованими даними відеоматеріалів був встановлений факт
перебування таких осіб у приміщенні Жовтневого палацу до початку спеціальної
операції бійцями РСП.
Аналізуючи загальну обстановку, яка складалася на
«Майдані» та навколо у період часу о 09 год. з 00 до 20 хв. і детально описана
у пункті 5.3.2 вироку) (відокремлені на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізоди 2-7), суд присяжних
відмічає системний контроль з боку сил правопорядку верхньої частини вул.
Інститутська та її околиць порівняно із постійним перебуванням активістів
«Майдану» нижче по цій вулиці.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_478 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку. При цьому, через мало
інформативність даних та встановлений занадто умовний час поранення
потерпілого, стороні обвинувачення довести поза розумним сумнівом причетність
до такого поранення потерпілого обвинувачених чи інших співробітників РСП не
вдалося. Встановлені під час судового провадження дані виявилися недостатніми
для підтвердження єдиної версії сторони обвинувачення заподіяння потерпілому
поранення, сумніви сторони захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а
тому тлумачаться на користь обвинувачених. Натомість, суд вважає доведеним, що
потерпілий ОСОБА_248 , будучи звернутим лівим боком до верху вул. Інститутська,
20 лютого 2014 року о 09 год. приблизно у проміжку з 00 до 20 хв. отримав
вогнепальне поранення тулуба з нарізної вогнепальної зброї з вхідною раною на
заднє-бічній поверхні у напрямку зліва направо, тобто з напрямку території, яка
була у цей період часу під виключним контролем правоохоронців.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_248 20 лютого 2014 року, приблизно о 09
год. ранку з 00 до 20 хв., під час загострення протистояння між активістами
«Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної
зброї, перебуваючи з правого боку вул. Інститутська, якщо рухатися вверх від
Майдану Незалежності, майже навпроти Стели, отримав внаслідок одного пострілу з
вогнепальної нарізної зброї одне наскрізне вогнепальне поранення поперекової
ділянки з напрямком ранового каналу зліва направо та дещо знизу до верху, при
цьому вхідна рана розташована на лівій заднє-бічній поверхні тулуба, по ходу
якої були ушкоджені м`які тканини, тверда мозкова оболонка спинного мозку та
кінцевої частини спинного мозку, завдані переломи здухвинної кістки зліва та
справа, хребта. Дане тілесне ушкодження являється тяжким за ознакою небезпеки
для життя, утворилося внаслідок вогнепального поранення від пострілу набоями,
які були споряджені кулями, що мали у своєму складі мідь. Під час поранення
ОСОБА_248 перебував у положенні стоячи, лівим боком звернутий у напрямку до
верху вул. Інститутська.
Зв`язок виявленого у потерпілого ОСОБА_478 вогнепального
поранення з діями обвинувачених чи співробітників РСП у межах даного
провадження не встановлений, оскільки не виключається причетність до цього
інших осіб з числа правоохоронців. Прицільний характер такого пострілу саме в
потерпілого також виключається даними про напрямок ранового каналу по висоті,
що узгоджується з версією про рикошет. Однак, безспірно встановлено, що
вогнепальне поранення було завдано йому з території, яка перебувала під
виключним контролем співробітників правоохоронних органів, тактична взаємодія
яких із озброєними бійцями РСП не доведена.
Через малоінформативний характер поданих доказів не
можливо оцінити дії ОСОБА_478 в момент поранення на предмет того, чи становили
вони реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів
як учасників іншої сторони протистояння.
5.4.7. За епізодом поранення
ОСОБА_1208 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_496 показав,
що реагуючи на події біля Верховної Ради України 18 лютого 2014 року, намір
влади розігнати «Майдан», вирішив підтримати мирну акцію протесту і вирушити в
Київ. З цією метою з однодумцями ранком 19 лютого 2014 року прибув з
Івано-Франківська до Києва. Розмістилися вони в приміщенні КМДА. Протягом дня
19 лютого тримали барикади на вул. Інститутська біля працюючого гідранту.
Ранком 20 лютого він перебував на «Майдані» біля автобусу, що згорів, по них
стріляли з травматичної зброї з-під Стели, з верху «Глобусу», застосовували
світло-шумові гранати. Із захисту з собою з дому він взяв лижний шолом,
футбольні налокітники та наколінники. У подальшому він разом з активістами
просунувся до своїх барикад під містком через вул. Інститутська. За 5-10 метрів
до цієї барикади зайшов на тротуар з правого боку і під час повороту корпусом
тіла праворуч відчув наскрізне поранення в праве плече, з рани вилучали пір`я з
куртки. Першу медичну допомогу отримав спочатку на першому поверсі в будівлі
Консерваторії, а потім в КМДА. 21 лютого повернувся додому, вночі звернувся до
лікарні, наступного дня звернувся до міліції.
Як також уточнив потерпілий: - у лютому прибув до Києва з
однодумцями на транспорті, який організовував місцевий штаб національного
спротиву; - акції протесту в Києві відвідував тричі у грудні 2013 року та у
січні 2014 року, все було мирно, сутичок не було, розташовувався у Жовтневому
палаці; - метою його дій була мирна вимога щодо продовження євроінтеграції
України, «Майдан» уособлював в собі цю думку і був серцем перетворень в
державі, при цьому наміру змінити владу насильницьким способом у нього не було,
сам він проти насилля, під час цих подій діяв самостійно з власної ініціативи,
він був поза політикою, до складу сотень Самооборони не входив, хоча дії
активістів координувалися засобами зв`язку сотниками та десятниками; - про
події 18 лютого 2014 року він дізнався з телебачення, бачив як багато
провокаторів схиляли до бійок, а «тітушки» б`ють активістів у Маріїнському
парку; - зброї на «Майдані» серед активістів не бачив; - 20 лютого він
прокинувся в КМДА близько 05-06 год. ранку через повідомлення незнайомою особою
про можливість штурму та зачистки «Майдану» та вирушив на барикади в район
пам`ятника засновникам Києва - ознак штурму не побачив, залишився на барикаді,
потім перемістився правіше від Стели в район палаючого автобусу, палили шини для
створення димової завіси, оскільки правоохоронці стріляли з травматичної зброї,
звідти він евакуював контуженого вибухом світло-шумової гранати активіста, а
коли повернувся, то побачив, що активісти вже перейшли барикади і рушили
вперед, він приєднався до них, маючи надію відновити попередні барикади
«Майдану», так він дійшов до барикади під містком, де його і було поранено; -
він бачив передові групи активістів, які масово почали підійматися до
Жовтневого палацу та на верх вул. Інститутська, зі сцени спочатку просили не
йти вперед; - поранення він отримав у русі, під містком барикада була висотою
більше ніж 2 метри; - правоохоронців він бачив у темно-синій та синій
камуфльованій формі, правоохоронців у чорній формі із жовтими пов`язками на
руках не бачив; - дія міліцейських гучномовців у той період йому не
запам`яталася, більше чув заклики зі сцени; - під час поранення він був
одягнутий в чорну хутрову куртку, чорні штани, сірий лижний шолом; - одночасно
з ним отримав поранення в груди інший активіст, який перебував трохи позаду, ця
особа віком 32-37 років з видовженим обличчям була одягнута в темно-зелену
довгу куртку з великими кишенями по боках; - він бачив багато поранених
активістів, ідентифікувати яких не може, але йому не відомо, щоб хтось з
активістів отримав поранення, перебуваючи на самому «Майдані», люди між собою
казали, що стріляють з готелю «Україна»; - для будь-якої особи весь час був
вільний вхід та вихід з «Майдану», проте як мирний протестувальник він не мав
змоги ранком 20 лютого 2014 року пройти до Верховної Ради чи КМУ; - йому
відомо, що в ніч з 18 на 19 лютого в Івано-Франківську люди захопили будівлю
СБУ; - він особисто заходив у табір так званого «антимайдану» в Маріїнському
парку і бачив, що на території люди нетверезі, скрізь валяються пляшки з-під
горілки, стоять черги в якійсь намети, вважає їх збори платними.
Крім того, як вважав потерпілий ОСОБА_496 : - враховуючи
напрямок ранового каналу спереду назад і зліва направо, його поранили пострілом
з боку правоохоронців, які перебували за дальнім кутом Жовтневого палацу,
дійсно на слідстві припускав, що постріл могла здійснити особа з другого
поверху правого кута Жовтневого палацу, проте доказів таких припущень не має; -
поранення отримав приблизно до 09 год. 30 хв., оскільки в цей час зателефонував
його товариш, він вже деякий час був поранений; - кидання в працівників міліції
палок, бруківки, «коктейлів молотова» є провокацією, у правоохоронців стріляли
провокатори, які дискредитували «Майдан» та його ідеї, як він їх розумів,
оскільки мала бути принципово виключно мирна акція протесту, про це казали і зі
сцени «Майдану», однак дійсно йому не відомо, щоб таких провокаторів
затримували активісти або про це хтось повідомляв публічно; - правоохоронці
мали б відслідковувати таких людей і нейтралізувати їх у подальшому, охороняючи
громадський порядок.
Показання потерпілого ОСОБА_496 щодо факту подій ранку 20
лютого 2014 року за його участю та обставин його поранення, зокрема і щодо
напрямку руху на момент поранення - по правому боку вул. Інститутська перед
містком на тротуарі з розворотом в право - обличчям фактично в напрямку готелю
«Україна» - знайшли своє підтвердження за результатами безпосереднього
дослідження судом складеної потерпілим під час допиту слідчим схеми
місцевості центральної частини міста Києва, а також даних протоколу
слідчого експерименту від 16 червня 2014 року та додатків до нього (схема,
фото, відео фіксація - за її даними, з місця поранення вільно проглядається
алейка від Жовтневого палацу, будівля останнього та будівля Консерваторії, на
що всі сторони звернули увагу) (т. 114 а. 100-109).
Водночас, звертає на себе увагу те, що присутній під час
слідчого експерименту спеціаліст криміналіст жодних висновків, які були б
зафіксовані у протоколі цієї слідчої дії, не зробив.
Одержані в результаті тимчасового доступу та
досліджені судом дані про місце перебування телефону з абонентським номером
…37-82 в центральній частині міста Києва 20 лютого 2014 року (т. 68 а. 20)
узгоджуються з показаннями ОСОБА_496 про свою участь у подіях на «Майдані» у
вказаний період часу.
Зафіксованих під час подій 20 лютого 2014 року на фотографіях
захисту, які пройшли процедуру відкриття і досліджувалися судом, активістів
зі зброєю в руках (фото № 14, 23 - т. 93 а. 135, 144) потерпілий ОСОБА_496 не
бачив, дії зафіксованих на фото осіб засудив.
Згідно з дослідженими судом повідомленням лікаря
від 22 лютого 2014 року, заявою від 22 лютого 2014 року ОСОБА_496 , який
ідентифікований шляхом дослідження копії його паспорту, про вогнепальне
поранення правого плеча близько 10 год. ранку 20 лютого 2014 року під час акцій
протесту в м. Києві по вул. Інститутська було розпочате 22 лютого 2014 року
досудове розслідування, а його самого визнано потерпілим (т. 114 а. 91, 94,
110).
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичної експертизи № 92 від 07 квітня 2014 року, яку провів експерт
ОСОБА_1209 на підставі аналізу з дозволу потерпілого його медичних документів
та безпосереднього огляду потерпілого ОСОБА_496 (т. 114 а. 133-134), в
останнього виявлено тілесне ушкодження у виді вогнепальної наскрізної рани в
ділянці правого плеча (вихідна рана на зовнішній поверхні, а в 5 см вперед і на
1 см вверх від неї - вхідна рана), яка утворилася внаслідок пострілу з
вогнепальної зброї оболонковою кулею. Вказане ушкодження має середній ступень
тяжкості.
Згідно з дослідженим судом висновком криміналістичної
експертизи № 56 від 13 квітня 2014 року, яку провів експерт ОСОБА_1210 на
підставі дослідження одягу потерпілого ОСОБА_496 , в якому він був під час
поранення і який він ідентифікував як свій під час судового розгляду, даними
протоколу огляду цих речей (т. 114 а. 120-125, 140, 164), на передній поверхні
правого борта куртки, правих рукавів сорочки і футболки виявлено по одному
вхідному вогнепальному отвору, а на зовнішній поверхні правих рукавів вказаних
елементів одягу - по одному вихідному вогнепальному отвору, які могли
утворитися від дії оболонкової кулі, внаслідок пострілу зі зброї з неблизької
дистанції. Ці пошкодження на одязі відповідають ділянкам ран на тілі потерпілого,
в момент поранення потерпілий був обернений передньою поверхнею свого тіла до
джерела пострілу.
Як видно з висновків судово-медичних (імунологічних)
експертиз № 202 від 24 лютого 2014 року та № 203 від 14 березня 2014 року
(т. 114 а. 142, 146-148), В плямах на сороці, футболці та курточці, що надані
на дослідження потерпілим ОСОБА_496 знайдена кров, належність якої потерпілому
не виключається.
Потерпілий всіх вказаних висновків експертів не спорював.
Сторона захисту поставила під сумнів обґрунтованість
висновку судово-медичної експертизи № 92 від 07 квітня 2014 року щодо тяжкості
виявленого у потерпілого ушкодження, проте жодних переконливих висновків
спеціаліста - медика з цього приводу не подала.
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи
№ 176-2015/о від 05 жовтня 2015 року, яку провели експерти ОСОБА_942 ,
ОСОБА_941 та ОСОБА_1211 , вивчивши і проаналізувавши медичну документацію на
ОСОБА_496 , копії протоколів допиту потерпілого та слідчого експерименту з
відео його проведення, відео матеріали (т. 114 а. 151-162), останні дійшли
висновку, що ОСОБА_496 20 лютого 2014 року отримав одне (внаслідок одного
пострілу) наскрізне вогнепальне поранення правого плеча, де вхідна рана на
передній поверхні в нижній частині верхньої третини, а вихідна - на зовнішній
поверхні на межі верхньої та середньої третин, дані експертного дослідження
одягу потерпілого дозволяють вважати вказаний постріл з нарізної вогнепальної
зброї оболонковою кулею. Результати слідчого експерименту щодо обставин поранення
потерпілого не суперечать наявним судово-медичним даним.
Висновки комісії експертів щодо здійснення пострілу в
потерпілого з нарізної зброї оболонковою кулею узгоджуються з даними щодо
характеристики слідів снаряду (присутні сліди міді), які були виявлені
експертним шляхом (висновок експерта-криміналіста № 56 від 13 квітня 2014
року), проте калібр зброї, з якої міг бути відстріляним вказаний снаряд, не
встановлений.
В іншій частині висновок комісії експертів № 176-2015/о -
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок), враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію
з наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), через його
недопустимість як доказу суд виключає з переліку таких, на які посилається у
вироку.
Снаряд (куля), яким було поранено потерпілого, не
виявлений, свідки за даним епізодом не допитувалися. Інших доказів за даним
епізодом сторонами не подано.
Дійсно, навіть приблизний час поранення потерпілого
ОСОБА_496 поданими доказами встановити не виявилося можливим, а показання з
цього приводу самого потерпілого (близько 09 год. 30 хв.) є доволі умовними.
Звернув увагу на це і прокурор під час судового розгляду та в судових дебатах,
також вказавши на приблизний час поранення потерпілого взагалі до 10 год. 30
хв. Сторона обвинувачення не змогла зорієнтувати суд присяжних на даних про
особу в темно-зеленій довгій курточці з великими кишенями, яка поруч з потерпілим
і майже одночасно отримала поранення в груди.
Суд присяжних констатує, що під час повного перегляду
судом відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» (відео на флеш носії - т. 90 а. 40), зафіксовано, що ранком
20 лютого 2014 року вперше активісти підійшли до барикади під місток по вул.
Інститутська, де їх бачив СИМЧИЧ, о 09 год. 00 хв. 09 сек. (екран 3/1, 07 хв.
36 сек. запису). Певний період часу по вул. Інститутська відступають
правоохоронці в описаній потерпілим формі одягу (темно синя, камуфльована
синя), яких він міг бачити з барикади під містком (екрани 1/2, 3/1, запис
починаючи з 07 хв. 49 сек., екран 4/1, запис починаючи з 07 хв. 49 сек. тощо).
На далі дійсно фіксуються на відео передові групи активістів, які декілька
разів масово підіймаються до Жовтневого палацу та на верх вулиці Інститутська.
О 09 год. 20 хв. (екран 4/2, запис з 27 хв. 26 сек.) правоохоронці в чорній
формі із жовтими пов`язками відстрілюючись остаточно залишають алейку від
Жовтневого палацу і виходять на вул. Інститутська. Вказані події узгоджуються з
обстановкою, під час якої був поранений потерпілий з його слів. Відтак, з
урахуванням аналізу всіх вказаних даних можна стверджувати лише те, що
ОСОБА_496 міг отримати поранення у період часу з 09 год. 00 хв. до 09 год. 20
хв. 20 лютого 2014 року.
Натомість, суд присяжних констатує, що за даними
вказаного відеозапису, тільки починаючи з 09 год. 03 хв. 05 сек. (екрани 2/3 та
2/4) вперше фіксуються дії озброєних бійців РСП у чорній формі із жовтими пов`язками,
які стріляють із спецзасобів - рушниць Форт-500 біля правого кута будівлі
Жовтневого палацу, тобто лівіше від потерпілого по напрямку вул. Інститутська,
що не виключає можливості заподіяння потерпілому виявленого у нього тілесного
ушкодження пострілом з боку інших озброєних нарізною вогнепальною зброєю осіб з
числа правоохоронців до 09 год. 03 хв., які могли діяти і не погоджено з
бійцями РСП. Зокрема, за документованими даними відео матеріалів був
встановлений факт перебування таких осіб у приміщенні Жовтневого палацу до його
деблокади бійцями РСП.
Аналізуючи загальну обстановку, яка складалася на
«Майдані» та навколо у період часу о 09 год. з 00 до 16 хв. і детально описана
у пункті 5.3.2 вироку) (відокремлені на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізоди 2-6), суд присяжних
відмічає об`єктивно множинний характер секторів обстрілу цієї території з
різних предметів ураження.
Показання потерпілого ОСОБА_496 про одночасне з ним
отримання поруч поранення в груди іншого активіста в описаному ним одязі свого
об`єктивного підтвердження за результатами всього масиву досліджених доказів не
знайшли (поранені потерпілі у вказаний ОСОБА_496 час перебували або на іншій
місцевості, або в іншому одязі, крім того, потерпілі ОСОБА_490 та ОСОБА_937 ,
дійсно, обидва були поранені у груди, проте перший був в камуфляжній курточці,
а другий - в чорній, потерпілий ОСОБА_985 був у довгій рибацькій курточці
сіро-зеленого кольору з капюшоном, проте він отримав поранення у ліве
передпліччя і за містком, а не перед чи під ним, потерпілий ОСОБА_1039 у
курточці захисного кольору та з пораненням в груди отримав останнє за містком,
а не перед чи під ним.
Оцінюючи подані сторонами докази щодо факту подій за
епізодом поранення ОСОБА_1212 , суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає
допустимими та достовірними, а тому кладе в основу свого вироку. Через мало
інформативність даних та встановлений занадто умовний час поранення
потерпілого, встановлені під час судового провадження дані виявилися
недостатніми для підтвердження єдиної версії сторони обвинувачення заподіяння
потерпілому поранення, сумніви сторони захисту з цього приводу виявилися
обґрунтованими, а тому тлумачаться на користь обвинувачених. Враження
потерпілого щодо ймовірних напрямків свого вогнепального поранення без їх
підтвердження іншими доказами суд відхиляє як сумнівні, до того ж під час
кримінального провадження вони не були послідовними.
Проведений стороною обвинувачення під час судового
розгляду та в судових дебатах аналіз поданих суду доказів обвинувачення за
даним епізодом таких висновків суду не спростовує.
Правову позицію потерпілого щодо дій окремих активістів
«Майдану», які мали провокативний характер, та їх ролі у подіях «Майдану» суд
присяжних оцінює виключно в контексті встановлених фактів у справі в цілому.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_496 20 лютого 2014 року, приблизно о 09
год. між 00 та 20 хв., під час загострення протистояння між активістами «Майдану»
та працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї,
перебуваючи з правого боку вул. Інститутська, якщо рухатися вверх від Майдану
Незалежності, на проїзній частині перед пішохідним містком метрів за 10-15,
отримав в момент повороту корпусу тіла праворуч за стрілкою годинника
вогнепальну наскрізну кульову рану в ділянці правого плеча (вихідна рана на
передній поверхні в нижній частині верхньої третини, а вихідна - на зовнішній
поверхні на межі верхньої та середньої третин, напрямок зліва направо дещо
зверху вниз), яка утворилася внаслідок одного пострілу з нарізної вогнепальної
зброї оболонковою кулею. Вказане тілесне ушкодження має середній ступень
тяжкості. Під час поранення ОСОБА_496 перебував у русі, здійснював розворот тулубу,
який був звернутий в бік готелю «Україна», вправо.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
причетність до поранення потерпілого співробітників РСП та безпосередньо
обвинувачених не здобуто. Конкретний сектор, з якого міг бути пораненим потерпілий,
час отримання такого поранення в розумних межах не встановлені, а це,
враховуючи перебування потерпілого у русі та під час розвороту, динаміку подій,
що відбувалися, множинний характер секторів обстрілу території, на якій
перебував потерпілий, з різних предметів ураження, в тому числі і з нарізної
вогнепальної зброї, позбавляє суд можливості визначити ступінь контролю
території, з якої міг бути здійснений постріл в потерпілого, з боку
співробітників правоохоронних органів. Їх, а так само інших осіб ймовірна
причетність до поранення потерпілого не виходить за межі припущень, на яких не
можуть ґрунтуватися висновки суду.
Через малоінформативний характер поданих доказів не
можливо оцінити і дії самого потерпілого ОСОБА_1212 в момент поранення на предмет
того, чи становили вони реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння.
5.4.8. За епізодом загибелі
ОСОБА_1213 .
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_310 показала, що її брат ОСОБА_702 19 лютого 2014
року через побиття учасників «мирної ходи» в Маріїнському парку поїхав в м.
Київ для участі в акціях протесту на «Майдан» з наміром відстоювати
громадянські свободи. 20 лютого приблизно о 06 год. ранку він прибув в Київ і
того ж ранку о 09 год. на вул. Інститутській за містком його було вбито, про що
вона дізналася через сільську раду.
Як уточнила потерпіла: - до своєї загибелі брат лише один
раз приїжджав на «Майдан», де перебував з 12 по 18 грудня 2013 року, належав до
12 сотні Самооборони, мав відповідну перепустку; - за події грудня 2013 року
брат розповідав, що влада намагається зачистити «Майдан», їх б`є « ОСОБА_1214
», а вони у свою чергу пікетують ОСОБА_1215 , інші установи; - під час
переміщення брата до Києва 19 лютого зв`язку з ним не було, вона хвилювалася з
цього приводу, а коли о 08 год. 20 хв. 20 лютого надійшло смс-повідомлення про
його появу у мережі, вона відразу передзвонила і той повідомив: «я на
«Майдані» з пів-шостої…, тут страх, що твориться, тут стріляють - справжня
війна, мене кличуть…», більше зв`язку з ним не було; - вона на той час мала
номер телефону …53-47, номер телефону брата не пам`ятає; - очевидці загибелі
брата їй не відомі; - на фото та відео матеріалах слідства ідентифікувала брата
за одягом (коричневі вельветові штани, темна коротка куртка, білий светр
в`язаний, синя шапочка, помаранчеві будівельні каска та рукавиці - всі ці речі
були з дому); - коли 21 лютого вона забирала речі брата, її здивував його
абсолютно мокрий паспорт, пізніше за поширеним відео дізналася, що він загинув,
коли йшов за працюючим водометом з дерев`яною дубинкою в руці, впав від
поранення картеччю в ліву скроню, його відтягував ОСОБА_1216 , який також через
деякий час загинув; - брат зброї при собі не мав, він болюче зреагував на
побиття студентів, а потім і на побиття учасників «мирної ходи», тому і поїхав
на «Майдан».
Згідно з протоколом огляду місця події від 20 лютого
2014 року з додатками до нього (фотоматеріали) (т. 121 а. 10-13), в
приміщенні моргу по вул. Оранжерейній, 9 в м. Києві в присутності понятих
оглянуто труп ОСОБА_1217(особа встановлена за паспортом при ньому), який був
одягнутий у світло-сірий светр, светр у сіру та червону смужку, сіру сорочку,
вельветові штани коричневого кольору, штани спортивні зелені, помаранчеві
рукавички, поруч з тілом знаходиться кофта камуфляжна. На трупі виявлено
пошкодження в лобній ділянці справа у виді невеликої округлої рани з дефектом
«мінус тканина» на фоні садна.
Під час дослідження додатків до вказаного протоколу
огляду у вигляді фото матеріалів потерпіла ОСОБА_310 впізнала зображеним на них
свого брата - ОСОБА_491 і ці її показання узгоджуються з даними паспорту на
нього.
Під час дослідження судом протоколу огляду
вилучених у ОСОБА_491 елементів одягу та додатків до нього у вигляді фото
таблиць (т. 121 а. 48-55) потерпіла ОСОБА_310 впізнала зображений на них одяг
брата, зокрема, штани.
Відповідно до дослідженого судом присяжних висновку
судово-медичної експертизи № 625 від 23 квітня 2014 року, яку провів експерт
ОСОБА_1218 , з додатками у виді медичної документації та результатів додаткових
досліджень (т. 121 а. 29-40), у ОСОБА_491 виявлено: - одне сліпе кульове
проникаюче вогнепальне поранення голови, вхідна вогнепальна рана в лівій
скроневій ділянці діаметром 0,6-0,7 см на висоті 165 см від підошов стоп,
короткий рановий канал довжиною до 3,5 см відходить ззаду-наперед,
зліва-направо, дещо зверху-униз з ушкодженням по ходу м`яких тканин голови в
лівій скроневій ділянці, лівої скроневої кістки у виді дірчастого перелому,
твердої мозкової оболонки, речовини півкуль мозочка з крововиливами,
внутрішньо-задніх частин верхніх стінок орбіт та закінчується уламками
вогнепального снаряду (куля, картеч ?), які були видалені (а. 32); - два садна
та забійна рана на лобній ділянці справа. Перше тілесне ушкодження утворилося
від дії вогнепального снаряду при пострілі з вогнепальної зброї та має ознаки
тяжкого за критерієм небезпеки для життя, є причиною смерті, додаткових
факторів пострілу, а також слідів металізації не виявлено. Друге - утворилося
від дії тупого предмета (предметів) та має ознаки легкого. За результатами
аналізу крові ОСОБА_491 ознак сп`яніння не виявлено.
Висновок експертизи № 625 узгоджується з висновком
іншої експертизи № 52/625 від 27 травня 2014 року, яку провів той самий
експерт (т. 121 а. 43-45). Крім того, експертом додатково встановлено, що
ймовірна давнина настання смерті ОСОБА_491 може становити біля 24 годин з
моменту дослідження трупу в морзі, тобто 20 лютого 2014 року, на одязі
загиблого пошкоджень не виявлено. Питання щодо виду, калібру зброї не входить в
компетенцію судового медика, а щодо пози потерпілого в момент поранення,
взаємного розташування пораненого та стрільця - судово-медичних даних немає.
Згідно з дослідженою судом заявою ОСОБА_310 від 05
березня 2014 року, вона просила в межах досудового розслідування, розпочатого
20 лютого 2014 року за фактом виявлення трупу ОСОБА_491 , який ідентифікований
за паспортом, залучити до даного кримінального провадження як потерпілу через
те, що під час акцій протесту 20 лютого 2014 року, перебуваючи в м. Києві по
вул. Інститутська, її брат - ОСОБА_491 отримав смертельне вогнепальне поранення
голови (т. 121 а. 8, 61, 67).
Родинні стосунки загиблого ОСОБА_491 та його сестри -
ОСОБА_310 підтверджені її показаннями та дослідженими судом особистими
документами на вказаних осіб, дозволом на видачу трупу загиблого ОСОБА_491
(т. 121 а. 14, 5НОМЕР_344).
Факт перебування ОСОБА_491 20 лютого 2014 року на Майдані
Незалежності в місті Києві станом на 08 год. 21 хв., в тому числі зв`язок з
абонентом …53-47 (потерпіла), узгоджується з даними тимчасового доступу
про місце перебування абонента мобільного оператора з номером телефону НОМЕР_409
та протоколу їх огляду (т. 121 а.
98-115).
Показання потерпілої ОСОБА_310 щодо подій ранку 20 лютого
2014 року за участю її брата та обставин поранення останнього знайшли своє
підтвердження під час дослідження судом фото, які були виявлені слідчим в
мережі Інтернет за тематикою подій 20 лютого 2014 року та оглянуті протоколом
від 12 червня 2014 року (т. 121 а. 76-85), прижиттєвим портретним фото
загиблого (т. 121 а. 7, 72-75). Під час дослідження вказаних фото потерпіла
ідентифікувала загиблого ОСОБА_491 , уточнивши, що: - на фото № 1 (а. 72) ОСОБА_2826
зафіксований під час евакуації після свого поранення, його несуть на щиті без
головного убору; - на фото № 2 (а. 73) зафіксовано ОСОБА_491 відразу після
поранення, як він лежить на шлангу на тротуарі вул. Інститутська з правого
боку, якщо рухатися в напрямку до станції метро «Хрещатик», за пішохідним
містком перед заїздом на автостоянку готелю «Україна» з битою у правій руці, на
руках помаранчеві рукавчики, під курткою сірий светр; - на фото №№ 3-4 (а.
74-75) ОСОБА_491 з місця поранення відтягує ОСОБА_1219 з іншими активістами. Про
те, що це саме ОСОБА_1219 , потерпіла дізналася від його матері вже після цих
подій.
Показання потерпілої ОСОБА_310 щодо участі ОСОБА_1019 в
евакуації її пораненого брата узгоджуються з показаннями потерпілої
ОСОБА_1220 , яка безспірно ідентифікувала свого сина.
Суд бере до уваги, що вказані фото після поранення
ОСОБА_491 повністю узгоджуються з подіями, які зафіксовані на відео під
назвами «47 _ 20.02.2014» (диск - т. 8 а. 130) та «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а.
40). Так, на 21 сек. запису першого відео зафіксовано як під час відступу
правоохоронців по вул. Інститутська в групі інших активістів ідентифікований
потерпілою та акцентований автором відео ОСОБА_491 з битою у правій руці,
перебуваючи в декількох метрах перед водометом міліції синього кольору та
розташовуючись на тротуарі спиною до Жовтневого палацу та лівим боком до
водомета, одночасно із звуком, схожим на постріл, падає на праве плече в бік
Майдану Незалежності на шланг - акцентований автором відео астрономічний час 09
год. 00 хв. 37 сек.
Відтак суд визнає достовірним за ідентифікаційною
здатністю сюжет на відео «47 _ 20.02.2014» або «47», вважаючи доведеним те, що
на цьому відео під написом «ОСОБА_121709:00:37» в акцентованих його автором
зеленому та червоному квадратах дійсно зафіксовані обставини смертельного
поранення саме ОСОБА_1213 , момент поранення зафіксовано за астрономічним часом
о 09 год. 00 хв. 37 сек. При цьому, на 19 сек. вказаного відео запису, тобто за
дві секунди перед пораненням, чітко фіксується описане розташування ОСОБА_883 у
просторі за рахунок його неспішного переміщення в напрямку джерела зйомки, під
час руху візуалізується просвіт між ногами, на далі ОСОБА_491 встигає повернути
корпус тіла ще дещо правіше за стрілкою годинника.
З урахуванням цих даних аналіз повністю дослідженого
судом відео під назвою «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» свідчить про таке: - на фоні масового відступу правоохоронців по
вул. Інститутська (напр., екран 3/2) із-за парапету на тому ж боці вулиці, на
якому був смертельно поранений ОСОБА_491 , веде вогонь із помпових рушниць
передова група співробітників підрозділу «Беркут» у міському синьому камуфляжі
із зеленими пов`язками на руках, про що свідчить характерні звуки пострілів та
спалахи порохових газів (екран 3/1, починаючи з 06 хв. 48 сек. запису,
акцентований автором відео астрономічний час 08 год. 59 хв. 21 сек., та екран
4/4, починаючи з 07 хв. 01 сек. запису, акцентований автором відео астрономічний
час 08 год. 59 хв. 33 сек.) - в подальшому ці правоохоронці відступають вверх
по вул. Інститутській; - фіксується напад на водомет міліції синього кольору з
боку активістів з використанням запалювальної суміші (07 хв. 06 сек. запису,
екран 4/4, акцентований автором відео астрономічний час 08 год. 59 хв. 39 сек.,
далі екран 3/1); - фіксується продовження нападу на водомет міліції синього
кольору з боку активістів, група яких за участю ОСОБА_491 в помаранчевій касці
намагається наблизитися до кабіни водія водомету, який спішно від`їжджає заднім
ходом, група нападників відстає (починаючи з 07 хв. 55 сек. запису, екран 4/2,
акцентований автором відео астрономічний час 09 год. 00 хв. 27 сек.); - лунає
постріл, ОСОБА_491 , який був звернутий лівою поверхнею до машини водомету,
спиною фактично до Жовтневого палацу падає на тротуарі з правого боку вулиці
Інститутська, якщо рухатися в напрямку до станції метро «Хрещатик», за
пішохідним містком перед заїздом на автостоянку готелю «Україна», однак за
парапетом на тому ж боці вулиці вже відсутня згадана вище група співробітників
підрозділу «Беркут» у синьому камуфляжі із зеленими пов`язками на руках (08 хв.
04 сек. запису, екран 4/2, акцентований автором відео астрономічний час 09 год.
00 хв. 37 сек.) - саме ці кадри компільовані у відео під назвою «47 _
20.02.2014», яке є більш якісним. Ідентичність відеозаписів у цій частині на
різних відео підтверджується чітко зафіксованими рухами активіста в темному
одязі з щитом в руках, який, будучи на передньому плані відразу за парапетом,
перед самим моментом поранення ОСОБА_491 розвертається та починає рух в бік
Майдану Незалежності; - поруч з пораненим ОСОБА_491 в помаранчевих рукавчиках
розривається світло-шумова граната та розпочинається його евакуація, обставини
якої також зафіксовані на згаданих вище фото матеріалах (починаючи з 08 хв. 10
сек. запису, екран 4/2, акцентований автором відео астрономічний час 09 год. 00
хв. 42 сек., далі екран 4/4) - в цей час біля Жовтневого палацу ще перебувають
правоохоронці, які відступають, активність групи правоохоронців у чорній формі
із жовтими пов`язками не візуалізується (08 хв. 49 сек. запису, екран 3/1,
акцентований автором відео астрономічний час 09 год. 01 хв. 22 сек.).
Вказані обставини поранення ОСОБА_491 зафіксовані з
іншого ракурсу (з боку Жовтневого палацу) на також дослідженому судом відео
записом за епізодом загибелі ОСОБА_911 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_193 », що
є частиною репортажу журналіста телеканалу «Інтер» (диск - т. 118 а. 187), за
епізодом загибелі ОСОБА_480 під назвою «Картеч ОСОБА_2867 ОСОБА_1188 » (диск Verbatim DVD+R з
написом «ОСОБА_2867 21.06.2018», запис з 03 хв. 45 сек. - т. 140 а. 22).
Бере суд до уваги і дані вже досліджених відео матеріалів
щодо обстановки на «Майдані» у період часу з 08 год. 00 хв. до 09 год. 00 хв.
20 лютого 2014 року в цілому (відео: «rukzak_maydan_140220_11» -
протокол огляду від 12 грудня 2015 року (чотири диски) - т. 129 а. 202-248; «112
- 08-37 08-39 - Утро Майдана 20 февраля. Эскалация конфликта на Майдане» в
папці «112» - протокол огляду від 16 вересня 2015 року - т. 129 а. 42-123;
починаючи з «08-46-18 (08-45-17) - MVI_3885» з папки « ОСОБА_762 » -
протокол огляду від 28 грудня 2015 року - т. 128 а. 174-214; починаючи з «MVI_2600
(08-25-43 - 08-26-02)» з папки «ОСОБА_3054 » - протокол огляду від 21
грудня 2015 року - т. 128 а. 80-173; «Эксклюзивно. Киевский майдан глазами
севастопольського «Беркута» - т. 188 а. 98; «кам. 15 вул. Інститутська
20.02.14 00.00-23.59» - т. 169 а. 1, 78; «Maydan_Grushevskogo_KMDA_vbyti_lyudy_20_02_2014»
- т. 69 а. 23; блок відео доказів сторони захисту тощо - пункт 5.3.1 вироку).
Отже показання потерпілої щодо обставин загибелі
ОСОБА_491 та його ідентифікації повністю узгоджуються з даними досліджених
судом фото та відео матеріалів з місця події, результатами огляду тіла
загиблого, а також з даними про телефонний зв`язок з ним та зміст розмови, під
якої ОСОБА_491 описав обстановку на «Майдані», яка передувала його смертельному
пораненню, а тому, хоча вони в певній частині і є з чужих слів (зі слів брата),
суд визнає у повному обсязі допустимими та достовірними.
За результатами дослідження під час судового розгляду за
клопотанням представника потерпілої ОСОБА_661 із дотриманням процедури,
передбаченої ч. 11 ст. 290 КПК України, відеозапису «Эксклюзивно. Киевский майдан
глазами севастопольського «Беркута» (т. 188 а. 98), встановлено, що бійці
спецпідрозділу «Беркут» саме з вказаними ідентифікаційними позначками зеленого
кольору на шоломі та руках не мають відношення до ПМОП (пункт 5.3.2 вироку).
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколами
слідчих експериментів від 02 липня 2014 року з додатками у виді фото
таблиць (т. 121 а. 125-141) та від 18 липня 2014 року з додатками у виді
фото таблиць (т. 121 а. 116-124) за участю спеціалістів медиків та балістиків
встановлено, що ОСОБА_491 отримав поранення, перебуваючи на тротуарі з правого
боку вул. Інститутська, якщо рухатися в напрямку до станції метро «Хрещатик» за
пішохідним містком (відстань 19,5м) перед заїздом на автостоянку готелю
«Україна». Ці дані повністю узгоджуються з дослідженими доказами. Однак, як
вказано у протоколі від 18 липня 2014 року, відомості про положення тіла
загиблого у просторі в момент поранення відсутні, тому напрямок пострілу під
час вказаного слідчого експерименту визначався лише як припущення.
Враховуючи вже проведений аналіз досліджених відео
матеріалів з місця події, на яких безпосередньо зафіксовано момент поранення
ОСОБА_491 та його розташування у просторі, суд оцінює критично результати
слідчого експерименту від 18 липня 2014 року, в основу яких покладені
припущення щодо положення тіла ОСОБА_491 у просторі в момент поранення (фото №№
6-11), а не об`єктивно задокументовані дані, що вплинуло і на визначення за
таких умов секторів здійснення пострілу у напрямку ОСОБА_2826 (з боку
Жовтневого палацу сектори №№ 1, 2 та 5). Більш того, результати слідчого
експерименту від 18 липня 2014 року прямо суперечать об`єктивним
судово-медичним даним щодо напрямку ранового каналу у загиблого (ззаду наперед,
зліва направо, дещо зверху донизу) та документованим даним, зафіксованим на
відео «47 _ 20.02.2014», за якими ОСОБА_491 під час поранення був звернутий до
Жовтневого палацу не лівим боком, а спиною і скоріше дещо її правим боком, а до
водомету, який перебував вище по вул. Інститутська, не обличчям, а лівим боком
і скоріше дещо ліве-бічною частиною спини. До того ж учасниками слідчої дії з
невідомих підстав обрано протилежний по висоті напрямок ранового каналу - знизу
вверх. Відтак, визначені під час вказаного слідчого експерименту фактично зі
спини потерпілого і дещо справа сектори пострілу №№ 5 та 2 - з оглядової
площадки перед Жовтневим палацом, та з правого кута останнього виключаються
через напрямок ранового каналу зліва направо. Крім того, навпроти правого кута
Жовтневого палацу в момент поранення ОСОБА_2826 журналіст та знімальна група
телеканалу «Інтер» вели прямий репортаж (відео під назвою «Столкновения в
Киеве 20 февраля 915 утра»). Здійснення пострілу з дальнього правого кута
Жовтневого палацу (сектор № 1) також було неможливе, оскільки в момент
поранення потерпілого багато осіб з числа правоохоронців та транспорт
переміщалися вздовж Жовтневого палацу, що унеможливлювало здійснення пострілу
скрізь них, до того ж питання можливості з вказаного місця бачити ОСОБА_1221 в
момент поранення через об`єктивні перешкоди (частина проїзної частини перед
Жовтневим палацом, її щільна огорожа з кущів, а також корпуси двох водометів)
під час слідчого експерименту взагалі не перевірялася, хоча це має істотне
значення з огляду навіть на фото матеріали самої цієї слідчої дії (фото № 11 -
а. 124).
З урахуванням вказаних висновків суду, відомості
протоколу слідчого експерименту від 02 липня 2014 року з додатками (т. 121 а.
125-141) за даним епізодом суд визнає неналежним доказом, оскільки вказано джерело
інформації не має даних, що мають значення до обставин смертельного поранення ОСОБА_702
Як вбачається з листування органу досудового
розслідування, протоколів огляду вилучених речей загиблих (т. 121 а. 8, 18-27),
труп ОСОБА_491 , а так само пакети з вилученими речами останнього та вилученими
з його тіла предметами документально зареєстровані під № 625, який пов`язаний
із відповідними номером кримінального провадження № …1596, серед вилучених
предметів є два, схожі на деформовану металеву картеч, вилучені експертом
ОСОБА_1222 , що узгоджується з висновками проведених ним узгоджених між собою
експертиз № 625 від 23 квітня 2014 року та № 52/625 від 27 травня 2014 року.
За вже дослідженими судово-балістичними даними
(пункт 5.3.3 вироку в частині, що стосується даного епізоду) вилучені під час
судово-медичної експертизи з тіла ОСОБА_883 два предмети є фрагментами картечі,
які непридатні для ідентифікації зброї, з яких вона відстріляна. Вказані
фрагменти значно деформовані внаслідок взаємодії з поверхнею, яка є більш
твердою. Жодних доказів, які могли б спростувати ці дані чи поставити під
сумнів, сторонами провадження не подано, а тому вони визнаються достовірними та
кладуться судом в основу свого вироку.
Згідно з дослідженим судом висновком комісійної
судово-медичної експертизи № 251-2015/о від 08 грудня 2015 року, яку
провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 , ОСОБА_942 на підставі дослідження всіх
висновків експертиз, фото та відео матеріалів, комісія також дійшла до висновку,
що ОСОБА_491 саме 20 лютого 2014 року (за умов реального часу, що відображений
на відеозапису, який був об`єктом дослідження при проведенні даної експертизи)
о 09 год. 00 хв. 37 сек. отримав одне (внаслідок одного пострілу) сліпе
вогнепальне дробове (картеч) поранення голови, від якого і настала смерть
потерпілого. Постріл був зроблений з гладкоствольної вогнепальної зброї.
Напрямок ранового каналу ззаду наперед, зліва направо, дещо зверху донизу,
тобто в момент поранення потерпілий був звернутий лівою поверхнею голови до
дульного зрізу зброї (т. 121 а. 145-160).
Висновки комісії експертів щодо здійснення пострілу в
потерпілого гладкоствольної вогнепальної зброї узгоджуються з даними, які були
виявлені експертним шляхом у сфері балістики, проте калібр зброї, з якої міг
бути відстріляним снаряд, не встановлений.
В іншій частині висновок комісії експертів № 251-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними дослідженнями та
характер припущення, суд присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть
бути покладені в основу даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану
судом правову позицію з наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку),
зауваження сторони захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані
докази через їх недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які
посилається у вироку.
Свідки за даним епізодом не допитувалися. Інших доказів
за даним епізодом сторонами не подано.
Разом з тим, всі встановлені під час судового провадження
дані, обмежені процесуальні можливості суду щодо їх перевірки шляхом слідчого
експерименту та відсутність результатів наданого з цього приводу судового
доручення на фоні кричущої неповноти поспішного досудового розслідування
виявилися недостатніми для встановлення поза розумним сумнівом єдиної версії
заподіяння загиблому смертельного поранення. Такими версіями сторони
провадження все ж таки вважали:
а) постріл у ОСОБА_491 з боку місцевості навколо
Жовтневого палацу;
б) постріл у ОСОБА_491 з боку групи працівників
правоохоронних органів, які відступали вище по вул. Інститутська також з її
правого боку;
в) поранення ОСОБА_491 внаслідок рикошету від лівого боку
водомета міліції внаслідок пострілу з мисливської рушниці з боку
протестувальників.
Оцінюючи кожну з вказаних трьох версій, суд бере до
уваги, що перша вже є сумнівною з наведених вище підстав. Друга версія також є
сумнівною, оскільки прямий постріл мисливським патроном з огляду на виявлені
залишки снаряду та їх значну деформацію, незначну довжину ранового каналу
об`єктивно був не можливий, а постріл в брущатку перед ОСОБА_491 унеможливив би
напрямок ранового каналу зверху донизу, що повністю було проігноровано під час
проведення слідчого експерименту, де чомусь його учасниками обрано протилежний
по висоті напрямок - знизу вверх.
До того ж, як встановлено документованим даними відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»,
дійсно, на фоні масового відступу правоохоронців по вул. Інститутська із-за
парапету на тому ж боці вулиці, на якому був смертельно поранений ОСОБА_491 ,
веде вогонь із помпових рушниць передова група співробітників підрозділу
«Беркут» у міському камуфляжі із зеленими пов`язками на руках (екран 3/1,
астрономічний час 08 год. 59 хв. 21 сек., екран 4/4, астрономічний час 08 год.
59 хв. 33 сек.), але в момент звуку пострілу, коли ОСОБА_491 падає на тротуарі,
за вказаним парапетом на тому ж боці вулиці згадана група співробітників
підрозділу «Беркут» у міському камуфляжі із зеленими пов`язками на руках вже
відсутня (08 хв. 04 сек. запису, екран 4/2, акцентований автором відео
астрономічний час 09 год. 00 хв. 37 сек.). Саме ці обставини акцентовані й на
відео під назвою «Картеч ОСОБА_2867 ОСОБА_1188 » (диск Verbatim DVD+R з
написом «ОСОБА_2867 21.06.2018» - т. 140 а. 22).
Що стосується третьої версії, на якій наполягав захист,
то вона хоча також не є абсолютно доведеною, проте на її користь свідчать такі
об`єктивні дані.
Є задокументованими дії озброєних предметами, зовні
схожими на різну мисливську зброю, кількох активістів «Майдану» під час подій
ранку 20 лютого 2014 року, саме з такої зброї за вказаних обставин був вбитий в
голову і співробітник РСП ОСОБА_1223 (пункт и 5.3.1 та 5.3.2 вироку).
Крім того, як видно з результатів огляду двох автомобілів
- водометів синього кольору, які використовувалися правоохоронними органами на
вул. Інститутській в м. Києві 20 лютого 2014 року серед виявлених пошкоджень
зафіксовано відповідно: а) номер шасі … НОМЕР_69 (т. 96 а. 5-23, 51-70, 78-93 -
п. 5.3.3 вироку) на лицьовій частині автомобіля від лівого краю 95 см на висоті
170 та 178 см близько один від одного два не наскрізних пошкодження розмірами
15х22 та 15х14 мм № 2, які мають ознаки вогнепальних (фото № 12, а також
відповідне фото Додатку № 6), на передній частині автомобіля три щільних
групових пошкодження №№ 4, 5, 6 та три окремих №№ 7, 8, 17, які спеціалістом не
виключаються як такі, що мають вогнепальне походження; б) номер шасі … НОМЕР_71
(т. 96 а. 23-24, 71-74, 94-95) щільну площею 18 на 10 см групу з 9-ти
пошкоджень у вигляді відшарування лакофарбового покриття, яка розташована на
лівому боковому куті водійської кабіни в місті з`єднання з дверцятами водія на
висоті від землі 175 см, які утворені від поліснаряду, яким може бути частиною
патрону для мисливської зброї, постріл було зроблено з ліва від автомобіля
(фото №№ 47-52).
Дані про обстріл водомету сірого кольору, який був поруч
з із такою спецмашиною синього кольору, ранком 20 лютого 2014 року під час
відходу по вул. Інститутська підтвердили і допитаній судом свідки сторони
захисту - екіпаж цього транспортного засобу ОСОБА_1080 , ОСОБА_1078 та
ОСОБА_1224 .
Отже лівий бік або передня частина синього водомету, який
був найближчим до ОСОБА_491 були обстріляні не виключається картеччю з
мисливської зброї. Рикошет від такого пострілу фактично під прямим кутом в
міцний металевий корпус спеціального транспорту об`єктивно забезпечує значну
деформацію снаряду (картечі), що узгоджується з результатами експертного
балістичного дослідження за даним епізодом, залишки від такого снаряду
розлітаються з одночасною значною втратою кінетичної енергії від удару, що
також узгоджується з судово-медичними даними про незначну довжину ранового
каналу в скроні загиблого (до 3,5 см). Рикошет як від лівого боку, так і від
передньої частини корпусу синього водомету, який був найближчим до ОСОБА_702, в
його напрямку із зафіксованої висоти виявлених пошкоджень з урахуванням
перепаду висот на місцевості узгоджується з напрямком виявленого ранового
каналу на тілі потерпілого - ззаду наперед, зліва направо, дещо зверху вниз.
За таких обставин, суд позбавлений можливості поданими
доказами спростувати сумнів сторони захисту про можливість поранення ОСОБА_491
мисливською зброєю внаслідок рикошету від корпусу водомету міліції синього
кольору, оскільки інших перешкод перед собою з лівого боку (щит, огорожі тощо)
загиблий на момент свого поранення не мав.
Оскільки за таких умов вирахувати сектор здійснення
самого пострілу не можливо, а інших даних сторонами не подано, суд не може
вважати безсумнівно доведеною причетність працівників правоохоронних органів до
смертельного поранення ОСОБА_491 внаслідок такого рикошету.
Проведений стороною обвинувачення під час судового
розгляду та в судових дебатах аналіз поданих суду доказів обвинувачення за
даним епізодом таких висновків суду не спростовує.
Що ж стосується співробітників РСП, то їх перебування в
сірому службовому автобусі, який на момент поранення ОСОБА_883 неспішно рухався
від центрального входу Жовтневого палацу на площадку перед Кінопалацом, прямо
задокументовано на відео під назвою «Картеч ОСОБА_1189 » (диск Verbatim
DVD+R з написом «ОСОБА_2867 21.06.2018» - т. 140 а. 22), що виключає навіть
припущення про причетність вказаних осіб до поранення ОСОБА_1225 . До того ж,
за даними вже загаданого відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина
2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40), тільки починаючи з 09
год. 03 хв. 05 сек. (екрани 2/3 та 2/4) вперше фіксуються дії озброєних бійців
РСП у чорній формі із жовтими пов`язками, які стріляють із спецзасобів -
рушниць Форт-500 біля правого кута будівлі Жовтневого палацу.
Вищенаведені докази у своїй сукупності та співставленні з
усією очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_491 20 лютого 2014 року о 09 год.
00 хв. 37 сек., перебуваючи в м. Києві на тротуарі з правого боку вул.
Інститутська, якщо рухатися в напрямку до станції метро «Хрещатик», за
пішохідним містком (відстань 19,5м) перед заїздом на автостоянку готелю
«Україна», під час загострення протистояння між активістами «Майдану» та
працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї,
отримав одне (внаслідок одного пострілу) сліпе вогнепальне дробове (картеч)
поранення голови, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок
чого помер. Вхідна вогнепальна рана в лівій скроневій ділянці діаметром 0,6-0,7
см на висоті 165 см від підошов стоп, рановий канал довжиною до 3,5 см відходить
ззаду наперед, зліва направо, дещо зверху вниз, який закінчується уламками
вогнепального снаряду (картеч), які були видалені. У момент поранення
потерпілий був звернутий лівою поверхнею голови до дульного зрізу зброї.
У межах даного судового провадження даних про причетність
до такого поранення потерпілого працівників правоохоронних органів поза
розумним сумнівом не здобуто. Версія сторони захисту про можливість поранення
ОСОБА_491 внаслідок рикошету від лівого боку водомета міліції синього кольору
внаслідок пострілу з мисливської рушниці з боку третіх осіб не спростована.
Натомість їх, а так само інших осіб ймовірна причетність до поранення
потерпілого не виходить за межі припущень, на яких не можуть ґрунтуватися
ствердні висновки суду.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів
встановлено дані, які вказують на те, що ОСОБА_491 перед своїм пораненням
перебував у передовій групі активістів, які, не реагуючи на стримування з боку
працівників міліції шляхом застосування спецзасобів, вчиняли конкретні дії, що
становили та могли бути оцінені такими, що становлять реальну загрозу для життя
чи здоров`я працівників правоохоронних органів як учасників іншої сторони
протистояння, з огляду на здійснені такою групою активістів переслідування
працівників міліції по вул. Інститутська, яке не виключало можливість
безпосереднього контакту конфліктуючих сторін із обоюдним застосуванням засобів
ураження, та напад на відступаючий спеціальний транспортний засіб міліції, що
становило реальну загрозу для його екіпажу (відокремлений на відео запису
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 3
«наступ «Майдану»: атака водометів, висоти Жовтневий» (пункт 5.3.2 вироку).
5.4.9. За епізодом поранення
ОСОБА_609 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_937 показав, що вперше, відстоюючи громадянські
права та протестуючи проти дій влади, яка допустила безкарне побиття студентів
у листопаді 2013 року, приїхав на «Майдан» для участі в акціях протесту 15
грудня 2013 року, потім зустрічав на «Майдані» новий 2014 рік, а з 20 на 21
січня 2014 року був учасником подій на вул. Грушевська. Ранком 20 лютого 2014
року, приймаючи участь в акціях протесту на «Майдані», захищав з 06 ранку
барикаду навпроти Монументу Незалежності (Стела), при цьому дійсно кидав
«коктейлі молотова» в бік правоохоронців, щоб їх стримувати. Через деякий час
побачив, як з правого боку, де стояв спалений автобус афганців, з використанням
бруківки та «коктейлі молотова» спонтанно розпочався наступ активістів,
відтісняючи військовослужбовців ВВ у чорній формі, лунали вибухи гранат. Цей
наступ стихійно підтримав він разом з іншими протестуючими, які почали
інтенсивно наступати, тобто масово швидко рухатися в бік правоохоронців, які
були із щитами та палицями. Під час цього наступу він обійшов ОСОБА_1175 і
опинився майже по центру проїзної частини вул. Інститутській. Там активісти
зупинилися, оскільки метрів за десять поливали два водомети, за ними ховалися
правоохоронці. В один з водометів хтось за його спини кинув «коктейль
молотова», але він не розгорівся. Пояснюючи мотиви власних дій під час цього
наступу, він показав, що правоохоронці, хоча дійсно і не рухалися вперед, проте
все рівно становили небезпеку для протестуючих. Кидаючи каміння та приймаючи
участь у наступі, він не мав на меті завдати шкоди здоров`ю правоохоронців, а
палицю мав при собі виключно як засіб захисту в разі, якщо йому буде
загрожувати небезпека, при цьому визнав, що не мав для себе визначеної межі, де
цей наступ мав би закінчитися.
Як також показав ОСОБА_937 , у подальшому, коли він
близько 09 год. просувався через барикаду під містком, що з`єднує ТРЦ «Глобус»
та Жовтневий палац, то отримав від одного пострілу через дерев`яний щит
вогнепальні поранення в ногу та грудну клітину. Приблизно у час його поранення
один з водометів перегородив рух для іншого водомету, продовжуючи поливати
наступаючих. Під час поранення він був нахилений і звернутий корпусом вліво
правим плечем вперед, захищаючись щитом, тому, враховуючи напрямок ранового
каналу з ліва направо та зверху вниз, вважає, що в нього стріляли з боку
провулку, що йде від вулиці Інститутська до Жовтневого палацу, біля кута цієї
будівлі, де бачив працівників міліції, близько десяти осіб, у камуфльованій
формі синього кольору з помповими рушницями. Вказані обставини він відтворив на
місцевості під час слідчого експерименту, вказавши приблизне місце свого
поранення. Працівників міліції в чорному одязі із жовтими пов`язками не
пам`ятає. Отримавши поранення, він повернувся на Майдан Незалежності, де
волонтери-медики надали йому першу медичну допомогу, а у Михайлівському соборі
зробили перев`язку. Перебуваючи вдома у випадкового знайомого через погіршення
самопочуття у другій половині того ж дня звернувся по медичну допомогу до КМКЛ
№ 1, де з лівої ноги вилучили кулю - пошкоджену від рикошету свинцеву картеч.
Потім він продовжив лікування в Польщі, де йому вилучили другу аналогічну кулю
з грудей та була видалена частина легень. Вказані дві свинцеві картечі та свій
пошкоджений одяг він, потерпілий, передав слідчим.
Як уточнив потерпілий: - перед цими ранковими подіями він
ночував на першому поверсі в будівлі Консерваторії, пострілів звідти не чув,
хоча часто лунали вибухи гранат, людей там зі зброєю не бачив; - порівняно з
іншими днями протесту людей на «Майдані» було набагато менше, проте і в ці часи
працівники міліції у формі вільно зайти на територію «Майдану» не змогли б; -
звернення зі сцени «Майдану» через шум було чутно погано, закликів припинити
протест чи попереджень через гучномовці про застосування правоохоронцями зброї
не чув; - під час вказаних подій він був одягнутий у зимову куртку-пуховик
чорного кольору, сині джинси, на голові була біла будівельна каска, на обличчі
мав марлеву пов`язку чи респіратор, точно не пам`ятає; - під час протистоянь
активісти використовували бруківку, палиці та «коктейлі молотова», вогнепальної
зброї він не бачив, хоча і не виключав її наявності; - станом на 19 лютого йому
було відомо зі ЗМІ про те, що є загиблі та поранені як серед активістів, так і
серед правоохоронців, засуджував це; - переглядаючи відео тих подій, себе не
знайшов; - показання допитаного у його присутності потерпілого ОСОБА_1226
підтверджує з тим уточненням, що описані ними обома події хоча і стосуються їх
обох, проте сприймалися ними по-своєму, а в окремих випадках у різні проміжки часу.
Також потерпілий ОСОБА_937 , окрім іншого, вважав, що: -
дії активістів під час наступу 20 лютого 2014 року не досягали такого ступеня
загрози для життя працівників правоохоронних органів, щоб це давало їм законні
підстави для застосування вогнепальної зброї, останні могли застосовувати інші
спеціальні засоби стримуючого характеру, а тому страху не відчував і став
свідком, як міліція, перевищуючи надані повноваження, просто вбивала людей; -
дії активістів мали у відповідь на дії правоохоронців пропорційний характер,
правоохоронці самостійно виконували маневр відходу, а не через дії
протестуючих, і це тільки більше мотивувало останніх йти у перед; - ранкові
події 20 лютого об`єктивно ознак штурму з боку правоохоронців не містили, проте
їх організований відступ був свідомою пасткою для протестуючих з тим, щоб
відтягнути їх і знищити; - акція протесту на «Майдані» була мирною, доки одна
із сторін не застосувала силу, при цьому не має різниці, чи то правоохоронці,
чи то протестуючі, а далі були адекватні дії у відповідь.
Сторона захисту під сумнів достовірність показань
потерпілого ОСОБА_341 щодо факту описаних ним подій не ставила, а фіксацію
результатів проведених слідчих дій вважала належною.
Аналогічні викладеним вище показання про фактичні
обставини свого поранення з боку правоохоронців потерпілий надав безпосередньо
на місцевості і під час слідчого експерименту 16 січня 2015 року,
протокол якого та додатки до нього у виді фото таблиць були безпосередньо
досліджені судом присяжних. При цьому потерпілий уточнив, що саме на фото №№ 3
та 6, зображено місце його поранення та положення тіла в цей момент, а саме,
під містком біля ТЦ «Глобус» на вул. Інститутській в м. Києві, прикриваючись
щитом від водометів, він відчув удар в ліву сторону щита, та згодом пройшовши
вперед декілька метрів відчув біль в грудній клітині та лівому стегні і вирішив
повернутись назад до Майдану Незалежності, при цьому куля, яка потрапила йому в
ліве плече, зрикошетила до низу (т. 56 а. 176-183).
Під час дослідження протоколу вказаної слідчої дії
потерпілий наполягав, що особи, які були ним помічені з боку Жовтневого палацу,
біля кута цієї будівлі, були у камуфльованій формі синього кольору.
Як вбачається із заяв ОСОБА_341 від 11 та 23
квітня 2014 року, копії його паспорту, власноруч складеній ним схемі місця
свого поранення, рапортів інспектора ВДІМ, о/у ВКР Дарницького РУ ГУМВС
в м. Києві, матеріалів тимчасового доступу за дозволом суду до медичної
документації КМКЛ № 1, він, зазнавши від дій правоохоронців 20 лютого 2014 року
близько 09 год. в м. Києві по вул. Інститутська на проїзній частині неподалік
Жовтневого палацу під час участі в протестних акціях вогнепальні поранення
лівої ноги і лівої сторони грудної клітини, внаслідок чого того ж дня отримав
невідкладну медичну допомогу в КМКЛ № 1, а після лікувався в клініці
хірургічної медицини в м. Варшава (Польща), просив залучити до вказаного
провадження як потерпілого (т. 56 а. 139-140, 142, 145-148, 153, 157, 164-167,
172).
Факт перебування ОСОБА_341 на лікуванні в КМКЛ № 1 в
період з 20 лютого 2014 року по 01 березня 2014 року внаслідок отриманого 20
лютого 2014 року вогнепального поранення лівого стегна, лівої сторони грудної
клітки, а також проведення відповідних рентгенологічних досліджень
підтверджується листами КМКЛ № 1 № 1271 від 12 травня 2014 року, № 1569
від 22 червня 2015 року, № 004-2459 від 16 вересня 2015 року, випискою із
медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_341 , 1984 р.н. (т. 57 а. 19,
25-26, 30-31). Крім того, як видно з історії хвороби, ОСОБА_937 у в
період з 11 по 26 березня 2014 року перебував на стаціонарному лікуванні у
відділі хірургії грудної клітини Інституті туберкульозу і хвороб легенів
(Польща), де 17 березня 2014 року було проведено резекцію сегменту 10 лівої
легені разом з усуненням металевого чужого тіла, 21 березня - евакуацію
гематоми і гемостаз лівої плевральної ями шляхом відео торакоскопії, а у період
з 26 по 28 березня 2014 року - перебував на лікуванні у Клініці загальної та
судинної хірургії Центральної клінічної лікарні МВС Республіки Польща (т. 57 а.
32-40).
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні судом
присяжних висновку судово-медичного експерта ОСОБА_1227 № 558/Е від 07 травня 2014 року (т. 56 а.
189-193) за даними медичної документації стаціонарного хворого КМКЛ № 1
(медична картка № 3689) встановлено, що у ОСОБА_341 під час звернення за
медичною допомогою 20 лютого 2014 року о 17 год. 10 хв. були наявними тілесні
ушкодження: а) вогнепальне проникаюче поранення грудної клітки: рана на
передній поверхні грудної клітки зліва по середнє-ключичній лінії у 3
міжребер`ї, від якої відходить рановий канал направлений ззовні досередини, по
ходу якого ушкоджуються м`які тканини грудної стінки, проникає у плевральну порожнину
з пораненням нижньої долі лівої легені (рановий отвір до 0,4 см в діаметрі з
контузією легеневої тканин навколо), пораненням парієтальної плеври у проекції
10 ребра по лопатковій лінії (сліпий рановий отвір до 0,5 см в діаметрі з
рваними краями, дно представлене 10 ребром), з явищами гемопневмотораксу
(наявність у плевральній порожнині крові та повітря), яке відноситься до
тяжкого тілесного ушкодження (за ступенем небезпеки для життя); б) вогнепальне
поранення лівого стегна - рана по передній поверхні стегна у верхній третині
округлої форми до 1,5 см в діаметрі, від якої відходить рановий канал, що сліпо
закінчується у м`яких тканинах стегна з наявністю у ньому стороннього тіла
(уламок гранати?), яке відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило
короткочасний розлад здоров`я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу (за
критерієм тривалості розладу здоров`я). Ці ушкодження утворились від
травматичної дії тупих предметів з обмеженою поверхнею контакту, що могло бути
внаслідок вибухової травми (дія уламків вибухового снаряду), за давністю
утворення могли бути нанесеними 20 лютого 2014 року.
Натомість, за вже дослідженими судово-балістичними
даними (пункт 5.3.3 вироку в частині, що стосується даного епізоду)
вилучені з тіла ОСОБА_341 під час надання йому медичної допомоги два металеві
предмети круглої форми сірого кольору, один з них у деформованому виді, є
картеччю для гладкоствольної зброї калібру 12мм, яка не придатна для
ідентифікації зброї, з якої вона була відстріляна. Зарядом подібної картечі
споряджаються мисливські патрони калібру, напр., 12/70 мм в кількості 9 шт. (в
три ряди по три картечини в кожному).
Під час дослідження вказаних висновків експертів
балістиків потерпілий ОСОБА_937 підтвердив, що саме ці досліджені експертами
предмети - кульки, були вилучені з його тіла, в яке потрапили внаслідок
вогнепального поранення.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 60/ц
від 23 травня 2014 року (т. 56 а. 218-220) металева кулька, яка була
вилучена лікарями м. Варшава з м`яких тканин лівої сторони грудей (об. 1), має
сліди крові особи чоловічої генетичної статі із антигенами В і Н
ізосерологічної системи АВ0, а на іншій деформованій, яка вилучена лікарями
КМКЛ № 1 з його лівої ноги (об. 2), слідів крові та клітинних елементів тканин
людини не знайдено. На жаль, під час досудового розслідування порівняльного
дослідження з даними про кров потерпілого за системою АВ0 проведено не було.
Досліджений судом присяжних протокол огляду речей
з додатками (фотоматеріали) від 25 квітня 2014 року містить детальний опис
речей, добровільно виданих потерпілим ОСОБА_1228 , в які той був одягнений 20
лютого 2014 року під час поранення, а саме: 1) чоловічий светр чорного кольору
з блакитними смугами на рукавах; 2) чоловіча зимова куртка чорного кольору на блискавці
та ґудзиках сірого кольору; 3) чоловічі футболка чорного кольору з візерунком
білого кольору у вигляді вертикальних смуг та надписом білого кольору «MOTOWN»;
4) чоловічі джинсові штани синього кольору (т. 57 а. 6-14).
Відповідно до дослідженого судом присяжних висновку
судово-медичної експертизи (медико-криміналістичної) з додатками від 27
березня 2015 року № 10-МК, яку провів експерт ОСОБА_1229 , на одязі
ОСОБА_341 виявлено: а) на куртці, в верхній третині лівого борта, посередині,
одне вхідне вогнепальне пошкодження від дії високоенергетичного снаряда
(можливо кулею картечі діаметром біля 0,8-0,9 см); б) на светрі пошкоджень не
виявлено; в) на футболці, в верхній третині, зліва - одне вхідне вогнепальне
пошкодження, що співпадає з пошкодженням на куртці та з раною на грудній
клітині потерпілого; г) на джинсах, в ділянці верхньої третини лівої передньої
половинки - одне вхідне пошкодження від дії низькокінетичного снаряду, можливо
від скалка гранати при її вибуху, яке співпадає за локалізацією з раною на
передній поверхні лівого стегна потерпілого. При цьому, в ділянках згаданих
пошкоджень не знайдено слідів кіптяви нітратами згорілих порохів, а також
відсутні сліди міді, нікелю, свинцю, заліза, сурми. За вказаним висновком
експерта згадані пошкодження на куртці та футболці також здійснені при пострілі
з неблизької дистанції, а пошкодження на джинсах утворене поза меж доповнюючих
факторів вибуху (т. 56 а. 224-234).
Як видно з дослідженого судом висновку комплексної
судової трасологічної, балістичної та хімічної експертизи від 19 листопада 2014
року № 5260/14…, яку провели експерти ОСОБА_901 та ОСОБА_1082 , на наданих
на дослідження об`єктах (одежі ОСОБА_341 ) виявлено залишки легкозаймистої
рідини - бензину, локалізацію яких встановити не можливо (т. 56, а. 209-212).
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
комісійної судово-медичної експертизи № 130-2015/о від 07 жовтня 2015 року,
яку провели експерти ОСОБА_942 , ОСОБА_941 і ОСОБА_1230 (т. 56 а. 239-248; т.
57 а. 24), маючи у своєму розпорядженні всі висновки згаданих вище експертиз,
протокол слідчого експерименту від 16 січня 2015 року та його відео запис,
рентген-знімки на ім`я ОСОБА_341 (6 - органів грудної клітини, 2 - нижньої
частини органів грудної клітини та верхньої частини живота, 1 - лівого
кульшового суглобу зі стегном), встановили, що ОСОБА_937 саме 20 лютого 2014
року отримав одне (внаслідок одного пострілу) сліпе проникаюче вогнепальне
дробове (картеччю) поранення грудної клітки та лівого стегна, при цьому: дві
вхідні вогнепальні рани розташовані: одна - на передній поверхні грудної клітки
зліва (по переднє-ключичній лінії в проекції 3-го міжребір`я), а друга - на
передній поверхні лівого стегна у верхній третині; - рановий канал
вогнепального поранення грудної клітки має напрямок спереду до заду, зліва
направо та зверху до низу; в ділянці обох ранових каналів були розташовані по
одній картечині, діаметром 8,6 мм кожна; даний постріл був зроблений з
гладкоствольної вогнепальної зброї калібру 12 мм (без чокового звуження стволу,
з довжиною патронника 70 мм) з неблизької дистанції; в момент отримання
вогнепального поранення ОСОБА_937 був звернутий передньою поверхнею тіла до
особи, яка здійснила постріл, при цьому, потерпілий міг отримати зазначене вище
вогнепальне поранення за обставин, на які вказував у ході слідчого експерименту
від 16 січня 2015 року. Також встановлено, що деяка невідповідність цих
висновків результатам судово-медичної експертизи одягу потерпілого щодо
можливого утворення пошкодження на джинсах від скалка гранати при її вибуху,
пояснюється тим, що картечний снаряд, який спричинив поранення стегна, пройшов
крізь перешкоду - щит, що й могло «змінити» морфологічні особливості
пошкодження на джинсах.
Сторона захисту обґрунтовано звернула увагу суду на те,
що експерти під час складання висновку № 130-2015/о від 07 жовтня 2015 року
припускали під перешкодою металевий щит, тоді як сам потерпілий вказав на те,
що той був дерев`яний, але це не впливає на самі висновки цих експертів, в
основу яких покладені безспірні дані про наявність такої перешкоди та природу
вилученого з ноги потерпілого снаряду - картеч.
Висновки комісії експертів № 130-2015/о щодо здійснення
пострілу в потерпілого з гладкоствольної вогнепальної зброї калібру 12 мм (без
чокового звуження стволу, з довжиною патронника 70 мм) з неблизької дистанції
узгоджуються із судово-балістичними даними, які були виявлені також експертним
шляхом (висновок комісії експертів - балістиків № 6405… від 29 жовтня 2014
року). Враховуючи викладене, суд критично як помилковий оцінює, а тому відхиляє
висновок судово-медичного експерта ОСОБА_1227 № 558/Е від 07 травня 2014 року
про вибуховий характер травм у потерпілого ОСОБА_341 , оскільки вони
спростовані об`єктивними судово-балістичними вилучених з тіла потерпілого
снарядів, а також і криміналістичними даними виявлених пошкоджень на його
одязі.
В іншій частині висновок комісії експертів 130-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними дослідженнями та
характер припущення, суд присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть
бути покладені в основу даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану
судом правову позицію з наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку),
зауваження сторони захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані
докази через їх недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які
посилається у вироку.
Відомості, що містила медична документація із-за кордону,
мали виключно похідний та допоміжний характер стосовно первинної медичної
документації на потерпілого, а тому не впливали на її обсяг та зміст,
експертами не бралися до уваги.
Висновок судово-медичного експерта ОСОБА_1231 № 1038 від
06 червня 2014 року доказового значення не має, оскільки складений за
відсутності в розпорядженні експерта медичної документації на потерпілого (т.
56 а. 201-203).
Згідно з дослідженими за участі потерпілого ОСОБА_341
даними, які містить наданий потерпілим ОСОБА_1232 диск Verbatim DVD-R …50582 файл
«47 _ 20.02.2014» (т. 8 а. 130), на записі відео, починаючи: а) з 00 хв. 20
сек. зафіксовано як на вул. Інститутській у кабіну водія синього водомету
влучає пляшка із запалювальною сумішшю, але не розгорається; б) з 00 хв. 20
сек. зафіксовано на вул. Інститутській перед двома водометами синього та сірого
кольору поранення чоловіка, ідентифікованого автором відео як ОСОБА_2826 Як
видно з довідкової інформації, яка супроводжує вказані відеоматеріали, ці події
відбувалися 20 лютого 2014 року: а) о 08 год. 59 хв. 34 сек.; б) о 09 год. Під
час дослідження цих відео сюжетів потерпілий ОСОБА_937 повідомив, що бачив саме
ці водомети, до яких наближався, себе ідентифікувати не може, його місце перебування
під містком не охоплюється сюжетом поранення особи, ідентифікованої як
ОСОБА_491 , такого не бачив, у подальших зафіксованих на відео подіях участі не
брав, їх очевидцем не був.
Згідно з даними, які містить наявний в матеріалах
провадження диск I-tech DVD+R № …7229 відео файл «ВидеоПоСекундам» (т.
50 а. 39), на записі відео, починаючи з 00 хв. 15 сек. і по 00 хв. 42 сек.
зафіксовано відступ протестуючих на вул. Інститутській. Під час дослідження цих
відео сюжетів ОСОБА_937 повідомив, що у зафіксованих на відео подіях вже участі
не приймав, їх очевидцем не був.
Згідно з даними, які містить наявний в матеріалах
провадження диск ЕМТЕС DVD-R …3636 відео файл «Інститутська 20 лютого.
Вбивство майданівців» (т. 52 а. 173), на записі відео, починаючи з 00 хв.
15 сек. і по 00 хв. 17 сек. зафіксовано відступ правоохоронців з технікою,
серед яких працівники міліції у синьому камуфляжі спецпідрозділу «Беркут». Під
час дослідження цих відео сюжетів потерпілий ОСОБА_937 повідомив, що саме у
такому форменому одязі він бачив близько десяти працівників міліції з боку
провулку, що йде від Жовтневого палацу, біля кута цієї будівлі, з помповою
рушницею, а зафіксована обстановка відступу в цілому відповідає подіям, що розпочалися
за його участі 20 лютого 2014 року на вул. Інститутській.
Суд присяжних констатує, що під час повного перегляду
судом відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» (відео на флеш носії - т. 90 а. 40) з прив`язкою до астрономічного
часу зафіксовано ранком 20 лютого 2014 року о 08 год. 59 хв. 33 сек. (екран
3/1, 06 хв. 59 сек. запису) описане потерпілим потрапляння кинутого кимось з
активістів «коктейлю молотова» в кабіну синього водомету, який заднім ходом
виїхав з під містка через вулицю, запалювальна суміш на кабіні водомету не
розгорілася, далі зафіксовано, як вперше активісти підійшли до барикади під
місток по вул. Інститутська о 09 год. 00 хв. 09 сек. (екран 3/1, 07 хв. 36 сек.
запису), до 09 год. 01 хв. 28 сек. (екран 3/1) біля центрального входу до
Жовтневого палацу ще дійсно візуалізуються працівники спецпідрозділу «Беркут» у
синьому камуфляжі та військовослужбовці ВВ, окремі з перших здійснюють постріли
в активістів із спеціальних засобів у виді помпових рушниць, підходячи до краю
доріжки, о 09 год. 01 хв. 33 сек. (екран 4/2) на виїзді зі стоянки готелю
«України» сірий водомет блокує виїзд синього, який продовжував поливати
наступаючих активістів, лише з 09 год. 03 хв. 05 сек. (екрани 2/3 та 2/4)
вперше фіксуються дії озброєних правоохоронців у чорній формі із жовтими
пов`язками, які стріляють із спецзасобів - рушниць Форт-500 біля правого кута
будівлі Жовтневого палацу.
Вказані об`єктивно документовані дані узгоджуються з
показаннями потерпілого щодо подій які передували його пораненню та відбувалися
з таким пораненням одночасно.
Виходячи з цих даних, потерпілий ОСОБА_937 отримав
вогнепальне поранення 20 лютого 2014 року приблизно о 09 год. між 01 - 02 хв.
Зважаючи на результати дослідження фото та відео матеріалів, суд звертає увагу
на таку загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані», на
якому та навколо фіксувалися, зокрема:
-атака активістами із
застосуванням «коктейлів молотова» синього водомету на вул. Інститутська вже за
містком через неї; поранені активісти; припинення активістами атаки водомета,
їх масове зосередження на барикаді під містком через вул. Інститутська; атака
іншими активістами з вул. Інститутська та переслідування групи
військовослужбовців ВВ, які тікають сходинками вверх в бік Жовтневого палацу;
велика кількість активістів, які залишаються на попередніх позиціях «Майдану»
та участі в атаці не беруть;
-працюючий в бік
активістів синій водомет, а пізніше і сірий водомет; застосування в бік
активістів зі сторони працівників спецпідрозділу «Беркут» у синьому камуфляжі
із зеленими позначками, які не мають відношення до ПМОП та зайняли тимчасову
позицію за парапетом справа вул. Інститутська, якщо рухатися нею вверх,
спецзасобів подразнювальної дії, рушниць Форт-500 та пістолету, який не
виключно але і не тільки може належати до пристрою для відстрілу гумових куль;
масовий відхід інших правоохоронців та від`їзд вверх по вул. Інститутська
транспорту, здебільшого спеціального, в тому числі й третього також синього
водомету; дії ідентифікованого за результатами судового розгляду ОСОБА_31 ,
який намагається керувати евакуацією техніки та відходом правоохоронців; спішне
та хаотичне залишення правоохоронцями будівлі Жовтневого палацу, а також
перебування на дальньому куті цієї будівлі бійців в чорній формі із жовтими
пов`язками на руках (ідентифіковані за результатами судового розгляду
співробітники РСП), які активних дій не вчиняють та спостерігають за подіями;
евакуація поранених серед правоохоронців;
-звуки, схожі на
вибухи та постріли, інтенсивність яких висока; припинення роботи гучномовців
спецавтомобіля міліції; зі сцени «Майдану» - команди закріпити фланги біля
Стели, тримати оборону на барикадах, не рватися вперед, оголошення про взяття
Інститутської, наближення до висоти Жовтневого та підтримку таких дій, про
потребу в медиках, попередження бути уважним, «в бік Інститутської не кидати
вогонь», «не стріляти нашим в спину» (відокремлений на відео запису
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 3
«наступ «Майдану»: атака водометів, висоти Жовтневий» (пункт 5.3.2 вироку).
Оцінюючи подані сторонами докази щодо факту подій за
епізодом поранення ОСОБА_341 , суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає
допустимими та достовірними, а тому кладе в основу свого вироку. З огляду на
це, суд вважає встановленим, що ОСОБА_937 отримав вогнепальне поранення,
перебуваючи на вул. Інститутська в м. Києві та просуваючись по ній під містком
вверх, тобто в напрямку від Хрещатика, 20 лютого 2014 року приблизно о 09 год.
між 01 та 02 хв., а з огляду на напрямок його руху, положення тіла у просторі
(нахилений вперед і звернутий корпусом дещо вліво правим плечем вперед) та
напрямок ранового каналу - спереду до заду, зліва направо та зверху до низу,
отримав поранення грудей та ноги від одного пострілу, джерело якого було у
напрямку вище і лівіше від нього, що узгоджується з перебуванням співробітників
спецпідрозділу «Беркут» у синьому камуфляжі на правому куті будівлі Жовтневого
палацу, якщо на неї дивитися з вул. Інститутська. Потерпілий ОСОБА_937
категорично наполягав в судовому засіданні саме на такому секторі здійснення в
нього пострілу, уточнивши, що правоохоронці, на яких він звернув увагу,
перебували ближче до кута будівлі Жовтневого палацу.
Прокурор під час судового розгляду та в судових дебатах
значно розширював часові параметри отримання поранення потерпілим ОСОБА_1228 ,
вважаючи такими 09 год. з 00 по 30 хв., з чим суд не може однозначно
погодитися. По-перше, це прямо суперечить показанням потерпілого за результатами
перегляду відео записів щодо подій, які він спостерігав 20 лютого 2014 року до
і під час свого поранення та які не міг спостерігати після свого поранення.
По-друге, вказана позиція прокурора жодним чином поданими доказами не
аргументована, відтак є припущенням, яке судом до уваги не береться.
Оціночні судження (враження) потерпілого щодо ступеня
загрози дій активістів для правоохоронців та підстав для застосування зброї з
боку правоохоронців, суд присяжних оцінює виключно в контексті встановлених
фактів у справі в цілому, а щодо втрати «Майданом» 20 лютого 2014 року мирного
характеру після застосованої активістами та правоохоронцями сили раніше, набули
під час судового розгляду свого системного документального підтвердження, а
тому суд в контексті встановлених фактів у справі в цілому також визнає їх
обґрунтованими.
Однак, потерпілий давав і доволі суперечливі власні
оцінки окремим подіям, що не може залишитися поза увагою суду, від якого всі
сторони очікувано вимагають об`єктивності.
Так, з одного боку, потерпілий стверджував, що з 06
ранку, захищаючи барикади, кидав «коктейлі молотова» в бік правоохоронців, щоб
їх стримувати, з іншого - визнав, що дії з боку правоохоронців об`єктивно ознак
штурму не містили, а відтак, чи можна назвати описані потерпілим дії
пропорційним захистом, які не були зумовлені нападом за його банальної
відсутності.
Далі, з одного боку, потерпілий визнав факт масованого
наступу на правоохоронців з боку активістів «Майдану» з використанням бруківки
та «коктейлі молотова» та з невизначеними межами для руху вперед, а з іншого,
продовжував стверджувати про захисний характер і таких дій, які явно мали
наступальний характер, та готовність застосувати силу тільки в разі небезпеки
для себе, хоча вказані наступальні дії вже є джерелом небезпеки для їх
учасників за визначенням.
Нарешті потерпілий знаходив підстави для активних форм
захисту території «Майдану», коли не було атак з боку правоохоронців, а коли ті
взагалі стали відступати, уникаючи контакту з активістами, які власне і почали
атакувати, вбачав у цьому вже свідому провокацію з боку правоохоронців,
фактично виправдовуючи у такий спосіб будь-які активні дії активістів «Майдану»
проти правоохоронців і не залежно від того, який спосіб поведінки обрали
останні - атакувати, стояти чи відступати. Очевидно, що виправдання нападу
превентивним захистом не відповідає концепції права на оборону як за
національним, так за і міжнародним правом.
Що ж стосується оціночних суджень потерпілого щодо
організованої правоохоронцями провокації з метою відтягування та розстрілу
активістів «Майдану», з приводу чого, до речі, висловлювали свої припущення й
інші окремі потерпілі та свідки, то суд присяжних надасть їм оцінку виключно в
контексті всіх встановлених фактів у справі.
Підсумовуючи все наведене, суд присяжних вважає, що
довести поза розумним сумнівом причетність до вказаного поранення потерпілого
співробітників РСП та обвинувачених стороні обвинувачення не вдалося.
Встановлені під час судового провадження дані виявилися недостатніми для
підтвердження єдиної версії сторони обвинувачення заподіяння потерпілому
поранення, сумніви сторони захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а
тому тлумачаться на користь обвинувачених. Натомість, суд вважає доведеним, що
потерпілий ОСОБА_937 , будучи звернутим передом до верху вул. Інститутська, 20
лютого 2014 року приблизно о 09 год. між 01 - 02 хв. отримав вогнепальне
поранення у напрямку спереду до заду, зліва направо та зверху до низу з
території, яка була під виключним контролем інших правоохоронців - місцевість
навколо Жовтневого палацу, які не могли діяти погоджено з бійцями РСП, котрі на
той час ще об`єктивно бездіяли.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_1233 , перебуваючи на вул. Інститутська в місті Києві
під містком, що з`єднує ТРЦ «Глобус» та Жовтневий палац, 20 лютого 2014 року
приблизно о 09 год. між 01 - 02 хв. під час загострення протистояння між
активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням
вогнепальної зброї, отримав одне (внаслідок одного пострілу) сліпе проникаюче
вогнепальне дробове (картеччю) поранення грудної клітки, яке відноситься до
тяжких тілесних ушкоджень, та одне вогнепальне поранення лівого стегна, що за
ступенем тяжкості відноситься до легкого тілесного ушкодження, постріл,
внаслідок якого утворилося дане поранення, був зроблений спереду до заду, зліва
направо та зверху до низу відносно тіла потерпілого з неблизької дистанції з
гладкоствольної вогнепальної зброї калібру 12мм.
У межах даного судового провадження даних про причетність
співробітників РСП та обвинувачених до такого поранення потерпілого не здобуто.
Водночас, безспірно встановлено, що вказане вогнепальне поранення було завдано
ОСОБА_1234 з території, яка перебувала під виключним контролем співробітників
правоохоронних органів, тактична взаємодія яких із озброєними бійцями РСП на
той час виключалася. Водночас, не спростованим є і те, що вказане вогнепальне
поранення було завдано ОСОБА_1234 через рикошет.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів
встановлено дані, які вказують на те, що на момент поранення ОСОБА_483
протестувальники перед ним у передовій групі, не реагуючи на стримування з боку
працівників міліції шляхом застосування спецзасобів, вчиняли дії, спрямовані на
активне з елементами нападів переслідування працівників міліції, які залишили
свої попередні позиції та явно відходили, уникаючи можливого контакту з
активістами, відтак такі дії останніх становили та могли бути оцінені такими,
що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних
органів як учасників іншої сторони протистояння (відокремлений на відео запису
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 3
(пункт 5.3.2 вироку).
Через малоінформативний характер поданих доказів не
можливо оцінити дії самого потерпілого ОСОБА_483 в момент поранення на предмет
того, чи становили вони реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння.
5.4.10. За епізодом загибелі ОСОБА_588 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1235 -
брат загиблого ОСОБА_1084 показав, що про загибель брата на «Майдані»
дізнався телефоном від своєї дружини, яку у свою чергу поінформувала про це
сільрада. Після цього він прибув до Києва, де в морзі впізнав загиблого брата
зі слідами пострілу в груди. Конкретні обставини поранення брата, а так само й
очевидці цієї трагедії йому не відомі. Як уточнив потерпілий: - сам він участі
в протестах не брав, з братом обговорювали події, коли він приїжджав додому та
телефоном, брат відстоював справедливість і в це щиро вірив, він захоплювався
людьми, з якими познайомився на «Майдані», про участь в протистояннях з правоохоронцями
не повідомляв, останній раз спілкувався з братом в січні 2014 року; - фото та
відео матеріалів щодо обставин загибелі брата на «Майдані» не бачив; - в морг
тіло брата було доставлено з вул. Хрещатик, 34, про це йому повідомив водій
автомобіля, на якому привезли брата; - на братові чорну шкіряну куртку не
бачив. Також потерпілий під час судового розгляду висловив своє обурення якістю
досудового розслідування та поданих прокурором доказів, вважаючи, що у такій
спосіб хтось поставив собі за мету закрити справу.
Як видно із заяв про залучення до провадження як
потерпілого від 28 лютого, 06 березня 2014 року, ОСОБА_1235 , переконавшись
в тому, що 20 лютого 2014 року вбито брата - ОСОБА_1084 , просив залучити до
вказаного провадження як потерпілого (т. 162, а. 205, 209). Родинні стосунки
сім`ї ОСОБА_1236 підтверджуються дослідженими судом даними, які містить довідка
про склад сім`ї (т. 162 а. 218).
Суд присяжних в порядку ч. 1 ст. 89 КПК України з
підстав, передбачених ч. 1 ст. 86 КПК України, визнає очевидно недопустимим
доказом всі дані, які були оформлені протоколом огляду місця події, а
фактично - трупа від 21 лютого 2014 року (т. 162 а. 181-183), в тому числі
вилучені предмети як речові докази, оскільки в порушення приписів ч. 7 ст. 223
КПК України до вказаного огляду не були залучені поняті, а відеозапис ходу
проведення цієї слідчої дії не вівся, що власне підтверджено змістом самого
протоколу. Відтак суд за вимогами ч. 2 ст. 86 КПК України не використовує ці
недопустимі докази як результат огляду трупа, вважаючи доводи з цього приводу
сторони захисту обґрунтованими.
Враховуючи викладене, суд визнає як похідні недопустимими
всі інші докази, які були отримані стороною обвинувачення на підставі
відомостей, одержаних під час проведеного огляду трупа від 21 лютого 2014 року,
та одержані за результатами дослідження вилучених під час такого огляду
предметів як речових доказів, які містять протокол огляду речей від 01
березня 2014 року (т. 162 а. 220-223), до того ж предметом такого огляду
були речі, вилучення окремих з яких під час огляду трупа ОСОБА_1084 взагалі не
підтверджено протоколом цієї слідчої дії.
Натомість, оцінюючи виключно в цілях ідентифікації
загиблого фото матеріали огляду трупа (т. 162 а. 185-186), суд присяжних
констатує, що їх належність до загибелі саме ОСОБА_1084 підтверджена під час їх
окремого дослідження за участі потерпілого ОСОБА_1237 , що повністю
узгоджується з даними протоколів впізнання трупа за участі понятих (т.
162 а. 201-204), за результатами якого потерпілий під час досудового розслідування
також категорично впізнав свого загиблого брата - ОСОБА_774 . Отже, суд
присяжних вважає подані прокурором докази такими, що стосуються саме ОСОБА_774
.
Копія паспорта на ім`я ОСОБА_838 , медична довідка на
нього КМКЛ № 17 та копія картки виїзду швидкої медичної допомоги № 751 щодо
доставки вказаної особи 20 лютого 2014 року до КМКЛ № 17 (т. 162 а. 184, 198,
219) є неналежними доказами, оскільки стосується іншої особи, яка в межах
даного кримінального провадження також має статус потерпілого, а тому судом до
уваги за епізодом загибелі ОСОБА_1084 не беруться.
Суд присяжних в порядку ч. 1 ст. 89 КПК України з
підстав, передбачених ч. 3 ст. 214 КПК України, також визнає очевидно
недопустимим доказом всі дані, які містить висновок судово-медичної експертизи
№ 643 від 05 травня 2014 року з додатками (т. 162 а. 233-237, 241-247),
оскільки в порушення вимог ч. 3 ст. 214 КПК України ця експертиза призначена
слідчим 21 лютого 2014 року (т. 162 а. 232), тобто до внесення відомостей до
ЄРДР 22 лютого 2014 року (т. 162 а. 180, 192), що є неприпустимим.
Враховуючи викладене, висновок судово-медичної
експертизи № 12/643 від 27 травня 2014 року (т. 162 а. 238-240), який хоча
і одержаний в межах іншого кримінального провадження, проте повністю похідний
від висновку експерта № 643 від 05 травня 2014 року, суд також визнає
недопустимим доказом.
Суд присяжних в порядку ч. 1 ст. 89 КПК України визнає
недопустимими як похідні й дані, які містить висновок комісійної
судово-балістичної експертизи № 2202/2203… від 26 червня 2014 року (т. 163
а. 6-14) за результатами дослідження двох предметів, схожих на дріб, при цьому
не залежно від того, чи такі предмети були вилучені за відсутності понятих під
час огляду трупа 21 лютого 2014 року, чи експертом під час розтину тіла в межах
експертизи, призначеної до внесення відомостей до ЄРДР. На конкретні зауваження
сторони захисту щодо неможливості за поданими прокурором процесуальними
документами через їх неохайність відстежити джерело походження вказаних двох
картечин, їх рух до експерта, прокурор в суді так і не зміг надати з цього
приводу чіткі пояснення, продовжуючи помилково вважати такими виявлені під час
огляду трупа 21 лютого 2014 року предмети. Натомість, ці предмети, а їх два,
під час огляду трупа 21 лютого 2014 року, як про це зазначено у
супроводжувальному написі до спецпакету, який надійшов до експерта і чим саме
послуговувався прокурор, не вилучалися. Як вважає суд, такими предметами дійсно
могли бути дві картечини, вилучені з тіла загиблого під час розтину 21 лютого 2014
року (опис рани № 3 під час зовнішнього дослідження та опис рани № 4 під час
внутрішнього дослідження трупа), однак, суд не вправі власними міркуваннями
підміняти сторону обвинувачення (ч. 3 ст. 22 КПК України), яка не спромоглася
подати з цього приводу допустимі докази.
Як підсумок, суд присяжних в порядку ч. 1 ст. 89 КПК
України визнає недопустимими як похідні й всі дані, які містить висновок
комісійної судово-медичної експертизи № 291-2015/о від 08 грудня 2014 року
(т. 163 а. 18-25), оскільки в його основу покладені визнані недопустимими
висновки судово-медичної експертизи № 643 з додатками та судово-балістичної
експертизи № 2202/2203…, які складають судово-медичну та балістичну основу
висновку № 291-2015/о.
Суд присяжних за вимогами ч. 2 ст. 86 КПК України не
використовує ці недопустимі докази та не посилається на них у вироку.
Вказана правова позиція не суперечить висновкам суду
присяжних за епізодом поранення потерпілого ОСОБА_481 , де мова йшла про
можливість використання як доказів поданих ним до внесення відомостей до ЄРДР
речей і документів на підтвердження своєї заяви про злочин, оскільки у даному
випадку йдеться про неможливість збору доказів до внесення відомостей до ЄРДР
слідчим.
Під час виконання доручення слідчого встановити очевидців
загибелі ОСОБА_1084 не виявилося можливим (т. 162 а. 228-231), судове доручення
щодо необхідності проведення слідчого експерименту за одержаними під час
судового розгляду даними виконано не було.
Згідно з дослідженим судом відео записом під назвою
«Картеч ОСОБА_2867 ОСОБА_2868 » (диск Verbatim DVD+R з написом «ОСОБА_2867 21.06.2018»
- т. 140 а. 22), починаючи з 02 хв. 53 сек. запису (астрономічний час
акцентований автором відео - 08 год. 58 хв. 46 сек.), зафіксовано прохід групи
активістів по вулиці Інститутська в бік містка над нею, серед цих осіб
потерпілий ОСОБА_1235 не зміг ідентифікувати свого брата. З 03 хв. 06 сек.
відеозапису (астрономічний час акцентований автором відео - 09 год. 02 хв. 09
сек.) фіксується евакуація поруч із Стелою Незалежності чотирма особами вже
смертельно пораненого ОСОБА_1084 , якого потерпілий безспірно ідентифікував за
рисами обличчя на 03 хв. 20 сек. запису. На вказаному відео запису момент
поранення ОСОБА_1084 не зафіксовано.
Під час повного дослідження судом присяжних відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(відео на флеш носії - т. 90 а. 40) судом встановлено повний збіг за
астрономічним часом вказаних подій, а саме, 08 год. 58 хв. 46 сек. (екран 3/2)
та 09 год. 02 хв. 11 сек. (екран 2/1), що вказує на достовірність визначеного
астрономічного часу за даним епізодом і за відео «Картеч ОСОБА_2867 ОСОБА_2868 ».
За дослідженим судом відео записом під назвою
«20140219130650 - 09-00-17», яке пройшло процедуру відкриття в порядку ч.
11 ст. 290 КПК України (диск - т. 163 а. 28), починаючи з самого початку
зафіксовано ідентифікованого потерпілим смертельно пораненого ОСОБА_1084 , який
у військовій камуфльованій курточці та синіх джинсах лежить на проїзній частин
біля тротуару по вул. Інститутська в декілька метрах перед містком, якщо
рухатися вверх вулиці, головою в бік перехрестя з вул. Хрещатик, з цього місця
його починає евакуйовувати раніше зафіксована на відео під назвою «Картеч
ОСОБА_1189 » група з чотирьох осіб. Допитаний під час судового розгляду свідок
ОСОБА_1238 підтвердив достовірність
вказаного відео запису, який він знімав ранком 20 лютого 2014 року особисто,
проте і на ньому момент поранення ОСОБА_1084 не зафіксовано.
Отже показання потерпілого щодо обставин загибелі
ОСОБА_1084 та його ідентифікації узгоджуються з даними досліджених судом
доказів, допустимість та належність яких, не викликала сумнівів, а тому суд
визнає їх у повному обсязі допустимими та достовірними.
Допустимих судово-балістичних та судово-медичних даних,
інших доказів суду сторонами не подано. Свідки-очевидці за даним епізодом не
допитувалися.
Таким чином, суд присяжних вважає, що за результатами
судового розгляду доведена участь ОСОБА_1237 в акціях протесту ранком 20 лютого
2014 року до 09 год. 02 хв. по вул. Інститутська в м. Києві та його смертельне
поранення в груди під час цих подій. Крім того, судом присяжних за результатами
повного перегляду відео «Картеч ОСОБА_1189 » також встановлено, що на ньому
зафіксовані події ранку 20 лютого 2014 року з 08 год. 57 хв. по 09 год. 03 хв.,
які передували пораненню ОСОБА_774 . Під час вказаних подій правоохоронці та
спецтехніка залишали свої позиції від місцевості навколо Стелли Незалежності по
вул. Інститутська, відступаючи вверх за місток, їх при цьому переслідують
протестувальники із щитами та палицями в руках, з пляшками із запалювальною
сумішшю з елементами стихійних атак (01 хв. 22, 34, 42, 56 сек. запису), до 08
год. 59 хв. 10 сек. працював гучномовець міліції, який закликав припинити
порушення громадського порядку, лунають різні за потужністю звуки пострілів.
При цьому, на 01 хв. 55 та 56 сек. запису (астрономічний час 08 год. 59 хв.)
фіксується здійснення активістом чергової атаки на водомет з використанням
запалювальної суміші, в цей момент звучать два потужні за звуком постріли, на
04 хв. 20 сек. запису (астрономічний час 09 год. 00 хв. 31 сек.) фіксується
чергова атака активістів на водомет з боку його водія, продовжують звучати
постріли. У цей же час фіксується група правоохоронців у камуфляжній формі
спецпідрозділу «Беркут» із зеленими позначками на рукавах, які здійснюють
постріли з рушниць, зовні схожі на помпові, а пізніше дві особи з пістолетів -
у напрямку протестувальників (на 01 хв. з 36 по 42 сек. запису (астрономічний
час акцентований автором відео - 08 год. 59 хв. 13-19 сек.); з 06 хв. по 08 хв.
20 сек. запису (астрономічний час акцентований автором відео - 08 год. 57 хв. -
09 год. 01 хв. 40 сек.) (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод № 3 «наступ «Майдану»:
атака водометів, висоти Жовтневий» (пункт 5.3.2 вироку). Однак, на вказаному
відео запису дій правоохоронців у чорному одязі із жовтими пов`язками не
зафіксовано.
За результатами дослідження під час судового розгляду за
клопотанням представника потерпілої ОСОБА_661 із дотриманням процедури,
передбаченої ч. 11 ст. 290 КПК України, відеозапису «Эксклюзивно. Киевский
майдан глазами севастопольського «Беркута» (т. 188 а. 98), встановлено, що
бійці спецпідрозділу «Беркут» саме з вказаними ідентифікаційними позначками
зеленого кольору на шоломі та руках не мають відношення до ПМОП (пункт 5.3.2
вироку).
Що ж стосується співробітників РСП, то їх перебування в
сірому службовому автобусі, який на момент поранення ОСОБА_1084 неспішно
рухався від центрального входу Жовтневого палацу на площадку перед Кінопалацом,
прямо задокументовано на вказаному відео «Картеч ОСОБА_1189 », що
виключає навіть припущення про причетність вказаних осіб до поранення ОСОБА_774
. До того ж, за даними вже загаданого відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40),
тільки починаючи з 09 год. 03 хв. 05 сек. (екрани 2/3 та 2/4) вперше фіксуються
дії озброєних бійців РСП у чорній формі із жовтими пов`язками, які стріляють із
спецзасобів - рушниць Форт-500 біля правого кута будівлі Жовтневого палацу.
Твердження прокурора в судовому засіданні про те, що
співробітники РСП на момент поранення ОСОБА_1084 під час проведення спеціальної
операції спільно діяли за попередньою змовою з іншими співробітниками
спецпідрозділу «Беркут», в тому числі і з тими, хто в синьому (міському)
камуфляжі із зеленими позначками знаходився з боку готелю «Україна», так і
залишилося за результатами судового розгляду недоведеним припущенням, яке до
того ж у даному випадку, явно суперечить фактичним даним про перебування перших
у своєму службовому автобусі, який на той час взагалі намагався покинути місце
трагічних подій, що вже невпинно розгорталися.
Проведений стороною обвинувачення під час судового
розгляду та в судових дебатах аналіз поданих суду доказів обвинувачення за
даним епізодом таких висновків суду не спростовує.
Наведені докази у своїй сукупності з очевидністю свідчать
про те, що ОСОБА_490 20 лютого 2014 року в незначний проміжок часу до 09 год. 02
хв., перебуваючи в м. Києві по вулиці Інститутська в районі містка через неї,
під час загострення протистояння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї отримав смертельне
поранення грудної клітини. У межах даного судового провадження даних про
причетність до такого поранення працівників правоохоронних органів, а тим
більше обвинувачених конкретно, дослідженням допустимих доказів не здобуто. Їх,
а так само інших осіб ймовірна причетність до поранення потерпілого не виходить
за межі припущень, на яких не можуть ґрунтуватися висновки суду.
5.4.11. За епізодом поранення
ОСОБА_631 .
Згідно з дослідженими судом повідомленням Львівської
обласної клінічної лікарні від 04 березня 2014 року, заявою від 12
червня 2014 року ОСОБА_1239 , який ідентифікований шляхом дослідження копії
його паспорту, про наскрізне вогнепальне поранення правого стегна об 11 год.
ранку 20 лютого 2014 року під час акцій протесту в м. Києві було розпочате 05
березня 2014 року досудове розслідування, а його самого визнано потерпілим (т.
120 а. 86-91, 95).
Згідно з даними додатку до протоколу допиту потерпілого
ОСОБА_1239 від 17 липня 2014 року у виді схеми місцевості (т. 120 а.
108), протоколу слідчого експерименту від 13 червня 2014 року та
додатків до нього (фото, відео фіксація - запис з 05 хв. 36 сек. до 06 хв. 30
сек.) (т. 120 а. 110-119) потерпілий ранком 20 лютого 2014 року в чорній одежі
без засобів захисту рухався біля Жовтневого палацу до пораненого активіста в
напрямку правих сходів, які ведуть до вул. Інститутська від оглядової площадки
перед центральним входом до Жовтневого палацу, і в цей час отримав поранення.
Під час поранення потерпілий перебував у русі, права нога була виставлена
вперед, передом був звернутий майже перпендикулярно до проїзної частини вул.
Інститутська, що територіально була знизу, спиною до будівлі Жовтневого палацу,
внаслідок пострілу куля пройшла скрізь праву ногу справа наліво, зверху до
низу. Вважає, що стріляли в нього ззаду з боку будівлі Жовтневого палацу,
можливість здійснення пострілу з боку алейки, на якій спостерігав в той момент
правоохоронців - виключив.
Водночас, звертає на себе увагу те, що присутні під час
слідчого експерименту спеціалісти криміналіст та медик жодних висновків, які
були б зафіксовані у протоколі цієї слідчої дії, не зробили.
Як видно з дослідженої судом виписки з медичної картки
стаціонарного хворого № 4411 Львівської обласної клінічної лікарні (т. 120 а.
102, 144-154), ОСОБА_497 20 лютого 2014 року був доставлений до лікарні з міста
Києва з наскрізним вогнепальне пораненням правого стегна, на передній поверхні
рана діаметром 2 см, а на внутрішній - 6х8 см. Факт лікування ОСОБА_1239 у
вказаній лікарні у період часу з 20 лютого по 11 квітня 2014 року
підтверджується розрахунками вартості такого лікування - лист Львівської
обласної клінічної лікарні № 3409/с від 23 вересня 2015 року з додатками (т.
120 а. 122-125, 158-159).
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичної експертизи № 452 від 23 липня 2014 року, яку провів експерт
ОСОБА_1240 на підставі аналізу з дозволу потерпілого медичних документів на
ОСОБА_1239 (т. 120 а. 130-131), в останнього на момент звернення за медичною
допомогою було наскрізне вогнепальне поранення правого стегна з вхідною раною
на переднє-внутрішній та вихідною - на внутрішній поверхнях стегна, напрямок
ранового каналу спереду назад, дещо справа на ліво та злегка зверху до низу при
вертикальному положенні тіла. Вказане ушкодження має середній ступень тяжкості.
Для одержання більш конкретних висновків необхідне експертне дослідження одягу,
в якій був одягнутий потерпілий в момент поранення.
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 178-2015/о від 05 жовтня 2015 року, яку провели експерти
ОСОБА_942 , ОСОБА_941 та ОСОБА_1230 , вивчивши і проаналізувавши медичну
документацію на ОСОБА_1239 , копії протоколів допиту потерпілого та слідчого
експерименту з відео його проведення (т. 120 а. 136-141), також дійшли
висновку, що ОСОБА_497 саме 20 лютого 2014 року отримав одне (внаслідок одного
пострілу) наскрізне вогнепальне поранення правого стегна з вхідною раною на
переднє-внутрішній та вихідною - на внутрішній поверхнях стегна, напрямок
ранового каналу спереду назад, дещо справа на ліво.
Проаналізувавши та оцінивши результати вказаних двох
експертиз, суд дійшов висновку, що ці висновки експертиз в наведеній частині не
перебувають у суперечності між собою і мають взаємодоповнюючий характер, а тому
обидва вказані висновки в наведеній частині суд кладе в основу свого вироку.
В іншій частині висновок комісії експертів № 178-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) та інших даних у сфері балістики (здійснення пострілу в
потерпілого з нарізної вогнепальної зброї, яке оцінено експертами лише як
можливе) через їх не підтвердження балістичними чи криміналістичними
дослідженнями у першому випадку, та характер припущення - у другому, суд
присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу
даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з
наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони
захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх
недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Снаряд (куля), яким було поранено потерпілого, не
виявлений, свідки за даним епізодом не допитувалися.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_1239 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Дійсно, навіть приблизний час поранення потерпілого
ОСОБА_1239 поданими доказами встановити не виявилося можливим. Натомість, суд
присяжних констатує, що під час повного перегляду судом відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (відео на
флеш носії - т. 90 а. 40), зафіксовані передові групи активістів, які декілька
разів масово підіймаються до Жовтневого палацу. Початок першого такого штурму
будівлі Жовтневого палацу з боку активістів зафіксовано на 09 хв. 31 сек.
запису (екран 3/1, акцентований автором відео астрономічний час 09 год. 02 хв.
05 сек.), а завершення другого такого штурму зафіксовано на 28 хв. 15 сек.
запису (екран 4/3, акцентований автором відео астрономічний час 09 год. 20 хв.
48 сек.). Цей проміжок часу о 09 год. з 02 хв. 05 сек. по 20 хв. 48 сек. і є
тим, протягом якого міг бути поранений ОСОБА_497 за обставин встановлених під
час слідчого експерименту, більш конкретних даних, якими міг би оперувати суд,
під час судового розгляду не подано, допит потерпілого забезпечений не був.
Проведений стороною обвинувачення під час судового
розгляду та в судових дебатах аналіз поданих суду доказів обвинувачення за
даним епізодом таких висновків суду не спростовує.
Аналізуючи загальну обстановку, яка складалася на
«Майдані» та навколо у період часу о 09 год. з 02 до 21 хв. і детально описана
у пункті 5.3.2 вироку) (відокремлені на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізоди 2-8), суд присяжних
відмічає об`єктивно множинний характер секторів обстрілу цієї території з
різних предметів ураження.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_497 20 лютого 2014 року, приблизно о 09
год. з 02 хв. 05 сек. по 20 хв. 48 сек. під час загострення протистояння між
активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням
вогнепальної зброї, перебуваючи на території оглядового майданчику перед
центральним входом до будівлі Жовтневого палацу разом з іншими активістами, які
поступово рухалися у напрямку до станції метро «Хрещатик», отримав внаслідок
одного пострілу з вогнепальної зброї одне наскрізне вогнепальне поранення
правого стегна, рановий канал спереду назад, справа наліво та зверху до низу.
Дане тілесне ушкодження має середній ступень тяжкості. Під час поранення
ОСОБА_497 був звернутий передом майже перпендикулярно до проїзної частини вул.
Інститутська і рухався в її напрямку до сходів на вул. Інститутська, при цьому
переднє-правою частиною тіла був звернутий до джерела пострілу.
У межах даного судового провадження даних поза розумним
сумнівом про причетність до такого поранення потерпілого працівників
правоохоронних органів, в тому числі РСП та обвинувачених, не здобуто. Їх, а
так само інших осіб ймовірна причетність до поранення потерпілого не виходить
за межі припущень, на яких не можуть ґрунтуватися висновки суду.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів
встановлено дані, які вказують на те, що на момент поранення ОСОБА_497 не
вчиняв дій, які становили та могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я будь-кого з учасників сторін протистояння. Перед
пораненням ОСОБА_497 займався наданням допомоги пораненим активістам, відтак,
законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї з боку
сил правопорядку були явно відсутні.
5.4.12. За епізодом поранення
ОСОБА_615 .
Згідно з дослідженої судом присяжних заяви ОСОБА_484 про залучення до провадження як потерпілого
від 28 квітня 2014 року, він 20 лютого 2014 року близько 11 год. 00 хв. отримав
вогнепальне поранення верхньої третини лівого плеча, перебуваючи на вулиці
Інститутська у м. Києві (т. 79 а. 37).
Відповідно до схеми - додатку до протоколу допиту
потерпілого від 28 квітня 2014 року (т. 79 а. 44), місцем поранення ОСОБА_484
була права сторона вулиці Інститутська в м. Києві навпроти автомобільної
стоянки перед готелем «Україна», що отримало відповідне позначення на схемі.
Як видно з досліджених в судовому засіданні особисто
долучених потерпілим ОСОБА_1241 до матеріалів кримінального провадження його заяви
з двома фотокартками (т. 79 а. 46-47), на останніх зображено події 20
лютого 2014 року з правого боку вул. Інститутської, а саме як в групі
активістів, вже будучи пораненим в ліву руку, він допомагав евакувати
пораненого. Серед цієї групи осіб, перебуває чоловік (майже по центру на
дальньому плані) у чорній балоновій курточці, зеленій металевій касці (на ній
куфія або, так звана, «арафатка»), синіх джинсах та чорних берцах.
Участь ОСОБА_484 в протестних акціях на «Майдані» та факт
його поранення підтверджується також і документами створених активістами
органів самоуправління (Медична служба «Майдану», Рада «Майдану»,
Координаційна рада «Майдану», Революційна комендатура Київської ради) (т. 79 а.
120-126).
Відповідно до дослідженого судом протоколу слідчого
експерименту від 01 липня 2015 року та додатків до нього (фотоматеріали,
результати відео фіксації слідчого дії та план-схема) потерпілий ОСОБА_1242
розповів про обставини отримання ним 20 лютого 2014 року на вул. Інститутській
у м. Києві тілесних ушкоджень та продемонстрував своє положення у просторі, а
також розташування працівників міліції. Зокрема, він розташувався на місці, де,
надаючи допомогу пораненому, сам отримав поранення в ліву руку - права сторона
вулиці Інститутська, біля автомобільної стоянки перед готелем «Україна» та
навпроти Жовтневого Палацу. При цьому він був звернутий обличчям вздовж вул.
Інститутської в м. Києві у напрямку вверх до станції метро «Хрещатик», тримаючи
у правій руці щит, а ліву простягнув в бік пораненого. Постріл був здійснений з
боку співробітників «Беркуту», які зверху вулиці відходили, створивши тактичну
групу типу «черепаха». Також за результатами слідчого експерименту встановлено,
що в момент отримання поранення потерпілим за сходами, що ведуть до ОСОБА_1243
, на алейці також перебували співробітники міліції у чорній формі з жовтими
пов`язками на руках, які відходили до станції метро «Хрещатик» і цілилися зі
зброї у напрямку Жовтневого Палацу, де також знаходились активісти. Всі ці дані
отримали не тільки відео фіксацію, а й відповідне позначення на схемі,
складеної за участю потерпілого (т. 79 а. 51-65).
Згідно з дослідженим судом присяжних з дотриманням
процедури відкриття додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) висновком
портретної експертизи від 02 березня 2017 року № 19/9-2/3-СЕ/17 з додатками
(ілюстративна таблиця), яку провела за клопотанням сторони захисту судовий
експерт ОСОБА_871 (т. 171 а. 103-114), зображення обличчя особи на вказаних
поданих потерпілим фотоматеріалах не придатні для портретної ідентифікації за
ознаками та елементами зовнішності внаслідок малого масштабу зображення обличчя
особи та часткового закриття останнього елементами одягу (каска, платок).
Відтак, експерт не зміг констатувати, що особа на цих фото та особа, яка брала
участь в слідчому експерименті, є однією і тією ж особою, яка називалася
ОСОБА_1241 .
Зважаючи на ці дані, сторона захисту висловила сумнів
щодо належної ідентифікації потерпілого на вказаних фотознімках.
Оцінюючи ці сумніви, суд надає пріоритет ініціативним діями
потерпілого, який самостійно подав органу досудового розслідування фотографії,
вказуючи на своє зображення на них, відтак, здійснивши ідентифікаційні дії щодо
себе за власним переконанням та знанням не тільки про місце свого перебування,
а й про свій зовнішній вигляд на той час, який, слід визнати, є доволі
специфічним (наявність куфії) для того, щоб з достатнім переконанням мати
можливість відрізнити себе від інших активістів також у темному одязі та у
зелених касках. Більш того, ці дані узгоджуються і з іншими доказами.
Так, задокументовані на вказаних фотоматеріалах та схемі
зовнішній вигляд потерпілого ОСОБА_484 (характерна ознака «куфія») та його
місце поранення (права сторона вул. Інститутська в м. Києві навпроти
автомобільної стоянки перед готелем «Україна») повністю в деталях узгоджується
з показаннями потерпілого ОСОБА_1226 , також мешканця Автономної Республіки
Крим, який разом з ОСОБА_1241 перебував на «Майдані».
Так, допитаний судом потерпілий ОСОБА_1244 (одержав поранення о 09 год. 07 - 09 хв. 20
лютого 2014 року), окрім іншого, в суді показав, що йому відомо про вогнепальне
поранення свого друга, побратима з однієї сотні ОСОБА_615 , який ранком 20
лютого 2014 року на початку наступу одним з перших побіг за барикаду із щитом
за правоохоронцями, що відступали, і зник з кута зору. У подальшому від самого
ОСОБА_1245 йому стало відомо, що під час вказаних подій той раніше за нього
отримав вогнепальне поранення у руку, коли у складі першої хвилі наступу
перебував на вул. Інститутська навпроти автомобільної стоянки перед готелем
«Україна», інших обставин свого поранення ОСОБА_1245 не повідомив. Він,
ОСОБА_1246 , впізнавав ОСОБА_1245 за фотографіями, в останнього на касці була
зав`язана «арафатка», яку потім було використано для фіксування пораненої руки.
Звертає на себе увагу, що всі сторони провадження під
сумнів показання потерпілого ОСОБА_1226 не ставили і вважали їх щирими.
Нарешті, висновок експертизи від 02 березня 2017 року №
19/9-2/3-СЕ/17 не містить даних про те, що зображена на вказаних фото особа та
ОСОБА_1245 , який безспірно зафіксований під час слідчого експерименту, є
різними особами.
Звертає на себе увагу, що зафіксована на фото та
відеоматеріалах проведеного слідчого експерименту особа є схожа за рисами
обличчя тій, яка описана вище судом і зображена серед інших активістів на
наданих самим потерпілим двох фотографіях, а також зафіксована на документах
органів самоуправління «Майдану».
Ці обставини спростовують сумніви сторони захисту щодо
встановлення органом досудового слідства особи потерпілого. Той факт, що на
момент допиту потерпілий не зміг внаслідок втрати надати слідчому паспорт, не
спростовує таких висновків суду. Навіть, якщо і припустити, що потерпілий
повідомив про себе недостовірні дані, його ідентифікація судом як пораненого 20
лютого 2014 року за конкретних обставин активіста, на думку суду присяжних, є
безсумнівною.
За таких обставин сумніви захисту щодо ідентифікації
потерпілого суд визнає спростованими, а тому відхиляє.
Досліджені судом присяжних дані протоколу тимчасового
доступу до речей і документів від 10 липня 2014 року, проведеного на
підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва обидві
від 01 липня 2014 року, та протоколу огляду таких документів від 01 серпня
2014 року з додатками (т. 68 а. 4-7, 14), документують дані про зв`язки
абоненту номеру телефону …48-97 ( ОСОБА_1242 ). За цими даними вказаний абонент
в ночі 20 лютого 2014 року (з 00 год. по 07 год. 23 хв.) перебував в межах дії
станції, яка охоплює місцевість в м. Києві вулиці Софіївська, з 08 год. 31 хв.
до 08 год. 35 хв. - вулиці Хрещатик, об 11 год. 12 хв. - в межах дії станції,
яка охоплює місцевість в м. Києві вулиці Софіївська, а з 11 год. 20 хв. до
вечора 20 лютого 2014 року - вулицю Хрещатик, що повністю узгоджується з наведеними
вище даними про факт участі ОСОБА_484 в протестних акціях «Майдану».
Суд критично оцінює сумніви, які висловила сторона
захисту щодо можливості перебування ОСОБА_484 саме на вул. Інститутська ранком
20 лютого 2014 року з посиланням на те, що той самий оператор мобільного
зв`язку обслуговував безспірного учасника подій на цій вулиці - ОСОБА_1247
через найближчу базову станцію, яка охоплювала Музейний провулок.
Так, як встановлено за даним епізодом, ОСОБА_2877 в
момент поранення був на правій стороні вулиці Інститутська в м. Києві і
фактично на її початку - перед готелем «Україна», натомість ОСОБА_2878 , як
встановлено під час дослідження обставин його поранення - перебував на іншій
стороні вулиці Інститутська і значно ближче до урядового кварталу (ліва частина
сніжної барикади, навпроти входу до станції метро Хрещатик), що цілком пояснює
виявлену захистом розбіжність в мережі базових станцій обслуговування цих двох
абонентів.
Згідно з висновком судово-медичного експерта від 20
травня 2014 року № 1220 (т. 79 а. 45, 70-73), при огляді ОСОБА_484 та
дослідженні наданої медичної документації на його ім`я і з його дозволу, в
останнього було виявлені: дві рани на фоні синця на зовнішній поверхні лівого
плеча в верхній третині, які могли утворитися від однократної дії тупого
предмету з обмеженою поверхнею контакту і достатньою кінетичною енергією, не
виключено кулі (тобто, мало місце наскрізне поранення м`яких тканин лівого
плеча), і за давністю могли бути заподіяні 20 лютого 2014 року. Виявлені
ушкодження мають ознаки легкого тілесного ушкодження, що спричинило
короткочасний розлад здоров`я.
Встановлені експертом медичні дані щодо поранення
потерпілого повністю узгоджуються з первинними медичними документами
волонтерської медичної служби «Майдану» та проведеним її фахівцями дослідженням
(т. 79 а. 109-122).
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні висновку
судово-медичної експертизи № 139-2015/о від 14 липня 2015 року (т. 79 а.
77-82), що провели експерти ОСОБА_942 , ОСОБА_1170 та ОСОБА_1248 , дослідивши
попередні експертні дослідження, медичну документацію на ОСОБА_484 , результати
проведеного з ним слідчого експерименту, ОСОБА_1242 отримав одне (внаслідок
одного пострілу) наскрізне вогнепальне поранення лівого плеча, при цьому
обставини отримання вогнепального поранення, на які вказував потерпілий у ході
слідчого експерименту від 01 липня 2015 року (щодо його пози та положення), не
суперечать наявним судово-медичним даним
В іншій частині висновок комісії експертів № 139-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не
підтвердження балістичними чи криміналістичними дослідженнями та характер
припущення, суд присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть бути
покладені в основу даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом
правову позицію з наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку),
зауваження сторони захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані
докази через їх недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які
посилається у вироку.
Суд критично оцінює, а відтак відхиляє як такі, що
містять не усунуті сумніви щодо ідентифікації потерпілого, дані дослідженого за
клопотанням сторони обвинувачення відео запису «Революцiя Україна Київ
Контратака Майдану вул.Інститутська 2014.02.20 - YouTube [720p]» - запис з
07 хв. 56 сек. по 08 хв. 12 сек. (т. 69 а. 32).
Разом з тим, суд присяжних констатує, що під час повного
перегляду судом відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» (відео на флеш носії - т. 90 а. 40) з прив`язкою до
астрономічного часу зафіксовано відступ правоохоронців, які, відстрілюючись з
помпових рушниць, рухалися кроком назад біля виїзду від стоянки готелю
«Україна», тобто перед самим готелем, як це описував потерпілий, починаючи з 09
год. 02 хв. 34 сек. (екрани 3/1, 4/4, 1/4 та 2/4). Масовий рух вперед
активістів за містком починається з 09 год. 03 хв. 08 сек. (екрани 2/1, 2/2,
1/3, 3/1 та 3/2, 10 хв. 35 сек. - 12 хв. 00 сек. запису). О 09 год. 03 хв. 11
сек. візуалізується на куті Жовтневого палацу група з дев`яти озброєних АКМС та
рушницями Форт-500 бійців РСП в чорній формі та захисній амуніції із жовтими
пов`язками на передпліччі з написом на спині «Беркут», які активних дій не
вчиняють (екран 2/4, 10 хв. 38 сек. запису). О 09 год. 03 хв. 25 сек. активісти
масово підходять на вул. Інститутська до виїзду з автостоянки готелю «Україна»
(екрани 2/2 та 3/1). Продовжує тривати відступ правоохоронців біля нижнього
кута готелю «Україна», 09 год. 03 хв. 29 сек. - 09 год. 05 хв. 30 сек. (екрани
1/2, 2/3, 3/4, 4/2 та 4/1), в цей час активісти перебували по вул. Інститутська
вже навпроти центрального входу до готелю «Україна» (екран 3/1). З 09 год. 05
хв. 24 сек. фіксується вибух спецзасобу перед передовою групою активістів на
проїзній частині вул. Інститутська (екран 3/1), яка припиняє свій рух вперед,
одночасно вже за готелем «Україна» група правоохоронців (серед них в синьому
камуфляжі з чорними бронежилетами поверх співробітники спецпідрозділу «Беркут»,
а в чорній формі - військовослужбовці ВВ), з відстані виглядають як особи в
темній формі, відступають неспішним кроком назад, відстрілюючись з помпових
рушниць (екрани 4/1 та 4/2). О 09 год. 07 хв. 47 сек. фіксується масовий відхід
активістів по вул. Інститутська в бік містка через неї (екран 4/1). Вказані
події узгоджуються з обстановкою, під час якої був поранений потерпілий -
наступ активістів по вул. Інститутська, який ще внаслідок обстрілу не
перетворися у масовий відступ з 09 год. 07 хв. 47 сек.
Виходячи з цих даних, а також враховуючи показання
потерпілого ОСОБА_1226 , потерпілий ОСОБА_1242 отримав вогнепальне поранення 20
лютого 2014 року приблизно о 09 год. між 03 хв. 08 сек. та 07 хв. 47 сек.
Твердження прокурора в судовому засіданні і під час
дебатів про те, що ОСОБА_1242 міг отримати поранення у проміжок часу о 09 год.
між 22 та 23 хв., по-перше, суперечить даним слідчого експерименту, якими
зафіксовано обстановку на момент поранення потерпілого, а по-друге,
спростовується поясненнями потерпілого ОСОБА_1246 про поранення ОСОБА_2877 раніше
за нього за часом, і ці показання потерпілого ОСОБА_1226 прокурор під сумнів не
ставив.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_484 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Наведені докази у своїй сукупності свідчать про те, що
ОСОБА_1242 20 лютого 2014 року, о 09 год. між 03 хв. 08 сек. та 07 хв. 47 сек.,
перебуваючи на правій стороні вул. Інститутській в м. Києві біля в`їзду до
автостоянки готелю «Україна», під час загострення протистояння між активістами
«Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної
зброї отримав одне наскрізне вогнепальне поранення лівого плеча, що відноситься
до легкого тілесного ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоров`я.
У межах даного судового провадження через мало
інформативність судово-медичних даних, в тому числі і щодо характеру поранення,
механізму утворення рани, напрямку ранового каналу, а також невизначеність щодо
типу снаряду, яким був поранений потерпілий, та часу його поранення, дані про
причетність до таких поранень потерпілого ОСОБА_484 безпосередньо бійців РСП,
обвинувачених в тому числі, не здобуті. Їх, а так само інших осіб ймовірна
причетність до поранення потерпілого не виходить за межі припущень, на яких не
можуть ґрунтуватися ствердні висновки суду. Натомість, суд вважає, що потерпілий
отримав ушкодження внаслідок дій сил правопорядку, тактична взаємодія яких із
бійцями РСП виключається через її абсолютне недоведення.
Через малоінформативний характер поданих доказів не
можливо оцінити дії самого потерпілого ОСОБА_484 в момент поранення на предмет
того, чи становили вони реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння.
5.4.13. За епізодом поранення
ОСОБА_610 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1249 показав, що політикою не цікавився, а тому
вийшов на «Майдан» тільки через побиття студентів, які відстоювали свою
позицію. Вперше був на «Майдані» на початку грудня три дні, боронив
протестувальників в ніч з 10 на 11 грудня у складі 7-ї сотні, потім вийшов з цієї
сотні, ще раз приїздив у січні на декілька днів. 18 лютого 2014 року почув про
події на «Майдані», тому вирішив знову приєднатися до протесту, не міг
допустити, щоб перемогла діюча на той час влада. Поїхав зі ОСОБА_1250 до Києва
в вечері автобусом, всього їхало 6 автобусів.
19 лютого з ранку, коли прибули до Києва, вони рушили
колоною до «Майдану», де побачили палаючий будинок Профспілок, сам ОСОБА_1251
нагадував пекло, все було в диму. Втомившись за день, він перепочив в «
ОСОБА_1252 палатці біля, так званої, «ялинки». Зранку, прокинувшись біля 07
год., був на барикаді навпроти Стели, із-за якої стріляли в чорному два
правоохоронці, ховаючись за щит та мішки. Було чутно, як кульки вдарялися об
металеві щити активістів. Активісти перекидались з «Беркутом» камінням. З
правої сторони, де знаходився палаючий автобус, активісти кидали до Стели
«коктейлі молотова», від вогню зайнялися мішки, за якими ховалася міліція. Він,
потерпілий схилив голову, а коли піднявся, то побачив відступ колони ВВ на вул.
Інститутська, активісти почали рухатись за ними з наміром відтіснити їх з
«Майдану». Знявши щит з барикади, він теж пішов вперед на вул. Інститутська.
Біля містка побачив пораненого в груди активіста (узгоджується з даними про
поранення ідентифікованого за результатами судового розгляду потерпілого
ОСОБА_341 ). Розлютившись, взяв камінь і пішов вперед. Попереду два водомети
поливали їх водою, вони прикривалися щитами, активісти поруч кидали по
водометах каміння, хотів кинути камінь і він, але не встиг, попав під струю
водомету, яка далі змістилася лівіше, хвилин через п`ять - десять попереду
пролунав вибух, саме в цей момент він відчув різкий пекучий біль в ліву руку та
живіт. Як зараз він розуміє, куля через щит увійшла в живіт з лівого боку, а
уламок від щита при цьому пошкодив ліву руку. Тоді він зліва з боку ОСОБА_794
палацу побачив правоохоронця в синій формі та балаклаві, подумав що саме він
міг стріляти, хоча чи мав той зброю, не придивлявся. Біль в животі не давала
йому можливості підвестись. Він почав відсуватися назад, обернувшись вправо,
побачив незнайомого, який тримав руку на його плечі, саме в цей момент відчув
різкий удар в ногу, після чого впав на дорогу прикрившись щитом. Біль був
нестерпним, припустив, що ногу зламала циліндрична гумова куля, якою правоохоронці
споряджали помпові рушниці. Подальші події пам`ятає епізодично. Згадує, як його
несли в сторону КМДА, поклали до карети швидкої допомоги, потім в лікарні як
зрізали одяг та одягнули маску, а коли прийшов до тями від медичної сестри
дізнався, що ампутували ногу. 26 лютого його було відправлено до Польщі, де він
лікувався до 01 квітня 2014 року і йому зробили протез лівої ноги.
Як уточнив потерпілий: - у грудні 2013 року та на початок
січня 2014 року він був приємно вражений атмосферою «Майдану», все було мирно,
проходили віче, люди приходили з дітьми; - був очевидцем того, як під час
руйнування у грудні наметового містечка «Майдану» біля Маріїнського парку
навпроти прихильників партії регіонів співробітники «Беркуту» стримували своїх
поодиноких найбільш агресивних товаришів, і це також вразило; - вперше серйозні
сутички почалися на вул. Грушевського у січні 2014 року, коли штовхали
ОСОБА_1253 , що стояв біля «Беркуту» і намагався зупинити натовп, активісти
кидалися по правоохоронцях камінням, кидав каміння і він, тоді ж було побито
його знайомого, а сам він отримав пошкодження верхньої губи від гумової кулі,
якими стріляли правоохоронці, ховаючись за щити, пізніше дізнався від
побратимів, що того дня загинули ОСОБА_2865 та ОСОБА_2879 ; - оголену зброю серед
активістів вперше побачив ранком 20 лютого - людина тримала в руці мисливський
обріз, але не бачив, щоб активісти стріляли в міліцію; - вважає, що в діях
активістів у січні та у лютому 2014 року щодо правоохоронців особливих
відмінностей не було, кидалися камінням, хоча дійсно застосування «коктейлів
молотова» з боку активістів з`явилося трохи пізніше, надаючи таку оцінку тим
подіям, він виходив з того, що йому тоді не було відомо, що ранком 20 лютого
правоохоронці отримали вогнепальні поранення, в тому числі, смертельні - цей
фактор, а так само і кількість загиблих активістів, значно впливає на його
оцінку; - каміння та «коктейлі молотова» були засобами захисту та наступу
активістів, не гребували ними й правоохоронці, використання цих засобів було не
порушенням Закону, а елементом протистояння; - люди вступали в сотні
Самооборони стихійно, щоб десь офіційно рахуватися для харчування тощо, ніхто
до цього не примушував, про рішення суду, яке забороняло «Майдан», йому відомо
не було, смс-попередження на свій телефон не отримував; - у Львові в подіях із
захопленням державних будівель та блокуванням військових частин участі не брав,
вирішив їхати на Київ; - поранений в груди активіст був одягнутий в темний
одяг, на голові була чи то каска, чи то шолом, мав вузьке обличчя з дрібненькою
світлою борідкою, за віком був старше від нього роки на два (за описом
узгоджується з даними про поранення ідентифікованого за результатами судового
розгляду потерпілого ОСОБА_913 ); - активісти йшли вверх по вулиці Інститутській
за правоохоронцями, які відступали, з наміром їх відтіснити, хоча правоохоронці
відходили самі; - він не бачив, щоб хтось з активістів впритул підійшов до
кабіни водомету, проте, коли в одного з них відчинилися дверцята з боку водія,
уявив, як той міг налякатися; - на момент першого поранення він, потерпілий,
перебував за містком і метрів 20 за сходами, що вели наверх до Жовтневого
палацу з правого, протилежного боку вулиці на тротуарі, в лівій руці тримав
щит, корпус був звернутий прямо по вулиці, з лівого боку був Жовтневий палац,
мав на лиці респіратор зеленого кольору, на голові - жовту каску, був одягнутий
в сірі джинси та куртку, рукавиці, бронежилети на собі мали активісти Правого
сектору, кулі одночасно увійшли в ліву руку, в якій тримав щита, та в живіт з
того ж боку; - свої показання на досудовому слідстві про те, що він тримав щит
у правій руці, просив оцінювати критично як помилкові, оскільки суду він дав
більш точні відомості, які перевірені на підставі фото та відеоматеріалах; -
первинні показання слідчому давав у поганому стані, приймав знеболювальні
пігулки; - під час другого поранення в ліву ногу був повернутий спиною до
Жовтневого палацу, вниз встиг зміститися на незначну відстань, обставини цих
подій зафіксовані на багато форматному відео під назвою «Висота Жовтневий» в
центральному віконці; - від лікаря КМКЛ № 18, який робив операцію, дізнався, що
з пораненої ноги була вилучена куля і нібито передана слідчим, одяг був
втрачений.
Конкретизуючи показання щодо місця свого першого
поранення 20 лютого 2014 року та місцеперебування біля Жовтневого палацу
правоохоронця в синій формі та балаклаві, потерпілий ОСОБА_1249 під час
судового розгляду на схемі цієї місцевості хрестиком позначив місце свого
поранення, а літерою «б» - правоохоронця (т. 77 а. 101). Аналогічні дані
містить досліджена судом й інша схема цієї місцевості, складена за
участю потерпілого під час досудового розслідування (т. 77 а. 143).
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом
слідчого експерименту від 13 червня 2014 року з додатками (фотоматеріали)
(т. 77 а. 161-164), який було проведено за участю спеціаліста, судово-медичного
експерта і експерта-криміналіста, та переглянутих судом даних відео фіксації
цієї слідчої дії, потерпілий ОСОБА_1249 після розповіді обставини отримання ним
20 лютого 2014 року поранень відтворив ці події на місцевості, зокрема
положення свого тіла в момент поранення, що узгоджується з його показаннями в
суді. Водночас, потерпілий в судовому засіданні уточнив, що місцем його
поранення була ділянка на тротуарі з правового боку вулиці по руху, а не на
проїзній частині, як про це він свідчив під час слідчого експерименту.
Показання потерпілого знайшли повне своє підтвердження
під час дослідження за його клопотанням і за його участю відкритих сторонам
провадження в порядку ч. 11 ст. 291 КПК України як додаткові матеріали фотографій
з місця подій 20 лютого 2014 року (т. 77 а. 102-120). Зокрема, на фото (а.
102-104, 106, 108-112, 118-120) зафіксовано його евакуацію, видно поранену ліву
ногу, обличчя, на початку подій - жовту будівельну каску та респіратор, в якому
він був на момент поранення; - на фото (а. 105, 107) він в центрі, у першому
випадку навпроти Стели на барикаді о 08 год. 49 хв., а в іншому - перед цим
навпроти пам`ятника засновникам Києва; на фото (а. 113) зображено наступ
активістів, які наблизилися до Стели, він зафіксований на фоні диму від вибуху
гранати, в жовтій касці прикривається щитом; - на фото (а. 114), де зображено
групу активістів біля баку для сміття, його самого не зафіксовано, він був на
тротуарі, проте він бачив цих людей, вони були по вулиці нижче від нього, коли
його було поранено перший раз; - на фото (а. 115) зображено водомети та
сходинки до Жовтневого палацу, за які йому вдалося зайти до моменту першого
поранення; - на фото (а. 116, 117) зображено з різних ракурсів можливо його в
жовтій касці в групі з іншими активістами.
При цьому, фото (т. 77 а. 102) є ідентичним наявному фото
в матеріалах провадження (т. 77 а. 197-198), яку та протокол огляду якої
також було досліджено під час судового розгляду.
Під час дослідження за клопотанням сторони захисту
наявної в матеріалах провадження фотографії з місця подій 20 лютого 2014
року (т. 77 а. 121) потерпілий ОСОБА_1249 не зміг ані підтвердити, ані
спростувати, що бачив серед активістів саме зафіксовану на цьому фото особу зі
зброєю.
Згідно з дослідженими в судовому засіданні витягом з
кримінального провадження від 19 березня 2014 року, рапортом начальника СКР ВМ
2 Шевченківського РУ ГУМВС від 18 березня 2014 року, довідкою Шевченківського
РУ ГУМВС від 20 лютого 2014 року, витягами з електронної бази повідомлень про
події за ЄО № 7755 від 20 лютого 2014 року та № 12396 від 19 березня 2014 року,
заявою ОСОБА_773 про залучення як потерпілого від 16 травня 2014 року та копією
його паспорта, ОСОБА_773 , 1994 р.н., за повідомленням лікаря 20 лютого 2014
року близько 10 год. 05 хв. було госпіталізовано від вул. Михайлівської в м.
Києві до КМКЛ № 18 з вогнепальним пораненням в живіт, відкритим перелом лівої
гомілки (т. 77 а. 122-125, 132, 144-147).
Відповідно до листа КМКЛ № 18 від 17 березня 2014
року № 341/00.01, ОСОБА_1249 дійсно перебував на стаціонарному лікуванні в
даному закладі з 20 по 26 лютого 2014 року, а надалі продовжив лікуватися в
Польщі (т. 77 а. 126).
Факт перебування ОСОБА_773 на лікуванні в КМКЛ № 18
підтверджується листами цієї лікарні від 25 липня 2014 року № 1034/01.02
та від 08 серпня 2014 року № 1094/01.02, та випискою із медичної картки КМКЛ
№ 18 на хворого ОСОБА_773 № 292, відповідно до яких його було доставлено до
проктологічного відділення лікарні 20 лютого 2014 року близько 09 год. 45 хв.,
а 26 лютого 2014 року близько 09 год. 15 хв. його в стабільному стані
санітарним транспортом відправлено для подальшого лікуванні до Польщі, на
вимогу ОСОБА_773 йому було повернуто його особисті речі та вражаючі предмети,
видалені з тіла (т. 77 а. 201-202, 205, 209).
Крім того, допитаний в судовому засіданні за епізодом
поранення ОСОБА_2822 свідок ОСОБА_888 - доцент кафедри хірургії № 1,
показав, що 19 лютого 2014 року він був черговим лікарем у лікарні КМКЛ № 18,
куди ранком 20 лютого почали завозити поранених на «Майдані», серед них був
важко поранений у ноги ОСОБА_2880 , якого оперувала інша бригада лікарів, йому
відомо, що оперування ОСОБА_2880 закінчилося ампутацією кінцівки, з його тіла
були вилучені дрібні фрагменти пошкодженої кулі.
Як видно з довідки до акта МСЕК травматології МОЗ
України у м. Львові від 10 квітня 2016 року № 701614, ОСОБА_1249 отримав ІІ
групу інвалідності (т. 77 а. 210-211).
Факт лікування ОСОБА_773 в Польщі в період з 26 лютого по
01 квітня 2014 року підтверджується картою лікування та інформаційною
картою Обласної клінічної лікарні № 2 ім. Св. Королеви Ядвіги в м. Жешув
Республіки Польща від 01 квітня 2014 року на ім`я ОСОБА_610 та фото матеріалами
(т. 77 а. 208, 212-216). Під час дослідження цих документів потерпілий
підтвердив, що в Польщі він лікувався разом з потерпілим ОСОБА_1254 , який про
обставини свого поранення йому, потерплому, не розповідав.
Як видно з дослідженого в судовому засіданні висновку
судово-медичної експертизи № 785 від 16 травня 2014 року (т. 77 а.
168-171), яку провела експерт ОСОБА_1255 , при поступленні 20 лютого 2014 року
до КМКЛ № 18 у ОСОБА_773 було виявлено вогнепальне проникаюче поранення
черевної порожнини з ушкодженням внутрішніх органів, відкрите вогнепальне
поранення лівої гомілки з розплющенням кісткової тканини, вогнепальне поранення
лівої кисті. Під час перебування в лікарні йому була виконана, крім іншого,
ампутація лівої гомілки. Вказані тілесні ушкодження утворились внаслідок
пострілів із зброї спорядженої кулею, могли виникнути 20 лютого 2014 року, і
відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя у
момент їх спричинення. Судово-медичні дані для відповіді на питання щодо
напрямку травмуючої сили на тіло потерпілого відсутні.
Згідно з висновком додаткової судово-медичної
експертизи № 1356, яку також провів експерт ОСОБА_1255 на підставі
додаткових документів, в тому числі з Польщі (т. 77 а. 177-181), ОСОБА_1249 ,
знаходився на стаціонарному лікуванні в КМКЛ № 18 з 20 по 26 лютого 2014 року,
мав кульове проникаюче поранення черевної порожнини, вхідний отвір якого був на
передній черевній стінці зліва, мав наскрізне вогнепальне кульове поранення
лівої гомілки з переломом велико- і малогомілкової кісток, вхідний отвір був на
медіальній поверхні в її верхній третині, а вихідний - на латеральній поверхні.
Також виявлено рану в верхній третині лівого передпліччя, яка могла виникнути
внаслідок дотичного вогнепального кульового поранення. Встановити, якою
вогнепальною зброєю було спричинене сліпе поранення нижньої третини
передпліччя, за наявними судово-медичним даним не виявилось можливим. Крім
того, не зважаючи на додатково подані документи, судово-медичних даних для
встановлення напрямку поранення живота, відстані пострілу та зразка зброї
виявити також не вдалося.
Як видно з дослідженого в судовому засіданні висновку комісійної
судово-медичної експертизи № 164-2015/о від 30 вересня 2015 року (т. 77 а.
184-196), яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 і ОСОБА_942 на основі
дослідження копій висновків експертиз, протоколів допиту потерпілого, слідчого
експерименту з додатками до них, комісія експертів дійшла висновку, що
ОСОБА_1249 , ІНФОРМАЦІЯ_194 , саме 20 лютого 2014 року отримав три
вогнепальних поранення. При цьому, експерти взяли до уваги суперечливі дані,
які викладені в медичній документації, в порівнянні з деякими об`єктивними
даними (дані судово-медичного огляду), а саме: 1) наявність під час
судово-медичного огляду 19 травня 2014 року «рубця на передній поверхні
лівого передпліччя в нижній третині ближче до променево-зап`ясного суглобу»,
«рубця на зовнішній поверхні лівого передпліччя в верхній третині»; 2)
констатація лікарями КМКЛ щодо поранення живота: - наявності «на
шкірі передньої черевної стінки в лівому боковому фланку вхідного отвору
кульового поранення діаметром 1,5 см»; - наявності в просвіті кишківника
(під час операції) «округлої кулі до 1 см діаметром»; 3) констатація
лікарями КМКЛ щодо поранення лівої нижньої кінцівки: - наявності «на
медіальній поверхні лівої гомілки у верхній третині вхідного кульового отвору
до 5 см», «на латеральній поверхні лівої гомілки вихідного отвору
довжиною до 10 см»; - під час операції: «по передній поверхні лівої
гомілки вхідне кульове поранення до 1 см», «по задній поверхні - рвана
рана (вихідний отвір 5х10 см)»; 4) констатація лікарями КМКЛ щодо поранення
лівої верхньої кінцівки: - наявності «по долонній поверхні лівого
передпліччя, в середній та верхній третинах, рваних ран до 1 см в діаметрі»
з наступним встановленням діагнозу «вогнепальні рани м`яких тканин лівого
передпліччя, в верхній та нижній третинах (2)»; - до операційного діагнозу
«вогнепальна рана м`яких тканин лівого передпліччя по тильній поверхні»;
- під час операції: «по долонній поверхні в верхній третині передпліччя і
нижньої третини передпліччя - кульові рани до 1,3 см в діаметрі з розчавленими
краями», наявності в «нижній третині пластикового уламку 0,5х2 см»;
- після операційного діагнозу «вогнепальна рана м`яких тканин лівого
передпліччя по тильній поверхні», у сукупності з тим, що в розпорядженні
експертів відсутній одяг, в який був одягнений потерпілий ОСОБА_1249 під час
отримання вогнепальних поранень, і результатів балістичних експертиз
вищезгаданих сторонніх тіл, які були видалені з тіла потерпілого при наданні
йому стаціонарної медичної допомоги, все це не дозволило комісії
експертів висловитись, навіть у формі припущення, ані про тип снаряду, ані про
вид зброї стосовно спричинення вогнепальних поранень, тим більше - про
дистанції їх дії.
Проте наявність таких факультативних ознак, як: -
наскрізний характер вогнепального поранення лівої гомілки з практично повним
руйнуванням кісткового та м`язево-судинного масивів в ділянці поранення (при
можливому застосуванні з боку потерпілого перешкоди - металевого щита); -
наявність посилання лікарів про «вхідний отвір на гомілці до 1 см»; -
наявність посилання лікарів про наявність саме «округлої кулі до 1 см
діаметром» в животі; - наявність посилання лікарів про наявність в м`яких
тканинах лівого передпліччя в ділянці поранення «пластикового уламку 0,5х2
см», дала підстави комісії експертів вважати, що ОСОБА_1249 20 лютого 2014
року отримав три нижчезазначених вогнепальних поранень: № 1 -
сліпе проникаюче вогнепальне поранення живота, при цьому вхідна вогнепальна
рана розташована на лівій переднє-бічній поверхні живота; № 2 - наскрізне
вогнепальне поранення лівого передпліччя, при цьому вхідна вогнепальна рана
розташована на зовнішній поверхні лівого передпліччя в верхній третині, а
вихідна - на передній поверхні лівого передпліччя в нижній третині (ближче до
променево-зап`ясного суглобу); № 3 - наскрізне вогнепальне поранення лівої
гомілки. При цьому поранення №№ 1 і 2 виникли внаслідок одного пострілу з
гладкоствольної вогнепальної зброї, а поранення № 3 виникло внаслідок одного
пострілу з нарізної вогнепальної зброї.
Висновок комісії експертів № 164-2015/о щодо ситуаційних
обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на місцевості потерпілого та
особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому міг перебувати стрілок)
через їх не підтвердження балістичними чи криміналістичними дослідженнями та
характер припущення, суд присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть
бути покладені в основу даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану
судом правову позицію з наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку),
зауваження сторони захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані
докази через їх недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які
посилається у вироку.
Суд присяжних також оцінює як очевидну описку посилання експертів
у своєму висновку № 164-2015/о від 30 вересня 2015 року на дані медичних
документів КМКЛ нібито № 12, оскільки останні належали до КМКЛ № 18, що знайшло
своє безспірне об`єктивне документальне підтвердження.
Під час дослідження вказаного висновку комісії експертів
№ 164-2015/о потерпілий не мав до нього зауважень з єдиними уточненням про те,
що особа, яка з використанням нарізної вогнепальної зброї спричинила поранення
лівої ноги, перебувала скоріш за все на алейці, яка веде від Жовтневого палацу
до вулиці Інститутська, а не на останній, а сторона захисту, у свою чергу,
звернула увагу суду на велику ймовірність рикошету цієї кулі з огляду на
розміри вхідної рани - біля 5 см.
Всупереч твердженням сторони захисту у всіх вказаних
висновках судово-медичних експертів медична документація за даним епізодом
походженням із-за кордону до уваги не бралася, оскільки на дослідження взагалі
не подавалася.
Згідно з даними, які містить наданий потерпілим
ОСОБА_1232 диск Verbatim DVD-R …50582, файл «October_Palace_ Last_altitude»
(т. 8 а. 130), починаючи з 15 хв. 55 сек. запису, на відео (праве по середині)
зафіксовано нижче містка над вул. Інститутська евакуацію пораненого ОСОБА_773 у
жовтій касці з пораненою лівою ногою (в крові). Як видно з довідкової
інформації, яка супроводжує вказані відеоматеріали, ці події відбувалися 20
лютого 2014 року о 09 год. 09 хв. 39 сек., що узгоджується і з даними більш
інформативного відеозапису (екран 2/3) «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40).
Натомість, згідно з дослідженими судом присяжних даними,
які містить диск з папкою «Диск №1», файл «08-59-51 - 09-04-32 (00581)» (т. 70 а. 93), починаючи з 02 хв. 55 сек. запису
фіксується ідентифікована потерпілим як він особа в темній курточці із щитом в
лівій руці в жовтій касці, яка рухається від містка вверх по вулиці
Інститутській в групі з іншими активістами, допомагає піднятися пораненому,
потім дійсно бере правою рукою каміння (03 хв. 25 сек. запису), на 03 хв. 40
сек. запису візуалізується на його обличчі респіратор зеленого кольору, на 03
хв. 44 сек. потерпілий ОСОБА_1249 у жовтій касці перебуває біля синього шматка
металу, що відірвався від водомету - відповідає 09 год. 03 хв. 33 сек. на
запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…», до екрану 4/1 якого
компільоване вказане відео «08-59-51 - 09-04-32 (00581)», а на 03 хв. 58 сек.
перед потерпілим ОСОБА_1256 за декілька метрів фіксується потужний вибув -
відповідає 09 год. 03 хв. 47 сек. (екран 4/1) на запису «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2…».
Таким чином, суд присяжних вважає встановленим, що
ОСОБА_1249 під час руху від містка вверх вул. Інститутська в групі з іншими
активістами одержав поранення у проміжок часу з 09 год. 03 хв. 47 сек. до 09
год. 09 хв. 30 сек., враховуючи мінімальний час, необхідний для подолання
відстані від місця його поранення за містком до місця його фіксації вже
пораненим значно нижче і перед цим містком.
Згідно з дослідженими судом присяжних за клопотанням
сторони захисту протоколом огляду від 30 грудня 2015 року відеозаписів
та результатами їх перегляду безпосередньо судом на диску Videx CD-R з написом
«TVP захист 20.12.2016» (т. 77 а. 225), на відео під назвою «TVP - 09-00 -
09-10 - Poranek_nfo_20.02.2014-_skr_tв», що становить собою сюжет новин
польського телебачення, на 26 хв. 00 сек. запису зафіксовано, як особа в
курточці із світлими смужками стріляє в бік міліції, просувається вперед з
правого боку вул. Інститутська, за нею йде інша особа в камуфляжі, приховуючи
поруч із собою мисливську рушницю (астрономічний час Варшава,
часовий пояс: UTC/GMT +2 год. - 08 год. 06 хв., або Київ, часовий пояс: UTC/GMT
+3 - 09 год. 06 хв.). Потерпілий ОСОБА_1249 повідомив, що цих подій не
спостерігав та їх прокоментувати не може.
Посилання прокурора в судових дебатах на те, що на
дослідженому судом за епізодом загибелі ОСОБА_493 та в цілому відео
«Революцiя Україна Київ Контратака Майдану вул.Інститутська 2014.02.20 -
YouTube [720p]» зафіксовано саме потерпілого ОСОБА_773 в характерній жовтій
касці під час відходу активістів до містка (17 сек., 27-28 сек. запису) є
сумнівним, оскільки за участі потерпілого не досліджувалося, ним такі висновки
прокурора не підтверджені, а сам потерпілий про жодні обставини, зафіксовані на
вказаному відео, з огляду на час цих подій, суду не повідомляв, на вказаному
відео в цій локації фіксується не один активісті у жовтій касці, а тому суд
присяжних таким припущенням прокурора не послуговується, власне кажучи, воно не
впливає і на вирахувані судом часові параметри поранення потерпілого ОСОБА_773
.
Оцінюючи суперечливі дані потерпілого ОСОБА_773 про
активіста пораненого у груди (чи то ОСОБА_937 , чи то ОСОБА_1045 ), суд приймає
до уваги, що за дослідженими даними під час судового розгляду в груди отримав
поранення саме ОСОБА_937 і під містком, а ОСОБА_1045 - в шию, значно далі вверх
по вул. Інститутська і вже тоді за часом, коли рух вперед активістів давно
зупинився і відбувався їх відхід на попередні позиції за місток, про що
потерпілий ОСОБА_1249 як ним побачене в суді не повідомляв. Більш того,
ОСОБА_1249 брав в руку камінь під час руху від містка, які він повідомив, вже
будучи розлюченим після побаченого поранення активіста у груди, тобто значно
раніше за часом (до 09 год. 04 хв.), аніж зафіксовано час отримання поранення
ОСОБА_1257 (після 09 год. 08 хв.). Під час допиту в суді ОСОБА_1249 не казав,
що бачив поранення саме ОСОБА_913 , хоча, як виявилося за результатами
дослідження доказів за епізодом загибелі останнього, вони спілкувалися і були
знайомими. Відтак, суд схиляється до того, що ОСОБА_1249 все ж таки був
очевидцем поранення ОСОБА_341 , яке мало місце за даними дослідження доказів
епізоду поранення останнього о 09 год. 01 - 09 год. 02 хв., що узгоджується з
іншими наведеними даними і за цим епізодом.
Зважаючи на результати дослідження фото та відео
матеріалів, суд звертає увагу на загальну обстановку, яка складалася на цей
період часу на «Майдані»- відокремлені на відео запису «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 4 «наступ «Майдану»:
продовження атак, вихід до Жовтневого палацу» та епізод 5 «початок спеціальної
операції спецпідрозділу «Беркут» біля Жовтневого палацу, зупинення наступу
«Майдану»» (пункт 5.3.2 вироку).
При цьому, починаючи з 09 год. 02 хв. фіксується відхід
вверх по вул. Інститутська трьох водометів та групи співробітників
спецпідрозділу «Беркут» у синьому камуфляжі, які застосовуючи спецзасоби,
прикривають колону відступаючих правоохоронців та техніки, що розтяглася по
вул. Інститутська в бік урядового кварталу та призупинилася в заторі перед
сніжною барикадою; постріли з рушниці Форт-500 співробітника спецпідрозділу
«Беркут» у синьому камуфляжі з краю місцевості біля правого кута Жовтневого
палацу у напрямку низу вул. Інститутська перед містком через неї; озброєні АКМС
та Форт-500 бійці у чорній формі із жовтими пов`язками на руках (РСП), які на
куті Жовтневого палацу та поруч із сірим автобусом - ідентифікованим за
результатами судового розгляду службовим транспортом РСП спостерігають за
подіями навколо, активних дій не вчиняють, але вже поодиноко здійснюють
постріли в бік активістів із спецзасобів - рушниць Форт-500, скеровують дії
інших правоохоронців, які спішно (рух бігом) покидають Жовтневий палац в бік
урядового кварталу з центрального та правового виходів з цієї будівлі, якщо на
неї дивитися з Майдану Незалежності.
Починаючи з 09 год. 05 хв. фіксується евакуація
правоохоронців вже тільки з правого крила будівлі Жовтневого палацу, якщо
дивитися з Майдану Незалежності (серед них РСП - ОСОБА_21 , ОСОБА_542 ,
ОСОБА_529 та ін.); серія гучних звуків здійснення пострілів чергою (по 2-3
патрони) (з 09 год. 05 хв. 07 сек.); в напрямку активістів відкрита стрільба
чергами з АКМС ідентифікованого за результатами судового розгляду ОСОБА_31 у
синьому камуфляжі спецпідрозділу «Беркут» (о 09 год. 05 хв. 14-25 сек.); вихід
на місцевість навколо Жовтневого палацу озброєних АКМС, пістолетами та
рушницями Форт-500 бійців у чорній формі, в окремих білі наліпки на спинах з
написом «Беркут», всі із жовтими пов`язками на руках (РСП, зокрема,
ідентифіковані за результатом судового розгляду ОСОБА_369 (командир РСП),
ОСОБА_547 , ОСОБА_546 , а також ймовірно, але не виключається, ОСОБА_20 ,
ОСОБА_19 , ОСОБА_535 , ОСОБА_540 , ОСОБА_542 , ОСОБА_537 , ОСОБА_541 ,
ОСОБА_531 , ОСОБА_533 , ОСОБА_530 , ОСОБА_536 , ОСОБА_532 , ОСОБА_539 ,
ОСОБА_538 , ОСОБА_885 ОСОБА_727 та ін.), які разом з ідентифікованим за
результатами судового розгляду озброєним АКМС ОСОБА_376 відкрито застосовують
спецзасоби та вогнепальну зброю у напрямку, де перебувають активісти, а
розосередившись по периметру навколо Жовтневого палацу, припиняють свої
наступальні дії; повернення озброєних рушницями Форт-500 та пістолетами
працівників спецпідрозділу «Беркут» у синьому камуфляжі на кут будівлі готелю
«Україна» та відразу їх відхід з цієї позиції знову вверх по вул. Інститутська;
колона відступаючих правоохоронців та техніки, що розтяглася по вул.
Інститутська в бік урядового кварталу в заторі перед бетонною барикадою.
Що ж стосується оціночних суджень потерпілого про
характер дій активістів в цей період часу та перед ним, починаючи з руху
активістів вперед за місток над вулицею Інститутська, то суд звертає увагу на
таке.
Даний епізод поранення ОСОБА_773 у цій справі входить до
числа восьми епізодів поранення ( ОСОБА_973 , ОСОБА_985 , ОСОБА_1258 ,
ОСОБА_1244 ) та загибелі ( ОСОБА_651 , ОСОБА_1045 , ОСОБА_1039 ) потерпілих,
які відбувалися локально в одному місці (верх вул. Інститутська за містком над
нею), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 02 до 09 хв.) та
під час прямо пов`язаних між собою подій «Майдану» (відокремлені на відео
запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
епізоди 4 та 5 (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці вісім епізодів мають спільну
загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення містить велику
кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд наголошує, що основна
подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у наступі активістів «Майдану» на
сили правопорядку, які відступали в бік входу до верхньої станції метро
«Хрещатик», залишивши перед цим позиції на Майдані Незалежності через їх
обстріл. Таким чином, всі вказані вісім епізодів, підкріплених цим загальним
твердженням, слід розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий
огляд відповідних подій.
Так, дії озброєних правоохоронців та передової групи
активістів, які, не реагуючи на стримування з боку працівників міліції шляхом
активного застосування спецзасобів, локально та організовано між собою, в тому
числі за участю озброєних активістів, рухалися вперед по вул. Інститутська для
розширення території «Майдану», переслідуючи тим самим правоохоронців, які
відступали, судом присяжних детально проаналізовані на підставі поданих
сторонами відео та фото матеріалів під час дослідження доказів за епізодами
вбивства ОСОБА_911 та ОСОБА_913 , а тому їх повторне висвітлення за кожним
іншим окремим епізодом щодо учасників такої групи ( ОСОБА_1249 , ОСОБА_973 ,
ОСОБА_1258 , ОСОБА_985 , ОСОБА_1244 , ОСОБА_651 ) суд вважає зайвим.
Всі ці дані узгоджуються з із загальними відомостями, які
судом були отримані під час дослідження фото та відео матеріалів тих подій -
вихід спочатку окремих, а потім і великих груп активістів із засобами для
нанесення тілесних ушкоджень за межі барикади під містком, їх просування вперед
по вул. Інститутська, поступове взяття під контроль території перед входом до
готелю «Україна»; взяття активістами із засобами для нанесення тілесних
ушкоджень під контроль площадки перед центральним входом (колонада) до будівлі
Жовтневого палацу, вільне перебування серед таких активістів в різних локаціях
осіб з предметами, які за своїми очевидними зовнішніми ознаками можуть
сприйматися як вогнепальна зброя різних типів.
Наведені вище докази у своїй сукупності з очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_1249 , 20 лютого 2014 року з 09 год. 03 хв. 47 сек.
до 09 год. 09 хв. 30 сек. (за об`єктивними даними фіксації потерпілого наживо),
а фактично приблизно о 09 год. у проміжок часу з 05 до 09 хв. (за даними
фіксації ведення стрільби з нарізної вогнепальної зброї групою обвинуваченого
ОСОБА_872 ), перебуваючи на вул. Інститутській в м. Києві за пішохідним містком
біля Жовтневого Палацу, під час загострення протистояння між активістами
«Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної
зброї, рухаючись наверх з правого боку вул. Інститутська в м. Києві за містком
над нею, отримав внаслідок отримав три вогнепальних поранення, серед яких: одне
сліпе проникаюче вогнепальне поранення живота з вхідною вогнепальною раною на
лівій переднє-бічній поверхні; одне наскрізне вогнепальне поранення лівого
передпліччя з вхідною вогнепальною раною на зовнішній поверхні в верхній
третині, а вихідною - на передній поверхні в нижній третині; наскрізне
вогнепальне поранення лівої гомілки. Вказані поранення відносяться до тяжкого
тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя. При цьому два перших
поранення завдані внаслідок одного пострілу з гладкоствольної вогнепальної
зброї, а третє - внаслідок одного пострілу з нарізної вогнепальної зброї. Під
час поранень потерпілий був звернутий лівою бічною поверхнею тіла до джерела
пострілів та лівого блоку та верху вул. Інститутська.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Однак,
безспірно встановлено, що вогнепальне поранення лівої гомілки було завдано
потерпілому з території, яка перебувала під виключним контролем співробітників
правоохоронних органів - сектор, з якого був здійснений постріл, охоплює вище
по висоті вул. Інститутська та територію навколо неї з боку Жовтневого палацу,
де в цей час перебували правоохоронці, в тому числі й РСП, які тактично
взаємодіяли між собою. Натомість, причетність бійців РСП, а відтак і
обвинувачених, до вогнепальних поранень живота та лівого передпліччя
потерпілого, завданих внаслідок пострілу з гладкоствольної вогнепальної зброї,
не встановлена.
Також, сукупністю всіх наданих сторонами провадження і
досліджених під час судового розгляду доказів встановлено дані, які вказували
на те, що ОСОБА_1249 перед своїм пораненням діяв у складі передової групи
активістів, які, не реагуючи на стримування з боку працівників міліції шляхом
активного застосування спецзасобів, локально та організовано між собою, в тому
числі за участю озброєних активістів, рухалися вперед для розширення території
акції протесту, і діяв саме з цією метою, переслідуючи тим самим
правоохоронців, які відступали. Такі дії становили чи могли бути оцінені
такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння (відокремлені на
відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» епізоди 4 та 5 (пункт 5.3.2 вироку).
Задля повноти оцінок вказаний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_973 , ОСОБА_1258 ,
ОСОБА_985 , ОСОБА_1244 ) та загибелі ( ОСОБА_651 , ОСОБА_1045 , ОСОБА_1039 )
потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами оцінки доказів за ними у
своїй сукупності додатково викладені у вироку за результатами дослідження
останнього за часом з наведених епізодів - загибель ОСОБА_1259 .
5.4.14. За епізодом поранення
ОСОБА_616 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_973 показав,
що 19 лютого 2014 року ранком прибув до Києва для участі в мирній революції на
Майдані Незалежності, де два дні проводилися мирні акції протесту. 20 лютого
зранку прокинувся від шуму пострілів, згодом отримав поранення в праве
передпліччя на вул. Інститутська, після чого одержав медичну допомогу на
«Майдані».
Як також уточнив потерпілий на запитання сторін: - акції
протесту в Києві відвідував тричі, у грудні 2013 року, у січні та лютому 2014
року, приїздив на 7 - 10 днів; - метою його дій була мирна революція, зміна влади,
щоб змінити державу на краще, а мотивацією - ситуація в державі, діюча влада
його не влаштовувала, це була його особиста позиція, при цьому наміру змінити
владу насильницьким способом у нього не було, сам він був проти насилля, під
час цих подій діяв самостійно з власної ініціативи, до складу сотень
Самооборони «Майдану» не входив; - у лютому прибув до Києва з однодумцями на
транспорті, який організовувала ВО «Свобода», але до цього об`єднання не
належав; - у грудні 2013 року на «Майдані» була спокійна обстановка, тривали
мирні мітинги, на той час він розмістився в Жовтневому палаці, там же ночував і
в січні 2014 року, в сутичках участі не брав; - у лютому територія протесту
змінилася, обстановка була не спокійна, він проживав у палатках біля Консерваторії,
там же стояв на барикадах, мирно протестував; - 19 лютого обстановка залишалася
напруженою, лунали вибухи світло-шумових гранат, ліг відпочивати він приблизно
о 21-22 год.; - 20 лютого прокинувся близько 07 год. ранку в наметовому
містечку, яке знаходилось біля будівлі Консерваторії, прокинувся від шуму,
чітко лунали близькі постріли, вибухи світло-шумових гранат, одягнувшись пішов
в бік вул. Інститутська, піднімаючись вверх відразу за містком з правого боку
проїзної частини, приблизно через годину як прокинувся отримав в русі
поранення, у зв`язку з чим відразу повернувся назад і в мобільному медпункті
«Майдану», який розміщувався біля Консерваторії, йому надали першу медичну
допомогу, коли йому стало гірше, то в стаціонарному медпункті в будівлі Консерваторії
витягли кулю з внутрішнього боку руки та перев`язали рану, потім він 4 дні
лікувався в Жовтневому палаці, після чого продовжив лікування за місцем свого
проживання; - видалену кулю він залишив собі, вона була на вигляд ціла, вдома
24 лютого передав її разом з курткою, в якій перебував на момент поранення,
співробітникам Бориславської міліції, як йому відомо, результати експертизи
підтвердили, що куля була калібру 7,62 мм, а кров на кулі та одязі належала
йому; - перед самим пораненням він рухався у великій групі (до ста осіб) з
іншими активістами, оскільки попереду були люди, він не міг всього бачити, але
на відстані 100-200 метрів бачив працівників правоохоронних органів, які були
одягненні у темну форму та рухалися за готелем «Україна» спинами на зад в бік
станції метро «Хрещатик», а також біля Жовтневого палацу в районі зеленого
паркану - там правоохоронці тримали в руках автомати Калашникова, дробовики і
застосовували їх в бік активістів, тому відчував небезпеку з боку цих осіб,
одна група активістів йшла вулицею вперед, а інша - схилом підіймалася в бік
Жовтневого палацу; - під час поранення він був одягнутий в синю куртку, темно
синю фуфайку, темно сині джинси, кросівки, обличчя закривала балаклава, а на
голові була військова зелена металева каска, в руках нічого не тримав, йшов з
боку Хрещатика верх по вулиці, праворуч від нього знаходився ТЦ «Глобус», далі
правіше був готель «Україна», а з лівої сторони - Жовтневий палац; -
попередження про застосування зброї з боку правоохоронців не чув; - він бачив
багато поранених активістів, ідентифікувати яких не може, але йому не відомо,
щоб хтось з активістів отримав поранення, перебуваючи на самому «Майдані»; - за
весь час перебування на «Майдані» зброї в активістів не бачив; - номер
телефону, яким він користувався на час тих подій …4956.
Крім того, як вважає потерпілий ОСОБА_973 : - його
поранили пострілом з боку правоохоронців, які перебували біля готелю «Україна»,
звідки і лунав постріл; - активісти рушили ранком 20 лютого вперед, відстоюючи
територіальну цілісність «Майдану», з цією метою діяв і він, маючи намір
рухатися виключно до колишньої крайньої барикади «Майдану» біля станції метро
«Хрещатик», «натовп пішов в прорив і я разом з ним», засуджує
застосування зброї з боку правоохоронців, адже активісти йшли на них мирною
революцією і відстоювали свою територію «Майдану», яку міліція зайняла перед
цим, «ми їх почали відтісняти, а ті почали в нас стріляти»; - він своїми
діями ніякої небезпеки навченим та озброєним співробітникам міліції не
становив, оскільки не наступав, а просто йшов, група людей, яка була поруч,
крім захисту нічого при собі не мала і не була агресивно налаштована.
Одержані в результаті тимчасового доступу та
досліджені судом дані про місце перебування телефону з абонентським номером …49-56
в центральній частині міста Києва 20 лютого 2014 року (т. 68 а. 56)
узгоджуються з показаннями ОСОБА_974 про участь у подіях на «Майдані» у
вказаний період часу.
Показання потерпілого ОСОБА_974 щодо подій ранку 20
лютого 2014 року за його участю та обставин його поранення, зокрема і щодо: а)
напрямку руху на момент поранення - по правій стороні вул. Інститутська в
напрямку станції метро «Хрещатик»; б) місце розташування правоохоронців - за
готелем «Україна» та біля Жовтневого палацу; в) місця свого поранення - за
вказаним містком в бік до готелю «Україна» та положення тіла у просторі -
обличчям до верху вул. Інститутська, справа ТРЦ «Глобус», а зліва - Жовтневий
палац - знайшли своє підтвердження за результатами безпосереднього дослідження
судом складених потерпілим під час допиту слідчим схем місцевості
центральної частини міста Києва з урахуванням зроблених потерпілим до них
уточнень щодо місця свого перебування в момент поранення - за містком, а не
перед ним, а також даних протоколу слідчого експерименту від 13 червня 2014
року та додатків до нього (фото, відео фіксація - запис 09 хв. 35 сек.) (т.
113 а. 76, 81, 87-99).
Під час дослідження даних фіксації слідчого експерименту
потерпілий уточнив, що в момент поранення перебував на проїзній частині не по
центру, а правіше, тобто ближче до ТРЦ «Глобус».
Водночас, звертає на себе увагу те, що присутні під час
слідчого експерименту спеціалісти медик та балістик жодних висновків, які були
б зафіксовані у протоколі цієї слідчої дії, не зробили.
Згідно з дослідженими судом зафіксованим автоматизованою
системою повідомленням лікаря Бориславської міської лікарні від 24
лютого 2014 року, заявами потерпілого ОСОБА_974 від 24 лютого, 11 червня
та 27 липня 2014 року, який ідентифікований шляхом дослідження копії його
паспорту, про факт вогнепального поранення правого передпліччя, яке мало місце
20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності під час акцій протесту, останнього
визнано потерпілим в межах кримінального провадження, відкритого 24 лютого 2014
року (т. 113 а. 57, 60-61, 65, 68, 100).
Факт звернення ОСОБА_974 до Бориславської міської лікарні
24 лютого 2014 року та його подальше лікування до 11 березня 2014 року з
діагнозом вогнепальне кульове поранення верхньої третини правого плеча
підтверджується листом вказаного лікувального закладу від 02 квітня 2014
року та довідкою від 14 грудня 2014 року, медичною карткою стаціонарного
хворого та витягу з історії хвороби з додатками. При цьому за даними цих
документів також встановлено, що о 08 год. 21 лютого 2014 року потерпілий
дійсно був прооперований на «Майдані» з вилученням з рани кулі (т. 113 а.
109-116, 186).
Суд присяжних відхиляє доводи сторони захисту про
відсутність медичних даних про вогнепальний характер виявленого поранення на
тілі потерпілого, оскільки такий характер рани зафіксовано результатами
безпосереднього огляду потерпілого травматологом 25 лютого 2014 року, що
належно відображено як в історії хвороби ОСОБА_974 , так і в листку огляду
хворого (т. 113 а. 115об., 116).
Як вбачається зі змісту заяви потерпілого
ОСОБА_974 від 24 лютого 2014 року, протоколу огляду місця події з
додатками у виді фото таблиць, останній видав куртку синього кольору з
пошкодженням у виді отвору на правому рукаві, в якій він був поранений 20
лютого 2014 року, металевий предмет у виді мідної (без ознак фарбування) кулі,
а також копію аркушу паперу із записами лікарів про лікування на «Майдані» з 20
по 24 лютого 2014 року (т. 113 а. 174-180).
Під час дослідження цих документів потерпілий безспірно
ідентифікував свою куртку та заявив, що саме таку кулю він видав добровільно
правоохоронцям, аркуш паперу складав не той лікар, який вилучав кулю.
За вже дослідженими судово-балістичними даними
(пункт 5.3.3 вироку в частині, що стосується даного епізоду) видана потерпілим
ОСОБА_973 куля (без ознак фарбування), яка була вилучена з його тіла лікарями
на «Майдані», має сліди корозії та дрібного пошкодження, вона є частиною
військового патрону калібру 7,62 мм (7,62х39) промислового виробництва. Патрон,
споряджений такою кулею, може бути використаний для стрільби з автоматів та
кулеметів Калашникова. Слідів рикошету від перешкоди, інших слідів механічних
пошкоджень куля не має, експертна оцінка її придатності для ідентифікації зброї
відсутня. Жодних доказів, які могли б спростувати ці дані чи поставити під
сумнів, сторонами провадження не подано, а тому вони визнаються достовірними та
кладуться судом в основу свого вироку.
Одночасно, суд присяжних з наведенням відповідних мотивів
та обґрунтування через недоведену належність критично оцінив, а тому і відхилив
висновок комісії експертів - балістиків № 3255/3256/8653… від 29 травня 2015
року з додатками (фотоматеріали) (т. 39 а. 144-147), які досліджували кулю
за даним епізодом з іншими зовнішніми ознаками (нашарування по всьому кінчику
лаку темно-червоного кольору) і без наведення даних щодо її пакування, що
унеможливило перевірку її походження, а також як похідні результати подальших
експертних досліджень об`єкта дослідження за висновком експертизи №
3255/3256/8653… від 29 травня 2015 року, а саме в частині його експертного
дослідження висновок експертів за результатами проведення повторної
комісійної експертизи зброї № 12727; 21032/16-31; 19/8/2-197-СЕ/16 від 25
квітня 2019 року (т. т. 176-178, конкретно: т. 177 а. 55-58 та т. 178 а.
121-130).
Згадані потерпілим у своїх показаннях нібито відомі йому
висновки експертів, за якими на переданих ним курточці та кулі були виявлені
сліди крові та підтверджено її належність саме йому, також не були подані для
дослідження. З цього приводу зауваження сторони захисту виявилися слушними. В
інших випадках такі дослідження мали місце та безсумнівно усували всі
протиріччя, напр., вже досліджений судом епізод поранення потерпілого
ОСОБА_1260 .
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичної експертизи № 106 від 26 лютого 2014 року, яка була
проведена експертом ОСОБА_1261 на підставі аналізу з дозволу потерпілого
медичної документації (т. 113 а. 105-106, 127-128), в ОСОБА_974 виявлено легке
тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, у виді рани на
передній зовнішній поверхні верхньої третини правого плеча, яка могла
утворитися 20 лютого 2014 року внаслідок кульового поранення за обставин
вказаних потерпілим. Також виявлено рану на внутрішній поверхні верхньої
третини правого плеча, яка є наслідком хірургічного втручання. Аналогічний
висновок містить і результат судово-медичної експертизи № 1563 від 14 липня
2014 року (т. 113 а. 148-150).
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 218-2015/о від 04 грудня 2015 року, яку провели експерти
ОСОБА_940 , ОСОБА_941 та ОСОБА_942 вивчивши і проаналізувавши всю медичну
документацію на ОСОБА_974 , балістичні дослідження, а також копії протоколів
допиту потерпілого та проведення слідчого експерименту з відео його фіксації, а
також провівши додаткові дослідження куртки, в яку був вдягнутий потерпілий під
час поранення (т. 113 а. 156-170), ОСОБА_973 20 лютого 2014 року отримав одне
сліпе кульове вогнепальне поранення правого плеча, при цьому, вхідна рана
розташована на переднє-зовнішній поверхні плеча у верхній третині, від якої
відходив рановий канал, по ходу якого ушкоджені лише м`які тканини плеча та
який закінчувався кулею. Виявлене на курточці пошкодження за своєю локалізацією
відповідає вхідній рані, а за своєю морфологією є вхідним вогнепальним
пошкодженням. Обставини поранення, які повідомив потерпілий під час слідчого
експерименту, корелюють судово-медичним даним.
Будь-яких суперечностей, які могли б вплинути на зміст
вказаних висновків експертів-медиків №№ 106, 1563 та 218-2015/о по суті, судом
присяжних не встановлено. Оскільки у наведеній частині висновок комісійної
судово-медичної експертизи № 218-2015/о ґрунтується на об`єктивних
судово-медичних та судово-балістичних даних, узгоджується з висновками інших
експертиз, суд також визнає його достовірним і кладе в основу свого вироку.
Враховуючи викладене, суд, хоча і погоджується із
доводами захисту про те, що інформація, яка без жодних ідентифікуючих
реквізитів викладена на окремому аркуші паперу, що надав потерпілий слідчим
органам як підтвердження свого медичного оперування 21 лютого 2014 року та
подальшого короткострокового лікування на Майдані Незалежності (т. 113 а. 62,
112об.), дійсно не можна визнати допустимими медичними даними, проте, оцінює ці
відомості як доказ, який з урахуванням надзвичайних обставин його оформлення та
подальшого підтвердження експертами з різних галузей знань, переконливо для
суду доводить достовірність показань потерпілого про обставини свого лікування
в період часу з 20 по 24 лютого 2014 року в місті Києві на Майдан Незалежності.
Водночас, в іншій частині висновок комісії експертів №
218-2015/о - щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне
розташування на місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл,
сектор, в якому міг перебувати стрілок), враховуючи окремо сформульовану судом
правову позицію з наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), через
його недопустимість як доказу суд виключає з переліку таких, на які посилається
у вироку.
Під час повного перегляду судом відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (відео на
флеш носії - т. 90 а. 40), зафіксовано, що ранком 20 лютого 2014 року перша
спроба активістів, які атакували синій водомет, пройти вище по вул.
Інститутська під містком була здійснена о 09 год. 00 хв. 10 сек. (екран 3/1, 07
хв. 36 сек. запису). Друга така спроба - о 09 год. 02 хв. 10 сек. (екран 3/1 та
4/1, 09 хв. 27 сек. запису). Відступ правоохоронців, які, відстрілюючись з
помпових рушниць, рухалися кроком назад біля виїзду від стоянки готелю
«Україна», тобто перед самим готелем, зафіксовано, починаючи з 09 год. 02 хв.
34 сек. (екран 3/1, 4/4, 1/4 та 2/4, 10 хв. 01 сек. запису). Масовий рух вперед
активістів за містком починається з 09 год. 03 хв. 08 сек. (екран 2/1, 2/2,
1/3, 3/1 та 3/2, 10 хв. 35 сек. - 12 хв. 00 сек. запису). О 09 год. 03 хв. 11
сек. візуалізується на куті Жовтневого палацу група з дев`яти озброєних АКМС та
рушницями Форт-500 бійців РСП в чорній формі та захисній амуніції із жовтими
пов`язками на передпліччі з написом на спині «Беркут» (екран 2/4, 10 хв. 38 сек.
запису). Продовжує тривати відступ правоохоронців біля нижнього кута готелю
«Україна», 09 год. 03 хв. 29 сек. (екран 1/2, 2/3, 3/4 та 4/2, 10 хв. 57 сек. -
12 хв. 03 сек. запису). З 09 год. 05 хв. 07 сек. (запис з 12 хв. 33 сек.)
починають лунати інші за характером звуку постріли зі стрілецької зброї, о 09
год. 05 хв. 14 сек. (12 хв. 41 сек. запису) візуалізується ідентифікований за
результатами судового розгляду ОСОБА_23 у синьому камуфляжі спецпідрозділу
«Беркут», який здійснює постріли з АКМС в автоматичному режимі чергами в бік
низу вул. Інститутська (екран 1/2), звуки пострілу ідентичні тим, які лунали
перед такою візуалізацією. З 09 год. 05 хв. 24 сек. (запис з 12 хв. 50 сек.)
фіксується вибух спецзасобу перед передовою групою активістів на проїзній частині
вул. Інститутська (екран 3/1), яка припиняє свій рух вперед, одночасно вже за
готелем «Україна», як про це вказував потерпілий, група правоохоронців (серед
них в синьому камуфляжі з чорними бронежилетами поверх співробітники
спецпідрозділу «Беркут», а в чорній формі - військовослужбовці ВВ), з відстані
виглядають як особи в темній формі, відступають неспішним кроком назад (екрани
4/1 та 4/2), в цей же час на алейці від Жовтневого палацу біля зеленого
паркану, знову як про це вказував потерпілий, групуються озброєні АКМС бійці
РСП в чорній формі із жовтими пов`язками на руках, серед них ОСОБА_23 (екран
1/2). О 09 год. 07 хв. 47 сек. фіксується масовий відхід активістів по вул.
Інститутська в бік містка через неї (запис на 15 хв. 14 сек., екран 4/1). Вказані
події узгоджуються з обстановкою, під час якої був поранений потерпілий -
наступ активістів по вул. Інститутська, який ще внаслідок обстрілу не
перетворися у масовий відступ з 09 год. 07 хв. 47 сек., очевидцем якого
потерпілий ОСОБА_973 , за його показаннями, вже не був через поранення.
Вказані дані дозволяються з усією впевненістю
ідентифікувати період часу, протягом якого ОСОБА_973 , рухаючись верх по вул.
Інститутська відразу за містком через неї з правого боку проїзної частини, міг
отримати в праве плече з вхідною раною на переднє-зовнішній поверхні
вогнепальне поранення з нарізної зброї кулею калібру 7,62х39 мм - це 09 год. з
05 хв. 00 сек. до 07 хв. 45 сек. Цей проміжок часу відповідає і звуковій
компоненті подій - чутні постріли зі стрілецької зброї, здійснення яких з АКМС
калібру 7,62х39мм в окремих випадках візуалізується з боку правоохоронців. За
даним епізодом сторона обвинувачення залишила без оцінки досліджені під час
судового розгляду докази, показання самого потерпілого та продовжувала вважати
встановленим часовий діапазон поранення ОСОБА_974 абстрактно між 09 год. та 09
год. 30 хв., з чим суд з наведених мотивів не може погодитися.
Зважаючи на результати дослідження фото та відео
матеріалів, суд звертає увагу на таку загальну обстановку, яка складалася на
цей період часу на «Майдані», на якому та навколо фіксувалися, зокрема:
-евакуація
правоохоронців з правого крила будівлі Жовтневого палацу, якщо дивитися з
Майдану Незалежності (серед них РСП - ОСОБА_21 , ОСОБА_542 ,
ОСОБА_529 та ін.); серія гучних
звуків здійснення пострілів чергою (по 2-3 патрони) (з 09 год. 05 хв. 04 сек.);
в напрямку активістів відкрита стрільба чергами з АКМС ідентифікованого за
результатами судового розгляду ОСОБА_31
у синьому камуфляжі спецпідрозділу «Беркут» (о 09 год. 05 хв. 14-25
сек.); вихід на місцевість навколо Жовтневого палацу озброєних АКМС,
пістолетами та рушницями Форт-500 бійців у чорній формі, в окремих білі наліпки
на спинах з написом «Беркут», всі із жовтими пов`язками на руках (РСП, зокрема,
ідентифіковані за результатом судового розгляду ОСОБА_369 (командир РСП), ОСОБА_547 ,
ОСОБА_546 , а також ймовірно, але не виключається, ОСОБА_20 ,
ОСОБА_19 , ОСОБА_535 , ОСОБА_540 ,
ОСОБА_542 , ОСОБА_537 , ОСОБА_541 ,
ОСОБА_531 , ОСОБА_533 , ОСОБА_530 ,
ОСОБА_536 , ОСОБА_532 , ОСОБА_539 , ОСОБА_538 , ОСОБА_885 ОСОБА_727 та
ін.), які разом з ідентифікованим за результатами судового розгляду озброєним
АКМС ОСОБА_376 відкрито застосовують спецзасоби та вогнепальну зброю у
напрямку, де перебувають активісти, а розосередившись по периметру навколо
Жовтневого палацу, припиняють свої наступальні дії; переміщення сірого
автобусу, біля якого перебували вказані бійці в чорній формі із жовтими
пов`язками на руках (РСП), в бік сніжної барикади, а також переміщення в тому ж
напрямку ідентифікованого за результатами судового розгляду ОСОБА_29 ;
повернення озброєних рушницями Форт-500 та пістолетами працівників
спецпідрозділу «Беркут» у синьому камуфляжі на кут будівлі готелю «Україна» та
відразу їх відхід з цієї позиції знову вверх по вул. Інститутська; колона
відступаючих правоохоронців та техніки, що розтяглася по вул. Інститутська в
бік урядового кварталу в заторі перед бетонною барикадою;
-із самого початку
даного епізоду наступ активістів на вул. Інститутська та навколо Жовтневого
палацу зупиняється, його результати в районі вул. Інститутська сформувалися: а)
зупинкою передової групи активістів, які, ховалися за щитами, на проїзній
частині дещо вище заїзду до центрального входу готелю «Україна» на значній відстані
від відступаючих правоохоронців; б) взяттям активістами під контроль
центрального виходу з будівлі готелю «Україна»; в) взяттям іншою групою
активістів під контроль лівого виходу (якщо дивитися з Майдану Незалежності)
будівлі Жовтневого палацу та їх появою у незначній кількості (до двадцяти осіб)
біля колонади центрального виходу з цієї будівлі; відступ активістів, серед
яких є озброєна особа предметом, який за своїми очевидними зовнішніми ознаками
може сприйматися як вогнепальна зброя типу рушниці, з вул. Інститутська за
барикаду під місток, а з площадки перед Жовтневим палацом - в бік сходів на
вул. Інститутська, за місток через неї та за загородження на пагорбі біля
квиткового годинника; застосування активістом з кута готелю «Україна» в бік
правоохоронців предмета, який за своїми очевидними зовнішніми ознаками може
сприйматися як вогнепальна зброя типу пістолет, та залишення активістами і цієї
позиції; отримання поранень активістами; велика кількість активістів, які
залишаються перебувати на території Майдану Незалежності; супровід активістами
територією «Майдану» правоохоронців, яких зі сцени «Майдану» називають
полоненими;
-звуки, схожі на
вибухи та постріли, а серед них - більш інтенсивні відмінні (потужні та
хльосткі), схожі на автоматні постріли, що корелює з відеофіксацією
візуалізації здійснення правоохоронцями пострілів з АКМС; зі сцени «Майдану» -
команди закріпитися на зайнятих позиціях, взяти під контроль місток над
вулицею; тривалі заклики не бити полонених правоохоронців та надати їм медичну
допомогу; оголошення про потребу в медиках, наявність вогнепальних поранень
(відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» епізод 5 «початок спеціальної операції спецпідрозділу
«Беркут» біля Жовтневого палацу, зупинення наступу «Майдан»» (пункт
5.3.2 вироку).
Що ж стосується оціночних суджень потерпілого про
характер дій активістів в цей період часу та перед ним, починаючи з руху
активістів вперед за місток над вулицею Інститутська, то суд звертає увагу на
таке.
Даний епізод поранення ОСОБА_974 у цій справі входить до
числа восьми епізодів поранення ( ОСОБА_1249 , ОСОБА_985 , ОСОБА_1258 ,
ОСОБА_1244 ) та загибелі ( ОСОБА_651 , ОСОБА_1045 , ОСОБА_1039 ) потерпілих,
які відбувалися локально в одному місці (верх вул. Інститутська за містком над
нею), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 02 до 09 хв.) та
під час прямо пов`язаних між собою подій «Майдану» (відокремлені на відео
запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
епізоди 4 та 5 (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці вісім епізодів мають спільну
загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення містить велику
кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд наголошує, що основна
подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у наступі активістів «Майдану» на
сили правопорядку, які відступали в бік входу до верхньої станції метро
«Хрещатик», залишивши перед цим позиції на Майдані Незалежності через їх
обстріл. Таким чином, всі вказані вісім епізодів, підкріплених цим загальним
твердженням, слід розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести
всеохоплюючий огляд відповідних подій.
Так, дії озброєних правоохоронців та передової групи
активістів, які, не реагуючи на стримування з боку працівників міліції шляхом
активного застосування спецзасобів, локально та організовано між собою, в тому
числі за участю озброєних активістів, рухалися вперед по вул. Інститутська для
розширення території «Майдану», переслідуючи тим самим правоохоронців, які відступали,
судом присяжних також детально проаналізовані на підставі поданих сторонами
відео та фото матеріалів під час дослідження доказів за епізодами вбивства
ОСОБА_911 та ОСОБА_913 , а тому їх повторне висвітлення за кожним іншим окремим
епізодом щодо учасників такої групи ( ОСОБА_1249 , ОСОБА_973 , ОСОБА_1258 ,
ОСОБА_985 , ОСОБА_1244 , ОСОБА_651 ) суд вважає зайвим.
Всі ці дані узгоджуються з із загальними відомостями, які
судом були отримані під час дослідження фото та відео матеріалів тих подій -
вихід спочатку окремих, а потім і великих груп активістів із засобами для
нанесення тілесних ушкоджень за межі барикади під містком, їх просування вперед
по вул. Інститутська, поступове взяття під контроль території перед входом до
готелю «Україна»; взяття активістами із засобами для нанесення тілесних
ушкоджень під контроль площадки перед центральним входом (колонада) до будівлі
Жовтневого палацу, вільне перебування серед таких активістів в різних локаціях
осіб з предметами, які за своїми очевидними зовнішніми ознаками можуть
сприйматися як вогнепальна зброя різних типів, - на цьому тлі суд присяжних
критично сприймає відверто суб`єктивні переконання потерпілого ОСОБА_974 про
те, що він та оточуючі його активісти своїми діями ніякої небезпеки
співробітникам міліції не становили, оскільки не наступали, а просто йшли, крім
захисту нічого при собі не мали і не були агресивно налаштовані.
Оціночні судження (враження) потерпілого щодо виключно
мирного характеру протесту 20 лютого 2014 року набули під час судового розгляду
свого системного документального спростування, прямо поставлені під сумнів
іншими окремими потерпілими та свідками, а тому суд присяжних в контексті
встановлених фактів у справі в цілому визнає їх спростованими. Щодо інших
оціночних суджень потерпілого (право на захист території «Майдану» 20 лютого
2014 року, характер наступу з боку активістів в цей день тощо) суд присяжних
навів свої висновки за епізодом поранення ОСОБА_936 .
Зафіксованих під час подій 20 лютого 2014 року на фотографіях
захисту, які пройшли процедуру відкриття і досліджувалися судом, активістів
зі зброєю в руках (фото № 8, 20, 28 - т. 93 а. 129, 141, 149) потерпілий
ОСОБА_973 не бачив.
Інші докази сторонами не подавалися.
Оцінюючи подані сторонами докази щодо факту подій за
епізодом поранення ОСОБА_974 , суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає
допустимими та достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_973 20 лютого 2014 року у період часу приблизно
о 09 год. з 05 хв. 00 сек. до 07 хв. 45 сек. під час загострення протистояння
між активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів із
застосуванням вогнепальної зброї, рухаючись наверх з правого боку проїзної
частини вул. Інститутська в м. Києві за містком над нею, отримав внаслідок
пострілу з нарізної зброї калібру 7,62х39 мм одне сліпе кульове вогнепальне
поранення правого плеча, при цьому, вхідна рана розташована на
переднє-зовнішній поверхні плеча у верхній третині, від якої відходив рановий
канал, по ходу якого ушкоджені м`які тканини плеча та який закінчувався кулею.
Дане поранення має ознаки легкого тілесного ушкодження, що потягнуло
короткочасний розлад здоров`я.
У межах доказів за даним епізодом допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Однак,
безспірно встановлено, що вогнепальне поранення з нарізної зброї було завдано
йому з території, яка перебувала під виключним контролем співробітників
правоохоронних органів, в тому числі бійців РСП, які тактично взаємодіяли між
собою - сектор, з якого був здійснений постріл, охоплює вище по висоті вул.
Інститутська та територію навколо неї з боку Жовтневого палацу, де в цей час
перебували правоохоронці.
Крім того, об`єктивні судово-балістичні дані кулі калібру
7,62х39мм, якою було поранено ОСОБА_974 , вказують на відповідність її
характеристик штатним боєприпасам озброєних АКМС співробітників РСП.
Також, сукупністю всіх наданих сторонами провадження і
досліджених під час судового розгляду доказів встановлено дані, які вказували
на те, що ОСОБА_973 перед своїм пораненням діяв у складі передової групи
активістів, які, не реагуючи на стримування з боку працівників міліції шляхом
активного застосування спецзасобів, локально та організовано між собою, в тому
числі за участю озброєних активістів, рухалися вперед для розширення території
акції протесту, і діяв саме з цією метою, переслідуючи тим самим
правоохоронців, які відступали. Такі дії становили чи могли бути оцінені
такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння, більш того,
одночасно відбувалися з поступовим блокуванням активістами будівлі Жовтневого
палацу (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 5 «початок спеціальної операції
спецпідрозділу «Беркут» біля Жовтневого палацу, зупинення наступу «Майдану»
(пункт 5.3.2 вироку).
Задля повноти оцінок вказаний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_1249 , ОСОБА_1258 ,
ОСОБА_985 , ОСОБА_1244 ) та загибелі ( ОСОБА_651 , ОСОБА_1045 , ОСОБА_1039 )
потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами оцінки доказів за ними у
своїй сукупності додатково викладені у вироку за результатами дослідження
останнього за часом з наведених епізодів - загибель ОСОБА_1259 .
5.4.15. За епізодом поранення
ОСОБА_1262 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_985 показав, що він до подій, які відбулися 20
лютого 2014 року, лише декілька разів брав участь у протестних акціях на
«Майдані». З початку його обурило побиття студентів, потім - смерть ОСОБА_1263
, а 18 лютого 2014 року - жорстокість правоохоронних органів, з якою вони
розігнали протестуючих. Про ці події він довідався зі ЗМІ. 19 лютого, приблизно
об 11 год. 00 хв., він вкотре приєднатися до «Майдану» і в ніч на 20 лютого
ночував у приміщенні Консерваторії (2-ий поверх). Зранку, приблизно о 08 год.
00 хв., можливо раніше, їм сказали, що почався штурм «Майдану». Він перебував
на Майдані Незалежності нижче ОСОБА_1175 , але що саме робили правоохоронці
видно не було через димову завісу. Лунали вибухи гранат, активісти палили шини.
Пізніше стало видно, як працівники міліції відступають вверх по вул.
Інститутська, від`їжджали водомети. Активісти пішли за ними. Лунали постріли та
вибухали шумові гранати. З барикади, що була розміщена під містком на вул.
Інститутській, він допоміг евакуювати пораненого до медичного пункту в
приміщенні КМДА, після цього знову повернувся до цієї барикади, де підібрав
великий металевий щит, оскільки до цього не мав засобів захисту. Пройшовши із
вказаним щитом в групі з іншими активістами з правої сторони по бруківці
проїзної частини вул. Інститутської від містка приблизно 50 м (біля повороту до
готелю «Україна», можливо трохи вище), вони зупинилися, оскільки посилилися
постріли, і почали відступати, вишукуючись у лінію. У цей момент йому у ліву
руку, пробивши щит, влучила куля, яка пройшла на виліт. Через деякий час у щит
влучила ще одна куля, яка застрягла у його куртці - цю кулю він виявив вдома і
передав слідчому під час допиту. Коли в нього влучила куля, він знаходився за
щитом, ближче до його правого боку, так як лівіше була людина. Щит був
металевий, шириною більше метра. Після поранення його відвели до КМДА, де
зробили перев`язку. Потім він ще допомагав підносити шини до барикади по вул.
Інститутська біля станції метро «Хрещатик», оскільки там перебувало багато
поранених, які не могли звідти вийти через інтенсивний обстріл. З «Майдану»
його забрав батько.
Як також уточнив потерпілий ОСОБА_985 : - кожен
громадянин має право на мирні протести, відтак, вийшов на «Майдан» для захисту
своїх конституційних прав; - він вперше прийшов на «Майдан» після смерті
ОСОБА_1264 та перебував на вул. Грушевського біля стадіону ім. В.
Лобановського, у той день правоохоронці в мороз застосували проти людей
водомети; - 19 лютого 2014 року ознак штурму не було, правоохоронці та
активісти на «Майдані» перекидалися бруківкою, правоохоронці також кидали
шумові гранати, він бачив як активісти розбирали бруківку, але вони це робили
для захисту; - він не застосовував проти правоохоронців запалювальні суміші,
так звані «коктейлі молотова», та їх при собі не носив; - в Консерваторії
ночував на другому поверсі, коли їх розбудили 20 лютого, то він для себе
зрозумів, що штурм «Майдану» має початися, але ознак такого штурму не бачив, у
активістів, що перебували в Консерваторії, зброї не бачив та пострілів зранку
не чув; - коли правоохоронці почали відходити вверх по вул. Інститутська, то
ніяких оголошень при цьому не робили; - чому він та інші активісти пішли вверх
за правоохоронцями, сказати не може, як і не може згадати, хто саме йому у
ранці 20 лютого сказав про штурм «Майдану», припустив, що після подій 18 лютого
люди могли бути налаштовані «йти до кінця»; - в момент поранення він був у
рибацькій курточці сіро-зеленого кольору з капюшоном, довжиною майже до колін,
через праве плече висіла сумка чорно-білого кольору з ременем білого кольору,
сумка була на спині з правого боку, на обличчі - респіратор, на голові -
будівельна рожевого кольору каска, на яку міг натягнути капюшон, доля цього
одягу йому не відома; - чи були на його щиті малюнки чи пошкодження, він уваги
не звернув, але два отвори від куль на щиті з`явилися на його очах, коли його
поранили, вони розташовувалися поруч по центру щита, один з них був круглий, а
інший - навскоси, у вигляді ніби палички, відтак потерпілий вважає, що перший
постріл, куля від якого в нього влучила та залишила круглий отвір на щиті, був
здійснений зверху вул. Інститутської, а інша - летіла рикошетом та лише
пошкодила одяг (на куртці був пошкоджений лівий рукав біля передпліччя та
плеча), саме її (кулю) він знайшов вдома та віддав слідчому, вона мала зім`яте
осердя, доля щита йому не відома; - у момент поранення активісти йшли попереду
та позаду нього, дехто падав пораненим, у місці, де сходиться вул. Інститутська
та провулок від Жовтневого палацу, ліворуч він бачив правоохоронців у формі
чорного кольору, які були озброєнні автоматами Калашникова, на даний час про це
він може точно стверджувати після перегляду відео; - з самого початку, як
тільки вони почали підніматися вверх, пострілів не було, вони з`явилися згодом,
чи влучали кулі у бруківку, дерева тощо не бачив; - зі слів активістів йому
відомо, що постріли велися також з будівлі готелю «Україна», даху
Консерваторії, однак сам цього він не бачив; - його поранили приблизно о 09
год., він при цьому сидів навприсядки в напрямку верху вул. Інститутської,
точне місце порання вказати не може, під час слідчого експерименту також
визначив його приблизно; - зброї у нього не було, в активістів зброї також не
бачив, у них були лише палиці, він не бачив позаду себе людини, яка тримала у
руках рушницю, при цьому потерпілий, від відповіді на питання захисту, чи бачив
він поруч із собою на «Майдані» пристрій, зовні схожий на міномет, для
відстрілу пляшок із запалювальною сумішшю, ухилився; - коли він із товаришем
відносив шини майже до станції метро «Хрещатик» і зупинилися біля біотуалету
зеленого кольору (в цьому місці сходиться вул. Інститутська та провулок від
Жовтневого палацу), то бачив багато вбитих людей, які лежали праворуч по
вулиці, бачив як там падали люди. Біля снігової барикади біля станції метро
«Хрещатик» перебували активісти, за бетонною барикадою, що далі по вулиці,
перебували правоохоронці, він допомагав нести вниз по вулиці вбиту людину,
ідентифікувати яку не може; - після поранення він майже два тижні ходив на
перев`язки до медичного пункту в КМДА, також звертався до КМКЛ № 12, однак
пропозицію лікарів пройти стаціонарне лікування відхилив, боячись
переслідувань; - 20 лютого на «Майдані» він бачив лише простих людей, лідерів
«Майдану» не знав і не бачив, у жодну сотню не входив, до закликів зі сцени не
прислухався; - ідучи на «Майдан» та перебуваючи там, не мав на меті мститися
правоохоронцям чи завдати їм шкоди, лише хотів відстояти право людей на мирні
зібрання, про загиблих правоохоронців дізнався зі ЗМІ після закінчення подій на
«Майдані», вважає, що 20 лютого відбувся розстріл людей, оскільки їх
розстрілювали в одній точці; - крихке перемир`я 19 лютого вже не могло знизити
градус протистояння; - після «Майдану» проходив службу у спецпідрозділі
Нацгвардії України в АТО, при виході з-під міста Іловайськ був знову поранений
та взятий в полон, де перебував 8 днів, звільнений шляхом обміну.
Суд виходячи з паспортних даних потерпілого та особисто
складених ним документів, вважає за необхідне уточнити його анкетні дані, а
тому процесуальні документи на ім`я ОСОБА_1265 , в тому числі й поданий до суду
обвинувальний акт, насправді є документами саме на ОСОБА_984 .
На власноруч складеній потерпілим схемі (додаток
до протоколу його допиту від 21 квітня 2015 року), яка була досліджені судом за
участю потерпілого ОСОБА_984 , останній схематично зафіксував місце отриманого
поранення на проїзній частині вул. Інститутська неподалік від повороту в бік
автомобільної стоянки біля готелю «Україна».
Аналогічні викладеним вище показання про обставини свого
поранення, а також про напрямок свого переміщення вздовж вул. Інститутська до
місця поранення, положення свого тіла в момент поранення - навприсідки з
піднятим лівим коліном, витягнутою лівою рукою вперед із щитом та ймовірний
сектор здійснення пострілу, який охоплює всю вул. Інститутську зверху в
напрямку до станції метро «Хрещатик», потерпілий надав безпосередньо на
місцевості під час слідчого експерименту 16 червня 2015 року, протокол
якого та додатки до нього у виді фото таблиць були безпосередньо досліджені
судом присяжних (т. 75 а. 20-24).
Відповідно до досліджених судом присяжних заяви гр.
ОСОБА_984 від 25 лютого 2015 року і доданих до неї довідок КМКЛ № 12 від
24 лютого 2014 року № 4552 та медичного пункту КМДА від 24 лютого 2014 року, рапорту
слідчого від 06 березня 2015 року, ОСОБА_985 20 лютого 2014 року приблизно о 09
год. ранку, приймаючи участь у протестних акціях та перебуваючи на вул.
Інститутська в Києві навпроти Жовтневого палацу, отримав наскрізне вогнепальне
кульове поранення лівого передпліччя, після чого йому було надано першу медичну
допомогу в медичному пункті КМДА (т. 75 а. 1-8).
Ці відомості підтверджуються листом КМКЛ № 12 від
07 травня 2015 року № 12-1072/03 з додатком (копія журналу відмовлень), згідно
з яким ОСОБА_985 звертався за медичною допомогою 24 лютого 2014 року з
діагнозом проникаюче поранення лівого передпліччя, від госпіталізації
відмовився (т. 75 а. 54-58).
Суд визнає недопустимим доказом висновок спеціаліста в
галузі судово-медичної експертизи від 25 лютого 2014 року № 17/14, яким
встановлено тяжкість та характер завданих потерпілому тілесних ушкоджень (т. 75
а. 2-4), оскільки, з огляду на вимоги ч. 4 ст. 242 КПК України для вирішення
таких питань обов`язково поводиться експертиза, якою не є відокремлене
дослідження спеціаліста, тим більше проведене без попередження останнього про
кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичної експертизи від 27 травня 2015 року № 931/е, яку провів
експерт ОСОБА_952 на підставі безпосереднього огляду потерпілого ОСОБА_984 та
аналізу медичної документації на його ім`я, під час звернення 20 лютого 2014
року, і під час проведення 25 лютого 2015 року судово-медичного огляду у
ОСОБА_984 було виявлено наскрізне вогнепальне поранення лівого передпліччя:
вогнепальні рани (що сполучаються рановим каналом) на згинальній поверхні
лівого передпліччя в нижній третині та на ліктьовій поверхні лівого передпліччя
у середній третині. Вказане тілесне ушкодження утворилося від однократної
ударної дії тупого твердого предмету 20 лютого 2014 року внаслідок одного
пострілу з вогнепальної зброї і відноситься до легкого тілесного ушкодження, що
спричинило короткочасний розлад здоров`я. Після спричинення вказаного тілесного
ушкодження потерпілий не був позбавлений можливості рухатися, бігати тощо. За
відсутності експертизи одягу, в якому був одягнений ОСОБА_985 , визначити яка з
ран є вхідною, а яка вихідною, дистанцію пострілу, тип вогнепальної зброї,
характерні та індивідуальні властивості вогнепального снаряду експерт не зміг
(т. 75 а. 31-35).
Натомість, відповідно до дослідженого в судовому
засіданні судом присяжних висновку комісійної судово-медичної експертизи №
161-2015/о від 29 вересня 2015 року, яку провели експерти ОСОБА_940 ,
ОСОБА_941 і ОСОБА_942 оглянувши копії висновків спеціаліста та судово-медичної
експертизи, медичну документацію на ім`я ОСОБА_984 , а також протоколи
проведених з ним слідчих дій, комісія експертів дійшла висновку, що ОСОБА_985
саме 20 лютого 2014 року отримав одне (внаслідок одного пострілу) вогнепальне
поранення лівого передпліччя, при цьому: - постріл, внаслідок якого утворилося
дане поранення, був здійснений через перешкоду (металевий щит), яка знаходилася
«перед» потерпілим, тобто: напрямок пострілу був спереду назад, а рановий канал
має напрямок спереду назад та знизу догори (відносно нормального анатомічного
положення тіла людини за рахунок особливості розташування лівої верхньої
кінцівки); - ймовірне положення ОСОБА_984 в момент отримання вогнепального
поранення, в т.ч. утримання ним металевої перешкоди (металевого щита), може
відповідати такому, що зазначено останнім у ході слідчого експерименту від 16
червня 2015 року. Приймаючи до уваги саме характер вогнепального поранення -
наскрізне, при застосуванні з боку потерпілого металевої перешкоди (щита),
експерти вважають, що постріл був зроблений з неблизької дистанції з нарізної
вогнепальної зброї (т. 75 а. 39-45).
Оскільки у наведеній частині висновок комісійної
судово-медичної експертизи № 161-2015/о ґрунтується на об`єктивних
судово-медичних даних, суд визнає його допустимим та достовірним і кладе в
основу свого вироку. Суд присяжних не знаходить правових підстав для того, що
визнати вказані висновки експертів №№ 931/е та 161-2015/о суперечливими, як про
це просила сторона захисту. Вказані висновки не містять суперечливих положень,
взаємно доповнюють один одного, а більша інформативність останнього висновку
пояснюється більш обсягом джерел інформації, яку досліджувала комісія
експертів.
Водночас, в іншій частині висновок комісії експертів №
161-2015/о - щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне
розташування на місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл,
сектор, в якому міг перебувати стрілок), враховуючи окремо сформульовану судом
правову позицію з наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), через
його недопустимість як доказу суд виключає з переліку таких, на які посилається
у вироку.
З урахуванням наведеного, суд вважає встановленим на
підставі дослідження вказаних висновків експертів в судовому засіданні те, що
ОСОБА_985 саме 20 лютого 2014 року, коли був звернутий передом тулубу в
напрямку верху вул. Інститутська, отримав спереду назад одне (внаслідок одного
пострілу) наскрізне вогнепальне поранення лівого передпліччя: вогнепальні рани
(що сполучаються рановим каналом) на згинальній поверхні лівого передпліччя в
нижній третині та на ліктьовій поверхні лівого передпліччя у середній третині,
при цьому: - постріл, внаслідок якого утворилося дане поранення, був здійснений
з нарізної вогнепальної зброї через перешкоду (металевий щит), яка знаходилася
перед потерпілим, рановий канал має напрямок спереду назад та знизу догори.
Постріл був зроблений з неблизької дистанції, а особа, яка його проводила,
перебувала на місцевості, яка контролювалася виключно правоохоронцями - верх
вул. Інститутська та місцевість навколо Жовтневого палацу та алейки, що веде
від нього. Вказане наскрізне вогнепальне поранення лівого передпліччя
відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад
здоров`я, після його спричинення потерпілий не був позбавлений можливості
рухатися, бігати тощо.
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколу огляду
від 17 червня 2015 року відео під назвою «October_Palace_ Last_altitude»,
тривалістю 02 год. 44 хв. 37 сек., а також самим цим відео на диску Verbatim
DVD-R …50582 (т. 8 а. 130) встановлено, що ОСОБА_985 в описаному ним вище одязі
із характерною сумкою через плече, на 10 хв. 52 сек. запису (екран 2/1), що
відповідає 09 год. 04 хв. акцентованого автором астрономічного часу,
просувається в передовій групі активістів вверх по проїзній частині вул.
Інститутська в м. Києві, приблизно через хвилину потерпілий прикривається щитом
від розривів світло-шумових гранат.
Як уточнив потерпілий під час дослідження цього відео,
приблизно через декілька хвилин він буде пораненим (час поранення о 09 год. у
проміжку з 05 до 10 хв.). Також в цей проміжок часу, тобто з 09 год. 05 хв.
зафіксовано співробітників правоохоронних органів у чорному одязі із жовтими
пов`язками на руках з автоматичною зброєю, які перебувають за правим кутом
будинку Жовтневого палацу (якщо дивитися з боку ТРЦ «Глобус») і забезпечують
евакуацію з будівлі військовослужбовців ВВ, а у подальшому із застосуванням
зброї почнуть звільняти територію перед центральним входом до Жовтневого палацу
від протестуючих (09 год. 11 хв. астрономічного часу або 17 хв. 52 сек.
запису), спричинивши їх відступ та забезпечивши подальшу евакуацію вказаних
військовослужбовців з виходу вказаної будівлі на протилежному боці. У
подальшому після поранення та надання медичної допомоги, орієнтовно через
годину, потерпілий фіксується на відео, як несе покришки наверх по вул.
Інститутської (10 год. 22 хв. астрономічного часу або 01 год. 29 хв. 10 сек.
запису).
Сторона захисту визнала, що джерелом для даного відео є
сюжет новин з каналу « ІНФОРМАЦІЯ_179 », обстановка тих подій за часом
збігається з даними, які зафіксовані на відео під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_163 », що
цілком знайшло своє документальне підтвердження під час дослідження судом відео
файлу « ОСОБА_1266 », на якому зафіксовано сюжет новин каналу «
ІНФОРМАЦІЯ_179 », де починаючи з 02 хв. 40 сек. запису відтворюється оригінал
безперервного відео сюжету, уривки з якого були використані на відео під назвою
« ІНФОРМАЦІЯ_163 » та проаналізовані вище (диск - т. 69 а. 3), а також на відео
під назвою «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40) за відповідний період часу.
Показання потерпілого про його дії, що передували
пораненню, місцеперебування під час поранення та після, обстановку довкола
знайшли своє підтвердження під час безпосереднього дослідження судом шляхом
перегляду за участю потерпілого таких відеоматеріалів, на яких він безспірно
ідентифікував себе:
-файл «08-59-51 - 09-04-32 (00581)», на якому, починаючи
з 02 хв. 56 сек. запису зафіксовано, як із-за барикади під містком над вулицею
Інститутська в групі з іншими активістами з`являється потерпілий (майже по
середині екрану, за стовпом) з характерною сумкою через плече на білому ремені
(диск - т. 70 а. 93, папка «Диск1»);
-файл «7», на якому, починаючи з 09 сек. запису зафіксовано, як
вверх по вулиці Інститутська в групі з іншими активістами рухається вперед із
щитом потерпілий з характерною сумкою через плече на білому ремені, вказаний
сюжет новин має посилання на час наживо - 09 год. 03 хв. (диск - т. 70 а. 161,
папка «112»);
-файл «09-05-23 - 09-21-46 (00582)», на якому у проміжку
з 02 хв. 48 сек. по 03 хв. 13 сек. запису зафіксовано його відступаючим в групі
з іншими активістами на вул. Інститутська після щойно отриманого ним поранення,
при цьому інтенсивність обстрілу та застосування гранат за звуком зросла (диск
- т. 70 а. 93, папка «Диск1»);
-файл «cnn», на якому на 02 хв. 56 сек. запису фрагментарно
зафіксовано, як потерпілий несе шини вверх по вул. Інститутська (диск - т. 70
а. 117, папка «CNN»);
-файл «ВидеоПоСекундам», на якому у проміжку з 31 хв. 52
сек. запису зафіксовано потерпілого, який після того, як приніс шини, присідає
біля зелених біотуалетів, розташованих з лівого боку вулиці Інститутська, майже
навпроти входу до станції метро «Хрещатик» (диск - т. 50 а. 39).
Вказані дані досліджених відео матеріалів пов`язані між
собою одними і тими самими подіями, зафіксованими з різних ракурсів та точок
спостереження, і повністю узгоджуються з показаннями потерпілого, які він дав
під час судового розгляду, що абсолютно усуває сумніви в їх достовірності.
За дослідженим судом присяжних відео під назвою
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(флеш носій - т. 90 а. 40) зафіксовано наступне:
- з 09 год. 03 хв. 09 сек. за містком через вул.
Інститутська фіксується рух потерпілого з характерною сумкою через плече на
білому ремені в передовій групі з іншими активістами (екран 2/2, 10 хв. 37 сек.
запису), у цій частині відтворюється сюжет відеозапису з назвою «7»
(диск - т. 70 а. 161, папка «112»);
- з 09 год. 05 хв. 24 сек. (запис з 12 хв. 50 сек.)
фіксується вибух спецзасобу перед передовою групою активістів на проїзній частині
вул. Інститутська (екран 3/1), яка припиняє свій рух вперед, як про це вказував
потерпілий;
- о 09 год. 07 хв. 47 сек. фіксується масовий відхід
активістів по вул. Інститутська в бік містка через неї (запис на 15 хв. 14
сек., екран 4/1);
- з 09 год. 08 хв. 20 сек. на вул. Інститутська
фіксується рух потерпілого з характерною сумкою через плече на білому ремені в
групі з іншими активістами під час їх відступу до барикади під містком (екран
2/4, 15 хв. 48 сек. запису), у цій частині відтворюється сюжет відеозапису з
назвою «09-05-23 - 09-21-46 (00582)» (диск - т. 70 а. 93, папка
«Диск1»).
За даним епізодом сторона обвинувачення хоча і послалася
на досліджені під час судового провадження докази, проте з невідомих причин
вважала встановленими зовсім інші обставини поранення вказаного потерпілого -
біля Жовтневого палацу і в період часу до 09 год. 15 хв., тим самим вступивши у
суперечність з показаннями самого потерпілого та ідентифіковані ним свої дії
під час дослідження наявних відео матеріалів, з чим суд не може погодитися.
Враховуючи здійснений аналіз доказів, ОСОБА_985 отримав наскрізне вогнепальне
поранення лівого передпліччя, коли перебував у передовій групі активістів на
проїзній частині вул. Інститутська у період часу о 09 год. з 05 хв. 00 сек. до
08 вх. 20 сек.
Як видно з дослідженої судом заяви потерпілого
ОСОБА_984 від 18 червня 2015 року, останній добровільно видав кулю, яку він
виявив у своєму одязі (т. 75 а. 49).
За вже дослідженими судово-балістичними даними
(пункт 5.3.3 вироку в частині, що стосується даного епізоду) виданий потерпілим
ОСОБА_986 предмет, названий кулею, є сталевим осердям кулі 7,62 мм проміжного
патрону з кулею «ПС». Встановити, з якого зразка зброї (система, модель,
калібр) відстріляна куля, осердя якої подане на дослідження, не уявляється
можливим. 7,62 проміжні патрони можуть використовуватися для стрільби з 7,62 мм
автоматів Калашникова та іншої зброї відповідного калібру. Виявлене осердя кулі
непридатне для ідентифікації конкретного екземпляра зброї. Жодних доказів, які
могли б спростувати ці дані чи поставити під сумнів, сторонами провадження не
подано, а тому вони визнаються достовірними та кладуться судом в основу свого
вироку.
Даний епізод поранення ОСОБА_984 у цій справі входить до
числа семи епізодів поранення ( ОСОБА_1249 , ОСОБА_973 , ОСОБА_1258 ,
ОСОБА_1244 ) та загибелі ( ОСОБА_651 , ОСОБА_1045 , ОСОБА_1039 ) потерпілих,
які відбувалися локально в одному місці (верх вул. Інститутська за містком над
нею), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 02 до 09 хв.) та
під час під час прямо пов`язаних між собою подій «Майдану» (відокремлені на
відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» епізоди 4 та 5 (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці вісім епізодів мають
спільну загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення містить
велику кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд наголошує, що
основна подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у наступі активістів
«Майдану» на сили правопорядку, які відступали в бік входу до верхньої станції
метро «Хрещатик», залишивши перед цим позиції на Майдані Незалежності через їх
обстріл. Таким чином, всі вказані вісім епізодів, підкріплених цим загальним
твердженням, слід розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести
всеохоплюючий огляд відповідних подій.
Так, дії озброєних правоохоронців та передової групи
активістів, які, не реагуючи на стримування з боку працівників міліції шляхом
активного застосування спецзасобів, локально та організовано між собою, в тому
числі за участю озброєних активістів, рухалися вперед по вул. Інститутська для
розширення території «Майдану», переслідуючи тим самим правоохоронців, які
відступали, судом присяжних також детально проаналізовані на підставі поданих
сторонами відео та фото матеріалів під час дослідження доказів за епізодами
вбивства ОСОБА_911 та ОСОБА_913 , а тому їх повторне висвітлення за кожним
іншим окремим епізодом щодо учасників такої групи ( ОСОБА_1249 , ОСОБА_973 ,
ОСОБА_1258 , ОСОБА_985 , ОСОБА_1244 , ОСОБА_651 ) суд вважає зайвим.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_984 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку. При цьому, через мало
інформативність даних та лише встановлений приблизний час поранення
потерпілого, стороні обвинувачення довести поза розумним сумнівом причетність
до такого поранення потерпілого обвинувачених не вдалося. Натомість, суд вважає
доведеним, що потерпілий ОСОБА_985 20 лютого 2014 року приблизно у проміжку
часу о 09 год. з 05 хв. 00 сек. до 08 вх. 20 сек. отримав вогнепальне поранення
лівого передпліччя з напрямку території перед ним, яка була у цей період часу
під виключним контролем правоохоронців.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_985 , перебуваючи з правого боку на проїзній частині
вулиці Інститутській в місті Києві біля заїзду на майданчик до готелю
«Україна», 20 лютого 2014 року приблизно о 09 год. з 05 хв. 00 сек. до 08 вх.
20 сек. під час загострення протистояння між активістами «Майдану» та
працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї,
отримав через металевий щит одне (внаслідок одного пострілу з нарізної
вогнепальної зброї) вогнепальне наскрізне поранення лівого передпліччя, яке
відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад
здоров`я. При цьому вхідна рана на згинальній поверхні лівого передпліччя в
нижній третині, а вихідна - у ліктьового краю лівого передпліччя в середній
третині, рановий канал спереду назад, знизу догори (відносно нормального
анатомічного положення тіла людини за рахунок особливості розташування лівої
верхньої кінцівки, яка була виставлена вперед). Постріл, внаслідок якого
утворилося поранення, був зроблений з неблизької дистанції з нарізної
вогнепальної зброї.
У межах доказів за даним епізодом допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
безспірно встановлено, що вказане вогнепальне поранення було завдано ОСОБА_1267
з території, яка перебувала під виключним контролем співробітників
правоохоронних органів, в тому числі бійців РСП, які тактично взаємодіяли між
собою - верх вулиці Інститутська та місцевість поруч навколо Жовтневого палацу.
Крім того, об`єктивні судово-балістичні дані осердя кулі калібру 7,62мм, якою
було поранено ОСОБА_984 , вказують на відповідність її характеристик штатним
боєприпасам озброєних АКМС співробітників РСП.
Також, сукупністю всіх наданих сторонами провадження і
досліджених під час судового розгляду доказів встановлено дані, які вказували
на те, що ОСОБА_985 перед своїм пораненням діяв у складі передової групи
активістів, які, не реагуючи на стримування з боку працівників міліції шляхом
активного застосування спецзасобів, локально та організовано між собою, в тому
числі за участю озброєних активістів, рухалися вперед для розширення території
акції протесту і діяв саме з цією метою, переслідуючи тим самим працівників
міліції, які відступали. Такі дії становили чи могли бути оцінені такими, що
становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних
органів як учасників іншої сторони протистояння, більш того, одночасно
відбувалися з поступовим блокуванням активістами будівлі Жовтневого палацу
(відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» епізод 5 (пункт 5.3.2 вироку).
Задля повноти оцінок вказаний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_1249 , ОСОБА_973 ,
ОСОБА_1258 , ОСОБА_1244 ) та загибелі ( ОСОБА_651 , ОСОБА_1045 , ОСОБА_1039 )
потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами оцінки доказів за ними у
своїй сукупності додатково викладені у вироку за результатами дослідження
останнього за часом з наведених епізодів - загибель ОСОБА_1259 .
5.4.16. За епізодом поранення
ОСОБА_617 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1258 показав,
що через одержаний струс головного мозку внаслідок ДТП наприкінці 2016 року
всіх обставин свого поранення чітко не пам`ятає і може повідомити лише таке. У
грудні 2013 та у січні 2014 років, орієнтовно по тижню, разом з однодумцями
брав участь в акціях протесту на «Майдані» в м. Києві. Входив до складу 19
сотні (сотник - ОСОБА_1197 ), завданням якої було підтримання порядку на
«Майдані», участі в зіткненнях з працівниками правоохоронних органів не брав. У
черговий раз прибув на «Майдан» після подій 18 лютого 2014 року для надання
підтримки активістам. В ніч з 19 на 20 лютого до 08 ранку охороняв сцену,
ранком чув постріли. Після зміни та короткого відпочинку почув крики людей,
побачив як з верху вулиці несуть поранених та вбитих, тому теж вирушив вперед,
міліція відступала, попереду проглядався водомет. Біля Жовтневого палацу, тобто
зліва наверху від себе, побачив озброєний автоматами «Беркут» у чорній формі з
жовтими пов`язками на руках, вони трималися купками і стріляли. Раптом, поруч з
ним, потерпілим, впав перший, а потім і другий поранений, це було на проїжджій
частині вул. Інститутська на відстані десь 30 метрів вище від пішохідного
містка, але будівля готелю «Україна» ще була попереду. Він почав прикривати
поранених, що впали, щитом, і сам отримав поранення лівого стегна з відкритим
переломом кістки. Як йому здалося, тоді стріляли в активістів з різних боків,
але в нього стріляли зліва, з гори, тобто з місцевості біля Жовтневого палацу.
Лікування проходив у КМКЛ № 12, а потім тривалий час на території Польщі.
Як також уточнив потерпілий ОСОБА_1258 : - зброї в
активістів «Майдану» під час згаданих подій за його участю він не бачив; -
перший раз на «Майдані» опинився випадково, відвідуючи з друзями ОСОБА_1268 ,
пояснити свої дії, чому він ранком 20 лютого побіг переслідувати відступаючих
міліціонерів, не може; - він був очевидцем того, як активісти хотіли підпалити
водомет, який маневруючи на вул. Інститутська не давав підійти до нього
близько, лунали в цей час і постріли, але хто і куди стріляв він не бачив; - в
момент отримання поранення був одягнутий у кросівки, сині джинси та чорну
куртку, на голові червоний будівельний шолом, інших елементів свого одягу не
пам`ятає; - номер телефону, яким він користувався під час подій 20 лютого 2014
року, …НОМЕР_335 . Також потерпілий
просив суд критично відноситися до його первинних показів під час досудового
розслідування, оскільки вони не є точними через його перебування під дією
знеболюючих препаратів, так поранення він отримав не о 10 год. а о 09 год. 05 -
06 хв. і не біля готелю «Україна», а за обставин, які міг згадати і повідомив
суду, снайперів у вікнах Жовтневого палацу ранком 20 лютого не бачив, а у
вікнах цієї будівлі бачив невідомих осіб лише вночі 19 лютого.
Наведені вище показання потерпілого ОСОБА_1269 щодо: а)
свого одягу, в якому він був 20 лютого 2014 року; б) напрямку його руху вверх
по вул. Інститутська до місця свого поранення; в) самого місця отримання цього
поранення - вище містка на 30 метрів по центру проїзної частини вул.
Інститутська; г) положення свого тіла в момент поранення - знаходився в
положенні напівсидячи, грудною клітиною та обличчям звернутий вперед до верху
вул. Інститутська і прикритий щитом, лівим боком до Жовтневого палацу, ліва
нога зігнута у коліні, лівий бік тіла не прикритий щитом, - також знайшли своє
підтвердження за результатами безпосереднього дослідження судом наданої
потерпілим фотографії, яка пройшла процедуру відкриття і на якій
потерпілий особисто акцентував увагу на себе під час евакуації після поранення
у ліву ногу (т. 94 а. 91), а також складеної потерпілим під час допиту слідчим схеми
місцевості центральної частини міста Києва (т. 94 а. 125) та наданої
слідчому фотографії, на якій видно обличчя потерпілого та будівельну
каску на його голові прикриту капюшоном куртки (т. 94 а. 130), даних протоколу
слідчого експерименту від 30 жовтня 2015 року та додатків до нього
(план-схема, фото таблиця, відео фіксація) (т. 94 а. 136-140), які містять
аналогічні відомості з цього приводу з уточненнями з боку потерпілого.
Так, потерпілий під час дослідження наданої слідчому
фотографії (т. 94 а. 130) уточнив, що велика пляма крові на його правій штанині
утворилася від поранення лівої ноги, куля зламала та розтрощила кість, що
викликало велику кровотечу.
Факт перебування ОСОБА_1269 у вказаний ним час в
центральній частині міста Києва знайшов своє безспірне підтвердження під час
дослідження матеріалів тимчасового доступу до відомостей про місце
перебування 20 лютого 2014 року ідентифікованого ним власного телефону з
номером …НОМЕР_335 в межах дії базових станцій телефонного
оператора в центральній частині м. Києва від вулиць Прорізної, Грінченко в
напрямку Михайлівської площі з 09 год. та з 09 год. 42 хв. ранку, від стадіону
Динамо в напрямку Європейської площі з 09 год. 05 хв. (т. 63 а. 64-68). Як при
цьому уточнив потерпілий, під час надання самої першої невідкладної медичної
допомоги на «Майдані» в палатці, в нього вилучили телефон.
Зафіксованих на фотографіях захисту, які пройшли
процедуру відкриття і досліджувалися судом, активістів зі зброєю в руках (фото
№№ 6, 8, 28 - т. 93 а. 127, 129, 149), потерпілий ОСОБА_1258 під час подій 20
лютого 2014 року не бачив. Разом з тим, ОСОБА_1258 уточнив, що події, які
зафіксовані на фото № 28 (т. 93 а. 149), відбувалися вже після його поранення,
однак саме на цій ділянці проїзної частини перед сходами, що ведуть наверх до
Жовтневого палацу, він і отримав своє поранення у ногу.
Згідно з дослідженими судом присяжних рапортом
помічника начальника ч/ч Печерського РУ ГУМВС в м. Києві від 20 лютого 2014
року, заявою ОСОБА_1269 від 20 травня 2014 року, протоколом прийняття
заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13 травня 2014 року, копією
його паспорту, він просив в межах досудового розслідування, розпочатого 07
березня 2014 року за фактом його поранення, залучити його до даного
кримінального провадження як потерпілого через те, що 20 лютого 2014 року
близько 10 год., перебуваючи в м. Києві по вул. Інститутська отримав
вогнепальне поранення лівої ноги (т. 94 а. 92-95, 112, 114, 141-142).
Відповідно до листа Центру ЕМК та МК від 28 квітня
2014 року № 944/Б згідно бази даних АІС «Швидка медична допомога», 20 лютого
2014 року до гр. ОСОБА_1269 виїздів бригад швидкої медичної допомоги не
зареєстровано (т. 94 а. 172).
Водночас, як вбачається із досліджених судом присяжних листів
КМКЛ № 12 від 30 липня 2015 року № 12-1724/07 та 31 липня 2015 року №
12-1740/03, виписки з історії хвороби ОСОБА_1269 виданої КМКЛ № 12, потерпілий
ОСОБА_1258 20 лютого 2014 року каретою швидкої допомоги був доставлений до цієї
медичної установи, перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом
«вогнепальний багатоуламковий перелом лівої стегнової кістки з пошкодженням
лівої стегнової артерії» та був виписаний 21 лютого 2014 року для переведення
на подальше лікування до Республіки Польща (т. 94 а. 152-153, 175-177).
Як встановлено з листа КМКЛ № 12 від 11 серпня
2015 року № 015/350/1838-03, гр. ОСОБА_1258 свій одяг у приймальне відділення
лікарні на здавав (т. 94 а. 179).
За висновком судово-медичної експертизи від 19 травня
2014 року № 734/Е, яку провів експерт ОСОБА_1270 , внаслідок відсутності
медичної документації, в т.ч. результатів додаткових досліджень, встановити
характер та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень під час надходження до лікарні
ОСОБА_1269 не виявилось можливим (т. 94 а. 188-190).
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1286/е
від 30 жовтня 2014 року, яку провів експерт ОСОБА_952 (т. 94 а. 199-204),
під час звернення ОСОБА_1269 за медичною допомогою до КМКЛ № 12 у нього було
виявлено тяжке тілесне ушкодження за критерієм небезпеки для життя у виді
відкритої травми лівого стегна: рана (вказана клінічними лікарями у ділянці
лівого стегна без зазначення точної анатомічної локалізації);
уламково-фрагментований перелом нижньої третини діалізу лівої стегнової кістки
з суттєвим зміщенням (до вісі кістки) уламків та кісткових фрагментів. Через
неможливість проведення судово-медичного огляду ОСОБА_1269 та відсутність
відомостей про точну анатомічну локалізацію рани лівого стегна, обґрунтовано
судити про механізм утворення цього тілесного ушкодження не виявилось можливим,
однак висловлено припущення про однократність впливу, який обумовив утворення
цього тілесного ушкодження за двома ймовірними варіантами розвитку утворення: -
у результаті вибуху, - у результаті пострілу зі зброї. Визначитись з цього
приводу, а також відповісти на інші питання, поставлені перед експертом,
можливо лише після проведення судово-медичного огляду ОСОБА_1269 з послідуючим
порівняльним дослідженням рентгенограм та проведення експертизи одягу (у
незмінному стані), у якому ОСОБА_1258 був вдягнутий під час заподіяння йому цих
тілесних ушкоджень. Окремо експертом акцентовано увагу на тому, що з
урахуванням відсутності даних про клінічний кінець отриманої травми
(невизначеність клінічного кінця - наявність відомостей про обстеження за
межами України; відсутність можливості оцінки стану ушкодженої кінцівки під час
проведення відповідного огляду ОСОБА_1269 ) не було можливостей оцінювати
виявлене тілесне ушкодження за іншими критеріями. Однак навіть на даному етапі
проведення цієї експертизи, є підстави для визначення напрямку дії травмуючої
сили, яка обумовила утворення виявленого перелому, судячи з напрямку та обсягу
зміщення кісткових фрагментів на вивченій рентгенограмі лівого стегна (при
моделюванні напрямку зміщення кісткових фрагментів по вивченій рентгенограмі у
електронному вигляді за допомогою програми «OSIRIX HD» (MAC OS).
Під час дослідження висновку експертизи № 1286/е від 30
жовтня 2014 року потерпілий заперечив можливість утворення поранення лівої ноги
внаслідок вибуху гранати, оскільки, хоча на той час і було активне використання
гранат з боку право-охоронних органів, проте поруч з ним на момент поранення
вибуху гранати не було.
Відповідно до дослідженого під час судового розгляду висновку
комісійної судово-медичної експертизи № 235-2015/о від 18 листопада 2015 року,
яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 та ОСОБА_942 дослідивши копію
висновків попередніх експертиз, медичну документацію на ім`я ОСОБА_1269 , копії
протоколів допиту потерпілого, копію протоколу проведення слідчого експерименту
із відео його проведення (т. 94 а. 209-216), комісія експертів, незважаючи на
відсутність одягу потерпілого, в якому він був одягнений 20 лютого 2014 року,
дійшла висновку про те, що потерпілий ОСОБА_1258 саме 20 лютого 2014 року до 10
год. 10 хв. отримав одне (внаслідок одного пострілу) наскрізне вогнепальне
поранення лівого стегна, при цьому вхідна вогнепальна рана була розташована на
зовнішній поверхні лівого стегна, а вихідна - на внутрішній. Локалізація
вищезгаданого поранення з віддзеркаленням на безпосередньо його характер
(«руйнування» кісткової структури стегна), дозволило стверджувати, що зазначене
вище вогнепальне поранення утворилося внаслідок пострілу з нарізної вогнепальної
зброї. Обставини отримання вогнепального поранення, на які вказував потерпілий
у ході слідчого експерименту від 30.10.2015 року, у т.ч. щодо його положення і
пози, відповідають та корелюють з наявними судово-медичними даними: - в момент
отримання вогнепального поранення ОСОБА_1258 був звернутий лівою
бічною/переднє-бічною поверхнею тіла до особи, яка здійснила постріл.
Суд в основу свого вироку за даним епізодом кладе
наведений у вказаній частині висновок комісійної судово-медичної експертизи №
235-2015/о як такий, що ґрунтується на максимально зібраній медичній
документації, більш того враховує фактичні обставин отримання потерпілим
ОСОБА_1271 поранення лівої ноги, повідомлені ним самим, у тому числі на
місцевості, які до того ж спростовують окремі припущення попередніх експертиз
про можливі інші, аніж вогнепальні внаслідок пострілу кулею, причини заподіяння
цього поранення.
В іншій частині висновок комісії експертів № 235-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на місцевості
потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому міг
перебувати стрілок) та інших даних у сфері балістики (здійснення пострілу в
потерпілого зі зброї певного калібру, дистанції такого пострілу) через їх не
підтвердження судово-балістичними чи криміналістичними дослідженнями та
характер припущення, суд присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть
бути покладені в основу даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану
судом правову позицію з наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку),
зауваження сторони захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані
докази через їх недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які
посилається у вироку.
Суд присяжних виключає з переліку доказів дані про лікування
ОСОБА_1269 у зв`язку з отриманим поранення на території Республіки Польщі у
період часу з 22 лютого по 18 квітня 2014 року, які випливають з інформаційної
картки № 5013/2014 5-го Військового клінічного шпиталю ІНФОРМАЦІЯ_195 та
доданої до неї документація (т. 94 а. 154-171), оскільки відсутні дані про їх
належну легалізацію на території України, не приймалися вони і до уваги
експертами медиками.
Щодо орієнтовного часу поранення потерпілого ОСОБА_1269 ,
то повідомлені ним самим дані з цього приводу, не суперечать поданим доказам.
Так, за дослідженим судом присяжних відео під назвою
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(флеш носій - т. 90 а. 40) зафіксовано наступне:
- з 09 год. 03 хв. 08 сек. за містком через вул. Інститутська
починається рух окремих груп активістів проїзною частиною вверх по вулиці
(екрани 2/1, 2/2, 1/3, 3/1 та 3/2, 10 хв. 35 сек. - 12 хв. 00 сек. запису), при
цьому на правому куті будівлі Жовтневого палацу (якщо дивитися з боку ТРЦ
«Глобус») фіксується група з дев`яти озброєних АКМС та рушницями Форт-500
бійців РСП в чорній формі та захисній амуніції із жовтими пов`язками на
передпліччі та написом на спині «Беркут», які поки що спостерігають за
обстановкою (екран 2/4) - саме про рух в цій групі активістів, а також про
перебування вказаних озброєних правоохоронців біля Жовтневого палацу, але які
вже стріляли, і повідомляв потерпілий у своїх показаннях, описуючи обстановку
до свого поранення;
- з 09 год. 05 хв. 04 сек. (запис з 12 хв. 30 сек.)
починають лунати інші за характером звуку постріли зі стрілецької зброї;
- о 09 год. 05 хв. 14 сек. (12 хв. 41 сек. запису)
візуалізується ОСОБА_23 у синьому камуфляжі спецпідрозділу «Беркут», який
здійснює постріли з АКМС в автоматичному режимі чергами в бік низу вул.
Інститутська (екран 1/2), звуки пострілу ідентичні тим, які лунали перед такою
візуалізацією;
- з 09 год. 05 хв. 24 сек. (запис з 12 хв. 50 сек.)
фіксується вибух спецзасобу перед передовою групою активістів на проїзній
частині вул. Інститутська (екран 3/1), яка припиняє свій рух вперед, одночасно
на алейці біля Жовтневого палацу, як про це вказував потерпілий, групуються
озброєні АКМС бійці РСП в чорній формі із жовтими пов`язками на руках, серед
них ОСОБА_23 (екран 1/2);
- з 09 год. 06 хв. 04 сек. вказані зупинені передові
групи активістів починають свій відхід назад вниз по вул. Інститутська в бік
містка через неї, продовжують лунати звуки пострілів, серед активістів
фіксуються поранені (екрани 2/1 та 4/2);
- о 09 год. 07 хв. 47 сек. фіксується масовий відхід
активістів по вул. Інститутська в бік містка через неї (запис на 15 хв. 14
сек., екран 4/1);
- о 09 год. 09 хв. 50 сек. фіксується відхід активістів
по вул. Інститутська до барикади під містком через неї, перебування
відступаючих активістів за містком вище по вулиці фіксується тільки в межах
декількох метрів, водомети на проїзній частині вулиці ще були у полі зору
активістів (запис на 17 хв. 17 сек., екрани 2/4 та 1/4 відповідно).
Вказані події узгоджуються з обстановкою, під час якої
був поранений потерпілий - наступ чи відступ після нього активістів по вул.
Інститутська, що дозволяло потерпілому перебувати в тридцяти метрах за містком
вище по вул. Інститутська. Обстановка вказаних подій знайшла своє документальне
підтвердження і під час дослідження судом відео «NM140220_1272» (т. 69
а. 3), на якому зафіксовано сюжет новин каналу « ІНФОРМАЦІЯ_179 », де починаючи
з 02 хв. 40 сек. запису відтворюється оригінал безперервного відео сюжету,
уривки з якого були використані у відео «Висота ''Жовтневий'' …».
Даний епізод поранення ОСОБА_1269 у цій справі входить до
числа восьми епізодів поранення ( ОСОБА_1249 , ОСОБА_973 , ОСОБА_985 ,
ОСОБА_1244 ) та загибелі ( ОСОБА_651 , ОСОБА_1045 , ОСОБА_1039 ) потерпілих,
які відбувалися локально в одному місці (верх вул. Інститутська за містком над
нею), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 02 до 09 хв.) та
під час під час прямо пов`язаних між собою подій «Майдану» (відокремлені на
відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
епізоди 4 та 5 (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці вісім епізодів мають спільну
загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення містить велику
кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд наголошує, що основна
подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у наступі активістів «Майдану» на
сили правопорядку, які відступали в бік входу до верхньої станції метро
«Хрещатик», залишивши перед цим позиції на Майдані Незалежності через їх
обстріл. Таким чином, всі вказані вісім епізодів, підкріплених цим загальним
твердженням, слід розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести
всеохоплюючий огляд відповідних подій.
Так, дії озброєних правоохоронців та передової групи
активістів, які, не реагуючи на стримування з боку працівників міліції шляхом
активного застосування спецзасобів, локально та організовано між собою, в тому
числі за участю озброєних активістів, рухалися вперед по вул. Інститутська для
розширення території «Майдану», переслідуючи тим самим правоохоронців, які
відступали, судом присяжних також детально проаналізовані на підставі поданих
сторонами відео та фото матеріалів під час дослідження доказів за епізодами
вбивства ОСОБА_911 та ОСОБА_913 , а тому їх повторне висвітлення за кожним
іншим окремим епізодом щодо учасників такої групи ( ОСОБА_1249 , ОСОБА_973 ,
ОСОБА_1258 , ОСОБА_985 , ОСОБА_1244 , ОСОБА_651 ) суд вважає зайвим.
Разом з тим, сторона обвинувачення не змогла зорієнтувати
суд присяжних на даних про осіб двох поранених, яких за показаннями потерпілого
ОСОБА_1269 , він прикрив щитом, під час чого власне і був сам поранений.
Відсутність таких даних робить можливим визначити час поранення потерпілого
ОСОБА_1269 тільки у межах певного періоду.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_1269 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку. При цьому, через
малоінформативність даних та лише встановлений приблизний час поранення
потерпілого, стороні обвинувачення довести поза розумним сумнівом причетність
до такого поранення потерпілого обвинувачених не вдалося. Більш того, за даним
епізодом сторона обвинувачення залишила без оцінки досліджені під час судового
розгляду докази, показання самого потерпілого та продовжувала вважати
встановленим часовий діапазон поранення ОСОБА_1269 абстрактно між 09 год. 00
хв. та 10 год. 30 хв., з чим суд не може погодитися. Натомість, суд вважає
доведеним, що потерпілий ОСОБА_1258 напівсидячи, будучи звернутим передньою
частиною тіла до верху вул. Інститутська, а лівим боком до Жовтневого палацу,
ліва нога зігнута у коліні, 20 лютого 2014 року, приблизно у проміжку часу о 09
год. між 05 хв. 00 сек. до 09 хв. 50 сек., отримав вогнепальне поранення лівого
стегна у напрямку зліва направо, зверху вниз, тобто з напрямку території
навколо дальнього кута Жовтневого палацу в бік алейки від нього, яка була у цей
період часу під виключним контролем правоохоронців.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що потерпілий ОСОБА_1258 20 лютого 2014 року,
приблизно о 09 год. між 05 хв. 00 сек. до 09 хв. 50 сек. перебуваючи в місті
Києві на проїжджі частині вулиці Інститутська, приблизно 30 метрів вище містка,
під час загострення протистояння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї отримав внаслідок
пострілу з вогнепальної зброї одне наскрізне вогнепальне поранення лівого
стегна - уламково-фрагментований перелом нижньої третини діалізу лівої
стегнової кістки з суттєвим зміщенням уламків та кісткових фрагментів, яке
відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя,
при цьому вхідна рана розташована на зовнішній поверхні стегна, а вихідна - на
внутрішній, напрямок ранового каналу зліва направо, зверху вниз. У момент
поранення ОСОБА_1258 був звернений лівим боком тулуба до напрямку дії
вогнепального снаряда та до місцевості навколо дальнього кута Жовтневого палацу
та алейки від нього.
У межах доказів за даним епізодом допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
безспірно встановлено, що вогнепальне поранення лівого стегна було завдано
ОСОБА_1272 з території навколо дальнього кута Жовтневого палацу, яка перебувала
під виключним контролем співробітників правоохоронних органів, в тому числі
бійців РСП, які тактично взаємодіяли між собою.
Також, сукупністю всіх наданих сторонами провадження і
досліджених під час судового розгляду доказів встановлено дані, які вказували
на те, що ОСОБА_1258 перед своїм пораненням діяв у складі передової групи
активістів, які, не реагуючи на стримування з боку працівників міліції шляхом
активного застосування спецзасобів, локально та організовано між собою, в тому
числі за участю озброєних активістів, рухалися вперед для розширення території
акції протесту, і діяв саме з цією метою, переслідуючи тим самим працівників
міліції, які відступали. Такі дії становили чи могли бути оцінені такими, що
становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних
органів як учасників іншої сторони протистояння (відокремлений на відео запису
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 5
(пункт 5.3.2 вироку).
Задля повноти оцінок вказаний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_1249 , ОСОБА_973 ,
ОСОБА_985 , ОСОБА_1244 ) та загибелі ( ОСОБА_651 , ОСОБА_1045 , ОСОБА_1039 )
потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами оцінки доказів за ними у
своїй сукупності додатково викладені у вироку за результатами дослідження
останнього за часом з наведених епізодів - загибель ОСОБА_1259 .
5.4.17. За епізодом поранення
ОСОБА_636 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1244 ,
показав, що ранком 20 лютого 2014 року розпочався наступ на правоохоронців, він
був безпосереднім його учасником, активісти були у піднесеному настрої, співали
Державний Гімн. Під час вказаних подій він був одягнутий у зимову
куртку-пуховик чорного кольору, сірі штани, чорні берці, на голові була зелена
каска з намальованими тризубом, калиною і написом «Крим», мав сумку з
протигазом, в руках тримав металевий щит. Коли він близько 09 год. через
барикаду пробіг під містком, що з`єднує ТРЦ «Глобус» та Жовтневий палац, і
наближався в бік готелю «Україна», то побачив, що з боку Жовтневого палацу, з
оглядового майданчику, як двоє правоохоронців у чорній формі із жовтими
пов`язками та балаклавах на голові почали стріляти, один при цьому тримав
автомат Калашникова і здійснив з нього два - три одиночні постріли в бік
містка, а іншій - тримав чорну рушницю. У цей момент водомет вже був на верху
вул. Інститутська навпроти готелю «Україна». Активісти відразу почали
відступати в бік Майдану Незалежності за місток, він теж повернувся і сховався
за барикаду під вказаний місток, ближче до ТРЦ «Глобусу», майже на тротуарі,
поклавши перед собою щит. У цей момент побачив у вікні готелю «Україна» на 4-6
поверсі двох людей теж в чорній формі, один з гвинтівкою, що мала приціл, нахилився
для пострілу, а другий - стояв поруч, людей в інших вікнах готелю не бачив.
Він, потерпілий, крикнув «Снайпера!», потім почув звук пострілу, повернувся
назад і побачив пораненого у спину і досі невідомого активіста в коричневій
курточці, який рухався в бік Майдану і впав. Саме у цей момент його,
потерпілого, оглушило і він відчув удар в ліве плече. Під час поранення він,
потерпілий, був повернутий вправо, дивився назад, лівим плечем звернутий у
напрямку до готелю «Україна», куля зайшла у бокову частину лівого плеча,
переломила кісту лівої руки і вийшла, як він вважає, зі спини. За часом він
отримав поранення пізніше, ніж допитаний у його присутності потерпілий
ОСОБА_1273 . Вказані обставини відтворив на місцевості під час слідчого
експерименту, вказавши приблизне місце свого поранення. Ураховуючи напрямок
ранового каналу, ОСОБА_1244 вважав, що в нього стріляли з боку вказаних
поверхів готелю «Україна», де він бачив осіб в чорному одязі. Йому допомогли
дістатися ОСОБА_841 у безпечне місце, де його посадили на лавки, біля яких
збирали «коктейлі молотова» та каміння, звідки був доставлений в приміщення
КМДА і там його забрала карета швидкої медичної допомоги в лікарню, де зробили
операцію і вставили апарат ОСОБА_1274 . Пізніше він лікувався у Польщі та Німеччині,
де поставили металевий стержень у руку, яка не зросталася, цей імплантат він
має й досі. Переглядаючи відео тих подій, він себе не знайшов.
Як також уточнив ОСОБА_1244 : - він приєднався до акцій
протесту через побиття студентів 30 листопада 2013 року, жив на «Майдані» з
початку лютого, приймав безпосередню участь у подіях біля Маріїнського парку 18
лютого 2014 року і також бачив багато поранених цивільних осіб, міліція активно
використовувала світло-шумові гранати та стріляла в протестуючих з рушниць - з
того часу вважав працівників міліції терористами у формі; - йому були відомі і
факти поранень правоохоронців, в Криму йшла пропаганда проти «Майдану» і у
тролейбусах крутили відео, як від «коктейлю молотова» горить працівник
«Беркуту»; - слухи про перемир`я 19 лютого були, проте такого він не пам`ятає;
- в ніч 20 лютого 2014 року захищав барикаду навпроти Стели Незалежності,
декілька годин відпочивав у Рівненській палатці, військовослужбовці ВВ,
прикриваючись щитами, періодично підходили ближче до барикад і робили постріли
з рушниць; - коли біля 05 год. ранку він повернувся на барикаду, то попрощався
з товаришем, оскільки відчував, що все так просто не закінчиться, якщо постійно
лунають постріли та розриваються гранати, вони були готові до будь-яких подій,
бо були морально виснажені; - активісти мали намір повернутися до Жовтневого
палацу, оскільки в багатьох з них під час штурму «Майдану» 18 лютого там
залишилися особисті речі та документи; - він не був очевидцем використання з
боку активістів «Майдану» зброї в бік правоохоронців, хоча чув про такі фати,
що мали місце 19 лютого біля Консерваторії, і того ж дня сам бачив серед
протестуючих декілька осіб з мисливськими рушницями (одностволка, двостволка);
- закликів припинити протест чи попереджень через гучномовці про застосування
правоохоронцями зброї не чув, а з «Майдану», навпаки, лунали звернення до
правоохоронців не стріляти у свій народ; - після поранення, перебуваючи у
лікарні, з метою унеможливити своє затримання за участь в акції протесту він назвався
вигаданим прізвищем « ОСОБА_1275 », доля свого одягу йому не відома; -
показання допитаного у його присутності потерпілого ОСОБА_341 підтверджує з тим
уточненням, що описані ними обома події хоча і стосуються їх обох, проте
сприймалися ними по-своєму, а в окремих випадках у різний час.
Також, як вважав потерпілий ОСОБА_1244 , морально
виснажені були і військовослужбовці ВВ, яких висували вперед і саме які
розпочали відступ, за таких обставин, умовно кажучи, перехват активістами
ініціативи у виді наступу був справжнім емоційним вибухом, підсилений бажанням
нарешті поставити крапку у цьому протистоянні, а тому страху він не відчував.
Аналогічні викладеним вище показання про обставини свого
поранення з боку правоохоронців потерпілий надав безпосередньо на місцевості і
під час слідчого експерименту 16 липня 2015 року, протокол якого та
додатки до нього у виді фото таблиць були безпосередньо досліджені судом
присяжних. При цьому потерпілий уточнив, що на фото № 11 зображено готель
«Україна», проте вінка, в яких він бачив снайпера, не проглядаються через
дерева у цю пору року. Звертає на себе і положення тіла потерпілого у просторі
в момент його поранення, яке він відтворив під час цієї слідчої дії: повернутий
вправо, дивиться назад, лівим плечем звернутий у напрямку до готелю «Україна»,
а спиною - до Жовтневого палацу (т. 57 а. 129-139).
Крім того, потерпілий ОСОБА_1244 показав, що йому відомо
про обставини вогнепального поранення під час згаданих подій свого друга,
побратима з однієї сотні ОСОБА_615 , який ранком 20 лютого 2014 року на початку
наступу одним з перших побіг за барикаду із щитом за правоохоронцями, що
відступали, і зник з кута зору.
Сторони провадження під сумнів показання потерпілого
ОСОБА_1226 не ставили і вважали їх щирими.
Згідно з дослідженими судом присяжних витягами з реєстру
кримінального провадження, рапортами ДІМ Шевченківського РУ ГУМВС, довідками
за повідомленням лікаря від 20 лютого 2014 року та довідками КМКЛ ШМД
від 13 березня 2014 року №375 та від 20 травня 2014 року № 61, розшуковими
документами (т. 57 а. 41-65), ОСОБА_1244 , який називався « ОСОБА_1275 »,
20 лютого 2014 року приблизно о 09 год. 56 хв., приймаючи участь в масових
акціях протесту на Майдані Незалежності в м. Києві, отримав тілесне ушкодження
у вигляді вогнепального поранення лівого плеча, в результаті чого був
доставлений до КМКЛ ШМД (м. Київ, вул. Братиславська, 3), де перебував на
стаціонарному лікуванні з діагнозом відкритий 2-ї стадії перелом с/з лівої
плечової кістки зі зміщенням уламків до 21 лютого 2014 року.
Вказані факти підтверджуються відомостями, які містять
досліджені в судовому засіданні заява ОСОБА_1226 від 02 червня 2014 року про
залучення його до кримінального провадження як потерпілого, виписка із
медичної карти стаціонарного хворого КМКЛ ШМД № 4975 на ім`я ОСОБА_1226 (
ОСОБА_1276 ), довідка шпиталю «Майдану» № 983 від 12 березня 2014 року
та лист КМКЛ ШМД № 1058 від 03 червня 2014 року, документи, що
посвідчують його особу, власноруч складена ним схема місця свого
поранення, згідно з якими вбачається, що він 20 лютого 2014 року в м. Києві
по вул. Інститутська на проїзній частині за містком неподалік Жовтневого палацу
під час участі в протестних акціях отримав вогнепальне поранення лівого плеча,
у зв`язку з чим проходив лікування, був доставлений до лікарні о 09 год. 50 хв.
(т. 57 а. 66, 74-76, 78, 91, 94-95).
Враховуючи вказані вище дані, суд вважає встановленим, що
медичні та інші документи, які були оформлені на « ОСОБА_1277 », безпосередньо
стосуються потерпілого ОСОБА_636 .
Згідно відповідей КМК ШМД №№ 1500, 1501 від 13 серпня
2015 року, одяг, в якому був доставлений ОСОБА_1244 до лікарні, відсутній і
не був зареєстрований, а під час проведення оперативного втручання внаслідок
його вогнепального поранення чужорідних тіл (куль, дробів) виявлено не було (т.
57 а. 157,158).
Крім того, як вбачається з досліджених в судовому
засіданні виписного епікризу історії хвороби № 837/1 виданого КЛ
«Феофанія» 30 квітня 2014 року, матеріалів тимчасового доступу за
дозволом суду до цієї медичної документації КЛ «Феофанія», довідки КЛ
«Феофанія» про вартість лікування, інформаційної картки № 5006/2014 Клініки
травматології та ортопедії 5-ї військової клінічної лікарні м. Краків
Республіки Польща від 06 березня 2014 року, а також довідки № 938573 з
Лікарні Святої Катерини м. Франкфурт ФРН від 16 травня 2014 року (т. 57 а. 77,
79-90, 99, 109-115), ОСОБА_1244 з діагнозом: вогнепальний перелом лівого плеча
перебував на стаціонарному лікуванні в період з 22 лютого по 07 березня 2014
року - у м. Краків, згодом з 07 березня по 30 квітня 2014 року - у КЛ
«Феофанія», в якій хворому 14 березня 2014 року було проведено оперативне
втручання (ревізія вогнепальної рани, нефректомія, дренування п/о рани), а з 05
по 16 травня 2014 року - у Лікарні Святої Катерини м. Франкфурт ФРН.
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні висновку
судово-медичного експерта ОСОБА_1278
№ 1447 від 20 серпня 2014 року (т. 57 а. 119-128), при безпосередньому
огляді ОСОБА_1226 , поєднаному з вивченням всієї наданої на дослідження
медичної документації на його ім`я, експертом виявлено: вогнепальне наскрізне
поранення лівого плеча у вигляді наскрізної рваної рани, відкритого уламкового
перелому діалізу плечової кістки на межі середньої та нижньої третин зі
зміщенням уламків, дотичної вогнепальної рани в ділянці нижнього кута лівої
лопатки. Вказане ушкодження утворилось від однократної дії тупого предмету з
обмеженою поверхнею контакту і значною кінетичною енергією, що більш характерно
для кульового поранення, і за давністю утворення може відповідати 20 лютого
2014 року, при цьому відноситься до тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм
небезпеки для життя).
Відомості, що містила медична документація із-за кордону,
мали виключно похідний та допоміжний характер стосовно первинної медичної
документації на потерпілого, а тому не впливали на її обсяг та зміст, наведені
висновки експерта.
Відповідно до дослідженого судом присяжних висновку
комісійної судово-медичної експертизи № 143-2015/о від 23 вересня 2015 року (т.
57 а. 146-155), яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 і ОСОБА_942 , маючи
у своєму розпорядженні висновки згаданих вище експертиз, медичну документацію
ОСОБА_1226 , протоколи його допиту та проведення з ним слідчого експерименту із
записом останнього, встановлено, що ОСОБА_1244 саме 20 лютого 2014 року отримав
одне (внаслідок одного пострілу) наскрізне вогнепальне поранення лівого плеча,
об`єм ушкоджених тканин плеча, в т.ч. і її кісткового остова, характер
руйнування м`яких тканин вказує на кульовий характер цього поранення. Однак
відсутність у розпорядженні експертів одягу, в який був одягнений потерпілий в
момент вогнепального поранення, не дозволила експертам зробити висновок у
стверджувальній формі ані про взаємне розташування вхідної та вихідної
вогнепальних ран, ані про дистанцію пострілу, ані про тип снаряду, ані про вид
зброї стосовно спричинення вогнепального поранення.
Оскільки у наведеній частині висновок комісійної
судово-медичної експертизи № 143-2015/о ґрунтується на об`єктивних
судово-медичних даних, суд визнає його допустимим та достовірним і кладе в
основу свого вироку.
Натомість, оцінюючи на предмет достовірності та
переконливості наведений висновок комісії експертів № 143-2015/о та показання
потерпілого ОСОБА_1226 щодо характеру вогнепального поранення в контексті
оцінки ран на його тілі як вхідна та вихідна, суд виявив протиріччя, які
усунути поданими доказами не вдалося. При цьому, суд присяжних оцінює за
правилами припущень, а відтак відхиляє спроби комісії експертів все ж таки
визначити протилежне, аніж про це вказував потерпілий, взаємне розташування
вхідної та вихідної ран з огляду на загальний механізм утворення вогнепальних
поранень - більша руйнація тканин саме на виході вогнепального снаряду. Вже
наявні матеріали даного судового провадження об`єктивно вказують на те, що з
наведеного експертами правила можуть бути винятки (див., напр. епізод загибелі
ОСОБА_1279 ), а відтак, чи належить дана ситуація до таких винятків - невідомо.
Крім того, в іншій частині висновок комісії експертів №
143-2015/о - щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне
розташування на місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл,
сектор, в якому міг перебувати стрілок), а також про нарізний характер
використаної для пострілу в потерпілого зброї за відсутності будь-яких судово-балістичних
даних про це, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з
наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), через його недопустимість
як доказу суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
У той же час, показання потерпілого ОСОБА_1226 з
вказаного приводу ґрунтуються виключно на його власних переконаннях, уточнивши,
що вхідний та вихідний характер рани визначав інтуїтивно за відчуттям і не
виключав зі свого боку помилки.
Сторона обвинувачення не змогла зорієнтувати суд на даних
про особу в коричневій курточці, яка поруч з потерпілим і майже одночасно, за
його словами, отримала поранення в спину, що ускладнило питання визначення часу
поранення самого потерпілого. Більш того, прокурор за результатами судового
розгляду так і не визначився з часом поранення вказаного потерпілого - такі
дані за результатами дослідження доказів не сформував, а під час судових
дебатів з цього приводу обмежився лише посиланням на письмову заяву
потерпілого, в якій фігурує проміжок між 09 та 10 годинами 20 лютого 2014 року,
з чим суд погодитися не може. Більш деталізована з цього приводу виявилася
позиція сторони захисту, так, наприклад, захисник ОСОБА_1280 вважав
встановлених на підставі досліджених судом відеозаписів орієнтований час поранення
даного потерпілого о 09 год. з 07 до 10 хв.
Згідно з даними, які містить наданий потерпілим
ОСОБА_1232 диск Verbatim DVD-R …50582, файл «47 _ 20.02.2014» (т. 8 а.
130), на записі відео, починаючи: а) з 00 хв. 20 сек. зафіксовано на вул.
Інститутська перед двома водометами синього та сірого кольору поранення
чоловіка, ідентифікованого автором відео як ОСОБА_491 ; б) з 00 хв. 24 сек.
зафіксовано на вулиці Інститутській групу активістів, які рухаючись вперед
тримаючи перед собою щити та штовхаючи бак для сміття; в) з 00 хв. 38 сек.
зафіксовано відступ активістів по вул. Інститутська. Як видно з довідкової
інформації, яка супроводжує вказані відеоматеріали, ці події відбувалися 20
лютого 2014 року: а) о 09 год.; б) у проміжку часу о 09 год. 07 хв. з 16 по 46
сек.; в) о 09 год. 08 хв. Ці дані щодо часового параметру подій узгоджуються і
з відомостями , які з цього приводу містить повністю досліджений судом відео
запис «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(флеш носій - т. 90 а. 40).
Під час дослідження цих відео сюжетів потерпілий
ОСОБА_1244 повідомив, що бачив саме ці водомети, але був ще далеко позаду від
передової групи активістів, людей, які штовхали бак для сміття бачив перед
собою, його місце перебування не охоплюється цим сюжетом, а коли зафіксовано
відступ активістів, він вже перебував біля барикади під містком, його місце
перебування не охоплюється дослідженим відео, у подальших зафіксованих на відео
подіях вже участі не брав, їх очевидцем не був.
Згідно з даними, які містить наявний в матеріалах
провадження диск I-tech DVD+R № …7229 відео файл «ВидеоПоСекундам» (т.
50 а. 39), на записі відео, починаючи з 00 хв. 15 сек. і по 00 хв. 42 сек.
зафіксовано відступ активістів на вул. Інститутська. Під час дослідження цих
відео сюжетів потерпілий ОСОБА_1244 повідомив, що під час зафіксованих подій
він вже перебував біля барикади під містком, себе ідентифікувати не може.
Згідно з даними, які містить наявний в матеріалах
провадження диск ЕМТЕС DVD-R …3636 відео файл «Інститутська 20 лютого.
Вбивство майданівців» (т. 52 а. 173), на записі відео, починаючи з 00 хв.
15 сек. зафіксовано відступ правоохоронців з технікою, у тому числі двома
водометами. Під час дослідження цих відео сюжетів потерпілий ОСОБА_1244
повідомив, що зафіксована на відео обстановка відступу в цілому відповідає
подіям, що розпочалися за його участі 20 лютого 2014 року на вул. Інститутська.
Суд вважає усуненими сумніви щодо ідентифікації
потерпілого, місця та лише приблизно часу його поранення під час подій 20 лютого
2014 року (о 09 год. з 07 до 09 хв.), положення при цьому його тіла у просторі
(під час повороту праворуч звернутий лівим плечем у напрямку до готелю
«Україна», спиною - до Жовтневого палацу, оглядався назад), оскільки такі дані
не спростовані під час дослідження документованих даних та результатів
проведених експертиз. Однак, питання про тип снаряду, тип та вид зброї, з якої
було здійснено постріл, напрямок ранового каналу, про дистанцію пострілу за
одержаними даними через малоінформативні відомості медичної документації та
відсутність одягу, в якому був потерпілий в момент поранення, дійсно, безспірно
визначити виявилося неможливим. Відтак, за таких даних, а також враховуючи
множинний характер секторів обстрілу території, на якій перебував потерпілий, довести
поза розумним сумнівом на підставі поданих за даним епізодом доказів
причетність до такого поранення потерпілого ОСОБА_1226 саме співробітників
правоохоронних органів, в тому числі РСП та обвинувачених, зокрема, стороні
обвинувачення не вдалося.
Проте, даний епізод поранення ОСОБА_1226 у цій справі
входить до числа семи епізодів поранення ( ОСОБА_1249 , ОСОБА_973 , ОСОБА_985 ,
ОСОБА_1258 ) та загибелі ( ОСОБА_651 , ОСОБА_1045 , ОСОБА_1039 ) потерпілих,
які відбувалися локально в одному місці (верх вул. Інститутська за містком над
нею), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 02 до 09 хв.) та
під час під час прямо пов`язаних між собою подій «Майдану» (відокремлені на
відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
епізоди 4 та 5 (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці вісім епізодів мають спільну
загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення містить велику
кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд наголошує, що основна
подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у наступі активістів «Майдану» на
сили правопорядку, які відступали в бік входу до верхньої станції метро
«Хрещатик», залишивши перед цим позиції на Майдані Незалежності через їх
обстріл. Таким чином, всі вказані вісім епізодів, підкріплених цим загальним
твердженням, слід розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести
всеохоплюючий огляд відповідних подій.
Так, дії озброєних правоохоронців та передової групи
активістів, які, не реагуючи на стримування з боку працівників міліції шляхом
активного застосування спецзасобів, локально та організовано між собою, в тому
числі за участю озброєних активістів, рухалися вперед по вул. Інститутська для
розширення території «Майдану», переслідуючи тим самим правоохоронців, які
відступали, судом присяжних також детально проаналізовані на підставі поданих
сторонами відео та фото матеріалів під час дослідження доказів за епізодами
вбивства ОСОБА_911 та ОСОБА_913 , а тому їх повторне висвітлення за кожним
іншим окремим епізодом щодо учасників такої групи ( ОСОБА_1249 , ОСОБА_973 ,
ОСОБА_1258 , ОСОБА_985 , ОСОБА_1244 , ОСОБА_651 ) суд вважає зайвим.
Оцінюючи дії правоохоронців, потерпілий визнав, що ці
ранкові події об`єктивно ознак штурму з боку правоохоронців не містили, проте
вважав, що їх організований відступ можна оцінювати як пастку для протестуючих
з тим, щоб відтягнути їх і знищити.
Оціночні твердження (враження) потерпілого ОСОБА_1226
щодо моральної виснаженості активістів та правоохоронців станом на ранок 20
лютого 2014 року сторони провадження сприйняли як адекватні обстановці, а тому
суд присяжних вважає їх обґрунтованими. Що ж стосується його оціночних суджень
щодо організованої правоохоронцями провокації з метою відтягування та розстрілу
активістів «Майдану», з приводу чого, до речі, висловлювали свої припущення й
інші окремі потерпілі та свідки, то суд присяжних надасть їм оцінку виключно в
контексті всіх встановлених фактів у справі.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_1244 , перебуваючи на вул. Інститутська в місті Києві
під містком, що з`єднує ТРЦ «Глобус» та Жовтневий палац, 20 лютого 2014 року
приблизно о 09 год. 07 - 09 хв. під час загострення протистояння між
активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням
вогнепальної зброї, отримав одне (внаслідок одного пострілу) вогнепальне
наскрізне поранення лівого плеча у вигляді наскрізної рваної рани, відкритого
уламкового перелому плечової кістки та дотичної вогнепальної рани в ділянці
нижнього кута лівої лопатки, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.
Під час поранення ОСОБА_1244 був звернутий лівим плечем у напрямку до готелю
«Україна».
Звертає на себе увагу те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів
встановлено дані, які вказують на те, що на момент поранення ОСОБА_1226
протестувальники перед ним у передовій групі, не реагуючи на стримування з боку
працівників міліції шляхом застосування спецзасобів, локально та організовано
між собою, в тому числі за участю озброєних активістів, рухалися вперед для
розширення території акції протесту, переслідуючи тим самим працівників
міліції, які відступали. Такі дії становили чи могли бути оцінені такими, що
становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних
органів як учасників іншої сторони протистояння (відокремлений на відео запису
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 5
(пункт 5.3.2 вироку). Однак, з огляду на місце та обставини отримання
потерпілим ОСОБА_1281 поранення (за барикадою під містком, коли велика
кількість активістів була спереду), даних про те, що дії самого потерпілого
ОСОБА_1226 в момент його поранення становили реальну загрозу для життя чи
здоров`я працівників правоохоронних органів як учасників іншої сторони
протистояння, не здобуто, відтак, законні підстави для застосування у даному
випадку вогнепальної зброї з їх боку були явно відсутні.
У межах наведених доказів, досліджених конкретно за даним
епізодом, даних поза розумним сумнівом про причетність до такого поранення
потерпілого ОСОБА_1226 співробітників РСП та обвинувачених, зокрема, не
здобуто.
Проте, задля повноти оцінок вказаний епізод слід
розглядати в сукупності з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_1249 ,
ОСОБА_973 , ОСОБА_1258 , ОСОБА_985 ) та загибелі ( ОСОБА_651 , ОСОБА_1045 ,
ОСОБА_1039 ) потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами оцінки
доказів за ними у своїй сукупності додатково викладені у вироку за результатами
дослідження останнього за часом з наведених епізодів - загибель ОСОБА_1259 .
5.4.18. За епізодом загибелі ОСОБА_377 .
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_236 показала,
що її син - ОСОБА_1282 вів активне громадське життя, займався реконструкціями,
був учасником Клубу «Білий вовк» в м. Вінниця, мав багато друзів, входив до
складу громадської організації сприяння міліції. Через загострене відчуття
свободи, гідності та справедливості, реагуючи на розгін студентів приєднався до
протестного руху на «Майдані» в м. Києві. Держава компромісів, щоб залагодити
ситуацію, не шукала. Востаннє син поїхав на «Майдан» 18 лютого 2020 року,
реагуючи на побиття демонстрації, під час цих подій загинув їх земляк
ОСОБА_1283 . Серед особливостей одягу, в якому поїхав син, були штани кольору хакі
з великими кишенями по боках та туристичні черевики з посиленою підошвою. 19
лютого вона мала з сином телефонний дзвінок, той підтвердив, що перебуває на
«Майдані». Вона була спокійна за сина, оскільки 19 лютого було оголошено жалобу
по загиблих на передодні. Ранком 20 лютого побачила по телебаченню, як вбитого
хлопця накривають простирадлом, і на ногах цього хлопця були черевики як в
сина, вона почала шукати сина телефоном через «Майдан SOS», а ввечері їй
повідомили друзі ОСОБА_1284 , що його впізнали серед загиблих. Сина наступного
дня вони з чоловіком знайшли у морзі в м. Києві на вул. Оранжерейна.
Як також уточнила потерпіла: - очевидців загибелі сина не
знайшли; - сина поранили на проїзній частині вул. Інститутська під час руху в
напрямку до готелю «Україна», активісти штовхали сміттєвий бак, на момент
загибелі він був у військовому шоломі, тримав в руках щит та палицю; - син
належав до 4-ої «Козацької» сотні ОСОБА_829 , на час тих подій мав бороду і
палив. Як вважала потерпіла ОСОБА_236 , події 20 лютого важко назвати мирними,
адже вже перед цим загинуло багато народу.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1285 показав,
що його брат - ОСОБА_1282 періодично їздив на «Майдан» після побиття студентів
у листопаді 2013 року. Вдома розповідав, що там збираються цікаві люди
(професори, письменники, вчителі та інші), там «країна в країні», дух «Майдану»
нагадував йому 2004 рік але з більшим натхненням, про сутички брат не
розповідав. Після святкування дня народження батька 18 лютого 2014 року ще ближче
до вечора ОСОБА_1284 вагався, чи повертатися йому на «Майдан», але був
впевнений, що там хтось має стояти, після чого переночував у друга, який зранку
провів його на потяг до м. Києва. Брат помер від кульового поранення. Останній
раз він, потерпілий, бачив брата вдома одягнутим у чорні джинси та чорну
балонову куртку, але на «Майдані» той переодягався у іншій свій одяг - зелені
бахматі штани, таких в нього було декілька пар, камуфляжна куртка, чорні зимові
черевики з підковкою. Також брат мав на лівій руці перстень, а на шиї підвіску,
волосся у нього було довге, рідке, каштанове, мав бороду, був невисокого зросту
із широкими плечима. Після смерті брата бачив його на фото, тоді він був
одягнений у бахматі штани та камуфляжну куртку та чорні черевики. Як також
уточнив потерпілий на запитання сторін: - очевидцем подій 20 лютого 2014 року
він не був; - ОСОБА_1284 їздив на «Майдан» за власний кошт, а коли звідти
телефонував, то настрій у нього був нормальний, казав, що все добре і все
спокійно; - під час ранкових подій «Майдану» бачив брата на проїжджій частині
посередині вул. Інститутська, недалеко від пішохідного переходу; - особисто він
вилучену з тіла брата кулю не бачив.
Показання обох потерпілих щодо факту подій знайшли своє
підтвердження під час дослідження судом присяжних прижиттєвого фото (т.
141 а. 105) та наданих ними та їх представником фотографій із
зображенням ОСОБА_651 , які пройшли процедуру відкриття в порядку ч. 11 ст. 290
КПК України (т. 141 а. 8; т. 216 а. 91-97), потерпіла ОСОБА_236 категорично
ідентифікувала на фото (т. 141 а. 8) свого сина (другий зліва), який був
розташований в передовій групі серед інших протестуючих на проїзній частині
вул. Інститутська, а сторони акцентували увагу на одягнуту на ОСОБА_651 зелену
металеву каску, плямистий характер куртки хакі, однотонні утеплені штани з
карманами кольору хакі, довгу палицю в руці у виді держака від лопати з
червоним пофарбованим кінцем.
Суд присяжних також звертає увагу на те, що на вказаному
та іншому фото (т. 141 а. 8; т. 216 а. 93) зафіксовано, що впізнаний матір`ю
ОСОБА_651 розташований у складі передової групи активістів, яка прикривається
щитами, на проїзній частині вул. Інститутська і звернута в бік правоохоронців,
що за вже відомими даними в цей час перебувають вище.
Аналогічні обставини участі ОСОБА_651 в подіях «Майдану»
на вул. Інститутська 20 лютого 2014 року, проте з іншого ракурсу, зафіксовані і
на досліджених за участі потерпілого ОСОБА_1285 з дотриманням процедури
відкриття в порядку ч. 11 ст. 290 КПК України фотографіях «50_09-07-16(DSC0194)»
та «50_09-07-46(DSC0197)», (диск - т. 196 а. 184) - ОСОБА_651 фіксується
на проїзній частині вул. Інститутська до (в передовій групі активістів крайній
зліва, присів за щитом з профнастилу, в руках палиця з червоним пофарбованим
кінцем) і після поранення, де декілька метрів нижче на тій же вулиці були ним
залишені щит та вказана палиця.
Під час перегляду судом за даним епізодом окремо, а також
в цілому відео «47 _ 20.02.2014» (відео на диску Verbatim DVD-R …50582,
т. 8 а. 130), встановлено, що починаючи з 25 сек. запису на ньому відтворюються
зафіксовані на фото, наданих потерпілими, ті самі обставини подій. Відтак, суд
визнає достовірним за ідентифікаційною здатністю сюжет на відео «47 _
20.02.2014» або «47», вважаючи доведеним те, що на цьому відео під написом «
ОСОБА_1282 09:07:16 - 09:07:46» в акцентованих його автором зеленому та
червоному квадратах дійсно зафіксовані обставини смертельного поранення саме
ОСОБА_1286 , момент поранення у проміжку часу о 09 год. 07 хв. з 16 по 46 сек.,
дані щодо якого узгоджуються з даними відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40).
Підтвердив правильність такої ідентифікації загиблого
ОСОБА_651 на відео «47 _ 20.02.2014» і потерпілий - його брат ОСОБА_1287 .
Під час перегляду судом за даним епізодом окремо, а також
в цілому відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)...», встановлено, що на 14
хв. 35-43 сек. запису (екран 4/1) та на 15 хв. 13 сек. запису (екран 4/2)
зафіксовано аналогічні обставини поранення ОСОБА_910 на вул. Інститутська та їх
часові параметри. Інших даних, в тому числі і фіксації самого моменту
поранення, не встановлено. Також, дослідженням вказаного багатоекранного відео
встановлено і те, що ОСОБА_651 перед своїм пораненням діяв у складі передової
групи активістів, які локально та організовано між собою, в тому числі за
участю озброєних активістів, рухалися вперед, переслідуючи тим самим із
застосуванням зброї працівників міліції, які відступали. Однак, перед своїм
пораненням він хоча і продовжував перебувати у складі вказаної передової групи,
проте через спалах інтенсивного застосування вогнепальної зброї з боку
правоохоронців організовував та забезпечував в цей момент відхід активістів,
прикриваючи їх разом з іншими щитами. Обставини дій передової групи активістів,
які, не реагуючи на стримування з боку працівників міліції шляхом активного
застосування спецзасобів, локально та організовано між собою, в тому числі за
участю озброєних активістів, рухалися вперед по вул. Інститутська для
розширення території «Майдану», переслідуючи тим самим правоохоронців, які
відступали, судом присяжних детально проаналізовані на підставі поданих
сторонами відео та фото матеріалів під час дослідження доказів за епізодами
вбивства ОСОБА_911 та ОСОБА_913 , а тому їх повторне висвітлення за кожним
іншим окремим епізодом щодо учасників такої групи ( ОСОБА_973 , ОСОБА_1258 ,
ОСОБА_985 , ОСОБА_1244 , ОСОБА_651 ) суд вважає зайвим.
Дії в цей період часу озброєних правоохоронців судом вже
детально проаналізовані (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод № 5 «початок
спеціальної операції спецпідрозділу «Беркут» біля Жовтневого палацу, зупинення
наступу «Майдану» (пункт 5.3.2 вироку). Так, у цей період часу (з 09 год. 05
хв. 00 сек. по 09 год. 12 хв. 00 сек.): продовжувалася евакуація правоохоронців
з правого крила будівлі Жовтневого палацу, якщо дивитися з Майдану Незалежності;
в напрямку активістів була відкрита стрільба з АКМС особи у синьому камуфляжі
спецпідрозділу «Беркут», яка ідентифікована за результатами судового розгляду
як ОСОБА_23 ; відбувся вихід на місцевість навколо Жовтневого палацу озброєних
АКМС, пістолетами та рушницями Форт-500 бійців у чорній формі, в окремих білі
наліпки на спинах з написом «Беркут», всі із жовтими пов`язками на руках, які
ідентифіковані за результатами судового розгляду як бійці РСП ( ОСОБА_369 ,
ОСОБА_547 , ОСОБА_546 , а також ймовірно, але не виключається, ОСОБА_20 ,
ОСОБА_19 , ОСОБА_535 , ОСОБА_540 , ОСОБА_542 , ОСОБА_537 , ОСОБА_541 ,
ОСОБА_531 , ОСОБА_533 , ОСОБА_530 , ОСОБА_536 , ОСОБА_532 , ОСОБА_539 ,
ОСОБА_538 , ОСОБА_885 та ін.), які разом з ОСОБА_376 відкрито застосовували спецзасоби
та вогнепальну зброю (АКМС) у напрямку, де перебували активісти, і тільки
розосередившись по периметру навколо Жовтневого палацу, припинили свої
наступальні дії.
Крім того, за результатами повторного дослідження за
клопотанням потерпілої та її представника відео запису під назвою «ОСОБА_2881
. Остання революція» (диск - т. 137 а. 218; диск - т. 196 а. 184), який
пройшов процедуру відкриття в порядку ч. 11 ст. 290 КПК України, обидва
потерпілих, кожний окремо, безспірно ідентифікували за вказаними вище ознаками
(статура, одяг, взуття, дерев`яна палиця з червоним кінцем, яким є прикріплений
до держака предмет у формі ромбика) свого сина та брата ОСОБА_651 , відповідно,
поруч із ОСОБА_1257 , який акцентований зеленим квадратом, починаючи з 04 хв. 10
сек. запису. Обставини активної участі ОСОБА_651 у цих подіях на проїзній
частині вулиці повністю дублюються з даними вже досліджених фотоматеріалів.
Враховуючи одержані дані про місце смертельного поранення
ОСОБА_651 , а саме виключно на проїзній частині вул. Інститутська, на якій він
фіксується до і після поранення, на ній фіксується і залишені ним щит та
палиця, суд вкрай сумнівними визнає, а тому відхиляє результати слідчого
експерименту за епізодом смертельного поранення ОСОБА_651 , зафіксованих у протоколі
від 02 липня 2014 року (т. 141 а. 111-126), проведеного за безпосередньої
відсутності жодного очевидця цих подій на підставі припущення про перебування
ОСОБА_651 в момент поранення на тротуарі дороги справа та положення його тіла у
просторі. Тим більше цей слідчий експеримент проведений без урахування поданих
суду фото та відео матеріалів тих подій, з якими не узгоджується, а його
результати неприховано ймовірні, як про це прямо вказано у самому протоколі
цієї слідчої дії.
Згідно з дослідженими судом заявами ОСОБА_264 від
21 лютого, 06 березня 2014 року, ОСОБА_236 від 06 березня 2014 року, вони
просили в межах досудового розслідування, розпочатого 20 лютого 2014 року за
фактом загибелі сина ОСОБА_651 через наскрізне вогнепальне поранення грудної
клітини, особа якого підтверджена паспортом, залучити до даного кримінального
провадження як потерпілих (т. 141 а. 19, 79, 85-88, 99, 108). Потерпілий
ОСОБА_1285 вступив у процес як потерпілий вже під час судового розгляду (т. 196
а. 179-181).
Згідно з дослідженими судом присяжних під час судового
розгляду рапортом слідчого та протоколами огляду місця події від 20
лютого 2014 року, предмету від 05 березня 2014 року з додатками до нього у
виді фототаблиць (т. 141 а. 10-17, 51-55), в приміщенні моргу по вул. Оранжерейній,
9 в м. Києві в присутності понятих оглянуто ідентифікований потерпілою труп
ОСОБА_651 , який був одягнутий у кофту сірого кольору, штани зеленого кольору з
чорним паском, чорні черевики, білизну, в карманах квіток на потяг сполученням
Вінниця - Київ, час прибуття до Києва 12 год. 19 хв. 19 лютого 2014 року, на
шиї на чорній мотузці кулон з металу жовтого та білого кольору, на лівій кисті
перстень з металу жовтого кольору у виді голови вовка. З трупом доставлено
коричневу дублянку. На лівій бічній поверхні шиї виявлена рана неправильної
форми з дефектом «мінус-тканина» з осадженням, на спині в надлопатковій ділянці
справа - рана з гострими кінцями.
Під час дослідження цього протоколу потерпіла
підтвердила, що то її син, але уточнила, що походження дублянки їй не відомо,
такої у сина не було. Підтвердив ідентифікацію свого брата за вказаними
документами і окремо допитаний потерпілий ОСОБА_1287 .
За протоколом впізнання від 21 лютого 2014 року
ОСОБА_264 впізнав в приміщенні моргу свого сина ОСОБА_1286 , отримавши дозвіл
на його поховання (т. 141 а. 91-93).
За протоколами огляду від 07 та 08 липня 2014 року
(т. 141 а. 58-76) з тіла загиблого ОСОБА_651 були вилучені кофта сірого
кольору, штани зеленого кольору з чорним паском, чорні черевики, білизна, на шиї
на чорній мотузці кулон з металу жовтого та білого кольору, на лівій кисті
перстень з металу жовтого кольору у виді голови вовка, коричнева дублянка. На
цих речах виявлені численні плями бурого кольору, пошкоджень, які мали б
значення не виявлено.
Під час дослідження цього протоколу потерпіла ОСОБА_236
ідентифікувала одяг свого сина, в якому він поїхав з дому (кофта, штани,
черевики, шкарпетки), наполягаючи на тому, що дублянка сину не належить, а
кулон не є півмісяцем і дійсно належав її сину, а потерпілий ОСОБА_1285 -
категорично ідентифікував шкарпетки свого брата.
Ідентифікаційна здатність вказаних матеріалів, що
узгоджується з показаннями обох потерпілих під час судового розгляду, не
оспорювалася сторонами.
Відповідно до досліджених судом присяжних свідоцтва
про смерть ОСОБА_1286 від 26 лютого 2014 року (т. 141 а. 106), висновку
судово-медичної експертизи № 640 від 15 травня 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_1288 , з додатками у виді результатів додаткових досліджень, в
тому числі і клаптя шкіри загиблого (т. 141 а. 30-42), у ОСОБА_651 виявлено
одне наскрізне кульове вогнепальне поранення шиї, вхідна рана на лівій бічній
поверхні з рановим каналом спереду назад, зліва направо та зверху вниз, по ходу
якого ушкоджуються, зокрема, ліва сонна артерія, спинний мозок шийному відділі
і який закінчується вихідною раною в лівій надлопатковій ділянці та оболонкою
снаряду в зоні цієї рани, осердя від кулі, який випав з рани під час
перегортання тіла. Також виявлено два сліпих поранення на лівій бічній поверхні
шиї з аналогічним напрямком ранового каналу, в просвіті однієї з цих ран
знайдена деформована металева смужка з металу сірого кольору. Наскрізне кульове
вогнепальне поранення шиї виникло від дії металевого снаряду при пострілі з
вогнепальної зброї, по краям вхідної рани виявлені сполуки міді, має ознаки
тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки, знаходиться в прямому
причиновому зв`язку із настанням смерті. Сліпи рани утворились від дії
додаткових снарядів - елементів зруйнованої перешкоди, мають ознаки легких
тілесних ушкоджень, що спричинили розлад здоров`я, та не перебувають у
причиновому зв`язку із настанням смерті. Ознак сп`яніння не виявлено.
Вказаний висновок експертизи № 640 узгоджується з висновком
іншої експертизи № 44/640 від 28 травня 2014 року, яку провів той самий
експерт і акцентував увагу на те, що в тілі ОСОБА_651 було виявлено деформовану
оболонку кулі з металу жовтого кольору та при зніманні одягу - з боку спини
осердя кулі з металу сірого кольору, снаряд перед потраплянням в тіло загиблого
пройшов скрізь перешкоду (т. 141 а. 45-47).
Встановлені судово-медичні дані про наявність в тілі
потерпілого ОСОБА_651 розрізнених елементів кулі (деформована оболонка та
осердя), окремих ран від дії додаткових снарядів - елементів зруйнованої перешкоди,
що вказує на те, що снаряд перед потраплянням в тіло загиблого у будь-якому
випадку взаємодіяв із перешкодою, не виключають версії рикошету як складової
механізму потрапляння кулі в тіло потерпілого від пострілу.
Згідно з протоколом огляду місця події від 22 лютого
2014 року (т. 141 а. 26-28), в приміщенні моргу по вул. Оранжерейній, 9 в
м. Києві в присутності понятих виявлено, що в поліетиленовому пакетику з
написом «22.02.2014 № 640 СМЕ ОСОБА_1015 » металевий кулон у формі півмісяця, а
у іншому пакетику з таким же написом - два металеві предмети, схожі на
деформовану кулю та осердя калібру 7,62 мм.
Під час дослідження доказів щодо слідів та обставин
застосування 20 лютого 2014 року зброї та спеціальних засобів судом присяжних
була дана вичерпна оцінка щодо допустимості поданих у подальшому для
дослідження балістичних експертиз предметів як таких, що були вилучені з тіла
загиблого ОСОБА_1014 .
Зокрема, зв`язок оболонки кулі, масою 2,91 г., з
предметами, які фактично були вилучені з тіла загиблого ОСОБА_910 та описані
експертами, а саме, фрагмент оболонки кулі, масою 0,32 г, осердя кулі та
фрагмент металевого дроту - поданими доказами суд вважав не доведеним, а відтак
відсутнім. Проте, навівши мотиви свого рішення, суд присяжних визнав за
вказаною оболонкою кулі (масою 2,91 г.) належний речовий доказ, який містить на
собі загальні відомості про сліди та обставини застосування 20 лютого 2014 року
вогнепальної зброї, а тому не виключив її з обсягу досліджених та оцінених
доказів.
З урахуванням вказаних висновків суду, згідно із
остаточними судово-балістичними даними, які судом покладені в основу
даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що стосується даного епізоду), 20
лютого 2014 року в приміщенні Київського міського моргу КМБ СМЕ № 1 вилучено
фрагмент оболонки кулі (масою 2,91 г.), а також у ході розтину трупу ОСОБА_910
- фрагмент оболонки кулі (масою 0,32 г), осердя кулі та фрагмент металевого
дроту.
При цьому:
- оболонка кулі (масою 2,91 г.) являється частиною
7,62-мм проміжного патрону зразка 1943 року з кулею «ПС» зі стальним осердям
(57-Н-231С) заводського виробництва;
- куля, осердя якої надане на дослідження, являється
частиною 7,62-мм проміжного патрону зразка 1943 розу з кулею «ПС» зі стальним
осердям (57-Н-231С), або 7,62-мм мисливського патрону з експансивною кулею «НР»
(Hollow Point) зі стальним осердям заводського виробництва;
- визначити, частиною якого патрона являється та з якої
зброї вистріляна куля, фрагмент оболонки якої (масою 0,32 г) наданий на
дослідження, не видалось можливим;
- фрагмент металевого дроту снарядом патронів
промислового виготовлення не являється.
Куля, оболонка якої надана на дослідження (масою 2,91
г.), та куля, осердя якої надано на дослідження, могла(-ли) бути
вистріляна(-ні) зі зброї калібру 7,62х39 мм: АК-47, АКМ, АКМС, СКС, Сайга,
Вулкан, Вепрь та ін. Патрони, споряджені кулею, оболонка (масою 2,91 г.) та
осердя якої представлено на дослідження, можуть використовуватись для стрільби
з наступних видів бойової та мисливської нарізної зброї: АК-47, АКМ, РПД, РПК,
Вепрь, Вулкан та інших моделей зброї калібру 7,62х39 мм. На представленій на
дослідження оболонці кулі (масою 2,91 г.) наявні сліди нарізів каналу ствола,
придатні для ідентифікації зброї, з якої вона вистріляна. Осердя, фрагмент
оболонки кулі масою 0,32 г та фрагмент металевого дроту для ідентифікації не
придатні. Куля, оболонка (масою 2,91 г.) якої надана на дослідження, відстріляна з автомата 7,62х39мм АКМС ГУ НОМЕР_255
, закріпленого за обвинуваченим ОСОБА_390 (РСП).
Суд присяжних вважав відсутнім зв`язок вказаної оболонки
кулі (маса 2,91 г.) з предметами, які фактично були вилучені з тіла загиблого
ОСОБА_910 , водночас визнав за цією оболонкою кулі належний речовий доказ, який
містить на собі загальні відомості про сліди та обставини застосування 20
лютого 2014 року вогнепальної зброї, зокрема, вказаної штатної зброї РСП, яка
була закріплена за обвинуваченим ОСОБА_390 , а тому не виключив її з обсягу
досліджених та оцінених доказів. Аналогічного підходу суд дотримався і за
епізодами ОСОБА_1019 , ОСОБА_1024 та ОСОБА_475 .
Досліджений судом протокол огляду місцевості від 20
березня 2014 року (т. 141 а. 18-25), яким оглядався пам`ятник загиблим з
фото ОСОБА_651 по вул. Інститутська в м. Києві, доказового значення за даним
епізодом немає.
Досліджений судом протокол огляду диску із фото та
відео матеріалами від 07 травня 2014 року та вони самі переглянуті судом на
диску Arena CD-R (т. 141 а. 149-162), доказового значення за даним епізодом не
мають, при цьому папки на диску «EXT» та «SVCD» - мають програмні файли, фото у
папці «SEGMENT» не відкриваються, папка «MPEG2» містить три загальні відео
надання медичної допомоги пораненим в готелі «Україна», а фото в папці
«PICTURES» є також загальними тих подій.
Досліджені судом протоколи огляду відеозаписів від 08
травня та 27 червня 2014 року (т. 141 а. 166-171, 202-206), є неналежними
до даного епізоду, оскільки зафіксовані на цих відео різні особи (фото з
відео), зовні схожі на ОСОБА_651 , за показаннями потерпілої в суді таким не
являються.
Вжитими заходами органу досудового розслідування
встановити очевидців загибелі ОСОБА_651 не вдалося (т. 141 а. 187-201).
Оцінюючи подані сторонами докази щодо факту подій за
епізодом загибелі ОСОБА_651 , суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає
допустимими та достовірними, а тому кладе в основу свого вироку. Оціночні
судження (враження) потерпілої щодо характеру протестних акцій 20 лютого 2014
року набули під час судового розгляду свого системного документального
підтвердження, а тому суд присяжних в контексті встановлених фактів у справі в
цілому визнає їх обґрунтованими. Відтак, суд присяжних вважає доведеним, що
потерпілий ОСОБА_651 , будучи звернутим передньою дещо лівою частиною тіла в
бік джерела пострілу, 20 лютого 2014 року о 09 год. 07 хв. у проміжку часу з 16
до 46 сек., перебуваючи в м. Києві на проїзній частині вул. Інститутська
напроти Жовтневого палацу, який був вище і ліворуч, отримав вогнепальне
поранення у напрямку спереду назад, зліва направо та зверху вниз з території,
яка була під виключним контролем співробітників РСП та інших правоохоронців,
які з ними діяли узгоджено, та внаслідок пострілу зі зброї калібру 7,62х39 мм,
що узгоджується з об`єктивними даними про штатне озброєння РСП АКМС калібру
7,62х39мм. Натомість дані про смертельне поранення потерпілого саме з автомата
7,62х39мм АКМС ГУ НОМЕР_255 , закріпленого за обвинуваченим ОСОБА_390 (РСП), як
на цьому наполягала сторона обвинувачення та потерпілі, свого безспірного
підтвердження не знайшли, хоча виявлена в приміщенні Київського міського моргу
КМБ СМЕ № 1 по вул. Оранжерейній, 9 в м. Києві та ідентифікована експертами
оболонка (масою 2,91 г.) як частина кулі, яка була вистріляна з автомата
7,62х39мм АКМС ГУ НОМЕР_255 , закріпленого за обвинуваченим ОСОБА_390 (РСП),
об`єктивно доводить факт здійснення з вказаного конкретного екземпляра зброї
пострілу цією кулею у бік активістів, які отримали смертельні поранення і тіла
яких були 20 лютого 2014 року доставлені до вказаного моргу разом з вказаною
оболонкою відстріляної кулі.
Крім того, епізод загибелі ОСОБА_910 у цій справі входить
до числа семи епізодів поранення ( ОСОБА_1249 , ОСОБА_973 , ОСОБА_1258 ,
ОСОБА_985 , ОСОБА_1244 ) та загибелі ( ОСОБА_1045 , ОСОБА_1039 ) потерпілих,
які відбувалися локально в одному місці (верх вул. Інститутська за містком над
нею), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 02 до 09 хв.) та
під час під час прямо пов`язаних між собою подій «Майдану» (відокремлені на
відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» епізоди 4 та 5 (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці вісім епізодів мають
спільну загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення містить
велику кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд наголошує, що
основна подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у наступі активістів
«Майдану» на сили правопорядку, які відступали в бік входу до верхньої станції
метро «Хрещатик», залишивши перед цим позиції на Майдані Незалежності через їх
обстріл. Таким чином, всі вказані вісім епізодів, підкріплених цим загальним
твердженням, слід розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести
всеохоплюючий огляд відповідних подій.
Так, дії озброєних правоохоронців та передової групи
активістів, які, не реагуючи на стримування з боку працівників міліції шляхом
активного застосування спецзасобів, локально та організовано між собою, в тому
числі за участю озброєних активістів, рухалися вперед по вул. Інститутська для
розширення території «Майдану», переслідуючи тим самим правоохоронців, які
відступали, судом присяжних також детально проаналізовані на підставі поданих
сторонами відео та фото матеріалів під час дослідження доказів за епізодами
вбивства ОСОБА_911 та ОСОБА_913 , а тому їх повторне висвітлення за кожним
іншим окремим епізодом щодо учасників такої групи ( ОСОБА_1249 , ОСОБА_973 ,
ОСОБА_1258 , ОСОБА_985 , ОСОБА_1244 , ОСОБА_651 ) суд вважає зайвим.
Отже, наведені докази у своїй сукупності з очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_651 20 лютого 2014 року о 09 год. 07 хв. у проміжку
часу з 16 по 46 сек., перебуваючи в м. Києві на проїзній частині вул.
Інститутська напроти Жовтневого палацу, під час загострення протистояння між
активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням
вогнепальної зброї отримав одне наскрізне кульове вогнепальне поранення шиї з
ушкодженням внутрішніх органів, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження
за ознакою небезпеки для життя та є причиною смерті (вхідна рана на лівій
бічній поверхні шиї, від якої в напрямку спереду назад, зліва направо та зверху
вниз відходить рановий канал, що закінчується вихідною раною в лівій
надлопатковій ділянці оболонкою снаряду та випавшим з рани осердям кулі), а
також два сліпих поранення на лівій бічній поверхні шиї з аналогічним напрямком
ранового каналу, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричинили
короткочасний розлад здоров`я. На момент поранення ОСОБА_651 був звернутим
передньою дещо лівою частиною шиї до джерела вогнепального ураження. Наскрізне
кульове вогнепальне поранення шиї утворилося внаслідок одного пострілу з
нарізної вогнепальної зброї снарядом калібру 7,62х39 мм, до складу якого
входили сполуки міді, що узгоджується з об`єктивними даними про штатне
озброєння РСП АКМС калібру 7,62х39мм, а два сліпих поранення шиї - внаслідок
дії додаткових снарядів (елементів зруйнованої перешкоди).
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто, проте є
доведеною поза розумним сумнівом причетність до смертельного поранення
потерпілого ОСОБА_651 співробітників РСП та інших озброєних правоохоронців, які
діяли злагоджено для досягнення спільного завдання - відтиснення активістів з
території навколо Жовтневого палацу та вул. Інститутська в бік Майдану
Незалежності, застосовуючи вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя
багатьох осіб, шляхом здійснення не вибіркових пострілів прицільно небезпечно
поруч із скупченням активістів. Водночас, не виключається, а відтак і не
спростованим є те, що вказане вогнепальне поранення було завдано ОСОБА_651
через рикошет.
У межах даного епізоду поданими доказами також безспірно
доведено факт здійснення у бік протестувальників, які отримали смертельні
поранення і тіла яких були 20 лютого 2014 року доставлені до моргу в приміщенні
Київського міського моргу КМБ СМЕ № 1 по вул. Оранжерейній, 9 в м. Києві,
пострілу зі штатної зброї, яка була закріплена за обвинуваченим ОСОБА_390 -
автомат «Калашникова» АКМС калібру 7,62х39мм № НОМЕР_13 .
Також, сукупністю всіх наданих сторонами провадження і
досліджених під час судового розгляду доказів встановлено дані, які вказували
на те, що ОСОБА_651 перед своїм пораненням діяв у складі передової групи
активістів, які, не реагуючи на стримування з боку працівників міліції шляхом
активного застосування спецзасобів, локально та організовано між собою, в тому
числі за участю озброєних активістів, рухалися вперед по вул. Інститутська,
переслідуючи тим самим працівників міліції, які відступали. Однак, отримуючи
вказане поранення, ОСОБА_651 хоча і продовжував перебувати у складі вказаної
передової групи активістів, проте через інтенсивність застосування вогнепальної
зброї з боку правоохоронців забезпечував в цей момент організований відхід
протестувальників, прикриваючи їх разом з іншими щитами, а тому такою своєю
поведінкою на момент поранення вже не становив і не міг становити будь-якої
загрози для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів як учасників
іншої сторони протистояння, відтак, законні підстави для застосування у даному
випадку вогнепальної зброї, яке носило не вибірковий характер, були явно
відсутні (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 5 (пункт 5.3.2 вироку).
Задля повноти оцінок вказаний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_1249 , ОСОБА_973 ,
ОСОБА_1258 , ОСОБА_985 , ОСОБА_1244 ) та загибелі ( ОСОБА_1045 , ОСОБА_1039 )
потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами оцінки доказів за ними у
своїй сукупності додатково викладені у вироку за результатами дослідження
останнього за часом з наведених епізодів - загибель ОСОБА_1259 .
5.4.19. За епізодом загибелі ОСОБА_378.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_252 показав,
що його син - ОСОБА_2881 ОСОБА_702
загинув 20 лютого 2014 року під час акцій протесту в місті Києві. Він був
викладачем історії в Українському католицькому університеті, у Львові вів
активне громадське життя, входив до громадських організацій «ПОРА» та «ОПОРА»,
був учасником Помаранчевої революції 2004 року, пікетування обласного
управління міліції після подій в селищі Врадіївка на Миколаївщині (побиття та
зґвалтування жінки працівниками міліції). Дізнавшись про відмову Президента
України ОСОБА_514 підписати договір про асоціацію з ЄС, ОСОБА_702 відразу став
активних учасником протесту - з початку на Львівщині, а потім і в ОСОБА_1289 ,
до якого прибув з групою студентів. Після побиття демонстрантів 30 листопада
2013 року він періодично у вільний час відвідував ОСОБА_1268 , до сотень
Самооборони «Майдану» не вступав. Зі слів друзів сина ( ОСОБА_1290 ) йому,
потерпілому, відомо, що 19 лютого 2014 року переглянувши з однодумцями з
«ОПОРИ» відео кадри попередніх подій на «Майдані», вважаючи, що владою злочинно
порушуються права громадян, син вирішив разом з однодумцями в чергове їхати до
ОСОБА_1289 і підтримати людей, які висловлюють свою позицію. На «Майдан» вони
прибули ранком 20 лютого, розмістилися в ОСОБА_1174 , після чого пішли вверх по
вул. Інститутська, де і загинув син. Близько 10 год. ранку про смерть сина йому
повідомив телефоном ОСОБА_1290 , який з ним поїхав до Києва.
Будучи невдоволеним якістю досудового розслідування, він,
звертаючись до різних джерел, віднайшов кадри, на яких зафіксовані події, що
призвели до загибелі сина. Богдан на цих кадрах з бородою на обличчі
ідентифікований ним також і за одягом (темна куртка, сірий рюкзак з білими
смугами, темно-синій лижний шолом, балаклава, темні штани, коричневі черевики,
через плече сумка з протигазом), в руках щит і бита для захисту. На цих кадрах
зафіксовані обставини, що передували загибелі сина, обставини його поранення, а
також евакуації після поранення. Богдана поранили на проїжджій частині вул.
Інститутська навпроти Жовтневого палацу о 09 год. 08 хв. 15 сек.
На уточнюючі запитання сторін потерпілий також уточнив,
що: - за результатами своїх перших поїздок на «Майдан» син розповідав, що було
обурення жорстокими та неправомірними діями міліції в ніч на 30 листопада 2013
року, яка перевищила свої повноваження застосовуючи силу та спецзасоби щодо
учасників мирного зібрання; - його остання зустріч із сином відбулася 19 січня
2014 року на свята, 19 та 20 лютого із сином він не спілкувався; - син поїхав
19 лютого до Києва зі Львова, від його друзів відомо, що саме в тому одязі, в якому
його зафіксовано перед пораненням; - син отримав одне смертельне поранення в
область шиї з лівого боку, з його одягу в районі вихідної рани було вилучено
осердя кулі, про це все стало відомо від слідчого; - очевидці смерті сина не
відомі, пізніше він знайшов чоловіка, який евакуював сина після поранення, а
потім сам отримав поранення в ногу та в живіт; - йому невідомо, щоб син
закликав до насильства, про стрілянину в бік правоохоронців ранком 20 лютого не
вірить.
Як також вважає потерпілий за результатами оцінки наявних
фото та відео матеріалів тих подій: - ранком 20 лютого ОСОБА_702 разом з іншими
активістами рухався вверх по вул. Інститутська з метою відновлення території
«Майдану», при цьому своїми діями нікому не загрожував, щит та биту мав при собі
виключно для самозахисту, від початку стрільби з боку правоохоронців намагався
зупинити рух активістів і йому це вдалося - активісти почали відступати, але
постріли з боку правоохоронців не припинилися, одним з таких і був вбитий
ОСОБА_702 ; - в момент поранення ОСОБА_702 був звернутий лівим боком тіла до
джерела пострілу, який здійснено в сина рикошетом від бруківки співробітником
спецпідрозділу «Беркут», який розташовувався на сходах зі сторони Жовтневого
палацу і був одягнутий в однакову з іншими бійцями цього підрозділу чорну форму
із жовтою пов`язкою на руці; - більшість активістів мали при собі палиці та
бити виключно для захисту, зважаючи на напади на них з боку організованих груп
«тітушок», інформація про такі напади та загрозу їх продовження поширювалася в
ЗМІ.
Допитаний судом потерпілий ОСОБА_253
- брат ОСОБА_913 повністю підтвердив показання свого батька -
ОСОБА_289 , в тому числі його оціночні судження про події та причетних до
загибелі сина осіб, уточнивши таке. Він також був учасником подій на «Майдані»,
що відбувалися у грудні 2013 та січні 2014 років, поодинці та разом із братом
ОСОБА_702 відвідували «Майдан». Вони не мали ідеї насильницької зміни влади,
зброї серед активістів не бачив, про перемир`я 19 лютого не чув. «Майдан» у
лютому місяці не відвідував, хоча йому відомо, що конфронтація сторін у цей
період значно загострилася. Востаннє з братом телефоном спілкувався близько 08
год. ранку 20 лютого 2014 року, розмова була коротка на фоні шуму та вибухів,
брат сказав, що на передовій і не може говорити. У подальшому зі слів друзів
ОСОБА_702 йому стало відомо, що на «Майдан» брат прибув близько 05 год. ранку
20 лютого, приїхавши з трьома товаришами зі Львова автобусом разом з іншими
охочими, вони розмістилися в Консерваторії. Чоловік, якого згадував батько і
який евакуював ОСОБА_702 , а потім сам отримав поранення в ногу та живіт, через
що став інвалідом, був ОСОБА_1249 . Як також вважає потерплий ОСОБА_253 ,
цілком ймовірно, що учасники «Майдану», які від щирого серця відстоювали свою
позицію і не мали при цьому на меті вчинення насильства, могли бути втягнуті
діями інших осіб, які навпаки переслідували таку мету та були носіями агресії,
в трагічні події, наслідком яких є загиблі активісти та правоохоронці, оскільки
в тих напружених умовах спровокувати конфлікт було дуже легко, натомість
поведінка активістів була обумовлена діями озброєних правоохоронців, які діяли
злочинно, перевищуючи свої повноваження стріляли по мирних активістах, які не
несли ніякої загрози, обмежуючи їх вільний рух вулицями Києва.
Показання обох потерпілих щодо відомих їм обставин
загибелі ОСОБА_913 знайшли своє підтвердження під час дослідження судом
присяжних наданих ними фотографій із зображенням останнього, які пройшли
процедуру відкриття в порядку ч. 11 ст. 290 КПК України (т. 137 а. 218-225).
Потерпілі, крім того, що категорично ідентифікували на них свого сина (брата),
акцентували увагу і на такому:
- на двох фото (а. 220-221) зафіксовано ОСОБА_913 на
проїжджій частині вул. Інститутська в м. Києві в групі активістів (ближче до
знаку пішохідного переходу і перед ним та розміткою самого переходу, зліва
візуалізується кладка каміння огорожі оглядового балкону з площадки Жовтневого
палацу, ОСОБА_1045 звернутий в бік джерела зйомки, одягнутий в описаний вище
одяг, зокрема, темно-синій лижний шолом з вузькою білою смужкою, на обличчі
балаклава, за спиною сірий рюкзак, в правій руці світла бита), при цьому окремі
з вказаних осіб (всього більше двадцяти) озброєні дерев`яними та металевими
палицями, споряджені елементами пасивного захисту (металеві каски, дерев`яні та
металеві щити), з протилежного боку в районі алейки, що веде від Жовтневого
палацу, проглядаються силуети трьох озброєних осіб в темному одязі, які
розосереджені по території і спостерігають за діями активістів, перебуваючи в
позиції готовності для стрільби (лівим боком вперед, лікоть правої руки
піднятий і відведений в бік тощо);
- на інших трьох фото (а. 219, 222 та 223), які являють
собою компіляцію з трьох різних відео записів, зафіксовано момент поранення ОСОБА_913
, який акцентований спочатку зеленим, а потім червоним квадратом, а також
озброєну АКМС особу в чорній формі із жовтою пов`язкою на лівій руці, яка на
думку потерпілих та їх представника, причетна до смертельного поранення
ОСОБА_913 під час його перебування у натовпі активістів на проїзній частині
вул. Інститутська вже декілька метрів за розміткою пішохідного переходу,
акцентований автором відео, з якого здійснені ці фото, астрономічний час 09
год. 08 хв. 09, 15 та 24 сек., тобто до, в момент і після поранення ОСОБА_702 ;
- на останніх двох фото (а. 224, 225) зафіксовано
евакуацію пораненого ОСОБА_913 , при цьому чітко проглядаються його обличчя та
на голові темно-синій лижний шолом з характерною вузькою білою смужкою справа,
що дійсно усуває сумніви в достовірності його ідентифікації допитаними
потерпілими.
Обставини активного руху активістів, у складі яких
перебував ОСОБА_1045 , вверх по вул. Інститутська в напрямку працівників
міліції, які спішно відступали, знайшли своє об`єктивне підтвердження в динаміці
під час дослідження судом за епізодом ОСОБА_773 за клопотанням захисту відео
«TVP - 09-00 - 09-10 - Poranek_nfo_20.02.2014-_skr_t», що становить собою
сюжет новин наживо польського телебачення (диск Videx CD-R з написом «TVP
захист 20.12.2016» - т. 77 а. 225, запис, починаючи з 20 хв. 44 сек.,
астрономічний час Варшава, часовий пояс: UTC/GMT +2
год. - 08 год. 00 хв., або Київ, часовий пояс: UTC/GMT +3 год. - 09 год. 00 хв.).
На запису фіксується виїзд з паркувального майданчику готелю «Україна» на вул.
Інститутська. Спочатку візуалізуються два водомети сірого та синього кольору,
які залишають свої позиції і рухаються в бік урядового кварталу (проміжок
запису з 20 хв. 44 сек. по 22 хв., астрономічний час -
09 год. з 00 до 02 хв.), потім з`являються перші активісти, які кидають
в бік правоохоронців каміння, серед них вже ідентифікований під час судового
розгляду потерпілий ОСОБА_1219 (проміжок запису з 22 хв. 15 сек. по 23 хв. 13
сек., астрономічний час - 09 год. з 02 хв. до 03
хв.). Надалі відбувається масовий рух активістів вперед (серед них ідентифікований
під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_807 ), частина
з цих активістів через паркувальний майданчик наближається до готелю «Україна» (проміжок
запису з 23 хв. 13 сек. по 26 хв. 30 сек., астрономічний час - з 09 год. 03 хв. до 09 год. 06 хв.), у цей час на
проміжку запису 25 хв. 58 сек. - 26 хв. 09 сек. (астрономічний час - 09 год. 06 хв.) зафіксовано, як особа в курточці
із світлими смужками на плечах, перебуваючи біля дорожнього знаку, стріляє з
рушниці в бік міліції, поруч з ним фіксується у захисному одязі інша особа,
також приховуючи при собі мисливську рушницю (візуалізується приклад), вони
разом просуваються вперед з правого боку вулиці Інститутська, за ними йде у
синьому камуфляжі та зеленій касці особа, яка потім буде зафіксованою зі зброєю
біля потерпілого ОСОБА_393 . Надалі, після певної зупинки під звуки одиночних
пострілів розпочинається відхід активістів назад в напрямку Майдану
Незалежності з одночасною евакуацію кількох поранених (запис з 27 хв. 10 сек.,
астрономічний час - з 09 год. 07 хв.).
Обставини відходу активістів по вул. Інститутська в
напрямку Майдану Незалежності знайшли своє об`єктивне підтвердження з іншого
ракурсу зйомки під час дослідження судом відео «09-05-23 - 09-21-46 (00582)»,
яке розміщено у папці «Диск1» (диск - т. 70 а. 93, запис, починаючи з 01 хв. 37
сек.). Крім того, на цьому запису, починаючи з 02 хв. 45 сек., в нижньому
правому куті екрану зафіксовано обставини поранення ідентифікованого родичами
ОСОБА_913 з битою в правій руці, із міліцейським щитом у лівій - він відходить
назад в групі активістів по вул. Інститутська в напрямку Майдану Незалежності
правим боком вперед вздовж вулиці, прикриваючи свій лівий бік щитом, потім дещо
розвертається ліворуч, будучи у вертикальному положенні лівим боком звернутим в
напрямку дальнього від Майдану Незалежності кута будівлі Жовтневого палацу і на
02 хв. 53 сек. запису серед нестихаючої канонади звуків, схожих на постріли,
чутний звук пострілу з яким ОСОБА_1045 одночасно падає на спину, прикриваючись
щитом в лівій руці, з правої випускає биту, надалі іншими активістами
відбувається його спішна евакуація.
Вказані дані відео «TVP - 09-00 - 09-10 -
Poranek_nfo_20.02.2014-_skr_t» та «09-05-23 - 09-21-46 (00582)» повністю узгоджуються
між собою та з дослідженими фото матеріалами, а також і даними дослідженого
судом відео «47 _ 20.02.2014» на диску Verbatim DVD-R …50582 (т. 8 а.
130, починаючи з 30 сек. запису), в якому сюжет з відео «09-05-23 - 09-21-46
(00582)» використано як першоджерело.
З урахуванням проведеного аналізу суд визнає достовірним
за ідентифікаційною здатністю сюжет на відео «47 _ 20.02.2014» на диску
Verbatim DVD-R …50582 (т. 8 а. 130, починаючи з 30 сек. запису), вважаючи
доведеним те, що на відео «47 _ 20.02.2014» під написом «ОСОБА_2881 09:08:15» в
акцентованих його автором зеленому та червоному квадратах дійсно зафіксовані
обставини смертельного поранення саме ОСОБА_378, момент поранення зафіксовано
за астрономічним часом о 09 год. 08 хв. 15 сек.
Крім того, зафіксовані на всіх вказаних фото та відео
матеріалах обставини вказують на те, що група активістів, до складу якої входив
ОСОБА_1045 , не статично перебувала на вул. Інститутська, як це припустили
потерпілі коментуючи окремі з вказаних фото (а. 220-221), а активно рухалася у
бік правоохоронців в напрямку станції метро «Хрещатик» (на це вказує
зафіксоване переміщення ОСОБА_913 та всієї цієї групи осіб через пішохідний
перехід, за яким на відстані було поранено останнього), при цьому, сам
ОСОБА_1045 був з самого початку активним учасником подій ранку 20 лютого 2014
року, а не їх спостерігачем (рух по вулиці у передовій групі активістів). На
прямі запитання захисту, чи зафіксовані на даних фото «тітушки» і чи можна
оцінювати зафіксовані події як прояв мирної акції протесту, потерпілий
ОСОБА_253 оцінив зафіксовані на вказаних фото дії активістів як їх прагнення
відновити територію «Майдану», тобто активні дії, при цьому визнав, що з
протилежного боку зафіксовано саме правоохоронців, це були їх позиції,
«тітушок» серед них не було.
Всі вказані події, на які акцентовано увагу судом,
відтворені на повністю дослідженому судом багато екранному відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій
- т. 90 а. 40) шляхом компіляції вказаних відео, зокрема, «TVP - 09-00 - 09-10
- Poranek_nfo_20.02.2014-_skr_t» в екран 2/1 з 08 хв. 19 сек. запису, а відео
«09-05-23 - 09-21-46 (00582)» в екран 2/4 з 12 хв. 50 сек. запису. Звертає на
себе увагу те, що зафіксовані на вказаних відео обставини подій повністю
узгоджуються з даними інших використаних відеозаписів у вказаному багато
екранному відео, також узгоджуються дані і щодо астрономічного часу цих подій,
зокрема, особа в курточці із світлими смужками на плечах, яка стріляє з рушниці
в бік міліції візуалізується на записі з 13 хв. 33 сек. по 13 хв. 44 сек., за
астрономічним часом у проміжку з 09 год. 06 хв. 06 сек. по 09 год. 06 хв. 18
сек., поранення ОСОБА_1045 отримав о 09 год. 08 хв. 15 сек. (15 хв. 42 сек.
запису).
Крім того, під час окремого дослідження за участю
потерпілих відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» на екрані 4/2, 14 хв. 33 сек. запису, потерпілий ОСОБА_253
ідентифікував свого брата за одягом в передовій групі активістів на вулиці
Інститутська, коли він дає вказівки іншим активістам, вказуючи битою в правій
руці. У подальшому на цьому ж екрані на 15 хв. 41 та 42 сек. запису
(астрономічний час 09 год. 08 хв. 14 та 15 сек.) зафіксовано як два одиночні
постріли з автомата системи Калашникова (чутні звуки пострілів та
візуалізуються порохові гази зі стволу) прицільно здійснює боєць РСП в чорному
форменому одязі в чорному шоломі із жовтою пов`язкою на руці та написом на
спині білими буквами, перебуваючи на дальніх сходинках, що ведуть з вул. Інститутська
до Жовтневого палацу, постріли цією особою здійснені в бік активістів, серед
яких був ОСОБА_1045 . Ці дані узгоджуються з раніше дослідженими фото
матеріалами.
Вказана особа, що здійснила ці два прицільні постріли,
другий з яких в момент поранення ОСОБА_913 , на повністю дослідженому судом відео
«Революцiя Україна Київ Контратака Майдану вул.Інститутська 2014.02.20 -
YouTube [720p]» (папка «НБМ» диск - т. 69 а. 32), яке компільоване в екран
4/1 відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)», зафіксована з іншого ракурсу (37 сек. запису), що дозволяє
визначити її положення у просторі щодо активістів - спереду зліва і вище на
сходинках, а відтак і напрямок ведення нею вогню зі зброї. При цьому, сліди
попадання кулі від першого пострілу беззаперечно фіксуються на клумбі перед
активістом з дерев`яним щитом (15 хв. 41 сек. запису, екран 4/1). Отже, сумніви
сторони захисту за даним епізодом з приводу напрямку здійснення пострілів цією
особою та місця її перебування відносно активістів суд вважає спростованими.
Крім того, за результатами дослідження за клопотанням
потерпілих та їх представника відео запису під назвою «ОСОБА_2881 . Остання
революція» (диск Verbatim DVD+R - т. 137 а. 218), який пройшов процедуру
відкриття в порядку ч. 11 ст. 290 КПК України, потерпілі безспірно
ідентифікували за обличчям та одягом, який відповідає описаному вище, ОСОБА_913
як активного учасника подій ранку 20 лютого 2014 року (акцентований зеленим
квадратом на 23 сек. запису біля входу в будівлю консерваторії, 34, 38, 46 сек.
запису та інші), обставини активної участі якого у подіях та отримання ним
поранення повністю дублюються з даними вже досліджених фото та відео матеріалів
(04 хв. 50 сек. запису).
Як першоджерело для відео під назвою «ОСОБА_2881 .
Остання революція» в суді досліджувалося відео «MAJDAN_2014.mp4» з
логотипом «ZAKAZ PUBLIKACJI» (протокол огляду відео від 25 червня 2015 року та
додатки до нього - т. 163 а. 90-119), яке містить аналогічні дані (03 хв. з 38
до 53 сек. запису) щодо стрілка - бійця РСП в чорному форменому одязі в чорному
шоломі із жовтою пов`язкою на руці та написом на спині білими буквами «Беркут»,
який здійснив два постріли з дальніх сходинок, що ведуть з вул. Інститутська до
Жовтневого палацу.
Допитаний під час судового розгляду за даним епізодом
також потерпілий ОСОБА_1249 показав, що ранком 20 лютого 2014 року під час
руху активістів вверх по вул. Інститутська побачив пораненого парня в груди,
який був одягнутий в темний одяг, на голові була чи то каска, чи то шолом, мав
вузьке обличчя з дрібненькою борідкою, що дійсно частково збігається з даними
про поранення ОСОБА_913 , його, ОСОБА_773 , це дуже розлютило, він схопив руку
каміння і невдовзі попереду пролунав вибух, після якого він також отримав
поранення спочатку в ліву руку та живіт, а потім - у ногу, події пам`ятає
епізодично. Разом з тим, за результатами дослідження доказів за епізодом
поранення потерпілого ОСОБА_773 достеменно з`ясовано, що він не міг бути за
повідомлених ним обставин очевидцем поранення ОСОБА_913 та ще й в груди, а був
очевидцем поранення в груди потерпілого ОСОБА_341 , яке мало місце о 09 год. 01
- 09 год. 02 хв. Відтак, показання потерпілого ОСОБА_773 та похідні від них
показання потерпілих ОСОБА_252 та ОСОБА_253 про ОСОБА_773 , як нібито очевидця
поранення потерпілого ОСОБА_913 , суд присяжних оцінює критично як помилкові, а
тому відкидає.
Згідно з дослідженою судом заявами ОСОБА_290 (брат) та ОСОБА_289 (батько) та ОСОБА_254 (мати) від 05 березня 2014 року, ОСОБА_1291
(цивільна дружина) від 21 червня 2014 року вони
просили в межах досудового розслідування, розпочатого 20 лютого 2014 року за
фактом загибелі сина (брата, цивільного чоловіка) - ОСОБА_913 , особа якого
підтверджена паспортом, залучити до даного кримінального провадження як потерпілих
(т. 138 а. 1, 38-39, 81, 85, 89, 93, 101).
Згідно з дослідженими судом присяжних під час судового
розгляду рапортом слідчого та протоколом огляду місця події від
20 лютого 2014 року з додатками до нього у виді фототаблиць (т. 138 а. 6-11), в
приміщенні моргу по вул. Оранжерейній, 9 в м. Києві в присутності понятих
оглянуто труп гр-на ОСОБА_913 , 1985 р.н., який був одягнутий у пластикову
чорну каску з білою смужкою справа, чорну маску, футболку, куртку, штани,
коричневі черевики тощо, на шиї хрестик, на обличчі невеликі борода та вуса. На
трупі виявлені ушкодження неправильної округлої форми на передній поверхні шиї,
ближче до проекції ключиці, та в першому міжребер`я зліва. На спині з правого
боку ближче до проекції правого плечового суглобу виявлено синець, по
внутрішньому краю якого розташована лінійно-звивиста рана.
Ідентифікаційна здатність вказаних матеріалів, що
узгоджується з показаннями обох потерпілих під час судового розгляду, не
оспорювалася сторонами.
За протоколом огляду від 21 лютого 2014 року та
даними листування органу досудового розслідування (т. 138 а. 12-18) одяг
ОСОБА_913 було опечатано в пакет № 617.
Згідно з дослідженими судом протоколом огляду від 08
квітня 2014 року вилучених з тіла ОСОБА_913 куртки з поліестру чорного
кольору утепленої з капюшоном, кофти з капюшоном (куртка трикотажна), гольфу
(футболка, фуфайка) та маски (т. 138 а. 19-33) та висновком експерта №
269-МК від 18 липня 2014 року (т. 138 а. 67-77) на обох куртках пошкодження
на капюшонах зліва (№ 1-3 розмірами 0,6х0,85, 0,7х0,7 та 0,4х0,4 см на верхній
курточці з поліестру, № 1 - 1,3х0,8 см - на іншій з трикотажу), на передній
поверхні зліва (№ 4 розміром 1,5х1,1 см та № 2 - 0.6х0,4 см), на масці на
передній поверхні зліва (№ 1-3 розмірами 0,4х0,5, 0,7х0,5 та 0,7х0,5 см) за
своїми ознаками є кульовими вхідними, що утворені від пострілу з нарізної
вогнепальної зброї снарядом, до складу якого входили сполуки міді (ймовірно
оболонкова куля), з неблизької дистанції. По одному пошкодженню на обох куртках
та фуфайці на спинці зверху справа (№ 5 та № 3 щіліноподібної форми довжиною
0,4 - 0,6 см) є кульовими вихідними, що утворені від пострілу з вогнепальної
зброї. Крім того, пошкодження на спинці знизу куртки з поліестру (№ 6
неправильної прямокутної форми розміром 7,2х6,4 см) за своїми ознаками є
вогнепальним кульовими дотичним, що утворене від пострілу з нарізної
вогнепальної зброї снарядом, до складу якого входили сполуки міді (ймовірно
оболонкова куля), з неблизької дистанції. Будь-яких ознак, що дозволяли б
визначити тип та лінійні розміри снарядів, а також зразок (модель) зброї, в
пошкодженнях на одязі не знайдено. Вказані пошкодження утворилися від двох
пострілів, що об`єктивно вказує на один постріл в шию зліва та один - у спину
знизу потерпілого.
Згідно з висновком комплексної судової балістичної,
трасологічної та хімічної експертизи № 7865/7866… від 22 липня 2014 року
(т. 138 а. 107-110) на одязі ОСОБА_913 виявлені залишки бензину без
встановлення їх локалізації.
Відповідно до досліджених судом присяжних лікарського
свідоцтва про смерть ОСОБА_913 (т. 138 а. 37), висновку судово-медичної
експертизи № 617 від 27 березня 2014 року, яку провів експерт ОСОБА_1011 ,
з додатками у виді результатів додаткових досліджень, в тому числі і клаптя
шкіри загиблого (т. 138 а. 42-45, 54-59), у ОСОБА_913 , який був доставлений в
описаному вище одязі, в шарах якого під час роздягання в області спини праворуч
виявлено стальне осердя від кулі діаметром 0,5 см довжиною 2 см., виявлено одне
наскрізне вогнепальне поранення шиї з вхідною раною діаметром 01 см з дефектом
«мінус тканина» на переднє-бічній поверхні шиї (висота 152 см від підошов),
рановим каналом, що відходить від неї зліва направо, спереду назад та дещо
знизу вверх, по ходу якого ушкоджені м`язи шиї, хрящі гортані та трахея,
стравохід і закінчується вихідною раною щілиноподібної форми в ділянці правого
надпліччя на висоті 154 см від підошов. Напрямок ранового каналу узгоджується з
результатами дослідження клаптів шкіри та внутрішнього дослідження. Також нижче
вхідної вогнепальної рани виявлено поверхневу ранку округлої форми діаметром 01
см без ранового каналу. Вказане прижиттєве тілесне ушкодження у виді
вогнепальне поранення шиї має ознаки тяжкого за критерієм небезпеки для життя
та є причиною смерті, а поверхнева рана має ознаки легкого тілесного
ушкодження. Вхідна вогнепальна рана спричинена пострілом з вогнепальної зброї,
а друга рана могла утворитися від фрагменту зруйнованого снаряду, додаткових
факторів пострілу, металізації в ділянках ран не виявлено. Смерть настала
приблизно ранком 20 лютого 2014 року (за 24-30 год. до огляду трупа в морзі 21
лютого 2014 року).
Висновок експертизи № 617 узгоджується з висновком
іншої експертизи № 40/617 від 28 травня 2014 року (т. 138 а. 48-53), яку
провів той самий експерт і акцентував увагу на те, що по ходу ранових каналів
включень, які могли б свідчити про проходження вогнепального снаряду через
перешкоду, не виявлено, також не виявлено і спиртів в крові загиблого.
Судово-медичних даних про позу та розташування потерпілого в момент спричинення
йому вогнепального поранення та особи, яка стріляла, немає. Питання про вид
(екземпляр) та калібр зброї вирішується при проведенні балістичної експертизи.
Звертає на себе увагу, що внаслідок пострілу в область
спини знизу, дотичні сліди якого відобразилися на спинці куртки з поліестру,
ОСОБА_1045 тілесного ушкодження не зазнав.
Згідно із судово-балістичними даними, які судом
покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що стосується
даного епізоду), вилучений 21 лютого 2014 року під час проведення
судово-медичної експертизи предмет з одягу загиблого ОСОБА_913 , який
зареєстрована під № 617, є осердям або кулі 7,62-мм проміжних патронів зразка
1943 року з кулею «ПС» зі стальним осердям заводського виробництва, або кулі
7,62-мм мисливського патрону з експансивною кулею «НР» зі стальним осердям
заводського виробництва. Куля, осердя якої надано на дослідження, могла бути
відстріляна із бойової та мисливської зброї калібру 7,62х39 мм. Виявлене осердя
не придатне для ідентифікації зброї. Відповісти на питання чи мав місце рикошет
кулі до попадання в тіло ОСОБА_913 , не виявилось можливим.
Всі вказані документовані докази, фото та відео матеріали
в деталях узгоджуються між собою, а тому немає сумнівів в їх достовірності, а оскільки
вони узгоджуються і з показаннями потерпілих щодо відомих їм обставин, часу та
місця загибелі безспірно ідентифікованого ними ОСОБА_913 , суд всі ці докази, а
також показання потерпілих щодо факту подій в частині, в якій не відкинув,
кладе в основу свого вироку як достовірні.
Більш того, відповідно до дослідженого судом висновку
комісійної судово-медичної експертизи № 268-2015/о від 08 грудня 2015 року,
яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 і ОСОБА_942 (т. 138 а. 114-122),
дослідивши копії висновків згаданих вище експертиз, та переглянувши відео «47»,
потерпілий ОСОБА_1045 саме 20 лютого 2014 року (за умов реального часу, що
відображений на відеозапису, який був об`єктом дослідження при проведенні даної
експертизи) о 09 год. 08 хв. 15 сек. отримав два вогнепальні поранення:
а) одне наскрізне шиї, від якого настала смерть
потерпілого, при цьому вхідна рана розташована на лівій переднє-бічній поверхні
шиї, від якої в напрямку зліва направо, спереду назад та знизу вверх відходить
рановий канал, що закінчується вихідною раною в ділянці правого надпліччя;
б) одне дотичне/сліпе шиї, при цьому рана розташована
нижче вище описаної вхідної, мала наскрізний характер щодо пошкодження шкіри
без ранового каналу.
Взаємне розташування вказаних ран з даними про
пошкодження одягу потерпілого також дозволило комісії експертів стверджувати,
що ці поранення утворилися внаслідок одного пострілу з неблизької дистанції,
при цьому дотичне поранення шиї утворилося внаслідок дії «вторинного» снаряду
(елементів зруйнованої кулі при проходженні останньої через перешкоду). У
момент отримання поранень потерпілий перебував у близькому до вертикального
положенні, був звернутий лівою переднє-бічною поверхнею шиї до дульного зрізу
зброї, можливість обставини отримання даних вогнепальних поранень, які
зафіксовані на відео запису, корелюють з наявними судово-медичними даними.
Оскільки у наведеній частині висновок комісійної
судово-медичної експертизи № 268-2015/о ґрунтується на об`єктивних
судово-медичних даних, узгоджується з висновками інших експертиз, у тому числі
і балістичної, з даними досліджених судом фото та відео матеріалів, зокрема, і
відеозапису «47 _ 20.02.2014», аналогічного тому, який переглядали експерти,
суд також визнає його достовірним і кладе в основу свого вироку.
В іншій частині висновок комісії експертів № 268-2015/о -
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок), враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію
з наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), через його
недопустимість як доказу суд виключає з переліку таких, на які посилається у
вироку.
Крім того, твердження експертів у висновку № 268-2015/о
про можливість виконання ролі такої руйнівної перешкоди для кулі тільки щитом,
який ОСОБА_1045 в момент поранення тримав перед собою, суд за відсутності
належного обґрунтування оцінює за правилами припущення, яке не виключає того,
що щит міг бути лише вторинною такою перешкодою.
У цьому контексті звертає на себе увагу те, що
відсутність судово-медичних даних про проходження кулі, якою був смертельно
поранений ОСОБА_1045 , скрізь перешкоду, не виключає іншого висновку за
результатами оцінки всіх одержаних об`єктивних даних у сукупності, за якими
виявлене осердя кулі за умов відсутності залишків оболонки цієї ж кулі в тілі
чи в одязі загиблого могло потрапити в тіло потерпілого тільки після
контактування з перешкодою, що узгоджується з топографією та локалізацією інших
супутніх пошкоджень на тілі та одязі загиблого. Ці дані знайшли своє експертне
підтвердження та узгоджуються із характером значної руйнації кулі (куля
фактично «роздяглася» перед потраплянням в тіло потерпілого, залишивши виявлене
осердя), що очевидно вказує на її попередню руйнацію внаслідок взаємодії з
твердою поверхнею, якою може бути бруківка, а потім вже і з щитом, що дійсно не
виключається.
Таким чином, суд присяжних вважає, що доводи як сторони
захисту, так і потерпілих з їх представником про можливість смертельного
поранення ОСОБА_913 внаслідок рикошету об бруківку стороною обвинувачення, яка
з цим не погоджувалась, не спростовані. Більш того, саме версія такого
рикошету, крім того, що узгоджується з особливостями місцевості, на якій
перебував ОСОБА_1045 в момент поранення (проїжджа частина покрита бруківкою), є
єдиним поясненням напрямку ранового каналу в тілі потерпілого «знизу вверх» із
значним перепадом висот (2 см на маленькій відстані - ширина людської шиї).
Враховуючи викладене, дані, які виявлені під час показань
потерпілих з чужих слів, а саме пояснення друзів сина з приводу обставин
спільного з ОСОБА_702 виїзду до Києва 19 лютого 2020 року, прибуття в Київ,
розміщення в Консерваторії, часу та місця загибелі ОСОБА_702 , наявного при
ньому одягу, а також пояснення самого ОСОБА_702 батьку про враження від
відвідування ОСОБА_829 , знайшли своє повне підтвердження під час судового
розгляду документованими даними, які судом визнані допустимими доказами,
зокрема, даними фото та відео матеріалів, відтак суд, дотримуючись вимог ч.ч. 2
та 6 ст. 97 КПК України, визнає вказані показання потерпілого з чужих слів
допустимими доказами.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом загибелі
ОСОБА_913 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та достовірними,
а тому кладе в основу свого вироку, відтак вважає доведеною поза розумним
сумнівом версію потерпілих та їх представника про причетність до здійснення
пострілу, внаслідок якого кулею калібру 7,62х39 мм через рикошет було поранено
у шию ОСОБА_913 , конкретного співробітника РСП, який у чорній формі із жовтою
пов`язкою на руці розташовувався на дальніх сходах, що ведуть з АДРЕСА_7 до
Жовтневого палацу, та здійснює дещо справа наліво в бік активістів, серед яких
був ОСОБА_1045 , два одиночні постріли з АКМС калібру 7,62х39 мм (чутні звуки
пострілів та візуалізуються порохові гази зі стволу) за астрономічним часом о
09 год. 08 хв. 14 та 15 сек., заперечення з цього приводу сторони захисту суд
відхиляє як надумані.
Крім того, шляхом системного аналізу досліджених в
судовому засіданні даних, які містить згадане відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2…», встановлено, що у проміжок часу з 09 год. 05 хв. до 09
год. 09 хв. на місцевості навколо вул. Інститутська лунають звуки, хоча і
певними хвилями, схожі за характером на звуки пострілів. У цей період часу
серед працівників правоохоронних органів прямо фіксуються стрілки з нарізної
автоматичної зброї - АКМС, які здійснюються з неї постріли, звуки яких
фіксуються на вказаному відео, а сліди - візуалізуються (вихід зі ствола зброї
порохових газів), зокрема, у синьому камуфляжі спецпідрозділу «Беркут»
ідентифікований за результатами судового розгляду ОСОБА_23 - з алейки від
Жовтневого палацу біля білої трансформаторної будки (з 09 год. 05 хв. 14 сек. -
екран 1/2) та один вже згаданий боєць РСП у чорній формі із жовтою пов`язкою на
руці - зі сходинок алейки від Жовтневого палацу (з 09 год. 08 хв. 02 сек. -
екран 4/2). Значна кількість звуків саме таких пострілів, які є схожими за
своїм характером, однозначно свідчить про те, що не всі особи, які їх
здійснюють у цей проміжок часу, зафіксовані на вказаному відео, за даними якого
велика кількість (більше десяти) озброєних АКМС бійців РСП у цей же час
локально переміщувалася на алейці від Жовтневого палацу та біля будівлі
останнього з боку цієї алейки, тобто з лівого боку відносно напрямку руху
активістів, які підіймалися вверх по вул. Інститутська.
Оціночні судження (враження) потерпілих ОСОБА_253 та
ОСОБА_289 , щодо виключно мирного характеру протесту 20 лютого 2014 року набули
під час судового розгляду свого системного документального спростування, прямо
поставлені під сумнів іншими окремими потерпілими та свідками, а тому суд
присяжних в контексті встановлених фактів у справі в цілому визнає їх
спростованими. Щодо інших оціночних суджень потерпілого (право на захист
території «Майдану», характер наступу з боку активістів 20 лютого 2014 року
тощо) суд присяжних навів свої висновки за епізодами поранення ОСОБА_341 та
загибелі ОСОБА_1014 .
Крім того, епізод загибелі ОСОБА_913 у цій справі входить
до числа семи епізодів поранення ( ОСОБА_1249 , ОСОБА_973 , ОСОБА_1258 ,
ОСОБА_985 , ОСОБА_1244 ) та загибелі ( ОСОБА_651 , ОСОБА_1039 ) ОСОБА_1244 ) та
загибелі ( ОСОБА_651 , ОСОБА_1045 , ОСОБА_1039 ) потерпілих, які відбувалися
локально в одному місці (верх вул. Інститутська за містком над нею), у стислий
до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 02 до 09 хв.) та під час під час
прямо пов`язаних між собою подій «Майдану» (відокремлені на відео запису
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізоди
4 та 5 (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці вісім епізодів мають спільну загальну
фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення містить велику кількість
перехресних посилань на докази та факти. Суд наголошує, що основна подія,
спільна для всіх цих епізодів, полягає у наступі активістів «Майдану» на сили
правопорядку, які відступали в бік входу до верхньої станції метро «Хрещатик»,
залишивши перед цим позиції на Майдані Незалежності через їх обстріл. Таким
чином, всі вказані вісім епізодів, підкріплених цим загальним твердженням, слід
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд
відповідних подій.
Наведені докази у своїй сукупності з очевидністю свідчать
про те, що ОСОБА_1045 20 лютого 2014 року о 09 год. 08 хв. 15 сек., перебуваючи
в м. Києві на правій частині вулиці Інститутська за містком через неї напроти
Жовтневого палацу, під час загострення протистояння між активістами «Майдану»
та працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї
отримав два вогнепальні поранення:
а) одне наскрізне шиї з ушкодженням внутрішніх органів,
від якого настала смерть потерпілого, при цьому вхідна рана розташована на
лівій переднє-бічній поверхні шиї, від якої в напрямку зліва направо, спереду
назад та знизу вверх відходить рановий канал, по ходу якого ушкоджені м`язи
шиї, хрящі гортані та трахея, стравохід і який закінчується вихідною раною
щілиноподібної форми в ділянці правого надпліччя, має ознаки тяжкого за критерієм
небезпеки для життя та є причиною смерті;
б) одне дотичне/сліпе шиї нижче вхідної рани без ранового
каналу, яке має ознаки легкого тілесного ушкодження і не перебуває у
причиновому зв`язку із смертю.
Наскрізне кульове вогнепальне поранення шиї утворилося
внаслідок одного пострілу з неблизької дистанції з нарізної вогнепальної зброї
снарядом калібру 7,62х39 мм, до складу якого входили сполуки міді, що
узгоджується з об`єктивними даними про штатне озброєння РСП АКМС калібру
7,62х39мм, а одне дотичне поранення шиї - внаслідок дії додаткових снарядів
(елементів зруйнованої перешкоди). На момент поранення ОСОБА_1045 перебував у
близькому до вертикального положенні, був звернутим передньою ліве-бічною
поверхнею шиї до джерела вогнепального ураження.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто, проте є
доведеною поза розумним сумнівом причетність до смертельного поранення
потерпілого ОСОБА_913 співробітників РСП та інших озброєних правоохоронців, які
діяли злагоджено для досягнення спільного завдання - відтиснення активістів з
території навколо Жовтневого палацу та вул. Інститутська в бік Майдану
Незалежності, застосовуючи вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя
багатьох осіб, шляхом здійснення не вибіркових пострілів прицільно небезпечно
поруч із скупченням активістів. Вказане вогнепальне поранення було завдано
ОСОБА_1292 через рикошет (прицільний постріл в бруківку), стрілець (конкретний
співробітник РСП) в момент пострілу в ОСОБА_913 перебував на дальніх від містка
через вул. Інститутська сходинках, що ведуть з тротуару лівого боку вул.
Інститутська до Жовтневого палацу.
Також, сукупністю всіх наданих сторонами провадження і
досліджених під час судового розгляду доказів встановлено, що ОСОБА_1045 перед
своїм пораненням діяв у складі передової групи активістів, які, не реагуючи на
стримування з боку працівників міліції шляхом активного застосування
спецзасобів, локально та організовано між собою, в тому числі за участю озброєних
активістів, рухалися вперед по вул. Інститутська, переслідуючи тим самим
працівників міліції, які відступали. Однак, отримуючи вказане поранення,
ОСОБА_1045 хоча і продовжував перебувати у складі вказаної передової групи
активістів, проте через інтенсивність застосування вогнепальної зброї з боку
правоохоронців забезпечував в цей момент організований відхід
протестувальників, прикриваючи їх разом з іншими щитами, а тому такою своєю
поведінкою на момент поранення вже не становив і не міг становити будь-якої
загрози для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів як учасників
іншої сторони протистояння, відтак, законні підстави для застосування у даному
випадку вогнепальної зброї, яке носило не вибірковий характер, були явно
відсутні (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 5 (пункт 5.3.2 вироку).
Задля повноти оцінок вказаний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_1249 , ОСОБА_973 ,
ОСОБА_1258 , ОСОБА_985 , ОСОБА_1244 ) та загибелі ( ОСОБА_651 , ОСОБА_1039 )
потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами оцінки доказів за ними у
своїй сукупності додатково викладені у вироку за результатами дослідження
останнього за часом з наведених епізодів - загибель ОСОБА_1259 .
5.4.20. За епізодом загибелі ОСОБА_379 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий
ОСОБА_998 - брат ОСОБА_911 показав, що, починаючи з 01 грудня 2013 року
він з братом ОСОБА_1293 періодично їздив
на Майдан Незалежності в м. Київ, підтримуючи акції протесту. Ранком 18 лютого 2014 року брат поїхав на «Майдан»
самостійно. 19 лютого ввечері під час телефонної розмови брат повідомив, що
людей багато, активних дій не відбувається, про свою участь в подіях
попереднього дня не повідомляв. 20 лютого ранком біля 08 год. 20 хв. він з
братом мав останню телефонну розмову (телефон брата - …80-49, телефон
потерпілого - …67-47), той відповів на дзвінок і коротко повідомив, що «не має часу, мусить бігти». Далі з братом зв`язку
не було, а близько 11 год. 30 хв. з його телефону невідома людина повідомила,
що ОСОБА_1293 поранили в груди і він загинув. Тіло брата він особисто зміг побачити
біля 16 год. того ж дня серед інших загиблих поруч з готелем «Козацький». У
подальшому з поширеного в мережі відео з назвою «47» він дізнався про обставини
загибелі брата, якого категорично ідентифікував для себе.
Як уточнив потерпілий: - брат входив
до 7-ої сотні Самооборони «Майдану», завданням якої була охорона барикад,
сотником був ОСОБА_1294 ; - брат мав при собі як й інші активісти палицю, був
захищений саморобним бронежилетом, проте ані він, потерпілий, ані його брат
участі в сутичках з міліцією не брали; - наміру змінити владу насильницьким
шляхом не було, активісти з палками захищали свої барикади; - під час поранення
брат був одягнутий в куртку захисного кольору, під нею бронежилет, який
він мав із собою ще 18 лютого, темно сирі штани, поверх темної шапочки мав
зелену військову каску з наліпкою «спільна справа», через плече - сумку з
протигазом, на обличчі - пофарбований у жовто-сині кольори респіратор, а на шиї
- жовту хустинку з написом «Самооборона» на синьому фоні, в руках тримав дерев`яний
щит та палицю, окремі з вказаних елементів одягу (куртка, штани, шапочка,
респіратор, хустинка з написом «Самооборона») були на тілі загиблого брата під
час його впізнання на «Майдані»; - брат отримав кульове
поранення о 09 год. 08 хв., як це випливає з відео, перебуваючи по вул.
Інститутська на першому за містком пішохідному переході (4-5 смуга з боку
Жовтневого палацу), спиною ОСОБА_1293 був звернутий
до «Майдану», обличчям - вверх на вул. Банкову, положення тіла - прямо, з
правого боку від нього був готель «Україна», в групі з іншими активістами
тягнув сміттєвий бак, який був лівіше від нього, вони відходили, оскільки біля
Жовтневого палацу з`явився озброєний «Беркут»; - куля пройшла скрізь
тіло справа на ліво зверху вниз і зупинилася в хребті, очевидці поранення брата
не відомі, з тіла брата куля була вилучена лікарями; - він чув про судове
рішення, яке обмежувало протестні акції, оцінював його як незаконне; - допомогу
від держави не отримував та не звертався.
Крім того, як вважає (оцінює) потерпілий ОСОБА_998 : -
брат рухався вверх по вул. Інститутська ситуативно, оскільки всі пішли вперед;
- постріл в брата був здійснений з верхніх поверхів готелю «Україна», на це
вказує напрямок ранового каналу та напрямок падіння тіла - в протилежний від
готелю бік.
Згідно з дослідженими судом присяжних під час судового
розгляду рапортом слідчого та протоколом огляду місця події від
20 лютого 2014 року з додатками до них (схеми, фотоматеріали), за фактом огляду
в приміщенні моргу по вул. Оранжерейна, 9 в м. Києві в присутності понятих
трупу ОСОБА_379 , який був одягнений в куртку захисного кольору, дві кофти,
светр, темного кольору штани, черевики, білизну, на шиї жовта хустинка з
написом «Самооборона» на синьому фоні, на передній поверхні в проекції
правового ключового суглобу зафіксована щільно-подібної форми рана, 20 лютого
2014 року було відкрите кримінальне провадження, враховуючи насильницький
характер смерті цієї особи (т. 117 а. 101-105).
Під час дослідження додатків до вказаного протоколу
огляду у вигляді фото матеріалів потерпілий ОСОБА_998 впізнав зображеним на них
свого брата - ОСОБА_911 і ці його показання узгоджуються з даними фото
також досліджених судом паспорту на ОСОБА_911 ІНФОРМАЦІЯ_46 , його портретного
фото та фото в описаному вище одязі напередодні загибелі (т. 117 а. 180; т. 118
а. 152, 199).
Згідно з довідкою Київського міського клінічного
бюро СМЕ від 05 березня 2014 року № 01/03.1/609 (т. 130 а. 99), за записами в
Журналі реєстрації 20 лютого 2014 року були зареєстровані доставлені з
АДРЕСА_26 тіла ОСОБА_778 о 19 год. 30 хв. під № 628, ОСОБА_911 о 19 год. 30 хв.
під № 627, ОСОБА_909 о 19 год. 30 хв. під № 629, ОСОБА_488 о 22 год. 00 хв. під
№ 639.
Факт перебування ОСОБА_911 протягом 18-20 лютого 2014
року на Майдані Незалежності в місті Києві, а на вул. Інститутська станом на 09
год. 00 хв. 20 лютого 2014 року, в тому числі про зв`язок з абонентом …67-47 (брат) о 08
год. 20 хв. 20 лютого 2014 року, узгоджується
з даними тимчасового доступу про місце перебування абонента мобільного
оператора з номером телефону … НОМЕР_143 (потерпілий) та протоколу їх огляду
(т. 117 а. 197-200; т. 118 а. 1-126, 127-129).
Показання потерпілого ОСОБА_998 про обставини загибелі
брата підтверджуються даними протоколу огляду місця події від 02 березня
2014 року, за яким за містком з правого боку, якщо рухатися вверх по вулиці
Інститутська в м. Києві, виявлений меморіальний комплекс із фото ОСОБА_911
серед загиблих активістів (т. 130 а. 120-142). Крім того, за цим протоколом
огляду зафіксовані сліди від куль на кутовій частині будівлі готелю «України»
(фото № 7 та 8, а всього 8), на нижній частині стовпа електропередач (фото № 9,
а всього 12).
За результатами проведених оперативно-розшукових заходів
отримати відео записи з камер спостереження по вул. Інститутська не вдалося,
встановлено, що такі записи після подій 20 лютого 2014 року вилучалися
співробітниками МВС, СБУ та прокуратури, встановити очевидців поранення ОСОБА_2882
, ОСОБА_2849 , ОСОБА_2883 та ОСОБА_2848 не вдалося (т. 130 а. 146, 150, 158).
Як видно із заяви старшого брата загиблого
ОСОБА_911 - ОСОБА_998 , останній, долучивши до матеріалів справи копію свого
паспорта та паспорта загиблого брата, переконавшись у тому, що саме останнього
20 лютого 2014 року у м. Києві було вбито, просив залучити його до вказаного
провадження як потерпілого та отримав дозвіл на видачу трупа (т. 117 а. 106,
177-181).
Згідно з протоколами огляду одягу загиблого
ОСОБА_911 від 10 червня 2014 року з додатками до них (фотоматеріали) (т. 117 а.
134-169), останній детально описаний слідчим і відповідає тому переліку, який
був зафіксований під час огляду тіла загиблого в морзі.
Як видно з дослідженого судом висновку експертів за
результатами проведення комплексної судової балістичної та хімічної експертизи
№ 7173/14-33/7174/7175/14-34, яку провели експерти ОСОБА_902 та ОСОБА_1082
, на наданій на дослідження одежі померлого ОСОБА_911 виявлені залишки
легкозаймистої рідини - бензину, встановити локалізацію яких не можливо (т. 118
а. 159-162).
Згідно з протоколами огляду відеозаписів,
переданого потерпілим слідству, від 19 березня, 17 жовтня 2014 року (т. 117 а.
186-191; т. 118 а. 200-206), на відео під назвами «Громадське ТВ», «Как
расстреливают украинцев на Майдане», «ОСОБА_2849 .20.02» та «ОСОБА_2849
2» зафіксовані обставини евакуації безспірно ідентифікованого потерпілим
смертельно пораненого його брата ОСОБА_911 в одязі, елементи якого оглянуті на
загиблому в морзі і після цього.
Згідно з протоколом огляду наданих представником
потерпілого під час досудового розслідування фотознімків від 08 жовтня
2014 року з додатком у виді Диску ANV СD-R № …451 з назвою «Диск ОСОБА_2849 № 2» (т. 118 а. 168-179), які були
безпосередньо досліджені судом, на фото під назвою «Фото_ОСОБА_3025 _паспорт»
зафіксовано портретне фото загиблого, на фото під назвами «ОСОБА_2849 20 02 14», «ОСОБА_2849 20 02 14 фото 2», «inst-1», «inst-2»
та аналогічних йому «inst-2+» та «інститутська» зафіксовані
обставини руху ОСОБА_911 в групі активістів вул. Інститутська в бік станції
метро «Хрещатик», які перед собою штовхають сміттєвий бак. На фото під назвою «знімок_екрану»
- зафіксовано ОСОБА_911 на першому від містка над вулицею пішохідному переході
навпроти дальнього кута оглядової площадки біля Жовтневого палацу відразу після
поранення, справа від сміттєвого бака його відтягують два активісти, поруч
лежить щит. На фото під назвою «Shtucnhe_dihannja» - зафіксовані
обставини надання першої медичної допомоги вже пораненому ОСОБА_1295 .
За сукупністю всіх фото на загиблому візуалізується
зелена військова каска з наліпкою спереду зліва, темні штани, жовта хустинка на
шиї, ремінь через ліве плече від сумки для протигаза, на обличчі
різнокольоровий респіратор, в правій руці великий прямокутний щит, а в лівій -
палиця, а саме на фото: «inst-1» - зі спини позаду баку, обведений червоним
колом; «inst-2», «inst-2+» та «інститутська» - повернутий передом позаду баку,
позначений червоною стрілкою; «inst-3» - також повернутий передом і вже справа
від баку, позначений червоною стрілкою; «ОСОБА_2849 20 02 14» та «ОСОБА_2849 20 02 14 фото 2» - з протилежного боку,
обведений червоним колом; «Shtucnhe_dihannja» - після поранення.
Аналогічні обставини руху ОСОБА_911 в групі активістів
вул. Інститутська в бік станції метро «Хрещатик», які перед собою штовхають
сміттєвий бак, зафіксовані і на дослідженому судом відео запису
«NM140220_1272» телевізійного каналу « ІНФОРМАЦІЯ_179 » з місця події (02
хв. 45 сек. запису, відео на диску - т. 69 а. 3). Ці дані з відео «NM140220_1272»
ідентичні даним наданих представником потерпілого під час досудового
розслідування фото під назвами «ОСОБА_2849 20 02 14», «ОСОБА_2849 20 02 14 фото 2» та інших відео «Беркут
бежит с Майдана и Жовтневого дворца» та «Столкновения в Киеве 20 февраля
915 утра», протокол огляду яких також був досліджений судом (т. 118
а. 180-186), а самі відеозаписи безпосередньо повністю переглянуті судом в
судовому засіданні 27 серпня 2019 року.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичної експертизи № 627 від 28 лютого 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_942 на підставі в тому числі і результатів спеціальних досліджень
(т. 117 а. 123-133), в ОСОБА_911 виявлена одна вхідна кульова вогнепальна рана
в пахвовій ділянці по передньо-пахвовій лінії (143 см від рівня підошов), від
якої йде рановий канал, по ходу якого ушкоджуються, в тому числі, 6-те праве
ребро, права легеня, права частка печінки, тіла 1-2 поперекових хребців і
закінчується кулею в товщі тіл поперекових хребців, яка була видалена. Додаткових
факторів пострілу не виявлено. Смерть ОСОБА_911 настала внаслідок вказаного
сліпого проникаючого вогнепального поранення грудної клітки, яке має ознаки
тяжкого тілесного ушкодження. Під час поранення він був тверезим, а після нього
- прожив короткий проміжок часу.
Вказані дані знайшли повне своє підтвердження під час
дослідження висновку додаткової судово-медичної експертизи № 54/627 від 14
квітня 2014 року (т. 117 а. 115-121). Крім того встановлено і таке.
Напрямок ранового каналу спереду назад, зверху вниз та справа наліво.
Пошкодження на одязі відповідають ушкодженням на тілі загиблого. Вилучена з
тіла куля діаметром біля 7,5 мм (см - очевидна описка), висотою біля 2,7 см на
поверхні в центральній частині має циркулярний поясок лаку червоного кольору у
виді смужки, чотири сліди нарізів від ствола, не має очевидних ознак
деформації. Питання щодо виду, калібру зброї не входить в компетенцію судового
медика, а щодо взаємного розташування пораненого та стрільця - може бути
предметом комплексної судово-медичної та балістичної експертизи.
Твердження прокурора про те, що для відповіді на окремі
питання експертом вказується на необхідність проведення комплексної
судово-медичної та, окремо, балістичної експертизи, є таким, що не ґрунтується
на позиції експерта, який чітко вказав, що потрібна саме комплексна
судово-медична та балістична експертиза, тобто єдина експертиза за участю не
менш як двох експертів різних галузей знань, а саме, у галузі судової медицини
та балістики.
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 135-2015/о від 22 липня 2015 року, яку провели експерти
ОСОБА_942 , ОСОБА_1170 та ОСОБА_1270 , вивчивши і проаналізувавши медичну
документацію на ОСОБА_911 , копії протоколів огляду фото та відео матеріалів
(т. 118 а. 225-230), дійшли висновку, що ОСОБА_1039 20 лютого 2014 року отримав
одне (внаслідок одного пострілу) сліпе проникаюче кульове поранення грудної
клітки, рановий канал в напрямку спереду назад, зверху вниз і справа наліво,
який закінчується кулею. Потерпілий перебував у вертикальному чи близькому до
нього положенні (корпус нахилений вперед) та був звернутий правою
переднє-бічною поверхнею тіла до дульного різу зброї.
Проаналізувавши та оцінивши результати вказаних експертиз
№№ 627, 54/627 та 135-2015/о, суд дійшов висновку, що ці висновки експертиз в
наведеній частині не перебувають у суперечності між собою і мають
взаємодоповнюючий характер, а тому всі вказані висновки в наведеній частині суд
кладе в основу свого вироку.
В іншій частині висновок комісії експертів № 135-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Згідно із остаточними судово-балістичними даними,
які судом покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що
стосується даного епізоду), вилучена 21 лютого 2014 року під час проведення
судово-медичної експертизи куля з тіла загиблого ОСОБА_911 , яка зареєстрована
під № 627, є частиною 7,62-мм проміжного патрону зразка 1943 з кулею «ПС» зі
стальним осердям (57-Н-231С) заводського виробництва. Ця куля могла бути
вистріляна зі зброї калібру 7,62х39 мм, такої як: АК-47, АКМ, СКС, Сайга,
Вулкан, Вепрь тощо. Проміжні патрони, споряджені такою кулею, призначені для
стрільби з таких видів бойової вогнепальної зброї: АК-47, АКМ, РПД (ручний
кулемет Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашникова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103,
АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, та інших моделей
зброї, що виготовлені під даний патрон, та можуть використовуватись для
стрільби з мисливської нарізної зброї: Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС тощо. На
представленій кулі наявні сліди нарізів каналу ствола, що є придатними для
ідентифікації зброї, з якої вона стріляна. Вказана куля відстріляна з автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_264 , закріпленого за сержантом міліції
ОСОБА_743 (відділення застосування спецзасобів РСП).
Згідно з протоколом огляду від 08 жовтня 2014
року з додатком (т. 118 а. 188-193) та за результатами перегляду наданого
представником потерпілого під час досудового розслідування відеозапису «09-05-23
- 09-21-46 (00582)», який був предметом такого огляду, зафіксовано, як по
вул. Інститутській з-під пішохідного містка та з місцевості навколо готелю
«Україна» розвивалася перша масова атака найбільш активної частини активістів,
які переслідували відступаючих правоохоронців. З 02 хв. 30 сек. запису, ця
атака під звуки вибухів та пострілів зупиняється та плавно перетворюється у
відступ активістів. При цьому група активістів, серед яких потерпілий
ідентифікував свого брата за описаним вище одягом, відступає по проїзній
частині вулиці, прикриваючись сміттєвим баком, який тягне перед собою (02 хв.
56 сек. запису). Перебуваючи на пішохідному переході ОСОБА_1039 від поранення
падає на спину з одночасним перевертанням на лівий бік, випускаючи з рук щита
(03 хв. 01 сек. запису). В момент поранення ОСОБА_1039 рухається задом
нахиливши корпус вперед, в правій руці перед собою тримає щит, правим боком, на
якому фіксується сумка для протигаза, звернутий в бік готелю «України», з
будівлі якого відбувається відеозйомка, лівий бік ОСОБА_911 прикривають інші
активісти, які залишаються неушкодженими, а перед ОСОБА_2849 М розташований
сміттєвий бак. Ці обставини з огляду на встановлені медичні дані щодо напрямку ранового
каналу (спереду назад і справа наліво) виключають можливість поранення
ОСОБА_911 з лівого боку вул. Інститутська, на якому розташовано Жовтневий палац
та алейка, що веде від нього.
Захист акцентував увагу на перепад висот та напрямок
ранового каналу, стверджуючи про можливість здійснення такого пострілу в
ОСОБА_911 з поверхів будівлі з правого боку, якою в тому місці був готель
«Україна». Саме таку версію підтримав і потерпілий, коментуючи схематично
зображені стороною захисту вказані параметри поранення загиблого (т. 117 а.
100).
Твердження прокурора про те, що ОСОБА_1039 впав на лівий
бік (ліву руку), а відтак правою передньою поверхнею тіла в момент пострілу був
звернутий в напрямку алейки, що веде від Жовтневого палацу, не відповідає
об`єктивним даним відео запису «09-05-23 - 09-21-46 (00582)», на якому
зафіксовано, що ОСОБА_1039 від пострілу падає в напрямку низу вулиці назад на
спину з одночасним поворотом корпусу тіла ліворуч, фіксуючи на проїзній частині
своє тіло на лівому боці зігнувшись. Відтак, кінцеве положення тіла пораненого
ОСОБА_911 - на лівому боці утворилося внаслідок падіння із одночасним поворотом
його корпусу вліво.
Враховуючи викладене, суд визнає достовірними всі вказані
повністю узгоджені між собою докази ідентифікації ОСОБА_911 як учасника подій
на вул. Інститутська в м. Києві ранком 20 лютого 2014 року, а також
документовані дані щодо обставин його поранення (місце, обстановка, орієнтовний
час, характер та локалізація поранення), а відтак визнає достовірними і
показання з цього приводу самого потерпілого, які суд кладе в основу свого
вироку.
Разом з тим, за даними протоколу огляду фото під назвою
«інститутська» (до поранення ОСОБА_911 ) здійснено о 09 год. 12 хв. 20 лютого
2014 року, а на фото під назвою «Shtucnhe_dihannja» (після його поранення)
зафіксовано астрономічний час знімку - 09 год. 14 хв. 20 лютого 2014 року. Ці
дані не узгоджуються з показаннями потерпілого про відмові йому конкретні
часові параметри поранення брата, а тому підлягають подальшій перевірці.
Так, під час дослідження судом відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (відео на
флеш носії - т. 90 а. 40), на 16 хв. запису, екран 2/4, астрономічний час 09
год. 08 хв. 34 сек. зафіксовано момент смертельного поранення ОСОБА_911 , в
основу цього запису покладено відео досліджене судом «09-05-23 - 09-21-46
(00582)» (03 хв. 01 сек. запису).
З урахуванням результатів проведеного аналізу, на яких
вже акцентувалася увага, суд присяжних в основу свого вироку кладе дані про
астрономічний час, які містить відео під назвою «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» як найбільш повне та синхронізоване
з іншими об`єктивними даними, відтак вважає встановленим час поранення
ОСОБА_911 - 09 год. 08 хв. 34 сек., що узгоджується з показаннями потерпілого.
Відтак суд визнає достовірним за ідентифікаційною
здатністю сюжет на відео «47 _ 20.02.2014» або «47» (35-38 сек. запису), в
основу якого покладені досліджені судом відео матеріали (файл «09-05-23 -
09-21-46 (00582)»), вважаючи доведеним те, що на цьому відео під написом «
ОСОБА_1296 09:08:34» в акцентованих його автором зеленому та червоному
квадратах дійсно зафіксовані обставини смертельного поранення саме ОСОБА_379 ,
що повністю узгоджуються з даними відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40).
Під час дослідження відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» прокурор також звернув увагу суду
на зафіксовані дії озброєного правоохоронця в чорному форменому одязі із жовтою
пов`язкою на руках, який перебував на сходах біля Жовтневого палацу і дійсно
здійснює постріл в напрямку низу вулиці Інститутська (15 хв. 40 сек. запису,
екран 4/2), однак, крім власних вражень та припущень, будь-яких доказів, що
поєднували б дії цієї особи із смертельним пораненням ОСОБА_911 , принаймні
напрямок ранового каналу в тілі потерпілого з локацією вказаного бійця, не
надав.
Суд визнає очевидно недопустимим припущення сторони
обвинувачення про ймовірного вбивцю ОСОБА_911 , яке візуалізовано і на фото під
назвою «фото можливого вбивці» позначкою у виді червоної стрілки на одного із
співробітника міліції у чорній формі із жовтою пов`язкою на передпліччі, який
перебуває за парканчиком на оглядовій площадці перед Жовтневим палацом (т. 118
а. 168-179). Таке припущення не містить жодного обґрунтування, а тому
залишається виключно припущенням, більш того, спростовується іншими
об`єктивними даними.
Так, вказане фото «фото можливого вбивці» є по суті
компіляцією кінця 23 сек. (а не 24 сек., як про це помилково вказано у
протоколі огляду фотознімків) запису з відео, яке досліджено судом під назвою
«'Чорний четвер' у Києві 20 лютого» (диск - т. 69 а. 32, папка «НБМ»). Вказаний
епізод зафіксований і на 19 хв. 21 сек. запису (екран 4/2, з іншого джерела -
екран 2/4) повністю дослідженого судом відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (відео на флеш носії - т. 90 а.
40), при цьому астрономічний час цих подій становив 09 год. 11 хв. 54 сек.
Відтак, акцентований автором фото стрілець очевидно не міг спричинити
смертельне поранення ОСОБА_1297 , оскільки станом на 09 год. 08 хв. вказана на
фото особа ще не могла перебувати у згаданому місці, а ОСОБА_1039 вже був
поранений. Крім того, акцентований автором фото стрілець локально перебуває за
парканчиком на оглядовій площадці перед Жовтневим палацом, а пішохідний
перехід, на якому був смертельно поранений ОСОБА_911 , розташований навпроти
дальнього кута цієї оглядової площадки, а тому вказаний стрілець міг здійснити
постріл в напрямку ОСОБА_911 виключно зліва направо і ззаду наперед відносно
останнього, як це встановлено за об`єктивними документованими, втому числі
судово-медичними даними, а не як ні спереду назад і справа наліво.
Суд присяжних вкотре вимушений констатувати, що попри
достеменно встановлені за даним епізодом місце поранення загиблого, положення
його тіла у просторі в момент поранення, судово-медичні дані характеру та
локалізації самого вогнепального кульового поранення, ці відомості під час
досудового розслідування так і залишилися не дослідженими спеціалістами в
галузі балістики для того, щоб на місцевості зробити неймовірно прості за таких
вихідних даних висновки щодо конкретного сектору здійснення пострілу в
потерпілого. Залишилася не реалізованою стороною обвинувачення і створена для
цього судом під час судового розгляду тривала (більше року) процесуальна
можливість у виді прямого судового доручення на проведення слідчого
експерименту. Переконання за таких умов сторони обвинувачення за своїм
доказовим значенням, на жаль, є сумною констатацією її процесуальної
безпорадності.
Допустимі докази, які пояснювали б з точки зору
спеціальних знань у сфері балістики траєкторію кулі, яка була відстріляна з
АКМС, закріпленого за бійцем РСП ОСОБА_743 та була виявлена в тілі загиблого
ОСОБА_911 в кінці описаного судовими експертами-медиками ранового каналу
сліпого вогнепального поранення, суду не подані, відтак ця прогалина стороною
обвинувачення виявилася не усунутою, хоча вона і не впливає на доведеність
самих цих двох фактів (постріл з конкретного екземпляра зброї та його наслідки
у виді потрапляння відстріляної таким пострілом кулі в тілі загиблого).
Оціночні судження з цього приводу будь-яких осіб, в тому числі і потерпілого,
суд оцінює критично, оскільки такі дані встановлюються виключно експертним
шляхом.
Разом з тим, шляхом системного аналізу досліджених в
судовому засіданні даних, які містить згадане відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2…», встановлено, що у проміжок часу з 09 год. 05 хв. до 09
год. 09 хв. на місцевості навколо вул. Інститутська лунають звуки, хоча і
певними хвилями, схожі за характером на звуки пострілів. Більш того, у цей
період часу серед працівників правоохоронних органів прямо фіксуються стрілки з
нарізної автоматичної зброї - АКМС, які здійснюються з неї постріли, звуки яких
фіксуються на вказаному відео, а сліди - візуалізуються (вихід зі ствола зброї
порохових газів), зокрема, у синьому камуфляжі спецпідрозділу «Беркут»
ідентифікований за результатами судового розгляду ОСОБА_23 - з алейки від
Жовтневого палацу біля білої трансформаторної будки (з 09 год. 05 хв. 14 сек. -
екран 1/2) та один з бійців РСП у чорній формі із жовтою пов`язкою на руці - зі
сходинок алейки від Жовтневого палацу (з 09 год. 08 хв. 02 сек. - екран 4/2).
Значна кількість звуків саме таких пострілів, які є схожими за своїм
характером, однозначно свідчить про те, що не всі особи, які їх здійснюють у
цей проміжок часу, зафіксовані на вказаному відео, за даними якого велика
кількість (більше десяти) озброєних АКМС бійців РСП у цей же час локально
переміщувалася на алейці від Жовтневого палацу та біля будівлі останнього з
боку цієї алейки, тобто з лівого боку відносно напрямку руху активістів, які
підіймалися вверх по вул. Інститутська.
Крім того, під час повторного дослідження відеозапису
«09-05-23 - 09-21-46 (00582)» (т. 118 а. 188-193) за клопотанням сторони
захисту встановлено і таке. На проміжку відео запису з 44 по 56 сек.
зафіксовано, як біля дорожнього знаку на правому боці проїзної частини, перед
провулком, що веде праворуч до автостоянки готелю «Україна», активіст у зеленій
касці із світлими смужками на рукавах куртки зупиняється і двічі, присідаючи та
перезаряджаючи, займає стійку для стрільби із направленням схожого на гвинтівку
предмета в напрямку наступу активістів, тобто через їх спини в бік
правоохоронців, чутні два відокремлених сухих постріли. Цю особу супроводжує
інший активіст в камуфльованій захисних кольорів курточці та чорній шапочці на
голові, який в правій руці також тримає схожий на гвинтівку предмет (чітко
візуалізується приклад). Після здійснення пострілів вони разом переходять через
провулок, що веде до автостоянки готелю «Україна», за ними цілеспрямовано
слідує особа в синьому камуфляжі.
Сторона захисту в обґрунтування свого клопотання про
додаткове дослідження вказаного відео запису подала до суду протокол власного
його огляду. Представники потерпілих поставили під сумнів допустимість доказів,
одержаних у такій спосіб захистом. Оцінюючи доводи учасників процесу з цього
приводу, суд присяжних виходить з такого.
Дійсно, у контексті приписів ст. 93 КПК України сторона
захисту не наділена правом збирати докази шляхом самостійного проведення
слідчих (розшукових) дій, в тому числі огляду (ст. 237 КПК України), однак такі
дії захистом можуть бути ініційовані. Крім того, за змістом ч. 1 ст. 20, ч. ч.
1 та 2 ст. 22, ч. 5 ст. 42, ч. 4 ст. 46, ч. 1 ст. 349, ст. ст. 357 та 359 КПК
України серед інших процесуальних прав обвинувачений, а відтак і його захисник,
наділені невід`ємним правом під час судового розгляду брати участь в
дослідженні доказів, зокрема, вони можуть звернути увагу суду на ті чи інші
обставини, пов`язані з оглядом речового доказу судом, а за результатами
демонстрації відеозапису - подати свої доводи.
Носій із вказаним відео записом «09-05-23 - 09-21-46
(00582)» в порядку п. 3 ч. 2 ст. 56, ч. 4 ст. 58 КПК України був поданий під
час досудового розслідування представником потерпілого ОСОБА_332 (т. 118 а.
163-164) і оглянутий слідчим як речовий доказ, що набуло свого процесуального
оформлення (т. 118 а. 188-193, 236-237). Під час судового розгляду ці речові
докази в порядку процедури доказування (ч. 2 ст. 91 КПК України) були подані
стороною обвинувачення.
Отже, захисник в межах своїх повноважень лише ініціював
перед судом додаткове дослідження речового доказу як носія відео запису,
поданого стороною обвинувачення, при цьому таке своє клопотання письмово
мотивував результатами самостійного його огляду, звертаючи увагу суду на ті чи
інші обставини, що на думку захисту мають значення для даного провадження.
Суд, задовольнивши таке клопотання захисту, безпосередньо
дослідив поданий прокурором доказ в частині, яку захист вважав необхідною для
реалізації своїх функцій. За таких обставин відсутні правові підстави оцінювати
результати самостійного огляду доказу захисником, як окремі результати слідчих
(розшукових) дій, оскільки за клопотанням захисту, яке було у такій спосіб
мотивоване, судом були безпосередньо досліджені подані стороною обвинувачення
фактичні дані в спосіб, передбачений процесуальним законом (ст. ст. 357 та 358
КПК України).
Більш того, аналогічні події зафіксовані на іншому
дослідженому судом за епізодом поранення ОСОБА_773 відео - проміжок часу з 25
хв. 59 сек. по 26 хв. 09 сек. (відео «TVP - 09-00 - 09-10 -
Poranek_nfo_20.02.2014-_skr_t» - Диск Videx CD-R з написом «TVP захист
20.12.2016», т. 77 а. 225). Звертають увагу на себе дані щодо астрономічного
часу вказаних подій, зафіксованих в он-лайн режимі, а саме - 08 год. 06 хв. за
польським часом чи 09 год. 06 хв. - відповідно за київським. Ці часові
параметри вказаних подій повністю узгоджуються з даними відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (відео на флеш
носії - т. 90 а. 40) - екран 2/1 (запис, починаючи з 13 хв. 34 сек.,
астрономічний час 09 год. 06 хв. 07 сек.).
У подальшому, на відео запису «09-05-23 - 09-21-46
(00582)», між 10 та 15 сек. 01 хв. запису всі вказані три озброєні особи з
числа активістів займають позицію за спинами активістів між деревами на правій
частині вул. Інститутська. Ці події відбуваються незадовго перед пораненням
ОСОБА_1259 .
Акцентовані захистом обставини участі вказаних трьох
озброєних активістів в подіях ранку 20 лютого 2014 року на вул. Інститутська
повністю узгоджуються з даними відео запису «ВидеоПоСекундам» (диск
I-tech DVD+R № …7229, т. 50 а. 39; 13 сек. запису - особа в камуфльованій
захисних кольорів курточці та чорній шапочці на голові, відступаючи на описаній
вище місцевості, перезаряджає гвинтівку; 08 хв. 30 сек., 09 хв. 15 сек. запису
- особа з білими смужками на рукавах куртки, перезаряджає гвинтівку, веде з неї
вогонь, перебуваючи за деревами на куті готелю «Україна»), відео запису «ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014»
(07 хв. 01 сек. запису - флеш носій, т. 109 а. 18а) про обставини
смертельного поранення ОСОБА_393 , поруч з яким перебуває з гвинтівкою особа в
синьому камуфляжі.
Щодо загальної обстановки 20 лютого 2014 року під час
повного дослідження судом відео «NM140220_1272» з ТРК «Інтер» (відео на
диску - т. 69 а. 3), зафіксовані заяви активістів, які коментують журналістам
свій наступ на правоохоронців з елементами застосування вогнепальної зброї, в
тому числі автоматичної, як з будівель, так і з барикад (01 хв. 18 сек.
запису), зафіксовані обставини евакуації поранених співробітників
правоохоронних органів (03 хв. 58 сек. запису), взяття їх в полон активістів
(06 хв. 48 сек. запису), також зафіксовано наявність вогнепальної зброї серед
протестуючих (11 хв. 13 сек. запису).
Всі вказані події знайшли своє відтворення і на повністю
дослідженому судом відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» (відео на флеш носії - т. 90 а. 40), що усуває
сумніви в їх належності.
Всі ці дані узгоджуються з відомостями, які судом були
отримані під час дослідження фото та відео матеріалів тих подій. На цьому тлі
суд критично сприймає як помилкові, а тому відхиляє через їх необ`єктивність,
оціночні судження окремих учасників судового процесу про мирний характер
ранкових дій активістів 20 лютого 2014 року на вул. Інститутська та відсутність
в них ознак атак сил правопорядку, які становили б небезпеку для життя та
здоров`я правоохоронців, мовляв активісти просто рухалися вперед вулицею із
засобами захисту та не були агресивно налаштовані.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом загибелі
ОСОБА_911 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_1039 20 лютого 2014 року о 09 год. 08 хв.
34 сек. під час активного протистояння між активістами «Майдану» та
працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї,
перебуваючи на розташованому вверх за містком через вул. Інститутська першому
пішохідному переході через неї навпроти крайнього кута оглядової площадки перед
Жовтневим палацом, отримав внаслідок одного пострілу з вогнепальної нарізної
зброї вогнепальне проникаюче сліпе кульове поранення грудної клітки з
ушкодженням внутрішніх органів, яке має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за
критерієм небезпеки для життя, рановий канал в напрямку спереду назад, зверху
вниз і справа наліво, який закінчується кулею. Потерпілий перебував у близькому
до вертикального положенні (корпус нахилений вперед) та був звернутий правою
переднє-бічною поверхнею тіла до джерела вогнепального ураження.
Поранення ОСОБА_1297 було завдано внаслідок пострілу з
автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_10 , закріпленого за співробітником РСП ОСОБА_732
.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто, проте є
доведеною поза розумним сумнівом причетність до смертельного поранення
потерпілого ОСОБА_911 конкретного співробітника РСП, який злагоджено діяв разом
з іншими озброєними правоохоронцями для досягнення спільного завдання -
відтиснення активістів з території навколо Жовтневого палацу та вул.
Інститутська в бік Майдану Незалежності, застосовуючи вогнепальну зброю у
спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом здійснення не вибіркових
пострілів прицільно небезпечно поруч із скупченням активістів. Водночас, не
виключається, а відтак і не спростованим є те, що вказане вогнепальне поранення
було завдано ОСОБА_1297 через рикошет.
Сукупністю всіх наданих сторонами провадження і
досліджених під час судового розгляду доказів встановлено, що перед своїм
пораненням ОСОБА_1039 діяв у складі передової групи активістів, які, не
реагуючи на стримування з боку працівників міліції шляхом активного
застосування спецзасобів, локально та організовано між собою, в тому числі за
участю озброєних активістів, рухалися вперед по вул. Інститутська, переслідуючи
тим самим працівників міліції, які відступали. Однак, отримуючи вказане
поранення, ОСОБА_1039 хоча і продовжував перебувати у складі вказаної передової
групи активістів, проте через інтенсивність застосування вогнепальної зброї з
боку правоохоронців здійснював очевидний відступ, прикриваючись разом з іншими
особами щитами та іншими предметами, а тому такою своєю поведінкою на момент
поранення вже не становив і не міг становити будь-якої загрози для життя чи
здоров`я працівників правоохоронних органів як учасників іншої сторони
протистояння, відтак, законні підстави для застосування у даному випадку
вогнепальної зброї, яке носило не вибірковий характер, були явно відсутні.
Крім того, епізод загибелі ОСОБА_911 у цій справі також
входить до числа восьми епізодів поранення ( ОСОБА_1249 , ОСОБА_973 ,
ОСОБА_1258 , ОСОБА_985 , ОСОБА_1244 ) та загибелі ( ОСОБА_651 , ОСОБА_1045 )
потерпілих, які відбувалися локально в одному місці (верх вул. Інститутська за
містком над нею), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 02 до
09 хв.) та під час прямо пов`язаних між собою подій «Майдану» (відокремлені на
відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» епізоди 4 та 5 (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці вісім епізодів мають
спільну загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення містить
велику кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд наголошує, що
основна подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у наступі активістів
«Майдану» на сили правопорядку, які відступали в бік входу до верхньої станції
метро «Хрещатик», залишивши перед цим позиції на Майдані Незалежності через їх обстріл.
Таким чином, всі вказані вісім епізодів, підкріплених цим загальним
твердженням, слід розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести
всеохоплюючий огляд відповідних подій.
Так, звертає на себе увагу те, що за кожним з епізодів,
що входить до цієї групи, вогнепальне поранення потерпілі отримували фактично
за однакових обставин, а саме:
-коли всі вони під час
руху чи статично на проїзній частині були звернуті передом в напрямку верху
вул. Інститутська, де перебували сили правопорядку, при цьому ОСОБА_1249 ,
ОСОБА_1258 , ОСОБА_985 , ОСОБА_651 , ОСОБА_1045 , ОСОБА_973 та ОСОБА_1039 були
учасниками передової групи активістів, які, не реагуючи на стримування з боку
працівників міліції шляхом активного застосування спецзасобів (водомети,
постріли гумовими кулями, світло-шумові гранати), локально та організовано між
собою, в тому числі за участю озброєних активістів, рухалися вперед по вул.
Інститутська, переслідуючи тим самим працівників міліції, які відступали;
-з огляду на зовнішній
вигляд активістів, які входили до вказаної передової групи (камуфльований одяг,
шоломи та щити, в тому числі захоплені у співробітників МВС, захисні обладунки
для ведення рукопашного бою, знаряддя, спеціально пристосоване для нанесення
тілесних ушкоджень (палиці, кийки, арматура) та не реагували на стримування з
боку працівників міліції шляхом активного застосування спецзасобів - їх масові
групові дії (рух вперед), поєднані до того ж із застосуванням вогнепальної
зброї в бік сил правопорядку, за таких умов могли бути оцінені такими, що
становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних
органів як учасників іншої сторони протистояння. Натомість, тільки потерпілі
ОСОБА_1258 , ОСОБА_985 та ОСОБА_973 отримали поранення під час зупинення
наступу вказаної передової групи активними діями бійців РСП (застосування
спецзасобів та вогнепальної зброї), а потерпілі ОСОБА_651 , ОСОБА_1045 та
ОСОБА_1039 - під час відходу назад, а ОСОБА_1244 отримав поранення, коли перед
цим самостійно припинив свою участь у наступі і повернувшись перебував вже за
барикадою під містком, відтак ОСОБА_651 , ОСОБА_1045 , ОСОБА_1039 своїми діями
загрози для сил правопорядку не становили, а ОСОБА_1244 взагалі випадково
опинився в секторі вогнепального ураження. До того ж, жоден з вказаних
активістів не створював будь-яких перешкод для евакуації правоохоронців з
будівлі Жовтневого палацу;
- ОСОБА_1249 ,
ОСОБА_1258 , ОСОБА_985 , ОСОБА_1244 , ОСОБА_651 та ОСОБА_1045 отримали ураження
кулями зі спільного від себе лівого боку, а ОСОБА_973 спереду від себе, тобто з
місцевості, яка охоплювала дальній від Майдану Незалежності кут будівлі
Жовтневого палацу та алейку поруч, яка паралельно вул. Інститутська після її
(вулиці) загально відомого та встановленого дослідженими судом численними фото
та відео матеріалами повороту праворуч веде від Жовтневого палацу в напрямку
входу до верхньої станції метро «Хрещатик», тільки ОСОБА_1039 був уражений з
правового боку від себе;
-на вказаній
місцевості (біля дальнього від Майдану Незалежності кута будівлі Жовтневого
палацу та алейки) у цей період часу (09 год. з 05 до 09 хв.) перебували
ідентифіковані за результатами судового розгляду озброєні 7,62х39 мм АКМС
співробітники РСП в чорній формі із жовтими пов`язками на руках та ОСОБА_23 в
синьому камуфляжі спецпідрозділу «Беркут», візуалізація та звукова фіксація
здійснення пострілів якими з цих АКМС робить цей факт достеменно доведеним;
-більшість потерпілих
мають однакову за характером зону ураження - кінцівки ( ОСОБА_973 (праве
плече), ОСОБА_1258 (ліве стегно), ОСОБА_985 (ліве передпліччя), ОСОБА_1244
(ліве плече), і лише внаслідок рикошету був поранений в шию ОСОБА_1045 ,
внаслідок рикошету, який не виключається, в шию - ОСОБА_651 та в груди -
ОСОБА_1039 ;
- кулями внаслідок
пострілу з нарізної зброї калібру 7,62х39 мм поранення отримали ОСОБА_973
, ОСОБА_651 , ОСОБА_1045 , потерпілий ОСОБА_985
видав осердя кулі такого ж калібру, яке залишилося в його одязі, а в кінці
ранового каналу смертельно пораненого ОСОБА_911 вилучено кулю, яка була
відстріляна з конкретного екземпляра штатної зброї, закріпленої за одним з
бійців РСП (автомат 7,62х39мм АКМС НОМЕР_10 ), ОСОБА_1249 був поранений як з
нарізної, так і з гладкоствольної зброї.
Отже, об`єктивні судово-балістичні дані про поранення
трьох потерпілих ( ОСОБА_973 , ОСОБА_651 та ОСОБА_1045 ) та обстріл четвертого
( ОСОБА_985 ) кулями калібру 7,62х39мм, які могли бути відстріляні з автоматів
7,62х39мм АКМС, що перебували на озброєнні РСП та застосування яких під час
вказаних подій візуалізоване, а також з одного напрямку, який виключав участь у
цьому сторонніх осіб, окрім працівників правоохоронних органів, проте співпадав
локально з місцем перебування бійців вказаного підрозділу (РСП) та його
візуалізованих стрільців, включаючи ОСОБА_31 , на фоні ідентифікації кулі за епізодом
загибелі ОСОБА_911 як відстріляної саме бійцем такого підрозділу, робить
висновок про причетність вказаних стрільців до поранення всієї цієї групи
потерпілих безсумнівним, а припущення експертів на рівні можливих обставин (еп.
ОСОБА_913 , ОСОБА_910 ) - про відповідність виявлених осердь куль, як варіант,
і кулям 7,62-мм мисливського патрону з експансивною кулею «НР» (Hollow Point),
спростованою.
Застосуванням у вказаних випадках, поєднаних однією
подією, вогнепальної зброї відбувалося у спосіб, небезпечний для життя багатьох
осіб, шляхом здійснення не вибіркових пострілів прицільно небезпечно поруч із
скупченням активістів, що знайшло своє підтвердження за епізодом фактично
випадкового поранення за барикадою під містком потерпілого ОСОБА_1226 , який
вже участі в активних подіях не приймав (версія рикошету у даному випадку
взагалі не була предметом перевірки органом досудового розслідування), за
епізодами смертельного поранення через рикошет ОСОБА_913 , а також ОСОБА_910 та
ОСОБА_911 , де такий рикошет не виключається.
Наявність ознак рикошету за епізодом смертельного
поранення ОСОБА_913 та обґрунтовані сумніви щодо його відсутності за епізодами
поранення ОСОБА_910 та ОСОБА_911 , вступають у протиріччя із твердженням
сторони обвинувачення про наявність прямого умислу з боку стрільців на
позбавлення життя саме цих конкретних осіб, однак, враховуючи масштабність
застосування вогнепальної зброї та її наслідки у сукупності, цілком охоплюються
юридичною конструкцією винуватого завдання наслідків у виді загибелі одних осіб
та поранення інших, при цьому винний, як мінімум, усвідомлював, що обирає такий
спосіб дій, який створює реальну небезпеку для життя та здоров`я осіб, у
зв`язку з чим чітко передбачав можливість заподіяння шкоди здоров`ю громадян та
їх загибелі, як настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але
легковажно розраховував на їх відвернення.
Аналізуючи всі ці дані в їхній сукупності, збіги яких
через їх частоту, об`єктивність доведення та взаємозв`язок між собою не мають
випадкового характеру, суд присяжних дійшов переконання поза розумним сумнівом
про причетність до всіх поранень у вказаних восьми епізодах озброєних АКМС
співробітників РСП у чорній формі із жовтими пов`язками та інших озброєних АКМС
правоохоронців, які діяли злагоджено між собою для досягнення спільного
завдання - відтиснення активістів з території навколо Жовтневого палацу та вул.
Інститутська в бік Майдану Незалежності, застосовуючи вогнепальну зброю у
спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом здійснення не вибіркових
пострілів прицільно небезпечно поруч із скупченням активістів.
5.4.21. За епізодом поранення
ОСОБА_603 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1298 показав, що 20 лютого 2014 року
біля містка через вул. Інститутська отримав вогнепальне поранення в тазову
частину тіла. Як уточнив потерплий на запитання сторін. Вперше на «Майдан» він
приїхав 20 лютого 2014 року з метою підтримати протест. Прибули до Києва групою
однодумців автобусом о 05 год. ранку, висадились біля Володимирського собору,
звідти безперешкодно потрапили на «Майдан». В будівлі Мінагрополітики записали
їх прізвища та розмістили у лівому крилі, після чого вони вийшли на вулицю. Він
був одягнутий у чорну шкіряну куртку, джинси та чорні шкіряні чоботи, на голові
мав шапку з написом «адідас». Неподалік сцени «Майдану» була барикада, на якій
він в подальшому і перебував. Працівники міліції стояли за барикадами. Через
деякий час почали лунати постріли, зі сцени закликали новоприбулих
вишукуватися, вони стали у чотири шеренги. Йому видали сумку з протигазом,
палицю та військову зелену каску, щит він позичив у пораненого. Через деякий
час почався рух активістів в сторону вул. Інститутська, він також почав бігти,
побачив, як від готелю «Україна» рухався водомет. Один з активістів з
«коктейлем молотова» запропонував йому підпалити водомета. Водомет поливав
водою всіх, хто наближався, два рази збив і його з ніг, вказаний активіст
поцілив «коктейлем молотова» в передню частину водомета. У цей же час чотири чи
п`ять правоохоронців, які знаходились зверху по вул. Інститутська, стріляли в
активістів гумовими кулями, а біля Жовтневого палацу вони просто масово тікали.
В правоохоронців з барикади почали кидати «коктейлі молотова», а ті у відповідь
кидали гранати. Коли він перебував біля лівого краю містка через вулицю на
стороні, що ближче до Жовтневого палацу, він відчув поранення в праву частину
стегна, впав і покотився вниз. Він бачив відео « ОСОБА_1299 , яка нас змінила»,
де на 31 хв. зафіксоване його вже пораненим. На «Майдані» вогнепальної зброї
серед активістів не бачив, а від правоохоронців про її застосування
попередження не чув. Як вважав потерпілий ОСОБА_1298 , в нього стріляли зверху,
спереду, правіше.
Згідно з дослідженим відеозаписом під назвою «
ОСОБА_1266 », що розміщений на диску вилученого відео репортажу з місця
подій каналу «Інтер» (т. 69 а. 3) особа в одязі, який зазначав ОСОБА_1298 , на
02 вх. 20 сек. запису бере участь разом з іншими активістами в атаці водометних
машин по вул. Інститутська.
Ці обставини знайшли своє підтвердження і під час
дослідження за участі потерпілого додаткових даних з дотриманням процедури
відкриття (ч. 11 ст. 290 КПК України), що містили подані стороною захисту фото
матеріали (т. 174 а. 209-217), на яких з іншого ракурсу також фіксується
потерпілий ОСОБА_1298 , як він сам себе ідентифікував, у синіх джинсах, чорній
шкіряній курточці та зеленій металеві касці, із щитом у лівій руці та
дерев`яною палицею - у правій під час атаки водомету синього кольору на вул.
Інститутська.
Як уточнив при цьому потерпілий, ці події значно
передували за часом його пораненню на краю містка через цю вулицю.
Вказані події - атака водомета знайшли своє відтворення і
в дослідженому судом багатоформатному відео записі «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій
- т. 90 а. 40). Зокрема, о 09 год. 02 хв. 30 сек. (екран 3/1) вказана атака
завершується, ОСОБА_1298 відступає та переміщується до низу під місток над
вулицею.
Як вбачається з протоколу огляду відеозапису від 04
серпня 2014 року, в ході такого огляду було досліджено документальний
фільм, на який для своєї ідентифікації вказав потерпілий ОСОБА_1298 під час
допиту від 29 липня 2014 року з назвою «Небесна сотня. Зима що нас змінила»
тривалістю 44 хв. 58 сек. телеканалу «1+1», що розміщений як на диску (т. 79 а.
32), так і у відкритому доступі на інтернет-сайті за адресою
«https://www.youtube.com/watch?v=h6XQYnTcg28» (т. 79 а. 28-31). На акцентованій
потерпілим 31 хв. 00 сек. запису зображено його, одягненого в шкіряну куртку
чорного кольору, джинси синього кольору, шолом зеленого кольору та протигаз, а
на плечі лямка від сумки зеленого кольору, присутні поруч особи оглядають рану
в області правого стегна.
Як уточнив при цьому потерпілий, саме це відео він мав на
увазі у своїх показаннях, на ньому зафіксовано його після поранення.
Згідно досліджених судом присяжних заяв представника
потерпілого ОСОБА_272 - ОСОБА_271 від 20 лютого 2014 року про злочин і про
залучення ОСОБА_272 до кримінального провадження як потерпілого, фотокопії
виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 2475 КМКЛ № 7 на ім`я
ОСОБА_272 , витягів з кримінальних проваджень від 25 березня 2014 року, а також
особистої заяви потерпілого ОСОБА_272 від 29 липня 2014 року про
залучення до провадження як потерпілого, копій його паспорту гр-на України та довідки
до акта огляду МСЕК на нього, він, перебуваючи на Майдані Незалежності в м.
Києві 20 лютого 2014 року в період часу з 10 до 11 год. отримав від працівників
спецпідрозділу «Беркут» вогнепальне поранення в ногу (наскрізне вогнепальне
поранення правої крижової ділянки, перелом правої стегнової кістки), а з 21
липня 2014 року йому було встановлено ІІ гр. інвалідності через ураження
опорно-рухового апарату (до 01 серпня 2016 року) (т. 78 а. 132, 134-149,
185-187).
Факт проходження лікування внаслідок отриманого
вогнепального поранення правого стегна потерпілим ОСОБА_1298 знайшов своє
безспірне підтвердження під час дослідження судом присяжних в судовому
засіданні довідки ДПС України про перетин кордону та медичних документів, а
саме: - листів КМКЛ № 5 з додатками № 1134-02 від 17 червня 2014 року та
№ 008-821 від 29 вересня 2015 року, протягом 20 лютого 2014 року знаходився на
стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні КМКЛ №5 (т. 78 а. 219-220); -
виписного епікризу № 1302 КМКЛ № 7 від 04 березня 2014 року, у період з
20 лютого по 04 березня 2014 року з діагнозом вогнепальне наскрізне поранення
верхньої третини правого стегна та правої сідничної області, відкритий
вогнепальний багато уламковий перелом шийки правої стегнової кістки зі
зміщенням, пошкодження сідничного нерва справа (т. 78 а. 196-197); - виписних
епікризів Центрального військового госпіталю м. Праги від 11 березня та 12
травня 2014 року (історія хвороби 361519), у період з 06 по 12 травня 2014 року
з діагнозом травма сідничного нерва на рівні кульшового суглоба і стегна (т. 78
а. 198-211); - виписного епікризу Лікарні на Буловці від 26 травня 2014
року (код 920226001Х), у період з 12 по 26 травня 2014 року за наслідком
перелому стегнової кістки з проведеною операцією 14 травня 2014 року з
імплантації ТЕП кульшового суглобу справа «LIMA» (т. 78 а. 212-213); - виписного
епікризу Центрального військового госпіталю м. Праги від 04 липня 2014 року
та листа МВС Республіки Чехія від 30 червня 2014 року № MV-31080-17/ОАМ-2014, у
період з 26 травня по 04 липня 2014 року з основним діагнозом перелом шийки
стегнової кістки (т. 78 а. 214-216). За первинними описами рани лікарів
потерпілий ОСОБА_1298 20 лютого 2014 року був поранений вогнепальною зброєю,
вхідний отвір спереду в правій паховій ділянці, вихідний - ззаду в сідничній
ділянці (т. 78 а. 209).
Виїзд за кордон на лікування потерпілого ОСОБА_1300 ,
документально підтверджений даними Головного центру обробки спеціальної
інформації ДПС України (т. 108 а. 157-159).
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні висновку
судово-медичної експертизи № 1510/е від 18 вересня 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_952 на підставі аналізу сукупності, в тому числі добровільно
наданої потерпілим ОСОБА_1301 документації, медичної документації отриманої в
порядку процедури тимчасового доступу на підставі відповідного рішення
суду (т. 78 а. 156-157, 183, 230-237, 249; т. 79 а. 4-10), під час його
звернення за медичною допомогою 20 лютого 2014 року о 14 год. 45 хв., у нього
було виявлено наскрізне вогнепальне поранення правого стегна: кульовий вхідний
отвір (клінічними лікарями визначено розмір - 0,5х0,5 см) по переднє-медіальній
поверхні правого стегна, від якого спрямований канал, що проходить у напрямку
спереду назад, справа наліво, з пошаровим ушкодженням шкіри, підшкірно-жирової
клітковини, м`язів правого стегна, правої стегнової кістки (уламковий перелом
шийки стегнової кістки зі зміщенням дистального уламку доверху); правого
сідничного нерву (повний перетин його), з наявністю вихідного кульового отвору
у правій сідничній ділянці. Вказане тілесне ушкодження утворилося від ударної
дії тупого предмету з обмеженою поверхнею контакту, тобто внаслідок пострілу з
вогнепальної зброї. У момент спричинення цього тілесного ушкодження ОСОБА_1298
був повернутий правою переднє-боковою поверхнею до дульного зрізу вогнепальної
зброї. З урахуванням результатів оперативних втручань, імплантації тотального
ендопротезу (ТЕП) кульшового суглоба справа (LIMA), що обумовило по-життєві
порушення анатомічної цілісності та функціональні порушення, відтак за
критеріями стійкої втрати працездатності (понад 33%) виявлене тілесне
ушкодження є тяжким.
За результатами проведеного за участю потерпілого
ОСОБА_272 слідчого експерименту, які зафіксовані у досліджених судом присяжних протоколі
цієї слідчої дії від 22 вересня 2014 року та результатах відео фіксації (т.
78 а. 168-173), потерпілий зафіксував своє положення за іншими активістами, які
ліворуч від виходу з пішохідного містка в бік Жовтневого палацу близько 09 год.
ранку 20 лютого 2014 року присіли у першій шерензі та прикрилися щитами і
голови яких він, потерпілий, перебуваючи у другій шерензі крайній справа,
прикривав своїм щитом. Через певний час ОСОБА_1298 , знаходячись обличчям у
напрямку підйому до пагорбу, а правим боком у бік пішохідного мосту (09 хв. 19
сек. запису), відчув біль вгорі правого стегна, від чого впав та покотився
вниз. Згідно із вимірами, відстань від лінії виходу із пішохідного мосту у
напрямку Жовтневого палацу до ніг ОСОБА_272 склала 16 см, від краю його правої
ступні до нижньої точки висоти від лівого нижнього краю пішохідного мосту - 125
см, а висота від лівого нижнього краю пішохідного мосту до пагорбу на лінії
правої ноги потерпілого - 72 см. При цьому, відстань від умовної підлоги до
вхідного отвору поранення правового стегна становить 92 см., а до вихідного -
89,5 см.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком комісійної
судово-медичної експертизи № 195-2015/о від 12 жовтня 2015 року, яку
провели експерти ОСОБА_942 , ОСОБА_941 і ОСОБА_1230 на підставі всієї одержаної
медичної документації на потерпілого ОСОБА_272 , висновків інших експертиз,
результатів допиту потерпілого та проведеного з ним слідчого експерименту з
аналізом відеозапису останнього (т. 79 а. 14-22), комісія експертів дійшла
висновку, що ОСОБА_1298 , ІНФОРМАЦІЯ_196 , саме 20 лютого 201 року до 10 год.
50 хв. отримав одне (внаслідок одного пострілу) вогнепальне поранення правого
стегна, при цьому: - вхідна вогнепальна рана була розташована на передній
поверхні стегна у верхній третині, а вихідна - на правій сідниці; - напрямок
ранового каналу був спереду назад, ззовні до середини та згори до низу. Характер
даного поранення (наскрізне), з урахуванням його локалізації (стегно-анатомічна
ділянка з великим м`язовим масивом, ушкодження по ходу ранового каналу
кісткового остову стегна), дали підстави експертам вважати, що вищезгаданий
постріл був зроблений з нарізної вогнепальної зброї. Можливість перебування
потерпілого у положенні/позі, на що останній посилався під час проведення з ним
слідчого експерименту 22 вересня 2015 року, повністю корелює із наявними
судово-медичними даними.
Відповідно до стоп-кадру з пред`явленого
потерпілому ОСОБА_1302 відео та схеми місцевості -
додатків до протоколу допиту потерпілого від 29 липня 2014 року (т. 78 а. 158,
159), місцем поранення останнього була місцевість біля самого лівого краю
пішохідного містка через вул. Інститутська в м. Києві (вихід в бік Жовтневого
палацу), коли перед центральним входом до Жовтневого палацу розташовувалися
працівники спецпідрозділу «Беркут», що отримало відповідне позначення на схемі.
Серед зафіксованої трохи нижче містка і лівіше групи активістів потерпілий себе
не ідентифікував, отже ці події не мають значення до поранення потерпілого.
Звертає на себе увагу, що зафіксований за участю потерпілого стоп-кадр
відповідає 02 хв. 50 сек. запису відео під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_161 АДРЕСА_16
», безпосередньо досліджене судовим присяжним і розміщене на диску Videx
DVD+R …3433 з написом «фото та відео з участю ОСОБА_1303 до протоколу огляду
від 16.06.14» (т. 18 а. 101), а також аналогічному йому відео «Революцiя
Україна Київ Контратака Майдану вул.Інститутська 2014.02.20 - YouTube [720p]»
(т. 69 а. 32).
За дослідженим судом присяжних відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій
- т. 90 а. 40) зафіксовано наступне. Після атака водомета за участю потерпілого
ОСОБА_272 група активістів біля огорожі і за неї з лівого краю містка через
вул. Інститутська, тобто на місці його поранення, утримує позиції,
прикриваючись щитами, починаючи з 09 год. 09 хв. 52 сек. (екран 2/4), 09 год.
10 хв. 22 сек. (екран 2/1), з 09 год. 11 хв. 16 сек. (екран 2/4, а потім 1/4,
знову 2/4), а з 09 год. 11 хв. 52 сек. спускається нижче містка (екран 4/1). У
подальшому, з 09 год. 17 хв. 30 сек. (екрани 2/4, 1/2 та 4/1) фіксується рух
активістів через парканчик біля містка вперед в напрямку до Жовтневого палацу,
після чого до цієї позиції біля містка активісти більше не повертаються.
Отже, з огляду на показання потерпілого в контексті
результатів проведеного з ним слідчого експерименту, об`єктивно час отримання
ним поранення може охоплювати період часу о 09 год. з 09 до 12 хв. За даним
епізодом сторона обвинувачення залишила без оцінки досліджені під час судового
розгляду докази, показання самого потерпілого та продовжувала вважати
встановленим часовий діапазон поранення ОСОБА_272 абстрактно до 10 год. 50 хв.,
оперуючи при цьому малоінформативними в цій частині даними досудового
розслідування, з чим суд не може погодитися.
Таким чином, оцінюючи подані сторонами докази за епізодом
поранення ОСОБА_272 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Вищевказані докази у своїй сукупності з очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_1298 , вранці 20 лютого 2014 року о 09 год. з 09 до
12 хв. під час загострення протистояння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї, перебуваючи з
лівого краю пішохідного мосту по вул. Інститутській в м. Києві на пагорбі до
Жовтневого Палацу, отримав одне вогнепальне поранення правого стегна з
ушкодженням правої стегнової кістки, правого сідничного нерву (вхідна
вогнепальна рана на передній поверхні правого стегна у верхній третині, а
вихідна - на правій сідниці, напрямок ранового каналу спереду назад, дещо
справа наліво, ззовні до середини та згори до низу), що за критерієм стійкої
втрати працездатності відноситься до тяжкого тілесного ушкодження. У момент
спричинення цього тілесного ушкодження ОСОБА_1298 був повернутий правою
переднє-боковою поверхнею до дульного зрізу вогнепальної зброї та місцевості
перед Жовтневим Палацом.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто, проте є
безспірно доведеним те, що ОСОБА_1298 отримав поранення з території, на якій
озброєні співробітники РСП та інші працівники правоохоронних органів діяли
спільно та злагоджено для досягнення спільного завдання - відтиснення
активістів з території навколо Жовтневого палацу та вул. Інститутська в бік
Майдану Незалежності, застосовуючи вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для
життя багатьох осіб, шляхом здійснення не вибіркових пострілів небезпечно поруч
із скупченням людей.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів
встановлено, що ОСОБА_1298 , хоча і був активним учасником групового нападу на
екіпаж спеціального транспорту правоохоронних органів (водомет), не реагуючи на
стримування з боку працівників міліції шляхом застосування спецзасобів, однак
перед своїм пораненням не вчиняв дії, які становили чи могли бути оцінені
такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я для працівників
правоохоронних органів, відтак, законні підстави для застосування у даному
випадку вогнепальної зброї, яке носило не вибірковий характер, були відсутні
(відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» епізод 5 «початок спеціальної операції спецпідрозділу
«Беркут» біля Жовтневого палацу, зупинення наступу «Майдану» (пункт 5.3.2
вироку).
5.4.22. За епізодом загибелі ОСОБА_596 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1304 -
брат загиблого ОСОБА_778 показав, що вони з братом у січні 2014 року
брали участь в акціях протесту на «Майдані». У ОСОБА_1289 вони були декілька
днів, стояли на барикадах по вул. Грушевського, ночували в Українському домі,
після повернулися додому. 19 лютого 2014 року вони знову виїхали автобусом до
Києва і на «Майдан» прибули вранці 20 лютого. До 07-08 ранку вони разом
перебували на барикадах, подавали шини, а потім розійшлися. Біля 10 години він
почав шукати брата, той не відповідав на телефонні дзвінки. Згодом йому з
телефону брата невідомий чоловік, який назвався лікарем, повідомив що
ОСОБА_1305 поранений у голову та знаходиться біля ОСОБА_1306 , там він і
побачив вже загиблого брата, його паспорт та куртку забрав із собою.
Як уточнив потерпілий ОСОБА_1304 : - їх з братом обурило
свавілля влади, тому разом вирішили підтримати мирний протест, стояли на
барикадах і зупиняли прориви міліції, яка стріляла гумовими кулями по
активістах, одному з них, коли він підняв над барикадою державний прапор,
поцілили в око, очевидцями початку цих подій вони не були; - 19 лютого поїхали
на «Майдан» після його штурму напередодні, в ОСОБА_1268 організовано в`їхали на
автобусі, міліція перешкод не чинила, так само вони з братом вільно дійшли
пішки до Майдану Незалежності, перебували біля ОСОБА_1175 , за якою були
правоохоронці, обстановка була спокійною; - вони діяли стихійно, не входили до
сотень Самооборони «Майдану» та не належали до політичних партій; - події
штурму «Майдану» висвітлювалися по телебаченню, інформація була про загиблих
активістів, щодо правоохоронців такої не було, кінцевою метою свого протесту
вони бачили відставку влади та покарання винуватих у побитті людей; - перебуваючи
біля Стели на барикадах, близько 08 год. ранку він почув постріли ніби з вул.
Інститутська, після пострілів міліція почала тікати, активісти вийшли за
барикади і пішли вперед далі відтісняти правоохоронців, вони з братом
розійшлися, він, потерпілий, пішов під місток над вул. Інститутська, там бачив
пробиті кулями бігборди, на проїзній частині ще був водомет правоохоронців,
активісти спочатку наступали, а потім відступили через постріли, серед людей
були поранені, біля Жовтневого палацу з`явилися озброєні автоматами
правоохоронці у чорному одязі, стрільби з їх боку не бачив; - весь час, скільки
він шукав брата, чув постріли, звернень з боку правоохоронців через гучномовці
не чув, а зі сцени «Майдану» - чув; - люди казали, що стріляють снайпери з
готелю «України» та Жовтневого палацу, він особисто бачив на 5 чи 6 поверсі
готелю зі сторони сцени «Майдану» та на даху ОСОБА_794 палацу якихось осіб, але
категорично заперечив свої показання на досудовому розслідуванні про те, що
вони здійснювали постріли в бік активістів «Майдану», оскільки зброї в них та
того, щоб вони стріляли - в дійсності не бачив; - серед активістів зброї не
бачив, з боку «Майдану» пострілів не чув; - 20 лютого 2014 року брат був
одягнутий у чорні кросівки, світло-зелену куртку, чорні штани, на голові була
спортивна лижна каска синього кольору; - події поранення брата зафіксовані на
відео записах, брата на них впізнав по одягу та ході, його поранили біля сходів
з лівого боку Жовтневого палацу, якщо дивитися на нього з боку Майдану Незалежності,
коли він хотів йти до низу, в руках тримав щит.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1307 -
дружина загиблого ОСОБА_778 , повністю підтверджуючи показання брата
свого чоловіка щодо ідентифікації останнього, його одягу, місця загибелі та її
причини, уточнила, що її чоловіка вбили прицільно в лоб.
Як видно із заяв про залучення до провадження як
потерпілих, ОСОБА_1304 та ОСОБА_1307 , переконавшись в тому, що 20
лютого 2014 року вбито ОСОБА_1305- брата та чоловіка відповідно, просили
залучити їх до вказаного провадження як потерпілих (т. 162, а. 83, 90). Родинні стосунки сім`ї ОСОБА_1308 підтверджуються
дослідженими судом даними, які містять копія паспортів братів, довідка
про склад сім`ї, дозвіл на видачу тіла (т. 162 а. 33, 85-88, 95).
Згідно з довідкою Київського міського клінічного
бюро СМЕ від 05 березня 2014 року № 01/03.1/609 (т. 130 а. 99), за записами в Журналі
реєстрації 20 лютого 2014 року були зареєстровані доставлені з АДРЕСА_26
тіла ОСОБА_778 о 19 год. 30 хв. під № 628, ОСОБА_911 о 19 год. 30 хв. під №
627, ОСОБА_909 о 19 год. 30 хв. під № 629, ОСОБА_488 о 22 год. 00 хв. під №
639.
Згідно з дослідженими судом присяжних витягу з реєстру
кримінального провадження, рапорту слідчого (т. 162 а. 30-31) та протоколу
огляду місця події (трупу) від 20 лютого 2014 року з додатками у виді
фототаблиць (т. 162 а. 34-38), в приміщенні Київського міського моргу за
адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 9 було виявлено труп з супровідним написом
«ОСОБА_2882 ОСОБА_3021 », яким насправді
виявився ОСОБА_1309 , останній був одягнутий окрім білизни у сірий светр з
білими та червоними смужками, чорну кофту, чорні спортивні штани, чорні
кросівки. Також був наявний при загиблому телефон «Nokia». На трупі виявлені
тілесні ушкодження у вигляді рани неправильної овальної форми із осадженими
краями в лобні ділянці справа та в потилично-скроневій ділянці справа рана
хрестоподібної форми.
За протоколами огляду одягу загиблого ОСОБА_778
чітко зафіксовані його індивідуальні ознаки, що відображено також у фото
таблицях (т. 162 а. 53-80).
Ідентифікаційна здатність всіх цих матеріалів, у тому
числі фото таблиць, та їх належність до загибелі саме ОСОБА_778 підтверджена
під час їх дослідження потерпілим ОСОБА_1304 , прижиттєвим фото ОСОБА_778 (т. 162 а. 96-97) та не оспорювалася іншими
учасниками провадження.
Згідно з висновком комплексної судової балістичної та
хімічної експертизи № 7170/14… від 04 лютого 2015 року (т. 162 а. 103-106)
на одязі ОСОБА_778 виявлені залишки бензину без встановлення їх локалізації.
Вилучений у загиблого ОСОБА_778 , оглянутий слідчим та
досліджений експертами телефон (т. 162 а. 49-52, 119-120) потерпілі впізнати за
перебігом часу не змогли.
За результатами проведених оперативно-розшукових заходів
отримати відео записи з камер спостереження по вул. Інститутська не вдалося,
встановлено, що такі записи після подій 20 лютого 2014 року вилучалися
співробітниками МВС, СБУ та прокуратури, встановити очевидців поранення ОСОБА_2882
, ОСОБА_2849 , ОСОБА_2883 та ОСОБА_2848 не вдалося (т. 130 а. 146, 150, 158).
Згідно з дослідженим судом протоколом огляду відео
матеріалів від 13 лютого 2015 року (т. 162 а. 131) та на самих цих
безпосередньо оглянутих судом матеріалах за допомогою програми «KMPlayer 64X»
(диск Verbatim, відео запис «00582» - т. 162 а. 130), який судом під час
судового розгляду досліджувався у повному обсязі, потерпілий ОСОБА_1304
ідентифікував зафіксованого на запису свого брата, одягнутого у чорні кросівки,
зелену куртку, чорні штани, на голові - синя лижна каска, із щитом в лівій
руці, до поранення на площадці перед лівим кутом Жовтневого палацу, Віталій
рухається в напрямку скупчення активістів перед сходинками правим боком
звернутий в бік лівого кута палацу (запис з 04 хв. 40 сек.), а потім
зупиняється, правим боком звернутий в бік жовтого автобусу, звертається до
активістів, підіймаючи вверх праву руку (04 хв. 47 сек. запису), заходить
лівіше за стовп - положення голови вже не проглядається, зліва від нього
активіст у дощовику та в помаранчевій касці із дерев`яним щитом в лівій руці,
за стовпом поруч активіст із дерев`яним щитом та палицею у виді держака від
лопати (04 хв. 49 сек. запису), падає (04 хв. 50 сек. запису). За звуком у цей
період часу лунають звуки як гучних хльостких пострілів, так і звуки далеких, а
тому більш глухих пострілів та вибухів.
Згідно з дослідженим судом протоколом огляду фото та
відео матеріалів від 18 лютого 2015 року (т. 162 а. 132) та на самих цих
безпосередньо оглянутих судом матеріалах (фото та відео на диску Verbatim -
т. 162 а. 133) потерпілий ОСОБА_1304 ідентифікував зафіксованого на фото
матеріалах свого брата після поранення, в тому числі за обличчям та згаданим
вище одягом. Цей диск також містить вже досліджений відео запис «00582». Крім
того, на наявному на цьому ж диску відео запису «кам. 15 вул.Институцкая
20.02.2014 00.00-23.59 - Segment1(08_57_27.394-10_43_44.678)», починаючи з 02
хв. 00 сек. потерпілий ОСОБА_1304 безспірно ідентифікував свого брата в синьому
лижному шоломі та в світло-зеленій курточці в групі активістів, які переслідували,
кидаючи різні предмети, відступаючих наверх по сходах в бік Жовтневого палацу
військовослужбовців ВВ (02 хв. 29 сек. запис, брат на третьому зверху прольоті
сходинок, правіше від особи у світлому шоломі, позначений на відео
астрономічний час 08 год. 59 хв. 48 сек., що відповідає астрономічному часу 08
год. 59 хв. 55 сек. (розбіжність в 07 секунд), який позначений на повно
дослідженому судом відео запису під назвою «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40) -
екран 1/3, до якого фактично компільоване вказане відео «кам. 15
вул.Институцкая 20.02.2014 00.00-23.59 - Segment1(08_57_27.394-10_43_44.678).
Суд присяжних звертає увагу на те, що вказана розбіжність
у часі в 07 сек. між відліком астрономічного часу за відео «Висота
''Жовтневий''…» (випередження) та за відео «кам. 15 вул.Институцкая 20.02.2014
00.00-23.59» (відставання) у даному випадку повністю узгоджуються з попередніми
висновками суду з питань оцінки найбільш достовірного астрономічного часу
фіксації подій 20 лютого 2014 року (пункт 5.3.1 вироку).
За дослідженими судом фото матеріалами, які надав
під час досудового розслідування потерпілий ОСОБА_1304 та їх оригіналами,
наданими суду представником потерпілого (т. 162 а. 134, 156, 157), на фото
«573939_1250902» та «1622642» або №№ 2 та 3 або «ОСОБА_1305_3» та «ОСОБА_1305_4»
зафіксовано положення на землі тіла вже пораненого ОСОБА_2883 ОСОБА_1305
(головою від бордюру), на фото «11233000_843078845772946_1196242676170255839_n»
або № 1, або «ОСОБА_1305_1» потерпілий чітко ідентифікував свого брата за
обличчям, коли той наближався до групи активістів біля сходинок. Методані фото
«ОСОБА_1305_1», «ОСОБА_1305_3» та «ОСОБА_1305_4» (флеш носій т. 162 а. 157)
вказують на те, що останні були створені 20 лютого 2014 року о 08 год. 10 хв.,
або з урахуванням фактору переведення часу на зимовий період - 09 год. 10 хв.
Суд присяжних звертає увагу, що всі наведені дані
повністю узгоджуються з показаннями потерпілих, а тому їх сукупність кладе в
основу даного вироку.
Під час перегляду судом в цілому відео «47 _
20.02.2014» (диск Verbatim DVD-R …50582, т. 8 а. 130), встановлено, що
починаючи з 41 сек. запису на ньому відтворюються досліджене судом та безспірно
ідентифіковане потерпілими відео під назвою «00582», на якому зафіксовані
обставини поранення ОСОБА_1310 . Відтак, суд визнає достовірним за
ідентифікаційною здатністю сюжет на відео «47 _ 20.02.2014» або «47», вважаючи
доведеним те, що на цьому відео під написом « ОСОБА_1309 09:10:11» в
акцентованих його автором квадратах дійсно зафіксовані обставини смертельного
поранення саме ОСОБА_596 , що узгоджується з усіма вище дослідженими доказами.
Під час повного дослідження судом відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (відео на
флеш носії - т. 90 а. 40) зафіксовано, що безспірно ідентифікований ОСОБА_492
(екрани 2/4, 17 хв. 40 сек. запису, на якому використано відео «00582» з
аналогічним сюжетом) отримує 20 лютого 2014 року поранення у голову о 09 год.
10 хв. 11 сек. за астрономічним часом. Вказане відео синхронізується з відео
записом в екрані 4/1, на якому зафіксовано як власне місце поранення ОСОБА_778
у верхньому лівому куті, так і дії озброєних ідентифікований за результатами
судового розгляду бійців РСП у чорному форменому одязі із жовтими пов`язками на
руках, які переміщуються в бік центрального входу до Жовтневого палацу,
натомість прокурор, з яким погодилася сторона захисту, констатував, що на цьому
відео, яке є унікальним, оскільки охоплює як місце поранення ОСОБА_778 , так і
місце розташування осіб, на яких прокурор акцентує увагу як причетних, на його
думку, до смертельного пострілу в потерпілого, не зафіксовано конкретну особу,
яка здійснила останній.
При окремому ретельному дослідженні оригіналу відео
запису в екрані 4/1 під назвою «DSC_1898 - 09-10-01 (09-06-22)» (флеш
носій - т. 162 а. 157), під час руху ОСОБА_778 (на 03 сек. запису закритий під
час переміщення лампами освітлювального стовпа) до місця поранення зафіксовано
звуки різних за характером пострілів, учасники провадження не вказали на жодну
із зафіксованих осіб, як таку, що здійснює постріл в момент падіння ОСОБА_1310
. Надана судом можливість сторонам самостійно за допомогою будь-яких технічних
засобів дослідити це відео і вказати на протилежне, залишилася без відповіді.
Відповідно до досліджених судом присяжних лікарського
свідоцтва про смерть ОСОБА_778 № 628 (т. 162 а. 89), висновку
судово-медичної експертизи № 628 від 27 квітня 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_1311 , з додатками у виді результатів додаткових досліджень, в
тому числі і фрагменту лобної кістки загиблого (т. 162 а. 40-43, 107-110), у
ОСОБА_778 виявлено одне наскрізне кульове вогнепальне поранення голови з
вхідною раною полого-дугоподібної форми довжиною до 1,2 см на лобі справа на
висоті 162 см від підошов, з дефектом «мінус тканина» діаметром 0,5 см, рановим
каналом, що відходить від неї справа наліво, спереду назад та зверху донизу, по
ходу якого ушкоджені кістки черепа та тканини мозку і закінчується вихідною
раною в правій потиличній ділянці на висоті 156 см від підошов. Ці рани
утворені в результаті пострілу з вогнепальної зброї, мають ознаки тяжкого
тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя та перебувають у
причиновому зв`язку із настанням смерті ІНФОРМАЦІЯ_197 .
Висновок експерта № 628 узгоджується з висновком
додаткової експертизи № 55/628 від 05 червня 2014 року (т. 162 а. 46-48),
яку провів той самий експерт і акцентував увагу на те, що смерть ОСОБА_778
могла настати з 08 до 12 год. 20 лютого 2014 року від поранення голови,
судово-медичних даних про позу та розташування потерпілого в момент спричинення
йому вогнепального поранення та особи, яка стріляла, немає, проте він в момент
пострілу був звернутий передньою правою частиною голови до джерела
вогнепального ураження. Додаткових факторів пострілу в ділянках ран не
виявлено, стану сп`яніння немає.
Відповідно до дослідженого судом висновку комісійної
судово-медичної експертизи № 203-2015/о від 12 жовтня 2015 року, яку
провели експерти ОСОБА_1230 , ОСОБА_941 та ОСОБА_942 (т. 162 а. 143-150),
дослідивши копії висновків всіх згаданих вище експертиз та переглянувши відео з
назвою «47 _ 20.02.2014», яке було досліджено судом, комісія експертів дійшла
аналогічних висновків про характер та локалізацію виявленого у ОСОБА_778 вогнепального
поранення (одне наскрізне кульове вогнепальне поранення голови з вхідною раною
в лобній частині справа, рановим каналом спереду назад та зверху донизу та
вихідною раною в правій потиличній ділянці, спричинене пострілом з нарізної
зброї), його тяжкість та зв`язок із смертю загиблого 20 лютого 2014 року.
Суд визнає обґрунтованим уточнення комісії експертів, що
виявлені на голові ОСОБА_778 рани були утворені в результаті пострілу саме з
нарізної вогнепальної зброї, оскільки ці висновки підтверджені результатами
додаткових криміналістичних досліджень під час проведення експертизи № 628 -
Акт № 98-МК (т. 162 а. 107-110), але чомусь не були враховані експертом.
Крім того, сторони небезпідставно звернули увагу на те,
що, на відміну від висновків експерта №№ 628 та № 55/628, комісія експертів не
підтвердила наявність, нехай і незначного, відхилення ранового каналу по
горизонталі - справа наліво. Суд присяжних у даному випадку вважає більш
переконливим висновок комісії експертів № 203-2015/о, оскільки, по-перше,
зовнішнє та внутрішнє дослідження експертизи № 628 не містить опису ознак
такого відхилення, по-друге, висновок експертизи № 55/628 в цій частині лише
дублює висновок № 628 і не ґрунтується на нових даних, по-третє, наявність
такого відхилення не випливає з даних безпосередньої фото фіксації вхідної та
вихідної ран - лобна права частина та потилична ділянка з тієї ж правої сторони
на межі зі скроневою ділянкою відповідно (т. 162 а. 37-38) і з цього приводу
вже всі вказані експерти виявилися одностайними. Наявність одночасно вхідної та
вихідної рани на голові потерпілого справа вказує на ушкодження правої частини
голови останнього, а не на її ураження з правого напрямку.
Таким чином, суд критично оцінює, а відтак відхиляє у
висновках експерта №№ 628 та № 55/628 вказівку на наявність у рановому каналі
відхилення справа наліво, визнаючи достовірними висновок з цього приводу
комісії експертів № 203-2015/о. Отже, потерпілий в момент спричинення йому
вогнепального поранення був звернутий передньою частиною голови до джерела
вогнепального ураження, як це обґрунтовано констатовано у висновку комісійної
судово-медичної експертизи № 203-2015/о від 12 жовтня 2015 року.
В іншій частині висновок комісії експертів № 203-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Зважаючи на судово-медичні дані, які суд визнав
достовірними, прокурор намагався переконати суд, що на фото
«11233000_843078845772946_11962 42676170255839_n» або № 1 зафіксовано
ОСОБА_1312 майже перед його пораненням, при цьому його голова звернута, на
думку прокурора, в бік центрального входу до Жовтневого палацу, тобто вверх по
вул. Інститутська, звідки, мовляв, і був зроблений постріл в потерпілого. Разом
з тим, ці твердження прокурора явно не ґрунтуються на задокументованих на фото
№ 1 даних, оскільки на цьому фото ОСОБА_492 дійсно дещо повернув голову лівіше,
проте вона звернута лівою частиною голови, а не обличчям, до центрального входу
Жовтневого палацу, візуалізованого білими колонами. Крім того, взаємозв`язок
вказаного фото із вже дослідженими доказами вказує і на таке:
-фото № 1 фіксує
події, що відображені на 04 хв. 45 сек. відео запису «00582» (ідентифікатором є
дії особи на другому плані у синіх джинсах, в білих захисних окулярах на
обличчі, з металевою палицею в руці, на якій одягнута біла рукавичка, ця ж
особа згодом підійде до вже лежачого ОСОБА_778 (фото «1622642» або № 3) - так,
вказана особа замахується для кидання предмету в напрямку, від якого перед цим
відступали активісти, ОСОБА_492 при цьому перебуває в декількох метрах від
стовпа, за яким буде пораненим через декілька секунд і за яким перебуває
активіст із дерев`яним щитом та палицею у виді держака від лопати;
- тільки після подій, зафіксованих на фото № 1, ОСОБА_492
буде звертатися до активістів на сходах, тобто буде дивитися в їх бік з
очевидним повернення голови вправо, наближатися до них та закликати їх до дій
рухами правої руки (04 хв. 47 - 49 сек. запису «00582»), через одну секунду він
впаде вражений пострілом кулі в голову з напрямком ранового каналу спереду
назад - прямо перед потерпілим в цей момент об`єктивно була Консерваторія, а
лівіше - готель «Україна», виходячи з використаної комісією експертів карти
місцевості, не кажучи вже про верх вул. Інститутська чи площадку перед
центральним входом до Жовтневого палацу взагалі, які перебували ще значно
лівіше (чітко це проглядається на поданому представником потерпілого фото з
місця поранення ОСОБА_778 «ОСОБА_1305_2» на флеш носії - т. 162 а. 157), що за
встановленими судово-медичними даними унеможливлювало здійснення пострілу з
вказаної місцевості, в тому числі на якій були зафіксовані акцентовані
прокурором озброєні бійці РСП (екран 4/1, відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)», 17 хв. 40 сек. запису), в напрямку спереду
назад відносно голови ОСОБА_778 ;
- подальша увага прокурора на дії біля центрального входу
до Жовтневого палацу озброєних бійців РСП втратила своє значення в межах даного
епізоду через відсутність даних про перебування таких осіб в зоні сектору, з
якого міг бути завданий смертельний постріл в голову ОСОБА_1313 , натомість
версія захисту про можливість здійснення пострілу в ОСОБА_1312 з будівлі
Консерваторії не тільки не спростована поданими доказами, а й узгоджується з
даними про перебування на балконах Консерваторії не ідентифікованих осіб
(екрани 3/2 та 3/3, відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)», починаючи з 17 хв. 49 сек. запису, або астрономічний
час 09 год. 10 хв. 22 сек., тобто через 11 сек. після поранення ОСОБА_778 ), а
також відомостями про вказану місцевість із чіткою фіксацією з вказаного місця
в зазначеному напрямку будівлі Консерваторії, які містить досліджена судом
присяжних за епізодом загибелі ОСОБА_494 під час допиту свідка ОСОБА_1314 фотографія
(т. 219 а. 53).
Також, як наполегливо вважав прокурор, оскільки
потерпілий ОСОБА_492 прикривав себе щитом з напрямку верху вул. Інститутська,
відповідно і смертельний постріл в нього був зроблений з цього ж напрямку.
Однак, між тим, з якого напрямку особа вирішила прикритися щитом, відчуваючи
небезпеку ураження, тобто її відчуттям, та тим, з якого напрямку в неї буде
фактично здійснений постріл, кореляційного зв`язку немає. Настання події не
обумовлюється рівнем її очікування. Крім того, дані про пошкодження щита, яким
прикривався ОСОБА_492 , суду не подані.
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколом
огляду місця події від 12 жовтня 2015 року з додатками у виді фото таблиць
(т. 152 а. 30-42) оглядалася за участю спеціалістів - криміналістів місцевість
в м. Києві довкола будівлі Жовтневого палацу (вул. Інститутська, 1), на якій
виявлено:
-на бетонній опорі
освітлювального стовпа, розташованій на оглядовому майданчику перед центральним
входом до Жовтневого палацу (фото №№ 1-4 - т. 152 а. 35-36) - два вогнепальних
пошкодження у виді воронок зі сторони провулку, що веде до з`єднання з проїзною
частиною вулиці Інститутська, на висоті 1,08 та 0,66 м, з яких зроблено об`ємні
зліпки (сейф пакет 2421913);
-на кам`яному
декоративному стовпчику, розташованому біля останніх сходинок від площадки
перед Жовтневим палацом до низу на вулицю Інститутська (фото №№ 5-8 - т. 152 а.
37-38) - одне вогнепальне пошкодження у виді воронки зі сторони провулку, що
веде до з`єднання з проїзною частиною вулиці Інститутська, на висоті 0,41 м, з
якої зроблено об`ємний зліпок (сейф пакет 2421911);
-на металевому стовпі
освітлення, розташованому з протилежного боку останніх сходинок від площадки
перед Жовтневим палацом до низу на вулицю Інститутська (фото №№ 9-12 - т. 152
а. 39-40) - одне вогнепальне пошкодження у виді воронки зі сторони провулку, що
веде до з`єднання з проїзною частиною вулиці Інститутська, на висоті 0,89 м, з
якої зроблено об`ємний зліпок;
-на металевому стовпі
освітлення, розташованому поруч зі сходами, що ведуть до пішохідного містка
через вулицю Інститутська (фото №№ 13-15 - т. 152 а. 41-42) - одне вогнепальне
пошкодження у виді вм`ятини зі сторони провулку, що веде до з`єднання з проїзною
частиною вулиці Інститутська, на висоті 0,36 м.
Звертає на себе увагу, що жодне з виявлених вогнепальних
пошкоджень не може розглядатися як свідчення можливого рикошету кулі від
перешкоди в потерпілого ОСОБА_778 , оскільки є незначними по висоті (саме високе
1,08 м), щоб завдати траєкторію польоту кулі після такого рикошету зверху вниз
в напрямку голови потерпілого.
Натомість, суд присяжних констатує, що під час детального
вивчення дослідженого судом у повному обсязі відеозапису «00582» (диск
Verbatim - т. 162 а. 130) на 04 хв. 40/41 сек. запису візуалізуються
слід можливого рикошету (спалах пилу) в темний доволі тонкий освітлювальний
візуально дещо нахилений праворуч стовп (його основа умовно проходить на фоні
середини лобового скла жовтого автобусу, що перебуває позаду на паркувальному
майданчику біля лівого краю будівлі Жовтневого палацу) на висоті вище зросту
потерпілого ОСОБА_778 і перед ним, коли він махає рукою, звертаючись до інших
активістів, тобто в момент його поранення, після чого потерпілий падає на
асфальтове покриття. Аналогічно візуалізується вказаний слід рикошету на більш
якісному форматі цього відео на платформі запису «47 _ 20.02.2014» (42
сек.) на долі секунди пізніше, аніж акцентований квадрат над потерпілим зелений
колір змінює на червоний (т. 8 а. 130). На жаль, прокурор на це своєї уваги не
звертав, будучи охопленим версією про постріл в потерпілого з іншого напрямку,
відтак ці дані залишилися без належної акцентуації.
Суд присяжних вкотре вимушений констатувати, що попри
достеменно встановлені за даним епізодом місце поранення загиблого, положення
його тіла у просторі в момент поранення, судово-медичні дані характеру та
локалізації самого вогнепального кульового поранення, ці відомості під час
досудового розслідування так і залишилися не дослідженими спеціалістами в
галузі балістики для того, щоб на місцевості зробити неймовірно прості за таких
вихідних даних висновки щодо конкретного сектору здійснення пострілу в
потерпілого, врахувати сліди ймовірного рикошету в стовп. Залишилася не реалізованою
стороною обвинувачення і створена для цього судом під час судового розгляду
тривала (більше року) процесуальна можливість у виді прямого судового доручення
на проведення слідчого експерименту з урахуванням даних, які отримані під час
судового розгляду. Замість кропіткої роботи із доказами під час судового
розгляду, судячи з реплік прокурора після завершення судових дебатів, останній,
мабуть, усвідомлюючи недоліки досудового розслідування, нажаль традиційно у
таких випадках актуалізував свій намір перекласти їх на суд.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом загибелі
ОСОБА_778 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку. Встановлені під час судового
провадження дані виявилися недостатніми для підтвердження єдиної версії сторони
обвинувачення заподіяння потерпілому смертельного поранення, сумніви сторони
захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а тому тлумачаться на користь
обвинувачених. Проведений стороною обвинувачення під час судового розгляду та в
судових дебатах аналіз поданих суду доказів обвинувачення за даним епізодом
таких висновків суду не спростовує.
Наведені докази у своїй сукупності з очевидністю свідчать
про те, що ОСОБА_492 20 лютого 2014 року о 09 год. 10 хв. 11 сек., перебуваючи
в м. Києві біля сходинок від лівого кута будівлі Жовтневого палацу, якщо
дивитися з Майдану Незалежності, під час загострення протистояння між
активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням
вогнепальної зброї отримав одне наскрізне кульове вогнепальне поранення голови
з вхідною раною в лобній частині справа, рановим каналом спереду назад та
зверху донизу та вихідною раною в правій потиличній ділянці. Ці рани утворені в
результаті одного пострілу з нарізної вогнепальної зброї, мають ознаки тяжкого
тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя та перебувають у
причиновому зв`язку із настанням смерті. Потерпілий в момент спричинення йому
вогнепального поранення був звернутий передньою частиною голови до джерела
вогнепального ураження та майже перпендикулярно напрямку вул. Інститутська.
Водночас, не виключається, а відтак і не спростованим є те, що вказане
вогнепальне поранення було завдано ОСОБА_1313 через рикошет, що залишилося поза
увагою сторони обвинувачення.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
причетність до поранення потерпілого співробітників РСП та безпосередньо
обвинувачених не здобуто. Конкретний сектор, з якого міг бути пораненим
потерпілий, в розумних межах не встановлений, а це, враховуючи перебування
потерпілого у русі, динаміку подій, що відбувалися, множинний характер секторів
обстрілу території, на якій перебував потерпілий, з різних предметів ураження,
в тому числі і з нарізної вогнепальної зброї, позбавляє суд можливості
визначити ступінь контролю території, з якої міг бути здійснений постріл в
потерпілого, з боку співробітників правоохоронних органів. Їх, а так само інших
осіб ймовірна причетність до поранення потерпілого не виходить за межі
припущень, на яких не можуть ґрунтуватися висновки суду.
Водночас, безспірно встановлено, що вказане вогнепальне
поранення було завдано ОСОБА_1313 в час, коли він не становив навіть уявної
загрози будь-кому з учасників тих подій, відтак, законні підстави для
застосування у даному випадку вогнепальної зброї з боку сил правопорядку були
явно відсутні (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 5 «початок спеціальної
операції спецпідрозділу «Беркут» біля Жовтневого палацу, зупинення наступу
«Майдану» (пункт 5.3.2 вироку).
5.4.23. За епізодом загибелі ОСОБА_380 .
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1315
- сестра ОСОБА_944 показала, що її брат декілька разів приймав
участь в акціях протесту на «Майдані». Після другої поїздки на засадах
самоорганізації вступив до складу Стрийської сотні. Останній раз поїхав в ОСОБА_1268 з товаришем - ОСОБА_1316
18 лютого 2014 року через загострення обстановки, саме через небезпеку
вона не відпустила з ним свою доньку. 19 лютого ранком брат та ОСОБА_1317 прибули до ОСОБА_1289 , а вже 20
лютого їй повідомили про вогнепальне поранення
ОСОБА_702 на «Майдані». Після поранення брат спілкувався телефоном із
дружиною, яка користувалася номером …1180, та ОСОБА_1316 , який був абонентом
номеру …6624. Зі слів ОСОБА_1318 , брат
був тяжко поранений біля 09 год. ранку, перебуваючи між квітковим годинником та
містком на вул. Інститутська, після чого з великою крововтратою доставлений в
КМКЛ № 17. Як уточнила потерпіла, сама вона останню телефонну розмову (її
телефон НОМЕР_403 ) мала з братом близько 16 год. 19 лютого 2014 року. Під час розмови брат їй повідомив, що обстановка
напружена, людей мало, вночі вони будуть охороняти барикади, оскільки
планується штурм. Її брат довго боровся за своє життя, помер 22 лютого, лікарі,
зробивши все від них залежне, виявилися безсиллі. У момент поранення брат був
одягнутий у темну куртку з капюшоном, який був обрамлений хутром, темні шапку,
штани та зимові черевики. Зі слів ОСОБА_1319 їй також відомо, що брат носив
жовту будівельну каску. За наявними відеоматеріалами безспірно ідентифікувати
брата вона не змогла через їх погану якість, хоча і вказала на те, що
зафіксовано схожого на брата за статурою та одягом чоловіка, який отримує
поранення в місці та за часом, на які вказував ОСОБА_1320 .
Як також уточнила потерпіла, її брат не був прихильником
насильства під час протесту, йому були відомі судові заборони на проведення
мітингів, які оцінював як знущання над правами людини. Брат не розповідав їй про
насильство з боку правоохоронців, яке могло б сильно вразити його чи вплинути в
будь-якій спосіб на його поведінку чи поведінку інших протестуючих, так само
про такі факти і з боку активістів «Майдану», але з боку останніх його вразила
самодисципліна, зокрема щодо заборони вживати спиртні напої.
Показання потерпілої ОСОБА_305 узгоджуються з даними
досліджених судом протоколів тимчасового доступу до речей і документів
та їх огляду від 29 липня 2014 року з додатками до них, проведеного на підставі
ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 липня 2014
року (т. 51 а. 68-80), згідно з якими: - абонент з номером телефону НОМЕР_402 о
15 год. 54 хв. 43 сек. 19 лютого 2014 року зв`язувався з абонентом номеру
телефону НОМЕР_401 ( ОСОБА_1315 - сестра), перебуваючи в межах дії базової
станції оператора мобільного зв`язку в м. Києві 8823, яка охоплювала місцевість
від перехрестя вул. Прорізної та Грінченко в напрямку станції метро «Золоті
ворота»; - о 08 год. 11 хв. 18 сек. зв`язувався з абонентом номеру телефону НОМЕР_400
( ОСОБА_1321 - дружина), перебуваючи в межах дії базової станції оператора
мобільного зв`язку в м. Києві 8822, яка охоплювала місцевість від перехрестя
вул. Прорізної та Грінченко в напрямку станції метро «Хрещатик»; - о 08 год. 14
хв. 16 сек. зв`язувався з абонентом номеру телефону НОМЕР_399 ( ОСОБА_1320 ),
перебуваючи в межах дії базової станції оператора мобільного зв`язку в м. Києві
8821, яка охоплювала місцевість від перехрестя вул. Прорізної та Грінченко в
напрямку Михайлівської площі; - з двома останніми абонентами зв`язується о 09
год. 29 хв. та 42 хв., перебуваючи в межах дії станції оператора 8493, яка
охоплювала місцевість від стадіону «Динамо» в напрямку Європейської площі, а з
09 год. 56 хв. перебуває в межах дії станції 10933, яка розташована по вул.
Лютеранській, 20.
Згідно з дослідженими судом присяжних під час судового
розгляду рапортом слідчого та протоколом огляду місця події від
22 лютого 2014 року з додатками до них (схеми, фотоматеріали), в приміщенні
моргу КМКЛ № 17 було оглянуто в присутності понятих тіло померлого о 12 год. 20
хв. 22 лютого 2014 року ОСОБА_380 , який перебував у лікарні з 20 лютого 2014
року з діагнозом: вогнепальне поранення сідничної області зліва, перелом костей
таза - історія хвороби № 182, при цьому на фото №№ 13 та 14 видна рана на
сідниці справа, на лівій сідниці видимих пошкоджень не має (т. 51 а. 16, 19-33)
Під час дослідження додатків до цього протоколу у вигляді фотоматеріалів
потерпіла ОСОБА_1315 впізнала зображеним на них свого брата - ОСОБА_944 (т. 51
а. 29).
Як видно із заяв про залучення до кримінального
провадження як потерпілого, дружина та сестра загиблого ОСОБА_944 - відповідно
ОСОБА_1321 та ОСОБА_1315 , долучивши до матеріалів провадження свідоцтво про
народження загиблого, який народився ІНФОРМАЦІЯ_198 , свої свідоцтва про
народження та шлюб, переконавшись у тому, що саме останнього 20 лютого 2014
року у центральній частині м. Києва було вбито, просили залучити їх до
вказаного провадження як потерпілих (т. 50, а. 86-93, 107-110). Крім того,
потерпілою в межах даного провадження визнана судом неповнолітня донька
ОСОБА_944 - ОСОБА_1322 , що підтверджується копією її свідоцтва про народження
та заявою про залучення до кримінального провадження як потерпілого (т. 51 а.
199-201).
Родинні стосунки вказаної сім`ї ОСОБА_1323
підтверджуються дослідженими під час судового розгляду вказаними вище документами
та довідкою про склад сім`ї та її місце проживання (т. 51 а. 93).
Як видно з картки виїзду швидкої медичної допомоги
№ 893 від 20 лютого 2014 року, медичної картки та посмертного епікризу № 182,
о 10 год. 30 хв. пораненого ОСОБА_944 було доставлено з приміщення КМДА до КМКЛ
№ 17, де він отримав екстрену медичну допомогу, але не зважаючи на це о 12 год.
20 хв. ІНФОРМАЦІЯ_191 помер (т. 51 а. 121, 126-181).
Згідно з дослідженим судом висновком судово-медичного
експерта ОСОБА_945 № 656 від 11 квітня 2014 року (т. 51 а.
36-39), на тілі загиблого ОСОБА_944 були виявлено одне прижиттєве сліпе
вогнепальне поранення живота та тазу: вхідна кульова рана № 1 в сідничній
ділянці зліва з рановим каналом від неї (ззаду зліва вперед і трохи вправо
вниз), по ходу якого пошкоджені кістки тазу, м`язи, судини. У кінці ранового
каналу виявлена оболонкова куля. Вогнепальне поранення ОСОБА_1037 отримав приблизно
за 51 год. до настання смерті і виникло від дії кулі в результаті пострілу з
вогнепальної зброї, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм
небезпеки для життя), яке перебуває у причиновому зв`язку із смертю
потерпілого.
Наведений висновок судово-медичного експерта № 656
знайшов своє повне підтвердження під час дослідження судом додаткового висновку
судово-медичного експерта № 14/656 від 05 червня 2014 року. Крім того,
експертом з огляду на розширений перелік питань дослідження додатково
встановлено, що: дані про постріл впритул відсутні, в момент пострілу
потерпілий був повернутий задньою поверхнею тіла до травмуючого вогнепального
снаряду, ознак стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння немає (т. 51 а.
42-44).
Звертає на себе увагу єдність реєстрації за номером (№
656) проведених досліджень, що вказує на спільність об`єкту дослідження.
Дослідженим судом протоколом огляду предметів від
14 липня 2014 року з додатками до нього (фото таблиця) (т. 51 а. 46-63)
детально описано верхній одяг (чоботи, кофта «водолазка», светр, футболка,
штани, підштаники, труси тощо), які були на ОСОБА_1324 під час його поранення
20 лютого 2014 року. При цьому, на брюках, підштаниках і трусах ОСОБА_944 ззаду
справа ближче до середини виявлені характерні пошкодження у вигляді отвору
(розриву тканини), аналогічні пошкодження виявлені і в нижній частині майки,
светра справа - з лівої сторони ці речі пошкоджень не мають. Крім того, труси,
майка, підштаники мають сліди забруднення речовиною бурого кольору найбільше в
районі правої сідниці. Під час дослідження додатків до цих протоколів у вигляді
фотоматеріалів потерпіла ОСОБА_1315 впізнала зафіксований на них одяг брата.
Згідно з дослідженим судом висновком судового експерта
№ 316-мк від 26 серпня 2014 року на одязі ОСОБА_944 (светрі, футболці
(тенісці), брюках, підштаниках, майці і трусах) виявлено по одному вхідному
вогнепальному пошкодженню справа, які співпадають між собою з локалізацією. Всі
пошкодження утворилися від одного пострілу з неблизької дистанції (т. 51 а.
191-198).
Згідно із остаточними судово-балістичними даними,
які судом покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що
стосується даного епізоду), вилучена 22 лютого 2014 року під час проведення
судово-медичної експертизи куля з тіла загиблого ОСОБА_944 , яка зареєстрована
під № 656, є частиною 7,62-мм проміжного патрону зразка 1943 з кулею «ПС» зі
стальним осердям (57-Н-231С) заводського виробництва. Ця куля могла бути
вистріляна зі зброї калібру 7,62х39 мм, такої як: АК-47, АКМ, СКС, Сайга,
Вулкан, Вепрь тощо. Проміжні патрони, споряджені такою кулею, призначені для
стрільби з таких видів бойової вогнепальної зброї: АК-47, АКМ, РПД (ручний
кулемет Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашникова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103,
АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, та інших моделей зброї,
що виготовлені під даний патрон, та можуть використовуватись для стрільби з
мисливської нарізної зброї: Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС тощо. На представленій
кулі наявні сліди нарізів каналу ствола, що є придатними для ідентифікації
зброї, з якої вона стріляна. Вказана куля відстріляна з автомата 7,62х39мм АКМС
НОМЕР_264 , закріпленого за
сержантом міліції ОСОБА_743 (відділення застосування спецзасобів РСП).
Згідно з дослідженими під час судового розгляду додатками
до протоколу допиту потерпілої ОСОБА_1321 у виді фото таблиць (т. 51 а.
104, 105, 209-212) на фото №№ 1 та 2 потерпіла ОСОБА_1315 не впізнала свого
брата (а. 104), а на фото № 3 (а. 105, 209) впізнала - по середині чоловік
обличчям до фотографа у зимовій темного кольору курточці, яка має капюшон на
кінці із хутровим обрамленням, та у чорній зимовій спортивній шапці. На фото
(а. 210-212) лише припустила за таким хутровим обрамленням капюшону куртки, що
на них міг бути зображений її брат.
Як видно з досліджених під час судового розгляду судом
присяжних даних, які містить наданий потерпілим ОСОБА_1232 диск Verbatim DVD-R
…50582, файл «47 _ 20.02.2014», починаючи з 50 сек. запису, зображено
місцевість з лівого боку містка через вул. Інститутська на стороні розташування
Жовтневого палацу, біля поручнів вказаного місту квадратом зеленого кольору
акцентовано увагу на чоловікові, який одягнутий в темний одяг, куртку з
капюшоном обрамленим хутром, в жовтій будівельній касці, який повертається
спиною до будівлі Жовтневого палацу. На наступних нечітких кадрах в цьому ж
місці серед цієї ж групи людей квадратом червоного кольору (58 сек. запису)
акцентовано увагу на цього ж чоловіка, який падає до низу в напрямку вул.
Інститутська. Також, як видно з довідкової інформації, яка супроводжує вказані
відеоматеріали, об`єднані автором в один сюжет, вказані події тривають п`ять
секунд і відбувалися 20 лютого 2014 року о 09 год. 11 хв. 55 сек. (т. 8 а.
130).
Під час дослідження вказаного відео потерпіла ОСОБА_1315
показала, що за верхнім одягом чоловік, на якому акцентовано увагу автором
відео, є її брат, оскільки ці обставини повністю збігають з характером
поранення останнього та свідченнями очевидця подвій - ОСОБА_1319 .
Відтак суд визнає достовірним за ідентифікаційною
здатністю сюжет на відео «47 _ 20.02.2014» або «47», вважаючи доведеним те, що
на цьому відео під написом « ОСОБА_1325 09:11:55» в акцентованих його автором
зеленому та червоному квадратах дійсно зафіксовані обставини смертельного
поранення саме ОСОБА_380 .
Крім того, досліджений судом присяжних за епізодом
поранення ОСОБА_919 відео файл «ВидеоПоСекундам» на диску I-tech DVD+R №
…7229 (т. 50 а. 39) містить аналогічні дані про обставини подій, які
проаналізовані вище на відео «47 _ 20.02.2014» (напр., 02 хв. 13 сек. запису),
що вказує на єдність їх джерела, а також являє більш змістовне та розгорнуте за
сюжетом відео, яке, всупереч доводам сторони захисту, яка вказувала на
відсутність в цей момент правоохоронців біля Жовтневого палацу, містить чіткі
дані щодо здійснення з боку працівників правоохоронних органів в чорному
форменому одязі, які перебувають не тільки біля, а й за будівлею Жовтневого
палацу над квітковим годинником, обстрілу місцевості, на якій було поранено
вказаного і зафіксованого на відео чоловіка (02 хв. 04 сек., 02 вх. 13 сек.
запису відповідно), що повністю узгоджується з даними, які зафіксовані і на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(флеш носій - т. 90 а. 40) - зокрема, з 09 год. 11 хв. 01 сек. (екран 2/1)
чітко фіксується вихід на чолі з ідентифікованим під час судового розгляду
ОСОБА_376 у синьому камуфляжі спецпідрозділу «Беркут» озброєних бійців РСП на
площадку перед центральним входом до Жовтневого палацу, подальші дії цієї групи
фіксуються на екранах №№ 3/1, 4/1, 4/2 відповідно з 09 год. 11 хв. 04 сек., з
09 год. 11 хв. 11 сек., з 09 год. 11 хв. 21 сек., а більш виразно та змістовно
з ознаками здійснення пострілів (звук та вихід порохових газів) на екрані № 2/1
з 09 год. 11 хв. 27 сек.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновку судово-медичних
експертів № 187-2015/о від 08 жовтня 2015 року (т. 51 а. 215-225), комісія
експертів, провівши дослідження об`єктивних медичних даних щодо обставин
загибелі ОСОБА_944 , маючи можливість порівняти їх з іншими даними про фактичні
обставини поранення цієї особи, які містить відео під назвою «47 _ 20.02.2014»,
вважала встановленим таке. ОСОБА_1037 саме 20 лютого 2014 року приблизно о 09
год. 11 хв. 55 сек. (за умов реального часу, що відображений на відеозапису)
отримав одне вогнепальне поранення тулуба (від якого і настала смерть
потерпілого), при цьому: вхідна вогнепальна рана була розташована на задній
поверхні тулуба у верхнє-внутрішній частині право сідниці (ближче до середньої
лінії тіла), від якої в напрямку ззаду вперед, дещо справа на ліво та зверху
вниз відходив рановий канал, який закінчувався оболонковою кулею, в момент
отримання поранення потерпілий був звернутий задньою поверхнею тіла до дульного
зрізу зброї, постріл, внаслідок якого утворилося дане поранення, був зроблений
з неблизької дистанції, з нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62х39 мм.
Оцінюючи певні суперечності, які дійсно зафіксовані у
медичних документах щодо ОСОБА_944 в частині, що стосується назви сторони
сідничної області його тіла, в якій виявлена вхідна вогнепальна рана (ліво,
право), суд бере до уваги таке.
Потерпіла ОСОБА_1315 , яка повідомила, що має медичну
освіту, показала з цього приводу, що коли відвідувала брата у лікарні, оглядала
медичні документи, листок призначень, який було складено фахово, але дійсно
виявила невідповідність у зазначенні боку тіла брата, з якого була описана
вхідна рана на його сідниці, було вказано на ліву, тоді як за об`єктивними
медичними даними це вочевидь був правий бік, куля зайшла справа на ліво і в
лівій частині тіла її в подальшому виявили, в лівій стороні були найбільші
ушкодження від переломів та поривів, все було належно задокументовано, та й
ОСОБА_702 скаржився, що не чує лівого боку. Як підкреслила потерпіла, лікарі
були надзвичайно втомлені, тому це була звичайна помилка, а не прояв
непрофесійності.
Зважаючи на вказані вище показання потерпілої,
проаналізовані вище висновки експерта-криміналіста та комісії
експертів-медиків, які корелюють не тільки між собою, а й з наявними даними
фото таблиці до протоколу огляду тіла загиблого від 22 лютого 2014 року та
результатами комп`ютерної томографії ОСОБА_944 , за якою в тілі останнього було
виявлено стороннє тіло в м`яких тканинах паху зліва (т. 51 а. 159), суд кладе в
основу свого рішення як достовірні судово-медичні дані щодо локалізації
вогнепального поранення на тілі ОСОБА_944 , які остаточно встановлені у
висновку судово-медичних експертів № 187-2015/о від 08 жовтня 2015 року,
критично оцінюючи, а відтак і відхиляючи як помилкові (недостовірні) з цього
приводу відомості інших доказів, які суперечать висновку судово-медичних
експертів № 187-2015/о від 08 жовтня 2015 року у наведеній частині.
Висновок комісії експертів № 187-2015/о щодо здійснення
пострілу в потерпілого з нарізної зброї калібру 7,62х39 мм узгоджуються із
об`єктивними судово-балістичними даними, а тому також є допустимим та
достовірним.
В іншій частині висновок комісії експертів № 187-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) та інших даних у сфері балістики (здійснення пострілу в
потерпілого зі зброї калібру 7,62х39мм, яке оцінено самими експертами лише як
можливе) через їх не підтвердження балістичними чи криміналістичними дослідженнями
та характер припущення суд присяжних визнає недопустимими доказами, які не
можуть бути покладені в основу даного вироку. Відтак, враховуючи окремо
сформульовану судом правову позицію з наведенням доводів та мотивів (пункт
5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього приводу виявилися
обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість - суд виключає з
переліку таких, на які посилається у вироку.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом загибелі
ОСОБА_944 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_1037 о 09 год. 11 хв. 55 сек. 20 лютого 2014 року під
час загострення протистояння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї, перебуваючи в м.
Києві біля краю містка, який перетинає вул. Інститутську навпроти будівлі
Жовтневого палацу, отримав одиночне вогнепальне кульове сліпе прижиттєве поранення
тулуба з ушкодженням внутрішніх органів і кісток тазу, яке має ознаки тяжкого
тілесного ушкодження та від якого і настала смерть потерпілого, при цьому:
вхідна вогнепальна рана була розташована на задній поверхні тулуба у
верхнє-внутрішній частині правої сідниці (ближче до середньої лінії тіла), від
якої в напрямку ззаду вперед, дещо справа на ліво та зверху вниз відходив
рановий канал, який закінчувався оболонковою кулею, в момент отримання
поранення потерпілий був звернутий задньою поверхнею тіла до дульного зрізу
зброї.
Поранення ОСОБА_1324 було завдано внаслідок пострілу з
автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_10 , закріпленого за співробітником РСП ОСОБА_732
.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто, проте є
доведеною поза розумним сумнівом причетність до смертельного поранення
потерпілого ОСОБА_944 конкретного співробітника РСП, який разом з іншими
озброєними правоохоронцями діяв злагоджено для досягнення спільного завдання -
відтиснення активістів з території навколо Жовтневого палацу та вул.
Інститутська в бік Майдану Незалежності, застосовуючи вогнепальну зброю у
спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом здійснення не вибіркових
пострілів у напрямку натовпу.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_1037 , а так само
і будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я для працівників правоохоронних органів, відтак,
законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї, яке
носило не вибірковий характер, були відсутні. Більш того, ОСОБА_1037 отримав
вогнепальне поранення фактично у спину (відокремлений на відео запису «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 5
«початок спеціальної операції спецпідрозділу «Беркут» біля Жовтневого палацу,
зупинення наступу «Майдану» (пункт 5.3.2 вироку).
5.4.24. За епізодом поранення
ОСОБА_614 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_968 показав, що як активний прихильник підписання
Україною асоціації з ЄС був глибоко обурений відмовою від цього курсу та
жорстоким розгоном акції протесту у Києві, а тому 10 грудня 2013 року приїхав
до Києва на тиждень з метою участі в акціях протесту на Майдані Незалежності.
Був учасником захисту «Майдану» від розгону 11 грудня 2013 року, приїздив на
«Майдан» 25 січня 2014 року після перших вбивств активістів. Сподівався, що
влада побачить масовість протесту і поверне свої дії у межі закону, покарає
винних. Дізнавшись про криваві події 18 лютого, приїхав з однодумцями на
«Майдан» 20 лютого о 07 год. ранку. За порадою своїх знайомих, які вже були на
«Майдані», у будинку Профспілок мав намір отримати захисне екіпірування, але
покинув будівлю, оскільки попередили про штурм. Після цього в районі
Консерваторії наповнював мішки землею для укріплення барикад, із-за укріплень
зміг лише миттю побачити правоохоронців у синьому камуфляжі та чорних
бронежилетах біля ОСОБА_841 , а близько 09 год., коли побачив рух активістів
уперед, прийняв участь в укріпленні повернутої барикади під містком над вул.
Інститутська. У подальшому, на заклики зі сцени про необхідну допомогу в
напрямку «висоти Жовтневий» вирушив по схилу до Жовтневого палацу з тим, щоб
унеможливити напад зверху. Діяв спонтанно зважаючи на обстановку. Попереду біля
парканчику, який впритул підходив до огорожі на містку з лівого боку, була
група активістів із щитами, він присів за ними прямо обличчям до Жовтневого
палацу (по ліву руку нижче від нього був квітковий годинник, а по праву -
місток), можливо звернутий на декілька градусів правіше, і в цей момент, коли
пролунало два вибухи, був поранений в ліву підключичну лопаткову область. Після
цих вибухів мав обмежені можливості чути те, що відбувалося далі. Йому
допомогли скотитися з пагорба, а потім дійти до медпункту, де надали першу
допомогу і звідти евакуювали до інституту ім. Амосова, в якому прооперували з
вилученням в області лопатки кулі калібру 7,62мм, яку показав лікар відразу
після операції, вона не мала видимих пошкоджень. Через тиждень лікування
продовжив у Чехії (м. Прага).
Як також уточнив потерпілий ОСОБА_968 : - 11 грудня 2013
року штурм «Майдану» мав форму відтиснення протестуючих, у перших рядах були
внутрішні війська, які тиснули щитами, а тих хто падав, забирав «Беркут», що
був позаду, протидія силою закінчилася нічим, прибули політики і правоохоронці
відступили, жодного пострілу під час цих подій не було; - прибувши на «Майдан»
вранці 20 лютого йому знайомі повідомили, що обстановка спокійна, барикади
зафіксовані, всі сподівалися на прибуття підкріплення; - під час поранення був
одягнутий у сині джинси, темну синю коротку куртку, помаранчеву будівельну
каску, чорні черевики, на той момент володів телефоном з номером …НОМЕР_336 ; - на відео, яке він переглядав із слідчим,
себе не ідентифікував, власним пошуком не займався; - зброї на «Майдані» не
бачив і факти її використання з боку протестуючих не відомі; - правоохоронців
зі зброєю як до свого поранення, так і після не бачив, огляд місцевості перед
ним був закритий тими, хто був попереду, лише ранком, як йому здалося, він
бачив у вікні на одному з поверхів готелю «України» особу у чорному одязі та
касці з предметом, схожим на зброю; - 20 лютого не встиг записатися до складу
сотень, але у січні входив до 12-ї сотні Самооборони, яка розташовувалась на
2-му поверсі будинку Профспілок; - у момент його поранення праворуч також було
поранено хлопця у шоломі туристичного спорядження сірого кольору; - чоловік,
який йому допомагав дійти до медпункту, був одягнутий у камуфльовані штани,
темну куртку та військову зелену каску.
Як також вважає потерпілий ОСОБА_968 : - постріл в нього
був здійснений з боку Жовтневого палацу - сектор від центра до правого кута
цієї будівлі, якщо дивитися з Майдану Незалежності; - з початку мирна акція на
«Майдані» мала форму заклику до влади з тим, щоб вона підписала асоціацію з ЄС,
а потім це набуло форми протесту проти дій влади, яка намагалася придушити таку
акцію, із закликом змінити диктаторський режим і покарати винних у вбивствах і
каліцтвах активістів, при цьому він, потерпілий, негативно ставився до
будь-якої форми насильства як способу вирішення цієї проблеми, хоча серед
окремих активістів дійсно були радикальні настрої, до таких груп він не
долучався; - ранковий відступ правоохоронців на «Майдані» був вчинений з метою
провокації, активісти хаотично пішли вперед з наміром відновити свої барикади
під містком та снігову як периметр акції протесту, штурму у цей момент з боку
правоохоронців не було, оскільки відбулися масові вбивства, які не
переслідували мету захопити територію «Майдану».
Аналогічні викладеним вище показання про обставини та
місце свого поранення, можливого сектору здійснення пострілу (сидів обличчям до
Жовтневого палацу звернутий на декілька градусів правіше перед парканчиком,
який впритул підходив до огорожі на містку з лівого боку, тобто лівою передньою
боковою поверхнею до території навколо Жовтневого палацу (від центра до правого
кута будівлі)) потерпілий надав безпосередньо на місцевості і під час слідчого
експерименту 05 листопада 2015 року, протокол якого та додатки до нього у
виді фото таблиць та відеозапис були безпосередньо досліджені судом присяжних
(т. 61 а. 52-60). При цьому потерпілий уточнив, що намагався точно відтворити
місце свого поранення та положення, в якому перебував в той момент, показавши
місце влучення кулі в ліве плече, рановий канал був дещо зверху вниз.
Показання потерпілого ОСОБА_967 про обставини та характер
свого вогнепального поранення повністю узгоджуються і з даними схеми місця
події від 15 липня 2014 року, складеної за його безпосередньої участі під
час допиту, а також з даними дослідженої судом медичної документації,
зокрема: виписка з історії хвороби стаціонарного хворого № 1058 на ім`я
ОСОБА_967 . Інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова, за якою в
цьому закладі 20 лютого 2014 року здійснено видалення потерпілому стороннього
тіла (кулі) - діагноз: поранення кулею лівої підключично-лопаткової області,
вад серця не виявлено; виписний епікриз та довідки медичних закладів Чехії на
ім`я ОСОБА_614 , за якими останній перебував на лікуванні за кордоном з 27
лютого по 14 березня 2014 року (т. 61 а. 38, 43-49, 119-120). Достовірність та
допустимість вказаних медичних даних підтверджена проведеною процедурою тимчасового
доступу до відповідних медичних документів ДУ «Національний інститут
серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН», в тому числі флюорографії
стаціонарно хворого ОСОБА_967 (т. 61 а. 16-24).
Сторона захисту намагалася переконати суд у нещирості показань
вказаного потерпілого, проте суд присяжних підстав для такої оцінки останніх не
знайшов.
Потерпілий щиро свідчив, що не бачив правоохоронців зі
зброєю в момент свого поранення, про це повідомляв і слідчому, що випливає з
оголошеного стороною захисту протоколу допиту ОСОБА_967 в контексті перевірки
його показань, але ствердно та послідовно вказував на використання
правоохоронцями вогнепальної зброї проти неозброєних активістів, виходячи з
фактів свого та інших вогнепальних поранень, які були і є очевидними. Навпаки,
певною мірою провокативна, а інколи й образлива форма допиту вказаного
потерпілого («Ви відповідаєте нелюдською мовою… і т.п.» з
пересмикуванням його слів та із застосуванням неетичного прийму «вкладеної
згоди» при формулюванні питань («поясність, де Ви брешете?» і т.п.), що
взагалі не є характерним для сторони захисту під час перебігу всього судового
процесу, змусило суд зреагувати у даному випадку відповідним чином.
Як вбачається із заяв ОСОБА_967 від 08 та 15
липня, 22 жовтня 2014 року, копії його паспорту, зазнавши від дій
правоохоронців 20 лютого 2014 року в період часу між 08.30 та 10:00 год. по
вул. Інститутській в м. Києві під час акції протесту кульове поранення з
вогнепальної зброї у ліву підключично-лопаткову область, внаслідок чого отримав
невідкладну медичну допомогу в Інституті Амосова в той же день, а після
лікувався в м. Прага Чеської Республіки, просив залучити до вказаного
провадження як потерпілого та добровільно видав куртку, в якій і отримав це
поранення (т. 61, а. 31, 39-42).
За даними витягу з кримінального провадження, рапорту
працівника міліції, листа прокуратури Солом`янського району м. Києва з
додатками, всі від 05 березня 2014 року, та листів ДУ «Національний
інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН» від 05 березня та 20
квітня 2014 року, ОСОБА_968 20 лютого 2014 року під час акції протесту зазнав
вогнепальне поранення підключично-лопаткової області, внаслідок чого був
доставлений до вказаного Інституту, де йому в той же день була виконана
операція - видалення стороннього тіла (кулі), а 27 лютого 2014 він був
виписаний для подальшого лікування в Чехію (т. 61 а. 3-10).
Згідно із остаточними судово-балістичними даними,
які судом покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що
стосується даного епізоду), вилучена 20 лютого 2014 року під час медичного
оперативного втручання з тіла пораненого ОСОБА_968 куля є частиною військового
патрону калібру 7,62 мм (7,62х39) промислового виробництва. Патрон, споряджений
такою кулею, може бути використаний для стрільби з таких видів вогнепальної
зброї: - бойової АК-47, АКМ, АКМС та їх сучасних модифікацій, карабін СКС;
мисливської АКМС-МФ, Сайга, Вулкан М, Вепр, ОП СКС та їх сучасних модифікацій.
На представленій кулі наявні сліди нарізів каналу ствола, що є придатними для
ідентифікації зброї, з якої вона стріляна. Вказана куля відстріляна з автомата
7,62х39мм АКМС НОМЕР_264 ,
закріпленого за сержантом міліції ОСОБА_743 (відділення застосування
спецзасобів РСП).
Вказані об`єктивні судово-балістичні дані з усією
переконливістю спростовують версію сторони захисту про можливість здійснення
пострілу в потерпілого ОСОБА_967 озброєними бійцями спецпідрозділу ВВ з вікон
верхніх поверхів Жовтневого палацу.
Згідно з протоколом огляду чоловічої куртки від 27
жовтня 2014 року, яку видав потерпілий, та фото таблицями до нього, на цій
курточці з лівої сторони над накладним карманом мається розрив тканини, в
середині якої виявлено один отвір, інших пошкоджень не виявлено (т. 61 а.
105-108).
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
експерта ОСОБА_1326 № 1284/е від
15 серпня 2014 року у ОСОБА_967 було виявлено вогнепальне поранення грудної
клітки: вхідна вогнепальна рана у ділянці лівого дельтоподібного м`язу (з
нерівними краями, рваного характеру), від якої спрямований рановий канал, що
проходить у напрямку ззовні у середину, зверху вниз, зліва направо, довжиною до
5 (см), сліпо закінчується у ділянці під нижнім кутом лівої лопатки (з
крововиливом підшкірно), де сліпо закінчується стороннім тілом (як вказано у
протоколі оперативного втручання «куля калібру 7,62 мм зі сталевим сердечником,
яка має сліди нарізів від ствола зброї»). Вказане тілесне ушкодження утворилося
від ударної дії тупого предмету, з обмеженою поверхнею контакту. Локалізація
виявленої рани, її морфології, дані оперативного втручання тощо вказують на те,
що виявлене тілесне ушкодження утворилося внаслідок пострілу з вогнепальної
зброї, і в момент його спричинення ОСОБА_968 був повернутий лівою заднє-боковою
поверхнею до дульного зрізу вогнепальної зброї. Спричинення виявленого
тілесного ушкодження не супроводжувалося явищами, загрозливими для життя, а
тому відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний
розлад здоров`я (т. 61, а. 73-77).
Разом з тим, за висновком судово-медичної експертизи №
1203 від 24 липня 2014 року, яку провів експерт ОСОБА_1255 , в тому числі
враховуючи дані безпосереднього огляду потерпілого (т. 61 а. 81-83), встановлено,
що на момент проведення судово-медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_967
виявлені рубці - сліди загоєних ран в ділянці лівого ключично-акроміального
розчленування та біля зовнішнього краю лівої лопатки. При вивченні контрольного
рентген знімку обох плечових суглобів, зробленого в липні 2014 року, відмічено
деформацію лівої ключиці за рахунок консолідованого перелому та зміщення
акроміального відростка лопатки внаслідок розриву зв`язок. З урахуванням
наведеного, виявлені ушкодження могли виникнути внаслідок пострілу зі зброї,
спорядженою кулею 20 лютого 2014 року, та відносяться до тілесного ушкодження
середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.
Даний висновок експерта № 1203 проігнорований стороною
обвинувачення, мотиви такої правової позиції під час судового розгляду не
наведені.
Оцінюючи на предмет повноти та достовірності висновки
експертів № 1284/е від 15 серпня 2014 року та № 1203 від 24 липня 2014 року,
суд приймає до уваги те, що експертиза № 1284/е хоча і закінчена пізніше, проте
раніше була розпочата і в розпорядженні експерта були відсутні дані про перебіг
лікування потерпілого за кордоном, що було на відміну враховано під час
проведення експертизи № 1203, а тому висновок останньої щодо тяжкості
виявленого у потерпілого тілесного ушкодження суд визнає достовірним, оскільки
він ґрунтується на більш повних вихідних даних, відтак критично з цього приводу
оцінює висновок експертизи № 1284/е від 15 серпня 2014 рок, відхиляючи його.
Крім того, відповідно до дослідженого в судовому
засіданні висновку комісійної судово-медичної експертизи № 144-2014/о від 22
вересня 2015 року (т. 61 а. 87-104), яку провели експерти ОСОБА_940 ,
ОСОБА_941 , ОСОБА_1170 і ОСОБА_942 на підставі проведення огляду потерпілого
ОСОБА_967 , дослідження його одягу, медичної документації, висновків експертиз
та результатів слідчого експерименту, комісія експертів дійшла висновків, що
ОСОБА_968 20 лютого 2014 року отримав одне (внаслідок одного пострілу)
сліпе кульове вогнепальне поранення тулуба, при цьому: вхідна вогнепальна рана
розташована в ділянці лівого надпліччя в проекції лівого ключично-акроміального
зчленування; рановий канал спереду назад, зліва направо та зверху до низу -
відповідає напрямку дії вогнепального снаряду (кулі) відносно тіла потерпілого;
в ділянці ранового каналу була розташована куля (діаметром 7,87 мм, з чотирма
полями нарізів правого нахилу), яка вилучена під час оперативного втручання;
даний постріл був зроблений з нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62х39мм; в
момент отримання вогнепального поранення ОСОБА_1327 був звернутий передньою
поверхнею тіла до особи, яка здійснила постріл; постріл був зроблений з
неблизької дистанції; ОСОБА_2884 міг отримати вогнепальне поранення лівого
плеча в обстановці та при обставинах, які зазначені ним у ході слідчого
експерименту від 05 листопада 2014 року, при цьому потерпілий був звернений
більш передньою поверхнею тіла до напрямку дії вогнепального снаряду (кулі).
Суд оцінює критично, а відтак відхиляє як очевидну описку
твердження у висновку експерта № 1284/е від 15 серпня 2014 року про те, що в
момент спричинення тілесного ушкодження ОСОБА_968 був повернутий лівою саме заднє-боковою
поверхнею до дульного зрізу вогнепальної зброї, оскільки такий висновок не
ґрунтується на об`єктивних медичних даних, в тому числі: самої цієї експертизи
щодо знаходження вхідної вогнепальної рани у ділянці лівого дельтоподібного
м`язу та сліпого закінчення ранового каналу у ділянці під нижнім кутом лівої
лопатки; даних безпосереднього огляду потерпілого та дослідження його одягу, з
усією повнотою зафіксованих у висновках експертів №№ 1203 та 144-2014/о, який
не проводився під час експертизи № 1284/е. За таких даних, в момент спричинення
тілесного ушкодження ОСОБА_968 міг бути повернутим лівою не задньою, а передньою
боковою поверхнею до джерела пострілу, що повністю узгоджується з результатами
проведеного слідчого експерименту, показаннями самого потерпілого, даними
огляду його одягу, а також з результатами безпосередніх експертних досліджень
поранень на тілі потерпілого, які зафіксовані у висновках експертів №№ 1203 та
144-2014/о.
Висновок комісії експертів-медиків № 144-2014/о щодо
балістичних характеристик кулі, якою було поранено потерпілого ОСОБА_967
ґрунтується на судово-балістичних даних, а тому є допустимим.
Натомість, в іншій частині висновок комісії експертів №
144-2014/о щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування
на місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в
якому міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням доводів
та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього приводу
виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість - суд
виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Щодо часу поранення потерпілого ОСОБА_967 , то під час
дослідження в судовому засіданні відеозапису під назвою «MVI_2768» (так
зване відео Мустанга), розміщеного на диску TDK DVD-R …2248 (т. 17 а. 122)
потерпілий ОСОБА_968 показав середні поверхи готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 », де з
далека бачив особу в чорному одязі з предметом, схожим на зброю, а також
визнав, що зафіксовані на відео події біля містка відбувалися пізніше за часом,
аніж час його поранення, оскільки на відео фіксується вже багато поранених, а
активісти перебувають за парканчиком, до якого вони лише підходили і за яким
тримали позиції.
Під час дослідження в судовому засіданні відеозапису
під назвою «ВидеоПоСекундам», розміщеного на диску Диск I-tech DVD+R №
…7229 (т. 50 а. 39), потерпілий ОСОБА_968 показав, що правоохоронців у чорному
одязі, які рухалися на відео біля Жовтневого палацу, не бачив, зафіксовані на
відео події біля містка (02 хв. 08 сек. запису о 09 год. 10 хв.) відбувалися
пізніше за часом від його поранення, оскільки активісти знову відступали за
парканчиком, до якого вони лише підходили, тобто вони були першою хвилею, яка
тільки підіймалася до Жовтневого палацу, відступів назад вони не робили,
відрізняється обстановка і другого підйому протестуючих до Жовтневого палацу,
коли працівники «Беркуту», яких він не бачив, почали від нього відходити (06
хв. 09 сек. запису о 09 год. 15 хв.).
У той же час, суд присяжних констатує, що під час повного
перегляду судом відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40) з прив`язкою до астрономічного
часу було зафіксовано таке. Починаючи з 09 год. 00 хв. 12 сек. (екран 1/3)
активісти через сходи з боку перехрестя вул. Інститутська та Хрещатик та пагорб
поруч підіймаються до площадки лівого кута будівлі Жовтневого палацу,
переслідуючи військовослужбовців ВВ, о 09 год. 01 хв. 23 сек. (екран 3/1) біля
центрального входу до Жовтневого палацу ще фіксуються працівники спецпідрозділу
«Беркут» у синьому камуфляжі та військовослужбовці ВВ, о 09 год. 02 хв. 09 сек.
(екран 4/1) на пагорбі біля парканчику, що примикає до паркану містка з лівого
боку, за яким зі слів потерпілого його було поранено, присутність активістів не
фіксується, і лише о 09 год. 02 хв. 57 сек. вони безперешкодно долають цей
парканчик та переміщуються в бік Жовтневого палацу, ніхто з активістів цей
рубіж із щитами перед цим не тримав, вибухів поруч також не фіксується. При
цьому, в цей період часу закликів зі сцени «Майдану» про допомогу в напрямку
«висоти Жовтневого» не фіксується, як і вибухів біля парканчику, хоча
потерпілий під час своїх показань суду акцентував на цьому увагу. Крім того, в
цей період часу будь-яких активних дій з боку озброєних правоохоронців у чорній
формі із жовтими пов`язками також не фіксується.
Таким чином, виходячи з цих документованих даних, версія
потерпілого про його поранення за вказаних обставин, тобто до 09 год. 02 хв.
під час першого підйому активістів до Жовтневого палацу пагорбом біля містка, з
одного боку, узгоджується з відсутністю візуалізації озброєних правоохоронців у
чорній формі із жовтими пов`язками, а з іншого боку, суперечить його ж
показанням про тримання активістами із щитами рубежу парканчика біля містка
певний час, про заклики перед цим зі сцени «Майдану», які мотивували його дії,
та про вибухи перед самим пораненням.
Натомість, продовжуючи аналізувати вказане відео «Висота
''Жовтневий''…», починаючи з 09 год. 03 хв. 05 сек. (екрани 2/3 та 2/4) вперше
фіксуються дії озброєних правоохоронців у чорній формі із жовтими пов`язками,
які стріляють із спецзасобів - рушниць Форт-500 біля правого кута будівлі
Жовтневого палацу, у подальшому о 09 год. 12 хв. 08 сек. (екран 4/1) активісти
відходять до низу зі своїх позицій аж за парканчик, за яким зі слів потерпілого
його було поранено, і продовжують там на пагорбі прикрившись щитами тримати цю
позицію. О 09 год. 14 хв. 30 сек. (екрани 4/1 та 2/2) зі сцени «Майдану»
декілька разів лунає заклик «…висота Жовтневий потрібна допомога…, 4 сотні
на висоту Жовтневий…» та о 09 год. 17 хв. 00 сек. (екран 4/1, а потім і
2/4) фіксується рух активістів вперед за вказаний парканчик, який з`єднується з
кутом містка. При цьому, у період 09 год. з 15 до 17 хв. кількість активістів,
які тримають позицію за парканчиком, поступово збільшується, весь час лунають
постріли та вибухи, окремі з яких візуалізуються у виді спалахів спецзасобів -
гранат дратівливої дії та салютів. Озброєні правоохоронці у чорній формі із
жовтими пов`язками, інтенсивно відстрілюючись в бік активістів, залишають
територію навколо центрального входу (біла колонада) до будівлі Жовтневого
палацу в бік правого її кута та алейки, що веде від нього в бік станції метро
«Хрещатик» (09 год. з 16 хв. 40 сек. до 17 хв. 00 сек. - екрани 4/1, 3/2, 3/3,
2/3 та 4/3).
Таким чином, виходячи з цих документованих даних, версія
поранення потерпілого за вказаних обставин, тобто перед другим підйомом
активістів до Жовтневого палацу пагорбом біля містка, яку відкидав потерпілий,
повністю узгоджується з його показаннями про тримання активістами із щитами на
рубежі парканчику біля містка позиції певний час, про заклики перед цим зі
сцени «Майдану», які мотивували його дії, та про вибухи перед самим пораненням.
Більш того, відсутність візуалізації озброєних правоохоронців у чорній формі із
жовтими пов`язками з місця, на якому перебував потерпілий ОСОБА_1327 перед
своїм пораненням, повністю узгоджується з перебуванням останніх поза зоною його
видимості, враховуючи рельєфи місцевості - на висоті за правим боком
центрального входу до Жовтневого палацу і далі, до яких він був звернутий, як
вже встановлено під час слідчого експерименту, лівою передньою боковою
поверхнею.
Враховуючи проведений аналіз, та покладаючи в його основу
показання потерпілого, а не його враження та оцінки, які у даному випадку
виявилися помилковими, оскільки спростовуються відео матеріалами подій, суд
присяжних вважає доведеним поранення ОСОБА_967 за обставин ним повідомлених о
09 год. у період з 14 хв. 30 сек., коли лунали заклики про допомогу у напрямку
Жовтневого палацу, до 17 хв., коли активісти почали рух вперед за вказаний
потерпілим парканчик, який з`єднується з лівим кутом містка.
Прокурор під час судового розгляду та в судових дебатах
значно розширював часові параметри отримання поранення потерпілим ОСОБА_1328 ,
вважаючи такими 09 год. з 00 по 20 хв., з чим суд не може однозначно
погодитися. По-перше, це прямо суперечить показанням потерпілого за
результатами перегляду відео записів щодо подій, які він спостерігав 20 лютого
2014 року до і під час свого поранення та які не міг спостерігати після свого
поранення. По-друге, вказана позиція прокурора жодним чином поданими доказами
не аргументована, відтак є припущенням, яке судом до уваги не береться.
Досліджений під час судового засідання висновок судового
експерта медика № 1203 від 24 липня 2014 року був проігнорований стороною
обвинувачення, мотиви такої правової позиції під час судового розгляду наведені
не були. Відтак, суд змінює оцінку ступеня тяжкості заподіяного вказаному
потерпілому тілесного ушкодження з легкого, на яке послався прокурор в
обвинувальному акті, на середньої тяжкості, виходячи з наявних об`єктивних
судово-медичних даних та не змінюючи при цьому фактичні обставини самих подій,
які ставляться у провину обвинуваченим.
Оціночні судження (враження) потерпілого ОСОБА_967 щодо
зміни характеру протесту на «Майдані» у бік радикалізації набули під час
судового розгляду свого системного документального підтвердження,
висловлювалися й іншими окремими потерпілими та свідками, а тому суд присяжних
в контексті встановлених фактів у справі в цілому визнає їх обґрунтованими. При
цьому потерпілий вичерпно пояснив, що його показання не є результатом
сприйняття та оцінки будь-якої іншої інформацій, аніж власні відчуття та
спостереження як очевидця події. Щодо інших оціночних суджень потерпілого
(право на захист території «Майдану», характер відступу з боку правоохоронців
20 лютого 2014 року тощо) суд присяжних навів свої висновки за епізодом
поранення ОСОБА_936 .
Оцінюючи докази за епізодом поранення ОСОБА_967 суд в
частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та достовірними, а тому
кладе в основу вироку.
Наведені докази у своїй сукупності та взаємозв`язку з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_968 , перебуваючи 20 лютого 2014 року у
період часу з 09 год. 14 хв. 30 сек. по 09 год. 17 хв. 00 сек. на пагорбі
поблизу лівого боку містка через вул. Інститутській в м. Києві, під час
загострення протистояння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї отримав одне сліпе
кульове вогнепальне поранення тулуба, що відноситься до тілесного ушкодження
середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я. Вхідна вогнепальна
рана розташована в ділянці лівого надпліччя в проекції лівого
ключично-акроміального зчленування з рановим каналом спереду назад, зліва
направо та зверху до низу, який закінчувався оболонковою кулею, яка була
вилучена. У момент отримання поранення потерпілий був звернутий лівою передньою
боковою поверхнею до джерела пострілу до дульного зрізу зброї та до території
навколо Жовтневого палацу (від центра до правого кута будівлі), яка перебувала
під виключним контролем співробітників правоохоронних органів.
Поранення ОСОБА_1114 було завдано внаслідок пострілу з
автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_10 , закріпленого за співробітником РСП ОСОБА_732
.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто, проте є
доведеною поза розумним сумнівом причетність до смертельного поранення
потерпілого ОСОБА_967 конкретного співробітника РСП, який злагоджено разом з
іншими озброєними правоохоронцями діяв для досягнення спільного завдання -
стримування активістів на підступах до Жовтневого палацу, забезпечуючи
евакуацію з нього правоохоронців, із застосуванням вогнепальної зброї не тільки
шляхом ведення загороджувального вогню, а й у спосіб, небезпечний для життя
багатьох осіб, шляхом здійснення не вибіркових пострілів у напрямку натовпу та
навколо.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що перед самим
пораненням ОСОБА_968 , а так само і
будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, використовував чи
мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв інші дії, які становили чи
могли бути оцінені такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я
працівників правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння з
огляду на взаємне розташування на місцевості, яке виключало можливість
безпосереднього контакту, відтак, законні підстави для застосування у даному
випадку вогнепальної зброї, яке носило не вибірковий характер, були відсутні.
Натомість його поранення сталося в умовах відступу обстріляних із втратами
бійців РСП, які відстрілювалися в бік умовного джерела небезпеки (обстрілу), що
охоплювалося зоною перебування потерпілого. (відокремлені на відео запису
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізоди
6 та 7 - спеціальна операція спецпідрозділу «Беркут» біля Жовтневого палацу та
її згортання (пункт 5.3.2 вироку).
5.4.25. За епізодом поранення
ОСОБА_618 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1329 показав,
що отримав як учасник Революції Гідності кульове поранення в праву гомілку,
перебуваючи на пагорбі біля Жовтневого палацу. Обставини цих подій
продемонстрував під час слідчого експерименту, результати якого підтверджує.
Також на запитання сторін провадження потерпілий уточнив
наступне. Він приїхав до Києва у пошуках роботи орієнтовно в останніх числах
листопада 2013 року, напередодні силового розгону студентів «Євромайдану».
Будучи обуреним їх побиттям, незгоду з такими діями влади вирішив висловити
своєю присутністю в акціях мирних протестів на «Майдані». Подальші події також
мотивували його на підтримку цих акцій протесту, відвідувати які мав можливість
через відсутність постійної роботи. До січня 2014 року він орендував квартиру у
Києві, а потім залишався на ніч у випадкових місцях на «Майдані». Люди, як і
він, долучалися до подій на «Майдані» з мирними цілями, за власним бажанням та
у будь-який час могли покинути його територію. Фактів наявності в
протестувальників зброї, запалювальних сумішей та палиць, а також їх
застосування не бачив, він брав участь виключно у мирних протестах, учасником
та очевидцем силових зіткнень з працівниками правоохоронних органів не був,
хоча чув про такі події, наприклад, прорив на вул. Грушевського. Закликів зі
сцени «Майдану» до силового спротиву міліції не чув, хоча пізніше бачив відео
із такими закликами.
Під час присутності на мирних зібраннях він спілкувався
зі своїм знайомим ОСОБА_1330 (позивний « ОСОБА_1331 ») та іншими особами
самоорганізованої групи, які себе ідентифікували як 35 сотня, імена їх
пригадати не може. Йому відомо, що ОСОБА_2778 був сотником, але вони лише
товаришували. Вказівок від ОСОБА_1332 як сотника не отримував, взаємними
обов`язками із самою 35 сотнею пов`язаний не був, він приєднався до неї задля
своєї безпеки.
У ніч з 19 на 20 лютого 2014 року він ночував з хлопцями
35 сотні у будівлі як зрозумів КМДА. Вранці 20 лютого прокинувся від гамору та
метушні, хтось повідомив про те, що йде штурм і треба йти на «Майдан». Для
з`ясування обстановки він з іншими особами пішов на «Майдан» у бік Стели. Там
вони почули постріли. Попереджень про можливість застосування зброї з боку працівників
міліції не чув. Для визначення джерела стрільби він з ОСОБА_2923 та іншими особами вирушили у бік Жовтневого
палацу лише з тим, щоб у подальшому свідчити про ці події - іншої мети не мав,
розраховував роздивитися все і повернутися. Рішення діяти вони прийняли спільно
і за своїм свідомим вибором, при цьому особисто від ОСОБА_2885 пропозицію діяти
якимось чином не чув. Під час їх руху до Жовтневого палацу було чутно постріли,
що подвійно та потрійно лунали зі сторони вул. Інститутська та одиночними з
боку Жовтневого палацу. Вони змушені були ховатися між деревами. До Жовтневого
палацу він з вказаними особами піднявся частково сходами, розташованими ліворуч
від квіткового годинника, а частково пагорбом з лівої сторони від квіткового
годинника. Коли проходили повз квітковий годинник, він звернув увагу на те, що
під містком на ношах несуть поранену особу, чи був тоді водомет на дорозі,
згадати не може. Піднявшись до стежки з бруківки, вимощеної на підйом до
Жовтневого палацу, та пройшовши по ній близько 20-ти метрів, їх група
зупинилась серед дерев та розташувалась обличчям до лівого боку будівлі
Жовтневого палацу, якщо дивитися з Майдану Незалежності. У вказаному місці він,
повернувшись праворуч, звернувся до незнайомого хлопця з проханням прикрити їх
своїм довгим дерев`яним щитом. Саме у цей момент він, потерпілий, почув позаду
себе характерний звук попадання кулі об бруківку, одночасно його права нога
підігнулась і він побачив, як ззаду правої ноги нижче коліна вилетів якийсь
шматок, одночасно відчув різкий біль і зрозумів, що отримав вогнепальне
поранення. У момент поранення він стояв обличчям до лівого боку Жовтневого
палацу, при цьому права нога знаходилась під незначним нахилом вправо та у
положенні сприятливому для проникнення кулі від пострілу, виконаного зі сторони
Жовтневого палацу справа від колон. Як він оцінює, менша за розміром вхідна
рана була спереду правої гомілки, а більша вихідна - ззаду ноги в області ікри.
Під час слідства він надавав фото вихідної рани. У момент поранення він бачив на
площадці перед центральним входом до Жовтневого палацу та праворуч від нього
осіб у чорній формі та шоломах, зокрема, одну особу з рушницею (бачив ствол та
приклад). Ця особа тримала рушницю у позиції готовності до стрільби в їх бік,
але чи саме вона виконала постріл в нього, йому не відомо. Одразу після
поранення він пішов у бік Майдану Незалежності, щоб отримати медичну допомогу,
зійти з пагорба йому допомогли інші особи. Внизу його поклали на ноші та
віднесли за сцену у медичний пункт, де зробили перев`язку. Там він також бачив
чоловіка, пораненого у груди. Фах осіб, які там надавали медичну допомогу, йому
не відомий. Через деякий час його відвезли на легковому автомобілі для
отримання більш професійної медичної допомоги у медпункт на територію Михайлівського
собору, а ввечері того ж дня він звернувся до лікарні. Під час його
транспортування на ношах до медичного пункту, він з особистого мобільного
телефону встановив, що ці події відбуваються, як зараз пригадує о 09 год. 10
хв., час від моменту поранення пройшов незначний. Номер телефону, яким він тоді
користувався був …34-07. За наслідками оперативного втручання куль чи їх
залишків з його тіла не вилучалося. Йому відомо, що пізніше ОСОБА_2778 отримав
поранення у ногу, але очевидцем цього не міг бути, так як був поранений раніше.
На момент свого поранення він був одягнений у сині
джинси, в`язану білу кофту та куртку з капюшоном бордового та чорного кольорів.
На ногах у нього були осінні замшеві кросівки зеленого кольору. Наявність каски
та балаклави не пам`ятає. Для захисту від попадання гумових куль в руках тримав
саморобний щит прямокутної форми, виготовлений іншими особами з невеликого
шматка жесті, за розміром достатній для прикриття обличчя, а на ногах поверх
джинсів були закріплені клейкою стрічкою саморобні щитки, виготовлені з
поролону та прикриті зверху пластмасою.
Як також вважає потерпілий: - протест на «Майдані» не
радикалізувався, а перейшов до активної форми захисту від свавілля влади; - ОСОБА_2778
скоріш за все не бачив його поранення.
Наведені показання потерпілого ОСОБА_1333 щодо місця
свого поранення - на пагорбі між деревами перед лівим крилом будівлі Жовтневого
палацу, якщо дивитися на неї з Майдану Незалежності, положення свого тіла в
момент поранення - передньою частиною до лівого краю будівлі Жовтневого палацу,
характеру самого поранення - більш велика рана вихідна в області задньої
частини гомілки, знайшли своє повне підтвердження за результатами
безпосереднього дослідження судом складених потерпілим в суді та під час
допитів слідчим схем на місцевості центральної частини міста Києва з
наданням фотографії вихідної рани, яка вже зазнала медичної обробки (т.
135 а. 83, 99, 100, 148), а також даних протоколу слідчого експерименту від
20 жовтня 2015 року та додатків до нього (план-схема, фото таблиця, відео
фіксація) (т. 135 а. 121-130), які містять аналогічні відомості з цього
приводу. Зокрема, під час безпосереднього дослідження даних відео фіксації
слідчого експерименту права нога потерпілого була розташована передньою
частиною в бік колон центрального входу будівлі Жовтневого палацу, які
проглядаються на відео (06 хв. 12 сек. запису), а сам потерпілий визнав, що
вказане місце його поранення є приблизним.
Водночас, звертає на себе увагу те, що до вказаного
слідчого експерименту спеціалісти у галузях медицини та балістики залученими не
були, а сам протокол жодних висновків за результатами цієї слідчої дії не
містить.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_691 надав
аналогічні показання щодо обставин переміщення учасників 35-ої сотні «Волинська
січ» під його керуванням ранком 20 лютого 2014 року в напрямку до Жовтневого
палацу, хоча при цьому, як уточнив ОСОБА_691 , він послуговувався іншою метою -
відгук на заклики про допомогу, група активістів у його складі підіймалася до
Жовтневого палацу, коли від нього вже відходили озброєні бійці у чорній формі
із жовтими пов`язками, сам він отримав поранення, як встановлено судом, о 09
год. 25 хв.
Зафіксованих під час подій 20 лютого 2014 року на фотографіях
потерпілого ОСОБА_317 , які пройшли процедуру відкриття і досліджувалися судом
(т. 89 а. 38-40), активістів, в тому числі ОСОБА_317 , потерпілий ОСОБА_1329 не
впізнав, але це не спростовує їх обох узгоджених між собою показань про дії 35
сотні, в тому числі під час подій 20 лютого 2014 року на пагорбі перед
Жовтневим палацом.
Повідомлені потерпілим обставини своєї евакуації після
поранення на ношах підтверджені документованими даними наданих потерпілим під
час досудового розслідування фотографій (т. 135 а. 108-109), на якій
візуалізуються окремі елементи описаного ним одягу на момент поранення - сині
джинси, захисні щитки на ногах, білий светр, в тому числі зелена металева
каска.
Згідно з дослідженими судом заявами
ОСОБА_1333 від 13 червня та 10 липня
2014 року він просив в межах досудового
розслідування, розпочатого 08 липня 2014 року за фактом отримання ним 20 лютого
2014 року о 10 год. 10 хв. вогнепального наскрізного поранення правої гомілки,
залучити до даного кримінального провадження як потерпілого (т. 135 а. 84, 88,
93). Під час дослідження цих документів ОСОБА_1329 уточнив, що остаточно часом
свого поранення вважає 09 год. 10 хв., як власне він про це заявив, даючи
показання, а у заяві про злочин з цього приводу помилився.
При цьому, як встановлено з постанови про уточнення
анкетних даних від 01 серпня 2014 року, процесуальні документи на ім`я
ОСОБА_1334 насправді є документами саме на ОСОБА_618 (т. 135 а. 139).
Факт лікування потерпілого ОСОБА_1333 у зв`язку з
отриманим пораненням правої гомілки в КМКЛ № 17 у період часу з 20 (надійшов о
19 год. 15 хв.) до 21 лютого 2014 року, в комунальному закладі «Рівненська
обласна клінічна лікарня» з 21 лютого до 07 березня 2014 року та з 07 до 29
квітня 2014 року знайшов своє документальне підтвердження під час дослідження
судом даних, які містять довідки КМКЛ № 17 від 03 липня 2014 року № 448,
19 серпня 2015 року № 525 (т. 135 а. 135-136, 165) та «Рівненської обласної
клінічної лікарні» від 16 липня 2014 року № 192/01-26/14 (т. 135 а. 160-162).
Відповідно до дослідженого судом висновку
судово-медичної експертизи № 711 від 17 липня 2014 року, яку провів експерт
ОСОБА_1335 (т. 135 а. 142-143), дослідивши медичну документацію, яку
добровільно видав ОСОБА_1336 (т. 135 а. 120), потерпілий ОСОБА_1336 отримав
можливо 20 лютого 2014 року вогнепальне наскрізне поранення правої гомілки, яке
має ознаки легкого тілесного ушкодження, що потягло короткочасний розлад
здоров`я (рана на передній поверхні 1,5х2 см, а на задній - 5х6 см), це
поранення виникло від дії кулі, тип якої встановити не можливо.
Відповідно до дослідженого судом висновку комісійної
судово-медичної експертизи № 228-2015/о від 19 листопада 2015 року, яку
провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 і ОСОБА_942 (т. 135 а. 153-158),
дослідивши копії висновку згаданої вище експертизи, медичної документації на
ім`я ОСОБА_1337 , копії протоколів допиту потерпілого та проведеного з ним
слідчого експерименту із відео фіксацією його перебігу, потерпілий ОСОБА_1336
саме 20 лютого 2014 року отримав одне (внаслідок одного пострілу) вогнепальне
наскрізне поранення правої гомілки, при цьому вхідна рана розташована на
передній поверхні гомілки, а вихідна - на задній. Обставини отримання
вогнепального поранення, на які вказував потерпілий під час слідчого
експерименту (положення тіла, характер поранення, напрямок пострілу, що
спричинив таке поранення), корелюють з наявними судово-медичними даними. У
момент отримання поранення ОСОБА_1329 був звернутий передньою поверхнею тіла до
джерела пострілу. Відсутність одягу потерпілого унеможливлює вирішення питання
про вид зброї (нарізна чи гладкоствольна), з якої було здійснено постріл.
Під час окремого дослідження фото таблиці - додатку до
висновку комісійної судово-медичної експертизи № 228-2015/о ОСОБА_1329 уточнив,
що особу з рушницею направленою в їх бік він бачив біля центрального входу до
Жовтневого палацу з лівої сторони, тобто ближче до нього.
Суд критично оцінює, а тому відхиляє твердження сторони
захисту про відсутність судово-медичних даних, які дозволили експертам
визначити вхідну та вихідну рани, оскільки такі дані випливають з опису обох
ран в первинній медичній документації, в тому числі і щодо їх розмірів, а також
зі свідчень самого потерпілого, яким експерти надали оцінку з точки зору їх
відповідності судово-медичним даним.
В іншій частині висновок комісії експертів № 228-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через його не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Враховуючи викладене, показання потерпілого щодо обставин
його поранення, а саме, щодо його розташування на місцевості, положення свого
тіла та правої ноги в момент її поранення, які він дав під час судового
розгляду, суд визнає достовірними, оскільки вони документально підтверджені.
Натомість, твердження потерпілого ОСОБА_1333 про те, що
він нібито не бачив серед протестувальників запалювальних сумішей та палиць,
фактів їх застосування, суд не може сприйняти як доказ спростування таких
обставин, які набули під час судового розгляду свого системного документального
підтвердження, в тому числі і під час подій за участі потерпілого, при цьому
володільці та користувачі таких предметів діяли не приховано та відрито,
наслідки використання «коктейлів молотова» у виді яскравих спалахів були явними
для всіх учасників протистояння, а кількість володільців серед активістів
«Майдану» різного роду палицями була масовою. Відтак, такі показання
потерпілого суд оцінює критично як нещирі і тому відхиляє.
Крім того, попри заяву потерпілого ОСОБА_1333 про
ідентифікацію ним часу свого поранення за допомогою мобільного телефону - 09
год. 10 хв., суд присяжних, оцінюючи всі досліджені під час судового розгляду
докази у їх взаємозв`язку, вважає такі дані сумнівними.
Так, суд присяжних констатує, що під час повного
перегляду судом відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» (відео на флеш носії - т. 90 а. 40), щодо подій
ранком 20 лютого 2014 року на місцевості навпроти лівого крила будівлі
Жовтневого палацу, якщо дивитися з вул. Інститутська, зафіксовані такі
обставини:
- перша атака активістів сходами вверх в бік Жовтневого
палацу тривала з 09 год. 00 хв. 15 сек. (запис на 07 хв. 48 сек. на екрані 1/3)
до 09 год. 03 хв. 00 сек. (запис на 10 хв. 22 сек. на екрані 3/1), після якої
активісти зайняли місцевість навколо вказаного крила будівлі Жовтневого палацу;
- станом на 09 год. 10 хв. 00 сек. (запис на 17 хв. 32
сек. на екранах 2/1 та 2/4) активісти продовжували перебувати біля лівого кута
будівлі Жовтневого палацу, хоча і відступали в бік вул. Інститутська;
- у період часу з 09 год. 15 хв. 00 сек. до 09 год. 17
хв. 30 сек. триває відступ озброєних правоохоронців у чорній формі із жовтими
пов`язками (РСП), які відстрілюються в бік активістів, від лівого кута
Жовтневого палацу за його центральний вхід з колонадою, в цей час група ОСОБА_2885
фіксується на досліджених судом за епізодом поранення останнього фото
матеріалах.
Таким чином, виходячи з узгоджених між собою показань ОСОБА_2885
та ОСОБА_2886 щодо факту подій та їх змісту, в яких вони разом брали участь, у
зафіксованій першій атаці активістів ані він, ані ОСОБА_2778 не могли брати
участі з тим, щоб чути постріли та бачити осіб у чорній формі та шоломах
навпроти центрального входу до Жовтневого палацу. Весь період часу з 09 год. 03
хв. до 09 год. 10 хв., коли за показаннями ОСОБА_2886 він вже евакуйовувався
поранений на ношах, активісти продовжували перебувати біля лівого кута будівлі
Жовтневого палацу, що також не узгоджується з його ж показаннями про
необхідність переховування за деревами перед місцевістю, на якій в той час
нібито були правоохоронці, а один при цьому чітко спрямовував свою рушницю в
його бік. Не узгоджуються показання потерпілого ОСОБА_1338 про час свого
поранення і з показаннями потерпілого ОСОБА_317 , який у складі групи
підіймався до Жовтневого палацу, коли від нього вже відходили озброєні бійці у
чорній формі із жовтими пов`язками, а не підходили до нього, відтак значно
пізніше за часом, аніж 09 год. 10 хв.
Сторона обвинувачення усунулася від необхідності
з`ясування цих обставини та оцінки ствердних показань потерпілого ОСОБА_1338
щодо часу свого поранення, вказавши у загальних рисах на те, що його було
поранено у період з 09 год. 00 хв. до 09 год. 30 хв., що не сприяло належному
встановленню всіх обставин за даним епізодом.
Зафіксованих під час подій 20 лютого 2014 року на фотографіях
захисту, які пройшли процедуру відкриття і досліджувалися судом (фото №
13-17 - т. 93 а. 134-138), активістів зі зброєю в руках потерпілий ОСОБА_1329
не бачив, постріли позаду себе не чув, взагалі на зафіксованій на фото
місцевості не перебував.
Отже, оцінюючи подані сторонами докази за епізодом
поранення ОСОБА_1333 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими
та достовірними, а тому кладе в основу свого вироку. Однак, через
невизначеність даних щодо снаряду, яким його було поранено, виду зброї (нарізна
чи гладкоствольна), з якої було здійснено постріл, часу поранення, стороні
обвинувачення довести поза розумним сумнівом причетність до такого поранення
потерпілого обвинувачених не вдалося. Натомість, суд вважає доведеним, що
потерпілий ОСОБА_1329 , перебуваючи в м. Києві на пагорбі перед лівим крилом
будівлі Жовтневого палацу, якщо дивитися на неї з Майдану Незалежності, та
будучи звернутим передньою частиною до місцевості напроти центрального входу до
Жовтневого палацу та джерела пострілу, приблизно у проміжок часу з 09 год. 15
хв. 00 сек. по 09 год. 17 хв. 30 сек. отримав вогнепальне поранення правої
гомілки у напрямку спереду назад, тобто з напрямку території, яка у цей час
була під виключним контролем співробітників РСП.
Наведені докази у своїй сукупності з очевидністю свідчать
про те, що ОСОБА_1329 20 лютого 2014 року приблизно о 09 год. з 15 хв. 00 сек.
до 17 хв. 30 сек. перебуваючи в м. Києві на пагорбі між деревами перед лівим
крилом будівлі Жовтневого палацу, якщо дивитися на неї з Майдану Незалежності,
під час загострен-ня протистояння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї отримав внаслідок
одного пострілу з вогнепальної зброї одне вогнепальне наскрізне поранення
правої гомілки, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило
короткочасний розлад здоров`я, при цьому вхідна рана розташована на передній поверхні
гомілки, а вихідна - на задній, відтак напрямок ранового каналу спереду назад.
В момент поранення ОСОБА_1329 був звернутий передньою поверхнею тіла до
напрямку дії вогнепального снаряду та до місцевості напроти центрального входу
до Жовтневого палацу.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто, але,
виходячи з даних про обставини отримання ним поранення правої ноги спереду
назад, сектор здійснення такого пострілу охоплював місцевість, що перебувала
під виключним контролем співробітників РСП та інших правоохоронців, які діяли
злагоджено для досягнення спільного завдання - стримування активістів на
підступах до Жовтневого палацу, забезпечуючи евакуацію з нього правоохоронців,
застосовуючи вогнепальну зброю не тільки шляхом ведення загороджувального
вогню, а й у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом здійснення
невибіркових пострілів у напрямку скупчення людей та навколо (відокремлені на
відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» епізоди 6 та 7 - спеціальна операція спецпідрозділу «Беркут» біля
Жовтневого палацу та її згортання (пункт 5.3.2 вироку).
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_1329 вчиняв
конкретні дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять
реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів як
учасників іншої сторони протистояння з огляду на взаємне розташування на
місцевості, яке виключало можливість безпосереднього контакту конфліктуючих
сторін, відтак, законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної
зброї в бік потерпілого були явно відсутні. Натомість його поранення сталося в
умовах відступу обстріляних із втратами бійців РСП, які відстрілювалися в бік
умовного джерела небезпеки (обстрілу), що охоплювалося зоною перебування
потерпілого.
5.4.26. За епізодом поранення
ОСОБА_630 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_499 показав,
що брав участь в акціях протесу на Майдані Незалежності в місті Києві у період
часу з 23 по 27 січня та з 15 по 17 лютого 2014 року. В крайній раз прибув на
«Майдан» після обіду 19 лютого 2014 року, обстановка була спокійна, але
подавлена, ночував у складі 35-ї Волинської сотні «Волинська Січ» в будинку
Мінагрополітики. Взяв участь в акціях протесту з метою захисту прав людей,
будучи обуреним побиттям студентів у листопаді 2013 року. Сотня «Волинська Січ»
займалася патрулюванням території «Майдану» для підтримання порядку, боронила
барикади, міліцію на «Майдан» не пропустили б. Зранку біля 09 год. 20 лютого
надійшов дзвінок сотнику ОСОБА_1339 про те, що на «Майдані» щось відбувається,
навіть в будівлі були чутні постріли та вибухи, яких раніше не було, тому сотня
зібралася і побігла на «Майдан». Перед ним бігли ОСОБА_2778 ОСОБА_1340 та
ОСОБА_1341 , яких знав особисто. Сотня пробігла біля сцени і відразу
направилася по сходах на верх до центрального входу Жовтневого палацу. Було
чутно стрілянину, зверху несли поранених, хоча на самому «Майдані» він
поранених не бачив. Від автобуса, який був ліворуч від ОСОБА_794 палацу,
відбігали правоохоронці в чорному одязі, було близько 09 год. 15 хв.,
відступаючу техніку на вул. Інститутська не бачив. Перебуваючи на верху
(звернуті обличчям в напрямку алейки від ОСОБА_794 палацу, місток був справа, а
палац - зліва) вони самі попали під обстріл - по щитах були чутні удари,
стріляли спереду, стрільців не бачив. Попередження про застосування зброї
міліцією не чув. Він, не маючи при собі засобів захисту, був за спинами
ОСОБА_1332 , ОСОБА_2770 А та ОСОБА_2845 , які згрупувалися. Майже поруч з ними
попереду вибухнула граната, вони впали, а потім знову звелися, правоохоронців
він не міг бачити, оскільки не виглядав із-за щитів товаришів, відтак і
відстань до них визначити не може. Будучи навприсядки, він хотів змінити
навантаження на іншу ногу, але за враженням у нього саме в цей момент
«відірвалася права нога», він впав і почав повзти назад до сходів, щоб
сховатися. Далі йому допомогли евакуюватися, біля сцени розрізали штани,
джгутом зупинили кровотечу та надали першу допомогу. Він був доставлений
спочатку до КМКЛ № 5, а потім в цілях безпеки - до КМКЛ № 7, після цього
продовжив лікування в Чехії, куди був доставлений літаком.
Як також уточнив потерпілий ОСОБА_499 : - на «Майдан»
прибув автобусом, який спеціально організували для охочих, допуск на «Майдан»
був вільний, також його вільно можна було залишити; - жодного разу він у
протистояннях з правоохоронцями за межами «Майдану» участі не брав, на самому «
ОСОБА_829 » доводилося боронити барикади, міліція тримала свою дистанцію, а
активісти свою; - мотивом їх руху вперед до Жовтневого палацу був намір розширити
оборону «Майдану» вслід за «Беркутом», що відступав, відтіснити останніх як
можна далі - меж ніхто не визначав, «поки вони відходять, ми йдемо вперед»
- ця мотивація була спонтанна, викликана обстановкою та об`єднувала дії його
товаришів; - наміру вчиняти насильницькі дії стосовно правоохоронців не мали і
такого просто так ніколи не було, наміру захоплювати будівлі урядового кварталу
також не було, їх спонтанні дії були продовженням мітингу, демонстрацією
протесту спрямованого на те, щоб влада почула людей та відкликала «Беркут»; -
чому ранком 20 лютого 2014 року міліція почала відступати, йому не відомо; -
небезпеку для себе відчував тільки спереду, безпосереднім очевидцем поранення
інших осіб не був; - комунікація між сотниками на «Майдані» була, керівники
політичних рухів, що виступали зі сцени, впливу на людей не мали; - станом на
19-20 лютого 2014 року йому не було відомо про загиблих правоохоронців ранком
20 лютого; - під час поранення він був одягнутий у сині джинси, поверх
камуфляжну куртку, на голові під капюшоном мав чорний мотоциклетний шолом, на
ногах невисокі чорні черевики, в руках жодних предметів не тримав, ОСОБА_2885 можна
впізнати за червоною пожежною курткою, ОСОБА_2770 А - за червоним мотоциклетним
шоломом, а ОСОБА_2845 - за коричневою
курткою та дерев`яним круглим щитом в руках, одягнутих в чорні рукавиці; - у
момент його поранення перед ним стояв ОСОБА_2778 лівіше попереду був ОСОБА_2845
, а ще лівіше - ОСОБА_1342 , сам він, потерпілий, перебував у положенні
напівсидячи, зігнута права нога відведена в бік, куля влучила нижче коліна у
внутрішню поверхню правої ноги і розтрощила кістки, як він вважає, постріл було
здійснено спереду з боку кінця алейки, яка з`єднувалась з вул. Інститутська; -
зброї серед активістів на «Майдані» не бачив; - він просив критично оцінювати
свої показання під час досудового розслідування про те, що отримане ним
поранення є наслідком вибуху поруч гранати (схожої на скляну пляшечку
парфумів), оскільки на даний час за результатами спогадів цих подій з побратимами
вважає, що поранений пострілом зі зброї, який мав місце через незначний
проміжок часу (встиг піднятися на ноги) після вибуху цієї гранати, від якої
ніхто не постраждав.
Суд критично як сумнівні оцінює показання потерпілого
щодо часових параметрів події свого поранення, оскільки ці відомості були
сформовані потерпілим не завдяки власним спостереженням, а виключно за
наслідками спілкування з прокурором перед початком судового засідання, що
визнав сам потерпілий. Суд також критично як сумнівні оцінює показання
потерпілого в суді щодо джерела поранення - постріл, оскільки ці відомості були
ним сформовані також за наслідками спілкування з іншими особами, як визнав сам
потерпілий, тобто не виключається ознак навіювання. Разом з тим, для критичної
оцінки інших показань потерпілого в цілому підстави відсутні, оскільки, як він
наполягав, будь-якого тиску на себе з приводу дачі показань в суді з жодного
боку не зазнавав.
Згідно з дослідженими судом заявами представника
потерпілого ОСОБА_273 від 20 лютого 2014 року та його самого від 11 червня 2014
року, який ідентифікований шляхом дослідження копії його паспорту, про факт
вогнепального поранення правої ноги, яке мало місце близько 10 год. 20 лютого
2014 року, останнього визнано потерпілим в межах кримінального провадження,
відкритого 26 лютого 2014 року (т. 109 а. 212-226, 230, 232; т. 110 а. 35).
Факт лікування ОСОБА_273 у КМКЛ № 5 (20 лютого 2014
року), а потім № 7 (у період з 20 по 28 лютого 2014 року) у зв`язку із вказаним
вогнепальним пораненням правої ноги внаслідок вибуху гранати та подальше його
лікування, в тому числі в Чехії, підтверджено дослідженими судом даними довідок
вказаних лікарень, а також матеріалами тимчасового доступу до
медичної картки стаціонарного хворого в КМКЛ № 5 № 1474 та рентгенограми на ОСОБА_2887
(т. 110 а. 49-50, 55-56, 59-67).
Показання потерпілого ОСОБА_273 щодо подій ранку 20
лютого 2014 року за його участю та загальні обставин його поранення знайшли
своє підтвердження під час дослідження судом присяжних наданих потерпілим фотографій,
які пройшли процедуру відкриття та ідентифікаційна здатність яких для
встановлення особи потерпілого виявилася безспірною для сторін провадження (т.
109 а. 208-211). Під час дослідження цих фото потерпілий в описаному ним одязі
ідентифікував себе, уточнивши, що: - на фото № 1 (а. 208) він у
мотошоломі накритому зверху капюшоном камуфльованої куртки - крайній справа,
поруч з ним зліва - ОСОБА_2845 з круглим
дерев`яним щитом, лівіше попереду - ОСОБА_2778 у пожежній курточці, а крайній
зліва - ОСОБА_2770 , їх група перебуває на пагорбі перед Жовтневим палацом ще
перед вибухом гранати, активісти мали при собі палиці та бронежилети як засоби
захисту, адже з розмов було відомо, що 18 лютого було багато закатовано
активістів; - на фото № 2 (а. 209) зафіксовано рух їх групи вище; - на фото
№№ 3-4 (а. 210-211) його зафіксовано в середині цієї групи, дві особи
лівіше з «коктейлями молотова» також є активістами, але до їх сотні не
належали, ці події зафіксовані перед самим його пораненням.
Суд відхиляє заяву захисту щодо недопустимості цих фото
матеріалів через їх походження нібито від сторони обвинувачення поза межами
досудового розслідування, оскільки ці матеріали подані за клопотанням
потерпілого, який, як перевірено судом, виключно на власний розсуд скористався своїм
правом подати суду додаткові докази, які пройшли процедуру відкриття сторонам в
порядку ч. 11 ст. 290 КПК України, технічна допомога працівника прокуратури у
роздруківці вказаних фотографій не вплинула на процесуальну спрямованість дій
потерпілого під час судового розгляду.
Крім того, під час судового розгляду з`ясовано, що
вказані фото матеріали знайшли своє відображення у повністю дослідженому судом відео
під назвою «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» (відео на флеш носії - т. 90 а. 40). Так, на 22 хв. 38 сек.
запису потерпілий ідентифікував себе на екрані 4/1, на якому розміщена
досліджена судом фотографія № 1 (т. 109 а. 208), акцентований автором відео час
09 год. 15 хв. 11 сек. Аналогічно, на 22 хв. 52 сек. запису потерпілий
ідентифікував себе на екрані 4/1, на якому розміщена досліджена фотографія № 2
(т. 109 а. 209), акцентований автором відео час 09 год. 15 хв. 25 сек. Ці
обставини вказують на те, що подані потерпілим фотоматеріали вже не є новими
даними по суті.
Враховуючи пояснення потерпілого в суді про те, що
зафіксовані на цих фото події відбулися перед самим його пораненням, та
ідентифікований за допомогою відео «Висота ''Жовтневий''…» час самих таких
подій - 09 год. 15 хв. 25 сек., суд вважає, що поранення ОСОБА_499 одержав у
проміжок часу о 09 год. 15 хв. 30 сек. - 17 хв. 00 сек.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1343 -
ройовий 35 сотні Самооборони «Майдану» за даним епізодом показав, що
коли їх сотня ранком 20 лютого 2014 року рушила наверх в бік Жовтневого палацу,
там одразу був поранений член їх сотні ОСОБА_176 , очевидцем цих подій він не
був. Ці дані також узгоджуються з висновками суду щодо часу поранення
потерпілого ОСОБА_1344 .
Звертає на себе увагу і схожість обставин поранення
ОСОБА_273 та потерпілого ОСОБА_1345 .
Крім того, наведені вище показання потерпілого ОСОБА_273
щодо: а) напрямку свого руху перед пораненням - вздовж центрального входу
Жовтневого палацу в бік станції метро «Хрещатик»; б) місця свого поранення -
майже навпроти центрального входу Жовтневого палацу; в) одягу, в якій був
потерпілий вдягнутий, та локалізацію поранення (права нога) - знайшли своє
підтвердження за результатами дослідження судом складених потерпілим під час
допитів слідчим схем місцевості центральної частини міста Києва та
долучених до провадження фото матеріалів, на яких зафіксовано його
евакуацію швидкою медичною допомогою (т. 110 а. 5-7, 12).
Під час дослідження вказаних схем потерпілий уточнив, що
на них позначено місце розташування міліції на момент, як він з товаришами
вибіг на площадку перед Жовтневим палацом.
Зафіксованих під час подій 20 лютого 2014 року на фотографіях
захисту, які пройшли процедуру відкриття і досліджувалися судом, активістів зі
зброєю в руках (фото № 16 - т. 93 а. 137) потерпілий
ОСОБА_499 не бачив.
Крім того, наведені вище показання потерпілого ОСОБА_273
, зокрема і щодо статичного положення свого тіла в момент поранення - звернутий
передом в бік сніжної барикади, присівши на ліве коліно, права нога виставлена
вперед - також знайшли своє підтвердження за результатами безпосереднього
дослідження судом даних протоколу слідчого експерименту від 20 червня
2014 року та додатків до них (схеми, фото таблиці, відео фіксація) (т. 110 а.
25-34), які містять аналогічні відомості з цього приводу.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичної експертизи № 1209/Е від 16 липня 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_1199 на підставі аналізу медичної документації, дозвіл на
використання якої надано потерплим (т. 110 а. 46, 83-87), у ОСОБА_273 виявлене
тілесне ушкодження у виді вогнепального поранення правої гомілки - відкритий
багатоуламковий перелом обох кісток в середній третині діафізів, рани на
переднє-внутрішній (2х1 см) та зовнішніх (5х2 см) поверхнях гомілки в середній
третині лівого стегна у верхній третині, яке відноситься до тяжкого тілесного
ушкодження за ознакою небезпеки для життя. Вказане тілесне ушкодження могло
утворитися до 10 год. 35 хв. 20 лютого 2014 року внаслідок пострілу набоями,
які були споряджені кулями, однак відсутність одягу (штанів) потерпілого
унеможливлює категоричність висновків з цього питання.
Як визнав ОСОБА_499 його штани були знищені в лікарні, їх
не знайшли.
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 132-2015/о від 14 липня 2015 року, яку провели експерти
ОСОБА_1170 , ОСОБА_1270 та ОСОБА_942 вивчивши і проаналізувавши медичну
документацію на ОСОБА_273 , а також копії протоколів допиту потерпілого та
проведення слідчого експерименту з відео його проведення, не зважаючи на
відсутність одягу, в якому був одягнений потерпілий 20 лютого 2014 року (т. 110
а. 97-101), дійшли висновку, що ОСОБА_499 до 10 год. 35 хв. 20 лютого 2014 року
отримав одне (внаслідок одного пострілу) наскрізне вогнепального поранення
правої гомілки, при цьому вхідна рана розташована на переднє-внутрішній
поверхні гомілки, а вихідна - по зовнішній, напрямок ранового каналу зсередини
на зовні, спереду назад. По ходу ранового каналу були ушкоджені кістки, що лише
факультативно може свідчити про те, що вказане поранення є кульовим і
утворилося внаслідок пострілу з нарізної вогнепальної зброї. Результати
слідчого експерименту відповідають отриманим судово-медичним даним.
Висновок комісії експертів № 132-2015/о щодо ситуаційних
обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на місцевості потерпілого та
особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому міг перебувати стрілок), а
також про нарізний характер використаної для пострілу в потерпілого зброї через
його не підтвердження балістичними чи криміналістичними дослідженнями та
характер припущення, суд присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть
бути покладені в основу даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану
судом правову позицію з наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку),
зауваження сторони захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані
докази через їх недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які
посилається у вироку.
Відомості, що містила медична документація із-за кордону,
мали виключно похідний характер відносно первинної медичної документації на
потерпілого, а тому не бралися до уваги експертами-медиками.
Проаналізувавши та оцінивши результати вказаних двох
експертиз №№ 1209/Е та 132-2015/о, суд дійшов висновку, що джерело (постріл чи
вибух), внаслідок якого було завдано вогнепальне поранення потерпілому,
поданими доказами достеменно поза розумним сумнівом не встановлено.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_273 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку. Встановлені під час судового
провадження дані виявилися недостатніми для підтвердження єдиної версії сторони
обвинувачення заподіяння потерпілому поранення - не встановлено механізм
заподіяння травми та джерело травмуючої дії (постріл чи вибух), сумніви сторони
захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а тому тлумачаться на користь
обвинувачених. Враження потерпілого щодо ймовірного джерела свого вогнепального
поранення без їх підтвердження іншими доказами суд відхилив як сумнівні, до
того ж під час кримінального провадження вони не були послідовними, а ті, що
висловлені ним в суді, не виключають походження через навіювання.
Проведений стороною обвинувачення під час судового
розгляду та в судових дебатах аналіз поданих суду доказів обвинувачення за
даним епізодом таких висновків суду не спростовує.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності свідчать
про те, що ОСОБА_499 20 лютого 2014 року о 09 год. з 15 хв. 30 сек. до 17 хв.
00 сек. під час загострення протистояння між активістами «Майдану» та
працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї,
перебуваючи на площадці біля центрального входу до Жовтневого палацу, отримав
вогнепальне поранення правої гомілки - відкритий багатоуламковий перелом обох
кісток в середній третині діафізів, яке відноситься до тяжкого тілесного
ушкодження за ознакою небезпеки для життя, при цьому вхідна рана розташована на
переднє-внутрішній поверхні гомілки, а вихідна - по зовнішній. Напрямок
ранового каналу зсередини на зовні, спереду назад. Під час поранення потерпілий
ОСОБА_499 перебував у положенні присівши на ліве коліно, права нога виставлена
вперед, передом тулуба звернутий в бік снігової барикади.
У межах даного судового провадження даних про причетність
до поранення потерпілого поза розумним сумнівом працівників правоохоронних
органів та обвинувачених, зокрема, не здобуто. Утворення виявленого поранення
правої гомілки потерпілого внаслідок вибуху, в тому числі саморобного
вибухового пристрою, не виключається. Ймовірна причетність третіх осіб до
поранення потерпілого та кульовий характер самого такого поранення не виходять
за межі припущень, на яких не можуть ґрунтуватися стверджувальні висновки суду.
Сукупністю всіх наданих сторонами провадження і досліджених
під час судового розгляду доказів не встановлено будь-яких даних, які вказували
б на те, що ОСОБА_499 безпосередньо на момент свого поранення вчиняв дії, які
становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну загрозу для життя
чи здоров`я працівників правоохоронних органів як учасників іншої сторони
протистояння з огляду на взаємне розташування на місцевості, яке виключало
можливість безпосереднього контакту (відокремлені на відео запису «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізоди 6 та 7 -
спеціальна операція спецпідрозділу «Беркут» біля Жовтневого палацу та її
згортання (пункт 5.3.2 вироку).
5.4.27. За епізодом загибелі ОСОБА_598 .
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1346 - мати ОСОБА_1347 показала, що
її син був побитий правоохоронцями на ОСОБА_828 в місті Києві 29-30 листопада
2013 року, отримав травми лівих руки та ока. Після того прийняв рішення не
припиняти протест, а тому вдень працював, а вночі був на «Майдані», згодом
вступив у 3-ю сотню Самооборони. У цей період часу його допитували в
прокуратурі, але виглядало це скоріше як допит підозрюваного - це було його
перше знайомство з правоохоронною системою. 18 лютого 2014 року він (номер
телефону сина вже не пам`ятає) телефонував останній раз на її номер телефону НОМЕР_405
та заспокоював, але було чутного через слухавку, що спокійно не було. Люди
казали, що планується зачистка «Майдану», тому просила сина повернутися до
дому, але він залишився. Про загибель сина їй вперше повідомив телефоном його
колега по роботі, однокашник і друг ОСОБА_1348 , який впізнав його в морзі на
вул. Оранжерейна. Як їй пізніше стало відомо, о 07 год. 20 хв. 20 лютого її син
загинув на вул. Інститутська з правого боку від пострілів снайпера, коли вперед
пішли активісти. Син встиг вибігти на тротуар між першими двома стовпами
навпроти ОСОБА_841 перед місточком над вулицею - перше поранення отримав в
руку, потім - в груди і після - картеччю в живіт, а коли ховали, то бачили
ушкодження і біля вуха. Про ці обставини загибелі сина вона дізналася зі слів
особи, на ім`я ОСОБА_1349 з ОСОБА_1001 -Франківщини з хворобою ніг, більше їй
про цю особу нічого не відомо, ОСОБА_1349 казав, що поруч із сином не був,
спостерігав за подіями, перебуваючи біля намету 3-ої сотні у Лядських воріт,
прикрашених фігурою ОСОБА_1350 . ОСОБА_1349 не казав звідки стріляли в сина,
але інші люди казали, що стріляти могли з готелю «Україна», Консерваторії,
клубу КМУ, діяло на той момент близько 40-а стрільців - снайперів. Коли
оформляли документи на поховання сина, вона зрозуміла, що люди боялися писати
правду про розстріл активістів. Вважає такі дії влади, яка сам довела події до
такого загострення, надзвичайно жорстокими стосовно беззбройних людей, а те, що
ці дії були сплановані, на це вказує зміст вже відкритих переговорів
правоохоронців між собою «Работаем, работаем, а Беркут поможет…».
Як також уточнила потерпіла: - їй відоме лише фото, на
якому зображені тіла загиблих, серед них лежить її син обгорнутий у прапор; -
на момент загибелі син був одягнутий у трикотажну шапку в сіро-коричневу
смужку, сірий светр, довгу куртку кольору хакі, вельветові чорні штани, мав при
собі рюкзак, на обличчі - захисні окуляри, зброї при собі не мав; - на першій
схемі вона помилково вказала слідчому місце загибелі сина біля будинку
Профспілок, потім це місце було уточнено безпосередньо зі слів ОСОБА_1349 ; -
вона засуджує насильство щодо будь-кого, але міліції треба було діяти більш
обачніше, а не хапати зброю і прицільно нищити беззбройних людей.
Суд критично оцінює дані про місце смертельного поранення
ОСОБА_1347 біля будинку Профспілок, які містить схема, складена
потерпілою ОСОБА_1346 (т. 59 а. 192), а відтак відхиляє їх як недостовірні,
оскільки ці дані спростовані показаннями самої потерпілої в суді, яким суд присяжних
і надає перевагу.
Показання потерпілої ОСОБА_1346 про існування
кримінального провадження за фактом завдання її сину як учаснику мирної акції
протесту в м. Києві 30 листопада 2013 року тілесних ушкоджень правоохоронцями
знайшли своє підтвердження під час дослідження судом присяжних матеріалів
кримінального провадження № 42013110000001053 (в т.ч. протоколу допиту саме
як потерпілого від 05 грудня 2013 року), які були одержані слідчим шляхом (т.
59 а. 145-151). Припущення потерпілої про те, що її син в межах вказаного
провадження мав статус підозрюваного цими матеріалами спростовані.
Натомість, суд присяжних, керуючись правилами ст. 97 КПК
України, визнає допустимим та достовірним доказом показаннями потерпілої
ОСОБА_1346 щодо дії під час подій «Майдану» десятків стрільців, які здійснювали
постріли, зокрема, з готелю «Україна», будівлі Консерваторії, з боку клубу КМУ,
які є показаннями з чужих слів - невстановлених осіб, оскільки такі дані
знайшли своє об`єктивне підтвердження за результатами дослідження фото та відео
матеріалів та у показаннях інших допитаних судом осіб з числа потерпілих та
свідків, які не спростовані та визнані судом достовірними.
Згідно з дослідженими судом присяжних витягом з
кримінального провадження від 22 лютого 2014 року, рапортом слідчого
Шевченківського РУ ГУМВС в м. Києві, протоколами огляду місця події від
20 лютого 2014 року з додатками (фотоматеріали, відбитки пальців рук) та пред`явлення
трупа для впізнання від 22 лютого 2014 року (т. 59 а. 62-71), 20 лютого
2014 року в приміщенні Київського міського моргу № 1 (м. Київ, вул.
Оранжерейна, 9) було виявлено труп № 636 невідомого чоловіка, впізнаного як
ОСОБА_1351 , ІНФОРМАЦІЯ_45 , з ознаками насильницької смерті, а саме
вогнепальними ранами. Під час огляду трупу виявлені на тілі наскрізні
вогнепальні поранення: правого плеча (вхідна - на заднє-зовнішній поверхні
нижньої третини правого плеча, вихідна - на передній поверхні нижньої третини
правого плеча); тулуба (вхідна - на бічній поверхні грудної клітини справа,
вихідна - на задній поверхні тулуба зліва). Крім того, в лівій вілічній ділянці
мається рана округлої форми. Тіло було в одязі: помаранчева футболка,
підштаники, чорні вельветові штани, а біля нього сірий светр з пошкодженнями.
Потерпіла оглянувши під час судового засідання додатки до
протоколу огляду місця події від 20 лютого 2014 року у виді фото таблиць
безспірно ідентифікувала за рисами обличчя зображеного на них свого сина -
ОСОБА_1347 .
Досліджений судом протокол огляду речей від 11 березня
2014 року з додатками (фотоматеріали) (т. 59 а. 123-134) містить детальний
опис вилучених речей, наявних при загиблому ОСОБА_1352 20 лютого 2014 року, що
узгоджується з даними первинного протоколу огляду місця події, а саме: 1)
футболки помаранчевого кольору; 2) штанів чорного кольору; 3) светра сірого
кольору; 4) підштаників чорного кольору; 5) жилетка сірого кольору та інші
елементи одягу.
Як видно із заяви про залучення до провадження як
потерпілої, дозволу на видачу трупа ОСОБА_1347 для поховання та розписки
від 05 серпня 2014 року про отримання особистих речі загиблого, вилучених при
огляді у морзі, копій паспортів та характеристик загиблого за місцем
проживання, ОСОБА_1346 , переконавшись в тому, що 20 лютого 2014 року вбито її
сина - ОСОБА_1347 , просила залучити її до вказаного провадження як потерпілу,
отримала дозвіл на його поховання та вилучені при ньому особисті речі (т. 59 а.
72, 81, 136, 138-140, 144).
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні протоколу
тимчасового доступу до речей і документів від 14 березня 2014 року з
додатком, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного
суду м. Києва від 27 лютого 2014 року, протоколу огляду від 03 липня 2014
року з додатками (т. 59 а. 159-180), встановлено, що абонент телефонного
номеру НОМЕР_404 у лютому 2014 року, перебуваючи у центральній частині міста
Києва, мав періодичні з`єднання з абонентом телефонного номеру НОМЕР_405 (телефон
потерпілої ОСОБА_1346 ). Остання розмова між ними, коли абонент НОМЕР_404 перебував
в зоні дії станції 8822 - від перехрестя вул. Прорізної та Грінченка у напрямку
станції метро «Хрещатик», відбулася 18 лютого 2014 року о 20 год. 57 хв. 32
сек. і тривала 64 сек. Всього між вказаними абонентами в цей день було три
розмови. Ці дані повністю узгоджуються з показаннями потерпілої ОСОБА_1346 та
дослідженими судом довідками про характер розмов із загиблим іншими особами, а
відтак дозволяють безспірно ідентифікувати абонента телефонного номеру НОМЕР_404
як її сина - ОСОБА_1347 . Починаючи з 12 год. 59 хв. 20 лютого 2014 року телефон
ОСОБА_1347 перебував в зоні дії станції 8822 - від перехрестя вул. Прорізної та
Грінченка у напрямку Михайлівської площі, звідки власне було доставлено тіло
загиблого до моргу.
Як видно з лікарського свідоцтва про смерть № 636
та довідки про причину смерті, причиною смерті ОСОБА_598 ,
ІНФОРМАЦІЯ_199 , є напад з використанням вогнепальної зброї (т. 59 а. 141).
Відповідно до дослідженого судом присяжних в судовому
засіданні висновку судово-медичного експерта ОСОБА_1353 № 636 від 14
квітня 2014 року (т. 59 а. 83-97),
останнім з рахуванням додаткових досліджень спеціалістів було виявлено: а)
проникаюче наскрізне вогнепальне кульове поєднане поранення правої руки, грудей
та живота з перерваним рановим каналом: вхідна вогнепальна рана (рана №
1) на внутрішній поверхні правого плеча, від якої відходить рановий канал, що
йде справа наліво, майже горизонтально, по ходу ушкоджуючи лише м`язи плеча, та
який закінчується вихідною вогнепальною раною (раною № 2) на внутрішній
поверхні правого плеча, в ділянці рани № 1 виявлено металізацію сполуками міді;
вхідна вогнепальна рана (рана № 3) на передній поверхні грудей справа,
від якої відходить рановий канал спереду назад, справа наліво та значно зверху
донизу (перепад у 19 см), по ходу якого ушкоджені: міжреберні м`язи та
пристінкова плевра на рівні 6-го міжреберного проміжку справа, нижня частка
правої легені, правий купол діафрагми (наскрізне ушкодження), права частка
печінки (наскрізне ушкодження), нижня порожниста вена (наскрізне ушкодження),
права нирка (розриви), другий поперековий хребець (руйнування кісткової
частини) та м`язи попереку зліва, який закінчується вихідною вогнепальною
раною (раною №4) в поперековій ділянці зліва; б) садна та синці, а саме садно
на обличчі в лівій виличній ділянці, синець на лівому коліні, два садна на
правому коліні, синці на гомілках обох ніг. Виявлені ушкодження на одязі
загиблого співпадають з вище описаними ушкодженнями на його тілі. Описані в п.
а) тілесні ушкодження виникли від дії снаряду (кулі) при пострілі з
вогнепальної зброї, вірогідно незадовго (до 30-40 хв.) до настання смерті, і
мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя);
тілесні ушкодження, описані в п. б) виникли від дії тупого (тупих) предмету
(предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, особливості якої не
відобразилися, можливо в ті ж самі строки, мають ознаки легких тілесних
ушкоджень. Смерть ОСОБА_494 настала від проникаючого наскрізного вогнепального
кульового поєднаного поранення правої руки, грудей та живота з ушкодженням внутрішніх
органів та нижньої порожнистої вени, крововтратою та шоком, що утворились в
результаті пострілу з вогнепальної зброї снарядом, до складу якого входять
сполуки міді. Ознак пострілу з близької дистанції не виявлено. У крові трупу
ОСОБА_1347 знайдено етиловий спирт в концентрації 1,43 проміле, а в сечі - 2,65
проміле, наркотиків не знайдено (це свідчить про те, що він на момент настання
смерті перебував у стані алкогольного сп`яніння), в крові трупа виявлені
антигени А і В.
З приводу дослідженого висновку експерта потерпіла
зауважила, що її син взагалі не вживав спиртні напої, а тому вона не може
погодитися з висновком експерта у цій частині.
Наведений вище висновок експерта ОСОБА_1353 повністю
узгоджується з його ж висновком № 51/636 від 26 травня 2014 року (т. 59
а. 100-103), згідно з яким з огляду на більш розширений перелік питань,
встановлено, що всі ушкодження, які були спричинені постраждалому ОСОБА_1352
мають прижиттєвий характер, визначити послідовність їх спричинення не можливо.
Вірогідна давнина настання смерті може становити біля двох діб з моменту
дослідження трупу в морзі, тобто 20 лютого 2014 року. Вогнепальних снарядів у
тілі ОСОБА_494 , а також фрагментів сторонніх тіл, які свідчили б про постріл
через перешкоду, не виявлено. На досліджених елементах одягу загиблого виявлено
по два вхідних та по два вихідних вогнепальних пошкоджень, які узгоджуються з
описаними вище ранами на його тілі. Даних, які свідчили б про постріл в
потерпілого з автоматичної зброї «чергою», як і взагалі про вид вогнепальної
зброї, не встановлено. Звертає на себе увагу єдність реєстрації за номерами
проведених експертних досліджень (№ 636), що підтверджує спільність об`єкта
проведених досліджень.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи речових
доказів № 260-МК від 11 липня 2014 року, яку провів експерт ОСОБА_1354 (т.
59 а. 115-122), при дослідженні наданого одягу померлого ОСОБА_1347 (светр та
фуфайка) виявлені наскрізні вхідні та вихідні вогнепальні поранення повністю
збігаються з виявленими ранами на тілі потерпілого та попередніми висновками
експерта про напрямок ранових каналів. Незначні відмінності в розташуванні
деяких пошкоджень або їх відсутність на певних предметах одягу зумовлена
зміщенням шарів одягу один відносно одного або відсутністю відповідних деталей
(рукавів). Крім того, в ділянках пошкоджень на одязі не виявлено слідів металів
та включень, а також будь-яких ознак, які б вказували на постріл з близької
дистанції, проте наявність металізації сполуками міді в ділянці вхідної рани на
тілі № 1 з зовнішньої поверхні правого плеча вказують на постріл з нарізної
вогнепальної зброї снарядом, до складу якого входили сполуки міді. Будь-яких
даних, які дозволяли б визначити лінійні розміри вогнепального снаряду,
виявлено не було. Враховуючи характер та локалізацію виявлених пошкоджень на
одязі та ран на тілі, експертом також не виключена можливість їх утворення в
результаті одного пострілу.
Неможливість встановлення виду та зразка зброї, з якої
був смертельно поранений ОСОБА_494 , за результатами експертного комісійного
дослідження підтверджено й у висновку експертів балістиків № 6422/6423/14-33
від 21 липня 2014 року (т. 59 а. 113-114), проте за узгодженими
судово-медичними та криміналістичними даними вхідна вогнепальна рана (рана № 1)
на внутрішній поверхні правого плеча утворилась в результаті пострілу з
вогнепальної зброї снарядом, до складу якого входять сполуки міді, і не
виключена можливість утворення всіх ран групи а) в результаті одного пострілу.
Також суд присяжних звертає увагу на те, що повідомлена
потерпілою черговість з розривом у часі отримання поранень її сином (спочатку в
руку, а потім - в груди) свого підтвердження за всіма висновками експертів не
знайшли, а дані про його поранення картеччю в живіт такими висновками взагалі
спростовані.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколу огляду
документів від 12 червня 2014 року з додатками (фотоматеріали) (т. 59 а.
152-156), під час огляду сторінки за інтернет-адресою ІНФОРМАЦІЯ_200 , на якій розміщується матеріали під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_201 » особу, яка
була б схожа на загиблого ОСОБА_1347 , не встановлено.
Як видно з досліджених під час судового розгляду судом
присяжних даних, які містить відео файл «47 _ 20.02.2014» (наданий
потерпілим ОСОБА_1232 диск Verbatim DVD-R …50582 - т. 8 а. 130), починаючи з 05
хв. 22 сек. запису, зафіксовано фото із загиблими, серед яких особа, вкрита
Державним Прапором, ідентифікована потерпілою ОСОБА_1346 як її син, що
відповідає такий ідентифікації автора самого відео. Також, як видно з
довідкової інформації, яка супроводжує вказане фото, час і місце загибелі
ОСОБА_1347 залишилися для автора відео не визначеними.
Таким чином, всі наведені допустимі докази, окрім
показань потерпілої з чужих слів особи на ім`я ОСОБА_1355 , хоча і є належними,
допустимими та достовірними через взаємоузгоджений характер, проте вони не
містять відомостей про місце, час та конкретні обставини отримання ОСОБА_494
поранення. Як також визнала потерпіла ОСОБА_1346 , їй не відоме відео чи фото,
на яких був би зафіксований момент поранення сина. Відтак, ані підтвердити, ані
спростувати такими даними повідомлені потерпілою з чужих слів (зі слів особи на
ім`я ОСОБА_1355 ) відомості про місце, час та конкретні обставини отримання
ОСОБА_494 поранення не можливо, окрім даних про нібито його поранення картеччю
в живіт, які взагалі спростовані висновками експертів.
Водночас, допитаний в судовому засіданні за даним
епізодом свідок ОСОБА_1356 ,
окрім показань щодо достовірності відзнятого ним відеозапису під назвою
«20140219130650 - 09-00-17» (досліджений за епізодом загибелі ОСОБА_1084 , диск
- т. 163 а. 28), також показав, що як учасник акцій протесту 20 лютого 2014
року у центральний частині м. Києва був очевидцем поранення ОСОБА_1347 , якого
на той час знав лише за ім`ям - ОСОБА_1317 , також він бачив поранення інших
осіб, яких не знає. Приблизно о 06 год. ранку 20 лютого 2014 року він
прокинувся на «Майдані» в палатці за сценою, вийшов до барикади напроти
ОСОБА_841 . Біля 09 год. правоохоронці, які стояли під ОСОБА_1175 , почали
відступати, люди почали йти вперед аби зайняти звільнені позиції. Він також
приєднався до цього руху, зупинився вже на барикаді під містком через вул.
Інститутська, потім він пройшов за місток вперед до передової групи активістів
і повернулися назад, оскільки ті також почали відходити. Через деякий час він
разом з ОСОБА_2888 піднявся на пагорб біля квіткового годинника, перебував біля
металевого паркану, лунали вибухи, було страшно. Там він побачив, як на пагорбі
був поранений чоловік ззаду в сідницю і скотився вниз. Суд звертає увагу на те,
що ці дані узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_1357 про поранення біля чавунного парканчику ззаду
у праве стегно ОСОБА_2889 . Вони з ОСОБА_2888 бачили біля ОСОБА_794 палацу
озброєних АК правоохоронців у чорній формі із жовтими пов`язками на руках, чули
постріли, але хто саме стріляв бачити не могли, оскільки ховалися за щитом.
Раптом ОСОБА_2888 , перебуваючи ліворуч, впав на нього. Він почав тягнути
ОСОБА_1318 до сходів, на його грудях одежа була в крові. Вже внизу на великому
дерев`яному щиті ОСОБА_1318 занесли до будівлі пошти. Він також допоміг це
зробити, після чого вирішив повернутися до дому в м. Мелітополь.
Як також уточнив свідок ОСОБА_1356 на запитання сторін: -
на «Майдан» вперше він приїхав підтримати протест у грудні 2013 року, ночував в
КМДА, потім був на Новий рік, за подіями спостерігав через Інтернет, в останнє
приїхав в Київ 19 лютого 2014 року, до сотень не належав; - під час цих подій
він був одягнутий у чорні штани, темну куртку, на голові мав помаранчеву каску,
за спиною - оливковий рюкзак, в руках тримав міліцейський щит, а ОСОБА_662 був
у сірих светрі та курточці, темних штанах (узгоджується з показаннями
потерпілої ОСОБА_1346 ), зброї в руках вони не мали; - перебуваючи на барикаді
біля ОСОБА_1175 вони з правоохоронцями перекидувалися бруківкою та гранатами,
хтось стріляв в міліцію салютами, це була справжня революція, зброї в міліції
та в активістів він тоді не бачив; - підіймалися до Жовтневого палацу, щоб
повернути свої позиції, через адреналін їх не могла зупинити демонстрація
оголеної зброї; - в момент поранення ОСОБА_2888 вони на початку майданчику
перед Жовтневим палацом сиділи і ховалися за щитом, були повернуті передом
прямо вверх вул. Інститутська, ОСОБА_2888 був ліворуч плече в плече, Жовтневий
палац був від них також з лівого боку і попереду, біля його колон були озброєні
правоохоронці у чорній формі, від яких вони прикривалися щитом, ці події
відбувалися між 09 та 10 год.; - хто міг стріляти в ОСОБА_1318 , не знає,
пізніше бачив фото, на якому зафіксовано, як він несе ОСОБА_1318 , крім того,
він і сам проводив відеозйомку, почав це робити, коли правоохоронці почали
відступати, своє відео він передав представникам потерпілих; - свідок під час
спілкування з представником за власною ініціативою на місцевості продемонстрував
місце та положення у просторі у момент поранення ОСОБА_1358 , що було
зафіксовано на фото.
Під час дослідження фото скріншоту (т. 219 а. 54) з
дослідженого судом відео «Інтер - оригінал» (протоколи огляду від 30
грудня 2015 року - т. 129 а. 124-160) на 11 хв. 23 сек. запису свідок
ОСОБА_1359 ідентифікував себе (підходить до передового ланцюжка активістів за
містком на вул. Інститутська в помаранчевій касці та оливковим рюкзаком на
спині, в руках тримає міліцейський щит.
Під час дослідження фото скріншоту (т. 219 а. 52) з
дослідженого судом відео «Революцiя Україна Київ Контратака Майдану
вул.Інститутська 2014.02.20» (т. 18 а. 101) свідок ОСОБА_1359 показав, що
на пагорбі біля парканчику він зафіксований, коли там присів та нагнувся, це
було після поранення особи в сідниці, акцентує себе кульковою ручкою за
допомогою «пташки», ОСОБА_2888 серед зафіксованих осіб не ідентифікував.
Під час дослідження за участі свідка ОСОБА_1359 відеозапису
09-05-23 - 09-21-46 (00582) (т. 70 а. 93) на 11 хв. 33 сек. запису, як
уточнив свідок, зафіксовано сходи, по яких він з ОСОБА_2888 підіймався до
майданчику перед Жовтневим палацом, піднявшись вони присіли, після чого
ОСОБА_1358 був поранений і впав на нього. Ці дані корелюють з продемонстрованим
свідком на місцевості місцем свого перебування (поруч із з`ясованим під час
судового розгляду місцем поранення ідентифікованих за результатами судового
розгляду ОСОБА_778 (під час відступу) та ОСОБА_1024 (під час наступу) - біля
сходинок від лівого кута будівлі Жовтневого палацу, якщо дивитися з ОСОБА_1360
) та положення тіла свідка поруч з ОСОБА_1358 в момент поранення останнього - фотографія
досліджена з дотриманням процедури, передбаченої ч. 11 ст. 290 КПК України (т.
219 а. 53).
Під час дослідження з дотриманням процедури, передбаченої
ч. 11 ст. 290 КПК України, фотографії (т. 219 а. 51) свідок
ідентифікував на ній себе, як він у групі активістів на щиту несе в напрямку
пошти пораненого ОСОБА_1361 в сірому светрі та помаранчевою футболкою з під
светра (серед осіб, які несуть щит свідок перебуває спереду зліва, правим боком
до об`єктива, на плечах оливковий рюкзак).
Звертає на себе увагу відповідність елементів одягу, які
зафіксовані на ідентифікованому потерпілою по фото загиблому сині - ОСОБА_1362
у морзі та слідчим під час його окремого огляду (помаранчева футболка та сірий
светр) їх прямій візуалізації на фото загиблого зі свідком ОСОБА_1363
Ідентифікація ОСОБА_2888 за обличчям в морзі, на відео «47 _ 20.02.2014» та на
вказаному фото зі свідком ОСОБА_1363 як однієї і тієї ж особи є очевидною та не
потребує спеціальних знань, а також виявилося безспірною під час судового
розгляду.
Показання свідка ОСОБА_1314 суд визнає належними,
допустимими та достовірними, оскільки вони повністю узгоджуються з іншими
допустимими доказами, проте вони вступають у суперечність з показаннями
потерпілої ОСОБА_1346 щодо обставин, місця та часу загибелі її сина, які є
показаннями з чужих слів - невстановленої досудовим розслідуванням та судовим
розглядом особи на ім`я ОСОБА_1355 .
Оцінюючи в цій частині показання потерпілої ОСОБА_1346
(показання зі слів ОСОБА_2890 , тобто з чужих слів, про місце та обставини
поранення її сина), суд присяжних, керуючись правилами ч. 6 ст. 97 КПК України,
визнає їх недопустимими доказами через їх спростування допустимими показаннями
очевидця - свідка ОСОБА_1314 , а також об`єктивними висновками експертів -
судових медиків про механізм отримання поєднаного поранення правої руки, грудей
та живота з ушкодженням внутрішніх органів, причетність до якого застосування
гладкоствольної зброї виключається.
Крім того, суд оцінює за правилами припущення, а відтак
відхиляє твердження потерпілої ОСОБА_1346 про нібито спланований розстріл людей
з боку сил правопорядку, виходячи зі змісту їх переговорів, оскільки відомості
в частині відтворення на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…»
компільованих до нього записів службових перемовин правоохоронців засобами
радіозв`язку судом оцінені критично та відхилені (п. 5.5.1 вироку) через те, що
їх повнота відображення, належність, послідовність та час здійснення не
одержали підтвердження іншими допустимими доказами.
Показання потерпілої ОСОБА_1346 в іншій частині, в якій
судом не поставлені під сумнів та не відхилені, суд також визнає достовірними.
Аналізуючи в цілому показання допитаних очевидців подій
20 лютого 2014 року щодо факту поранення невстановлених досудовим
розслідуванням осіб на предмет їх можливого відношення до поранення ОСОБА_1347
суд звертає увагу на таке.
Повідомлені потерпілим ОСОБА_496 відомості про одночасне з ним позаду (перед
містком через вул. Інститутська) поранення в груди іншого активіста віком 32-37
років з видовженим обличчям одягнутого в темно-зелену довгу куртку з великими
кишенями по боках, хоча і узгоджується з описом куртки, яка була на ОСОБА_494 в
момент поранення, проте за локацією вступає у протиріччя з показаннями свідка
ОСОБА_1364 .
Натомість, допитаний в судовому засіданні за епізодом
загибелі ОСОБА_779 свідок ОСОБА_1028 повідомив, що був очевидцем поранення ОСОБА_2891
та ще однієї особи поруч (на верхніх сходинках крайнього зліва виходу до
площадки навколо лівого кута будівлі Жовтневого палацу), що локально
узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_1364 , беручи до уваги дані фото з
місця поранення ОСОБА_494 , яку надав свідок ОСОБА_1365 .
Дійсно, навіть приблизний час поранення потерпілого
ОСОБА_494 поданими доказами встановити не виявилося можливим. Натомість, суд
присяжних констатує, що під час повного перегляду судом відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (відео на
флеш носії - т. 90 а. 40), зафіксовані передові групи активістів, які декілька
разів масово підіймаються до Жовтневого палацу. Початок першого такого штурму
будівлі Жовтневого палацу з боку активістів зафіксовано на 09 хв. 31 сек.
запису (екран 3/1, акцентований автором відео астрономічний час 09 год. 02 хв.
05 сек.), а завершення другого такого штурму зафіксовано на 28 хв. 15 сек.
запису (екран 4/3, акцентований автором відео астрономічний час 09 год. 20 хв.
48 сек.). У цей проміжок часу о 09 год. 09 хв. 50 сек. фіксується повернення
активістів на барикаду під місток, як про це свідчив свідок ОСОБА_1366 (екран
2/4), о 09 год. 12 хв. 15 сек. активісти через парканчик над квітковим
годинником відступають донизу (екран 4/1), з 09 год. 14 хв. 13 сек. фіксується
підйом активістів до парканчику над квітковим годинником (екрани 4/1, 2/3 та
2/2), а з 09 год. 17 хв. 14 сек. він стає масовим (екрани 4/1 та 1/2), що знову
ж таки узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_1366 , на 09 год. 16 хв. 50 сек.
фіксуються залишки крайньої групи правоохоронців біля колон центрального входу
Жовтневого палацу (екран 4/3), на 09 год. 17 хв. 45 сек. правоохоронці
фіксуються за дальнім кутом будівлі Жовтневого палацу (екран 3/1), а на 09 год.
17 хв. 50 сек. (екрани 2/1, 2/2 та 3/2) біля колонади центрального входу до
Жовтневого палацу фіксуються вже активісти. Крім того, за результатами судового
розгляду встановлено, що потерпілий ОСОБА_779 отримав смертельне поранення о 09
год. 17 хв. між 40 та 57 сек.
Отже, враховуючи показання свідка ОСОБА_1366 , ОСОБА_2888
міг отримати поранення під час цих подій у проміжок часу з 09 год. 16 хв. 50
сек. до 09 год. 18 хв., більш конкретних даних, якими міг би оперувати суд, не
подано.
Оцінюючи всі подані сторонами докази за епізодом загибелі
ОСОБА_494 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Отже, наведені докази в своїй сукупності свідчать лише
про те, що ОСОБА_494 20 лютого 2014 року, у проміжок часу з 09 год. 16 хв. 50
сек. до 09 год. 18 хв., перебуваючи в м. Києві на площадці перед лівою частиною
будівлі Жовтневого палацу, якщо дивитися з вул. Інститутська, під час
загострення протистояння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї, отримав внаслідок
пострілу з вогнепальної нарізної зброї проникаюче наскрізне вогнепальне кульове
поєднане поранення руки, грудей та живота (рановий канал у тулубі спереду
назад, справа наліво та значно зверху донизу) з ушкодженням внутрішніх органів,
крововтратою та шоком, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм
небезпеки для життя), внаслідок чого помер. Під час поранення ОСОБА_2888 був у
положенні сидячі, звернутий передом прямо вверх вул. Інститутська, Жовтневий
палац був від нього з лівого боку і попереду.
У межах даного судового провадження, зважаючи на дані про
положення в момент поранення тіла ОСОБА_494 у просторі (передом у напрямку
верху вул. Інститутська) та напрямок ранового каналу, даних про причетність до
такого поранення загиблого співробітників РСП та обвинувачених, зокрема, не
здобуто, оскільки здійснення пострілу в потерпілого спереду назад, справа
наліво та значно зверху донизу з будівлі готелю «України» за таких вхідних
даних не виключається. Ймовірна причетність третіх осіб до поранення
потерпілого та кульовий характер самого такого поранення не виходять за межі припущень,
на яких не можуть ґрунтуватися стверджувальні висновки суду.
Через малоінформативний характер поданих доказів не
можливо оцінити і дії самого потерпілого ОСОБА_494 в момент поранення на
предмет того, чи становили вони реальну загрозу для життя чи здоров`я
працівників правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння.
5.4.28. За епізодом загибелі ОСОБА_397 .
Допитана в суді потерпіла ОСОБА_1367
- дружина ОСОБА_НОМЕР_277 показала, що вперше її чоловік прибув на
Майдан Незалежності для участі в акціях протесту наприкінці січня 2014 року,
пробув там тиждень і повернувся 03 лютого перед днем свого народження. Був
приємно вражений доброзичливою обстановкою на «Майдані», єдністю людей, на той
час не було сутичок та проявів агресії, навіть спілкувався з бійцями «Беркуту»,
коли до них підходили жінки з проханням розійтися. Він не міг бути байдужим до
прагнень молоді жити краще, виховував двох синів, а тому коли 18 лютого у Києві
загострилися події, він знову вирішив їхати на «Майдан». 19 лютого ранком вже
був в Києві, під час спілкування телефоном, чоловік заспокоював і повідомляв
про спокійну обстановку на «Майдані». Остання розмова між ними відбулася
приблизно о 07 ранку 20 лютого 2014 року, чоловік повідомив, що прибуло багато
автобусів зі ОСОБА_1250 та ОСОБА_НОМЕР_377, «гарячі» молоді хлопці відразу
лізуть на барикаду, їх треба заспокоювати. Вже о 12 год. телефоном чоловіка
невідома жінка повідомила, що він перебуває в КМКЛ № 18 з пораненням. Старший
син терміново виїхав до Києва. Близько 16 год. чоловік сам зателефонував,
заспокоїв і повідомив, що операція пройшла вдало, поранення не тяжке. 26 лютого
його забрали на лікування в Польщу, а 12 березня він помер.
Як далі показала потерпіла, її чоловік, згадуючи про
обставини вогнепального поранення тазової кістки, припустив, що постріл в нього
здійснили з готелю «Україна», очевидці цих подій не відомі, про наявність зброї
серед протестуючих не повідомляв. На відео, яке вона особисто переглядала,
змогла ідентифікувати за одягом та ходою чоловіка, як він підіймався біля
квиткового годинника в бік Жовтневого палацу, а потім біля самих колон палацу
він вже зафіксований після поранення. Чоловік поїхав на «Майдан», маючи на собі
чорну куртку з червоними вставками на рукавах, сині джинси, чорні зимові
чоботи, а в момент поранення був у зеленій касці та мав на собі захисний жилет
чорного кольору. Як також уточнила потерпіла, її чоловік до жодної з політичних
партій не належав, до сотень «Майдану» не входив, мав за місцем проживання
зареєстровану вогнепальну зброю, але мови про те, щоб її брати із собою в
ОСОБА_1268 не було ніколи.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1370 - син ОСОБА_НОМЕР_277 ,
підтвердивши в цілому показання своєї матері, також додатково показав, що його
батько був поранений біля входу в Жовтневий палац, що правильно зафіксовано та
акцентовано на дослідженому судом відео «47». Крім того, він особисто бачився з
батьком у КМКЛ № 18 у відділенні реанімації, та мав змогу з ним коротко
поспілкуватися. Батько також повідомив йому, що 20 лютого на вул. Інститутська
розстрілювали беззбройних людей і тому він пішов туди аби створити димову
завісу, але, як стверджує потерпілий, повідомив дещо інші обставини свого
поранення, мовляв, він, батько бачив як у нього стріляли з АК люди у чорній
формі.
Відтак, хоча показання обох потерпілих в цілому
узгоджуються між собою, в тому числі і щодо можливості спілкування із пораненим
ОСОБА_1371 , тому в цій частині судом визнаються безумовно достовірними, проте
вони істотно різняться в частині обставин поранення, про які повідомив сам
поранений, тобто сформовані з чужих слів. За таких умов, показання потерпілих з
чужих слів - переданого їм кожному окремо повідомлення пораненого чоловіка/батька
про різний напрямок пострілу в нього, в одному випадку, з готелю «Україна», а в
іншому - з боку алейки, на якій перебували бійці РСП, суд визнає недопустимими
через їх внутрішню суперечність.
Натомість, дані, які виявлені під час показання потерпілої
ОСОБА_1372 зі слів її чоловіка з приводу обстановки 19 та ранку 20 лютого 2014
року на «Майдані» знайшли своє підтвердження під час судового розгляду
документованими даними, які судом визнані допустимими доказами, зокрема, даними
фото та відео матеріалів, відтак суд, дотримуючись вимог ч.ч. 2 та 6 ст. 97 КПК
України, визнає ці показання потерпілої з чужих слів (зі слів її чоловіка)
допустимими доказами. Відтак, суд вважає доведеним і в даному випадку те, що 19
лютого 2014 року обстановка на «Майдані» була спокійною, а о 07 ранку 20 лютого
на «Майдан» прибуло багато автобусів зі Львова та Тернополя з молодими
хлопцями, які відразу почали лізти на барикади, що змушувало їх заспокоювати.
Згідно з дослідженими судом присяжних заяв ОСОБА_1372 від 21 червня 2014 року про
вчинення кримінального правопорушення, від 11 липня 2014 року про залучення до
провадження як потерпілої та копії паспорту, рапорту слідчого від 27
червня 2014 року, витягу з реєстру кримінального провадження від 27 червня 2014
року, потерпіла ОСОБА_1367 , переконавшись в тому, що 20 лютого 2014 року
приблизно о 09 год. її чоловік ОСОБА_1373 отримав тілесні ушкодження у вигляді
кульового вогнепального поранення правого стегна, що стало причиною його смерті
ІНФОРМАЦІЯ_202 , просила залучити її до вказаного провадження як потерпілу (т.
55, а. 173-176, 182, 192).
Родинні стосунки сім`ї ОСОБА_2892 підтверджуються
дослідженими в судовому засіданні даними, які містять копії паспортів на
загиблого та потерпілих, характеристика на загиблого, довідка про склад сім`ї,
копія запису про укладення шлюбу (т. 55 а. 217-220, 224; т. 188 а. 151-152).
Суд критично оцінює відомості про особисті дані на
потерпілого ОСОБА_397 , які в окремих документах помилково зазначаються як «ОСОБА_2892
», «ОСОБА_2892 », оскільки ця помилка виявлена шляхом перевірки особистих
документів на потерпілого.
Як видно з досліджених судом схематичних зображень
за участю потерпілої ОСОБА_1372 приблизного місця отримання вогнепального
поранення її чоловіка, роздрукованої фотографії тих подій, останні
відбувалися на зеленій клумбі підйому до Жовтневого палацу трохи правіше та
вище квиткового годинника (т. 5 а. 193-195).
Суд в частині визначення місця поранення ОСОБА_НОМЕР_277 критично оцінює вказані схематичні зображення,
оскільки під час їх дослідження потерпіла уточнила, що вона помилково вказала
слідчому як на місце поранення свого чоловіка на клумбу біля квиткового
годинника, оскільки на той час ще не знала, що він встиг піднятися до колон
Жовтневого палацу, як стало це відомо пізніше з відео. Натомість в частині
проведеної потерпілою ідентифікації ОСОБА_НОМЕР_277 за
фотографією суд визнає ці дані достовірними, оскільки вони узгоджуються з
іншими доказами, зокрема даними фотографії
«10291849_650143865066446_599618070512443507_n», яка розміщена на диску
Verbatim DVD+R …5782 з написом «Відео, фото ОСОБА_1374 » (т. 55 а. 196) і була
безпосередньо досліджена судом за участю потерпілої та її сина - ОСОБА_1375 .
Так, на цій фотографії з-поміж інших протестуючих, які по
газону трохи правіше та вище квиткового годинника підіймаються вгору до
Жовтневого палацу, де перебувають (верхня права частина зображення) особи у
форменому одязі чорного кольору із жовтими пов`язками на руках та зі зброєю,
акцентовано увагу на особі (обведена) в штанах синього кольору, куртку чорного
кольору з червоними вставками на рукавах та зеленій касці. Ця фотографія
відповідає обставинам подій, які зафіксовані на дослідженому судом відео «З
03 хв. АДРЕСА_16 », починаючи з 03 хв. 50 сек. запису, яке також міститься
на диску Verbatim DVD+R …5782 з написом «Відео, фото ОСОБА_1374 » (т. 55 а.
196) і є ідентичним відео з назвою «Революцiя Україна Київ Контратака
Майдану АДРЕСА_16 », що знайшло своє відображення у дослідженому судом протоколі
огляду останнього від 01 липня 2014 року (т. 18 а. 101; т. 56 а. 57-71).
Вказані дані цілком узгоджуються з даними, яка містить
долучена до матеріалів провадження представником потерпілих ОСОБА_661 за
епізодом загибелі ОСОБА_914 розгорнута кольорова фотографія (т. 65 а.
98), на якій з іншого ракурсу і більш чітко зображено серед протестуючих, які
підіймаються по газону, ОСОБА_НОМЕР_277 (по середині зліва, над квитковим годинником,
в чорній курточці із червоними вставками).
Досліджені в судовому засідання статті із засобів масової
інформації мережі Інтернет також підтверджують факт отримання ОСОБА_1254
вогнепального поранення 20 лютого 2014 року, і містять фотоматеріали його
лікування у польській лікарні та відвідування потерпілою (т. 55 а. 199-209).
Разом з тим, суд критично оцінює відомості у вказаних статтях журналістів про
те, що ОСОБА_1373 ранком 20 лютого 2014 року попереджав свою дружину, що йде у
наступ, оскільки ця інформація свого підтвердження під час допиту потерпілої не
знайшла, відтак є художнім домислом автора цієї публікації.
Згідно з довідкою КМКЛ № 18 від 01 червня 2014
року, випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 293 від 25
лютого 2014 року та протоколу № 1605 ЛКМКЛ швидкої медичної допомоги від
26 лютого 2014 року, досліджених в судовому засіданні, ОСОБА_1373 був
доставлений до лікарні о 09 год. 45 хв. 20 лютого 2014 року з діагнозом:
наскрізне проникаюче вогнепальне поранення живота та тазу. У подальшому
уточнено: вогнепальне поранення малого тазу, вогнепальний перелом кісток тазу: крижовой
кістки, голівки стегнової кістки з зміщенням фрагментів, кровотеча з
пресакральних вен та місць перелому, травматичний шок ІІІ ст., 26 лютого 2014
року о 09 год. 15 хв. останнього було відправлено на лікуванню до Польщі (т. 56
а. 22-24, 38-40, 82-83).
Факти лікування ОСОБА_НОМЕР_277 в
Обласній лікарні № 2 ім. Св. Ядвіги Королівни у м. Жешув Республіки Польща, та
його смерті ІНФОРМАЦІЯ_202 в ній внаслідок заподіяння тяжкого вогнепального
поранення 20 лютого 2014 року підтверджується дослідженими судом присяжних матеріалами
виконання доручення про надання міжнародної правової допомоги, а також
даними про перетинання ОСОБА_1254 державного кордону Україна 26 лютого 2014
року та 14 березня 2014 року вже померлим (т. 55 а. 226-239; т. 56 а. 1-66).
Враховуючи викладене, суд вважає, що медична документація за даним епізодом
походженням із-за кордону була належним чином верифікована для того, щоб
визнати її допустимим доказом.
Згідно із свідоцтвом про смерть від 13 березня
2014 року та медичною довідкою про причини смерті, ОСОБА_1373 помер
ІНФОРМАЦІЯ_202 в лікарні міста Жешув, Польща, причини смерті: стріляна рана
живота і тазу, сепсис, дихальна недостатність, поліорганна недостатність. Як
вбачається з протоколу огляду та розтину тіла загиблого ОСОБА_НОМЕР_277 № 6
Ds. 200/14 від 23 вересня 2014 року, проведеного лікарем ОСОБА_2893 на
розпорядження Районної Прокуратури м. Жешув, в ОСОБА_НОМЕР_277 була
виявлена відкрита рана правої сідниці, численні переломи кісток тазу,
травмовані нирки, стан після хірургічного втручання до черевної порожнини,
ателектаз і двостороннє западення легенів. Ці травми могли стати результатом
проникнення кулі від вогнепальної зброї. Причиною смерті є серцево-дихальна
недостатність особи, яка раніше отримала обширну травму м`яких тканини і
кісткової тканини тазу ускладнену місцевим зараженням та запаленням легенів.
Суд, керуючись правилами ст. 550 КПК України, визнає всі
наведені вище відомості, які містяться в матеріалах, отриманих в результаті
міжнародного співробітництва, допустимими доказами, оскільки під час їх
отримання не було порушено засади справедливого судочинства, права людини і
основоположні свободи.
Згідно з дослідженим в судовому засіданні протоколом
огляду від 02 липня 2014 року було виявлено за темою «Документи. ОСОБА_2892
» п`ять фотознімків, а саме: згаданий раніше « НОМЕР_144 » та інші прижиттєві,
в тому числі, як уточнила потерпіла під час поїздки чоловіка на « ОСОБА_829 » у
січні 2014 року (т. 56 а. 72-78).
Як видно з досліджених під час судового розгляду судом присяжних
даних, які містить наданий потерпілим ОСОБА_1232 диск Verbatim DVD-R …50582, файл
«October_Palace_ Last_altitude» (т. 8 а. 130), починаючи з 27 хв. 31 сек.
та 42 хв. 25 сек. запису, на відео зафіксовані два сюжети, перший - як
надається медична допомога ідентифікованому потерпілою її пораненому чоловіку
ОСОБА_1376 у чорній курточці з червоними вставками на рукавах на пішохідні
доріжці перед Жовтневим палацом (екран 3/2), другий - як поранений ОСОБА_1377
укладається до карети швидкої медичної допомоги (2/1 та 1/2 синхронізовані між
собою екрани). Також, як видно з довідкової інформації, яка супроводжує вказані
відеоматеріали, об`єднані автором за звуковою доріжкою, ці події відбувалися 20
лютого 2014 року у першому випадку о 09 год. 24 хв. 20 сек., а у другому - о 09
год. 36 хв., що узгоджується з вище дослідженими об`єктивно документованими
доказами про доставку пораненого до лікарні о 09 год. 45 хв. того ж дня.
Вказані дані, у тому числі щодо астрономічного часу
подій, знайшли своє повне підтвердження і під час повного дослідження судом відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(відео на флеш носії - т. 90 а. 40).
Досліджений судом перший відрізок відеозапису
«October_Palace_ Last_altitude» за епізодом поранення ОСОБА_1378 є аналогічним
за змістом дослідженому судом за епізодом загибелі ОСОБА_2894 оригінальному відео
під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_203 » (диск
TDK DVD-R …2248 - т. 17 а. 122), починаючи з 03 хв. запису, на якому повно
зафіксовано вказано події, з можливістю ідентифікації обличчя ОСОБА_1378 , що
підтвердив під час допиту його син - ОСОБА_1379 .
Згідно з даними, які містить наданий потерпілим
ОСОБА_1232 диск Verbatim DVD-R …50582, файл «47 _ 20.02.2014» (т. 8 а.
130), починаючи з 01 хв. 05 сек. запису, на відео зафіксовано поранення
чоловіка на площадці перед центральним входом до Жовтневого палацу,
ідентифікованого обома потерпілими як ОСОБА_1380 . Як видно з довідкової
інформації, яка супроводжує вказані відеоматеріали, ці події відбувалися 20
лютого 2014 року о 09 год. у проміжку часу між 16 хв. 58 сек. та 17 хв. 50
сек., що не суперечить вище вказаним даним всупереч твердженням сторони
захисту.
Покладений в основу файлу «47 _ 20.02.2014» відеозапис
переміщення ОСОБА_1378 пагорбом біля квіткового годинника повністю узгоджується
з даними вже досліджених фотографій за епізодом загибелі ОСОБА_914 , «
НОМЕР_144 », відеозапису « ІНФОРМАЦІЯ_161 АДРЕСА_16 ».
Покладений в основу файлу «47 _ 20.02.2014» відеозапис
поранення ОСОБА_1378 є аналогічним за змістом дослідженому судом оригінальному відео
під назвою «MAJDAN_2014.mp4» з логотипом
« ІНФОРМАЦІЯ_204 » (протокол огляду відео від 25 червня 2015 року з додатком
- т. 163 а. 90-119), на якому, починаючи з 05 хв. 23 хв. запису, більш
змістовно та якісно безперервно зафіксовано 20 сек. вказаних подій, з
можливістю чіткої ідентифікації ознак описаного потерпілими верхнього одягу
ОСОБА_1378 . При цьому, безпосередньо він вже пораненим фіксується на 05 хв. 27
сек. запису (на оглядовій площадці перед входом до Жовтневого палацу сидить за
квітковою бетонної клумбою на правій нозі зігнутій в коліні під себе, ліва нога
відставлена зігнутою назад, спираючись на праву руку нахилений вперед у
напрямку колонади (центральний вхід до Жовтневого палацу - 05 хв. 38 сек.
запису), поруч з ним предмети, які могли б бути оцінені як засоби нападу, не
візуалізуються, заднє-правобічною стороною (видна ділянка спини) звернутий до
джерела зйомки, яке знаходиться на верхніх поверхах готелю «Україна», а спиною
- до лівих сходинок на цю оглядову площадку, якщо дивитися з вул.
Інститутська), перед цим 04 секунди відсутні звуки пострілів, вони з`являються
лише з 05 хв. 29 сек. запису з візуалізацією слідів (розпорошується пил битого
бетону та іскри) одного з таких пострілів в бік бетонної квіткової клумби зі
сторони дальнього правого кута будівлі Жовтневого палацу, де перед цим на цьому
ж відеозаписи фіксувалися ідентифіковані за результатами судового розгляду
бійці РСП. Звертає на себе увагу, що вище акцентовані судом звуки пострілів є
ідентичними тим звукам пострілів, які на цьому ж відео синхронізуються з
візуалізацією ведення стрільби з АКМС з боку вказаних осіб - бійців РСП, а
дальній правий кут будівлі Жовтневого палацу від пораненого ОСОБА_1378 , з
огляду на напрямок його нахилу вперед, перебуває від нього спереду і дещо
правіше. Жодна з осіб з числа активістів, які наближаються до пораненого
ОСОБА_1378 та по суті є очевидцями останнього, не звертають своєї уваги на
готель «Україна», а концентрують її у бік відступаючих правоохоронців, від яких
прикриваються щитами самі та прикривають пораненого побратима. Ці дані є
очевидними та їх встановлення не потребує спеціальних знань, вони узгоджуються
з версією подій, якої притримувалися потерпілі.
Натомість, за об`єктивними даними згаданого відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)», на 24 хв. 51
сек. запису (екран 3/1, астрономічний час 09 год. 17 хв. 25 сек.) зафіксовано
площадку перед центральним входом до Жовтневого палацу, яка ідентифікована як
місце перебування ОСОБА_НОМЕР_277 відразу після поранення, і на ній останній ще
не перебуває, як власне і не фіксується на ній й інші активісти.
Враховуючи викладене, суд присяжних визнає достовірним за
ідентифікаційною здатністю сюжет на відео «47 _ 20.02.2014» або «47», вважаючи
доведеним те, що на цьому відео під написом « ОСОБА_1381 09:16:59-09:17:50» в
акцентованих його автором зеленому та червоному квадратах дійсно зафіксовані
обставини смертельного поранення саме ОСОБА_1381 , момент поранення зафіксовано
за астрономічним часом о 09 год. 17 хв. 25-50 сек., що узгоджуються і з даними відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш
носій - т. 90 а. 40).
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні висновку
комісійної судово-медичної експертизи № 106-2014/о від 31 липня 2015 року,
яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 і ОСОБА_942 на основі наданих
медичної карти стаціонарного хворого, двох рентгенівських знімків, копії
протоколу огляду та розтину (т. 56 а. 101-112), ОСОБА_1373 у час до 09 год. 45
хв. 20 лютого 2014 року отримав одне наскрізне вогнепальне поранення тазу з
ушкодженням кісток тазу та правого стегна (крижі, крижово-куприкового
зчленування, правої вертлюжної западини, голівки правої стегнової кістки) із
судинами (вен крижі), що супроводжувалось крововтратою та розвитком шоку, тобто
тяжке тілесне ушкодження (за критерієм небезпеки для життя). Смерть ОСОБА_НОМЕР_277 настала ІНФОРМАЦІЯ_202 внаслідок наскрізного
вогнепального поранення тазу з ушкодженням кісток тазу та правого стегна із
судинами, що супроводжувалось крововтратою та розвитком шоку. Вказане наскрізне
вогнепальне поранення тазу складається із наявністю вхідної вогнепальної рани
(на животі справа над паховою ділянкою округлої діаметром біля 4 мм) та
вихідної вогнепальної рани (в ділянці крижово-куприкового зчленування
неправильної форми діаметром біля 1,5 см), які з`єднані рановим каналом, по
ходу якого і ушкоджуються вищевказані кістки та судини. Дане вогнепальне
поранення було спричинено ОСОБА_1382 внаслідок пострілу із нарізної
вогнепальної зброї, проте визначити вид зброї та її калібр, в даному випадку не
виявилось можливим.
Згідно з дослідженим судом присяжних у допустимій частині
висновком комісійної судово-медичної експертизи № 257-2015/о від 08 грудня
2015 року, яку провели ОСОБА_940 , ОСОБА_941 і ОСОБА_942 (т. 56 а.
117-126), маючи у своєму розпорядженні крім наведеного вище додатково
відеозапис з назвою «47», комісія експертів дійшла висновку, що ОСОБА_1373 саме
20 лютого 2014 року (за умов реального часу, що відображений на відеозапису) ? о 09 год. між 16 хв. 58 сек. та 17 хв. 50 сек. отримав одне (внаслідок
одного пострілу) наскрізне вогнепальне поранення тазу (від якого і настала
смерть потерпілого), можливі обставини отримання даного вогнепального
поранення, які зафіксовані на відеозапису, який був об`єктом дослідження при
проведенні даної експертизи (в т.ч. щодо місця отримання поранення - з урахуванням
характеру поранення, після якого «вільне» самостійне пересування постраждалого
було неможливим), корелюють з наявними судово-медичними даними.
Оскільки у наведених частинах висновки комісійних
судово-медичних експертиз №№ 106-2015/о та № 257-2015/о ґрунтується на
об`єктивних судово-медичних даних, узгоджуються між собою та з іншими
матеріалами провадження, суд визнає їх допустимими та достовірними, а тому
кладе в основу свого вироку.
В іншій частині висновок комісії експертів № 257-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Зважаючи на результати дослідження фото та відео
матеріалів, суд звертає увагу на таку загальну обстановку, яка складалася на
цей період часу на «Майдані», на якому та навколо фіксувалися, зокрема:
-продовження спішної
евакуації правоохоронців з будівлі Жовтневого палацу, в тому числі озброєних
АК-74 калібру 5,45 мм; смертельне поранення біля Жовтневого палацу озброєного
правоохоронця в чорній формі із жовтою пов`язкою на руці та поранення іншого
правоохоронця у такому ж одязі (ідентифіковані за результатами судового
розгляду бійці РСП - ОСОБА_547 та ОСОБА_546 відповідно), їх евакуація бійцями в
такій же формі (РСП); відхід озброєних АКМС, пістолетами та рушницями Форт-500
бійців у чорній формі, в окремих білі наліпки на спинах з написом «Беркут», всі
із жовтими пов`язками на руках (РСП, зокрема, ОСОБА_369 , а також ймовірно, але
не виключається, ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_535 , ОСОБА_540 , ОСОБА_542 ,
ОСОБА_537 , ОСОБА_541 , ОСОБА_531 , ОСОБА_533 , ОСОБА_530 , ОСОБА_536 ,
ОСОБА_532 , ОСОБА_539 , ОСОБА_538 , ОСОБА_885 ОСОБА_727 та ін.), озброєного
АКМС у синьому камуфляжі спецпідрозділу «Беркут» ОСОБА_31 , а також правоохоронців,
що до них приєдналися - озброєних снайперськими гвинтівками та іншою зброєю
бійців в чорній формі без жовтих пов`язок, з площадки перед Жовтневим палацом в
бік алейки, по ній самій в напрямку станції метро «Хрещатик» у поєднанні із
інтенсивним веденням вогню з АКМС в бік активістів; перебування за бетонною
барикадою бійців РСП ОСОБА_29 та ОСОБА_26 ;
-статичне перебування
активістів на відкинутих позиціях на сходах з вул. Інститутська, за барикадою
під містком, за цим містком та за загородженням на пагорбі біля квиткового
годинника; їх поступове переміщення з цих позицій, як реакція на відхід
озброєних правоохоронців, до Жовтневого палацу, далі в бік алейки, по ній самій
в напрямку станції метро «Хрещатик», а також за межі барикади під містком вверх
по вул. Інститутська в напрямку повороту до автомобільної стоянки готелю
«Україна»; присутність серед вказаних активістів, що здійснюють переміщення
вперед, декількох (щонайменше трьох) осіб, які озброєні предметами, що за
своїми очевидними зовнішніми ознаками можуть сприйматися як вогнепальна зброя
типу рушниць, пістолет; підпал жовтого автобусу на стоянці біля лівого кута
будівлі Жовтневого палацу, якщо дивитися з Майдану Незалежності; велика
кількість активістів, яка участі в цих подіях не бере; отримання поранень
активістами; евакуація поранених активістів;
-звуки, схожі на
вибухи та постріли, а серед них - більш інтенсивні відмінні (потужні та
хльосткі), схожі на автоматні постріли, що корелює з відеофіксацією
візуалізації здійснення бійцями РСП та ОСОБА_376 пострілів з АКМС,
інтенсивність таких після смертельного поранення ОСОБА_374 критично зросла і не
спадала весь час відходу озброєних правоохоронців по вул. Інститутська; зі
сцени «Майдану» - команди щодо формування резервів, направлення чотирьох сотень
до Жовтневого палацу для його оточення, зайняття нових позицій, вітання
вчасного прибуття Хмельницької сотні; заклик припинити подальший наступ
(відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» епізод 7 «згортання спеціальної операції спецпідрозділу
«Беркут» біля Жовтневого палацу» (пункт 5.3.2 вироку).
Оцінюючи подані сторонами докази щодо факту подій за
епізодом загибелі ОСОБА_НОМЕР_277 , суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає
допустимими та достовірними, а тому кладе в основу свого вироку. При цьому,
враження потерпілих щодо напрямку, з якого міг бути поранений ОСОБА_1373 , за
підсумком оцінки доказів виявилися підтвердженими останніми. Оціночні судження
(враження) потерпілих, в тому числі і щодо характеру протестних акцій 20 лютого
2014 року, суд присяжних оцінює виключно в контексті встановлених фактів у
справі в цілому.
Встановлені під час судового провадження дані виявилися
недостатніми для підтвердження єдиної версії сторони обвинувачення заподіяння
потерпілому смертельного поранення - визначити вид зброї та її калібр не
вдалося, напрямок ранового каналу чітко не визначений, окрім завуальованої
вказівки у висновку експертів № 106-2014/о про його характер спереду назад та
дещо справа наліво (від правої області живота в паховій зоні, через кістки тазу
та правого стегна, з пошкодженням крижово-куприкового зчленування). Саме такий
напрямок ранового каналу вважала встановленим і сторона захисту (виступ
захисника ОСОБА_2895 в судових дебатах). Органом досудового розслідування не
отримані допустимі судово-балістичні дані сектору здійснення пострілу в
потерпілого з огляду на встановлені судово-медичні дані та чіткі відомості про
місце його поранення, після якого самостійне пересування постраждалого було
неможливим, та задокументоване положення його тіла у просторі відразу після
поранення, всупереч, навіть, і спеціальному судовому дорученню.
Водночас, поза розумним сумнівом на підставі проведеного
аналізу відео матеріалів за результатами судового розгляду є доведеним те, що
під час евакуації смертельно пораненого бійця РСП ІНФОРМАЦІЯ_205 , озброєна
група його співслужбовців та ідентифікований за результатами судового розгляду
ОСОБА_23 , відступаючи від правого кута будівлі Жовтневого палацу алейкою в напрямку
станції метро Хрещатик», вели масований обстріл території навколо центрального
входу до Жовтневого палацу, на якій в цей час пересувалися активісти, а в числі
перших - ОСОБА_1373 , який отримав поранення з того ж напрямку (спереду та дещо
справа від себе). Напрямок звернення у просторі тіла потерпілого в момент
поранення та відразу після падіння не міг зазнати значних змін у зв`язку з
майже одночасною фіксації цих подій та через характер самого поранення,
наслідком якого через тяжке ушкодження кісток тазу та правого стегна стало
неможливість самостійного пересування потерпілим, що власне і спостерігається
на відеозапису. Поруч з пораненим ОСОБА_1254 чітко візуалізуються сліди
пострілів з боку бійців РСП, а їх звуки є характерно відокремленими від загального
шумового фону та зафіксовані на відео запису узгодженими із такими слідами
самих пострілів.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_1373 , перебуваючи на території поблизу центрального
входу до Жовтневого палацу, що розташований на вулиці Інститутській, 1 в місті
Києві, 20 лютого 2014 року приблизно о 09 год. 17 хв. 25-50 сек. під час загострення протистояння між активістами
«Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної
зброї, отримав одне наскрізне вогнепальне поранення з ушкодженням кісток тазу
та правого стегна, що супроводжувалось крововтратою та розвитком шоку (має
ознаки тяжкого тілесного ушкодження, від якого помер ІНФОРМАЦІЯ_202 ), постріл,
внаслідок якого утворилося дане поранення, був зроблений з неблизької
дистанції, з нарізної вогнепальної зброї.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто, але,
виходячи з даних про обставини отримання потерпілим поранення спереду назад та
дещо справа на ліво, вказане вогнепальне поранення було завдано ОСОБА_1382 з
території, яка перебувала під виключним контролем співробітників РСП та інших
правоохоронців, які під час відступу біля правого кута Жовтневого палацу і далі
по алейці від нього з метою стримати просування за собою активістів, злагоджено
застосовували вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб,
шляхом здійснення не вибіркових пострілів у напрямку натовпу та навколо (відокремлені
на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» епізод 7 (пункт 5.3.2 вироку).
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не встановлено
будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_1373 перед пораненням
використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв інші дії, які
з огляду на взаємне розташування на місцевості, яке виключало можливість
безпосереднього контакту конфліктуючих сторін, становили чи могли бути оцінені
такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я для працівників
правоохоронних органів, відтак, законні підстави для застосування у даному
випадку вогнепальної зброї, яке носило не вибірковий характер, були явно
відсутні.
5.4.29. За епізодом поранення
ОСОБА_428 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1205 показав,
що 19 лютого 2014 року він разом з товаришами прибув на «Майдан» до Києва на
порятунок активістів, яких працівники міліції взяли у вогняне кільце і перед
тим палили. Вони брали участь у мітингах, людей було багато, у конфлікти з
правоохоронними органами не вступали. Коли ранком 20 лютого, між 06 та 07 год.,
у приміщенні КМДА, де вони ночували, хтось закричав, що щось відбувається на
«Майдані», вони зібралися та побігли до Стели. Там відбувалися заворушення,
горіли шини, активісти вийшли за барикади і пішли вперед. З чого все
розпочалося йому не відомо. Він так само побіг вперед до вул. Інститутська. На
той час він з верхнього одягу мав на собі: жовту захисну лижну каску, окуляри
лижні; коричневу куртку, джинси. На Інститутській передом до Майдану
Незалежності під містком стояв синій водомет - КАМАЗ, в нього горіло вікно, чи
стояла інша техніка, він не пам`ятає. Коли він з іншими активістами наблизився
до водомету, їх потравили газом, вони відступили назад, після чого він біля
квіткового годиннику через пагорб виліз до Жовтневого палацу. Біля палацу був
підрозділ силових структур в чорному форменому одязі із жовтими пов`язками на
руках, активісти їх відганяли за межі палацу, навпроти колонади по центру стояв
білий мікроавтобус каналу «1+1», за який вони не зайшли, оскільки ці
правоохоронці пішли в контратаку. У цей момент він отримав в ліве плече зі
спини поранення з травматичної зброї, відчув удар, але рани не було.
Правоохоронцям вдалося відігнати активістів від Жовтневого палацу вниз до
квіткового годинника. Перебуваючи за металевим парканом біля годинника,
підібрав покинуті кимось з активістів палицю та щит трикутної форми, за яким
сховався. Їх було разом чоловік з десять, було чутно, що по їх щитах стріляють
- з якої зброї, не міг визначити через шоковий стан. Поруч вибухнув феєрверк.
Припускаючи, що правоохоронці можуть оточити активістів, які були під містком,
де була водометна машина, вони вирішили спробувати відігнати цей спецпідрозділ.
З цією метою він перейшов через паркан і, закликаючи палицею інших, вибіг по
сходах над годинником вперед в бік Жовтневого палацу, але побачивши кількість
озброєних правоохоронців, які наводили на нього зброю, відразу вирішив
повернутися. У момент, коли він зійшов зі сходів та рухався по вимощеній
доріжці над годинником біля металевого паркану, звернутий обличчям та передньою
частиною тулуба до Жовтневого палацу, який був з верху дещо зліва, відчув
сильний біль ззаду і впав. Він отримав наскрізне поранення - є розріз на животі
з правої сторони спереду і позаду на спині рана. Чи були в цей момент активісти
перед ним, не пам`ятає. Вже пораненого його перекинули через паркан, потім біля
годинника стягнули до низу і звідти його забрала швидка медична допомога -
чітко вже тих подій він не пам`ятає, саме поранення сталося за часом приблизно
о 09 год. Тривалий час за відчуттям різкого болю з заднього боку він вважав, що
постріл було здійснено йому в спину зі сторони сцени «Майдану», але лікарі
переконали його, що це не так - «якби його підстрелили ззаду, то спереду все
порозривало, куля вдарила в кістку та роздробила таз».
Крім того, потерпілий ОСОБА_1205 , відповідаючи на
додаткові запитання, уточнив: - на «Майдані» він за власним бажанням був
декілька разів по декілька днів, участі в заворушеннях не брав, лише
спостерігав, до сотень не входив, вогнепальної зброї серед активістів не бачив,
пропозицій у силовому протистоянні владі не отримував, був противником цього,
те, що десь кидали в правоохоронців «коктейлі молотова» підтверджує, але сам
участі в цьому не брав і намагався бути в стороні від таких дій; - він активно
закликав людей підтримувати «Майдан», їздити до Києва, сам приєднався до лав
протесаного руху з тим, щоб його діти не бачили того, що бачили на «Майдані»
вони - побиття, розстріли, про політику тоді ніхто не думав, як і про зміну
влади насильницьким шляхом; - до Жовтневого палацу він підіймався з єдиною
метою - розжати кільце, яке створили працівники міліції навколо «Майдану»,
хотів, щоб ті у подальшому на них не напали, фізичного контакту з міліцією не
було через значну відстань між ними; - він для себе не може пояснити, чому
спецпідрозділ у чорній формі, будучи озброєним (він чітко бачив зброю),
спочатку тікав від беззбройних активістів, а потім повернувся і почав стріляти
«бойовими», лише припускав, що вони або уникали конфлікту, або виманювали
активістів, а потім помстилися їм за атаку; - він чітко бачив зброю в руках
вказаного спецпідрозділу, це були помпові рушниці та автомати, з яких вівся
вогонь в бік активістів, один правоохоронець спочатку з кута палацу, а потім з
верху над сходами стріляв в активістів з пістолета, він бачив характерні рухи
та стойку, які міг правильно оцінити, маючи багаторічний досвід служби в
органах міліції, поруч падали активісти; - з органів МВС звільнився за власним
бажанням через малу заробітну плату, ніяких проблем у зв`язку із звільненням не
було; - під час слідчого експерименту він повністю відтворив обставини свого
поранення та їх підтверджує, в момент поранення куля пройшла крізь особисті
документи (портмоне, посвідчення водія, паспорт), які були на той час в кишені
спереду справа, і він може їх продемонструвати суду, вважає, що постріл в нього
було здійснено з боку Жовтневого палацу; - на той час він користувався
телефоном номер …46-83; - він, потерпілий, не може сказати, чи попереджали
правоохоронці про застосування зброї, оскільки було багато криків з різних
боків, правоохоронці були в шоломах, на обличчях маски, дехто мав спецокуляри,
їх обличчя розглядіти змоги не було, на той момент він не думав, чи може зброя
бути застосована проти нього; - коли він прикривався щитом біля металевої
огорожі, то не бачив військовослужбовців ВВ, яких виводили із Жовтневого
палацу, площадку перед Жовтневим палацом для огляду закривав пагорб зверху, але
перед цим їх бачив; - про загиблих правоохоронців під час вказаних подій вперше
почув під час даного судового засідання; - під час евакуації машиною швидкої
медичної допомоги його хотіли викинути з машини якісь два чоловіки, але лікарі
стали цьому на перешкоді.
Також потерпілий показав, що не мав чіткого уявлення про
те, до якої межі він разом з іншими активістами мав намір «розжимати кільце
правоохоронців», він не був впевнений, що особи в чорній формі із жовтими
пов`язками на руках, яких вони відганяли від Жовтневого палацу, мали відношення
саме до міліції, він розумів, що це є якійсь спеціальний підрозділ із
спеціальними засобами та зброєю, але чи то є охорона, чи то міліція, чи то
самоорганізовані цивільні особи, чи то підрозділ з РФ, про якій казали на
«Майдані», йому було не зрозуміло. Цих осіб він сприймав лише як тих, хто
нападав на них, палив палатки і становив загрозу «Майдану», але за формою вони
виглядали як працівники міліції.
Як також вважав потерпілий ОСОБА_1205 : - активісти не
сприймали оголену зброю як загрозу; - він уникав фізичного контакту з
правоохоронцями та їм загрози не становив; - рух активістів за барикади вперед
з метою «розжати кільце» не був наступом, активісти ранком 20 лютого вимушено
діяли з метою самозахисту, ескалацію конфлікту з міліцією 20 лютого зробили ті,
хто палив палатки активістів, які мирно протестували; - їх би з «Майдану»
правоохоронці не випустили, утиски активістів «Майдану» відбувалися саме з боку
працівників міліції; - залишення працівниками міліції своїх позицій було
загрозливим щодо «Майдану» готуванням до штурму, якщо б міліція відходила
спокійно, то проблем не було б.
Згідно з дослідженою судом заявою ОСОБА_1205 від
29 квітня 2014 року, особа якого підтверджена копією паспорта, останній просив
в межах досудового розслідування, розпочатого 21 березня 2014 року за фактом
одержання ним 20 лютого 2014 року у центральній частині м. Києва під час
проведення акцій протесту вогнепального поранення від невстановлених осіб,
залучити до даного кримінального провадження як потерпілого (т. 88 а. 13, 29 та
53-55).
На складеній під час досудового розслідування за участю
потерпілого схемі (т. 88 а. 38), яка була досліджена судом і дані якої безпосередньо
суду підтвердив ОСОБА_1205 , він схематично зафіксував місце свого поранення з
правого боку над квітковим годинником, що розміщений на вул. Інститутська,
навпроти лівого кута будівлі Жовтневого палацу, коли він піднімався по сходах.
Аналогічні викладеним вище показання про обставини та
місце свого поранення, а також про напрямок свого переміщення під час такого
поранення потерпілий надав безпосередньо на місцевості під час слідчого
експерименту 12 березня 2015 року, протокол якого та додатки до нього у
виді схеми, фото таблиць та дані відео фіксації були безпосередньо досліджені
судом присяжних (т. 88 а. 43-52). При цьому, потерпілий уточнив, що він
відчував біль ззаду, а на слідчому експерименті показав місце поранення на тілі
спереду, маючи на увазі вхідний отвір (07 хв. 23 сек. запису).
Суд визнає необґрунтованими застереження захисту щодо
умовної інформативності зафіксованих даних цього слідчого експерименту щодо
сектору здійснення пострілу в потерпілого (територія перед Жовтневим палацом).
Всупереч твердженням сторони захисту, як об`єктивно вбачається з даних фіксації
перебігу слідчого експерименту (запис, починаючи з 07 хв. 27 сек.), тільки
після того, як потерпілий зафіксував положення свого тіла у просторі на момент
поранення і відійшов, оператор саме з того місця, враховуючи повідомлені
потерпілим дані про вхідне поранення, здійснив відеозапис місцевості перед
Жовтневим палацом. Відсутність кругової оглядової зйомки всієї місцевості, а
так само розміщення відеокамери не на висоті вхідного отвору не впливає на ці
результати слідчого експерименту внаслідок їх загального характеру.
Згідно з дослідженими судом матеріалами тимчасового
доступу, проведеного на підставі відповідної ухвали слідчого судді (т. 68
а. 17), абонент мобільного оператора з номером телефону …46-83, який потерпілий
ідентифікував як свій, перебував о 07 год. 10 хв. 20 лютого 2014 року в зоні
дії станції, розташованої на вулиці Хрещатик, 19, в м. Києві, а о 10 год. 06
хв. того ж дня - в зоні дії станції, розташованої на вулиці Шалетт, 1, в м.
Києві (по дорозі в лікарню), що також узгоджується з показаннями потерпілого.
Як вбачається з досліджених судом присяжних письмового
дозволу потерпілого на використання своєї медичної документації, листів
КМКЛ ШМД від 28 березня 2014 р., 01 вересня 2015 р. № 692, № 692/1 та № 1584
відповідно, листів ІНФОРМАЦІЯ_206 № 1110/Б від 20 травня 2014 року та №
1341/Б від 17 червня 2014 року, карти виїзду швидкої медичної допомоги № 586
від 20 лютого 2014 року та виписки з медичної карти хворого № 4976 від
24 лютого 2014 року, відомостей з бази даних АІДС «Швидка медична
допомога», довідки КМКЛ ШМД від 20 липня 2015 року, квитанції № 4976,
20 лютого 2014 року о 09 год. 18 хв. було зареєстровано виклик швидкої медичної
допомоги з Майдану Незалежності м. Києва, за яким потерпілого ОСОБА_1383 в
одязі (чорне взуття, куртка - дублянка, комбінезон, штани, светр) о 10 год. 00
хв. було доставлено до КМКЛ ШМД (історія хвороби № 4976) з діагнозом: наскрізне
вогнепальне поранення живота справа, пошкодження правої внутрішньої здухвинної
вени, оболонки тонкого кишечнику, дірчатий вогнепальний перелом правої
здухвинної кістки, розчавлення латеральної маси крижня на рівні S2-S5,
гемоперитоніум, напружена тазова гематома, геморагічний шок 3 ст., правобічний дистальний
нижній монопарез. ОСОБА_1205 в період з 20 по 23 лютого 2014 року перебував у
відділенні інтенсивної терапії загального профілю КМКЛ ШМД, після 23 лютого був
переведений до відділення політравми, а 24 лютого - транспортований для
продовження лікування за кордон. При цьому, за первинними даними карти виїзду
швидкої медичної допомоги № 586 від 20 лютого 2014 року в поперековій ділянці
потерпілого справа виявлено вхідне вогнепальне поранення розміром 1,5 х 1,0 см,
а за даними рентгенографії та комп`ютерної томографії, які наводяться у виписці
з історії хвороби потерпілого, в нього виявлено уламковий перелом крила
здухвинної кістки справа по медіальному контуру та наявність кісткових уламків
в тілі за ходом ранового каналу (т. 88 а. 61, 62, 67-71, 74-77, 82-86).
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні висновку
судово-медичної експертизи № 977/Е від 04 серпня 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_1384 вивчивши дані медичної документації на ім`я ОСОБА_1383 , на
момент госпіталізації останнього у нього були виявлені ушкодження: наскрізне
вогнепальне поранення живота справа з пошкодженням правої внутрішньої
здухвинної вени, оболонки тонкої кишки, з дірчатим вогнепальним переломом
правої здухвинної кістки, розчавленням латеральної маси крижня на рівні 2-5
крижових хребців, яке ускладнилось. Враховуючи дані додаткових досліджень, а
саме комп`ютерної томографії, встановлено вхідний отвір в здухвинній ділянці
справа, а вихідний - в поперековій ділянці справа. Характер та морфологічні
властивості виявленого ушкодження вказують на те, що воно утворилося від
однократної дії тупого предмету з обмеженою поверхнею контакту і значною
кінетичною енергією, що могло бути внаслідок пострілу набоями, які були
споряджені кулями, за давністю може відповідати 20 лютого 2014 року та за
критерієм небезпеки для життя відноситься до тяжких тілесних ушкоджень (т. 88
а. 95-103).
Оцінюючи за заявою сторони захисту вказаний висновок
експерта на предмет його відповідності вимогам ст. 102 КПК України, суд
присяжних вважає встановленим таке.
По-перше, запит експерта від 28 травня 2014 року про
необхідність надання додаткових матеріалів - карти виїзду швидкої медичної
допомоги та відповідних рентгенограм внутрішніх органів потерпілого (т. 88 а.
90) був розглянутий та задоволений, а саме: слідчий А.РУБАН своїм листом від 12
червня 2014 року надав карту виїзду швидкої медичної допомоги та дозвіл на
використання додаткових матеріалів від спеціалістів у галузі рентгенології (т.
88 а. 93); слідчий ОСОБА_2896 своїм листом від 28 травня 2014 року надав
цифровий носій інформації - диск CD-R 3 шт. з рентгенівським знімками
потерпілого ОСОБА_1205 (т. 88 а. 91).
По-друге, в дослідницькій частині висновку експерта
вказано як про запит експерта, так і про подання вказаних вище додаткових
матеріалів (т. 88 а. 96-97), розбіжності з цього приводу у досліджених судом
документах відсутні.
По-третє, в дослідницькій частині висновку експерта
вказано про залучення лікаря-рентгенолога, який вивчив надану документацію, в
тому числі рентгенівські знімки потерпілого ОСОБА_1205 , на яких констатував
візуалізацію багатоосколкового вибухового перелому кісток тазу справа, тіла
правої здухвинної кістки з дрібними кістковими фрагментами навколо (т. 88 а.
99), розбіжності з цього приводу у висновку експерта також відсутні.
По-четверте, описана лікарем-рентгенологом візуалізація
слідів перелому кісток тазу (кісткові уламки) повністю корелює з незалежними з
цього приводу за фактором часу виявлення об`єктивними медичними даними, в тому
числі томографічних, рентгенологічних та КТ досліджень, які зафіксовані в
медичній документації польськими лікарями, зокрема «…вирізано краї та канал
вогнепальної рани зі сторони хребта… видалено осколки кістки; …дрібні фрагменти
кістки простежуються в напрямку до тулубу і в поясі правового поперекового
м`язу» тощо.
Потерпілий ОСОБА_1205 за безпосередньої участі якого були
досліджені вказані документи, також вважав висновки судового експерта медика
правильними.
У висновку експерта прямо вказано, що подана на
дослідження медична документація за даним епізодом походженням із-за кордону
була належним чином верифікована (має акредитований переклад) (т. 88 а. 99), що
суд визнає достатнім для того, щоб визнати відомості, які вона містить, а також
похідні від неї докази допустимими для цілей даного провадження.
За сукупності таких даних суд присяжних вважає відомості,
які місить висновок судово-медичної експертизи № 977/Е від 04 серпня 2014 року,
допустимими і достовірними доказами, оскільки він ґрунтується на об`єктивних
судово-медичних даних, і таким, що відповідає вимогам закону щодо його змісту
(п. п. 5 та 6 ч. 1 ст. 102 КПК України). Відсутність у ньому персоніфікованих
даних про особу лікаря-рентгенолога, який залучався експертом, хоча і є
безумовним порушенням, проте через його формальний характер не ставить під
сумнів достовірність одержаних експертом результатів.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновку
медико-криміналістичної експертизи від 06 травня 2015 року № 29-МК з
додатками (контактограми), яку провів експерт ОСОБА_1201 (т. 88 а. 108-116), на
задній поверхні портмоне, паспорті та посвідченні водія, що належать ОСОБА_1385
та були при ньому 20 лютого 2014 року, було виявлено по одному вхідному
вогнепальному кульовому пошкодженню, а на передній поверхні - по одному
вихідному, які співпадають між собою і утворились за рахунок одного пострілу з
вогнепальної зброї в момент, коли ці предмети були складені докупи і задньою
поверхнею повернуті до дульного зрізу вогнепальної зброї. До складу металу
снаряда (кулі) входила мідь. Разом з тим, не достатні дані для визначення
діаметру снаряду кулі та дистанції пострілу, а відсутність одягу не дає змоги
перевірити відповідність пошкоджень на ньому пораненням на тілі.
В судовому засіданні за участю всіх сторін провадження
були відкриті сторонам та безпосередньо судом оглянуті речові докази -
портмоне, паспорт та посвідченні водія, що належать ОСОБА_1385 та були при
ньому 20 лютого 2014 року, результати огляду висновкам експерта № 29-МК не
суперечать і додатково встановлено, що маючи наскрізне вогнепальне пошкодження,
ці предмети не мають на собі жодних слідів крові.
Аналогічні дані встановлені і під час дослідження судом протоколу
огляду цих речових доказів від 15 травня 2014 року, які ОСОБА_1205 видав
добровільно, а потім отримав на відповідальне зберігання (т. 88 а. 129-140,
143).
З приводу дослідження речових доказів потерпілий уточнив,
що портмоне з документами під час згаданих вище подій він завжди носив при собі
в правому кармані спереду, хоча не може сказати, яким боком до тіла. При цьому,
зверху на ньому була куртка, а під нею спортивна куртка, в кармані якої він
зберігав документи.
Суд окремо звертає увагу на щирість потерпілого, який не
вдався до розмірковувань щодо боку, яким він зберігав портмоне до тіла в
кармані, а цілком логічно повідомив, що не звертав на це уваги. За таких
обставин важко звинуватити потерпілого у тому, що він намагається спотворити ці
обставини на свою користь.
Таким чином, вказані дані огляду речових доказів як під
час досудового розслідування, так і судового розгляду (відсутність слідів
крові, та очевидні пошарові кульові пошкодження) у взаємозв`язку з показаннями
потерпілого щодо місця розташування документів в кармані в одягу, які суд
визнає щирими, також узгоджуються з висновком судово-медичної експертизи №
977/Е від 04 серпня 2014 року щодо умовно напрямку ранового каналу - спереду
назад.
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні судом
присяжних висновку комісійної судово-медичної експертизи № 129-2015/о від 08
вересня 2015 року (т. 88 а.
120-128), яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 та ОСОБА_942 на основі
дослідження копій висновків експертиз, медичної документації, копії протоколу
проведення слідчого експерименту з відео фіксацією його проведення, колегія
експертів дійшла висновків, що потерпілий ОСОБА_1205 саме 20 лютого 2014 року
до 09 год. 21 хв. отримав одне (внаслідок одного пострілу) наскрізне проникаюче
вогнепальне поранення тулуба, при цьому: а) вхідна вогнепальна рана розташована
в здухвинній ділянці справа, а вихідна - в попереково-крижовій ділянці справа; б)
напрямок ранового каналу вогнепального поранення був спереду назад, дещо справа
наліво та зверху донизу; в) відсутність у розпорядженні експертів на час
проведення цієї експертизи можливої перешкоди на шляху вогнепального снаряду
(дерев`яного щита) та одягу (в який був одягнутий потерпілий в момент отримання
вогнепального поранення) не дозволило висловитись ані про тип снаряду, ані про
вид зброї стосовно спричинення вогнепального поранення. Проте, приймаючи до
уваги саме характер вогнепального поранення - наскрізне при застосуванні з боку
потерпілого перешкоди (дерев`яного щита) та враховуючи характер та об`єм
руйнування тканин, в т.ч. кісткових, по ходу ранового каналу, все це дозволило
припустити, що постріл, внаслідок якого ОСОБА_1205 отримав вогнепальне
поранення, був зроблений з нарізної вогнепальної зброї; г) в момент пострілу
потерпілий був звернений передньою, дещо правою бічною, поверхнею тулуба до
дульного зрізу зброї, та перебував у вертикальному (або близькому до нього)
поло-женні. Наведене вище дало підстави експертам стверджувати про можливість
спричи-нення вогнепального поранення потерпілому ОСОБА_1385 саме при
обставинах, на які вказував останній у ході слідчого експерименту 12 березня
2015 року.
Відсутність нових даних, на що звернув увагу захист,
ставлячи під сумнів достовірність висновку комісійної експертизи № 129-2015/о,
само по собі очевидно не є підставою для критичної оцінки її результатів,
навпаки, вказує на її повну відповідність первісним даним.
Висновок комісії експертів № 129-2015/о щодо нарізного
характеру зброї узгоджується з даними іншого висновку експертизи № 29-МК про
те, що до складу металу снаряда (кулі), якою був поранений потерпілий, входила
мідь.
В іншій частині висновок комісії експертів № 129-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Проте, за об`єктивними судово-медичними даними (напрямок
ранового каналу в тілі потерпілого) у поєднанні з результатами слідчого
експерименту щодо розташування потерпілого в момент поранення у просторі
можливість перебування стрілка, який його поранив, у секторі, що охоплює
майданчик перед будівлею Жовтневого палацу, не виключається, і для такого
висновку відсутня потреба в спеціальних знаннях. Крім того, під час дослідження
вказаного висновку експертизи потерпілий ОСОБА_1205 уточнив, що, якщо
використовувати зображення місцевості, яке схематично використали експерти (т.
88 а. 128), то останній раз перед своїм пораненням бачив правоохоронців в
чорному одязі на площадці перед Жовтневим палацом ближче до його лівого боку,
якщо дивитися з вул. Інститутська, а на момент самого поранення - їх вже не
бачив.
Згідно з протоколом огляду відеозапису від 09 жовтня
2015 року, в ході якого було оглянуто DVD-R диск з відміткою «ГПУ» із
записом «ВидеоПоСекундам», на який вказав потерпілий ОСОБА_1205 під час
свого допиту, та за результатами безпосереднього дослідження вказаного відео в
судовому засіданні (т. 88 а. 144-148), на 03 хв. 37 сек. запису потерпілий
ідентифікував себе в жовтій касці із дерев`яним щитом, як він йде повз доріжки
над квітковим годинником з лівого боку вул. Інститутська, якщо підійматися
вверх, і далі присідає в групі активістів, прикрившись щитом від Жовтневого
палацу, місце його поранення, яке відбулося значно пізніше, метри на два
правіше. У цей час також зображена велика кількість активістів, які
піднімаються по пагорбу в напрямку Жовтневого палацу, та декілька активістів,
що знаходяться на містку між ТРЦ «Глобус» та Жовтневим палацом, озброєні
співробітники міліції в чорному одязі із жовтими пов`язками, саме яких і бачив
потерпілий, забезпечують евакуацію військовослужбовців ВВ з будівлі Жовтневого
палацу (активісти при цьому залишаються на своїх позиціях, великі проміжки часу
постріли не лунають 03 вх. 23 сек. - 03 хв. 47 сек., 03 вх. 50 сек. - 04 хв. 11
сек., 04 хв. 12 сек. - 04 хв. 25 сек.), здійснюють постріли в бік активістів з
помпових рушниць (03 хв. 18 сек., 03 хв. 30 сек., 04 хв. 43 сек., 05 хв. 14
сек. тощо), наводять на них з метою стримування АКМС без їх застосування (03
хв. 26 сек.) та з проведенням поодиноких пострілів на далі. У подальшому на 05
хв. 03 та 48 сек. запису потерпілий знову себе ідентифікує в жовтій касці, як
він сидить в групі активістів над квитковим годинником, обличчям в бік
Жовтневого палацу. На 06 хв. 09 сек. запису зафіксовано вибухи салюту перед
групою, в якій перебував потерпілий, на 06 хв. 15 сек. запису потерпілий встає
і на 06 хв. 23 сек. запису перелазить через огорожу, закликає інших до наступу
та піднімається вверх по сходах, з цього моменту кількість пострілів за звуком
значно збільшується.
Довідковій інформації щодо астрономічного часу, яка
супроводжує відео «ВидеоПоСекундам», судом було надано оцінку раніше.
Вказані дані відео запису повністю узгоджуються з
показаннями потерпілого в судовому засіданні, а також результатами проведеного
з ним слідчого експерименту.
Відеозапис «ВидеоПоСекундам» за даним епізодом повністю
узгоджуються з даними досліджених судом присяжних відео під назвою «Революцiя
Україна Київ Контратака Майдану вул.Інститутська 2014.02.20» на диску Диск
Videx DVD+R …3433 (т. 18 а. 101) з протокол його огляду (т. 58 а. 85-92)
та ідентичного йому відео «revolyucia_GREEN» на диску Verbatim DVD+R
…4398 з написом «ОСОБА_2753» (т. 58 а. 21), яке є найякіснішим першоджерелом
вказаних відео сюжетів.
Під час дослідження судом відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а.
40). починаючи з 23 хв. 59 сек. запису, зафіксовано аналогічне за змістом відео
з фіксацією участі потерпілого в подіях навколо Жовтневого палацу. Зокрема, на
23 хв. 59 сек. запису на екрані 3/2 зафіксовано рух потерпілого повз доріжки
над квітковим годинником з лівого боку вул. Інститутська, як далі він присідає
в групі активістів (акцентований автором відео астрономічний час 09 год. 16 хв.
29 сек.), а вже на 24 хв. 15 сек. запису на тому самому екрані 3/2 зафіксовано,
як він встає, перелазить через огорожу, закликає інших до наступу і
піднімається вверх по сходах (акцентований автором відео астрономічний час 09
год. 16 хв. 46 сек.) з одночасно подальшою фіксацією дій окремих співробітників
правоохоронних органів у чорній формі із жовтими пов`язками, які прикриваючи
відхід основної групи із смертельно пораненим ОСОБА_2786 , здійснюють щільні
постріли з вогнепальної зброї (АКМС) в бік активістів (екрани 2/2 та 3/2, а
далі 1/3 та 4/2 та ін., запис, починаючи з 24 хв. 28 сек., акцентований автором
відео астрономічний час, починаючи з 09 год. 16 хв. 58 сек.).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1386 за
епізодом поранення ОСОБА_1205 , показав, що він лише чув від іншого активіста,
що поранили ОСОБА_3066 , проте самі
обставини поранення останнього йому не відомі.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом поранення ОСОБА_НОМЕР_277 (відокремлений на відео «Висота ''Жовтне-вий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 7 «згортання
спеціальної операції спецпідрозділу «Беркут» біля Жовтневого палацу» (пункт
5.3.2 вироку).
Оцінюючи подані сторонами докази щодо факту подій за
епізодом поранення ОСОБА_1205 , суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає
допустимими та достовірними, а тому кладе в основу свого вироку. Оціночні
судження (враження) потерпілого щодо ступеня загрози дій активістів для
правоохоронців та підстав для застосування зброї з боку правоохоронців, суд
присяжних оцінює виключно в контексті встановлених фактів у справі в цілому.
Водночас, під час допиту потерпілий ОСОБА_1205 надав
очевидно суперечливу оцінку окремим подіям, що не може залишитися поза увагою
суду, від якого всі сторони очікувано вимагають об`єктивності.
Так: - з одного боку, потерпілий вказав на те, що зброя в
руках людей в чорній формі із жовтими пов`язками змусила його повернутися
назад, отже він сприймав оголену зброю як демонстрацію готовності її
використати, а з іншого - заявив, що не знає, чи сприймали активісти оголену
зброю, як загрозу; - з одного боку, заявив, що не підтримував насильства щодо
правоохоронців, а з іншого - визнав, що закликав людей їх відганяти від
Жовтневого палацу; - з одного боку, заявив, що уникав фізичного контакту з
правоохоронцями, їм загрози не становив, а з іншого - визнав, що тільки
застосування газу не дало активістам та йому, зокрема, змоги наблизитися до
палаючої кабіни водомета на вул. Інститутська; - оцінював дії активістів ранком
20 лютого як вимушений самозахист, хоча описував рух вперед саме активістів,
які «розжимали кільце» відступаючих осіб у форменому одязі; - стверджував, що
ескалацію конфлікту з міліцією 20 лютого зробили ті, хто палив палатки
активістів, які мирно протестували, але визнав, що 19 та 20 лютого ніхто
палатки «Майдану» не палив, а хто почав їх палити раніше, йому не відомо; - з
одного боку, заявив, що був переконаний, що їх би з «Майдану» правоохоронці не
випустили, а з іншого - визнав, що потрапив на територію «Майдану»
безперешкодно з боку Хрещатика, описував події протистояння лише з боку
урядового кварталу; - стверджував про утиски активістів «Майдану» саме з боку
працівників міліції, а коли останні були адресатом активних дій «Майдану», то
ознак співробітників міліції в них вже не бачив; - рух активістів за барикади
вперед з метою «розжати кільце» не вважав наступом, натомість залишення
працівниками міліції своїх позицій оцінював як загрозливі (провокаційні) дії
щодо «Майдану», готування до штурму, і це при тому, що визнав, що йому взагалі
не відомо, з чого розпочалися ці події; - з одного боку, був переконаний, що
якщо б працівники міліції відходили спокійно, то проблем не було б, а з іншого
- описував дії активістів, які не просто переслідували, а й намагалися відганяти
останніх, відтак питання надання правоохоронцям можливості відійти спокійно,
для самих активістів не було актуальним.
Вказані суперечності продемонстровані і з боку інших
потерпілих, яким суд також намагався дати об`єктивну оцінку - див., напр. епізод
поранення ОСОБА_2897 .).
За даним епізодом сторона обвинувачення залишила без
оцінки досліджені під час судового розгляду докази, показання самого
потерпілого та продовжувала вважати взагалі невстановленим часовий діапазон
поранення ОСОБА_1205 20 лютого 2014 року, з чим суд не може погодитися через
явну поверховість оцінки цією стороною доказів за даним епізодом.
Натомість, суд за результатами оцінки доказів за даним
епізодом вважає доведеним, що потерпілий ОСОБА_1205 , перебуваючи в м. Києві на
пагорбі над «Квітковим годинником» по вул. Інститутській та будучи звернутим
обличчям та передньою частиною тулуба до Жовтневого палацу, який був зверху і
дещо справа від нього, приблизно о 09 год. з 17 до 20 хв. отримав вогнепальне
поранення тулуба внаслідок пострілу спереду та дещо справа від себе, тобто з
напрямку території, яка у цей час була під виключним контролем озброєних
співробітників РСП та інших правоохоронців, які діяли з ними спільно.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_1205 20 лютого 2014 року приблизно о 09
год. 17 - 20 хв. перебуваючи на пагорбі над «Квітковим годинником» по вул.
Інститутській в м. Києві під час загострення протистояння між активістами
«Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної
зброї отримав внаслідок пострілу з нарізної вогнепальної зброї наскрізне
проникаюче вогнепальне поранення тулуба (в поперековій ділянці справа) з
ушкодженням внутрішніх органів, що є тяжким тілесним ушкодженням. В момент поранення
ОСОБА_1205 був звернений передньою, дещо правою бічною, поверхнею тулуба до
дульного зрізу зброї та місцевості навколо Жовтневого палацу справа, напрямок
ранового каналу спереду назад, дещо справа наліво та зверху донизу.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
безспірно встановлено, що вказане вогнепальне поранення було завдано ОСОБА_1205
з території, яка перебувала під виключним контролем співробітників РСП та інших
правоохоронців, які під час відступу біля правого кута Жовтневого палацу і далі
по алейці від нього з метою стримати просування за собою активістів, злагоджено
застосовували вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб,
шляхом здійснення не вибіркових пострілів у напрямку натовпу та навколо
(відокремлені на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» епізод 7 (пункт 5.3.2 вироку).
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих сторонами
провадження і досліджених під час судового розгляду доказів встановлено дані,
які вказують на те, що ОСОБА_1205 перед своїм пораненням закликав до вчинення
групових дій (атака), які могли бути оцінені такими, що становлять загрозу для
життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів як учасників іншої сторони
протистояння. Крім того, встановлено використання оточуючими ОСОБА_1205 особами
з числа активістів предметів, які становили чи могли бути оцінені такими, що
становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних
органів - кидання «коктейлів молотова», здійснення пострілів з мисливської
рушниці, одним з яких вже було вбито співробітника РСП ОСОБА_374 . Разом з тим,
з огляду на взаємне розташування на місцевості, яке виключало можливість
безпосереднього контакту конфліктуючих сторін, умови неочевидності для
правильної оцінки ступеня загрози, яку становили дії групи, саме до якої
звертався ОСОБА_1205 і яка фактично проігнорувала його заклики, законні
підстави для застосування в напрямку такої групи осіб вогнепальної зброї, яке
носило не вибірковий характер, були відсутні. Більш того, ОСОБА_1205 отримав
поранення саме у той час, коли припинив свої заклики і почав повертатися назад.
5.4.30. За епізодом поранення
ОСОБА_634 .
Згідно з дослідженими судом рапортом дільничного
інспектора Сихівського РВ ЛМУ ГУМВС у Львівській області від 28 лютого 2014
року, повідомленнями лікарів КМКЛ № 17 від 20 лютого 2014 року, заявою
від 20 червня 2014 року ОСОБА_1387 про вогнепальне
поранення плеча (фіксується плутанина у документах щодо правого чи
лівого), яке він отримав 20 лютого 2014 року
під час акцій протесту на вул. Інститутська в м. Києві, у той же день
доставлений до КМКЛ № 17, а наступного дня у хірургічне відділення Львівської
МКЛ № 8, було розпочате з 28 лютого 2014 року досудове розслідування, а його
самого визнано потерпілим (т. 142 а. 85-86, 92-93, 96-98, 109).
Враховуючи дані про особу потерпілого, які вказані у
протоколі його допиту після встановлення особи на підставі паспорту (т. 142 а.
113) та ним вказані особисто (т. 142 а. 109, 112, 117, 132 тощо), слід вважати
документи, які помилково складені на ОСОБА_1388 , такими, що складені на
потерпілого ОСОБА_1387 .
Факт перебування
ОСОБА_1387 вночі та ранком (09
год. 40 хв., 10 хв. 28 хв.) 20 лютого 2014 року в районі Майдану незалежності в
місті Києві також узгоджується з даними тимчасового доступу (т. 63 а.
80-81) про місце перебування абонента мобільного оператора з номером телефону
…16-69, яким користувався ОСОБА_501 (т. 142 а. 113).
Як видно з дослідженої судом картки швидкої медичної
допомоги № 727 від 20 лютого 2014 року, довідки КМКЛ № 17 від 28
травня 2015 року № 19, ОСОБА_501 був вивезений на госпіталізацію о 10 год. 35
хв. 20 лютого 2014 року, а доставлений до відділення політравми КМКЛ № 17 о 10
год. 45 хв. і того ж дня був виписаний, при цьому мав проникаюче поранення
грудної клітки та вогнепальне наскрізне поранення лівого плеча, проте
скарги висловлював на біль правого плеча (т. 142 а. 103-104, 151).
За дослідженою судом випискою з картки Львівської
МКЛ № 8 стаціонарного хворого № 1767, ОСОБА_501 перебував у лікарні з 21 до 28
лютого 2014 року з діагнозом вогнепальне наскрізне кульове поранення правої
половини грудної клітки з переломами 3, 4 ребер справа, контузією правої
легені, вогнепальним ураженням правого плечового сплетіння, продовжив
лікування в Республіці Польща, що узгоджується з даними довідки, виданої за
місцем його проживання (т. 142 а. 91, 125).
Крім того, згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичної експертизи № 74/14 від 03 березня 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_1180 на підставі первинних медичних документів (т. 142 а. 89-90),
у ОСОБА_1387 на момент звернення за медичною допомогою було виявлено ушкодження
у виді одного наскрізного вогнепального кульового поранення правої половини
грудної клітки з переломами 3, 4 ребер, контузією правої легені, поступленням
крові та повітря у плевральну порожнину та ураженням правого плечового
сплетіння, яке заподіяно кулею внаслідок пострілу зі зброї, можливо 20 лютого
2014 року, та відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм
небезпеки для життя). Вхідний отвір ранового каналу, який має напрямок спереду
назад, розташовано на правій боковій поверхні грудної клітки в ділянці 3-го ребра
по передньо-підпахвовій лінії, а вихідний - на спині в ділянці 4-го ребра по
лопатковій лінії. Питання про вид зброї та патрону, калібр кулі та відстань
пострілу надаються при проведенні медико-криміналістичної та балістичної
експертизи.
Враховуючи ці всі дані у поєднанні з наданими потерпілим
ОСОБА_1389 об`єктивними даними фото фіксації поранення на своєму тілі з правого
боку (т. 142 а. 119), суд визнає достовірним дані про правобічний
характер поранення у потерпілого, виключаючи посилання на поранення лівої
частини його грудної клітини чи плеча як помилкові. Крім того, суд, беручи до
уваги локацію вхідної та вихідної ран на тілі потерпілого (вхідна в ділянці
3-го ребра, а вихідна - на спині в ділянці 4-го ребра), яка до того ж чітко
зафіксована на вказаному фото, визнає слушними зауваження захисту про
об`єктивний перепад по висоті обох цих ран зверху вниз по ходу визначеного
експертом напрямку ранового каналу і справа наліво.
Відомості, що містила медична документація із-за кордону,
мали виключно похідний характер відносно первинної медичної документації на
потерпілого, а тому не бралися до уваги експертами-медиками.
Згідно з даними додатку до протоколу допиту потерпілого
ОСОБА_1387 від 17 липня 2014 року у виді схеми місцевості (т. 142 а.
118), протоколу слідчого експерименту від 29 вересня 2015 року та
додатків до нього (фото, відео) (т. 142 а. 133-142) ранком 20 лютого 2014 року
після відступу міліції від Стели Незалежності потерпілий (у чорних курточці,
джинсах та черевиках) був учасником першого підйому активістів вулицею
Інститутська, доки їх не змусили повернутися назад на барикаду під пішохідний
місток працівники міліції у чорній формі, які вийшли із-за будівлі Жовтневого
палацу на площадку перед ним та стріляли зі зброї, застосовували гранати (запис
з 04 хв. 41 сек., 05 хв. 23 сек.). У подальшому під час руху в групі з іншими
активістами на майданчику навпроти колон центрального входу до Жовтневого
палацу потерпілий у русі отримав наскрізне вогнепальне поранення в праву
половину грудей, після чого повернувся до квиткового годинника і звідти був евакуйований
на шиту до Головпоштамту. Перед його пораненням активісти йшли за відступаючими
працівниками міліції, а останні перебували вже за будівлею Жовтневого палацу
(запис з 08 хв. 10 сек.). Під час поранення він йшов вперед майже у
вертикальному положенні, передом був звернутий в напрямку урядового кварталу
(запис з 09 хв. 15 сек., 09 хв. 25 сек.). Вважає, що стріляли в нього спереду
назад, зверху вниз, справа наліво і цей напрямок умовно вказує на верхні
поверхи готелю «Україна» (запис з 10 хв. 10 сек., 10 хв. 20 та 34 сек.).
Водночас, звертає на себе увагу те, що у протоколі
слідчого експерименту не зафіксовані результати його проведення, вказаний
потерпілим напрямок здійснення в нього пострілу не перевірений шляхом
співставлення вхідної та вихідної ран, бодай приблизну локацію яких на тілі
потерпілого і на пропозицію останнього слідчий встановлювати вважав за
непотрібне (запис з 10 хв. 45 сек.), спеціаліст криміналіст для проведення цієї
слідчої дії не залучався, а дані вже наявного висновку експерта медика не
враховувалися.
Посилання сторони захисту під час оцінки доказів (виступ
захисника ОСОБА_1280 в судових дебатах) на те, що вказаний протокол слідчого
експерименту не підписаний спеціалістом, який брав участь в цій слідчій дії, не
відповідає дійсності.
Згідно з дослідженим судом протоколом огляду одягу
від 30 вересня 2015 року, який (светр) добровільно видав потерпілий ОСОБА_501
(т. 142 а. 132), на светрі в області правої грудини спереду виявлено отвір
розміром 0,5х0,6 см, а ззаду в області правої лопатки - розміром 2х1,5 см. (т.
142 а. 143-146).
Згідно з даними висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 221-2015/о від 06 листопада 2015 року, яку провели експерти
ОСОБА_942 , ОСОБА_941 , ОСОБА_1229 та ОСОБА_1183 , вивчивши і проаналізувавши
медичну документацію на ОСОБА_1387 , експертні дослідження, в тому числі одягу
потерпілого, копії протоколів його допиту та слідчого експерименту з відео його
проведення (т. 142 а. 159-171), дійшли висновку, що ОСОБА_501 до 10 год. 20 хв.
20 лютого 2014 року отримав одне (внаслідок одного пострілу) наскрізне
проникаюче вогнепальне поранення грудної клітини, при цьому вхідна рана
розташована на правій переднє-бічній поверхні в проекції 3-го ребра по
передньо-підпахвовій лінії, а вихідна - на задній поверхні справа в ділянці
4-го ребра по лопатковій лінії, напрямок ранового каналу справа наліво, спереду
назад та зверху донизу. Виявлені пошкодження на светрі співпадають за
морфологією (вхідне/вихідне) та локацією з ранами на тілі потерпілого, в цих
пошкодженнях слідів нашарувань металізацією міді, нікелю, свинцю та заліза не
виявлено. Повідомлені потерпілим під час слідчого експерименту дані щодо місця
поранення та його положення/пози корелюють судово-медичним даним про його
поранення.
В іншій частині висновок комісії експертів № 221-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи криміналістичними
дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає недопустимими
доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку. Відтак,
враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням доводів та
мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього приводу
виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість - суд
виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
За даними довідки МСЕК № 692604 потерпілому
ОСОБА_1390 внаслідок отриманого поранення тимчасово встановлювалася друга група
інвалідності (т. 142 а. 153-154).
Дійсно, навіть приблизний час поранення потерпілого
ОСОБА_1387 поданими доказами встановити не виявилося можливим. За даним
епізодом сторона обвинувачення залишила без оцінки досліджені під час судового
розгляду докази, показання самого потерпілого та продовжувала вважати
встановленим часовий діапазон поранення потерпілого абстрактно до 10 год. 20
хв., з чим суд не може погодитися.
Натомість, суд присяжних констатує, що під час повного
перегляду судом відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» (відео на флеш носії - т. 90 а. 40), події біля
Жовтневого палацу, які описував потерпілий під час слідчого експерименту,
фіксуються, починаючи з 25 хв. 06 сек. запису (екрани 1/3 та 3/2, в подальшому
інші), астрономічний час з 09 год. 17 хв. 38 сек., та закінчуючи 28 хв. 24 сек.
запису (екран 4/3), астрономічний час 09 год. 20 хв. 57 сек.
Ці дані вказують на ймовірність поранення ОСОБА_1387 за
повідомлених ним обставин приблизно у проміжку часу о 09 год. з 17 до 21 хв., а
тому припущення у повідомленнях про злочин щодо іншого, більш пізнього, часу
його поранення, враховуючи при цьому і часові параметри його госпіталізації,
виключається.
Оцінюючи всі подані сторонами докази за епізодом
поранення ОСОБА_2771 А суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими
та достовірними, а тому кладе в основу свого вироку. Однак, через
невизначеність даних щодо часу та конкретного місця поранення вказаного
потерпілого, довести поза розумним сумнівом причетність до такого поранення
потерпілого працівників правоохоронних органів, та підрозділу РСП ПМОМ «Беркут»
зокрема, стороні обвинувачення не вдалося. Навпаки, ніким не спростовані дані,
які одержані під час слідчого експерименту за участі потерпілого, та узгоджені
з ними об`єктивні судово-медичні дані щодо напрямку ранового каналу (справа
наліво, спереду назад та зверху донизу) спростовують версію сторони
обвинувачення про здійснення пострілу в потерпілого з боку працівників міліції,
які перебували у цей час перед потерпілим та лівіше по вул. Інститутська.
Проведений стороною обвинувачення під час судового розгляду та в судових
дебатах аналіз поданих суду доказів обвинувачення за даним епізодом таких
висновків суду не спростовує.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_501 ранком (о 09 год. між 17 та 21 хв.)
20 лютого 2014 року під час загострення протистояння між активістами «Майдану»
та працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї,
перебуваючи навпроти центрального входу до Жовтневого палацу в м. Києві,
отримав одне (внаслідок одного пострілу) наскрізне вогнепальне кульове
поранення правої половини грудної клітини з переломами 3 та 4 ребер, контузією
правої легені, поступленням крові та повітря у плевральну порожнину, ураженням
правого плечового сплетіння, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження
(за критерієм небезпеки для життя), напрямок ранового каналу справа наліво,
спереду назад та зверху донизу.
У межах даного судового провадження даних про причетність
до такого поранення загиблого ОСОБА_1387 безпосередньо обвинувачених чи інших
співробітників РСП не здобуто. Їх, а так само інших осіб ймовірна причетність
до поранення потерпілого не виходить за межі припущень, на яких не можуть
ґрунтуватися ствердні висновки суду.
Через малоінформативний характер поданих доказів не
можливо оцінити і дії самого потерпілого ОСОБА_1387 в момент поранення на
предмет того, чи становили вони реальну загрозу для життя чи здоров`я
працівників правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння.
5.4.31. За епізодом поранення
ОСОБА_633 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1391 показав,
що був учасником «Майдану» з 02 грудня 2013 року, з тих пір періодично
відвідував ОСОБА_1251 в ОСОБА_1289 . Після подій на початку лютого 2014 року
біля Українського дому, коли його у складі 3-ої сотні Самооборони (сотник
«Буревій») полили з брандспойту, він тяжко застудився, а тому лікувався вдома.
До Києва для участі в протесті знову повернувся ввечері 19 лютого 2014 року,
оскільки був обурений надмірним застосуванням сили правоохоронцями напередодні,
привіз медикаменти. Ввечері 19 лютого виходив на барикади, ніяких активних дій
не було, а на ніч події взагалі притихли. Ночував біля палатки поруч з
Лядськими воротами на Майдані Незалежності разом із земляками з міста Калуш,
грілися біля бочок, біля третьої години ночі, покидаючи територію «Майдану»,
підійшов до них і спілкувався деякий час ОСОБА_1392 . Близько шостої години
ночі почався якійсь шум (вибухи, спалахував вогонь, крики), він в цей час був
на вулиці, на сцені почали кричати про якійсь рух. Підійшовши ближче, побачив
на даху ОСОБА_1174 , як ідентифікував для себе до чотирьох «беркутівців», біля
барикад почали вибухати світло-шумові гранати. З огляду на ці події, повернувся
до палаток і розбудив активістів. Пізніше, коли всі прокинулася, під час
імпровізованого сніданку він мав розмову телефоном з батьком, і лише після 08
год. він разом з товаришами, серед яких були ОСОБА_1393 , ОСОБА_1394 ,
спробували вийти на барикади, але розгубилися в натовпі через випадковий спалах
«коктейлів молотова», були чутні постріли, тому він повернувся до палатки. Коли
другий раз вийшов на барикади, то правоохоронці вже відступали, а зі сцени
лунали заклики займати нові позиції і будувати барикаду під містком, чим він
разом з іншими активістами і зайнявся. Водометів на дорозі, які були вночі, вже
не було. У цей час інша група активістів між містком та квітковим годинником
піднімалася на верх до Жовтневого палацу. Правоохоронці в синьому камуфляжі
відступали вверх по вул. Інститутська, відстрілюючись з помпових рушниць,
декілька з них ще залишалися на верху ТРЦ «Глобус». Оцінивши ситуацію, він
разом з ОСОБА_1395 також пішли в бік Жовтневого палацу і опинилися між містком
та квітковим годинником, у цей час поруч розірвалася граната, тому вони
скотилися до низу. Коли вдруге піднялися, то почали лунати постріли, хтось
кричав «медиків, медиків!», біля нього поранили активіста, якого він став
прикривати піднятим щитом під час евакуації до низу. Був суцільний хаос. Втретє
піднявшись до гори разом з ОСОБА_1395 , пройшовши за край містка вправо і вище
в бік Жовтневого палацу (з лівого боку від лівих сходинок до верхнього
оглядового майданчику), зупинилися біля ялинок, де прикриваючись щитом,
присідаючи та трохи нахиляючись вперед, відчув сильний удар по голові,
внаслідок чого знепритомнів. Прийшов до тями лише на декілька секунд вже на
«Майдані», коли надавали першу медичну допомогу, куля увійшла під лівим оком і
вийшли з правої сторони шиї, кулі віднайдено не було. У подальшому на
цивільному автомобілі його було доставлено до ОСОБА_3023 івської лікарні в м.
Києві, в якій розпочав лікування, а продовжив з 22 лютого 2014 року у Польщі.
Як також уточнив потерпілий ОСОБА_1391 : - мотивацією
його підтримки акцій протесту була надія змінити країну після розчарування
«помаранчевою революцією» 2004 року, активним учасником якої він також був,
песимістичні настрої в нього були спочатку і до «Майдану», який також став
стихати, але після побиття студентів все змінилося; - вимогами «Майдану» були:
євроінтеграція, зміна політичного керівництва, покарання винуватих у побитті
студентів, але офіційних вимог до правоохоронців не було; - він засуджує силові
прояву протесту, сам не мав фізичного контакту з працівниками правоохоронних
органів, але приймав участь в подіях на вулиці Грушевського, біля Українського
будинку; - ранком 20 лютого, коли почалися події, які можна назвати наступом
«Майдану», він нікого не бачив з лідерів протестного руху чи сотників, яких
знав; - коли він вперше піднявся на пагорб, безпосередньо біля Жовтневого
палацу побачив розсіяну групу правоохоронців в чорній формі із жовтими
пов`язками на руках для ідентифікації, які стріляли з автоматів в бік
протестуючих, тим самим прикривали військовослужбовців ВВ, які спішно покидали
Жовтневий палац; - коли він втретє піднімався на пагорб до Жовтневого палацу,
то бачив, що автобус, який стояв ліворуч від палацу, вже горів, а правоохоронці
в чорному відступали по алейці; - поранення отримав після 09 год. ранку, на той
час з одягу мав на собі зелений камуфляжний костюм, берці, на голові -
мотоциклетний шолом вишневого кольору із захисним склом, через плече висіла
випадково видана зелена сумка з червоним хрестом на білому колі, проте на
медицині він не розумівся; - їх рух вперед з ОСОБА_1395 був стихійним, вони
керувалися лише емоціями; - на момент поранення він був у русі вперед,
прикриваючись спереду металевим щитом, праворуч був готель «Україна», ліворуч -
Жовтневий палац, він рухався в напрямку паралельному вулиці Інститутська, по
переду лівіше в двох метрах була група з п`яти активістів, які кидали на
барикаду вниз пляшки з бензином, щоб запалити останню, під час руху нахилявся
корпусом вперед, але яке саме положення тіла було в момент поранення,
відтворити не може, головою дивився вперед - це точно, оскільки спостерігав за
відступаючими трохи вище по алейці правоохоронцями, які відстрілювалися,
вважав, що стріляли в нього з будівель ліворуч; - озброєної особи поруч із
собою серед активістів не бачив; - номери телефонів, якими він користувався під
час подій 20 лютого 2014 року, НОМЕР_397та НОМЕР_398; - є відео, на якому
зафіксовано обставини, які передували його пораненню, та після цього; - вважає,
що бачив на даху Консерваторії «беркутівців», оскільки ті були одягнуті в
однакову темну камуфляжну форму.
Як також вважав потерпілий ОСОБА_1391 : - в умовах, в
яких відбувалися події ранку 20 лютого він не оцінював як загрозу для свого
життя та здоров`я постріли правоохоронців з помпових рушниць; - щодо настрою
протестувальників на «Майдані», то він змінювався залежно від подій, що
відбувалися, в цілому все було рівно, але 19 лютого все палало, вже багато
загинуло людей, ніхто не думав, що буде ще гірше; - щодо ставлення до
правоохоронців, то активісти розуміли, що ті виконують наказ, але чекали від
них підтримки дій народу, і в цій ситуації можна було вести себе по-різному; -
вважає, що протест на «Майдані» втрачав мирний характер хвилями внаслідок
якихось подій, хто провокував такі події йому не відомо, але реагуючи на них
люди дійсно мобілізувалися, на даний час він розуміє, що були зацікавлені у
загостренні ситуації і певні люди - провокатори з боку «Майдану», про це, на
його думку, свідчать обставини подій на вулицях Грушевського та на ОСОБА_1396 ,
такі дії підтримувати не можна.
Як потерпілий ОСОБА_1391 , так і присутній під час його
допиту потерпілий ОСОБА_694 , підтверджуючи показання один одного,
вважали, що не можна ставити в один ряд як всіх працівників міліції, так і
активістів «Майдану», не всі були «білі та пухнасті» з обох боків, але влада
фактично прикрилася міліцією, крім того, роздмухувала конфлікт третя сила. При
цьому, розповіли: ОСОБА_694 - що особисто знає активіста «Правового сектора»,
якому 17 лютого співробітник «Беркуту» відрубав ударом щита два пальці на руці,
а коли «тітушки» намагалися продовжити його бити, його врятував інший працівник
«Беркуту», який його захистив, надав медичну допомогу і вивів у безпечне місце,
давши можливість втекти; ОСОБА_1391 - що відвідуючи на фронті як волонтер
батальйон імені генерала Кульчицького, чув від багатьох бійців схвальні відгуки
про те, як поруч воює сам та навчає воювати інших підрозділ «Беркут». Під час
подій на «Майдані» з боку міліції були безглузді провокації, як то побиття
студентів, скидання активіста з колонади на вул. Грушевського, полиття людей
водою у 20-ти градусний мороз у січні тощо, це віддаляло людей від
правоохоронців, виникала жадоба помсти.
Наведені вище показання потерпілого ОСОБА_479 щодо: а)
напрямку його руху - в бік Жовтневого палацу за місток праворуч і вище; б)
місця отримання поранення - зліва вище від нижнього оглядового майданчику
півколом перед центральним входом до Жовтневого палацу, якщо дивитися з вул.
Інститутська, біля ялинок, розташованих поруч із лівими сходинками до верхнього
оглядового майданчику перед Жовтневим палацом; в) положення свого тіла в момент
поранення - обличчям в напрямку правого кута Жовтневого палацу (якщо дивитись з
вул. Інститутська), позаду пішохідний місток, ноги трохи зігнуті в суглобах,
голова та корпус тіла трохи нахилені вперед, попереду металевий щит, яким
прикривав тулуб спереду; г) ймовірного сектору, з якого потерпілий міг отримати
поранення - з боку алейки від Жовтневого палацу - також знайшли своє
підтвердження за результатами безпосереднього дослідження судом складених
потерпілим під час допитів слідчим схем місцевості центральної частини
міста Києва від 19 липня 2014 року та 09 липня 2015 року (т. 98 а. 22 та 34),
даних протоколу слідчого експерименту від 23 листопада 2015 року та
додатків до нього (фото таблиці, відео фіксація) (т. 98 а. 53-61), які містять
аналогічні відомості з цього приводу з уточненнями з боку потерпілого (запис
слідчого експерименту на 11 хв. 40 сек., 12 хв. 10 сек., 12 хв. 40 сек.).
Так, потерпілий під час дослідження складеної за його
участю схеми місця події від 09 липня 2015 року уточнив, що дійсно
правоохоронці зі зброєю в чорному одязі, яких він бачив, вже відійшли від
Жовтневого палацу далі по алейці і перебували в місті, яке не охоплюється цією
схемою. Під час дослідження протоколу вказаного слідчого експерименту з
додатками потерпілий уточнив, що голова його була у русі, він не може
зафіксувати її чітке положення в момент поранення, хоча концентрував свою увагу
вперед на алейку, по якій відходили правоохоронці, перед самим своїм пораненням
він бачив, як активісти вже рухалися ліворуч від нього на верхній площадці
перед Жовтневим палацом, спереду та праворуч від нього в двох метрах сиділа
група активістів, які вниз кидали пляшки із бензином.
Факт перебування ОСОБА_479 у вказаний ним час в
центральній частині міста Києва та отримання поранення в обличчя знайшов своє
безспірне підтвердження під час дослідження фото матеріалів, на яких
потерпілий себе ідентифікував після поранення (т. 98 а. 140-141), а також
матеріалів тимчасового доступу до відомостей про місце перебування вночі
та ранком 20 лютого 2014 року ідентифікованого ним власного телефону з номером
…14-78 (т. 68 а. 18-20) в межах дії базової станції телефонного оператора за
адресою: м. Київ, вул. Софіївська 11/15; у подальшому з 10 год. 08 хв. за
адресою розташування в м. Києві вул. Басейна, а з 10 год. 16 хв. за адресами
розташування в м. Києві вулиці Рибальська та Печерський узвіз, що відповідає
місцю знаходження ОСОБА_3023 івської лікарні. Як при цьому уточнив потерпілий,
після лікарні його телефон забрали активісти і тримали при собі.
Зафіксованих під час подій 20 лютого 2014 року на фотографіях
захисту, які пройшли процедуру відкриття і досліджувалися судом, активістів зі
зброєю в руках (фото №№ 13, 15, 17, 20, 23 та 39 - т. 93 а. 134, 136, 138, 141,
144 та 160) потерпілий ОСОБА_1391 не бачив, себе не ідентифікував, а на фото №
14 (т. 93 а. 135) ідентифікував на барикаді на Майдані Незалежності поруч із
озброєною вогнепальною зброєю особою потерпілого ОСОБА_983 (поруч правіше у
світлій курточці з капюшоном, тримає перед собою щит), що узгоджується з
показаннями останнього про свій зовнішній вигляд під час цих подій та участь в
них.
Згідно з дослідженим судом присяжних телефонним повідомленням
о 10 год. 50 хв. 20 лютого 2014 року лікаря ОСОБА_3023 ійської лікарні (ЛОР
відділення) про вогнепальне поранення обличчя ОСОБА_479 близько 10 год. 25 хв.
20 лютого 2014 року (час звернення за медичною допомогою) м. Києві на Майдані
Незалежності, лише 07 березня 2014 року було розпочате досудове розслідування
(т. 98 а. 1-3, 5).
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичної експертизи № 1174/е від 31 серпня 2015 року, яку провів
експерт ОСОБА_952 на підставі аналізу добровільно виданих потерпілим та
одержаних в порядку тимчасового доступу медичних документів на ОСОБА_479 (т. 98
а. 50, 81-90, 120-127), під час звернення 20 лютого 2014 року о 10 год. 25 хв.
за медичною допомогою в нього виявлено тілесне ушкодження у виді сліпого
вогнепального поранення голови: вхідна вогнепальна рана у лівій щічній ділянці,
від якої спрямований рановий канал, який проходить у напрямку ззовні у
середину, спереду назад, з пошаровим ушкодженням шкіри та тканин та численних
кісток лицевого скелету. Під час спричинення виявленого тілесного ушкодження
розвитку явищ, які є небезпечними для життя, не відмічено. Виходячи з того, що
ОСОБА_1391 не з`явився на судово-медичний огляд, ступінь тяжкості спричиненого
тілесного ушкодження оцінено лише за критерієм тривалості розладу здоров`я,
відтак є ознаки тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості. Вказане
тілесне ушкодження утворилося внаслідок однократної ударної дії тупого твердого
предмету, а саме внаслідок пострілу з вогнепальної зброї і могло утворитися 20
лютого 2014 року. Під час поранення ОСОБА_1391 був повернутий лівою стороною
обличчя до дульного зрізу вогнепальної зброї. У той же час, дати відповідь на
питання щодо ймовірного положення тіла ОСОБА_479 у момент ушкоджень, щодо
снаряду, яким утворені останні, не виявилось за можливе.
У висновку експерта прямо вказано, що подана на
дослідження медична документація за даним епізодом походженням із-за кордону
була належним чином верифікована (має акредитований переклад) (т. 98 а. 84-87),
що суд визнає достатнім для того, щоб визнати відомості, які вона містить, а
також похідні від неї докази допустимими для цілей даного провадження. Сама
така документація для дослідження судом не подавалася, а сторони під час
досудового розслідування та судового провадження під сумнів її допустимість
прямо не ставили, відсутні були з цього приводу застереження за даним епізодом
і під час судових дебатів сторін.
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 256-2015/о від 25 листопада 2015 року, яку провели експерти
ОСОБА_940 , ОСОБА_941 і ОСОБА_942 вивчивши і проаналізувавши копії висновків
експертиз, всю медичну документацію на ОСОБА_479 , копії протоколу допиту
потерпілого та протоколу проведення слідчого експерименту з відео його
проведення, не зважаючи на відсутність одягу, в якому був одягнений потерпілий
20 лютого 2014 року (т. 98 а. 95-105), дійшли висновку, що ОСОБА_1391 ,
ІНФОРМАЦІЯ_104 , саме 20 лютого 2014 року до 10 год. 25 хв. отримав одне
вогнепальне наскрізне поранення голови, при цьому, враховуючи об`єм руйнування
«кісткового остову» обличчя, вхідна вогнепальна рана була розташована саме
«зліва», а поранення було кульовим, тобто утворилося внаслідок пострілу з
нарізної вогнепальної зброї. Обставини отримання вогнепального поранення, на
які вказував потерпілий у ході слідчого експерименту 23 листопада 2015 року, в
т.ч. щодо його положення і пози, відповідають та корелюють з наявними
судово-медичними даними: - в момент отримання вогнепального поранення голова ОСОБА_479
була звернута лівою переднє-бічною поверхнею до особи, яка здійснила постріл; -
постріл був зроблений з неблизької дистанції.
Висновки комісії експертів щодо здійснення пострілу в
потерпілого з нарізної зброї кулею узгоджуються із об`єктивними судово-медичними
даними щодо характеру завданого ушкодження (руйнування «кісткового остову»
обличчя), а тому суд визнає допустимими та достовірними.
В іншій частині висновок комісії експертів № 256-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) та інших даних у сфері балістики (здійснення пострілу
зі зброї калібру 7,62 (під патрон 7,62х39 мм), яке оцінено експертами лише як
можливе) через їх не підтвердження балістичними чи криміналістичними
дослідженнями у першому випадку, та характер припущення - у другому, суд
присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу
даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з
наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони
захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх
недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Проаналізувавши та оцінивши вказані висновки
судово-медичних експертиз №№ 1174/е та 256-2015/о, суд вважає безспірно
доведеним те, що ОСОБА_1391 отримав одне вогнепальне поранення голови, яке має
саме наскрізний, а не сліпий характер, відтак висновок № 1174/е від 31 серпня
2015 року в цій частині відкидає, як помилковий.
Крім того, зважаючи на те, що результатами експертних
досліджень (висновок судово-медичної експертизи № 1174/е від 31 серпня 2015
року) доведено значні пошкодження у потерпілого кісток лицевого скелету:
переломи - правої верхньої щелепи в ділянці горба, альвеолярного паростка
твердого піднебіння; перелом вінцевого відростку нижньої щелепи справа; всіх
стінок правої верхньощелепної пазухи; уламковий перелом дна очної ямки (вказаними
розмірами 3х3 см; уламковий перелом кісток носа; перелом правої виличної
кістки; перелом лівої виличної кістки; синці обох повік обох очей. Така
морфологія виявленого тілесного ушкодження вказує на масивне руйнування кісток
лицевого скелету та об`єм травматизації м`яких тканин обличчя по ходу ранового
каналу, що обумовило проведення низки оперативних втручань (пластики та
реконструкції кісток обличчя тощо), тобто для усунення вираженості патологічних
змін (рубців, деформації, порушення міміки тощо), необхідне було оперативне
втручання (косметична операція). З урахуванням вказаних обставин судовий
експерт-медик визнав, що у звичайному клінічному перебігу, спричинення даного
тілесного ушкодження супроводжувалося порушенням звичайної конфігурації кісток
обличчя та явищами, які обумовлюють непоправне знівечення обличчя. Ці дані
знайшли своє об`єктивне підтвердження і в медичній документації Краківського
військового клінічного шпиталю № 5, яка аналізувалася експертом у своєму
висновку (т. 98 а. 97-99). Під час огляду потерпілого судом присяжних
встановлено, що і після хірургічного втручання зменшення вираженості вказаних
патологічних змін не відбулося (знищено частину щелепи, вставлені імплантати,
наявні численні шрами на обличчі в районі вхідної рани, порушена симетрія
обличчя, змінився прикус).
За таких обставин, враховуючи правила п. 2.1.8 Правил
судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, суд визнає
ушкодження обличчя потерпілого через його непоправність знівеченням, а тому
оцінює його як тяжке тілесне ушкодження за критерієм непоправного знівечення
обличчя, задовольнивши у такій спосіб клопотання з цього приводу потерпілого
(т. 103 а. 103-105). Така позиція суду ґрунтується і на практиці Верховного
Суду, за якою непоправне знівечення обличчя є однією з ознак тяжкого тілесного
ушкодження, при цьому знівечення обличчя вважається непоправним, якщо для
усунення отриманих ушкоджень необхідне хірургічне втручання (косметична
операція). Висновок щодо віднесення тілесних ушкоджень, отриманих потерпілим,
до категорії тяжких за ознакою непоправності знівечення обличчя повинен зробити
орган досудового розслідування або суд на підставі висновку судового медичного
експерта та з урахуванням загальноприйнятих уявлень про зовнішній вигляд людини
(постанова ВС від 02.06.2022 у справі № 487/593/19, джерело:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/104НОМЕР_281 88).
Суд у даному випадку змінює оцінку ступеня тяжкості
заподіяного вказаному потерпілому тілесного ушкодження, виходячи виключно з
іншого критерію (непоправне знівечення обличчя замість тривалості розладу
здоров`я), а не з фактичних обставин самих подій, які ставляться у провину
обвинуваченим.
Факти лікування ОСОБА_479 у зв`язку з отриманим
пораненням в ОСОБА_3023 івській клінічній лікарні м. Києва з 20 по 21 лютого
2014 року, у Краківському військовому клінічному шпиталі № 5 з 22 лютого по 11
квітня 2014 року у Комунальному закладі «Центральна районна лікарня Калуської
міської і районної рад Івано-Франківської області» з 12 по 23 травня 2014 року
підтверджено відповідними довідками вказаних лікувальних закладів та витягами
з історії хвороб (т. 98 а. 97-99, 117-119, 139).
Суд відкидає як доказ висновок судово-медичної
експертизи № 159 від 18 липня 2014 року (т. 98 а. 67-72) в силу його не
інформативності через відсутність в експерта вихідних медичних даних про хід
лікування потерпілого.
Щодо часу поранення потерпілого ОСОБА_479 , то
повідомлені ним самим дані з цього приводу (після 09 год. ранку), хоча і є
умовними, проте не суперечать поданим доказам.
Так, під час дослідження судом відео під назвою
«Революцiя Україна Київ Контратака Майдану вул.Інститутська 2014.02.20 -
YouTube [720p]», розміщене на диску (т. 69 а. 32), на 04 хв. 14 сек. запису
потерпілий ОСОБА_1391 ідентифікував себе в нижньому лівому куті, як він в
малиновій касці махає рукою, потім з 04 хв. 33 сек. починає підйом до гори, а з
04 хв. 42 хв. запису зафіксовано, як він прикриваючи пораненого щитом,
допомагає його евакуювати до низу.
Суд бере до уваги, що аналогічні події з евакуацією
пораненого активіста за участі ОСОБА_3052 зафіксовані і на відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (екран 2/2,
аналогічно з іншого ракурсу екран 4/3, відео на флеш носії - т. 90 а. 40) -
акцентований автором відео астрономічний час, коли зникає потерпілий, 09 год.
14 хв. 54 сек. У подальшому, потерпілий з`являється у кадрі за вказаним
пораненим, якому надають медичну допомогу (екран 1/2) - акцентований автором
відео астрономічний час 09 год. 16 хв. 12 сек. Як при цьому уточнив ОСОБА_1391
, на останньому кадрі його зафіксовано перед останнім підйомом на верх, який
відбувся через декілька секунд, після чого його і було поранено.
За дослідженим судом присяжних вказаним відео «Висота
''Жовтневий''…» також зафіксовано і таке:
- о 09 год. 17 хв. 39 сек. фіксується підпал активістами
жовтого автобусу на лівому куті будівлі Жовтневого палацу (якщо дивитися з боку
ТРЦ «Глобус») (екран 1/3, запис на 25 хв. 07 сек.) - саме про цей автобус, але
як палаючий, згадував потерпілий;
- з 09 год. 17 хв. 45 сек. озброєні правоохоронці в
чорній формі та захисній амуніції із жовтими пов`язками на руках виходять на
алейку від Жовтневого палацу (за правим кутом будівлі) (екрани 3/1 та 4/3,
запис з 25 хв. 13 сек.) - саме про рух правоохоронців на цій алейці описував
потерпілий як події, за якими він спостерігав перед своїм пораненням;
- о 09 год. 18 хв. 01 сек. фіксується палаюча барикада за
містком через вул. Інститутська (екрани 4/1 та 2/4), а о 09 год. 18 хв. 32 сек.
- палаючий жовтий автобус на лівому куті будівлі Жовтневого палацу (екран 2/4)
- саме про підпал активістами барикади за містком та вказаний палаючий автобус
також згадував потерпілий;
- з 09 год. 19 хв. 55 сек. озброєні правоохоронці в
чорній формі та захисній амуніції із жовтими пов`язками на руках залишають
алейку від Жовтневого палацу (екрани 4/2 та 4/3).
Вказані події узгоджуються з обстановкою, під час якої
був поранений потерпілий - рух озброєних правоохоронців у чорній формі із
жовтими пов`язками алейкою від Жовтневого палацу, які за результатами судового
розгляду ідентифіковані як співробітники РСП, та одночасно палаючий автобус
біля лівого кута будівлі Жовтневого палацу.
За даним епізодом сторона обвинувачення залишила без
оцінки досліджені під час судового розгляду докази, показання самого
потерпілого та продовжувала вважати встановленим часовий діапазон поранення
ОСОБА_479 абстрактно до 10 год. 25 хв. (час звернення за медичною допомогою),
оперуючи при цьому малоінформативними в цій частині даними досудового
розслідування, з чим суд не може погодитися.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом поранення ОСОБА_НОМЕР_277 (відокремлений
на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
епізод 7 «згортання спеціальної операції спецпідрозділу «Беркут» біля
Жовтневого палацу» (пункт 5.3.2 вироку).
Оцінюючи подані сторонами докази щодо факту подій за епізодом
поранення ОСОБА_479 , суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими
та достовірними, а тому кладе в основу свого вироку. Оціночні судження
(враження) потерпілого щодо ступеня загрози дій активістів для правоохоронців
та підстав для застосування зброї з боку правоохоронців, суд оцінює виключно в
контексті встановлених фактів у справі в цілому, а щодо інших також значимих
обставин, то вони набули під час судового розгляду свого системного
документального підтвердження, а тому суд в контексті встановлених фактів у
справі в цілому визнає їх обґрунтованими.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_1391 20 лютого 2014 року, між 09 год. 17
хв. 45 сек. та 09 год. 20 хв. 00 сек., під час загострення протистояння між
активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням
вогнепальної зброї, перебуваючи зліва вище від нижнього оглядового майданчику
півколом перед центральним входом до Жовтневого палацу, якщо дивитися з вул.
Інститутська, біля ялинок, розташованих поруч із лівими сходинками до верхнього
оглядового майданчику перед Жовтневим палацом та справа від краю пішохідного
мосту над вул. Інститутська, отримав внаслідок одного пострілу з вогнепальної
нарізної зброї одне вогнепальне наскрізне поранення голови (вхідна рана
розташована у лівій щічній ділянці, вихідна з правого боку шиї), що відноситься
до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою непоправного знівечення обличчя. Під
час поранення ОСОБА_1391 перебував у русі у положенні стоячи, корпус дещо
нахилений вперед і обличчям звернутий в бік алейки, що веде від Жовтневого
палацу в напрямку станції метро «Хрещатик».
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Однак,
безспірно встановлено, що вогнепальне поранення було завдано ОСОБА_1397 з
території, яка перебувала під виключним контролем співробітників правоохоронних
органів, тактична взаємодія яких із озброєними бійцями РСП не доведена.
Вказане вогнепальне поранення було завдано ОСОБА_1397 в
час, коли він не становив навіть уявної загрози будь-кому з учасників тих
подій, відтак, законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної
зброї, яке носило не вибірковий характер, були явно відсутні (відокремлений на
відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» епізод 7 (пункт 5.3.2 вироку).
5.4.32. За епізодом загибелі
ОСОБА_1398 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_240 показав, що його молодший брат ОСОБА_1398 був активним у житті, вболівав за
справедливість, захоплювався історію УПА, був членом ВО «Свобода», мріяв мати
трьох дітей - за маму і тата, а третього - для України. Через зміну
європейського вектору розвитку держави, побиття студентів на «Майдані» брат
вирішив приєднатися до акцій протесту у ОСОБА_1289 . У таких акція приймав
участь і їх односелець ОСОБА_1399 . Брат відвідував «Майдан» часто але на
короткі періоди, здебільшого це були вихідні дні. Крайній раз ОСОБА_1400
самостійно рушив на «Майдан» до ОСОБА_1289 з другом ОСОБА_1401 в ніч з 18 на 19
лютого 2014 року через повідомлення про проведення АТО для зачистки протесту. О
08 год. ранку 20 лютого між ними відбулася остання телефонна розмова (телефон
брата НОМЕР_395та НОМЕР_396, телефон потерпілого НОМЕР_394), під час розмови
брат повідомив: «Все добре, біжу бо стріляють, вибухають гранати…».
Через деякий час від сестри, яка проживає за кордоном, дізнався, що загинув
ОСОБА_1399 . Став намагатися з`єднатися з братом, але все було марно. Згодом
від його друга ОСОБА_1401 дізнався, що ОСОБА_1400 теж загинув. Особисто впізнав
тіло брата в моргу на Оранжерейній. На час поранення брат був одягнутий в
камуфляжний костюм «бундес», куртка з капюшоном, на голові мав червону
будівельну каску, обмотану білим скотчем по контуру та у виді хреста зверху, на
руках білі рукавиці. Цей камуфльований костюм брат придбав задовго до цих подій
і взяв із собою з дому.
Як уточнив потерпілий: - брат повідомляв, що йому
доводилося кидати в міліцію бруківку, тримати барикади, він входив до складу 35
сотні самооборони Майдану «Волинська січ», до неї також входили ОСОБА_1402 ,
ОСОБА_669 , ОСОБА_1403 , «ОСОБА_2985 » (ОСОБА_2994 ) та ін.; - місцем
смертельного поранення брата є крайні зліва, якщо дивитися з вул. Інститутська,
верхні сходи, що ведуть до площадки перед Жовтневим палацом; - очевидцем
поранення брата був ОСОБА_3051 , який розповідав, що його самого врятували кущі
акації, там на місці він знайшов кулі; - йому, потерпілому, не відомо, щоб брат
діяв за чиїмось наказами.
Крім того, як вважає (оцінює) потерпілий ОСОБА_240 , його
брат повстав проти тиранії та свавілля, яке творилося в державі. Після смертей ОСОБА_2879
та ОСОБА_1404 активісти захищалися, вони
боронили осередок свободи вільних людей. Брат повідомив, що стріляють та
вибухають гранати, він біг, щоб це стримати, кулю отримав біля 09 год. від
озброєних працівників «Беркуту», про ймовірну причетність до загибелі брата
інших осіб йому не відомо.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_239
- батько ОСОБА_779 повністю підтвердив показання свого сина -
ОСОБА_1405 .
Згідно з дослідженими судом зафіксованими повідомленнями
лікарів КМКЛ № 17 від 20 лютого 2014 року, заявою ОСОБА_240 від 03
березня 2014 року, він просив в межах досудового розслідування, розпочатого
20 лютого 2014 року за фактом виявлення трупу ОСОБА_779 , який ідентифікований
шляхом дослідження копій його паспорту, водійського посвідчення та
студентського квитка, залучити до даного кримінального провадження як потерпілого
через те, що під час акцій протесту 20 лютого 2014 року, перебуваючи в м. Києві
по вул. Інститутська, його брат -
ОСОБА_779 отримав вогнепальне
поранення грудної клітки, доставлений до
лікарні до 09 год. 50 хв., де помер того ж дня (т.
119 а. 129-131, 195, 201-203).
Родинні стосунки загиблого ОСОБА_779 та членів його
родині - потерпілих ОСОБА_240 та ОСОБА_239 підтверджені їх показаннями та
дослідженими судом особистими документами на вказаних осіб (т. 119 а.
199-203).
Показання потерпілого ОСОБА_240 щодо подій ранку 20
лютого 2014 року за участю його брата та обставин поранення останнього знайшли
своє підтвердження під час дослідження судом наданих потерпілим та його
представником фотографій, які пройшли процедуру відкриття (т. 110 а.
121-128), а також фото, які були виявлені під час досудового розслідування,
прижиттєвим портретним фото загиблого (т. 119 а. 172-173, 210). Під час
дослідження цих фото обидва потерпілі ідентифікували загиблого ОСОБА_779 ,
уточнивши, що: - на фото №№ 1 та 2 (а. 121-122) він зафіксований в описаному
одязі у складі групи з членів сотні «Волинська січ» крайній зліва в
характерному камуфляжі, на голові балаклава, з дерев`яним прямокутним щитом в
лівій руці та палицею в правій на пагорбі перед Жовтневим палацом; - на фото №№
7-8, 3 (а. 127-128, 123) у хронологічному порядку його зафіксовано перед самим
пораненням і відразу після цього, він сидить правим боком на верхніх сходинках,
що ведуть до площадки перед Жовтневим палацом, крайній зліва, нахиляється
вперед та спирається на праву руку в білій рукавиці на нижню сходинку, має на
голові червону будівельну каску, обмотану білим скотчем по контуру та у виді
хреста; - на фото №№ 4-6 (а. 124-126, а 173) брату надають медичну допомогу,
чітко візуалізується його обличчя, ті ж самі камуфляжні куртка, штани та білі
рукавиці. Під час дослідження фото №№ 7-8 та 3 їх послідовність за часом зйомки
визначена за динамікою руху вперед чітко візуалізованих за ознаками верхнього
одягу та предметів в руках активістів (особа в синьому дощовику із дерев`яним
щитом у лівій руці - рухається вправо, особа, використовуючи як щит круглу
тарілку до супутникової антени, та особа в малиновому мотошоломі із дерев`яним
щитом - рухається вверх по сходинках тощо).
Суд бере до уваги, що саме вказані фото перед та після
поранення ОСОБА_779 (т. 119 а. 127-128) компільовані у відео під назвами «47
_ 20.02.2014» (диск - т. 8 а. 130) та «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40) -
зокрема, момент, що передує пораненню ОСОБА_779 зафіксовано на 01 хв. 11 сек.
першого відео та на 25 хв. 08 сек. запису, екран 1/3, другого відео,
акцентований автором обох відео астрономічний час 09 год. 17 хв. 40 сек., а
момент після поранення ОСОБА_779 - зафіксовано на 01 хв. 14 сек. першого відео
та на 25 хв. 24 сек. запису, екран 4/4, другого відео, акцентований автором
обох відео астрономічний час 09 год. 17 хв. 57 сек.
Відтак суд визнає достовірним за ідентифікаційною
здатністю сюжет на відео «47 _ 20.02.2014» або «47» (на 01 хв. 11-15 сек.
запису), вважаючи доведеним те, що на цьому відео під написом « ОСОБА_1398
09:17:40 - 09:17:57» в акцентованих його автором зеленому та червоному
квадратах дійсно зафіксовані обставини смертельного поранення саме ОСОБА_1398 ,
дані щодо якого узгоджуються з даними відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40).
Допитаний судом також потерпілий у цій справі ОСОБА_229
підтвердив факт прибуття в м.
Київ на Майдан ОСОБА_2891 приватним
автомобільним транспортом в ніч з 18 на 19 лютого 2014 року.
Допитаний в судовому засіданні за даним епізодом свідок
ОСОБА_1343 - ройовий 35 сотні Самооборони за даним епізодом показав,
що 19 лютого 2014 року на «Майдані» було спокійно, прибуло велике поповнення,
до нього в рій сотні приєдналися декілька молодих хлопців, зокрема, ОСОБА_2891 та
ОСОБА_2845 , яких він знав лише один день - 20 лютого 2014 року вони загинули.
Зокрема, підбігаючи на початку ранкових подій 20 лютого до Жовтневого палацу,
він, свідок, зупинився і сховався за невеликий парапет, перед ним падали люди,
був хаос, люди бігли назад, було чутно щільну стрілянину. Як вважає свідок,
саме тоді і було вбито ОСОБА_2891 , якого побачив, як вже несли, хоча
безпосередньо його поранення не бачив. Очевидцем вбивства ОСОБА_2891 міг бути
член їх сотні ОСОБА_669 на позивний « ОСОБА_1406 ».
Допитаний в судовому засіданні за даним епізодом свідок
ОСОБА_1028 показав, що він під час Революції Гідності
разом з ОСОБА_779 були учасники 35-ої сотні «Волинська січ». Перебуваючи ранком
20 лютого біля Жовтневого палацу, він зрозумів, що їх обстрілюють, побіг до
сходів, які ведуть до низу в бік Майдану Незалежності. Там він зустрів залишки
своєї сотні - як пам`ятає, сотника ОСОБА_1407 в пожежній курточці, побратимів ОСОБА_2891
в німецькому камуфляжі, ОСОБА_1408 та
інших, яких став попереджати про обстріл. Хлопці його не чули через шум та
суцільний галас. В один момент він побачив, як перед ним за дві чи три сходинки
до верху обличчям вперед впав ОСОБА_1409 і зліва від нього, якщо дивитися на
Жовтневий палац, трохи нижче, майже одночасно впала ще одна поранена людина.
Він, свідок, сховався за бетонною брилою, чув постріли, черги з автоматів,
побачив на дальньому куті Жовтневого палацу озброєних автоматами АКМС
правоохоронців в чорному одязі із жовтими пов`язками, які цілилися в їх бік.
Він підповз до ОСОБА_2891 і за куртку почав тягнути його по сходах до низу. Під
час евакуації ОСОБА_2891 та надання йому першої допомоги він бачив в нього з
правого боку на грудях поранення, з якого текла кров, хрестик був пошкоджений
кулею, вихідна рана була на спині лівіше. Як також уточнив свідок, перед самим
пораненням ОСОБА_2891 скоріш за все присів, але дивився він направо від нього,
тобто в напрямку алейки, що вела від ОСОБА_794 в бік станції метро «Хрещатик»,
і раптом впав, був ще крик.
Під час дослідження вже згаданих фото матеріалів (т. 119
а. 122) свідок ОСОБА_1028 ідентифікував на них зліва направо першим ОСОБА_779 в
характерних камуфляжі та будівельній касці із скотчем. Під час дослідження
інших фото (т. 119 а. 127-128) свідок також ідентифікував ОСОБА_779 в цій
будівельній касці, обмотаній білим скотчем по контуру та у виді хреста, коли
він сидить правим боком на верхніх сходинках, що ведуть до площадки перед
Жовтневим палацом. Себе поруч із ОСОБА_2891 він не побачив, уточнивши, що
підійшов до пораненого пізніше.
Як вбачається з дослідженого судом протоколу слідчого
експерименту від 08 березня 2014 року, проведеного за участю свідка
ОСОБА_1027 (т. 119 а. 215-222), останній підтвердив свої показання щодо місця
поранення ОСОБА_779 - на верхніх крайніх зліва сходинках, що ведуть до площадки
перед Жовтневим палацом. Під час дослідження вказаного протоколу свідок
уточнив, що на фото матеріалах до вказаного протоколу також зафіксована бетонна
тумба, за якою він переховувався і спостерігав за діями правоохоронців на
дальньому куті Жовтневого палацу, а з протилежного боку якої, тобто з боку
дальнього кута Жовтневого палацу, містяться характерні для потрапляння куль
пошкодження (два нижні фото а. 221), на останньому фото (а. 222) він вказує на
стовбур дерева з боку, протилежного від лівого крила будівлі Жовтневого палацу,
на якому він виявив сліди від куль, поруч з цим же деревом він знайшов кулю,
яку видав слідству. Дослідження локації місцевості, яка зафіксована на
останньому фото (а. 222), дає підстави стверджувати, що це дерево розташоване
значно правіше від пішохідного містка через вул. Інститутська навпроти лівого
крила Жовтневого палацу, якщо дивитися на центральний вхід цієї будівлі, тобто
на значній відстані від місця, на якому за твердженням свідка було поранено
ОСОБА_779 та ОСОБА_2836 .
Згідно з протоколом огляду від 07 липня 2014 року
з додатком у виді фото таблиці (т. 119 а. 223-224) та висновком
судово-медичної експертизи № 90ц від 18 липня 2014 року (т. 119 а. 229-230)
видана свідком ОСОБА_1026 під час слідчого експерименту від 08 березня 2014
року куля діаметром 0,8 см має оболонку жовтого кольору, яка зі сторони кінчика
пошкоджена і звернута назад чим оголене сталеве осердя, слідів крові та
клітинних елементів тканин людини на цій кулі експертним шляхом не виявлено.
З урахуванням вказаних висновків суду, згідно із
остаточними судово-балістичними даними, які судом покладені в основу
даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що стосується даного епізоду),
предмет виданий свідком ОСОБА_1026 є кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С)
проміжного патрону калібру 7,62х39 мм зразка 1943 року промислового виробництва,
стріляна зі зброї калібру 7,62х39 мм із середнім зносом каналу ствола (автомат
АК-47, АКМ, карабін СКС, Сайга, Вулкан, Вепр та ін.) Патрон із такою кулею
призначений для стрільби з бойової вогнепальної зброї, що виготовлена під ці
патрони. На кулі є сліди від каналу ствола, придатні для ідентифікації зброї.
Дана куля відстріляна з автомата 7,62х39мм АКМС № НОМЕР_341 , закріпленого за старшиною міліції
ОСОБА_545 (3-й штурмовий взвод РСП).
Суд присяжних з наведенням мотивів (пункт 5.3.3 вироку в частині,
що стосується даного епізоду) вважав відсутнім зв`язок вказаної кулі
безпосередньо з епізодом загибелі ОСОБА_779 , а тому не поділяє висловлені під
час судового розгляду та в судових дебатах переконання з цього приводу про
протилежне сторони обвинувачення, які так і залишилися переконаннями. Водночас
суд визнав за цією кулею належний речовий доказ, який містить на собі загальні
відомості про сліди та обставини застосування 20 лютого 2014 року вогнепальної
зброї, зокрема, вказаної штатної зброї РСП, яка була закріплена за одним із
співробітників РСП, а тому не виключив її з обсягу досліджених та оцінених
доказів. Аналогічного підходу суд дотримався і за епізодами ОСОБА_1019 та
ОСОБА_1014 .
Під час дослідження за участю свідка ОСОБА_1028 відео
запису під назвою «09-05-23 - 09-21-46 (00582)» («диск1» т. 70 а. 93),
починаючи з 04 хв. 30 сек. запису подій, що відбувалися перед Жовтневим палацом
навколо місцевості, де було смертельно поранено ОСОБА_779 , свідок уточнив, що:
- зафіксовані на відео обставини поранення двох осіб (04 хв. 43 сек. та 05 хв.
06 сек. запису) не мають відношення до ОСОБА_2917 ; - коли він перебував з
активістами в міліцейському автобусі поруч білого джипу, який зафіксовано на
цьому відео, вже не було; - події виходу співробітників міліції в чорній формі
зі зброєю на площадку перед Жовтневим палацом (06 хв. 15 сек. запису),
евакуації військовослужбовців ВВ з будівлі (08 хв. 00 сек. запису), а також
від`їзду білого джипу (08 хв. 08 сек. запису) - не бачив, поранення ОСОБА_779
відбулося пізніше за часом.
Звертає на себе увагу те, що повідомлені свідком
ОСОБА_1028 обставини подій повністю узгоджуються з подіями, які зафіксовані на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(флеш носій - т. 90 а. 40). Так: - від`їзд білого джипу від жовтого автобусу
під контролем ідентифікованих за результатами судового розгляду озброєних
бійців РСП у чорній формі із жовтими пов`язками на руках на стоянці біля
Жовтневого палацу зафіксовано на 21 хв. 18 сек. запису (камера 2/2,
акцентований автором відео астрономічний час 09 год. 13 хв. 52 сек.); -
евакуація військовослужбовців ВВ з будівлі Жовтневого палацу під контролем
вказаних бійців РСП зафіксовано на 22 хв. 27 сек. запису (камера 2/4,
акцентований автором відео астрономічний час 09 год. 15 хв. 01 сек.); - початок
другого підйому активістів на площадку навколо Жовтневого палацу зафіксовано на
24 хв. 00 сек. запису (камера 1/3, 2/4, акцентований автором відео
астрономічний час 09 год. 16 хв. 33 сек.); - відхід вказаних бійців РСП за
дальній кут Жовтневого палацу зафіксовано на 24 хв. 53 сек. запису (камера 2/3,
акцентований автором відео астрономічний час 09 год. 17 хв. 26 сек.); - підхід
групи активістів на верх по крайнім зліва сходам біля жовтого автобусу, коли
вже там не було білого джипу, та підпал автобусу, одночасне здійснення
пострілів з АКМС вказаними бійцями РСП у чорній формі із жовтими пов`язками на
руках з боку дальнього кута будівлі Жовтневого плацу зафіксовано на 25 хв. 07
сек. запису (камера 1/1 та 3/2, акцентований автором відео астрономічний час 09
год. 17 хв. 41 сек.); - подальший відхід цих бійців РСП, які відстрілюються,
далі від Жовтневого палацу по алейці зафіксовано, починаючи з 25 хв. 12 сек.
запису (камера 3/1, акцентований автором відео астрономічний час, починаючи з
09 год. 17 хв. 46 сек.).
Згідно з протоколом огляду місця події від 21 лютого
2014 року з додатками до нього (схеми, фотоматеріали) (т. 119 а. 133-143),
в приміщенні моргу КМКЛ№ 17 по провул. Лабораторний, 14 в м. Києві в
присутності понятих оглянуто труп ОСОБА_1398 (особа встановлена за паспортом,
студентським квитком та посвідченням водія, які були при ньому), який мав поруч
кофту чорного кольору з пошкодженнями в області грудей у виді порізів, на спині
під правою лопаткою ОСОБА_779 виявлена подовжня рана, в області грудної клітини
з правого боку - дві рани (спереду - фото №№ 8-9, а. 138-139 та ззаду - фото №№
12-13, а. 140-1412), які оброблені хірургічно. Вилучені речі - кофта та
документи з натільним хрестиком, поміщені у спецпакети відповідно №№ 0711560 та
0915185.
Під час дослідження додатків до вказаного протоколу
огляду у вигляді фото матеріалів потерпілий ОСОБА_240 впізнав зображеним на них
свого брата - ОСОБА_779 і ці його показання узгоджуються з даними фото вже
досліджених судом паспорту на ОСОБА_779 , його портретного фото та фото під час
надання медичної допомоги. Згідно з дослідженим судом фото натільного хрестика,
вилученого з тіла загиблого (т. 119 а. 207-209), вказаний хрестик містить
пошкодження, які потерпілий ОСОБА_240 вважає вогнепальним.
Факт перебування ОСОБА_779 протягом 19-20 лютого 2014
року на Майдані Незалежності в місті Києві, а на вул. Інститутська станом на 09
год. 00 хв. 20 лютого 2014 року, в тому числі про зв`язок з абонентом НОМЕР_394
(брат) о 09 год. 06 хв. 20 лютого 2014 року, узгоджується з даними тимчасового
доступу про місце перебування абонента мобільного оператора з номером
телефону НОМЕР_395(загиблий) та протоколу їх огляду (т. 119 а. 176-189).
Як видно з листа Центру ЕМД та МК м. Києва від 24
квітня 2014 року № 909/б, копії картки виїзду швидкої медичної допомоги
№ 534 та протоколу огляду аудіо запису виклику, згідно з реєстрацією
викликів базою даних АІДС «Швидка медична допомога» 20 лютого 2014 року до
ОСОБА_779 був здійснений виїзд бригади швидкої медичної допомоги за № 534,
виїзд на госпіталізацію о 09 год. 42 хв., доставлений в КМКЛ № 17 о 10 год. 15
хв. з вогнепальним пораненням грудної клітки (т. 119 а. 235-238).
Отже показання потерпілих, очевидця - свідка ОСОБА_1027
щодо обставин загибелі ОСОБА_779 та його ідентифікації повністю узгоджуються з
даними досліджених судом фото та відео матеріалів з місця події, результатами
огляду тіла загиблого, іншими доказами, а також з даними і про телефонний
зв`язок з ним та зміст розмови, під якої ОСОБА_779 описав обстановку на
«Майдані», яка передувала його смертельному пораненню, а тому визнає всі ці
докази достовірними і кладе в основу свого вироку, при цьому показання
потерпілого ОСОБА_240 хоча в певній частині і є з чужих слів (зі слів брата),
суд визнає і їх у повному обсязі допустимими та достовірними.
Відповідно до дослідженого судом присяжних висновку
судово-медичної експертизи № 647 від 28 лютого 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_942 , з додатками у виді медичної документації та результатів
додаткових досліджень (т. 119 а. 147-154), в ОСОБА_779 , який був доставлений
до КМКЛ № 17 о 09 год. 50 хв. 20 лютого 2014 року, виявлено: - вхідну
вогнепальну рану на передній поверхні грудної клітки справа в проекції 3-го
міжребер`я; - вихідну вогнепальну рану на спині справа в проекції 7-го ребра.
Смерть настала внаслідок одного наскрізного проникаючого кульового
вогнепального поранення грудної клітки, яке має ознаки тяжкого тілесного
ушкодження за критерієм небезпеки для життя. До складу снаряду входили сполуки
міді, ознак пострілу з близької дистанції не виявлено.
При цьому, суд критично як помилкові оцінює дані акта
судово-медичного дослідження клаптя шкіри з рани загиблого ОСОБА_779 №
НОМЕР_145 (т. 119 а. 150-154), які покладені в основу висновку експерта № 647 в
частині визначення локації рани на тілі загиблого як «ліва частина грудної
клітини» і які з усією очевидністю спростовуються фото таблицею цієї рани саме
з правого боку грудної клітини, котра була складена під час огляду трупу в
морзі (т. 119 а. 138-139), а також показаннями очевидця подій - свідка
ОСОБА_1027 , який особисто бачив під час евакуації ОСОБА_2891 та надання йому
першої допомоги поранення у нього з правого боку на грудях, з якого текла кров.
Бере суд до уваги і те, що, як видно з тексту акта № 112-мк, спеціалісту був
наданий клапоть шкіри без зазначення сторони грудної клітини, з якої він був
вилучений, спеціаліст вказав на лівий бік походження клаптя шкіри без будь-яких
даних для цього. Помилково визначені спеціалістом дані щодо локації поранення
(«зліва», замість «справа») обґрунтовано не взяті до уваги і самим експертом,
як це видно з його висновку № 647.
Висновок експертизи № 647 узгоджується з висновком
іншої експертизи № 35/647 від 14 квітня 2014 року, яку провів той самий
експерт (т. 119 а. 166-171). Крім того, експертом додатково встановлено, що
виявлена у ОСОБА_779 рана була спричинена до 09 год. 50 хв. 20 лютого 2014
року, напрямок ранового каналу - спереду назад, зверху вниз та справа наліво.
Куля контактувала з одягом потерпілого, який на дослідження не був поданий.
Питання щодо виду, калібру зброї не входить в компетенцію судового медика, а
щодо пози потерпілого в момент поранення, взаємного розташування пораненого та
стрільця - може бути предметом комплексної судово-медичної та балістичної
експертизи.
Відповідно до досліджених судом протоколу огляду з
додатками у виді фото таблиці (т. 120 а. 33-36), висновку криміналістичної
експертизи від 20 серпня 2014 року № 339-мк, яку провів експерт ОСОБА_941
(т. 120 а. 40-46), на вилученій біля тіла загиблого (спецпакет № 0711560)
кофті, яку потерпілий ОСОБА_240 ідентифікував як належну братові, на передній
поверхні саме ліворуч виявлено одне вогнепальне вхідне кульове пошкодження, яке
утворилося від дії вогнепального снаряду (кулі), який перекидався, до складу
якого входять сполуки міді. Виявлене пошкодження за своїм розташуванням
відповідає вхідній рані на тілі загиблого, яка зафіксована в акті
судово-медичного дослідження № 112-мк. Ознаки пострілу з близької дистанції
відсутні. Постріл проведений з нарізної вогнепальної зброї.
Не зважаючи на акцентовану захистом очевидну розбіжність
в документації експертів щодо локації вхідної рани на тілі потерпілого (справа)
та вхідного пошкодження на кофті (зліва), усунути яку сторона обвинувачення
поданими доказами так і не спромоглася. Натомість, суд вважає наведені
судово-медичні дані про характер та локацію поранення загиблого ОСОБА_779 в
праву частину грудної клітини неспростовними. Експерт ОСОБА_941 у своєму
висновку № 339-мк прямо послався на акт судово-медичного дослідження № 112-мк,
дані якого щодо визначення локації вхідної рани (ліва чи права частина грудей)
судом відкинуті як помилкові. Більш того, об`єктивно як рана на тілі загиблого
спереду справа, так і зафіксоване пошкодження на кофті потерпілого спереду
зліва, обидва розташовані близько до серединної лінії на тілі загиблого, що
може мати поясненням часткове зміщення кофти під шаром одягу відносно тіла
потерпілого в момент отримання ним поранення в груди.
Згідно з дослідженим судом висновком комісійної
судово-медичної експертизи № 243-2015/о від 08 грудня 2015 року, яку
провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 , ОСОБА_942 на підставі дослідження всіх
висновків експертиз, комісія дійшла до висновку, що ОСОБА_779 саме 20 лютого
2014 року отримав одне (внаслідок одного пострілу) наскрізне вогнепальне
поранення грудної клітини, від якого і настала смерть потерпілого (т. 120 а.
52-59).
Натомість, суд зауважує на недопустимості вказаного
висновку комісійної судово-медичної експертизи № 243-2015/о від 08 грудня 2015
року в частині встановлення за фото конкретних обставин отримання вогнепального
поранення.
Як вбачається з цього висновку, комісія експертів,
вивчивши та проаналізувавши відеофайл під назвою «47» (аналогічне відео «47 _
20.02.2014» (диск - т. 8 а. 130), дійшла висновку про те, що обставини
поранення, які зафіксовані на вказаному відео, корелюють із судово-медичними
даними. Під час системного дослідження вказаного відеозапису беззаперечно
встановлено, що даним епізодом у відео відтворюються тільки дві фотографії,
аналіз яких судом було здійснено раніше.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 101 п. 6 ч. 1 ст. 102 КПК
України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень
та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання,
поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що
доручив проведення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено
докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у
дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судову
експертизу», судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності,
незалежності, об`єктивності та повноти дослідження.
Відповідно до п. 1.4 Інструкції про призначення та
проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом
Мінюсту України від 08.10.1998 № 53/5 (далі - Інструкція), під час проведення
експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного
завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики
проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні
документи.
Відповідно до п. 4.15 Інструкції, дослідницька частина
висновку повинна включати: відомості про
стан об`єктів дослідження, застосовані методи (методики) дослідження, умови їх
застосовування; посилання на додатки та
необхідні роз`яснення до них; експертну
оцінку результатів дослідження.
Висновок експертів № 243-2015/о у вказаній частині не
відповідає цим вимогам. Так, висновок не містить докладний опис проведених
досліджень, відомості про стан об`єктів дослідження, застосовані методи
(методики) дослідження, умови їх застосовування, експертну оцінку результатів
дослідження, у зв`язку із чим неможливо встановити, на підставі яких дій чи
конкретних даних, не зважаючи на те, що фактично відео запису події поранення
ОСОБА_779 в розпорядженні експертів не було, було лише дві фотографії,
компільовані у відеозапис, експерти дійшли свого висновку. Крім того, висновок
цієї ж комісії експертів ґрунтується на окремих висновках експертів ОСОБА_653
та ОСОБА_1410 , які мають протилежні дані щодо локації вхідної рани на тілі
потерпілого (чи справа, чи зліва на грудній клітині), і ці суперечності
експертами в складі однієї комісії експертним шляхом не усунуті. Відтак
зазначений висновок експертів в наведеній частині не може бути допустимим
доказом, оскільки є неповним, невмотивованим та таким, що ґрунтується на
суперечливих даних, які не усунуті експертним шляхом.
Крім того, висновок комісії експертів № 243-2015/о щодо
ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на місцевості
потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому міг
перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи криміналістичними
дослідженнями та характер припущення суд присяжних також визнає недопустимими
доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку. Відтак,
враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням доводів та
мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього приводу
виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість - суд
виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом
слідчого експерименту від 02 липня 2014 року з додатками (фото таблиця),
проведеного за участю експертів медиків, криміналістів, спеціалістів в галузі
геодезії (т. 120 а. 3-17), встановлено, що в момент отримання вогнепального
поранення ОСОБА_779 , місце поранення якого та положення тіла у просторі
визначено за показаннями свідка ОСОБА_1027 - верх крайніх лівих сходів, що
ведуть до будівлі Жовтневого палацу, якщо дивитися на центральний вхід до цієї
будівлі, передом звернутий в напрямку колон центрального входу до цього палацу,
знаходився в секторі стрільби №№ 1 чи 2, що охоплюють місцевість біля та
навпроти дальнього правого кута будівлі Жовтневого палацу.
Доводи захисту про необхідність оцінки результатів
вказаного слідчого експерименту за правилами про припущення є надуманими з
таких підстав. Місце поранення ОСОБА_779 та положення його тіла в момент
поранення встановлено за показаннями свідка та узгодженими з ними об`єктивними
фото матеріалами, які визнані судом достовірними. Перебування ОСОБА_779 в
певних секторах ведення стрільби узгоджується з судово-медичними даними про
напрямок ранового каналу, які обґрунтовано взяті учасниками слідчого
експерименту до уваги. Більш того, встановлені сектори ведення стрільби зі
зброї, з яких було уражено ОСОБА_779 , узгоджуються з відео даними про місце
перебування озброєних бійців РСП в чорній формі із жовтими пов`язками на руках
та візуалізацією слідів фактично здійснених ними у той період часу пострілів з
АКМС. Так, під час дослідження відео запису «09-05-23 - 09-21-46 (00582)» на 05
хв. початок 27 сек. запису зафіксовано поруч з місцем смертельного поранення
ОСОБА_779 рикошет кулі від пострілу в бік активістів з боку саме дальнього кута
будівлі Жовтневого палацу, що охоплювався визначеними експертами секторами №№ 1
та 2. Більш того, суд вважав доведеним судово-балістичними даними про видану
свідком ОСОБА_1411 кулю факт застосування 20 лютого 2014 року на цій місцевості
штатної зброї РСП.
Натомість, суд позбавлений можливості поданими доказами
спростувати сумнів сторони захисту про можливість поранення ОСОБА_779
безпосередньо з кута будівлі (сектор № 1), оскільки на фото №№ 19 - 22 імітація
положення тіла потерпілого у просторі значно (декілька метрів) винесена в бік
від фактичного місця розташування потерпілого в момент поранення, на яке
вказував свідок ОСОБА_1412 , і можливість проглядати це місце з вказаного
дальнього кута будівлі Жовтневого палацу майже через колони її центрального
входу під час слідчого експерименту перевірена не була.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом поранення ОСОБА_НОМЕР_277 (відокремлений на відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 7 «згортання
спеціальної операції спецпідрозділу «Беркут» біля Жовтневого палацу» (пункт
5.3.2 вироку).
Оцінюючи подані сторонами докази щодо факту подій за
епізодом загибелі ОСОБА_779 , суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає
допустимими та достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Вищенаведені докази у своїй сукупності та співставленні з
усією очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_779 20 лютого 2014 року о 09 год.
17 хв. між 40 та 57 сек., перебуваючи на верхніх сходинках крайнього зліва
виходу до площадки навколо лівого кута будівлі Жовтневого палацу по вул.
Інститутській в м. Києві, під час загострення протистояння між активістами
«Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної
зброї, отримав одне (внаслідок одного пострілу) вогнепальне наскрізне поранення
грудної клітини з ушкодженням внутрішніх органів, яке відноситься до тяжкого
тілесного ушкодження, внаслідок чого помер. При цьому, вхідна вогнепальна рана
розташована на передній поверхні грудної клітки справа в проекції 3-го
міжребер`я, а вихідна - на спині справа в проекції 7-го ребра. До складу
снаряду входили сполуки міді, ознак пострілу з близької дистанції не виявлено,
напрямок ранового каналу спереду назад, зверху вниз та справа наліво. У момент
поранення ОСОБА_779 передньою частиною тіла був звернути в бік алейки, що веде
від Жовтневого палацу в сторону станції метро «Хрещатик».
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто, проте є
доведеним поза розумним сумнівом те, що вогнепальне поранення було завдано
ОСОБА_779 з території, яка перебувала під виключним контролем співробітників
РСП та інших правоохоронців, які під час відступу біля правого кута Жовтневого
палацу і далі по алейці від нього з метою стримати просування за собою
активістів, злагоджено застосовували вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний
для життя багатьох осіб, шляхом здійснення не вибіркових пострілів у напрямку
натовпу та навколо (відокремлені на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 7 (пункт 5.3.2 вироку).
У межах даного епізоду поданими доказами також безспірно
доведено факт здійснення у бік протестувальників пострілу зі штатної зброї, яка
була закріплена за конкретним співробітником РСП (старшиною міліції ОСОБА_545 -
3-й штурмовий взвод) - автомат «Калашникова» АКМС калібру 7,62х39мм № НОМЕР_32
.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_779 перед
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які з огляду на взаємне розташування на місцевості, яке виключало
можливість безпосереднього контакту конфліктуючих сторін, становили чи могли
бути оцінені такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я для
працівників правоохоронних органів, відтак, законні підстави для застосування у
даному випадку вогнепальної зброї, яке носило не вибірковий характер, були явно
відсутні.
5.4.33. За епізодом поранення
ОСОБА_1413 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_511 показав,
що, будучи обуреним побиттям студентів на Майдані Незалежності в м. Києві 30
листопада 2013 року, вирішив приєднатися до акції «Євромайдан». З цією метою,
попередньо записавшись у м. Львів, 11 грудня приїхав автобусом до Києва і
вступив у 8-му сотню Самооборони, на початку організовано проживали у
виставковому центрі «КиївЕкспоПлаза», потім це було приміщення Профспілок,
Українського будинку, Жовтневого палацу, деякий час проживав в палатках, на
квартирі, яка винаймалася партією «Удар» для активісті як міні готель.
Завданням сотні були охорона периметру «Майдану», станції метро, прибирання
снігу, тоді було все спокійно, а коли почали затримувати демонстрантів - він у
складі сотні брав участь в пікетуванні державних установ (суди, прокуратура,
органи МВС) з вимогою відпустити невинних затриманих осіб. Він лише декілька
разів через хвороби покидав Київ, але з Нового року постійно перебував на
«Майдані». Між 10 та 11 год. ранку 20 лютого 2014 року отримав вогнепальне
поранення, перебуваючи біля Жовтневого палацу по вул. Інститутська в м. Києві,
на цей час він вже був у складі 9-ої сотні. Медичну допомогу йому надали на
«Майдані», зашили рану, а 28 лютого він повернувся додому з тим, щоб продовжити
лікування в лікарні.
Як також уточнив потерпілий ОСОБА_511 : - в ніч з 19 на
20 лютого він брав участь в охороні останньої барикади «зі сторони ОСОБА_1414
», з 3 - 4 год. ночі він відпочивав у палатці біля ялинки, біля 07 год. ранку
прокинувся і побачив, як працівники міліції почали відходити на вул. Інститутська,
тому разом з іншими активістами рушив вперед попри палаючого автобусу та Стели
і вийшов до містка, на який піднявся сходами. На містку разом з іншими
активістами за бочками, які там перебували, вони підпалили шини. Ці події були
зафіксовані на відео. Через деякий час він, тримаючи у руках дерев`яні палицю
та щит, перейшов цим містком з двома хлопцями на бік Жовтневого палацу, у цей
момент зросла інтенсивність стрільби, тому вони, будучи навпроти дальнього краю
будівлі палацу, присіли, попереду з активістів він ні кого не бачив, небезпеку
з огляду на пошкодження на щитах вони відчували спереду від себе, де біля
пам`ятника у виді хреста перебували працівники правоохоронних органів зі зброєю
в руках, міліція перебувала і зверху вул. Інститутська - перебуваючи у цей час
у вказаному положенні перед Жовтневим палацом він і отримав вогнепальне
поранення ззаду у потилицю, відчувши сильний удар; - на момент поранення він
дивився на Жовтневий палац, позаду був готель «України», біля палацу зліва вже
горів автобус; - після поранення на деякий час втратив свідомість, а коли
прийшов до тями, побачив поруч із собою двох хлопців, які лежали також поранені
- один в ногу, а інший в ногу чи руку, точно не пам`ятає, намагався їм
допомогти, але самому стало погано; - вважає, що стріляли йому в потилицю з
боку готелю «Україна», але хто, сказати не може, для нього це було не
очікувано, але перед цим він особисто на даху меншої за висотою будівлі готелю
«Україна» бачив осіб у формі (на голові каски, окуляри), до 5-ти осіб, в руках
тримали предмети схожі на зброю, яку саме він не міг роздивитися, а тому
вважає, що це могли бути тільки працівники міліції; - на момент поранення з
одягу мав на собі зелену куртку з карманами, сині джинси, на голові -
помаранчеву будівельну каску із захисними пластиковими окулярами поверх, під
нею чорну шапочку, із засобів захисту мав на собі під курткою бронежилет,
нарукавники та наколінники, які видав їм сотник в палатці 19 лютого, а також
мав вже згадані дерев`яні щит та палицю; - внаслідок наскрізного пострілу була
пошкоджена каска та окуляри, куля пройшла через каску по верху голові з правого
боку, пошкодивши кістку, а вийшла спереду через окуляри, у подальшому каска з
окулярами була видана слідчому; - йшли в бік Жовтневого палацу з метою
відтіснити міліцію; - зброї на «Майдані» не бачив; - номер телефону, яким він
користувався під час подій 20 лютого 2014 року, …1326; - 19 числа були чутки,
що 20 лютого людей будуть розстрілювати і буде зачистка «Майдану», тому багато
людей поїхало додому, а ті, хто лишився готувалися захищатися; - коли побачив
відступаючу міліцію, вирішив, що її «замучила совість».
Наведені вище показання потерпілого ОСОБА_511 щодо: а)
одягу, в якій він був одягнутий на момент поранення; б) напрямку його руху -
через місток в бік Жовтневого палацу до початку алейки; в) місця отримання
поранення - за правим кутом будівлі Жовтневого палацу, якщо дивитися на її
центральний вхід; в) положення свого тіла в момент поранення - обличчям в бік
будівлі Жовтневого палацу, позаду трохи правіше готель «Україна», навприсядки,
коліньми в бік Жовтневого палацу, щит прикриває правий бік тулуба, голова та
корпус тіла трохи нахилені вперед; г) ймовірного сектору, з якого потерпілий
міг отримати поранення - з боку готелю Україна - також знайшли своє
підтвердження за результатами безпосереднього дослідження судом наданої
потерпілим з дотриманням процедури відкриття сторонам додаткових матеріалів фотографії
себе під час цих подій, ідентифікаційна здатність якої для встановлення особи
потерпілого виявилася безспірною для сторін провадження (т. 103 а. 110),
складених потерпілим під час допитів слідчим схем місцевості центральної
частини міста Києва від 24 квітня 2014 року та 16 липня 2015 року (т. 103 а.
128 та 134), даних протоколу слідчого експерименту від 20 квітня 2015 року та
додатків до нього (фото таблиці, схем, відео фіксація) (т. 103 а. 136-146), які
містять аналогічні відомості з цього приводу з уточненнями з боку потерпілого
(запис слідчого експерименту на 07 хв. 39 сек., 09 хв. 08 сек., 10 хв. 04
сек.).
Так, потерпілий під час дослідження протоколу вказаного
слідчого експерименту з додатками уточнив, що категорично бачив озброєних людей
на даху готелю, те, що він користується окулярами, то це для читання, а так у
нього краще дальній зір, в момент поранення голова могла бути трохи опущена
назад, як це продемонстровано під час слідчого експерименту, хоча перед цим
концентрував свою увагу саме на будівлю Жовтневого палацу.
Згідно з дослідженим судом присяжних телефонним повідомленням
о 14 год. 26 хв. 25 лютого 2014 року лікаря про поранення ОСОБА_511 під час
масових заворушень на вулиці Інститутська в м. Києві, лише 25 лютого 2014 року
було розпочате досудове розслідування. За фактом цього поранення, зокрема і за заявами
самого потерпілого, який ідентифікований шляхом дослідження копії його паспорту,
про факт свого поранення 20 лютого снайперами з готелю «Україна», були
розпочаті кримінальні провадження й іншими органами МВС (т. 103 а. 111-117,
119, 120, 147-152).
Факт участі в акція протесту та перебування ОСОБА_511 у
вказаний ним час в центральній частині міста Києва знайшов своє безспірне
підтвердження під час дослідження посвідчення учасника акції протесту № 3636,
виданого 25 грудня 2013 року (т. 103 а. 153-154), а також матеріалів
тимчасового доступу до відомостей про місце перебування з 08 ранку 20
лютого 2014 року ідентифікованого ним власного телефону з номером …1326 (т. 63
а. 50) в межах дії базових станцій телефонного оператора в м. Київ; з 10 год.
18 хв. в межах дії станції, яка працювала з перехрестя вул. Прорізна та
Грінченко в напрямку станції метро «Хрещатик».
Як вбачається з досліджених судом присяжних заяви
потерпілого ОСОБА_511 про видачу каски, протоколу її огляду від 28 квітня
2014 року з додатками у виді фото таблиці (т. 103 а. 174-178), висновку
судово-медичної експертизи № 69ц від 29 травня 2014 року, яку провів
експерт-цитолог ОСОБА_1415 (т. 103 а. 183-185), а також за результатами
безпосереднього огляду вказаного речового доказу судом встановлено, що
видана потерпілим будівельна помаранчева каска має пошкодження в задній частині
у виді отвору діаметром 0,5 см, в передній частині у виді отвору діаметром 1,5
см, каска має сліди крові особи чоловічої статі. Вхідне та вихідне пошкодження
розташовані на одному рівні по висоті. Спереду до каски за допомогою резинки
чорного кольору кріпляться гумові окуляри, в яких пошкоджене пластикове скло в області
носової перегородки, візуалізується отвір діаметром 1,5 см.
Під час дослідження в судому засіданні відео під
назвою «Революцiя Україна Київ Контратака Майдану вул.Інститутська 2014.02.20 -
YouTube [720p]» (диск - т. 69 а. 32), на 04 хв. 54 сек. запису потерпілий
ОСОБА_511 ідентифікує себе на містку - він з`являється спиною до камери у
зеленій курточці та будівельній касці, на обличчі чорна балаклава. На 06 хв. 07
сек. запису зафіксовано як потерпілий ОСОБА_511 йде вперед по містку,
прикриваючись дерев`яним щитом, а на 06 хв. 09 сек. сюжет переривається.
Суд бере до уваги, що аналогічні події за участю
потерпілого зафіксовані і на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (екран 3/2, аналогічно з іншого ракурсу
екран 1/3, відео на флеш носії - т. 90 а. 40) - акцентований автором відео
астрономічний час, коли зникає потерпілий, 09 год. 16 хв. 49 сек. на записі 24
хв. 16 сек.
Показання потерпілого щодо часових параметрів подій не
викликають до себе довіри, оскільки повідомлені ним події відбувалися явно в
інший час, напр., відступ правоохоронців від Стели, за його словами, о 07 год.
ранку, перебування озброєних правоохоронців у чорній формі, які відходили, біля
пам`ятника у виді хреста на алейці від Жовтневого палацу, за його словами, біля
10 - 11 год. коли він отримав поранення.
Зафіксованих під час подій 20 лютого 2014 року на фотографіях
захисту, які пройшли процедуру відкриття і досліджувалися судом, активістів
зі зброєю в руках (фото №№ 31, 40, 18 - т. 93 а. 152, 161, 139) потерпілий
ОСОБА_511 не бачив, себе не ідентифікував, але уточнив, що на фото № 31
зафіксовано саме той місток, через який він рухався в бік Жовтневого палацу, на
фото № 18 зафіксовано події, які відбулися за часом пізніше його поранення.
Згідно з дослідженими судом присяжних висновками
судово-медичних експертиз № 86/14 від 14 березня 2014 року та № 40 від 19
березня 2014 року, які провели експерти ОСОБА_1180 та ОСОБА_1416 відповідно
на підставі аналізу добровільно виданих потерпілим медичних документів на
ОСОБА_511 та результатів його огляду (т. 103 а. 163-164, 166-167), в останнього
виявлено тілесне ушкодження у виді одного дотичного вогнепального кульового
поранення м`яких тканин правої тім`яної ділянки голови та забій головного мозку
легкого ступеню: Дане ушкодження заподіяне пострілом зі зброї, зарядженою
кулею, можливо 20 лютого 2014 року та являється легким тілесним ушкодженням, що
спричинило короткочасний розлад здоров`я. питання про вид зброї, її калібр,
відстань пострілу до компетенції експерта медика не відносяться.
Не суперечать цим даним хоча і не офіційна, проте
складена лікарями медичної служби штабу національного спротиву медична
документація на ОСОБА_511 , виписка з медичної карти стаціонарного
хворого ОСОБА_511 лікарні № 8 м. Львова, в якій той лікувався з 04 по 13
березня 2014 року, висновок комп`ютерної томографії від 04 березня 2014 року
(т. 103 а. 168-172).
Згідно з дослідженим висновком криміналістичної
експертизи № 27-МК від 15 квітня 2014 року, яку провів експерт ОСОБА_1201 (т.
103 а. 189-196), на виданій потерпілим будівельній помаранчевій касці виявлено
на задній поверхні одне вогнепальне вхідне кульове пошкодження (0,7х0,4см), яке
утворилося від пострілу з вогнепальної зброї (ліва стінка дефекту плавно
скошена до середини, на внутрішній поверхні шолома по правому та нижньому краям
в просвіт вистоять дрібні фрагменти пластмаси у вигляді «відщипів»), на
передній поверхні шолома та окулярах (ліва частина) - по одному вогнепальному
вихідному кульову пошкодженню (1,4х0,3см), які утворились одночасно («відщипи»
пластмаси на шоломі та краї на лівій частині окулярів вивернуті дозовні). На
ділянках пошкоджень в задній частині шолома виявлені сліди сполук міді, які
входили до складу кулі. Ознак близького пострілу не виявлено. Виявлені пошкодження
на касці співпадають з локалізацією поранення на голові потерпілого.
Всі наведені судом докази повністю узгоджуються як між
собою, так і з показаннями потерпілого, а тому кожен з них окремо, зокрема і
показання останнього, суд визнає допустимими та достовірними і кладе в основу
свого вироку.
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 177-2015/о від 18 грудня 2015 року, яку провели експерти
ОСОБА_940 , ОСОБА_941 і ОСОБА_942 вивчивши і проаналізувавши копії висновків
експертиз, всю медичну документацію на ОСОБА_511 , копії протоколів допиту
потерпілого та слідчого експерименту з відео його проведення, пошкоджену каску,
в яку був одягнений потерпілий 20 лютого 2014 року (т. 103 а. 200-211), дійшли
висновку, що ОСОБА_511 отримав одне (внаслідок одного пострілу) дотичне
непроникаюче вогнепальне поранення голови, рана утворилася внаслідок дії
вогнепального снаряду, відстріляного з неблизької дистанції з нарізної
вогнепальної зброї.
Ці дані також знайшли своє підтвердження, а тому судом
кладуться в основу вироку як достовірні.
В іншій частині висновок комісії експертів № 177-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, напрямок
здійснення пострілу спереду назад, сектор, в якому міг перебувати стрілок)
через їх не підтвердження балістичними чи криміналістичними дослідженнями, та
характер припущення, суд присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть
бути покладені в основу даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану
судом правову позицію з наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку),
зауваження сторони захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані
докази через їх недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які
посилається у вироку.
Крім того, суд критично оцінює вказаний висновок
комісійної експертизи і щодо напрямку дії вогнепального снаряду по голові
потерпілого - спереду назад, оскільки ці дані спростовуються всією сукупністю
інших доказів, як показаннями потерпілого, його медичною документацією,
результатами слідчого експерименту, так і висновком криміналістичної експертизи
№ 27-МК від 15 квітня 2014 року. Оскільки висновок комісійної експертизи в цій
частині та похідні від цього інші висновки (щодо взаємного розташування
ОСОБА_511 і дульного зрізу зброї тощо) не ґрунтуються на досліджених судом
матеріалах справи, більш того, взагалі їм суперечать, суд відхиляє їх як
недостовірні.
Допитані в судовому завданні експерти ОСОБА_942 та ОСОБА_941 в іншому суд не переконали.
Так, допитаний експерт ОСОБА_942 пояснив, що, дійсно,
член комісії експерт криміналіст ОСОБА_1417 встановив інші дані, аніж це зробив
експерт криміналіст ОСОБА_2898 попередньо щодо напрямку ранового каналу, а тому
саме він може повно пояснити свої висновки, вважає, що морфологічні пошкодження
на шоломі були з цього приводу не інформативні.
Експерт ОСОБА_941 , окрім того, що підтвердив свої
висновки за епізодом поранення ОСОБА_511 , також пояснив, що були
судово-медичні дані та об`єкти експертизи, після аналізу всього матеріалу його
було узагальнено, уточнено і проведено додаткові дослідження для усунення
деяких суперечностей щодо результатів первинної експертизи і тих даних, які
були отримані при проведенні комісійної експертизи. На підставі цих відомостей
були змінені дані щодо висновків фіксації вхідного та вихідного вогнепальних
пошкоджень на окулярах потерпілого. Причиною розбіжностей є те, що вогнепальна
травма досліджувалась попередньо лише в контексті застосування мисливської
зброї та бойової зброї з недалекої дистанції. Але у даному випадку вогнепальна
травма має зовсім інший характер (маса кулі, вид кулі, дальність проведення
пострілу), тобто при зміні балістичних показників є зміни морфології
вогнепальних ушкоджень, як зовнішніх так і внутрішніх - характер сколів по краю
пошкодження окулярів вказував на те, що постріл був здійснений з вогнепальної
нарізної зброї, яка має правий нахил нарізів каналів. На фото окуляри зображені
зверху. У висновку написано, що всередині на окулярах нашарування металу
більше, а ззовні одна крапочка, тобто вогнепальний снаряд рухався із середини
ззовні, немає того матеріалу, який контактував зі снарядом, на вхідному
матеріалі взагалі немає частин снаряду, яка б обтиралася об поверхню, а на
вихідному більша кількість металу знаходиться на внутрішній поверхні, а не
ззовні. Крові на вихідному отворі немає тому, що при формуванні пошкодження на
внутрішній поверхні шолома крові взагалі не було, кров виявлена на окулярах і
зовнішній поверхні шолома, тобто ця кров на касці може бути контактною -
наприклад, у потерпілого були руки у крові і він ними взявся за шолом.
Натомість, суд звертає увагу на такі окремі дані,
одержані під час допиту експертів. За їх твердженнями, всередині на окулярах
нашарування металу було більше, тобто, як визнали самі експерти, вогнепальний
снаряд рухався із середини на зовні через вказані окуляри. Виходячи тільки з
цих тверджень, висновок первинної експертизи про рух снаряду через окуляри з
тильної частини на зовні виглядав правильним. Крім того, за логікою комісії
експертів на вхідному матеріалі (окуляри) взагалі не було частин снаряду, яка б
обтиралася об поверхню, а на вихідному (шолом) більша кількість металу
знаходилась саме на внутрішній поверхні, а не ззовні. Натомість, по-перше, ці
дані суперечать об`єктивним відомостям про виявлення первинною експертизою
слідів снаряду у виді сполук міді на ділянках пошкоджень саме в задній частині
шолому, де було первинно визнано вхідний отвір, по-друге, вхідні та вихідні
отвори шолому були інформативними і на це прямо звертав увагу експерт ОСОБА_2898
, вказуючи, наприклад, на об`єктивні дані розмірів обох отворів, вивернуті
назовні фрагменти, що власне знайшло своє підтвердження і під час дослідження
окулярів експертом ОСОБА_1418 (а. 208), однак залишилося поза увагою комісії
експертів, які надали безсумнівний пріоритет тільки окулярам, по-третє,
відсутність того матеріалу, який контактував зі снарядом на вході, ставить під
сумнів висновок самої комісії експертів про те, що характер сколів по краю
пошкодження окулярів міг бути інформативним, нарешті, показання з цього приводу
самого потерпілого, які підкріплені висновками іншого експерта, суд теж вважає
аргументом.
Експерт медик ОСОБА_940 судом допитаний не був у зв`язку
із втратою свого статусу експерта через звільнення 03 грудня 2021 року (т. 219
а. 100).
Виписний епікриз № 9130 від 13 жовтня 2008 року суд визнає неналежним доказом (т. 103 а. 173).
За результатами судового розгляду прокурор з конкретним
часом отримання потерпілим поранення 20 лютого 2014 року визначитися не зміг,
вважаючи можливим його настання у період з 09 год. 16 хв. 50 сек. до 09 год. 23
хв. 00 сек.
Натомість, під час перегляду судом на згаданому відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
фіксується: - о 09 год. 16 хв. 49 сек. перебування потерпілого на містку, а
бійців РСП - біля Жовтневого палацу (екрани 3/2 та 3/3); - о 09 год. 17 хв. 45
сек. концентрація бійців РСП біля дальнього кута Жовтневого палацу (екран 3/1);
- о 09 год. 18 хв. 01 сек. активісти перед центральним входом до Жовтневого
палацу (екран 3/2); - о 09 год. 18 хв. 16 сек. остання група бійців РСП біля
початку зеленого паркану на алейці від Жовтневого палацу (екрани 2/1, 3/1, 3/2
та 4/3); - о 09 год. 20 хв. 31 сек. остання група бійців РСП, яка заходить за
сніжну барикаду, в цей час палає автобус зліва від Жовтневого палацу, а
активісти наблизилися до дальнього кута Жовтневого палацу (екрани 4/2 та 2/4,
далі 4/3).
За таких обставин, ОСОБА_511 за вказаних ним обставин міг
отримати поранення у проміжку часу з 09 год. 18 хв. до 09 год. 20 хв. Отже,
непідтверджені припущення потерпілого щодо часу окремих подій 20 лютого 2014
року, а як наслідок і свого поранення, ставить під сумнів і без того лише його
здогадки щодо місця свого поранення, положення тіла в цей момент у просторі, а
відтак і сектору здійснення пострілу, від якого він дістав ураження.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності свідчать
про те, що ОСОБА_511 20 лютого 2014 року приблизно у проміжок часу з 09 год. 18
хв. до 09 год. 20 хв., перебуваючи в м. Києві біля правого кута будівлі
Жовтневого палацу, якщо на неї дивитися з вул. Інститутська, під час
загострення протистояння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї, отримав внаслідок
одного пострілу з вогнепальної нарізної зброї одне дотичне непроникаюче
вогнепальне поранення голови (напрямок взаємодії кулі з тілом потерпілого ззаду
на перед), що відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило
короткочасний розлад здоров`я. Під час поранення потерпілий перебував у
положенні сидячи, корпус тіла та голова дещо нахилені вперед, а передом тіла
був звернутий в бік будівлі Жовтневого палацу, спиною - в бік готелю «Україна».
Зв`язок виявленого у потерпілого ОСОБА_511 вогнепального
поранення голови з діями працівників правоохоронних органів, а тим більше
обвинувачених, у межах даного провадження не встановлений. Їх, а так само інших
осіб ймовірна причетність до поранення потерпілого не виходить за межі
припущень, на яких не можуть ґрунтуватися ствердні висновки суду.
Через малоінформативний характер поданих доказів не
можливо оцінити і дії самого потерпілого ОСОБА_511 в момент поранення на
предмет того, чи становили вони реальну загрозу для життя чи здоров`я
працівників правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння.
5.4.34. За епізодом загибелі ОСОБА_399 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий
ОСОБА_330 - батько ОСОБА_914 показав, що його син навчався у медичному
коледжі, а тому ввечері 18 лютого 2014 року, взявши із собою медикаменти,
виїхав до Києва на «Майдан». У телефонних розмовах ОСОБА_1002 подробиць подій
на «Майдані» не повідомляв, лише заспокоював тим, що на «барикади» без захисної
каски не пускають. Ранком 20 лютого 2014 року, приблизно о 08 год. 40 хв., він,
батько, останній раз розмовляв із сином телефоном, ОСОБА_1002 встиг повідомити,
що «людей б`ють, а тому він йде туди», а вже близько 09 год. 30 хв.
невідомий хлопець, який назвався волонтером із Житомирщини, повідомив, що сина
застрелили. Він, потерпілий, прибув до Києва, де впізнав сина і забрав його
тіло для поховання. Як уточнив потерпілий, на той час він користувався номером
телефону …7327, під час перегляду різних відео та фото матеріалів він зміг
ідентифікувати свого сина, який на час смертельного поранення був одягнутий у
сіру кофту, сині джинси та зимові кросівки зі смужками червоного кольору,
натомість куртка на синові, яка містила яскраві жовті вставки на плечах та
рукавах, їх сім`ї не належала, йому не відомі матеріали, які відтворювали б
момент смертельного поранення сина, хоча вважає, що він загинув у проміжок часу
09 год. 16 хв. - 18 хв. 20 лютого 2014 року біля Жовтневого палацу. Час
потерпілий визначив за даними відео потерпілого ОСОБА_286 з назвою «47 _
20.02.2014», на кому зображено як несуть пораненого сина.
Показання потерпілого ОСОБА_1419 щодо відомих йому
обставин загибелі сина узгоджуються з даними досліджених судом присяжних протоколу
проведеного на підставі дозволу суду тимчасового доступу до речей і
документів від 14 березня 2014 року та протоколу огляду таких речей
і документів від 10 квітня 2015 року та додатків до нього, а також з
безпосередньо дослідженого судом присяжних диску Verbatim CD-R №…0230 з написом
вх. 2594 (т. 17 а. 78-89), абонент номеру телефону …НОМЕР_338, що належав за
словами потерпілого сину, протягом 19-20 лютого 2014 року неодноразово
зв`язувався з абонентом номеру телефону …7327 (потерпілий ОСОБА_330 ), і ранком
20 лютого 2014 року перебував виключно у зоні дії ретрансляційних веж
стільникового зв`язку, розташованих у центральній частині м. Києві. Так,
телефонна розмова між вказаними абонентами відбулася о 08 год. 47 хв. 28 сек.
20 лютого 2014 року в зоні діяльності базової станції оператора 00493 (м. Київ,
від стадіону «Динамо» у напрямку Європейської площі). Починаючи з 08 год. 54
хв. 26 сек. до 10 год. абонент номеру телефону …НОМЕР_338 діяв в зоні дії
станцій оператора 822, 821 та 823 (м. Київ, від перехрестя вул. Прорізної та
Грінченка в напрямку відповідно станцій метро «Хрещатик», потім «Золоті Ворота»
та Михайлівської площі) з короткотривалим (до декількох хвилин) перехопленням
станціями 27243 та 27241, розташованими по вул. Володимирській.
Як видно із заяв про залучення до провадження як
потерпілих та дозволу на видачу для поховання тіла ОСОБА_914 , цей дозвіл
отримав його батько - ОСОБА_330 , який разом з матір`ю загиблого - ОСОБА_255 ,
переконавшись у тому, що 20 лютого 2014 року у центральній частині м. Києва
вбито саме їх сина - ОСОБА_399 , просили їх обох залучити до вказаного
провадження як потерпілих (т. 17 а. 90, 97-98, 106).
Родинні стосунки сім`ї ОСОБА_1420 підтверджуються
дослідженими під час судового розгляду даними, які містять характеристика
та довідка, надані сільським головою Дідичівської сільської ради
Ківерцівського району Волинської області, характеристика надана Луцькою філією
ТОВ Медичний коледж «МОНАДА», заява ОСОБА_1419 про видачу паспорта та його анкета
для отримання паспорта для виїзду за кордон (т. 17 а. 101-105).
Згідно з доданим лікарським свідоцтвом про смерть
та довідки про причину смерті № 638 від 21 лютого 2014 року, ОСОБА_1421
, ІНФОРМАЦІЯ_207 , ІНФОРМАЦІЯ_197 помер в м. Києві від проникаючого кульового
вогнепального поранення грудної клітки справа з ушкодженням правих: сонної
артерії та легені, ушкодження з вогнепальної зброї, крововтрата, шок (т. 17 а.
96).
Згідно з дослідженими судом присяжних рапорту слідчого
та протоколу огляду місця події від 20 лютого 2014 року з додатками до
нього (фотоматеріали) (т. 17 а. 2-7), у приміщенні Київського міського моргу за
адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 9 за участі понятих оглянуто труп ОСОБА_399
, який одягнений в сіру кофту (у верхній третині щільно просякнута кров`ю),
джинсові брюки синього кольору з коричневим ременем на металевій бляшці, чорні
спортивні шкіряні кросівки з комбінацією вставок червоного кольору та з трьома
білими смужками «Adidas». На передній поверхні шиї справа у ОСОБА_914
розташована неправильної форми дугоподібна рана, дуга якої відкрита праворуч, а
навколо рани - насичений багрового кольору синяк, від рани у напрямку зверху
вниз зліва направо йде рановий канал.
Дослідженими судом двома протоколами огляду предметів
від 28 березня 2014 року та від 31 березня 2014 року з додатками до
них (фотоматеріали) детально описано одяг, який був на загиблому ОСОБА_1422 під
час виявлення його тіла 20 лютого 2014 року і ці дані повністю узгоджуються з
даними, які містить в цій частині протокол первісного огляду місця події від 20
лютого 2014 року (т. 17 а. 46-74).
Під час дослідження додатків до вказаних документів у
вигляді фотоматеріалів (т. 17 а. 5-6, 50-51, 57, 65, 72) потерпілий ОСОБА_330
впізнав зафіксованого на них свого сина та одяг на ньому, в якому він був в
момент загибелі, уточнивши, що світла зі спини курточка з червоними рукавами на
синові його сім`ї не належить.
Згідно з дослідженим судом висновком судово-медичного
експерта ОСОБА_1423 № 638 від 30 квітня 2014 року та додатками
до нього (т. 17 а. 9-20), на одягненому в описаний одяг ОСОБА_1422 виявлено:
сліпе вогнепальне проникаюче кульове поранення грудної клітки справа: рана шиї
на передній поверхні справа є вхідною кульовою вогнепальною раною, від якої
відходить рановий канал спереду назад, зверху вниз та зліва направо, має
довжину близько 32 см і по ходу якого ушкоджені підшкірно жирова клітковина та
м`язи шиї справа, права загальна сонна артерія, медіастенальна плевра справа,
верхня та середня частки правої легені, пристінкова плевра справа, міжреберні
м`язи 7-го міжребер`я та 8-ме ребро справа, м`язи та підшкірно жирову
клітковину грудної клітки справа, та в кінці ранового каналу наявне чужорідне
тіло (снаряд); садно на лівому передпліччі; у правій плевральній порожнині 1600
мл рідкої крові та 600 см3 згортків крові, недокрів`я внутрішніх органів та крововиливи. Сліпе
вогнепальне проникаюче кульове поранення грудної клітки утворилось в короткий
проміжок часу від дії вогнепального снаряду при пострілі з вогнепальної зброї,
має ознаки прижиттєвого тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки
для життя). Садно на передпліччі утворилось в короткий проміжок часу прижиттєво
від дії тупого предмета та має ознаки легкого тілесного ушкодження (за
критерієм розладу здоров`я). Смерть ОСОБА_914 , 1993 р.н., настала від сліпого
вогнепального проникаючого кульового поранення грудної клітки з ушкодженням
правої загальної сонної артерії та правої легені з кровотечею та розвитком
крововтрати та шоку. Крім того, згідно з висновком експерта, ОСОБА_255 в момент
загибелі у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння не перебував, вхідна
вогнепальна рана спричинена пострілом з вогнепальної зброї з неблизької
дистанції, в просвіті досліджуваної рани виявлені синтетичні волокна білого
кольору довжиною до 0,5 см, по краях і на стінках цієї рани слідів металізації
та будь-яких інших сторонніх включень не виявлено.
Вказаний висновок експерта № 638 повністю узгоджується із
дослідженим додатковим висновком того ж експерта № 43/638 від 27
травня 2014 року (т. 17 а. 23-27), за яким додатково встановлено, що
виявлені тілесні ушкодження утворились у проміжок часу приблизно за 30-40
хвилин до настання смерті, майже одночасно, що не дає можливості встановити
послідовність їх нанесення. Давнина настання смерті охоплює 20 лютого 2014 року
і може становити біля 24 годин з моменту дослідження трупу в морзі, в тілі
ОСОБА_914 виявлено чужорідне металеве тіло (частину вогнепального снаряду), яке
розташовувалось за задньою та бічною поверхнями грудної клітки справа під
шкірою, а на одязі потерпілого пошкоджень, які б утворились від дії цього
вогнепального снаряду не виявлено. Даних, які б свідчили про постріл в
потерпілого з автоматичної зброї «чергою» немає. В ранових каналах
мікрочастинки, що свідчать про те, що перед нанесенням вогнепальний снаряд
пройшов крізь якусь перешкоду відсутні.
Згідно із судово-балістичними даними, які судом
покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що стосується
даного епізоду), вилучений з тіла ОСОБА_914 схожий на сердечник металевий
предмет, доставлений в поліетиленовому пакеті № 638, є складовою частиною кулі
- її осердям, конус якого має пошкодження. Дане осердя є або частиною кулі
калібру 7,62-мм проміжних патронів зразка 1943 з кулею «ПС» зі стальним осердям
(57-Н-231С) заводського виробництва, або частиною кулі калібру 7,62 мм
мисливського патрону з експансивною кулею «HP» (Hollow Point) зі стальним
осердям заводського виробництва. Куля, осердя якої надане на дослідження, могла
бути вистріляна зі зброї калібру 7,62х39 мм, такої як: АК-47, АКМ, СКС, Сайга,
Вулкан, Вепрь тощо. Проміжні патрони зразка 1943 калібру 7,62 мм (57-Н-231С)
призначені для стрільби з таких видів бойової вогнепальної зброї: АК-47, АКМ,
РПД (ручний кулемет Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашникова), СКС, 9А-91,
А-91, АК-103, АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, та
інших моделей зброї, що виготовлені під даний патрон, та можуть
використовуватись для стрільби з мисливської нарізної зброї: Вепрь, Вулкан, Сайга,
ОП СКС тощо. Мисливські патрони з експансивною кулею «НР» призначені для
стрільби з мисливської нарізної зброї Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС та інших
моделей зброї, що виготовлені під даний патрон, та можуть використовуватись для
стрільби з бойової вогнепальної зброї: АК-47, АКМ, РПД (ручний кулемет
Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашникова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103, АК-104,
АК-12, АЕК-973, ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47 тощо. На вказаному осерді
кулі слідів нарізу каналу ствола зброї, з якої воно відстріляне, не виявлено, і
до попадання в тіло ОСОБА_914 мав місце рикошет кулі, осердя якої надане на
дослідження.
Згідно з дослідженим судом присяжних під час судового
розгляду копій інформаційних матеріалів в мережі Інтернет від 21 лютого
2014 року та 14 березня 2014 року (скрін-шоти, роздруківки тексту з мережі),
містяться зображення тіл вбитих 20 лютого 2014 року активістів поблизу готелю
«Україна», зокрема на даних фотокопіях міститься зображення померлого
ОСОБА_1419 (т. 17 а. 108-114).
Під час дослідження особистих документів на загиблого
ОСОБА_914 та вказаних копій інформаційних матеріалів в мережі Інтернет від 21
лютого 2014 року та 14 березня 2014 року у вигляді фотоматеріалів (т. 17 а.
104, 105, 113, 114) потерпілий ОСОБА_330 впізнав за обличчям зафіксованого на
них свого сина, прижиттєву фотографію якого надав органу досудового
розслідування (т. 17 а. 100).
Як видно з досліджених судом протоколу огляду
диска «DVD-R № 2354515-REF22248», на якому міститься файл «MVI_2768»,
тривалістю 00:05:43 (т. 17 а. 117-122), та самого вказаного відео, на 01 хв. 30
сек. його запису зафіксовано на землі за металевою огорожею на тротуарній
частині біля проходу на пішохідний міст з боку Жовтневого Палацу лежачого на
спині із зігнутими ногами в колінах ОСОБА_914 , обличчя якого частково
забруднене речовиною бурого кольору, схожою на кров, вдягнений в сині джинси з
коричневим ременем, чорні спортивні кросівки з комбінацією вставок червоного
кольору та з трьома білими смужками «Adidas», сіру кофту, забруднену речовиною
бурого кольору на передній частині в області шиї, напівзняту сіру куртку з
помаранчевими та чорними вставками та чорну шапку, на руках помаранчеві
рукавиці, поруч будівельна каска того ж кольору. Люди в цивільному одязі разом
з медиками кладуть пораненого ОСОБА_914 на металевий щит, водночас чути
чоловічий голос з вигуком « ОСОБА_1424 ». На даному відеозаписі ОСОБА_255
фіксується до 02 хв. 15 сек.
Під час дослідження вказаного відеозапису потерпілий
ОСОБА_330 категорично впізнав за обличчям зафіксованого на ньому свого сина.
Досліджений судом присяжних протокол огляду від 14
серпня 2014 року (т. 17 а. 129-130) мав предметом огляду аналогічний
відеозапис гіршої якості.
Як видно з досліджених під час судового розгляду даних,
які містить наданий потерпілим ОСОБА_1232 диск Verbatim DVD-R …50582 (т. 8 а.
130), розміщений на ньому файл «47 _ 20.02.2014» у проміжку запису на 01
хв. з 17 до 20 сек. містить сюжет про акцентовану квадратами особу, яка
рухається наверх разом з іншими протестуючими по сходах до Жовтневого палацу, а
у проміжку запису на 01 хв. з 22 до 26 сек. - про вже поранену цю особу, яку
несуть по тих самих сходах у зворотному напрямку, тобто до низу на вул.
Інститутська. В обох випадках ця особа акцентовані квадратом спочатку зеленого,
а потім червоного кольору та написом «ОСОБА_3067 », а згідно з довідковою інформацією, яка
супроводжує ці відеоматеріали, об`єднані автором в один сюжет, вказані події
відбувалися 20 лютого 2014 року у період часу з 09 год. 18 хв. 08 сек. по 09
год. 19 хв. 02 сек.
Потерпілий ОСОБА_330 під час дослідження вказаного відео
категорично заявив, що на першому відрізку запису не впізнає в особі, яка
рухається до Жовтневого палацу, свого сина, натомість, пораненим зображено саме
ОСОБА_1001 .
У подальшому повторно допитаний ОСОБА_330 під час
дослідження судом наданих його представником і відкритого сторонам провадження
в порядку ч. 11 ст. 290 КПК України більш змістовного відео про події 20 лютого
2014 року за участю його сина на диску під назвою « ОСОБА_1425 » (відео
запис « ОСОБА_1426 - 20.02.2014») (т. 59 а. 193), а також розгорнутої
кольорової фотографії (т. 65 а. 98), потерпілий ОСОБА_330 змінив свої показання
і підтвердив вище наведені ідентифікаційні дані відео запису «47 _ 20.02.2014»
як такі, що дійсно стосуються його сина ОСОБА_399 , остаточно ідентифікувавши
його і заявивши, що правильно на ньому акцентована увага автора, а раніше він,
потерпілий, помилявся, через нечіткість зображення досліджуваного відео
матеріалу.
З урахуванням викладеного, а також приймаючи до уваги і
те, що запис « ОСОБА_1426 - 20.02.2014» дозволив батькові безспірно
ідентифікувати загиблого сина серед інших активістів за одягом (світла куртка
із чорними рукавами внутрішньої поверхні та червоними зовні, сині джинси,
помаранчеві печатки, така сама за кольором будівельна каска, на обличчі білий
респіратор), коли він перелазить через декоративний парканчик (00-11 - 00-30
сек. запису), і ці дані повністю корелюють з даними досліджених судом
розгорнутої кольорової фотографії (ОСОБА_2899 присів нижче по центру біля особи
з розмальованим під прапор щитом) і проаналізованого вище відеозапису
«MVI_2768», суд вважає достовірними останні показання потерпілого щодо
ідентифікації свого сина, відхиляючи як помилкові попередні його показання, за
якими він не впізнав сина на записі файлу «47 _ 20.02.2014».
Відтак суд визнає достовірним за ідентифікаційною
здатністю сюжет на відео «47 _ 20.02.2014» або «47» (запис на 01 хв. з 17 до 26
сек.), вважаючи доведеним те, що на цьому відео під написом « ОСОБА_1427
09:18:08 - 09:19:02» в акцентованих його автором зеленому та червоному
квадратах дійсно зафіксовані обставини смертельного поранення саме ОСОБА_399 ,
дані щодо якого узгоджуються з даними відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40).
Таким чином, за результатами судового розгляду виявилося
доведеним що локація за металевою огорожею на тротуарній частині біля проходу
на пішохідний міст з боку Жовтневого Палацу, на якій було зафіксовано ОСОБА_914
вже пораненим (відео «MVI_2768»), не є місце отримання останнім такого
поранення, оскільки він перед цим фіксувався, як подолав тротуарну доріжку в
напрямку до лівих сходів на верхню центральну оглядову площадку перед
центральним входом до Жовтневого палацу, та взагалі піднявся такими сходами на
лівий бік цієї оглядової площадки (відео « ОСОБА_1426 - 20.02.2014» та «47 _
20.02.2014» або «47», в основу яких в цій частині покладено відео «09-05-23
-09-21-46 (00582)»). Отже за цими даними місцем поранення ОСОБА_914 є верхня
частина лівих сходів на верхню центральну оглядову площадку перед центральним
входом до Жовтневого палацу та місцевість навколо. Дані про положення тіла
ОСОБА_914 у просторі в момент його поранення, дійсно, виявилися не встановлені.
Крім того, за даними згаданого відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…) з 09 год. 17 хв. 54 сек. (екрани 3/1,
4/3, згодом 2/1) чітко фіксується відхід озброєних бійців РСП алейкою від
Жовтневого палацу з одночасною евакуацією смертельно пораненого бійця того ж підрозділу
- ОСОБА_374 . На 09 год. 18 хв. 17 сек. ці події зафіксовані одночасно на
екранах 2/1, 3/1, 3/2, 3/4 та 4/3 відео з подальшою візуалізацією слідів
здійснення пострілів (вихід порохових газів зі ствола зброї), які
синхронізуються з їх зафіксованими звуками - з 09 год. 18 хв. 28 сек. на
екранах 2/3 та 3/2 з продовженням на екрані 4/2 (до 09 год. 20 хв. 31 сек.).
Згідно з дослідженими судом присяжних висновками
експертиз №№ 231-мк, 261-мк з додатками (т. 17 а. 140-147; т. 46 а.
24-31) та експертів № 7022/7023/14… від 09 грудня 2014 року (т. 46 а.
34-37), об`єктом дослідження яких був одяг загиблого ОСОБА_914 , в якій він був
вдягнений в момент поранення, на курточці (опис аналогічний вище наведеному) та
джемпері (реглан) виявлено по одному наскрізному пошкодженню на лівому рукаві
куртки та джемпера, що утворились одночасно внаслідок дії тупого предмету з
обмеженою контактуючою поверхнею у вигляді торця циліндра, що діяв під кутом з
великою кінетичною енергією (не виключена можливість пострілу з вогнепальної
зброї); а також одне наскрізне пошкодження верхнього шару тканини куртки на
задній поверхні лівого рукава, що утворилось в результаті розриву тканини від
зачепу. Ознак, які вказували б на постріл з близької дистанції, не виявлено.
Даних, які б дозволяли визначити лінійні розміри травмуючого предмету, не
виявлено. В ділянці наскрізного пошкодження на передній поверхні лівого рукава
куртки та пошкодження на джемпері виявлені сліди металізації сполукам свинцю.
На одязі, в яку був одягнений ОСОБА_255 в момент смерті, виявлені залишки
легкозаймистого нафтопродукту - бензину, локацію яких встановити не можливо.
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 258-2015/о від 08 грудня 2015 року, яку провели експерти,
вивчивши і проаналізувавши медичну документацію на ОСОБА_914 , копії протоколів
огляду фото та відео матеріалів (т. 46 а. 41-49), дійшли висновку, що ОСОБА_255
20 лютого 2014 року (за умов реального часу, що відображений на відеозапису,
який був об`єктом дослідження при проведенні даної експертизи, - приблизно о 09
годині 18'08'' до 19') отримав одне (внаслідок одного пострілу) сліпе вогнепальне поранення шиї
та грудної клітини, від якого і настала смерть потерпілого, при цьому вхідна
вогнепальна рана була розташована на правій переднє-бічній поверхні шиї, від
якої в напрямку спереду до заду, зліва направо та зверху до низу відходив
рановий канал (який закінчувався осердям кулі в м`яких тканинах грудної клітини
на рівні 8-го ребра по заднє-пахвинній лінії), тобто в момент отримання
поранення потерпілий перебував у близькому до вертикального положенні -
нахилений вперед, був звернутий передньою, дещо лівою, поверхнею тіла до
дульного зрізу зброї, постріл, внаслідок якого утворилося дане поранення, був
зроблений з неблизької дистанції, більш ймовірно з нарізної вогнепальної зброї
калібру 7,62.
У наведеній частині висновок експертів 258-2015/о
ґрунтується на отриманих криміналістичних та судово-балістичних даних, а тому,
навіть, викладений у формі припущення щодо нарізного характеру вогнепальної
зброї, з якої було поранено потерпілого, та її калібру, є належно обґрунтованим
і кладеться судом в основу свого вироку.
В іншій частині висновок комісії експертів № 258-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення, суперечність з даними
про рикошет, суд присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть бути
покладені в основу даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом
правову позицію з наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку),
зауваження сторони захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані
докази через їх недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які
посилається у вироку.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом поранення ОСОБА_НОМЕР_277 (відокремлений на відео «Висота ''Жовтне-вий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 7 «згортання
спеціальної операції спецпідрозділу «Беркут» біля Жовтневого палацу» (пункт
5.3.2 вироку).
Оцінюючи подані сторонами докази щодо факту подій за
епізодом загибелі ОСОБА_914 , суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає
допустимими та достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю свідчать
про те, що ОСОБА_255 20 лютого 2014 року о 09 год. між 18 хв. 08 сек. та 19 хв.
02 сек. під час загострення протистояння між активістами «Майдану» та
працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї,
перебуваючи разом з іншими активістами на верхній частині лівих сходів на
верхню центральну оглядову площадку перед центральним входом до Жовтневого
палацу та місцевості навколо, під час загострення протистояння між активістами
«Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної
зброї, отримав внаслідок рикошету кулі, відстріляної з нарізної зброї калібру
7,62х39мм, сліпе вогнепальне проникаюче кульове поранення грудної клітки з
ушкодженням внутрішніх органів з розвитком крововтрати (рановий канал спереду
назад, зверху вниз, зліва направо), внаслідок чого помер. Вказане тілесне
ушкодження є тяжким.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто, а
наявність рикошету ставить під сумнів і без того лише припущення щодо
ймовірного місця поранення ОСОБА_914 та положення його тіла в цей момент у
просторі, а відтак і сектору здійснення пострілу в потерпілого. Проте
обстановка та локація, за яких ОСОБА_255 отримав вогнепальне поранення,
об`єктивні судово-балістичні дані кулі, елементом якої було поранено ОСОБА_914
, а її характеристика відповідала штатним боєприпасам озброєних АКМС
співробітників РСП, судово-балістичні та ідентифікаційні дані виданої свідком
ОСОБА_1026 кулі за епізодом ОСОБА_779 , яка була виявлена на місцевості зліва
від центрального входу до Жовтневого палацу, а також у взаємозв`язку із
встановленими за результатом судового розгляду даними про поранення ОСОБА_944
та ОСОБА_967 біля лівого краю містка через вул. Інститутська на боці Жовтневого
палацу та на пагорбі поруч відповідно, які заподіяв пострілом конкретний
співробітник РСП, про поранення ОСОБА_1333 на пагорбі біля лівого краю будівлі
Жовтневого палацу, поруч біля сходинок - ОСОБА_779 , а на пагорбі над квітковим
годинником - ОСОБА_1205 , до яких в усіх випадках причетні саме озброєні бійці
РСП та особи, що з ними взаємодіяли, у сукупності з достатньою переконливістю
вказують на причетність до смертельного поранення ОСОБА_914 вказаних бійців,
які під час відступу біля правого кута Жовтневого палацу і далі по алейці від
нього з метою стримати просування за собою активістів, злагоджено застосовували
вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом
здійснення не вибіркових пострілів у напрямку натовпу та навколо (відокремлений
на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» епізод 7 (пункт 5.3.2 вироку).
Через малоінформативний характер поданих доказів не
можливо оцінити дії самого потерпілого ОСОБА_914 в момент поранення на предмет
того, чи становили вони реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння.
5.4.35. За епізодом поранення
ОСОБА_429 .
Допитаний в судовому засіданні в режимі відео конференції
з приміщення іншого суду в порядку ст. 336 КПК України потерпілий ОСОБА_229 показав,
що 20 лютого 2014 року приблизно о 09 год. під час акції громадської непокори
був поранений на містку через вул. Інститутська в м. Києві. На «Майдан» він
приїхав зі своїми товаришами на власних автомобілях в ніч з 18 на 19 лютого
2014 року, серед них був ОСОБА_1409 20 лютого, коли почався відступ
правоохоронців, активісти пішли вперед, таке рішення було спонтанним. Дійшовши
до готелю «Україна», він повернувся назад на барикаду під містком, яку почали
укріплювати. У цей момент почався якийсь шум біля Жовтневого палацу і люди
почали рух вверх по газону біля містка до цього палацу. Він також став
підніматися. На майданчику перед Жовтневим палацом перебували працівники міліції,
які почали застосовувати світло-шумові гранати, реагуючи на підйом активістів.
Він присів, сховався за щит, в руках нічого не тримав. У цей момент відбувся
вибух гранати і в чоловіка, який сидів ліворуч без шолома поруч, вирвало шматок
гортані, пораненого спустили до низу. Він також допоміг це зробити, після чого
повернувся наверх, піднявся на місток біля самої його конструкції і по ньому
став рухатися у напрямку ТРЦ «Глобус». В якійсь момент почав розвертатися
обличчям до Майдану Незалежності і в русі отримав різкий поштовх в спину, впав
на містку головою в напрямку до Жовтневого палацу, при падінні сильно вдарився
головою, в районі живота був різкий біль, м`язи практично відмовились слухати.
Він кричав про допомогу, певний час був без свідомості, а коли прийшов до тями,
то побачив, що його на дерев`яному щиті зносять до низу, біля ресторану
швидкого приготування «Макдональдз» його забрала швидка медична допомога.
Як також уточнив потерпілий: - акції протесту на
«Майдані» відвідував декілька разів, починаючи зі спорудження барикад біля
стадіону імені Лобановського, у зіткненнях з правоохоронцями участі не брав,
тілесних ушкоджень не отримував, укріплював барикади, привозив продукти
харчування, гроші, теплі речі тощо, мотивом таких його дій була підтримка
людей, які щиро бажали змінити життя в країні на краще, підтримати вектор руху
України до Європи; - про судові заборони зборів та мітингів на той момент не
чув; - 19 лютого прибув на «Майдан», реагуючи на події, що сталися напередодні
та транслювалися на «5 каналі», аби допомогти у спорудженні барикад та
відстоюванні території, яка була підконтрольна активістам, відомо було про
побиття протестувальників, про загиблих міліціонерів - не пам`ятає, перешкод
для заходу на «Майдан» не бачив; - під час його поранення товаришів поруч не
було, оскільки вони перед цим загубилися; - під час поранення був одягнутий у
синій мотоциклетний шолом із пластмасовим відкидним забралом, на ньому були
невеликі написи, чорну куртку «Пілот» без капюшону, білий светр, чорну футболку,
штани лижні темно-сині, кросівки темно-сірі з чорною підошвою, захисних
обладунків на собі не мав, рюкзаку та маски також не було; - 20 лютого вони
прокинулися близько 06 год. ранку і в же близько 07 год. були на барикадах, він
спочатку мав при собі фанерний щит, який потім використали для евакуації
пораненого в горло, за міліцією він почав йти вперед, подолавши барикади на
«Майдані» біля згорівшого автобусу в районі Стели; - перебуваючи біля будівлі
Консерваторії про озброєних осіб не чув, осіб зі зброєю під час акцій протесту
не бачив; - метою його підйому на верх також було спорудження захисної
барикади, чому відступали правоохоронці, йому не відомо; - коли він перед своїм
пораненням в останній раз підіймався до містка, то йому вдалося перелізти через
невисоку огорожу, через яку ще передавали дівчину-медика, і там він вже побачив
правоохоронців у чорній формі, але був туман, чи були постріли, він не
пам`ятає, а ось вибухи гранат були; - потрапивши на місток, небезпеки для себе
не відчував, оскільки не очікував застосування по людях вогнепальної зброї на
ураження, що відбувалося на самому містку з іншого боку не пам`ятає; -
поранення отримав на містку, ближче до виходу на площадку перед Жовтневим
палацом, він завершував поворот тіла вправо і обличчям повернувся в бік
«Майдану», куля втрапила в праву лопатку, зламала хребет, пробила легеню,
поламала ребра і засіла під лівою лопаткою знизу; - під час операції вилучались
шматки оболонки кулі з його тіла, все відразу не вийняли, тому що були дрібні
шматки, він до сих пір проходить обстеження, сама куля була вилучена у грудні
2015 року в Київській обласній лікарні, він передав її під опис в ГПУ, вилучена
куля була з автомату Калашнікова 7,62х39мм, її оболонка була частково стесана
під певним кутом до сердечника, сердечник був цікавого кольору, колір оболонки
жовтуватий, є фото цієї кулі; - очевидці його поранення не відомі; - внаслідок
поранення отримав І групу інвалідності по-життєво.
Крім того, як вважає потерпілий ОСОБА_229 : - на початку
люди почали протестувати після відмови ОСОБА_757 підписати асоціацію з ЄС,
потім, реагували на побиття студентів, у подальшому мета змінилася, люди
вимагали зміни влади, відставки Президента та розпуск парламенту; - силовий
варіант зміни влади це не його шлях, вважає, що революція тягне за собою хаос
та кровопролиття, на той момент найкращим способом для діючої влади було
скласти свої повноваження та піти у відставку, треба було повністю
перезавантажити владу особливо після того, як відбулось побиття студентів; - в
активістів були щити та палиці для самозахисту; - наступу на правоохоронців не
було, це було тактичний переміщення вперед в сторону відступаючих
правоохоронців з метою спорудження барикади під містком; - джерело пострілу в
нього перебувало на площадці перед Жовтневим палацом.
Під час дослідження з дотриманням процедури, передбаченої
ч. 11 ст. 290 КПК України, наданих потерпілим фото матеріалів (т. 130 а.
184-196) суд, хоча і визнає належними фото №№ 1-4 (а. 184-187), на яких
зображено загальну обстановку подій, участь в яких брав потерпілий - підйом
активістів на пагорб в напрямку Жовтневого палацу, проте констатує відсутність
ідентифікаційного значення цих матеріалів, оскільки на них потерпілий не зміг
категорично упізнати себе. Тим більше, особа в такому ж синьому шоломі із
пластиковим забралом має куртку із капюшоном та захист на сідницях, яких у
потерпілого, за його словами, не було. На фото №№ 5-11 (а. 188-194) потерпілий
ідентифікував себе у білому светрі на містку, але вже через деякий час
(конкретно не визначено) після поранення та під час евакуації (особа з
окулярами на касці на фото № 7 - ОСОБА_3063 ). На фото № 12 (а. 195) зі слів
потерпілого зафіксоване місце його поранення - на містку над тротуаром з лівого
боку вулиці Інститутська, що узгоджується з його показаннями. На фото № 13 (а.
196), датованому 13 грудня 2015 року, зі слів потерпілого зафіксована куля
вилучена напередодні з його тіла.
Аналогічні фото №№ 5-11 ідентифікаційні дані має і
досліджене судом фото пораненого ОСОБА_2862 на бруківці та протокол його огляду (т.
131 а. 50-51).
Показання потерпілого ОСОБА_295 щодо місця свого
перебування та положення тіла у просторі на момент поранення - лівим плечем
звернутий до готелю «Україна», грудьми - до «Майдану», а задньою поверхнею тіла
до особи, яка здійснила постріл, знайшли своє повне підтвердження за
результатами безпосереднього дослідження судом складених потерпілим під час
допиту слідчим схем на місцевості центральної частини міста Києва (т.
130 а. 210, 214), а також даних протоколу слідчого експерименту від 27
жовтня 2015 року та додатків до нього (відео фіксація) (т. 131 а. 1-6), які
містять аналогічні відомості з цього приводу.
Як вбачається із досліджених судом присяжних листів Центру
ЕМД та МК м. Києві від 17 червня 2014 року № 1337/Б, карти виїзду ШМД № 583,
20 лютого 2014 року за викликом о 09 год. 18 хв. за адресою: Майдан
Незалежності виїжджала бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги, яка о 09
год. 40 хв. розпочала транспортувати з метою госпіталізації потерпілого
ОСОБА_295 , який отримав вогнепальне поранення грудної клітини (вхідна рана в
області правої лопатки в діаметрі до 2 см), доставлений в КМКЛ ШМД о 10 год. 10
хв. (т. 131 а. 84-85).
Згідно з даними досліджених судом довідок КМКЛ
швидкої медичної допомоги № 33 від 21 лютого 2014 року, № 692 та № 692/3 від 28
березня 2014 року та № 1332 від 11 липня 2014 року, виписного епікризу цієї
лікарні № 4979, а також медичної документації Медичного центру «Хадасса»
- Ізраїль, ОСОБА_2862 . з 10 год. 10 хв. 20
лютого 2014 року з описаним ним одягом прибув і перебував у КМКЛ ШМД до 07
березня 2014 року з діагнозом «Вогнепальне поранення грудної клітини справа з
пошкодженням грудного відділу хребта, стороннє тіло в грудній клітині зліва»,
продовжив лікування в іншій країні, в області суглобної западини лівої лопатки
продовжувала знаходитися куля (т. 131 а. 47-48, 53-57, 77-79, 82, 95-102).
Відхиляючи заяву сторони захисту про нібито неможливість
перевірки показань потерпілого ОСОБА_295 щодо обставин свого поранення 20
лютого 2014 року, суд бере до уваги не тільки повністю узгоджені з дослідженими
безсумнівно достовірними для сторін провадження фото матеріалами та первинними
медичними документами показання цієї особи, а й відповідність описаної ним
обстановки цих подій фактичним обставинам, які зафіксовані на повністю
дослідженому судом відеозаписі «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина
2 0853-1100 (20.02.2014)» на флеш носії (т. 90 а. 40).
Так, на цьому відео (екран № 1/2), запис на 27 хв. з 16
до 22 сек., суд безспірно візуально та без використання спеціальних знань
ідентифікує у синьому мотоциклетному шоломі із пластмасовим відкидним забралом,
темній курточці без капюшону, білому светрі під нею, темно-синіх лижних штанах
потерпілого ОСОБА_295 , обличчя якого лише частково проглядається але в одязі,
який він сам описав і який зафіксовано на вже досліджених судом фото
матеріалах. При цьому ОСОБА_229 допомагає дівчині волонтеру-медику у
характерному одязі з червоним хрестом перетнути огорожу на підйомі до
Жовтневого палацу, що цілком узгоджується з його показаннями. Згідно з
акцентованим автором відео часом, ці події відбуваються о 09 год. 19 хв. з 49
до 55 сек.
Враховуючи викладене, суд присяжних визнає показання
потерпілого ОСОБА_295 достовірними, а тому кладе їх в основу свого вироку. При
цьому, відсутність даних телефонії та безпосередньо задокументованого на фото
чи відео моменту його поранення не впливає на такі висновки суду.
Водночас, знайшло своє документальне підтвердження
припущення сторони захисту про те, що час виклику швидкої медичної допомоги не
завжди відповідав часу поранення конкретного потерпілого, якого вона у
подальшому транспортувала, оскільки такі виклики робилися загалом за
результатами оцінки обстановки, пов`язаної з масовим пораненням та травмуванням
людей. Відтак суд відхиляє як спростоване припущення про те, що ОСОБА_229 20
лютого 2014 року був поранений до 09 год. 18 хв. (час виклику бригади швидкої
медичної допомоги, яка його доставила до лікарні), оскільки об`єктивно таке
поранення могло мати місце тільки о 09 год. у проміжку між 20 хв. (зафіксований
факт допомоги медику подолати паркан біля пораненого ОСОБА_914 , факт якого мав
місце, як вже встановлено судом, о 09 год. між 18 хв. 08 сек. та 19 хв. 02
сек.) та 40 хв. (час початку транспортування пораненого ОСОБА_295 до лікарні).
Відповідно до дослідженої судом присяжних заяви
ОСОБА_295 від 29 червня 2014 року про залучення до провадження як
потерпілого, він просив надати йому такий процесуальний статус за фактом
отримання вогнепального поранення 20 лютого 2014 року приблизно о 09 год. в м.
Києві по вул. Інститутській, від якого був паралізований (т. 130 а. 197, 203).
Відповідно до досліджених у судовому засіданні протоколу
операції № 220-221 від 20 лютого 2014 року, висновку судово-медичної
експертизи № 1057 від 09 липня 2014 року, яку провів експерт ОСОБА_1199 ,
дослідивши витребувану медичну документацію на ОСОБА_2862 . (т. 131 а. 90,
15-20), в останнього були виявлені тілесні ушкодження у виді вогнепального
проникаючого поранення грудної клітки та хребтового каналу з вхідною раною в
області правої лопаткової ділянки спини, від якої відходить рановий канал
ззовні до середини, по ходу якого ушкоджені оститі відростки, грудні хребці із
зміщенням уламків, розривом твердої мозкової оболонки спинного мозку та переломом
лівої лопатки, пошкодженням плеври та верхньої долі лівої легені, які
відносяться до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя).
У проекції суглобової поверхні лівої лопатки виявлено металевої щільності
стороннє тіло (куля), а у верхній долі лівої легені виявлено декілька дрібних
сторонніх тіл металевої щільності до 0,8х0,2 см. За медичною документацією
поранення отримано ранком 20 лютого 2014 року, утворилось внаслідок пострілу
набоями, які були споряджені кулями, характеристики яких можливо визначити
після дослідження одягу, в якій був одягнутий поранений.
Згідно з дослідженими судом протоколом огляду одягу
від 11 липня 2014 року та висновком судово-медичної його експертизи №
310-МК від 20 серпня 2014 року, яку провів експерт ОСОБА_941 , дослідивши
ідентифіковані потерпілим ОСОБА_943 елементи його одягу на момент поранення (т.
131 а. 24-33, 59-66), на спинках куртки, светру та фуфайки праворуч виявлено по
одному вогнепальному вхідному кульовому пошкодженню 0,6х0,7, 0,5х0,5 та 0,6х0,7
см відповідно з дефектом тканини, які утворились від дії вогнепального снаряду
(кулі), до складу якого входили сполуки міді в результаті одного пострілу з
вогнепальної зброї з неблизької дистанції. Локалізація вказаних пошкоджень на
задніх поверхнях одягу праворуч співпадають між собою утворюючи суцільний канал
в одязі потерпілого і відповідають розташуванню правої лопаткової ділянки спини
потерпілого, напрямок ранового каналу справа наліво, ззаду наперед, знизу
догори. Судово-медичних даних, які дозволили б встановити діаметр кулі, не
виявлено. Інші розрізи на одязі характерні для пошкоджень під час надання
медичної допомоги.
Вказані протокол операції № 220-221 від 20 лютого 2014
року та висновки експертиз № 1057 та № 310-МК сторонами під сумніви не ставилися,
тому суд їх також визнає достовірними.
Відповідно до дослідженого під час судового розгляду висновку
комісійної судово-медичної експертизи № 224-2015/о від 10 листопада 2015 року,
яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 та ОСОБА_942 дослідивши всі висновки
судово-медичних експертиз, медичну документацію на ім`я ОСОБА_295 , копію
протоколу проведення слідчого експерименту із додатками до нього (т. 131 а.
38-46), комісія експертів також дійшла висновку, що потерпілий ОСОБА_229 саме
ранком 20 лютого 2014 року отримав одне (внаслідок одного пострілу) сліпе
проникаюче вогнепальне поранення грудної клітини, при цьому вхідна рана
розташована на задній поверхні грудної клітини справа (в проекції тіла
лопатки), від якої справа наліво та дещо знизу вверх відходить рановий канал,
який закінчується кулею, до складу якої входять сполуки міді - оболонкова куля.
Постріл був проведений з нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62, в т.ч. і під
патрон 7,62х39мм. Обставини отримання поранення, на які вказував потерпілий під
час слідчого експерименту, корелюють із судово-медичними даними, у момент
отримання поранення ОСОБА_229 був звернутий правою заднє-бічною поверхнею тіла
до особи, яка здійснила постріл з неблизької дистанції.
Суд відхиляє застереження захисту щодо сумнівності
висновку даної експертизи про характер зброї (нарізна) та калібр кулі (7,62),
оскільки в розпорядженні комісії експертів були висновки експертизи № 310-МК
від 20 серпня 2014 року щодо оболонкового характеру кулі та рентген-знімки
грудної порожнин потерпілого, на яких така куля зафіксована фізично.
Натомість в іншій частині висновок комісії експертів №
224-2015/о щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування
на місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в
якому міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Крім того, згідно з дослідженими судом присяжних за
клопотанням потерпілого та його представника з дотриманням процедури,
передбаченої ч. 11 ст. 290 КПК України, заявою потерпілого ОСОБА_295 про видачу
кулі та протоколу огляду від 20 жовтня 2016 року з додатками (фото), судом
встановлено, що предметом такого огляду була добровільно надана потерпілим
ОСОБА_943 (згідно його заяви від 20 жовтня 2016 року) куля зі слідами
деформації довжиною 26 мм, що знаходилась в його тілі в результаті вогнепального
поранення, отриманого ним 20 лютого 2014 року на пішохідному містку по вул.
Інститутській в м. Києві, і яку було вилучено у нього в грудні 2015 року
лікарями Київської обласної лікарні під час хірургічного втручання (т. 86 а.
224, 232-235).
Згідно із судово-балістичними даними, які судом
покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що стосується
даного епізоду), вилучена у грудні 2015 року під час медичного оперативного
втручання з тіла пораненого ОСОБА_2862 . куля є кулею «ПС» зі сталевим осердям
7,62-мм проміжного патрону зразка 1943 року (7,62х39 мм), що цілком
узгоджується з висновками комісії експертів № 224-2015/о. На представленій кулі
наявні сліди нарізів каналу ствола, що є придатними для ідентифікації зброї, з
якої вона стріляна. Ця куля була стріляна з автомата 7,62х39мм АКМС № НОМЕР_271 , 1974 р.в., закріпленого за сержантом
міліції ОСОБА_746 (1-й штурмовий взвод РСП). Крім того, на задній частині цієї
кулі виявлено пошкодження у вигляді заглиблення до 01 мм та сліди на діаметрально
протилежних ділянках цієї кулі у виді також продавлення її оболонки.
Що стосується версії про можливий рикошет кулі перед
потраплянням в тіло потерпілого ОСОБА_295 , то таке припущення захисту не
спростоване поданими доказами, на вирішення експертом таке питання не
ставилося. Більш того, характер зафіксованого на фото матеріалах (т. 131 а.
108, фото № 11) пошкодження на оболонці цієї кулі (стесаний бік), виявлені в
тілі потерпілого під час оперативного втручання залишки снаряду, що потрапив в
його тіло через одну вхідну рану, не виключає можливість взаємодії такої кулі з
перешкодою перед потраплянням в тіло, що у подальшому спричинило від`єднання
пошкоджених частин снаряду під час його проходження через тіло потерпілого.
Щодо оціночних суджень потерпілого (право на захист
території «Майдану», характер відступу з боку правоохоронців 20 лютого 2014
року тощо) суд навів свої висновки за епізодами поранення ОСОБА_341 та загибелі
ОСОБА_1014 .
Оцінюючи подані сторонами докази щодо факту подій за
епізодом поранення ОСОБА_295 , суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає
допустимими та достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Вирішуючи питання часу поранення потерпілого, суд,
зважаючи на результати дослідження фото та відео матеріалів, звертає увагу на
таку загальну обстановку, яка складалася на період часу з 09 год. 20 хв. 40
сек. по 09 год. 30 хв. 03 сек. на «Майдані», на якому та навколо фіксувалися,
зокрема:
-поступове переміщення
активістів групами по алейці від Жовтневого палацу в напрямку станції метро
«Хрещатик» (лівий бік вулиці), а також паралельно, хоча і зовсім маленькою
проте організованою групкою, а серед неї озброєних осіб, що має ознаки
локального свідомого групового збройного нападу, біля будівлі готелю «Україна»
в напрямку станції метро «Хрещатик» (правий бік вулиці) у поєднанні із
застосуванням в бік правоохоронців предметів, які за своїми очевидними
зовнішніми ознаками можуть сприйматися як вогнепальна зброя типу рушниць,
пістолета; одиничне отримання поранень активістами з лівого та правого боків
вул. Інститутська, подальший відхід групи активістів справа, а потім масове
отримання поранень активістами з лівого боку цієї вулиці на алейці від
Жовтневого палацу, де переміщення вперед поступово продовжувалось; велика
кількість активістів участі в цих подіях не бере; евакуація поранених
активістів, наприкінці обстріл залишків правоохоронців за сніжною барикадою з
лівого боку (пил від влучання куль в мішки);
-утримання позиції за
сніжною барикадою по обидва її боки озброєними АКМС бійцями ідентифікованого за
результатами судового розгляду підрозділу РСП в чорній формі із жовтими
пов`язками на руках, в окремих білі наліпки на спинах з написом «Беркут»
(зокрема, ОСОБА_369 , а також ймовірно,
але не виключається, ОСОБА_20 , ОСОБА_19 ,
ОСОБА_535 , ОСОБА_540 , ОСОБА_542 ,
ОСОБА_537 , ОСОБА_541 , ОСОБА_531 ,
ОСОБА_533 , ОСОБА_530 , ОСОБА_536 ,
ОСОБА_532 , ОСОБА_539 ,
ОСОБА_538 , ОСОБА_885 ОСОБА_727 та ін.), ідентифікованого за результатами
судового розгляду озброєного АКМС ОСОБА_31 у синьому камуфляжі спецпідрозділу
«Беркут», а також правоохоронців, що до них приєдналися - озброєних
снайперськими гвинтівками та іншою зброєю бійців в чорній формі без жовтих
пов`язок, у поєднанні із застосуванням окремими з них вогнепальної зброї в бік активістів;
-звуки, схожі на
вибухи та постріли, а серед них - потужні та хльосткі, схожі на автоматні
постріли, що корелює з відеофіксацією візуалізації здійснення правоохоронцями
пострілів з АКМС (здригання прицільно направленої зброї, димок від порохових газів),
інтенсивність яких висока, а коли активісти зупиняються, спадає; зі сцени
«Майдану» - команди щодо перегрупування сил активістів, необхідності
дослухатися наказів сотників, щоб виключити самоправство; оголошення гострої
потреби в медиках (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8 «сніжна барикада» (пункт
5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
звернув увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою від
Жовтневого палацу не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями, скритий характер обстрілу
правоохоронців за сніжною барикадою потребував відповідного реагування, яке
зовсім не передбачало необхідність здійснення ними вогневого впливу на всіх
активістів «Майдану», відсутність якого у подальшому у певні періоди часу в
жодний спосіб не збільшувало загрозу для життя та здоров`я правоохоронців.
При цьому, з 09 год. 20 хв. 05 сек. до 09 год. 20 хв. 30
сек. звуки пострілів на вказаному відео не фіксуються, коли ідентифіковані за
результатами судового розгляду озброєні співробітники РСП та інші
правоохоронці, що з ними взаємодіяли, заходять за сніжну барикаду і займають
позиції за нею.
У подальшому, з 09 год. 30 хв. 03 сек. по 09 год. 41 хв.
05 сек. було також зафіксовано тривалу паузу, протягом якої постріли з АКМС за
звуком не фіксувалися, а самі озброєні бійці РСП разом з іншими озброєними
правоохоронцями, які з ними взаємодіяли, перейшли за бетонну барикаду, за якою
зайняли нові позиції. Відтак у цей період часу ОСОБА_229 об`єктивно не міг бути
пораненим з боку працівників правоохоронних органів, тому цей період часу теж
слід виключити як час поранення потерпілого.
Епізод поранення ОСОБА_295 у цій справі входить до числа
двадцяти восьми епізодів поранення ( ОСОБА_1428 , ОСОБА_1429 , ОСОБА_241 ,
ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 , ОСОБА_950 ,
ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 , ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435
, ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 , ОСОБА_916 , ОСОБА_1041 ,
ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 , ОСОБА_1437 , ОСОБА_812 )
потерпілих, які відбувалися локально в межах одного сектору (вздовж алейки, що
веде від з`єднання з проїзною частиною вул. Інститутська в бік Жовтневого
палацу), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 22 до 30 хв.)
та під час однієї і тієї ж події «Майдану» (відокремлений на відео запису
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
«сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці двадцять вісім епізодів мають
спільну загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення містить
велику кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд наголошує, що
основна подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у просуванні активістів
«Майдану» від Жовтневого палацу по алейці, фіксація на ній своїх позицій
навпроти сніжної барикади, за якою перебували озброєні співробітники РСП та
інші озброєні правоохоронці, які, застосовуючи вогнепальну зброю, діяли між
собою спільно та злагоджено, намагаючись вогневим ураженням зупинити таке
просування активістів «Майдану». Таким чином, всі вказані двадцять вісім
епізодів, підкріплених цим загальним твердженням, слід розглядати в їхній
сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд відповідних подій.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_229 20 лютого 2014 року о 09 год. між 20
та 30 хв., перебуваючи на містку через вулицю Інститутська в м. Києві, на
половині містка ближче до виходу з нього в бік Жовтневого палацу, під час
загострення протистояння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї отримав одне (внаслідок
одного пострілу) сліпе проникаюче вогнепальне поранення грудної клітини та
хребтового каналу з ушкодженням внутрішніх органів, яке є тяжким тілесним
ушкодженням за критерієм небезпеки для життя, при цьому вхідна рана розташована
на задній поверхні грудної клітини справа (в проекції тіла лопатки), від якої
справа наліво ззаду наперед та дещо знизу вверх відходить рановий канал, який
закінчується кулею «ПС» зі сталевим осердям 7,62-мм проміжного патрону зразка
1943 року (7,62х39 мм). У момент поранення потерпілий ОСОБА_229 був звернутий
задньою поверхнею тіла до особи, яка здійснила постріл, при цьому повертався
праворуч і був звернутий лівим плечем до готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 », передом - в
бік Майдану Незалежності, відтак спиною - до сніжної барикади, за якою
перебували співробітники правоохоронних органів.
Вогнепальне поранення ОСОБА_1438 було завдано внаслідок
пострілу з автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_11 , закріпленого за співробітником
РСП ОСОБА_746 .
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто, проте є
доведеною поза розумним сумнівом причетність до смертельного поранення
потерпілого ОСОБА_1438 конкретного співробітника РСП, який злагоджено разом з
іншими озброєними правоохоронцями під час руху перед самою сніжною барикадою чи
вже тривалого перебування за нею з метою стримати просування вперед активістів,
застосовував вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб,
шляхом здійснення не вибіркових пострілів у напрямку натовпу та небезпечно
навколо (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8 (пункт 5.3.2 вироку).
Даних про прицільний характер пострілу, внаслідок якого
ОСОБА_229 отримав вогнепальне поранення, немає, його поранення внаслідок
рикошету не виключається.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_229 перед
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які з огляду на взаємне розташування на місцевості, яке виключало
можливість безпосереднього контакту конфліктуючих сторін, становили чи могли
бути оцінені такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я для
працівників правоохоронних органів, відтак, законні підстави для застосування у
даному випадку вогнепальної зброї, яке носило не вибірковий характер, були явно
відсутні.
Задля повноти оцінок даний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_1428 , ОСОБА_1429 ,
ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 ,
ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 ,
ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 ,
ОСОБА_916 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 ,
ОСОБА_1437 , ОСОБА_812 ) потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами
оцінки доказів за ними у своїй сукупності додатково викладені у вироку за
результатами дослідження останнього за часом з наведених епізодів - загибель
ОСОБА_1279 .
5.4.36. За епізодом поранення
ОСОБА_1439 .
Згідно з дослідженими судом рапортами працівників
міліції Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС у Львівській області від 22, 26 лютого, 21
березня 2014 року, повідомленнями лікарів КМКЛ № 12 від 20 лютого 2014
року, заявами ОСОБА_1440 від 23
квітня, 22 травня 2014 року, особа якого встановлена за копією паспорта, про
вогнепальне поранення нижньої третини лівої голені,
яке він отримав 20 лютого 2014 року близько 09 - 10 год. під час акцій
протесту на вул. Інститутська в м. Києві біля Жовтневого палацу, у той же день
доставлений до КМКЛ № 12, а наступного дня до Львівської МКЛ швидкої медичної
допомоги, було розпочате з 20 лютого 2014 року досудове розслідування, а його
самого визнано потерпілим (т. 144 а. 168-172, 174-175, 184, 186, 208-210).
Згідно з даними додатків до протоколів допиту потерпілого
ОСОБА_1440 від 22 травня 2014 року у виді схем місцевості (т. 144 а.
193, 198), місцем його поранення позначено ділянка місцевості перед колонадою
центрального входу до Жовтневого палацу на вул. Інститутська в м. Києві, в цей
час правоохоронців він бачив перед собою на алейці, яка веде від Жовтневого
палацу у напрямку її з`єднання з проїзною частиною вул. Інститутська.
Факт перебування
ОСОБА_1440 ранком (09 год. 56
хв., 10 хв. 45 хв.) 20 лютого 2014 року в районі дії базової станції на
Бессарабській площі в м. Києві також узгоджується з даними тимчасового
доступу (т. 63 а. 60-61) про місце перебування абонента мобільного
оператора з номером телефону …99-92, яким користувався ОСОБА_502 (т. 144 а. 189
та 194).
За даними досліджених судом присяжних протоколу слідчого
експерименту від 12 листопада 2015 року та додатків до нього (фото, схема,
відео фіксація) (т. 144 а. 200-207) встановлено, що ранком 20 лютого 2014 року
ОСОБА_502 , приблизно о 09 год. 30 хв., під час евакуації пораненого біля
Жовтневого палацу отримав вогнепальне поранення в ліву гомілку, у цей момент
перебував спиною до готелю «Україна» у положенні напівприсядки. Спеціаліст не
мав можливості за отриманими даними визначити сектор проведення пострілу,
внаслідок якого було поранено потерпілого. Також, як продемонстрував
потерпілий, під час поранення він перебував за Жовтневим палацом на алейці за
пам`ятником у виді хреста, біля електрощитової, спиною до готелю «Україна» та
правим боком, який прикривав металевим щитом, до верху вул. Інститутська, куля
потрапила в нижню третину лівої гомілки спереду назад (09 хв. 08 сек. запису).
За поданими доказами, які одержані за участю потерпілого,
є різні ймовірні місця його поранення, але суд надає перевагу результатам
слідчого експерименту, під час якого показання потерпілого були перевірені
безпосередньо на місці події, що робить їх більш достовірними, а тому саме їх
кладе в основу свого вироку.
Як видно з досліджених судом наданої з дозволу
потерпілого (т. 144 а. 219) картки швидкої медичної допомоги № 752 від
20 лютого 2014 року, виписки з медичної картки стаціонарного хворого КМКЛ №
12, довідок цього лікувального закладу № 015-642 від 16 вересня 2015
року, виписки з медичної картки стаціонарного хворого № 4476 КМКЛ ШМД м.
Львова, ОСОБА_502 був вивезений на госпіталізацію об
11 год. 06 хв. 20 лютого 2014 року, а доставлений до відділення політравми КМКЛ
№ 12 об 11 год. 25 хв. і наступного дня був виписаний (одяг не зберігся) з
діагнозом: вогнепальний перелом нижньої третини лівої гомілки, вхідна рана
спереду, а вихідна - ззаду, з 22 по 23 лютого 2014 року у зв`язку з отриманим
поранення лівої гомілки перебував на стаціонарному лікуванні у м. Львів, а з 23
лютого по 18 березня 2014 року - на стаціонарному лікуванні в медичних закладах
на території Польщі (т. 144 а. 220-221, 222, 224, 230, 233).
Досліджений судом присяжних висновок судово-медичної
експертизи № 670 від 21 травня 2014 року (т. 144 а. 246-248), яку провів
експерт ОСОБА_1199 , виявився не інформативним через відсутність медичної
документації на потерпілого ОСОБА_502 та його не прибуття на огляд експертом.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичної експертизи № 1035 від 04 липня 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_952 на підставі первинних медичних документів (т. 145 а. 9-15), у
ОСОБА_1440 на момент звернення за медичною допомогою було виявлено ушкодження у
виді наскрізного поранення лівої гомілки у ділянці нижньої третини: вхідна рана
спереду назад з ураженням кістки, а вихідна - на задній поверхні. Відмічається
наявність сторонніх тіл металевої щільності по ходу ранового каналу. Є підстави
розглядати ймовірними два механізми утворення цього тілесного ушкодження, а
саме, при проведенні пострілу з вогнепальної зброї та внаслідок вибуху,
ушкодження має ознаки тілесного ушкодження середньої тяжкості. З урахуванням не
інформативності та поверхневого характеру опису морфології виявлених ушкоджень
у медичній документації, відповісти на інші питання, поставлені перед
експертом, не можливо без дослідження одягу, якого немає.
За даними висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 150-2015/о від 14 квітня 2015 року, яку провели експерти
ОСОБА_942 , ОСОБА_941 та ОСОБА_940 , вивчивши і проаналізувавши медичну
документацію, копії протоколу слідчого експерименту з відео його проведення,
інші експертні дослідження, але так і не отримавши доступ до одягу потерпілого
(т. 145 а. 23-33), експерти також дійшли висновку, що ОСОБА_502 20 лютого 2014
року до 10 год. 26 хв. отримав одне наскрізне вогнепальне поранення лівої
гомілки.
Всі наведені судово-медичні дані узгоджуються між собою,
а тому судом кладуться в основу вироку. Отже, суд визнає доведеним, що на тілі
потерпілого була виявлена лише одна рана, яка мала наскрізний проникаючий
характер і розташована в нижній третині лівої гомілки, напрямок ранового каналу
спереду назад.
Разом з тим, за висновком комісії експертів № 150-2015/о
отримане ОСОБА_2773 тілесне ушкодження
має ознаки тяжкого. Суд визнає ці дані належно мотивовані комісією
кваліфікованих експертів, а тому кладе в основу свого вироку, критично оцінюючи
висновок експерта № 1035 від 04 липня 2014 року про менш тяжкий характер
вказаного ушкодження, а тому відхиляє останній в цій частині.
Однак, суд присяжних критично оцінює, а відтак відхиляє
дані висновку комісійної судово-медичної експертизи № 150-2015/о про напрямок
ранового каналу - з внутрішньої поверхні гомілки на заднє зовнішню, що вказує
на напрямок травмуючого впливу в залежності від положення тіла потерпілого -
дещо справа на ліво, оскільки такий висновок суперечить наведеним результатам
проведеного за участю потерпілого слідчого експерименту та первинним
судово-медичним даним, за якими напрямок ранового каналу був визначений чітко
спереду назад.
Суд також критично оцінює, а відтак відхиляє дані
висновку комісійної судово-медичної експертизи 150-2015/о про постріл кулею як
нібито безальтернативний спосіб спричинення рани потерпілого, щодо якого,
по-перше, відсутні об`єктивні судово-медичні дані, по-друге, не були виявлені
відповідні сліди і на одязі потерпілого, який не було знайдено, по-третє, не
виключається спричинення рани внаслідок вибуху, тобто за інших обставин, аніж
вказано експертами. Суд визнає обґрунтованим зауваженням сторони захисту щодо
вказаних даних, якими оперувала сторона обвинувачення як безальтернативними.
Крім того, висновок комісії експертів № 150-2015/о щодо
ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на місцевості
потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому міг
перебувати стрілок) та інших даних у сфері балістики (здійснення пострілу в
потерпілого з нарізної вогнепальної зброї, яке оцінено експертами лише як
можливе) через їх не підтвердження балістичними чи криміналістичними
дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає недопустимими
доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку. Відтак,
враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням доводів та
мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього приводу
виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість - суд
виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Відомості, що містила медична документація на потерпілого
із-за кордону, на дослідження експертам-медикам не подавалася, а тому оцінка
ступеню її легалізації на території України є зайвою.
Під час судового розгляду сторона обвинувачення хоча й
послалася на висновок комісії експертів № 150-2015/о, проте за відсутності
будь-яких пояснень залишила поза увагою зміну експертами ступеня тяжкості
заподіяного вказаному потерпілому тілесного ушкодження. Тому суд змінює оцінку
ступеня тяжкості заподіяного вказаному потерпілому тілесного ушкодження з
середньої тяжкості, на яке послався прокурор в обвинувальному акті, на тяжке,
виходячи з наявних об`єктивних судово-медичних даних та не змінюючи при цьому
фактичні обставини самих подій, які ставляться у провину обвинуваченим.
Навіть приблизний час поранення потерпілого ОСОБА_1440
поданими доказами, в тому числі і шляхом окремого дослідження відео під
назвою «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(флеш носій - т. 90 а. 40) встановити не виявилося можливим. Суд присяжних констатує,
що попри фіксацію подій на вказаному потерпілим місці його поранення - поява
активістів біля щитової на алейці від Жовтневого палацу (екран 4/3, починаючи з
28 хв. 43 сек. запису - астрономічний час з 09 год. 21 хв. 15 сек.) обставин
його поранення поруч з електрощитовою на алеї від Жовтневого палацу не
зафіксовано. Ці дані вказують на ймовірність поранення ОСОБА_1440 за
повідомлених ним обставин у досить великому проміжку часу до 10 год. 26 хв.
Оцінюючи всі подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_1440 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку. Однак, через невизначеність
даних щодо часу його поранення довести поза розумним сумнівом причетність до
такого поранення потерпілого працівників правоохоронних органів, та РСП,
зокрема, стороні обвинувачення не вдалося. Навпаки, ніким не спростовані дані,
які одержані під час слідчого експерименту за участі потерпілого, та узгоджені
з ними об`єктивні судово-медичні дані щодо напрямку ранового каналу - спереду
назад під час звернення тіла потерпілого до сніжної барикади правим боком
спростовують версію обвинувачення про здійснення пострілу в потерпілого з боку
працівників міліції, які перебували у цей час на сніжній барикаді по вул. Інститутська
чи рухалися в її напрямку.
Проведений стороною обвинувачення під час судового
розгляду та в судових дебатах аналіз поданих суду доказів обвинувачення за
даним епізодом таких висновків суду не спростовує.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_502 ранком у проміжок часу з 09 год. 21
хв. до 10 год. 26 хв. 20 лютого 2014 року під час загострення протистояння між
активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням
вогнепальної зброї, перебуваючи на алейці (біля електрощитової), яка йде від
Жовтневого палацу в м. Києві в напрямку проїзної частини вул. Інститутська,
отримав одне наскрізне вогнепальне поранення лівої гомілки у ділянці нижньої
третини: вхідна рана спереду назад з ураженням кістки, а вихідна - на задній
поверхні, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм
небезпеки для життя). У момент поранення потерпілий був звернутий до сніжної
барикади правим боком, а до готелю «Україна» - спиною.
У межах даного судового провадження через невизначеність
даних щодо часу поранення вказаного потерпілого, даних про причетність до
такого поранення потерпілого працівників правоохоронних органів та
обвинувачених, зокрема, не здобуто. Їх, а так само інших осіб ймовірна
причетність до поранення потерпілого не виходить за межі припущень, на яких не
можуть ґрунтуватися висновки суду.
Через малоінформативний характер поданих доказів не
можливо оцінити і дії самого потерпілого ОСОБА_1440 в момент поранення на
предмет того, чи становили вони реальну загрозу для життя чи здоров`я
працівників правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння.
Однак, документально зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою від
Жовтневого палацу не мало ознак атаки на правоохоронців, оскільки було
поступовим в межах звільнених територій самими правоохоронцями (відокремлені на
відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» епізоди 8 - 21 (пункт 5.3.2 вироку).
5.4.37. За епізодом загибелі
ОСОБА_1441 .
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_238 - лікар за фахом показала, що її брат
ОСОБА_1441 20 лютого 2014 року загинув під час акцій протесті в м. Києві на
Майдані Незалежності. Є відео та фото матеріали, на яких відображено обставини
загибелі її брата. ОСОБА_1293 був членом партії
Демократичний альянс, брав участь в мирних акціях протесу із самого
початку, відреагувавши на побиття студентів у листопаді 2013 року. Відвідував
«Майдан» у вільний від роботи час, займався інформаційною діяльністю,
висвітлюючи події на «Майдані». В ніч з 19 на 20 лютого вона, потерпіла,
чергувала як медик-волонтер біля готелю «Козацький», а брат в цей період часу
відпочивав у таборі «Демальянсу», вони часто бачилися
і спілкувалися між собою, останній раз це було приблизно о 05 год. 30 хв. на
виході з Михайлівського собору. Після цього вона пішки перетнула всю територію
«Майдану» в напрямку до Бессарабської площі, звідти на таксі добралася додому,
повідомивши брата про це телефоном. У подальшому вона намагалася
додзвонитися до брата, але він не відповідав, а вже
ближче до 12 год. подзвонив друг брата ОСОБА_1442 з його телефону і сказав що
брата вбили, його тіло на території Михайлівського собору. Приїхавши до
собору, вона впізнала брата, він був в джинсах, на тілі була біла футболка з
малюнком, чорний реглан. Вона супроводжувала тіло брата
до моргу.
Як уточнила потерпіла: - з`ясовуючи обставини загибелі
брата по фото та відео матеріалах тих подій разом з родичами інших загиблих,
обмінюючись при цьому інформацією, вона віднайшла
декілька фото та відео записів, на яких для себе ідентифікувала брата за
зовнішніми ознаками та одягом (джинси та кросівки). Так, на одному з
фото вона впізнала пораненого брата на бруківці біля
готелю «Козацький», на іншому - бачила евакуацію пораненої особи по
алейці вздовж зеленого паркану вище вул. Інститутській в напрямку до Жовтневого
палацу, припускає, що цією особою міг бути її брат, серед тих, хто йому
допомагав, була особа з жовтим щитом. На відео вона бачила, як заносили брата
безпосередньо до Жовтневого палацу, тому вважає місцем його смертельного
поранення вулицю Інститутська, більш точно їй встановити не вдалося, лише
припускає, що біля вказаного зеленого паркану, він
отримав вогнепальне наскрізне кульове поранення лівого стегна; - їй вдалося
віднайти людей, які евакуювали пораненого брата та
надавали йому першу медичну допомогу, з їх слів його поранили на вул.
Інститутській, але очевидцями самого поранення вони не були, куля
зачепила стегнову вену, була велика крововтрата, хоча брат був живий і під час
подальшої його евакуації до медичного пункту біля готелю «Козацький», під час
надання допомоги верхній одяг з нього був знятий, потім могли накинути чужий
верхній одяг - іншою інформацією про обставини загибелі брата вона не володіє; - з одягу брат мав при собі дві шапочки - одна чорна, а
інша синя з темним візерунком, зелену та сіру зимові куртки, сіру з рюкзаком їй
повернули з табору без ушкоджень і без забруднень, була в нього ще куртка
чергова від «Демальянсу», тому в якій з цих курток він був на момент поранення,
їй не відомо, на голові брат міг мати голубий шолом, вона ідентифікувала брата
за синьо-сірими джинсами, на яких був темний ремінь з тканини з пряжкою, та
біло-сірими кросівками з фірмовим рожевим знаком, які він придбав незадовго
перед загибеллю; - описати одяг, в якому брат був в момент їх останньої
зустрічі біля Михайлівського собору, вона не може, оскільки було темно і на це
уваги вона тоді не звертала; - під час тих подій вона користувалася номером
мобільного телефону …52-53; - на «Майдані»
були сформовані чергові медичні бригади, медичні пункти станом на ранок 20
лютого 2014 року були розгорнути в готелю «Козацький», на першому поверсі
Консерваторії, в будівлі Поштамту, а табір «Демальянсу»
- на верху ТЦ «Глобус», не далеко від готелю «Козацький»; - вночі з 19 на 20
лютого обстановка на «Майдані» була спокійна але тривожна, звернень про
поранення чи побиття від активістів не було, волонтери-медички розносили
вітаміни, люди побоювалися наступу «Беркуту», але трагічні події ранку для всіх
були неочікувані; - вона особисто на «Майдані» була майже з самого початку, але
рідше за брата, очевидцем силових протистоянь активістів «Майдану» з міліцією
не була; - про загрозу для «Майдану» вночі з 19 на 20 лютого вона зробила
висновки із засобів масової інформації, повідомлень зі сцени «Майдану», така в
цілому була створена атмосфера; - на «Майдані» активістів з вогнепальною зброєю
ніколи не бачила; - про те, що вранці 20 лютого 2014 року стріляли з
Консерваторії вона дізналася з Інтернету ввечері того ж дня, і це її дуже
здивувало тому, що під час свого нічного перебування на «Майдані» вона була і в
цій будівлі, на першому поверсі якої розташовувалась медична частина, кухня, її
також здивувало поширене в ЗМІ зізнання людини, про те, що вона свідомо в цей
час стріляла в міліцію; - коли гинула «Небесна сотня», то не було чим надавати
допомогу при вогнепальних пораненнях, ні хто не готувався до таких подій -
немирного протесту, з боку звичайних активістів таких планів взагалі не було і
до цього ні вони, ні медична служба не були готові.
Крім того, як вважає (оцінює) потерпіла ОСОБА_238 , - її
брат, ОСОБА_487 , не міг брати участі в сутичках з міліцією, оскільки ніколи та
ні до кого не виявляв агресії; - ситуація в країні на той час була на стільки
страшною, що не бути на «Майдані» і не проявляти свою громадську позицію було
неможливим для свідомої людини, закони від 16 січня були безглузді; - протягом
грудня 2013 року - лютого 2014 року обстановка на «Майдані» не поліпшувалася, люди
все більше зневірювалися у владу і тому акції протесту ставали більш масовими;
- стартом насилля та протистоянь між активістами та міліцією було перевищення
повноважень з боку правоохоронців та їх незаконні дії - побиття людей,
журналістів, яких наздоганяли і били, з цього приводу розповсюджувалося багато
відео - такі дії не можуть бути нормальними та виправданими, у людей
спрацьовував інстинкт самозахисту, а тому громадський крик душі у людей був
обґрунтованим; - навіть якщо стріляли в міліцію, то вона мала б діяти
професійно, а не вибігти та всіх постріляти у відповідь, разом з тим, якщо
насильницькі дії активістів не є самозахистом, їх також слід притягати до
відповідальності, загибель правоохоронців також має бути розслідувана, тільки у
такому випадку можна встановити всі обставини тих подій об`єктивно, всі люди,
які порушували закон, мають за це нести відповідальність незалежно від того, на
якому боці протистояння вони були; - дії активістів ранком 20 лютого 2014 року
становили мирний протест, однак перебування на «Майдані» озброєних активістів
суттєво впливає на оцінку цієї обстановки.
Згідно з протоколом огляду місця події від 20 лютого
2014 року з додатками до нього (фотоматеріали) (т. 123 а. 4-9), в
приміщенні моргу по вул. Оранжерейній, 9 в м. Києві в присутності понятих
оглянуто труп ОСОБА_597 , який був одягнутий у чорну кофту, білу футболку з
написом, сіро-сині джинси із ременем з пряжкою, сіро-білі кросівки, на шиї
ланцюжок з білого металу. Вказаний одяг, білизна, рюкзак інші особисті речі (ключі,
гроші, картки тощо) були вилучені. На трупі виявлено пошкодження в нижньому
внутрішньому квадранті лівої сідниці рана овальної форми, краї якої не
зводяться, рановий канал йде в м`язи лівого стегна, в передній поверхні лівого
стегна в середній третині виявлена аналогічна рана значно менших розмірів,
рановий канал продовжується в м`язи стегна.
Під час дослідження додатків до вказаного протоколу
огляду у вигляді фото матеріалів потерпіла ОСОБА_238 впізнала зображеним на них
свого брата - ОСОБА_1443 і ці її показання узгоджуються з даними фото
дослідженого судом паспорту на загиблого (т. 123 а. 90).
Крім того, під час дослідження судом протоколів огляду
вилучених у ОСОБА_1443 елементів одягу, рюкзака інших особистих речей та
додатків до цього протоколу у вигляді фото таблиць (т. 123 а. 10-40) потерпіла
впізнала одяг свого брата, зокрема, кросівки, джинси, реглан, футболку, проте
заявила, що оглянутий рюкзак не належав її братові, його рюкзак з його речами
їй повернули з табору, також впізнала речі брата, зокрема, ланцюжок. На окремо
оглянутих джинсах та трусах загиблого ОСОБА_1443 в задній частині виявлено
пошкодження у виді отвору та розриви.
За цими даними суд вважає, що здійснена потерпілою
ідентифікація загиблого ОСОБА_1443 у морзі за його обличчям та окремими
елементами одягу є доведеною.
Згідно з дослідженими судом заявами ОСОБА_238 від 22 та 26 лютого 2014 року, вона
просила в межах досудового розслідування, розпочатого 20 лютого 2014 року за
фактом виявлення трупу ОСОБА_1443 з ознаками насильницької смерті, залучити до
даного кримінального провадження як потерпілу (т. 123 а. 2, 80, 82).
Родинні стосунки загиблого ОСОБА_1293 та його сестри -
потерпілої ОСОБА_238 підтверджені її показаннями та дослідженими судом особистими
документами на цих осіб, даними про склад сім`ї, дозволом на видачу трупа
(т. 123 а. 81, 90, 106, 108).
Згідно з дослідженим судом протоколу огляду
виданих потерпілою телефонів брата « ОСОБА_1444 » та « ОСОБА_1445 » та додатків
до цього протоколу у вигляді фото таблиць (т. 123 а. 42-51, 54, 92) встановлено
ІМЕІ цих телефонів, а саме першого - 3517…9933 та другого - 3586…3747.
Факт перебування ОСОБА_1443 20 лютого 2014 року на
Майдані Незалежності в місті Києві станом на 06 - 10 год. ранку, в тому числі
зв`язок з абонентом …52-53 (потерпіла), узгоджується з даними тимчасового
доступу до відомостей про місце перебування абонента мобільного оператора з
номером телефону …24-06 (ІМЕІ НОМЕР_146 ) та протоколу їх огляду (т. 123
а. 186-201).
Показання потерпілої ОСОБА_238 щодо подій ранку 20 лютого
2014 року за участю її брата та обставин поранення останнього знайшли своє
підтвердження під час дослідження судом фото та відео матеріалів, які
були надані потерпілою під час досудового розслідування та оглянуті протоколом
від 15 липня 2014 року (т. 123 а. 55-57), фото загиблого біля готелю
«Козацький» (т. 123 а. 94). Під час перегляду вказаних матеріалів судом на
диску DVD+R Verbatim з написом «ОСОБА_2900 А - матеріали» (т. 123 а. 58) потерпіла
ідентифікувала свого брата, уточнивши, що: - на фото «10481756_249621598570386_1168964801_o»
її брат зафіксований під час евакуації після свого поранення, його заносять у
відкриті двері Жовтневого палацу, чітко візуалізується характерний кросівок на
нозі брата; - на відео «MVI_2776», з якого зроблено фото «10481756_249621598570386_1168964801_o»,
зафіксовано у русі як брата заносять до будівлі Жовтневого палацу - 34 сек.
запису.
Суд бере до уваги, що вказане фото та відео після
поранення ОСОБА_1446 узгоджуються з подіями, які зафіксовані на повністю
дослідженому судом відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40), зокрема на 30 хв. 35
сек. запису (екран 2/2) - акцентований автором відео астрономічний час 09 год.
30 хв. 39 сек.
Разом з тим, як визнала потерпіла в суді, на фото з
назвою «ОСОБА_2900 » вона лише припускає, що зафіксовано її брата під час його
евакуації до Жовтневого палацу по алейці, ці свої припущення вона не може
усунуті через погану якість фото, а на відео «MVI_2775» потерпіла взагалі не
змогла впізнати свого брата.
Суд присяжних у цьому зв`язку констатує, що на відео
«MVI_2775», починаючи з 21 сек. зафіксовано евакуацію особи в синіх джинсах,
зовні схожих на джинси, які впізнала потерпіла як належні братові, однак
зачіска цієї особи (довге темно-русяве волосся) відрізняється за типом та
кольором від зачіски особи, яка зафіксована на фото в морзі (чорне і коротке
волосся - а. 7 та 8), відрізняється за зовнішнім виглядом і рюкзак - на рюкзаку
в особи, яка зафіксована на даному відео, не візуалізуються лямки чорного
кольору, на цій особі одягнутий смугастий джемпер, якого не виявлено на
загиблому, джинси майже однотонні за кольором, а на ремені не видно пряжки.
Враховуючи викладене, суд вважає твердження сторони
обвинувачення, представника потерпілих про ідентифікацію особи, яка зафіксована
на вказаних фото з назвою «ОСОБА_2900 » та відео «MVI_2775» як ОСОБА_487 ,
припущенням, яке не знайшло свого належного і переконливого обґрунтування, а
відтак не може бути покладеним в основу вироку.
Згідно з дослідженими судом протоколом огляду
документів (відеозапису) та самого відеозапису під назвою «RT - Shots fired
at RT crew in Kiev as riots reignited» (т. 123 а. 142-147), на запису,
починаючи з 01 хв. 27 сек., зафіксовано, як чотири особи, одна з них із жовтим
щитом за спиною, евакуюють по алейці в бік Жовтневого палацу поранену особу в
синіх джинсах і в кросівках (тулуб прикритий), при цьому кросівок лише зовні за
суцільною світлою смугою вверх схожий з кросівками, вилученими з ніг загиблого
в моргу. Згадане раніше фото з назвою «ОСОБА_2900 » зроблено саме з цього
відео, а тому його дані не усувають сумнівів. Суд не погоджується із
запропонованим потерпілою підходом для ідентифікації, коли вона вирахувала за
синіми джинсами, що це має бути її брат. Очевидно, вважати, що серед всіх
активістів по вул. Інститутська 20 лютого 2014 року ОСОБА_487 був єдиним, хто
був одягнутий у сині джинси, є доволі сумнівним припущенням. До речі, починаючи
з 01 хв. 16 сек. цього ж відео зафіксовано, як дві інші особи по тій самій
алейці в той же час і в тому ж самому напрямку в бік Жовтневого палацу
евакуюють іншу поранену особу також в синіх джинсах і в кросівках (тулуб
прикритий) із суцільною світлою смугою вверх, лише яка пізніше (01 хв. 20 сек.
запису) завдяки ракурсу зйомки чітко проглядається як три окремих смужки, тому
тільки завдяки цьому цей епізод не вказує на ОСОБА_1447 .
Не зважаючи на встановлену судом невідповідність дисків -
у протоколі огляду оглядалося відео запис «RT - Shots fired at RT crew in Kiev
as riots reignited» на диску Verbatim CD-R білого кольору, а у справі фактично
наявний диск Videx DVD-R рожевого кольору, суд з огляду на чітко встановлену
відповідність змісту самого відео запису не вбачає правих підстав для визнання
цього доказу недопустимим з цієї суто технічної причини, оскільки така
невідповідність не спотворює джерела походження (новини зарубіжного телеканалу
«LIVE RT») та змісту самого доказу, фіксація якого на носій має виключно
формальний похідний, а не визначальний характер для встановлення джерела
одержаної інформації.
Під час дослідження судом присяжних за участю потерпілої відео
під назвою «47 _ 20.02.2014», наданого з дотриманням процедури відкриття
потерпілим ОСОБА_1232 на диску Verbatim DVD-R …50582 (т. 8 а. 130, починаючи з
02 хв. 02 сек. запису), потерпіла ОСОБА_238 також не змогла підтвердити
достовірність акцентуації автором цього відео на ідентифікацію її брата -
ОСОБА_1443 за допомогою зелених та червоних квадратів.
Інших доказів, які могли б підтвердити достовірність
такої ідентифікації суду сторонами не подані.
За таких обставин відомості відео «47 _ 20.02.2014» (т. 8
а. 130) щодо ідентифікації загиблого ОСОБА_1443 суд також оцінює критично,
оскільки вони ґрунтуються на неперевірених судом даних та не знайшли свого
підтвердження під час дослідження інших доказів, які суд визнав достовірними, а
тому відхиляє.
Оцінивши всі ці дані з фото та відео матеріалів на
предмет їх ідентифікаційної здатності ОСОБА_1443 , суд вважає, що на їх
підставі у взаємозв`язку з іншими даними та показаннями потерпілої ОСОБА_238
встановлено лише орієнтовне місце смертельного поранення ОСОБА_1443 - алейка,
що веде від Жовтневого палацу в напрямку до станції метро «Хрещатик» та
прилегла до неї територія - на це вказує встановлений факт евакуації ОСОБА_1443
до будівлі Жовтневого палацу, та орієнтовний час смертельного поранення
ОСОБА_1443 - до 09 год. 30 хв. 39 сек. Водночас, ці дані та навіть відкинуті
судом припущення не містять відомостей про чітке місце смертельного поранення
ОСОБА_1443 , час цих подій, положення його тіла у просторі в момент поранення,
що є ключовим для перевірки версії причетності до нього саме співробітників
правоохоронних органів, які контролювали лише частину місцевості, тим більше
РСП. Умовність місця та часу поранення ОСОБА_1443 за підсумками дослідження
цього епізоду визнала і сама сторона обвинувачення.
Відповідно до досліджених судом присяжних лікарського
свідоцтва про смерть № 621 від 21 лютого 2014 року, висновку
судово-медичної експертизи № 621 від 30 квітня 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_1448 , з додатками у виді медичної документації та результатів
додаткових досліджень (т. 123 а. 62-73, 107), у ОСОБА_1443 виявлено наскрізне
вогнепальне кульове поєднане поранення лівого стегна та лівої сідниці: вхідна
рана на передній поверхні лівого стегна на висоті 60 см. від підошов, нижній
край скошений, від якої відходить рановий канал спереду назад, зліва направо та
знизу вверх, по ходу якого ушкоджені м`язи лівого стегна та ліва стегнова
артерія та закінчується вихідною раною на лівій сідниці на висоті 81 см. від
підошов. Вказане тілесне ушкодження утворилося від дії снаряду при пострілі з
вогнепальної зброї та має ознаки тяжкого за критерієм небезпеки для життя, є
причиною смерті, додаткових факторів пострілу, а також слідів металізації не
виявлено. За результатами аналізу крові ОСОБА_1443 ознак сп`яніння не виявлено.
Висновок експертизи № 621 узгоджується з висновком
іншої експертизи № 19/621 від 26 травня 2014 року, яку провів той самий
експерт (т. 123 а. 76-79). Крім того, експертом додатково встановлено, що
ймовірна давнина настання смерті ОСОБА_1443 може становити біля 18-22 години з
моменту дослідження трупу в морзі, тобто 20 лютого 2014 року, в тілі загиблого
вогнепальних снарядів не виявлено, а виявлені пошкодження на одязі відповідають
ушкодженням на тілі. Питання щодо виду, калібру зброї не входить в компетенцію
судового медика, а щодо взаємного розташування пораненого та стрільця -
судово-медичних даних немає.
Зауваження сторони захисту про значний перепад між
вхідною та вихідною ранами по висоті (та знизу вверх) ґрунтується на
судово-медичних даних, такий перепад не виключає рикошету снаряду перед
потраплянням в тіло загиблого.
Згідно з дослідженим судом висновком комісійної
судово-медичної експертизи № 260-2015/о від 08 грудня 2015 року (т. 123 а.
205-209), яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 , ОСОБА_942 на підставі
дослідження всіх висновків експертиз, комісія також дійшла до висновку, що
ОСОБА_487 саме 20 лютого 2014 року отримав одне (внаслідок одного пострілу)
наскрізне вогнепальне поранення лівого стегна з ушкодженням стегнової вени, від
якого і настала смерть потерпілого. Вхідна рана розташована на передній
поверхні лівого стегна, від якої спереду назад, зліва направо та знизу вверх
відходить рановий канал, який закінчується вихідною раною на лівій сідниці. В
момент поранення потерпілий був звернутий передньою поверхнею тіла до дульного
зрізу зброї.
Разом з тим, суд критично оцінює висновки цієї комісійної
судово-медичної експертизи № 260-2015/о щодо інших фактичних обставин загибелі
ОСОБА_1443 , які сформовані на результатах дослідження відео запису під назвою
«47», аналогічного за змістом відео «47 _ 20.02.2014, на якому потерпіла
ОСОБА_238 не змогла підтвердити достовірність акцентуації автором цього відео
на ідентифікацію її брата - ОСОБА_1447 .
Також, висновок комісії експертів № 260-2015/о щодо
ситуаційних обставин здійснення пострілу (сектор, в якому міг перебувати
стрілок) та інших даних у сфері балістики (здійснення пострілу в потерпілого з
нарізної вогнепальної зброї, яке оцінено експертами лише як можливе) через їх
не підтвердження балістичними чи криміналістичними дослідженнями та характер
припущення, суд присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть бути
покладені в основу даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом
правову позицію з наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку),
зауваження сторони захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані
докази через їх недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які
посилається у вироку.
Досліджені судом протоколи огляду відео файлів від 27
травня та 24 липня 2014 року, всього 48 записів, є неналежним через відсутність
зв`язку із загиблим (т. 123 а. 158-161).
Досліджені судом дані тимчасового доступу про місце
перебування абонента мобільного оператора з номером телефону …01-21 є
недопустимими, оскільки судом надавався дозвіл на тимчасовий доступ до
інформації за іншим номером телефону - … НОМЕР_147 (т. 123 а. 162-168), з
номером телефону НОМЕР_392є неінформативними (т. 123 а. 181-185), а за номером
телефону НОМЕР_393є неналежними через відсутність зв`язку із загиблим (т. 123
а. 169-180).
З урахуванням наведеного, суд присяжних визнає
достовірними показання потерпілої щодо обставин загибелі ОСОБА_1443 , хоча вона
і не була очевидцем тих подій, а тому кладе їх в основу свого вироку. При цьому
суд бере до уваги, що ці показання потерпілої повністю узгоджуються: а) з усіма
судово-медичними та криміналістичними даними, які встановлені експертним
шляхом, не мають суперечливого характеру між собою та не відхилені судом; б) з
даними щодо локації абонента зв`язку з номером телефону … НОМЕР_148 , який
належав ОСОБА_1449 ; г) з відомостями, які визнані судом переконливими і
документовані на відео та фото зображеннях цих подій, час та локація яких на
місцевості сторонами не оспорювалась.
Зважаючи на дані згаданого відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2…», орієнтовний час поранення ОСОБА_1443 становить між 09 год. 21 хв. 30 сек. - коли
активісти зайшли за Жовтневий палац на алейку від нього в бік станції метро
«Хрещатик» та продовжився їх обстріл, та 09 год. 30 хв. 03 сек., коли
припинився обстріл активістів на тривалий час (відокремлений на відео запису
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…» епізод 9 (пункт 5.3.2 вироку)
перед тим, як зафіксована евакуація вже пораненого ОСОБА_1443 до будівлі
Жовтневого палацу, яка мала місце о 09 год. 30 хв. 39 сек.
Разом з тим, всі встановлені під час судового провадження
дані виявилися недостатніми для встановлення поза розумним сумнівом єдиної
версії сторони обвинувачення заподіяння загиблому смертельного поранення, а
тому суд позбавлений можливості поданими доказами спростувати припущення
сторони захисту про можливість поранення ОСОБА_1443 внаслідок рикошету за інших
обставин. Оскільки за таких умов вирахувати сектор здійснення самого пострілу
не можливо, а інших даних сторонами не подано, суд не може вважати доведеним
причетність працівників правоохоронних органів до смертельного поранення
внаслідок такого рикошету ОСОБА_1447 .
Висновки прокурора під час судового розгляду та в судових
дебатах про те, що доказами встановлено майже конкретний час поранення
потерпілого ОСОБА_1443 (09:26:31 - 09:26:53) не ґрунтуються на досліджених в
суді доказах.
Вищенаведені докази у своїй сукупності та співставленні з
усією очевидністю свідчать лише про те, що ОСОБА_487 ранком 20 лютого 2014 року
між 09 год. 21 хв. 30 сек. та 09 год. 30 хв. 03 сек., перебуваючи в м. Києві на
алейці, що веде від Жовтневого палацу в напрямку до станції метро «Хрещатик» та
прилеглій до неї території, під час загострення протистояння між активістами
«Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної
зброї, отримав одне (внаслідок одного пострілу) наскрізне вогнепальне поранення
лівого стегна з ушкодженням стегнової вени, яке відноситься до тяжкого
тілесного ушкодження, внаслідок чого помер. Вхідна рана розташована на передній
поверхні лівого стегна, від якої спереду назад, зліва направо та знизу вверх
відходить рановий канал, який закінчується вихідною раною на лівій сідниці. В
момент поранення потерпілий був звернутий передньою поверхнею тіла до дульного
зрізу зброї, постріл з якої було здійснено з неблизької дистанції. Не
виключається, а відтак і не спростованим є те, що вказане вогнепальне поранення
було завдано ОСОБА_1443 через рикошет.
У межах даного судового провадження даних поза розумним
сумнівом про причетність до такого поранення потерпілого працівників
правоохоронних органів, в тому числі РСП та обвинувачених, не здобуто. Їх, а
так само інших осіб ймовірна причетність до поранення потерпілого не виходить
за межі припущень, на яких не можуть ґрунтуватися висновки суду.
Через малоінформативний характер поданих доказів не
можливо оцінити і дії самого потерпілого ОСОБА_1443 в момент поранення на
предмет того, чи становили вони реальну загрозу для життя чи здоров`я
працівників правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння.
Однак, документально зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою від
Жовтневого палацу не мало ознак атаки на правоохоронців, оскільки було
поступовим в межах звільнених територій самими правоохоронцями (відокремлений
на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» епізод 8 (пункт 5.3.2 вироку).
5.4.38. За епізодом загибелі ОСОБА_592 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_75 -
брат ОСОБА_393 показав, що 20 лютого 2014 року близько 09
год. 20 хв. його брат загинув на «Майдані». Перед цим, близько 09 год. він мав
розмову з братом телефоном, той казав, що відбивають атаку «Беркуту». О 10 год.
по одному з каналів телебачення побачив бігучу строку, на якій брата та його
товариша ОСОБА_1450 просять підійти до Калуської палатки на «Майдані». Після
цього, він, потерпілий, вже безрезультатно намагався додзвонитися до брата, а о
17 год. товариш ОСОБА_1318 повідомив, що в підвалі КМДА ідентифікував його тіло
серед інших загиблих за заставкою в телефоні - фото улюбленого пса. Про
обставини загибелі брата дізнався тільки з відео, на якому безспірно його
впізнав, хоча той і був в іншому одязі (захисний для сидіння світлий каремат,
зелена каска та лижні окуляри). ШУЛЬГАН також розповідав про брата, але
очевидцем його загибелі не був, оскільки вони біля 09 год. розійшлися з
барикади.
Як уточнив потерпілий: - ОСОБА_1317 на «Майдані» був
всього два рази - у січні 2014 року та останній раз виїхав туди 18 лютого
ввечері, будучи схвильованим подіями на «Майдані», бажав своєю присутністю
проявити підтримку тим хто, там залишився; - йому не відомо, щоб брат брав із
собою якійсь засоби ураження; - відеозапис, на якому він впізнав брата,
демонстрував слідчий, а перед цим бачив його на місцевому Калуському
телебаченні під час демонстрації фільму, присвяченого брату; - серед осіб, які
були поруч із братом в момент його поранення, відомий лише ОСОБА_685 , якого
також вбили і це зафіксовано на тому ж відео.
Згідно з копіями форми № 1 про видачу паспорту, довідки
з місця проживання від 28 лютого 2014 року, копіями паспортів та свідоцтва про
народження, лікарського свідоцтва про смерть та довідки про причину
смерті № 644 від 22 лютого 2014 року, ОСОБА_1451 , ІНФОРМАЦІЯ_208 ,
ІНФОРМАЦІЯ_197 помер в м. Києві внаслідок наскрізного кульового вогнепального
поранення грудної клітки та живота з ушкодженням органів (т. 65 а. 182, 189,
210-216, 221).
Як видно із довідки про склад сім`ї, заяв
про залучення до провадження як потерпілих, витягу з кримінального провадження,
брат та мати загиблого ОСОБА_НОМЕР_295 та ОСОБА_306 , переконавшись у тому, що 20
лютого 2014 року у центральній частині м. Києва вбито саме їх брата та сина
відповідно - ОСОБА_592 , просили їх залучити як потерпілих в межах
кримінального провадження, відкритого 21 лютого 2014 року (т. 65 а. 193, 197,
203, 221).
Згідно з дослідженими судом рапортами від 21 та 22
лютого 2014 року, протоколами огляду місця події від 21 лютого 2014 року
з додатками (т. 65 а. 115-123), в приміщенні КМБ СМЕ за адресою: м. Київ, вул.
Оранжерейна, 9, у присутності понятих оглянуто труп ОСОБА_393 , який був
доставлений з КМДА по вул. Хрещатик, 36, в одязі: чорний реглан, зелена
футболка, чорні штани та кросівки, з ознаками насильницької смерті -
вогнепальними пораненнями на правій бічній поверхні грудної клітини та наскрізним
правої руки, на лівій бічній поверхні. При трупі виявлено також мобільний
телефон «Нокіа» чорного кольору та паспорт на ім`я ОСОБА_592 , ІНФОРМАЦІЯ_208
..
Відповідно до дослідженого під час судового розгляду висновку
судово-медичного експерта ОСОБА_934 № 644 від 19 травня 2014 року (т. 65 а.
126-139), при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_393 та
додаткових досліджень виявлено: а) наскрізне вогнепальне кульове поранення
правої руки (на рівні плеча): вхідна рана № 1, яка розташована на правому
плечі по переднє-зовнішній поверхні та на межі середньої та нижньої третини, на
що вказує ободок осаднення, дефект «мінус тканина», від якої відходить рановий
канал справа наліво, ззовні до середини (внутрішньо), знизу вверх та
закінчується вихідною раною № 2 на правому плечі по передній поверхні в
середній третині. Рановий канал між ранами № 1 та № 2 має довжину біля 10 см та
пошкоджує по своєму ходу підшкірно-жирову клітковину та правий біцепс; б) наскрізне
вогнепальне кульове проникаюче поранення грудної клітки та черева: вхідна
рана № 3, яка розташована на грудній клітці справа (163,5 см від підошов стоп)
по правій боковій поверхні, від якої відходить рановий канал справа-наліво,
зверху вниз, дещо спереду назад та закінчується раною № 4 на череві зліва по
лівій бічній поверхні (143 см від підошов стоп). Рановий канал між ранами № 3
та № 4 має довжину біля 33 см та пошкоджує по своєму ходу підшкірно-жирову
клітковину грудної клітки справа, м`язи грудної клітки справа, міжреберні м`язи
та плевру на рівні 5-го міжребер`я справа, 5-те і 6-те ребра справа, проникає в
праву плевральну порожнину, середню та нижню частки правої легені, правий купол
діафрагми, заочеревинний простір (клітковину) справа, черевну аорту, м`які
тканини поперекового відділу хребта, заочеревинний простір зліва та ліву нирку,
м`язи та підшкірну жирову клітковину черева зліва. Враховуючи характер та
морфологію ушкоджень, вони утворилися від дії вогнепального снаряду при
пострілі з вогнепальної зброї. Зовнішній вигляд ушкоджень вказує на їх
прижиттєве утворення в короткий проміжок часу. Наскрізне вогнепальне кульове
поранення правої руки має ознаки легкого тілесного ушкодження, а грудної клітки
та черева з проникненням в праву плевральну порожнину, ушкодженням правої
легені, черевного відділу аорти та лівої нирки - має ознаки тяжкого тілесного
ушкодження (за критерієм небезпеки для життя). Смерть ОСОБА_393 настала від
наскрізного вогнепального кульового проникаючого поранення грудної клітки та
черева з ушкодженням правої легені, черевного відділу аорти та лівої нирки та
розвитком крововтрати. У крові ОСОБА_393 спирти та наркотичні речовини не
виявлені. Крім того, експерт констатував, що при перекладанні тіла загиблого з
каталки на секційний стіл зі складок одягу випали вогнепальний снаряд - куля та
порожній контейнер - гільза на вид від мисливського заряду, які запаковані
експертом та вилучені слідчим.
Наведений вище висновок експерта повністю узгоджується з висновком
судово-медичної експертизи № 45/644 від 26 травня 2014 року (т. 65 а.
142-145), яку провів експерт ОСОБА_1218 і за якою вказані вище вогнепальні
ушкодження утворилися в один короткий часовий проміжок (одночасно), давнина
настання смерті може становити біля 12-24 годин до моменту дослідження трупу в
морзі. Виявлені ушкодження на одязі загиблого частково співпадають з
ушкодженнями на його тілі, що може бути зумовлено тим, що матеріал одягу міг
збиратися в складки в момент проходження вогнепального снаряду через прошарки
одягу. Поряд із вхідними вогнепальними пораненнями, а також в ранових каналах
частинок пороху, слідів металів, сторонніх нашарувань та накладень, часток чи
мікрочастинок (залишків) сторонніх предметів не виявлено, судово-медичних даних
відносно того одним чи декількома знаряддями спричинені тілесні ушкодження немає.
Як видно з досліджених судом присяжних протоколу
тимчасового доступу до речей і документів від 14 липня 2014 року,
проведеного на підставі ухвали слідчого судді, оглядом вмісту диску з
роздруківками встановлено, що абонент номеру телефону ….НОМЕР_339, який належав
ОСОБА_394 , до 19 лютого 2014 року перебував у селі Клубівці Тисменицького
району Івано-Франківської області, а з ранку 19 лютого прибув у м. Київ - зона
дії базової станції по АДРЕСА_27 , після чого даний абонент вимкнув живлення
телефону (т. 66, а. 27-30, 34-44). Ці дані повністю узгоджуються з показаннями
в судовому засіданні потерпілого.
Досліджені в судовому засіданні судом присяжних протоколи
огляду від 05 березня та 09 квітня 2014 року з додатками (фототаблиці) (т.
65 а. 170-181) містять детальний опис речей та документів, вилучених в ході
огляду трупа ОСОБА_393 21 лютого 2014 року, а саме: 1) паспорт громадянина
України на його ім`я, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, відзнака
Президента України - хрест «За мужність ІІІ ступеня», мобільний телефон
«Нокіа», дві зв`язки ключів тощо, які за розпискам передані потерпілій
ОСОБА_306 та її представнику (т. 65 а. 222-237); 2) кофта чорного кольору,
футболка світло-зеленого кольору, пара черевиків чорного кольору, брюки чорного
кольору, підштаники світло-зеленого кольору та ін.
Під час дослідження додатків до вказаних протоколів
огляду потерпілий ОСОБА_1453 впізнав взуття брата.
За протоколом огляду мобільного телефону «Нокіа»,
вилученого під час огляду трупа ОСОБА_393 встановлено, що пам`ять цього
телефону має список зі 117 контактів, серед яких ідентифіковано потерпілим
ОСОБА_1454 НОМЕР_391«ОСОБА_3050 » - сусід загиблого брата, …НОМЕР_340«ОСОБА_2901
» його товариш по роботі тощо (т. 66 а. 45-48). Ці дані безспірно свідчать на
безпомилковість ідентифікації свого брата, яку провів потерпілий за
результатами дослідження матеріалів провадження, а тому сумніви з цього приводу
сторони захисту суд оцінює критично як надумані, відтак відхиляє.
Як видно з дослідженого судом присяжних висновку
судово-медичної криміналістичної експертизи № 262-мк від 16 липня 2014 року
(т. 65 а. 159-168), джемпер чорного кольору і фуфайка (футболка) зеленого
кольору, які були 20 лютого 2014 року на загиблому ОСОБА_394 , містять такі
ушкодження: на джемпері: 2 наскрізні вхідні вогнепальні пошкодження - на
передній поверхні правого рукава (№ 1) та на передній поверхні джемпера справа
(№ 3), 2 наскрізні вихідні вогнепальні пошкодження - на передній поверхні
правого рукава (№ 2) та на задній поверхні джемпера зліва (№ 4), 2 наскрізні
пошкодження - на передній поверхні правого рукава (№ 5) та на передній поверхні
джемпера зліва (№ 6), що утворились в результаті розриву трикотажу від зачепу; на
фуфайці: 2 наскрізні вхідні вогнепальні пошкодження - на передній поверхні
правого рукава (№ 1) та на передній поверхні фуфайки справа (№ 3), 2 наскрізні
вихідні вогнепальні пошкодження - на передній поверхні правого рукава (№ 2) та
на спинці фуфайки (№ 4), 1 наскрізне пошкодження (№ 5) на спинці, що утворилось
за механізмом тертя-ковзання. В ділянках всіх цих пошкоджень не виявлено
будь-яких ознак, які б вказували на постріл з близької дистанції, а так само й
даних, які б дозволили визначити тим вогнепального снаряду та лінійні розміри.
Враховуючи морфологію та локалізацію виявлених пошкоджень на одязі (вхідне та
вихідне пошкодження на поверхні правого рукава, вхідне пошкодження на передній
поверхні справа та вихідне пошкодження на задній поверхні зліва) експертом не
виключено можливість утворення їх одним снарядом в результаті пострілу за умови
відведення правої руки від тіла.
Той факт, що окремі елементи одягу були зняті з тіла
загиблого на момент доставки його до моргу, на що звертав увагу захист, не
ставить під сумнів об`єктивність проведених досліджень належних загиблому речей
та достовірність їх результатів, оскільки ці різні елементи одягу містять
пошкодження, які не тільки вказують на єдність джерела їх заподіяння, а й на їх
відповідність медичним даним про виявлені пошкодження на тілі загиблого, а
також на їх екстремальне зняття з тіла загиблого шляхом характерних для цього
пошкоджень (надрізи, розриви).
Згідно дослідженого в судовому засіданні висновку
комісійної судово-балістичної експертизи № 7178/7179/14-33 від 21 липня 2014
року при дослідженні речей ОСОБА_393 та з урахуванням результатів
судово-медичної експертизи (висновок експерта № 262-мк від 16 липня 2014 року)
встановлено, що будь-яких об`єктивних даних, які б дозволили встановити вид та
зразок (модель) зброї, з якої здійснені постріли, також не виявлено (т. 65 а. 157-158).
Натомість, суд оцінює ці висновки експертів в контексті
отриманих об`єктивних судово-балістичних даних снаряду, яким було поранено
потерпілого.
Так, згідно із остаточними судово-балістичними даними,
які судом покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що
стосується даного епізоду), вилучена 21 лютого 2014 року з одягу на тілі
загиблого ОСОБА_393 , труп якого зареєстрований під № 644, куля є частиною
7,62-мм проміжного патрону зразка 1943 з кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С)
заводського виробництва. Ця куля могла бути вистріляна зі зброї калібру 7,62х39
мм, такої як: АК-47, АКМ, СКС, Сайга, Вулкан тощо. Проміжні патрони, споряджені
такою кулею, призначені для стрільби з таких видів бойової вогнепальної зброї:
АК-47, АКМ, РПД (ручний кулемет Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашникова),
СКС, 9А-91, А-91, АК-103, АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58,
SR-47, та інших моделей зброї, що виготовлені під даний патрон калібру 7,62х39
мм, та можуть використовуватись для стрільби з мисливської нарізної зброї:
Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС тощо. На представленій кулі наявні сліди нарізів
каналу ствола, що є придатними для ідентифікації зброї, з якої вона стріляна.
Ця куля була стріляна з автомата 7,62х39мм АКМС № НОМЕР_268 , 1973 р.в закріпленого за старшим
сержантом міліції ОСОБА_392 (2-й штурмовий взвод РСП).
Суд присяжних критично оцінює, а тому відхиляє за
правилами про припущення (ч. 3 ст. 373 КПК України) результати слідчого
експерименту, зафіксовані у протоколі цієї слідчої дії від 02 липня 2014
року з додатками (фотоматеріали), проведеного після демонстрації учасникам
слідчої дії відеозапису «ОСОБА_2902 .20.02.14.avi» (час запису 15 - 18 сек.),
зокрема про здійснення пострілу в потерпілого з бетонної барикади. (т. 66 а.
49-68). Так, під час даного слідчого експерименту не було встановлено за
вказаним відео місця поранення потерпілого та його положення у просторі під час
такого поранення, відтак всі розрахунки виявилися припущенням. Це сталося через
те, що учасники вказаної слідчої дії передивилися відеозапис «ОСОБА_2902 .20.02.14.avi»
лише з 15 до 18 сек. та не звернули вагу, що на записі цього ж відео, починаючи
з 02 хв. 14 сек., наявні чіткі та вичерпні дані з цього приводу, які до уваги
не бралися. Більш того, учасниками слідчого експерименту, з огляду на складений
ними протокол, проігноровано наявність між імітованою бетонної барикадою та
місцем поранення цієї особи сніжної барикади, яка чітко візуалізується на
відео, яке поверхово переглядалося учасниками слідчого експерименту, відстань
від імітованої бетонної барикади до сніжної барикади, так і від останньої до
місця поранення не визначалася, як і можливість візуального спостереження з
місця імітованої бетонної барикади місцевості, на якій було поранено ОСОБА_2850
, враховуючи очевидний перепад по висоті поверхні вулиці, що з`єднує ці місця,
та знаходження на момент цих подій перешкоди - сніжної барикади.
Попри очевидні результати судового розгляду прокурор в
судовому засіданні і в судових дебатах з невідомих причин продовжував активно
посилатися на наведені дані як докази обвинувачення.
Натомість, згідно з дослідженими судом присяжних протоколом
огляду відеозапису від 28 травня 2014 року під назвою «ОСОБА_2902 .20.02.14»
(т. 66 а. 1-8), що наданий директором комунального підприємства «Державна
студія «Калуське міське телебачення», загальною тривалістю 04 хв. 02 сек., та
самим вказаним записом на диску DVD+R «Verbatim» №…30216 (т. 65 а. 250), який
впізнав потерпілий як відоме йому першоджерело обставин загибелі брата, ОСОБА_2850
у зеленій касці, темному одязі із
металевою пластиною на тулубі, якого ідентифікував в суді потерпілий ОСОБА_1453
, а також який акцентований автором відео написом «ОСОБА_2850 », перебуває в
групі з декількох чоловік на правому боці вул. Інститутській у м. Києві і
прикриваються щитами від сторони НБУ (07 сек. запису). На проміжку 15-38 сек.
запису зафіксовано на передньому плані ОСОБА_2850 , який вже лежить поранений
на бруківці, на задньому фоні чітко проглядаються елементи сніжної барикади, за
якими особи в чорному форменому одязі та шоломах здійснюють постріли з
вогнепальної зброї в бік протестуючих. З 01 хв. 42 запису зафіксовано евакуацію
ОСОБА_393 , під час перегляду обставин якої потерпілий впізнав свого брата і за
рисами обличчя (проміжок запису 03 хв. 00-12, 59 сек.), а також вказав на
ОСОБА_685 , який нахилився над пораненим братом (50 сек. запису), а потім і сам
був застрелений (01 хв. 05 сек. запису). Під час дослідження вказаного відео на
тілі ОСОБА_1455 зафіксовано нижній одяг (кофта чорного кольору, футболка
світло-зеленого кольору), який було виявлено при ньому в морзі.
У подальшому автор вказаного фільму шляхом компіляції
різних відеосюжетів знову повертається до обставин смертельного поранення
ОСОБА_393 . Так, на 02 хв. 14 сек. запису зафіксовано, як позаду за живим іще
ідентифікованим раніше ОСОБА_1456 , коли він перебуває правим боком до сніжної
барикади, прикриваючись щитом, а обличчям звернутий відповідно до проїзної
частини вул. Інститутська (кут зйомки гострий відносно напрямку проїзної
частини і на це вказує наявний за загиблим на задньому плані рекламний щит
характерної будови - решітка, який розміщується по іншу, ліву, сторону вулиці,
на що обґрунтовано звернув увагу захисник ОСОБА_678 в судовому засіданні)
перебуває особа в синьому камуфляжному утепленому костюмі з чорним ворітником
на бушлаті та зеленій касці на голові, яка також звернута правим боком до верху
вулиці Інститутська і в руках тримає предмет, зовні схожий за своїми ознаками
на мисливську рушницю (чорний ствол чи блок стволів піднятий до гори, до нього
причеплений зелений матерчатий ремінь). У подальшому ОСОБА_807 дещо
повертається праворуч, обличчям до вказаного рекламного щита «в решітку» і в
цей момент за звуком та візуально спостерігається постріл, внаслідок якого
ОСОБА_807 отримує смертельне поранення (02 хв. 16 сек. запису), після чого
відповзає праворуч і падає, щит ОСОБА_393 , який піднімається особами, що були
поруч, має три отвори, характерні для слідів пострілу.
Окрім візуального сприйняття твердження сторони захисту
про те, що зафіксований на відео «ОСОБА_2902 .20.02.14» (02 хв. 14 сек. запису)
рекламний щит характерної будови - решітка, розміщується саме на лівій стороні
вулиці біля інформаційного стовпа також з рекламним щитом, цей факт підтверджується
і системним аналізом даних про розміщення вказаного щита, які зафіксовані на
вже досліджених судом відеозаписах під назвами « ОСОБА_1457 » (02 хв.
19-53 сек. запису - т. 15 а. 110), «Убийства людей на МАЙДАНЕ Полное видео
41 минута…» (11 хв. 10-15 сек. запису - т. 16 а. 127), «Kiev 20-02-2014»
(04 хв. 56 сек. та 10 хв. 16 сек. запису - (т. 83 а. 33а), «Ранение Київ
Контратака Майдану…» (01 хв. 52 сек. запису - т. 47 а. 44), «47 _
20.02.2014» (03 хв. 09 сек. - т. 8 а. 130), «ВідеоПосекундах» (11
хв. 00 сек. - т. 50 а. 39). Враховуючи викладене, локально перебування джерела
такого пострілу на лівій частині сніжної барикади виключається.
Крім того, з огляду на отримані під час дослідження
вказаних відео дані, виявлена експертами у висновках № 644 та 45/644 у
розбіжність у напрямках ранових каналів на руці (знизу вверх) та в грудній
клітині загиблого (зверзу до низу) цілком пояснюється піднятою в момент
поранення правою рукою, в якій тримався щит, а перепад на 20 см ранового каналу
в тулубі тіла вниз, узгоджується з нахилом тіла загиблого вперед, яке також
зафіксовано на цьому ж відео.
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні протоколу
огляду відеозапису під назвою « ОСОБА_1458 » від 09 липня 2014 року та
безпосередньо переглянутого судом цього запису на диску, наданого директором
комунального підприємства «Державна студія «Калуське міське телебачення»,
загально тривалістю 01 год. 18 хв. 28 сек. (проміжок часу з 01 год. 15 хв. 28
сек. - 01 год. 15 хв. 41 сек.), встановлено, що в указаній частині це відео є
ідентичним відео «ОСОБА_2902 .20.02.14», починаючи з 02 хв. 14 сек. запису, і
нових даних щодо обставин загибелі ОСОБА_393 не містить (т. 66 а. 13-23).
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_805 та
ОСОБА_806 підтвердили свою роботу як
журналістів від Калуського міського телебачення, зокрема, під час фіксації
подій на «Майдані» 20 лютого 2014 року, і те, що саме вони є авторами фільмів
пам`яті ОСОБА_1459 .
Як видно з досліджених під час судового розгляду даних,
які містить наданий потерпілим ОСОБА_1232 диск Verbatim DVD-R …50582 (т. 8 а.
130), розміщений на ньому файл «47 _ 20.02.2014», на 01 хв., з 28 до 32
сек. запису, в певній частині це відео є також ідентичним відео «ОСОБА_2902 .20.02.14»,
але містить воно дані про обставини поранення ОСОБА_393 , які зафіксовані з
іншого ракурсу (зйомка з готелю «України»), при цьому ОСОБА_807 в момент
поранення звернутий правим плечем вперед, простір щодо нього справа і дещо
спереду прикритий двома активістами із щитами, які від вказаного пострілу
ушкоджень не зазнали і залишилися на місці, під час падіння ОСОБА_393 назад на
його щиту проглядається отвір, локація якого співпадає з отриманим вхідним
пораненням у праву руку (01 хв. 31 сек. запису). Згідно акцентованого автором
даного відео часу ці події відбувалися 20 лютого 2014 року о 09 год. 21 хв. 59
сек.
Відтак суд визнає достовірним за ідентифікаційною
здатністю сюжет на відео «47 _ 20.02.2014» або «47» (запис з 01 хв. 28 до 01
хв. 32 сек.), вважаючи доведеним те, що на цьому відео під написом «ОСОБА_2850 ОСОБА_3063 09:21:59» в акцентованих його автором зеленому
та червоному квадратах дійсно зафіксовані обставини смертельного поранення саме
ОСОБА_592 , дані щодо якого узгоджуються з даними відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій
- т. 90 а. 40), відео «ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014…», так
зване, «Бельгійське відео» (флеш накопичувач, т. 109 а. 18а, запис, починаючи з
07 хв. 01 сек.), а також з даними дослідженого під час судового розгляду відео
з репортажем журналістів каналу «112», який транслювався в он-лайн режимі
(т. 70 а. 161 - папка «112» файл «7» - запис, починаючи з 19 хв. 03 сек.), при
цьому в даному сюжеті також зафіксовано, як відразу після поранення ОСОБА_393 з
того ж місця тікає особа, яка ховалася за ним з мисливською рушницею в руках,
зброя при цьому чітко ідентифікується як мисливська.
Версія про випадковість перебування вказаної озброєної
особи у синьому камуфляж поруч із ОСОБА_1456 за його спиною виключається даними
про цілеспрямоване переміщення цієї групи у такому складі на місце їх
перебування (напр., відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…», 09 год.
21 хв. 00 сек. екран 4/3, а потім 2/1 тощо; відео «16 Minuten Waanzin in
Kiev…», з 02 хв. 12 сек. запису (т. 109 а. 18а), а також активною атакуючою
поведінкою самого ОСОБА_393 і перед цими подіями, яка була задокументована на
відео за епізодами загибелі ОСОБА_480 та ОСОБА_883 (відокремлений на відео
запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» епізод 3 «наступ «Майдану»: атака
водометів, висоти Жовтневий» (пункт 5.3.2 вироку). Відтак, слід визнати, що
ОСОБА_807 свідомо обрав варіант такої поведінки під час подій ранку 20 лютого
2014 року, яка через створення небезпеки для працівників правоохоронних органів
неминуче наражала його самого на небезпеку бути ураженим.
Більш того, так звана група ОСОБА_393 із озброєним
активістом у синьому камуфляжі на цьому напрямку вулиці діяла не самостійно. О
09 год. 21 хв. 38 сек. на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина
2…» (екран 3/3) нижче цієї групи фіксується перебування за деревом особи,
яка тримає в руці предмет, що за очевидними зовнішніми ознаками схожий на
вогнепальну зброю типу мисливської рушниці, а на відрізку відеозапису з 08 хв.
25 сек. по 08 хв. 30 сек. відео під назвою «ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN…»
(т. 109 а. 18а) в лівому нижньому куті відеокадру на незначній відстані нижче
по тротуару фіксується перебування за деревом й іншої особи, яка тримає в руці
предмет, що за очевидними зовнішніми ознаками схожий на вогнепальну зброю типу
пістолет. Вказані активісти з мисливською рушницею та пістолетом залишаються на
своїх місцях і після поранення ОСОБА_393 (09 год. 23 хв. 45 сек. на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…» (екрани 1/3, 2/2 та 3/2).
Згідно з дослідженим в суді протоколом слідчого
експерименту від 18 липня 2014 року з додатками (фототаблиця), проведеного
також за участю понятих, спеціалістів-експертів, медика-криміналіста (т. 66 а.
69-76), які після демонстрації відеозапису « ОСОБА_1458 » (проміжок часу з 01
год. 15 хв. 28 сек. - 01 год. 15 хв. 41 сек.), на якому вже зображений момент
поранення ОСОБА_393 , та дослідження висновку судово-медичної експертизи № 644,
враховуючи більшу інформативність вивчених матеріалів, встановили, що в момент пострілу
ОСОБА_807 був звернений правою боковою поверхнею тіла, на якій є вхідне
вогнепальне поранення, у напрямку бетонних блоків, імітованих у ході
попереднього слідчого експерименту від 02 липня 2014 року за допомогою
автомобілю «МАЗ-555». Вищевикладене дало підстави вважати, що постріл у
ОСОБА_393 було здійснено з напрямку вказаних бетонних блоків.
Суд вважає обґрунтованими зауваження захисту, а відтак
критично оцінює, а тому і відкидає дані цього слідчого експерименту, за
результатами якого наполегливо але очевидно помилково стверджується, що на
момент поранення ОСОБА_393 за бетонними блоками, з боку яких було здійснено
постріл, перебували причетні до цього працівники спеціального підрозділу
«Беркут», оскільки таких даних під час обох проведених за даним епізодом
слідчих експериментів його учасники не мали, відтак є їх припущенням, яке не
може бути покладено в основу вироку з огляду на вимоги ч. 3 ст. 373 КПК
України.
На жаль, формальність проведення цієї слідчої дії, що
унеможливлює посилання на її результати, підтверджена і тим, що нібито
встановлене шляхом вимірювання місце поранення ОСОБА_393 виявилося таким, що
має абсолютно однакові виміряні тим же складом учасників слідчої дії параметри
(на відстані 30,5 м вище від найближчого кута будівлі готелю «Україна», 2,6 м
від проїжджої частини, 3,67 м справа від дерева) і за епізодом загибелі ОСОБА_1460 (т. 137 а. 177-192), який отримав поранення в
іншому місці на іншій відстані від будівлі готелю «України».
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні висновку
комісійної судово-медичної експертизи № 188/2015/о від 08 жовтня 2015 року (т. 66 а. 90-101), яку провели експерти
ОСОБА_942 , ОСОБА_941 і ОСОБА_1230 спираючись на дослідженні вище копії
висновків експертиз та відео, на якому зафіксовано момент поранення ОСОБА_1101
, комісія експертів дійшла висновку, що ОСОБА_807 саме 20 лютого 2014 року
отримав два вогнепальних поранення: а) наскрізне правого плеча з наявністю
вхідної вогнепальної рани на переднє-зовнішній поверхні плеча на межі середньої
та нижньої її третин, а вихідної - на передній поверхні плеча в середній
третині; б) наскрізне тулуба з наявністю вхідної вогнепальної рани на правій
бічній поверхні грудної клітини (між передньої та середньої пахвинними лініями
та в 163,5 см від рівня підошов), а вихідної - на лівій бічній поверхні живота
(дещо позаду умовної середньої пахвинної лінії та в 143 см від підошов).
Взаємне розташування усіх вищевказаних вогнепальних ран, в т.ч. і «можливість
їх знаходження» по одній умовній лінії за умов перебування правої верхньої
кінцівки в певному положенні, з урахуванням об`єктивних даних відеозображення,
яке було об`єктом дослідження при проведенні цієї експертизи, характеру обох
вогнепальних поранень (наскрізні) при застосуванні з боку потерпілого перешкоди
- металевого щита, з наявністю між шарами одягу трупу потерпілого кулі (яка
була в подальшому об`єктом дослідження при проведенні судово-балістичної
експертизи), дозволило експертам стверджувати про те, що зазначені вище
вогнепальні поранення виникли внаслідок одного пострілу, який був проведений з
неблизької дистанції з нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 (під патрон
7,62х39 мм).
У наведеній частині вказаний висновок комісії експертів №
188/2015/о ґрунтується на об`єктивних судово-медичних, криміналістичних та
судово-балістичних даних, відомостях, які задокументовані на відео записах, а
тому суд присяжних визнає допустимим та достовірним і кладе в основу свого
вироку.
В іншій частині висновок комісії експертів № 188-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Інші докази сторонами не подавалися.
Оцінюючи подані сторонами докази щодо факту подій за
епізодом загибелі ОСОБА_393 , суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає
допустимими та достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_807 , перебуваючи на тротуарі з правого боку вул.
Інститутській в м. Києві біля готелю «Україна», 20 лютого 2014 року о 09 год.
21 хв. 59 сек. під час загострення протистояння між активістами «Майдану» та
працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї отримав
внаслідок одного прицільного пострілу два вогнепальних поранення: а) наскрізне
правого плеча і б) наскрізне грудної клітки та черева з ушкодженням внутрішніх
органів та з наявністю вхідної вогнепальної рани на правій бічній поверхні
грудної клітини, а вихідної - на лівій бічній поверхні живота. Під час поранення
ОСОБА_807 був звернутий передньою правобічною поверхнею свого тіла до джерела
пострілу та верху вул. Інститутська. Наскрізне поранення правого плеча має
ознаки легкого тілесного ушкодження, а грудної клітки та черева з проникненням
в праву плевральну порожнину, ушкодженням правої легені, черевного відділу
аорти та лівої нирки - має ознаки тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм
небезпеки для життя).
Вогнепальне поранення ОСОБА_394 було завдано внаслідок
одного пострілу з автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_4 , закріпленого за
співробітником РСП ОСОБА_392 .
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто,
унеможливлена участь у таких діях і самого ОСОБА_374 , який на вказаний момент
часу був евакуйований через отримання смертельного вогнепального поранення у
свою чергу. Водночас, є доведеною поза розумним сумнівом причетність до
вказаного смертельного поранення потерпілого ОСОБА_393 конкретного
невстановленого співробітника РСП, який, заволодівши закріпленим за ОСОБА_392
після його поранення автоматом 7,62х39мм АКМС НОМЕР_268 , здійснив у даному випадку прицільний
постріл у напрямку групи осіб, одна з яких мала при собі предмет, який за
своїми зовнішніми ознаками, міг сприйматися як вогнепальна зброя (відокремлений
на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» епізод 8 (пункт 5.3.2 вироку).
Сукупністю всіх наданих сторонами провадження і
досліджених під час судового розгляду доказів встановлено, що ОСОБА_807 , хоча
сам і не мав при собі вогнепальної зброї, проте перебував у групі осіб, одна з
яких з числа активістів, ховаючись за їх спинами, безпосередньо в момент
поранення ОСОБА_393 тримала в руках предмет, схожий на мисливську рушницю,
відтак вчиняла дії, які становили та могли бути оцінені такими, що становлять
реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів як
учасників іншої сторони протистояння з огляду на взаємне розташування на
місцевості, яке не виключало можливість безпосереднього вогневого контакту.
Після отримання ОСОБА_1456 поранення вказана озброєна особа спішно залишила
місце свого перебування в напрямку до готелю «Україна» та іншими активістами не
затримувалася. Більш того, так звана група ОСОБА_393 із озброєним активістом у
синьому камуфляжі на цьому напрямку вулиці діяла не самостійно, нижче неї
перебували за деревами особи, які тримали в руках предмети, які за очевидними
зовнішніми ознаками також схожі на вогнепальну зброю типу мисливської рушниці
та пістолета відповідно, наражаючи у такий спосіб на небезпеку групу
активістів, які перебували попереду, в тому числі знову ж такі й ОСОБА_393 . З
огляду на вказані обставини, працівники міліції як крайній захід мали право
застосовувати вогнепальну зброю у даному випадку для відбиття збройного нападу.
5.4.39. За епізодом загибелі
ОСОБА_591 .
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_280 показала, що її чоловік ОСОБА_808 з родини
священиків, дуже цікавився історією України, тому уважно спостерігав за
початком протестного руху студентів на «Майдані» і був дуже обурений їх
побиттям. Прибувши до ОСОБА_1289 з односельцями, останні після мітингу поїхали
додому, а він залишився на «Майдані», бо побоювався за молодих хлопців, щоб їх
уберегти від непродуманих кроків за наявності запалу та відсутності життєвого
досвіду. Додому приїздив три рази на декілька днів - у грудні, на ОСОБА_1461 та
в лютому на початку. Він пояснював, що тільки в мирний спосіб, доносячи правду,
можна досягти справедливості, ніколи не підтримував насильство. Коли почали
формуватися сотні ОСОБА_1462 , він вступів у 8-му Афганську сотню, хоча не був
учасником бойових дій, з гордістю носив накидку з написом «ветерани з народом».
Він, з його слів, здійснював охорону наметового містечка, організував перше
молитовне місце на «Майдані» за сценою, слідкував за тим, щоб не було
провокацій, оскільки почало на «Майдані» з`являтися дуже багато людей, які
підбурювали до насильства щодо міліції. ОСОБА_1293 , з його слів, був учасником
сутички на «Майдані» 11 грудня 2013 року, він був у перших рядах і заспокоював
молодих хлопців, які хотіли просто влаштувати штовханину з працівниками
«Беркуту». Коли міліція його вирвала із рядів активістів, силу до нього не
застосовувала через ту ветеранську накидку і він тоді усвідомив, що то є його
захистом. 20 січня 2014 року, зі слів чоловіка, до його намету забігли хлопці і
сказали, як ти тут сидиш, коли на ОСОБА_1463 стріляють салютами, кидаються
камінням. Вирішив особисто подивитися на ці події, оскільки дуже часто казали
неправду. Прибувши за 200 метрів від вул. Грушевського відчув біль біля правого
ока - це було поранення від гумової кулі, він з цього приводу пройшов
лікування. Чоловік повідомляв з часом, що з додому їхати небезпечно, активістів
викрадають і це було відомо з преси. 16 лютого вона мала телефонну розмову з
чоловіком, який запевняв, що все спокійно, хоча час від часу лунали провокації
у виді салютів тощо, але по суті ні чого не відбувається, тому він збирається
додому. З часом він повідомив, що 18 лютого планується мирна акція, тому в ній
візьме участь і потім повернеться додому взагалі. 18 лютого вона, потерпіла,
побачила, що весь «Майдан» у вогні, а серед ночі чоловік зателефонував і сказав
- «збирай дітей і молиться за нас, людей мало, «Беркут» обступив «Майдан» з
усіх боків і можливо нас будуть захоплювати, не відомо, чи вони повернуться
живими, дуже багато агресії». 19 лютого вона дізналася від чоловіка, що на
«Майдані» все спокійно, з ОСОБА_НОМЕР_377, ОСОБА_1250 приїхали сотні людей,
«Беркут» намагається загасити вогнища, які їх оберігають. Вночі на 20 лютого
він ще раз її заспокоїв, що все нормально і він йде відпочивати. Ранком 20
лютого 2014 року їй зателефонували і сказали, що чоловік загинув. З розмов з
активістами їй стало відомо, що чоловіку щось сказали, коли він був біля
штабного намету, і він хутко пішов у бік вул. Інститутська, де загинув біля
готелю «Україна», і це зафіксовано на відео. Пізніше від ОСОБА_1464 , який
пізніше загинув в АТО, вона дізналася, що за його пропозицією він з чоловіком,
підібравши щити, пішли вперед з наміром допомогти пораненому, на далі чоловік
побачив поранення ОСОБА_1459 , до якого підбіг першим, покликавши за собою
рукою ОСОБА_1465 , і в цей момент його було смертельно поранено.
Як уточнила потерпіла: - перед загибеллю чоловік поїхав з
дому у мисливській камуфльованій зеленій теплій курточці, таких самих штанах,
на ногах мав берці, які подарували афганці, на голові мав спортивну зелену
шапку та металевий шолом, на ногах мав захисні футбольні щитки для захисту від
бруківки, яку довбали хлопці, на руках - чорні рукавиці; телефон, яким
спілкувався чоловік мав номер …97-18, а її, номер телефону …01-88.
Згідно з дослідженими судом заявами ОСОБА_280 (дружина) від 06 березня 2014 року та ОСОБА_1466 (племінник), особа яких підтверджена
паспортами, вони просили в межах досудового розслідування, розпочатого 20
лютого 2014 року за фактом виявлення трупу ОСОБА_475 , особа якого підтверджена
паспортом, з ознаками насильницької смерті - вогнепальне кульове наскрізне
поранення грудної клітки, залучити до даного кримінального провадження як
потерпілих (т. 134 а. 64, 165, 168-170, 177-181, 189-190).
Факт перебування
ОСОБА_475 20 лютого 2014 року на
Майдані Незалежності в місті Києві, в тому числі його телефонна розмова о 00
год. 10 хв. з абонентом за номером НОМЕР_390(потерпіла ОСОБА_280 ) під час перебування в місті
Києві, узгоджується з даними тимчасового доступу (т. 134 а. 200-215) про
місце перебування абонента мобільного оператора з номером телефону …97-18, яким
користувався ОСОБА_808 . Ці дані узгоджуються з показаннями потерпілого про
обставини розмови з чоловіком вночі 20 лютого 2014 року.
Як встановлено з постанови про уточнення анкетних
даних від 19 червня 2014 року (т. 134 а. 65), процесуальні документи на
ім`я ОСОБА_1467 насправді є документами саме на ОСОБА_475 .
Згідно з дослідженими судом присяжних під час судового
розгляду рапортом слідчого та протоколом огляду місця події від 20
лютого 2014 року з додатками до них (фотоматеріали) (т. 134 а. 66-72), в
приміщенні моргу по вул. Оранжерейній, 9 в м. Києві в присутності понятих
оглянуто труп ОСОБА_475 , який був одягнутий в камуфльовану куртку, светр у
смужку, сіра футболка, на яких на передній поверхні справа та на спині виявлено
по одному пошкодженню, штани камуфльовані, чорні черевики. На трупі ушкодження
на спині у правій підлопатковій ділянці лінійно-звивиста щілиноподібна рана з
деяким осадненням шкіри, на передній поверхні грудей справа круглої форми рана
з дефектом «мінус тканина».
Під час дослідження додатків до цього протоколу огляду у
вигляді фото таблиць потерпіла впізнала зображеним на них свого чоловіка -
ОСОБА_475 .
Згідно з дослідженими судом протоколами огляду від
10 квітня 2014 року вилучених з тіла ОСОБА_685 елементів його одягу - куртка,
кофта, футболка, черевики, штани, берці, шолом, темно-зелена в`язана шапка,
футбольні щитки (т. 134 а. 112-131) та висновком експерта № 258-МК від 18
липня 2014 року (т. 134 а. 153-164) на курточці, кофті та футболці
загиблого на передній стороні (вхідні діаметром до 0,5 см) та спинці цих кофти
і футболки (вихідні до 3,5 см) виявлено по одному отвору, які відповідають між
собою за локалізацією і могли утворитися в результаті одного пострілу з
неблизької дистанції через шари вказаного одягу з вогнепальної зброї снарядом,
до складу якого входили сполуки свинцю. Інших пошкоджень, що мали значення, на
одязі не виявлено, а потерпіла ОСОБА_280 , оглянувши додатки до вказаного
протоколу у виді фото таблиць, впізнала светр чоловіка та захисні футбольні
обладунки, в яких він поїхав з дому.
Як обґрунтовано у даному випадку звернув увагу прокурор,
характер та кількість пошкоджень, а саме три вхідні та лише два вихідні, без
відповідного вихідного пошкодження на курточці, в яку був одягнутий ОСОБА_685 ,
об`єктивно вказує на те, що пройшовши через три шари одягу спереду, тіло самого
пораненого, та два шари одягу на спині, куля зіткнулася з перешкодою, яка
захистила спинку куртки від пошкодження, а це може бути пояснено наявністю або
бронежилета під курткою пораненого або іншої подібної перешкоди.
Водночас суд констатує, що бронежилету, чи його елементів
під час огляду на тілі ОСОБА_685 , чи навіть поруч з ним, виявлено не було.
Згідно з висновком комплексної судової балістичної,
трасологічної та хімічної експертизи № 7884/7885… від 28 жовтня 2014 року
(т. 135 а. 22-25) на курточці ОСОБА_2763 виявлені залишки бензину без
встановлення їх локалізації.
Під час перегляду судом присяжних на диску відео під
назвами «В кадре снайпер в момент выстрела» та «Внимание! Другой ракурс!
1минута 31 секунда - выстрел снайпера» (т. 134 а. 228) зафіксовано
ідентифікованого потерпілою ОСОБА_475 , який в описаному вище камуфльованому
одязі підійшовши на місце поранення, як вже встановлено судом ОСОБА_2850 ,
кличе рукою також ідентифікованого потерпілою ОСОБА_1465 в червоному шоломі, а
коли той підходить, ОСОБА_685 отримує смертельне поранення в груди (25 сек.
запису першого відео та 01 хв. 53 сек. запису другого відео). При цьому, в
момент поранення ОСОБА_685 перебуває у положенні стоячі у весь зріст (в лівій
руці тримає металевий щит) на тротуарній доріжці біля готелю «України», тобто
на правій стороні вул. Інститутська, звернутий передом тіла вверх по вулиці
прямо в напрямку сніжної барикади, яка візуалізується на задньому фоні із
особами за ними в шоломах та зі зброєю та яку власне він і намагався
роздивитися, випрямившись перед цим в повний зріст. Під камуфляжною курткою
ОСОБА_685 проглядаються боки бронежилету під нею (не еластична спинка, що
краями впирається в одяг), на що обґрунтовано звернув увагу прокурор.
Також поза увагою суду не може залишитися і той факт, що
в момент отримання смертельного поранення ОСОБА_685 звук пострілу відрізняється
більшою потужністю від попередніх звуків пострілів, що зафіксовані на відео
«Внимание! Другой ракурс! 1минута 31 секунда - выстрел снайпера», починаючи з
01 хв. 30 сек. запису, і за часом відстає від моменту фізичного потрапляння
кулі в тіло потерплого, який візуалізується на відео здриганням тіла
потерпілого та його миттєвим падінням, що може мати пояснення відстанню
здійснення зйомки, зображення якої наближене.
Вказані документально зафіксовані обставини смертельного
поранення ОСОБА_685 підтвердив допитаний в судовому засіданні свідок
ОСОБА_1468 (на фото (т. 175 а. 118-119) справа у синьому дощовику), а тому
їх відтворювати з його слів необхідності немає.
Під час перегляду судом присяжних розміщених на флеш
носії відео під назвами «ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN…» (т. 109 а. 18а) та «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (т. 90 а.
40) з`ясовано, що на першому з цих відео з іншого ракурсу зафіксовані
аналогічні з відео «Внимание! Другой ракурс! 1минута 31 секунда - выстрел
снайпера» обставини поранення ОСОБА_2903 , а самі ці відео є частково
компільованими до багато форматного відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2…». Зокрема, в контексті даного епізоду, починаючи з 30 хв. 09 сек.
запису відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…» на екрані 1/3
відтворюється відео «Внимание! Другой ракурс! 1минута 31 секунда - выстрел
снайпера», а на екрані 3/2 - відео «ruw_Jan_in_oorlog_ MAIDAN…», момент
поранення ОСОБА_2763 зафіксовано на 30 хв. 18 сек. запису, акцентований автором
відео астрономічний час 09 год. 22 хв. 51 сек.
На відео «ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN…» зафіксовано, як
ОСОБА_685 зупиняється біля пораненого ОСОБА_2767 (07 хв. 28 сек. запису), далі
сам отримує поранення (07 хв. 38 сек. запису), зафіксована його евакуація, під
час якої проглядаються елементи одягу під курткою, в якому він був доставлений
до моргу (светр в смужку), темна кайма бронежилету (08 хв. 21 сек. запису), що
узгоджується з даними про особливий характер пошкодження одягу загиблого,
зокрема відсутність пошкоджень при наскрізному поранені на спині куртки.
З урахуванням проведеного аналізу суд визнає достовірним
за ідентифікаційною здатністю аналогічний сюжет на відео «47 _ 20.02.2014»
на диску Verbatim DVD-R …50582 (т. 8 а. 130, починаючи з 01 хв. 33 сек.
запису), вважаючи доведеним те, що на відео «47 _ 20.02.2014» або «47» під
написом « ОСОБА_1469 09:22:51» в акцентованих його автором зеленому та
червоному квадратах дійсно зафіксовані обставини смертельного поранення саме
ОСОБА_591 о 09 год. 22 хв. 51 сек.
Таким чином, суд вважає доведеним поданими доказами місце
поранення ОСОБА_685 , положення його тіла в момент такого поранення - звернутий
передньою поверхнею тіла до дульного зрізу зброї, постріл з якої міг бути
здійснений з сектору, який охоплює вул. Інститутську в бік НБУ та ділянку по її
лівий бік, а також і те, що ОСОБА_685 на момент поранення був одягнутий під
курткою в жилет, який за своїми вказаними зовнішніми властивостями схожий на
бронежилет і який був за невідомих обставин знятий з тіла загиблого перед його
надходженням до моргу. Такий висновок суду узгоджується з характером виявлених
вогнепальних пошкоджень на одязі загиблого.
Узгоджуються такі висновки суду і з окремими результатами
проведеного слідчого експерименту, які зафіксовані у дослідженому судом протоколі
від 02 липня 2014 року (т. 135 а. 1-20). Так, учасники вказаної слідчої дії
констатують те, що місце поранення ОСОБА_475 співпадає з вже встановленим
місцем поранення ОСОБА_393 (т. 66 а. 49-68) і ним є ділянка вул. Інститутська з
правого боку, якщо рухатися від Майдану Незалежності в бік станції метро
«Хрещатик», на відстані 30,5 м вище від найближчого кута будівлі готелю
«Україна», 2,6 м від проїжджої частини. При цьому, ОСОБА_808 , враховуючи
об`єктивно задокументовані на відео «В кадре снайпер в момент выстрела», яке
переглядалося учасниками слідчого експерименту, дані про положення його тіла у
просторі та позу (стоячи, звернутий передньою поверхнею тіла, на якій вхідне
вогнепальне поранення, у напрямку сніжної та імітованої автомобілем МАЗ
бетонної барикади), отримав поранення від пострілу з боку імітованої на
місцевості бетонної барикади, як напрямок, тобто з місцевості, що охоплює верх
вул. Інститутська від місця отримання поранення ОСОБА_1470 в бік НБУ та ділянку
по її лівий бік по ходу руху від ОСОБА_1360 , в тому числі і зафіксовану на
відео сніжну барикаду.
Натомість, суд критично як не підтверджені перевіреними
даними оцінює результати даного слідчого експерименту, зафіксовані у протоколі,
про те, що на момент свого поранення ОСОБА_808 перебував у секторі стрільби зі
споруджених бетонних блоків, імітованих під час цієї слідчої дії автомобілем
МАЗ, оскільки учасниками слідчого експерименту, з огляду на складений ними
протокол, проігноровано наявність між імітованою бетонної барикадою та місцем
поранення цієї особи сніжної барикади, яка чітко візуалізується на відео, яке
переглядалося учасниками слідчого експерименту, відстань від імітованої
бетонної барикади до сніжної барикади, так і від останньої до місця поранення
не визначалася, як і можливість візуального спостереження з місця імітованої
бетонної барикади місцевості, на якій було поранено ОСОБА_685 , враховуючи
очевидний перепад по висоті поверхні вулиці, що з`єднує ці місця, та
знаходження на момент цих подій перешкоди - сніжної барикади. Враховуючи таку
неповноту, а також і задокументований на відео факт перебування за сніжною
барикадою правоохоронців на момент поранення ОСОБА_685 , тобто між бетонної
барикадою та місцем його поранення, є взагалі абсурдним висновок у протоколі
слідчого експерименту про здійснення пострілу в ОСОБА_2763 саме з вказаних
бетонних блоків, тобто через сніжну барикаду та скрізь працівників міліції за
нею. Абсурдність цієї версії є очевидною через відсутність у всьому масиві
поданих доказів будь-яких даних, які могли б на неї вказувати, а також і через
неперевірену можливість здійснення таких пострілів в принципі.
Крім того, суд не може визнати обґрунтованим оціночне
твердження потерпілої про мотив руху її чоловіка вперед по АДРЕСА_7 через
поранення активістів.
Так, під час перегляду судом в цьому контексті вже
згаданого відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…» зафіксовано
таке.
По доріжці, по якій потім буде рухатися ОСОБА_685 ,
пересувалася в бік сніжної барикади група активістів - серед них ОСОБА_2850 ,
ця група свідомо прикриває особу у синьому камуфляжі з мисливською зброєю в
руках, поранених серед них та за ними немає (28 хв. 26 сек. запису, екран 4/3
та 28 хв. 38 сек. запису, екран 1/2). Особа у синьому камуфляжі з мисливською
зброєю в руках, розвернувшись та дещо затримуючись, жестами руки кличе за собою
інших активістів, потім наздоганяє свою групу прикриття (28 хв. 40 сек. запису,
екран 1/2 та 28 хв. 51 сек. запису, екран 4/2). На ці заклики озброєної особи
по тій самій доріжці йде ОСОБА_685 , який виходить із-за дерева із щитом в
лівій руці, позаду нього діє інша озброєна особа у курточці із різнокольоровими
смужками (29 хв. 07 сек. запису, екран 3/3). Група із особою у синьому
камуфляжі з мисливською зброєю в руках зупиняється і присідає на доріжці,
поранених серед цієї групи немає, до цієї групи йде ОСОБА_685 - щит вже тримає
у правій руці (29 хв. 16 сек. запису, екрана 4/2, далі 1/3, 3/2). Отримує
поранення ОСОБА_2850 (29 хв. 27 сек.
запису, екрани 1/3, 3/2, 4/1 та 4/2), отримує поранення правої руки і озброєна
особа у синьому камуфляжі, після чого тікає по доріжці в бік готелю «Україна»,
а ОСОБА_685 , продовжуючи рухатися до цієї групи, повинен бачити ці події (29
хв. 33 сек., екран 1/3 та 4/2, далі 1/4 та 2/3, 30 хв. 06 сек. запису, екран 1/3).
Ці дані вказують на те, що ОСОБА_685 вирішив приєднатися
до вказаної групи ще до того, як отримав поранення ОСОБА_2850 , не другорядну
роль у формуванні такого його наміру відіграли заклики озброєної особи у
синьому камуфляжі. А як далі вже встановлено, лише на мить зупинившись навпроти
пораненого ОСОБА_2850 , ОСОБА_2904 повернувся і приєднався до передової групи
активістів, зайнявши умовне місце озброєної особи в камуфляжі, в момент, коли
виглянув над головами активістів, що присіли, він і отримав смертельне
поранення.
Більш того, група ОСОБА_393 із озброєним активістом у
синьому камуфляжі на цьому напрямку вулиці діяла не самостійно. О 09 год. 21
хв. 38 сек. на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…»
(екран 3/3) нижче вказаної групи активістів фіксується перебування за деревом
особи, поруч з якою проходив ОСОБА_685 і яка тримає в руці предмет, що за
очевидними зовнішніми ознаками схожий на вогнепальну зброю типу мисливської
рушниці, на відрізку відеозапису з 08 хв. 25 сек. по 08 хв. 30 сек. відео
під назвою «ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN…» (т. 109 а. 18а) в лівому нижньому
куті відеокадру на незначній відстані нижче по тротуару фіксується перебування
за деревом й іншої особи, поруч з якою проходив ОСОБА_685 і яка тримає в руці
предмет, що за очевидними зовнішніми ознаками схожий на вогнепальну зброю типу
пістолет, наражаючи у такий спосіб на небезпеку групу активістів, які
перебували попереду, в тому числі і ОСОБА_685 . Більш того, вказані активісти з
мисливською рушницею та пістолетом залишаються на своїх місцях і після
поранення ОСОБА_2763 (09 год. 23 хв. 45 сек. на відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2…» (екрани 1/3, 2/2 та 3/2).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1471 за
даним епізодом показав, що 20 лютого він бачив, як принесли вже мертвого
ОСОБА_475 , очевидцем поранення якого не був, місце загибелі ОСОБА_475 на вул.
Інститутська йому відомо тільки з відео, яке він переглядав після цих подій.
Під час перегляду судом присяжних за участі свідка на відео під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_209
» (т. 134 а. 228) останній не зміг ідентифікувати на ньому загиблого ОСОБА_475
.
Допитаний в судовому засіданні за даним епізодом свідок
ОСОБА_1023 показав, що ранком 20 лютого 2014 року, координуючи медичні
мобільні бригади «Майдану», зустрів біля Стели на Майдані ОСОБА_1472 в
камуфляжі та зеленій касці, якого знав особисто як учасника афганської сотні. ОСОБА_2904
рухався в бік вул. Інститутська. Коли він, свідок, у подальшому просувався по
тротуару біля готелю «Україна», знову побачив попереду ОСОБА_685 зі спини, який
в групі з іншими активістами (чоловік до десяти) перебував біля умовної
барикади і раптово впав. Він направився до нього для надання допомоги, але
відволікся на евакуацію інших поранених, тому про ОСОБА_685 забув. Як також
уточнив свідок: - під умовною барикадою, де було поранено ОСОБА_685 , він має
на увазі скупчення людей, які за чимось ховалися, що саме їх прикривало він
бачити не міг, у цей момент правоохоронці вже були за сніжною барикадою, чи всі
вони туди відійшли йому не відомо; - ОСОБА_685 особисто він допомогу не
надавав, та його евакуацією не займався, а у подальшому його побачив вже, як
той разом з іншими загиблими лежав під будівлею поштамту, саме тоді в його
руках опинилася пластина з бронежилету, як він вважав, який був на ОСОБА_685 в
момент поранення, хто саме витягував цю пластину, коли і звідки (передня
частина чи задня жилету), чи вона просто вже лежала на тілі загиблого, він,
свідок, не пам`ятає, цю пластину, на якій були чи отвір чи вм`ятина, він
демонстрував з трибуни для тих, хто не вірив, що по них стріляють; - у
подальшому він здав цю пластину у Михайлівському соборі як речовий доказ, проте
вона зникла, її прийшлося шукати і він виявив її у іншого парамедика, якого
змусив її віддати і на далі передав цю пластину родичам загиблого, бачив її під
час поховання ОСОБА_685 ; - вже ввечері 20 лютого у бруді (болото) приблизно на
тому місці, де було поранено ОСОБА_685 , він знайшов пошкоджену (стесану) кулю;
- за підсумком пластину з бронежилету та кулю він передав слідчому, як саме не
пам`ятає.
Під час перегляду відео «В кадре снайпер в момент
выстрела» (т. 134 а. 228), свідок ОСОБА_1473 ідентифікував на ньому у камуфляжі
ОСОБА_685 , а на другому плані - сніжну барикаду, за якою були правоохоронці.
Суд присяжних, керуючись правилами ч. 4 ст. 95 КПК
України, визнає недопустимими відомості, які містить наданий суду стороною
обвинувачення протокол допиту свідка ОСОБА_1474 (т. 135 а. 51-55). Водночас,
фото матеріали як додаток до вказаного протоколу (т. 135 а. 56-58), на яких
зафіксоване місце поранення ОСОБА_685 , що узгоджується з даними відео «В кадре
снайпер в момент выстрела», обставини його евакуації після поранення та
перебування його тіла поруч з іншими загиблими з прикритим бронежилетом, суд
визнає допустимим доказом, які також бере до уваги в контексті оцінки показань
допитаних судом свідка ОСОБА_960 та потерпілої ОСОБА_280 .
Таким чином, суд присяжних визнає достовірними узгоджені
між собою та іншими документованими доказами показання потерпілої та свідка
ОСОБА_960 щодо відомих їм обставин загибелі ОСОБА_475 , крім припущень щодо
мотивів його переміщення до місця свого поранення та про виявлення елементів
саме належного йому бронежилету, а тому кладе їх в основу свого вироку.
Враховуючи викладене, дані, які виявлені під час показань
потерпілої з чужих слів, а саме пояснення самого ОСОБА_685 щодо подій на
«Майдані» знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду
документованими даними, які судом визнані допустимими доказами, відтак суд,
дотримуючись вимог ч.ч. 2 та 6 ст. 97 КПК України, визнає вказані показання
потерпілої з чужих слів допустимими доказами.
Продовжуючи оцінювати припущення сторін про виявлення
елементів належного загиблому бронежилету та кулі, якою нібито і було поранено
потерпілого, судом встановлено таке.
Дійсно, як видно з досліджених судом протоколів огляду
від 08 та 11 березня 2014 року з додатками у виді фото таблиць (т. 134 а.
101-107) свідок ОСОБА_1023 видав пластину бронежилету чорного кольору
прямокутної форми, яка має пошкодження з нашаруваннями жовтого кольору у виді
вм`ятини продовгуватої конусоподібної форми довжиною 30 мм та 10 мм в основі
конусу, а також металевий предмет, схожий на кулю, яка має деформації у виді
вм`ятини жовтої оболонки з розірвання її в задній частині, під оболонкою
проглядається сердечник, довжина кулі 26 мм, діаметр в основі - 7 мм.
Під час дослідження цих протоколів свідок ОСОБА_1473
підтвердив наявну в них інформацію про видачу ним цих предметів, уточнивши, що
саме про цю пластину з бронежилета, як вважає ОСОБА_685 , та пізніше виявлену
кулю на місці його поранення він свідчив у своїх показаннях, вказані предмети
можливо він прикріпив скотчем один до одного, але точно не пам`ятає.
Як вбачається з досліджених судом заяви свідка ОСОБА_1475
від 24 березня 2014 року та протоколу огляду та вилучення речей
від 24 березня 2014 року (т. 134 а. 108-109, 230) вказаний свідок видав
передню частину бронежилету (жилет на тканинній основі з металевою пластиною),
який з його слів знаходився на ОСОБА_2904 в момент поранення. На внутрішній
частині тканинної основи бронежилету наявні плями бурого кольору. В тканинній
основі бронежилету 100 мм від лівого краю та 80 мм від верхнього зрізу виявлено
пошкодження у вигляді наскрізного отвору овальної форми з рваними краями.
За висновком комплексної судової трасологічної,
балістичної та хімічної експертизи № 3599/3600/14-33/3632/14-34 від 26 червня
2014 року з додатками у виді фото таблиць, яку провели експерти ОСОБА_901 ,
ОСОБА_902 , ОСОБА_1082 , ОСОБА_1083 (т. 134 а. 137-145), на передній частині
бронежилета, наданого свідком ОСОБА_2905 , наявне наскрізне вогнепальне
пошкодження зі слідами металізації міді залишеної предметом, яким могла бути
оболонкова куля калібру 7,62 мм, не внаслідок рикошету, а прямого попадання, а
на металевій пластині, виданій свідком ОСОБА_1473 - вогнепальне пошкодження у
виді пластичної деформації утвореної при контактній взаємодії метального
снаряду (бокової поверхні кулі) з перешкодою (пластина). На передній частині
бронежилета, наданого свідком ОСОБА_1476 , вхідним є пошкодження на зовнішній
поверхні, а вихідне - на внутрішній, встановити вид і зразок зброї, з якої був
здійснений постріл не можливо, а сам він був з неблизької відстані. Пошкодження
на передній частині бронежилета, наданого ОСОБА_2905 , та металевої пластини,
виданій ОСОБА_2906 , ймовірно могли утворитися від кулі, виданої ОСОБА_2906 ,
внаслідок проходження нею передньої частини бронежилету та тіла потерпілого.
Наявні на боковій поверхні кулі, виданій ОСОБА_2906 , деформація могла
утвориться в результаті проходження нею через передню частину бронежилету (не
контактуючи з передньою захисною пластиною), тіло потерпілого та послідуючого
удару в металеву пластину задньої частини бронежилету.
Однак, не зважаючи на детальні дослідження самих вказаних
предметів, їх ідентифікуюча складова залишилася органом досудового
розслідування не вивченою.
Так, бронежилет чи його елементи з тілом ОСОБА_685 до
моргу доставлені не були, свідок ОСОБА_1473 не був очевидцем і його зняття з
тіла загиблого, як не міг загадати обставини виникнення біля тіла загиблого
пластини з бронежилету, з якою він потім вчиняв різні маніпуляції. Свідок
ОСОБА_1475 до допиту під час судового розгляду стороною обвинувачення не
заявлявся, а виявлені на виданій ним передній частині бронежилету ймовірно
біологічні сліди експертним шляхом на предмет їх походження від загиблого
ОСОБА_685 не перевірялися. Більш того, свідок ОСОБА_1476 надав лише передню
частину бронежилету, а свідок ОСОБА_1473 - одну пластину без будь-яких
об`єктивних ознак їх походження від одного і того самого бронежилету, відтак
зв`язок цих елементів між собою як складових одного предмету не доведена,
судово-медичні дослідження на предмет перевірки локальної відповідності
виявлених пошкоджень на вказаних частинах бронежилету виданих свідками,
тілесним ушкодженням на тілі загиблого також проведені не були. Дійсно,
характерне пошкодження на пластині (вм`ятина) дозволяло свідку ОСОБА_1473 не
переплутати її з іншою такою пластиною і віднайти її навіть після втрати
контролю за нею, проте будь-яких прямих даних про її належність саме до
бронежилету ОСОБА_685 до суду не подано. Звертає на себе увагу і зафіксована на
фото матеріалах відмінність між частиною бронежилету, яку видав свідок
ОСОБА_1476 (т. 134 а. 143), та частиною бронежилету, яка зафіксована на тілі
загиблого ОСОБА_685 (т. 135 а. 58), зокрема, за кольором - у першому
випадку «чорна» і це прямо зафіксовано експертами (т. 134 а. 139), а у другому
«синя», що відповідало за кольором формі військовослужбовців внутрішніх військ,
за розмірами - у першому випадку довжина боків від лямок до заокруглення
на поясі є візуально коротшою, аніж у другому варіанті, хоча це, дійсно, може
бути і дефектом зміни кута фотозйомки, але вирішення цих питань перебуває поза
межами компетенції суду, за характером пошкоджень - пошкодження виявлені
у першому випадку є менш вираженими, аніж у другому, тим більше залишилося не
вирішеним питання відповідності пошкодження, зафіксованого на фото (т. 135 а.
58), пошкодженню, виявленому на пластині, виданій свідком ОСОБА_1473 (т. 134 а.
105).
Вказані моменти залишилися поза увагою органу досудового
розслідування.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 18ц
від 24 березня 2014 року (т. 134 а. 99-100), на кулі, виданій свідком
ОСОБА_650 , крові та клітинних елементів тканин людини виявлено не було, що за
підсумком не дозволяє і за біологічними слідами пов`язати цю кулю з пораненням
саме ОСОБА_685 .
Таким чином, суд, керуючись правилами про нікчемність
припущень для доказового значення (ч. 3 ст. 373 КПК України), вважає
недоведеним допустимими доказами те, що видані свідками ОСОБА_2835 пластина, а ОСОБА_2905
- передня частина бронежилету, були саме
з того бронежилету, в якому ОСОБА_685 перебував на момент поранення, а також
видана свідком ОСОБА_2835 куля, була саме тією, якою було смертельно поранено
ОСОБА_685 . При цьому, суд присяжних, хоча і визнав недоведеним зв`язок виданої
свідком ОСОБА_2835 кулі з пораненням ОСОБА_2903 , проте вважає поданими
доказами об`єктивно доведеним те, що на вул. Інститутська локально поруч з
місцем смертельного поранення останнього було виявлено вказану кулю як
матеріальний слід пострілу з конкретної вогнепальної зброї, що мав місце 20
лютого 2014 року.
З урахуванням вказаних висновків суду, згідно із
остаточними судово-балістичними даними, які судом покладені в основу
даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що стосується даного епізоду),
«куля видана свідком ОСОБА_650 ». є частиною 7,62-мм проміжного патрону зразка
1943 року з кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С) заводського виробництва,
та могла бути вистріляна зі зброї калібру 7,62х39 мм: АК-47, АКМ, СКС, Сайга,
Вулкан та ін., а патрони, споряджені кулею, представленою на дослідження,
можуть використовуватись окрім зазначених видів зброї, також в РПД (ручний кулемет
Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашнікова), 9А-91, А-91, Вепрь та ін. видах
бойової та мисливської нарізної зброї. На представленій на дослідження кулі
наявні сліди нарізів каналу ствола, придатні для ідентифікації зброї, з якої
вона вистріляна. Дана куля відстріляна з
автомата 7,62х39мм АКМС № НОМЕР_250, закріпленого за обвинуваченим
ОСОБА_389 (РСП).
У цьому зв`язку переконливою демонстрацією сектору, з
якого вівся обстріл вказаної групи активістів, серед яких було смертельно
поранено ОСОБА_393 та ОСОБА_475 , є фіксація влучання поряд із залишками цієї
групи кулі в рекламний щит (сітілайт), внаслідок чого осколки скла цієї
конструкції розлітаються в бік низу вул. Інститутська (умовно в бік Майдану
Незалежності), що вказує на напрямок ведення стрільби - зі сторони урядового
кварталу, в якій, зокрема, знаходилася сніжна барикада, за якою перебували
озброєні бійці РСП та інші правоохоронці, що з ними взаємодіяли. Але цей
напрямок, як позицію для ведення такої стрільби, охоплює не тільки сніжну бакрикаду.
Така фіксація є на екранах 2/2 та 4/4 відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2…» (астрономічний час 09 год. 24 хв. 17 сек.).
Відповідно до досліджених судом присяжних лікарського
свідоцтва про його смерть № 619 (т. 134 а. 171), висновку судово-медичної
експертизи № 619 від 26 березня 2014 року, яку провів експерт ОСОБА_1477 ,
з додатками у виді результатів додаткових досліджень, в тому числі і клаптя
шкіри загиблого (т. 134 а. 74-85), у ОСОБА_475 виявлено наскрізне вогнепальне
проникаюче кульове поранення грудної клітки з вхідною вогнепальною раною на
передній поверхні грудної клітки справа з дефектом шкіри «мінус-тканина»,
діаметром 0,7 см, з рановим каналом, що відходить від неї спереду назад, зверху
вниз та дещо зліва направо, по ходу якого ушкоджені права легеня, праве
передсердя, осердя, м`які тканини і закінчується вихідною раною на спині
справа. ОСОБА_808 правою половиною тулуба (грудної клітки) спереду був
звернутий до джерела пострілу. За додатковим дослідженням загиблий стану сп`яніння
не мав. Вказане прижиттєве тілесне ушкодження спричинено пострілом з
вогнепальної зброї, має ознаки тяжкого за критерієм небезпеки для життя, є
причиною смерті.
Висновок експертизи № 619 узгоджується з висновком
іншої експертизи № 56/619 від 14 квітня 2014 року, яку провів той самий
експерт і акцентував увагу на відсутності відомостей про проходження кулі
скрізь перешкоду, для визначення дистанції пострілу та калібру кулі (т. 134 а.
90-94).
Крім того, відповідно до дослідженого в судовому
засіданні висновку комісійної судово-медичної експертизи № 186/2015/о від 12
жовтня 2015 року (т. 135 а. 29-45), яку провели експерти ОСОБА_942 , ОСОБА_941
і ОСОБА_1230 спираючись на
дослідженні вище копії висновків експертиз, протоколи слідчого експерименту та
відео, на якому зафіксовано момент поранення ОСОБА_475 , комісія експертів
дійшла висновку, що ОСОБА_808 , саме 20 лютого 2014 року отримав одне
(внаслідок одного пострілу) вогнепальне поранення грудної клітки, від якого
настала смерть, з вхідною раною на передній поверхні грудної клітки справа,
рановим каналом, що відходить від неї спереду назад, зверху вниз та дещо зліва направо і закінчується вихідною раною на спині
справа. Обставини отримання потерпілим вогнепального поранення, в тому числі
його положення (пози) в момент такого поранення, об`єктивно відображені на
відео запису і повністю корелюють із судово-медичними даними, у момент
наскрізного поранення в груди потерпілий був звернутий передньою поверхнею тіла
до дульного зрізу зброї.
Суд оцінює критично, а тому відхиляє висновок цієї
комісійної експертизи № 186/2015/о в частині визначення калібру нарізної зброї
- 7,62 мм, пострілом з якої ОСОБА_685 отримав поранення, оскільки в основу
такого висновку експерти поклали результати інших спеціальних експертних досліджень
елементів бронежилету та кулі, належність яких до даного епізоду допустимими
доказами за результатами судового розгляду не доведена.
Крім того, висновок експертів № 186-2015/о щодо
ситуаційних обставин пострілу (взаємне розташування на місцевості потерпілого
та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому вона могла перебувати)
через їх непідтвердження балістичними чи криміналістичними дослідженнями та
характер припущення, суд присяжних також визнає недопустимими доказами, які не
можуть бути покладені в основу даного вироку. Відтак, враховуючи окремо
сформульовану судом правову позицію з наведенням доводів та мотивів (пункт
5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього приводу виявилися
обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість - суд виключає з
переліку таких, на які посилається у вироку.
Інші докази сторонами не подавалися.
Оцінюючи подані сторонами докази щодо факту подій за
епізодом загибелі ОСОБА_475 , суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає
допустимими та достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Враховуючи напрямок ранового каналу (зверху донизу та
дещо зліва направо) в тілі потерпілого ОСОБА_475 , дані про його розташування у
просторі на момент поранення (у вертикальному положенні звернутий передом до
сніжної барикади) на фоні безсумнівного джерела пострілу, що його спричинив, з
боку сил правопорядку з напрямку урядового кварталу (верх вул. Інститутська в
бік НБУ та ділянку по її лівий бік), ведення у даному випадку стрільби з
позиції саме сніжної барикади, за якою перебували озброєні бійці РСП та інші
правоохоронці, що з ними взаємодіяли, є недоведеним.
Крім того, епізод загибелі потерпілого ОСОБА_475 у цій
справі тісно поєднаний з епізодом загибелі потерпілого ОСОБА_393 . Ці обидва
епізоди відбувалися локально абсолютно на одному місці (на тротуарі з правого
боку вул. Інститутській в м. Києві біля готелю «Україна»), у стислий в межах
однієї хвилини проміжок часу (09 год. з 21 хв. 59 сек. до 22 хв. 51 сек.) та
під час однієї і тієї ж події «Майдану» - локальне (тротуарна доріжка від
готелю «Україна») здійснення у присутності вказаних осіб групового (три носія
предметів, схожих на вогнепальну зброю) збройного нападу на працівників
правоохоронних органів, які утримували свої позиції за сніжною барикадою, тому
вони мають спільну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення містить
перехресні посилання на докази та факти, а їх самих слід розглядати в їхній
сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд самої цієї події.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_808 , перебуваючи на тротуарі з правого боку вул.
Інститутській в м. Києві біля готелю «Україна», 20 лютого 2014 року о 09 год.
22 хв. 51 сек. під час загострення протистояння між активістами «Майдану» та
працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї отримав
одне (внаслідок одного пострілу) наскрізне вогнепальне поранення грудної клітки
з ушкодженням внутрішніх органів, від якого настала смерть, з вхідною раною на
передній поверхні грудної клітки справа, рановим каналом, що відходить від неї
спереду назад, зверху вниз та дещо зліва направо
і закінчується вихідною раною на спині справа. У момент поранення в груди
потерпілий був звернутий передньою поверхнею тіла до дульного зрізу зброї та
верху вул. Інститутська. Наскрізне вогнепальне поранення грудної клітки має
ознаки тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя).
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому озброєними бійцями РСП чи обвинуваченими
не здобуто. Водночас, безспірно встановлено, що вогнепальне поранення
ОСОБА_1478 було прицільно завдано з території, яка перебувала під виключним
контролем співробітників правоохоронних органів, тактична взаємодія яких із
озброєними бійцями РСП не доведена - постріл був здійснений з сектору, який
охоплював верх вул. Інститутська від місця отримання поранення ОСОБА_1470 в бік
НБУ та ділянку по її лівий бік.
У межах даного епізоду поданими доказами також безспірно
доведено факт здійснення у бік протестувальників пострілу зі штатної зброї, яка
була закріплена за обвинуваченим ОСОБА_389 - автомат «Калашникова» АКМС калібру
7,62х39мм № НОМЕР_6 .
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів
встановлено, що перед пораненням ОСОБА_475 в тому ж місці та в тій самій групі
активістів отримали поранення руки особа, яка була також в камуфльованому одязі
і тримала у руках предмет, схожий на мисливську рушницю, та перед цим
смертельне поранення ОСОБА_807 , який прикривав вказану озброєну особу, відтак
останні вчиняли дії, які становили та могли бути оцінені такими, що становлять
реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів як учасників
іншої сторони протистояння з огляду на взаємне розташування на місцевості, яке
не виключало можливість безпосереднього вогневого контакту. Більш того, так
звана група ОСОБА_393 із озброєним активістом у синьому камуфляжі на цьому
напрямку вулиці діяла не самостійно, нижче неї перебували за деревами особи,
які тримали в руках предмети, які за очевидними зовнішніми ознаками також схожі
на вогнепальну зброю типу мисливської рушниці та пістолет відповідно, наражаючи
у такий спосіб на небезпеку групу активістів, які перебували попереду, в тому
числі ОСОБА_393 , а пізніше й ОСОБА_475 . Однак, ОСОБА_808 , отримуючи своє
поранення, хоча і приєднався до вказаної передової групи активістів, проте
через її залишення перед цим згаданого озброєного мисливською рушницею
активіста ані він, ОСОБА_808 , окремо, ані група активістів, які залишилася і
до яких він приєднався, вже безпосередньо не становили і не могли становити
будь-якої загрози для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів як
учасників іншої сторони протистояння, відтак, законні підстави для застосування
вогнепальної зброї правоохоронцями у даному випадку, коли помилковість
припущення про протилежне могла бути належним чином оцінена, були відсутні.
5.4.40. За епізодом поранення
ОСОБА_430 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1428 показав, що вперше цілеспрямовано для участі в
акціях протесту прибув на ОСОБА_1251 у вечір 19 лютого 2014 року. Перед цим був
на ОСОБА_829 в грудні 2013 року, коли ситуація була зовсім інша. Вечір та ніч
на 20 лютого пройшли спокійно, він допомагав підносити шини, якими
укріплювалася передова барикада, правоохоронці стріляли лише гумовими кулями,
чутно було поодинокі вибухи петард. Із світанком почалися активні дії.
Протестуючі почали кидатися у правоохоронців камінням, пляшками із
запалювальними сумішами, ті у свою чергу застосовували газ, зросла кількість
пострілів та вибухів, була підпалена барикада із шин, яка будувалася ними
вночі, і це тривало приблизно до години 08 - 09 ранку, адже вже було світло.
Серед загального шуму звуків пострілів з вогнепальної зброї він не відрізняв.
Перебуваючи за великими спорудженими металевими щитами на передовій лінії майже
навпроти Стели Незалежності, після того, як хтось зі спини вигукнув «Вони
відступають», розсунули щити і побачили як дійсно правоохоронці спішно
відходять. Він разом з іншими протестуючими побіг за ними, щоб відігнати подалі
з території «Майдану». Рішення приймалося спонтанно. Він рухався з правої
сторони вул. Інститутська під містком на верх, попереду від`їжджала синя
спецмашина з водометом. Він намагався пошкодити шланг, через який зі
стаціонарного пожежного гідранта заливали «Майдан», потім побіг вище. Коли
правоохоронці відійшли за готель «Україна», стали чутні крики та інтенсивні
звуки пострілів з боку Жовтневого палацу, тому він разом з іншими протестуючими
повернувся назад, нижче за місток, і почав підійматися по газону до Жовтневого
палацу. Протестуючі тягнули із собою каміння та пляшки із запалювальною
сумішшю, якими атакували, їх же отримували у відповідь. Він, потерпілий також
тягнув із собою ящик з такими пляшками, який залишив на першій тротуарній
доріжці, оскільки суміш не горіла. Піднімалися до ОСОБА_794 з єдиною метою -
відтіснити правоохоронців від «Майдану» в бік станції метро «Хрещатик». Коли
вдалося піднятися до Жовтневого палацу і побачити палаючий автобус та
відступаючих правоохоронців у темній формі, він взяв щит і разом з іншими
чотирма раніше невідомими особами знову побіг за відступаючими. Вони мали
бажання переслідувати правоохоронців і кричати їм в слід. Однак, добігши до
зеленого дерев`яного паркану і побачивши, що вони значно відірвалися від інших
протестуючих, які лише формували групи позаду, зупинилися і присівши сховалися
за щитами, при цьому двоє разом з потерпілим були спереду, а двоє - за ними.
Вони бачили перед собою на відстані близько 100 метрів дві групи правоохоронців
у однаковому темно сірому з відтинками синього форменому одязі приблизно по
десять осіб, які групувалися на проїзній частині біля входу до метро «Хрещатик»
перед сніжною барикадою (одна - ближче, а інша - дальше) і візуально ніяких
інших дій не виконували. Раптово пролунав звук, схожий на постріл, чоловік
віком за 40 років, який був праворуч біля потерпілого, впав. Тут він вперше
усвідомив, що проти них застосована вогнепальна зброя, до цього безстрашність
домінувала. Пораненого почали відтягувати ті, хто були позаду, а він разом з
іншим хлопцем відступали і прикривали їх щитами, при цьому він підняв щит
пораненого. Їм вдалося зробити декілька кроків назад, як щось гучно вдарило об
його, потерпілого, лівий невеликий щит і він впав, відчувши біль з лівого боку.
Його відтягнули за основну групу протестуючих, які захищалися куском металевої
загорожі, і відвели в небезпечне місце для надання медичної допомоги. Проходячи
поруч із Жовтневим палацом, він, потерпілий, бачив багато поранених в крові.
Під час огляду медиками-волонтерами в нього було виявлено, як його запевнили,
легке поранення в лівий бік та дрібні пошкодження від уламків щита на правій
руці. Приблизно о 12 годині дня він поїхав додому, де йому стало погано, у
зв`язку з чим наступного дня його друзі викликали швидку медичну допомогу. Його
доставили в КМКЛ № 5, де під час операції лікарі вилучили в області хребта і
продемонстрували кулю із закругленим кінчиком, яку він, маючи досвід військової
служби, ідентифікував як від пістолета Макарова, що власне і підтвердили
лікарі. Медики діагностували проникаюче вогнепальне поранення грудної клітини з
розривом селезінки та інших внутрішніх органів. З приводу вогнепального
поранення він лікувався в Україні та Чехії більше двох місяців, також тричі
отримав від держави допомогу на загальну суму 164 000 грн.
Як уточнив потерпілий: - поранення він отримав 20 лютого
приблизно у проміжку часу з 09 год. 30 хв. до 11 год., це дуже умовно, оскільки
відчуття часу було викривлене; - у момент поранення він був звернутий лівим
боком у перед в напрямку згаданих вище груп співробітників правоохоронних
органів, з початку гадав, що був вибух і щось потрапило в щит від забору, а потім,
коли вилучили кулю, зрозумів, що стріляли правоохоронці; - вказані обставини
відтворив на місцевості під час слідчого експерименту, вказавши приблизне місце
свого поранення; - беручи участь в описаних подіях, він не мав на меті
проявляти агресію до міліції, так само не очікував її і від неї, події
розвивалися самі собою - активісти наступали лише тому, що відступали
правоохоронці, взагалі дії перших були спонтанними та неорганізованими, агресія
з їх боку була виключно у відповідь, оскільки спровокована насильством з боку
міліції; - конкретних закликів з будь-якого боку переслідувати правоохоронців
чи не робити цього, він не міг відрізнити скрізь загальний шум і ґвалт; - те,
що він разом з іншими чотирма протестуючими опинився попереду всіх, не було наслідком
якихось спеціально продуманих дій правоохоронців, які бажали у такий спосіб їх
заманити і затримати, скоріше навпаки, це наслідок наспіх вчинених під
емоційним станом непродуманих дій самих активістів, але припустив, що
планованим відступом могли виманюватися основні сили «Майдану» з метою їх
блокування, хоча ознак штурму ті події, за якими він спостерігав особисто, не
мали; - правоохоронці відступали рівно на стільки, на скільки встигала
від`їхати їх техніка; - під час вказаних подій був одягнутий у рибацький
комбінезон оливкового кольору, чорний велосипедний шолом з білими смужками, на
обличчі мав чорну лижну маску із зелено-розовими вкрапленнями, мав невеликий
сіро-синій рюкзак; - переглядаючи відео тих подій, побачив себе лише епізодично
під час ранкового взаємного кидання сторонами протистояння каміння.
Потерпілий також показав, що очевидцем застосування зброї
з боку протестуючих не був, однак, вночі перед відступом правоохоронців на
Майдані Незалежності, коли він робив вилазки за крайні щити, до нього звернувся
невідомий, схожий на колишнього військового, з пропозицією «пальнути» в
бік міліції, може і когось вбити, щось умовно при цьому казав про наявну в
нього зброю, на що він, потерпілий, категорично сказав «ні», а коли
розповів про це іншим, йому порадили не звертати на цю особу увагу, яка
з`являлася на передовій не вперше. Потерпілий засудив застосування зброї з усіх
боків, а кидання «коктейлями молотова» - назвав хуліганством, але вони робили
лише це, а в них стріляли.
Згідно з дослідженою судом заявою ОСОБА_1479 від
10 червня 2014 року, особа якого підтверджена копією паспорта, останній,
посилаючись на медичні дані фіксації вогнепального поранення поперекової
ділянки, у зв`язку з чим був госпіталізований 21 лютого 2014 року о 13 год. 15
хв. до хірургічного відділення КМКЛ № 5 (довідка КМКЛ № 5 від 21 лютого
2014 року № 346-01), просив в межах досудового розслідування, розпочатого за
фактом отримання вогнепального поранення грудної клітки зліва 20 лютого 2014
року під час акцій протесту на вул. Інститутській в м. Києві з боку осіб,
одягнутих у форму працівників правоохоронних органів, залучити до даного
кримінального провадження як потерпілого (т. 55 а. 50-54, 56-58, 66-70).
Суд критично оцінює відомості про особисті дані на
потерпілого ОСОБА_430 , які в окремих документах помилково зазначаються як «
ОСОБА_1480 », оскільки ця помилка виявлена шляхом перевірки особистих
документів на потерпілого.
Аналогічні викладеним вище показання про обставини свого
поранення з боку правоохоронців потерпілий надав безпосередньо на місцевості і
під час слідчого експерименту 08 вересня 2015 року, протокол якого
та додатки до нього у виді фото таблиць були безпосередньо досліджені судом
присяжних. При цьому потерпілий уточнив, що саме на фото № 6, коли він був
звернутий лівим боком у бік правоохоронців, отримав вогнепальне поранення
пістолетною кулею (т. 55 а. 84-94).
Згідно з дослідженим судом присяжних під час судового
розгляду протоколу огляду речей і документів від 28 вересня 2015 року (т.
55 а. 120-124), під перегляду за участю потерпілого п`яти відеозаписів: 1) «Небесна
сотня. Зима, що нас змінила», тривалістю 44 хв. 58 сек.; 2) «Революція
Україна Київ Контратака Майдану вул. Інститутська 2014.02.20», тривалістю
41 хв. 05 сек.; 3) «События в Киеве [ 20.02.2014 ]. Контратака Майдана»,
тривалістю 41 хв. 05 сек.; 4) «Висота "Жовтневий". Остання висота
- Altitude "October Palace". Last altitude», тривалістю 02 год.
44 хв. 36 сек.; 5) «ШОК!В сети появилось НОВОЕ видео расстрела на Институтской
20-го февраля!», тривалістю 55 хв. 22 сек., потерпілий ОСОБА_1428 не
ідентифікував себе на цих відеозаписах.
Як видно з досліджених під час судового розгляду судом
присяжних даних, які містить наявний у справі диск ЕМТЕС DVD-R …3636, файл
«Інститутська 20 лютого. Вбивство майданівців» (т. 52 а. 173), у період з
13 хв. 38 сек. по 14 хв. 15 сек. запису, панорамно зображено провулок, який
з`єднує Жовтневий палац та вул. Інститутська і по якому вслід за відступаючими
зі зброєю правоохоронцями у чорному одязі з жовтими пов`язками на рукавах
рухається передова група протестуючих. У подальшому ця група людей в районі
розташування зеленого забору з написом «Хмельничани вже тут» виходить за
межі простору, що фіксувався камерою автора відео.
Під час дослідження вказаного відео потерпілий ОСОБА_1428
хоча також не зміг ідентифікувати себе, проте вказав, що серед вказаної
передової групи протестуючих був і він, оскільки зафіксовані автором відео
обставини повністю збігаються з тими подіями, учасником яких він був перед
пораненням, уточнивши, що основна група протестуючих, яка формувалася за
елементами металевого забору і на якій акцентована увага автора дослідженого
відео починаючи з 14 хв. 37 сек. запису, була далеко за його спиною.
Суд присяжних звертає увагу на те, що досліджений за
епізодом поранення ОСОБА_780 відео файл «47 _ 20.02.2014» на диску
Verbatim DVD-R …50582 (т. 8 а. 130) містить аналогічні дані про обставини
подій, які зафіксовані на відео «Інститутська 20 лютого. Вбивство
майданівців» (зокрема, відео «47…», починаючи з 01 хв. 40 сек. запису, а
відео «Інститутська 20 лютого...» - з 14 хв. 35 сек.), що вказує на єдність їх
джерела. При цьому останнє являє собою більш змістовне та розгорнуте за сюжетом
відео, а згідно з першим, як видно з довідкової інформації, яка його
супроводжує, вказані події відбувалися 20 лютого 2014 року о 09 год. 24-25 хв.,
що узгоджується з даними відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40) та водночас
спростовує припущення потерпілого ОСОБА_1479 про факт свого вогнепального
поранення за часом пізніше, ніж 09 год. 30 хв. 15 сек., коли правоохоронці в
чорному форменому одязі залишили сніжну барикаду.
Крім того, згідно з даними, які містить повністю
досліджене судом відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» (флеш носій - т.
90 а. 40), на ньому зафіксовано:
а) розпалене вогнище за барикадою під містком на ближній
стороні від Жовтневого палацу - 09 год. 19 хв. 51 сек., екран 4/1, а далі 1/4;
б) масовий рух активістів вверх в напрямку Жовтневого
палацу біля квіткового годинника - 09 год. 19 хв. 58 сек., екран 3/3;
в) палаючий автобус на парковці зліва від Жовтневого
палацу та одночасний відступ правоохоронців з алейки до сніжної барикади - 09
год. 20 хв. 01 сек., екрани 2/1, 4/1, 4/2 та 4/3, а далі 3/2;
г) скупчення правоохоронців біля сніжної барикади ближче
до виходу на станції метро «Хрещатик» - 09 год. 20 хв. 04 сек., екран 3/2;
ґ) рух передової групи активістів на алейку від
Жовтневого палацу - 09 год. 20 хв. 43 сек., екрани 2/1 та 4/3;
д) спішний рух передової групи активістів алейкою від
Жовтневого палацу (біля електрощитової) - 09 год. 21 хв. 15 сек., екран 4/3;
е) рух передової групи активістів на кінець алейки від
Жовтневого палацу - 09 год. 21 хв. 40 сек., екран 3/3 (на задньому плані), 09
год. 22 хв. 06 сек., екран 4/3;
є) фіксація цією передовою групою активістів позицій за
деревами на кінці алейки, евакуація ідентифікованого під час судового розгляду
потерпілого ОСОБА_832 у камуфляжному одязі серед вказаної передової групи - з
09 год. 22 хв. 31 сек., екрани 4/1 та 4/2;
ж); фіксується евакуація поранених і біля Жовтневого
палацу - 09 год. 22 хв. 43 сек., екран 1/2;
з) просування алейкою групи активістів, які прикривалися
куском металевої загорожі - 09 год. 24 хв. 33 сек., екран 2/2;
Сторона захисту поставила під сумнів показання
потерпілого ОСОБА_1479 , вважаючи їх такими, що зовсім не узгоджуються з
показаннями очевидців цих подій також допитаних у статусі потерпілих ОСОБА_341
та ОСОБА_1226 , а відтак вважали їх завідомо неправдивими, оскільки, на думку
захисту, вони надані особою, яка не була очевидцем тих подій, про які
повідомила суду.
Суд не знаходить такі оцінки сторони захисту належно
обґрунтованими з таких причин.
По-перше, потерпілий ОСОБА_937 свідчив про події, що мали
місце лише на початку розвитку атаки активістів «Майдану» по вул. Інститутська
від містка та охоплювалися часом 09 год. між 01 - 02 хв. Саме про такі події
повідомив і ОСОБА_1428 , описуючи свій рух разом з іншими активістами з метою
переслідування правоохоронців від барикад до містка над вул. Інститутська, біля
якого працювали водомети. Відтак суперечностей не виявлено.
По-друге, потерпілий ОСОБА_1244 свідчив про події, що
стосувалися вже загаданих обставин початку такої атака по вул. Інститутська, а
також і лише обставин її завершення після обстрілу передової групи активістів,
які хаотично поверталися під місток по вул. Інститутська та охоплювалися часом
09 год. між 07 - 09 хв. Саме про такі події повідомив і ОСОБА_1428 , описуючи
свій рух назад к містку разом з іншими активістами під звуки інтенсивних
пострілів з боку Жовтневого палацу. Відтак суперечностей не виявлено і в даному
випадку.
По-третє, описані потерпілим ОСОБА_1428 подальші події на
алейці від Жовтневого палацу за його участю узгоджуються з даними досліджених
відео записів, а тому теж не можуть бути визнані хибними.
Згідно з дослідженим в судовому засіданні висновком
експерта ОСОБА_1481 за результатами проведення судово-медичної експертизи №
1576 від 05 серпня 2014 року при обстеженні і вивченні медичної
документації на ОСОБА_1479 у нього виявлено вогнепальне поранення грудної
клітки зліва: перелом 9-го ребра зліва, крайовий перелом остистого відростку
2-го поперекового хребця, розрив товстої кишки, селезінкової вени та хвоста підшлункової
залози, стороннє тіло (куля) в проекції 2-3-го остистих відростків поперекових
хребців (вхідний отвір в проекції 9 ребра по середнє-пахвовій лінії, рановий
канал спереду назад, зверху вниз довжиною до 30 см до рівня 2-3 остистих
відростків поперекових хребців з наявністю кулі; рубець на боковій поверхні
грудної клітки зліва в проекції 9 ребра по середньо-пахвовій лінії є наслідком
загоєння вхідного отвору після хірургічного втручання), яке ускладнилось за
очеревиною гематомою тощо. Ці ушкодження утворились від дії тупого предмету з
обмеженою поверхнею контакту і значною кінетичною енергією, що могло бути
внаслідок пострілу набоями, які були споряджені металевими кулями, за давністю
може відповідати 20 лютого 2014 року та відноситься до тяжкого тілесного
ушкодження (за критерієм небезпеки для життя) (т. 55 а. 102-107).
Факт проведення хірургічного втручання за наслідком
вогнепального поранення 20 лютого 2014 року ОСОБА_1479 з подальшим видаленням
кулі підтверджено дослідженими в судовому засіданні відомостями, які містять довідка
слідчого про неможливість встановлення місця знаходження цієї кулі, не
реалізовані документи про призначення і проведення службового розслідування,
результати якого на даний час не відомі, відповіді на запити КМКЛ № 5 №
499-16/ЗП від 14 березня 2014 року, № 1067-16 від 10 червня 2014 року, №
1194-16 від 10 липня 2015 року про хід і результати проведених ОСОБА_1482
операцій, виписка із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №
1516 від 06 березня 2014 року. Зокрема, ОСОБА_1479 було доставлено каретою
швидкої медичної допомоги № 161 до приймального відділення КМКЛ № 5 о 13 год.
15 хв. 21 лютого 2014 року з вогнепальним пораненням грудної клітки зліва, під
час обробки рани було видалено кулю, яку передано працівнику міліції, дані щодо
особи якого в медичних документах відсутні (т. 55 а. 125, 127-128, 133-135,
144-147, 160-170).
Крім того, як видно з досліджених в судовому засіданні матеріалів
вбачається, що ОСОБА_1428 був включений до Програми гуманітарної евакуації
постраждалих громадян «MEDEVAC» МВС Чеської Республіки, в ході якої йому була
зроблена операція у Першій хірургічній клініці Загальної Факультативної Лікарні
в Празі через складний стан здоров`я (т. 55 а. 148-158).
Подана на дослідження експертам медична документація за
даним епізодом походженням із-за кордону була належним чином верифікована, про
що свідчать їх належний (акредитований) переклад та консульські документи
Посольства України в Чеській Республіці (т. 55 а. 148-152), що суд визнає
достатнім для того, щоб визнати відомості, які вона містить, а також похідні
від неї докази допустимими для цілей даного провадження.
Як вбачається з висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 202-2015/о від 21 жовтня 2015 року (т. 55 а. 113-119), яку
провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 , ОСОБА_942 , маючи у своєму
розпорядженні висновок експерта № 1576 від 05 серпня 2014 року, протоколи
допиту потерпілого, слідчого експерименту з ним та відеозапис цієї слідчої дії,
ОСОБА_1428 20 лютого 2014 року отримав сліпе проникаюче вогнепальне поранення
тулуба, при цьому: вхідна вогнепальна рана розташована на лівій бічній поверхні
тулуба); напрямок ранового каналу зліва направо, спереду назад та зверху
донизу, останній закінчувався стороннім тілом - кулею в м`яких тканинах задньої
поверхні тулуба. Застосування з боку потерпілого перешкоди - металевого щита,
незважаючи на відсутність судово-балістичних даних щодо снаряду, який був
вилучений з тіла потерпілого під час оперативного втручання, дали підставі
комісії експертів вважати, що вищезгаданий постріл був зроблений з неблизької
дистанції з нарізної вогнепальної зброї, дані про положення тіла потерпілого в
момент поранення, про яке він повідомив під час слідчого експерименту, повністю
корелює із наявними судово-медичними даними (щодо локалізації складових
вогнепального поранення, напрямку ранового каналу.
В іншій частині висновок комісії експертів № 202-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Сторона обвинувачення усунулася від необхідності
з`ясування обставини щодо часу поранення ОСОБА_1479 , що не сприяло належному
встановленню всіх обставин за даним епізодом за результатами судового розгляду.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом поранення ОСОБА_295 (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
«сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку).
Суд критично оцінює твердження сторони захисту про те, що
вказаний потерпілий прямо засвідчив факт наявності зброї серед активістів на
«Майдані», оскільки він з цього приводу дав показання лише з чужих слів, які
самі по собі є припущеннями, що ґрунтуються на чутках про те, що «зброю, яка
могла б бути на «Майдані», нібито забрали». Проте потерпілий підтвердив
наявність серед активістів осіб, які мали наміри стріляти в бік правоохоронців,
та шукали для цього однодумців.
Епізод поранення ОСОБА_1479 у цій справі входить до числа
двадцяти восьми епізодів поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1429 , ОСОБА_241 ,
ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 , ОСОБА_950 ,
ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 , ОСОБА_1046 ,
ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 , ОСОБА_916 ,
ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 , ОСОБА_1437 ,
ОСОБА_812 ) потерпілих, які відбувалися локально в межах одного сектору (вздовж
алейки, що веде від з`єднання з проїзною частиною вул. Інститутська в бік
Жовтневого палацу), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 22
до 30 хв.) та під час однієї і тієї ж події «Майдану» (відокремлений на відео
запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
епізод 8 «сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці двадцять вісім епізодів
мають спільну загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення
містить велику кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд
наголошує, що основна подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у
просуванні активістів «Майдану» від Жовтневого палацу по алейці, фіксація на
ній своїх позицій навпроти сніжної барикади, за якою перебували озброєні
співробітники РСП та інші озброєні правоохоронці, які, застосовуючи вогнепальну
зброю, діяли між собою спільно та злагоджено, намагаючись вогневим ураженням
зупинити таке просування активістів «Майдану». Таким чином, всі вказані
двадцять вісім епізодів, підкріплених цим загальним твердженням, слід
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд
відповідних подій.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_1428 приблизно у період часу з 09 год. 22 хв. до 09
год. 30 хв. 20 лютого 2014 року під час загострення протистояння між
активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням
вогнепальної зброї, перебуваючи в місті Києві на алейці від Жовтневого палацу,
отримав одне сліпе проникаюче вогнепальне поранення тулуба з ушкодженням
внутрішніх органів, при цьому: вхідна вогнепальна рана розташована на лівій
бічній поверхні тулуба; напрямок ранового каналу зліва направо, спереду назад
та зверху донизу, останній закінчувався стороннім тілом - кулею в м`яких
тканинах задньої поверхні тулуба, в момент отримання поранення потерпілий був
звернутий лівим боком до джерела вогнепального ураження та верху вул.
Інститутська, постріл, внаслідок якого утворилося дане поранення, був зроблений
з неблизької дистанції, з нарізної вогнепальної зброї, а, трактуючи всі сумніви
на користь обвинувачених, серед якої АКМС виключається. Вказане поранення
тулуба відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для
життя.
У межах даного провадження даних про заподіяння таких
поранень потерпілому ОСОБА_1482 співробітниками РСП та безпосередньо
обвинуваченими не здобуто. Однак, безспірно встановлено, що вогнепальне
поранення було завдано потерпілому ОСОБА_1482 з території (верх вулиці Інститутська,
який охоплювала розташовану поперек сніжну барикаду), яка перебувала під
виключним контролем співробітників правоохоронних органів, які злагоджено разом
з озброєними співробітниками РСП з метою стримати просування вперед активістів
застосовували вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб,
шляхом здійснення не вибіркових пострілів у напрямку натовпу та навколо.
Через малоінформативний характер поданих доказів не
можливо оцінити дії самого потерпілого ОСОБА_1479 в момент поранення на предмет
того, чи становили вони реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння. Однак,
документально зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою від
Жовтневого палацу не мало ознак атаки на правоохоронців, оскільки було
поступовим в межах звільнених територій самими правоохоронцями (відокремлений
на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» епізод 8 (пункт 5.3.2 вироку).
Задля повноти оцінок даний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1429 ,
ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 ,
ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 ,
ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 ,
ОСОБА_916 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 ,
ОСОБА_1437 , ОСОБА_812 ) потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами
оцінки доказів за ними у своїй сукупності додатково викладені у вироку за
результатами дослідження останнього за часом з наведених епізодів - загибель
ОСОБА_1279 .
5.4.41. За епізодом поранення
ОСОБА_431 .
Згідно з дослідженими судом запитами органів
прокуратури, листа відповіді КМКЛ № 10 від 04 березня 2014 року № 173 та рапорту
про прийняття повідомлення лікаря за фактами звернення гр-на ОСОБА_1483 ,
особа якого встановлена за паспортом, за медичною допомогою 20 лютого 2014 року
о 12 год. 05 хв. до КМКЛ № 10, а 25 лютого - за місцем свого проживання у м.
Луцьку (Волинська обласна лікарня) з діагнозом - вогнепальне поранення
правового стегна було розпочате 05 березня 2014 року досудове розслідування, а
його самого визнано потерпілим (т. 166 а. 18, 28-31, 37, 41-43, 70-71).
Дані про лікування ОСОБА_1483 в КМКЛ № 10 з вказаним
діагнозом у період часу з 20 по 25 лютого 2014 року, а у Волинській обласній
лікарні з 25 лютого по 21 березня 2014 року підтверджені випискою з історії
його хвороби № 207728, довідкою КМКЛ № 10 про вартість лікування та довідкою
Волинській обласній лікарні № 1091/2-10.15 від 02 червня 2015 року (т. 166
а. 45-46, 125, 144-145).
За розшуковими документами, потерпілий системно ухилявся
від явки до слідчого, його місце перебування та засоби зв`язку змінювалися (т.
166 а. 72-90), не забажав прибувати він і до суду. Принагідно відмітити, що
потерпілий сам себе асоціював як носія інформації про снайперів у вікнах готелю
«Україна», але ці дані суд позбавлений можливості перевірити, а тому й
використати в будь-якій спосіб під час ухвалення даного вироку.
Як видно з письмових заяв ОСОБА_1483 від 11 та 17 травня 2014 року (т. 166 а.
34, 44, 57) останній спочатку просив за фактом свого поранення кримінального
провадження не відкривати, заявив про відсутність бажання підтримувати приватне
обвинувачення та претензій до будь-кого через своє поранення, а потім просив
визнати потерпілим через вогнепальне поранення в стегно під час акцій протесу в
місті Києві.
Згідно з даними додатку до протоколу допиту потерпілого
ОСОБА_1483 від 17 травня 2014 року у виді схеми місцевості (т. 166 а.
64), місцем його поранення позначено ділянка місцевості на алейці, яка веде від
Жовтневого палацу до проїзної частини вулиці Інститутська, майже навпроти
ближнього до входу станції метро «Хрещатик» кута будівлі готелю «
ІНФОРМАЦІЯ_161 ».
За даними досліджених судом присяжних протоколу
слідчого експерименту від 16 жовтня 2015 року та додатків до нього (фото,
схема місцевості, відео фіксація) (т. 166 а. 91-97) ранком, приблизно 10
година, 20 лютого 2014 року ОСОБА_1429 рухався в темному одязі в групі
активістів повз Жовтневого палацу по алейці в напрямку проїзної частини вул.
Інститутській, переслідуючи при цьому озброєних правоохоронців у чорному
форменому одязі із жовтими пов`язками, які відстрілювалися. Перебуваючи дещо
далі, ніж це зображено на схемі, а саме, майже на краю алейки перед останнім
деревом справа у положенні напівприсядки, звернутий передньою частиною тіла в
напрямку лівого краю сніжної барикади, отримав справа наліво кульове поранення
у праве стегно (запис на 09 хв. 23 сек.). Після поранення потерпілий сховався
за деревом і з часом самостійно відповз до Жовтневого палацу, де йому надали
першу медичну допомогу. Кулю із захисного спорядження на нозі калібром 5,45мм
дістали лікарі в КМДА, подальша доля її не відома.
Однак, звертає на себе увагу той факт, що спеціаліст
криміналіст для проведення цієї слідчої дії не залучався, а дані вже наявного
висновку експерта медика не враховувалися.
За дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичної експертизи № 881/Е від 30 травня 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_1384 на підставі наявних медичних документів з КМКЛ № 10 (т. 166
а. 104-108), у ОСОБА_1483 на момент звернення за медичною допомогою було
виявлене наскрізне вогнепальне поранення м`яких тканин правого стегна без
ушкодження стегнової кістки та нервового пучка, яке відноситься, виходячи
виключно зі звичайної тривалості порушення анатомічної цілісності, до легкого
тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. При цьому,
вхідний отвір рани на зовнішній поверхні, а вихідний - на внутрішній поверхні.
Суд критично оцінює застереження захисту про безпідставність
вказаного висновку експерта в частині визначення вхідного та вихідного
характеру виявленої на тілі потерпілого рани, оскільки такий висновок
ґрунтується на прямо вказаних судово-медичних даних медичної карточки
стаціонарного хворого, в тому числі й напрямку ранового каналу (т. 166 а. 106,
153, 167).
Висновок експерта № 881/Е узгоджується з висновком
іншої судово-медичної експертизи № 448 від 22 травня 2014 року (т. 166 а.
113-114), яку провів експерт ОСОБА_1484 на підставі не тільки медичних документів
з КМКЛ № 10, а й з Волинської обласної лікарні (т. 166 а. 146-168), та
акцентував увагу на те, що виявлене у ОСОБА_1483 наскрізне вогнепальне
поранення м`яких тканин правого стегна відноситься до середнього ступеня
тяжкості тілесного ушкодження.
Суд всупереч доводам сторони захисту не знаходить
протиріч та суперечностей у вказаних двох висновках експертів, оскільки
висновок № 448 доповнює висновок № 881/Е, є більш повним через оцінку
судово-медичних даних, зафіксованих різними медичними закладами, і ці дані
відображають об`єктивно підтверджену тривалість порушення анатомічної
цілісності у потерпілого, що виключає необхідність її оцінки, виходячи із
звичних термінів, якими послуговувався експерт ОСОБА_1485 . Враховуючи
викладене, суд вважає більш повним, а тому і достовірним в частині визначення
тяжкості отриманого потерпілим тілесного ушкодження, висновок експерта № 448.
Відтак правових підстав для ініціювання судом свого права на доручення
проведення повторної експертизи (ч. 2 ст. 332 КПК України) не було.
За даними висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 223-2015/о від 18 грудня 2015 року (т. 166 а. 118-123), яку
провели експерти ОСОБА_942 , ОСОБА_941 та ОСОБА_940 , вивчивши і
проаналізувавши всю медичну документацію, копії протоколів допиту потерпілого
та слідчого експерименту з відео його проведення, інші експертні дослідження,
але так і не отримавши доступ до одягу потерпілого (т. 166 а. 118-123),
експерти також дійшли висновку, що ОСОБА_1429 20 лютого 2014 року отримав одне
наскрізне вогнепальне поранення м`яких тканин правого стегна, при цьому вхідна
рана розташована на зовнішній поверхні, а вихідна - на внутрішній, напрямок
ранового каналу справа наліво, спереду назад та знизу вверх. Характер поранення
дозволяє вважати, що постріл було зроблено з неблизької дистанції, можливість
перебування потерпілого в положенні, на яке він посилається під час слідчого
експерименту, корелює з наявними судово-медичними даними.
Вжитими заходами місце перебування одягу потерпілого
ОСОБА_1429 , в якому він був під час поранення, встановити не вдалося (т. 166
а. 135).
Оцінюючи всі подані сторонами докази за епізодом
поранення ОСОБА_3049 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими
та достовірними, а тому кладе в основу свого вироку. Однак, через відсутність
об`єктивних судово-медичних даних снаряду, яким було поранено потерпілого, а
також необхідність тлумачення всіх припущень і з цього приводу на користь
обвинувачених, довести поза розумним сумнівом причетність до такого поранення
потерпілого співробітників РСП та обвинувачених зокрема, які були озброєні
автоматами 7,62х39мм АКМС, стороні обвинувачення не вдалося.
Згідно з даними, які містить повністю досліджене судом
відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(флеш носій - т. 90 а. 40), на ньому зафіксовано:
а) масовий рух активістів вверх в напрямку Жовтневого
палацу біля квіткового годинника - 09 год. 19 хв. 58 сек., екран 3/3;
б) скупчення правоохоронців біля сніжної барикади ближче
до виходу на станції метро «Хрещатик» - 09 год. 20 хв. 04 сек., екран 3/2;
в) рух передової групи активістів на алейку від
Жовтневого палацу - 09 год. 20 хв. 43 сек., екрани 2/1 та 4/3;
г) спішний рух передової групи активістів алейкою від
Жовтневого палацу (біля електрощитової) - 09 год. 21 хв. 15 сек., екран 4/3;
ґ) рух передової групи активістів на кінець алейки від
Жовтневого палацу - 09 год. 21 хв. 40 сек., екран 3/3 (на задньому плані), 09
год. 22 хв. 06 сек., екран 4/3;
д) фіксація цією передовою групою активістів позицій за
деревами на кінці алейки, евакуація ідентифікованого під час судового розгляду
потерпілого ОСОБА_832 у камуфляжному одязі серед вказаної передової групи - з
09 год. 22 хв. 31 сек., екрани 4/1 та 4/2;
е) припинення на тривалий час обстрілу активістів з боку
правоохоронців та остаточна зміна позиції озброєними бійцями РСП та іншими
озброєними правоохоронцями, що перед цим діяли спільно з ними, зі сніжної на
бетонну барикаду - з 09 год. 30 хв. 03 сек., екрани 2/3, 4/2 та 4/4.
Виходячи з цих даних, потерпілий ОСОБА_1429 , перебуваючи
на кінці алейки від Жовтневого палацу, отримав вогнепальне поранення 20 лютого
2014 року приблизно о 09 год. між 22 хв. та 30 хв.
Епізод поранення ОСОБА_1483 , у цій справі входить до
числа двадцяти восьми епізодів поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_241 ,
ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 , ОСОБА_950 ,
ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 , ОСОБА_1046 ,
ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 , ОСОБА_916 , ОСОБА_1041
, ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 , ОСОБА_1437 , ОСОБА_812 )
потерпілих, які відбувалися локально в межах одного сектору (вздовж алейки, що
веде від з`єднання з проїзною частиною вул. Інститутська в бік Жовтневого
палацу), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 22 до 30 хв.)
та під час однієї і тієї ж події «Майдану» (відокремлений на відео запису
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
«сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці двадцять вісім епізодів мають
спільну загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення містить
велику кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд наголошує, що
основна подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у просуванні активістів
«Майдану» від Жовтневого палацу по алейці, фіксація на ній своїх позицій
навпроти сніжної барикади, за якою перебували озброєні співробітники РСП та
інші озброєні правоохоронці, які, застосовуючи вогнепальну зброю, діяли між
собою спільно та злагоджено, намагаючись вогневим ураженням зупинити таке
просування активістів «Майдану». Таким чином, всі вказані двадцять вісім
епізодів, підкріплених цим загальним твердженням, слід розглядати в їхній
сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд відповідних подій.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_1429 20 лютого 2014 року, о 09 год. між
22 хв. та 30 хв., перебуваючи на кінці алейки, що веде від Жовтневого палацу до
проїзної частини вул. Інститутська в м. Києві, під час загострення протистояння
між активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів із
застосуванням вогнепальної зброї, отримав одне вогнепальне наскрізне поранення
м`яких тканин правого стегна, при цьому вхідна рана розташована на зовнішній
поверхні, а вихідна - на внутрішній, напрямок ранового каналу справа наліво,
спереду назад та знизу вверх. Дане ушкодження має середній ступень тяжкості.
Характер поранення дозволяє вважати, що постріл було зроблено з неблизької
дистанції, в момент поранення потерпілий був звернутий передньою правою-бічною
поверхнею тіла до джерела пострілу.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому співробітниками РСП та обвинуваченими не
здобуто, оскільки не виключається причетність до цього інших осіб з числа
правоохоронців, які були озброєні зброєю калібру 5,45мм. Однак, безспірно
встановлено, що вогнепальне поранення було завдано потерпілому ОСОБА_1486 з
території (верх вул. Інститутська, який охоплює розташовану поперек сніжну
барикаду та її праву частину, якщо дивитися з Майдану Незалежності), яка
перебувала під виключним контролем співробітників правоохоронних органів, які
злагоджено разом з озброєними співробітниками РСП під час перебування за сніжною
барикадою з метою стримати просування вперед активістів застосовували
вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом
здійснення у даному випадку прицільного пострілу у напрямку скупчення людей.
Через малоінформативний характер поданих доказів не
можливо оцінити дії самого потерпілого ОСОБА_1483 в момент поранення на предмет
того, чи становили вони реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння. Однак,
документально зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою від
Жовтневого палацу не мало ознак атаки на правоохоронців, оскільки було
поступовим в межах звільнених територій самими правоохоронцями (відокремлений
на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» епізод 8 (пункт 5.3.2 вироку).
Задля повноти оцінок даний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 ,
ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 ,
ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 ,
ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 ,
ОСОБА_916 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 ,
ОСОБА_1437 , ОСОБА_812 ) потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами
оцінки доказів за ними у своїй сукупності додатково викладені у вироку за
результатами дослідження останнього за часом з наведених епізодів - загибель
ОСОБА_1279 .
5.4.42. За епізодом поранення
ОСОБА_613 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_504 показав,
що вперше приєднався до акцій протесту в м. Києві на Майдані Незалежності з
метою відстояти європейський вибір країни ранком 20 лютого 2014 року. Прибув на
місце біля 08 години, встиг побути годину півтори, як його поранили в шию.
Як уточнив потерпілий: - прийняв рішення їхати на
«Майдан» 19 лютого, коли як водій побачив на пункті пропуску міліції в
Дніпропетровській області дії невідомих цивільних осіб із палицями, які
перевіряли транспорт і самі вирішували пропускати його чи ні, це свавілля його
обурило; - на «Майдан» приїхав з другом, якого відразу загубив, спершу
допомагав неподалік від сцени укріплювати барикаду, потім, коли побачив, що
активісти відтісняють працівників міліції вище, також приєднався до цих подій з
наміром захистити жінок, осіб похилого віку, які перебували на «Майдані», з
цією метою він піднявся з іншими активістами зліва від квіткового годиннику в
напрямку Жовтневого палацу, тягнув великий металевий щит у виді воріт, хвилин
за десять пройшов до дальнього кута Жовтневого палацу, перебуваючи за деревом
біля трансформаторної будки, справа від нього був готель «Україна», перед собою
тримав щита, його було поранено, попереду нього також було до десяти
активістів; - пора-нення було у шию з правового боку, а вихідна рана від нього
утворилася на спині біля правової лопатки, після поранення він схопив правою
рукою шию, скотився з пагорбу без щита, перебіг на інший бік вулиці і
попрямував до готелю «Україна»; - стрільців він не бачив, бачив інших поранених
активістів, небезпеку для себе відчував з боку працівників міліції, очевидці
поранення йому не відомі; - на момент поранення був одягнутий у сині джинси,
сіру куртку, можливо був кожух, на голові була помаранчева будівельна каска, в
руках тримав прямокутний дерев`яний щит та палку, користувався телефоном номер
…05-00; - у якому конкретно положення він перебував на момент поранення, чи то
сидячі вставши на право коліно, нахилившись корпусом тіла вперед, чи то стоячи,
а присівши після поранення, не пам`ятає, не був достеменно переконаним у цьому
і під час слідчого експерименту, пошкоджень на щиті для себе також не
зафіксував; - після цих подій переглядав багато відео, але себе на ньому не
побачив, йому відомо лише те, що сестра ще до початку 10 год. ранку бачила по
телебаченню (5 канал) як його несли вже пораненого і без кожуху до автомобіля
швидкої медичної допомоги; - будь-якої участі в протистояннях з працівниками
міліції він брав, зброї в активістів не бачив, проте йому відомо від сестри, що
її чоловіка, який проходив службу у внутрішніх військах, був поранений на
«Майдані» і це мало місце до 20 лютого 2014 року. Крім того, як вважає (оцінює)
потерпілий ОСОБА_504 , постріл в нього був здійснений спереду стосовно нього і
мав місце приблизно о 09 год. 30 хв.
Свої показання щодо маршруту руху ранком 20 лютого 2014
року до місця свого поранення ОСОБА_504 підтвердив, добровільно склавши в
судовому засіданні схему місцевості навколо вул. Інститутська в м. Києві
(т. 119 а. 29), дані якої узгоджуються із схемою, яку склав потерпілий
як додаток до протоколу його допиту під час досудового розслідування (т. 119 а.
68).
Згідно з дослідженими судом випискою з історії
хвороби стаціонарного хворого з Корольовської центральної міської лікарні, заявами
ОСОБА_1487 від 30 квітня, 14 травня 2014 року, який ідентифікований шляхом
дослідження копії його паспорту, про факт вогнепального наскрізного поранення
м`яких тканин шиї та спини справа, яке мало місце близько 08 год. 00 хв. 20
лютого 2014 року, останнього визнано потерпілим в межах кримінального
провадження, відкритого на підставі повідомлень лікарів 07 березня 2014 року
(т. 119 а. 31, 32, 43-46, 51-52, 60).
Враховуючи встановлені за паспортом громадянина України
безспірні ідентифікуючі дані особи ОСОБА_1487 , ІНФОРМАЦІЯ_210 , окремі
первинні документи на ОСОБА_1488 та ОСОБА_1487 ІНФОРМАЦІЯ_211 (т. 119 а. 31,
50-54, 111-112) слід вважати такими, що стосуються потерпілого ОСОБА_1487 .
Факт перебування
ОСОБА_1487 протягом ранку до 10
год. 20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності в місті Києві в районі вул.
Інститутська узгоджується з даними
тимчасового доступу до відомостей про місце перебування абонента
мобіль-ного оператора з номером телефону …05-00 та протоколу їх огляду
(т. 63 а. 57-65).
Факт лікування ОСОБА_1487 у КМКЛ № 17 (з 20 по 24 лютого
2014 року) у зв`язку із вказаним вогнепальним пораненням шиї підтверджено
дослідженими судом даними картки виїзду швидкої медичної допомоги № 581
(виїзд на госпіталізацію пораненого в 09 год. 54 хв., зі слів хворого 20 хв. по
тому отримав поранення) та виписки з історії хвороби, (т. 119 а. 111,
112, 114). При цьому звертає на себе увагу первинний опис лікарями розмірів
рани на шиї потерпілого ОСОБА_1487 - 0,3х0,4 см (а. 112 об.).
Показання потерпілого ОСОБА_1487 щодо подій ранку 20
лютого 2014 року за його участю та обставин його поранення, зокрема і щодо: а)
напрямку руху на момент поранення - по алейці від Жовтневого палацу в бік
станції метро «Хрещатик»; б) місця свого поранення - на алейці навпроти
зеленого паркану відразу за трансформаторною будкою, сховавшись за перше від
цієї будки дерево; в) обставин тримання щита лівою рукою - знайшли своє
підтвердження за результатами безпосереднього дослідження судом даних протоколу
слідчого експерименту від 11 вересня 2015 року та додатків до нього (фото,
відео фіксація) (т. 119 а. 82-88).
Разом з тим, і під час дослідження даних фіксації
слідчого експерименту потерпілий вкотре уточнив, що не може категорично вказати
положення свого тіла в момент поранення - чи сидів, чи стояв, не може він
пригадати і те, чи крутився при цьому він в сторони, чи ні.
Оцінюючи в цілому показання потерпілого в суді, суд
присяжних, хоча і визнає їх цілком достовірними, однак вважає, що ані під час
досудового розслідування, ані під час судового розгляду не вдалося достеменно
встановити положення тіла потерпілого в момент поранення, а тому припущення з
цього приводу, в тому числі і самого потерпілого, суд відхиляє як
непідтверджені доказами.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичної експертизи № 993 від 16 травня 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_1489 на підставі аналізу медичної документації, дозвіл на
використання якої надано потерплим (т. 119 а. 81, 92-93), у ОСОБА_1487 виявлене
тілесне ушкодження у виді вогнепальних кульових ран в ділянці шиї справа та в
ділянці кута правої лопатки, забій верхньої частки правої легені, які
утворилися 20 лютого 2014 року та відносяться до легкого тілесного ушкодження з
короткочасним розладом здоров`я.
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 209-2015/о від 18 грудня 2015 року, яку провели експерти
ОСОБА_940 , ОСОБА_941 та ОСОБА_942 вивчивши і проаналізувавши всю медичну
документацію на ОСОБА_1487 , а також копії протоколів допиту потерпілого та
проведення слідчого експерименту з відео його проведення, не зважаючи на
відсутність одягу, в якому був одягнений потерпілий 20 лютого 2014 року (т. 119
а. 97-107), ОСОБА_504 20 лютого 2014 року до 09 год. 20 хв. отримав одне
(внаслідок одного пострілу) вогнепальне наскрізне поранення шиї та грудної
клітини, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним
розладом здоров`я, при цьому вхідна рана - на правій бічній поверхні шиї до 0,5
см, а вихідна - на задній поверхні грудної клітини в між лопатковій ділянці,
напрямок ранового каналу був зверху донизу та спереду назад.
Дані про положення тіла потерпілого в момент поранення
оцінювалися експертами виключно зі слів самого потерпілого, а тому враховуючи
умовний характер таких показань потерпілого, як це з`ясувалося в суді, суд
вважає їх також припущеннями, а тому відхиляє.
Висновок комісії експертів № 209-2015/о щодо ситуаційних
обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на місцевості потерпілого та
особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому міг перебувати стрілок) та
інших даних у сфері балістики (здійснення пострілу в потерпілого із нарізної
зброї), який оцінено експертами лише як можливий) через їх не підтвердження
балістичними чи криміналістичними дослідженнями та характер припущення, суд
присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу
даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з
наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту
з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх
недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Суд критично оцінює, а відтак відхиляє доводи прокурора
та представника потерпілих про те, що факт проходження кулі зверху вниз в
м`яких тканинах тіла потерпілого без пошкодження кісток, тобто за відсутності
внутрішнього рикошету, доводить нахил його тіла вперед в момент поранення як
єдино можливу версію. Напрямок ранового каналу зверху донизу відносно нормального
анатомічного положення тіла потерпілого дійсно не виключає такого положення
тіла потерпілого відносно стрілка, але не виключає і можливості здійснення
пострілу з вікон розташованої поруч з місцем поранення ОСОБА_1487 будівлі
готелю «Україна», тобто просто зверху вниз, відхилити яку сторона обвинувачення
поданими доказами під час судового розгляду не змогла. Більш того, на велику
ймовірність такої версії вказують факти все ж таки застосування зброї по
активістах з будівлі готелю «України», розташування останнього з правого боку
від потерпілого та можливість останнього обертатися вправо, тобто в бік готелю,
тримаючи щит у лівій руці перед собою хоч в положенні стоячи, хоч і в положенні
сидячи.
Під час детального аналізу найбільш інформативного відеозапису
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(флеш носій - т. 90 а. 40) за проміжок часу з 09 год. 22 хв. (коли активісти
почали рухатися алейкою від Жовтневого палацу) до 09 год. 30 хв. 03 сек.
(переміщення бійців РСП за бетонну барикаду та тривале затишшя від обстрілу)
повідомлених потерпілим обставин його переміщення після поранення через вул.
Інститутська в бік готелю «Україна» не зафіксовано, єдине таке перебігання
вулиці з боку активіста зафіксовано о 09 год. 23 хв. 26 сек. (екран 2/2, а
потім 1/3), проте цей активіст мав явно відмінну зовнішність (не в синіх
джинсах, на голові не мав помаранчевої каски, був старшим за віком).
Судово-балістичні дані за даним епізодом взагалі
відсутні.
За сукупності встановлених обставин суд присяжних вважає
версію сторони обвинувачення про причетність до поранення потерпілого
ОСОБА_1487 саме і виключно працівників правоохоронних органів, обвинувачених
зокрема, як єдино можливу - необґрунтованою, а відтак такою, що не знайшла
свого поза розумним сумнівом підтвердження за результатами судового розгляду.
Проведений стороною обвинувачення під час судового розгляду та в судових
дебатах аналіз поданих суду доказів обвинувачення за даним епізодом таких
висновків суду не спростовує.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать лише про те, що ОСОБА_504
20 лютого 2014 року приблизно о 09 год. 30 хв. під час загострення
протистояння між активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів
із застосуванням вогнепальної зброї, перебуваючи на алейці, що веде від
Жовтневого палацу в напрямку її з`єднання з вул. Інститутська, навпроти
зеленого паркану відразу за трансформаторною
будкою, сховавшись за перше від цієї будки дерево, отримав одне (внаслідок
одного пострілу) вогнепальне наскрізне поранення шиї та грудної клітини, яке
відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я,
при цьому вхідна рана - на правій бічній поверхні шиї, а вихідна - на задній
поверхні грудної клітини в між лопатковій ділянці, напрямок ранового каналу
зверху донизу та спереду назад. Положення тіла потерпілого та напрямок
звернення його передньої частини в момент поранення достовірно не встановлені.
У межах даного судового провадження даних поза розумним
сумнівом про причетність до такого поранення потерпілого працівників
правоохоронних органів, в тому числі РСП та обвинувачених, не здобуто. Їх, а
так само інших осіб ймовірна причетність до поранення потерпілого не виходить
за межі припущень, на яких не можуть ґрунтуватися висновки суду.
Через малоінформативний характер поданих доказів не
можливо оцінити і дії самого потерпілого ОСОБА_1487 в момент поранення на
предмет того, чи становили вони реальну загрозу для життя чи здоров`я
працівників правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння.
Однак, документально зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою від
Жовтневого палацу не мало ознак атаки на правоохоронців, оскільки було
поступовим в межах звільнених територій самими правоохоронцями (відокремлений на
відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» епізод 8 (пункт 5.3.2 вироку).
5.4.43. За епізодом поранення
ОСОБА_432 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_241 показав, що, дізнавшись із ЗМІ про побиття
студентів в м. Києві, 02 грудня з м. Хмельницького прибув на Майдан
Незалежності в м. Київ, де приймав участь в акціях протесту у складі 3-ї, а
потім і 28-ої сотнях Самооборони.
Розкриваючи свою роль на «Майдані» та суть подій, які
передували його пораненню, показав таке. 10 грудня 2013 року відбувся перший
штурм «Майдану», він стримував натиск правоохоронців на барикадах, в тому числі
під містком на вул. Інститутська, через яку прорвався «Беркут». Тоді наступ правоохоронців
вдалося зупинити. Пізніше на 33-му посту 3-ої сотні він виконував функції
завгоспа, тобто відповідав за їжу, тепло, дрова, бензин для генераторів тощо,
згодом став ройовим, тобто старшим. До складу цього посту входив ОСОБА_1490 ОСОБА_2865
, очевидцем загибелі якого 22 січня 2014 рок він не був. Смерть ОСОБА_2817 всіх
потрясла. Були люди, які вимагали помсти. У цей час на вул. Грушевського
відбувалися активні події, зводилися дві барикади зі снігу, така сама барикада
споруджувалася і на вул. Хрещатик, щоб було три лінії оборони з постами для
пропуску людей. Протягом січня 2014 року 3-я сотня розпалася - люди втомилися,
поверталися до дому, а тому він вступив у, так звану, мобілізаційну групу
«Майдану».
15 лютого 2014 року він дізнався, що через три дні
відбуватиметься мирна хода - частина людей із Самооборони мала йти до
Маріїнського парку, а інша частина - до вул. Грушевського. Сотники попередили,
що з собою не можна брати жодні засоби оборони (щити, палиці), лише стяги з
символікою сотні та державний прапор. На той час він вже перебував у складі 28
сотні офіцерського корпусу. Оскільки у мирній ході мали брати участь люди
похилого віку, жінки, діти, тому для їх захисту та стримування атак
правоохоронців у разі провокацій 16 лютого було створено швидку групу
реагування кількістю до 15 чоловік, яку він особисто очолив.
18 лютого приблизно о 8 год. ранку його сотня зібралася
біля Стели, після чого вони рушили мирною ходою до Маріїнського парку, де зі
сторони «Беркуту» та цивільних осіб, що були поруч, у членів організації
«Правий сектор», які й так були налаштовані агресивно, полетіло каміння. Після
чого почалася сутичка, яка тривала біля 40 хв. Він та інші члени сотні ставили
оборону, коли раптово почули автоматні черги. На його очах працівники «Беркуту»
побили жінку похилого віку, інша жінка, кинувши коляску, тікала з дитиною на
руках. Переважна більшість людей побігла в паніці до станції метро
«Арсенальна». Афганці та його сотня, залишившись на виході з Маріїнського
парку, почали стримувати атаку «Беркуту», щоб дати змогу людям відійти. Лише
коли й вони втратили впевненість, що самі можуть залишитися живі (у нього були
вибиті зуби, ніг та рук не відчував), також почали тікати - через двори вибігли
на вулицю, де зупинили мікроавтобус ЗМІ, який їх вивіз на Бессарабській ринок,
звідки до «Майдану» вони йшли пішки та вели зі собою полонених активістів
«Антимайдану» та міліціонера у чорній формі, яких затримали у Маріїнському
парку. Коли він прибув на «Майдан», то побачив, що територія біля Жовтневого
палацу заповнена співробітниками «Беркуту» та військовими у формі чорного
кольору. Верхня сніжна барикада по вул. Інститутська, де була вишка, та частина
барикади, що під містком, були підконтрольні правоохоронцям. Відтак, в ніч з 18
на 19 лютого вони почали будувати нову барикаду.
Як далі показав потерпілий, в ніч з 18 на 19 лютого
вперше з`явилися БТР з метою руйнування барикад. Оскільки продовжувався тиск,
їм нічого не залишалося як робити барикади вогняними. Активісти збирали
вибухові пакети, заправляли «коктейлі молотова», робили салютні установки на
палицях, все це малося на меті використовувати виключно як засоби стримування -
коли наближався «Беркут» застосовувалися салютні установки, коли БТР -
«коктейлі молотова». При цьому активісти діяли з попередженням, спочатку
кидалася перша пляшка, потім дві і якщо рух техніки продовжувався - робилася
вогняна хвиля, один з таких випадків був зафіксований на відео. 19 лютого
вранці правоохоронці припинили штурм Майдану, тривало крихке перемир`я.
Як далі показав потерпілий по суті свого поранення,
приблизно з 18 год. 19 лютого по 06 год. ранку 20 лютого 2014 року обстановка
на «Майдані» знову загострилася, відновився штурм, ознаками якого були:
працюючі водомети, кидання каміння та гранат з боку правоохоронців. На барикади
його викликали телефоном. Протестуючі, захищаючись, запалили барикади, шини,
палатки, матраци тощо. Коли він ранком перебував у Стели біля автобусу, який
згорів, то справа від нього впав чоловік, евакуюючи якого, недалеко від себе
побачив ще одну людину поранену в голову. Правоохоронці стали відступати, але
почався відстріл активістів. Де були стрілки, він не бачив, однак чув крики
людей з «Майдану» про те, що по них стріляють снайпери, які знаходяться в
будівлях готелю «України» та Жовтневого палацу, він особисто бачив невідомих
людей на дахах будівель банку «Аркада» та клубу КМУ. За результатами аналізу
всієї цієї інформації під час допиту на схемі вказав ймовірне місце
знаходження, як він припускав, снайперів.
Після побачених поранених він у першій хвилі активістів
приблизно з 08 год. 30 хв. до 09 год., а точніше за півгодини до свого
поранення, без жодних засобів захисту із дерев`яними щитом та палицею прийняв
участь у штурмі працівників «Беркуту», рухаючись до Жовтневого палацу. Це
рішення було прийнято спонтанно і випливало з бажання відтіснити «Беркут» за
барикади, що були попереду, спеціально такого завдання він не від кого не
отримував. Більшість інших активістів пішла в бік готелю «Україна». Вони групою
в 15 осіб піднялися сходами до Жовтневого палацу, частина з них пішла алеєю
уперед в напрямку станції метро «Хрещатик», а вони зайшли всередину будівлі, де
побачили розкидану амуніцію правоохоронців (каски, металеві щити тощо).
Пройшовши по сходах та відкривши двері до коридору, зіткнувся з військовослужбовцем
ВВ, який перезаряджав рушницю. Він закрив двері та сказав хлопцям тікати. Вони
поспішно вийшли через другі бокові двері, а по ходу він прихопив чорний шолом,
який одягнув на голову, та підібрав металевий щит, дерев`яний віддав комусь із
хлопців. Коли вони вийшли з Жовтневого палацу через центральний вхід
(колонада), то пішли вверх повз палац по алеї. Пройшовши приблизно 20 метрів,
вони побачили людей у формі чорного кольору з жовтими пов`язками на рукавах,
які рухалися їм назустріч, а саме зверху з боку станції метро «Хрещатик» повз
зелений паркан, їх було більше 10 чоловік. Чи тримали ці особи у руках зброю
він не бачив, оскільки вони були далеко, але весь час лунали постріли.
Побачивши правоохоронців, вони розвернулися та по газону, де розташований
квітковий годинник, спустилися на вул. Інститутська, де перебували приблизно
7-8 хвилин, поки правоохоронці не забрали білий джип і не почали самі
відступати.
Як далі показав потерпілий, вони почали йти вслід за
правоохоронцями, намагаючись повернути до території «Майдану» сніжну барикаду.
Пройшовши кілька метрів алеєю, коли зліва від них був паркан зеленого кольору,
вони присіли. Він у бінокль, який був в одного з активістів, побачив за сніжною
барикадою людину у формі чорного кольору, яка цілилася прямо в нього з рушниці
з оптичним прицілом, поруч була особа в камуфляжі сіро-блакитного кольору,
правоохоронці були у балаклавах та касках, працювали злагоджено: один стрілок
встав, вистрілив, присів, після цього інший - встав, вистрілив, присів, про що
він сказав хлопцям та запропонував відступати. Їх було приблизно 10 чоловік.
Тільки він віддав бінокль побратиму, взяв у руки щит і відразу впав на землю
від удару в ноги. Намагався встати, але не зміг, відчуваючи сильний біль у
правій нозі нижче коліна. Його відтягли назад до Жовтневого палацу, де після
перев`язки у пункті надання медичної допомоги він втратив свідомість. Серед
осіб, що його рятували, він знав лише ОСОБА_1491 . Пізніше з фото «Майдану» він
дізнався, що його переносили на щиті. До лікарні його доставили каретою швидкої
медичної допомоги поза чергою, готовили до ампутації ноги, але він був проти.
Згодом йому волонтери запропонували лікуватися у Польщі, чим він і скористався,
вже в ніч на 22 лютого його перевезли до лікарні у м. Краків, де він перебував
два місяці. У Польщі йому зробили 12 операцій, з ноги вилучили залишки кулі,
вдалося врятувати ногу, від польських лікарів дізнався, що його права нога
коротша на 15 см, відсутня кістка. На даний час нога коротша на 5 см, стопа
непрацездатна. Внаслідок поранення він став інвалідом. Він частково лікувався
за рахунок Польщі, частково за свій рахунок, також в оплаті лікування
допомагала обласна рада. Всі медичні документи він надав слідству.
Як уточнив потерпілий ОСОБА_241 : - жорстоким побиттям
студентів було порушено право громадян на свободу вираження поглядів, думки,
мирні зібрання тощо. На «Майдані» вимагали відставки Президента, змін до
Конституції, зміни влади та покарання винних у побитті студентів; - під час
мирної ходи 18 лютого зі щитами та дубинками могли йти члени 15 сотні, яка мала
назву «Вільні люди», сотня «Львівська брама» та члени організації «Правий
Сектор», швидка група реагування, яку він очолював, не мала при собі щитів та
дубинок; - зброї не «Майдані» він не бачив, взагалі був проти насилля, на
початку протистояння навіть частували правоохоронців чаєм, цигарками, давали
грілки на руки курсантам, згодом з`явилися претензії до працівників «Беркуту»,
які були занадто жорстокі та ховалися за спинами військовослужбовців строкової
служби ВВ; - ранком 20 лютого їх дії ніхто не координував, сотник зник, зі
сцени «Майдану» не давали вказівок, як діяти, лише надавалася інформація, яку
кожний оцінював сам, наприклад, куди прибути медикам, де потрібна допомога, де
укріплювати барикаду тощо; - відходу з будівлі Жовтневого палацу внутрішніх
військ він не міг бачити, оскільки правоохоронці у чорному одязі із жовтими
пов`язками не давали змоги піднятися; - поранення він отримав приблизно до 10
год., у цей момент був одягнений у старий зимовий камуфляж, тобто ватні бушлат
та штани, чорні черевики, саморобний жилет чорного кольору, в який були вшиті
стальні пластини для захисту, точного місця поранення на алеї біля Жовтневого
палацу він вказати не може, не зміг цього зробити і під час слідчого
експерименту, він показав слідчому, як присідав (правою ногою вперед), куди
дивився (вперед, на сніжну барикаду), тримав у правій руці щит тощо; - звідки
саме прилетіла куля, яка влучила йому в ногу, він точно сказати не може, але
куля зайшла з правого боку по діагоналі, з ноги вилучили не всі уламки кулі,
два з них вилучити не змогли, у виписці з лікарні зазначено, що він отримав
вогнепально-вибухове поранення ІІІ ступеня, оскільки було розірвано кістку; -
вважає, що 20 лютого протистояння не було, це був відстріл людей; - цивільний
позов він підтримує в повному обсязі, держава дійсно надавала йому допомогу у
зв`язку з вогнепальним пораненням ноги.
Аналогічні викладеним вище показання про обставини свого
вогнепального поранення в праву ногу, в тому числі і щодо своїх припущень
стосовно джерела такого пострілу зі сніжної барикади, потерпілий надав
безпосередньо на місцевості під час слідчого експерименту 28 жовтня 2015
року, протокол якого та додатки до нього у виді схеми та відео фіксації
цієї слідчої дії були безпосередньо досліджені судом присяжних (т. 72 а.
17-22). Водночас, потерпілий уточнив, що місце його поранення фактично є трохи
ближчим до сніжної барикади, аніж було зафіксовано під час слідчого
експерименту, його дезорієнтували відсутність на час слідчої дії зеленого
паркану, а також металева будка повз якої вони проходили, в руці він тримав
металевий, а не дерев`яний щит - цю інформацію відновив у пам`яті,
передивляючись відео обставин свого поранення.
Наведені показання потерпілого ОСОБА_832 знайшли в цілому
своє підтвердження і під час дослідження судом посвідчення добровольця
Самооборони «Майдану» № 1246 на потерпілого, який входив до сотні № 28 (т. 72 а
109об.), додатку до протоколу його допиту від 17 квітня 2015 року, де на схемі
під цифрою № НОМЕР_149 ним були позначені, як він вважав, аналізуючи всю
інформацію, що надходила від інших активістів та зі сцени, місця розташування
«снайперів» - будівлі КМУ, готелю «України», банк «Аркада», клуб КМУ тощо (т.
72 а. 14). Під час дослідження цієї схеми потерпілий просив критично віднестися
до висловлених ним під час досудового розслідування припущень з приводу
розташування снайперів на готелі ІНФОРМАЦІЯ_161 , як джерело свого поранення,
та будівлі Жовтневого палацу, оскільки ці дані ним особисто отримані не були, є
його припущеннями з огляду на аналіз всієї інформації, яка поширювалася на той
час. Єдиний снайпер зі зброєю, якого він чітко бачив у бінокль 20 лютого, це
була особа в чорному одязі з гвинтівкою за барикадою.
Згідно з дослідженими судом присяжних заявами про
вчинення злочину від 25 березня 2014 року, про залучення до провадження як
потерпілого від 25 березня та 17 квітня 2015 року (т. 72 а. 2-4), ОСОБА_241
залучений до даного провадження як потерпілий через факт одержання ним під час
участі у масових акціях протесту в центральній частині м. Києва 18-20 лютого
2014 року тілесних ушкоджень, а саме: 18 лютого в Маріїнському парку внаслідок
побиття працівниками спецпідрозділу «Беркут», а 20 лютого - близько 10 год.
поблизу Майдану Незалежності він отримав вогнепальне поранення в ногу.
Згідно з листом Центру екстреної медичної допомоги
та медицини катастроф м. Києва від 17 червня 2014 року № 1347/Б, та доданої до
нього карти виїзду ШМД від 20 лютого 2014 року № 568, а також наданих
КМКЛ ШМД реєстру хворих, довідки про вартість лікування,
ОСОБА_241 20 лютого 2014 року о 10 год. 30 хв. (прибуття на виклик о 09 год. 50
хв.) у важкому стані поступив до закладу з вибуховим пораненням правої гомілки,
відкритим 3-ї ст. уламковим переломом правої великогомілкової кістки з дефектом
артерії, м`язів, кісткової тканини (історія хвороби № 4980) та виписаний з
лікарні о 13 год. 00 хв. 21 лютого 2014 року (т. 72 а. 48-51, 58-59). Як видно
з довідки КМКЛ ШМД від 13 серпня 2015 року № 1503, речі ОСОБА_832 в
гардеробі зареєстровані не були (т. 72 а. 52).
Вищевказані відомості підтверджуються випискою із
медичної картки стаціонарного хворого № 4980 травматологічного відділення №
1 КМКЛ ШМД та лікарським свідоцтвом 5 Військового клінічного шпиталю
Незалежної публічної поліклініки з охорони здоров`я м. Кракова від 06 жовтня
2014 року, згідно з якими ОСОБА_241 20 лютого 2014 року надійшов у стаціонар
КМКЛ ШМД з діагнозом вогнепальне (вибухове) поранення правої гомілки, відкритий
ІІІ ст. перелом правої гомілки, а 22 лютого 2014 року - до Клініки хірургії,
травматології та ортопедії 5 військового шпиталю м. Кракова для подальшого
лікування (т. 73 а. 41-42).
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколом
огляду від 28 травня 2015 року, в ході якого було оглянуто CD-R диск «ARITA»
…46EO9, який добровільно видала матір потерпілого (т. 72 а. 111-113; 114-120),
а також самим цим диском, встановлено, що у папці під назвою « ОСОБА_990 » є
такі файли: 1) дві папки під назвами: «RTG» та «ZDJКCIA KLINICZNE»; 2) фото
файл під назвою «10301951…_n.jpg»; 3) відео під назвою « ОСОБА_990 з 25 по 35
секунди.mp4»; 4) текстовий документ «Я бачив у бінокль снайпера».
Папка «RTG» складається з 15 (п`ятнадцяти) системних
датованих у назві папок за період з 13 березня по 23 вересня 2014 року, які містять
зображення рентген знімків правої ноги потерпілого ОСОБА_832 . Папка «ZDJКCIA
KLINICZNE» складається з 8 (восьми) системних датованих у назві папок за період
з 22 лютого по 26 вересня 2014 року, які містять зовнішні зображення пошкоджень
цієї ноги. Як уточнив потерпілий, ці фотоматеріали зроблені під час його
лікування у Польщі, а на фотографіях «20140222_151040», «20140222_151049», які
у назві відтворюють час їх створення, зафіксовано п`ять предметів - залишків
від кулі (пошкоджені частини мідної оболонки та стального осердя), які були
вилучені лікарями з його правої ноги під час операції та передані ним слідчим
під час огляду місця події за місцем його проживання 06 серпня 2015 року.
Дані, які містять вказані фотоматеріали щодо характеру
пошкодження правої ноги потерпілого («руйнування» кісткової основи гомілки)
повністю узгоджуються як з показаннями його самого, так і з висновками
судово-медичних експертів, які суд визнав повними, а відтак і достовірними.
Фото файл під назвою «10301951…_n.jpg» містить зображення
як група осіб, серед яких ідентифікований потерпілим у сірому капюшоні
ІНФОРМАЦІЯ_212 , переносить на дерев`яному щиті пораненого ОСОБА_832
(потерпілий ідентифікував себе за обличчям), одягненого у камуфльований одяг
військового зразку, поверх якого бронежилет чорного кольору. Аналогічні дані
щодо евакуації пораненого ОСОБА_2775 А містить і сюжет телепрограми «ТСН
Новини» на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_18 », зафіксований на відео під назвою «
ОСОБА_990 з 25 по 35 секунди.mp4», відрізок відеозапису з 28 по 36 сек.
Текстовий файл «Я бачив у бінокль снайпера» міститься друковане інтерв`ю ОСОБА_2775
А журналістам, яке суд не бере до уваги, керуючись правилами про безпосередній
допит потерпілого.
Як вбачається з дослідженого судом протоколу огляду
місця події від 06 серпня 2015 року (т. 72 а. 129-135), під час огляду
житла громадянки ОСОБА_1492 , яке є місцем проживання потерпілого ОСОБА_832 і
проникнення до якого за відсутності ознак обшуку відбулося з дотриманням
правил, передбачених ч. 1 ст. 233 КПК України, тобто за добровільною згодою
його власника, потерпілий видав органу досудового розслідування залишки від
кулі (пошкоджені частини мідної оболонки та стального осердя), які були
вилучені лікарями з його правої ноги під час операції.
Згідно із судово-балістичними даними, які судом
покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що стосується
даного епізоду), надані на дослідження вилучені з тіла потерпілого ОСОБА_832
сім предметів є частинами оболонки кулі та свинцевої рубашки кулі, які не мають
на собі ідентифікуючих слідів. Проте, з цих даних випливає, що поранення
потерпілий отримав внаслідок пострілу оболонковою кулею з нарізної вогнепальної
зброї .
Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні
висновку експерта ОСОБА_1493 , складеного за результатами судово-медичної
експертизи № 1059/е від 10 липня 2014 року (т. 72 а. 63-68), в ОСОБА_832 на
час звернення за медичною допомогою 20 лютого 2014 року о 09 год. 50 хв. була
виявлена відкрита травма правої гомілки: рана (визначена клінічними лікарями як
рвана) зовнішньої поверхні гомілки (30,0х15,0 см), уламкові переломи обох
кісток правої гомілки. Вказане тілесне ушкодження утворилось 20 лютого 2014
року, його спричинення не супроводжувалося розвитком явищ, небезпечних для
життя, а тому за відсутності медичної документації щодо перебігу подальшого
лікування потерпілого, та у зв`язку з неможливістю проведення його огляду,
встановлено, що це ушкодження відноситься до тілесного ушкодження середньої
тяжкості, на момент звернення за медичною допомогою 20 лютого 2014 року
потерпілий був тверезий.
Натомість, згідно з висновком судово-медичної
експертизи № 168/е від 12 травня 2015 року (т. 72 а. 75-81), яку також
провів експерт ОСОБА_952 , але маючи у своєму розпорядженні добровільно видану
матір`ю потерпілого (т. 72 а. 111-113) медичну документацію щодо його лікування
в Польщі, встановлено, що ОСОБА_241 отримав вогнепальне поранення правої
гомілки: вхідна вогнепальна рана у ділянці передньо-медіальної поверхні правої
гомілки (30,0х15,0 см), від якої спрямований рановий канал ззовні у середину,
дещо зліва направо, з пошаровим ушкодженням шкіри, підшкірно-жирової
клітковини, м`язів правої гомілки, кісток правої гомілки - вогнепальні уламкові
переломи обох кісток правої гомілки (дефект стовбура правої гомілкової кістки з
розлогою втратою сегменту у ділянці середньої третини). В той же час, вивчення
додатково наданої медичної документації про відкритий характер отриманого
поранення дало експертом підстави стверджувати, що це тілесне ушкодження є
тяжким.
У висновку експерта № 168/е прямо вказано про подану на
дослідження медичну документацію за даним епізодом походженням із-за кордону у
належному завіреному, відтак акредитованому перекладі, який був прийнятний для
судового експерта (т. 72 а. 77-79), що суд визнає достатнім для того, щоб
визнати відомості, які вона містить, а також похідні від неї докази допустимими
для цілей даного провадження.
Відповідно до дослідженого судом присяжних висновку
комісійної судово-медичної експертизи № 225-2015/о від 09 листопада 2015 року,
яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 і ОСОБА_942 на основі дослідження
копій висновків експертиз, протоколів допиту потерпілого та проведеного за його
участю слідчого експерименту з відеозаписом як додатком до нього (т. 72 а. 88-102),
комісія експертів дійшла висновків, що ОСОБА_241 саме 20 лютого 2014 року
отримав одне (внаслідок одного пострілу) дотичне наскрізне
вогнепальне поранення правої гомілки, при цьому вогнепальна рана була
розташована на переднє-внутрішній поверхні гомілки. Локалізація вищезгаданої
рани, з урахуванням факту застосування з боку потерпілого перешкоди (металевого
щита) з віддзеркаленням на характер безпосередньо вогнепального поранення («руйнування»
кісткової основи гомілки) вказують на те, що це поранення могло утворитися
внаслідок пострілу з нарізної вогнепальної зброї. Обставини отримання
вогнепального поранення, на які вказував потерпілий у ході слідчого
експерименту від 28 жовтня 2015 року, в т.ч. щодо його положення і пози,
відповідають та корелюють з наявними судово-медичними даними: в момент
отримання вогнепального поранення, ОСОБА_2775 був звернутий передньою поверхнею тіла до
особи, яка здійснила постріл.
Аналізуючи всі три вище досліджені висновки експертів,
суд критично оцінює, а відтак відхиляє як недостовірний висновок № 1059/е від
10 липня 2014 року, оскільки він ґрунтується не на всіх об`єктивних медичних
даних лікування потерпілого, більш того проведений без огляду останнього. Крім
того, є слушними доводи захисту і про те, що експерти зробили безпідставний
висновок про калібр зброї, з якої міг бути поранений ОСОБА_2775 . Дійсно,
експерти категорично стверджували про належність такої зброї до нарізної і ці
дані узгоджуються з балістичною складовою, а калібр 7,62 мм (під патрон 7,62х39
мм) розглядався ними лише в числі можливих, проте жодних балістичних даних на
підтвердження припущень щодо такого калібру зброї матеріали справи не містять,
відтак в цій частині висновок експертів є недопустимим, оскільки виходить за
межі їх повноважень як експертів медиків.
Суд критично оцінює твердження експертів у висновку №
225-2015/о про конкретний час поранення ОСОБА_832 20 лютого 2014 року - 09 год.
14 хв., оскільки ці дані жодним документом не підтверджені, більш того
суперечать хронології подій, які встановлені судом під час дослідження всієї
сукупності проаналізованих доказів.
Крім того, висновок комісії експертів № 225-2015/о щодо
ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на місцевості
потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому міг
перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи криміналістичними
дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає недопустимими
доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку. Відтак, враховуючи
окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням доводів та мотивів
(пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього приводу виявилися
обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість - суд виключає з
переліку таких, на які посилається у вироку.
Натомість висновки експертів № 168/е від 12 травня 2015
року та № 225-2015/о від 09 листопада 2015 року в іншій частині, які повністю
узгоджуються між собою, ґрунтуються на повному вивченні медичної документації
та результатах безпосереднього огляду пораненого, мають взаємодоповнюючий
характер, проведені групою різних експертів різних експертних закладів, суд
визнає достовірними, а тому саме їх кладе в основу свого рішення за даним
епізодом.
Всупереч твердженням сторони захисту висновок експерта №
168/е від 12 травня 2015 року щодо напрямку ранового каналу - дещо зліва
направо не суперечить показанням з цього приводу потерпілого, який не
стверджував, що цей напрямок був інший, а лише вказав, що поранення на нозі
отримав з правого боку.
Як видно з копії довідки МСЕК № 0387308 21 січня
2015 року ОСОБА_1494 встановлено другу групу інвалідності (т. 72 а. 138).
Під час дослідження судом відео під назвою
«ВидеоПоСекундам», розміщеного на оптичному диску I-tech DVD+R № …7229 (т.
50 а. 39), на 02 хв. 08 сек. запису потерпілий ОСОБА_241 заявив, що міг бути в
групі осіб, які ховалися з лівого боку біля містка через вул. Інститутська під
час атаки спецпідрозділу «Беркут» зі зброєю, при цьому пригадав, що добре
пам`ятає людину з прапором на спині (запис 02 хв. 33 сек.), а з пляшок, які із
запалювальною сумішшю полетіли в автобус, почалася контратака «Майдану» (запис
06 хв. 25 сек.). Ці події значно передували його пораненню.
Під час дослідження судом присяжних відео під назвою «
ІНФОРМАЦІЯ_213 », в папці «VTM», розміщеної на оптичному диску (т. 70 а.
161) - потерпілий ОСОБА_241 , хоча і заявив, що бачить це відео вперше, але
впізнав місцевість, де його було поранено навпроти зеленого паркану, що
огороджував алею від Жовтневого палацу в напрямку до вул. Інститутська (05 сек.
запису), ідентифікував осіб зі зброєю в чорному форменому одязі та шоломах із
жовтими пов`язками на руках, яких він бачив перед Жовтневим палацом і за якими
рухався з побратимами по цій алеї в напрямку сніжної барикади (06 сек. запису),
а також вказав на снайпера та особу в синьому камуфляжі, яких також бачив (10
сек. запису), та на себе, коли вже пораненого у праву ногу його відтягували у
напрямку до Жовтневого палацу (12 сек. запису), уточнивши, що на відео в цей
момент зафіксовано їх передову групу, яка вийшла у перед і місце його поранення
значно далі, аніж те, яке він вказав на слідчому експерименті.
Згідно з дослідженим судом присяжних за участі
потерпілого ОСОБА_832 протоколом огляду відео від 17 листопада 2015 року
та додатком до нього (т. 71 а. 1-96), а також безпосередньо дослідженим шляхом
повного перегляду відеозапису в папці «TVN24» «TVN24 -
el_centro_de_la_ciudad_de_Kiev_Ucrania_durante_la_ supuesta_tregua», на 01
хв. 18 сек. запису серед активістів, які рухаються на алейку від Жовтневого
палацу, зафіксовано обставини евакуації чотирма особами у зворотному напрямку,
тобто в бік Жовтневого палацу, пораненого у праву ногу ОСОБА_832 , як він сам
себе категорично ідентифікував, описуючі різні об`єктивні ознаки (одяг,
обличчя, ружанець на лівій руці тощо, що узгоджуються з даними вже згаданого
фото «10301951…_n.jpg»), при цьому, через його зовнішній мілітарний вигляд
(камуфльована військова форма, бронежилет, міліцейський шолом на голові), серед
активістів були і ті, які до нього відкрито виявляли агресію, поки їх не
переконували, що це «свій». Звертає на себе увагу і участь в евакуації
пораненого ОСОБА_832 активіста у чорній шапочці, темних штанах і сірій
курточці.
Під час дослідження вказаного відео сторона захисту також
звернула увагу і на такі обставини, які характеризують дії активістів.
Так, на 01 хв. 08 сек. та на 02 хв. 07 сек. вказаного
відеозапису серед активістів, які рухаються на алейку від Жовтневого палацу,
зафіксовано особу в чорній формі з написом на спині «охорона», яка в лівій руці
тримає предмет стволом до низу, який за своїми зовнішніми ознаками явно схожий
на вогнепальну зброю по типу пістолет.
Крім того, на 01 хв. 11 сек. запису серед активістів, які
рухаються на алейку від Жовтневого палацу, зафіксовано двох осіб, які
переміщують ящик з «коктейлями молотова» у пляшках, а на 03 хв. 32 сек.
зафіксовано активіста, який підганяє інших йти вперед по алейці, на якій чутно
не тільки постріли, а й як «свистять» кулі біля джерела зйомки польського
оператора. Щодо зафіксованих на відео звуків пострілів, то з усією очевидністю
можна виокремити їх дві групи, перша - потужні з далека, схожі на одиночні з
нарізної зброї, та другі - близькі та слабкі, схожі на одиночні з
короткоствольної зброї по типу пістолета.
За даними дослідженого судом відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій
- т. 89 а. 40) вказане відео «TVN24 - el_centro_de_la_ciudad_de_Kiev…»
компільоване до його екрану 4/3, тому на 09 год. 23 хв. 35 сек. зафіксовані
аналогічні обставини евакуації алейкою ОСОБА_832 .
Сторона обвинувачення самоусунулася від обов`язку
встановити час поранення вказаного потерплого, довільно вважаючи його і за
результатами судового розгляду близько 10 год. 20 лютого 2014 року, що вочевидь
не узгоджується із дослідженими доказами та вводить в оману щодо причетності
даного потерпілого до подій, які насправді відбувалися близько 10 год.
вказаного дня. Такий підхід не сприяв встановленню всіх обставин справи за
даним епізодом.
Більш того, під час детального аналізу відеозапису
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…» встановлено, що раніше, о 09
год. 22 хв. 31 сек. (екран 4/2), зафіксовано місце отримання ідентифікованим за
результатами судового розгляду ОСОБА_832 - третє з кінця алейки від Жовтневого
палацу дерево, від якого переміщується ідентифікований за результатами судового
розгляду ще не поранений потерпілий ОСОБА_916 до ідентифікованого за
результатами судового розгляду ще не пораненого потерпілого ОСОБА_837 за друге
дерево з кінця цієї алейки. При цьому, поранений ОСОБА_241 лежить головою
умовно в бік Жовтневого палацу, а ногами - в напрямку закінчення вказаної
алейки, зліва від нього ідентифікований за результатами судового розгляду ще не
поранений потерпілий ОСОБА_695 у зеленому дощовику та білій касці. Далі
активіст у чорній шапочці, темних штанах і сірій курточці, на якого раніше суд
спеціально звертав увагу, відтягує ОСОБА_832 і бік Жовтневого палацу,
розпочавши у такий спосіб його евакуацію, а ОСОБА_695 підбирає щит ОСОБА_832 .
Продовження евакуації ОСОБА_832 фіксується о 09 год. 23 хв. 15 сек. (екран
2/3), в ній також приймає участь активіст у чорній шапочці, темних штанах і
сірій курточці. Крім того, на вказаному відео також зафіксовано як бійці
ідентифікованого за результатами судового розгляду підрозділу - РСП саме перед
09 год. 22 хв. 31 сек. зі зброєю перебувають за сніжною барикадою та здійснюють
постріли з боку лівого краю сніжної барикади (о 09 год. 22 хв. з 12 до 26 сек.
на екрані 2/3; з 09 год. 22 хв. 29 сек. на екрані 1/3).
Вказані обставини, які встановлені виключно за
результатами судового розгляду, повністю узгоджуються з фактичними даними, які
встановлені за епізодами загибелі потерпілого ОСОБА_912 та поранення потерпілих
ОСОБА_837 та ОСОБА_695 , що свідчить про послідовну фактологічну стрункість в
деталях відновлених під час судового розгляду подій.
Оцінюючи подані сторонами докази щодо факту подій за
епізодом поранення ОСОБА_1495 , суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає
допустимими та достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Таким чином, враховуючи те, що за даними, які містить
повністю досліджене судом відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…», про: рух
першої передової групи активістів на алейку від Жовтневого палацу - 09 год. 20
хв. 43 сек., екрани 2/1 та 4/3; спішний рух її алейкою від Жовтневого палацу
(біля трансформаторної будки) - 09 год. 21 хв. 15 сек., екран 4/3; рух її ж вже
на кінець алейки від Жовтневого палацу - 09 год. 21 хв. 40 сек., екран 3/3 (на
задньому плані), 09 год. 22 хв. 06 сек., екран 4/3, суд вважає встановленим, що
ОСОБА_241 одержав поранення пострілом з нарізної зброї, перебуваючи сидячи за
третім деревом з кінця алейки, яка йде від Жовтневого палацу, у проміжок часу з
09 год. 22 хв. 15 сек. до 09 год. 22 хв. 31 сек., тобто протягом нетривалого
часу (до 15 сек., коли звучать вісім звуків, схожих на постріли різної
потужності) незадовго до його першої фіксації пораненим о 09 год. 22 хв. 31
сек., оскільки він встиг у складі передової групи активістів дійти до місця
свого поранення (фіксується о 09 год. 22 хв. 06 сек.), присісти та за його
показаннями оглянути сніжну барикаду з бінокля, тобто будучи звернутим до неї
передом, після чого відразу був поранений.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом поранення ОСОБА_2862 . (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
«сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою
від Жовтневого палацу не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями, скритий характер обстрілу
правоохоронців за сніжною барикадою потребував відповідного реагування, яке
зовсім не передбачало необхідність здійснення ними вогневого впливу на всіх
активістів «Майдану», відсутність якого у подальшому у певні періоди часу в
жодний спосіб не збільшувало загрозу для життя та здоров`я правоохоронців.
Епізод поранення ОСОБА_832 у цій справі входить до числа
двадцяти восьми епізодів поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_1429 ,
ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 , ОСОБА_950 ,
ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 , ОСОБА_1046 ,
ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 , ОСОБА_916 ,
ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 , ОСОБА_1437 ,
ОСОБА_812 ) потерпілих, які відбувалися локально в межах одного сектору (вздовж
алейки, що веде від з`єднання з проїзною частиною вул. Інститутська в бік
Жовтневого палацу), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 22
до 30 хв.) та під час однієї і тієї ж події «Майдану» (відокремлений на відео
запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
епізод 8 «сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці двадцять вісім епізодів
мають спільну загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення
містить велику кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд
наголошує, що основна подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у
просуванні активістів «Майдану» від Жовтневого палацу по алейці, фіксація на
ній своїх позицій навпроти сніжної барикади, за якою перебували озброєні
співробітники РСП та інші озброєні правоохоронці, які, застосовуючи вогнепальну
зброю, діяли між собою спільно та злагоджено, намагаючись вогневим ураженням
зупинити таке просування активістів «Майдану». Таким чином, всі вказані
двадцять вісім епізодів, підкріплених цим загальним твердженням, слід
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд
відповідних подій.
Отже, наведені докази в своїй сукупності та взаємозв`язку
з усією очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_241 20 лютого 2014 року о 09 год.
22 хв. між 15 та 31 сек., перебуваючи на алейці, що з`єднує Жовтневий палац із
проїжджою частиною вул. Інститутської в м. Києві (за кінцем зеленого паркану і
за третім деревом від кінця цієї алейки), під час загострення протистояння між
активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням
вогнепальної зброї внаслідок пострілу з нарізної вогнепальної зброї отримав
одне дотичне наскрізне вогнепальне поранення правої гомілки з переломами кісток
з розлогою втратою сегменту у ділянці середньої третини (рановий канал ззовні у
середину, дещо зліва направо), що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження
за ознакою небезпеки для життя.
Під час поранення потерпілий ОСОБА_241 перебував у
положенні сидячі, права нога виступає вперед, а передом свого тулуба був
звернутий вперед в бік сніжної барикади в напрямку станції метро «Хрещатик».
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Однак,
безспірно встановлено, що вказані вогнепальні поранення були завдані ОСОБА_1494
потужним снарядом, на що вказує характер пошкодження (ефект вибуху із знищенням
елементу кістки та залишенням в тілі потерпілого значної кількості осколків) з
території, на якій саме в цей час перебували озброєні співробітники РСП та інші
працівники правоохоронних органів, які злагоджено разом під час перебування за
сніжною барикадою з метою стримати просування вперед активістів застосовував
вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом
здійснення у даному випадку прицільного пострілу у напрямку скупчення людей
(відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8 (пункт 5.3.2 вироку).
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_241 , а так само і
будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа активістів, перед пораненням
використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв інші дії, які
становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну загрозу для життя
чи здоров`я працівників правоохоронних органів як учасників іншої сторони
протистояння, відтак, законні підстави для застосування у даному випадку
вогнепальної зброї з боку працівників правоохоронних органів були явно
відсутні.
Задля повноти оцінок даний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 ,
ОСОБА_1429 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 ,
ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 ,
ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 ,
ОСОБА_916 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 ,
ОСОБА_1437 , ОСОБА_812 ) потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами
оцінки доказів за ними у своїй сукупності додатково викладені у вироку за
результатами дослідження останнього за часом з наведених епізодів - загибель
ОСОБА_1279 .
5.4.44. За епізодом поранення
ОСОБА_608 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1430 показав,
що, будучи студентом Чернівецького національного університету, був здивований
відмовою Президента підписувати договір про асоціацію з ЄС. Такі дії влади
оцінив як заборону мати в країні європейські цінності та спробу політичного
захоплення влади в Україні з боку РФ. Відтоді він став учасником акцій протесту
в Чернівцях, а коли в ніч на 30-те листопада відбулося побиття аналогічної
мирної акції студентів, будучи обуреним такими діями влади, виїхав до м. Київ.
На «Майдані» був декілька днів, після першого віче 8-го грудня повернувся
додому. У січні 2014 року ще декілька разів був на «Майдані», після чого
захворів і лікувався вдома. Останній раз на «Майдан» прибув 19 лютого після
того, як батько, теж учасник протесу, отримав 18 числа поранення від гранати.
Він вирішив підтримати людей, стати щитом для невинних учасників акції
протесту. На «Майдані» розносив молоко по барикадах, щоб люди не отруїлися. Вже
десь біля дев`ятої ранку 20 лютого 2014 року побачив, як працівники
правоохоронних органів почали відступати вверх по вул. Інститутська та біля
Жовтневого палацу. Він разом з іншими активістами пішов в бік Жовтневого
палацу, підіймався по пагорбу з лівої сторони від квіткового годинника. У
подальшому, коли всі пішли алейкою в напрямку до станції метро «Хрещатик», він
пішов ліворуч в бік Кінопалацу вздовж паркану, виглянувши за який, на початку
руху вперед в напрямку сніжної барикади отримав поранення від пострілу гумовою
кулею чи дробом в ліву ногу. Це сталося близько 09 год. 22 хв. Є відео, на
якому зафіксовано його рух. Спочатку він не зрозумів, що був поранений, а потім
йому стало погано, повернувся назад та обробив рану в медичній частині
«Майдану». Того ж дня машиною його відвезли додому.
На запитання сторін потерпілий уточнив, що: - відчував
небезпеку для себе, коли чув постріли, але готовий був віддати життя, щоб
зберегти життя інших людей; - на момент поранення користувався телефоном …
60-10, був одягнутий у плащ чорного кольору, дві пари штанів, зверху
темно-зелені, на голові була маска чорного кольору; - поранення він отримав в
русі, коли «винирнув» із-за огорожі в напрямку снігової барикади, лівим боком
він був до будівлі Кінопалацу, на момент поранення він розпочав рух, ліва нога
була пряма, виставлена вперед, він на неї вже спирався, потерпілий впевнений,
що стріляли в нього саме зі сторони сніжної барикади; - йому не відомо, з чого
саме почалася ескалація протистояння 20 лютого; - активістів зі зброєю не
бачив.
Відповідно до досліджених в судовому засіданні судом
присяжних заяви ОСОБА_485 про
злочин від 19 лютого 2015 року, його заяви від 01 липня 2017 року про залучення
до провадження як потерпілого, копії паспорту, ОСОБА_1430 під час
протесту по вул. Інститутській в м. Києві 20 лютого 2014 року близько 09 год.
30 хв. отримав наскрізне вогнепальне поранення в ліву ногу (т. 89 а. 149, 155,
185-185).
Наведені показання потерпілого ОСОБА_485 щодо місця свого
поранення - на кінці огорожі з боку Кінопалацу, розташованого по вул.
Інститутська поруч із Жовтневим палацом, положення свого тіла в момент
поранення - лівим боком до будівлі Кінопалацу, розпочав рух, ліва нога пряма,
виставлена вперед, знайшли своє повне підтвердження за результатами
безпосереднього дослідження судом складеної потерпілим під час допиту слідчим схеми
на місцевості центральної частини міста Києва (т. 89 а. 166), а також даних протоколу
слідчого експерименту від 11 вересня 2015 року та додатків до нього
(план-схема, фото таблиця, відео фіксація) (т. 89 а. 170-178), які містять
аналогічні відомості із цього приводу.
Під час дослідження судом даних відео фіксації вказаного
слідчого експерименту суд звертає увагу і на те, що під час цієї слідчої дії
спеціалісти у галузі медицини та балістики не залучалися, жодних вимірів не
проводилося, локація ран вхідної та вихідної в будь-який спосіб не фіксувалася.
Натомість, зафіксоване положення тіла потерпілого у просторі в момент його
поранення, яке він відтворив під час цієї слідчої дії, перебуваючи на алейці
від Жовтневого палацу: навприсядки, прикривається щитом, який тримає у правій
руці, повернутий корпусом вліво відносно напрямку алейки від Жовтневого палацу,
праве плече з піднятою правою рукою звернуте вперед, а спиною - до готелю
«Україна (13 хв. 51, 55 сек., 14 хв. 08, 11, 20 та 24 сек., 15 хв. 09 сек.
запису)».
При цьому наявна описка у вказаному протоколі в єдиному
місці щодо прізвища потерпілого в силу свого виключно технічного характеру не
ставить під сумнів результати самої слідчої дії, які суд визнає достовірними.
Згідно з даними протоколу огляду від 03 липня 2015
року, потерпілий ОСОБА_1430 під час огляду відеозапису «Висота
«Жовтневий». Остання висота - Altitude «October Palace».
Last altitude» себе не ідентифікував (т. 89 а. 167).
За результатами безпосереднього перегляду в судовому засіданні на DVD-диску відео під назвою відео «Інститутська 20 лютого. Вбивство майданівців» (т. 89 а. 66), встановлено, що починаючи з 14 хв. 04 сек. запису потерпілий ОСОБА_1430 ідентифікував себе, як він у темному одязі відокремився від групи інших активістів і пішов в ліво в напрямку Кінопалацу вздовж паркану, наприкінці якого його і було поранено, зникає з об`єктиву камери ОСОБА_1430 на 14 хв. 13 сек. запису.
Вказані дані повністю узгоджуються з даними безпосередньо дослідженого судом відео під назвою «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» (флеш накопичувач, т. 83 а. 33а), яке складається із
синхронізованих по часу різних відеозаписів і було надано представником
потерпілих ОСОБА_661 на флеш носії (т. 90 а. 40). Так,
під час перегляду вказаного відео (екран № 4/3) на 29 хв. 11 сек. запису
потерпілий ОСОБА_1430 відокремився від групи інших активістів, а на 29 хв. 20
сек. запису зникає з об`єктиву камери. Згідно з акцентованим автором відео
часом, ці події відбуваються о 09 год. 21 хв. у період між 44 та 53 секундами.
Крім того, упродовж 09 год. 22-25 хв. за сніжною барикадою на фоні щільного
обстрілу за звуком періодично фіксуються озброєні бійці ідентифікованого за
результатами судового розгляду підрозділу - РСП (екрани 3/2, 1/3, 4/4).
Сторона обвинувачення усунулася від необхідності
з`ясування обставини щодо часу поранення ОСОБА_485 , вказавши у загальних рисах
на те, що останнього було поранено близько 09 год. 30, що не сприяло належному
встановленню всіх обставин за даним епізодом за результатами судового розгляду.
Як вбачається з дослідженого судом присяжних протоколу
огляду речей від 16 вересня 2015 року з додатками (фототаблиця) (т. 89 а.
232-238), предметами такого були наданий потерпілим ОСОБА_1496 одяг, в якому
він був одягнений під час поранення 20 лютого 2014 року, а саме: а) чоловіча
куртка (плащ) чорного кольору, на якій виявлено два наскрізні отвори діаметром
приблизно 1 см в нижній лівій частині біля кишені; б) чоловічі спортивні штани
темно-сірого кольору, на яких в стегновій області біля лівої кишені виявлено
два наскрізних отвори діаметром біля 1 см; в) джинсові штани синього кольору з
чотирма кишенями, на яких також в ході огляду було виявлено два наскрізні
отвори діаметром приблизно 1 см біля поясу в області лівої передньої кишені.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичної експертизи № 766екс від 06 липня 2015 року, яку провів
експерт ОСОБА_1497 (т. 89 а. 198-200), в потерпілого ОСОБА_485 виявлено такі
тілесні ушкодження: - рубці (як наслідки загоєння забійних ран): на передній
поверхні лівого стегна у верхній третині на 15 см нижче від верхнього краю
здухвинної кістки; на бічній поверхні лівого стегна у верхній третині навпроти
попереднього рубця на відстані 8,0 см, на 17,0 см нижче від краю здухвинної
кістки. Дані тілесні ушкодження виникли в результаті не менш як однієї
травмуючої дії твердих тупих предметів, цілком можливо внаслідок пострілу зброї
спорядженої вогнепальними кулями, по строку можуть відповідати 20 лютого 2014
року і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного
розладу здоров`я. Водночас, судово-медичних даних про характерні ознаки
контактуючої поверхні предмету (кульове, осколкове, дробове, картечне чи іншим
видом вогнепальних набоїв), якими спричинені тілесні ушкодження, немає у
зв`язку із несвоєчасним зверненням потерпілого за медичною допомогою та
відсутністю медичних документів. Напрямок ранового каналу спереду назад і дещо
справа наліво, рана горизонтально орієнтована.
За результатами дослідження вказаного висновку експерта
потерпілий підтвердив, що раніше заявляв письмову незгоду з ним, оскільки, на
його думку, це дослідження провів недосвідчений експерт, а тому припустився
багато припущень. Він, потерпілий, фактично лікувався більше ніж 21 день, хоча
медичної документації з цього приводу дійсно немає, оскільки офіційно до
лікувальних установ не звертався через побоювання переслідування.
Разом з тим, висновки експерта № 766екс від 06 липня 2015
року знайшли своє підтвердження у висновку повторної комісійної
судово-медичної експертизи № 115 від 19 жовтня 2015 року, яку провели
експерти ОСОБА_1498 , ОСОБА_1499 , ОСОБА_1500 і ОСОБА_1501 (т. 89 а. 207-210),
хоча остання дійсно виявилися більш інформативною. Так, комісія експертів,
підтвердивши висновки попередньої експертизи, дійшла висновку, що виявлені
тілесні ушкодження на тілі потерпілого виникли внаслідок одиночного кульового
вогнепального поранення, тобто виникли внаслідок травмуючої дії кулі, випущеної
із нарізної вогнепальної зброї, при цьому рана бічної поверхні стегна більш
характерна для кваліфікування її як вихідного вогнепального отвору, а рана
передньої поверхні стегна - для вхідного, таким чином, в момент заподіяння,
вогнепальне поранення було наскрізним. Згідно висновку, за терміном виникнення
вищевказані тілесні ушкодження можуть відповідати 20 лютого 2014 року,
відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу
здоров`я.
Більш того, висновки експертів медиків щодо напрямку
ранового каналу та локації вхідного та вихідного поранення знайшли своє повне
підтвердження під час дослідження в судовому засіданні висновку
медико-криміналістичної експертизи від 09 жовтня 2015 року № 257-МК з
додатками (таблиця з контактограмами), яку провів експерт ОСОБА_1229 (т. 89 а.
221-227), за якою встановлено: а) на куртці ОСОБА_1502 , - в ділянці лівого
борта мається по одному вогнепальному - вхідному та вихідному пошкодженню
мідьвміщуючим снарядом в направленні спереду назад, які утворені одним
снарядом; б) на джинсах та спортивних брюках - в ділянці лівої передньої
половинки, у верхній третині, мається одне вхідне вогнепальне пошкодження від
дії снаряду, а в ділянці лівої задньої половинки - одне вогнепальне вихідне
пошкодження, які могли утворитись одночасно від дії одного снаряду. В ділянці
вхідного пошкодження лівого борта куртки виявлено нашарування міді. Одночасно,
в ділянках інших пошкоджень одягу слідів міді, нікелю, свинцю, сурми, заліза,
ознак нітритів кіптяви, а також сторонніх нашарувань - не знайдено, постріл був
спричинений з неблизької відстані.
За таких обставин суд не вбачає правових підстав для
критичної оціни вказаних висновків судових експертів медиків, при цьому
комісійна експертиза має більш конкретизований та доповнюючий характер, проте
не спростовує висновків попередньої експертизи. Експерти, визначаючи тяжкість
тілесного ушкодження за відсутності медичної документації, обґрунтовано взяли
до уваги строк загоювання подібних ран, який відбувається зазвичай.
Відомості, що містила медична документація на потерпілого
із-за кордону, мали виключно похідний характер щодо первинної медичної
документації на потерпілого, а тому не бралися до уваги експертами-медиками як
такі, що не мали значення.
Відповідно до дослідженого судом присяжних висновку
комісійної судово-медичної експертизи № 179/2015/о від 13 жовтня 2015 року (т.
89 а. 215-220), яку провели експерти ОСОБА_942 , ОСОБА_941 , ОСОБА_1229 і
ОСОБА_1230 на підставі дослідження одягу потерпілого ОСОБА_485 , копій
висновків попередніх експертиз, протоколів його допиту, слідчого експерименту
тощо, експерти також дійшли висновку, що ОСОБА_1430 саме 20 лютого 2014 року
отримав одне (внаслідок одного пострілу) наскрізне вогнепальне поранення лівого
стегна, при цьому: - вхідна вогнепальна рана була розташована на
переднє-зовнішній поверхні стегна у верхній третині, а вихідна - в задній
частині зовнішньої поверхні стегна у верхній третині; - напрямок ранового
каналу був спереду назад; - дане поранення було кульове, а вищезгаданий постріл
був проведений з неблизької дистанції. Характер даного поранення (наскрізне),
з урахуванням його локалізації (стегно - анатомічна ділянка з великим
м`язовим покривом), дозволило експертам вважати, що даний постріл був
зроблений з нарізної вогнепальної зброї, можливість перебування потерпілого у
положенні/позі, на що останній посилається під час проведення з ним слідчого
експерименту 11 вересня 2015 року, корелює із наявними судово-медичними даними.
Не оспорював вогнепальний характер поранення ОСОБА_1430 і
захист.
Враховуючи ці дані, суд визнає всі три висновки
судово-медичних експертиз у наведених частинах достовірними, а тому наведені
відомості, що вони містять, враховуючи їх взаємодоповнюючий характер, кладе в
основу свого вироку за даним епізодом.
Висновки комісії експертів щодо здійснення пострілу в
потерпілого з нарізної зброї кулею узгоджуються із об`єктивними
судово-медичними та криміналістичними даними, в тому числі щодо снаряду, який
залишив сліди міді, а тому суд визнає допустимими та достовірними.
В іншій частині висновок комісії експертів № 179-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Разом з тим, суд визнає не тільки не спростованим, а й
навпаки, підтвердженим вказаними висновками експертиз доводи захисту про те, що
під час визначення можливого сектору, звідки міг бути здійснений постріл в
потерпілого, органом досудового розслідування не взято до уваги дані про
значний перепад по висоті між вхідною та вихідною ранами на нозі потерпілого, а
саме, вихідна рана на 2 см нижче вхідної, порівняно з краєм здухвинної кістки,
хоча довжина ранового каналу становить всього 8 см. Простий математичний
підрахунок, який не потребує спеціальних знань, вказує на те, що на відстані
всього 40 метрів, джерело пострілу перебуватиме на висоті 10 метрів вище від
вихідної рани, а приймаючи до уваги, що ліва нога потерпілого була виставлена
вперед, то це може бути ще вище.
Під час проведення слідчого експерименту вказані
судово-медичні дані щодо локації вихідного поранення порівняно із вхідним, а
відтак і перепаду між обома ранами по висоті, до уваги не бралися.
За таких обставин, якщо і взяти за основу показання
потерпілого, результати проведеного з ним слідчого експерименту та об`єктивні
судово-медичні дані, які в сукупності дійсно вказують на те, що постріл в
потерпілого міг буди здійснений з верху вул. Інститутська, яка контролювалася
працівниками правоохоронних органів, то і в такому випадку здійснення такого
пострілу безпосередньо із-за сніжної барикади, як це вважав потерпілий,
абсолютно виключається через напрямок ранового каналу по висоті - зверху вниз.
Враховуючи одержані дані про місцевість навколо
перехрестя вул. Інститутська та Ольгинська, яке розташовувалося за сніжною
барикадою, поранення ОСОБА_485 кулею, відстріляною з нарізної зброї, але з
джерела, яке значно вище сніжної барикади, хоча і з її боку, вказує на те, що
окрім озброєних АКМС бійців РСП та інших озброєних правоохоронців за сніжною
барикадою, постріли станом на 09 год. 23 хв., здійснювали правоохоронці з інших
позицій, розташованих, не виключно в будівлях зліва (№ 7) чи справа (№ 8) по
вул. Інститутська далі за сніжною барикадою.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом поранення ОСОБА_2862 . (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
«сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою
від Жовтневого палацу не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями, скритий характер обстрілу
правоохоронців за сніжною барикадою потребував відповідного реагування, яке
зовсім не передбачало необхідність здійснення ними вогневого впливу на всіх
активістів «Майдану», відсутність якого у подальшому у певні періоди часу в
жодний спосіб не збільшувало загрозу для життя та здоров`я правоохоронців.
Епізод поранення ОСОБА_1430 у цій справі входить до числа
двадцяти восьми епізодів поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_1429 ,
ОСОБА_241 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 , ОСОБА_950 ,
ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 , ОСОБА_1046 ,
ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 , ОСОБА_916 ,
ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 , ОСОБА_1437 ,
ОСОБА_812 ) потерпілих, які відбувалися локально в межах одного сектору (вздовж
алейки, що веде від з`єднання з проїзною частиною вул. Інститутська в бік
Жовтневого палацу), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 22
до 30 хв.) та під час однієї і тієї ж події «Майдану» (відокремлений на відео
запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
епізод 8 «сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці двадцять вісім епізодів
мають спільну загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення
містить велику кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд
наголошує, що основна подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у
просуванні активістів «Майдану» від Жовтневого палацу по алейці, фіксація на
ній своїх позицій навпроти сніжної барикади, за якою перебували озброєні
співробітники РСП та інші озброєні правоохоронці, які, застосовуючи вогнепальну
зброю, діяли між собою спільно та злагоджено, намагаючись вогневим ураженням
зупинити таке просування активістів «Майдану». Таким чином, всі вказані
двадцять вісім епізодів, підкріплених цим загальним твердженням, слід
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд
відповідних подій.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_1430 20 лютого 2014 року приблизно о 09
год. 23 хв., перебуваючи біля будівлі Кінопалацу, що розташована поруч із
Жовтневим плацом по вулиці Інститутська, намагаючись продовжити рух із-за
паркану в напрямку сніжної барикади, під час загострення протистояння між
активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням
вогнепальної зброї отримав внаслідок пострілу з нарізної вогнепальної зброї
наскрізне вогнепальне поранення лівого стегна, яке відноситься до легкого
тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я (за критерієм
тривалості розладу здоров`я). В момент цього поранення ОСОБА_1430 перебував у
русі, ліва нога виставлена вперед, тобто був дещо звернений лівим боком тулуба
до дульного зрізу зброї, рановий канал спереду назад, дещо справа наліво та
зверзу донизу.
У межах досліджених за цим епізодом доказів допустимих
даних про заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто.
Більш того, здійснення пострілу, внаслідок якого було поранено потерпілого, зі
сніжної барикади, на якій саме в цей час перебували озброєні співробітники РСП
та інші озброєні правоохоронці, є неможливою через напрямок ранового каналу
зверху донизу із значним перепадом по висоті - 2 см. при його загальній довжині
8 см. Водночас, безспірно встановлено, що вогнепальне поранення було завдано
ОСОБА_1430 з верху по вул. Інститутська, не виключається з будівель №№ 7 чи 8,
тобто з території, яка також перебувала під виключним контролем правоохоронців,
тактична взаємодія яких із озброєними бійцями РСП виключається через її
абсолютне недоведення.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_1430 вчиняв
конкретні дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять
реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів як
учасників іншої сторони протистояння, відтак, законні підстави для застосування
у даному випадку вогнепальної зброї з їх боку були явно відсутні.
Задля повноти оцінок даний епізод слід розглядати в сукупності
з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_1429
, ОСОБА_241 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 , ОСОБА_950 ,
ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 , ОСОБА_1046 ,
ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 , ОСОБА_916 ,
ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 , ОСОБА_1437 ,
ОСОБА_812 ) потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами оцінки
доказів за ними у своїй сукупності додатково викладені у вироку за результатами
дослідження останнього за часом з наведених епізодів - загибель ОСОБА_1279 .
5.4.45. За епізодом поранення
ОСОБА_433 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_232 показав, що, відстоюючи свої права громадянина
України, приймав активну участь в акціях протесту на Майдані Незалежності в
місті Києві з початку грудня 2013 року, був безпосереднім учасником подій 11
грудня 2013 року, 18 та 20 лютого 2014 року, ранком якого отримав вогнепальне
поранення в праве плече, рухаючись на містку, що перетинає вул. Інститутська
біля Майдану Незалежності.
Як далі показав потерпілий, в ніч з 18 на 19 лютого 2014
року він перебував за пам`ятником засновникам ОСОБА_1289 , правоохоронці
застосовували гранати великої травмуючої сили, лунали постріли, більшість
території «Майдану» була очищена від активістів. Оцінює такі дії правоохоронців
як провокація, оскільки останні мали всі можливості безперешкодно захопити
територію «Майдану», проте цього не робили свідомо, а біля 04 годин ранку взагалі
припинили наступальні дії. Вдень до ночі 20 лютого він відпочивав вдома, а коли
повернувся на «Майдан», всю ніч перебував біля того ж пам`ятника, обстановка в
цілому була спокійна. Приблизно о 07 год. 20 хв. 20 лютого він звернув увагу за
блиском шоломів на коливання серед рядів працівників «Беркуту», які перебували
на вул. Інститутська і після цього зайшли за ОСОБА_1175 , де він втратив їх з
поля зору, але стало значно більше лунати вибухів від гранат. Було видно як з
боку правоохоронців летіли гранати, обертаючись на тлі неба в повітрі.
Приблизно через годину, після того як з вулиці Інститутська евакуювали
спеціальну техніку, працівники «Беркуту» почали відступати, відтягуючи на себе
найбільш активних протестуючих, що він також оцінює як чергову сплановану
провокацію. Він також дещо піднявся по вул. Інститутська, побачив вимкнутий
гідрант, який забезпечував водомети водою, забрав його зрізані залишки
(розгалужувач) і приніс на «Майдан», щоб їм більше не могли скористатися. Коли
це робив, почув постріли, яких раніше не чув, вони нагадували поодинокий сухий
тріск, він побачив на верху біля Жовтневого палацу правоохоронців у чорному
одязі із жовтими пов`язками, які застосовували до протестуючих, судячи за
звуком, вогнепальну зброю, стріляли при цьому і з помпових рушниць. Коли
загорівся автобус, що стояв біля Жовтневого палацу, ці правоохоронці,
продовжуючи стріляти, відступали в напрямку урядового кварталу. У цей час
активісти почали підніматися до Жовтневого палацу біля, так званого «квіткового
годинника», інша група людей пішла вверх по вул. Інститутська. Він, потерпілий,
приєднався до тих, хто піднімався до Жовтневого палацу. На верху, біля парапету
на місток, побачив евакуацію пораненого у сідниці хлопця, рана в якого дуже
кровоточила. Він повернувся до сходів біля ТРЦ «Глобус», які вели на місток
через вулицю, піднявся ними, взявши із собою з приміщення ресторану, до якого
був вільний доступ, офісний стілець із покриттям синього кольору як захист.
Через деякий час, оцінивши обстановку, він перебіг на місток. На містку палали
шини, дим від яких прикривав Жовтневий палац, також було декілька активістів, з
якими він почав рух спиною вперед на іншу сторону містка, прикриваючи від
готелю «Україна» себе та своїх товаришів стільцем. Коли він, потерпілий, у такій
спосіб подолав приблизно три п`ятих довжини містка в бік Жовтневого палацу і
почав повертатися вліво в бік напрямку руху, щоб перевірити дистанцію, і майже
розвернувся обличчям в бік Жовтневого палацу, в цей момент скрізь стілець
отримав в праве плече вогнепальне поранення, від якого впав, відразу вскочив і
побіг назад в напрямку ТРЦ «Глобус», розраховуючи на задимлення. Після надання
первинної медичної допомоги, вважаючи поранення легким, допомагав носити воду
на вул. Грушевського, спілкувався з військовослужбовцями ВВ, які згодом
відступили. Увесь цей час з вул. Інститутська продовжували лунати поодинокі
постріли.
Як уточнив потерпілий ОСОБА_232 : - мотивами його участі
у протесті стали грубі порушення Конституції України з боку Президента, який
узурпував владу, не чув людей, влада вважала за можливе бити незгодних; -
вважає, що влада могла почути людей, могла і розігнати «Майдан», проте не
робила ні того, ні того, постійно провокуючі людей на дії у відповідь,
роздмухуючи насильство; - він дійсно кидав «коктейлі молотова» у багаття, яке
було захистом для активістів; - в ніч та на ранок 20 лютого 2014 року була
численна перевага правоохоронців; - правоохоронці в чорному одязі перед
Жовтневим палацом з`явилися перед 09 год. ранку за декілька хвилин, їх з Майдану
Незалежності було погано видно, оскільки було велике задимлення, вони
пересувалися вільно, почували себе у безпеці як особи, яким нічого не
загрожувало; - свідком нападу того ж ранку на військовослужбовців ВВ він не
був, такі події йому не відомі, але пізніше на вул. Грушевській бачив, як
активісти вели невелику колону таких військовослужбовців, до них насильство не
застосовувалось; - хто підпалив автобус біля Жовтневого палацу йому не відомо;
- до появи правоохоронців в чорному одязі подібного сухого тріску як звуків
пострілів не чув, хоча звуки від вибухів гранат лунали і в шість та сім ранку;
- коли брав офісний стілець, то хотів ним захистити корпус, вважаючи, що
небезпека бути пораненим існувала як з боку кута Жовтневого, де відступали
правоохоронці, так і з боку готелю «Україна», де міг бути снайпер; - коли вони
рухалися на містку, один з активістів ніс дерев`яний ящик з пляшками із
запалювальною сумішшю; - під час поранення він не перебував у задимленій зоні і
був одягнутий в темну синю куртку з ворітником сірого кольору, помаранчева
будівельна каска, із засобів захисту мав стілець та декілька металевих пластин,
розміщених по карманах куртки; - оцінює події 20 лютого як бійню, коли держава
застосувала неспівмірну силу до протестуючих; - 22 лютого, як пригадує, він
знайшов стілець, через який був поранений, його потім оглядав слідчий; - 24
лютого він відвідав травмпункт, оскільки гематома в місці поранення була
загрозливо велика, а після рентгену, знімок якого він може надати суду, лікарі
виявили кулю в тілі, яку вилучали 25 лютого 2014 року у КМКЛ № 17, після
операції лікар йому продемонстрував вилучену з тіла кулю, надав можливість її
сфотографувати і залишив у себе для слідчого, однак в день виписки лікар віддав
йому цю кулю, повідомивши, що її не вилучили, через певний час він у
присутності свого представника цю кулю передав слідчому під час допиту як
потерпілого; - куля була прим`ята у ділянці верхівки, було оголене металеве
осердя, пошкодження куля зазнала під час проходження через металеві ніжки стільця;
- стільцем під час згаданих подій він, потерпілий, прикривав голову; -
аналізуючи обставини свого поранення, він робив багато припущень: спочатку
відчував небезпеку з боку готелю «Україна», хоча конкретною інформацією з цього
приводу не володів; після поранення думав, що стріляли з боку Жовтневого
палацу, тому і залишив місце поранення у протилежному напрямку; ознайомившись з
результатами досудового розслідування, не має підстав з ними не погоджуватися;
- на даний час йому відомо, що під час згаданих подій загинули і правоохоронці,
чув зізнання з цього приводу особи, яка назвалася « ОСОБА_1503 », проте, як
очевидець цих подій, вважає згадки останнього нісенітницею; - на момент свого
поранення він користувався телефонами НОМЕР_406 (Київстар) та НОМЕР_407 (МТС),
які залишив за місцем проживання.
Аналогічні викладеним вище показання про обставини свого
вогнепального поранення в праву руку, в тому числі і щодо своїх припущень
стосовно джерела такого пострілу з готелю «Україна», потерпілий надав у присутності
двох понятих безпосередньо на місцевості під час слідчого експерименту 04
квітня 2014 року, протокол якого та додатки до нього у виді фото таблиць
були безпосередньо досліджені судом присяжних (т. 66 а. 165-173). Зафіксовані
під час цього слідчого експерименту дані повністю узгоджуються з показаннями
ОСОБА_316 в суді про те, що через використання іншого стільця та тривалість
самої слідчої дії, стілець зафіксовано дещо нижче і його прийшлося через втому
та поранену руку тримати двома руками. При цьому потерпілий послідовно
наполягав, що стілець він тримав в одній руці, прикриваючи передусім голову,
тримаючи його у такій спосіб, щоб сидінням прикривати перед корпусу, а спинкою
- правий бік. Крім того, у протоколі також зафіксовано, що потерпілий рухався
задом спиною в бік Жовтневого палацу і про поворот вліво його корпусу в момент
поранення дійсно не зазначено, як на це обґрунтовано звернув увагу захист,
проте на фото чітко зафіксовано положення тіла потерпілого в момент поранення
(фото №4), яке повністю узгоджується з його показаннями в суді про його зміну -
плечі вздовж напрямку містка, а лівою передньою частиною корпусу в бік
Жовтневого палацу. З цього приводу потерпілий уточнив, що зафіксоване на цьому
фото положення його тіла відтворює лише початок повороту вліво, який мав місце
під час поранення.
Відповідно до досліджених під час судового розгляду протоколу
слідчого експерименту від 18 серпня 2014 року, проведеного за участю
спеціаліста НДЕКЦ, а також даних його повної та безперервної фіксації (т. 66 а.
177-184), потерпілий ОСОБА_232 розповів про аналогічні повідомлені в суді
обставини отримання ним 20 лютого 2014 року близько 09 год. 25 хв. на
пішохідному містку через вул. Інститутська біля готелю «Україна» сліпого
вогнепального поранення м`яких тканин правого плеча. Зокрема, він показав на
місцевості, як на вказаному містку під час розвороту корпусу тіла від готелю
«Україна» у напрямку Жовтневого палацу, тобто будучи в русі та тримаючи у
правій руці офісний стілець (ніжками вперед та спинкою прикриваючи свій правий
бік), отримав загадане вогнепальне поранення. При цьому, оскільки при
відтворенні обставин отримання поранення використовувався саме той стілець,
яким потерпілий прикривався 20 лютого 2014 року, встановлено, що куля увійшла в
оббивку цього стільчика під кутом 35 градусів, на стільчику маються пошкодження
від кулі, а саме: на правій задній ніжці стільчика на відстані 480 мм від низу
та 70 мм від сидіння стільчика, на задній поперечній металевій перекладині
сидіння стільчика на відстані 57 мм від початку поперечини та на відстані 33 мм
від сидіння стільчика, а на нижній поверхні сидіння стільчика на відстані 148
мм від верхнього краю сидіння та на відстані 172 мм від правої частини сидіння
міститься вхідний отвір від кулі - ці дані цілком узгоджуються з локалізацією
на тілі отриманого потерпілим поранення. Звідки був здійснений постріл
ОСОБА_232 не бачив і хто стріляв - йому невідомо, але на той час вважав, що
постріл був здійснений з верхніх поверхів готелю «Україна», і ця версія за
результатами слідчого експерименту не виключається, хоча не є остаточною у
зв`язку з перебуванням потерпілого у динаміці та відсутності даних про точне
положення його тіла, на що звернуто увагу спеціалістом (33 хв. 05 сек. запису
слідчої дії). Під час дослідження відео фіксації вказаної слідчої дії
потерпілий також уточнив, що крім повороту через ліве плече в момент поранення
він також продовжував рухатися назад, а тому його тіло та права рука були в
динаміці.
Враховуючи вказані дані двох слідчих експериментів, сектор,
з якого міг бути здійснений постріл в потерпілого ОСОБА_316 , з тим, щоб
відхилити з цього приводу припущення, визначити не вдалося у зв`язку з
перебуванням потерпілого у динаміці та відсутності даних про точне положення
його тіла, на що власне і звернув увагу спеціаліст під час другого слідчого
експерименту, але одержані дані не виключають здійснення такого пострілу з
сектору, який з одного боку охоплює територію навколо Жовтневого палацу, а з
іншого - будівлю готелю «України», тобто особа, яка проводила постріл
перебувала приблизно у секторі, що охоплює площу, обмежену лініями від будівлі
Жовтневого палацу до включно готелю «Україна».
Згідно з дослідженими судом заявою ОСОБА_316 від 27
березня 2014 року, особа якого як саме ОСОБА_232 (а не ОСОБА_2907 чи ОСОБА_2907
, як помилково вказано в окремих процесуальних
документах) підтверджена паспортом, він просив в межах досудового
розслідування, розпочатого 21 березня 2014 року за фактом одержання 20 лютого
2014 року близько 09 год. на містку над вул. Інститутська у м. Києві
вогнепального поранення в область правого плеча, залучити до даного
кримінального провадження як потерпілого (т. 66 а. 128-129, 149-152).
Факт звернення ОСОБА_316 24 лютого 2014 року за медичною
допомогою з приводу вогнепального поранення правого плеча та його лікування по
25 лютого 2014 року з видаленням стороннього тіла (кулі) підтверджується листом
КМКЛ № 17 від 25 березня 2014 року № 228 (т. 67 а. 47-48).
Повідомлені потерпілим дані щодо своїх засобів зв`язку
знайшли своє повне підтвердження під час дослідження судом присяжних результатів
тимчасового доступу до речей і документів від 14 липня 2014 року,
проведеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста
Києва від 01 липня 2014 року і зафіксовані на диску з роздруківками, за якими
абонент номера телефонів ….48-23, …41-49, які належали ОСОБА_961 , 20 лютого
2014 року перебував у зоні дії базової станції в районі вулиць Героїв
Севастополя, Борщагівська, що узгоджується з даними про місце проживання
потерпілого (т. 68 а. 16-17; т. 63 а. 31 відповідно).
Крім того, повідомлені потерпілим відомості знайшли своє
підтвердження під час дослідження судом виданих потерпілим під час допиту 27
березня 2014 року у присутності свого представника фотоматеріалів, в
тому числі, копії рентген знімку, достовірність якої підтверджена
безпосереднім оглядом судом його оригіналу, із зображенням кулі та пошкоджень
на стільці, яким прикривався потерпілий в момент поранення, як власне і самим
протоколом допиту, в якому зафіксовано факт видачі слідчому ОСОБА_956 вказаних
фотоматеріалів, самої цієї кулі та куртки, в якій потерпілий був
одягнутий в момент поранення (т. 66 а. 133-147).
Під час дослідження судом вказаних фотоматеріалів
потерпілий вказав, що це сама та куля, яку йому демонстрував і згодом видав
лікар, а також ним зафіксовані пошкодження на стільці, безпосередньо яким він
прикривався в момент отримання поранення, ці фотографії він робив особисто.
Звертають на себе увагу також і такі обставини. Видана і
зафіксована потерпілим на фото куля має характерні пошкодження вістря (рівно
стесаний кінчик з оголеним металевим осердям), чіткі траси вздовж корпусу та
незначні пошкодження в області нижньої частини, серед яких описане пошкодження
вістря цієї кулі є ідентичним зафіксованому на рентген знімку правої руки
потерпілого, на якому така куля розташована майже паралельно плечовій кістці в
напрямку знизу вверх, що у свою чергу узгоджується з показаннями потерпілого
про підняте положення цієї руки з утримуваним в ній стільцем. Крім того, на стільці
із оббивкою сидіння та спинки матерією синього кольору зафіксовані пошкодження,
які також узгоджуються з показаннями потерпілого про те, що вилучена з його
тіла куля перед потраплянням в нього взаємодіяла з елементами стільця, в тому
числі металевими, локація цієї контактуючої поверхні стільця дозволяє
вирахувати трасу польоту кулі, яка дотично взаємодіючи з двома металевими
перешкодами могла отримати саме такі пошкодження вістря.
Вказані дані усувають будь-які сумніви у тому, що
потерпілим ОСОБА_958 було видано саме ту, кулю, яка була зафіксована на рентген
знімку його правої руки.
згідно із остаточними судово-балістичними даними,
які судом покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що
стосується даного епізоду), видана потерпілим ОСОБА_958 під час допиту як
вилучена з його тіла під час оперативного втручання куля є частиною 7,62-мм
проміжного патрону зразка 1943 з кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С)
заводського виробництва. Ця куля могла бути вистріляна зі зброї калібру 7,62х39
мм, такої як: АК-47, АКМ, СКС, Сайга, Вулкан, Вепрь тощо. Проміжні патрони,
споряджені такою кулею, призначені для стрільби з таких видів бойової
вогнепальної зброї: АК-47, АКМ, РПД (ручний кулемет Драгунова), РПК (ручний
кулемет Калашникова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103, АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14,
CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, та інших моделей зброї, що виготовлені під патрон
калібру 7,62х39 мм, та можуть використовуватись для стрільби з мисливської
нарізної зброї: Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС тощо. На представленій кулі наявні
сліди нарізів каналу ствола, що є придатними для ідентифікації зброї, з якої
вона стріляна. Ця куля була стріляна з автомата 7,62х39мм АКМС № НОМЕР_250,
1973 р.в закріпленого за обвинуваченим ОСОБА_389 (РСП).
Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні висновку
судово-медичної експертизи № 763 від 04 червня 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_1384 (т. 66 а. 162-163, 195-199), при обстеженні і вивченні
медичної документації на ім`я ОСОБА_316 , наданою за його згодою, було виявлено
ушкодження: сліпе вогнепальне поранення м`яких тканин правого плеча (рана на
зовнішній поверхні правого плеча в верхній третині). Характер та морфологічні
властивості виявленого ушкодження (а також наявність в рані кулі - згідно з
рентгенограмою правого плеча має місце стороннє тіло металевої щільності 10х28
мм в м`яких тканинах проксимальної третини плеча) свідчать про те, що воно
утворилося від однократної дії тупого предмету з обмеженою поверхнею контакту,
що могло бути внаслідок кульового поранення, за давністю може відповідати 20
лютого 2014 року. Вивчена медична документація свідчить про відсутність явищ,
небезпечних для життя після спричинення цього тілесного ушкодження, відтак воно
відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад
здоров`я.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 40/ц
від 18 квітня 2014 року при дослідженні кулі, виданої потерпілим ОСОБА_958
, крові та клітинних елементів тканини людини знайдено не було (т. 66 а.
203-204).
Згідно з висновком медико-криміналістичної експертизи
№ 347-мк від 10 жовтня 2014 року з додатками (контакторами), яку провела
експерт ОСОБА_1504 (т. 66 а. 209-220), вивчивши висновок судово-медичного
експерта № 736, протоколи слідчого експерименту, при дослідженні стільця, яким
потерпілий ОСОБА_232 захищався 20 лютого 2014 року від пострілів, було виявлено
8 пошкоджень: а) одне наскрізне вогнепальне кульове пошкодження з вхідним
отвором, що розташоване на нижній поверхні стільця (№1) та з вихідним отвором,
що розташований на верхній поверхні сидіння стільця (№2), а також каналом
пошкодження між ними, яке утворилось від дії вогнепального снаряду (кулі), до
складу якого входили сполуки міді та свинцю; б) чотири пошкодження обшивки
сидіння стільця, які утворились внаслідок термічної дії (пропалини), що
розташовані на верхній поверхні сидіння стільця справа (№3-5) та зліва (№6); в)
два пошкодження - №7 на задній правій ніжці стільця та №8 на задній поперечній
круглій трубі основи стільця, які утворилися від дії тупого предмету з
обмеженою контактуючою поверхнею. Виявлене наскрізне вогнепальне пошкодження
утворилось внаслідок одного пострілу, який здійснено з неблизької дистанції.
Наскрізне пошкодження сидіння стільця та сліпе вогнепальне поранення правого
плеча у ОСОБА_316 мають однаковий механізм утворення - дія вогнепального
снаряду (кулі) в результаті проведення пострілу з вогнепальної зброї. Сліпе
вогнепальне поранення правого плеча у ОСОБА_316 могло утворитись за умови
наявності перед тілом потерпілого перешкоди - стільця, в результаті чого
утворилося наскрізне пошкодження сидіння стільця, при чому верхня поверхня
сидіння повинна була б звернена до зовнішньої поверхні правого плеча.
Пошкодження на тілі та пошкодження стільця за своєю локалізацією співпадають,
даних, які дозволили б встановити діаметр вогнепального снаряду, не виявлено.
Згідно дослідженого судом присяжних висновку
медико-криміналістичної експертизи № 15-мк від 27 березня 2015 року з
додатками (контакторами), яку провела експерт ОСОБА_1504 (т. 66 а. 232-238),
ознайомившись з висновками судово-медичної експертизи № 736 і
судово-балістичної експертизи № 5273/14-33/5-193, при дослідженні вищезгаданої
куртки ОСОБА_316 було виявлено: а) вогнепальне вхідне кульове пошкодження (№1)
правого рукава куртки, яке утворилось внаслідок дії вогнепального снаряду
(кулі), до складу якої входили сполуки міді при проведенні пострілу з
вогнепальної зброї; б) ділянка пошкоджень (№2) внутрішньої поверхні пояса
куртки, утворилась внаслідок експлуатації речей в побуті. Постріл був
здійснений з неблизької дистанції або через перешкоду. Виявлене вхідне кульове
вогнепальне пошкодження куртки утворилось внаслідок одного пострілу.
Пошкодження на куртці відповідає розташуванню вхідної вогнепальної кульової
рани сліпого вогнепального поранення правого плеча потерпілого.
Протоколи огляду речей від 18 серпня та 27 березня 2014
року з додатками (фотоматеріали) містять детальний опис
вказаних вище офісного стільця, яким прикривався ОСОБА_232 під час поранення 20
лютого 2014 року, та належної йому куртки, в яку він був одягнений у той день,
а також виявлених на них пошкоджень, які були предметом експертних досліджень
(т. 67 а. 19-26, 33-34, 51).
Як видно з висновку комплексної судової трасологічної,
балістичної та хімічної експертизи № 5266/14-33/5267/5268/14-34 від 07
листопада 2014 року з додатками (звіт контакторами), яку провели експерти
ОСОБА_901 і ОСОБА_1082 (т. 66 а. 225-228), на наданій на дослідження куртці
потерпілого ОСОБА_2907 , в якій він був одягнений 20 лютого 2014 року в момент
отримання вогнепального поранення, виявлені залишки легкозаймистої рідини -
бензину, локалізацію яких на одежі встановити не видалось можливим.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновку
комісійної судово-медичної експертизи № 171-2014/о від 07 липня 2015 року,
яку провели експерти ОСОБА_942 , ОСОБА_1504 і ОСОБА_1230 (т. 67 а. 5-15), на
основі дослідження всіх висновків експертів, медичної документації, протоколів
слідчих експериментів та відеозапису проведення останнього з них комісія
експертів дійшла таких висновків. ОСОБА_232 отримав одне (внаслідок одного
пострілу) сліпе вогнепальне поранення правого плеча, при цьому: а) вхідна
вогнепальна рана розташована по переднє-зовнішній поверхні правого плеча на
межі верхньої та середньої її третин; б) напрямок ранового каналу справа
наліво; в) в ділянці ранового каналу була розташована куля (діаметром 7,7 мм з
чотирма полями нарізів правого нахилу), яка вилучена під час оперативного
втручання; г) даний постріл був зроблений з нарізної вогнепальної зброї калібру
7,62 (під патрон 7,62х39 мм). Взаємне розташування вхідних і вихідних
вогнепальних пошкоджень стільця (який тримав саме в правій руці потерпілий -
згідно даних слідчих експериментів), які утворились від дії вогнепального
снаряду (кулі), до складу якого входили сполуки міді та свинцю, з урахуванням
даних судово-балістичної експертизи кулі, яка була вилучена з правого плеча
потерпілого, дозволяє вважати, що ОСОБА_232 міг отримати зазначене вище
вогнепальне поранення саме в обстановці та при обставинах, які зазначені ним у
ході слідчих експериментів від 04 квітня та 18 серпня 2014 року, при цьому
праве плече ОСОБА_316 було звернене своєю переднє-зовнішньою поверхнею до
напрямку дії вогнепального снаряду. Оскільки дане вогнепальне поранення не
супроводжувалося явищами, що є небезпечними для життя, воно може бути оцінене
лише за критерієм «тривалість розладу здоров`я», відтак є легким тілесним
ушкодженням, що спричинило короткочасний розлад здоров`я (відновлення
анатомічної цілісності тканин правого плеча та їх функції відбувається у строк
понад 6 діб, але менш ніж 21 добу).
В іншій частині висновок комісії експертів № 171-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Таким чином, підсумовуючи аналіз судово-медичних даних
(висновки експертиз №№ 763 та 171-2015/о) суд присяжних констатує, що
твердження в обвинувальному акті про те, що заподіяне потерпілому ОСОБА_961
сліпе вогнепальне поранення правого плеча відноситься до тілесного ушкодження
середнього ступеня тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я на строк понад
21 добу, свого об`єктивного підтвердження не знайшло, оскільки дане ушкодження
за встановленими судово-медичними даними має ознаки легкого тілесного
ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколу огляду
наданого потерпілим ОСОБА_958 CD-R диску з написом « ОСОБА_1505 . Майдан
20.02.2014 г.» від 19 серпня 2014 року та самого вказаного диску, останній
містить відео файли і фотографії подій 20 лютого 2014 року (т. 67 а. 39-43).
Так, папка з назвою «photo» містить детальні з
різних ракурсів фотографії місця поранення ОСОБА_316 на містку, ймовірне місце
проведення пострілу (верхні поверхи готелю «Україна»), стільця, яким
прикривався потерпілий під час поранення (об`єднані в окрему папку «стул»),
вхідної вогнепальної рани на тілі потерпілого, в тому числі після оперативного
втручання, вилученої з його руки кулі - всі ці фотографії містять відомості,
які повністю узгоджуються як з вище наведеними даними, так і з показаннями
потерпілого. При цьому на фото «02», яке відображає безпосередньо події 20
лютого 2014 року о 12 год. 32 хв. (властивості файлу) на містку через вул.
Інститутську зафіксовано офісний стілець із оббивкою синього кольору, який
зовні повністю відповідає тому стільцю, який згодом потерпілий видав слідчому
та який був досліджений експертом. Папка з назвою «срезы с видео»
містить два відео файли: а) «Без названия», тривалістю 01 хв. 22 сек., на якому
зображено, як на містку через вул. Інститутська, на якому палає вогнище від
шин, рухається в бік Жовтневого палацу із стільцем у руках чоловік в темній
курточці та помаранчевій касці (00-04 сек. запису, потерпілий на цьому відео
ідентифікував себе), потім потерпілий, прикриваючи іншу особу, яка була на
містку, рухаються через задимлену зону в бік Жовтневого палацу, на відрізку
часу з 01 хв. 15 сек. по 01 хв. 22 сек. потерплий ідентифікував себе після
поранення, коли він пробігав по вказаному містку у зворотному напрямку.
Відеозапис ведеться з готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 », через задимлення момент поранення
потерпілого не зафіксовано; б) «Без названия1», тривалістю 00 хв. 25 сек., на
якому зображено, як з містка через вул. Інститутську вибігає чоловік (00-06
сек. запису, потерпілий ідентифікував себе), при цьому дане відео являє собою
уривок із новин телеканалу «112 Україна», і фіксує на фоні напису зверху зліва
«09: НОМЕР_150 , Київ, АДРЕСА_10 , наживо» загальне зображення Майдану
Незалежності, охоплене димом. Крім того, текстовий файл під назвою «
ІНФОРМАЦІЯ_182 » містить загальне посилання в мережі Інтернет на відео, з якого
було зроблені потерпілим досліджені вище нарізки ( ІНФОРМАЦІЯ_214 ), копія з
якого розміщена на даному диску під назвою «атака митингующих на майдане
20.02.2014 09-36».
Дані щодо часу цих подій (09 год. 23 хв., коли по містку
рухаються дві фігури чоловіків у напрямку до Жовтневого палацу) повністю
узгоджуються з дослідженим відео репортажем журналістів каналу «112», який
транслювався в он-лайн режимі та був досліджений під час судового розгляду (т.
70 а. 161 - папка «112» файл «7» - запис, починаючи з 20 хв. 07 сек.).
Як видно з дослідженого судом присяжних багато форматному
(9 екранів) відеозапису під назвою «October_Palace_ Last_altitude», який
міститься на наданому потерпілим ОСОБА_2908 диску Verbatim DVD-R …50582 (т. 8
а. 130 - запис з 28 хв. 27 сек. по 30 хв. 03 сек., середній екран), він містить
аналогічні дослідженим вище дані про обставини поранення потерпілого ОСОБА_316
, які узгоджуються із репортажем, який наживо вели журналісти каналу «112»
(середній зверху екран). Згідно з акцентованим автором даного відео часу,
події, коли вже потерпілий ОСОБА_1506 біжить назад після поранення відбувалися
о 09 год. 23 хв. 47 сек.
Як також видно з дослідженого судом присяжних багато
форматному (16 екранів) відеозапису під назвою «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш накопичувач, т. 83 а.
33а), на запису з 31 хв. 14 сек., екран 2/4), він містить аналогічні
дослідженим вище дані про обставини поранення потерпілого ОСОБА_2907 . Згідно з
акцентованим автором даного відео часу, події, коли вже потерпілий ОСОБА_1506
біжить назад після поранення також відбувалися о 09 год. 23 хв. 47 сек. Крім
того, упродовж 09 год. 22-25 хв. за сніжною барикадою на фоні щільного обстрілу
за звуком періодично фіксуються озброєні бійці ідентифі-кованого за
результатами судового розгляду підрозділу - РСП (екрани 3/2, 1/3, 4/4).
Першоджерелом для всіх вказаних відео щодо обставин
поранення потерпілого являється також безпосередньо досліджене під час судового
розгляду найбільш якісне відео під назвою «09-21-47 - 09-30-58 (00583)»,
розміщене на диску № 2 з написом «ГПУ», так зване «ВідеоЕвеліни» (т. 70 а. 93),
яке було оглянуто 01 жовтня 2010 року, про що свідчить відповідний протокол
огляду, і на якому, починаючи з 46 сек. до 02 хв. запису безперервно
зафіксовані аналогічні проаналізовані вище події за участю ОСОБА_316 , який
безспірно ідентифікував себе на вказаному відео запису.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом поранення ОСОБА_295 (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
«сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку).
Що стосується оціночних суджень потерпілого ОСОБА_316 про
нібито організовану правоохоронцями провокацію з метою відтягування та
розстрілу активістів «Майдану», з приводу чого, до речі, висловлювали свої
припущення й інші окремі потерпілі та свідки, то суд присяжних надасть їм
оцінку виключно в контексті всіх встановлених фактів у справі.
Епізод поранення ОСОБА_316 у цій справі входить до числа
двадцяти восьми епізодів поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_1429 ,
ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 , ОСОБА_950 , ОСОБА_693
, ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 , ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 ,
ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 , ОСОБА_916 , ОСОБА_1041 ,
ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 , ОСОБА_1437 , ОСОБА_812 )
потерпілих, які відбувалися локально в межах одного сектору (вздовж алейки, що
веде від з`єднання з проїзною частиною вул. Інститутська в бік Жовтневого
палацу), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 22 до 30 хв.)
та під час однієї і тієї ж події «Майдану» (відокремлений на відео запису
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
«сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці двадцять вісім епізодів мають
спільну загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення містить
велику кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд наголошує, що
основна подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у просуванні активістів
«Майдану» від Жовтневого палацу по алейці, фіксація на ній своїх позицій
навпроти сніжної барикади, за якою перебували озброєні співробітники РСП та
інші озброєні правоохоронці, які, застосовуючи вогнепальну зброю, діяли між
собою спільно та злагоджено, намагаючись вогневим ураженням зупинити таке
просування активістів «Майдану». Таким чином, всі вказані двадцять вісім
епізодів, підкріплених цим загальним твердженням, слід розглядати в їхній
сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд відповідних подій.
Отже, наведені докази в своїй сукупності та взаємозв`язку
з усією очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_232 , перебуваючи на пішохідному
містку через вул. Інститутська в м. Києві ближче до Жовтневого палацу, 20
лютого 2014 року близько 09 год. між 23 та 24 хв. під час загострення
протистояння між активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів
із застосуванням вогнепальної зброї внаслідок пострілу з вогнепальної зброї з
місцевості від будівлі Жовтневого палацу до включно готелю «Україна», тобто яка
охоплює розташовану поперек вул. Інститутська сніжну барикаду, отримав сліпе
вогнепальне поранення правого плеча, яке є легким тілесним ушкодженням, що
спричинило короткочасний розлад здоров`я.
Вогнепальне поранення ОСОБА_961 було завдано внаслідок
одного пострілу з автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_6 , закріпленого за
обвинуваченим ОСОБА_1507 .
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_232 , а так само і
будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, безпосередньо перед
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів як учасників
іншої сторони протистояння з огляду на взаємне розташування на місцевості, яке
виключало можливість безпосереднього контакту конфліктуючих сторін
(відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8 (пункт 5.3.2 вироку).
Задля повноти оцінок даний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 ,
ОСОБА_1429 , ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 ,
ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 ,
ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 ,
ОСОБА_916 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 ,
ОСОБА_1437 , ОСОБА_812 ) потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами оцінки
доказів за ними у своїй сукупності додатково викладені у вироку за результатами
дослідження останнього за часом з наведених епізодів - загибель ОСОБА_1279 .
5.4.46. За епізодом загибелі ОСОБА_400 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_221
- батько ОСОБА_1508 показав, що ОСОБА_1509 вперше поїхав до Києва
на «Майдан» увечері 19 лютого 2014 року в групі з трьома товаришами, а
приблизно о 07 год. ранку наступного дня вже був на місці, де його зустрів
двоюрідний брат. Коли загострилося протистояння, ОСОБА_1509 знаходився на
вулиці Інститутська, приймав участь у протесті свідомо. Вперше про загибель
сина дізналася його, потерпілого, дружина, якій телефоном з ОСОБА_1510 собору
повідомила про це невідома жінка. Пізніше він дізнався від сторонніх людей, і
це в подальшому знайшло своє документально підтвердження, в тому числі за
відеоматеріалами. Приблизно о 09 год. 20 хв. Назарій загинув від пострілу в
праву щоку на алейці, яка йде від ОСОБА_794 палацу в напрямку до станції метро
«Хрещатик», лівіше по дорозі і ближче до зеленого забору з написом «Хмельничани
вже тут». Ознайомлюючись з відео вказаних подій, він безсумнівно
ідентифікував свого сина за одягом, що був на ньому в той час: сіра куртка з
білою смужкою хутра на краях, сині джинси, кросівки зі смужками, светр
коричневий з капюшоном, чорна каска. Це відео тоді жодних коментуючих надписів
не мало, лише згодом з`явилося аналогічне відео з написами прізвищ та імен
вбитих, в тому числі ОСОБА_1509 , та часу їх загибелі. Як уточнив потерпілий, йому
не відомі матеріали, які б відтворювали момент загибелі сина, з очевидцями
загибелі ОСОБА_1509 не спілкувався, хоча відомий телефон одного з них - останні
цифри т/ф …номер_341, який самостійно відізвався на фото сина в Інтернеті, а
також останні цифри т/ф …70-89 особи, яка виносила пораненого ОСОБА_1509 .
Згідно з доданими потерпілими до матеріалів провадження
під час досудового розслідування лікарського свідоцтва про смерть, довідки
про причину смерті № 634 від 21 лютого 2014 року, а також свідоцтва про смерть
серії НОМЕР_151 від 22 лютого 2014 року та копій
паспортів, ОСОБА_1511 , ІНФОРМАЦІЯ_215 , батьками якого є ОСОБА_221 та
ОСОБА_1512 , ІНФОРМАЦІЯ_197 помер в м. Києві від вогнепального поранення голови
(т. 9 а. 57-65).
Як видно із заяв про залучення до кримінального
провадження № 1201410060000228 як потерпілого та дозволу на видачу для
поховання тіла ОСОБА_1508 , цей дозвіл отримав його батько - ОСОБА_221 ,
який разом з матір`ю загиблого - ОСОБА_1512 , переконавшись у тому, що 20
лютого 2014 року у центральній частині м. Києва вбито саме їх сина - ОСОБА_400
, ІНФОРМАЦІЯ_216 , просили їх обох залучити до вказаного провадження як
потерпілих (т. 9 а. 15, 57 та 62).
Родинні стосунки вказаної сім`ї ОСОБА_1513
підтверджуються також дослідженими судом даними, які містить довідка
виконкому Стриївської сільради Збаразького району Тернопільської області від 06
березня 2014 року № 175 (т. 9 а. 82).
Згідно з дослідженими судом присяжних під час судового
розгляду рапортом слідчого та протоколом огляду місця події від 20
лютого 2014 року з додатками до нього (фотоматеріали) (т. 9 а. 11-14), у
приміщенні моргу № 1 по вул. Оранжерейній, 9 в м. Києві у присутності понятих
оглянуто труп ОСОБА_400 , який був одягнений в куртку з тканини сірого кольору
(внутрішня поверхня якої з синтетичного хутра білого кольору), кофту з
капюшоном напівшерстяну сірого кольо-ру з сіро-білими кольору горизонтальними
смужками, сині джинсові брюки та чорні шкіряні кросівки марки «Adidas» з 3-ма
срібними смужками, на колінах та гомілках захисні обладунки в чорній захисній
тканині. На лівій руці загиблого зимова рукавиця чорного кольору, а на його шиї
- шарф напівшерстяний з нитками в темну коричневу смужку. На правій виличній
частині обличчя розташована рана, між краями якої визначаються потрощені кістки
лицьового черепу. В правій частині потиличної ділян-ки біля межі росту волосся
розташована щілиноподібна лінійна рана з рівними краями.
Під час дослідження додатків до вказаного протоколу
огляду місця події у вигляді фотоматеріалів потерпілий ОСОБА_221 впізнав
зафіксованого на них свого сина та одяг на ньому.
Дослідженими судом двома протоколами огляду предметів
від 24 червня 2014 року з додатками до них (фотоматеріали) (т. 9 а. 34-56,
112-113) детально описано верхній та натільний одяг, який був на та при
загиблому під час виявлення його тіла 20 лютого 2014 року і ці дані повністю та
в деталях узгоджуються з даними, які містить в цій частині протокол первісного
огляду місця події від 20 лютого 2014 року.
Згідно з дослідженим судом присяжних під час судового
розгляду протоколом огляду інформаційних матеріалів в мережі Інтернет від 25
лютого 2014 року з додатками до нього (скрін-шоти, роздруківки тексту з
мережі - т. 9 а. 68-77), за параметрами пошуку « ОСОБА_1511 », « ОСОБА_1513 »,
« ОСОБА_1436 » отримано доступ до Інтернет-сторінки з режимом електронного
доступу
«http://www.tv4.te.ua/nadzvychaine/3362-panakhydu-za-zahyblym-u-kyievi-nazarom-voitovychem-vidpravyly-sohodni-u-ternopilskomu-kooperatyvnomu-koledzhi»,
на якій розміщено статтю «Панахиду за загиблим у ОСОБА_1514 відправили
сьогодні у Тернопільському кооперативному коледжі», ця стаття
супроводжується фотоматеріалами, на яких серед інших загиблих зображено тіло
загиблого молодого чоловіка, який був одягнутий в одяг, описаний у вказаному
протоколі первісного огляду місця події від 20 лютого 2014 року, зокрема в
куртку сірого кольору (внутрішня поверхня якої з синтетичного хутра білого
кольору), джинсові брюки та чорні кросівки з 3-ма срібними смужками, на колінах
та гомілках захисні темні обладунки, на руці загиблого зимова рукавиця чорного
кольору, а на його шиї - шарф з нитками в темну смужку, на правій виличній
частині обличчя під бинтовою пов`язкою є рана з слідами крововиливу.
Інші досліджені матеріали (диск «DVD-R ANV» з написом «
ОСОБА_1515 Прокуратура») містять аналогічні за змістом особисті дані про
загиблого ОСОБА_1508 та його прижиттєвий портрет (т. 9 а. 78-86, 97-98, 111),
які у сукупності з даними, які містять протоколи огляду місця події від 20
лютого 2014 року та одягу загиблого, показання потерпілого ОСОБА_291 та його з
дружиною заяв, довідка про склад їх сім`ї, документи про смерть ОСОБА_1508 ,
дозволили безспірно ідентифікувати вказану загиблу особу як ОСОБА_1508 за
ознаками фотопортрету та характеристикою його одягу на момент загибелі.
Згідно з дослідженим судом висновком судово-медичного
експерта ОСОБА_1516 № 634 від 28 лютого 2014 року та додатками до
нього (т. 9 а. 17-23), на тілі загиблого ОСОБА_1508 , яке доставлено одягненим
у вказаний одяг, були виявлені такі тілесні ушкодження: 1) в правій
щічно-виличній ділянці, на висоті 173 см від рівня підошов, рана (з ознаками
вхідної вогнепальної) розміром 4х4,5 см, передній край якої осаднений до 1,5
см; 2) на голові позаду, на висоті 171 см від рівня підошов, горизонтально
орієнтована рана (з ознаками вихідної вогнепальної), звивистої форми довжиною 1
см. Рана з ознаками вхідної вогнепальної, від якої йде рановий канал, по ходу
якого ушкоджуються кістки лицьового черепа справа, в т.ч. і нижня щелепа, з
утворенням чисельних уламків і наявністю крайового ушкодження (внаслідок дії
уламків) правої зовнішньої сонної артерії, кістки основи черепа з крововиливами
в речовину і під оболонки головного мозку, яка закінчується раною з ознаками
вихідної вогнепальної в правій завушній ділянці. Смерть ОСОБА_1508 настала
внаслідок наскрізного проникаючого вогнепального поранення голови, яке має
ознаки тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя). Вказане
поранення було кульовим, після його отримання ОСОБА_1436 прожив короткий
проміжок часу, і навіть термінове надання спеціалізованої медичної допомоги не
врятувало б йому життя. На час поранення ОСОБА_1436 не мав ознак алкогольного
чи наркотичного сп`яніння.
Наведений висновок судово-медичного експерта № 634
знайшов своє повне підтвердження під час дослідження судом присяжних
додаткового висновку судово-медичного експерта № 46/634 від 14 квітня 2014
року (т. 9 а. 27-33). Крім того, експертом додатково встановлено, що: на
тілі загиблого ОСОБА_1508 виявлено одне проникаюче наскрізне (вхідна та вихідна
рани) вогнепальне кульове поранення голови, від якого і настала смерть
потерпілого; локалізація вхідної та вихідної вогнепальних ран така, що рановий
канал йде спереду назад, дещо зверху вниз та зліва направо і закінчується вихідною
раною в правій завушній ділянці; виявлені рани не містять даних про наявність
додаткових (супутніх) факторів пострілу, а в рановому каналі поранення
будь-яких сторонніх включень не виявлено.
Звертає на себе увагу єдність реєстрації за номером (№
634) проведених досліджень, що вказує на спільність їх об`єкту.
Крім того, як видно з досліджених під час судового
розгляду даних, які містить наданий потерпілим ОСОБА_1232 диск Verbatim DVD-R
…50582 (т. 8 а. 130), розміщений на ньому файл «47 _ 20.02.2014», починаючи
з 01 хв. 56 сек. запису, на фото зафіксована особа, яка безспірно
ідентифікована потерпілим ОСОБА_1517 як його син - ОСОБА_1436 у синіх джинсах,
сірій курточці обрамленій хутром білого кольору, із захисними нарукавниками та
наколінниками, в чорному шоломі з щитом та палицею в руках стоїть на алейці, що
веде від Жовтневого палацу, біля дерева навпроти закінчення (останній стовбець)
зеленого забору з написом фарбою білого кольору «Хмельничани вже тут».
На наступному фото ця особа вже лежить поранена біля вказаного дерева на
проїзній частині і до неї схилилися інші активісти. Також, як видно з
довідкової інформації, яка супроводжує вказані фото та відеоматеріали,
об`єднані автором в один сюжет, ці події відбувалися 20 лютого 2014 року у
період часу з 09 год. 22 хв. 58 сек. по 09 год. 26 хв. 52 сек.
Відтак суд визнає достовірним за ідентифікаційною
здатністю сюжет на відео «47 _ 20.02.2014» або «47» (запис з 01 хв. 56 до 02
хв. 03 сек.), вважаючи доведеним те, що на цьому відео під написом « ОСОБА_1511
09:22:58 - 09:26:52» в акцентованих його автором зеленому та червоному
квадратах дійсно зафіксовані обставини смертельного поранення саме ОСОБА_400 ,
дані щодо якого узгоджуються з даними відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40).
Крім того, за даними вказаного відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2…» упродовж 09 год. 22-27 хв. за сніжною барикадою на фоні щільного
обстрілу за звуком періодично фіксуються озброєні бійці ідентифікованого за
результатами судового розгляду підрозділу - РСП (екрани 3/2, 1/3, 4/4, нарешті,
3/3).
До того ж, як видно з досліджених під час судового
розгляду судом присяжних даних, які містить надані під час досудового
розслідування потерпілим ОСОБА_1518 фото матеріали та файл «MVI_2775»
(диск DVD+R 759/34/98/15к №…14:08 - т. 9 а. 114), на останньому, починаючи з 21
сек. запису, зафіксовано евакуацію до будівлі Жовтневого палацу впізнаного
батьком пораненого Назарія, одягнутого в описаний вище одяг з непокритою головою
зі слідами крові, а фото «DSC0241» є його останнім прижиттєвим і всі ці
дані повністю узгоджуються з показаннями потерпілого про обставини участі сина
в акціях протесту 20 лютого 2014 року та місце його загибелі, а також з даними,
які містить з цього приводу відео «47 _ 20.02.2014».
Отже останнє використане у вказаному відеозапису
прижиттєве фото не фіксує місце поранення ОСОБА_1508 .
Звертає на себе увагу, що зміна обставин, яка зафіксована
на двох фото, які компільовані до відео «47 _ 20.02.2014» або «47»,
беззаперечно вказує на те, що з місця останньої прижиттєвої локації ОСОБА_1436
перемістився далі по алейці в напрямку сніжної барикади, а з огляду на спільний
такий напрямок руху вперед з іншими активістами, безумовно робив це будучи
звернутим вперед відносно напрямку свого руху в бік сніжної барикади. Ці дані
знайшли своє підтвердження під час детального аналізу відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…», на якому (екран 4/1 за часом 09 год. 26 хв. 46
сек.) зафіксовано у русі початок евакуації пораненого ОСОБА_1508 у характерній
курточці з тканини сірого кольору (внутрішня поверхня якої з синтетичного хутра
білого кольору), поруч з ним перебуває в камуфляжі та зеленій касці з синьою
смужкою на ній ідентифікований за результатами судового розгляду потерпілий
ОСОБА_267 . За цими даними ОСОБА_1436 зміг просунутися вперед на відстань
щонайменше метрів п`ять і був смертельно поранений в голову спереду, а при
незмінності розташування у просторі - з боку сніжної барикади.
Разом з тим, за відсутності інших об`єктивних даних такі
міркування суду щодо положення тіла ОСОБА_1509 у просторі в момент його
поранення залишаються припущеннями, які самі по собі не можуть бути покладені в
основу вироку. Можливість його поранення не виключається і за обставин, коли він
міг просто зупинитися і повернутися до когось з побратимів, міг просто
перебігати назад за дерево, чи, ховаючись, стати до нього і до напрямку сніжної
барикади спиною. Поданими доказами усунути можливість існування таких версій не
вдалося, саме на це і посилалася сторона захисту, послуговуючись принципом
доведеності вини.
Враховуючи викладене, суд критично оцінює як
недостовірні, а тому відхиляє інші дані про нібито місце загибелі ОСОБА_1508
(на алейці Небесної сотні, колишня вул. Інститутська, між готелем «Україна» та
Жовтневим палацом), які містить протокол огляду місця події від 18 березня
2014 року з додатками (фотоматеріали) (т. 9 а. 87-94)
Суд присяжних, керуючись вимогами ч. 3 ст. 373 КПК
України, критично оцінює показання потерпілого ОСОБА_291 , які є його власними
припущеннями щодо конкретного положення тіла ОСОБА_1509 в момент отримання ним
смертельного вогнепального поранення.
За матеріалами виконання доручень органу досудового
розслідування не вдалося встановити очевидців загибелі ОСОБА_1508 (т. 9 а.
95-110).
Свідки за даним епізодом не допитувалися.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновку
судово-медичних експертів № 277-2015/о від 08 грудня 2015 року (т. 38 а.
8-13) комісія експертів, серед яких був криміналіст, провівши дослідження
об`єктивних медичних даних щодо обставин загибелі ОСОБА_1513 , маючи можливість
порівняти їх з даними про фактичні обставини поранення цієї особи, які містить
відео під назвою «47 _ 20.02.2014», вважала встановленим таке. ОСОБА_1518 саме
20 лютого 2014 року приблизно о 09 год. між 22 та 27 хв. (за умов реального
часу, що відображений на відеозапису) отримав одне наскрізне вогнепальне
поранення голови (від якого і настала смерть потерпілого), при цьому: вхідна
вогнепальна рана була розташована в правій щічно-виличній ділянці, від якого у
напрямку спереду назад, дещо зверху донизу та зліва направо відходив рановий
канал, який закінчувався вихідною раною в правій завушній ділянці, тобто в
момент отримання поранення потерпілий перебував у вертикальному (або близькому до
нього) положенні, був звернутий обличчям до дульного зрізу зброї, постріл,
внаслідок якого утворилося поранення, був зроблений з неблизької дистанції.
Наведені відомості суд визнає достовірними, оскільки вони
ґрунтуються на об`єктивних судово-медичних даних. Натомість, в іншій частині
висновок комісії експертів № 277-2015/о щодо ситуаційних обставин здійснення
пострілу (взаємне розташування на місцевості потерпілого та особи, що в нього
здійснила постріл, сектор, в якому міг перебувати стрілок) та інших даних у
сфері балістики (здійснення пострілу в потерпілого з нарізної вогнепальної
зброї, в тому числі кал. 7,62, яке оцінено експертами лише як можливе) через їх
не підтвердження балістичними чи криміналістичними дослідженнями та характер
припущення, суд присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть бути
покладені в основу даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом
правову позицію з наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку),
зауваження сторони захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані
докази через їх недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які
посилається у вироку.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом поранення ОСОБА_2862 . (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
«сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою
від Жовтневого палацу не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями, скритий характер обстрілу
правоохоронців за сніжною барикадою потребував відповідного реагування, яке
зовсім не передбачало необхідність здійснення ними вогневого впливу на всіх
активістів «Майдану», відсутність якого у подальшому у певні періоди часу в
жодний спосіб не збільшувало загрозу для життя та здоров`я правоохоронців.
Оцінюючи подані сторонами докази щодо факту подій за
епізодом загибелі ОСОБА_1508 , суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає
допустимими та достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Суд присяжних вважає усуненими сумніви щодо ідентифікації
потерпілого, приблизного місця та часу його поранення під час подій 20 лютого
2014 року (о 09 год. з 23 хв. 00 сек. до 26 хв. 45 сек.). Однак, питання про
тип снаряду, тип та вид зброї, з якої було здійснено постріл, положення тіла
ОСОБА_1508 у просторі на момент поранення за одержаними даними через
малоінформативні відомості, дійсно, безспірно визначити виявилося неможливим.
За таких даних, а також враховуючи множинний характер
секторів обстрілу території, на якій перебував потерпілий, довести поза
розумним сумнівом на підставі поданих за даним епізодом доказів причетність до
такого поранення потерпілого ОСОБА_1508 саме співробітників правоохоронних
органів, в тому числі РСП та обвинувачених, зокрема, стороні обвинувачення не
вдалося. Проте, обстановка та локація, за яких ОСОБА_1436 отримав вогнепальне
поранення, у взаємозв`язку із встановленими за результатом судового розгляду
даними про поранення ОСОБА_944 , ОСОБА_967 та ОСОБА_295 біля лівого краю містка
через вул. Інститутська на боці Жовтневого палацу, на пагорбі поруч та на
містку відповідно, які заподіяли пострілами з одного напрямку конкретні
співробітники РСП, про поранення біля сходинок у лівого краю будівлі Жовтневого
палацу - ОСОБА_779 , а на лівому виході на площадку перед входом до Жовтневого
палацу і на самій цій площадці - ОСОБА_914 та ОСОБА_НОМЕР_277 відповідно, на алейці перед місцем поранення
ОСОБА_1508 - ОСОБА_315 , до яких в усіх випадках з того ж напрямку причетні
саме бійці РСП та особи, що з ними взаємодіяли, у сукупності з достатньою
переконливістю вказують на причетність до смертельного поранення ОСОБА_1508
вказаних бійців, які спочатку під час відступу по алейці від Жовтневого палацу,
а потім і перебуваючи за сніжною барикадою, з метою стримати просування за
собою активістів, злагоджено протягом доволі тривалого часу застосовували
вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом
здійснення не вибіркових пострілів у напрямку натовпу та навколо (відокремлені
на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» епізоди 7 та 8 (пункт 5.3.2 вироку).
Крім того, епізод загибелі ОСОБА_1508 у цій справі
входить до числа двадцяти восьми епізодів поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 ,
ОСОБА_1429 , ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 ,
ОСОБА_930 , ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 ,
ОСОБА_686 , ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі (
ОСОБА_916 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 ,
ОСОБА_1437 , ОСОБА_812 ) потерпілих, які відбувалися локально в межах одного
сектору (вздовж алейки, що веде від з`єднання з проїзною частиною вул.
Інститутська в бік Жовтневого палацу), у стислий до декількох хвилин проміжок
часу (09 год. з 22 до 30 хв.) та під час однієї і тієї ж події «Майдану»
(відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8 «сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці
двадцять вісім епізодів мають спільну загальну фактологічну основу, вирок в
частині їх висвітлення містить велику кількість перехресних посилань на докази
та факти. Суд наголошує, що основна подія, спільна для всіх цих епізодів,
полягає у просуванні активістів «Майдану» від Жовтневого палацу по алейці, фіксація
на ній своїх позицій навпроти сніжної барикади, за якою перебували озброєні
співробітники РСП та інші озброєні правоохоронці, які, застосовуючи вогнепальну
зброю, діяли між собою спільно та злагоджено, намагаючись вогневим ураженням
зупинити таке просування активістів «Майдану». Таким чином, всі вказані
двадцять вісім епізодів, підкріплених цим загальним твердженням, слід
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд
відповідних подій.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_1436 20 лютого 2014 року у період часу з 09 год. 23
хв. 00 сек. до 09 год. 26 хв. 45 сек. під час загострення протистояння між
активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням
вогнепальної зброї, перебуваючи на алейці, що веде від Жовтневого палацу в
напрямку її з`єднання з проїзною частиною вул. Інститутська, локально за
закінченням зеленого паркану з написом «Хмельничани вже тут» в бік від
Жовтневого палацу разом з іншими активістами, які поступово просувалися у
напрямку сніжної барикади, отримав вогнепальне кульове проникаюче наскрізне
поранення в праву передню частину голови з ушкодженням кісток черепу, оболонки
і тканини головного мозку (рановий канал спереду назад, дещо зверху вниз та
зліва направо), яке має ознаки тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм
небезпеки для життя) і внаслідок якого помер.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не встановлено
будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_1436 , а так само і будь-хто
інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед смертельним пораненням
використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв інші дії, які
становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну загрозу для життя
чи здоров`я працівників правоохоронних органів як учасників іншої сторони
протистояння з огляду на взаємне розташування на місцевості, яке виключало
можливість безпосереднього контакту конфліктуючих сторін, відтак, законні
підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї з боку
працівників правоохоронних органів були явно відсутні.
Так, у межах наведених доказів, досліджених конкретно за
даним епізодом, даних поза розумним сумнівом про заподіяння таких поранень
потерпілому ОСОБА_1519 саме співробітниками РСП та обвинуваченими, зокрема, не
здобуто. Однак, задля повноти оцінок даний епізод слід розглядати в сукупності
з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_1429
, ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 ,
ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 ,
ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_916 ,
ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 , ОСОБА_1437 ,
ОСОБА_812 ) потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами оцінки
доказів за ними у своїй сукупності додатково викладені у вироку за результатами
дослідження останнього за часом з наведених епізодів - загибель ОСОБА_1279 .
5.4.47. За епізодом поранення
ОСОБА_434 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1431 повністю
підтверджуючи показання допитаного у його присутності потерпілого ОСОБА_1383
щодо фактичних обставин розвитку подій на «Майдані» ранком 20 лютого 2014 року,
показав, що взимку 2014 року разів шість приїздив в місто Київ, де брав участь
в акціях протесту на «Майдані». До цього його спонукало обурення побиттям
студентів, відношенням правоохоронних структур до простих протестувальників,
які в той час нічого поганого не робили. Під час перших відвідувань «Майдану»
вони стояли з плакатами, скандували про своє бажання рухатися до Європи, а не
РФ. Останній раз на «Майдан» прибув ранком 19 лютого, ситуація була вже інша -
спалений «будинок Профспілок», територія «Майдану» була звужена, напружена
обстановка, працював водомет, лунали вибухи гранат, проте наступів дійсно ніхто
не проводив. Ранком 20 лютого 2014 року, відпочиваючи біля палаток на вул.
Хрещатик, метрів за сто від барикад, прокинувся через шум, крики та вибухи. З
боку ТРЦ «Глобус» правоохоронці кидали світло-шумові гранати, активісти у
відповідь - бруківку та все, що було під руками. З правового боку люди масово
пішли до ТРЦ «Глобус». Він приєднався до них і в цей час отримав дотичне
поранення ніг від осколків. Далі він по сходах піднявся під місток і почав рух
на верх вул. Інститутська в групі активістів, які прикривалися щитами. Він був
в середині цієї групи, одягнутий у темно-коричневу куртку, зелені штани, на голові
мав зелену військову каску. Зверху по них, відступаючи, стріляли з помпових
рушниць правоохоронці, пострілів з автоматів тоді ще він не чув. Активістів це
не зупиняло, оскільки було великим бажанням відтіснити міліцію на попередні
межі «Майдану» - за снігову барикаду, спільність дій надихала, хоча вони і були
стихійними. Пройшовши приблизно метрів 10-15, їх збив з ніг струмінь води з
водомета, тому він повернувся назад на барикаду, віддихався, перейшов на іншу
сторону вулиці і звідти став підніматися до Жовтневого палацу. Від палацу
спочатку перебіг до кута зеленого паркану, який йшов по лівому боку вздовж алеї
в напрямку станції метро «Хрещатик». Потім перебіг вправо за дерево, сховавшись
за яким, побачив на відстані приблизно метрів сто осіб в чорній формі із
жовтими пов`язками на руках, які відбігали до сніжної барикади (частина їх вже
була за нею) і вели вогонь одиночними з автоматів в бік активістів, які
рухалися вперед по алеї. Постріли лунали раз за разом, вогонь був щільним.
Попереду зліва від нього посеред алеї сиділи за щитами три або чотири невідомі
й досі хлопці (один був в зеленій касці, інший - в мотоциклетному шоломі
чорно-червоному чи чорно-білому), він підбіг до одного з них, накрився щитом і
в цю мить отримав поранення в праве передпліччя і плечову кістку, у зв`язку з
чим повернувся бігом до Жовтневого палацу, де йому надали першу медичну
допомогу. Бачив багато інших поранених, в тому числі одну особу і попереду
місця свого поранення. Вважає, що постріл в нього було здійснено з напрямку снігової
барикади. Під час цих подій він при собі із засобів захисту мав тільки металеву
каску та міліцейський щит, який підібрав на вул. Інститутська, є відео на якому
він себе ідентифікував.
Крім того, потерпілий ОСОБА_1431 , відповідаючи на
додаткові запитання, уточнив: - він участі в безпосередніх зіткненнях з
працівниками міліції не брав, будівлі не захоплював; - коли по них на вул.
Інститутська спрацював водомет, збивши струмом води з ніг, на верху його кабіні
було полум`я, правоохоронці були за водометом і відстрілювалися з помпових
рушниць, в тому числі з використанням шроту (дробі), при цьому водомет повільно
рухався задом наверх по вулиці, активісти кидали бруківку, «коктейлі молотова»
з тим, щоб убезпечитись від пострілів; - люди рухалися спочатку в бік вул.
Інститутська, а в подальшому - вверх до сніжної барикади стихійно і були
некеровані, він також самостійно прийняв рішення рухатися вперед, вважав
спільною метою таких дій необхідність відтіснити міліцію від кола, яке вони
постійно звужували над «Майданом»; - під час підйому до Жовтневого палацу
попереджень про можливість застосування зброї з боку правоохоронців не чув,
оскільки з усіх сторін були крики, зриви гранат, вже лунали постріли, кричали
зі сцени, в цій обстановці було важко зорієнтуватися; - він не може
стверджувати, чи був кожний постріл правоохоронців з вогнепальної зброї в бік
людей прицільним, аналізуючи їх велику кількість, але допускає, що хтось
можливо стріляв тільки на упередження; - точний час свого поранення визначити
не може, але це був ранок 20 лютого 2014 року; - він бачив, як особи в чорній
формі із жовтими пов`язками на руках стріляли з автоматів, перебуваючи перед
сніговою барикадою, були люди і за нею, інших стрільців, крім правоохоронців,
не бачив; - до свого поранення в плече він встиг просунутися по алейці в
напрямку станції метро «Хрещатик» метрів до ста від кута Жовтневого палацу,
зелений паркан був з лівої сторони, він якось переривався, але до пам`ятника у
виді Хреста він не дійшов, біотуалети були далеко попереду; - в момент
поранення він частково присів і відносно снігової барикади, яка була попереду,
був дещо звернутий правим плечем вперед, оскільки прикривався щитом, тримаючи
його в праві руці, через силу удару він не зрозумів, що сталося, навіть не
пам`ятає, чи падав, спочатку думав, що це вибухнула граната, а коли не зміг
підняти праву руку, побіг назад в сторону Жовтневого палацу, чи залишив щит на
місці поранення - також не пам`ятає; - на момент поранення мав при собі
мобільний телефон з номером НОМЕР_389; - вважає, що ані застосовані
правоохоронцями світло-шумові, газові гранати, ані водомети, ані постріли з
помпових рушниць не могли зупинити рух людей, яким «накипіло», лише деяких
зупинило використання правоохоронцями вогнепальної зброї. Причиною тому, як
вважає потерпілий, є попередні дії самої міліції до протестувальників: підпали
будинків, застосування гранат, поливання водометами, побиття, а тому йому важко
сказати, чи можна було б взагалі уникнути ескалації протистояння ранком 20
лютого 2014 року, хоча і вважає, що і за тих умов правоохоронці могли обійтися
без кровопролиття, підстав для застосування саме вогнепальної зброї не було,
інших засобів стримування було достатньо, навіть, якщо б активістам вдалося
наблизитися до правоохоронців впритул, в них залишалося достатньо сил і
засобів, щоб заблокувати таких осіб. При цьому визнав, що не знає про кількість
постраждалих правоохоронців 20 лютого 2014 року на вул. Грушевського, де не
стріляли.
На складеній під час досудового розслідування за участю
потерпілого схемі (т. 88 а. 165), яка була досліджена судом і дані якої
безпосередньо суду підтвердив ОСОБА_1520 , він схематично зафіксував місце
свого поранення на алейці, що з`єднує Жовтневий палац з вул. Інститутська.
Згідно з дослідженою судом заявою ОСОБА_1495 від 13
червня 2014 року, особа якого підтверджена копією паспорта, останній,
посилаючись на дані тимчасового виписного епікризу від 18 березня 2014 року,
просив в межах досудового розслідування, розпочатого за фактом одержання ним 20
лютого 2014 року у центральній частині м. Києва під час проведення акцій
протесту вогнепального поранення дистального відділу правого передпліччя від
невстановлених осіб, залучити до даного кримінального провадження як
потерпілого (т. 88 а. 156, 168-169).
Аналогічні викладеним вище показання про обставини та
місце свого поранення, а також про напрямок свого переміщення під час такого
поранення потерпілий надав безпосередньо на місцевості під час слідчого
експерименту 12 березня 2015 року, протокол якого та додатки до нього у
виді схеми, фото таблиць та дані відео фіксації були безпосередньо досліджені
судом присяжних (т. 88 а. 173-183). При цьому, потерпілий уточнив, що в момент
поранення він був нахилений вперед, дещо вперед повернутий правим боком і в
правій руці перед собою тримав щит.
Під час дослідження судом даних відео фіксації вказаного
слідчого експерименту суд звертає увагу і на те, що під час цієї слідчої дії
спеціалісти у галузі медицини та балістики не залучалися, жодних вимірів не
проводилося, локація ран вхідної та вихідної в будь-який спосіб не фіксувалася.
Натомість, зафіксоване положення тіла потерпілого у просторі в момент його
поранення, яке він відтворив під час цієї слідчої дії, перебуваючи на алейці
від Жовтневого палацу: навприсядки, прикривається щитом, який тримає у правій
руці, повернутий корпусом вліво відносно напрямку алейки від Жовтневого палацу,
праве плече з піднятою правою рукою звернуте вперед, а спиною - до готелю
«Україна (09 хв. 24, 38 сек. запису)».
Висновок судово-медичної експертизи № 1314/е від 28
листопада 2014 року доказового значення не має, оскільки дослідження не було
проведено через відсутність даних рентгенографії (томографії), медичної
документації з клініки ФРН, проведення судово-медичного огляду потерпілого та
експертизи його одягу (т. 88 а. 191-195).
Надані суду для дослідження листи Центру ЕМД та МК
м. Києва № 1414/Б від 25 червня 2014 року, КМКЛ № 12 № 12-1141/02 від 25 червня
2014 року та № 12-2398/04 від 11 грудня 2014 року, 20 лютого 2014 року (т. 88
а. 224, 227, 230) виявилися за даним епізодом не інформативними.
Потерпілий під час дослідження вказаних документів
уточнив, що в КМКЛ № 12 м. Києва він назвався дівочим прізвищем матері -
ОСОБА_1521 , зберігши своє ім`я та по-батькові. Так, згідно з листами КМКЛ №
12 від 23 червня 2015 року № 12-1425/02, від 23 червня 2015 року №
12-1425/09, від 11 серпня 2015 року № 015-349/1837-03 та виписки з медичної
карти № 2690 КМКЛ № 12, на лікуванні в травматологічному відділенні цієї
лікарні в період з 20 по 21 лютого 2014 року в порядку самозвернення дійсно
перебував хворий ОСОБА_1522 з діагнозом: «відкритий вогнепальний перелом нижній
треті правого плеча; вогнепальні рани правого передпліччя в верхній треті
3,0х8,0 см, плеча нижня треті 6,0х15,0 см», під час виписки одяг (в тому числі,
тільняшка, коричнева куртка, туфлі чорні) був забраний потерпілим (т. 88 а.
234, 235, 236, 240-242; т. 89 а. 1-2).
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні листа
КЗ «Рівненська обласна клінічна лікарня» № 179 від 02 липня 2014 року, виписки
з медичної карти цієї лікарні № 2034, листа КЗ «ЦРЛ Калуської міської і
районної рад Івано-Франківської області» № 1708 від 16 липня 2014 року, виписки
з історії хвороби цієї лікарні № 2059, потерпілий ОСОБА_1431 в період з 21
по 22 лютого 2014 року знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні
інтенсивної терапії Рівненської обласної клінічної лікарні, а в період з 22
лютого по 07 березня 2014 року знаходився на стаціонарному лікуванні у
травматологічному відділенні Калуської ЦРЛ з діагнозом: «відкрите вогнепальне поранення
н/3 правого плеча» (т. 88 а. 220, 223, 237, 238; т. 89 а. 3-4).
Згідно із заявою потерпілого, він погодився надати
для дослідження експертами свою медичну документацію, в тому числі рентген
знімки лише 18 травня 2015 року (т. 88 а. 166, 231).
Відповідно до дослідженого судом присяжних висновку
комісійної судово-медичної експертизи № 152-2015/о від 07 жовтня 2015 року
(т. 88 а. 203-214), яку провели експерти ОСОБА_942 , ОСОБА_941 та ОСОБА_1230 за
результатами огляду потерпілого, дослідження медичної документації, в тому
числі рентгенівських знімків, протоколів допиту, слідчого експерименту з даними
його відео фіксації, комісія експертів дійшла висновку, що ОСОБА_1431 , 1986
р.н., саме 20 лютого 2014 року отримав: а) наскрізне дотичне вогнепальне поранення
правого передпліччя з розташуванням рани у верхній третині правого передпліччя
(на внутрішній з переходом на передню поверхню) з ушкодженням м`яких тканин
передпліччя, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило
короткочасний розлад здоров`я (за критерієм тривалості розладу здоров`я); б)
наскрізне вогнепальне поранення правого плеча, яке відноситься до тяжкого
тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя), при цьому: - вхідна
вогнепальна рана розташована на передній поверхні (на межі нижньої та середньої
третин), а вихідна - на задній; - напрямок ранового каналу спереду назад та
зверху донизу (відносно нормального анатомічного положення тіла людини), а по
його ходу було ушкоджено в т.ч. і тіло плечової кістки у вигляді уламкового
перелому. Взаємне розташування дотичного поранення на передпліччі та складових
(вхідної і вихідної вогнепальних ран) наскрізного поранення плеча, враховуючи
«можливість їх знаходження» по одній умовній лінії за умов перебування правої
верхньої кінцівки в положенні «зігнута в ліктьовому суглобі», дозволило
експертам стверджувати про те, що зазначені вище вогнепальні поранення правих
передпліччя та плеча виникли внаслідок одного пострілу, а приймаючи до уваги
саме характер вогнепальних поранень - наскрізні при застосуванні з боку
потерпілого металевої перешкоди (щита), з ушкодженням по ходу ранового каналу
плечової кістки, дало підстави вважати, що даний постріл був зроблений з
нарізної вогнепальної зброї. ОСОБА_1431 міг отримати зазначені вогнепальні
поранення саме в обстановці та при обставинах, які зазначені ним у ході
слідчого експерименту від 18 травня 2015 року, при цьому потерпілий був
звернений передньою, дещо правою бічною поверхнею тіла до напрямку дії
вогнепального снаряду. Судово-медичних даних щодо отримання ОСОБА_1523
вогнепального поранення грудної клітини (як було зазначено потерпілим у ході
допиту 13.06.2014 року) не отримано.
Під час дослідження вказаного висновку експертизи
потерпілий ОСОБА_1431 заявив, що його результати не оспорює, та уточнив, що
місце, де його було поранено, було трохи далі від сніжних барикад, аніж це було
взято до уваги комісією експертів.
Оцінюючи за заявою сторони захисту вказаний висновок
комісії експертів на предмет його відповідності вимогам ст. 102 КПК України,
суд враховує те, що виявлені на тілі потерпілого сліди вогнепальних поранень
мають своє об`єктивне медичне підтвердження, в тому числі і за результатами
безпосереднього огляду потерпілого, а за протоколом операції від 20 лютого 2014
року, яка розпочалася через пів години після доставки пораненого (11 год. 53
хв.), під час оперативного втручання зафіксовано, що «вхідний отвір в верхній
третині передпліччя з`єднувався з вихідним у середній-нижній третині
передпліччя, уламки плечової кістки співставлені, фіксація стержневим апаратом»
- всі ці дані взяті комісією експертів до уваги і не спростовані результатами
огляду рентгенограм.
Висновки комісії експертів щодо здійснення пострілу в
потерпілого з нарізної зброї кулею узгоджуються із об`єктивними судово-медичними
даними щодо характеру завданого ушкодження (ушкодження плечової кістки), а тому
суд визнає допустимими та достовірними.
За сукупності таких даних суд присяжних вважає висновок
судово-медичної експертизи № 152-2015/о у наведеній частині достовірним,
оскільки він ґрунтується на об`єктивних судово-медичних даних, і є таким, що
відповідає вимогам закону щодо його змісту (п. п. 5 та 6 ч. 1 ст. 102 КПК
України). Відсутність у ньому персоніфікованих даних про особу
лікаря-рентгенолога, який залучався експертом, хоча і є безумовним порушенням,
проте через його формальний характер не ставить під сумнів достовірність
одержаних комісією експертів результатів. Не впливає на результати експертного
дослідження і те, що рентгенограми були зроблені після металоостеосинтезу рани.
Натомість, в іншій частині висновок комісії експертів №
152-2015/о щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування
на місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в
якому міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними досліджен-нями та характер припущення, суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Відомості, що містила медична документація на потерпілого
із-за кордону, мали виключно похідний характер щодо первинної медичної
документації на потерпілого, а тому не бралися до уваги експертами-медиками як
такі, що не мали значення (т. 88 а. 207; т. 89 а. 5-16).
Під час дослідження в судовому засіданні наданої
потерпілим ОСОБА_1523 фотографії як додаткових матеріалів, що були
відкриті сторонам в порядку ч. 11 ст. 290 КПК України (т. 89 а. 17), останній
безспірно ідентифікував себе в коричневій курточці із розірваним рукавом, під курткою
тільняшка, поруч також ідентифікований потерпілим ОСОБА_1524 .
Вказані дані повністю узгоджуються з даними безпосередньо
дослідженого судом за участю потерпілого відео під назвою « ОСОБА_1525 »,
яке надав потерпілий ОСОБА_219 на диску Verbatim DVD-R …50582 (т. 8 а. 130).
Так, під час перегляду вказаного відео, на 31 хв. 04 сек. запису (екран № 2/3)
потерпілий ОСОБА_1431 ідентифікував себе в коричневій курточці, як він пробігає
відразу після поранення в напрямку Жовтневого палацу. Згідно з акцентованим
автором відео часом, ці події відбуваються о 09 год. 24 хв. 48 сек. Далі
потерпілий на запису 31 хв. 47 сек. (екран № 3/1) ідентифікував себе, коли йому
надавали першу медичну допомогу. Також за результатами дослідження вказаного
відео потерпілий констатував, що під час слідчого експерименту ним правильно
визначено дерево, за яким він ховався перед тим, як перебіг до місця, де його
було поранено. Вказані дані відео запису повністю узгоджуються з показаннями
потерпілого в судовому засіданні, а також результатами проведеного з ним
слідчого експерименту.
Під час повного дослідження судом відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (відео на
флеш носії - т. 90 а. 40), зафіксовано ідентичні сюжети вказаних подій за
участю потерпілого ОСОБА_1495 - відповідно, починаючи з 32 хв. 14 сек. запису
(екран 4/3 - акцентований автором відео астрономічний час 09 год. 24 хв. 48
сек.), та починаючи з 32 хв. 52 сек. запису (екран 3/2 - акцентований автором
відео астрономічний час 09 год. 25 хв. 26 сек.). Крім того, за даними вказаного
відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…» упродовж 09 год. 23-27
хв. за сніжною барикадою на фоні щільного обстрілу за звуком періодично
фіксуються озброєні бійці ідентифікованого за результатами судового розгляду
підрозділу - РСП (екрани 3/2, 1/3, 4/4, нарешті, 3/3).
Згідно з дослідженим судом протоколом огляду відео від
17 листопада 2015 року та додатком до нього (т. 71 а. 1-96), а також
безпосередньо дослідженим шляхом повного перегляду під час судового засідання
10 листопада 2016 року відео в папці «TVN24» «TVN24 -
el_centro_de_la_ciudad_de_Kiev_Ucrania_durante_la_supuesta_ tregua», на 02
хв. 31 сек. запису зафіксовано аналогічні обставини руху бігом пораненого
ОСОБА_1495 в бік Жовтневого палацу і саме це відео компільоване до екрану 2/3
та екрану 4/3 синхронізованих відео «October_Palace_ Last_altitude» та «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…» відповідно.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1386 за
епізодом поранення ОСОБА_1495 показав, що ранком 20 лютого під час наступу
активістів, коли перебував біля Жовтневого палацу бачив на відстані метрів за
50 ОСОБА_2909 у коричневій курточці, який з активістами із щитами рухався
попереду. Біля ОСОБА_2909 хтось упав
поранений, він нахилився і в цей же момент сам впав назад в бік Жовтневого
палацу, після чого піднявся і почав бігти назад вже без щита та тримаючись за
праву руку. Вони зустрілися майже на вході до Жовтневого палацу, там він надав
йому першу медичну допомогу (перев`язав руку). Як також уточнив свідок: - 18
лютого з учасниками Автомайдану він разом з ОСОБА_2909 організовано прибув на
«Майдан», загалом їх було чоловік 40, мріяли про краще життя; - десь о 08 год.
вони вибігли на барикади, усі бігли в сторону правоохоронців, його та ОСОБА_2909
спочатку збив з ніг струмом води
працюючий під містком водомет, а потім вони почали підійматися пагорбом в бік
Жовтневого палацу та розділилися; - поранення ОСОБА_2777 отримав у тильну сторону правої руки, куля
перебила кістку та пройшла на виліт.
Під час перегляду відеозапису як додатку до протоколу
слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_1495 (т. 88 а. 183) свідок
підтвердив результати цієї слідчої дії. Під час перегляду за участі свідка
ОСОБА_1386 відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40) на 32 хв. 14 сек. запису (екран
4/3), він впізнав себе та ОСОБА_2909 , коли той підбігає до нього, а на 32 хв.
52 сек. запису (екран 4/3) зафіксовано як він, свідок, перев`язує руку
потерпілому ОСОБА_2909 . Також, під час огляду фото (т. 89 а. 17) свідок
ідентифікував на ньому себе та потерпілого ОСОБА_2909 , тим самим усунувши
сумніви щодо достовірності своїх показань.
Показання свідка ОСОБА_1526 повністю узгоджуються з
показаннями потерпілого ОСОБА_1495 .
Оцінюючи подані сторонами докази щодо факту подій за
епізодом поранення ОСОБА_1495 , суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає
допустимими та достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Таким чином, зважаючи на об`єктивні судово-медичні дані,
результати проведеного з потерпілим слідчого експерименту, які були
підтверджені в суді щодо його розташування у просторі в момент поранення,
узгоджені з ними показання потерпілого та свідка, результати дослідження відео
записів з місця події, суд присяжних вважає доведеним поза розумним сумнівом
те, що особа, яка проводила постріл, яким було поранено потерпілого, перебувала
у секторі, що направлений від місця поранення потерпілого вздовж всієї алейки
від Жовтневого палацу в напрямку НБУ, що цілком охоплює розташовану поперек
вул. Інститутська сніжну барикаду, за якою в цей час перебували озброєні бійці
РСП та інші правоохоронці, що з ними тактично взаємодіяли.
Сторона обвинувачення відсторонилася від необхідності
з`ясування обставини щодо часу поранення ОСОБА_1495 , вказавши у загальних
рисах на те, що останнього було поранено близько 10 год., що не сприяло
належному встановленню всіх обставин за даним епізодом за результатами судового
розгляду.
Суд вважає встановленим, що ОСОБА_1431 одержав поранення
у проміжок часу з 09 год. 23 хв. 30 сек. до 09 год. 24 хв. 30 сек., тобто
протягом нетривалого часу (до 01 хв.) незадовго до його фіксації пораненим у
русі о 09 год. 24 хв. 48 сек., оскільки він, за його та очевидця показаннями,
після поранення впав, піднявся і почав бігти назад до Жовтневого палацу,
об`єктивно подолавши перед цим у такий самий спосіб - бігом певну відстань
алейкою.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом поранення ОСОБА_295 (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
«сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою
від Жовтневого палацу не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями, скритий характер обстрілу
правоохоронців за сніжною барикадою потребував відповідного реагування, яке
зовсім не передбачало необхідність здійснення ними вогневого впливу на всіх
активістів «Майдану», відсутність якого у подальшому у певні періоди часу в
жодний спосіб не збільшувало загрозу для життя та здоров`я правоохоронців.
Оціночні твердження (враження) потерпілого ОСОБА_1495
щодо моральної виснаженості активістів станом на ранок 20 лютого 2014 року та
їх неймовірного піднесення після початку наступу, причини ескалації насильства
сторони провадження сприйняли як адекватні обстановці, а тому суд присяжних
вважає їх обґрунтованими.
Епізод поранення ОСОБА_1495 у цій справі входить до числа
двадцяти восьми епізодів поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_1429 ,
ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 , ОСОБА_950 ,
ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 , ОСОБА_1046 ,
ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 , ОСОБА_916 ,
ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 , ОСОБА_1437 ,
ОСОБА_812 ) потерпілих, які відбувалися локально в межах одного сектору (вздовж
алейки, що веде від з`єднання з проїзною частиною вул. Інститутська в бік
Жовтневого палацу), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 22
до 30 хв.) та під час однієї і тієї ж події «Майдану» (відокремлений на відео
запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
епізод 8 «сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці двадцять вісім епізодів
мають спільну загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення
містить велику кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд
наголошує, що основна подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у
просуванні активістів «Майдану» від Жовтневого палацу по алейці, фіксація на
ній своїх позицій навпроти сніжної барикади, за якою перебували озброєні
співробітники РСП та інші озброєні правоохоронці, які, застосовуючи вогнепальну
зброю, діяли між собою спільно та злагоджено, намагаючись вогневим ураженням
зупинити таке просування активістів «Майдану». Таким чином, всі вказані
двадцять вісім епізодів, підкріплених цим загальним твердженням, слід
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд
відповідних подій.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з усією
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_1431 20 лютого 2014 року приблизно о 09
год. 23 хв. 30 сек. - 24 хв. 30 сек. перебуваючи на алейці від Жовтневого
Палацу над вулицею Інститутська в м. Києві під час загострення протистояння між
активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням
вогнепальної зброї отримав внаслідок одного пострілу з вогнепальної нарізної
зброї: а) наскрізне дотичне вогнепальне поранення правого передпліччя з
розташуванням рани у верхній третині, яке є легким тілесним ушкодженням, що
спричинило короткочасний розлад здоров`я; б) наскрізне вогнепальне поранення
правого плеча з ушкодженням плечової кістки, що відноситься до тяжкого
тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя. У момент поранення ОСОБА_1431
був звернений передньою, дещо правою бічною, поверхнею тіла до дульного зрізу
зброї та розташованої попереду сніжної барикади, напрямок ранового каналу
вогнепального поранення був спереду назад та зверху донизу.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
безспірно встановлено, що вказане вогнепальне поранення було завдано ОСОБА_1527
з території, яка перебувала під виключним контролем співробітників правоохоронних
органів і на якій (за сніжною барикадою) саме в цей час перебували озброєні
співробітники РСП та інші озброєні правоохоронці, які діяли злагоджено між
собою для досягнення спільного завдання - стримати просування вперед
активістів, застосовуючи для цього вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для
життя багатьох осіб, шляхом здійснення не вибіркових пострілів у напрямку
натовпу та навколо (відокремлені на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8 (пункт 5.3.2 вироку).
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_1431 , а так само
і будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед смертельним
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів як учасників
іншої сторони протистояння з огляду на взаємне розташування на місцевості, яке
виключало можливість безпосереднього контакту конфліктуючих сторін, відтак,
законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї з їх боку
були явно відсутні.
Задля повноти оцінок даний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 ,
ОСОБА_1429 , ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 ,
ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 ,
ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 ,
ОСОБА_916 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 ,
ОСОБА_1437 , ОСОБА_812 ) потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами
оцінки доказів за ними у своїй сукупності додатково викладені у вироку за
результатами дослідження останнього за часом з наведених епізодів - загибель
ОСОБА_1279 .
5.4.48. За епізодом поранення
ОСОБА_628 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1432 показав,
що з 05 грудня 2013 року майже до Нового року був учасником акції протесту на
Майдані незалежності в м. Києві, куди був організовано доставлений разом з
іншими бажаючими автобусом зі Львова із попереднім розміщенням в «Експо Плаза».
Приймав участь в пікетах різних установ, але здебільшого працював на кухні, яка
була розміщена під Стелою у складі трьох котлів. 20 грудня депутат ОСОБА_2910 висилив
їх з « ІНФОРМАЦІЯ_217 », а тому він ночував в приміщенні КМДА, палатках тощо. З
Нового року з метою участі в акціях протесту Майдан Незалежності в Києві він
став відвідувати періодично, брав участь у подіях на вул. Грушевського.
Останнього разу його в складі шахтарів з Червонограду 01 лютого 2014 року
привезли до Жовтневого палацу, з тих пір участь його стала активною - він був
постійним учасником зборів «Майдану», брав участь в пікетах різних установ,
охороняв по периметру будинок Профспілок. 18-20 лютого 2014 року стояв на
барикадах, активістів поливали водою, ті спалили міліцейський БТР і «Майдан» не
полишали, очікуючи штурму, хоча з 03 год. ночі по 06 год. ранку з 18 на 19
лютого «Майдан» був майже пОСОБА_2961 і зачистити його можна було без будь-яких
зусиль, поте штурму не було, а ранком прибули з потужною підтримкою автобуси з Волині
та Львова. 19 лютого на «Майдані» все було майже спокійно, ввечері кияни
привезли арматуру, колеса, мішки, оборона відновилася. Ранком 20 лютого він би
не казав, що активісти стихійно пішли у наступ, вважає, що міліція спеціально
відступила для створення пастки на вул. Інститутська. Біля 08 год. активісти,
озброївшись палками та пляшками із запалювальною сумішшю, пішли за відступаючим
«Беркутом». Вони зраділи, що захопили Львівську браму та вдалося поновити
барикаду, він з частиною активістів став підніматися до Жовтневого палацу. Все
прострілювалося, але вони знали, що міліція стріляє гумовими кулями, які не
вважали небезпечними, тому йшли вперед. До того ж вітер з димом від скатів був
у бік міліції, дихати цим димом було небезпечно, хвороба легень була
забезпечена. Діставшись Жовтневого палацу, він вважав, що активісти далі не
підуть, але неконтрольована група молодих активістів (5-6 осіб) стихійно пішла
далі і зосередилась на алейці метрів за сто від Жовтневого палацу. Він не
зрозумів мотивів дій цієї групи, адже барикади вже були відбиті, тому схопив
міліцейського щита, що лежав на землі, у ліву руку і побіг, щоб їх зупинити.
Він не зміг реалізувати своїх намірів, що потягло у подальшому великі жертви,
адже тільки підбіг до цієї групи і попросив їй повертатися назад, відчув
сильний удар у праве стегно, від якого впав. На цей момент він не знав, що
серед активістів вже є поранені та вбиті, а тому, лише побачивши багато крові
зрозумів, що був поранений в праву ногу, куля залишилася в тазу. Через незначний
час, прикриваючи щитами, його відтягнули за руки до готелю «Україна», він
допомагав, відштовхуючись лівою ногою. У готелі йому надали першу медичну
допомогу. Звідти на швидкий його було доставлено без документів до лікарні
швидкої медичної допомоги в м. Києві, в якій був прооперований і лікувався
більше ніж півтори місяці, з початку називаючись ОСОБА_1528 і лише 24 лютого
назвавши справжні дані про себе, в животі й на цей час залишилася куля,
вилучати яку небезпечно.
Як також уточнив потерпілий ОСОБА_1432 : - мотивацією
його підтримки акцій протесту було обурення побиттям студентів, які мирно
висловлювали свій протест, а також примарна надія віднайти справедливість у
судах міста Львова, тому бажав змінити владу, але виключно мирним шляхом,
висловлюючи їй протест та недовіру, за весь час протесту ані палиці, ані
«коктейлю молотова» не тримав у своїх руках; - засудив події на вулиці Банковій
01 грудня 2013 року, коли провокацію із трактором створили не протестувальники,
а «тітушки», які були присутні на «Майдані» серед активістів і таких він бачив
особисто, а можливо, приспустив цю провокацію створили самі працівники
правоохоронних органів, щоб дискредитувати «Майдан»; - структурно він входив до
1-ої сотні Самооборони, в якій товаришував із ОСОБА_2865ОМ; - до подій 20
лютого насильства з боку правоохоронців не зазнавав; - вважає, що ранкові події
20 лютого розпочалися з наміру міліції підпалити вікна Консерваторії, це дуже
розлютило активістів, він дійсно біля 06 год. чув поодинокі постріли
«стрекотня», вважав, що стріляли холостими, адже серед активістів поранені
з`явилися лише біля 09 год.; - вогнепальне поранення отримав, перебуваючи на
алейці від Жовтневого палацу біля зеленого паркану з написом «Хмельничани
вже тут» о 09 год. 27 хв. ранку, стоячи на обох колінах праворуч від групи
активістів, яких хотів повернути, тулубом був звернутий вперед, спереду зліва
прикриваючись щитом, бачив попереду снігову барикаду та за нею бетонні блоки,
за якою ховалися правоохоронці, на той час з одягу мав на собі зверху дощовик
бірюзового кольору, під ним - темно фіолетову куртку, на ногах - сині джинси,
кросівки та чорного кольору пластикові наколінники на липучках, на голові -
світло зелену американську металеву каску, на руках - рукавички шкіряні без
пальців; - до свого поранення він знизу бачив озброєних правоохоронців у
чорному одязі із світлими пов`язками на руках, у чорних шоломах із забралами,
які переміщувались на площадці перед Жовтневим палацом, на момент свого
поранення - озброєних правоохоронців не бачив, вважає, що в нього стріляли з
правого боку і з низу, тобто з вул. Інститутська; - вогнепальної зброї серед
активістів він не бачив та її не могло бути, оскільки чув зі сцени, як ОСОБА_2911
, ОСОБА_2912 , ОСОБА_2913 попереджали, що неможна приносити зброю на «Майдан»,
де відбувається мирна акція протесту, а з боку міліції зі сторони Жовтневого
палацу - він чув постійні попередження через мегафони на автобусі, що потім
спалили, про те, що активісти порушують закон і можуть бути притягнуті до
відповідальності, але через шум на це уваги ніхто не звертав; - номер телефону,
який був при ньому під час подій 20 лютого 2014 року, …772, але він ним не
користувався вже більше доби, хоча визнав, що отримував смс-повідомлення із
попередженням про відповідальність за участь в акціях протесту; - на «Майдані»
була очевидною діяльність таких організацій «Свобода», «Батьківщина», «Удар»,
пізніше - «Правий сектор» і «Спільна справа», до жодної з них не належав, був
очевидцем, як представники «Правового сектору», обурившись виступом зі сцени,
демонстративно атакували «Беркут»; - правоохоронці мали б затримувати злодіїв
та провокаторів, а вони застосовували силу не вибірково до всіх, серед загиблих
активістів жодного злодія не було.
Наведені вище показання потерпілого ОСОБА_486 щодо: а)
напрямку його руху - від Жовтневого палацу по алейці вздовж зеленого паркану в
бік станції метро «Хрещатик»; б) місця отримання поранення - на алейці біля
зеленого паркану; в) положення свого тіла в момент поранення - обличчям в
напрямку снігової барикади, стоячи на обох колінах, лівий бік прикритий щитом,
позаду Жовтневий палац, праворуч готель «Україна»; г) ймовірного сектору, з
якого потерпілий міг отримати поранення - з правого боку, тобто з вул. Інститутська
- також знайшли своє підтвер-дження за результатами безпосереднього дослідження
судом складених потерпілим під час допитів слідчим схем місцевості
центральної частини міста Києва від 25 червня та 02 липня 2015 року (т. 100 а.
138, 146), даних протоколу слідчого експерименту від 17 серпня 2015 року та
додатків до нього (схема, фото таблиці, відео фіксація) (т. 100 а. 164-176),
які містять аналогічні відомості з цього приводу з уточненнями з боку
потерпілого (запис слідчого експерименту на 12 хв. 36 сек. - 12 хв. 48 сек.).
Так, потерпілий під час дослідження протоколу вказаного
слідчого експерименту з додатками уточнив, що він стояв на двох колінах, а під
час експерименту став лише на праве через біль, також місце його поранення було
далі, аніж те, на якому він зупинився під час експерименту і це встановив
пізніше, дякуючи переглянутим фото та відео.
Факт перебування ОСОБА_486 у вказаний ним час в
центральній частині міста Києва та отримання поранення в праве стегно знайшов
своє безспірне підтвердження під час дослідження матеріалів тимчасового
доступу до відомостей про місце перебування 20 лютого 2014 року
ідентифікованого ним власного телефону з номером …772 (т. 68 а. 35) в межах дії
базової станції телефонного оператора ( НОМЕР_152 ) за адресою: АДРЕСА_28 (12
год. 49 хв. і далі, а також під час дослідження розміщених на дисках фото та
відео матеріалів, на яких потерпілий себе безспірно за одягом та обличчям
ідентифікував до і після поранення (т. 100 а. 211). При цьому, потерпілий
уточнив, що на фото « ОСОБА_1529 » та « ОСОБА_1529 » його
зафіксовано біля колон центрального входу Жовтневого палацу, а на фото «ОСОБА_2914
5» та «ОСОБА_2914 6» - після поранення, як він встиг відповзти від
місця поранення назад кроків 10-ть, а тому фактично місце його поранення
розташоване за дальнім кінцем зеленого паркану.
Уточнення потерпілого щодо місця свого поранення (за
кінцем зеленого паркану з написом «Хмельничани вже тут») знайшли своє
підтвердження під час дослідження судом присяжних відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (екран 3/2,
31 хв. 24 сек. запису, відео на флеш носії - т. 90 а. 40) - акцентований
автором відео астрономічний час 09 год. 23 хв. 54 сек. Як при цьому уточнив
СУХІНСЬКИЙ, його у дощовику зафіксовано з самого лівого краю картинки відео
біля дерева навпроти двох рекламних щитів по вул. Інститутська відразу після
поранення, як він впав, підводиться відходить назад в бік Жовтневого палацу і
знову падає. Звертає на себе увагу те, що вказаний час співпадає з часом
зафіксованої на цьому ж відео он-лайн трансляції вказаних подій каналом «112»
(екран 4/1) - 09 год. 23 хв., при цьому перехід на 24 хвилину 09 години
відбувається майже синхронно з незначною похибкою в долі секунди, що
документовано на 31 хв. 26 сек. запису вказаного відео.
Під час судового провадження судом присяжних з
дотриманням процедури відкриття додаткових матеріалів в порядку ч. 11 ст. 290
КПК України був безпосередньо досліджений шляхом повної демонстрації відеозапис
під назвою «ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014» - так зване
«Бельгійське відео», розміщений у папці «Vlaamse Radio- en
Televisieomroeporganisatie (VRT)» на диску, наданому представником потерпілих
ОСОБА_661 (т. 109 а. 18а). Вказане відео є оригіналом, з якого, починаючи з 08
хв. 41 сек. запису, був сформований вище згаданий сюжет в екрані 3/2
відеозапису під назвою «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)».
Як видно з протоколу огляду відео матеріалів від 25
червня 2015 року (т. 100 а. 212-221), наданий представником потерпілих
ОСОБА_1530 компакт-диск DVD-R марки «Verbatim» містить три відеофайли, а саме:
«MAJDAN_2014.mp4», тривалістю 16 хв. 08 сек., «ranny_szot.mp4», тривалістю 01
хв. 56 сек., та «zabity_szot.mp4», тривалістю 28 сек. При цьому на відео «MAJDAN_2014.mp4»
зафіксовані події 20 лютого 2014 року із верхніх поверхів готелю «Україна», на
яких чутно звуки вибухів та пострілів. Так, на початку зафіксовано частину вул.
Інститутської дещо вище пішохідного моста, коли на проїзній частині вулиці розташовані
три водомети: сірого (б`є напором води в сторону Майдану Незалежності), синього
та фіолетового кольорів, також на проїзній частині знаходяться працівники
правоохоронних органів у форменому одязі (техніка та правоохоронці відходять у
верх по вулиці). Далі, на 06 хв. 17 сек. зафіксовано евакуацію на польових
ношах групою активістів ОСОБА_486 із пораненням в область правої ноги,
вдягненого у дощовик бузкового кольору, сині штани із наколінниками та чорну
куртку. Потерпілого несуть до сходів вниз від ОСОБА_1243 , на сходах його не
втримують, після чого перекладають на дерев`яний щит, що зафіксовано на 06 хв.
58 сек. запису вказаного відео. На 07 хв. 26 сек. запису зафіксовано, як
пораненого ОСОБА_486 на дерев`яному щиті доносять до готелю «Україна», у подальшому
з 07 хв. 33 сек. по 08 хв. 24 сек. запису йому надають медичну допомогу в
готелі «Україна». При перегляді відеофайлу «zabity_szot.mp4» виявлено,
що зазначене відео змонтоване з тих же кадрів, що містить відео «MAJDAN_2014.mp4».
При огляді відео під назвою «ranny_szot.mp4» встановлено, що воно також
містить ті ж відомості про евакуацію пораненого ОСОБА_486 та надання йому
першої медичної допомоги в готелі « ІНФОРМАЦІЯ_161 », зокрема на 01 хв. 28 сек.
зафіксовано обличчя ОСОБА_486 , за яким потерпілий безспірно себе ідентифікував
в судовому засіданні, в тому числі, під час безпосереднього дослідження судом
присяжних даного відео.
Суд бере до уваги, що аналогічні події з евакуацією
пораненого, які містить відео «MAJDAN_2014.mp4», зафіксовані і на відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (відео на флеш
носії - т. 90 а. 40) - на 33 хв. 52 сек. запису екран 1/2, а починаючи з 34 хв.
15 сек. і екран 2/2 - акцентований автором відео астрономічний час 09 год. з 26
по 27 хв. При цьому на 34 хв. 15 сек. запису (екран 2/2) акцентований автором
відео час 09 год. 26 хв. 48 сек. синхронізується з часом зафіксованої на цьому
ж відео он-лайн трансляції вказаних подій каналом «112» (екран 2/3) - 09 год.
26 хв.
Зафіксованих під час подій 20 лютого 2014 року на фотографіях
захисту, які пройшли процедуру відкриття і досліджувалися судом, активістів зі
зброєю в руках (фото №№ 11, 12, 16, 18, 20, 21, 23, 24, 31, 33, 40 - т. 93 а.
132, 133, 137, 139, 141, 142, 144, 145, 152, 154 та 161) потерпілий ОСОБА_1432
не бачив, себе не ідентифікував і назвав вказаних осіб або провокаторами, або
вважав їх зброю не справжньою, будучи щиро переконаним, що стрілянини з боку
«Майдану» не допустили б самі активісти.
Згідно з дослідженими судом присяжних постановою
про уточнення анкетних даних від 17 серпня 2015 року, заявою ОСОБА_486
(помилково ОСОБА_1531 ) від 23 червня 2014 року та копією його паспорту,
він просив в межах досудового розслідування, розпочатого 22 березня 2014 року
за фактом поранення, залучити його до даного кримінального провадження як
потерпілого через те, що 20 лютого 2014 року приблизно о 10 год., перебуваючи в
м. Києві по вул. Інститутській, отримав вогнепальне поранення під час акцій
протесту від невідомих осіб правоохоронних органів (т. 100 а. 122, 125, 147,
154-155).
Відповідно до листа КМКЛ ШМД від 28 березня 2014 року
№ 692, хворий ОСОБА_1532 (історія хвороби № 4981) з 20 лютого 2014 року
перебував на стаціонарному лікуванні в зазначеному медичному закладі з
діагнозом: «вогнепальне поранення правого стегна з пошкодженням стегнових
артерій справа, геморагічний шок 3-ї ст.» (т. 101 а. 5-9).
Як видно з дослідженого судом присяжних висновку
судово-медичної експертизи № 1032 від 24 червня 2014 року, яку провела
експерт ОСОБА_1533 , в тому числі, на підставі добровільно наданих потерпілим
документів (т. 100 а. 159, 179-180), у ОСОБА_486 при надходженні у лікарню 20
лютого 2014 року було встановлено діагноз: «вогнепальне поранення правого
стегна з пошкодженням стегнової артерії, стегнового латерального нервів.
Геморагічний шок 3 ст.». З цього приводу було проведено операцію - «пластику
глибокої стегнової артерії і вени». Вказане поранення утворилось від дії
вогнепальної зброї, зарядженою «кулею», про що свідчить наявність чужорідного
тіла - «кулі» в малому тазу. Ці ушкодження могли виникнути 20 лютого 2014 року
та відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в
момент спричинення. Відповісти на інші питання експерт не зміг через
відсутність судово-медичних даних.
За даними протоколу огляду речей від 28 жовтня 2014
року з додатками (фототаблиця) (т. 100 а. 230-235), який містить детальний
опис отриманих 11 липня 2014 року в КМКЛ ШМД речей за квитанцією № 4981 з
надписом «ОСОБА_2915 20.02.2014», а саме, шкіряної чоловічої куртки, жилету,
кофти, футболки тощо, а також висновку медико-криміналістичної експертизи
від 27 січня 2015 року № 422-МК з додатками (контактограми), яку провів
експерт ОСОБА_1201 (т. 100 а. 184-190), при дослідженні куртки, в яку
потерпілий ОСОБА_2914 був одягнений 20 лютого 2014 року, виявлено одне
наскрізне вогнепальне вхідне пошкодження, яке проходить через внутрішню частину
правої кишені і утворилось за рахунок пробивної дії снаряду (кулі) при одному
пострілі з вогнепальної зброї. Відсутність додаткових факторів пострілу (сполук
міді і свинцю) по краях і навколо вогнепального вхідного пошкодження на лицевій
поверхні правої поли куртки свідчать про те, що постріл був здійснений з
неблизької дистанції. Діаметр травмуючого предмету не встановлено, але до
складу цього снаряда входила мідь. Вогнепальне вхідне пошкодження на правій
полі куртки в нижній третині за своєю локалізацією співпадає з вогнепальною
вхідною раною на правому стегні ОСОБА_486 . На жилеті, кофті і футболці
пошкоджень, схожих на вогнепальні, експертом не виявлено.
Під час дослідження вказаних документів ОСОБА_1432
зауважив, що 20 лютого 2014 року вказаний одяг дійсно був на ньому і саме його
згодом йому видав слідчий, про що оформлена розписка (т. 100 а. 160).
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 155-2015/о від 25 вересня 2015 року, яку провели експерти
ОСОБА_940 , ОСОБА_941 , ОСОБА_942 на підставі вивчення та аналізу висновків
попередніх експертиз, медичної документації відносно ОСОБА_486 , копій
протоколу допиту потерпілого і протоколу проведення слідчого експерименту з
відео його проведення (т. 100 а. 195-202), експерти дійшли висновку, що
ОСОБА_1432 , 1954 р.н., саме 20 лютого 2014 року до 10 год. 34 хв. отримав одне
(внаслідок одного пострілу) сліпе кульове вогнепальне поранення правого стегна,
при цьому: - вхідна вогнепальна рана розташована у верхній третині правого
стегна по переднє-зовнішній поверхні, напрямок ранового каналу був ззовні
досередини, справа наліво та дещо знизу догори, а по його ходу були ушкоджені
праві стегнові артерія та вена; - в ділянці ранового каналу була розташована
куля (розміром 4х1 см), зовнішній вигляд якої, з урахуванням даних
судово-медичної експертизи одягу потерпілого, дозволив стверджувати, що
вищезгаданий постріл був проведений з нарізної вогнепальної зброї з неблизької
дистанції. Не виключається можливість спричинення ОСОБА_1534 згаданого вище
вогнепального поранення за обставин, на які він вказував під час слідчого
експерименту. Що стосується ймовірного спричинення ОСОБА_1534 ще двох
наскрізних вогнепальних поранень, то наявні об`єктивні судово-медичні дані
(дані судово-медичного огляду та медичної документації) дозволяють це
спростувати.
Водночас, суд критично як припущення оцінює твердження
експертів про проходження кулі через перешкоду (щит), оскільки дане твердження
категорично спростовано показаннями самого потерпілого про розташування щита,
який прикривав тільки ліву половину його тіла.
Крім того, в іншій частині висновок комісії експертів №
155-2015/о щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування
на місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в
якому міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Суд, визнавши достовірними, кладе в основу даного вироку
послідовні показання потерпілого про положення його тіла у просторі в момент
поранення (обличчям в напрямку снігової барикади, стоячи на обох колінах, лівий
бік прикритий щитом, позаду Жовтневий палац, праворуч готель «Україна»), які,
враховуючи об`єктивні судово-медичні дані про характер ранового каналу (ззовні
досередини, справа наліво та дещо знизу догори), дають підстави для виключення
із можливого сектору здійснення такого пострілу всіх осіб, які перебували в цей
час на сніжній барикаді, в тому числі й співробітників РСП та обвинувачених.
У цьому контексті звертає на себе увагу і те, що є цілком
обґрунтованими застереження обвинуваченого ОСОБА_26 про те, що розмір
зафіксованої кулі у даному випадку, враховуючи результати балістичних
досліджень, очевидно є значно більшим, аніж розміри куль калібру 5,45х39мм чи
7,62х39мм (за будь-яких умов до 28 мм), навіть калібру 7,62х54мм (до 29 мм),
тобто зброї, яка була на озброєнні ПМОП «Беркут».
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом поранення ОСОБА_2862 . (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
«сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою
від Жовтневого палацу не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями, скритий характер обстрілу
правоохоронців за сніжною барикадою потребував відповідного реагування, яке
зовсім не передбачало необхідність здійснення ними вогневого впливу на всіх
активістів «Майдану», відсутність якого у подальшому у певні періоди часу в
жодний спосіб не збільшувало загрозу для життя та здоров`я правоохоронців.
Оцінюючи подані сторонами докази щодо факту подій за
епізодом поранення ОСОБА_486 , суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає
допустимими та достовірними, а тому кладе в основу свого вироку. Оціночні судження
(враження) потерпілого щодо ступеня загрози дій активістів для правоохоронців,
організації провокації останніми, підстав для застосування зброї з боку
правоохоронців та про неможливість перебування зброї серед активістів на
території «Майдану», суд присяжних оцінює виключно в контексті встановлених
фактів у справі в цілому.
Епізод поранення ОСОБА_486 у цій справі входить до числа
двадцяти восьми епізодів поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_1429 ,
ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_930 , ОСОБА_950 ,
ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 , ОСОБА_1046 ,
ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 , ОСОБА_916 ,
ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 , ОСОБА_1437 , ОСОБА_812
) потерпілих, які відбувалися локально в межах одного сектору (вздовж алейки,
що веде від з`єднання з проїзною частиною вул. Інститутська в бік Жовтневого
палацу), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 22 до 30 хв.)
та під час однієї і тієї ж події «Майдану» (відокремлений на відео запису
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
«сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці двадцять вісім епізодів мають
спільну загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення містить
велику кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд наголошує, що
основна подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у просуванні активістів
«Майдану» від Жовтневого палацу по алейці, фіксація на ній своїх позицій
навпроти сніжної барикади, за якою перебували озброєні співробітники РСП та
інші озброєні правоохоронці, які, застосовуючи вогнепальну зброю, діяли між
собою спільно та злагоджено, намагаючись вогневим ураженням зупинити таке
просування активістів «Майдану». Таким чином, всі вказані двадцять вісім
епізодів, підкріплених цим загальним твердженням, слід розглядати в їхній
сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд відповідних подій.
Наведені докази у своїй сукупності та співставленні з
усією очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_1432 20 лютого 2014 року о 09 год.
23 хв. між 50 та 54 сек., перебуваючи на алейці від Жовтневого палацу за кінцем
зеленого паркану з написом фарбою білого кольору «Хмельничани вже тут»,
під час загострення протистояння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї, отримав одне
(внаслідок одного пострілу) сліпе кульове вогнепальне поранення правого стегна,
яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя
- рановий канал ззовні досередини, справа наліво та дещо знизу догори, який
закінчується кулею, зовнішній вигляд якої (розмір 4х1 см) з урахуванням даних
експертизи одягу потерпілого, вказує на те, що постріл був проведений з
нарізної вогнепальної зброї з неблизької дистанції.
У межах судового провадження даних про причетність до
такого поранення потерпілого безпосередньо бійців РСП чи обвинувачених не
здобуто. Водночас, безспірно встановлено, що вказане вогнепальне поранення було
завдано потерпілому зверху і справа по вул. Інститутська, тобто з території,
яка перебувала під виключним контролем співробітників правоохоронних органів.
Проте, здійснення пострілу, внаслідок якого було поранено потерпілого, зі
сніжної барикади, на якій саме в цей час перебували озброєні співробітники РСП
та інші озброєні правоохоронці, що з ними взаємодіяли, виключається через
напрямок ранового каналу справа на ліво та розміри кулі довжиною до 40мм, яка
залишилася в тілі потерпілого.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_1432 вчиняв
конкретні дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять
реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів як
учасників іншої сторони протистояння, відтак, законні підстави для застосування
у даному випадку вогнепальної зброї з їх боку були явно відсутні.
Задля повноти оцінок даний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 ,
ОСОБА_1429 , ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_930 ,
ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 ,
ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 ,
ОСОБА_916 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 ,
ОСОБА_1437 , ОСОБА_812 ) потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами
оцінки доказів за ними у своїй сукупності додатково викладені у вироку за
результатами дослідження останнього за часом з наведених епізодів - загибель
ОСОБА_1279 .
5.4.49. За епізодом поранення
ОСОБА_435 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_930 показав, що ранком 20 лютого 2014 року,
приймаючи участь в акціях протесту на «Майдані», отримав три вогнепальні
поранення та одне дотичне - поріз. Це сталося приблизно у проміжок часу між 09
год. 00 хв. та 09 год. 30 хв., коли під час зміни позицій він, тримаючи в руках
металевий щит, пересувався поблизу Жовтневого палацу в напрямку до станції
метро «Хрещатик». Як далі показав потерпілий, вперше на «Майдан» він прибув 19
лютого пізно ввечері з метою допомогти активістам тримати оборону на барикадах,
оскільки вважав розгін «Майдану» несправедливим, йому було відомо про загиблих
і поранених активістів та правоохоронців. Вночі спілкувався із знайомими, людей
на «Майдані» було не багато. Вранці до 06 год. укріплював барикади навпроти
пам`ятника засновникам Києва, було спокійно, однак ранком людей значно
додалося. Десь після 07 год. почалися активні дії, був шум, лунали вибухи з
різних сторін. За звуком вибухів вважав, що відбувалися точкові наступи
невеликих груп міліції, а активісти діяли у відповідь. У цей час він стояв і
тримав щит на барикаді, допомагав передавати бруківку. Потім приблизно після 08
год., коли правоохоронці почали відступати, а активісти пішли вперед, лише
через деякий час (хвилин 15-20) після цього він із щитом разом з іншими
активістами перейшов на інший бік вул. Інститутська та піднявся по газонах біля
квіткового годинника вверх до Жовтневого палацу, де перед цим бачив
правоохоронця у темному одязі зі зброєю в руках. Дійшов до лівого кута цієї
будівлі, поруч декілька активістів тягли великий щит, в цей час водометів на
вул. Інститутська вже не було. Він не вважає свої дії переслідуванням
правоохоронців, оскільки йшов за іншими активістами. Перебуваючи біля
Жовтневого палацу, він побачив відступаючих працівників міліції у темній формі
із пов`язками жовтого чи зеленого кольору, зброї в їх руках розглядіти не міг.
Потім йому у складі групи протестуючих, рухаючись перебіжками, вдалося
перетнути площадку перед центральним входом до Жовтневого палацу і зайти за
будівлю на декілька метрів вперед в бік станції метро «Хрещатик», де він й
отримав з інтервалом в декілька секунд поранення: перше - в ступню правої ноги
спереду, після чого сховався за щитом; друге - в стегно правої ноги з правого
боку, третє - в ліве плече в область ключиці також спереду, після чого випустив
щит, відчув біль дотичного поранення (порізу) біля лівої скроні, після чого
впав на спину і прикрився щитом, згодом його за рюкзак активісти відтягнули
назад.
Як також уточнив потерпілий ОСОБА_930 : - він був
активним учасником Харківського «Майдану», його противники - представники
«антимайдану» на перемовини не йшли, між ними були лише бійки; - йому було
відомо про судові заборони проводити мітинги, але вважає їх незаконними, зі
містом таких судових рішень знайомий поверхово; - наступ активістів 20 лютого
почався стихійно, оцінюючи події того дня, назвав їх масовими безладами,
протистоянням, при цьому правоохоронці вимагали від протестуючих розійтися, а
ті у свою чергу - не розганяти «Майдан» і не застосовувати силу; - під час
наступу усвідомлював, що до нього може бути застосована сила з боку міліції
(травматична зброя, каміння, світло-шумові гранати), тому і прикривався щитом,
вважав цей захист достатнім; - попереджень про застосування правоохоронцями
зброї не чув; - біля Жовтневого палацу вони пересувалися перебіжками через
постріли, що лунали спереду та правіше, бачили багато поранених серед
активістів, яких відносили назад; - вперше ідентифікував для себе вибухи як
постріли з вогнепальної зброї, коли перед цим перші групи протестуючих підійшли
до будівлі Жовтневого палацу; - називаючи під час досудового розслідування
цивільних осіб серед правоохоронців, мав на увазі таких осіб у форменому одязі
без розпізнавальних знаків; - рухаючись вперед, мав на меті укріпитися на новій
позиції біля Жовтневого палацу, захистивши «Майдан», але активісти рухалися
далі, власне після цього якоїсь чіткої межі для руху не уявляв; - на той час
йому не було відомо про блокування військовослужбовців ВВ в будівлі Жовтневого
палацу, але вже після цих подій про це розповідали активісти; - під час
вказаних подій він був одягнутий у зимову чорну коротку куртку із накидкою
кольору хакі, на голові була чорна шапка та темна пластикова каска, на спині
мав рюкзак, в руках тримав міліцейський металевий щит; - під час поранення
наполовину присів, був розташований дещо правим плечем уперед по ходу алейки в
напрямку її перехрестя з вул. Інститутська, правоохоронців при цьому вже не
бачив, очевидці цих подій йому також не відомі; - вказані обставини відтворив
на місцевості під час слідчого експерименту, вказавши приблизне місце свого
поранення; - вважає, що особа, яка здійснила постріли в ногу перебувала
правіше, там де розташовано готель «Україна»; - переглядаючи відео тих подій,
себе не знайшов, проте на відео «Висота Жовтневий» бачив схожу обстановку, як
біля Жовтневого палацу поруч з ним декілька активістів тягли великий щит; -
перша медична допомога йому надавалися на «Майдані», потім у КМЛК № 18, а після
лікувався за місцем проживання; - під час хірургічного втручання лікарями були
вилучені з його стегна пістолетна куля з «ПМ», з плеча - осердя кулі з «АК», а
під шкірою в області скроні - невеликий шматок металу.
Згідно з дослідженим судом протоколом про прийняття
заяви про злочин від 12 березня 2014 року, ОСОБА_930 в межах досудового
розслідування, розпочатого з цієї дати за фактом спричинення йому тілесних
ушкоджень у вигляді кульових поранень 20 лютого 2014 року під час масових акцій
протесту на вул. Інститутській у м. Києві, просив залучити його до даного
кримінального провадження як потерпілого (т. 58 а. 183-188).
Аналогічні викладеним вище показання про обставини своїх
поранень потерпілий надав безпосередньо на місцевості під час слідчого
експерименту 06 жовтня 2015 року, протокол якого та додатки до нього у
виді фото таблиць та відеозапису були досліджені судом присяжних (т. 58 а.
206-208; т. 59 а. 194). При цьому спростовані сумніви захисту щодо
самостійності визначення потерпілим під час слідчого експерименту місця свого
поранення, яке було, з огляду на переглянутий безперервний запис цієї слідчої
дії, визначено ОСОБА_2916 виключно самостійно.
Всупереч твердження сторони захисту показання ОСОБА_2916 в
суді щодо локації вилучення з його тіла пістолетної та іншої куль не суперечать
його показанням під час слідчого експерименту, навпаки підтверджені (запис 18
хв. 10 сек.).
Підтвердив показання потерпілого ОСОБА_1535 і допитаний в
судовому засіданні свідок ОСОБА_1536 , який показав, що майже відразу
після поранень зі слів самого ОСОБА_1535 йому також стало відомо, що той вранці
20 лютого 2014 року встиг отримати відразу три вогнепальні поранення, одне з
яких з автомата Калашникова в область ключиці, а два - з пістолета Макарова у
ногу, сам він очевидцем поранення ОСОБА_315 не був. Через узгодженість в цілому
показань свідка ОСОБА_1536 з чужих слів з показаннями самого потерпілого, які є
допустимими, суд визнає такими і показання даного свідка.
Факт перебування ОСОБА_315 на стаціонарному лікуванні в
період з 20 лютого по 07 березня 2014 року у КМКЛ № 18 підтверджується відомостями,
що містять досліджені судом листи цієї лікарні № 17/2/1-32773-14 від 28
травня 2015 року, №№ 1283 та 710 від 28 серпня 2015 року, № 1456 від 25 вересня
2015 року, копії журналів обліку прийому речей хворих та видачі речей
пацієнтів КМКЛ № 18, згідно з якими, зокрема, ОСОБА_930 07 березня 2014
року забрав всі свої речі, в яких був під час подій 20 лютого 2014 року (т. 59
а. 25-31, 33, 44).
Факт лікування потерпілого ОСОБА_315 за місцем свого
проживання у Білопільській ЦРЛ підтверджується дослідженими судом листами
лікарні № 11/654 від 21 березня 2014 року та № 11/1933 від 01 жовтня 2015 року,
згідно з якими в період з 11 по 17 березня 2014 року він перебував на
амбулаторному лікуванні з приводу вогнепальних поранень, під час якого з лівої
завушної області було вилучено стороннє тіло металевого походження розмірами
2х2 мм (т. 59 а. 13, 41).
Показання потерпілого ОСОБА_315 знайшли своє об`єктивне
підтвердження також і під час дослідження в судовому засіданні власноруч
складеної ним схеми, на якій зафіксовані місця отримання поранень, факту
видачі ним особисто під час допиту слідчому для огляду 12 березня 2014 року
двох предметів, схожих на кулі, та виписки із медичної картки
стаціонарного хворого № 160 КМКЛ № 18 (т. 58 а. 193об - 195, 214), за якою
він з 20 лютого по 07 березня 2014 року перебував на стаціонарному лікуванні з
діагнозом - поєднане множинне кульове поранення, а саме: 1) кульове сліпе
поранення м`яких тканин на рівні верхньої третини правого стегна по латеральній
поверхні з вилученням кулі - підтверджено Рентген знімком; 2) кульове поранення
лівої надключичної області з багатосколковим переломом лівої ключиці на межі
середньої та дистальної третини з дефектом кістки з вилученням кулі
продовгуватої форми - підтверджено Рентген знімком; 3) кульове сліпе поранення
м`яких тканин задньої верхньої поверхні грудної клітини зліва; 4) осколкове
сліпе поранення м`яких тканин правого гомілкостопового суглобу із надривом
зв`язок з крайовим відривом латеральної щиколотки; 5) садно скроневої області
зліва.
Згідно із судово-балістичними даними, які судом
покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що стосується
даного епізоду), вилученими 17 березня 2014 року у потерпілого ОСОБА_315 в
порядку тимчасового доступу предметами є:
- предмет схожий на пістолетну кулю, є частиною 9мм
пістолетного патрона з кулею із стальним осердям до пістолетів системи Макарова
«ПМ», автоматичних пістолетів системи Стечкіна «АПС» та інших калібру 9х18мм
виготовлений промисловим способом. Куля, частина якої надана на дослідження,
могла бути відстріляна з нарізної вогнепальної зброї калібру 9мм пістолет
«Форт-12», «Форт-14» або інших моделей вогнепальної зброї, які мають в каналі
ствола шість нарізів правового нахилу шириною біля 2,1мм та кутом біля 70. Сліди на кулі придатні для ідентифікації зброї, з якої
вона відстріляна;
- предмет схожий на кулю продовгуватої форми довжиною
20мм, є осердям кулі, тобто частиною 7,62мм проміжного патрону зразка 1943 року
з кулею зі стальним осердям до нарізної вогнепальної зброї автоматів системи
«Калашникова» (АК-74, АКМ, АКМС тощо) та карабінів «СКС» калібру 7,62мм
виготовлений промисловим способом. На поверхні предмету є нашарування речовини
темного кольору, а також окремі вм`ятини та подряпини, а на кінчику - значні
вм`ятини та сліди у вигляді трас, які могли утворитися від попадання в
перешкоду. Оскільки слідів від каналу ствола на поверхні осердя не виявлено,
встановити вид та модель зброї, з якої він був відстріляний не можливо;
- співпадінь наданого металевого предмету неправильної
форми з будь-якою частиною патронів (кулі, гільзи тощо) не встановлено.
Водночас, звертає на себе увагу те, що пропри безспірно
встановлені і підтверджені в судовому засіданні самими обвинуваченими, зокрема
ОСОБА_376 , дані про перебування на озброєнні ПМОП пістолетів калібру 9мм
«ФОРТ-12» та «ФОРТ-14», даних, які вказували б на здійснення пострілу в
ОСОБА_315 кулею калібру 9мм саме з цієї зброї, суду не надано.
Згідно з листом ДНДЕКЦ МВС № 19/5-6238 від 02 червня
2015 року, при вчиненні інших злочинів, що перебувають на обліку, фактів
застосування зброї, з якої була стріляна куля калібру 9 мм, що була вилучена з
тіла потерпілого ОСОБА_315 , також не встановлено (т. 59 а. 2).
Досліджений в судовому засіданні висновок судового
експерта медика ОСОБА_1537 № 364 від 16 квітня 2014 року, який
ґрунтується на медичній документації КМКЛ № 18, одержаній в порядку тимчасового
доступу (т. 59 а. 17, 19-23), містить аналогічний опис виявлених тілесних
ушкоджень у ОСОБА_315 , як про це зазначено в медичній картці № 160 на його
ім`я. Крім того, експерт дійшов висновку, що всі зазначені тілесні ушкодження
утворились від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею, про що свідчить
характер ушкоджень, вилучення двох схожих на кулі предметів, і могли утворитись
20 лютого 2014 року в результаті сліпих кульових вистрілів (кількість
травматичних взаємодій - не менше п`яти). Тілесні ушкодження правого стегна,
лівої ключиці та правої гомілки відносяться до
тілесних ушкоджень середньої тяжкості, а садно скроневої області є легким
тілесним ушкодженням (т. 58 а. 215-216).
Згідно з дослідженим судом висновком судово-медичної
експертизи № 258-МК від 15 жовтня 2015 року з додатками (фотознімки), яку
провів експерт ОСОБА_1538 (т. 58 а. 220-229), наданий потерпілим ОСОБА_1539
одяг, в якому він був одягнений 20 лютого 2014 року (жакет камуфльований і
штани чорного кольору), містить: на передній поверхні лівої поли жилета одне
вогнепальне вхідне кульове пошкодження і три рядом розташованих вогнепальних
дотичних пошкоджень, які утворились одночасно від одного пострілу з
вогнепальної зброї в момент, коли тканина жилету була зібрана в складки, при
цьому на цих ділянках жилету виявлені слабо помітні сполуки міді і свинцю, які
входили в склад травмуючого снаряду (кулі); на задній поверхні правої штанини
штанів одне вогнепальне вхідне кульове пошкодження, яке утворилось від дії
травмуючого предмету (кулі) при одному пострілі з вогнепальної зброї, однак в
цій ділянці сполук міді і свинцю не виявлено. Ознак близького пострілу
(кіптяви, дії високої температури та ін.) по краям і навколо вогнепальних
вхідних пошкоджень на як на жилеті, так і на штанах, не виявлено. Пошкодження
на жилеті і штанах утворились від двох пострілів з вогнепальної зброї.
Вогнепальне вхідне пошкодження на жилеті і вогнепальне вхідне пошкодження на
штанах за своєю локалізацією співпадають з ушкодженнями на тілі ОСОБА_315 ,
зробити висновок про діаметр травмуючого снаряду не можливо.
Як вбачається з висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 208-2015/о від 14 грудня 2015 року (т. 58 а. 233-243), яку
провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 і ОСОБА_1540 , дослідивши копії
висновків: судово-медичної експертизи № 364 від 16 квітня 2014 року,
судово-балістичної експертизи № 68 від 04 квітня 2014 року, судово-медичної
експертизи одягу № 258-МК від 15 жовтня 2015 року; копії протоколів: допиту
потерпілого від 12 та 17 березня 2014 року; слідчого експерименту від 06 жовтня
2015 року із відеозаписом цього експерименту, комісія експертів дійшла
висновків, що ОСОБА_930 , саме 20 лютого 2014 року до 10 год. 00 хв. отримав
чотири вогнепальні поранення: а) дотичне правого гомілково-ступневого суглобу (з
наявністю по зовнішній поверхні ділянки суглобу на тілі синця рани діаметром
біля 1 см з ушкодженням в глибині зв`язок та зовнішньої кісточки); б) сліпе
правого стегна, при цьому вхідна вогнепальна рана була розташована на
переднє-зовнішній поверхні стегна у верхній третині, а від неї в напрямку
спереду назад відходив рановий канал, який закінчувався кулею, яка була
вилучена; в) сліпе не проникаюче грудної клітини, при цьому вхідна вогнепальна
рана була розташована в лівій надключичній ділянці зліва, а від неї в напрямку
спереду назад, зліва направо та зверху до низу відходив рановий канал, по ходу
якого мав місце за первинними даними багатооскольчастий перелом лівої ключиці
на кордоні середньої та дистальної третини з дефектом кістки, який закінчувався
кулею, яка була вилучена; г) сліпе не проникаюче голови, при цьому вхідна
вогнепальна рана була розташована в лівій завушній ділянці (з наявністю в її
глибині металевого предмету невизначеної форми, з найбільшим розміром 9,3х7,4
мм). При цьому, взаємне розташування вогнепальних поранень грудної клітини та
голови, враховуючи дані судово-балістичної експертизи, та з урахуванням даних
слідчого експерименту від 06 жовтня 2015 року (щодо пози потерпілого та
використання ним перешкоди - металевого щита), дозволяє вважати: - поранення
грудної клітини та голови (пункти в), г)) утворились внаслідок одного
пострілу з неблизької дистанції з нарізної вогнепальної зброї, при цьому
вогнепальне поранення грудної клітини утворилося від дії безпосередньо
«первинного» снаряду - кулі, а вогнепальне поранення голови - від дії
«вторинного» снаряду (елементу зруйнованої перешкоди - металевого щита);
- вогнепальне поранення стегна, зазначе-не в пункті б), утворилось внаслідок
одного пострілу з неблизької дистанції з нарізної вогнепальної зброї; -
вогнепального поранення правого гомілково-ступневого суглобу, зазначене в
пункті а), утворилось внаслідок одного пострілу з неблизької дистанції,
при цьому його утворення могло бути обумовлено як дотичною дією безпосередньо
«первинного» снаряду, так і дією «вторинного» снаряду (елементу зруйнованої
перешкоди - металевого щита, матеріалу дорожнього покриття). Можливість
перебування потерпілого у положенні/позі, на що останній посилається під час
проведення з ним слідчого експерименту 06 жовтня 2015 року, в т.ч. і
використання ним металевого щита, повністю корелює із наявними судово-медичними
даними (щодо локалізації складових вогнепальних поранень, напрямку ранових
каналів).
Враховуючи те, що за висновком комісії експертів №
208-2015/о від 14 грудня 2015 року діагноз, який був поставлений ОСОБА_1541
лікарями при наданні йому стаціонарної медичної допомоги, а саме «кульове сліпе
поранення м`яких тканин заднє-верхньої поверхні грудної клітини зліва» не
знайшов свого підтвердження в медичній документації та при проведенні
судово-медичного огляду потерпілого, суд критично оцінює, а відтак відхиляє
відомості про наявність в нього таких ушкоджень, які містять виписка із
медичної картки стаціонарного хворого № 160 КМКЛ № 18 та висновок експерта №
364 від 16 квітня 2014 року.
Отже, суд виключає з обсягу опису тілесних ушкоджень, які
були завдані потерпілому ОСОБА_1541 та перелічені в обвинувальному акті,
посилання на «кульове сліпе поранення м`яких тканин заднє-верхньої поверхні
грудної клітини зліва», яке не набуло свого документального підтвердження.
Разом з тим, суд критично оцінює, а відтак відхиляє як
недостовірні дані, які містить і висновок вказаної експертизи № 208-2015/о від
14 грудня 2015 року щодо локації розміщення в тілі потерпілого виявлених
пістолетної кулі калібру 9мм та осердя кулі калібру 7,62мм, а саме, відомості
про те, що осердям кулі закінчувався рановий канал правого стегна, а
пістолетною кулею - грудної клітини, а не навпаки. Ці хибні дані, які повністю
спростовуються проаналізованими та наведеними вище первинними судово-медичними
даними та показаннями в суді самого ОСОБА_315 , вплинули на подальші висновки
експертів щодо калібру зброї, пострілом з якої були утворені ці вогнепальні
поранення, та вимушені, через об`єктивно зафіксовану деформацію осердя кулі,
припущення у зв`язку з цим про наявність перешкоди - щита під час отримання
ОСОБА_1539 поранення в праве стегно та відповідно і напрямку ранового каналу -
спереду назад, що також не підтверджено показаннями його самого, а також даними
проведеного за його участі слідчого експерименту, висновку експертизи
пошкодженої правої штанини штанів потерпілого № 258-МК.
Крім того, висновок комісії експертів № 208-2015/о щодо
ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на місцевості
потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому міг
перебувати стрілок) та інших даних у сфері балістики (здійснення пострілів
кулями зі зброї під конкретний патрон, а саме, під патрони 7,62х39мм та
9х18мм, а також завдання дотичного поранення правого
гомілково-ступневого суглобу внаслідок пострілу саме з нарізної зброї) через їх не підтвердження балістичними чи криміналістичними дослідженнями
та характер припущення, суд присяжних визнає недопустимими доказами, які не
можуть бути покладені в основу даного вироку. Відтак, враховуючи окремо
сформульовану судом правову позицію з наведенням доводів та мотивів (пункт
5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього приводу виявилися
обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість - суд виключає з
переліку таких, на які посилається у вироку.
Зважаючи на показання потерпілого ОСОБА_315 в суді щодо
його положення/пози, використання ним одного металевого щита, суд також визнає
встановленим, що особа (особи), яка (які) проводила (проводили) вищезгадані
постріли в область грудної клітини потерпілого та правого гомілково-ступневого
суглобу, перебували приблизно у секторі вздовж вул. Інститутської в напрямку до
НБУ, а особа, яка проводила постріл в область правого стегна потерпілого,
перебувала відносно потерпілого справа, тобто з боку готелю «Україна», що
встановлено не тільки показаннями потерпілого в суді, а й даними висновку
судово-медичної експертизи його одягу № 258-МК від 15 жовтня 2015 року, за
якими одне вогнепальне вхідне кульове пошкодження виявлено на задній поверхні
правої штанини штанів, в які був одягнутий ОСОБА_930 під час поранення, а також
даними, які були одержані під час слідчого експерименту за участю потерпілого.
Під час дослідження судом багатоформатного відео під
назвою « ІНФОРМАЦІЯ_163 », яке надано потерпілим ОСОБА_1232 на диску
Verbatim DVD-R …50582 (т. 8 а. 130), потерпілий ОСОБА_930 не зміг ідентифікувати
себе як учасника подій, про які він дав показання в судовому засіданні,
уточнивши, що поранення отримав біля меморіалу - Хреста, який розташований
неподалік від будівлі Жовтневого палацу. Водночас, як видно з дослідженого
судом присяжних протоколу огляду вказаного відеозапису від 16 червня 2015 року
(т. 59 а. 3-4), потерпілим під час досудового розслідування було за
відтвореними подіями визначено приблизний час поранення, а саме в період з 35
хв. 57 сек. по 42 хв. 49 сек. запису, що відповідає акцентованому автором відео
проміжку часу о 9 год. з 29 хв. 40 сек. по 36 хв. 32 сек.
Сторона захисту поставила під сумнів достовірність
показань потерпілого, який не зміг себе ідентифікувати на досліджених
відеозаписах, а дані локації за телефоном відсутні, і припускала можливість
отримання поранень, щодо яких існують об`єктивні судово-медичні дані, за інших
обставин. Разом з тим, суд присяжних вважає такі припущення захисту надуманими,
оскільки вони спростовуються всією сукупністю досліджених і проаналізованих вище
доказів, при цьому показання потерпілого в деталях узгоджуються з динамікою
подій у часі, які відбувалися протягом 20 лютого 2014 року на Майдані
Незалежності та вул. Інститутської (початок активних дій після 07 год. ранку,
відступ правоохоронців біля 08 год., перебування біля Жовтневого палацу
правоохоронця у темному одязі зі зброєю в руках, усвідомлений початок
стрілянини, пересування активістів біля Жовтневого палацу, до якого він
приєднався, відсутність в цей час водометів на вул. Інститутській і відступ
працівників міліції у темній формі із пов`язками жовтого кольору, вперше поява
активістів біля щитової на алейці від Жовтневого палацу (відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…, екран 4/3, астрономічний час з 09 год. 21 хв. 15
сек.). Ці дані підтверджені не тільки показаннями очевидців аналогічних подій
потерпілих ОСОБА_341 і ОСОБА_1226 , які захист не ставив під сумнів, а й
об`єктивними даними, які зафіксовані на повністю досліджених судом відеозаписах
з назвою «ВидеоПоСекундам» на диску I-tech DVD+R № …7229 (т. 50 а. 39), «Інститутська
20 лютого. Вбивство майданівців» на диску ЕМТЕС DVD-R …3636 (т. 52 а. 173),
«Революцiя Україна Київ Контратака Майдану вул.Інститутська 2014.02.20»
на диску Videx DVD+R …3433 (т. 18 а.101) та багато інших.
Крім того, перевіряючи сумніви захисту, судом при
детальному аналізі повністю переглянутого відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40)
встановлено, що на екрані 2/2 з 32 хв. 13 сек. запису фіксується навпроти
напису на зеленому паркані «Хмельничани вже тут» біля ідентифікованого
за результатами судового розгляду ОСОБА_2961 ОСОБА_2961 в голубому шоломі рух
назад спиною іншої особи в описаному потерпілим ОСОБА_2916 одязі (зимова чорна
коротка куртка з накидкою кольору хакі, на голові чорна шапка та темна
пластикова каска, на спині рюкзак, в руках металевий щит), ця особа присідає,
прикриваючись металевим щитом, звернута передом в напрямку перехрестя алейки з
вул. Інститутська. На 32 хв. 16 сек. (09 год. 24 хв. 48 сек.) лунає звук
пострілу, візуалізуються сліди потрапляння невідомого предмета в щит, яким
вказана особа прикривається, на рівні її лівої частини голови, сама вона
здригається, з її голови спадає пластикова каска, після чого ця особа падає на
лівий бік, прикрившись щитом. На 32 хв. 40 сек. (09 год. 25 хв. 08 сек.)
вказану поранену особи відтягують саме за рюкзак в бік Жовтневого палацу, що
повністю і в деталях узгоджується з показаннями потерпілого ОСОБА_315 про
обставини свого поранення.
Ці події більш якісно у збільшеному форматі зафіксовані
на відеозапису «ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN…» (т. 109 а. 18а), починаючи з
09 хв. 27 сек. запису.
Таким чином, суд присяжних, зважаючи на унікальні
ідентифікаційні дані потерпілого ОСОБА_315 , які були описані ним самим в суді
(одяг, місце поранення, положення тіла в момент поранення, наявність щита,
візуалізація локацію самого поранення - область голови зліва, нарешті, спосіб
евакуації - відтягування за рюкзак), їх повний збіг з даними про зафіксовану на
вказаному відео особи, обставини її поранення та евакуації, суд присяжних
вважає доведеним те, що під цією особою зафіксовані обставини одного з поранень
саме ОСОБА_929 .
При цьому, набуло свого логічного наповнення несподівана
заява прокурора в судових дебатах про поранення ОСОБА_315 саме о 09 год. 24
хв., хоча під час судового розгляду прокурор не оперував такими точними даними.
За даними згаданого відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2…» упродовж 09 год. 22-25 хв. за сніжною барикадою на фоні
щільного обстрілу за звуком періодично фіксуються озброєні бійці
ідентифікованого за результатами судового розгляду підрозділу - РСП (екрани
3/2, 1/3, 4/4).
Отже, враховуючи встановлені в судовому засіданні
об`єктивні судово-медичні дані, результати судово-балістичної експертизи,
показання потерпілого в суді, в тому числі про черговість отриманих ним
поранень, незначний часовий (до секунд) проміжок між ними, дані проведеного з
ним слідчого експерименту (щодо пози потерпілого та використання ним перешкоди
- металевого щита), а також об`єктивні дані фіксації поранення потерпілого на
відеозапис, суд присяжних вважає поза розумним сумнівом встановленим таке,
ОСОБА_930 одержав в порядку черговості: - вогнепального поранення правого
гомілково-ступневого суглобу внаслідок одного пострілу з неблизької
дистанції, при цьому його утворення могло бути обумовлено як дотичною дією
безпосередньо «первинного» снаряду, так і дією «вторинного» снаряду (елементу
зруйнованої перешкоди - матеріалу дорожнього покриття); - вогнепальне
поранення правого стегна внаслідок одного пострілу з неблизької дистанції з
нарізної вогнепальної зброї калібру 9мм, куля з якої була виявлена в кінці
ранового каналу - напрямок справа на ліво; - вогнепальне поранення грудної
клітини в лівій надключичній ділянці зліва внаслідок одного пострілу з
неблизької дистанції з нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62мм, при цьому
вогнепальне поранення грудної клітини утворилося від дії безпосередньо
«первинного» снаряду - кулі, осердя якої було виявлене в кінці ранового каналу
- напрямок спереду назад, зліва направо та зверху до низу; - вогнепальне
поранення голови - від дії «вторинного» снаряду (елементу зруйнованої
перешкоди - металевого щита), залишок якого у виді металевого предмету
неправильної форми був виявлений в лівій завушній області ОСОБА_929 . При
цьому, вогнепальне поранення голови ОСОБА_930 за даними відео запису отримав о
09 год. 24 хв. 48 сек., а об`єктивні дані про одночасне з ним поранення і в
груди, окрім запропонованої такої версії експертами медиками, немає, а тому всі
інші ушкодження - у незначний період часу перед цим, який охоплюється за
відчуттям потерпілого секундами, а за правилами про об`єктивність більшим часом
відповідно, а саме з 09 год. 24 хв. 00 сек. до 09 год. 24 хв. 48 сек., протягом
якого за даними відеозапису «ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN…», відтвореного на екрані
2/2 відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…», лунає до шести
хльостких пострілів, схожі на автоматні, один потужний - з далеку та один
слабкий - схожий на пістолетний.
Суд оцінює критично за правилами про припущення, а тому
виключає з переліку доказів показання потерпілого ОСОБА_315 про те, що ранком
20 лютого 2014 року перед, як він назвав, наступом «Майдану» нібито відбувалися
точкові наступи невеликих груп міліції, а тому активісти вимушено діяли у
відповідь. Потерпілий визнав, що це є його припущення за оцінкою звуку вибухів,
які він чув, проте самих цих подій він не бачив і не міг бачити внаслідок свого
місцеположення та щільного задимлення місцевості. Більш того, вказані
припущення потерпілого свого документального підтвердження іншими допустимими
доказами не знайшли.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом поранення ОСОБА_295 (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
«сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
звернув увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою від
Жовтневого палацу не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями, скритий характер обстрілу
правоохоронців за сніжною барикадою потребував відповідного реагування, яке
зовсім не передбачало необхідність здійснення ними вогневого впливу на всіх
активістів «Майдану», відсутність якого у подальшому у певні періоди часу в
жодний спосіб не збільшувало загрозу для життя та здоров`я правоохоронців.
Оцінюючи подані сторонами докази щодо факту подій за
епізодом поранення ОСОБА_315 , суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає
допустимими та достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Епізод поранення ОСОБА_315 у цій справі входить до числа
двадцяти восьми епізодів поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_1429 ,
ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_950 ,
ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 , ОСОБА_1046 ,
ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 , ОСОБА_916 ,
ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 , ОСОБА_1437 ,
ОСОБА_812 ) потерпілих, які відбувалися локально в межах одного сектору (вздовж
алейки, що веде від з`єднання з проїзною частиною вул. Інститутська в бік
Жовтневого палацу), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 22
до 30 хв.) та під час однієї і тієї ж події «Майдану» (відокремлений на відео
запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
епізод 8 «сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці двадцять вісім епізодів
мають спільну загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення
містить велику кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд
наголошує, що основна подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у
просуванні активістів «Майдану» від Жовтневого палацу по алейці, фіксація на
ній своїх позицій навпроти сніжної барикади, за якою перебували озброєні
співробітники РСП та інші озброєні правоохоронці, які, застосовуючи вогнепальну
зброю, діяли між собою спільно та злагоджено, намагаючись вогневим ураженням
зупинити таке просування активістів «Майдану». Таким чином, всі вказані
двадцять вісім епізодів, підкріплених цим загальним твердженням, слід
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд
відповідних подій.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_930 20 лютого 2014 року у проміжок часу між 09 год.
24 хв. 00 сек. та 09 год. 24 хв. 48 сек. під час загострення протистояння між
активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням
вогнепальної зброї, перебуваючи з лівого боку вул. Інститутська в місті Києві
на алейці між будівлею Жовтневого палацу (№ 3) та клубом КМУ (№ 7) навпроти
напису на зеленому паркані «Хмельничани вже тут» разом з іншими
активістами, які поступово рухалися у напрямку до станції метро «Хрещатик»,
отримав чотири вогнепальні поранення, три з яких (дотичне правого
гомілково-ступневого суглобу, сліпе правого стегна, сліпе не проникаюче грудної
клітини в лівій надключичній ділянці зліва) є тілесними ушкодженнями середньої
тяжкості, а одне - сліпе непроникаюче вогнепальне поранення голови від дії
«вторинного» снаряду (елементу металевого щита), є легким тілесним ушкодженням.
При цьому, дотичне правого гомілково-ступневого суглобу
було завдано потерпілому ОСОБА_1541 спереду назад можливо як первинним, так і
вторинним вогнепальним снарядом, сліпе правого стегна - справа наліво
пістолетною кулею калібру 9мм, сліпе непроникаюче грудної клітини - спереду
назад, зліва направо та зверху до низу осердям кулі калібру 7,62мм, сліпе
непроникаюче голови - спереду назад вторинним вогнепальним снарядом. У момент
цих поранень, які були завдані протягом незначного часу, ОСОБА_930 був
розташований передом вперед до верху вулиці Інститутської і до дульного зрізу
зброї калібром 7,62мм, з якої здійснено постріл в грудну клітину, і правим
боком до дульного зрізу зброї калібром 9мм, з якої здійснено постріл в праве
стегно.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто, але,
виходячи з даних про обставини отримання ним поранень в правий
гомілково-ступневий суглоб, грудну клітину та ліву скроню, сектор здійснення
таких пострілів охоплював територію всієї вул. Інститутська з боку НБУ, тобто
був здійснений з території, яка перебувала під виключним контролем озброєних
співробітників РСП та інших правоохоронців, які під час перебування за сніжною
барикадою з метою стримати просування вперед активістів, злагоджено
застосовували вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб,
шляхом здійснення не вибіркових пострілів у напрямку натовпу та навколо
(відокремлені на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8 (пункт 5.3.2 вироку). Крім того, об`єктивні
судово-балістичні дані осердя кулі калібру 7,62мм, якою було поранено ОСОБА_315
, вказують на відповідність її характеристик штатним боєприпасам озброєних АКМС
співробітників РСП.
Водночас, виходячи з даних про обставини отримання
ОСОБА_1539 вогнепального поранення в праве стегно, сектор здійснення такого
пострілу ставить під сумнів можливість його здійснення з території, на якій
перебували співробітники РСП, через не спростовані сумніви причетність останніх
до заподіяння такого поранення потерпілому суд присяжних вважає не доведеною.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_930 перед
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які з огляду на взаємне розташування на місцевості, яке виключало
можливість безпосереднього контакту конфліктуючих сторін, становили чи могли
бути оцінені такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я для
працівників правоохоронних органів, відтак, законні підстави для застосування у
даному випадку вогнепальної зброї, яке носило не вибірковий характер, були явно
відсутні.
Задля повноти оцінок даний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 ,
ОСОБА_1429 , ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 ,
ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 ,
ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 ,
ОСОБА_916 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 ,
ОСОБА_1437 , ОСОБА_812 ) потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами
оцінки доказів за ними у своїй сукупності додатково викладені у вироку за
результатами дослідження останнього за часом з наведених епізодів - загибель
ОСОБА_1279 .
5.4.50.За епізодом загибелі ОСОБА_401 .
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_218 показала,
що її чоловік - ОСОБА_1542 за подіями на «Майдані» спостерігав по телебаченню,
його дуже обурило побиття студентів у листопаді 2013 року. Тому, одного дня він
сказав, що їдуть в Київ хлопці з міста Городок і він поїде разом з ними, бо
треба підтримати дітей на «Майдані». Їздив він на «Майдан» всього три рази.
Чоловік був зареєстрований в сотні «Лева», там були всі чоловіки з їх містечка.
Коли був перший штурм «Майдану» в ніч з 10 на 11 грудня, вона постійно
телефонувала чоловікові, який був учасником тих подій, хвилювалася, бо бачила
по телебаченню побиття, травмування людей, застосування газу, що її шокувало.
Останній раз чоловік поїхав на «Майдан» о 19 год. 19 лютого 2014 року теж з
земляками з ОСОБА_1543 , бо побачив по телевізору розгін «Майдану». Коли
збирався, то її заспокоював, казав, що на «Майдані» мирний дух, гарні люди, всі
привітні, співають пісні. Однак вже тоді показували поранених. Задля безпеки
він з братом зробив з "бляхи" дві захисні пластини, які на зав`язках
по боках та зверху одягалися на тулуб як майка, для захисту ліктів рук - щитки
з розрізаної труби, також взяв із собою мотошолом синього кольору з розписами
по боках. З одягу чоловік мав на собі: чорні джинсові штани з вивареними білими
плямами, швами з білої нитки, з білими замками та білим поясом, на якому був
чорний надпис; футболку чорного кольору; кофту в`язану з голубими смужками на
рукавах; дві куртки - зимову теплу сіро-коричневу та на верх темно-зелену
кольору хакі, яка мала смужки-відбивачі світла і ззаду була подовжена;
темно-сірий рюкзак без замків; труси специфічної розмальовки банкнотою
номіналом 200 грн. При собі чоловік з документів мав посвідчення водія на
прізвище ОСОБА_1544 - це її, потерпілої, дівоче прізвище, яке спочатку обрав
собі чоловік, за яким і отримав вказане посвідчення, не оновивши його після
повернення свого прізвища - ОСОБА_1545 . Вирушив чоловік до Києва приблизно о
21 год., по дорозі часто їй телефонував (його номер телефону НОМЕР_388), а
зранку 20 лютого 2014 року близько 08 год. 30 хв. вона до нього зателефонувала,
по телефону чула шум, але чоловік її заспокоїв - повідомив, що все гаразд, вони
з братом ОСОБА_1546 реєструються під сценою та йдуть їсти.
Приблизно о 09 год. 30-40 хв. 20 лютого 2014 року вона
знову зателефонувала чоловікові, але слухавку підняла і досі невідома людина та
повідомила, що ОСОБА_1547 загинув на «Майдані». Пізніше смерть чоловіка
підтвердили і вона виїхала до ОСОБА_1289 разом зі знайомим - ОСОБА_1548 . Під
час дороги вона віднайшла через Інтернет фото, на якому зафіксовано шість
лежачих загиблих і серед них вона впізнала свого чоловіка, який був у тому ж
одязі, в якому поїхав з дому. Ранком 21 лютого вона була в моргу на вул.
Оранжерейна, 9, де провели впізнання загиблого чоловіка, їй видали довідку про
смерть та його особисті речі - ланцюжок, водійське посвідчення, гаманець тощо,
саморобних елементів захисту при ньому вже не було.
Як також уточнила потерпіла: - їй не відомо, щоб чоловік
перебуваючи на «Майдані», брав участь в протистояннях з правоохоронцями, додому
повертався без ушкоджень на тілі, він захоплювався самою обстановкою «Майдану»,
людьми з піднятим духом, однак про якійсь конкретні досягнення « ОСОБА_829 » на
той час їй не розповідав; - за подіями 30 листопада та 10 грудня 2013 року вона
спостерігала тільки по телебаченню, бачила і повідомляли про постраждалих
людей, про постраждалих працівників правоохоронних органів не чула; - про суть
самих подій 10-11 грудня чоловік їй не розповідав; - саморобний захист чоловік
взяв із собою для самозахисту лише в останню поїздку, чому так змінилася
обстановка не пояснював; - чоловік помер від вогнепального поранення в живіт, з
висновками судомо-медичних експертів вона погоджується; - очевидців поранення
чоловіка встановити не вдалося, проте вона віднайшла фото тих подій, на яких
зафіксовано її чоловіка, а також бачила відео, на якому було зафіксовано, як
ідентифікований нею за одежею, шоломом та саморобними налокітниками чоловік
перебував за Жовтневим палацом, перед сніговою барикадою по вул. Інститутська з
лівої сторони - сидить зігнутий за деревом, в руках залізний щит, постріл в
нього був спереду, потім його тягнуть в напрямку до Жовтневого палацу повз
зелений паркан, шолом з нього злетів, куртка злазить, видно пояс та штани,
однак момент поранення на цьому відео зафіксований не чітко, видно, що чоловік
похилився і з нього злетів шолом; - на її висновки щодо ідентифікації свого
чоловіка на фото та відео матеріалах ніхто не впливав, самі ці матеріали
з`явилися за результатами її спілкування в соціальних мережах з іншими
потерпілими, їх представниками.
Показання потерпілої ОСОБА_218 знайшли своє повне
підтвердження під час дослідження судом присяжних наданих нею фотографій
із зображенням ОСОБА_912 , які пройшли процедуру відкриття в порядку ч. 11 ст.
290 КПК України (т. 135 а. 189-199), потерпіла, крім того, що категорично
ідентифікувала на них свого чоловіка, акцентувала увагу і на такому: - на
перших чотирьох фото (а. 189-191) зафіксовано її чоловіка на «Майдані» в м.
Києві під час перших поїздок у описаних нею джинсах (чорні з білими плямами,
шви з білої нитки тощо), але куртка та рюкзак тоді були інші; - на фото №№ 5 та
6 (а. 192-193) зафіксовано її чоловіка на «Майдані» над квітковим годинником на
фоні колонади Жовтневого палацу під час останньої поїздки у описаних нею
джинсах із зав`язкою білою стрічкою на лівій нозі, синьому мотошоломі з
візерунками, курточці з капюшоном та рюкзаком зверху, жовтими саморобними
захисниками обладунками на руках - саме з цими речами він поїхав з дому, він
тримає металевий щит у лівій руці; - на фото №№ 7 та 8 (а. 194-195) зафіксовано
її чоловіка у описаному нею одязі (візуалізується куртка з капюшоном,
темно-сірий рюкзак та синій мотошолом) крайнім зліва в сидячому положенні перед
металевим парканчиком на пагорбі перед Жовтневим палацом на фоні жовтого
автобусу з розбитими вікнами, який ще не підпалений, та особи у чорному
форменому одязі із жовтою пов`язкою на руці біля самого Жовтневого палацу; - на
фото №№ 9 та 10 (а. 196-197) зафіксовано її чоловіка у описаному потерпілою
одязі (візуалізується синій мотошолом та жовті захисні обладунки на руці) у
передовій групі активістів, які рухаються вверх по проїзній частині вул.
Інститутська, на чоловіка правильно вказана стрілочка; - на фото №№ 11 та 12
(а. 198-199) зафіксовано її чоловіка у описаному нею одязі із зав`язкою білою
стрічкою на лівій нозі вже загиблим, він лежить в приміщенні на дерев`яних
дверях.
Звертає на себе увагу те, що зафіксовані на фото №№ 5-10
обставини (штатний міліцейський щит в руках ОСОБА_912 , маніпуляції біля нього
із готовою для застосування (запалена) запалювальною сумішшю, спочатку рух по
вулиці, а потім і по пагорбу в групі з іншими активістами), вказують на те, що
ОСОБА_916 був з самого початку активним учасником подій ранку 20 лютого 2014
року, а не їх спостерігачем.
Факт перебування
ОСОБА_912 20 лютого 2014 року з
08 год. 20 хв. на Майдані Незалежності в місті Києві, в тому числі його
телефонна розмова о 00 год. 10 хв. з абонентом за номером …81-66
(потерпіла ОСОБА_218 ) під час
перебування в місті Києві, узгоджується з даними тимчасового доступу (т.
136 а. 29-42) про місце перебування абонента мобільного оператора з номером
телефону … НОМЕР_153 , яким користувався ОСОБА_1549 . Ці дані узгоджуються з
показаннями потерпілої про обставини розмови з чоловіком ранком 20 лютого 2014
року та намагання з ним зв`язатися пізніше.
Згідно з дослідженими судом заявами ОСОБА_218 від
21 лютого та 04 березня 2014 року, ОСОБА_1550 (мати) від 21 червня 2014 року,
ОСОБА_1551 (сестра) від 28 серпня 2014 року, особи яких підтверджені
паспортами, вони просили в межах досудового розслідування, розпочатого 20
лютого 2014 року за фактом загибелі чоловіка (сина, брата) ОСОБА_1552 , особа
якого підтверджена паспортом, залучити до даного кримінального провадження як
потерпілих (т. 135 а. 200; т. 136 а. 44, 45, 51-53, 70, 74-77, 85, 89-93).
За реєстраційними документами на особу ОСОБА_912
(т. 136 а. 66-69), останній дійсно у 1999 році змінив прізвище з « ОСОБА_1545 »
на « ОСОБА_1544 », а у 2006 році повернув старе прізвище « ОСОБА_1545 ».
Згідно з дослідженими судом присяжних під час судового
розгляду рапортом слідчого та протоколом огляду місця події від 20
лютого 2014 року з додатками до нього у виді фототаблиць (т. 135 а.
205-210), в приміщенні моргу по вул. Оранжерейній, 9 в м. Києві в присутності
понятих оглянуто труп гр-на ОСОБА_1553 , ІНФОРМАЦІЯ_218 , який був одягнутий у
сіру кофту з блакитними вставками та чорну футболку з пошкодженнями на передній
та задній частинах, чорні джинси, труси розмальовки банкнотою номіналом 200
грн. тощо, на шиї ланцюжок з металу білого кольору і кулоном із зображенням
обличчя Ісуса Христа з білого металу, на пальці правої руки одягнута каблучка з
жовтого металу, в кишені штанів виявлено посвідчення водія серії НОМЕР_154 від
25 січня 2000 року на ім`я ОСОБА_1554 , ІНФОРМАЦІЯ_219 , мешканця Львівської
області. На трупі виявлені ушкоджен-ня неправильною округлої форми на передній
поверхні грудей зліва з осадженими краями (фото № 7) та в поперековій ділянці
справа щілиноподібна рана (фото № 8).
Ідентифікаційна здатність вказаних матеріалів, що
узгоджується з показаннями потерпілої ОСОБА_218 під час судового розгляду не
оспорювалася сторонами.
Як встановлено з постанови про уточнення анкетних даних
від 19 червня 2014 року (т. 135 а. 229), процесуальні документи на ім`я
ОСОБА_1554 різних дат народження насправді є документами саме на ОСОБА_912 ,
ІНФОРМАЦІЯ_219 .
Згідно з дослідженими судом протоколом огляду від 15
квітня 2014 року вилучених з тіла ОСОБА_3048 А светра (кофти) та футболки
(т. 136 а. 1-9) та висновком експерта № 263-МК від 14 липня 2014 року
(т. 136 а. 20-28) на цих светрі та футболці на передній стороні зліва (вхідні
розміром 2х3 см) та спинці знизу (вихідні довжиною до 4 см) виявлено по одному
отвору, які відповідають між собою за локалізацією і могли утворитися в
результаті одного пострілу з неблизької дистанції через шари вказаного одягу з
вогнепальної зброї снарядом, до складу якого входили сполуки міді та свинцю.
При цьому на вхідних ранах виявлені сполуки як міді, так і свинцю, а на
вихідних - тільки свинцю. Даний постріл було здійснено через перешкоду, що
призвело до руйнування снаряду. Наявність перешкоди не дозволяє висловитися
щодо дистанції, з якої був здійснений постріл. Інших пошкоджень, що мали
значення, на одязі не виявлено, а потерпіла ОСОБА_218 , оглянувши додатки до
вказаного протоколу у виді фото таблиць, впізнала светр та футболку чоловіка, в
яких він поїхав з дому.
Окремим протоколом огляду вказаних джинсів та білизни, що
була вилучена з тіла загиблого ОСОБА_916 додаткових крім ідентифікаційних
даних, які мали б значення для даного провадження, не встановлено (т. 136 а.
10-16).
Інші особисті речі потерпілого доказового значення не
мають і було прийнято рішення про їх повернення родичам загиблого (т. 135 а.
211-228), хоча потерпіла сам факт такого повернення заперечила.
Згідно з дослідженими судом протоколом огляду від 29
серпня 2014 року відео запису під назвою «20.02.2014 Жовтневий» (т.
136 а. 83) та даними його безпосереднього перегляду в суді зафіксовано
евакуацію після поранення ідентифікованого потерпілою ОСОБА_912 в описаному неї
одязі з жовтими захисними обладунками на руках, якого несуть на дерев`яних дверях
(запис з 01 хв. 39 сек.).
Відповідно до досліджених судом присяжних довідки про
причини смерті ОСОБА_912 та свідоцтва про його смерть (т. 136 а.
55, 56, 94, 95), висновку судово-медичної експертизи № 632 від 15 квітня
2014 року, яку провів експерт ОСОБА_1555 , з додатками у виді результатів
додаткових досліджень, в тому числі і клаптя шкіри загиблого (т. 133 а.
231-224), у ОСОБА_912 з описанням відповідних ушкоджень на його одязі виявлено
одне наскрізне вогнепальне кульове поранення живота з вхідною вогнепальною
раною округлої форми з дефектом шкіри «мінус-тканина», діаметром 2,5 см, на
передній поверхні живота ліворуч, рановим каналом, що відходить від неї дещо
зліва направо, спереду назад та зверху вниз, по ходу якого ушкоджені діафрагма,
печінка, шлунок, четвертий поперековий хребець та ін. і закінчується вихідною
раною щілиноподібної форми з краями дещо вивернутими назовні в поперековій
ділянці праворуч. Напрямок ранового каналу узгоджується з результатами
дослідження клаптів шкіри та внутрішнього дослідження. Вказане прижиттєве
тілесне ушкодження має ознаки тяжкого за критерієм небезпеки для життя та є
причиною смерті. Під час внутрішнього дослідження з тіла потерпілого (правий
здухвинний м`яз) вилучено два деформованих фрагменти із жовтого металу (оболонка
кулі). За додатковим дослідженням вхідна вогнепальна рана спричинена пострілом
з вогнепальної зброї снарядом, що у своєму складі містив сполуки міді та
свинцю, ознак, які вказували б на постріл з близької дистанції, не виявлено, а
в крові загиблого виявлено етиловий спирт в концентрації - 3,17 ‰.
Висновок експертизи № 632 узгоджується з висновком
іншої експертизи № 632/16 від 29 травня 2014 року, яку провів той самий
експерт і акцентував увагу на те, що потерпілий в момент поранення був
звернутий передньою поверхнею тулуба до джерела пострілу, смерть настала
ІНФОРМАЦІЯ_197 , ушкодження на тілі загиблого узгоджуються з пошкодженнями його
одягу, судово-медичні дані про проходження кулі скрізь перешкоду відсутні (т.
135 а. 247-249).
Всі вказані докази в деталях узгоджуються між собою, а
тому немає сумнівів в їх достовірності, а оскільки вони узгоджуються і з
показаннями потерпілої, суд всі ці докази кладе в основу свого вироку.
У цьому контексті звертає на себе увагу те, що
відсутність судово-медичних даних про проходження кулі, якою було смертельно
поранено ОСОБА_912 , скрізь перешкоду не стало на заваді для зовсім
протилежного висновку за результатами криміналістичного дослідження одягу
потерпілого, за яким куля перед потраплянням в його тіло контактувала з
перешкодою, на що вказує топографія та характер нашарувань металів (міді та
свинцю) по краям пошкоджень на одязі загиблого. Ці дані не перебувають між
собою у суперечності, оскільки мають іншу природу походження, але цілком
узгоджуються із характером значної руйнації оболонки кулі (два деформованих
фрагменти оболонки, куля фактично «роздяглася» в тілі потерпілого, залишивши
мідну оболонку), що вказує на її попередню руйнацію, у зв`язку з чим і
пояснюється великий розмір вхідної рани (2,5 см).
Таким чином, суд присяжних вважає, що доводи сторони
захисту про можливість смертельного поранення ОСОБА_912 внаслідок рикошету не
спростовані.
Згідно із остаточними судово-балістичними даними,
які судом покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що
стосується даного епізоду), куля, фрагменти «1» та «2» оболонки якої вилучені з
тіла ОСОБА_912 під час судово-медичної експертизи та надані на дослідження,
відстріляна не зі зброї калібру 7,62х39мм системи М.Т. Калашникова, а з іншого
зразка зброї. Сліди каналу ствола на поверхнях вказаних фрагментів оболонки
кулі «1» та «2» придатні для проведення ідентифікаційних досліджень у разі
надання конкретного екземпляра зброї відповідного калібру. У зв`язку з цим
питання ідентифікації по кулям наданих експериментальних відстрілів конкретного
зразка автомата АКМС у відношенні означених фрагментів не вирішувалося.
Згідно з дослідженим в судовому засіданні судом присяжних
висновком комісійної судово-балістичної експертизи №
4117/4118/14-33/10218/10219/15-33/5-147 від 19 червня 2015 року, яку
провели експерти ОСОБА_1058 , ОСОБА_977 і ОСОБА_1070 (т. 66 а. 82-86), куля,
фрагменти якої вилучені з трупу громадянина ОСОБА_916 були стріляні не з
наданої на дослідження зброї ЦСО «А» СБ України, а саме ПКМ № НОМЕР_337 , ПКМ № НОМЕР_338 , ПКМ № НОМЕР_339 , ПКМН № НОМЕР_340 калібру 7,62х54 R мм, а з іншої зброї.
Відповідно до дослідженого судом висновку комісійної
судово-медичної експертизи № 228-2015/о від 19 листопада 2015 року, яку
провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 і ОСОБА_942
(т. 136 а. 99-104), дослідивши копії висновку інших експертиз, медичної
документації на ім`я ОСОБА_912 та переглянувши відео «47», яке є ідентичним
відео «47 _ 20.02.2014», потерпілий ОСОБА_916
саме 20 лютого 2014 року отримав одне
(внаслідок одного пострілу) наскрізне вогнепальне поранення живота, яке
утворилося внаслідок пострілу з неблизької дистанції з нарізної вогнепальної
зброї
Оскільки у наведеній частині висновок комісійної
судово-медичної експертизи № 228-2015/о ґрунтується на об`єктивних
судово-медичних даних, узгоджується з висновками інших експертиз, у тому числі
і балістичних, суд також визнає його достовірним і кладе в основу свого вироку.
Однак, під час перегляду судом відео «47 _ 20.02.2014»,
аналогічного тому, яке переглядали експерти (т. 8 а. 130), встановлено, що
починаючи з 01 хв. 45 сек. запису на алейці, що з`єднує Жовтневий палац з вул.
Інститутська, за закінченням зеленого паркану зафіксована група активістів за
другим деревом від кінця цієї алейки біля рекламного щита. На 01 хв. 53 сек.
чітко візуалізується на асфальті мотошолом синього кольору з білими візерунками
на ньому, за яким потерпіла чітко ідентифіку-вала під час судового розгляду
місце поранення свого чоловіка, а відтак і його пере-бування відразу після
такого поранення. Натомість, за вказаним відео ця група осіб фіксується двома
окремими сюжетами - в момент, коли не здійснюються постріли, та коли
ідентифікований потерпілою шолом чоловіка вже лежить нерухомо на землі, тобто
після смертельного поранення ОСОБА_912 , до речі, це узгоджується з
акцен-туацією цих подій самим автором відео за допомогою кольорів квадрату,
зеленого та червоного, момент переходу між якими на відео відсутній. Таким
чином, момент отримання вогнепального поранення ОСОБА_1556 , а тому і обставини
здійснення пострілу, яким спричинено таке поранення, на вказаному відео не
зафіксовані.
Враховуючи викладене, суд присяжних через
необґрунтованість критично оцінює, а відтак відхиляє висновок комісії експертів
№ 228-2015/о про те, що нібито обставини отримання ОСОБА_1556 вогнепального
поранення, які зафіксовані на відеозапису «47», корелюють з наявними
судово-медичними даними (в т.ч. і щодо здійснення пострілу через перешкоду, а
саме металевий щит), оскільки, як достеменно з`ясовано судом, такі обставини на
вказаному відео не зафіксовані. На ймовірний характер в цій частині висновку
комісії експертів № 228-2015/о вказує і неповнота оцінки експертами інших
фактичних обставин справи, зокрема, факту наявності на тулубі загиблого
захисних обладунків з металу та їх ролі у механізмі поранення ОСОБА_1557 .
Крім того, вказаний висновок комісії експертів №
228-2015/о щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування
на місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в
якому міг перебувати стрілок) та інших даних у сфері балістики (калібр зброї, з
якої було здійснено постріл в потерпілого 7,62 під патрон 7,62х39мм) через їх
не підтвердження балістичними чи криміналістичними дослідженнями, які визнані
судом достовірними, суд присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть
бути покладені в основу даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану
судом правову позицію з наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку),
зауваження сторони захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані
докази через їх недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які
посилається у вироку.
Під час перегляду в судовому засіданні відео
«ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_ 20_februari_2014» (відео на флеш носії у папках
«Відкрите 24_10_2017» / «Vlaamse Radio- en Televisieomroeporganisatie (VRT)» -
т. 109 а. 18а), встановлено, що на 14 хв. 11 сек. запису зафіксована евакуація
по згаданій раніше алейці у напрямку Жовтневого палацу пораненого ОСОБА_912 ,
якого потерпіла безспірно ідентифікувала за одягом та жовтими захисними
обладунками на руках. Під час повного перегляду вказаного відео встановлено, що
на запису з 08 хв. 41 сек. по 09 хв. 00 сек. панорамно за закінченням зеленого
паркану вздовж вказаної алейки зафіксовано три відокремлені між собою групи
активістів, які перебували на її правому боці, ховаючись за деревами (перша
дальня група - за другим деревом біля рекламного щита, друга - між третім і
четвертим деревом, а третя - за п`ятим деревом від кінця алейки), візуально
серед цих осіб ідентифікувати ОСОБА_912 за одягом не можливо.
Водночас, порівнюючи ці дані з наведеними вище даними
відео «47 _ 20.02.2014», слід вважати, що на момент поранення ОСОБА_916
перебував саме у складі першої дальньої групи за другим деревом біля рекламного
щита, проте і на цьому відео моменту поранення ОСОБА_1558 не зафіксовано.
Висновок суду щодо останнього місця перебування ОСОБА_912 перед поранення також
узгоджується з даними повністю переглянутого судом відео «16 Minuten Waanzin
in Kiev…» (відео на флеш носії у папках «Відкрите 17_10_2017» / «vtm» - т.
109 а. 18а), на якому переміщення на вказане місце ідентифікованого судом за
описами потерпілої ОСОБА_912 зафіксовано з 02 хв. 47 сек. запису - ОСОБА_916
присідає за деревом поруч лівіше з особою в синьому дощовику, прикривається
щитом, передньою частиною тулуба звернутий в напрямку сніжної барикади, в
останнє живим ОСОБА_912 зафіксовано на 02 хв. 50 сек., на далі на записі
лунають постріли.
За результатами судового розгляду поза розумним сумнівом
з`ясовано, що вказаною особою у синьому дощовику виявився також потерпілий в
межах даного судового провадження ОСОБА_950 , який себе категорично
ідентифікував на вказаному відеозапису. Більш того, допитаний в судовому
засіданні ОСОБА_950 показав, що був очевидцем отримання поранення
ОСОБА_912 , якого запам`ятав, як одягнутого у темний одяг, що узгоджується з
матеріалами провадження. Зокрема, в момент отримання поранення ОСОБА_916
перебував навприсядки біля вказаного дерева лівіше, обличчям був звернутий до
сніжної барикади, прикривався металевим щитом, нижня частина якого була щільно
простріляна, від пострілу ОСОБА_916 впав назад, тобто в напрямку Жовтневого
палацу. На далі, він, ОСОБА_950 , залишився із пораненим ОСОБА_1556 , кликав по
допомогу, доки сам не був поранений в праву лопатку.
Суд присяжних визнає достовірними показання ОСОБА_837 ,
оскільки вони знайшли своє документальне (відео та фото матеріали)
підтвердження не тільки за епізодом загибелі ОСОБА_912 , а й за власним
епізодом поранення.
Таким чином, встановлено, що на момент поранення
ОСОБА_1559 був звернутий передом в напрямку до сніжної барикади, а рановий
канал поранення був зліва направо, спереду назад та зверху вниз. У даному
випадку припущення потерпілої щодо конкретного положення тіла чоловіка в момент
отримання ним смертельного вогнепального поранення, виявилися підтверджені
іншими допустимими доказами.
Під час перегляду судом за даним епізодом окремо, а також
в цілому відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(флеш носій, т. 90 а. 40), встановлено, що починаючи з 41 хв. 00 сек.
запису (екрани 3/3, дублюється на екрані 4/2) зафіксовано обставини евакуації
пораненого ОСОБА_912 від згаданого вище другого дерева біля рекламного щита,
при цьому чітко візуалізуються описані потерпілою елементи одягу чоловіка
(білий ремінь на штанах, куртка) та захисні обладунки на його руках жовтого
кольору - за цими ознаками потерпіла також ідентифікувала свого чоловіка. Перед
цим, починаючи з 29 хв. 58 сек. запису на екрані 4/2 (09 год. 22 хв. 34 сек.)
відтворюється епізод переміщення ОСОБА_912 на місце свого поранення, який є
аналогічним відео «16 Minuten Waanzin in Kiev…», тобто за друге дерево від
кінця згаданої раніше алейки, де в цей час вже фіксується ідентифікований за
результатами судового розгляду потерпілий ОСОБА_950 в дощовику, з 31 хв. 21
сек. запису на екрані 3/2 відтворюється перебування ОСОБА_912 та поруч з ним
ОСОБА_837 , які рухаються навприсядки за згаданим вище другим деревом біля
рекламного щита (до 09 год. 24 хв. 02 сек.), з 31 хв. 34 сек. запису на екрані
2/2 відтворюється перебування ОСОБА_912 та ОСОБА_837 на тому ж місці (до 09
год. 24 хв. 20 сек.), з 37 хв. 08 сек. на екрані 4/2 відтворюється епізод на
місці поранення ОСОБА_1558 та вже пораненого ОСОБА_837 , який є аналогічним
відео «47 _ 20.02.2014», а з 41 хв. 49 сек. - на екрані 2/3 відтворюється
епізод евакуації ОСОБА_912 , який є аналогічним відео «ruw_Jan_in_oorlog_
MAIDAN…». Звертає на себе увагу те, що запис на 37 хв. 08 сек. відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2…» відповідає 09 год. 29 хв. 41 сек. астрономічного
часу. Крім того, за даними вказаного відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2...» упродовж 09 год. 22-29 хв. за сніжною барикадою на фоні щільного
обстрілу за звуком періодично фіксуються озброєні бійці ідентифікованого за
результатами судового розгляду підрозділу - РСП (екрани 3/2, 1/3, 4/4, нарешті,
3/3, а наприкінці 2/3 та 4/4).
Відтак, зважаючи на черговість поранення за показаннями
ОСОБА_837 (спочатку ОСОБА_916 , а потім він), з урахуванням останнього моменту
своєї прижиттєвої фіксації, ОСОБА_916 міг отримати поранення у проміжок часу з
09 год. 24 хв. 20 сек. до 09 год. 29 хв. 36 сек. (як мінімум за 5 секунд перед
пораненням ОСОБА_837 для того, щоб той встиг розвернутися і хоча б раз крикнути
про допомогу перед своїм пораненням до 09 год. 29 хв. 41 сек.).
З урахуванням проведеного аналізу суд визнає достовірним
за ідентифікаційною здатністю сюжет на відео «47 _ 20.02.2014» на диску
Verbatim DVD-R …50582 (т. 8 а. 130, починаючи з 01 хв. 47 сек. запису),
вважаючи доведеним те, що на відео «47 _ 20.02.2014» або «47» під написом «ОСОБА_3048
ОСОБА_2899 09:24:20-09:29:40» в
акцентованих його автором зеленому та червоному квадратах дійсно зафіксовані
обставини смертельного поранення саме ОСОБА_401 , які слід уточнити за часом -
з 09 год. 24 хв. 20 сек. по 09 год. 29 хв. 36 сек.
Інші докази сторонами не подавалися.
Оцінюючи подані сторонами докази щодо факту подій за
епізодом загибелі ОСОБА_912 , суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає
допустимими та достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом поранення ОСОБА_2862 . (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
«сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою
від Жовтневого палацу не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями, скритий характер обстрілу
правоохоронців за сніжною барикадою потребував відповідного реагування, яке
зовсім не передбачало необхідність здійснення ними вогневого впливу на всіх
активістів «Майдану», відсутність якого у подальшому у певні періоди часу в
жодний спосіб не збільшувало загрозу для життя та здоров`я правоохоронців.
Отже, суд присяжних вважає усуненими сумніви щодо
ідентифікації потерпілого, приблизного місця та часу його поранення під час
подій 20 лютого 2014 року (о 09 год. з 24 хв. 20 сек. до 29 хв. 36 сек.), щодо
положення тіла ОСОБА_912 у просторі на момент поранення - напівсидячи звернутий
передом у напрямку сніжної барикади. Однак, питання про екземпляр зброї, з якої
був здійснений смертельний постріл за одержаними даними через малоінформативні
відомості, дійсно, безспірно визначити виявилося неможливим. За таких даних, а
також, враховуючи напрямок ранового каналу в тілі потерпілого спереду назад,
але зліва направо та зверху вниз, об`єктивні судово-балістичні дані вилучених з
тіла загиблого фрагментів снаряду, які виключають можливість його відстрілу з
АКМС, на підставі поданих за даним епізодом доказів безпосередня причетність до
такого поранення потерпілого ОСОБА_912 саме обвинувачених та співробітників
РСП, зокрема, всі з яких були озброєні АКСМ, виключається, проте постріл, яким
було смертельно поранено потерпілого був здійснений з території (верх вул.
Інститутська), яка була під виключним контролем працівників правоохоронних
органів.
Епізод загибелі ОСОБА_912 у цій справі входить до числа
двадцяти восьми епізодів поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_1429 ,
ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 ,
ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 ,
ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 ,
ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 , ОСОБА_1437 ,
ОСОБА_812 ) потерпілих, які відбувалися локально в межах одного сектору (вздовж
алейки, що веде від з`єднання з проїзною частиною вул. Інститутська в бік
Жовтневого палацу), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 22
до 30 хв.) та під час однієї і тієї ж події «Майдану» (відокремлений на відео
запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
епізод 8 «сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці двадцять вісім епізодів
мають спільну загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення
містить велику кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд
наголошує, що основна подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у
просуванні активістів «Майдану» від Жовтневого палацу по алейці, фіксація на
ній своїх позицій навпроти сніжної барикади, за якою перебували озброєні
співробітники РСП та інші озброєні правоохоронці, які, застосовуючи вогнепальну
зброю, діяли між собою спільно та злагоджено, намагаючись вогневим ураженням зупинити
таке просування активістів «Майдану». Таким чином, всі вказані двадцять вісім
епізодів, підкріплених цим загальним твердженням, слід розглядати в їхній
сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд відповідних подій.
Наведені докази у своїй сукупності з очевидністю свідчать
про те, що ОСОБА_916 20 лютого 2014 року о 09 год. з 24 хв. 20 сек. по 29 хв.
36 сек., перебуваючи в м. Києві на кінці алейки від Жовтневого палацу в бік її
з`єднання з проїзною частиною вул. Інститутська (за другим деревом від кінця),
під час загострення протистояння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї отримав одне
наскрізне вогнепальне поранення живота з ушкодженням внутрішніх органів, яке
відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя та є
причиною смерті. При цьому вхідна рана розташована на передній поверхні живота
ліворуч, а вихідна - в поперековій ділянці праворуч, напрямок ранового каналу
дещо зліва направо, спереду назад та зверху вниз. У момент поранення ОСОБА_916
був звернутий передньою поверхнею тіла дещо з лівого боку до напрямку дії
вогнепального снаряду та верху вул. Інститутська. Дане вогнепальне поранення
утворилося внаслідок одного пострілу з неблизької дистанції з нарізної
вогнепальної зброї. Не виключається, а відтак і не спростованим є те, що
вказане вогнепальне поранення було завдано ОСОБА_1560 через рикошет.
У межах наведених доказів, досліджених конкретно за даним
епізодом, даних поза розумним сумнівом про заподіяння таких поранень
потерпілому ОСОБА_1561 співробітниками РСП та безпосередньо обвинуваченими не
здобуто. Більш того, об`єктивними судово-балістичними даними вилучених з тіла
фрагментів снаряду така причетність співробітників РСП, які були озброєні АКМС,
та обвинувачених, зокрема, виключається. Натомість, встановлено, що вказане
вогнепальне поранення було завдано ОСОБА_1560 , з напрямку верху вул.
Інститутська, тобто з території, яка перебувала під виключним контролем
співробітників правоохоронних органів і на якій саме в цей час перебували
озброєні співробітники РСП та інші озброєні правоохоронці, які всі разом
злагоджено з метою стримати просування вперед активістів у взаємодії
застосовували вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом
здійснення не вибіркових пострілів у напрямку натовпу та навколо (відокремлений
на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» епізод 8 (пункт 5.3.2 вироку).
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_916 , а так само і
будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед смертельним
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів як учасників
іншої сторони протистояння з огляду на взаємне розташування на місцевості, яке
виключало можливість безпосереднього контакту конфліктуючих сторін, відтак,
законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї з боку
працівників правоохоронних органів були явно відсутні.
Задля повноти оцінок даний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 ,
ОСОБА_1429 , ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 ,
ОСОБА_930 , ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 ,
ОСОБА_686 , ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі (
ОСОБА_1436 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 ,
ОСОБА_1437 , ОСОБА_812 ) потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами
оцінки доказів за ними у своїй сукупності додатково викладені у вироку за
результатами дослідження останнього за часом з наведених епізодів - загибель
ОСОБА_1279 .
5.4.51. За епізодом
поранення ОСОБА_601 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_503 показав,
що на період 2013/2014 років навчався на першому курсі Чернігівського
університету економіки та права, мав вік 17 років. До протестних акцій на
Майдані Незалежності в м. Києві долучився, починаючи з 22 листопада 2013 року.
Протест підтримував через зміну вектору розвитку держави. Був учасником
ключових подій в Києві на «Майдані», а саме, 30 листопада 2013 року, коли
відбувся розгін студентів, 19 січня 2014 року, коли розпочалося протистояння на
вулиці Грушевського, проте у фізичний контакт з правоохоронцями не вступав. В
крайній раз прибув на «Майдан» пізно ввечері 18 лютого 2014 року, реагуючи на
повідомлення в ЗМІ про загиблих активістів. На «Майдані» обстановка була
критична, але будівля Профспілок ще не горіла, вночі допомагав боронити барикади,
відпочивав у будівлі філармонії. 19 лютого весь день провів на Михайлівській
площі, там же здійснював патрулювання в складі загону активістів і ночував,
вночі з боку вулиці Житомирська були не один раз чутні постріли зі зброї
чергою. Починаючи із 07 год. ранку 20 лютого перебував на передній барикаді
біля пам`ятника засновникам Києва, там періодично активісти отримували різні
невогнепальні поранення (садна, опік очей тощо). Приблизно о 08 год. 30 хв.
активісти першої лінії стихійно рушили вперед, він пішов за ними. По дорозі на
вул. Інститутська намагався надати допомогу пораненому непритомному чоловіку (в
темному одязі повної статури, віком до 50 років). Потім біля містка піднявся до
Жовтневого палацу, зайшов у будівлю, в підвалі була виявлена рота правоохоронців
у темно синій формі, які не встигли евакуюватися, з ними спілкувалися
активісти, хтось забрав у них спецзасоби, а потім вивели їх. Він ще деякий час
залишався в будівлі Жовтневого палацу, а коли хотів вийти з неї близько 09
год., то побачив на площадці перед центральним входом до палацу правоохоронців
в чорній формі із жовтими пов`язками із зброєю. Злякавшись, перечекав з іншими
активістами в будівлі, яку зміг згодом покинути через боковий вихід на парковку
в бік станції метро «Хрещатик», захопивши із собою щит. У подальшому він
пересувався по алейці в бік станції метро «Хрещатик», прикриваючи щитом групу
людей, які тягли велику металеву конструкцію зеленого кольору, правоохоронці в
цей час були за сніговою барикадою. Пройшовши 10 - 15 метрів його було поранено
в праву ногу, він побачив кров з пошкодженого черевика, за часом це було
близько 09 год. 26 хв. За першим відчуттям його поранило від вибуху гранати,
але потім він виявив у своєму взутті кулю. Після цього він був евакуйований до
Жовтневого палацу, де йому надали першу медичну допомогу, а на далі продовжив
стаціонарне лікування у м. Львові.
Як також уточнив потерпілий ОСОБА_503 : - за час подій на
«Майдані» в нього склалося неприязне ставлення до МВС як структури; - про
судове рішення, яким обмежувалися збори громадян, не знав; - відступ
правоохоронців, який не мав ознак штурму «Майдану», спровокував стихійний рух
вперед активістів, які вирішили збільшити межі «Майдану», причини відступу
міліції йому не відомі, дії активістів нападом не вважає; - небезпеку для себе
відчував тільки спереду, але чутки про те, що стріляють з готелю «Україна»,
були; - серед активістів ранком 20 лютого бачив пневматичну рушницю, з якою
особа була на передній барикаді; - під час поранення він був одягнутий у чорні
спортивні штани «адідас», ярку салатову куртку з чорним бронежилетом поверх, на
голові був чорний мотоциклетний шолом, на ногах сірі черевики, в руках тримав
щит; - під час надання медичної допомоги в Жовтневому палаці він дістав з
черевика пошкоджену без носика мідну кулю з осердям, якою вважає, що був
поранений, пізніше в лікарні зробив фото цієї кулі, яка, як і взуття, на жаль
були втрачена; - куля влучила в стопу правої ноги і розтрощила кістки, при
цьому положення ступні у просторі в момент поранення відтворити не може,
оскільки поранення отримав у русі.
Всупереч протесту сторони захисту, для критичної оцінки
показань потерпілого підстави відсутні, оскільки останній заперечував будь-який
тиск на себе з приводу дачі показань суді, у тому числі і під час перегляду
перед допитом в суді матеріалів справи в приміщенні прокуратури.
Суб`єктивні враження потерпілого сторона обвинувачення
намагалася спростувати по суті власними суб`єктивними враженнями. Доводи такого
роду суд вважає неприйнятними.
Згідно з дослідженими судом заявами потерпілого
ОСОБА_1562 від 13 серпня 2014 року, 09 червня 2015 року, який ідентифікований
шляхом дослідження копії його паспорту, про факт вогнепального поранення правої
стопи, яке мало місце близько 09 год. 30 хв. 20 лютого 2014 року, останнього
визнано потерпілим в межах кримінального провадження, відкритого 22 лютого 2014
року (т. 110 а. 108, 110, 135).
Звертає на увагу те, що потерпілий ще до початку даного
судового процесу визначив для себе часові параметри свого поранення, які лише
підтвердив під час судового розгляду.
Крім того, показання потерпілого ОСОБА_1562 щодо подій
ранку 20 лютого 2014 року за його участю та обставин його поранення знайшли
своє підтвердження під час дослідження судом наданих потерпілим фотографій,
які пройшли процедуру відкриття (т. 110 а. 104-107), а також наданих ним фотографій
під час досудового розслідування (т. 110 а. 202-220). Під час дослідження
наданих суду фото потерпілий в описаному ним одязі ідентифікував себе,
уточнивши, що: - на фото №№ 1 та 2 (а. 104-105) він у чорному мотошоломі в
салатовій (синій) курточці, поверх бронежилет рухається по алейці від
Жовтневого палацу в напрямку трансформаторної будки трохи нижче дорожнього
знаку «Зона Р», який використовувався невідомою особою як щит; - на фото №№ 3 та
4 (а. 106-107) зафіксовано потерпілого відразу після поранення, він зайшов за
трансформаторну будку, де і був поранений, а тому розвернувся і кликав по
допомогу. Під час дослідження інших фото потерпілий в такому ж одязі безспірно
ідентифікував себе, уточнивши, що був одягнутим як активіст, який готовий
захищатися, а на фото «IMG_20140221_163853» зафіксована виявлена ним у взутті
куля, яка потім була втрачена.
Суд відхиляє заяву захисту щодо недопустимості наданих
потерпілим фото в суді через їх походження нібито від сторони обвинувачення
поза межами досудового розслідування, оскільки ці матеріали подані за
клопотанням потерпілого та, як з`ясувалося за результатами оцінки всіх доказів,
є інтегрованими у переглянуті судом відео записи, а тому не вважаються новими
даними.
Так, під час повного перегляду судом відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (відео на
флеш носії - т. 90 а. 40), зафіксовані аналогічні фото матеріали, які надав
потерпілий суду. Зокрема, на екрані 1/2 розміщені досліджені судом фотографії
№№ 1 та 2 (т. 110 а. 104-105) - 31 хв. 23 сек. запису, акцентований автором
відео час 09 год. 23 хв. 56 сек.; №№ 3 та 4 (т. 110 а. 106-107) - 32 хв. 26
сек. запису, акцентований автором відео час 09 год. 24 хв. 46 сек. У цей
проміжок часу лунають численні звуки, як схожі на звуки пострілів, так і не
схожі (напр., 31 хв. 31 сек. та 32 хв. 03 сек. запису). Вказані події
фіксуються на відео, відзня-тому з готелю «Україна» (екран 3/1). Так, о 09 год.
23 хв. 56 сек. за часом фіксується рух ОСОБА_1562 алейкою в напрямку від
Жовтневого палацу, він проходить із щитом в руці трансформаторну будку та
зникає за межі зйомки о 09 год. 24 хв. 25 сек. О 09 год. 24 хв. 45 сек.
фіксується рух вже пораненого ОСОБА_1562 у зворотному напрямку, зупиняється
перед трансформаторною будкою (09 год. 24 хв. 51 сек.) і коли рухається за нею,
о 09 год. 25 хв. 00 сек. на відео чітко візуалізуються сліди від пострілу в бік
активістів на алейці, який враховуючи розліт залишків снаряду від корпусу трансформаторної
будки зліва направо та знизу вверх, було здійснено знизу вул. Інститутська, яка
вже давно перебувала під контролем активістів.
Згідно з дослідженим судом протоколом огляду відео від
17 листопада 2015 року та додатком до нього (т. 71 а. 1-96), а також
безпосередньо дослідженим шляхом повного перегляду під час судового засідання
10 листопада 2016 року відео в папці «TVN24» «TVN24 -
el_centro_de_la_ciudad_de_Kiev_Ucrania_durante_la_supuesta_ tregua», на 02
хв. 52 сек. запису зафіксовано обставини евакуації пораненого ОСОБА_1562 у
чорних спортивних штанах з логотипом «адідас» у виді характерних трьох смужок,
ярку салатову куртку з чорним бронежилетом поверх в супроводі двох активістів в
бік Жовтневого палацу і саме це відео компільоване до екрану 4/3 синхронізованого
відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…» (астрономічний час 09
год. 25 хв. 08 сек.).
Таким чином, враховуючи те, що за даними, які містить
повністю досліджене судом відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…», про: рух
першої передової групи активістів на алейку від Жовтневого палацу - 09 год. 20
хв. 43 сек., екрани 2/1 та 4/3; спішний рух її алейкою від Жовтневого палацу
(біля трансформаторної будки) - 09 год. 21 хв. 15 сек., екран 4/3; рух її ж вже
на кінець алейки від Жовтневого палацу - 09 год. 21 хв. 40 сек., екран 3/3 (на
задньому плані), 09 год. 22 хв. 06 сек., екран 4/3, суд вважає встановленим, що
ОСОБА_241 одержав вогнепальне поранення стопи у проміжок часу о 09 год. 24 хв.
між 25 та 45 сек., тобто протягом нетривалого часу між крайньою його фіксацією
на відео до поранення та після такого, коли звучать шість звуків, схожих на
постріли різної потужності.
Крім того, наведені вище показання потерпілого ОСОБА_1562
, зокрема і щодо: а) напрямку руху на момент поранення - по алейці від
Жовтневого палацу в бік станції метро «Хрещатик»; б) місця свого поранення - на
алейці навпроти зеленого паркану за трансформаторною будкою - також в цілому
знайшли своє підтвердження за результатами безпосереднього дослідження судом
складеної потерпілим під час допиту слідчим схеми місцевості центральної
частини міста Києва, а також даних протоколу слідчого експерименту від 10
вересня 2015 року та додатків до нього (фото, відео фіксація) (т. 110 а.
117, 120-130).
Під час дослідження даних фіксації слідчого експерименту
потерпілий уточнив, що на фото, які були ним надані суду, більш точно
зафіксовано місце його поранення, під час слідчого експерименту він не дійшов
до цього місця на декілька метрів.
Зафіксованих під час подій 20 лютого 2014 року на фотографіях
захисту, які пройшли процедуру відкриття і досліджувалися судом, активістів
зі зброєю в руках (фото № 16 - т. 93 а. 137) потерпілий ОСОБА_503 не бачив.
Факт лікування ОСОБА_1562 у 8-ій міській клінічній
лікарні м. Львова (з 20 лютого по 01 квітня 2014 року) у зв`язку із вказаним
вогнепальним пораненням правої стопи внаслідок мінно-вибухової травми
підтверджено дослідженими судом даними виписки з медичної карти № 1761/266,
довідками про вартість лікування № 1464 та про тимчасову непрацездатність №
29 (т. 110 а. 169, 171, 174).
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичної експертизи № 1573/Е від 06 листопада 2015 року, яку провів
експерт ОСОБА_1199 на підставі аналізу медичної документації, дозвіл на
використання якої надано потерплим та лікарнею (т. 110 а. 133, 188-191), у
ОСОБА_1562 виявлене тілесне ушкодження у виді відкритої травми правої стопи
(множинні уламкові переломи кісток із зміщенням уламків та наявністю сторонніх
тіл металевої щільності м`яких тканинах), яке утворилося 20 лютого 2014 року та
відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості. Є підстави розглядати
три варіанти утворення виявленої рани - у результаті вибуху, пострілу або дії
інших травматичних чинників. Визначитися з цього приводу можливо лише за
результатами експертного дослідження одягу та взуття, у якій потерпілий був
вдягнений під час заподіяння йому тілесного ушкодження.
Під час дослідження висновку судово-медичної експертизи №
1573/Е потерпілий уточнив, що зі стопи сторонні предмети не вилучалися.
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 242-2015/о від 23 листопада 2015 року, яку провели експерти
ОСОБА_940 , ОСОБА_941 та ОСОБА_942 вивчивши і проаналізувавши всю медичну документацію
на ОСОБА_1562 , а також копії протоколів допиту потерпілого та проведення
слідчого експерименту з відео його проведення, не зважаючи на відсутність
одягу, в якому був одягнений потерпілий 20 лютого 2014 року (т. 110 а.
195-201), ОСОБА_503 20 лютого 2014 року отримав одне вогнепальне поранення
правої стопи. Дійсно є підстави розглядати такі варіанти утворення виявленої
рани: або внаслідок дії «додаткових» вражаючих елементів (виготовлених
кустарним способом) вибухового пристрою на основі світло-шумової гранати з
епіцентром вибуху перед потерпілим, або внаслідок дії «вторинних» снарядів
(елементів зруйнованої кулі, перешкоди тощо). Результати слідчого експерименту
відповідають отриманим судово-медичним даним. Звертає на себе увагу, що
напрямок дії травмуючих снарядів експертами не описаний.
В іншій частині висновок комісії експертів № 242-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Проаналізувавши та оцінивши результати вказаних двох
експертиз №№ 1573/Е та 242-2015/о, суд вважає, що поза розумним сумнівом
судово-медичними даними не встановлено кульового характеру поранення правої
стопи потерпілого. Сумніви з цього приводу обґрунтовуються і показаннями самого
потерпілого про вибух поруч гранати, після чого він і відчув різку біль в нозі.
Відсутність чітких даних як про механізм утворення поранення, так і про
наявність ранових каналів, не дало експертам змогу встановити напрямок
травмуючої дії елементів, якими був поранений потерпілий - з цього приводу є
лише припущення і то за умови саме кульового характеру поранення.
Сприймаючи ці висновки у сукупності з даними про втрату
взуття потерпілого та кулі, яку він виявив у тому взутті, що унеможливлює
проведення інших досліджень, суд присяжних вважає версію сторони обвинувачення
та самого потерпілого про кульове поранення як єдино можливу необґрунтованою, а
відтак такою, що не знайшла свого безумовного поза розумним сумнівом
підтвердження за результатами судового розгляду, критично оцінивши у цьому
зв`язку показання з цього приводу потерпілого.
Оцінюючи подані сторонами докази щодо факту подій за
епізодом поранення ОСОБА_1562 , суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає
допустимими та достовірними, а тому кладе в основу свого вироку. Проведений
стороною обвинувачення під час судового розгляду та в судових дебатах аналіз
поданих суду доказів обвинувачення за даним епізодом таких висновків суду не
спростовує.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_503 20 лютого 2014 року приблизно о 09
год. 24 хв. між 25 та 45 сек. під час загострення протистояння між активістами
«Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної
зброї, рухаючись від Жовтневого палацу по алейці в напрямку з`єднання її з вул.
Інститутська навпроти зеленого паркану перед написом «Хмельничани вже тут»,
отримав одне вогнепальне поранення правої стопи у виді відкритої травми
(множинні уламкові переломи кісток із зміщенням уламків та наявністю сторонніх
тіл металевої щільності м`яких тканинах), яке відноситься до середньої тяжкості
тілесного ушкодження. Під час поранення потерпілий ОСОБА_503 перебував у русі в
напрямку сніжної барикади, проте напрямок травмуючої дії елементів, якими був
поранений потерпілий - експертним шляхом не встановлений.
У межах даного судового провадження через невизначеність
обставин поранення вказаного потерпілого, даних про причетність до нього
працівників правоохоронних органів та обвинувачених, зокрема, не здобуто. Їх, а
так само інших осіб ймовірна причетність до поранення потерпілого не виходить
за межі припущень, на яких не можуть ґрунтуватися висновки суду.
Через малоінформативний характер поданих доказів не
можливо оцінити і дії самого потерпілого ОСОБА_1562 в момент поранення на
предмет того, чи становили вони реальну загрозу для життя чи здоров`я
працівників правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння.
Однак, документально зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою від
Жовтневого палацу не мало ознак атаки на правоохоронців, оскільки було
поступовим в межах звільнених територій самими правоохоронцями (відокремлений
на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» епізод 8 (пункт 5.3.2 вироку).
5.4.52. За епізодом
поранення ОСОБА_436 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_950 показав, що він не був активним учасником
«Майдану», вперше підтримати акцію протесту прибув до Києва 19 січня 2014 року,
оскільки був обурений загибеллю активістів ОСОБА_1264 та ОСОБА_2879. Перебував
на «Майдані» у складі 5 сотні до п`яти днів, оскільки через застуду повернувся
додому. У період цього часу, ночував у Жовтневому палаці, приймав участь у
пікетуванні ГПУ, спорудженні сніжної барикади на вул. Інститутська навпроти
входу до станції метро «Хрещатик». Вдруге прибув на Майдан близько 04 год. 30
хв. ранку 20 лютого 2014 року, реагуючи на події 18 лютого. Під прізвищем «
ОСОБА_953 » разом з іншими прибулими був зареєстрований та розміщений в КМДА,
звідки після сніданку пішли на барикади навпроти Стели, подавали шини,
бруківку. Палали шини, «Беркут» періодично атакував, лунали вибухи, постріли
були поодинокі. Він на деякий час повертався до КМДА, а коли знову прибув на
барикади, то люди вже підіймалися до Жовтневого палацу, це було близько 09 год.
Коли він по сходах поруч з квітковим годинником теж почав рух до Жовтневого
палацу, назустріч йому винесли пораненого, якого він допоміг евакуювати до
сцени «Майдану». Коли другий раз пішов до Жовтневого палацу, то взяв із собою
саморобного металевого щита (1,2 х 0,6 м), на якому до того несли пораненого.
Біля Жовтневого палацу до нього приєднався ще один незнайомий активіст у
камуфляжному одязі та касці і вони разом пішли по провулку в напрямку станції
метро «Хрещатик». Поруч було багато активістів, були такі і попереду. Коли
перебували біля пам`ятника репресованим у виді Хреста, звернув увагу на
чоловіка із щитом - ідентифікований за результатами судового розгляду ОСОБА_916
, який був в небезпеці далі від всіх, на самому початку цієї алейки з правового
боку за третім деревом. Вони разом з особою в камуфляжі підбігли до ОСОБА_912 ,
щоб відтягнути його назад, прикрили його щитом і наказали тікати, але не
встигли його врятувати, той від пострілу впав назад. Особа у камуфляжі десь
поділася, він, ОСОБА_950 , залишився сам із пораненим ОСОБА_1556 , протягом
декількох секунд, повертаючись назад, кликав по допомогу, але ніхто не
ризикував до нього підійти, і в цей момент отримав кульове вогнепальне поранення
в праву лопатку. Він впав головою в бік Жовтневого палацу, прикрився щитом під
кутом, щоб був рикошет для можливої кулі. Скільки так лежав не пам`ятає,
періодично втрачав свідомість. Отямившись, став відповзати назад, рухаючись
ногами, лежачи на спині та прикриваючись цим же щитом, згодом йому стала
допомагати сунутися назад згадана раніше особа в камуфляжі, підхопивши його під
руки. У подальшому його евакували в Жовтневий палац, де волонтери надали першу
медичну допомогу, потім перенесли на «Майдан», у цей момент він чув постріли,
як йому здалося, з готелю «Україна». Прооперували його в КМКЛ № 17, де вилучили
кулю, зображення якої лікар показав на своєму телефоні, її кінчик був стесаний,
припустив калібр 5,45 мм, разом з ним в лікарні лікувалися ОСОБА_667 та
ОСОБА_1563 з Полтави, що відповідає даним потерпілого ОСОБА_852 , в яких також
були вилучені кулі під час оперативного втручання. Куля пошкодила праві
лопатку, легеню, зламала ребра. Продовжив він лікування в Польщі.
Як уточнив потерпілий: - чоловік, якого він не зміг
врятувати, перебував навприсядки біля дерева лівіше, обличчям до сніжної
барикади і був одягнутий у темний одяг, мав при собі металевого щита, нижня
частина якого була щільно простріляна (було до десяти купчасто розміщених
отворів), згодом і його, потерпілого, щит отримав вогнепальне пошкодження у
виді отвору на правій верхній частині; - загалом на цей час лунало дуже багато
пострілів, вважає, що вогонь по активістах вівся зі сніжної барикади, особисто
бачив, як за неї то зліва, то справа, виглядали чорні шоломи правоохоронців,
хоча самої зброї в них не бачив; - коли він, потерпілий, присівши на праву ногу
обертався праворуч, щоб покликати на допомогу, то у лівій руці тримав щит,
прикриваючись ним від верху вул. Інститутська, висунувши його правіше від
дерева, за яким ховався; - моменту свого поранення для себе не зафіксував, а
зрозумів, що його поранили через відчуття тепла та болю в правому плечі,
спочатку дійсно вважав, що його поранили пострілом з готелю «Україна», оскільки
поранення було зі спини, а потім і зараз, враховуючи те, що він був у русі
(обертався), не виключає можливості пострілу і з іншого сектору, хоча
достеменно загадати положення свого тіла в момент потрапляння кулі не може; -
на момент поранення він був одягнутий в голубу будівельну каску, темно сині
джинси та коротка курточка того ж кольору, коричневі туфлі і зверху целофанова
голуба накидка з капюшоном, на руках були білі будівельні рукавички, в лівій
руці тримав щит; - на момент його, потерпілого, евакуації раніше поранений
чоловік залишався лежати на місці, поруч, лівіше і трохи спереду, трохи пізніше
був поранений ще один активіст, молодший за віком, який тримав два маленьких
дерев`яних щити, тобто всього на цьому місці за його присутності було поранено
дві особи і третій він, потерпілий; - зброї серед активістів не бачив; - про
поранених міліціонерів дізнався з новин; - рішення взяти участь в акціях
протесту прийняв самостійно.
Як вбачається із досліджених судом присяжних рапортів
чергових Печерського РУ ГУМВС від 20 лютого 2014 року за повідомленням лікаря,
заяв ОСОБА_837 від 14 травня 2014
року та від 14 липня 2014 року, протоколів прийняття заяви про вчинене
кримінальне правопорушення від 14 травня та 14 липня 2014 року, копії його паспорту
(т. 82 а. 31-34, 38-39, 46, 104-107, 127-128), він просив залучити його до
даного провадження як потерпілого через те, що 20 лютого 2014 року в м. Києві
на вул. Інститутській невідомою особою йому було завдано вогнепальне поранення
у вигляді поранення правої лопатки, хребта, наскрізного поранення лівої легені,
з яким був доставлений до КМКЛ № 17, де перебував на стаціонарному лікуванні до
24 лютого 2014 року (з грудної стінки зліва вилучена куля), продовжив лікування
у відділенні торокальної хірургії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні
до 20 березня 2014 року, з 20 березня по 11 квітня 2014 року - в різних
лікарнях на території Республіки Польщі, а з 15 по 29 квітня 2014 року в
Городенківській центральній лікарні.
Потерпілий просив критично оцінювати первинні дані щодо часу
та місця свого поранення, яке, як він остаточно наполягав, сталося близько 09
год. 30 хв. ранку 20 лютого 2014 року і територіально ближче до станції метро
«Хрещатик».
Згідно з дослідженими судом листом Центру
екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва від 25 червня 2014
року № 1409/Б, картою виїзду швидкої медичної допомоги № 625 від 20 лютого
2014 року, за реєстрацією викликів згідно з базою даних АІДС «Швидка
медична допомога» 20 лютого 2014 року о 09 год. 45 хв. з приводу вогнепальних
поранень було зареєстровано виклик за адресою: м. Київ, Майдан Незалежності,
потерпілого ОСОБА_837 було доставлено до КМКЛ № 17 о 10 год. 25 хв. з
попереднім діагнозом вогнепальне поранення грудної клітки (т. 82 а. 62, 63 238,
239).
Вказані дані щодо лікування потерпілого ОСОБА_837 з
приводу отриманого ним вогнепального поранення грудної клітки з пораненням
правої лопатки, хребта та наскрізним пораненням лівої легені знайшли своє
підтвердження під час дослідження судом даних, які містять виписка із медичної
карти стаціонарного хворого № 2455 Городенківської ЦРЛ, інформаційні
картки стаціонарного лікування ОСОБА_837 , видані 20 березня 2014 року
Краківською спеціалізованою лікарнею ім. Іоана Павла ІІ та 27 березня 2014 року
Окружною реабілітаційною лікарнею м. Закопане Республіки Польща, виписка з
медичної карти стаціонарного хворого, видана Обласною клінічною лікарнею
Івано-Франківської області від 19 березня 2014 року, виписка з медичної
карти стаціонарного хворого ОСОБА_837 № 158 КМКЛ № 17 від 24 лютого 2014
року, довідка КМКЛ № 17 від 24 лютого 2014 року та ін. Зокрема, за цими
первинними медичними документами ОСОБА_950 в період з 20 по 24 лютого 2014 року
перебував на стаціонарному лікуванні в КМКЛ № 17, де йому було проведено
хірургічну операцію та видалено стороннє тіло - кулю (т. 82 а. 48-55, 67-99,
219-235; т. 83 а. 1-11).
Також факт лікування потерпілого у вказані періоди часу
підтверджено і довідками відповідних лікарень про вартість його лікування: - лист
КМКЛ № 17 від 10 вересня 2015 року вих. № 33 за період з 20 до 24 лютого
2014 року (т. 83 а. 13); - лист Обласної клінічної лікарні
Івано-Франківської області від 24 вересня 2015 року № 2590 з додатком
(історія хвороби № 378214) за період з 24 лютого до 19 березня 2014 року (т. 83
а. 14-16); - лист від 22 вересня 2015 року № 571/01-09 Городенківської
центральної райлікарні Івано-Франківської області за період з 15 до 30
квітня 2014 року (т. 83 а. 17).
Медична документація на потерпілого частково була видана
ним самим добровільно, частково отримана за результатами тимчасового доступу
до речей і документів, як це вбачається з протоколу цієї слідчої дії від 10
липня 2014 року, яку було проведено на підставі ухвали слідчого судді
Печерського районного суду міста Києва від 01 липня 2014 року, що усуває
сумніви в її належності, достовірності та допустимості (т. 82 а. 115, 144,
245-250).
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №
1162/е від 31 липня 2014 року, яку провів експерт ОСОБА_952 на підставі
дослідження медичної документації на потерпілого (т. 82 а. 166-172), під час
звернення ОСОБА_837 за медичною допомогою 20 лютого 2014 року о 10 год. 10 хв.,
в останнього було виявлено сліпе вогнепальне поранення грудної клітки: вхідна
вогнепальна рана задньої поверхні грудної клітки у ділянці кута правої лопатки
(4х5 см, неправильної форми, краї осаджені), від якої спрямований рановий
канал, що проходить у напрямку ззовні у середину, ззаду наперед, з пошаровим
ушкодженням шкіри, підшкірно-жирової клітковини, м`язів грудної клітки (на
рівні міжреберних проміжків), пристінкової плеври, 7-8 ребер (вогнепальні
переломи у ділянці прихребтової лінії), наскрізним пораненням нижньої долі
легені (6 та 8 сегменти) із зануренням уламків ребер по ходу ранового каналу,
пристінкової плеври грудної стінки зліва, де рановий канал закінчується сліпо
стороннім тілом (куля); яке супроводжувалося внутрішнє-грудною кровотечею.
Виявлене тілесне ушкодження відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за
критерієм небезпеки для життя, утворилося від однократної ударної дії тупого
предмету з обмеженою поверхнею контакту. Враховуючи локалізацію та розташування
виявленої рани правої сідниці, наявність стороннього тіла у кінцевих
відділах ранового каналу (у м`яких тканинах грудної клітки зліва), та беручи до
уваги дані проведених оперативних втручань (щодо уламкового характеру ушкоджень
ребер), експерт дійшов висновку, що це тілесне ушкодження утворилося внаслідок
пострілу з вогнепальної зброї. Також експертом вказано, що встановлений
ОСОБА_1109 під час його звернення за медичною допомогою 20 лютого 2014 року
діагноз «поранення лівої лопатки, остистих відростків 6-8 грудних хребців,
поперекових відростків 7-8 грудних хребців» може бути підданий
судово-медичній оцінці лише після вивчення усіх томограм та рентгенограм, а
інші діагнози, які були встановлені під час динамічного звернення потерпілого
за медичною допомогою після подій 20 лютого 2014 року - «лівобічний
посттравматичний ексудативний плеврит; 2-бічний пневмоплеврофіброз; дихальна
недостатність 2 ступеню» є віддзеркаленням ускладненої основної травми, а
тому, окремій судово-медичній оцінці не підлягають, для визначення дистанції
пострілу та типу зброї необхідне оглянути потерпілого та дослідити його одяг.
Критично, виключно як описку, суд присяжних оцінює
епізодичну вказівку у висновку експерта в описовій частині на те, що рана
потерпілим була отримана у праву сідницю (т. 82 а. 171), що об`єктивно не
підтверджується медичними даними.
У висновку експерта № 1162/е прямо вказано на належний
переклад поданої на дослідження медичної документації за даним епізодом
походженням із-за кордону, що підтверджено відповідними печатками завіреного
нотаріально перекладу (т. 82 а. 227-234об.; т. 83 а. 1-11), що суд визнає
достатнім для того, щоб визнати відомості, які вона містить, а також похідні
від неї докази допустимими для цілей даного провадження.
Під час судового засідання ОСОБА_950 схематично
відтворив зовнішній вигляд кулі із стесаним кінчиком, яку йому демонстрував
лікар як вилучену з його тіла (т. 82 а. 30).
Згідно із остаточними судово-балістичними даними,
які судом покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що
стосується даного епізоду), вилучена під час оперативного втручання куля з тіла
пораненого ОСОБА_837 є частиною 7,62-мм проміжного патрону зразка 1943 з кулею
«ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С) заводського виробництва. Ця куля могла
бути вистріляна зі зброї калібру 7,62х39 мм, такої як: АК-47, АКМ, СКС, Сайга,
Вулкан, Вепрь тощо. Проміжні патрони, споряджені такою кулею, призначені для
стрільби з таких видів бойової вогнепальної зброї: АК-47, АКМ, РПД (ручний
кулемет Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашникова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103,
АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, та інших моделей
зброї, що виготовлені під даний патрон калібру 7,62х39 мм, та можуть
використовуватись для стрільби з мисливської нарізної зброї: Вепрь, Вулкан,
Сайга, ОП СКС тощо. На представленій кулі наявні сліди нарізів каналу ствола,
що є придатними для ідентифікації зброї, з якої вона стріляна. Ця куля була
стріляна з автомата 7,62х39мм АКМС № НОМЕР_269 , 1973 р.в закріпленого за
сержантом міліції ОСОБА_728 (відділення застосування спецзасобів РСП).
З урахуванням наведеного суд критично оцінює припущення
ОСОБА_837 під час досудового розслідування про те, що вилучена з його тіла куля
могла бути калібру 5,45 мм, оскільки такі параметри визначені останнім не під
час безпосе-реднього огляду кулі, а під час її демонстрації з фотографії,
розміщеної на телефоні, що не виключає викривлення, а відтак і суб`єктивного
сприйняття розмірів предмету.
На складених під час досудового розслідування за участю
потерпілого схемах, які були досліджені судом, ОСОБА_950 схематично
зафіксував напрямок свого руху від Жовтневого палацу по алейці в напрямку
станції метро «Хрещатик» та місце отримання поранення на правій частині цієї
алеї перед третім з кінця такої алеї деревом (т. 82 а. 116, 117, 124-126).
Аналогічні викладеним вище показання про обставини та
місце свого поранення, а також про напрямок свого переміщення перед цим та ймовірний
сектор здійснення пострілу, який охоплює будівлю готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 »,
потерпілий надав безпосередньо на місцевості під час слідчого експерименту
16 червня 2014 року, протокол якого та додатки до нього у виді схеми, фото
таблиць та відеозапису були безпосередньо досліджені судом присяжних (т. 82 а.
147-158). Зокрема, слідчим експериментом було встановлено, що потерпілий
ОСОБА_950 присівши на праве коліно, зі щитом у лівій руці з правої сторони,
біля третього дерева з кінця алейки, що виходить від Жовтневого палацу на
вулицю Інститутська в м. Києві у напрямку ст. м. «Хрещатик» отримав вогнепальне
кульове поранення в праву лопатку. Під час дослідження відео фіксації вказаної
слідчої дії потерпілий уточнив, що в момент поранення він був у русі (обертався
праворуч назад).
Результати вказаного слідчого експерименту узгоджуються з
документованими даними подій 20 лютого 2014 року, які безперервно зафіксовані в
цій частині на дослідженому судом оригінальному відео під назвою «M2U01353»,
розміщеного в папці «Y_U - Пошукова група» на диску (т. 70 а. 42), на якому,
починаючи з 01 сек. запису зафіксовано евакуацію ОСОБА_837 в описаному ним під
час допиту одязі та взутті - його відтягує особа в камуфляжі, а він під щитом,
справа попереду рекламний щит, спереду дерево, за яким його було поранено, яке
з огляду на подальший відеозапис цих подій (01 хв. 16 сек. запису) виявилося
другим, а не третім від кінця провулку, та снігова барикада (00 хв. 39 сек.
запису), яку він споруджував і за якою бачив правоохоронців в шоломах незадовго
до свого поранення.
Під час дослідження судом за участю потерпілого даних,
які містить відео під назвою «47 _ 20.02.2014» (т. 8 а. 130), ОСОБА_950
ідентифікував себе в положенні лежачі прикритим саморобним щитом та в раніше
описаному одязі біля вказаного другого дерева з двох стовбурів та рекламного
щита з правового боку відразу після поранення поруч із загиблим -
ідентифікованим за результатами судового розгляду ОСОБА_1564 . З огляду на
акцентовану автором вказаного відео інформацію, ці події відбувалися о 09 год.
29 хв. 41 сек. 20 лютого 2014 року, що також узгоджується з даними згаданого
вище відео під назвою « ОСОБА_1565 », а також відео під назвою «
ІНФОРМАЦІЯ_220 » (у папках «Відкрите 24_10_2017» / «Vlaamse Radio- en
Televisieomroeporganisatie (VRT)» - флеш накопичувач, т. 109 а. 18а), яке
використано як основа для формування у даному випадку сюжету відео «47 _
20.02.2014».
Згідно з даними, які містить наявний в матеріалах
провадження досліджений судом присяжних відеозапис «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носії - т. 90 а.
40), на запису, починаючи з 37 хв. 08 сек. (екран 4/2), який за сюжетом є
ідентичним з сюжетом, зафіксованим на відео «47 _ 20.02.2014», з огляду на
довідкову інформацію автора ці події відбувалися також о 09 год. 29 хв. 41 сек.
20 лютого 2014 року (в цей момент зафіксована присутність за сніжною барикадою
правоохоронців в чорній формі із жовтими пов`язками на руках, які ведуть
стрільбу та самі ховаються від пострілів - екран 2/3), а на запису, починаючи з
40 хв. 12 сек. (екран 4/2), який за сюжетом евакуації пораненого ОСОБА_953 є
ідентичним з відео «M2U01353» - ці події відбувалися о 09 год. 32 хв. 46 сек.
того ж дня, що зайвий раз вказує на узгодженість між собою деталях, а відтак і
достовірність досліджених судом даних за цим епізодом.
Отже, станом на 09 год. 29 хв. 41 сек. потерпілий
ОСОБА_953 задокументований у пораненому стані. Крім того, потерпілий і за
результатами перегляду вказаних відео подій за його участю достеменно не зміг
загадати положення свого тіла - чи був розворот і якої глибини, в момент
потрапляння кулі в тіло, хоча і не виключав такого.
З урахуванням наведеного, суд критично як недостовірні
оцінює дані в первинних документах, в тому числі медичних - (т. 82 а. 52, 48,
72, 74), щодо різного часу та місця отримання поранення потерпілим, а саме 19
лютого чи 19 березня 2014 року, о 15 год. 52 хв. неподалік станції метро
«Майдан Незалежності» в м. Києві, оскільки вони спростовуються об`єктивними та
належно задокументованими даними про госпіталізацію потерпілого саме в ранці 20
лютого 2014 року, а також наведеними вище показаннями потерпілого в суді щодо
приблизного часу та точного місця свого поранення, які суд визнає достовірними.
Разом з тим, під час перегляду судом відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…» за епізодом загибелі ОСОБА_912 також
встановлено, що починаючи з 29 хв. 58 сек. запису на екрані 4/2 (09 год. 22 хв.
34 сек.) відтворюються обставини переміщення ОСОБА_912 на місце свого поранення,
тобто за друге дерево від кінця згаданої раніше алейки, де в цей час вже
фіксується потерпілий ОСОБА_950 в описаному ним одязі та дощовику, з 31 хв. 21
сек. запису на екрані 3/2 відтворюється перебування ОСОБА_912 та поруч
ОСОБА_837 , які рухаються навприсядки за згаданим вище другим деревом біля
рекламного щита (до 09 год. 24 хв. 02 сек.), з 31 хв. 34 сек. запису на екрані
2/2 відтворюється перебування ОСОБА_912 та ОСОБА_837 на тому ж місці (до 09
год. 24 хв. 20 сек.).
Отже, станом на 09 год. 24 хв. 20 сек. потерпілий
ОСОБА_953 поранення не мав, не був пораненим і присутній поруч з ним ОСОБА_3048
, що в сукупності за даними дослідженого відео поранення їх обох могло статися
в будь-який момент проміжку часу з 09 год. 24 хв. 20 сек. до 09 год. 29 хв. 41
сек. При цьому, оцінки часу з боку ОСОБА_953 , перебіг якого він описував
секундами, довіри не викликають через те, що вже із ОСОБА_3048 він разом
достеменно перебував, не будучи пораненим, до двох хвилин - з 09 год. 22 хв. 34
сек. до 09 год. 24 хв. 20 сек., а не декілька секунд, і саме ОСОБА_3048 до
нього приєднався, а не навпаки.
Зважаючи на черговість поранення за показаннями ОСОБА_837
(спочатку ОСОБА_916 , а потім він), з урахуванням останнього моменту своєї
прижиттєвої фіксації, потерпілий ОСОБА_950 міг отримати поранення у проміжок
часу з 09 год. 24 хв. 25 сек. (як мінімум через 5 секунд після поранення
ОСОБА_912 для того, щоб встигнути розвернутися і хоча б раз крикнути про
допомогу) до 09 год. 29 хв. 41 сек. і далі він, як мінімум до 09 год. 32 хв.
продовжував лежати на місці свого поранення, втрачаючи свідомість, доки не
почалася його евакуація.
Отже, суд оцінює як недостовірні, а тому відкидає
показання потерпілого ОСОБА_953 щодо свого мотиву руху вперед до місця, де він
у подальшому отримав своє поранення, (убезпечити ОСОБА_912 ), оскільки саме
ОСОБА_916 приєднався до ОСОБА_837 , а не навпаки.
Суд також критично оцінює припущення потерпілого під час
досудового розслідування і з приводу можливості його поранення з боку готелю
«Україна», яке спростовується його показаннями в суді про можливість отримання
поранення у русі (розворот праворуч), які суд визнає достовірними. Суд також
визнає достовірними показання потерпілого в суді щодо місця свого поранення
(друге, а не третє дерево), яке було уточнено потерпілим під час перегляду та
дослідження відео фіксації подій, які відбувалися за його участі.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновку
комісійної судово-медичної експертизи № 151-2014/о від 19 травня 2015 року,
яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 та ОСОБА_942 на підставі вивчення
всієї наявної медичної документації, протоколу слідчого експерименту від 16
червня 2014 року із записом його проведення, та безпосереднього огляду
потерпілого ОСОБА_837 , останній саме 20 лютого 2014 року до 09 год. 45 хв.
отримав одне (внаслідок одного пострілу) сліпе вогнепальне проникаюче поранення
грудної клітини, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за
критерієм небезпеки для життя), при цьому: - вхідна вогнепальна рана
розташована по задній поверхні грудної клітини справа; - напрямок ранового
каналу був справа наліво та дещо ззаду наперед, по його ходу була ушкоджена в
т.ч. і ліва легеня, з наявністю в лівій плевральній порожнині кулі (діаметром
7,7 мм, з чотирма полями нарізів правого нахилу), яка вилучена під час
оперативного втручання; - даний постріл був зроблений з нарізної вогнепальної
зброї калібру 7,62 (під патрон 7,62х39 мм) з неблизької дистанції. Під час
огляду членами експертної комісії потерпілого на задній поверхні грудної
клітини справа було виявлено практично овальної форми білісувато-сіро-синюшного
кольору рубець розміром приблизно 3х3,15 см (з орієнтацією довжинника на 11 та
5 годин умовного циферблату, з наявністю післяшовних рубчиків), рухомий, дещо
щільнуватий на дотик, не зрощений з підлеглими тканинами, поверхня якого
розташована практично на рівні відносно оточуючої шкіри, а також на лівій
бічній поверхні грудної клітини - рубець після проведеного оперативного
втручання (торакотомія). Враховуючи вищевикладені обставин, експерти дійшли
висновку про можливість отримання ОСОБА_1566 сліпого вогнепального проникаючого
поранення грудної клітини саме в обстановці та за обставин, які були зазначені
потерпілим у ході слідчого експерименту від 16 червня 2014 року, і при цьому
ОСОБА_950 був звернений правою бічною поверхнею тіла до напрямку дії
вогнепального снаряду (т. 82 а. 187-197).
Суд вважає, що даний комісійний висновок № 151-2014/о не
суперечить висновку експерта № 1162/е від 31 липня 2014 року в частині
висновків щодо дистанції пострілу та типу зброї, оскільки комісія брала до
уваги висновки балістичної експертизи вилученої з тіла потерпілого кулі.
В іншій частині висновок комісії експертів № 151-2014/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Як вбачається з листа ст. слідчого ГПУ №
17/1/2-32773-14 від 19 грудня 2014 року (т. 82 а. 181), надати для
виконання експертиз одяг ОСОБА_837 в незміненому стані, у який він був
одягнений 20 лютого 2014 року не представилось можливим, оскільки за
непридатністю до носіння його було знищено потерпілим.
Як видно з досліджених судом довідки МСЕК м.
Івано-Франківська № 1147 від 25 червня 2015 року та характеристик (т. 82
а. 42-47, 129-131, 133, 135, 137-139, 141, 142), ОСОБА_1109 25 червня 2015 року
встановлена ІІІ гр. інвалідності, при цьому сам він має на утриманні брата -
інваліда І групи.
Інші докази сторонами не подавалися.
Оцінюючи подані сторонами докази щодо факту подій за
епізодом поранення ОСОБА_837 , суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає
допустимими та достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Нажаль, сторона обвинувачення залишила поза увагою
результати досліджених під час судового розгляду прямих доказів щодо часу та
місця поранення вказаного потерпілого та з невідомих причин продовжувала
стверджувати про його перебування під час поранення за третім, а не другим
деревом, а за часом з 09 год. 17 хв., коли він очевидно фіксується живим
неушкодженим, і до 09 год. 45 хв., коли його вже давно евакуювали з місця
поранення.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на загальну
обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо, яка
детально описана за епізодом поранення ОСОБА_2862 . (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
«сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою
від Жовтневого палацу не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями, скритий характер обстрілу
правоохоронців за сніжною барикадою потребував відповідного реагування, яке
зовсім не передбачало необхідність здійснення ними вогневого впливу на всіх
активістів «Майдану», відсутність якого у подальшому у певні періоди часу в
жодний спосіб не збільшувало загрозу для життя та здоров`я правоохоронців.
Епізод поранення ОСОБА_837 у цій справі входить до числа
двадцяти восьми епізодів поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_1429 ,
ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 ,
ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 , ОСОБА_1046 ,
ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 , ОСОБА_916 ,
ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 , ОСОБА_1437 ,
ОСОБА_812 ) потерпілих, які відбувалися локально в межах одного сектору (вздовж
алейки, що веде від з`єднання з проїзною частиною вул. Інститутська в бік
Жовтневого палацу), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 22
до 30 хв.) та під час однієї і тієї ж події «Майдану» (відокремлений на відео
запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
епізод 8 «сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці двадцять вісім епізодів
мають спільну загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення
містить велику кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд
наголошує, що основна подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у
просуванні активістів «Майдану» від Жовтневого палацу по алейці, фіксація на
ній своїх позицій навпроти сніжної барикади, за якою перебували озброєні
співробітники РСП та інші озброєні правоохоронці, які, застосовуючи вогнепальну
зброю, діяли між собою спільно та злагоджено, намагаючись вогневим ураженням
зупинити таке просування активістів «Майдану». Таким чином, всі вказані
двадцять вісім епізодів, підкріплених цим загальним твердженням, слід
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд
відповідних подій.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_950 , 20 лютого 2014 року приблизно з 09 год. 24 хв.
25 сек. до 09 год. 29 хв. 41 сек., перебуваючи в м. Києві на кінці алейки від
Жовтневого палацу в бік її з`єднання з проїзною частиною вул. Інститутська (за
другим деревом від кінця), під час загострення протистояння між активістами
«Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної
зброї отримав внаслідок пострілу з нарізної зброї калібру 7,62х39мм одне сліпе
проникаюче поранення грудної клітини, яке відноситься до тяжкого тілесного
ушкодження, при цьому: - вхідна вогнепальна рана розташована по задній поверхні
грудної клітини справа; - напрямок ранового каналу був справа наліво та дещо
ззаду наперед, по його ходу була ушкоджена в т.ч. і ліва легеня, з наявністю в
лівій плевральній порожнині кулі, яка вилучена під час оперативного втручання.
В момент поранення ОСОБА_950 був звернений правою бічною поверхнею тіла до
напрямку дії вогнепального снаряду.
Вогнепальне сліпе поранення грудної клітини ОСОБА_1109
було завдано внаслідок одного пострілу з автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_19 ,
закріпленого за співробітником РСП ОСОБА_728 .
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
є доведеною поза розумним сумнівом причетність до вказаного поранення
потерпілого ОСОБА_837 конкретного співробітника РСП, який злагоджено разом з
іншими озброєними співробітниками РСП та правоохоронцями під час перебування за
сніжною барикадою з метою стримати просування вперед активістів застосовував
вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом
здійснення у даному випадку прицільного пострілу у напрямку скупчення людей
(відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8 (пункт 5.3.2 вироку).
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_950 разом з іншими
активістами поруч вчиняв конкретні дії, які становили чи могли бути оцінені
такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння з огляду на
взаємне розташування на місцевості, яке виключало можливість безпосереднього
контакту конфліктуючих сторін, відтак, законні підстави для застосування у
даному випадку вогнепальної зброї з боку працівників правоохоронних органів
були явно відсутні.
Задля повноти оцінок даний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 ,
ОСОБА_1429 , ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930
, ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 , ОСОБА_1046 ,
ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 , ОСОБА_916 ,
ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 , ОСОБА_1437 ,
ОСОБА_812 ) потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами оцінки
доказів за ними у своїй сукупності додатково викладені у вироку за результатами
дослідження останнього за часом з наведених епізодів - загибель ОСОБА_1279 .
5.4.53. За епізодом
поранення ОСОБА_437 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_693 показав,
що 20 лютого 2014 року, перебуваючи на вулиці Інститутська в місті Києві,
приблизно о 09 год. 25-30 вх. отримав три кульових вогнепальних поранення
грудної клітини з лівого боку, лівого плеча та лівої руки, хоча експертиза
встановила лише два таких поранення, у зв`язку з чим проходив лікування в КМКЛ
№ 17, де була вилучена одна куля з печінки, доля якої, як власне і одягу, в
якому він поступив до лікувального закладу, йому не відома, друга куля - ще й
досі перебуває в тілі біля хребта, оскільки її вилучення є небезпечним, а третя
- була зупинена бронежилетом та образком на шиї, загалом внаслідок отриманих
поранень в нього видалили селезінку, одну нирку, частину діафрагми.
Як також уточнив потерпілий ОСОБА_693 : - в акціях
протесту на «Майдані» брав епізодично участь з грудня 2013 року, обурившись
побиттям студентів; - 30 січня потрапив на вулиці Грушевського під водомет,
тому із застудою перебував на лікуванні два тижні, останній раз прибув на
«Майдан» 16 лютого 2014 року, був у складі 31 сотні, яку самостійно утворив з
однодумцями, оскільки окремі сотники втратили довіру намаганням на тих подіях
заробити гроші; - ранком 18 лютого брав участь у «мирній ході» з вимогою до
влади, щоб вона склала свої повноваження, отримав отруєння газом, бачив
використання зброї - двох пістолетів невідомими особами в цивільному одязі, які
стріляли в спини активістам, а потім сховалися в рядах правоохоронців; - в ніч
з 19 на 20 лютого він відпочивав у наметі біля будівлі Головпоштамту, ранком
після 08 год. побачив прорив активістами барикад, міліція відступала, десь біля
09 год. він з товаришами приєднався до наступу з метою відтіснити
правоохоронців від «Майдану», рушив через квітковий годинник у напрямку до
Жовтневого палацу, а потім по алейці серед перших майже дійшов до снігової
барикади, де і був поранений; - він бачив, що по них стріляють правоохоронці зі
зброї, яких ідентифікував за формою, але страху не відчував, оскільки була
перейдена межа і тому був готовий йти до останнього; - дійсно, поруч перед ним
за декілька метрів та за хвилину перед пораненням розірвалася граната, але
ушкоджень від вибуху він не отримав, хоча був контужений; - прорив був
стихійним, як йому здається, зі сцени чув застереження не наближатися до
правоохоронців, про те до них не прислухався; - конкретніше, вогнепальні
поранення від пострілів отримав, перебуваючи за другим деревом від кінця
алейки, яка з`єднує Жовтневий палац та вул. Інститутська, навпроти входу до
станції метро, праворуч лежав поранений чоловік, за декілька метрів перед ним
вже давно лежала вбита особа у чорному форменому одязі правоохоронця ногами в
їх бік, до них підбіг ще один хлопець із щитом і його теж поранили, намагаючись
евакуювати останнього та закрившись щитом, який тримав у лівій руці, остання
була зігнута в ліктьовому суглобі та прижата до тулуба, будучи навприсядки
звернутий трохи лівим плечем вперед, він, потерпілий відчув удар в ліве плече,
внаслідок контузії від вибуху гранати перед цим та больового шоку не може сказати,
чи всі поранення він отримав одночасно, вважає, що в нього могли стріляти з
лівої частини барикад, які були попереду, а також з будівель того ж боку
вулиці, хоча самих стрільців не бачив; - пізніше він дізнався, що один з серед
тих поранених був ОСОБА_3048 ; - є відео, на якому зафіксовано, як він,
потерпілий, вже після отриманого поранення відповзає в бік Жовтневого палацу
без щитів; - перед самим пораненням, коли спостерігав за діями правоохоронців,
бачив, як останні перебігали зі сніжної барикади за бетонну; - під час цих
подій був одягнутий у камуфляжні штани та куртку, під якою бронежилет, на ногах
- чорні захисні щитки, на голові мав зелену каску військового зразку, в руках
тримав міліцейський щит, який підняв біля квіткового годинника, щитки та бронежилет
він одержав від товариша 17 лютого, цей бронежилет та ще два були придбані в
Європі, з цього приводу він, потерпілий, бачив фіскальні чеки; - чи був
пошкоджений внаслідок пострілу в нього щит, за яким він ховався, потерпілий не
бачив, як і те, що саме було вилучено лікарями в КМКЛ № 17 з його тіла; - номер
телефону, яким він користувався під час подій 20 лютого 2014 року, …33-23; - 20
лютого до 09 год. він також був очевидцем отримання активістом поранення в
серце, коли той знаходився з лівої сторони вул. Інститутська навпроти сцени
«Майдану» звернутий передньою частиною тіла в бік готелю «Україна» і впав на
спину, описати цю особу йому важко, стрільця при цьому також не бачив; - зброї
в активістів під час згаданих подій за його участю не бачив; - вважає, що
правоохоронці, застосовуючи зброю, перевищили свої повноваження, сам він
небезпеки своїми діями для останніх не становив; - з приводу калібру кулі, яка
залишилася в тілі, чітких відповідей від лікарів не чув, називався калібр і
5,45, і 7,62 мм; - вважає, що в бік правоохоронців стріляли зі зброї 18 та 20
лютого 2014 року не активісти, а підіслані представники самої влади з метою
провокації кровопролиття, а самі правоохоронці, присягнувши народові, повинні
були перейти на його бік, щоб влада склала свої повноваження.
Згідно з дослідженими судом присяжних заявами
ОСОБА_1567 від 25 квітня та 17 липня 2014 року, в тому числі про злочин, копією
його паспорту, він просив в межах досудового розслідування, розпочатого
07 березня 2014 року за фактом його поранення, залучити його до даного
кримінального провадження як потерпілого через те, що 20 лютого 2014 року,
перебуваючи в м. Києві по вул. Інститутській, отримав вогнепальні поранення
грудної клітки, лівих плеча та руки (т. 95 а. 3, 5, 16-17, 21, 44).
Факт перебування ОСОБА_693 у вказаний ним час в
центральній частині міста Києва знайшов своє безспірне підтвердження під час
дослідження матеріалів тимчасового доступу до відомостей про місце
перебування 19 та 20 лютого 2014 року ідентифікованого ним власного телефону з
номером …33-23 в межах дії базових станцій телефонного оператора в центральній
частині м. Києва, а саме, 19 лютого - вулиця Хрещатик, 20 лютого - вулиця
Софіївська (ніч), останній дзвінок в 00 год. 16 хв. (т. 68 а. 104). Як при
цьому уточнив потерпілий, станом на ранок 20 лютого його телефон розрядився, а
тому ним не користувався.
Наведені вище показання потерпілого ОСОБА_1567
щодо: а) напрямку його руху від
Жовтневого палацу по алейці в бік вул. Інститутська до місця свого поранення;
б) самого місця отримання поранення - за другим деревом від кінця вказаної
алейки, лівіше від нього; в) положення тіла в момент поранення - навприсядки,
грудною клітиною та обличчям звернутий вперед у напрямку урядового кварталу до
верху вул. Інститутська, лівим плечем трохи вперед (умовно на 10 годину) і
прикритий щитом; г) ймовірного сектору, з якого потерпілий міг отримати
поранення - лівий бік вул. Інститутська, в тому числі будівля № 7, - також
знайшли своє підтвердження за результатами безпосереднього дослідження судом складеної потерпілим під час допиту слідчим схеми
місцевості центральної частини м. Києва (т. 95 а. 30), даних протоколу
слідчого експерименту від 20 жовтня 2015 року та додатків до нього
(план-схема, відео фіксація) (т. 95 а. 38-43), які містять аналогічні відомості
з цього приводу з уточненнями з боку потерпілого.
Так, потерпілий під час дослідження складеної ним під час
допиту слідчим схеми (т. 95 а. 30) уточнив,
що сектор, з якого було можливо здійснити в нього постріл, з його слів був
правильно позначений на схемі, однак, як зараз він вважає, такий сектор також
має охоплювати ліву частину сніжної та бетонної барикад, розміщених станом на
20 лютого 2014 року поперек вулиці Інститутська. Під час дослідження даних
відео фіксації слідчого експерименту потерпілий визнав, що не пам`ятає, чи
обертався він у просторі в момент отримання ним поранення, проте такої
можливості не відкидає, а тому вважає, що сектор є ширшим, аніж ним вказано під
час слідчого експерименту.
Зафіксованих на фотографіях захисту, які пройшли
процедуру відкриття і досліджувалися судом, активістів зі зброєю в руках (фото
№№ 16, 20, 31 та 33 - т. 93 а. 137, 141, 152 та 154), потерпілий ОСОБА_693 під
час подій 20 лютого 2014 року не бачив.
Відповідно до листа Центру ЕМД та МК м. Києва від
28 квітня 2014 року № 904/Б, за даними бази реєстрації викликів 20 лютого 2014
року до ОСОБА_1567 виїздів бригад швидкої медичної допомоги не зареєстровано
(т. 95 а. 62).
Натомість, згідно з листами КМКЛ № 17 від 24
вересня 2015 року № 679, 21 та 28 жовтня 2015 року №№ 746, 777, випискою з
медичної карти стаціонарного хворого № 187 КМКЛ № 17 та епікризу з
вказаної медичної карти, потерпілого ОСОБА_1567 20 лютого 2014 року близько 10
год. 30 хв. доставлено до відділення політравми КМКЛ № 17 з діагнозом:
«Поєднана травма. Вогнепальне торакоабдомінальне поранення. Поранення діафрагми
зліва, селезінки, лівої нирки. Вогнепальний перелом 11-го ребра зліва.
Лівобічний малий гемоторакс. Гемоперитонеум. Вогнепальний перелом лівої плечової
кістки з пошкодженням судинно-нервового пучка». Перебував на лікуванні по 24
лютого 2014 року, після оперативного втручання разом з видаленим біологічним
матеріалом стороннє тіло («металевий уламок») був втрачений (т. 95 а. 74, 78,
81, 83, 117).
Факти подальшого стаціонарного лікування потерпілого
ОСОБА_1567 у зв`язку з лівосторонньою нефректомією, спленектомією, переломом
діалізу лівої плечової кістки із пошкодженням нервів на рівні плеча та після
реконструкції плечової артерії внаслідок вогнепального поранення, а саме, з 25
лютого по 24 березня 2014 року у 4-ій Військовій клінічній лікарні (м. Вроцлав
Польської Республіки), з 24 березня по 17 квітня 2014 року у Військовому
медичному інституті Центральної клінічної лікарні Міністерства національної оборони
Республіки Польща ( АДРЕСА_14 ) та з 29 квітня по 05 травня 2014 року у
Львівському обласному госпіталі інвалідів війни та репресованих ім. Ю. Липи -
знайшли своє документальне підтвердження під час дослідження судом присяжних медичної
документації вказаних лікувальних закладів (т. 95 а. 84-107). При цьому, як
видно з висновку мультиспіральної комп`ютерної томографії (протокол обстеження
від 25 квітня 2014 року, м. Львів), що також підтверджено даними рентгенівських
знімків, в ОСОБА_2780 А виявлені пневмо-фібротчні зміни лівої легені,
повздовжній перелом плечової кістки ліворуч, а також стороннє тіло (куля) в
м`яких тканинах латеральніше L2 хребця (т. 95 а. 106-116).
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 139
від 16 травня 2014 року, яку провів експерт ОСОБА_1568 (т. 95 а. 122-123),
на тілі гр. ОСОБА_1567 виявлено: рубець під реберною дугою зліва по
серединно-пахвинній лінії, рубець від оперативного втручання під реберною дугою
зліва, косий рубець на внутрішній поверхні верхньої третини лівого стегна
(післяопераційний), ліва рука з накладеним апаратом Елізарова, повністю з
гіпсовою іммобілізацією та накладеною пов`язкою. За медичною документацією
виставлено діагноз: «Поєднана травма. Вогнепальне торакоабдомінальне за
очеревинне поранення. Поранення діафрагми, селезінки, лівої нирки. Вогнепальний
перелом 11-го ребра зліва. Лівобічний малий гемоторакс. Гемоперітонеум.
Вогнепальний перелом лівої плечової кістки з пошкодженням судинно-нервового
пучка. Інфіковані рани в ділянці передпліччя. Стан після гострої ішемії лівої
верхньої кінцівки. Відкритий вогнепальний перелом лівої плечової кістки,
синтезований стержневим апаратом. Післятравматичний неврит середнього та
променевого нервів лівої верхньої кінцівки. Стан після спленектомії, лівобічна
нефректомія, дренування лівої плевральної порожнини». Ці ушкодження являються
результатом вогнепального поранення та проведених в подальшому медичних
маніпуляцій, можуть відповідати даті 20 лютого 2014 року, що не суперечить
даним медичної документації і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за
ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.
При цьому в контексті висловлених сторонами провадження
різних припущень щодо характеру вогнепальних поранень на тілі потерпілого
ОСОБА_1567 - чи то внаслідок вибухової травми, чи то внаслідок пострілу зі
зброї, суд звертає увагу на те, що у висновку експертизи № 139 експертом
бралися до уваги об`єктивні судово-медичні дані, зафіксовані лікарями згаданих
вище польських медичних закладів, за якими виявлені вогнепальні поранення є
наслідком застосування військової чи мисливської довгоствольної зброї, а також
виявлені рентгеноконтрастні тіні - одна (куля) розміром приблизно 2,0 х 0,5 см
біля хребта з лівого боку на рівні поперечного відростка хребця L2 та численні
- металевих чужорідних тіл серед уламків кісток у м`яких тканинах лівого плеча
(т. 95 а. 85, 86, 91, 92).
Судово-медичні дані про наявність в м`яких тканинах
ОСОБА_1567 латеральніше L2 хребця (біля хребта з лівого боку на рівні
поперечного відростка хребця L2) стороннього тіла (кулі) знайшли своє
підтвердження як у згаданому вище висновку мультиспіральної комп`ютерної
томографії, так об`єктивно і на оглянутих лікарями та безпосередньо судом
рентгенівських знімках.
У висновку експерта № 139 прямо вказано на належний
переклад поданої на дослідження медичної документації за даним епізодом
походженням із-за кордону, що підтверджено відповідними печатками завіреного
перекладу (т. 95 а. 85-105, 123), що суд визнає достатнім для того, щоб визнати
відомості, які вона містить, а також похідні від неї докази допустимими для
цілей даного провадження.
За іншим висновком судово-медичної експертизи № 1009/Е
від 02 липня 2014 року, яку провела експерт ОСОБА_1199 (т. 95 а. 128-132),
у ОСОБА_1567 на момент звернення за медичною допомогою 20 лютого 2014 року о 10
год. 30 хв. були виявлені наступні тілесні ушкодження: а) вогнепальне
проникаюче тороко-абдомінальне поранення: рана (вхідний отвір) у проекції 9
ребра по середнє-пахвовій лінії зліва, від якої відходить рановий канал,
направлений ззовні досередини, по ходу якого ушкоджуються м`які тканини грудної
стінки, проникає у ліву плевральну порожнину (з явищами гемотораксу - наявність
у плевральній порожнині до 300 мл крові), послідуючим пораненням діафрагми, що
проникає у черевну порожнину, з ушкодженням селезінки (повне руйнування її по
діафрагмальній і вісцеральній поверхні), ушкодженням лівої нирки (повне
поперечне руйнування нирки), явищами внутрішньочеревної кровотечі (наявність у
черевній порожнині до 1000 мл крові), послідуючим оперативним видаленням
селезінки (спленектомія) лівої нирки (нефректомія) та стороннього тіла
(металевий уламок) з черевної порожнини; б) вогнепальне (відкрите) поранення
лівого плеча: рана по внутрішній поверхні плеча в середній третині 20х10 см,
уламковий перелом діалізу плечової кістки, поранення плечової артерії на рівні
перелому, контузія променевого та ліктьового нервів. Вищезазначені тілесні
ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для
життя), утворилися внаслідок вибухової травми, про що свідчать їх характер та
морфологія, в результаті не менше двох дій травмуючих чинників вибуху (вибухова
хвиля, продукти вибуху, осколки та інше), що могло бути внаслідок вибуху
невідомого пристрою. Вирішити питання щодо характеристик (а за наявності даних
- й індивідуальних ознак) знаряддя, від якого утворилося виявлені тілесні
ушкодження, можливо лише під час проведення експертизи одягу (у незмінному
стані) у якому ОСОБА_693 був одягнений під час спричинення йому цих тілесних
ушкоджень та після проведення експертизи «сторонніх тіл», які були вилучені у
ОСОБА_1567 під час проведення йому оперативного втручання.
Натомість, як випливає з висновку експерта № 1009/Е,
останнім не бралися до уваги судово-медичні дані, зафіксовані лікарями згаданих
вище польських медичних закладів, експертом у висновку № 139, у висновку
мультиспіральної комп`ютерної томографії та об`єктивно на рентгенівських
знімках, на яких фіксується стороннє тіло у формі кулі. Експертом у своєму
висновку № 1009/Е взято до уваги лише первинні медичні дані з КМКЛ № 17,
зокрема і описані рентгенологом дві рентгенограми, на одній з яких визначається
уламковий перелом плечової кістки з множинними включеннями сторонніх тіл
металевої щільності і саме ці інформативно обмежені дані покладені експертом в
основу свого висновку № 1009/Е, який за таких обставин суд оцінює критично як
такий, що одержаний на неповних даних.
Більш того, висновок експерта № 1009/Е щодо виключно
вибухового характеру травм, виявлених на тілі потерпілого ОСОБА_1567 , спростовується
показаннями останнього, які суд визнає достовірними, оскільки вони підтверджені
всією сукупністю інших судово-медичних даних.
Відповідно до дослідженого судом присяжних висновку
комісійної судово-медичної експертизи № 220-2015/о від 06 листопада 2015 року,
яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 і ОСОБА_942 (т. 95 а. 137-145),
дослідивши при цьому обидва висновки попередніх експертиз, протоколи допиту
потерпілого та результати проведеного з ним слідчого експерименту, не зважаючи
на відсутність одягу потерпілого ОСОБА_1567 та стороннього тіла, яке було
вилучене під час надання останньому медичної допомоги, комісія експертів дійшла
висновку, що ОСОБА_693 саме 20 лютого 2014 року до 10 год. 30 хв. отримав: а)
наскрізне дотичне вогнепальне поранення лівого плеча, при цьому вогнепальна
рана була розташована по переднє-внутрішній поверхні середньої третини плеча, а
в глибині її була ушкоджена плечова кістка, судини та нерви плеча; б) сліпе
вогнепальне поранення тулуба, при цьому вхідна вогнепальна рана була
розташована на лівій бічній поверхні тулуба (в проекції 9-ого ребра по
середнє-пахвовій лінії), по ходу ранового каналу були ушкоджені, в т.ч.
лівий купол діафрагми, селезінка та ліва нирка, з наявністю в черевній
порожнині стороннього тіла - «металевого уламку», який був видалений при
наданні медичної допомоги. Напрямок ранових каналів обох вище вказаних поранень
був зліва направо. Взаємне розташування обох вогнепальних ран, в т.ч. і
«можливість їх знаходження» по одній умовній лінії за умов перебування лівої
верхньої кінцівки в певному (в зігнутому в ліктьовому суглобі та приведеному до
тулуба) положенні, що, з урахуванням факту застосування з боку потерпілого
перешкоди (металевого щита, і, можливо, бронежилету) з віддзеркаленням на
характер вогнепальних поранень («руйнування» діалізу плечової кістки при
дотичному поранен-ні плеча, об`єм ушкоджених органів черевної порожнини при
сліпому характері поранення з наявністю «не цілого» снаряду), та з
урахуванням об`єктивних рентгено-логічних даних наявності в товщі м`яких тканин
лівого плеча чисельних сторонніх тіл металевої щільності дозволило експертам
стверджувати про те, що зазначені вище вогнепальні поранення могли утворитися
внаслідок одного пострілу з нарізної вогнепальної зброї. Обставини отримання
вогнепальних поранень, на які вказував потерпілий у ході слідчого експерименту
від 20 жовтня 2015 року, в т.ч. щодо його положення і пози, відповідають та
корелюють з наявними судово-медичними даними: - в момент отримання вогнепальних
поранень ОСОБА_693 був звернутий лівою бічною поверхнею тіла (з притисканням
лівого плеча до лівої бічної поверхні тулуба) до особи, яка проводила постріл;
- постріл був зроблений з неблизької дистанції.
Як випливає з висновку комісії експертів № 220-2015/о,
останніми не оцінені судово-медичні дані про наявність в тілі потерпілого ще
однієї кулі.
Також, під час дослідження даного висновку № 220-2015/о
потерпілий категорично стверджував, що за відчуттям він отримав три влучення
куль, лише одне з яких не призвело до наслідків (кулю затримав бронежилет),
друга - була вилучена лікарями, а потім втрачена, хоча її не бачив, а третя - й
досі залишається в тілі.
Оцінивши системно як показання потерпілого, так і всі три
вказані висновки судових медиків у наведеній частині, суд присяжних вважає
встановленим поза розум-ним сумнівом те, що ОСОБА_693 саме 20 лютого 2014 року
отримав: а) наскрізне дотичне вогнепальне поранення з вхідною раною на
переднє-внутрішній поверхні середньої третини лівого плеча; б) сліпе
вогнепальне поранення тулуба, при цьому вхідна вогнепальна рана була
розташована на лівій бічній поверхні тулуба (в проекції 9-ого ребра по
середнє-пахвовій лінії) з наявністю в черевній порожнині стороннього тіла -
«металевого уламку», який був видалений при наданні медичної допомоги.
Наявність однієї вхідної та однієї вихідної рани лівого
плеча, перебування напрямку ранового каналу, що їх з`єднує зліва направо, на
одній умовній лінії з рановим каналом, що розпочинається на лівій бічній
поверхні тулуба, враховуючи показання потерпілого про перебування його лівої
верхньої кінцівки в зігнутому в ліктьовому суглобі та прижатому до тулуба
положенні, вказує на єдину можливість їх заподіяння - внаслідок одного
пострілу, куля від якого чітко візуалізується на рентгенограмах. Ці дані
підтверджені судово-медичними даними, в тому числі висновком експерта № 139, і
не суперечать висновку комісійної судово-медичної експертизи № 220-2015/о, а
тому повністю виключають версію заподіяння вказаних тілесних ушкоджень саме і
виключно внаслідок вибуху. Взаємне розташування обох вогне-пальних ран з
віддзеркаленням на тяжкий характер вогнепальних поранень та візуалізацію кулі в
тілі потерпілого вказує на те, що ці рани могли утворитися внаслідок пострілу з
нарізної вогнепальної зброї - з цього приводу наявні судово-медичні дані.
Що ж стосується факту вилучення з черевної порожнини
потерпілого стороннього тіла - «металевого уламку» та об`єктивних
рентгенологічних даних наявності в товщі м`яких тканин лівого плеча чисельних
сторонніх тіл металевої щільності, то ці дані з урахуванням встановленого в
суді характеру виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень - внаслідок пострілу
з нарізної вогнепальної зброї, узгоджуються з обставинами використання
потерпілим в момент отримання такого поранення металевої перешкоди - щита,
осколки якого, в тому числі самого снаряду, могли їх утворити. Припущення
потерпілого про те, що з його тіла в КМКЛ № 17 була вилучена саме куля, суд
оцінює критично, а відтак відхиляє як недостовірне, оскільки жодного свого
підтвердження воно не знайшло, за документацією опис вилученого стороннього
тіла обмежується вказівкою на те, що це був металевий уламок.
З урахуванням наведеного, суд присяжних оцінює показання
потерпілого ОСОБА_1567 , про те, що він отримав поранення від влучення двох
куль як припущення, а відтак відхиляє як недоведене, оскільки саме у такій
спосіб останнім подано цю інформацію, яка свого жодного документального
підтвердження не знайшла, як і відсутні розумні сумніви щодо викладених вище
висновків суду з цього приводу.
В іншій частині висновок комісії експертів № 220-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) та інших даних у сфері балістики (здійснення пострілу в
потерпілого зі зброї калібру 7,62 (під патрон 7,62х39 мм), який оцінено
експертами лише як можливий) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Під час дослідження в судому засіданні відео під
назвою «M2U01353», розміщене в папці «Y_U - Пошукова група» на диску з
написом «ВідеоЕвеліни» (т. 70 а. 42), на самому початку запису потерпілий
ОСОБА_693 ідентифікував себе, як у вище описаному камуфльованому одязі
відповзає після отриманого поранення в бік Жовтневого палацу, поруч також
евакуюють особу в синьому дощовику, яка була поранена поруч з ним (ідентифікований
за результатами судового розгляду потерпілий ОСОБА_950 ), місцем його поранення
є дерево, яке поруч з рекламним щитом, на 01 хв. 11 сек. цього запису чітко
візуалізується дерево поруч з рекламним щитом, на яке вказав потерпілий як
місце свого поранення, як друге від кінця алейки. Крім того, на 45 сек. запису
даного відео зафіксовано бетонну барикаду, верхню частину лівого боку якої, як
уточнив потерпілий, він вільно оглядав з місця свого поранення, перебуваючи у
положенні навприсядки, сніжна барикада, лівий бік якої продовжувався до початку
кар`єру, цьому не заважав.
На досліджених судом присяжних відео під назвами «47 _
20.02.2014» та «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)», розміщених відповідно на диску Verbatim DVD-R …50582 (т. 8
а. 130) та флеш носії (т. 90 а. 40), зафіксовані обставини поранення
ідентифікованого за результатами судового розгляду ОСОБА_912 , поруч з яким, за
словами потерпілого ОСОБА_1567 , перебував і він. Так, на 01 хв. 48 сек. запису
відео «47 _ 20.02.2014», який відповідає 31 хв. 28 сек. другого відео (екран
3/2), зафіксовано потерпілого біля другого дерева з кінця алейки навпроти
рекламного щита, поруч з ним ОСОБА_950 в синьому дощовику. На 01 хв. 53 сек.
запису відео «47 _ 20.02.2014», який відповідає 37 хв. 08 сек. другого відео
(екран 4/2) (акцентований авторами обох відео астрономічний час - 09 год. 29
хв. 41 сек.), зафіксовано як біля того ж дерева отримує поранення ОСОБА_916 ,
поруч лежить поранений ОСОБА_950 в дощовику, як уточнив потерпілий ОСОБА_693
через декілька секунд отримує поранення і він.
За епізодами загибелі ОСОБА_1558 та поранення ОСОБА_837
судом детально проаналізоване усе наявне відео з фіксацією цих конкретних
подій. Встановлено, що через обмежену інформативність відеозаписів ОСОБА_916
отримав поранення у період часу з 09 год. 24 хв. 20 сек. до 09 год. 29 хв. 36
сек., а ОСОБА_950 - з 09 год. 24 хв. 25 сек. до 09 год. 29 хв. 41 сек. За
показаннями ОСОБА_693 , він отримав поранення після поранення вказаних осіб.
Таким чином, зважаючи також і об`єктивні дані згаданого
відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…», орієнтовний час
поранення ОСОБА_1567 становить з 09 год. 24 хв. 30 сек. до 09 год. 30 хв. 03
сек., коли припинився обстріл активістів на тривалий час (відокремлений на
відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…» епізод 9 (пункт
5.3.2 вироку).
При цьому також звертає на себе увагу і те, що за даними
відео під назвою «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…» (т. 90 а.
40), чітко зафіксовано на момент згаданих вище подій перебування озброєних осіб
у чорному форменому одязі з жовтими пов`язками на руках і без таких за лівою
частиною сніжною барикади, які не застосовують зброю (з 33 хв. 58 сек. до 35
хв. 14 сек. запису (екран 3/3), що відповідає проміжку астрономічного часу з 09
год. 26 хв. 32 сек. до 09 год. 27 хв. 48 сек.), частково відходять з цієї
частини сніжної барикади за бетону барикаду (з 36 хв. 17 сек. запису (екран
2/3), що відповідає 09 год. 28 хв. 50 сек. астрономічного часу), дві особи
серед них продовжують залишатися за сніжною барикадою (з 36 хв. 47 сек. запису
(екран 2/3), що відповідає 09 год. 29 хв. 20 сек. астрономічного часу), при
цьому чітко візуалізуються обставини обоюдної перестрілки, а саме особою у
чорній формі з жовтими пов`язками на обох руках ведення вогню з автомата
Калашникова в бік алеї, яка веде до Жовтневого палацу (36 хв. 49 сек. запису
або 09 год. 29 хв. 23 сек. астрономічного часу; 36 хв. 52 сек. запису або 09
год. 29 хв. 25 сек. відповідно; 36 хв. 55 сек. запису або 09 год. 29 хв. 28
сек. відповідно; 37 хв. 04 сек. запису або 09 год. 29 хв. 38 сек. відповідно;
37 хв. 14 сек. запису або 09 год. 29 хв. 47 сек. відповідно; 37 хв. 15 сек.
запису або 09 год. 29 хв. 48 сек. відповідно;), так і слідів пострілів в її бік
(36 хв. 48 сек. запису або 09 год. 29 хв. 22 сек. відповідно, 36 хв. 50 сек.
запису або 09 год. 29 хв. 24 сек. відповідно; 36 хв. 55 сек. запису або 09 год.
29 хв. 28 сек. відповідно; 36 хв. 57 сек. запису або 09 год. 29 хв. 30 сек.
відповідно; 36 хв. 59 сек. запису або 09 год. 29 хв. 32 сек. відповідно; 37 хв.
11 сек. запису або 09 год. 29 хв. 44 сек. відповідно), о 09 год. 29 хв. 50 сек.
останні бійці в чорній формі покидають позицію сніжної барикади і переміщуються
за бетонну барикаду (37 хв. 17 сек. запису (екрани 2/3 та 4/4). Для цією
перестрілки також характерні різниця пострілів за звуком, їх більша кількість
аніж, це візуалізується на відео в даний проміжок часу, що вказує на
використання різних видів зброї, а також декілька незафіксованих на даному
відео джерел ведення вогню.
Оцінюючи показання потерпілого ОСОБА_693 , суд присяжних
бере до уваги, що вони повністю узгоджуються як з наведеними вище доказами, так
і з встановленими судом даними за епізодом вбивства ОСОБА_912 , в тому числі й
з показаннями потерпілого ОСОБА_837 (особа в синій накидці з капюшоном
очевидець вказаних подій). Відтак сумніви в достовірності показань потерпілого
ОСОБА_693 об`єктивно відсутні.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом поранення ОСОБА_295 (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
«сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою
від Жовтневого палацу не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями, скритий характер обстрілу
правоохоронців за сніжною барикадою потребував відповідного реагування, яке
зовсім не передбачало необхідність здійснення ними вогневого впливу на всіх
активістів «Майдану», відсутність якого у подальшому у певні періоди часу в
жодний спосіб не збільшувало загрозу для життя та здоров`я правоохоронців.
Епізод поранення ОСОБА_693 у цій справі входить до числа
двадцяти восьми епізодів поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_1429 ,
ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 ,
ОСОБА_950 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 , ОСОБА_1046 ,
ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 , ОСОБА_916 ,
ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 , ОСОБА_1437 ,
ОСОБА_812 ) потерпілих, які відбувалися локально в межах одного сектору (вздовж
алейки, що веде від з`єднання з проїзною частиною вул. Інститутська в бік
Жовтневого палацу), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 22
до 30 хв.) та під час однієї і тієї ж події «Майдану» (відокремлений на відео
запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
епізод 8 «сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці двадцять вісім епізодів
мають спільну загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення
містить велику кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд
наголошує, що основна подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у
просуванні активістів «Майдану» від Жовтневого палацу по алейці, фіксація на
ній своїх позицій навпроти сніжної барикади, за якою перебували озброєні
співробітники РСП та інші озброєні правоохоронці, які, застосовуючи вогнепальну
зброю, діяли між собою спільно та злагоджено, намагаючись вогневим ураженням
зупинити таке просування активістів «Майдану». Таким чином, всі вказані
двадцять вісім епізодів, підкріплених цим загальним твердженням, слід
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд
відповідних подій.
Вищенаведені докази у своїй сукупності та співставленні з
усією очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_693 вранці 20 лютого 2014 року з 09
год. 24 хв. 30 сек. до 09 год. 30 хв. 03 сек., перебуваючи в м. Києві на кінці
алейки від Жовтневого палацу в бік її з`єднання з проїзною частиною вул.
Інститутська (за другим деревом від кінця), під час протистояння між
активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням
вогнепальної зброї отримав внаслідок одного пострілу із нарізної вогнепальної
зброї з неблизької дистанції: а) одне наскрізне дотичне вогнепальне поранення
лівого плеча; б) сліпе вогнепальне поранення тулуба з ушкодженням внутрішніх
органів та з наявністю залишеної у тілі кулі, що відносяться до тяжкого
тілесного ушкодження за ознакою небезпечності для життя в момент заподіяння. В
момент поранення ОСОБА_693 був звернений лівою бічною поверхнею тіла до
напрямку дії вогнепального снаряду та верху вул. Інститутська.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Однак,
безспірно доведеним є те, що вогнепальне поранення було завдано ОСОБА_1569 з
території, на якій саме в цей час перебували озброєні співробітники РСП та інші
працівники правоохоронних органів, які злагоджено всі разом під час перебування
за сніжною барикадою з метою стримати просування вперед активістів
застосовували вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб,
шляхом здійснення у даному випадку прицільного пострілу у напрямку скупчення
людей (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8 (пункт 5.3.2 вироку).
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_693 разом з іншими
активістами поруч вчиняв конкретні дії, які становили чи могли бути оцінені
такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння з огляду на взаємне
розташування на місцевості, яке виключало можливість безпосереднього контакту
конфліктуючих сторін, відтак, законні підстави для застосування у даному
випадку вогнепальної зброї з боку працівників правоохоронних органів були явно
відсутні.
Задля повноти оцінок даний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 ,
ОСОБА_1429 , ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 ,
ОСОБА_930 , ОСОБА_950 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 ,
ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 ,
ОСОБА_916 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 ,
ОСОБА_1437 , ОСОБА_812 ) потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами
оцінки доказів за ними у своїй сукупності додатково викладені у вироку за
результатами дослідження останнього за часом з наведених епізодів - загибель
ОСОБА_1279 .
5.4.54. За епізодом
поранення ОСОБА_438 .
Згідно з дослідженими судом заявами від 03 та 23
червня 2014 року ОСОБА_1570 , який ідентифікований шляхом дослідження копії
його паспорту, про вогнепальне поранення лівої ноги близько 09 год. ранку 20
лютого 2014 року під час акцій протесту в м. Києві по вул. Інститутська було
розпочате 18 червня 2014 року досудове розслідування, а його самого визнано
потерпілим (т. 114 а. 7, 18, 28-29).
Як видно з дослідженого судом листа Центру
екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва від 26 червня
2014 року № 1437/б (т. 114 а. 83-85), 20 лютого 2014 року о 09 год. 45 хв. було
прийнято виклик з Майдану Незалежності в м. Києві про поранення ОСОБА_1570 ,
який о 10 год. 30 хв. був госпіталізований з приводу вогнепального поранення до
КМКЛ № 12.
Як видно з фото фрагменту компільованого до
протоколу допиту ОСОБА_1570 від 03 червня 2014 року названого ним самим
відеозапису «ШОК!В сети появилось НОВОЕ видео расстрела на Институтской
20-го февраля! (1)» (запис на 15 хв. 01 сек.) та додатку до цього протоколу
у виді схеми місцевості, потерпілий у чорній курточці, чорній шапочці та
світло синіх штанах, як він ідентифікував себе сам, після поранення перебував
(відповзав в бік Жовтневого палацу) на алейці, яка веде від Жовтневого палацу в
напрямку до вул. Інститутська, поблизу початку напису білою фарбою на зеленому
паркані «Хмельничани вже тут» (т. 114 а. 25, 26).
Вказані відомості, допустимість походження яких для суду
захист поставив під сумнів, містять не показання потерпілого, а сформовані за
його безпосередньої участі під час допиту слідчим документи - фото та схема
місцевості, саме відомості з яких і приймаються судом до уваги. Отже, суд
присяжних не вбачає підстав для задоволення клопотання захисту про визнання цих
відомостей недопустимими доказами.
Крім того, звертає на себе увагу і те, що фрагмент
компільованого до вказаного протоколу допиту відеозапису «ШОК!В сети появилось
НОВОЕ видео расстрела на Институтской 20-го февраля! (1)», його параметри
фіксації на запису (15 хв. 01 сек.) вказують на ідентичність цього відеозапису
іншому відео, яке судом хоча й під різними назвами проте у повному обсязі було
досліджено шляхом перегляду. А саме, «Расстрел активистов Майдана на
Институтской 20 февраля» чи «Інститутська 20 лютого. Вбивство
майданівців» (епізоди ОСОБА_1075 , ОСОБА_1100 , ОСОБА_317 , ОСОБА_485 ,
ОСОБА_1571 , ОСОБА_686 та багатьох ін. - джерела розміщення відповідно т. 52 а.
173; т. 81 а. 120; т. 89 а. 66 тощо).
Аналіз повністю дослідженого судом відео «Інститутська
20 лютого. Вбивство майданівців» вказує на те, що на 14 хв. 34 сек. вперше
зафіксовано потерпілого ОСОБА_1570 , як він ідентифікував себе сам на фрагменті
компільованого до протоколу допиту відеозапису «ШОК!В сети появилось НОВОЕ
видео расстрела на Институтской 20-го февраля! (1)». При цьому ОСОБА_1433
(крайній справа) сидів ногами до зеленого паркану, який мав тільки нижню
частину, а спиною до джерела зйомки через це на початку і не видно синіх
джинсів, на 14 хв. 35 сек. лунає звук одиночного пострілу, ОСОБА_1433 падає
розвертаючись праворуч і починає повзти в напрямку до Жовтневого палацу (далі
потерпілий фіксується на проміжках запису, починаючи з 14 хв. 42 сек., 15 хв.
00 сек. - відбувається його евакуація).
Вказане відео «Інститутська 20 лютого. Вбивство
майданівців» компільоване до також повністю дослідженого судом відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій
- т. 90 а. 40), на якому зафіксовані аналогічні обставини поранення ОСОБА_1572
. Зокрема, на екрані 4/2 зафіксовано момент одночасного поранення ОСОБА_1570 та
лівіше від нього біля того ж паркану ідентифікованого за результатами судового
розгляду потерпілого ОСОБА_780 , який супроводжується чітким відокремленим
звуком одиночного пострілу (32 хв. 15 сек. запису, акцентований автором відео
час 09 год. 24 хв. 48 сек.), а далі, як він лежить вже поранений ще за згаданим
надписом «Хмельни-чани вже тут» на зеленому паркані (запис, починаючи з
32 хв. 22 сек., акцентований автором відео час 09 год. 24 хв. 55 сек.), далі як
він лежить поранений біля вказаного надпису на паркані - компільований до
протоколу допиту фрагмент (запис, починаючи з 32 хв. 40 сек., акцентований
автором відео час 09 год. 25 хв. 13 сек.).
Аналогічні відомості щодо обставин поранення ОСОБА_1570 ,
в тому числі і щодо часових параметрів, внаслідок використання тих самих
вихідних даних на відео містить і відео під назвою «October_Palace_
Last_altitude» (Диск Verbatim DVD-R …50582 - т. 8 а. 130), а саме екран
3/3, відповідні дані запису 31 хв. 05 сек., 31 хв. 12 сек. та 31 хв. 30 сек. (протокол огляду - т. 114 а. 71-73).
Ці дані повністю узгоджуються між собою, а тому їх, а
також більш точні та вивірені часові параметри відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» суд кладе в основу свого вироку.
Згідно з даними протоколу слідчого експерименту від 03
червня 2015 року та додатку до нього (відеозапис) (т. 114 а. 45-47),
потерпілий ОСОБА_1433 20 лютого 2014 року отримав вогнепальне поранення в
область лівого коліна, перебуваючи на алейці, яка веде від Жовтневого палацу в
напрямку до вул. Інститутська, будучи в положенні напівсидячи, передом тулубу
був звернутий до верху вул. Інститутська, при цьому потерпілий припустив що
рановий канал був справа на ліво, спереду назад (запис слідчого експерименту на
03 хв. 51 сек., 05 хв. 07 сек.).
Ці дані в частині розташування тіла потерпілого в момент
поранення у просторі не узгоджуються з відомостями, які містять досліджені вище
відеозаписи - потерпілий передом тулубу був звернутий не до верху вул.
Інститутська, а в її ліву сторону, ногами в бік паркану, біля якого він сидів.
Відтак результати слідчого експерименту з цього приводу суд оцінює критично, як
помилкові і такі, що спростовані дослідженими судом об`єктивними
відеоматеріалами, на яких зафіксовані ці події. Суд звертає увагу і на те, що
під час слідчого експерименту спеціалісти у галузі медицини та балістики не
залучалися. В інший частині результати слідчого експерименту, а саме, щодо
локації потерпілого в момент поранення, суд визнає достовірними, оскільки вони
узгоджуються з дослідженими судом відеоматеріалами.
Шляхом системного аналізу досліджених в судовому
засіданні даних, які містить згадане відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2…», встановлено, що станом на 09 год. 24 хв. 48 сек., коли фіксується
звук пострілу, озброєні АКМС бійці РСП та інші озброєні працівники
правоохоронних органів продовжують перебувати за сніжною барикадою,
безпосереднє здійснення пострілів на відео не зафіксовано.
Факт лікування ОСОБА_1570 з діагнозом «наскрізне
вогнепальне поранення лівого колінного суглобу» у КМКЛ № 12 з 20 по 22 лютого
2014 року, а у подальшому в лікарнях м. Тернопіль та Дніпропетровської області
підтверджується даними досліджених судом довідок лікарень, в тому числі
про вартість лікування, виписок з медичних карт стаціонарно хворого КМКЛ
№ 12 за № 2679, Дніпропетровської обласної фізіотерапевтичної лікарні «Солоний
лиман» за № 1328, університетської лікарні м. Тернопіль за № 02/01998,
розміщеної в мережі Інтернет фотографії потерпілого в цій лікарні (т. 114 а.
8-12, 78, 89).
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичної експертизи № 1165/Е від 24 липня 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_952 на підставі аналізу з дозволу потерпілого медичних документів
на ОСОБА_1570 (т. 114 а. 41, 53-57), в останнього на момент звернення за
медичною допомогою о 10 год. 40 хв. виявлено тілесне ушкодження у виді
відкритої травми лівого колінного суглобу: рана у ділянці внутрішнього краю
надколінку діаметром 1,5 см з нерівними осадженими краями, від якої справа
наліво, ззовні у середину відходить рановий канал з пошаровим ушкодженням
шкіри, клітковини, дистального метаепіфізу лівої стегнової кістки (уламковий
перелом), з наявністю рани у ділянці зовнішнього виростку по задній поверхні
діаметром до 2,5 см. Вказане ушкодження має середній ступень тяжкості та
утворилося від однократної ударної дії тупого предмету з обмеженою поверхнею
контакту внаслідок або пострілу з вогнепальної зброї, або вибуху (дія уламків
тощо). Для одержання більш конкретних висновків необхідне експертне дослідження
одягу, в якій був одягнутий потерпілий в момент поранення.
Зауваження захисту щодо суперечності вказаного висновку в
частині визначення напрямку ранового каналу є надуманими, оскільки вказівка
експерта на характер такого напрямку одночасно справа наліво та ззовні у
середину вказує не на окремі напрямки одного ранового каналу, а виключно на
двомірний вимір такого напрямку.
Крім того, звертає на себе увагу і те, що враження
потерпілого щодо напрямку ранового каналу справа на ліво у даному випадку
знайшли своє судово-медичне підтвердження, а тому також беруть судом до уваги.
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 141-2015/о від 22 липня 2015 року, яку провели експерти
ОСОБА_942 , ОСОБА_1170 та ОСОБА_1270 , вивчивши і проаналізувавши медичну документацію
на ОСОБА_1570 , копії протоколів допиту потерпілого та слідчого експерименту з
відео його проведення, відео матеріали (т. 114 а. 61-70), також дійшли
висновку, що ОСОБА_1433 близько 09 год. 25 хв. 20 лютого 2014 року отримав одне
(внаслідок одного пострілу) наскрізне вогнепальне поранення лівого колінного
суглобу. Результати слідчого експерименту щодо обставин поранення потерпілого
суто в медичній площині корелюють з наявними судово-медичними даними.
Проаналізувавши та оцінивши результати вказаних двох
експертиз, суд дійшов висновку, що ці висновки експертиз в наведеній частині не
перебувають у суперечності між собою і мають взаємодоповнюючий характер, а тому
обидва вказані висновки в наведеній частині суд кладе в основу свого вироку.
В іншій частині висновок комісії експертів № 141-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_1570 , суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку. Відтак, суд присяжних вважає
доведеним, що потерпілий ОСОБА_1433 , перебуваючи на алейці від Жовтневого
паркану та будучи звернутим передом тулубу в бік зеленого паркану (на кінці
ділянки зеленого паркану далі за надписом на ньому «Хмельничани вже тут»),
тобто лінія плечей була вздовж напрямку цієї алейки, а правим плечем - в бік
сніжної барикади, 20 лютого 2014 року о 09 год. 24 хв. 48 сек., отримав
наскрізне вогнепальне поранення лівого колінного суглобу у напрямку справа
наліво, ззовні у середину, тобто з території, яка була під виключним контролем
співробітників РСП.
Крім того, суд присяжних бере до уваги і те, що докази за
даним епізодом мають прямий взаємозв`язок та узгоджуються з доказами за
епізодом вбивства ОСОБА_780 , який отримав смертельне сліпе вогнепальне
поранення в той же час одним (чітко ідентифікується за звуком) одиночним
пострілом на тому ж місці (ОСОБА_2845 отримує поранення в декількох метрах в бік
Жовтневого палацу від ПРОНЬКА, до лівого боку якого розташований своїм лівим
боком, перебуваючи у положенні напівсидячи спиною до зеленого паркану - о 09
год. 24 хв. 48 сек. - відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…»
(флеш носій - т. 90 а. 40), екран 4/2, 32 хв. 15 сек. запису). Наявність
встановлених під час судового розгляду двох точок, спільного напрямку
проходження однієї кулі та її кінцевого перебування (сліпе поранення у ОСОБА_2845
) дозволяє безспірно, навіть на візуальному рівні і без застосування
спеціальних знань, визначити напрямок пострілу, куля від якого у такому випадку
пройшла спочатку через тіло ПРОНЬКА, а потім потрапила в тіло ОСОБА_2845 .
Такий постріл було здійснено з лівої частини сніжної барикади, з якої внаслідок
одиночного пострілу зі штатної зброї РСП і були одночасно уражені потерпілі.
Виходячи з об`єктивних судово-балістичних даних за епізодом загибелі ОСОБА_780
цією зброє є автомат 7,62х39мм АКМС НОМЕР_264 , закріплений за сержантом міліції
ОСОБА_743 (відділення застосування спецзасобів РСП).
Нажаль, вказані обставини, попри їх очевидність,
залишилися поза увагою сторони обвинувачення за результатами судового розгляду,
хоча на це звертала увагу і сторона захисту, детально аналізуючи відеозапис
відео «Інститутська 20 лютого. Вбивство майданівців».
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом поранення ОСОБА_2862 . (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
«сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою
від Жовтневого палацу не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями, скритий характер обстрілу
правоохоронців за сніжною барикадою потребував відповідного реагування, яке
зовсім не передбачало необхідність здійснення ними вогневого впливу на всіх
активістів «Майдану», відсутність якого у подальшому у певні періоди часу в
жодний спосіб не збільшувало загрозу для життя та здоров`я правоохоронців.
Епізод поранення ОСОБА_1570 у цій справі входить до числа
двадцяти восьми епізодів поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_1429 ,
ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 ,
ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 , ОСОБА_1046 ,
ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 , ОСОБА_916 ,
ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 , ОСОБА_1437 ,
ОСОБА_812 ) потерпілих, які відбувалися локально в межах одного сектору (вздовж
алейки, що веде від з`єднання з проїзною частиною вул. Інститутська в бік
Жовтневого палацу), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 22
до 30 хв.) та під час однієї і тієї ж події «Майдану» (відокремлений на відео
запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод
8 «сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці двадцять вісім епізодів мають
спільну загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення містить
велику кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд наголошує, що
основна подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у просуванні активістів
«Майдану» від Жовтневого палацу по алейці, фіксація на ній своїх позицій
навпроти сніжної барикади, за якою перебували озброєні співробітники РСП та
інші озброєні правоохоронці, які, застосовуючи вогнепальну зброю, діяли між
собою спільно та злагоджено, намагаючись вогневим ураженням зупинити таке
просування активістів «Майдану». Таким чином, всі вказані двадцять вісім
епізодів, підкріплених цим загальним твердженням, слід розглядати в їхній сукупності,
що дозволяє провести всеохоплюючий огляд відповідних подій.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_1433 20 лютого 2014 року, о 09 год. 24
хв. 48 сек., під час загострення протистояння між активістами «Майдану» та
працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї,
перебуваючи на алейці від Жовтневого палацу на кінці ділянки зеленого паркану
далі за надписом на ньому «Хмельничани вже тут» разом з іншими
протестувальниками, які поступово рухалися у напрямку до станції метро
«Хрещатик», отримав внаслідок одного пострілу з вогнепальної зброї одне
наскрізне вогнепальне поранення лівого колінного суглобу, рановий канал справа
наліво, ззовні у середину. Дане тілесне ушкодження має середній ступень
тяжкості. Під час поранення ОСОБА_1433 перебував у положенні напівсидячи,
передом тулубу та ногами звернутий до зеленого паркану, правим плечем - в бік
сніжної барикади, а спиною - умовно в бік готелю «Україна».
Вказане наскрізне вогнепальне поранення ОСОБА_1570 і
відразу після цього сліпе поранення потерпілого ОСОБА_780 утворилися від одного
пострілу однієї кулею калібру 7,62х39 мм з автомата 7,62х39мм НОМЕР_155 ,
закріпленого за співробітником РСП ОСОБА_732 .
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що перед самим пораненням
ОСОБА_1433 , а так само і будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа
протестуючих, використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів як учасників
іншої сторони протистояння з огляду на взаємне розташування на місцевості, яке
виключало можливість безпосереднього контакту сторін протистояння, відтак,
законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї з боку
працівників правоохоронних органів були явно відсутні.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто, проте є
доведеною поза розумним сумнівом причетність до поранення потерпілого
ОСОБА_1570 конкретного співробітника РСП, який разом з іншими озброєними
правоохоронцями злагоджено під час перебування за сніжною барикадою з метою
стримати просування вперед активістів застосовував вогнепальну зброю у спосіб,
небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом здійснення у даному випадку
прицільного пострілу у напрямку групи осіб, дії яких не становили небезпеки
(відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8 (пункт 5.3.2 вироку).
Задля повноти оцінок даний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 ,
ОСОБА_1429 , ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 ,
ОСОБА_930 , ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 ,
ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 ,
ОСОБА_916 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 ,
ОСОБА_1437 , ОСОБА_812 ) потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами
оцінки доказів за ними у своїй сукупності додатково викладені у вироку за
результатами дослідження останнього за часом з наведених епізодів - загибель
ОСОБА_1279 .
5.4.55. За епізодом загибелі
ОСОБА_402 .
Згідно з дослідженими в судовому засіданні судом
присяжних рапортом слідчого, матеріалами реєстрації в Журналі
повідомлень про злочини та інші події (запис № 7771 від 20 лютого 2014 року) та
протоколом огляду трупа від 20 лютого 2014 року з додатками до нього
(фотоматеріали), в приміщенні моргу за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна 9,
виявлено труп ОСОБА_402 з виявленим пораненням грудної клітини зліва в задній
підм`язовій підпахвовій лінії на рівні 6-7 міжребер`я округлої форми. При цьому
труп з відкритим обличчям був одягнений в светр зеленого кольору, реглан,
камуфльовані штани, підштаники, латки (щітки, що захищають пахову зону), носки
та один зимовий черевик у вигляді кросівка із світлою смужкою, на руках
рукавиці, а на шиї бейджик з написом «Спільна справа, громадський рух,
посвідчення № 24, Інтендантська служба». Дана особа була доставлена лікарями швидкої
медичної допомоги (бригада № 114) з Майдану незалежності (зі сторони вул.
Михайлівська), чоловік помер, перебуваючи в машині швидкої допомоги, про що
було здійснено повідомлення до органу внутрішніх справ о 10 год. 43 хв. 20
лютого 2014 року. Під час огляду тіла вилучено коричневий гаманець, мобільний
телефон «Нокіа», гроші в сумі 200 грн., декілька пластикових карт, бейджик та
посвідчення рядового реєстрового козацтва на ім`я ОСОБА_402 (т. 12 а. 8-12,
14-22, 97).
Як видно з заяв про залучення до кримінального
провадження як потерпілих ОСОБА_1573 та ОСОБА_1574 - відповідно матері та
батька ОСОБА_780 та дозволу на видачу трупа для поховання від 21 лютого
2014 року, останні, переконавшись у тому, що 20 лютого 2014 року у центральній
частині м. Києва вбито саме їх сина - ОСОБА_402 , ІНФОРМАЦІЯ_221 , просили
залучити їх як потерпілих (т. 12, а. 95, 100, 105). Родинні стосунки цієї сім`ї
підтверджуються дослідженими в судовому засіданні даними, які містять копії
паспортів на членів родини, довідка про склад сім`ї, характеристика
ОСОБА_780 , копії заяви на видачу паспорту та анкети на отримання закордонного
паспорту (т. 12 а. 96-97, 99, 103, 108-110).
Як видно з розписки матері ОСОБА_780 - ОСОБА_1573
, остання 21 лютого 2014 року отримала від слідчого особисті речі загиблого
сина, а саме: бейджик з написом «Спільна справа, громадський рух, посвідчення №
НОМЕР_150 , Інтендантська служба»; гроші в сумі 200 грн.; коричневий гаманець
та службове посвідчення рядового реєстрового козацтва на ім`я сина (т. 12 а. 40,
97).
Досліджений судом протокол огляду речей від 03 березня
2014 року з додатками (фотоматеріали) (т. 12 а. 24-39) містить детальний
опис речей, що були вилучені під час огляду трупа ОСОБА_2845 20 лютого 2014 року за винятком повернутих
матері, серед яких: декілька пластикових карт, зокрема, картка добровільного
медичного страхування «Трансмагістраль» № 9404 з надписом « ОСОБА_1141 ;
мобільний телефон «NOKIA» чорного кольору з сім картою «djuice card», ІМЕІ
НОМЕР_156 , при відкритті папки «Контакти» встановлено серед інших: Мама -
НОМЕР_157 , Мама діджус - …НОМЕР_368, Тато - …НОМЕР_369.
Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть та довідкою
про причину смерті № 608 від 21 лютого 2014 року, ОСОБА_1041 ІНФОРМАЦІЯ_197
помер в м. Києві від нападу з використанням вогнепальної зброї (т. 12 а. 98,
104).
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичного експерта ОСОБА_905 № 608 від 24 березня 2014 року та
додатками до нього (т. 12 а. 65-76), при експертизі трупу ОСОБА_780 , який було
доставлено у вищевказаному одязі, виявлено проникаюче сліпе вогнепальне кульове
поєднане поранення грудей та живота: вхідна вогнепальна рана (рана № 1) на
лівій бічній поверхні грудей (в проекції сьомого ребра по задній пахвовій
лінії), від якої відходить рановий канал, який йде зліва направо, зверху донизу
та дещо ззаду наперед та по ходу якого ушкоджені: м`які тканини грудей (в яких
виявлена деформована оболонка кулі), сьоме ребро зліва, пристінкова плевра зліва
на рівні сьомого ребра, лівий купол діафрагми на рівні сухожилкового центру,
нижня частка лівої легені у вигляді її наскрізного ушкодження, селезінка у
вигляді її наскрізного ушкодження, шлунок у вигляді кураєвого наскрізного
ушкодження його дна, нижня порожниста вена у вигляді її наскрізних ушкоджень на
лівій бічній та правій бічній стінках, права частка печінки (у вигляді її
наскрізного ушкодження), а також правий купол діафрагми; в ділянці закінчення
ранового каналу виявлене конусоподібне стороннє сіре металеве тіло (осердя
кулі). Зазначені тілесні ушкодження виникли від дії снаряду (кулі) при пострілі
з вогнепальної зброї, вірогідно незадовго до настання смерті, мають ознаки
тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя). Смерть ОСОБА_780
настала від вказаного проникаючого сліпого вогнепального кульового поєднаного
поранення грудей і живота. Інші ушкодження на тілі загиблого у причиновому
зв`язку із смертю не перебувають. Під час поранення ОСОБА_1041 не мав ознак
алкогольного чи наркотичного сп`яніння.
Наведений вище висновок судово-медичного експерта
повністю узгоджується з дослідженим в судовому засіданні іншим висновком
експерта № 38/608 від 26 травня 2014 року (т. 12 а. 79-84), згідно з яким з
огляду на розширений перелік поставлених перед експертом питань додатково
встановлено, що у ОСОБА_780 окрім проникаючого сліпого вогнепального кульового
виявлено також садно неправильної округлої форми на спині в лівій лопатковій
ділянці, яке могло бути спричинено дією гумової кулі при пострілі з вогнепальної
зброї, яке має ознаки легкого тілесного ушкодження, визначити послідовність
нанесення цих ушкоджень не виявилось можливим. Ймовірна давнина настання смерті
могла становити біля 24 годин з моменту дослідження трупу в морзі. Виявлене
вхідне вогнепальне кульове пошкодження на одязі відповідає ушкодженню на тілі,
а поруч розташовані наскрізні округлі пошкодження на елементах одягу відповідно
виявленому на спині округлому садну. В ділянці вхідної вогнепальної рани не
встановлено факторів, які свідчили б про постріл з близької дистанції, як і не
встановлено будь-яких часток сторонніх тіл в рановому каналі, які свідчили б
про постріл через перешкоду.
Звертає на себе увагу єдність реєстрації за номером (№
608) проведених досліджень, що вказує на спільність об`єктів дослідження та їх
належність до загиблого ОСОБА_780 .
Відповідно до досліджених судом копій супровідних
документів на вилучений при огляді загиблих 20 лютого 2014 року одяг, протоколів
огляду місця події від 21 лютого 2014 року, в ході огляду приміщень
Київського міського клінічного бюро СМЕ за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна,
9, виявлені, оглянуті та вилучені, зокрема, пластиковий тубус напівпрозорого
білого кольору з написом «608 від 21.02.14», в якому знаходиться предмет схожий
на фрагмент оболонки кулі та осердя кулі калібру 7,62 мм, та пакет з речами з
написом «№ 608 тр. ОСОБА_1141 21.02.2014» (т. 12 а. 21-23, 41-43).
Згідно з протоколами огляду предмету від 02 червня
2014 року з додатками (фотоматеріали) (т. 12 а. 44-62) детально описується
верхній та натільний одяг, який був на загиблому ОСОБА_1575 (пакунок № 608), і
вказані дані узгоджуються з даними протоколу огляду трупа від 20 лютого 2014
року та описовою частиною висновку експерта № 608 від 24 березня 2014 року.
Зокрема, виявлено: дві рукавиці чорного кольору; один зимовий черевик у вигляді
кросівка із світлою смужкою; коричневий ремінь; камуфляжні штани; підштаники;
захисне спорядження на пахову зону; светр зеленого кольору; реглан чорного
кольору, білизна тощо. При цьому светр, реглан (гольф), кожний окремо, мають на
задній лівій стороні по два пошкодження у виді отворів, один з яких - на лівій
бічній поверхні грудей (в проекції 7-го ребра по задній пахвовій лінії), що
узгоджується з локалізацією вогнепальної вхідної рани на тілі загиблого.
Згідно із остаточними судово-балістичними даними,
які судом покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що
стосується даного епізоду), в ході розтину трупу ОСОБА_780 20 лютого 2014 року
в приміщенні Київського міського моргу № 1 КМБ СМЕ за адресою: м. Київ, вул.
Оранжерейна, 9 в м. Києві виявлено: 1) оболонку кулі, яка являється частиною
7,62-мм проміжного патрону зразка 1943 року з кулею «ПС» зі стальним осердям
(57-Н-231С) заводського виробництва; та 2) осердя кулі, яка являється частиною
7,62-мм проміжного патрону зразка 1943 року з кулею «ПС» зі стальним осердям
(57-Н-231С), або 7,62-мм мисливського патрону з експансивною кулею «HP» (Hollow
Point) зі стальним осердям заводського виробництва. Кулі, оболонка та осердя
яких надані на дослідження, могли бути вистріляні зі зброї калібру 7,62х39 мм:
АК-47, АКМ, СКС та ін., а патрони, споряджені кулею, оболонка та осердя якої
було надано на дослідження, можуть використовуватись для стрільби з таких видів
зброї, як: АК-47, АКМ, РПД (ручний кулемет Драгунова), РПК (ручний кулемет
Калашнікова), СКС та інших моделей бойової і мисливської нарізної зброї калібру
7,62х39. Оболонка кулі, вилучена з тіла ОСОБА_780 , була вистріляна зі зброї з
малим зносом каналу ствола. Наявні на оболонці кулі пошкодження свідчать про її
взаємодію з перешкодою, твердість якої аналогічна або більша за її твердість,
однак встановити механізм взаємодії не виявилося можливим. При цьому, на
представленій на дослідження оболонці кулі наявні сліди нарізів каналу ствола,
придатні для ідентифікації зброї, з якої вона вистріляна, а на поверхні
наданого осердя таких слідів не виявлено і воно не придатне для ідентифікації
зброї. Куля, оболонка якої подана на дослідження, відстріляна з автомата
7,62х39мм АКМС НОМЕР_264 , закріпленого
за сержантом міліції ОСОБА_743 (відділення застосування спецзасобів РСП).
Суд присяжних критично оцінює доводи захисту про те, що
встановлені судово-балістичні дані щодо виявлених пошкоджень на оболонці кулі,
які свідчать про її взаємодію з перешкодою, нібито суперечать судово-медичним
даним про відсутність в ділянці вхідної вогнепальної рани та в рановому каналі
будь-яких часток сторонніх тіл, які свідчили б про постріл через перешкоду
(висновок експерта № 38/608 від 26 травня 2014 року). Взаємодія кулі з
перешкодою, як це виявлено експертами у галузі балістики, зовсім не означає
проведення пострілу такою кулею через перешкоду. З огляду на вказані
судово-медичні дані та визначену експертами твердіть перешкоди (аналогічна або
більша за твердість оболонки кулі) спричинення таких пошкоджень на кулі від її
проходження скрізь дерев`яний щит, яким захищався ОСОБА_1041 у безпосередній
близькості, виключається. Оскільки у даному випадку експерти балісти через
значну руйнацію об`єктів дослідження не змогли встановити механізм взаємодії
кулі з перешкодою, залишилося без відповіді питання і про те, чи мав місце її
рикошет до попадання в тіло загиблого. Відсутність відповіді на питання, чи мав
місце рикошет, очевидно не підтверджує і не спростовує такої можливості. Відтак
встановлені експертами балістами та медиками дані, не можна вважати
суперечливими.
Як видно з досліджених під час судового розгляду судом
присяжних даних, які містить наданий потерпілим ОСОБА_1232 диск Verbatim DVD-R
…50582, файл «47 _ 20.02.2014» (т. 8 а. 130), починаючи з 01 хв. 39 сек.
запису на відео, відрізок якого ідентичний відео з назвами «Як розстрілювали
майданівців вул. Інститутська 2014 02 20» зафіксована особа, яка
ідентифікована автором відео як ОСОБА_1041 , у одязі, окремі елементи якого
відповідають вилученому з тіла загиблого ОСОБА_780 , а саме, камуфльованих
штанах із латами на пахову зону, зимових черевиках у виді кросівок із світлою
смужкою, сірій курточці з капюшоном, в зеленій касці, з дерев`яним щитом
овальної форми та палицею в руках, на яких рукавиці, присів біля зеленого
забору з написом фарбою білого кольору «Хмельничани вже тут»,
розташованого з лівого боку провулку, який з`єднував Жовтневий палац та вулицю
Інститутську. При цьому ця особа, акцентована автором у зеленому квадраті,
сидить спиною до забору, лівим боком в напрямку до верху вул. Інститутської, в
лівій руці тримає щит, в правій - металеву піку, правим боком - в напрямку до
Жовтневого палацу (01 хв. 40 сек. запису). У цей момент лунає постріл і вказана
особа, акцентована автором вже у червоному квадраті, розвертається і біжить в
напрямку до Жовтневого палацу, але через декілька метрів падає на асфальт біля
вказаного зеленого забору (01 хв. 45 сек. запису). Також, як видно з довідкової
інформації, яка супроводжує вказані фото та відеоматеріали, об`єднані автором в
один сюжет, ці події відбувалися 20 лютого 2014 року у період часу з 09 год. 24
хв. 48 сек. по 09 год. 25 хв. 16 сек.
Під час судового розгляду встановлено, що компільовані до
відео «47 _ 20.02.2014» сюжети є ідентичними також дослідженому судом відео під
назвою «Інститутська 20 лютого. Вбивство майданівців» тривалістю 55 хв.
22 сек., почина-ючи з 14 хв. 34 сек. запису (диск ЕМТЕС DVD-R …3636 - т. 52 а.
173), що вказує на єдність їх джерела, при цьому останнє більш змістовне та
розгорнуте за сюжетом.
Крім того, як видно з дослідженого судом присяжних вмісту
диску Pro DVD+R …226714:07 з написом «Байдовська», який надала потерпіла
ОСОБА_217 та її представник з метою
додаткових даних для ідентифікації загиблого сина (т. 13 а. 209), останній
містить: три папки з фотоматеріалами під назвою «Фото-Шишка», «Фото_Тургутоглу»
та «Фото из Интернета»; два відеозаписи « ОСОБА_1576 . Останні
хвилини життя_1» та папку «Видео Мустанг» з двома відео файлами «MVI_2774»
та «MVI_2776». При цьому: - папка під назвою «Фото_Тургутоглу»
містить два фото, на яких зафіксовано дії протестуючих, серед яких рухається
молода особа з овальним дерев`яним щитом та металевою пікою в руках, одягнута у
камуфльовані штани із захисними шортами, сіру курточку з капюшоном та зелену
каску, тобто в одязі та спорядженні загиблого за даним епізодом; - папка під
назвою «Фото из Интернета» містить прижиттєве фото цієї ж особи, в тому
числі із закритим обличчям у вказаній курточці з капюшоном та вже після
поранення - як в приміщенні Жовтневого палацу, так і з відкритим обличчям на
вулиці, що дозволяє ідентифікувати цю особу як ОСОБА_1041 , без цієї куртки в
светрі зеленого кольору, камуфльованих штанах та чорних «захисних шортах» на
паху; - папка під назвою «Фото-Шишка» містить фото, які більш якісно
відтворюють події за участю ОСОБА_780 , зафіксовані на відео з назвою
«Інститутська 20 лютого. Вбивство майданівців» та епізодично на відео з назвою
«47 _ 20.02.2014», зокрема, особа акцентована автором останнього відео за
допомогою червоного квадрату як ОСОБА_1577 , має одяг та спорядження, в т.ч.
піку та щит, ідентичні дослідженим та описаним вище (напр.., фото
«_DSC0262_збільшений» та «_DSC0263_збільшений»), що безсумнівно дозволяє
ідентифікувати вказану особу, як одну і ту саму. На відео «MVI_2774», «MVI_2776»
та « ОСОБА_1576 . Останні хвилини життя_1» зафіксовано вже пораненого
ОСОБА_1578 в приміщенні Жовтневого палацу, і ці дані зібгають з вище
дослідженими фото матеріалами, а також під час його евакуації у машину швидкої
допомоги відповідно.
Порівняльний аналіз наведених вище даних дає підстави для
висновку, що особа, яка зображена живою та після поранення на досліджених за
клопотанням потерпілої ОСОБА_1573 вище проаналізованих фото та відеоматеріалах,
є ідентична особі, яка нею ідентифікована як син - ОСОБА_1041 за даними файлу
«47 _ 20.02.2014», а сумніви сторони захисту щодо достовірності такої
ідентифікації загиблого суд вважає безпідставними та надуманими.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_499 за
власним епізодом поранення показав, що ранком 20 лютого 2014 року пагорбом
підіймався до Жовтневого палацу разом з іншими побратимами 35-ї Волинської
сотні «Волинська Січ», а саме, із сотником ОСОБА_1579 , якого можна впізнати за
червоною пожежною курткою, ОСОБА_1580 , якого можна впізнати за червоним
мотоциклетним шоломом, та ОСОБА_1581 , якого можна впізнати за коричневою
курткою та дерев`яним круглим щитом в руках, деталі їх поранення йому не
відомі. Ці дані документально підтверджені дослідженими за епізодом поранення
ОСОБА_273 фото та відео матеріалами та підтверджують ідентифікаційну
достовірність одержаних даних і за епізодами поранення ОСОБА_317 та ОСОБА_1571
, загибелі ОСОБА_780 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1343 -
ройовий 35 сотні Самооборони «Майдану» за даним епізодом показав, що 19
лютого 2014 року на Майдані було спокійним, прибуло велике поповнення,
під`їхало багато людей, до нього в рій сотні приєдналися декілька молодих
хлопців, зокрема, ОСОБА_1582 та ОСОБА_2917 , яких він знав лише один день - 20
лютого 2014 року вони загинули.
Більш того, допитаний в судовому засіданні за епізодом
загибелі ОСОБА_780 свідок ОСОБА_1028 показав, що він під час Революції Гідності
разом з ОСОБА_2918 були учасники 35-ої сотні «Волинська січ» і знав його
особисто. Прокинувшись ранком 20 лютого, він зустрів прибулого ОСОБА_1582 на
Майдан, обставини загибелі якого йому не відомі. Під час дослідження за участю
даного свідка фото матеріалів (т. 119 а. 122) останній надав аналогічні показання
щодо ідентифікації ОСОБА_1583 - крайній справа з круглим дерев`яним щитом.
Аналогічні показання щодо ідентифікації ОСОБА_780 за одягом надав допитаний в
судовому засіданні потерпілий ОСОБА_691 - сотник 35-ої сотні «Волинська січ».
Під час дослідження судом протоколу слідчого
експерименту від 08 березня 2014 року, проведеного за участю свідка
ОСОБА_1027 (т. 119 а. 215-222), останній визнав, що вказане ним місце поранення
ОСОБА_1583 перед Жовтневим палацом (верхнє фото а. 222) є помилковим, на тому
місці загинула інші особа, як він дізнався пізніше, ОСОБА_1309 .
Вказане відео «Інститутська 20 лютого. Вбивство
майданівців» компільоване до повністю дослідженого судом відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (відео на флеш
носії - т. 90 а. 40), на якому відтак зафіксовані аналогічні обставини
поранення ОСОБА_780 . Зокрема, на екрані 4/2 зафіксовано момент поранення
(запис, починаючи з 32 хв. 15 сек., акцентований автором відео час 09 год. 24
хв. 48 сек.).
Ці дані повністю узгоджуються між собою, а тому їх, а
також більш точні та вивірені часові параметри відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» суд кладе в основу свого вироку.
Крім того, шляхом системного аналізу досліджених в
судовому засіданні даних, які містить згадане відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2…», встановлено, що станом на 09 год. 24 хв. 48 сек., коли
фіксується звук пострілу, озброєні АКМС бійці РСП та інші озброєні працівники
правоохоронних органів продовжують перебувати за сніжною барикадою,
безпосереднє здійснення ними пострілів на відео не зафіксовано.
Зважаючи на викладене, відомості, які містить протокол
слідчого експерименту від 02 липня 2014 року з додатками (фотоматеріали),
проведеного за участю понятих, спеціалістів - експертів, інженерів-геодезистів,
медика-криміналіста (т. 12, а. 111-131), суд оцінює критично як неповні та не
достовірні, а тому відкидає оскільки, як вказано в протоколі, положення ОСОБА_2845
в момент пострілу на той час було невідоме,
а тому і встановити напрямок останнього неможливо. До того ж фактичні дані щодо
місця його смертельного поранення, а саме навпроти входу до Жовтневого палацу,
які взяті для цієї слідчої дії як вихідні з протоколу слідчого експерименту від
08 березня 2014 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_1027 (т. 119 а.
215-222) і ним же відкинутого як недостовірний, більш того, вони дійсно
суперечать відомостям про справжнє місце поранення ОСОБА_2845 , які містить
відео «47 _ 20.02.2014» та інші і які суд визнав достовірними, умотивувавши
своє рішення з цього приводу.
Як видно з дослідженого в судовому засіданні висновку
судової медичної криміналістичної експертизи № 348-МК від 20 листопада 2014
року з додатками (фотоматеріали, контакторами), яку провів судовий медик
експерт-криміналіст ОСОБА_1584 (т. 76 а. 25-31), на одязі ОСОБА_780 (светр та
фуфайка натільна) виявлено по два наскрізних пошкодження - на спинках зліва,
які співпадають між собою на всіх шарах одягу і з ушкодженнями на тілі
загиблого. Вказані пошкодження є вогнепальними кульовими вхідними, що утворені
від пострілу з неблизької дистанції з вогнепальної зброї снарядом, до складу
якого входили сполуки свинцю. Ознак, які дозволяли б визначити тип і розмір
снаряду, модель зброї, не виявлено. Пошкодження на одязі ОСОБА_780 утворилися в
результаті двох пострілів.
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні судом
присяжних висновку комісійної судово-медичної експертизи № 245-2015/о від 08
грудня 2015 року, яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941
і ОСОБА_942 (т. 76 а. 35-46),
оглянувши копії всіх висновків експертів, в тому числі балістів, медичну
документацію на ім`я ОСОБА_780 , а також
відео файл «47 _ 20.02.2014», комісія експертів дійшла висновку, що
ОСОБА_1041 саме 20 лютого 2014 року,
приблизно о 09 год. 24 хв. 48 сек. отримав два (внаслідок двох
пострілів) вогнепальні поранення: а) одне сліпе тулуба, від якого і настала
смерть до 09 год. 25 хв. 16 сек., при цьому вхідна вогнепальна рана розташована
на лівій бічній поверхні грудей (в проекції сьомого ребра по заднє-пахвовій
лінії), по ходу ранового каналу вилучені оболонка та осердя кулі патрону
калібру 7,62 мм; б) одне дотичне тулуба у вигляді наявності садна в лівій
лопатковій ділянці. У момент отримання обох поранень ОСОБА_1041 перебував у близькому
до вертикального положенні, звернутий лівою бічною поверхнею тіла до дульного
зрізу зброї. Постріл, внаслідок якого утворилося сліпе смертельне поранення
тулуба, був зроблений з неблизької дистанції з нарізної вогнепальної зброї
калібру 7,62 мм (під патрон 7,62х39 мм). Обставини отримання даного
вогнепального поранення, які зафіксовані на відео «47 _ 20.02.2014», повністю
корелюють з наявними судово-медичними даними.
В іншій частині висновок комісії експертів № 245-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) та інших даних у сфері балістики (здійснення пострілу в
потерпілого, внаслідок якого утворилося одне дотичне поранення у вигляді
наявності садна в лівій лопатковій ділянці, саме з нарізної вогнепальної зброї
та ще й з конкретного калібру - калібру 7,62 мм (під патрон 7,62х39мм) через їх
не підтвердження балістичними чи криміналістичними дослідженнями, пряму суперечність
із висновком експерта № 38/608 та характер припущення, суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом загибелі
ОСОБА_780 , суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку. Відтак, суд присяжних вважає
доведеним, що ОСОБА_1041 , перебуваючи на алейці від Жовтневого палацу та
будучи звернутим спиною до зеленого паркану (біля надпису «Хмельничани вже
тут»), тобто лінія плечей була вздовж напрямку цієї алейки, а лівим плечем
- в бік сніжної барикади, 20 лютого 2014 року о 09 год. 24 хв. 48 сек., отримав
проникаюче сліпе вогнепальне кульове поєднане поранення грудей та живота у
напрямку зліва направо, зверху донизу та дещо ззаду наперед, тобто з території,
яка була під виключним контролем співробітників РСП.
Крім того, суд присяжних бере до уваги і те, що всі
докази за даним епізодом мають прямий взаємозв`язок та узгоджуються з доказами
і за епізодом поранення ОСОБА_1570 , який майже одночасно, але фактично перед
цим отримав одне наскрізне вогнепальне поранення лівого колінного суглобу у
напрямку справа наліво, перебуваючи своїм лівим боком до лівого боку ОСОБА_2845
, який був поруч (09 год. 24 хв. 48 сек. - відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2…» (флеш носій - т. 90 а. 40), екран 4/2, 32 хв. 15 сек.
запису). Наявність встановлених під час судового розгляду двох точок, спільного
напрямку проходження однієї кулі та її кінцевого перебування (сліпе поранення у
ОСОБА_2845 ) дозволяє безспірно, навіть на візуальному рівні і без застосування
спеціальних знань, визначити напрямок пострілу, куля від якого у такому випадку
пройшла спочатку через тіло ПРОНЬКА, а потім потрапила в тіло ОСОБА_2845 .
Такий постріл було здійснено з лівої частини сніжної барикади, з якої внаслідок
одиночного пострілу зі штатної зброї РСП і булі одночасно уражені потерпілі.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом поранення ОСОБА_2862 . (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
«сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою
від Жовтневого палацу не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями, скритий характер обстрілу
правоохоронців за сніжною барикадою потребував відповідного реагування, яке
зовсім не передбачало необхідність здійснення ними вогневого впливу на всіх
активістів «Майдану», відсутність якого у подальшому у певні періоди часу в
жодний спосіб не збільшувало загрозу для життя та здоров`я правоохоронців.
Епізод загибелі ОСОБА_780 у цій справі входить до числа
двадцяти восьми епізодів поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_1429 ,
ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 ,
ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 ,
ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 ,
ОСОБА_916 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 , ОСОБА_1437 , ОСОБА_812
) потерпілих, які відбувалися локально в межах одного сектору (вздовж алейки,
що веде від з`єднання з проїзною частиною вул. Інститутська в бік Жовтневого
палацу), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 22 до 30 хв.)
та під час однієї і тієї ж події «Майдану» (відокремлений на відео запису
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
«сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці двадцять вісім епізодів мають
спільну загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення містить
велику кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд наголошує, що
основна подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у просуванні активістів
«Майдану» від Жовтневого палацу по алейці, фіксація на ній своїх позицій
навпроти сніжної барикади, за якою перебували озброєні співробітники РСП та
інші озброєні правоохоронці, які, застосовуючи вогнепальну зброю, діяли між
собою спільно та злагоджено, намагаючись вогневим ураженням зупинити таке
просування активістів «Майдану». Таким чином, всі вказані двадцять вісім
епізодів, підкріплених цим загальним твердженням, слід розглядати в їхній
сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд відповідних подій.
Наведені достовірні докази у своїй сукупності з усією
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_1041 20 лютого 2014 року о 09 год. 24 хв.
48 сек. під час загострення протистояння між активістами «Майдану» та
працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї,
перебуваючи на алейці від Жовтневого палацу спиною до зеленого паркану біля
надпису на ньому «Хмельничани вже тут» разом з іншими
протестувальниками, які поступово рухалися у напрямку до станції метро
«Хрещатик», отримав проникаюче сліпе вогнепальне кульове поєднане поранення
грудей та живота з ушкодженням внутрішніх органів, рановий канал - зліва
направо, зверху донизу та дещо ззаду наперед), яке має ознаки тяжкого тілесного
ушкодження, внаслідок чого помер. При цьому в момент поранення ОСОБА_1041 був
звернутий лівим боком до верху вулиці Інститутської (сніжна барикада) і до
дульного зрізу зброї, з якої здійснено смертельний постріл.
Вказане сліпе вогнепальне поранення ОСОБА_780 , а щойно
перед ним наскрізне поранення ОСОБА_1570 утворилися однією кулею від одного
пострілу з автомата 7,62х39мм НОМЕР_155 , закріпленого за співробітником РСП
ОСОБА_732 .
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що перед самим пораненням
ОСОБА_1041 , а так само і будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа
протестуючих, використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів як учасників
іншої сторони протистояння з огляду на взаємне розташування на місцевості, яке
виключало можливість безпосереднього контакту сторін протистояння, відтак,
законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї з боку
працівників правоохоронних органів були явно відсутні.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто, проте є
доведеною поза розумним сумнівом причетність до поранення потерпілого ОСОБА_780
конкретного співробітника РСП, який разом з іншими озброєними правоохоронцями
злагоджено під час перебування за сніжною барикадою з метою стримати просування
вперед активістів застосовував вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для
життя багатьох осіб, шляхом здійснення у даному випадку прицільного пострілу у
напрямку групи осіб, дії яких не становили небезпеки (відокремлений на відео
запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
епізод 8 (пункт 5.3.2 вироку).
Задля повноти оцінок даний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 ,
ОСОБА_1429 , ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 ,
ОСОБА_930 , ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 ,
ОСОБА_686 , ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі (
ОСОБА_1436 , ОСОБА_916 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 ,
ОСОБА_1437 , ОСОБА_812 ) потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами
оцінки доказів за ними у своїй сукупності додатково викладені у вироку за
результатами дослідження останнього за часом з наведених епізодів - загибель
ОСОБА_1279 .
5.4.56. За епізодом
поранення ОСОБА_606 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_223 показав, що близько 09 год. 30 хв. 20 лютого
2014 року біля Жовтневого палацу отримав вогнепальне поранення у ліву ділянку
стегна, наскрізне поранення сідниці та рикошетне поранення в область живота. На
«Майдані» був 3 рази. Це була його громадська позиція, так як він був обурений
відношенням влади до народу, і тому, маючи медичну освіту, вирішив допомогти
активістам. Крайній раз прибув до Києва 18 лютого разом із знайомими ОСОБА_1585
та ОСОБА_1586 . До села Стоянка вони доїхали автобусом, потім ОСОБА_2919 знайшов
таксиста, який завіз їх в Київ. Близько 2 год. ночі 19 лютого вони потрапили на
ОСОБА_1251 зі сторони Бессарабського ринку, там були перші барикади,
працівників міліції дорогою не бачили. Тієї ж ночі горів будинок Профспілок, у
бік працівників міліції він нічого не кидав, фізичного контакту з ними не мав.
Протягом ранку та дня 19 лютого було тихо, вони трималися вчотирьох, він, ОСОБА_2920
, ОСОБА_2919 та ще до них приєднався ОСОБА_1587 . Ніч з 19 на 20 лютого вони
переночували в КМДА, прокинулись ближче до 07 год. ранку, було тихо і вони вже
зібрались повертатися додому. На вулиці перебували біля палатки, яка
знаходилась навпроти Консерваторії. Раптом біля 9 год. пролунали заклики і всі
кинулись в бік Жовтневого плацу. Вони теж пішли за всіма, почали «карабкатись»
на пагорб між квітковим годинником і пішохідним містком. Лунали постріли. Біля
Жовтневого палацу були працівники міліції в чорному одязі, один з них кинув
гранату у натовп, зліва палав автобус. За цих обставин був поранений у верхню
частину правої ноги ОСОБА_2889 , якого вони стягнули до низу на тротуар та
передали волонтерам-медикам з ношами, з ними пішов ОСОБА_2920 . Коли він з ОСОБА_2919
знову між годинником та містком піднялись до Жовтневого палацу, там вже були
активісти. Вони пішли вверх по алеї в напрямку верхнього виходу зі станції
метро. Побачивши з лівого боку двох хлопців, що лежали, вирушили до них, під
час руху із щитом в руці він отримав поранення в ліву сідницю та живіт з лівого
боку, через деякий час під час руху відчув поранення і в ліву ногу та впав. ОСОБА_2919
відтягнув його назад до Жовтневого палацу, де йому надали першу допомогу, після
чого віднесли до готелю ОСОБА_1588 , де його оглянули медики, а після цього
його забрала швидка допомога до лікарні.
Як також уточнив потерпілий: - з ОСОБА_2919 вони
товаришували через спільну прихильність до УНСО; - їх діями на «Майдані» ніхто
не керував, всі рішення приймав особисто; - номера телефонів, якими він
користувався 20 лютого 2014 року були НОМЕР_408 та НОМЕР_409 ; - на ранок 20
лютого він був у військовій формі та чорному взутті німецького зразку, в яких
приїхав на «Майдан», на спині мав чорний рюкзак, на голові була зелена шапка та
каска радянського зразку, під одягом був бронежилет, на ногах наколінники
чорно-синього кольору, на руках рукавички чорного кольору, на шиї плетений
хомут світло зеленого кольору, бронежилет та наколінники він знайшов біля
будинку Профспілок, на лівій руці в нього була чорна пов`язка і нашивка УНСО, ОСОБА_2919
також був у військовій формі німецького зразка та касці, каски вони десь
підібрали, вже не пам`ятає, ОСОБА_2889 був у світло-синіх джинсах, чорній курточці,
мав синій шарф, на той час йому було 20 років, він не хотів афішувати своє
поранення на «Майдані», а тому до правоохоронних органів не звертався, самого
моменту його поранення він, ОСОБА_2921 , не бачив; - по ліву сторону на алейці
від місця, де він, ОСОБА_1589 , отримав поранення, був зелений паркан, праворуч
- готель «Україна», половину якого встиг пройти, в момент поранення рухався
напівсидячи, у правій руці тримав щит (дерев`яна стільниця), повернувся вправо
до ОСОБА_2919 , який був праворуч і дещо позаду, і в цей момент отримав
поранення в ліве стегно зсередини скоріш за все з пістолету, ці події
відбувалися приблизно о 09 год. між 30 та 40 хв., на його думку, постріли в
нього здійснювали з діапазону: вул. Інститутська - готель «Україна»; - на
балконі Жовтневого палацу людей зі зброєю не бачив; - задля безпеки лікарям він
назвався на ім`я ОСОБА_1590 , лікар намагався витягти кулю з ноги, але нічого
не вийшло, тому з лікарні він пішов і куля до цього часу перебуває в нозі; -
вогнепальної зброї серед активістів «Майдану» не бачив, були палиці, біти,
«коктейлі молотова», які використовувалися для самозахисту; - йому було відомо,
що серед правоохоронців були поранені, але чи були вогнепальні, не знав; -
вважає, що відповідальність має понести особа, яка віддавала злочинні накази.
Показання потерпілого ОСОБА_1591 щодо місця свого
поранення знайшли своє підтвердження під час дослідження судом присяжних додатку
до протоколу його допиту від 17 липня 2014 року у виді схеми місцевості (т.
145 а. 149), місцем його трьох поранень позначено ділянку місцевості по вул.
Інститутська в м. Києві, а саме, алейка від Жовтневого палацу.
Згідно з дослідженими судом первинними повідомленнями
лікарів про злочин по лінії «102» від 20 лютого 2014 року, заявами про
злочин ОСОБА_1591 від 14 квітня та 13 червня 2014 року, який на початку
називався ОСОБА_1592 , останній, особа якого встановлена оглядом копії
паспорта, 20 лютого 2014 року на площі Майдану Незалежності близько 10 год. 30
хв. під час наступу на «Беркут» отримав вогнепальне поранення лівого стегна, з
яким був доставлений до травматологічного відділення КМКЛ ШМД, за даними
фактами 25 березня 2014 року було відкрито кримінальне провадження ЄРДР №
42014000000000149, яке 28 березня 2014 року було об`єднано з кримінальним
провадженням ЄРДР № 12014100060000228 від 22 січня 2014 року, в межах якого
здійснювалося подальше зібрання доказів (т. 145 а. 136-138, 141-142, 158, 175;
п.п. 97-98 Розділу ІІ Реєстру матеріалів кримінального провадження).
Факт перебування
ОСОБА_1591 ранком (09 год. 02
хв.) 20 лютого 2014 року в районі дії базової станції на перехресті вул. Прорізної
та Грінченка в напрямку станції метро «Хрещатик» в м. Києві узгоджується з
даними тимчасового доступу (т. 63 а. 73) про місце перебування абонента
мобільного оператора з номером телефону … НОМЕР_158 , яким користувався
ОСОБА_223 , а о 19 год. 20 лютого 2014 року вказаного абонента зафіксовано вже
на території Рівненської області, що узгоджується з обставинами його лікування
(т. 145 а. 145).
Згідно з дослідженими судом журналом реєстрації хворих
та іншої медичної документації КМКЛ ШМД (т. 145 а. 213-219), епікризом №
3693 відділення травматології ЦМЛ в м. Рівне (т. 145 а. 157), ОСОБА_223 20
лютого 2014 року о 10 год. 22 хв. був доставлений до КМКЛ ШМД, де отримав
первинну медичну допомогу з приводу поранення лівої гомілки із знаходженням
стороннього тіла, а з 20 лютого по 05 березня 2014 року перебував на
стаціонарному лікуванні з діагнозом: вогнепальне сліпе поранення лівого стегна,
стороннє тіло у лівому стегні, осадження лівої сідничної ділянки.
Водночас, суд звертає увагу на відсутність первинних
медичних даних щодо поранення потерпілого в ліву сідницю та живіт.
За даними досліджених судом присяжних протоколу
слідчого експерименту від 28 жовтня 2015 року та додатків до нього (відео)
(т. 145 а. 176-181) встановлено, що ранком 20 лютого 2014 року ОСОБА_223 ,
прикриваючись з лівого боку з іншим активістом верхньою частиною дерев`яного
столу в групі з іншими активістами, які прикривалися секцією зеленого паркану,
рухався алейкою від Жовтневого палацу в бік станції метро «Хрещатик», спочатку
отримав наскрізне поранення у нижню частину сідничної ділянки, потім - удар в
область живота через бронежилет, а потім - проникаюче у ліве стегно із
внутрішнього боку, у якому положенні при цьому перебував і в який бік звернутий
- не пам`ятає (08 хв. 22 сек. запису), куля з ноги вилучена не була (13 хв. 35
сек. запису), одяг пропав в лікарні (13 хв. 50 сек.). У протоколі вказаного
слідчого експерименту та результатах його відео фіксації фактично відсутні дані
про те, що потерпілий встановив на місцевості конкретне місце кожного зі своїх
трьох поранень, положення його тіла під час вказаних поранень не зафіксовано,
спеціаліст криміналіст для проведення цієї слідчої дії не залучався, а дані вже
наявного висновку експерта медика не враховувалися. Крім того, зазначена у
протоколі слідчого експерименту нібито складена за його результатами план-схема
(13 хв. 55 сек.) відсутня і до суду не подавалася.
Під час дослідження результатів цієї слідчої дії в суді
потерпілий просив ураховувати додатково повідомлені ним обставини під час
допиту судом, зокрема щодо положення тіла, руху обертом назад в бік ОСОБА_2919 тощо, адже деякі моменти він згадав пізніше.
Як видно з дослідженого судом висновку судово-медичної
експертизи № 577 від 19 червня 2014 року, яку провів експерт ОСОБА_1335 на
підставі витребуваних з дозволу потерпілого медичних документів (т. 145 а. 173,
185-186), в ОСОБА_1591 на момент звернення за медичною допомогою о 16 год. 49
хв. 20 лютого 2014 року було виявлено вогнепальне сліпе поранення лівого стегна
з наявністю стороннього тіла у верхній третині лівого стегна, яке виникло від
однієї травматичної дії кулі чи іншого вогнепального знаряддя, тип якого не
можливо встановити. Вказане тілесне ушкодження могло утворитися 20 лютого 2014
року і має ознаки легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний
розлад здоров`я. Ушкодження у вигляді осадження лівої сідничної ділянки не
знайшло свого документального відображення, а тому до уваги експертом не
бралося.
За даними висновку комісійної судово-медичної експертизи
№ 288-2015/о від 08 грудня 2015 року, яку провели експерти ОСОБА_942 ,
ОСОБА_941 та ОСОБА_940 , вивчивши і проаналізувавши медичну документацію, в
тому числі рентген знімки (за консолідованою позицією сторін провадження
зафіксована за всіма зовнішніми ознаками пістолетна куля), достовірність та
належність яких підтверджена потерпілим, копії протоколу слідчого експерименту
з відео його проведення, інші експертні дослідження, але так і не отримавши
доступ до одягу потерпілого (т. 145 а. 190-195), також встановлено, що
ОСОБА_223 20 лютого 2014 року до 10 год. 25 хв. отримав одне (внаслідок одного
пострілу) вогнепальне сліпе кульове поранення лівого стегна, яке виникло від
однієї травматичної дії кулі з нарізної вогнепальної зброї калібру 9 мм.
Вказані судово-медичні дані щодо локації тілесного
ушкодження на тілі потерпілого, а також його показання щодо пістолетної кулі
узгоджуються між собою та об`єктивними даними, а тому судом кладуться в основу
вироку. Проте, суд знову звертає увагу на відсутність медичних даних щодо
поранення потерпілого в ліву сідницю та живіт, які за таких обставин вважаються
недоведеними, а показання потерпілого суд з цього приводу оцінює критично як
сумнівні та побудовані на його відчуттях та суб`єктивному сприйнятті, що не
може бути покладено в основу вироку в частині медичної складової, яка повинна
бути доведена виключно об`єктивними даними.
Під час дослідження висновку комісії експертів №
288-2015/о потерпілий заявив, що експертами визначено місце його поранення (т.
145 а. 195) всупереч даним слідчого експерименту та його показанням, відтак
категорично неправильно.
Отже, суд визнає доведеним, що на тілі потерпілого була
виявлена лише одна рана, яка мала сліпий проникаючий характер і розташована на
лівому стегні, проте дані про напрямок ранового каналу об`єктивними
судово-медичними даними встановлені не були. Натомість, за даними слідчого
експерименту та показаннями потерпілого в суді встановлено, що такий постріл
міг бути зсередини лівого стегна, тобто справа наліво відносно розташування
тіла потерпілого.
В іншій частині висновок комісії експертів № 288-2014/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Оцінюючи всі подані сторонами докази за епізодом
поранення ОСОБА_1591 , через мало інформативність фактичних даних, в тому числі
і щодо конкретного розташування потерпілого у просторі в момент поранення
лівого стегна, суд вважає, що в умовах стрільби з багатьох секторів довести поза
розумним сумнівом причетність до такого поранення потерпілого працівників
правоохоронних органів, та підрозділу РСП зокрема, стороні обвинувачення не
вдалося. Навпаки, ніким не спростовані дані, які одержані під час слідчого
експерименту за участі потерпілого, його допиту в суді та не поставлені під
сумнів судово-медичними даними щодо ймовірного напрямку ранового каналу -
справа на ліво під час руху в напрямку сніжної барикади по алейці вул.
Інститутська, додатково ставлять під сумнів версію сторони обвинувачення про
здійснення пострілу в потерпілого з боку працівників міліції, які перебували за
цією барикадою. Проведений стороною обвинувачення під час судового розгляду та
в судових дебатах аналіз поданих суду доказів обвинувачення за даним епізодом
таких висновків суду не спростовує.
Під час допиту в судовому засіданні за іншим
епізодом - загибелі ОСОБА_1279 свідок ОСОБА_1593 також показав, що 20 лютого 2014 року він
близько 09 год. ранку разом із ОСОБА_2922 , вийшли на вул. Інститутська зі
сторони Жовтневого палацу, на той час там вже була бійня, горів автобус. Вони
пройшли до кінця будівлі Жовтневого палацу в район пам`ятника у виді Хреста і
по них почали стріляти. Стріляли зі снігової барикади спочатку по деревах, тому
що вітки з каштана падали йому на каску, а потім перед ними поранили молодого
хлопця в ногу, який був одягнутий у військову німецьку форму, цього пораненого
хлопця забрали інші активісти. Навіть, якщо і вважати, що свідок ОСОБА_1593 був
очевидцем поранення в ногу ОСОБА_1591 , який був на тому місці саме в описаному
свідком одязі, то і в такому випадку, одержані завдяки суду дані, залишаються
малоінформативними.
Не усунута вказана неповнота і під час дослідження судом протоколу
огляду відео запису під назвою «Небесна сотня. Зима, що нас змінила» (т.
145 а. 196-201), хоча останнє і містить підтверджені потерпілим в суді
ідентифікаційні дані, зокрема і за обличчям, щодо потерпілого ОСОБА_1591 як
учасника подій ранку 20 лютого 2014 року в центральній частині міста Києва, під
час яких він отримав поранення лівої ноги, що власне і відтворено на цьому
відео але виключно під час евакуації останнього в камуфльованому одязі з
ознаками названого поранення на запису на 36 хв. у проміжку з 32 до 43 сек.
Аналогічно не вирішує вказаних питань і переглянуте судом
за вказаним епізодом та досліджене за участю потерпілого відео під назвою «
ІНФОРМАЦІЯ_163 », яке надав суду потерпілий ОСОБА_219 (на диску Verbatim
DVD-R …50582 т. 8 а. 130, протокол огляду від 08 червня 2015 року - т. 145 а.
202-207) і яке лише посилює наведені висновки суду щодо ідентифікації
пораненого у ліву ногу потерпілого ОСОБА_1591 (екран 1/3, на запису у проміжку
з 34 хв. 20 сек. по 35 хв. 04 сек. зафіксовано, як заносять пораненого
потерпілого до приміщення Жовтневого палацу - астрономічний час 09 год. 28 хв.
04 сек., обставини його подальшої евакуації відтворені на 45 хв. у проміжку з
28 по 32 сек. запису (екрани 1/3 та 2/3). Однак це відео не містить інформації
щодо самих обставин поранення потерпілого ОСОБА_1591 .
Під час дослідження судом за клопотанням прокурора відео
запису під назвою «TVN24 -
el_centro_de_la_ciudad_de_Kiev_Ucrania_durante_la_supuesta_tregua»
(папка «TVN24» - т. 71 а. 95), на 04 хв. 52 сек. запису знову ж таки
зафіксовано евакуацію вже пораненого потерпілого ОСОБА_1591 . Аналогічні дані з
іншого ракурсу зафіксовані і на відео «16 minuten waanzin in Kiev VTM
NIEUWS» (папка «VTМ» - т. 70 а. 161), починаючи з 04 хв. запису.
Під час дослідження відео запису під назвою
«ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_ 20_februari_2014_ochtend_20161101_225959» (відео
у папках «Відкрите 24_10_ 2017» / «Vlaamse Radio- en Televisieomroeporganisatie
(VRT)» на флеш носії - т. 109 а. 18а), на 08 хв. 50 сек. запису потерпілий
ОСОБА_223 приблизно зміг вказати своє місце поранення на місцевості -
наприкінці зеленого паркану, за яким візуалізується полум`я, яке він
запам`ятав, на 09 хв. 09 сек. запису потерпілий ОСОБА_223 ідентифікує себе (в
декількох метрах за написом на паркані «Хмельничани вже тут») разом з ОСОБА_2919
, коли він прикривався дерев`яною стільницею, на 09 хв. 58 сек. запису знову ж
таки зафіксовано евакуацію вже пораненого потерпілого ОСОБА_1591 .
Однак, під час дослідження судом відео запису під
назвою « ОСОБА_1565 » (папка «Y_U - Пошукова група» - т. 70 а. 42), на 07
сек. запису зафіксовано момент поранення потерпілого ОСОБА_1591 , який
супроводжується відмінним (значно слабкіше) звуком пістолетного пострілу. При
цьому ОСОБА_223 перебуває за стільницею на алейці навпроти останньої секції
зеленого паркану, положення його ніг встановити неможливо через скупченість
осіб та погану якість відео запису. Порівняльний аналіз цього відео запису з
багато екранним відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40) доводить те, що на 32
хв. 20 сек. запису останнього на екрані 4/2 відтворюється аналогічний сюжет
компільованого відео «M2U01351», з одночасно фіксацією дій окремих
співробітників РСП та інших правоохоронців за сніжною барикадою (екран 4/4).
Акцентований автором відео астрономічний час поранення ОСОБА_1591 09 год. 24
хв. 54 сек.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1594 за епізодом поранення ОСОБА_1591 , показав, що
він був очевидцем поранення останнього на «Майдані» 20 лютого 2014 року. Так, з
19 на 20 лютого 2014 року вони разом з переночували в приміщенні КМДА, з ранку
збиралися їхати додому, але зі сцени «Майдану» почули про те, що потрібна
допомога. Вони за всіма іншими активістами кинулись в бік вул. Інститутська,
звідти поповзли на пагорб між квітковим годинником і пішохідним містком в бік
Жовтневого палацу. Коли зупинилися біля чавунного парканчику, позаду них був
поранений ззаду у праве стегно ОСОБА_2889 , якого вони стягнули до низу на
тротуар та передали волонтерам-медикам. Після цього вони з ОСОБА_2922 знову між
квітковим годинником та містком піднялись до Жовтневого палацу, навколо вже
були активісти. Далі по алейці вони побачили двох хлопців, які ховалися від
обстрілу, вирішивши їх повернути, пішли напівсидячи до них, прикриваючись щитом
- він, ОСОБА_2919 , справа, а ОСОБА_2921 ліворуч. Під час руху ОСОБА_2921 отримав поранення в ліву ногу зсередини та
впав. Він, свідок, відтягнув його за рюкзак назад до Жовтневого палацу, де ОСОБА_2922
надали першу допомогу, після чого віднесли до готелю ОСОБА_1588 , де його
оглянули медики.
Як також уточнив свідок
ОСОБА_1594 : - до сотень з ОСОБА_2922 вони не входили, він був рядовим
членом організації «Правий сектор», а ОСОБА_2921 - прихильником УНСО; - вони приїхали до Києва
о 02 год. вночі 19 лютого через штурм «Майдану», вирішивши захищати його
територію як єдиний оплот злочинній владі; 20 лютого вони прокинулись десь о 06
год. ранку, пішли на вулицю до палаток біля Консерваторії, звідти вони побігли
разом з активістами на заклики зі сцени про допомогу на вул. Інститутська; -
під час тих подій ОСОБА_2921 був у
військовій формі та чорному взутті німецького зразку, на спині мав чорний
рюкзак, на голові була зелена шапка та каска радянського зразку, під одягом був бронежилет, він, свідок, також був
у військовій формі німецького зразка, бронежилеті для скритого носіння та
касці, в руці тримав важкий саморобний щит з металу, каски вони знайшли на
«Майдані», який щит був у ОСОБА_2921 він
не пам`ятає; - під час свого руху до Жовтневого палацу вони відчували небезпеку
з боку готелю «Україна», а на алейці - справа та спереду; - під час руху
алейкою вони бачили людей у чорній формі, які ховалися за бетонними блоками та
виглядали із-за них, попереджень від працівників правоохоронних органів про
застосування вогнепальної зброї не чув; - ОСОБА_2921 отримав поранення у внутрішню частину лівої
ноги (справа на ліво) під час ще свого повороту праворуч через праве плече до
нього, свідка, в цей час постріли звучали постійно, у часі він повністю
дезорієнтований.
Під час безпосереднього дослідження судом за участі
свідка ОСОБА_1357 відео запису під назвою «Небесна сотня. Зима, що нас
змінила» (т. 145 а. 195), на запису на 36 хв. у проміжку з 32 до 43 сек.,
останній ідентифікував за обличчям потерпілого ОСОБА_1591 як учасника подій ранку
20 лютого 2014 року, що відтворено на цьому відео під час евакуації останнього
в камуфльованому одязі.
Суд звертає увагу, що під час дослідження судом присяжних
складеної свідком ОСОБА_1595 під час досудового розслідування схеми (т.
174 а. 143) знайшли своє підтвердження саме уточнені за результатами перегляду
в суді відео «M2U01351» (папка «Y_U - Пошукова група» - т. 70 а. 42)
показання потерпілого ОСОБА_1591 щодо справжнього місця свого поранення - на
алейці навпроти останньої секції зеленого паркану в бік станції метро
«Хрещатик».
Оскільки показання свідка ОСОБА_1357 та потерпілого
ОСОБА_1591 повністю узгоджуються між собою та іншими, з урахуванням уточнень,
документованими даними, суд кладе останні як достовірні в основу свого вироку.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_1591 в цілому, суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими
та достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом поранення ОСОБА_295 (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
«сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою
від Жовтневого палацу не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями, скритий характер обстрілу
правоохоронців за сніжною барикадою потребував відповідного реагування, яке
зовсім не передбачало необхідність здійснення ними вогневого впливу на всіх
активістів «Майдану», відсутність якого у подальшому у певні періоди часу в
жодний спосіб не збільшувало загрозу для життя та здоров`я правоохоронців.
Сторони не сприяли усуненню неповноти за даним епізодом,
більш того, захисник ОСОБА_677 безпідставно підсумував під час судових дебатів
відсутність відео фіксації моменту поранення потерпілого, а прокурор - також
ігноруючи досліджені під час судового розгляду відео записи, вважав час
поранення потерпілим «розмитим» проміжком часу в декілька хвилин - 09 год. 22
хв. - 09 год. 25 хв. 20 лютого 2014 року.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_223 ранком 20 лютого 2014 року ранком о
09 год. 24 хв. 54 сек. під час загострення протистояння між активістами
«Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної
зброї, перебуваючи на алейці, що веде від Жовтневого палацу до проїзної частини
вул. Інститутська в м. Києві (навпроти останньої секції зеленого паркану в бік
станції метро «Хрещатик»), отримав одне вогнепальне сліпе поранення лівого
стегна з наявністю стороннього тіла верхньої третини лівого стегна - кулі
калібру 9 мм. Дане ушкодження має ознаки легкого тілесного ушкодження, яке
спричинило короткочасний розлад здоров`я.
У межах даного судового провадження даних про причетність
до нього працівників співробітників РСП, обвинувачених чи інших правоохоронців,
які перебували за сніжною барикадою, не здобуто. Натомість їх, а так само інших
осіб ймовірна причетність до поранення потерпілого не виходить за межі
припущень, на яких не можуть ґрунтуватися ствердні висновки суду.
Через малоінформативний характер поданих доказів не
можливо оцінити і дії самого потерпілого ОСОБА_1591 в момент поранення на
предмет того, чи становили вони реальну загрозу для життя чи здоров`я
працівників правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння.
Однак, документально зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою від
Жовтневого палацу не мало ознак атаки на правоохоронців, оскільки було
поступовим в межах звільнених територій самими правоохоронцями (відокремлений
на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» епізод 8 (пункт 5.3.2 вироку).
5.4.57. За епізодом
поранення ОСОБА_439 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1434 показав,
що з 28 по вечір 30 листопада 2013 року брав участь у мітингу на «Майдані» на
підтримку підписання асоціації з ЄС. У подальшому брав участь в масових акціях
протесту на «Майдані» короткий період часу у грудні 2013 року, а з 22-24 січня
2014 року за винятком декількох днів постійно по 20 лютого. Його присутність на
«Майдані» з січня місяця була обмовлена злочинними діями влади, яка не
вирішувала проблему, побила людей 30 листопада, а 01 грудня - на Банковій,
більш того, прийняла закони 16 січня. У той же час була створена 35-а сотня
«Волинська Січ», до якої він увійшов через колабораційний характер дій
правоохоронців та появи, так званих, «тітушок». У сутички з правоохоронцями не
вступав до 18 лютого 2014 року. Під час «мирної ходи» їх сотня вишукувалася на
вул. Шовковична перед «Камазами», які закрили дорогу, для запобігання
провокаціям з обох сторін, але внаслідок силових дій їм довелося відступити на
«Майдан», закріпитися на барикаді біля будинку Профспілок, на якій він ніс
чергування. З 19 на 20 лютого 2014 року він ночував у будівлі Мінагропрому.
20-го лютого, біля 08-09 год. ранку, його розбудив сотник ОСОБА_691 , повідомив
біля Жовтневого палацу відбуваються якійсь провокації. Сотня вийшла на «Майдан»
і почала підійматися на пагорб до Жовтневого палацу біля сходів, зліва стояв
автобус, а справа був квітковий годинник. Під час підйому їх група була
передова, було чутно, що лунають постріли з вогнепальної зброї, він особисто за
два три метри від себе біля автобусу, який вже починав палати, побачив групу з
трьох чоловіків в чорній формі із жовтими пов`язками без розпізнавальних знаків
(зокрема, відсутні шеврони, написи «міліція»), один тримав щит, другий -
помпову рушницю, а третій - автомат «Калашников», зброя була оголена. Далі
також були схожі озброєні особи групою чоловік десять - двадцять. Цих осіб він
не сприймав як правоохоронців, оскільки на них були відсутні розпізнавальні
знаки. Люди кричали «не стріляй!», вказані особи не реагували. Особа з
трійки, яка тримала автомат, направила його на них і пролунав постріл, куля
пробила щит ОСОБА_317 , що стояв поруч, і полетіла в натовп, на щиті було видно
отвір 8-10 мм. Остаточно усвідомивши застосування бойової зброї проти
активістів, він у подальших своїх діях керувався ст. 27 Конституції України,
яка гарантує кожному право на життя та право на захист життя.
Як далі показав потерпілий, вказані особи в чорному одязі
відступали по алеї від Жовтневого палацу в напрямку станції метро «Хрещатик», а
він, потерпілий, діючи разом з ОСОБА_2923 , який був праворуч, прикриваючись
щитами, синхронно йшли за ними. Під час їх руху постріли не зупинялися, він
бачив використання вказаними особами автомата «Калашникова». Так вони дійшли до
крайніх дерев з правого боку вказаної алеї. Якщо рахувати від снігової
барикади, яка була навпроти входу до станції мето «Хрещатик», біля третього
дерева (правіше рекламний щит) вони зупинилися, а люди в чорному одязі забігли
за цю сніжну барикаду. Далі він побачив, як перед ними біля другого дерева
вбили людину в касці, який сидів за щитом приставленим з лівого боку до дерева,
справа лежав інший поранений, людина в касці дивилася на снігову барикаду,
раптом хитнулася зліва на право і впала на лівий бік, було багато крові, після
цього особа в чорному одязі забігла за лівий край снігової барикади, через
декілька секунд пролунав ще постріл і він, потерпілий, відчув різку біль в
лівому плечі та впав назад. Самого пострілу він не бачив. Намагаючись лежачі
захиститися щитом, піднявся на праву руку, але відразу пролунав другий постріл
і куля потрапила в правий лікоть. ОСОБА_2778 почав його тягнути назад за
бронежилет. Буквально через секунду він також впав. Потім підбігли інші люди та
евакуювали їх вдвох до Жовтневого палацу, ОСОБА_2778 залишився там, а йому
надали першу медичну допомогу на «Майдані», куди він спустився у супроводі
волонтерів. Подальше лікування він отримав у КМКЛ № 17.
На уточнюючи запитання сторін потерпілий ОСОБА_1434 також
показав, що: - 18 лютого, коли їх сотня вишукувалася на вулиці Шовковична,
ОСОБА_1403 спілкувався з міліцією, представники якої його запевнили, що вони ні
чого не планують, лише виконують свій обов`язок, однак згодом почався штурм,
тому їм довелося відступити; - конфлікт на Шовковичній в зоні відповідальності
їх сотні розпочався з того, що підійшла велика кількість активістів, які
відтіснили їх сотню і почали запалювати «КАМАЗИ», кидатися бруківкою, міліція у
відповідь почала штурм, він з далеку бачив, як запалав офіс Партії регіонів,
він засуджує будь-які дії, внаслідок яких гинуть люди, неважливо чи то
правоохоронці, чи то активісти, життя має найвищу цінність; - коли активісти
кидали в міліцію бруківку та «коктейлі молотова», щоб припинити насилля, тоді
вони діяли в межах самооборони; - на час поранення він був одягнутий у
військову куртку, поверх чорний бронежилет другого класу захисту, сірі штани,
військові берці, чорні наколінники, на голові - темно-червоний мотоциклетний
шолом, також мав при собі сумку з протигазом через плече, в руках саморобний
металевий щит із жовтою наклейкою в правому верхньому куті «самооборона
Майдану», прив`язана до правої ноги палиця як сувенір; - в момент першого
поранення він перебував у положенні присівши за щитом, обличчям звернутий в бік
сніжної барикади; - вогнепальної зброї на «Майдані» він не бачив; - в бік
станції метро «Хрещатик» він разом з ОСОБА_2923 та іншими активістами рухався вперед, щоб
щитами захистити людей на «Майдані», відтісняючи людей в чорній формі, які
стріляли, мали мету - захопити снігову барикаду, далі сенсу йти не було,
взагалі активісти між собою обговорювали, що рано чи пізно могла відбутися
сутичка з вогнепальною зброєю, тому слід було максимально стримати в часі тих,
хто стріляє, щоб вони не могли швидко пройти на «Майдан», при цьому він
усвідомлював, що ризикував бути застреленим; - обидва поранення він отримав
наскрізні; - він не мав наміру завдати шкоди здоров`ю працівникам
правоохоронних органів, але не може сказати, що такими були особи в чорному
одязі, оскільки на них не було розпізнавальних знаків, осіб з палицями та
щитами дійсно ідентифікував як правоохоронців, але де вони були у той час йому
відомо не було; - вважає, що приблизно о 09 год. з 20 по 25 хв. перший постріл
в нього був зроблений з лівого краю сніжної барикади, відразу другий - з центру
цієї ж барикади і третій з того ж напрямку в його голову, проте стрілок влучив
ГУЧУ по ногах; - перед ОСОБА_2923 сотником був ОСОБА_1596 , сотня
структурувалася за принципами УПА, сотник відвідував наради, які проводив
ОСОБА_НОМЕР_338 , де вирішувалися питання життя « ОСОБА_829 », відбувалася
координація дій сотень; - про причини початку ескалації конфлікту ранком 20
лютого 2014 року йому не відомо, лише припускає, що через закінчення
світло-шумових гранат, яких вже не було чутно, міліція почала застосувати
зброю; - про судові заборони «Майдану» не чув.
Вказані показання потерпілого ОСОБА_1571 щодо свого верхнього
одягу, спільного з ОСОБА_2923 руху у
напрямку до Жовтневого палацу, коли вони піднімалися пагорбом, зупинилися на
деякий час, знайшли своє повне підтвердження під час дослідження судом після
виконання процедури відкриття сторонам провадження наданих потерпілим шести фотографій
(т. 90 а. 53-58). Крім того, потерпілий ОСОБА_1434 уточнив, що: - на перших
двох фото (а. 53, 54) зображені події, які передували тому, як вони пішли далі,
вийшли на сходи і побачили трьох осіб в чорному зі зброєю, з того місця
площадку перед ОСОБА_794 палацом і того, що там відбувалося, видно не було, у
курточці зразка рятувальників МНС темно-бордового кольору з відбиваючими
смужками на рукавах зафіксовано ОСОБА_1407 , інші особи також з їхньої сотні,
проте прізвища назвати не може, він на цих фото - другий та перший зліва
відповідно зі щитом в червоному шоломі та палицею прикріпленою до правої ноги;
- на третьому фото (а. 55) зафіксовано як він з ОСОБА_2923 (правіше) в передовій групі прикриваючись
щитами рухаються через оглядову площадку перед входом до Жовтневого палацу,
попереду них особи в чорному одязі, яких фото не охоплює; - на інших фото (а.
56-58) зафіксовано його, потерпілого ОСОБА_1571 , після поранення в плече та
руку.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1028 , колишній учасник 35-ої сотні
«Волинська січ» надав аналогічні показання щодо ідентифікації на вказаному фото
(т. 119 а. 122) в мотошоломі ОСОБА_1408 , у пожежній курточці - ОСОБА_1407 , а
також крайнього справа з круглим дерев`яним щитом - ОСОБА_1583 та крайнього
зліва в характерних камуфляжі та будівельній касці із скотчем - ОСОБА_1033 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1343 -
ройовий 35 сотні Самооборони за даним епізодом показав, що коли їх сотня
ранком 20 лютого 2014 року рушила наверх в бік Жовтневого палацу, там одразу
був поранений у руку член їх сотні ОСОБА_1598 на позивний « ОСОБА_1599 »,
очевидцем цих подій він не був.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_499 за
власним епізодом поранення показав, що ранком 20 лютого 2014 року пагорбом
підіймався до Жовтневого палацу разом з іншими побратимами 35-ї сотні
«Волинська Січ», а саме, із сотником ОСОБА_1579 , якого можна впізнати за
червоною пожежною курткою, ОСОБА_1580 , якого можна впізнати за червоним
мотоциклетним шоломом, та ОСОБА_1581 , якого можна впізнати за коричневою
курткою та дерев`яним круглим щитом в руках, деталі їх поранення йому не
відомі. Ці дані документально підтверджені дослідженими за епізодом поранення
ОСОБА_273 фото та відео матеріалами та підтверджують ідентифікаційну
достовірність одержаних даних і за епізодами поранення ОСОБА_317 та загибелі
ОСОБА_780 .
Згідно з дослідженими судом службовими рапортами
та заявою від 03 грудня 2014 року ОСОБА_1571 , ІНФОРМАЦІЯ_222 , який
ідентифікований шляхом дослідження копії його паспорту, через факт
отримання вогнепальних поранень грудної клітини зліва та правого ліктьового
суглобу від невідомих людей в чорній формі з жовтими пов`язками на руках, які
були без розпізнавальних знаків, що мало місце 20 лютого 2014 року приблизно о
09 год. 00 хв. в м. Києві по вул. Інститутській навпроти готелю «Україна»,
просив визнати його потерпілим в межах кримінального провадження, відкритого 07
березня 2014 року (т. 90 а. 59-61, 71-73, 85, 88, 99-101).
Суд критично через їх суперечливий характер оцінює дані у
вказаних документах щодо інших дат народження потерпілого, місця ( АДРЕСА_15 )
та часу (15 год. 55 хв.) отримання ним поранення, адже одночасно у вказаних
документах зафіксовано, що ОСОБА_1434 був доставлений у лікарню з вказаним
пораненням вже о 10 год. 25 хв., а відомості з паспорту усувають всі неточності
щодо даних про нього.
Наведені показання потерпілого ОСОБА_1571 щодо місця
свого поранення - біля третього дерева з кінця з правого боку на алейці, що
веде від Жовтневого палацу на вулицю Інститутська (правіше рекламний щит),
положення свого тіла в момент поранення: в плече - присів, дивлячись вперед на
сніжну барикаду; в правий лікоть - піднявся на праву руку, знайшли своє повне
підтвердження за результатами безпосереднього дослідження судом складеної
потерпілим під час допиту слідчим схеми на місцевості центральної
частини міста Києва (т. 90 а. 98), а також даних протоколу слідчого
експерименту від 03 грудня 2014 року та додатків до нього (фото таблиця,
відео фіксація) (т. 90 а. 127-135), які містять аналогічні відомості з цього
приводу. Зокрема, за результатами вказаного слідчого експерименту потерпілий у
статичному положенні, присівши та прикриваючись металевим щитом, дивлячись в
сторону перехрестя вул. Інститутська та Ольгинська, отримав непроникаюче
наскрізне поранення грудної клітки зліва, від якого впав на проїжджу частину.
Через 1-2 секунди після падіння, намагаючись піднятись, отримав наскрізне
вогнепальне поранення правого ліктьового суглобу. Можливий сектор першого пострілу
охоплює будівлю № 7 по вулиці Інститутська та місцевість лівіше від неї, а
другого - сніжну барикаду. З місця розташування цієї барикади добре
проглядається (без видимих зовнішніх перешкод) місце, де ОСОБА_1434 отримав
вказані вогнепальні поранення.
Під час дослідження даних відео фіксації слідчого
експерименту потерпілий уточнив, що він вважає, що перший постріл в нього було
здійснено з боку будівлі № 7, тобто клубу КМУ, траєкторія польоту кулі лежить
дещо зверху вниз через лівий край сніжної барикади, у спорудженні якої перед
цим брав участь особисто і за лівій край якої забіг правоохоронець у чорному
одязі. Потерпілий наполягав, що він вказав лише напрямок, звідки міг бути
здійснений постріл, і не має даних, які прямо вказували б на те, що цей постріл
здійснено саме із згаданої вище будівлі.
Суд присяжних відхиляє застереження захисту щодо
недопустимості даних, які зафіксовані у протоколі слідчого експерименту від 03
грудня 2014 року, через відсутність в ньому підписів спеціалістів як учасників
слідчої дії.
Суд бере до уваги, що перебіг слідчого експерименту, в
тому числі, в частині встановлення осіб, що в ньому приймають участь,
роз`яснення їх прав, а також фіксації результатів слідчої дії, задокументований
безперервним відеозаписом, відтвореним в судовому засіданні. За правилами
процесуального закону, наявність безперервного відеозапису слідчого
експерименту є достатнім доказом її проведення, відтак усуває необхідність
залучення для підтвердження її результатів навіть понятих (ч. 7 ст. 223 КПК України).
Досліджений судом протокол слідчого експерименту не містить будь-яких даних про
здійснені спеціалістом балістом розрахунків та висновків.
Натомість, суд, керуючись правилами ч. 1 ст. 89 та ч. 5
ст. 104 КПК України, виключає з переліку доказів додаток до вказаного
протоколу слідчого експерименту у виді схеми (т. 90 а. 130) через його
недопустимість, оскільки за даними протоколу вказана схема складена за участі
спеціаліста - експерта сектору балістичних експертиз ОСОБА_1600 (т. 90 а. 129),
однак він цю схему не підписав.
Як вбачається із досліджених судом присяжних листів
Центру ЕМД та МК м. Києві від 23 квітня, 06 та 17 червня 2014 року №№ 843/Б,
1260/Б та 1348/Б, карти виїзду ШМД № 627, 20 лютого 2014 року за
викликом о 09 год. 33 хв. за адресою: вул. Прорізна - вул. Хрещатик до
ОСОБА_1571 виїжджала бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги з приводу
отримання ним вогнепального поранення грудної клітини, доставлений в КМКЛ № 17
о 10 год. 25 хв. (т. 90 а. 82, 147-152).
Згідно з даними досліджених судом виписок з медичних
карт КМКЛ № 17 від 20 лютого 2014 року № 175 та № 3009 Волинської обласної
клінічної лікарні від 06 березня 2014 року, ОСОБА_1434 20 лютого 2014 року
поступив та виписався зі стаціонару КМКЛ № 17 з діагнозом «Вогнепальне
непроникаюче поранення грудної клітки зліва. Наскрізне вогнепальне поранення
правого ліктьового суглобу. Перелом правого ліктьового відростка», а з 21
лютого по 06 березня 2014 року проходив стаціонарне лікування у Волинській
обласній клінічній лікарні з діагнозом «Наскрізне вогнепальне кульове поранення
правого ліктьового суглобу. Сліпе непроникаюче кульове поранення грудної клітки
зліва. Струс головного мозку. Забійна рана м`яких тканин потилиці» (т. 90 а.
183-185).
Як видно із листів КМКЛ № 17 від 12 та 19 серпня 2015
року №№ 495 та 524, одяг потерпілого ОСОБА_1571 , в якому він був одягнений у
день отримання поранень, що зберігався у лікарні, знищено, а кулі в ранах
відсутні (т. 90 а. 191-193).
Через відсутність морфологічного опису стану м`яких
тканин в ділянках поранення, неявки потерпілого для огляду в експертну установу
та ненадання медичної документації (рентгенограми, амбулаторна карта тощо)
згідно з висновком судово-медичної експертизи № НОМЕР_288 /Е від 02 липня 2014 року, яку провела
експерт ОСОБА_1601 , раніше встановлений діагноз ОСОБА_1602 «вогнепальне
непроникаюче поранення грудної клітки зліва наскрізне; вогнепальне поранення
правого ліктьового суглобу, перелом ліктьового відростку справа» свого
підтвердження не знайшов (т. 90 а. 155-158).
Натомість, відповідно до дослідженого у судовому
засіданні висновку судово-медичної експертизи № 447 від 22 травня 2014 року,
яку провів експерт ОСОБА_1484 , дослідивши з дозволу потерпілого ОСОБА_1571
медичну документацію на нього, в останнього були виявлені тілесні ушкодження:
наскрізне вогнепальне поранення правого ліктьового суглобу з переломом правого
ліктьового відростка; вогнепальне непроникаюче (дотичне) наскрізне поранення
грудної клітки зліва; рана м`яких тканин потиличної ділянки голови. Виявлені у
гр. ОСОБА_1571 тілесні ушкодження не мають ознак небезпеки для життя в момент
їх спричинення. Рана голови могла виникнути в результаті травмуючої дії тупого
предмету, характеристика якого не відобразилась в морфології ушкодження, термін
її виникнення експертом не визначено, діагноз «струс головного мозку» не
підтверджений. Судово-медичних даних про можливість виникнення виявлених двох
вогнепальних поранень в різний час немає. Поранення правого ліктьового суглобу
має ознаки середньої тяжкості тілесного ушкодження, поранення м`яких тканин
грудної клітки - легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад
здоров`я, а рана голови - також легких тілесних ушкоджень. Рана в ділянці
грудної клітки має вхідний отвір в області правого боку надпліччя, а вихідний -
по паравертебральній лінії на рівні кута лопатки. Судово-медичних даних про
послідовність спричинення цих тілесних ушкоджень немає (т. 90 а. 102, 125,
140-142).
Відповідно до дослідженого під час судового розгляду висновку
комісійної судово-медичної експертизи № 165-2014/о від 20 лютого 2015 року,
яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 та ОСОБА_942 дослідивши копії
висновків судово-медичної експертизи, медичну документацію на ім`я ОСОБА_1571 ,
копію протоколу проведення слідчого експерименту із додатками до нього (т. 90
а. 164-174), комісія експертів також дійшла висновку, що потерпілий ОСОБА_1434
саме 20 лютого 2014 року до 09 год. 35 хв. отримав: - дотичне наскрізне
вогнепальне поранення правого ліктьового суглобу з ушкодженням правого
ліктьового відростку, яке відноситься до тілесного ушкодження середньої
тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров`я), спричинено
внаслідок одного пострілу, напрямок ранового каналу встановити неможливо у
зв`язку з відсутністю у розпорядженні експертів одягу, в який був одягнутий
ОСОБА_1434 в момент поранення; - наскрізне не проникаюче вогнепальне поранення
грудної клітини, по ходу ранового каналу якого були ушкоджені, окрім м`яких
тканин даної анатомічної ділянки, легенева тканина верхньої частини лівої
легені, яке також відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості (за
критерієм тривалості розладу здоров`я), спричинено внаслідок одного
пострілу, при цьому вхідна рана розташована в ділянці лівого надпліччя, а
вихідна - на задній поверхні тулуба зліва: - забійна рана в потиличній ділянці,
яка відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний
розлад здоров`я (за критерієм тривалості розладу здоров`я), ця рана
утворилась від однократної дії тупого предмету, можливо і подовженої форми (на кшталт
палиці, кийка тощо), можливо 19/20 лютого 2014 року. Відсутність у
розпорядженні експертів перешкоди та одягу, які мав при собі ОСОБА_1434 в
момент поранень, не дозволяє визначити ані дистанцію пострілу, ані його
відстань, ані тип снаряду, ані вид зброї. ОСОБА_1434 міг отримати зазначені
вище вогнепальні поранення за обставин, на які він вказував у ході слідчого
експерименту від 13 грудня 2014 року, при цьому він був звернений передньою
поверхнею тіла до напрямку дій вогнепальних снарядів.
В іншій частині висновок комісії експертів № 165-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) та інших даних у сфері балістики (здійснення пострілу в
грудну клітину потерпілого саме з нарізної вогнепальної зброї) через їх не
підтвердження балістичними чи криміналістичними дослідженнями та характер
припущення, суд присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть бути
покладені в основу даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом
правову позицію з наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку),
зауваження сторони захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані
докази через їх недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які
посилається у вироку.
Крім того, під час дослідження висновку комісійної
судово-медичної експертизи № 165-2014/о від 20 лютого 2015 року потерпілий
наполягав на власному сприйнятті сектору здійснення пострілів, про які він
повідомив раніше, уточнивши, що не має даних про проходження кулі, яка
потрапила в плече, через перешкоду (щит).
Всупереч твердженням сторони захисту медична документація
на потерпілого походженням із-за кордону для її дослідження під час проведення
судово-медичних експертиз не подавалася.
За результатами безпосереднього перегляду в судовому
засіданні на DVD-диску відео під назвою «Інститутська 20 лютого. Вбивство
майданівців» (т. 89 а. 66) встановлено, що на 11 хв. 47 сек. запису
зафіксовано слід рикошету кулі в бік активістів, які рухаються біля Жовтневого
палацу в напрямку правоохоронців, переслідуючи їх, серед них, за твердженням
потерпілого ОСОБА_2770 А, перебуває він разом з ОСОБА_2923 . З 14 хв. 13 сек.
запису цього відео ОСОБА_1342 ідентифікував себе в передовій групі активістів,
які рухалися алейкою в напрямку до станції метро «Хрещатик», поруч з ним ОСОБА_2778
запис неодноразово переривається. На 17 хв. з 06 по 17 сек. запису зафіксовано
на передньому плані як вже його, пораненого потерпілого ОСОБА_1342 , тягнуть в
бік Жовтневого палацу. Серед осіб, які його евакуюють, спочатку зафіксовано ОСОБА_2924
в синій курточці, а потім і ОСОБА_2908 А та ОСОБА_2925 , яких під час цієї
евакуації поранили біля Жовтневого палацу - вказаних осіб ідентифіковано судом
за результатами дослідження інших матеріалів провадження. Зокрема, момент
евакуації ОСОБА_2770 А біля Жовтневого палацу, коли відразу після цього зазнав
смертельного поранення ОСОБА_2908 , зафіксовано на 02 хв. 48 сек. запису (09
год. 29 хв. 26 сек.) повністю дослідженого судом відео під назвою «47 _
20.02.2014» (диск Verbatim DVD-R …50582, т. 8 а. 130).
Показання потерпілого ОСОБА_1571 щодо обставин свого
поранення, а також всі інші наведені вище дані з цього приводу, повністю
узгоджуються з даними безпосередньо дослідженого судом відео під назвою
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)», яке
складається із синхронізованих по часу різних відеозаписів і було надано
представником потерпілих ОСОБА_661 на
флеш носії (т. 90 а. 40). Так, під час перегляду вказаного відео (екран № 4/2)
на 29 хв. 58 сек. запису потерпілий
ОСОБА_1434 ідентифікує себе в
червоному шоломі поруч з ОСОБА_2923 , посередині групи активістів, що рухається
шеренгою по алейці від Жовтневого палацу до з`єднання цієї алеї з вулицею
Інститутська, що повністю відповідає даних відео «Інститутська 20 лютого.
Вбивство майданівців», знятим з іншого ракурсу, а на 31 хв. 22 сек. запису
(екран № 3/2) ОСОБА_2770 ідентифікує
себе за третім деревом, тобто перед самим своїм, а пізніше за декілька секунд
і ОСОБА_317 пораненням. Згідно з акцентованим автором
відео часом, ці події (екран № 3/2) відбуваються о 09 год. 23 хв. 55 секунд.
Крім того, за даними вказаного відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2…» упродовж 09 год. 22-27 хв. за сніжною барикадою на фоні щільного
обстрілу за звуком періодично фіксуються озброєні бійці ідентифікованого за
результатами судового розгляду підрозділу - РСП (екрани 3/2, 1/3, 4/4, нарешті,
3/3).
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_1571 в цілому, суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими
та достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом поранення ОСОБА_2862 . (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
«сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою
від Жовтневого палацу не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями, скритий характер обстрілу
правоохоронців за сніжною барикадою потребував відповідного реагування, яке
зовсім не передбачало необхідність здійснення ними вогневого впливу на всіх
активістів «Майдану», відсутність якого у подальшому у певні періоди часу в
жодний спосіб не збільшувало загрозу для життя та здоров`я правоохоронців.
Сторона обвинувачення, оцінюючи докази за даним епізодом,
залишила поза увагою результати судового розгляду, та з невідомих для суду
причин продовжувала наполягати на тому, що ОСОБА_1434 поранення отримав з 09
год. 00 хв. до 09 год. 35 хв. на пагорбі біля Жовтневого палацу, охоплюючи тим
самим навіть значні періоди у часі, коли бійці РСП взагалі ще не розпочали
застосовувати зброю або залишили сніжну барикаду, припинивши її застосування.
Сторона обвинувачення за результатами судового розгляду
не акцентувала увагу суду присяжних на можливість отримання додаткових
унікальних даних через ідентифікацію потерпілих, очевидцем поранення яких був
потерпілий ОСОБА_1603 разом з ОСОБА_1579 , на що вже наголошувалося за епізодом
поранення останнього. Ці питання, нажаль, ніхто не з`ясовував. Натомість, цими
даними, які за умов неочевидності не виходять за межі припущень, суд не може
послуговуватися для формування своїх висновків у вироку.
Що ж стосується оціночних суджень потерпілого щодо свого
права в тих умовах на захист свого життя та здоров`я, то суд присяжних надасть
їм оцінку виключно в контексті всіх встановлених фактів у справі.
Епізод поранення ОСОБА_1571 у цій справі входить до числа
двадцяти восьми епізодів поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_1429 ,
ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 ,
ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 , ОСОБА_686 , ОСОБА_1046 ,
ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 , ОСОБА_916 ,
ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 , ОСОБА_1437 ,
ОСОБА_812 ) потерпілих, які відбувалися локально в межах одного сектору (вздовж
алейки, що веде від з`єднання з проїзною частиною вул. Інститутська в бік
Жовтневого палацу), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 22
до 30 хв.) та під час однієї і тієї ж події «Майдану» (відокремлений на відео
запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
епізод 8 «сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці двадцять вісім епізодів
мають спільну загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення
містить велику кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд
наголошує, що основна подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у
просуванні активістів «Майдану» від Жовтневого палацу по алейці, фіксація на
ній своїх позицій навпроти сніжної барикади, за якою перебували озброєні
співробітники РСП та інші озброєні правоохоронці, які, застосовуючи вогнепальну
зброю, діяли між собою спільно та злагоджено, намагаючись вогневим ураженням
зупинити таке просування активістів «Майдану». Таким чином, всі вказані
двадцять вісім епізодів, підкріплених цим загальним твердженням, слід
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд
відповідних подій.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_1434 20 лютого 2014 року приблизно о 09
год. 25 хв., перебуваючи на алеї, яка веде від Жовтневого плацу до вул.
Інститутська, біля третього дерева з боку виїзду на вул. Інститутська, під час
загострення протистояння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї отримав внаслідок
пострілу з вогнепальної зброї: а) не проникаюче вогнепальне поранення грудної
клітини; б) дотичне наскрізне вогнепальне поранення правого ліктьового суглобу,
кожне з яких відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості. У момент
обох поранень ОСОБА_1434 був звернений передньою поверхнею тіла до напрямку дій
вогнепальних снарядів та перехрестя вул. Ольгинська та Інститутська, при цьому
вхідна рана в області грудної клітини розташована в ділянці лівого надпліччя, а
вихідна - на задній поверхні тулуба зліва.
Зв`язок виявленої у потерпілого ОСОБА_1571 забійної рани
в потиличній ділянці, яка відноситься до легкого тілесного ушкодження, що
спричинило короткочасний розлад здоров`я, з вказаними вище обставинами
отримання ним вогнепальних поранень не встановлено.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
безспірно встановлено, що вказане вогнепальне поранення було завдано ОСОБА_1602
з напрямку перехрестя вул. Ольгинська та Інститутська, тобто з території, яка
перебувала під виключним контролем співробітників правоохоронних органів і на
якій саме в цей час перебували озброєні співробітники РСП та інші озброєні
правоохоронці, які злагоджено з метою стримати просування вперед активістів
застосовували вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб,
шляхом здійснення не вибіркових пострілів у напрямку натовпу та навколо
(відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8 (пункт 5.3.2 вироку).
Постріли, внаслідок яких ОСОБА_1434 отримав вогнепальне
поранення грудної клітини, а потім і правого ліктьового суглобу правої кісті,
мали прицільний характер, на що вказує їх щільність.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_1434 на момент
свого поранення (першого, а тим більше другого) вчиняв дії, які становили чи
могли бути оцінені такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я
працівників правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння,
відтак, законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї з
їх боку були явно відсутні.
Задля повноти оцінок даний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 ,
ОСОБА_1429 , ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 ,
ОСОБА_930 , ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 , ОСОБА_686 ,
ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 ,
ОСОБА_916 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 ,
ОСОБА_1437 , ОСОБА_812 ) потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами
оцінки доказів за ними у своїй сукупності додатково викладені у вироку за
результатами дослідження останнього за часом з наведених епізодів - загибель
ОСОБА_1279 .
5.4.58. За епізодом
поранення ОСОБА_440 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_691 показав,
що він у складі 35-ої сотні «Волинська Січ» з 19 на 20 лютого 2014 року ночував
у будівлі міністерства агропромислового комплексу в м. Києві. 20-го лютого
вранці по телефонному дзвінку вони вийшли на «Майдан» близько 09 год. Була
інформація, що барикади впали, почався розстріл. Сотня рушила в бік Майдану
Незалежності. Зі сцени ОСОБА_2951 закликав сотні шикуватися і чекати подальших
вказівок. Оскільки активісти біля Жовтневого палацу кликали на поміч, бо вже
почали стріляти, вони не шикувалися і відразу у складі сотні піднялися повз
квитковий годинник до Жовтневого палацу. Перебуваючи на перехресті вулиць
Інститутська та Хрещатик, він бачив, як вздовж Жовтневого палацу особи в чорній
формі з жовтими пов`язками відступали, відстрілюючись в напрямку активістів.
Біля Жовтневого палацу був автобус і ще якась машина стояла. Від Жовтневого
палацу він у складі передової групи продовжив просуватися алеєю вперед в
напрямку до станції метро «Хрещатик», стріляли вже по них, хтось позаду впав.
Але вони продовжували просуватися вперед, дійшли до крайніх дерев алеї з
правого боку. Біля третього дерева, якщо рахувати від снігової барикади, він
отримав поранення.
Також потерпілий ОСОБА_691 показав таке. Вперше він
відвідав ОСОБА_829 в 20-х числах грудня, а потім у період часу з Нового року по
Різдво. Оскільки обстановка була спокійна, агресії не було, він вертався до
дому. Дізнавшись про події на вулиці Грушевського, коли активісти почали йти
вперед і зіткнулися з «Беркутом» та військовослужбовцями ВВ, він ранком 21-го
січня знову приїхав на «Майдан» і перебував там до кінця січня. Тоді він
дізнався про формування сотень ОСОБА_1462 , які виникали стихійно, щоб
упорядкувати буття «Майдану» - були сотні, які чергували на барикадах, щоб не
пускати п`яних і людей зі зброєю, сотні, які виходили за межі і спостерігали за
правоохоронцями. Так була утворена 35-а сотня «Волинська Січ», до якої він
увійшов із земляками, сотня була штурмова, коли якась відбувалася подія, вона
вибігала боронити « ОСОБА_829 », інших функцій вона не виконувала. Сотні, яких
було більше 30-ти, комплектувалися за рахунок оголошення в соціальних мережах
за принципами УПА за територіальною ознакою. Окремі сотні поділялися на чоти, а
ті - на рої. Відпочивши вдома декілька днів, 3-го чи 4-го лютого він знову
повернувся до ОСОБА_1289 і не полишав «Майдан» до моменту свого поранення.
Основною мотивацією його приєднання до акцій протесту була реакція на побиття
студентів вночі 29 листопада 2013 року, коли відбулося перевищення повноважень
правоохоронними органами. Особисто він не сприймав насильства, а тому участі в
протистоянні не брав, свою роль на «Майдані» бачив у волонтерстві (кухня,
допомога на барикадах - підносив шини, каміння тощо). Натомість, 18 лютого все
ж таки йому прийшлося прийняти участь у протистоянні. Так, їх сотня по вул.
Інститутська вийшла мирною ходою, а коли мирне блокування урядового кварталу
закінчилося тим, що на них з дворів прилеглих будинків на вул. Шовковичній біля
колишнього офісу Партії регіонів, який палав внаслідок підпалу, вибіг «Беркут»
і з метою розігнати почав бити дубинками і стріляти гумовими кулями, тоді
довелося кидати в них каміння, тобто боронитися. Він особисто отримав поранення
гумовою кулею. Такі події не були прогнозовані, а тому їх сотня (до 20-ти осіб)
навіть не вся брала на акцію щити, із захисту на них були каски, лише в окремих
- палиці, зброї не було в принципі. Ідею мирної ходи він, як на той момент
сотник 35-ої сотні «Волинська Січ», очоливши її після ОСОБА_1604 , розумів у
тому, що сотні беруть в мирну облогу урядовий квартал для того, щоб парламент
та діюча «Партія регіонів» відмовились від абсурдних законів 16 січня. На меті
зі стороні «Майдану» не було жодних провокацій. Блокування мало тривати цілий
тиждень, декілька годин відбувається мітинг і назад, на «Майдан», сотня при
цьому забезпечує спокій. Більш того, коли його сотня тільки вишукувалася перед
вантажівками на перехресті вулиць Шовковична та Інститутська, він за
ініціативою правоохоронців мав розмову з їх старшим, який сказав, що має
завданням розігнати активістів звідти, але якщо вони не кидають каміння в
міліцію, то їх ніхто не чіпатиме і правоохоронці залишатимуться на своїх
місцях. Це всіх влаштовувало, а тому на тому місці, де була його сотня, він
намагався заспокоїти тих, хто проходив повз і кидав каміння за вантажівки по
правоохоронцях, але таких людей було тисячі. Він намагався всіляко не допустити
побоїща, бо це недобре, але цього не вдалося, на сусідніх перехрестях, які
стикувалися з урядовим кварталом, вже почалося активне протистояння, там почали
горіти вантажівки, лунали вибухи і звідти до них прийшла хвиля насильства,
сутички не припинялися і на «Майдані», сторони перекидалися бруківкою,
«коктейлями молотова», горів будинок Профспілок, це все плавно перейшло в ніч і
тоді були перші поранені в сотні: ОСОБА_1605 прострелили око, ОСОБА_1606 застрелили
в голову і на ранок він помер у лікарні. 19 лютого на «Майдані» залишилося
людей значно менше, був оголошений день скорботи чи перемир`я, мало бути
абсолютне затишшя, 20 лютого ні чого не передбачало лиха, подальші дії своєї
сотні він погоджував з комендатурою «Майдану», яку представляли тоді ОСОБА_НОМЕР_338
та ОСОБА_1607 , частка людей відпочивала в будинку архітектора на АДРЕСА_8 ,
там також були 14 та 15 сотні.
Як далі показав потерпілий, перед своїм пораненням, за
якусь хвилину, може менше, внаслідок двох пострілів отримав поранення
ОСОБА_1340 , що був поруч, впав і закричав від болі. Поранення ОСОБА_2770 А
були в ліву ключицю та правий лікоть. Він закрив ОСОБА_2770 А щитом, тримаючи
його на присядки в лівій руці, тобто лівим боком був звернутий дещо вперед, а
правою рукою почав відтягувати останнього за комір. В цей момент, приблизно о
09 год. 20-30 хв. він сам отримав наскрізне поранення дещо знизу вверх лівої
ноги та пахової зони правої ноги, де куля і залишилася по сьогодні. Вважає, що
в нього стріляли з напрямку лівої частини сніжної барикади, який охоплює
урядові будинки, перед самим пораненням бачив правоохоронців в балаклавах за
сніжною барикадою з оголеною зброєю. Ці обставини були ним відтворені, на
скільки пам`ятав, під час слідчого експерименту. Після поранення його
евакуювали до ОСОБА_794 палацу, спочатку йому допомагав ОСОБА_2874 , взявши на
руки, а потім приєдналися інші активісти. Крім того, він, потерпілий, перед
цим, як отримав поранення ОСОБА_1342 , також бачив, коли хлопчина, ховаючись за
першим деревом, що стояло попереду, отримав спереду кулю в шию чи голову, після
цього назад повільно опустився, склався, з його шиї витікала кров, її було
багато. Поруч під деревом стояв ще один хлопчина, в якого також влучили, в
криках та конвульсіях він крутився під деревом, Поруч невідомий хлопець також
отримав поранення в коліно і впав.
На уточнюючи запитання сторін потерпілий ОСОБА_691 також
показав, що: - про судові заборони «Майдану» не чув, телефони активістів
блокувалися, тому свої він залишав вдома; - коли запланована мирна облога
урядового кварталу 18 лютого 2014 року втратила зміст мирної, оскільки
протестувальники переходили рубіж, який взагалі мав бути тоді, він зі своєю
сотнею намагався знизити градус накалювання, але протести вже мирними не були;
- як сотник він підкорявся коменданту «Майдану» ОСОБА_1608 , із сотниками
кожного вечора проводилися наради, де вирішувалися питання життя « ОСОБА_829 »,
ввечері 17 лютого була чергова нарада, на якій вирішували, де кому чергувати
для забезпечення мирної ходи, питання захоплення машин, будівель чи Верховної
Ради не обговорювалося, було прийнято рішення взяти в облогу урядовий квартал
по периметру на всіх перехрестях і стояти умовно до вечора з вимогою відмінити
закони 16-го січня, це мала бути акція з вівторка до кінця тижня; - дійсно, на
початку мирної ходи йшло дві різні колони активістів, лише одна з них - в
касках, із щитами та палицями, це були сотні ОСОБА_1462 , серед яких була і
Волинська сотня, він як сотник мав рацію, по якій через ескалацію конфлікту
запрошував допомогу; - автомобіль з динаміками, через які лунали попередження
про не наближення до правоохоронців, не пам`ятає; - на нараді сотень «Майдану»
не попереджали про те, що 20 лютого можлива стрілянина, через оголошене перемир`я
мало б бути повне затишшя; - на момент поранення він був одягнутий у курточку
зразка рятувальників МНС темно-бордового кольору з відбиваючими смужками на
рукавах, спині та плечах, під нею мав бронежилет, а через плече - зелену сумку
з протигазом, на ногах сині джинси із захисними щитками «Беркуту», замшеві
черевики, в лівій руці тримав міліцейський щит, а в іншій - металеву палицю, на
голові - зелену каску із зображенням ОСОБА_1331 з палаючим крилом, ОСОБА_1342
був у червоному мотоциклетному шоломі та німецькому камуфльованому одязі; -
кулю в його правій нозі виявили лише під час лікування за кордоном; - відео
свого поранення не знайшов; - зброї на «Майдані» не бачив, хоча чув про таке, а
саме, що на ОСОБА_1463 активістам пропонували пістолети, а 18-го числа ввечері
на «Майдані» взагалі мали видавати зброю; - про існування сотні «Яструби» не
чув, чув лише про існування на «Майдані» чорної сотні; - в бік станції метро
«Хрещатик» вони рухалися вперед, щоб захопити барикаду і відтіснити
правоохоронців - це все було імпульсивно, допомогу він намагався надати тільки
згаданому раніше ОСОБА_1609 ; - владу ОСОБА_757 і «Партії регіонів» не визнавав
у принципі як проукраїнську, тому хотів, щоб вони почули свій народ, який до
них мирно вийшов тієї зими, було прохання мирно піти з влади, але вони цього не
хотіли чути і в результаті почалися вбивства; - з його сотні загинуло шість
осіб: ОСОБА_1610 з Рівного, ОСОБА_1611 з ОСОБА_1612 , ОСОБА_1613 , але він від
пневмонії, ОСОБА_1614 , ОСОБА_1398 і ОСОБА_1615 , очевидцем вбивства цих осіб
він не був; - на «Майдані» мова про снайперів була не раз, до нього приходив в
лікарню один односельчанин, який потім загинув на війні, за його словами, він
та ще пару чоловік затримали в готелі «Україна» підполковника ВВ з автоматом
Калашникова з одним вистріляним магазином, а другий - до половини, вони його
скрутили і повели до сцени до ОСОБА_2955 і дальше інформації по ньому не було; - про
причини початку ескалації конфлікту ранком 20 лютого 2014 року йому не відомо,
він лише бачив наслідки, міліція відступала, відтягувала на верх вулиці
техніку, а потім вийшли особи в чорному одязі із жовтими пов`язками і почали
стріляти, він не чув, щоб зі сцени корегували вогонь по міліції; - коли він з
ОСОБА_1342 рухався вперед від ОСОБА_794 палацу пострілів лунало вже дуже
багато, можливо серед них були і попереджувальні в повітря, але були і в
асфальт перед ними, від яких розліталися іскри, а потім вже влучили в них, він
усвідомлював, що це може бути попередження і безпечніше відступити, але в разі
відходу припускав, що правоохоронці могли з верху розстріляти весь «Майдан»,
він не зафіксував для себе того, що стрільба тривала лише тоді, коли вони
рухалися вперед; - ОСОБА_2926 , ОСОБА_1616 та інші на «Майдані» серйозно не
сприймалися, вони були популістами, які виходили на сцену, кричали гасла, а
коли були якійсь події, хутко зникали, «Майдан» розпустити вони не змогли б.
Згідно з дослідженою судом заявою від 04 серпня
2014 року ОСОБА_691 , який ідентифікований шляхом дослідження копії його
паспорту, через факт отримання вогнепального поранення у виді відкритого
перелому лівого колінного суглобу, множинних ран лівого стегна (куля залишилася
в правій нозі), яке мало місце ранком 20 лютого 2014 року біля Жовтневого
палацу по вул. Інститутській в м. Києві, просив визнати його потерпілим в межах
кримінального провадження, відкритого 22 березня 2014 року (т. 89 а. 41-42, 49,
70-72).
Вказані показання потерпілого ОСОБА_691 щодо свого та
ОСОБА_1408 верхнього одягу, спільного руху у напрямку до Жовтневого палацу і
далі, знайшли своє повне підтвердження під час дослідження судом після
виконання процедури відкриття сторонам провадження наданих потерпілим трьох фотографій
(т. 89 а. 38-40). Крім того, на перших двох з цих фотографіях потерпілий
ОСОБА_691 ідентифікував членів своєї сотні - загиблого ОСОБА_1583 , який
одягнутий у сіру куртку з капюшоном, камуфльовані штани, поверх яких захисні
чорні шорти, а в лівій руці тримає круглий дерев`яний щит (ближчий справа), ОСОБА_2891
- праворуч ОСОБА_2845 у камуфльованій курточці з капюшоном на
голові. Вказані дані щодо верхнього одягу потерпілого відповідають даним іншої
фотографії, яку потерпілий надав під час допиту слідчому і на якій він
звернутий обличчям, що не повністю прикрито балаклавою, до камери (т. 89 а.
65).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1028 , колишній учасник 35-ої сотні
«Волинська січ» надав аналогічні показання щодо ідентифікації на фото (т. 119
а. 122) ОСОБА_779 в характерному камуфляжі, другий в мотошоломі - ОСОБА_1340 ,
четвертий у пожежній курточці - ОСОБА_1403 , крайній справа з круглим
дерев`яним щитом - ОСОБА_1341 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1343 -
ройовий 35 сотні Самооборони «Майдану» за даним епізодом показав, що
ОСОБА_691 (позивний « ОСОБА_1331 ») був сотником їх сотні, який брав участь в
подіях 18 лютого 2014 року, зокрема біля будинку Профспілок під час штурму
«Майдану» силовиками. Пізніше він взнав, що з 18 на 19 лютого 2014 року з
частини сотні, якою командував ОСОБА_2778 сильне поранення отримав
ІНФОРМАЦІЯ_223 , який згодом помер, гранатою тяжко поранено дівчину на ім`я
ОСОБА_1617 , а побратиму ОСОБА_2927 вибило око. Коли їх сотня ранком 20 лютого
2014 року рушила наверх в бік Жовтневого палацу, там був поранений ОСОБА_1403 ,
якому перебило ногу, очевидцем цих подій він не був.
На дослідженому судом фото (т. 89 а. 38-40) свідок
ідентифікував у пожежній курточці сотника ОСОБА_2885 (ОСОБА_2928 ), поруч з ним
зафіксовані активісти їх сотні, але свідка серед цих осіб не було.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_499 за
власним епізодом поранення показав, що ранком 20 лютого 2014 року пагорбом
підіймався до Жовтневого палацу разом з іншими побратимами 35-ї сотні
«Волинська Січ», а саме, із сотником ОСОБА_1579 , якого можна впізнати за
червоною пожежною курткою, ОСОБА_1580 , якого можна впізнати за червоним
мотоциклетним шоломом, та ОСОБА_1581 , якого можна впізнати за коричневою
курткою та дерев`яним круглим щитом в руках, деталі їх поранення йому не
відомі. Ці дані документально підтверджені дослідженими за епізодом поранення
ОСОБА_273 фото та відео матеріалами та підтверджують ідентифікаційну
достовірність одержаних даних і за епізодами поранення ОСОБА_1571 , загибелі ОСОБА_780 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1329 надав аналогічні показання щодо
ролі ОСОБА_317 як сотника в організації 35-ої сотні «Волинська січ» та обставин
переміщення учасників цієї сотні під керуванням ОСОБА_317 ранком 20 лютого 2014
року в напрямку до Жовтневого палацу, хоча при цьому, як уточнив ОСОБА_1329 ,
він послуговувався іншою метою - визначити джерело стрільби з тим, щоб у
подальшому свідчити про ці події.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_258 надав
аналогічні показання щодо своєї ролі в евакуації ОСОБА_317 , поранення якого у
ногу бачив особисто, коли той рухався назад в бік Жовтневого палацу.
Показання потерпілого ОСОБА_317 щодо умовного місця свого
поранення - на алеї від Жовтневого палацу до станції метро «Хрещатик» знайшли
своє підтвердження під час дослідження судом складеної потерпілим під час
допиту схеми на місцевості центральної частини міста Києва (т. 89 а.
56). Водночас суд бере до уваги занадто умовний характер, а відтак низьку
інформативність даних цієї схеми, яка містить два не обумовлені позначення
ручкою поперек проїзної частини вулиці Інститутська, під якими потерпілий лише
в судовому засіданні ідентифікував дві барикади - сніжну та бетонну, визнавши,
що ці споруди, а відтак і місце його поранення фактично було ближче до станції
метро «Хрещатик».
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом
слідчого експерименту від 24 листопада 2014 року з додатками (план-схема,
фото таблиця, дані відеофіксації), який було проведено за участю судового
баліста НДЕКЦ, після розповіді потерпілого ОСОБА_691 на місцевості обставин
свого поранення та демонстрації положення тіла в момент поранення (відтягував назад
пораненого ОСОБА_2770 А, перебуваючи в положенні лівим плечем та лівою ногою
вперед у напрямку сніжної барикади) встановлено можливий сектор пострілу,
внаслідок якого було поранено ОСОБА_317 , а саме зі сторони перехрестя вул.
Ольгинської та вул. Інститутської - ліва частина, яка охоплює будинки № 7 по
вулиці Інститутська та № 12 по вулиці Грушевська (т. 89 а. 79-87).
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1161/е
від 22 липня 2014 року, яку провів експерт ОСОБА_952 дослідивши медичну
документацію на ім`я ОСОБА_317 , добровільно видану останнім (т. 89 а. 93-98),
встановлено, що в ОСОБА_317 під час звернення за медичною допомогою 20 лютого
2014 року о 10 год. 52 хв. було виявлено: а) наскрізне поранення правого
стегна: рана у ділянці правого стегна по передній поверхні (з нерівними краями,
розмірами 3х20 (см), дно рани - стегнова кістка), від якої спрямований рановий
канал, що проходить ззовні у середину, з переду назад, з пошаровим ушкодженням
шкіри, підшкірно-жирової клітковини, м`язів правого стегна, який продовжується
вихідною раною на медіальній поверхні правого стегна у верхній третині
(розмірами 5х2 (см)); б) поранення лівого стегна: рана по медіальній поверхні
лівого стегна у верхній третині (5х2 (см), з нерівними краями), від якої
спрямований рановий канал, що проходить ззовні у середину, з пошаровим
ушкодженням шкіри, підшкірно-жирової клітковини, м`язів лівого стегна, лівої
стегнової кістки (фрагментарно-уламковий перелом зі зміщенням), з дефектом
шкіри та м`яких тканин (20х10х5 (см)). Вказані тілесні ушкодження утворилися
від двократної ударної дії тупих предметів, з обмеженими поверхнями контакту 20
лютого 2014 року приблизно о 10 годині. При цьому, з урахуванням відсутності на
момент проведення експертизи рентгенограм, які були виконані ОСОБА_1618 під час
його звернення за медичною допомогою, судити про характер ушкодження лівої
стегнової кістки не виявилось можливим, але це не вплинуло на можливість
визначення ступеню тяжкості. Тілесне ушкодження, вказане у п. а) відноситься до
легкого тілесного ушкодження, як таке, що спричинило короткочасний розлад
здоров`я, воно могло утворитись: - внаслідок пострілу з вогнепальної зброї; або
- внаслідок вибуху (дії уламків тощо). Через невизначеність клінічного кінця
тілесного ушкодження, вказаного у п. б) та неповноту наданої документації
експерт утримався від судово-медичного визначення ступеню тяжкості цього
тілесного ушкодження. Відповісти ж на інші питання, поставлені в постанові про
призначення експертизи не виявилось можливим через відсутність у розпорядженні
експерта одягу потерпілого ОСОБА_317 , рентгенограм, та відеозапису зазначених
подій.
Не оспорює вогнепальний характер поранення ОСОБА_317 і
сторона захисту.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні консультаційного
висновку спеціаліста Волинської ОКЛ від 28 листопада 2014 року, карти
виїзду ШМД № 485 від 20 лютого 2014 року, потерпілому ОСОБА_1618 при виїзді
швидкої медичної допомоги 20 лютого 2014 року було поставлено попередній
діагноз «відкритий перелом кісток лівого колінного суглобу, множинні
забійно-рвані рани лівого стегна», виїзд на госпіталізацію відбувся о 10 год.
25 хв. а при його зверненні до Волинської ОКЛ 28 листопада 2014 року - діагноз
«слабоконсолідований перелом (20.02.14) с/3 і н/3 лівого стегна, як наслідок
вогнепального поранення; рубці лівого стегна; комбінована контрактура лівого
колінного суглобу» (т. 89 а. 103, 105).
Відповідно до листів КМКЛ № 12 від 06 червня 2014
року №№ 12-1043/09 та 12-1045/03, листа Центру ЕМД та МК м. Києва від 25
червня 2014 року № 1408/Б та карти виїзду ШМД № 485 від 20 лютого 2014
року, під час чергування 20 лютого 2014 року з приводу вогнепального поранення
ОСОБА_691 був доставлений у відділення травматології КМКЛ № 12 у порядку
надання першої медичної допомоги 20 лютого 2014 року о 10 год. 52 хв. з
діагнозом: «Відкритий вогнепальний перелом лівої стегнової кістки в нижній
третині. Рвана рана лівого стегна (20х5 см). Рвані рани обох стегон
(15,0х2,0)», де він лікувався по 07 березня 2014 року (т. 89 а. 142-143,
145-146).
У висновку експерта № 1161/е прямо вказано, що подана на
дослідження у перекладі медична документація за даним епізодом походженням
із-за кордону була належним завірена (т. 89 а. 95), що суд визнає достатнім для
того, щоб визнати відомості, які вона містить, а також похідні від неї докази
допустимими для цілей даного провадження. Виїзд за кордон на лікування
потерпілого ОСОБА_1407 документально підтверджений даними Головного
центру обробки спеціальної інформації ДПС України (т. 108 а. 157-159).
Відповідно до дослідженого судом присяжних висновку
комісійної судово-медичної експертизи № 156-2014/о від 24 березня 2015 року
(т. 89 а. 106-117), яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 та ОСОБА_942 на
основі вивчення медичної документації на ім`я ОСОБА_317 , в тому числі, даних
попередніх експертиз та протоколу слідчого експерименту, даних рентгенограм,
експерти дійшли висновку, що потерпілий ОСОБА_691 , саме 20 лютого 2014 року
отримав: а) наскрізне вогнепальне поранення лівого стегна, при цьому вхідна
вогнепальна рана розташована по передній поверхні стегна в нижній третині,
вихідна - по внутрішній поверхні стегна у верхній третині, а по ходу ранового
каналу ушкоджено тіло стегнової кістки у вигляді скалкового перелому; б) сліпе
вогнепальне поранення правого стегна, при цьому вхідна вогнепальна рана
розташована по внутрішній поверхні стегна у верхній третині з наявністю в товщі
м`яких тканин правого стегна кулі (фрагменту кулі), а по ходу ранового каналу
стегнова кістка ушкоджена не була. Взаємне розташування вхідних і вихідної
вогнепальних ран, в т.ч. і «можливість їх знаходження» по одній умовній лінії
за умов певного положення нижніх кінцівок (в т.ч. і такого, яке зазначено
потерпілим у ході слідчого експерименту), вказує, що зазначені вогнепальні поранення
обох стегон виникли внаслідок одного пострілу, рановий канал обох поранень має
загальний напрямок спереду до заду, зліва направо та знизу догори. Відсутність
у розпорядженні експертів перешкоди (згідно даних слідчого експерименту від
24.11.2014 року - металевого щита) на час проведення цієї експертизи, одягу (в
який був одягнутий ОСОБА_691 в момент отримання вищезазначених вогнепальних
поранень), не дозволило висловитись ані про дистанцію пострілу, ані про
відстань пострілу, ані про тип снаряду, ані про вид зброї стосовно спричинення
вогнепальних поранень. Проте, приймаючи до уваги саме характер вогнепальних
поранень (наскрізне лівого стегна з ушкодженням стегнової кістки, сліпе правого
стегна з візуалізацією в товщі м`яких тканин стегна стороннього тіла
металевої щільності подовженої форми, яка наближається до циліндричної, один
кінець якого має ознаки деформації), при застосуванні з боку потерпілого
металевої перешкоди (щита), дозволило експертам стверджувати, що постріл,
внаслідок якого утворились вогнепальні поранення стегон, був зроблений з
нарізної вогнепальної зброї. Отже, ОСОБА_691 отримав зазначені вище вогнепальні
поранення саме за обставин, на які він вказував у ході слідчого експерименту. Наскрізне вогнепальне поранення лівого стегна,
по ходу ранового каналу якого було ушкоджено тіло стегнової кістки, відноситься
до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя); - сліпе
вогнепальне поранення правого стегна, по ходу ранового каналу якого були
ушкоджені лише м`які тканини стегна, відноситься до легкого тілесного
ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я (за критерієм
тривалості розладу здоров`я).
Оцінюючи на предмет достовірності вказані два суперечливі
між собою висновки експертів № 1161/е від 22 липня 2014 року та № 156-2014/о
від 24 березня 2015 року щодо характеру тілесних ушкоджень потерплого, суд
присяжних приймає до уваги те, що перший з них сформований на підставі неповних
судово-медичних даних, про що в ньому самому зазначено - відсутність
рентгенограм тощо, натомість, у другому випадку ці документи були в
розпорядженні експертів. Відтак, суд визнає достовірним, а тому кладе в основу
свого вироку комісійний висновок експертів № 156-2014/о щодо судово-медичних
даних, відхиливши як неповний, відтак недостовірний в цій частині висновок
експерта № 1161/е.
Враховуючи викладене, слід визнати достовірними і
показання потерпілого, в тому числі і під час слідчого експерименту щодо
власного відчуття того, який саме характер вогнепального поранення він отримав
- наскрізне вогнепальне поранення лівого стегна та сліпе вогнепальне поранення
правого стегна, яке в м`яких тканинах закінчується кулею чи її фрагментом.
Висновки комісії експертів щодо здійснення пострілу в
потерпілого з нарізної зброї кулею узгоджуються із об`єктивними
судово-медичними даними щодо характеру виявленого в тілі снаряду, а тому суд
визнає допустимими та достовірними.
Натомість, в іншій частині висновок комісії експертів №
156-2014/о щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування
на місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в
якому міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Також, суд критично оцінює, а відтак відхиляє як
недостовірні, дані висновку комісійної експертизи № 156-2014/о щодо часу
отримання потерпілим ОСОБА_691 20 лютого 2014 року поранення, а саме нібито до
08 год. 34 хв., оскільки ці дані свого об`єктивного підтвердження не знайшли і
ґрунтуються тільки на даних карти виїзду ШМД № 485 від 20 лютого 2014 року, за
якою з 08 год. 34 хв. було розпочато чергування бригади, натомість час отримання
виклику з приводу вогнепального поранення ОСОБА_317 не зафіксовано.
За результатами безпосереднього перегляду в судовому
засіданні на DVD-диску відео під назвою відео «Інститутська 20 лютого.
Вбивство майданівців» (т. 89 а. 66), встановлено, що починаючи з 14 хв. 13
сек. запису потерпілий ОСОБА_691 ідентифікував себе в передовій групі інших
активістів, які рухалися алейкою в напрямку до станції метро «Хрещатик», запис
неодноразово переривається, на 16 хв. з 02 по 16 сек. запису зафіксовано як вже
до нього, пораненого потерпілого, підбігає для надання допомоги також
ідентифікований потерпілим ОСОБА_258 і перебуває біля нього, а потім виносить
його з під обстрілу на руках (16 хв. 41 сек.).
Вказані дані повністю узгоджуються з даними безпосередньо
дослідженого судом відео під назвою «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)», яке складається із синхронізованих по
часу різних відеозаписів і було надано представником потерпілих ОСОБА_661 на флеш носії (т. 90 а. 40). Так, під час перегляду цього відео (екран № 4/3) на
29 хв. 20 сек. запису зафіксована та сама передова група, до складу якої входив
потерпілий ОСОБА_691 (09 год. 21 хв. 52
сек.), а на 33 хв. з 42 по 56 сек. запису (екран 4/2) зафіксовано бігучого ОСОБА_297 , який реагує на поранення ОСОБА_1619
та підбігає до нього, а у подальшому виносить його на руках (34 хв. 31
сек.). Згідно з акцентованим автором відео часом, ОСОБА_258
реагує на поранення ОСОБА_317 о
09 год. 26 хв. 16 сек. Крім того, за даними цього ж відео упродовж 09 год.
22-27 хв. за сніжною барикадою на фоні щільного обстрілу за звуком періодично
фіксуються озброєні бійці ідентифікованого за результатами судового розгляду
підрозділу - РСП (екрани 3/2, 1/3, 4/4, нарешті, 3/3).
Відповідно до протоколу огляду двох відеозаписів від
22 вересня 2015 року та під час їх безпосереднього перегляду в судовому
засіданні на CD-диску (т. 89 а. 134-139), встановлено, що на відео під
назвою «9cffe35e 9a15 11e3 8ac9 0025b511229e», тривалістю 01 хв. 29 сек.,
починаючи з 01 хв. 22 сек. по 28 сек. запису зафіксовано як троє людей несуть
по алейці поранену в ліву ногу особу, ідентифіковану потерпілим як він, в
напрямку Жовтневого Палацу. При перегляді відеофайлу з назвою «0d02643c 9a17
11e3 8573 0025b511229e1», тривалістю 1 хв. 09 сек., встановлено, що на
самому початку відео зображено як троє людей заносять у вхідні двері Жовтневого
палацу особу металевою каскою на голові з зображенням «ОСОБА_2928 а» з
палаючими крилами, ідентифіковані потерпілим як він та його каска.
Показання потерпілого ОСОБА_691 щодо обставин своєї
евакуації знайшли своє підтвердження під час дослідження судом протоколу
огляду відеозапису від 02 вересня 2014 року, за яким в мережі Інтернет
оглянуто відео під назвою «Graphic
Kiev footage: Bloodshed, death & tears as Ukraine caught in chaos», тривалістю 00:03:28, що розміщене за адресою:
«http://www.youtube.com/watch?v=nW8aPMSk 884» і на яке вказав потерпілий
ОСОБА_1620 . На цьому відео, починаючи з 35 сек. запису, зафіксовано останнього
у червоному светрі, поверх бушлат кольору «хакі» під час евакуації на ношах до
карети швидкої медичної допомоги (т. 89 а. 124-130).
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом поранення ОСОБА_2862 . (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
«сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою
від Жовтневого палацу не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями, скритий характер обстрілу
правоохоронців за сніжною барикадою потребував відповідного реагування, яке
зовсім не передбачало необхідність здійснення ними вогневого впливу на всіх
активістів «Майдану», відсутність якого у подальшому у певні періоди часу в
жодний спосіб не збільшувало загрозу для життя та здоров`я правоохоронців.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_317 в цілому, суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку. Відтак, суд присяжних вважає
доведеним, що ОСОБА_691 , перебуваючи на алейці від Жовтневого палацу та будучи
звернутим лівим боком до сніжної барикади, під час евакуації пораненого
ОСОБА_1571 20 лютого 2014 року приблизно о 09 год. 25 хв., отримав поєднане
наскрізне кульове вогнепальне поранення лівого стегна та сліпе вогнепальне
поранення правого стегна у напрямку спереду до заду, зліва направо та знизу
догори, тобто з території, яка була під виключним контролем співробітників
правоохоронних органів і не виключно внаслідок рикошету.
Сторона обвинувачення, оцінюючи докази за даним епізодом,
залишила поза увагою результати судового розгляду та з невідомих для суду
причин продовжувала наполягати на тому, що ОСОБА_691 , попри його фіксацію
неушкодженим о 09 год. 21 хв., поранення отримав до 08 год. 34 хв. біля
Жовтневого палацу, згадуючи цей час серед доказів, тобто, коли навіть активісти
не вийшли за межі своїх барикад на Майдані Незалежності, а сам Жовтневий палац
був під суцільним контролем правоохоронців.
Сторона обвинувачення за результатами судового розгляду
не акцентувала увагу суду присяжних на можливість отримання додаткових
унікальних даних через ідентифікацію потерпілих, очевидцем поранення яких був
потерпілий ОСОБА_691 , повідомивши, про хлопчину, який, ховаючись за деревом
попереду, отримав спереду кулю в шию чи голову, про чоловіка, який поруч під
деревом в криках та конвульсіях крутився від поранення, та ще про одного
чоловіка, який також там же отримав поранення в коліно і впав. Суд присяжних,
звичайно, може припустити за результатами дослідження доказів в їх сукупності,
що у даному контексті мова ймовірно могла йти про ОСОБА_1508 , який отримав
смертельне поранення у голову, про ОСОБА_912 , який отримав смертельне болісне
поранення у живіт, та про ОСОБА_486 , пораненого в праве стегно. Ці питання,
нажаль, ніхто не з`ясовував. Натомість, цими даними, які за умов неочевидності
не виходять за межі припущень, суд не може послуговуватися для формування своїх
висновків у вироку.
Епізод поранення ОСОБА_317 у цій справі входить до числа
двадцяти восьми епізодів поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_1429 ,
ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 ,
ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 , ОСОБА_1046 ,
ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 , ОСОБА_916 ,
ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 , ОСОБА_1437 ,
ОСОБА_812 ) потерпілих, які відбувалися локально в межах одного сектору (вздовж
алейки, що веде від з`єднання з проїзною частиною вул. Інститутська в бік
Жовтневого палацу), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 22
до 30 хв.) та під час однієї і тієї ж події «Майдану» (відокремлений на відео
запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
епізод 8 «сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці двадцять вісім епізодів
мають спільну загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення
містить велику кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд
наголошує, що основна подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у
просуванні активістів «Майдану» від Жовтневого палацу по алейці, фіксація на
ній своїх позицій навпроти сніжної барикади, за якою перебували озброєні
співробітники РСП та інші озброєні правоохоронці, які, застосовуючи вогнепальну
зброю, діяли між собою спільно та злагоджено, намагаючись вогневим ураженням
зупинити таке просування активістів «Майдану». Таким чином, всі вказані
двадцять вісім епізодів, підкріплених цим загальним твердженням, слід
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд
відповідних подій.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_691
20 лютого 2014 року приблизно о 09 год. 25 хв., перебуваючи на алеї, яка
веде від Жовтневого плацу до вулиці Інститутська, біля третього дерева з боку
виїзду на вулицю Інститутська, під час загострення протистояння між активістами
«Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної
зброї отримав внаслідок пострілу з нарізної вогнепальної зброї: а) наскрізне вогнепальне
поранення лівого стегна, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за
критерієм небезпеки для життя; б) сліпе вогнепальне поранення правого стегна,
яке відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний
розлад здоров`я. У момент поранення ОСОБА_691 перебував в положенні навприсядки
лівим плечем та лівою ногою вперед, тобто був звернений лівим боком тулуба до
дульного зрізу зброї та перехрестя вул. Ольгинської та вул. Інститутської,
рановий канал обох поранень має загальний напрямок спереду до заду, зліва
направо та знизу догори. Не виключається, а відтак і не спростованим є те, що
вказане вогнепальне поранення було завдано ОСОБА_691 через рикошет.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
безспірно встановлено, що вказане вогнепальне поранення було завдано ОСОБА_691
з напрямку перехрестя вул. Ольгинська та Інститутська, тобто з території, яка
перебувала під виключним контролем співробітників правоохоронних органів і на
якій саме в цей час перебували озброєні співробітники РСП та інші озброєні
правоохоронці, які злагоджено з метою стримати просування вперед активістів
застосовували вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб,
шляхом здійснення не вибіркових пострілів у напрямку натовпу та навколо
(відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8 (пункт 5.3.2 вироку).
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_691 , з`ясовуючи
стан поруч пораненого активіста ОСОБА_1571 та намагаючись його евакуювати,
вчиняв дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів як учасників
іншої сторони протистояння, відтак, законні підстави для застосування у даному
випадку вогнепальної зброї з боку працівників правоохоронних органів були явно
відсутні.
Задля повноти оцінок даний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 ,
ОСОБА_1429 , ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 ,
ОСОБА_930 , ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 ,
ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 ,
ОСОБА_916 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 ,
ОСОБА_1437 , ОСОБА_812 ) потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами
оцінки доказів за ними у своїй сукупності додатково викладені у вироку за
результатами дослідження останнього за часом з наведених епізодів - загибель
ОСОБА_1279 .
5.4.59. За епізодом
поранення ОСОБА_441 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_686 показав,
що вдень 19 лютого 2014 року він разом з товаришами прибув на «Майдан» до міста
Києва підтримати мирний протест, ніч провів на барикаді перед Стелою і ранком
наступного дня біля Жовтневого палацу отримав вогнепальне поранення в лівий бік
тулубу. Крім того, потерпілий ОСОБА_686 , відповідаючи на додаткові запитання,
уточнив: - перший раз брав участь в акціях протесту в місті Києві у грудні 2013
року, приїхавши на декілька днів, другий раз - у січні 2014 року, і останній з
19 лютого через події 18 лютого, люди споруджували барикади, озброювалися
палицями, бруківкою, щоб протистояти правоохоронним органам, які на той час
займалися безчинствами (били активістів, які нічого поганого не робили, лише
бажали змінити життя в країні на краще), він приєднався до акцій протесту через
свавілля влади, мав претензії до правоохоронців, які її захищали; - з кожним
його прибуттям обстановка на «Майдані» змінювалася, з`являлися потерпілі, а
крайній раз, правоохоронцями значно було звужено територію самого «Майдану»; -
з 08 год. ранку 20 лютого, коли він продовжував перебувати на барикаді навпроти
Стели, правоохоронці в бік активістів активно почали кидати бруківку, «коктейлі
молотова», стріляти гумовими кулями, він сам отримав удар від бруківки в ліву
ногу, гасив на собі полум`я та був поранений гумовою кулею в руку, за медичною
допомогою не звертався, чому так сталося йому не відомо, оскільки активісти
сиділи на своїх містах і ні чого поганого не робили, ніхто з міліції не
постраждав, ніхто їх не бив; - коли через півгодини правоохоронці почали
відступати в бік вул. Інститутська, всі пішли, а хто побіг за ними, активістів
поливали водою з водометів, кидали гранати, але вони все рівно йшли вперед з
тим, щоб повернути межі «Майдану», які були станом на ранок 18 лютого 2014
року; - після того, як він дійшов до барикади під містком через вул.
Інститутська, він у складі стихійної групи активістів почав рухатися по
проїзній частині на верх за відступаючими водометами, але через розпочатий
обстріл, всі відступили назад за барикаду, хто стріляв він не бачив, як і не
бачив на той час поранених, вважав, що стріляють гумовими кулями; -
повернувшись за барикаду, він став підніматися біля квіткового годинника в бік
Жовтневого палацу, постріли продовжували лунати, саме тоді над квітковим
годинником біля металевого парканчику він вперше побачив пораненого зі зброї -
чоловік у світлих джинсах, який прикривався дерев`яним щитом, отримав поранення
в сідничні м`язи (не виключається хтось з ідентифікованих за результатами
судового розгляду потерпілих ОСОБА_1037 чи ОСОБА_1298 ), було багато крові,
його стягнули до низу, перед Жовтневим палацом з`явилися озброєні автоматами
люди в чорній формі з жовтими пов`язками на руках; - коли йому вдалося
піднятися до Жовтневого палацу, то осіб в чорній формі вже не було, вони
відійшли по алейці в бік вулиці Інститутська, однак стрільба не припинялась,
поранених було дуже багато, кулі рикошетили від асфальту, небезпеку він
відчував тільки спереду; - йому вдалося пройти за Жовтневий палац, справа були
дерева, зліва зелений паркан, попереду активістів не було, він зайняв місце
поруч пораненого хлопця і був сам поранений в лівий бік поперечної ділянки,
коли стояв на одному коліні, тримаючи щита, лівим боком звернутий в бік сніжної
барикади, стріляли з боку сніжної барикади, є відео, на якому зафіксовані ці
події; - по прибуттю до лікарні повідомив про себе неправдиві дані, назвавшись
ОСОБА_1621 ; - номер телефону, яким він користувався станом на 20 лютого …НОМЕР_375,
його товариши намагалися додзвонитися до нього, але він підняв слухавку лише
орієнтовно через пів години після свого поранення; - під час поранення на собі
з одягу мав темне взуття, темно-сині джинси, чорну куртку з написом «DANGER» і
чорну із зеленою вставкою сумку через плече, шапку та зверху неї мотоциклетний
шолом вишневого кольору, саморобний бронежилет під курткою, елементи якого
звисали спереду, темно-сині футбольні захисні налокітники та наколінники,
перев`язані сірим скотчом, при цьому пошкоджену наскрізним пострілом куртку від
добровільно видав слідчому під час допиту; - попередження з боку правоохоронців
про намір застосувати зброю не чув, оскільки гучномовців було багато; - серед
активістів вогнепальну зброю не бачив, оскільки протест був мирним, не
підтримував застосування насильства щодо правоохоронців, очевидцем такого не
був ні разу, поодинокі випадки кидання активістами каміння та «коктейлів
молотова» оцінює як акти самооборони, захоплення активістами адмінбудівель,
зокрема КМДА, було вимушеним, категорично засуджує захоплення будівель УВС,
СБУ, прокуратури, військових частин, заволодіння ними штатної зброї; - визнає
право правоохоронних органів вимагати від громадян дотримання закону, в тому
числі і шляхом примусу, визнає, що у разі застосування вогнепальної зброї в бік
правоохоронців, останні мали право застосовувати силу та зброю у відповідь,
визнає, що застосування активістами по правоохоронцях «коктейлів молотова»
ставить під сумнів мирний характер протесту, але при цьому вважає, що має
принципове значення, хто перший безпідставно застосував силу; - побачивши
вогнепальну зброю у правоохоронців, люди стрималися і відступили, але коли ці
озброєнні правоохоронці почали відходити, активісти пішли за ними, навіщо вони
почали відстрілюватися в мирних людей, йому не зрозуміло
Зафіксованих під час подій 20 лютого 2014 року на фотографіях
захисту, які пройшли процедуру відкриття і досліджувалися судом, активістів
зі зброєю в руках (фото №№ 13-15 та 20 - т. 93 а. 134-136 та 141) потерпілий ОСОБА_686 не бачив, проте ідентифікував
себе поруч на барикаді навпроти Стели.
Згідно з дослідженими судом телефонними повідомленнями
лікарів швидкої медичної допомоги, КМКЛ № 17 та Львівської обласної
клінічної лікарні (перше о 10 год. 26 хв. 20 лютого 2014 року) про вогнепальне
поранення поперекової ділянки ОСОБА_1622 ( ОСОБА_850 ) 20 лютого (березня) 2014
року м. Києві під час акцій протесту «Євромайдан» лише 05 та 07 березня 2014
року були розпочаті досудові розслідування. За заявою ОСОБА_850 , який
ідентифікований шляхом дослідження копії його паспорту, про факт свого
поранення у поперекову ділянку на вул. Інститутська в м. Києві близько 10 год.
ранку 20 лютого 2014 року, останнього було визнано потерпілим (т. 105 а. 138,
141, 142, 146-149, 159, 175).
Як видно з досліджених судом довідки Центру
екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва № 648/б від 15
квітня 2014 року, картки виїзду швидкої медичної допомоги № 581, о 09
год. 54 хв. 20 лютого 2014 року був зафіксований виїзд на госпіталізацію
ОСОБА_1622 , якого о 10 год. було доставлено до КМКЛ № 17 з вогнепальним
пораненням спини (в поперековій ділянці відмічається дві рани з нерівними
краями) (т. 105 а. 157-158).
Під час дослідження вказаних документів ОСОБА_686
уточнив, що всі вони стосуються його особисто, дані про себе він змінив боячись
переслідувань.
Згідно з постановою про уточнення анкетних даних (т. 105
а. 198-199) документи на ім`я « ОСОБА_1623 » вважати документами на ім`я
потерпілого.
За таких обставин суд оцінює вказані документи як такі,
що є належними доказами за даним епізодом, оскільки стосуються потерпілого, а
дані в окремих з них щодо часу поранення останнього, а саме у березні 2014 року
чи пізніше 09 год. 54 хв. 20 лютого 2014 року оцінює у першому випадку як очевидну
описку, а в іншому - критично як помилкові.
Факт перебування ОСОБА_850 у вказаний ним час в
центральній частині міста Києва знайшов своє безспірне підтвердження під час
дослідження матеріалів тимчасового доступу до відомостей про місце
перебування ранком 20 лютого 2014 року ідентифікованого ним власного телефону з
номером …НОМЕР_375 (т. 68 а. 22) в межах дії базових станцій телефонного
оператора за адресами: АДРЕСА_27 , з 08 год. 49 хв. - вул. Богдана
Хмельницького, 15, а з 10 год. 06 хв. - провулок Лабораторний, о 09 год. 55 хв.
абонент мав телефонну розмову з абонентом номер … НОМЕР_374. Як при цьому
уточнив потерпілий, о 09 год. 55 хв. після поранення він розмовляв телефоном зі
своїм товаришем.
Факт лікування потерпілого ОСОБА_850 20 лютого 2014 року
у КМКЛ № 17 та з 21 по 27 лютого 2014 року у Львівській обласній клінічній
лікарні з діагнозом: наскрізне вогнепальне поранення в поперековій ділянці,
підтверджено відомостями, які містять досліджені судом довідка КМКЛ № 17 від
24 вересня 2015 року № 41, лист Львівської лікарні № 1178 від 04 квітня
2014 року, медична картка стаціонарного хворого, довідка про
вартість лікування з додатками (т. 106 а. 16, 19-26, 29, 32-35).
На складених під час досудового розслідування за участю
потерпілого схемах (т. 105 а. 167, 174), які були досліджені судом і
дані яких безпосередньо суду підтвердив ОСОБА_686 , він схематично зафіксував
місце свого поранення на ділянці умовного з`єднання алейки, яка веде від
Жовтневого палацу, з вулицею Інститутська.
Під час дослідження цих схем ОСОБА_686 уточнив, що під
час слідчого експерименту на місцевості він показав більш точно місце свого
поранення біля зеленого паркану, хоча і в цьому випадку воно є орієнтовним.
Показання потерпілого ОСОБА_686 про те, що він під час
підйому до Жовтневого палацу, від якого почали відходити озброєні бійці РСП,
бачив над квітковим годинником біля металевого парканчику пораненого зі зброї
чоловіка у світлих джинсах, який отримав поранення в сідничні м`язи, після чого
його стягнули до низу і передали медикам, узгоджуються з показаннями потерпілого
ОСОБА_1591 про отримання поранення
за тих самих обставин у верхню частину правої ноги Михайла ОСОБА_2889 (у світло-синіх джинсах, чорній курточці,
потерпілим не визнавався), якого він разом з іншими активістами стягував до
низу на тротуар та передав волонтерам з ношами.
Як видно з дослідженого судом протоколу слідчого
експерименту від 21 вересня 2015 року з додатками до нього у виді даних
відео фіксації (т. 105 а. 184-188), місцем поранення ОСОБА_850 була місцевість
на алейці, яка веде від Жовтневого палацу до перехрестя з вулицею Інститутська
- навпроти третього дерева з кінця алейки (запис на 11 хв. 22 сек.), при цьому
потерпілий в момент поранення в поперекову ділянку перебував у положенні
напівсидячи із щитом в руках з лівого боку, лівим боком тулубу звернутий у
напрямку урядового кварталу.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичної експертизи № 1288/е від 08 серпня 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_952 (т. 105 а. 201-206), під час звернення ОСОБА_850 20 лютого
2014 року до 09 год. 20 хв. за медичною допомогою в нього виявлене тілесне
ушкодження у виді наскрізного поранення ділянки попереку: рана у поперековій
ділянці зліва діаметром приблизно 0,7 см з осадженими краями, яка сполучається
рановим каналом, який проходить зліва направо (перпендикулярно хребту) і
сполучається із раною на правій стороні попереку лінійної форми довжиною до 8
см, шириною до 4 см. Вказане тілесне ушкодження утворилось від ударної дії
тупого предмету з обмеженою поверхнею контакту приблизно 20 лютого 2014 року і
є два варіанти його утворення: у результаті вибуху чи у результаті пострілу зі
зброї. Визначитися з цього приводу можливо після огляду потерпілого та
дослідження його одягу. На даному етапі вказане ушкодження можна визначити як
легке, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
Відповідно до висновку комплексної судової
трасологічної, балістичної та хімічної експертизи № 6306/14-33/6307… від 19
листопада 2014 року на курточці ОСОБА_850 виявлені залишки легкозаймистого
нафтопродукту - бензину, однак встановити їх локалізацію не видалось можливим
(т. 105 а. 212-215).
Під час дослідження цього висновку потерпілий ОСОБА_686
визнав, що він кидав пляшки із «коктейлями молотова», тому на одязі могли
залишитися сліди.
Як вбачається із досліджених висновку експертизи
куртки ОСОБА_850 № 4-МК від 25 лютого 2015 року, яку провів експерт
ОСОБА_1201 (т. 105 а. 219-225), протоколу огляду з додатками у виді фото
таблиць (т. 105 а. 237-242), на спинці цієї куртки (чорна, коротка) зліва в
нижній третині виявлене одне вогнепальне вхідне кульове пошкодження, яке
утворилося від пробивної дії снаряду (кулі) при одному пострілі з неблизької
дистанції з вогнепальної зброї. На поясі куртки справа є одне вогнепальне
вихідне пошкодження, куля виходила під гострим кутом. До складу травмуючого
снаряду входили сполуки міді. Ці пошкодження співпадають за своєю локалізацією
з ранами на тілі потерпілого.
Під час дослідження цих документів потерпілий
ідентифікував свою куртку, в якій він був одягнутий на момент поранення і яку
він добровільно видав слідчому.
Суд оцінює як надумані доводи захисту щодо гострого кута
ранового каналу як критерію оцінки джерела пострілу по висоті, оскільки гострий
кут, який описав експерт у своєму висновку № 4-МК від 25 лютого 2015 року,
стосується кута виходу кулі відносно тіла потерпілого, що повністю узгоджується
з описом експерта медика характеру вихідної рани на тілі потерпілого - рана
лінійної форми довжиною до 8 см., а сам рановий канал перпендикулярний хребту
потерпілого.
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 156-2015/о від 28 вересня 2015 року, яку провели експерти
ОСОБА_1230 , ОСОБА_941 і ОСОБА_942 вивчивши і проаналізувавши копії висновків
експертиз, всю медичну документацію на ОСОБА_850 , копії протоколів допиту
потерпілого та слідчого експерименту з відео його проведення (т. 105 а.
129-236), дійшли висновку, що ОСОБА_686 , саме 20 лютого 2014 року до 09 год.
20 хв. отримав одне наскрізне вогнепальне кульове поранення з неблизької
дистанції, при цьому вхідна рана розташована в поперековій ділянці зліва, а
вихідна - справа, напрямок ранового каналу зліва направо. Постріл був зроблений
з нарізної вогнепальної зброї, показання потерпілого корелюються із
судово-медичними даними..
Проаналізувавши та оцінивши всі вказані висновки
судово-медичних експертиз, висновок криміналістичної експертизи № 4-МК від 25
лютого 2015 року, суд відкидає як доказ висновок судово-медичної експертизи №
1288/е від 08 серпня 2014 року в частині припущення про вибуховий характер
поранення потерпілого через його суперечність висновку № 156-2015/о від 28
вересня 2015 року, який ґрунтується не тільки на медичних документах на
потерпілого, результатах слідчих дій з його участю, а й на даних
криміналістичного дослідження куртки потерпілого, не суперечить показанням
останнього, що робить саме цей висновок № 156-2015/о від 28 вересня 2015 року,
на думку суду, таким, що заслуговує на довіру, а відтак достовірним.
Натомість суд не може покласти в основу свого вироку дані
судово-медичних експертиз щодо часу поранення потерпілого - до 09 год. 20 хв.,
оскільки в основу цих даних покладені відомості картки виїзду швидкої медичної
допомоги № 581 про прийняття виклику лікарями не за фактом поранення ОСОБА_850
, а за фактом масового поранення громадян.
Висновки комісії експертів щодо здійснення пострілу в
потерпілого з нарізної зброї кулею узгоджуються із об`єктивними судово-медичними
(криміналістичними) даними щодо характеру пошкоджень одягу потерпілого та
слідової інформації на ньому, а тому суд визнає допустимими та достовірними.
Натомість, в іншій частині висновок комісії експертів №
156-2014/о щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування
на місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в
якому міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Згідно з рапортом слідчого та додатком до нього у
виді фото СМС - повідомлення (т. 106 а. 1-2), потерпілий ОСОБА_686 повідомив
слідчому посилання на джерело відео, на якому зафіксоване його поранення і
відповідний час запису - 15 хв. 25 сек. Ці дані потерпілий підтвердив в
судовому засіданні.
Під час дослідження судом протоколу огляду вказаного
відео та його перегляду на диску безпосередньо (т. 106 а. 3-11)
встановлено, що це відео під назвою «Інститутська 20 лютого. Вбивство
майданівців» вже було предметом дослідження під час судового розгляду. На
цьому відео зафіксовано, як перед своїм пораненням потерплий в групі осіб
зайняв місце крайнього зліва, прикривши собою пораненого, якого почали
евакуювати. На 15 хв. початку 25 сек. запису лунає звук пострілу і особа у
шоломі вишневого кольору (дальня у групі і ближча до лінії зеленого паркану,
ідентифікована потерпілим як він) падає на правий бік в напрямку Жовтневого
палацу, до якого здійснюють евакуацію пораненого чоловіка в синьому дощовику,
одразу від рикошету кулі об асфальт отримує поранення крайня права особа в цій
групі - ці події відбувають відразу за деревом, яке знаходиться навпроти стовпчика,
яким закінчується зелений паркан з написом «Хмельничани вже тут».
Вказані дані відео запису повністю узгоджуються з
показаннями потерпілого в судовому засіданні щодо обставин свого поранення, а
також результатами проведеного з ним слідчого експерименту, в тому числі і щодо
його положення у просторі в момент поранення - лівим боком у напрямку до
сніжної барикади.
Однак, виходячи з цих даних, суд критично оцінює
позначене потерпілим місце свого поранення як на складених за його участі
схемах, так і під час слідчого експерименту, оскільки це місце в дійсності
виявилося значно дальше від кінця алейки, що знайшло своє документування на
відео даних.
Суд бере до уваги, що аналогічні події з пораненням
ОСОБА_850 , які містить відео «Інститутська 20 лютого. Вбивство майданівців»,
зафіксовані і на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40) - зокрема, момент
поранення потерпілого зафіксовано, починаючи з 33 хв. 05 сек. запису
останнього, екран 4/2 - акцентований автором відео астрономічний час 09 год. 25
хв. 39 сек.
Вказані події за участю потерпілого ОСОБА_850 , з огляду
на належні йому характерні малиновий мотоциклетний шолом, із зеленою вставкою
сумку через плече, темно-сині футбольні захисні налокітники, перев`язані сірим
скотчом, зафіксовані і на повністю дослідженому під час судового розгляду відео
під назвою «ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014»
(флеш носій - т. 109 а. 18а). Так, на 09 хв. 45 сек. потерпілого зафіксовано поруч із зеленим парканом
умовно між буквами на паркані «ж» та «е», на 09 хв. 50 хв. чітко видно його
обличчя, а на 09 хв. 53 сек. - сумку через плече. При цьому, запис 32 хв. 50
сек. (екран 2/2) на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» відповідає запису на 10 хв. 05 сек. відео
«ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014».
Акцентований на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2…» час 09 год. 25 хв. 39 сек. суд бере за основу як час
поранення потерпілого, тим більше він повністю узгоджується з показаннями
потерпілого та даними про його телефонну розмову через пів години після
поранення, а саме о 09 год. 55 хв.
Крім того, як вбачається з даних відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…», потерпілий ОСОБА_686 рухався в
передовій групі активістів по алейці від Жовтневого палацу, коли попереду ще не
було і не могло бути поранених активістів, що узгоджується з акцентованою ним в
суді метою своїх дій - з тим, щоб повернути межі «Майдану», які були станом на
ранок 18 лютого 2014 року, також працівники міліції в чорній формі і після
поранення потерпілого продовжують перебувати за обома частинами сніжної
барикади, ведучи постріли з вогнепальної зброї - 34 хв. 17 сек. запису, екрани
3/3 та 4/4, акцентований автором відео астрономічний час 09 год. 26 хв. 50
сек., що не виключає можливості ведення вогню зі зброї вказаними особами, проте
очевидно не може бути доказом виключного характеру такого вогню, тобто
виключати можливість ведення вогню зі зброї з вказаного сектору іншими особами.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_850 в цілому, суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом поранення ОСОБА_2862 . (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
«сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою
від Жовтневого палацу не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями, скритий характер обстрілу
правоохоронців за сніжною барикадою потребував відповідного реагування, яке
зовсім не передбачало необхідність здійснення ними вогневого впливу на всіх
активістів «Майдану», відсутність якого у подальшому у певні періоди часу в
жодний спосіб не збільшувало загрозу для життя та здоров`я правоохоронців.
Оціночні судження (враження) потерпілого щодо ступеня
загрози дій активістів для правоохоронців та підстав для застосування зброї з
боку правоохоронців, суд присяжних оцінює виключно в контексті встановлених
фактів у справі в цілому. Натомість, його судження про те, що з 08 год. ранку
20 лютого саме правоохоронці почали активні дії, тоді як активісти «сиділи
на своїх містах і ні чого поганого не робили», суд оцінює як відверте
викривлення реальної фактичної обстановки подій, змістовне наповнення яких суд
детально проаналізоване як під час оцінки відео та фото матеріалів, так і за
окремими епізодами отримання поранення потерпілими.
Епізод поранення ОСОБА_686 у цій справі входить до числа
двадцяти восьми епізодів поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_1429 ,
ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 ,
ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1046 ,
ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 , ОСОБА_916 ,
ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 , ОСОБА_1437 ,
ОСОБА_812 ) потерпілих, які відбувалися локально в межах одного сектору (вздовж
алейки, що веде від з`єднання з проїзною частиною вул. Інститутська в бік
Жовтневого палацу), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 22
до 30 хв.) та під час однієї і тієї ж події «Майдану» (відокремлений на відео
запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
епізод 8 «сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці двадцять вісім епізодів
мають спільну загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення
містить велику кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд
наголошує, що основна подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у
просуванні активістів «Майдану» від Жовтневого палацу по алейці, фіксація на
ній своїх позицій навпроти сніжної барикади, за якою перебували озброєні
співробітники РСП та інші озброєні правоохоронці, які, застосовуючи вогнепальну
зброю, діяли між собою спільно та злагоджено, намагаючись вогневим ураженням
зупинити таке просування активістів «Майдану». Таким чином, всі вказані
двадцять вісім епізодів, підкріплених цим загальним твердженням, слід
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд
відповідних подій.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_686 20 лютого 2014 року о 09 год. 25 хв.
39 сек., перебуваючи на алейці, яка веде від Жовтневого палацу в бік її
з`єднання з вул. Інститутська в м. Києві навпроти стовпчика, яким закінчувався
зелений паркан з написом «Хмельничани вже тут», під час загострення
протистояння між активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів
із застосуванням вогнепальної зброї отримав одне внаслідок одного пострілу з
нарізної вогнепальної зброї з неблизької дистанції наскрізне вогнепальне
кульове поранення ділянки попереку, при цьому вхідна рана розташована в
поперековій ділянці зліва, а вихідна - справа, напрямок ранового каналу зліва
направо (перпендикулярно хребту), що належить до легкого тілесного ушкодження,
що спричинило короткочасний розлад здоров`я. В момент поранення ОСОБА_686 ,
перебував у положенні напівсидячи із щитом в руках з лівого боку, лівим боком
тулубу звернутий у напрямку урядового кварталу.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
безспірно встановлено, що вказане вогнепальне поранення було завдано ОСОБА_1624
з напрямку сніжної барикади, тобто з території, яка перебувала під виключним
контролем співробітників правоохоронних органів і на якій саме в цей час
перебували озброєні співробітники РСП та інші озброєні правоохоронці, які
злагоджено з метою стримати просування вперед активістів застосовували
вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом
здійснення не вибіркових пострілів у напрямку натовпу та навколо (відокремлений
на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» епізод 8 (пункт 5.3.2 вироку).
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_686 на момент
свого поранення (першого, а тим більше другого) вчиняв дії, які становили чи
могли бути оцінені такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я
працівників правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння,
відтак, законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї з
їх боку були явно відсутні.
Задля повноти оцінок даний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 ,
ОСОБА_1429 , ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 ,
ОСОБА_930 , ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_691 ,
ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 ,
ОСОБА_916 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 ,
ОСОБА_1437 , ОСОБА_812 ) потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами
оцінки доказів за ними у своїй сукупності додатково викладені у вироку за
результатами дослідження останнього за часом з наведених епізодів - загибель
ОСОБА_1279 .
5.4.60. За епізодом загибелі
ОСОБА_403 .
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_948 показала, що її сім`я з Криму, син -
ОСОБА_1625 з відзнакою закінчив школу в м. Керч, потім Львівський університет
імені Івана Франка за спеціальністю «політологія», був доброзичливим і
справедливим, вів активне суспільне життя, але принципово виступав проти
насилля. З 22 листопада 2013 року її син поїхав на «Майдан», реагуючи на
відмову підписати угоду про асоціацію з ЄС, був очевидцем розгону студентів і з
того часу залишився на «Майдані», працював у громадському секторі, друкував
статті про ідеї «Майдану», одна з таких «Чуєш, ОСОБА_829 ?» на інтернет-ресурсі
«Українська правда». 15-16 лютого він був вдома, але 17 числа знову поїхав на
«Майдан». Її заспокоїла інформація з телебачення про перемир`я 19 лютого,
взагалі ранком 20 лютого він збирався їхати додому, але приблизно о 09 год. 28
хв. загинув, про що вона дізналася ввечері від родичів. Вона відшукала
фотографію, на якій зафіксовано сина на пагорбі біля невеликого парканчику
перед Жовтневим палацом. За показаннями свідка ОСОБА_1626 , який сам назвався
очевидцем загибелі її сина, той загинув на вулиці Інститутська біля готелю
«Україна», але він помилився, оскільки існує відео, на якому зафіксоване поранення
двома пострілами категорично ідентифікованого нею сина, який залишався після
поранення живим і якого потім евакуювали до лікарів у Жовтневому палаці.
Як далі уточнила потерпіла: - на момент поранення син був
одягнутий у належні йому чорну зимову куртку, світлі голубі джинси, червоні
рукавички, на шиї мав бандану чорно-білу, на голові чорну шапку та зелений
шолом, із захисту мав при собі дерев`яний щит, також мав на спині чорний
рюкзак, який разом із курткою зникли; - син загинув через два кульових поранення
в шию наскрізне та сліпе в груди, де залишилася куля, перед цим отримав синець
під час розгону студентів та дотичне осколкове поранення носу ввечері 18 лютого
2020 року; - очевидці поранення сина їй не відомі; - син про події на «Майдані»
не розповідав; - останній раз розмовляла із сином по телефону (його номер
…27-23, її - …88-76) 20 лютого 2014 року до 08 год. ранку, чула шум, тріск, він
біжучи повідомив, що все в порядку; - вона чула від учасників тих подій, що не
все було просто, були провокатори.
Суд визнає за дослідженою під час судового розгляду текстовою
частиною публікації ІНФОРМАЦІЯ_118 як автора статті «Чуєш, Майдане?»,
розміщеної 19 грудня 2014 року на офіційному сайті засобу масової інформації
«Європейська правда» та наданої стороною обвинувачення як доказ за даним
епізодом (т. 133 а. 105-111), статус процесуального джерела доказу, зокрема,
документу в контексті правил ст. ст. 84 та 99 КПК України, оскільки ця
публікація фактично відтворює публічну позицію самого потерпілого з окремих питань
державотворення як прихильника розвитку інститутів прямої демократії. У цій
статті ОСОБА_809 виступає за запровадження народовладдя через референдуми за
народною ініціативою, вочевидь не є прихильником насильства та насильницької
зміни конституційного ладу.
Факт перебування
ОСОБА_851 ранком 20 лютого 2014
року на Майдані Незалежності в місті Києві, в тому числі його телефонна розмова
о 06 год. 42 хв. з абонентом за номером …88-76 (потерпіла ОСОБА_948 ) під час перебування в місті
Києві, узгоджується з даними тимчасового доступу (т. 133 а. 112-129) про
місце перебування абонента мобільного оператора з номером телефону …27-23, яким
користувався ОСОБА_809 . Ці дані узгоджуються з показаннями потерпілої про
обставини розмови з сином вранці 20 лютого 2014 року.
Згідно з дослідженими судом присяжних під час судового
розгляду рапортом слідчого, довідкою про причини смерті № 637, свідоцтвом
про смерть від 25 лютого 2014 року та протоколом огляду місця події від
20 лютого 2014 року з додатками до них (фотоматеріали) (т. 133 а. 1-7,
78-79), в приміщенні моргу по вул. Оранжерейна, 9 в м. Києві в присутності
понятих та спеціалістів оглянуто труп чоловіка з паспортом в одязі на гр-на
ОСОБА_851 , який був одягнутий у просякнуті кров`ю сіру кофту з двома
пошкодженнями на задній поверхні зліва і справа, темну сорочку з пошкодженням
на передній поверхні, білу футболку, сині джинси із шкіряним ременем
коричневого кольору, білизну, на шиї бандана чорного кольору з білими
візерунками, на руках - червоні рукавиці. На тілі трупа виявлено ушкодження, а
саме, на носі по центру - садно, на передній поверхні грудної клітини справа в
проекції ключиці - рана з дефектом «мінус тканина» неправильної овальної форми,
на спині дві рани щілевидної форми довжиною до 2 см - справа одна і зліва одна,
ближче до верхнього краю лопатки. Причина смерті - вогнепальне поранення
грудної клітини, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_197 .
Під час дослідження додатків до вказаного протоколу
огляду у вигляді фото матеріалів потерпіла ОСОБА_948 впізнала зображеним на них
свого сина і ці її показання узгоджуються з даними фото останнього (т. 133 а.
69, 107, 148).
Під час дослідження судом протоколів від 20 червня та
17 серпня 2014 року огляду вилучених з тіла ОСОБА_851 елементів одягу -
сіра кофта з двома пошкодженнями на задній поверхні зліва і справа та одним
пошкодженням на передній правій стороні, темна сорочка та біла футболка з
аналогічними пошкодженнями на передній та задній поверхнях, сині джинси з
порізами із шкіряним ременем коричневого кольору, бандана чорного кольору з
білими візерунками, червоні рукавиці тощо (т. 133 а. 33-56). Указаний одяг
предметом експертного дослідження не був, його впізнала потерпіла ОСОБА_948 як
одяг, в якому син був на момент поранення.
Під час дослідження протоколу огляду телефону «Nokia
101» від 21 червня 2014 року потерпіла ОСОБА_948 вказала на нього як належний
синові (т. 133 а. 61-62).
Відомості, що містять вказані документовані протоколами
та іншими документами дані, узгоджуються між собою, сторонами не оспорювалися,
а тому суд кладе їх в основу свого вироку як достовірні.
Таким чином, суд присяжних визнає достовірними і
показання потерпілої ОСОБА_281 щодо відомих їй обставин загибелі ОСОБА_851 ,
його ідентифікації. Дані, які виявлені під час її показань з чужих слів, а
саме, пояснення її сина щодо подій на «Майдані», також знайшли своє
підтвердження під час судового розгляду документованими даними, які судом
визнані допустимими доказами, відтак суд, дотримуючись вимог ч.ч. 2 та 6 ст. 97
КПК України, визнає ці показання потерпілої з чужих слів допустимими та також
достовірними доказами.
Згідно з дослідженими судом заявами ОСОБА_1627
(батько) від 21 лютого 2014 року, ОСОБА_281 (мати) від 03 березня 2014 року,
особистими документами на цих осіб вони просили в межах досудового розслідування,
розпочатого 20 лютого 2014 року за фактом виявлення трупу ОСОБА_851 з ознаками
насильницької смерті - вогнепальне поранення грудей, залучити до даного
кримінального провадження як потерпілих (т. 133 а. 1, 63, 66-68, 72-77).
Завдяки проведеній за участю потерпілої ідентифікації
ОСОБА_851 (епізод загибелі ОСОБА_851 ) під час дослідження судом відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…», на запису, починаючи з 35 хв. 55
сек. (екран 3/2) зафіксовано останнього у чорній курточці, світлих голубих
джинсах, на голові металевий зелений шолом, на спині чорний рюкзак, в руках
тримає дерев`яний щит, який на 35 хв. 58 сек. запису підіймає над головою
(екрани 3/2 та 4/3). При цьому він, спочатку перебуваючи наприкінці зеленого
паркану та прикриваючи правий бік щитом, поступово, присідаючи, рухається
відразу за передовою групою активістів, які по алейці, що веде від Жовтневого
палацу, переміщуються в бік сніжної барикади, прикриваючись спереду та зверху
щитами, і присідають біля широкого дерева на узбіччі, потім і він підіймає щит
над головою. На 36 хв. 00 сек. (акцентований автором відео астрономічний час 09
год. 28 хв. 33 сек.) звучить звук, схожий на одиночний постріл, одночасно
ідентифікований матір`ю ОСОБА_809 під час руху в напрямку сніжної барикади та
будучи звернутим вперед до неї, падає, його силует скривається за групою інших
активістів (екрани 3/2 та 4/3). На 36 хв. з 07 по 31 сек. запису зафіксовано як
ОСОБА_809 вперед ногами в напрямку Жовтневого палацу намагається відповзти
назад від місця поранення, перебуваючи в лежачому положенні дещо піднявшись на
лівий бік та тримаючись рукою за груди, лунають звуки серії пострілів, під час
яких його тіло здригається, він перекатується, після чого його за ноги вздовж
зеленого забору тягнуть інші активісти, на ньому фокусується увага автора відео
(екран 3/2). З 36 хв. 31 сек. запису фіксація евакуації ОСОБА_851 продовжується
на екрані 4/2 (акцентований автором відео астрономічний час 09 год. 29 хв. 06
сек.).
Аналогічні події безперервно зафіксовані на повністю
дослідженому судом відео під назвою
«ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014» (у папках «Відкрите 24_10_2017»
/ «Vlaamse Radio- en Televisieomroeporganisatie (VRT)» - флеш накопичувач, т.
109 а. 18а), яке є оригіналом вказаного відео запису, відтвореного на екрані
3/2 відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)...». Зокрема, починаючи з 11 хв.
29 сек. цього запису зафіксовано ОСОБА_851 у чорній курточці, світлих голубих
джинсах, на голові металевий зелений шолом, на спині чорний рюкзак, в руках
тримає дерев`яний щит, який, перебуваючи наприкінці зеленого паркану та
прикриваючи правий бік щитом, поступово, присідаючи, рухається відразу за
передовою групою активістів, які по алейці переміщуються в бік сніжної барикади
і присідають біля широкого дерева на узбіччі, потім і він підіймає щит над
головою. На 11 хв. 33 сек. запису звучить чіткий звук пострілу, одночасно
ОСОБА_809 падає, потім намагається відповзти - чітко візуалізуються окуляри
поверх каски та червоні рукавчики на руках пораненого.
Звертає на себе увагу відповідність між собою інтервалів
та інтенсивності зафіксованих на обох відео під час цих подій пострілів за
звуком. Так, на відео «ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN…» такі звуки лунають на 11 хв.
16 сек. запису - одиночний, а на проміжку з 11 хв. 33 сек. до 13 хв. 14 сек.
запису - близько дев`яносто, з яких два останні приглушені, і на відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…» аналогічно звуки пострілів фіксуються на 35 хв.
42 сек. запису - одиночний і на проміжку з 35 хв. 59 сек. до 37 хв. 40 сек.
запису - близько дев`яносто, з яких два останні приглушені. Не може залишитися
поза увагою суду і те, що у цей період часу серед вказаних звуків на
оригінальному відео під назвою «ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN…» виокремлюються певні
групи, перша найбільша - однорідні за характером (сухий хльосткий тріск) та
звуковим тиском шуму пострілу (гучні), що узгоджується з візуалізованими даними
на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» про ведення тактичної стрільби
групою осіб з умовно однакової зброї - АКМС на одній відстані від звукозаписуючого
пристрою, друга - різнорідні за характером (сухі або приглушені тощо) та
звуковим тиском шуму пострілу (не гучні, коротке чи довге відлуння тощо), що
вказує на різні за характером джерела походження вказаних звуків, схожих на
постріли, а відтак, ведення хаотичної стрільби декількома особами з різних
видів зброї (нарізна, гладкоствольна, пістолетна, пневматична тощо) з різної
відстані від звукозаписуючого пристрою.
Крім того, за даними вказаного відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…» упродовж 09 год. 28 хв. за сніжною
барикадою на фоні щільного обстрілу за звуком періодично фіксуються озброєні
бійці ідентифікованого за результатами судового розгляду підрозділу - РСП
(екран 4/4).
З урахуванням проведеного аналізу суд визнає достовірним
за ідентифікаційною здатністю аналогічний сюжет на відео «47 _ 20.02.2014»
на диску Verbatim DVD-R …50582 (т. 8 а. 130, починаючи з 02 хв. 14 сек.
запису), вважаючи доведеним те, що на відео «47 _ 20.02.2014» або «47» під
написом « ОСОБА_1628 09:28:32» в акцентованих його автором зеленому та
червоному квадратах дійсно зафіксовані обставини смертельного поранення саме
ОСОБА_403 .
Те, що ОСОБА_809 саме за вказаних обставин отримав
вогнепальне поранення підтверджується і показаннями очевидця цих подій - також
допитаного в межах даного судового провадження потерпілого ОСОБА_342 ,
який з цього приводу, в тому числі під час дослідження вказаних
відеоматеріалів, уточнив, що невідомий йому молодий парень (ідентифікований під
час судового розгляду ОСОБА_809 ) перебував зліва від нього, лунали постріли,
було чутно свист куль, кулі брязкали по металу, в момент, коли він, ОСОБА_1629
, повертався вліво, щоб подивитися на вже пораненого ОСОБА_851 , його також
було поранено в шию.
Відповідно до дослідженого судом присяжних висновку
судово-медичної експертизи № 637 від 08 травня 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_1630 , з додатками у виді медичної документації та результатів
додаткових досліджень (т. 133 а. 11-25), у ОСОБА_851 виявлено: наскрізне
вогнепальне кульове поранення грудної клітини, з вхідною раною на передній
поверхні грудної клітки справа та вихідною раною в області спини зліва, з
рановим каналом спереду назад та справа наліво, по ходу якого ушкоджені тканини
грудей, голівка правої ключиці та плечоголовний стовбур; сліпе вогнепальне
кульове поранення грудини з вхідною раною на задній поверхні грудної клітки
справа, з рановим каналом ззаду наперед та дещо зверху вниз, по ходу якого
ушкоджені тканини грудей, ребра, верхня правої легені, який закінчується деформованою
кулею в м`язах грудей. Вказані прижиттєві ушкодження як окремо, так і в
сукупності, виникли від пострілів з неблизької дистанції з вогнепальної зброї
снарядами, до яких входили сполуки міді, відносяться до тяжкого тілесного
ушкодження (за критерієм небезпеки для життя) та перебувають у причиновому
зв`язку із настанням смерті. За додатковими дослідженнями по краях вогнепальних
ран виявлена металізація сполуками міді, ознак сп`яніння в ОСОБА_851 не
виявлено.
Висновок експертизи № 637 узгоджується з висновком
іншої експертизи № 47/637 від 13 червня 2014 року, яку провів той самий
експерт (т. 133 а. 29-32). Крім того експертом додатково встановлено, що смерть
ОСОБА_851 настала ІНФОРМАЦІЯ_197 , судово-медичних даних про послідовність
поранень, про взаємне розташування потерпілого і особи, яка проводила постріл,
не встановлено, дані про проходження снаряду скрізь перешкоду немає.
Згідно із остаточними судово-балістичними даними,
які судом покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що стосується
даного епізоду), вилучена 21 лютого 2014
року під час проведення огляду місця події куля з тіла загиблого ОСОБА_851 ,
яка зареєстрована під № 637, є частиною 7,62-мм проміжного патрону зразка 1943
з кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С) заводського виробництва. Ця куля
могла бути вистріляна зі зброї калібру 7,62х39 мм, такої як: АК-47, АКМ, СКС,
Сайга, Вулкан, Вепрь тощо. Проміжні патрони, споряджені такою кулею, призначені
для стрільби з таких видів бойової вогнепальної зброї: АК-47, АКМ, РПД (ручний
кулемет Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашникова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103,
АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, Вепрь, Вулкан,
Сайга, ОП СКС та інших моделей зброї, що виготовлені під даний патрон калібру
7,62х39 мм. На представленій кулі наявні сліди нарізів каналу ствола, що є
придатними для ідентифікації зброї, з якої вона стріляна. Ця куля була стріляна
з автомата 7,62х39мм АКМС № НОМЕР_269 , 1973 р.в закріпленого за
сержантом міліції ОСОБА_728 (відділення застосування спеціальних засобів РСП).
Відповісти ж на питання, чи мав місце рикошет кулі до попадання в тіло
ОСОБА_851 у зв`язку із значною її деформацією внаслідок взаємодії з тупим
твердим предметом не виявилось можливим.
Згідно з дослідженим судом висновком комісійної
судово-медичної експертизи № 276-2015/о від 08 грудня 2015 року (т. 133 а.
140-146), яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 , ОСОБА_942 на підставі
дослідження всіх висновків експертиз, відео запису «47», комісія дійшла до
висновку, що ОСОБА_809 саме 20 лютого 2014 року приблизно о 09 год. 28 хв.
отримав з неблизької дистанції два (внаслідок двох пострілів) вогнепальних
поранення тулуба, від яких настала його смерть, а саме: одне наскрізне грудної
клітини з вхідною раною на передній поверхні справа та вихідною раною в області
спини зліва, з рановим каналом спереду назад та справа наліво; одне сліпе
грудної клітини з вхідною раною на задній поверхні грудної клітки справа, з
рановим каналом ззаду наперед та дещо зліва направо та зверху вниз, який закінчувався
деформованою кулею в м`язах грудей. Обставини отримання поранення, які
зафіксовані на відео, корелюють із судово-медичними даними, у момент сліпого
поранення з нарізної зброї калібру 7,62х39мм потерпілий був звернутий задньою
поверхнею тіла до дульного зрізу зброї.
Висновки комісії експертів щодо здійснення пострілу в
потерпілого з нарізної зброї кулею калібру 7,62х39мм, внаслідок чого потерпілим
отримано сліпе грудної клітини, узгоджуються із об`єктивними
судово-балістичними даними щодо вилученого з тіла потерпілого снаряду та
слідової інформації на ньому, а тому суд визнає допустимими та достовірними.
В іншій частині висновок комісії експертів № 276-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) та інших даних у сфері балістики (визначення калібру
нарізної зброї - 7,62 мм, пострілом з якої ОСОБА_2844 отримав наскрізне поранення) через їх не
підтвердження балістичними чи криміналістичними дослідженнями та характер
припущення, суд присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть бути
покладені в основу даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом
правову позицію з наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку),
зауваження сторони захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані
докази через їх недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які
посилається у вироку.
Оскільки в наведеній частині всі докази, які суд не
визнав недопустимими та не відхилив, оцінюючи критично, узгоджуються між собою,
з показаннями потерпілої ОСОБА_281 та свідка за даним епізодом ОСОБА_342 ,
відомості, що вони містять, суд кладе в основу свого вироку.
Аналіз всіх цих доказів у своєму взаємозв`язку, а не
тільки судово-медичних даних, вказує на те, що два поранення, які ОСОБА_809
отримав з безспірно протилежними напрямками ранових каналів у тілі (наскрізне
спереду назад та сліпе ззаду наперед), стали наслідком здійснення о 09 год. 28
хв. між 32 та 50 сек. двох пострілів з однієї місцевості (сніжна барикада), яка
була під виключним контролем правоохоронних органів і саме за якою перебували
озброєні співробітники РСП та інші правоохоронці. Основою для таких висновків
суду присяжних є такі об`єктивні дані. Події обох поранень ОСОБА_2844 зафіксовані у проміжку часу о 09 год. 28 хв.
між 32 та 50 сек., що відповідає даним відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2…», чітко визначити момент другого поранення не вдається,
тому і визначено проміжок часу, коли воно об`єктивно могло мати місце з огляду
на документально зафіксований розвиток подій. На початку подій ОСОБА_2844 рухався у напрямку сніжної барикади, а сліпе
поранення в спину він отримав зі штатної зброї, яка була закріплена за одним із
співробітником РСП, який не міг перебувати в цей час серед натовпу активістів
за спиною потерпілого, тобто цей постріл в спину ОСОБА_2844 також отримав з боку вказаної барикади, де
саме і перебували в цей час співробітники РСП, а зважаючи на початковий напрямок
руху потерпілого - в бік сніжної барикади, це сліпе поранення в спину не могло
бути першим. ОСОБА_2844 лише після
отриманого спереду наскрізного поранення в груди почав відповзати ногами вперед
у зворотному напрямку (в бік Жовтневого палацу), лежачі звернутим спиною до
сніжної барикади, а тому саме в цей момент й отримав сліпе поранення в спину
(зверху вниз, ззаду наперед та дещо зліва направо стосовно анатомічного
положення тіла) з боку правоохоронців, що перебували за сніжною барикадою,
тобто лежачі та будучи звернутим до джерела такого пострілу верхньою частиною
спини дещо лівим її боком, що повністю узгоджується з об`єктивними
документованими даними на досліджених судом відео записах.
Дані, які містить досліджений судом протокол огляду
місця події від 05 березня 2014 року (т. 133 а. 84-102) не є належними до
даного епізоду, оскільки ці відомості про загальну обстановку на вулиці
Інститутська в м. Києві станом на вказану дату, жодних предметів під час цієї
слідчої дії не вилучалося.
Суд під час ухвалення вироку посилається лише на ті
докази, які безпосередньо досліджував під час судового розгляду. Оскільки
протоколи слідчих експериментів за даним епізодом від 12 березня та 18 липня
2014 року за участі свідка ОСОБА_1631 чи на підставі його показань, який до
того ж в суді не допитувався, під час судового розгляду не досліджувалися, тому
їх оцінка у вироку є неможливою. З цих причин є незрозумілим посилання під час
судових дебатів прокурора на ці докази, а сторони захисту на окремі з них, які
не досліджувалися судом.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом поранення ОСОБА_2862 . (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
«сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою
від Жовтневого палацу не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями, скритий характер обстрілу
правоохоронців за сніжною барикадою потребував відповідного реагування, яке
зовсім не передбачало необхідність здійснення ними вогневого впливу на всіх
активістів «Майдану», відсутність якого у подальшому у певні періоди часу в
жодний спосіб не збільшувало загрозу для життя та здоров`я правоохоронців.
Епізод загибелі ОСОБА_851 у цій справі входить до числа
двадцяти восьми епізодів поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_1429 ,
ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 ,
ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_691 , ОСОБА_686 ,
ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 ,
ОСОБА_916 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 , ОСОБА_1437 ,
ОСОБА_812 ) потерпілих, які відбувалися локально в межах одного сектору (вздовж
алейки, що веде від з`єднання з проїзною частиною вул. Інститутська в бік
Жовтневого палацу), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 22
до 30 хв.) та під час однієї і тієї ж події «Майдану» (відокремлений на відео
запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
епізод 8 «сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці двадцять вісім епізодів
мають спільну загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення
містить велику кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд
наголошує, що основна подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у просуванні
активістів «Майдану» від Жовтневого палацу по алейці, фіксація на ній своїх
позицій навпроти сніжної барикади, за якою перебували озброєні співробітники
РСП та інші озброєні правоохоронці, які, застосовуючи вогнепальну зброю, діяли
між собою спільно та злагоджено, намагаючись вогневим ураженням зупинити таке
просування активістів «Майдану». Таким чином, всі вказані двадцять вісім
епізодів, підкріплених цим загальним твердженням, слід розглядати в їхній
сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд відповідних подій.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з усією
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_809 20 лютого 2014 року о 09 год. 28 хв.
між 32 та 50 сек., перебуваючи на алейці, що з`єднує Жовтневий палац із
проїжджою частиною вул. Інститутська в м. Києві (на фоні кінця зеленого
паркану), під час загострення протистояння між активістами «Майдану» та
працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї отримав
почергово з неблизької дистанції два (внаслідок двох пострілів) вогнепальних
поранення тулуба, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і від яких настала
його смерть, а саме: перше наскрізне грудної клітини з вхідною раною на
передній поверхні справа та вихідною раною в області спини зліва, з рановим
каналом спереду назад та справа наліво; друге - сліпе грудної клітини з вхідною
раною на задній поверхні грудної клітки справа, з рановим каналом ззаду наперед
та дещо зліва направо та зверху вниз, який закінчувався в м`язах грудей
деформованою кулею «ПС» зі сталевим осердям 7,62-мм проміжного патрону зразка
1943 року (7,62х39 мм). У момент наскрізного поранення в груди потерпілий був
звернутий передньою правою поверхнею тіла до дульного зрізу зброї, а сліпого
поранення - верхньою частиною спини дещо лівим її боком до дульного зрізу
зброї. Дані обидва постріли мали прицільний характер в скупчення людей, проте
сліпе поранення ОСОБА_851 внаслідок рикошету не виключається.
Вогнепальне сліпе поранення грудної клітини ОСОБА_1632
було завдано внаслідок одного пострілу з автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_19 ,
закріпленого за співробітником РСП ОСОБА_728 .
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
є доведеною поза розумним сумнівом причетність до вказаного смертельного
поранення потерпілого ОСОБА_851 конкретного співробітника РСП, який злагоджено
разом з іншими озброєними співробітниками РСП та правоохоронцями під час
перебування за сніжною барикадою з метою стримати просування вперед активістів
застосовував вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб,
шляхом здійснення у даному випадку прицільного пострілу у напрямку скупчення
людей (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8 (пункт 5.3.2 вироку).
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_809 разом з іншими
активістами поруч вчиняв конкретні дії, які становили чи могли бути оцінені
такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних
органів як учасників іншої сторони протистояння з огляду на взаємне
розташування на місцевості, яке виключало можливість безпосереднього контакту
конфліктуючих сторін, відтак, законні підстави для застосування у даному
випадку вогнепальної зброї з боку працівників правоохоронних органів були явно
відсутні.
Задля повноти оцінок даний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 ,
ОСОБА_1429 , ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 ,
ОСОБА_930 , ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_691 ,
ОСОБА_686 , ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі (
ОСОБА_1436 , ОСОБА_916 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 ,
ОСОБА_1437 , ОСОБА_812 ) потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами
оцінки доказів за ними у своїй сукупності додатково викладені у вироку за
результатами дослідження останнього за часом з наведених епізодів - загибель
ОСОБА_1279 .
5.4.61. За епізодом
поранення ОСОБА_442 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1046 показав,
що вирішив взяти участь в акціях протесу на «Майдані» в м. Києві, будучи
обуреним брутальним з перевищенням повноважень розгоном силовиками у листопаді
2013 року мирного студентського протесту проти відмови Президента підписати
угоду з ЄС, прийняттям Верховною Радою антиконституційних законів від 16 січня
2014 року, які порушували право громадян на вільну думку шляхом участі у мирних
протестах, силовим також з перевищенням повноважень розгоном правоохоронцями 18
лютого 2014 року учасників абсолютно мирної ходи. Саме тому, перший раз на
«Майдан» прибув в кінці січня, другий - ввечері 19 лютого 2014 року, а
наступного дня - 20 лютого, близько 09 год. 30 хв., перебуваючи на вул.
Інститутська в складі 35 сотні Самооборони «Волинська Січ», отримав вогнепальні
поранення.
Як також уточнив потерпілий ОСОБА_1046 : - «Майдан» для
нього, як і для більшості інших звичайних людей був втіленням аполітичної
мирної акції протесту на дії влади, ОСОБА_НОМЕР_338 керував сотнями
Самооборони, а ОСОБА_2926 , ОСОБА_2929 та інші публічні особи були
представниками політичних рухів, які підтримували «Майдан», проте люди прибули
на «Майдан» не за їх закликом, а тому можливу їх вимогу розійтися він з
однодумцями проігнорував би; - на «Майдан» до Києва він прибув безперешкодно,
ніхто його не затримував, ніхто не оглядав; - не вважає захопленням
адміністративних будівель проникнення і подальше розміщення в них беззбройних
активістів, оскільки такі будівлі мають громадське призначення; - наприкінці
січня 2014 року добровільно разом з представниками афганської сотні здійснював
нічне патрулювання КМКЛ № 17 з тим, щоб убезпечити від викрадення провокаторами
та силовиками поранених активістів; - у складі сотні в ніч з 19 на 20 лютого
2014 року він виконував функції охорони активістів від різних силових
провокацій, перебував на барикаді по вул. Костьольній, він би безперешкодно в
разі потреби пропустив міліцію на «Майдан» і чинив би міліції опір тільки в
разі нападу з її боку, в день 19 лютого та вночі було затишшя (перемир`я); -
після відпочинку у місці розташування сотні (будівля МінАПК) на ранок 20 числа
сотню зібрали, повідомивши про розстріл мирних активістів, тому сотня вирушила
на вул. Інститутську, де розсіялася; - він піднявся до Жовтневого палацу і з
іншими беззбройними активістами, намагаючись прикрити поранених великим
металевим щитом, який штовхали перед собою, рухався алейкою в напрямку її
з`єднання з вул. Інститутська навпроти станції метро «Хрещатик», техніки на проїжджій
частині вже не було, зайшовши за зелений паркан вони потрапили під щільний
прицільний обстріл з напрямку НБУ, де були спочатку сніжна, а потім бетонна
барикади, під час руху в нього спочатку влучила гумова куля, що він оцінив як
попередження про небезпеку продовження руху, вони зупинилися і в цей момент він
одночасно отримав наскрізне зліва направо вогнепальне поранення в праве коліно,
дотичне вогнепальне поранення впродовж зігнутої руки в області лівого ліктя,
також у цей період часу він отримав шість осколкових поранень від щита, який
мав до п`яти отворів від куль, після чого відступив до Жовтневого палацу, де
йому була надана перша медична допомога, а потім відбулася його евакуація до
лікарні, продовжив він лікування у Львові, потім в Польщі та США; - вони
беззбройні, без «коктейлів молотова», маючи на собі та при собі лише елементи
захисту, спокійно йшли по пустій вулиці без жодних перешкод і раптом по них
почали стріляти без попередження про застосування зброй, без вимоги, принаймні,
зупинитися; - через постріли він закликав активістів не рухатися вперед,
оскільки наражати себе на смертельну небезпеку було марним; - стрільців він не
бачив, проте небезпеку відчував тільки з напрямку барикад, кулі через щит
свистіли біля його голови не один раз, тому рухався вперед зігнувшись та дещо
повернувши корпус тіла вправо (лівим плечем вперед) з тим, щоб зменшити площу
попадання, перед самим пораненням став на праве коліно; - як він вважає, вогонь
вівся по активістах з метою розігнати мирний протест, придушити волю народу,
який бажав рухатися у європейському векторі розвитку; - під час поранення він
був одягнутий у чорні черевики, чорні теплі штани, темно синю лижну куртку з
капюшоном та сріблястим пояском, на голові мав помаранчеву каску обліплену по
колу та хрестом білим скотчем, а на обличчі - будівельний респіратор, в руках
тримав кусок металевої арматури для самозахисту від насильницьких дій з боку
«тітушок» чи неправомірних дій міліції; - дійсно, якщо б він мав зброю, то
представляв би загрозу для міліції, а так його арматура не могла становити
такої загрози, які ті ховалися за барикадами; - є відеозапис моменту його
поранення, очевидці цих подій не відомі; - за декілька секунд перед ним на тому
ж місці було поранено ОСОБА_2930 , до якого він, потерпілий, нахилявся і це
зафіксовано на наданих суду фото матеріалах, ОСОБА_2930 , будучи звернутий
передом в напрямку до сніжної (крайньої) барикади, впав на спину від поранення,
яке йому було завдано пострілом з того ж напрямку, на тому місці були ще
поранені особи, яких він ідентифікувати не може, за ними не спостерігав, проте
знає, що один з них виявився ОСОБА_2844 , якого впізнали родичі; - зброї на
«Майдані» серед активістів він не бачив, - емоційний стан в активістів був дуже
високий, людей обурювало, чому в демократичній країні вони не можуть висловити
свою думку тими законними методами через мирний протест, які гарантовані
Конституцією України, чому стріляють в людей, в тому числі похилого віку,
жінок, які не можуть становити небезпеки, серед білого дня в центрі столиці
вбивали людей, це викликало гнів, люди не могли зупинитися; - обставини
обстрілу працівників міліції ранком 20 лютого 2014 року йому відомі не були.
Також потерпілий визнав, що: - дійсно з пояснень
ОСОБА_674 йому було відомо, що умови підписання угоди з ЄС були неприйнятними
для України; - за місцем проживання у лютому 2014 року був очевидцем погрому та
підпалу управління органів внутрішніх справ у Волинській області, офісів
окремих політичних партій, ці погроми були спричинені діями влади, яка
допустила прийняття так званих «диктаторських» законів 16 січня 2014 року,
дійсно, люди, які голосували за прийняття цих законів, мали право мати свою
думку з цього приводу, проте здійснили це у неконституційний спосіб; -
наявність зброї серед учасників протесту, є очевидною ознакою втрати такою
акцією характеру мирної; - на момент його поранення попереду його групи на їх
шляху інших активістів він не бачив, кінцевою метою його дій було відновлення
попередніх меж «Майдану», які кінчалися сніжною барикадою, захоплювати урядові
будівлі наміру не мав; - так званих «тітушок» ранком 20 лютого 2014 року на
вул. Інститутська не було; - 19 лютого вночі, перебуваючи на вул. Костьольна,
він ідентифікував на своєму одязі слід від лазерного прицілу з боку будівлі, яка
була за будівлею Профспілок.
Показання потерпілого щодо подій ранку 20 лютого 2014
року за його участю та обставин його поранення знайшли своє підтвердження під
час дослідження судом присяжних наданих потерпілим фотографій, які
пройшли процедуру відкриття та ідентифікаційна здатність яких для встановлення
особи потерпілого виявилася безспірною для сторін провадження (т. 108 а.
41-53). Під час дослідження цих фото потерпілий в описаному ним одязі
ідентифікував себе, уточнивши, що: - на фото №№ 1-3 (а. 41-43) він позначив
себе фломастером помаранчевого кольору як він рухався в групі активістів по
алейці від Жовтневого палацу вздовж зеленого паркану; - на фото № 4 (а. 44)
зафіксовано як вже поранений потерпілий схилився над пораненим і лежачим на
асфальті ОСОБА_2930 в одязі захисного кольору; - на фото №№ 5-6 (а. 45-46) його
зафіксовано, як він намагається втекти з місця поранення; - на інших фото
зафіксовані обставини його евакуації та надання йому першої медичної допомоги в
готелі «Україна», при цьому на фото №№ 9, 11 та 12 (а. 49, 51 та 52)
зафіксовано пошкодження на брюках в області правого коліна.
Показання потерпілого також узгоджуються з даними протоколів
огляду з додатками у виді фото таблиць, за якими оглядалися добровільно
видані потерплим металевий осколок та циліндрична гумова куля з написом «Терен
П» (т. 108 а. 81, 85-89). Під час дослідження цих документів потерпілий
уточнив, що гумову кулю він підібрав після її влучення в область лівого плеча
через великий, але тонкий ребристий щит, внаслідок чого утворився в ньому
отвір, через який він в подальшому спостерігав за обстановкою, а металевий
осколок був вилучений ним з фаланги безіменного пальця лівої руки після
поранення в праву ногу та ліву руку.
Згідно із судово-балістичними даними, які судом
покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що стосується
даного епізоду), еластична куля є метальним снарядом, є частиною призначеного
для придушення агресивності нападаючого патрону «ТЕРЕН-П» 12 калібру, за яким
неможливо ідентифікувати засіб, з якою він відстріляний, а визначити походження
металевого предмету, виданого потерпілим ОСОБА_988 , виявилося неможливим.
Висновки експертизи доповнює фото предметів дослідження.
Як видно з досліджених під час судового розгляду судом
присяжних даних, які містить файл «47 _ 20.02.2014» (т. 8 а. 130),
починаючи з 02 хв. 29 сек. запису (акцентований автором відео час 09 год. 28
хв. 41 сек.) серед щільної групи активістів потерпілий ідентифікував себе за
описаною раніше каскою із білим скотчем перед отриманням поранення, а також
ОСОБА_845 , який на цей момент вже лежить пораненим.
Наведені дані мають пряме ідентифікаційне значення не
тільки стосовно потерпілого ОСОБА_987 , а й щодо потерпілого ОСОБА_845 , які
знайшли своє повне підтвердження і за результатами дослідження доказів за
епізодом загибелі останнього.
Під час дослідження відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (відео на флеш носії - т. 90 а.
40) потерпілий ідентифікував себе за специфічною каскою ще на алейці від
Жовтневого палацу (екран 4/3, починаючи з 35 хв. 54 сек. запису), він рухається
у групі осіб в напрямку сніжної барикади, особа, що позаду прикриває його спину
щитом, потім вони присідають за щитами, перекриваючи ними алейку. Далі
продовжується фіксація цієї групи на екрані 3/2. З 36 хв. 00 сек. запису
(акцентований автором відео час 09 год. 28 хв. 33 сек.), розпочинається
інтенсивний обстріл, потерпілий у касці фіксується на лівому фланзі вказаної
групи активістів, обстріл триває 19 сек., після чого вже поранений потерпілий
починає відповзати назад (09 год. 28 хв. 57 сек.). На 36 хв. 37 сек. запису
(екран 3/2, акцентований автором відео час 09 год. 29 хв. 11 сек.) зафіксовано,
як потерпілий плигаючи, рухається в бік Жовтневого палацу. На момент вказаного
обстрілу правоохоронці перебували за сніжною барикадою (екран 4/4). Крім того,
на екрані 1/2 поранений потерпілий зафіксований біля загиблого ОСОБА_2930 (акцентований автором відео час 09 год. 28 хв.
58 сек.), екран 2/2 - біжить від ОСОБА_2930 (акцентований автором відео час 09 год. 29 хв.
01 сек.).
В основу вказаних сюжетів відео «47 _ 20.02.2014» та
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
покладено досліджений судом відеозапис «ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014…»
(флеш накопичувач, т. 109 а. 18а), аналогічні події на якому зафіксовані з 11
хв. 32 сек. запису, коли ОСОБА_1046 у складі групи активістів, рухаючись
алейкою від Жовтневого палацу, присідає за щитами, якими перекривають вказану
алейку.
Суд також приймає до уваги, що допитані в судовому
засіданні потерпілі ідентифікували в цій групі інших осіб, зокрема, ОСОБА_1633
- свого чоловіка ОСОБА_907 , ОСОБА_948 - свого сина ОСОБА_851 , ОСОБА_340 -
свого чоловіка ОСОБА_991 .. Допитаний судом безпосередній очевидець цих подій
потерпілий ОСОБА_1435 також безспірно ідентифікуючи себе на цьому відео,
підтвердив правильність ідентифікації осіб ОСОБА_845 та ОСОБА_851 .
Потерпілий, з одного боку, повідомив, що ОСОБА_845 було
поранено за декілька секунд перед ним, після чого він, потерпілий, нахилявся до
пораненого ОСОБА_2930 , а з іншого - що він, потерпілий, нахилявся до
пораненого ОСОБА_2930 , вже будучи сам пораненим. Тому, суд, усуваючи всі
сумніви щодо часу поранення ОСОБА_987 , приймає безсумнівний часовий проміжок,
на початку якого ОСОБА_1046 за об`єктивними даними відео не міг бути пораненим,
а наприкінці - був поранений безспірно - 09 год. 28 хв. 33 - 57 сек.
Згідно з дослідженими судом телефонними повідомленнями
лікаря КМКЛ № 17 (о 16 год. 18 хв. 20 лютого 2014 року) про вогнепальне
поранення колінного суглобу ОСОБА_987 20 лютого 2014 року м. Києві 20 лютого
2014 року було розпочате досудові розслідування. За заявою ОСОБА_987 , який ідентифікований шляхом
дослідження копії його паспорту, про факт незаконного застосування насильства
працівниками правоохоронних органів до активістів під час акцій протесту,
останнього було визнано потерпілим (т. 108 а. 54-56, 60-65).
Факти доставки ОСОБА_987 20 лютого 2014 року до КМКЛ № 17
та його подальшого лікування у зв`язку з вогнепальним пораненням правого
колінного суглобу за кордоном підтверджено крім телефонного повідомлення лікаря
дослідженими судом даними інформаційної картки шпиталю міста Перемишль, довідки
ДПС України про перетин кордону (т. 108
а. 126, 157-159).
Під час дослідження судом протоколу огляду
наданого матір`ю потерпілого відео запису під назвою «ТСН - випуск новин за 16
год. 30 хв. 20 лютого 2014 року», фотоматеріалів, розміщених на
інтернет-сторінках, знайшли своє підтвердження аналогічні обставини щодо
евакуації її сина - ОСОБА_987 після поранення та його подальшого лікування за
кордоном (т. 108 а. 127-129, 133-150).
Зафіксованих під час подій 20 лютого 2014 року на фотографіях
захисту, які пройшли процедуру відкриття і досліджувалися судом, активістів
зі зброєю в руках (фото №№ 11, 12, 17, 18, 20 та 21 - т. 93 а. 132, 133, 138,
139, 141 та 142) потерпілий ОСОБА_1046 не бачив.
Як вбачається із досліджених судом висновку експертиз
одягу ОСОБА_987 № 220-МК від 12 серпня 2015 року, яку провів експерт
ОСОБА_1201 (т. 108 а. 208-216), висновку експертизи одягу ОСОБА_987 №
276-МК від 09 листопада 2015 року, яку провів експерт ОСОБА_1229 (т. 109 а.
2-13), протоколів огляду з додатками у виді фото таблиць (т. 108 а.
81-84, 96-103), на лівих рукавах добровільно виданих потерпілим та його
родичами светра та двох курток виявлені пошкодження у вигляді двох отворів на
задніх поверхнях - на куртках та одного пошкодження - на светрі, які співпадають
між собою на різних елементах одягу, із забійною раною на лівій кінцівці
потерпілого та виникли внаслідок дії вогнепального снаряду (кулі) при одному
пострілі з неблизької дистанції в направлення зверху вниз відносно довжинника
рукава. На лівих бортах курток маються по одному співпадаючому пошкодженню, які
виникли від дії тупого продовгуватого предмету з обмеженою контактною
поверхнею. Слідів сторонніх нашарувань (сурми, міді, нікелю, свинцю тощо) в
ділянках згаданих пошкоджень не виявлено.
Під час дослідження цих документів потерпілий
ідентифікував свої светр та дві куртки, в яких він був одягнутий на момент
поранення.
Крім того, наведені вище показання потерпілого ОСОБА_987
щодо: а) обставин поранення ОСОБА_2930 , коли той поруч попереду перебував
сидячі спиною до Жовтневого палацу, він піднявся, пролунав постріл і від
поранення він впав назад головою; б) напрямку свого руху перед пораненням - по
алейці від Жовтневого палацу в бік сніжної барикади; в) статичного положення
свого тіла в момент поранення - звернутий лівим плечем в бік сніжної барикади,
присівши на праве коліно; - також знайшли своє підтвердження за результатами
безпосереднього дослідження судом даних протоколів слідчих експериментів від
24 вересня та від 10 листопада 2015 року та додатків до них (схеми,
фото таблиці, відео фіксація) (т. 108 а. 106-116), які містять аналогічні
відомості з цього приводу (напр., запис слідчого експерименту від 24 вересня
2014 року на 14 хв. 40 сек. щодо обставин поранення ОСОБА_2930 , 16 хв. 30 сек.
- напрямку пострілу, яким потерпілого було поранено в праве коліно).
Потерпілий під час дослідження протоколів вказаних
слідчих експериментів з додатками уточнив, що його твердження слідчому щодо
напрямку ранового каналу - зліва на право, тобто умовно з боку бетонної
барикади, ґрунтувалося на його власних спостереженнях отворів в щитах та
відчутті удару під час поранення.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичної експертизи № 541 від 05 червня 2015 року, яку провів
експерт ОСОБА_1634 на підставі наданої з
дозволу потерпілого ОСОБА_987 медичної документації безпосереднього огляду
потерпілого, аналізу медичної документації (т. 108 а. 80-81, 95, 118, 193-204),
в останнього виявлені тілесні ушкодження у виді: а) наскрізного вогнепального
поранення правого колінного суглобу (вхідний отвір по медіальній поверхні, а
вихідний - по латеральній поверхні суглобу), яке відноситься до середньої
тяжкості тілесного ушкодження; б) забійної рани на заднє-внутрішній поверхні
лівого ліктьового суглобу, на передній, переднє-внутрішній та внутрішній
поверхні лівого стегна, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що
спричинили короткочасний розлад здоров`я; в) травматичний злам нігтьової
пластини 4-го пальця лівої кісті, який відноситься до легких тілесних
ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Поранення правого колінного суглобу утворилось від однократної дії
тупого предметів з обмеженою поверхнею контакту із значною кінетичною енергією,
що характерно для кульового поранення.
Зауваження сторони захисту під час дослідження вказаного
висновку експерта, зокрема в частині розмірів ран на правому коліні
потерпілого, які вказують на рикошет, поданими доказами не спростовані.
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 204-2015/о від 17 листопада 2015 року, яку провели експерти
ОСОБА_940 , ОСОБА_941 , ОСОБА_1229 і ОСОБА_942 вивчивши і проаналізувавши копії
висновків попередніх експертиз, всю медичну документацію на ОСОБА_987 , а також
копії протоколів допиту потерпілого та проведення слідчих експериментів з відео
їх проведення (т. 108 а. 220-245), дійшли висновку, що ОСОБА_1046 , саме 20
лютого 2014 року отримав вісім вогнепальних поранень: а) одне наскрізне правого
колінного суглобу (вхідний отвір на переднє-внутрішній поверхні, а вихідний -
на зовнішній поверхні суглобу), яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження
за критерієм стійкої втрати працездатності; б) два сліпих правого стегна
(вхідні отвори на переднє-внутрішній поверхні, ранові канали закінчуються
дрібними сторонніми предметами металевої щільності); в) три лівого стегна на
переднє-внутрішній та внутрішній поверхнях стегна); г) одне сліпе 4-го пальця
лівої кісті (вхідна рана на зовнішній частині нігтьової платини, рановий канал закінчувався
металевим уламком); ґ) одне дотичне лівої верхньої кінцівки. Взаємне
розташування всіх вогнепальних поранень вказує на те, що всі вони утворилися не
менше ніж від двох пострілів з неблизької дистанції з вогнепальної нарізної
зброї, при цьому поранення пальця та стегон утворилися внаслідок дії
«вторинних» снарядів (елементів зруйнованої перешкоди - матеріалу металевої
секції паркану). Положення тіла потерпілого, яке було зафіксоване під час
проведених з ним слідчих експериментів, корелює із наявними судово-медичними
даними (щодо локалізації складових поранень, напрямку ранових каналів). Дані
про поранення потерпілого гумовою кулею, яка була ним видана слідчому, свого
судово-медичного підтвердження не знайшли, таке поранення було завдано вторинними
снарядами пострілу.
Разом з тим, за висновком комісії експертів № 204-2015/о
отримане ОСОБА_988 наскрізне вогнепальне поранення правого колінного суглобу
оцінене як таке, що має ознаки тяжкого тілесного ушкодження. Суд визнає ці дані
належно мотивовані комісією кваліфікованих експертів, а тому кладе в основу
свого вироку, критично оцінюючи висновок експерта № 541 від 05 червня 2015 року
про менш тяжкий характер вказаного ушкодження, а тому відхиляє останній в цій
частині.
Висновки комісії експертів щодо здійснення пострілу в
потерпілого з нарізної зброї кулею узгоджуються із об`єктивними
судово-медичними (криміналістичними) даними щодо характеру пошкоджень одягу
потерпілого та слідової інформації на ньому, а тому суд визнає допустимими та
достовірними.
Натомість, в іншій частині висновок комісії експертів №
204-2015/о щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування
на місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в
якому міг перебувати стрілок) та з інших питань у сфері балістики (належність
вилученого з пальця потерпілого металевого уламку до фрагменту саме оболонкової
кулі патрону для нарізної вогнепальної зброї) через їх не підтвердження
балістичними чи криміналістичними дослідженнями та характер припущення суд
присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу
даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з
наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони
захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх
недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Медична документація за даним епізодом походженням із-за
кордону (т. 108 а. 126) під час проведення судово-медичних експертиз до уваги
експертами не бралася.
Дані довідок Центру екстреної медичної допомоги та
медицини катастроф міста Києва від 28 квітня та 13 жовтня 2014 року доказового
значення за цим епізодом не мають (т. 108 а. 152, 165). Не мають такого
значення через їх не інформативність і висновки судово-медичних експертиз №
757 від 20 травня 2014 року та № 1887 від 08 січня 2015 року (т. 108
а. 169-171, 179-188).
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом поранення ОСОБА_2862 . (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
«сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою
від Жовтневого палацу не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями, скритий характер обстрілу правоохоронців
за сніжною барикадою потребував відповідного реагування, яке зовсім не
передбачало необхідність здійснення ними вогневого впливу на всіх активістів
«Майдану», відсутність якого у подальшому у певні періоди часу в жодний спосіб
не збільшувало загрозу для життя та здоров`я правоохоронців.
Оціночні судження (враження) потерпілого щодо ступеня
загрози дій активістів для правоохоронців та підстав для застосування зброї з
боку правоохоронців, суд присяжних оцінює виключно в контексті встановлених
фактів у справі в цілому. В іншій частині оцінки потерпілого з приводу
трагічних подій, учасником яких він був безпосередньо, не позбавлені явних
протиріч.
Так, щодо мети руху вперед на сніжну барикаду. З одного
боку, потерпілий визнав, що на момент його поранення попереду їх групи інших
активістів не було, принаймні, він їх не бачив. Відтак, доводи про необхідність
руху вперед для порятунку поранених, якщо вони попереду, є вочевидь надуманими,
а якщо позаду - алогічним, рух вперед, навпаки, тільки поставив всіх під
загрозу і не тільки поранених осіб позаду. З показів потерпілого не зрозуміло,
навіщо було рухатися вперед із щитами, якщо тих, хто позаду, можна було
прикривати, залишаючись на місці, і марно, як висловився сам потерпілий, не
наражати себе та інших на очевидну небезпеку. З іншого боку, потерпілий визнав,
що все ж таки кінцевою метою їх руху вперед було відновлення попередніх меж
«Майдану», які кінчалися сніжною барикадою. Саме це пояснення потерпілим своїх
дій суд визнає щирим, оскільки воно відповідає даним фіксації цих подій, а
також показанням більшості їх очевидців.
Потерпілий чітко визнав, що наявність вогнепальної зброї
в активістів є свідченням втрати протестом ознак мирної акції, проте під час
дослідження доказів наявності такої зброї серед активістів відмовився визнати
цей факт, як і назвав пляшки із запалювальною сумішшю, які проносили під час
цих подій повз нього, звичайними пляшками пива, що суд сприймає негативно в
контексті оцінки щирості потерпілого в цій частині (з 16 хв. 03 сек. запису відео
«Інститутська 20 лютого. Вбивство майданівців» (диск - т. 105 а. 11).
Визнавши бажання відновити попередні межі «Майдану»
ключовою мотивацією активних дій з боку активістів, потерпілий апелював при
цьому до їх права на захист від незаконних насильницьких дій міліції та так
званих «тітушок», перші, з яких відступали, а других - взагалі не бачив ранком
20 лютого.
З одного боку, потерпілий був абсолютно переконаний, що
18 лютого 2014 року відбувся силовий розгін правоохоронцями учасників абсолютно
мирної ходи, а 20 лютого 2014 року вогонь вівся по активістах з метою розігнати
мирний протест, з іншого - визнав, що учасником подій 18 лютого взагалі не був,
з усіма її обставинами не обізнаний, на «Майдан» наступного дня прибув
безперешкодно, ніхто його не затримував і не оглядав, тривало перемир`я,
охорону міліція здійснювала лише урядового кварталу, ранком 20 лютого мала
місце втеча міліції зі своїх позицій, причини якої йому не відомі.
Твердження з боку потерпілого про те, що він нібито у
групі з іншими активістами, маючи на собі та при собі лише елементи захисту,
спокійно йшов по пустій вулиці без жодних перешкод і раптом по них почали
стріляти без попередження, а також і про те, що він не знав, чи це були
правоохоронці перед ними, є вочевидь надуманими і спростовуються дослідженими
доказами, якими зафіксовані вказані події з усією повнотою.
Відтак, оцінюючи подані сторонами докази за епізодом
поранення ОСОБА_987 в цілому, суд лише в частині, в якій їх не відхилив і не
оцінив критично, визнає допустимими та достовірними, а тому кладе в основу
свого вироку.
Під час судового розгляду сторона обвинувачення хоча й
послалася на висновок комісії експертів № 204-2015/о, проте за відсутності
будь-яких пояснень залишила поза увагою зміну експертами ступеня тяжкості заподіяного
вказаному потерпілому тілесного ушкодження у виді наскрізного вогнепального
поранення правого колінного суглобу. Тому суд змінює оцінку ступеня тяжкості
заподіяного потерпілому вказаного тілесного ушкодження з середньої тяжкості, на
яке послався прокурор в обвинувальному акті, на тяжке, виходячи з наявних
об`єктивних судово-медичних даних та не змінюючи при цьому фактичні обставини
самих подій, які ставляться у провину обвинуваченим.
Епізод поранення ОСОБА_987 у цій справі входить до числа
двадцяти восьми епізодів поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_1429 ,
ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 ,
ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_691 , ОСОБА_686 ,
ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 , ОСОБА_916 ,
ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 , ОСОБА_1437 ,
ОСОБА_812 ) потерпілих, які відбувалися локально в межах одного сектору (вздовж
алейки, що веде від з`єднання з проїзною частиною вул. Інститутська в бік
Жовтневого палацу), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 22
до 30 хв.) та під час однієї і тієї ж події «Майдану» (відокремлений на відео
запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
епізод 8 «сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці двадцять вісім епізодів
мають спільну загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення
містить велику кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд
наголошує, що основна подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у
просуванні активістів «Майдану» від Жовтневого палацу по алейці, фіксація на
ній своїх позицій навпроти сніжної барикади, за якою перебували озброєні
співробітники РСП та інші озброєні правоохоронці, які, застосовуючи вогнепальну
зброю, діяли між собою спільно та злагоджено, намагаючись вогневим ураженням
зупинити таке просування активістів «Майдану». Таким чином, всі вказані
двадцять вісім епізодів, підкріплених цим загальним твердженням, слід
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд
відповідних подій.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з усією
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_1046 20 лютого 2014 року о 09 год. 28 хв.
між 33 та 57 сек. перебуваючи на алейці, що з`єднує Жовтневий палац із
проїжджою частиною вул. Інститутська в м. Києві (на фоні кінця зеленого
паркану), під час загострення протистояння між активістами «Майдану» та
працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї отримав
вісім вогнепальних поранень: а) одне наскрізне правого колінного суглобу
(вхідний отвір на переднє-внутрішній поверхні, а вихідний - на зовнішній
поверхні суглобу), яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм
стійкої втрати працездатності; б) два сліпих правого стегна (вхідні отвори на
переднє-внутрішній поверхні, ранові канали закінчуються дрібними сторонніми
предметами металевої щільності); в) три лівого стегна на переднє-внутрішній та
внутрішній поверхнях стегна); г) одне сліпе 4-го пальця лівої кісті (вхідна
рана на зовнішній частині нігтьової платини, рановий канал закінчувався
металевим уламком); ґ) одне дотичне лівої верхньої кінцівки. Ушкодження груп б)
та в) відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості, а груп
г) та ґ) - до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад
здоров`я. Взаємне розташування вогнепальних поранень вказує на те, що всі вони
утворилися не менше ніж від двох пострілів з неблизької дистанції з
вогнепальної зброї, при цьому поранення пальця, стегон та верхньої кінцівки
утворилися внаслідок дії «вторинних» снарядів (елементів зруйнованої перешкоди
- матеріалу металевої секції паркану). Під час поранення потерпілий був
звернутий лівим плечем в бік сніжної барикади, присівши на праве коліно.
Водночас, не виключається, а відтак і не спростованим є те, що вказане
вогнепальне поранення правого колінного суглобу було завдано ОСОБА_1635 через
рикошет.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Однак,
безспірно встановлено, що ці вогнепальні поранення були завдані ОСОБА_1635 з
території, яка перебувала під виключним контролем озброєних співробітників РСП
та інших озброєних працівників правоохоронних органів, які разом злагоджено під
час перебування за сніжною барикадою з метою стримати просування вперед
активістів застосовували вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя
багатьох осіб, у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом здійснення
у даному випадку прицільного пострілу у напрямку скупчення людей (відокремлений
на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» епізод 8 (пункт 5.3.2 вироку).
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_1046 разом з
іншими активістами поруч вчиняв конкретні дії, які становили чи могли бути
оцінені такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння з огляду на
взаємне розташування на місцевості, яке виключало можливість безпосереднього
контакту конфліктуючих сторін, відтак, законні підстави для застосування у
даному випадку вогнепальної зброї з боку працівників правоохоронних органів
були явно відсутні.
Задля повноти оцінок даний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 ,
ОСОБА_1429 , ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 ,
ОСОБА_930 , ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_691 ,
ОСОБА_686 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 ,
ОСОБА_916 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 , ОСОБА_1437
, ОСОБА_812 ) потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами оцінки
доказів за ними у своїй сукупності додатково викладені у вироку за результатами
дослідження останнього за часом з наведених епізодів - загибель ОСОБА_1279 .
5.4.62. За епізодом загибелі
ОСОБА_404 .
Згідно з дослідженими судом присяжних рапорту
начальнику відділення слідчого відділу, витягу з реєстру кримінального
провадження від 21 лютого 2014 року, протоколами огляду місця події від 20
та 21 лютого 2014 року з додатками (схема, фото таблиці) (т. 13 а. 6-21) в
приміщенні моргу № 2 КМБ СМЕ за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 26 був
оглянутий за участі понятих труп ОСОБА_845 , зареєстрований за № 530/2, з
вогнепальним пораненням на передній поверхні лівої половини грудної клітини, що
був одягнений в синій та зелений светри, зелені штани та чорні берці, з
характерних прикмет - на обличчі вуси, сиві волосся на голові. Труп цієї особи
доставлений від готелю «Україна», під час його розтину вилучено: з м`язів грудної
клітини спереду кулю - запакована в пакет № 0844907, а з правого боку з м`язів
спини деформовану кулю - запакована в пакет № 0844918.
Сторона захисту походження цих куль з тіла загиблого
ОСОБА_845 не оспорювала і вважала процедуру їх виявлення, вилучення та огляду
взірцевими.
Досліджені судом протоколи огляду речей від 23 лютого
та 02 березня 2014 року з додатками (фотоматеріали), містять детальний опис
вилучених в ході огляду тіла ОСОБА_845 від 21 лютого 2014 року речей, а саме:
светру синього кольору типу гольф та військових штанів захисного кольору та
виявлених на них пошкоджень: светр - отвір на лівому передньому боку; штани -
розрив задньої частини в районі сідниць, розрив лівої кишені (т. 13 а. 22,
36-42).
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
експерта ОСОБА_1636 за результатами
проведеної судової медико-криміналістичної експертизи від 18 липня 2014 року
№ 277-МК (т. 13 а. 106-113) одягу з трупа ОСОБА_845 встановлено, що: на
синьому светрі по передній поверхні, на межі середньої та нижньої третини,
трохи зліва мається одне вогнепальне кульове пошкодження з наявністю включень
поліетиленової плівки, картону та синтетичних волокон; на штанах
(напівкомбинезон) в ділянці лівої передньої половинки, в верхній третині наявне
одне вогнепальне кульове поранення. Слідів міді, нікелю, свинцю, сурми, заліза,
порошинок та термічної дії в ділянках вказаних пошкоджень не виявлено, що
вказує на проведення пострілу з неблизької дистанції.
Як видно з дозволу прокурора на поховання
ОСОБА_845 від 21 лютого 2014 року, протоколу огляду від 10 червня 2014 року його
особистих речей та документів, переданих разом з тілом загиблого родичам (т. 13
а. 23, 26-33, 45-52), належні йому гаманець, паспорт громадянина України,
тимчасове посвідчення помічника-консультанта народного депутата та карточка
делегата з`їзду ВО «Свобода» містять по одному характерному наскрізному отвору.
Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть та довідкою
№ 530/2 причиною смерті ОСОБА_845 є сліпе вогнепальне поранення тіла з
пошкодженням внутрішніх органів (т. 13 а. 24-25).
Як видно з заяви про залучення до кримінального
провадження як потерпілої ОСОБА_250 - доньки ОСОБА_845 , дозволу на
видачу трупа для поховання від 21 лютого 2014 року, остання, переконавшись у
тому, що 20 лютого 2014 року у центральній частині м. Києва вбито саме її
батька - ОСОБА_404 , ІНФОРМАЦІЯ_224 , просила залучити її як потерпілу (т. 13
а. 23, 163). Родинні стосунки вказаної сім`ї підтверджуються дослідженими в
судовому засіданні даними, які містить копія паспорту та характеристика
ОСОБА_845 (т. 13 а. 26-28, 162).
Згідно рапорту слідчого від 10 квітня 2014 року,
ОСОБА_1637 йому було повідомлено, що його дядько ОСОБА_810 тривалий час користувався
номером мобільного зв`язку ...92-34 (т. 13 а. 114).
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні протоколу
тимчасового доступу до речей і документів від 16 травня 2014 року,
проведеного на підставі ухвали слідчого судді, протоколу огляду таких речей
і документів від 26 червня 2014 року та додатків до нього (т. 13 а.
114-159), при огляді вилученого в ПрАТ «Київстар» оптичного диску «TDK», на
якому міститься інформація з приводу телефонних з`єднань, встановлено, що
абонент мобільного номеру ...92-34, яким за даними телефонних з`єднань з
родичами загиблого (племінник ОСОБА_1638 …91-32, донька ОСОБА_250 …88-40),
користувався ОСОБА_810 , останній 20 лютого 2014 року потягом першої половини
дня перебував в місті Києві в зоні дії базової станції № 8822 (від перехрестя
вул. Прорізної і Грінченко в напрямку ст. м. Хрещатик).
Потерпіла ОСОБА_250 під час дослідження судом за її
безпосередньою участю підтвердила вказані дані щодо телефонних з`єднань свого
батька.
Суд визнає недопустимим доказом висновок експерта ОСОБА_1639 № 530/2 від 17 квітня 2014 року (т.
13 а. 56-61), оскільки всупереч приписам ч. 3 ст. 214 КПК України призначення
цієї експертизи відбулося 20 лютого 2014 року до початку досудового
розслідування за вказаним епізодом, тобто до внесення відомостей до ЄРДР, які
були внесені лише 21 лютого 2014 року, як це випливає з витягу з кримінального
провадження (т. 13 а. 7). З цього приводу заперечення сторони захисту суд
визнає обґрунтованими.
Разом з тим, суд присяжних вважає, що втрата документом
під назвою «висновок експерта № 530/2 від 17 квітня 2014 року» статусу висновку
експерта як процесуального джерела доказів, з огляду на його специфіку -
судово-медичне дослідження трупа, не позбавляла орган досудового розслідування
можливості використання відображених у ньому відомостей у подальшому у формі не
як висновку експерта, а як акта судово-медичного дослідження трупа, що власне і
мало місце (т. 13 а. 71). Тобто, якщо через процесуальну нікчемність документ
під назвою «висновок експерта» не можна розглядати як визначене процесуальним
законом джерело відомостей, з`ясування яких забезпечується виключно проведенням
експертизи (ст. 242 КПК України), то використання такого документа як джерела
первинних судово-медичних даних, які можуть бути використані для нових
експертних досліджень, законом не заборонено.
Так, згідно з дослідженими судом присяжних іншими висновками
судово-медичного експерта ОСОБА_1639
№ 6/530/2 від 17 квітня 2014 року
та № 41/530/2 від 26 травня 2014 року (т. 13 а. 72-74, 78-80) на тілі
ОСОБА_845 , який був доставлений в морг у згаданому вище одязі, виявлені
ушкодження: а) сліпе вогнепальне кульове поранення грудної клітини ліворуч з
вхідною вогнепальною кульовою раною № 1 (овальної форми, з нерівними
мілкофестончатими краями з дефектом «мінус тканина»), розташованої по передній
поверхні грудної клітини ліворуч, від якої відходить рановий канал в напрямку
зліва направо, зверху донизу, спереду назад, по ходу якого пошкоджуються 7-8
ребра ліворуч, шлунок, товстий кишечник, аорта в черевному відділі, 11-12 ребра
праворуч, і сліпо закінчується деформованою оболонковою кулею в м`яких тканинах
спини праворуч (тобто, яка була запакована в пакет № 0844918); б) сліпе
вогнепальне кульове поранення в паховій області лівого стегна у верхній треті з
вхідною вогнепальною кульовою раною № 2 (округлої форми, з нерівними
мілкофестончатими краями з дефектом «мінус тканина»), від якої відходить
рановий канал в напрямку знизу доверху з проникненням в черевну порожнину, по
ходу якого ушкоджується брижа тонкого кишечника, лівий купол діафрагми,
перикард, правий шлуночок серця, верхня частка лівої легені, 3-тє ребро зліва,
і сліпо закінчується в м`яких тканинах грудного м`яза ліворуч кулею з оболонкою
із жовтого металу (тобто, яка була запакована в пакет № 0844907); в) гемоторакс
зліва (біля 900 мл рідкої крові), гемоперитонеум (1100 куб. см рідкої крові),
смужчаті крововиливи під ендокардом (плями Мінакова), виражене недокрів`я судин
внутрішніх органів, набрякання мозку. Морфологія та характер вказаних
вогнепальних ран свідчать про таке. Рана грудної клітки ліворуч утворилася від
дії вогнепального снаряду подовженої форми, влучання якого відбулося при його
перекиданні (боковою поверхнею), можливо від рикошету, або після проходження
снаряду через перешкоду. Рана пахвинної ділянки лівого стегна могла утворитися
в результаті дії вогнепального снаряду, який діяв під гострим кутом. У ділянці
цих обох ран сполук сурми, нікелю, міді, свинцю та заліза не виявлено, а також
не виявлено будь-яких включень на поверхні та між краями ран. З моменту смерті
до дослідження трупа пройшов проміжок часу приблизно від 24 до 36 год.,
виявлені сліпі вогнепальні кульові поранення тіла з ушкодженням внутрішніх
органів є прижиттєвими та мають ознаки тяжких тілесних пошкоджень за критерієм
небезпеки для життя, виникли в короткий проміжок часу незадовго до смерті, тому
неможливо визначити їх послідовність. У момент пострілу ОСОБА_810 був обернений
передньою поверхнею тіла до джерела вогнепального поранення, проте визначити
положення тіла в момент спричинення ушкоджень не можливо. Виявлені на одежі
потерпілого пошкодження співпадають з ушкодженнями на його тілі, у даному
випадку мало місце поранення одиночними пострілами. На момент отримання
поранення ОСОБА_810 не перебував у стані алкогольного чи наркотичного
сп`яніння.
Звертає на себе увагу єдність реєстрації за номерами
проведених досліджень (№№ 6/530/2, 41/530/2), що вказує на спільність їх
об`єкту. Ці висновки експертиз суд визнає допустимими доказами, оскільки вони є
результатом самостійних досліджень, призначених і проведених в межах строків
досудового розслідування на підставі раніше одержаних судовим медиком-експертом
в межах своєї компетенції та із залученням спеціалістів інших галузей судової
медицини (імунології, токсикології, криміналістики) первинних об`єктивних
судово-медичних даних.
Враховуючи наведені вище об`єктивно підтвердженні медичні
дані про кількість та локалізацію вогнепальних поранень ОСОБА_845 , суд
критично як неповні оцінює з цього приводу дані первісного огляду тіла загиблого,
які зафіксовані у протоколі місця події від 20 лютого 2014 року і за якими
виявлено лише одне вогнепальне поранення його грудної клітини. Більш того,
результати проведених судово-медичних досліджень, під час яких виявлено і
детально описано два сліпих вогнепальних поранення на тілі загиблого, повністю
узгоджуються з результатами проведеного розтину, під час якого вилучено два
різних предмети, схожі на кулі - з грудної клітини та з правого боку спини, які
були відповідним чином запаковані.
Згідно із остаточними судово-балістичними даними,
які судом покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що
стосується даного епізоду), вилучені в ході огляду місця події від 21 лютого
2014 року з тіла ОСОБА_845 і запаковані в пакети № 0844907 (№ 1) та № 0844918
(№ 2 - деформована) є частинами 7,62-мм проміжного патрону зразка 1943 року з
кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С) заводського виробництва, та могли
бути вистріляні зі зброї калібру 7,62х39 мм: АК-47, АКМ, СКС, Сайга, Вулкан та
ін., а патрони, споряджені кулями, представленими на дослідження, можуть
використовуватись окрім зазначених видів зброї, також в РПД (ручний кулемет
Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашнікова), 9А-91, А-91, Вепрь та ін. видах
бойової та мисливської нарізної зброї. Так, на представлених на дослідження
двох кулях наявні сліди нарізів каналу ствола (має малий ступінь зносу з 4-ма
нарізами правого нахилу), придатні для ідентифікації зброї, з якої вони
вистріляні. Куля № 1 була стріляна з автомата 7,62х39мм АКМС № НОМЕР_19 ,
1973 р.в закріпленого за сержантом міліції ОСОБА_728 (відділення застосування
спеціальних засобів РСП). Куля № 2 (деформована) була стріляна з автомата
7,62х39мм АКМС № НОМЕР_260 , 1973
р.в закріпленого за майором міліції ОСОБА_370 . Наявні на кулі № 2 пошкодження
свідчать про її взаємодію з перешкодою, твердість якої аналогічна або більша за
твердість кулі. Проте, вирішити питання, чи мав місце рикошет куль до попадання
в тіло ОСОБА_845 чи пошкодження утворилися під час потрапляння в тіло потерпілого,
не виявилось можливим.
Допитаний в судовому засіданні за власним епізодом
поранення потерпілий ОСОБА_1435 показав, що перебував із ОСОБА_2930 в одній
передовій групі активістів на алейці від Жовтневого палацу за зеленим парканом,
тільки ОСОБА_2930 , який був попереду від нього в метрі, припіднявся, щоб
подивитися, що відбувається попереду, в цей момент в нього спереду влучила куля
і його буквально відкинуло назад на спину.
Згідно з дослідженим в судовому засіданні протоколом
слідчого експерименту від 06 червня 2014 року з додатками (фотоматеріали),
проведеного за участю свідка ОСОБА_342 (т. 13 а. 167-179), останній на
місцевості показав маршрут руху 20 лютого 2014 року після 09 год. ОСОБА_2930 по переду правіше від нього разом з іншими
учасниками акції протесту по провулку, який йде паралельно вулиці Інститутській
від Жовтневого палацу в напрямку станції метро «Хрещатик». У цей час лунали
постріли зі сторони урядового кварталу. Внаслідок вогнепального поранення через
щит лівіше від свідка впав ідентифікований за результатами судового розгляду
ОСОБА_809 , а ОСОБА_2930 піднявся, щоб
подивитися вперед, його відразу смертельним пострілом зі сторони урядового
кварталу відкинуло назад на спину.
За протоколом іншого слідчого експерименту від
02 липня 2014 року з додат-ками (фотоматеріали) (т. 13 а. 179-195),
проведеного за участю понятих, спеціалістів - експертів, інженерів-геодезистів,
медика-криміналіста, після ознайомлення з матеріа-лами слідчого експерименту за
участю свідка ОСОБА_342 , а також з копіями висновків судово-медичних експертиз
трупа ОСОБА_845 , з використан-ням електронного тахеометра «SOKIA CX-106»,
електронної рулетки «LEICA DISTO D8» шляхом проведення відповідних вимірів,
встановлено, що у момент отримання вогнепальних поранень ОСОБА_810 перебував у
секторі стрільби зі споруджених бетонних блоків, імітованих у ході даної
слідчої дії за допомогою автомобілю «МАЗ-555» (розташований за другим
пішохідним переходом на перехресті вул. Інститутської з вул. Ольгинською у
напрямку руху до будівлі НБУ з лівого боку проїзної частини поперек дороги, від
заднього колеса автомобіля «МАЗ-555» до забору будівлі клубу КМУ (№ 7) відстань
становить 6,55 м, а до найближчого кута будівлі готелю «Україна» - 166,01 м), і
був обернений в напрямку цієї барикади передньою частиною тіла. Місце
перебування ОСОБА_2930 в момент
поранення - проїзна частина заїзду до Жовтневого палацу (відстань до ближнього
кута готелю «Україна» 48,1 м, приміщення Жовтневого палацу - 49,6, до
приміщення НБУ - 143,17 м.
Суд оцінює ці дані лише як відомості про загальний
умовний напрямок здійснення пострілів в потерпілого, який об`єктивно також
охоплював і сніжну барикаду, адже дані про здійснення пострілів на момент
поранення потерпілого правоохоронцями саме із-за бетонної барикади - відсутні, більш
того, спростовані матеріалами провадження.
Показання потерпілого ОСОБА_342 щодо обставин поранення ОСОБА_2932
-СЬКОГО та дані щодо напрямку, з якого його могли поранити - сніжна барикада,
знайшли своє повне підтвердження і під час допиту потерпілого ОСОБА_987 ,
який показав, що, перебуваючи в тій смій групі активістів, бачив, як ОСОБА_2930
, будучи звернутий передом в напрямку до сніжної барикади, впав на спину від
поранення, яке йому було завдано пострілом з того ж напрямку.
Евакуацією пораненого ОСОБА_845 займався також потерпілий
у межах даного провадження ОСОБА_258 ,
як він показав про це під час свого до-питу судом, що вказує на безспірну
ідентифікацію ОСОБА_2930 з різних
джерел.
Як видно з дослідженого судом присяжних вмісту диску
Verbatim DVD-R…50582 (т. 8 а. 130), який надав потерпілий ОСОБА_219 і був
досліджений за клопотанням потерпілої ОСОБА_250 з метою додаткових даних для
ідентифікації загиблого батька, розміщене на ньому відео під назвою «
ІНФОРМАЦІЯ_225 », по-перше, на 41 сек. запису містить зображення допитаного
судом свідка ОСОБА_342 (у військовому бушлаті без головного убору на фоні також
допитаного судом потерпілого ОСОБА_1640 ), по-друге, у проміжках часу 01 хв. 13
сек. - 01 хв. 28 сек. та 02 хв. 09 сек. - 02 хв. 13 сек. містить прижиттєве
зображення загиблого ОСОБА_845 (одягнутий в камуфльований бушлат і штани, чорні
берці, проглядається синій светр, з сумкою для протигазу, в зеленій касці, на
обличчі вуса, в руках дерев`яний щит).
Як видно з досліджених під час судового розгляду судом
присяжних даних, які містить файл «47 _ 20.02.2014» (т. 8 а. 130),
починаючи з 02 хв. 14 сек. запису, на відео зафіксована серед щільної групи
людей особа, яка ідентифікована за тими ж ознаками представником потерпілого
ОСОБА_661 та автором відео як ОСОБА_810 , в зеленій касці біля закінчення
зеленого забору з написом фарбою білого кольору «Хмельничани вже тут»,
розташованого з лівого боку провулку, який з`єднував Жовтневий палац та вул.
Інститутська. При цьому ОСОБА_810 , акценто-ваний автором у зеленому квадраті,
перебуває в групі інших активістів, попереду щільно розміщені металеві щити (02
хв. 21 сек. запису). У цей момент лунають постріли і ОСОБА_810 , акцентований
автором вже у червоному квадраті, падає на спину (02 хв. 22 сек. запису), у
подальшому видно лежачий дерев`яний щит загиблого ОСОБА_845 (02 хв. 32 сек.
запису). Також, як видно з довідкової інформації, яка супроводжує вказані
відеоматеріали, об`єднані автором в сюжети, присвячені загибелі ОСОБА_851 ,
ОСОБА_845 та ОСОБА_1641 , ці події відбувалися 20 лютого 2014 року у період
часу з 09 год. 28 хв. 32 сек. по 09 год. 28 хв. 42 сек., а час першого
поранення ОСОБА_845 - 09 год. 28 хв. 38 сек., що повністю узгоджується з даними
відеозапису «Висота ''Жовтне-вий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» (відео на флеш носії - т. 90 а. 40).
Так, на дослідженому судом відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (відео на флеш носії - т.
90 а. 40), на 36 хв. 05 сек. запису (екран 3/2 - акцентований автором відео час
09 год. 28 хв. 38 сек.) зафіксовані ті самі обставини смертельного поранення
ОСОБА_845 , який перед самим пораненням був нахилений корпусом вперед, як
власне і всі особи цієї групи, зверху над собою тримав дерев`яний щит.
Під час судового провадження судом присяжних з
дотриманням процедури відкриття додаткових матеріалів в порядку ч. 11 ст. 290
КПК України був безпосередньо досліджений шляхом повної демонстрації відеозапис
під назвою «ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014» - так зване
«Бельгійське відео», розміщений у папці «Vlaamse Radio- en
Televisieomroeporganisatie (VRT)» на диску, наданому представником потерпілих
ОСОБА_661 (флеш накопичувач, т. 109 а. 18а). Вказане відео є оригіналом, з
якого були сформовані відповідні сюжети у відеозаписах під назвами «47 _
20.02.2014» та «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…». При цьому, починаючи з 11
хв. 32 сек. запису відео «ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN…» чітко зафіксовано, як
ОСОБА_810 в групі інших осіб переміщується вперед, тримаючи в лівій руці над
собою дерев`яний щит, відтак корпус його тіла звернутий лівим боком вперед -
напрямку до сніжної барикади, саме в такому положенні він присідає (11 хв. 34
сек.) та отримує поранення завалюючись на правий бік (11 хв. 40 сек.). Наведені
дані повністю і безспірно спростовуються версію захисту про поранення ОСОБА_845
внаслідок пострілу з території, яка є значно лівіше сніжної барикади.
Отже, як за відео «47 _ 20.02.2014», так і за відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)», час
першого смертельного поранення ОСОБА_845 становить 09 год. 28 хв. 38 сек., а
тому суд саме ці дані як неспростовні кладе в основу свого вироку в цій
частині.
Як видно з дослідженої під час судового розгляду судом
присяжних фотографій об`єднаних назвою «фото Шишки», які містить наданий
представником потерпілої ОСОБА_250 - ОСОБА_661 диск Pro DVD+R …426714:07 з
написом «ОСОБА_2930 » (т. 13 а. 196), на них відображені ті самі події за
участю ОСОБА_845 , зокрема: фото №…275 останній в групі осіб біля напису на зеленому
заборі «Хмельничани вже тут» прикривається дерев`яним щитом; фото №…281,
…282 - лежить поранений біля нього схилилася особа в червоній касці із скетчем
(ідентифікований за результатами судового розгляду потерпілий ОСОБА_1046 ; фото
№…291, …292 - тягнуть пораненого в напрямку до Жовтневого палацу.
Звертає на себе увагу те, що зафіксовані на досліджених
фотоматеріалах «фото Шишки» події за участю ОСОБА_845 , з одного боку,
узгоджуються з даними відео «47 _ 20.02.2014», а з іншого, і з даними про верхній
одяг загиблого ОСОБА_845 , які містить фільм «ОСОБА_2931 _film_new», наданий
суду рідною сестрою загиблого спеціально для ідентифікації брата за обличчям.
За таких обставин, суд критично оцінює сумніви захисту
щодо можливості ідентифікації за вказаним відео ОСОБА_845 .
Той факт, що сукупність даних, які містять всі наведені
вище висновки судово-медичних експертиз, експертів криміналістів та балістиків,
протоколи слідчих експериментів у їх взаємозв`язку, знайшла своє підтвердження
під час дослідження фото та відео матеріалів з місця подій безпосередньо,
остаточно вказує на достовірність всіх наданих стороною обвинувачення доказів
за даним епізодом.
Системний аналіз даних, які містять наведені вище
висновки судово-медичних експертиз, експертів криміналістів та балістиків, у їх
взаємозв`язку дає підстави вважати безспірно доведеним те, що деформована куля,
якою ОСОБА_810 був поранений в груди ще стоячи на ногах, пройшла тверду
перешкоду та скрізь його документи (встановлено наявність включень), відтак ця
куля була результатом першого за часом пострілу, а подальша її траєкторія в
тілі загиблого (зліва направо) могла бути змінена внаслідок зіткнення з такою
перешкодою, інша куля є результатом другого пострілу під гострим кутом, тобто
коли ОСОБА_810 вже перебував в лежачому стані ногами в бік сніжної барикади. З
огляду на ці обставини, доводи захисту про те, що рановий канал першого
вогнепального поранення вказує на джерело пострілу значно з верху і зліва, не
можна визнати переконливими.
Враховуючи об`єктивні судово-медичні дані про характер
ушкодження спричинених кожною з двох виявлених в тілі загиблого куль, перший
постріл в грудну клітину ліворуч ОСОБА_810 отримав з АКМС № НОМЕР_260 , закріпленого за ОСОБА_370 (виявлена
деформована куля), а другий, лежачи - з НОМЕР_159 , закріпленого також за
співробітником РСП ОСОБА_728 .
Що ж стосується часу другого поранення потерпілого
ОСОБА_845 , то за даними вже згаданого відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2…» о 09 год. 29 хв. 35 сек. (екран 3/2) зафіксовано
нерухомого ОСОБА_845 , а поруч з ним ідентифікованого за результатами судового
розгляду ОСОБА_1642 у військовому бушлаті, який вже не полишав першого і взяв
участь в його евакуації. Відтак, друге поранення ОСОБА_810 отримав у проміжок
часу від першого (09 год. 28 хв. 38 сек.) до 09 год. 29 хв. 35 сек.
Відтак, сторона обвинувачення за підсумком, стверджуючи
про те, що ОСОБА_810 отримав два поранення в один час - 09 год. 28 хв. 38 сек.,
послуговувалася чомусь неповними даними, встановленими під час судового
розгляду, більш того, сама собі суперечить, одночасно наголошуючи на їх різному
характері через різне положення тіла потерпілого.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом загибелі
ОСОБА_845 в цілому, суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом поранення ОСОБА_2862 . (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
«сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою
від Жовтневого палацу не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями, скритий характер обстрілу
правоохоронців за сніжною барикадою потребував відповідного реагування, яке
зовсім не передбачало необхідність здійснення ними вогневого впливу на всіх
активістів «Майдану», відсутність якого у подальшому у певні періоди часу в
жодний спосіб не збільшувало загрозу для життя та здоров`я правоохоронців.
Епізод загибелі ОСОБА_845 у цій справі входить до числа
двадцяти восьми епізодів поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_1429 ,
ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 ,
ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_691 , ОСОБА_686 ,
ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 ,
ОСОБА_916 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 , ОСОБА_1437 ,
ОСОБА_812 ) потерпілих, які відбувалися локально в межах одного сектору (вздовж
алейки, що веде від з`єднання з проїзною частиною вул. Інститутська в бік
Жовтневого палацу), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 22
до 30 хв.) та під час однієї і тієї ж події «Майдану» (відокремлений на відео
запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
епізод 8 «сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці двадцять вісім епізодів
мають спільну загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення
містить велику кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд
наголошує, що основна подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у
просуванні активістів «Майдану» від Жовтневого палацу по алейці, фіксація на
ній своїх позицій навпроти сніжної барикади, за якою перебували озброєні
співробітники РСП та інші озброєні правоохоронці, які, застосовуючи вогнепальну
зброю, діяли між собою спільно та злагоджено, намагаючись вогневим ураженням
зупинити таке просування активістів «Майдану». Таким чином, всі вказані
двадцять вісім епізодів, підкріплених цим загальним твердженням, слід
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд
відповідних подій.
Наведені докази у своїй сукупності з очевидністю свідчать
про те, що ОСОБА_810 , перебуваючи 20 лютого 2014 року на алейці, що з`єднує
Жовтневий палац із проїжджою частиною вул. Інститутська в м. Києві (на фоні
кінця зеленого паркану), під час загострення протистояння між активістами
«Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної
зброї отримав внаслідок двох пострілів, спочатку о 09 год. 28 хв. 38 сек. сліпе
вогнепальне кульове поранення грудної клітини ліворуч внаслідок влучання
снаряда при його перекиданні (боковою поверхнею), можливо від рикошету -
рановий канал зліва направо, зверху донизу, спереду назад, який сліпо
закінчувався деформованою оболонковою кулею в м`яких тканинах спини праворуч,
яка вилучена під час оперативного втручання, а потім у проміжок часу до 09 год.
29 хв. 35 сек. друге сліпе вогнепальне кульове поранення в пахову область
лівого стегна з ушкодженням внутрішніх органів і розвитком крововтрати -
рановий канал під гострим кутом знизу доверху, який сліпо закінчується в м`яких
тканинах грудного м`яза ліворуч кулею з оболонкою із жовтого металу, яка
вилучена під час оперативного втручання. Вказані тілесні ушкодження спричинили
смерть ОСОБА_845 та мають ознаки тяжких за критерієм небезпеки для життя,
виникли в короткий проміжок часу незадовго до смерті.
ОСОБА_1643 перше вогнепальне сліпе поранення (в грудну
клітину) було завдано внаслідок одного пострілу з автомата 7,62х39мм АКМС
НОМЕР_30 , закріпленого за співробітником РСП ОСОБА_370 , а друге вогнепальне
сліпе поранення (в пахову область лівого стегна) - внаслідок одного пострілу з
автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_19 , закріпленого за співробітником РСП ОСОБА_728
.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто Однак,
поза розумним сумнівом доведено, що вказані вогнепальне поранення були завдані
ОСОБА_1643 з двох екземплярів штатної зброї, які були закріплені за конкретними
співробітниками РСП, які злагоджено разом з іншими озброєними правоохоронцями
під час перебування за сніжною барикадою з метою стримати просування вперед
активістів застосовували вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя
багатьох осіб, шляхом здійснення у даному випадку прицільного пострілу у
напрямку скупчення людей (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8 (пункт 5.3.2 вироку).
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_810 разом з іншими
активістами поруч вчиняв конкретні дії, які становили чи могли бути оцінені
такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння з огляду на
взаємне розташування на місцевості, яке виключало можливість безпосереднього
контакту конфліктуючих сторін, відтак, законні підстави для застосування у
даному випадку вогнепальної зброї з боку працівників правоохоронних органів
були явно відсутні.
Задля повноти оцінок даний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 ,
ОСОБА_1429 , ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 ,
ОСОБА_930 , ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_691 ,
ОСОБА_686 , ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі (
ОСОБА_1436 , ОСОБА_916 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 ,
ОСОБА_1437 , ОСОБА_812 ) потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами
оцінки доказів за ними у своїй сукупності додатково викладені у вироку за
результатами дослідження останнього за часом з наведених епізодів - загибель
ОСОБА_1279 .
5.4.63. За епізодом загибелі
ОСОБА_405 .
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_340 - показала, що її чоловік ОСОБА_340 брав
участь в мирних акціях протесу в м. Києві з грудня 2013 року, відреагувавши на
побиття студентів у листопаді. Відвідував «Майдан» періодично, займався
питаннями забезпечення активістів одягом. Крайній раз прибув на «Майдан»
увечері 18 лютого 2014 року з однодумцями. Мала з ним телефонні розмови
протягом 19 лютого, а вже ранком наступного дня не могла з ним зв`язатися. Про
загибель чоловіка дізналася від його сестри телефоном, якій у свою чергу про це
повідомив працівник міліції з телефону чоловіка. Пізніше цю звістку підтвердили
волонтери організації «Майдан - SOS». 22 лютого її чоловіка привезли в м.
Рівне, а наступного дня поховали. 28 лютого вона особисто прибула на «Майдан»,
щоб дізнатися про обставини загибелі ОСОБА_1644 , але очевидців його поранення
віднайти не вдалося навіть серед тих, з ким він проживав у палатці, про ці
обставини їй відомо тільки з матеріалів справи, з якими вона ознайомилася -
чоловік загинув о 09 год. 28 хв. 20 лютого 2014 року.
Як уточнила потерпіла: - про обставин свого перебування
на акціях протесту чоловік їй нічого конкретного не розповідав, ночував в
палатці від партії «Удар» по вул. Городецького, але членом цієї партії не був;
- приблизно за тиждень від останньої поїздки на «Майдан» він приїхав додому із
запаленням легень, але 18 лютого до нього прийшов товариш і схилив повернутися
на «Майдан» через те, що його можуть розігнати; - вона бачила фото евакуації
пораненого чоловіка, який мав на собі чорні джинси, сорочку, футболку, в`язану,
зовні схожу на футболку, теплу куртку сірого кольору - верх та низ
відрізняються за відтінками, всі ці речі він взяв із собою з дому, за ними і
впізнала його на фото, але на ньому було чуже взуття, оскільки з дому він
поїхав у чорних шкіряних чоботах, також вона звернула увагу на його зелену
каску на голові з окулярами на білій резинці поверх - за цією ознакою вона
впізнала свого чоловіка на відео, яке знімала особа, розмовляючи іноземною
мовою, будь-яких ідентифікуючих написів тоді це відео не мало, пізніше вона
впізнала уривки з цього відео у відеозаписі під назвою «47».
Згідно з протоколом огляду місця події від 20 лютого
2014 року з додатками до нього (фотоматеріали) (т. 124 а. 16-28), в
приміщенні моргу по вул. Оранжерейній, 9 в м. Києві в присутності понятих
оглянуто труп ОСОБА_991 , який був одягнутий в армійську каску, сіру в`язану
кофту з пошкодженнями в районі грудей та спини з темними вставками на плечах,
синю кофту, светр, сорочку та футболку з аналогічними пошкодженнями, темні
штани із пошкодженням у виді отвору вище коліна, черевики гумові, в кишені
штанів виявлено телефон «Самсунг» (ІМЕІ НОМЕР_380) з номером оператора …НОМЕР_372,
під кофтою - гільзу з маркуванням «3 65», на кофті - фрагмент металу жовтого
кольору. Вказаний одяг, білизна, інші речі були вилучені. На трупі виявлено
пошкодження над правим коліном у вигляді рваної рани розміром 10х4 см, на
лівому коліні різана рана, на грудях у верхній частині ліворуч від центру
знаходиться округла рана розміром 17х10 мм, на спині в нижній частині грудної
клітки праворуч округла рана розміром 25х7 мм.
Під час дослідження додатків до вказаного протоколу
огляду у вигляді фото матеріалів потерпіла впізнала зображеним на них свого
чоловіка, доставленого до моргу екіпажем швидкої медичної допомоги № 376, та
уточнила, що при ньому було виявлено її телефон «Самсунг» з номером оператора …
НОМЕР_160 , який чоловік взяв із собою, також він користувався й іншим номером
телефону …НОМЕР_342.
Згідно з дослідженими судом заявами ОСОБА_340 від
03 березня 2014 року, вона просила в межах досудового розслідування,
розпочатого 20 лютого 2014 року за фактом виявлення трупу ОСОБА_991 з ознаками
насильницької смерті, залучити до даного кримінального провадження як потерпілу
(т. 124 а. 9, 94).
Сімейні стосунки загиблого ОСОБА_1645 та його дружини -
потерпілої підтверджені її показаннями та дослідженими судом особистими
документами на цих осіб, даними про склад сім`ї (т. 124 а. 101, 103,
227-235).
Під час дослідження судом протоколу огляду вилученого
в ОСОБА_991 одягу та додатку у виді фото таблиць (т.
124 а. 128-153) потерпіла впізнала одяг свого чоловіка, зокрема, штани, кофту,
сірий светр з темними вставками на плечах, сорочку, які купувала особисто,
проте заявила, що взуття є чужим.
Згідно з дослідженою судом карткою виїзду швидкої
медичної допомоги № 584 від 20 лютого 2014 року (т. 124 а. 126), виїзд на
госпіталізацію вже померлого ОСОБА_991 зафіксовано о 10 год. 08 хв. Звертає на
себе увагу те, що ОСОБА_340 за описом лікарів швидкої медичної допомоги мав при
собі зелену каску та захисні окуляри, що узгоджується з описом прижиттєвого
одягу загиблого, який надала потерпіла.
За наведеними даними, а також зважаючи на встановлений
зв`язок між загиблим та зафіксованим на ньому різними документами одягом, суд
вважає, що здійснена потерпілою ідентифікація свого чоловіка у морзі та у
подальшому за обличчям та окремими елементами одягу, в тому числі за його
характерним головним убором на момент поранення - зелена каска з окулярами на
білій резинці поверх, є достовірною.
Як видно з висновку комплексної судової трасологічної,
балістичної, вибухотехнічної та хімічної експертизи № 7752/7753/14… від 16
березня 2015 року (т. 124 а. 205-208), вид зброї, з якої завдані ушкодження
на одязі потерпілого, встановити не можливо, а на ньому самому виявлені залишки
легкозаймистого нафтопродукту - бензину, встановити локалізацію яких також не
можливо.
Згідно з дослідженим судом протоколом огляду телефону
«Sumsung Duos» (т. 124 а. 188-192) встановлено його ІМЕІ - НОМЕР_161 , в
записній книжці позначені телефони близьких родичів, які впізнала потерпіла,
останній з нею зв`язок був зафіксований ввечері 18 лютого 2014 року.
Факт перебування ОСОБА_2932 05-10, 13-14 грудня 2013
року, 23-29 січня, 10 лютого 2014 року на Майдані Незалежності в місті Києві
узгоджується з даними тимчасового доступу про місце перебування абонента
мобільного оператора з номером телефону …НОМЕР_342, ІМЕІ НОМЕР_343(т. 124 а.
154-173).
Під час дослідження судом присяжних за участю потерпілої відео
під назвою «47 _ 20.02.2014» (диск Verbatim DVD-R …50582 - т. 8 а. 130),
починаючи з 02 хв. 20 сек. запису потерпіла ОСОБА_340 підтвердила достовірність
акцентуації автором цього відео на ідентифікацію за допомогою зелених та
червоних квадратів її чоловіка - ОСОБА_991 , одягнутого у каску з окулярами
поверх. За даним цього відео час смертельного поранення ОСОБА_991 приблизно о
09 год. 28 хв. між 40 сек. та 48 сек. Однак, потерпіла визнала, що таку
ідентифікацію вона здійснює з урахуванням сукупності даних про одяг свого
чоловіка, про що повідомляла суду раніше, крім того, на її позицію впливає
наявний на відео ідентифікуючий надпис, оскільки самих по собі відомостей, які
зафіксовані на цьому відео, для такої ідентифікації не достатньо.
Під час повного перегляду судом присяжних відео під
назвою «ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014», наданого з дотриманням
процедури відкриття представником потерпілих ОСОБА_661 (флеш носій - т. 109 а.
18а), встановлено, що воно, починаючи з 11 хв. 38 сек. запису, містить
аналогічне і без додаткових редагувань за звуком та надписами відео, уривок з
якого використано як першоджерело у відео «47 _ 20.02.2014». Звертає на себе
увагу і те, що ідентифікована потерпілою як її чоловік особа в касці з
окулярами поверх перед цим чітко візуалізується одягнутою у сірий светр з
темними вставками на плечах (11 хв. 37 сек. запису), що узгоджується з даними
огляду тіла загиблого у морзі та наявного при ньому одягу. Також зафіксовано,
що на фоні щільних за звуком пострілів кілька разів здригається розташована
перед впізнаним потерпілою ОСОБА_1646 металева конструкція з листового металу
(11 хв. 40-42 сек. запису - самого ОСОБА_991 , а відтак і положення його тіла у
просторі не видно), він з`являється на відео але вже спиною до станції метро
«Хрещатик» (11 хв. 45 сек. запису), падає (11 хв. 47 сек.), здригається його
тіло в положенні лише умовно в напрямку до Жовтневого палацу (11 хв. 50-51
сек.). Аналогічні дані, але в більш обмеженому вигляді, зафіксовані і на відео
під назвою «47 _ 20.02.2014».
Ідентичний відеозапис компільований і в досліджене судом
за участю потерпілої відео під назвою «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40). Зокрема, на
33 хв. 56 сек. запису потерпіла ідентифікувала свого чоловіка в характерному
головному уборі на 34 хв. 16 сек. запису (екрани 3/1, 4/2) і на запису,
починаючи з 35 хв. 50 сек. (екрани 3/2, 4/2 та 4/3). За даним цього відео час
смертельного поранення ОСОБА_991 аналогічний - приблизно о 09 год. 28 хв. між
40 сек. та 48 сек. Узгоджуються з цими даними і результати перегляду судом відеозапису
«Інститутська 20 лютого. Вбивство майданівців» (диск - т. 89 а. 66), на
якому, починаючи з 16 хв. 36 сек. запису, дещо з іншого ракурсу зафіксовано
пересування ОСОБА_991 , який тримає в лівій руці щит, а в правій - предмет,
схожий на пляшку із запалювальною сумішшю (звисає запалювальний ґніт),
одягнутий у сірий светр з темними вставками на плечах, на голові зелена каска з
окулярами на білій резинці поверх (за особою, що присіла за щитом у виді дорожнього
знаку «Р»), почергово приєднується до передових груп активістів, які мають на
меті поступове просування вперед в напрямку сніжної барикади з тимчасовою
фіксацією кожного нового рубежу (16 хв. 39 сек., 17 хв. 26 сек., 18 хв. 12 сек.
запису) і не займаються евакуацію поранених, яку здійснюють інші активісти,
закликає інших осіб рухатися вперед і подає приклад (17 хв. 08 сек.) -
потерпіла ідентифікувала свого чоловіка за характерним одягом (в`язана кофта та
каска з окулярами поверх на білій резинці).
За таких обставин відомості відео «47 _ 20.02.2014» та
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…» щодо ідентифікації загиблого
ОСОБА_991 суд визнає достовірними, оскільки вони ґрунтуються на перевірених
судом даних та знайшли своє підтвердження під час дослідження інших доказів,
які суд визнав також достовірними. Однак, даних, які дозволяють визначити
конкретне положення тіла ОСОБА_991 у просторі в момент поранення, судом з усіх
вказаних відеозаписів не одержано.
Крім того, за даними вказаного відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…» упродовж 09 год. 28 хв. за сніжною
барикадою на фоні щільного обстрілу за звуком періодично фіксуються озброєні
бійці ідентифікованого за результатами судового розгляду підрозділу - РСП
(екрани 4/4 та у подальшому 2/3).
Оцінивши всі ці дані, суд вважає, що на їх підставі у
взаємозв`язку з показаннями потерпілої ОСОБА_340 встановлено лише місце
смертельного поранення ОСОБА_991 - алейка, що веде від Жовтневого палацу в
напрямку до станції метро «Хрещатик» в районі закінчення зеленого паркану, та
час смертельного поранення ОСОБА_991 - приблизно о 09 год. 28 хв. між 40 сек.
та 48 сек. Водночас, ці дані не містять відомостей про чітке положення тіла
ОСОБА_991 у просторі в момент поранення, що є ключовим для перевірки версії
причетності до нього саме співробітників РСП, які дійсно на цей момент ще
перебувають за сніжною барикадою - відео запис під назвою «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2…», екрани 4/3 та 4/4. Визнала нездатність
ідентифікувати смертельний для ОСОБА_991 постріл серед інших, що лунають і
зафіксовані на відео записах, і сторона обвинувачення. Можна лише стверджувати,
що з огляду на останнє зафіксоване на відео розміщення тулуба ОСОБА_991 перед
пораненням, розміщення у просторі інших активістів, які перебували поруч і
спільна увага яких концентрувалася в одному напрямку - снігова барикада, в
момент поранення ОСОБА_340 також міг бути звернутий передньою частиною свого
тіла в тому ж напрямку.
Інших доказів, які могли б усунути таку неповноту, сторонами
не подані.
Відповідно до досліджених судом присяжних з дотриманням
процедури відкриття як нових документів свідоцтва про смерть, лікарського
свідоцтва про смерть № 611 від 21 лютого 2014 року (т. 124 а. 225-226), а
також висновку судово-медичної експертизи № 611 від 10 квітня 2014 року,
яку провів експерт ОСОБА_1647 , з додатками у виді медичної документації та
результатів додаткових досліджень (т. 124 а. 31-47), в ОСОБА_991 виявлено: одне
наскрізне вогнепальне кульове проникаюче поранення грудної клітки, при цьому
вхідна рана на передній поверхні грудної клітки, в зоні її проявлення виявлена
мідь, від якої відходить рановий канал спереду назад, зліва направо та зверху
до низу, по ходу якого ушкоджені права легеня, осердя, ліва плече-головна вена,
дуга аорти тощо та закінчується вихідною раною на спині в правій половині
бічної поверхні грудної клітки між задньою пахвовою та лопатковими лініями.
Вказане тілесне ушкодження спричинено одним пострілом з вогнепальної зброї, що
знаряджається набоями з кулями, які мають у своєму складі метал мідь, та має
ознаки тяжкого за критерієм небезпеки для життя, є причиною смерті. В момент
поранення положення тіла загиблого було вертикальним або ж близьким до нього
(вклонившись чи вже сидячи), лівою передньою половиною тулуба звернуто до
джерела пострілу. Постріл був здійснений в ліву верхню частину тіла. Час
настання смерті ОСОБА_991 може відповідати дещо більше 24 годин до розтину
трупа. Також на тілі ОСОБА_991 виявлені вибухові скалкові поранення, характерні
для вибухової травми в межах близької дистанції, у виді ран на нижніх
кінцівках: на рівні верхнього краю лівого наколінника по передній поверхні з
підшкірним рановим каналом направленим вправо, з металевим осколком з пласкої
частки сріблясто-сірого металу; на лівому стегні по внутрішній поверхні над
коліном; на правому стегні по передній поверхні звивисто-клаптева рана, в
глибині якої виявлено свинцевий осколок, поруч з нею ще рана з каналом, що йде
знизу вгору вправо під шкіру, та два садна. Вказані вибухові скалкові поранення
мають ознаки легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад
здоров`я, і не пов`язані з причиною смерті. На ділянці носа виявлені лінійні
садна, які могли виникнути від захисних окулярів, що узгоджується з описом його
одягу потерпілою - окуляри закріплені резинкою поверх каски. Ознак сп`яніння в
ОСОБА_991 не виявлено.
Висновок експертизи № 611 узгоджується з висновком
іншої експертизи № 57/611 від 15 квітня 2014 року, яку провів той самий
експерт (т. 124 а. 52-56). Крім того, експертом додатково встановлено, що
враховуючи відсутність різниці в прояві реактивних змін в тканинах в місцях
ушкодження загиблого, першим могло бути осколкове поранення його нижніх
кінцівок, а кульове поранення грудей послідуючим, в рановому каналі ознак
проходження снаряду через перешкоду не виявлено.
Висновки експертиз № 611 та № 57/611 знайшли своє
підтвердження під час дослідження судом присяжних висновку криміналістичної
експертизи № 268-МК від 20 липня 2014 року, яку провів експерт ОСОБА_1170
(т. 124 а. 62-75), за якою дійсно на одязі ОСОБА_991 (куртка, светр, сорочка,
натільна фуфайка) виявлено по два наскрізних пошкодження - на передніх
поверхнях зліва вогнепальні кульові вхідні, а на спинках справа - вихідні, що
утворені від пострілу з нарізної вогнепальної зброї снарядом, до складу якого
входили сполуки міді з неблизької дистанції, а також два пошкодження на
передній поверхні брюк, які є характерними для вибухової травми в межах
близької дистанції, всі вони співпадають з локалізацією між собою на всіх шарах
одягу та ранами на тілі потерпілого. Ознак, що дозволяли б визначити тип і
лінійні розміру снаряду, а також модель (зразок) зброї в пошкодженнях на одязі
загиблого, не знайдено.
Суд погоджується із акцентуацією сторони захисту під час
дослідження судово-медичних даних на те, що за даним епізодом всього було
вилучено три різні шматки металу: в морзі на кофті загиблого - фрагмент металу
жовтого кольору; над лівим коліном - металевий осколок з пласкої частки
сріблясто-сірого металу; з лівого стегна - дрібний осколок свинцю. При цьому в
зоні вхідної рани також виявлена мідь.
Згідно із остаточними судово-балістичними даними,
які судом покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що
стосується даного епізоду), походження вилученого над лівим коліном потерпілого
ОСОБА_991 металевого осколка з пласкої частки сріблясто-сірого металу не
встановлено, він є уламком листової сталі, на увігнутій поверхні містить
нашарування свинцю та міді. Висновки експертиз доповнює фото предметів
дослідження. Порівнюючи між собою ці дані із судово-медичними даними, які
встановлені експертами медиками та криміналістами у висновках експертиз № 611,
57/611 та 268-МК в частині оцінки тілесних ушкоджень на кінцівках загиблого як
вибухової травми, суд не вбачає між цими висновками суперечностей через різні
напрямки проведених досліджень, які належить оцінювати у своєму взаємозв`язку.
Результати судово-медичних досліджень про відсутність в
рановому каналі грудної клітини ознак проходження снаряду через перешкоду, осколковий
характер поранення нижніх кінцівок загиблого із можливими залишками елементу
кулі на лівому стегні та результати спеціальних досліджень вилученого над лівим
коліном потерпілого ОСОБА_991 металевого осколка про те, що відокремлення від
загальної конструкції цього уламку листової сталі, який не має зв`язку з
елементами будь-яких вибухових пристроїв та не містить сполук характерних для
продуктів вибуху, відбувалося шляхом його «відколу» у процесі зовнішнього
високошвидкісного впливу боковою поверхнею з боку іншого твердого металевого
предмету, який у своєму складі містив елементи свинцю та міді, тобто міг бути
кулею, на переконання суду, виключають версію захисту про можливий рикошет
кулі, внаслідок якого ОСОБА_340 міг отримати поєднане внаслідок одного пострілу
вогнепальне поранення грудної клітки та осколкове поранення нижніх кінцівок, а
вказують на зафіксовані наслідки двох окремих пострілів, першого - в перешкоду
з подальшим рикошетом «відколу», та другого - в груди пораненому. Ці висновки
суду знайшли об`єктивне підтвердження на досліджених відео записах про
наявність металевої перешкоди і не однієї перед ОСОБА_1646 в момент його
поранення.
Дрібний осколок свинцю та фрагмент металу жовтого кольору
предметами експертних досліджень не були, а відтак виявилися як речові докази
неінформативними.
Також, зважаючи на невстановлене місце виявлення гільзи з
маркуванням «3 65» як результату здійснення пострілу, а її фактичне перебування
під кофтою загиблого вказує виключно на штучне (внаслідок дій сторонніх осіб)
походження цього речового доказу, який не може розглядатися як снаряд чи його
елемент, суд визнає не доведеною його належність саме до даного провадження, а
тому вилучає з обсягу досліджених доказів, як наслідок є неналежним і висновок
судово-балістичної експертизи вказаної гільзи № 11188… від 08 вересня 2014 року,
яку провів експерт ОСОБА_957 (т. 124 а. 200-202).
Крім того, згідно з дослідженим судом висновком
комісійної судово-медичної експертизи № 248-2015/о від 08 грудня 2015 року
(т. 124 а. 212-220), яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 , ОСОБА_942 на
підставі дослідження всіх висновків експертиз, відео запису «47», комісія також
дійшла до висновку, що ОСОБА_340 саме 20 лютого 2014 року отримав сім
вогнепальних поранень: - одне наскрізне грудної клітини, від якого і настала
смерть потерпілого, при цьому вхідна рана розташована на передній поверхні, а
вихідна - на правій бічній поверхні; - одне сліпе лівого стегна, при цьому
вхідна рана розташована на передній поверхні стегна, а рановий канал закінчується
металевим стороннім тілом - уламком листової сталі з нашаруваннями свинцю та
міді; - одне дотичне лівого стегна; - чотири дотичних правого стегна у вигляді
трьох на переднє-внутрішній поверхні стегна та однієї - на передній поверхні в
нижній третині, в глибині якого залишилось дрібне стороннє тіло - свинець.
Взаємне розташування всіх вогнепальних поранень з урахуванням даних відеозапису
обставин самого поранення дозволило експертам також стверджувати про те, що всі
ці вогнепальні поранення утворилися внаслідок двох пострілів з неблизької
дистанції, при цьому поранення стегон утворилися від дії «вторинних» снарядів
(елементів зруйнованої кулі та металевої перешкоди). У момент поранення
потерпілий перебував у близькому до вертикального положення, був звернутий
передньою/лівою переднє-бічною поверхнею тіла до дульного зрізу зброї.
Обставини отримання поранення, які зафіксовані на відео, корелюють із
судово-медичними даними.
В іншій частині висновок комісії експертів № 204-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
З урахуванням наведеного, суд присяжних визнає
достовірними всі показання потерпілої щодо обставин загибелі ОСОБА_991 , хоча
вона і не була очевидцем тих подій, а тому кладе їх в основу свого вироку. При
цьому суд бере до уваги, що ці показання потерпілої повністю узгоджуються: а) з
усіма судово-медичними та криміналістичними даними, які встановлені експертним
шляхом, не мають суперечливого характеру між собою та не відхилені судом; б) з
даними щодо локації абонента зв`язку з номерами телефону …НОМЕР_372 та …НОМЕР_342,
якими користувався ОСОБА_340 ; г) з відомостями, які визнані судом
переконливими і документовані на відео та фото зображеннях цих подій, час та
локація яких на місцевості сторонами не оспорювалась.
Дані щодо здійснення пострілу в потерпілого з нарізної
зброї кулею узгоджуються із об`єктивними судово-медичними (криміналістичними)
даними щодо характеру пошкоджень одягу потерпілого та слідової інформації на
ньому, а тому суд визнає допустимими та достовірними.
Разом з тим, всі встановлені під час судового провадження
дані окремо за даним епізодом виявилися недостатніми для встановлення поза
розумним сумнівом єдиної версії сторони обвинувачення заподіяння загиблому
смертельного поранення, а тому суд позбавлений можливості поданими доказами
спростувати припущення сторони захисту про можливість поранення ОСОБА_991
іншими особами з числа правоохоронних органів. Оскільки за таких умов
вирахувати сектор здійснення самого пострілу не можливо, а інших даних
сторонами не подано, суд не може вважати доведеним причетність працівників РСП
до смертельного поранення ОСОБА_2932 .
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом поранення ОСОБА_2862 . (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
«сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою
від Жовтневого палацу не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями, скритий характер обстрілу
правоохоронців за сніжною барикадою потребував відповідного реагування, яке
зовсім не передбачало необхідність здійснення ними вогневого впливу на всіх
активістів «Майдану», відсутність якого у подальшому у певні періоди часу в
жодний спосіб не збільшувало загрозу для життя та здоров`я правоохоронців.
Епізод загибелі ОСОБА_991 у цій справі входить до числа
двадцяти восьми епізодів поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_1429 ,
ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 ,
ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_691 , ОСОБА_686 ,
ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 ,
ОСОБА_916 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_811 , ОСОБА_1437 ,
ОСОБА_812 ) потерпілих, які відбувалися локально в межах одного сектору (вздовж
алейки, що веде від з`єднання з проїзною частиною вул. Інститутська в бік
Жовтневого палацу), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 22
до 30 хв.) та під час однієї і тієї ж події «Майдану» (відокремлений на відео
запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
епізод 8 «сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці двадцять вісім епізодів
мають спільну загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення
містить велику кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд
наголошує, що основна подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у
просуванні активістів «Майдану» від Жовтневого палацу по алейці, фіксація на
ній своїх позицій навпроти сніжної барикади, за якою перебували озброєні
співробітники РСП та інші озброєні правоохоронці, які, застосовуючи вогнепальну
зброю, діяли між собою спільно та злагоджено, намагаючись вогневим ураженням
зупинити таке просування активістів «Майдану». Таким чином, всі вказані
двадцять вісім епізодів, підкріплених цим загальним твердженням, слід
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд
відповідних подій.
Вищенаведені докази у своїй сукупності та співставленні з
усією очевидністю свідчать лише про те, що ОСОБА_340 20 лютого 2014 року
приблизно о 09 год. 28 хв. між 40 та 48 сек., перебуваючи на алейці, що з`єднує
Жовтневий палац із проїжджою частиною вул. Інститутської в м. Києві (на фоні
кінця зеленого паркану), під час загострення протистояння між активістами
«Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної
зброї отримав сім вогнепальних поранень: - одне наскрізне кульове проникаюче
поранення грудної клітини з ушкодженням внутрішніх органів, яке відноситься до
тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок чого помер, при цьому вхідна рана
розташована на передній поверхні, а вихідна - на правій бічній поверхні,
рановий канал спереду назад, зліва направо та зверху до низу; - одне сліпе
лівого стегна, при цьому вхідна рана розташована на передній поверхні стегна, а
рановий канал закінчується металевим стороннім тілом - уламком листової сталі з
нашаруваннями свинцю та міді; - одне дотичне лівого стегна; - чотири дотичних
правого стегна у вигляді трьох на переднє-внутрішній поверхні стегна та однієї
- на передній поверхні в нижній третині, в глибині якого залишилось дрібне
стороннє тіло - свинець. Наскрізне кульове проникаюче поранення грудної клітини
та сліпе лівого стегна потерпілий отримав внаслідок пострілу з нарізної
вогнепальної зброї, тип і лінійні розміру снаряду не встановлені. В момент
поранення потерпілий був звернутий передньою/лівою переднє-бічною поверхнею
тіла до дульного зрізу зброї, постріл з якої було здійснено з неблизької
дистанції.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто, оскільки
не виключається причетність до цього інших осіб з числа озброєних
правоохоронців. Однак, безспірно встановлено, що вогнепальне поранення було
завдано йому з території (верх вул. Інститутська), яка перебувала під виключним
контролем бійців РСП та інших співробітників правоохоронних органів, які
тактично взаємодіяли між собою.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_340 разом з іншими
активістами поруч вчиняв конкретні дії, які становили чи могли бути оцінені
такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння з огляду на
взаємне розташування на місцевості, яке виключало можливість безпосереднього
контакту конфліктуючих сторін, відтак, законні підстави для застосування у
даному випадку вогнепальної зброї з боку працівників правоохоронних органів
були явно відсутні.
Задля повноти оцінок даний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 ,
ОСОБА_1429 , ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 ,
ОСОБА_930 , ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_691 ,
ОСОБА_686 , ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі (
ОСОБА_1436 , ОСОБА_916 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_811 ,
ОСОБА_1437 , ОСОБА_812 ) потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами
оцінки доказів за ними у своїй сукупності додатково викладені у вироку за
результатами дослідження останнього за часом з наведених епізодів - загибель
ОСОБА_1279 .
5.4.64. За епізодом
поранення ОСОБА_443 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1435 показав,
що вперше приїхав на протест до Києва 3-4 грудня 2013 року. З того моменту
постійно брав участь в акціях протесту на «Майдані», лише періодично відбуваючи
до додому. Він був присутній під час подій на вул. Інститутська з 18 по 20
лютого 2014 року в складі Хмельницькою сотні ВО «Свобода». 20 лютого приблизно
о 8 годині сотню зібрав сотник ОСОБА_1648 біля КМДА та оголосив, що необхідно
вийти на допомогу на барикади і попередив, що по них можуть стріляти і так
діють щодо «свободівців» та УПА. Він, потерпілий, не розцінював ці слова, як
попередження про застосування саме вогнепальної зброї, тому відповідно вдівся:
берці, велика не по розміру тепла куртка, штани кольору, хакі, каска часів 2-ї
світової війни, на обличчі можливо був респіратор і в такому одязі вирушив від
КМДА на барикади. Сотня розділилися на дві частини, одна з яких залишилася в
КМДА. Їх група до 30, до якої він примкнув свідомо, швидким кроком дійшли по
Хрещатику до сходів, які ведуть до Жовтневого палацу, і піднялися по них. Серед
них були ОСОБА_506 , ОСОБА_1649 , ОСОБА_1437 , ОСОБА_810 , ОСОБА_1650 та інші.
На терасі перед Жовтневим палацом було чутно постріли, люди
ховались, притулялись до парканчиків тераси, звідки стріляли - розібрати
було важко через відлуння звуку від будівель. Дійшли до дальнього кута палацу,
що ближче до Хреста (пам`ятник жертвам репресій) і зупинилися, а він на
прохання ОСОБА_2924 повернувся за прапором сотні, який чомусь залишився позаду.
Прапор був жовто-блакитний з написом на жовтому фоні «Хмельницький»,
прикріплений до риболовного вудилища довжиною за 4 м. Коли він повернувся,
тримаючи прапор до гори, сотня рушила вперед по алейці далі за Хрест вздовж
зеленого паркану з написом «Хмельничани вже тут» в напрямку з`єднання
алеї з вул. Інститутська і зупинилися біля саморобного хвилястого з кровельного
заліза щита сірого кольору, метри три від кінця зеленого паркану по центру
дороги, зліва був котлован. Ніхто ніяких завдань перед ними не ставив, він йшов
за ОСОБА_2933 - керівником Шепетівського десятку. Коли зупинилися, він,
тримаючи прапор в лівій руці, присів на праве коліно позаду і трохи ліворуч в
метрі від ОСОБА_2930 , а той був в метрі від вказаного щита, за яким стояли
активісти, всі дивилися вперед. З ліва від потерпілого був ще один активіст,
якого також поранили. Лунали постріли, було чутно свист куль, кулі брязкали по
металу. Тільки ОСОБА_2930 припіднявся,
щоб подивитися, що відбувається попереду, в цей момент в нього спереду влучила
куля і його буквально відкинуло назад на спину. Зліва був поранений хлопець,
який прикривався своїм щитом, і не був прикритий великим щитом, за яким
ховалися всі вони. Він, потерпілий, побачив на щиту вказаного хлопчини на рівні
грудей чи плеча отвір у вигляді рози, а сам хлопець лежав на боку. Характер
пробоїни щита свідчив про те, що постріл здійснено спереду зверху зі сторони
урядового кварталу. Саме в момент, коли він, ОСОБА_1629 , повертався вліво, щоб
подивитися на цього хлопця (ідентифікований під час судового розгляду ОСОБА_809
), його також було поранено в шию, конкретно, коли саме він отримав поранення -
чи був в русі, чи вже повернувся, сказати не може. Він опустив прапор, щоб
зняти рукавицю з правої руки, яку притулив до верху грудей і побачив на ній
кров. Він зрозумів, що в нього влучили.
Як далі показав потерпілий ОСОБА_1435 , зрозумівши, що
щити їх не захищають, по них стріляють з вогнепальної зброї, він впав на
асфальт і перекочувався, щоб другий раз не влучили. ОСОБА_2930 продовжував лежати на спині, коліна зігнути до
верху, п`ята на асфальті, руки кулаками прикладенні до грудей, зуби міцно
стиснуті, з очей котилися сльози, він страждав від болю. Перекинувшись поглядом
з ОСОБА_1651 , який в декількох метрах був позаду, вони разом та ще двоє
хлопців з правого боку відтягли ОСОБА_2930 назад до пам`ятного Хреста. Там йому,
потерпілому, стало погано, з горла пішли хрипи, тому його підмінили біля ОСОБА_2930
. У подальшому спочатку санітар біля Жовтневого палацу, а потім і лікарі в
приміщеннях Консерваторії, КМДА йому надавали першу медичну допомогу, а потім
відправили до лікарні. Також він продовжив лікування за місцем проживання в
Шепетівці, а потім і в Польщі.
Щодо подій 18 лютого, то його сотня стояла
біля Маріїнського парку, а попереду Івано-Франківська сотня, як звідти з
провулків пішли правоохоронці, полетіли гранати. Прості люди, які стояли між
ними і не мали ніякого захисту, почали тікати. Його, потерпілого, сотня,
відступаючи, пішла вул. Грушевського в бік станції метро «Арсенальна». Силовики
застосовували світло-шумові гранати, ставали черепашкою і стріляли з помпових
рушниць, обидві сторони кидалися камінням. Від метро вони відступили в бік і
стали повертися до «Майдану». Під час цих подій потерпілий також бачив, як
молоді хлопці з числа протестувальників кидали каміння у вікна офісних
приміщень, називаючи їх «регіонівськими», оточили і розгойдували автомобіль
ДАІ, на перехресті з`ясовували стосунки з постовими міліціонерами, які після
цього втекли. Таких «горячоголових» активісти намагалися заспокоїти, але після
наступу правоохоронців молодь поводила себе агресивно, люди в стані афекту
могли бити не тільки вікна.
Як показав потерпілий ОСОБА_1435 на уточнюючі запитання
сторін провадження: - головними причинами протесту на
«Майдані» були Харківські угоди про продовження терміну перебування російських
військових баз на території України, розвернуті орієнтири з європейського
вектору розвитку країни на проросійський, відмова від підписання угоди про
асоціацію з ЄС, пониження рівня життя людей і відкритий грабунок населення,
узурпація влади; - його участь полягала в мирних протестних акціях як на самому
«Майдані», так і пікетах під будівлями КМУ, МВС, СБУ, ГПУ проти свавілля
правоохоронних органів, у такій спосіб відбувався моральний, психологічний тиск
на правоохоронні органи та органи влади, яка не йшла на контакт з народом. Люди
між собою казали, нехай ОСОБА_674 вийде на «Майдан» і поясне, чому він приймає
такі рішення, чому відтягує підписання угоди про асоціацію, чому не
розслідуються злочини політичного характеру, але діалогу з боку влади не було,
тому звертали на себе увагу пікетами; - вважає, що народ має право на протест
відповідно до міжнародних документів, Декларації прав людини, а тому, коли
влада узурпується, порушує права людей, не дає можливість у демократичний
спосіб опротестувати свої дії, народ має право на більш активні форми протесту
і має право на захист, коли незаконно застосовується сила до людей. Він під час
протестів не мав при собі ані холодної, ані вогнепальної зброї, а на
протестувальників було здійснено напад із застосуванням вогнепальної зброї,
арматури, відбулося жорстоке побиття, ввечері 18 лютого, коли активісті були
зажаті в центрі Майдану Незалежності, в них з боку правоохоронців з містка
летіло і каміння, і запалювальні суміші, і гранати, каміння кидали навіть
пожежники. Особливо його обурило побиття людей, які не виявляли спротив, 01
грудня під Адміністрацією Президента України, цих людей можна було затримати, а
не зухвало бити з приниженням їх гідності - «якщо ми не повстали б і не
заступилися за цих людей, то більше ніхто б це не зробив»; - він,
потерпілий, будучи прихильником ВО «Свобода» до 18 лютого ночував в приміщенні
Жовтневого палацу, підстави за якими там розміщувалися активісти, йому не
відомі; - він не бачив, щоб з боку активістів до 20 лютого 2014 року було
застосування сили до працівників правоохоронних органів, дії активістів не
виходили за межі фізичного протистояння - відстоювання території протесту, як
це було наприклад, наприкінці грудня, коли зійшлися стінка на стінку, ознак
опору, коли б арматурою ламали шоломи правоохоронцям, в діях протестувальників
не бачив, про поранених правоохоронців йому не відомо, вважає факти
застосування насильства до правоохоронців під Адміністрацією Президента
України, в тому числі з використанням бульдозера, цепів, суто провокацією самих
правоохоронців, від дій таких осіб потерпілий категорично відмежувався,
засуджуючи останні; - сотні на «Майдані» формувалися за територіальним
принципом, що дозволяло згуртуватися і запобігти проникненню на «Майдан»
провокаторів, яких було багато і які системно намагалися дискредитувати мирну
акцію протесту, ініціювали провокації перед співробітниками міліції (одного
такого провокатора він сам вирахував під час спорудження барикад перед КМУ); -
він був на «Майдан», коли загинули ОСОБА_2865 та ОСОБА_2879 , смерті цих особі переконували
в тому, що треба стояти до кінця, інакше «Майдан» розгонять, а їх очікує така ж
доля; - 19 лютого Хмельницькій сотні дали можливість відпочити в КМДА, на
«Майдані» було спокійно, тривало перемир`я, зранку 20 лютого годин в 6 ранку
здійнявся шум, хтось сказав, що будуть нападати правоохоронці. Це повідомлення
виявилося хибним, чи хтось навмисно підкинув провокацію. Після сніданку близько
07 год. ранку сотня зібралася перед КМДА, сотник повідомив, що є потреба
відстоювати наші позиції на «Майдані», потрібні люди на барикаду, надійшла інформація, що будуть стріляти в бік «Свободи» та
УПА. Усі, хто добровільно пішов на барикади, розуміли, що ситуація непроста,
потрібна була будь-яка допомога, конкретно він не знав обстановку, думав, що
вони підуть на вогняну барикаду, але її вже не було, люди були аж біля
Жовтневого палацу і далі, на вул. Інститутська міліцейської техніки не було.
Мета їх руху полягала в поверненні більш вигідних початкових позицій та
снігової барикади біля самої станції метро - це убезпечувало «Майдан», з лівого
боку - котлован, по центру - барикада, з правого боку - будівлі, через які
важко пройти; - його поранили у гортань поперек справа на ліво, лікування
відбулося за рахунок пожертв, спочатку дійсно він вважав, що його поранили з
боку готелю «Україна» і про це казав слідчим, але згодом, коли подивився відео,
то пригадав, що в момент поранення повернувся ліворуч обличчям до котловану і
правим плечем до сніжної барикади; - перебуваючи біля Жовтневого палацу і далі
на алейці тривалістю до 10 хв. він, ОСОБА_1629 , осіб в чорному форменому одязі
зі жовтими пов`язками та зброєю не бачив; - група людей, у складі якої він
отримав поранення, на йому думку, загрози працівникам міліції не становила,
максимум чим люди були озброєнні - це палиці, кидати щось в бік правоохоронців
сенсу не було, останні були далеко та їх видно не було, хоча, дійсно, згодом на
відео бачив, що хлопці щось підпалювали і кидали, але це було пізніше за часом;
- на момент поранення ОСОБА_2930 мав на
собі також зелену каску, куртку зелену, такі самі штани; - на момент його
поранення ОСОБА_671 та ОСОБА_1652 вже перейшли на праву сторону вул.
Інститутська; - потерпілий бачив відео, на якому було зафіксовано події його
поранення, на той час він користувався телефоном …67-96; - вогнепальної зброї
на «Майдані» не бачив, за винятком одного випадку, коли в ніч з 18 по 19 лютого
молодий високий хлопець, переходячи від вогняних барикад в сторону
Головпоштамту, ніс на плечі рушницю дрібного калібру.
Як видно з досліджених під час судового розгляду судом
присяжних даних, які містить файл «47 _ 20.02.2014» (наданий потерпілим
ОСОБА_1232 диск Verbatim DVD-R …50582 - т. 8 а. 130), на проміжку запису з 02
хв. 14 сек. по 02 хв. 21 сек. зафіксовано, як особа, ідентифікована потерпілим
як він, тримаючи вудку з прапором, рухається на фоні зеленого забору до передової
групи активістів по алейці від ОСОБА_794 палацу в напрямку станції метро
«Хрещатик». Попереду також ідентифікований потерпілим ОСОБА_2930 , з 02 хв. 20
сек. запису акцентований автором відео зеленим квадратом, а ще попереду -
згаданий потерпілим під час допиту рельєфний щит. На 02 хв. 32 сек. запису
ОСОБА_1629 , відступивши дещо назад, повертається ліворуч (спиною до джерела
зйомки, яка проводиться з готелю «Україна») і ще ліворуч повертає голову,
реагуючи на рухи пораненої зліва і трохи позаду від себе особи, ідентифікованої
за результатами судового розгляду як ОСОБА_809 (02 хв. 33 сек. запису), після
цього, як уточнив потерпілий, в результаті поранення в шию древко з прапором
захиталося, оскільки він знімав рукавиці, а потім взагалі поклав прапор. На 02 хв.
38 сек. запису прапор вже лежить, а потерпілий ОСОБА_1629 підповзає до
категорично ідентифікованого ним в суді ОСОБА_2930 . Також, як видно з
довідкової інформації, яка супроводжує вказані відеоматеріали, об`єднані
автором в сюжети, присвячені загибелі ОСОБА_851 , ОСОБА_845 та ОСОБА_991 , ці
події відбувалися 20 лютого 2014 року у період часу з 09 год. 28 хв. 32 сек. по
09 год. 28 хв. 42 сек.
Наведені дані мають пряме ідентифікаційне значення не
тільки стосовно потерпілого ОСОБА_342 , а й щодо потерпілих ОСОБА_845 та
ОСОБА_851 , які знайшли своє повне підтвердження і за результатами дослідження
доказів за вказаними епізодами.
Крім того, в основу вказаних сюжетів відео «47 _
20.02.2014» покладено також досліджене судом відео «ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_
2014...» (флеш накопичувач, т. 109 а. 18а), аналогічні події на якому
зафіксовані з 11 хв. 36 сек. запису, коли ОСОБА_1629 із прапором в руці у
військовому зимовому бушлаті з коміром сіро-блакитного кольору присідає на
алейці поруч з передовою групою активістів, які ховаються за щитами. Далі під
щільним обстрілом ОСОБА_1629 дійсно не встаючи відхо-дить назад і повертається
ліворуч в бік раніше пораненої особи зліва (11 хв. 46 сек. запису), здригається
і після цього намагається зняти рукавиці з правої руки, піднявши її до обличчя
(11 хв. 48 сек. запису), що повністю відповідає повідомленим ним обставинам
свого поранення у шию. При цьому здатність ОСОБА_1629 після поранення
самостійно рухатися, як він про це засвідчив суду, підтверджена обставинами
його участі в евакуації пораненого ОСОБА_2930 (13 хв. 37 сек. запису).
Ці обставини знайшли своє підтвердження і під час
дослідження судом шляхом повного перегляду відео під назвою «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій
- т. 90 а. 40), з 36 хв. 04 сек. запису (екран 3/2), коли ОСОБА_1629 із
прапором в руці у військовому зимовому бушлаті з коміром сіро-блакитного
кольору присідає на алейці поруч з передовою групою активістів, які ховаються
за щитами, а знімає рукавицю на 36 хв. 16/17 сек. - акцентований автором відео
астрономічний час 09 год. 28 хв. 48 сек.
Твердження сторони захисту про те, що вказані відео
матеріали не містять даних про повернення вліво корпусу тіла потерпілого перед
пораненням є надуманими, оскільки не ґрунтуються на досліджених вище матеріалах
справи.
Детально така зміна положення тіла потерпілого описана і
комісією експертів медиків, які вивчали вказані відео матеріали для вирішення
задач судово-медичного дослідження, аналіз якої наведено нижче (висновок
експертизи № 236-2015/о від 12 листопада 2015 року - т. 84 а. 27).
Крім того, наведені дані повністю узгоджуються з
показаннями ОСОБА_342 в суді про те, що він в
момент свого поранення у шию був повернутий корпусом дещо ліворуч порівняно із
напрямком попереднього руху їх групи - в бік сніжної барикади, і ще лівіше
повернув голову, реагуючи на поранення ОСОБА_851 зліва. Сумніви сторони захисту
щодо достовірності таких показань потерпілого внаслідок їх зміни, порівняно з
його ж показаннями під час досудового розслідування, спростовуються цими
документованими на відео відомостями. Сам факт зміни особою показань у даному
випадку не є свідченням її наміру повідомити неправду, оскільки в основу такої
зміни покладені уточнення, які стали можливими лише після об`єктивного
відтворення подій на відео носіях, здатність яких повно зафіксувати обставини в
їх незмінному вигляді є абсолютною, на відміну від людської уваги.
Той факт, що на самому відео дійсно не візуалізуються
сліди поранення потерпілого ОСОБА_342 , на що звернула увагу сторона захисту,
не спростовує показань самого потерпілого в суді, які до того ж узгоджуються із
звуковим фоном вказаних подій, який характеризується щільністю пострілів.
Враховуючи викладене, показання потерпілого щодо положення
свого тіла та голови в момент отримання поранення шиї, які він дав під час
судового розгляду, суд визнає достовірними, оскільки вони документально
підтверджені.
Крім того, за даними вказаного відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…» упродовж 09 год. 28 хв. за сніжною
барикадою на фоні щільного обстрілу за звуком періодично фіксуються озброєні
бійці ідентифікованого за результатами судового розгляду підрозділу - РСП
(екрани 4/4 та у подальшому 2/3). Також, суд присяжних звертає увагу, що
одночасно з обстрілом умовно групи ОСОБА_342 на вказаному відео (екран 4/1, час
09 год. 28 хв. 48 сек.) зафіксовано озброєного схожою на мисливську рушницю
активіста з перебинтованою рукою, який часто фіксувався на досліджених судом
відеозаписах, - він відкрито рухається серед інших активістів, його супроводжує
та прикриває щитом один з них, при цьому перебуває далеко позаду від місця
перебування ОСОБА_342 , стрільбу не веде і полишає свою позицію.
Продовжуючи далі оцінювати докази, суд констатує, що на
складеній під час досудового розслідування за участю потерпілого схемі (т.
83 а. 210), яка була досліджена судом і дані якої безпосередньо суду підтвердив
ОСОБА_1435 , він схематично зафіксував напрямок свого руху від Жовтневого
палацу по алейці в напрямку станції метро «Хрещатик» та місце отримання
поранення на фоні зеленого забору, що закінчувався, біля другого ліхтаря з
правого боку, а також розташування попереду снігової барикади поперек вул.
Інститутська.
Аналогічні викладеним вище показання про обставини та
місце свого поранення, а також про напрямок свого переміщення перед цим
потерпілий надав безпосередньо на місцевості під час слідчих експериментів
06 червня та 06 жовтня 2014 року, протоколи яких та додатки до них у
виді схеми, фото таблиць, а до останнього дані відео фіксації були
безпосередньо досліджені судом присяжних (т. 83 а. 219-235). Натомість, їх
результати, за якими ймовірний сектор здійснення пострілу в потерпілого нібито
охоплював будівлю готелю «Україна», а також щодо послідовності поранення ОСОБА_2930
та особи з ліва (спочатку перший, а
потім другий, а не навпаки), мотоциклетного шолому червоного кольору на голові ОСОБА_2930
, який також був у зеленій військовій касці, суд оцінює критично як помилкові,
оскільки були спростовані під час дослідження судом відеозаписів та показаннями
самого потерпілого під час допиту в суді, яким була надана оцінка вище.
Як видно з досліджених судом присяжних протоколів
тимчасового вилучення майна та його огляду від 19 травня 2014 року з
додатками (фотоматеріали) (т. 84 а. 32-37), дані яких безпосередньо суду
підтвердив потерпілий, об`єктом такого огляду була куртка зимова матерчата,
темно-зеленого кольору, із хутряним коміром сіро-блакитного кольору, в якій він
був одягнений 20 лютого 2014 року під час отримання поранення в шию. Під час її
огляду виявлено пошкодження тканини у вигляді наскрізних отворів спереду у
верхній частині в кількості трьох зліва (1,5; 0,5 та 1 см) і п`яти справа (1,5;
1,5; 1,5; 3 та 2 см). На підкладці також виявлені відповідні описаним
пошкодження тканини у вигляді отворів.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
медико-криміналістичної експертизи від 10 квітня 2015 року № 5-МК з
додатками (контакторами), яку провів експерт ОСОБА_1354 (т. 84 а. 4-10), при
дослідженні вищевказаної куртки потерпілого ОСОБА_342 , у верхній частині
виявлено 5 наскрізних вхідних вогнепальних пошкоджень справа та 3 вихідні
вогнепальні пошкодження зліва, а також виявлена металізація сполуками міді та
свинцю в ділянці пошкоджень справа та металізація сполуками свинцю на ділянці
пошкоджень зліва. Виявлені пошкодження на одязі утворились в результаті одного
пострілу з вогнепальної зброї снарядом, до складу якого входили сполуки міді та
свинцю, що можливо при збиранні матеріалу куртки в складки, проте будь-яких
даних, які б дозволяли визначити лінійні розміри вогнепального снаряду, не
виявлено. Також не виявлено ознак, які б вказували на постріл з близької
дистанції.
Згідно з висновком комплексної судової трасологічної,
балістичної та хімічної експертизи від 20 листопада 2014 року №
6252/6253/14-33/6254/6255/14-34 з додатком (звіт хроматограми), яку провели
експерти ОСОБА_901 та ОСОБА_1082 , на вказаній курточці ОСОБА_342 були виявлені
залишки легкозаймистої рідини - бензину, локалізацію яких встановити не видалось.
Відповідей на інші запитання експерти надати не змогли (т. 83 а. 243-246).
Згідно з дослідженими судом заявою ОСОБА_342 про
вчинення злочину та протоколу її прийняття від 27 лютого 2014 року,
витягами з кримінального провадження від 28 лютого та 24 березня 2014 року, листом
Шепетівської ЦРЛ від 03 березня 2014 року № 47, копією паспорта на ОСОБА_342 ,
його заяв про залучення до провадження як потерпілого, останній визнаний
потерпілим через те, що 20 лютого 2014 року близько 09 год. 00 хв. перебуваючи в
м. Києві по вул. Інститутська отримав від невстановленої особи тілесні
ушкодження у вигляді поранення шиї та з 21 лютого по 01 березня знаходився на
стаціонарному лікуванні у ЛОР відділенні Шепетівської ЦРЛ з діагнозом:
вогнепальне поранення шиї з ураженням гортані (т. 83 а. 189-195, 202, 211).
Як видно з дослідженого судом присяжних вмісту диску
Verbatim DVD-R…50582 (т. 8 а. 130), який надав потерпілий ОСОБА_219 і був
досліджений за клопотанням потерпілої ОСОБА_250 з метою додаткових даних для
ідентифікації загиблого батька, розміщене на ньому відео під назвою «
ІНФОРМАЦІЯ_225 », по-перше, на 41 сек. запису містить зображення допитаного
судом свідка ОСОБА_342 (у військовому бушлаті без головного убору на фоні також
допитаного судом потерпілого ОСОБА_1640 ), по-друге, у проміжках часу 01 хв. 13
сек. - 01 хв. 28 сек. та 02 хв. 09 сек. - 02 хв. 13 сек. містить прижиттєве
зображення загиблого ОСОБА_845 (одягнутий в камуфльований бушлат і штани, чорні
берці, проглядається синій светр, з сумкою для протигазу, в зеленій касці, на
обличчі вуса, в руках дерев`яний щит).
Факт лікування потерпілого ОСОБА_342 у зв`язку з
отриманим пораненням шиї в різних медичних установах, в тому числі на території
Республіки Польща, знайшов своє документальне підтвердження під час дослідження
судом даних, які містять консультативний висновок Лорвідділення Хмельницької
міської лікарні (діагноз: вогнепальне поранення шиї з пошкодженням щитовидного
хряща, інфікована рана шиї), копії Інформаційної карти районної лікарні
м. Живець Республіки Польща, в якій ОСОБА_1435 перебував з 01 по 13 березня
2014 року, виписка із медичної карти Шепетівської центральної районної
лікарні, в якій потерпілий продовжив лікуватися з 17 по 25 квітня 2014 року з
діагнозом: колоїдний рубець шкіри шиї після вогнепального поранення (т. 84 а.
42-48) та інша видана потерпілим медична документація та матеріали
переписки, на яких зафіксоване ускладнення стану після ураження гортані та
посттравматичне звуження гортанної частини горла потерпілого (т. 84 а. 49-62).
Вказана медична документація за даним епізодом
походженням із-за кордону (т. 84 а. 44-48) була належним чином верифікована,
про що свідчать їх належний (акредитований) переклад уповноваженим
(центральним) органом у сфері міжнародного співробітництва під час
кримінального провадження (ст. 545 ККПК України), що суд визнає достатнім для того,
щоб визнати відомості, які вона містить (т. 84 а. 53-62), а також похідні від
неї докази допустимими для цілей даного провадження.
Відповідно до дослідженого судом висновку комісійної
судово-медичної експертизи № 236-2015/о від 12 листопада 2015 року, яку
провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 і ОСОБА_942 (т. 84 а. 17-30), дослідивши
копії висновків згаданих вище експертиз, медичної документації на ім`я
ОСОБА_342 , в т.ч. перекладеної з польської мови, копії протоколів допиту
потерпілого та проведеного з ним слідчого експерименту із відео фіксацією його
перебігу, потерпілий ОСОБА_1435 саме 20 лютого 2014 року близько 09 год. 28 хв.
отримав одне (внаслідок одного пострілу) дотичне вогнепальне
поранення шиї, при цьому: - рана вказаного вогнепального поранення
розташовувалася на передній поверхні шиї, а в глибині її був ушкоджений
щитоподібний хрящ у вигляді відокремлення його дрібних фрагментів із зовнішньої
поверхні; - постріл був проведений з неблизької відстані; - в ділянці вхідних
пошкоджень на куртці потерпілого, в якій він був одягнений під час отримання
поранення, виявлена металізація сполуками міді та свинцю, а в ділянці вихідних
пошкоджень - металізація лише сполуками свинцю - що дозволяє вважати згадане
поранення кульовим, а вищезгаданий постріл був зроблений з нарізної
вогнепальної зброї; - в момент отримання вогнепального поранення, потерпілий
перебував у близькому до вертикального положенні, та був звернутий правою
бічною поверхнею тіла (в т.ч. шиї) до дульного зрізу зброї. Крім того колегією експертів вказано, що в даному
випадку потерпілому ОСОБА_1653 було спричинено дотичне вогнепальне поранення
шиї, яке за критерієм тривалості розладу здоров`я відноситься до тілесного
ушкодження середньої тяжкості.
Натомість, використовуючи інший критерій для визначення
ступеня тяжкості, а саме «непоправне знівечення обличчя», після дослідження
медичної документації про посттравматичне ускладнення травми верхньої частини
шиї та безпосереднього огляду потерпілого в судовому засіданні, під час якого
виявлені очевидні непоправні наслідки вказаного поранення у виді рубцевих змін
шкіри, слідів загоєння щитоподібного хряща, для усунення яких необхідне
оперативне втручання та які мають ознаки знівечення обличчя, суд знаходить
підстави для віднесення вказаного тілесного ушкодження до тяжкого за вказаним
критерієм, враховуючи при цьому правила п. 2.1.8 Правил судово-медичного
визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Суд присяжних при цьому бере до
уваги, що вказаний висновок суду не суперечить п. 9 резолютивної частини
висновку експертів № 236-2015/о від 12 листопада 2015 року.
Суд у даному випадку змінює оцінку ступеня тяжкості
заподіяного вказаному потерпілому тілесного ушкодження, виходячи виключно з
іншого критерію (непоправне знівечення обличчя замість тривалості розладу
здоров`я), а не з фактичних обставин самих подій, які ставляться у провину
обвинуваченим.
Висновки комісії експертів щодо здійснення пострілу в
потерпілого з нарізної зброї кулею узгоджуються із об`єктивними
судово-медичними (криміналістичними) даними щодо характеру пошкоджень одягу
потерпілого та слідової інформації на ньому, а тому суд визнає допустимими та
достовірними.
Натомість, в іншій частині висновок комісії експертів №
236-2015/о щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування
на місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в
якому міг перебувати стрілок) та інших даних у сфері балістики (калібр снаряду
- 7,62 (під патрон 7,62-39 мм), яким нібито було поранено потерпілого) через їх
не підтвердження балістичними чи криміналістичними дослідженнями та характер
припущення, а також через обґрунтування даними слідчих експериментів, які були
спростовані під час судового розгляду, суд присяжних визнає недопустимими
доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку. Відтак,
враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням доводів та
мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього приводу
виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість - суд
виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Щодо подій 18 лютого 2014 року, то показання
потерпілого про те, що правоохоронці почали активні дії стосовно активістів,
які, мовляв, жодним чином не виявляли агресії до сил правопорядку, суд присяжних
оцінює критично, оскільки ці відомості суперечать об`єктивним документованим
даним розвитку тих подій, які були проаналізовані судом під час оцінки
численних фото та відео матеріалів, більш того спростовуються показаннями
окремих очевидців. Тим більше, потерпілий ОСОБА_1435 не двозначно повідомив, що
перед ними знаходилися активісти з іншої сотні Самооборони, а саме насильство
почало поширюватися з інших провулків, тобто розпочалося поза межами його
можливого візуального спостереження.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_342 в цілому, суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом поранення ОСОБА_295 (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
«сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою
від Жовтневого палацу не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями, скритий характер обстрілу
правоохоронців за сніжною барикадою потребував відповідного реагування, яке
зовсім не передбачало необхідність здійснення ними вогневого впливу на всіх
активістів «Майдану», відсутність якого у подальшому у певні періоди часу в
жодний спосіб не збільшувало загрозу для життя та здоров`я правоохоронців.
Епізод поранення ОСОБА_342 у цій справі входить до числа
двадцяти восьми епізодів поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_1429 ,
ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 ,
ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_691 , ОСОБА_686 ,
ОСОБА_1046 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 , ОСОБА_916 ,
ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 , ОСОБА_1437 ,
ОСОБА_812 ) потерпілих, які відбувалися локально в межах одного сектору (вздовж
алейки, що веде від з`єднання з проїзною частиною вул. Інститутська в бік
Жовтневого палацу), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 22
до 30 хв.) та під час однієї і тієї ж події «Майдану» (відокремлений на відео
запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
епізод 8 «сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці двадцять вісім епізодів
мають спільну загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення
містить велику кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд
наголошує, що основна подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у
просуванні активістів «Майдану» від Жовтневого палацу по алейці, фіксація на
ній своїх позицій навпроти сніжної барикади, за якою перебували озброєні
співробітники РСП та інші озброєні правоохоронці, які, застосовуючи вогнепальну
зброю, діяли між собою спільно та злагоджено, намагаючись вогневим ураженням
зупинити таке просування активістів «Майдану». Таким чином, всі вказані
двадцять вісім епізодів, підкріплених цим загальним твердженням, слід
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд
відповідних подій.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_1435 20 лютого 2014 року о 09 год. 28 хв. між 46-48
сек. перебуваючи на алейці, що з`єднує Жовтневий палац із проїжджою частиною
вул. Інститутської в м. Києві (на фоні кінця зеленого паркану), під час
загострення протистояння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї отримав внаслідок
одного пострілу з нарізної вогнепальної зброї одне дотичне вогнепальне
поранення шиї, яке відноситься за критерієм непоправного знівечення обличчя до
тяжкого тілесного ушкодження, при цьому напрямок ранового каналу був справа
наліво. В момент поранення ОСОБА_1435 був звернений правою бічною поверхнею шиї
до напрямку дії вогнепального снаряду та верху вул. Інститутська, де була
розташована сніжна барикада.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
безспірно встановлено, що вказане вогнепальне поранення було завдано ОСОБА_1653
з напрямку сніжної барикади, тобто з території, яка перебувала під виключним
контролем співробітників правоохоронних органів і на якій саме в цей час
перебували озброєні бійці РСП та інші озброєні правоохоронці, які злагоджено з
метою стримати просування вперед активістів застосовували вогнепальну зброю у спосіб,
небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом здійснення у даному випадку
прицільного пострілу у напрямку скупчення людей (відокремлений на відео запису
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
(пункт 5.3.2 вироку).
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_1435 разом з
іншими активістами поруч вчиняв конкретні дії, які становили чи могли бути
оцінені такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння з огляду на
взаємне розташування на місцевості, яке виключало можливість безпосереднього
контакту конфліктуючих сторін, відтак, законні підстави для застосування у
даному випадку вогнепальної зброї з боку працівників правоохоронних органів
були явно відсутні.
Задля повноти оцінок даний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 ,
ОСОБА_1429 , ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 ,
ОСОБА_930 , ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_691 ,
ОСОБА_686 , ОСОБА_1046 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 ,
ОСОБА_916 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 ,
ОСОБА_1437 , ОСОБА_812 ) потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами
оцінки доказів за ними у своїй сукупності додатково викладені у вироку за
результатами дослідження останнього за часом з наведених епізодів - загибель
ОСОБА_1279 .
5.4.65. За епізодом
поранення ОСОБА_444 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_695 показав,
що 20 лютого 2014 року під час акції протесту, коли активісти по алейці від
Жовтневого палацу рухалися наверх в бік вул. Інститутська з метою допомогти
пораненим, біля третього від краю дерева він присів, тримаючи в руках
дерев`яний щит. До нього підбіг хлопчина із металевим щитом, але його відразу
поранили, тому він, потерпілий, продовжив тримати перед собою два щити, один
свій, а інший - чужий металевий. У цей момент він отримав спочатку з правого
боку два наскрізні поранення в праву руку та в праву ногу, а потім третє також
наскрізне - спереду назад в ліву руку. Звідки стріляли він не бачив. Ці події
були зафіксовані на відео, його можна ідентифікувати за зеленим плащем -
дощовиком, під яким була темна тепла кофта, та білою каскою на голові. Після
цього його евакуювали на щиту на «Майдан», а потім в КМДА.
Як також уточнив потерпілий ОСОБА_695 : - вперше на
Майдан Незалежності підтримати протест він приїхав ранком 20 лютого 2014 року
близько 07 год. і пізніше приєднався до протестуючих, коли ті прорвали барикади
і пішли вперед, а міліція тікала, працював водомет; - вирішив приєднатися до
протесту, побачивши по телебаченню бунт, діяв стихійно; - біля Жовтневого
палацу він перед собою кидав у бік правоохоронців «коктейлі молотова», оскільки
так робили інші; - коли він рухався від Жовтневого палацу в бік вул.
Інститутська перед ними на кінці алейки вже були активісти, які побігли
першими, по них і почали стріляти, під час свого руху особисто працівників
правоохоронних органів не бачив, як і взагалі не бачив осіб зі зброєю; - на
момент поранення він присів на ліве коліно, права нога виступала вперед,
передом свого тулуба був звернутий вперед в бік правої частини сніжної барикади
в напрямку станції метро «Хрещатик» та банку «Аркада», ховався за деревом,
небезпеку для себе відчував з боку цієї барикади та з правої сторони - з готелю
«Україна», цей бік також прикривав щитом, який від пострілу відкинуло назад
вправо; - зброї серед активістів на «Майдані» не бачив; - номер телефону, яким
він користувався під час подій 20 лютого 2014 року, …44-84.
Наведені вище показання потерпілого ОСОБА_695 щодо: а)
одягу, в якій він був одягнутий на момент поранення; б) напрямку його руху - по
алейці від Жовтневого палацу в бік станції метро «Хрещатик» по вул.
Інститутська; в) положення свого тіла в момент поранення - присів за деревом,
обличчям та тулубом був направлений в напрямку станції метро «Хрещатик» та
банку «Аркада»; г) ймовірного сектору, з якого потерпілий міг отримати
поранення - з боку верхньої частини будівлі банку «Аркада» - також знайшли своє
підтвердження за результатами безпосереднього дослідження судом наданої
потерпілим з дотриманням процедури відкриття сторонам додаткових матеріалів фотографії
себе під час цих подій, ідентифікаційна здатність якої для встановлення особи
потерпілого виявилася безспірною для сторін провадження (т. 103 а. 110),
складених потерпілим під час допиту слідчим схем,
в тому числі із викори-станням фото матеріалів, місцевості
центральної частини міста Києва від 29 вересня 2014 року (т. 104 а. 24, 25), даних протоколу слідчого експерименту від
03 жовтня 2015 року та додатків до нього (фото таблиці, відео фіксація) (т.
104 а. 26-32), які містять аналогічні відомості з цього приводу з уточненнями з
боку потерпілого (запис слідчого експерименту на 07 хв. 25 сек., 07 хв. 41
сек., 08 хв. 03 сек., 09 хв. 10 сек.).
Так, потерпілий під час дослідження протоколу вказаного
слідчого експерименту з додатками уточнив, що його поранили саме біля другого
дерева, як він казав під час слідчого експерименту, його права нога була дещо
повернута правіше.
Також суд звертає увагу і на те, що присутні під час
вказаного слідчого експерименту спеціалісти жодних власних висновків у сфері
своєї компетенції, в тому числі щодо ймовірного сектору ведення вогню, не
зробили.
Факт перебування ОСОБА_1654 у вказаний ним час в
центральній частині міста Києва знайшов своє безспірне підтвердження під час
дослідження матеріалів тимчасового доступу до відомостей про місце
перебування ранком 20 лютого 2014 року ідентифікованого ним власного телефону з
номером …44-84 (т. 68 а. 18-20) в межах дії базової станції телефонного
оператора за адресою: м. Київ, від стадіону «Динамо» в напрямку Європейської
площі (станція 08493). Як при цьому уточнив потерпілий, телефон був
відключений, тому з`єднань не відбувалось.
Зафіксованих під час подій 20 лютого 2014 року на фотографіях
захисту, які пройшли процедуру відкриття і досліджувалися судом, активістів зі
зброєю в руках (фото №№ 16 та 20 - т. 93 а. 137 та 141)
потерпілий ОСОБА_695 не бачив, себе не ідентифікував, але уточнив, що на
фото № 16 зображено сходи, якими він підіймався до Жовтневого палацу.
Згідно з дослідженими судом телефонними повідомленнями
лікарів КМКЛ № 17 (перше о 12 год. 59 хв. 20 лютого 2014 року) про
вогнепальне поранення правих ноги, руки та лівого плеча ОСОБА_1654 20 лютого
2014 року м. Києві, лише 07 березня 2014 року було розпочате досудове
розслідування. За заявами ОСОБА_1654 , який ідентифікований шляхом
дослідження копії його паспорту, про факт свого поранення на вул. Інститутська
близько 07 год. ранку 20 лютого 2014 року снайпером, останнього було визнано
потерпілим (т. 104 а. 1-3, 7-9, 11-13, 17, 34-37).
Під час дослідження вказаних документів потерпілий
уточнив, що о 07 год. ранку 20 лютого 2014 року він тільки прибув на «Майдан»,
а поранили його пізніше.
Факт лікування ОСОБА_1654 у КМКЛ № 17 у зв`язку із
отриманими ними вогнепальними пораненнями підтверджено даними довідок
Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва № 1686/б
від 30 липня 2014 року та КМКЛ № 17 від 24 вересня 2014 року № 39, картки
виїзду швидкої медичної допомоги № 627, виписного епікризу № 173, за
якими ОСОБА_695 за викликом о 09 год. 35 хв. 20 лютого 2014 року вже о 10 год.
25 хв. був доставлений до КМКЛ № 17 з вогнепальним пораненням правих кінцівок
та лівого плеса і лікувався до 27 лютого 2014 року, а щодо лікування за
кордоном - довідками МВС Чехії, Посольства України в Чеській Республіці,
загальної факультетської лікарні м. Прага, ДПС України про перетин кордону (т.
104 а. 14-15, 50-53, 56-61; т. 108 а. 157-158).
Під час дослідження судом відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40)
потерпілий ідентифікував себе: - у зеленому дощовику у білій касці, як він
рухається від Жовтневого палацу по алейці в бік вул. Інститутська, його
випереджають інші активісти (запис з 28 хв. 35 сек., екран 4/2); - за цими ж
ознаками потерпілий ідентифікується і раніше за часом на куту Жовтневого палацу
(запис 28 хв. 07 сек., екран 2/1), коли попереду його інші активісти відсутні,
це узгоджується з екраном 4/3 (запис 28 хв. з 17 до 22 сек.), акцентований
автором відео астрономічний час 09 год. 20 хв. 55 сек., потерпілий починає рух
далі від Жовтневого палацу в складі передової групи активістів; - потерпілого
на алейці випереджають активісти (запис з 29 хв. 00 сек., екран 4/3), далі він
сідає за третім від кінця алейки деревом, інші йдуть вперед (запис з 29 хв. 25
сек., екран 4/3); - потерпілий підіймає металевий щит від пораненого (30 хв. 00
сек. запису, екран 4/2), акцентований автором відео астрономічний час 09 год.
22 хв. 31 сек.; - потерпілий продовжує сидіти за деревом (запис з 31 хв. 21
сек., екран 3/2; запис з 31 хв. 36 сек., екран 2/2; 35 хв. 55 сек. запису,
екран 4/3; 35 хв. 58 сек. запису, екран 3/2; 36 хв. 46 сек. запису, екран 3/2 -
акцентований автором відео астрономічний час з 09 год. 23 хв. 55 сек. по 09
год. 29 хв. 20 сек.; - на 37 хв. 01 сек. запису (екран 3/1), акцентований
автором відео астрономічний час 09 год. 29 хв. 32 сек. зафіксовано поранення
потерпілого, який від поранення падає за деревом головою в напрямку Жовтневого
палацу. На вказаному відео також зафіксовано поранення поруч лівіше ОСОБА_851 ,
ОСОБА_987 , ОСОБА_845 , ОСОБА_340 , ОСОБА_342 , ОСОБА_907 , а також, як бійці
РСП у цей період часу зі зброєю перебувають за правою частиною сніжної
барикади, якщо дивитися з Майдану Незалежності (екран 4/4), а також один такий
боєць веде бій з боку лівого краю сніжної барикади (екран 2/3).
Зважаючи на викладене, доводи сторони захисту про те, що
відео фіксація поранення потерпілого за даним епізодом відсутня, є надуманими.
На дослідженому судом відео «47 _ 20.02.2014» (т.
8 а. 130), в основу якого покладено відеозапис «ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014»
(т. 109 а. 18а), більш чітко зафіксовані положення потерпілого перед пораненням
(запис на 12 хв. 21 сек. - коли на дальньому фоні відходить назад
ідентифікований за результатами судового розгляду потерпілий ОСОБА_811 , який
тут же отримує смертельне поранення) та відразу після поранення (запис,
починаючи з 12 хв. 34 сек. запису), що охоплюється часом на відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…» - 09 год. 29 хв. 20- 32 сек.
Під час дослідження вказаних відео матеріалів потерпілий
визнав, що все ж таки його поранили біля третього дерева, як про це він
правильно вказав під час своїх вільних показань суду.
Вказані дані відео запису повністю узгоджуються з
показаннями потерпілого в судовому засіданні щодо обставин свого поранення, а
також частково з результатами проведеного з ним слідчого експерименту, в тому
числі і щодо його положення у просторі в момент поранення.
Однак, виходячи з цих даних, суд критично оцінює
позначене потерпілим місце свого поранення як на складених за його участі
схемах, так і під час слідчого експерименту, оскільки це місце в дійсності
виявилося іншим - біля третього, а не біля другого дерева з кінця алейки, що
знайшло своє документування на відеозаписах.
Виходячи з досліджених відеоматеріалів, суд також
критично оцінює показання потерпілого ОСОБА_3047 про те, що активісти по алейці
від Жовтневого палацу за його участі рухалися наверх в бік вул. Інститутська з
метою допомогти пораненим, оскільки сам ОСОБА_3047 певний час рухався від
Жовтневого палацу в передовій групі, коли попереду взагалі ще не було
активістів (запис 28 хв. з 17 до 22 сек. - акцентований автором відео
астрономічний час 09 год. 20 хв. 55 сек.), лише через пів хвилини ОСОБА_3047 випереджають
інші активісти, які і складали передову групу, проте він сідає за третім від
кінця алейки деревом, де його і було тричі поранено, тим самим припинено
подальшу участь у цих подіях.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичної експертизи № 1083/е від 06 серпня 2015 року, яку провів
експерт ОСОБА_952 на підставі аналізу добровільно виданих потерпілим медичних
документів (т. 104 а. 48, 90-95), під час звернення 20 лютого 2014 року о 09
год. 56 хв. за медичною допомогою в нього виявлені тілесні ушкодження у виді:
а) наскрізного поранення нижньої третини правого стегна (рани на зовнішній та
внутрішній поверхнях стегна 3х2 см та 2х1 см, скалковий перелом кістки); б)
наскрізного поранення правого плеча та верхньої третини передпліччя (рани на
задній та зовнішніх поверхнях передпліччя, перелом плечової кістки); в)
дотичного поранення лівого плечового суглобу (рани на передній поверхні 5х10 см
та 1х2 см). Вказані тілесні ушкодження утворились від ударної дії тупих
предметів з обмеженими поверхнями контакту і є два варіанти їх утворення: у
результаті вибуху чи у результаті пострілів зі зброї. Визначитися з цього
приводу можливо після огляду потерпілого та дослідження його одягу. Також через
неможливість оглянути потерпілим визначення ступеня тяжкості отриманих ним
тілесних ушкоджень є передчасним.
Згідно з висновком додаткової судово-медичної
експертизи № 1777/е від 21 жовтня 2014 року, яку провів експерт ОСОБА_1384
маючи у своєму розпорядженні додаткові медичні документи на потерпілого
ОСОБА_1654 та оглянувши останнього (т. 104 а. 103-115), у потерпілого виявлені
тілесні ушкодження у виді: а) наскрізного поранення нижньої третини правого
стегна (рани на зовнішній та внутрішній поверхнях стегна (рани 3х2 см та 2х1 см
є результатом загоєння після хірургічного втручання), відкритий уламковий
перелом кістки), що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження; б) наскрізного
поранення правого плеча та верхньої третини передпліччя (рани на
заднє-медіальній та передній поверхнях передпліччя, відкриті уламкові переломи
плечової кістки, променевої та ліктьової кісток), що відноситься до тілесного
ушкодження середньої тяжкості; в) наскрізного поранення лівого плечового суглобу
(рани на передній поверхні 5х10 см та 1х2 см є результатом загоєння після
хірургічного втручання), що відноситься до легкого тілесного ушкодження.
Вказані тілесні ушкодження утворились 20 лютого 2014 року від трикратної
ударної дії тупих предметів з обмеженими поверхнями контакту та значною
кінетичною енергією внаслідок пострілу набоями, що споряджені кулями.
Враховуючи характер та морфологію виявлених ушкоджень: вхідним кульовим отвором
в ділянці правового плеча є рана на заднє-медіальній поверхні передпліччя, а
вихідна - на передній поверхні плеча; вхідним кульовим отвором в ділянці
правового стегна є рана на передній поверхні, а вихідна - на внутрішній
поверхні стегна; - вхідним кульовим отвором в ділянці лівого плечового суглобу
є рана на передній поверхні, а вихідна - по зовнішній поверхні суглобу. Під час
поранення ОСОБА_695 був повернутий передньою поверхнею тіла до дульного зрізу
вогнепальної зброї, на слідчому експерименті був відображений обґрунтований та
спроможний спосіб спричинення йому тілесних ушкоджень.
Подана на дослідження у перекладі медична документація за
даним епізодом походженням із-за кордону була підтверджена Посольством України
в Чеській республіці (т. 104 а. 14-15, 59-62), що суд визнає достатнім для
того, щоб визнати відомості, які вона містить, а також похідні від неї докази
допустимими для цілей даного провадження. Виїзд за кордон на лікування
потерпілого ОСОБА_1655 документально підтверджений даними Головного
центру обробки спеціальної інформації ДПС України (т. 108 а. 157-159)
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 156-2015/о від 28 вересня 2015 року, яку провели експерти
ОСОБА_940 , ОСОБА_941 і ОСОБА_942 вивчивши і проаналізувавши копії висновків
експертиз, всю медичну документацію на ОСОБА_1654 , копії протоколу допиту
потерпілого та протоколу проведення слідчого експерименту з відео його
проведення, не зважаючи на відсутність одягу, в якому був одягнений потерпілий
20 лютого 2014 року (т. 104 а. 119-132), дійшли висновку, що ОСОБА_695 , саме
20 лютого 2014 року до 09 год. 35 хв. отримав чотири наскрізні вогнепальні
поранення: а) лівого плечового суглобу (вхідна рана на переднє-зовнішній
поверхні, а вихідна на заднє-зовнішній, напрямок ранового каналу спереду
назад); б) правого передпліччя (вхідна рана на задній поверхні, а вихідна - на
переднє-зовнішній поверхні, напрямок ранового каналу ззаду на перед та дещо
знизу до гори (відносно нормального анатомічного положення тіла); в) правого
плеча (вхідна рана на переднє-внутрішній поверхні, а вихідна - на задній
поверхні, напрямок ранового каналу спереду до заду (відносно нормального
анатомічного положення тіла); г) нижньої третини правого стегна (вхідна рана на
внутрішній поверхні, а вихідна - на зовнішній поверхні, напрямок ранового
каналу зсередини на зовні). Вказані рани були утворені трьома пострілами (праве
плече та передпліччя одним) були проведені з нарізної вогнепальної зброї. Під
час поранення ОСОБА_695 був повернутий передньою поверхнею тіла до дульного
зрізу вогнепальної зброї, відтак загальний напрямок пострілів був спереду
назад.
Проаналізувавши та оцінивши всі вказані висновки
судово-медичних експертиз, суд відкидає як доказ висновок судово-медичної
експертизи № 1083/е від 06 серпня 2015 року в силу його не інформативності
через відсутність в експерта вихідних медичних даних про хід лікування
потерпілого, а також відкидає як такий, що суперечить матеріалам провадження,
висновок комісійної судово-медичної експертизи № 156-2015/о від 28 вересня 2015
року в частині, яка суперечить висновку № 1777/е від 21 жовтня 2014 року,
оскільки останній ґрунтується не тільки на медичних документах на потерпілого,
результатах слідчих дій з його участю, а й на даних безпосередньо огляду
ОСОБА_1654 , не суперечить показанням потерпілого, що робить саме цей висновок
№ 1777/е від 21 жовтня 2014 року, на думку суду, таким, що заслуговує на
довіру, а відтак достовірним.
Крім того, висновок комісії експертів № 156-2015/о щодо
ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на місцевості
потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому міг
перебувати стрілок) та інших даних у сфері балістики (здійснення пострілу в
потерпілого з нарізної вогнепальної зброї) через їх не підтвердження
балістичними чи криміналістичними дослідженнями та характер припущення, суд
присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу
даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з
наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту
з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх
недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
З урахуванням наведеного, суд присяжних визнає
достовірними всі показання потерпілої щодо обставин загибелі свого чоловіка,
хоча вона і не була очевидцем тих подій, а тому кладе їх в основу свого вироку.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом поранення ОСОБА_2862 . (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
«сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою
від Жовтневого палацу не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями, скритий характер обстрілу
правоохоронців за сніжною барикадою потребував відповідного реагування, яке
зовсім не передбачало необхідність здійснення ними вогневого впливу на всіх
активістів «Майдану», відсутність якого у подальшому у певні періоди часу в
жодний спосіб не збільшувало загрозу для життя та здоров`я правоохоронців.
Епізод поранення ОСОБА_1654 у цій справі входить до числа
двадцяти восьми епізодів поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_1429 ,
ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 ,
ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_691 , ОСОБА_686 ,
ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 , ОСОБА_916 ,
ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 , ОСОБА_1437 ,
ОСОБА_812 ) потерпілих, які відбувалися локально в межах одного сектору (вздовж
алейки, що веде від з`єднання з проїзною частиною вул. Інститутська в бік
Жовтневого палацу), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 22
до 30 хв.) та під час однієї і тієї ж події «Майдану» (відокремлений на відео
запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
епізод 8 «сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці двадцять вісім епізодів
мають спільну загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення
містить велику кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд
наголошує, що основна подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у
просуванні активістів «Майдану» від Жовтневого палацу по алейці, фіксація на
ній своїх позицій навпроти сніжної барикади, за якою перебували озброєні
співробітники РСП та інші озброєні правоохоронці, які, застосовуючи вогнепальну
зброю, діяли між собою спільно та злагоджено, намагаючись вогневим ураженням
зупинити таке просування активістів «Майдану». Таким чином, всі вказані
двадцять вісім епізодів, підкріплених цим загальним твердженням, слід
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд
відповідних подій.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_695 20 лютого 2014 року о 09 год. 29 хв.
20-32 сек., перебуваючи на алейці, що з`єднує Жовтневий палац із проїжджою
частиною вул. Інститутської в м. Києві (за кінцем зеленого паркану і за третім
деревом від кінця цієї алейки), під час загострення протистояння між
активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням
вогнепальної зброї отримав внаслідок трьох пострілів з вогнепальної нарізної
зброї три вогнепальних наскрізні кульові поранення у виді: а) поранення нижньої
третини правого стегна, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, вхідна
рана на передній поверхні, а вихідна - на внутрішній поверхні стегна, тобто
спереду до заду відносно розташування тулуба потерпілого у просторі; б)
поранення правого плеча та верхньої третини передпліччя, що відноситься до
тілесного ушкодження середньої тяжкості, вхідна рана на заднє-медіальній
поверхні передпліччя, а вихідна - на передній поверхні плеча, тобто також
спереду до заду, враховуючи положення руки із щитом; в) поранення лівого
плечового суглобу, що відноситься до легкого тілесного ушкодження, вхідна рана
на передній поверхні, а вихідна - по зовнішній поверхні суглобу, тобто спереду
назад.
Під час поранення потерпілий ОСОБА_695 перебував у
положенні сидячі на лівому коліні, права нога виступає в бік, а передом свого
тулуба був звернутий вперед в бік сніжної барикади в напрямку станції метро
«Хрещатик».
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Однак,
безспірно встановлено, що вказані вогнепальні поранення були завдані ОСОБА_1656
з території, на якій саме в цей час перебували озброєні співробітники РСП та
інші працівники правоохоронних органів, які злагоджено разом під час
перебування за сніжною барикадою з метою стримати просування вперед активістів
застосовував вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб,
шляхом здійснення у даному випадку прицільного пострілу у напрямку скупчення
людей (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8 (пункт 5.3.2 вироку).
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_695 , а так само і
будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа активістів, перед пораненням
використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв інші дії, які
становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну загрозу для життя
чи здоров`я працівників правоохоронних органів як учасників іншої сторони
протистояння, відтак, законні підстави для застосування у даному випадку
вогнепальної зброї з боку працівників правоохоронних органів були явно
відсутні.
Задля повноти оцінок даний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 ,
ОСОБА_1429 , ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 ,
ОСОБА_930 , ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_691 ,
ОСОБА_686 , ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 ,
ОСОБА_916 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 ,
ОСОБА_1437 , ОСОБА_812 ) потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами
оцінки доказів за ними у своїй сукупності додатково викладені у вироку за
результатами дослідження останнього за часом з наведених епізодів - загибель
ОСОБА_1279 .
5.4.66. За епізодом загибелі
ОСОБА_406 .
Допитана в суді потерпіла ОСОБА_1633 показала, що
20 лютого 2014 року її чоловіка ОСОБА_907 - колишнього військовослужбовця під
час масових акцій протесту застрелили на вулиці Інститутська біля Жовтневого
палацу. Чоловік завжди проявляв активну життєву позицію, після звільнення зі
служби вів своє господарство, був обраний громадою на посаду сільського голови.
Він не мав поганих звичок, був веселим і життєрадісним, всі питання вирішував
без конфлікту. Побачивши цинічне побиття студентів у листопаді 2013 року,
вирішив приєднатися до акцій протесту. 16 грудня 2013 року він вперше приїхав
на «Майдан», після цього до Києва ще їздив близько шести разів по вихідних, до
жодної сотні «Майдану» не входив. У січні приїздив додому у забрудненому одязі,
у кіптяві від палаючих коліс, змучений та осиплий, хоча духом був піднесений,
оскільки казав, що в ОСОБА_1289 зустрів багато однодумців, щирих людей. Його дуже вразила смерть ОСОБА_1404 , адже
правоохоронці мали б захищати людей, а не вбивати їх. Показував
назбирані ним кульки та інші металеві осколки, якими стріляли в людей, і сам
був таким поранений в ногу на вулиці Грушевського. Коли 18 лютого 2014
року в ОСОБА_1289 знову загострилися події - правоохоронці притиснули
активістів до сцени, загинув їх односельчанин ОСОБА_1657 . Чоловік переживав
смерть земляка і відразу поїхав на «Майдан», не зважаючи на те, що це був
робочий день. Вона намагалася його зупинити, але їй це не вдалося. Чоловік
поїхав, маючи на собі куртку сіру захисного кольору «хакі», камуфляжний
комбінезон, чорні чоботи, в нього була каска мотоциклетна із захисним забралом
світло зеленого кольору. Біля 17 год. 19 лютого 2014 року він повідомив їй
телефоном (її номер …НОМЕР_344, чоловіка - …НОМЕР_345), що вже на «Майдані»,
хоча довелося долати кордони міліції, обстановка спокійна. Про спокій на
«Майдані» він повідомляв їй того вечора і пізніше.
Як далі показала потерпіла, 20 лютого близько 07 год.
ранку чоловік телефоном у піднесеному настрої повідомив, що переночував,
поснідав і перебуває біля сцени, все заспокоїлось, збирається додому. Пізніше,
почувши по радіо про нове загострення ситуації вона, потерпіла, намагалася близько
09 год. ранку додзвонитися до чоловіка, а коли це їй вдалося він збуджений
повідомив: «тут таке робиться, я не маю часу говорити, дуже стріляють».
У цей момент вона почула свист куль, на цьому їх розмова, яка виявилася
остання, припинилася. Через деякий час з телефону чоловіка їй повідомили, що
його застрелили. Тіло його їй вперше показали в підвалі КМДА.
Як уточнила потерпіла, свідком
загибелі її чоловіка був ОСОБА_1658 з
ОСОБА_1659 з накинутим прапором на плечах з написом «ДНІПРО», він бачив,
як влучила куля в її чоловіка, коли той відтягував пораненого, потім свідок
разом з іншими занесли пораненого чоловіка до ОСОБА_794 палацу, а звідти на руках віднесли до сцени «Майдану», а потім - до
приміщення КМДА. Переглядаючи відео,
серед яких було і відео «47», та фото тих подій, вона бачила, як чоловік йшов
по містку і стукав по перилах, коли інші там розпалювали шини, бачила фото
чоловіка біля ОСОБА_794 палацу, він розмовляв, як стало відомо пізніше, з
ОСОБА_1660 . Вона, свідок, знайшла цього ОСОБА_1546 і той передав суть розмови
з її чоловіком - «правоохоронці відстрілюються, небезпечно йти за ними, оскільки будуть втрати, але так як молодші вже
побігли в ту сторону, то вже і вони вирішили йти за ними, щоб їх спинити,
оскільки було небезпечно». Також вона бачила
відео, як її чоловік в групі інших активістів, прикриваючись щитами,
перебіжками просуваються в напрямку метро Хрещатик, кого встигали, рятували і
відтягували. Він відтягнув пораненого і знову повернувся, але від пострілу впав
біля зеленого забору з написом про Хмельничан. Правоохоронці відступили і
ховалися за барикадами, а активісти пішли вперед. Її чоловік не бачив вирішення
проблеми шляхом насильницького зміни влади, проте і діями правоохоронців був
обурений. Як вважала потерпіла, це був справжній відстріл людей, так діяти
правоохоронні органи не могли, висловила співчуття і батькам загиблих
правоохоронців, наполягаючи на тому, що необхідно розібратися, ким це все було
сплановано.
Як видно із заяв від 21 лютого 2014 року та 27
лютого 2014 року про залучення до кримінального провадження як потерпілої, дозволу
на видачу для поховання тіла ОСОБА_907 , який отримала потерпіла ОСОБА_1633 ,
яка переконавшись в тому, що 20 лютого 2014 року вбито саме її чоловіка
ОСОБА_907 , просила залучити її до вказаного провадження, відкритого 22 лютого
2014 року, як потерпілу (т. 54 а. 21, 29, 39).
Родинні стосунки ОСОБА_1661 підтверджуються також
дослідженими в судовому засіданні даними, які містять копія паспорту
потерпілої в частині даних про одруження, військовий квиток ОСОБА_907
серії НОМЕР_162 ; копія паспорту ОСОБА_1661 для виїзду за кордон; заява
ОСОБА_907 на отримання паспорту; довідка від 27 лютого 2014 року № 188
про склад сім`ї та характеристика від 27 лютого 2014 року № 83, яка видана
виконкомом Рудської сільської ради Кам`янець-Подільського р-ну Хмельницької
обл. (т. 54 а. 24-25, 27-28, 36-38, 44).
Як видно з дослідженого судом присяжних протоколу
тимчасового доступу до речей і документів від 14 березня 2014 року,
проведеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста
Києва від 27 лютого 2014 року, протоколу огляду документів в
електронному вигляді (т. 54, а. 61-76), встановлено, що абонент номеру телефону
...НОМЕР_345 протягом 20 лютого 2014 року перебував у зоні дії ретрансляційних
веж стільникового зв`язку, розташованих у м. Києві, а саме, в зоні дії станцій,
які охоплювали місцевість: - від перехрестя вул. Прорізної та Грінченка в
напрямку Михайлівської площі (01 та 02 год. ночі, 07 год. ранку, при цьому
дзвонив абоненту номеру телефону …НОМЕР_344, який ідентифікований потерпілою як
свій, тривалість 69 та 10 сек. відповідно); - від перехрестя вул. Прорізної та
Грінченка в напрямку ст. м. «Хрещатик» (03 година ночі, 08 - 11 години ранку,
при цьому о 09 год. 18 хв. 40 сек. після декількох спроб з`єднатися відбувся
зв`язок із абонентом номеру телефону …НОМЕР_344, тривалість 18 сек.); - вул.
Богдана Хмельницького в напрямку до вул. Прорізна (09-10 год. ранку); - а також
перехрестя вул. Івана Франка та Богдана Хмельницького до вул. Ярославів Вал (10
година ранку, при цьому о 10 год. 09 хв. 17 сек. зв`язувався з абонентом номеру
телефону …НОМЕР_344, тривалість 338 сек.).
Наведені дані про телефонні з`єднання абонента номеру телефону
….НОМЕР_345, який ідентифікований потерпілою як належний ОСОБА_1662 , повністю
узгоджуються з її показаннями про час розмов з чоловіком 20 лютого 2014 року о
07 та 09 год. ранку, про її намагання перед цим зв`язатися з чоловіком, та про
час отримання нею повідомлення про його загибель - о 10 год.
Згідно з дослідженими судом присяжних рапорту
слідчого від 21 лютого 2014 року та протоколу огляду місця події від 21
лютого 2014 року з додатками (фотоматеріали) (т. 53 а. 184-191), 20 лютого
2014 року з приміщення КМДА по вул. Хрещатик, 36 в м. Києві був доставлений до
Київського міського моргу по вул. Оранжерейна, 9 в м. Києві труп ОСОБА_907 ,
який був одягнений куртку захисного кольору, камуфляжний комбінезон, темно-синю
кофту, футболку блакитну, сірі штани, підштаники сині, чорні шкіряні черевики
та чорні шкіряні рукавички, з вогнепальним пораненням грудної клітини. При
огляді ОСОБА_907 в морзі за участі понятих виявлені пошкодження на його
комбінезоні, кофті та футболці, що мають спільну локалізацію на передній
поверхні праворуч зі слідами крові, а на тілі загиблого - три ушкодження у
передній поверхні грудної клітини, одне з яких округлої форми з дефектом «мінус
тканина», а два - щілиноподібної форми. При загиблому був його закордонний
паспорт.
Під час дослідження додатків до вказаного протоколу
огляду у вигляді фото матеріалів потерпіла впізнала зображеним на них свого
чоловіка.
Згідно з доданими до провадження копії лікарського
свідоцтва про смерть та довідки про причину смерті № 641 від 21 лютого
2014 року, ОСОБА_1663 , ІНФОРМАЦІЯ_226 , помер ІНФОРМАЦІЯ_197 в м. Києві
від вогнепального кульового сліпого поранення грудей з ушкодженням серця і
правої легені (т. 54 а. 26).
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні висновку
судово-медичного експерта ОСОБА_945 № 641 від 27 квітня 2014 року (т. 53 а.
194-197), на тілі ОСОБА_907 , якого було доставлено на дослідження в одязі,
який згадано вище, було виявлено одне вогнепальне кульове сліпе поранення
грудей. Вхідні рани (5) розташовані на передній поверхні грудей, близько одна
від одної. Від основної рани розміром 2,4 х 0,8см (№ 1), яка розташована внизу
по центру на передній поверхні грудей, між білягрудинної та середньоключичної
лініями на висоті 131 см, неправильної овальної форми з осадненням та дефектом
«мінус-тканина», відходить рановий канал спереду назад, зверху вниз і зліва
направо. По його ходу ушкоджені серце, права легеня і десяте праве ребро. В
кінці ранового каналу виявлено деформовану оболонкову кулю довжиною 2,2 см з
жовтого металу зі слідами від нарізів каналу ствола. Від інших ран в тому ж
направленні відходять неглибокі ранові канали, в кінці трьох з яких виявлені
три металеві частинки. Вогнепальне поранення грудей у ОСОБА_907 має ознаки
тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, воно утворилось в
результаті пострілу з вогнепальної зброї, травмуючими снарядами була оболонкова
куля та частини зруйнованої перешкоди, через яку куля проникла в тіло. Смерть
ОСОБА_907 настала від вогнепального кульового сліпого поранення грудей з
ушкодженням серця та правої легені. У крові та сечі ОСОБА_907 не виявлено
спиртів та наркотичних речовин.
Наведений висновок експерта повністю узгоджується з його
ж висновком від 05 червня 2014 року № 9/641 (т. 53 а. 200-202), за яким
з огляду на розширений перелік питань встановлено, що слідів пороху навколо
виявлених вхідних ран у ОСОБА_907 не виявлено, на час дослідження трупа 21
лютого 2014 року о 09 год. 50 хв., він помер приблизно ранком ІНФОРМАЦІЯ_197 ,
даних про його позу в момент отримання вогнепального поранення немає, в момент
пострілу він був повернений передньою поверхнею тіла до кінцевої частини
траєкторії осі польоту кулі.
Звертає на себе увагу єдність реєстрації за номерами
проведених експертних досліджень (№ 641), що свідчить про спільність об`єкту
дослідження.
Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні висновку
комплексної судової трасологічної, балістичної та хімічної експертизи одягу №
280-мк від 16 липня 2014 року (т. 53 а. 206-221), яку провела експерт
ОСОБА_1504 , при експертизі одягу загиблого ОСОБА_907 на комбінезоні, кофті,
фуфайці було виявлено по вісім вогнепальних пошкоджень: а) вогнепальне вхідне
кульове пошкодження (№1) на передній поверхні справа; б) вогнепальні вхідні
пошкодження № 2-8, які розташовані на передній поверхні справа та зліва,
навколо вогнепального вхідного пошкодження (№ 1); в) вогнепальні вхідні
пошкодження на шарфі, які розташовані в ділянці кінців. Вхідна вогнепальна
кульова рана та вхідне вогнепальне кульове пошкодження одягу утворилося від дії
вогнепального снаряду подовженої форми (кулі), до складу якого входили сполуки
міді та свинцю, при її перекиданні в результаті проходження через перешкоду
перед тілом потерпілого. Рани на шкірі та пошкодження одягу, які розташовуються
навколо вхідних вогнепальних кульових пошкодження та рани, утворилися в
результаті дії додаткових снарядів - елементів зруйнованого снаряду (кулі).
Навколо вхідного кульового вогнепального пошкодження комбінезону ознак дії
високої температури, дії порохових газів не виявлено, не виявлено також кіптяви
та часток незгорілих порошин. Враховуючи ж те, що пошкодження одягу та рани на
шкірі утворилися від дії кулі, яка перед влучанням в тіло проходила через
перешкоду, встановити дистанцію пострілу в потерпілого є неможливим.
Локалізація вхідних пошкоджень вогнепального походження на передній поверхні
одягу ОСОБА_907 співпадають між собою. Постріл в постраждалого був проведений з
нарізної вогнепальної зброї, проте, будь-яких судово-медичних даних, які
дозволили б встановити діаметр вогнепального снаряду не виявлено.
Досліджені в судовому засіданні судом присяжних протоколи
огляду предметів від 06 березня 2014 року з додатками (фотоматеріали) (т.
53 а. 222-233; т. 54 а. 1-17) містять детальний опис одягу, в який був
одягнений ОСОБА_811 20 лютого 2014 року, а саме: 1) куртка темно-зеленого
кольору з двома надривами та з плямами бурого кольору; 2) камуфляжний
комбінезон розміром із написом «50 % POLYESTER» розмір 46-82 в забрудненому
стані з плямами бурого кольору; 3) кофта темно-синього кольору з плямами
темного кольору та слідами бруду; 4) футболка блакитна з написом білого кольору
на грудях «Champion» з наявними плямами бурого кольору%; 5) захисні окуляри,
два шарфи, чорні брюки, сині підштаники, сіра шапка, шкіряні черевики, рукавиці
та інші об`єкти натільного одягу, що узгоджується з описом верхнього та
нижнього одягу загиблого згідно з первинним протоколом огляду місця події від
21 лютого 2014 року.
Під час дослідження фото таблиць до протоколів огляду
предметів від 06 березня 2014 року потерпіла ОСОБА_1633 впізнала одяг (куртка,
комбінезон, футболка, шапка, взуття тощо), який належав її чоловіку, уточнивши,
що куртку «хакі» він одягав поверх комбінезону.
Згідно із остаточними судово-балістичними даними,
які судом покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що
стосується даного епізоду), вилучена 21 лютого 2014 року під час проведення
огляду місця події куля з тіла загиблого ОСОБА_907 , яка зареєстрована під №
641, є частиною 7,62-мм проміжного патрону зразка 1943 з кулею «ПС» зі стальним
осердям (57-Н-231С) заводського виробництва. Ця куля могла бути вистріляна зі
зброї калібру 7,62х39 мм, такої як: АК-47, АКМ, СКС, Сайга, Вулкан, Вепрь тощо.
Проміжні патрони, споряджені такою кулею, призначені для стрільби з таких видів
бойової вогнепальної зброї: АК-47, АКМ, РПД (ручний кулемет Драгунова), РПК
(ручний кулемет Калашникова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103, АК-104, АК-12, АЕК-973,
ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, та інших моделей зброї, що виготовлені під
даний патрон, та можуть використовуватись для стрільби з мисливської нарізної
зброї: Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС тощо. На представленій кулі наявні сліди
нарізів каналу ствола, що є придатними для ідентифікації зброї, з якої вона
стріляна. Ця куля була стріляна з автомата 7,62х39мм АКМС № НОМЕР_272 ,
1973 р.в закріпленого за сержантом міліції ОСОБА_739 (3-й штурмовий взвод РСП).
Відповісти ж на питання чи мав місце рикошет кулі до попадання в тіло ОСОБА_907
, не виявилось можливим. Вилучені з тіла загиблого ОСОБА_907 згідно з протоколом
огляду місця події від 21 лютого 2014 року інші предмети не є метальними
снарядами промислового виготовлення чи їх частинами, тому і не досліджувалися
експертами.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом огляду
від 02 травня 2014 року з додатками (фотоматеріали) Інтернет-ресурсу, що
знаходиться за адресою
«https://www.facebook.com/maydan18february?ref=ts&fref=ts» під назвою «
ІНФОРМАЦІЯ_201 » (т. 54 а. 45-53), виявлено фотографії подій 20 лютого 2014
року, на яких зображено пересування в групі протестуючих чоловіка у курточці
«хакі» та зеленому мотоциклетному шлемі по містку на Майдані Незалежності
(автором відео акцентовано увагу на час подій - 09 год. 12 хв. - 09 год. 16
хв.), на алеї від Жовтневого палацу, а також вже пораненого, якого на ношах
заносять до Жовтневого палацу (автором акцентовано увагу на час подій - 09 год.
32 хв.).
Під час дослідження цих фотографій потерпіла ОСОБА_1633
категорично впізнала за одягом (куртка та зелений мотошолом старого зразка)
свого чоловіка, на якому було також акцентовано увагу на фото стрілкою. При
цьому потерпіла уточнила, що інших даних щодо часу зафіксованих на вказаних
фото подій не має.
Досліджені судом фотографії №№ 2-5, 14-19 як додатки до протоколу
огляду від 02 травня 2014 року повністю узгоджуються з відео під назвою
«ВидеоПоСекундам» на диску I-tech DVD+R № …7229 (т. 50 а. 39), яке також
безпосередньо було досліджено судом присяжним.
Як видно з досліджених під час судового розгляду судом
присяжних даних, які містить відеозапис «47 _ 20.02.2014» (диск Verbatim
DVD-R …50582 - т. 8 а. 130), починаючи з 02 хв. 16 сек. запису, на відео
зафіксований сюжет, як ідентифікований потерпілою ОСОБА_811 переміщується із
щитом в передовій групі інших протестуючих по алеї від Жовтневого палацу
(закінчився зелений дерев`яний паркан з написом «Хмельничани вже тут») у
напрямку метро «Хрещатик», а перед самим пораненням відходить по алейці спиною
назад - в бік Жовтневого палацу, нахилившись вперед - в напрямку сніжної
барикади та прикриваючись щитом, від поранення падає на спину в бік Жовтневого
палацу. Також, як видно з довідкової інформації, яка супроводжує вказані
відеоматеріали, об`єднані автором в декілька сюжетів, присвячених обставинам
вбивства активістів ОСОБА_851 , ОСОБА_2932 - ОСОБА_1664 , ОСОБА_991 і власне
ОСОБА_907 , ці події відбувалися 20 лютого 2014 року у період часу з 09 год. 28
хв. 32 сек. по 09 год. 29 хв. 21 сек. (час поранення ОСОБА_907 ), що
узгоджується з усіма вище дослідженими доказами, в тому числі і щодо телефонних
з`єднань за участю ОСОБА_907 та з повідо-мленням про його смерть, даними
дослідженого судом відеозапису «Висота ''Жовтне-вий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носії - т. 90 а. 40).
В основу вказаних сюжетів покладено оригінальний відеозапис
під назвою « ОСОБА_1665 » (у папках «Відкрите 24_10_2017» / «Vlaamse Radio-
en Televisieomroeporganisatie (VRT)» - флеш накопичувач, т. 109 а. 18а), момент
поранення ОСОБА_907 зафіксовано на 12 хв. 22 сек. запису.
За таких обставин відомості відео «47 _ 20.02.2014» та «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…» щодо ідентифікації загиблого ОСОБА_907
суд визнає достовірними, оскільки вони ґрунтуються на перевірених судом даних
та знайшли своє підтвердження під час дослідження інших доказів, які суд визнав
також достовірними.
З урахуванням проведеного аналізу суд визнає достовірним
за ідентифікаційною здатністю сюжет на відео «47 _ 20.02.2014» на диску
Verbatim DVD-R …50582 (т. 8 а. 130, починаючи з 02 хв. 35 сек. запису),
вважаючи доведеним те, що на відео «47 _ 20.02.2014» або «47» під написом «
ОСОБА_1663 09:29:21» в акцентованих його автором зеленому та червоному
квадратах дійсно зафіксовані обставини смертельного поранення саме ОСОБА_406 .
Крім того, за даними вказаного відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…» упродовж 09 год. 28-29 хв. за сніжною
барикадою на фоні щільного обстрілу за звуком періодично фіксуються озброєні
бійці ідентифікованої за результатами судового розгляду РСП (екрани 4/4 та у
подальшому 2/3 та 4/2).
Згідно з дослідженим судом присяжних висновку
комісійної судово-медичної експертизи № 263-2015/о від 08 грудня 2015 року,
яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 та ОСОБА_942 на підставі вивчення
всіх матеріалів провадження, у тому числі відео файлу під назвою «47» (т. 54 а.
80-91), ОСОБА_811 саме 20 лютого 2014 року о 09 год. 29 хв. 21 сек. (за умов
реального часу, що відображений на відеозапису) отримав п`ять вогнепальних
поранень: а) одне сліпе грудної клітини, від якого і настала смерть
потерпілого, при цьому вхідна вогнепальна рана була розташована на передній
поверхні грудної клітини (приблизно по її центру в проекції 2-3 міжребір`ї),
від якої в напрямку спереду назад, зверху до низу та зліва направо відходив
рановий канал (який закінчується оболонковою кулею в товщі поверхневих
м`язів спини на рівні нижнього краю правого десятого ребра по лопатковій лінії);
б) чотири сліпих поранень грудної клітини, при цьому вхідні вогнепальні рани
були розташовані навколо вище описаної вхідної, та від яких в тому ж напрямку -
спереду назад, зверху до низу та зліва направо, відходили ранові канали (які
закінчувалися «поверхнево» сторонніми дрібними металевими тілами). Взаємне
розташування всіх вогнепальних поранень, морфологічна характеристика вхідних
ран, в т.ч. тієї, яка є складовою першого із вищеописаних поранень, з
урахуванням характеру та морфології пошкоджень одягу потерпілого, все це із
віддзеркаленням на візуалізацію на відеозапису металевої перешкоди - щита, який
перед собою тримав потерпілий, вказує на те, що всі вогнепальні поранення
утворилися внаслідок одного пострілу з неблизької дистанції з нарізної
вогнепальної зброї калібру 7,62 мм, при цьому поранення грудної клітини (пункт
«б») утворилися внаслідок дії «вторинних» снарядів (елементів зруйнованої
кулі, елементів зруйнованої металевої перешкоди). У момент отримання
поранень потерпілий перебував у близькому до вертикального положення (нахилений
до переду), був звернутий передньою поверхнею тіла до дульного зрізу зброї,
можливі обставини отримання даних вогнепальних поранень, які зафіксовані на
відеозапису, який був об`єктом дослідження при проведенні даної експертизи,
повністю корелюють з наявними судово-медичними даними.
Висновки комісії експертів щодо здійснення пострілу в
потерпілого з нарізної зброї кулею калібру 7,62х39мм узгоджуються із
об`єктивними судово-балістичними даними щодо вилученого з тіла потерпілого
снаряду та слідової інформації на ньому, а тому суд визнає допустимими та
достовірними.
В іншій частині висновок комісії експертів № 151-2014/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Інші докази сторонами не подавалися.
Оцінюючи подані сторонами докази щодо факту подій за
епізодом поранення ОСОБА_907 , суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає
допустимими та достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
З урахуванням наведеного, суд присяжних визнає
достовірними всі показання потерпілої щодо обставин загибелі свого чоловіка,
хоча вона і не була очевидцем тих подій, а тому кладе їх в основу свого вироку.
Дані, які виявлені під час показань потерпілої з чужих
слів, а саме пояснення друзів чоловіка, його самого з приводу обставин
перебування на «Майдан» та обстановки на ньому, в тому числі ранком 20 лютого
2014 року, коли «стріляли», знайшли своє повне підтвердження під час
судового розгляду документованими даними, які судом визнані допустимими
доказами, зокрема, даними фото та відео матеріалів, відтак суд, дотримуючись
вимог ч.ч. 2 та 6 ст. 97 КПК України, визнає вказані показання потерпілої з
чужих слів також допустимими, а враховуючи їх зміст - достовірними доказами.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом поранення ОСОБА_2862 . (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
«сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою
від Жовтневого палацу не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями, скритий характер обстрілу
правоохоронців за сніжною барикадою потребував відповідного реагування, яке
зовсім не передбачало необхідність здійснення ними вогневого впливу на всіх
активістів «Майдану», відсутність якого у подальшому у певні періоди часу в
жодний спосіб не збільшувало загрозу для життя та здоров`я правоохоронців.
Епізод загибелі ОСОБА_907 у цій справі входить до числа
двадцяти восьми епізодів поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_1429 ,
ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 ,
ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_691 , ОСОБА_686 ,
ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 ,
ОСОБА_916 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_1437 ,
ОСОБА_812 ) потерпілих, які відбувалися локально в межах одного сектору (вздовж
алейки, що веде від з`єднання з проїзною частиною вул. Інститутська в бік
Жовтневого палацу), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 22
до 30 хв.) та під час однієї і тієї ж події «Майдану» (відокремлений на відео
запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
епізод 8 «сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці двадцять вісім епізодів
мають спільну загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення
містить велику кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд
наголошує, що основна подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у
просуванні активістів «Майдану» від Жовтневого палацу по алейці, фіксація на
ній своїх позицій навпроти сніжної барикади, за якою перебували озброєні
співробітники РСП та інші озброєні правоохоронці, які, застосовуючи вогнепальну
зброю, діяли між собою спільно та злагоджено, намагаючись вогневим ураженням
зупинити таке просування активістів «Майдану». Таким чином, всі вказані
двадцять вісім епізодів, підкріплених цим загальним твердженням, слід
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд
відповідних подій.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_811 приблизно о 09 год. 29 хв. 21 сек. 20 лютого 2014
року, перебуваючи на алейці, що з`єднує Жовтневий палац із проїжджою частиною
вул. Інститутської в м. Києві (на фоні кінця зеленого паркану), під час
загострення протистояння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї отримав внаслідок
одного пострілу з нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62х39мм одне
вогнепальне прижиттєве кульове сліпе поранення грудей з ушкодженням серця і
правої легені (від якого і настала смерть потерпілого), при цьому: вхідна вогнепальна
рана була розташована на передній поверхні грудної клітини, від якої в напрямку
спереду назад, зверху до низу та зліва направо відходив рановий канал, який
закінчується оболонковою кулею в товщі поверхневих м`язів спини на рівні
нижнього краю правого десятого ребра по лопатковій лінії, а також чотири сліпих
поранень грудної клітини з аналогічним напрямком ранового каналу, які
утворилися внаслідок дії «вторинних» снарядів (елементів зруйнованої кулі,
елементів зруйнованої металевої перешкоди. Вогнепальне поранення грудей у
ОСОБА_907 має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для
життя. У момент отримання поранень потерпілий перебував у близькому до
вертикального положення (нахилений до переду), був звернутий передньою
поверхнею тіла до дульного зрізу зброї та сніжної барикади.
Вогнепальне сліпе поранення грудної клітини ОСОБА_1662
було завдано внаслідок одного пострілу з автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_31 ,
закріпленого за співробітником РСП ОСОБА_739 .
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
є доведеною поза розумним сумнівом причетність до вказаного поранення
потерпілого ОСОБА_907 конкретного співробітника РСП, який злагоджено разом з іншими
озброєними співробітниками РСП та правоохоронцями під час перебування за
сніжною барикадою з метою стримати просування вперед активістів застосовував
вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом
здійснення у даному випадку прицільного пострілу у напрямку скупчення людей
(відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8 (пункт 5.3.2 вироку).
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_811 разом з іншими
активістами поруч вчиняв конкретні дії, які становили чи могли бути оцінені
такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння з огляду на
взаємне розташування на місцевості, яке виключало можливість безпосереднього
контакту конфліктуючих сторін, більш того ОСОБА_811 намагався покинути небезпечну
зону, відступаючи назад, відтак, законні підстави для застосування у даному
випадку вогнепальної зброї з боку працівників правоохоронних органів були явно
відсутні.
Задля повноти оцінок даний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 ,
ОСОБА_1429 , ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 ,
ОСОБА_930 , ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_691 ,
ОСОБА_686 , ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі (
ОСОБА_1436 , ОСОБА_916 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 ,
ОСОБА_1437 , ОСОБА_812 ) потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами
оцінки доказів за ними у своїй сукупності додатково викладені у вироку за
результатами дослідження останнього за часом з наведених епізодів - загибель
ОСОБА_1279 .
5.4.67. За епізодом
поранення ОСОБА_445 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_690 показав, що з 22 по 26 січня 2014 року приймав
участь в акціях протесту в м. Києві з причин прийняття диктаторських законів 16
січня, які обмежували права і свободи людей та дозволяли Президенту узурпувати
владу. Після скасування цих законів повернувся до дому. Будучи обуреним подіями
18 лютого 2014 року, звечора наступного дня знову приєднався до акцій протесту
на «Майдані» у складі Хмельницької сотні від ВО «Свобода», яка розміщалася в
приміщенні КМДА. Він був знайомий з іншими членами сотні ОСОБА_2874, ОСОБА_2934
, ОСОБА_2908 та ОСОБА_2935 , останній був сотник. Близько 07 год. ранку 20 числа
за загальним підйомом всі прокинулися і рушили на «Майдан», сотня залишилася
охороняти КМДА. Однак, після короткого інструктажу з боку сотника близько 09
год. по тривозі сотня також прибула на «Майдан», оскільки було повідомлення про
спроби штурму. З боку вул. Хрещатик вони по сходах піднялися до Жовтневого
палацу, зліва горів автобус, на зустріч зносили поранених. Перебуваючи біля
Жовтневого палацу, чув від інших активістів, що стріляють з готелю «Україна»,
але цього не бачив, хоча звуки пострілів лунали доволі часто, а колони над
центральним входом до цієї будівлі були обстріляні з усіх боків, на місці люди
зібрали багато автоматних гільз калібру 7,62 мм. У подальшому вздовж провулку,
який вів від Жовтневого палацу в напрямку до станції метро «Хрещатик»,
просунувся далі до зеленого забору, де перебувала група людей близько 20 осіб.
З того місця він бачив 5- 6 правоохоронців у чорному одязі та шоломах, які
перебували за сніжною барикадою (ліва частина) і звідти стріляли, змінювали
позиції, перебігаючи через розрив у барикаді на ту чи іншу сторону. Він у
складі невеликої групи (до 10-ти осіб) по трохи просувався вперед, хоча лунали
постріли, а кулі свистіли над головою. Пізніше до них приєднався активіст із
Державним Прапором з написом «Хмельницький» - ідентифікований за результатами
судового розгляду потерпілий ОСОБА_1666 . Він, потерпілий, був у другому ряду,
прикривав міліцейським щитом голову того, хто йшов по переду, і раптом зліва
від нього почали падати активісти - з початку ОСОБА_2844 , хтось крикнув:
«снайпер зліва», потім ОСОБА_2930 та ОСОБА_2936
, а ОСОБА_1667 почав відступати спиною назад, але був також скошений кулею.
Він, потерпілий, вибіг з-під щита, але був також поранений. Він впав, намагався
відповзти від лінії вогню, але відчув поряд собою новий постріл, тому припинив
рухи і став видавати із себе мертвого. Постріли не зупинялися, але вже біля
себе він їх не чув. Коли щільність пострілів зменшилася, його інші активісти
довели до Жовтневого палацу, потім на ношах донесли до КМДА, звідки забрала
швидка медична допомога. В лікарні його прооперували і 21 лютого відправили на
лікування до Польщі, де продовжив лікування до 30 березня 2014 року.
Як також уточнив потерпілий ОСОБА_690 : - під час
вказаних подій він був одягнутий у мотоциклетний чорний з білими та червоними
смужками шолом із скляним забралом, сині джинси, синьо-сіру лижну куртку, на
ногах стальні щитки до колін; - за готелем «України» у зв`язку із
застереженнями активістів спостерігав деякий час, але крім журналістів із
камерами інших осіб зі зброєю там не бачив; - метою просування вперед було
бажання відтіснити правоохоронців від снігової барикади, яка раніше належала
активістам; - про те, що поруч загинули саме ОСОБА_2844 , ОСОБА_2930 , ОСОБА_2932
та ОСОБА_2846 , дізнався пізніше, на той час цих осіб не знав, вони загинули,
оскільки відійшли ліворуч від щитів і дали себе виявити; - у тих, хто
прикривався щитами від сніжної барикади, яка була в 40-а метрах, залишалася
надія вижити, але не довго, на це вказували дірки в щитах на рівні голови; -
дірки в щитах були як круглі, так і овальні, що вказувало на декілька напрямків
ведення вогню, цим сектором могла охоплюватися і сніжна барикада, і будівля
клубу КМУ; - коли його, потерпілого, поранили в ліву ключицю, він нахилившись
над головою ОСОБА_2846 у бік снігової
барикади, лівою рукою тримав щит, а правою - намагався взяти за комір ОСОБА_2846
, щоб його відтягнути, куля пройшла скрізь щит, залишивши його уламки в тілі і
до тепер, враховуючи напрямок ранового каналу трохи зверху вниз та нахил його
корпусу вперед - стріляти в нього могли саме зі сніжної барикади; - зброї на
«Майдані» не бачив і факти її використання з боку протестуючих не відомі; -
застосоване насильство до правоохоронців було відповіддю на надзвичайно
жорстокі дії їх самих; - він принципово проти насилля, якщо б 18 лютого 2014
року правоохоронці діяли як правоохоронці, без залучення «титушок», їх дії були
б зрозумілі, а залучення таких осіб було ганебним, ранком 20 лютого, коли були
поранені правоохоронці, треба було розібратися, хто вчинив цю провокацію, а не
вбивати людей.
Показання потерпілого узгоджуються з даними протоколів
тимчасового доступу до речей і документів та їх огляду з додатками
до них, проведеного на підставі ухвали слідчого судді (т. 63 а. 48-50), згідно
з якими абонент номеру телефону …НОМЕР_346( ОСОБА_690 ) протягом ранку 20
лютого 2014 року перебував в зоні дії базової станції оператора - м. Київ, від
перехрестя вул. Прорізної та Грінченка в напрямку станції метро «Хрещатик», а
після 10 год. - в зоні дії базової станції оператора - м. Київ, Бессарабський
ринок.
Крім того, наведені вище показання потерпілого в цілому
узгоджуються з даними, які містять схеми місця його поранення складені
ним власноруч під час допитів (т. 61 а. 165, 171) та безпосередньо досліджені
судом протокол слідчого експерименту від 10 вересня 2015 року з
додатками (фото таблиці) (т. 61 а. 178-183), з уточненням, яке потерпілий
зробив в суді, що місце його поранення було на провулку метрів за 40 від
сніжної барикади, де цей провулок ще не з`єднувався з вулицею Інститутська,
стріляли в нього з боку сніжної барикади.
Суд вважає таким, що не підлягає задоволенню клопотання
сторони захисту про визнання недопустимим доказом даних, які містить протокол
слідчого експерименту щодо джерела здійснення пострілу в потерпілого - сніжна
барикада, оскільки саме задля перевірки цієї обставини безпосередньо на місці
події і проводилася вказана слідча дія. Що ж стосується достовірності її
результатів, то висновок з цього приводу суд зробить на підставі аналізу всієї
сукупності зібраних у справі доказів у їх взаємозв`язку.
Згідно з дослідженими судом карткою виїзду швидкої
медичної допомоги № 563, заявами ОСОБА_1668 , який ідентифікований
шляхом дослідження копії його паспорту (т. 61 а. 128-130, 137, 142, 146-148,
151, 155-156, 186, 202) про факт отримання 20 лютого 2014 року близько 10 год.
під час проведення акцій протесту на вул. Інститутській в м. Києві
вогнепального поранення лівого плечового суглобу, внаслідок чого отримав
тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому ключиці та лопатки зліва,
останнього визнано потерпілим в межах даного кримінального провадження
Потерпілий ОСОБА_690 уточнив, що саме поранення отримав
приблизно о 09 год. 15 - 25 хв. і цей час є більш точним.
Відповідно до копії журналу обліку речей хворих
КМКЛ № 12, листа КМКЛ № 12 від 05 жовтня 2015 року № 015-789, довідки
про вартість лікування, виписки із медичної картки стаціонарного хворого
№ 2687, ОСОБА_1668 близько 11 год. 15 хв. було доставлено до КМКЛ № 12 з
вогнепальним пораненням лівого надпліччя з переломом ключиці та тіла лопатки, в
ході первинної хірургічної обробки рани у нього із рани було видалено два
металеві предмети розмірами 3,0 х 1,0 см та 1,0 х 0,5 см, подальша доля яких
невідома (т. 61 а. 208-209, 211-213).
Згідно дослідженого в судовому засіданні судом присяжних висновку
судово-медичної експертизи № 754/Е від 16 травня 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_1270 (т. 61 а. 217-220), у ОСОБА_1668 20 лютого 2014 року при
зверненні за медичною допомогою було виявлено відкрите вогнепальне поранення
лівого плечового суглобу у вигляді уламкового перелому дистальної третини
ключиці та акроміального відростка лопатки зі зміщенням уламків. Дане
ушкодження утворилося внаслідок однократної дії тупого предмету - кулі приблизно
20 лютого 2014 року. Вказане відкрите вогнепальне поранення лівого плечового
суглобу відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості.
Зазначений висновок експертизи узгоджується з дослідженим
судом висновком судово-медичної експертизи № 567 від 23 червня 2014 року,
яку провів експерт ОСОБА_1669 (т. 61 а. 226-228), відповідно до якого ОСОБА_690
отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого вогнепального поранення з
ушкодженням лівої ключиці, лівої лопатки та дельтовидного м`язу, що могли
утворитися 20 лютого 2014 року внаслідок пострілу з вогнепальної зброї. Під час
отримання тілесних ушкоджень потерпілий міг перебувати у вертикальному чи
близькому до такого положенні. Крім того, виявлений у ОСОБА_690 09 квітня 2014
року перелом лівої плечової кістки не пов`язаний з подіями 20 лютого 2014 року.
У висновку експерта № 567 наведено подану на дослідження
медичну документацію за даним епізодом походженням із-за кордону у належному
перекладі, який був прийнятний для судового експерта, що суд визнає достатнім
для того, щоб визнати відомості, які вона містить, а також похідні від неї
докази допустимими для цілей даного провадження. Будь-яких заяв з боку сторін
провадження про бажання ознайомитися з вказаною медичною документацією
матеріали справи не містять.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 97/ц
від 11 грудня 2014 року сліди на сорочці ОСОБА_1668 , яку він добровільно
видав, могли утворитися при глибокому травмуванні тіла чоловіка, кров якого
відноситься до групи О(І) системи АВО, в тому числі і самого потерпілого
ОСОБА_1668 (т. 61 а. 233-235).
Відповідно до досліджених в судовому засіданні протоколів
огляду виданого потерпілим одягу (джемпер і сорочка) від 21 листопада 2014
року та 10 вересня 2015 року з додатками (фотоматеріали) (т. 62, а. 27-33,
39-42), також висновку медико-криміналістичної експертизи № 244-МК від 21
вересня 2015 року з додатками (т. 62 а. 1-10), вогнепальні вхідні та
вихідні пошкодження на згаданих джемпері та сорочці за своєю локалізацією
співпадають між собою та з вогнепальними ушкодженнями на тілі потерпілого.
Наявність сполук міді тільки з внутрішньої сторони по краям вогнепального
вхідного пошкодження на джемпері і більша інтенсивність забарвлення сполуками
свинцю з внутрішньої сторони по краям вогнепального вхідного пошкодження на
джемпері викликано зворотнім реактивним викидом часток зруйнованого
вогнепального снаряду, руйнування якого відбулося при ушкодження ключиці і
лопатки потерпілого ОСОБА_1670 . Наявність слідів сполук міді і свинцю вказує
на застосування оболонкової кулі.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
комісійної судово-медичної експертизи № 183-2015/о від 14 грудня 2015 року (т. 62 а. 13-21), яку провели експерти
ОСОБА_940 , ОСОБА_941 і ОСОБА_942 на підставі дослідження висновків попередніх
експертиз, протоколу слідчого експерименту та його відеозапису, комісія
експертів дійшла висновків, що ОСОБА_690 саме 20 лютого 2014 року отримав одне (внаслідок
одного пострілу) наскрізне вогнепальне поранення: вхідна вогнепальна рана
розташована на передній поверхні ділянки лівого плечового суглобу, від якої в
напрямку спереду назад відходив рановий канал, який закінчувався вихідною
вогнепальною раною на задній поверхні ділянки лівого плечового суглобу.
Характер даного поранення (наскрізне з ушкодженням кісткових структур),
з урахуванням застосування з боку потерпілого перешкоди - «металевого щита» із
віддзеркаленням на дані судово-медичної експертизи одягу (наявність слідів
сполук міді і свинцю в ділянках вхідних пошкоджень) та дані наданої медичної
документації (наявність численних сторонніх тіл металевої щільності різних
розмірів та непевної форми в ділянці лівого плечового суглобу), вказують на те,
що вище згаданий постріл був зроблений з неблизької дистанції з нарізної
вогнепальної зброї, можливість пере-бування
потерпілого у положенні/позі, на що останній посилається під час проведення з
ним слідчого експерименту корелює із наявними судово-медичними даними.
Висновок комісії експертів № 209-2015/о щодо ситуаційних
обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на місцевості потерпілого та
особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому міг перебувати стрілок) та
інших даних у сфері балістики (здійснення пострілу в потерпілого із зброї
калібру 7,62мм, що сформу-льоване у формі припущення), який оцінено експертами
лише як можливий) через їх не підтвердження балістичними чи криміналістичними
дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає недопустимими
доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку. Відтак,
враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням доводів та
мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього приводу
виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість - суд
виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Як видно з досліджених під час судового розгляду судом
присяжних даних, які містить відеозапис «ОСОБА_2931 _film_new», наданого
з дотриманням процедури відкриття потерпілим ОСОБА_1232 (диск Verbatim DVD-R
…50582 - т. 8 а. 130), на 01 хв. 53 сек. запису потерпілий ОСОБА_690
ідентифікує себе у другому ряду у мотошоломі між двома чоловіками у зелених
військових касках.
Відповідно до дослідженого судом присяжних протоколу
огляду документів від 29 травня 2014 року з додатком (фотографія), в ході
огляду компакт-диску «MAXELL CD-R 700 mb/80min lip to 52x compact disc
Recordable», на ньому було виявлено фотографію, на якій зафіксовано, як
пораненого ОСОБА_1668 несуть на ношах по території Майдану Незалежності (т. 62
а. 22-25).
Відповідно до дослідженого судом присяжних протоколу
огляду від 10 вересня 2015 року, в ході якого було оглянуто наданий
ОСОБА_1671 (т. 52 а. 167-173) оптичний DVD-R диск з наявним на ньому відеофайлом
«Інститутська 20 лютого. Вбивство майданівців.mp4» (т. 62 а. 34-37), який
також було безпосередньо досліджено судом, встановлено, що на вказаному відео
зафіксовано події, які відбува-лись зранку 20 лютого 2014 року на вул. Інститутській
в м. Києві, при цьому відео-зйомка велась з поверхів готелю «Україна». Згідно з
коментарями потерпілого ОСОБА_1668 на 16 хв. 23 сек. запису його вперше
зафіксовано у момент, коли він приєднався до групи активістів зі сторони
Жовтневого палацу. На дорозі перед ОСОБА_1671 , який сидить навприсядки, лежить
металевий щит, який він в послідуючому підбирає. На 17 хв. 08 сек. запису
зафіксовано металевий бар`єр, який тягнули перед ним перший ряд активістів. На
17 хв. 16 сек. запису із-за дерева з`являється потерпілий в мотошоломі та
захисних металевих накладках на ногах знизу до колін. Далі, на 17 хв. 34 сек.
запису видно, як ОСОБА_690 сидить позаду осіб, попереду яких знаходиться
металевий бар`єр (на голові у нього при цьому вдягнений чорний мотошолом із прозорим
забралом, який дає відблиски, куртку із блакитними вставками на верхній
частині). Згодом, на 18 хв. 12 сек. зафіксовано, як ОСОБА_690 починає йти у
другому ряді за особами, які сунуть перед собою металевий бар`єр, та тримає при
цьому над головою металевий щит, чути зростаючу інтенсивність пострілів.
Під час дослідження вказаного відеозапису потерпілий
ОСОБА_690 додатково пояснив, що дійсно в діях правоохоронців 20 лютого 2014
року не було ознак штурму, але активісти мали намір зайняти позиції подалі від
Майдану Незалежності, щоб убезпечитися від штурму в подальшому, звісно,
повернення активістів назад в район Жовтневого палацу усунуло б небезпеку бути
пораненим, але це могло бути тимчасово, оскільки справжні наміри правоохоронців
відомі на той час не були. Протистояння за інтенсивністю застосування
насильства, його жорстокістю у лютому 2014 року істотно відрізнялося від
січневого в гіршій бік. Як би він міг передбачити такий супротив, то не повів
як колишній військовий своїх підлеглих під кулі, намагався б досягнути
поставленої мети іншим шляхом.
Як видно з досліджених під час судового розгляду судом
присяжних даних, які містить відеозапис «47 _ 20.02.2014», наданого з
дотриманням процедури відкриття потерпілим ОСОБА_1232 (диск Verbatim DVD-R
…50582 - т. 8 а. 130), починаючи з 02 хв. 16 сек. запису зафіксовано, як
ідентифіковані потерпілим ОСОБА_690 активісти ОСОБА_2844 , за ним ОСОБА_2930 ,
а за ними ОСОБА_2932 та потім ОСОБА_2846 почергово в короткий проміжок часу,
перебуваючи наприкінці провулку, що йде від Жовтневого палацу, отримують
смертельні поранення, перебуваючи в спільній з потерпілим ОСОБА_1671 групі
осіб, лівіше від нього, що повністю узгоджується з показаннями останнього та
ідентифікацією вказаних осіб з боку автора цього відео, яка відображена у
пояснювальних написах. При цьому, ОСОБА_690 перебуває у положенні сидячи, над
головою тримає щит, а коли падає ОСОБА_1667 на спину, опускає щит у лівій руці
і дивиться на останнього (02 вх. 38 сек. запису). Також, як видно з довідкової
інформації, яка супроводжує вказане відео, події поранень згаданих осіб
розпочалися 20 лютого 2014 року з 09 год. 28 хв. 32 сек. і тривали менше
хвилини.
Під час повного перегляду судом відео під назвою
«ruw_Jan_in_oorlog_ MAIDAN_20_februari_2014», наданого з дотриманням
процедури відкриття представником потерпілих ОСОБА_661 (т. 109 а. 18а),
встановлено, що саме воно, починаючи з 11 хв. 24 сек. запису є першоджерелом
для сюжетів відео «47 _ 20.02.2014» та повноцінно фіксує рух ОСОБА_690 в
описаному одязі за закінченням зеленого паркану з написом «Хмельничани вже
тут» ( ОСОБА_690 підіймає щит над своєю головою і продовжує рух вперед за
групою активістів), на 11 хв. 32 сек. запису присідає у складі цієї групи на
алейці, на 12 хв. 24 сек. запису оглядається вліво на ОСОБА_907 (09 год. 29 хв.
21 сек.), а потім намагається відбігти назад в бік Жовтневого палацу і падає,
спираючись на праву руку (12 хв. 29 сек. запису - (09 год. 29 хв. 29 сек.), що
повністю узгоджується з показаннями самого потерпілого.
Зважаючи на дані повністю переглянутого під час судового
розгляду відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 20853-1100
(20.02.2014)» (т. 90 а. 40), на екрані 3/2 якого відтворено відеозапис
«ruw_Jan_in_oorlog_ MAIDAN…» у вказаній частині, час поранення ОСОБА_690
становить з 09 год. 29 хв. 21 сек. - коли він обернувся до ОСОБА_907 , до 09
год. 29 хв. 29 сек., коли зафіксовано падіння ОСОБА_690 під час його руху назад
до Жовтневого палацу. Під час отримання поранення, з огляду на локацію
зафіксованої на відео місцевості та показання самого потерпілого ОСОБА_690 ,
він був звернутий передом в бік сніжної барикади та корпусом нахилений вперед у
тому ж напрямку над ОСОБА_2846 ИМ, лівою рукою тримав щит, а правою - намагався
взяти його за комір.
Під час оцінки досліджених в судовому засіданні доказів
за цим епізодом вказані дані як сторона захисту, так і сторона обвинувачення, у
даному випадку консолідовано, проігнорували: захист традиційно наполягав на
тому, що відео фіксації обставин поранення даного потерпілим немає, а прокурор
- що час такого поранення охоплює період з 09 год. 18 хв., коли бійці РСП ще
утримували позицію на дальньому куті будівлі Жовтневого палацу, до 10 год. 00
хв., тобто після проведеної пів години по тому евакуації пораненого
потерпілого, що суд визнає неприйнятним.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом загибелі
ОСОБА_690 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом поранення ОСОБА_2862 . (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
«сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою
від Жовтневого палацу не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями, скритий характер обстрілу
правоохоронців за сніжною барикадою потребував відповідного реагування, яке
зовсім не передбачало необхідність здійснення ними вогневого впливу на всіх активістів
«Майдану», відсутність якого у подальшому у певні періоди часу в жодний спосіб
не збільшувало загрозу для життя та здоров`я правоохоронців.
Епізод поранення ОСОБА_1668 у цій справі входить до числа
двадцяти восьми епізодів поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_1429 ,
ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 ,
ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_691 , ОСОБА_686 ,
ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 , ОСОБА_916 ,
ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 , ОСОБА_1437 ,
ОСОБА_812 ) потерпілих, які відбувалися локально в межах одного сектору (вздовж
алейки, що веде від з`єднання з проїзною частиною вул. Інститутська в бік
Жовтневого палацу), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 22
до 30 хв.) та під час однієї і тієї ж події «Майдану» (відокремлений на відео
запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
епізод 8 «сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці двадцять вісім епізодів
мають спільну загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення
містить велику кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд
наголошує, що основна подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у
просуванні активістів «Майдану» від Жовтневого палацу по алейці, фіксація на
ній своїх позицій навпроти сніжної барикади, за якою перебували озброєні
співробітники РСП та інші озброєні правоохоронці, які, застосовуючи вогнепальну
зброю, діяли між собою спільно та злагоджено, намагаючись вогневим ураженням
зупинити таке просування активістів «Майдану». Таким чином, всі вказані
двадцять вісім епізодів, підкріплених цим загальним твердженням, слід
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд відповідних
подій.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_690 20 лютого 2014 року, приблизно о 09 год. 29 хв. з
21 до 29 сек., перебуваючи на алейці, що з`єднує Жовтневий палац із проїжджою
частиною вул. Інститутської в м. Києві (на фоні кінця зеленого паркану), під
час загострення протистояння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї, отримав одне
наскрізне вогнепальне поранення лівого плечового суглобу, що відноситься до
тілесного ушкодження середньої тяжкості, при цьому: вхідна вогнепальна рана
була розташована на передній поверхні ділянки лівого плечового суглобу, від
якої в напрямку спереду назад відходив рановий канал, який закінчувався
вихідною вогнепальною раною на задній поверхні ділянки лівого плечового
суглобу. Постріл був зроблений з неблизької дистанції з нарізної вогнепальної
зброї снарядом, до складу якого входили сполуки міді, в момент поранення
потерпілий був звернутий передньою поверхнею тіла до дульного зрізу зброї та
сніжної барикади, розташованої вверху поперек вул. Інститутська.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Однак,
безспірно доведеним є те, що вогнепальне поранення було завдано ОСОБА_690 з
території, на якій саме в цей час перебували озброєні співробітники РСП та інші
працівники правоохоронних органів, які злагоджено разом під час перебування за
сніжною барикадою з метою стримати просування вперед активістів застосовував
вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом
здійснення у даному випадку прицільного пострілу у напрямку скупчення людей
(відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8 (пункт 5.3.2 вироку).
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_690 разом з іншими
активістами поруч вчиняв конкретні дії, які становили чи могли бути оцінені
такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння з огляду на
взаємне розташування на місцевості, яке виключало можливість безпосереднього
контакту конфліктуючих сторін, відтак, законні підстави для застосування у
даному випадку вогнепальної зброї з боку працівників правоохоронних органів
були явно відсутні.
Задля повноти оцінок даний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 ,
ОСОБА_1429 , ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 ,
ОСОБА_930 , ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_691 ,
ОСОБА_686 , ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 ,
ОСОБА_916 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 ,
ОСОБА_1437 , ОСОБА_812 ) потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами
оцінки доказів за ними у своїй сукупності додатково викладені у вироку за
результатами дослідження останнього за часом з наведених епізодів - загибель
ОСОБА_1279 .
5.4.68. За епізодом загибелі
ОСОБА_407 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_781 показав,
що його батько ОСОБА_1437 - вчитель фізики завжди активно висловлював свою
громадську позицію, був головою Старокостянтинівської
міської організації ВО «Свобода», помічником-консультантом
народного депутата України ОСОБА_1672 , а тому після побиття студентів 30 листопада 2013 організовував акції протесту в
Староконстантинові на підтримку «Майдану», закликав їхати на «Майдан» до Києва,
сам брав активну участь в акціях «Майдану», періодично з цією метою
відвідував ОСОБА_1268 , входив до 1-ої Хмельницької сотні ВО «Свободи», яка
розміщувалася в Жовтневому палаці за домовленістю із керівництвом останнього і
складалася з членів партії з різних районів області. Більшість сотень «Майдану»
формувалися за територіальним принципом для кращої комунікації. В останнє до
Києва батько приїхав у другій половині 19 лютого 2014 року, реагуючи на
жорсткий розгін «мирної ходи» на передодні, загибель під час цих подій друга -
ОСОБА_1673 , поранення ОСОБА_1674 та інших. Крім того, 18 лютого ввечері в
Жовтневому палаці працівниками міліції в підвалі була заблокована група
активістів, один з них був знайомий батька ОСОБА_1675 , який з батьком
спілкувався телефоном. За допомогою втручання групи народних депутатів тих
людей довелось визволити. Батько дуже переживав з цього приводу, а тому 19
лютого знову був у ОСОБА_1289 , хоча такої поїздки не планував. 20 лютого о 09
год. 29 хв. його самого було смертельно поранено під час евакуації іншого
пораненого навпроти центрального входу до будівлі ОСОБА_794 палацу. Особисто
він спілкувався з батьком останній раз телефоном 19 лютого 2014 року приблизно
о 22 год., батько повідомив, що добиралася до Києва важко, об`їздили кордони,
розмістилися на третьому поверсі КМДА, на той момент на «Майдані» все було
спокійно - був день жалоби по загиблих, вони домовилися зустрітися на ОСОБА_828
. Ранком біля 09 год. 20 лютого, перебуваючи на роботі і готуючись до зустрічі
з батьком, він, потерпілий, через новини дізнався про відновлення протистояння
між активістами та правоохоронцями, тому відразу направився на «Майдан»,
зв`язку з батьком вже не було. На «Майдан» він потрапив біля 10 год. 30 хв.,
тоді вперше з номеру телефону батька йому відповіли, невідома особа, назвавшись
працівником міліції, повідомила, що батько загинув. Він довго шукав батька,
перевіряв інформацію про його смерть, дізнався, що мати в останнє мала з ним
розмову о 06 год. 30 хв. ранку, на далі ввечері у морзі на Оранжерейній вулиці
з ним було проведено в присутності понятих впізнання тіла батька, який був
вдягнений у домашню сорочку в зелено-чорну клітинку. Наступного дня на підставі
дозволу на поховання тіла батька його було транспортовано на батьківщину, де
відбулося поховання.
Як далі показав потерпілий, через декілька днів у новинах
каналу « ІНФОРМАЦІЯ_18 » з ОСОБА_1676 було оприлюднений короткий відеозапис
евакуації смертельно пораненого батька до готелю «Козацький», саме з цього і
почався його власний пошук матеріалів. Під час досудового розслідування його
неодноразово допитували, він активно надавав слідству віднайдені особисто та за
допомогою групи в соціальних мережах родин загиблих на «Майдані» відеоматеріали
тих трагічних подій - відео каналів «1+1», «Свобода», фото угорця ОСОБА_1677
тощо. Активно з цього приводу він спілкувався із сестрою загиблого ОСОБА_1678
(повідомила про групу в соцмережах), батьком загиблого ОСОБА_1679 (повідомив
про необхідність ознайомлення зі справою), батьком загиблого ОСОБА_1680
(повідомив про очевидця ОСОБА_1681 , який евакуював пораненого батька), медиком
«Майдану» ОСОБА_783 (організатор групи «18-20 лютого», який мав у своєму розпорядженні
оригінали відеозаписів ОСОБА_784 з фіксацією обставин поранення батька, на
цьому відео вдалося ідентифікувати батька, ОСОБА_1681 , лікаря ОСОБА_1682 ,
який надавав батькові першу медичну допомогу). Вдалося встановити й інших осіб,
які надавали батькові медичну допомогу - це ОСОБА_2937 та ОСОБА_1683 , які
повідомили, що спочатку поранений батько тримався, але раптово йому стало гірше
і врятувати його не вдалося. Також вдалося віднайти відео шикування ранком 20
лютого Хмельницької сотні перед будівлею КМДА - це відео надав учасник тих
подій, член сотні ОСОБА_1684 . На відео зафіксовано, як після інструктажу 32
особи з цієї сотні рушили на вул. Інститутська, у подальшому 12 з них зазнали
тяжких поранень, а двоє (батько та ОСОБА_1685 ОСОБА_2930 ) - загинули. Є відео
як батько здійснював евакуацію поранених разом із сотником ОСОБА_1686 , їх
прикриває круглим щитом ОСОБА_1687 . Коли батько (другий зліва) ніс пораненого
біля центрального входу (колони) Жовтневого палацу разом з ОСОБА_1688 (перший
зліва), ОСОБА_1689 (перший справа) та ще однією невідомою особою (другий
справа), попереду несли вже пораненого ОСОБА_1513 , а позаду - ОСОБА_2900 . У
цей момент батька і поранили в спину, коли він був звернутий спиною до сніжної
та бетонної барикад, був нахилений вперед під тяжкістю пораненого.
Синхронізація цього відео з іншим вказує на те, що саме в цей час саме
працівник «Беркуту» у чорній формі із жовтою пов`язкою на руці, перебуваючи за
сніжною барикадою, здійснює шість пострілів у напрямку батька. Всі відео та
фото долучались ним до матеріалів слідства.
Як також уточнив потерпілий ОСОБА_781 на запитання
сторін: - метою протесту з боку батька було бажання у мирний спосіб відстояти
свої переконання, як це він робив під час податкового та мовного протестів,
хотів зміни в державі, виступав проти застосування сили до студентів,
диктаторських законів 16 січня, сотня в цілому брала участь у пікетуванні
органів влади, судів задля контролю над їх діяльністю, в охороні лікарень, де
були активісти, охороні барикад «Майдану» задля унеможливлення проникнення
провокаторів тощо, взагалі члени ВО «Свобода» були активними учасниками тих
подій; - досягти своєї мети батько не бажав шляхом насильницької зміни влади,
він вважав, що дострокові вибори вирішать всі проблеми; - він, потерпілий,
особисто також відвідував «Майдан», вогнепальної чи холодної зброї в активістів
не бачив; - на момент поранення батько мав на собі темні джинси, зелену каску,
шкіряну куртку, маску світло-синього кольору, чорні черевики та сріблясті щитки
на ногах, рукавиці, в руках тримав дерев`яну палицю, ідентифікуючою була
сорочка, яку батько носив вдома та синя спортивна кофта з кольоровими
вставками; - ціною 48 життів та поранень сотень людей в країні відбулися зміни,
які дозволять жити краще; - правоохоронці у ситуації, що склалася, мали право
себе захищати із застосуванням сили з підстав і в межах передбачених законом,
від осіб, які становили для них реальну загрозу і мали при собі вогнепальну
зброю, з іншого боку, люди також мали право за Конституцією захищати своє життя
та здоров`я від нападу, поява працівників міліції у повному екіпіруванні під
час захоплення ними будівлі Жовтневого палацу 18 лютого 2014 року становила
таку загрозу для активістів, які там перебували на законних підставах,
домовившись з керівництвом цього закладу, особливо тоді, коли частина з них
була заблокована, адже вихід правоохоронців за межі своїх повноважень створює
небезпеку для людей, стосовно яких вони діють у такий спосіб; - номер телефону,
яким користувався батько під час подій 20 лютого 2014 року …50-44.
Згідно з дослідженими судом заявами ОСОБА_286 від 21 лютого 2014 року, ОСОБА_1690
від 27 лютого 2014 року, вони просили в межах досудового розслідування,
розпочатого 20 лютого 2014 року за фактом виявлення трупу ОСОБА_772 , залучити
до даного кримінального провадження як потерпілих через те, що 20 лютого 2014
року, перебуваючи в м. Києві по вул. Інститутська, їх батько та чоловік
відповідно - ОСОБА_1437 отримав вогнепальне поранення грудей, а також отримали
дозвіл на поховання (т. 102 а. 58, 177, 185, 192-194).
Родинні стосунки загиблого ОСОБА_772 та членів його
родині - потерпілих ОСОБА_286 та ОСОБА_1690 підтверджені дослідженими судом особистими
документами на вказаних осіб та показами в суді потерпілого ОСОБА_286 (т.
102 а. 178, 197-203).
Як видно з дослідженого судом протоколу огляду від 20
лютого 2014 року, в салоні карети швидкої медичної допомоги було виявлено
тіло ОСОБА_772 , який був доставлений з Майдану Незалежності з-під будинку
Головпоштамту з вогнепальним пораненням грудей (рана в лівому підребер`ї до 2
см), одягнутий в чорну шкіряну куртку, синю спортивну олімпійку, сорочку в
клітинку, сині джинси, коричневі черевики та білу футболку, також при загиблому
виявлено посвідчення помічника-консультанта народного депутата ОСОБА_1691 , два
жерстяні сріблясті щитки овальної форми розміром 45х20 см, які частково
перев`язані скотчем та інші особисті речі, які в подальшому були оглянуті
слідчим, що було оформлено дослідженими судом окремими протоколами огляду
(т. 102 а. 62-69, 127-153, 183).
Як вбачається із досліджених в судовому засіданні висновку
експертизи вказаного вище одягу ОСОБА_772 № 266-МК від 17 липня 2014 року,
яку провела експерт ОСОБА_1170 (т. 102 а. 110-119), протоколу огляду (т.
102 а. 154-170), на курточці, спортивні кофті, сорочці та фуфайці виявлено по
два пошкодження, а саме, на тільній та передніх поверхнях по одному, які
співпадають за локалізацією як між собою на всіх шарах одягу, так і з ранами на
тілі потерпілого. Пошкодження на спинках всіх шарів одягу є вогнепальними
кульовими вхідними (на верхніх шарах одягу пасок обтирання діаметром 0,7 см),
що утворені від пострілу з нарізної вогнепальної зброї снарядом, до складу
якого входили сполуки міді, з неблизької дистанції. Пошкодження на передніх
поверхнях всіх шарів одягу є вогнепальними кульовими вихідними, що утворені від
такого ж пострілу. Дані про тип і лінійні розміри снаряду, а також зразок
(модель) зброї в пошкодженнях на одязі відсутні. Відповісти на інші питання не
виявилось можливим.
Під час дослідження цих документів, а також портретного
фото, потерпілий впізнав як самого батька, так і його одяг та речі
(телефон). Частково ці речі були повернуті потерпілому за його заявами (т. 102
а. 171-174, 184, 195).
Відповідно до висновку комплексної судової трасологічної,
балістичної та хімічної експертизи № 4325/4326… від 10 грудня 2014 року на
одежі ОСОБА_772 виявлені залишки легкозаймистого нафтопродукту - бензину, однак
встановити їх локалізацію не видалось можливим (т. 103 а. 48-50).
Згідно з матеріалами тимчасового доступу за
рішенням суду до інформації з приводу телефонних з`єднань абонента зв`язку
….5044 (т. 102 а. 244-245; т. 103 а. 1-8), останній 20 лютого 2014 року в
період часу з 06 год. 23 хв. до 11 год. 43 хв. мав 20 телефонних з`єднань,
перебуваючи у зоні дії ретрансляційних веж стільникового зв`язку, розташованих
в м. Києві, зокрема: Бессарабська площа; від перехрестю вул. Прорізної та
Грінченко в напрямку ст. м. «Хрещатик»; від перехрестю вул. В. Житомирської і
Володимирської в напрямку ст. м. «Золоті Ворота»; від перехрестю вул. Прорізної
та Грінченко в напрямку ст. м. «Золоті Ворота».
Як видно з листа Центру ЕМД та МК м. Києва від 06
березня 2014 року № 349/5 (т. 103 а. 42-43), за даними реєстрації викликів
базою даних АІДС «Швидка медична допомога» 20 лютого 2014 року до ОСОБА_772 був
здійснений виїзд бригади швидкої медичної допомоги за № 600.
Відповідно до досліджених судом присяжних лікарського
свідоцтва про смерть № 609, висновку судово-медичної експертизи від 18
березня 2014 року № 609, яку провів експерт ОСОБА_1218 (т. 102 а. 83-96,
196), в ОСОБА_772 виявлено: - рана № 2, що розташована на спині, в
поперековій ділянці зліва та на висоті приблизно в 123 см від підошов стоп - є
вхідною (0,3х0,5 см) кульовою вогнепальною раною, на що вказує обідок
осадження, дефект «мінус тканина» та округла форма. Від рани йде рановий канал
ззаду-наперед, дещо зліва-направо та знизу уверх (перепад по висоті 26 см), та
закінчується раною № 1 - розташована на передній поверхні черева на
висоті приблизно в 149,5 см від підошов стоп - є вихідною (1,2х2) кульовою
вогнепальною раною, на що вказує щілинна форма та інші ознаки; - недокрів`я
внутрішніх органів, кров в порожнині очеревини близько 1600 мл, крововиливи під
ендокардом лівого шлуночка серця. Рановий канал має довжину 30,5 см та
пошкоджує по ходу шкіру, м`язи та внутрішні органи (третій поперековий хребець,
м`які тканини за очеревинного простору зліва, брижу поперечної товстої кишки,
шлунок, очеревину черева). Ці прижиттєві ушкодження утворилися від дії вогнепального
снаряду при пострілі з вогнепальної зброї. Наскрізне кульове вогнепальне
поранення черева з ушкодженням внутрішніх органів має ознаки тяжкого тілесного
ушкодження за небезпекою для життя, від якого настала смерть ОСОБА_772 , який у
стані сп`яніння не перебував.
Висновок експертизи № 609 узгоджується з висновком
іншої експертизи № 7/609 від 26 травня 2014 року, яку провів той самий
експерт (т. 102 а. 100-102). Крім того, експертом додатково встановлено, що
виявлені у ОСОБА_772 рани виникли за 30-60 хв. до настання смерті. Давність
настання смерті може становити 24-48 год. з моменту дослідження тіла у морзі.
Виявлені пошкодження на одязі відповідають ушкодженням на тілі і були
спричинені з однієї зброї. Вогнепальних снарядів не виявлено. Судово-медичні
дані для встановлення виду зброї, положення тіла загиблого в момент поранення -
відсутні, як відсутні дані і про те, що вогнепальний снаряд перед потраплянням
в тіло загиблого пройшов крізь перешкоду.
Згідно з дослідженим судом протоколом огляду оптичного
носія інформації - диск DVD-R № …5E09 від 14 березня 2014 року та за
результатами безпосереднього огляду вмісту цього диску судом встановлено, що
він містить два портретних фото загиблого ОСОБА_772 щодо ідентифікації
яких сторони сумнівів не виказували, а також один відео файл «Хронологія
подій, що призвели до _кривавої бійні_», на якому зафіксовано фрагмент
телевізійної програми «ТСН Тиждень» відносно подій 20 лютого 2014 року під час
акцій протесту в центральній частині м. Києва. Під час огляду останнього
виявлено, що серед сюжетів, на яких оглядово знято обставини сутичок учасників
акцій протесту з правоохоронними органами, на 05 хв. 35 сек. даного запису
зафіксовано як невідомі чотири чоловіки на ношах несуть пораненого і ще
притомного ОСОБА_772 в описаному вище одязі, на що звернув увагу суду
потерпілий (т. 102 а. 212-214). Пізніше судом було досліджено першоджерело
вказаної програми новин в судовому засіданні 25 жовтня 2018 року (т. 167 а.
58-91).
Під час дослідження цього відео потерпілий повідомив, що
саме з цього запису він і розпочав пошук відео та фото документів про загибель
батька.
Згідно з дослідженим судом протоколом огляду
оптичного носія інформації - диск TDK DVD-R від 16 червня 2014 року та за
результатами безпосереднього огляду вмісту цього диску судом встановлено, що
він містить шість фото файлів загиблого ОСОБА_772 , щодо ідентифікації
яких сторони сумнівів не виказували. А саме: 1) фото «800рх ОСОБА_2908 _з_побратимами…»,
на якому зображено три чоловіка, серед яких праворуч стоїть ОСОБА_1437 ,
одягнутий в чорну шкіряну куртку, сірий шарф та чорну шапку; 2) два фото «10001557…»
та «10390049…», на яких оглядово зверху зафіксовано алейку, що веде від
Жовтневого палацу в напрямку станції метро «Хрещатик», на якій ОСОБА_1437 разом
із ОСОБА_1686 за руки евакуюють пораненого, як встановлено за результатами
попередніх судових засідань - ОСОБА_1571 ; 3) два фото «10370812…» та «10441094…»,
на яких зображено обставин евакуації пораненого ОСОБА_772 , одягнутого в сині
джинси та чорну шкіряну куртку; 4) фото «10449941…», на якому зображено
частину з відеозапису, на якому зафіксовані на вулиці Хрещатик в м. Києві
активісти під час шикування перед КМДА, ліворуч обведений червоним контуром
чоловік в синіх джинсах, чорній куртці та зеленому шоломі - ОСОБА_1437 (т. 102
а. 220-221). Аналогічні фото були досліджені судом як окремі матеріали справи
(т. 102 а. 229, 231-234).
Під час дослідження цих фото потерпілий ОСОБА_219 вказав,
що пораненим, якого евакуював батько, є ОСОБА_1692 .
Під час дослідженого судом фото «скріншот з відео
MVI-2775.MOV» (т. 102 а. 235) потерпілий ОСОБА_219 уточнив, що саме це фото
і зроблено з відео Мустанга, на якому зафіксовані останні секунди життя батька
перед смертельним поранення у спину біля Жовтневого палацу - батько (позначений
«5» - другий зліва) несе пораненого ОСОБА_1571 (позначений «3») разом з
ОСОБА_1688 (позначений «2» - перший зліва), ОСОБА_1689 (позначений «1» - перший
справа) та ще однією невідомою особою (позначений «4» - другий справа).
Момент цієї евакуації ОСОБА_1571 біля Жовтневого палацу,
коли відразу після цього зазнав смертельного поранення ОСОБА_1437 (рухається в
евакуаційній групі другим зліва в описаному одязі, обома руками тримає
пораненого ОСОБА_1408 за ліву руку, корпусом тіла дещо нахилений вперед), повністю
зафіксовано як на безпосередньо переглянутому судом відео «MVI_2775»
(розміщено у папці «Photo», а та у папці « ОСОБА_1693 » на диску - т. 102 а.
242), так і на 02 хв. 49 сек. запису дослідженого судом відео під назвою «47
_ 20.02.2014» (диск - т. 8 а. 130), в основу якого покладено ця частина
відео «MVI_2775» - акцентований автором відео астрономічний час 09 год. 29 хв.
27 сек. Відразу після поранення ОСОБА_1437 зафіксований на 02 хв. 59 сек.
запису відео під назвою «47 _ 20.02.2014» (диск - т. 8 а. 130) у компільованому
в цей запис фото ОСОБА_2938 «Майдан Feb/20-128.jpg», окремо дослідженого
судом в судовому засіданні 22 жовтня 2018 року (т. 163 а. 49-85) - на задньому
плані видно будівлю готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 », починаючи з другого поверху,
акцентований автором відео астрономічний час 09 год. 29 хв. 35 сек.
Суд бере до уваги, що аналогічні події з пораненням
ОСОБА_1437 , які містить відео під назвами «MVI_2775» та «47 _ 20.02.2014»,
зафіксовані і на відео «October_Palace_ Last_altitude» (диск - т. 8 а.
130) та «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40) - зокрема, момент, що передує
пораненню ОСОБА_772 зафіксовано на 35 хв. 43 сек., екран 3/1, першого відео та
на 36 хв. 53 сек. запису, екран 1/3, другого відео, в які компільоване відео
«MVI_2775» - акцентований автором обох відео астрономічний час 09 год. 29 хв.
27 сек. При цьому, починаючи з вказаного моменту (09 год. 29 хв. 27 сек.)
протягом восьми секунд (до 09 год. 29 хв. 35 сек.) на обох відео лунає більше
п`яти схожих за характером звуку пострілів, саме у цей період часу за сніжною
барикадою - права сторона з тилу (екран 3/2 першого відео та екран 2/3 другого
відео) зафіксована одна особа в чорній формі із жовтою пов`язкою на руці, яка,
тримаючи в руках вогнепальну зброю, розташована у стійці для стрільби стоячи,
відстрілюється - ідентифікуються сліди від порохових газів, а також фіксуються
сліди від пострілів в мішки, за якими вона ховається. Аналогічне фото
пораненого ОСОБА_772 «Майдан Feb/20-128.jpg» розміщено на відео
«October_Palace_ Last_altitude» (диск - т. 8 а. 130) та «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40) -
37 хв. 03 сек. запису, екран 3/4 - акцентований автором обох відео астрономічний
час 09 год. 29 хв. 35 сек. Відео даних про ведення в цей період часу стрільби
працівниками правоохоронних органів із-за бетонної барикади (екран 4/4 відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)») -
немає, проте за сніжною барикадою чітко візуалізується присутність інших
працівників правоохоронних органів у чорній формі із жовтими пов`язками та без
них, які також озброєнні і розташовані у стійці для стрільби та продовжують там
перебувати до 09 год. 30 хв. 06 сек. (37 хв. 33 сек. запису).
Під час дослідженого судом фото «скріншот з відео
MVI-2776.MOV» (диск - т. 102 а. 236) та самого відео «MVI_2776»
(розміщено у папці «Photo», у папці « ОСОБА_1693 » на диску - т. 102 а. 242)
потерпілий ОСОБА_219 уточнив, що це фото зроблено з вказаного відео Мустанга і
на ньому зафіксовано як затягнули пораненого батька до холу Жовтневого палацу,
де намагалися врятувати, надаючи першу медичну допомогу.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1536 за
епізодом загибелі ОСОБА_772 показав, що ранком 20 лютого 2014 року, коли він,
перебуваючи в Жовтневому палаці спустився на перший поверх, то побачив, що до
холу палацу заносять поранених активістів, серед них був поранений в живіт
ОСОБА_1694 , якого особисто знав, очевидцем самого його поранення він не був. ОСОБА_2908
ще знахо-дився у свідомості, у
подальшому його віднесли до готелю « ІНФОРМАЦІЯ_227 », де і залиши-ли. Однак,
під час дослідження за участі свідка ОСОБА_1695 відео запису « ОСОБА_1696 »,
який надав з отриманням процедури відкриття додаткових матеріалів (ч. 11 ст.
290 КПК України) потерпілий ОСОБА_219 (диск № 3, папка « ОСОБА_1693 », папка
«Photo» - т. 102 а. 242), останній зафіксованого під час евакуації біля
Жовтне-вого палацу поранених ОСОБА_772 серед інших осіб ідентифікувати не зміг.
Згідно з дослідженим в судовому засіданні протоколом
огляду місця події від 05 вересня 2014 року з додатками (фототаблиця),
територія місцевості, яка зображена на відео «MVI_2775» є ділянкою площадки
розташованої перед центральним входом в будівлю ОСОБА_1243 , якщо дивитись на
неї стоячи біля колон, розташованих на центральному вході до будівлі. Від
центрального входу в обидві сторони вправо і вліво розташована рівна площадка,
яка зафіксована на відеозаписі і на якій виходячи з показань потерпілого у
проміжок часу між 30 та 32 хв. 09 год. ОСОБА_1437 отримав поранення. Також, за
результатом огляду місця події встановлено, що місце, де на відеозапису
MVI_2776 зафіксовано лежачого ОСОБА_772 , розташоване також біля колон на
парадному вході до Жовтневого Палацу, навпроти дверей № 2 у разі їх рахування в
напрямку зліва направо. Більш точних відомостей встановити не виявилось можливим,
оскільки умови проведення огляду суттєво відрізнялись від подій 20 лютого 2014
року (наявність зеленого листя на деревах та кущах, які розташовані на вул.
Інститутській та уздовж території прилеглої до Жовтневого Палацу) (т. 103 а.
35-40).
Згідно з дослідженим відео під назвою «Сотня
Хмельницької 'Свободи' Ранок 20 лютого, З походу повернуться не всі»,
розміщеного на диску (т. 102 а. 242), аналогічне відео «ОСОБА_2931 _film_new»
(диск т. 102 а. 242) на останньому зафіксоване шикування, як уточнив потерпілий
ОСОБА_219 , Хмельницької сотні ранком 20 лютого 2014 року, яке проводив сотник
ОСОБА_1648 , поруч з яким з`являється ОСОБА_1697 , у другій шерензі на 19 сек.
запису зафіксовано ідентифікованого ним батька, який розмовляє по телефону, на 22
сек. запису - ідентифікованого ним ОСОБА_2930 - підіймає дерев`яний щит, одягнутий у
військовий бушлат, штани захисного кольору, на голові зелена каска, він був
другом батька і теж загинув.
Допитаний в судовому засіданні також потерпілий в
межах даного провадження ОСОБА_507 показав
за даним епізодом, що ранком 20 лютого 2014 року допомагав евакуювати поранених
активістів з алеї, яка вела від Жовтневого палацу в бік станції метро
«Хрещатик» Під час однієї з таких евакуацій, коли працівники міліції відступили
за снігову барикаду, він і отримав поранення в праве плече відразу після
смертельного поранення ОСОБА_1698 . Як також уточнив потерпілий ОСОБА_507 , у
момент поранення він в лівій руці тримав круглий щит - тарілку до супутникової
антени, на гомілках були захисні міліцейські щитки, а на обличчі - світла
марлева медична пов`язка.
За результатами безпосереднього дослідження судом даних
протоколу слідчого експерименту від 13 червня 2014 року та додатків до
нього (стенограма, схема, фото таблиці, відео фіксація) (т. 101 а. 58-72), з
урахуванням остаточних уточнень, які потерпілий ОСОБА_507 робив по ходу
дослідження цих доказів зібраних з його участю, встановлено: а) напрямок та
обставини руху потерпілого ОСОБА_507 перед пораненням - від алеї до Жовтневого
палацу під час евакуації пораненого, при цьому серед чотирьох осіб, які
здійснювали таку евакуацію, він був першим зліва, позаду нього йшов ОСОБА_1437
; б) місце отримання ним поранення - навпроти центрального входу до Жовтневого
палацу. Одночасно ОСОБА_507 в суді заперечив окремі результати проведеного з
ним слідчого експерименту, вважаючи свої показання або помилковими, або лише
припущенням. Так, він, навпаки аніж встановлено слідчим експериментом, правою
рукою тримав за руку пораненого, а в лівій руці - щит - і на цьому наполягав в
суді.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом
слідчого експерименту від 07 жовтня 2015 року з додатками (фототаблиця),
проведеного за участю потерпілих ОСОБА_1699 та ОСОБА_286 , представника
ОСОБА_1700 , спеціаліста, статистів тощо (т. 101 а. 103-114, оригінал - т. 197
а. 29-40), встановлено, що вказаний експеримент здійснювався з метою перевірки
та уточнення показань свідка ОСОБА_507 щодо відомих йому обставин отримання
поранення ОСОБА_1701 з використанням наявних фото та відеозаписів цих обставин
(відео Мустанга «MVI_2775.MOV», «MVI_2776.MOV», фото ОСОБА_2938 «Майдан
Feb/20-128.jpg», із якими був ознайомлений потерпілий ОСОБА_507 ). Встановлено,
що потерпілий ОСОБА_507 навпроти колон між першими і другими дверима Жовтневого
Палацу від вул. Хрещатик через поранення ОСОБА_772 впустив потерпілого. Місце
та положення ОСОБА_772 на землі, вказане свідком, відповідає зображенню на фото
ОСОБА_2938 «Майдан Feb/20-128.jpg». Встановлено, що ОСОБА_1437 , який ніс
пораненого, на момент пострілу був розташований спиною до верху вул.
Інститутська. Були проведені виміри, проте які у подальшому використані в
жодний спосіб не були.
Аналогічні дані були одержані і під час слідчого
експерименту за участі свідка ОСОБА_1702 , результати якого були зафіксовані з
відповідним корегуванням після перегляду відеозаписів «MVI_2775.MOV» та
«MVI_2776.MOV» у досліджених судом протоколі вказаної слідчої дії від 05
жовтня 2015 року та даних її фіксації технічними засобами (т. 197 а.
41-51а).
З урахуванням проведеного аналізу суд визнає достовірним
за ідентифікаційною здатністю сюжет на відео «47 _ 20.02.2014» на диску
Verbatim DVD-R …50582 (т. 8 а. 130, починаючи з 02 хв. 47 сек. запису),
вважаючи доведеним те, що на відео «47 _ 20.02.2014» або «47» під написом «
ОСОБА_1703 09:29:27-09:29:35» в акцентованих його автором зеленому та червоному
квадратах дійсно зафіксовані обставини смертельного поранення саме ОСОБА_407 .
Згідно з дослідженим судом висновком комісійної
судово-медичної експертизи № 267-2015/о від 08 грудня 2015 року (т. 103 а.
54-60), яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 , ОСОБА_942 на підставі
дослідження всіх висновків експертиз, відеофайлу під назвою «47» (аналогічне
відео «47 _ 20.02.2014» (диск - т. 8 а. 130), комісія дійшла до висновку, що
ОСОБА_1437 саме 20 лютого 2014 року отримав одне (внаслідок одного пострілу)
наскрізне проникаюче вогнепальне поранення тулуба, від якого і настала смерть
потерпілого, при цьому: вхідна вогнепальна рана була розташована на спині (в
поперековій ділянці зліва), від якої в напрямку ззаду наперед, знизу догори та
дещо зліва направо, відходив рановий канал (який закінчувався вихідною раною
на передній поверхні черева), тобто в момент отримання поранення потерпілий
перебував у вертикальному (близькому до нього) положенні, був звернутий задньою
поверхнею тулуба до дульного зрізу зброї, постріл, внаслідок якого утворилося
дане поранення, був зроблений з неблизької дистанції, а можливі обставини
отримання даного вогнепального поранення, які зафіксовані на відеозапису, який
був об`єктом дослідження при проведенні даної експертизи, повністю корелюють з
наявними судово-медичними даними.
В іншій частині висновок комісії експертів № 267-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на місцевості
потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому міг
перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи криміналістичними
дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає недопустимими
доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку. Відтак,
враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням доводів та
мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього приводу
виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість - суд
виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Дані щодо здійснення пострілу в потерпілого з нарізної
зброї снарядом, до складу якого входили сполуки міді, узгоджуються із
об`єктивними судово-медичними (криміналістичними) даними щодо характеру
пошкоджень одягу потерпілого та слідової інформації на ньому, а тому суд також
визнає допустимими та достовірними.
Оцінюючи всі проаналізовані докази за даним епізодом у
сукупності, суд присяжних визнає достовірними показання потерпілого ОСОБА_286
щодо обставин загибелі свого батька, хоча потерпілий і не був очевидцем цих
подій, а тому кладе їх в основу свого вироку. При цьому суд бере до уваги, що
ці показання потерпілого повністю узгоджуються: а) з показаннями допитаних під
час судового розгляду очевидців цих подій потерпілих: ОСОБА_1704 та ОСОБА_1640
- щодо дій сотні, до складу якої входив загиблий; ОСОБА_1699 - щодо обставин
поранення ОСОБА_1437 під час евакуації ОСОБА_1571 ; б) з показаннями свідка
ОСОБА_1536 - щодо обставин поранення ОСОБА_772 та його евакуації; в) з усіма
судово-медичними та криміналістичними даними, які встановлені експертним шляхом
і не мають суперечливого характеру між собою; в) з даними щодо локації абонента
зв`язку з номером телефону ….5044, який належав батьку потерпілого; г) з
відомостями, які документовані на відео та фото зображеннях цих подій, час та
локація яких на місцевості сторонами не оспорювалась.
Натомість, суд присяжних критично оцінює як недостовірні,
а тому відхиляє дані, які були отримані під час огляду місця події, оформлені протоколом
від 02 березня 2014 року, щодо нібито місця смертельного поранення
ОСОБА_772 - заїзд до центрального входу готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 » (т. 102 а.
70-81), а також результати слідчого експерименту, оформлені протоколом від
02 липня 2014 року виходячи саме з таких даних про місце поранення
ОСОБА_772 , яке виявилося за результатами судового розгляду очевидно помилковим
(т. 103 а. 18-34).
В цьому контексті є відверто незрозумілою позиція
прокурора, який у судових дебатах, підтримуючи показання потерпілого ОСОБА_286
, продовжував посилатися на дані вказаних відкинутих судом протоколів слідчих
дій про зовсім інше явно хибне місце поранення його батька, як на достовірні
докази сторони обвинувачення, на яких суд має вибудовувати свій вирок.
Інші досліджені судом документи за даним епізодом
доказового значення не мають.
Завдяки процесуальній активності потерпілого та його
представника вдалося зібрати і надати суду докази щодо різних, навіть самих
дрібних, деталей подій 20 лютого 2014 року за участю та у зв`язку із пораненням
ОСОБА_772 , проте безспірних об`єктивних даних щодо конкретного положення у
просторі його тіла (на скільки був нахил корпусу вперед) надати суду не
вдалося, тому суд вимушений покладатися з цього приводу лише на встановлені
судом обставини. Такі обставини безспірно свідчать про те, що ОСОБА_772 було
поранено під час евакуації в групі осіб іншого пораненого. Зафіксований на
відео доказах напрямок руху цієї групи у складі з ОСОБА_1701 був незмінним, а
траєкторія практично пряма, оскіль-ки група переслідувала єдину та спільну мету
- донести пораненого до певного місця, незмінним у зв`язку з цим було і
розташування ОСОБА_2908 А у просторі - спиною до верху вул. Інститутська, де
була розташована сніжна барикада, правим боком до буді-влі Жовтневого палацу з
легким нахилом корпусу вперед під тяжкістю тіла поране-ного, якого евакуювали.
Після поранення ОСОБА_772 зафіксовано також на цій же місцевості і в межах, що
є принциповим, траєкторії руху його групи, лежачим на правому боці, а спиною
звернутим в протилежному напрямку відносно їх руху.
Твердження сторони захисту з посиланням на дані програми
«google_earth» про перепад висот в бік підвищення між площадкою навпроти входу
до Жовтневого палацу (захист вважає 174 м, а фактично за даними програми 177 м)
та місцевістю, де біла розташована сніжна барикада (захист вважає 186 м, а
фактично за даними програми 184 м), стороною обвинувачення не спростовані.
Версія сторони захисту про можливий рикошет кулі, якою
був смертельно поранений ОСОБА_1437 також не спростована стороною
обвинувачення.
Крім того, вказані дані у своїй сукупності очевидно
виключають можливість поранення ОСОБА_772 внаслідок прямого пострілу починаючи
з другого поверху готелю «Україна», який зафіксовано на дослідженому вище фото
«Майдан Feb/20-128.jpg» чи з іншого ракурсу на відео з назвою «Выстрел
снайпера в безоружного...» (досліджено за епізодом вбивства ОСОБА_1705 ,
відео в папці «Видео Вовы» на диску - т. 52 а. 164), а тим більше в положенні
стоячи вертикально з перепадом по висоті на 26 см вхідної та вихідної рани
(остання вище), тобто під кутом майже в 400 (довжина ранового каналу 30,5 см - прилеглий катет, а різниця по висоті 26
см - протилежний катет, їх співвідношення перевищує одиницю), а відтак останній
в момент такого поранення міг бути виключно в нахиленому вперед положенні.
Проте наскільки такий нахил корпусу був реально та можливість його повернення
при цьому в лівий чи правий бік - ці питання під час досудового розслідування
не з`ясовані, не вдалося їх з`ясувати і під час судового розгляду.
Проведений захистом математичний розрахунок кута
входження кулі в тіло загиблого за умовного його вертикального положення в 600 є помилковим.
Відтак суду подано три не спростовані версії механізму
смертельного поранення ОСОБА_772 : а) внаслідок рикошету в спину; б) внаслідок
прямого пострілу в спину в умовах суттєвого нахилу корпусу тіла вперед; в)
поєднання першого та другого варіантів, але і в цьому випадку постріл міг бути
зроблений виключно в спину загиблого, а це об`єктивно не виключає вікна
нижнього поверху готелю «України», що виходять на Жовтневий палац, а також
район сніжної барикади по вулиці Інститутська, за якою в цей час продовжували
перебувати співробітники РСП. Однак, вікна нижнього поверху готелю «Україна» суд
виключає за абсолютної відсутності будь-яких інших даних, які могли б вказувати
на спроможність цієї версії здійснення пострі-лів зі зброї майже через голови
активістів, які перебували в цей час біля готелю - відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40) -
екран 3/4, акцентований автором відео астрономічний час 09 год. 29 хв.
Враховуючи всі наведені дані, які повністю в деталях
узгоджуються між собою, суд присяжних вважає очевидно доведеним і це не
потребує спеціальних знань, що - особа, яка проводила постріл, що став причиною
смертельного поранення ОСОБА_2939 - ОСОБА_1706 в спину, в поперекову ділянку
зліва з рановим каналом ззаду наперед, дещо зліва направо, перебувала у
секторі, який охоплював верх вул. Інститутська, де була розташована сніжна
барикада, до якої ОСОБА_1437 був звернутий спиною, дещо лівою її частиною, і за
якою перебували озброєні співробітники РСП та інші озброєні правоохоронці, які
діяли з ними спільно.
Отже, оцінюючи подані сторонами докази за епізодом
загибелі ОСОБА_772 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку. Встановлені під час судового
провадження дані виявилися достатніми для підтвердження єдиної версії сторони
обвинувачення заподіяння потерпілому смертельного поранення та безсумнівного
доведення причетності саме працівників правоохоронних органів до смертельного
поранення ОСОБА_772 , сумніви сторони захисту з цього приводу були усунені.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом поранення ОСОБА_2862 . (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
«сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку).
Епізод загибелі ОСОБА_772 у цій справі входить до числа
двадцяти восьми епізодів поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_1429 ,
ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 ,
ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_691 , ОСОБА_686 ,
ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 ,
ОСОБА_916 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 ,
ОСОБА_812 ) потерпілих, які відбувалися локально в межах одного сектору (вздовж
алейки, що веде від з`єднання з проїзною частиною вул. Інститутська в бік
Жовтневого палацу), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з 22
до 30 хв.) та під час однієї і тієї ж події «Майдану» (відокремлений на відео
запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
епізод 8 «сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці двадцять вісім епізодів
мають спільну загальну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення
містить велику кількість перехресних посилань на докази та факти. Суд
наголошує, що основна подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у
просуванні активістів «Майдану» від Жовтневого палацу по алейці, фіксація на
ній своїх позицій навпроти сніжної барикади, за якою перебували озброєні
співробітники РСП та інші озброєні правоохоронці, які, застосовуючи вогнепальну
зброю, діяли між собою спільно та злагоджено, намагаючись вогневим ураженням
зупинити таке просування активістів «Майдану». Таким чином, всі вказані
двадцять вісім епізодів, підкріплених цим загальним твердженням, слід
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд
відповідних подій.
Вищенаведені докази у своїй сукупності та співставленні з
усією очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_1437 20 лютого 2014 року о 09 год.
29 хв. між 27 та 35 сек., перебуваючи на площадці біля центрального входу до
Жовтневого Палацу по вул. Інститутська в м. Києві, під час загострення
протистояння між активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів
із застосуванням вогнепальної зброї, отримав одне (внаслідок одного пострілу з
нарізної вогнепальної зброї) вогнепальне наскрізне поранення тулуба з
ушкодженням внутрішніх органів, яке відноситься до тяжкого тілесного
ушкодження, внаслідок чого помер. При цьому, напрямок пострілу ззаду наперед,
знизу догори та дещо зліва направо. У момент поранення ОСОБА_1437 був спиною
звернутий до верху вулиці Інститутська, де була розташована сніжна барикада, за
якою на той час перебували озброєні співробітники РСП та інші правоохоронці.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Однак,
безспірно доведеним є те, що вогнепальне поранення було завдано ОСОБА_1707 з території,
на якій саме в цей час перебували озброєні співробітники РСП та інші працівники
правоохоронних органів, які злагоджено разом під час перебування за сніжною
барикадою з метою стримати просування вперед активістів застосовували
вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом
здійснення у даному випадку не вибіркових пострілів у напрямку натовпу та
навколо (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8 (пункт 5.3.2 вироку).
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_1437 , а так само
і будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед смертельним
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів як учасників
іншої сторони протистояння. Більш того, ОСОБА_1437 отримав смертельне поранення
саме у той час, коли безпосередньо здійснював евакуацію пораненого потерпілого
ОСОБА_1571 , відтак, законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної
зброї з боку працівників правоохоронних органів були явно відсутні.
Задля повноти оцінок даний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами поранення ( ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 ,
ОСОБА_1429 , ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 ,
ОСОБА_930 , ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_691 ,
ОСОБА_686 , ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі (
ОСОБА_1436 , ОСОБА_916 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 ,
ОСОБА_811 , ОСОБА_812 ) потерпілих, а тому остаточні висновки за результатами
оцінки доказів за ними у своїй сукупності додатково викладені у вироку за
результатами дослідження останнього за часом з наведених епізодів - загибель
ОСОБА_1279 .
5.4.69. За епізодом загибелі
ОСОБА_594 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_233 - батько ОСОБА_1708 показав, що сину подзвонив друг зі
Львова ОСОБА_1709 і вони разом в ніч з 18 на 19 лютого 2014
року поїхали до Києва на «Майдан». Ранком 20 лютого 2014 року ОСОБА_1317 був на вулиці Інститутська, де і загинув
біля ОСОБА_794 палацу. Син приймав
участь у протестах свідомо, його зарахували до Тернопільської-Борщівської сотні,
вперше він був в ОСОБА_1289 під час
розгону студентів 30 листопада 2013 року, потім - 22 січня 2014 року на вулиці
Грушевського. Як ОСОБА_1317 сам
пояснював свої дії, він боровся за європейські цінності з режимом
ОСОБА_757 шляхом мирного протесту, поки
не почалися провокації із застосуванням зброї (смерть активістів ОСОБА_1710 , ОСОБА_2879
та ін.). При цьому, його син не був
прихильником застосування насильства, а про зброю розмови в сім`ї взагалі не
велися. Приблизно об 11 год. ранку 20 лютого ОСОБА_1709 телефоном повідомив, що
ОСОБА_1317 загинув, хоча очевидцем його
загибелі не був, а тому він, потерпілий, терміново повернувся з відрядження. В
день його прибуття додому привезли загиблого сина. Пізніше він дізнався від
друзів, зокрема, родичів ОСОБА_1679 , який був поруч із сином в момент
поранення, а потім теж загинув, і це знайшло своє підтвердження за
відеоматеріалами, про таке, приблизно о 09 год. 30 хв. ОСОБА_3063 загинув від пострілу зі сніжної барикади в
ліве плече на майданчику біля першого дерева каштану перед Жовтневим палацом,
стоячи обличчям до готелю «Україна», після наскрізного поранення завалився на
праву сторону, поруч був ОСОБА_663 в голубій касці. Ознайомившись з відео
вказаних подій (відео потерпілого ОСОБА_2908 А під назвою «47 _ 20.02.2014»),
він, потерпілий, безсумнівно ідентифікував свого сина за одягом, що був на
ньому в той час: сині джинси, чорна куртка та сумка з написом крупними білими
латинськими буквами, яку він носив із собою через плече, а тому підтверджує
здійснену на вказаному відео ідентифікацію. Як також уточнив потерпілий,
він користувався на той час номером телефону НОМЕР_387, а син - …НОМЕР_347,
йому не відомі матеріали, які відтворювали б саме момент смертельного поранення
сина, інші очевидці спілкуватися не бажають, він особисто виходив на місце
загибелі сина, дійсно рановий канал від поранення у сина практично
горизонтальний, а місцевість має перепад висот (сніжна барикада вище), але
припустив, що це можна нівелювати позицією стрілка з положення «лежачи»,
вважає, що бійці «Беркуту» відступаючи спровокували протестуючих, відтягнули їх
на себе, а потім розстріляли.
Згідно з дослідженими судом присяжних під час судового
розгляду рапортом слідчого та протоколом огляду місця події від 20
лютого 2014 року з додатками до нього (фотоматеріали) (т. 18 а. 2-6), у
приміщенні моргу № 1 по вул. Оранжерейній, 9 в м. Києві у присутності понятих
оглянуто труп ОСОБА_594 , який був одягнений в чорну куртку, сіру кофту з
капюшоном, чорний светр, футболку зелену, сині джинсові брюки із ременем, який
має пряжку із зображенням орла, та коричневі чоботи. По задній поверхні
проекції правого ключового суглобу виявлена веретеноподібної форми рана. Разом
з одягом загиблого вилучено банківську карту «Ощадбанку» та студентський квиток
на ім`я ОСОБА_594 .
Як видно з лікарського свідоцтва про смерть та довідки
про причину смерті № 620 від 21 лютого 2014 року ОСОБА_1708 помер
ІНФОРМАЦІЯ_197 в м. Києві від вогнепального поранення (т. 18 а. 147-148).
Дослідженими судом протоколами огляду предметів від 21
лютого та 17 квітня 2014 року з додатками до них (фотоматеріали) детально
описано верхній та натільний одяг, який був на та при загиблому під час огляду
його тіла 20 лютого 2014 року і ці дані повністю та в деталях узгоджуються з
даними, які містить в цій частині протокол первісного огляду місця події від 20
лютого 2014 року (т. 18 а. 28-59).
Як видно із заяви про залучення до кримінального
як потерпілого, ОСОБА_233 , долучивши під час допиту фотографію сина та
переконавшись у тому, що 20 лютого 2014 року у центральній частині м. Києва
вбито саме його сина - ОСОБА_594 , ІНФОРМАЦІЯ_228 , просив залучити його до
вказаного провадження як потерпілого (т. 18 а. 134-140).
Під час дослідження додатків до вказаних документів у
вигляді фотоматеріалів (т. 18 а. 5-6, 37-57, 138) потерпілий ОСОБА_233 впізнав
зафіксованого на них свого сина та одяг на ньому, в якому він був в момент
загибелі.
Родинні стосунки вказаної сім`ї ОСОБА_1711
підтверджуються дослідженими під час судового розгляду заявою про видачу
паспорта на ОСОБА_1708 , копією паспорта ОСОБА_276 , довідкою про
склад сім`ї (т. 18 а. 139-141, 144).
Досліджені судом довідки про студента ОСОБА_1708 ,
який навчався у Львівському національному університеті імені Івана Франка на
географічному факультеті, його характеристики повністю відповідають
даним його студентського квитка ВК НОМЕР_163 , який було вилучено при
ньому під час огляду місця події від 20 лютого 2014 року (т. 18 а. 142, 143,
146, 149, 150).
Як видно з дослідженої під час судового розгляду судом
присяжних даних, які містить надана потерпілим ОСОБА_1712 прижиттєва
фотографія сина - ОСОБА_1708 для його ідентифікації, останній
сфотографувався разом з сумкою темного кольору зі світлими смужками, які її
обрамлюють, та характерним написом великими білими літерами «LONSDALE» (т. 18
а. 157).
Згідно з дослідженим під час судового розгляду протоколом
огляду інформаційних матеріалів в мережі Інтернет від 16 червня 2014 року з
додатками до нього (скрін-шоти), безпосередньо переглянутим під час судового
розгляду диском Videx DVD+R …3433 з написом «фото та відео з участю
ОСОБА_1303 до протоколу огляду від
16.06.14» (т. 18 а. 87-104), на фотоматеріалах, одержаних з мережі
Інтернет, зображено молоду особу чоловічої статті у вище описаному одязі під
час його первісного огляду із вказаною сумкою темного кольору зі світлими
смужками та написом великими білими літерами «LONSDALE», він перебуває у синіх
окулярах із дерев`яним щитом серед групи осіб - протестувальників на тротуарі,
який веде від Жовтневого палацу в напрямку перехрестя вул. Інститутської з вул.
Ольгинська в м. Києві, просуваючись у цьому напрямку разом з іншими особами, а
також зображено цю ж особу вже загиблою. Крім того, досліджені судом присяжних
одержані з мережі Інтернет відео під назвами «4c9784e658.720», «Революція
Україна Київ Контратака Майдану вул. Інститутська 2014.02.10mp4», «20.02.2014.
Центр Киева переполнен ранеными и убитыми.. Киев. Евромайдан..mp4», «Ужас!
Новые убитые на Евромайдане. Евромайдан 20.02.mp4» (одержані з відповідного
вказаного в протоколі електронного адресу режиму доступу) містять дані, на яких
та сама особа і в тому ж саме одязі, ідентифікована потерпілим ОСОБА_233 як
його син - ОСОБА_1317 , йде із вказаною та описаною вище сумкою серед
активістів біля Жовтневого палацу, потім покладається на носилки вже пораненою
і зображена зблизька померлою.
Як видно з досліджених під час судового розгляду судом
присяжних даних, які містить відео запис « ОСОБА_1713 », тривалістю 03
хв. 07 сек., (наданий представником потерпілого - ОСОБА_275 диск i-tech DVD+R
…3547 - т. 18 а. 158), починаючи з 25 сек. запису, ідентифікований потерпілим
ОСОБА_493 в описаному одязі з капюшоном на голові та вказаною вище сумкою через
плече стоїть в групі людей на майданчику біля першого дерева каштану перед
будівлею Жовтневого палацу зліва, якщо дивитися на вул. Інститутська, і спиною
до палацу, обличчям - до готелю «Україна», а лівим плечем - умовно в бік верху
вул. Інститутська, лунають постріли. З 33 сек. запису ОСОБА_493 зникає з
об`єктиву камери, володілець якої змінює ракурс зйомки, а починаючи з 44 сек.
він фіксується вже пораненим - лежить на асфальті ногами, майже на тому місці
де стояв, в бік напрямку алейки від Жовтневого палацу, до нього схиляється
людина у голубій касці (59 сек. запису), а потім чоловіки відтягують ОСОБА_1708
до будівлі Жовтневого палацу. Крім того, наявні на вказаному диску
фотоматеріали містять дані про те, як несуть вже загиблого у вказаному вище
одязі ОСОБА_1708 , при цьому звертає на себе увагу пряжка із зображенням орла
на ремені його штанів (фото «12506599_446921048840439_ 47721800_n»), яка є
ідентичною тій, що оглядалася слідчим під час огляду речей загиблого від 21
лютого та 17 квітня 2014 року, а одне ще прижиттєве фото загиблого під час
подій 20 лютого 2014 року (12528114_446919185507292_839360367_n) містить штучно
привнесені часові параметру фотознімку - 09 год. 20 хв. 32 сек.
Подані представником потерпілого фотоматеріали, які
містять супроводжуючий напис часу цих подій «09:20:32», є фотознімком
зафіксованого епізоду (07 хв. 17 сек. запису) дослідженого в судовому засіданні
відео файлу під назвою «ВидеоПоСекундам» на диску I-tech DVD+R № …7229 (т. 50
а. 39). Дане відео (07 хв. 28 сек. запису) містить ще один сюжет за участю
ОСОБА_1708 до його поранення із супроводжуючим написом часу цих подій
«09:21:20».
Системний та порівняльний аналіз показань потерпілого та
наведених даних дозволяє безспірно ідентифікувати вказану загиблу особу як
ОСОБА_1708 за ознаками фотопортрету та характеристикою його одягу на момент
загибелі.
Всупереч доводам сторони захисту аудіо ряд розмов серед
протестуючих у період часу отримання ОСОБА_1714 смертельного поранення, який
зафіксовано на файлі «ОСОБА_2940 », починаючи з 08 та 40 сек. запису, містить
не твердження очевидців подій про постріли з готелю «України» по активістам, а
лише припущення з цього приводу у зв`язку із фактичним здійсненням пострілів
невідомими особами у невідомий бік. До речі, під час відсутності фіксації
ОСОБА_1708 на вказаному відео з 33 до 43 сек. його запису лунає більше десяти
звуків, схожих на постріли, які умовно можна поділити на дві групи: а) хльосткі
- становлять з них більшість; б) інші - більш потужні на 33, 35 та 42 сек.
запису.
Як видно з досліджених під час судового розгляду даних,
які містить відеозапис «47 _ 20.02.2014» (диск Verbatim DVD-R …50582 -
т. 8 а. 130), починаючи з 02 хв. 41 сек. запису, на який послався потерпілий
ОСОБА_233 , він містить аналогічне до-слідженому вище файлу «ОСОБА_2940 » відео
про загибель ОСОБА_1318 . Також, як видно з дові-дкової інформації, яка
супроводжує відеоматеріали, об`єднані автором в один сюжет, ці події
відбувалися 20 лютого 2014 року у період часу з 09 год. 29 хв. 29 сек. до 09
год. 29 хв. 38 сек., що повністю узгоджується і з даними дослідженого судом відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(флеш носії - т. 89 а. 40), на якому зафіксовані аналогічні події. Так,
дослі-джений судом запис під назвою « ОСОБА_1713 » є обрізаною версією
відеозапису (без початку, на якому в цій же локації зафіксовано активіста з
мисливською рушницею), який повністю та безперервно, тривалістю 03 хв. 23 сек.,
компільований до екрану 4/1, починаючи з 36 хв. 07 сек. запису відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…».
З урахуванням проведеного аналізу суд визнає достовірним
за ідентифікаційною здатністю сюжет на відео «47 _ 20.02.2014» на диску
Verbatim DVD-R …50582 (т. 8 а. 130, починаючи з 02 хв. 41 сек. запису),
вважаючи доведеним те, що на відео «47 _ 20.02.2014» або «47» під написом «
ОСОБА_103 09:29:29-09:29:38» в акцентованих його автором зеленому та червоному
квадратах дійсно зафіксовані обставини смертельного поранення саме ОСОБА_594 .
При цьому, суд погоджується із стороною захисту про те,
що шляхом дослідження всіх фото та відео матеріалів положення ОСОБА_1708 у
просторі в момент його смертельного поранення безпосередньо не зафіксовано.
Зважаючи на значущість цього питання, суд до його вивчення підійшов надзвичайно
прискіпливо.
Так, суд присяжних бере до уваги, що ОСОБА_493 за
декілька секунд до свого смертельного поранення разом з іншими особами, що
стояли поруч, спостерігав за вікнами готелю «Україна», лівим боком будучи
звернутим умовно в бік сніжної барикади, яка була розташована вище по вул.
Інститутська, і ця увага, об`єднана спільним спостереженням за джерелом
можливої небезпеки, не припинилася з боку усіх спостерігачів і після поранення
ОСОБА_1708 , коли він вже лежав на асфальті. Відтак, абсолютно не можна
виключити, що ОСОБА_493 на момент свого поранення також разом з усіма іншими активістами
продовжував перебувати обличчям в бік готелю «Україна», а спиною - до лівої
частини фасаду Жовтневого палацу. При цьому, ознаки переміщення ОСОБА_1708 зі
свого місця перебування перед пораненням відсутні, відтак, і припущення його
можливого розвороту корпусом в бік Жовтневого палацу залишається ні чим не
підкріпленим. Звичайно, ОСОБА_493 міг отримати поранення і за обставин, коли
міг різко розвернутися на оклик, а тому знову ж таки повернутися передом до
будівлі Жовтневого палацу, біля якої перебувало багато активістів. Проте,
поданими доказами не підтверджено навіть можливість існування такої версій,
вказаного оклику на відео, на якому з 33 до 44 сек. відсутній ОСОБА_493 і яке в
цей момент не переривалося, не зафіксовано.
Отже, суд притримується версії щодо розташування
потерпілого у просторі, яка має бодай якесь своє пояснення, наполягав на ній і
сам потерпілий. За відсутності об`єктивних даних міркування учасників
провадження щодо можливого іншого положення тіла ОСОБА_1708 у просторі в момент
його поранення залишаються припущеннями, які самі по собі не можуть бути
покладені в основу вироку.
Крім того, показання потерпілого ОСОБА_276 повністю
узгоджуються з даними досліджених судом протоколів тимчасового доступу до
речей і документів та їх огляду від 07 серпня 2014 року з додатками до них,
проведеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста
Києва від 14 липня 2014 року(т. 18 а. 114-133), згідно з якими абонент номеру
телефону …НОМЕР_347 ( ОСОБА_493 ), протягом 17-20 лютого 2014 року неодноразово
зв`язувався з абонентом номеру телефону НОМЕР_387 ( ОСОБА_233 ), при цьому сама
тривала між ними телефонна розмова відбулася о 19 год. 06 хв. 55 сек. 17 лютого
2014 року (день народження ОСОБА_276 за даними дослідженого паспорта потерпілого)
в зоні діяльності базової станції оператора НОМЕР_164 (м. Львів, вул.
Шпитальна, 1). Починаючи з 21 год. 57 хв. 18 лютого 2014 року абонент номеру
телефону …НОМЕР_347 пересувався Львівською, Рівненською, Житомирською та
Київськими областями і о 05 год. ранку 19 лютого почав діяти в зоні дії базових
станцій міста Києва. Останній вхідний дзвінок ранком 20 лютого 2014 року
абонента номеру телефону …НОМЕР_347 відбувся о 08 год. 14 хв. 24 сек. в зоні
діяльності базової станції оператора 10933 (м. Київ, вул. Лютеранська, 20), у
період часу з 09 год. 56 хв. по 10 год. 16 хв. з цим абонентом, який перебував
в зоні діяльності базових станцій оператора 8822, 821 (м. Київ, від перехрестя
вул. Прорізної та Грінченка в напрямку станції метро «Хрещатик» та Михайлівської
площі відповідно), зв`язку не було.
Інші протоколи тимчасового доступу до документів та їх
огляду від 07 серпня 2014 року доказового значення в межах даного епізоду не
мають (т. 18 а. 105-113).
Згідно з матеріалами виконання доручень органу досудового
розслідування, очевидці загибелі ОСОБА_1708 не встановлені (т. 18 а. 152-156).
Згідно з дослідженим судом висновком судово-медичного
експерта ОСОБА_1715 № 620 від 17 березня 2014 року та
додатками до нього у виді додаткових досліджень (т. 18 а. 9-22), на тілі
загиблого ОСОБА_1708 були виявлені тілесні ушкодження: 1) вогнепальне кульове
наскрізне прижиттєве поранення грудної клітки, яке утворилося від дії
вогнепального снаряду (кулі) при пострілі з неблизької відстані і має ознаки
тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя): з вхідною
вогнепальною раною на шкірі області лівого плечового суглоба на висоті 141 см
від рівня підошов; рановим каналом, що відходить від неї в напрямку зліва
направо, практично горизонтально, має тунелеподібний вигляд, довжину 38-39 см,
з ушкодженням по ходу м`яких тканин, обох лопаток (тіло лівої лопатки має
дирчастий та фрагментарно-уламковий перелом), ребер, легень, хребта; вихідною
вогнепальною раною на шкірі області правового плечового суглоба на висоті 142
см від рівня підошов; 2) вогнепальне кульове сліпе поранення правої сідниці на
висоті 78 см від рівня підошов, яке утворилося не менше ніж за 1-2 доби до
настання смерті, а також садно, які відносяться до легких тілесних ушкоджень,
які не перебувають у причиновому зв`язку зі смертю. Смерть ОСОБА_1708 настала
від вогнепального кульового наскрізного поранення грудної клітки з ушкодженням
внутрішніх органів, розвитком шоку та значною крововтратою. На час
вогнепального поранення ОСОБА_493 не мав ознак алкогольного чи наркотичного
сп`яніння.
Наведений вище висновок судово-медичного експерта № 620
від 17 березня 2014 року знайшов своє повне підтвердження під час дослідження
судом присяжних додаткового висновку судово-медичного експерта № 17/620 від
28 травня 2014 року (т. 18 а. 25-27). Крім того, експертом з огляду на
розширений перелік питань дослідження додатково встановлено, що: смерть
ОСОБА_1708 настала біля 16-18 годин до проведення дослідження в морзі; на одязі
загиблого ОСОБА_1708 виявлені вогнепальні пошкодження кожного шару одягу, які
частково співпадають з вхідною та вихідною ранами на тілі, а частково - ні, що
пояснюється можливою зміною положення тіла та елементів одягу в момент
пострілу; дані, які свідчили б про постріл з автоматичної зброї «чергою»,
відсутні; виявлені рани не містять даних про наявність додаткових (супутніх)
факторів пострілу, а в рановому каналі поранення будь-яких сторонніх включень,
а також кулі не виявлено.
Звертає на себе увагу єдність реєстрації за номером (№
620) проведених досліджень, що вказує на спільність об`єкту дослідження.
Разом з тим, згідно з дослідженим судом висновком
судово-медичного експерта-криміналіста ОСОБА_1716 № 237 від 18 липня 2014 року та додатками
до нього (т. 18 а. 67-86), вогнепальні кульові пошкодження одягу ОСОБА_1708 , а
саме куртки, кофти, светру та футболки утворилися від дії вогнепального снаряду
(кулі), до складу якого входять сполуки міді, і за своєю локалізацією
відповідають відповідно вхідній та вихідній ранам на тілі потерпілого, які
визначені по-іншому порівняно із висновками експертів № 620 від 17 березня 2014
року та № 17/620 від 28 травня 2014 року, а саме: вхідна, навпаки, в області
задньої поверхні правових рукавів вказаного одягу, а вихідна - в області
задньої поверхні лівих рукавів; 12 вхідних вогнепальних пошкоджень капюшона
кофти, не виключається, утворилися від дії еластичних снарядів (резинова
картеч); вогнепальне кульове пошкодження задньої поверхні правої половинки брюк
та трусів могли утворитися від дії торцевої частини еластичного вогнепального
снаряду циліндричної форми в результаті пострілу з вогнепальної зброї; окремі
пошкодження на курточці могли утворитися від дії додаткових снарядів при
вибуховій травмі - дія частин зруйнованого вибухового пристрою (граната).
Постріли в загиблого здійснювалися з неблизької відстані. Враховуючи рани на
шкірі, характер перелому лопатки, пошкодження одягу, які утворилися від дії
вогнепального снаряду (кулі), до складу якого входять сполуки міді, (ймовірно
оболонкова куля), слід вважати, що постріл в потерпілого проведений з нарізної
вогнепальної зброї.
Більш того, як видно з дослідженого судом висновку
комісії судово-медичних експертів № 249-2015/о від 08 грудня 2015 року (т.
45 а. 57-88), комісія експертів у складі ОСОБА_1717 , ОСОБА_653 та ОСОБА_1410 ,
детально дослідивши два вказаних вище протилежних щодо морфології ран на тілі
загиблого ОСОБА_1708 та пошкоджень його одягу висновки № 620 від 17 березня
2014 року та № 237 від 18 липня 2014 року, фотоматеріали проведених експертиз,
а також безпосередньо фрагмент лівої лопатки загиблого, встановила, що
морфологія вогнепального кульового перелому лівої лопатки свідчить про те, що
снаряд (куля) діяв у напрямку спереду назад відносно нормального анатомічного
розташування лопатки (зсередини назовні), що, до речі, і було встановлено при
проведенні судомо-медичного дослідження, а з урахуванням наявності в ділянці
пошкодження на задній поверхні лівого рукава нашарувань сполук міді саме на
підкладці куртки вважає, що в даному випадку рановий канал в тілі потерпілого
має напрямок справа на ліво (від рани № 2 до рани № 1), а тому загальний вигляд
цих ран, їх морфологію, в тому числі і ту, яка була встановлена судово-медичним
(медико-криміналістичним) дослідженням, слід визнати парадоксом - несподіваним
явищем, яке не відповідає звичайним (існуючим на теперішній час) науковим
уявленням.
До того ж, вказана комісія експертів, серед яких був
криміналіст ОСОБА_941 , який проводив додаткове дослідження для висновку
експертизи № 620 від 17 березня 2014 року, дослідивши дані відео під назвою «47
_ 20.02.2014» в частині, що стосується обставин загибелі ОСОБА_1708 , також
дійшли висновку, що ОСОБА_493 саме 20 лютого 2014 року, орієнтовно о 09 год. 29
хв. між 29 та 38 сек. отримав одне наскрізне вогнепальне поранення грудної
клітини (від якого і настала смерть потерпілого), при цьому: вхідна вогнепальна
рана була розташована на задній поверхні області правого плечового суглоба, від
якого у напрямку справа наліво, а не навпаки, практично горизонтально відходив
рановий канал, який закінчувався вихідною раною на задній поверхні області
лівого плечового суглобу, тобто в момент отримання поранення потерпілий
перебував у вертикальному (або близькому до нього) положенні, був звернутий
правою, а не лівою бічною поверхнею тулуба до дульного зрізу зброї, постріл,
внаслідок якого утворилося дане поранення, був зроблений з неблизької
дистанції, з нарізної вогнепальної зброї, а можливі обставини отримання даного
вогнепального поранення корелюють з наявними судово-медичними даними.
Допитані в судовому завданні експерти ОСОБА_941 за даним епізодом повністю підтвердив вказані
свої висновки, а експерт ОСОБА_942 - пояснив, що у даному випадку на шкірі
загиблого візуально було встановлено вхідну та вихідну рани, але виявлене під
час додаткового дослідження пошкодження його кістки (лопатки) об`єктивно
вказувало про протилежний напрямок ранового каналу (не зліва направо, а справа
наліво), тому у даному та у подібних випадках допомагало остаточно дати оцінку
внутрішнє лабораторне дослідження.
Оцінюючи наведені результати судово-медичних експертних
досліджень в їх сукупності, суд присяжних приймає як достовірні всі з них в
частині, в якій вони не мають суперечливого характеру між собою. Натомість, в
частині, що стосується напрямку ранового каналу (зліва направо чи справа
наліво), суд в основу свого вироку як достовірні кладе висновки експертиз №№
237 та 249-2015/о (справа наліво), відкидаючи як помилкові з цього питання
висновок експертизи № 620 та похідний від нього № 17/620 (зліва направо),
виходячи з таких підстав.
По-перше, висновок № 249-2015/о складено комісією
експертів судових медиків, які мають значно більший стаж та досвід, порівняно з
експертом ОСОБА_1718 (два роки) - автором
висновку експертизи № 620, який до того ж проводив дослідження одноосібно.
По-друге, в основу висновку № 249-2015/о покладено окреме
детальне експертне дослідження морфології вогнепального кульового перелому
лівої лопатки загиблого, дані з приводу чого, а відтак і напрямку руйнації
кістки - справа наліво, є об`єктивними.
По-третє, висновок № 249-2015/о узгоджується з висновком
експерта № 237, в основу якого покладені інші спеціальні знання у сфері
криміналістики під час судово-медичного дослідження одягу загиблого, що робить
ці два висновки узгоджені між собою на тлі різних об`єктів дослідження.
Підсумовуючи викладене, суд присяжних вважає доведеним
напрямок ранового каналу в тілі потерпілого справа наліво, де вхідна
вогнепальна рана розташована на задній поверхні області правого плечового
суглоба загиблого, а вихідна рана - на задній поверхні області його лівого
плечового суглобу.
Відтак, суд присяжних, керуючись вимогами ч. 3 ст. 373
КПК України, критично оцінює показання потерпілого, які є його власними припущеннями,
щодо іншого напрямку ранового каналу в тілі ОСОБА_276 .
Сторона обвинувачення, на жаль, під час оцінки доказів в
цій частині своєї позиції щодо виявлених суперечностей не сформулювала. Більш
того, чомусь продовжувала підтримувати версію, за якою ОСОБА_493 також отримав
вогнепальне сліпе кульове поранення правої сідниці, внаслідок чого і настала
його смерть, що абсолютно не узгоджуються з усіма висновками судово-медичних
експертиз, навіть, не зважаючи на їх суперечливий характер в окремій частині.
Суд присяжних в цьому контексті вважає безспірно доведеним судово-медичними
даними, які не суперечать іншим матеріалам справи, що ОСОБА_1719 окрім
вогнепального кульового наскрізного прижиттєвого поранення грудної клітки, яке
має ознаки тяжкого тілесного ушкодження і від якого настала його смерть, також
було завдано вогнепальне кульове сліпе поранення правої сідниці, яке утворилося
не менше ніж за 1-2 доби до настання смерті, яке відноситься до легкого
тілесного ушкодження, котре абсолютно не перебуває у причиновому зв`язку зі
смертю загиблого та спричинено задовго до ранкових подій 20 лютого 2014 року, а
тому суд всупереч позиції сторони обвинувачення виключає посилання на нього.
Висновки комісії експертів щодо здійснення пострілу в
потерпілого з нарізної зброї кулею узгоджуються із об`єктивними
судово-медичними (криміналістичними) даними щодо характеру пошкоджень одягу
потерпілого та слідової інформації на ньому, а тому суд визнає допустимими та
достовірними.
В іншій частині висновок комісії експертів № 249-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) та інших даних у сфері балістики (здійснення пострілу в
потерпілого саме зі зброї калібру 7,62мм) через їх не підтвердження
балістичними чи криміналістичними дослідженнями та характер припущення, суд
присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу
даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з
наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони
захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх
недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Одержані експертним шляхом об`єктивні дані щодо напрямку
ранового каналу в тілі загиблого ОСОБА_1708 (справа наліво), коли він був лівим
плечем умовно розташованим в бік сніжної барикади, не підтверджують переконання
потерпілого ОСОБА_276 про те, що сина було смертельно поранено пострілом саме в
ліве плече, а відтак з боку вказаної сніжної барикади. Судом вивчалися можливі
версії раптового розвороту потерпілого у просторі перед самим пораненням
(розворот на оклик чи з тим, щоб переміститися ближче до будівлі Жовтневого
палацу), проте всі вони не знайшли навіть свого мінімального підґрунтя. Звертав
суд увагу і на фіксований звуковий ряд пострілів на проміжку часу, коли за
даними відеозапису « ОСОБА_1713 » ОСОБА_493 об`єктивно міг бути пораненим (з 33
до 44 сек. запису). Однак, і в даному випадку встановлено очевидну суміш двох
груп таких пострілів (всього більше десяти) за звуком, а не тільки хльосткі,
які нехай і становлять з них більшість та схожі на звуки стрільби з АКМС,
зафіксовані й інші більш потужні (на 33, 35 та 42 сек. запису вказаного відео «
ОСОБА_1713 »).
Крім того, одержані експертним шляхом об`єктивні дані
щодо напрямку ранового каналу в тілі загиблого ОСОБА_1708 - практично
горизонтально і поперек, а також одержані дані про розташування тіла ОСОБА_1708
за декілька секунд до отримання смертельного поранення - спиною до Жовтневого
палацу, обличчям - до готелю «Україна», а лівим плечем в бік станції метро
«Хрещатик» чи сніжної барикади, виключають версію і сторони захисту про
можливість отримання такого поранення пострілом з вікон верхніх поверхів готелю
«Україна».
Дані, які виявлені під час показання потерпілого з чужих
слів, а саме пояснення друзів сім`ї з приводу обставин прибуття ОСОБА_1708 19
лютого 2014 року до міста Києва, часу та місця його загибелі, наявного при
ньому одягу, а також пояснення самого ОСОБА_1708 батьку про враження від
відвідування «Майдану», в частині, в якій знайшли своє повне підтвердження під
час судового розгляду, суд, дотримуючись вимог ч.ч. 2 та 6 ст. 97 КПК України, визнає
допустимими, а за змістом - достовірними доказами, які також кладе в основу
вироку. Проте і вони не дають відповіді на питання щодо ідентифікації особи,
яка причетна до здійснення смертельного пострілу в бік ОСОБА_276 .
Аналізуючи загальну обстановку, яка складалася на
«Майдані» та навколо близько 09 год. 29 хв. і детально описана у пункті 5.3.2
вироку (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8 «сніжна барикада»), суд присяжних
відмічає об`єктивно розпорошений характер локації перебування на території
навколо стрільців з предметами, схожими на вогнепальну зброю, які до того ж
переміщалися, що також вказує на множинний характер секторів ведення вогню з
різних предметів ураження. Зупинявся суд на такій констатації факту і за
епізодом поранення ОСОБА_1720 .
Отже, оцінюючи подані сторонами докази за епізодом
загибелі ОСОБА_1708 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку. Встановлені під час судового
провадження дані виявилися недостатніми для підтвердження єдиної версії сторони
обвинувачення заподіяння потерпілому смертельного поранення та безсумнівного
доведення причетності саме працівників правоохоронних органів до смертельного
поранення ОСОБА_1708 , сумніви сторони захисту з цього приводу виявилися
обґрунтованими, а тому тлумачаться на користь обвинувачених. Проведений
стороною обвинувачення під час судового розгляду та в судових дебатах аналіз
поданих суду доказів обвинувачення за даним епізодом таких висновків суду не
спростовує.
Наведені докази у своїй сукупності доводять те, що
ОСОБА_493 , 20 лютого 2014 року орієнтовно о 09 год. 29 хв. між 29 та 38 сек.,
перебуваючи поруч з будівлею Жовтневого палацу, під час загострення
протистояння між активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів
із застосуванням вогнепальної зброї отримав внаслідок одного пострілу з
нарізної зброї з неблизької дистанції одне проникаюче наскрізне вогнепальне
кульове поранення грудної клітки з вхідною вогнепальною раною на задній
поверхні області правого плечового суглоба, а вихідною раною - на задній
поверхні області лівого плечового суглобу, які з`єднуються рановим каналом
справа наліво. Дане вогнепальне кульове поранення грудної клітки має ознаки
тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя) та перебуває у
причиновому зв`язку із настанням смерті.
Під час поранення ОСОБА_493 був звернутий лівим боком в
напрямку верху вул. Інститутська, а спиною - до лівої частини фасаду Жовтневого
палацу, при цьому правим плечовим суглобом був звернутий до джерела пострілу.
У межах даного судового провадження даних поза розумним
сумнівом про причетність до такого поранення потерпілого працівників
правоохоронних органів, в тому числі РСП та обвинувачених, не здобуто. Їх, а
так само інших осіб ймовірна причетність до поранення потерпілого не виходить
за межі припущень, на яких не можуть ґрунтуватися висновки суду.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів
встановлено дані, які вказують на те, що на момент поранення ОСОБА_493 не
вчиняв дій, які становили та могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я будь-кого з учасників сторін протистояння,
відтак, законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї з
боку сил правопорядку були явно відсутні (відокремлений на відео запису «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8 (пункт 5.3.2
вироку).
5.4.70. За епізодом загибелі
ОСОБА_408 .
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_266 - показала, що її чоловік ОСОБА_812 через
загострення протистоянь та побиття активістів «Майдану» ввечері 18 лютого 2014
року на рейсовому автобусі виїхав до Києва і ранком 19 лютого вже був на
Майдані Незалежності. Ранком 20 лютого 2014 року його вбили. Вперше її чоловік
відвідав « ОСОБА_829 » з цікавості на початку грудня 2013 року, а після
вбивства ОСОБА_2817 та ОСОБА_2879 у
лютому 2014 року він свідомо приєднався до протесту, стояв на барикадах,
допомагав на кухні, носив дрова, участі в сутичках з правоохоронцями не брав,
про те, хто провокував такі сутички, їй не розповідав. Третя його поїздка до
Києва виявилася останньою.
Як уточнила потерпіла: - мотивацією підтримки для
чоловіка акцій протесту на «Майдані» було побоювання того, що вся країна може
стати великою «зоною при пахані», він був членом партії «Батьківщина», але на
час «Майдану» відмежовувався від політичних сил; - про другу поїздку на
«Майдан» чоловік розповідав, що люди мирно збиралися з палками в руках; - про
загострення протистоянь та побиття активістів 18 лютого їх сім`я дізналася із
ЗМІ, при цьому повідомлень про поранених та вбитих працівників міліції вона не
пам`ятає; - протягом 19 лютого 2014 року мала з чоловіком декілька розмов
телефоном, він повідомляв, що все спокійно, її номер телефону …НОМЕР_376,
близько 09 год. ранку наступного дня між ними відбулася коротка телефонна
розмова, чоловік кудись біг і просив зателефонувати пізніше, а вже через 20
хвилин на її дзвінки відповідали невідомі особи, які повідомили про його
загибель; - вона побачила фото евакуації на ношах пораненого чоловіка, було
видно його обличчя, крім того, він мав на собі одяг з дому: бежеві кросівки з
білою підошвою, голубі джинси, поверх яких білі захисні наколінники, на шиї
чорного кольору снуд з написом «Софин», на руках шкіряні рукавички з обрізаними
пальцями, камуфляжну куртку - за кросівками, зокрема, вона і впізнала його на
фото, також звернула увагу на зелену каску на його голові з ліхтариком на
голубій стрічці поверх, за цією ознакою вона впізнавала свого чоловіка на відео
в подальшому, цю каску він віднайшов на «Майдані»; - очевидців поранення
чоловіка встановити не вдалося, про ці обставини їй відомо тільки з матеріалів
справи та загальнодоступних фото та відео, чоловіка поранили в область серця,
коли він рухався зверху над вул. Інститутська біля зеленого паркану, доля його
одягу їй невідома.
Згідно з протоколом огляду місця події від 20 лютого
2014 року з додатками до нього (фотоматеріали) (т. 125 а. 47-50), в
приміщенні моргу по вул. Оранжерейній, 9 в м. Києві в присутності понятих
оглянуто труп ОСОБА_1279 , який був одягнутий в камуфляжну куртку, синій светр,
футболки, чорні напіврукавички, сині джинси, спортивні штани, білизну, бежеві
спортивні туфлі (кросівки) з білою підошвою, поруч з тілом знаходиться каска
металева армійська, в кишенях одягу виявлені особисті речі та документи на ім`я
ОСОБА_408 . На трупі виявлено пошкодження на передній поверхні грудей та в
поперековій ділянці ліворуч у виді ран округлої форми. На курточці, светрі,
обох футболках виявлено по одному наскрізному пошкодженню в районі грудей.
Вказаний одяг, білизна, інші особисті речі загиблого були вилучені та упаковані
в пакети, зокрема, № 626, оглянуті слідчим 21 лютого та 05 березня 2014 року
(т. 125 а. 64-84).
Під час дослідження вказаних протоколів огляду та
додатків до них у вигляді фото матеріалів сторона захисту звернула увагу на
великий розмір вхідної рани (фото № 2), а потерпіла впізнала зображеним на цих
фото свого чоловіка, доставленого до моргу, та його речі - телефон, документи,
але уточнила, що виявлені при ньому браслет та ніж є для неї незнайомими, таких
речей чоловік вдома не мав.
Під час дослідження судом протоколів окремого огляду вилученого
в ОСОБА_1279 одягу від 07 березня 2014 року та додатків у виді фото таблиць (т.
125 а. 85-95, 105-119) потерпіла впізнала одяг свого чоловіка, зокрема,
камуфляжну курточку, светр, футболки (гольфи), кросівки з білою підошвою. На
камуфляжній курточці, светрі, гольфах виявлено по одному наскрізному
пошкодженню в районі грудей (на курточці у виді розрізу розміром 3,5 см, на
светрі розміром 2х2 см, на обох гольфах - приблизно 3х2 см.
Під час дослідження судом протоколу огляду вилученої
при ОСОБА_1721 каски (т. 125 а. 98-102) будь-яких
ідентифікуючих особливих ознак, а так само пошкоджень на цьому предметі не
виявлено.
Як видно з висновку комплексної судово-балістичної та
хімічної експертизи № 4106/4107/14… від 26 грудня 2014 року (т. 126 а.
52-55) на одязі загиблого ОСОБА_1279 виявлені залишки легкозаймистого
нафтопродукту - бензину, встановити локалізацію яких не можливо.
Згідно з дослідженими судом присяжних за участю
потерпілої наданими нею під час досудового розслідування фото матеріалами
щодо обставин загибелі чоловіка (всього 26 фото) та протоколом їх огляду
(т. 126 а. 1-47), зафіксовано рух ідентифікованого потерпілою ОСОБА_1279 в
групі з іншими активістами (на ньому акцентована увага стрілочкою), на ньому
візуалізується камуфляжна коротка куртка, чорні напіврукавички, сині джинси,
бежеві кросівки з білою підошвою, на голові - зелена каска з ліхтариком на
голубій стрічці поверх, на колінах білі захисні наколінники. При цьому за
послідовністю подій та подоланою відстанню ОСОБА_812 : а) до поранення
перебуває на проїзній частині вул. Інститутська в числі передової групи
активістів першої хвилі наступу (фото № 3); б) до поранення поступово
пересувається алейкою від Жовтневого палацу в напрямку станції метро
«Хрещатик», періодично присідаючи та ховаючись за дерева чи щит (фото №№ 11 -
посеред алейки повз трансформаторної будки, пройшовши початок зеленого паркану,
а потім № 8 та 12 - правим боком алейки перед написом на цьому паркані
«Хмельничани вже тут», №№ 5, 7 або 15 та потім 1 або 26 - правим боком алейки,
пройшовши за цей напис, №№ 9 або 25 та 14 або 21 - відступивши назад за дерево навпроти
згаданого напису, № 2 - правим боком алейки, взагалі подолавши закінчення
зеленого паркану, щит тримає обома руками попереду себе, № 17 - правим боком
алейки, на її тротуарі, відійшовши на декілька метрів ще далі, щит тримає обома
руками попереду себе); в) є об`єктом евакуації після поранення (фото №№ 10 або
16, а потім 23 - тіло несуть за допомогою палиці, № 6 або 22 - кладуть на
асфальт, №№ 13 та 4 або 24 - несуть за кінцівки, №№ 18 та 19 - спускають по
сходах на Майдан Незалежності, чітко візуалізується обличчя загиблого та
обладнана ліхтариком військова каска, № 20 - тіло несуть нижче сходів). При
цьому всупереч припущенням прокурора, ОСОБА_812 евакуацією поранених, які
дійсно є поруч, не займається та не прикриває своїм щитом людей, які цим займаються,
рухається вперед, оминаючи поранених та осіб, що їх евакуюють, тримаючись
ближче до дерев на правій стороні алейки, що веде від Жовтневого палацу в бік
сніжної барикади (фото №№ 15, 26, 25, 2 та 17).
Показання потерпілої в частині ідентифікації ОСОБА_1279
суд визнає достовірними за результатами дослідження його прижиттєвого
портретного фото (т. 125 а. 168), вказаних вище фото матеріалів (т. 126 а.
1-47), а також даних щодо окремих елементів домашнього одягу на ньому
(кросівки, штани, камуфляжна куртка, особливі шкіряні рукавички).
Згідно з дослідженими судом заявами ОСОБА_266
(дружина) від 03 березня 2014 року, ОСОБА_267 (мати) від 13 червня 2014 року
просили в межах досудового розслідування, розпочатого 20 лютого 2014 року за
фактом виявлення трупу ОСОБА_1279 з ознаками насильницької смерті, залучити до
даного кримінального провадження як потерпілих (т. 125 а. 45, 56-57, 161).
Родинні стосунки загиблого ОСОБА_1722 , його дружини та
матері підтверджені показаннями потерпілої ОСОБА_266 та дослідженими судом особистими
документами на цих осіб, даними про склад сім`ї (т. 125 а. 169-170, 173,
175-178, 184-187, 189, 238-242, 245, 247).
Факт перебування
ОСОБА_1279 15 грудня 2013 року,
27-30 січня та з 19 по 20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності в м. Києві,
в тому числі його телефонні розмови з абонентом за номером …НОМЕР_376 (дружина)
під час перебування в м. Києві, узгоджується з даними тимчасового доступу
(т. 125 а. 193-215) про місце перебування абонента мобільного оператора з
номером телефону …НОМЕР_370, останні з`єднання 20 лютого 2014 року з абонентом
…НОМЕР_376 - о 01 год. 02 хв. (тривалий), 09 год. 20 хв. (короткий), 10 год. 14
хв. (короткий) та 10 год. 37 хв. (тривалий).
Ці дані узгоджуються з показаннями потерпілої про
обставини останньої короткої розмови з чоловіком о 09 год. 20 хв. 20 лютого
2014 року.
Відповідно до досліджених судом присяжних свідоцтва
про смерть від 22 лютого 2014 року, лікарського свідоцтва про смерть №
626 від 21 лютого 2014 року (т. 125 а. 51, 243-244, 246), а також висновку
судово-медичної експертизи № 626 від 31 березня 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_1448 , з додатками у виді медичної документації та результатів
додаткових досліджень (т. 125 а. 128-139), в ОСОБА_1279 виявлено: проникаюче
наскрізне вогнепальне кульове поєднане поранення грудей та спини, при цьому
вхідна рана (зяюча розмірами 3,5х1,8 см з дефектом «мінус-тканина») на передній
поверхні грудей зліва, від якої відходить рановий канал спереду назад, зверху
до низу та дещо справа наліво, по ходу якого ушкоджені м`які тканини грудей,
пристінкова плевра на рівні 2-го міжреберного проміжку зліва та хрящова частина
3-го лівого ребра, перикард з боку його передньої поверхні, серце (у вигляді
наскрізного ушкодження його лівого шлуночку), ліва бічна стінка перикарда,
нижня частка лівої легені (у вигляді її наскрізного ушкодження), лівий купол
діафрагми (у вигляді його наскрізного ушкодження) тощо та закінчується вихідною
багатопроменевою зірчастою раною в поперековій ділянці зліва. Вказане тілесне
ушкодження спричинено дією снаряду (кулі) при пострілі з вогнепальної зброї,
має ознаки тяжкого за критерієм небезпеки для життя, є причиною смерті.
Висновок експертизи № 626 узгоджується з висновком
іншої експертизи № 8/626 від 26 травня 2014 року, яку провів той самий експерт
(т. 125 а. 124-126). Крім того експертом додатково було встановлено, що час
настання смерті ОСОБА_1279 може відповідати біля 24 годин з моменту дослідження
трупу в морзі. На досліджених елементах одягу та на тілі загиблого виявлено по
одному вхідному та по одному вихідному вогнепальному кульовому пошкодженню на
одязі та ушкодженню на тілі, які узгоджуються між собою. Додаткових факторів
пострілу, сторонніх тіл не виявлено, в рановому каналі ознак проходження
снаряду через перешкоду не виявлено. Судово-медичних даних щодо встановлення
виду вогнепальної зброї немає, а щодо калібру - необхідно провести балістичну
експертизу. Ознак сп`яніння в ОСОБА_1279 не виявлено.
Висновки експертиз № 626 та № 8/626 знайшли своє
підтвердження під час дослідження судом присяжних висновку криміналістичної
експертизи № 270-МК від 31 липня 2014 року, яку провів експерт ОСОБА_1170
(т. 125 а. 143-152), за якою дійсно на одязі ОСОБА_1279 (куртка, джемпер,
светр, фуфайка) виявлено по два наскрізних пошкодження - на передніх поверхнях
вогнепальні кульові вхідні, а на спинках зліва - вихідні, що утворені від
пострілу з нарізної вогнепальної зброї снарядом, до складу якого входили
сполуки міді з неблизької дистанції, всі вони співпадають з локалізацією між
собою на всіх шарах одягу та ранами на тілі потерпілого. Ознак, що дозволяли б
визначити тип і лінійні розміру снаряду, а також модель (зразок) зброї в
пошкодженнях на одязі загиблого, не знайдено. Експертом також були виявлені по
два лінійних пошкодження на кожному із шарів вказаного одягу на лівому рукаві
внизу, які не мають відповідних ран на тілі.
Суд відхиляє доводи прокурора про те, що виявлені два
лінійні пошкодження на кожному із шарів вказаного одягу загиблого на лівому
рукаві є наслідками потрапляння в перешкоду кулі (снаряду), яким було поранено ОСОБА_2922
А. Таке твердження прокурора не ґрунтується на жодному з результатів проведених
експертних досліджень, відтак є припущенням, яке до речі не виключає можливості
заподіяння таких пошкоджень внаслідок дії інших снарядів, а не тільки того,
яким було смертельно поранено ОСОБА_1279 .
Захист звернув увагу на велику різницю у розмірах між
вхідною раною (3,5 х 1,8 см - арк. 3 висновку експерта № 626), яка є дуже
великою, та вихідною раною (1,2 х 0,5 см - арк. 4 судово-медичного дослідження
№ 96-МК як додаток до висновку експерта № 626), однак експертного пояснення
цієї обставини матеріали справи не містять, тому висловлена захистом версія про
можливий рикошет кулі, внаслідок якого був поранений ОСОБА_812 , поданими
доказами не спростована. Разом з тим, не зважаючи на таку неповноту, суд
присяжних вважає судово-медичними та іншими даними, які не суперечать між
собою, достовірно встановлено характер вхідної та вихідної ран на тілі
загиблого та напрямок ранового каналу.
Згідно з дослідженим судом висновком комісійної
судово-медичної експертизи № 197-2015/о від 12 жовтня 2015 року (т. 126 а.
65-74), яку провели експерти ОСОБА_1230 , ОСОБА_941 , ОСОБА_942 на підставі
дослідження всіх висновків експертиз, фото матеріалів (26 фото), наданих
потерпілою, відео запису «47», комісія також дійшла до висновку, що ОСОБА_812
саме 20 лютого 2014 року о 09 год. 29 хв. 37 сек. отримав з неблизької
дистанції одне наскрізне вогнепальне кульове поранення тулуба, від якого і
настала смерть, при цьому: - вхідна рана розташована на передній поверхні
грудної клітини зліва, від якої спереду назад та зверху до низу відходить
рановий канал, який закінчується вихідною раною в поперековій ділянці зліва.
Характер поранення, візуалізація перешкоди (металевого щита), наявність на
одязі загиблого в місцях вогнепального пошкодження сполук міді, вказує на те,
що постріл був зроблений з нарізної вогнепальної зброї, в момент поранення
потерпілий був звернутий передньою поверхнею тіла до дульного зрізу зброї.
Обставини отримання поранення, які зафіксовані на відео, корелюють із
судово-медичними даними.
Враховуючи викладене, суд присяжних кладе в основу свого
вироку як достовірні висновки експертиз №№ 626, 8/626, № 270-МК у повному
обсязі, а висновок комісійної експертизи № 197-2015/о лише в указаній частині.
При цьому, висновки комісії експертів щодо здійснення
пострілу в потерпілого з нарізної зброї кулею узгоджуються із об`єктивними
судово-медичними (криміналістичними) даними результатів дослідження вилученого
з тіла потерпілого одягу та слідової інформації на ньому, а тому суд визнає
допустимими та достовірними.
Натомість, суд оцінює критично як недостовірний, а тому
відхиляє висновок цієї комісійної експертизи № 197-2015/о в частині визначення
напрямку ранового каналу в тілі потерпілого по горизонталі «дещо зліва
направо», замість «дещо справа на ліво», як це встановлено
експертизами №№ 626 та 8/626. Підставою для такої оцінки суду є те, що на
відміну від висновку експертів № 197-2015/о, висновки експерта №№ 626 та 8/626
ґрунтуються на безпосередньо проведених зовнішніх та внутрішніх дослідженнях та
узгоджуються з описом ран, які здійснив не тільки експерт, а й спеціаліст під
час первинного огляду трупа загиблого в приміщенні моргу.
Крім того, висновок комісії експертів № 197-2015/о щодо
ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на місцевості
потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому міг
перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи криміналістичними
дослідженнями та характер припущення суд присяжних визнає недопустимими
доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку. Відтак,
враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням доводів та
мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього приводу
виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість - суд
виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Під час дослідження судом присяжних за участю потерпілої відео
під назвою «47 _ 20.02.2014», наданого з дотриманням процедури відкриття
потерпілим ОСОБА_1232 на диску Verbatim DVD-R …50582 (т. 8 а. 130, починаючи з
02 хв. 53 сек. запису), потерпіла ОСОБА_1723 категорично підтвердила
достовірність акцентуації автором цього відео на ідентифікацію за допомогою
зелених та червоних квадратів її чоловіка - ОСОБА_1279 , одягнутого у
камуфльовану куртку з каскою на голові із синьою стрічкою поверх з ліхтариком.
За даним цього відео час смертельного поранення ОСОБА_1279 о 09 год. 29 хв. 37
сек. (акцентований автором відео астрономічний час), він локально перебуває на
правому краю правого тротуару алейки, що веде від Жовтневого палацу в напрямку
до станції метро «Хрещатик» (за третім деревом з кінця алейки), в положенні
присівши, корпус тіла дещо нахилений вперед і передньою поверхнею звернутий
прямо вздовж напрямку тротуару, тобто правого боку вул. Інститутська,
враховуючи подальшу зміну її напрямку ліворуч, зліва від нього спереду та
позаду щільно перебувають інші активісти, щити та дерева, які в момент пострілу
візуально ушкоджень не зазнають.
Суд відхиляє як надумані сумніви захисту з приводу того,
що куля, якою був поранений ОСОБА_812 , перед цим пройшла скрізь щит. Дійсно ці
обставини не візуалізуються на відео, але встановлені безсумнівними даними про
вхідне і вихідне поранення на тілі загиблого та перебування в цей момент перед
ним щита, який фізично прикривав передню поверхню його грудної клітини, місце
розташування вхідної рани зокрема.
З урахуванням проведеного аналізу суд визнає достовірним
за ідентифікаційною здатністю сюжет на відео «47 _ 20.02.2014» на диску
Verbatim DVD-R …50582 (т. 8 а. 130, починаючи з 02 хв. 53 сек. запису),
вважаючи доведеним те, що на відео «47 _ 20.02.2014» або «47» під написом «
ОСОБА_1724 09:29:37» в акцентованих його автором зеленому та червоному
квадратах дійсно зафіксовані обставини смертельного поранення саме ОСОБА_408 .
Під час повного перегляду судом відео під назвою
«ruw_Jan_in_oorlog_ MAIDAN_20_februari_2014», наданого з дотриманням
процедури відкриття представником потерпілих ОСОБА_661 на флеш носії (т. 109 а.
18а), встановлено, що воно, починаючи з 09 хв. 22 сек. фіксує рух ОСОБА_2922 А
в описаному одязі навпроти напису на зеленому паркані «Хмельничани вже тут»,
на 09 хв. 58 сек. запису фіксується лише епізодична участь ОСОБА_2922 А у
відтягуванні назад ідентифікованого за результатами судового розгляду
пораненого ОСОБА_1508 , після чого він знову опиняється біля дерева навпроти
напису на зеленому паркані «Хмельничани вже тут» (узгоджується з фото
потерпілої №№ 9 та 14), на 11 хв. 31 сек. запису фіксується ОСОБА_2922 серед активістів, що займають позицію в метрах
десяти за закінченням зеленого паркану за третім деревом з кінця (узгоджується
з фото потерпілої № 17), з 12 хв. 36 сек. запису містить аналогічне і без
додаткових редагувань за звуком та надписами відео, уривок з якого використано
як першоджерело у відео «47 _ 20.02.2014».
Більш того, судом одержані дані, які дозволяють визначити
конкретні час, місце на місцевості і конкретне положення тіла ОСОБА_1279 у
просторі в момент поранення.
Висновок суду за результатами дослідження фото матеріалів
про те, що ОСОБА_812 евакуацією поранених не займається, рухається вперед з
іншою метою, оминаючи поранених та осіб, що їх евакуюють, не спростовано
дослідженим відео записами.
Ідентичний відеозапис тільки більше за обсягом
компільований містить і досліджене судом за участю потерпілої відео під
назвою «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(флеш носій - т. 90 а. 40). Зокрема, на 36 хв. 04 сек. запису на екрані 3/2
зафіксовано ОСОБА_1279 сидячим на правій стороні алейки за щитами в групі інших
активістів в характерному головному уборі, ліворуч від нього особи масово
отримують поранення, одночасно правоохоронці у чорному одязі із жовтими
пов`язками спішно покидають позиції за сніжною барикадою (екран 2/3 та 4/3),
про ще наголошується самим автором відео зйомки - акцентований автором відео
астрономічний час 09 год. 28 хв. 59 сек. На 36 хв. 45 сек. запису (акцентований
автором відео астрономічний час 09 год. 29 хв. 19 сек.) на екрані 3/2
зафіксовано, як ОСОБА_812 продовжує сидіти на правій стороні алейки, майже на
кінці тротуару, одночасно активіст з рушницею відходить назад повз Жовтневий палац
(екран 1/3), а правоохоронець у чорному одязі із жовтою пов`язкою на лівому
рукаві за сніжною барикадою прикриває відхід своїх колег, веде бій - стріляє
сам (візуалізуються сліди пострілів у виді порохових газів) і поруч з ним
візуалізуються сліди від куль (екран 2/3 до 37 хв. 02 сек. запису). На 37 хв.
04 сек. запису (акцентований автором відео астрономічний час 09 год. 29 хв. 37
сек.) на екрані 2/3 зафіксовано, як той самий правоохоронець у чорному одязі із
жовтою пов`язкою на лівій руці за сніжною барикадою робить постріл
(візуалізуються сліди у виді порохових газів) у напрямку активістів, одночасно
падає і ОСОБА_812 є (екрани 3/1 та 3/2), стрільба з бетонних блоків поки не
візуалізується.
Разом з тим, звертає на себе увагу наступне, по-перше,
щільність пострілів за звуком в момент поранення ОСОБА_2922 А унеможливлює
тільки за звуком пострілу поєднати візуалізований постріл вказаного
правоохоронця з пораненням ОСОБА_2922 А, по-друге, взаємне розташування
стрільця (ліва частина барикади) та ОСОБА_2922 А на момент поранення,
звернутого дещо правіше, з огляду на об`єктивну подальшу зміну напрямку вулиці
ще ліворуч робить сумнівним можливість здійснення прямого пострілу в
потерпілого з того місця у напрямку справа на ліво. У будь-якому випадку, маючи
унікальні документовані дані, слідчим шляхом під час досудового розслідування
можливість завдання виявленого в тілі загиблого ОСОБА_1279 поранення з місця,
де перебував вказаний стрілець - правоохоронець у чорному одязі, перевірена не
була, а ініційований судом з цього приводу слідчий експеримент під час судового
розгляду, не зважаючи на надане доручення, проведений не був. Достовірним за
вказаними даними залишається єдине, сектор здійснення пострілу, що спричинив
смертельне поранення ОСОБА_2922 А, з усією очевидністю, яка не потребує
спеціальних знань, охоплював територію всієї вул. Інститутська з боку НБУ.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом
слідчого експерименту від 02 липня 2014 року з додатками (фототаблиця),
проведеного за участю спеціалістів медиків, криміналістів та геодезиста (т. 125
а. 218-233), встановлено, що вказаний експеримент здійснювався з метою
перевірки та уточнення відомостей щодо обставин загибелі ОСОБА_2922 А з
використанням наявних даних про місце перебування та характеристик бетонної
барикади (висота до 3 м), яка була споруджена 20 лютого 2014 року на вул.
Інститутська, судово-медичних даних про характер смертельного поранення ОСОБА_2922
А, а також результатів слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_1725 . За
результатами даного слідчого експерименту встановлено, що ОСОБА_2922 у момент поранення перебував посеред проїзної
частини алейки, що веде від Жовтневого палацу до з`єднання з вул. Інститутська
в напрямку станції метро «Хрещатик», на відстані 69 м 21 см від будівлі
Жовтневого палацу (навпроти початку запису на зеленому паркані - «Хмельничани
вже тут»), що, як вирішили учасники слідчої дії, охоплюється сектором
стрільби з бетонної барикади, в момент пострілу передньою поверхнею тіла був
направлений у напрямку бетонних блоків (барикади), а спиною - до Майдану
Незалежності, був у положенні сидячі корпусом нахилений дещо вперед і вліво. З
урахуванням цих даних зроблено висновок про наявність підстав вважати, що
постріл в ОСОБА_1279 було здійснено саме з боку вказаних бетонних блоків.
Суд вважає обґрунтованими зауваження сторони захисту до
вказаного протоколу про те, що учасниками слідчої дії візуалізація згаданих
бетонних блоків (барикади) з установленого ними місця смертельного поранення ОСОБА_2922
А не здійснювалася, як і не робилися для цього відповідні заміри.
Крім того, потерпіла ОСОБА_266 , оцінюючи результати
вказаного слідчого експерименту, також поставила під сумнів достовірність
визначеного його учасниками місця смертельного поранення свого чоловіка, яке на
її думку, виходячи з оглянутих під час судового розгляду фото та
відеоматеріалів, було значно ближче в бік станції метро «Хрещатик». Як уточнила
потерпіла, висловлюючи аналогічні обґрунтовані фактами сумніви, її представник
під час досудового розслідування двічі зверталася з клопотаннями до слідчого з
вимогою повторно провести слідчий експеримент з урахуванням отриманих нових
даних, прямо підтверджених фото та відео (т. 126 а. 57, 62), але ці клопотання
були проігноровані, хоча у справі і є повідомлення про нібито їх задоволення у
спосіб, який їй не відомий (т. 126 а. 61).
Суд констатує повну невідповідність вихідних даних
вказаного слідчого експерименту з тими, які об`єктивно встановлені за
дослідженими фото та відео матеріалами, а саме: а) щодо місця смертельного
поранення ОСОБА_1279 (не навпроти початку надпису на зеленому паркані «Хмельничани
вже тут» посеред проїзної частини, а не далеко за закінченням цього паркану
та справа від бордюру на правому боці цієї алейки); б) щодо положення тіла
ОСОБА_1279 у просторі в момент поранення (звернутий не лівіше, а прямо у
напрямку алейки); в) щодо обстановки на місцевості в момент поранення
ОСОБА_1279 (ведення вогню правоохоронцями не з бетонної, а сніжної барикади), а
тому відхиляє результати вказаної слідчої дії - слідчого експерименту як
недостовірні.
Ці висновки суду не впливають на достовірність інших
доказів, оскільки результати вказаного слідчого експерименту від 02 липня 2014
року не використовувалися експертами - медиками під час мотивування своїх
висновків №№ 626, 8/626, № 270-МК та 197-2015/о.
Під час судового розгляду був безпосередньо допитаний свідок
ОСОБА_1593 , який, підтвердивши правильність ідентифікації загиблого ОСОБА_2922
А за його прижиттєвим портретним фото (т. 125 а. 168), показав, що 20 лютого
2014 року близько 09 год. ранку він разом із ОСОБА_2922 , з яким товаришував,
вийшли на вул. Інститутська зі сторони Жовтневого палацу, пройшли до кінця
будівлі палацу в район пам`ятника у виді Хреста і по них почали стріляти зі
снігової барикади. Стріляли спочатку по деревах, тому що гілки падали на каску,
а потім перед ними в ногу поранили хлопця у німецькому камуфляжі, вони разом
підійшли до нього. Коли цього пораненого хлопця забирали інші активісти, в цей
час смертельно поранили ОСОБА_2922 А. Він, свідок, намагався самотужки
встановити особу пораненого хлопця, передивлявся відео з « ОСОБА_829 », але
його знайти не зміг.
Як також уточнив свідок ОСОБА_1593 : - вони із ОСОБА_2922
прибули на «Майдан» 05 лютого 2014 року,
йшли вперед, бо так робили всі, люди діяли стихійно, ніхто їх про застосування
зброї не попереджував; - в той день він був одягнений у темно-синій робочий
спецодяг, на голові мав лижну чорну шапку, а ОСОБА_2922 - в камуфляж та поверх темну куртку, на голові
мав шапку, вони із ОСОБА_2922 прикривались учбовою партою; - місце поранення
ОСОБА_2922 А - від пам`ятника у виді Хреста вверх по вул. Інститутська по
алейці між 5 та 6 каштаном, в момент поранення, вони були навприсядки,
прикриваючись партою, він, свідок, був правіше ближче до дерев, а ОСОБА_2922 - зліва від нього на відкритій місцевості
передом до барикади, ОСОБА_2922 просто
впав, перша куля потрапила йому в серце, а друга - в бік, саме поранення ОСОБА_2922
А він не бачив, бачив, як той вже впав; - пораненого ОСОБА_2922 А сам відніс на
руках до Жовтневого палацу.
Крім того, свідок ОСОБА_1593 заперечив свої показання під
час досудового розслідування про входження разом із ОСОБА_2922 до складу 22 сотні самооборони «Майдану».
Під час дослідження додатків до протоколу вказаного
слідчого експерименту від 02 липня 2014 року у виді фото таблиці свідок
ОСОБА_1726 також визнав, що місце поранення ОСОБА_2922 А під час слідчого
експерименту визначено неправильно, воно було за надписом на паркані
«Хмельничани вже тут», а не на його початку.
Під час дослідження за участі свідка ОСОБА_1726 наданих
потерпілою ОСОБА_266 фото матеріалів, на яких зафіксовано її чоловіка -
ОСОБА_1279 , зокрема фото № 1, або оригінальна назва «10571485_438286616311317_
705981414_o» - де ідентифікований потерпілою ОСОБА_2922 крайній справа на тротуарі у синіх джинсах із
захисними наколінниками білого кольору та у камуфльованій короткий курточці,
свідок ОСОБА_1726 не впізнав під цією особою ОСОБА_2922 А, вказавши, що в
останнього точно не було наколінників і на касці не було окулярів з синьою
стрічкою, а поверх камуфляжу була описана ним курточка. Побачивши обставини
евакуації також ідентифікованого потерпілою ОСОБА_1727 (фото № 16, або
оригінальна назва « НОМЕР_165 ОСОБА_1728 ») ОСОБА_1726 визнав, що він до цих
подій причетним не був, взагалі на досліджених фото себе вказати не зміг.
Під час дослідження за участі свідка ОСОБА_1729 вже
згаданого відео запису «ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014», на
зафіксованій на 11 хв. 30 сек. запису місцевості, де на алейці від ОСОБА_794
палацу вже закінчився зелений паркан і в групі активістів за словами потерпілої
ОСОБА_266 був її чоловік та власне сталося його поранення (12 хв. 40 сек.
запису), свідок ОСОБА_1726 не зміг ідентифікувати ні себе, ні відомого йому ОСОБА_2922
А, заявивши, що так далеко 20 лютого 2014 року вони із відомим йому ОСОБА_2922 не заходили.
Оцінюючи показання свідка ОСОБА_1726 на предмет їх
достовірності щодо іншої ідентифікації потерпілого ОСОБА_2922 А, суд присяжних
бере до уваги, що окрім наведених протиріч з показаннями потерпілої ОСОБА_266 ,
є й інші. Так, свідку не відомі обставини прибуття ОСОБА_2922 А на «Майдан» 18
лютого 2014 року, він описав інший одяг на ОСОБА_2922 У, аніж про це казала
дружина останнього, впізнавши серед такого одягу домашній загиблого чоловіка. Крім
того, на відео та фото матеріалах відсутні дані про перенесення активістами за
вказаних свідком обставин перед собою учбової парти як захисту. А враховуючи
те, що за показаннями свідка він завжди був поруч із відомими йому ОСОБА_2922 ,
чого не зафіксовано на фото та відео, ідентифікований судом за допомогою
потерпілої та паспорту ОСОБА_2922 отримав одне поранення, а не два, а обставини
його евакуації після поранення абсолютно різняться з показаннями свідка
ОСОБА_1726 , суд присяжних вважає, що потерпіла та свідок, не довіряти якому
також відсутні об`єктивні причини, надали показання зовсім про різних осіб.
Інших доказів сторонами не подано.
З урахуванням наведеного, суд присяжних визнає
достовірними всі показання потерпілої щодо обставин загибелі ОСОБА_2922 А, хоча
вона і не була очевидцем тих подій, а тому кладе їх в основу свого вироку. При
цьому суд бере до уваги, що ці показання потерпілої повністю узгоджуються: а) з
усіма судово-медичними та криміналістичними даними, які встановлені слідчим та
експертним шляхом, не мають суперечливого характеру між собою та не були
відхилені судом; б) з даними щодо локації абонента зв`язку з номером телефону …
НОМЕР_166 , яким користувався ОСОБА_2922 ; г) з відомостями, які визнані судом
переконливими, і документовані на відео та фото зображеннях цих подій, час та
локація яких на місцевості сторонами не оспорювалась. Отже, суд кладе в основу
даного вироку показання потерпілої ОСОБА_266 та всі інші документовані дані,
оскільки саме вони узгоджуються між собою, критично оцінюючи як недостовірні за
даним епізодом показання свідка ОСОБА_1729 , які суперечать показанням
потерпілої ОСОБА_266 .
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом загибелі
ОСОБА_НОМЕР_286 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає
допустимими та достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом поранення ОСОБА_295 (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8
«сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів алейкою
від Жовтневого палацу не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями, скритий характер обстрілу
правоохоронців за сніжною барикадою потребував відповідного реагування, яке
зовсім не передбачало необхідність здійснення ними вогневого впливу на всіх
активістів «Майдану», відсутність якого у подальшому у певні періоди часу в
жодний спосіб не збільшувало загрозу для життя та здоров`я правоохоронців.
Вищенаведені докази у своїй сукупності та співставленні з
усією очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_1731 20 лютого 2014 року о 09 год.
29 хв. 37 сек., перебуваючи на алейці, що з`єднує Жовтневий палац із проїжджою
частиною вул. Інститутської в м. Києві (за кінцем зеленого паркану і за третім
деревом від кінця цієї алейки), під час загострення протистояння між
активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням
вогнепальної зброї, отримав одне наскрізне вогнепальне кульове поранення тулуба
з ушкодженням внутрішніх органів, від якого і настала смерть, при цьому: -
вхідна рана розташована на передній поверхні грудної клітини зліва, від якої
спереду назад, зверху до низу та дещо справа наліво відходить рановий канал,
який закінчується вихідною раною в поперековій ділянці зліва. Постріл був
зроблений з неблизької дистанції з нарізної вогнепальної зброї снарядом, до
складу якого входили сполуки міді, в момент поранення потерпілий був звернутий
передньою поверхнею тіла до дульного зрізу зброї та сніжної барикади,
розташованої вверху поперек вул. Інститутська. Вказане тілесне ушкодження має
ознаки тяжкого за критерієм небезпеки для життя, є причиною смерті. Не
виключається, а відтак і не спростованим є те, що вказане вогнепальне поранення
було завдано ОСОБА_1732 через рикошет.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Однак,
безспірно доведеним є те, що вогнепальне поранення було завдано ОСОБА_1732 з
території, на якій саме в цей час перебували озброєні співробітники РСП та інші
працівники правоохоронних органів, які злагоджено разом під час перебування за
сніжною барикадою з метою стримати просування вперед активістів застосовував
вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом
здійснення у даному випадку прицільного пострілу у напрямку скупчення людей
(відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» епізод 8 (пункт 5.3.2 вироку).
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих сторонами
провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не встановлено
будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_1731 разом з іншими
активістами поруч вчиняв конкретні дії, які становили чи могли бути оцінені
такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння з огляду на
взаємне розташування на місцевості, яке виключало можливість безпосереднього
контакту конфліктуючих сторін, відтак, законні підстави для застосування у
даному випадку вогнепальної зброї з боку працівників правоохоронних органів
були явно відсутні.
Крім того, епізод загибелі ОСОБА_1279
у цій справі також входить до числа двадцяти восьми епізодів поранення (
ОСОБА_229 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_1429
, ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 ,
ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 ,
ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ) та загибелі ( ОСОБА_1436 ,
ОСОБА_916 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 ,
ОСОБА_1437 ) потерпілих, які відбувалися локально в межах одного сектору
(вздовж алейки, що веде від з`єднання з проїзною частиною вул. Інститутська в
бік Жовтневого палацу), у стислий до декількох хвилин проміжок часу (09 год. з
22 до 30 хв.) та під час однієї і тієї ж події «Майдану» (відокремлений на
відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» епізод 8 «сніжна барикада» (пункт 5.3.2 вироку). Усі ці двадцять
вісім епізодів мають спільну загальну фактологічну основу, вирок в частині їх
висвітлення містить велику кількість перехресних посилань на докази та факти.
Суд наголошує, що основна подія, спільна для всіх цих епізодів, полягає у
просуванні активістів «Майдану» від Жовтневого палацу по алейці, фіксація на
ній своїх позицій навпроти сніжної барикади, за якою перебували озброєні
співробітники РСП та інші озброєні правоохоронці, які, застосовуючи вогнепальну
зброю, діяли між собою спільно та злагоджено, намагаючись вогневим ураженням
зупинити таке просування активістів «Майдану». Таким чином, всі вказані
двадцять вісім епізодів, підкріплених цим загальним твердженням, слід
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд
відповідних подій.
Так, звертає на себе увагу те, що за кожним з епізодів,
що входить до цієї групи, вогнепальне поранення потерпілі отримували фактично
за однакових обставин, а саме:
-коли всі вказані
потерпілі, окрім ОСОБА_485 та ОСОБА_486 , під час руху чи статично, тобто,
абсолютна більшість перебуваючи на вказаній алейці, були звернуті в напрямку
верху вул. Інститутська, де на той час поперек вулиці була розташована сніжна
барикада, тією поверхнею тіла, з боку якої і зазнавали вогнепального ураження,
зокрема, передньою ( ОСОБА_1431 , ОСОБА_930 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 ,
ОСОБА_1434 ), лівою ( ОСОБА_1428 , ОСОБА_241 , ОСОБА_1436 , ОСОБА_916 ,
ОСОБА_693 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_686 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 ,
ОСОБА_691 , ОСОБА_1046 ), правою ( ОСОБА_1429 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1433 ,
ОСОБА_809 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_812 ), а також спиною, в тому числі під час
евакуації поранених ( ОСОБА_950 , ОСОБА_1437 та ОСОБА_229 ), поранення потерпілих
ОСОБА_485 та ОСОБА_486 такої кореляції не мають;
-на вказаній
місцевості локально (за обома боками сніжної барикади) у цей період часу (09
год. з 22 до 30 хв.) перебували ідентифіковані за результатами судового
розгляду озброєні 7,62х39мм АКМС бійці РСП в чорній формі із жовтими пов`язками
на руках та ОСОБА_23 в синьому камуфляжі спецпідрозділу «Беркут», візуалізація
та звукова фіксація здійснення пострілів якими з цих АКМС робить цей факт
достеменно доведеним, на цій місцевості за сніжною барикадою також перебували й
інші озброєні різною вогнепальною зброєю правоохоронці, які взаємодіяли із
вказаними співробітниками РСП;
-кулею внаслідок
пострілу з нарізної зброї калібру 7,62мм поранення отримав ОСОБА_930 , а в кінці ранових каналів
окремих потерпілих вилучені кулі, які були відстріляні з конкретних п`яти
екземплярів штатної зброї, закріпленої саме за співробітниками РСП ( ОСОБА_229
- автомат 7,62х39мм АКМС НОМЕР_271 ;
ОСОБА_232 - автомат 7,62х39мм АКМС НОМЕР_6 , закріплений за обвинуваченим
ОСОБА_389 ; ОСОБА_810 - автомат 7,62х39мм АКМС НОМЕР_260 ; ОСОБА_1433 та ОСОБА_1041 - автомат
7,62х39мм АКМС НОМЕР_10 ; ОСОБА_950 , ОСОБА_809 та повторно ОСОБА_810 - автомат
7,62х39мм АКМС НОМЕР_269 ; ОСОБА_811 -
автомат 7,62х39мм АКМС НОМЕР_272 ), крім
того тринадцять потерпілих ( ОСОБА_241 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1437 ,
ОСОБА_691 , ОСОБА_686 , ОСОБА_809 , ОСОБА_1046 , ОСОБА_340 , ОСОБА_1435 ,
ОСОБА_695 , ОСОБА_690 , ОСОБА_812 ) були поранені з нарізної зброї, що
узгоджується з фактом щільної стрільби з АКМС;
-поранення ОСОБА_912
потужними кулями, відстріл яких з АКМС виключається, а також, ймовірно,
пістолетною кулею ОСОБА_1479 та кулею 5,45мм ОСОБА_1483 з того самого напрямку
- з боку сніжної барикади, додатково підтверджує тезу про перебування за сніжною
барикадою, окрім озброєних АКМС бійців РСП та ОСОБА_31 , й інших
правоохоронців, які були озброєні іншою вогнепальною зброєю та тактично
взаємодіяли з бійцями РСП;
-натомість, поранення
ОСОБА_485 та ОСОБА_486 кулею, відстріляною з нарізної зброї, але з джерела, яке
значно вище чи правіше сніжної барикади, вказує на те, що окрім озброєних АКМС
бійців РСП та ОСОБА_31 , й інших озброєних правоохоронців за сніжною барикадою,
постріли станом на 09 год. 23 хв., здійснювали правоохоронці з іншої зброї та з
інших позицій, розташованих, не виключно в будівлях зліва ( АДРЕСА_29 далі за
сніжною барикадою, візуалізована тактична взаємодія яких із озброєними
співробітниками РСП за такими даними виключається;
-потерпілі ОСОБА_1429
, ОСОБА_1428 , ОСОБА_241 ,
ОСОБА_1430 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 ,
ОСОБА_930 , ОСОБА_950 , ОСОБА_693 ,
ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 ,
ОСОБА_686 , ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 ,
ОСОБА_695 , ОСОБА_690 , ОСОБА_1436 ,
ОСОБА_916 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 ,
ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 ,
ОСОБА_812 , дійсно, були учасниками передових груп активістів, які
поступово в межах звільненої правоохоронцями території переміщувалися алейкою
від Жовтневого палацу в напрямку сніжної барикади, однак лише троє з них (
ОСОБА_1430 , ОСОБА_1431 та ОСОБА_809 ) отримали поранення фактично
під час руху вперед, інші ж потерпілі ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_916 , ОСОБА_1436 , ОСОБА_241
, ОСОБА_1429 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 , ОСОБА_1046 , ОСОБА_1435 ,
ОСОБА_695 , ОСОБА_690 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 та ОСОБА_812 були
поранені, ховаючись за деревами на кінці алейки в бік сніжної барикади та поруч
за щитами, припинивши перед цим рух вперед, потерпілі ОСОБА_1433 , ОСОБА_691 ,
ОСОБА_1041 були поранені на алейці навпроти закінчення зеленого паркану також
припинивши перед цим рух вперед, потерпілі ОСОБА_930 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_690
отримали поранення, коли взагалі відходили назад, а ОСОБА_1432 - закликав
відступити інших активістів;
- ОСОБА_229 ,
ОСОБА_232 та ОСОБА_1437 були поранені, перебуваючи на відстані від вказаної
алейки, але в межах сектору її обстрілу зі сніжної барикади (лівий бік
барикади, якщо дивитися на неї від Жовтневого палацу) на пішохідному містку
через вул. Інститутська ближче до Жовтневого палацу та перед ним самим,
ОСОБА_1437 при цьому займаючись евакуацією поранених;
-поранення за вказаних
обставин ОСОБА_295 , ОСОБА_316 та ОСОБА_772 , які лише випадково опинилися в
секторі вогнепального ураження, вдруге влучання у вже нерухомих поранених
ОСОБА_851 (спочатку наскрізне, а потім сліпе через рикошет) та ОСОБА_845 (два
сліпих, перше з яких через рикошет), поранення ОСОБА_1479 , ОСОБА_837 ,
ОСОБА_317 та знову ж таки ОСОБА_772 , які на момент поранення здійснювали
евакуацію інших поранених громадян, вказує на абсолютно невибірковий характер
застосування вогнепальної зброї з боку правоохоронців;
-зафіксоване на відео
переміщення активістів алейкою від Жовтневого палацу не мало ознак атаки,
оскільки було поступовим в межах звільнених територій самими правоохоронцями,
скритий характер обстрілу правоохоронців за сніжною барикадою потребував
відповідного реагування, яке зовсім не передбачало необхідність здійснення ними
вогневого впливу на всіх активістів «Майдану», відсутність якого у подальшому у
певні періоди часу в жодний спосіб не збільшувало загрозу для життя та здоров`я
правоохоронців.
Отже, об`єктивні судово-балістичні дані про вогнепальні
поранення саме нарізною зброєю двадцяти двох потерпілих ( ОСОБА_241 ,
ОСОБА_1431 , ОСОБА_693 , ОСОБА_691 , ОСОБА_686 , ОСОБА_809 , ОСОБА_1046 ,
ОСОБА_340 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 , ОСОБА_812 , ОСОБА_295 ,
ОСОБА_316 , ОСОБА_1437 , ОСОБА_845 , ОСОБА_1570 , ОСОБА_780 , ОСОБА_837 ,
ОСОБА_851 , ОСОБА_930 та ОСОБА_907 ), а з них - одного потерпілого ( ОСОБА_930
) кулею калібру 7,62мм, яка могла бути відстріляна з автомата 7,62х39мм АКМС,
що перебували на озброєнні РСП та застосування яких під час вказаних подій
візуалізоване, а також з одного напрямку, який виключав участь у цьому
сторонніх осіб, окрім працівників правоохоронних органів, проте співпадав
локально з місцем перебування бійців вказаного підрозділу (РСП) та його візуалізованих
стрільців, включаючи ОСОБА_31 та інших озброєних правоохоронців, на фоні прямої
ідентифікації дев`яти куль за епізодами поранень ОСОБА_295 , ОСОБА_316 ,
ОСОБА_845 , ОСОБА_1570 , ОСОБА_780 , ОСОБА_837 , ОСОБА_851 та ОСОБА_907 як
відстріляних саме п`ятьма бійцями такого підрозділу (РСП) та обвинуваченим
ОСОБА_389 робить висновок про причетність вказаних стрільців до поранення всієї
цієї групи потерпілих безсумнівним.
Застосуванням у вказаних випадках, поєднаних однією
подією, вогнепальної зброї відбувалося у спосіб, небезпечний для життя багатьох
осіб, шляхом здійснення не вибіркових прицільних пострілів у напрямку
конкретного скупчення людей, що знайшло своє підтвердження за епізодом фактично
випадкового поранення на містку та біля центрального входу до ОСОБА_1733 ,
ОСОБА_316 та ОСОБА_772 , які участі в активних подіях на алейці не брали, за
епізодами поранення ОСОБА_912 , ОСОБА_317 , ОСОБА_987 , ОСОБА_845 та ОСОБА_НОМЕР_286 , де
рикошет не виключається.
Чітка ідентифікація застосування шести конкретних
екземплярів штатної зброї (АКМС), закріпленої за різними співробітниками РСП, в
тому числі за обвинуваченим ОСОБА_389 , на фоні об`єктивних судово-балістичних
даних про застосування при цьому й інших екземплярів вогнепальної зброї
(пістолета, зброї калібру 5,45мм та іншої зброї, аніж АКМС), вказує на ознаки
перехресної (з різних джерел та локально позицій) прицільної стрільби у
напрямках скупчення людей та небезпечно навколо, що у свою чергу потребувало
взаємодії між особами, які спільно застосовували вогнепальну зброю у такий
спосіб, перебуваючи за сніжною барикадою в межах візуального контакту між
собою.
Обґрунтовані сумніви щодо відсутності рикошету за
епізодами поранення ОСОБА_912 , ОСОБА_317 , ОСОБА_987 , ОСОБА_845 та ОСОБА_НОМЕР_286 на
перший погляд вступають у протиріччя із твердженням сторони обвинувачення про
наявність прямого умислу з боку стрільців на позбавлення життя саме цих
конкретних осіб, однак, враховуючи масштабність застосування вогнепальної зброї
та її наслідки у сукупності, прямі смертельні влучання без ознак рикошету в
потерпілих ОСОБА_1508 , ОСОБА_851 , ОСОБА_991 - при наскрізних пораненнях, в
потерпілих ОСОБА_780 та ОСОБА_907 - при сліпих пораненнях, цілком охоплюються
юридичною конструкцією вчинення умисного вбивства способом, небезпечним для
життя багатьох осіб, коли, здійснюючи умисел на вбивство будь-якої особи,
винний усвідомлює, що застосовує при цьому такий спосіб, який створює реальну
небезпеку для життя й інших осіб, загибель яких у такому випадку охоплюється
його свідомим бажанням.
Суд присяжних вважає дані, які вказують в окремих
досліджених випадках на: а) умови стрільби - прицільне ведення вогню бійцями
РСП зі штатної нарізної зброї із-за сніжної барикади (статичне положення тіла,
обрана найбільш зручна стійка для ведення стрільби стоячи із-за захисної
споруди, коли за її контур відбувається висунення голови стрілка лише в
необхідних межах для прицілювання, власне саме прицілювання); б) режим стрільби
- здійснення пострілів з автоматичної зброї в режимі одиночної стрільби; в)
точність стрільби - ураження з першого пострілу; г) контроль цілі - ураження
людини відразу з проявом з її боку візуалізованого для стрільця руху чи
переміщення; д) масований характер обстрілу - об`єктивними ознаками пострілів,
внаслідок яких потерпілі ОСОБА_1428 , ОСОБА_241 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 ,
ОСОБА_930 , ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_1435 ,
ОСОБА_695 , ОСОБА_690 , ОСОБА_1436 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_340 ,
ОСОБА_811 отримували вогнепальні поранення в життєво важливі органи, як
прицільних, а з огляду на завдані ушкодження та їх характер, локалізацію - на
ураження, що також узгоджується саме з прямим умислом винуватих осіб на
позбавлення життя потерпілих.
Аналізуючи всі ці дані в їхній сукупності, збіги яких
через їх частоту, об`єктивність доведення та взаємозв`язок між собою не мають
випадкового характеру, суд присяжних дійшов переконання поза розумним сумнівом
про причетність до всіх поранень у вказаних епізодах, окрім поранення
потерпілих ОСОБА_485 та ОСОБА_486 , озброєних АКМС співробітників РСП у чорній
формі із жовтими пов`язками та інших озброєних АКМС та іншою вогнепальною
зброєю правоохоронців, які діяли спільно та злагоджено між собою для досягнення
єдиного завдання - зупинити просування вперед активістів «Майдану»,
застосовуючи вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб,
шляхом здійснення не вибіркових, в тому числі перехресних пострілів прицільно у
напрямку скупчення людей та небезпечно поруч.
5.4.71. За епізодом
поранення ОСОБА_635 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_507 показав,
що за результатами перегляду по телебаченню подій, які відбулися в Києві 18
лютого 2014 року, вирішив своєю присутністю допомогти протестувальникам. З цією
метою близько 14 год. 19 лютого 2014 року виїхав на автобусі зі Львова, про
свої плани батьків не інформував. Разом з однодумцями безперешкодно прибув на
автобусі в центральну частину міста Києва з боку колишнього пам`ятника
ОСОБА_1734 , далі на «Майдан» він рухався самостійно пішки. Уникаючи зустрічі
із знайомими своїх батьків, оселився не у Львівській палатці, а в іншій біля
сцени, яка належала 3-ій сотні, де йому надали можливість через дощ
переодягнутися в суху одежу - темно сірі джинси, зимова утеплена шкіряна куртка
коричневого кольору, чорні черевики, на голову одягнув зелений металевий шолом.
Переодягнувшись він перебував на барикадах, допомагав їх укріплювати, було
шумно, між лініями розмежування лунали поодинокі вибухи. Після відпочинку о 07
год. ранку 20 лютого він знову повернувся на барикади, перебував в районі
пам`ятника засновникам Києва. Коли там барикада обвалилася, разом з іншими
активістами прикривав відновлювальні роботи щитом. Раптом почалася метушня -
бійці ВВ почали відходити і бігти на верх до Жовтневого палацу та на верх
вулиці Інститутська, їх відтісняли активісти, у цей момент на пагорбі він
побачив осіб в чорній формі із жовтими пов`язками на руках, які щось кидали в
активістів та стріляли в них з автоматів і також відходили, активісти
підіймалися з різних боків до Жовтневого палацу. Була стресова ситуація, а тому
чітко відтворити ці події за хронологією він не може. Пам`ятає те, що
працівникам міліції на певному етапі вдалося відтіснити активістів до низу та
забрати білий джип, який стояв ліворуч від Жовтневого палацу біля жовтого
автобусу, який потім спалили активісти. Потім він допомагав евакуювати
поранених з алеї, яка вела від Жовтневого палацу в бік станції метро «Хрещатик»
Під час однієї з таких евакуацій, коли працівники міліції відступили за снігову
барикаду, він і отримав поранення в праве плече відразу після смертельного
поранення ОСОБА_1698 .
Як також уточнив потерпілий ОСОБА_507 : перший раз
відвідав акцію протесу на Майдан у грудні 2013 року, вони ночували в приміщенні
«Експо Плаза»; - мотивацією його підтримки акції протесту було обурення діями
злочинної влади, яка дозволила побиття студентів, проігнорувала бажання молоді
жити в європейській країни, мати відкриті кордони з ЄС, тому і хотілося змін,
які він мав намір досягти мирним протестом; - він звернув увагу, що офіцери не
зупиняли відступ працівників міліції з «Майдану», навпаки підганяли їх жестами
рук, лише окремі прикривали відступ, кидаючи в активістів гранати, на пагорбі
зброю в бік активістів застосовували до семи осіб в чорному одязі, решта з них
також відводила відступаючих військовослужбовців ВВ; - в жовтому автобусі до
того, як його спалили, він особисто бачив багато пустих картонних пачок від
патронів, поруч відстріляні гільзи як оливкові металеві, так і від патронів для
гладкоствольної рушниці; - у момент поранення він був одягнутий в описаний вище
одяг, також в лівій руці тримав круглий щит - тарілку до супутникової антени,
на гомілках були захисні міліцейські щитки, а на обличчі - світла марлева
медична пов`язка; - на момент поранення він обертався назад, але як і яким
боком, не може повідомити, оскільки від болю був у шоковому стані, під час
проведених з ним слідчих експериментів події пам`ятав також погано; - з огляду
на обстановку, небезпеку для себе відчував з боку верху вулиці Інститутська та
готелю «Україна», тобто де могли бути працівники міліції; - бачив стріляючих
тільки «Беркут», а тому і вважає, що працівники останнього його поранили; - він
не засуджує насильство до міліціонерів, які пішли проти народу; - номер
телефону, який був при ньому під час подій 20 лютого, …01-17, після поранення
телефонував другу на номер телефону …76-91.
Так, згідно з дослідженими судом заявою ОСОБА_507 від 27 лютого 2014 року про злочин, протоколом
її прийняття, копією паспорту, він просив в межах досудового розслідування,
розпочатого 27 лютого 2014 року за повідомленням з лікарні про звернення
потерпілого з вогнепальним пораненням, залучити його до даного кримінального
провадження як потерпілого через те, що 20 лютого 2014 року приблизно об 11 год.,
перебуваючи в м. Києві по вул. Інститутська, під час силового протистояння від
невідомих представників правоохоронних органів отримав вогнепальне поранення
правого плечового суглобу (т. 101 а. 34, 37-41).
За результатами безпосереднього дослідження судом даних протоколу
слідчого експерименту від 13 червня 2014 року та додатків до нього
(стенограма, схема, фото таблиці, відео фіксація) (т. 101 а. 58-72), з
урахуванням остаточних уточнень, які потерпілий ОСОБА_507 робив по ходу
дослідження цих доказів зібраних з його участю, встановлено лише: а) напрямок
та обставини руху потерпілого ОСОБА_507 перед пораненням - від алеї до
Жовтневого палацу під час евакуації пораненого, при цьому серед чотирьох осіб,
які здійснювали таку евакуацію, він був першим зліва, позаду нього йшов, як він
пізніше дізнався, ОСОБА_1437 ; б) місце отримання ним поранення - навпроти
центрального входу до Жовтневого палацу; в) очевидний перепад висоти між
ранами, а саме рана на спині нижче, аніж рана в передній частині плеча. Що ж
стосується положення тіла в момент поранення та ймовірного сектору, з якого
потерпілий міг отримати поранення, то останній під час судового розгляду лише
пригадав, що обернувся через те, що евакуйованого пораненого вони випустили з
рук після поранення ОСОБА_2908 А, одночасно заперечив окремі результати
проведеного з ним слідчого експерименту, вважаючи свої показання або
помилковими, або лише припущенням. Так, він, навпаки аніж встановлено слідчим
експериментом, правою рукою тримав за руку пораненого, а в лівій руці - щит - і
на цьому наполягає в суді. Але він не може визначитися, через який бік і на
скільки обертався, а тому щодо цього під час експерименту висловив лише
припущення, як власне і щодо положення тулуба в момент поранення (14 хв. 05
сек., 15 хв. 25 сек., 16 хв. 06 сек. запису слідчої дії - візуалізується сектор
здійснення пострілу з готелю «Україна»).
Суд присяжних визнає, що показання потерпілого ОСОБА_507
щодо обставин свого поранення 20 лютого 2014 року дійсно мають фрагментарний і
дещо плутаний щодо часу настання окремих подій характер, а тому за ними не
вдалося з`ясувати всі значимі обставини поранення потерпілого (положення тіла у
просторі в момент поранення, ймовірний сектор ведення вогню тощо). Разом з тим,
ця обставина крім того, що має своє цілком логічне пояснення через надзвичайний
характер обстановки, в яку потрапив потерпілий, молодий вік останнього (на час
подій повних лише 18 років), не заважає суду визнати ці показання щирими, але
достовірними суд визнає лише ті з них, які знайшли своє підтвердження під час
дослідження інших доказів щодо участі потерпілого в подіях 20 лютого 2014 року
та обставин його поранення.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом
слідчого експерименту від 07 жовтня 2015 року з додатками (фототаблиця),
проведеного за участю потерпілих ОСОБА_1699 та ОСОБА_286 , представника
ОСОБА_1700 , спеціаліста, статистів тощо (т. 101 а. 103-114, оригінал - т. 197
а. 29-40), встановлено, що вказаний експеримент здійснювався з метою перевірки
та уточнення показань свідка ОСОБА_507 щодо відомих йому обставин отримання
поранення ОСОБА_1701 з використанням наявних фото та відеозаписів цих обставин
(відео Мустанга «MVI_2775.MOV», «MVI_2776.MOV», фото ОСОБА_2938 «Майдан
Feb/20-128.jpg» (т. 101 а. 121-147), із якими був ознайомлений потерпілий
ОСОБА_507 та які судом були детально проаналізовані за епізодом загибелі
ОСОБА_772 ). Встановлено, що потерпілий ОСОБА_507 навпроти колон між першими і
другими дверима Жовтневого Палацу від вул. Хрещатик через поранення ОСОБА_772
впустив потерпілого. Місце та положення ОСОБА_772 на землі, вказане свідком,
відповідає зображенню на фото ОСОБА_2938 «Майдан Feb/20-128.jpg».
Встановлено, що ОСОБА_1437 , який ніс пораненого, на момент пострілу був
розташований спиною до верху вул. Інститутська. Були проведені виміри, проте
які у подальшому використані в жодний спосіб не були. Потерпілий ОСОБА_507
безспірно ідентифікує себе під № 1 та загиблого ОСОБА_772 під № 2 на фото №№
1-9 під час евакуації пораненого перед центральним входом до будівлі Жовтневого
палацу (т. 101 а. 121-125, 132-141), себе із круглим щитом під час евакуації
інших поранених перед своїм пораненням (т. 101 а. 126-131), себе із круглим
щитом під час руху активістів від Жовтневого палацу по алейці за
правоохоронцями, що відступали (т. 101 а. 142-147).
Аналогічні дані були одержані і під час слідчого
експерименту за участі свідка ОСОБА_1702 , результати якого були зафіксовані з
відповідним корегуванням після перегляду відеозаписів «MVI_2775.MOV» та
«MVI_2776.MOV» у досліджених судом протоколі вказаної слідчої дії від 05
жовтня 2015 року та даних її фіксації технічними засобами (т. 197 а.
41-51а).
Отже, показання потерпілого ОСОБА_1699 повністю
узгоджуються з даними, які судом були досліджені за епізодом вбивства ОСОБА_772
та поранення ОСОБА_1571 , якого власне і евакуював ОСОБА_1735 разом із ОСОБА_2908
ОМ. Разом з тим, жодний з перелічених фото та відео матеріла не містить прямої
фіксації обставин поранення потерпілого ОСОБА_1736 .
Досліджені на вказаних фотоматеріалах дані також знайшли
своє підтвердження під час дослідження судом присяжних відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій
- т. 90 а. 40). Так, з 35 хв. 35 сек. запису (екран 2/2, 4/2) зафіксовано як
потерпілий до свого поранення бере участь в евакуації інших поранених,
акцентований автором відео астрономічний час 09 год. 28 хв.. З 36 хв. 51 сек.
запису (екран 1/3) зафіксовано появу потерпілого разом з ОСОБА_2908 під час
евакуації пораненого ОСОБА_2770 А перед центральним входом до будівлі
Жовтневого палацу, астрономічний час 09 год. 29 хв. 25 сек. На 37 хв. 03 сек.
запису (екран 3/4) зафіксовано пораненого ОСОБА_2908 А перед самим пораненням
потерпілого ОСОБА_1735 , акцентований автором відео астрономічний час 09 год.
29 хв. 36 сек., в цей проміжок часу лунають численні постріли.
Разом з тим, під час дослідження фото та відео документів
за даним епізодом доведеним стало і те, що на маршруті руху потерпілого
ОСОБА_507 діяла особа з числа протестуючих, яка мала у своєму розпорядженні
предмет, зовні схожий мисливську рушницю - фото № 1 (т. 101 а. 121), відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (36 хв.
07 сек. запису, екран 4/1; 36 хв. 45 сек., екран 1/3).
Факт перебування ОСОБА_507 у вказаний час в центральній
частині міста Києва знайшов своє безспірне підтвердження під час дослідження матеріалів
тимчасового доступу до відомостей про місце перебування 20 лютого 2014 року
ідентифікованого ним власного телефону з номером …01-17 (т. 63 а. 51) в межах
дії базової станції телефонного оператора за адресою: м. Київ, вул.
Володимирська 49а (09 год. 50 хв.), перехрестя вулиць Прорізної та Грінченко в
напрямку станції метро Хрещатик (10 год. 10 хв.) тощо, о 10 год.09 хв., тобто
після поранення, телефонував на номер телефону … НОМЕР_167 , який потерпілий
ідентифікував як телефон свого друга.
Факт поранення ОСОБА_1699 20 лютого 2014 року та надання
йому первинної медичної допомоги в медпункті по АДРЕСА_30 з діагнозом
«вогнепальне поранення правого плеча», проходження потерпілим стаціонарного
лікування з 06 по 11 березня 2014 року у Львівській обласній клінічній лікарні
(1-ше хірургічне відділення), ні ким не оспорювався і підтверджується даними довідки
від 28 лютого 2014 року, виписок з медичних карт стаціонарного
хворого № 5720 та № 5720/373, листів Львівської лікарні від 04 квітня
2014 року № 1178/с та від 14 вересня 2015 року № 3260/с (т. 101 а. 86-92,
96-97, 100-102а).
Разом з тим, всі ці матеріали хоча і безспірно доводять
участь потерпілого в подіях 20 лютого 2014 року, проте за результатами їх
дослідження не вдалося усунути неповноту даних щодо конкретних обставин самого
поранення потерпілого, зокрема, його розташування у просторі, напрямок ранового
каналу в контексті сектору ведення вогню, що є надзвичайно важливим через
фрагментарний та мало інформативний характер показань з цього приводу самого
потерпілого.
Відповідно до дослідженого у судовому засіданні висновку
судово-медичної експертизи № 23/14 від 28 лютого 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_1737 (т. 101 а. 45-46), у ОСОБА_507 було виявлено дві рани на
правому плечі, які могли утворитись 20 лютого 2014 року і відносяться до легких
тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Через відсутність
інших медичних документів відповіді на інші питання експертом надані не були.
За висновком додаткової судово-медичної експертизи №
162/14 від 18 серпня 2014 року, яку провів той самий експерт (т. 101 а.
75), ОСОБА_507 має дві рани на правому плечі, які за медичними даними є
результатом вогнепального наскрізного поранення. За описом ран неможливо
встановити, яка з них є вхідним отвором, а яка вихідним, але їх характер
вказує, що вони утворилися в результаті одного пострілу.
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 169-2015/о від 30 вересня 2015 року, яку провели експерти
ОСОБА_940 , ОСОБА_941 та ОСОБА_942 (т. 101 а. 78-85), комісія експертів також
дійшла висновку, що ОСОБА_507 20 лютого 2014 року отримав одне (внаслідок
одного пострілу) наскрізне вогнепальне поранення правого плеча. Однак, суд
критично оцінює вказаний висновок комісійної експертизи в іншій частині (щодо
положення тіла потерпілого в просторі тощо), яка ґрунтується на результатах
слідчого експерименту від 13 червня 2014 року, які були спростовані потерпілим
під час судового розгляду.
Суд критично як надумані оцінює доводи сторони
обвинувачення про те, що неможливість з боку потерпілого згадати положення
свого тіла на момент поранення не спростовує висновків комісії експертів з
приводу сектору проведення пострілу в потерпілого. Такі висновки експертів, як
раз таки навпаки, ґрунтувалися виключно на показаннях потерпілого, які він дав
під час слідчого експерименту, проте в суді поставив під сумнів, а це напряму
впливає на достовірність експертного висновку.
Крім того, висновок комісії експертів № 169-2015/о щодо
ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на місцевості
потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому міг
перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи криміналістичними
дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає недопустимими
доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку, враховуючи
окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням доводів та мотивів
(пункт 5.4.129 вироку).
Судово-балістичні дані за цим епізодом відсутні.
В контексті якості досудового розслідування та можливості
усунути його неповноту під час судового розгляду, звертає на себе увагу те, що
не здобуто жодних об`єктивних медичних даних щодо визначення серед обох ран
наскрізного поранення у потерпілого вхідної та вихідної рани. Посилання сторони
обвинувачення на показання з цього приводу потерпілого, який нібито визначив
напрямок ранового каналу за відчуттям небезпеки для себе як на неспростовний
доказ за відсутності інших доказів, суд визнає непереконливим з таких дещо
концептуальних підстав. По-перше, за суттю принципу доведеності винуватості
така доведеність має ґрунтуватися на доказах, що виключають можливість
існування інших версій, при цьому сама по собі відсутність доказів існування
таких версій для цілей доведеності вини є очевидно недостатнім. По-друге,
потерпілий постійно наголошував, що не може відтворити обставин свого
поранення, його показання з цього приводу є неповними та не мають категоричного
характеру. По-третє, потерпілий не свідчив про напрямок ранового каналу в
плечі, сторона обвинувачення з цього приводу зробила свої висновки, спираючись
на його показання про те, звідки він відчував для себе небезпеку, однак
відчуття небезпеки та її реальні наслідки є різно-порядковими категоріями,
такими як мета та результат, уява та дійсність тощо, тобто співвідносяться як
суб`єктивне та об`єктивне, ці категорії можуть бути пов`язані між собою, проте
не перебувають у причиновому зв`язку, в основі якого лежить діяння, а не намір
його вчинити, та спричинені таким діянням наслідки, а не їх відчуття.
Проведений стороною обвинувачення під час судового
розгляду та в судових дебатах аналіз поданих суду доказів обвинувачення за
даним епізодом таких висновків суду не спростовує.
Інші досліджені судом документи за даним епізодом
доказового значення не мають.
Вищенаведені докази у своїй сукупності та співставленні з
усією очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_507 20 лютого 2014 року близько 09
год. 30 хв., перебуваючи на майданчику перед центральним входом до будівлі
Жовтневого палацу, під час загострення протистояння між активістами «Майдану»
та працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї
отримав одне (внаслідок одного пострілу) наскрізне кульове вогнепальне
поранення правого плеча, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження, що
потягло короткочасний розлад здоров`я - напрямок ранового каналу об`єктивними
медичними даними не визначений.
У межах даного судового провадження даних про причетність
до таких поранень потерпілого безпосередньо обвинувачених не здобуто. Більш
того, не доведено і того, що вогнепальне поранення було завдано ОСОБА_1738 з
території, на якій саме в цей час перебували працівники правоохоронних органів.
Їх, а так само інших осіб ймовірна причетність до поранення потерпілого не
виходить за межі припущень, на яких не можуть ґрунтуватися висновки суду.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю наданих
сторонами і досліджених під час судового розгляду доказів встановлено дані, які
вказують на те, що інша з оточуючих ОСОБА_1699 особа з числа протестуючих перед
його пораненням, в тому числі на маршруті руху потерпілого, переміщувалася із
предметом, зовні схожим на вогнепальну зброю - мисливською рушницею, відтак
вчиняла дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я для будь-якої із сторін протистояння, в тому
числі й для працівників правоохоронних органів. Проте група, в якій рухався
ОСОБА_507 , дійсно займалася виключно евакуацією пораненого, а сам він отримав
вогнепальне поранення в момент, коли разом з ОСОБА_1701 здійснював евакуацію
пораненого ОСОБА_1571 , відтак потерпілий на момент свого поранення не вчиняв
дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну загрозу
для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів як учасників іншої
сторони протистояння, а тому законні підстави для застосування у даному випадку
вогнепальної зброї з їх боку були явно відсутні.
5.4.72. За епізодом загибелі
ОСОБА_409 .
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_307 - мати ОСОБА_1739 показала, що її син мав
активну життєву позицію, цікавився політикою, був членом партії «Свобода»,
приймав участь в акціях протесту з 2004 року, хотів змінити життя в Україні на
краще. У період останніх подій тричі їздив на «Майдан» - наприкінці 2013 року
та на початку 2014 року, входив до складу сотні «Волинська січ», сотником якої
був ОСОБА_2983 ОСОБА_1349 , зброї при собі не мав, був прихильником мирного
шляху акції протесту, в армії не служив за станом здоров`я. Він не ділився з
нею враженнями від подій, що відбувалися на «Майдані», казав «їду задля
справедливості». Натомість, як з`ясувалося пізніше, син вів щоденник, який був
переданий слідству, зокрема в ньому описані події 18 лютого 2014 року, коли
поруч розривалися шумові гранти, свистіли кулі, він потрапив під водомет.
Втретє поїхав на «Майдан» 16 лютого і 20 числа о 09 год. 41 хв. 41 сек. був
вбитий кулею в лоб на вул. Інститутській в м. Києві, навпроти станції метро
«Хрещатик». Із захисту при собі мав металеву каску та саморобний захисний
жилет. Далі її життя продовжується завдяки підтримці родин ОСОБА_1740 сотні,
які об`єдналися в громадську організацію.
Як також показала потерпіла, про конкретні обставини
(місце та час) загибелі сина вона дізналася з відео ОСОБА_1741 під назвою «47»,
на якому чітко ідентифікувала свого сина. Поруч загинув ОСОБА_2847 . Очевидцем
цих подій був ОСОБА_1317 ОСОБА_2941 із ОСОБА_1742 , який зробив фотографії сина
на місці загибелі і розповів їй, що «ОСОБА_2941 загинув від пострілу в
голову, коли біг до сніжної барикади (№ 8), стріляли з машин, які
перегороджували вулицю». Під час перебування сина на « ОСОБА_829 » вона
мала з ним телефонні розмови (номер т/ф сина …НОМЕР_348). Їй також відомо від
свідка ОСОБА_1743 , що син мав квиток до дому на 19 лютого, але залишився,
пояснивши тим, що очікує, щось грандіозне від завтрашнього дня.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1343 -
ройовий 35 сотні Самооборони «Майдану» за даним епізодом показав, що він
та ОСОБА_1744 були членами ГО «Свобода», проте вирішили діяти самостійно, тому
увійшли в 35 сотню. Коли ранком 20
лютого 2014 року, почувши звуки пострілів, вони вибігли на вулицю з будівлі
Мінаграрополітики, на 6-му поверсі якої відпочивали, їх сотня розбіглася в
різні боки за активістами, які рухалися вверх по вул. Інститутська, до
Жовтневого палацу та в бік вул. Грушевська, він запам`ятав, що ОСОБА_1744 ,
який після контузії 18 лютого одягнув великі навушники, пішов в інший бік, аніж
він, свідок, вирушивши вверх по вул. Інститутська. З чужих слів йому стало
відомо, що поруч з місцем поранення ОСОБА_2942 на сніжній барикаді з лівого
боку посеред тротуару, який перекривала барикада, біля каналізаційного люку,
загинув ОСОБА_2943 . Потім він особисто на цьому ж місці віднайшов навушники та
шапку ОСОБА_1744 , які передав слідству.
Згідно з дослідженим в судовому засіданні судом присяжних
протоколу огляду місця події від 12 березня 2014 року (т. 54 а. 199-209),
проведеного за участю свідка ОСОБА_1745 , було оглянуто місце загибелі
ОСОБА_1746 , а саме ділянку місцевості розміром 3х4 м2 за адресою: м. Київ, вул. Інститутська (біля входу на
станцію метро «Хрещатик»), на якій розташовано огородження з каміння, у центрі
якого знаходиться дерев`яний щит з двома фото загиблого ОСОБА_1746 . Ця ділянка
місцевості добре проглядається з розташованих позаду барикади готелю «
ІНФОРМАЦІЯ_161 » та Жовтневого палацу, а також будівель, розташованих
безпосередньо за барикадою та з правого боку за ст. м. Хрещатик. Також в ході
огляду місця події, свідком ОСОБА_1343 надано частину навушника жовтого
кольору, що був на ОСОБА_1747 в момент його загибелі.
Допитаний судом ОСОБА_1745 підтвердив результати
вказаного огляду.
Згідно з доданим до провадження свідоцтвом про смерть,
ОСОБА_1614 , ІНФОРМАЦІЯ_229 , помер ІНФОРМАЦІЯ_197 в м. Києві (т. 54 а. 182).
Як видно із заяв ОСОБА_1748 (мати) та ОСОБА_1749
(сестра), обидві, переконавшись в тому, що 20 лютого 2014 року вбито ОСОБА_1746
- сина та брата відповідно, просили залучити їх до вказаного провадження як
потерпілих (т. 54 а. 177, 195).
Родинні стосунки сім`ї ОСОБА_1744 підтверджуються
дослідженими в судовому засіданні даними, які містять копії паспортів на
загиблого та потерпілу ОСОБА_307 , її довіреність на отримання тіла
загиблого сина, дозвіл на видачу тіла останнього, характеристика
№ 189 та довідка № 186, видані Деревківською сільською радою; особисте
резюме ОСОБА_1746 ; довідка № 590 від 03 березня 2014 року виконкому
Люблинецької селищної ради Ковельського р-ну, стаття з газети «Нове життя» від
01 березня 2014 року, присвячену смерті ОСОБА_1746 (т. 54 а. 99-108, 185-194).
Згідно з дослідженими судом присяжних рапорту
слідчого та протоколу огляду місця події від 20 лютого 2014 року з
додатками (фотоматеріали) (т. 54, а. 93-98), в приміщенні Київського міського
моргу за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 9 за участі понятих було оглянуто
труп ОСОБА_1746 , ІНФОРМАЦІЯ_229 , з явними ознаками насильницької смерті - в
лобній ділянці над хвостом брові неправильної форми рана з нерівними осадненими
краями, у потиличній ділянці багатопроменева рана з відносно рівними неосадненими
краями. ОСОБА_2943 був одягнутий у
куртку чорного кольору з темно-сірими вставками по боках і рукавах, захисний
жилет, напівшерстяний светр, футболку, камуфляжні брюки, шкіряні чоботи чорного
кольору, а поверх одежі на колінах та передпліччях - пластмасові захисні щитки.
Досліджений в судовому засіданні протокол огляду від
11 березня 2014 року з додатками (фотоматеріали) (т. 54 а. 109-117) містить
детальний опис предметів, які були вилучені у ОСОБА_1746 під час огляду місця
події від 20 лютого 2014 року і дозволяють ідентифікувати останнього, а саме
свідоцтво про загальнообов`язкове державне страхування на його ім`я та
посвідчення № 5 з написами «Українська народна революція. Майдан 2014»,
«Спільна справа громадський рух», «Інтендантська служба».
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколами
огляду від 25 червня 2014 року з додатками (фотоматеріали) (т. 54 а.
118-150), вони містять детальний опис елементів одягу та предметів, які
ОСОБА_1750 мав при собі і були виявлені під час огляду місця події 20 лютого
2014 року, зокрема: куртки-пуховика чорного кольору із фіолетовими смужками;
гольфу чорного кольору; берців; камуфляжних штанів з чорним ременем; зимових
рукавиць камуфляжного кольору; бронежилету; наколінників чорного кольору із
написом «EXUSTAR»; сумки з-під протигазу; щитків чорного кольору фірми «Nike»;
гільзи з написом «FAN 12 PIONRI»; гільзи з написом «12»; гільзи з написом
«ТЕРЕН-6»; нашивки Самооборони «Майдану»; капсуля з написом «02-13»; сумки
з-під протигазу тощо.
Суд присяжних хоча і визнає обґрунтованим зауваження
сторони захисту про те, що вказані протоколи огляду предметів від 25 червня
2014 року (всього три), всупереч вимогам ст. ст. 104 та 105 КПК України не
підписані спеціалістом, який приймав участь у цих слідчих діях і здійснював фото
фіксацію їх результатів, проте не знаходить достатніх правових підстав для
визнання відомостей, що містять вказані протоколи, недопустимими. При цьому суд
виходить з такого. По-перше, у тексті самих протоколів слідчим детально описані
всі предмети, а у такому випадку додані до них виготовлені спеціалістом фото
таблиці мають лише додаткове інформаційне навантаження; по-друге, зміст самих
цих протоколів сторонами провадження не оспорювався, а їх достовірність іншими
доказами під сумнів не поставлена, навпаки, підтверджена показаннями у судовому
засіданні потерпілої ОСОБА_307 .
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні висновку
судово-медичного експерта ОСОБА_1751
№ 631 від 01 квітня 2014 року (т. 54 а. 154-165) на тілі ОСОБА_1746 було
виявлено одне наскрізне вогнепальне кульове проникаюче поранення голови з
ураженням м`яких тканин, кісток склепіння та основи черепа, кісток обличчя,
оболонок та тканини головного мозку. При цьому, вхідна кульова рана знаходилась
на обличчі, зліва в лобній ділянці, над серединою лівої брови; мала овальну
форму з дефектом (мінус) тканини в правій половині рани, а ліва половина рани з
радіальними розривами шкіри на лівому кінці. Від рани відходить рановий канал у
черепній порожнині; в зоні її проявлення по краям і на стінках рани не виявлено
слідів металізації та сторонніх нашарувань і включень. Вогнепальний кульовий
канал прямолінійний, безперервний, пронизує м`які тканини голови, лобну кістку
зліва з кульовим дірчастим переломом, з дефектом кісткової тканини лобної кістки,
характерним для входження кулі під кутом зліва направо. Вказаний канал
направлений спереду назад, зліва направо та дещо зверху вниз. Вихідна кульова
рана розташована на задній поверхні голови, в потиличній ділянці вправо від
серединної лінії. Дірчастий вихідний кульовий перелом на потиличній кістці мав
дефект кісткової тканини вище внутрішнього потиличного виступу, майже по
внутрішньому серединному гребеню, при цьому форма його неправильно овальна, з
радіальними лініями, що розходяться. Вказане вогнепальне поранення спричинено
одним пострілом з вогнепальної зброї, що заряджається набоями з кулями, а
постріл був у ліву лобну ділянку голови, в напрямку спереду назад, зліва
направо та дещо зверху вниз. При цьому положення тіла могло бути вертикальним,
або близьким до нього - сидячи, не виключено що й лежачи горизонтально, лівою
частиною обличчя, спереду, до джерела вогнепального ураження. Ознак, які б
вказували на постріл з близької дистанції не виявлено. Вказане вогнепальне
поранення має ознаки тяжкого тілесного ушкодження (небезпека для життя через
проникнення в порожнину черепа). Смерть ОСОБА_1746 настала від вогнепального
кульового наскрізного проникаючого поранення голови, з ушкодженням кісток
черепа та структур головного мозку. ОСОБА_1752 ознак сп`яніння не мав.
Наведений вище висновок експерта повністю узгоджується з
дослідженим іншим висновком цього ж експерта № 11\631 від 14 квітня 2014
року (т. 54 а. 168-172), згідно з яким, з огляду на розширений перелік
питань, встановлено, що смерть ОСОБА_1746 настала після поранення через
короткий проміжок часу (до кількох хвилин), її давність може відповідати
строку, приблизно 24-48 годин до розтину тіла (що проводився 21.02.2014 року -
14.00 годин). У рановому каналі не виявлено ознак проходження снаряду через перешкоду,
та ушкоджень заподіяних іншими предметами або ж посмертних ушкоджень.
Звертає на себе увагу єдність реєстрації за номерами
проведених експертних досліджень (№ 631), що свідчить про спільність об`єкту
дослідження.
Під час безпосереднього дослідження судом присяжних в
судовому засіданні протоколу огляду оптичного диску Perfeo CD-R …1080В2 від
05 липня 2014 року (т. 54, а. 217-219, 222-238), самого цього диску та
роздруківок наявних на ньому фотоматеріалів потерпілою безпосередньо
ідентифіковано свого сина, який отримав поранення в голову, встановлено, що
одяг на ньому повністю відповідає описаному вище і виявленому під час
дослідження тіла загиблого, місцем загибелі ОСОБА_1746 є сніжна барикада (ліва
її тильна частина, якщо рухатися від Жовтневого палацу) навпроти входу до
станції метро «Хрещатик» по вул. Інститутській у м. Києві, що цілком
узгоджується з даними протоколу огляду місця події від 12 березня 2014 року за
участі свідка ОСОБА_1343 .
Крім того, ці всі дані щодо місця загибелі ОСОБА_1746
повністю узгоджуються з даними дослідженого судом протоколу слідчого
експерименту від 25 березня 2014 року з додатками (фотоматеріали та схема)
(т. 54 а. 242-248, т. 55 а. 1), проведеного за участю свідка ОСОБА_1753 та
спеціаліста, свідком показано місце розташування та позу, в якій лежав померлий
відразу після поранення, а саме: лежачи на правій стороні головою в напрямку до
барикади. Фіксація цих даних свідком на фото підтверджена долученими
фотографіями (т. 55 а. 35-36), на першому з яких зображений загиблий ОСОБА_1752
із зеленим паском через плече від підсумка для протигазу, якого можна
ідентифікувати за обличчям, а на другому - загиблий ОСОБА_1752 зі спини
(характерний зелений пасок від підсумка для протигазу) на дальньому плані, а на
першому плані ноги іншої особи.
Досліджений в судовому засіданні особистий щоденник
ОСОБА_1746 (т. 54 а. 239-241),
автентичність якого підтверджена потерпілою ОСОБА_307 , містить інформацію
стосовно окремих епізодів участі ОСОБА_1746 в акціях протесту в м. Києві,
зроблений ним самим опис силових протистоянь з працівниками «Беркуту»,
безпосереднім учасником яких він був, та його власну оцінку подій того часу як
війна з протистояннями та партизанськими загонами, висловлюючи невдоволення
певною бездіяльністю, нерішучістю та непродуманістю дій активістів.
Як видно з дослідженого судом присяжних протоколу
тимчасового доступу до речей і документів від 07 квітня 2014 року,
проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 07 березня 2014 року, протоколу
огляду оптичного диску з контактними з`єднаннями абонента номера телефону …
НОМЕР_168 (т. 55 а. 4-14), встановлено, що абонент вказаного номеру телефону,
який належав ОСОБА_1747 , 20 лютого 2014 року перебував у зоні дії
ретрансляційних веж стільникового зв`язку, розташованих в зоні дії станцій, що
розташовуються у центральній частині м. Києва на пров. Музейному, вулицях
Хрещатик, Басейна, Липська та Банківська.
Як видно з досліджених під час судового розгляду судом
присяжних даних, які містить відео «Інститутська 20 лютого. Вбивство майданівців»
на диску ЕМТЕС DVD-R …3636 (т. 52 а. 173), починаючи з 26 хв. 17 сек. запису,
на відео фіксується масових рух активістів, а серед них ОСОБА_1746 , в зеленій
касці та темній курточці із металевим щитом, безпосередньо до сніжної барикади
на вул. Інститутській в м. Києві навпроти входу до станції метро «Хрещатик» в
час, коли ідентифікованими за результатами судового розгляду озброєними АКМС
співробітниками РСП здійснювалися постріли з вогнепальної зброї із-за бетонних
блоків та вантажівок, що структурно складали так звану бетонну барикаду. На 26
хв. 55 сек. запису ОСОБА_1752 (зліва на екрані) в повний зріст підходить до
активістів, які вже розмістилися на сніжній барикаді, присівши за щитами, далі
він зникає з кута зйомки і фіксується вже на 27 хв. 01 сек. запису, як падає на
правий бік головою в напрямку проходу в сніжній барикаді, до нього відразу
спускається активіст в голубому шоломі. При цьому, на цьому ж відео зафіксовано
як в цей же момент перед правим з двох бійців в чорному одязі, які перебувають
за вантажівками з лівого боку, якщо дивитися вверх по вул. Інститутській,
відбувається спалах диму, характерний для здійснення пострілу з майже
одночасним звуковим проявом такого пострілу і відразу в цей момент падає
ОСОБА_1752 .
Досліджений судом відрізок відеозапису «Інститутська 20
лютого. Вбивство майданівців» покладений в основу також дослідженого судом відео
«47 _ 20.02.2014» (т. 8 а. 130), присвяченого починаючи з 02 хв. 58 сек.
запису обставинам вбивства ОСОБА_1746 , який акцентований автором відео
зеленим, а після поранення - червоним квадратом. Як видно з довідкової
інформації, яка супроводжує вказані відеоматеріали, об`єднані автором в один
сюжет, ці події відбувалися 20 лютого 2014 року у період часу з 09 год. 41 хв.
35 сек. по 09 год. 41 хв. 43 сек. (час поранення ОСОБА_1746 09 год. 41 хв. 41
сек.), що узгоджується з усіма вище дослідженими доказами, а також з даними відео
запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40).
З урахуванням проведеного аналізу суд визнає достовірним
за ідентифікаційною здатністю сюжет на відео «47 _ 20.02.2014» на диску
Verbatim DVD-R …50582 (т. 8 а. 130, починаючи з 02 хв. 58 сек. запису),
вважаючи доведеним те, що на відео «47 _ 20.02.2014» під написом «ОСОБА_2943 ОСОБА_2941 09:41:41 (за звуком)» в
акцентованих його автором зеленому та червоному квадратах дійсно зафіксовані
обставини смертельного поранення саме ОСОБА_409 , момент поранення зафіксовано
за астрономічним часом о 09 год. 41 хв. 41 сек.
Суд критично оцінює доводи сторони захисту про те, що
оскільки ОСОБА_1752 падає в правий бік, то відповідно джерело пострілу має
перебувати не в секторі бетонних барикад, а зліва від нього. Суд при цьому бере
до уваги, що за звуком безпосередньо перед падінням ОСОБА_1746 лунає лише один
постріл, слід якого чітко візуалізований на проаналізованому вище відео. Крім
того, напрямок падіння ОСОБА_1746 від поранення співпадає з напрямком
зафіксованого на відео його переміщення.
Суд присяжних вважає дані, які вказують на: а) умови
стрільби - прицільне ведення вогню бійцями РСП зі штатної нарізної зброї із-за
бетонної барикади (статичне положення тіла, обрана найбільш зручна стійка для
ведення стрільби стоячи із-за захисної споруди, коли за її контур відбувається
висунення голови стрілка лише в необхідних межах для прицілювання, власне саме
прицілювання); б) режим стрільби - здійснення пострілів з автоматичної зброї в
режимі одиночної стрільби; в) точність стрільби - ураження з першого пострілу;
г) контроль цілі - ураження людини відразу з проявом з її боку візуалізованого
для стрільця руху чи переміщення - об`єктивними ознаками пострілу, внаслідок
якого ОСОБА_1752 отримав вогнепальне поранення голови, прицільним саме в нього,
а з огляду на завдані ушкодження - на ураження.
Згідно з протоколом слідчого експерименту від 02 липня
2014 року з додатками (фотоматеріали), проведеного за участю понятих,
спеціалістів - експертів, інженерів-геодезистів, медика-криміналіста (т. 55 а.
15-22), після ознайомлення з показаннями свідків ОСОБА_1754 та ОСОБА_1755 та
протоколами проведених за їх участю слідчих експериментів щодо місця
смертельного поранення ОСОБА_1746 з доданими матеріалами, та після ознайомлення
з висновком судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_1746 № 11/631 від 14 квітня
2014 року шляхом проведення відповідних вимірів встановлено, що у момент
отримання вогнепального поранення ОСОБА_1752 перебував у секторі стрільби зі
споруджених бетонних блоків, імітованих у ході даної слідчої дії за допомогою
автомобілю «МАЗ-555» (розташовано за другим пішохідним переходом за перехрестям
вул. Інститутська з вул. Ольгинська у напрямку руху до будівлі НБУ з лівого
боку проїзної частини поперек дорозі, від заднього колеса автомобіля «МАЗ-555»
до забору будівлі клубу Кабінету Міністрів України (№ 7) відстань становить
6,55 м, а до найближчого кута будівлі готелю «Україна» - 166,01 м. Проте,
оскільки положення тіла загиблого в момент пострілу не зафіксовано, встановити
напрямок пострілу під час даного слідчого експерименту не видалось можливим.
Звертає на себе увагу те, що визначений вище сектор
охоплює так звану бетонну барикаду, яка була імітована під час слідчого
експерименту від 02 липня 2014 року за допомогою автомобіля «МАЗ-555» та, і це
є принциповим, із-за якої фактично було здійснено смертельний для ОСОБА_1746
постріл, що знайшло своє пряме підтвердження під час дослідження судом
оригінального відео «Інститутська 20 лютого. Вбивство майданівців». За таких
обставин, твердження сторони захисту про те, що версія сторони обвинувачення
ґрунтується на припущеннях, є надуманим, а її спростування не потребує
спеціальних знань.
Як вбачається з дослідженого судом присяжних висновку комісійної
судово-медичної експертизи № 272-2015/о від 08 грудня 2015 року (т. 55 а.
26-31), яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 та ОСОБА_942 з використанням
результатів судово-медичних досліджень трупа ОСОБА_1746 , даних відео-файлу з
назвою «47», ОСОБА_1752 , саме 20 лютого 2014 року отримав одне (внаслідок
одного пострілу) наскрізне проникаюче вогнепальне поранення голови (від якого і
настала смерть потерпілого), при цьому: вхідна вогнепальна рана була
розташована на обличчі в лобній ділянці зліва, від якої в напрямку спереду до
заду, дещо зверху до низу та зліва направо, відходив рановий канал (який
закінчувався вихідною раною на задній поверхні голови в потиличній ділянці
справа), тобто в момент отримання поранення постраждалий перебував у близькому
до вертикального положенні, був звернутий обличчям (дещо повернутим праворуч)
до дульного зрізу зброї, постріл, внаслідок якого утворилося дане поранення
голови, був зроблений з неблизької дистанції, а можливі обставини отримання
даного вогнепального поранення, які зафіксовані на відеозапису, який був
об`єктом дослідження при прове-денні даної експертизи, повністю корелюють з
наявними судово-медичними даними.
В іншій частині висновок комісії експертів № 272-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) та інших даних у сфері балістики (здійснення пострілу в
потерпілого з нарізної вогнепальної зброї в т.ч. і калібру 7,62, яке оцінено
експертами лише як можливе) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Враховуючи викладене, дані, які виявлені під час показань
потерпілої з чужих слів, а саме пояснення очевидців загибелі сина, а також
пояснення самого ОСОБА_1756 матері про враження від відвідування ОСОБА_829 ,
знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду документованими
даними, які судом визнані допустимими доказами, зокрема, даними фото та відео
матеріалів, відтак суд, дотримуючись вимог ч.ч. 2 та 6 ст. 97 КПК України,
визнає вказані показання потерпілої з чужих слів допустимими, а зважаючи на їх
зміст, - достовірними доказами.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом загибелі
ОСОБА_1746 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку, відтак вважає доведеною поза
розумним сумнівом версію сторони обвинувачення, потерпілої та її представника
про причетність до здійснення пострілу, внаслідок якого кулею було смертельно
поранено у голову ОСОБА_1746 , конкретного співробітника РСП, який у чорній
формі із жовтою пов`язкою на руці розташовувався другим від лівого краю
бетонної барикади, розміщеної поперек вул. Інститутська, та здійснював в бік
активістів, серед яких був ОСОБА_1752 , одиночні постріли зі штатної нарізної
зброї (чутні звуки пострілів та візуалізуються порохові гази зі стволу) за
астрономічним часом, у даному випадку, о 09 год. 41 хв. 41 сек., заперечення з
цього приводу сторони захисту суд відхиляє як надумані.
Суд, зважаючи на результати дослідження фото та відео
матеріалів, звертає увагу на таку загальну обстановку, яка після тривалого
затишшя складалася на період часу з 09 год. 41 хв. 05 сек. по 09 год. 43 хв. 00
сек. на «Майдані», на якому та навколо фіксувалися, зокрема:
-переміщення та
перебування передової групи активістів, серед яких відсутні предмети, які були
б схожі на зброю, за сніжною барикадою, отримання ними поранень; зупинення руху
вперед групою активістів з правового боку вул. Інститутська, їх обурені крики в
бік готелю «Україна», коли чутно звук одиночного пострілу та видно візуалізацію
його слідів на дереві, продовження закликів до руху вперед з боку двох
активістів, які перебувають попереду;
-утримання позиції
бетонної барикади по обидва її боки озброєними АКМС бійцями в чорній формі із
жовтими пов`язками на руках, в окремих білі наліпки на спинах з написом
«Беркут» (РСП, зокрема, ОСОБА_369 , а
також ймовірно, але не виключається,
ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_535 ,
ОСОБА_540 , ОСОБА_542 , ОСОБА_537 ,
ОСОБА_541 , ОСОБА_531 , ОСОБА_533 ,
ОСОБА_530 , ОСОБА_536 , ОСОБА_532 , ОСОБА_539 , ОСОБА_538 , ОСОБА_885 ОСОБА_727 та
ін.), озброєної АКМС особи у синьому камуфляжі спецпідрозділу «Беркут» (
ОСОБА_23 ), а також озброєними АК-74, снайперськими гвинтівками та кулеметом
правоохоронцями в чорній формі без жовтих пов`язок на руках, ведення окремими з
них вогню із вогнепальної зброї в бік активістів та спостереження; перебування
за бетонною барикадою бійців РСП ОСОБА_29 та ОСОБА_26 (її правий бік, якщо
дивитися з низу вул. Інститутська);
- відновлення потужних
та хльостких звуків, схожих на автоматні постріли, що корелює з відеофіксацією
візуалізації здійснення правоохоронцями пострілів з АКМС (здригання прицільно
направленої зброї, димок від порохових газів), інтенсивність яких не висока (відокремлений
на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» епізод 11 «бетонна барикада: обстріл сніжної барикади» (пункт
5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
звернув увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів до сніжної
барикади не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах звільнених
територій самими правоохоронцями. Вплив на таке переміщення активістів шляхом
застосування вогнепальної зброї з боку сил правопорядку відбувався в
центральній частині міста в умовах значного скупчення людей, стосунок яких із
озброєними активістами був ілюзорним.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_1752 о 09 год. 41 хв. 41 сек. 20 лютого 2014 року,
перебуваючи в місті Києві біля сніжної барикади, яка перегороджувала вул.
Інститутська навпроти входу до станції метро «Хрещатик», під час загострення
протистояння між активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів
із застосуванням вогнепальної зброї отримав одне наскрізне вогнепальне кульове
проникаюче прижиттєве поранення голови з ураженням кісток склепіння та основи
черепа, кісток обличчя, оболонок та тканини головного мозку, яке має ознаки
тяжкого тілесного ушкодження і від якого настала смерть потерпілого. При цьому,
вхідна вогнепальна рана знаходилась зліва в лобній ділянці над серединою лівої
брови з характерними ознаками для входження кулі під кутом зліва направо, а
вихідна - на задній поверхні голови, в потиличній ділянці вправо від серединної
лінії, рановий канал прямолінійний, безперервний спереду назад, зліва направо,
та дещо зверху вниз.
За об`єктивними даними відеозаписів наскрізне кульове
вогнепальне поранення голови утворилося внаслідок одного пострілу з неблизької дистанції
з нарізної вогнепальної зброї. На момент поранення ОСОБА_1752 перебував у
близькому до вертикального положенні, був звернутим передньою ліве-бічною
поверхнею голови до джерела вогнепального ураження та лівого боку бетонної
барикади, якщо дивитися знизу вул. Інститутська.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто, проте є
доведеною поза розумним сумнівом причетність до смертельного поранення
потерпілого ОСОБА_1746 конкретного невстановленого співробітника РСП, який діяв
разом з іншими бійцями РСП спільно та злагоджено, реагуючи на зайняття
активістами позицій за сніжною барикадою застосуванням вогнепальної зброї у
спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом здійснення у даному випадку
прицільного пострілу на ураження. Стрілець (співробітник РСП) в момент пострілу
в ОСОБА_1746 перебував другим зліва, якщо дивитися знизу вул. Інститутська, на
лівій частині бетонної барикади, тобто на місці, яке перебувало під виключним
контролем співробітників РСП та інших озброєних правоохоронців, які діяли
спільно та злагоджено, тактично взаємодіючи.
Також, сукупністю всіх наданих сторонами провадження і
досліджених під час судового розгляду доказів встановлено, що ОСОБА_1752 перед
своїм пораненням діяв у складі передової групи активістів, які локально та
організовано між собою наблизилися до сніжної барикади та зайняли за нею
позиції. Отримуючи вказане поранення, ОСОБА_1752 хоча і продовжував перебувати
у складі вказаної передової групи активістів, проте на момент поранення він, а
так само і будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа активістів не вчиняли
дій, які становили б будь-яку загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння, з огляду на їх
взаємне розташування на значній відстані за різними барикадами, які виконували
функцію захисних споруд, відтак, законні підстави для застосування у даному
випадку вогнепальної зброї, а тим більше на ураження, були явно відсутні (відокремлений
на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» епізод 11 (пункт 5.3.2 вироку).
5.4.73. За епізодом
поранення ОСОБА_639 .
Згідно з дослідженими судом заявами від 18 березня
та 10 квітня 2014 року ОСОБА_1757 , який ідентифікований шляхом дослідження
копії його паспорту, та даними довідок медичного закладу «Медбуд» від 18
березня та 07 квітня 2014 року про отримане ним вогнепальне поранення лівого
стегна з пошкодженням сідничного нерва ноги близько 10 год. 20 лютого 2014 року
під час акцій протесту на вул. Інститутська в м. Києві, 18 березня 2014 року
було розпочате досудове розслідування, а його самого визнано потерпілим (т. 144
а. 46-50, 52, 66-67, 149).
Згідно з даними додатку до протоколу допиту потерпілого
ОСОБА_1757 від 10 квітня 2014 року у виді схеми місцевості (т. 144 а.
59), місцем його поранення позначено ділянка місцевості на вул. Інститутська в
м. Києві, поруч з входом до станції метро «Хрещатик». А за даними іншої заяви
потерпілого про злочин від 22 березня 2014 року (т. 144 а. 117), останній
місцем свого поранення він вказав місцевість біля Жовтневого палацу по вул.
Інститутська в м. Києві.
Натомість, за даними досліджених судом присяжних протоколу
слідчого експерименту від 19 жовтня 2015 року та додатків до нього (фото)
(т. 144 а. 119-125; т. 145 а. 127) встановлено, що ранком 20 лютого 2014 року
ОСОБА_508 в групі інших активістів здійснював переслідування правоохоронців,
які відступали по вул. Інститутська від Жовтневого палацу в бік станції метро
«Хрещатик», та під час поранення перебував біля сніжної барикади з лівого боку
вулиці навпроти станції метро «Хрещатик», у положенні напівприсядки,
прикриваючись щитом, вперед зігнута в коліні виставлена ліва нога, металевий
щит тримав у лівій руці, обличчям був звернутий в напрямку бетонних барикад (08
хв. 49 сек. запису), поранення отримав в ліве стегно зліва направо (09 хв. 02
та 10 сек. запису), від якого впав. Також, як продемонстрував потерпілий, куля потрапила
в нього зліва направо майже перпендикулярно відносно напрямку вулиці
Інститутська та відносно напрямку, в якому він сам був звернутий передом, а
перед його пораненням поруч та праворуч від нього хлопець отримав поранення у
скроню (09 хв. 46 сек. запису).
Отже, за поданими доказами, які одержані за участю
потерпілого, є різні ймовірні місця його поранення, але суд надає перевагу
результатам слідчого експерименту, під час якого показання потерпілого були
перевірені безпосередньо на місці події, що робить їх більш достовірними, а
тому саме їх кладе в основу свого вироку.
Як видно з досліджених судом висновків судово-медичної
експертизи № 1087 від 10 липня 2014 року та № 2049 від 13 листопада 2015
року, які узгоджуються між собою та які провів експерт ОСОБА_952 на
підставі наявних медичних документів, в тому числі огляду потерпілого (т. 144
а. 130-134, 139-143), в ОСОБА_1757 на момент звернення за медичною допомогою о
14 год. 50 хв. 20 лютого 2014 року було виявлено наскрізне поранення лівого
стегна гомілки з вхідною та вихідною ранами у верхній третині лівого стегна,
механізм утворення якого не виключає наслідком як пострілу з вогнепальної
зброї, так і вибуху, відноситься до тілесного ушкодження легкого ступеня
тяжкості, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. З урахуванням не
інформативності та поверхневого характеру опису морфології виявлених ушкоджень
у медичній документації, вирішити питання про локалізацію вхідної та вихідної
рани та відповісти на інші питання, поставлені перед експертом, не можливо без
дослідження одягу, якого немає.
Згідно з дослідженими судом довідками медичного
закладу «Медбуд» від 07 квітня 2014 року та 16 вересня 2015 року (т. 144 а.
149, 152) ОСОБА_508 з 20 лютого по час надання довідки перебував на
стаціонарному лікуванні з діагнозом: вогнепальне поранення лівого стегна з
пошкодженням задньої групи м`язів та сідничного нерва, одяг потерпілого не
зберігся.
За даними висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 255-2015/о від 08 грудня 2015 року, яку провели експерти ОСОБА_942
, ОСОБА_941 та ОСОБА_940 , вивчивши і проаналізувавши медичну документацію,
копії протоколу слідчого експерименту з відео його проведення, інші експертні
дослідження, але так і не отримавши доступ до одягу потерпілого (т. 144 а.
156-166), експерти також дійшли висновку, що ОСОБА_508 20 лютого 2014 року
отримав одне наскрізне поранення лівого стегна.
Всі вказані судово-медичні дані щодо локації тілесного
ушкодження на тілі потерпілого - верхня третина лівого стегна узгоджуються між
собою, а тому судом кладуться в основу вироку. Отже, суд визнає доведеним, що
на тілі потерпілого була виявлена лише одна рана, яка мала наскрізний
проникаючий характер і розташована на верхній третині лівого стегна, проте дані
про напрямок ранового каналу, окрім його розташування перпендикулярно напрямку
вул. Інститутська, об`єктивними судово-медичними даними встановлений не був.
Через характер припущення суд критично оцінює, а відтак
відхиляє висновок № 255-2015/о вказаної комісії експертів і щодо кульового
характеру поранення ноги потерпілого, а тим більше калібру снаряду, яким таке
поранення нібито було завдано.
Суд присяжних також критично оцінює, а відтак відхиляє
дані висновку комісійної судово-медичної експертизи № 255-2015/о про напрямок
травмуючого впливу в залежності від положення тіла потерпілого - спереду назад,
оскільки такий висновок суперечить наведеним результатам проведеного за участю
потерпілого слідчого експерименту. У цьому зв`язку є не зрозумілим посилання
експертів на відео під назвою «47» як джерело взятої ними до уваги інформації,
оскільки належність вказаного відео для встановлення обставин поранення
потерпілого ОСОБА_1757 під час судового розгляду не встановлена.
Суд також критично оцінює, а відтак відхиляє дані
висновку комісійної судово-медичної експертизи № 255-2015/о про постріл кулею
як нібито безальтернативний спосіб спричинення рани потерпілого, щодо якого,
по-перше, відсутні об`єктивні судово-медичні дані, по-друге, не були виявлені
відповідні сліди і на одязі потерпілого, який не було знайдено, по-третє, не
виключається спричинення рани внаслідок вибуху, тобто за інших обставин, аніж
вказано експертами. Суд визнає обґрунтованим зауваженням сторони захисту щодо
вказаних даних, а тим більше припущення щодо калібру снаряду, яким таке
поранення нібито було завдано, якими оперувала сторона обвинувачення як
безальтернативними.
Враховує суд й окремо сформульовану правову позицію з
наведенням доводів та мотивів щодо недопустимості аналогічних висновків
експертів з питань ситуаційних обставин здійснення пострілу за відсутності
балістичних чи криміналістичних досліджень (пункт 5.4.129 вироку).
За результатами судового розгляду встановлено, що на
місцевості, де отримав поранення ОСОБА_1758 , отримали поранення у голову лише
дві особи, такими були ОСОБА_1752 (час поранення - о 09 год. 41 хв. 41 сек.)
або ОСОБА_818 (час поранення - приблизно о 09 год. 43 хв. між 35 та 53 сек.).
Відтак, приблизний час поранення ОСОБА_1757 перебував у межах 09 год. між 41 та
44 хв.
Під час повного дослідження під час судового розгляду
шляхом перегляду відео «Інститутська 20 лютого. Вбивство майданівців» на
диску ЕМТЕС DVD-R …3636 (т. 52 а. 173), встановлено, що, починаючи з 26 хв. 17
сек. запису, на відео фіксується вперше масових рух активістів до сніжної
барикади (її ліва частина, якщо дивитися знизу вул. Інститутська), за якою вони
займають позиції присідаючи та прикриваючись щитами. Через малоінформативні
ідентифікуючі дані виявити серед активістів потерпілого не вдалося.
Оцінюючи всі подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_1757 , через мало інформативність судово-медичних даних, в тому числі і
щодо характеру поранення, механізму утворення рани, напрямку ранового каналу, а
також невизначеність даних щодо часу поранення вказаного потерпілого, суд
вважає, що довести поза розумним сумнівом причетність до такого поранення
потерпілого працівників правоохоронних органів, та обвинувачених зокрема,
стороні обвинувачення не вдалося. Навпаки, ніким не спростовані дані, які
одержані під час слідчого експерименту за участі потерпілого, та узгоджені з
ними об`єктивні судово-медичні дані щодо напрямку ранового каналу - поперек
тіла під час руху потерпілого в напрямку сніжної барикади спростовують версію
обвинувачення про здійснення пострілу в потерпілого з боку працівників міліції,
які перебували у цей час за бетонною барикадою по вул. Інститутська. Проведений
стороною обвинувачення під час судового розгляду та в судових дебатах аналіз
поданих суду доказів обвинувачення за даним епізодом таких висновків суду не
спростовує.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_508 ранком 20 лютого 2014 року, у межах
09 год. між 41 та 44 хв., під час загострення протистояння між активістами
«Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної
зброї, перебуваючи біля сніжної барикади з лівого боку вул. Інститутська в м.
Києві, навпроти входу до станції метро «Хрещатик», отримав одне наскрізне
проникаюче поранення наскрізне поранення лівого стегна у верхній третині. Дане
ушкодження має ознаки легкого тілесного ушкодження, яке спричинило
короткочасний розлад здоров`я.
У межах даного судового провадження даних поза розумним
сумнівом про причетність до такого поранення потерпілого працівників
правоохоронних органів, в тому числі РСП та обвинувачених, не здобуто. Їх, а
так само інших осіб ймовірна причетність до поранення потерпілого не виходить
за межі припущень, на яких не можуть ґрунтуватися висновки суду.
Через малоінформативний характер поданих доказів не
можливо оцінити дії самого потерпілого ОСОБА_1757 в момент поранення на предмет
того, чи становили вони реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння.
5.4.74. За епізодом загибелі
ОСОБА_446 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1759 -
брат загиблого ОСОБА_512 показав, що вони з братом були активними
учасниками обох революцій 2004 та 2014 років. У 2013 році їх обох обурила
відмова влади від підписання асоціації з ЄС, а побиття студентів тільки посилило
їх протестні настрої, а тому вони разом у грудні поїхали до Києва на «Майдан».
Через декілька днів він, потерпілий, повернувся додому, а брат залишився на
«Майдані», розміщувався то в будівлі КМДА, то в Михайлівському соборі, то в
Жовтневому палаці. У першій половині лютого ОСОБА_1760 застудився, тому
перебував вдома і лише 17 лютого 2014 року знову вирушив на «Майдан», хоча з
початку планував прибути туди 19 лютого. 18 лютого 2014 року брат став
учасником сутичок та заворушень під Верховною Радою, початку яких не бачив але
під час яких отримав перше поранення ніг від осколків світло-шумових гранат,
після чого повернувся з товаришами до ОСОБА_794 палацу, де переодягнувся в
камуфляжний одяг, який привіз із собою і за яким його вдалося пізніше ідентифікувати
на відео. Надалі брат потрапив під штурм Жовтневого палацу правоохоронцями, був
побитий та отримав забої лівої частини тулуба та кінцівок. 19 лютого було
перемир`я, ОСОБА_1760 займався укріпленням барикад, ніч на 20 лютого провів у
будівлі КМДА. Про всі ці події 18-20 лютого брат розповідав під час телефонних
розмов, натомість з ранку 20 лютого зв`язку з ним не було. Від друзів близько
09 години він, потерпілий, дізнався, що з братом все гаразд, але пізніше хтось
з родичів повідомив, що у стрічці новин згадувався ОСОБА_1760 серед загиблих,
пізніше його тіло ідентифікували у готелі «Україна».
Як уточнив потерпілий: - брат не входив до сотень
Самооборони «Майдану» та не належав до політичних партій, хоча симпатизував ВО
«Свобода», щиро прагнув жити у правовій державі без свавілля влади, боровся за
це своєю участю в акціях виключно мирного характеру, насилля категорично не
підтримував, саме тому вони з братом не брали участі в подіях на вулиці
Грушевського у січні 2014 року - їм не подобався запропонований особами у
балаклавах сценарій наступу на правоохоронців, більш того, після цих подій вони
з братом звернули увагу на численну присутність на «Майдані» таких
провокаторів, які стояли у перших рядах протестувальників, закликали до
наступів та провокували правоохоронців на дії у відповідь, за такою маскою міг
ховатися будь-хто, вони з братом навіть намагалися зупинити такі провокації,
вони не брали участі у киданнях «коктейлів молотова» в бік правоохоронців; -
сотники Самооборони «Майдана» певним чином координували їх з братом дії
(доводилася обстановка, залучалися до роботи та охорони, ставилися завдання
тощо); - обставини загибелі брата ранком 20 лютого 2014 року на місцевості біля
входу до станції метро «Хрещатик» йому, потерпілому, відомі з відео записів цих
подій, на останніх також зафіксовано рух брата перед пораненням справа по
вулиці Інститутська в групі активістів та обставини його евакуації до готелю
«Україна» вже після поранення, ОСОБА_1546 він впізнав на відео по ході та за
одягом (бірюзова футболка, особливої розмальовки камуфльована форма виробництва
Португалії з боковими карманами, які були розміщені на штанах та курточці дещо
під кутом, на правому рукаві шеврон у вигляді червоно-чорного прапору, який
брат особисто нашив у січні 2014 року), також, як з`ясувалося пізніше, брат мав
на собі чорну термобілизну, коричневого кольору зимові черевики, балаклаву,
жовтий респіратор, металеву військову каску, бронежилет, а при собі - металевий
щит; - знайомі на даний час ОСОБА_1761 та ОСОБА_1762 йому розповідали, що йшли
відтягувати поранених активістів, раптом стався обстріл і люди розбіглися в
боки, пізніше вони побачили біля парапету пораненого ОСОБА_1546 , якого почали
витягувати, але знову були обстріляні з бетонної барикади, інші очевидці
поранення брата йому не відомі; - під час вказаних подій він, потерпілий,
користувався номером телефону …94-40, а брат - …88-13; - вони з братом
планували 18-19 лютого приїхати на «Майдан», оскільки лунали заклики через
соціальні мережі поповнити ряди активістів, яких ставало дедалі менше, люди
приєднувалися самі, «Майдан» об`єднував однодумців; - активісти мали при собі
виключно засоби оборони (палиці тощо), про зброю на «Майдані» йому не відомо, а
зі сцени лунали заклики відмежуватися від дій прибічників сутичок, але конкретно
з цього приводу обставини пригадати не може.
Показання потерпілого щодо факту загибелі свого брата в
місті Києві узгоджуються з даними дослідженого судом протоколу з додатками
тимчасового доступу до речей і документів від 14 липня 2014 року (т. 148 а.
23-41), проведеного на підставі ухвали слідчого судді, за якими встановлено, що
абонент номеру телефону ….88-13, який належав ОСОБА_1763 , активно спілкувався
з абонентом номеру телефону ….94-40, який належав потерпілому, останній раз між
ними телефонна розмова була 19 лютого 2014 року о 23 год. 09 хв. При цьому,
абонент ….88-13 перебував в цей час в зоні дії базової станції, яка охоплювала
місцевість від перехрестя вул. Прорезної та Грінченка в напрямку станції метро
«Хрещатик» в м. Києві. З 09 год. 21 хв. 20 лютого 2014 року розмов абонента
номеру телефону ….88-13 не фіксується, а о 09 год. 41-44 хв. він перебував в
зоні дії базової станції, яка охоплювала місцевість від провулку Музейний у
напрямку вулиці Садова в м. Києві.
Як видно із заяв про залучення до провадження як
потерпілого, ОСОБА_1759 , переконавшись в тому, що 20 лютого 2014 року
вбито його брата - ОСОБА_446 , просив залучити себе до вказаного провадження як
потерпілого (т. 147, а. 164). Родинні стосунки сім`ї ОСОБА_2750 підтверджуються дослідженими судом даними, які
містять копія паспорту на загиблого, дозвіл на видачу тіла тощо
(т. 147, а. 168, 172-173).
Згідно з дослідженими судом присяжних витягом з
реєстру кримінального провадження, рапортом слідчого, листом
Київського міського бюро СМЕ від 11 серпня 2014 року (т. 147 а. 218) та протоколами
огляду місця події (трупу) від 21 лютого 2014 року з додатками до них у
виді фототаблиць (т. 147 а. 135-154), в приміщенні Київського міського моргу за
адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 9 було виявлено труп ОСОБА_446 ,
ІНФОРМАЦІЯ_185 (зареєстрований під № 535), якого доставили до моргу ввечері 20
лютого 2014 року з готелю «Україна» та який був одягнутий окрім нижнього одягу
у штани та куртку камуфляжного кольору, чорний светр з капюшоном, чорні черевики.
Також був наявний паспорт на ім`я ОСОБА_446 , ІНФОРМАЦІЯ_185 . На трупі
виявлені тілесні ушкодження у вигляді вогнепальної рани передньої поверхні
лівої половини грудної клітини та численних вогнепальних ран нижніх кінцівок, а
під час розтину в районі таза з лівого боку вилучено предмет, зовні схожий на
кулю 9 мм, яка запечатана у спецпакет № 0844904.
Ідентифікаційна здатність вказаних матеріалів
підтверджена під час їх дослідження потерпілим ОСОБА_НОМЕР_288 та не
оспорювалася сторонами.
Відповідно до досліджених судом присяжних лікарського
свідоцтва про смерть ОСОБА_512 (т. 147 а. 169-170), висновку
судово-медичної експертизи № 535/2 від 20 травня 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_1764 , з додатками у виді результатів додаткових досліджень, в
тому числі і клаптя шкіри загиблого (т. 148 а. 72-87), у ОСОБА_512 виявлено:
- наскрізне кульове вогнепальне поранення грудей з
вхідною раною діаметром 0,7 см з дефектом «мінус тканина» на переднє-бічній
поверхні грудної клітки зліва на відстані 156 см від підошовної поверхні стоп,
рановим каналом, що відходить від неї зліва направо, спереду назад та зверху
донизу, по ходу якого ушкоджені ребра, верхня частка лівої легені, аорта, нижня
частка правої легені тощо і закінчується вихідною раною на задній поверхні грудної
клітки в підлопатковій ділянці справа;
- сліпе кульове вогнепальне поранення живота з вхідною
раною діаметром 0,8 см з дефектом «мінус тканина» в проекції крила лівої
здухвінної кістки на відстані 109 см від підошовної поверхні стоп, рановим
каналом, що відходить від неї зліва направо, дещо зверху донизу та закінчується
кулею жовтого кольору;
- наскрізне кульове вогнепальне поранення правого стегна
з вхідною раною розміром 1,5х2,5 см з пояском осаднення на заднє-внутрішній
нижньої третини правого стегна, рановим каналом, що відходить від неї зліва
направо, ззаду наперед з ушкодженням стегнової кістки та закінчується вихідною
раною на переднє-внутрішній поверхні нижньої третини правого стегна.
Встановлений експертом напрямок ранових каналів
узгоджується з результатами дослідження клаптів шкіри та внутрішнього
дослідження, вказані рани утворені в результаті пострілу з вогнепальної зброї,
мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Причиною смерті є вогнепальні поранення тулуба (грудей та живота) з
ушкодженнями внутрішніх органів та крововтратою. Додаткових факторів пострілу,
металізації в ділянках ран не виявлено.
Також на тілі загиблого ОСОБА_512 експертом виявлено
клаптеві рани, що є вибуховими скалковими пораненнями і були завдані з близької
дистанції, вони мають ознаки тяжкого та легких тілесних ушкоджень, та
одинадцять саден на нижніх кінцівках, які виникли від дії тупих предметів
задовго (до двох діб) до настання смерті, що узгоджується з показаннями
потерпілого ОСОБА_304 про отримання поранення братом в умовах протистояння 18
лютого 2014 року.
Висновок експертизи № 535/2 узгоджується з висновками
інших додаткових експертиз № 12/535/2 від 20 травня 2014 року (т. 148 а.
90-98) та № 39/535/2 від 26 травня 2014 року (т. 148 а. 101-109), які
провів той самий експерт і акцентував увагу на те, що смерть ОСОБА_512 могла
настати до 11 год. 30 хв. 20 лютого 2014 року від поранень тулуба, отриманих
внаслідок окремих (одиночних) пострілів, судово-медичних даних про позу та
розташування потерпілого в момент спричинення йому вогнепального поранення та
особи, яка стріляла, немає, проте він в момент пострілів був звернутий постійно
лівою бічною поверхнею тіла до джерела вогнепального ураження, виявлені на
светрі та футболці пошкодження по характеру та локалізації відповідають
виявленим ушкодженням на трупі, після поранення ОСОБА_813 протягом короткого
часу був здатний до самостійних дій.
Згідно із остаточними судово-балістичними даними,
які судом покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що
стосується даного епізоду), вилучена з тіла
загиблого ОСОБА_512 21 лютого 2014 року під час огляду місця події та
запечатана в спецпакет № 0844904 куля довжиною 12,2 мм, діаметром 9,2 мм з 4-ма
слідами полів нарізів правого нахилу (ширина полів нарізів - 2,8 мм, середній
кут нахилу 5,7о) є частиною пістолетного патрону
9х18ПМ до пістолету конструкції Макарова заводського виробництва. Ця куля
вистріляна з вогнепальної зброї під патрон 9х18ПМ, канал якої має малий ступінь
зносу з 4-ма нарізами правого нахилу, ймовірно з пістолету Макарова (ПМ). При
мікроскопічному досліджені експертом встановлено, що сліди 3-х полів нарізів
мають чіткі вторинні сліди від пострілу, за якими куля придатна для
ідентифікації зброї, 2-й слід полів нарізів частково перекритий слідами
зустрічі кулі із перешкодою.
Згідно з дослідженим судом протоколом огляду фото та
відео матеріалів від 18 грудня 2015 року (т. 148 а. 43-66) та на самих
цих безпосередньо оглянутих судом матеріалах (диски з назвами «фото ОСОБА_2750
», «відео ОСОБА_2750 1», «відео ОСОБА_2750
2», «відео ОСОБА_2750 4», «відео ОСОБА_2750 5» - т. 147 а. 184) потерпілий ОСОБА_1759
ідентифікував зафіксованого на них свого брата великого росту у камуфльованому
одязі із шевроном червоно-чорного прапору, проглядається футболка
світло-синього кольору, з чорною балаклавою на обличчі, в тому числі, перед
пораненням та відразу після цього на місці, де його залишили поранені у свою
чергу ОСОБА_258 та ОСОБА_1000 - на тротуарі з правого боку вулиці Інститутська,
якщо рухатися від Майдану Незалежності, в положенні на спині, ногами в бік
парапету з написом «АКБ Аркада» (відео «ОСОБА_2750 5», запис з 28 сек.; фото
«10320259_654725384608294_ 1473655092806536733_n»), а також під час евакуації
до готелю «Україна» та надання первинної медичної допомоги в готелі (фото
«1240630_654725394608293_ 6979290242897627230_n»; відео «ОСОБА_2750 2», запис з 05 хв. 20 сек.; відео «ОСОБА_2750 4», запис з 02 хв. 10 сек.), доставки до моргу
пізно в ночі 20 лютого 2014 року (відео «ОСОБА_2750 1», запис з 20 сек.).
Аналогічно потерпілий ОСОБА_1759 безспірно ідентифікував
свого брата на досліджених судом фото та відео матеріалах (диск з назвою
«Відео та фото з зображенням ОСОБА_2750 а…» - т. 147 а. 184), в тому числі, в
момент поранення нижніх кінцівок 18 лютого 2014 року, перед пораненням 20
лютого та відразу після цього на місці, де його залишили ОСОБА_258 та
ОСОБА_1000 , а також під час евакуації до готелю «Україна» та надання первинної
медичної допомоги. Ці матеріали в більшості своїй дублюються з попередніми.
Крім того, згідно з дослідженим судом протоколом
огляду фото та відео матеріалів від 18 грудня 2015 року (т. 148 а. 43-66)
та на самих цих безпосередньо оглянутих судом матеріалах (диски з
назвами «відео ОСОБА_2750 3» та «відео ОСОБА_2750
7» - т. 147 а. 184, відео «На1с.ОСОБА_2750
в 2-му ряді-2-й на 37с. падає над деревом. 1хв.20с. тягн…» на диску з назвою
«Відео та фото з зображенням ОСОБА_2750 а…» - т. 147 а. 184), а також на окремо
за даним епізодом переглянутому судом, так званого, бельгійського відео під
назвою «ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_ 2014» (відео у папках
«Відкрите 24_10_2017» / «Vlaamse Radio- en Televisieomroeporganisatie (VRT)» на
флеш носії - т. 109 а. 18а), зафіксовані одні і ті ж обставини поранення
безспірно ідентифікованого потерпілим свого брата ОСОБА_1765 , але на
останньому - найбільш якісно.
Зокрема, зафіксовано ОСОБА_512 у камуфльованому одязі із
щитом перед собою в групі активістів (у другому ряду другий справа), які
рухаються тротуаром з правого боку вул. Інститутська в напрямку до входу
станції метро Хрещатик («відео ОСОБА_2750 3», запис 30 сек.), чітко проглядається
червоно-чорний шеврон на правому рукаві куртки ОСОБА_2750 А (відео «ruw_Jan…»,
16 хв. 57 сек. запису), присідає в першому ряду крайній правий (відео
«ruw_Jan…», 17 хв. 07 сек. запису). Вказана група активістів є передовою зі
свого боку, попереду немає жодних поранених (відео «ruw_Jan…», 18 хв. 10 сек.
запису). Під час вказаного руху ОСОБА_813 сідає за ідентифікованим за
результатам судового розгляду потерпілим ОСОБА_2874і разом з багатьма іншими
активістами повертає голову в бік готелю «України», на адресу осіб в якому
лунають зауваження з приводу пострілів їм у спину (відео «ruw_Jan…», запис 20
хв. з 06 по 38 сек.). Указана група розсіюється перед парапетом з написом «АКБ
Аркада» («відео ОСОБА_2750 3», запис,
починаючи з 36 сек.; відео «ruw_Jan…», запис 22 хв. 07 сек.). Поруч з ОСОБА_2874,
дещо правіше вже фіксується нахилений щит, який як визнали всі сторони належав
ОСОБА_1766 , який вже був поранений та лежав головою за спиною ОСОБА_2874 , до
нього повертається ОСОБА_2874 , зйомка відразу змінює ракурс (відео «ruw_Jan…»,
запис 22 хв. 28 сек.).
Всі ці дані узгоджуються з показаннями потерпілого
ОСОБА_304 щодо відомих йому обставин загибелі брата - ОСОБА_1765 , а також з
об`єктивними даними відео матеріалів, дослідженими судом за епізодами
поранення ОСОБА_297 , ОСОБА_923 , ОСОБА_318 , ОСОБА_298 та ОСОБА_836 .
Також, за дослідженим судом протоколом огляду фото та
відео матеріалів від 18 грудня 2015 року (т. 148 а. 43-66) та на самих
цих безпосередньо оглянутих судом матеріалах (відео «ОСОБА_2750 лежить 12хв.43с.постріли по ногах…» на диску з
назвою «Відео та фото з зображенням ОСОБА_2750 а…» - т. 147 а. 184, яке
аналогічне, так званому, харківському відео «Расстрел людей на Майдане вул
Інститутська 2014 02 20» - т. 139 а. 86а) зафіксоване третє поранення вже
нерухомого на тротуарі ОСОБА_512 ще й в ліву гомілку.
Під час перегляду судом за даним епізодом окремо, а також
в цілому відео «47 _ 20.02.2014» (відео на диску Verbatim DVD-R …50582,
т. 8 а. 130), встановлено, що починаючи з 03 хв. 18 сек. запису на ньому
відтворюються досліджені судом та безспірно ідентифіковані потерпілим відео
матеріали, на яких зафіксовані обставини поранень ОСОБА_512 . Відтак, суд
визнає достовірним за ідентифікаційною здатністю сюжет на відео «47 _
20.02.2014» або «47», вважаючи доведеним те, що на цьому відео під написом «ОСОБА_2750
09:43:12-09:43:15; 09:44:42-09:44:45» в акцентованих його автором квадратах
дійсно зафіксовані обставини смертельного поранення саме ОСОБА_446 , що
узгоджується з усіма вище дослідженими доказами.
Згідно з дослідженими судом заявою потерпілого про добровільну
видачу іншого нижнього одягу брата (т. 147 а. 171) та протоколами його
огляду від 21 березня та 04 квітня 2014 року з додатками (т. 147 а.
207-209), а також протоколом огляду від 02 березня 2014 року з додатками
у виді фототаблиці вилучених з тіла ОСОБА_512 камуфльованих штанів та куртки
(т. 147 а. 156-163), висновком експерта № 264-МК від 18 липня 2014 року
(т. 148 а. 123-147), на правому рукаві
вказаної куртки, яка має два кармани в області грудей, наявна нашивка у вигляді
червоно-чорного прапору, а сама ця куртка, як і светр чорного кольору та
футболка світло-синього кольору зі слідами речовини бурого кольору всі мають
узгоджені між собою вогнепальні вхідні та вихідні пошкодження у виді отворів
передньої поверхні та спинки, які та їх вхідний та вихідний характер повністю
узгоджується з наведеними судово-медичними даними щодо характеру та локалізації
тілесних ушкоджень на тілі загиблого. Крім того, на камуфльованих та спортивних
штанах загиблого також виявлені узгоджені між собою вогнепальні вхідні та
вихідні пошкодження у виді отворів, які та їх вхідний та вихідний характер
узгоджується з наведеними судово-медичними даними щодо характеру та локалізації
тілесних ушкоджень на кінцівках загиблого. Даних, які дозволяли б визначити
лінійні розміри снарядів, не виявлено.
Потерпілий ОСОБА_1759 під час дослідження вказаних
протоколів огляду безспірно ідентифікував належні братові куртку та штани, який
він привіз із собою на «Майдан».
Сторона захисту звернула суд увагу на те, що за
протоколом огляду від 21 лютого 2014 року (т. 147 а. 141) вилучені куртка та
штани загиблого ОСОБА_2750 А запаковані в спецпакет № 1959084, а за даними
листування органу досудового розслідування від 24 лютого 2014 року щодо
скерування цього одягу для подальшого дослідження (т. 147 а. 155) та протоколу
його огляду від 02 березня 2014 року (т. 147 а. 156), останній оглядався вже зі
спецпакету № 1959099, тобто з іншим номером.
Вирішуючи вказане протиріччя, суд присяжних бере до уваги
таке.
По-перше, потерпілий безспірно ідентифікував свого брата
за фото матеріалами протоколу огляду від 21 лютого 2014 року та належний йому
одяг за фото матеріалами протоколу від 02 березня 2014 року.
По-друге, зафіксований на фото матеріалах обох вказаних
протоколів одяг (куртка та штани), за своїми зовнішніми ознаками є ідентичним і
відповідає переліку речей як вкладених до пакету, так і вилучених з пакету,
тобто як пакет № 1959099, так і пакет № 1959084 містили одні і ті ж самі речі,
які були ідентифіковані потерпілим як одяг свого брата та які з достатньою
повнотою зафіксовані як на прижиттєвих відео та фото загиблого, так і після
його поранення.
По-третє, фізичне використання спецпакету № 1959099
підтверджене оглядом додатків до протоколу огляду від 02 березня 2014 року,
відтак пакет саме з таким номером в дійсності і був скерований для дослідження
24 лютого 2014 року.
Враховуючи викладене, хоча пакети № 1959084 та № 1959099
і містили одні і ті ж самі речі - куртку та штани загиблого, дійсно відсутність
процесуального оформлення переміщення цього одягу з одного пакету в іншій могло
вказувати на сумнівність результатів подальшого його дослідження, сторонній
вплив на який не виключався. Натомість, оскільки експертним шляхом безспірно встановлено,
що куртка та штани загиблого ОСОБА_2750 А містять серед значимих тільки
узгоджені з іншими елементами одягу загиблого пошкодження та всі вони
відповідають локалізації поранень на тілі загиблого, що підтверджено
судово-медичними даними, зміст яких сторонами не оспорювався, тому суд не
вважає виявлене протиріччя, а по суті - порушення вимог
кримінально-процесуального закону щодо правил поводження із речовими доказами,
таким, що вплинуло на зміст та достовірність зафіксованих відомостей за результатами
огляду та дослідження куртки та штанів загиблого ОСОБА_2750 А, які були
спочатку були запаковані в спецпакет № 1959084, а потім оглядалися з пакету №
1959099. Отже, суд не вбачає підстав для визнання даних експертного дослідження
куртки та штанів загиблого ОСОБА_512 недопустимими доказами, а відтак кладе ці
дані в основу свого вироку як допустимі та достовірні.
Згідно з висновком комплексної судової балістичної,
трасологічної та хімічної експертизи № 7664/7665… від 25 грудня 2014 року
(т. 148 а. 119-122) на одязі ОСОБА_512 виявлені залишки бензину без
встановлення їх локалізації.
Відповідно до дослідженого судом висновку комплексної
судово-медичної та судово-балістичної експертизи № 1-2015/о-23 від 12 травня
2015 року, яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 , ОСОБА_1767 та
ОСОБА_942 (т. 148 а. 155-184), дослідивши копії висновків всіх згаданих вище
експертиз та переглянувши фото та відео матеріали на диску з назвою «Відео та
фото з зображенням ОСОБА_2750 а…», які були досліджені судом (т. 147 а. 184),
показання потерпілого ОСОБА_304 , які мали ідентифікаційне значення, та
показання потерпілого ОСОБА_297 , які звірялися з судово-медичними даними про
його поранення, потерпілий ОСОБА_813 саме 20 лютого 2014 року отримав чотири
вогнепальні поранення:
а) наскрізне проникаюче вогнепальне поранення грудної
клітки з вхідною раною на переднє-бічній поверхні грудної клітки зліва, рановим
каналом, що відходить від неї зліва направо, спереду назад та зверху донизу, і
закінчується вихідною раною на задній поверхні грудної клітки в підлопатковій
ділянці справа;
б) сліпе проникаюче вогнепальне поранення живота з
вхідною раною в проекції крила лівої здухвинної кістки, рановим каналом, що
відходить від неї зліва направо, спереду до заду, дещо зверху донизу та
закінчується пістолетною кулею;
в) наскрізне вогнепальне поранення правого стегна з
вхідною раною на заднє-внутрішній поверхні правого стегна у нижній третині,
рановим каналом, що відходить від неї зліва направо, ззаду наперед з
ушкодженням стегнової кістки та закінчується вихідною раною на
переднє-внутрішній поверхні стегна у нижній третині;
г) вогнепальне поранення лівої гомілки у вигляді локально
розташованих трьох ран на внутрішній поверхні середньої третини гомілки, на
переднє-зовнішній та зовнішній поверхнях нижньої третини гомілки.
Взаємне розташування вказаних ран, напрямок ранових
каналів та висновки судово-балістичної експертизи у порівнянні з локалізацією
ран на тілі також потерпілого ОСОБА_297 дозволило комісії експертів
стверджувати, що ОСОБА_813 отримав:
-поранення тулуба
(грудної клітки та живота) внаслідок двох пострілів з нарізної вогнепальної
зброї калібру 9 мм (під патрон 9х18 мм) з неблизької дистанції;
-поранення правого
стегна внаслідок одного пострілу з нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм
(під патрон 7,62х39 мм) з неблизької дистанції - не виключно, що і внаслідок
пострілу, яким було поранено ОСОБА_297 ;
-поранення лівої
гомілки внаслідок дії «вторинних» снарядів (елементи зруйнованого снаряду)
після, можливо і одного пострілу з нарізної вогнепальної зброї з неблизької
дистанції.
У момент отримання вказаних поранень ОСОБА_813 перебував
у різних положеннях:
-під час поранення
тулуба (грудної клітки та живота) - сидячі напівприсядки спиною до парапету з
написом «АКБ Аркада»;
-під час поранення
правого стегна - в положенні близькому до горизонтального «між ОСОБА_1768 та
ОСОБА_1769 »;
-під час поранення
лівої гомілки - в горизонтальному положенні, лежачи обличчям до гори, -
а особа (особи), яка (які) проводила (проводили)
постріли:
- з нарізної вогнепальної зброї калібру 9 мм, внаслідок
чого були спричинені поранення тулуба (грудної клітки та живота), перебувала у
секторі, який охоплює будівлю готелю «Україна» та місцевість перед ним;
- з нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм,
внаслідок чого були спричинені поранення нижніх кінцівок, перебувала у секторі,
який охоплює бетонну барикаду, місцевість перед нею та навколо, в тому числі
будівлі №№ 7 та 8 по вулиці Інститутська. Будь-яких, навіть суб`єктивних даних,
які дозволили припустити можливість отримання ОСОБА_1770 вогнепальних поранень
внаслідок пострілів з інших напрямків (секторів), немає.
Сторони провадження визнали, що вказаний висновок
експертів був одержаний на підставі повного виконання постанови слідчого при
призначення комплексної експертизи (т. 148 а. 151-153) із відповідним
залученням експерта - баліста, яким був експерт ОСОБА_1767 (спеціальність 3.1
«дослідження вогнепальної зброї та слідів її застосування», 3.2 «дослідження
боєприпасів та слідів пострілу» та 3.3 «дослідження ситуаційних обставин
пострілу»). Тому, у даному випадку сумніви щодо фаховості та наукової
обґрунтованості висновку такої експертизи відсутні, всі відповіді експертів
вичерпані та належно мотивовані.
Крім того, звертає на себе увагу узгодженість
повідомлених під час допиту в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_1076 відомостей одержаним судом даним за
результатами дослідження доказів за даним епізодом загибелі ОСОБА_512 ,
зокрема, ОСОБА_2944 показав, що
перебуваючи поруч з місцем його поранення, бачив, як люди від куль падали в
різні сторони, відтак і стрільба велася з кількох напрямків, зокрема, ті, хто
були поранені, ховаючись за парапетом банку, як це і мало місце із першим
пораненням ОСОБА_2750 А в груди, були поранені з боку Жовтневого палацу, отже
за будь-яких умов не з верху вул. Інститутська. Важко не довіряти словам особи,
яке мала досвід проходження служи у підрозділі спеціального призначення і
зналася на питаннях вогневої підготовки.
Суд присяжних, умотивувавши своє рішення (пункт 5.3.3
вироку в частині, що стосується даного епізоду), через неналежність відхилив за
даним епізодом дані, що містить висновок судово-балістичної № 2416/14 щодо кулі
з 6-ма слідами полів нарізів, належність якої до даного епізоду не
підтверджена, як наслідок відхилив і всі інші одержані за результатами
експертних досліджень такої кулі висновки комісійних судово-балістичних
експертиз № 4123/4124… від 29 травня 2015 року (т. 40 а. 204-206), № 4125/4126…
від 12 серпня 2015 року (т. 40 а. 211-213), № 4127/4128… від 12 серпня 2015
року (т. 40 а. 217-219). З наведених причин відхиляє посилання на результати
дослідження такої кулі і у висновку комплексної судово-медичної та
судово-балістичної експертизи № 1-2015/о-23 від 12 травня 2015 року.
Однак, висновок комплексної експертизи № 1-2015/о-23
повністю узгоджується з наведеним висновком судово-медичної експертизи № 535/2,
а також висновками комісійних судово-медичних експертиз № 102-2014/о за
епізодом поранення ОСОБА_297 та № 159-2015/о за епізодом поранення
ОСОБА_923 , які у своїй сукупності вказують на те, що наскрізні вогнепальні
поранення обох стегон у ОСОБА_297 , наскрізне вогнепальне поранення правого
стегна ОСОБА_512 та сліпе вогнепальне поранення тулубу у ОСОБА_923 виникли
внаслідок одного пострілу з нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 (під
патрон 7,62х39 мм) з напрямку справа на ліво відносно розташування вказаних
осіб у просторі, тобто, з напрямку бетонних барикад. Відтак, в цій частині
через відсутність суперечностей, вказані висновки експертів суд кладе в основу
даного вироку як безспірно достовірні через свою взаємоузгодженість.
Більш того, під час судового розгляду були допитані
очевидці поранення ОСОБА_512 , а саме, ОСОБА_258 та ОСОБА_1000 , які
також мають статус потерпілих і показання яких, окрім того, що вже оцінені на
предмет достовірності судом, узгоджуються і з повідомленими потерпілим ОСОБА_НОМЕР_288 відомостями з їх слів та доводять те, що ОСОБА_2874
, перебуваючи справа від вже пораненого ОСОБА_1765 , а ОСОБА_1771 - зліва,
здійснювали його евакуацію, рухаючись від сходинок перед парапетом з написом
«АКБ ОСОБА_1772 », далі між деревом та бетонною клумбою, за якою сидів
ОСОБА_1773 , після чого їх було поранено і вони по інерції впали вперед,
ОСОБА_1771 відкотився до дерева, за яким сидів ОСОБА_2748 , а ОСОБА_2756 -
правіше на тротуар.
Суд, визнав достовірними узгоджені з дослідженими відео
та фото матеріалами (відео під назвами «Жахливе відео: розстріл людей з
автоматів» або «ОСОБА_2750 -ОСОБА_2874 -ОСОБА_2945 » (відео на диску - т. 83 а.
121, «SkyNews - Хроніка жаху - 20 лютого» (папка «SkyNews» на диску - т. 71 а.
256), «M2U01355» (папка «Y_U - Пошукова група» на диску - т. 70 а. 42); фото
матеріали - т. 109 а. 19-20 та т. 106 а. 176) показання потерпілого ОСОБА_923 ,
який стверджував, що він тягнув ОСОБА_2750 А за праве плече, а ОСОБА_2756 - за
ліве, при цьому ОСОБА_2750 перебував у
положенні обличчям до верху. Крім того, за результатами оцінки доказів за
епізодами поранення ОСОБА_297 та ОСОБА_923 суд присяжних вже визнав
встановленим і те, що під час вказаної евакуації ОСОБА_2756 внаслідок одного
пострілу перший, знаходячись праворуч від ОСОБА_2750 А, отримав одне наскрізне
вогнепальне поранення обох стегон з напрямком ранового каналу справа на ліво, а
ОСОБА_2945 , знаходячись ліворуч від ОСОБА_2750 А - теж з правого боку одне
сліпе проникаюче кульове вогнепальне поранення тулубу із вилученням кулі.
На досліджених судом фото матеріалах (т. 147 а. 59
- конверт) свідок ОСОБА_1759 повністю
підтвердив ідентифікаційні дані, повідомлені за цими ж фото потерпілими ОСОБА_2874та
ОСОБА_2945 , так само ідентифікуючи на них свого брата - по центру, між ОСОБА_2874справа
та ОСОБА_2945 зліва.
Всі ці дані додатково вказують на достовірність в цій
частині висновків експертиз № 1-2015/о-23 та № 535/2 за епізодом поранення
ОСОБА_512 , № 102-2014/о - за епізодом поранення ОСОБА_297 та № 159-2015/о - за
епізодом поранення ОСОБА_997 .
Участь під час проведення цієї комплексної експертизи №
1-2015/о-23 від 12 травня 2015 року експерта балістика ОСОБА_971 , який має
стаж експертної роботи більше 10 років та право на проведення судових експертиз
за спеціальностями 3.1 «дослідження вогнепальної зброї та слідів її
використання», 3.2 «дослідження боєприпасів та слідів пострілу» та 3.3
«дослідження ситуаційних обставин пострілу», робить безперечно переконливими
висновки цієї експертизи з точки зору застосування наукових знань у сфері
балістики і з цього приводу важко не погодитися зі стороною захисту, яка до
проведених у такій спосіб комплексних експертиз задля встановлення обставин
пострілу зауважень не мала як під час судового розгляду, так і під час виступу
в судових дебатах.
Окрім цього, дані, які виявлені під час показань потерпілого
ОСОБА_304 з чужих слів, а саме пояснення ОСОБА_297 та ОСОБА_923 з приводу
обставин поранення ОСОБА_1765 , знайшли своє повне підтвердження під час
судового розгляду документованими даними, які судом визнані допустимими
доказами, відтак суд, дотримуючись вимог ч.ч. 2 та 6 ст. 97 КПК України, визнає
вказані показання потерпілого з чужих слів допустимими, а у своєму
взаємозв`язку - достовірними.
Натомість, прокурор, представник потерпілих ОСОБА_661 та
потерпілий ОСОБА_1759 , вважаючи сумнівною достовірність показань потерпілого
ОСОБА_297 , який був очевидцем поранення ОСОБА_512 , поставили під сумнів
вказаний висновок комплексної експертизи № 1-2015/о-23 щодо сектору, з якого
міг бути поранений ОСОБА_813 у тулуб (груди та живіт), одночасно висуваючи свої
версії про можливість поранення останнього над парапетом з написом «АКБ Аркада»
чи ще до того, як він наблизився до цього парапету.
Крім того, представник потерпілих ОСОБА_661 поставила під
сумнів цей висновок експертів і щодо встановлення двох поранень зі зброї
калібром 9 мм, вважаючи, що таким було одне - в груди.
Нарешті, і сторона захисту вважала, що вказаний висновок
в частині визначення лінійних параметрів патрону - 7,62 саме на 39, є ні чим не
підтверджений.
Оцінюючи вказані застереження щодо висновку експертизи №
1-2015/о-23 від 12 травня 2015 року, суд присяжних виходить з такого.
По-перше. Допитаний ОСОБА_258 - єдиний очевидець
поранення ОСОБА_512 за парапетом з написом «АКБ Аркада», показав, що за цим
парапетом пострілом був поранений ОСОБА_813 , який був поруч і від цього
поранення випустив щит та осунувся корпусом вперед від парапету. Всупереч
твердженням сторони обвинувачення та представника потерпілих, ці показання
ОСОБА_297 є послідовними і не містять суперечностей, хоча він перед судом вільно,
використовуючи своє право на уточнення, змінював свої попередні показання щодо
напрямку ранового каналу в контексті свого поранення кінцівок, оцінивши їх як
власні припущення.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом
слідчого експерименту з додатком у виді фото таблиці від 02 липня 2014 року
(т. 148 а. 1-19), який було проведено за участі експертів криміналістів та
медиків з урахуванням показань ОСОБА_297 , судово-медичних даних та
зафіксованих на відео «ОСОБА_2750 7»
обставин поранення ОСОБА_2750 А встановлено, що місцем поранення ОСОБА_2750 А є
місцевість перед парапетом з написом «АКБ Аркада» на відстані 87,83 м від
південно-східного кута готелю «Україна», в момент пострілу він був звернутий
передньою поверхнею тулуба, на якій є вхідне вогнепальне поранення, до готелю
«Україна», а спиною - впритул до парапету з написом «АКБ Аркада» (фото № 29 -
а. 19), у зв`язку з чим встановлено підстави вважати, що постріл в ОСОБА_2750 А
був здійснений із напрямку готелю «Україна».
Потерпілий ОСОБА_258 під час слідчого експерименту за
його участі звертав увагу слідчого на пошкодження парапету з написом «АКБ
Аркада» з боку готелю «Україна» можливо від кулі, якою міг бути пораненим ОСОБА_2750
, з чіткою візуалізацією такого пошкодження (слідчий експеримент від 03 жовтня
2014 року, запис на 11 хв. 55 сек. - т. 106 а. 220-244). У зв`язку з цим
зауваження прокурора перед судом про те, що сколів на вказаному парапеті
виявлено не було, суд відкидає.
Досліджене судом відео
«ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014» (на флеш носії - т. 109 а. 18а)
показань ОСОБА_297 не спростовує, оскільки взагалі не містить даних щодо
положення у просторі тіла ОСОБА_512 в момент поранення, лише візуалізується
перебування останнього після такого за парапетом поруч з ОСОБА_1768 , як власне
про це той і свідчив.
Представник потерпілих ОСОБА_661 наполягала на тому, що
оскільки ОСОБА_813 після поранення лежав на спині, тому він і падав від
парапету назад на спину. Разом з тим, категоричність такого судження є хибною,
оскільки характер поранення не виключав можливість для ОСОБА_512 змінити своє
положення тіла, про що прямо вказано у висновку експертизи № 535/2, відтак
сумніви з цього приводу не усунуті
Суду не надано жодних інших відомостей про обставини
поранення ОСОБА_512 , аніж ті, про які безпосередньо послідовно показував
потерпілий ОСОБА_258 . При цьому, його показання не дають відповіді на питання,
куди саме міг бути поранений ОСОБА_813 , перебуваючи за парапетом - у груди або
у живіт, чи у груди та живіт одночасно. Неперевірені під час досудового
розслідування оціночні судження потерпілого ОСОБА_304 , його представника та
прокурора про можливі інші версії обставин поранення ОСОБА_512 суд відхиляє,
оскільки вони не ґрунтуються на поданих доказах.
Клопотання про повторний допит потерпілого ОСОБА_297 під
час судового розгляду сторонами не заявлялося. Представник потерпілих ОСОБА_661
сама визнала недоліки досудового слідства, яким не встановлено інших осіб, які
були поруч в момент поранення ОСОБА_512 . Натомість, допитані судом потерпілі
ОСОБА_1206 , ОСОБА_495 та ОСОБА_1006 , на яких послалася представник
потерпілих, не давали свідчень щодо обставин поранення ОСОБА_512 , які
спростовували б показанням ОСОБА_297 .
Крім того, орган досудового розслідування не спромігся
шляхом проведення слідчих дій встановити висоту парапету з написом «АКБ
Аркада», щоб спростувати сумніви захисту про неможливість через нього завдати
потерпілому поранення на висоті 156 см (в груди) або взагалі 109 см (в живіт).
Якісне зображення цього парапету з написом «АКБ Аркада», а фактично
«Акціонерний комерційний АКБ Аркада», зафіксовано на дослідженому судом за
іншим епізодом фото «_DSC9077» (папки «100D5000» / « ОСОБА_1774 » на
диску TDK DVD-R …2842 з написом «20.03.14 ОСОБА_792 », який надав допитаний
судом свідок ОСОБА_791 - т. 15 а. 103-107). Системний аналіз цих даних з
даними, які вже встановлені за епізодом поранення ОСОБА_852 , вказують на те,
що навіть візуально згаданий парапет, за яким майже стоячи у вертикальному
положенні з головою переховується ОСОБА_852 (12 хв. 10 сек. запису відео
«Расстрел людей на майдане вул. Інститутська 20.02.2014» - т. 139 а. 86а),
висотою явно перевищує 110 см, що робить вказані сумніви захисту
обґрунтованими, а поранення ОСОБА_813 в живіт над парапетом об`єктивно
неспроможними.
За таких обставин, використання експертами для свого
висновку показань потерпілого ОСОБА_297 , які він підтвердив під час судового
розгляду, не ставить під сумнів достовірність результатів проведеної ними
експертизи № 1-2015/о-23 від 12 травня 2015 року.
Нарешті, висловлене застереження представника потерпілих
ОСОБА_661 щодо неможливості двох поранень ОСОБА_512 і в груди, і в живіт зі
зброї калібром 9 мм, вважаючи, що таким було одне - в груди, не ґрунтується на
матеріалах провадження, відтак є особистим переконанням, яке не може бути
оцінено як доказ.
Крім того, допитаний в судовому засіданні свідок
ОСОБА_1468 також показав, що коли він у групі з іншими активістами ранком
20 лютого 2014 року піднялися по вул. Інститутська до парапету з написом «АКБ
«Аркада», то потрапили під щільний обстріл, тому розосередилися, люди почали
падати. В якийсь момент в його щит зрикошетила від щита чоловіка, який сидів
поряд і якого було поранено в живіт, пістолетна куля та впала до його ніг. Цю
кулю він віддав слідчому під час допиту у Львові, вона була ціла і не
деформована, постріл був здійснений або справа, або ззаду від них.
Суд відхиляє як надумане і заяву сторони захисту про те,
що висновок експертизи № 1-2015/о-23 в частині визначення лінійних параметрів
патрону - 7,62х39мм не підтверджений, оскільки судово-балістичні дані з цього
приводу містять відомості, одержані судом за епізодом поранення ОСОБА_923
(пункт 5.3.3 вироку в частині, що стосується даного епізоду). За цими даними
вогнепальне поранення ОСОБА_1029 було завдано внаслідок пострілу з автомата
7,62х39мм АКМС НОМЕР_273 , закріпленого
за співробітником РСП ОСОБА_735 .
Враховуючи викладене, оскільки у наведеній частині
висновок комісійної судово-медичної експертизи № 1-2015/о-23 від 12 травня 2015
року ґрунтується на об`єктивних судово-медичних та судово-балістичних даних,
узгоджується з висновками інших експертиз, з показаннями допитаного судом
ОСОБА_297 та інших осіб, з даними досліджених судом фото та відео матеріалів,
зокрема відео запису «47 _ 20.02.2014», аналогічного тому, який переглядали
експерти, суд також визнає його достовірним і кладе в основу свого вироку.
Висновки судово-медичних експертиз № 535/2 від 20 травня
2014 року, № 12/535/2 від 20 травня 2014 року, № 39/535/2 від 26 травня 2014
року, комплексної судово-медичної та судово-балістичної експертизи №
1-2015/о-23 від 12 травня 2015 року не суперечать і судово-медичній складовій висновку
іншої дослідженої судом комісійної судово-медичної експертизи № 290-2015/о від
08 грудня 2015 року, яку додатково провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941
та ОСОБА_942 (т. 148 а. 187-194) та фактично відтворили раніше встановлені
судово-медичні дані щодо характеру та локалізації виявлених вогнепальних
поранень на тілі загиблого ОСОБА_512 .
Разом з тим, суд критично оцінює, а відтак відхиляє як
припущення через відсутність у висновку № 290-2015/о жодного обґрунтування
уточнення експертів про те, що смерть ОСОБА_512 настала від вогнепального
поранення саме грудної клітки, а не від вогнепального поранення тулуба (грудей
та живота) з поєднаним ушкодженнями внутрішніх органів та крововтратою, як це
вмотивовано встановлено у висновку судово-медичної експертизи № 535/2 від 20
травня 2014 року та підтверджено висновками експертиз № 12/535/2 від 20 травня
2014 року та № 39/535/2 від 26 травня 2014 року.
Також, суд критично оцінює, а відтак відхиляє як
припущення уточнення експертів у висновку № 290-2015/о про те, в якому саме
положенні та в якому місці на місцевості фактично перебував ОСОБА_813 під час
поранення живота та грудної клітини із зазначенням послідовності та часових
параметрів таких поранень. При цьому, суд присяжних бере до уваги таке.
По-перше, у висновку № 290-2015/о без будь-якого
обґрунтування проігноровані інші матеріали провадження (показання очевидця
ОСОБА_297 ), які бралися тим же складом експертів в основу попереднього
висновку з тих самих питань.
По-друге, у висновку № 290-2015/о під час аналізу
експертами відео запису з назвою «47», який повністю переглянутий судом під
назвою «47 _ 20.02.2014», окрім того, що допущена очевидна ідентифікаційна
плутанина (на компільованих з вказаного відео фото №№ 4, 5, 6 та 7 ОСОБА_2750 зафіксований під № 2, а не № 1, як про це
помилково вказано у висновку), без будь-якого обґрунтування зроблені висновки
про нібито зафіксовані на відео моменти отримання поранень ОСОБА_1770 у груди
та живіт, хоча об`єктивно вказані матеріали, враховуючи ідентифікаційні
виправлення, не суперечать показанням очевидця ОСОБА_297 та містять дані лише
про рух ОСОБА_512 в групі осіб перед першим пораненням та наслідки такого
поранення (візуалізується ОСОБА_2750 в
горизонтальному положенні, він рухається, перевертається і до нього схиляються
особи).
По-третє, формально резолютивна частина висновку №
290-2015/о за своїм змістом у даному контексті абсолютно не відповідає даним
дослідницької частини, відтак, ґрунтується на абсолютно вигаданих
(змодельованих) припущеннях, що не може братися до уваги судом як допустимий
доказ.
Крім того, висновок експертів № 290-2015/о був одержаний
всупереч постанові слідчого при призначення комплексної судово-медичної та
судово-балістичної експертизи (т. 148 а. 158-165) без залученням експерта -
баліста, відтак з питань дослідження ситуаційних обставин пострілу та слідів
пострілу - поза компетенцією експертів судових медиків.
Враховуючи наведене та послідовно дотримуючись
сформованої правової позиції (пункт 5.4.129 вироку), суд присяжних визнає
недопустимими висновки експертів у висновку № 290-2015/о в частині, в якій вони
містять відмінні від попереднього висновку комплексної судово-медичної та
судово-балістичної експертизи № 1-2015/о-23 від 12 травня 2015 року дані щодо
калібру вогнепальної зброї, з якої було здійснено постріл в грудну клітину
загиблого, та щодо сектору, в якому перебувала особа, що проводила постріли.
Також за епізодом поранення ОСОБА_923 суд присяжних
дослідив шляхом перегляду:
- відео «Революцiя Україна Київ Контратака Майдану
вул.Інститутська 2014.02.20 - YouTube [720p]» (на диску - т. 69 а. 32), за
яким потерпілий ОСОБА_1000 ідентифікував себе: - починаючи з 10 хв. 52 сек.
запису, в авангарді групи осіб з правового боку вулиці Інститутська, яка
наближалася до сходинок за парапетом з написом «АКБ «Аркада», перед цим
парапетом перебував поранений ОСОБА_813 ; - починаючи з 12 хв. 10 сек., лежачим
після поранення (ноги в камуфльованих штанах) перед ОСОБА_2950 , коли до них
підбіг ОСОБА_2749 , потерпілий підіймає руку (рукав червоної курточки), а на 12
хв. 35 сек. запису, коли ОСОБА_2749 допомагає йому відповзати, на дереві на висоті
голови ОСОБА_2749 А візуалізується слід від пострілу; - на 12 хв. 59 сек. -
лежачим, коли йому за зеленими насадження надає допомогу особа в жовтій
курточці, ОСОБА_2749 на цей час вже
лежить вбитий; - на 21 хв. 54 сек. - на задньому плані під час своєї евакуації
двома особами (в темному одязі та в жовтій курточці), третя особа - ОСОБА_1775
прикриває їх всіх щитом. Також, як уточнив потерпілий, на 22 хв. 40 сек. цього
запису зафіксоване поранення ОСОБА_2954 , який після свого поранення в живіт
кидає щит;
- відео «M2U01355» у папці «Y_U - Пошукова група»
(на диску - т. 70 а. 42), за яким потерпілий ОСОБА_1000 ідентифікував себе: -
на початку запису в авангарді групи осіб з правового боку вулиці Інститутська,
яка рухалася в напрямку до станції метро «Хрещатик», попереду зафіксована
особа, яка рукою закликає йти вперед, поранених не видно; - на 04 хв. 38 сек.
падаючим під час евакуації ОСОБА_512 , а на початку 04 хв. 39 сек.
візуалізується слід від пострілу з боку особи в чорному шоломі (друга зліва,
якщо дивитися з низу вул. Інститутська) за синім вантажним автомобілем (бетонна
барикада); - починаючи з 07 хв. 18 сек. під час початку своєї евакуації особою
в жовтій курточці. Також, на 04 хв. 15 сек. на панорамному відео фіксується
можливість прострілу з бетонної барикади місцевості, де перебували за деревом ОСОБА_2748
, ОСОБА_2749 та інші особи навколо них,
у тому числі потерпілі ОСОБА_1000 та ОСОБА_1776 .
Під час повного дослідження судом присяжних відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(відео на флеш носії - т. 90 а. 40), «Kiev-20-02-14» (відео на флеш
носії - т. 83 а. 33а), детальний аналіз яких судом наведено за епізодом
поранення ОСОБА_297 , судом встановлено, що безспірно ідентифікований
потерпілим ОСОБА_813 (екрани 2/1 та 3/2, запис починаючи з 50 хв. 39 сек. та
закінчуючи 52 хв. 12 сек.) отримує 20 лютого 2014 року перші два поранення (у
живіт та грудну клітину) у проміжок часу 09 год. 43 хв. 14 - 17 сек., більш
точно та їх послідовність установити не вдалося, та третє (у праве стегно) о 09
год. 44 хв. 43 сек. До вказаних екранів відео «Висота ''Жовтневий''…»
компільовані досліджені судом відеозаписи під назвами
«ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN…» (екран 3/2) та «Расстрел людей на Майдане вул
Інститутська 2014 02 20» (екран 2/1).
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом загибелі
ОСОБА_512 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Суд, зважаючи на результати дослідження фото та відео
матеріалів, звертає увагу на таку загальну обстановку, яка після тривалого
затишшя складалася на період часу з 09 год. 43 хв. 00 сек. по 09 год. 52 хв. 05
сек. на «Майдані», на якому та навколо фіксувалися, зокрема:
-залишення передовою
групою активістів позиції за сніжною барикадою; рух вперед групи активістів з
правового боку вул. Інститутська, серед яких відсутні предмети, які були б
схожі на зброю, їх розосередження вогнем з вогнепальної зброї біля парапету АКБ
«Аркада», отримання ними поранень; евакуація поранених з обох боків вулиці;
загиблі; отримання поранень активістами з числа двох евакуаційних груп біля
парапету АКБ «Аркада» (час підходу до місця - 09 год. 48 хв. 15 та 50 сек.);
утримання на «Майдані» правоохоронців, яких зі сцени називають полоненими;
-утримання позиції
бетонної барикади по обидва її боки озброєними АКМС бійцями в чорній формі із
жовтими пов`язками на руках, в окремих білі наліпки на спинах з написом
«Беркут» (РСП, зокрема, ОСОБА_369 , а
також ймовірно, але не виключається,
ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_535 ,
ОСОБА_540 , ОСОБА_542 , ОСОБА_537 ,
ОСОБА_541 , ОСОБА_531 , ОСОБА_533 ,
ОСОБА_530 , ОСОБА_536 , ОСОБА_532 , ОСОБА_539 , ОСОБА_538 , ОСОБА_885 ОСОБА_727 та
ін.), озброєної АКМС особи у синьому камуфляжі спецпідрозділу «Беркут» (
ОСОБА_23 ), а також озброєними АК-74, снайперськими гвинтівками та кулеметом
правоохоронцями в чорній формі без жовтих пов`язок на руках, ведення окремими з
них вогню із вогнепальної зброї в бік активістів та спостереження; перебування
за бетонною барикадою бійців РСП ОСОБА_29 та ОСОБА_26 (її правий бік, якщо
дивитися з низу вул. Інститутська);
-звуки потужні та
хльосткі, схожі на автоматні постріли, що корелює з відеофіксацією візуалізації
здійснення правоохоронцями пострілів з АКМС (здригання прицільно направленої
зброї, димок від порохових газів), інтенсивність яких висока; зі сцени
«Майдану» - команди щодо посилення позицій, комунікації з правоохоронцями, які
вирішили перейти на бік «Майдану»; оголошення з питань медичної допомоги
пораненим, про можливість наступу «Беркуту» по вул. Інститутська та Грушевська,
про снайперів на дахах (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 12 «бетонна барикада:
обстріл п`ятачка за парапетом АКБ «Аркада» (пункт 5.3.2 вироку).
Суд присяжних звертає увагу на те, що зафіксоване на
відео переміщення активістів до парапету АКБ «Аркада» не мало ознак атаки,
оскільки було поступовим в межах звільнених територій самими правоохоронцями і
відповідало логіці розташування в більш небезпечному місці - за вказаним парапетом.
Вплив на таке переміщення активістів шляхом застосування вогнепальної зброї з
боку сил правопорядку відбувався в центральній частині міста в умовах значного
скупчення людей, наявність вогнепальної зброї серед яких не візуалізується, а
їх стосунок із іншими озброєними активістами був ілюзорним.
Як вже з`ясовано, епізод загибелі потерпілого ОСОБА_512 у
цій справі тісно поєднаний з епізодами поранення потерпілих ОСОБА_297 та
ОСОБА_997 . Ці три епізоди відбувалися одночасно під час однієї і тієї ж події
«Майдану» - евакуація тяжко пораненого у груди потерпілого ОСОБА_2750 А, в якій
ОСОБА_2756 та ОСОБА_2757 брали безпосередню участь і під час якої всі троє
отримали, а ОСОБА_2750 - чергове,
вогнепальне поранення однією кулею, тому вони мають спільну фактологічну
основу, вирок в частині їх висвітлення містить перехресні посилання на докази
та факти, а їх самих слід розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести
всеохоплюючий огляд самої події.
Наведені докази у своїй сукупності з очевидністю свідчать
про те, що ОСОБА_813 20 лютого 2014 року у проміжок часу 09 год. 43 хв. 14 сек.
- 09 год. 44 хв. 43 сек., перебуваючи в м. Києві на правому боці вул.
Інститутської неподалік від входу до станції метро «Хрещатик» біля парапету з
написом «АКБ Аркада», під час загострення протистояння між активістами
«Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної
зброї отримав чотири вогнепальні поранення:
а) наскрізне проникаюче вогнепальне поранення грудної
клітки з вхідною раною на переднє-бічній поверхні грудної клітки зліва, рановим
каналом зліва направо, спереду назад та зверху донизу, який закінчується
вихідною раною на задній поверхні грудної клітки в підлопатковій ділянці
справа, завдане пострілом з нарізної вогнепальної зброї калібру 9 мм (під
патрон 9х18 мм) з неблизької дистанції, коли потерпілий перебував напівсидячи
спиною до парапету з написом «АКБ Аркада», передом звернутий в бік готелю
«Україна»;
б) сліпе проникаюче вогнепальне поранення живота з
вхідною раною в проекції крила лівої здухвинної кістки, рановим каналом зліва
направо, спереду назад, дещо зверху донизу, який закінчується кулею, завдане пострілом з нарізної вогнепальної зброї
калібру 9 мм (під патрон 9х18 мм) з неблизької дистанції, коли потерпілий
перебував напівсидячи спиною до парапету з написом «АКБ Аркада», передом
звернутий в бік готелю «Україна»;
в) наскрізне вогнепальне поранення правого стегна з
вхідною раною на заднє-внутрішній поверхні правого стегна у нижній третині,
рановим каналом зліва направо, ззаду наперед з ушкодженням стегнової кістки,
який закінчується вихідною раною на переднє-внутрішній поверхні стегна у нижній
третині, завдане одним пострілом з нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм
(під патрон 7,62х39 мм) з неблизької дистанції, яким одночасно перед цим було
поранено ОСОБА_297 , а потім - ОСОБА_923 , з тіла якого була вилучена куля,
коли вказані дві особи здійснювали евакуацію ОСОБА_512 вже пораненого у груди
та живіт;
г) вогнепальне поранення лівої гомілки у вигляді локально
розташованих трьох ран на внутрішній поверхні середньої третини гомілки, на
переднє-зовнішній та зовнішній поверхнях нижньої третини гомілки, які
утворилися внаслідок дії «вторинних» снарядів (елементи зруйнованого снаряду)
після пострілу з нарізної вогнепальної зброї з неблизької дистанції.
Особа (особи), яка (які) проводила (проводили) постріли:
- з нарізної вогнепальної зброї калібру 9 мм, внаслідок
чого були спричинені поранення тулуба (грудної клітки та живота), перебувала у
секторі, який охоплює будівлю готелю «Україна» та місцевість перед ним;
- з нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 мм,
внаслідок чого були спричинені поранення нижніх кінцівок, перебувала у секторі,
який охоплює бетонну барикаду, місцевість перед нею та навколо, в тому числі
будівлі №№ 7 та 8 по вулиці Інститутська.
Вказані рани грудей, живота та правого стегна мають
ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, вогнепальне
поранення лівої гомілки - ознаки легких тілесних ушкоджень. Причиною смерті є
вогнепальні поранення тулуба (грудей та живота) з ушкодженнями внутрішніх
органів та крововтратою.
Вогнепальне поранення правого стегна ОСОБА_1777 було
завдано внаслідок одного пострілу з автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_15 ,
закріпленого за співробітником РСП ОСОБА_735 , кулею, якою одночасно були
поранені інші потерпілі - ОСОБА_258 та ОСОБА_1000 , з тіла останнього ця куля
була вилучена.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Більш
того, смертельні вогнепальні поранення тулуба (грудної клітки та живота)
отримані ОСОБА_1770 з боку готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 » та місцевості перед ним,
які не перебували під контролем правоохоронних органів, а відтак причетність
обвинувачених та бійців РСП до них, а як наслідок і смерті потерпілого,
виключається.
Водночас, безспірно встановлено, що вогнепальне поранення
правого стегна було завдано ОСОБА_1777 під час його евакуації як вже смертельно
пораненого з боку конкретного співробітника РСП, а лівої гомілки - вже
нерухомому ОСОБА_1777 з території, яка перебувала під виключним контролем
правоохоронних органів та також охоплює бетонну барикаду, на якій саме в цей
час перебували озброєні АКМС бійці РСП, в тому числі вказаний конкретний
співробітник РСП, та інші озброєні правоохоронці, які діяли спільно та
злагоджено, реагуючи на рух активістів в бік парапету з написом «АКБ Аркада»
застосуванням вогнепальної зброї у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб,
шляхом здійснення у даному випадку прицільного пострілу на ураження.
Є об`єктивні дані визнати постріл, внаслідок якого
ОСОБА_258 першим отримав вогнепальне поранення, прицільним саме в нього та
ОСОБА_997 . Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих сторонами
провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не встановлено
будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_813 , а так само і будь-хто
інший з оточуючих його осіб з числа активістів, перед його пораненням використовував
чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв інші дії, які становили чи
могли бути оцінені такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я
для працівників правоохоронних органів, а група, в якій він рухався на початку,
в умовах зростаючої інтенсивності ведення вогню розсіялася, серед осіб, що її
складали, з`явилися поранені, інші припинили рух вперед і почали ховатися від
небезпеки, відтак, законні підстави для застосування у даному випадку
вогнепальної зброї, а тим більше на ураження, були явно відсутні (відокремлений
на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» епізод 12 (пункт 5.3.2 вироку). Більш того, ОСОБА_813 отримав
вогнепальні поранення нижніх кінцівок в момент своєї евакуації як пораненого, а
також лежачі нерухомим на землі.
5.4.75. За епізодом
поранення ОСОБА_447 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_922 показав,
що вперше приїхав на «Майдан» близько шостої - сьомої години ранку 20 лютого
2014 року через події, які сталися 18 лютого 2014 року в місті Києві і
транслювалися телебаченням. Не міг бути осторонь від подій, якими вирішувалася
доля країни, за яку гинули молоді люди з однієї та іншої сторони. Разом з ним
на автобусах зі Львівщини прибуло чоловік чотириста. Стрілянина на «Майдані»
почалася з боку, як він вважає, правоохоронних органів з години восьмої в
районі Жовтневого палацу та з даху будівлі Консерваторії. Саме там він бачив
озброєних людей і тоді з`явилися перші поранені та загиблі серед активістів.
Координуючи дії «Майдану» зі сцени, ОСОБА_1778 повідомив, що на вулиці
Інститутська багато вбитих та поранених, потрібна допомога. Реагуючи на це,
він, потерпілий, разом з іншим молодим хлопцем зорганізувалися і пішли вверх по
вулиці Інститутська з правого боку. Їм разом вдалося евакуювати до барикади під
арочним мостом чотирьох поранених. У цей час спеціальна техніка міліції
відступила вже до бетонної барикади з вантажівок. Потім зі сцени пролунала
інформація про багатьох поранених біля станції метро «Хрещатик», він вже
самостійно вирішив піти туди. Було страшно, лунали постріли. Йому вдалося
добратися до дерев по правій стороні, недалеко від парапету, що огороджував
вхід до банку «Аркада». Картина була жахлива, поранених та вбитих було десятки.
Явну небезпеку він та інші поруч активісти відчували спереду. Саме в районі
урядового кварталу були озброєні автоматами та помповими рушницями
правоохоронці. Він звернув для себе увагу на те, що міліціонери з помпових
рушниць стріляли в гору, натомість, озброєні автоматами правоохоронці вели
прицільний вогонь по активістах. Перебуваючи з правого боку вул. Інститутська,
недалеко від парапету, що огороджував вхід до банку «Аркада», будучи дещо
нахиленим вперед він не очікувано для себе отримав перше наскрізне кульове
поранення в спину з боку готелю «Україна», тобто з боку, де явної загрози не
було. Куля увійшла біля самого хребта, пробила праву легеню, він впав вперед на
коліно та обернувся через ліве плече на готель. Раніше він разом з іншими
активістами також звернув увагу на те, що у вікнах та на балконах готелю було
видно різних людей, вони відчували, що вогонь ведеться і з тієї сторони, після
пострілу в спину припущення розвіялися, хоча абсолютно бути впевненим у своїх
висновках він не може. Підтвердженням вказаних подій є відповідні відео, що
з`явилися пізніше, на них видно, як вій йшов по дорозі і підібрав дерев`яного
щита, потім був поранений. Всього за вказаних обставин він протягом нетривалого
проміжку часу отримав шість кульових поранень: перше - в спину, після цього впав
на коліна і вже не переміщався вперед; друге - відстрелили два пальці на правій
руці, коли після першого поранення почав дзвонити телефоном і був звернутий
лівим плечем в бік готелю «Україна»; третє - була перебита права рука пострілом
з боку урядового кварталу, він впав головою вверх по вулиці Інститутська і
втратив свідомість; інші, коли був без свідомості - у передпліччя та праву
ногу. Він прийшов до тями, коли на нього впав вбитий пострілом в голову
ОСОБА_1779 . Після цього його евакуювали до готелю «України», а звідти в
реанімацію КЛШМД.
Як також уточнив потерпілий ОСОБА_922 : - будучи активним
учасником «помаранчевої» революції отримав велике розчарування, а тому протест
2014 року на початку оцінював як забавку, приєднався до нього лише, коли
зрозумів, що вкрай потрібна допомога через серйозне загострення ситуації; -
першого з чотирьох поранених він евакуював з проїзної частини вулиці навпроти
Жовтневого палацу, від якого перед цим по алейці відступало більше десятка
правоохоронців у темній формі з помповими рушницями та автоматами; - вважає
озброєних осіб в темному одязі як біля Жовтневого палацу, так і на даху
Консерваторії, яких саме на даху в кількості двох чи трьох особисто бачив біля
08 год. ранку 20 лютого 2014 року, правоохоронцями, оскільки зброю мали, як
йому було тоді відомо, тільки вони, йому не відомо, що з Консерваторії вівся
вогонь по правоохоронцях, внаслідок чого серед останніх були загиблі та
поранені, зі сцени, як пригадує, також чув попередження про снайперів на даху
Консерваторії; - перед тим, які піти допомагати пораненим він бачив, як до
сцени підвели біля шести працівників міліції, які були деморалізовані,
здавалося б - ще один день «Майдану» і міліція, якій все набридло, розійшлася б
сама; - він чітко бачив, що правоохоронці із зброєю в руках відходили і
відстрілювалися не прицільно, але вже коли зайняли позиції, починаючи зі
снігової барикади, вже було видно, що вони вели вогонь прицільно; - на час
поранення він був одягнутий у мисливську куртку коричневого кольору з
капюшоном, сині джинси, чорні черевики, на голові була оранжева будівельна
каска, в руках тримав дерев`яного щита для евакуації потерпілих; - обернувшись
після поранення в спину в бік готелю «України», він побачив у вікнах готелю
біля чотирьох відеокамер, загалом з цією сторони було десяток відкритих вікон,
він не може пояснити, чому став об`єктом застосування зброї; - він вважає, що з
18 лютого характер подій значно змінився, стали масово гинути люди; - з місця
його поранення чітко проглядався як лівий, так і правий бік барикади з
вантажівок, за якими ховалися правоохоронці, снігова барикада такому огляду не
перешкоджала, проте одяг таких осіб, які ховалися, він не бачив через відстань;
- він засуджує насильство з обох боків, а смерть людини, незалежно від її
професійної приналежності - оцінює як трагедію, зброї серед активістів не
бачив; - він чув про судові заборони збиратися людям на «Майдані», але вважає
їх незаконними; - у КЛШМД в нього з правого плеча вилучили одну автоматну кулю,
лікування продовжив в Чехії, потім через два роки вилучили ще одну пістолетну
кулю з плеча в Інституті ортопедії в м. Києві на вулиці Воровського, доля цієї
кулі йому не відома, а автоматну - вилучили слідчі.
Наведені показання потерпілого ОСОБА_921 щодо місця свого
поранення - біля дерев на тротуарі по правій стороні вул. Інститутська,
недалеко від парапету, що огороджував вхід до банку «Аркада» (поруч із
дерев`яним хрестом, який встановлено в пам`ять загиблих активістів), положення
правоохоронців за бетонною барикадою, положення свого тіла в момент першого
поранення - виходив із тротуару спиною до готелю «Україна», знайшли своє повне
підтвердження за результатами безпосереднього дослідження судом складеної
потерпілим під час допиту слідчим схеми на місцевості центральної
частини міста Києва (т. 90 а. 213), а також даних протоколу слідчого
експерименту від 13 червня 2014 року та додатків до нього (план-схема, фото
таблиця, відео фіксація) (т. 90 а. 215-223), які містять аналогічні відомості з
цього приводу. Зокрема, за результатами вказаного слідчого експерименту, який
було проведено за участю експерта-баліста, потерпілий, дивлячись в бік верху
вулиці Інститутська, отримав наскрізне поранення у спину, від якого впав на
коліна.
Під час дослідження даних відео фіксації слідчого
експерименту потерпілий уточнив, що місце його першого поранення було трохи
ближче до тротуару, як він вже встановив, ідентифікуючи себе на відео записах
вказаних подій.
Разом з тим, звертає на себе увагу те, що положення
потерпілого в момент отримання інших вогнепальних поранень залишилося під час
вказаної слідчої дії невизначеним, навіть приблизно.
Згідно з дослідженими судом постановою про
уточнення анкетних даних від 23 листопада 2015 року, заявою ОСОБА_921
від 12 червня 2014 року, особа якого встановлена за копією паспорту,
останній визнаний потерпілим в межах кримінального провадження, розпочатого 28
березня 2014 року за фактом отримання ним 20 лютого 2014 року в м. Києві по
вул. Інститутська численних вогнепальних поранень в різні частини тіла різної
тяжкості (т. 90 а. 197-199, 203, 224-227).
Як вбачається з листа Центру ЕМД та МК м. Києва
від 17 червня 2014 року № 1337/Б та копії карти виїзду швидкої медичної
допомоги № 660 від 20 лютого 2014 року, згідно з реєстрацією викликів базою
даних АІДС «Швидка медична допомога» 20 лютого 2014 року о 09 год. 49 хв. за
адресою: м. Київ, пл. Майдан Незалежності зареєстровано виклик № 660 до гр.
ОСОБА_921 , 1959 р.н., якого об 11 год. 15 хв. доставлено до КМКЛ ШМД (т. 91 а.
38-39).
Вказані відомості узгоджуються з даними, які містять листи
КМКЛ ШМД № 692 від 28 березня 2014 року, № 835 від 18 квітня 2014 року та №
692/9 від 28 березня 2014 року з додатками (т. 91 а. 28-33, 35-36), квитанція
про прийом одежі (т. 91 а. 43), довідка № 1332 від 11 липня 2014
року (т. 91 а. 44) та виписка № 4989 із медичної карти хворого ОСОБА_921
(т. 91 а. 20-23), протокол операції № 219 від 20 лютого 2014 року (т.
131 а. 91), за якими останній 20 лютого 2014 року близько 11 год. 15 хв.
каретою швидкої допомоги у важкому стані був доставлений з вогнепальним
пораненням лівої нижньої кінцівки, відкритим переломом правого передпліччя до
КМКЛ ШМД у відділення політравми, і вибув з цього медичного закладу 27 лютого
2014 року о 16 год. 30 хв. з діагнозом (основний) «Вогнепальне кульове
проникаюче наскрізне поранення грудної клітки справа з пошкодженням легені.
Правобічний гемо-пневмоторакс. Забій правої легені. Вогнепальне кульове сліпе
поранення правого плеча. Вогнепальне кульове наскрізне поранення правого
передпліччя в в/3 з багато уламковим переломом проксимального епіметафізу
кісток правого передпліччя. Вогнепальне кульове сліпе поранення м`яких тканин
правого стегна та правої гомілки. Вогнепальне кульове поранення правої китиці з
травматичною ампутацією нігтьової фаланги І пальця та ІІ пальця». Під час
лікування потерпілому проведено травматичну ампутацію нігтьової фаланги 1 та 2
пальця правої китиці, а 20 лютого безпосередньо: ПХО ран грудної клітки справа;
торакоцентез справа, дренування за Бюлау; ПХО ран правого стегна; ПХО рани
гомілки з вилученням стороннього тіла - кулі, яка пальпувалася в проекції
нижньої треті правої гомілки по передньо-латеральній поверхні (протокол
операції № 219 від 20 лютого 2014 року 12 год. 25 хв.); ПХО ран правої
в/кінцівки; МОС АЗФ кісток правого передпліччя.
Також, відповідно до листа КМКЛ ШМД від 18 квітня
2014 року № 835 з тіл доставлених до лікарні за період з 20 по 21 лютого 2014
року поранених під час масових акцій протесту були вилучені сторонні предмети,
а саме: ОСОБА_1780 , ОСОБА_1781 , ОСОБА_922 , ОСОБА_1782 , ОСОБА_1783 та
ОСОБА_927 , ці сторонні предмети зберігалися в лікарні.
Згідно з протоколом огляду речей від 23 травня 2014
року з додатками (фотоматеріали), який було досліджено судом присяжних (т.
74 а. 149-155; т. 91 а. 121-127), об`єктом такого огляду були конверти з
надписом « ОСОБА_927 », « ОСОБА_922 » та « ОСОБА_1780 », в середині яких
знаходились: « ОСОБА_927 » - металева куля жовтого кольору, овальної
продовгуватої форми діаметром приблизно 0,6 см, довжиною 2,6 см, а верхня
частина конусоподібної форми, по всій формі кулі маються нарізи з низу до
середини; « ОСОБА_922 » - металева куля жовтого кольору, овальної продовгуватої
форми діаметром приблизно 0,6 см, довжиною близько 2,5 см, а верхня частина
конусоподібної форми, по всій формі кулі маються нарізи з низу до середини.
Куля має деформацію у верхній та ніжній частинах; « ОСОБА_1780 » - гумові кулі
в кількості 9 шт. діаметром приблизно по 0,7 см кожна, пиж з пробкового дерева
діаметром приблизно 1,8 см довжиною близько 1,8 см.
Суд присяжних надавав за епізодом поранення потерпілого
ОСОБА_927 , докази за яким досліджувався у судовому засіданні раніше, оцінку
доводам сторони захисту про недопустимість всіх вказаних речових доказів через
неповну процесуальну фіксацію їх руху. Виявляючи послідовність та дотримуючись
такої оцінки, суд з наведених за епізодом поранення ОСОБА_927 мотивів визнає ці
докази допустимими і в частині, що стосується епізоду поранення потерпілого
ОСОБА_920 . Тим більше, у даному випадку походження виявленої з тіла
потерпілого кулі безспірно встановлено даними згаданого вище протоколу операції
№ 219 від 20 лютого 2014 року 12 год. 25 хв.
Згідно із остаточними судово-балістичними даними,
які судом покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що
стосується даного епізоду), вилучена з тіла потерпілого ОСОБА_921 під час
оперативного втручання куля є частиною 7,62-мм проміжного патрону зразка 1943 з
кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С) заводського виробництва. Ця куля
могла бути вистріляна зі зброї калібру 7,62х39 мм, такої як: АК-47, АКМ, АКМС,
СКС, Сайга, Вулкан, Вепрь тощо. Проміжні патрони, споряджені такою кулею,
призначені для стрільби з таких видів бойової вогнепальної зброї: АК-47, АКМ,
АКМС, РПД (ручний кулемет Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашникова), СКС,
9А-91, А-91, АК-103, АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47,
- мисливської нарізної зброї: Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС тощо. На
представленій кулі наявні сліди нарізів каналу ствола, що є придатними для
ідентифікації зброї, з якої вона стріляна. Дана куля вистріляна з автомата
7,62х39мм АКМС НОМЕР_265 , закріпленого за сержантом
міліції ОСОБА_738 (2-й штурмовий взвод РСП).
Як видно з виписки історії хвороби ОСОБА_920 . Клініки
ортопедії 1-го медичного факультету Карлового університету та Університетської
лікарні в м. Мотолі Чеської Республіки від 11 квітня 2014 року (т. 91 а. 4-18),
довідки Консульського відділу Посольства України в Чеській Республіці від 18
квітня 2014 року (т. 91 а. 19), ОСОБА_922 , будучи доставленим медичною авіацією
з України з численними вогнепальними пораненнями, проходив у період з 27 лютого
по 11 квітня 2014 року стаціонарне лікування у клініках цієї країни за
Програмою гуманітарної евакуації постраждалих громадян «MEDEVAC» МВС Чеської
Республіки.
Відповідно до листа ДУ «Інститут травматології та
ортопедії НАМ України» від 06 жовтня 2015 року № 394 (т. 91 а. 51)
потерпілий ОСОБА_922 був прооперований і в цьому медичному закладі, під час
чого з його тіла також було виявлено кулю, яка була видана потерпілому на руки.
Під час дослідження вказаного листа потерпілий ОСОБА_922
уточнив, що дійсно його оперували в цьому інституті через два роки після
поранення, про що він давав раніше показання, вилучена з плеча пістолетна куля
була видана, але її доля на даний час йому не відома.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 94/14
від 25 червня 2014 року, яку провів експерт ОСОБА_1784 на основі
безпосереднього огляду потерпілого ОСОБА_921 та дослідження наявної медичної
документації на потерпілого (т. 91 а. 74-77), встановлено, що під час
перебування ОСОБА_921 на стаціонарному лікуванні у КМКЛ ШМД та в чеських
клініках було підтверджено раніше визначений основний діагноз, в тому числі
щодо характеру шести вогнепальних поранень (грудної клітки, правого плеча,
правого передпліччя, правого стегна та правої гомілки, правої китиці з
травматичною ампутацією нігтьової фаланги І-го пальця та ІІ пальця). Під час
судово-медичного огляду виявлено численні рубці, чітко встановити належність
окремих з яких до вказаних поранень не можливо через неодноразові хірургічні
маніпуляції та їх не повний опис в медичній документації. У ОСОБА_921 виявлено
шість вогнепальних поранень, які могли утворитися від дії якоїсь вогнепальної
зброї 20 лютого 2014 року, супроводжувались тяжким травматичним шоком та
відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в
момент спричинення.
Матеріали провадження містять подану на дослідження
судовому експерту медику ОСОБА_1785 медичну документацію за даним епізодом
походженням із-за кордону у належному завіреному, відтак акредитованому
перекладі, який був прийнятний для судового експерта (т. 91 а. 4-19, 75), а
також підтверджені відповідною довідкою Посольства України в Чеській Республіці
(т. 91 а. 19), що суд в цілому визнає достатнім для того, щоб визнати
відомості, які вона містить, нехай і малоінформативні, а також похідні від неї
докази допустимими для цілей даного провадження.
Водночас, згідно з висновком судово-медичної
експертизи № 1054/Е від 09 липня 2014 року (т. 91 а. 62-69), яку провела
експерт ОСОБА_1199 і за результатами вивчення медичної документації на
ОСОБА_921 , в тому числі додатково рентгенограм, дійшла висновку, що в
останнього на момент звернення за медичною допомогою 20 лютого 2014 року о 09
год. 49 хв. мали місце такі тілесні ушкодження: а) вогнепальне проникаюче
поранення грудної клітки - рана на задній поверхні грудної клітки справа в
проекції 8-10 грудних хребців з ободком осадження, від якої відходить рановий
канал, направлений ззовні досередини, по ходу якого ушкоджуються м`які тканини
грудної стінки, проникає у праву плевральну порожнину (з явищами
правостороннього гемо пневмотораксу - наявність у плевральній порожнині до 700
мл крові та повітря), яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за
критерієм небезпеки для життя; б) вогнепальне поранення правого плеча -
рана з наявністю у м`яких тканинах (рентгенологічно) стороннього тіла металевої
щільності овальної форми, розмірами 1,3х0,9см; в) вогнепальне поранення
правого передпліччя - рана по переднє-внутрішній поверхні передпліччя в
верхній третині з багато-уламковим переломом обох (променевої та ліктьової)
кісток, яке відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості (за ознакою
необхідного строку на відновлення анатомічної цілісності вказаних кісток та тканин,
який перевищує 21 добу); г) вогнепальне поранення правого стегна - рана
на зовнішній поверхні середньої третини діаметром до 1 см, від якої відходить
рановий канал з вихідним отвором по задній поверхні; д) вогнепальне
поранення правої гомілки - рана на задній поверхні у верхній третині
гомілки, від якої відходить рановий канал направлений ззаду наперед, що сліпо
закінчується на переднє-зовнішній поверхні з наявністю у підшкірній клітковині
кулі (за даними протоколу операції); е) вогнепальне поранення правої кисті
- травматична ампутація нігтьової фаланги першого пальця та нігтьової і
середньої фаланг другого пальця, яке відноситься до тілесного ушкодження
середньої тяжкості (за ознакою стійкої втрати загальної працездатності менше
ніж на 1/3 (до 20 %)). Тілесні ушкодження, вказані у п.п. б), г), д) за
ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили
короткочасний розлад здоров`я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу (за
критерієм тривалості розладу здоров`я). Часові дані, наведені в медичній
документації, свідчать про те, що тілесні ушкодження були спричинені 20 лютого
2014 року до 09 год. 49 хв. Усі вищезазначені тілесні ушкодження утворилися
внаслідок вогнепальних поранень, про що свідчать характер та морфологія
виявлених ушкоджень, що могло бути внаслідок пострілу набоями, які споряджені
кулями. Вирішити питання щодо характерних (а за наявності даних - і
індивідуальних ознак) знаряддя, від дії якого утворилося виявлене тілесне
ушкодження, можливо під час експертизи одягу, в якому ОСОБА_922 був під час
спричинення йому тілесних ушкоджень, та після експертизи вилучених з його тіла
«сторонніх тіл».
Суд присяжних кладе в основу свого вироку два вказані
висновки експертів медиків № 94/14 від 25 червня 2014 року та № 1054/Е від 09
липня 2014 року, оскільки вони не суперечать між собою, проте висновок № 1054/Е
від 09 липня 2014 року є більш інформативним, повним та таким, що ґрунтується
на дослідженні медичної документації пораненого ОСОБА_921 , яка формувалася за
результатами безпосередньої фіксації, первинних опису та обробки вогнепальних
ран на його тілі та відповідного оперативного втручання.
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколом
огляду речей від 28 жовтня 2014 року з додатками (фототаблиця) (т. 91 а.
128-131), висновком медико-криміналістичної експертизи від 30 січня 2015
року № 423-МК з додатками (контактограми), яку провів експерт ОСОБА_1201
(т. 91 а. 81-94), на спинці куртки, кофти та футболки, в яких був потерпілий
ОСОБА_922 в момент поранення і які він ідентифікував як такі під час судового
засідання безпосередньо, виявлено по одному пошкодженню, які за своїми
морфологічним особливостям (наскрізні, характер дефекту тканини тощо) є
вогнепальними вхідними кульовими, які утворились від одного пострілу з
вогнепальної зброї та за локалізацією співпадають з вогнепальною раною на
задній поверхні грудної клітки потерпілого та її рановим каналом. На зовнішній
поверхні правого рукава виявлено одне пошкодження, яке за своїми морфологічними
особливостями є вхідним кульовим пошкодженням, яке утворилось від одного
пострілу, а на передній поверхні п`ять пошкоджень, які при зіставленні куртки в
складку співпадають між собою і являються вхідними і вихідними кульовими і
утворились від одного пострілу з вогнепальної зброї при умові, що тканина рукава
в момент пострілу була зібрана в складки. На передній поверхні правого рукава
кофти виявлено два пошкодження, які за своїми морфологічними особливостями є
вогнепальними вхідними кульовими, які утворились при пострілі з вогнепальної
зброї. Форма пошкоджень на правому рукаві куртки, а також форма накладень
сполук міді в області вогнепального пошкодження на рукаві свідчать, що кулі
входили під кутом. Вогнепальні пошкодження на правому рукаві куртки і на
правому рукаві кофти утворилися за рахунок двох пострілів з вогнепальної зброї,
про що також свідчить наявність двох вогнепальних ран в верхній третині правого
передпліччя. Відповісти на питання про діаметр снаряду по морфологічним
особливостям вогнепальних вхідних пошкоджень не видалось можливим. У момент пострілу потерпілий знаходився у
вертикальному чи близькому до нього положенні, права рука його була зігнута в
ліктьовому суглобі і відведена від тулуба в плечовому суглобі і потерпілий був
обернений задньою поверхнею тіла до дульного зрізу вогнепальної зброї. Нашарувань
кіптяви, часток незгорілого пороху, термічного пошкодження тканини по краям
вогнепальних вхідних кульових пошкоджень на спинці куртки і на правому рукаві
не знайдено. На отриманих контактограмах на ділянці розташування верхнього
пошкодження на рукаві з внутрішньої поверхні верхнього шару рукава куртки
виявлені забарвлення темно-зеленого кольору, що свідчить про присутність сполук
міді. Постріл був здійснений з неблизької дистанції. Морфологічні особливості
пошкодження на правій полі куртки в середній третині свідчать про те, що воно є
розривом, який утворився за рахунок перерозтягнення тканини при дії сил
направлених в протилежні боки.
Разом з тим, відповідно до дослідженого в судовому
засіданні висновку комісійної судово-медичної експертизи № 174/2015/о від 05
жовтня 2015 року (т. 91 а. 97-116), яку провели експерти ОСОБА_942 ,
ОСОБА_653 та ОСОБА_1230 , вивчивши висновки інших експертиз, протоколи допиту
потерпілого та слідчого експерименту із відео його проведення, ці експерти,
приймаючи до уваги наявність суперечливих даних, які викладені в медичній
документації щодо наявності тілесних ушкоджень (вогнепальних ран - вхідних та
вихідних), в порівнянні з об`єктивними даними судово-медичної експертизи тільки
«верхнього» (відсутність одягу, який прикривав нижні кінцівки) одягу ОСОБА_921
, у сукупності із даними слідчого експерименту - суперечливість та
невизначеність під час такої слідчої дії навіть приблизних положень потерпілого
в момент отримання вогнепальних поранень, використовуючи метод непрямої аналогії
(щодо даних судово-балістичної експертизи), факультативно вважають, що
ОСОБА_922 саме 20.02.2014 року до 09 год. 50 хв., отримав чисельні вогнепальні
поранення (внаслідок не менш ніж чотирьох пострілів) тіла, при цьому: а) вхідні
вогнепальні рани були розташовані на правій «частині» тіла - в момент отримання
поранень потерпілий був звернутий переважно правою бічною
(переднє-бічною/заднє-бічною) поверхнею тіла до дульного зрізу зброї, з якої
(яких) був (були) проведений (проведені) постріл (постріли) з неблизької
дистанції з нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 (під патрон 7,62х39 мм);
б) за умов перебування потерпілого 20 лютого 2014 року під час отримання
вогнепальних поранень саме в тому місці, на яке останній посилається у ході
слідчого експерименту, особа (особи), яка (які) проводила (проводили)
вищезгадані постріли, перебувала (перебували) приблизно у секторі, що охоплює
всю вулицю Інститутська в напрямку Урядового кварталу, частково прилеглі до неї
території з лівого та правого боків.
Суд присяжних, погоджуючись з доводами у даному випадку
сторони захисту, оцінює критично в контексті достовірності, а відтак повністю
відхиляє вказаний висновок комісії експертів № 174/2015/о з таких підстав. Цей
висновок, хоча і містить детальний опис наданих на дослідження експертам
документів та джерел інформації, проте зовсім не містить опису проведених
експертами досліджень, за результатами яких зроблені висновки, що є порушенням
вимог ч. 1 ст. 101 та п. 6 ч. 1 ст. 102 КПК України. До того ж, самі висновки
експертів мають характер факультативних тверджень у формі припущень, якими суд
не може обґрунтовувати доведеність висунутого обвинувачення, керуючись
правилами ч. 3 ст. 373 КПК України. Крім того, під час дослідження вказаного
висновку комісійної експертизи № 174/2015/о від 05 жовтня 2015 року потерпілий
ОСОБА_922 заперечив визначений експертами сектор пострілу, внаслідок якого він
отримав вогнепальне поранення у спину, під час дослідження медичної
документації на потерпілого суперечливих даних щодо наявності тілесних
ушкоджень (вогнепальних ран - вхідних та вихідних) не встановлено і на цьому
фокусували увагу суду всі сторони провадження, відтак висновки вказаних
експертів не ґрунтуються на матеріалах провадження та прямо суперечать
показанням потерпілого, які суд визнає щирими та достовірними.
Більш того, висновок комісії експертів № 162-2015/о щодо
ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на місцевості
потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, спільний напрямок справа від
потерпілого здійснення всіх пострілів в нього, сектор, в якому міг перебувати
стрілок) та інших даних у сфері балістики (здійснення пострілів в потерпілого в
грудну клітину ззаду, у праву кість, праве плече та передпліччя, праве стегно з
нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62х39мм) через їх не підтвердження
балістичними чи криміналістичними дослідженнями суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Показання потерпілого ОСОБА_921 про поранення у праве
плече пістолетною кулею, навіть і за відсутності конкретних судово-балістичних
даних з цього приводу, набувають особливої довіри на фоні безсумнівно
доведеного поранення такою ж кулею на тій же локації і в той же час, тобто за
однакових обставин, потерпілого ОСОБА_512 .
Показання потерпілого ОСОБА_921 щодо обставин свого
переміщення вверх по правій стороні вул. Інститутська до місця свого першого
поранення у спину знайшли своє підтвердження під час дослідження судом відео
під назвами «M2U01355» (папка «Y_U - Пошукова група» на диску з назвою
«ВідеоЕвеліни», т. 70 а. 42) та «Революцiя Україна Київ Контратака Майдану
вул.Інститутська 2014.02.20 - YouTube [720p]» (на диску з назвою «НБМ», т.
69 а. 32). Так, на 07 та 35 сек. запису першого відео ОСОБА_922 безпосередньо
ідентифікував себе крайнім зліва в групі активістів на правій стороні вул.
Інститутська у мисливській плямистій курточці коричневого кольору з капюшоном,
синіх джинсах, на голові - оранжева будівельна каска. Починаючи з 10 хв. 52
секунди запису другого відео ОСОБА_922 ідентифікував себе на передньому плані в
аналогічному вище описаному одязі в групі активістів на правій стороні вулиці
Інститутська, як він у подальшому сходить вправо з тротуару в бік першого від квіткової
клумби дерева, біля якого, як вже безспірно встановлено під час судового
розгляду, пізніше було смертельно поранено ОСОБА_1786 , а потім і ОСОБА_1787 .
Зокрема, на 12 хв. 12 сек. запису другого відео зі слів самого потерпілого
зафіксовано, як він після поранення у спину лежить, із-за щита видно тільки
його помаранчеву каску, зліва від нього сидить за деревом ще живий
ідентифікований за результатами судового розгляду ОСОБА_1788 , до якого
підходить ідентифікований за результатами судового розгляду ОСОБА_1789 .
У подальшому, як зафіксовано також на дослідженому судом відео
під назвою «16 minuten waanzin in Kiev VTM NIEUWS» (папка «VTM» на диску з
назвою «ВідеоЕвеліни», т. 70 а. 161), ОСОБА_922 , самостійно ідентифікувавши
себе, продовжує перебувати на тому самому місці після отриманих поранень (ліва
частина зображення), а саме, лежить на правому боці, ноги дещо зігнуті у
колінах, головою до верху вул. Інститутська, біля спини лежить його помаранчева
каска, і в цей момент зверху на нього падає смертельно поранений у голову
ОСОБА_814 (10 хв. 35 сек. запису).
Показання потерпілого ОСОБА_921 щодо обставин свого
поранення, а також всі інші наведені вище дані з цього приводу, повністю
узгоджуються з даними безпосередньо дослідженого судом відео під назвою «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)», яке
складається із синхронізованих по часу різних відеозаписів, в тому числі
«M2U01355», «Революцiя Україна Київ Контратака Майдану вул.Інститутська
2014.02.20 - YouTube [720p]» та «16 minuten waanzin in Kiev VTM NIEUWS», і було
надано з дотриманням процедури відкриття (ч. 11 ст. 290 КПК України)
представником потерпілих ОСОБА_661 на флеш носії (т. 90 а. 40). Так, під час
перегляду вказаного відео, починаючи з 45 хв. 29 сек. запису потерпілий
ОСОБА_922 знову ідентифікував себе в групі активістів, що підіймаються правою
стороною по вул. Інститутська - єдиний в помаранчевій касці (екран № 3/2). Крім
того: - на 47 хв. 06 сек. запису (екран № 3/2) він підбирає дерев`яного щита; -
на 47 хв. 25 сек. запису (екран № 3/2) їх групу ідентифікований за результатами
судового розгляду потерпілий ОСОБА_852 закликав йти вперед; - на 48 хв. 32 сек.
запису (екран № 3/2) ОСОБА_922 , рухаючись вперед, розмовляє телефоном; - на 48
хв. 38 сек. запису (екран № 3/2) зафіксовано візуалізацію на дереві слідів
пострілу з боку готелю «Україна» в напрямку їх групи зі спини; - на 49 хв. 11
сек. запису (екран № 3/2) ОСОБА_922 разом з іншими активістами після цього
пострілу обертається в бік вікон готелю «Україна», розмовляючи телефоном, який
тримає у правій руці - ці події фіксуються до 09 год. 41 хв. 44 сек.; - на 50
хв. 18 сек. запису (екран № 2/1) ОСОБА_922 разом з іншими активістами продовжує
сидіти на тротуарі - ці події фіксуються до 09 год. 42 хв. 52 сек.; - о 09 год.
43 хв. 15 сек. (екран 3/2) фіксується різкий під час обстрілу рух вперед
вказаної передової групи активістів, в якій перебував ОСОБА_922 , сам він
відстає від інших стоячи на ногах з піднятою правою рукою з телефоном біля
вуха, плечима практично вздовж напрямку вулиці, спиною - до її проїзної
частини, правим боком звернутий в напрямку низу вулиці, а лівим - її верху,
продовження переміщення за іншими активістами з тим, щоб опинитися на місці, де
він фіксується у подальшому пораненим у спину, вимагає від нього повороту
корпусу тіла проти годинникової стрілки, тобто розворотом правим боком до
готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 »; - на 51 хв. 43 сек. запису (екран № 3/2) ОСОБА_922
ідентифікує себе після поранення у спину, він лежить в метрі від того місця, де
перед цим стояв (тобто об`єктивно має місце переміщення), на правому боці
ногами в бік джерела зйомки з готелю «Україна» - згідно з акцентованим автором
відео часом, ці події відбуваються вже о 09 год. 44 хв. 16 сек.; - далі (екран
3/2) ОСОБА_922 розпочинає розмову телефоном, тримаючи його у правій руці та
продовжуючи лежати на правому боці ногами в бік джерела зйомки з готелю
«Україна» та отримує поранення у праву кість руки з телефоном від кулі, яка
перед цим завдала поранення іншому молодому за віком активісту (в зеленій
військовій касці, короткій сірій курточці та чорних штанах, на спині рюкзак),
що щойно присів біля ОСОБА_2768 А і прикрив його від верху вул. Інститутська,
після цього ОСОБА_2768 продовжує лежати
на тому ж місці на правому боці, ноги дещо зігнуті у колінах - згідно з
акцентованим автором відео часом, поранення у руку ОСОБА_2768 отримує о 09 год. 44 хв. 37 сек.; - на 54 хв.
37 сек. запису відтворено падіння смертельно пораненого у голову ОСОБА_2749 А
на лежачого потерпілого ОСОБА_921 - згідно з акцентованим автором відео часом,
ці події відбуваються о 09 год. 47 хв. 11 сек.
Під час дослідження вказаного відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання)…» потерпілий ОСОБА_922 уточнив свої показання в суді та під час
слідчого експерименту, акцентувавши увагу суду на те, що фактично місце його
поранення знаходиться за тротуаром з правового боку, а не в межах останнього,
які він помилково свідчив.
Суд звертає увагу на такі ключові за цим епізодом та
об`єктивно задокументовані дані. По-перше, пояснення ОСОБА_921 своїх дій під
час руху вверх по вул. Інститутська як намір допомогти пораненим на вказаному
боці вулиці, яких було жахливо багато, є спростованими документованими даними
про відсутність таких, що з усією повнотою зафіксовано на відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…» о 09 год. 41 хв. 27 сек. (екран 2/3), о 09 год.
42 хв. 48 сек. (екран 2/1), відтак, суд відкидає такі пояснення потерпілого
своїх дій, вважаючи їх нещирими. По-друге, показання ОСОБА_921 про отримання
ним поранення у спину з боку готелю «України», крім того, що є категоричними і
не є припущеннями, підтвердженні самою обстановкою подій, коли перед цим
зафіксовано ведення вогню з цього сектора не тільки візуалізацією слідів
пострілу на дереві, а й задокументованою спільною реакцією осіб, які потенційно
перебували в зоні ураження. По-третє, одночасне поранення ОСОБА_921 у праву
кість руки та перед цим іншої особи спереду безспірно вказує на джерело такого
пострілу, яке перебувало на верху вул. Інститутська, виключаючи у такому
випадку можливість його здійснення з низу цієї вулиці, в тому числі і з боку
готелю «Україна». По-четверте, як видно з відео даних, у період часу з 09 год.
44 хв. 37 сек. (поранення в праву кість руки з телефоном, яке за послідовністю
є другим) по 09 год. 47 хв. 11 сек. (падіння смертельно пораненого ОСОБА_1790
на лежачого потерпілого) ОСОБА_922 отримує інші чотири поранення, не змінюючи
положення свого тіла - лежить на правому боці та епізодично на спині головою до
верху вул. Інститутська, ноги дещо зігнуті в колінах. При цьому, вогнепальні
поранення правої ноги (стегна та гомілки), з огляду на положення ніг
потерпілого - зігнуті, мають спільний напрямок ранових каналів, а тому утворені
внаслідок одного пострілу, адже вхідна рана стегна розташована на зовнішній
поверхні середньої третини, від якої відходить рановий канал з вихідним отвором
по задній поверхні, а вхідна рана гомілки розташована відповідно на задній
поверхні у верхній третині, від якої відходить рановий канал ззаду наперед, що
сліпо закінчується на переднє-зовнішній поверхні з наявністю у підшкірній
клітковині, як виявилося, ідентифікованої кулі з АКМС. Нарешті, оскільки
вогнепальні поранення правої ноги (стегна та гомілки) утворені внаслідок одного
пострілу, яким першим було пошкоджено стегно, коли від рани на зовнішній
поверхні середньої третини відходить рановий канал з вихідним отвором по задній
поверхні, такий постріл можна було здійснити тільки з верху вул. Інститутської,
виключаючи у такому випадку можливість його здійснення з низу цієї вулиці, в
тому числі і з боку готелю «Україна».
Принагідно відмітити і те, що згідно з протоколом
огляду місця події від 26 лютого 2014 року з додатками у виді схеми та фото
таблиці (т. 150 а. 180-194) під час огляду за участі спеціаліста-криміналіста
місцевості біля сходинок до АКБ «Аркада» по вул. Інститутська виявлена квіткова
клумба, на якій з боку верху вулиці Інститутська наявні 5 пошкоджень у виді
отворів, а на відстані 260 см від неї в бік готелю «Україна» розташовано перше
дерево, на якому на різних висотах у виді отворів та трас наявні 4 пошкодження
з боку входу до станції метро «Хрещатик», 7 - з напрямку будинку № 7 по вул.
Інститутська (2-й та 3-й поверхи), 1 - з напрямку умовних бетонних барикад по
вул. Інститутська, 3 - паралельно тротуару, при цьому, більшість з усіх цих
отворів мають розміри 7х6 мм, а інші - більший розмір. Також біля вказаного
дерева виявлено дві відчленовані фаланги пальців руки людини, які згідно з висновком
судово-медичної криміналістичної експертизи № 11-мк від 07 березня 2014 року
(т. 150 а. 199-203) являють собою фрагменти 2-го чи 3-го пальця правої кісті
людини, ампутація сталася внаслідок вибухової травми. Хоча ці дані і не були
перевірені експертним шляхом, проте вони узгоджуються з фактичними обставинами
поранення потерпілого у кість правої руки з травматичною ампутацією частин обох
пальців.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_921 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом загибелі ОСОБА_512 (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод
12 «бетонна барикада: обстріл п`ятачка за парапетом АКБ «Аркада» (пункт 5.3.2
вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів до
парапету АКБ «Аркада» не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями і відповідало логіці розташування в
більш небезпечному місці - за вказаним парапетом. Вплив на таке переміщення
активістів шляхом застосування вогнепальної зброї з боку сил правопорядку
відбувався в центральній частині міста в умовах значного скупчення людей,
наявність вогнепальної зброї серед яких не візуалізується, а їх стосунок із
іншими озброєними активістами був ілюзорним.
Даний епізод у цій справі тісно поєднаний з епізодами
загибелі потерпілих ОСОБА_734 , ОСОБА_1790 , ОСОБА_1791 , ОСОБА_1460 ,
ОСОБА_277 та поранення потерпілих ОСОБА_1792 , ОСОБА_298 , ОСОБА_1793 ,
ОСОБА_1794 , ОСОБА_1795 , ОСОБА_1796 , ОСОБА_318 , а також з умовною вже
виділеною групою потерпілих ( ОСОБА_813 - ОСОБА_258 - ОСОБА_1000 ). Всі ці
епізоди відбувалися протягом короткого часу о 09 год. з 43 до 51 хв. під час
пов`язаних між собою подій «Майдану» - розосередження стрілецьким вогнем з боку
сил правопорядку умовно перед бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада» першої
групи активістів ( ОСОБА_922 , ОСОБА_1797 , ОСОБА_813 , ОСОБА_258 , ОСОБА_1000
, ОСОБА_495 , ОСОБА_1798 , ОСОБА_249 , ОСОБА_1788 , ОСОБА_814 ), які
організовано поступово рухалися правим тротуаром вверх по вул. Інститутська на
заклики перед цим ідентифікованого за результатами судового розгляду
потерпілого ОСОБА_852 , поступове ураження вказаних осіб, а також інших
активістів, які після цього наближалися до поранених для надання допомоги у
складі цілеспрямованих евакуаційних груп ( ОСОБА_819 , ОСОБА_1799 та ОСОБА_815
- з першої такої групи; ОСОБА_230 - з другої; ОСОБА_1800 та ОСОБА_1206 - з
третьої такої групи), а серед них поплатилися за це своїм життям ОСОБА_819 ,
ОСОБА_815 та ОСОБА_1801 . Поранення безпосередньо в момент надання допомоги
іншому пораненому отримали ОСОБА_1000 , ОСОБА_258 , ОСОБА_1799 , ОСОБА_915 .
Тому даний та всі інші згадані епізоди через їх спільну
фактологічну основу та перехресні посилання на докази та факти слід також
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд самих
вказаних подій.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_922 20 лютого 2014 року у період часу з
09 год. 43 хв. 15 сек. по 09 год. 47 хв. 11 сек., перебуваючи в місті Києві на
правому боці вул. Інститутської неподалік від входу до станції метро «Хрещатик»
(за першим деревом вниз від квіткової бетонної клумби, яка розташована поряд із
бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада»), під час загострення протистояння
між активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів із
застосуванням вогнепальної зброї отримав внаслідок пострілів:
а) о 09 год. між 43 хв. 15 сек. та 44 хв. 16 сек. з
вогнепальної зброї вогнепальне проникаюче поранення грудної клітки, яке є
тяжким тілесним ушкодженням, рановий канал направлений зі спини досередини, в
момент даного поранення ОСОБА_922 був звернутий задньою поверхнею тіла до
джерела пострілу та готелю «Україна»;
б) о 09 год. 44 хв. 37 сек. з вогнепальної зброї
вогнепальне поранення правої кисті з травматичною ампутацією нігтьової фаланги
першого пальця та нігтьової і середньої фаланг другого пальця, яке є тілесним
ушкодженням середньої тяжкості, в момент даного поранення ОСОБА_922 був лежачи
звернутий головою до джерела пострілу та верху вул. Інститутська.
в) о 09 год. між 44 хв. 40 сек. та 47 хв. 11 сек. з
короткоствольної нарізної вогнепальної зброї сліпе вогнепальне поранення
правого плеча з наявністю у рані пістолетної кулі розмірами 1,3х0,9см, дане
ушкодження відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило
короткочасний розлад здоров`я, у момент цього поранення положення тіла
ОСОБА_921 до напрямку дій вогнепального снаряду судово-медичними даними не
встановлено;
г) о 09 год. між 44 хв. 40 сек. та 47 хв. 11 сек. з
вогнепальної зброї вогнепальне поранення правого передпліччя - рана по
переднє-внутрішній поверхні передпліччя в верхній третині з багато-уламковим
переломом обох (променевої та ліктьової) кісток, яке має ознаки тілесного
ушкодження середньої тяжкості, у момент цього поранення положення тіла
ОСОБА_921 до напрямку дій вогнепального снаряду судово-медичними даними не
встановлено;
ґ) внаслідок одного пострілу о 09 год. між 44 хв. 40 сек.
та 47 хв. 11 сек. з вогнепальної зброї поєднане вогнепальне наскрізне поранення
правого стегна (вхідна рана на зовнішній поверхні середньої третини діаметром
до 1 см, а вихідна по задній поверхні) та сліпе правої гомілки (вхідна рана на
задній поверхні у верхній третині гомілки, від якої відходить рановий канал
направлений ззаду наперед, що сліпо закінчується на переднє-зовнішній поверхні
з наявністю у підшкірній клітковині кулі калібру 7,62х39мм), ці обидва
ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили
короткочасний розлад здоров`я, у момент вказаного поєднаного поранення правої
ноги ОСОБА_922 був звернутий зігнутою в коліні правою ногою зовнішньою
поверхнею стегна та задньою поверхнею гомілки цієї ноги до напрямку дії
вогнепального снаряду та верху вул. Інститутська.
Вогнепальне поєднане наскрізне поранення правого стегна
та сліпе правої гомілки ОСОБА_1111 було завдано внаслідок одного пострілу з
автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_20 , закріпленого за
співробітником РСП ОСОБА_738 .
Зв`язок виявлених у потерпілого ОСОБА_921 вогнепальних
поранень грудної клітки, правих плеча та передпліччя з діями працівників
правоохоронних органів, а тим більше обвинувачених, у межах даного провадження
не встановлений. Вогнепальне поранення грудної клітки було завдано ОСОБА_1111 з
території, яка не перебувала під виключним контролем співробітників
правоохоронних органів - готель «України».
Крім того, у межах даного судового провадження допустимих
даних про заподіяння потерпілому вогнепальних поранень правої кісті, а потім і
поєднаного правої ноги саме обвинуваченими не здобуто. Водночас, безспірно
встановлено, що ці поранення були завдані ОСОБА_1111 з напрямку верху вул.
Інститутська, яку перегороджувала бетонна барикада, тобто з території, яка
перебувала під виключним контролем співробітників правоохоронних органів і на
якій саме в цей час перебували озброєні АКМС співробітники РСП та інші озброєні
правоохоронці, які діяли спільно та злагоджено, реагуючи на рух активістів в
бік парапету з написом «АКБ Аркада» застосуванням вогнепальної зброї у спосіб,
небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом здійснення у даному випадку не
вибіркових прицільних пострілів в напрямку скупчення людей. Більш того, є
доведеною поза розумним сумнівом причетність до поєднаного поранення правої
ноги ОСОБА_921 конкретного співробітника РСП, який належав до цієї групи правоохоронців
і застосував вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб,
шляхом здійснення у даному випадку прицільного не вибіркового пострілу в
напрямку скупчення людей.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_922 на момент
отримання поранень вчиняв дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що
становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних
органів як учасників іншої сторони протистояння, відтак, законні підстави для
застосування у даному випадку вогнепальної зброї були явно відсутні
(відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» епізод 12 (пункт 5.3.2 вироку). Більш того, на момент
отримання поранень в обидві праві кінцівки ОСОБА_922 перебував у безпорадному
стані внаслідок тяжкого за своїм ступенем вогнепального проникаючого поранення
грудної клітки зі спини.
5.4.76. За епізодом
поранення ОСОБА_448 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1797 показав,
що перебував на «Майдані» та брав участь у мирних протестах. В ніч з 19 на 20
лютого він знаходився на барикадах під будинком Профспілок. Вранці 20 лютого,
точно не пам`ятає час, почались події - активісти почали рух у бік урядового
кварталу. Він долучився до них і дійшов до барикади під містком через вулицю. В
руках мав саморобний важкий металевий щит, який потім залишив на барикаді під містком,
одягнений був в камуфляж (бундес), на голові чорний гірськолижний шолом і
гірськолижні окуляри, за плечима мав рюкзак чорного кольору з тонкою
помаранчевою стрічкою, на ногах - захисні наколінники. В рюкзаку мав саморобну
лопатку, щоб розчищати сніг та будувати снігові барикади. Далі він почав
підніматися вверх по вул. Інститутська по правій стороні, чув постріли, бачив,
як на бруківці лежали закривавлені будівельні окуляри. За бетонною барикадою
стояли правоохоронці в чорній формі. Коли піднімався бачив одну людину, яка
лежала і йому здалось, що вона мертва. Піднявшись до бетонної парапету з
написом «АКБ «Аркада» біля входу в метро «Хрещатик», сховався за ним разом з
іншими активістами, так як стрільба не припинялася. Перше поранення отримав
перед вказаним парапетом спочатку в праву стопу (майже поперек самої стопи),
потім сховався за парапет, а так як з ноги текла кров, розумів, що йому
потрібна допомога, почав спускатись та отримав поранення в нижню частину
правого стегна (зверху вниз і справа наліво). До нього підбігли хлопці і завели
всередину готелю «Україна», поклали на підлогу, підійшли лікарі і витягли кулю
зі стегна.
Як також уточнив потерпілий ОСОБА_1797 : - коли він в
групі активістів підіймався по вулиці, то чув як хтось кричав, що можуть стріляти
з готелю «Україна», озирнувшись на фасад готелю на балконах бачив 6-7
знімальних груп зі штативами та знімальною технікою, але зброї не бачив; - під
час руху вулицею в руці тримав саперну лопатку; - під час першого поранення
знаходився в положенні напівсидячи, перед собою бачив спини хлопців за якими
вони йшли, точніше пригадати не може; - між першим та другим пораненням пройшло
не багато часу; - вважає, що постріли в ногу був зверху вул. Інститутська, де
перебували бетонні блоки, за якими бачив правоохоронця зі зброєю; - штани
розрізали під час надання допомоги в готелі, їх, взуття та куртку там і
залишив; - доля кулі, яку йому показували лікарі на «Майданів», не відома.
Згідно з дослідженою судом заявою ОСОБА_1792 від
09 червня 2014 року (т. 99 а. 1), останній залучений до провадження як
потерпілий за фактом отримання ним 20 лютого 2014 року приблизно о 09 год. 00
хв. в м. Київ по вул. Інститутська тілесних ушкоджень у виді вогнепальних
поранень в праву нижню кінцівку від невідомих осіб.
Як видно з довідки № 1722 шпиталю «Майдану»,
ОСОБА_1797 дійсно отримав відкриті вогнепальні переломи кісток правої ноги (т.
99 а. 50).
Згідно з листами ТОВ «БОРІС» № 209 від 12 червня
2014 року та № 315 від 16 жовтня 2015 року та медичної документації ТОВ
«БОРІС» (т. 99 а. 143, 148-172) підтверджено факт того, що ОСОБА_1797 звернувся
20 лютого 2014 року із діагнозом: «вогнепальний уламковий перелом 1,2,3
плюсневих кісток правої стопи з пошкодженням сухожилку розгина 1-го пальця.
Стан після ПХО вогнепального наскрізного поранення м`яких тканин нижньої
третини правого стегна» за медичною допомогою до польового шпиталю МЦ «БОРІС»,
назвавшись ОСОБА_1802 , з 22 лютого 2014 року продовжував лікування
амбулаторно. У рамках польового шпиталю, організованого адміністрацією ТОВ «БОРІС»,
допомога постраждалим надавалась безкоштовно.
Як уточнив потерпілий, він дійсно називався ОСОБА_1802 ,
побоюючись переслідування з боку влади.
Як вбачається з листа Центру спортивної
травматології Національного університету фізичного виховання і спорту України
(НУФВСУ) № П07-14Ц від 10 червня 2014 року (т. 99 а. 138-140), ОСОБА_1797 в
стані після вогнепального поранення знаходився на стаціонарному лікуванні
Центру з 14 по 19 квітня 2014 року, а за рахунком № НОМЕР_169 Центру спортивної
травматології НУФВСУ та актом наданих медичних послуг № 1164 від 22 квітня 2014
року вартість лікування ОСОБА_1792 за цей період становить 8 358 грн. 77 коп.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом
проведення слідчого експерименту від 10 червня 2014 року з додатками
(фототаблиця, стенограма) (т. 99 а. 59-68), потерпілий ОСОБА_1797 розповів про
обставини отримання ним вогнепальних поранень в праву ногу 20 лютого 2014 року
на вул. Інститутська, зокрема перше поранення він отримав перед тим, як
сховався за парапетом, і через декілька хвилин, спускаючись вниз по вул.
Інститутська в русі біля цього парапету, отримав друге вогнепальне поранення.
Згодом, прямуючи вниз по тротуару вул. Інститутська потерпілий ОСОБА_1797
отримав третє вогнепальне поранення в нижню третину правого стегна. Так, у ході
слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_1797 вказав на місця отримання ним
вогнепальних поранень, а саме: перше поранення у праву стопу - на вул.
Інститутській прямуючи до входу ст. м. «Хрещатик»; друге поранення у праву
стопу - на сходах біля парапету повертаючись в напрямку до Майдану
Незалежності; третє поранення у нижню третину правого стегна - прямуючи вниз по
тротуару по вул. Інститутська до готелю «Україна».
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні висновку
судово-медичної експертизи № 1534 від 05 серпня 2014 року, яку провела
судово-медичний експерт ОСОБА_1384 (т. 99 а. 85-94), в ОСОБА_1792 були виявлені
наступні ушкодження: а) наскрізне вогнепальне поранення правої стопи, уламкові
переломи 1,2,3 плеснових кісток; б) наскрізне вогнепальне поранення м`яких
тканин правого стегна. Характер та морфологічні властивості виявлених ушкоджень
свідчать про те, що вони утворилися від дії тупих предметів з обмеженою
поверхнею контакту і значною кінетичною енергією, що могло бути внаслідок
пострілу набоями, які були споряджені кулями, за давністю могли бути спричинені
20 лютого 2014 року. Вогнепальне поранення правої стопи відноситься до
тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, а правого стегна - до легкого
тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
Відповідно до висновку комплексної комісійної
судово-медичної експертизи № 158-2014/о від 07 травня 2015 року (т. 99 а.
100-115), яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 і ОСОБА_942 на основі
медичної документації на ім`я ОСОБА_1792 , фотозображень його пораненої нижньої
кінцівки, а також копії протоколу проведення слідчого експерименту з відео його
проведення, експерти дійшли висновку, що ОСОБА_1797 саме 20 лютого 2014 року
отримав внаслідок двох пострілів: а) наскрізне вогнепальне поранення правого
стегна, при цьому вхідна вогнепальна рана розташована на переднє-зовнішній
поверхні стегна, а вихідна - на внутрішній (напрямок впливу кулі - справа
наліво), по ходу ранового каналу були ушкоджені лише м`які тканини стегна; б)
наскрізне вогнепальне поранення правої стопи, при цьому вхідна вогнепальна рана
розташована на переднє-внутрішній поверхні склепіння стопи, а вихідна - на
передній (напрямок впливу кулі - зліва направо), а по ходу ранового каналу були
ушкоджені сухожилок розгинача 1-ого пальця та 1-3 плеснові кістки. Одночасно,
відсутність у розпорядженні експертів одягу, в який був одягнутий ОСОБА_1797 в
момент отримання вогнепальних поранень, не дозволила навіть у формі припущення
висловитись ані про дистанцію пострілу, ані про відстань пострілу, ані про тип
снаряду, ані про вид зброї стосовно спричинення вогнепальних поранень. Проте,
зовнішній вигляд вхідної вогнепальної рани на стегні, характер та морфологія
переломів кісток стопи дозволили експертам дійти висновку, що постріли,
внаслідок яких утворились вогнепальні поранення, були зроблені з нарізної
вогнепальної зброї. Взаємне розташування вхідних і вихідних вогнепальних ран, з
урахуванням положення тіла потерпілого, що відображено під час слідчого
експерименту від 10 червня 2014 року, вказує на можливість отримання ОСОБА_1803
вищевказаних вогнепальних поранень саме при обставинах, які ним зазначені в
ході слідчого експерименту від 10 червня 2014 року. Комісією експертів
підтверджено висновки експерта № 1534 про тяжкість отриманих потерпілим
ушкоджень.
В іншій частині висновок комісії експертів № 158-2014/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Відповідно до протоколу огляду відеозапису від 10
червня 2014 року (т. 99 а. 116-132), в ході якого оглянуто диск «TDK»,
вбачається, що в ході такого огляду на диску було виявлено 3 (три) відео та 1
(одну) фото.
Так, під час відкриття відео «0001_Shooting to
people in Kiev - Стрельба по протестуючим в Киеве. (20.02.2014, APTN)»,
тривалістю 02 хв. 42 сек., встановлено, що воно містить зображення правого боку
вулиці Інститутська, на якій рухаються активісти зі щитами в шоломах. На 00 хв.
01 сек. ці особи, прикриваючись захисними щитами, направляються прямо вздовж
вулиці, зупиняючись та присідаючи коли лунають постріли; на 00 хв. 10 сек.
запису потерпілий ідентифікував себе у захисній камуфльованій формі із шоломом
з окулярами на голові та із лопаткою в руці; з 00 хв. 18 сек. запису лунають
постріли і видно як при пострілі предмет, схожий на кулю, влучає зі сторони
готелю «Україна» в стовбур дерева, за яким перебувають ці особи, ОСОБА_2946 разом
з іншими активістами обертається на будівлю готелю; із 00 хв. 22 сек. по 00 хв.
58 сек. запису зафіксовано обстріл цієї групи, у складі якої ОСОБА_2946 біжить
сховатися за парапет написом «АКБ «Аркада», лівим боком звернутий в напрямку
верху вул. Інститутська, як уточнив потерпілий момент самого поранення не
зафіксовано; на 00 хв. 58 сек. зображено чоловіків, які тягнуть поранену
людину; згодом на 01 хв. 45 сек. зображено невідому особу, одягнену в одяг
білого кольору, біля якої знаходиться поранений чоловік в лежачому положенні,
одягнутий в цивільний одяг чорного кольору та шапку, біля якого на асфальті
міститься рідина бурого кольору, а поряд знаходиться третя особа в цивільному
одязі, касці темного кольору з портфелем та щитом у руці; на 02 хв. 01 сек.
зображено чоловіків у касках із щитами в руках, які несуть на ношах невідому
особу; на 02 хв. 06 сек. невідома особа в касці із щитом, знаходячись в
лежачому положенні повзе до барикад тримаючись за колінний суглоб; а на 02 хв.
22 сек. запису невідома особа в камуфляжному одязі та касці тягне по дорозі
чоловіка, одягненого в камуфляжний одяг та каску.
При відкритті відео під назвою «0002_Dead
people in Kiev 20.02.2014_(videoAFP_hotelUKR0120)», тривалістю 02 хв. 31
сек. було встановлено, що дане відео містить відомості про надання медичної
допомоги пораненому АСЄЄВУ, який ідентифікував себе за обличчям.
Під час відкриття відео під назвою «0003_Ukraine Protests- 'Sniper' fires from Ukraine
media hotel - BBC News_(hotelUKR02min)», тривалістю 06 хв. 58 сек. було встановлено, що це відео містить аналогічний відео ««0001_Shooting to people in Kiev…» сюжет руху групи активістів , до складу якої входив АСЄЄВ, також захист звернув увагу на те, що серед активістів діяли добре організовані групи (01 хв. 07 сек. запису), а також були озброєні особи (з 05 хв. 03 хв. запису).
При перегляді фото під назвою
«f2796c2a906f96f97d72f0c4443c9ce3» виявлено, що на останньому зображено
людей, які несуть пораненого ОСОБА_2946 .
Під час дослідження додатків до протоколу додаткового
допиту потерпілого у виді відео та фото матеріалів (т. 99 а. 18-29),
з`ясовано, що вони містять аналогічні вказаним вище відео, а також додаткові
фото матеріали фіксації надання пораненому ОСОБА_2946 медичної допомоги в
готелі «України», які повністю усувають сумніви в ідентифікації останнього як
учасника подій 20 лютого 20-14 року.
Суд бере до уваги, що аналогічні події за участю
потерпілого, які зафіксовані на відео «0001_Shooting to people in Kiev -
Стрельба по протестуючим в Киеве. (20.02.2014, APTN)», зафіксовані і на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(екран 3/2, відео на флеш носії - т. 90 а. 40) - акцентований автором відео
астрономічний час, коли візуалізується постріл в дерево з готелю «Україна», 09
год. 41 хв. 11 сек. на записі 48 хв. 37 сек., а коли потерпілий отримав перше
поранення правої стопи з 09 год. 43 хв. 15 сек. до 09 год. 43 хв. 18 сек. та
друге - правого стегна о 09 год. 44 хв. 57 сек. (52 хв. 32 сек. запису)
одночасно з перед цим пораненням лівої руки ідентифікованим за результатами
судового розгляду потерпілим ОСОБА_1804 . При цьому, в останньому випадку крім
звуку чітко відокремленого одиничного пострілу відбувається і візуалізація його
слідів в землю, зокрема, лінія траєкторії кулі, яка проходить через ліву кисть
потерпілого ОСОБА_1794 , праве стегно ОСОБА_1792 і завершується землею, ОСОБА_2947
та ОСОБА_2946 одночасно реагують на поранення, перший випускає щит, а другий -
схиляється над пораненою ногою. Визначена за трьома точками траєкторія кулі
вказує на те, що постріл було здійснено спереду назад і дещо зліва направо
відносно напрямку вверх тротуару з правого боку вулиці Інститутська. Завершення
траєкторії польоту кулі землею виключає її зворотній напрямок.
Крім того, під час дослідження за епізодом поранення
потерпілого ОСОБА_1794 протоколу слідчого експерименту 21 вересня
2015 року з додатками у виді схеми, фото таблиць (т. 106 а. 66-75, 05 хв.
52 сек. запису) вказаний потерпілий уточнив, що постріл в нього було здійснено
працівниками міліції, які переховувалися за бетонними блоками по вул.
Інститутська (т.зв. бетонна барикада, яка складалася з вантажних автомобілів
КАМаЗ, МАЗ та бетонних блоків за ними).
Порівняльний аналіз результатів даного слідчого
експерименту, зокрема зафіксованих на 05 хв. 52 сек. запису цієї слідчої дії, з
результатами слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_2946 та з даними
візуалізації на відеозаписах трьох точок слідів траєкторії польоту кулі, якою
було одночасно поранено ОСОБА_1794 та ОСОБА_1792 , цілком узгоджується із
спільною версією цих потерпілих про перебування стрільця на лівій частині
бетонної барикади відносно місця їх обох поранення.
Більш того, на запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)», коли о 09 год. 44 хв. 57 сек. на
екрані 3/2 зафіксовано момент одночасного поранення ОСОБА_1794 та ОСОБА_1792 ,
компільоване на екран 3/3 відео під назвою «Kiev-20-02-14» (флеш
накопичувач, т. 83 а. 33а) містить показник часу внутрішнього таймеру зйомки
«01-06-38-14». Під час окремого дослідження повністю переглянутого судом відео
«Kiev-20-02-14» на показнику часу внутрішнього таймеру зйомки «01-06-38-12»
попри заперечення захисту чітко візуалізується слід (порохові гази) пострілу зі
зброї з боку особи, яка на той час перебувала за бетонною барикадою в групі з
іншими особами (друга зліва). Такий постріл здійснено за траєкторією відповідно
до встановленої лінії ураження лівої руки ОСОБА_3046 та правого стегна ОСОБА_2946
з урахуванням їх положення у просторі, а тому зв`язок між таким пострілом та
пораненням останніх є очевидним. Зафіксовані постріли інших осіб із-за бетонної
барикади на більш ранніх чи пізніх показниках часу внутрішнього таймеру, а
саме, на позначках «01-06-34-15», «01-06-36-00», «01-06-40-20» та «01-06-41-20»
- стріляє за підсумком четверта зліва особа, об`єктивно не мають відношення до
цього епізоду з причин невідповідності за часом. У цей же період часу, який
охоплений з 09 год. 44 хв. 53 сек. до 09 год. 45 хв. 01 сек., на відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» також звучать
п`ять пострілів, що вказує про узгодженість цих даних як візуально, так і за
звуком, що виключає здійснення пострілів у цей період часу іншими особами.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_1792 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом загибелі ОСОБА_512 (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод
12 «бетонна барикада: обстріл п`ятачка за парапетом АКБ «Аркада» (пункт 5.3.2
вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів до
парапету АКБ «Аркада» не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями і відповідало логіці розташування в
більш небезпечному місці - за вказаним парапетом. Вплив на таке переміщення
активістів шляхом застосування вогнепальної зброї з боку сил правопорядку
відбувався в центральній частині міста в умовах значного скупчення людей,
наявність вогнепальної зброї серед яких не візуалізується, а їх стосунок із
іншими озброєними активістами був ілюзорним.
Як вже з`ясовано, епізод поранення ОСОБА_1792 у цій
справі тісно поєднаний з епізодом поранення потерпілого ОСОБА_1805 . Ці епізоди
відбувалися одночасно, тому вони мають спільну фактологічну основу, а їх самих
слід розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд
самої події.
Крім того, даний епізод у цій справі тісно поєднаний з
епізодами загибелі потерпілих ОСОБА_734 , ОСОБА_1790 , ОСОБА_1791 , ОСОБА_1460
, ОСОБА_277 та поранення потерпілих ОСОБА_921 , ОСОБА_298 , ОСОБА_1793 ,
ОСОБА_1794 , ОСОБА_1795 , ОСОБА_1796 , ОСОБА_318 , а також з умовною вже
виділеною групою потерпілих ( ОСОБА_813 - ОСОБА_258 - ОСОБА_1000 ). Всі ці
епізоди відбувалися протягом короткого часу о 09 год. з 43 до 51 хв. під час
пов`язаних між собою подій «Майдану» - розосередження стрілецьким вогнем з боку
сил правопорядку умовно перед бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада» першої
групи активістів ( ОСОБА_922 , ОСОБА_1797 , ОСОБА_813 , ОСОБА_258 , ОСОБА_1000
, ОСОБА_495 , ОСОБА_1798 , ОСОБА_249 , ОСОБА_1788 , ОСОБА_814 ), які
організовано поступово рухалися правим тротуаром вверх по вул. Інститутська на
заклики перед цим ідентифікованого за результатами судового розгляду
потерпілого ОСОБА_852 , поступове ураження вказаних осіб, а також інших
активістів, які після цього наближалися до поранених для надання допомоги у
складі цілеспрямованих евакуаційних груп ( ОСОБА_819 , ОСОБА_1799 та ОСОБА_815
- з першої такої групи; ОСОБА_230 - з другої; ОСОБА_1800 та ОСОБА_1206 - з
третьої такої групи), а серед них поплатилися за це своїм життям ОСОБА_819 ,
ОСОБА_815 та ОСОБА_1801 . Поранення безпосередньо в момент надання допомоги
іншому пораненому отримали ОСОБА_1000 , ОСОБА_258 , ОСОБА_1799 , ОСОБА_915 .
Тому даний та всі інші згадані епізоди через їх спільну
фактологічну основу та перехресні посилання на докази та факти слід також
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд самих
вказаних подій.
Вищенаведені докази у своїй сукупності та співставленні з
усією очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_1797 вранці 20 лютого 2014 року о 09 год. 43 хв.
між 10 та 17 сек. та вдруге о 09 год. 44 хв. 57 сек., перебуваючи в місті Києві
на правому боці вул. Інститутської неподалік від входу до станції метро «Хрещатик»
(біля квіткової бетонної клумби, яка розташована поряд із бетонним парапетом з
написом «АКБ «Аркада»), під час загострення
протистояння між активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів
із застосуванням вогнепальної зброї отримав внаслідок двох пострілів з нарізної
вогнепальної зброї тілесні ушкодження, а саме: а) біля парапету - наскрізне
вогнепальне поранення правої стопи, яке відноситься до тілесного ушкодження
середньої тяжкості, з напрямком ранового каналу зліва направо, та б) біля
квіткової бетонної клумби прямуючи в бік тротуару вулиці Інститутська -
наскрізне вогнепальне поранення правого стегна, яке відноситься до легкого
тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, з напрямком
ранового каналу справа наліво.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
безспірно встановлено, що ці поранення були завдані з території, яка перебувала
під виключним контролем співробітників правоохоронних органів і на якій саме в
цей час перебували за бетонною барикадою озброєні співробітники РСП та інші
правоохоронці, які спільно та злагоджено, реагуючи на рух активістів в бік
парапету з написом «АКБ Аркада», застосовували вогнепальну зброю у спосіб,
небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом здійснення у даному випадку
прицільних не вибіркових пострілів в скупчення людей. При цьому, друге з цих
поранень (правого стегна) прицільно було завдано ОСОБА_1806 та одночасно
ОСОБА_1807 .
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_1797 , хоча і
маючи при собі предмет, пристосований для завдання тілесних ушкоджень (саперна
лопатка), а так само і будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа
протестуючих, перед його пораненням вчиняв дії, які становили чи могли бути
оцінені такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння з огляду на
взаємне розташування на місцевості, яке виключало можливість безпосереднього
контакту конфліктуючих сторін, а група, в якій він рухався на початку, в умовах
зростаючої інтенсивності ведення вогню розсіялася, серед осіб, що її складали,
з`явилися поранені, інші припинили рух вперед і почали ховатися від небезпеки,
відтак, законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї
були явно відсутні (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 12 (пункт 5.3.2 вироку).
5.4.77. За епізодом
поранення ОСОБА_612 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_495 показав,
що 18 лютого 2014 року автобусом з м. Радехів Львівської області разом з
однодумцями, всього 19 осіб, виїхав до міста Києва. На шляху до Києва у селі
Малехів Жовківського району Львівської області в незнайомому приватному
подвір`ї їм видали бронежилети та інші захисні обладунки, а також декілька
комплектів, для тих, хто вже був на «Майдані», і ранком 19 лютого вони
безперешкодно прибули в Київ на Хрещатик в район КМДА. На «Майдані» протягом
дня він перебував на барикадах, палили шини, обстановка була спокійна, ночував
у будівлі КМДА на другому поверсі. Ранком 20 лютого, близько 05-06 години, вони
всі прокинулися через крики, що почали стріляти. Коли вийшов на барикаду, то
побачив, що «Беркут» відходив, активісти йшли за міліцією, так він опинився під
містком через вул. Інститутська. Далі він пішов на верх по вулиці з тим, щоб
забрати (вилучити, виключити) синій водомет, який поливав активістів. У цей час
біля Жовтневого палацу озброєні автоматами правоохоронці в чорній формі із
жовтими пов`язками на руках, близько 15 осіб, застосовували газові гранати
проти активістів та стріляли одиночними в їх бік. Це продовжувалось хвилин
10-15, після чого ці правоохоронці відступили за барикади. Активісти далі пішли
вперед, він дійшов до парапету банку «Аркада», де і був поранений між 09 та 11
годинами ранку. Медичну допомогу йому надавали у готелі «Україна», продовжив
лікування в Польщі.
Як також уточнив потерпілий: - до протестних акцій на
Майдані Незалежності в м. Києві долучився вперше 19 лютого 2014 року через
обурення побиттям студентів з наміром підтримати протест, отримав захисне
спорядження, не бажаючи так само бути побитим; - зброї на «Майдані» та фактів
її застосування з боку активістів не бачив; - переслідував водомет, який дійсно
вже від`їхав вище і якого видно не було; - дії людей ніхто не координував, вони
діяли стихійно; - про можливість застосування зброї міліція не попереджала; -
перед своїм пораненням він рухався наверх по правій стороні вул. Інститутська в
передовій групі активістів, 6-7 осіб, які спереду прикривалися щитами, були
крики, що снайпер стріляє з готелю «Україна», тому вони оберталися, готель був
справа позаду, але він нікого там для себе не зафіксував; - наблизившись до
парапету з написом «Аркада», вони попали під щільний обстріл, він бачив
пораненого і побіг вправо на сходинки до парапету, щоб за ним сховатися, але не
встиг і був теж поранений в бік, кликав про допомогу, його відтягнули кущами в
бік готелю «Україна», спускали на дах автобусу в гаражі готелю; - під час
поранення він перебував у русі і був одягнутий в олімпійку із зеленими смугами
та чорні штани із білими смугами обидва фірми «Адідас», поверх бронежилет, на
ногах мав чорні зимові кросівки, на голові - балаклаву та білі окуляри, в руці
тримав арматуру перев`язану скотчем, куля попала під бронежилет, не пошкодивши
його, доля одягу після лікарні йому не відома, бронежилет віддав побратимам в
готелі «Україна»; - його наміри заволодіти міліцейським водометом не могли
зупинити озброєні правоохоронці, застосування з їх боку гранат та зброї.
Крім того, як вважає потерпілий ОСОБА_495 : - водомет
міліцією зимою був застосований неправомірно, це його дуже обурювало і тому він
хотів його «виключити», під дію водомету сам не попадав; - експерти дійшли
обґрунтованого висновку про те, що вхідна рана була з лівого боку тулуба, яким
він був звернутий в бік барикад на верху вул. Інститутська, а вихідна - з
правого боку, де був готель, під час слідчого експерименту помилково вказав
протилежний напрямок ранового каналу - вхідна справа, а вихідна зліва.
Згідно з дослідженими судом заявою потерпілого
ОСОБА_298 від 05 червня 2015 року, який ідентифікований шляхом дослідження
копії його паспорту, про факт вогнепального поранення в область спини,
яке мало місце 20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності під час акцій
протесту, останнього визнано потерпілим в межах кримінального провадження,
відкритого 15 червня 2015 року (т. 112 а. 1, 7, 32).
Крім того, показання потерпілого ОСОБА_298 щодо подій
ранку 20 лютого 2014 року за його участю та обставин його поранення, зокрема і
щодо: а) напрямку руху на момент поранення - по правій стороні вул.
Інститутська біля парапету з написом «Аркада»; б) місця свого поранення - там
же та положення тіла у просторі - обличчям до банку «Аркада», спиною до
проїзної частини вулиці, правим боком в бік готелю «Україна»; в) маршруту
евакуації після поранення до внутрішнього двору готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 » -
знайшли своє підтвердження за результатами безпосереднього дослідження судом
складених потерпілим під час допиту слідчим схем місцевості центральної
частини міста Києва, а також даних протоколу слідчого експерименту від 05
листопада 2015 року та додатків до нього (фото, відео фіксація - запис 08
хв. 25 сек.) (т. 112 а. 18-20, 24-31).
Під час дослідження даних фіксації слідчого експерименту
потерпілий уточнив, що вважає достовірним інший напрямок ранового каналу, аніж
він повідомив під час слідчого експерименту, тобто не справа на ліво, а зліва
направо.
Зафіксованих під час подій 20 лютого 2014 року на фотографіях
захисту, які пройшли процедуру відкриття і досліджувалися судом, активістів
зі зброєю в руках (фото № 1, 2, 7, 8, 15, 16, 29, 32 - т. 93 а. 122, 123, 128,
129, 136, 137, 140, 143) потерпілий ОСОБА_495 не бачив. Натомість, на фото № 32
потерпілий акцентував увагу суду на зафіксованих журналістах біля куту будівлі
готелю «Україна», до яких він дійсно підходив під час подій 20 лютого 2014
року.
Згідно з дослідженим судом протоколом огляду відео
під назвами «18+ Люди умирают на глазах журналистов Евромайдан(Слабонервным и беременным не
смотреть)» та «Снайпери прицільно стріляють по людях» (на диску т.
112 а. 100) та результатами їх перегляду безпосередньо, на цих відео файлах, як
визнав потерпілий, зафіксовані обставини, на першому - надання йому медичної
допомоги в описаному вище одязі в готелі «Україна», а на другому - починаючи з
57 сек. запису, його евакуації до заднього двору цього готелю, тобто гаражів.
Під час перегляду судом відео
«ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_ 2014» (відео у папках «Відкрите
24_10_2017» / «Vlaamse Radio- en Televisieomroeporganisatie (VRT)» на флеш
носії - т. 109 а. 18а) зафіксовано як до передової групи активістів, що
рухаються правою стороною вулиці Інститутська в бік станції метро «Хрещатик»,
приєднується особа в балаклаві з білими окулярами з червоними навушниками на
голові, спортивних штанах з білими смужками, зимових високих кросівках та
захисних обладунках на ногах, в чорній курточці з білою смужкою поверх
бронежилета, контури якого проглядаються, тримаючи металеві прути в руках (з 18
хв. 37 сек. запису). Далі зафіксовано, як ця ж особа спостерігає за вікнами
готелю «Україна», реагуючи на постріл з боку готелю, сліди якого візуалізуються
на дереві (20 хв. 07 сек. запису).
Потерпілий під час дослідження цих епізодів відео
уточнив, що акцентована судом особа дійсно схоже на нього, проте через шоковий
стан внаслідок поранення він не пам`ятає на собі такої куртки та червоних
навушників.
Особа у тому ж одязі (в балаклаві з білими окулярами з
червоними навушниками на голові, із захисними обладунками на ногах, в чорній
курточці з характерною білою смужкою поверх бронежилета, контури якого
проглядаються, тримаючи в руці металевий прут) зафіксована за часом раніше і на
дослідженому за епізодом загибелі ОСОБА_911 фото «inst-2+» (диск ANV
СD-R № …451 з назвою «Диск ОСОБА_2849 №
2» - т. 118 а. 168-179) під час руху по вул. Інститутська в групі активістів за
сміттєвим баком, що також узгоджується з показаннями потерпілого в суді.
Продовжуючи перевіряти обґрунтованість породжених
потерпілим сумнівів щодо своєї ідентифікації, судом під час подальшого
перегляду вказаного відео «ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014»
зафіксовано, як ця ж особа (єдина в групі осіб з окулярами поверх балаклави)
отримує поранення і падає на місці, на яке прямо вказав потерпілий, кличе по
допомогу, як також свідчив потерпілий (22 хв. 09 сек. запису). Вказану особу у
спортивних штанах з білими смужками вже поранену тягнуть за куртку з білою
смужкою, яка стягується, в бік тильного боку готелю «Україна» вже без
навушників на голові, потім її ж і вже без куртки транспортують на щитах до
гаражів готелю, чітко проглядаються зимові високі кросівки та захисні обладунки
на ногах (з 25 хв. 39 сек., 27 хв. 33 сек., 28 хв. 49 сек. запису). Ці епізоди
евакуації аналогічні тим, які розміщені на відео «Снайпери прицільно стріляють
по людях» і були визнані потерпілим придатними для своєї ідентифікації.
Всі ці дані, які повністю узгоджуються між собою та з
показаннями потерпілого в суді, дають суду підстави стверджувати про те, що на
цих сюжетах зафіксована одна і та ж особа, яка на окремих з них безспірно
ідентифікована потерпілим як він сам. Відтак сумніви потерпілого щодо своєї
ідентифікації на відео «ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014» суд оцінює
критично.
Під час повного перегляду судом відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (відео на
флеш носії - т. 90 а. 40), зафіксовані аналогічні події переміщення, поранення
та евакуації, як встановлено судом потерпілого ОСОБА_1808 . Зокрема, на екрані
3/2, 50 хв. 44 сек. запису, акцентований автором відео астрономічний час 09
год. 43 хв. 18 сек. зафіксовано момент поранення потерпілого, а на екрані 3/1,
потім і 3/2, починаючи з 01 год. 03 хв. 15 сек. запису, акцентований автором
відео час 09 год. 55 хв. 40 сек. - обставини його евакуації.
Зважаючи на викладені дані, акцентуація прокурором на
інший час отримання потерпілим ОСОБА_495 поранення - 09 год. 55 хв. 48 сек. є
хибною і спростованою документально.
Факт лікування ОСОБА_298 у в Інституті нейрохірургії ім.
акад. А.П. Ромоданова НАМН України з 20 по 21 лютого 2014 року, лікарні швидкої
медичної допомоги в м. Львова з 22 по 25 лютого 2014 року, у різних відділеннях
лікарень на території Республіки Польща (з 25 лютого по 15 липня 2014 року) у
зв`язку із вказаним вогнепальним пораненням підтверджено дослідженими судом
даними виписки з історій хвороби потерпілого, листів ДУ «Інститут
нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України» від 24 вересня 2015 року
№ 1023/64 та лікарні швидкої медичної допомоги в м. Львова про вартість
лікування ОСОБА_298 (т. 112 а. 41-56, 61, 63).
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
комісійної судово-медичної експертизи № 195 від 15 червня 2015 року, яка
була проведена на підставі аналізу медичної документації, дозвіл на
використання якої надано потерплим та лікарнею (т. 112 а. 57, 73-76), у
ОСОБА_298 виявлене тілесне ушкодження у виді наскрізного вогнепального
поранення поперекового відділу хребту з переломом остистого відростку з
ушкодженням дисків та хребців, лінійними зламами обох крил клубової кістки
зліва та справа з відривом кісткового фрагменту від правого крила та
розміщенням його у м`яких тканинах сідничної ділянки, яке утворилося від
пострілу кулею з вогнепальної зброї 20 лютого 2014 року та відноситься до тяжкого
тілесного ушкодження. Як зауважили експерти, більш конкретно щодо механізму
виникнення тілесних ушкоджень можливо висловитися лише за результатами
експертного дослідження одягу, у якій потерпілий був вдягнений під час
поранення.
Матеріали провадження містять в копіях подану на
дослідження судовим експертам медикам медичну документацію за даним епізодом
походженням із-за кордону у належному завіреному, відтак акредитованому
перекладі, який був прийнятний для судового експерта (т. 112 а. 41-53, 55-56),
що суд визнає достатнім для того, щоб визнати відомості, які вона містить, а
також похідні від неї докази допустимими для цілей даного провадження.
Разом з тим, як встановлено комісією експертів, фаховість
яких не викликала у сторін провадження сумнівів, під час безпосереднього огляду
потерпілого та даних рентген знімків, на тілі потерпілого виявлені
післяопераційні рубці, які не є ранами від вогнепального поранення, лінійний
злам правого крила клубової кістки, який дещо вище, супроводжується відривом
кісткового фрагменту і розміщенням його у м`яких тканинах сідничної ділянки.
Вказані дані, на думку суду присяжних, роблять
обґрунтованими сумніви сторони захисту щодо помилковості припущення
потерпілого, який в судовому засіданні повідомив про інший напрямок ранового
каналу - з боку урядового кварталу (зліва направо), а не з готелю «Україна»
(справа наліво), як про це він повідомляв під час досудового розслідування.
Адже не спростоване іншими об`єктивними даними припущення захисту про
переміщення в тілі потерпілого відірваного кулею кісткового фрагменту за
напрямком руху кулі є більш переконливим і логічним, аніж, нехай і емоційне,
припущення прокурора про можливість такого руху у зворотному напрямку.
Крім того, і перепад висот ран - справа вище, не
узгоджується з версією пострілу з бетонної барикади, яка була розміщена вище
локально визначеного місця поранення потерпілого біля парапету банку «Аркада».
Потерпілий вказані висновки експертів - медиків залишив
поза увагою, обравши для себе як достовірний інший висновок з цього приводу
іншої комісії експертів, що додатково вказує на вибірковий підхід до оцінки
фактів.
Натомість, суд зауважує на недопустимості поданого
стороною обвинувачення як доказу винуватості висновку комісійної
судово-медичної експертизи № 237-2015/о від 09 листопада 2015 року, яку провели
експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 та ОСОБА_942 (т. 112 а. 82-91).
Як вбачається з цього висновку, комісія експертів,
вивчивши та проаналізувавши медичну документацію на ОСОБА_298 , а також копії
протоколів допиту потерпілого та проведення слідчого експерименту з відео його
проведення, не зважаючи на відсутність одягу, в якому був одягнений потерпілий
20 лютого 2014 року, враховуючи об`єктивні рентгенологічні дані, дійшли
протилежного висновку про напрямок ранового каналу у потерпілого ОСОБА_298 -
зліва направо, визнавши, що обставини поранення, які повідомив потерпілий під
час слідчого експерименту, корелюються із судово-медичними даними.
Однак, відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза
проводиться експертною установою, експертом або експертами, якщо для з`ясування
обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні
знання.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 101 п. 6 ч. 1 ст. 102 КПК
України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень
та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання,
поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що
доручив проведення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено докладний
опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні,
отримані результати та їх експертна оцінка.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судову
експертизу», судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності,
незалежності, об`єктивності та повноти дослідження.
Відповідно до п. 1.4 Інструкції про призначення та
проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом
Мінюсту України від 08.10.1998 № 53/5 (далі - Інструкція), під час проведення
експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного
завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики
проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні
документи.
Відповідно до п. 4.15 Інструкції, дослідницька частина
висновку повинна включати: відомості про стан об`єктів дослідження, застосовані
методи (методики) дослідження, умови їх застосовування; посилання на додатки та
необхідні роз`яснення до них; експертну оцінку результатів дослідження.
Однак, висновок експертів № 237-2015/о від 09 листопада
2015 року не відповідає вказаним вимогам. Так, висновок не містить докладний
опис проведених досліджень, відомості про стан об`єктів дослідження,
застосовані методи (методики) дослідження, умови їх застосовування, експертну
оцінку результатів дослідження, у зв`язку із чим неможливо встановити, на
підставі яких дій чи конкретних «об`єктивних рентгенологічних даних», не
зважаючи на відсутність одягу, в якому був одягнений потерпілий в момент поранення,
експерти дійшли свого висновку про напрямок ранового каналу, який є протилежним
напрямку зміщення кісних уламків, що було встановлено попередньою експертизою і
дані про це були в розпорядженні цієї комісії експертів. Крім того, висновок
цієї ж комісії експертів про відповідність обставин поранення, які повідомив
потерпілий під час слідчого експерименту, судово-медичним даним, також свідчить
про протилежний напрямок ранового каналу, ніж це було ними встановлено.
Висновок про конкретний калібр зброї (7,62 мм), з якої міг бути поранений
потерпілий, взагалі ні чим не обґрунтований. Відтак зазначений висновок
експертів № 237-2015/о від 09 листопада 2015 року не може бути допустимим
доказом, оскільки є неповним та невмотивованим, що не може бути усунуто і шляхом
допиту експерта.
Проаналізувавши та оцінивши всі подані сторонами докази в
їх сукупності, суд вважає, що поза розумним сумнівом не доведено,
судово-медичними даними зокрема, здійснення пострілу в потерпілого ОСОБА_298 з
боку урядового кварталу в цілому, і бетонних барикад зокрема, тобто зліва
направо відносно його розташування у просторі під час руху. Сумніви з цього
приводу обґрунтовуються наявними судово-медичними даними, а також показаннями
самого потерпілого про напрямок ранового каналу за відчуттям, про якій він
повідомив під час слідчого експерименту. Відсутність одягу, в якій був
одягнутий потерпілий, позбавляє можливості експертним шляхом встановити
напрямок травмуючої дії кулі, якою був поранений потерпілий.
Проведений стороною обвинувачення під час судового
розгляду та в судових дебатах аналіз поданих суду доказів обвинувачення за
даним епізодом таких висновків суду не спростовує.
Що ж стосується показань потерпілого про напрямок
ранового каналу під час судового розгляду, то суд їх як необґрунтовані
припущення оцінює критично, а тому відхиляє, оскільки вони не тільки ні чим не
підтверджені, а й навпаки спростовуються судово-медичними даними висновку
комісії експертів № 195 від 15 червня 2015 року, з якими узгоджуються
результати слідчого експерименту за участю самого потерпілого.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_298 в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та достовірними,
а тому кладе в основу свого вироку.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на загальну
обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо, яка
детально описана за епізодом поранення ОСОБА_512 (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод
12 «бетонна барикада: обстріл п`ятачка за парапетом АКБ «Аркада» (пункт 5.3.2
вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів до
парапету АКБ «Аркада» не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями і відповідало логіці розташування в
більш небезпечному місці - за вказаним парапетом. Вплив на таке переміщення
активістів шляхом застосування вогнепальної зброї з боку сил правопорядку
відбувався в центральній частині міста в умовах значного скупчення людей,
наявність вогнепальної зброї серед яких не візуалізується, а їх стосунок із
іншими озброєними активістами був ілюзорним.
Даний епізод у цій справі тісно поєднаний з епізодами
загибелі потерпілих ОСОБА_734 , ОСОБА_1790 , ОСОБА_1791 , ОСОБА_1460 ,
ОСОБА_277 та поранення потерпілих ОСОБА_921 , ОСОБА_1792 , ОСОБА_1793 ,
ОСОБА_1794 , ОСОБА_1795 , ОСОБА_1796 , ОСОБА_318 , а також з умовною вже
виділеною групою потерпілих ( ОСОБА_813 - ОСОБА_258 - ОСОБА_1000 ). Всі ці
епізоди відбувалися протягом короткого часу о 09 год. з 43 до 51 хв. під час
пов`язаних між собою подій «Майдану» - розосередження стрілецьким вогнем з боку
сил правопорядку умовно перед бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада» першої
групи активістів ( ОСОБА_922 , ОСОБА_1797 , ОСОБА_813 , ОСОБА_258 , ОСОБА_1000
, ОСОБА_495 , ОСОБА_1798 , ОСОБА_249 , ОСОБА_1788 , ОСОБА_814 ), які
організовано поступово рухалися правим тротуаром вверх по вул. Інститутська на
заклики перед цим ідентифікованого за результатами судового розгляду
потерпілого ОСОБА_852 , поступове ураження вказаних осіб, а також інших
активістів, які після цього наближалися до поранених для надання допомоги у
складі цілеспрямованих евакуаційних груп ( ОСОБА_819 , ОСОБА_1799 та ОСОБА_815
- з першої такої групи; ОСОБА_230 - з другої; ОСОБА_1800 та ОСОБА_1206 - з
третьої такої групи), а серед них поплатилися за це своїм життям ОСОБА_819 ,
ОСОБА_815 та ОСОБА_1801 . Поранення безпосередньо в момент надання допомоги
іншому пораненому отримали ОСОБА_1000 , ОСОБА_258 , ОСОБА_1799 , ОСОБА_915 .
Тому даний та всі інші згадані епізоди через їх спільну
фактологічну основу та перехресні посилання на докази та факти слід також
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд самих
вказаних подій.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_495 20 лютого 2014 року о 09 год. 43 хв.
18 сек., рухаючись правою стороною вулиці Інститутська в м. Києві від готелю
«Україна» біля парапету банку «Аркада», під час загострення протистояння між
активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням
вогнепальної зброї, отримав внаслідок одного пострілу кулею з вогнепальної
зброї тілесне ушкодження у виді наскрізного вогнепального поранення
поперекового відділу хребту з переломом остистого відростку з ушкодженням
дисків та хребців, лінійними зламами обох крил клубової кістки зліва та справа
з відривом кісткового фрагменту від правого крила та розміщенням його у м`яких
тканинах сідничної ділянки, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.
Під час поранення потерпілий ОСОБА_495 перебував у русі і був звернутий спиною
до проїзної частини вул. Інститутська, лівим боком - до урядового кварталу, а
правим - до готелю «Україна», напрямок травмуючої дії кулі, якою був поранений
потерпілий (зліва направо, як на цьому в суді наполягав потерпілий) експертним
шляхом поза розумним сумнівом не встановлений, а всі сумніви з цього приводу
суд присяжних тлумачить на користь обвинувачених.
У межах даного судового провадження даних поза розумним
сумнівом про причетність до такого поранення потерпілого працівників
правоохоронних органів, в тому числі РСП та обвинувачених, не здобуто. Їх, а
так само інших осіб ймовірна причетність до поранення потерпілого не виходить
за межі припущень, на яких не можуть ґрунтуватися висновки суду.
Звертає на себе увагу те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_495 на момент
свого поранення, вчиняв конкретні дії, які становили б чи могли бути оцінені
такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння, не зафіксовано
поруч й озброєних активістів, відтак, законні підстави для застосування у
даному випадку вогнепальної зброї з боку працівників правоохоронних органів
були явно відсутні.
5.4.78. За епізодом загибелі
ОСОБА_1809 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий
ОСОБА_227 - батько ОСОБА_818 показав, що його син навчався в Львівському
інституті фізичної культури, грав у гандбол за СКА «Львів», об`їздив всю
Європу, мав можливість порівнювати життя людей, після травми змінив фах і
займався будівництвом. 18 лютого 2014 року ввечері ОСОБА_1810 виїхав до Києва
на «Майдан», оскільки, як пояснив, не міг дивитися на події в столиці. 19
лютого в обід телефоном (НОМЕР_386) через брата (…66-32) повідомив, що на
«Майдані», а 20 лютого на телефонні дзвінки вже не відповідав (телефон батька
…95-75). Увечері молодший син дізнався, що ОСОБА_1810 загинув. Він, потерпілий,
відразу виїхав до Києва і вже о 05 год. 30 хв. ранку 21 лютого у приміщенні
моргу по вул. Оранжерейна впізнав свого загиблого сина. Син був одягнутий в чужий
одяг (білий светр, чорні джинси, куртка зелена спецівка з маркуванням компанії
«Nestle»), обставини його загибелі були не відомі. Через деякий час сім`я
отримала фото поляка ОСОБА_1811 , на якому було зображено пораненого сина, над
ним схилився, як пізніше з`ясувалося, ОСОБА_1812 , який пізніше на місцевості
детально показав, де саме і за яких обставин загинув ОСОБА_1810 , хоча сам
момент його поранення не бачив. Зі слів ОСОБА_3045 стало відомо, що, син був
поранений в голову з автомата Калашникова, перебуваючи на правому краю сніжної
барикади по вул. Інститутській (барикада № 8) навпроти входу до станції метро
«Хрещатик», при цьому стріляли в нього не з вантажівок, що прикривали бетонні
блоки, а з-за бетонних блоків, що були з іншої сторони проходу ближче до метро.
Поруч загинув ОСОБА_1744 . Пізніше стало відоме відео про останні хвилини життя
ОСОБА_1810 , при цьому, як вважає потерпілий, було зафіксовано, хто саме
стріляв у сина, відтак свідчення ОСОБА_1813 знайшли своє підтвердження.
Оскільки в голові сина залишилася оболонка кулі, була ідентифікована зброя, з
якої його було вбито. Як уточнив потерпілий, обставини загибелі сина могли бути
відомі також і активісту ОСОБА_1814 , який надавав сину одяг і написав про
нього статтю в газеті, інші очевидці не відомі, ОСОБА_1810 не був прихильником
насильства під час протесту, до організаційних утворень «Майдану» не входив.
Допитана потерпіла ОСОБА_228 - мати ОСОБА_818 , підтверджуючи
показання свого чоловіка, уточнила, що більше 25 років працювала на швейній фабриці,
шила формений одяг, в тому числі й для міліції, і не могла припустити, що люди
в ньому застрелять її сина.
Показання потерпілих узгоджуються з даними протоколів
тимчасового доступу до речей і документів та їх огляду від 07 квітня та 25
липня 2014 року з додатками до них, проведеного на підставі ухвали слідчого
від 07 березня 2014 року (т. 53 а. 90-100), згідно з якими абонент номеру
телефону НОМЕР_385(брат ОСОБА_1293 ) о 17 год. 48 хв. 53 сек. 20 лютого 2014
року отримав вхідний дзвінок від номеру НОМЕР_386, коли дізнався про загибель
старшого брата.
Згідно з дослідженими судом присяжних під час судового
розгляду рапортом слідчого та протоколом огляду місця події від 20
лютого 2014 року з додатками до них (фотоматеріали) (т. 53 а. 2-5), в
приміщенні моргу за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 9 у було оглянуте в
присутності понятих тіло загиблого 20 лютого 2014 року чоловіка, на ньому
виявлені рани, а саме багатопроменева в лобній ділянці ближче до серединної
лінії та на правобічній поверхні голови дещо позаду вушної мушлі неправильної
округлої форми з дефектом «мінус тканина», в кишені штанів - паспорт на ім`я
ОСОБА_1809 .
Дослідженими судом протоколами огляду предметів від 23
травня 2014 року з додатками до них (фото таблиці) (т. 53 а. 28-44) детально
описано верхній одяг (чоботи, білий светр, штани, білизна тощо), які були на
ОСОБА_818 під час його поранення 20 лютого 2014 року, що повністю узгоджується
з показаннями з цього приводу потерпілих. На одязі загиблого пошкоджень не
виявлено.
Вказані дані повністю узгоджуються з відомостями, які
містить протокол огляду від 13 червня 2014 року відеоролику «Три дні
війни…» (т. 53 а. 70), зокрема щодо локалізації вогнепальних поранень на
голові загиблого - права бокова ділянка голови, наданий потерпілими прижиттєвий
фотопортрет ОСОБА_818 (т. 53 а. 80-81, 120), завдяки якому останнього
можна ідентифікувати на фото додатках до протоколу огляду місця події від 20
лютого 2014 року, а також досліджені судом присяжних фотоматеріали на
диску Диск НР DVD+R …0803 «Фото ОСОБА_1148 » та протокол його огляду з
додатками, на яких зафіксовано загиблого ОСОБА_1810 в білому светрі, а поруч з
ним, як уточнив потерпілий, ОСОБА_1815 , (фото ОСОБА_1816 : «ОСОБА_2948 _ФОТО_1», «ОСОБА_2948 _ФОТО_2», «ОСОБА_2948 _ФОТО_3»,
«ОСОБА_2948 _ФОТО_4» - т. 53 а. 109-117).
Як видно із заяв, дозволу на видачу трупа
для поховання, батьки та брат загиблого ОСОБА_818 - відповідно ОСОБА_227 ,
ОСОБА_228 та ОСОБА_818 , долучивши до матеріалів провадження свідоцтво про
народження загиблого, який народився ІНФОРМАЦІЯ_230 , копії своїх та сина паспортів,
переконавшись у тому, що саме останнього 20 лютого 2014 року у центральній
частині м. Києва було вбито, просили залучити їх до вказаного провадження як
потерпілих (т. 53 а. 8, 48-50, 66-69, 72-79).
Родинні стосунки вказаної сім`ї ОСОБА_1817
підтверджуються дослідженими під час судового розгляду вказаними документами
та довідкою про склад сім`ї та її місце проживання (т. 53 а. 86).
Згідно з дослідженим судом висновком судово-медичного
експерта ОСОБА_938 № 630 від 15
квітня 2014 року (т. 53 а. 10-20), на тілі загиблого ОСОБА_818 було
виявлено одне прижиттєве наскрізне вогнепальне поранення голови: вхідна кульова
рана № 1 (з дефектом мінус-тканина) у правій скроневій ділянці з рановим
каналом довжиною 18,5 см від неї (справа на ліво, ззаду на перед та знизу
вверх), по ходу якого пошкоджені кістки черепу, оболонки та тканини головного
мозку і завершується вихідною раною зіркоподібної форми з чотирьох променів з
вивернутими на зовні краями в лобній ділянці по центру. По ходу ранового каналу
виявлена оболонка кулі. Вогнепальне поранення ОСОБА_818 отримав незадовго до
настання смерті і виникло від дії кулі в результаті пострілу з вогнепальної
зброї, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для
життя), яке перебуває у причиновому зв`язку із його смертю. Виявлені на тілі
садна мають ознаки легких тілесних ушкоджень і не перебувають у причиновому
зв`язку із смертю.
Наведений вище висновок судово-медичного експерта № 630
від 15 квітня 2014 року знайшов своє повне підтвердження під час дослідження
судом присяжних додаткового висновку судово-медичного експерта № 630/48 від
29 травня 2014 року (т. 53 а. 24-27). Крім того, експертом з огляду на
розширений перелік питань дослідження додатково встановлено, що: дані про
постріл впритул відсутні, в момент пострілу потерпілий був звернутий правою
скроневою ділянкою голови до травмуючого предмету (кулі), перебував у стані
сильного ступеня алкогольного сп`яніння.
Звертає на себе увагу єдність реєстрації за номером (№
630) проведених досліджень, що вказує на спільність об`єкту дослідження.
Виявлені судом під час дослідження протоколу огляду тіла
загиблого у морзі від 20 лютого 2014 року та висновків експертів №№ 630, 630/48
розбіжностей в частині опису локалізації вогнепального ушкодження в правій
боковій ділянці голови ОСОБА_1100 чи то на правобічній поверхні голови дещо
позаду вушної мушлі, чи то у правій скроневій ділянці не спростовують факту
наявності такої рани на правій боковій ділянці голови ОСОБА_1100 , що судом
вважається безспірно доведеним судомо-медичними даними та об`єктивними фото
матеріалами.
Згідно із остаточними судово-балістичними даними,
які судом покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що
стосується даного епізоду), вилучена 21 лютого 2014 року під час проведення
судово-медичної експертизи з тіла загиблого ОСОБА_818 оболонка кулі, яка
зареєстрована під № 630, є частиною 7,62-мм проміжного патрону зразка 1943 з
кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С) заводського виробництва. Куля,
оболонка якої надана на дослідження, могла бути вистріляна зі зброї калібру
7,62х39 мм, такої як: АК-47, АКМ, СКС, Сайга, Вулкан, Вепрь тощо. Проміжні
патрони, споряджені такою кулею, призначені для стрільби з таких видів бойової
вогнепальної зброї: АК-47, АКМ, РПД (ручний кулемет Драгунова), РПК (ручний
кулемет Калашникова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103, АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14,
CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, та інших моделей зброї, що виготовлені під даний
патрон калібру 7,62х39 мм, та можуть використовуватись для стрільби з
мисливської нарізної зброї: Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС тощо. На представленій
оболонці кулі наявні сліди нарізів каналу ствола, що є придатними для
ідентифікації зброї, з якої вона стріляна. Куля, оболонка якої надана на
дослідження, відстріляна з автомата 7,62х39мм АКМС
НОМЕР_256 , закріпленого за сержантом міліції ОСОБА_655 (2-й штурмовий
взвод РСП).
Згідно з дослідженим під час судового розгляду додатком
до протоколу допиту свідка ОСОБА_690 у виді диску ЕМТЕС DVD-R …3636, останній
містить відео «Інститутська 20 лютого. Вбивство майданівців», тривалістю
55 хв. 22 сек. (т. 52 а. 173), на якому серед інших протестуючих, які
наближаються до сніжної барикади, розташованої поперек проїзної частини по вул.
Інститутській в м. Києві навпроти виходу зі станції метро «Хрещатик», зображено
чоловіка за рекламним щитом в зеленій довгополій курточці, зеленій касці на
голові, в руках білий пакет, який потім перебігає до вказаної барикади (запис,
починаючи з 28 хв. 13 сек.). У подальшому спостерігаються за бетонними
барикадами співробітники РСП, які ведуть прицільну стрільбу як із-за
вантажівок, так і з-за бетонних блоків, що були з іншої сторони проходу ближче
до метро, на що звертав увагу потерпілий у своїх показаннях (запис, починаючи з
28 хв. 36 сек.). Далі сюжет знову зміщується на барикади, на якій видно в русі
чоловіка в зелених курточці та касці, якого ідентифікував потерпілий як свого
сина (запис, починаючи з 28 хв. 53 сек.), а на 29 хв. 16 сек. ця особа вже
лежить і над нею схиляються люди.
Допитаний в судовому засіданні також потерпілий в
межах даного провадження ОСОБА_690 підтвердив факт надання вказаного відеозапису
та його достовірність, коментуючи в деталях зображені на ньому обставини
вбивств та поранень активістів.
Дані, які містять досліджені судом присяжних за
клопотанням представника потерпілого фотоматеріали та відео запис під назвою «Под обстрелом снайпера на
институтской 20 февраля» (т.
53 а. 148-161, 162), повністю корелюють з наведеними вище даними з вказаного відео
і дозволяють за обличчям ідентифікувати особу в довгополій зеленій курточці та
зеленій касці, в руках зі світлим пакетом, як ОСОБА_818 , а також визначити
його місце розташування відразу після смертельного поранення - головою на
бордюрі, ногами в бік входу на станцію метро.
Порівняльний аналіз даних, які містить відео
«Інститутська 20 лютого. Вбивство майданівців» (т. 52 а. 173) та також
дослідженого судом відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» (відео на флеш носії - т. 90 а. 40), до якого
компільоване перше, дозволяє встановити таке:
-о 09 год. 43 хв. 34
сек. фіксується ОСОБА_818 в описаному одязі та з пакунком, який взяв у праву
руку, на сніжній барикаді, звернутий передом корпусу тіла та головою в напрямку
лівої частини бетонної барикади, оглядаючись (екран 2/3), до якого компільоване
відео «Інститутська 20 лютого. Вбивство майданівців», а також екран 3/3, до
якого компільоване також повністю досліджене судом відео «Kiev-20-02-14» (т.
83 а. 33а), внутрішній таймер «01:05:15:17»;
-о 09 год. 43 хв. 44
сек. фіксується поранення ОСОБА_818 , який оглядався ліворуч на пробігаючого за
спиною активіста, а після поранення падає в той же лівий бік з барикади на
спину, візуалізується білий светр, ногами після падіння розташований в бік
станції метро, а головою - в бік будівельного котловану (екран 3/3), до якого
компільоване відео «Kiev-20-02-14», внутрішній таймер «01:05:25:00»;
-о 09 год. 43 хв. 54
сек. фіксується поранений ОСОБА_818 внизу сніжної барикади (екран 2/3), до
якого компільоване відео «Інститутська 20 лютого. Вбивство майданівців», а
також екран 3/3, до якого компільоване відео «Kiev-20-02-14», внутрішній таймер
«01:05:35:00».
Суд звертає увагу, що близько 09 год. 43 хв. 44 сек. за
даними часу відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» чутно два чітких звуки
пострілу на 22 хв. 35 сек. та 22 хв. 36 сек. запису відео
«ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN…» (флеш носій - т. 109 а. 18а), яке також
компільоване до відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» (екран 3/2) та разом
з відео «Інститутська 20 лютого. Вбивство майданівців» та «Kiev-20-02-14»,
об`єднано єдиним для цих обох відео часом подій.
Під час перегляду судом за даним епізодом окремо, а також
в цілому відео «47 _ 20.02.2014» (відео на диску Verbatim DVD-R …50582,
т. 8 а. 130), встановлено, що починаючи з 03 хв. 09 сек. запису на ньому
відтворюються досліджені судом та безспірно ідентифіковані потерпілими відео
матеріали, на яких зафіксовані обставини поранення ОСОБА_1818 . Відтак, суд
визнає достовірним за ідентифікаційною здатністю сюжет на відео «47 _
20.02.2014» або «47», вважаючи доведеним те, що на цьому відео під написом «
ОСОБА_1809 09:43:36-09:43:53» в акцентованих його автором квадратах дійсно
зафіксовані обставини смертельного поранення саме ОСОБА_1809 , з уточненням
часу його смертельного поранення - 09 год. 43 хв. 44 сек., що узгоджується з
усіма вище дослідженими доказами.
Як видно з дослідженого судом протоколу проведення
слідчого експерименту від 02 липня 2014 року, додатків до нього у виді фото
таблиць (т. 53 а. 121-128), свідок ОСОБА_1819 , безпосередньо на місцевості
показав, що ОСОБА_818 отримав вогнепальне поранення голови, перебуваючи біля
сніжної барикади, розташованої навпроти входу до станції метро «Хрещатик» - на
час проведення слідчої дії на цьому місці поперек проїзної частини вул.
Інститутської розташована барикада, що зведена з автомобільних шин, мішків
заповнених сипкою речовиною, металевих та цегляних конструкцій. Після поранення
ОСОБА_818 лежав ногами в бік виходу з метро, а головою - в бік будівельного
котловану. Неподалік був смертельно поранений ОСОБА_2943 , який лежав
паралельно. Він, свідок, відтягнув тіло ОСОБА_818 метрів на 30 в бік котловану
і там зробив свої фото польський кореспондент ОСОБА_1820 .
Ці дані повністю узгоджуються з наведеними судом
документованими даними відео матеріалів, а тому відомості з цього приводу, які
виявлені під час показань потерпілих з чужих слів, а саме пояснення очевидців
загибелі сина, знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду документованими
даними, які судом визнані допустимими доказами, зокрема, відтак суд,
дотримуючись вимог ч.ч. 2 та 6 ст. 97 КПК України, визнає вказані показання
потерпілих з чужих слів допустимими, а зважаючи на їх зміст, - достовірними
доказами.
Згідно з протоколом слідчого експерименту від 02 липня
2014 року з додатками (фотоматеріали), проведеного за участю понятих,
спеціалістів - експертів, інженерів-геодезистів, медика-криміналіста (т. 53 а.
129-137), після ознайомлення з результатами слідчого експерименту за участю
свідка ОСОБА_1821 та судово-медичного дослідження тіла загиблого, з
використанням електронного тахеометра «SOKIA CX-106», електронної рулетки
«LEICA DISTO D8» шляхом проведення відповідних вимірів, встановлено, що у
момент отримання вогнепального поранення ОСОБА_818 перебував у секторі стрільби
зі споруджених бетонних блоків, імітованих у ході даної слідчої дії за
допомогою автомобілю «МАЗ-555» (розташовано за другим пішохідним переходом за
перехрестям вул. Інститутська та Ольгинська у напрямку руху до будівлі НБУ з
лівого боку проїзної частини поперек дорозі, від заднього колеса автомобіля
«МАЗ-555» до забору будівлі клубу Кабінету Міністрів України (№ 7) відстань
становить 6,55 м, а до найближчого кута будівлі готелю «Україна» - 166,01 м.
При цьому, оскільки дані щодо положення тіла загиблого в момент пострілу
відсутні, встановити фактичний напрямок останнього не виявилося можливим.
Звертає на себе увагу те, що визначений вище сектор
охоплює так звану бетонну барикаду, яка була імітована під час слідчого
експерименту від 02 липня 2014 року за допомогою автомобіля «МАЗ-555» та, і це
є принциповим, із-за якої фактично було здійснено смертельний для ОСОБА_818
постріл (справа на ліво, ззаду на перед та знизу вверх), що знайшло своє пряме
підтвердження під час дослідження судом оригінального відео «Kiev-20-02-14». За
таких обставин, твердження сторони захисту про те, що версія сторони
обвинувачення ґрунтується на припущеннях, є надуманим, а її спростування не
потребує спеціальних знань.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновку
судово-медичних експертів № 274-2015/о від 08 грудня 2015 року (т. 53 а.
141-146), комісія експертів, провівши дослідження об`єктивних медичних даних
щодо обставин загибелі ОСОБА_818 , маючи можливість порівняти їх з даними про
фактичні обставини поранення цієї особи, які містить відео під назвою «47 _
20.02.2014», вважала встановленим таке. ОСОБА_818 саме 20 лютого 2014 року
отримав одне наскрізне вогнепальне поранення голови (від якого і настала смерть
потерпілого), при цьому: вхідна вогнепальна рана була розташована на правій
скроневій ділянці, від якої в напрямку справа на ліво, знизу до гори та ззаду
на перед відходив рановий канал, який закінчувався в центральній частині лобної
ділянки, в момент отримання поранення потерпілий перебував у близькому до
вертикального положенні, був звернутий заднє-правою поверхнею голови до
дульного зрізу зброї, постріл, внаслідок якого утворилося дане поранення, був
зроблений з неблизької дистанції, з нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62х39мм.
Оцінюючи висновок комісії експертів № 274-2015/о в
частині опису локалізації вогнепального ушкодження в правій боковій ділянці
голови ОСОБА_1100 , суд бере до уваги, що він сформований на підставі
результатів експертиз №№ 630, 630/48, а не безпосереднього дослідження тіла
загиблого, тому вважає цей висновок таким, що не усуває виявлені судом
розбіжності в частині опису локалізації вказаного вогнепального ушкодження, а
відтак не спростовує висновку суду щодо доведення факту наявності такої рани на
правій боковій ділянці голови ОСОБА_1100 .
Потерпілий ОСОБА_227 за результатами дослідження всіх
доказів за вказаним епізодом наполягав на протилежного напрямку утворення
ранового каналу від пострілу, а саме він вважає, що на лобі загиблого сина
вхідна рана.
Під час судового розгляду представник ОСОБА_1822 , діючи в інтересах
потерпілого ОСОБА_302 , заявила клопотання про надання судового доручення на
проведення комплексної комісійної судово-медичної. Обґрунтовуючи своє
клопотання, представник потерпілих посилався на те, що досліджені під час
судового розгляду фотоматеріали під назвами «ОСОБА_2948 _ФОТО_1», «ОСОБА_2948 _ФОТО_2»
(т. 53 а. 109-117) та відео під назвою «Под
обстрелом снайпера на институтской 20 февраля» (т. 53 а. 162) із зображенням загиблого від вогнепального поранення в
голову ОСОБА_1100 на фоні каски зеленого кольору військового зразка з ознаками
пошкодження в передній частині (отвір), що суперечить висновкам судового
медичного експерта №№ 630 та 630/48, за якими в лобній ділянці голови загиблого
виявлено вихідне вогнепальне поранення, а вхідне - в області правої скроневої
ділянки. Крім того, результати вказаних експертиз не узгоджуються щодо
характеристики поранення як вхідного та вихідного з результатами акта
судомо-медичного дослідження № 100-мк, предметом якого були клапті шкіри
загиблого. Враховуючи ці розбіжності, усунення яких має істотне значення, а
також і те, що з`явилося відео під назвою «Kiev 20-02-2014», на якому
безпосередньо зафіксовано момент загибелі ОСОБА_1100 , представник потерпілих
просив провести додаткове експертне дослідження.
Ухвалою суду присяжних від 23 травня 2017 року вказане
клопотання представника потерпілого було задоволено.
Разом з тим, згідно з дослідженим судом з дотримання
процедури відкриття (ч. 11 ст. 290 КПК України) висновку комплексної судової трасологічної, балістичної, судово-медичної експертизи
№293/17-19/9-2/108-СЕ/17… від 23 лютого 2018 року, до якої також були залучені
криміналіст, експерт портретист та фототехнік (т. 125 а. 1-37), наявність
розбіжностей в частині опису локалізації вогнепального ушкодження в правій
боковій ділянці голови ОСОБА_1100 (за даними протоколу огляду від 20 лютого
2014 року «на правобічній поверхні голови дещо позаду вушної мушлі неправильної
округлої форми», за висновками експертів №№ 630, 630/48 «у правій скроневій
ділянці»), а також відмова родичів від проведення ексгумації та повторної
експертизи ексгумованого трупа (т. 108 а. 13, т. 111 а. 157, 210-211, 227,
229), не надання для проведення експертизи каски, в якій перебував загиблий в
момент поранення, не дало можливості встановити розташування вогнепальних
ушкоджень на голові загиблого та відповісти на питання суду: «Чи підтверджуються висновки експертів №№ 630 та 630/48 з
урахуванням нових отриманих даних, зафіксованих на відео під назвою «Kiev
20-02-2014», щодо розташування вхідного та вихідного вогнепального поранення на
голові загиблого ОСОБА_1100 .?»; «Де
розташована вхідна та вихідна вогнепальні рани, спричинені ОСОБА_818 .?»; «Чи є
механізм слідоутворення пошкодження, зображеного на наданих фото та відео на
передній частині каски зеленого кольору, пошкодженням від пострілу кулею з
нарізної вогнепальної зброї, якщо так, то якого калібру?»; «Яким за своїм
характером вхідним чи вихідним є пошкодження, зображене на передній частині
каски зеленого кольору?»; «Враховуючи отримані дані про вхідний та вихідний
характер вогнепальних ран, спричинених ОСОБА_818 , чи узгоджуються вони за своєю
локалізацією з механізмом слідоутворення пошкодження, зображеного на передній
частині вказаної каски?»; «Враховуючи отримані дані про вхідний та вихідний
характер вогнепальних ран, спричинених ОСОБА_818 , чи можливе їх утворення від
пострілів, здійснених особами, які перебувають за автомобілем «МАЗ» синього
кольору з тентом зеленого кольору і зафіксовані на відео під назвою «Kiev
20-02-2014» в момент поранення ОСОБА_818 .?» - навіть з урахуванням наданих
фото та відео матеріалів.
За таких обставин, суд критично оцінює припущення
потерпілого ОСОБА_227 щодо протилежного напрямку утворення ранового каналу від
пострілу. Такий висновок суд робить на підставі об`єктивних медичних даних, які
детально викладені у висновках експертів з ретельним описом всіх ознак вхідної
та вихідної вогнепальних поранень, які не викликають сумнівів у свій
достовірності. Що ж стосується посилань потерпілого на характер пошкоджень
виявленої поруч із сином на місці його поранення металевої каски - вхідне
пошкодження спереду (фотоматеріали на диску Диск НР DVD+R …0803 «Фото
ОСОБА_1148 » - т. 53 а. 113), то суд їх відхиляє з причин відсутності даних про
належність саме цієї каски загиблому ОСОБА_818 , який до того ж зафіксований в
іншому місці, аніж там, де фактично отримав поранення.
Протокол огляду оптичного диску від
21 травня 2014 року та він сам (т. 53 а. 82-83) доказового значення не мають.
Акцентуацію прокурора в судовому засіданні і під час
судових дебатів на причетність до смертельного поранення ОСОБА_818
обвинуваченого ОСОБА_31 , який мовляв заволодів автоматом, закріпленим за
міліціонером ОСОБА_655 , суд оцінює за правилами припущення, а тому відкидає.
Більш того, за даними відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» (екран 4/4)
ОСОБА_23 в цей час перебуває з тильної сторони бетонної барикади і не виходить
на її позиції зверху чи знизу.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом загибелі
ОСОБА_818 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Суд присяжних вважає дані, які вказують на: а) умови
стрільби - прицільне ведення вогню бійцями РСП із-за бетонної барикади
(статичне положення тіла, обрана найбільш зручна стійка для ведення стрільби
стоячи із-за захисної споруди, коли за її контур відбувається висунення голови
стрілка лише в необхідних межах для прицілювання, власне саме прицілювання); б)
режим стрільби - здійснення пострілів з автоматичної зброї в режимі одиночної
стрільби; в) точність стрільби - ураження з першого пострілу; г) контроль цілі
- ураження людини відразу з проявом з її боку візуалізованого для стрільця руху
чи переміщення - об`єктивними ознаками пострілу, внаслідок якого ОСОБА_818
отримав вогнепальне поранення голови, прицільним саме в нього, а з огляду на
завдані ушкодження - на ураження.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом загибелі ОСОБА_512 (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод
12 «бетонна барикада: обстріл п`ятачка за парапетом АКБ «Аркада» (пункт 5.3.2
вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів до
парапету АКБ «Аркада» чи сніжної барикади не мало ознак атаки, оскільки було
поступовим в межах звільнених територій самими правоохоронцями і відповідало
логіці розташування в більш небезпечному місці - за вказаними парапетом чи
барикадою. Вплив на таке переміщення активістів шляхом застосування
вогнепальної зброї з боку сил правопорядку відбувався в центральній частині
міста в умовах значного скупчення людей, наявність вогнепальної зброї серед
яких не візуалізується, а їх стосунок із іншими озброєними активістами був ілюзорним.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_818 о 09 год. 43 хв. 44 сек. 20 лютого 2014 року,
перебуваючи в місті Києві біля сніжної барикади, яка перегороджувала вул.
Інститутську навпроти входу до станції метро «Хрещатик», під час загострення
протистояння між активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів
із застосуванням вогнепальної зброї отримав одиночне вогнепальне кульове
наскрізне прижиттєве поранення голови (ушкоджено кістки черепа, оболонки і
тканини головного мозку), яке має ознаки тяжкого тілесного ушкодження і від
якого настала смерть потерпілого. При цьому, вхідна вогнепальна рана була
розташована в правій боковій ділянці голови, від цієї рани в напрямку справа
наліво, знизу до гори та ззаду на перед відходив рановий канал, який
закінчувався в центральній частині лобної ділянки, в момент отримання поранення
потерпілий перебував у близькому до вертикального положенні, був звернутий
заднє-правою поверхнею голови до дульного зрізу зброї, постріл, внаслідок якого
утворилося дане поранення, був зроблений з неблизької дистанції, з нарізної
вогнепальної зброї.
Поранення ОСОБА_818 було завдано внаслідок пострілу з
автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_12 , закріпленого за співробітником РСП
ОСОБА_1823 .
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння такого поранення потерпілому саме обвинуваченими не здобуто,
унеможливлена участь у таких діях і самого ОСОБА_655 , який на вказаний момент
часу перебував на стаціонарному лікуванні у шпиталі. Водночас, є доведеною поза
розумним сумнівом причетність до вказаного смертельного поранення потерпілого
ОСОБА_818 конкретного невстановленого співробітника РСП, який, заволодівши
закріпленим за ОСОБА_655 автоматом 7,62х39мм АКМС НОМЕР_256 , спільно та злагоджено
разом з іншими озброєними правоохоронцями під час перебування за бетонною
барикадою реагував на зайняття активістами позицій за сніжною барикадою,
застосовуючи вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб,
шляхом здійснення у даному випадку прицільного пострілу на ураження.
Є об`єктивні дані визнати два постріли, внаслідок яких
ОСОБА_818 отримав вогнепальні поранення грудної клітини, прицільним саме в
нього. Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих сторонами провадження
і досліджених під час судового розгляду доказів не встановлено будь-яких даних,
які вказували б на те, що ОСОБА_818 , а так само і будь-хто інший з оточуючих
його осіб з числа протестуючих, перед його пораненням використовував чи мав у
своєму розпорядженні предмети, або вчиняв інші дії, які становили чи могли бути
оцінені такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння, з огляду на їх
взаємне розташування на значній відстані за різними барикадами, які виконували
функцію захисних споруд, відтак, законні підстави для застосування у даному
випадку вогнепальної зброї, а тим більше на ураження, були явно відсутні
(відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» епізод 12 (пункт 5.3.2 вироку).
5.4.79. За епізодом
поранення ОСОБА_449 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_692 показав,
що для участі в акції протесту на Майдані Незалежності в місті Києві він
приїхав на автобусі зі Львова ввечері 19 лютого 2014 року. Їх розмістили в
КМДА, де вони і ночували, записали до аполітичної сотні, яка не підкорялася
ОСОБА_1293 ОСОБА_3021, з назвою, як він згадав, «Дарниця». У 06 год. ранку їх
розбудив сотник повідомленням про тривогу - нібито з Маріїнського парку на
«Майдан» йдуть «тітушки». Вийшовши до «Майдану» і переконавшись у хибності
тривоги, їх сотня повернулася до КМДА. О 08 год. їх знову підняв сотник і
сказав, що треба йти на «Майдан». На «Майдані» був хаос, він загубив свою
сотню, тому далі рухався самостійно, так він опинився біля пам`ятника
засновникам Києва. Хтось з «козацької» сотні дав йому дерев`яного щита,
оскільки було небезпечно - правоохоронці кидали в них світло-шумові гранати, а
активісти відповідно - каміння, при цьому праворуч активісти сунучи перед собою
великий рекламний щит, відтісняли правоохоронців. В один момент правоохоронці,
які тримали кордон із щитів біля ОСОБА_1175 , почали тікати. Він разом з іншими
активістами відразу зірвалися вперед, зайняли ОСОБА_1175 , і пішли далі до вул.
Інститутська. На деякий час він зупинився під містком через вулицю, оскільки
був отруєний сльозогінним газом. Відновившись, допоміг споруджувати барикаду
під містком і в цей час побачив, як серед тих, хто рушив по вул. Інститутська
наверх з`явилися поранені і вони відступають. Відчувши небезпеку, він вирішив
змінити напрямок руху і піднятися до Жовтневого палацу, від якого активісти із
щитами відтісняли людей зі зброєю у чорній формі із жовтими пов`язками на
руках. Перечекавши певний час на пагорбі біля квіткового годинника, він
піднявся і безперешкодно зайшов через центральний вхід до Жовтневого палацу, в
якому разом з іншими активістами перевірили кімнати, але нікого не знайшли.
Вийшов він із Жовтневого палацу в бік алеї, яка вела на вул. Інститутська, у
дворі горів автобус. Там він спочатку замість дерев`яного підібрав скривавлений
міліцейський щит, але потім і його викинув через надання допомоги двом
пораненим, одного з яких несли на дверях - обох він заносив через боковий вхід
до приміщення Жовтневого палацу, де розгорнули пункт надання первинної медичної
допомоги. Після чого, тримаючи в руках підібраний яскраво салатовий металевий щит
складної форми, він разом з іншими активістами став просувати вперед по алеї в
напрямку до виїзду на вул. Інститутська, бачив сліди рикошету від куль, як від
куль розбивалися білборди, але звідки стріляли визначити не міг. Так вони
дійшли до сніжної барикади, на якій по середині прикриваючись все тим же щитом,
коли він виглянув вліво із-за нього, перебуваючи корпусом тіла вперед, саме в
цей момент в праве плече, там, де раніше була голова, через щит (бачив отвір)
потрапила куля - стріляли спереду, з урядового кварталу. Оскільки він був
збуджений, то відразу болю не відчув, але потім стало погано, з плеча текла
кров, тому він побіг назад, спочатку йому наклали бинт, а потім в Консерваторії
надали первинну медичну допомогу і порадили їхати в лікарню. В лікарні
прооперували, з плеча вилучили та віддали йому плоский металевий сірого кольору
осколок, не схожий на кулю, який він згодом передав правоохоронцям. Продовжив
лікування в Бориславі.
Як також уточнив потерпілий ОСОБА_692 : - вперше на
«Майдан» він прибув у грудні 2013 року після побиття студентів, потім був на
Новий рік, в останній раз - 19 лютого 2014 року, їхав на протест оскільки
оцінював дії влади, яка вбивала людей, як свавілля, бажав змінити владу, але
виключно законним шляхом через вибори, свою роль на «Майдані» бачив у наданні
допомоги пораненим і зайнятті якихось ключових позицій, щоб не дати можливості
правоохоронцям зайти на «Майдан» вбивати людей. Рухаючись безпосередньо до
сніжної барикаді 20 лютого, хотів запалити шини, щоб по людях було важче
стріляти; - перед отруєнням сльозогінним газом під містком бачив, як група
активістів намагалася захопити синій водомет із захисною решіткою на лобовому
склі, що поливав водою, а саме, відкрити двері, та викинути звідти водія, але
цього зробити їм не вдалося, водомет заднім ходом від`їхав наверх вулиці, чи
горів при цьому водомет - не пам`ятає; - перебуваючи на пагорбі біля квіткового
годинника, спостерігав, як біля Жовтневого палацу переміщалися люди зі зброєю у
чорній формі із жовтими пов`язками на руках і робили постріли в бік «Майдану»,
в тому числі з автоматичної зброї та помпових рушниць; - на момент, коли він
дійшов до сніжної барикади, шини ще не горіли, запалити їх не встиг і він; - на
момент поранення він був одягнутий в блідо зелену куртку, темно сині джинси, на
голові - пластиковий чорний шолом, на ногах - берці, мав руках щит і палку; -
після його поранення почався масовий обстріл, активісти почали тікати від
сніжної барикади; - очевидцем поранення інших активістів за час пересування від
Жовтневого палацу до снігової барикади не був, бачив лише наслідки отримання
багатьма особами таких поранень; - на час свого поранення транспорт та верхню
частину бетонної барикади бачив, правоохоронців за нею не бачив, про їх
перебування там дізнався лише переглядаючи відео з Інтернету, на той момент
небезпеку для себе відчував з будівель урядового кварталу; - є відео, на якому
він ідентифікує себе під час згаданих подій; - номер телефону, яким він
користувався 20 лютого 2014 року, …19-36, ранком, коли був біля Стели і після
поранення, перебуваючи в будівлі Консерваторії, він зв`язувався телефоном з
батьком (номери його телефону …38-05 та …23-31), який також як лікар був на
«Майдані»; - той поранений, якого несли на дверях і якого він також допомагав
евакуювати до Жовтневого палацу, загинув від пострілу в живіт і був він, як
пригадує, зі Львівщини чи Тернопільщини на ім`я ОСОБА_1002 , одягнутий в темні
куртку та джинси, другого пораненого він заносив до будівлі під пахви, вік обох
поранених був під 40 років, від евакуації цих осіб до моменту його власного
поранення пройшло орієнтовно до 5 хвилин, вважає, що його поранили приблизно о
09 год. 40-44 хв.; - він не може пригадати, чи була під час згаданих подій
серед активістів зброя, хоча визнав, що повідомляв слідчому з цього приводу
свої припущення про її наявність.
Наведені вище показання потерпілого ОСОБА_983
щодо: а) напрямку його руху від
Жовтневого палацу по алейці в бік вулиці Інститутська до місця свого поранення;
б) самого місця отримання поранення - за сніжною барикадою по центру; в)
ймовірного сектору, з якого потерпілий міг отримати поранення - правий бік вул.
Інститутська, в тому числі будівля № 8, - також знайшли своє підтвердження за
результатами безпосереднього дослідження судом складеної потерпілим під час
допиту слідчим схеми місцевості центральної частини міста Києва (т. 95
а. 173), даних протоколу слідчого експерименту від 15 червня 2014 року
та додатків до нього (фото таблиці), проведеного за участю понятих (т. 95 а.
188-193), які містять аналогічні відомості з цього приводу з уточненнями з боку
потерпілого.
Так, потерпілий під час дослідження складеної ним під час
допиту слідчим схеми (т. 95 а. 173) уточнив, що сектор, з якого було можливо
здійснити в нього постріл, з його слів був правильно позначений на схемі,
однак, як зараз він вважає після доступу до багатьох відео тих подій, стріляти
в нього могли і з бетонної барикади, розміщеної станом на 20 лютого 2014 року
поперек вул. Інститутська.
Як з`ясувалося під час дослідження разом з потерпілим протоколу
вказаного слідчого експерименту та додатків до нього, положення тіла
потерпілого в момент поранення виявилося не зафіксованим ані в протоколі
слідчої дії, ані на фото таблиці.
Згідно з дослідженими судом присяжних заявою
ОСОБА_983 від 04 березня 2014 року, копією його паспорту, він просив в
межах досудового розслідування, розпочатого 22 лютого 2014 року за телефонним
повідомленням чергового лікаря Бориславської ЦМЛ про факт його поранення,
залучити його до даного кримінального провадження як потерпілого через те, що
20 лютого 2014 року, перебуваючи в м. Києві по вул. Інститутській, отримав
вогнепальне поранення в праве плече від невідомої йому особи. Натомість, за
протоколом прийняття його заяви про злочин від 22 лютого 2014 року він просив
припинити розгляд телефонного повідомлення лікаря за фактом його поранення,
оскільки не мав з цього приводу ні до кого претензій (т. 95 а. 146-148, 162,
174).
Факт перебування ОСОБА_983 у вказаний ним час в
центральній частині міста Києва знайшов своє безспірне підтвердження під час
дослідження матеріалів тимчасового доступу до відомостей про місце
перебування 20 лютого 2014 року ідентифікованого ним власного телефону з
номером …19-36 (т. 68 а. 50-53) в межах дії базової станції телефонного
оператора за адресою: АДРЕСА_31 , а саме, о 08 год. 38 хв. (біля Стели), а
також о 10 год. 01 та 03 хв. (з Консерваторії), коли відбувся зв`язок з номером
телефону …23-31, який за показаннями потерпілого належав його батьку.
Зафіксованих під час подій 20 лютого 2014 року на фотографіях
захисту, які пройшли процедуру відкриття і досліджувалися судом, активістів
зі зброєю в руках (фото №№ 8, 16, 19, 20 та 23 - т. 93 а. 129, 137, 140, 141 та
144) потерпілий ОСОБА_692 не бачив, крім людини, зображеної на фото № 20 з
мисливською рушницею, яка здається йому знайомою за зовнішнім виглядом.
Ці дані узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_479 , який під час допиту в судовому
засіданні ознайомившись з цими ж фотографіями захисту, на фото № 14 (т.
93 а. 135) ідентифікував на барикаді на Майдані Незалежності поруч із озброєною
вогнепальною зброєю особою потерпілого ОСОБА_983 (поруч правіше у світлій
курточці з капюшоном, тримає перед собою щит).
Згідно з медичною картою стаціонарного хворого КМКЛ №
12 (виписка № 2692), листом КМКЛ № 12 від 25 липня 2014 року № 12-1343/09, довідками
Бориславської ЦМЛ та Міського травмпункту № 2 м. Львова, медичної карти
стаціонарного хворого № 223 Бориславської ЦМЛ та іншої медичної документації
на ім`я ОСОБА_983 , останній о 12 год. 34 хв. 20 лютого 2014 року в порядку
самозвернення поступив до травматологічне відділення КМКЛ № 12 з вогнепальним
пораненням правого плечового суглобу, під час оперативного втручання вилучено з
його плеча кулю 1,5х0,5 см, після чого 21 лютого він був доставлений до
Міського травматологічного пункту № 2 м. Львова, де відмовився від
госпіталізації, на стаціонарному лікуванні перебував у Центральній міській
лікарні м. Борислава з 22 лютого по 03 березня 2014 року з діагнозом:
«Вогнепальне кульове поранення в ділянці правого плечового суглобу. Стан після
видалення стороннього тіла» (т. 95 а. 150, 152-160, 232, 233, 236 та 237).
Згідно із остаточними судово-балістичними даними,
які судом покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що
стосується даного епізоду), металевий предмет вилучений в потерпілого ОСОБА_983
є частиною перешкоди - ймовірно металевої огорожі чи щита. Даний предмет
вибитий з перешкоди боковою поверхнею кулі внаслідок непрямого влучання в
перешкоду. Дані, які могли б вказувати на те, що цей предмет є частиною
бойового припасу для нарізної вогнепальної зброї експертним шляхом не
встановлено, а куля вибила цей осколок з металевої перешкоди внаслідок удару
боковою поверхнею, що унеможливлює визначення напрямку пострілу такою кулею без
додаткових даних (положення перешкоди та локація на ньому пошкодження),
встановити які можливість втрачена. Калібр кулі, сліди, якої відбилися на
внутрішній стороні вказаного металевого уламка складає близько 8 мм.
Як вбачається із досліджених судом заяв членів
родини ОСОБА_983 ними добровільно було видано органу слідства куртку, в якій
той перебував в момент поранення та вилучений з тіла осколок (т. 95 а.
185-186).
За протоколом огляду від 25 лютого 2014 року з
додатками (фототаблиця) (т. 95 а. 225-227) куртка ОСОБА_983 , в якій він
отримав вогнепального поранення 20 лютого 2014 року, є новою джинсовою зимовою
курткою світло-зеленого кольору з капюшоном та кожухом, на якій зверху на
правому плечі мається пошкодження шириною 1,5 см. Однак постанова про
призначення медико-криміналістичної експертизи куртки потерпілого залишилася
нереалізованою (т. 95 а. 202).
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 111
від 28 березня 2014 року, яку провів експерт ОСОБА_1824 (т. 95 а.196-197),
у ОСОБА_983 виявлено тілесне ушкодження у вигляді кульового поранення правого
плечового суглобу, яке виникло внаслідок пострілу зі зброї, спорядженої кулею,
не виключено в термін, вказаний освідуваним, тобто 20 лютого 2014 року. Це ушкодження
є легким тілесним ушкодженням, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. На
передній поверхні правого плечового суглобу ОСОБА_983 виявлено ще одну рану,
яка може бути наслідком хірургічного втручання (дренування) після отримання
поранення.
Наведений вище висновок повністю узгоджується із висновком
додаткової судово-медичної експертизи від 07 серпня 2014 року № 501, яку
провів експерт ОСОБА_1825 (т. 95 а. 208-210), у відповідності з яким додатково
встановлено, що виникнення тілесного ушкодження у ОСОБА_983 , яке є сліпим
вогнепальним пораненням, не виключається за обставин, повідомлених ним під час
слідчого експерименту. Вхідний отвір поранення відповідає розташуванню рани на
правому плечовому суглобі потерпілого, однак у наданих медичних документах дані
про напрямок ранового каналу відсутні.
Як уточнив потерплий ОСОБА_692 , він дійсно отримав сліпе
поранення, оскільки вихідної рани не було.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновку
комісійної судово-медичної експертизи № 170-2015/о від 02 жовтня 2015 року,
яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 і ОСОБА_942 дослідивши копії
висновків судово-медичних експертиз, копії судово-балістичної експертизи, копії
протоколів допиту потерпілого та проведення слідчого експерименту із відео його
проведення (т. 95 а. 213-221), комісія експертів дійшла висновку, що потерпілий
ОСОБА_692 саме 20 лютого 2014 року отримав одне (внаслідок одного пострілу)
сліпе вогнепальне поранення правого плеча, при цьому, дані судово-балістичної
експертизи стороннього тіла, яке і «обумовило» сліпий характер поранення,
свідчать про те, що зазначене поранення було спричинено дією «вторинного»
снаряду (з урахуванням показів потерпілого - металевого щита) після пострілу з
нарізної вогнепальної зброї.
В іншій частині висновок комісії експертів № 170-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, напрямок
здійснення такого пострілу, сектор, в якому міг перебувати стрілок) та інших
даних у сфері балістики (належність кулі до проміжного чи гвинтівкового патрону
калібру 7,62мм) через їх не
підтвердження балістичними чи криміналістичними дослідженнями та характер
припущення, суд присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть бути
покладені в основу даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом
правову позицію з наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку),
зауваження сторони захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані
докази через їх недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які
посилається у вироку.
Як уточнив потерплий ОСОБА_692 під час дослідження
висновку експертів № 170-2015/о, в момент свого поранення він перебував на
самій сніжній барикаді, а не там, де визначили експерти - на певній відстані
перед нею.
Під час дослідження в судовому засіданні відео
«ВидеоПоСекундам», розміщеного на диску I-tech DVD+R № …7229 (т. 50 а. 39),
на 04 хв. 32 сек. запису потерпілий чітко себе ідентифікує ліворуч за декілька
метрів від краю містка через вулицю Інститутська (на стороні Жовтневого палацу)
в групі протестувальників за кольором куртки (блідо зелена) з капюшоном та
чорним шоломом (спиною до джерела зйомки, трохи вище і правіше людини,
огорнутою прапором України). Як при цьому уточнив ОСОБА_692 , він дійсно бачив
зафіксований на відео розрив салюту попереду, а наверху перед Жовтневим палацом
зафіксовано осіб в чорній формі із жовтими пов`язками на руках, саме яких під
час вказаних подій він і спостерігав. На 04 хв. 43 сек. цього запису
зафіксовано як потерпілий обертається. На 10 хв. 57 сек. запису зафіксовано
потерпілого в тому ж одязі в групі осіб першим за біотуалетами, які розміщено з
лівого боку вулиці Інститутська перед сніжною барикадою, а на 11 хв. 11 сек.
зафіксовано потерпілого, як він рухається від цих туалетів до сніжної барикади,
прикриваючись щитом салатового кольору зовні і стукаючи по ньому палицею, об 11
хв. 28 сек. під час початку інтенсивного обстрілу за звуком камера останній раз
фіксує потерпілого, як він біля сніжної барикади схиляється вперед, фактично
присідаючи. На 11 хв. 55 сек. запису зафіксовано як після збільшення
інтенсивності обстрілу активісти почали масово тікати назад від сніжної
барикади. Як уточнив при цьому потерпілий, він вже перед цим втік звідси.
Під час дослідження в судому засіданні відео під
назвою «M2U01353», розміщене в папці «Y_U - Пошукова група» на диску з
написом «ВідеоЕвеліни» (т. 70 а. 42), починаючи з 01 хв. 49 сек. запису
зафіксовано як потерпілий, ідентифікований ним самим, навпроти початку зеленого
паркану, який виокремлює алейку від Жовтневого палацу, в описаному вище одязі
кидає дерев`яний щит і допомагає евакуювати поранену особу.
Крім того, під час дослідження відео «M2U01355»,
розміщеного в тій самій папці «Y_U - Пошукова група» (т. 70 а. 42), починаючи з
02 хв. 35 сек. запису з іншого ракурсу зафіксовані ті самі з відео
«ВидеоПоСекундам» події, коли потерпілий рухається від біотуалетів до сніжної
барикади, прикриваючись щитом салатового кольору і стукаючи по ньому палицею,
що супроводжується характерним звуком. Починаючи з 03 хв. 13 сек. запису за
звуком фіксується початок інтенсивного обстрілу, в тому числі з боку трьох
співробітників в чорному форменому одязі ідентифікованого за результатами
судового розгляду підрозділу - РСП, які виглядають над тентом крайньої з ліва
вантажівки, що є складовою бетонної барикади, зокрема на 03 хв. 14 та 16 сек.
запису явно візуалізуються сліди пострілу (ствольні гази) зі зброї особи по
середині, на 03 хв. 15 сек. - такі самі сліди пострілу особи справа тощо. Обстріл
стихає на 03 хв. 38 сек. запису. Потерпілий ідентифікував себе на 03 хв. 34
сек. запису, коли він перебував на сніжній барикаді, перед собою виставивши
щит, поруч з рекламним щитом з лівого боку, на 03 хв. 51 сек. він вилазить на
барикаду, о 03 хв. 56 сек. лунає за звуком постріл і потерпілий падає від
поранення. На момент поранення потерпілий був звернутий передньою частиною тіла
до бетонної барикади. Починаючи з 04 хв. 30 сек. запису зафіксовано, як після
збільшення інтенсивності обстрілу активісти почали масово тікати назад від
сніжної барикади. Звертає на себе увагу і та обставина, що інтенсивність
обстрілу збільшується одночасно з початком активних рухів та переміщень
активістів.
Під час дослідження в судому засіданні відео під
назвою «Kiev-20-02-14» (т. 83 а. 33а), починаючи з 04 хв. 48 сек. запису з
іншого ракурсу зафіксовані ті самі події, зокрема, коли потерпілий піднявшись
виставив на сніжну барикаду щит перед собою (05 хв. 24 сек. запису). На 05 хв.
26 сек. запису візуалізуються сліди від потрапляння кулі в рекламний щит, що
розташований позаду потерпілого, на 05 хв. 29 сек. запису зафіксоване падіння
потерпілого (час за внутрішнім таймером на відео «01:05:41:17»), на 06 хв. 16
сек. запису видно, як потерпілий тікає в бік Жовтневого палацу.
За даними дослідженого судом присяжних відео під
назвою «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(т. 90 а. 40), до якого компільовані всі вказані відео записи, на його екрані
3/3 повністю відтворюється відео «Kiev-20-02-14», показник таймера останнього
«01:05:41:17» (запис 51 хв. 25 сек.), коли зафіксовано момент поранення
потерпілого, відповідає акцентованому автором відео астрономічному часу 09 год.
43 хв. 59 сек.
Оцінюючи показання потерпілого ОСОБА_983 , суд присяжних
бере до уваги, що вони повністю узгоджуються з наведеними вище доказами, а
обставини його поранення безпосередньо задокументовані на відео запису. Відтак
сумніви в достовірності показань потерпілого ОСОБА_983 об`єктивно відсутні, а
тому суд всі вказані докази в тій частині, в якій не відхилив, кладе в основу
даного вироку.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом загибелі ОСОБА_512 (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод
12 «бетонна барикада: обстріл п`ятачка за парапетом АКБ «Аркада» (пункт 5.3.2
вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів до
парапету АКБ «Аркада» чи сніжної барикади не мало ознак атаки, оскільки було
поступовим в межах звільнених територій самими правоохоронцями і відповідало
логіці розташування в більш небезпечному місці - за вказаними парапетом чи
барикадою. Вплив на таке переміщення активістів шляхом застосування
вогнепальної зброї з боку сил правопорядку відбувався в центральній частині
міста в умовах значного скупчення людей, наявність вогнепальної зброї серед
яких не візуалізується, а їх стосунок із іншими озброєними активістами був
ілюзорним.
Наведені докази у своїй сукупності та співставленні з
усією очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_692 о 09 год. 43 хв. 59 сек. 20
лютого 2014 року, перебуваючи за сніжною барикадою по вул. Інститутській в м.
Києві поблизу ст. м. «Хрещатик», під час загострення протистояння між
активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням
вогнепальної зброї, отримав одне сліпе вогнепальне проникаюче поранення правого
плечового суглобу, яке є легким тілесним ушкодженням, що спричинило
короткочасний розлад здоров`я. При цьому, вхідна рана розташована на передній
поверхні правого плеча, а рановий канал від неї закінчується вилученим з тіла
осколком, який був вибитий з металевої перешкоди перед потерпілим внаслідок
удару боковою поверхнею кулі калібру близько 8 мм. Вказані судово-балістичні
характеристики кулі узгоджуються з її відстрілом з нарізної зброї. На момент
поранення потерпілий ОСОБА_692 був звернутий передньою частиною тіла до верху
вул. Інститутська, яку перегороджувала бетонна барикада, за якою перебували
озброєні співробітники РСП та інші озброєні правоохоронці.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
безспірно встановлено, що вогнепальне поранення правого плеча було завдано
ОСОБА_1826 з території, яка перебувала під виключним контролем правоохоронних
органів та охоплює бетонну барикаду, на якій саме в цей час перебували озброєні
АКМС бійці РСП та інші озброєні правоохоронці, які діяли спільно та злагоджено,
реагуючи на зайняття активістами позицій за сніжною барикадою застосуванням
вогнепальної зброї у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом
здійснення у даному випадку пострілу в напрямку скупчення людей та небезпечно
навколо.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_692 , а так само і
будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів як учасників
іншої сторони протистояння, з огляду на їх взаємне розташування на значній
відстані за різними барикадами, які виконували функцію захисних споруд, відтак,
законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї були явно
відсутні (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 12 (пункт 5.3.2 вироку).
5.4.80. За епізодом
поранення ОСОБА_450 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_258 показав,
що з самого початку протестів проти дій влади він, як шкільний вчитель,
підтримував вимоги людей, які боролися за євроінтеграцію, за краще та гідне
життя. Але через завантаженість по роботі вперше особисто зміг взяти участь у
протестах лише під час новорічних шкільних канікул. Будучи на «Майдані» всього
два дні, він був вражений кількістю однодумців, які прагнули змін, готові були
будувати нову країну, тому була надія на те, що життя буде краще. Через сімейні
обставини не мав змоги відвідати «Майдан» у січні та початку лютого 2014 року,
але після подій 18 лютого вирішив знову підтримати протест своєю участю.
Розумів, що в разі розгону «Майдану» люди втратять шанс змінити країну. Він з
товаришами прибув до Києва вранці 19 лютого, вони привезли продукти,
медикаменти. На «Майдані» долучилися до земляків із Хмельницької сотні ВО
«Свобода». Вдень обстановка була спокійна. Вночі він відпочивав, хоча бігали
якійсь особи і збуджували всіх через нібито очікувані штурми «Майдану». Вважав
таких осіб провокаторами, оскільки ніяких штурмів не відбувалося. Біля 08 год.
ранку 20 лютого його сотня вишукувалася біля КМДА, сотником - ОСОБА_1827 було
наголошено, що бажаючі йдуть з ним боронити барикади, інші залишаються і
допомагають по господарству. Він, потерпілий, разом з іншими добровольцями
пішов на барикади. Ідучи по Хрещатику, вони почули постріли, а порівнявшись зі
сценою - заклики про допомогу евакуювати поранених. Реагуючи на ці обставини,
їх група швидко піднялася сходами попри квітковий годинник на площадку перед
ОСОБА_794 палацом, де вони дійсно побачили багато поранених, яких несли на
щитах. Постріли лунали зверху вулиці Інститутська, на якій техніки вже не було,
звідти і відчував для себе небезпеку, біля самого ОСОБА_794 палацу палав
автобус, але хто і звідки стріляв, не розумів. Обстановку описати йому важко,
був шок, діяв стихійно. Він долучився до евакуації поранених. Першим він
заносив пораненого в бокові двері Жовтневого палацу, другим евакуював
пораненого ОСОБА_317 , взявши його на руки на алейці, що з`єднує Жовтневий
палац з вулицею Інститутська - він бачив як ОСОБА_2778 рухався назад в бік
Жовтневого палацу і раптом його нога переламується від пострілу. Потім він з
цієї ж алейки виніс ОСОБА_845 , який помер на місці. Далі, побачивши поранених
на іншому боці вулиці, звідки також кликали про допомогу, не дійшовши до
сніжної барикади, перебіг через дорогу на праву сторону вулиці Інститутська і в
групі осіб із щитом пересувався до бетонного парапету з написом «АКБ Аркада»,
щоб сховатися за нього. Вже коли вони перебували за цим парапетом, пострілом
поранили ОСОБА_512 , який був лівіше від нього і від поранення випустив щит та
осунувся корпусом вперед від парапету. Під час слідчого експерименту він
звертав увагу слідчого на пошкодження цього парапету з боку готелю «Україна»
можливо від кулі, якою міг бути пораненим ОСОБА_2750 . На той час правильно
зорієнтуватися у ситуації вони не могли. До ОСОБА_2750 А підбіг ОСОБА_1000 ,
переконався, що той живий, і вони разом вирішили евакуювати пораненого, при
цьому він, потерпілий, взяв ОСОБА_1766 за руку справа, а ОСОБА_1771 - зліва. Як
тільки вони, вийшовши із-за парапету, встигли зробити декілька кроків, обходячи
з правого боку бетонну клумбу, пролунали постріли. Він, потерпілий, відчув, що
перебиті ноги і впав, впустивши ОСОБА_1766 . Впав від поранення і ОСОБА_1771 ,
скотившись до дерева в бік ОСОБА_734 . Він, ОСОБА_2874 , трохи відповз на
тротуар і щоб зупинити кровотечу, лежачи на спині, перетягнув ременем поранену
ногу. Він спочатку підняв до гори руку, розраховуючи на допомогу, але потім
залишив ці наміри, оскільки злякався за товаришів, яких поруч «сікли» зі зброї.
На його очах людей просто нищили, як пізніше він дізнався, це були ОСОБА_1788 ,
ОСОБА_489 , ще було пару чоловік, це був жах - всі ці події є на відеозаписах.
Лише через деякий час, коли настало затишшя, до нього підбігли активісти, серед
яких був ОСОБА_1828 і евакуювали до готелю «Україна», де йому надали першу
медичну допомогу. Оперували його у КМКЛ швидкої допомоги.
Як також уточнив потерпілий ОСОБА_258 : - жодного разу
він у протистояннях з правоохоронцями участі не брав і такої мети не мав,
будь-яке насильство його обурює, проте він не погоджувався із діями влади, яка
хоча на той час і була легітимна, а її вимоги до громадян, якщо вони не
порушують прав останніх, - обов`язковими, однак незаконно обмежувала права
громадян на збори; - станом на 19-20 лютого 2014 року йому не було відомо про
загиблих правоохоронців під час подій 18 лютого; - під час поранення він був одягнутий
у камуфльований одяг (штани, куртка), поверх сіра куртка з рюкзаком та
протигазом у сумці, на голові військова каска, на ногах чорні черевики, в руках
тримав щит та палку, які мав при собі для захисту, але вони не від чого не
рятували, а тільки заважали; - визнає, що у лютому 2014 року, порівняно з
груднем 2013 року, зовнішній вигляд учасника акції протесту змінився, раніше
щитів, палиць, військових касок, камуфляжу не було; - зброї серед активістів на
«Майдані» не бачив, закликів про наступ з боку «Майдану» не чув; - він не може
пояснити, чому перші активісті пішли на верх вулиці Інститутська та чому
правоохоронці застосовували зброю, особисто він йшов допомагати пораненим; -
під час підйому правою стороною вулиці Інститутська, він бачив через проміжок у
сніжній барикаді один чи два «КАМАЗи», які стояли поперек лівої частини вулиці,
людей за ними не бачив; - під час поранення він був звернутий правим плечем в
бік бетонної барикади, прикритою вантажівками, роблячи крок, ліва нога витупала
вперед, ОСОБА_1766 , який був обличчям до низу, він тримав за праву руку, його
ноги волочилися позаду, від пострілу першим ним були отримані справа на ліво і
дещо зверху вниз по одній лінії два наскрізних поранення - правого та лівого
стегна, потім куля пройшла через тулуб ОСОБА_2750 А і завдала ушкодження ОСОБА_2945
У, такі висновки щодо напрямку польоту кулі він зробив пізніше, аналізуючи
матеріали справи та обставини свого одночасного поранення з ОСОБА_1766 та
ОСОБА_1771 , а на початку не міг зорієнтуватися, тому навіть виказував
припущення про такий постріл з готелю «Україна», також одночасно осколком була
поранена його права гомілка з правового боку; - поранення отримав приблизно о
09 год. 44 хв., як про це пізніше дізнався з відео; - під час надання медичної
допомоги одяг було розрізано і він лишився в лікарні.
Вказані показання потерпілого ОСОБА_297 щодо обставин
його, ОСОБА_923 та ОСОБА_512 поранення знайшли своє підтвердження під час
допиту потерпілого ОСОБА_923 та дослідження судом доказів за цим епізодом за винятком
положення тіла, в якому перебував ОСОБА_813 під час евакуації - ОСОБА_1771
стверджував, що ОСОБА_2750 перебував в
положенні обличчям до гори, а тому він, ОСОБА_1771 , тримав з лівого боку ОСОБА_2750
А за праве передпліччя, а ОСОБА_2756 - з правого боку за ліве передпліччя.
Повідомлені потерпілим ОСОБА_1768 обставини участі в
подіях «Майдану» 20 лютого 2014 року інших потерплих в межах даного провадження
ОСОБА_317 , ОСОБА_845 ОСОБА_734 та ОСОБА_1640 знайшли своє повне підтвердження
під час дослідження доказів і за цими епізодами.
Згідно з дослідженими судом заявами потерпілого
ОСОБА_297 від 02 та 11 квітня 2014 року, який ідентифікований шляхом
дослідження копії його паспорту, про факт вогнепального поранення обох ніг, яке
мало місце близько 10 год. 20 лютого 2014 року, останнього визнано потерпілим в
межах кримінального провадження відкритого внаслідок самостійного виявлення
слідчим ознак злочину 21 березня 2014 року (т. 106 а. 191, 194, 209).
Згідно з даними довідки Центру екстреної медичної
допомоги та медицини катастроф міста Києва від 29 липня 2014 року № 1656/б та карти
виїзду швидкої медичної допомоги № 719 саме 20 лютого 2014 року о 10 год.
45 хв. було здійснено евакуацію ОСОБА_297 з вогнепальними пораненнями стегон
обох ніг до Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги (т.
107 а. 96-97).
Факт лікування ОСОБА_297 у КМКЛ ШМД у зв`язку із
вказаними вогнепальними пораненнями ніг у період з 20 лютого по 07 березня 2014
року та подальше його лікування, в тому числі в Ізраїлі, підтверджено
дослідженими судом даними виписки із медичної картки стаціонарного хворого
№ 4985, довідок КМКЛ ШМД № 692 від 28 березня 2014 року, медичного
центру «Каплан», консультативно-діагностичного центру Оболонського району м.
Києва, Хмельницької обласної лікарні (з 19 травня по 02 червня 2014 року) (т.
107 а. 79-84, 89-94).
Показання потерпілого щодо подій ранку 20 лютого 2014
року за його участю та обставин його поранення знайшли своє підтвердження під
час дослідження судом присяжних наданих потерпілим фотографій, які
пройшли процедуру відкриття та ідентифікаційна здатність яких для встановлення
особи потерпілого виявилася безспірною для сторін провадження (т. 106 а.
163-183). Так, під час дослідження цих фото потерпілий в описаному ним одязі
ідентифікував себе, уточнивши, що: - на фото № 1 (а. 163) на нього вказує
рукописна стрілочка, тоді він ще не мав на собі сірої куртки, а на годиннику,
розміщеному на будівлі КМДА, зафіксовано час 08 год. 55 хв., що передувало їх
шикуванню сотником ОСОБА_2935 ; - на фото №№ 2, 3 (а. 164, 165) зафіксовано
його обличчя, при цьому він не вважає свій мілітарний одяг ознакою немирного
характеру акції протесту, в руці він тримає чужу палицю, по «Майдану» рухався
без такої, палицю та щит підібрав лише тоді, коли рухався по правій стороні
вулиці Інститутська перед самим пораненням; - на фото № 4 (а. 166) його
зафіксовано на алейці зі спини від Жовтневого палацу, він вже має поверх
камуфльованого одягу сіру куртку, яку йому порадили одягнути; - на фото № 5 (а.
167) його зафіксовано трохи далі на тій самій алейці зі спини (фіксується
рюкзак) навпроти початку напису на паркані «Хмельничани вже тут»; - на фото №№
6-8 (а. 168-170) зафіксовано, як він ще далі біля закінчення зеленого паркану
бере на руки пораненого ОСОБА_2923 , якого потім переносять в бік Жовтневого
палацу; - на фото № 9 (а. 171) зафіксовано обставин евакуації за його участю
смертельно пораненого ОСОБА_2930 -
акцентований автором відео, з якого компільоване це фото, час 09 год. 32 хв. 20
сек.; - на фото № 10 (а. 172) зафіксовано положення тіла потерпілого (сидячи,
прикриває щитом правий бік групи) після того, як він в групі активістів перебіг
на правий бік вулиці Інститутська; - на фото № 11-14 (а. 173-176) з різних
ракурсів зафіксовано потерпілого після поранення (на тротуарі ближче до
проїзної частини дороги, головою в бік готелю «Україна»), біля дерева сидить ОСОБА_2748
, а далі за ним лежить вимушено кинутий ним ОСОБА_2750 , при цьому фото № 13
охоплює їх маршрут з ОСОБА_2945 під час
евакуації ОСОБА_1766 - від сходинок перед парапетом з написом «АКБ Аркада»,
далі між деревом та бетонною клумбою, за якою сидів ОСОБА_1773 , після цього їх
було поранено, вони по інерції падали вперед, ОСОБА_1771 відкотився до дерева,
за яким сидить ОСОБА_2748 , а він, потерпілий, правіше на тротуар, однак ОСОБА_2756
не зміг пояснити чому, будучи нерухомим, ОСОБА_2750 лежить обличчям до гори, як це безспірно
зафіксовано на фото № 14; - на фото №№ 15-20 (а. 177-183) зафіксовані обставини
його, потерпілого, евакуації та надання йому першої медичної допомоги в готелі
«Україна».
Положення тіла ОСОБА_1766 (обличчям до гори) на вказаному
місці чітко зафіксовано і на фото матеріалах, досліджених за епізодом
поранення ОСОБА_836 , який перебував поруч (т. 109 а. 19-20).
Під час дослідження судом протоколів огляду відео
записів під назвами «Убийства на Майдане. Снайпер на Майдане. 20 февраля.
Майдан незалежності. Евромайдан», «Кров на МАЙДАНІ», «Февральские беспорядки в
Киеве глазами очевидца», випуску програми «Критична точка», «ТСН», новин каналу
«24» - від 29 серпня та 04 вересня 2014 року знайшли своє підтвердження
аналогічні обставини щодо описаного раніше місця, де перебував ОСОБА_258
відразу після поранення, його евакуації та подальшого лікування (т. 107 а.
59-62, 65-78).
Крім того, наведені вище показання потерпілого ОСОБА_297
щодо: а) обставин поранення ОСОБА_2750 А, коли той поруч перебував сидячі перед
парапетом з написом «АКБ Аркада», а саме, спиною до парапету, а обличчям до
готелю «Україна», пролунав постріл і той від поранення випустив щит, осунувся і
схилився вперед; б) напрямку свого руху перед пораненням - від сходинок перед
парапетом з написом «АКБ Аркада», далі між деревом та бетонною клумбою; в)
положення свого тіла в момент поранення - звернутий правим плечем в бік
бетонної барикади, прикритою вантажівками, роблячи крок, ліва нога виступала
вперед, від ОСОБА_2750 А він був правіше, його ноги волочилися позаду; г)
обставин одночасного із своїм пораненням поранення ОСОБА_1771 , який тягнув
пораненого ОСОБА_2750 А зліва від нього - також знайшли своє підтвердження за
результатами безпосереднього дослідження судом складеної потерпілим під час
допиту слідчим схеми місцевості центральної частини міста Києва від 11
квітня 2014 року (т. 106 а. 206), даних протоколів слідчих
експериментів від 12 червня та від 03 жовтня 2014 року та додатків
до них (схеми, фото таблиці, відео фіксація) (т. 106 а. 220-244), які містять
аналогічні відомості з цього приводу (напр., запис слідчого експерименту від 03
жовтня 2014 року на 11 хв. 33 та 54 сек. щодо взаємного розташування ОСОБА_2750
А та ОСОБА_2874 , розташування останнього у просторі перед пораненням).
Водночас, потерпілий під час дослідження протоколів
вказаних слідчих експериментів з додатками уточнив, що його твердження слідчому
щодо напрямку ранового каналу - зліва на право, тобто умовно з боку готелю
«Україна», виявилися хибними і були лише його припущенням, на даний час він
переконаний і про це заявляє в суді, що цей напрямок є протилежним - справа на
ліво і дещо зверху вниз, оскільки під час руху він спирався на ліву ногу, яка
була висунута вперед, а права нога, яка була позаду, була піднята над землею.
Саме ці обставини перевіряли і підтвердили експерти судові медики, моделюючи
положення його ніг задля перевірки версії про одну вісь ранових каналів на обох
ногах.
Суд звертає увагу на те, що в контексті сектору, з якого
міг бути поранений ОСОБА_258 , під час обох слідчих експериментів версія
ведення вогню зліва направо відносно нього, тобто умовно з боку готелю
«Україна», своєї будь-якої конкретизації не знайшла, а справа на ліво, тобто
умовно з боку бетонних барикад, - взагалі не перевірялася, у зв`язку з цим
результат проведених слідчих експериментів у такий спосіб є вкрай
неінформативним.
Під час дослідження судом відео під назвою «Жахливе
відео: розстріл людей з автоматів» або «ОСОБА_2750 -ОСОБА_2874 -ОСОБА_2945 »
(диск - т. 83 а. 121) потерпілий ідентифікував себе справа від пораненого ОСОБА_2750
А, а зліва від останнього - ОСОБА_1771 в курточці з червоним верхом, синім
низом та білою смужкою по середині (запис з 01 сек.), при цьому на відео
зафіксовано, як праву ногу пораненого ОСОБА_2750 А коліном до гори тримає третя
особа, вона також після поранення ОСОБА_2874 та ОСОБА_2945 А випускає ОСОБА_1766 , який
залишається лежати на асфальті обличчям до гори з дещо відведеною в бік
зігнутою правою ногою. Дані про перевертання тіла ОСОБА_1766 , всупереч
припущенням представника потерпілих ОСОБА_661 , на цьому відео відсутні.
З урахуванням наведеного, суд оцінює критично як
помилкові, а відтак відхиляє показання потерпілого ОСОБА_2874 про те, що він тягнув ОСОБА_2750 А за праву
руку, а ОСОБА_1771 - за ліву, а сам ОСОБА_2750 перебував у положенні обличчям до низу,
визнаючи достовірними з цього приводу дані дослідженого вище відео та наведених
вище фото матеріалів, а також узгоджені з ними показання потерпілого ОСОБА_923
, який стверджував навпаки, він тягнув ОСОБА_2750 А за праве плече, а ОСОБА_2756
- за ліве, при цьому ОСОБА_2750 перебував у положенні обличчям до верху.
Під час дослідження судом відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (відео на флеш носії - т.
90 а. 40) потерпілий ідентифікував себе ще на алейці від Жовтневого палацу
(екран 1/3, 44 хв. 35 сек. запису, акцентований автором відео час 09 год. 37
хв. 08 сек., відповідає дослідженому вище фото № 4 (т. 106 а. 166). Далі на
відео з усією повнотою зафіксовані події, які передували пораненню ОСОБА_297 ,
а саме: з правого боку вулиці Інститутська відсутні поранені, але дві особи
закликають інших активістів рухатися вперед, триває затишшя, постріли не
фіксуються (екран 3/2, запис 44 хв. 56 сек., акцентований автором відео час 09
год. 37 хв. 29 сек. - ці події детально проаналізовані судом за епізодом
поранення ОСОБА_836 ); у напрямку цих двох осіб з правого боку вулиці
Інститутська формується передова група активістів, на цьому боці вулиці
поранені відсутні (екран 3/2, запис 45 хв. 27 сек.; екран 4/2, запис 45 хв. 48
сек.); до цієї передової групи активістів на правому боці вулиці Інститутська
приєднується ОСОБА_258 , як себе ідентифікує потерпілий (екран 3/2, запис 46
хв. 29 сек.), на цьому боці вулиці поранені відсутні і це чітко зафіксовано
оглядовим відео (екран 3/2, запис 46 хв. 42 сек., акцентований автором відео
час 09 год. 39 хв. 16 сек.), триває затишшя; на 47 хв. 44 сек. запису
зафіксоване аналогічне на фото № 10 (т. 106 а. 172) положення потерпілого, який
сидячи прикриває щитом правий бік цієї передової групи; активується одночасне
локальне переміщення вперед обох передових груп активістів з лівого та правого
(за участю ОСОБА_297 ) боків вулиці Інститутська (екрани 2/3 та 3/2, запис 48
хв. 32 сек., акцентований автором відео час 09 год. 41 хв. 06 сек.), саме у цей
період лунає два постріли, сліди одного з яких візуалізуються на дереві, що
вказує на його можливе здійснення з боку готелю «Україна» і ці припущення, які
суд тлумачить як сумніви на користь захисту, стороною обвинувачення поданими
доказами не спростовані (екран 3/2, запис 48 хв. 38 сек., акцентований автором
відео час 09 год. 41 хв. 12 сек.); ОСОБА_2756 займає переднє праве положення у
складі передової групи, обертається на будівлю готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 » (екран
3/2, запис 48 хв. 46 сек.), триває затишшя; розпочато масований обстріл
передової групи активістів з лівого боку (екрани 2/3 та далі 3/2, запис 49 хв.
03 сек., акцентований автором відео час 09 год. 41 хв. 37 сек.); і тільки після
цього розпочато масований обстріл передової групи активістів з правого боку,
серед яких і був потерпілий (екран 3/2, запис 50 хв. 40 сек., акцентований
автором відео час 09 год. 43 хв. 13 сек.); ОСОБА_258 разом з іншими особами зі
своєї групи перебігають до парапету з написом «АКБ Аркада» і ховаються за нього
(екран 3/2, запис 50 хв. 50 сек., акцентований автором відео час 09 год. 43 хв.
23 сек.); ОСОБА_258 під час евакуації ОСОБА_512 отримує поранення (екран 3/2,
запис 52 хв. 11 сек., акцентований автором відео час 09 год. 44 хв. 43 сек. або
час он-лайн трансляції подій на екрані 3/4 - 09 год. 44 хв. 36 сек. (йде по
всьому відео на сім секунд із запізненням, на що зверталася відповідна увага
під час дослідження відео та фото документів - пункт 5.3.1 вироку), одночасно
на екрані 3/3 розміщено відео «Kiev-20-02-14», акцентований автором цього відео
відлік становить 01:06:24:08.
Зафіксований на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» час поранення потерпілого ОСОБА_297
- 09 год. 44 хв. 43 сек. узгоджується з іншими об`єктивними даними подій за
його участю у часі - перебування біля будівлі КМДА перед шикуванням сотні о 08
год. 55 хв. за годинником цієї установи; евакуація пораненого о 10 год. 45 хв.
за даними картки виїзду швидкої медичної допомоги.
Крім того, вказані дані відео запису повністю
узгоджуються з даними інших досліджених судом за епізодом поранення ОСОБА_923 відео
записів «Жахливе відео: розстріл людей з автоматів» або «ОСОБА_2750 -ОСОБА_2874
-ОСОБА_2945 », «47 _ 20.02.2014» (диск - т. 8 а. 130), «M2U01355»
(у папці «Y_U - Пошукова група», диск - т. 70 а. 42), «SkyNews - Хроніка
жаху - 20 лютого» (у папці «SkyNews», диск - т. 71 а. 256), «Революцiя
Україна Київ Контратака Майдану вул.Інститутська 2014.02.20 - YouTube [720p]»
(диск - т. 69 а. 32), які фактично виявилися компільованими у екрани відео
запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…», а також показаннями
потерпілого ОСОБА_297 в суді щодо обставин свого поранення, а також
результатами проведеного з ним слідчих експериментів, в тому числі і щодо його
положення у просторі в момент поранення. Під час дослідження цих даних
потерпілий ОСОБА_258 визнав, що їх передова група з правого боку вулиці
Інститутська почала рух вперед, коли попереду поранених дійсно ще не було, чому
так сталося він пояснити не може, на той час він вважав, що поранені були.
З урахуванням наведеного, суд оцінює критично як
помилкові, а відтак відхиляє показання потерпілого ОСОБА_297 про те, що він
перебіг через дорогу на праву сторону вулиці Інститутська, побачивши поранених та
почувши крики про допомогу, оскільки, як безспірно зафіксовано документованими
даними проаналізованих судом відео записів, як на той момент, так і певний час
в подальшому після такого маневру з боку потерпілого, поранених на правому боці
вулиці Інститутська не було і про допомогу ніхто не кликав.
На дослідженому судом відео «Kiev-20-02-14» (флеш
носій - т. 83 а. 33а), починаючи з акцентованого автором цього відео
внутрішнього відліку таймеру з 01:06:10 по 01:06:32 (запис на проміжку з 05 хв.
57 сек. по 06 хв. 19 сек.) зафіксовано з боку лівої частини бетонної барикади
від п`яти осіб (чотири над кузовом синього вантажного НОМЕР_170 , а одна між
автомобілями) в чорному форменому одязі, на другій зліва візуалізуються жовті
пов`язки на правій руці, 20 пострілів з вогнепальної зброї (сліди від ствольних
порохових газів). Так, крайня зліва така особа здійснює постріли на відліку
01:06:23 та 01:06:25; друга зліва - на відліку 01:06:23, 01:06:24:06-08,
01:06:26 та 01:06:31; друга справа - 01:06:19, 01:06:22, 01:06:24:20 та
01:06:26; крайня справа - 01:06:18, 01:06:20, 01:06:23, 01:06:24:20, 01:06:25,
01:06:26, 01:06:28, 01:06:29 та 01:06:31; особа між автомобілями - 01:06:26.
Вказані дані вказують на те, що постріл, внаслідок якого отримав поранення
ОСОБА_258 , міг бути здійснений другою зліва особою в чорному одязі з жовтою
пов`язкою на правій руці, однак перевірити ці дані експериментальним шляхом не
уявляється можливими через неінформативність з цього приводу проведених слідчих
експериментів, на що судом вже зверталася увага.
Натомість, як встановлено за епізодом поранення ОСОБА_923
, вогнепальне поранення останньому, а відтак перед цим і ОСОБА_1829 та
ОСОБА_1777 , було завдано з території, яка перебувала під виключним контролем
співробітників правоохоронних органів та охоплює бетонну барикаду, а згідно із судово-балістичними
даними (пункт 5.3.3 вироку в частині, що стосується даного епізоду).
вогнепальне поранення ОСОБА_1029 було завдано внаслідок пострілу з автомата
7,62х39мм АКМС НОМЕР_15 , закріпленого за співробітником РСП ОСОБА_735 .
Тобто, наведені дані відео «Kiev-20-02-14» у поєднані з
об`єктивними судово-балістичними даними за епізодом поранення ОСОБА_923
вказують на те, що другим зліва за бетонної барикадою співробітником РСП, який
здійснив постріл в ОСОБА_297 , одночасно поранивши ОСОБА_512 та ОСОБА_923 , був
прапорщик міліції ОСОБА_537 , що цілком узгоджується з даними про причетність
саме цього співробітника РСП (також другого зліва із-за бетонної барикади) до
смертельного поранення потерпілого ОСОБА_734 (час поранення 09 год. 46 хв. 22
сек.).
Можна було б вважати такі висновки суду припущенням, якщо
б не чітко зафіксовані дані на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…»
(екран 3/3, або компільоване до нього відео «Kiev-20-02-14») про
незмінне перебування цієї особи (другий зліва) за бетонною барикадою на протязі
часу, принаймні, з 09 год. 46 хв. до 09 год. 47 хв., що охоплює за часом
поранення як ОСОБА_297 , а з ним ОСОБА_512 та ОСОБА_923 , так і ОСОБА_734 .
Вказані дані щодо причетності до поранення ОСОБА_297
другої зліва особи, яка перебувала за бетонною барикадою в чорному одязі з
жовтою пов`язкою на правій руці, цілком узгоджуються з даними також окремо
дослідженого судом відео «M2U01355» у папці «Y_U - Пошукова група» (на
диску - т. 70 а. 42), яке було детально проаналізоване за епізодом поранення
ОСОБА_997 .
Суд присяжних вважає дані, які вказують на: а) умови
стрільби - прицільне ведення вогню бійцями РСП із-за бетонної барикади
(статичне положення тіла, обрана найбільш зручна стійка для ведення стрільби
стоячи із-за захисної споруди, коли за її контур відбувається висунення голови
стрілка лише в необхідних межах для прицілювання, власне саме прицілювання); б)
режим стрільби - здійснення пострілів з автоматичної зброї в режимі одиночної
стрільби; в) точність стрільби - ураження з першого пострілу; г) контроль цілі
- ураження людини відразу з проявом з її боку візуалізованого для стрільця руху
чи переміщення, - об`єктивними ознаками пострілу, внаслідок якого ОСОБА_258
отримав вогнепальне поранення обох стегон, прицільним саме в нього з ОСОБА_1769
, а з огляду на завдані ушкодження - на ураження.
Крім того, суд знаходить обґрунтованим і зауваження
захисту про те, що на вказаному проміжку відео «Kiev-20-02-14»
зафіксовано обстріл і бетонної барикади, а саме на відліку внутрішнього таймеру
01:06:23 (06 хв. 11 сек. запису) зафіксовано рикошет снаряду від кузова синього
вантажного МАЗа, а на відліку 01:06:25 (06 хв. 13 сек. запису) рикошет снаряду
в районі паливного баку цього автомобіля.
Суд бере до уваги задокументовані матеріалами провадження
та досліджені судом обставини передачі слідчим органам речей доставлених до
КМКЛ швидкої медичної допомоги поранених 20 лютого 2014 року, в тому числі
ОСОБА_297 , які вказують на те, що серед речей останнього не було штанів, і ці
речі, які були ідентифіковані потерпілим в суді, за запитом слідчого від
09 липня 2014 року (т. 107 а. 42) на підставі листа лікарні № 1332 від
11 липня 2014 року (т. 107 а. 46) були видані згідно з квитанцією про
прийом одежі, речей, цінностей № 4985 (т. 107 а. 44), що засвідчено рапортом
слідчого від 11 липня 2014 року (т. 107 а. 47).
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичної експертизи № 771 від 20 травня 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_1634 на підставі
безпосереднього огляду потерпілого, аналізу медичної документації (т. 107 а.
1-10), під час звернення 20 лютого 2014 року до 10 год. 16 хв. за медичною
допомогою в ОСОБА_297 виявлені тілесні ушкодження у виді: а)
наскрізного вогнепального поранення лівого стегна у верхній третині з
ушкодженням стегнової вени, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за
ознакою небезпеки для життя; б) наскрізного вогнепального поранення правого
стегна у верхній третині та вогнепального
поранення м`яких тканин нижньої третини правої гомілки, які відносяться до
легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Відсутність одягу (штанів) потерпілого ускладнило проведення експертизи.
Вказані тілесні ушкодження утворились від однократної дії тупих предметів з обмеженими
поверхнями контакту із значною кінетичною енергією, що характерно для кульових
поранень, було не менше трьох травматичних впливів.
При цьому, дійсно, за протоколом операції № 112, на що
звернув увагу захист і який брався до уваги експертом, вхідний отвір (розмір
рани 3,0х3,0 см) виявлено по зовнішній поверхні лівого стегна, а вихідний
(розмір рани 2,0х5,0 см) на внутрішній, а також дві рани (обидві розміром
1,0х1,0 см) на поверхнях правого стегна. Ці дані вказують на напрямок ранового
каналу, принаймні лівого стегна, - зліва направо, як про це вказував потерпілий
під час слідчих експериментів, але заперечував в суді.
Відомості, що містила медична документація на потерпілого
із-за кордону, мали виключно похідний характер щодо первинної медичної
документації на потерпілого, а тому не бралися до уваги експертами-медиками як
такі, що не впливали на первинні судово-медичні дані, які були зафіксовані на
території України.
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 102-2014/о від 03 листопада 2014 року, яку провели експерти
ОСОБА_940 , ОСОБА_941 і ОСОБА_942 вивчивши і проаналізувавши копії висновків
попередніх експертиз, всю медичну документацію на ОСОБА_297 , надані ним фото
матеріали, а також копії протоколів допиту потерпілого та проведення слідчих
експериментів з відео їх проведення, не зважаючи на відсутність одягу, в якому
був одягнений потерпілий 20 лютого 2014 року (т. 107 а. 23-39), комісія
експертів дійшла висновку, що ОСОБА_258 , саме 20 лютого 2014 року отримав: а)
наскрізне вогнепальне поранення лівого стегна, яке має вхідну рану на
внутрішній, а вихідну - на зовнішній поверхні стегна; б) наскрізне вогнепальне
поранення правого стегна, яке має вхідну рану на задній, а вихідну - на
внутрішній поверхні стегна; в) вогнепальне поранення правої гомілки у виді
саден внаслідок дії вторинних снарядів (елементи зруйнованого снаряду,
дорожнього покриття тощо). Взаємне розташування вхідних та вихідних ран на обох
стегнах і можливість їх знаходження по одній умовній лінії за умов перебування
обох кінцівок в русі вказує на те, що ці поранення виникли внаслідок одного
пострілу, а їх характер дозволяє вважати, що даний постріл був зроблений з
нарізної вогнепальної зброї. Напрямок ранового каналу поранень обох стегон
(ззаду наперед та справа наліво), напрямок дії вторинних снарядів, які утворили
поранення правої гомілки (справа наліво), медичні дані про поранення ОСОБА_923
, дозволяють стверджувати, що ОСОБА_258 міг отримати вказані поранення саме за
обставин, про які він повідомив під час слідчих експериментів. При цьому ОСОБА_2756
був звернутий правою заднє-бічною поверхнею тіла до напрямку дії вогнепального
снаряду (снарядів). Відсутність у розпорядженні експертів одягу потерпілого
(штанів), в які той був вдягнутий в момент поранення, не дозволяє, навіть як
припущення, висловитися про дистанцію та відстань пострілу.
Потерпілий ОСОБА_258 під час дослідження вказаного
висновку № 102-2014/о повністю усунув висловлені захистом сумніви щодо
належності йому, потерпілому, зафіксованих на досліджених комісією експертів
фото вогнепальних поранень (відкриті стороні захисту 14 листопада 2017 року та
досліджені судом фото з лікарні на диску - т. 110 а. 223), пояснивши, що
ці фото ним чітко ідентифікуються, оскільки робилися лікарями в його
присутності перед операцією, а згодом були йому видані. Більш того, судом
встановлено, як це прямо випливає з висновку № 102-2014/о (а. 12 висновку),
експерти мали дозвіл від слідчого отримувати від потерпілих додаткові медичні
документи, під якими суд розуміє і фото фіксацію тілесних ушкоджень.
Суд критично оцінює твердження обвинуваченого ОСОБА_1830
про те, що експерти нібито вийшли за межі поставлених слідчим питань, оцінюючи
відповідність медичним даним показання потерпілого про обставини свого
поранення під час проведення з ним слідчих експериментів. Так, як видно з
питання слідчого № 10, експертним дослідженням охоплювалося вирішення вказаного
питання, зокрема йдеться про слідчий експеримент від 12 червня 2014 року. З
дослідницької частини висновку № 102-2014/о випливає, що експертам були надані
та ними аналізувалися дані обох слідчих експериментів, проведених з потерпілим
ОСОБА_1768 , як від 12 червня, так і від 03 жовтня 2014 року. А згідно з
висновками, експертами прямо констатовано, що ОСОБА_258 міг отримати поранення
за обставин, про які він повідомив під час одного з таких слідчих
експериментів, суперечність даних якого результатам іншого в судовому засіданні
не встановлена.
Натомість, в іншій частині висновок комісії експертів №
102-2014/о щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування
на місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в
якому міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Проаналізувавши та оцінивши результати вказаних
судово-медичних експертиз, суд дійшов таких висновків. По-перше, висновки
експертів № 771 від 20 травня 2014 року та № 102-2014/о від 03 листопада 2014
року не перебувають у суперечності між собою щодо кількості, локації, тяжкості
та характеру отриманих ОСОБА_2874тілесних ушкоджень, які мають вогнепальне
кульове походження, а тому в цій частині обидва вказані висновки, дані яких не
суперечать іншим доказам, суд кладе в основу свого вироку. По-друге, що
стосується напрямку ранового каналу в стегнах потерпілого, то суд відкидає як
помилкові відомості протоколу операції № 112, а відтак у висновку № 771 ці дані
обґрунтовано не визнані встановленими, а висновок комісійної судово-медичної
експертизи № 102-2014/о в цій частині суд кладе в основу свого вироку як
достовірний, оскільки останній ґрунтується не тільки на медичних документах на
потерпілого, які можна тлумачити двояко, а й на інших неспростовних об`єктивних
даних. Так: - з умовного сектору готелю «України» потерпілого ОСОБА_2874 в момент поранення, крім природних перешкод
(дерева), прикривали інші активісти, які в цей момент залишилися неушкодженими,
більш того, повністю прикривав ОСОБА_1771 , який отримав одне вогнепальне
поранення, рановий канал якого в силу сліпого характеру є очевидним і він
вказує на здійснення пострілу з протилежного від готелю «Україна» боку; -
взаємне розташування вхідних та вихідних ран на обох стегнах потерпілого і
можливість їх знаходження по одній умовній лінії виключно за умов перебування
обох кінцівок в русі повністю узгоджується як з показаннями ОСОБА_2874 , так і
з документованими на відео даними про обставини його поранення; - поєднане
наскрізне поранення ОСОБА_2874 та сліпе ОСОБА_2945
А по одній умовній лінії траєкторії польоту кулі, що окремо було підтверджено висновком
комісійної судово-медичної експертизи № 159-2015/о від 29 вересня 2015 року
за епізодом поранення ОСОБА_923 (т. 83 а. 99-110) вказує на здійснення такого
пострілу з напрямку, який був протилежним від готелю «Україна», а відтак
виключають інші версії отримання ОСОБА_2874вогнепального поранення, аніж як з
боку протилежного готелю «України» і за часом перед ОСОБА_2945 , відтак версія
захисту з цього приводу є фізично неспроможною; - на відео доказах неспростовно
зафіксовано сліди від пострілу з боку особи в чорному форменому одязі із жовтою
пов`язкою на правій руці, яка перебуває на лівому боці бетонної барикади (друга
зліва), і постріл якої за часом абсолютно співпадає з зафіксованим моментом
поранення ОСОБА_2874 та ОСОБА_2945 А.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_297 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом загибелі ОСОБА_512 (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод
12 «бетонна барикада: обстріл п`ятачка за парапетом АКБ «Аркада» (пункт 5.3.2
вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів до
парапету АКБ «Аркада» не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями і відповідало логіці розташування в
більш небезпечному місці - за вказаним парапетом. Вплив на таке переміщення
активістів шляхом застосування вогнепальної зброї з боку сил правопорядку
відбувався в центральній частині міста в умовах значного скупчення людей,
наявність вогнепальної зброї серед яких не візуалізується, а їх стосунок із іншими
озброєними активістами був ілюзорним.
Як вже з`ясовано, епізод поранення ОСОБА_297 у цій справі
тісно поєднаний з епізодами загибелі потерпілого ОСОБА_512 та поранення
потерпілого ОСОБА_997 . Ці три епізоди відбувалися одночасно під час однієї і
тієї ж події «Майдану» - евакуація тяжко пораненого у груди потерпілого ОСОБА_2750
А, в якій ОСОБА_2756 та ОСОБА_2757 брали безпосередню участь і під час якої всі
троє отримали, а ОСОБА_2750 - чергове,
вогнепальне поранення однією кулею, тому вони мають спільну фактологічну
основу, вирок в частині їх висвітлення містить перехресні посилання на докази
та факти, а їх самих слід розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести
всеохоплюючий огляд самої події.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з усією
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_258 20 лютого 2014 року о 09 год. 44 хв.
43 сек., перебуваючи в м. Києві на правому боці вул. Інститутської неподалік
від входу до станції метро «Хрещатик» та рухаючись під час евакуації ОСОБА_512
- від парапету з написом «АКБ Аркада» між деревом справа та бетонною квітковою
клумбою зліва за напрямком руху, під час загострення протистояння між
активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням
вогнепальної зброї, отримав внаслідок одного пострілу з вогнепальної нарізної
зброї вогнепальні поранення у виді: а) наскрізне вогнепальне кульове поранення
правого стегна, яке має вхідну рану на задній, а вихідну - на внутрішній
поверхні стегна, та вогнепальне поранення правої гомілки у виді саден внаслідок
дії вторинних снарядів (елементи зруйнованого снаряду, дорожнього покриття
тощо), які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили
короткочасний розлад здоров`я; б) наскрізне вогнепальне кульове поранення
лівого стегна з ушкодженням стегнової вени, яке має вхідну рану на внутрішній,
а вихідну - на зовнішній поверхні стегна і відноситься до тяжкого тілесного
ушкодження за ознакою небезпеки для життя. Напрямок всіх ранових каналів справа
наліво відносно розташування тулуба потерпілого у просторі. Під час поранення
потерпілий ОСОБА_258 перебував у русі, а права задня частина тулуба була
звернута в бік джерела пострілу та місцевості, на якій перебувала бетонна
барикада.
Вогнепальне поранення ОСОБА_1829 було завдано внаслідок
одного пострілу з автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_15 , закріпленого за
співробітником РСП ОСОБА_735 , кулею, якою одночасно були поранені інші
потерпілі - ОСОБА_813 та ОСОБА_1000 , з тіла останнього ця куля була вилучена.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
є доведеною поза розумним сумнівом причетність до вказаних поранень потерпілого
ОСОБА_297 конкретного співробітника РСП, який спільно та злагоджено разом з
іншими озброєними співробітниками РСП та правоохоронцями під час перебування за
бетонною барикадою, реагуючи на рух активістів в бік парапету з написом «АКБ
Аркада», застосовував вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя
багатьох осіб, шляхом здійснення у даному випадку прицільного пострілу на
ураження.
Є об`єктивні дані визнати постріл, внаслідок якого
ОСОБА_258 отримав вогнепальне поранення обох стегон, прицільним саме в нього з
ОСОБА_НОМЕР_361 .. Звертає на себе увагу
і те, що сукупністю всіх наданих сторонами провадження і досліджених під час
судового розгляду доказів не встановлено будь-яких даних, які вказували б на
те, що ОСОБА_258 , а так само і будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа
протестуючих, перед його пораненням використовував чи мав у своєму
розпорядженні предмети, або вчиняв інші дії, які становили чи могли бути
оцінені такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів, а група, в якій він рухався на початку, в умовах
зростаючої інтенсивності ведення вогню розсіялася, серед осіб, що її складали,
з`явилися поранені, інші припинили рух вперед і почали ховатися від небезпеки,
відтак, законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї,
а тим більше на ураження, були явно відсутні (відокремлений на відео запису
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод
12 (пункт 5.3.2 вироку). Більш того, ОСОБА_258 отримав вогнепальне поранення в
момент, коли разом з ОСОБА_1769 здійснював евакуацію пораненого ОСОБА_512 .
5.4.81. За епізодом
поранення ОСОБА_451 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1000 показав,
що не мав наміру брати участь в протесті через розчарування «помаранчевим Майданом»,
але починаючи з 12-14 грудня, наїздами по 2-3 дні, а з середини січня 2014 року
- тиждень через тиждень перебував на «Майдані», чергував на барикадах разом з
раніше знайомим ОСОБА_2749 ОМ, проживав у Жовтневому палаці. В ніч з 17 на 18
лютого чергував на барикаді в складі сотні «Львівська брама», звільнившись,
пішов разом з іншими активістами до Маріїнського парку. Там був мітинг,
виступав у мегафон керівник ОСОБА_1832 , всі йому аплодували, було спокійно,
поки хтось не почав кидати петарди в правоохоронців. Потім почули, що на вулиці
Шовковичній вже йдуть не бої, а взагалі баталії, активісти пішли на
правоохоронців, потім ті пішли в контрнаступ. Вони теж вирішили «погудіти» і
вирвалися уперед, «Беркут» відступив. Оскільки їх дії підтримали не всі, довелося
відступити, щоб не бути оточеним. У подальшому через інформацію про можливий
напад на «Майдан» довелося повернутися в район барикади під містком, що з`єднує
Жовтневий палац. Люди тікали по вул. Інститутська, позаду них йшла міліція.
Барикаду він боронив разом з ОСОБА_2749 ОМ та ОСОБА_2949 , підпалювали колеса,
кидав запалювальні суміші, але всі повтікали, довелося й їм відступити. Міліція
зайняла територію ОСОБА_794 палацу, вийшла на місток, почала кидатися камінням,
активісти відійшли майже до ОСОБА_841 , стрілянини не було, хоча зброю в
окремих працівників міліції бачив. У зв`язку із ситуацією сотники пішли на
нараду, хлопці казали, що їх до 21 лютого більше ніхто не бачив, залишився на
місці серед сотників, кого він знав, ОСОБА_1833 . Ближче до ночі
протестувальники ще відійшли і захищалися, споруджували нові барикади, кидали
бруківку, палили колеса, міліція то підходила, то відходила, при цьому
застосовувала водомети, травматичну зброю та перцевий газ. З боку «Майдану»
«ряжені» пропонували йти вперед відвойовувати барикади, але їх не підтримували.
За цю ніч він отримав невідомим предметом удар по плечах, на одежі ОСОБА_2749 А
бачив два сліди від травматичних куль. Ранком все на «Майдані» палало, тримався
лише куточок біля пам`ятника засновникам ОСОБА_1289 . Вдень 19 лютого на
«Майдані» було спокійніше.
Як далі показав потерпілий, наступну ніч він переночував
в приміщенні Консерваторії, біля 06 год. ранку 20 лютого прокинувся через крик
та шум, в приміщенні бігали люди, йшла мова про якийсь наступ. Вийшовши з
ОСОБА_1174 до ОСОБА_1175 , справа бачив вогонь, хтось хотів підпалити кут
будівлі Консерваторії, але його загасили. Приїхали хлопці зі ОСОБА_1250 і тут
вже почалося - чути було звуки стрільби. Звідки стріляли, він не знає, але вже
почали носити поранених, а може й вбитих, «Беркут» відступав. Він теж пішов
вперед на барикаду під містком, там близько 09 ранку зустрів ОСОБА_1834 та ОСОБА_2749
А, той питав: «Ти бачив як вони тікали? Ну і що робимо?». Обстановка
була незрозуміла - ніхто нічого не говорив. На пропозицію ОСОБА_1834 вони
рушили вперед до готелю «Україна», міліцейська техніка вже від`їхала на верх
вулиці. Пройшов слух, що з готелю стріляють, ОСОБА_1834 повідомив, що бачив
спалах у вікні. Спереду дві особи махали руками, закликаючи йти вперед. Вони їм
махали у відповідь, щоб ті йшли назад. Почалася стрільба, видно було сліди
рикошету, іскри розліталися по бруківці. Вони об`єдналися разом з іншою групою
активістів і стали повільно просуватися крок за кроком вперед. Тих, що спереду
махали руками, видно вже не було. З лівого боку теж йшли активісти, рухаючись
за великим металевим банером, прикриваючись ним як щитом. Якраз тоді він перший
раз побачив ОСОБА_1835 в голубій касці. Коли їх група піднялася до дерев біля
входу на прилеглу територію банку «Аркада», він разом, як пізніше з`ясував, з ОСОБА_2874хотів
здійснити евакуацію важко пораненого біля парапету раніше незнайомого
ОСОБА_1765 . Вони взяли ОСОБА_1766 за плечі (він за праве плече, а ОСОБА_2756 -
за ліве) і почали тягнути, раптом він, потерпілий, відчув удар і впав,
одночасно впав і відкотився на край тротуару ОСОБА_2874 . Зрозумівши, що їх
поранено, відповз від тротуару до зеленої посадки, звідти побачив вбитого ОСОБА_2749
А, який лежав біля дерева, перед тим біля цього ж дерева було вбито ОСОБА_2950 .
Побачивши іншого пораненого, надав йому телефон для дзвінку на номер
«Майдан-SOS!» з тим, щоб не стріляли більше, оскільки треба виносити вбитих,
яких було багато. Біля себе він також бачив двох активістів, одного в чорному
одязі, а іншого - в жовтому, згодом з`явилися медики. Його евакуювали три
особи, серед яких був ОСОБА_37 , якого потім теж поранили. Вони тягнули його за
ноги вздовж тротуару по схилу в бік готелю «Україна», а він руками тримав під
собою щит. Першу медичну допомогу йому надали у готелі «Україна», потім в КМДА,
де у присутності брата ОСОБА_1001 витягнули з його тіла кулю калібру 7,62 мм,
яку він бачив без видимих пошкоджень. Потім його транспортували до ОСОБА_1250 ,
а звідти до Польщі.
Як також уточнив потерпілий ОСОБА_1000 : - саме він
першим повідомив меру міста про загибель земляка ОСОБА_412 ; - до акцій
протесту приєднався через безкарне побиття студентів, а далі вже не міг кинути
хлопців, був обурений владою, яка обіцяла рухатися до ЄС, а потім раптом
передумала, сама відпочивала в Ніці, ОСОБА_1836 , а народу пропонувала
ОСОБА_1837 та ОСОБА_1838 , сама «жирувала», а народу пропонувала брати лопату і
заробляти собі на життя; - до 20 лютого він не брав участі у нападах на
правоохоронців і засуджував такі дії, оскільки, наприклад, на вулиці
Грушевського, коли вони споруджували барикади, з`являлися «ідіоти», які кидали
гранати в бік «Беркуту» та тікали, а ті у відповідь застосовували газ та інші
спецзасоби, які відчували на собі всі інші, хто не був причетним до таких
провокацій, тому вони намагалися зупиняти подібних «сміливців», водночас
визнав, що під час подій 18 лютого правоохоронців витягували зі строю та інколи
це вдавалося; - до подій 20 лютого йому було відомо про смерть ОСОБА_1404 та
ОСОБА_1839 , про загибель чи поранення правоохоронців від вогнепальної зброї
відомо не було; - він обурений тим, що коли ввечері 18 лютого прості активісти
поопікали руки, захищаючи «Майдан», в його глибині спокійно відпочивали люди в
камуфльованому одязі повністю екіпіровані захисним спорядженням (наплічники,
наколінники, жилети тощо); - ранком 20 лютого всі події з боку «Майдану»
відбулися спонтанно, ніхто діями протестуючих, які пішли вперед, не керував,
рішення кожний приймав самостійно, один ОСОБА_2951 зі сцени намагався
координувати дії - куди піти, де потрібна допомога тощо; - він бачив як на
початку штурму активісти вирвали брандспойт від водомета, який до того поливав
« ОСОБА_829 »; - зброї серед активістів раніше не бачив, а 20 лютого чув, що стріляли,
але самих стрільців не бачив; - коли він в групі осіб піднімався по АДРЕСА_7 ,
правоохоронців у безпосередній близькості не бачив, раніше бачив осіб в чорній
формі перед ОСОБА_794 палацом з автоматами, але чи стріляли вони з них, не
знає; - першим пораненим, якому вирішив він особисто надати допомогу, виявився ОСОБА_2750
, який лежав перед парапетом, що відділяв сходи до банку «Аркада», на спині
головою до сніжної барикади, а ногами - в бік «Майдану», як той був поранений,
не бачив; - вважає, що його, потерпілого, разом з ОСОБА_2874, коли вони вийшли
із-за вказаного парапету, було поранено пострілами зі сторони синьої будівлі
із-за сніжної барикади, в цей момент правоохоронців не бачив, лише чув
постріли, які лунали всюди, ліворуч на алейці, що вела від ОСОБА_794 палацу,
активісти ховалися за деревами; - він отримав, як вважає, два поранення, одне
було наскрізним в сідниці, від іншого в праве стегно куля застрягла в тілі в
попереку, її вилучили, в момент поранення правим боком був до сніжної барикади,
обличчям - до проїзної частини дороги; - він бачив відео, на якому зафіксовані
події його поранення, він був в червоно-чорній курточці з білою смужкою на
спині, під якою був бронежилет, у камуфльованих штанах, зелену металеву каску,
в руках тримав саморобний металевий щит товщиною до 5 мм, користувався
телефоном - номер …6092; - вилучену з його тіла кулю його брат ОСОБА_1002 ,
коли він, потерпілий, лікувався у Польщі, передав слідчому; - «Майдан» змусило
б розійтися тільки відставка ОСОБА_674 та притягнення до відповідальності тих,
хто побив студентів, вбив ОСОБА_2817 та ОСОБА_2879 ; - вважає, що під час
загострення подій протидії правоохоронцям не було, вони били активістів, ті
били правоохоронців, вони відтісняли активістів, потім ті відтісняли правоохоронців.
Згідно з дослідженими в судовому засіданні витягами з
кримінального провадження від 27 та 28 лютого 2014 року, повідомленням
о/ч та рапортом слідчого Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС у Львівській обл. від
22 лютого 2014 року, листом прокуратури Львівської обл. від 04 лютого
2014 року № 17\1-565 вих. № 13 та даними форми № 1, постановою про
уточнення анкетних даних, за телефоном до Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВС у
Львівській обл. надійшло повідомлення про те, що мешканець м. Ходорова
ОСОБА_1000 звернувся за медичною допомогою до травмпункту КМК ЛШМД м. Львова за
наслідком вогнепального поранення правого стегна, яке він отримав 20 лютого
2014 року, перебуваючи в м. Києві на вул. Інститутській (ЖЄО № 1685) (т. 83 а.
37-48).
Згідно з листом Комунальної міської клінічної лікарні
швидкої медичної допомоги (КМКЛ ШМД м. Львова) № 05-05вих.3075 від 25
вересня 2015 року з додатком (довідка № 90 від 23 вересня 2015 року) (т.
83 а. 134-135), вартість лікування ОСОБА_923 в реанімаційному та 1-хірургічному
відділеннях цієї лікарні з 20 по 21 лютого 2014 року становить 1 303 грн. 88
коп.
Згідно з дослідженими судом присяжних заявами
потерпілого ОСОБА_923 від 21 травня та 17 червня 2014 року, останнього було
залучено до кримінального провадження як потерпілого за фактом наскрізного
вогнепального поранення правої сідниці, малої миски, лівої крижової ділянки 20
лютого 2014 року о 09 год. по вул. Інститутській у м. Києві під час акцій
громадського процесу (т. 83 а. 53, 68).
Показання потерпілого в судовому засіданні про його участь
в акціях протесту на «Майдані» та поранення під час них знайшли своє
підтвердження під час дослідження судом присяжних складених ним під час
досудового розслідування схем, на яких він схематично зафіксував місце
свого поранення навпроти входу до прилеглої території банку «Аркада» та маршрут
своєї подальшої евакуації в напрямку готелю «Україна», даними, які отримані в
результаті тимчасового доступу до документів оператора «Київстар», про
перебування телефону номер … 6092, яким користувався потерпілий і мав при собі,
в районі дії базових станцій обслуговування з покриття території біля станції
метро «Хрещатик» близько 09 год. 20 лютого 2014 року (т. 83 а. 60, 74; т. 63 а.
42), а також знайшли своє підтвердження в деталях у показаннях допитаних
потер-пілих ОСОБА_297 та ОСОБА_304
- брата загиблого ОСОБА_512 .
Аналогічні викладеним вище даним про обставини та місце
поранення ОСОБА_923 , а також про ймовірний сектор здійснення пострілу, який
охоплює верх вулиці Інститутська, містять і результати проведеного за його
участю слідчого експерименту 17 червня 2014 року, протокол якого
та додатки до нього у виді схеми, фото таблиць та відеозапису були
безпосередньо досліджені судом присяжних (т. 83 а. 76-87). Зокрема, слідчим
експериментом встановлено, що потерпілий ОСОБА_1000 отримав ранком 20 лютого
2014 року наскрізне поранення правої сідниці, малої миски, лівої крижової
ділянки під час евакуації з ОСОБА_2874пораненого ОСОБА_2750 А (ОСОБА_2757 тягнув
ОСОБА_2750 А, який перебував в положенні обличчям до гори, за праве плече з
лівої сторони, а ОСОБА_2756 - за ліве плече, перебуваючи від пораненого
справа), рухаючись в напрямку готелю «Україна». Хто і звідки здійснював постріл
- ОСОБА_1000 не бачив, а після поранення упав на плечі в бік «Майдану» та
прикриваючись щитом почав відповзати в бік зелених насаджень.
Результати вказаного слідчого експерименту крім того, що
підтверджені потерпілим під час судового засідання, також узгоджуються з
документованими даними подій 20 лютого 2014 року, які зафіксовані в цій частині
на додатках у виді фото таблиць до досліджених судом протоколів огляду
відеозаписів від 19 серпня 2014 року (т. 83 а. 111-120), під час яких були
оглянуті відеофайли під назвами « ІНФОРМАЦІЯ_189 ` - BBC News»,
тривалістю 3 хв. 10 сек., та «Жахливе відео: розстріл людей з автоматів»,
тривалістю 2 хв. 42 сек. Зокрема, на першому відео, починаючи з 01 хв. 01 сек.,
зафіксовано двох осіб, які тягнуть на щиті третю особу (фото № 4), під якою
ОСОБА_1000 в суді впізнав себе. На другому відео потерпілий ідентифікує себе за
червоною курткою з білою смужкою на спині та зеленою каскою на голові: на фото
№ 1 - у складі передової групи людей, що рухаються з правого боку вул.
Інститутська в напрямку до станції метро «Хрещатик»; на фото № 3 - відразу
після поранення; на фото №6 - ідентифікує лежачого на краю тротуару головою в
бік «Майдану» пораненого ОСОБА_2874 , а за ОСОБА_2950 - ОСОБА_2750 А.
Безпосередньо і повністю досліджене судом відео під
назвою «ОСОБА_2750 -ОСОБА_2874 -ОСОБА_2945 », розміщене на диску (т. 83 а.
121), містить аналогічні дані щодо обставин поранення ОСОБА_923 , які
зафіксовані на фото №№ 3-6 як додатках до згаданого вище протоколу огляду від
19 серпня 2014 року відеозапису під назвою «Жахливе відео: розстріл людей з
автоматів», потерпілий акцентував увагу на 26 - 41 сек. запису відео «ОСОБА_2750
-ОСОБА_2874 -ОСОБА_2945 », на якому зафіксоване його перебування за щитом перед
ще живим ОСОБА_2950 . Крім того, на цьому безперервному відео зафіксовані
обставини отримання поранення й іншими особами (ОСОБА_2952 - 00-04, 00-06 сек.,
ОСОБА_2953 - 00-11 сек., ОСОБА_2947 - 00-14 сек. запису), візуалізуються сліди
пострілів з верху вулиці Інститутська (00-12, 00-14 сек. запису), які
узгоджуються із звуковим фоном на відео записі.
Під час дослідження судом присяжних за участю потерпілого
ОСОБА_923 відео під назвою «47 _ 20.02.2014», розміщеного на диску
Verbatim DVD-R …50582 (т. 8 а. 130), починаючи з 03 хв. 20 сек. запису,
останній ідентифікував окремих учасників вказаних вище подій, а саме ОСОБА_2750
А, ОСОБА_2953 , ОСОБА_2950 та ОСОБА_2749
А, що повністю узгоджується із акцентованими автором відео довідковими даними
щодо ідентифікації всіх вказаних осіб. На 03 хв. 23 сек. запису аналогічно вище
наведеним даним зафіксовано, як ОСОБА_1000 підходить до згаданого ним у
показаннях парапету, а на 03 хв. 26 сек. запису - отримує поранення, здійснюючи
разом з ОСОБА_2874евакуацію ОСОБА_2750 А. З огляду на довідкові супроводжуючі
дані до цього відео, поранення ОСОБА_1000 отримав о 09 год. 44 хв. 43 сек.
Досліджене судом відео під назвою «SkyNews - Хроніка
жаху - 20 лютого», розміщене у папці «SkyNews» на диску (т. 71 а. 256),
починаючи із запису 01 хв. 17 сек. містить аналогічні дані щодо обставин
поранення ОСОБА_923 , які зафіксовані на фото №№ 3-6 як додатках до згаданого
вище протоколу огляду від 19 серпня 2014 року відеозапису під назвою «Жахливе
відео: розстріл людей з автоматів». При цьому ОСОБА_1000 у червоній курточці,
перебуваючи спиною до об`єктива камери, яка знімає з боку готелю «
ІНФОРМАЦІЯ_161 », падає на лівий бік головою за напрямком свого руху в бік
«Майдану», тримаючи ОСОБА_2750 А, який перебуває у положенні обличчям до гори
за праве плече, тобто перебуваючи ліворуч від останнього.
Також за даним епізодом суд присяжних дослідив шляхом
перегляду:
- відео «Революцiя Україна Київ Контратака Майдану
вул.Інститутська 2014.02.20 - YouTube [720p]» (на диску - т. 69 а. 32), за
яким потерпілий ідентифікував себе: - починаючи з 10 хв. 52 сек. запису, в
авангарді групи осіб з правового боку вулиці Інститутська, яка наближалася до
сходинок за парапетом з написом «АКБ «Аркада», перед цим парапетом перебував
поранений ОСОБА_2750 ; - починаючи з 12 хв. 10 сек., лежачим після поранення
(ноги в камуфльованих штанах) перед ОСОБА_2950 , коли до них підбіг ОСОБА_2749 ,
потерпілий підіймає руку (рукав червоної курточки), а на 12 хв. 35 сек. запису,
коли ОСОБА_2749 допомагає йому
відповзати, на дереві на висоті голови ОСОБА_2749 А візуалізується слід від
пострілу; - на 12 хв. 59 сек. - лежачим, коли йому за зеленими насадження надає
допомогу особа в жовтій курточці, ОСОБА_2749 на цей час вже лежить вбитий; - на 21 хв. 54
сек. - на задньому плані під час своєї евакуації двома особами (в темному одязі
та в жовтій курточці), третя особа - ОСОБА_1775 прикриває їх всіх щитом. Також,
як уточнив потерпілий, на 22 хв. 40 сек. цього запису зафіксоване поранення ОСОБА_2954
, який після свого поранення в живіт кидає щит;
- відео «M2U01355» у папці «Y_U - Пошукова група»
(на диску - т. 70 а. 42), за яким потерпілий ідентифікував себе: - на початку
запису в авангарді групи осіб з правового боку вулиці Інститутська, яка
рухалася в напрямку до станції метро «Хрещатик», попереду зафіксована особа,
яка рукою закликає йти вперед, поранених не видно; - на 04 хв. 38 сек. падаючим
під час евакуації ОСОБА_2750 А, а на початку 04 хв. 39 сек. візуалізується слід
від пострілу з боку особи в чорному шоломі (друга зліва) за синім вантажним
автомобілем (бетонна барикада); - починаючи з 07 хв. 18 сек. під час початку
своєї евакуації особою в жовтій курточці. Також, як уточнив потерпілий, на 08
хв. 02 сек. цього запису зафіксована синя будівля (клуб КМУ), з якої, як він
вважає, було його поранено, дану будівлю від потерпілого прикривають бетонні
барикади, а на 04 хв. 15 сек. на панорамному відео фіксується можливість
прострілу з вантажних автомобілів, за якими перебувають особи в чорних шоломах
(бетонна барикада), місцевості, де перебували за деревом ОСОБА_2748 , ОСОБА_2749
та інші особи навколо них, у тому числі
потерпілий ОСОБА_1840 .
Всі вказані документовані на відео записах дані щодо
обставин, місця та часу поранення потерпілого ОСОБА_923 20 лютого 2014 року о
09 год. 44 хв. 43 сек. знайшли своє підтвердження під час перегляду судом
присяжних відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» (відео на флеш носії - т. 90 а. 40), «Kiev-20-02-14»
(відео на флеш носії - т. 83 а. 33а), детальний аналіз яких судом наведено за
епізодом поранення ОСОБА_297 .
Крім того, за результатами дослідження відео «M2U01355»
судом також встановлено, що група, в якій рухався потерпілий, була передовою з
правого боку вулиці Інститутська, вона рухалася на заклики декількох осіб, які
перебували ще далі попереду, пораненими ці особи не були і біля них поранених
також не було, ця група внаслідок пострілів була розсіяна за деревами біля
згаданого вище парапету.
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні висновку
судово-медичного експерта ОСОБА_1841
від 02 червня 2014 року № 815 (т.
83 а. 64-66), під час обстеження лікарями КМК ШМД м. Львова в лютому 2014 року
ОСОБА_1029 був виставлений діагноз: «Наскрізне поранення правої сідниці, малої
миски, лівої крижової ділянки. Відкритий злам кісток тазу. Зовнішня кровотеча.
Гіповолемічний шок 11 ст. Травматична радикулопатія на рівні каналу крижової
кістки з порушенням чутливості корінців 4-5 поперекових та 1-го крижового
хребців». У лютому-березні 2014 року він перебував на стаціонарному лікуванні у
Польщі з діагнозом: «Вогнепальна рана. Осколковий перелом крижової і клубової
кістки з правого боку в ділянці 3, 2 та 1 крижових хребців». На момент
проведення експертизи у потерпілого було виявлено: 1 рубець в крижовій ділянці
зліва, 2 рубці в ділянці правої сідниці та 1 рубець на правій нозі. Рубці -
сліди загоєних ран. Вказані зафіксовані тілесні ушкодження утворились від дії
вогнепальної зброї, могли виникнути 20 лютого 2014 року внаслідок пострілу із
зброї, спорядженої кулею, та відносяться до тілесного ушкодження середнього
ступеня тяжкості.
Матеріали провадження містять подану на дослідження
судовому експерту медику медичну документацію за даним епізодом походженням
із-за кордону у належному завіреному, відтак акредитованому перекладі, який був
прийнятний для судового експерта, про що прямо вказано у висновку експерта (т.
83 а. 65), що суд визнає достатнім для того, щоб визнати відомості, які вона
містить, а також похідні від неї докази допустимими для цілей даного
провадження.
Таким чином, підсумовуючи аналіз судово-медичних даних
суд присяжних констатує, що твердження в обвинувальному акті про те, що
заподіяне потерпілому ОСОБА_1029 сліпе вогнепальне поранення тулубу відноситься
до тяжкого тілесного ушкодження, свого об`єктивного підтвердження не знайшло,
оскільки дане ушкодження має ознаки тілесного ушкодження середньої ступені
тяжкості.
Як видно з протоколу допиту свідка ОСОБА_1003 - рідного брата потерпілого ОСОБА_923 (т. 83
а. 52), дослідженого лише в частині джерела походження доказу, 13 березня 2014
року слідчому було видано кулю, якою було поранено ОСОБА_923 та яку було
вилучено з його тіла.
Як вбачається з протоколу огляду та висновку
судово-медичної експертизи № 45/ц від 29 квітня 2014 року, яку провела
судовий експерт-цитолог ОСОБА_995 (т. 83 а. 92-96), при дослідженні
відстріляної кулі (наявні сліди від нарізів каналу ствола), яку видав свідок
ОСОБА_1005 і яка була подана експерту у цілісному пакуванні з посиланням на
допит цього свідка, були знайдені мікросліди крові особи чоловічої генетичної
статі. При серологічному дослідженні виявлено антиген Н ізосерологічної системи
АВ0, антигени А і В не виявлені.
Згідно із остаточними судово-балістичними даними,
які судом покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що
стосується даного епізоду), видана свідком ОСОБА_1004 куля є частиною 7,62-мм
проміжного патрону зразка 1943 з кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С)
заводського виробництва. Ця куля могла бути вистріляна зі зброї калібру 7,62х39
мм, такої як: АК-47, АКМ, СКС, Сайга, Вулкан, Вепрь тощо. Проміжні патрони,
споряджені такою кулею, призначені для стрільби з таких видів бойової
вогнепальної зброї: АК-47, АКМ, РПД (ручний кулемет Драгунова), РПК (ручний
кулемет Калашникова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103, АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14,
CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, та інших моделей зброї, що виготовлені під даний
патрон калібру 7,62х39 мм, та можуть використовуватись для стрільби з
мисливської нарізної зброї: Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС тощо. На представленій
кулі наявні сліди нарізів каналу ствола, що є придатними для ідентифікації
зброї, з якої вона стріляна. Дана куля вистріляна з автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_273 , закріпленого за прапорщиком міліції
ОСОБА_735 (2-й штурмовий взвод РСП).
Всі наведені документовані дані, окрім того, що
узгоджуються між собою, повністю узгоджуються і з показаннями потерпілого
ОСОБА_923 , а тому суд визнає їх та показання потерпілого не тільки належним та
допустимими, а й достовірними доказами, через що кладе їх в основу свого
вироку.
Згідно з дослідженим в судовому засіданні висновком
комісійної судово-медичної експертизи № 159-2015/о від 29 вересня 2015 року,
яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 і ОСОБА_942 (т. 83 а. 99-110), маючи
у своєму розпорядженні всі висновки попередніх експертиз, протоколи допиту
потерпілого, слідчого експерименту з додатками, відео файл під назвою «Жахливе
відео: розстріл людей з автоматів», на якому зафіксоване розташування ОСОБА_923
в момент отримання вогнепального поранення, комісія експертів дійшла висновку,
що ОСОБА_1000 саме 20 лютого 2014 року отримав одне (внаслідок одного пострілу)
сліпе вогнепальне поранення тулубу, при цьому: - вхідна вогнепальна рана
розташована на правій сідниці у верхнє-зовнішньому її квадранті; - напрямок
ранового каналу був ззовні досередини, знизу догори, який закінчувався кулею в
лівій крижовій ділянці (діаметром 7,7 мм з чотирма полями нарізів правого
нахилу), яка видалена при наданні первинної медичної допомоги; - даний постріл
був зроблений з нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 під патрон 7,62х39 мм.
Обставини отримання вогнепального поранення, на які вказував потерпілий під час
слідчого експерименту від 17 червня 2014 року, відповідають наявним
судово-медичним даним, та повністю корелюють з об`єктивними даними вказаного
вище відеозапису, який був об`єктом дослідження при проведенні даної
експертизи: - в момент отримання вогнепального поранення ОСОБА_1000 був
звернутий правою заднє-бічною поверхнею тіла до особи, яка здійснила постріл з
неблизької дистанції. Крім того, при співставленні загального напрямку ранових
каналів наскрізних вогнепальних поранень обох стегон у ОСОБА_297 , наскрізного
вогнепального поранення правого стегна ОСОБА_512 та сліпого вогнепального
поранення тулубу в ОСОБА_923 , приймаючи до уваги взаємне розташування цих осіб
на різних етапах при отриманні поранень, яке об`єктивно зафіксовано на вказаному
відеозапису, можна припустити і те, що перелічені вогнепальні поранення у
вказаних осіб виникли внаслідок одного пострілу.
Суд відхиляє доводи захисту як надумані про неповний
характер проведеного комісією експертів дослідження через відсутність даних про
надання всієї медичної документації на потерпілого. На думку суду, повнота
результатів експертизи № 159-2015/о від 29 вересня 2015 року забезпечена не
тільки судово-медичними даними, а й об`єктивними даними щодо кулі, яка була
вилучена з тіла потерпілого, даними відеофіксації самих обставин його
поранення, які до того були закріплені шляхом проведення слідчого експерименту.
З огляду на викладене, суд вважає більш достовірним
висновок експертизи № 159-2015/о від 29 вересня 2015 року про сліпий характер
поранення в потерпілого, а твердження у висновку експертизи від 02 червня 2014
року № 815 про наскрізний характер цього поранення суд присяжних оцінює
критично як помилковий у даному випадку дійсно внаслідок неповноти вихідних для
цієї експертизи даних.
Натомість, в іншій частині висновок комісії експертів №
159-2015/о щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування
на місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в
якому міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням доводів
та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього приводу
виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість - суд
виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Суд критично оцінює, а відтак відхиляє доводи потерпілого
про більш тяжкий характер отриманого ним тілесного ушкодження, аніж середнього
ступеня тяжкості, про характер поранення, яке є результатом нібито двох
пострілів, доводи захисту про неможливість перебування в тілі потерпілого кулі
внаслідок наскрізного характеру отриманого ним поранення. Ці припущення
спростовуються наявними у справі і наданими сторонами доказами судово-медичними
даними про ступень тяжкості отриманого потерпілим тілесного ушкодження та його
характер, так і про факт вилучення з його тіла стороннього предмету - кулі,
який не отримав належного медичного документування, а відтак лікарями під час
первинного огляду потерпілого та у подальшому судовим медиком під час складання
висновку від 02 червня 2014 року № 815, до уваги не брався.
Враховуючи у своєму взаємозв`язку наведені вище
результати балістичних досліджень вилученої з тіла потерпілого ОСОБА_923 кулі,
а також дані дослідженого судом відео «M2U01355» (т. 70 а. 42), за яким
зафіксовано падіння падаючого від отриманого поранення ОСОБА_923 (04 хв. 38
сек. запису) та одночасно візуалізація слідів пострілу з боку правоохоронця в
чорному шоломі (другий зліва) за синім вантажним автомобілем (бетонна барикада)
(04 хв. 39 сек. запису), звернення потерпілого ОСОБА_923 до цього правоохоронця
в момент поранення правою заднє-бічною поверхнею тіла, що узгоджується із
судово-медичними даними, суд вважає безспірно доведеним, що вогнепальне
поранення було завдано ОСОБА_1029 саме вказаним правоохоронцем з території, яка
перебувала під виключним контролем співробітників правоохоронних органів та
охоплює бетонну барикаду, вказаним правоохоронцем виявився співробітник РСП
ОСОБА_537 , за яким з 2008 року був закріплений автомат «Калашникова» АКМС
калібру 7,62 мм № НОМЕР_15 , з якого і була відстріляна куля, вилучена з тіла
потерпілого ОСОБА_997 .
Як вже з`ясовано, епізод поранення потерпілого ОСОБА_923
у цій справі тісно поєднаний з епізодами загибелі потерпілого ОСОБА_512 та
поранення ОСОБА_297 . Ці три епізоди відбувалися одночасно під час однієї і тієї
ж події «Майдану» - евакуація тяжко пораненого у груди потерпілого ОСОБА_1766 ,
в якій ОСОБА_2756 та ОСОБА_2757 брали безпосередню участь і під час якої всі
троє отримали, а ОСОБА_2750 - чергове,
вогнепальне поранення однією кулею, тому вони мають спільну фактологічну
основу, вирок в частині їх висвітлення містить перехресні посилання на докази
та факти, а їх самих слід розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести
всеохоплюючий огляд самої події.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_1000 о 09 год. 44 хв. 43 сек. 20 лютого 2014 року,
перебуваючи в м. Києві на правому боці вул. Інститутської неподалік від входу
до станції метро «Хрещатик» та рухаючись під час евакуації ОСОБА_512 - від
парапету з написом «АКБ Аркада» між деревом справа та бетонною квітковою
клумбою зліва за напрямком руху, під час загострення протистояння між
активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням
вогнепальної зброї, отримав внаслідок пострілу з вогнепальної нарізної зброї
сліпе вогнепальне проникаюче кульове поранення тулубу, рановий канал якого в
лівій крижовій ділянці закінчувався кулею, яка вилучена при наданні первинної
медичної допомоги. Дане ушкодження має ознаки тілесного ушкодження середнього ступеня
тяжкості. У момент поранення ОСОБА_1000 був звернений правою заднє-бічною
поверхнею тіла до напрямку дії вогнепального снаряду.
Вогнепальне поранення ОСОБА_1029 було завдано внаслідок
одного пострілу з автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_15 , закріпленого за
співробітником РСП ОСОБА_735 , кулею, якою одночасно перед цим були поранені
інші потерпілі - спочатку ОСОБА_258 , а потім ОСОБА_1776 .
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
є доведеною поза розумним сумнівом причетність до вказаного поранення
потерпілого ОСОБА_923 конкретного співробітника РСП, який спільно та злагоджено
разом з іншими озброєними співробітниками РСП та правоохоронцями під час
перебування за бетонною барикадою, реагуючи на рух активістів в бік парапету з
написом «АКБ Аркада», застосовував вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для
життя багатьох осіб, шляхом здійснення у даному випадку прицільного пострілу на
ураження.
Є об`єктивні дані визнати постріл, внаслідок якого
ОСОБА_258 першим отримав вогнепальне поранення, прицільним саме в нього та
ОСОБА_997 . Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих сторонами
провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не встановлено
будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_1000 , а так само і будь-хто
інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його пораненням
використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв інші дії, які
становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну загрозу для життя
чи здоров`я працівників правоохоронних органів, а група, в якій він рухався на
початку, в умовах зростаючої інтенсивності ведення вогню розсіялася, серед
осіб, що її складали, з`явилися поранені, інші припинили рух вперед і почали
ховатися від небезпеки, відтак, законні підстави для застосування у даному
випадку вогнепальної зброї, а тим більше на ураження, були явно відсутні
(відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» епізод 12 (пункт 5.3.2 вироку). Більш того, ОСОБА_1000
отримав вогнепальне поранення в момент, коли разом з ОСОБА_1768 здійснював
евакуацію пораненого ОСОБА_512 .
5.4.82. За епізодом
поранення ОСОБА_452 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1798 показав, що 20 лютого 2014 року о 09 год. між
10-15 хв. неподалік від станції метро «Хрещатик» по цій стороні на вул.
Інститутська в м. Києві отримав три кульові поранення - у великий палець правої
руки, праву щоку та шию, а потім два в обидві сідниці. Перше отримав під час
надання медичної допомоги іншим пораненим, а коли зрозумів, що потребує сам
допомоги, і побіг назад до «Майдану», отримав поранення сідниць. Є відеозапис
цих подій, який вівся з готелю «України».
Як далі показав ОСОБА_1798 , хвилин за двадцять до цих
подій, коли він почув постріли, став підійматися по вул. Інститутська для
надання допомоги пораненим, оскільки мав для цього певний досвід (пройшов курси
тактичної медичної допомоги і практикував з 2004 року). Поранених вже було
багато. Першим побачив пораненого чоловіка на бруківці метрів за 100 до містка,
що з`єднує «Майдан» із Жовтневим палацом - в нього була наскрізна рана у груди
і він помер, другий - був трохи вище біля квіткового годинника, він теж помер.
Піднявшись схилом до Жовтневого палацу, побачив із розбитою головою
військовослужбовця ВВ, якому перев`язав рану, поруч близько тридцяти бійців ВВ
спускалися по сходах на «Майдан». Далі, пройшовши біля Жовтневого палацу,
попрямував вище по провулку, підняв щит і перебіг з ним по вул. Інститутська на
праву сторону, де від обстрілу ховалися активісти, серед них були вбиті та
поранені, і врешті там був і сам поранений. Під час вказаних подій він був
одягнутий у зимовий зелений лижний комбінезон, зверху чорна жилетка без
рукавів, на голові чорний міліцейський шолом, на ногах берці, на правій нозі
платформа (підсумок, який охоплює ногу) з двома пакетами для індивідуальної
перев`язки, в руках тримав щит, який із зовні був ярко салатовим, про що
дізнався вже після, переглядаючи відео, оскільки підняв цей щит пофарбованою
стороною до землі. Перша куля в нього влучила, коли він присів за щитом правим
плечем вперед у бік виходу зі станції метро «Хрещатик», дивився на клуб КМУ -
куля попала в щит, поранила праву руку (відстріляний палець), а потім щоку та
шию. Цей постріл важко назвати прицільним, оскільки куля була на кінці свого
польоту, тому він і залишився живим. Ця куля зі слів лікаря була зруйнована
калібру 9 мм, потім її залишки загадково зникли, також знищений був і його
одяг. Другий постріл був здійснений прицільно кулею калібру 7,62 мм, якщо б він
не встав, не розвернувся і не побіг назад, то вона влучила б прямо в голову, а
так прошила сідниці справа на ліво, коли він був спиною до станції метро
«Хрещатик». Третя куля, як він вважає, на кінці свого польоту влучила в іншу
сідницю. Далі його підхопили товариши і він втратив свідомість, першу допомогу
йому надавали у готелі «Козацькій». Вважає, як професійний розвідник - снайпер,
що свідомий розстріл активістів - «дике сафарі» здійснювали декілька бійців із
забезпеченням контрольного пострілу, прикриваючи один одного і маючи домінуючі
позиції на висоті, при цьому дії протестуючих, які ховалися від обстрілу на
відкритій місцевості біля станції метро «Хрещатик», яка чітко прострілювалася
без спеціальних приладів з близької відстані (70-80 метрів) з бетонних барикад,
не становили жодної небезпеки для правоохоронців. Як припустив потерпілий,
такий кривавий сценарній міг бути і незапланованим, а розв`язатися спонтанно
від захвату, хоча і не виключив при цьому можливого впливу на цей процес
третьої сили - прихованих снайперів. Особисто в момент свого поранення джерело
пострілів не спостерігав як і не бачив самих стріляючих. Ці обставини він
відтворив на місцевості під час слідчого експерименту, вказавши приблизне місце
своїх поранень.
Як уточнив потерпілий: - уперше, реагуючи на безкарне
побиття студентів у листопаді 2013 року, приїхав на «Майдан» для можливої
надання допомоги 01 грудня 2013 року і продовжив це робити на далі у складі 1-ї
сотні, яку очолив і яка після подій 20 лютого була перейменована у «Львівську
браму», її активісти у подальшому увійшли до складу батальйону територіальної
оборони « ІНФОРМАЦІЯ_231 »; - основою організаційної діяльності його сотні були
громадські засади, самоорганізація та власна ініціатива, лідера обрали стихійно
по ситуації; - 1-а сотня виконувала функцію захисту барикад за принципами живої
стіни та «не зашкодити», її дії ніхто не координував, вона не здійснювала атакуючих
заходів, як принципово і не мала наміру їх здійснювати, припиняючи будь-які
провокації з цього приводу, якщо б цього дотримано не було, він би залишив
сотню; - йому відомо, що в будинку Профспілок збирали інших сотників, але він
участі у цих зібраннях не брав, а прохання з боку організаторів таких зібрань,
в тому числі і від ОСОБА_1842 , координувати свої дії відхиляв; - вважає, що
спокій протесту на «Майдані» було втрачено 11 грудня 2013 року, коли відбувся
штурм «Майдану», під час якого правоохоронці в чорних шоломах зминали людей у
помаранчевих будівельних касках, які не виражали жодної агресії, зминали
ветеранів - афганців, народних депутатів, жінок, особисто він надавав допомогу
збитому з ніг священику, а вбивство ОСОБА_1264 поставило крапку у мирному
протистоянні з правоохоронцями; - до 20 лютого він не бачив поранених
правоохоронців, оскільки надавав медичну допомогу іншій стороні протистоянь,
пізніше йому стало відомо із ЗМІ про те, що є загиблі та поранені серед
правоохоронців; - активні події на «Майдані» 20 лютого 2014 року розпочалися
під ранок, але їх очевидцем він не був, оскільки перебував біля готелю
«Козацький», на вул. Інститутська прибув о 08 год. 40 хв., чув постріли, які
чітко різнилися від пострілів гумовими кулями, активісти з невідомих для нього
причин пішли на верх і вже були серед них поранені та вбиті; - коли наблизився
до першого пораненого на бруківці, бачив біля містка з боку Жовтневого палацу
трьох осіб в чорному одязі, у балаклавах і касках із жовтими пов`язками на
руках, які не ховаючись вели прицільний вогонь одиночними пострілами з
автоматів Калашникова в напрямку Майдану Незалежності та вул. Інститутська, на
що вказувала їх стійка (з упору в плече через приціл, а один лежав поруч і
цілився з рушниці на сошках), у подальшому ці правоохоронці відійшли у бік
станції метро «Хрещатик», інших стрільців під час цих подій він не бачив; - при
собі будь-якої зброї він не мав, як і не бачив її серед протестуючих; - йому не
відома мета дій першої хвилі активістів, серед яких були три члени його сотні,
які без жодної координації опинилися раніше за нього біля станції метро
«Хрещатик» і там загинули; - він достеменно знав і це також було відомо на
«Майдані», що із середини січня 2014 року в районі клубу КМУ розміщувалися
озброєнні спецпризначенці; - події 18 - 20 лютого 2014 року не можна назвати
мирною акцією протесту, масовим безладом чи його наслідками, «Майдан» палав і
важко правильно це ідентифікувати; - первісне лікування проходив у КМКЛ № 18 та
на Хмельниччині, а потім лікувався більше місяця у Польщі.
Показання потерпілого ОСОБА_1793 підтвердив присутній під
час його допиту потерпілий ОСОБА_1843 з тим уточненням, що описані ними обома події
хоча і стосуються їх обох, проте сприймалися ними по-своєму, а в окремих
випадках у різні проміжки часу.
Аналогічні викладеним вище показання про обставини свого
поранення потерпілий ОСОБА_1798 надав безпосередньо на місцевості і під час слідчого
експерименту 15 вересня 2015 року, протокол якого та додатки до нього у
виді фото таблиць та відеозапису були безпосередньо досліджені судом (т. 60 а.
15-21).
Згідно з дослідженими судом присяжних в судовому
засіданні заявою ОСОБА_1793 від 02 квітня 2015 року про злочин, особа
якого встановлена копією паспорта, додатку до протоколу допиту
потерпілого у виді схеми, ОСОБА_1798 , перебуваючи по вул. Інститутській
в м. Києві 20 лютого 2014 року, отримав вогнепальні поранення в шию, обличчя,
праву руку та сідниці (т. 59 а. 204, 213, 236-238).
Як видно з долучених в судовому засіданні копій
медичних документів на ОСОБА_1793 (т. 59 а. 214-235) (довідка № 1830
Шпиталю Майдану - а. 235; виписка із медичної картки стаціонарного хворого №
161 виданої КМКЛ № 18 від 20 лютого 2014 року, строк перебування 20 лютого 2014
року - а. 214; виписний епікриз Ортопедичного відділення Хмельницької обласної
лікарні, строк перебування з 22 по 25 лютого 2014 року - а. 215; інформаційна
картка польських медичних закладів, загальний строк перебування з 25 лютого по
12 березня 2014 року - а. 217-233; виписка із медичної картки стаціонарного
хворого № 1362 Міської клінічної лікарні № 3 м. Києва, строк перебування з 26
березня по 04 квітня 2014 року - а. 216) - ОСОБА_1798 мав діагноз кульове
поранення м`яких тканин шиї і щелепної частини справа, кульове наскрізне
поранення лівої і правої сідниці, кульове поранення 1-го пальця правої кисті з
частковою ампутацією нігтьової фаланги.
Згідно дослідженого судом присяжних в судовому засіданні висновку
експерта ОСОБА_1493 № 930/е від 10 червня 2015 року (т. 60 а.
2-9), у ОСОБА_1793 під час первинно відомого звернення 20 лютого 2014 року о 09
год. 35 хв. були виявлені тілесні ушкодження: а) вогнепальне поранення 1-го
пальця правої кисті: рана (визначена клінічними лікарями як вогнепальна,
без опису морфологічних властивостей), від якої спрямований рановий канал, що
проходить з зовні у середину, з пошаровим пошкодженням шкіри, м`язів, з
частковою ампутацією кінцевих відділів вказаної фаланги; б) рана нігтьової
фаланги 3-го пальця (без опису морфологічних властивостей); в) вогнепальне
поранення правої кисті: рана (визначена клінічними лікарями як вогнепальна)
на рівні тенора правої кисті (без уточнення морфологічного опису), від якої
спрямований рановий канал, що проходить ззовні у середину, з пошаровим
пошкодженням шкіри, клітковини, з наявністю множинних сторонніх тіл у м`яких
тканинах на рівні дистальної половини 1 п`ясної кістки правої кістки; г) наскрізне
вогнепальне поранення сідниць: вхідна рана у ділянці верхнє-внутрішнього
квадранту лівої сідниці (3х4 см), від якої спрямований рановий канал у напрямку
зліва направо, ззовні у середину, з пошаровим ушкодженням шкіри,
підшкірно-жирової клітковини, м`язів, з наявністю вихідної вогнепальної рани у
ділянці правої сідниці на межі верхнього та нижнього внутрішніх квадрантів
(1,0х0,3 см); д) уламкове поранення шиї: вхідна рана (рваного характеру)
у ділянці нижньої щелепи, з переходом на переднє-латеральну поверхню шиї (8х10
см), від якої спрямований рановий канал зверху вниз, справа наліво, ззовні у
середину, до рівня верхньої третини грудино-ключично-соскоподібного м`язу, з
пошаровим ушкодженням шкіри, підшкірно-жирової клітковини, з наявністю у
кінцевих відділах ранового каналу множинних металевих уламків (від 2 до 5 мм) у
кількості 8-ми та великого фрагменту; е) наскрізне уламкове поранення шиї:
2 рани (до 1 см у діаметрі) на переднє-латеральній поверхні шиї зліва на рівні
нижньої третини грудино-ключично-соскоподібного м`язу, які сполучаються рановим
каналом, яких проходить зверху вниз, справа наліво, ззовні у середину, з
пошаровим ушкодженням шкіри, підшкірно-жирової клітковини тощо з наявністю по
ходу ранового каналу трьох металевих уламків розмірами 2-3 мм. Вказані тілесні
ушкодження утворилися від, щонайменш від 3-4 ударної дії тупих твердих
предметів з обмеженими контактними поверхнями 20 лютого 2014 року. Ушкодження,
вказані у п.п. а), б), в) могли утворитись внаслідок одного пострілу з
вогнепального пострілу з вогнепальної зброї; ушкодження, вказане у п. г) могло
утворитись внаслідок одного пострілу з вогнепальної зброї; ушкодження, вказані в
п.п. д) та е) могли утворитись внаслідок дії твердих предметів з обмеженими
поверхнями контакту. Спричинення тілесного ушкодження, вказаного у п. а),
супроводжувалося порушенням анатомічної цілісності 1 пальця правої кисті
(багатоуламковий перелом, з ампутацією дистальної третини фаланги), тобто
відновлення порушеної анатомічної цілісності вказаного пальця та порушеної
функції його збереженої частини потребувало строк понад 21 добу, і саме тому,
це тілесне ушкодження є середнім за ступенем тяжкості. Кожне з тілесних
ушкоджень, вказаних у п.п. б), в), г), д), е) відноситься до легкого тілесного
ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
Матеріали провадження містять подану на дослідження
судовому експерту медику медичну документацію за даним епізодом походженням
із-за кордону у належному завіреному, відтак акредитованому перекладі, який був
прийнятний для судового експерта, про що прямо вказано у висновку експерта (т.
60 а. 5-6) та узгоджується із змістом супровідних документів у подальшому (т. 60
а. 23), що суд в цілому визнає достатнім для того, щоб визнати відомості, які
вона містить, а також похідні від неї докази допустимими для цілей даного
провадження. При цьому, наявний у матеріалах провадження незавірений примірник
перекладу такої медичної документації (т. 59 а. 217-233) не впливає на вказані
висновки суду.
Потерпілий ОСОБА_1798 не погодився з напрямком ранового
каналу, який встановили експерти на ранах сідниць, вважаючи, що він мав
напрямок не зліва направо, а справа наліво, і привів, як приклад аналогічної
плутанини, до висновку міжвідомчої комісії про відстріляний у нього палець не
руки, а правої стопи з відсутністю хапального рефлексу, що вочевидь суперечить
матеріалам справи.
Перевіряючи в тому числі доводи потерпілого, встановлено,
що відповідно до досліджених судом присяжних протоколу огляду від 17 червня
2015 року та додатку до нього у виді відеозапису під назвою «Убийства на
Майдане. Снайпер на Майдане. 20 февраля. Майдан незалежности. Евромайдан.»,
який розміщено на диску Verbatim DVD+R …1735 (т. 60 а. 10-11, 14), на запису у
проміжку часу з 04 хв. 14 сек. по 04 хв. 25 сек. зафіксовано особу, яку
потерпілий ОСОБА_1798 ідентифікував як себе, одягнуту в зелений комбінезон,
зверху чорна жилетка без рукавів, на голові чорний міліцейський шолом, на ногах
берці, на правій нозі платформа з двома пакетами для індивідуальної перев`язки,
в руках тримав салатовий зовні щит. На цьому запису зафіксовано як ОСОБА_1798
забігає з проїзної частини дороги на тротуар правого боку вул. Інститутська, лунають
постріли, поруч отримують поранення інші активісти - ідентифіковані за
результатами судового розгляду потерпілі ОСОБА_1844 та ОСОБА_1000 , які несли
пораненого ідентифікованого за результатами судового розгляду ОСОБА_512 ,
присідає біля ідентифікованого за результатами судового розгляду ОСОБА_734 ,
який ще до свого поранення сидить за деревом, де згодом отримає свої смертельні
поранення. Далі ОСОБА_1798 присідає, прикриваючи правий бік свого тіла щитом,
який тримає у правій руці та будучи обернути обличчям до проїзної частини вул.
Інститутська трохи праворуч, береться лівою рукою за праву частину шиї,
прикриту шоломом, через секунду здригається і вскакує, починаючи бігти вниз по
тротуару, одночасно ліву руку прижимає до лівої сідниці, а правою рукою тримає
щит, яким прикриває спину.
Згідно з протоколом огляду від 17 червня 2015 року
відео під назвою «October_Palace_ Last_altitude», тривалістю 02 год. 44
хв. 36 сек. (т. 60, а. 12-13), на проміжку запису 51 хв. з 00 по 06 сек. в
лівому нижньому куті 9-ти форматного відео зафіксовані аналогічні події
поранення потерпілого ОСОБА_1845 . Також, як видно з довідкової інформації, яка
супроводжує цей сюжет, ці події відбувалися 20 лютого 2014 року о 09 год. 44
хв. з 44 по 50 сек., що також узгоджується з раніше визначеними часовими
параметрами події поранення потерпілого ОСОБА_1793 , а також даними відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (т.
90 а. 40), при цьому, о 09 год. 44 хв. 37 сек. (екран 2/3) ОСОБА_1798 перебігає
вулицю на правий її бік, о 09 год. 44 хв. 45 сек. (екран 3/2) присідає, о 09
год. 44 хв. 47 сек. (екран 3/2) береться рукою за шию, потім встає і починає
бігти вниз до готелю, хапаючись лівою рукою за сідницю зліва - 09 год. 44 хв.
48 сек. (екран 3/2).
Наведені об`єктивно задокументовані на безперервному в
цій частині відео дані повністю узгоджуються з показаннями потерпілого
ОСОБА_1793 у судовому засіданні про
місце і час отриманих ним поранень (права частина вул. Інститутська перед
входом до банку «Аркада» 20 лютого 2014 року, характер
його дій в цій обстановці (надання допомоги пораненим), обставини отримання ним
поранень правої руки, правої щоки та шиї, а також обох сідниць та характер цих
ран, у тому числі й щодо напрямку ранового каналу на ранах сідниць, а саме
справа на ліво, оскільки постріл з протилежного боку об`єктивно виключається
щільним перебуванням з цього боку інших осіб (04 хв. 16 сек. запису). Тим
більше, як обґрунтовано зауважив потерпілий, поранення в сідниці було
пораненням в м`які частини тіла, а тому враховуючи фізичні особливості
проходження кулі через м`яку перешкоду, поєднані з наслідками динамічного
удару, вихідна рана завжди буде більшою ніж вхідна, що власне і має місце в
його випадку, коли рана з лівого боку є значно більшою за розміром, аніж з
правого.
Отже, ці дані у своїй сукупності породжують обґрунтований
сумнів у правильності визначенні експертом напрямку ранового каналу наскрізного
вогнепального поранення сідниць (вхідна рана у ділянці верхнє-внутрішнього
квадранту лівої сідниці) як зліва направо, а не навпаки.
Більш того, як видно з висновку комісійної
судово-медичної експертизи № 189-2015/о від 07 жовтня 2015 року, яку
провели експерти ОСОБА_942 , ОСОБА_941 , і ОСОБА_1230 (т. 60 а. 26-43),
дослідивши всі наявні судово-медичні дані, в тому числі рентген-знімки,
результати слідчого експерименту від 15 вересня 2015 року, відеозапис отримання
ОСОБА_1846 поранення, дійшли висновку, що ОСОБА_1798 саме 20 лютого 2014 року
отримав шість вогнепальних поранень: а) 1 пальця правої кисті; б) нігтьової
фаланги 3 пальця; в) правої кисті; г) шиї (з наявністю вхідної рани у ділянці
нижньої щелепи справа, а у кінцевих відділах ранового каналу множинних дрібних
металевих уламків та одного великого 3х2 см); д) переднє-латеральної поверхні
шиї зліва (за наявністю двох ран, які з`єднані рановим каналом, та з наявністю
в останньому 3 дрібних металевих уламків); е) наскрізне вогнепальне поранення
сідниць (з наявністю однієї рани на межі верхнього та нижнього внутрішніх
квадрантів правої сідниці та другої рани у верхнє-внутрішньому квадранту лівої
сідниці). Аналізуючи взаємне розташування вогнепальних ран на тілі, в т.ч. і
«можливість їх знаходження» по одній умовній лінії за умов перебування правої
верхньої кінцівки, в т.ч. і кисті, в певному положенні при застосуванні з боку
потерпілого перешкоди - металевого щита, з урахуванням об`єктивних даних
відеозображення, яке було об`єктом дослідження при проведенні цієї експертизи,
комісія експертів вважає, що зазначені вище вогнепальні поранення виникли внаслідок
двох пострілів: 1) перший - утворення поранень, які перелічені вище
у підпунктах а)-д), в т.ч. і внаслідок дії «вторинних» (елементи
зруйнованого снаряду, щита) снарядів; 2) другий - утворення
поранення, що зазначене в підпункті е). При цьому, саме характер всіх даних
поранень (наскрізні) при застосуванні з боку потерпілого перешкоди -
металевого щита, з наявністю по ходу ранових каналів «металевих уламків»,
свідчить про те, що дані постріли були зроблені з нарізної вогнепальної зброї,
обставини отримання ОСОБА_1846 вогнепальних поранень, на які останній вказував
у ході слідчого експерименту від 15 вересня 2015 року, повністю відповідають
наявним судово-медичним даним та корелюють з об`єктивними даними відеозапису
(який був об`єктом дослідження при проведенні експертизи): - в момент отримання
вогнепальних поранень, які утворилися внаслідок першого пострілу,
ОСОБА_1798 був звернутий правою переднє-бічною поверхнею тіла до особи, яка
здійснила постріл; - в момент отримання вогнепального поранення, яке утворилося
внаслідок другого пострілу, ОСОБА_1798 був звернутий правою заднє-бічною
поверхнею тіла до особи, яка здійснила постріл; - обидва постріли були зроблені
з неблизької дистанції.
Суд приймає до уваги, що висновок комісії експертів,
оформлений за № 189-2015/о, в частині, що стосується механізму отримання
вогнепальних поранень потерпілим ОСОБА_1846 , ґрунтуються на відеозаписах цієї
події та повністю корелюється з показаннями потерпілого в судовому засіданні, а
тому суд вважає його більш достовірним, аніж висновок в цій частині первинної
експертизи. Той факт, що комісійна експертиза проводилася без виходу на
місцевість, сам по собі не ставить під сумніви її результати, оскільки були
використані документовані на відеозаписах об`єктивні дані безпосередньо самих
подій за участю потерпілого, більш того суто медико-криміналістичний характер
дослідження не вимагав проведення таких дій. Не впливає на результати
проведеного комісійного дослідження і описка, на яку звернув увагу захист у
другому абзаці наведення обставин справи (т. 60 а. 27), у тексті якого
помилково згадується інша особа ( ОСОБА_497 ), дані щодо якої не були видалені
з проекту під час складання висновку за епізодом ОСОБА_1845 .
Таким чином, суд кладе в основу свого вироку висновок
експертизи № 189-2015/о у наведеній частині як більш повний та достовірний, а
висновок експертизи № 930/е лише в тій частині, в якій він не суперечить
першому, відтак сумніви потерпілого виявилися обґрунтованими.
Водночас, висновок комісії експертів № 189-2015/о щодо
ситуаційних обставин здійснення пострілу (сектор, в якому міг перебувати
стрілок) та інших даних у сфері балістики (здійснення пострілу в потерпілого зі
зброї калібру 7,62мм, яке оцінено експертами лише як можливе) через їх не
підтвердження балістичними чи криміналістичними дослідженнями та характер
припущення, суд присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть бути
покладені в основу даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом
правову позицію з наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку),
зауваження сторони захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані
докази через їх недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які посилається
у вироку.
Припущення сторони захисту про те, що ОСОБА_1798 під час
цих подій мав при собі холодну зброю в підсумку на правій нозі, спростовані
детальними показаннями потерпілого. Так, він пояснив, що ця платформа є
підсумком закритого типу із клапанами на стегно фірми «Шквал» для двох
магазинів автомата Калашникова. Підсумок був зайнятий двома пакетами для
перев`язок, а те, що ідентифіковано захистом як рукоять ножа по середині
підсумка - це вставлена між двома пакетами, ногою та підсумком м`яка шина, яка
може виглядати як завгодно, залежно від форми скручування, і продемонстрував
таку шину безпосередньо в залі судового засідання, скрутивши її до вигляду та
розмірів ідентичних зафіксованим на відео. Суд з огляду на детальний та
демонстраційний характер таких показань потерпілого, їх професійний підтекст,
який не був поставлений під сумнів захистом та обвинуваченими, визнає ці
показання ОСОБА_1793 переконливими, а тому кладе їх в основу свого рішення як
достовірні.
Натомість, суд присяжних визнає недопустимими повідомлені
потерпілим відомості з чужих слів про характер вилученої з його тіла кулі
певного калібру (9 мм), оскільки вони жодними іншими допустимими доказами не
підтверджені, в тому числі і судомо-медичними, зважаючи на їх нібито походження
від лікаря. За правилами про припущення оцінює суд, а відтак відкидає і
оціночні судження потерпілого про його поранення в сідниці кулею калібру
7,62мм.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом загибелі ОСОБА_512 (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод
12 «бетонна барикада: обстріл п`ятачка за парапетом АКБ «Аркада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів до
парапету АКБ «Аркада» не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями і відповідало логіці розташування в
більш небезпечному місці - за вказаним парапетом. Вплив на таке переміщення
активістів шляхом застосування вогнепальної зброї з боку сил правопорядку
відбувався в центральній частині міста в умовах значного скупчення людей,
наявність вогнепальної зброї серед яких не візуалізується, а їх стосунок із
іншими озброєними активістами був ілюзорним.
Даний епізод у цій справі тісно поєднаний з епізодами
загибелі потерпілих ОСОБА_734 , ОСОБА_1790 , ОСОБА_1791 , ОСОБА_1460 , ОСОБА_277
та поранення потерпілих ОСОБА_921 , ОСОБА_1792 , ОСОБА_298 , ОСОБА_1794 ,
ОСОБА_1795 , ОСОБА_1796 , ОСОБА_318 , а також з умовною вже виділеною групою
потерпілих ( ОСОБА_813 - ОСОБА_258 - ОСОБА_1000 ). Всі ці епізоди відбувалися
протягом короткого часу о 09 год. з 43 до 51 хв. під час пов`язаних між собою
подій «Майдану» - розосередження стрілецьким вогнем з боку сил правопорядку
умовно перед бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада» першої групи активістів
( ОСОБА_922 , ОСОБА_1797 , ОСОБА_813 , ОСОБА_258 , ОСОБА_1000 , ОСОБА_495 ,
ОСОБА_1798 , ОСОБА_249 , ОСОБА_1788 , ОСОБА_814 ), які організовано поступово
рухалися правим тротуаром вверх по вул. Інститутська на заклики перед цим
ідентифікованого за результатами судового розгляду потерпілого ОСОБА_852 ,
поступове ураження вказаних осіб, а також інших активістів, які після цього
наближалися до поранених для надання допомоги у складі цілеспрямованих
евакуаційних груп ( ОСОБА_819 , ОСОБА_1799 та ОСОБА_815 - з першої такої групи;
ОСОБА_230 - з другої; ОСОБА_1800 та ОСОБА_1206 - з третьої такої групи), а
серед них поплатилися за це своїм життям ОСОБА_819 , ОСОБА_815 та ОСОБА_1801 .
Поранення безпосередньо в момент надання допомоги іншому пораненому отримали
ОСОБА_1000 , ОСОБА_258 , ОСОБА_1799 , ОСОБА_915 .
Тому даний та всі інші згадані епізоди через їх спільну
фактологічну основу та перехресні посилання на докази та факти слід також
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд самих
вказаних подій.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_1798 20 лютого 2014 року о 09 год. 44 хв. між 45 та
48 сек., перебуваючи в місті Києві на правому боці вул. Інститутської неподалік
від входу до станції метро «Хрещатик» (за першим деревом вниз від квіткової
бетонної клумби, яка розташована поряд із бетонним парапетом з написом «АКБ
«Аркада»), під час загострення протистояння між активістами «Майдану» та
працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї,
внаслідок двох пострілів з вогнепальної нарізної зброї отримав шість
вогнепальних поранень, з яких внаслідок першого пострілу: а) 1 пальця правої
кисті; б) нігтьової фаланги 3 пальця; в) правої кисті; г) шиї; д)
переднє-латеральної поверхні шиї зліва, з яких поранення 1 пальця правої кисті
є тілесним ушкодженням середньої тяжкості, а інші - легкими тілесними
ушкодженнями, а внаслідок другого пострілу отримав - е) наскрізне вогнепальне
поранення сідниць, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень. У момент
отримання вогнепальних поранень, які утворилися внаслідок першого пострілу,
ОСОБА_1798 був звернутий правою переднє-бічною поверхнею тіла до джерела
пострілу, а в момент отримання вогнепального поранення, яке утворилося
внаслідок другого пострілу - правою заднє-бічною поверхнею тіла до джерела
пострілу. З огляду на розташування потерпілого у просторі відносно верху вул.
Інститутська, спочатку правою переднє-бічною поверхнею тіла, а потім під час
відступу - правою заднє-бічною поверхнею тіла, ці обидва постріли були зроблені
з неблизької дистанції з нарізної зброї з одного напрямку - верх вул.
Інститутська.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
безспірно встановлено, що вказані вогнепальні поранення були прицільно завдані
ОСОБА_1847 з території (верх вул. Інститутська), яка перебувала під виключним
контролем співробітників правоохоронних органів і на якій саме в цей час за
бетонною барикадою перебували озброєні АКМС співробітники РСП та інші озброєні
правоохоронці, які діяли спільно та злагоджено, реагуючи на рух активістів в
бік парапету з написом «АКБ Аркада» застосуванням вогнепальної зброї у спосіб,
небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом здійснення у даному випадку не
вибіркових прицільних пострілів в бік скупчення людей.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_1798 на момент
отримання поранень вчиняв дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що
становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних
органів як учасників іншої сторони протистояння, відтак, законні підстави для
застосування у даному випадку вогнепальної зброї були явно відсутні
(відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» епізод 12 (пункт 5.3.2 вироку). Більш того, на момент
отримання поранень ОСОБА_1798 прибув до інших поранених осіб, намір реалізувати
надання допомоги яких не встиг виявити через власні поранення.
5.4.83. За епізодом загибелі
ОСОБА_593 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1848 показав, що його син ОСОБА_489 , маючи активну
життєву позицію та працюючи в коледжі із молоддю, був глибоко обурений побиттям
студентів у листопаді 2013 року, від того часу приєднався до протестних акцій в
місті Києві. Лише на декілька днів приїздив додому - на Різдво та на початку
лютого. За час перебування на «Майдані» вони із сином спілкувалися телефоном
(…55-45 - номер телефону сина, а НОМЕР_410 - його, потерпілого), він щиро
ввірив у можливість мирними протестами досягти змін на краще у країні, ніколи
не пропагував насильство, виступав по телебаченню на каналі «ICTV». 20 лютого
2014 року близько 08 год. ранку він мав телефонну розмову із сином, на питання
«як справи?», той повідомив: «… тату не заважай мені, я після нічного
чергування хочу відпочити…», що його заспокоїло, але через деякий час
голова сільської ради повідомив про загибель ОСОБА_1349 . Перевіряючи цю
інформацію, невідома особа телефоном сина також підтвердила його загибель.
Як далі уточнив потерпілий: - йому не відомо, щоб син за
тривалий час акцій протесту в Києві зазнавав якісь тілесних ушкоджень, а також,
щоб входив до конкретної сотні ОСОБА_1462 , хоча дійсно на його рукаві на фото
зафіксована пов`язка цієї організації; - він чув від сина, що той на «Майдані»
зустрів багато однодумців, обстановка була спокійна, їх весь час контролювали
правоохоронці в цивільному одязі - розвідники, яких на «Майдані» знали в лице і
навіть годували, але, дійсно, виникали протистояння з правоохоронцями через
часті штурми «Майдану» з боку міліції; - перед загибеллю син з одягу мав
камуфльовану зелену куртку з хутряної підшивкою, під нею темний жилет з
карманами, який не мав захисного характеру, на голові шкіряний кашкет та
металеву каску, на ногах - зелені штани військового зразку та коричневі зимні
черевики, носив окуляри через поганий зір, підтвердженням цьому є надане ним в
суді фото сина, шолом і жилет син одержав на «Майдані»; - йому, потерпілому,
хтось з активістів (дані цих осіб вказати не може) розповідав, що син дійсно
пішов відпочивати, але повернувся через повідомлення телефоном про штурм, так і
загинув на вул. Інститутській навпроти входу на станцію метро «Хрещатик»,
мабуть і не зрозумівши, що відбувається, обставини цих подій він віднайшов і
передивлявся по відео, на якому безспірно для себе ідентифікував сина, однак
моменту самого поранення не зафіксовано.
Крім того, як вважає потерпілий ОСОБА_1848 : - маючи
25-річний досвід роботи в карному розшуку, в діях активістів під час подій 20
лютого 2014 року, коли вони підіймалися вверх вулицею Інститутська, загрози
правоохоронцям не бачив, оскільки він не бачив зброї серед протестувальників і
таких даних не мав і за результатами спілкування із сином, поширену на даний
час інформацію про те, що правоохоронців вбивали активісти, вважає
неперевіреною та недоведеною; - сина було поранено пострілом з бетонної
барикади, версію здійснення цього пострілу з готелю «Україна» категорично
відхиляє, з цього приводу мав дискусію з експертом, який чомусь наполягав на
тому, що більша рана є вхідна, а менша вихідна - з цим він, потерпілий,
погодитися не може; - коли син перед самим пораненням перебував у положенні
стоячи на одному коліні та тримаючи перед собою щит, правим боком звернутий до
бетонної барикади - і це зафіксовано на відео, то крутитися в різні боки не
міг, далі сюжет переривається і на відео вже зафіксовано, як син впав після
смертельного пострілу, тому за основу для своїх висновків він бере останнє
зафіксоване положення тіла сина у просторі.
Згідно з дослідженими судом присяжних під час судового
розгляду рапортом слідчого та протоколом огляду місця події від 20
лютого 2014 року з додатками до них (фотоматеріали) (т. 133 а. 181-185), в
приміщенні моргу по вул. Оранжерейній, 9 в м. Києві в присутності понятих
оглянуто труп ОСОБА_1849 , який був одягнутий в куртку камуфльовану, сорочка
камуфляжна, сірі светр та футболка, чорні штани із шкіряним ременем, черевики
коричневі, шкіряні чорні рукавички. На трупі ушкодження в ділянці кута нижньої
щелепи зліва (фото № 5) та на правій бічній поверхні шиї рана щілиноподібної
форми із осадженими краям (фото №№ 6, 9).
Під час дослідження додатків до вказаного протоколу
огляду у вигляді фото матеріалів потерпілий ОСОБА_1848 впізнав зображеним на
них свого сина - ОСОБА_1849 і ці його показання узгоджуються з даними
портретного фото останнього, які надав потерпілий з дотриманням правил ч. 11
ст. 290 КПК України в під час судового розгляду (т. 133 а. 179), та які були
одержані під час судового розслідування (т. 133 а. 189; т. 134 а. 24).
Всі ці ідентифікаційні дані підтверджені у судовому
засіданні і під час допиту інших потерпілих - ОСОБА_297
та ОСОБА_997 . Крім того, потерпілий ОСОБА_1771 показав, що він
разом із ОСОБА_2949 боронив барикаду
ввечері 18 лютого 2014 року, а 20 лютого, зустрівшись на барикаді під містком
близько 09 год. ранку, погоджував із ОСОБА_2949 подальші дії, спостерігаючи, як тікають
правоохоронці.
Як встановлено з постанови про уточнення анкетних
даних від 19 червня 2014 року (т. 133 а. 221), процесуальні документи на ім`я
ОСОБА_1850 насправді є документами саме на ОСОБА_593 .
Під час дослідження судом листування щодо руху
вилучених з тіла ОСОБА_1849 елементів одягу - куртка, сорочка, светр, футболка,
черевики, штани, ремінь, рукавички тощо та протоколу від 05 березня 2014
року їх огляду (т. 133 а. 196-220) будь-яких пошкоджень, що мали значення,
на них не виявлено, а потерпілий ОСОБА_1848 , оглянувши додатки до цього
протоколу у виді фото таблиць, впізнав светр сина, в якому він поїхав з дому.
Натомість обвинувачені ОСОБА_21 та ОСОБА_676 ,
підтримуючи один одного зауважили, що зафіксований на фото (т. 133 а. 179)
темний жилет з карманами, який на думку потерпілого не мав захисного характеру,
є насправді бронежилетом 2-го класу захисту від пістолетної кулі, який є
елементом штатного обмундирування військовослужбовця ВВ, міліціонера районного
управління та підрозділу «Беркут», тих, хто заступав на патрулювання. Ці дані
виявилися об`єктивними і стороною обвинувачення не спростовані, а тому суд
вважає їх достовірними, відкидаючи з цього приводу оціночні твердження
потерпілого.
Згідно з дослідженою судом заявою ОСОБА_299
(батько) від 04 березня 2014 року, особа якого підтверджена паспортом, він просив в межах досудового розслідування,
розпочатого 20 лютого 2014 року за фактом виявлення трупу ОСОБА_1849 , особа якого
підтверджена паспортом, з ознаками насильницької смерті - вогнепальне
кульове поранення шиї, залучити до даного кримінального провадження як
потерпілого (т. 133 а. 180, 240-242; т. 134 а. 3-4).
Досліджені судом за іншими епізодами відеозаписи під назвою
« АДРЕСА_16 » на диску Диск Videx DVD+R …3433 (т. 18 а. 101) з протоколом
його огляду (т. 58 а. 85-92) та ідентичного йому відео «revolyucia_GREEN»
на диску Verbatim DVD+R …4398 з написом « ОСОБА_1851 » (т. 58 а. 21) є
ідентичними оглянутому слідчим за даним епізодом відео запису під назвою «Контратака
майдану вул. Інститутська! Дивитися всім! Так снайпери вбивали наших рідних»
(диск - т. 133 а. 190-195).
Під час перегляду судом присяжних більш якісного з цих відео
під назвою «revolyucia_GREEN» (т. 58 а. 21) на 13 хв. 05 сек. запису
зафіксовано ідентифікованого потерпілим нерухомого внаслідок поранення
ОСОБА_1849 , який в описаному вище одязі з бронежилетом (розгрузкою) поверх
військової куртки лежить на правій стороні вул. Інститутська відразу за місцем
загибелі ідентифікованих за результатами судового розгляду потерпілих
ОСОБА_1790 та ОСОБА_734 прикритий дерев`яним щитом головою звернутий в напрямку
до готелю «Україна», ліва нога неприродно зігнута під себе, що дійсно може
вказувати на те, що в момент поранення ОСОБА_489 міг бути звернутий дещо правим
боком до верху вул. Інститутська, як про це стверджував потерпілий.
Факт перебування
ОСОБА_1849 ранком 20 лютого 2014
року на Майдані Незалежності в місті Києві, в тому числі його телефонна розмова
о 07 год. 57 хв. з абонентом за номером НОМЕР_410 (потерпілий ОСОБА_1848 ) під час перебування в місті
Києві, узгоджується з даними тимчасового доступу (т. 134 а. 7-20) про
місце перебування абонента мобільного оператора з номером телефону … НОМЕР_171
, яким користувався ОСОБА_489 . Ці дані узгоджуються з показаннями потерпілого
про обставини розмови з сином вранці 20 лютого 2014 року.
Таким чином, суд присяжних визнає достовірними показання
потерпілого щодо відомих йому обставин загибелі сина - ОСОБА_1849 , хоча він і
не був очевидцем тих подій, його ідентифікації, а тому кладе їх в основу свого
вироку.
Враховуючи викладене, дані, які виявлені під час показань
потерпілого з чужих слів, а саме пояснення сина та інших осіб щодо подій на
«Майдані» знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду
документованими даними, які судом визнані допустимими доказами, відтак суд,
дотримуючись вимог ч.ч. 2 та 6 ст. 97 КПК України, визнає вказані показання
потерпілого з чужих слів допустимими, а враховуючи їх зміст - достовірними
доказами.
Відповідно до досліджених судом присяжних свідоцтва
про смерть ОСОБА_1849 (т. 133 а. 237), лікарського свідоцтва про його
смерть № 618 (т. 133 а. 239; т. 134 а. 5), висновку судово-медичної
експертизи № 618 від 07 травня 2014 року, яку провів експерт ОСОБА_1630 , з
додатками у виді результатів додаткових досліджень, в тому числі і клаптя шкіри
загиблого (т. 133 а. 223-228), у ОСОБА_1849 виявлено наскрізне вогнепальне
проникаюче кульове поранення шиї з вхідною вогнепальною раною неправильної
овальної форми з надривами шкіри та її зануренням в рану по лівій боковій
поверхні шиї у верхній третині з паском осаднення та дефектом шкіри
«мінус-тканина», довжина рани 4,2 см, з рановим каналом, що відходить від неї
зліва направо, зверху вниз (під гострим кутом ~ 700) та дещо спереду назад, по ходу якого ушкоджені сонна
артерія, стравохід, м`які тканини шиї і закінчується вихідною раною на правій
бокові поверхні шиї з вивернутими назовні краями. Напрямок ранового каналу
узгоджується з результатами внутрішнього дослідження. За додатковим
дослідженням загиблий стану сп`яніння не мав. Вказане прижиттєве тілесне
ушкодження спричинено пострілом з вогнепальної зброї, має ознаки тяжкого за
критерієм небезпеки для життя, є причиною смерті.
Висновок експертизи № 618 узгоджується з висновком
іншої експертизи № 15/618 від 13 червня 2014 року, яку провів той самий
експерт і акцентував увагу на відсутності відомостей про проходження кулі
скрізь перешкоду (т. 133 а. 231-234).
Твердження прокурора та потерпілого, якого підтримав його
представник, про нібито сумнівність вказаного висновку експерта в частині
напрямку ранового каналу загиблого ОСОБА_1849 - зліва направо суд присяжних
визнає надуманим.
По-перше, вказаний висновок експерта у цій частині
ґрунтуються на інших результатах комплексу проведених ним та іншими
спеціалістами досліджень, які не оспорювалися сторонами, хоча вони є
взаємопов`язаними.
По-друге, вказаний висновок є належно мотивованим,
науково обґрунтованим, складений кваліфікованим експертом, що мають достатній
досвід (перша кваліфікаційна категорія) і стаж експертної роботи (16 років), на
підставі ретельного зовнішнього та внутрішнього дослідження тіла загиблого,
інших матеріалів провадження, яким не суперечить, відповіді та висновки
експерта повні та вичерпні, не допускають подвійного тлумачення і
суперечностей, які потребували б роз`яснення.
По-третє, встановлений експертом напрямок ранового каналу
по висоті зверху вниз під гострим кутом у поєднані з даними про відсутність
відомостей про проходження кулі скрізь перешкоду об`єктивно узгоджується з
можливістю здійснення такого «чистого» пострілу з боку верхніх поверхів готелю
«Україна» (див., напр. фото №№ 37-40 додатків до протоколу слідчого
експерименту від 02 липня 2014 року (т. 134 а. 50-51), натомість очевидно не
узгоджується з версією рикошету кулі знизу від землі, тобто з протилежного
боку.
По-четверте, прокурор не послався на жодні здобуті під
час досудового розслідування чи в судовому засіданні дані, які суперечили б чи,
принаймні, поставили б під сумнів вказаний висновок експерта, пояснивши свою
позицію лише власним тлумаченням зображення тіла загиблого, що суд не приймає
як належну аргументацію - сама по собі неузгодженість доказу з версією сторони
обвинувачення не є підставою для визнання такого доказу сумнівним.
Нарешті, глибоко поділяючи системні намагання потерпілого
усунути для себе всі сумніви у даній справі за епізодом загибелі свого сина,
тим більше, коли мова йде про напрямок смертельного пострілу, суд констатує, що
стороною обвинувачення об`єктивність таких сумнівів щодо визначеного експертом
напрямку ранового каналу не доведена жодним поданим до суду доказом, а заявлені
наміри вчинити процесуальні дії з цього приводу так і залишилися
нереалізованими процесуально.
Враховуючи викладене, суд кладе вказані висновки експерта
№ 618 та № 15/618 в основу свого висновку як достовірні.
Згідно з дослідженими судом протоколом огляду від 20
травня 2014 року відео запису під назвою «Shooting to people in Kiev - Стральба па пратэстоуцах ц Кіеве.
20.02.2014, APTN» (т. 134 а. 25-27) на останньому зафіксований ідентифікований потерпілим ОСОБА_489 в описаному вище одязі з бронежилетом (розгрузкою) поверх військової куртки, як він сидить перед пораненням на правій стороні вулиці Інститутська лівим боком спини звернутий до готелю «Україна», та лежить на тому ж місці після поранення.
Однак, оскільки вказаний відео запис не фіксує положення
тіла потерпілого ОСОБА_1849 на момент його поранення, його обмежена з цього
приводу інформативність вплинула і на результати проведеного слідчого
експерименту, які відображені у протоколі від 02 липня 2014 року (т. 134
а. 28-51) і завдяки яким не вдалося усунути цю неповноту, констатуючи лише те,
що ОСОБА_489 на момент свого поранення перебував у секторі стрільби зі
споруджених бетонних блоків, імітованих під час цієї слідчої дії автомобілем
МАЗ (розташовано за другим пішохідним переходом за перехрестям вул.
Інститутської з вул. Ольгинською у напрямку руху до будівлі НБУ з лівого боку
проїзної частини поперек дороги, від заднього колеса автомобіля «МАЗ-555» до
забору будівлі клубу Кабінету Міністрів України (№ 7) відстань становить 6,55
м, а до найближчого кута будівлі готелю «Україна» - 166,01 м).
Під час перегляду судом присяжних розміщених на флеш
носії відео під назвами «ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014» (т.
109 а. 18а) та «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» (т. 90 а. 40) з`ясовано, що перше відео містить аналогічні
сюжети з відео «Shooting to people in Kiev - Стральба па пратэстоуцах ц Кіеве.
20.02.2014, APTN» і є частково компільованим, а саме запис на 23 хв. з 07 до 45
сек., на екран 3/2 відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» (запис з 51 хв.
43 сек. до 52 хв. 21 сек.). У цей проміжок часу на вказаних відео фіксується,
як ОСОБА_2953 , перебуваючи на правому боці вул. Інститутська та прикриваючись
щитом від напрямку сніжної та бетонної барикад, присів на праву ногу, праве
плече звернуте трохи вперед, спиною до готелю «Україна», переднє-правим боком
до сніжної та бетонної барикад, крутить головою вліво назад на товариша, потім
вправо в бік сніжної барикади. На 23 хв. 29 сек. запису
«ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN…» або на 52 хв. 05 сек. (екран 3/2) запису «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…» зйомка концентрується на пораненій особі, вліво
до нього повертає голову і ОСОБА_2953 , далі він взагалі повертає тіло ліворуч
і розміщується передом до проїзної частини, плечима паралельно їй, навіть дещо
лівіше, повертає лівим плечем в бік готелю «Україна», повністю прикритий щитом
справа (на 23 хв. 33 сек. запису «ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN…» або на 52 хв. 10
сек. запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» - акцентований автором відео
астрономічний час 09 год. 44 хв. 43 сек.).
Крім того, суд присяжних звертає увагу, що аналогічні
події з більшої відстані та дещо з іншого ракурсу зафіксовані на відео,
розміщеному на екрані 2/3 запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» - ОСОБА_2953
, розміщений лівіше від особи в жовтій курточці в тому ж положенні сидячі
(плечима паралельно проїзної частини вулиці), відтак правим плечем фактично
звернутий у напрямку до входу до станції метро «Хрещатик» та переднє-правим
боком в напрямку сніжної та бетонної барикад. Подальший перегляд записів на
екранах 3/2 та 2/3 дозволяє стверджувати, що саме в цьому положенні ОСОБА_2953 здригається
тілом (на 23 хв. 35 сек. запису «ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014» або
на 52 хв. 11 сек. запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» (екран 3/2, а на
екрані 2/3 цього побачити неможливо через відстань зйомки та її погану якість -
акцентований автором відео астрономічний час 09 год. 44 хв. 44 сек.). Саме на
цю обставину обґрунтовано звернув увагу в судовому засіданні і сам потерпілий.
У цей час (23 хв. 34-36 сек. запису) на відео
«ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014» лунають декілька різних за звуком
пострілів. У подальшому на екрані 2/3 запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання)…» зафіксовано, як відразу після цього ОСОБА_2953 плавно падає головою
назад і застигає в тому положенні, яке вже зблизу зафіксовано на екрані 3/2
запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» (52 хв. 21 сек.), або на запису
«ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014» (23 хв. 45 сек.).
Звертає на себе увагу те, що згідно з висновком експерта
№ 15/618 від 13 червня 2014 року відсутні відомості про проходження кулі перед
потраплянням в тіло загиблого скрізь перешкоду, роль якої за версією
потерпілого мав би відігравати щит, яким прикривався його син справа.
Встановлені обставини вказують на те, що ОСОБА_2953 отримав
смертельне поранення о 09 год. 44 хв. 44 сек. (на 23 хв. 35 сек. запису
«ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014» або на 52 хв. 11 сек. запису
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (екран
3/2), перебуваючи в положенні сидячі і будучи звернутим лівим боком до готелю
«Україна», а правим - в бік входу до станції метро «Хрещатик». Це знову ж таки
узгоджується з можливістю здійснення «чистого» пострілу, наслідок якого сталося
таке поранення, з боку саме верхніх поверхів готелю «Україна». Натомість,
очевидно не узгоджується з версією такого пострілу з боку бетонних барикад і
через перешкоду, з огляду на поперечний напрямок ранового каналу в тілі
потерпілого, при цьому не має різниці зліва направо чи навпаки, оскільки
бетонна барикада була розміщена не справа відносно потерпілого в момент
поранення, а з переднє-правового напрямку від нього, тобто під кутом відносно
лінії самого ранового каналу, а даних про проходження кулі через перешкоду не
встановлено.
Не впливають на такі висновки суду і посилання прокурора
на візуалізацію слідів пострілів зі зброї з боку осіб, які на той час
перебували за бетонною барикадою. Так, дійсно, на 52 хв. 11 сек. запису «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)», коли на екрані
3/2 зафіксовано момент поранення ОСОБА_2953 , компільоване на екран 3/3 відео
під назвою «Kiev-20-02-14» (флеш накопичувач, т. 83 а. 33а) містить
показник часу внутрішнього таймеру зйомки «01-06-25-12». Під час окремого
дослідження повністю переглянутого судом відео «Kiev-20-02-14» на показнику
часу внутрішнього таймеру зйомки «01-06-25-04» попри заперечення захисту чітко
візуалізуються сліди пострілу зі зброї з боку особи, яка на той час перебувала
за бетонною барикадою в групі з іншими особами (перший зліва). Однак такий
постріл здійснено під значним кутом відносно встановленої лінії ранового каналу
в тілі ОСОБА_2953 з урахуванням його
положення у просторі, а тому зв`язок між таким пострілом та пораненням ОСОБА_2953
виключається, а іншого не доведено.
Зафіксовані постріли інших осіб із-за бетонної барикади на більш пізніх
показниках часу внутрішнього таймеру, а саме, на позначках «01-06-26-00» -
стріляє друга зліва особа, «01-06-26-05», «01-06-28-03», «01-06-29-19» - крайня
справа, «01-06-31-00» - друга зліва, «01-06-31-22», «01-06-34-10» та
«01-06-36-05» - крайня справа, об`єктивно не мають відношення до цього епізоду
з причин запізнення у часі.
З урахуванням проведеного аналізу суд визнає достовірним
за ідентифікаційною здатністю аналогічний сюжет на відео «47 _ 20.02.2014»
на диску Verbatim DVD-R …50582 (т. 8 а. 130, починаючи з 03 хв. 30 сек.
запису), вважаючи доведеним те, що на відео «47 _ 20.02.2014» або «47» під
написом «ОСОБА_2953 09:44:53» в акцентованих його автором зеленому та червоному
квадратах дійсно зафіксовані обставини смертельного поранення саме ОСОБА_593 ,
які слід уточнити за часом - о 09 год. 44 хв. 44 сек.
Крім того, враховуючи проведений аналіз доказів, суд
присяжних відхиляє припущення потерпілого про постріл в сина з бетонної
барикади, оскільки вона не тільки свого підтвердження не знайшла, а й навпаки
спростована поданими доказами. Проведений стороною обвинувачення під час
судового розгляду та в судових дебатах аналіз поданих суду доказів
обвинувачення за даним епізодом таких висновків суду не спростовує.
Згідно з дослідженим судом висновком комісійної
судово-медичної експертизи № 252-2015/о від 08 грудня 2015 року (т. 134 а.
155-166), яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 , ОСОБА_942 на підставі
дослідження всіх висновків експертиз, відео запису «47», комісія також дійшла
до висновку, що ОСОБА_489 саме 20 лютого 2014 року отримав одне (внаслідок
одного пострілу) з неблизької дистанції наскрізне вогнепальне поранення шиї,
від якого настала його смерть, з вхідною раною на лівій бічній поверхні шиї,
від якої відходить рановий канал у напрямку зліва направо, зверху вниз та дещо
спереду назад, який закінчується вихідною раною на правій бічній поверхні шиї.
Обставини отримання поранення, які зафіксовані на відео «47», корелюють із
судово-медичними даними, у момент пора-нення потерпілий був звернутий лівою
бічною поверхнею шиї до дульного зрізу зброї.
Вказані дані додатково підтверджують обґрунтованість
експертних досліджень № 618 та № 15/618.
В іншій частині висновок комісії експертів № 252-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) та інших даних у сфері балістики (здійснення пострілу в
потерпілого з нарізної вогнепальної зброї 7,62 мм,) через їх не підтвердження
балістичними чи криміналістичними дослідженнями та характер припущення, суд
присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу
даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з
наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони
захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх
недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
За результатами проведених оперативно-розшукових заходів
отримати дані про очевидців поранення ОСОБА_1849 не вдалося (т. 133 а.
246-250).
Інших доказів сторонами не подано.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом загибелі
ОСОБА_1849 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Що ж стосується оціночних тверджень потерпілого щодо
відсутності загрози для правоохоронців в цілому в діях активістів на «Майдані»
під час подій 20 лютого 2014 року, коли вони ранком підіймалися вверх вулицею
Інститутська, то суд вкотре звертає увагу на таке.
Дії озброєних правоохоронців та передової групи
активістів, які, не реагуючи на стримування з боку працівників міліції шляхом
активного застосування спецзасобів, локально та організовано між собою, в тому
числі за участю озброєних активістів, вперше рухалися вперед по вул.
Інститутська для розширення території «Майдану», переслідуючи тим самим
правоохоронців, які відступали, судом присяжних детально проаналізовані на
підставі поданих сторонами відео та фото матеріалів під час дослідження доказів
за епізодами вбивства ОСОБА_911 та ОСОБА_913 , а тому їх повторне висвітлення є
зайвим. Також суд бере до уваги документовані дані відео та фото фіксації
озброєних осіб серед активістів «Майдану», які на той період часу (з 08 год. 55
хв. 25 сек. до 09 год. 12 хв. 00 сек.) вільно переміщувалися територією
«Майдану» та здійснювали постріли в бік правоохоронців (відокремлені на відео
запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
епізоди: 2 «відступ правоохоронців, наступ «Майдану»; 3 «наступ «Майдану»:
атака водометів, висоти Жовтневий»; 4 «наступ «Майдану»: продовження атак,
блокування Жовтневого палацу»; 5 «початок спеціальної операції спецпідрозділу
«Беркут» біля Жовтневого палацу, зупинення наступу «Майдану»).
Крім того, сукупністю досліджених під час судового
розгляду доказів за епізодами загибелі ОСОБА_393 (друга спроба активістів руху
вверх по вул. Інститутська з правого боку, з 09 год. 21 хв. до 09 год. 22 хв.)
також було встановлено, що хоча сам він і не мав при собі вогнепальної зброї,
проте перебував у групі осіб, одна з яких, ховаючись за спинами інших,
безпосередньо в момент поранення ОСОБА_393 тримала в руках предмет, схожий на
мисливську рушницю, відтак вчиняла дії, які об`єктивно становили та могли бути
оцінені такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів з огляду на взаємне розташування на місцевості, яке не
виключало можливість безпосереднього вогневого контакту. Більш того, вказана
група активістів із озброєною мисливською рушницею особою на цьому напрямку
вулиці діяла не одна, нижче неї перебували за деревами особи, які тримали в
руках предмети, які за очевидними зовнішніми ознаками також схожі на
вогнепальну зброю типу мисливської рушниці та пістолета відповідно, наражаючи у
такий спосіб на небезпеку самих активістів, які перебували попереду.
Всі ці дані є об`єктивними, їх фактологічна основа не
перебуває у залежності від того, чи бачив хтось такі факти і чи знав (знає) про
них, відтак, сумніви з цього приводу потерпілого ОСОБА_299 та інші подібні
твердження суд оцінює критично, тому відхиляє.
Натомість, суд також вкотре звертає увагу на загальну
обстановку, яка складалася на період часу на «Майдані» та навколо, яка детально
описана за епізодом загибелі ОСОБА_512 та має безпосереднє відношення і до
епізоду загибелі ОСОБА_1849 (відокремлений на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 12 «бетонна барикада:
обстріл п`ятачка за парапетом АКБ «Аркада» (пункт 5.3.2 вироку). Надаючи оцінку
цим подіям, суд присяжних вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео
переміщення активістів до парапету АКБ «Аркада» у даному випадку, дійсно, не
мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах звільнених територій самими
правоохоронцями і відповідало логіці розташування в більш небезпечному місці -
за вказаним парапетом. Вплив на таке переміщення активістів шляхом застосування
вогнепальної зброї з боку сил правопорядку відбувався в центральній частині
міста в умовах значного скупчення людей, наявність вогнепальної зброї серед
яких не візуалізується, а їх стосунок із іншими озброєними активістами був
ілюзорним. Це також є об`єктивна дійсність.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_489 20 лютого 2014 року о 09 год. 44 хв.
44 сек., перебуваючи в місті Києві на правому боці вул. Інститутської неподалік
від входу до станції метро «Хрещатик» (за першим деревом вниз від квіткової
бетонної клумби, яка розташована поряд із бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада»),
під час загострення протистояння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї отримав одне
(внаслідок одного пострілу) з неблизької дистанції наскрізне вогнепальне
поранення шиї, що має ознаки тяжкого тілесного ушкодження і від якого настала
його смерть, з вхідною раною на лівій бічній поверхні шиї, від якої відходить
рановий канал у напрямку зліва направо, зверху вниз та дещо спереду назад, який
закінчується вихідною раною на правій бічній поверхні шиї. У момент поранення
потерпілий був звернутий лівою бічною поверхнею шиї до дульного зрізу зброї та
будівлі готелю «Україна».
У межах даного судового провадження даних про причетність
до такого поранення потерпілого працівників правоохоронних органів, а тим
більше обвинувачених, не встановлено. Вогнепальне поранення було завдано
ОСОБА_1852 з напрямку готелю «Україна», тобто з території, яка на той час не
контролювалася правоохоронними органами. Даний постріл мав прицільний характер
в скупчення людей.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_489 вчиняв
конкретні дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять
реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів як
учасників іншої сторони протистояння з огляду на взаємне розташування на
місцевості, яке виключало можливість безпосереднього контакту конфліктуючих
сторін.
5.4.84. За епізодом
поранення ОСОБА_453 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_249 показав,
що вдень 27 січня 2014 року він прибув на «Майдан» до Києва підтримати акцію
протесту через свавілля міліції, яка діяла проти народу. Поранення він отримав
ранком 20 лютого 2014 року на вул. Інститутська навпроти входу до станції метро
«Хрещатик».
Крім того, потерпілий ОСОБА_249 , відповідаючи на
додаткові питання, уточнив: - на Майдані був у складі 4-ої «Козацької» сотні,
допомагав по господарству - це було об`єднання громадян на добровільних
засадах, до 20 лютого участі в протистояннях з міліцією не брав; - 20 лютого
прокинувся біля 09 год., ночував на першому поверсі в будівлі Консерваторії,
вийшовши на Майдан Незалежності, побачив, що військовослужбовці ВВ покинули
свої позиції біля Стели, потім перебуваючи перед містком через вулицю, побачив
на пагорбі перед Жовтневим палацом групу осіб в чорній формі з автоматами, які
стріляли в бік активістів, згодом і ці особи стали відступати; - в напрямку
станції метро «Хрещатик» він рухався по вул. Інститутська з правої сторони в
групі з іншими активістами, вони намагалися надати допомогу пораненому, якого
бачили попереду на сходах - чоловік середнього віку; - через сильний обстріл
(видно було сліди рикошету від куль) вони зупинилися за деревами, там він і
отримав з боку бетонної барикади поранення через щит у великий палець лівої
руки, є відео цих подій, стрільця він не бачив; - небезпеку відчував скрізь,
розумів, що вогонь ведуть спереду, але чув від інших активістів, що стріляють з
готелю «України»; - під час поранення на собі з одягу мав зелений металевий
шолом з наклейкою Самооборони «Майдану», камуфльований костюм з червоними
налокітниками, поверх одягу бронежилет, на обличчі синю балаклаву, в лівій руці
тримав щит; - під час звернення за медичною допомогою до клініки «Добробут»
назвався іншим прізвищем; - на « ОСОБА_829 » зброї серед активістів не бачив,
особисто вважав, що все потрібно вирішувати мирним шляхом, оскільки зброя ні до
чого доброго не привела б; - під час відпочинку в приміщенні Консерваторії
ранком 20 лютого пострілів не чув, на цьому ж поверсі ночували інші активісти,
діяв шпиталь, на інші поверхи не піднімався; - протистояння між правоохоронцями
та активістами були, застосоване насильство до правоохоронців засуджує, проте
вважає його вимушеним через попередні жорстокі дії останніх, які мали б служити
народу; - він для себе не вважав лідерами протестного руху публічних осіб ОСОБА_2955
, ОСОБА_2956 , ОСОБА_2957 , ОСОБА_2926 А, ОСОБА_2958 ; - про судову заборону
зборів громадян на «Майдані» не чув, а попередження про застосування зброї з
боку правоохоронців не міг чути через постріли; - вважає, що всі правоохоронці
діяли спільно, проте дії активістів слід оцінювати кожного окремо, оскільки
вони не були знайомі між собою; - визнав, що можливо в цілому активісти і
почали наступ, щоб затримати правоохоронців для подальшого унеможливлення
вчинення ними неправомірних дій, але свої дії наступом не вважає і діяв він з
іншою метою - допомогти пораненому, наміру завдати шкоди правоохоронцям, як і
захоплювати урядовий квартал столиці він не мав.
Згідно з дослідженою судом заявою ОСОБА_1794 ,
який ідентифікований шляхом дослідження копії його паспорту, про факт
свого поранення на вул. Інститутська в м. Києві 20 лютого 2014 року, останнього
було визнано потерпілим в межах розпочатого 21 лютого 2014 досудового
розслідування (т. 106 а. 38, 55-59).
На складених під час досудового розслідування за участю
потерпілого схемах (т. 106 а. 44, 45), які були досліджені судом і дані
яких безпосередньо суду підтвердив ОСОБА_249 , він схематично дещо умовно
зафіксував місце свого поранення 20 лютого 2014 року на ділянці місцевості
з`єднання вулиці Інститутська з алейкою, яка йде від Жовтневого палацу, а також
ймовірне місце знаходження стрільця в районі бетонних барикад. Під час
дослідження цих схем ОСОБА_249 уточнив, що під час слідчого експерименту на
місцевості він показав більш точно місце свого поранення.
Під час дослідження судом протоколу огляду відео під
назвою «Розстріл учасників протестів на Інституцькій у Києві» та його
перегляду на диску безпосередньо (т. 106 а. 50-54) встановлено, що на ньому з
першої секунди запису зображено групу активістів, які рухаються правою стороною
вулиці Інститутська в напрямку станції метро «Хрещатик», праворуч у
камуфльованій формі, в бронежилеті поверх та з червоним налокітником потерпілий
ОСОБА_249 ідентифікував себе. У подальшому потерпілого зафіксовано за деревом
(місце поранення у подальшому ідентифікованих за результатами судового розгляду
потерпілих ОСОБА_734 та ОСОБА_1790 ) справа поблизу бетонного парапету з
написом «банк «Аркада», бетонної клумби (місце поранення у подальшому
ідентифікованого за результатами судового розгляду потерпілого ОСОБА_1853 ) та
сходинок на територію переднього двору банку «Аркада», він сидячи обертається
назад, а лівою рукою, виставивши її вперед за дерево, тримає перед собою
міліцейський щит (32 сек. запису). Як уточнив потерпілий, він оглядався на
будівлю готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 », опасаючись снайперів (08 сек. запису), він
не може прокоментувати сліди від пострілу на дереві, що їх прикривало від
готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 » (18 сек. запису), а на 32 сек. запису зафіксоване
місце та положення його тіла перед самим пораненням у ліву руку.
Виходячи з цих даних, суд критично оцінює позначене
потерпілим місце свого поранення на складених за його участі схемах, яке
виявилося неточним по суті.
Доводи прокурора про те, що на 18 сек. вказаного відео
зафіксоване вихідне кульове пошкодження дерева, тобто стріляли в бік готелю
«Україна», оскільки іншого не встановлено експертним шляхом, суд оцінює
критично. Навпаки, відсутність відповідного експертного дослідження, роблять
неспростовним сумнів з вказаного питання, які висловила сторона захисту,
посилаючись на характерні ознаки даного зафіксованого пошкодження саме як
вхідного (незначний розмір, відсутність випадання елементів кори дерева на
зовні, акцентуація уваги активістів на джерело цього пострілу в бік будівлі
готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 »), а тому суд їх тлумачить на користь обвинувачених.
Бере суд до уваги при цьому і показання потерпілого ОСОБА_921 , який
також перебував у згаданій групі активісті і був поранений в спину саме з
готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 », об`єктивні відомості про смертельне поранення
в шию з цієї ж групи потерпілого ОСОБА_1849 саме з боку верхніх поверхів готелю
«Україна», ці дані роблять позицію захисту ще більш обґрунтованою.
Суд бере до уваги, що аналогічне але більш повне за
змістом відео з даними про поранення ОСОБА_1794 , які містить відео
«Розстріл учасників протестів на Інституцькій у Києві», зафіксовані і на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(флеш носій - т. 90 а. 40) - зокрема, момент поранення потерпілого зафіксовано
на 52 хв. 32 сек. запису останнього, екран 3/2 - акцентований автором відео
астрономічний час 09 год. 44 хв. 57 сек. При цьому, крім звуку чітко
відокремленого одиничного пострілу відбувається і візуалізація його слідів в
землю, зокрема, лінія траєкторії кулі, яка проходить через ліву кисть
потерпілого ОСОБА_1794 , праве стегно ідентифікованого під час судового
розгляду потерпілого ОСОБА_1792 і завершується землею, ОСОБА_2947 та ОСОБА_2946
одночасно реагують на поранення, перший випускає щит, а другий - схиляється над
пораненою ногою. Визначена за трьома точками траєкторія кулі вказує на те, що
постріл було здійснено спереду назад і дещо зліва направо відносно напрямку
вверх тротуару з правого боку вулиці Інститутська. Завершення траєкторії польоту
кулі землею виключає її зворотній напрямок.
Аналогічні викладеним вище даним про обставини та місце
свого поранення потерпілий надав і під час слідчого експерименту 21 вересня
2015 року, протокол якого та додатки до нього у виді схеми, фото таблиць та
дані відео фіксації були безпосередньо досліджені судом присяжних (т. 106 а.
66-75). При цьому, потерпілий уточнив, що він вважає, що постріл в нього було
здійснено працівниками міліції, які переховувалися за бетонними блоками по вул.
Інститутська (т.зв. бетонна барикада, яка складалася з вантажних автомобілів
КАМаЗ, МАЗ та бетонних блоків за ними).
Суд визнає необґрунтованими застереження захисту щодо
умовної інформативності зафіксованих даних цього слідчого експерименту щодо
сектору здійснення пострілу в потерпілого. Як об`єктивно вбачається з даних
фіксації перебігу слідчого експерименту (05 хв. 52 сек. запису), після того, як
потерпілий зафіксував положення свого тіла у просторі на момент поранення,
оператор здійснив відеозапис місцевості, з якої було здійснено постріл, на час
подій на цій місцевості розташовувалась бетонна барикада.
Порівняльний аналіз результатів слідчого експерименту,
зокрема зафіксованих на 05 хв. 52 сек. запису цієї слідчої дії, та візуалізації
на відеозаписах трьох точок слідів траєкторії польоту кулі, якою було одночасно
поранено ОСОБА_1794 та ОСОБА_1792 , цілком узгоджується з версією потерпілого
ОСОБА_1794 про перебування стрільця на лівій частині бетонної барикади відносно
місця їх обох поранення.
Більш того, на запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)», коли о 09 год. 44 хв. 57 сек. на
екрані 3/2 зафіксовано момент одночасного поранення ОСОБА_1794 та ОСОБА_1792 ,
компільоване на екран 3/3 відео під назвою «Kiev-20-02-14» (флеш
накопичувач, т. 83 а. 33а) містить показник часу внутрішнього таймеру зйомки
«01-06-38-14». Під час окремого дослідження повністю переглянутого судом відео
«Kiev-20-02-14» на показнику часу внутрішнього таймеру зйомки «01-06-38-12»
попри заперечення захисту чітко візуалізується слід (порохові гази) пострілу зі
зброї з боку особи, яка на той час перебувала за бетонною барикадою в групі з
іншими особами (друга зліва). Такий постріл здійснено за траєкторією відповідно
до встановленої лінії ураження лівої руки ОСОБА_1794 з урахуванням її положення
у просторі, а тому зв`язок між таким пострілом та пораненням останнього є
очевидним. Зафіксовані постріли інших осіб із-за бетонної барикади на більш
ранніх чи пізніх показниках часу внутрішнього таймеру, а саме, на позначках
«01-06-34-15», «01-06-36-00», «01-06-40-20» та «01-06-41-20» - стріляє за
підсумком четверта зліва особа, об`єктивно не мають відношення до цього епізоду
з причин невідповідності за часом. У цей же період часу, який охоплений з 09
год. 44 хв. 53 сек. до 09 год. 45 хв. 01 сек., на відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» також звучать п`ять пострілів,
що вказує про узгодженість цих даних як візуально, так і за звуком, що виключає
здійснення пострілів у цей період часу іншими особами.
Перевіряючи за наполяганням сторони захисту достовірність
показань потерпілого щодо мети, яку він переслідував, рухаючись в групі
активістів по правій стороні вулиці Інститутська, суд бере до уваги такі
безспірно встановлені під час судового розгляду дані.
На вже дослідженому відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання)...» зафіксовано як два активісти, вийшовши першими до проліску
(права сторона вулиці), на території якого згодом відбуватиметься масовий
розстріл людей, закликали інших активістів йти вперед, жодного пораненого на
цій ділянці місцевості ще не було. До складу першої групи, яка реагуючи на ці
заклики та виконуючи команди старшого, рушила вперед у напрямку до станції
метро «Хрещатик», входив ОСОБА_249 (екран 3/2 (частково дублюються ці події на
екранах 4/1, 4/2, 2/3) - акцентований автором відео астрономічний час 09 год.
37 хв. 28 сек.). Аналогічно, користуючись затишшям, безперешкодно рухалася
вперед передова група активістів і з лівого боку вулиці, доки не дійшла до
сніжної барикади, де поранених серед активістів теж не було. Лише на 49 хв. 03
сек. (акцентований автором відео астрономічний час 09 год. 41 хв. 36 сек.),
коли з лівої сторони вулиці активісти почали займати позиції на сніговій
барикаді, починають лунати перші постріли, внаслідок яких вони отримують
поранення, за цей період часу зафіксовано лише два окремих і відмінних за
звуком (тихіше) від інших постріли, один з яких був з боку готелю «Україна - 48
хв. 35 сек. та 48 хв. 38 сек. відповідно. Група на правій стороні вул.
Інститутська, у складі якої перебував ОСОБА_249 , почала розсіюватися вогнем,
починаючи з 50 хв. 39 сек. запису (акцентований автором відео астрономічний час
09 год. 43 хв. 13 сек.).
Вказані обставини достеменно вказують на те, що обидві
передові групи активістів, як з лівої, так і з правої сторони вулиці
Інститутська (група ОСОБА_1794 ), у період часу з 09 год. 37 хв. 28 сек. до 09
год. 41 хв. 36 сек., тобто більше чотирьох хвилин для групи з лівого боку, та
до 09 год. 43 хв. 13 сек., тобто більше п`яти хвилин для групи ОСОБА_1794 ,
рухалися вперед з іншою метою, аніж допомогти пораненим, оскільки останніх
попереду на траєкторії їх безперешкодного руху ще не було і не могло бути.
Відсутні дані про наявність будь-яких поранених на шляху групи ОСОБА_1794 і за
даними обвинувального акта. Відтак, показання потерпілого в цій частині суд
визнає нещирими, а тому оцінює критично та відхиляє.
Узгоджуються такі висновки суду і з показаннями інших
потерпілих (напр., за епізодами ОСОБА_686 , ОСОБА_695 ОСОБА_894 , ОСОБА_973 ,
ОСОБА_496 , ОСОБА_499 , ОСОБА_1045 , ОСОБА_930 , ОСОБА_968 , ОСОБА_1431 ;
ОСОБА_1428 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_1046 , ОСОБА_241 ,
ОСОБА_1249 , ОСОБА_504 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1854 та ін.), які прямо
визнали тактичною метою руху передових груп активістів вверх по вул.
Інститутська ранком 20 лютого 2014 року як намагання повернути попередні межі
«Майдану», які були станом на ранок 18 лютого 2014 року, у зв`язку з чим ці
свої дії оцінювали по-різному - «атака» ( ОСОБА_687 ) «прорив» ( ОСОБА_693 ,
ОСОБА_695 ), «штурм», «наступ», «переслідування» чи «відтиснення» ( ОСОБА_686 ,
ОСОБА_1855 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_937 , ОСОБА_1244 та власне і сам
ОСОБА_249 ), хоча суті це не змінювало, оскільки фактичне відтиснення
правоохоронців, які самі почали відходити із займаних позиції, повернення меж
«Майдану» відбувалося різними шляхами, спочатку прорив (штурм) або наступ та
переслідування правоохоронців, а згодом - в умовах обстрілу поступове
просування вперед.
Зафіксованих під час подій 20 лютого 2014 року на фотографіях
захисту, які пройшли процедуру відкриття і досліджувалися судом, активістів зі
зброєю в руках (фото №№ 7, 8, 29 та 32 - т. 93 а. 128, 129, 150 та 153) потерпілий ОСОБА_249 за його словами не бачив.
Натомість, показання потерпілого ОСОБА_1794 про те, що
він не бачив серед активістів «Майдану» зброї, суд оцінює критично як
недостовірні, оскільки ці його показання спростовані як наданими захистом фото
матеріалами (т. 106 а. 136-137), так і даними дослідженого судом відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (т. 90
а. 40 - екран 2/2, запис з 31 хв. з 12 по 26 сек. - акцентований автором відео
астрономічний час 09 год. 24 хв., що відповідає позначці часу на трансляції
наживо каналу «112» - екран 4/1), коли потерпілий, обернувшись назад головою та
призупиняючи свій рух, прямо акцентує свою увагу на чоловіка, який стріляє з
мисливської рушниці в бік правоохоронців через спини активістів, що рухаються
вперед. ОСОБА_249 ідентифікує себе на вказаному фрагменті і визнає, що особа з
рушницею не може вважатися мирним активістом «Майдану».
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні судом
присяжних висновку комісійної судово-медичної експертизи № 234-2015/о від 12
листопада 2015 року, яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 та
ОСОБА_942 на основі дослідження одержаної з дозволу потерпілого медичної
документації з ТОВ «Медичний центр «ДОБРОБУТ-СТАЦІОНАР» та лікарні з Австрії, в
т.ч. рентген знімки, копії протоколу проведення слідчого експерименту з відео фіксацією
його проведення (т. 106 а. 85-91, 94-135), комісія експертів дійшла висновків,
що потерпілий ОСОБА_249 , саме 20 лютого 2014 року отримав одне (внаслідок
одного пострілу) наскрізне вогнепальне кульове поранення лівої кісті, при
цьому, вхідна вогнепальна рана розташована на тильній поверхні лівої кисті в
проекції 3-ої п`ясної кістки, а вихідна - в ділянці 10-ї фаланги 1-го пальця
даної кисті. Дане вогнепальне поранення відноситься до тілесного ушкодження
середньої тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я. Постріл, внаслідок
якого ОСОБА_249 отримав вогнепальне поранення, був зроблений з вогнепальної
зброї. Результати слідчого експерименту корелюють судово-медичним даним.
В іншій частині висновок комісії експертів № 234-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) та інших даних у сфері балістики (здійснення пострілу в
потерпілого з нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62х39мм) через їх не
підтвердження балістичними чи криміналістичними дослідженнями та характер
припущення, суд присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть бути
покладені в основу даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом
правову позицію з наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку),
зауваження сторони захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані
докази через їх недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які
посилається у вироку.
Відсутність даних про напрямок ранового каналу, на що
звернув увагу захист, ставлячи під сумнів достовірність висновку цієї
комісійної експертизи № 234-2015/о, не є підставою для критичної оцінки її
результатів, оскільки судово-медичні дані для відповіді експертів на таке
питання були просто відсутні, що цілком узгоджується з характером самого
поранення потерпілого - багато уламкові переломи пальців.
Досліджений судом висновок судово-медичної експертизи
№ 847 від 08 травня 2014 року, яку провів експерт ОСОБА_1856 , є
неінформативним через відсутність медичної документації на потерпілого (т. 106
а. 80-81).
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_1794 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом загибелі ОСОБА_512 (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод
12 «бетонна барикада: обстріл п`ятачка за парапетом АКБ «Аркада» (пункт 5.3.2
вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів до
парапету АКБ «Аркада» не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями і відповідало логіці розташування в
більш небезпечному місці - за вказаним парапетом. Вплив на таке переміщення
активістів шляхом застосування вогнепальної зброї з боку сил правопорядку
відбувався в центральній частині міста в умовах значного скупчення людей,
наявність вогнепальної зброї серед яких не візуалізується, а їх стосунок із
іншими озброєними активістами був ілюзорним.
Як вже з`ясовано, епізод поранення ОСОБА_1794 у цій
справі тісно поєднаний з епізодом поранення потерпілого ОСОБА_1857 . Ці епізоди
відбувалися одночасно, тому вони мають спільну фактологічну основу, а їх самих
слід розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд
самої події.
Крім того, даний епізод у цій справі тісно поєднаний з
епізодами загибелі потерпілих ОСОБА_734 , ОСОБА_1790 , ОСОБА_1791 , ОСОБА_1460
, ОСОБА_277 та поранення потерпілих ОСОБА_921 , ОСОБА_1792 , ОСОБА_298 ,
ОСОБА_1793 , ОСОБА_1795 , ОСОБА_1796 , ОСОБА_318 , а також з умовною вже
виділеною групою потерпілих ( ОСОБА_813 - ОСОБА_258 - ОСОБА_1000 ). Всі ці
епізоди відбувалися протягом короткого часу о 09 год. з 43 до 51 хв. під час
пов`язаних між собою подій «Майдану» - розосередження стрілецьким вогнем з боку
сил правопорядку умовно перед бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада» першої
групи активістів ( ОСОБА_922 , ОСОБА_1797 , ОСОБА_813 , ОСОБА_258 , ОСОБА_1000
, ОСОБА_495 , ОСОБА_1798 , ОСОБА_249 , ОСОБА_1788 , ОСОБА_814 ), які
організовано поступово рухалися правим тротуаром вверх по вул. Інститутська на
заклики перед цим ідентифікованого за результатами судового розгляду
потерпілого ОСОБА_852 , поступове ураження вказаних осіб, а також інших
активістів, які після цього наближалися до поранених для надання допомоги у
складі цілеспрямованих евакуаційних груп ( ОСОБА_819 , ОСОБА_1799 та ОСОБА_815
- з першої такої групи; ОСОБА_230 - з другої; ОСОБА_1800 та ОСОБА_1206 - з
третьої такої групи), а серед них поплатилися за це своїм життям ОСОБА_819 ,
ОСОБА_815 та ОСОБА_1801 . Поранення безпосередньо в момент надання допомоги
іншому пораненому отримали ОСОБА_1000 , ОСОБА_258 , ОСОБА_1799 , ОСОБА_915 .
Тому даний та всі інші згадані епізоди через їх спільну
фактологічну основу та перехресні посилання на докази та факти слід також
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд самих
вказаних подій.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_249
20 лютого 2014 року о 09 год. 44 хв. 57 сек., перебуваючи в місті Києві
на правому боці вул. Інститутської неподалік від входу до станції метро
«Хрещатик» (за першим деревом вниз від квіткової бетонної клумби, яка
розташована поряд із бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада»), під час загострення протистояння між активістами
«Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної
зброї отримав одне внаслідок одного пострілу з вогнепальної зброї наскрізне
вогнепальне кульове поранення лівої кісті, що належить до тілесного ушкодження
середньої тяжкості. В момент поранення ОСОБА_249 , сидячи за тротуаром правого
боку вул. Інститутська біля дерева, лівою рукою, виставивши її вперед за
дерево, тримає перед собою міліцейський щит, звернутий передом в напрямку
бетонної барикади. Напрямок ранового каналу судово-медичними даними не
встановлений, однак, з огляду на зафіксовану на відео візуалізацію слідів
пострілу через ліву кість потерпілого ОСОБА_1794 , одночасно праву стопу
потерпілого ОСОБА_1792 та поруч у землю, вказаний постріл був здійснений з
напрямку вказаної бетонної барикади.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
безспірно вста-новлено, що вказане вогнепальне поранення прицільно було завдано
ОСОБА_1806 та одночасно ОСОБА_1858 з території, яка перебувала під виключним
контролем співро-бітників правоохоронних органів і на якій саме в цей час
перебували за бетонною барикадою озброєні співробітники РСП та інші
правоохоронці, які спільно та злаго-джено, реагуючи на рух активістів в бік
парапету з написом «АКБ Аркада», застосо-вували вогнепальну зброю у спосіб,
небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом здійснення у даному випадку
прицільних не вибіркових пострілів в скупчення людей.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_249 , а так само і
будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів, а група, в
якій він рухався на початку, в умовах зростаючої інтенсивності ведення вогню
розсіялася, серед осіб, що її складали, з`явилися поранені, інші припинили рух
вперед і почали ховатися від небезпеки, відтак, законні підстави для застосування
у даному випадку вогнепальної зброї були явно відсутні (відокремлений на відео
запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
епізод 12 (пункт 5.3.2 вироку).
5.4.85. За епізодом загибелі
ОСОБА_1859.
Допитана потерпіла ОСОБА_220 - мати ОСОБА_734
показала, що її син ОСОБА_1197 приймав участь в акціях протесту на «Майдані»
рівно добу, прибув близько 07 год. ранку 19 лютого і зранку 20 лютого 2014 року
загинув. Побачивши у новинах події з 18 на 19 лютого, син самостійно, не порадившись
з батьками, вирішив поїхати на «Майдан» на допомогу. Про його поїздку сім`я
дізналася лише телефоном, коли він їхав до ОСОБА_1289 (номер телефону
ОСОБА_1197 … НОМЕР_350 , номер телефону іншого сина НОМЕР_384). Наступного дня
ОСОБА_1197 повідомив, що прибув з товаришами до ОСОБА_1289 , оскільки все було
перекрито, тому на «Майдан» дійшов пішки. З дому ОСОБА_1197 поїхав, будучи
одягнутим у темні теплі спортивні штани, шкіряну чорну куртку, темно-сірий
светр під шию з чорними візерунками, зелену футболку, в момент загибелі на
голові мав помаранчеву будівельну каску із синіми плямами та захисні
наколінники на ногах. Як стало відомо з телефонних розмов сина, він був
активним учасником «Майдану», допомагав будувати барикади.
20 лютого 2014 року з ранку на «Майдан» приїхала сім`я
сестри чоловіка ОСОБА_1860 , ОСОБА_1861 та їх сини ОСОБА_1509 і ОСОБА_1400 ,
які ранком бачили ОСОБА_1197 , були разом на барикаді, потім ОСОБА_1197 не
стало. Згодом вони почули зі сцени, як ОСОБА_2951 проголосив: «ОСОБА_2748 ОСОБА_1197 підійдіть до сцени», ОСОБА_1860
підбігла і дізналася, що ОСОБА_1197 можливо поранили, почала його розшукувати і
згодом у приміщенні готелю «Україна» впізнала його серед загиблих. Вони,
батьки, через родичів дізналися про загибель ОСОБА_1197 , якого до дому
доставила ОСОБА_1860 . Сини, переглядаючи відео з Інтернету («Харківське»,
«висота Жовтневий», «47»), ідентифікували брата за одягом та обличчям. Так
стало відомі обставини загибелі ОСОБА_1197 - він сидить під деревом, ОСОБА_814
передає йому щит і просить допомогти пораненому ОСОБА_1829 , коли ОСОБА_1197
починає рух, пострілами через щит його вбивають. Пізніше вона спілкувалася з
ОСОБА_1768 , який підтвердив їй ці події. Вважає, що правоохоронці навмисно
підстрілювали активіста, а коли йому допомагали інші, їх просто розстрілювали.
Допитаний потерпілий ОСОБА_1862 - батько ОСОБА_734
повністю підтвердив наведені вище показання своєї дружини, уточнивши, що також
впізнав на перелічених вище відео свого сина ОСОБА_1197 за одягом та обличчям.
Показання потерпілих повністю узгоджуються з даними
досліджених судом за їх клопотанням трьох фотографій про одяг та
екіпіровку загиблого, а також локалізацію отриманих ним поранень у груди (т. 16
а. 172-173), а також досліджених протоколів тимчасового доступу до речей і
документів від 30 липня 2014 року, проведеного на підставі ухвали слідчого
судді Печерського районного суду міста Києва від 26 червня 2014 року, та огляду
від 04 серпня 2014 року з додатками, за якими абонент телефонного номеру …НОМЕР_350
( ОСОБА_1788 ), 20 лютого 2014 року не
відповідав на дзвінки рідних і починаючи з ночі по 09 год. 54 хв. перебував в
зоні дії базових станцій оператора зв`язку, що розташовані в центральній
частині м. Києва, зокрема №№ 822, 823 (відповідно, від перехрестя вул. Прорізної
і Грінченко в напрямку ст. м. «Хрещатик» та ст. м. «Золоті Ворота») (т. 16 а.
130-140).
Як видно з досліджених під час судового розгляду судом
присяжних за участю потерпілих ОСОБА_220 та ОСОБА_1862 даних, які містить
наданий потерпілим ОСОБА_1232 диск Verbatim DVD-R …50582, файл «47 _
20.02.2014» (т. 8 а. 130), починаючи з 03 хв. 26 сек. запису, на відео
зафіксовано поранення особи, яка ідентифікована автором відео як ОСОБА_813 , а
також особу у помаранчевій будівельній касці з голубими плямами - ідентифіковану
потерпілими як їх сина ОСОБА_1786 , який сидить, сховавшись за деревом. Далі,
починаючи з 03 хв. 34 сек. запису, на відео зафіксовано ту ж особу у
будівельній касці за деревом (епізод поранення особи, яка ідентифікована
автором відео як ОСОБА_2953). Починаючи з 03 хв. 36 сек. запису, зафіксовано
два майже одночасних поранення ОСОБА_734 з умовною акцентуацією автором за
допомогою зеленого та червоного квадратів моменту першого з таких поранень. Під
час отримання поранень внаслідок двох окремих вогнепальних пострілів (спочатку
відбувся нижній постріл, а потім відразу верхній), сліди та траєкторія яких
чітко візуалізуються спалахом пилу на дереві та біля тіла ОСОБА_734 з лівого
боку його грудей (запис 03 хв. 37 сек. ), при цьому, траєкторія першого пострілу,
з огляду на сліди на дереві, була нижче, а сам ОСОБА_1788 у цей момент
перебував в положенні сидячі за металевим щитом правим боком спини до дерева та
джерела пострілу, намагаючись при цьому встати. Також, як видно з довідкової
інформації, яка супроводжує останній сюжет, ці події відбувалися 20 лютого 2014
року о 09 год. 46 хв. 22 сек., що повністю узгоджується і з даними відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш
носій - т. 90 а. 40).
Під час дослідження вказаних відеозаписів потерпілі
ОСОБА_220 та ОСОБА_1862 безспірно і категорично ідентифікували в особі в
будівельній касці свого сина ОСОБА_1197 - сидить за деревом каска, куртка
чорна, штани темно-сині, захисні наколінники, респіратор пофарбований під прапор,
за ним у чорному шоломі - ОСОБА_1790 , а перед ним в зеленій касці та курточці
- пораненого ОСОБА_297 . Ці дані також узгоджуються з ідентифікацією потерпілих
ОСОБА_1790 , ОСОБА_1849 , ОСОБА_512 та ОСОБА_297 , яка проведена під час
дослідження доказів за їх епізодами поранень.
Відтак, суд визнає достовірним за ідентифікаційною
здатністю сюжет на відео «47 _ 20.02.2014» або «47», вважаючи доведеним те, що
на цьому відео під написом «ОСОБА_2748 ОСОБА_1197 09:46:22» в акцентованих його
автором квадратах дійсно зафіксовані обставини смертельного поранення саме
ОСОБА_411 , що узгоджується з усіма дослідженими іншими доказами.
Крім того, потерпілий ОСОБА_258 показав під час допиту в суді, що в ході
підйому в групі активістів правою стороною вул. Інститутська він бачив через
проміжок у сніжній барикаді один чи два «КАМАЗи», які стояли поперек лівої
частини вулиці. Ці дані повністю узгоджуються з відомостями, які містить
досліджене судом за епізодом поранення ОСОБА_923 відео «M2U01355» у папці
«Y_U - Пошукова група» (на диску - т. 70 а. 42), за яким на 04 хв. 15 сек.
запису, який становить панорамне відео, фіксується можливість прострілу з
вантажних автомобілів, за якими перебувають особи в чорних шоломах (бетонна
барикада), місцевості, де перебували за деревом ОСОБА_1788 , ОСОБА_814 та інші
особи навколо них.
Зважаючи на ці дані, сумніви з приводу такої можливості
прострілу вказаної місцевості, які системно висловлювала сторона захисту, суд
вважає усунутими документально.
Відповідно до дослідженого судом присяжних протоколу
огляду відеозапису від 21 березня 2014 року вбачається, що відео файл під
назвою «Убийства людей на МАЙДАНЕ Полное видео 41 минута нападения бандитов»
тривалістю 41 хв. 05 сек., так зване Харківське відео (диск Verbatim DVD+R
…T47D - т. 16 а. 121-127) є першоджерелом для дослідженого раніше відео під
назвою «47 _ 20.02.2014» щодо задокументованих обставин отримання вогнепальних
поранень ОСОБА_1863 . При цьому, починаючи з 12 хв. 18 сек. запису зафіксовано
ідентифікованого ОСОБА_2950 , який отримує від ОСОБА_2749 А металевий щит, що
має лише одне пошкодження в ніжній частині, а після поранень його накриває цей
щит вже з двома додатковими пошкодженнями вище, а саме, по середині ближче до
краю щита - від першого нижнього пострілу через кору дерева, а друге - від
верхнього пострілу, який пройшов скрізь дерево (12 хв. 26 сек. запису).
Відповідно до досліджених судом присяжних рапорту начальнику
відділення слідчого відділу від 20 лютого 2014 року, рапорту слідчого
від 15 квітня 2014 року, витягу з кримінального провадження, фотографії
пораненого чоловіка у груди та протоколу огляду місця події від 20 лютого
2014 року з додатками до нього (фотоматеріали та план-схема ушкоджень) (т.
16 а. 5-23), в приміщенні моргу № 2 КМБ СМЕ, розташованого за адресою: м. Київ,
вул. П. Запорожця, 26 було оглянуто у присутності понятих доставлений ввечері
20 лютого 2014 року із вул. Інститутської, 4 в м. Києві труп гр. ОСОБА_734 з
вогнепальними кульовими пораненнями шиї, грудної клітині, внутрішньої поверхні
стегон (зареєстрований під № 526). ОСОБА_1788 був одягнутий в темні штани і
сірий светр, зелену футболку, на яких наявні плями бурого кольору, та взутий в
чорне взуття (одяг слідчим було вилучено), на тілі були виявлені вогнепальне
наскрізне поранення грудної клітини та вогнепальне поранення шиї, тілесні
ушкодження лівого стегна з внутрішньої сторони, а правого - з внутрішньої та
зовнішньої сторони, а також обох стоп. Натомість, як обґрунтовано звернув увагу
захист з невідомих причин футболка, яка була на тілі загиблого, не вилучалася,
хоча також мала пошкодження (фото № 6).
З огляду на об`єктивно задокументовані дані на
фотоматеріалах, які є додатками до протоколу огляду місця події від 20 лютого
2014 року, про наявність на тілі загиблого ОСОБА_734 тілесних ушкоджень лівого
стегна з внутрішньої сторони, а правого - з внутрішньої та зовнішньої сторони,
а також обох стоп (т. 16 а. 19-20), суд критично оцінює відсутність такої
інформації на план-схемі ушкоджень та в самому протоколі огляду.
Згідно з дослідженими протоколами огляду речей від 23
лютого та 01 квітня 2014 року з додатками (фотоматеріали) (т. 16 а.
27, 30-35), одяг, що був вилучений під час огляду трупу ОСОБА_734 20 лютого
2014 року, являє собою: 1) чорні спортивні пухові штани «Adidas» з
вертикальними полосами темного кольору; 2) в`язаний светр сірого кольору з
темними вставками на плечах та ґудзиках з ознаками ушкодження у вигляді отвору
на передній частині та трьох отворів на задній частині з плямами бурого кольору;
3) марлева пов`язка з плямами бурого кольору.
Як видно з дослідженого судом лікарського свідоцтва
про смерть № 526/2 та довідки про причину смерті, копії паспорту (т.
16 а. 38-43), фотографічні дані якого повністю узгоджуються із зафіксованим
обличчям чоловіка, оглянутого в морзі 20 лютого 2014 року, ОСОБА_1788 помер
ІНФОРМАЦІЯ_197 від вогнепальних наскрізних поранень тіла.
Як вбачається з копії паспорту ОСОБА_1864 та його заяви на видачу
дозволу на вивіз тіла ОСОБА_734 для поховання, такий дозвіл надано саме
ОСОБА_1865 - двоюрідному брату загиблого ОСОБА_734 (т. 16 а. 37, 44-49), що
повністю узгоджується з показаннями з цього приводу в судовому засіданні
потерпілих - батьків загиблого.
Родинні стосунки в сім`ї ОСОБА_2748 . підтверджуються
характеризуючими документами на загиблого ОСОБА_1786 , довідками
про склад сім`ї, заявами ОСОБА_220 (мати загиблого), ОСОБА_312 (батько)
та ОСОБА_1866 (брат) про визнання їх потерпілими (т. 16 а. 106-109, 112, 115,
119).
Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні протоколу
огляду місця події від 21 лютого 2014 року з додатками (фотоматеріали) (т.
16 а. 24-26), в приміщенні моргу № 2 по вул. П. Запорожця, 26 в м. Києві в ході
огляду трупа ОСОБА_734 під час розтину (розпочато огляд об 11 год. 55 хв. з
одночасним початком судово-медичної експертизи № 526/2) в рані на ділянці лівої
ключиці було виявлено та вилучено предмет схожий на деформовану кулю жовтого
кольору, дані щодо калібру якою мають очевидні ознаки виправлення у протоколі
кульковою ручкою синього кольору 7,62 на 5,45. На додатках у виді фото таблиці
зафіксоване зображення цієї кулі з явними ознаками деформації вістря (зігнуте)
та хвостової частини (сплющена) та слідами пострілу на самій оболонці. Після
огляду ця куля була запакована в пакет експертної служби № 0844816.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичного експерта ОСОБА_993 №
526/2 від 14 квітня 2014 року з додатками (т. 16 а. 51-66), останнім на
підставі проведеного дослідження, у тому числі шляхом розтину 21 лютого 2014
року виявлено на трупі ОСОБА_734 :
А) наскрізне вогнепальне кульове поранення грудей
- де вхідна вогнепальна рана розташована на спині справа, на висоті 138
см від підошов, по рівню лопаткової лінії (середня частина правої лопатки) рана
№ 3 (неправильної овальної форми розміром 1х1,5 см, з нерівними,
дрібно-фестончастими краями, заокругленими кінцями, дефектом «мінус-тканина» в
центрі, пояском осадження по краях), вихідна вогнепальна рана
розташована на передній поверхні грудей зліва, в ділянці середини лівої ключиці
і одразу над нею на рівні серединно-ключичної лінії, на висоті 141 см від
підошви рана № 1 (неправильної звивистої форми розміром 0,6х1,4 см, з
нерівними не осадненими краями, заокругленими кінцями, при співставленні країв
рани, без дефекту «мінус-тканина»). Ці рани з`єднані між собою рановим каналом,
що відходить від рани № 3 на спині справа у напрямку справа-наліво,
ззаду-наперед, дещо знизу-вверх, за його ходом ушкоджені лопатка, шари грудної
стінки на рівні 5-6 ребер справа, проникає у грудну порожнину, де проходить
наскрізь через праву легеню, трахею, тканини 1-го міжреберного проміжку зліва,
ліву ключицю, та сполучається із раною № 1 на передній поверхні зліва, в
ділянці середини лівої ключиці, в глибині якої на рівні серединно-ключичної
лінії виявлена слабо фіксована в осколках ключиці гострокінцева куля з
оболонкою жовтого металу калібру 7,62 мм;
Б) наскрізне вогнепальне кульове поранення тулуба
- де вхідна вогнепальна рана розташована на правій бічній поверхні
тулуба, на висоті 114 см від підошов, на рівні 9-го ребра по задній пахвинній
лінії рана № 4 (неправильної овальної форми розміром 2х1,5 см, з
нерівними, дрібно-фестончастими краями, заокругленими кінцями, дефектом
«мінус-тканина» в центрі, пояском осаднення шкіри по краях), вихідна
вогнепальна рана розташована на передній поверхні грудей по центру, в ділянці
основи мечоподібного відростка грудини, на висоті 122 см від підошви, рана №
2 (овальної форми розміром 3,1х1,3 см, з нерівними та не осадненими краями,
гострими кінцями, дрібними додатковими розривами по краях, без дефекту
«мінус-тканина»). Ці рани з`єднані між собою рановим каналом, що відходить від
рани № 4 на правій бічній поверхні тулуба, проходить у напрямку справа-наліво,
дещо ззаду-наперед, знизу-вверх, за його ходом ушкоджені шари грудної стінки на
рівні 8-10 ребер справа, проникає у грудну та черевну порожнини, ушкоджуючи
діафрагму, проходить наскрізь через печінку з її руйнуванням, проникає у
порожнину перикарда, де ушкоджує серце, грудину в нижній третині та сполучається
із раною № 2 на передній поверхні грудей по центру;
В) поєднане наскрізне вогнепальне кульове поранення
лівого та правого стегна - де на лівому стегні вхідна вогнепальна
рана розташована на зовнішній поверхні лівого стегна, на висоті 72 см від
підошви, рана № 5 (округлої форми, з нерівними дрібно фестончастими
краями, дефектом «мінус-тканина» в центрі, пояском осаднення шкіри по краях
рани). Вихідна вогнепальна рана розташована на внутрішній поверхні
лівого стегна, рана № 6 (овальної форми, з рівними, не осадненими
краями, які добре співставляються). На правому стегні вхідна вогнепальна
рана розташована на внутрішній поверхні правого стегна, на висоті 73 см від
підошви, рана № 7 (рана округлої форми, з нерівними дрібно фестончастими
краями, дефектом «мінус-тканина» в центрі, пояском осаднення шкіри по краях
рани). Вихідна вогнепальна рана розташована на зовнішній поверхні лівого
(хоча очевидно за фото та логікою опису правого) стегна, рана № 8 (щілиноподібної
форми, з рівними, не осадненими краями, які добре співставляються). Ці всі рани
з`єднані між собою рановим каналом, який проходить горизонтально,
зліва-направо, за ходом якого ушкоджені м`які тканини стегна;
Г) сліпе вогнепальне поранення правої стопи - де вхідна
вогнепальна рана розташована на тильній поверхні правої ступні в середній її
частині (рана клаптепоібної овальної форми, з нерівними краями, які мають
поясок осаднення, без дефекту «мінус-тканина»). Рановий канал від даної рани
йде доверху спочатку в м`яких тканинах, далі заглиблюючись у кістки плюсни,
ушкоджуючи таранну кістку на фрагменти, продовжується на нижню частину правої
гомілки, де ушкоджена нижня частина великогомілкової кістки з розділенням її на
фрагменти;
Д) наскрізне вогнепальне поранення лівої стопи -
де вхідна вогнепальна рана розміщена на підошовній поверхні 1-го пальця
стопи в області голівки плюсне-фалангового суглоба (рана щілиноподібної форми з
нерівними краями, що добре співставляються), а вихідна розташована на
тильній поверхні стопи, на відстані приблизно 2 см доверху (рана неправильної
овальної форми, з нерівними краями, що добре співставляються). Ці рани
сполучені між собою рановим каналом, за ходом якого ушкоджена 1-ша плюсна
кістка з утворенням декількох осколків.
За вказаним висновком експерта, смерть ОСОБА_734 настала
від наскрізних вогнепальних кульових поранень тіла з ушкодженням правої легені,
трахеї, печінки, серця. Така причина смерті підтверджується наявністю
вогнепальних ушкоджень грудей та тулуба, підтверджених даними
медико-криміналістичного дослідження, та наявністю в рані на передній поверхні
грудей зліва стороннього тіла - гострокінцевої кулі з оболонкою жовтого металу
калібру 7,62 мм. Виявлені множинні наскрізні вогнепальні кульові поранення тіла
з ушкодженням правої легені, трахеї, печінки, серця спричинені дією
вогнепальних снарядів (куль) при пострілах із вогнепальної нарізної зброї і
мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя, між ними та
настанням смерті мається прямий причинно-наслідковий зв`язок. Після вказаних
поранень і до настання смерті пройшов короткий проміжок часу - в межах
декількох хвилин. Ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння не виявлено.
Очевидна описка у висновку експерта № 526/2 від 14 квітня
2014 року щодо наявності рани № 8 на лівому, а не на правому стегні, не впливає
на достовірність встановлених судово-медичних даних. Крім того, цей висновок
експерта повністю узгоджується з дослідженим судом висновком
судово-медичного експерта ОСОБА_993 № 40/526/2 від 25 травня 2014 року,
згідно якого, з огляду на розширений перелік питань, експертом додатково
встановлено, що поранення правої та лівої стопи спричинені після настання
смерті потерпілого (ознак прижиттєвості не мають), коли його тіло знаходилось у
горизонтальному положенні, а встановити послідовність спричинення інших наявних
на тілі вогнепальних поранень не виявилось можливим. Смерть ОСОБА_734 настала
приблизно за 16-24 годин до проведення дослідження, а до настання смерті після
поранень пройшов короткий проміжок часу - близько 10-20 хвилин. Ознаки проходження
кулі через перешкоди в тілі загиблого не виявлені, пошкодження на одязі
повністю відповідають ушкодженням на тілі постраждалого (т. 16 а. 70-77).
Звертає на себе увагу єдність реєстрації за номерами
проведених експертних досліджень (№ 526), що вказує на спільність об`єкту
дослідження.
Суд визнає безпідставними сумніви захисту щодо повноти
проведених судово-медичних досліджень в контексті встановленого експертом факту
відсутності в тілі загиблого слідів проходження кулі через перешкоди, хоча
така, з огляду на результати дослідження в судовому засіданні шляхом перегляду
відео під назвою «47 _ 20.02.2014» дійсно була наявна і не одна (спочатку
дерево, а потім щит). По-перше, питання перешкоди було досліджено експертом, а
його результати наведені у висновках експертизи. По-друге, як це вже виявилося
очевидним за результатами дослідження перерахованих вище доказів, кулі, якими
був смертельно поранений загиблий у тулуб та груди, проходили не тільки через
вказані перешкоди, серед яких щит виконав роль захисту від залишків дерева, а й
після цього через багатошаровий одяг загиблого (светр, футболку та власне
верхній одяг).
Натомість, суд присяжних визнає обґрунтованими уточнення
сторони захисту про те, що два поранення загиблого в груди та в тулуб були
завдані двома пострілами, хоча і не значно, але все ж таки під різним кутом.
Таке твердження захисту ґрунтується як на описі, який здійснив експерт щодо
напрямку в обох випадках ранового каналу («знизу вверх» та «дещо знизу вверх»),
так і на самій візуалізації слідів польоту кулі, виявлених під час дослідження
судом відео та фото матеріалів, у тому числі поданих захистом. Впливає на такі
результати і задокументований на відео рух потерпілого в момент отримання
вказаних обох поранень, а саме його намагання встати. У той же час, кут польоту
нижньої по висоті кулі, який захист на поданих суду двох фотографіях акцентував
червоною лінією (верхнє фото), суд оцінює критично, оскільки траєкторія польоту
цієї кулі визначена не експертом і до того ж дещо не співпадає із слідами виходу
цієї кулі з тіла потерпілого, які є нижче проведеної захисником умовної лінії
(т. 82 а. 17, 22).
Також слід погодитися із доводами захисту про те, що
даний епізод вказує на можливість випадків, коли вхідна вогнепальна рана в силу
різних обставин може мати більший розмір, аніж вихідна (у даному випадку це
співвідношення встановлено за ранами № 3 (вихідна розміром 1х1,5 см) та № 1
(вихідна 0,6х1,4 см).
Крім того, встановлені судовим медиком експертом у
висновку № 526/2 від 14 квітня 2014 року медичні дані обох поранень ОСОБА_734 в
тулуб, описані експертами балістиками деформації кулі безспірно підтверджені
об`єктивними даними, які містить досліджений судом відеоматеріал під назвою «47
_ 20.02.2014» щодо обставин самого поранення ОСОБА_734 та механізму взаємодії
кулі з перешкодами (дерево, металевий щит), які задокументовані з усією
повнотою, але очевидно на момент проведення вказаної експертизи в розпорядженні
експерта, який вилучив кулю до 11 год. 55 хв. 21 лютого 2014 року, не були. З
урахуванням викладеного, суд всі судово-медичні дані, які зафіксовані у
висновках експертів № 526/2 від 14 квітня 2014 року та № 2890/14-33/5-59 від 08
травня 2014 року вважає достовірними і кладе в основу свого вироку.
Судом у даному контексті також перевірялася версію підкидання
кулі в тіло загиблого ОСОБА_734 , однак будь-які сумніви, які могли б бути
покладені в її основу і витлумачені на користь сторони захисту, судом не
встановлені.
Так, є загальновідомим те, що серед чинників, які
впливають на утворення вихідного отвору при вогнепальних ушкодженнях, відносять
крім іншого характер перепони, яку долає куля. При пробиванні кулею перепон
достатньої товщини вихідний отвір, як правило, більше вхідного. Це пояснюється
тим, що наближення кулі до задньої стінки перепони приводить до утворення
відриву значного шматка перепони, тому що тиск кулі зсередини не компенсується
тиском зовні. Однак, як встановлено у даному конкретному випадку, вихідна
вогнепальна рана (№ 1), яка закінчується кулею на тілі загиблого ОСОБА_734 в
ділянці середини лівої ключиці, менше за розміром, аніж вхідна (№ 3), відтак
тиск кулі зсередини при наближенні кулі до задньої стінки перепони очевидно
втрачав свою енергію під тиском зовні. Ці дані узгоджуються з візуалізацією
вихідних слідів пострілу, які порівняно є менш орієнтованими у напрямку, аніж
такі сліди від іншого пострілу в загиблого, що відбувся нижче. Приймає до уваги
суд в цьому контексті дані про відповідність та неушкодженість пакування
речового доказу, а також оперативність доставки тіла загиблого ОСОБА_734 до
моргу, його огляду, початку розтину трупа за участю експерта, що, на думку суду
присяжних, повністю виключає можливість фальсифікації доказів.
До того ж і сама сторона захисту не виключала такої
можливості, що куля, яка пройшла скрізь тіло потерпілого, може залишитися в
його одязі.
Згідно з дослідженим в судовому засіданні судом присяжних
висновком комплексної судової трасологічної, балістичної та хімічної
експертизи від 18 липня 2014 року № 273-МК, яку провів експерт ОСОБА_1867
(т. 16 а. 92-105), при медико-криміналістичному дослідженні одягу з трупа
ОСОБА_734 (чоловічих штанів та чоловічого светру сірого кольору), встановлено:
а) на светрі - одне вихідне вогнепальне пошкодження по передній поверхні та два
вхідних (№№2 та 3) на спинці, і згадані пошкодження по локалізації співпадають
відповідно з ранами №№ 2, 3, 4 на тілі потерпілого і утворились від
продовгуватих циліндричних куль, а крім того, на спинці мається три
пошкодження, які могли утворитись від високо кінетичних снарядів; б) на штанах
- одне вхідне кульове пошкодження (№ 1) в верхній третині справа по боковій
поверхні та одне вихідне кульове пошкодження (№ 2) по боковій поверхні зліва в
верхній третині, що можуть співпадати з ранами по зовнішній поверхні стегон
потерпілого. Зазначені пошкодження утворились не менш як від трьох пострілів.
Водночас, слідів сторонніх нашарувань та ознак міді, нікелю, сурми, свинцю та
заліза в ділянках зазначених пошкоджень не виявлено, у зв`язку з чим визначити
одним чи різними типами снарядів, а також визначити їх розміри не виявилось
можливим, але такі ознаки вказують на здійснення пострілів з неблизької
відстані.
Виявлені протиріччя у висновках експертів № 273-МК та №
526/2 від 14 квітня 2014 року щодо ознак вхідних та вихідних ран на стегнах
потерпілого (штанах), які хоча і описані по іншому, проте схематично зображені
однаково, не впливають на узгоджені висновки цих експертів щодо ран на тулубі
та грудях загиблого, які є ключовими з огляду на висунуте звинувачення у
вбивстві та причини смерті ОСОБА_734 .
Суд вважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах
справи, висновки сторони захисту про те, що вказані вогнепальні поранення
ОСОБА_734 стегна, враховуючи вхідний та вихідний характер ран та напрямок
ранового каналу зліва на право, були спричинені з протилежного боку, аніж
поранення в тулуб, тобто з боку готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 ». Суд при цьому
виходить з того, що поранення ОСОБА_734 в стегна були завдані за невстановлених
обставин і в іншій час, а тому об`єктивно не мають відношення до обставин його
поранення у тулуб, саме які були задокументовані на досліджених судом
відеоматеріалах.
Звертає на себе увагу і той факт, що виявлені на светрі
лише одне вихідне вогнепальне пошкодження по передній поверхні та два вхідних
на спинці за локалізацією співпадають відповідно з ранами №№ 2, 3, 4 на тілі
загиблого, а що ж стосується рани на його тілі № 1 в ділянці лівої ключиці, в
глибині якої була знайдена куля, відсутність її прояву на светрі потерпілого у
вигляді вихідного отвору пояснюється межами розташуванням даного елементу одягу
на тілі потерпілого, якими могла і не охоплюватися вказана ділянка тіла, і,
навпаки, її наявність лише на футболці потерпілого узгоджується з візуалізацією
вихідних слідів пострілу з місця, де була виявлена куля, на що обґрунтовано
звернув увагу й захист обвинувачених, відтак ці дані не мають суперечливого
характеру та цілком узгоджується між собою.
Згідно із остаточними судово-балістичними даними,
які судом покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що
стосується даного епізоду), вилучена з тіла ОСОБА_734 від 21 лютого 2014 року
куля, яка надійшла на дослідження в пакеті експертної служби № 0844816,
цілісність якого порушена не була, являється частиною 7,62-мм проміжного
патрону зразка 1943 року з кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С)
заводського виробництва, яка могла бути вистріляна зі зброї калібру 7,62х39 мм:
АК-47, АКМ, СКС, Сайга, Вулкан та ін. Патрони, споряджені кулею, представленою
на дослідження, можуть використовуватись для стрільби з АК-47, АКМ, РПД (ручний
кулемет Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашникова), Вепрь, Вулкан, Сайга та
інших моделей бойової та мисливської зброї калібру 7,62х39. На представленій на
дослідження кулі наявні сліди нарізів каналу ствола, придатні для ідентифікації
зброї, з якої вона вистріляна. Встановити, чи мав місце рикошет кулі до
попадання в тіло ОСОБА_734 не видалось можливим, хоча виявлена деформація кулі
свідчать про її взаємодію з твердою перешкодою. Куля, яка надана на
дослідження, відстріляна з автомата 7,62х39мм АКМС
НОМЕР_273 ,
закріпленого за прапорщиком міліції ОСОБА_735 (2-й штурмовий взвод РСП).
Згідно з дослідженими протоколом огляду фотографій з
місця подій 20 лютого 2014 року та ними самими, безпосередньо переглянутими
судом під час судового розгляду, які видав свідок ОСОБА_1868 під час допиту 02
червня 2016 року (т. 16 а. 143-147), вони, з огляду на часові параметри
створення, охоплюють події на «Майдані» в період часу з 09 год. 57 хв. (фото
«DSC_7336») по 10 год. 31 хв. (фото «DSC_7504»). При цьому, починаючи з фото
«DSC_7431» (створена о 10 год. 17 хв. 38 сек.) та закінчуючи фото «DSC_7459»
(створена о 10 год. 19 хв. 00 сек.), зафіксованого смертельно пораненого
ОСОБА_1786 , якого евакуюють, і ці події (фото «DSC_7451») збігаються за
сюжетом з таким же вже дослідженим судом і наданим потерпілими фото (т. 16 а.
11), встановлено, що час її створення 10 год. 18 хв. 46 сек. 20 лютого 2014
року і ці дані сторонами провадження не оспорювалися.
Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_1868 підтвердив достовірність та оригінальний
характер вказаних фото матеріалів, уточнивши, що саме він, перебуваючи на вул.
Інститутська здійснив фотографування подій на свій фотоапарат у вказаний час 20
лютого 2014 року. Також свідок уточнив, що астрономічний час на його фотоапараті
він виставляв особисто і намагався бути точним, за цим слідкував як професійний
фотограф.
Вказані дані щодо періоду часу смертельного поранення
ОСОБА_734 узгоджуються з відомостями, які містить з цього приводу досліджене
судом багатоканальне відео під назвою «October_Palace_ Last_altitude» (диск
Verbatim DVD-R …50582 - т. 8 а. 130) і в основу якого також покладено
досліджений вище сюжет з відео «Убийства людей на МАЙДАНЕ Полное видео 41
минута нападения бандитов» або відео «ВідеоПоСекундам» (час на запису з
12 хв. 45 сек. по 12 хв. 52 сек.), ОСОБА_1788 фіксується в кадрі № 1/2
(смертельне поранення зафіксоване на акцентованому автором часі - 09 год. 46
хв. 22 сек.).
Згідно з дослідженим судом відео під назвою «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій
- т. 90 а. 40), ОСОБА_1788 на місці свого смертельного поранення в аналогічний
спосіб фіксується на екрані 3/2 (51 хв. 44 сек. запису, акцентований автором
час 09 год. 44 хв. 17 сек.), а також надалі на екранах відповідно 2/3 (52 хв.
14 сек. запису, час 09 год. 44 хв. 48 сек.), 1/4 (53 хв. 17 сек. запису, час 09
год. 45 хв. 50 сек.), 2/4 (53 хв. 30 сек. запису, час 09 год. 46 хв. 04 сек.),
1/4 (53 хв. 34 сек. запису, час 09 год. 46 хв. 07 сек.), у подальшому на екрані
№ 2/4 (53 хв. 48 сек. запису, час 09 год. 46 хв. 22 сек.) зафіксоване його
смертельне поранення, як це власне акцентовано увагу і на відео «47 _
20.02.2014» або «47» в сюжеті під супроводжуючим написом «ОСОБА_2748 ОСОБА_1197 09:46:22».
Більш того, на запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)», коли о 09 год. 46 хв. 22 сек. на
екрані 2/4 зафіксовано момент поранення ОСОБА_734 , компільоване на екран 3/3 відео
під назвою «Kiev-20-02-14» (флеш накопичувач, т. 83 а. 33а) містить
показник часу внутрішнього таймеру зйомки «01-08-03-05». Під час окремого
дослідження повністю переглянутого судом відео «Kiev-20-02-14» на показнику
часу внутрішнього таймеру зйомки «01-08-03-04» попри заперечення захисту чітко
візуалізується слід (порохові гази) пострілу зі зброї з боку особи, яка на той
час перебувала за бетонною барикадою в групі з іншими особами (друга зліва).
Такий постріл здійснено за траєкторією відповідно до встановленої лінії обох
ранових каналів ОСОБА_734 з урахуванням його положення у просторі, а тому
зв`язок між таким пострілом та пораненням останнього є очевидним. Зафіксовані
постріли інших осіб із-за бетонної барикади на більш ранніх чи пізніх
показниках часу внутрішнього таймеру, а саме, на позначках «01-07-47-00» -
стріляє перша зліва особа, чи «01-08-13-00» - стріляє знову друга зліва особа,
об`єктивно не мають відношення до цього епізоду з причин невідповідності за
часом. У цей же період часу, який охоплений з 09 год. 46 хв. 06 сек. до 09 год.
46 хв. 32 сек., на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» також звучать два постріли та один поєднаний з двох, що
вказує про узгодженість цих даних як візуально, так і за звуком, що вказує на
об`єктивне здійснення одного з двох поєднаних пострілів бійцем РСП (другий
зліва) із-за бетонної барикади.
Тобто, наведені дані відео «Kiev-20-02-14» у поєднані з
об`єктивними судово-балістичними даними за даним епізодом та епізодом поранення
ОСОБА_923 , а з ним ОСОБА_512 та ОСОБА_297 , вказують на те, що другим зліва за
бетонної барикадою співробітником РСП, який здійснив постріл в цих осіб та у
ОСОБА_1786 , був прапорщик міліції ОСОБА_537
Можна було б вважати такі висновки суду припущенням, якщо
б не чітко зафіксовані дані на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…»
(екран 3/3, або компільоване до нього відео «Kiev-20-02-14») про
незмінне перебування цієї особи (другий зліва) за бетонною барикадою на протязі
часу, принаймні, з 09 год. 46 хв. до 09 год. 47 хв., що охоплює за часом
поранення як ОСОБА_297 , а з ним ОСОБА_512 та ОСОБА_923 , так і ОСОБА_734 .
Суд присяжних вважає дані, які вказують на: а) умови
стрільби - прицільне ведення вогню бійцями РСП зі штатної нарізної зброї із-за
бетонної барикади (статичне положення тіла, обрана найбільш зручна стійка для
ведення стрільби стоячи із-за захисної споруди, коли за її контур відбувається
висунення голови стрілка лише в необхідних межах для прицілювання, власне саме
прицілювання); б) режим стрільби - здійснення пострілів з автоматичної зброї в
режимі одиночної стрільби; в) точність стрільби - ураження з першого пострілу;
г) контроль цілі - ураження людини відразу з проявом з її боку візуалізованого
для стрільця руху чи переміщення - об`єктивними ознаками пострілу, внаслідок
якого ОСОБА_1788 отримав вогнепальне поранення грудей, прицільним саме в нього,
а з огляду на завдані ушкодження - на ураження.
Згідно з протоколом слідчого експерименту від 02 липня
2014 року з додатками (фотоматеріали), проведеного за участю понятих,
спеціалістів - експертів, інженерів-геодезистів, медика-криміналіста (т. 16 а.
151-171), після демонстрації експертам сюжету, який містить відеозапис
«ВідеоПоСекундам» (час на запису з 12 хв. 45 сек. по 12 хв. 52 сек.) або
«Убийства людей на МАЙДАНЕ Полное видео 41 минута нападения бандитов»,
об`єднані єдиною платформою так званого Харківського відео, на якому зображено
місце та момент поранення ОСОБА_734 , а також ознайомлення медика-криміналіста
ОСОБА_658 з копією висновку судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_734 № 526/2
від 14 квітня 2014 року, з використанням електронного тахеометра «SOKIA
CX-106», електронної рулетки «LEICA DISTO D8» шляхом проведення відповідних
вимірів, встановлено, що у момент отримання вогнепального поранення ОСОБА_1788
перебував у секторі стрільби зі споруджених бетонних блоків, імітованих у ході
даної слідчої дії за допомогою автомобілю «МАЗ-555» (розташовано за другим
пішохідним переходом за перехрестям вул. Інститутської з вул. Ольгинська у
напрямку руху до будівлі НБУ з лівого боку проїзної частини поперек дорозі, від
заднього колеса автомобіля «МАЗ-555» до забору будівлі клубу КМУ (№ 7) відстань
становить 6,55 м, а до найближчого кута будівлі готелю «Україна» - 166,01 м).
Також, за результатами проведеного слідчого експерименту встановлено, що в
момент пострілу ОСОБА_1788 був звернений спиною, на якій є вхідне вогнепальне
поранення, у напрямку бетонних блоків, імітованих у ході даної слідчої дії за
допомогою автомобілю «МАЗ-555», на яких 20 лютого 2014 року знаходились
працівники спеціального підрозділу міліції «Беркут». Крім того, під час
проведення даної слідчої дії, на дереві виявлено наскрізний отвір, через який
ймовірно, пройшла куля до потрапляння у ОСОБА_1786 . Даний отвір використаний
для встановлення напрямку польоту кулі, і за допомогою спиці та лазерної указки
(покажчик), встановлено, що цей постріл був виконаний зі сторони імітованих
бетонних блоків. Також нижче наскрізного отвору виявлено скол кори дерева, який
розташований на рівні другого поранення на тілі (права бічна поверхня спини)
ОСОБА_734 .
Сумніви з приводу можливості здійснення з бетонної
барикади безперешкодного пострілу над сніжною барикадою в напрямку місцевості,
на якій перебував потерпілий ОСОБА_1788 , також усунуті наведеними раніше
доказами (показання потерпілого ОСОБА_258 , дані відео запису « ОСОБА_1565 »),
що повністю узгоджується з результатами вказаного слідчого експерименту від 02
липня 2014 року.
Суд оцінює критично зауваження сторони захисту про
розбіжності у відстанях між виявленими під час слідчого експерименту пошкодженнями
дерева (18 см) та двома поранення тулуба загиблого ОСОБА_734 (24 см), оскільки
як це безспірно встановлено дослідженням відеоматеріалів ОСОБА_1788 під час
отримання вказаних поранень був у русі і дещо нахиленим вперед у зв`язку з тим,
що намагався встати, що і обумовлює такі відмінності.
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 280-2015/о від 08 грудня 2015 року, яку провели експерти
ОСОБА_940 , ОСОБА_941 та ОСОБА_942 (т. 82 а. 4-20), маючи у своєму
розпорядженні всі висновки згаданих вище експертиз, оглянувши відео-файл з
назвою «47», а також «ОСОБА_2748 -ОСОБА_2750 -ОСОБА_2756 - 4.mp4» та «ОСОБА_2748
-ОСОБА_2750 -ОСОБА_2756 - 5.mp4», які були досліджені судом за іншими
епізодами, дійшла висновку, що ОСОБА_1788 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , саме 20 лютого 2014
року (за умов реального часу, що відображений на відеозаписі, тобто о 09 год.
46 хв. 22 сек.) отримав два (внаслідок двох пострілів)
вогнепальних поранення, від яких і настала смерть потерпілого: а) одне
наскрізне грудної клітини, при цьому вхідна вогнепальна рана була розташована
на спині справа (в проекції середньої частини правої лопатки), від якої
в напрямку справа наліво, ззаду до переду та дещо знизу догори, відходив
рановий канал (який закінчувався вихідною раною на передній поверхні грудної
клітини зліва в ділянці середини лівої ключиці з наявністю оболонкової кулі в
даній анатомічній ділянці); б) одне наскрізне грудної клітини, при
цьому вхідна вогнепальна рана була розташована на правій бічній поверхні тулуба
(в проекції 9-го ребра по заднє-пахвинній лінії), від якої в напрямку
справа наліво, знизу догори та дещо ззаду до переду, відходив рановий канал (який
закінчувався вихідною раною на передній поверхні грудної клітини в проекції
основи мечоподібного відростка грудини). Дані вогнепальні поранення
утворилися внаслідок двох пострілів з неблизької дистанції з нарізної
вогнепальної зброї калібру 7,62 (під патрон 7,62х39 мм), в момент отримання
поранень потерпілий перебував у близькому до вертикального положенні -
навприсядки, був звернутий правою бічною поверхнею тіла до дульного зрізу
зброї, обставини отримання даних вогнепальних поранень, які зафіксовані на
відеозапису, який був об`єктом дослідження при проведенні даної експертизи,
повністю корелюють з наявними судово-медичними даними, і особа/особи, яка/які
проводила/проводили вищезгадані постріли, перебувала/перебували приблизно у
секторі, що направлений від місця отримання поранень вздовж вул. Інститутської
в напрямку НБУ. Крім того, дані судово-медичної експертизи трупа потерпілого
ОСОБА_734 свідчать про те, що були наявні ще певні вогнепальні поранення, а
саме: - одне наскрізне лівого стегна, при цьому вхідна вогнепальна рана
була розташована на зовнішній поверхні стегна, від якої практично в
горизонтальному напрямку (зліва направо) відходив рановий канал (який
закінчувався вихідною раною на внутрішній поверхні стегна); - одне
наскрізне правого стегна, при цьому вхідна вогнепальна рана була розташована на
внутрішній поверхні стегна, від якої практично в горизонтальному напрямку
(зліва направо) відходив рановий канал (який закінчувався вихідною раною на
зовнішній поверхні стегна); - одне наскрізне лівої стопи, при цьому
вхідна вогнепальна рана була розташована на тильній поверхні стопи, а вихідна -
на підошовній поверхні 1-ого пальця стопи; - одне дотичне правої стопи,
при цьому вогнепальна рана була розташована на тильній поверхні стопи. Взаємне
розташування даних вогнепальних поранень, морфологічна характеристика
вогнепальних ран, з урахуванням характеру та морфології пошкоджень одягу
потерпілого, дозволили комісії експертів стверджувати, що дані вогнепальні
поранення утворилися внаслідок двох/трьох пострілів з неблизької дистанції
з нарізної вогнепальної зброї, проте дані наданих відеозаписів не дозволили
встановити ані напрямок пострілів (сектор), ані час отримання, ані
положення/позу потерпілого під час їх отримання.
В іншій частині висновок комісії експертів № 280-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) та інших даних у сфері балістики (здійснення пострілу в
обидва стегна та стопи потерпілого з нарізної вогнепальної зброї калібру
7,62мм) через їх не підтвердження балістичними чи криміналістичними
дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає недопустимими
доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку. Відтак,
враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням доводів та
мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього приводу
виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість - суд
виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Під час дослідження за клопотанням сторони захисту відео
під назвою «Чорний четвер у Києві 20 лютого» (диск - т. 69 а. 32), захист
визнав, що особи у чорному форменому одязі з жовтими пов`язками на руках за
бетонною барикадою - ідентифіковані за результатами судового розгляду бійці РСП
мають при собі вогнепальну зброю, з якої прицільно здійснюють постріли в бік
активістів, проте наголосив, що за звуком це не єдині особи, які здійснювали
такі постріли, і з цими доводами захисту важко не погодитися.
Слід також визнати обґрунтованими твердження сторони
захисту про те, що передова група активістів, до якої входили крім інших ОСОБА_2963
,
ОСОБА_2748 , ОСОБА_2749 , рухалася правою стороною вулиці Інститутська в бік
станції метро Хрещатик, лівою стороною рухалася інша група активістів, у той
час, коли попереду не було жодної пораненої особи. Постріли починають лунати
при наближенні групи активістів з лівого боку до сніжної барикади, тоді як
правоохоронці перебували за бетонною барикадою. Ці дані підтверджені
дослідженим судом відео під назвою «16 minuten waanzin in Kiev VTM NIEUWS»,
яке розміщено в папці «VTM» (07 хв. 30 сек. - 09 хв. 07 сек. запису) (диск
- т. 70 а. 161).
Разом з тим, суд також звертає увагу на загальну
обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо, яка
детально описана за епізодом загибелі ОСОБА_512 (відокремлений на відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 12
«бетонна барикада: обстріл п`ятачка за парапетом АКБ «Аркада» (пункт 5.3.2
вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів до
парапету АКБ «Аркада» не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями і відповідало логіці розташування в
більш небезпечному місці - за вказаним парапетом. Вплив на таке переміщення
активістів шляхом застосування вогнепальної зброї з боку сил правопорядку
відбувався в центральній частині міста в умовах значного скупчення людей,
наявність вогнепальної зброї серед яких не візуалізується, а їх стосунок із
іншими озброєними активістами був ілюзорним.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом загибелі
ОСОБА_734 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Даний епізод у цій справі тісно поєднаний з епізодами
загибелі потерпілих ОСОБА_1790 , ОСОБА_1791 , ОСОБА_1460 , ОСОБА_277 та
поранення потерпілих ОСОБА_921 , ОСОБА_1792 , ОСОБА_298 , ОСОБА_1793 ,
ОСОБА_1794 , ОСОБА_1795 , ОСОБА_1796 , ОСОБА_318 , а також з умовною вже
виділеною групою потерпілих ( ОСОБА_813 - ОСОБА_258 - ОСОБА_1000 ). Всі ці
епізоди відбувалися протягом короткого часу о 09 год. з 43 до 51 хв. під час
пов`язаних між собою подій «Майдану» - розосередження стрілецьким вогнем з боку
сил правопорядку умовно перед бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада» першої
групи активістів ( ОСОБА_922 , ОСОБА_1797 , ОСОБА_813 , ОСОБА_258 , ОСОБА_1000
, ОСОБА_495 , ОСОБА_1798 , ОСОБА_249 , ОСОБА_1788 , ОСОБА_814 ), які
організовано поступово рухалися правим тротуаром вверх по вул. Інститутська на
заклики перед цим ідентифікованого за результатами судового розгляду
потерпілого ОСОБА_852 , поступове ураження вказаних осіб, а також інших
активістів, які після цього наближалися до поранених для надання допомоги у
складі цілеспрямованих евакуаційних груп ( ОСОБА_819 , ОСОБА_1799 та ОСОБА_815
- з першої такої групи; ОСОБА_230 - з другої; ОСОБА_1800 та ОСОБА_1206 - з
третьої такої групи), а серед них поплатилися за це своїм життям ОСОБА_819 ,
ОСОБА_815 та ОСОБА_1801 . Поранення безпосередньо в момент надання допомоги
іншому пораненому отримали ОСОБА_1000 , ОСОБА_258 , ОСОБА_1799 , ОСОБА_915 .
Тому даний та всі інші згадані епізоди через їх спільну
фактологічну основу та перехресні посилання на докази та факти слід також
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд самих
вказаних подій.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_1788 о 09 год. 46 хв. 22 сек. 20 лютого 2014 року,
перебуваючи на правому боці вул. Інститутська в м. Києві неподалік від входу до
станції метро «Хрещатик» (за першим деревом вниз від квіткової бетонної клумби,
яка розташована поряд із бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада»), під час
загострення протистояння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї отримав два
(внаслідок двох пострілів) вогнепальних поранення, від яких і настала смерть
потерпілого: а) одне наскрізне грудної клітини з вхідною раною на спині справа
(в проекції середньої частини правої лопатки), від якої в напрямку справа
наліво, ззаду до переду та дещо знизу догори відходив рановий канал (вихідна
рана на передній поверхні грудної клітини зліва в ділянці середини лівої
ключиці з наявністю оболонкової кулі в даній анатомічній ділянці); б) одне
наскрізне грудної клітини з вхідною раною на правій бічній поверхні тулуба (в
проекції 9-го ребра по заднє-пахвинній лінії), від якої в напрямку справа
наліво, знизу догори та дещо ззаду до переду відходив рановий канал (вихідна
рана на передній поверхні грудної клітини в проекції основи мечоподібного
відростка грудини). Дані вогнепальні поранення утворилися внаслідок двох
пострілів з неблизької дистанції з нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62
(під патрон 7,62х39 мм), в момент отримання поранень потерпілий перебував у
близькому до вертикального положенні - навприсядки, був звернутий правою бічною
поверхнею тіла до дульного зрізу зброї та в напрямку по ходу вул. Інститутська
в бік будівлі НБУ.
Крім того, об`єктивні судово-медичні дані свідчать про
те, що на потерпілому були наявні ще певні вогнепальні поранення, а саме: -
поєднане наскрізне вогнепальне поранення лівого та правого стегна з вхідною
раною на зовнішній поверхні лівого стегна, від якої практично в горизонтальному
напрямку (зліва направо) відходив рановий канал (вихідна рана на
внутрішній поверхні лівого стегна), з вхідною раною на внутрішній поверхні
правого стегна, від якої практично в горизонтальному напрямку (зліва направо)
відходив рановий канал (вихідна рана на зовнішній поверхні правого стегна); -
одне наскрізне лівої стопи з вхідною раною на тильній поверхні стопи, а
вихідною - на підошовній поверхні 1-ого пальця стопи; - одне дотичне правої
стопи на тильній поверхні. Дані вогнепальні поранення утворилися внаслідок
двох/трьох пострілів з неблизької дистанції з вогнепальної зброї, проте не
встановлено ані напрямку таких пострілів, ані часу їх отримання, ані
положення/позу потерпілого під час їх отримання.
Вогнепальне наскрізне поранення грудної клітини з вхідною
раною на спині справа ОСОБА_734 було завдано внаслідок одного пострілу з
автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_15 , закріпленого за співробітником РСП ОСОБА_735
.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
є доведеною поза розумним сумнівом причетність до вказаного поранення
потерпілого ОСОБА_734 конкретного співробітника РСП, який спільно та злагоджено
разом з іншими озброєними співробітниками РСП та правоохоронцями під час
перебування за бетонною барикадою, реагуючи на рух активістів в бік парапету з
написом «АКБ Аркада», застосовував вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для
життя багатьох осіб, шляхом здійснення у даному випадку прицільного пострілу на
ураження.
Є об`єктивні дані визнати два постріли, внаслідок яких
ОСОБА_1788 отримав вогнепальні поранення грудної клітини, прицільним саме в
нього. Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих сторонами
провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не встановлено
будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_1788 , а так само і будь-хто
інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його пораненням використовував
чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв інші дії, які становили чи
могли бути оцінені такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я
працівників правоохоронних органів, а група, в якій він рухався на початку, в
умовах зростаючої інтенсивності ведення вогню розсіялася, серед осіб, що її
складали, з`явилися поранені, інші припинили рух вперед і почали ховатися від
небезпеки, відтак, законні підстави для застосування у даному випадку
вогнепальної зброї, а тим більше на ураження, були явно відсутні (відокремлений
на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» епізод 12 (пункт 5.3.2 вироку). Більш того, ОСОБА_1788 отримав
смертельні вогнепальні поранення в момент, коли тривалий час не рухався і
переховувався за деревом, намагався допомогти іншому пораненому, що лежав перед
ним.
5.4.86. За епізодом загибелі
ОСОБА_412 .
Згідно з дослідженими судом присяжних під час судового
розгляду рапортами, довідками оперативного чергового та
оперуповноваженого кримінального розшуку, повідомленням лікаря швидкої
медичної допомоги бригади № 57, картки виїзду швидкої медичної допомоги №
756, а також протоколом огляду місця події від 20 лютого 2014 року з
додатками до нього (фотоматеріали) (т. 9 а. 126-146, 180), о 12 год. 17 хв. 28
сек. 20 лютого 2014 року на пульт чергового надійшов дзвінок про перебування на
першому поверсі готелю «Україна» (м. Київ, вул. Інститутська, 4) 12 трупів з
пораненнями в області грудей та шиї, які були доставлені у приміщенні моргу № 1
по вул. Оранжерейній, 9 в м. Києві, де були оглянуті. Зокрема у присутності
понятих було оглянуто тіло (№ 613) ОСОБА_412 , ІНФОРМАЦІЯ_232 , одягнутого у
чорну зимову коротку куртку, білий светр, блакитну футболку, штани типу
комбінезон чорного кольору з вертикальними округлими смужками сірого кольору,
черевики, чорні шкарпетки та рукавички. На обличчі сліди крові. В правій
лобово-скроневій ділянці виявлена неправильної овальної форми рана з нерівними
краями, на ділянці нижньої повіки правого ока - синьо-фіолетовий синець. З обох
зовнішніх слухових ходів вбачається темна рідка кров, над правим віком
знаходилась округла рана.
Дослідженим судом протоколом огляду предметів від 27
лютого 2014 року з додатками до нього (фотоматеріали) (т. 9 а. 147-161)
детально описано верхній та натільний одяг, який був на та при загиблому під
час виявлення його тіла 20 лютого 2014 року і ці дані повністю та в деталях
узгоджуються з даними, які містить в цій частині протокол первісного огляду
місця події від 20 лютого 2014 року.
Як видно із заяви дружини загиблого ОСОБА_1790 -
ОСОБА_257 (т. 9 а. 162), остання переконавшись у тому, що 20 лютого 2014 року у
центральній частині м. Києва вбито саме її чоловіка - ОСОБА_412 ,
ІНФОРМАЦІЯ_233 , просила залучити її до вказаного провадження як потерпілу.
Родинні стосунки вказаної сім`ї ОСОБА_1833
підтверджуються дослідженими під час судового розгляду свідоцтвами про
народження ОСОБА_257 спільних із ОСОБА_1869 дітей, свідоцтво про шлюб
між ними, копією паспорта ОСОБА_257 , довідкою про склад сім`ї та
її місце проживання у м. Ходорів Жидачівського р-ну Львівської обл. (т. 9 а.
163-167, 171, 177).
Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть та довідкою
про причину смерті № 613 від 21 лютого 2014 року, а також свідоцтвом про
смерть серії НОМЕР_172 від 22 лютого 2014 року (т. 9 а. 172-174),
ОСОБА_1870 , ІНФОРМАЦІЯ_234 , ІНФОРМАЦІЯ_197 помер в м. Києві від вогнепального
поранення голови.
Суд критично оцінює дані про дату народження ОСОБА_1790 ,
які містять рапорти, довідки, повідомлення лікаря швидкої медичної допомоги
бригади № 57, а саме про 01 січня 1970 року, оскільки вони безспірно
спростовуються наведеними вище належно задокументованими даними про особу
загиблого ОСОБА_1790 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_235 , а не ІНФОРМАЦІЯ_236 .
Згідно з дослідженим судом висновком судово-медичного
експерта ОСОБА_946 № 613 від 10 квітня 2014 року та додатками
до нього (т. 9 а. 183-186), на тілі загиблого ОСОБА_1790 , який доставлений
одягненим у вище вказаний одяг, були виявлені такі тілесні ушкодження: 1) на
правій скроні, на межі з лобною ділянкою виявлено рану на висоті 167 см від
підошов (вхідна вогнепальна рана); 2) за лівим вухом на висоті 165 см від
підошов виявлено округлу рану діаметром близько 0,6 см, краї рани вивернути на
зовні (вихідна вогнепальна рана). Смерть ОСОБА_1790 настала від вогнепального
кульового наскрізного поранення голови з руйнуванням черепа та головного мозку,
на це вказують дані щодо наявності прижиттєвого поранення голови, ознак
пробивної і гідродинамічної дії кулі, обширності руйнування кісток черепа та
тканини мозку по ходу ранового каналу, ознак швидкої смерті. Виявлено одне
вогнепальне кульове наскрізне поранення голови, яке виникло від дії снаряду
(кулі) в результаті пострілу з вогнепальної зброї та має ознаки тяжких тілесних
ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Рановий канал відходить справа
наліво, спереду назад, трохи зверху вниз, закінчується вихідною вогнепальною
раною в лівій потилично-скроневій ділянці, по його ходу ушкоджені кістки
черепа, оболонка і тканина мозку. Виходячи із ступеня розвитку трупних змін,
причини смерті та місця знаходження тіла після смерті, ОСОБА_814 помер в час,
який не виключає ранок ІНФОРМАЦІЯ_197 .
Наведений висновок експерта № 613 знайшов своє повне
підтвердження під час дослідження судом присяжних додаткового висновку
судово-медичного експерта № 37/613 від 05 червня 2014 року (т. 9 а. 187-189). Крім того, експертом з
огляду на розширений перелік питань додатково встановлено, що у зоні вхідної
рани і в рановому каналі поранення будь-яких сторонніх включень не виявлено, в
момент пострілу ОСОБА_814 був повернутий правою частиною голови до кінцевої
частини траєкторії осі польоту кулі, в його крові спирти не виявлені.
Звертає на себе увагу єдність реєстрації за номером (№
613) проведених досліджень, що вказує на спільність їх об`єкту.
Згідно з дослідженим судом присяжних під час судового
розгляду протоколом огляду інформаційних матеріалів в мережі Інтернет від 12
травня 2014 року з додатками до нього (скрін-шоти), а саме
Інтернет-сторінки з режимом електронного доступу
«http://www.youtube.com/watch?v=rPn7r1JtS0A», на якій розміщено відеозапис
«Расстрел людей на майдане вул. Інститутська 20.02.2014», тривалістю 41 хв.
05 сек., а також згідно з вказаним відеозаписом - так зване Харківське відео,
безпосередньо дослідженим в судовому засіданні (диск Videx DVD-R …109-s2 - (т.
9 а. 202-208, 210-211), починаючи з 12 хв. 10 сек. запису, зображено серед
інших осіб - протестуючих чоловіка, який в описаному вище аналогічному одязі
(коротка чорна куртка, штани з сірими смужками), а також у лижному шоломі із
світлими смужками та захисними очками поверх, жилеті із щитом в правій руці,
відбігає назад і ховається за дерево (перше вниз від квіткової бетонної
клумби), перебуваючи на правому краю тротуарної доріжки з правового боку вулиці
Інститутської в м. Києві між будівлями готелю «Україна» та банку «Аркада»
поблизу бетонного парапету та сходинок на територію переднього двору вказаного
банку. На 12 хв. 25 сек. запису згаданий чоловік став очевидцем з
безпосередньої близькості загибелі ідентифікованого за результатами судового
розгляду потерпілого ОСОБА_734 . На 12 хв. 52 сек. сюжет переривається, а коли
відновлюється (13 хв. 10 сек. запису), то цей чоловік вже лежить нерухомий
обличчям до землі, головою у напрямку проїзної частини вул. Інститутської.
Як видно з досліджених під час судового розгляду судом
присяжних даних, які містить наданий потерпілим ОСОБА_1232 диск Verbatim DVD-R
…50582, файл «47 _ 20.02.2014» (т. 8 а. 130), починаючи з 03 хв. 35 сек.
запису, на відео, яке ідентичне в цій частині відео з назвою «Расстрел людей на
майдане вул. Інституська 20.02.2014», особа, яка ідентифікована допитаною в режимі
відео конференції з іншого приміщення суду потерпілою ОСОБА_257 як її
чоловік - ОСОБА_814 , стала очевидцем з безпосередньої близькості загибелі
ОСОБА_734 . Починаючи з 03 хв. 40 сек. запису ОСОБА_814 напівсидячи ховаючись
за деревом та щитом - правою стороною обличчя в бік станції метро «Хрещатик»,
отримує вогнепальне поранення від пострілу через щит в праву частину голови,
після цього падає обличчям до землі, головою у напрямку проїзної частини вул.
Інститутської. Також, як видно з довідкової інформації, яка супроводжує вказані
відеоматеріали, об`єднані автором в один сюжет, вказані події відбувалися 20
лютого 2014 року у період часу з 09 год. 46 хв. по 09 год. 47 хв., отримання
вогнепального поранення ОСОБА_1869 о 09 год. 47 хв. 11 сек., що повністю
узгоджується з даними відео під назвою «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40).
Відтак, суд визнає достовірним за ідентифікаційною
здатністю сюжет на відео «47 _ 20.02.2014» або «47», вважаючи доведеним те, що
на цьому відео під написом « ОСОБА_1871 09:47:11» в акцентованих його автором
квадратах дійсно зафіксовані обставини смертельного поранення саме ОСОБА_412 ,
що узгоджується з усіма дослідженими іншими доказами.
Наданий захистом і досліджений судом матеріал (Диск Videx
CD-R з написом «ОСОБА_2749 скрин-47»
- т. 45 а. 44) по-кадрової зйомки моменту попадання кулі в тіло ОСОБА_1790 хоча
і дійсно вказує на дещо раніше за часом поранення останнього, порівняно з тим,
як це графічно акцентував автор відео «47 _ 20.02.2014» за допомогою зміни
кольору окреслення потерпілого у формі квадрата із зеленого на червоний, проте
така відмінність є вочевидь незначною і не впливає на визначення такого часу
навіть секундами внаслідок миттєвості самих подій.
Суд присяжних приймає до уваги, що наведені дані файлу
«47 _ 20.02.2014» містять аналогічний сюжет з відео під назвою «Расстрел людей
на майдане вул. Інститутська 20.02.2014» як до смертельного поранення особи,
яка ідентифікована як ОСОБА_814 , так і після цього, а також доповнюють
останній даними про конкретні обставини смертельного поранення цієї особи
(локація загиблого, положення тіла в момент пострілу тощо), хоча і з іншого
ракурсу проведення відео зйомки.
Як видно з досліджених під час судового розгляду судом
присяжних даних, які містить наданий представником потерпілої ОСОБА_257 -
ОСОБА_1872 (флеш-накопичувач Transcend - т. 9 а. 235), на фото як за
життя під час акцій протесту, так і після смертельного поранення зображений
впізнаний родичами ОСОБА_814 в описаному вище одязі - коротка чорна куртка із
жилетом поверх, штани з сірими смужками, лижний характерний шолом із світлими
смужками та захисними очками поверх на місці, що за локацією повністю
узгоджується з даними сюжетів фалів «47 _ 20.02.2014» та «Расстрел людей на
майдане вул. Інститутська 20.02.2014» про загибель ОСОБА_1787 .
Надані представником потерпілої ОСОБА_257 - ОСОБА_1872 і
досліджені судом фотоматеріали на флеш - накопичувач Transcend є такими, що
більш якісно відтворюють обставини розташування тіла загиблого ОСОБА_1790 після
отримання смертельного поранення, їх істотно доповнюють, а відповідність цих
матеріалів даним про особу, яка була ідентифікована як ОСОБА_814 , які
містяться у проаналізованих вище файлах «47 _ 20.02.2014» та «Расстрел людей на
майдане вул. Інститутська 20.02.2014», усуває будь-які сумніви у можливості
ідентифікувати загиблого за вказаних обставин як одну і ту саму особу.
Системний, комплексний та порівняльний аналіз вище
наведених даних, які містять протоколи огляду місця події від 20 лютого 2014
року та огляду предметів від 27 лютого 2014 року з додатками до них
(фотоматеріали), заяви про залучення до кримінального провадження як потерпілої
дружини загиблого ОСОБА_1790 - ОСОБА_257 , довідка про склад сім`ї, лікарське
свідоцтво про смерть та довідка про причину смерті № 613 від 21 лютого 2014
року, а також свідоцтво про смерть серії НОМЕР_172 від 22 лютого 2014 року, під
назвами «Расстрел людей на майдане вул. Інститутська 20.02.2014», «47 _
20.02.2014», а також флеш - накопичувач Transcend з фото матеріалами, дозволяє
безспірно ідентифікувати вказану загиблу особу як ОСОБА_1790 за ознаками
фотопортрету, характеристикою його одягу на момент загибелі та локації місця
останньої.
Крім того, ідентифікаційні дані щодо ОСОБА_1790 підтверджені
у судовому засіданні і під час допиту інших потерпілих - ОСОБА_297
та ОСОБА_997 . Крім того, ОСОБА_1771 показав, що він разом із ОСОБА_2749
ИМ боронив барикаду ввечері 18 лютого 2014 року, а 20 лютого, зустрівшись на
барикаді під містком близько 09 ранку, погоджував із ним подальші дії,
спостерігаючи, як тікають правоохоронці.
Як видно з дослідженого судом протоколу тимчасового
доступу до речей і документів від 16 травня 2014 року, проведеного на
підставі ухвали слідчого судді, протоколу їх огляду від 04 серпня 2014 року та
додатків до нього (т. 9 а. 190-201), абонент номеру телефону …НОМЕР_373, який
належав ОСОБА_1873 , протягом 19-20 лютого 2014 року зв`язувався з абонентом
номеру телефону …НОМЕР_377, який належав ОСОБА_257 , при цьому останній такий
вхідний дзвінок відбувся 20 лютого 2014 року о 07 год. 16 хв. 25 сек. (а не о
07 год. 26 хв. 25 сек., як про це помилково вказано у протоколі) в зоні
діяльності базової станції оператора 883-с (м. Київ, від станції метро
«Кловська» в напрямку Палацу спорту), а станом на 09 год. 20 хв. 11 сек. того ж
дня абонент номеру телефону …НОМЕР_373 перебував в зоні діяльності базової
станції оператора 749-b (м. Київ, від вул. Грушевського в напрямку Музейного
провулку), станом на 09 год. 37 хв. 52 сек. - станції оператора 882-b (м. Київ,
від перехрестя вул. Прорізної та Грінченко в напрямку станції метро
«Хрещатик»), а вже станом на 09 год. 41 хв. 39 сек. - станції оператора 1749-c
(м. Київ, від Музейного провулку в напрямку вул. Ольгинська). З 24 лютого 2014
року телефон абонента номеру телефону …НОМЕР_373 фізично перебував у зоні
діяльності базової станції оператора 893-b (м. Ходорів, Львівська обл., - за
місцем проживання сім`ї загиблого).
Суд присяжних критично оцінює, а тому відхиляє дані щодо
сектору стрільби (зі споруджених бетонних блоків, імітованих у ході слідчої дії
за допомогою автомобілю «МАЗ-555»), в якому перебував на момент смертельного
поранення ОСОБА_814 , які були отримані під час слідчого експерименту та
відображені у протоколі дії 02 липня 2014 року (т. 9 а. 212-234),
оскільки вихідні дані для цієї слідчої дії про положення тіла ОСОБА_1790 в
момент поранення, як видно з фото додатків до цієї слідчої дії, є вочевидь
довільними та істотно відрізняються від тих, які були фактично встановлені в
суді шляхом дослідження відео під назвою «47 _ 20.02.2014».
Разом з тим, як видно з дослідженого судом присяжних висновку
судово-медичних експертів № 261-2015/о від 08 грудня 2015 року (т. 45 а.
30-37), комісія експертів, серед яких був криміналіст, провівши дослідження
об`єктивних медичних даних щодо обставин загибелі ОСОБА_1790 , маючи можливість порівняти
результати слідчого експерименту від 02 липня 2014 року з об`єктивними даними
про дійсні обставини поранення вказаної особи, які містить відео під назвою «47
_ 20.02.2014», вважала встановленим таке.
ОСОБА_814 саме 20 лютого 2014
року, о 09 год. 47 хв. 11 сек. отримав одне наскрізне вогнепальне поранення
голови (від якого і настала смерть потерпілого), при цьому: вхідна вогнепальна
рана була розташована в скроневій області справа (на межі з лобною ділянкою),
від якої у напрямку спереду назад, справа на ліво та дещо зверху донизу
відходив рановий канал, який закінчувався вихідною раною в лівій завушній
області, тобто в момент отримання поранення потерпілий перебував у близькому до
вертикального положенні, був звернутий правою поверхнею голови до дульного
зрізу зброї, постріл, внаслідок якого утворилося дане поранення, був зроблений
з неблизької дистанції, а можливі обставини
отримання даного вогнепального поранення, які зафіксовані на відеозапису,
повністю корелюють з наявними судово-медичними даними.
В іншій частині висновок комісії експертів № 261-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) та інших даних у сфері балістики (здійснення пострілу
зі зброї калібру 7,62мм) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Суд присяжних вважає дані, які вказують на: а) умови
стрільби - прицільне ведення вогню бійцями РСП зі штатної нарізної зброї із-за
бетонної барикади (статичне положення тіла, обрана найбільш зручна стійка для
ведення стрільби стоячи із-за захисної споруди, коли за її контур відбувається
висунення голови стрілка лише в необхідних межах для прицілювання, власне саме
прицілювання); б) режим стрільби - здійснення пострілів з автоматичної зброї в
режимі одиночної стрільби; в) точність стрільби - ураження з першого пострілу;
г) контроль цілі - ураження людини відразу з проявом з її боку візуалізованого
для стрільця руху чи переміщення - об`єктивними ознаками пострілу, внаслідок
якого ОСОБА_814 отримав вогнепальне поранення голови, прицільним саме в нього,
а з огляду на завдані ушкодження - на ураження.
У контексті визначення сектору, з якого було здійснено
смертельний постріл в потерпілого ОСОБА_1790 , звертає на себе увагу те, що
потерпілий ОСОБА_258 під час допиту в судовому засіданні показав, що під час
підйому в групі активістів правою стороною вулиці Інститутська він бачив через
проміжок у сніжній барикаді один чи два «КАМАЗи», які стояли поперек лівої
частини вулиці. Ці дані повністю узгоджуються з відомостями, які містить
досліджене судом за епізодом поранення ОСОБА_923 відео «M2U01355» у папці
«Y_U - Пошукова група» (на диску - т. 70 а. 42), за яким на 04 хв. 15 сек.
запису, який становить панорамне відео, фіксується можливість прострілу з
вантажних автомобілів, за якими перебувають особи в чорних шоломах (бетонна
барикада), місцевості, де перебували за деревом ОСОБА_1788 , ОСОБА_814 та інші
особи навколо них. Місце перебування ОСОБА_1790 в момент поранення, його
розташування у просторі та судово-медичні дані ранового каналу та його напрямку
безсумнівно вказують на те, що постріл в потерпілого було здійснено з правого
від нього напрямку, дещо зверху, який охоплює споруджені поперек вулиці
Інститутська бетонні барикади.
Як вбачається з дослідженого за епізодом поранення
потерпілого ОСОБА_326 протоколу огляду диску Verbatim DVD-R №…0717 з написом
«Матеріали по ОСОБА_966 » та даних,
які безпосередньо містять на ньому (т. 47 а. 2-44), цей диск, окрім іншого
також містить відео «Видео стрельбы непосредственно с места событий»,
який містить чіткі дані щодо можливості здійснення з боку бетонних барикад, які
прикривалися вантажівками, безперешкодного, тобто через вільний простір між
сніжними барикадами, обстрілу місцевості, на якій було поранено ОСОБА_1075 та
ідентифікованого за результатами судового розгляду ОСОБА_1790 (05, 26, 39 сек.
та 01 хв. 46 сек. запису відповідно).
Більш того, на запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)», коли о 09 год. 47 хв. 11 сек. на
екрані 3/2 зафіксовано момент поранення ОСОБА_1790 , компільоване на екран 3/3 відео
під назвою «Kiev-20-02-14» (флеш накопичувач, т. 83 а. 33а) містить
показник часу внутрішнього таймеру зйомки «01-08-52-14». Під час окремого
дослідження повністю переглянутого судом відео «Kiev-20-02-14» на показнику
часу внутрішнього таймеру зйомки «01-08-52-12» попри заперечення захисту чітко
візуалізується слід (порохові гази) пострілу зі зброї з боку особи, яка на той
час перебувала за бетонною барикадою в групі з іншими особами (перший зліва).
Такий постріл здійснено за траєкторією відповідно до встановленої лінії
ранового каналу в тілі ОСОБА_1874 з урахуванням його положення у просторі, а
тому зв`язок між таким пострілом та пораненням останнього є очевидним.
Зафіксовані постріли інших осіб із-за бетонної барикади на більш ранніх чи
пізніх показниках часу внутрішнього таймеру, а саме, на позначках «01-08-43-10»
- стріляє третя зліва особа, «01-08-44-00» та «01-08-48-08» - стріляє друга
зліва особа, «01-08-54-06» - третя зліва, «01-08-54-20» - крайня справа,
об`єктивно не мають відношення до цього епізоду з причин невідповідності за
часом. У цей же період часу, який охоплений з 09 год. 47 хв. 02 сек. до 09 год.
47 хв. 13 сек., на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» також звучать шість пострілів, що вказує про
узгодженість цих даних як візуально, так і за звуком, що виключає здійснення
пострілів у цей період часу іншими особами.
Наданий захистом і досліджений судом матеріал по-кадрової
зйомки моменту рикошету кулі в стовп по вулиці Інститутської (з дослідженого
судом відео «Расстрел людей на майдане вул. Інституська 20.02.2014» (запис з 16
хв. 05 сек.) - диск Videx DVD+R …131821:53, т. 9 а. 209) хоча і дійсно вказує
на іншу траєкторію кулі, а не з бетонної барикади, проте саме така траєкторія,
а відтак і зміщений значно лівіше сектор здійснення пострілу з такою
траєкторією завдяки цим об`єктивним даним виключається як можливий для
поранення ОСОБА_1787 .
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом загибелі
ОСОБА_1790 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Суд також звертає увагу на загальну обстановку, яка складалася
на цей період часу на «Майдані» та навколо, яка детально описана за епізодом
загибелі ОСОБА_512 (відокремлений на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 12 «бетонна барикада: обстріл п`ятачка
за парапетом АКБ «Аркада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів до
парапету АКБ «Аркада» не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями і відповідало логіці розташування в
більш небезпечному місці - за вказаним парапетом. Вплив на таке переміщення
активістів шляхом застосування вогнепальної зброї з боку сил правопорядку
відбувався в центральній частині міста в умовах значного скупчення людей,
наявність вогнепальної зброї серед яких не візуалізується, а їх стосунок із
іншими озброєними активістами був ілюзорним.
Даний епізод у цій справі тісно поєднаний з епізодами
загибелі потерпілих ОСОБА_734 , ОСОБА_1791 , ОСОБА_1460 , ОСОБА_277 та
поранення потерпілих ОСОБА_921 , ОСОБА_1792 , ОСОБА_298 , ОСОБА_1793 ,
ОСОБА_1794 , ОСОБА_1795 , ОСОБА_1796 , ОСОБА_318 , а також з умовною вже
виділеною групою потерпілих ( ОСОБА_813 - ОСОБА_258 - ОСОБА_1000 ). Всі ці
епізоди відбувалися протягом короткого часу о 09 год. з 43 до 51 хв. під час
пов`язаних між собою подій «Майдану» - розосередження стрілецьким вогнем з боку
сил правопорядку умовно перед бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада» першої
групи активістів ( ОСОБА_922 , ОСОБА_1797 , ОСОБА_813 , ОСОБА_258 , ОСОБА_1000
, ОСОБА_495 , ОСОБА_1798 , ОСОБА_249 , ОСОБА_1788 , ОСОБА_814 ), які
організовано поступово рухалися правим тротуаром вверх по вул. Інститутська на
заклики перед цим ідентифікованого за результатами судового розгляду
потерпілого ОСОБА_852 , поступове ураження вказаних осіб, а також інших
активістів, які після цього наближалися до поранених для надання допомоги у
складі цілеспрямованих евакуаційних груп ( ОСОБА_819 , ОСОБА_1799 та ОСОБА_815
- з першої такої групи; ОСОБА_230 - з другої; ОСОБА_1800 та ОСОБА_1206 - з
третьої такої групи), а серед них поплатилися за це своїм життям ОСОБА_819 ,
ОСОБА_815 та ОСОБА_1801 . Поранення безпосередньо в момент надання допомоги
іншому пораненому отримали ОСОБА_1000 , ОСОБА_258 , ОСОБА_1799 , ОСОБА_915 .
Тому даний та всі інші згадані епізоди через їх спільну
фактологічну основу та перехресні посилання на докази та факти слід також
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд самих
вказаних подій.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_814 20 лютого 2014 року о 09 год. 47 хв. 11 сек.,
перебуваючи на правому боці вул. Інститутська в м. Києві неподалік від входу до
станції метро «Хрещатик» (за першим деревом вниз від квіткової бетонної клумби,
яка розташована поряд із бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада»), під час
загострення протистояння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї, отримав одне (внаслідок
одного пострілу з нарізної вогнепальної зброї) вогнепальне кульове проникаюче
наскрізне поранення в праву частину голови з ушкодженням кісток черепу,
оболонки і тканини головного мозку (рановий канал справа наліво, спереду назад,
дещо зверху до низу), яке має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок
чого помер. При цьому ОСОБА_814 був звернутий правою частиною голови до джерела
пострілу та в напрямку по ходу вул. Інститутська в бік будівлі НБУ.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
є доведеною поза розумним сумнівом причетність до вказаного поранення
потерпілого ОСОБА_1790 конкретного невстановленого співробітника РСП, який
спільно та злагоджено разом з іншими озброєними співробітниками РСП та
правоохоронцями під час перебування за бетонною барикадою, реагуючи на рух
активістів в бік парапету з написом «АКБ Аркада», застосовував вогнепальну
зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом здійснення у даному
випадку прицільного пострілу на ураження.
Є об`єктивні дані визнати два постріли, внаслідок яких
ОСОБА_814 отримав вогнепальні поранення грудної клітини, прицільним саме в
нього. Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих сторонами
провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не встановлено
будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_814 , а так само і будь-хто
інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його пораненням
використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв інші дії, які
становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну загрозу для життя
чи здоров`я працівників правоохоронних органів, а група, в якій він рухався на
початку, в умовах зростаючої інтенсивності ведення вогню розсіялася, серед
осіб, що її складали, з`явилися поранені, інші припинили рух вперед і почали
ховатися від небезпеки, відтак, законні підстави для застосування у даному
випадку вогнепальної зброї, а тим більше на ураження, були явно відсутні
(відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» епізод 12 (пункт 5.3.2 вироку). Більш того, ОСОБА_814
отримав смертельні вогнепальні поранення в момент, коли тривалий час не рухався
і переховувався за деревом.
5.4.87. За епізодом загибелі
ОСОБА_413 .
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1875 показала, що її брат ОСОБА_819 загинув ранком
одним з перших 20 лютого 2014 року через кульове поранення. Вперше брат взяв
участь в акціях протесту після розгону студентів, він на той час проживав у
Харкові, тому періодично разом із хлопцями «свободівцями» навідувався до Києва,
хоча сам до сотень «Майдану» не входив.
Як далі уточнила потерпіла: - їй відомо зі слів брата, що
метою його перебування на «Майдані» було невдоволення злочинною владою; -
крайній раз брат прибув на «Майдан» 19 лютого 2014 року, реагуючи на події 18
лютого, протягом дня 19 лютого вони розмовляли телефоном, брат повідомляв, що
все спокійно, ночував у будівлі Консерваторії; - з одягу на собі брат мав
фіолетову куртку, яку йому видали на «Майдані» у зв`язку з похолоданням, сіру
кофту, червону футболку, черевики сірі, в цьому одязі вона бачила його і
раніше, із захисту брат мав на голові будівельну касу жовтого кольору; - брата
поранили з правого боку на вулиці Інститутська, друге дерево, поруч станція
метро, під час повороту в нього влучає куля і він падає - це все відомо їй з
відео; - очевидців поранення брата не знає.
Згідно з дослідженими судом присяжних під час судового
розгляду рапортом слідчого, свідоцтва про смерть № 531/2 від 21
лютого 2014 року та протоколом огляду місця події від 20 лютого 2014
року з додатками до них (фотоматеріали) (т. 131 а. 131-143), в приміщенні
моргу по вул. Запорожця, 26 в м. Києві в присутності понятих оглянуто труп ОСОБА_1791 , який був одягнутий у фіолетову
куртку, сині джинси з чорним ременем, сірий светр, на шиї ланцюжок. В
потиличній ділянці голови виявлена вогнепальна рана, від якої настала смерть.
Під час дослідження додатків до вказаного протоколу
огляду у вигляді фото матеріалів потерпіла ОСОБА_1875 впізнала зображеним на
них свого брата - ОСОБА_1791 і ці її показання узгоджуються з даними
прижиттєвого фото останнього (т. 131 а. 214).
Під час дослідження судом протоколу від 27 лютого 2014
року огляду вилучених з тіла ОСОБА_1791 елементів одягу - куртка, джинси,
які мають пошкодження в ділянці лівого бокового шва (т. 131 а. 147-152),
будь-яких інших пошкоджень, що мали б значення, на них не виявлено, цей одяг
впізнала потерпіла ОСОБА_1875 як одяг, в якому брат був на момент поранення.
За результатами висновку криміналістичної експертизи №
278-МК (т. 131 а. 194-200), на наданих на дослідження штанах померлого
ОСОБА_1791 в ділянці лівого бокового шва виявлені три пошкодження, які свідчать
про вогнепальний характер внаслідок попадання одного снаряду в складку, слідів
металізації в області цих пошкоджень не виявлено.
Як видно з дослідженого судом висновку експертів за
результатами проведення комплексної судової балістичної та хімічної експертизи
№ 4319/4320/14-34/4321/14-33, яку провела комісія експертів (т. 131 а.
185-192), на наданих на дослідження курточці та штанах померлого ОСОБА_1791
виявлені залишки легкозаймистої рідини - бензину, встановити локалізацію яких
не можливо, слідів металізації, характерних для зберігання та обслуговування
зброї, не виявлено.
Згідно з дослідженими судом заявами ОСОБА_243 (сестра) від 28 лютого 2014 року,
ОСОБА_1876 (сестра), ОСОБА_244 (дружина) та ОСОБА_1877 (син) від 02 квітня 2014
року, особистими документами на цих осіб вони просили в межах досудового
розслідування, розпочатого 21 лютого 2014 року за фактом виявлення трупу
ОСОБА_1791 з ознаками насильницької смерті - вогнепальне поранення голови,
залучити до даного кримінального провадження як потерпілих (т. 131 а. 130, 204,
205, 214, 240-244; т. 132 а. 8, 29, 70-75).
Під час перегляду судом присяжних ідентичних відео під
назвами «Відео1», «Відео2», «Відео3», розміщених на наданих
потерпілими ОСОБА_244 , ОСОБА_1877 та ОСОБА_1876 дисках, які були оглянуті
слідчим (т. 131 а. 227-237; т. 132 а. 16-26, 37-47), встановлено таке.
Запис «Відео1» є копією повністю
дослідженого судом більш якісного відео під назвою «Революцiя Україна Київ
Контратака Майдану вул.Інститутська 2014.02.20» (т. 18 а.101). Починаючи з
09 хв. 47 сек. запису цього відео зафіксовано на алейці біля Жовтневого палацу
ОСОБА_1791 , безспірно ідентифікованого потерпілою ОСОБА_1878 за елементами
одягу (фіолетова куртка, жовта будівельна каска, на руках червоні рукавиці) та
обличчям, на 12 хв. запису зафіксовано ідентифікованого потерпілою ОСОБА_1791 в
тому ж одязі, як він в групі осіб наближається до сніжної барикади, що була
розташована поперек вул. Інститутська, з 13 хв. 22 сек. - як ОСОБА_819
переміщається на правому боці вулиці Інститутська біля парапету з написом «АКБ
«Аркада», а на 18 хв. 50 сек. його вже тягнуть по цій же стороні вулиці
пораненого. На запису «Відео2», починаючи з 13 хв. запису потерпіла
ОСОБА_1875 впізнала вже вбитого на правому боці вул. Інститутська брата, якого
евакуюють. На запису «Відео3», починаючи з 01 хв. 17 сек. зафіксовано
місце ОСОБА_1791 відразу після поранення - між деревами вдовж тротуару вказаної
вулиці, головою лежить у напрямку до готелю «Україна».
Оскільки вказані відеозаписи «Відео1», «Відео2», «Відео3»
не фіксують положення тіла потерпілого ОСОБА_1791 на момент його поранення, їх
обмежена з цього приводу інформативність вплинула і на результати проведеного
слідчого експерименту, які відображені у протоколі від 02 липня 2014 року
(т. 133 а. 164-178) і завдяки яким не вдалося усунути цю неповноту, констатуючи
лише те, що ОСОБА_819 на момент свого поранення перебував у секторі стрільби зі
споруджених бетонних блоків, імітованих під час цієї слідчої дії автомобілем
МАЗ.
Факт перебування
ОСОБА_1791 з 13 год. 45 хв. 19
лютого по 20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності в місті Києві, в тому
числі його телефонні розмови з абонентами за номером … НОМЕР_173 (потерпіла
ОСОБА_1879 за даними її протоколу допиту), …НОМЕР_351 (потерпіла дружина
за даними її протоколу допиту) під час перебування в місті Києві, узгоджується
з даними тимчасового доступу (т. 132 а. 76-155) про місце перебування
абонента мобільного оператора з номером телефону …НОМЕР_352 , який, а саме
абонент, таким чином ідентифікований як ОСОБА_1880 .
Ці дані узгоджуються з показаннями потерпілої про
обставини розмови з братом 19 лютого 2014 року.
Таким чином, суд присяжних визнає достовірними показання
потерпілої ОСОБА_1875 щодо відомих їй обставин загибелі ОСОБА_1791 , хоча вона
і не була очевидцем тих подій, його ідентифікації, а тому кладе їх в основу
свого вироку. Дані, які виявлені під час її показань з чужих слів, а саме
пояснення її брата щодо подій на Майдані, знайшли своє підтвердження під час
судового розгляду документованими даними, які судом визнані допустимими
доказами, відтак суд, дотримуючись вимог ч.ч. 2 та 6 ст. 97 КПК України, визнає
і вказані показання потерпілої з чужих слів допустимими і як наслідок
достовірними доказами.
Зважаючи на ці висновки суду, відсутня потреба в окремому
аналізі аналогічних ідентифікаційних даних ОСОБА_1791 , наданими свідком
ОСОБА_1881 (т. 132 а. 58-67).
Завдяки проведеній за участю потерпілої ідентифікації
ОСОБА_1791 під час дослідження судом відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (відео на флеш носії - т. 90 а.
40), на запису, починаючи з 56 хв. (екран 3/2) зафіксовано ОСОБА_2959 у
фіолетовій курточці з палкою в правій руці, а щитом - в лівій, як він разом з
першою евакуаційною групою активістів, які у подальшому почнуть надавати
допомогу пораненим, перебігає вулицю вправо. Далі на екранах 1/2, 1/3 та 2/3
одночасно зафіксовано як він рухається до цієї групи, що присіли за першим
деревом від квіткової клумби, та (екрани 3/3 та 2/3) присідає з ними поруч,
трохи позаду і правіше (56 хв. 10-25 сек. запису) - даний епізод корелює з
даними, зафіксованими на згаданому вище відео «Відео1». З 56 хв. 03 сек.
припиняється звук пострілів, з 56 хв. 22 сек. відновлюється за звуком щільний
обстріл і на 56 хв. 25 сек. (акцентований автором відео астрономічний час 09
год. 48 хв. 58 сек.) зафіксовано як ОСОБА_819 падає назад, схилившись після
падіння праворуч і залишається нерухомим (екрани 3/3, а потім і 3/2).
Аналогічні події безперервно зафіксовані на також на
повністю дослідженим судом відео під назвою «Kiev-20-02-14» (флеш
накопичувач, т. 83 а. 33а), яке є оригінальним відео запису, відтвореного на
екрані 3/3 відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…». Зокрема, починаючи з 10
хв. запису зафіксовано ПАРАЩУКА, як він у складі евакуаційної групи перебігає
вулицю вправо, далі рухається до групи активістів, що присіли за деревом, та
(екрани 3/3 та 2/3) присідає з ними поруч, трохи позаду і правіше, правим
плечем звернутий до готелю «Україна», передом в напрямку станції метро
«Хрещатик», його лівий бік прикривають від сніжної барикади інші активісти (10
хв. 15 сек. запису), потім повертається ліворуч, плечі перпендикулярно напрямку
проїзної частини, звернутий прямо в напрямку будинку № 8, що навпроти клубу
КМУ, або бетонної квіткової клумби, за якою ховається ідентифікований за
результатами судового розгляду потерпілий ОСОБА_1882 , на що захист
обґрунтовано звернув увагу (10 хв. 22 сек. запису). На 10 хв. 26 сек. запису
(внутрішній таймер - 01:10:39:08) одночасно зі слідами рикошету від бетонної
квіткової клумби (клубки білого пилу в ліво), за якою ховається ОСОБА_1882 ,
здригається від поранення тіло ОСОБА_1883 і він падає на спину, перевертаючись
відразу на правий бік. Одночасно, як обґрунтовано звернула увагу сторона
обвинувачення, на 10 хв. 26 сек. запису (або на 01:10:39:05 внутрішнього
таймеру) чітко візуалізуються сліди від пострілу у виді порохових газів зі
стволу в особи в чорній формі, яка перебуває другою з ліва за синьою
вантажівкою марки МАЗ із зеленим тентом зверху, яка є елементом так званої
бетонної барикади.
З урахуванням проведеного аналізу суд визнає достовірним
за ідентифікаційною здатністю аналогічний сюжет на відео «47 _ 20.02.2014» на
диску Verbatim DVD-R …50582 (т. 8 а. 130, починаючи з 03 хв. 47 сек. запису),
вважаючи доведеним те, що на відео «47 _ 20.02.2014» або «47» під написом «
ОСОБА_1884 09:48:57 09:48:58 (за звуком)» в акцентованих його автором зеленому
та червоному квадратах дійсно зафіксовані обставини смертельного поранення саме
ОСОБА_413 .
Відповідно до дослідженого судом присяжних висновку судово-медичної
експертизи № 531 від 25 квітня 2014 року, яку провів експерт ОСОБА_1885 , з
додатками у виді медичної документації та результатів додаткових досліджень (т.
131 а. 157-160, 166-174), у ОСОБА_1791 виявлено: наскрізне вогнепальне кульове
порання голови, яке виникло від дії високошвидкісної гостроносої кулі зі
зміщеним центром ваги і відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за
критерієм небезпеки для життя) та є причиною смерті, з вхідною та вихідними
ранами в тім`яній області голови ліворуч, з рановим каналом, по ходу якого
спереду назад та дещо зверху донизу ушкоджені кістки черепа, оболонки і
речовина головного мозку; рвано-забита рана на зовнішній поверхні лівого
стегна, яке має ознаки легкого тілесного ушкодження, що виникла від дії тупого
предмету і не перебуває у причиновому зв`язку із смертю. За додатковим
дослідженням по краях вогнепальних ран не виявлено слідів металізації.
Визначити калібр кулі та дистанцію пострілу не можливо.
Висновок експертизи № 531 узгоджується з висновками
інших експертиз № 9/531/2 від 25 квітня 2014 року та № 45/531 від 26
травня 2014 року, які провів той самий експерт (т. 131 а. 163-165,
177-179). Крім того експертом додатково встановлено, що в момент пострілу
потерпілий ОСОБА_819 був звернутий лівою тім`яною областю голови до джерела
вогнепального ураження. Ознак сп`яніння в ОСОБА_1791 не виявлено.
Вказані дані щодо локації тілесного ушкодження, напрямку
ранового каналу, повністю корелюють з об`єктивними даними відео запису
«Kiev-20-02-14» про спричинення такого поранення наслідком рикошету кулі від
лівої частин бетонної квіткової клумби, за якою ховався від обстрілу
ідентифікований за результатами судового розгляду потерпілий ОСОБА_1882 і до
якої потерпілий ОСОБА_819 був звернутий передом свого тіла.
Згідно з дослідженим судом висновком комісійної
судово-медичної експертизи № 278-2015/о від 08 грудня 2015 року (т. 132 а.
164-172), яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 , ОСОБА_942 на підставі
дослідження всіх висновків експертиз, відео запису «47», комісія дійшла до
висновку, що ОСОБА_819 саме 20 лютого 2014 року отримав з неблизької дистанції
одне наскрізне проникаюче вогнепальне поранення голови, від якого і настала
смерть, при цьому вхідна та вихідна рани розташовані в тім`яній ділянці
ліворуч, напрямок ранового каналу спереду назад та дещо зверху донизу. У момент
поранення потерпілий був звернутий обличчям до дульного зрізу зброї. Обставини
отримання поранення, які зафіксовані на відео, корелюють із судово-медичними
даними.
В іншій частині висновок комісії експертів № 278-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) та інших даних у сфері балістики (здійснення пострілу в
потерпілого з нарізної вогнепальної зброї калібру - 7,62 мм) через їх не
підтвердження балістичними чи криміналістичними дослідженнями та характер
припущення, суд присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть бути
покладені в основу даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом
правову позицію з наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку),
зауваження сторони захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані
докази через їх недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які
посилається у вироку.
Оскільки в наведеній частині всі докази, які суд не
визнав недопустимими та не відхилив, оцінюючи критично, узгоджуються між собою,
з показаннями потерпілої ОСОБА_1876 , відомості, що вони містять, суд кладе в
основу свого вироку.
Аналіз всіх цих доказів у своєму взаємозв`язку, а не
тільки судово-медичних даних та поданих потерпілою відео записів під назвами
«Відео1», «Відео2» та «Відео3», вказує на те, що поранення, яке безспірно
ідентифікований під час судового розгляду ОСОБА_819 отримав, стало наслідком
рикошету від пострілу, який було здійснено конкретним співробітником РСП, що
перебував за бетонною барикадою. Наявність такого рикошету та деформація у
зв`язку з цим снаряду чи його залишків, якими було смертельно поранено ОСОБА_1791
, пояснюють характер виявленого пошкодження на його голові, який експерт
пов`язував із дією кулі зі зміщеним центром ваги.
Інших доказів сторонами не подано.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом загибелі ОСОБА_512 (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод
12 «бетонна барикада: обстріл п`ятачка за парапетом АКБ «Аркада» (пункт 5.3.2
вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів до
парапету АКБ «Аркада» не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями і відповідало логіці розташування в
більш небезпечному місці - за вказаним парапетом. Вплив на таке переміщення
активістів шляхом застосування вогнепальної зброї з боку сил правопорядку
відбувався в центральній частині міста в умовах значного скупчення людей,
наявність вогнепальної зброї серед яких не візуалізується, а їх стосунок із
іншими озброєними активістами був ілюзорним.
Даний епізод у цій справі тісно поєднаний з епізодами
загибелі потерпілих ОСОБА_734 , ОСОБА_1790 , ОСОБА_1460 , ОСОБА_277 та
поранення потерпілих ОСОБА_921 , ОСОБА_1792 , ОСОБА_298 , ОСОБА_1793 ,
ОСОБА_1794 , ОСОБА_1795 , ОСОБА_1796 , ОСОБА_318 , а також з умовною вже
виділеною групою потерпілих ( ОСОБА_813 - ОСОБА_258 - ОСОБА_1000 ). Всі ці
епізоди відбувалися протягом короткого часу о 09 год. з 43 до 51 хв. під час
пов`язаних між собою подій «Майдану» - розосередження стрілецьким вогнем з боку
сил правопорядку умовно перед бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада» першої
групи активістів ( ОСОБА_922 , ОСОБА_1797 , ОСОБА_813 , ОСОБА_258 , ОСОБА_1000
, ОСОБА_495 , ОСОБА_1798 , ОСОБА_249 , ОСОБА_1788 , ОСОБА_814 ), які
організовано поступово рухалися правим тротуаром вверх по вул. Інститутська на
заклики перед цим ідентифікованого за результатами судового розгляду
потерпілого ОСОБА_852 , поступове ураження вказаних осіб, а також інших
активістів, які після цього наближалися до поранених для надання допомоги у
складі цілеспрямованих евакуаційних груп ( ОСОБА_819 , ОСОБА_1799 та ОСОБА_815
- з першої такої групи; ОСОБА_230 - з другої; ОСОБА_1800 та ОСОБА_1206 - з
третьої такої групи), а серед них поплатилися за це своїм життям ОСОБА_819 ,
ОСОБА_815 та ОСОБА_1801 . Поранення безпосередньо в момент надання допомоги
іншому пораненому отримали ОСОБА_1000 , ОСОБА_258 , ОСОБА_1799 , ОСОБА_915 .
Тому даний та всі інші згадані епізоди через їх спільну
фактологічну основу та перехресні посилання на докази та факти слід також
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд самих
вказаних подій.
Наведені докази у своїй сукупності та взаємозв`язку з
усією очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_819 20 лютого 2014 року о 09 год.
48 хв. 58 сек., перебуваючи на правому боці вул. Інститутської неподалік від
входу до станції метро «Хрещатик» (в декількох метрах від першого дерева вниз
від квіткової бетонної клумби, яка розташована поряд із бетонним парапетом з
написом «АКБ «Аркада»), під час загострення протистояння між активістами
«Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної
зброї, отримав внаслідок рикошету одне наскрізне проникаюче вогнепальне
поранення голови з ушкодженням кісток черепу, оболонки і тканини головного
мозку, яке є тяжким тілесним ушкодженням, від якого і настала його смерть. При
цьому вхідна та вихідна рани розташовані в тім`яній ділянці ліворуч, напрямок
ранового каналу спереду назад та дещо зверху донизу. У момент поранення
ОСОБА_819 був звернутий обличчям до місця рикошету - лівий бік бетонної
квіткової тумби, за якою ховався на той час ідентифікований за результатами
судового розгляду потерпілий ОСОБА_1886 .
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
є доведеною поза розумним сумнівом причетність до вказаного поранення потерпілого
ОСОБА_1791 конкретного невстановленого співробітника РСП, який спільно та
злагоджено разом з іншими озброєними співробітниками РСП та правоохоронцями під
час перебування за бетонною барикадою, реагуючи на рух активістів в бік
парапету з написом «АКБ Аркада», застосовував вогнепальну зброю у спосіб,
небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом здійснення у даному випадку
прицільного пострілу небезпечно поруч із скупченням людей.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_819 , а так само і
будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів, відтак,
законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї були явно
відсутні (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 12 (пункт 5.3.2 вироку). Більш того,
ОСОБА_819 отримав смертельне вогнепальне поранення в момент, коли, прибувши на
місце події у складі евакуаційної групи для надання допомоги пораненим
активістам, присів, ховаючись від обстрілу.
5.4.88. За епізодом
поранення ОСОБА_454 .
Згідно з дослідженими судом повідомленням лікаря
КМКЛ № 17 від 20 лютого 2014 року, заявою від 29 квітня 2014 року
ОСОБА_1795 , який ідентифікований шляхом дослідження копії його паспорту, про
вогнепальне поранення грудної клітини справа 20 лютого 2014 року (доставлений в
лікарню о 10 год. 50 хв.) під час акцій протесту в м. Києві на вул. Інститутська
було розпочате 20 лютого 2014 року досудове розслідування, а його самого
визнано потерпілим (т. 115 а. 1-3, 22, 32).
Як видно з досліджених судом листа Центру
екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва від 22 квітня
2014 року № 935/б, картки виїзду бригади швидкої медичної допомоги № 775
(т. 115 а. 12-13), 20 лютого 2014 року на чергуванні під час масових акцій
протесту в м. Києві бригадою швидкої медичної допомоги до КМКЛ № 17 був
доставлений о 10 год. 50 хв. невідомий чоловік в чорній курточці та чорних
штанях з попереднім діагнозом «вогнепальне поранення грудної клітини справа».
Одержані в результаті тимчасового доступу та
досліджені судом дані про місце перебування телефону з абонентським номером
…57-27 в центральній частині міста Києва 20 лютого 2014 року (т. 68 а. 102)
узгоджуються з даними про участь ОСОБА_1795 у подіях на Майдані Незалежності у
вказаний період часу, потерпілий прибув до місця Києва о 05 год. ранку 20
лютого 2014 року.
Згідно з довідками Львівського регіонального
фтизіопульмоногічного клінічного лікувально-діагностичного центру від 03 та 06
березня, від 04 квітня 2014 року № № 436, 465 та 619, витягом епікризом
цієї лікарні, медичної картки хворого (т. 115 а. 16, 18-19, 155-166,
170-172), о 22 год. 40 хв. 20 лютого 2014 року до реанімаційного відділення був
доставлений ОСОБА_109 з проникаючим вогнепальним наскрізним пораненням грудної
клітки справа, 25 лютого 2014 року виписаний у задовільному стані.
Факт лікування ОСОБА_1795 з вказаним діагнозом у КМКЛ №
17 протягом дня 20 лютого 2014 року, а також з 17 по 22 вересня 2014 року у
Івано-франківській обласній лікарні підтверджується даними досліджених судом довідок
цих лікарень (т. 115 а. 20, 167-169, 173, 179).
Дані про те, що з тіла ОСОБА_1795 під час оперативного
втручання нібито були вилучені кулі свого об`єктивного підтвердження не
знайшли.
Згідно з даними додатку до протоколу допиту потерпілого
ОСОБА_1795 від 18 липня 2014 року у виді схеми місцевості (т. 115 а.
31), протоколу слідчого експерименту від 16 червня 2014 року та додатків
до нього (фото, відео фіксація - запис з 08 хв. 00 сек. до 11 хв. 05 сек.) (т.
115 а. 44-52) потерпілий ранком 20 лютого 2014 року рухався від Жовтневого
палацу по алейці в напрямку станції метро «Хрещатик», пізніше в групі людей
перейшов на праву сторону вул. Інститутська, де і отримав поранення,
перебуваючи за деревом перед парапетом з написом «АКБ «Аркада» навпроти початку
з`єднання алеї з вул. Інститутська. Під час поранення потерпілий перебував в
положенні присівши на праве коліно, перед собою в руках тримав два щити,
прикриваючи поранених позаду, передом був звернутий до верху вул. Інститутська,
куля пройшла через правий бік грудей і з-під правої руки.
Водночас, звертає на себе увагу те, що присутній під час
слідчого експерименту спеціаліст криміналіст жодних висновків, які були б
зафіксовані у протоколі цієї слідчої дії, не зробив.
Згідно з дослідженими судом присяжних висновками
комплексної судової трасологічної, балістичної та хімічної експертизи №
6508/6509/14… від 19 листопада 2014 року (т. 115 а. 59-62) та судово-криміналістичної
експертизи № 17-МК від 14 квітня 2015 року, протоколом огляду речового
доказу (т. 115 а. 130-137), на виданій потерпілим ОСОБА_1887 чорній
курточці з капюшоном із хутровою окантовкою виявлені залишки легкозаймистої
рідини - бензину, локалізація яких не визначена, а також на задній правій
половинці, в верхній третині, зовні мається одне вогнепальне пошкодження, яке
утворено кулею, а також аналогічні (по одному) пошкодження маються на лівому та
правому бортах куртки. При дослідженні на метали в ділянках згаданих пошкоджень
виявлені сліди міді. Пошкодження завдані внаслідок не менше двох пострілів.
Визначити вхідний чи вихідний характер цих пошкоджень не уявляється за можливе
через відсутність судово-медичних даних про поранення потерпілого (т. 115 а.
66-74, 129).
Під час перегляду судом відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (відео на флеш носії - т.
90 а. 40), зафіксовано на екрані 3/2 (запис, починаючи з 55 хв. 41 сек.), як
чоловік, зовні схожий на потерпілого, якого суд спостерігав на відеофіксацї
слідчого експерименту, у чорній курточці з капюшоном із хутровою окантовкою у
складі першої евакуаційної групи активістів, які у подальшому почнуть надавати
допомогу пораненим, перебігає вулицю вправо. пересікає проїзну частину вул.
Інститутська, слідуючи за ідентифікованим за результатами судового розгляду
потерпілим ОСОБА_1888 , а потім присідає біля пораненого ідентифікованого за
результатами судового розгляду потерпілого ОСОБА_297 , прикриваючи останнього
щитом. Також у цій групі трохи переміщується інший чоловік в схожій зовні
курточці з капюшоном, який також має окантовку з хутра, проте з двома щитами
перед собою є тільки перший з них.
Аналогічні події зафіксовані і на інтегрованому у вказане
багатоформатне відео іншому відео «Kiev-20-02-14», запис, починаючи з 09
хв. 42 сек. (флеш накопичувач - т. 83 а. 33а). За цим відео, яке безперервно
фіксує вказану місцевість навколо вулиці Інститутська, це єдина група осіб, які
перетинають вказану вулицю зліва направо у вказаний час і серед яких є особи в
описаному верхньому одязі.
У подальшому вказаний чоловік, саме який рухався за
ОСОБА_1888 (перший із згаданих вище), залишається на місці у положенні сидячи з
двома щитами (екрани 2/3, 3/2 та 3/3), потім переміщується ліворуч до дерева,
коли за ним прибула друга евакуаційна група для поранених (екрани 2/3 та 3/3,
56 хв. 22 сек. запису, 09 год. 48 хв. 50 сек.). Далі, цей чоловік - єдиний в
курточці із капюшоном з хутра, будучи звернутий передньою частиною тіла до
верху вул. Інститутська, отримує поранення одним пострілом в праву частину
грудей та плеча - візуалізується вихідні пошкодження одягу справа (екрани 3/2
та 3/3, 56 хв. 27 сек. запису, акцентований автором відео астрономічний час -
09 год. 48 хв. 59 сек.), при цьому поранення відбувається спереду назад однім
пострілом, звук якого чітко відокремлюється серед черги інших пострілів, на
спинці куртки справа візуалізуються сліди двох вихідних ушкоджень, локація яких
співпадає з тією, яку виявили експерти на одязі (куртка) і описали у висновку №
17-МК від 14 квітня 2015 року. У подальшому спостерігається і обличчя цієї
особи, яка зовні схоже на ОСОБА_1795 як учасника слідчого експерименту (екран
2/2, 56 хв. 43 сек. та 58 хв. 32 сек. запису).
За сукупністю ідентифікуючих ознак (місце поранення,
положення особи в момент поранення, локалізація поранення, верхній одяг,
локація пошкоджень на ньому, зовнішні риси обличчя потерпілого) суд присяжних
вважає встановленим, що акцентована судом особа, поранення якої задокументовано
на відео, є саме ОСОБА_1887 .
Одночасно за вказаними даними відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» безспірно фіксуються у
вказаний період часу за бетонною барикадою, розташованою поперек вул.
Інститутська, озброєні АКМС співробітники ідентифікованого за результатами
судового розгляду підрозділу - РСП та інші озброєні правоохоронці, які діють
спільно та злагоджено, реагуючи на переміщення артистів застосуванням
вогнепальної зброї, постріли з якої супроводжуються відповідним звуковим рядом
(екран 3/3).
Досліджений судом висновок судово-медичної експертизи
№ 281 від 23 липня 2015 року, яку провів експерт ОСОБА_1889 , що мав
незначний (до року) стаж (т. 115 а. 91-95), навіть враховуючи дані огляду
ОСОБА_1795 , виявився неінформативним.
Згідно з дослідженим судом висновком комісійної
судово-медичної експертизи № 085 від 04 серпня 2015 року, яку провела
комісія експертів зі стажем більше 20 років кожний враховуючи дані інших
експертиз, рентгенограм (т. 115 а. 100-102), в ОСОБА_1795 виявлені тілесні
ушкодження у виді проникаючого наскрізного вогнепального кульового поранення
передньої поверхні грудної клітки справа з правобічним пневмогемотераксом (при
цьому вхідна рана розташована на передній поверхні грудної клітини справа, від
якої зліва направо, дещо спереду назад та незначно зверху до низу відходить
рановий канал, який закінчується через руйнацію снаряду з утворенням множинних
фрагментів трьома вихідними ранами), яке має ознаки тяжкого тілесного
ушкодження через небезпеку для життя в момент спричинення, а також дотичне
вогнепальне кульове поранення м`яких тканин правого плеча (рубець № 5),
напрямок утворення якого встановити виявилось не можливим і яке має ознаки
легкого тілесного ушкодження, що потягло короткочасний розлад здоров`я. Було
спричинено не менше двох пострілів травмуючими снарядами (кулями),
послідовність яких визначити неможливо. Потерпілий був тверезий.
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 157-2015/о від 28 вересня 2015 року, яку провели експерти
ОСОБА_942 , ОСОБА_940 та ОСОБА_941 , вивчивши і проаналізувавши медичну
документацію на ОСОБА_1795 , проведені експертні дослідження, копії протоколів
допиту потерпілого та слідчого експерименту з відео його проведення, відео
матеріали (т. 115 а. 112-128), дійшли висновку, що ОСОБА_1799 20 лютого 2014
року отримав одне (внаслідок одного пострілу) наскрізне проникаюче вогнепальне
поранення грудної клітини та дотичне вогнепальне поранення правого плеча, які
можуть знаходитися по одній умовній лінії. Вхідна рана розташована на передній
поверхні грудної клітини справа, а три вихідні - на переднє бічній поверхні
грудної клітини справа, які утворилися від дії вторинних снарядів - фрагментів
кулі та перешкоди (щита). Постріл зроблений з неблизької дистанції з нарізної
вогнепальної зброї. Результати слідчого експерименту щодо обставин поранення
потерпілого корелюють з наявними судово-медичними даними, потерпілий був
звернутий лівою бічної поверхнею тулуба до напрямку дії вогнепального снаряду.
Проаналізувавши та оцінивши результати вказаних двох
експертиз, суд дійшов висновку, що припущення у висновку № 157-2015/о від 28
вересня 2015 року про спричинення всіх поранень одним пострілом знайшло своє
підтвердження не тільки даними слідчого експерименту, а й задокументованих на
відео обставин поранення ОСОБА_1795 , а тому суд оцінює таке припущення як
обґрунтоване. Зважаючи на ці обставини, суд критично оцінює висновки про два
таких постріли, які містять результати експертизи № 085 від 04 серпня 2015
року, а відтак відхиляє їх як недостовірні. В іншій частині всі ці висновки
експертиз в цілому не перебувають у суперечності між собою і мають
взаємодоповнюючий характер, а тому обидва вказані висновки в цій частині суд
також кладе в основу свого вироку.
Висновок комісії експертів щодо нарізного характеру
зброї, з якої було поранено потерпілого, є належно мотивованим і ґрунтується на
судово-криміналістичних даних про залишки снарядом слідів міді.
В іншій частині висновок комісії експертів № 157-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи криміналістичними
дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає недопустимими
доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку. Відтак,
враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням доводів та
мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього приводу
виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість - суд
виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_1795 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом загибелі ОСОБА_512 (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод
12 «бетонна барикада: обстріл п`ятачка за парапетом АКБ «Аркада» (пункт 5.3.2
вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів до
парапету АКБ «Аркада» не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями і відповідало логіці розташування в
більш небезпечному місці - за вказаним парапетом. Вплив на таке переміщення
активістів шляхом застосування вогнепальної зброї з боку сил правопорядку
відбувався в центральній частині міста в умовах значного скупчення людей,
наявність вогнепальної зброї серед яких не візуалізується, а їх стосунок із
іншими озброєними активістами був ілюзорним.
Даний епізод у цій справі тісно поєднаний з епізодами
загибелі потерпілих ОСОБА_734 , ОСОБА_1790 , ОСОБА_1791 , ОСОБА_1460 ,
ОСОБА_277 та поранення потерпілих ОСОБА_921 , ОСОБА_1792 , ОСОБА_298 ,
ОСОБА_1793 , ОСОБА_1794 , ОСОБА_1796 , ОСОБА_318 , а також з умовною вже
виділеною групою потерпілих ( ОСОБА_813 - ОСОБА_258 - ОСОБА_1000 ). Всі ці
епізоди відбувалися протягом короткого часу о 09 год. з 43 до 51 хв. під час
пов`язаних між собою подій «Майдану» - розосередження стрілецьким вогнем з боку
сил правопорядку умовно перед бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада» першої
групи активістів ( ОСОБА_922 , ОСОБА_1797 , ОСОБА_813 , ОСОБА_258 , ОСОБА_1000
, ОСОБА_495 , ОСОБА_1798 , ОСОБА_249 , ОСОБА_1788 , ОСОБА_814 ), які
організовано поступово рухалися правим тротуаром вверх по вул. Інститутська на
заклики перед цим ідентифікованого за результатами судового розгляду
потерпілого ОСОБА_852 , поступове ураження вказаних осіб, а також інших активістів,
які після цього наближалися до поранених для надання допомоги у складі
цілеспрямованих евакуаційних груп ( ОСОБА_819 , ОСОБА_1799 та ОСОБА_815 - з
першої такої групи; ОСОБА_230 - з другої; ОСОБА_1800 та ОСОБА_1206 - з третьої
такої групи), а серед них поплатилися за це своїм життям ОСОБА_819 , ОСОБА_815
та ОСОБА_1801 . Поранення безпосередньо в момент надання допомоги іншому
пораненому отримали ОСОБА_1000 , ОСОБА_258 , ОСОБА_1799 , ОСОБА_915 .
Тому даний та всі інші згадані епізоди через їх спільну
фактологічну основу та перехресні посилання на докази та факти слід також
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд самих
вказаних подій.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_1799 20 лютого 2014 року о 09 год. 48 хв.
59 сек., перебуваючи на правому боці вул. Інститутської неподалік від входу до
станції метро «Хрещатик» (за першим деревом вниз від квіткової бетонної клумби,
яка розташована поряд із бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада»), під час
загострення протистояння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї, отримав внаслідок
одного пострілу з вогнепальної зброї тілесні ушкодження у виді проникаючого
наскрізного вогнепального кульового поранення передньої поверхні грудної клітки
справа з вхідною раною на передній поверхні грудної клітини справа, від якої
зліва направо, дещо спереду назад та незначно зверху до низу відходить рановий
канал, який закінчується через руйнацію снаряду з утворенням множинних
фрагментів трьома вихідними ранами, яке має ознаки тяжкого тілесного ушкодження
за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення, а також дотичне
вогнепальне кульове поранення м`яких тканин правого плеча з аналогічним
напрямком утворення, яке має ознаки легкого тілесного ушкодження, що потягло
короткочасний розлад здоров`я. Під час поранення ОСОБА_1799 перебував у
положенні напівсидячи, передом тулубу звернутий до вверху вул. Інститутська та
до напрямку дії вогнепального снаряду лівою бічної поверхнею тулуба.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто, але,
виходячи з даних про обставини поранення ОСОБА_1795 , сектор здійснення пострілу
як в площині, так і по висоті охоплював споруджену на верху вул. Інститутська
бетонну барикаду, тобто був здійснений з території, яка контролювалася
озброєними співробітниками РСП та іншими правоохоронцями, які спільно та
злагоджено під час перебування за бетонною барикадою, реагуючи на рух
активістів в бік парапету з написом «АКБ Аркада», застосовували вогнепальну
зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом здійснення у даному
випадку прицільного пострілу небезпечно поруч із скупченням людей.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_1799 , а так само
і будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів, відтак, законні
підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї були явно
відсутні (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 12 (пункт 5.3.2 вироку). Більш того,
ОСОБА_1799 отримав вогнепальне поранення в момент, коли, прибувши на місце
події у складі евакуаційної групи для надання допомоги пораненим активістам,
присів, ховаючись від обстрілу.
5.4.89. За епізодом загибелі
ОСОБА_414 .
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_256 показала,
що її чоловік - ОСОБА_1890 був звичайною доброю людиною, працював
будівельником, виховував трьох дітей, в січні 2014 року на декілька днів
приїжджав до Києва для участі в акціях протесту на ОСОБА_828 , бажав змінити
життя на краще. 19 лютого 2014 року знову поїхав на «Майдан». 20 лютого ранком
його вбили пострілом в праву скроню на вулиці Інститутська. Про загибель
чоловіка вона дізналася приблизно о 12 год. від невідомої особи, яка
телефонувала з телефону чоловіка і зачитала дані з ксерокопії його паспорту.
Як також уточнила потерпіла: - про обставини своєї участі
в акціях протесту в січні 2014 року чоловік не розповідав, додому повернувся
без будь-яких тілесних ушкоджень; - 18 лютого 2014 року, побачивши по
телевізору протистояння людей з правоохоронними органами на «Майдані», знову
вирішив виїхати до Києва маючи намір підтримати людей, які протестували, думок
про силове протистояння з працівникам правоохоронних органів не висловлював,
дані про постраждалих правоохоронців у зіткненнях під час цих новин не
повідомлялись; - 19 лютого 2014 року чоловік записався з другом ( ОСОБА_1891 )
на автобус і поїхав з міста Коломия до Києва, він був одягнений у чорну куртку,
сорочку у клітинку синього кольору з білим, чорну футболку, чорні штани, під ними
- чорні спортивні штани з білими смугами, із собою взяв мобільний телефон
(…86-47), журнали, щоб обтягнути руки для захисту, з документів мав при собі
ксерокопію паспорту, речей, призначених для силового протистояння, у нього не
було; - на «Майдан» чоловік прибув уночі приблизно о 01-02 годині 20 лютого,
входив до 14 сотні Самооборони, вона декілька разів йому телефонувала, щоб
довідатись як він доїхав (номер її телефону …22-15), остання розмова з
чоловіком відбулась біля 09 години ранку 20 лютого, він сказав, що «все
спокійно, лягаю спати», про силові зіткнення з правоохоронцями не згадував;
- людина, яка повідомила про смерть чоловіка, не повідомляла обставин його
загибелі; - на впізнання чоловіка прибула сестра, яка і забезпечила перевезення
тіла для поховання, на чоловікові був той одяг, в якому він поїхав з дому,
тільки не було куртки та верхніх чорних штанів; - очевидці загибелі чоловіка їй
не відомі. Крім того, як вважає потерпіла, до вбивства її чоловіка причетні
правоохоронці, оскільки саме вони стріляли в людей, захищаючи тодішню владу та
систему.
Факт перебування
ОСОБА_1460 в місті Києві з кінця
січня до 08 лютого 2014 року, його повторне прибуття до Києва вночі 20 лютого
та його перебування ранком на Майдані Незалежності, в тому числі його телефонна
розмова з абонентом за номером …
НОМЕР_174 (потерпіла ОСОБА_256 ) під час перебування в Києві,
зв`язок з цим абонентом і біля 12 год. 20 лютого 2014 року (повідомлення
невідомого про загибель ОСОБА_1460 ) узгоджується з даними тимчасового
доступу (т. 137 а. 138-174) про місце перебування абонента мобільного
оператора з номером телефону … НОМЕР_175 , яким
користувався ОСОБА_1892 . Ці дані також узгоджуються з показаннями потерпілої.
Показання потерпілої ОСОБА_256 знайшли своє повне
підтвердження під час дослідження судом присяжних прижиттєвої портретної фотографії
ОСОБА_1460 (т. 137 а. 50) та наданих
нею фотографій із зображенням ОСОБА_1460 , які пройшли процедуру
відкриття в порядку ч. 11 ст. 290 КПК України (т. 136 а. 183-191), потерпіла,
крім того, що категорично ідентифікувала на них свого чоловіка, акцентувала
увагу і на такому: - на першому фото (а. 183) зафіксовано її чоловіка в
сімейному колі; - на подальших фото (а. 184-187) його зафіксовано з різних
ракурсів на місці смертельного поранення, він лежить головою в напрямку до
готелю «Україна» на протилежному боці вул. Інститутська від Жовтневого палацу
біля дерев за десяток метрів від парапету з написом «АКБ «Аркада» в
ідентифікованій нею чорній курточці (характерна нашивка на рукаві куртки), накритий
щитом, який тримав у правій руці, на голові балаклава; - на останніх фото (а.
188-191) зафіксовано пораненим її чоловіка (візуалізуються сліди поранення на
голові) під час та після евакуації у тому ж одязі, з під куртки виглядають поли
сорочки у клітинку з комбінацією темно-синіх квадратів та білих смуг.
Окремі з наданих потерпілою фото (а. 184-187, 190-191)
були предметом огляду і під час досудового розслідування, що підтверджено
відповідними протоколами від 10 червня та 21 липня 2014 року (т. 137 а.
91-93, 100-110), на яких потерпіла ОСОБА_256 в суді також безспірно
ідентифікувала свого чоловіка за одягом (характерна нашивка на рукаві куртки),
при цьому на фото № 3 (т. 137 а. 104, 125) також впізнала потерпілого
ОСОБА_1076 , який після поранення лежить поруч з її чоловіком і прикривається
щитом з написом «міліція».
Згідно з дослідженими судом заявами ОСОБА_256 від
05 березня 2014 року, ОСОБА_1893 (сестра) та ОСОБА_1894 (мати) від 12 червня
2014 року, вони просили в межах досудового розслідування, розпочатого 20 лютого
2014 року за фактом загибелі чоловіка (брата, сина) ОСОБА_1460 , особа якого
підтверджена копією паспортом, залучити до даного кримінального
провадження як потерпілих (т. 136 а. 192, 210-211; т. 137 а. 39, 41, 88, 89).
Згідно з дослідженими судом присяжних під час судового
розгляду рапортом слідчого та протоколом огляду місця події від 20
лютого 2014 року з додатками до нього у виді фототаблиць (т. 136 а.
196-206), в приміщенні моргу по вул. П.Запорожця, 2 в м. Києві в присутності
понятих оглянуто труп ОСОБА_1460 , ІНФОРМАЦІЯ_224 , який був одягнутий у чорну
куртку (у правій нагрудній кишені радіостанція), чорні штани, чорне взуття, під
курткою - чорна кофта та сорочка, під штанами - темно сині спортивні штани. На
трупі виявлено наскрізне вогнепальне поранення голови.
За протоколами огляду від 23 лютого 2014 року (т. 136
а. 207), від 04 березня 2014 року (т. 137 а. 62-69) та висновками за
результатами проведення судово-балістичної та хімічної експертизи №
4316/4317/14-34/4318/14-33 від 09 липня 2014 року (т. 137 а. 5-12) та криміналістичної
експертизи (т. 137 а. 18-28) з тіла загиблого ОСОБА_1460 були вилучені
куртка чорного кольору марки «Dainese» розміру 54 з характерною нашивкою на
рукаві та джинсові штани чорного кольору марки «West Boy» розміру W 33 L34, які
потерпіла ідентифікувала як належні її чоловікові. На цих речах ознак близького
пострілу, вогнепального пошкодження, слідів металізації, паливно-мастильних
матеріалів, призначених для обслуговування зброї не виявлено.
Згідно з протоколом огляду від 06 березня 2014 року
(т. 137 а. 51-59) добровільно видані потерпілою елементи одягу загиблого
ОСОБА_1460 , в яких він був на момент смертельного поранення, забруднені
плямами, схожими на кров. Звертає на себе увагу малюнок сорочки у клітинку з
комбінацією темно-синіх квадратів та білих смуг, який узгоджується з даними
фото після загибелі ОСОБА_1460 (т. 136 а. 188-191 - поли сорочки виглядають з
під куртки).
Ідентифікаційна здатність вказаних матеріалів, що
узгоджується з показаннями потерпілої ОСОБА_256 під час судового розгляду, не
оспорювалася сторонами.
Згідно з дослідженим судом протоколом огляду 04 березня
2014 року (т. 137 а. 72-78) виявлена в кишені одягу при загиблому
радіостанція без акумулятора має на передній частині напис «Kenwood» модель TK
2260.
Вказана обставина робить обґрунтованою аргументацію
сторони захисту того, що ранком 20 лютого 2014 року окремі групи
протестувальників діяли все ж таки узгоджено між собою.
Згідно з дослідженим судом протоколом огляду від 21
липня 2014 року наданих потерпілою під час досудового розслідування фото
матеріалів і відео запису під назвою «Снайпер стреляет по митингующим
Майдан...» (т. 137 а. 99-112) та даними їх безпосереднього перегляду в суді
зафіксовано перехід її чоловіком в парі з іншою особою вул. Інститутська (01
хв. 09 сек. запису, рухається першим), момент поранення у голову (01 хв. 24
сек. запису, падає на правий бік спини, з голови падає зелена каска). Перед
пораненням ОСОБА_815 , перебуваючи відразу за тротуаром на боці розташування
станції метро по вул. Інститутська спиною в бік готелю «Україна», повертає
корпус тіла і голову ліворуч, дещо нахиляючи її вправо, а тому на момент
пострілу був звернутий обличчям у напрямку до проїзної частини цієї вулиці,
тобто правим боком голови в бік верху вул. Інститутська, де була розташована
бетонна барикада.
Під час дослідження цього відео судом потерпіла також вказала,
що на ньому також зображені смертельно поранені ОСОБА_819 у фіолетовому плащі,
ОСОБА_489 в зеленій касці, ОСОБА_1788 біля дерева та поруч ОСОБА_814 (окреме
фото - т. 137 а. 126), про яких вона дізналася від родичів останніх. Ці
відомості, повідомлені потерпілою ОСОБА_256 з чужих слів, знайшли своє повне
підтвердження під час дослідження доказів за епізодами загибелі вказаних осіб,
які судом визнані допустимими, відтак суд, дотримуючись вимог ч.ч. 2 та 6 ст.
97 КПК України, визнає ці показання потерпілої з чужих слів також допустимими
та достовірними доказами.
Звертає на себе увагу узгодженість повідомлених під час
допиту в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_1076 відомостей одержаним судом даним за
результатами дослідження доказів за даним епізодом загибелі ОСОБА_1460 ,
зокрема, ОСОБА_2944 показав, що
перебуваючи поруч з місцем поранення ОСОБА_1460 , він бачив, як люди від куль
падали в різні сторони, відтак і стрільба велася з кількох напрямків, зокрема,
ОСОБА_1895 від отриманого внаслідок пострілу поранення впав вправо від себе.
Важко не довіряти словам особи, яке мала досвід проходження служи у підрозділі
спеціального призначення і зналася на питаннях вогневої підготовки.
Крім того, і допитаний судом потерпілий ОСОБА_1896 також повідомив, що бачив ОСОБА_1460 відразу
після поранення на тому ж місці, він лежав обличчям вверх.
Всі ці дані повністю узгоджуються між собою та
зафіксованими на відео обставинами смертельного поранення ОСОБА_1897 .
Згідно з дослідженими судом протоколами огляду від 24
та 26 червня 2014 року наданого потерпілою під час досудового розслідування
відео запису під назвою «Відео Інститутська 20.02.2014» (т. 137 а.
113-123, 127-137) та даними його безпосереднього перегляду в суді зафіксовано
ідентичність цього відео, хоча і кращої якості, з відео «Снайпер стреляет по
митингующим Майдан...», в момент поранення ОСОБА_1460 у голову (01 хв. 24 сек.
запису) лунає звук пострілу.
Під час перегляду судом за даним епізодом окремо, а також
в цілому відео «47 _ 20.02.2014» (диск Verbatim DVD-R …50582 - т. 8 а.
130), встановлено, що починаючи з 03 хв. 52 сек. запису на ньому відтворюється
уривок з відео «Відео Інститутська 20.02.2014», на якому зафіксовані обставини
поранення ОСОБА_1897 . Відтак, суд визнає достовірним за ідентифікаційною здатністю
сюжет на відео «47 _ 20.02.2014» або «47», вважаючи доведеним те, що на цьому
відео під написом « ОСОБА_1890 09:49:08» в акцентованих його автором зеленому
та червоному квадратах дійсно зафіксовані обставини смертельного поранення саме
ОСОБА_414 .
Під час перегляду судом за даним епізодом окремо, а також
в цілому відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40), встановлено, що починаючи з 55
хв. 42 сек. запису (екран 3/2, сюжет якого безперервно дублюється з іншого
ракурсу на екрані 3/3, а також поєднані з ним сюжети, зафіксовані на екранах
1/3 та 2/3) зафіксовано аналогічні обставини переходу ОСОБА_1460 в першій
евакуаційній групі активістів на правий бік вул. Інститутська, його розміщення
за першим деревом від бетонної квіткової клумби або другим деревом від парапету
з написом «АКБ «Аркада» та поранення в голову. Момент отримання ОСОБА_1898
смертельного поранення в голову зафіксовано на 56 хв. 35 сек. запису (екрани
3/2, 3/3 та 1/3 одночасно), позначений автором відео астрономічний час 09 год.
49 хв. 08 сек.
Звертає на себе увагу те, що у момент отримання
ОСОБА_1898 смертельного поранення в голову, яке супроводжується звуком
одиночного пострілу і зафіксоване на 56 хв. 35 сек. запису відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання)…», інше відео під назвою «Kiev-20-02-14» (флеш накопичувач
- т. 83 а. 33а), яке окремо досліджено судом у повному обсязі і використане на
екрані 3/3, має позначку внутрішнього таймеру «01:10:49:10», що відповідає 10
хв. 37 сек. запису останнього. На 10 хв. 37 сек. запису відео «Kiev-20-02-14»
зафіксовано силуети (голови) чотирьох осіб в чорних шоломах за бетонною
барикадою, прикритою вантажним автомобілем із синім кузовом, при цьому на
момент внутрішньої позначки таймеру «01:10:49:10» крайня права особа (четверта
зліва) здійснює постріл, сліди якого візуалізуються вихлопом зі стволу
порохових газів.
Під час співставлення звуків чотирьох окремих одиночних
пострілів, які зафіксовані протягом декількох секунд у цей період часу на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» (56 хв. 31, 33, 35 та 38 сек. запису), з
візуалізацією їх слідів на відео «Kiev-20-02-14» (10 хв. 33, 35, 37 та 39 сек.,
або за внутрішнім таймером «01:10:45:00», «01:10:47:00», «01:10:49:10» та
«01:10:51:15»), встановлено, що перші три з них здійснює крайня права особа
(четверта зліва) і один останній - третя зліва особа. Постріл четвертої зліва
особи, звук якого зафіксовано на 56 хв. 35 сек. запису «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання)…», а сліди - візуалізуються на 10 хв. 37 сек. запису
«Kiev-20-02-14», що відповідає внутрішній позначці таймеру «01:10:49:10»,
абсолютно співпадає з моментом зафіксованого поранення ОСОБА_1460 на екранах
3/2, 3/3 та 1/3 одночасно. Достовірність цих висновків об`єктивно забезпечена
тим, що вони одержані судом присяжних під час прискіпливого аналізу в деталях
декількох різних відео. Враховуючи викладене, в силу чіткого відокремлення
вказаного пострілу від інших пострілів, які візуально і за звуком відбуваються
раніше чи пізніше за часом, та за відсутності інших звуків в цей момент, схожих
на постріл, суд дійшов висновку про прямий зв`язок із смертельним пораненням
ОСОБА_1460 вказаного третього пострілу четвертої зліва особи, яка візуально, а
здійснений нею постріл візуально та акустично, задокументовані на різних проте
узгоджених між собою відео записах одних і тих самих подій.
Суд вкотре і за даним епізодом критично оцінює системні
зауваження захисту про те, що наявна між імітованою бетонної барикадою та
місцем поранення ОСОБА_1460 сніжна барикада, яка дійсно чітко візуалізується на
відео «Kiev-20-02-14», була перешкодою для ведення прицільної стрільби по
активістах на місці поранення ОСОБА_1897 . Таке припущення захисту повністю
спростоване візуалізованими даними на вказаному відео (запис, починаючи з 09
хв. та закінчуючи 42 хв. 30 сек.) про відсутність будь-яких перешкод для
прямого огляду, а відтак і ведення прицільної стрільби, із-за борта вантажного
автомобіля із синім кузовом, за яким перебували озброєні особи в чорній формі
та із-за якого ними вівся вогонь зі зброї, зокрема, по місцевості біля
бетонного парапету з табличкою з написом великими літерами «АКБ «Аркада», від
закінчення цього парапету до другого від нього дерева, якщо рухатися в напрямку
до готелю «Україна», а від цього дерева до наступного - з правої половини (та
що ближче до входу на станцію метро) вказаного вантажного автомобіля, як це і
мало місце фактично за даним епізодом. Більш того, на відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…» (екран 4/4, 54 хв. 49 сек. запису), навіть далеко
із-за бетонної барикади (камера НБУ), тобто із-за спини вказаних озброєних
правоохоронців зафіксована можливість спостерігати за вказаною місцевістю,
зокрема на відео фіксується рух особи в яркій жовтій курточці, яка перебуває за
другим деревом від згаданого вище парапету з написом «Аркада», що узгоджується
з відео на екрані 3/2.
Ці висновки суду також узгоджуються з результатами
дослідження інших доказів, аналіз яких з цього приводу проведений судом окремо.
Що стосується ідентифікації вказаних чотирьох осіб з
числа стрільців, то суд, окрім вже наведених ідентифікаційних даних щодо
підрозділу РСП, бере до уваги і такі очевидні у даному конкретному випадку
дані. На відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» до та після поранення
ОСОБА_1460 чітко зафіксовано зі спини перебування на бетонних блоках за бортом
вантажного автомобіля із синім кузовом чотирьох осіб зі зброєю в чорній формі в
чорних шоломах із жовтими пов`язками на руках (екран 4/4, починаючи з 53 хв. 38
сек., продовження 53 хв. 47 сек., 53 хв. 55 сек. та 56 хв. 48 сек.). На записі
екрану 4/4, починаючи з 54 хв. 31 сек. (продовження з 54 хв. 54 сек.) вказаних
осіб зафіксовано із значним приближенням, що дозволяє у третього справа зі
спини ідентифікувати напис білими літерами на спині «Беркут» - вказана особа,
як раніше було встановлено, здійснила четвертий постріл, який був наступним
після смертельного поранення ОСОБА_1897 . Всі ці дані повністю узгоджуються з
відео «Kiev-20-02-14», яке компільоване в екран 3/3 відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання)…».
Таким чином, причетність до смертельного поранення
ОСОБА_1460 конкретного невстановленого співробітника РСП для суду виявилася за
результатами судового розгляду безсумнівною. Суд критично оцінює зауваження
захисту про те, що наявна між бетонної барикадою та місцем поранення ОСОБА_2887
сніжна барикада була перешкодою для ведення прицільної стрільби, оскільки таке
припущення повністю спростоване достовірними документованими доказами (фото та
відео матеріали), яким суд вже надав оцінку.
Відповідно до досліджених судом присяжних лікарського
свідоцтва про смерть ОСОБА_1460 (т. 136 а. 212, 213; т. 137 а. 49), висновку
судово-медичної експертизи № 532/2 від 28 квітня 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_1899 , з додатками у виді результатів додаткових досліджень, в
тому числі і клаптя шкіри загиблого (т. 133 а. 224-235), у ОСОБА_1460 виявлено
одне наскрізне вогнепальне кульове поранення голови з вхідною вогнепальною
раною з осадженими краями та дефектом шкіри «мінус-тканина», розміром 0,7х2,3 см,
в лобно-скроневій ділянці праворуч, рановим каналом, що відходить від неї дещо
спереду назад, з права наліво, дещо зверху вниз, по ходу якого ушкоджені
оболонка та речовина головного мозку та ін. і закінчується щілиноподібною
вихідною раною в скроневій ділянці ліворуч довжиною 2,3 см. Напрямок ранового
каналу узгоджується з результатами дослідження клаптів шкіри та внутрішнього
дослідження, поруч з вхідною раною виявлено забійну рану, яка могла утворитися
від дії додаткового снаряду - елементу зруйнованої кулі або перешкоди. За
результатами додаткових досліджень на краях вхідної рани виявлені нашарування
сполук міді та свинцю, а саме вогнепальне поранення утворилося від дії кулі при
її перекиданні в результаті проходження через перешкоду. Вказане прижиттєве
тілесне ушкодження має ознаки тяжкого за критерієм небезпеки для життя та є
причиною смерті.
Вказаний висновок експертизи № 532/2 узгоджується з висновками
інших експертиз № 13/532/2 від 29 квітня 2014 року та № 36/532/2 від 26
травня 2014 року (т. 136 а. 220-222, 238-241), які провів той самий експерт
і акцентував увагу на те, що потерпілий в момент поранення був звернутий
передньою поверхнею тулуба до джерела пострілу, здійснення потерпілим після
цього самостійних дій, смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_197 , вказана вогнепальна рана
спричинена пострілом з вогнепальної зброї снарядом подовженої форми (кулею),
даних, які вказували б на постріл з близької дистанції, не виявлено.
Всі вказані докази в деталях узгоджуються між собою, в
тому числі і щодо напрямку ранового каналу, а відтак і джерела смертельного
пострілу - справа від звернутого в лівий бік загиблого, а тому немає сумнівів в
їх достовірності, а оскільки вони узгоджуються і з показаннями потерпілої, суд
всі ці докази кладе в основу свого вироку.
Згідно з протоколом слідчого експерименту від 02 липня
2014 року з додатками (фотоматеріали) (т. 137 а. 177-192), проведеного за
участю понятих, спеціалістів-експертів, інженерів-геодезистів,
медика-криміналіста, після демонстрації відеозапису «Відео Інститутська
20.02.2014» (час запису 01 хв. 25 сек.), на якому зображено місце та обставини
поранення ОСОБА_1460 , з використанням електронного тахеометра «SOKIA CX-106»,
електронної рулетки «LEICA DISTO D8» шляхом проведення відповідних вимірів,
встановлено, що місцем поранення ОСОБА_1460 є ділянка вулиці Інститутська з
правого боку, якщо рухатися від Майдану Незалежності в бік станції метро
«Хрещатик», на відстані 30,5 м вище від найближчого кута будівлі готелю
«Україна», 2,6 м від проїжджої частини, 3,67 м справа від дерева.
Проте, формальність проведення цієї слідчої дії, що
унеможливлює посилання на її результати, підтверджена тим, що нібито
встановлене шляхом вимірювання місце поранення ОСОБА_1460 виявилося таким, що
має абсолютно однакові виміряні тим же складом учасників слідчої дії параметри
(на відстані 30,5 м вище від найближчого кута будівлі готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161
», 2,6 м від проїжджої частини, 3,67 м справа від дерева) і за епізодом
загибелі ОСОБА_393 (т. 66 а. 69-76), який отримав поранення
зовсім в іншому місці на іншій відстані від будівлі готелю «України».
Зважаючи на викладене, оскільки в судовому засіданні суд
позбавлений можливості самостійно усунути виявлений недолік, а вжиті для цього
процесуальні заходи у виді надання відповідного доручення стороні обвинувачення
виявилися не реалізованими останньою, суд присяжних відкидає результати
вказаного слідчого експерименту як такі, що ґрунтуються на не перевірених
очевидно сумнівних даних, які не викликають довіру.
Суд присяжних вважає дані, які вказують на: а) умови
стрільби - прицільне ведення вогню бійцями РСП із-за бетонної барикади
(статичне положення тіла, обрана найбільш зручна стійка для ведення стрільби
стоячи із-за захисної споруди, коли за її контур відбувається висунення голови
стрільця лише в необхідних межах для прицілювання, власне саме прицілювання);
б) режим стрільби - здійснення пострілів з автоматичної зброї в режимі
одиночної стрільби; в) точність стрільби - ураження з першого пострілу; г)
контроль цілі - ураження людини, яка зайняла статичне положення у просторі, -
об`єктивними ознаками пострілу, внаслідок якого ОСОБА_815 отримав вказане
вогнепальне поранення голови, прицільним саме в нього, а з огляду на завдані
ушкодження - на ураження.
Відповідно до дослідженого судом висновку комісійної
судово-медичної експертизи № 265-2015/о від 08 грудня 2015 року, яку
провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 і ОСОБА_942 (т. 137 а. 196-201),
дослідивши копії висновків згаданих вище експертиз, медичної документації на
ім`я ОСОБА_1460 та переглянувши відео «47», потерпілий ОСОБА_815 саме 20 лютого
2014 року отримав одне (внаслідок одного пострілу) наскрізне вогнепальне
поранення голови (від якого і натяла смерть потерпілого), при цьому вхідна
вогнепальна рана розташована в лобно-скроневій ділянці праворуч, від якої з
права наліво, дещо спереду назад та зверху вниз відходить рановий канал, який
закінчується вихідною раною в скроневій ділянці ліворуч. В момент отримання
поранення ОСОБА_815 був звернутий правою поверхнею голови до дульного зрізу
зброї, постріл був здійснений з нарізної зброї з неблизької дистанції.
Обставини отримання даного вогнепального поранення повністю корелюють із
судово-медичними даними.
Оскільки у наведеній частині висновок комісійної
судово-медичної експертизи № 265-2015/о ґрунтується на об`єктивних
судово-медичних даних, узгоджується з висновками інших експертиз, суд також
визнає його достовірним і кладе в основу свого вироку.
В іншій частині висновок комісії експертів № 265-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) та інших даних у сфері балістики (здійснення пострілу в
потерпілого з вогнепальної зброї певного калібру (7,62мм)) через їх не підтвердження
балістичними чи криміналістичними дослідженнями, та характер припущення, суд
присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу
даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з
наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони
захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх
недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом загибелі ОСОБА_512 (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод
12 «бетонна барикада: обстріл п`ятачка за парапетом АКБ «Аркада» (пункт 5.3.2
вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів до
парапету АКБ «Аркада» не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями і відповідало логіці розташування в
більш небезпечному місці - за вказаним парапетом. Вплив на таке переміщення
активістів шляхом застосування вогнепальної зброї з боку сил правопорядку відбувався
в центральній частині міста в умовах значного скупчення людей, наявність
вогнепальної зброї серед яких не візуалізується, а їх стосунок із іншими
озброєними активістами був ілюзорним.
Даний епізод у цій справі тісно поєднаний з епізодами
загибелі потерпілих ОСОБА_734 , ОСОБА_1790 , ОСОБА_1791 , ОСОБА_277 та
поранення потерпілих ОСОБА_921 , ОСОБА_1792 , ОСОБА_298 , ОСОБА_1793 ,
ОСОБА_1794 , ОСОБА_1795 , ОСОБА_1796 , ОСОБА_318 , а також з умовною вже
виділеною групою потерпілих ( ОСОБА_813 - ОСОБА_258 - ОСОБА_1000 ). Всі ці
епізоди відбувалися протягом короткого часу о 09 год. з 43 до 51 хв. під час
пов`язаних між собою подій «Майдану» - розосередження стрілецьким вогнем з боку
сил правопорядку умовно перед бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада» першої
групи активістів ( ОСОБА_922 , ОСОБА_1797 , ОСОБА_813 , ОСОБА_258 , ОСОБА_1000
, ОСОБА_495 , ОСОБА_1798 , ОСОБА_249 , ОСОБА_1788 , ОСОБА_814 ), які
організовано поступово рухалися правим тротуаром вверх по вул. Інститутська на
заклики перед цим ідентифікованого за результатами судового розгляду
потерпілого ОСОБА_852 , поступове ураження вказаних осіб, а також інших
активістів, які після цього наближалися до поранених для надання допомоги у
складі цілеспрямованих евакуаційних груп ( ОСОБА_819 , ОСОБА_1799 та ОСОБА_815
- з першої такої групи; ОСОБА_230 - з другої; ОСОБА_1800 та ОСОБА_1206 - з
третьої такої групи), а серед них поплатилися за це своїм життям ОСОБА_819 ,
ОСОБА_815 та ОСОБА_1801 . Поранення безпосередньо в момент надання допомоги
іншому пораненому отримали ОСОБА_1000 , ОСОБА_258 , ОСОБА_1799 , ОСОБА_915 .
Тому даний та всі інші згадані епізоди через їх спільну
фактологічну основу та перехресні посилання на докази та факти слід також
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд самих
вказаних подій.
Наведені докази у своїй сукупності з очевидністю свідчать
про те, що ОСОБА_815 20 лютого 2014 року о 09 год. 49 хв. 08 сек., перебуваючи
на правому боці вул. Інститутська в м. Києві неподалік від входу до станції
метро «Хрещатик» (за першим деревом вниз від квіткової бетонної клумби, яка
розташована поряд із бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада»), під час
загострення протистояння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї отримав одне
(внаслідок одного пострілу з нарізної вогнепальної зброї) наскрізне вогнепальне
поранення голови з ушкодженням кісток черепу, оболонки і тканини головного
мозку, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для
життя та є причиною смерті. При цьому вхідна вогнепальна рана розташована в
лобно-скроневій ділянці праворуч, від якої справа наліво, дещо спереду назад та
зверху вниз відходить рановий канал, який закінчується вихідною раною в
скроневій ділянці ліворуч. У момент поранення ОСОБА_815 був звернутий правою
частини голови до напрямку дії вогнепального снаряду та верху вул.
Інститутська, на якій була розташована бетонна барикада.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Однак,
безспірно встановлено, що вказане вогнепальне поранення прицільно було завдано
ОСОБА_1900 з території, яка перебувала під виключним контролем співробітників
РСП та інших правоохоронців, які спільно та злагоджено під час перебування за
бетонною барикадою, реагуючи на рух активістів в бік парапету з написом «АКБ
Аркада», застосовували вогнепальну зброю (в тому числі, й акцентований судом
конкретний невстановлений співробітник РСП) у спосіб, небезпечний для життя
багатьох осіб, шляхом здійснення у даному випадку прицільного пострілу на
ураження.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_815 , а так само і
будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів, відтак,
законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї були явно
відсутні (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 12 (пункт 5.3.2 вироку). Більш того,
ОСОБА_815 отримав вогнепальне поранення в момент, коли прибувши на місце події
у складі евакуаційної групи для надання допомоги пораненим активістам,
вимушений був переховуватися від обстрілу.
5.4.90. За епізодом загибелі
ОСОБА_415 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_230 - батько ОСОБА_277 показав, що його син
увечері 18 лютого 2014 року виїхав з Харкова до Києва з метою захисту
незалежності України від злочинного режиму і вдень 19 лютого прибув на
«Майдан», про що з ним, батьком, мав телефонну розмову. Ранком 20 лютого він
намагався з`єднатися із сином по телефону, але останній не відповідав, а після
12 години невідома особа, яка назвалася волонтером, відповіла з телефону сина, що
ОСОБА_890 поранений і перебуває в лікарні КМКЛ № 4. Дізнавшись про поранення
сина, він, потерпілий, вже ранком 21 лютого прибув до лікарні, де перебував
син. Йому вдалося з ним поспілкуватися, 28 лютого сина не стало. Лікарі
повідомили, що поранення є наскрізним кульовим, куля зайшла спереду в живіт і
почала «гуляти», пошкодила легені, печень, нирку і вийшла зі спини. Перебуваючи
в ОСОБА_1289 він дізнався, що сина поранили на вул. Інститутська, звідки його
відтягнули до готелю «Україна». Пізніше з мережі Інтернет він дізнався про
існування відео, на якому було зафіксовано сина під час подій на «Майдані», в
тому числі, момент його поранення трохи вище встановленого зараз хреста справа
на вул. Інститутська та після поранення, коли його несли на ношах.
Також потерпілий уточнив: - ОСОБА_890 був активним
учасником Харківського «Євромайдану», у ОСОБА_1268 поїхав з друзями, серед яких
був загиблий ОСОБА_816 , перший раз 18 лютого, коли обстановка загострилася,
зброї при собі вони не мали; - наміру мститися правоохоронним органам в сина не
було, в них були родичі серед працівників міліції; - у телефонних розмовах
ОСОБА_890 подробиць подій на «Майдані» не повідомляв, лише заспокоював тим, що
добрався до місця призначення без перешкод, на той час він, потерпілий, користувався
номером телефону …8982; - осіб, що були із сином в момент поранення поруч,
встановити не вдалося; - на момент поранення син був одягнутий у синій
комбінезон, піджак болотного кольору, наколінники були рицарські (син приймав
участь в історичних реконструкціях), на голові була жовта будівельна каска; -
на питання до лікаря, як так сталося, що одна куля, пошкодила у сина різні
внутрішні органи, лікар відповів, що була блукаюча куля, з чого він, потерпілий
зробив висновок для себе, що могла бути куля калібру 5,45 мм із зміщеним
центром тяжіння; - йому, потерпілому, не відомо про здійснення мобілізації сил
«Майдану»; - тіло померлого сина забирав до Харкова його інший син - ОСОБА_1901
, він же забирав і речі ОСОБА_890 .
Згідно з дослідженими судом присяжних витягом із
кримінального провадження від 28 лютого 2014 року, рапортів
оперуповноважених Деснянського РУ ГУМВС від 28 лютого 2014 року та
Солом`янського РУ ГУМВС від 05 березня 2014 року, протоколу огляду місця
події (трупа) від 28 лютого 2014 року з додатками (план-схема,
фотоматеріали), листа Прокуратури Солом`янського району м. Києва від 05
березня 2014 року № (1059) 2438вих.14 з доданою до нього таблицею, витягу
з ЄО за № 8099 від 28 лютого 2014 року (т. 76 а. 133-159), у відділенні
інтенсивної терапії для дорослих «Центру серця» по вул. Братиславська, 5-А у м.
Києві ІНФОРМАЦІЯ_237 о 16 год. 45 хв. помер ОСОБА_230 , 1991 р.н., якого 20
лютого 2014 року було доставлено з Михайлівської площі в м. Києві до КМКЛ № 4 з
проникаючим пораненням грудної і брючної областей (ЖЄО 8099 від 28 лютого 2014
року), а в подальшому переведено до ДУ «Інститут серця МОЗ України». При огляді
трупа ОСОБА_277 , на якому був відсутній одяг і якого ідентифікував батько,
виявлено післяопераційні шви (по середній лінії живота від мечоподібного
відростку до пупка, і в районі 5-6 міжребер`я справа на поперечній поверхні
міжгрудної клітини).
Як видно з дослідженого судом присяжних протоколу
тимчасового доступу до речей і документів від 20 березня 2015 року,
проведеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста
Києва від 25 лютого 2015 року (т. 76 а. 209-226), вбачається, що при огляді
оптичного диску з (написами вх. 5117, вих. 39/3/3/кт), наданого ПрАТ «Київстар»
на виконання вказаної ухвали, виявлено відомості про такі з`єднання абонента
номер …9904 за період з 17 по 21 лютого 2014 року, а саме вказаний абонент у
період з 18 по 19 лютого 2014 року дійсно мав розмови з абонентом номер …8982
(батько загиблого), останній раз о 17 год. 28 хв. 19 лютого 2014 року. 20
лютого між вказаними абонентами о 12 год. двічі з`єднання не відбулося, а о 12
год. 04 хв. 11 сек. тривало 119 сек. Ці дані повністю узгоджуються з наведеними
вище показаннями потерпілого щодо обставин телефонних розмов із своїм сином у
зазначений період часу та щодо участі останнього в акціях протесту. При цьому,
абонент номеру телефону …9904, який належав ОСОБА_1902 , по 23 годину 18 лютого
2014 року перебував у зоні дії ретрансляційних веж стільникового зв`язку міста
Харків, а з 13 год. 40 хв. 19 лютого 2014 року - міста Київ, об 11 год.14 хв.
перебував у зоні дії ретрансляційних веж стільникового зв`язку у м. Києві від
перехрестя вул. Прорізної та Грінченка в напрямку станції метро «Хрещатик», а
починаючи з 11 год. 50 хв. - в районі вулиці Солом`янської.
Як видно з дослідженого судом присяжних протоколу
огляду мобільного телефону від 24 березня 2014 року з додатками
(фототаблиця) (т. 76 а. 196-200), телефон чорного кольору марки «Samsung Duos»
номер оператора НОМЕР_176 , який за твердженням потерпілого дійсно належав його
загиблому сину ОСОБА_1902 , містить надіслані текстові повідомлення, в тому
числі від 18 лютого 2014 року про готовність їхати на Київ, а вхідні текстові
повідомлення, якими координувалися дії Харківського «Євромайдану», а також оголошувалася
під гаслом «Спільна справа - спільна дія» мобілізація оборонців «Майдану» з
проханням визначитися і повідомити про це до 10 год. 17 січня 2014 року.
Відповідно до протоколу огляду іншого мобільного
телефону «Nokia С1» від 05 червня 2014 року з додатками (фототаблиця) (т.
76 а. 203-204), висновку судової експертизи телекомунікаційних систем та
засобів № 8542/14-35 від 24 квітня 2015 року, яку провів експерт ОСОБА_1903
, в пам`яті цього телефону ІМЕІ: НОМЕР_177 з sim-картою оператора зв`язку МТС
та картою пам`яті Transcend MicroSD 1 GB, наявна інформація користувача, що
досліджена судом на CD-R диску (т. 77 а. 77-79). Зокрема, ОСОБА_230 за вказаним
телефоном отримував СМС-повідомлення такого змісту: - «Майдану потрібні
оборонці! Бойова мобілізація. До 10-00 17.01.2014 визначайся і набирай
НОМЕР_178 . Спільна справа - спільна дія!», час повідомлення 17.01.2014
1:48:55, рядок запису 36, 37; - «Повна мобілізація в КИЇВ…», час
повідомлення 20.01.2014 0:51:15, рядок запису 47; - «Bсiм привiт срочно
потрiбна допомога особливо тих у кого е автомобiль якшо ви можете допомогти
заблокувати вiйськовим виiхат з харкова до киева будласька повiдомте на номер…»,
час повідомлення 23.01.2014 21:37:36, рядок запису 69-71; - «Из харькова
уедит больше 10 автобусов вв! прорвали блокаду», час повідомлення
19.02.2014 17:36:23, рядок запису 164; - «Я тебя люблю. Как хочется,чтобы
наступил наконец-то мир…» , час повідомлення 19.02.2014 21:15:23, рядок
запису 167.
Ці дані підтверджують відомості про активну участь
ОСОБА_277 в подіях 2013-2014 років, пов`язаних з масовими акціями протесту.
Згідно з дослідженими в судовому засіданні лікарським
свідоцтвом про смерть, довідки про причину смерті № 627/2 від 01
березня 2014 року, паспортними даними, свідоцтвом про смерть серії
НОМЕР_179 , витягом з Державного реєстру актів цивільного стану від
05 березня 2014 року, дозволу на видачу тіла ОСОБА_277 для поховання від
01 березня 2014 року (т. 76 а. 174-183), ОСОБА_230 помер ІНФОРМАЦІЯ_237 від
кульового наскрізного вогнепального поранення тулуба, тіло отримав його брат -
ОСОБА_1904 , поховання відбулося в місті Харкові.
За заявами від 12 березня та 03 квітня 2014 року
потерпілими за фактом загибелі ОСОБА_277 визнано ОСОБА_1905 - батька померлого
та ОСОБА_1906 - брата загиблого, відповідно (т. 76 а. 162-173).
Як вбачається з епікризу історії хвороби № 2332 на
ім`я ОСОБА_277 з КМКЛ № 4 (т. 76 а. 160-161), останнього було доставлено у
тяжкому стані до лікарні 20 лютого 2014 року близько 11 год. 06 хв. волонтерами
з Майдану Незалежності, час отримання травми приблизно 10 год. 30 хв., при
первинному огляді пораненого ОСОБА_277 виявлено: справа по задній пахвовій
лінії рвана рана з великим виділенням крові, а в лівій поперековій області на
рівні 1 поперекового хребця рана розміром 1х1 см; основний заключний клінічний
діагноз: вогнепальне торакоабдомінальне поранення справа, поранення лівої
поперекової області з ушкодженням 9 і 10 ребер справа, нижньої долі правої
легені, діафрагми, правої долі печінки, верхнього полюса правої нирки, 11 і 12
ребер справа і поперекових відростків і дуги 12 грудного і першого поясничного
хребців справа, гемоторакс, внутрішньочеревний крововилив, геморагічний шок 3
ступеня, забій спинного мозку тощо. За погодженням 28 лютого хворий переведений
до ДУ «Інституті серця МОЗ України».
Під час дослідження цієї медичної документації потерпілий
ОСОБА_230 уточнив, що в сина була виявлено хвороба серця, у зв`язку з чим
виникла потреба у застосуванні спеціальної апаратури, яку міг надати Інститут
серця, до якого і перевели 28 лютого 2014 року ОСОБА_890 .
Крім того, об`єктивними первинними судово-медичними
даними підтверджено значні ушкодження внутрішніх органів загиблого саме з
правого боку тулуба, така і ж і рана з цього боку - рвана, а з лівого - рана
розміром лише 1х1 см.
Як видно з листа КМКЛ № 4 від 12 березня 2014 року
№ 204, копії журналу обліку речей хворих та інших документів лікарні,
під час оперування ОСОБА_277 кулі або інші предмети не вилучались, його
особисті речі були забрані родичами при переводі до Інституту серця МОЗ (т. 77
а. 52, 55-60).
Факт лікування ОСОБА_277 з вказаним вище діагнозом в ДУ
«Інститут серця МОЗ України» підтверджується копією з історії його хвороби №
0821/14 (т. 77 а. 1-50), за якою останній 28 лютого 2014 року о 14 год. 00
хв. був доставлений з КМКЛ № 4 до вказаного Інституту, де на фоні вкрай
критичного стану та безуспішності інтенсивної терапії помер в той же день о 16
год. 45 хв.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 627/2
від 30 квітня 2014 року, яку провів експерт ОСОБА_1899 (т. 77 а. 63-67),
останній на підставі дослідження трупа та даних лабораторних досліджень дійшов
висновку, що смерть ОСОБА_277 , ІНФОРМАЦІЯ_238 , настала від наскрізного
кульового вогнепального поранення тулуба з ушкодженням внутрішніх органів та
розвитком поліорганної недостатності, на що вказує ушита та хірургічно
оброблена рана на межі бокових поверхонь грудей та живота, від якої відходить
рановий канал справа наліво, по ходу якого ушкоджується права доля печінки,
правий купол діафрагми, нижній краї правої легені, верхній полюс правої нирки,
9 і 12 ребро праворуч та боковий відросток першого поперекового хребця, і
закінчується вихідною раною на спині ліворуч. Вказане наскрізне вогнепальне
кульове поранення отримане 20 лютого 2014 року приблизно о 10 год. 30 хв. і
спричинене дією вогнепального снаряду при пострілі із вогнепальної зброї, має
ознаки тяжкого тілесного ушкодження з ознакою небезпеки для життя і знаходиться
в прямому причиновому зв`язку із настанням смерті. Виявлена у загиблого
хронічна ішемічна хвороба серця не перебуває у причиновому зв`язку із його
смертю. У момент спричинення цього поранення потерпілий був повернутий правою
боковою поверхнею тіла до джерела ушкодження. Ознак сп`яніння в ОСОБА_277 не
виявлено.
Звертає на себе увагу те, що судово-медична експертиза
була проведена на підставі дослідження трупа загиблого, тіло якого під час
лікування зазнало значного хірургічного втручання, опис проведених експертом
досліджень не містить жодних ознак, якими він послуговувався, визначаючи
характер рани як вхідної чи вихідної.
Відповідно до протоколу огляду відеозапису під назвою
«Институтская. Расстрел активистов снайперами, много убитых и раненых
20.02.2014», тривалістю 02 хв. 42 сек., від 25 червня 2014 року (т.
76 а. 185-187) на скріншотах цього відео (запис з 01 хв. 19 сек. по 01 хв. 27
сек.), що були досліджені судом присяжних, зафіксовано особу серед інших
протестуючих, які рухалися по тротуару з правового боку вулиці Інститутська в
напрямку станції метро «Хрещатик» (помічений маркером в жовтій касці та щитом
перед собою, в синій курточці та коричневим рюкзаком за спиною, щитом та
обладунками на ногах, присів попереду), якого потерпілий ОСОБА_230 під час
судового розгляду категорично ідентифікував як свого сина ОСОБА_890 .
Як видно з досліджених під час судового розгляду судом
присяжних даних, які містить наданий потерпілим ОСОБА_1232 відеозапис «47 _
20.02.2014» (диск Verbatim DVD-R …50582 - т. 8 а. 130), починаючи з 03 хв.
56 сек. запису, на відео з аналогічного ракурсу зафіксовано, як ідентифікований
батьком син - ОСОБА_230 , акцентований автором відео зеленим квадратом, в
помаранчевій касці, синій курточці, щитом та обладунками на ногах, на спині
світло-коричневий рюкзак, присів на тротуарі з правого боку проїзної частини
вул. Інститутська поруч із місцем смертельного поранення ідентифікованих раніше
під час судового розгляду ОСОБА_734 та ОСОБА_1790 (правіше, трохи позаду біля
дерева) поблизу сходинок на площадку перед банком «Аркада» перед входом до
станції метро «Хрещатик». Далі зафіксовано, як ОСОБА_230 привстає і
просувається трохи вперед прикриваючи щитом іншого пораненого позаду себе, направлений
обличчям вперед на верх вул. Інститутська, після чого запис переривається. Коли
запис відновлюється, то ОСОБА_230 , акцентований автором відео червоним
квадратом, лежить на останньому зафіксованому місці поранений головою в
напрямку до проїзної частини (запис 04 хв. 00 сек.).
Відтак, суд визнає достовірним за ідентифікаційною
здатністю сюжет на відео «47 _ 20.02.2014» або «47», вважаючи доведеним те, що
на цьому відео під написом « ОСОБА_1907 09:49:17» в акцентованих його автором
квадратах дійсно зафіксовані обставини смертельного поранення саме ОСОБА_415
(час поранення 09 год. 49 хв. 17 сек.), що узгоджується з усіма дослідженими
іншими доказами.
Проаналізувавши системно відео «47 _ 20.02.2014» за
участю потерпілого та його представника, судом встановлено, що поранення
ОСОБА_277 зафіксовано у тому ж місці серед групи тих самих осіб на сюжетах,
присвячених автором вказаного відео дослідженим судом обставинам загибелі
ОСОБА_734 , ОСОБА_1790 , ОСОБА_919 , ОСОБА_1853 , ОСОБА_776 , ОСОБА_472 (запис
відповідно 03 хв. 38 сек., 03 хв. 43 сек., 04 хв. 10 сек., 04 хв. 16 сек., 04
хв. 21 сек., 04 хв. 28 сек.).
Згідно з дослідженими судом присяжних даними, які містить
відео «M2U01356» (диск «ВідеоЕвеліни» з папкою «Y_U - Пошукова група» -
т. 70 а. 42), починаючи з 01 хв. 15 сек. запису зафіксовано евакуацію на ношах
пораненого ОСОБА_1908 .
Активна участь ОСОБА_277 під час руху активістів 20
лютого 2014 року в напрямку сніжної барикади доведена даними, які суд встановив
під час додаткового дослідження за клопотанням сторони захисту відео під
назвою «Революцiя Україна Київ Контратака Майдану вул.Інститутська 2014.02.20 -
YouTube [720p]» (в папці «НБМ» на диску - т. 69 а. 32). Зокрема, на 12 хв.
запису зафіксовано потерпілого в ідентичному описаному вище одязі серед групи
активістів, які підійшли до сніжної барикади з лівого боку, лише потім він в
групі активістів перейшов на правий бік (запис 13 хв. 18 сек.), де у подальшому
і був смертельно поранений.
Порівняльний аналіз вказаних даних, які містить відео під
назвою «Революцiя Україна Київ Контратака Майдану вул.Інститутська 2014.02.20 -
YouTube [720p]», з даними раніше дослідженого синхронізованого відео під
назвою «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40), «ВидеоПоСекундам» на диску I-tech
DVD+R № …7229 (т. 50 а. 39) вказує на те, що ці події відбувалися: - рух
ОСОБА_277 в групі активістів до сніжної барикади, де займаються евакуацію
поранених за межу зеленого біотуалету - з 09 год. 45 хв. 21 сек. (екрани 2/4, 2/3
та 3/3, далі 3/1); - перехід на інший, правий, бік вулиці в складі другої
евакуаційної групи активістів - з 09 год. 48 хв. 39 сек. (екрани 1/2, 1/3, 2/3,
3/3 та 3/1; - ОСОБА_230 на тротуарі з правого боку вул. Інститутська між
квітковою бетонною клумбою, яка розташована поряд із бетонним парапетом з
написом «АКБ «Аркада», та першим деревом вниз від цієї квіткової бетонної
клумби залишається один прикривати евакуацію пораненого, присівши та виставивши
перед собою щит - з 09 год. 49 хв. 06 сек. (екран 3/2, 1/3, 2/3 та 3/3); -
ОСОБА_230 здригається від отриманого поранення, після чого падає на спину
прикрившись щитом, одночасно за ним праворуч візуалізується по напрямку
траєкторії польоту кулі з бетонної барикади та скрізь тіло пораненого ОСОБА_277
слід від удару об тротуар залишку снаряду - 09 год. 49 хв. 17 сек. (екрани 1/3
та 3/2) або «01:10:58:21» внутрішнього таймера окремо дослідженого судом відео
під назвою «Kiev-20-02-14» (флеш накопичувач - т. 83 а. 33а), розміщеного
на екрані 3/3 відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…».
Звертає на себе увагу, що за даними повністю дослідженого
відео «Kiev-20-02-14» на внутрішньому хронометражу «01:10:58:28» та
«01:10:58:35», тобто майже одночасно, що в обох випадках відповідає часу 09
год. 49 хв. 17 сек., фіксуються сліди по одному пострілу (вихід ствольних
порохових газів) з боку озброєних АКМС співробітників ідентифікованого за
результатами судового розгляду підрозділу - РСП, які на той час перебували за
бетонною барикадою в групі з іншими особами (третій та четвертий зліва
відповідно).
Таким чином, за вказаними об`єктивними даними, які
документовані на відеозапису, має місце фіксація в один і той же час: а) двох
осіб, які майже одночасно здійснюють кожна по одному пострілу з бетонної
барикади в напрямку низу вул. Інститутська, де перебуває потерпілий ОСОБА_230 ;
б) реакція тіла останнього на поранення (здригання); в) по напрямку траєкторії
польоту кулі з бетонної барикади, яка (траєкторія) проходить скрізь тіло
потерпілого ОСОБА_1909 зліва направо, слід від удару об тротуар залишку
снаряду. Наявність візуалізованих одночасно трьох точок - слідів пострілу
(джерело, тіло пораненого та слід від влучання залишку снаряду після його
проходження скрізь тіло потерпілого), які з достатньою повнотою візуалізують
траєкторію польоту кулі від її відстрілу до проходження скрізь тіло пораненого
зліва направо, безсумнівно вказують на джерело такого пострілу - одна з
вказаних двох осіб, що перебували за бетонною барикадою та здійснили постріл.
Судом ретельно за клопотанням сторони захисту були
досліджені об`єктивні дані щодо фактичного положення тіла ОСОБА_277 саме в
момент поранення.
Так, згідно з дослідженими судом присяжних даними, які
містить відеозапис «'Чорний четвер' у Києві 20 лютого» (диск з папкою «НБМ» - т. 69 а. 32), починаючи з
34 сек. запису фіксується ідентифікований батьком ОСОБА_230 з іншого ракурсу.
При цьому, ОСОБА_230 привстає і просувається трохи вперед, прикриваючи щитом
іншого пораненого позаду себе, направлений обличчям вперед вверх вул.
Інститутська, але після цього повертається за годинниковою стрілкою праворуч до
пораненого (44 сек. запису), таким чином спиною до проїзної частини вул.
Інститутська, лінія плечей майже вздовж напрямку цієї вулиці, при цьому ліве
плече звернуто в напрямку її верху, де розташована бетонна барикада, а праве -
в бік її низу, де розташовано готель «Україна», запис на цьому переривається,
момент поранення ОСОБА_277 не зафіксований.
Разом з тим, дані зафіксовані на відео «Революцiя Україна
Київ Контратака Майдану вул.Інститутська…», «'Чорний четвер' у Києві 20 лютого»
повністю узгоджуються з даними відеозаписів, компільованих до екрану 1/3 відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» та екран 3/3 (відео «Kiev-20-02-14») з 09
год. 49 хв. 00 сек., на яких одночасно, а на першому більш якісно, зафіксовано,
як ОСОБА_230 привстає і просувається трохи вперед, прикриваючи щитом іншого
пораненого позаду себе, після чого знову присідає (09 год. 49 хв. 12 сек.). У
цей момент він направлений обличчям вперед на верх вулиці Інститутської. Після
цього ОСОБА_230 повертається праворуч до пораненого (09 год. 49 хв. 13 сек.),
таким чином положення його тіла змінюється - ліве плече звернуте в напрямку
верху вулиці, де розташована бетонна барикада, а праве - в бік низу цієї
вулиці, де розташовано готель «Україна», до лівої частини бетонної барикади
потерпілий звернутий лівою заднє бічною поверхнею тулуба. На далі перебуваючи у
незмінному положенні ОСОБА_230 отримує поранення пострілом (здригається), що
супроводжується звуком пострілу, і внаслідок цього поранення падає на спину,
тобто в бік проїзної частини вулиці Інститутська, одночасно за ОСОБА_1910
праворуч від нього візуалізується по напрямку траєкторії польоту кулі з
бетонної барикади слід від удару об тротуар залишку снаряду.
Отже, за цими всіма об`єктивними даними поза розумним
сумнівом доведено те, що вказане наскрізне кульове вогнепальне поранення тулуба
з ушкодженням внутрішніх органів було завдано ОСОБА_1902 у напрямку зліва
направо відносно розташування його тіла у просторі з території, яка перебувала
під виключним контролем співробітників РСП та інших правоохоронців, які спільно
та злагоджено під час перебування за бетонною барикадою, реагуючи на рух
активістів в бік парапету з написом «АКБ Аркада», застосовували вогнепальну
зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом здійснення у даному
випадку прицільного пострілу в потерпілого на ураження.
Вказані висновки суду абсолютно корелюють з первинним
описом ран на тілі потерпілого в момент його надходження до лікувального
закладу - справа на тілі рвана рана, а зліва в поперековій області рана
розміром 1х1 см.
Аналогічний казус, коли обмежені тільки медичною
складовою дані були недостатніми для достовірних висновків, фактологічна основа
яких виявлялася очевидною лише з часом (напр. епізод загибелі ОСОБА_776 ).
Об`єктивно задокументовані дані в поєднані з наведеними
медичними даними, які залишені експертом поза увагою, як видно з тексту його
висновку, узгоджується з можливістю перебування джерела пострілу в ОСОБА_277 з
боку бетонної барикади за напрямком ураження останнього зліва направо, а не
навпаки, при цьому траєкторія залишку снаряду продовжує траєкторію кулі,
здійснення відстрілу якої також візуалізоване слідами одного з одночасно
здійснених пострілів третім чи четвертим зліва правоохоронцем із-за вказаної
бетонної барикади.
З урахуванням викладеного суд критично як помилкові
оцінює дані, які містить досліджений судом висновок судово-медичної експертизи
№ 627/2 від 30 квітня 2014 року в частині визначення вхідної рани (на межі
бокових поверхонь грудей та живота) та вихідної рани (на спині ліворуч) і як
наслідок напрямку ранового калану (справа наліво), оскільки за документованими
обставинами отримання потерпілим поранення на спині ліворуч останнього
розташована вхідна рана, а на межі бокових поверхонь грудей та живота - вихідна
рана, як наслідок напрямок ранового калану зліва направо, а не навпаки.
З наведених підстав суд присяжних критично оцінює, а тому
відкидає і висновок комісійної судово-медичної експертизи № 282-2015/о від 01
грудня 2015 року, яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 та ОСОБА_942 (т.
77 а. 83-88), відтворюючи в наведеній частині висновок експерта № 627/2. Крім
того, висновок комісії експертів № 282-2015/о щодо ситуаційних обставин
здійснення пострілу (взаємне розташування на місцевості потерпілого та особи,
що в нього здійснила постріл, сектор, в якому міг перебувати стрілок) та інших
даних у сфері балістики (здійснення пострілу в потерпілого зі зброї калібру
7,62мм, яке до того ж оцінено самими експертами лише як можливе) через їх не
підтвердження балістичними чи криміналістичними дослідженнями та характер
припущення, суд присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть бути
покладені в основу даного вироку. Тим більше, експерти вважали, що в момент
поранення ОСОБА_230 положення свого тіла, яке зафіксовано на відео «47 _
20.02.2014», не змінював, а це суперечить фактичним обставинам справи. Відтак,
враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням доводів та
мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього приводу
виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість - суд
виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Отже, суд вважає встановленим на підставі висновку
комісійної судово-медичної експертизи № 282-2015/о лише те, що ОСОБА_230 саме
20 лютого 2014 року отримав одне (внаслідок одного пострілу) наскрізне
вогнепальне поранення тулуба (від якого і настала смерть постраждалого), при
цьому вогнепальні рани розташовані на правій переднє-бічній та лівій
заднє-бічній поверхнях тулуба.
Суд присяжних вважає дані, які вказують на: а) умови
стрільби - прицільне ведення вогню бійцями РСП зі штатної нарізної зброї із-за
бетонної барикади (статичне положення тіла, обрана найбільш зручна стійка для
ведення стрільби стоячи із-за захисної споруди, коли за її контур відбувається
висунення голови стрільця лише в необхідних межах для прицілювання, власне саме
прицілювання); б) режим стрільби - здійснення пострілів з автоматичної зброї в
режимі одиночної стрільби; в) точність стрільби - ураження з першого пострілу;
г) контроль цілі - ураження людини, яка зайняла статичне положення у просторі,
- об`єктивними ознаками пострілу, внаслідок якого ОСОБА_230 отримав вказане
вогнепальне поранення тулубу, прицільним саме в нього, а з огляду на завдані
ушкодження - на ураження.
Дані, які містить досліджений судом протокол огляду
місця події від 28 березня 2014 року з додатками (фотоматеріали) (т. 76 а.
188-195), на якому зафіксована місцевість по вулиці Інститутська, має загальне
доказове значення щодо розташування на вул. Інститутська нерухомих об`єктів та
напрямку її самої, на що вже зверталася увага судом (п. 5.3.1. вироку). Ці дані
цілком узгоджуються з висновками суду щодо розташування тіла потерпілого
ОСОБА_277 в момент поранення у просторі відносно напрямку вул. Інститутська та
розташованих на ній об`єктів (бетонна барикада та готель «Україна» тощо).
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом загибелі
ОСОБА_277 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом загибелі ОСОБА_512 (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод
12 «бетонна барикада: обстріл п`ятачка за парапетом АКБ «Аркада» (пункт 5.3.2
вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів до
парапету АКБ «Аркада» не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями і відповідало логіці розташування в
більш небезпечному місці - за вказаним парапетом. Вплив на таке переміщення
активістів шляхом застосування вогнепальної зброї з боку сил правопорядку
відбувався в центральній частині міста в умовах значного скупчення людей,
наявність вогнепальної зброї серед яких не візуалізується, а їх стосунок із
іншими озброєними активістами був ілюзорним.
Даний епізод у цій справі тісно поєднаний з епізодами
загибелі потерпілих ОСОБА_734 , ОСОБА_1790 , ОСОБА_1791 , ОСОБА_1460 та
поранення потерпілих ОСОБА_921 , ОСОБА_1792 , ОСОБА_298 , ОСОБА_1793 ,
ОСОБА_1794 , ОСОБА_1795 , ОСОБА_1796 , ОСОБА_318 , а також з умовною вже
виділеною групою потерпілих ( ОСОБА_813 - ОСОБА_258 - ОСОБА_1000 ). Всі ці
епізоди відбувалися протягом короткого часу о 09 год. з 43 до 51 хв. під час
пов`язаних між собою подій «Майдану» - розосередження стрілецьким вогнем з боку
сил правопорядку умовно перед бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада» першої
групи активістів ( ОСОБА_922 , ОСОБА_1797 , ОСОБА_813 , ОСОБА_258 , ОСОБА_1000
, ОСОБА_495 , ОСОБА_1798 , ОСОБА_249 , ОСОБА_1788 , ОСОБА_814 ), які організовано
поступово рухалися правим тротуаром вверх по вул. Інститутська на заклики перед
цим ідентифікованого за результатами судового розгляду потерпілого ОСОБА_852 ,
поступове ураження вказаних осіб, а також інших активістів, які після цього
наближалися до поранених для надання допомоги у складі цілеспрямованих
евакуаційних груп ( ОСОБА_819 , ОСОБА_1799 та ОСОБА_815 - з першої такої групи;
ОСОБА_230 - з другої; ОСОБА_1800 та ОСОБА_1206 - з третьої такої групи), а
серед них поплатилися за це своїм життям ОСОБА_819 , ОСОБА_815 та ОСОБА_1801 .
Поранення безпосередньо в момент надання допомоги іншому пораненому отримали
ОСОБА_1000 , ОСОБА_258 , ОСОБА_1799 , ОСОБА_915 .
Тому даний та всі інші згадані епізоди через їх спільну
фактологічну основу та перехресні посилання на докази та факти слід також
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд самих
вказаних подій.
Наведені докази у своїй сукупності та взаємозв`язку
вказують поза розумним сумнівом на те, що ОСОБА_230 20 лютого 2014 року о 09
год. 49 хв. 17 сек., перебуваючи на правому боці вул. Інститутська в м. Києві
неподалік від входу до станції метро «Хрещатик» (на тротуарі між квітковою
бетонною клумбою, яка розташована поряд із бетонним парапетом з написом «АКБ
«Аркада», та першим деревом вниз від цієї квіткової бетонної клумби), під час
загострення протистояння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї отримав внаслідок
одного пострілу із вогнепальної нарізної зброї наскрізне вогнепальне поранення
тулуба з ушкодженням внутрішніх органів, що призвело до розвитку поліорганної
недостатності, від чого і настала смерть, що за критерієм небезпечності для
життя в момент заподіяння відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. При цьому,
вхідна вогнепальна рана розташована на спині зліва, від якої в напрямку ззаду
наперед та справа наліво відходив рановий канал (вихідна рана на правій
переднє-бічній поверхні тулуба), тобто в момент отримання поранення потерпілий
ОСОБА_230 перебував у близькому до вертикального положенні (дещо нахилений до
переду), був звернутий лівою заднє-бічною поверхнею тіла до дульного зрізу
зброї та верху вул. Інститутська, на якій була розташована бетонна барикада.
У межах даного провадження допустимих даних про заподіяння
таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Однак, безспірно
встановлено, що вказані вогнепальні поранення, а перше в живіт - прицільно,
були завдані ОСОБА_1902 з території, яка перебувала під виключним контролем
співробітників РСП та інших правоохоронців, які спільно та злагоджено під час
перебування за бетонною барикадою, реагуючи на рух активістів в бік парапету з
написом «АКБ Аркада», застосовували вогнепальну зброю (в тому числі, й
акцентовані судом два конкретні невстановлені бійця РСП) у спосіб, небезпечний
для життя багатьох осіб, шляхом здійснення у даному випадку прицільного
пострілу на ураження.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_230 , а так само і
будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів, відтак,
законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї були явно
відсутні (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 12 (пункт 5.3.2 вироку). Більш того,
ОСОБА_230 отримав вогнепальне поранення в момент, коли прибув на місце події у
складі евакуаційної групи для надання допомоги пораненим активістам.
5.4.91. За епізодом
поранення ОСОБА_455 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_915 показав, що у 2013 році, коли
відбувались події на «Майдані», працював в Києві на будівництві. Відвідавши з
товаришем « ОСОБА_829 », вирішили приєднатися до протесту та підтримати людей.
Проживали у Вінницьких наметах до 14 лютого 2014 року, після чого поїхали
додому. Знову на «Майдан» прибув 19 лютого вранці, підносив «коктейлі молотова»
на барикади. Наступного дня вранці певний час спілкувався на « ОСОБА_829 » із
знайомими, а коли підійшов до барикади навпроти Стели із «коктейлями молотова»,
то дізнався, що всі активісти вже далеко попереду. Тоді він піднявся до
Жовтневого палацу, там лунали постріли, звідти допоміг евакуювати пораненого -
чоловік був у камуфляжі. Коли вдруге піднявся до ОСОБА_794 палацу і пройшов
далі від нього алейкою, приєднався до групи активістів, які спочатку сиділи
навприсядки, а коли стихли постріли, перебігли на правий бік вул. Інститутська,
де лежали поранені, яким хотіли допомогти. У складі цієї групи він перебігав
вулицю, прикриваючись щитом над головою. Перебігши вулицю та наблизившись до
пораненого, хотів над ним схилитись, при цьому не встиг закритися щитом як
відчув поранення в правий бік черевної порожнини та впав, через 5-10 секунд
відчув ще одне поранення в праву ногу, після чого до нього підбігли люди та
забрали його звідти. Після він потрапив до лікарні, де йому зробили операцію та
вилучили кулю з ноги.
Як також уточнив потерпілий ОСОБА_915 : - кожного разу на
«Майдан» він потрапляв вільно, кордонів з міліції не було; - дівчата з
Вінницького намету розповідали, що під час протестів у грудні їх побили
правоохоронці, хтось був поранений гумовою кулею; - до 20 лютого він не брав
активної участі у протестах, біля намету рубав дрова, палив багаття, на початку
лютого брав участь у ході навколо Маріїнського парку, тоді жодних сутичок не
було; - він не входив в угрупування «Вінницькі партизани»; - він не може
сказати, хто саме робив «коктейлі молотова», а носили їх на барикади для того,
щоб створити щит з диму та вогню від міліції, він ці «коктейлі» особисто не
кидав; - на момент поранення був одягнений у чорні спортивні штани, білі
кросівки, зелену куртку, червону в`язану кофта з чорно-білими смужками, на
голові мав яскравий червоний шолом, який потім скинув і був вже без нього; -
коли в другий раз проходив повз Жовтневий палац, то підібрав металевий щит, з
яким і приєднався до групи активістів в 5-7 осіб, біля цих людей осторонь стояв
чоловік під 2 метри зростом та нецензурно виражався у їх бік, з цією групою він
і перейшов на інший бік вулиці тому, що звідти лунали крики про допомогу; - у
активістів зброї не бачив; - місце, де він схилився над пораненим, було
приблизно за 50 метрів до входу на станцію метро «Хрещатик», поранення у бік
він отримав близько 10 год., після лежав головою до лівого боку вул.
Інститутська за бордюром і внаслідок рикошету отримав друге поранення у ногу; -
він бачив вилучену у нього лікарями з коліна під шкірою кулю із сіруватим
відтінком із зігнутим кінчиком; - бачив відео тривалістю 41 хв., на якому
зафіксовано, як він, тримаючи щит над головою, перебігає на інший бік вул.
Інститутська.
Як також вважав потерпілий ОСОБА_915 : - те, що він
підносив запалювальні суміші в пляшках на барикади, він такими своїми діями
правопорушень не вчиняв; - постріл у нього в правий бік черевної порожнини був
здійснений з правої сторони вул. Інститутська зверху, а поранення у ногу було
внаслідок рикошету.
Згідно з дослідженими судом рапортами помічника
начальника чергової частини Печерського РУ ГУМВС від 20 лютого 2014 року,
слідчого Деснянського РУ ГУМВС від 15 квітня 2014 року, заявою від 22
травня 2014 року ОСОБА_839 , який ідентифікований шляхом дослідження копії його
паспорту, про вогнепальне поранення грудної клітини, живота та правого стегна 20
лютого 2014 року, приблизно о 10 год. 45 хв., під час масових акцій протесту в
м. Києві на вул. Інститутська, з яким того ж дня був доставлений до КМКЛ № 17,
було розпочате 22 березня 2014 року досудове розслідування, а його самого
визнано потерпілим (т. 79 а. 129-135, 143).
Досліджені судом присяжних дані протоколів тимчасового
доступу до речей і документів від 11 липня 2014 року та огляду таких
документів від 28 серпня 2014 року з додатками, проведеного на підставі ухвал
слідчого судді Печерського районного суду міста Києва обидві від 01 липня 2014
року (т. 63 а. 6-9, 30), згідно з якими отримані дані про зв`язки абоненту
номеру телефону …34-07 ( ОСОБА_915 ). За цими даними дійсно вказаний абонент
номеру телефону після 15 год. 23 лютого 2014 року перебував в межах дії станції
№ 37831, яка охоплює місцевість в м. Києві провулку Лабораторний, де
територіально розміщена КМКЛ № 17, що узгоджується з наведеними вище даними про
лікування потерпілого у цій лікарні.
Відповідно до схем - додатків до протоколів допиту
потерпілого від 22 травня та 22 липня 2014 року, місцем поранення ОСОБА_839
була права сторона вул. Інститутська в м. Києві біля станції метро «Хрещатик»,
а опинився він там, пройшовши алеєю від Жовтневого палацу, що отримало
відповідне позначення на схемі (т. 79 а. 152, 157).
Під час дослідження за участі потерпілого заяви про
злочин та вказаної схеми останній підтвердив їх достовірність та свою
причетність до їх складання.
Відповідно до досліджених судом присяжних протоколу
слідчого експерименту від 16 вересня 2015 року та додатків до нього
(фотоматеріали та результати відео фіксації слідчого дії) (т. 79 а. 166-172),
потерпілий ОСОБА_915 повідомив про аналогічні обставини отримання ним 20 лютого
2014 року вогнепальних поранень в область живота та правого стегна на вул.
Інститутська. Зокрема, він продемонстрував місце, на якому, підбігаючи до
пораненого із щитом у правій руці, отримав наскрізне поранення в область живота
- права сторона вул. Інститутська, біля парапету та сходинок до АКБ «Аркада»,
при цьому був звернутий обличчям вверх по вул. Інститутська, орієнтовно в
напрямку будівлі НБУ, та тримаючи щит справа від себе. З того місця він бачив
попереду барикади та вантажні автомобілі, якими була перегороджена дорога,
припускає, що стріляли в нього саме з цих барикад. Куля пройшла через його тіло
навиліт та вийшла біля хребта з правої сторони. Після потрапляння кулі в живіт
його розвернуло назад через праве плече і він упав на землю обличчям вниз,
тобто на живіт, та після падіння продовжував лежати на животі поряд із
деревцем. У такому положенні, лежачи головою до стовпа із білим рекламним щитом
на протилежній стороні вулиці, а ногами - перпендикулярно від проїзної частини,
він отримав друге поранення від кулі, яка увійшла у верхній половині правого стегна
із зовнішнього боку, трохи спереду, і пройшла вздовж ноги та застрягла у
тканинах перед колінним суглобом спереду. Щодо інших пошкоджень (гомілки правої
та лівої ноги) ОСОБА_915 пояснив, що обставини їх отримання пригадати не може і
припустив їх походження за інших обставин від осколків вибухових пристроїв, які
застосовували працівники правоохоронних органів. Безпосередньо досліджені судом
дані відео фіксації вказаної слідчої дії повністю узгоджуються з припущеннями
потерпілого стосовно ймовірного сектору ведення вогню, внаслідок якого він був
поранений в живіт.
Потерпілий ОСОБА_915 підтвердив достовірність результатів
слідчого експерименту, проведеного за його участі.
Висновок судово-медичної експертизи № 590/Е від 15 травня
2014 року, яку провела експерт ОСОБА_1199 , виявився не
інформативним через відсутність медичної документації, рентгенограм і
комп`ютерних томограм, амбулаторної карти, та через неявку потерпілого для
обов`язкового судово-медичного огляду у експертній установі (т. 79 а. 176-179).
Водночас, відповідно до дослідженого в судовому засіданні
висновку комісійної судово-медичної експертизи № 1012/1036 від 03 липня 2014
року, яку провели експерти ОСОБА_1911 та ОСОБА_1912 на підставі даних
судово-медичного огляду ОСОБА_839 та всієї наявної щодо нього медичної
документації, в тому числі, медичної карти стаціонарного хворого № 174/120 КМКЛ
№ 17, комп`ютерної томографії грудної клітки та живота від 20 лютого 2014 року,
виписку з історії хвороби університетської лікарні «МОТОЛ» м. Прага Чеської
Республіки тощо (т. 79 а. 182-198), у потерпілого ОСОБА_839 були виявлені крім
післяопераційних ран такі тілесні ушкодження: проникаюче до черевної порожнини
поранення живота справа з пораненням правої долі печінки, брижі і висхідного
відділу товстої кишки, забоєм правої нирки; рана м`яких тканин правого стегна;
множинні рани м`яких тканин правого стегна, правої гомілки, рана м`яких тканин
нижньої третини лівої гомілки. Вищевказані тілесні ушкодження у ОСОБА_839 могли
виникнути від дії вогнепальної зброї, зокрема: рана живота справа - від
кульового наскрізного поранення з вхідним отвором у підреберній ділянці справа
та вихідним - у поперековій ділянці справа, належить до тяжких тілесних
ушкоджень; рана м`яких тканин правого стегна - від кульового сліпого поранення
з вхідним отвором на зовнішній поверхні правого стегна, а також множинні рани
м`яких тканин правого стегна, правої гомілки, рана м`яких тканин нижньої
третини лівої гомілки - від вогнепальних осколкових поранень задніх поверхонь
правого стегна і обох гомілок - належать до легких тілесних ушкоджень, що
спричинили короткочасний розлад. За давністю утворення виявлені тілесні
ушкодження могли виникнути 20 лютого 2014 року. У зв`язку з відсутністю
детального опису морфологічних властивостей ран у медичних документах,
експертами виявилось неможливим вирішити питання щодо «характерних ознак
контактуючої поверхні предмету (предметів), якими спричинені ушкодження»,
«індивідуальних особливостей контактуючої поверхні», «яку поверхню вони мали -
округлу чи ребристу», «чи спричинені поранення пострілами з одного виду зброї
чи декількох», «з якої відстані зроблений постріл» тощо.
Як видно з протоколу огляду речей від 11 липня 2014
року з додатками (фотоматеріали), останній містить детальний опис речей та
пошкоджень на них, в які був одягнений потерпілий ОСОБА_915 20 лютого 2014 року
та які згідно з листами КМКЛ № 17 від 10 липня 2014 року № 485 та від 11
липня 2014 року № 490, копії «Журналу обліку речей та цінностей хворих
відділення політравми» зберігались у відділенні політравми КМКЛ № 17 та були
видані слідчому (т. 80 а. 9-24). Зокрема, об`єктами такого огляду були: 1)
куртка темно-зеленого кольору із металевою застібкою, на якій було виявлено
наскрізний отвір діаметром приблизно 5 мм і розірвання тканини під рукавами; 2)
кофта тряпчана різнокольорова з порізами передньої частини умовно знизу вверх,
розрізаним лівим рукавом і з виявленими наскрізними отворами приблизно 3 см
знизу справа на задній частині на відстані 24 см від правого шва і приблизно 5
мм на передній стороні на відстані 25 см від правого бокового шва; 3) штани
тряпчані чорного кольору, під час огляду яких було виявлено пошкодження правої
штанини з передньої а саме: в районі переднього стегна - два наскрізних отвори
діаметрами біля 2 см і 1 см, а також задньої сторони, а саме: один наскрізний
отвір задньої правої штанини вище коліна діаметром близько 1,5 см і три
наскрізних отвори нижче коліна в зоні гомілки діаметрами приблизно 5 мм, 3 см і
5 мм; 4) штани тряпчані (підштаники) чорного кольору, в ході огляду яких було
виявлено пошкодження правої штанини, а саме: в районі переднього стегна
виявлено два отвори, серед яких один - наскрізний отвір діаметром 5 мм і
розірвання тканини довжиною 5 см і шириною 5 мм; в районі задньої частини
штанів вище коліна - наскрізний отвір діаметром біля 2 см; а також два
наскрізних отвори нижче коліна діаметрами приблизно 2 см і 5 мм відповідно; 5)
пара кросівок білого кольору; 6) пара кросівок чорного кольору.
Потерпілий ОСОБА_915 підтвердив належність йому оглянутих
слідчим елементів одягу, в яких він був в момент свого поранення 20 лютого 2014
року.
Згідно з дослідженим судом присяжних у судовому засіданні
висновком медико-криміналістичної експертизи № 344-МК від 02 січня 2015 року
з додатками (контакторами), яку провела експерт ОСОБА_1504 (т. 79 а. 201-223),
при експертизі описаного вище одягу потерпілого ОСОБА_839 , а саме: 1) куртки
чоловічої синтетичної сірого кольору, 2) джемперу трикотажної в`язки в
горизонтальну смужку, 3) штанів спортивних чорного кольору, 4) кальсонів
чоловічих чорного кольору, було виявлено:
- вогнепальне вхідне кульове пошкодження (№ 1-4) правої
сторони куртки; передньої поверхні джемпера в нижній третині справа (№ 1), які
утворились від дії вогнепального снаряду (кулі) при проведенні пострілу з
вогнепальної зброї;
- вогнепальне вихідне кульове пошкодження спинки куртки
справа (№ 5) та спинки джемпера справа (№ 2), які утворились від дії
вогнепального снаряду (кулі);
- група пошкоджень (№ 1 та № 2) передньої правої
половинки штанів та передньої правої половинки кальсонів (№ 1 та № 2),
утворились в результаті дії вогнепального снаряду до складу якого входили
сполуки свинцю. Наявні пошкодження різної форми та розташовані на одній
ділянці, що може бути пояснене дотиковою та пробивною дією одного снаряду. З
вищевказаних пошкоджень пошкодження № 2 є вхідним вогнепальним;
- скалкові пошкодження, що розташовані на передній та
задній поверхні правої половинки штанів (пошкодження № 3-9) та на задній
поверхні лівої половинки штанів (пошкодження № 10) та на передній та задній
поверхні правої половинки кальсонів (пошкодження № 4-6), на задній поверхні
лівої половинки кальсонів (пошкодження № 7-8), які утворились внаслідок дії
вторинних снарядів (зруйнована куля, вибуховий пристрій) до складу яких входили
сполуки свинцю;
- розрив на спинці куртки справа (пошкодження № 6), який
утворився внаслідок дії різнонаправлених сил;
- розриви по шву прошиву (пошкодження №7-8) розташовані
під правою та лівою пахвою куртки, які утворились внаслідок дії
різнонаправлених сил;
- розріз матеріалу джемпера (пошкодження № 3-4), який
розташовується на передній поверхні, утворений за необхідності проведення
медичних маніпуляцій;
- ділянка пошкоджень № 3, що розташовується на передній
поверхні лівої та правої половинок кальсонів, а також ділянка на межі з`єднання
крокових та серединного швів у верхній третині шагового шва справа та зліва,
утворилися при експлуатації речей в побуті.
Навколо вхідних кульових вогнепальних пошкоджень ознак
дії високої температури, дії порохових газів, кіптяви та часток незгорілих
порошин не виявлено, отже постріли були здійснені з неблизької дистанції.
Виявлені вхідні кульові вогнепальні пошкодження куртки та джемперу утворились
внаслідок одного пострілу. А група пошкоджень штанів (№ 1-2) та кальсонів (№
1-2) утворились внаслідок другого пострілу. В той же час, будь-яких
судово-медичних даних, які б дозволили встановити діаметр вогнепального
снаряду, не виявлено. Наявна локалізація ушкоджень на тілі потерпілого, та виявлений
механізм утворення і локалізація ушкоджень одягу потерпілого, дали підстави
експерту вважати, що пошкодження на куртці, джемпері, штанах та кальсонах
можуть відповідати пораненням, виявленим на тілі потерпілого:
- пошкодження на куртці № 1-4 та пошкодження на джемпері
№ 1, відповідають рані живота справа від кульового наскрізного поранення з
вхідним отвором у підреберній ділянці справа;
- пошкодження на джемпері № 2 та пошкодження на куртці №
5, відповідають вихідному отвору в поперековій ділянці справа;
- група пошкоджень на штанах (№ 1-2) та на кальсонах (№
1-2), відповідають рані м`яких тканин правого стегна - кульового сліпого
поранення з вхідним отвором на зовнішній поверхні правого стегна;
- пошкодження на штанах № 6-9 та на кальсонах № 4-6, відповідають
множинним ранам м`яких тканин правого стегна, правої гомілки;
- пошкодження на штанах № 10 та на кальсонах № 7-8,
відповідають рані м`яких тканин нижньої третини лівої гомілки.
Отже, отримані дані експертом криміналістом повністю
узгоджуються з судово-медичними даними.
Як видно з даних листування МВС, КМКЛ № 17,
остання 28 травня 2014 року видала слідству сторонні предмети, які були
вилучені під час оперативного втручання поранених 20 лютого 2014 року громадян,
зокрема, куля, яка була вилучена з тіла потерпілого ОСОБА_839 (історія хвороби
№ 174/120) і поміщена в скляний контейнер промаркований із зазначенням прізвища
хворого (т. 80 а. 1-3). Крім того, за даними вказаних листів одночасно з кулею,
вилученою з тіла ОСОБА_839 передавалися речові докази (всього ще п`ять) за
іншими епізодами, які мають явні відмінні ознаки (одна куля, вилучена з тіла
потерпілого ОСОБА_837 , має стесаний кінчик; два предмети, вилучені з тіла
потерпілих ОСОБА_838 , являються шротами; предмет, вилучений з тіла потерпілого
ОСОБА_840 , являється залишком вражаючого снаряду; одна куля, вилучена з тіла
потерпілого ОСОБА_836 , являється цілісною кулею жовтого кольору), а тому
виключається можливість їх випадкового змішування.
Згідно з протоколом огляду речей від 29 травня 2014
року з додатками (фотоматеріали), останній містить детальний опис металевої
кулі, що влучила у праве стегно ОСОБА_839 та містилася в закритій скляній
пляшечці з паперовою біркою білого кольору на якій наявний напис «ОСОБА_2825 »,
яку було видано слідчому в додаток до листа КМКЛ № 17 від 28 травня 2014 року №
360. Ця куля виготовлена з металу сірого кольору, овальної продовгуватої форми
з деформацією металу верхньої частини, діаметр приблизно 0,5 см, а довжина
приблизно 2,3 см (т. 80 а. 4-7).
Згідно із судово-балістичними даними, які судом
покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що стосується
даного епізоду), вилучений з тіла ОСОБА_839 предмет, який названий слідчим
кулею, є осердям кулі, яке є частиною кулі «ЛПС» зі стальним осердям 7,62х54R
гвинтівочного патрону (57-Н-223, НОМЕР_50 ) та кулі «ЛПС» 7,62х54R
гвинтівочного випробувального патрону «УЗ» (57-У-323) заводського виробництва.
Патрони, споряджені кулею, осердя якої надано на дослідження, можуть
використовуватися для стрільби автоматичних, снайперських, стандартних
гвинтівок, карабіну та інших моделей зброї калібру 7,62х54R. Виявлене осердя
кулі непридатне для ідентифікації конкретного екземпляра зброї. Висновок
експертизи доповнює фото предмета дослідження.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколу огляду
відеозапису від 07 вересня 2015 року (т. 80 а. 25-28), в ході якого було
досліджено диск DVD-R «PATRON» об`ємом 4,7 Gb/120 min с/н № НОМЕР_180 із
записаним на нього виявленим в мережі Інтернет на сайті YouTube за посиланням «
ІНФОРМАЦІЯ_239 » відео під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_240 [20.02.2014] -
ІНФОРМАЦІЯ_241 » об`ємом 812 МБ тривалістю 41 хв. 05 сек., який є
ідентичний запису під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_161 [720p]», що також
безпосередньо досліджувався судом (т. 69 а. 32), і на який вказав потерпілий
ОСОБА_1800 під час свого допиту в суді, а також результатами безпосереднього
дослідження вказаного відео судом встановлено таке.
На 14 хв. 05 сек. вказаного відеозапису зафіксовано сім
осіб чоловічої статі, які перебігають дорогу по вул. Інститутська в напрямку
АКБ «Аркада», щоб відтягнути лежачих на тротуарі поранених осіб (за підсумком
це вже спроба наблизитися до поранених третьої евакуаційної групи). При цьому,
один із чоловіків під час пересування через дорогу тримає двома руками над головою
прямокутний щит, одягнений в зелену спортивну куртку, чорні спортивні штани,
білі кросівки - потерпілий безспірно ідентифікував під цим чоловіком себе. У
подальшому група активістів почала відтягувати поранених від місця їх
знаходження (з тротуару між квітковою бетонною клумбою, яка розташована поряд
із бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада», та першим деревом вниз від цієї
квіткової бетонної клумби) униз по вул. Інститутській в напрямку готелю
«Україна», після чого пролунав постріл і вищевказаний чоловік (ідентифікований
потерпілим як він), будучи розташованим переднє-правою бічною поверхнею тулуба
в напрямку до верху вул. Інститутська, упав на пішохідну доріжку біля деревця
животом до низу, що зафіксовано на 14 хв. 14 сек. Звертає на себе увагу повна
відповідність документованих на безперервному в цій частині відео даних з
показаннями потерпілого та результатами слідчого експерименту за його участі
щодо місця отримання ОСОБА_1913 поранення та положення, в якому він перебував
до та після цього поранення. Як далі фіксується на відео, ідентифікований
ОСОБА_1800 продовжує лежати на вказаному місці без руху, правим боком тіла
звернутий в бік станції метро «Хрещатик», на 14 хв. 35 сек. по 15 хв. 00 сек.
мало місце отримання ним вогнепальних поранень нижніх кінцівок, а в подальшому
на 16 хв. 17 сек. відео зафіксовано, як його інші активісти, поклавши на
польові ноші, понесли у напрямку готелю «Україна».
Під час перегляду вказаного відеозапису потерпілий
уточнив, що з моменту, як він впав на живіт після першого поранення і до
моменту його евакуації він положення тіла не змінював.
Крім того, звертає на себе увагу різке зростання
інтенсивності стрільби за звуком відразу, як група активістів виходить на
пішохідну доріжку правої сторони вулиці Інститутська біля парапету з логотипом
банку «Аркада» - 13 хв. 33 сек. та 14 хв. 12 сек. запису дослідженого відео
«Революция в Киеве. Контратака Майдана [20.02.2014] - YouTube_1.mp4». На думку
суду присяжних, ці дані з усією очевидністю вкотре спростовують доводи сторони
захисту про те, що ділянка місцевості, на якій було поранено ОСОБА_1914 та
багатьох інших потерпілих, могла нібито не прострілюватися з бетонної барикади
крізь сніжну барикаду, яка у даному випадку не була перешкодою для прицільного
ведення вогню з бетонної барикади, про що власне стверджував під час допиту в
суді й сам потерпілий.
Згідно з даними, які містять також досліджені судом відео
записи «ВидеоПоСекундам» (диск I-tech DVD+R № …7229 - т. 50 а. 39) та «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій
- т. 90 а. 40), на них зафіксовані аналогічні події поранення ОСОБА_1914 20
лютого 2014 року між квітковою бетонною клумбою, яка розташована поряд із
бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада», та першим деревом вниз від цієї
квіткової бетонної клумби, за останнім відео момент поранення в живіт
зафіксовано о 09 год. 50 хв. 07 сек., а друге поранення кінцівок - відбувається
о 09 год. 50 хв. у проміжку між 28 та 53 сек., коли продовжують лунати звуки
пострілів, (екран 2/1). Також, на відео «Висота ''Жовтневий''…» (екрани
3/3 та 4/4) у цей момент зафіксовано групу правоохоронців у чорній формі із
жовтими пов`язками, які ведуть стрільбу з автоматичної зброї із-за бетонної
барикади (правий край, якщо дивитися з тилу, з напрямку НБУ), також перед цим
серед бійців РСП тривалий час фіксувалася особа в чорній формі без жовтих
пов`язок на руках, яка була озброєна СГД калібру 7,62х54 мм.
На дослідженому судом присяжних відеозаписі під назвою
« ІНФОРМАЦІЯ_242 », який розміщений на диску (т. 69 а. 32), зафіксовано
обставини евакуації пораненого
ОСОБА_1796 , які повністю узгоджуються з вище наведеними даними та його
показаннями в суді.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновку
комісійної судово-медичної експертизи № 190-2015/о від 09 жовтня 2015 року
(т. 79 а. 227-250), яку провели експерти ОСОБА_942 , ОСОБА_941 і ОСОБА_1230 на
підставі дослідження результатів всіх попередніх експертиз, проведених слідчих
дій за участю потерпілого, безпосереднього огляду відео з назвою «Революция в
Киеве. Контратака Майдана [20/02/2014] - YouTube_1.mp4», на якому зафіксовано
обставини поранення потерпілого, комісія експертів прийшла до висновків, що
ОСОБА_915 саме 20 лютого 2014 року отримав сім вогнепальних поранень: а)
одне наскрізне проникаюче живота, при цьому вхідна вогнепальна рана була
розташована на передній поверхні живота справа (в правому підребер`ї), а
вихідна - в поперековій ділянці справа (по хребтовій лінії в проекції 4-5
поперечних хребців); б) одне сліпе правого стегна, при цьому вхідна
вогнепальна рана була розташована на зовнішній поверхні стегна на межі
середньої та верхньої третин, а від неї в напрямку спереду назад, зверху вниз
та справа наліво відходив рановий канал, який закінчувався осердям кулі; в) одне
дотичне правого стегна (наслідком загоєння якого є рубець на задній
поверхні стегна розміром 3х1 см, наявність якого встановлена 27 червня 2014
року судово-медичним оглядом); г) три дотичних правої гомілки (наслідком
загоєння яких є рубці на задній поверхні гомілки у середній третині розмірами
4х1 см, 0,8х0,6 см та 3х2 см, наявність яких встановлена 27 червня 2014 року
судово-медичним оглядом); д) одне дотичне лівої гомілки (наслідком
загоєння якого є рубець на задній поверхні гомілки у середній третині розміром
4х3 см, наявність якого встановлена 27 червня 2014 року судово-медичним
оглядом). Взаємне розташування вогнепальних поранень на нижніх кінцівках,
враховуючи дані судово-балістичної експертизи, та з урахуванням об`єктивних
даних відеозапису (який був об`єктом дослідження при проведенні даної
експертизи) - перебування потерпілого в положенні лежачи на животі на тротуарі,
все зазначене дозволило експертам вважати, що вищевказані поранення нижніх
кінцівок (перелічені в підпунктах б)-д)), утворилися внаслідок дії «вторинних»
снарядів (елементів зруйнованої кулі, елементів зруйнованої перешкоди -
матеріалу покриття тротуару) внаслідок одного пострілу з неблизької
дистанції з нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 (під патрон 7,62х54 мм).
Що стосується отримання потерпілим наскрізного вогнепального проникаючого
поранення живота, то обставини його отримання, в т.ч. положення/поза
потерпілого, повністю відображені об`єктивними даними відеозапису (з мережі
Інтернет, який був об`єктом дослідження при проведенні даної експертизи), та корелюють
і з судово-медичними даними, і з даними, які зазначені потерпілим, як під час
його допитів, так і під час проведення з ним слідчого експерименту 16 вересня
2015 року. При цьому, саме дані вищевказаного відеозапису, з урахуванням
викладеного вище висновку щодо поранень нижніх кінцівок, дозволили комісії
експертів стверджувати, що: а) в момент отримання вогнепального поранення
живота (внаслідок «першого» пострілу), ОСОБА_915 перебував у
вертикальному положенні та був звернутий передньою поверхнею тіла до джерела
пострілу; б) даний «перший» постріл був зроблений з неблизької дистанції, а
характер спричиненого поранення (наскрізне), може свідчити про те, що даний
постріл був зроблений з нарізної вогнепальної зброї; в) у момент отримання
вогнепальних поранень нижніх кінцівок (внаслідок «другого» пострілу) ОСОБА_915
перебував у горизонтальному положенні лежачи на животі та був звернутий
правою бічною поверхнею тіла до джерела пострілу; г) вогнепальні поранення
нижніх кінцівок ОСОБА_915 отримав в період часу з 14 хв. 35 сек. по 15
хв. 00 сек. відео під назвою «Революция в Киеве. Контратака
Майдана [20/02/2014] - YouTube_1.mp4», який був об`єктом дослідження при
проведенні даної експертизи.
З урахуванням всіх даних, які отримані проведенням
експертних досліджень № 1012/1036 від 03 липня 2014 року, № 344-МК від 02 січня
2015 року, № 190-2015/о від 09 жовтня 2015 року суд критично оцінює, а відтак
відхиляє, як зроблений на неповних вихідних даних, висновок судово-медичної
експертизи № 590/Е від 15 травня 2014 року щодо відсутності судово-медичних
даних, які могли підтвердити виставлений потерпілому внаслідок отриманих ним
поранень діагноз.
В іншій частині висновок комісії експертів № 190-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_839 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку. Враження потерпілого щодо
орієнтовного часу свого поранення виявилися достовірними.
Натомість, за даним епізодом сторона обвинувачення
залишила без оцінки досліджені під час судового розгляду докази, показання
самого потерпілого та продовжувала вважати встановленим час поранення ОСОБА_839
у проміжку часу з 09 год. 49 хв. 05 сек. по 09 год. 49 хв. 30 сек., оперуючи в
цій частині даними досудового розслідування, а саме астрономічним часом за
відео «ВидеоПоСекундам», який виявився за підсумком дослідження всіх доказів
хибним, у зв`язку з чим суд не може погодитися із такою правовою позицією
прокурора.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом загибелі ОСОБА_512 (відокремлений на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод
12 «бетонна барикада: обстріл п`ятачка за парапетом АКБ «Аркада» (пункт 5.3.2
вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів до
парапету АКБ «Аркада» не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями і відповідало логіці розташування в
більш небезпечному місці - за вказаним парапетом. Вплив на таке переміщення
активістів шляхом застосування вогнепальної зброї з боку сил правопорядку
відбувався в центральній частині міста в умовах значного скупчення людей,
наявність вогнепальної зброї серед яких не візуалізується, а їх стосунок із
іншими озброєними активістами був ілюзорним.
Даний епізод у цій справі тісно поєднаний з епізодами
загибелі потерпілих ОСОБА_734 , ОСОБА_1790 , ОСОБА_1791 , ОСОБА_1460 ,
ОСОБА_277 та поранення потерпілих ОСОБА_921 , ОСОБА_1792 , ОСОБА_298 ,
ОСОБА_1793 , ОСОБА_1794 , ОСОБА_1795 , ОСОБА_318 , а також з умовною вже
виділеною групою потерпілих ( ОСОБА_813 - ОСОБА_258 - ОСОБА_1000 ). Всі ці
епізоди відбувалися протягом короткого часу о 09 год. з 43 до 51 хв. під час
пов`язаних між собою подій «Майдану» - розосередження стрілецьким вогнем з боку
сил правопорядку умовно перед бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада» першої
групи активістів ( ОСОБА_922 , ОСОБА_1797 , ОСОБА_813 , ОСОБА_258 , ОСОБА_1000
, ОСОБА_495 , ОСОБА_1798 , ОСОБА_249 , ОСОБА_1788 , ОСОБА_814 ), які
організовано поступово рухалися правим тротуаром вверх по вул. Інститутська на
заклики перед цим ідентифікованого за результатами судового розгляду
потерпілого ОСОБА_852 , поступове ураження вказаних осіб, а також інших активістів,
які після цього наближалися до поранених для надання допомоги у складі
цілеспрямованих евакуаційних груп ( ОСОБА_819 , ОСОБА_1799 та ОСОБА_815 - з
першої такої групи; ОСОБА_230 - з другої; ОСОБА_1800 та ОСОБА_1206 - з третьої
такої групи), а серед них поплатилися за це своїм життям ОСОБА_819 , ОСОБА_815
та ОСОБА_1801 . Поранення безпосередньо в момент надання допомоги іншому
пораненому отримали ОСОБА_1000 , ОСОБА_258 , ОСОБА_1799 , ОСОБА_915 .
Тому даний та всі інші згадані епізоди через їх спільну
фактологічну основу та перехресні посилання на докази та факти слід також
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд самих
вказаних подій.
Наведені докази у своїй сукупності та взаємозв`язку
вказують поза розумним сумнівом на те, що ОСОБА_1800 20 лютого 2014 року,
перебуваючи на правому боці вул. Інститутської неподалік від входу до станції
метро «Хрещатик» (на тротуарі між квітковою бетонною клумбою, яка розташована
поряд із бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада», та першим деревом вниз від
цієї квіткової бетонної клумби), під час загострення протистояння між
активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням
вогнепальної зброї отримав внаслідок двох пострілів із нарізної вогнепальної
зброї о 09 год. 50 хв. 07 сек. (перше), а о 09 год. 50 хв. у проміжку між 28 та
53 сек. (друге) вогнепальні поранення, а саме: а) внаслідок першого пострілу
наскрізне проникаюче поранення живота з ушкодженням внутрішніх органів, що за
критерієм небезпечності для життя в момент заподіяння відноситься до тяжких
тілесних ушкоджень; б) внаслідок другого пострілу потерпілий, перебуваючи в
положенні лежачи на животі на тротуарі, отримав через рикошет одне сліпе
поранення правого стегна, рановий канал якого закінчився осердям кулі калібру
7,62х54 мм, одне дотичне поранення правого стегна, три дотичних поранення
правої гомілки і одне дотичне поранення лівої гомілки, що відносяться до легких
тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Під час
отримання поранення живота потерпілий був звернутий передньою поверхнею тіла до
джерела пострілу та верху вул. Інститутська, а поранення правої ноги - переднім
правим боком зверху правого стегна до джерела пострілу та також верху вул.
Інститутська.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому співробітниками РСП та обвинуваченими не
здобуто, оскільки не виключається причетність до цього інших осіб з числа
правоохоронців, які були озброєні зброєю, зокрема, калібру 7,62х54 мм. Однак,
безспірно встановлено, що вказані вогнепальні поранення, а перше в живіт -
прицільно, були завдані ОСОБА_1915 з території, яка перебувала під виключним
контролем співробітників правоохоронних органів, в тому числі співробітників
РСП та інших правоохоронців, які спільно та злагоджено під час перебування за
бетонною барикадою, реагуючи на рух активістів в бік парапету з написом «АКБ
Аркада», застосовували вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя
багатьох осіб, шляхом здійснення прицільних пострілів в скупчення людей та
небезпечно поруч.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_1800 , а так само
і будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів, відтак,
законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї були явно
відсутні (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 12 (пункт 5.3.2 вироку). Більш того,
ОСОБА_1800 отримав вогнепальне поранення в момент, коли прибув на місце події у
складі евакуаційної групи для надання допомоги пораненим активістам.
5.4.92. За епізодом
поранення ОСОБА_456 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1206 показав,
що приєднався до акцій протесту з кінця листопада 2013 року, організовуючи
поїздки людей на «Майдан» з міста Кременець, а до Києва вперше приїхав в
середині грудня, через декілька днів знову повернувся підтримувати протестний
рух вдома. Мотивацією його участі в тих подіях була реакція на побиття
студентів, а в широкому розумінні - підтримання курсу України на західний
цивілізований світ. Вдруге, також декілька днів, він перебував на «Майдані» в
середині січня під час подій, коли активісти оточили Український Дім. У
зіткненнях з правоохоронцями участі не брав, виконував функції розвідника,
спостерігаючи за навколишньою територією «Майдану», ночував в будівлі КМДА.
Втретє прибув на «Майдан» пізно ввечері 19 лютого 2014 року групою з чотирма
товаришами, троє з яких вже на ранок 20 лютого перед початком активних подій
поїхали додому. Ніч провів на барикадах по вул. Городецького разом з ОСОБА_2960
, декілька годин перепочивши у покинутому магазині одягу, приміщення якого
активісти використовували для відпочинку. ОСОБА_1916 розбудив його зі словами,
що відбувається щось серйозне, дослівно на сленгу «двіж», тобто активні події.
Вони піднялися і попрямували до будівлі Консерваторії, біля якої на деякий час
зупинилися, поруч вибухали світло-шумові гранати, горло та очі подразнювала дія
хімічних речовин. До них підійшов чоловік і сказав: «Хлопці, зараз будуть
стріляти, не бійтеся, то наші». Після цього біля них стрілець віком 50
років здійснив два постріли з мисливської рушниці орієнтовно в бік «Глобуса» та
почав перезаряджати рушницю. Далі сили «Майдану» пішли у наступ, правоохоронці
відступали. Він з ОСОБА_1917 перейшли до ОСОБА_1175 , звідки за власним
рішенням попрямували до ОСОБА_794 палацу, де міліції вже не було, біля будівлі
був згорілий автобус, чи була на самій вулиці міліцейська техніка, не пам`ятає.
Рух активістів був досить хаотичним, не було організованих груп. Зайшовши в
групі 6-8 чоловік до нижнього приміщення палацу, в одній з кімнат виявили групу
з 20 бійців ВВ, яким задля їх безпеки запропонували здати амуніцію (кийки,
щити, шоломи, бронежилети, балончики з газом), гарантуючи вихід з будівлі до
своїх. Військові відступили до стіни, закрившись щитами, ними керував офіцер з
нашивкою назви підрозділу «Тигр», між двома сторонами була дистанція до двох
метрів. Спілкування між сторонами відбувалося напружено, оскільки всі були у
збудженому стані, адже події, які тоді були, відбуваються не щодня і не
залишали байдужих, але фізичного контакту не було. Для нього, потерпілого,
особисто було важливим, щоб ніхто не постраждав. Після того, як військові здали
екіпіровку, напруга зменшилася, їх вивели з палацу в бік ОСОБА_1918 , було
розуміння, що це призовники, тому їх не чіпали, подальша їх доля йому не
відома. Перебуваючи біля палацу, він передзвонив з телефону …8467 батьку,
друзям, після чого, рухаючись по алеї від ОСОБА_794 палацу в бік її з`єднання з
вулицею Інститутська, підбіг до однієї з ліній активістів і спитав, чому вони
припинили наступ. Йому пояснили, що далі стріляють, наступати не можна. Він,
потерпілий, підбіг до наступної лінії активістів, які стояли по переду і
сказав, що треба відступати, але йому відповіли, що слід забрати поранених,
яких на вулиці вже лежало багато. Після цього він в складі групи невідомих йому
осіб на відстані не менше 30 метрів від снігової барикади перетнув проїжджу
частину вулиці Інститутська та, ховаючись за освітлювальним рекламним банером,
прикрив своїм щитом, пораненого, що лежав поруч. Почалась стрілянина. У цей же
час, його покликав в більш безпечне місце чоловік, який ховався за гранітним
парапетом, що огороджував вхід в метро. Перебігаючи до цього чоловіка,
потерпілий відчув два удари, перший - в руку, а через долю секунди - в живіт.
Сховавшись за парапетом, він скинув щит і побачив в руці дірку, з якої текла
кров. Подивитися на ушкодження живота йому заважав бронежилет, пошкодження на
якому також не роздивлявся. Усвідомлюючи ризик втрати крові, він перебіжками
почав рухатися назад, в бік готелю «України». При цьому, спочатку ховався за
схилом, де був поранений активіст з перебитим хребтом, потім йому допоміг
перебігати прикриваючи щитом, як він дізнався пізніше, ОСОБА_1919 , поки
останній не травмував ногу під час падіння. У подальшому він, потерпілий,
продовжив рух самостійно, поки йому інші активісти не допомогли достатися
готелю «Україна», де йому було надано першу медичну допомогу лікарями
ОСОБА_1349 та ОСОБА_1920 і звідки його доставили до лікарні швидкої медичної
допомоги, в якій прооперували.
Як також уточнив потерпілий: - він не міг залишатися
осторонь політичних процесів, хай якими б неоднозначними вони часом не були,
бачачи при цьому, що порушуються закони України, своєю участю мав на меті
згуртувати людей, починаючи з акцій у Кременці, підняти рівень їх громадської
свідомості, організувати технічно поїздки до Києва на підтримку протесту, в
якому брали участь представники з усієї України, мети протистояти
правоохоронним органам не мав, був прихильником логічних переконань; - йому
було відомо про судові заборони проводити мітинги у центральній частині міста
Києва, однак як і всі, вважав їх протиправними через гарантоване Конституцією
право на протест, а тому ігнорував; - коли він приїхав 19 лютого на «Майдан»,
продовжували відбуватися протистояння на самій площі біля Стели, було багато
вогню, активісти ховалися за імпровізованими барикадами, проте лінія фронту
зупинилася, а 18 лютого, як йому було відомо з телебачення, правоохоронці
наступали на «Майдан», що потягло за собою жертви з числа активістів; - вперше
з вогнепальними пораненнями активістів особисто побачив ранком 20 лютого 2014
року за вказаних вище обставин; - на вулицю Інститутська пішов підтримати
протест своєю присутністю та участю, наданням будь-якої допомоги, кінцевої мети
наступу для себе не формував, про те, що там перебували озброєні правоохоронці,
здогадувався, але не знав достеменно, бо їх не бачив; - перебуваючи біля
Жовтневого палацу, осіб у чорній формі з жовтими пов`язками на рукавах не
бачив, а спостерігати за подіями за сніговою барикадою можливості не мав,
оскільки від тієї сторони прикривався щитом, для себе, аналізуючи обстановку,
зробив висновок, що саме з того боку ведеться стрільба по активістах, хоча за
звуком не міг встановити, звідки саме лунають постріли; - щит в нього був
саморобним, зробленим із старого алюмінієвого радянського кругового дорожнього
знаку, зовнішня сторона якого була біла з червоним колом, а фломастером
намальована буква «А», одягнутий на той момент був у темно-синю куртку з
капюшоном, синій гольф та сіру футболку, зелену металеву каску, під нею - чорна
шапка, сині джинси з пластмасовими захисними щитками чорного кольору, чорне
взуття, в руках тримав вказаний щит з приробленою пластмасовою ручкою та
дерев`яну палицю, під курткою мав позичений в товариша бронежилет чорного
кольору другого класу, який захищав від гумових куль; - щит, бронежилет, каску
та іншу захисну амуніцію привіз на «Майдан» із особою для власного захисту,
оскільки з мережі Інтернет знав, що по активістах ведеться вогонь з різного
виду зброї, застосовуються гумові кулі; - є відео, на якому зафіксовано, які
він в момент поранення в ліву руку перебігав тротуар перпендикулярно вулиці
Інститутська, правим боком до готелю «Україна», рука була зігнута, куля пройшла
через щит, під час другого поранення в живіт він продовжував бігти, положення тіла
не змінилося, з якого боку куля попала в живіт, йому не відомо, обидва
поранення були наскрізними, з його тіла під час операції сторонні предмети не
вилучалися; - від військового лікаря ОСОБА_1921 , який його оперував, він
почув, що менший, відтак вхідний, отвір кулі в живіт був з правого боку, а тому
зробив припущення, що стріляли в нього зі сторони готелю «Україна», про що він
дійсно повідомив слідчому, але точно, звідки саме вівся вогонь, йому не відомо;
- вхідний отвір поранення в руку знаходиться з зовнішнього боку поверхні лівої
руки вище кісті, доля щита, через який можливо пройшла куля, не відома, щит ним
не оглядався; - вважає, що в момент, коли перебігав вулицю, він та інші, хто
був з ним поруч, не могли становити небезпеку людям, які в них стріляли; - він
чув із ЗМІ про факти вогнепальних поранень та загибелі правоохоронців, їх
очевидцем не був, всі вони мають розслідуватися, оскільки закон має працювати
завжди стосовно всіх; - за його особистими спостереженнями протягом трьох
відвідувань «Майдану» (у грудні, січні та лютому) обстановка з часом ставала
все більш напруженою з тієї причини, що з самого початку активісти були
налаштовані на мирний діалог, а коли проти них почали застосовувати силу,
прийшло розуміння того, що без самооборони добитися дотримання своїх же прав
буде важче. Таке розуміння з часом все більше концентрувалося, а тому події на
«Майдані» отримали відомий розвиток.
Як видно з досліджених за клопотанням потерпілого в
судовому засіданні фотографій з дотриманням процедури відкриття
додаткових матеріалів, передбаченої ч. 11 ст. 290 КПК України, на них
зафіксовано події ранку 20 лютого 2014 року з його участю, а саме: момент його
евакуації біля готелю «України» (фото №№ 1, 6), в приміщенні готелю (фото №№
3); обставини надання першої медичної допомоги, дані щодо одягу та захисної
амуніції на ньому (фото №№ 2, 4, 5); обставини його перебування з медичною
маскою на обличчі після отриманих поранень за гранітним парапетом з написом
«Аркада» (фото №№ 7 та 8, задній фон), при цьому на фото № 8 зафіксована
ділянка тротуару, в момент перетинання якого від рекламного щита до парапету
потерпілий отримав два поранення (т. 85 а. 6-13).
Згідно із заявою ОСОБА_318 від 02 квітня 2014 року,
даними реєстрації повідомлення про поранення, копії його паспорта (т. 85 а.14,
20, 28, 40), останнього визнано потерпілим у відкритому 22 березня 2014 року
кримінальному провадженні за фактом того, що він 20 лютого 2014 року біля
станції метро «Хрещатик» в м. Києві під час проведення акцій протесту отримав
проникаюче вогнепальне поранення черевної порожнини від невстановленої особи.
Згідно з дослідженими судом матеріалами тимчасового
доступу, проведеного на підставі відповідної ухвали слідчого судді (т. 63
а. 55-57), абонент мобільного оператора «Київстар» з номером телефону …8467,
який потерпілий ідентифікував як свій, перебуваючи в зоні дії станції від
перехрестя вул. Прорізної, Грінченка в напрямку до станції метро «Хрещатик», о
09 год. 39 хв. 20 лютого 2014 року мав розмову з абонентом телефону номер …
НОМЕР_181 , ідентифікований потерпілим як номер телефону свого батька, о 09
год. 42 хв. - з абонентом телефону номер … НОМЕР_182 , ідентифікований
потерпілим як номер телефону своєї знайомої ОСОБА_1922 , а з 10 год. 30 хв.
абонент з номером телефону …8467 не відповідав на вхідні дзвінки.
Як уточнив потерпілий під час дослідження наведених
даних, о 09 год. 39 хв. та 42 хв. 20 лютого 2014 року він мав телефонні розмови
з батьком та вказаною знайомою після того, як вийшов з будівлі Жовтневого
палацу, і до свого поранення, яке сталося хвилин через десять.
Факт стаціонарного лікування ОСОБА_318 в КМКЛ ШМД у
період з 20 лютого по 07 березня 2014 року у хірургічному відділенні № 3
підтверджується даними, які містять досліджені листи КМКЛ ШМД від 28
березня 2014 року № 692 та 27 жовтня 2015 року № 2004, довідка КМКЛ ШМД
від 11 липня 2014 року № 1332, квитанція про прийом одежі, витяг з історії
хвороби № 4983 на потерпілого (т. 85, а. 125, 127-128, 136-140).
На складеній під час досудового розслідування за участю
потерпілого схемі (т. 85 а. 27), яка була досліджена судом і дані якої
безпосередньо суду підтвердив ОСОБА_1206 , він схематично зафіксував місце
свого поранення з правого боку вул. Інститутська навпроти входу до банку
«Аркада», що повністю узгоджується з наведеними вище фотоматеріалами.
Аналогічні викладеним вище показання про обставини та
місце свого поранення, а також про напрямок свого переміщення під час такого
поранення потерпілий надав безпосередньо на місцевості під час слідчого
експерименту 19 червня 2014 року, протокол якого та додатки до нього у виді
схеми, фото таблиць та дані відео фіксації були безпосередньо досліджені судом
присяжних (т. 85 а. 43-57). При цьому, вхідний отвір наскрізного поранення
м`яких тканин лівого передпліччя був зі сторони станції метро «Хрещатик», а
результати даного слідчого експерименту, за якими вхідний отвір наскрізного
поранення в живіт потерпілого був зі сторони готелю «Україна», останній просив
оцінювати як сформовані тільки зі слів хірурга, що робив операцію.
Показання потерпілого про всі обставини свого поранення
знайшли повне підтвердження в деталях під час безпосереднього дослідження судом
шляхом перегляду відеоматеріалів, а саме: а) відео «Революцiя Україна Київ
Контратака Майдану вул.Інститутська 2014.02.20 - YouTube [720p]» (диск - т.
69 а. 32), за яким потерпілий ідентифікував себе, починаючи з 14 хв. 03 сек.
запису, в складі третьої евакуаційної групи осіб, що перебігають вул.
Інститутська (в синіх джинсах з круглим щитом крайній зліва), а далі
прикривають евакуацію пораненого, після отримання поранення двома активістами,
він залишається сам біля рекламного щита, від якого відбігає за парапет, в цей
час на 14 хв. 31 сек. запису чутно два постріли, від яких потерпілий
здригається, опускає щит в лівій руці, але все ж таки добігає за парапет, де
присідає спиною до нього. В момент поранення потерпілий був правим боком до
готелю «Україна», а лівим - до бетонних барикад; б) відео «Kiev-20-02-14»
(флеш накопичувач - т. 83 а. 33а), на якому, починаючи з 11 хв. 15 сек.
зафіксовані аналогічні події але з іншого ракурсу (з готелю «Україна»), при
цьому також зафіксовано за бетонною барикадою (синій вантажний автомобіль із
зеленим тентом) озброєних осіб в чорному форменому одязі (від однієї до
чотирьох), які здійснюють у цей період часу постріли зі зброї, що має свою
візуалізацію дульними газами, напр.: 10 хв. 00 сек., 02 сек. та 05 сек. запису
- особа справа; 10 хв. 25 сек. запису - особа зліва; 10 хв. 27 сек. запису -
особа по середині; 10 хв. 28 сек. запису - спочатку особа по середині, а потім
справа; 10 хв. 29 сек. запису - особа по середині; 10 хв. 33 сек. запису -
особа справа; 10 хв. 39 сек. запису - особа друга справа тощо; 11 хв. 35 сек.
запису - особа справа; 11 хв. 36 сек. запису - друга особа справа; 11 хв. 37
сек., 38 сек. та 40 сек. запису - особа справа; 11 хв. 45 сек. запису - особи
справа та зліва тощо; 11 хв. 53 сек. запису - особа справа двічі; в) відео
«18б47» (жорсткий диск …25D3 - т. 45 а. 26), папка «камери НБУ», камера 13,
запис, починаючи з 09 год. 49 хв. астрономічного часу, на якому зафіксовано
узгоджені за часом з наведеними вище подіями рухи за бетонною барикадою
озброєних осіб в чорному форменому одязі із жовтими пов`язками на руках і без
таких, особи в синьому камуфляжі, які мають злагоджений між собою та об`єднаний
спільним завданням характер - утримання під контролем із застосуванням
вогнепальної зброї ділянки місцевості, на якій перебував потерпілий разом з
іншими активістами.
Фіксація вказаних подій має місце і на дослідженому судом
синхронізованому відео під назвою «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40), на якому у
поєднанні дублюються згадані вище сюжети з відео «Революцiя Україна Київ
Контратака Майдану вул.Інститутська…», «Kiev-20-02-14» та «18б47» - екрани 2/1,
3/3 та 4/4 відповідно, починаючи з 57 хв. 24 сек. запису (постріли, внаслідок
яких було поранено ОСОБА_318 , звучать на 57 хв. 51 сек. запису або о 09 год.
50 хв. 25 сек. акцентованого автором відео астрономічного часу, що узгоджується
як з показаннями потерпілого, так і з наведеними вище даними про телефонні
розмови потерпілого перед його пораненням. Більш того, візуалізовані слідами
дульних газів постріли вказаної вище групи осіб в чорному форменому одязі на
відео «Kiev-20-02-14», які за результатами судового розгляду ідентифіковані як
співробітники РСП, повністю узгоджуються із звуковою інформацією, зафіксованою
на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» саме у вказані проміжки часу, що
випливає з фіксації візуально абсолютно однакових подій, зокрема, звук пострілу
на 55 хв. 58 сек. запису відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» відповідає
описаній вище слідовій інформації, зафіксованій на 10 хв. 00 сек. запису відео
«Kiev-20-02-14», звук пострілу на 56 хв. 00 сек. запису відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)...» відповідає описаній вище слідовій інформації,
зафіксованій на 10 хв. 02 сек. запису відео «Kiev-20-02-14», звук пострілу на
56 хв. 03 сек. запису відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» відповідає
описаній вище слідовій інформації, зафіксованій на 10 хв. 05 сек. запису відео
«Kiev-20-02-14» і далі, відповідно, 56 хв. 23 сек. - 10 хв. 25 сек., 56 хв. 25
сек. - 10 хв. 27 сек., 56 хв. 26 сек. - 10 хв. 28 сек., 56 хв. 27 сек. - 10 хв.
29 сек., 56 хв. 31 сек. - 10 хв. 33 сек., 56 хв. 36 сек. - 10 хв. 38 сек., 57
хв. 33 сек. - 11 хв. 35 сек., 57 хв. 34 сек. - 11 хв. 36 сек., 57 хв. 35 сек. -
11 хв. 37 сек., 57 хв. 36 сек. - 11 хв. 38 сек., 57 хв. 38 сек. - 11 хв. 40
сек., 57 хв. 42 сек. - 11 хв. 45 сек., 57 хв. 51 сек. - 11 хв. 53 сек. (чітко
відокремлені два, один за одним звуки пострілу).
Таким чином, системним аналізом, результати якого
наведені вище, вказаних трьох відео, безспірно задокументовано таке. У момент
отримання потерпілим ОСОБА_1923 двох поранень звучать два, відразу один за
одним, постріли, схожі за звуком - 14 хв. 31 сек. запису «Революцiя Україна
Київ Контратака Майдану вул.Інститутська…». Ці дані відтворені, в тому числі з
іншого ракурсу, на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» - екрани 2/1 та
3/3, 57 хв. 51 сек. запису. Екран 3/3 на цьому проміжку повністю дублює відео
«Kiev-20-02-14» - 11 хв. 53 сек. запису, або внутрішній хронометраж
«01:12:06:01:02», «01:12:06:05:06», на яких зафіксовано подвійний постріл особи
в чорному форменому одязі справа, яка перебуває за бетонною барикадою (синій
вантажний автомобіль із зеленим тентом). Можливість чіткого відокремлення
вказаних пострілів від інших дозволяє з абсолютною достовірністю встановити
стрільця, який такими двома пострілами і поранив потерпілого - особа в чорному
форменому одязі справа, яка перебуває за бетонною барикадою (синій вантажний
автомобіль із зеленим тентом) - екрани 3/3 та 4/4 (ракурс зі спини).
Звертає на себе увагу і те, що за наведені дані схожих за
звуком пострілів вказують на однорідність застосованої при цьому зброї, крім
того, на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» за звуком пострілів
відбувається значно більше, аніж візуалізується на відео «Kiev-20-02-14» за
вказаною групою осіб в чорному одязі, лунають і зовсім інші звуки, схожі на
звуки пострілів з іншої, більш тяжкої аніж аналізована вище зброї (напр., 57
хв. 03 сек. та 57 хв. 09 сек. запису відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання)…).
Суд присяжних вважає дані, які вказують на: а) умови
стрільби - прицільне ведення вогню бійцями РСП зі штатної нарізної зброї із-за
бетонної барикади (статичне положення тіла, обрана найбільш зручна стійка для
ведення стрільби стоячи із-за захисної споруди, коли за її контур відбувається
висунення голови стрільця лише в необхідних межах для прицілювання, власне саме
прицілювання); б) режим стрільби - здійснення пострілів з автоматичної зброї в
режимі одиночної стрільби; в) точність стрільби - ураження з першого пострілу;
г) контроль цілі - ураження людини відразу з проявом з її боку візуалізованого
для стрільця руху чи переміщення, внаслідок якого ОСОБА_1206 отримав вказане
тяжке вогнепальне поранення тулуба, прицільним саме в нього, а з огляду на
завдані ушкодження - на ураження.
За дослідженим в судовому засіданні висновком судово-медичної
експертизи № 36 від 15 травня 2014 року (т. 85 а. 61-64), яку провели
експерти ОСОБА_1924 та ОСОБА_1925 за даними медичної документації, дозвіл на
вилучення якої надав потерпілий (т. 85 а. 42), в тому числі виписки із медичної
карти КМКЛ ШМД № 4983, вбачається, що ОСОБА_1206 20 лютого 2014 року був
доставлений у хірургічне відділення і в ургентному (терміновому) порядку
прооперований з приводу двох вогнепальних наскрізних поранень - м`яких тканин
лівого передпліччя і проникаючого у верхній частині живота з ушкодженням
органів черевної порожнини. Характер ушкоджень м`яких тканин, обох реберних
дуг, внутрішніх органів та властивості рубцевих змін в ділянках вхідних і
вихідних вогнепальних отворів, їх локалізація, вказують на те, що ці поранення
є кульовими і могли бути утвореними 20 лютого 2014 року. За ступенем тяжкості
наскрізне проникаюче поранення живота з ушкодженнями органів черевної порожнини
є тяжким тілесним ушкодженням за ознакою небезпеки для життя в момент
спричинення, а наскрізне поранення м`яких тканин лівого передпліччя - тілесним
ушкодженням середньої тяжкості.
Аналіз наведених вище доказів дає підстави визнати
достовірними всі показання потерпілого в судовому засіданні, оскільки вони
знайшли своє підтвердження під час дослідження не тільки об`єктивних медичних
даних, а й фото та відео матеріалів, на яких з усією повнотою з різних ракурсів
зафіксовані обставини поранення останнього. Оціночні судження потерпілого щодо
подій «Майдану» також ґрунтуються на документованих даних і судом вважалися
встановленими на підставі дослідження всього масиву відео та фото матеріалів, а
тому є переконливими. За таких обставин показання потерпілого в судовому
засіданні суд у повному обсязі також кладе в основу свого вироку. Однак, дані,
які виявлені під час показань потерпілого ОСОБА_318 з чужих слів -
спостереження лікаря, який безпосередньо проводив операцію, про характер
вогнепального поранення потерпілого в живіт справа на ліво спростовані під час
судового розгляду документованими даними, які судом визнані допустимими
доказами, відтак суд, дотримуючись вимог ч. 6 ст. 97 КПК України, визнає
вказані показання потерпілого з чужих слів недопустимими доказами.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
медико-криміналістичної експертизи № 70 від 30 вересня 2014 року вказаного
вище одягу потерпілого, яку провів експерт ОСОБА_1926 (т. 85 а. 74-82),
встановлено, що на наданих плечових предметах одягу виявлено різну кількість
вогнепальних пошкоджень, зокрема, 6 на куртці (3 вхідні отвори - на задній
поверхні лівого рукава в нижній третині, на лівій задньо-боковій поверхні
спинки в середній третині і на суміжних частинах правої та лівої пол. в нижній
половині; 3 вихідні отвори - на передньо-внутрішній поверхні лівого рукава в
нижній третині, на лівій полі в середній третині і на правій задньо-боковій
поверхні спинки в нижній половині), 4 на светрі (2 на переді в нижній половині
у лівій та центральній частинах і 2 на манжеті лівого рукава - вхідне на задній
та вихідне на передньо-внутрішній поверхнях) і по 2 на фуфайці та майці (по 2
на переді у нижній половині у лівій і центральній частинах). Вищевказані
пошкодження на предметах одягу по локалізації, а деякі і за напрямком
довжників, збігаються між собою у шарах одягу та з відповідними тілесними
ушкодженнями у потерпілого (2 рубці на лівому передпліччі - один на
задньо-внутрішній поверхні в нижній третині, а інший на передній поверхні на
межі середньої і нижньої третин; 2 смугасті рубці на животі - один проекційно
лівій реберній дузі, а інший на правій реберній дузі по передній пахвовій
лінії) і спричинені пострілами з вогнепальної зброї, патрони якої були
споряджені мідневмісним снарядом, не виключено, оболонковою кулею. У той же
час, судово-медичних даних для відповіді про діаметр снаряду і про
послідовність пострілів та, відповідно, спричинення тілесних ушкоджень
потерпілому ОСОБА_1927 в ході проведеної експертизи не отримано. Взаємолокація
вищевказаних вхідних і вихідних отворів на всіх предметах одягу і характер та
локалізація тілесних ушкоджень у потерпілого, у сукупності, дозволили
висловитися про їх найімовірніше спричинення не менш як 2-х разовими
пострілами, зокрема, один у ліву задньобокову поверхню предметів одягу в
середній третині, а інший у задню поверхню лівого рукава куртки та светра в
нижній третині з подальшим пошкодженням передніх поверхонь на всьому одязі та
ушкодженням живота за умови зігнутої у лікті та приведеної до живота лівої
руки, внаслідок чого ушкодження на руці та животі утворилось одночасно.
Локалізація вищевказаних вогнепальних вхідних і вихідних отворів на наданих
плечових предметах одягу та відповідних тілесних ушкоджень у потерпілого, а
також механізм утворення пошкоджень на одязі, у сукупності дозволили експертам
стверджувати про те, що в момент їхнього заподіяння потерпілий перебував у
вертикальному чи близькому до нього положенні і був обернений лівою половиною
до дульного зрізу зброї. Характер вогнепальних пошкоджень на предметах одягу,
під час яких виникли тілесні пошкодження, а також відсутність додаткових
факторів пострілу в зоні вхідних отворів на одязі, у сукупності дозволи
експерту висловитись про те, що постріли у потерпілого проведено з неблизької
відстані.
Потерпілий під час дослідження вказаного експертного
висновку впізнав елементи свого одягу, в якому був під час поранення, а також
продемонстрував безпосередньо на курточці, яка була оглянута в судовому
засіданні як речовий доказ, пошкодження, які були спричинені кулями та локація
яких правильно описана експертом.
Проаналізовані експертом пошкодження на одязі потерпілого,
а також зовнішні ознаки такого одягу, про які повідомив потерпілий під час
допиту в суді, повністю збігаються з даними, які зафіксовані у дослідженому в
судовому засіданні протоколі огляду речей від 27 серпня 2014 року з
додатками (фотоматеріали) (т. 85 а. 114-123).
Разом з тим, згідно з висновком комісійної
медико-криміналістичної експертизи від 20 жовтня 2014 року № 98, яку
провели експерти ОСОБА_1924 , ОСОБА_1925 та ОСОБА_1926 , дослідивши при цьому
результати попередніх експертних досліджень (т. 85 а. 84-95), властивості ран
вказують на те, що поранення ОСОБА_1927 спричинені пострілами із вогнестрільної
зброї, патрони якої були споряджені оболонковими (мідневмісними) кулями
калібру, найімовірніше - 5,45 мм. За даними клінічних обстежень і хірургічних втручань,
проведених ОСОБА_1927 у КМКЛ ШМД, судово-медичної експертизи рубців на його
тілі (висновок експерта № 36) та пошкоджень на одязі (висновок експерта № 70),
у ОСОБА_318 встановлено вогнестрільні кульові поранення двох частин тіла - а)
наскрізне лівого передпліччя у нижній третині, та б) наскрізне (за деякими
даними медичної карти № 4983) проникаюче у черевну порожнину поранення тулуба з
ушкодженням лівої долі печінки і перелом хрящових частин лівих ребер в ділянці
реберної дуги, а також численні пошкодження предметів одягу потерпілого у
відповідних ділянках. Сукупність виявлених властивостей пошкоджень в ділянці
лівого рукава куртки і деяких морфологічних особливостей рубців у місці
поранень лівого передпліччя у ОСОБА_318 , свідчить, що вхідний вогнестрільний
отвір розташований на заднє-внутрішній поверхні передпліччя, а вихідний - на
його передній поверхні. Однак встановити з абсолютною достовірністю локалізацію
вхідного і вихідного отворів в ділянці живота у ОСОБА_318 не можна через
неналежне описання у медичній карті № 4983 морфологічних властивостей
вогнестрільних ушкоджень. Зокрема, лікарями КМКЛ ШМД, де вперше надавалася
медична допомога ОСОБА_1927 не були описані характер (вид) ушкодження в ділянці
лівої реберної дуги, властивості поранень черевної стінки ззовні і на
внутрішній її поверхні, немає вказівки на наявність чи відсутність дефекту
тканин в ранах тощо. Відсутність цих даних перешкоджає також співставленню
ушкоджень на тілі з певними пошкодженнями на одязі. Невідповідність кількості
пошкоджень на одязі та на тілі ОСОБА_318 експертами пояснено атиповими
балістичними особливостями вогнестрільного снаряда (кулі із зміщеним центром)
за наявності на тілі потерпілого бронежилета, який, за твердженням потерпілого,
в момент поранення був одягнутий під курткою. Таким чином, встановлені при
медико-криміналістичній експертизі кількість і характер пошкоджень одягу (деякі
із них ковзні в шарах тканин куртки) та наведені у медичній карті деякі
особливості ушкоджень живота, дали підстави експертам лише здогадно
висловитись, що у ОСОБА_318 було здійснено два постріли у ліву бокову поверхню
тіла у напрямку дещо ззаду до переду, при перебуванні його у вертикальному
положенні, при цьому ушкодження лівого передпліччя з наступним пораненням
живота, могли бути спричинені одним пострілом за умови зігнутої у лікті і
приведеної до рівня верхньої частини живота руки. Водночас, судово-медичних
даних для встановлення послідовності спричинення виявлених у ОСОБА_318
ушкоджень немає. Також експертами зазначено, що постріли із вогнестрільної
зброї були здійснені у ОСОБА_318 з неблизької відстані (за судово-медичним
визначенням), тобто, за межами дії додаткових фактори пострілу, оскільки у
встановлених вхідних вогнестрільних отворах на тілі та одязі ОСОБА_318 ознак їх
дії не було виявлено, утворення вогнестрільних ушкоджень за вказаних ним
обставинах подій 20 лютого 2014 року не виключається.
Дійсно, комісія експертів поставила під сумнів
категоричність висновку експертизи № 70 від 30 вересня 2014 року про обернення
потерпілого в момент отримання обох поранень лівим боком до дульного зрізу
зброї, більш того, рішення з цього приводу комісії експертів дійсно належно
обґрунтовано авторитетними фахівцями, компетентність яких не викликає сумнівів,
а відтак є достовірним. Однак, комісія експертів дала таку оцінку висновку
експертизи № 70 не через помилковість чи неспроможність останнього, а лише
через недостатність судово-медичних даних внаслідок поверховості їх фіксації на
перших етапах, а враховуючи наведені вище результати дослідження відео та фото
матеріалів з місця події, суд визнає висновок № 70 від 30 вересня 2014 року
достовірним, належним і допустимим доказом, який додатково підтверджує висновки
суду. Таким, що їх не спростовує, суд визнає і висновок комісійної
медико-криміналістичної експертизи від 20 жовтня 2014 року № 98. Отже, вказані
обидва висновки експертів суд не вважає суперечливими, а тому також кладе в
основу свого вироку.
Відповідно до дослідженого судом присяжних висновку
комісійної судово-медичної експертизи № 166-2015/о від 30 вересня 2015 року
(т. 85 а. 98-111), яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 та ОСОБА_942 на
основі дослідження копій висновків експертиз, протоколів допиту потерпілого та
проведення слідчого експерименту та відео його проведення, комісія експертів
прийшла до висновків, що ОСОБА_1206 саме 20 лютого 2014 року отримав а)
наскрізне проникаюче вогнепальне поранення живота, при цьому вхідна вогнепальна
рана розташована на лівій переднє-бічній поверхні живота (в ділянці лівого
підребер`я), а вихідна - на правій переднє-бічній поверхні живота (в ділянці
правого підребер`я); б) наскрізне вогнепальне поранення лівої верхньої
кінцівки, при цьому вхідна вогнепальна рана розташована на заднє-внутрішній
поверхні передпліччя в нижній третині, а вихідна - на передній поверхні
передпліччя на межі середньої та нижньої третин. Взаємне розташування вхідних і
вихідних вогнепальних ран, в т.ч. і «можливість їх знаходження» по одній
умовній лінії за умов перебування лівої верхньої кінцівки в певному (в зігнутому
в ліктьовому суглобі та, можливо, дещо притиснутої до лівої переднє-бічної
поверхні живота) положенні, що, з урахуванням даних судово-медичної експертизи
одягу потерпілого і факту застосування потерпілим перешкод (металевого щита,
бронежилету) при наскрізному характері обох поранень, дозволило експертам
стверджувати про те, що зазначені вище вогнестрільні поранення могли утворитися
внаслідок пострілу з нарізної вогнепальної зброї, обставини, на які посилався
ОСОБА_1206 під час слідчого експерименту з ним 19 червня 2014 року, в т.ч. щодо
його пози, не суперечать наявним судово-медичним даним.
Висновок комісійної судово-медичної експертизи №
166-2015/о щодо нарізного характеру зброї, з якої було здійснено постріл в
потерпілого, ґрунтується на об`єктивних судово-медичних криміналістичних даних
про виявлені сліди снаряду (мідь) на елементах одягу потерпілого, щодо
можливості спричинення зазначених вище поранень потерпілому внаслідок саме
одного пострілу, як результат моделювання ситуації, вказаний висновок комісії
експертів в цій частині об`єктивно узгоджується з даними відео «Революцiя
Україна Київ Контратака Майдану вул.Інститутська 2014.02.20 - YouTube [720p]»
та «Kiev-20-02-14», яких не мала у своєму розпорядженні, а також показаннями
потерпілого, які містили дані про два зовсім незначних за відчуттям поранення
(спочатку в руку, а потім відразу в живіт).
Дійсно, показання потерпілого про те, що в момент свого
поранення він почув два постріли, знайшло своє документальне підтвердження під
час дослідження судом відео «Революцiя Україна Київ Контратака Майдану
вул.Інститутська 2014.02.20 - YouTube [720p]». Однак, ця обставина не дає
відповіді на питання, чи одним з цих пострілів або кожним окремо було завдано
два поранення потерпілому - руки та живота. Завдання таких ушкоджень одним
пострілом, можливість здійснення якого не виключалася експертами, є реальною і
вона не суперечить показанням самого потерпілого про його відчуття. Сторона
захисту звернула увагу на те, що перед самим пораненням потерпілий тримав щит в
лівій руці, яка була витягнуто дещо вперед, що нібито унеможливлює одну
траєкторію лінії поранення руки та живота останнього, однак під час огляду
судом локалізації як поранення на тілі потерпілого, так і пошкоджень на його
курточці, які сторони мали можливість співставити безпосередньо під час
судового розгляду, так сумніви були усунуті.
За результатами дослідження даних, які містять обидва
висновки медико-криміналістичних експертиз № 70 від 30 вересня 2014 року та №
98 від 20 жовтня 2014 року, висновок комісійної судово-медичної експертизи №
166-2015/о від 30 вересня 2015 року, безспірно встановлено, що пошкодження в
ділянці лівого передпліччя потерпілого мають вхідний вогнестрільний отвір на
заднє-внутрішній поверхні передпліччя, а вихідний - на його передній поверхні,
відтак джерело пострілу у даному випадку і щодо вогнепального поранення
потерпілого в живіт знаходилося з лівого боку від потерпілого, тобто зі сторони
бетонних барикад. Твердження сторони захисту про суперечливі дані з цього
приводу є надуманим, оскільки не ґрунтується на матеріалах справи.
Окрім наведених даних, суд також звертає увагу на
загальну обстановку, яка складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо,
яка детально описана за епізодом загибелі ОСОБА_512 (відокремлений на відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 12
«бетонна барикада: обстріл п`ятачка за парапетом АКБ «Аркада» (пункт 5.3.2
вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів до
парапету АКБ «Аркада» не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями і відповідало логіці розташування в
більш небезпечному місці - за вказаним парапетом. Вплив на таке переміщення
активістів шляхом застосування вогнепальної зброї з боку сил правопорядку
відбувався в центральній частині міста в умовах значного скупчення людей,
наявність вогнепальної зброї серед яких не візуалізується, а їх стосунок із
іншими озброєними активістами був ілюзорним.
Даний епізод у цій справі тісно поєднаний з епізодами
загибелі потерпілих ОСОБА_734 , ОСОБА_1790 , ОСОБА_1791 , ОСОБА_1460 ,
ОСОБА_277 та поранення потерпілих ОСОБА_921 , ОСОБА_1792 , ОСОБА_298 ,
ОСОБА_1793 , ОСОБА_1794 , ОСОБА_1795 , ОСОБА_1796 , а також з умовною вже
виділеною групою потерпілих ( ОСОБА_813 - ОСОБА_258 - ОСОБА_1000 ). Всі ці
епізоди відбувалися протягом короткого часу о 09 год. з 43 до 51 хв. під час
пов`язаних між собою подій «Майдану» - розосередження стрілецьким вогнем з боку
сил правопорядку умовно перед бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада» першої
групи активістів ( ОСОБА_922 , ОСОБА_1797 , ОСОБА_813 , ОСОБА_258 , ОСОБА_1000
, ОСОБА_495 , ОСОБА_1798 , ОСОБА_249 , ОСОБА_1788 , ОСОБА_814 ), які організовано
поступово рухалися правим тротуаром вверх по вул. Інститутська на заклики перед
цим ідентифікованого за результатами судового розгляду потерпілого ОСОБА_852 ,
поступове ураження вказаних осіб, а також інших активістів, які після цього
наближалися до поранених для надання допомоги у складі цілеспрямованих
евакуаційних груп ( ОСОБА_819 , ОСОБА_1799 та ОСОБА_815 - з першої такої групи;
ОСОБА_230 - з другої; ОСОБА_1800 та ОСОБА_1206 - з третьої такої групи), а
серед них поплатилися за це своїм життям ОСОБА_819 , ОСОБА_815 та ОСОБА_1801 .
Поранення безпосередньо в момент надання допомоги іншому пораненому отримали
ОСОБА_1000 , ОСОБА_258 , ОСОБА_1799 , ОСОБА_915 .
Тому даний та всі інші згадані епізоди через їх спільну
фактологічну основу та перехресні посилання на докази та факти слід також
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд самих
вказаних подій.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_1206 20 лютого 2014 року о 09 год. 50 хв.
25 сек. перебуваючи на правій стороні вул. Інститутська в м. Києві біля
парапету з написом «АКБ «Аркада», що поруч із входом до станції метро
«Хрещатик», під час загострення протистояння між активістами «Майдану» та
працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї отримав
внаслідок пострілу з вогнепальної нарізної зброї: а) наскрізне вогнепальне
поранення лівої верхньої кінцівки, що належить до середньої тяжкості тілесних
ушкоджень та б) наскрізне проникаюче вогнепальне поранення живота з ушкодженням
внутрішніх органів, що належить до тяжкого тілесного ушкодження. В момент цих
двох поранень ОСОБА_1206 був звернутий лівою переднє-бічною поверхнею тулуба до
джерела пострілу та верху вул. Інститутська, на якій були розташована бетонна
барикада, напрямок ранового каналу - зліва направо.
У межах даного судового провадження даних про заподіяння
такого поранення потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Однак, безспірно
встановлено, що вказане вогнепальне поранення прицільно було завдано ОСОБА_1206
з території, яка перебувала під виключним контролем співробітників РСП та інших
правоохоронців, які спільно та злагоджено під час перебування за бетонною
барикадою, реагуючи на рух активістів в бік парапету з написом «АКБ Аркада»,
застосовували вогнепальну зброю (зокрема, акцентований судом конкретний
невстановлений співробітник РСП) у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб,
шляхом здійснення у даному випадку прицільного пострілу на ураження.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_1206 , а так само
і будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів, відтак,
законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї були явно
відсутні (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 12 (пункт 5.3.2 вироку). Більш того,
ОСОБА_1206 отримав вогнепальне поранення в момент, коли прибувши на місце події
у складі евакуаційної групи для надання допомоги пораненим активістам,
вимушений був переховуватися від обстрілу.
5.4.93. За епізодом загибелі
ОСОБА_416 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_336 - батько ОСОБА_1075 показав, що
син ОСОБА_1928 був учасником Революції Гідності з листопада 2013 року, без
відома батьків прибув на «Майдан» висловити свою громадянську позицію та
перебував там до 30 листопада, доки не був побитий під час нічного розгону. Він
разом з іншими хлопцями живим ланцюгом стримував правоохоронців, даючи
можливість дівчатам залишити місце побоїща, потім сам знайшов захист на
території Михайлівського собору. В одному з телевізійних сюжетів він впізнав
пораненого ОСОБА_2961, якому організував повернення додому. У грудні ОСОБА_2961
знову повернувся на «Майдан» і перебував там весь час в складі 38 сотні
ОСОБА_1462 (сотник ОСОБА_1929 ) з перервою в два тижня для здачі іспитів в
інституті. Після 18 лютого він, потерпілий, також прибув на «Майдан» з тим, щоб
убезпечити сина, з яким зустрівся в ніч з 19 на 20 лютого 2014 року біля
будівлі КМДА, але той відмовився залишити « ОСОБА_829 », мотивуючи це тим, що
тоді України не буде. Вночі вони обійшли залишки «Майдану» та після цього
розійшлися. Біля 06 год. ранку він, потерпілий, прибув на барикаду біля
ОСОБА_1175 . Позиційні бої не припинялися, сторони перекидувались бруківкою,
петардами, гранатами, вибухали феєрверки, працювали водомети, один з них
заливав вікна ОСОБА_1174 , поодиноко лунали схожі на автоматні постріли. Серед
активістів були чутки, що хтось з «Глобусу» стріляє з нарізної зброї. Після 08
год. ранку почався штурм - активісти пішли вперед і почали переносити барикаду
від ОСОБА_1175 під місток на вул. Інститутська, правоохоронці відступали.
Телефоном він дізнався від сина, що той знаходиться біля ОСОБА_1306 , і
запропонував зустрітися, проте цього зробити внаслідок суцільної метушні їм не
вдалося. О 09 год. 25 - 30 хв. йому знову вдалося додзвонитися до сина і
домовитись про зустріч біля входу в Жовтневий палац, де вже перебував ОСОБА_2961.
Опинившись там, він сина не зустрів, проте побачив багато крові на бруківці зі
слідами волочіння, поранених, гільзи від помпових рушниць 12 калібру та
автомата Калашникова 7,62х39 мм, а також автоматну кулю поблизу дерева, де на
очах ОСОБА_2961 загинув ОСОБА_493 , яку він добровільно видав слідству 05
листопада 2016 року. У подальшому, він продовжив рух в бік сніжної барикади, до
якої допомагав протягом години зносити мішки. Біля 11 год. йому зателефонували
знайомі та повідомили, що в Інтернеті йде інформаційна стрічка з повідомленням
про загибель ОСОБА_1928 . Пізніше з відео він дізнався, що ОСОБА_1928 перейшов
на правий бік вулиці, здійснив евакуацію двох поранених і коли повернувся
втретє, близько 09 год. 50 хв. його застрелили. Куля влучила в ліву потиличну
частину голови, вихідний отвір - справа над бровою.
Як уточнив потерпілий: - під час подій 20 лютого 2014
року ОСОБА_2961 був одягнутий у захисну форму «бундес» (кітель, штани, жилет) з
нашивками тризубу на рукавах, на ногах звичайні армійські берці, на голові мав
чорну в`язану балаклаву та голубу металеву каску, на колінах червоні
наколінники, а він, потерпілий, мав на собі штатний шолом спецпризначенця МВС
та синю міліцейську куртку; - форма «бундас» була ознакою всієї 38 сотні, її
закупили централізовано; - коли він перебував біля сніжної барикади, то бачив
стрільців в чорному форменому одязі, які в напрямку активістів стріляли зі
зброї із-за бетонної барикади, лунали постріли з автомата Калашникова та СВД,
які він розрізняє як колишній правоохоронець, сліди пострілів проявлялися
візуально, інших джерел стрільби на той час він не бачив, хоча дійсно чув від
активістів, що стріляли і з готелю «Україна»; - сніжна барикада загалом за
своїм розміром у висоту могла повністю прикрити дорослу людину лише, коли вона
перебувала в сидячому положенні, на місці, де загинув син, ця барикада не
заважала здійснювати прицільний постріл, також він особисто безперешкодно
спостерігав за подіями на бетонній барикаді, коли перебував біля краю будівлі
Жовтневого палацу, сніжна барикада для цього перешкодою також не була; -
перебуваючи до початку штурму ранком близько 07 год. 20 лютого 2014 року біля
Стели бачив в одного з активістів мисливську рушницю, який разом ще з двома
активістами перебігали в бік пам`ятника засновникам Києву; - безпосереднім
очевидцем поранення людей не був; - йому не було відомо, чому правоохоронці
почали відступ, штурм розпочався стихійно, цій стихії піддався й він, йому не
відомо, щоб хтось планував так діяти, люди були обурені діями міліції; -
слідству дійсно висував свої версії загибелі сина, в тому числі, і щодо роботи
снайперських груп з різних напрямків, зокрема із-за будівель навколо Жовтневого
палацу, ці версії слідство перевіряло, але з появою відео, на якому зафіксовано
момент поранення сина, вони відпали; - будь-яких команд активістам ранком 20
лютого йти вперед, а так само повернутися назад зі сцени «Майдану» не чув, як і
не чув попередження з боку правоохоронців про застосування вогнепальної зброї.
Як також вважає потерпілий: - правоохоронці почали відступати ранком 20 лютого
через втрати; - всі загиблі «Небесної сотні» скористалися своїм конституційним
правом на захист, при цьому в момент загибелі жоден з них зброї при собі не
мав, а правоохоронці вчинили розстріл;
Згідно з даними лікарського свідоцтва про смерть
та довідки про причину смерті від 21 лютого 2014 року № 525/2, ОСОБА_820
помер ІНФОРМАЦІЯ_197 внаслідок вогнепального наскрізного кульового поранення
голови з руйнуванням головного мозку (т. 80 а. 197-198).
Як видно із заяв потерпілого ОСОБА_282 , він
долучивши копії паспортів, переконавшись у тому, що 20 лютого 2014 року
у центральній частині м. Києва вбито саме його сина - ОСОБА_416 ,
ІНФОРМАЦІЯ_243 , просив залучити до вказаного провадження як потерпілого, йому
було надано дозвіл на видачу тіла сина для поховання (т. 80 а. 185-192).
Згідно з дослідженими судом присяжних рапортом
начальника СВ Дніпровського РУ ГУМВС від 20 лютого 2014 року та протоколом
огляду місця події від 20 лютого 2014 року з додатками (план-схема,
фотоматеріали) (т. 80 а. 170-181), в приміщенні моргу № 2 КМБ СМЕ по вул. П.
Запорожця, 26 в м. Києві 20 лютого 2014 року у присутності понятих був
оглянутий труп ОСОБА_1075 (№ 525/2), який був доставлений від готелю «Україна»
з вогнепальним пораненням правої лобової ділянки голови. При цьому, ОСОБА_2961 був
одягнений в костюм кольору «хакі», чорні берці, сірий светр, а на колінах
наявні червоні захисні щитки.
Дослідженим судом протоколом огляду предметів від 28
лютого 2014 року з додатками до них (фотоматеріали) (т. 80 а. 229-234)
детально описано верхній камуфльований одяг, який був на загиблому під час
виявлення його тіла 20 лютого 2014 року і ці дані повністю та в деталях
узгоджуються з даними, які містить в цій частині протокол первісного огляду
місця події від 20 лютого 2014 року.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом огляду
від 28 квітня 2014 року, встановлено, що надані потерпілим ОСОБА_1930 під
час досудового розслідування відеозапис «Майдан 18-20 февраля. Как всё было»
та фотографії (т. 80 а. 236-245), не містять фіксації самого моменту
отримання смертельного поранення ОСОБА_2961, проте батьком чітко
ідентифікований останній, в тому числі за елементами одягу, нашивками на ньому,
та встановлено місце перебування загиблого відразу після отримання такого
поранення - за першим деревом вниз від квіткової бетонної клумби, яка
розташована поряд із бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада». Крім того, на
фото №№ 2 та 3 зображено пересування ОСОБА_1075 (у напівзігнутому положенні у
голубій металевій касці) разом з іншими активістами по вул. Інститутська. На
фото №№ 6 та 7 зображено вже вбитого ОСОБА_1075 , візуалізуються сліди пострілу
в бік активістів та результатів його рикошету. На фото № 8-12 - зафіксовано
положення тіла ОСОБА_2961 після отримання ним смертельного вогнепального
поранення, а на фото №№ 10, 12 - проміжок на проїзній частині вул. Інститутська
між частинами сніжної барикади, через який проглядаються елементи, так званої,
бетонної барикади.
Під час дослідження в судовому засіданні вказаних фото та
відеоматеріалів потерпілий ОСОБА_336 впізнав зафіксованого на них свого сина та
одяг на ньому, в якому він був в момент загибелі.
Показання потерпілого, в тому числі які мають
ідентифікуюче значення, знайшли своє повне документоване підтвердження під час
дослідження судом наданих ним фотоматеріалів, в тому числі на диску під
назвою « ОСОБА_1931 » (т. 81 а. 167-169). Окремо суд звернув увагу на такі
деталі: на фото «10001557_ 232133503652529_1218214177690692877_n» ОСОБА_2961 тримає
в руках мобільний телефон, як уточнив потерпілий це було близько 09 год. 20
хв., коли вони домовилися зустрітися біля Жовтневого палацу; на фото
«10301946_645351138853798_ 459281697818625814_n» та «DSC_2234» зафіксовано
групу медиків Червоного хреста біля загиблого ОСОБА_1075 ; на фото
«10351448_10152434685032236_ 611859047391105310_n» зафіксовано перехід ОСОБА_2961
групі на праву сторону вул. Інститутська; на фото «DSC_2219», «DSC_2224» та
«DSC_2237» проглядаються чорна маска на обличчі загиблого ОСОБА_2961 та червоні
наколінники; на фото «PAR454553» зафіксовано місце смертельного поранення
ОСОБА_1075 з ракурсу, який дозволяє спостерігати за окремими елементами
бетонної барикади (видно кузов, навіть, колесо вантажного автомобіля, блоки);
на фото «uvs141221-002» візуалізується під каскою поранений ОСОБА_820 , та рана
на голові.
Звертає на себе увагу, що зауваження захисту про те, що
наявна між бетонної барикадою та місцем поранення багатьох потерпілих на правій
стороні вул. Інститутська сніжна барикада була нібито перешкодою для ведення
прицільної стрільби по активістах, вкотре і за даним епізодом спростоване
даними вказаних фото матеріалів, що повністю узгоджуються з окремо
проаналізованими даними з цього приводу за епізодом загибелі ОСОБА_1897 .
Згідно з дослідженими за епізодом загибелі ОСОБА_734 протоколом
огляду фотографій з місця подій 20 лютого 2014 року та ними самими,
безпосередньо переглянутими судом під час судового розгляду, які видав свідок
ОСОБА_1868 під час допиту 02 червня 2016 року (т. 16 а. 143-147), ці
фотоматеріали, з огляду на часові параметри їх створення, охоплюють події на
«Майдані» в період часу з 09 год. 57 хв. (фото «DSC_7336») по 10 год. 31 хв.
(фото «DSC_7504») 20 лютого 2014 року. При цьому, на фото «DSC_7410» (створено
о 10 год. 14 хв. 54 сек.) зафіксовано вже смертельно пораненого ОСОБА_1075 .
Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_1868 підтвердив достовірність та оригінальний
характер вказаних фото матеріалів, уточнивши, що саме він, перебуваючи на вул.
Інститутська здійснив фотографування подій на свій фотоапарат у вказаний час 20
лютого 2014 року. Також свідок уточнив, що астрономічний час на його
фотоапараті він виставляв особисто і намагався бути точним, за цим слідкував як
професійний фотограф, а переглянувши під час судового засідання відео
«M2U01356», починаючи з 01 хв. 30 сек. запису, повідомив, що самого моменту
поранення ОСОБА_1075 не бачив.
Згідно з даними, які містить наявний в матеріалах
провадження на диску I-tech DVD+R № …7229 досліджений судом присяжних відеозапис
«ВидеоПоСекундам» або так зване Харківське відео (т. 50 а. 39), на записі у
проміжку з 15 хв. 59 сек. по 16 хв. 23 сек., яке за сюжетом є ідентичним з
вказаними вище фото даними, зафіксовано, як ОСОБА_820 лежить на місці свого
поранення в голубій касці частково прикритий металевим щитом - на правому боці
вул. Інститутської неподалік від входу до станції метро «Хрещатик» (за першим
деревом вниз від квіткової бетонної клумби, яка розташована поряд із бетонним
парапетом з написом «АКБ «Аркада»). Крім того, під час детального дослідження
цього відео потерпілий чітко ідентифікує сніжну барикаду, до якої зносив мішки,
а також свого сина біля Жовтневого палацу (запис 10 хв. 44 сек.), на лівій
стороні вул. Інститутська (запис 10 хв. 57 сек.), а потім на правій після
поранення (запис 16 хв. 19 сек.), категорично відрізняючи сина від сторонніх
осіб, які також мали схожий за кольором шолом на голові (запис 11 хв. 20 сек.).
Під час дослідження судом відео «M2U01356»,
розміщеного в папці «Y_U - Пошукова група» (диск - т. 70 а. 42), починаючи з 01
хв. 46 сек. запису фіксується ОСОБА_820 , який заходить за дерево, за яким
загинув ідентифікований за результатами судового розгляду ОСОБА_1788 , виглядає
із-за дерева, залишаючись прикритим своїм щитом, деревом та щитом іншого
активіста, а коли рухаючись назад спиною виходить вліво із-за вказаного дерева
(спиною звернутий до проїзної частини, ліве плече в напрямку бетонної квіткової
клумби, а праве - до низу вул. Інститутська (умовно в бік готелю «Україна»),
отримує поранення, від якого падає назад і вправо. При цьому, на обличчі
ОСОБА_1075 перед самим пораненням проглядається чорна балаклава, що вказує на
те, що голова була повернута ще правіше порівняно із самим корпусом тіла.
Вказане відео «M2U01356» покладено в основу даних за
фактом загибелі ОСОБА_1075 , які відтворені на дослідженому судом відео «47
_ 20.02.2014» (диск Verbatim DVD-R …50582 - т. 8 а. 130). Як видно з
довідкової інформації, яка супроводжує ці відеоматеріали, об`єднані автором в
один сюжет присвячений загибелі ОСОБА_1075 , ці події відбувалися 20 лютого
2014 року о 09 год. 54 хв. 36 сек., що повністю узгоджується з даними (екрани
4/1 та 3/3) відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40). Одночасно станом на 09 год. 54
хв. 36 сек. на екранах 2/2, 3/3 та 4/4 відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання)…» фіксується присутність за бетонною барикадою співробітників
ідентифікованого за результатами судового розгляду підрозділу - РСП, які в цей
час здійснюють постріли, сліди яких візуалізуються у виді виходу порохових
газів зі стволів (екран 3/3, до якого компільоване відео під назвою «Kiev-20-02-14»
(флеш накопичувач - т. 83 а. 33а), внутрішній хронометраж останнього
«01:16:17:10», що вкотре вказує на достовірність цих даних. Зафіксовані на фото
«10351448_10152434685032236_611859047391105310_n» та відео «M2U01356» обставини
переходу ОСОБА_2961 на праву сторону вул. Інститутська у складі четвертої
евакуаційної групи активістів з ношами також узгоджується з даними відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» (запис, починаючи з 01 год. 01 хв. 37
сек., екрани 3/2, 3/3 та 4/1, які органічно доповнюють один одне).
Відтак, суд визнає достовірним за ідентифікаційною
здатністю сюжет на відео «47 _ 20.02.2014» або «47», вважаючи доведеним те, що
на цьому відео під написом «ОСОБА_2961 ОСОБА_2961 09:54:36» в акцентованих його
автором зеленому та червоному квадратах дійсно зафіксовані обставини
смертельного поранення саме ОСОБА_416 , момент поранення о 09 год. 54 хв. 36
сек.
Крім того, як на вже проаналізованому відео «M2U01356»,
так і на досліджених в судовому засіданні шляхом перегляду інших відео, а саме,
під назвою « ОСОБА_1565 », також розміщеного в папці «Y_U - Пошукова
група» (диск - т. 70 а. 42), «відео 2», розміщеного в папці «матеріали
про ОСОБА_1932 » (диск Gemberd DVD+R №…1983 з написом « ОСОБА_1933 » - т. 80 а.
246) зафіксовано підхід ОСОБА_1075 в передовій групі активістів до сніжної
барикади (ліве крило), втечу з неї внаслідок зростання інтенсивності стрільби,
вдруге підхід до неї, тобто активну участь в подіях («M2U01356» - 48 сек.
запису; «M2U01355» - 54 сек., 01 хв. 17 сек., 01 хв. 36 сек., 02 хв. 30 сек.,
02 хв.36 сек., 04 хв. 50 сек. запису; «відео 2» - 20 сек., 01 хв. 41 сек.
запису).
Факт участі ОСОБА_2961 в евакуації поранених знайшов своє
безспірне підтвердження за результатами дослідження епізоду поранення ОСОБА_486 . Ці події зафіксовані на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…)» - запис 32 хв. 10 сек. (екран 2/2),
акцентований астрономічний час 09 год. 24 хв. 43 сек.
Факт ведення вогню в бік активістів з боку співробітників
ідентифікованого за результатами судового розгляду підрозділу РСП із-за
бетонних барикад достеменно доведено візуалізацією пострілів, які з усією
повнотою зафіксовані на дослідженому судом відео під назвою «M2U01355», а саме,
на 01 хв. запису лунає перший постріл, на 01 хв. 26 сек. - другий, а потім
візуалізуються сліди порохових газів на 01 хв. 37 сек., 01 хв. 45 сек., 02 хв.
05 сек., 02 хв. 08 сек., 03 хв. 14 сек., 03 хв. 15 сек., 03 хв. 16 сек. тощо
запису; на відео «відео 2», а саме, починаючи з 03 хв. 41 сек. запису
задокументовано ведення вогню такими особами зі спини.
Як вбачається з дослідженого за епізодом поранення
потерпілого ОСОБА_326 протоколу огляду диску Verbatim DVD-R №…0717 з написом
«Матеріали по ОСОБА_966 » та даних,
які безпосередньо містять на ньому (т. 47 а. 2-44), цей диск, окрім іншого
містить: - сім фотознімків з місця поранення ОСОБА_326 біля тіла ОСОБА_2961;
- відео «Видео стрельбы непосредственно с места событий», який містить
чіткі дані щодо можли-вості здійснення з боку бетонних барикад, які
прикривалися вантажівками, безпереш-кодного, тобто через вільний простір між
сніжними барикадами, обстрілу місцевості, на якій було поранено ОСОБА_1075 та
ідентифікованого за результатами судового розгляду ОСОБА_1790 (05, 26, 39 сек.
та 01 хв. 46 сек. запису відповідно).
Відповідно до протоколу проведення слідчого
експерименту від 18 липня 2014 року з додатками (фотоматеріали) (т. 80 а.
202-227), проведеного за участю понятих, спеціалістів - експертів,
інженерів-геодезистів, медика-криміналіста та статиста, за яким були
використані дані слідчого експерименту від 02 липня 2014 року (щодо
обставин вбивства ОСОБА_393 ), після ознайомлення з відео та іншими даними
слідства щодо пози ОСОБА_1075 у момент виявлення його мертвим, ознайомлення з
судово-медичними даними, з використанням електронного тахеометра «SOKIA
CX-106», електронної рулетки «LEICA DISTO D8» шляхом проведення відповідних
вимірів, та з використанням наданої судмедекспертом каски, в якій перебував
ОСОБА_820 під час смертельного поранення, встановлено такі можливі напрямки
ведення стрільби: 1) з горища Жовтневого палацу - крайнього слухового вікна; 2)
будинку, що розташований поряд (справа, якщо стояти лицем) до цього палацу по
Музейному провулку у м. Києві - зі слухового вікна виходу на дах; 3) із-за
бетонних блоків, що були розташовані по вул. Інститутській в м. Києві,
імітованих у ході даної слідчої дії за допомогою автомобілю «МАЗ-555»
(розташовано за другим пішохідним переходом за перехрестям вул. Інститутська з
вул. Ольгинська у напрямку руху до будівлі НБУ з лівого боку проїзної частини
поперек дороги, від заднього колеса автомобіля «МАЗ-555» до забору будівлі
клубу КМУ (№ 7) відстань становить 6,55 м, до найближчого кута будівлі готелю
«Україна» - 166,01 м, відстань від променя до проїжджої частини - 4,7 м.
Згідно з дослідженими судом протоколами огляду місця
події від 09 серпня 2014 року встановлено, що на горищах будинків за
адресами: АДРЕСА_11 , АДРЕСА_7 , не виявлені ознаки ведення з цих приміщень
стрільби з вогнепальної зброї, хоча і доступ до таких приміщень виявився
вільним через зламані замки та двері (т. 81 а. 18-26).
Згідно з дослідженим судом присяжних у судовому засіданні
висновком судово-медичної експертизи № 525/2 від 27 березня 2014 року,
яку провів експерт ОСОБА_1934 (т. 81 а. 30-42), при дослідженні трупу
ОСОБА_1075 виявлено одне наскрізне вогнепальне кульове поранення голови з
розташуванням вхідної рани № 1 (овальна форма рани з обідком осадження країв, з
дефектом «мінус-тканина» в центрі) в лівій потиличній області, а вихідної рани
№ 2 («Г» - подібна форма рани з повним поєднанням країв) в центрі правої
лобової області, наскрізні дефекти потиличної та лобової кісток, численні
багатоскалкові переломи основної кістки, крововиливи під оболонками та в
порожнину шлуночків мозку. Наскрізний рановий канал прямолінійний та поєднує
вхідну та вихідну рани. Виявлене ушкодження голови має ознаки тяжкого тілесного
ушкодження за критерієм небезпеки для життя, виникло прижиттєво та знаходиться
у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_1075
настала від вогнепального кульового поранення голови, яке викликало руйнування
кісток основи та склепіння черепу, значне руйнування речовини головного мозку з
крововиливами під оболонки та в порожнину шлуночків головного мозку. В краях
вхідної рани відкладені сполуки свинцю. Напрямок проходження ранового каналу
від рани № 1 до рани № 2 відносно вертикальної вісі тіла та передньої його
поверхні - ззаду наперед, знизу вверх та зліва направо відносно вертикальної
вісі трупа та передньої його поверхні. Вогнепальне поранення утворилось
внаслідок 1-го пострілу з вогнепальної зброї, патрон якої був заряджений
свинцевою кулею, з положення впритул крізь перешкоду (головний убір чи інше).
При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа гр. ОСОБА_1075 не
знайдено спиртів і їх ізомерів та наркотичних речовин, а при
судово-імунологічному дослідженні крові ОСОБА_1075 виявлено антиген Н та
ізогемаглютинін анти-В.
Зазначений вище висновок експертизи повністю узгоджується
з висновками судово-медичних експертиз № 8/525/2 від 26 березня 2014 року
та № 43/525/2 від 26 травня 2014 року (т. 81 а. 45-47, 50-52), які також
провів експерт ОСОБА_1934 , відповідно до яких з огляду на розширений перелік
питань, експертом додатково вказано, що смерть ОСОБА_1075 настала за 20-30
годин до моменту дослідження його трупу, яке було розпочате 21 лютого 2014 року
о 09 год. 00 хв., будь-яких інших ушкоджень при дослідженні трупу знайдено не
було. Розташування вхідної рани в потиличній ділянці голови, встановлена
дистанція пострілу та напрямок проходження ранового каналу в голові трупа
повністю виключають можливість його виникнення внаслідок самостійного
спричинення. В момент спричинення вогнепального поранення ОСОБА_820 міг
знаходитись у будь-якому вірогідному положенні (лежачи, стоячи та інше), але
був звернутий до дульного зрізу задньою поверхнею тіла. Характер та значний
об`єм ушкодження в ділянці голови у вигляді значного руйнування голови як
анатомічного утворення (кісток черепу та головного мозку) виключає вірогідність
вчинення ОСОБА_1935 будь-яких дій (ходити та ін.) відразу після його
спричинення, після поранення загиблий міг прожити кілька хвилин. Інших включень
(частинок пороху та ін.), крім сполук свинцю в ділянці дослідженої вогнепальної
рани не було знайдено При дослідженні одягу (крім каски), що належав
потерпілому, будь-яких пошкоджень від дії вогнепальної зброї не знайдено.
Висновки щодо відсутності пошкоджень від дії вогнепальної
зброї на одязі ОСОБА_1075 (крім каски) знайшли своє підтвердження і під час
дослідження судом присяжних висновку медико-криміналістичної експертизи №
341-мк від 21 серпня 2014 року, проведеної експертом ОСОБА_1936 (т. 81 а.
97-99).
Згідно з висновком судово-хімічної експертизи №
3445/3446/8188?8191/14-34 від 08 липня 2014 року з додатками (звіт
хроматограми) (т. 81 а. 5НОМЕР_344), яку провели експерти ОСОБА_1082 ,
ОСОБА_1083 і ОСОБА_1937 при дослідженні верхнього одягу ОСОБА_1938 , вилученого
при огляді трупа 20 лютого 2014 року, встановлено, що на наданих на дослідження
об`єктах слідів металізації, паливно-мастильних матеріалів, призначених для
обслуговування зброї не виявлено, однак на жилеті та штанах виявлені сліди
легкозаймистої рідини - бензину, встановити локалізацію яких не можливо
внаслідок транспортування цих предметів.
Досліджений в судовому засіданні протокол огляду
предмету від 09 квітня 2014 року з додатками (фотоматеріали) (т. 81 а. 1-4)
містить детальний опис металевого шолому блакитного кольору, що був добровільно
виданий потерпілим і в якому перебував ОСОБА_820 під час загибелі. При огляді
цього шолому, в тому числі і безпосередньо судом присяжних в судовому
засіданні, було виявлено пошкодження у його задній частині з лівого боку у
вигляді овального отвору, краї різні - з лівого боку вм`ятина, а з правого
такої немає, подальші характерні на одній вісі з вхідним пошкодження в середині
каски на підшоломнику, забруднення та плями бурого кольору.
Відповідно до досліджених судом присяжних висновків
судової імунологічної експертизи № 162 від 21 травня 2014 року та молекулярно-генетичної
експертизи методом ДНК-аналізу № 251 від 07 липня 2014 року, які провели
відповідно експерти ОСОБА_1939 та ОСОБА_1940 (т. 81 а. 66-68, 72-75), на
вказаній металевій касці, яку було оглянуто 09 квітня 2014 року, виявлена кров
людини, генетичні ознаки якої є ідентичними генетичним ознакам крові ОСОБА_1075
. При цьому величина ймовірності випадкового збігу є мізерною.
Згідно з висновком медико-криміналістичної експертизи
від 01 липня 2014 року № 246-мк з додатками (контактограми) (т. 81 а.
80-93), яку провела експерт-криміналіст ОСОБА_1504 , при дослідженні каски
військового зразку блакитного кольору, на якій було виявлено кров людини з
ідентичними генетичними ознаками крові ОСОБА_1075 , на її задній поверхні
ліворуч виявлено одне наскрізне пошкодження неправильної овальної форми, розміром
1,8х1,35 см з округленням в діаметрі 7,2 мм морфологічні ознаки якого є
притаманними вогнепальному кульовому пошкодженню. Морфологічні ознаки
пошкодження каски, а також наявність сполук міді та свинцю в ділянці пошкоджень
каски, вказують на те, що це пошкодження утворилося в результаті дії
вогнепального снаряду (кулі) діаметром не менше 7,6 мм, до складу якої входили
сполуки міді та свинцю. Зважаючи на топографію та характер нашарувань металів
(міді та свинцю) по краям досліджуваних пошкоджень, а також морфологію вхідної
рани, постріл було здійснено через перешкоду (шапка-підшоломник та каска), що
призвело до часткового руйнування її та снаряду. Морфологія та розташування
пошкоджень вказує на те, що виявлені пошкодження на касці та вхідна вогнепальна
рана утворились в результаті одного пострілу з нарізної вогнепальної зброї
снарядом (кулею) діаметром не менше 7,6 мм, яка мала оболонку до складу якої
входили сполуки міді та наповнення її свинцем. Відсутності ознак дії порохових
газів, полум`я пострілу, нашарувань кіптяви пострілу та часток незгорілих
порошинок на поверхні каски дали підстави експерту стверджувати про те, що
постріл в потерпілого був проведений з неблизької дистанції.
Оцінюючи окремо вказаний висновок експерта № 246-мк, який
сторона захисту вважала таким, що проведений експертом поза межами своєї
компетенції медика-криміналіста, суд вважає його фаховим, належно
обґрунтованим, вмотивованим і таким, що ґрунтується на матеріалах справи та їм
жодним чином не суперечить, що власне визнали всі сторони провадження, а відтак
сумніви в його достовірності відсутні. При цьому, хоча перед експертом і були
поставлені питання у сфері знань балістики (дослідження слідів пострілу), а
саме щодо типу та калібру снаряду, зразка (моделі) зброї, відстані, з якої було
здійснено постріл, експерт відповіді на них не надавав, обмежившись судженнями
в цій частині виключно з галузі медичної криміналістики. У той же час, суд
присяжних визначений експертом по тексту висновку діаметр виявленого
пошкодження (7,2 см) і як наслідок калібр ймовірної зброї, постріл з якої міг
утворити таке пошкодження (не менше 7,6 см) визнає очевидною опискою в частині
одиниці виміру (замість «мм» вказано «см»). На це вказує не тільки встановлений
експертом розмір самого пошкодження (1,8х1,35 см), а й об`єктивні порівнювальні
дані вимірювальних засобів (лінійка), які спостерігаються на фотоматеріалах
цієї експертизи (фото №№ 6, 10, 11 та 14).
Висновок експерта № 246-мк щодо значної дистанції, з якої
міг бути здійснений постріл в ОСОБА_1075 , знайшов своє підтвердження під час
дослідження судом висновку експерта криміналіста № 349-мк від 28 серпня 2014
року (т. 81 а. 103-106), а тому суд відкидає припущення експерта медика у
висновку № 525/2 про постріл з положення впритул.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
комплексної судово-медичної та судово-балістичної експертизи № 170-2014/о-967
від 19 березня 2015 року (т. 81 а. 109-119), яку провели експерти ОСОБА_940
, ОСОБА_941 , ОСОБА_1767 та ОСОБА_942 на підставі вивчення всіх наявних
судово-медичних даних, результатів експертних досліджень, а також огляду
відеозаписів та фотографій, експерти дійшли висновку, що: - ОСОБА_820 отримав
вогнепальне поранення голови в результаті пострілу з нарізної вогнепальної
зброї (вогнепальний снаряд - куля); - цей постріл був проведений з неблизької
дистанції; - під час отримання вогнепального поранення голови ОСОБА_820
перебував у положенні, яке відображене на фото № 6 «Дослідницької частини»
даного висновку (тіло дещо повернуте по ходу руху годинникової стрілки, при
цьому візуалізується обличчя); - особа, яка проводила постріл, перебувала у
секторі, що направлений вздовж вул. Інститутської у м. Києві у напрямку
бетонних барикад (більше її лівої частини) в бік будівлі НБУ.
Участь під час проведення цієї комплексної експертизи №
170-2014/о-967 експерта балістика ОСОБА_971 , який має стаж експертної роботи
більше 10 років та право на проведення судових експертиз за спеціальностями 3.1
«дослідження вогнепальної зброї та слідів її використання», 3.2 «дослідження
боєприпасів та слідів пострілу» та 3.3 «дослідження ситуаційних обставин
пострілу», робить безперечно переконливими висновки цієї експертизи з точки
зору застосування наукових знань у сфері балістики і з цього приводу важко не
погодитися зі стороною захисту, яка до проведених у такій спосіб комплексних
експертиз задля встановлення обставин пострілу зауважень не мала як під час
судового розгляду, так і під час виступу в судових дебатах.
Результати вказаного комплексного експертного дослідження
повністю ґрунтуються на документованих даних, які зафіксовані в цій частині на
досліджених раніше за цим епізодом фото «DSC_2219» та «DSC_2224» щодо чорної
маски на обличчі загиблого ОСОБА_2961, а також на вже дослідженому судом
оригінальному відео під назвою « ОСОБА_1565 » (т. 70 а. 42), яке
використовували експерти та безпосередньо дослідив суд присяжних.
Зауваження захисту на те, що експертами використовувалася
розкадровка відео без залучення експерта фототехніка та портретиста, що
свідчить про вихід експертів за межі своїх повноважень, є надуманими, оскільки
будь-хто зі сторін не позбавлений можливості досліджувати шляхом перегляду з
використанням відповідних технічних пристроїв будь-які відео записи та фото
матеріали як докази, мають таку можливість і експерти, при цьому обробка для пОСОБА_2750шення
сприйняття відео матеріалів звичайними інструментами візуалізації (збільшення
чи зменшення кадру, зупинення, зміна швидкості програвача тощо)
загальнодоступного програмного забезпечення зовсім не потребує спеціальних
знань в розумінні процесуальних підстав для призначення експертизи.
Версія захисту про те, що в ОСОБА_2961 могли стріляти з
будинку клубу КМУ, тобто значно вище ніж бетонна барикада, не узгоджуються з
даними про напрямок ранового каналу в тілі загиблого по висоті - знизу вверх,
що і так свідчить про певний нахил голови загиблого вперед, як про це
обґрунтовано вказував потерпілий, описуючи за даними відео та фото матеріалів
положення тіла свого сина в момент смертельного поранення.
Суд критично оцінює зауваження захисту, який, посилаючись
на дані фото № 8 додатку до комплексної експертизи № 170-2014/о-967,
стверджував про нібито неможливість здійснення смертельного пострілу в ОСОБА_2961
з бетонної барикади, оскільки сніжна барикада, на думу захисту, по висоті
прикриває бетонну. Така позиція захисту також не ґрунтується на матеріалах
справи, суд з цього приводу наводив свої аргументи за цим і за іншими
епізодами. Окрім того, по-перше, зафіксовані дані про місцевість на час подій
на фото № 8 не дають змогу здійснити порівняльний аналіз по висоті контрольних
точок бетонної, сніжної барикад та місця, де було поранено ОСОБА_1075 , власне,
що визнано і самою стороною захисту. По-друге, на спеціально дослідженому з
цього приводу судом відеозаписі під назвою «відео 2», розміщеного в папці під
назвою «матеріали про ОСОБА_1932 » (т. 80 а. 246) зафіксовано (02 хв. 26 сек.
запису) місце смертельного поранення ОСОБА_1075 з ракурсу, хоча й очевидно з
нижчої точки, порівняно з ростом ОСОБА_1075 , який був поранений в голову, і
лівіше в бік, проте і в цих умовах дозволяє спостерігати за окремими елементами
бетонної барикади (видно кузов, навіть, колесо вантажного автомобіля, блоки).
Саме цей запис більш якісно відтворений на наданому потерпілим фото «PAR454553»»,
яке досліджувалося раніше. Корелюються ці дані і з результатами відео фіксації
всієї цієї місцевості дослідженими судом під перегляду відео «M2U01355»,
розміщеного в папці «Y_U - Пошукова група» на диску (т. 70 а. 42), а саме 01
хв. 48 сек., 04 хв. 09 сек., 05 хв. 27 сек., 8 хв. 15 сек., 12 хв. 14 сек.
запису. Приймає до уваги суд з цього приводу і попередньо наведені висновки за
епізодами вбивств та поранень великої кількості активістів локально на правому
боці вул. Інститутської неподалік від входу до станції метро «Хрещатик» (біля
та за першим деревом вниз від квіткової бетонної клумби, яка розташована поряд
із бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада»).
Крім того, звертає на себе увагу узгодженість
повідомлених під час допиту в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_1076 відомостей одержаним судом даним за
результатами дослідження доказів за даним епізодом загибелі ОСОБА_1075 ,
зокрема, ОСОБА_2944 показав, що
перебуваючи поруч з місцем поранення останнього, бачив, як люди від куль падали
в різні сторони, відтак і стрільба велася з кількох напрямків, зокрема, ОСОБА_2961
отримав постріл в голову із ліва та спереду, тобто з аналогічного напрямку
пострілу і в нього, ОСОБА_2944 А, - спереду, тобто з боку НБУ. Важко не
довіряти словам особи, яке мала досвід проходження служи у підрозділі
спеціального призначення і зналася на питаннях вогневої підготовки.
Суд присяжних вважає дані, які вказують на: а) умови
стрільби - прицільне ведення вогню бійцями РСП із-за бетонної барикади
(статичне положення тіла, обрана найбільш зручна стійка для ведення стрільби
стоячи із-за захисної споруди, коли за її контур відбувається висунення голови
стрільця лише в необхідних межах для прицілювання, власне саме прицілювання);
б) режим стрільби - здійснення пострілів з автоматичної зброї в режимі
одиночної стрільби; в) точність стрільби - ураження з першого пострілу; г)
контроль цілі - ураження людини, яка щойно вийшла за межі захисту (дерево), -
об`єктивними ознаками пострілу, внаслідок якого ОСОБА_1835 отримав вказане
вогнепальне поранення голови, прицільним саме в нього, а з огляду на завдані
ушкодження - на ураження.
Як вбачається з оперативної документації,
безпосередніх очевидців загибелі ОСОБА_1075 встановити не вдалося (т. 81 а. 9,
13-14, 28).
Натомість, допитані в судовому засіданні свідки
ОСОБА_805 та ОСОБА_806 за епізодом загибелі ОСОБА_2961, кожний
окремо, показали:
ОСОБА_805 , що рухаючись з колегою журналістом ОСОБА_3006
алейкою від Жовтневого палацу, на іншій стороні вулиці вони бачили евакуацію
пораненого ОСОБА_2961 в наколінниках та голубій касці, очевидцем його поранення
вона не була, також через зум камери вони за барикадами бачили озброєних людей
у формі, які стріляли, а на цій стороні одночасно падали люди;
ОСОБА_806 , що він особисто бачив, як на протилежній
стороні вулиці хлопець в голубій касці, як потім дізнався ОСОБА_663 , спочатку
біг, а потім присів і в цей момент його поранили, в момент поранення ОСОБА_1835
був біля дерева, обличчям звернутий в бік барикади, прикривався щитом, на жаль
самих цих подій вони на камеру не зняли.
Під час дослідження за участі свідка ОСОБА_806 відео
запису « ОСОБА_1941 » (папка «Y_U - Пошукова група» - т. 70 а. 42) останній
вказав, що на 01 хв. 31 сек. запису останнього зафіксовано місцевість, де за
деревом було поранено ОСОБА_2961 , що узгоджується з іншими одержаними даними
за даним епізодом.
З урахуванням всіх цих даних звертає на себе увагу те, що
за короткий проміжок часу (з 01 хв. 46 сек. по 01 хв. 48 сек. запису на відео
під назвою «M2U01356», розміщеного в папці «Y_U - Пошукова група» на диску - т.
70 а. 42) за звуком лунає декілька пострілів, але ОСОБА_2961 лишається
неушкодженим, поки перебуває прикритим від бетонних барикад своїм щитом,
деревом та щитом іншого активіста, поранення в голову отримує лише тоді і майже
відразу, як вийшов із-за дерева, тобто опинився на прицільно прострілюваній
місцевості з боку бетонних барикад.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом загибелі
ОСОБА_1075 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Суд, зважаючи на результати дослідження фото та відео
матеріалів, звертає увагу на таку загальну обстановку, яка після тривалого
затишшя складалася на період часу з 09 год. 54 хв. 20 сек. по 09 год. 55 хв. 00
сек. на «Майдані», на якому та навколо фіксувалися, зокрема:
-відсутність
просування вперед з боку активістів; евакуація поранених з правого боку вул.
Інститутська (п`ятачок перед парапетом «АКБ «Аркада»); отримання поранень
активістами з числа четвертої евакуаційної групи біля парапету АКБ «Аркада»
(час підходу з ношами до місця - 09 год. 54 хв. 15 сек.); загиблі; надання
першої медичної допомоги пораненим активістам в медпунктах (шпиталях)
«Майдану»; утримання на «Майдані» правоохоронців, яких зі сцени називають
полоненими;
-утримання позиції
бетонної барикади по обидва її боки озброєними АКМС бійцями в чорній формі із
жовтими пов`язками на руках, в окремих білі наліпки на спинах з написом
«Беркут» (РСП, зокрема, ОСОБА_369 , а
також ймовірно, але не виключається,
ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_535 ,
ОСОБА_540 , ОСОБА_542 , ОСОБА_537 ,
ОСОБА_541 , ОСОБА_531 , ОСОБА_533 ,
ОСОБА_530 , ОСОБА_536 , ОСОБА_532 , ОСОБА_539 , ОСОБА_538 , ОСОБА_885 ОСОБА_727 та
ін.), озброєної АКМС особи у синьому камуфляжі спецпідрозділу «Беркут» (
ОСОБА_23 ), а також озброєними АК-74, снайперськими гвинтівками та кулеметом
правоохоронцями в чорній формі без жовтих пов`язок на руках, ведення окремими з
них вогню із вогнепальної зброї в бік активістів та спостереження; перебування
за бетонною барикадою бійців РСП ОСОБА_29 та ОСОБА_26 (її правий бік, якщо
дивитися з низу вул. Інститутська);
-звуки, схожі на
вибухи чи постріли; зі сцени «Майдану» - команди щодо укріплення барикад та з
питань медичної допомоги пораненим (відокремлений на відео запису «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 14
«бетонна барикада: обстріл п`ятачка перед парапетом «АКБ «Аркада» (пункт 5.3.2
вироку).
Суд присяжних звертає увагу на те, що зафіксоване на
відео переміщення активістів до парапету АКБ «Аркада» не мало ознак атаки, за
будь-яких умов евакуаційні групи не могли бути легітимними цілями для обстрілу
з вогнепальної зброї. Зафіксований на відео вогневий вплив хвилями на скупчення
активістів, які переймалися пораненими, був жорстоким, явно невмотивованим і
позбавленим не тільки будь-якого оперативного та тактичного сенсу, а й
здорового глузду.
Епізод загибелі ОСОБА_1075 у цій справі тісно поєднаний з
епізодами поранення потерпілого ОСОБА_924 та загибелі потерпілого ОСОБА_919 .
Ці три епізоди відбувалися майже одночасно протягом 20 сек. під час однієї і
тієї ж події «Майдану» - розосередження четвертої евакуаційної групи, до складу
якої входили ці особи, тому вони мають спільну фактологічну основу, вирок в
частині їх висвітлення містить перехресні посилання на докази та факти, а їх
самих слід розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий
огляд самої події.
Наведені докази у своїй сукупності з очевидністю свідчать
про те, що ОСОБА_820 20 лютого 2014 року о 09 год. 54 хв. 36 сек., перебуваючи
на правому боці вул. Інститутська в м. Києві неподалік від входу до станції
метро «Хрещатик» (за першим деревом вниз від квіткової бетонної клумби, яка
розташована поряд із бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада»), під час загострення
протистояння між активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів
із застосуванням вогнепальної зброї отримав одне наскрізне вогнепальне кульове
проникаюче поранення голови з ушкодженням кісток черепу, оболонок та тканини
мозку, внаслідок чого настала його смерть та яке має ознаки тяжкого тілесного
ушкодження. При цьому, вхідна рана в лівій потиличній області, а вихідна - в
центрі правої лобової області. Дане вогнепальне поранення утворилися внаслідок
одного пострілу з неблизької дистанції з нарізної вогнепальної зброї, в момент
отримання поранення потерпілий перебував у вертикальному положенні, був
звернутий лівою заднє бічною поверхнею голови до дульного зрізу зброї та в
напрямку верху вул. Інститутська, де була розташована ліва частина бетонної
барикади.
У межах даного судового провадження даних про заподіяння
такого поранення потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
безспірно встановлено, що вказане вогнепальне поранення прицільно було завдано
ОСОБА_1942 з території, яка перебувала під виключним контролем співробітників
РСП та інших правоохоронців, які спільно та злагоджено під час перебування за
бетонною барикадою, реагуючи на рух активістів в бік парапету з написом «АКБ
Аркада», застосовували вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя
багатьох осіб, шляхом здійснення у даному випадку прицільного пострілу на
ураження.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_820 , а так само і
будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів, відтак,
законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї були явно
відсутні (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина
2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 14 (пункт 5.3.2 вироку). Більш того, ОСОБА_820
отримав вогнепальне поранення в момент, коли прибув на місце події у складі
евакуаційної групи для надання допомоги пораненим активістам.
5.4.94. За епізодом
поранення ОСОБА_457 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_694 показав,
що для участі в акції протесту на Майдані Незалежності в місті Києві він втрьох
з товаришами перший раз приїхав до столиці в ніч з 18 на 19 лютого 2014 року. 19
лютого допомагав посилювати барикади, разом з хлопцями 31-ої штурмової сотні
вивчали обстановку навколо «Майдану» для організації належної його охорони, на
ніч їх розмістили у католицькому соборі на вулиці Костьольній. Близько 07 год.
30 хв. ранку 20 лютого 2014 року він зі своїми товаришами вийшов на «Майдан»,
далі перебував біля барикади під містком через вул. Інститутська, посилював цю
барикаду, в цей час водомет міліції перебував далеко на верху вулиці та
відступав. Біля 09 год. побачив пораненого активіста в ногу декілька метрів
попереду на проїжджій частині вулиці, який впав і криком просив про допомогу, з
верху з боку Жовтневого палацу стріляли в напрямку «Майдану» з автоматів
Калашникова працівники міліції в чорній формі із жовтими пов`язками на руках,
стрільба була щільною і продовжувалася довго. Він, потерпілий, разом з ОСОБА_1943
(інший їх товариш через небезпеку поїхав додому) та ще невідомими
активістами перескочили через барикаду, підбігли до вказаного пораненого та
евакуювали його на барикаду. Потім він допоміг, як вже знає, ОСОБА_1944 тягнути смертельно пораненого
ОСОБА_393 , після цього вони евакуювали пораненого у живіт. У подальшому,
побачивши групу активістів, які прикриваючись щитами, переходили з кінця алейки
на праву сторону вул. Інститутська, приєднався до них з метою допомогти
пораненим. Коли він вже був на тротуарі з правового боку вулиці, ліворуч від
нього в цій групі рухався, як він вже знає,
ОСОБА_663 в голубій касці, а
праворуч підійшов ОСОБА_1945 (під час судового розгляду за цими даними
ідентифікований потерпілий ОСОБА_1219 ).
Їх група, рухаючись вперед і прикриваючись щитами, допомагала пораненим, яких
біля входу на територію банку «Аркада» було багато. Їх група прикрила щитами
пораненого, що лежав на тротуарі, в цей момент він побачив пораненим знайомого
ОСОБА_1946 в чорному шоломі, який також просив по допомогу. На допомогу
останньому він рушив разом з ОСОБА_2962 , потім відбіг праворуч до ОСОБА_793 , який сидів за квітковою бетонною
клумбою висотою 80-90 см, нахилився над ним з лівого боку клумби і запропонував
йому та чоловіку, що був поруч, приєднатися до них і допомогти евакуювати ОСОБА_2857
. В момент, коли він нахилився до ОСОБА_2963 А і
прикривав ліву частину свого тулуба щитом, відчув сильний удар в ліву частину
грудей, від якого впав біля цієї квіткової клумби, відкотився за неї, з грудей
текла кров. Подивившись через декілька хвилин після поранення на годинник,
зафіксував для себе час - 10 год. 02 хв., в цей час за бетонною барикадою
маневрував БТР, біля якого перебігала міліція в чорній формі. На місці
поранення він приблизно пролежав до півгодини ногами в бік ОСОБА_1360 , і в цей
період часу став очевидцем загибелі
ОСОБА_793 , ОСОБА_1947 , ОСОБА_1679 ,
ОСОБА_1948 , а саме: - відчув руками кров на асфальті, обернувся назад і
побачив лежачого ОСОБА_2963 А, який мав рану на голові; - ОСОБА_2752 підбіг, обійшов
дерево, поклав помаранчеві ноші йому до ніг, був спиною до нього, потерпілого,
і впав на ці ноші, отримавши поранення в спину. Йому, потерпілому, перші
надавали допомогу ОСОБА_1949 та ОСОБА_1950 (медик), потім його вдалося
евакуювати в готель «Україна», де надали першу медичну допомогу, констатувавши
важкий стан через вхідну рану біля серця, вихідна рана була нижчі на спині
також з лівого боку, продовжив лікування він в КМКЛ № 17, де здійснили
оперативне втручання.
Як також уточнив потерпілий ОСОБА_694 : - мотивацією його
прибуття до Києва на «Майдан» були події 18 лютого 2014 року в Маріїнському
парку, коли працівники правоохоронних органів разом з «криміналом» вбивали
беззбройних людей, безглузде перевищення сили, яке розпочалося з побиття
студентів, а метою - рятувати людей; - вимогами «Майдану» були: євроінтеграція,
зміна політичного керівництва, покарання винуватих у побитті студентів, але
офіційних вимог до правоохоронців не було; - до собору, в якому вони ночували,
ранком 20 лютого також зносили поранених, військовослужбовці ВВ, які були
поруч, навіть відступили, щоб не заважати активістам, така між ними була
досягнута домовленість; - працівників міліції в чорній формі із жовтими
пов`язками на руках, які стріляли з боку Жовтневого палацу, у подальшому він
бачив на розі алейки від Жовтневого плацу та вулиці Інститутська, в них вже
була зброя із оптикою, а потім за бетонною барикадою, коли вже лежав поранений,
є відео, на якому зафіксовано обставини його поранення; - побачивши
правоохоронців з оголеною зброєю він чітко усвідомлював, що це саме по собі є
попередженням про її застосування за законом; - під час поранення нагнувся
вперед обличчям в бік будівлі НБУ, мав одяг: чорні спортивні штани з трьома
смугами білого кольору, зимові кросівки, камуфляж, чужий бушлат, металева каска
зелена, на обличчі була медична маска, в лівій руці був міліцейський щит, а в
правій - палка; - на момент свого поранення він чітко бачив, що стрільба
ведеться з бетонної барикади, очевидцем інших секторів ведення вогню не був і
таких не бачив; - куля пройшла крізь щит, залишки якого були вилучені з його
тіла під час оперативного втручання лікарів; - саму кулю знайшла дружина в
складках бушлату, який привезли з Києва, і 24 або 25 лютого принесла її у
коробочці, коли він вже лікувався у Львівській лікарні, виявилося, що куля
пройшла крізь тіло і застрягла боком в бушлаті, цю кулю жовтого кольору калібру
7,62 мм, кінчик якої був деформований від щита (загнутий на бік), та свій одяг
він згодом добровільно видав слідчому під час свого допиту; - обставини
виявлення кулі дружиною потерпілого були такими, дружина виявила пошкодження на
верхньому кінці штанів зі спини і приклала їх до бушлату, на якому зовні в
цьому місці пошкоджень не було, проте була пальпація стороннього предмету в
прокладці бушлату, з якої і була вилучена згадана вище куля; - у КМКЛ № 17 він
лежав в палаті ще з двома активістами (один на ім`я ОСОБА_1951 , а інший - ОСОБА_1563родом
з Полтави), кожному з них лікар приніс по кулі, а йому, потерпілому, тоді
сказали, що кулі з його тіла не вилучали; - він є власником зброї калібру 7,62
мм, служив строкову військову службу у десантно-повітряних військах, 13 років
до 2008 року служив у спецпідрозділі міліції, тому щодо характеристик
віднайденої кулі помилитися не міг; - дійсно, знайдена куля не мала на собі
слідів крові, як припустив потерпілий, можливо обтерлася об одяг, виявлені
експертами сліди бензину на одязі могли залишитися від асфальту, на якому він
лежав пораненим тривалий час, сам «коктейлі молотова» не використовував; - з
місця поранення він вільно міг бачити через проміжок в сніговій барикаді всю
ліву частину бетонної барикади, проїзд, через який спостерігав за БТР-ом; -
номер телефону, яким він користувався під час подій 20 лютого 2014 року, …8897;
- у активіста «Майдану» він особисто бачив між 08 та 09 годинами ранку 20
лютого 2014 року пневматичну рушницю із оптикою біля Стели, факту її
застосування не спостерігав; - дійсно на кадрах фіксації подій 18 лютого 2014
року він бачив, як каміння кидали в бік правоохоронців, останні отримували
опіки від «коктейлів молотова» та інші поранення, внаслідок чого їх евакуювали,
також брали в полон і вели на «Майдан» військовослужбовців ВВ, за яких він
заступався, щоб їх не били, проте, будучи як колишній співробітник
спецпідрозділу міліції обізнаним із межами застосування заходів фізичного
впливу та спеціальних засобів, він з початку бачив побиття студентів, а 18
числа - як «тітушки» разом з правоохоронцями добивали людей, то це вже був
край, у Львові починалася загально відома так звана «ніч гніву» (була спалена
військова частина НОМЕР_42 , був вибух на території спецпідрозділу «Беркут»,
відбулися підпали і напади на райвідділи, прокуратуру, пропало багато одиниць
зброї, яку знаходили як у правоохоронців, так і у протестуючих, словом була
«каша»), ці події він категорично не підтримує; - під час обходу території
«Майдану» 19 лютого в нього був випадок, коли з іншої сторони правоохоронець
дав команду «тітушкам», які були поруч, наздогнати його, йому тоді вдалося
втекти; - під час проходження служби в міліції він мав досвід застосування
фізичної сили та спеціальних засобів, в тому числі зброї до порушників
громадського порядку, проте вогнепальних поранень затриманим не завдав, стріляв
в гору та в землю, оскільки позаду порушників були житлові будинки, вважає, що
цей фактор мали б враховувати працівники «Беркуту» і під час подій 20 лютого,
стріляючи в бік «Майдану», де могли постраждати сторонні люди, що було
категорично заборонено ст. 15 Закону «України «Про міліцію»; - як він оцінював
обстановку, правових підстав, передбачених законом, для застосування зброї в
бік ОСОБА_3022, ОСОБА_2964 А, ОСОБА_2963 А та ОСОБА_3023
жодних не було, якщо і уявити, що такі були в інших ситуаціях, то і в такому
випадку, зброя не могла бути застосована в людному місці в бік скупчення людей
через загрозу поранення сторонньої цивільної особи; - не зважаючи на очевидне
застосування зброї з боку правоохоронців на ураження він не бачив серед
активістів «Майдану» осіб, які зупиняли б тих, хто бажає йти вперед, зі сцени
лише лунали прохання бути обережним, на місці скупчення поранених ніхто білий
прапорець для припинення вогню не вивішував, проте були волонтери в білих
накидках з червоними хрестами, які все рівно були вимушені ховатися від
пострілів і не могли безпечно пересуватися біля поранених, саме так було, коли
біля нього від куль, що влучали в клумбу, вимушений був ховатися за останню
медик-волонтер ОСОБА_1950 , одягнутий у білу накидку з червоним хрестом та з
таким хрестом білу каску; - під час цих подій перед своїм пораненням,
перебуваючи біля зеленого паркану, що відгороджував алейку, як вела від
Жовтневого паркану, він підібрав гільзи калібру 7,62 мм, яких розкидано було по
алейці до двох десятків і які тримаючи в руці, його задокументували на фото
журналісти, серед цих гільз одна була калібру 5,45 мм; - не вважав дії
активістів «Майдану» ранком 20 лютого 2014 року груповим наступом на
працівників правоохоронних органів, хоча визнав, що обставин початку
розгортання подій не бачив, став їх очевидцем лише, коли спецтехніка міліції
від`їхала вверх по вулиці Інститутська, активно діяли лише особи у чорній формі
з боку Жовтневого палацу, стріляючи в бік активістів, пізніше йому стало відомо
від колишніх співслужбовців, що ранком 20 лютого 2014 року по беззбройних
правоохоронцях, що стояли в перших шеренгах, почали стріляти, бійці падали то
зліва, то справа, це було підставою для відступу, він агресивні дії в бік
правоохоронців засуджує; - йому не відомо, щоб 18 лютого 2014 року першими
застосували зброю активісти в бік правоохоронців, навіть, якщо знав про це,
його поведінку на «Майдані» це не змінило б, він прибув рятувати людей.
Як потерпілий ОСОБА_694 , так і присутній під час його
допиту потерпілий ОСОБА_1391 , підтверджуючи показання один одного,
вважали, що не можна ставити в один ряд як всіх працівників міліції, так і
активістів «Майдану», не всі були «білі та пухнасті» з обох боків, але влада
фактично прикрилася міліцією, крім того, роздмухувала конфлікт третя сила. При
цьому, розповіли: ОСОБА_694 - що особисто знає активіста «Правового сектора»,
якому 17 лютого співробітник «Беркуту» відрубав ударом щита два пальці на руці,
а коли «тітушки» намагалися продовжити його бити, його врятував інший працівник
«Беркуту», який його захистив, надав медичну допомогу і вивів у безпечне місце,
давши можливість втекти; ОСОБА_1391 - що відвідуючи на фронті як волонтер
батальйон імені генерала Кульчицького, чув від багатьох бійців схвальні відгуки
про те, як поруч воює сам та навчає воювати інших підрозділ «Беркут». Під час
подій на «Майдані» з боку міліції були безглузді провокації, як то побиття
студентів, скидання активіста з колонади на вул. Грушевського, полиття людей
водою у 20-ти градусний мороз у січні тощо, це віддаляло людей від
правоохоронців, виникала жадоба помсти.
Наведені вище показання ОСОБА_924 щодо: а)
місця отримання поранення - лівіше місця загибелі ОСОБА_1853 на тротуарі з
правого боку вулиці Інститутська, якщо рухатися вверх; б) положення тіла в
момент поранення - обличчям до станції метро «Хрещатик», нахилений вперед з
витягнутою правою рукою, лівою рукою тримаючи щит; в) ймовірного сектору, з
якого він міг отримати поранення - зі сторони будинку АДРЕСА_22 , - також в
цілому знайшли своє підтвердження за результатами безпосереднього дослідження
судом даних протоколу слідчого експерименту від 17 червня 2014 року та
додатків до нього (схема місцевості, стенограма, фото таблиці та відео запис)
(т. 97 а. 68-79), які містять аналогічні відомості з цього приводу з
уточненнями з боку потерпілого.
Так, потерпілий під час дослідження протоколу вказаного
слідчого експерименту з додатками уточнив, що під час цієї слідчої дії він
фактично вказав як припущення, що постріл був зроблений зі сторони будинку
АДРЕСА_22 , він також вказав на місце, де лежав поранений ОСОБА_1952 і поруч
став на коліно ОСОБА_2964 , який був звернутий передом у напрямку верху вул.
Інститутська (названий ним як ОСОБА_2964 - 07 хв. 09 сек. запису слідчої дії), проте
сам він, потерпілий, отримав поранення перейшовши на метр-два ближче до клумби,
за якою ховався ОСОБА_1773 . Після отримання ним поранення був вбитий ОСОБА_2964
, а за ним і ОСОБА_2963 .
На досліджених за клопотанням захисту фотографіях
кращої якості, які були складовою матеріалів кримінального провадження (т. 97
а. 181, 184, 186-191), потерпілий ОСОБА_694 також ідентифікував себе в тому
самому ж одязі (камуфльований бушлат, спортивні штани зі смужками - а. 186,
189, 190; тільняшка - а. 186, 189, 190). При цьому, місцем поранення
потерпілого дійсно є ділянка місцевості зліва і позаду бетонної квіткової
клумби, за якою ховався ідентифікований за результатами судового розгляду
потерпілий ОСОБА_822 (фото а. 187).
Суд звертає увагу, що повідомлені потерпілим ОСОБА_996
відомості щодо відомих йому обставин поранення та евакуації потерпілих
ОСОБА_393 , ОСОБА_1075 , ОСОБА_919 , ОСОБА_1853 та ОСОБА_1012 повністю
узгоджуються з дослідженими судом доказами за вказаними епізодами.
Факт перебування ОСОБА_924 у вказаний ним час в
центральній частині міста Києва знайшов своє безспірне підтвердження під час
дослідження матеріалів тимчасового доступу до відомостей про місце
перебування 20 лютого 2014 року ідентифікованого ним власного телефону з номером
…8897 (т. 63 а. 31-34) в межах дії базової станції телефонного оператора
(17493) за адресою: м. Київ, провулок Музейний в напрямку вулиці Ольгинська (09
год. 48 хв. - 10 год. 15 хв.); у подальшому (17832 та 37831) за адресами
розташування в м. Києві КМКЛ № 17, відповідно вулиця Щорса в напрямку АДРЕСА_32
(з 11 год. 09 хв. і на далі).
Згідно з дослідженими судом присяжних рапортами
помічника начальника ч/ч ІНФОРМАЦІЯ_244 від 20 лютого 2014 року, листами
ІНФОРМАЦІЯ_245 від 10 квітня 2014 року, ІНФОРМАЦІЯ_246 від 02 квітня 2014 року,
ІНФОРМАЦІЯ_206 від 15 квітня 2014 року, постановою про уточнення анкетних
даних від 04 вересня 2014 року, заявами ОСОБА_924 (помилково
ОСОБА_1953 та ОСОБА_1954 ) від 04 березня та 03 квітня 2014 року, в тому числі
про вчинення злочину, він просив в межах досудового розслідування, розпочатого
20 лютого 2014 року за телефонним повідомленням об 11 год. 17 хв. лікаря КМКЛ №
17 про факт його поранення, залучити його до даного кримінального провадження,
відкритого 22 березня 2014 року, як потерпілого через те, що 20 лютого 2014
року приблизно об 10 год. 02 хв., перебуваючи в м. Києві по вул. Інститутській,
отримав вогнепальне поранення в лівий бік грудної клітки в області серця через
незаконне використання зброї співробітниками спеціального підрозділу «Беркут»
(т. 97 а. 18-21, 24, 32-34, 38, 51, 55-56, 59-61).
У відповідності до картки виїзду швидкої медичної
допомоги, виписки на стаціонарного хворого ОСОБА_924
із медичної карти № 179 з КМКЛ № 17 (лікувався з 20 по 23 лютого
2014 року), довідки цього медичного закладу № 228 від 25 березня 2014
року з додатками, а також виписки-епікризу медичної карти № 434/ІІ
Львівського регіонального фтизіопульмонологічного центру (лікувався з 20 по 23
лютого 2014 року), довідки цього медичного закладу № 619 від 04 квітня
2014 року з додатками, в потерпілого 20 лютого 2014 року, тобто на момент
надходження на лікування об 11 год. 05 хв., встановлено діагноз
«Торокоабдомінальне вогнепальне поранення грудної клітки зліва. Лівобічний
гемоторакс. Ателектаз та контузія нижньої частки лівої легені. Поранення
нижньої частки лівої легені. Проникаюче поранення діафрагми. Гемоперитонеум.
Поранення сальника» (т. 97 а. 61-62, 99, 141, 145-159, 163-177).
Згідно з дослідженим судом присяжних у судовому засіданні
висновком судово-медичної експертизи № 510 від 08 квітня 2014 року, що
провів експерт ОСОБА_1955 (т. 97 а. 80-83), відповідно до результатів огляду та
записів медичної документації під час лікування ОСОБА_924 у лютому 2014 року
було встановлено діагноз: «Торокоабдомінальне вогнепальне поранення грудної
клітки зліва. Лівобічний гемоторакс. Ателектаз та контузія нижньої частки лівої
легені. Поранення нижньої частки лівої легені. Проникаюче поранення діафрагми.
Гемоперитонеум. Поранення сальника. Вказана проникаюча травма грудей виникла
внаслідок одного вогнепального наскрізного кульового поранення від дії
вогнепальної зброї незадовго до поступлення в лікарню 20 лютого 2014 року і
відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент
спричинення. Рановий канал - зверху вниз і дещо спереду назад, вхідний отвір на
грудях зліва, а вихідний - в ділянці лівої сідниці.
Протокол огляду предметів від 11 квітня 2014 року з додатками (фототаблиця) (т. 97 а. 119-125), містить детальний опис та
зображення речей, добровільно наданих ОСОБА_996 04 квітня 2014 року слідчому,
якими є: - зимова камуфляжна куртка типу «бушлат» темно-зеленого кольору з
світло-зеленими вставками, на передній лівій стороні якої на відстані приблизно
21 см від початку лівого рукава виявлено отвір діаметром 1 см; - чоловічі штани
чорного кольору (натільні) з механічним ушкодженням на лівій штанині у вигляді
розриву довжиною біля 24 см; - спортивні штани темно-синього кольору з наявними
вертикальними смугами вздовж штанів білого кольору, на лівій штанині ушкодження
у вигляді розриву довжиною до 35 см; - труси, верхня частина яких забруднена
плямами, схожими на кров.
Згідно з висновком медико-криміналістичної експертизи
одягу № 481-МК від 30 січня 2015 року з додатком (контактограми) (т. 97 а.
113-118), яку провела експерт-криміналіст ОСОБА_1354 , при дослідженні вказаної
куртки виявлено одне вхідне вогнепальне пошкодження на передній поверхні зліва
в верхній частині та одне вихідне - тільки на підкладці спинки куртки зліва, що
утворились внаслідок пострілу з вогнепальної зброї снарядом, до складу якого
входили сполуки міді. Ознак, які б вказували на постріл з близької дистанції не
виявлено.
Звертає на себе увагу відповідність за локацією
пошкоджень задньої лівої частини як зимової камуфляжної куртки, так і лівої
штанини штанів та спортивних штанів, а також відсутність даних про наскрізний
характер, тобто через всі шари тканин спинки куртки, вихідного ушкодження
спинки куртки, яке обмежилося лише пошкодженням підкладки.
Як видно з дослідженого висновку комплексної судової
трасологічної, балістичної та хімічної експертизи №
5153/5154/14-33/5155/5156/14-34 від 19 листопада 2014 року, яку провели
експерти ОСОБА_901 та ОСОБА_1082 (т. 97 а. 95-98), на наданих на дослідження
об`єктах (зимовій камуфляжній куртці) були виявлені залишки легкозаймистої
рідини - бензину, однак встановити локалізацію залишків бензину на одежі не
видалось можливим.
Під час комплексного дослідження вказаних документів щодо
одягу ОСОБА_694 уточнив, що під час подій 20 лютого 2014 року вказаний одяг
дійсно був на ньому, при цьому бушлат (куртка) йому не належить, він одягнув
саме цей бушлат замість своєї нової куртки 19 лютого, а тому виявлені
експертами сліди могли виникнути за невідомих йому обставин раніше подій 20
лютого 2014 року. На те, що він був саме у цій курточці (бушлаті) крім її
зовнішнього вигляду, вказують: а) локація пошкоджень, яка узгоджується за
пошкодженнями на тілі; б) доставка куртки з його особистими речами, які, в тому
числі, мають індивідуальні ознаки (штани та мобільний телефон з включеною
функцією маячка), та водійським посвідченням. При цьому, як уточнив потерпілий,
саме дякуючи вказаному маячку його було виявлено в КМКЛ № 17 родичами, які
вважали його зниклим без вісті, згодом звідти забрали і привезли додому його
одяг.
Суд визнає ці доводи потерпілого переконливими і такими,
що повністю усувають сумніви у належності йому вказаного бушлату на час
досліджуваних подій 20 лютого 2014 року, при цьому, є очевидним те, що рух
куртки від потерпілого через лікарню і до нього самого супроводжується
аналогічним рухом належних йому речей, які підлягають безсумнівній
ідентифікації (мобільний телефон та водійське посвідчення), збігається і
локація пошкоджень на цій курточці та ушкоджень тілі потерпілого, які мають
одиничний, а відтак індивідуальний, тобто виключно для даного випадку,
характер.
Враховуючи викладене, дані, які виявлені під час показань
потерпілого ОСОБА_924 з чужих слів, а саме пояснення його дружини з приводу
обставин виявлення нею безпосередньо в складках бушлату кулі знайшли своє повне
підтвердження під час судового розгляду документованими даними, які судом
визнані допустимими доказами, зокрема, даними протоколу огляду та експертних
висновків про характер пошкоджень на куртці (бушлаті) та штанах потерпілого,
відтак суд, дотримуючись вимог ч.ч. 2 та 6 ст. 97 КПК України, визнає вказані
показання потерпілого з чужих слів допустимими, а враховуючи їх зміст -
достовірними доказами.
Крім того, дані, які виявлені під час показань
потерпілого з чужих слів, а саме пояснення друзів з приводу обставин ранкового
обстрілу правоохоронців на «Майдані», знайшли своє повне підтвердження під час
судового розгляду документованими даними, які судом визнані допустимими
доказами, зокрема, даними фото та відео матеріалів, відтак суд, дотримуючись
вимог ч.ч. 2 та 6 ст. 97 КПК України, визнає і вказані показання потерпілого з
чужих слів допустимими, а враховуючи їх зміст - достовірними доказами.
За дослідженим судом протоколом огляду речей від 11
квітня 2014 року (т. 97 а. 131), предметом огляду була металева куля
овальної продовгуватої форми з жовтого металу, діаметром біля 0,7 мм, довжиною
приблизно 2,3 мм, з деформацією металу верхньої конусоподібної форми.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 51/ц від
08 травня 2014 року, яку провела експерт-цитолог ОСОБА_995 (т. 97 а.
88-89), при судово-медичній експертизі кулі, виданої ОСОБА_996 було знайдено
дві епітеліальні клітини, видову та групову належність яких встановити не
представилось можливим через їх недостатню кількість, а кров на даному об`єкті
виявлена не була.
Під час огляду фото таблиці до висновку судово-медичної
експертизи № 51/ц від 08 травня 2014 року ОСОБА_694 ідентифікував за зовнішніми
ознаками та характером пошкодження саме ту кулю, яку знайшла його дружина та
була ним видана слідчому.
Згідно із остаточними судово-балістичними даними,
які судом покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що
стосується даного епізоду), видана потерпілим ОСОБА_996 куля є частиною 7,62-мм
проміжного патрону зразка 1943 з кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С)
заводського виробництва. Ця куля могла бути вистріляна зі зброї калібру 7,62х39
мм, такої як: АК-47, АКМ, АКМС, СКС, Сайга, Вулкан, Вепрь тощо. Проміжні
патрони, споряджені такою кулею, призначені для стрільби з таких видів бойової
вогнепальної зброї: АК-47, АКМ, АКМС, РПД (ручний кулемет Драгунова), РПК
(ручний кулемет Калашникова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103, АК-104, АК-12, АЕК-973,
ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, - мисливської нарізної зброї: Вепрь, Вулкан,
АДРЕСА_33 та іншої зброї калібру 7,62х39 мм. На представленій кулі наявні сліди
нарізів каналу ствола, що є придатними для ідентифікації зброї, з якої вона
стріляна. Дана куля вистріляна з автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_265 , закріпленого за прапорщиком міліції
ОСОБА_738 (2-й штурмовий взвод РСП).
Згідно із дослідженим судом присяжних висновком
комісійної судово-медичної експертизи № 167-2014/о від 17 березня 2015 року
(т. 97 а. 105-112), яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 і ОСОБА_942 ,
дослідивши медичну документацію, висновки попередніх експертиз, результати
слідчого експерименту та відео фіксації його проведення, комісія експертів
дійшла висновків, що потерпілий ОСОБА_694 саме 20 лютого 2014 року до 10 год.
20 хв., за обставин, на які він вказував під час слідчого експерименту, отримав
одне (внаслідок одного пострілу) наскрізне проникаюче (в порожнину очеревини та
в ліву плевральну порожнину) вогнепальне поранення тулуба, що відноситься до
тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя), при
цьому: - вхідна вогнепальна рана розташована на передній поверхні грудної
клітки зліва, а вихідна - на лівій сідниці у верхнє-зовнішньому її квадранті,
що відповідає локалізації та морфології вогнепальних пошкоджень «верхнього»
одягу (куртки); - постріл, внаслідок якого утворилося дане поранення, був
здійснений через перешкоду (металевий щит), яка знаходилася «перед» потерпілим:
напрямок ранового каналу спереду назад та згори донизу; - положення ОСОБА_924 в
момент отримання вогнепального поранення, в т.ч. утримання ним металевої
перешкоди (металевого щита), відповідає таким, що зазначено останнім у ході
слідчого експерименту; - однак відсутність перешкоди - металевого щита на час
проведення експертизи не дозволяє висловитись ані про дистанцію пострілу, ані
про вид зброї стосовно спричинення вогнепальних поранень. Проте, приймаючи до
уваги саме характер вогнепального поранення тулуба (наскрізне проникаюче),
характер вогнепального поранення одягу потерпілого (наявність пошкоджень, що
утворились внаслідок пострілу з вогнепальної зброї снарядом, до складу якого
входили сполуки міді), з урахуванням застосування з боку потерпілого металевої
перешкоди (щита), дозволило експертам стверджувати, що вищезазначений постріл
був зроблений з нарізної вогнепальної зброї, і в даному випадку вогнепальний
снаряд - це куля. Характер розташування вхідної та вихідної вогнепальних ран на
тілі, вогнепальних пошкоджень на куртці, з урахуванням даних слідчого
експерименту (положення тіла в момент отримання поранення - нахил тулуба до
переду), дозволив стверджувати про те, що ОСОБА_694 отримав наскрізне
проникаюче вогнепальне поранення тулуба саме за обставин, на які він вказував у
ході слідчого експерименту, при цьому був звернений передньою поверхнею тіла до
напрямку дії вогнепального снаряду.
Під час дослідження вказаного висновку комплексної
експертизи ОСОБА_694 уточнив, що фактичний нахил його тіла вперед був ще
більший, аніж це зафіксовано на фото таблиці вказаного висновку експертів (арк.
6 висновку - а. 110). Суд бере до уваги, що таке зауваження потерпілого
узгоджується з даними відео фіксації самого слідчого експерименту (09 хв. 19
сек. запису) та додатків до нього у виді фото таблиць (фото № 3 - а. 74).
В іншій частині висновок комісії експертів № 167-2014/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Відомості, що містила медична документація на потерпілого
із-за кордону, експертами медиками під час формування висновків №№ 510 та
167-2014/о не використовувалися.
За результатами дослідження в судовому засіданні протоколу
огляду від 29 вересня 2015 року та додатків до нього у виді двох
відеозаписів на диску формату DVD+R «PATRON» (т. 97 а. 132-137) потерпілий на
01 хв. 19 сек. запису відео під назвою «War Zone - Euromaidan - Kyiv,
Ukraine - Евромайдан - Институтская - Киев, Украина 20.02.14.mp4» ідентифікує
лікаря в білому, який надає йому першу допомогу після поранення, сам потерпілий
лежить головою до банку «Аркада», видно тільки спортивні штани з характерними
білими смужками. При відкритті файлу під назвою «Розстріл учасників
протестів на Інститутській у Києві» виявлено, що дане відео містить запис
подій на вулиці Інститутська 20 лютого 2014 року, зокрема, у проміжку запису 01
хв. з 47 по 52 сек. зображено групу активістів у кількості семи осіб, що
піднімаються в три шеренги прикриваючись щитами вверх по вулиці Інститутська з
правового боку в бік виходу зі станції метро «Хрещатик» - ІV евакуаційна група.
У третій умовній шерензі посередині потерпілий ідентифікував себе одягненим в
спортивні штани чорного кольору з білими смужками по боках, зверху камуфляжний
бушлат, на голові військова каска зеленого кольору, в лівій руці тримає алюмінієвий
щит, в правій - битку. Зліва від себе потерпілий ідентифікує ОСОБА_2857 , а
справа - ОСОБА_2962 , ОСОБА_1952 лежить поранений із щитом попереду. Надалі на
1 хв. 53 сек. даного відеозапису зображений ОСОБА_694 з биткою в руках, який
щитом прикриває пораненого разом із іншими протестувальниками, момент поранення
потерпілого не зафіксовано.
Під час дослідження в судовому засіданні відео під
назвою «Революцiя Україна Київ Контратака Майдану вул.Інститутська 2014.02.20 -
YouTube [720p]» (диск - т. 69 а. 32), на 15 хв. 55 сек. запису потерпілий
ОСОБА_694 ідентифікує себе, як він перебігає до ОСОБА_793 , який ховається за
бетонною клумбою, потім потерплій стає на коліна, перед прикриваючи щитом,
корпус тіла нахилений вперед (15 хв. 57 сек. запису), отримує поранення, в цей
час чутно постріли, і перекатується вправо (15 хв. 59 сек. запису), при цьому
на потерпілому чітко візуалізуються спортивні штани із білими смужками, зелена
каска та камуфльований бушлат.
Під час дослідження в судовому засіданні ідентичного за
сюжетом відео під назвою « ОСОБА_1956 » (диск I-tech DVD+R № …7229 - т.
50 а. 39), починаючи з 16 хв. 22 сек. запису зафіксовано аналогічні події,
зокрема момент поранення потерпілого зафіксовано на 16 хв. 26 сек. запису.
На дослідженому судом відео під назвою «Kiev-20-02-14»
(флеш-накопичувач - т. 83 а. 33а) безперервно зафіксовані ті ж самі події,
пов`язані з пораненням потерпілого ОСОБА_1957 , але з іншого ракурсу (зйомка
ведеться з готелю «Україна»), охоплюючи й ідентифіковану потерпілим бетонну
барикаду, з-за якої виглядають особи в чорній формі і в проїзді якої
розташований згадуваний потерпілим БТР. При цьому на 15 хв. 34 сек. запису
потерпілий впізнає себе крайнім ззаду справа в спортивних штанах в в групі
осіб, які переходять вправо вулицю Інститутська. Ці події зафіксовані до 15 хв.
36 сек. запису і передують тим, які зафіксовані на дослідженому раніше відео
під назвою «Розстріл учасників протестів на Інститутській у Києві». На 15 хв.
56 сек. запису зафіксовано як потерпілий разом з ОСОБА_2962 обійшли навпроти ОСОБА_2963
А,
що ховався за бетонною квітковою клумбою, пораненого ОСОБА_2857 з різних боків (ОСОБА_2755 - зліва і присів перед ним, прикрившись щитом,
а ОСОБА_2962 - присів праворуч).
Починаючи з 16 хв. 09 сек. потерпілий перебігає до ОСОБА_793 , опиняється за ОСОБА_2963
ОМ,
стає на коліна (внутрішній таймер «01:16:23:07»), розвертається вліво передом в
бік будівлі НБУ, корпусом нахилений вперед «01:16:25:09», відразу отримує
поранення «01:16:26:00», від якого перекатується правіше ОСОБА_2963 А,
потім лівіше, а згодом знову перекатується назад і зупиняється лежати на лівому
боку відразу за ОСОБА_2963 ОМ (16 хв. 45 сек. запису). Зауваження сторони
захисту з приводу зафіксованого розвороту корпусу тіла потерпілого вліво є
обґрунтованим. Смертельне поранення ідентифікованого за результатами судового
розгляду потерпілого ОСОБА_822 в голову зафіксоване на 17 хв. 56 сек. запису -
внутрішній таймер «01:18:09:15» (проміжок часу між пораненнями ОСОБА_2854 та ОСОБА_2963 А
становить 01 хв. 43 сек.).
Крім того, на показниках часу внутрішнього таймеру
«01-16-21-20» та «01-16-26-00» відео «Kiev-20-02-14» попри заперечення захисту
чітко візуалізується сліди (порохові гази) пострілів зі зброї з боку особи, яка
на той час перебувала за бетонною барикадою в групі з іншими особами (друга
зліва). Такі постріли здійснено за траєкторією відповідно до встановленої лінії
ранового каналу ОСОБА_924 з урахуванням його зафіксованого положення у
просторі, а другий з них співпадає з пораненням потерпілого за часом, тому
зв`язок між таким пострілом та пораненням останнього є очевидним. На відео
зафіксовані постріли й інших осіб поруч із-за бетонної барикади.
Суд бере до уваги, що аналогічні події зафіксовані і на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(екран 3/3, відео на флеш носії - т. 90 а. 40). Аналіз вказаного відео дозволяє
стверджувати, що, ОСОБА_1958 за вказаних ним обставин отримав поранення ноги на
01 год. 02 хв. 13 сек. запису, коли за звуком лунають постріли, а за бетонною
барикадою перебувають працівники правоохоронних органів у чорній формі (екран
4/4) - акцентований автором відео астрономічний час 09 год. 54 хв. 45 сек. У
цей же період часу на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» також звучать
постріли, що вказує про узгодженість цих даних як візуально, так і за звуком.
Тобто, наведені дані відео «Kiev-20-02-14» та «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…» у поєднані з об`єктивними судово-балістичними та
судово-медичними даними за цим епізодом вказують на те, що постріл, внаслідок
якого ОСОБА_694 отримав тяжке поранення, був здійснений другим зліва за
бетонної барикадою співробітником РСП - ОСОБА_738 з автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_265 .
Суд присяжних вважає дані, які вказують на: а) умови
стрільби - прицільне ведення вогню бійцями РСП зі штатної нарізної зброї із-за
бетонної барикади (статичне положення тіла, обрана найбільш зручна стійка для
ведення стрільби стоячи із-за захисної споруди, коли за її контур відбувається
висунення голови стрілка лише в необхідних межах для прицілювання, власне саме
прицілювання); б) режим стрільби - здійснення пострілів з автоматичної зброї в
режимі одиночної стрільби; в) точність стрільби - ураження з першого пострілу;
г) контроль цілі - ураження людини відразу з проявом з її боку візуалізованого
для стрільця руху чи переміщення - об`єктивними ознаками пострілу, внаслідок
якого ОСОБА_694 отримав вогнепальне поранення грудей, прицільним саме в нього,
а з огляду на завдані ушкодження - на ураження.
Зафіксованих під час подій 20 лютого 2014 року на
фотографіях захисту, які пройшли процедуру відкриття і досліджувалися
судом, активістів зі зброєю в руках (фото №№ 7, 8, 16, 19, 20, 23 та 28 - т. 93
а. 128, 129, 137, 140, 141, 144 та 149) потерпілий ОСОБА_694 не бачив.
Проведений аналіз доказів свідчить про те, що потерпілий
ОСОБА_694 давав послідовні та точні в окремих деталях показання про обставини
як свого поранення, так і поранення інших активістів. Ці його показання знайшли
своє повне документальне підтвердження (місце, час, обставини поранення та
подальшого лікування, джерело походження речових доказів), при цьому виявлені
судом окремі неточності (щодо місця поранення у вимірі до метра, конкретних
рухів та положення тіла у просторі перед самим пораненням) зовсім не вказують
на намір потерпілого спотворити обставини подій, оскільки цілком логічно
пояснюються як давністю подій, так й їх надзвичайною динамічністю, винятковістю
та екстремальністю через реальну небезпеку для життя. За таких обставин, суд
показання потерпілого ОСОБА_924 з урахуванням виявлених під час дослідження
інших доказів уточнень до них визнає достовірними і кладе в основу свого
вироку.
Оціночні судження (враження) потерпілого щодо ступеня
загрози дій активістів для правоохоронців та підстав для застосування зброї з
боку правоохоронців 20 лютого 2014 року, суд присяжних оцінює виключно в
контексті встановлених фактів у справі в цілому. При цьому, потерпілий визнав,
що очевидцем обставин початку розгортання подій ранком 20 лютого він не був, а
щодо його оцінок фактів нападу на правоохоронців, а також умов та обставин, за
яких правоохоронці за його присутності застосували вогнепальну зброю в бік
активістів, то вони є належно аргументованими та ґрунтуються на його особистому
досвіді проходження служби у спецпідрозділі МВС, а тому заслуговують на увагу
як об`єктивні через їх збалансованість.
Суд також звертає увагу на загальну обстановку, яка
складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо, яка детально описана за
епізодом загибелі ОСОБА_1075 (відокремлений на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 14 «бетонна барикада:
обстріл п`ятачка за парапетом АКБ «Аркада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів до
парапету АКБ «Аркада» не мало ознак атаки, за будь-яких умов евакуаційні групи
не могли бути легітимними цілями для обстрілу з вогнепальної зброї. Зафіксований
на відео вогневий вплив хвилями на скупчення активістів, які переймалися
пораненими, був жорстоким, явно невмотивованим і позбавленим не тільки
будь-якого оперативного та тактичного сенсу, а й здорового глузду.
Епізод поранення потерпілого ОСОБА_924 у цій справі тісно
поєднаний з епізодами загибелі ОСОБА_1075 та ОСОБА_919 . Ці три епізоди
відбувалися майже одночасно протягом 20 сек. під час однієї і тієї ж події
«Майдану» - розосередження четвертої евакуаційної групи, до складу якої входили
ці особи, тому вони мають спільну фактологічну основу, вирок в частині їх
висвітлення містить перехресні посилання на докази та факти, а їх самих слід
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд самої
події.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_694 20 лютого 2014 року о 09 год. 54 хв.
45 сек., перебуваючи на правому боці вул. Інститутська в м. Києві неподалік від
входу до станції метро «Хрещатик» (на тротуарі зліва від квіткової бетонної
клумби, яка розташована поряд із бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада»),
під час загострення протистояння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї отримав внаслідок
одного пострілу з вогнепальної нарізної зброї калібру 7,62 (під патрон 7,62х39
мм) одне наскрізне проникаюче (в порожнину очеревини та в ліву плевральну
порожнину) вогнепальне поранення тулуба, що відноситься до тяжкого тілесного
ушкодження за критерієм небезпеки для життя, при цьому вхідна рана розташована
на передній поверхні грудної клітки зліва, а вихідна - на лівій сідниці у
верхнє-зовнішньому її квадранті, рановий канал спереду назад та згори донизу.
ОСОБА_694 на момент поранення був звернений передньою поверхнею тіла до
напрямку дії вогнепального снаряду та верху вул. Інститутська, де була
розташована бетонна барикада.
Вогнепальне наскрізне поранення грудної клітини з вхідною
раною на спині справа ОСОБА_1030 було завдано внаслідок одного пострілу з
автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_20 , закріпленого за співробітником РСП ОСОБА_738
.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
є доведеною поза розумним сумнівом причетність до вказаного поранення
потерпілого ОСОБА_1030 конкретного співробітника РСП, який спільно та
злагоджено разом з іншими озброєними співробітниками РСП та правоохоронцями під
час перебування за бетонною барикадою, реагуючи на рух активістів в бік
парапету з написом «АКБ Аркада», застосовував вогнепальну зброю у спосіб,
небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом здійснення у даному випадку
прицільного пострілу на ураження.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_694 , а так само і
будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів, відтак,
законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї були явно
відсутні (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 14 (пункт 5.3.2 вироку).
5.4.95. За епізодом загибелі
ОСОБА_417 .
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_242 - мати ОСОБА_919 показала, що її
син 10 грудня 2013 року приєднався до акцій протесту на «Майдані» в центрі
Києва, будучи обуреним побиттям студентів, до політичних партій відношень не
мав. Син про події на «Майдані» ніколи їй не розповідав, лише заспокоював, що
все в порядку, належав до ОСОБА_1462 . Там він познайомився з ОСОБА_1959 , з
яким були весь час разом. Син приймав участь у подіях 18 лютого 2014 року біля
будинку ВРУ, розповідали, що після цих подій бачили його дуже сумним. Останній
раз вона мала телефонну розмову із сином 19 лютого 2014 року, він попередив, що
перейде на іншого оператора (Київстар). Протягом 20 лютого зв`язку із сином не
мала, а ввечері відчула, що його вже немає, тіло виїхала забирати у суботу (22
лютого 2014 року). Обставини загибелі сина дізналася лише з відео з назвою «
ОСОБА_1956 », у момент загибелі її син був одягнутий у чорну куртку та берці,
джинси були не його, він казав, що переодягався, на голові була каска з
«балаклавою». Це відео містить багато сюжетів за участю сина, почалося з того,
що вони відганяли «Беркут», а вперше він зафіксований, коли по шлангу тягне
пораненого ОСОБА_702. Загинув ОСОБА_1002 на вул. Інститутська о 09 год. 54 хв.
54 сек. біля ОСОБА_793 , який ховався за бетонною квітковою клумбою. З тіла
сина було вилучено декілька куль, всього він отримав сім поранень.
Як також уточнила потерпіла. Коли вона приїхала забирати
тіло сина, його помилково називали як ОСОБА_1960 , потерпіла припустила, що
скоріше це прізвисько походило від назви міста, з якого він приїхав на протест
- Краматорськ Донецької області. Було проведене з нею впізнання, вона впізнала
сина і помилка була виправлена. Її син не був прихильником насильства під час
протесту. Їй відомо, що загинули і правоохоронці, вона засуджує всі вбивства.
Оцінюючи події на ОСОБА_829 20 лютого 2014 року в цілому, потерпіла наголосила,
що це було вбивство людей, а тому всі ті, хто це влаштував, мають нести
відповідальність, «війни влаштовують ті, чиє підле багатство, залежить від
горя народу», але її син був би проти, якщо б в його смерті засудили
невинувату в цьому особу.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_262 - дружина
загиблого ОСОБА_197 також показала, що її чоловік підтримував дружні стосунки з
ОСОБА_1961 , якого називав ОСОБА_2964 . Як далі показала потерпіла, через
відключений у чоловіка телефон ранком 20 лютого 2014 року вона дзвонила його
другу - ОСОБА_1001 , який власне і змусив її чоловіка включити телефон та
зателефонувати їй, така розмова мала місце о 09 год. 40 хв., що об`єктивно
вказує на відсутність на цей час поранення у ОСОБА_919 . Приблизно об 11 год.
їй зателефонувала невідома особа з телефону ОСОБА_1001 і поцікавилася, чи є
вона родичкою останнього, оскільки ОСОБА_1002 загинув.
Як видно із заяв про залучення до кримінального
провадження як потерпілого, заяви про дозвіл на вивіз тіла загиблого,
мати загиблого ОСОБА_919 - ОСОБА_242 , долучивши до матеріалів провадження фотографію
свого сина, яка безпосередньо була досліджена судом, та переконавшись у тому,
що саме останнього 20 лютого 2014 року у центральній частині м. Києва було вбито,
просила залучити її до вказаного провадження як потерпілу (т. 48 а. 208, 234;
т. 49 а. 124).
Родинні стосунки вказаної сім`ї ОСОБА_1001 підтверджуються
дослідженими під час судового розгляду заявою про видачу паспорта на
ОСОБА_919 , копіями його та потерпілої паспортів, свідоцтвом про
народження загиблого, довідкою про склад сім`ї та її місце
проживання (т. 48 а. 226-227; т. 49 а. 131-132, 137).
Згідно з дослідженими судом присяжних під час судового
розгляду рапортом слідчого та протоколом огляду місця події від 20
лютого 2014 року та додатком до нього (схеми, фотоматеріали) (т. 48 а.
210-221), від готелю «Україна» до моргу № 2 по вул. П. Запорожця, 26 в м. Києві
були доставлені трупи громадян з вогнепальними пораненнями, серед яких у моргу
у присутності понятих оглянуто труп ОСОБА_992 з бейджиком «Самооборона», який
був одягнений в чорні куртку та черевики, сині джинси, під курткою захисний
жилет, на кисті лівої руки та нижній правій частині шиї виявлено поранення,
тіло зареєстровано за № 528.
Згідно з дослідженим протоколом огляду місця події від
21 лютого 2014 року (т. 48 а. 222-223) під час розтину тіла загиблого,
зареєстрованого за № 528, з лівого стегна вилучено осердя кулі, зі спини справа
вилучено стальне осердя з фрагментами оболонки кулі, а також вилучено осердя
кулю біля тіла, яку запаковано в пакет експертної служби № 0844917.
Під час дослідження додатків до вказаних вище обох
протоколів огляду у вигляді фотоматеріалів потерпіла ОСОБА_242 впізнала
зображеним на них свого сина - ОСОБА_919 і ці її показання повністю
узгоджуються з даними дослідженого судом портретного фото останнього (т.
48 а. 218).
Згідно з протоколом впізнання від 24 лютого 2014 року
(т. 48 а. 224-225) потерпіла ОСОБА_242 у присутності понятих за зовнішніми
рисами обличчя впізнала у загиблому, тіло зареєстроване за № 528 ( ОСОБА_1962 )
свого сина - ОСОБА_919 .
Враховуючи вказані вище дані, суд вважає встановленим, що
тіло ОСОБА_1963 , яке було предметом огляду 20 та 21 лютого 2014 року, що
зафіксовано вище згаданими протоколами цієї слідчої дії і зареєстроване за №
528, є тілом ОСОБА_417 .
Як видно з лікарського свідоцтва про смерть, довідки
про причину смерті № 528/2 від 21 лютого 2014 року ОСОБА_417 ,
ІНФОРМАЦІЯ_247 , свідоцтва про його народження та смерть,
ІНФОРМАЦІЯ_197 він помер в м. Києві від вогнепальних кульових поранень тіла (т.
48 а. 229-230; т. 49 а. 133, 135).
Суд визнає недопустимим доказом обвинувачення висновок
судово-медичного експерта № 528/2 від 09 квітня 2014 року (т. 48 а. 35-40),
оскільки всупереч приписам ч. 3 ст. 214 КПК України призначення цієї експертизи
відбулося 20 лютого 2014 року до початку досудового розслідування за вказаним
епізодом, тобто до внесення відомостей до ЄРДР, які були внесені лише 21 лютого
2014 року, як це випливає з дослідженого судом витягу з кримінального
провадження (т. 48 а. 209).
Згідно з дослідженим судом висновком судово-медичного
експерта ОСОБА_1964 № 20/528/2
від 10 квітня 2014 року та додатками до нього (т. 49 а. 41-49, 58-64), на
тілі загиблого ОСОБА_919 , враховуючи дані лабораторних досліджень, були
виявлені такі тілесні ушкодження: а) поєднане наскрізне вогнепальне кульове
поранення правого плеча та грудей - де вхідна вогнепальна рана № 3 розташована
на зовнішній поверхні правого плеча, а вихідна № 4 - на внутрішній поверхні
правого плеча, які з`єднані між собою горизонтальним рановим каналом, який
продовжується вхідною вогнепальною раною № 1 на передній поверхні грудей справа
та вихідною № 2 - на спині зліва, які з`єднані між собою рановим каналом, в
кінці якого виявлено стальне осердя та фрагмент деформованої оболонки кулі; б)
наскрізне вогнепальне кульове поранення лівого передпліччя - де вхідна
вогнепальна рана № 5 розташована на передній внутрішній поверхні лівого передпліччя,
а вихідна № 6 - на задній його поверхні, які з`єднані між собою рановим
каналом; в) сліпе кульове вогнепальне поранення лівого стегна - де вхідна
вогнепальна рана № 7 розташована у верхній третині лівого стегна, від якої
відходить рановий канал, в кінці якого виявлено осердя кулі; г) забійно-рвана
рана пальця лівої кисті. Вогнепальне поранення правового плеча та грудей
спричинено однією кулею. Виявлені наскрізні вогнепальні кульові порання, які
спричинені дією снарядів (куль) при пострілах з вогнепальної нарізної зброї,
мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя), які
перебувають у причиновому зв`язку із смертю потерпілого. Ознаки пострілу
впритул чи чергою відсутні. Напрямок ранових каналів (справа наліво) вказує на
те, що особа, яка здійснювала постріли, була спереду справа від потерпілого.
Смерть ОСОБА_919 настала за 16-24 години до огляду тіла в морзі. Після
заподіяння вогнепальних поранень до настання смерті пройшов незначний проміжок
часу. У ранових каналах даних, які свідчили б про те, що снаряди перед
потраплянням в тіло пройшли перешкоду відсутні, але наявне вогнепальне
поранення лівого стегна потерпілому спричинене частиною кулі (металевим
осердям), що може вказувати на його утворення пострілом через перешкоду. На час
поранення ОСОБА_821 перебував у середньому стані алкогольного сп`яніння
Наведений вище висновок судово-медичного експерта №
20/528/2 від 10 квітня 2014 року знайшов своє повне підтвердження під час
дослідження судом присяжних додаткового висновку судово-медичного експерта №
37/528/2 від 27 травня 2014 року (т. 49 а. 52-55) та висновку комісії
судово-медичних експертів № 273-2015/о від 08 грудня 2015 року (т. 49 а.
160-169).
Звертає на себе увагу єдність реєстрації за номером (№
528) проведених досліджень, що вказує на спільність об`єкту дослідження.
Висновок комісії експертів № 273-2015/о щодо ситуаційних
обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на місцевості потерпілого та
особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому міг перебувати стрілок)
через їх не підтвердження балістичними чи криміналістичними дослідженнями та
характер припущення, суд присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть
бути покладені в основу даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану
судом правову позицію з наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку),
зауваження сторони захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані
докази через їх недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які
посилається у вироку.
Наведені судово-медичні дані узгоджуються з відомостями
щодо вилучених предметів під час розтину тіла загиблого, які містить згаданий
раніше протокол огляду місця події від 21 лютого 2014 року (з лівого стегна
вилучено кулю, зі спини справа - стальне осердя з фрагментами оболонки кулі (т.
48 а. 222-223).
Згідно із остаточними судово-балістичними даними,
які судом покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що
стосується даного епізоду) встановлено таке.
По-перше, зважаючи на правила п. п. 2 та 3 ч. 3 ст. 104
КПК України щодо обов`язкової фіксації у протоколі слідчої дії даних про
виявлені речі та їх вилучення, ч. 5 ст. 237 КПК України щодо порядку вилучення
під час огляду речей, суд визнав з підстав, передбачених ч. 1 ст. 86 КПК
України недопустимим доказом відомості у додатках до вже згаданого протоколу
огляду від 20 лютого 2014 року (фото таблиця № 18 - т. 48 а. 210-221) щодо
виявлення нібито в тілі потерпілого осердя кулі, оскільки ці відомості отримані
з порушенням встановленого КПК України порядку та не підтверджені
документально.
По-друге, у ході огляду трупу від 21 лютого 2014 року
ОСОБА_919 з його тіла були вилучені три фрагменти оболонок кулі (куль) та два
осердя кулі - №№ 1 та 2, а також біля тіла загиблого - осердя кулі № 3 (пакет №
0844917), при цьому, суд констатував, що поданими доказами зв`язок осердя кулі,
запакованої в пакет експертної служби № 0844917 (вже згаданий протокол огляду
місця події від 21 лютого 2014 року - т. 48 а. 222-223), з предметами, які
фактично були вилучені з тіла загиблого ОСОБА_919 та описані експертом
ОСОБА_993 - поданими доказами не доведений, а відтак відсутній. Натомість, суд
присяжних визнав за вказаним осердям кулі, яку запаковано в пакет експертної
служби № 0844917, належний речовий доказ, який містить на собі загальні
відомості про сліди та обставини застосування 20 лютого 2014 року вогнепальної
зброї.
По-третє:
- на всіх трьох оболонках та трьох осердях куль сліди
нарізів каналу ствола, придатні для ідентифікації зброї, з якої вони
відстріляні, відсутні;
- фрагмент оболонки масою 1,13 г являється частиною кулі
7,62х54R мм гвинтівочного патрону заводського виробництва, встановити, частиною
кулі якого патрону являються інші фрагменти оболонки масою 0,27 г та 0,08 г, не
видалось можливим, але їх будова та характеристики свідчать що куля, складовою
частиною якої вони є, могла бути вистріляна зі зброї калібру 7,62х54R мм;
- осердя кулі № 1 являється частиною кулі «ЛПС» зі
стальним осердям 7,62х54R мм гвинтівочного патрону (57-Н-223 (в обіймах),
НОМЕР_50 ) та кулі «ЛПС» 7,62х54R мм гвинтівочного випробувального патрону «УЗ»
(з посиленим зарядом) (57-У-323) заводського виробництва;
- патрони, споряджені кулею, хвостова частина оболонки
якої масою 1,13 г та осердя якої № 1 представлено на дослідження, можуть
використовуватись для стрільби з наступних видів бойової та мисливської
нарізної зброї: автоматичних гвинтівок: ABC, Мосіна, СВТ; снайперських
гвинтівок: НОМЕР_183 , МС-74, МЦ-116М, СВ-98 тощо; стандартної гвинтівки:
МЦ-116; довільної гвинтівки С-49; кулеметів: Type 80, АЕК-999, ГШГ, ДП/ДПМ,
Максим тощо, карабіну К-93-1 «Беркут 2М», «КО-38» та інших моделей зброї
калібру 7,62х54R;
- встановити, чи були надані три фрагменти оболонки кулі
(масою 1,13 г, 0,27 г та 0,08 г відповідно) та осердя № 1 складовими одного
снаряду не виявилось можливим, але конструкція, матеріал виготовлення, форма,
розміри вказаних вище об`єктів не виключають того, що вони раніше могли
складати частину одного снаряду - кулі 7,62х54R мм гвинтівочного патрону
заводського виробництва;
- виявлені два осердя кулі № 2 та № 3 є частинами кулі
«ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С) проміжних патронів зразка 1943 калібру
7,62мм та кулі «HP» (Hollow Point) зі стальним осердям мисливського патрону з
експансивною кулею заводського виробництва, тому вони не є частиною одного
снаряда з оболонкою масою 1,13 г. Визначити, з якої зброї вистріляні осердя
кулі № 2 та № 3 не видалось можливим, але їх однакова будова та характеристики
свідчать про те, що куля, складовою частиною якої вони є, могла бути вистріляна
зі зброї калібру 7,62х39 мм, патрони, споряджені кулею №№ НОМЕР_51 та 3, можуть
використовуватись для стрільби з наступних видів бойової та мисливської
нарізної зброї: АК-47, АКМ, РПД, РПК, СКС, Вепрь, Вулкан та інших моделей зброї
калібру 7,62х39;
- вирішити питання, чи мав місце рикошет куль, фрагменти
яких надані на дослідження, до попадання в тіло ОСОБА_919 не виявилось
можливим;
- надані на дослідження фрагменти оболонки кулі та осердя
№ 1 не були вистріляні з одного і того ж зразка зброї з кулями та їх фрагментами,
вилученими з інших тіл, які порівнювались в рамках даної експертизи, з причин
невідповідності виду та калібру патронів.
Відтак, взаємозв`язок судово-медичних та
судово-балістичних даних вказує на те, що з лівого стегна вилучено осердя кулі
під патрон калібру 7,62х39мм, а поєднане наскрізне вогнепальне кульове порання
правого плеча та грудей закінчувалось осердям кулі під патрон калібру
7,62х54мм.
Дослідженим судом протоколом огляду предметів від 04
березня 2014 року з додатками до них (фотоматеріали) детально описано
верхній одяг (куртку та джинси), який був на ОСОБА_1965 під час виявлення його
тіла 20 лютого 2014 року і ці дані повністю та в деталях узгоджуються з даними,
які містить в цій частині протокол первісного огляду місця події від 20 лютого
2014 року (т. 49 а. 108-118).
Під час дослідження додатків до цього протоколу у вигляді
фотоматеріалів (т. 49 а. 112-113) потерпіла ОСОБА_242 впізнала зафіксовану на
них куртку, яка належала синові, уточнивши, що джинси чужі.
Згідно з дослідженим судом висновком судового експерта
№ 275-мк від 19 липня 2014 року виявлені на курточці та джинсах ОСОБА_919
вогнепальні вхідні кульові пошкодження свідчать про здійснення не менше трьох
пострілів, ці пошкодження відповідають локалізації ран на тілі потерпілого, постріли
здійснені з вогнепальної нарізної зброї з неблизької дистанції (т. 49 а.
93-107).
Згідно з дослідженим під час судового розгляду за участю
потерпілої ОСОБА_328 додатку до протоколу її допиту у виді фото таблиць
остання показала, що стрілкою правильно на цих фото зображено її сина ОСОБА_919
- спочатку син тягне пораненого ОСОБА_702(фото № 1), потім допомагає іншому
більш високому на зріст потерпілому (фото № 2), перебуває серед інших
протестуючих (фото № 3), щитом прикривається біля ОСОБА_2963А, за деревом поруч
лежить вбитий ОСОБА_814 (фото № 4), син лежить поранений (фото №№ 5, 6, 8 з
позначкою часу - 09:56:05 та фото № 9 з позначкою часу - 10:43:12), прикриває
медиків (фото № 7 з позначкою часу - 09:53:34), його самого несуть у ношах
(фото №10 з позначкою часу - 10:44:10) (т. 49 а. 143-152).
Вказані вище фото №№ 7-10, які містять супроводжуючий
напис часу цих подій, є фотознімком зафіксованих епізодів (16 хв. 13 сек., 17
хв. 42 сек., 38 хв. 19 сек. та 38 хв. 53 сек. запису відповідно) дослідженого в
судовому засіданні за участю потерпілої відео файлу під назвою
«ВидеоПоСекундам» на диску I-tech DVD+R № …7229 та протоколу його огляду
(т. 50 а. 39).
Досліджений судом протокол огляду фотоматеріалів з
мережі Інтернет (т. 49 а. 153-163) містить аналогічні дані про обставини
загибелі ОСОБА_919 .
Показання потерпілої ОСОБА_328 щодо участі її сина в
евакуації ОСОБА_883 узгоджуються з показаннями потерпілої ОСОБА_310 ,
яка ідентифікувала останнього як свого пораненого брата.
Як видно з досліджених під час судового розгляду судом
присяжних даних, які містить наданий потерпілим ОСОБА_1232 відеозапис «47 _
20.02.2014» (диск Verbatim DVD-R …50582 - т. 8 а. 130), починаючи з 04 хв.
09 сек. запису на відео, особа, яку неможливо ідентифікувати за зовнішніми
ознаками, отримує поранення, перебуваючи разом з іншими активістами, будучи
звернутим передом до верху вул. Інститутська та присівши за щитами на правому
її боці неподалік від входу до станції метро «Хрещатик» (на тротуарі зліва від
квіткової бетонної клумби, яка розташована поряд із бетонним парапетом з
написом «АКБ «Аркада» і за якою загинув ідентифікований за результатами
судового розгляду потерпілий ОСОБА_822 , що повністю узгоджується з даними
вказаного вище відео під назвою « ОСОБА_1956 ». Також, як видно з довідкової
інформації, яка супроводжує відеоряд файлу «47 _ 20.02.2014», об`єднаний
автором в один сюжет за даним епізодом, ці події тривають чотири секунди,
відбувалися 20 лютого 2014 року о 09 год. 54 хв. 53 сек., що узгоджується з
даними відео під назвою «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина
2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40), при цьому о 09 год.
54 хв. 15 сек. ОСОБА_821 приєднується до четвертої евакуаційної групи
активістів з ношами, яка перейшла вул. Інститутська з лівого на правий бік
(екран 2/2).
Відтак, суд визнає достовірним за ідентифікаційною
здатністю сюжет на відео «47 _ 20.02.2014» або «47», вважаючи доведеним те, що
на цьому відео під написом « ОСОБА_1966 09:54:53» в акцентованих його автором
квадратах дійсно зафіксовані обставини смертельного поранення саме ОСОБА_417
(час поранення 09 год. 54 хв. 53 сек.), що узгоджується з усіма дослідженими
іншими доказами.
Дані, які містить протокол слідчого експерименту від
02 липня 2014 року з додатками (фотоматеріали), проведеного за участю
понятих, спеціалістів - експертів, інженерів-геодезистів, медика-криміналіста
(т. 49 а. 277-295), не дають відповіді на питання щодо сектору стрільби, з
якого міг бути смертельно поранений ОСОБА_821 , а тому не мають доказового
значення.
Натомість, допитаний в судовому засіданні потерпілий
ОСОБА_1958 , окрім даних щодо свого поранення також показав, що коли
він був на тротуарі з правового боку вулиці Інститутська, праворуч підійшов
ОСОБА_1945 (ідентифікований потерпілий ОСОБА_1219 ). Їх група, рухаючись вперед
і прикриваючись щитами, допомагала пораненим, яких біля входу на територію
банку «Аркада» було багато. Він з ОСОБА_1967 рушив на допомогу пораненому
ОСОБА_1968 , який просив по допомогу. Потім він, ОСОБА_1958 , відбіг праворуч
до ОСОБА_793 , який сидів за квітковою бетонною клумбою, де і був поранений.
Після отримання ним поранення був вбитий ОСОБА_2964 , а за ним і ОСОБА_2963 . Як
він уточнив, на місці свого поранення він приблизно пролежав до півгодини
ногами в бік Майдану Незалежності, і в цей період часу став очевидцем загибелі ОСОБА_2964
. Після отримання ним поранення був вбитий ОСОБА_2964 , а за ним і ОСОБА_1773 .
Потерпілий ОСОБА_1958 під час дослідження протоколу
слідчого експерименту за своєю участі від 17 червня 2014 року та додатків
до нього (схема місцевості, стенограма, фото таблиці та відео запис) (т. 97 а.
68-79), ОСОБА_2755 вказав на місце, де
лежав поранений ОСОБА_1952 і поруч став на коліно ОСОБА_2964 , який був
звернутий передом у напрямку верху вул. Інститутська (названий ним як ОСОБА_2964
- 07 хв. 09 сек. запису слідчої дії).
Як він, ОСОБА_1958 , оцінював обстановку, правових
підстав, передбачених законом, для застосування зброї в бік ОСОБА_1001 жодних
не було, якщо і уявити, що такі були в інших ситуаціях, то і в такому випадку,
зброя не могла бути застосована в людному місці в бік скупчення людей через
загрозу поранення сторонньої цивільної особи.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом загибелі
ОСОБА_919 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Суд також звертає увагу на загальну обстановку, яка
складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо, яка детально описана за
епізодом загибелі ОСОБА_1075 (відокремлений на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 14 «бетонна барикада:
обстріл п`ятачка за парапетом АКБ «Аркада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів до
парапету АКБ «Аркада» не мало ознак атаки, за будь-яких умов евакуаційні групи
не могли бути легітимними цілями для обстрілу з вогнепальної зброї.
Зафіксований на відео вогневий вплив хвилями на скупчення активістів, які
переймалися пораненими, був жорстоким, явно невмотивованим і позбавленим не
тільки будь-якого оперативного та тактичного сенсу, а й здорового глузду.
Епізод загибелі ОСОБА_919 у цій справі тісно поєднаний з
епізодами поранення потерпілого ОСОБА_1957 та загибелі потерпілого ОСОБА_1075 .
Ці три епізоди відбувалися майже одночасно протягом 20 сек. під час однієї і
тієї ж події «Майдану» - розосередження четвертої евакуаційної групи, до складу
якої входили ці особи, тому вони мають спільну фактологічну основу, вирок в
частині їх висвітлення містить перехресні посилання на докази та факти, а їх
самих слід розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий
огляд самої події.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_821 20 лютого 2014 року о 09 год. 54 хв. 53 сек.,
перебуваючи на правому боці вул. Інститутська в м. Києві неподалік від входу до
станції метро «Хрещатик» (на тротуарі зліва від квіткової бетонної клумби, яка
розташована поряд із бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада»), під час
загострення протистояння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї, отримав такі
вогнепальні кульові наскрізні прижиттєві поранення, що мають ознаки тяжких
тілесних ушкоджень і від яких настала смерть:
а) поєднане та завдане однією кулею правого плеча та
грудей - де вхідна рана розташована на зовнішній поверхні правого плеча, а
вихідна - на внутрішній поверхні правого плеча, які з`єднані між собою
горизонтальним рановим каналом справа наліво, який продовжується вхідною раною
на передній поверхні грудей справа та вихідною - на спині зліва, які з`єднані
між собою рановим каналом, в кінці якого виявлено стальне осердя 7,62х54мм
гвинтівочного патрону та фрагмент деформованої оболонки кулі;
б) лівого передпліччя - де вхідна рана на передній
внутрішній поверхні лівого передпліччя, а вихідна - на задній його поверхні,
які з`єднані між собою рановим каналом справа наліво.
Одночасно, ОСОБА_821 також отримав сліпе кульове
вогнепальне поранення лівого стегна - де вхідна рана розташована у верхній
третині лівого стегна, від якої відходить рановий канал справа наліво, в кінці
якого виявлено осердя кулі 7,62х39мм, що може вказувати на постріл через
перешкоду, та забійно-рвану рану пальця лівої кисті.
Особа, яка здійснювала всі ці три постріли, була спереду
справа від потерпілого ОСОБА_919 .
Наскрізне кульове вогнепальне поєднане поранення правого
плеча та грудей ОСОБА_919 утворилося внаслідок одного пострілу з нарізної
вогнепальної зброї снарядом калібру 7,62х54мм, що не узгоджується з
об`єктивними даними про штатне озброєння зафіксованих на місці події
співробітників РСП АКМС калібру 7,62х39мм.
Сліпе кульове вогнепальне поранення лівого стегна
ОСОБА_919 утворилося внаслідок одного пострілу з нарізної вогнепальної зброї
снарядом калібру 7,62х39 мм, до складу якого входили сполуки міді, що
узгоджується з об`єктивними даними про штатне озброєння РСП АКМС калібру
7,62х39мм.
У межах даного епізоду поданими доказами також безспірно
додатково доведено факт здійснення у бік протестувальників, які отримали
смертельні поранення і тіла яких були 20 лютого 2014 року доставлені до моргу в
приміщенні Київського міського моргу КМБ СМЕ № 2 по вул. П. Запорожця, 26 в м.
Києві, пострілу з нарізної зброї калібру 7,62х39 мм, що також узгоджується з
об`єктивними даними про штатне озброєння РСП АКМС калібру 7,62х39мм.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому обвинуваченими не здобуто, оскільки не
виключається причетність до цього інших осіб з числа правоохоронців, які були
озброєні зброєю, зокрема, калібру 7,62х54 мм., а виявлене в його тілі осердя
кулі 7,62х39мм хоча і узгоджується з даними про штатне озброєння РСП, однак не
підлягає ідентифікації. Разом з тим, безспірно встановлено, що всі вказані
вогнепальні поранення були завдані ОСОБА_1969 з одного напрямку і території
(верх вул. Інститутська), яка перебувала під виключним контролем співробітників
правоохоронних органів, в тому числі співробітників РСП та інших
правоохоронців, які тактично взаємодіяли, а тому спільно та злагоджено під час
перебування за бетонною барикадою, реагуючи на рух активістів в бік парапету з
написом «АКБ Аркада», застосовували вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для
життя багатьох осіб, шляхом здійснення прицільних пострілів в скупчення людей
та небезпечно поруч.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_821 , а так само і
будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів, відтак,
законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї були явно
відсутні (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 14 (пункт 5.3.2 вироку).
5.4.96. За епізодом загибелі
ОСОБА_418 .
Згідно з дослідженими судом присяжних під час судового
розгляду рапорту від 21 лютого 2014 року, довідки КМКЛ ШМД від 27
лютого 2014 року, протоколу огляду місця події від 21 лютого 2014 року з
додатками (план-схема розташування тілесних ушкоджень, фотокопії) (т. 15 а.
13-26, 73)., 20 лютого 2014 року приблизно о 12 год. 15 хв. під час хірургічної
операції помер доставлений з Майдану Незалежності м. Києва об 11 год. з
вогнепальним поранням голови до КМКЛ ШМД (м. Київ, вул. Братиславська, 3)
ОСОБА_1970 , ІНФОРМАЦІЯ_248 , особа якого була встановлена за паспортом
(т. 15 а. 27). Під час огляду у присутності понятих тіла ОСОБА_1853 були
виявлені на голові марлева пов`язка з лівої сторони із плямою бурого кольору в
області скроневої області голови, де були зафіксовані тілесні ушкодження. Також
виявлені татуювання на тілі: на лівій руці в області передпліччя квітки чорного
та червоного кольорів; в області грудної зони - двох трикутників чорного
кольору; в області підключичної зони - корони чорного кольору, а на лівій нозі
в області передньої зони стегна - дівчини.
Із досліджених судом документів щодо долі одягу загиблого
ОСОБА_1853 (довідка КМКЛ ШМД № 466 від 28 лютого 2014 року, заява
матері ОСОБА_1853 - ОСОБА_226 від 17 березня 2014 року, протокол про
повернення тимчасово вилученого майна від 07 липня 2014 року) (т. 15 а. 71,
98) видно, що у лікарні, куди був доставлений ОСОБА_822 , надходження його
одягу на зберігання не зафіксовано, у той же час його нижній одяг був спочатку
наданий матір`ю органу досудового розслідування, а потім нею отриманий назад у
зв`язку з відсутністю слідів, які мали б доказове значення.
Із заяв та дозволу на видачу тіла загиблого
ОСОБА_1853 для поховання (т. 15 а. 28, 83, 99) видно, що цей дозвіл отримав
батько загиблого - ОСОБА_225 , який разом з матір`ю - ОСОБА_226 , переконавшись
у тому, що 20 лютого 2014 року у центральній частині м. Києва загинув саме їх
син - ОСОБА_1970 , просили залучити їх до провадження як потерпілих. Родинні
стосунки сім`ї ОСОБА_1773 підтверджуються крім наведених документів також
дослідженими особистими документами на загиблого, довідкою про
склад сім`ї (т. 15 а. 74, 81).
Суд визнає недопустимим доказом обвинувачення висновок
судово-медичного експерта № 543/2 від 11 квітня 2014 року (т. 15 а. 44-50),
оскільки всупереч приписам ч. 3 ст. 214 КПК України призначення цієї експертизи
відбулося 21 лютого 2014 року, тобто досудове розслідування за вказаним
епізодом у такій спосіб було розпочате до внесення відомостей до ЄРДР, які були
внесені лише 23 лютого 2014 року, як це випливає з дослідженого витягу з
кримінального провадження (т. 15 а. 12).
Відповідно до дослідженого судом висновку
судово-медичного експерта ОСОБА_1971
№ 21/543/2 від 11 квітня 2014 року
(т. 15, а. 51-58, 62-69) на голові доставленого без одягу тіла ОСОБА_1853
виявлено єдине вогнепальне ушкодження в тім`яній ділянці (вогнепальна кульова
рана голови), в поєднанні з крововиливом в м`які тканини та дірчастим переломом
лівої та частково правої тім`яних кісток та проникненням осколків в
міжпівкулеву щілину, лінійний перелом лівої тім`яної кістки, багато осколковий
перелом кісток основи черепу, що включає в себе очну частину лобної кістки
зліва, решітчасту та основну кістки зліва, ушкодження верхнього сагітального
синусу, м`якої оболонки мозку, з виходом крові під м`яку оболонку мозку та з
формуванням вогнищ забою тканини мозку в ділянці тім`яних часток, кров в бічних
шлуночка мозку. Вищеописаний комплекс ушкоджень має ознаки тяжких тілесних
ушкоджень за критерієм небезпеки для життя і виник внаслідок дотичної дії кулі
(вогнепального снаряду подовженої форми, до складу якого входили сполуки
свинцю), що мала значну кінетичну енергію з вектором дії сили вздовж
фронтальної осі. Дана дія кулі призвела до виникнення значних деформуючих
процесів в тім`яних ділянках, з розповсюдженням сил на основу черепу з
формуванням вищевказаних віддалених переломів та травми мозку. Смерть
ОСОБА_1853 настала внаслідок одиничного вогнепального кульового дотичного
поранення голови з ушкодженням кісток склепіння та основи черепу, оболонок та
тканини мозку, що призвели до розвитку набряку-набухання головного мозку
(згідно даних медичної документації біологічна смерть ОСОБА_1853 констатована в
стаціонарі ІНФОРМАЦІЯ_249 о 12 год. 15 хв.). Від моменту виникнення даних
ушкоджень до настання смерті, з якою вони перебувають у прямому причиновому
зв`язку, пройшло понад дві години. Виходячи з локалізації ушкоджень, останній
був повернутий до травмуючого предмету тім`яною ділянкою, дані, які могли б
вказувати на стрільбу «чергою» відсутні. Постріл був проведений з неблизької
відстані. Наявність дотичного вогнепального поранення виключає знаходження кулі
в тілі загиблого. На час вогнепального поранення ОСОБА_1853 ознак алкогольного
чи наркотичного сп`яніння не мав.
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколом
огляду диску TDK DVD-R …2842 з написом «20.03.14 ОСОБА_792 », який надав
свідок ОСОБА_791 та вмістом цього диску (т. 15 а. 103-107) встановлено, що
останній містить папку з файлами під назвою « ОСОБА_1774 ». У
свою чергу вказана папка містить папку з 29 фотографіями під назвою «100D5000»,
на яких міститься панорамне зображення Майдану Незалежності, різних ділянок
вул. Інститутська, а також механічно утворених отворів на деревах та металевих
конструкціях, які розміщені на цій вулиці і в цілому узгоджуються з обстановкою
протистояння, в тому числі біля приміщення банку «Аркада», де розміщені бетонна
квіткова клумба та умовний меморіал пам`яті із фото загиблого ОСОБА_1972 .
Далі, на дослідженому судом відео «20.02___S», яке
також розміщено у папці під назвою « ОСОБА_1774 », зображено із застосуванням
логотипу з надписом «ОСОБА_2983 » та позначкою «20.02.2014» обставини
протистояння по вул. Інститутська в м. Києві активістів із ідентифікованими за
результатам судового розгляду співробітниками РСП з жовтими пов`язками на
руках. При цьому на початку запису (до 13 сек.) панорамна відео зйомка
місцевості навпроти станції метро «Хрещатик» фіксує скупчення правоохоронців,
локальне цілісне розміщення сніжної барикади майже навпроти входу до станції
метро з перериванням по середині проїзної частини вулиці, що дозволяє вільно
проглядати з боку вантажівок, розміщених поперек проїзної частини за
перехрестям з вул. Ольгинська між будинками № 7 та № 8 по вул. Інститутська.
зону з чотирьох дерев на правому боці цієї вулиці, висаджених рядком від сходів
до приміщення банку «Аркада» вздовж вул. Інститутська (одне перед бетонною
клумбою, а три - після неї в бік готелю «Україна»). У подальшому (від 13 сек.
до 02 хв. 05 сек. запису) спостерігається поступовий відступ бійців РСП
озброєних АКМС та іншою стрілецькою зброєю правоохоронців від приміщення
«Жовтневого палацу» у бік входу до станції метро «Хрещатик», з одночасним
наближенням до них активістів, серед яких також є озброєна рушницею особа (у
зеленій касці та камуфльованому біло-голубому одязі) (01 хв. 57 сек. запису).
Протягом всіх цих подій лунають численні постріли. Починаючи з 02 хв. 06 сек.
запису фіксується поранення декількох активістів, ракурс відеозапису охоплює
проведення в цей момент пострілів з боку правоохоронців, які перебувають за
сніжною барикадою, в тому числі бійців РСП. На проміжку запису з 02 хв. 32 сек.
по 03 хв. 32 сек. фіксується особа, одягнута у білу будівельну каску - голова
прикрита капюшоном, зелені плямисті штани, чорну куртку з рюкзаком на спині
чорно-зеленого кольору, яка наближається із щитом до вказаної передової частини
активістів, присідає на тротуарній частині правої сторони вул. Інститутська
неподалік від краю будівлі готелю «Україна» і прикриває щитом інших осіб, які
відтягують поранених, при цьому з неї неодноразово спадає каска. На 03 хв. 50
сек. запису знову видно вказану особу в білій касці на тому ж місці, який разом
з двома іншими активістами, які знаходяться з обох сторін від нього, починають
навприсідки, прикриваючись щитами відступати в напрямку камери, яка проводить
відео зйомку, в бік готелю «Україна». На 05 хв. з 05 до 35 сек. вказаного
відеозапису та сама особа в білій касці разом з іншим активістом присіли біля
сходинок прилеглих до готелю «Україна» по вул. Інститутська, 4, в подальшому
фіксується вже сама ця особа, яка зняла капюшон з голови і сидить на стіні
будівлі готелю «Україна» з боку вулиці Інститутської біля зазначених сходинок,
при цьому праворуч прикривається щитом, зафіксоване обличчя цієї особи чітко
дозволяє її ідентифікувати як ОСОБА_1853 , фото саме якого з відповідним
ідентифікуючим написом було розміщено біля приміщення банку «Аркада» на вище
згаданому умовному меморіалі пам`яті загиблого хлопця, а також відповідає даним
дослідженого судом паспорта громадянина України (т. 15 а. 27). Така
візуалізація особи ОСОБА_1853 є очевидною і не потребує спеціальних знань.
Вказане відео також супроводжується коментарями очевидця цих подій, які
узгоджуються з описаною вище обстановкою протистояння - «…Гарячі голови
пішли на крайні барикади. Ніхто не думав, що будуть стріляти бойовими…», а
також містить запис з приміщення готелю «Україна», де надавали медичну допомогу
пораненим активістам.
Під час дослідження відео «оброблене відео_20.02»,
яке також розміщено у папці під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_250 », встановлено, що цей
фрагмент відеозапису є ідентичним запису файлу «20.02___S», дещо уповільнений і
на ньому також зафіксовано ОСОБА_1853 в описаному одязі. Також на даному відео,
за сніжною барикадою, якою частково перекрита проїзна частина вул.
Інститутської, видно близько шести правоохоронців, екіпірованих чорними
шоломами з прикритими обличчями, які здійснюють постріли з вогнепальної зброї
(АКМС, снайперські гвинтівки тощо) в напрямку активістів.
Крім того, вказана папка під назвою « ОСОБА_1774 »
містить фотоматеріали (всього 18 фото), за якими серед поранених активістів,
локально розміщених в зоні раніше згаданих чотирьох дерев з правого боку вул.
Інститутська, висаджених рядком від сходів до приміщення банку «Аркада» вздовж
вулиці (одне перед бетонною клумбою, а три - після неї в бік готелю «Україна»),
видно ідентифікованого за одягом та обличчям ОСОБА_1853 , який присів за цією
бетонною клумбою за щитом в білій касці та чорній куртці (фото: Resize
of RH2A1052 copy; RH2A1051; RH2A1052 copy; RH2A1052; RH2A1052_). Крім того,
інші фото містять детальну інформацію щодо перебування в цей момент
правоохоронців зі зброєю в описаному вище чорному одязі з жовтими пов`язками на
руках, які ховаються за розміщеними поперек проїзної частини за перехрестям з
вул. Ольгинська між будинками № 7 та № 8 по вул. Інститутській вантажівок -
бетонна барикада (фото: RH2A1049; RH2A1050; RH2A1053; RH2A1054 copy;
RH2A1054; RH2A1054_copy; RH2A1055; RH2A1058 copy; RH2A1058; RH2A1059), що підтверджується властивостями
вказаних фотоматеріалів в оригінальному зображенні, які були створені 20 лютого
2014 року об 11 год. у проміжок часу з 52 до 56 хв.
Системний порівняльний аналіз вище наведених
фотоматеріалів із фотографіями _DSC9090 та _DSC9078, які розміщені у папці з
фотографіями під назвою «100D5000», яка міститься у папці під назвою «ОСОБА_2983»
на диску TDK DVD-R …2842 з написом «20.03.14 ОСОБА_792 » (т. 15 а. 107),
дозволяє безспірно ідентифікувати бетонну квіткову клумбу (найближча до
сходинок до приміщення банку «Аркада»), саме за якою і ховався ОСОБА_822 в момент
отримання вогнепального поранення голови.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_791 - за фахом режисер показав, що, перебуваючи на
протязі січня - лютого 2014 року на Майдані у м. Києві, співпрацював з групою
«Spilno.tv» та багатьма телеканалами, висвітлюючи події на Майдані в режимі
он-лайн. Свідок підтвердив відповідність дійсності за зображенням та звуком
відзнятого ним матеріалу, який складається з окремих сюжетів та покладений ним
в основу авторського відео з логотипом «ОСОБА_2983 » під назвою «20.02___S».
Під час фіксації цих подій він використовував відеокамеру «Canon FX 100».
Фотографії з використанням у назві літер «DSC..» у папці під назвою «100D5000»
були відзняти ним на камеру «NIKON D5000», що відповідає перевіреним судом за
участю учасників процесу методаним вказаних фото матеріалів, однак фото за
використанням у назві літер «RH..» скоріш за все, як визнав свідок, були надані
йому колегою - ОСОБА_797 .
Згідно з дослідженим судом присяжних під час судового
розгляду протоколом огляду відео в мережі Інтернет від 18 березня 2014
року (разом зі скрін-шотами, що містяться в ньому) під назвою «Стрельба на
улице Институтская - Майдан (полная версія 18+) MP4», а також згідно з
вказаним відеозаписом тривалістю 41 хв. 13 сек., безпосередньо дослідженим в
судовому засіданні на диску TDK DVD-R …2212 з написом «Відео з места 29» (т. 15
а. 110-114), даний відеозапис проводився на ділянці місцевості від квіткового
годинника біля пішохідного мосту через вул. Інститутську до входу станції метро
«Хрещатик» на вул. Інститутській в м. Києві. На цьому відео зафіксовані
початкові обставини протистояння по вул. Інститутській в м. Києві активістів із
працівниками правоохоронних органів, які, як потім проглядається з відео,
екіпіровані у чорний формений одяг з жовтими пов`язками на руках. При цьому на
початку запису (10 сек.) серед активістів зафіксована особа у камуфльованій
захисного кольору курточці та чорній шапочці на голові, яка перезаряджає
рушницю, а в бік активістів, які відступають в напрямку до Майдану
Незалежності, фіксуються попереджувальні постріли в землю, дорожнє покриття
(39, 55, 56 сек. запису), розриви від світлошумових гранат (48 сек., 01 хв. 45
сек. запису). Після прикриття відходу значної за кількістю групи
військовослужбовців ВВ (03 хв. 22 сек. запису), бійці РСП, екіпіровані у чорний
формений одяг з жовтими пов`язками на руках, починають поступово відступати (05
хв. 10 сек. запису), а активісти, навпаки, рухатися вперед (06 хв. 09 сек.
запису). Весь цей час лунають численні постріли. На 10 хв. запису з 31 по 37
сек. з іншого ракурсу фіксується сніжна барикада майже навпроти входу до
станції метро з перериванням по середині проїзної частини вул. Інститутська,
із-за якої лунають постріли в бік активістів. На запису, починаючи з 10 хв. 37
сек., видно ідентифікованого за одягом та обличчям ОСОБА_1853 , який в
передовій групі присів за щитом в білій касці та чорній куртці, знаходячись на
тротуарі вул. Інститутська з правого боку по ходу руху. На запису, починаючи з
16 хв. 44 сек., зафіксовано момент загибелі ОСОБА_1853 - влучення кулі у
голову, коли він перебував на правій тротуарній частині вул. Інститутській у м.
Києві неподалік входу до станції метро «Хрещатик», ховаючись за бетонною
квітковою клумбою, а на 27 хв. запису зафіксовано, як троє осіб у цивільному
одязі евакуюють ОСОБА_1853 після поранення. При цьому звертає на себе увагу те,
що в момент потрапляння кулі в голову ОСОБА_822 схилив останню у касці до низу,
тримаючи її боком - ліва півкуля трохи повернута, тім`яною частиною направлена
на протилежний бік вулиці, відповідно правою частиною голови в бік сніжної та
далі бетонної барикади.
Аналогічні дані містить і досліджене судом оглянуте протоколом
огляду від 29 травня 2014 року та досліджене судом безпосередньо відео
«ВидеоПоСекундам», тривалістю 42 хв. 10 сек. (диск I-tech DVD+R №
…7229 - т. 15 а. 122-123; т. 50 а. 39).
Згідно з протоколом огляду відео в мережі Інтернет
від 18 березня 2014 року (разом зі скрін-шотами, що містяться в ньому) під
назвою « ОСОБА_1457 », а також згідно з цим відеозаписом тривалістю 03 хв.
45 сек., безпосередньо дослідженим в судовому засіданні (диск TDK DVD-R …2212 з
написом «Відео з места 29» - т. 15 а. 110, 115-119), щодо особи ОСОБА_1853 та
обставин його загибелі це відео є аналогічним за змістом даним, які містять з
цього приводу відео «20.02___S» та «Стрельба на улице Институтская - Майдан
(полная версія 18+) MP4».
Суд присяжних бере до уваги і те, що дані, які містять
вказані відеозаписи «Стрельба на улице ОСОБА_1973 (полная версія НОМЕР_184 +)
MP4» та « ОСОБА_1457 » повністю узгоджуються з обставинами подій, зафіксованими
на відео та фото, розміщених на диску DVD-R TDK № …2842 з написом «20.03.14
ОСОБА_792 ».
Вказані відео, досліджені окремо за даним епізодом,
повністю узгоджуються з описаними подіями 20 лютого 2014 року за всім іншим
масивом дослідженого судом відео та фото (п. 5.3.1 вироку), що додатково вказує
на достовірність одержаних результатів такого дослідження.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_805 та
ОСОБА_806 за епізодом загибелі ОСОБА_418 , кожний окремо, показали, що
рухаючись ранком 20 лютого 2014 року як журналісти алейкою від Жовтневого
палацу, на іншій стороні вулиці бачили поранення ОСОБА_2963 А, який
ховався від пострілів у білій касці, також через зум камери вони за барикадами
бачили озброєних людей у формі, які стріляли, а на цій стороні одночасно падали
люди.
Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні протоколу
огляду місця події від 02 березня 2014 року з додатками, під час огляду
вул. Інститутської з вул. Хрещатик в напрямку станції метро «Хрещатик», сходів
та площадки, які ведуть до Жовтневого Палацу, встановлено наявність
плакату-фотоколажу з назвою «Небесна сотня. Слава героям України», на якому
виявлено в т.ч. фотографію ОСОБА_1853 , а в подальшому при здійсненні огляду
поблизу автостоянки готелю «Україна», що розташований за адресою: м. Київ, вул.
Інститутська, 4, на дереві, що росте на газоні, який відокремлює
автопаркувальний майданчик від тротуару, міститься фотографія з написами про її
належність ОСОБА_1974 , що аналогічна фотокартці, розташованій на
вищезазначеному плакаті (т. 15 а. 29-41). Натомість суд присяжних критично
оцінює ці дані про ймовірне місце загибелі ОСОБА_1853 , оскільки вони
спростовуються об`єктивними дослідженими судом даними фото та відео фіксації
обставин отримання останнім вогнепального поранення у голову.
Як видно з досліджених під час судового розгляду судом
присяжних даних, які містить наданий потерпілим ОСОБА_1232 відеозапис «47 _
20.02.2014» (диск Verbatim DVD-R …50582 - т. 8 а. 130), починаючи з 04 хв.
14 сек. запису, на ньому зафіксовані аналогічні дослідженим та проаналізованим
відео «Стрельба на улице Институтская - Майдан (полная версія 18+) MP4» та «ОСОБА_3024
ОСОБА_2963 » відео
про загибель ОСОБА_1853 , правильність ідентифікації
якого підтвердили в судовому засіданні допитані в режимі відео конференції з
іншого приміщення суду потерпілі ОСОБА_225 та ОСОБА_1975 . Також,
як видно з довідкової інформації, яка супроводжує вказані відеоматеріали,
об`єднані автором в один сюжет, ці події відбувалися 20 лютого 2014 року о 09
год. 56 хв. 28 сек., що повністю узгоджується з даними відео під назвою
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(флеш носій - т. 90 а. 40).
Відтак, суд визнає достовірним за ідентифікаційною
здатністю сюжет на відео «47 _ 20.02.2014» або «47», вважаючи доведеним те, що
на цьому відео під написом « ОСОБА_1882 09:56:28» в акцентованих його автором
квадратах дійсно зафіксовані обставини смертельного поранення саме ОСОБА_418 ,
що узгоджується з усіма іншими доказами (час поранення 09 год. 56 хв. 28 сек.).
Як видно з дослідженого судом присяжних висновку
судово-медичних експертів № 262-2015/о від 08 грудня 2015 року (т. 45 а.
127-136), комісія експертів, серед яких був криміналіст, провівши дослідження
об`єктивних медичних даних щодо обставин загибелі ОСОБА_1853 , маючи можливість
порівняти результати проведеного судово-медичного дослідження з об`єктивними
даними про дійсні обставини поранення вказаної особи, які містить відео під назвою
«47 _ 20.02.2014», вважала встановленим таке. ОСОБА_822 саме 20 лютого 2014
року отримав одне наскрізне проникаюче вогнепальне поранення голови (від якого
і настала смерть потерпілого), при цьому: вхідна вогнепальна рана була
розташована в правій тім`яній області, від якої у напрямку справа на ліво
відходив рановий канал, який закінчувався вихідною раною в лівій тім`яній
області, тобто в момент отримання поранення потерпілий перебував у близькому до
вертикального положенні, був звернутий правою поверхнею голови до дульного
зрізу зброї, постріл, внаслідок якого утворилося дане поранення, був зроблений
з нарізної зброї з неблизької дистанції, а можливі обставини отримання даного
вогнепального поранення, які зафіксовані на відеозапису, повністю корелюють з
наявними судово-медичними даними.
В іншій частині висновок комісії експертів № 262-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) та інших даних у сфері балістики (здійснення пострілу в
потерпілого зі зброї калібру 7,62, яке оцінено експертами лише як можливе)
через їх не підтвердження балістичними чи криміналістичними дослідженнями та
характер припущення, суд присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть
бути покладені в основу даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану
судом правову позицію з наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку),
зауваження сторони захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані
докази через їх недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які
посилається у вироку.
Згідно з протоколом слідчого експерименту від 02 липня
2014 року з додатками (фотоматеріали), проведеного за участю понятих,
спеціалістів - експертів, інженерів-геодезистів, медика-криміналіста (т. 15 а.
124-131), після демонстрації відеозапису загибелі ОСОБА_1853 , з використанням
електронного тахеометра «SOKIA CX-106», електронної рулетки «LEICA DISTO D8»
шляхом проведення відповідних вимірів, встановлено, що у момент отримання
вогнепального поранення ОСОБА_822 перебував у секторі стрільби зі споруджених
бетонних блоків, імітованих у ході даної слідчої дії за допомогою автомобілю
«МАЗ-555» (розташовано за другим пішохідним переходом за перехрестям вул.
Інститутська з вул. Ольгинська у напрямку руху до будівлі НБУ з лівого боку
проїзної частини поперек дорозі, від заднього колеса автомобіля «МАЗ-555» до
забору будівлі клубу КМУ (№ 7) відстань становить 6,55 м, а до найближчого кута
будівлі готелю «Україна» - 166,01 м. При цьому тім`яна ділянка голови
ОСОБА_1853 у момент отримання вогнепального поранення виступала за лівий край
бетонної клумби (вигляд вул. Інститутської знизу догори). Траєкторія руху
вогнепального снаряду - вздовж лівого краю зазначеної клумби. Дані обставини
дали підстави вважати, що постріл у ОСОБА_1853 було здійснено з боку вказаних
бетонних блоків, імітованих у ході слідчого експерименту за допомогою
автомобілю «МАЗ-555» або з протилежного боку, від тильної сторони готелю «Україна»,
що розташований по вул. Інститутській, 4.
Системний, комплексний та порівняльний аналіз вище
наведених даних, які містять фотографії бетонної клумби з боку, де
безпосередньо перебував ОСОБА_822 в момент отримання вогнепального поранення
(фото _DSC9090, папка з фотографіями під назвою «100D5000», яка міститься у
папці під назвою «ОСОБА_2983» на диску TDK DVD-R …2842 з написом «20.03.14
ОСОБА_792 » - т. 15 а. 107), та протилежного боку цієї ж клумби (фото _DSC9078,
папка з фотографіями під назвою «100D5000», яка міститься у папці під назвою «ОСОБА_2983»
на диску TDK DVD-R …2842 з написом «20.03.14 ОСОБА_792 » - т. 15 а. 107) вказує
на те, що ця клумба має характерні для слідів від вогнепальних пострілів
пошкодження тільки з останнього боку - з боку НБУ. Порівняння цих даних з
даними про візуальні сліди пострілів та їх наслідки потрапляння в певні
предмети (клумба, дерево інші перешкоди), що були зафіксовані на відео
«Стрельба на улице Институтская - Майдан (полная версія 18+) MP4» та «ОСОБА_3024
ОСОБА_2963 » у
безпосередній проміжок часу до 3 секунд, всього відбулося за звуком п`ять
пострілів, коли ОСОБА_822 зазнав вогнепальне поранення голови, об`єктивно
вказують на їх напрямок - з боку бетонної барикади. У цей же період часу з
вказаного напрямку двічі поцілили і в потерпілого ОСОБА_776 , який перебував
поруч на тротуарі зліва від ОСОБА_1853 , що встановлено за результатами
дослідження доказів за епізодом загибелі ОСОБА_1976 .
Під час дослідження даних фіксації слідчого
експерименту з потерпілим ОСОБА_495 (08 хв. 32 сек. запису) (т. 112 а. 31) на
клумбі, за якою ховався ОСОБА_822 з боку урядового кварталу чітко
візуалізуються сліди від потрапляння куль, що узгоджується з наведеними вище
даними.
Об`єктивні результати такого дослідження доказів виключають
як недостовірне припущення органів досудового розслідування за результатами
проведеного слідчого експерименту від 02 липня 2014 року про те, що постріл у
ОСОБА_1853 міг бути здійснений, як один з варіантів, і з боку готелю «
ІНФОРМАЦІЯ_161 ».
Достовірність даних про здійснення пострілу в ОСОБА_1853
саме з боку бетонної барикади, розташованих за перехрестям вул. Інститутська та
Ольгинська, підтверджено і проведеним аналізом задокументованих на відеозапису
візуалізації слідів здійснення самого такого пострілу.
Так, на показниках часу внутрішнього таймеру
«01-18-05-18» та «01-18-09-14» відео «Kiev-20-02-14» (флеш-накопичувач -
т. 83 а. 33а), на якому також безперервно зафіксовані події поранення
ОСОБА_1853 і яке компільоване до екрану 3/3 згаданого синхронізованого відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…», попри заперечення захисту чітко
візуалізується сліди (порохові гази) пострілів зі зброї з боку особи, яка на
той час перебувала за бетонною барикадою в групі з іншими особами (крайня ліва
за вантажівкою із синім кузовом). Внаслідок першого пострілу відбувається
рикошет кулі об бетонну квіткову клумбу, за якою ховається ОСОБА_822 , сам він
ушкоджень не отримує, але другий постріл здійснено за цією ж траєкторією, яка
відповідає встановленому напрямку ранового каналу ОСОБА_1853 (справа на ліво) з
урахуванням його зафіксованого положення у просторі, ці два постріли
співпадають з обома випадками їх візуалізації та пораненням потерпілого за
часом (09 год. 56 хв. 24 та 28 сек. або внутрішній хронометраж відео
«Kiev-20-02-14» на екрані 3/3 «01-18-05-18» та «01-18-09-14»), тому зв`язок між
такими пострілами та останнім з них, зокрема, із пораненням ОСОБА_1853 є
очевидним. На відео зафіксовані постріли й інших осіб поруч із-за бетонної
барикади, але в інший час. У цей же період часу на відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання)…» також звучать постріли, що вказує про узгодженість цих даних як
візуально, так і за звуком. Зокрема, відразу за цими двома пострілами отримує
поранення від двох пострілів іншого правоохоронця (крайній справа за цією ж
вантажівкою) потерпілий ОСОБА_816 , що відображено під час дослідження доказів
за епізодом загибелі останнього.
Суд присяжних вважає дані, які вказують на: а) умови
стрільби - прицільне ведення вогню бійцями РСП зі штатної нарізної зброї із-за
бетонної барикади (статичне положення тіла, обрана найбільш зручна стійка для
ведення стрільби стоячи із-за захисної споруди, коли за її контур відбувається
висунення голови стрільця лише в необхідних межах для прицілювання, власне саме
прицілювання); б) режим стрільби - здійснення пострілів з автоматичної зброї в
режимі одиночної стрільби; в) точність стрільби - ураження з другого пострілу,
коли від першого жертві вдалося сховатися; г) контроль цілі - ураження людини
відразу з проявом з її боку візуалізованого для стрільця руху чи переміщення -
об`єктивними ознаками пострілу, внаслідок якого ОСОБА_822 отримав вогнепальне
поранення голови, прицільним саме в нього, а з огляду на завдані ушкодження -
на ураження.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом загибелі
ОСОБА_1853 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Суд, зважаючи на результати дослідження фото та відео
матеріалів, звертає увагу на таку загальну обстановку, яка після тривалого
затишшя складалася на період часу з 09 год. 56 хв. 18 сек. по 09 год. 56 хв. 45
сек. на «Майдані», на якому та навколо фіксувалися, зокрема:
-відсутність
просування вперед з боку активістів; отримання поранень активістами; евакуація
поранених;
-утримання позиції
бетонної барикади по обидва її боки озброєними АКМС бійцями в чорній формі із
жовтими пов`язками на руках, в окремих білі наліпки на спинах з написом
«Беркут» (РСП, зокрема, ОСОБА_369 , а
також ймовірно, але не виключається, ОСОБА_20
, ОСОБА_19 , ОСОБА_535 ,
ОСОБА_540 , ОСОБА_542 , ОСОБА_537 ,
ОСОБА_541 , ОСОБА_531 , ОСОБА_533 ,
ОСОБА_530 , ОСОБА_536 , ОСОБА_532 , ОСОБА_539 , ОСОБА_538 , ОСОБА_885 ОСОБА_727 та
ін.), озброєної АКМС особи у синьому камуфляжі спецпідрозділу «Беркут» (
ОСОБА_23 ), а також озброєними АК-74, снайперськими гвинтівками та кулеметом
правоохоронцями в чорній формі без жовтих пов`язок на руках, ведення окремими з
них вогню із вогнепальної зброї в бік активістів та спостереження; перебування
за бетонною барикадою бійців РСП ОСОБА_29 та ОСОБА_26 (її правий бік, якщо
дивитися з низу вул. Інститутська);
-звуки потужні та
хльосткі, схожі на автоматні постріли, що корелює з відеофіксацією візуалізації
здійснення правоохоронцями пострілів з АКМС (здригання прицільно направленої
зброї, димок від порохових газів), інтенсивність яких висока; зі сцени
«Майдану» - команди щодо укріплення позицій та з питань медичної допомоги
пораненим (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 16 «бетонна барикада: обстріл п`ятачка
перед парапетом «АКБ «Аркада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів до парапету
АКБ «Аркада» не мало ознак атаки, за будь-яких умов евакуаційні групи не могли
бути легітимними цілями для обстрілу з вогнепальної зброї. Зафіксований на
відео вогневий вплив хвилями на скупчення активістів, які переймалися
пораненими, був жорстоким, явно невмотивованим і позбавленим не тільки
будь-якого оперативного та тактичного сенсу, а й здорового глузду.
Епізод загибелі потерпілого ОСОБА_1853 у цій справі тісно
поєднаний з епізодами загибелі потерпілого ОСОБА_776 та поранення потерпілого
ОСОБА_1640 . Ці три епізоди відбувалися майже одночасно протягом 20 сек. під
час однієї і тієї ж події «Майдану» - розосередження четвертої евакуаційної
групи, до складу якої входили ці особи, тому вони мають спільну фактологічну
основу, вирок в частині їх висвітлення містить перехресні посилання на докази
та факти, а їх самих слід розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести
всеохоплюючий огляд самої події.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_822 20 лютого 2014 року о 09 год. 56 хв. 28 сек.,
перебуваючи на правому боці вул. Інститутська в м. Києві неподалік від входу до
станції метро «Хрещатик» (за квітковою бетонною клумбою, яка розташована поряд
із бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада» неподалік входу до станції метро
«Хрещатик»), під час загострення протистояння між активістами «Майдану» та
працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї,
отримав одне (внаслідок одного пострілу з нарізної зброї) вогнепальне кульове
дотичне поранення голови з ушкодженням кісток склепіння та основи черепу,
оболонок та тканини мозку, які мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження і
призвели до розвитку набряку-набухання головного мозку, внаслідок чого настала
смерть. При цьому голова ОСОБА_1853 в момент поранення дещо виступала за лівий
край вказаної бетонної квіткової клумби та була звернута правою поверхнею до
дульного зрізу зброї, з якої здійснено смертельний постріл, та бетонної
барикади, яка була розташована на вул. Інститутська.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
є доведеною поза розумним сумнівом причетність до вказаного поранення
потерпілого ОСОБА_1853 конкретного невстановленого співробітника РСП, який
спільно та злагоджено разом з іншими озброєними співробітниками РСП та
правоохоронцями під час перебування за бетонною барикадою, реагуючи на рух
активістів в бік парапету з написом «АКБ Аркада», застосовував вогнепальну
зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом здійснення у даному
випадку прицільного пострілу на ураження.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_822 , а так само і
будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів, відтак,
законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї були явно
відсутні (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 16 (пункт 5.3.2 вироку). Більш того,
ОСОБА_822 отримав смертельне поранення в голову саме у той час, коли тривалий
час ховався від обстрілу, а перед цим за можливості надавав допомогу пораненим
громадянам.
5.4.97. За епізодом загибелі
ОСОБА_419 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_234 - батько ОСОБА_776 показав, що його син завжди
займав активну життєву позицію, а тому приймав участь в акціях протесту на
ОСОБА_828 майже з початку цих подій, входив до складу 3-ої сотні, ночував у
приміщенні Мінагрополітики, лише декілька разів приїздив до дому. На той час
син користувався телефоном номер НОМЕР_383. Син був прибічником вирішення вимог
протестуючих виключно мирним шляхом. Приблизно у середині лютого він повернувся
до дому закопчений та втомлений, щоб відпочити, але коли побачив події 18
лютого, експресом відразу виїхав на Київ. Чим займався син на «Майдані» 19
лютого 2014 року не відомо, а окремі події за його участю, в тому числі і
момент загибелі ранком 20 лютого були зафіксовані на багатьох відео, з якими
він, потерпілий, ознайомився і саме з яких йому сталі відомі обставини загибелі
сина. Основне відео зняв харківський оператор ОСОБА_1977 , який перебував поруч
за щитом на вул. Інститутська - відео набуло назву «харківське». Впізнати сина
на відео під час цих подій дуже просто, оскільки він відрізнявся одягом - на
ньому був синій шолом і зелений плащ-дощовик поверх чорної куртки, загинув він
на «п`ятачку розстрілу» на вул. Інститутська з правого боку, якщо рухатися до
станції метро «Хрещатик», трохи нижче від входу до цієї станції. ОСОБА_789
разом з іншими особами прикриваючи щитами відтягнув пораненого ОСОБА_415 і
повернувся на раніше займану позицію, в цей момент отримав першу кулю у шию,
відскакує назад і отримує друге кульове поранення у стегно, після чого падає -
фактично добивали пораненого. Після поранення сина відтягнули до готелю
«України», де намагалися врятувати, але не змогли. Вперше після цього побачив
сина вже в морзі. Безпосередні очевидці загибелі сина не відомі. Також
потерпілий просив критично віднестися до його первинних показань слідчому, які
давалися у період часу, коли обставини загибелі сина взагалі не були відомі, а
відтак він керувався лише припущеннями.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1536 показав, що
бачив, як ранком 20 лютого 2014 року на вул. Інститутська, біля до входу в
метро «Хрещатик», смертельне поранення в шию та ногу одержав ОСОБА_789 ОСОБА_2753
в зеленому дощовику. Питань з цього приводу сторони, окрім суду, до свідка не
мали.
Допитаний під час судового засідання в тому числі за
даним епізодом потерпілий ОСОБА_1649 - показав, що був безпосереднім очевидцем
загибелі тоді невідомого йому ОСОБА_776 , детально описавши його одяг,
характер, обставини та локалізацію поранення, ідентифікувавши себе та загиблого
ОСОБА_2760 А під час дослідження судом відео під назвою « ОСОБА_1956 »
(диск I-tech DVD+R № …7229 - т. 50 а. 39). При цьому ОСОБА_1649 показав, що
коли ОСОБА_2753 знаходився перед ним, то отримав поранення в шию, що відразу
супроводжувалося значним крововиливом, у момент цього поранення ОСОБА_2753 перебував
у положенні сидячі, обличчям до нього, тобто звернутим на проїзну частину
вулиці. Після поранення ОСОБА_2753 вскочив і побіг вниз по вулиці, але отримав
друге поранення, від якого впав. ОСОБА_2924 вважає, що постріли в ОСОБА_2760 А,
а через декілька секунд і в нього здійснювалися з одного боку - барикада, з
однакової за звуком пострілу зброї людиною, яка мала можливість спостерігати за
скупченням людей і відповідно робити по них безперешкодні прицільні одиночні
постріли. У момент поранення в шию ОСОБА_2760 А куля пройшла скрізь щит, який
від удару кулі на мить відхилився в бік готелю «Україна».
Згідно з дослідженими судом присяжних рапортом
оперуповноваженого Дніпровського РУ ГУМВС в м. Києві, протоколом огляду
місця події від 20 лютого 2014 року з додатками (фотоматеріали), а також карти
виїзду швидкої медичної допомоги № 690 від 20 лютого 2014 року, з вул.
Михайлівської, 2/18 в м. Києві 20 лютого 2014 року близько 11 год. 00 хв.
швидкою медичною допомогою доставлено труп ОСОБА_776 з наскрізним вогнепальним
пораненням шиї зліва на права, при цьому розмір правої рани 15 х 23 мм, а лівої
- 45 х 23 мм. За попереднім діагнозом ОСОБА_816 отримав вогнепальне поранення
шиї, внаслідок чого настала клінічна, а в подальшому і біологічна смерть.
ОСОБА_816 був одягнений в джинси темно-синього кольору, берці коричневого
кольору матерчаті, коричневу футболку, чорно-сірий із вставками светр, куртку
чорного кольору, а при ньому було виявлено мобільний телефон номер НОМЕР_383,
гаманець коричневого кольору, паспорт громадянина України на його ім`я та
залізничним квитком на потяг № 155 сполученням «Харків - Київ» час відправлення
18 лютого 2014 року 18 год. 43 хв., а прибуття - 23 год. 12 хв., інші особисті
предмети (т. 58 а. 37-47, 66).
Згідно з дослідженими судом заявою ОСОБА_296 , долучених
ним двох прижиттєвих фотографій сина, які узгоджуються із додатками до
протоколу огляду місця події від 20 лютого 2014 року у виді фото таблиць,
останній просив в межах досудового розслідування, розпочатого 20 лютого 2014
року за фактом вбивства його сина ОСОБА_776 на АДРЕСА_7 , залучити до даного
кримінального провадження як потерпілого (т. 58 а. 53, 59, 63). Їх родинні
стосунки підтверджуються копією свідоцтва про народження ОСОБА_776 та копією
паспорта батька - ОСОБА_296 (т. 58 а. 56-57).
Досліджений судом присяжних протокол огляду речей від
27 березня 2014 року з додатками (фотоматеріали) (т. 58 а. 67-81) містить
детальний опис вище згаданого одягу, зокрема, джинсів, білизни та куртки, які
мають пошкодження в районі лівого стегна з плямами бурого кольору, а також
предметів, вилучених в ОСОБА_776 в ході проведення огляду місця події від 20
лютого 2014 року, зокрема і посвідчення на його ім`я з написом «Спільна справа
громадський рух».
Як видно з дослідженого в судовому засідання висновку
експертів за результатами проведення комплексної судової трасологічної,
балістичної та хімічної експертизи від 22 липня 2014 року №
7158/7159/14-33/7160/7161/14-34 з додатком (звіт хроматографи), яку провели
експерти ОСОБА_900 , ОСОБА_901 та ОСОБА_1082 , на наданих на дослідження
об`єктах (куртці померлого ОСОБА_776 ) виявлено залишки легкозаймистої рідини -
бензину, однак встановити локалізацію залишків бензину на одежі не видалось
можливим (т. 58 а. 152-155).
Згідно з дослідженими в судовому засіданні матеріалами
тимчасового доступу до речей і документів, проведеного на підставі ухвали
слідчого судді (т. 58 а. 97-104), абонент номеру ....5187, який належав
ОСОБА_1978 , 18 лютого 2014 року по 17 год. 04 хв. перебував в межах дії
базових станцій в м. Харків, а починаючи з 23 год. 44 хв. - м. Києва, що
узгоджується з даними вилученого при ньому залізничного квитка. 20 лютого 2014
року о 07 год. 09 хв. вказаний абонент отримав вхідний дзвінок та протягом дня
перебував в м. Києві в районі дії базової станції по вул. Хрещатик, а з 12 год.
16 хв. вул. М. Раскової та у подальшому - І. Дубового.
Всі ці дані повністю узгоджуються з показаннями
потерпілого ОСОБА_1979 .
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні висновку
судово-медичного експерта ОСОБА_1715 № 607 від 17 березня 2014 року (т. 58
а. 129-141), при проведенні судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_776 було
виявлено:
а) вогнепальне кульове наскрізне поранення шиї: з вхідною
вогнепальною раною № 2 (неправильно-округлої форми, має рівні
кровонапливні, з пояском осадження краї, при зведенні яких в центрі
відмічається дефект мінус-тканина) на шкірі лівої бокової поверхні шиї в
верхній третині, на висоті 155 см від підошви; рановим каналом, що відходить
від неї в напрямку зліва направо, дещо ззаду наперед та дещо знизу догори, має
довжину біля 9-10 см, з ушкодженням по його ходу м`яких тканин шиї, крупної
дрібних за калібром венозних судин, нервових сплетень та лімфовузлів шиї,
слинних залоз, правої долі щитоподібної залози, надгортанника, під`язикової
кістки, язика; вихідною вогнепальною раною № 1 (неправильно-овальної
форми, при зведенні країв набуває щілиноподібної форми, має слабко хвилясті,
кровонапливні краї, з пояском підсиханням, що добре співставляються) на шкірі правої
бокової поверхонь шиї на висоті 159,5 см від підошви. Експертом зазначено,
що дане вогнепальне поранення шиї є прижиттєвим та має ознаки тяжкого тілесного
ушкодження, що небезпечне для життя і знаходиться в прямому причиновому зв`язку
з настанням смерті; б) вогнепальне кульове наскрізне поранення лівого стегна:
з вхідною вогнепальною раною (неправильно-округлої форми, з нерівними,
дрібнофестончастими кровонапливними краями, з пояском осадження та дефектом
мінус-тканиною в центрі, нерівними, кровонапливними стінками) на шкірі лівого
стегна, в верхній третині, на висоті 98,5 см від підошви; рановим каналом,
що відходить від неї в напрямку спереду назад, знизу доверху та зліва направо,
має довжину 23-24 см та ушкоджує на своєму шляху виключно м`які тканини стегна,
тазу та попереку; вихідну вогнепальну рану (неправильно-овальної форми,
з відносно рівними, кровонапливними, не осадженими краями, рівними стінками), в
поперековій ділянці на висоті 99 см від підошви. Вогнепальне поранення лівого
стегна та попереку має прижиттєві ознаки, утворилось незадовго до смерті та має
ознаки легкого тілесного ушкодження, з короткочасним розладом здоров`я, яке в
прямому причинному зв`язку з настанням смерті не пов`язане. Вказані обидва
поранення утворились в результаті дії вогнепальних снарядів, при пострілі з
вогнепальної зброї з неблизької дистанції (згідно з даними
медико-криміналістичного дослідження); в) садно на фоні синця на
передній поверхні правої гомілки в верхній третині. Дане ушкодження має
прижиттєві ознаки та ознаки легкого тілесного ушкодження, утворилось незадовго
до смерті від дії тупого предмету та з її настанням не пов`язане. Смерть
ОСОБА_776 настала від вищеописаного вогнепального кульового наскрізного
поранення шиї, з ушкодженням її судин та органів, розвитком шоку, крововтрати
та емболії. За результатами дослідження крові ОСОБА_776 ознак алкогольного чи
наркотичного сп`яніння не виявлено.
Наведений вище висновок експерта ОСОБА_1715 узгоджується
з його ж іншим висновком № 74/607 від 23 травня 2014 року (т. 58 а.
144-146), за яким, з огляду на розширений перелік питань, додатково
встановлено, що наскрізні вогнепальні кульові поранення шиї та лівого стегна
утворились в проміжок часу, що вірогідно міг тривати від декількох хвилин до
30-40 хвилин, проте визначити, яке з них було первинним, не вдалося, а садно на
фоні синця на передній поверхні правої гомілки в верхній третині утворилось в
проміжок часу, що вірогідно міг тривати від 0 годин до 24 годин до настання
смерті. Смерть ОСОБА_776 настала біля 20-22 годин до проведення дослідження в
морзі. Судово-медичних даних про позу тіла на час нанесення йому тілесних
ушкоджень, а також про ознаки активного чи пасивного переміщення постраждалого
після нанесення йому пошкоджень немає, проте, на досліджуваному одязі трупа
виявлені вогнепальні пошкодження деяких шарів одягу, частина з яких співпадає з
вхідними та вихідними ранами на тілі, а частина не співпадає через можливу
зміну положення тіла загиблого та елементів одягу при ньому на час нанесення
вогнепальних ушкоджень. Даних, які свідчили б про постріли в потерпілого
«чергою» чи зблизька немає. Вогнепальних снарядів в тілі ОСОБА_776 при
проведенні експертизи трупу виявлено не було, так само як і не виявлено в
рановому каналі мікрочастинок, які б свідчили про те, що перед нанесенням
поранення вогнепальний снаряд пройшов крізь перешкоду.
Звертає на себе увагу суперечність між результатами
судово-медичного дослідження клаптів шкіри загиблого ОСОБА_776 (акт № 86-мк від
12 березня 2014 року - т. 58 а. 137 - 141), на які послався експерт у своєму
висновку № 607 проте залишив без оцінки, та супровідним написом до об`єкту за
цим висновком. Так, згідно з актом № 86-мк клапоть шкіри з шиї ОСОБА_776 , який
надійшов на дослідження із супровідним написом «№607 вхідна рана на
шиї…», мав ознаки вогнепальної вихідної рани. Це протиріччя набуло
своєї надзвичайної актуальності у взаємозв`язку з іншими дослідженими доказами
за даним епізодом.
Як видно з досліджених під час судового розгляду судом
присяжних даних, які містить наданий потерпілим ОСОБА_1232 диск Verbatim DVD-R
…50582, файл «47 _ 20.02.2014» (т. 8 а. 130), починаючи з 04 хв. 17 сек.
запису, на відео зафіксовано, як ідентифікований батьком син - ОСОБА_816 , у
подальшому акцентований автором відео зеленим квадратом, в синій касці та ярко
зеленому плащу - дощовику, на спині темний рюкзак, ховається в групі інших осіб
за щитами поблизу сходинок на площадку перед АКБ «Аркада» на вул. Інститутська
в м. Києві перед входом до станції метро «Хрещатик» - звернутий передом до
проїзної частини вулиці, тобто лінією плечей вздовж тротуару, а правим - у
напрямку верху вулиці. Далі зафіксовано, як ОСОБА_816 імпульсивно прижимає до
рани ліву руку, звуку пострілу не чутно, в правій руці тримає щит, вскакує,
стікає кров`ю (по лівій стороні плащу), і починає бігти тротуаром лівим боком
вперед у напрямку готелю «Україна» (запис 04 хв. 21 сек.), але отримує
вогнепальне поранення у ліве стегно, що супроводжується характерним звуком
одиночного пострілу (запис 04 хв. 22 сек.), підкошується і падає (запис 04 хв.
23 сек.). Також, як видно з довідкової інформації, яка супроводжує вказане
відео, ці події відбувалися 20 лютого 2014 року о 09 год. 56 хв. 30 та 36 сек.,
що узгоджується із даними повністю переглянутого судом відео запису «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій
- т. 90 а. 40).
Досліджені судом відрізки відеозапису «47 _ 20.02.2014»
за епізодами загибелі ОСОБА_1853 та ОСОБА_776 повністю корелюють з даними
дослідженого судом присяжних відео під назвою «ВидеоПоСекундам» на диску
I-tech DVD+R № …7229 (т. 50 а. 39), на якому, починаючи з 17 хв. 10 сек. по 17
хв. 23 сек. запису, зафіксовано ті самі події, але вже безперервно. При цьому,
у вказаних проміжках запису за звуком фіксується серія із семи одиночних
однакових за звучанням пострілів з вогнепальної зброї, 1-й влучає в дерев`яний
щит за головою ОСОБА_776 (17 хв. 10 сек. запису), 3-й влучає в ОСОБА_1853 (17
хв. 12 сек. запису), 5-й - в шию, а 7-ий - в стегно ОСОБА_776 (відповідно 17
хв. 14 сек. та 20 сек. запису), що повністю узгоджується з наведеними вище
висновками суду за результатами системного аналізу відео «47 _ 20.02.2014». При
цьому, у момент поранення у шию ОСОБА_816 перебуває у положенні сидячі, обличчя
звернуто на джерело відео зйомки, тобто на проїзну частину вулиці і трохи
лівіше, лінія плечей майже паралельна лінії бордюру, ліве плече трохи виступає
в перед. Перед самим поранення ОСОБА_816 встигає повернути голову ще лівіше.
Відразу після поранення ОСОБА_816 імпульсивно прижимає до шиї ліве плече і до
рани ліву руку, втрачає рівновагу, схиляється вперед і після цього вскакує і
біжіть тротуаром лівим боком вперед у напрямку готелю «Україна», але отримує
друге поранення. Крім того, в момент обох пострілів, якими ОСОБА_816 був поранений
з початку в шию, а потім в ліве стегно, чітко проглядається за хмаркою пилу
влучення кулі, у першому випадку - позаду нього в ґрунт за тонким деревцем, яке
розташовано від місця перебування ОСОБА_776 нижче по вул. Інститутській, а в
другому - в друге дерево в ряду від бетонного парапету, що відгороджує вхід до
площадки перед банком «Аркада», в напрямку до готелю «Україна», тобто в обох
випадках в напрямку справа наліво відносно тіла потерпілого, а не зліва
направо. Також суд приймає до уваги візуалізацію слідів першого зафіксованого
на відеозапису одиночного пострілу, а саме хмарка пилу від проходження кулі
через дерев`яний щит з акцентованим напрямком розпилення знову ж таки у бік
готелю Україна. Наведені дані повністю виключають можливість здійснення цих
пострілів умовно з боку Майдану Незалежності, готелю «Україна» чи Жовтневого
палацу, тобто зліва направо відносно розташування тіла ОСОБА_1680 , як це було
встановлено експертами медиками. Довідковій інформації щодо астрономічного
часу, яка супроводжує відео «ВидеоПоСекундам», судом було надано оцінку раніше.
Також, під час дослідження судом відео «ВидеоПоСекундам»,
починаючи з 16 хв. запису потерпілий ОСОБА_234 безспірно ідентифікує свого сина
за одягом та рисами обличчя, що забезпечено збільшенням зображення автором
відео (16 хв. 57 сек. запису), коли ОСОБА_816 , перебуваючи у секторі
інтенсивного обстрілу, разом з іншими особами, серед яких були з позначками
медичного працівника (Червоний хрест), забезпечує евакуацію поранених, в тому
числі ідентифікованого потерпілим ОСОБА_1980 пораненого ОСОБА_415 (16 хв. 05
сек. запису), після чого займає позицію (16 хв. 20 сек. запису), далі відходить
назад, одночасно забезпечує, прикриваючи щитом, евакуацію на ношах іншого
пораненого (16 хв. 43 сек. запису), після чого знову повертається на раніше
займану позицію, де через деякий час отримає поранення у шию (17 хв. 10 сек.
запису).
Вказані дані у поєднані з яркою зовнішністю потерпілого
ОСОБА_1981 за одягом вказують на те, що для будь-якого спостерігача за його поведінкою,
по-перше в принципі можливе таке спостереження з виокремленням його дій серед
інших активістів, які не були одягнуті так ярко, по-друге, намір його
послідовних дій, спрямованих виключно на надання допомоги пораненим, є
очевидним.
Під час повного дослідження судом відео під назвою
«ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014» (відео у папках «Відкрите
24_10_2017» / «Vlaamse Radio- en Televisieomroeporganisatie (VRT)» на флеш
носії - т. 109 а. 18а) встановлено, що починаючи з 26 хв. 10 сек. цього запису
зафіксовані з іншого ракурсу спільні дії ОСОБА_776 та ОСОБА_1640 , які
прикривають щитами поранених та їх евакуацію з правого боку вулиці Інститутська
недалеко від парапету з написом «Аркада», а потім і самі беруть участь у такій
евакуації. Починаючи з 27 хв. 47 сек. цього запису знову зафіксовані спільні
дії ОСОБА_776 та ОСОБА_1640 , які повернувшись на те саме місце і сидячи
обличчям один до одного, прикривають щитами пораненого, при цьому на 27 хв. 54
сек. запису зафіксоване перше поранення ОСОБА_776 в область шиї з чіткою
фіксацією слідів пострілу в напрямку справа наліво через тіло потерпілого
(хмарка з часток тіла) та позаду нього в ґрунті (хмарка пилу) поруч практично з
щитом, яким накрито тіло вбитого ідентифікованого за результатами судового розгляду
ОСОБА_2961 .
Отже, належної акцентуації поранення ОСОБА_776 у шию
відео «47 _ 20.02.2014» не містить, хоча фактично фіксує ці обставини, що
повністю узгоджується з кількістю тілесних ушкоджень, встановлених під час
огляду тіла загиблого ОСОБА_776 та експертами медиками. Проте, визначений
експертами напрямок ранового каналу в обох випадках поранення ОСОБА_776 -
«зліва направо» спростовано вказаними матеріалами провадження, якими є
об`єктивні документовані на відео записах докази.
Більш того, наявність різних ракурсів фіксації одних і
тих самих подій поранення потерпілого усувають сумніви щодо локації місць, куди
потрапляла в кожному випадку залишкова куля, попри маніпуляції з цього приводу
сторони захисту, яка намагалася переконати суд у зворотному напрямку польоту
кулі в кожному випадку поранення ОСОБА_776 , тобто через рикошет.
Під час дослідження судом дев`яти форматного відео під
назвою «October_Palace_ Last_altitude», яке надано потерпілим ОСОБА_1232 на
диску Verbatim DVD-R …50582 (т. 8 а. 130), починаючи з 01 год. 02 хв. 50 сек.
запису, зафіксовано аналогічне за змістом відео з фіксацією обох поранень
ОСОБА_776 (екран 2/2), водночас зафіксоване і те, як у цей момент співробітник
правоохоронного органу здійснює постріли з вогнепальної зброї (візуалізуються
сліди пострілу та зброя - автомат Калашникова), перебуваючи за бетонними
блоками зліва, якщо дивитися в бік Майдану Незалежності (екран 3/1).
Ідентичний відеозапис тільки більше за обсягом
компільований містить і досліджене судом відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40).
Зокрема, на 01 год. 03 хв. 58 сек. запису на екранах 2/1, 3/2 та 3/3
зафіксовано перше поранення ОСОБА_776 у шию (акцентований автором відео
астрономічний час 09 год. 56 хв. 30 сек.), а вже на 01 год. 04 хв. 05 сек.
запису на тих самих екранах 2/1 та 3/2 зафіксовано друге поранення ОСОБА_776 у
стегно (акцентований автором відео астрономічний час 09 год. 56 хв. 36 сек.) з
фіксацією з протилежних боків дій співробітників правоохоронних органів, які
здійснюють постріли з вогнепальної зброї, перебуваючи за бетонною барикадою
(екрани 3/3 та 4/4).
За дослідженими за епізодом загибелі ОСОБА_734 протоколом
огляду фотографій з місця подій 20 лютого 2014 року та ними самими, безпосередньо
переглянутими судом під час судового розгляду (т. 16 а. 143-147), ці
фотоматеріали, з огляду на часові параметри їх створення, охоплюють події на
«Майдані» в період часу з 09 год. 57 хв. (фото «DSC_7336») по 10 год. 31 хв.
(фото «DSC_7504») 20 лютого 2014 року. При цьому, на фото «DSC_7341»
(створено о 10 год. 00 хв. 26 сек.) зафіксованого евакуацію вже смертельно
пораненого ОСОБА_776 , що повністю узгоджується з раніше встановленими часовими
параметрами його останнього поранення в стегно о 09 год. 56 хв. 36 сек.
Вказані відеозаписи «47 _ 20.02.2014», «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» та
«ВидеоПоСекундам» за даним епізодом повністю узгоджуються з даними досліджених
судом присяжних відео під назвою «Революцiя Україна Київ Контратака Майдану
вул.Інститутська 2014.02.20» (диск Диск Videx DVD+R …3433 - т. 18 а. 101) з
протокол його огляду (т. 58 а. 85-92) та ідентичного йому відео «revolyucia_GREEN»
на диску Verbatim DVD+R …4398 з написом «ОСОБА_2753» (т. 58 а. 21), яке є
найякіснішим першоджерелом вказаних відео сюжетів. Більш того, саме тотожні
відомості з останніх двох первинних відео записів і були власне компільовані у
відео під назвами «47 _ 20.02.2014», «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» за епізодом поранення ОСОБА_1976 .
Проаналізувавши системно відео «47 _ 20.02.2014» за
участю потерпілого та його представника, судом встановлено, що ОСОБА_816 перед
пораненням зафіксований у тому ж місці серед групи тих самих осіб на сюжетах,
присвячених автором відео обставинам загибелі ОСОБА_919 та ОСОБА_1853 (запис
відповідно 04 хв. 09 сек. та 04 хв. 15 сек.). При цьому на записі 04 хв.
початку 18 сек. чітко зафіксовано, як під час серії пострілів за звуком після
поранення в голову ОСОБА_1853 отримує поранення у шию і ОСОБА_816 , що також
узгоджується з даними відеозаписів «ВидеоПоСекундам», « ІНФОРМАЦІЯ_161 » та
ідентичного йому відео «revolyucia_GREEN».
Під час судового засідання судом були досліджені інші
відео та фото матеріали, аналіз яких у присутності потерпілого ОСОБА_296 усуває
всі сумніви у його здатності ідентифікувати свого сина за одягом та обличчям,
зокрема:
- у папці під назвою «Video» на диску Verbatim DVD+R
…4398 з написом « ОСОБА_1851 » (т. 58 а. 21) такі відеозаписи: «1.Трансляция
с Майдана. 8.16 Видео без комментариев» - на запису, починаючи з 07 сек.,
зафіксовано переміщення ОСОБА_776 в тому ж одязі на Майдані Незалежності; «2.
Революцiя Майдану вул Інститутська
20.02» - запис становить собою вже досліджений судом уривок з відео
«Революцiя Україна Київ Контратака Майдану вул.Інститутська 2014.02.20»,
присвячений ОСОБА_1978 ; «3.Женя 20.02» - на запису, починаючи з 08
сек., зафіксовано участь ОСОБА_776 перед його пораненням в евакуації поранених;
«4.Снайпер на Майдане. 20 февраля. 5.15-5.50» - на запису, починаючи з
02 сек., також зафіксовано участь ОСОБА_776 в евакуації поранених, з 07 сек.
сюжет з іншого ракурсу дублюється на відео «ВидеоПоСекундам» (16 хв. 44 сек.
запису); «5.Выносят с Инстит.» - зафіксовано евакуацію самого пораненого
ОСОБА_776 з АДРЕСА_7 ; «6.В холле» - зафіксовано надання йому медичної
допомоги в холі готелю «Україна»; «7.В холле и на скорую» - на запису,
починаючи з 01 хв. 30 сек., зафіксовано переміщення ОСОБА_776 до машини швидкої
медичної допомоги;
- у папці під назвою «фото» на тому ж диску -
фотоматеріали, які дозволяють чітко ідентифікувати ОСОБА_776 за обличчям та
одягом (напр., фото «11233537_475894865894291_8108520483620051715_n»), а
також локально визначити місце його падіння після поранення в стегно - навпроти
з`єднання провулку, що веде від Жовтневого палацу до проїзної частини вул.
Інститутська, крім того зафіксовано й оператора, який проводив відео зйомку з
місця подій (фото «11241222_ 475894869227624_1726038001270177143_n»).
Відтак, суд визнає достовірним за ідентифікаційною
здатністю сюжет на відео «47 _ 20.02.2014» або «47», вважаючи доведеним те, що
на цьому відео під написом « ОСОБА_1982 09:56:36» в акцентованих його автором
квадратах дійсно зафіксовані обставини смертельного поранення саме ОСОБА_595
(час отримання обох поранень 09 год. 56 хв. 30 та 36 сек.), що узгоджується з
усіма дослідженими іншими доказами. Однак, враховуючи всі отримані дані,
результати безпосереднього по-кадрового вивчення вказаних відео сюжетів, суд
вважає, що акцентуація автором відео «47 _ 20.02.2014» самого моменту
смертельного поранення ОСОБА_776 у виді червоного квадрату не відповідає
фактичним даним, оскільки смертельне поранення було першим - у шию, а не другим
- у ліве стегно, як акцентовано автором відео, а тому суд таку акцентуацію
оцінює критично як помилкову, відхиливши її.
Суд критично як надумані оцінює доводи сторони захисту
про те, що за епізодом поранення ОСОБА_776 у даному випадку активісти рухалися
вперед, створюючи нібито тим самим загрозу для правоохоронців. Задокументовані
на проаналізованих судом відеозаписах дані безспірно вказують на те, що рух
вперед осіб, серед яких був і ОСОБА_816 , було зупинено, і ці особи,
прикриваючись щитами, забезпечували, наскільки могли, евакуацію вбитих та поранених,
проте практично всі, крім тих, хто встиг відступити, зазнали вогнепальних
поранень різного ступеня тяжкості, в тому числі смертельних.
З огляду на об`єктивні та узгоджені між собою
судово-медичні дані щодо кількості виявлених вогнепальних поранень на тілі
ОСОБА_776 суд також критично оцінює відомості, які містить первинний протокол
огляду місця події (тіла загиблого) від 20 лютого 2014 року, в якому
зафіксовано відсутність інших поранень на тілі померлого ОСОБА_776 (стегно),
аніж в області його шиї.
Об`єктивно задокументована на відеозапису візуалізація
слідів конкретних двох одиночних пострілів, якими ОСОБА_816 був поранений в шию
та ліве стегно, а саме у першому випадку - хмарка з часток тіла потерпілого та
одночасна хмарка з пилу позаду нього в ґрунті з акцентованим напрямком
розпилення в обох випадках у бік готелю Україна, а у другому - в друге дерево в
ряду від бетонного парапету, що відгороджує вхід до площадки перед АКБ
«Аркада», з розпиленням також в напрямку до готелю «Україна», розташування цього
дерева також нижче по вул. Інститутській від місця перебування ОСОБА_776 , - на
переконання суду присяжних повністю виключає можливість здійснення таких
пострілів з боку Майдану Незалежності, готелю «Україна» чи Жовтневого палацу, а
це спростовує дані щодо напрямку ранового каналу на шиї та стегні загиблого
ОСОБА_776 - «зліва направо», які містять висновки експертів № 607 від 17
березня 2014 року, № 74/607 від 23 травня 2014 року та протокол огляду місця
події від 20 лютого 2014 року, і навпаки узгоджуються з даними, які вказують на
протилежні напрямки цих ранових каналів («справа наліво») та
містять: - протокол огляду місця події від 20 лютого 2014 року, висновки
експертів № 607 та 74/607, в яких є дані щодо значно більшого розміру рани на
шиї загиблого саме з лівого боку, що скоріш є характерним для вихідного
характеру рани; - висновок експерта № 607 від 17 березня 2014 року, в якому є
дані щодо висоти отриманих вогнепальних поранень, а саме: рани на шиї з лівого
боку на висоті 155 см, а з правого - 159,5 см; рани на лівому стегні зовні на
висоті 98,5 см, а в поперековій ділянці - 99 см, в контексті неможливості
здійснення дальнього пострілу з низу, і навпаки можливості його здійснення з
верху - з бетонних барикад; - показання свідка ОСОБА_1640 ; дані про здійснення
в цей період час пострілів з боку бетонної барикади, яка локально розташована
вище обох місць поранення ОСОБА_2760 А, що у свою чергу узгоджується з
судово-медичними даними щодо перепаду висот між краями ран, дає логічне
пояснення суперечностям під час дослідження клаптя шкіри загиблого тощо.
Доводи сторони захисту про протилежний напрямок обох
ранових каналів в тілі потерпілого є надуманими. Неспроможність версії про
напрямок обох ранових каналів на тілі загиблого ОСОБА_776 зліва направо підтверджено
і проведеним аналізом задокументованих на відеозапису візуалізації слідів
здійснення самих двох пострілів, якими ОСОБА_816 був поранений в шию та стегно.
Так, на показниках часу внутрішнього таймеру
«01-18-10-20» та «01-18-17-20» відео «Kiev-20-02-14» (флеш-накопичувач -
т. 83 а. 33а), на якому також безперервно зафіксовані вказані події і яке
компільоване до екрану 3/3 відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…», попри
заперечення захисту чітко візуалізується сліди (порохові гази) пострілів зі
зброї з боку особи, яка на той час перебувала за бетонною барикадою в групі з
іншими особами (крайня справа за вантажівкою із синім кузовом). Такі постріли
здійснено за траєкторією відповідно до встановленої лінії ранових каналів
ОСОБА_776 (справа наліво) з урахуванням його зафіксованого положення у
просторі, вони обидва співпадають з моментами отримання потерпілим обох
поранень за часом (09 год. 56 хв. 30 та 36 сек. або внутрішній хронометраж
відео «Kiev-20-02-14» на екрані 3/3 «01-18-10-20» та «01-18-17-20»), тому
зв`язок між такими пострілами та пораненнями останнього стає очевидним. На
відео зафіксовані постріли й інших осіб поруч із-за бетонної барикади, але в
інший час. У цей же період часу на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…»
також звучать постріли, що вказує про узгодженість цих даних як візуально, так
і за звуком.
Відповідно до дослідженого судом присяжних висновку
комплексної судово-медичної та судово-балістичної експертизи № 175-2014/о-24
від 31 липня 2015 року (т. 58 а. 164-180), яку провели експерти ОСОБА_940 ,
ОСОБА_941 , ОСОБА_1767 і ОСОБА_942 , маючи у своєму розпорядженні всі
зафіксовані документально судово-медичні дані, відеозапис під назвою «
АДРЕСА_16 », який прискіпливо і по-кадрово проаналізовано в дослідницькій
частині з наведенням відповідних коментарів, які повністю узгоджуються з
даними, наведеними вище щодо відеозапису під назвою «ВидеоПоСекундам»,
встановлено, що: постріли в ОСОБА_1983 (із нарізної вогнепальної зброї),
внаслідок яких останній отримав вогнепальні поранення, були проведені з
неблизької відстані; під час отримання вогнепальних поранень ОСОБА_1984
перебував у положенні, що відображені на фото № 3 (між деревом та краєм паркану
АКБ «Аркада», обернений лівою бічною поверхнею тіла та обличчям до об`єктиву
камери, що розташована на протилежній стороні вул. Інститутська) та на фото № 8
(неподалік місця отримання першого вогнепального поранення на тротуарі вул.
Інститутська біля дерева при спробі відбігти, при цьому ОСОБА_1984 обернений передньою
поверхнею тіла до об`єктиву камери, а його нижні кінцівки - ліва зігнута в
колінному суглобі, права розігнута та відведена назад). Проаналізувавши
сукупність всіх факторів (місце розташування і положення ОСОБА_1983 в момент
отримання обох пострілів, що описані вище, візуалізація після звуку пострілу
«сплеску пилу» позаду потерпілого, прикривання ОСОБА_1985 своєю лівою долонею
саме лівої бічної поверхні шиї, де розташована вогнепальна рана, розвертання
його за рухом саме «годинникової стрілки» при отриманні вогнепального поранення
стегна), з урахуванням механізму утворення вогнепальних поранень, за якого
більша руйнація тканин наявна саме на виході вогнепального снаряду, експерти
дійшли висновку, що особа (особи), яка (які) проводила (проводили) постріли,
перебувала саме у секторі, який позначений на фото № 18, і включає сектор
обстрілу, що направлений вздовж вул. Інститутської в м. Києві в напрямку до НБУ
та охоплює, зокрема, бетонну барикаду, за якою перебували працівники
правоохоронних органів. Крім того, експерти прямо поставили під сумнів
правильність визначення морфології вогнепальних поранень на тілі ОСОБА_776 і
встановили, що рани на шкірі правої бокової поверхні його шиї та в поперековій
ділянці на нозі зліва є вхідними, а на шкірі лівої бокової поверхні шиї та на
зовнішній поверхні лівого стегна - вихідними вогнепальними ранами.
Участь під час проведення цієї комплексної експертизи №
175-2014/о-24 від 31 липня 2015 року експерта балістика ОСОБА_971 , який має
стаж експертної роботи більше 10 років та право на проведення судових експертиз
за спеціальностями 3.1 «дослідження вогнепальної зброї та слідів її
використання», 3.2 «дослідження боєприпасів та слідів пострілу» та 3.3
«дослідження ситуаційних обставин пострілу», робить безперечно переконливими
висновки цієї експертизи з точки зору застосування наукових знань у сфері
балістики і з цього приводу важко не погодитися зі стороною захисту, яка до
проведених у такій спосіб комплексних експертиз задля встановлення обставин
пострілу зауважень не мала як під час
судового розгляду, так і під час виступу в судових дебатах.
Проаналізувавши всі наведені судово-медичні дані щодо
можливих напрямків ранових каналів виявлених на тілі загиблого ОСОБА_776 двох
наскрізних вогнепальних поранень у своїй сукупності, зважаючи, що саме висновок
комплексної судово-медичної та судово-балістичної експертизи № 175-2014/о-24
від 31 липня 2015 року повністю узгоджується з об`єктивними даними, які
зафіксовані на безперервному відеозапису обставин заподіяння цих поранень ОСОБА_1978
, суд визнає вказаний висновок експертів достовірним, критично оцінивши, а
відтак відхиляючи з цього приводу дані щодо напрямку ранового каналу на шиї та
стегні загиблого ОСОБА_776 - зліва направо, які містять висновки експертів №
607 від 17 березня 2014 року, № 74/607 від 23 травня 2014 року та протокол
огляду місця події від 20 лютого 2014 року.
Аналогічний казус, коли обмежені тільки медичною
складовою дані були недостатніми для достовірних висновків, фактологічна основа
яких виявлялася очевидною лише з часом (напр. епізод загибелі ОСОБА_230 ).
Згідно з протоколом слідчого експерименту від 02 липня
2014 року з додатками (фотоматеріали), проведеного за участю понятих,
спеціалістів-експертів, інженерів геодезистів, медика-криміналіста (т. 58 а.
106-125), після ознайомлення з частиною відеозапису « АДРЕСА_16 » (час на
запису 16.47-16.53) на якому зображено місце та момент отримання ОСОБА_1986
вогнепальних поранень та копією висновку експертизи трупу ОСОБА_776 № 607 від
21 лютого 2014 року - було встановлено місце першого - смертельного поранення
ОСОБА_776 (на вул. Інститутській в м. Києві на відстані 83,22 м при руху на
південь від південно-східного кута готелю «Україна»). У момент пострілу
ОСОБА_816 був звернений правою боковою поверхнею тулуба та голови у напрямку
бетонних блоків, імітованих у ході даної слідчої дії за допомогою автомобіля
«МАЗ-555» (розташовано за другим пішохідним переходом за перехрестям вул.
Інститутська та Ольгинська у напрямку руху до будівлі НБУ з лівого боку
проїзної частини поперек дороги, на яких 20 лютого 2014 року знаходились
працівники РСП), а лівою боковою поверхнею тулуба та голови - у напрямку готелю
«Україна».
Разом з тим, враховуючи проведену вище оцінку
судомо-медичних даних на предмет їх достовірності та переконливості, суд
відхиляє як недостовірні відомості, які отримані під час проведення вказаного
слідчого експерименту і зафіксовані у протоколі цієї слідчої дії від 02 липня
2014 року, за якими, взявши за основу висновок експертизи № 607 від 21 лютого
2014 року щодо напрямку ранового каналу на шиї загиблого, було встановлено, що
постріл у ОСОБА_776 був здійснений з боку готелю «Україна» по вул.
Інститутській в м. Києві.
Звертає на себе увагу те, що маючи під час проведення
комплексної судово-медичної та судово-балістичної експертизи № 175-2014/о-24
від 31 липня 2015 року у своєму розпорядженні для безпосереднього вивчення та
аналізу всі вихідні судово-медичні дані, судово-медичний експерт ОСОБА_941 ,
який приймав участь у проведенні згаданого слідчого експерименту, в основу
якого бралися дані з висновку експертизи трупу ОСОБА_776 № 607 від 21 лютого
2014 року, висловив власну і відмінну від попередньої точку зору щодо напрямку
ранового каналу на шиї загиблого ОСОБА_776 і вважав його справа на ліво, а не
навпаки. При цьому суд приймає до уваги значно більший стаж експертної роботи
даного експерта (більше 15 років), порівняно з експертом ОСОБА_1987 (два роки),
який проводив первинне дослідження.
Всупереч твердження сторони захисту суд не вбачає
протиріч в позиції експерта ОСОБА_653 , який під час слідчого експерименту лише
допомагав відтворити встановлені іншими експертами судово-медичні дані, а під
час комплексної судово-медичної та судово-балістичної експертизи - отримав
можливість безпосередньо їх вивчити і дати їм власну експертну оцінку, що також
підтверджено результатами допиту експерта ОСОБА_653 безпосередньо в судовому
засіданні 01 грудня 2021 року.
Суд також відхиляє зауваження захисту про недопустимість
висновку комплексної судово-медичної та судово-балістичної експертизи №
175-2014/о-24 від 31 липня 2015 року через відповіді експертів на питання, які
нібито їм не ставилися, зокрема щодо встановлення морфології вогнепальних ран
на предмет вхідної та вихідної, а також через використання експертом ОСОБА_941
фотоматеріалів (фото №№ 12 та 13), походження яких позапроцесуальне.
По-перше, з огляду на зміст резолютивної частини
постанови про призначення вказаної експертизи від 11 грудня 2014 року, експерти
мали б встановити сектор виконання пострілу в ОСОБА_776 , враховуючи положення
його тіла, що не можливо вирішити без оцінки судово-медичних даних щодо
напрямку ранового каналу вогнепальних поранень на тілі. По-друге, згідно з
Інструкцією про проведення судово-медичної
експертизи, затвердженої наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6, у разі
виявлення при проведенні експертизи даних, що мають значення для справи, але
щодо яких питань поставлено не було, судово-медичний експерт вправі вказати на
них у своїх висновках (п. 2.9), експерт у будь-якому випадку зобов`язаний включити
до висновків підсумки з обставин справи, що належать до його компетенції, але з
яких йому не були поставлені запитання. Ці положення кореспондуються з
правилами ч. 3 ст. 102 КПК України, які стосуються змісту висновку експерта.
Що стосується згаданих двох фотографій, то у висновку вказаної експертизи прямо вказано, що вони надані експертом
ОСОБА_1418 , яким були зроблені особисто під час огляду та проведення
судово-медичних експертиз трупів осіб, які загинули 20 лютого 2014 року. Ці
фотографії є належними доказами за даним епізодом, оскільки очевидно стосуються
факту поранення в шию ОСОБА_776 , особа якого безспірно ідентифікується за
рисами обличчя та характером поранення, які зафіксовані на фото таблицях -
додатках до протоколу огляду місця події від 20 лютого 2014 року (див., фото №№
15 та 16). Ці фотографії не є новими доказами, оскільки у більш якісному
збільшеному кольоровому зображені лише відтворюють зміст фото таблиць -
додатків до протоколу огляду місця події від 20 лютого 2014 року, які виконані
у чорно-білому форматі.
Вказані обставини також підтвердив експерт ОСОБА_941 під
час його допиту в судовому засіданні 01 грудня 2021 року.
Під час дослідження вказаного висновку комплексної
експертизи № 175-2014/о-24 від 31 липня 2015 року присутній в судовому
засіданні потерпілий ОСОБА_234 категорично впізнав на вказаних фото №№ 12 та 13
свого сина.
Об`єктивність оцінок та намір встановити істину усуває
усілякі сумніви щодо безсторонності експерта ОСОБА_653 та його сумлінного
ставлення до формування висновку експертизи. Під час судового засідання не
встановлено будь-яких даних, які могли б, хоча з малою долею вірогідності,
вказувати на його особисту зацікавленість у результатах розгляду даного
провадження, не вказали на такі дані і сторони провадження.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом загибелі
ОСОБА_776 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Суд присяжних вважає дані, які вказують на: а) умови
стрільби - прицільне ведення вогню бійцями РСП зі штатної нарізної зброї із-за
бетонної барикади (статичне положення тіла, обрана найбільш зручна стійка для
ведення стрільби стоячи із-за захисної споруди, коли за її контур відбувається
висунення голови стрільця лише в необхідних межах для прицілювання, власне саме
прицілювання); б) режим стрільби - здійснення пострілів з автоматичної зброї в
режимі одиночної стрільби; в) точність стрільби - ураження з другого пострілу,
коли після першого жертва намагалася втекти; г) контроль цілі - ураження
людини, яка статично перебуває за щитом - об`єктивними ознаками пострілу,
внаслідок якого ОСОБА_816 отримав вогнепальні поранення шиї та лівого стегна,
прицільними саме в нього, а з огляду на завдані ушкодження - на ураження.
Суд також звертає увагу на загальну обстановку, яка
складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо, яка детально описана за
епізодом загибелі ОСОБА_1853 (відокремлений на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 16 «бетонна барикада:
обстріл п`ятачка за парапетом АКБ «Аркада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів до
парапету АКБ «Аркада» не мало ознак атаки, за будь-яких умов евакуаційні групи
не могли бути легітимними цілями для обстрілу з вогнепальної зброї.
Зафіксований на відео вогневий вплив хвилями на скупчення активістів, які
переймалися пораненими, був жорстоким, явно невмотивованим і позбавленим не
тільки будь-якого оперативного та тактичного сенсу, а й здорового глузду.
Епізод загибелі потерпілого ОСОБА_776 у цій справі тісно
поєднаний з епізодами загибелі потерпілого ОСОБА_1853 та поранення потерпілого
ОСОБА_1640 . Ці три епізоди відбувалися майже одночасно протягом 20 сек. під
час однієї і тієї ж події «Майдану» - розосередження четвертої евакуаційної
групи, до складу якої входили ці особи, тому вони мають спільну фактологічну
основу, вирок в частині їх висвітлення містить перехресні посилання на докази
та факти, а їх самих слід розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести
всеохоплюючий огляд самої події.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_816 20 лютого 2014 року о 09 год. 09 год. 56 хв. 30
та 36 сек., перебуваючи на правому боці вул. Інститутська в м. Києві неподалік
від входу до станції метро «Хрещатик» (на тротуарі зліва від першого дерева від
квіткової бетонної клумби, яка розташована поряд із бетонним парапетом з
написом «АКБ «Аркада»), під час загострення протистояння між активістами
«Майдану» та працівниками право-охоронних органів із застосуванням вогнепальної
зброї отримав два наскрізних вогне-пальних кульових поранення: перше - шиї з
ушкодженнями м`яких тканин шиї, веноз-них судин, нервових сплетень та інших
органів, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, внаслідок чого настала
смерть; друге - лівого стегна з ушкодженням виключно м`яких тканин, яке
відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я і
не перебувало у причиновому зв`язку із смертю. При цьому, в обох випадках на
момент поранення ОСОБА_816 перебував правою бічною поверхнею тіла до джерела
пострілу з нарізної зброї, сектор здійснення якого охоплював верх вул.
Інститутська, на якій була розташована бетонна барикада.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
є доведеною поза розумним сумнівом причетність до вказаного поранення
потерпілого ОСОБА_776 конкретного невстановленого співробітника РСП, який
спільно та злагоджено разом з іншими озброєними співробітниками РСП та
правоохоронцями під час перебування за бетонною барикадою, реагуючи на рух
активістів в бік парапету з написом «АКБ Аркада», застосовував вогнепальну
зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом здійснення у даному
випадку двох прицільних пострілів на ураження.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_816 , а так само і
будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів, відтак,
законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї були явно
відсутні (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 16 (пункт 5.3.2 вироку). Більш того,
ОСОБА_816 отримав смертельне поранення в шию саме у той час, коли ховався від
обстрілу і за можливості надавав допомогу пораненим особам.
5.4.98. За епізодом
поранення ОСОБА_458 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1649 показав, що, він є членом ВО «Свобода» з 1998
року, дізнавшись зі ЗМІ про побиття у листопаді 2013 року студентів в Києві,
разом із земляками однодумцями із Хмельниччини 01 грудня прибув до Києва, де
вирішили об`єднатися. Так була створена Хмельницька сотня ВО «Свободи»,
сотником якої обрали його, а першим заступником - ОСОБА_1988 . З того часу до
20 лютого 2014 року він був активним учасником Революції гідності, був присутнім
як сотник на засіданнях ради «Майдану». Місце дислокації сотні - палац
Жовтневий, а після його захоплення силовиками - КМДА. Сотня приймала участь в
мирних акціях протесту, пікетувала приміщення ГПУ, судів, МВС, здійснювала
функції охорони самого «Майдану». 18 лютого 2014 року сотня обороняла «Майдан»
від штурму, він долучився до цих подій лише пізнім вечором, оскільки в цей день
приймав участь у засіданні сесії Старосинявської районної ради. В ніч з 19 на
20 лютого на «Майдані» було в цілому спокійно, велися перемовини на політичному
рівні, штурму «Майдану» не було, але 20 лютого, як він може пригадати,
приблизно о 09 год. ранком спостерігачі йому повідомили, не розкриваючи в
деталях суті самих подій, що на вул. Інститутська багато поранених, потрібна мобілізація,
оскільки людей було не багато, тому він перед КМДА зібрав сотню, провів
інструктаж з метою попередити про можливу небезпеку, нагадати про необхідність
координації дій, порядок евакуації поранених, при цьому закликів до наступу не
було, після якого добровольці, всього 36 разом з ним, вирушили на допомогу
пораненим на передовій. Зі сцени також лунали заклики про допомогу пораненим і
це спонукало діяти більш рішуче. Після подій 18 лютого це були не перші
поранені, проте він не міг припустити, що ведеться стрільба по людях з
вогнепальної зброї. Хмельницька сотня була єдиним формуванням, яке свідомо та
організовано рушило на вул. Інститутську. Тримаючи державний та ВО «Свободи»
прапори, вони по сходах від Хрещатика піднялися до Жовтневого палацу, там вперше
побачили поранених від куль, ліворуч палав автобус, а коли він з товаришами
піднявся на вул. Інститутська, там побачив і загиблих, правоохоронці на той час
вже перебували за сніжною барикадою. Під час цих подій двоє членів сотні
загинули, багато було поранених, він також отримав три вогнепальні поранення (у
праві руку, ногу та в ліве коліно з пошкодженням суглобу). Перші два поранення
правих руки та ноги він отримав одночасно вже після того, як зробив декілька
ходок до Жовтневого палацу, евакуюючи поранених, у момент поранення перебував
на алеї, що з`єднує Жовтневий палац з вул. Інститутська, ховаючись за другим
деревом від кінця посадки, при цьому правою рукою він впирався об дерево
діаметром близько 30 см, а лівим боком визирав із-за нього і дивився вперед на
снігову барикаду, за якою ховалися озброєнні правоохоронці, слідів пострілу
через дерево не бачив. Припускає, що стріляли в нього з боку банку «Аркада»,
оскільки від сніжної барикади праву частину його тіла прикривало дерево, особу,
яка стріляла, не бачив. Третє поранення в ліве коліно він отримав через щит,
залишки якого вилучили з тіла лікарі, коли перебіг і вже перебував на тротуарі
з правого боку вул. Інститутської нижче станції метро метрів на 20, допомагаючи
евакувати поранених до готелю «Україна», серед яких був член сотні ОСОБА_2874 .
У момент цього поранення він, потерпілий, присів на праве коліно лівим боком в
напрямку верху вул. Інститутська, стріляти могли або з барикади, або з боку
банку «Аркада». Перед цим був очевидцем як активіста (ідентифікований за
результатами судового розгляду потерпілий ОСОБА_1989 ), який сидів поруч
праворуч, поранили у шию, що спричинило велику кровотечу. Після цього поранення
в коліно його, потерпілого, евакували до готелю «Україна», потім прооперували в
лікарні, після чого через пару годин він повернувся на «Майдан». Перебуваючи в
приміщенні КМДА, збирав інформацію про загиблих та поранених, організовував
надання медичної допомоги останнім. Як зауважив потерпілий, за весь час
революції йому не відомі випадки застосування зброї з боку протестуючих, ані
він, ані члени його сотні таких намірів не мали, водночас, йому дійсно
доповідали про людей на «Майдані» з предметами схожими на зброю, він перевіряв
цю інформацію, виявляючи занепокоєння можливим перебуванням зброї в місці
масового скупчення людей, але підтверджень таких даних не отримував.
Як уточнив потерпілий ОСОБА_1649 : - побиттям студентів
було в нахабний спосіб зруйновано право громадян на висвітлення своєї, нехай й
окремої, думки, це було показове покарання, яке він оцінив як зазіхання на
демократичні принципи державотворення, була створена загроза перетворення
України на тоталітарну державу, і ці припущення, вважає, знайшли своє
підтвердження через подальші події; - із самого початку «Майдану» вони
намагалися привернути увагу тодішньої влади до моменту справедливості покарання
винуватих у побитті студентів, це була перша і головна вимога, але коли влада
тривалий час її ігнорувала, протест набув політичних вимог зміни влади у
демократичний спосіб, тобто шляхом проведення дострокових виборів до Верховної
Ради, тодішнього Президента України, оскільки влада довела свою нездатність
навести лад у правоохоронній системі; - організаційно Хмельницька сотня
складалася із керівництва - сотник та заступники, які очолювали об`єднання за
територіальним принципом відповідно до адміністративного поділу області на
райони, та рядові члени, більшість з яких не мала партійної приналежності,
кількість членів самої сотні в різні часи коливалася від десяти до декількох
сотень осіб; - участі у силових захопленнях приміщень сотня не брала; - умови
її розміщення в Жовтневому палаці були погоджені з лідерами «Майдану» та
персоналом палацу, була жорстка дисципліна та встановлена відповідальність за
пошкодження майна, їх перебування не заважало, навіть, проведенню концертів,
була разюча різниця з тим, що він побачив 20 лютого після залишення Жовтневого
палацу правоохоронцями (калюжі крові, сміття, пошкоджені меблі, кіптява на
стінах, залишки згарища у вестибюлі тощо); - до подій 18 лютого участі у прямих
сутичках з правоохоронцями сотня не приймала, 18 лютого сотня мала на
«озброєнні» щити, палиці для самозахисту, різні засоби для підтримання
захисного вогню перед барикадами, він бачив, як невідомі особи кидали в бік
правоохоронців каміння та «коктейлі молотова», але у таких діях, як йому
відомо, сотня участі не приймала; - ранком 20 лютого 2014 року попереджень з
боку правоохоронців про застосування ними зброї не чув, було дуже шумно; - з
числа керівництва ВО «Свобода» ранком 20 лютого він не кого не бачив, а
розмова, яку він мав із народним депутатом ОСОБА_1990 на передодні, зводилася
до запевнення, що силового розвитку подій не буде, йдуть перемовини про
урегулювання конфлікту, а вже після його евакуації до готелю «Україна» поруч
він бачив депутатів ОСОБА_1691 , ОСОБА_1991 , які також допомагали пораненим в
зоні обстрілу; - є численні відео, на яких зафіксовано, як він, потерпілий,
разом із загиблим ОСОБА_2908 здійснюють евакуацію поранених; - під час свого
поранення він був одягнутий у військову зелену каску, чужі синю пухову куртку
нижче пояса та спортивні штани, власний одяг був змоклий після подій 18 числа,
після перших двох поранень в руках тримав два металевих міліцейських щита; -
під час слідчого експерименту безпосередньо на місцевості показав своє
положення у просторі в момент отримання поранень, конкретні часові параметри
яких, крім того, що це був ранок, визначити не може, уточнивши, що на правих
руці та нозі напрямок ранового каналу був зовні в середину, справа на ліво, у
той час як сніжна барикада була попереду.
Як також вважав потерпілий ОСОБА_1649 : - застосування з
боку правоохоронців металевої шрапнелі, світло-шумових гранат, обмотаних
скотчем із щебенем, викривало їх мету - нанести більше шкоди здоров`ю
протестуючих, влада сама штовхала правоохоронців на такі дії через пропаганду
«Майдану» як зборища алкоголіків, наркоманів та ледачих, яку вже не можна було
розвіяти під час звичайного спілкування, приклад якого він мав; - під час
протистоянь люди захищалися у відповідь на дії правоохоронців, які перетнули
межу, застосувавши надмірну силу; - правоохоронці застосували жахливу тактику
полювання - відстрілювали перші ряди активістів, давали частину з них
евакувати, а потім знову відкривався щільний вогонь на знищення всіх тих, хто
наближався, створюючи у такий спосіб чергову «приманку» для наступних жертв.
В ході огляду відео з назвою «Сотня Хмельницької
«Свободи». Ранок 20 лютого. З походу повернуться не всі…», тривалістю 02
хв. 31 сек. (т. 64 а. 176-183), виявлено як чоловік у синій куртці проводить
інструктаж перед будівлею КМДА відносно заходів особистої безпеки. Вказане
відео відтворює аналогічні події 20 лютого 2014 року, які були зафіксовані з
членами Хмільницької сотні «ВО «Свобода» на відео «ОСОБА_2931 _film_new»
(т. 8 а. 130). Присутній під час дослідження вказаних відео ОСОБА_1649
безспірно ідентифікував себе на них як особу, що проводила цій інструктаж, а
також присутніх на ньому потерпілих ОСОБА_1704 ОСОБА_845 . За виступом
ОСОБА_1640 , зафіксованого на цих відео, останній проводить інструктаж для тих,
«хто йде на передову», «ніхто нести відповідальність за ваше життя не
буде», тому треба «триматися пліч о пліч», «одні стоять із щитами
тримають, інші кидають бруківку та коктейлі», обстановка ним
характеризується як «активні бойові дії».
Знайшли своє підтвердження показання ОСОБА_1640 і про
обставини та орієнтовний час прибуття очолюваної ним сотні до Жовтневого палацу
під час дослідження відео «09-21-47 - 09-30-58 (00583)» (папка
«ВідеоЕвеліни», диск № 2 - т. 70 а. 93), яке було додатково досліджено саме з
цього приводу за клопотанням сторони захисту під час дослідження епізоду
поранення ОСОБА_316 .
Вказані ранкові події біля 08 год. 20 лютого 2014 року
біля будівлі КМДА та участь у них сотника ОСОБА_1640 , подальшій рух сотні до
Жовтневого палацу підтвердили допитані в судовому засіданні члени цієї сотні - потерпілі
ОСОБА_258 , ОСОБА_690 , ОСОБА_1435 та інші.
За змістом вказаного інструктажу, дійсно, важко в ньому
побачити акцентуацію присутніх осіб на гуманітарну місію з порятунку поранених,
проте подальші безпосередні події за участі вказаних осіб є більш красномовними
та розкривають їх дійсні наміри.
Так, під час дослідження в судовому засіданні протоколу
огляду документів від 04 вересня 2014 року з додатками (фотоматеріали), протоколу
огляду від 03 вересня 2014 року та безпосередньо дослідженого судом відео
з назвою «Ukraine graphic video: Dozens dead, many injured in brutal Kiev
clashes» знайшли своє об`єктивне підтвердження дані про участь ОСОБА_1640 в
евакуації багатьох поранених активістів 20 лютого 2014 року (т. 64 а. 170-175).
На переглянутому за клопотанням захисту відео під назвою «Інститутська 20
лютого. Вбивство майданівців» (т. 52 а. 173) на записі, починаючи з 16 хв.
потерпілий ОСОБА_1649 також ідентифікував себе у синій курточці та зеленій
касці й з двома пляшками запалювальною суміші в руках, пояснивши свої дії
наміром створити димову перешкоду для правоохоронців.
Факт перебування доставленого каретою ШМД о 10 год. 45
хв. 20 лютого 2014 року ОСОБА_1640 на лікуванні в Ортопедичному відділенні у
КМКЛ № 12 з діагнозом вогнепальне наскрізне поранення верхньої треті лівої
гомілки з дефектом зовні виростку великогомілкової кістки підтверджується листом
КМКЛ № 12 від 17 червня 2014 року № 12-1082/09, випискою із медичної картки
амбулаторного хворого № 2682, карти експертної оцінки історії хвороби
вибулого із стаціонару на ім`я ОСОБА_1640 , листом Центру екстреної
медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва від 11 вересня 2014 року №
1981/Б, та картою виїзду ШМД № 772 від 20 лютого 2014 року. Дані
відносно лікування його в ортопедо-травматологічному відділенні Хмельницької
обласної лікарні з 22 лютого 2014 року по 10 березня 2014 року містить епікриз
№ 4288, лист від 07 жовтня 2015 року та довідка № 66 від 29
вересня 2015 року Хмельницької ОЛ. Згідно з лікарським висновком
Центрального воєнного госпіталю ФРН від 28 квітня 2014 року з перекладом
українською мовою ОСОБА_1649 з 12 березня 2014 року по 02 травня 2014 року
проходив лікування в Центральному воєнному госпіталі ФРН (т. 64 а. 188-200,
213-218).
На власноруч складеній потерпілим схемі та фотоматеріалах,
які були досліджені судом за участю потерпілого ОСОБА_1640 , останній
схематично зафіксував місця отриманих перших двох та третього поранення (перші
два - на алеї, що з`єднує Жовтневий палац з вул. Інститутська, а третє - на
правому боці вул. Інститутська між сніжною з верху та під містком знизу -
барикадами), ймовірне місце здійснення пострілів - приміщення банку «Аркада»,
крім того на фото № 1 зафіксовано момент поранення ОСОБА_297 , на фото № 2 -
момент евакуації останнього за його, ОСОБА_1640 , участі, а на фото № 3 -
поранення в коліно лівої ноги - ці події відбуваються на одній ділянці
місцевості - права сторона вул. Інститутська, якщо рухатися в бік станції метро
«Хрещатик» (т. 64 а. 73-76).
Аналогічні викладеним вище показання про обставини своїх
трьох поранень потерпілий надав безпосередньо на місцевості під час слідчого
експерименту 27 листопада 2014 року, протокол якого та додатки до нього у
виді фото таблиць та відеозапису були безпосередньо досліджені судом присяжних
(т. 64 а. 95-104).
Під час дослідження відео фіксації вказаної слідчої дії
потерпілий визнав, що фронтальним пострілом завдати йому перші два поранення
очевидно було не можливо з огляду на його положення у просторі на момент
поранення (стоячи та ховаючись за третє від кінця посадки дерево, обпершись об
нього витягнутою правою рукою вперед під кутом 90° до тіла) та характер
останнього (наскрізне без пошкодження тулубу), але наполягав, що цей постріл
можна було здійснити не тільки з приміщення банку «Аркада», про що він дійсно
робив припущення слідчому, а й з крайньої правої частини сніжної барикади, яка
примикала до станції метро «Хрещатик» та з боку самого приміщення цієї станції,
що узгоджується з візуалізацією цих обставин на місцевості, зафіксованих на
записі вказаної слідчої дії (період з 17 до 21 хв. запису). Під час
розташування потерпілого за другим деревом від кінця посадки можливість
проведення пострілу, внаслідок якого він був поранений, візуалізується з
приміщення банку «Аркада», як власне і під час розташування потерпілого на
місцевості на тротуарі вул. Інститутська під час отримання ним третього
поранення в ліве коліно (період з 29 до 32 хв. та 42 хв. запису відповідно).
Разом з тим, суд керуючись правилами ч. 1 ст. 89 та ч. 5
ст. 104 КПК України визнає недопустимими дані проведених і викладених у
протоколі цієї слідчої дії розрахунків та висновків спеціаліста баліста,
оскільки останній, як це безспірно встановлено безперервним відеозаписом
слідчої дії, приймаючи участь в ній, вказаний протокол не підписав, як і
відсутні дані про причини цього. Крім того, суд виключає з переліку доказів і
додаток до вказаного протоколу слідчого експерименту у виді схеми (т. 64 а. 99)
через його недопустимість, оскільки за даними протоколу слідчої дії вказана
схема складена за участі спеціаліста - експерта сектору балістичних експертиз
ОСОБА_1600 (т. 90 а. 129), однак той цю схему не підписав.
Відповідно до протоколу огляду відеозапису від 29
серпня 2014 року та безпосередньо дослідженого судом відео з назвою
«Убийства на Майдане. Снайпер на Майдане. 20 февраля. Майдан незалежності.
Евромайдан.» (т. 64 а. 165-167) встановлено, що на 04 хв. 53 сек. на
правому боці вул. Інститутська зображено ОСОБА_1640 одягненого в куртку синього
кольору, штани чорного кольору, шолом зеленого кольору та щитом у правій руці,
який сідає біля пораненого ОСОБА_297 . Далі на 05 хв. 32 сек. відеозапису
зображено ОСОБА_2924 у тому ж одязі, як він знаходиться в лежачому положенні і
правою рукою тримає щит та прикривається ним, а лівою рукою тримається за ушкоджений
лівий колінний суглоб.
Присутній під час дослідження вказаних доказів потерпілий
ОСОБА_1649 безспірно ідентифікував себе на них, а допитаний в судовому
засіданні потерпілий ОСОБА_258 підтвердив самі обставини своєї евакуації за
участі ОСОБА_1640 після поранення до готелю «Україна».
Зафіксоване зображення пораненого в ліву ногу ОСОБА_1640
є ідентичним зображенню на фото № 3, яке суд дослідив раніше (т. 64 а. 76).
Натомість, суд присяжних критично як описку оцінює
вказівку у даному протоколі огляду відеозапису від 29 серпня 2014 року на те,
що поранений ОСОБА_2924 тримається лівою рукою саме за правий колінний суглоб,
оскільки це безспірно спростовується даними фотоматеріалу, на яких з усією
очевидністю зафіксовано тримання потерпілим лівою рукою саме за лівий, а не
правий колінний суглоб.
Під час дослідження за участю потерпілого ОСОБА_1640 відео
під назвою «ВидеоПоСекундам» (диск I-tech DVD+R № …7229 - т. 50 а. 39) на
записі, починаючи з 16 хв., останній себе ідентифікував, коли він на правій
стороні вулиці Інститутська прикривав щитами осіб, які здійснювали евакуацію
поранених, та потім став очевидцем загибелі пораненого у шию ОСОБА_1976 .
Показання потерпілого щодо своєї ідентифікації та опису
свого верхнього одягу мають виключно послідовний та взаємоузгоджений характер.
Крім того, потерпілий ідентифікував на вказаних подіях потерпілого
ОСОБА_1704 , який під час свого допиту в суді підтвердив таку
ідентифікацію.
Порівняльний аналіз даних відеозапису «Убийства на
Майдане. Снайпер на Майдане. 20 февраля. Майдан незалежності. Евромайдан.», на
якому на запису з 05 хв. 32 сек. зафіксований поранений у ліву ногу ОСОБА_1649
, з даними відео під назвою «ВидеоПоСекундам» (запис 17 хв. 41 сек.) вказує, що
на цих записах зафіксовано з різних ракурсів однакові події поранення
потерпілого ОСОБА_1640 в лівий колінний суглоб. При цьому, перед цим на 17 хв.
26 сек. запису відео «ВидеоПоСекундам» зафіксовано смертельне поранення
ОСОБА_776 , в цей момент ОСОБА_1649 залишається сидіти неушкодженим,
прикриваючись двома щитами (на кадрі зліва крайній за деревом в куртці синього
кольору, штанах темного кольору, з каскою зеленого кольору на голові, поблизу
будівельної каски, що лежить на землі), на 17 хв. 27 сек. за звуком
відбувається одинокий постріл, падіння та ковзання щита по бруківці (на сюжеті
ОСОБА_1649 за межами простору зйомки) і на 17 хв. 41 сек. зображення охоплює
вже пораненого ОСОБА_1640 . Достовірність вказаних даних забезпечується їх
безперервною відео фіксацією та показаннями самого очевидця їх перебігу.
Показання потерпілого ОСОБА_1640 щодо свого положення
відносно пораненого в шию ОСОБА_776 (обличчя в обличчя) знайшли своє
підтвердження під час ретельного дослідження за клопотанням представника
потерпілих ОСОБА_661 відео під назвою «ОСОБА_2965 (revolyucia_GREEN.mpg)
ZOOM», розміщеного в папці « ОСОБА_1992 » на диску з написом « ОСОБА_1851 »
(т. 58 а. 21). Під час дослідження цього запису на уточнююче питання захисту
потерпілий уточнив, що в момент поранення лівої ноги він тримав два щити, куля
пройшла через щит, який прикривав його ліву ногу від верху вул. Інститутська.
Відповідно до досліджених судом присяжних рапорту
помічника начальника чергової частини, повідомлення лікаря, листів КМКЛ
№ 12, рапорту слідчого, довідки Деснянського РУ ГУМВС від 10
квітня 2014 року, постанови слідчого про уточнення анкетних даних від 04
вересня 2014 року, заяв ОСОБА_1640 про залучення до провадження як
потерпілого та дозволу на вилучення медичної документації, копії його паспорта,
ОСОБА_1993 , ІНФОРМАЦІЯ_110 , а як пізніше з`ясовано - ОСОБА_111 ,
ІНФОРМАЦІЯ_251 , визнаний потерпілим через факт отримання 20 лютого 2014 року
близько 11 год. 54 хв. поблизу ст. м. «Майдан Незалежності» вогнепального
поранення колінного суглобу, з яким перебував на лікуванні у КМКЛ № 12 (т. 64
а. 45-55, 65, 92-94).
Під час дослідження цих документів потерпілий ОСОБА_1649
підтвердив, що вони стосуються саме його особи, анкетні дані були уточнені
правильно.
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні висновку
судово-медичного експерта ОСОБА_1856
№ 667/е від 10 травня 2014 року (т.
64 а. 106-108), при дослідженні медичних документів на ім`я ОСОБА_1640
встановлено, що на момент надходження до стаціонару 20 лютого 2014 року о 10
год. 59 хв. у нього мало місце тілесне ушкодження у вигляді вогнепального
наскрізного поранення верхньої третини лівої гомілки, яке спричинене тупим
предметом, могло утворитись 20 лютого 2014 року і не було небезпечним для
життя, а тому відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили
короткочасний розлад здоров`я.
Разом з тим, згідно з висновком судово-медичного
експерта ОСОБА_1994 № 725 від 15 липня 2014 року (т. 64 а.
119-122), який крім первинної медичної документації врахував дані про подальше
лікування ОСОБА_1640 , а також безпосередньо оглянув останнього, вивчив
рентгенівські знімки, у потерпілого станом на 20 лютого - 10 березня, 12
березня - 02 травня 2014 року (відомі періоди часу, на протязі яких він
знаходився під медичним спостереженням) виявлені тілесні ушкодження у вигляді
вогнепальних кульових наскрізних поранень нижньої третини правого стегна
без порушення цілості судинно-нервового пучка та верхньої третини лівої
гомілки з відкритим багато-уламковим внутрішнє-суглобовим переломом
проксимальної частини лівої великогомілкової кістки, переломом проксимального
метаепіфіза лівої малогомілкової кістки та наколінника та розвитком
травматичного шоку легкого ступеня. Дані про наявність у потерпілого вогнепального
поранення м`яких тканин верхньої третини правого передпліччя в наданих
медичних документах відсутні. За результатами обстеження у ОСОБА_1640 станом на
26 червня 2014 року виявлено рубці м`яких тканин переднє-ліктьової поверхні
верхньої третини правого передпліччя (один), правого стегна (два), та лівої
нижньої кінцівки (чотирнадцять). Рубець правого передпліччя може бути наслідком
загоєння рани м`яких тканин, що могла утворитися від дії по-дотичній тупого
твердого предмету, не виключено, кульового снаряду, відповідно, інші описані
рубці є слідами первинної хірургічної обробки вхідних та вихідних ран,
оперативних доступів та виведення фіксуючих АЗФ стержнів. Вогнепальне кульове
наскрізне поранення верхньої третини лівої гомілки за своїм характером відноситься
до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння
(завдання), а вогнепальне кульове наскрізне поранення нижньої третини правого
стегна - до легких тілесних ушкоджень, що спричиняють короткочасний розлад
здоров`я. Відсутність у наданій медичній документації інформації про наявність
та подальше лікування поранення правого передпліччя у потерпілого не дозволило
прийняти його до уваги при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Описані
вище наскрізні поранення правого стегна і лівої гомілки могли утворитись від
дії 2-х кульових снарядів по механізму «удар-занурення-пробивна дія» незадовго
до моменту обстеження потерпілого в КМКЛ № 12 20 лютого 2014 року.
Крім того, звертає на себе увагу зафіксований у первинній
медичній документації на ОСОБА_1640 Хмельницької обласної лікарні (заповнення
станом на 22 лютого 2014 року) отвір вхідної рани на лівій гомілці розміром до
1 см, а вихідної - до 3 см, вхідний отвір поранення правого стегна - до 0,5 см,
а вихідного - до 1,5 см, що може вказувати на різний калібр застосованої у
таких випадках зброї.
Наведений висновок узгоджується з висновком
судово-медичної експертизи № 1738/е від 03 листопада 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_952 (т. 64 а. 127-142), відповідно до якого у ОСОБА_1640 на час
звернення за медичною допомогою 20 лютого 2014 року були виявлені тілесні
ушкодження: а) наскрізне вогнепальне поранення лівої гомілки та лівого
колінного суглобу: вхідна вогнепальна рана (діаметром приблизно 1 см) у
ділянці верхньої третини лівої гомілки, від якої спрямований рановий канал, що
проходить у напрямку ззовні у середину, спереду назад, з пошаровим ушкодженням
шкіри, підшкірно-жирової клітковини, м`язів лівої гомілки, лівої
великогомілкової кістки (багато-уламковий внутрішнє-суглобовий перелом
проксимальної частини лівої великогомілкової кістки); лівої малогомілкової
кістки (перелом проксимального метаепіфіза), лівого надколінка (перелом), який
закінчується вихідною раною на латеральній поверхні лівої гомілки (клінічними
лікарями вказані розміри рани - 3 см у діаметрі); б) наскрізне вогнепальне
поранення правого стегна: рана на переднє-внутрішній поверхні нижньої
третини правого стегна (на 3,5 см вище і на 4 см до середини від верхнього
полюсу наколінника), від якої спрямований рановий канал, по ходу якого має
місце ушкодження шкіри, підшкірно-жирової клітковини, що з`єднується із раною
по внутрішній поверхні нижньої третини правого стегна. Під час спричинення
виявлених тілесних ушкоджень внаслідок двох пострілів з вогнепальної зброї
ОСОБА_1649 був повернутий переднє-бічними поверхнями до дульного (дульних)
зрізу (зрізів) вогнепальної зброї. Виявлені у ОСОБА_1640 рубці правого
передпліччя не мають значення при визначенні ступеню тяжкості тілесних
ушкоджень, а виявлені при лікуванні хвороби не підлягають судово-медичній
оцінці.
Відомості, що містила медична документація на потерпілого
із-за кордону, мали виключно похідний характер щодо первинної медичної
документації на потерпілого (т. 64 а. 121, 196-197), а тому не впливали на
первинні судово-медичні дані, які були зафіксовані на території України.
Згідно дослідженого судом присяжних висновку
комісійної судово-медичної експертизи № 164-2014/о від 20 лютого 2015 року,
яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 і ОСОБА_942 (т. 64 а. 146-164),
маючи у своєму розпорядженні всю медичну документацію, копії висновків
попередніх експертиз, протоколи слідчого експерименту з додатками, комісія
експертів дійшла таких висновків. ОСОБА_1649 саме 20 лютого 2014 року до 10
год. 37 хв. отримав: а) наскрізне вогнепальне поранення правого стегна,
при цьому вхідна вогнепальна рана розташована на переднє-внутрішній поверхні
нижньої третини правого стегна, а вихідна - на внутрішній поверхні нижньої
третини правого стегна (наслідком загоєння яких є рубці у відповідних
анатомічних ділянках, які виявлені та описані 26 червня 2014 року при
проведенні судово-медичної експертизи № 725); б) наскрізне вогнепальне
поранення лівої нижньої кінцівки, при цьому вхідна вогнепальна рана
розташована на передній поверхні ділянки колінного суглобу, а вихідна - на
зовнішній поверхні нижньої третини лівого стегна (наслідком загоєння яких є
рубці у відповідних анатомічних ділянках, які виявлені та описані 26 червня
2014 року при проведенні судово-медичної експертизи № 725). Наскрізне
вогнепальне поранення правого стегна було спричинено внаслідок одного пострілу,
рановий канал даного поранення має напрямок спереду до заду та справа наліво,
по ходу ранового каналу були ушкоджені лише м`які тканини правого стегна, а
наскрізне вогнепальне поранення лівої нижньої кінцівки було спричинено
внаслідок іншого пострілу, рановий канал даного поранення має напрямок спереду
до заду, справа наліво та знизу до гори, по ходу ранового каналу були
ушкоджені, окрім м`яких тканин кінцівки, ліва великогомілкова кістка.
Відсутність у розпорядженні експертів перешкоди (згідно даних слідчого
експерименту - металевого щита) на час проведення експертизи, одягу (в який був
одягнений ОСОБА_1649 в момент отримання вогнепальних поранень) не дозволило
дати висновок відносно дистанції, відстані пострілу, типу снаряду та виду
зброї, з якої спричинено вогнепальне поранення.
Відносно спричинення ОСОБА_1995 поранення правого
передпліччя, то комісією експертів зазначено, що під час перебування
потерпілого на лікуванні а) 20 лютого 2014 року в КМКЛ № 12, та б) в період з
20 лютого по 10 березня 2014 року на в Хмельницькій обласній лікарні, медичні
дані такого поранення не були зафіксовані. Під час огляду потерпілого експертом
медиком, який склав висновок № 725, на переднє-ліктьовій поверхні верхньої
третини правого передпліччя виявлено рубець продовгуватої форми, направлений
горизонтально, розміром 1,9х0,6 см, який є наслідком загоєння рани з морфологією
рубців від загоєння вогнепальних ран. Відтак, не виключається отримання
ОСОБА_1888 дотичного вогнепального поранення правого передпліччя, проте
відсутність одягу на час проведення експертизи не дає підстав висловитись в
стверджувальній форми про вогнепальний характер такого поранення, і,
відповідно, про напрямок пострілу та дистанцію, тип снаряду, вид зброї. Проте,
за умов, що ОСОБА_1649 отримав дотичне вогнепальне поранення правого
передпліччя, комісія експертів вважала, що особа, яка проводила постріл, перебувала
приблизно у секторі, що повністю направлений на схід і охоплює обидві сторони
вул. Інститутської. Встановити послідовність всіх вищеперерахованих
вогнепальних поранень експертним шляхом не видалось можливим.
В іншій частині висновок комісії експертів № 164-2014/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) та інших даних у сфері балістики (здійснення пострілу в
потерпілого, внаслідок якого він отримав поранення лівої нижньої кінцівки, з
нарізної вогнепальної зброї, яке оцінено експертами лише як можливе) через їх
не підтвердження балістичними чи криміналістичними дослідженнями та характер
припущення, суд присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть бути
покладені в основу даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом
правову позицію з наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку),
зауваження сторони захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані
докази через їх недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які
посилається у вироку.
Таким чином, ОСОБА_1649 отримав: а) наскрізне вогнепальне
поранення лівої нижньої кінцівки, яке відноситься до тяжкого тілесного
ушкодження (за критерієм небезпечності для життя); б) наскрізне вогнепальне
поранення правого стегна, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження. Дані
про рану правого передпліччя потерпілого, яку не можна верифікувати як
вогнепальну, суд виключає, оскільки не доведено об`єктивними медичними даними
її зв`язок з цією справою.
Аналізуючи всі чотири вище досліджені висновки експертів,
суд критично оцінює, а відтак відхиляє як недостовірний висновок № 667/е від 10
травня 2014 року, оскільки він ґрунтується не на всіх об`єктивних медичних
даних лікування потерпілого, більш того проведений без огляду останнього.
Натомість висновки експертів №№ 725, 1738/е та 164-2014/о, які, окрім питання
напрямку ранового каналу рани лівої нижньої кінцівки потерпілого, в іншій
частині узгоджуються між собою та мають взаємодоповнюючий характер, ґрунтуються
на повному вивченні медичної документації та результатах безпосереднього огляду
потерпілого, суд визнає достовірними, а тому кладе їх в основу свого вироку за
даним епізодом.
Що ж стосується напрямку ранового каналу рани лівої
нижньої кінцівки потерпілого, то в цій частині вказані висновки експертів, а
так само припущення потерпілого, які він зробив під час слідчого експерименту,
є неприйнятним через їх повне спростування іншими об`єктивними даними,
встановлення яких не потребувало спеціальних знань.
Так, під час дослідження судовому засіданні відео під
назвою «ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014» (відео у папках
«Відкрите 24_10_2017» / «Vlaamse Radio- en Televisieomroeporganisatie (VRT)» на
флеш носії - т. 109 а. 18а) встановлено, що починаючи з 26 хв. 10 сек. цього
запису зафіксовані з іншого ракурсу спільні дії ОСОБА_1640 та ОСОБА_776 , які
прикривають щитами поранених та їх евакуацію з правого боку вулиці Інститутська
біля рекламного щита на узбіччі недалеко від парапету з написом «АКБ «Аркада»,
а потім і самі беруть участь у такій евакуації. Починаючи з 27 хв. 47 сек.
цього запису знову зафіксовані спільні дії ОСОБА_1640 та ОСОБА_776 , які
повернувшись на те саме місце і сидячи обличчям один до одного ( ОСОБА_1649 -
спиною до проїзної частини вулиці, а лівим боком до її верху, а ОСОБА_776 -
передом до проїзної частини вулиці, а правим боком до її верху), прикривають
щитами пораненого, при цьому на 28 хв. 06 сек. запису після поранення ОСОБА_776
в область шиї зафіксоване поранення ОСОБА_1640 в ліву нижню кінцівку - спочатку
вникає отвір в щиту, який тримає ОСОБА_1649 лівою рукою і звернутий захисною
площею вверх вул. Інститутська, потім здригається ліва нога потерпілого, яка
колінним суглобом напроти цього отвору, потім візуалізуються іскри від рикошету
кулі, що пройшла кінцівку потерпілого, об тротуарну доріжку перед ОСОБА_1888
трохи правіше.
За цими об`єктивними даними, якщо брати за основу
розташування потерпілого у просторі, то відносно тіла його лівого коліна
траєкторія польоту кулі за візуалізованими двома слідами (отвір в щиту та точка
рикошету на доріжці) була дещо ззаду наперед (в бік джерела зйомки), зверху
вниз (перепад висоти отвору на щиті та контакт з поверхнею доріжки) та зліва
направо (від щита через ногу в доріжку), що з урахуванням панорамного
зображення цієї місцевості з місця ведення зйомки (запис на 16 хв. 22 сек.)
вказує на сектор перебування стрільця, який охоплює як праву частину будівлі
клубу КМУ, так і крайню ліву частину бетонної барикади.
За даними повністю дослідженого судом відео під назвою
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(флеш носій - т. 90 а. 40), до якого компільоване вказане відео
«ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20…» (екран 3/2) поранення ОСОБА_1640 фіксується о 09
год. 56 хв. 43 сек.
Більш того, достовірність даних про здійснення пострілу в
ОСОБА_1640 саме з боку бетонної барикади, розташованих за перехрестям вул.
Інститутська та Ольгинська, підтверджено і проведеним аналізом задокументованих
на відеозапису візуалізації слідів здійснення самого такого пострілу.
Так, на показнику часу внутрішнього таймеру «01-18-24-06»
також повністю дослідженого судом відео «Kiev-20-02-14»
(флеш-накопичувач - т. 83 а. 33а), на якому також безперервно зафіксовані
вказані події поранення ОСОБА_1640 , тільки з далеку, і яке компільоване до
екрану 3/3 згаданого синхронізованого відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання)…», попри заперечення захисту чітко візуалізується сліди (порохові
гази) пострілу зі зброї з боку особи, яка на той час перебувала за бетонною
барикадою в групі з іншими особами (крайня справа за вантажівкою із синім
кузовом). Постріл здійснено за траєкторією, яка відповідає встановленому
напрямку ранового каналу ОСОБА_1640 (дещо ззаду наперед, зверху вниз та зліва
направо) з урахуванням його зафіксованого положення у просторі та візуалізації
після ураження потерпілого сліду рикошету снаряду в доріжку перед ним праворуч,
цей постріл співпадає з моментом отримання поранення потерпілим за часом (09
год. 56 хв. 43 сек. або внутрішній хронометраж відео «Kiev-20-02-14» на екрані
3/3 «01-18-24-06»), тому зв`язок між таким пострілом та пораненням ОСОБА_1649
стає очевидним. У цей же період часу на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання)…» також звучать постріли, що вказує про узгодженість цих даних як
візуально, так і за звуком.
Враховуючи викладене, суд критично оцінює як помилкові, а
тому відхиляє дані висновків експертів №№ 725, 1738/е та 164-2014/о щодо
напрямку ранового каналу рани лівої нижньої кінцівки потерпілого, а також
припущення з цього приводу потерпілого, які він зробив під час слідчого
експерименту, вважаючи поза розумним сумнівом доведеним те, що рановий канал
рани лівої нижньої кінцівки потерпілого ОСОБА_1640 був у напрямку дещо ззаду
наперед, зверху вниз і зліва направо.
Також суд бере до уваги, що за встановленими численними
даними фото та відео фіксації подій на вул. Інститутська з різного ракурсу та з
різних місць, загальнодоступними даними, якими під час судового розгляду інколи
послуговувалися сторони та які одержані за допомогою користувацької програми
«Google earth» (адреса: ІНФОРМАЦІЯ_252 »), об`єктивно існує перепад висот між
місцем, на якому перебував ОСОБА_1828 в момент поранення - на тротуарі зліва
від першого дерева від квіткової бетонної клумби, яка розташована поряд із
бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада» (182 м над рівнем моря, географічні
координати: 50o26'53''N 30o31'42''E) та ділянкою місцевості за перехрестям вул.
Інститутська та Ольгинська, де була розташована бетонна барикада ліва її
частина) (187 м над рівнем моря, географічні координати: 50o26'51''N 30o31'46''E), не беручи до уваги при цьому висоту самої барикади. Ці відомості
об`єктивно корелюють з напрямком ранового каналу в тілі лівої ноги потерпілого
по висоті.
Суд критично, як недостовірні, оцінює і дані щодо
ймовірного часу поранення потерпілого ОСОБА_1640 (близько 11 год. 54 хв.), які
містять досліджені судом рапорт помічника начальника чергової частини,
повідомлення лікаря, листи КМКЛ № 12, рапорт слідчого та інші документи,
оскільки останнє з таких поранень той отримав 20 лютого 2014 року о 09 год. 56
хв. 43 сек., що цілком узгоджується з об`єктивно задокументованими даними про
його надходження до лікувального стаціонару 20 лютого 2014 року.
Суд присяжних вважає дані, які вказують на: а) умови
стрільби - прицільне ведення вогню бійцями РСП зі штатної нарізної зброї із-за
бетонної барикади (статичне положення тіла, обрана найбільш зручна стійка для
ведення стрільби стоячи із-за захисної споруди, коли за її контур відбувається
висунення голови стрільця лише в необхідних межах для прицілювання, власне саме
прицілювання); б) режим стрільби - здійснення пострілів з автоматичної зброї в
режимі одиночної стрільби; в) точність стрільби - ураження з першого пострілу
на рівні тулубу; г) контроль цілі - об`єктивними ознаками пострілу, внаслідок
якого ОСОБА_1649 отримав вогнепальне поранення лівої кінцівки, прицільним саме
в нього, а з огляду на завдані ушкодження та умови неочевидності для стрільця
розташування особи, яка ховається за щитом - на ураження.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_НОМЕР_278 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає
допустимими та достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Твердження потерпілого ОСОБА_1640 про нібито застосування
працівниками міліції світло-шумових гранат, обмотаних скотчем із щебенем,
жодного свого підтвердження в межах даного судового провадження не знайшло
попри величезний масив досліджених судом судово-балістичних даних, в тому числі
і характеристики залишків використаних спеціальних засобів під час подій 20
лютого 2014 року.
Що ж стосується оціночних суджень потерпілого щодо
організованої правоохоронцями провокації з метою відтягування та розстрілу
активістів «Майдану», з приводу чого, до речі, висловлювали свої припущення й
інші окремі потерпілі та свідки, то суд присяжних надасть їм оцінку виключно в
контексті всіх встановлених фактів у справі.
Суд також звертає увагу на загальну обстановку, яка
складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо, яка детально описана за
епізодом загибелі ОСОБА_1853 (відокремлений на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 16 «бетонна барикада:
обстріл п`ятачка за парапетом АКБ «Аркада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів до
парапету АКБ «Аркада» не мало ознак атаки, за будь-яких умов евакуаційні групи
не могли бути легітимними цілями для обстрілу з вогнепальної зброї.
Зафіксований на відео вогневий вплив хвилями на скупчення активістів, які
переймалися пораненими, був жорстоким, явно невмотивованим і позбавленим не
тільки будь-якого оперативного та тактичного сенсу, а й здорового глузду.
Епізод поранення потерпілого ОСОБА_1640 у цій справі
тісно поєднаний з епізодами загибелі потерпілих ОСОБА_1853 та ОСОБА_1976 . Ці
три епізоди відбувалися майже одночасно протягом 20 сек. під час однієї і тієї
ж події «Майдану» - розосередження четвертої евакуаційної групи, до складу якої
входили ці особи, тому вони мають спільну фактологічну основу, вирок в частині
їх висвітлення містить перехресні посилання на докази та факти, а їх самих слід
розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд самої
події.
Отже, наведені докази в своїй сукупності та співставленні
з очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_1649 20 лютого 2014 року о 09 год. 56
хв. 43 сек., перебуваючи на правому боці вул. Інститутська в м. Києві неподалік
від входу до станції метро «Хрещатик» (на тротуарі зліва від першого дерева від
квіткової бетонної клумби, яка розташована поряд із бетонним парапетом з
написом «АКБ «Аркада»), під час загострення протистояння між активістами
«Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної
зброї отримав внаслідок одного пострілу з вогнепальної нарізної зброї одне
наскрізне вогнепальне поранення лівої нижньої кінцівки, яке відноситься до
тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпечності для життя), при цьому
ОСОБА_1649 був звернутий лівою заднє бічною поверхнею тіла до джерела пострілу
та верху вул. Інститутська, на якій була розташована бетонна барикада.
Крім того, 20 лютого 2014 року за певний час перед
вказаним пораненням ОСОБА_1649 за тих же обставин отримав внаслідок одного
пострілу наскрізне вогнепальне поранення правого стегна, яке відноситься до
легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я,
будучи звернутим правою переднє-бічною поверхнею тіла до джерела пострілу.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Більш
того, зв`язок поранення правого стегна потерпілого із діями працівників
правоохоронних органів не доведено. Водночас, є доведеною поза розумним
сумнівом причетність до поранення лівої нижньої кінцівки потерпілого ОСОБА_1640
конкретного невстановленого співробітника РСП, який спільно та злагоджено разом
з іншими озброєними співробітниками РСП та правоохоронцями під час перебування за
бетонною барикадою, реагуючи на рух активістів в бік парапету з написом «АКБ
Аркада», застосовував вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя
багатьох осіб, шляхом здійснення у даному випадку прицільного пострілу на
ураження.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_1649 , а так само
і будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів, відтак,
законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї були явно
відсутні (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 16 (пункт 5.3.2 вироку). Більш того,
ОСОБА_1649 отримав поранення лівої ноги саме у той час, коли ховався від
обстрілу і за можливості надавав допомогу пораненим громадянам.
5.4.99. За епізодом
поранення ОСОБА_459 .
Допитаний судом потерпілий ОСОБА_1843 показав, що в Київ прибув о 18 год. 19 лютого
2014 року, реагуючи на події, що відбулися на передодні - побиття активістів у
Маріїнському парку, нічний штурм «Майдану». На його погляд, 18 лютого 2014 року
сталася крапка неповернення, а тому погодивши свої дії із сім`єю, вирушив в
Київ на захист людей, які вільно виражали свою думку, не погоджуючись із
реакцією влади на мирний протест, оскільки вважав зачистку «Майдану» неминучою,
а свої знання як колишнього спецпризначенця необхідними. Прибувши на «Майдан»,
приєднався до земляків, які розміщалися на третьому поверсі в приміщенні КМДА.
Біля 06 год. ранку 20 лютого, коли він відпочивав, хтось прибіг до КМДА і
повідомив про штурм. Люди, а з ними і він вибігли на барикади. Оскільки штурму
не було, він повернувся до КМДА, після цього знову вийшов на барикади і в цей
час, приблизно біля 09 год., чув постріли з боку Жовтневого палацу і перші
заклики про допомогу, почали зносити поранених. Під час цих подій він був
одягнутий у сірому з білими вставками лижному костюмі, на голові сріблястий
шолом, на ногах зелені чоботи, на руках червоні з білим рукавиці. Він також
бачив на «Майдані» колону військовослужбовців строкової служби ВВ, яких
провели, захищаючи від можливого побиття. Після чого він піднявся сходами до
Жовтневого палацу, поруч горів автобус, з гори щільно лунали постріли. Він
підібрав щит з написом «міліція» і пішов у напрямку до станції метро
«Хрещатик», потім перебіг вул. Інститутську на правий бік, де підібрав другий
щит для виконання функцій нош. Там було десятки поранених та вбитих, лежав у
голубій касці ОСОБА_1997 , відтягували пораненого ОСОБА_413 у фіолетовій
курточці. Перебуваючи напівсидячи на території зеленої посадки за декілька
метрів перед парапетом з написом «АКБ «Аркада» поруч із вже застреленим
ОСОБА_1318 ОСОБА_2966 і спостерігаючи за обстановкою, приблизно о 10 год. 02
хв., а не раніше, як про це помилково повідомив слідчому, був поранений
внаслідок пострілу між щитами у внутрішню поверхню правого стегна, отримавши
відритий перелом його верхньої частини. Є відеозапис цих подій. Після поранення
його евакували до готелю «Україна», а потім швидкою допомогою транспортували до
КМКЛ № 12.
Як уточнив потерпілий: - у період часу (приблизно 10 год.
02 хв.), коли його поранили, постріли були сухі і за звуком відрізнялися, і
серед них не було автоматних калібру 5,45 мм, він відчував роботу групи
снайперів і шукав їх, у тому числі на дахах будинків, але нікого не виявив,
жодного правоохоронця на своєму обрії, в тому числі за барикадами, він також не
бачив, хоча з місця його поранення бетонна барикада проглядалася добре; - люди
від куль падали в різні сторони, відтак і стрільба велася з кількох напрямків,
так ОСОБА_2966 впав вправо, ОСОБА_2961 отримав постріл із ліва та спереду, ті,
хто були поранені, ховаючись за парапетом банку, були поранені з боку
Жовтневого палацу, він був поранений спереду, тобто з боку НБУ; - при собі
будь-якої зброї він не мав, як і не бачив її серед протестуючих; - ставлення до
поранених активістів з боку медичного персоналу лікарень було жахливе і
нелюдське, а їх професійність вкрай низька, у його випадку, якщо б він не
продовжив лікування у Польщі, то втратив би ногу.
Як також вважає потерпілий ОСОБА_1843 : - коли він
опинився на правому боці вул. Інститутська та побачив поранених і вбитих, його
дії та інших активістів ніякої загрози для озброєних правоохоронців не
становили і у цей період зовсім не нагадували наступ, вся активність полягала у
допомозі пораненим; - пояснюючи логіку подій, очевидцем яких він був,
потерпілий вважає, що люди, які вийшли на «Майдан», відстоювали своє
гарантоване Конституцією України право, 22 січня смерть ОСОБА_1490 ОСОБА_2817 виконала
роль сакральної жертви - відтак особи, які утримуються за рахунок суспільства,
почали стріляти у тих, хто їх утримує, люди за таких умов стали захищати своє
право бути на «Майдані» і за ради цього були готові діяти у відповідь - дії
протестуючих ранком 20 лютого 2014 року були відповіддю на злочинні дії тих,
хто був уповноважений оберігати закон.
Аналогічні викладеним вище показання про обставини свого
поранення потерпілий надав безпосередньо на місцевості і під час слідчого
експерименту 09 липня 2015 року, протокол якого та додатки до нього у виді
фото таблиць були безпосередньо досліджені судом присяжних (т. 60, а. 126-134).
Згідно з витягом з кримінального провадження від 29
квітня 2014 року, дослідженими судом присяжних заявами ОСОБА_1076 від 16
квітня 2014 року про вчинення кримінального правопорушення, від 06 травня 2014
року про залучення до провадження як потерпілого, особа якого встановлена
копією паспорта (т. 60 а. 61, 68,
72, 94), ОСОБА_1843 визнаний потерпілим за фактом отримання 20 лютого 2014 року
приблизно об 11 год. 30 хв. під час проведення мирної акції протесту на вул.
Інститутській в м. Києві від невстановлених осіб, які застосували вогнепальну
зброю, тілесних ушкоджень у виді вогнепального поранення правого стегна з
переломом стегнової кістки.
Як видно з довідок Управління ПФУ у м.
Хмельницькому № 7983 від 09 квітня 2014 року та МСЕК № 0322988 від 07 квітня 2014
року (т. 60 а. 73), ОСОБА_1843 з цієї дати являється особою з інвалідністю 2-ї
групи у зв`язку з ураженням опорно-рухового апарату.
Як видно з долучених в судовому засіданні копій
медичних документів на ОСОБА_1076 (т. 60 а. 83-92, 98, 100, 112-113, 115)
(виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 2684 КМКЛ № 12 та довідки
про вартість лікування, строк перебування з 20 по 21 лютого 2014 року - а.
89-92; інформаційних карток закладів охорони здоров`я Польщі, строк перебування
з 22 лютого по 28 березня 2014 року - а. 83-88) - ОСОБА_1843 мав діагноз
вогнепальний відкритий перелом верхньої третини правого стегна із зміщенням,
перелом стегнової кістки та ушкодженням сідничного нерву (а. 98, 100). Ці
відомості також підтверджуються дослідженими довідкою Центру екстреної
медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва від 11 червня 2014 року,
листом ТОВ «Боріс» від 02 червня 2014 року № 199 та карткою виїзду бригади
невідкладної медичної допомоги (а. 112-113, 115), за якими ОСОБА_1998 20 лютого
2014 року о 10 год. 24 хв. було надано медичну допомогу у зв`язку з пораненням
правого стегна і доставлено о 10 год. 55 хв. до КМКЛ № 12, а 21 лютого 2014
року був доставлений з КМКЛ № 12 у м. Рава-Руська.
Згідно з дослідженими за епізодом загибелі ОСОБА_734 протоколом
огляду фотографій з місця подій 20 лютого 2014 року та ними самими,
безпосередньо переглянутими судом під час судового розгляду, які видав свідок
ОСОБА_1868 під час допиту 02 червня 2016 року (т. 16 а. 143-147), ці
фотоматеріали, з огляду на часові параметри їх створення, охоплюють події на
Майдані в період часу з 09 год. 57 хв. (фото «DSC_7336») по 10 год. 31 хв.
(фото «DSC_7504») 20 лютого 2014 року. При цьому, на фото «DSC_7353» (створено
о 10 год. 03 хв. 30 сек.) зафіксовано евакуацію пораненого ОСОБА_1076 , що
повністю усуває можливість його поранення пізніше за часом, як про це помилково
заявляв потерпілий ОСОБА_1843 у своїх заявах про злочин та під час досудового
розслідування згоджується з раніше встановленими часовими параметрами його
поранення, помилковість таких своїх тверджень визнав потерпілий і в суді.
Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_1868 підтвердив достовірність та оригінальний
характер вказаних фото матеріалів, уточнивши, що саме він, перебуваючи на вул.
Інститутська здійснив фотографування подій на свій фотоапарат у вказаний час 20
лютого 2014 року. Також свідок уточнив, що астрономічний час на його
фотоапараті він виставляв особисто і намагався бути точним, за цим слідкував як
професійний фотограф.
Відповідно до досліджених судом присяжних протоколу
огляду від 30 травня 2014 року та додатку до нього у виді відеозапису
під назвою «Розстріл людей на Інститутській з місця подій. 20.02.2014»
(диск TDK DVD-R …3749 - т. 60 а. 116-125), на запису 05 сек. зафіксовано
вбитого ОСОБА_1075 , на 10 сек. - пораненого ОСОБА_1791 , якого тягнуть, весь
час лунають постріли, на 12 сек. - як особа, яку потерпілий ОСОБА_1843
ідентифікував як себе, подає щит для вже пораненого ОСОБА_1791 , якого
намагаються евакуювати. У подальшому на 29 сек. запису ОСОБА_1843 , одягнутий у
сірий з білими вставками лижний костюм, на голові сріблястий шолом присідає,
тримаючи у руках два щити, і починає спостерігати за обстановкою між ними. На
30 сек. запису зафіксовано момент поранення ОСОБА_1076 у праве стегно, коли він
був звернутий передньою частиною тіла до купола входу на станцію метро
«Хрещатик». Також, на відео зафіксовано, як на вул. Інститутська люди ховаються
від пострілів, інші - надають допомогу пораненим від вогнепальної зброї.
Порівняльний аналіз даних відеозапису «Розстріл людей на
Інститутській з місця подій. 20.02.2014», на якому на проміжку запису з 30 по
37 сек. зафіксовані момент поранення ОСОБА_2944 А та рух у його напрямку
чоловіка на фоні повішеного на стовпчик білого целофанового пакету з червоними
плямами, з даними відео під назвою «ВидеоПоСекундам» (диск I-tech DVD+R
№ …7229 - т. 50 а. 39) - проміжок запису з 19 хв. 58 сек. до 20 хв. 05 сек.,
вказує про безперервну фіксацію на цих відео одних і тих самим подій поранення ОСОБА_2944
А з різних ракурсів. Часовим параметрам подій, які зафіксовані на відео
«ВидеоПоСекундам» та мають доволі умовний характер, суд вже надавав оцінку під
час оцінки відео та фото матеріалів в цілому (п. 5.3.1 вироку).
Під час дослідження цих відео в судовому засіданні
потерпілий ОСОБА_1843 уточнив, що: куля залетіла в щілину між щитами, оскільки
останні пошкоджені не були, він бачив якісне фото лівого щита з написом
«міліція» - щит не мав жодних пошкоджень; від пострілу праву ногу підкинуло на
зовні, що об`єктивно вказує на напрямок ранового каналу на нозі - зліва направо;
з місця поранення він бачив всю ліву частину бетонної барикади, яка
перегороджувала дорогу.
Під час дослідження відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40)
встановлено, що на його екрані 3/2 з 10 год. 00 хв. 56 сек. фіксується в
описаному одязі ОСОБА_1843 за деревом на правому боці вул. Інститутська
орієнтовно посередині між будівлею готелю «Україна» та бетонним парапетом з
написом «АКБ «Аркада», він присів і спостерігає за обстановкою, після чого
рухається вперед у напрямку вказаного парапету, перед яким перебувають поранені
активісти (екрани 2/3 та 3/3 з внутрішнім таймером - позначка за ним
«01:22:57:00»). Далі, вказане відео «Розстріл людей на Інститутській з місця
подій…» на епізоді руху ОСОБА_2944 А із щитом поруч з евакуацією пораненого
ОСОБА_1791 відтворюється на екрані 2/3 відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання)…», аналогічні події з далеку фіксуються і на екрані 3/3, до якого
компільоване також повністю досліджене судом відео «Kiev-20-02-14»
(флеш накопичувач - т. 83 а. 33а) з внутрішнім таймером - позначка за ним
«01:23:37:02», астрономічний час 10 год. 01 хв. 56 сек. На екрані 4/1 о 10 год.
02 хв. 15 сек. фіксується ОСОБА_1843 , як він стоїть біля місця, де були
поранені активісти, за щитом та спостерігає за обстановкою (також екран 3/3 з
позначкою внутрішнього таймеру «01:23:56:04»). Далі, відео «Розстріл людей на
Інститутській з місця подій…» продовжує своє відтворення на екрані 3/1 відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…», аналогічні події з далеку фіксуються і
на екрані 3/3 (внутрішній таймер «01:23:58:22», астрономічний час 10 год. 02
хв. 17 сек.), потерпілий переміщується вперед і вправо, присідає за двома
щитами, які тримає в обох руках, на правому боці вул. Інститутська в м. Києві
неподалік від входу до станції метро «Хрещатик» (за першим деревом вниз від
квіткової бетонної клумби, яка розташована поряд із бетонним парапетом з
написом «АКБ «Аркада») та отримує внаслідок пострілу поранення в праву ногу (на
екрані 3/3 позначка внутрішнього таймеру «01:24:08:04») - астрономічний час
поранення 10 год. 02 хв. 27 сек.
Одночасно, при окремому дослідженні відео «Kiev-20-02-14»
(флеш накопичувач - т. 83 а. 33а) за лівою частиною бетонної барикади
(вантажівка із синім кузовом) фіксується відсутність правоохоронців, які б
виглядали із-за неї, потім з`являються двоє з них, але зліва така особа відразу
зникає, залишається одна з них (майже по центру кузова на фоні дерева зліва),
після чого спереду неї візуалізуються сліди пострілу у виді виходу порохових
газів зі стволу зброї - позначка внутрішнього таймеру «01:24:08:04», що
узгоджується з моментом отримання потерпілим ОСОБА_1999 поранення. Крім того,
на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…», а також окремо на окремо
дослідженому судом відео «Революцiя Україна Київ Контратака Майдану
вул.Інститутська 2014.02.20» (диск Videx DVD+R …3433 - т. 18 а. 101, запис
на 19 хв. 07 сек.), яке за змістом є аналогічним відео «ВидеоПоСекундам» та
компільоване до екрану 2/3 відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…», в цей
момент (10 год. 02 хв. 27 сек.) чітко фіксується за звуком відокремлений
одиночний постріл, що вказує на абсолютну узгодженість цих даних як візуально,
так і за звуком, відтак сумніви в їх переконливості та очевидності відсутні.
Суд присяжних з вказаного приводу не може погодитися з
доводами прокурора про завдання поранення потерпілому приблизно о 09 год. 45
хв., що спростовано матеріалами провадження та дослідженими доказами, проте,
нажаль, залишилося поза увагою прокурора.
Суд присяжних вважає дані, які вказують на: а) умови
стрільби - прицільне ведення вогню бійцями РСП зі штатної нарізної зброї із-за
бетонної барикади (статичне положення тіла, обрана найбільш зручна стійка для
ведення стрільби стоячи із-за захисної споруди, коли за її контур відбувається
висунення голови стрільця лише в необхідних межах для прицілювання, власне саме
прицілювання); б) режим стрільби - здійснення пострілів з автоматичної зброї в
режимі одиночної стрільби; в) точність стрільби - ураження з другого пострілу,
коли після першого жертва намагалася втекти; г) контроль цілі - ураження
людини, яка статично перебуває за щитами - об`єктивними ознаками пострілу,
внаслідок якого ОСОБА_1843 отримав вогнепальне поранення правого стегна,
прицільним саме в нього, а з огляду на завдане ушкодження та його локацію на
рівні тулубу - на ураження.
Показання потерпілого ОСОБА_1076 повністю підтвердив
присутній під час його допиту потерпілий ОСОБА_2000 .
Ідентифікаційна здатність вказаних доказів підтверджена
не тільки самим потерпілим під час безпосереднього допиту судом, а й
показаннями в суді потерпілої ОСОБА_256 , яка також на досліджених судом
фото матеріалах (т. 137 а. 104, 125) впізнала ОСОБА_1076 , який після поранення
лежить поруч з її вбитим чоловіком і прикривається щитом з написом «міліція».
Звертає на себе увагу узгодженість повідомлених
потерпілим ОСОБА_1999 відомостей одержаним судом даним за результатами
дослідження доказів за епізодами загибелі ОСОБА_1075 , ОСОБА_1791 , ОСОБА_1460
та ОСОБА_512 .
Висновок судово-медичного експерта № 1060 від 10 липня
2014 року є неінформативним, оскільки експерт не мав у своєму
розпорядженні необхідних первинних медичних даних (т. 60 а. 149-153).
Як видно з дослідженого судом присяжних висновку
судово-медичного експерта ОСОБА_1669 № 607 від 02 жовтня 2014 року (т. 60
а. 139-141), за результатами обстеження потерпілого та дослідження медичної
документації, рентгенівських знімків, висновку лікаря-рентгенолога, у
ОСОБА_1076 станом на 20 лютого 2014 року були виявлено тілесне ушкодження у
вигляді відкритого вогнепального поранення з ушкодженням діалізу правої
стегнової кістки, м`язів правого стегна та сідничного нерва, що могло
утворитися від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею,
яким могла бути куля, не виключено, під час та за обставин подій 20 лютого 2014
року, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що
небезпечні для життя в момент заподіяння. Під час отримання тілесних ушкоджень
потерпілий міг перебувати у вертикальному чи близькому до такого положенні.
Матеріали провадження містять подану на дослідження
судовому експерту медику медичну документацію за даним епізодом походженням
із-за кордону у належному завіреному, відтак акредитованому перекладі, який був
прийнятний для судового експерта, про що прямо вказано у висновку експерта (т.
60 а. 83-88, 140), що суд визнає достатнім для того, щоб визнати відомості, які
вона містить, а також похідні від неї докази допустимими для цілей даного
провадження.
Згідно з висновком комісійної судово-медичної
експертизи № 112-2015/о від 18 вересня 2015 року, яку провели експерти
ОСОБА_940 , ОСОБА_941 і ОСОБА_942 (т. 60 а. 157-167), дослідивши всі наявні
судово-медичні дані, в тому числі рентген-знімки, результати слідчого
експерименту, відеозапис отримання ОСОБА_1999 поранення, дійшли висновку, що
ОСОБА_1843 , саме 20 лютого 2014 року отримав: одне (внаслідок одного пострілу)
наскрізне вогнепальне поранення правого стегна, при цьому, враховуючи дані, які
зафіксовані на відео-зображенні, що було об`єктом дослідження при проведенні
даної експертизи (прикривання ОСОБА_1999 своєю правою долонею саме зовнішньої
поверхні правого стегна, розвертання тіла потерпілого після отримання
вогнепального поранення за рухом «годинникової стрілки» при зверненні задньою
поверхнею тіла до об`єктиву камери), та дані опису томографії правого стегна
(канал, через який пройшла куля, проходить від заднє-бокової сторони стегна,
вниз і до переднє-середньої частини стегна): вхідна вогнепальна рана
розташована по внутрішній поверхні правого стегна у середній третині, а вихідна
вогнепальна рана розташована по заднє-зовнішній поверхні правого стегна у
верхній третині; напрямок ранового каналу був зсередини на зовні, спереду назад
та зліва направо, а по його ходу було ушкоджено в т.ч. і тіло правої стегнової
кістки. Характер вогнепального поранення - наскрізне з
ушкодженням по ходу ранового каналу стегнової кістки дали підстави комісії
експертів вважати, що вищезгаданий постріл був зроблений з вогнепальної зброї,
обставини вогнепального поранення ОСОБА_1076
повністю відображені на відео, що було об`єктом дослідження. ОСОБА_1843
отримав наскрізне вогнепальне поранення правого стегна, по ходу ранового каналу
якого було ушкоджено тіло стегнової кістки, тобто дане вогнепальне поранення
відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя).
В іншій частині висновок комісії експертів № 112-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) та інших даних (здійснення пострілу через щит
потерпілого з нарізної вогнепальної зброї) через їх не підтвердження
балістичними чи криміналістичними дослідженнями та характер припущення, суд
присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу
даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з
наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони
захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх
недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_1076 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Оціночні судження потерпілого ОСОБА_1076 на підставі його
досвіду як очевидця подій 20 лютого 2014 року щодо відсутності загроз для
правоохоронців з боку активістів, які виключно переймалися долею поранених на,
так званому, «п`яточку смерті» - за першим деревом вниз від квіткової бетонної
клумби, яка розташована поряд із бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада»,
щодо мотиву дій активістів - звичайних людей у відповідь на репресивні дії
влади - є цілком обґрунтованими та переконливими, вони узгоджуються з
поясненнями багатьох допитаних також очевидців цих подій з числа потерпілих та
свідків, відповідають логіці та динаміці подій, зафіксованих у документованих
даних, в тому числі відео та фото документах, а тому визнаються судом
доведеними.
Суд, зважаючи на результати дослідження фото та відео
матеріалів, звертає увагу на таку загальну обстановку, яка після тривалого
затишшя складалася на період часу з 10 год. 02 хв. 05 сек. до 10 год. 12 хв. 55
сек. на «Майдані», на якому та навколо фіксувалися, зокрема:
-відсутність
просування вперед з боку активістів; отримання поранень активістами, їх
евакуація з правого боку вулиці; загиблі;
-утримання позиції
бетонної барикади по обидва її боки озброєними АКМС бійцями в чорній формі із
жовтими пов`язками на руках, в окремих білі наліпки на спинах з написом
«Беркут» (РСП, зокрема, ОСОБА_369 , а
також ймовірно, але не виключається,
ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_535 ,
ОСОБА_540 , ОСОБА_537 , ОСОБА_541 ,
ОСОБА_531 , ОСОБА_533 , ОСОБА_530 ,
ОСОБА_536 , ОСОБА_532 , ОСОБА_539 , ОСОБА_538 , ОСОБА_580 , ОСОБА_885
ОСОБА_727 та ін.), озброєної АКМС особи у синьому камуфляжі спецпідрозділу
«Беркут» ( ОСОБА_23 ), а також озброєними АК-74, снайперськими гвинтівками та
кулеметом правоохоронцями в чорній формі без жовтих пов`язок на руках, ведення
окремими з них вогню із вогнепальної зброї в бік активістів та спостереження;
перебування за бетонною барикадою бійців РСП ОСОБА_29 та ОСОБА_26 (її правий
бік, якщо дивитися з низу вул. Інститутська);
-поодинокі з великими
перервами звуки, схожі на постріли, в тому числі попередні з автомата; зі сцени
«Майдану» - заклики до зміцнення позицій, спроби координувати дії, організувати
перевірку підконтрольних будинків на предмет перебування в них озброєних людей,
команди з питань медичної допомоги пораненим (відокремлений на відео запису
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод
20 «бетонна барикада: обстріл п`ятачка перед парапетом «АКБ «Аркада» (пункт
5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів до
парапету АКБ «Аркада» не мало ознак атаки, за будь-яких умов евакуаційні групи
не могли бути легітимними цілями для обстрілу з вогнепальної зброї.
Зафіксований на відео вогневий вплив хвилями на скупчення активістів, які
переймалися пораненими, був жорстоким, явно невмотивованим і позбавленим не
тільки будь-якого оперативного та тактичного сенсу, а й здорового глузду.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_1843 20 лютого 2014 року о 10 год. 02 хв. 17 сек.
перебуваючи на правому боці вул. Інститутська в м. Києві неподалік від входу до
станції метро «Хрещатик» (за першим деревом вниз від квіткової бетонної клумби,
яка розташована поряд із бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада»), під час
загострення протистояння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї внаслідок пострілу з
нарізної вогнепальної зброї отримав одне наскрізне вогнепальне поранення
правого стегна, по ходу ранового каналу якого було ушкоджено тіло стегнової
кістки, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки
для життя). При цьому, напрямок ранового каналу був зсередини на зовні, спереду
назад та зліва направо, потерпілий під час отримання поранення був звернутий
лівою переднє-бічною поверхнею правого стегна до джерела пострілу та верху вул.
Інститутська, на який розташовувалася бетонна барикада.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
є доведеною поза розумним сумнівом причетність до вказаного поранення
потерпілого ОСОБА_1076 конкретного невстановленого співробітника РСП, який
спільно та злагоджено разом з іншими озброєними бійцями РСП та правоохоронцями
під час перебування за бетонною барикадою, реагуючи на рух активістів в бік
парапету з написом «АКБ Аркада», застосовував вогнепальну зброю у спосіб,
небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом здійснення у даному випадку
прицільного пострілу на ураження.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_1843 , а так само
і будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа активістів, перед його
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів, відтак,
законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї були явно
відсутні (відокремлений на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» епізод 20 (пункт 5.3.2 вироку).
5.4.100. За епізодом
поранення ОСОБА_623 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_506 дав аналогічні показанням допитаного у його
присутності потерпілого ОСОБА_1640 показання про обставини формування під час
акцій протесту на Майдані Незалежності в місті Києві Хмельницької сотні, до
якої він також входив, будучи заступником сотника ОСОБА_3044 , обставини участі
сотні у таких акціях, а також про події ранку 20 лютого 2014 року та їх оцінку,
в тому числі щодо поранення в коліно ОСОБА_2924 уточнивши, що: 20 лютого прапор
ВО «Свобода» біля Жовтневого палацу був згорнутий з причин небезпеки, першого
пораненого, якому він надавав допомогу, він евакуював разом із ОСОБА_2001 до
Жовтневого палацу; згодом на протилежному боці вул. Інститутська, перебуваючи із
яскравим металевим щитом жовтого кольору, допомагав евакувати інших поранених
до готелю «Україна», під час цих подій, маючи в руках інший щит, став
очевидцем, як поранений в ліве коліно ОСОБА_671 повз по тротуару, він, крикнув
«сотника поранили» і організував його евакуацію до готелю «України»; він не
може пояснити, з якою метою рухалася вверх по вул. Інститутська перша хвиля
протестуючих, оскільки цього не бачив, стріляючих осіб також не бачив, але
стрільба велася з верху вул. Інститутська. Як також показав потерпілий, ранком
18 лютого 2014 року він приймав участь в пікетуванні Верховної Ради України, з
часом з боку Маріїнського парку стали чутні вибухи, звідти понесли поранених до
Будинку офіцерів, біля 13 год. їх почали відтісняти працівники «Беркуту» зі
застосуванням світло-шумових гранат та помпових рушниць, почалася паніка,
активісти були розсіяні та відступили. Що стосується свого поранення 20 лютого,
то відразу після евакуації ОСОБА_2002 (за об`єктивними даними провадження
ОСОБА_1649 був поранений після 09 год. 56 хв.) він повернувся на вул.
Інститутська за іншими пораненими. Коли близько 10 год. 05 хв. він присів біля
одного з них, прикриваючи щитом себе і пораненого, а потім повернувся до
пораненого через праве плече, тобто лівим боком спини був звернутий у бік верху
вул. Інститутська, у цей момент почув постріл і відразу відчув пекучу біль у
спині, від якого перевертаючись впав в ліво на тротуар. Відчуваючи небезпеку,
він відповз знову за дерево і попросив ОСОБА_2003 , що був поруч, оглянути
поранену спину, після чого, переконавшись у тому, що поранення вогнепальне і
важке, був евакуйований до готелю «Україна», а звідти до Михайлівського собору,
де під час первинного огляду лікарями з-під одягу була вилучена куля калібру
7,62 мм, яку, на жаль, не зберегли.
Як також уточнив потерпілий: - враховуючи своє положення
у просторі в момент поранення та характер останнього, вважає, що постріл в
нього було здійснено з сектора, який охоплює проїзну частину верху вул.
Інститутська та місцевість лівіше від неї; - під час свого поранення він був
одягнутий у чорні куртку та штани, зелений рюкзак, з якого виднівся прапор ВО
«Свобода», та зелену металева каска, в руках тримав металевий міліцейський щит;
- під час слідчого експерименту безпосередньо на місцевості показав своє
положення у просторі в момент отримання поранення.
На власноруч складеній потерпілим схемі, яка була
досліджена судом за участю потерпілого ОСОБА_1704 , останній схематично
зафіксував місце отриманого поранення - на правому боці вул. Інститутська між
сніжною з верху та під містком знизу - барикадами), ймовірне місце здійснення
пострілів - від кута Жовтневого палацу до кута приміщення клубу КМУ (т. 65 а.
25).
Аналогічні викладеним вище показання про обставини свого
поранення потерпілий надав безпосередньо на місцевості і під час слідчого
експерименту 13 листопада 2014 року, протокол якого та додатки до
нього у виді фото таблиць та відеозапису були безпосередньо досліджені судом
присяжних (т. 65 а. 27-34). Було встановлено, що ОСОБА_506 в момент отримання
поранення перебував біля другого дерева зі сторони станції метро «Хрещатик» зі
щитом в руках, який був направлений в напрямку верху вул. Інститутська, в
момент поранення перебував у положенні присівши і був розвернутий лівим боком
тулубу в напрямку станції метро, а голову повертав вправо, де на землі лежали
поранені. За допомогою спеціаліста-баліста визначено, що постріл міг бути
здійснений з сектору від кута Жовтневого Палацу до буд. № 7 по вул.
Інститутській в м. Києві (т. 65 а. 27-34).
Під час дослідження вказаного протоколу слідчого
експерименту та результатів його фіксації потерпілий ОСОБА_506 наполягав на
тому, що точного свого положення в момент отримання поранення він зафіксувати
не міг і не може, оскільки рухався (повертався праворуч до пораненого),
натомість лівіше від нього і трохи нижче перебувала інша особа, яка пораненою
від цього пострілу не була, що виключає можливість проведення пострілу з того
боку.
Згідно з дослідженими заявами ОСОБА_1704 , він був
залучений до даного провадження як потерпілого через те, що 20 лютого 2014
року, приблизно о 10 год. 00 хв. отримав вогнепальне поранення нирки від
працівників спеціального підрозділу «Беркут» та був доставлений каретою ШМД до
КМКЛ № 5, де йому зробили екстрену операцію та видалили поранену нирку (т. 65
а. 1-7, 17).
Як видно з дослідженого судом присяжних протоколу
тимчасового доступу до речей і документів, проведеного на підставі ухвали
слідчого судді, протоколу огляду таких речей і документів та додатків до нього
(т. 63 а. 22), абонент номеру телефону …1421…, що належав ОСОБА_2004 , 20
лютого 2014 року, починаючи з 07 год. 06 хв. перебував в районі дії станції (м.
Київ, Бессарабська площа), що узгоджується з фактом його перебування в
приміщені КМДА, починаючи з 07 год. 12 хв. (вул. Прорізна в напрямку станції
метро «Хрещатик»), а після 10 год. 45 хв. - в районі дії станції (м. Київ, від
перехрестя вулиць Велика Житомирська та Володимирська в напрямку Андріївського
узвозу).
Як видно з виписки № 1480 із медичної карти
стаціонарного хворого ОСОБА_1704 та інших медичних документів, вилучених
згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 25
червня 2014 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду
м. Києва від 24 червня 2014 року, листа КМКЛ № 5 від 18 червня 2014 року
№ 1133-02 з додатком, ОСОБА_506 був доставлений об 11 год. 00 хв. 20 лютого
2014 року з вогнепальним пораненням спини та правої поперекової ділянки з
розривом правої нирки до КМКЛ № 5, в якій він перебував до 05 березня 2014 року
включно (т. 65 а. 37, 41-42, 46-51).
Згідно з дослідженим судом присяжних висновку
судово-медичної експертизи № 590 від 15 липня 2014 року, яку провів експерт
ОСОБА_2005 на основі медичної документації (т. 65 а. 61-63), у потерпілого
ОСОБА_1704 станом на 20 лютого 2014 року виявлено тілесне ушкодження у вигляді
вогнепального кульового наскрізного поранення поперекової ділянки (лівої та
правої її половин) з гематомами м`яких тканин навколо вхідного та вихідного
отворів, пошкодженням правої нирки, гематомою за очеревинного простору,
розвитком кровотечі та травматичного шоку середньої. При цьому, діагнози
«травматичний відрив ХІІ ребра справа. Перелом остистого відростка L2» не
підтверджені. За результатами обстеження ОСОБА_1704 станом на 28 травня 2014
року у нього виявлені рубці м`яких тканин лівої біля-хребтової ділянки на рівні
1-го поперекового хребця, правої поперекової ділянки на 3,5 см вище гребеня
правої здухвинної кістки тазу, правої здухвинної ділянки, середньої лінії
передньої черевної стінки, які є слідами первинної хірургічної обробки вхідної
та вихідної ран, оперативних доступів та виведення дренажних трубок. В
поперековій зоні виявлені множинні чужорідні тіла металевої щільності.
Аналізуючи характер даного ушкодження, експерт вважав, що дане ушкодження
відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент
заподіяння (завдання). Наскрізне поранення поперекової ділянки та
заочеревинного простору могло утворитися від дії кульового снаряду по механізму
«удар-занурення-пробивна дія», незадовго до моменту обстеження потерпілого в
лікарні, не виключено, що 20 лютого 2014 року, про що свідчать властивості
даного поранення. Згідно опису ушкоджень, вхідний отвір був розташований по
зовнішньому краю лівого розгинача спини, вихідний отвір - по задній правій підпахвовій
лінії по нижньому краю реберної дуги, рановий канал йшов зліва направо на рівні
12-го ребра з утворенням рваної рани та пошкодженням тканин в ділянці воріт
правої нирки.
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні висновку
комісійної судово-медичної експертизи № 152-2014/о від 20 лютого 2015 року,
яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 і ОСОБА_942 на основі огляду
ОСОБА_1704 , дослідження медичної документації, копій висновку експерта,
протоколу проведення слідчого експерименту та відеозапису його проведення (т.
65 а. 68-80), ОСОБА_506 20 лютого 2014 року до 11 год. 00 хв. отримав одне
(внаслідок одного пострілу) наскрізне проникаюче вогнепальне поранення тулуба,
при цьому: а) вхідна вогнепальна рана розташована на задній поверхні тулуба в
поперекові ділянці зліва, а вихідна - на правій бічній поверхні тулуба в
проекції краю реберної дули по заднє-пахвинній лінії; б) напрямок ранового
каналу ззаду наперед, зліва направо та дещо знизу доверху; в) визначення при
інструментальному обстеженні під час стаціонарного лікування потерпілого
наявності в м`яких тканинах поперекової зони чисельних сторонніх тіл металевої
щільності, дозволяє вважати про те, що постріл, внаслідок якого утворилося
вищевказане вогнепальне поранення, був здійснений через перешкоду (металевий
щит), яка знаходилася «перед» потерпілим з лівої сторони, що не суперечить
наявним даним, тобто: напрямок пострілу співпадає з напрямком ранового каналу;
г) відсутність у розпорядженні експертів перешкоди (металевого щита) на час
проведення цієї експертизи, одягу (в якій був одягнутий ОСОБА_506 в момент
отримання вогнепального поранення) та результатів судово-балістичної експертизи
кулі (яка зі слів потерпілого «застряла» в одязі), не дозволило дати висновок
відносно дистанції, відстані пострілу, ані про тип снаряду, вид зброї стосовно
спричинення вогнепального поранення. Проте, приймаючи до уваги саме характер
вогнепального поранення - наскрізне при застосуванні з боку потерпілого
металевої перешкоди (щита) з наявністю по ходу ранового каналу ймовірних
«вторинних» снарядів (чисельних сторонніх тіл металевої щільності), дозволило
припустити, що даний постріл був зроблений з нарізної вогнепальної зброї.
ОСОБА_506 отримав вогнепальне поранення тулуба саме при обставинах, на які
вказував потерпілий у ході слідчого експерименту. Дане наскрізне вогнепальне
поранення тулуба, по ходу ранового каналу якого була ушкоджена права нирка,
відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя.
В іншій частині висновок комісії експертів № 152-2014/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Під час дослідження відео з назвою «Сотня Хмельницької
«Свободи». Ранок 20 лютого. З походу повернуться не всі…», тривалістю 02
хв. 31 сек., встановлено, що воно фактично відтворює інструктаж перед будівлею
КМДА, проведений за участю ідентифікованих за результатами судового розгляду
потерпілих ОСОБА_772 , ОСОБА_690 , ОСОБА_845 , ОСОБА_1640 та інших (т. 64 а.
176-183). Потерпілий ОСОБА_2966 безспірно ідентифікував себе на вказаному
відео, як особу, що приєдналася до ОСОБА_2924 і продовжує інструктаж, а також
потерпілого ОСОБА_2924 та загиблого ОСОБА_2930 .
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколом
огляду відеозапису від 13 листопада 2014 року та самим відео «Революция
в Киеве. ОСОБА_2006 [20.02.2014] - YouTube_1» (т. 65 а. 88-92), тривалістю
41 хв. 05 сек., так зване «Харківське відео», яке корелюється з даними, що
містить відео «Kiev-20-02-14» - т. 83 а. 33а), яке використано для
синхронізації подій у відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (т. 90 а. 40), ОСОБА_506 , як він сам
себе ідентифікував, на правій стороні вул. Інститутська наближався із
пофарбованим з одного боку у ярко салатовий колір щитом на допомогу пораненому
ОСОБА_1995 (17 хв. 27 сек. запису), що за часом відповідає 09 год. 57 хв. 10
сек. за даними (екран 2/1) відео «Висота ''Жовтневий''…». Далі на екрані 3/3
відео «Висота ''Жовтневий''…» (покладено в основу відео «Kiev-20-02-14») чітко
фіксується участь потерпілого ОСОБА_2966 в евакуації пораненого ОСОБА_1640 . У
подальшому на відео «Революция в Киеве. Контратака Майдана…» фіксується
повернення потерпілого ОСОБА_2966 з рюкзаком за спиною на цю ж місцевість - на
правому боці вул. Інститутська в м. Києві неподалік від входу до станції метро
«Хрещатик» (за першим деревом вниз від квіткової бетонної клумби, яка
розташована поряд із бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада») (20 хв. 01
сек. запису), що за часом відповідає 10 год. 04 хв. 28 сек. за даними (екран
2/3) відео «Висота ''Жовтневий''…», через певний час він вже за деревом нижче
лежить на лівому боці вже пораненим (20 хв. 50 сек. запису), що за часом
відповідає 10 год. 05 хв. 58 сек. за даними (екран 4/2) відео «Висота
''Жовтневий''…», до нього наближається ідентифікований потерпілим ОСОБА_117 ,
який сідає поруч спиною в бік готелю «Україна» (21 хв. 04 сек. запису), що за
часом відповідає 10 год. 06 хв. 12 сек. за даними (екран 4/2) відео «Висота
''Жовтневий''…».
Ці дані в деталях узгоджуються з ідентифікаційними
відомостями, які містять досліджені докази і за епізодом поранення ОСОБА_982 і
за цими даними ОСОБА_506 отримав поранення тулубу у проміжок часу між 10 год.
04 хв. 28 сек. та 10 год. 05 хв. 58 сек.
У той же час, на відео «Kiev-20-02-14» фіксується як ОСОБА_2966
після того, як повернувся після евакуації ОСОБА_1640 , спочатку присідає
праворуч за одним деревом, прикриваючись щитом (внутрішній таймер відео
«01:26:30:07»), потім переходить вперед і кличе за собою інших активістів
(внутрішній таймер відео «01:26:35:16»), знову переходить вперед і присідає за
іншим деревом (перше дерево від бетонного квітника в бік готелю «Україна»)
(внутрішній таймер відео «01:26:53:19»). При цьому ОСОБА_2966 сидить обличчям
до ОСОБА_2967, який поруч, і до проїзної
частини вулиці, тобто правим боком до її верху, а не навпаки, прикриваючи
правий бік щитом, який тримає у правій руці, повертає голову вліво і потім
назад, далі здригається (внутрішній таймер відео «01:27:17:08», що за часом
відповідає 10 год. 05 хв. 36 сек. за даними (екран 3/3) відео «Висота
''Жовтневий''…»), правою рукою відстороняє щит і падає на лівий бік в сторону
Жовтневого палацу, пофарбований з однієї сторони у ярко салатовий колір щит
падає на нього, після чого поранений ОСОБА_2966 відповзає за дерево нижче
(друге дерево від бетонного квітника в бік готелю «Україна»), за яким потім
фіксується разом з ОСОБА_2967 на інших відео. Вказане положення тіла
потерпілого ОСОБА_2966 у просторі на момент його поранення (правим боком до
верху вул. Інститутська, а лівим - в бік Жовтневого палацу) чітко фіксується
завдяки рюкзаку, який завжди за його спиною, у даному випадку на момент
поранення праворуч у плоскості від тіла.
Таким чином, суд присяжних критично як недостовірні
оцінює показання потерпілого ОСОБА_1704 щодо розташування свого тіла у просторі
в момент поранення (розвернутий лівим боком тулубу в напрямку станції метро, а
голову повертав вправо), як наслідок і результати в цій частині проведеного із
потерпілим слідчого експерименту, а тому відкидає їх. Суд присяжних вважає на
підставі чітких та безперервних за даним епізодом відео даних документально
доведеним те, що на момент поранення потерпілий ОСОБА_506 був звернутий правим
боком до верху вул. Інститутська, передом до її проїзної частини, а лівим
боком, з якого розташована вхідна вогнепальна рана, до низу цієї вулиці, умовно
в бік Жовтневого палацу.
Враховуючи критичні оцінки показань потерпілого за
результатами дослідження доказів, суд присяжних ставить під сумнів і особисті
враження потерпілого про калібр вилученої з його тіла кулі, висловлюючи у такий
спосіб недовіру показанням потерпілого, які не знайшли свого документального
підтвердження і в іншій частині.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_1704 суд в тільки частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку. Проведений стороною
обвинувачення під час судового розгляду та в судових дебатах аналіз поданих
суду доказів обвинувачення за даним епізодом таких висновків суду не
спростовує.
Суд також звертає увагу на загальну обстановку, яка
складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо, яка детально описана за
епізодом поранення ОСОБА_1076 (відокремлений на відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 20 «бетонна барикада:
обстріл п`ятачка за парапетом АКБ «Аркада» (пункт 5.3.2 вироку).
Наведені вище докази в своїй сукупності з очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_506 20 лютого
2014 року о 10 год. 05 хв. 36 сек., перебуваючи на правому боці вул.
Інститутська в м. Києві неподалік від входу до станції метро «Хрещатик» (за
першим деревом вниз від квіткової бетонної клумби, яка розташована поряд із
бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада»), під час загострення протистояння
між активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів із
застосуванням вогнепальної зброї отримав одне наскрізне проникаюче вогнепальне
поранення тулуба з напрямком ранового каналу ззаду наперед, зліва направо та
дещо знизу доверху, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки
для життя.
Під час поранення потерпілий ОСОБА_506 перебував у
положенні сидячі, а лівим боком свого тулуба був звернутий в бік низу вул.
Інститутська, тобто умовно в бік Майдану Незалежності.
У межах даного судового провадження даних поза розумним
сумнівом про причетність до такого поранення потерпілого працівників
правоохоронних органів, в тому числі РСП та обвинувачених, не здобуто. Їх, а
так само інших осіб ймовірна причетність до поранення потерпілого не виходить
за межі припущень, на яких не можуть ґрунтуватися висновки суду.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів
встановлено дані, які вказують на те, що на момент поранення ОСОБА_506 не
вчиняв дій, які становили та могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я будь-кого з учасників сторін протистояння,
відтак, законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї з
боку сил правопорядку були явно відсутні.
5.4.101. За епізодом загибелі
ОСОБА_420 .
Згідно з дослідженими судом рапорту слідчого, матеріалами
реєстрації в Журналі повідомлень про злочини та інші події (запис № 7773
від 20 лютого 2014 року), протоколами огляду місця події від 20 лютого 2014
року з додатками (фотоматеріали) та пред`явлення трупа для впізнання від
21 лютого 2014 року (т. 11 а. 13-18, 24-27, 101-102), в автомобілі швидкої допомоги
д.н.з. НОМЕР_185 , що знаходився біля приміщення моргу за адресою: м. Київ,
вул. Оранжерейна, 9, об 11 год. 40 хв. виявлено та оглянуто у присутності
понятих труп чоловіка в камуфльованих штанах з чорним ременем, у чорних
шкарпетках та черевиках, з татуюванням на тілі групи крові «АВ (ІV)» та
ознаками насильницької смерті (під пахвиною лівої сторони грудної клітини
проникаюча колото-різана рана приблизно за 1 см). Даний труп був отриманий
лікарями швидкої медичної допомоги (бригада № 6) біля будинку Профспілок
близько 10 год. ранку 20 лютого 2014 року, про що було здійснено повідомлення
до органу внутрішніх справ о 10 год. 47 хв., а у подальшому тіло було впізнано
в присутності понятих гр-ном ОСОБА_2007 за статурою, зростом та рисами обличчя
як брат - ОСОБА_2008 , 1975 р.н.
Вказані обставини виїзду бригади відділення екстреної
(швидкої) медичної допомоги № 6, якою в приймальне відділення моргу за адресою:
м. Київ, вул. Оранжерейна, 9, був доставлений вказаний труп ОСОБА_472 , знайшли
своє підтвердження під час дослідження судом листа Центру екстреної
медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва від 22 квітня 2014 року №
911/5 та картки виїзду швидкої медичної допомоги 20 лютого 2014 року № 724-1
(т. 11 а. 165-166).
Як видно з дозволу на видачу трупа ОСОБА_472 ,
ІНФОРМАЦІЯ_42 для поховання, такий дозвіл надано гр-ну ОСОБА_2009 (т. 11, а.
28). Із заяви про залучення до кримінального провадження як потерпілої
(т. 11 а. 103) видно, що дружина загиблого - ОСОБА_301 , переконавшись у тому,
що 20 лютого 2014 року у центральній частині м. Києва вбито саме її чоловіка -
ОСОБА_2010 , ІНФОРМАЦІЯ_42 , просила залучити її як потерпілу.
Родинні стосунки сім`ї ОСОБА_2968 підтверджуються також довідкою
про склад сім`ї ОСОБА_472 та адресним листком прибуття (т. 11 а.
103, 106, 107, 110).
Як видно з дослідженого судом присяжних протоколу
тимчасового доступу до речей і документів від 07 квітня 2014 року,
проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 07 березня 2014 року,
протоколу огляду таких речей і документів від 12 квітня 2014 року та додатків
до нього (т. 11 а. 136-162), абонент мобільного номеру …НОМЕР_352, що належав
ОСОБА_2011 20 лютого 2014 року у період часу з 09 год. 47 хв. по 10 год. 59 хв.
перебував в зоні дії базової станції стільникового зв`язку № 17493, яка
охоплювала місцевість в м. Києві від пров. Музейний, 10 у напрямку вул.
Ольгинська.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичного експерта ОСОБА_942 № 610 від 28 лютого 2014 року та
додатками до нього (т. 11 а. 30-44), на підставі проведення судово-медичного
дослідження ОСОБА_472 , що був доставлений одягненим у вказаний одяг, було
виявлено на тілі такі тілесні ушкодження: 1) рана № 1 - по зовнішній
поверхні ділянки лівого ліктьового суглобу - прямокутної форми садно розміром
4х0,8 см (орієнтоване на 11 і 5 годин умовного циферблату»), верхній кінець
якого «продовжується» в поверхневий дефект шкіри розміром 2,3х0,5-0,6 см, біля
верхнього кінця якого розташована рана (з ознаками вхідної вогнепальної)
округлої форми з дефектом мінус-тканина розміром 1х0,7 см; 2) рана № 2
(з ознаками вихідної вогнепальної) на передній поверхні верхньої третини лівого
плеча «Г»-подібної форми (кут відкритий догори та досередини) з довжиною
складових 3 см та 2 см. Рани № 1 та 2 з`єднуються між собою рановим каналом, по
ходу якого ушкоджуються м`які тканини лівого плеча; 3) рана № 3 (з
ознаками вхідної вогнепальної) - в лівій пахвовій ділянці по переднє-пахвовій
лінії на висоті 144 см від рівня підошов розміром близько 1х1,2 см,
переднє-нижній край якої осаджений до 0,5 см. При розтини у м`яких тканинах
спини в проекції лівих 9, 10 ребер по навколо-хребетній лінії, на висоті
приблизно 133 см від рівня підошов, виявлена куля з металу жовтого кольору
діаметром біля 7,5 см, висотою - 2,7 см, на поверхні якої мається циркулярний
поясок лаку червоного кольору у вигляді смужки, на циліндричній поверхні кулі
маються чотири лінійні ділянки стирання поверхні металу, які поширюються від
основи кулі до її вершини з нахилом праворуч. Смерть ОСОБА_472 настала внаслідок
сліпого проникаючого вогнепального кульового поранення грудної клітки, яке було
«продовженням» вогнепального поранення лівого плеча. Після отримання
вогнепального поранення ОСОБА_823 прожив короткий проміжок часу, надання
медичної допомоги не врятувало б йому життя. Сліпе проникаюче вогнепальне
кульове поранення грудної клітки має ознаки тяжкого тілесного ушкодження (за
критерієм небезпеки для життя). При цьому, на час отримання вогнепального
поранення грудної клітки, ОСОБА_823 був тверезим в «наркотичному» сенсі, а
виявлення в його крові етилового спирту в концентрації 0,8 ‰, вказують на те,
що на момент смерті він перебував в стані легкого алкогольного сп`яніння.
Відповідно до досліджених судом копій супровідних
документів на вилучений при огляді загиблих 20 лютого 2014 року одяг, протоколів
огляду місця події від 21 лютого 2014 року (т. 11 а. 19-23), в ході огляду
приміщень Київського міського клінічного бюро СМЕ за адресою: м. Київ, вул.
Оранжерейна, 9, виявлені, оглянуті та вилучені, зокрема, поліетиленовий пакет з
фрагментом пакету з написом «610», в якому знаходився металевий предмет
циліндричної форми, схожий на кулю калібру 7,62, та пакет чорного кольору з
написом «№ 610. Одежда тр. 21.02.2014», в якому два пакети під № 610
кожний з верхнім (куртка, джемпер) та іншим одягом загиблого ОСОБА_472 -
шкарпетки чорні, черевики чорні, брюки «камуфляжні» з чорним шкіряним ременем,
труси чорні в блакитну смужку.
Згідно з протоколом огляду речей від 17 квітня 2014
року з додатками до нього (фотоматеріали) (т. 11, а. 85-98) на загиблому
ОСОБА_2011 , якого 20 лютого 2014 року було доставлено до моргу, був такий
одяг: черевики чоловічі зимові чорного кольору 44 розміру, із хутром, на
шнурках; штани захисного кольору (зеленого із коричневим та чорним); підтяжки
чорного кольору; пара шкарпеток чорного кольору із малюнком білого кольору;
труси чорного кольору - пакет № 1 з написом «№ 610. к/п № 12014100100001582
труп ОСОБА_1155 ІНФОРМАЦІЯ_42 », в
якому була бирка з написом «одежда тр. н/мужч. СМЕ Зосіменко 21.02.14»,
а також: кофта чорного кольору; спортивна кофта (куртка) чорного кольору на
змійці із емблемою сірого кольору «Nike» - пакет № 2 з написом «№ 610. к/п №
12014100100001582 труп ОСОБА_1155 ІНФОРМАЦІЯ_42 ».
Згідно з висновком судово-медичного експерта-криміналіста
ОСОБА_2012 від 18 липня 2014 року № 267-МК (т. 11 а.
78-84) на верхньому одязі ОСОБА_472 (куртка, джемпер, констатована цілісність
пакування) було виявлено по три наскрізних пошкодження: №№ 1 та 2 на одній
прямій лінії передньої поверхні лівого рукава; № 3 на шві пройми лівого рукава
спереду, які співпадають за локалізацією між собою та ранами на тілі
потерпілого і утворились в результаті одного пострілу. При цьому, пошкодження
№№ 1 та 3 на обох шарах одягу є вогнепальними кульовими вхідними, що утворені
від пострілу з нарізної вогнепальної зброї снарядом, до складу якого входили
сполуки міді (ймовірно оболонкова куля), з неблизької дистанції, а № 2 на обох
шарах одягу - вогнепальним кульовим вихідним, що утворене від пострілу з
вогнепальної зброї. Інші виявлені пошкодження у вигляді роз`єднання тканини (№
4) є розрізами ножицями під час надання медичної допомоги. Будь-яких ознак, які
дозволяли б визначити тип снарядів, зразок (модель) зброї на одязі ОСОБА_472 не
виявлено.
Наведені висновки експертів медика та криміналіста
повністю узгоджується із додатковим висновком експерта № 36/610 від 14
квітня 2014 року (т. 11 а. 48-57), за яким, з огляду на розширений перелік
поставлених питань, встановлено, що тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_472
спричинені поєднаним вогнепальним пораненням (внаслідок одного пострілу), що
включає: дотичне вогнепальне поранення лівого передпліччя; наскрізне
вогнепальне поранення лівого плеча та сліпе проникаюче вогнепальне кульове
поранення грудної клітки. При цьому, наскрізне вогнепальне поранення лівого
плеча і дотичне вогнепальне поранення лівого передпліччя мають ознаки легких
тілесних ушкоджень. Рановий канал сліпого вогнепального кульового поранення,
яке має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, закінчується в м`яких тканинах
спини в проекції лівих 9-го та 10-го ребер по навколо-хребетній лінії кулею.
Локалізація складових поєднаного вогнепального поранення свідчить, що перед
контактуванням з тілом потерпілого куля контактувала з перешкодою (одяг
потерпілого), а складові частини виявленого одного поєднаного вогнепального
поранення відповідають пошкодженням одягу. Напрямок ранового каналу
вогнепального поранення лівого передпліччя та плеча знизу догори та зліва
направо, а сліпого проникаючого вогнепального кульового поранення грудної
клітки - спереду назад, зверху вниз та зліва направо. При судово-медичній
експерти трупу ОСОБА_472 , в ранових каналах лівого плеча та тулуба будь-яких
сторонніх включень не виявлено, а також не виявлено на його тілі, в т.ч. на
лівій верхній кінцівці та на тулубі, будь-яких сторонніх предметів. Дані
судово-імунологічного дослідження крові, яке було проведене в межах
судово-медичної експертизи, свідчать, що кров ОСОБА_472 належить до групи АВ
(ІV).
Звертає на себе увагу єдність реєстрації за номером (№
610) проведених досліджень, що вказує на спільність об`єктів дослідження та їх
належність до загиблого ОСОБА_472 .
Вказані вище і проаналізовані судом докази дають підстави
для критичної оцінки даних протоколу огляду місця події від 20 лютого 2014 року
щодо характеру виявленого на тілі ОСОБА_472 пошкодження як проникаючої
колото-різаної рани, оскільки її вогнепальний характер безспірно доведено
медичними даними.
Згідно із остаточними судово-балістичними даними,
які судом покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що
стосується даного епізоду), в ході розтину трупу ОСОБА_472
від 21 лютого 2014 року в приміщенні Київського міського моргу № 1 КМБ
СМЕ за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 9 в м. Києві виявлено кулю, яка
являється частиною 7,62-мм проміжного патрону зразка 1943 року з кулею «ПС» зі
стальним осердям (57-Н-231С) заводського виробництва, що могла бути вистріляна
зі зброї калібру 7,62х39 мм: АК-47, АКМ, СКС та ін. Патрони, споряджені кулею,
представленою на дослідження, можуть використовуватись для стрільби з таких
видів бойової та мисливської зброї, як: АК-47, АКМ, РПД, РПК, СКС, Вепрь,
Вулкан, Сайга ОП СКС та інших моделей нарізної зброї калібру 7,62х39. На
представленій кулі наявні сліди нарізів каналу ствола, що є придатними для
ідентифікації зброї, з якої вона стріляна. Дана куля вистріляна з автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_262 ,
закріпленого за молодшим лейтенантом міліції ОСОБА_737 (2-й штурмовий взвод
РСП).
Як видно з дослідженого судом присяжних протоколу від
10 квітня 2014 року огляду за участю потерпілої ОСОБА_301 відеозаписів, які
були надані її представником на диску DVD-R № …1202:3, додатків до нього у виді
фото таблиць, а також безпосередньо дослідженого судом цього диску (т. 11 а.
111-127), останній містить дві відеозаписи: «Як розстрілювали майданівців
вул. Інститутська 2014 02 20», тривалістю 41 хв. 05 сек. або, так зване,
Харківське відео, та «Люди помирали в журналістів на очах», тривалістю
07 хв. 04 сек.
При цьому, на відео «Як розстрілювали майданівців…»
зафіксовано на місцевості вулиці Інститутської з правої сторони в напрямку руху
до станції метро «Хрещатик» таке: перший епізод - починаючи з 21 хв. 13 сек.
запису на правому боці вул. Інститутська в м. Києві неподалік від входу до
станції метро «Хрещатик» (за третім деревом вниз від квіткової бетонної клумби,
яка розташована поряд із бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада»),
фіксується особа чоловічої статі у темно-зеленому камуфльованому одязі та
зеленій касці, яка сидить присівши за деревом біля тротуару і яка була впізнана
потерпілою ОСОБА_2013 як її чоловік - ОСОБА_823 (фото №№ 9-11 додатку до
протоколу); другий епізод - починаючи з 21 хв. 28 сек. запису, ця
ідентифікована потерпілою як її чоловік особа перебігає вперед і присідає біля
наступного дерева поруч з іншими активістами, при цьому, присідає спиною до
проїзної частини вул. Інститутська, а лівим боком до її перехрестя з вул.
Ольгинська, поруч (в декілька метрів) надає першу допомогу пораненим особа в
уніформі лікаря з білою накидкою та з червоним хрестом (фото №№ 12-15, а також
досліджене за епізодом поранення ОСОБА_982 більш чітке фото (т. 93 а.
172), а на 21 хв. 39 сек. запис переривається; третій епізод - на 21 хв. 40
сек. запису фіксується як ОСОБА_823 відповзає до дерева, біля якого був перед
цим, біля нього завмирає, рухаючи ногами (фото №№ 16-18); - починаючи з 24 хв.
22 сек. запису, ОСОБА_472 , прикриваючи щитами, відтягують троє осіб в бік
готелю «Україна», при цьому видно під курткою чорну закривавлену з лівого
передпліччя кофту на тілі пораненого (24 хв. 30 сек. запису) (фото №№ 19, 20).
Як видно з дослідженого судом протоколу огляду від 19
червня 2014 року (т. 11 а. 130-131), якісний кольоровий фотознімок
цих подій, розміщений на Інтернет ресурсі Facebook, сторінка теми «Майдан 18-20
февраля. Как всё было.» відповідає стоп кадру на 21 хв. 39 сек. запису відео
«Як розстрілювали майданівців…».
Згідно з дослідженими під час судового розгляду даними,
які містить надане потерпілим ОСОБА_1232 відео «47 _ 20.02.2014» (диск
Verbatim DVD-R …50582 - т. 8 а. 130), починаючи з 04 хв. 25 сек. запису цього
відео, яке ідентичне відео «Як розстрілювали майданівців…», зафіксовано
поранення ОСОБА_472 з акцентуацією автором його особи за допомогою зеленого та
червоного (після поранення) квадратів. Також, як видно з довідкової інформації,
яка супроводжує вказані відеоматеріали, об`єднані автором в один сюжет, ці
події відбувалися 20 лютого 2014 року о 10 год. 07 хв. у період з 15 до 33
сек.).
Відтак, суд визнає достовірним за ідентифікаційною
здатністю сюжет на відео «47 _ 20.02.2014» або «47», вважаючи доведеним те, що
на цьому відео під написом « ОСОБА_2008 10:07:15-10:07:33» в акцентованих його
автором квадратах дійсно зафіксовані обставини смертельного поранення саме
ОСОБА_420 , що узгоджується з усіма дослідженими іншими доказами.
Також суд звертає увагу, що під час дослідження відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш
носій - т. 90 а. 40) встановлено, що описані перші два епізоди відео «Як
розстрілювали майданівців…», безперервно відтворюються на екрані 2/3 з 10 год.
06 хв. 49 сек. до 10 год. 07 хв. 15 сек. за астрономічним часом, а також з
іншого ракурсу та екрані 3/3, до якого компільоване також повністю досліджене
судом відео «Kiev-20-02-14» (флеш накопичувач - т. 83 а. 33а) з
внутрішнім таймером - позначки за ним з «01:28:30:05» до «01:28:55:15»). Чітко
фіксується описане положення тіла ОСОБА_472 у просторі на екрані 3/1, до якого
компільоване фото на 10 год. 07 хв. 16 сек. Далі, вказане відео «Як
розстрілювали майданівців…» на третьому епізоді відтворюється на екрані 2/3
відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» з 10 год. 07 хв. 33 сек.,
аналогічні події з далеку фіксуються і на екрані 3/3 з внутрішнім таймером -
позначка за ним «01:29:14:07». Натомість, у проміжку, який не зафіксований на
відео «Як розстрілювали майданівців…» на екрані 3/3 відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання)…» зафіксовано момент отримання потерпілим поранення (внутрішній
таймер «01:29:05:10», або акцентований на відео астрономічний час 10 год. 07
хв. 24 сек.), при цьому ОСОБА_823 на момент отримання поранення перебував на
правому боці вул. Інститутська в м. Києві неподалік від входу до станції метро
«Хрещатик» (за другим деревом вниз від квіткової бетонної клумби, яка
розташована поряд із бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада») у дещо
змінному положенні - трохи висунувшись із-за дерева спиною до проїзної частини
вул. Інститутська і дещо повернувшись проти стрілки годинника ліворуч, лівим
боком до будівлі клубу КМУ, падає на правий бік в напрямку готелю «Україна»,
куди і починає відповзати, одночасно фіксуються два правоохоронці за лівою
частиною бетонної барикади, візуалізацію слідів здійснення пострілів якими не
можливо зафіксувати через задимленість місцевості.
Отже, встановлено конкретний час отримання потерпілим
поранення (час 10 год. 07 хв. 24 сек.) та його розташування у просторі на
момент цієї події (спиною до проїзної частини вул. Інститутська, а лівим боком
до будівлі клубу КМУ).
Те, що ОСОБА_2968 на момент свого поранення був звернутий
спиною до проїзної частини вул. Інститутська, підтвердив в судовому засіданні і
допитаний потерпілий ОСОБА_689 -
очевидець поранення ОСОБА_3043 , після чого через декілька секунді сам на тому
ж місці отримав вогнепальне поранення.
На відео під назвою «Люди помирали…» зафіксовано в
приміщенні холу готелю «Україна» таке: - починаючи з 04 хв. 45 сек. запису, як в
приміщення холу група людей на зеленому покривалі заносять пораненого ОСОБА_472
, якого впізнала потерпіла ОСОБА_2014 (фото №№ 3, 4 додатку до протоколу); -
починаючи з 04 хв. 56 сек. запису, ОСОБА_823 лежить нерухомо, ліва частина
кофти в крові, у подальшому лікар із фонендоскопом та ще один чоловік
розрізають ножами на ОСОБА_2011 чорну кофту, а саме на тулубі спереду,
горловину та рукав на лівій руці, на відео зафіксована зовнішня локалізація
вогнепального поранення, яка повністю узгоджується з даними проведених
судово-медичних досліджень трупа ОСОБА_472 , що також дозволяє безспірно
ідентифікувати цю особу як ОСОБА_2010 , ІНФОРМАЦІЯ_42 .
Крім того, під час дослідження вказаного відео «Як
розстрілювали майданівців…» обвинувачений ОСОБА_20 звернув увагу на те, що на
06 хв. 39 сек. цього запису зафіксовано як активіст, що забіг до приміщення
готелю «Україна» шукає активістів, які мають при собі зброю, що в цілому
узгоджуються із дослідженим масивом відео та фото документів в цілому у межах
даного провадження.
Як видно з дослідженого судом присяжних висновку
судово-медичних експертів № 275-2015/о від 08 грудня 2015 року (т. 58 а.
28-36), комісія експертів, серед яких був криміналіст, провівши дослідження
об`єктивних медичних даних щодо обставин загибелі ОСОБА_472 , маючи можливість
порівняти результати проведеного судово-медичного дослідження з об`єктивними
даними про дійсні обставини поранення вказаної особи, які містить відео під
назвою «47 _ 20.02.2014», вважала встановленим таке. ОСОБА_823 саме 20 лютого 2014
року отримав три вогнепальних поранення: одне дотичне лівого передпліччя
у вигляді садна «чітко» прямокутної форми по зовнішній поверхні ділянки лівого
ліктьового суглобу розміром 4х0,8 см, верхній кінець якого «продовжується» в
поверхневий дефект шкіри розміром 2,3х0,5-0,6 см; одне наскрізне лівого
плеча, при цьому вхідна вогнепальна рана розташована біля верхнього кінця
вищеописаного дефекту шкіри, від якої відходив рановий канал, який закінчувався
вихідною раною на передній поверхні плеча у верхній третині; одне сліпе
грудної клітини, від якого і настала смерть потерпілого, при цьому вхідна
вогнепальна рана розташована в лівій пахвовій ділянці по переднє-пахвовій
лінії, від якої в напрямку спереду назад, зверху вниз та зліва направо відходив
рановий канал, який закінчувався кулею в м`яких тканинах спини в проекції 9,10
ребер по навколо-хребетній лінії. Всі ці вогнепальні поранення утворилися
внаслідок одного пострілу з неблизької дистанції з нарізної вогнепальної зброї
калібру 7,62х39 мм. У момент отримання поранення потерпілий перебував у
близькому до вертикального положенні, був звернутий, взагалі, лівою
переднє-бічною поверхнею тіла до дульного зрізу зброї, обставини отримання
даних вогнепальних поранень, які зафіксовані на відеозапису, що був предметом
дослідження, повністю корелюють з наявними судово-медичними даними.
Висновки комісії експертів щодо даних у сфері балістики
(здійснення пострілу в потерпілого з нарізної вогнепальної зброї калібру
7,62мм) ґрунтуються на результатах балістичних та криміналістичних досліджень,
а тому не викликають сумнівів у свій допустимості. Натомість, в іншій частині
висновок комісії експертів № 275-2015/о щодо ситуаційних обставин здійснення
пострілу (взаємне розташування на місцевості потерпілого та особи, що в нього
здійснила постріл, сектор, в якому міг перебувати стрілок), яке оцінено
експертами лише як можливе) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Сторона захисту поставила під сумнів достовірність
вказаного комісійного висновку експертів, посилаючись на те, що відсутні дані
щодо положення тіла ОСОБА_472 в момент потрапляння кулі, а відтак відсутні і
судово-медичні дані для висновку про завдання всіх поранень одним пострілом.
Оцінюючи ці доводи сторони захисту, суд присяжних
виходить з такого.
Комісія експертів у своєму висновку № 275-2015/о детально
описала послідовність проведеного дослідження, акцентуючи увагу на всіх
одержаних судово-медичних даних та їх джерелах.
Так, по-перше, комісія експертів дослідила характер,
морфологію та локалізацію виявлених на тілі ОСОБА_472 ран, встановила їх
походження та механізм заподіяння, в тому числі напрямок ранового каналу,
характер якого виявився складним (лівого передпліччя та плеча - знизу догори, а
грудної клітки - зверху вниз), проте категорично вогнепальним кульовим і
внаслідок одного пострілу. Ці об`єктивні судово-медичні дані підтверджені
висновками інших експертів (№ 610 від 28 лютого 2014 року, № 36/610 від 14
квітня 2014 року), а також результатами експертних досліджень одягу загиблого
та вилученої з його тіла кулі, які також бралися до уваги комісією експертів.
По-друге, комісія експертів, встановивши характер
ранового каналу, визначила відносне положення тіла ОСОБА_472 до джерела
пострілу. Висновки в цій частині ґрунтуються виключно на судово-медичних даних
дослідження трупа загиблого. При цьому, судово-медичні дані щодо траєкторії
кулі через різні ділянки тіла ОСОБА_472 (рановий канал) зафіксували не тільки
його положення до джерела пострілу, а й певне положення його лівої верхньої
кінцівки відносно лівої бічної поверхні грудної клітини. На унікальність цієї
ситуації експерти обґрунтовано звернули увагу, досліджуючи відеозапис самої
події поранення ОСОБА_472 під назвою «47 _ 20.02.2014».
По-третє, комісія експертів встановила, що ОСОБА_823
отримав вогнепальні поранення саме за обставин, які зафіксовані на згаданому
відеозапису під назвою «47 _ 20.02.2014». Відсутність фіксації самого
потрапляння кулі в тіло загиблого у даному випадку не ставить під сумнів цей
висновок експертів, який ґрунтуються на сукупності об`єктивних медичних даних
та документованих у часі та просторі подій шляхом їх відеозапису. Звертає на
себе увагу те, що взаємні розташування виявлених на тілі та одязі ОСОБА_2968 вогнепальних
ран (проникаюче вогнепальне кульове поранення грудної клітки, яке було
«продовженням» вогнепального поранення лівого плеча) повністю корелюють із
зафіксованою на досліджених судом відеозаписах його останньою прижиттєвою
позою, виключно за умови перебування у якій, маючи ліву верхню кінцівку в
певному положенні - «біля» лівої бічної поверхні грудної клітини, всі
вогнепальні поранення на його тілі й могли утворитися внаслідок одного
пострілу.
Отже, маючи у своєму розпорядженні сукупність таких
судово-медичних даних щодо вогнепальних поранень ОСОБА_472 , комісія експертів,
серед яких був криміналіст, обґрунтовано визначила механізм заподіяння всіх
трьох вогнепальних поранень на тілі потерпілого. З урахуванням викладеного, суд
присяжних вважає вказане застереження сторони захисту надуманим, а відтак
відхиляє його з наведених вище причин, натомість проаналізований висновок
комісії експертів визнає належним і допустимим доказом, достовірність якого
підтверджена сукупністю інших здобутих за даним епізодом доказів у справі.
На основі встановлених об`єктивних судово-медичних даних
суд оцінює як помилкове твердження в обвинувальному акті прокурора про те, що
смерть потерпілого ОСОБА_472 настала саме внаслідок наскрізного вогнепального
поранення лівого плеча, оскільки її причиною є сліпе поранення грудної клітини
з ушкодженням внутрішніх органів, як з цього приводу зробив уточнення прокурор
і під час свого виступу в судових дебатах.
Згідно з протоколом слідчого експерименту від 02 липня
2014 року з додатками (фотоматеріали) (т. 11 а. 172-186), проведений за
участю понятих, спеціалістів - експертів, інженерів-геодезистів,
медика-криміналіста, після демонстрації відеозапису загибелі ОСОБА_472 , з
використанням електронного тахеометра «SOKIA CX-106», електронної рулетки
«LEICA DISTO D8» шляхом проведення відповідних вимірів, встановлено, що у
момент отримання вогнепального поранення ОСОБА_823 перебував у секторі стрільби
зі споруджених бетонних блоків, імітованих у ході даної слідчої дії за
допомогою автомобілю «МАЗ-555» (розташовано за другим пішохідним переходом за
перехрестям вул. Інститутська з вул. Ольгинська у напрямку руху до будівлі НБУ
з лівого боку проїзної частини поперек дорозі, від заднього колеса автомобіля
«МАЗ-555» до забору будівлі клубу КМУ (№ 7) відстань становить 6,55 м, а до
найближчого кута будівлі готелю «Україна» - 166,01 м. Враховуючи характер
поранення лівого плеча та тулуба, в момент пострілу ліва рука ОСОБА_472 була
відведена від тулуба вздовж стовбура дерева (вигляд по вул. Інститутській знизу
вверх). При цьому, ліва бокова поверхня тулуба з вхідною вогнепальною раною
звернена передньою поверхнею тіла, на якій є вхідне вогнепальне поранення, у
напрямку бетонних блоків, імітованих у ході даної слідчої дії за допомогою
автомобілю «МАЗ-555». Дані обставини також дали підстави вважати, що постріл у
ОСОБА_472 здійснено з боку вказаних бетонних блоків, імітованих у ході слідчого
експерименту за допомогою автомобілю «МАЗ-555» і розташованих на місцевості.
Водночас суд визнає недостовірним доказом відомості в
указаному протоколі слідчого експерименту від 02 липня 2014 року щодо нібито
наявності вихідного кульового поранення на тілі ОСОБА_472 (область спини,
позначена синім стікером), оскільки таке припущення спеціаліста спростовується
наведеними вище медичними даними щодо характеру та локалізації поранення
вказаної особи.
Суд присяжних вважає дані, які вказують на: а) умови
стрільби - прицільне ведення вогню бійцями РСП зі штатної нарізної зброї; б)
режим стрільби - здійснення пострілів з автоматичної зброї в режимі одиночної
стрільби; в) точність стрільби - ураження з першого пострілу особи, яка щойно
візуалізувалася із-за дерева; г) контроль цілі - ураження людини відразу з її
появою в секторі - об`єктивними ознаками пострілу, внаслідок якого ОСОБА_823
отримав вогнепальне поранення грудної клітки, прицільним саме в нього, а з
огляду на завдані ушкодження - на ураження.
Висновок комісії експертів - балістиків від 21 липня 2014
року № 5257/14-33 (т. 11 а. 72-73) виявився не інформативним, а тому
доказового значення не має.
Згідно рапорту від 11 липня 2014 року (т. 11 а.
171), встановити очевидців та свідків, яким відомі обставини вчинення умисного
вбивства ОСОБА_472 в ході проведення оперативно-розшукових дій та слідчих
заходів не вдалося.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом загибелі
ОСОБА_472 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Суд також звертає увагу на загальну обстановку, яка
складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо, яка детально описана за
епізодом поранення ОСОБА_1076 (відокремлений на відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 20 «бетонна барикада:
обстріл п`ятачка за парапетом АКБ «Аркада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів до
парапету АКБ «Аркада» не мало ознак атаки, за будь-яких умов евакуаційні групи
не могли бути легітимними цілями для обстрілу з вогнепальної зброї.
Зафіксований на відео вогневий вплив хвилями на скупчення активістів, які
переймалися пораненими, був жорстоким, явно невмотивованим і позбавленим не
тільки будь-якого оперативного та тактичного сенсу, а й здорового глузду.
Епізод загибелі потерпілого ОСОБА_472 у цій справі тісно поєднаний з епізодами
поранень потерпілих ОСОБА_982 ,
ОСОБА_2015 , ОСОБА_886 та ОСОБА_2016 . Всі ці п`ять епізодів
відбувалися майже одночасно протягом неповних двох хвилин під час однієї і тієї
ж події «Майдану» - локально в одному місці (між деревами нижче бетонної
квіткової клумби, яка розташована поряд із бетонним парапетом з написом
«АКБ «Аркада») евакуація поранених, чим безпосередньо займалися на момент свого
поранення потерпілі ОСОБА_2017 , ОСОБА_894 , ОСОБА_2018 , та захист такої
евакуації ( ОСОБА_823 , ОСОБА_689 ), тому вони мають спільну фактологічну
основу, вирок в частині їх висвітлення містить перехресні посилання на докази
та факти, а їх самих слід розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести
всеохоплюючий огляд самої події.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_823 20 лютого 2014 року о 10 год. 07 хв. 24 сек.,
перебуваючи на правому боці вул. Інститутська в м. Києві неподалік від входу до
станції метро «Хрещатик» (за другим деревом вниз від квіткової бетонної клумби,
яка розташована поряд із бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада»), під час
загострення протистояння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї отримав одне
(внаслідок одного пострілу з вогнепальної нарізної зброї) поєднане наскрізне
вогнепальне кульове поранення лівого плеча та сліпе проникаюче вогнепальне
кульове поранення грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів та з рановим
каналом в напрямку спереду назад, зверху вниз та зліва направо, який
закінчувався кулею калібру 7,62х39мм, внаслідок чого стала смерть. При цьому в
момент поранення ОСОБА_823 був звернутий лівою переднє-бічною поверхнею тулуба
до джерела пострілу та верху вулиці Інститутська, на якій була розташована
бетонна барикада.
Вказані вогнепальні поранення лівого плеча та грудної
клітки ОСОБА_2011 були завдані внаслідок одного пострілу з автомата 7,62х39мм
АКМС НОМЕР_18 ,
закріпленого за співробітником РСП ОСОБА_737 .
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
є доведеною поза розумним сумнівом причетність до вказаних поранень потерпілого
ОСОБА_472 конкретного співробітника РСП, який спільно та злагоджено разом з
іншими озброєними співробітниками РСП та правоохоронцями під час перебування за
бетонною барикадою, реагуючи на рух активістів в бік парапету з написом «АКБ
Аркада», застосовував вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя
багатьох осіб, шляхом здійснення у даному випадку прицільного пострілу на
ураження.
Є об`єктивні дані визнати два постріли, внаслідок яких
ОСОБА_823 отримав вогнепальні поранення, прицільним саме в нього.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_823 , а так само і
будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів, відтак,
законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї були явно
відсутні (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 20 (пункт 5.3.2 вироку). Більш того,
ОСОБА_823 отримав смертельне поранення в груди саме у той час, коли ховався від
обстрілу, а поруч надавала першу допомогу пораненим особа в уніформі лікаря з
білою накидкою та з червоним хрестом.
Задля повноти оцінок даний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`яза-ними епізодами поранення потерпілих ( ОСОБА_689 ,
ОСОБА_2017 , ОСОБА_894 та ОСОБА_2018 ), а тому остаточні висновки за
результа-тами оцінки доказів за ними у своїй сукупності додатково викладені у
вироку після дослідження останнього за часом з наведених епізодів - поранення
ОСОБА_2016 .
5.4.102. За епізодом
поранення ОСОБА_460 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_689 показав,
що він до Києва разом з друзями-однодумцями приїхав на акцію протесту 26
листопада 2013 року. Метою їх дій була участь у мирних зібраннях та висловлення
своєї позиції проти свавілля влади, яка відмовилася від курсу на
євроінтеграцію. З того часу він був активним учасником «Майдану», лише кілька
разів на нетривалий час приїздив до дому. Останній раз він приїхав до Києва
ранком 19 лютого, реагуючи на події минулого дня, коли відбувся штурм
«Майдану». Майдан був оточений працівниками міліції, сторони стояли навпроти
один одного, палали шини, однак активного протистояння не було. Він ночував у
будівлі КМДА. 20 лютого близько 09 год. 10 хв. він підійшов до Стели з боку
Консерваторії і побачив рух міліції та спеціальної техніки вверх по вулиці
Інститутська, чув постріли, бачив поранених, надавав їм допомогу. Біля самого
ОСОБА_794 палацу він бачив людей в чорній формі із жовтими пов`язками на руках,
вони безпосередньо стріляли зі зброї в бік активістів, а потім і вони також
відступили вверх по вулиці Інститутській. Пройшовши вперед від Жовтневого палацу,
майже до самої сніжної барикади, він перейшов на праву сторону вулиці
Інститутська і перебував там, де на даний час розташований дерев`яний хрест по
загиблих. Такий маневр він зробив, щоб допомогти евакуювати поранених, яких
бачив на тому боці вулиці. Надаючи допомогу пораненим, він сам отримав
вогнепальне поранення у праву ногу, після чого відповз до низу. Під час своєї
евакуації на цьому ж боці вулиці він ще отримав поранення у ліве плече. Медичну
допомогу отримав у готелі «Україна», потім в КМКЛ № 12 та в м. Львові.
Як уточнив потерпілий ОСОБА_689 : - під час поранення він
був одягнутий у чорну куртку, яка потім була пошкоджена (на плечі через розрив
видно білу підкладку) спортивні штани, на голові була зелена металева каска,
біля Жовтневого палацу він підняв металевий щит та міліцейський кийок; - коли
отримав наскрізне поранення з внутрішнього боку у верхню третину правої ноги,
то знаходився в положенні стоячи навприсядки, звернутий лівим боком дещо вперед
до верху вулиці Інститутська, права нога виставлена в бік, для себе зафіксував
такі ознаки напрямку ранового каналу - удар у внутрішній бік ноги та виліт
часток тіла та крові на зовні, спортивні штани, в яких він був на той час, не
збереглися; - поранення у ліве плече він отримав, коли лежачі на спині,
відповзав вниз вулиці Інститутська, при цьому лежав на правому боці, а в лівій
руці прикривався щитом; - він не знає, чи був під час його поранень пошкоджено
щит; - вважає, що був поранений у праву ногу з боку бетонної барикади,
прикритої вантажівками біля 10 год. 07 хв., з якої правоохоронці у чорному
одязі та жовтими пов`язками на руках вільно прострілювали місцевість, на якій
він перебував, його використали як «наживку», оскільки тільки до нього підбіг
ОСОБА_2019 і нахилився (його положення не пам`ятає), то відразу останній
отримав поранення у груди; - з місця свого поранення він міг бачити як ліву,
так і праву частини бетонної барикади, проїзд між ними, в якому проглядався
БТР, вантажівки, блоки за ними, на яких перебували стрільці; - зброї на «Майдані»
не бачив і на той час не знав про загибель правоохоронців, застосування такої
засуджує з будь-якого боку; - ранком 20 лютого люди за відступаючими
правоохоронцями рушили стихійно для відновлення попередніх меж «Майдану», йому,
потерпілому, не відомо, щоб хтось керував їх діями, особисто сам він до порад
зі сцени не прислухався, вважає, що як громадянин України діяв на той час в
межах Закону; - які сили «Майдану» перебували в будівлі Консерваторії йому не
відомо; - номер телефону, яким він користувався під час подій 20 лютого 2014
року, …47-27.
Як також вважав потерпілий ОСОБА_689 : - події з
правоохоронцями у Врадіївці, «мовний» закон, а згодом і побиття студентів були
ознаками того, що влада перетворилася на режим; - з самого початку люди на
«Майдані» мирно зібралися на підтримку євроінтеграції та проти дій владного
режиму, були загострення, як то 19 січня, коли сталися події на Грушевського і
пролунали перші постріли, загинули перші активісти, після 18 лютого обстановка
загострилася критично, влада спробувала залякати людей і змусити їх покинути
«Майдан», це був терористичний акт проти свого народу, хоча при цьому визнав,
що очевидцем цих подій не був, як і не знав про загиблих та поранених
правоохоронців від застосування вогнепальної зброї, від своїх знайомих -
безпосередніх учасників «мирної ходи», яка мала місце 18 лютого, він дізнався,
що на беззбройних людей на території урядового кварталу правоохоронці разом з
«тітушками» вчинили напад, в результаті чого десятки активістів зазнали тяжких
поранень були і вбиті, і ці обставини поклав в основу своєї оцінки тих подій; -
оцінюючи дії людей зі зброєю в чорній формі із жовтими пов`язками на руках біля
Жовтневого палацу, вважає, що вони, стріляючи в бік активістів, прикривали
відхід інших правоохоронців, які залишилися у цьому палаці.
Факт перебування ОСОБА_982 у вказаний ним час в
центральній частині міста Києва знайшов своє безспірне підтвердження під час
дослідження копії залізничного квитка НОМЕР_186 на його ім`я (т. 93 а.
218), за яким останній прибув до міста Києва 19 лютого 2014 року о 07 год. 15
хв., та даними матеріалів тимчасового доступу до відомостей про місце
перебування з 09 год. 30 хв. до 10 год. 04 хв. 20 лютого 2014 року
ідентифікованого ним власного телефону з номером …47-27 в межах дії базової станції
телефонного оператора в центральній частині м. Києва, від провулку Музейний до
вулиці Ольгинська (т. 63 а. 34).
Показання потерпілого ОСОБА_982 щодо: а) свого одягу, в
якому він був 20 лютого 2014 року; б) напрямку його руху від Жовтневого палацу
до місця свого першого, а потім і другого поранення; в) самих місць отримання
цих поранень: перше - правий бік вулиці Інститутська, неподалік від входу до
станції метро «Хрещатик» (за другим деревом вниз від квіткової бетонної клумби,
яка розташована поряд із бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада»), а друге -
нижче на тому ж боці вулиці, а також щодо повної оглядовості з місця першого
поранення бетонної барикади та розташування її самої; г) положення свого тіла в
момент цих поранень - коли отримав наскрізне поранення з внутрішнього боку у
верхню третину правої ноги, то знаходився в положенні стоячи навприсядки,
звернутий лівим плечем дещо вперед до верху вул. Інститутська, права нога
виставлена в бік, а коли отримав поранення у ліве плече, то лежачи на правому
боці відповзав вниз вул. Інститутська, в лівій руці тримав щит, яким
прикривався, - також знайшли своє підтвердження за результатами безпосереднього
дослідження судом наданих потерпілим фотоматеріалів, які пройшли
процедуру відкриття і на яких потерпілий особисто акцентував увагу на себе
написом свого прізвища (т. 93 а. 170-179), а також складеної потерпілим під час
допиту слідчим схеми місцевості центральної частини міста Києва (т. 93
а. 201), даних протоколу слідчого експерименту від 29 квітня 2014 року
та додатків до нього (план-схема, фото таблиця, відео фіксація) (т. 93 а.
223-235), які містять аналогічні відомості з цього приводу з уточненнями з боку
потерпілого.
Так, під час дослідження даних відео фіксації слідчого
експерименту потерпілий підтвердив його результати та добровільність своїх
показань, ідентифікуючи себе на записі цієї слідчої дії, а також уточнив, що
вхідна та вихідна рани на правій нозі знаходяться по висоті на одному рівні, що
ж стосується безпосереднього місця його першого поранення в ногу, то,
враховуючи досліджені в суді фотоматеріали, воно перебувало дещо правіше, ніж
було вказано ним під час слідчого експерименту, а саме, не на тротуарі, а на
ґрунті біля нього і поблизу другого дерева вниз від квіткової бетонної клумби,
яка розташована поряд із бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада»).
Крім того, як уточнив потерпілий, на фото № 5 (т. 93 а.
174) зафіксовано місце, де він отримав перше
поранення (на трав`яному газоні трохи вище і правіше особи в синьому дощовику,
перед ним правіше був парапет з написом «Аркада», який не заважав польоту кулі
з бетонної барикади). На наданих потерпілим фотоматеріалах, останнім також
зроблена ідентифікація інших потерпілих - учасників вказаних подій, яких він
знав особисто і про це заявив суду, а саме: ОСОБА_2020 (біля зелених
біотуалетів по лівій стороні вулиці Інститутська - фото № 1 т. 93 а. 170, а
також фото №№ 5 та 6 т. 93 а. 174, 175); ОСОБА_2961 ОСОБА_2961 (на місці
смертельного поранення - фото № 2 т. 93 а. 171); ОСОБА_2968 (ще до поранення
розміщений поруч спиною до потерпілого - фото № 3 т. 93 а. 172); ОСОБА_2021
(після поранення - фото № 3 т. 93 а. 172), ОСОБА_2022 (після поранення - фото №
3 т. 93 а. 172); ОСОБА_2023 (до якого він, потерпілий, підбіг і оглядав рану на
спині - фото № 4 т. 93 а. 173, а також фото №№ 5 та 6 т. 93 а. 174, 175); ОСОБА_2822(після
поранення - фото № 5 т. 93 а. 174, а також фото № 6 т. 93 а. 175), хоча
очевидцем поранення вказаних осіб він не був.
На дослідженій за клопотанням захисту фотографії (т.
93 а. 180), яка як складова відео досліджувалася за епізодом поранення
ОСОБА_2024 , потерпілий ОСОБА_689 також ідентифікував себе в тому самому ж
одязі та підібрану біля Жовтневого палацу міліцейську палицю, яку він тримав у
правій руці.
Зафіксованих на фотографіях захисту, які пройшли
процедуру відкриття і досліджувалися судом, активістів зі зброєю в руках (фото
№№ 12 та 40 - т. 93 а. 133, 161), потерпілий ОСОБА_689 під час подій 20 лютого
2014 року не бачив.
Дані про лікування ОСОБА_982 внаслідок отриманих поранень
знайшли своє повне підтвердження під час дослідження: листа Центру ЕМД
та МК від 22 липня 2014 року № 1622/Б, копії карти виїзду швидкої медичної
допомоги № 521 від 20 лютого 2014 року та листів КМКЛ № 12 від 25
березня 2014 року № 12-603/03 (мед. карта № 2683), від 27 березня 2014 року №
12-620/09, за якими 20 лютого 2014 року о 10 год. 01 хв. бригадою відділення
екстреної (швидкої) медичної допомоги № 15 під час чергування за адресою: м.
Київ, вул. Інститутська, було надано медичну допомогу ОСОБА_2969 , який об 11 год. 14 хв. був доставлений з
діагнозом «вогнепальне наскрізне поранення правого стегна в ділянці верхньої
третини, забійна рана в ділянці лівої лопатки» в травматологічне відділення
КМКЛ № 12, де перебував на лікуванні по 20 лютого 2014 року (т. 94 а. 82-84,
87-88); листа Львівського регіонального клінічного
лікувально-діагностичного центру від 04 квітня 2014 року № 619, за яким ОСОБА_2969 поступив на стаціонарне лікування до цього
центру 21 лютого із діагнозом «наскрізне вогнепальне поранення верхньої треті
правого стегна, забійні дві непроникаючі рани спини зліва, гемогорагічний шок
І-ІІ ст., стан ПХО ран» і був виписаний в задовільному стані 14 березня 2014
року (т. 94 а. 79).
Згідно з дослідженими судом присяжних заявами ОСОБА_982 від 28 лютого та 25 березня 2014
року, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від
05 березня 2014 року, копією його паспорту він просив в межах
досудового розслідування, розпочатого 05 березня 2014 року за фактом його
поранення, залучити його до даного кримінального провадження як потерпілого
через те, що 20 лютого 2014 року близько 10 год. 20 хв., перебуваючи в м. Києві
по вул. Інститутській отримав вогнепальні поранення в праве стегно та ліве
плече внаслідок протиправного застосування працівниками правоохоронних органів
вогнепальної зброї щодо мирних протестувальників (т. 93 а. 183-184, 193,
214-217).
Як встановлено з постанови про уточнення анкетних
даних від 12 грудня 2014 року (т. 93
а. 211-212), процесуальні та медичні документи на ім`я ОСОБА_2025 , ОСОБА_2026
насправді є документами саме на ОСОБА_982 .
Згідно з висновком судово-медичної
(медико-криміналістичної) експертизи від 17 квітня 2015 року № 19-МК з
додатками (фототаблиця, контактограми), яку провів експерт ОСОБА_1229 (т. 94 а.
13-24), протоколом огляду речей від 14 квітня 2014 року з додатками
(фотоматеріали) (т. 94 а. 70-74), на курточці, в яку був одягнутий ОСОБА_982 в
момент отримання поранень і яку він добровільно видав слідчому (т. 94 а. 67),
виявлені численні поверхневі та поодинокі наскрізні пошкодження різної форми на
ділянках верхньої третини лівого рукава та проекції лівого плечового шва, які
могли утворитись низкоенергетичними предметами типу уламками вибухового
пристрою в межах неблизької дистанції вибуху і відповідають рані ділянки лівої
лопатки у потерпілого. Виявлені нашарування міді та свинцю, але слідів
сторонніх нашарувань та вихідних пошкоджень не виявлено.
Під час дослідження вказаних доказів, потерпілий
ідентифікував свою куртку, в якій він був під час поранення 20 лютого 2014 року
і яку добровільно видав слідчому.
Як видно з висновку комплексної судової трасологічної,
балістичної та хімічної експертизи від 26 листопада 2014 року № 5161/5162…
з додатками (т. 94 а. 6-9), яку провели експерти ОСОБА_901 та ОСОБА_1082 , на
чорній куртці ОСОБА_982 були виявлені залишки легкозаймистої рідини - бензину,
встановити локалізацію яких на одежі не видалось можливим.
За протоколом огляду речей від 11 квітня 2014 року
(т. 94 а. 67-69) та висновком судово-медичної експертизи від 16 травня 2014
року № 53/ц, що провела судовий експерт-цитолог ОСОБА_995 (т. 93 а.
247-249) добровільно виданий ОСОБА_981 03 квітня 2014 року під час допиту (т.
39 а. 148) деформований металевий фрагмент, який був вилучений оперативним
шляхом з його лівого плеча, має сірий колір із елементами засохлої речовини
бурого кольору і довжину до 0,8 мм, на цьому предметі було виявлено кров та
мікрофрагменти сполучної тканини особи чоловічої генетичної статі - ці сліди
могли утворитись при глибокому травмуванні тіла чоловіка, в крові якого
міститься антиген Н ізосерологічної системи АВ0.
Згідно із судово-балістичними даними, які судом
покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що стосується
даного епізоду), вказаний вище металевий предмет, вилучений в потерпілого,
непридатний для ідентифікації.
Відповідно до дослідженого під час судового розгляду висновку
судово-медичної експертизи від 06 березня 2014 року № 332, яку провела
експерт ОСОБА_1533 (т. 93 а. 240-242), у ОСОБА_982 при обстеженні 20 лютого
2014 року в КМКЛ № 12 діагностовано «Наскрізне вогнепальне поранення правого
стегна в ділянці верхньої третини. Забійну рану в ділянці лівої лопатки.
Геморагічний шок 1-2 ст», а 21 лютого у лікарні м. Львова: «Травма правого
стегна та спини зліва» і відмічено наявність двох ран на спині зліва. Ці
пошкодження могли виникнути 20 лютого 2014 року, рани на правому стегні могли
бути утворені внаслідок наскрізного вогнепального поранення, встановити
тяжкість цієї рани не можливо без даних про результати подальшого лікування
ОСОБА_982 Категорично визначитись про механізм спричинення вказаних ран, в тому
числі щодо вхідного та вихідного характеру ран на нозі на момент проведення
дослідження не виявилось можливим без проведення медико-криміналістичного дослідження
одягу, що був на потерпілому під час подій 20 лютого 2014 року, в медичній
документації хід ранового каналу не вказаний. Рани на спині відносяться до
легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.
За висновком судово-медичної експертизи від 03
листопада 2014 року № 1328/е, яку провів експерт ОСОБА_952 , дослідивши
згадані вище висновки експертиз, більш повну медичну документацію на ім`я
ОСОБА_982 , в тому числі добровільно надану останнім (т. 94 а. 35, 38-47), під
час звернення останнього за медичною допомогою 20 лютого 2014 року о 10 год. 01
хв., у нього були виявлені такі тілесні ушкодження: а) наскрізне поранення
правого стегна - 2 рани (визначені клінічними лікарями як рвані) у ділянці
верхньої третини правого стегна (по внутрішній поверхні - вхідний отвір
діаметром приблизно 2 см та по внутрішній поверхні - вихідний діаметром 3,5
см); б) рана (визначена клінічними лікарями як забійна) у ділянці лівої лопатки
(20х2 см). Ці тілесні ушкодження утворилися 20 лютого 2014 року і, з огляду на
строк відновлення анатомічної цілісності травмованих ділянок понад 6 але менш
ніж 21 добу, кожне з них відноситься до легкого тілесного ушкодження, що
спричинило короткочасний розлад здоров`я. Інші діагнози, які були встановлені
ОСОБА_2027 під час проведення 02 липня 2014 року рентгенологічного дослідження
у «Медцентрі Святої Параскеви» та під час проведення 10 липня 2014 року
томографії у Львівському обласному клінічному діагностичному центрі відділення
променевої діагностики та віддзеркалюють прояви набутих соматичних захворювань,
при оцінці ступеня тяжкості до уваги не бралися у відповідності з п. 4.7 Правил
судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Власне
загострення цих захворювань і обумовило тривалість подальшого лікування ОСОБА_982
, а тому не повинно враховуватися при судово-медичній оцінці. Відповісти ж на
решту питань, поставлених в постанові про призначення експертизи, не
представилось можливим.
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 158-2015/о від 29 вересня 2015 року, яку провели експерти
ОСОБА_940 , ОСОБА_941 та ОСОБА_942 (т. 94 а. 52-66), дослідивши всю наявну
медичну документацію на потерпілого, результати його допитів, слідчого
експерименту з його участю, дані інших проведених експертних досліджень,
комісія експертів дійшла висновку, що потерпілий ОСОБА_689 саме 20 лютого 2014
року отримав одне (внаслідок одного пострілу) наскрізне вогнепальне поранення
правого стегна у верхній третині, при цьому: - вхідна вогнепальна рана
розташована на переднє-внутрішній поверхні стегна, а вихідна - на зовнішній
поверхні стегна; - напрямок ранового каналу був зсередини назовні. Приймаючи до
уваги саме характер вогнепального поранення - наскрізне, колегія експертів
дійшла висновку, що вищезгаданий постріл був зроблений з неблизької дистанції з
нарізної вогнепальної зброї, і потерпілий міг отримати вказане вогнепальне
поранення за обставин, які зазначені ним під час слідчого експерименту від 29
квітня 2014 року, у т.ч. щодо положення та пози потерпілого. Наявні об`єктивні
дані не дозволили експертам у стверджувальній формі висловитись про механізм та
час утворення ушкоджень в ділянці лівого плеча потерпілого, проте не
виключається, що ці ушкодження ОСОБА_689 міг отримати саме 20 лютого 2014 року
(після отримання вогнепального поранення стегна - в обстановці та при
обставинах, які зазначені потерпілим у ході слідчого експерименту), внаслідок
дії вторинних вогнепальних снарядів - фрагментів кулі, перешкоди тощо.
В іншій частині висновок комісії експертів № 158-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Під час дослідження висновку комісійної експертизи №
158-2015/о потерпілий ОСОБА_689 зауважив, що сектор, в якому перебувала особа,
що завдала йому внаслідок пострілу перше вогнепальне поранення, є значно вужчим
і обмежується бетонними барикадами, на результат цієї експертизи зовсім не
впливає змінене ним в декілька метрів внаслідок уточнення місце поранення.
Суд виключає з висновку комісійної експертизи №
158-2015/о як недостовірні дані вказівку про проходження кули через металеву
перешкоду (щит), оскільки вони не підтверджені жодним дослідженим в суді
доказом.
Також, за встановлених неповних даних про характер
другого поранення потерпілого у плече, а саме забійна рана внаслідок дії
вторинних вогнепальних снарядів, суд критично, виключно як припущення, оцінює
твердження ОСОБА_982 про прицільний характер такого поранення.
Оцінюючи по різному описану лікарями та
експертами-медиками локацію вихідного отвору вогнепального поранення
потерпілого ОСОБА_982 у ділянці верхньої третини правого стегна, суд виходить з
такого.
З огляду на всі медичні дані, які встановлені вище, є
безспірним те, що таке вогнепальне поранення має наскрізний характер, відтак як
лікарями, так і експертами, констатовано два отвори (вхідний та вихідний
відповідно), фактична локалізації яких є незмінною (статичною) і не залежить
від точності опису. Натомість, через наближеність до краю плоті ранового каналу
рана одержала констатований лікарями рваний характер, а за таких умов
можливості чітко визначити локацію вихідного отвору рани дійсно обмежені.
У висновку експертизи № 1328/е вказано про те, що
вихідний отвір у ділянці верхньої третини правого стегна знаходиться на внутрішній
поверхні, тобто так само, як і вхідний. Такий опис ран ґрунтується на їх
первинному описі в медичній карточці стаціонарного хворого КМКЛ 12 № 2683 (т.
94 а. 43).
Натомість, за результатами безпосереднього огляду
потерпілого, як це вказано у висновку експертизи № 332, у верхній третині
правого стегна виявлено дві рани - на передній поверхні (прикрита марлевою
пов`язкою, фіксованою лейкопластиром) та на зовнішній поверхні, при
цьому остання детальна описана лікарем як така, що має довжину 6 см., зведені
швами краї і розміщена косо-вертикально (т. 93 а. 241 об.). Саме така локація
вихідної рани правого стегна потерпілого описана у дослідницькій частині
висновку експертизи № 1328/е (т. 94 а. 41-42) і повністю узгоджується з показаннями
потерпілого під час його допиту судом, а також встановлена комісією експертів у
висновку експертизи № 158-2015/о.
Суд, будучи позбавлений можливості за таких умов
самостійно надати превагу тому чи іншому опису локації вихідної рани як більш
точному, бере до уваги лише чіткі та узгоджені між собою медичні дані, з яких
безспірно випливає, що напрямок ранового каналу у ділянці верхньої третини
правого стегна був зсередини назовні і ці дані узгоджується з показаннями
самого потерпілого і не поставлені під сумнів іншими дослідженими судом
доказами, в тому числі жодним висновком експерта.
Крім того, підсумовуючи аналіз судово-медичних даних
(висновки експертиз №№ 332, 1328/е та 158-2015/о) суд присяжних констатує, що
твердження в обвинувальному акті про те, що заподіяні потерпілому ОСОБА_2027
вогнепальні поранення відносяться до тяжкого тілесного ушкодження, свого
об`єктивного підтвердження не знайшло, оскільки ці ушкодження мають ознаки
легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
Під час дослідження в судому засіданні відео під
назвою «Революцiя Україна Київ Контратака Майдану вул.Інститутська 2014.02.20 -
YouTube [720p]», (диск - т. 69 а. 32) на 20 хв. 47 сек. запису потерпілий
ОСОБА_689 ідентифікує себе майже по центру кадру справа від дерева на ґрунті
біля тротуару правого боку вул. Інститутська в положенні сидячи спиною до
джерела зйомки у темній курточці з капюшоном, на голові зелена військова каска,
відразу праворуч від нього лежить загиблий ОСОБА_2961 ОСОБА_2961 в голубій металевій
касці, а ще правіше перебуває особа в будівельній касці, яка зробила надане
раніше потерплим і досліджене судом фото № 2 (т. 93 а. 171). На 20 хв. 51 сек.
запису вказаного відео потерпілий ідентифікує себе вже після того, як він
перемістився до низу і продовжує сидіти спиною до джерела зйомки, лівий бік
прикриває великим саморобним металевим щитом, а на 20 хв. 57 сек. запису -
встає і перебігає з палицею правій руці ще далі до низу до пораненого за
деревом ОСОБА_2023 , виходячи за межі об`єктиву камери, що веде зйомку. На 21
хв. 03 сек. запису вказаного відео потерпілий ідентифікує себе, коли оглядає
спину пораненого ОСОБА_1988 . На 21 хв. 30 сек. запису потерпілий ідентифікує
себе на місці поранення ОСОБА_1704 , якого вже евакуювали, сидить за деревом
спиною до проїзної частини вулиці, лівий бік прикриває щитом, до нього підбігає
та сідає за спиною в аналогічне положення ОСОБА_2028 . ОСОБА_2969 звернув увагу суду на те, що це і є місцем
отримання ним першого поранення в праву ногу - наступне до низу дерево від
ідентифікованого раніше судом місця отримання смертельного поранення ОСОБА_1863
та ОСОБА_2029 . На 21 хв. 40 сек. запису вказаного відео потерпілий ідентифікує
себе вже після поранення, як відповзає назад і через декілька метрів нижче на
21 хв. 49 сек. запису отримує друге поранення в плече, від чого здригається
щит. На 22 хв. 48 сек. запису вказаного відео потерпілий ідентифікує ОСОБА_2024
- майже по центру кадру сидить перед деревом в коричневих черевиках, чорній
курточці з капюшоном в чорному велосипедному шоломі, лівим боком вперед,
прикриваючи його міліцейським щитом, який потім підбігає до нього, потерпілого,
і на 23 хв. 09 сек. теж отримує поранення, від якого падає в бік низу вулиці.
На дослідженому судом відео під назвою «Kiev-20-02-14»
(флеш-носій - т. 83 а. 33а) безперервно зафіксовані ті ж самі події, пов`язані
з пораненням потерпілих:
- ОСОБА_982 (показник внутрішнього таймеру «01:29:11:13»
- в момент поранення потерпілий сидить спиною до готелю «Україна» і виглядає з
правого боку із-за другого дерева вниз від квіткової бетонної клумби, яка
розташована поряд із бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада»);
ОСОБА_982 (показник внутрішнього таймеру «01:29:25:06» -
в момент поранення у положенні лежачи на правому боку, спираючись на праву руку
(прикривається щитом, який тримає у лівій руці, зігнутій в лікті), ногами в
напрямку верху вул. Інститутська;
- ОСОБА_2024 (показник внутрішнього таймеру
«01:30:43:25»).
Така фіксація подій на відео «Kiev-20-02-14» відбувається
з іншого ракурсу (зйомка ведеться з готелю «Україна»), охоплюючи й
ідентифіковану потерпілим ОСОБА_981 бетонну барикаду, з-за якої виглядають
особи в чорній формі і в проїзді якої розташований згадуваний потерпілим БТР,
візуалізацію слідів здійснення пострілів вказаними правоохоронцями не можливо
зафіксувати через задимленість місцевості. При цьому потерпілий уточнив, про
окремі внутрішні деталі конструкції, так званої, бетонної барикади він дізнався
пізніше, переглядаючи інші відео, в тому числі з НБУ.
Суд присяжних вважає дані, які вказують на: а) умови
стрільби - прицільне ведення вогню бійцями РСП зі штатної нарізної зброї; б)
режим стрільби - здійснення пострілів з автоматичної зброї в режимі одиночної
стрільби; в) точність стрільби - ураження з першого пострілу потерпілого, який
щойно візуалізувався із-за дерева, а перед цим у такий самий спосіб ураження
потерпілого ОСОБА_472 ; г) контроль цілі - ураження людини відразу з її появою
в секторі - об`єктивними ознаками пострілу, внаслідок якого ОСОБА_689 отримав
вогнепальне поранення правої ноги, прицільним саме в нього, а з огляду на
завдані ушкодження та їх розташування на рівні тулуба - на ураження.
Суд бере до уваги, що аналогічні події зафіксовані і на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (екран
3/3, відео на флеш носії - т. 90 а. 40). Аналіз вказаного відео дозволяє
стверджувати, що, ОСОБА_689 за вказаних ним обставин отримав поранення правої
ноги на 01 год. 14 хв. 56 сек. запису, коли за звуком лунає відокремлений
постріл, а за бетонною барикадою перебувають працівники правоохоронних органів
у чорній формі (екрани 3/3 та 4/4) - акцентований автором відео астрономічний
час 10 год. 07 хв. 30 сек., а вторинним снарядом лівого плеча - на 01 год. 15
хв. 13 сек. запису, коли за звуком лунають постріли, а за бетонною барикадою
перебувають працівники правоохоронних органів у чорній формі (екрани 3/3, 4/1
та 4/4) - акцентований автором відео астрономічний час 10 год. 07 хв. 44 сек.,
потерпілий ОСОБА_2018 отримав поранення поруч з пораненим ОСОБА_981 о 10 год.
09 хв. 02 сек.
Припущення захисту про те, що зображення на екрані 3/3 та
4/4 відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» на 01 год. 14 хв. 56 сек.
запису не відповідає один одному через різну кількість зафіксованих БТР-ів - на
першому нібито один, а на другому два, є очевидно помилковим і усунуто судом
шляхом окремого перегляду відео під назвою «Kiev-20-02-14» (28 хв. 58 сек.
запису), розміщеного на екрані 3/3 відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…»,
на якому чітко зафіксовано два БТР-и, один відразу за бетонною барикадою, а
інший - далі за нею.
Оцінюючи показання потерпілого ОСОБА_982 , суд присяжних
бере до уваги, що вони по суті обставин його поранення узгоджуються як з
наведеними вище доказами, так і з встановленими судом даними за епізодами
поранень ІНФОРМАЦІЯ_253 , ОСОБА_2021 , ОСОБА_2023 , ОСОБА_2822та загибелі ОСОБА_2961
, ІНФОРМАЦІЯ_254 та ОСОБА_2022 . Відтак сумніви в достовірності цих показань
ОСОБА_982 об`єктивно відсутні. Якщо навіть і оцінювати показання потерпілого
ОСОБА_982 в частині того, що він з місця свого поранення міг бачити, як із-за
бетонної барикади здійснювали постріли з вогнепальної зброї особи в чорному
одязі саме із жовтими пов`язками на руках, за правилами припущення, то і в
такому випадку така критична оцінка показань потерпілого в цій частині не
ставить під сумнів доведеність самого такого факту, при цьому, документально.
Так, наприклад, ця обставина отримала свою безспірну фіксацію на проміжку вже
згаданого відео «Kiev-20-02-14» з 02 хв. 42 сек. до 03 хв. 36 сек. запису, на
якому також зафіксовано і сектор ведення такими особами пострілів з АКМС
спочатку одночасно в лівий та правий боки низу вул. Інститутська (умовний
напрямок в бік готелю «Україна» та Жовтневого палацу відповідно), а наприкінці
- тільки в правий бік цієї вулиці.
Оціночні судження потерпілого ОСОБА_982 на підставі його
досвіду як очевидця із самого початку подій «Майдану» щодо ознак перетворення
влади на режим, який намагався залякати людей і змусити їх покинути «Майдан»,
щодо мотиву дій активістів - звичайних людей у відповідь на репресивні дії
влади, щодо зв`язку загострення протестного руху з подіями 19 січня 2014 року
на вул. Грушевського в м. Києві, а також щодо продемонстрованої діями 20 лютого
мети правоохоронців зі зброєю в чорній формі із жовтими пов`язками на руках
біля Жовтневого палацу - прикриття відходу інших правоохоронців, які залишилися
у цьому палаці, - є цілком обґрунтованими та переконливими, вони узгоджуються з
поясненнями багатьох допитаних також очевидців цих подій з числа потерпілих та
свідків, відповідають логіці та динаміці подій, зафіксованих у документованих
даних, в тому числі відео та фото документах, а тому визнаються судом
доведеними.
Натомість, повідомлені потерпілим ОСОБА_981 з чужих слів
(від знайомих) відомості про нібито цілковитий напад 18 лютого 2014 року
правоохоронців на беззбройних людей на території урядового кварталу, які він
поклав в основу своєї оцінки всіх подій того дня, суд присяжних визнає
недопустимими доказами, керуючись правилами ч. 6 ст. 97 КПК України, через
непідтвердження цих відомостей іншими допустимими доказами, в тому числі відео
та фото документами.
Суд також звертає увагу на загальну обстановку, яка
складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо, яка детально описана за
епізодом поранення ОСОБА_1076 (відокремлений на відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 20 «бетонна барикада:
обстріл п`ятачка за парапетом АКБ «Аркада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів до
парапету АКБ «Аркада» не мало ознак атаки, за будь-яких умов евакуаційні групи
не могли бути легітимними цілями для обстрілу з вогнепальної зброї.
Зафіксований на відео вогневий вплив хвилями на скупчення активістів, які
переймалися пораненими, був жорстоким, явно невмотивованим і позбавленим не
тільки будь-якого оперативного та тактичного сенсу, а й здорового глузду.
Епізод поранення потерпілого ОСОБА_982 у цій справі тісно поєднаний з епізодом
загибелі потерпілого ОСОБА_472 та
епізодами поранень потерпілих ОСОБА_2015
, ОСОБА_886 та ОСОБА_2016 . Всі ці п`ять епізодів
відбувалися майже одночасно протягом неповних двох хвилин під час однієї і тієї
ж події «Майдану» - локально в одному місці (між деревами нижче бетонної
квіткової клумби, яка розташована поряд із бетонним парапетом з написом
«АКБ «Аркада») евакуація поранених, чим безпосередньо займалися на момент свого
поранення потерпілі ОСОБА_2017 , ОСОБА_894 , ОСОБА_2018 , та захист такої
евакуації ( ОСОБА_823 , ОСОБА_689 ), тому вони мають спільну фактологічну
основу, вирок в частині їх висвітлення містить перехресні посилання на докази
та факти, а їх самих слід розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий
огляд самої події.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_689 20 лютого 2014 року, перебуваючи на
правому боці вул. Інститутська в м. Києві неподалік від входу до станції метро
«Хрещатик» (за другим деревом вниз від квіткової бетонної клумби, яка
розташована поряд із бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада»), під час
загострення протистояння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї отримав:
а) о 10 год. 07 хв. 30 сек. внаслідок пострілу з
вогнепальної нарізної зброї одне наскрізне вогнепальне поранення правого
стегна, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило
короткочасний розлад здоров`я, при цьому вхідна рана розташована на
переднє-внутрішній поверхні стегна, а вихідна - на зовнішній поверхні стегна,
напрямок ранового каналу зсередини назовні.
б) о 10 год. 07 хв. 44 сек. під час переміщення після
першого поранення в напрямку готелю «Україна» ушкодження у вигляді забійної
рани в ділянці лівого плеча внаслідок дії вторинних вогнепальних снарядів -
фрагментів кулі, перешкоди тощо, яке також відноситься до легкого тілесного
ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
У момент поранення правого стегна ОСОБА_689 був звернений
у положенні напівсидячи передом (права нога дещо відведена вправо) до напрямку
дії вогнепального снаряда та верху вул. Інститутська, де була розташована
бетонна барикада, а у момент поранення лівого плеча положення його тіла до
напрямку дії вогнепального снаряду судово-медичними даними не зафіксовано,
проте за даними відео фіксації цих подій потерпілий розташовувався у положенні
лежачі, спираючись на праву руку, ногами в бік верху вул. Інститутська, а
головою - в бік будівлі готелю «Україна».
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
безспірно встановлено, що вогнепальне поранення правого стегна було завдано
ОСОБА_2027 з напрямку бетонних барикад по вул. Інститутська, тобто з території,
яка перебувала під виключним контролем озброєних співробітників РСП та інших
правоохоронців, які спільно та злагоджено під час перебування за бетонною
барикадою, реагуючи на рух активістів в бік парапету з написом «АКБ Аркада»,
застосовували вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб,
шляхом здійснення у даному випадку прицільного пострілу на ураження.
Вогнепальне поранення лівого плеча було завдано ОСОБА_2027 внаслідок рикошету
кулі вторинними снарядом.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_689 , а так само і
будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів, відтак,
законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї були явно
відсутні (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 20 (пункт 5.3.2 вироку). Більш того,
ОСОБА_689 отримав поранення лівого плеча саме у той час, коли перебував у
безпорадному стані внаслідок ураження кінцівки.
Задля повноти оцінок даний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами ( ОСОБА_823 , ОСОБА_2017 , ОСОБА_894
та ОСОБА_2018 ), а тому остаточні висновки за результатами оцінки доказів за
ними у своїй сукупності додатково викладені у вироку за результатами
дослідження останнього за часом з наведених епізодів - поранення ОСОБА_2016 .
5.4.103. За епізодом
поранення ОСОБА_461 .
Згідно з дослідженими судом рапорту чергового
Печерського РУ ГУМВС в м. Києві від 20 лютого 2014 року, повідомленням
лікаря КМКЛ № 17 від 20 лютого 2014 року, заявою від 05 червня 2014
року ОСОБА_2015 , який ідентифікований шляхом дослідження копії його паспорту
(т. 139 а. 1-3, 16, 25), про вогнепальне непроникаюче поранення грудної
клітини, яке він отримав під час акцій протесту на вул. Інститутська в м. Києві
біля станції метро «Хрещатик», доставлений в лікарню об 11 год. 05 хв. 20
лютого 2014 року і самостійно покинув її, було розпочате 07 березня 2014 року
досудове розслідування, а його самого визнано потерпілим.
Як видно з дослідженої судом картки швидкої медичної
допомоги № 593 від 20 лютого 2014 року, витягу журналу відмов у
госпіталізації, довідок КМКЛ № 17 від 20 лютого, 04 березня, 03
червня 2014 року (т. 139 а. 5, 90-97), ОСОБА_2030 на час звернення до
відділення політравми лікарні (11 год. 05 хв.) лікарем травматологом після
обстеження встановлено діагноз «вогнепальне поранення лівого
акроміально-ключичного з`єднання (лівого надпліччя), після обробки рани
потерпілий самостійно покинув лікарню».
Факт перебування
ОСОБА_2015 20 лютого 2014 року в
місті Києві також узгоджується з даними тимчасового доступу (т. 68 а.
34-35) про місце перебування абонента мобільного оператора з номером телефону …НОМЕР_367,
яким користувався ОСОБА_2017 (т. 139 а. 40).
Як видно з листування між різними органами
досудового розслідування та оперативними підрозділами (т. 139 а. 6-15, 28-30,
36, 37, 40-51), встановлення місця перебування ОСОБА_2015 тривалий час було
ускладненим через зміну ним тимчасових місць проживання та ухилення від прибуття
до слідчого, потерпілий раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а
його історія хвороби в архіві КМКЛ № 17 не збереглася.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичної експертизи № 1257 від 17 червня 2014 року, яку провів експерт
ОСОБА_2031 на підставі, в тому числі наданих потерпілим ОСОБА_2032 медичних
документів (т. 139 а. 39, 64-65), в ОСОБА_2015 на момент звернення за медичною
допомогою було виявлено ушкодження у виді перелому акроміального відрізку лівої
ключиці, рана м`яких тканин в цій ділянці, яке виникло від дії твердого
предмету, відноситься до категорії тілесного ушкодження середньої тяжкості, за
давністю могло бути спричинено 20 лютого 2014 року. На підставі наданих
документів вказати більш конкретно вид травмуючого предмету, напрямок його руху
та механізм виникнення ушкодження виявилося не можливим.
Суд оцінює критично через очевидну недостовірність, а
відтак відхиляє дані додатку до протоколу допиту потерпілого ОСОБА_2015 від 05
червня 2014 року у виді схеми місцевості (т. 139 а. 24), оскільки
зроблені ним позначки на цій схемі явно не відповідають статичним об`єктам, які
об`єктивно розташовані на цій місцевості, а саме під № 1 потерпілим на місці
розташування будівлі Жовтневого палацу вказана барикада, під № 6 на місці
розташування Стели Незалежності - будівля Жовтневого палацу, що унеможливлює
сприйняття повідомлених потерпілим об`єктів, в тому числі і місця його
поранення, на справжній топографії місцевості.
Згідно з даними протоколу слідчого експерименту від 20
жовтня 2015 року та додатків до нього (фото, відео фіксація - запис з 06
хв. 20 сек., 07 хв. 20 сек., 08 хв. 50 сек., 09 хв. 10 сек., 10 хв. 01 сек., 10
хв. 23 сек., 10 хв. 38 сек., 12 хв. 00 сек., 13 хв. 30 сек.) (т. 139 а. 52-59)
ранком між 09 та 10 год. 20 лютого 2014 року перед пораненням потерпілий (у
пластмасовій касці, курточці, зверху дощовик синій поліетиленовий, джинсах,
чоботах, в руках тримав саморобний щит, яким прикривався) разом з випадковим
активістом пересік проїзну частину вул. Інститутська від Жовтневого палацу
зліва направо, після цього займався евакуацією поранених до готелю «Україна», а
під час поранення перебував на тротуарі з правого боку цієї вулиці по середині
між будівлею готелю та станцією метро «Хрещатик», розташований правим плечем в
бік готелю «Україна» навприсядки, корпус тіла нахилений вперед (у цей момент
намагався покласти пораненого в ногу та живіт на щит), внаслідок пострілу куля
увійшла в ліве плече і вийшла зі спини, після чого він відкотився до проїзної
частини, а потім сховався за широким деревом, лише згодом зміг перебігти до
готелю «Україна», в якому отримав першу медичну допомогу. Вважає, що стріляли в
нього з боку верхніх поверхів дальнього кута будинку банку «Аркада».
Водночас, звертає на себе увагу те, що місце поранення,
яке описав потерпілий, відрізняється від місцевості, на якій проходив слідчий
експеримент - відсутнє широке дерево, за яким ховався потерпілий, спеціалісти в
галузі балістики та криміналістики для проведення цієї слідчої дії взагалі не
залучалися. Відтак, результати проведеного слідчого експерименту, окрім
встановленого положення потерпілого у просторі - перебуваючи на тротуарі з
правого боку вул. Інститутська по середині між будівлею готелю та станцією
метро «Хрещатик», звернутий правим плечем в бік готелю «Україна» навприсядки,
корпус тіла нахилений вперед, виявилися неінформативними.
За дослідженими судом протоколами огляду від 16 червня
2014 року та 20 жовтня 2015 року, предметом якого, в тому числі за участю
потерпілого ОСОБА_2970 , було відео
«Розстріл людей на Майдані вул. Інститутська 2014 02 20» (т. 139 а. 81-86а),
на 18 хв. 50 сек. запису цього відео зафіксовано особу, одягнуту у вказані ним
під час слідчого експерименту голубий поліетиленовий дощовик, чоботи та
помаранчеву будівельну каску, яка рухається правим тротуаром вул. Інститутська,
прикриваючи саморобним металевим щитом евакуацію пораненого. На 20 хв. 06, 15
та 44 сек., 21 хв. 42 сек. запису знову зафіксовано цю ж особу, як вона
поступово зміщуючись вперед навприсядки сидить на правому узбіччі вулиці (біля
третього дерева (зелена зона) вниз від квіткової бетонної клумби, яка
розташована поряд із бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада»), лівим плечем
звернута до проїзної частини дороги, передньою поверхнею тіла в напрямку станції
метро «Хрещатик». На 21 хв. 44 сек. запису чутно звук одиночного пострілу,
одночасно ця особа, перебуваючи у тому ж положенні та місці, здригається та
падає вперед.
Дійсно, дані відео щодо верхнього одягу вказаної особи та
саморобного щита, які виявилися на цьому відео унікальними, щодо її участі в
евакуації поранених збігаються з обставинами, про які повідомив потерпілий під
час слідчого експерименту. Водночас, суд визнає обґрунтованим і зауваження
захисту про неможливість тільки за цими даними ідентифікувати під акцентованою
особою саме потерпілого ОСОБА_2033 , оскільки зафіксовані на відео дані щодо
обставин безпосередньо поранення особи у дощовику відрізняються від обставин
повідомлених потерпілим під час слідчого експерименту (перебував фактично спиною
до дороги), а будучи присутнім під час огляду вказаного відео останній виконав
роль статиста, будь-яких заяв про свою ідентифікацію, акцентів, зауважень не
робив, що засвідчено протоколом слідчої дії. Крім того, звертає на себе увагу і
те, що слідчий експеримент за часом передував огляду відео записів за участю
потерпілого, потерпілий під час слідчого експерименту відтворював обставини,
яких не пам`ятав в деталях, на що постійно звертав увагу слідчого.
Згідно з даними висновку комісійної судово-медичної експертизи
№ 221-2015/о від 06 листопада 2015 року, яку провели експерти ОСОБА_942 ,
ОСОБА_941 та ОСОБА_1183 , вивчивши і проаналізувавши медичну документацію на
ОСОБА_2015 , копії протоколів допиту потерпілого та слідчого експерименту з
відео його проведення, відео запис під назвою «Розстріл людей на Майдані вул.
Інститутська 2014 02 20» (т. 139 а. 70-80), дійшли висновку, що ОСОБА_2017 саме
20 лютого 2014 року отримав одне (внаслідок одного пострілу) вогнепальне
поранення лівого надпліччя. Малоінформативні дані медичної документації,
відсутність одягу, в якому був потерпілий, дозволяє стверджувати про два
варіанти поранення: наскрізне (наявні вхідна та вихідна рани) або дотичне
наскрізне (наявність однієї рани). На відеозаписі зафіксовано, як в момент поранення
ОСОБА_2017 звернутий передньою поверхнею тіла до особи, яка здійснила постріл з
неблизької дистанції. Повідомлені потерпілим під час слідчого експерименту дані
щодо місця поранення та його положення/пози не відповідають об`єктивним даним
вказаного відеозапису.
У той же час, суд присяжних констатує, що під час повного
перегляду судом відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40) на 01 год. 02 хв. 54
сек. (екран 3/2, продовження на екрані 3/1) зафіксована акцентована за
допомогою голубого дощовика особа в помаранчевій касці, яка прикриває евакуацію
пораненого на тротуарі з правого боку вул. Інститутська (акцентований автором
відео астрономічний час 09 год. 55 хв.). На далі, на 01 год. 06 хв. 38 сек.
(екран 2/3) знову фіксується ця особа, яка вибігає з готелю «Україна» на вул.
Інститутська, її обличчя відкрите і за ним чітко ідентифікується потерпілий
ОСОБА_2017 , який приймав участь в слідчому експерименті та фото якого містить
досліджена судом копія паспорту (акцентований автором відео астрономічний час
09 год. 59 хв.). На 01 год. 08 хв. 39 сек. (екран 3/2, одночасно екран 3/1) ця
ж особа, ховаючись за щитом зупинилася на тротуарі від готелю «Україна», на 01
год. 09 хв. 28 сек. (екран 3/2, одночасно екран 4/1, 2/3 та 3/1) зафіксовано її
рух в групі активістів вперед (акцентований автором відео астрономічний час 10
год. 01-02 хв.). При цьому, сюжет на екрані 2/3 (01 год. 09 хв. 38 сек. запису,
акцентований автором відео астрономічний час 10 год. 02 хв. 10 сек.) є
ідентичним із сюжетом відео «Розстріл людей на Майдані вул. Інститутська 2014
02 20» на 18 хв. 50 сек. запису, який згадувався раніше і стосується участі
потерпілого в евакуації другого поранення.
Зафіксований на 21 хв. 44 сек. запису відео «Розстріл
людей на Майдані вул. Інститутська 2014 02 20» момент поранення ОСОБА_2015
аналогічно відтворений на 01 год. 15 хв. 05 сек. запису відео «Висота
''Жовтневий''…» (екран 2/3), акцентований автором відео астрономічний час 10
год. 07 хв. 38 сек.
Крім того, одночасно, починаючи з 01 год. 12 хв. 31 сек.
запису «Висота ''Жовтневий''…» (астрономічний час 10 год. 05 хв. 04 сек., екран
3/3, в основу якого покладено досліджене судом відео під назвою
«Kiev-20-02-14» - 26 хв. 33 сек. запису, або внутрішній таймер
«01:26:45:14» (флеш накопичувач - т. 83 а. 33а), ОСОБА_2017 , єдиний серед
активістів одягнутий в синій дощовик та з помаранчевою каскою на голові,
безперервно фіксується на правій частині вул. Інститутська перед своїм
пораненням, допомагає евакуації інших поранених. Момент поранення ОСОБА_2015
зафіксовано на 29 хв. 07 сек. або внутрішній таймер «01:29:19:04» запису відео
«Kiev-20-02-14» і цей запис узгоджується з даними, зафіксованими з іншого
ракурсу на 21 хв. 44 сек. запису відео «Розстріл людей на Майдані вул.
Інститутська 2014 02 20», або 01 год. 15 хв. 05 сек. запису відео «Висота
''Жовтневий''…» (екран 2/3). При цьому, безпосередньо перед своїм пораненням
ідентифікований судом ОСОБА_2017 , перебуваючи праворуч від пораненого
активіста, допомагає його пересунути, лівим плечем звернутий до проїзної
частини дороги, передньою поверхнею тіла в напрямку входу до станції метро
«Хрещатик», а після поранення на мить падає, після чого відкатується на
тротуар, по якому сповзає і ховається нижче за деревом, що узгоджується з діями
потерпілого після поранення, які він відтворив під час слідчого експерименту.
Ці дані, а також взаємопов`язані характерні ознаки
(елементи одягу, які не мали повторення на даній ділянці місцевості в натовпі
інших осіб, маршрут руху, відкрите обличчя тощо, події до і після поранення),
які є результатом детального аналізу відео записів у співставленні та
взаємозв`язку, на переконання суду присяжних безспірно вказують на те, що на
всіх цих відеозаписах під акцентованою судом особою зафіксовано саме
потерпілого ОСОБА_2015 , сумніви сторін з цього приводу суд вважає усунутими.
Враховуючи все викладене, суд критично оцінює як
помилкові, а відтак відхиляє спогади потерпілого ОСОБА_2015 про своє
розташування на місцевості на момент поранення (правим плечем в бік готелю
«Україна», а спиною - до дороги), які він намагався відтворити під час слідчого
експерименту, оскільки вони суперечать об`єктивним документованим на відео
записах даним (лівим плечем звернути до проїзної частини вулиці, а передом - в
напрямку входу до станції метро Хрещатик»), натомість кладе в основу свого
вироку за даним епізодом відомості про обставини поранення безспірно
ідентифікованого судом потерпілого, які зафіксовані на узгоджених між собою за
змістом відеозаписах «Розстріл людей на Майдані вул. Інститутська 2014 02 20»,
«Kiev-20-02-14» та «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)», перше з яких, у свою чергу, покладено в основу висновку комісії
експертів № 221-2015/о та узгоджуються з іншими документованими доказами.
Під час детального дослідження судом запису відео
«Kiev-20-02-14» на момент поранення ОСОБА_2015 безспірних ознак пострілу з боку
осіб, які в цей час перебували за бетонною барикадою, не виявлено. Не наполягав
на тому, що постріл в ОСОБА_2015 було здійснено саме з бетонної барикади і
безпосередньо прокурор, аналізуючи докази за даним епізодом.
За заявою потерпілий ОСОБА_2017 обіцяв слідчому надати
куртку, в якій був під час поранення, але цього не зробив, хоча у ній перебував
під час проведення слідчого експерименту (т. 139 а. 38).
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_2015 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Відтак, суд вважає усуненими сумніви захисту щодо
ідентифікації потерпілого, місця та часу його поранення під час подій 20 лютого
2014 року (10 год. 07 хв. 38 сек., біля третього дерева (зелена зона) вниз від
квіткової бетонної клумби, яка розташована поряд із бетонним парапетом з написом
«АКБ «Аркада») положення при цьому його тіла у просторі (звернутий лівим плечем
до проїзної частини вулиці Інститутська, передньою поверхнею тіла в напрямку
входу до станції метро «Хрещатик»), оскільки такі дані одержані під час
дослідження документованих даних та результатів проведених експертиз. Однак,
питання про тип зброї, з якої було здійснено постріл, напрямок ранового каналу,
механізм виникнення самого ушкодження (наскрізне чи дотичне поранення) за
одержаними даними через малоінформативні відомості медичної документації та
відсутність одягу, в якому був потерпілий в момент поранення, дійсно, визначити
виявилося неможливим. Відтак, за таких даних довести поза розумним сумнівом
причетність до такого поранення потерпілого саме співробітників правоохоронних
органів, в тому числі РСП та обвинувачених, зокрема, стороні обвинувачення не
вдалося.
Натомість, епізод поранення потерпілого ОСОБА_2015 у цій справі тісно поєднаний з епізодом
загибелі потерпілого ОСОБА_472 та
епізодами поранень потерпілих ОСОБА_982
, ОСОБА_886 та ОСОБА_2016 . Всі ці п`ять епізодів
відбувалися майже одночасно протягом неповних двох хвилин під час однієї і тієї
ж події «Майдану» - локально в одному місці (між деревами нижче бетонної
квіткової клумби, яка розташована поряд із бетонним парапетом з написом
«АКБ «Аркада») евакуація поранених, чим безпосередньо займалися на момент свого
поранення потерпілі ОСОБА_2017 , ОСОБА_894 , ОСОБА_2018 , та захист такої
евакуації ( ОСОБА_823 , ОСОБА_689 ), тому вони мають спільну фактологічну основу,
вирок в частині їх висвітлення містить перехресні посилання на докази та факти,
а їх самих слід розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести
всеохоплюючий огляд самої події.
Суд також звертає увагу на загальну обстановку, яка
складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо, яка детально описана за
епізодом поранення ОСОБА_1076 (відокремлений на відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 20 «бетонна барикада:
обстріл п`ятачка за парапетом АКБ «Аркада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів до
парапету АКБ «Аркада» не мало ознак атаки, за будь-яких умов евакуаційні групи
не могли бути легітимними цілями для обстрілу з вогнепальної зброї.
Зафіксований на відео вогневий вплив хвилями на скупчення активістів, які
переймалися пораненими, був жорстоким, явно невмотивованим і позбавленим не
тільки будь-якого оперативного та тактичного сенсу, а й здорового глузду.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_2017 20 лютого 2014 року о 10 год. 07 хв.
38 сек., перебуваючи на правому боці вул. Інститутська в м. Києві неподалік від
входу до станції метро «Хрещатик» (біля третього дерева (зелена зона) вниз від
квіткової бетонної клумби, яка розташована поряд із бетонним парапетом з
написом «АКБ «Аркада»), під час загострення протистояння між активістами
«Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної
зброї отримав внаслідок одного пострілу з вогнепальної зброї одне вогнепальне
поранення лівого надпліччя. Дане ушкодження має середній ступень тяжкості. Під
час поранення ОСОБА_2017 був звернутий лівим плечем до проїзної частини вулиці Інститутська,
передньою поверхнею тіла в напрямку станції метро «Хрещатик». Встановлено два
варіанти механізму отримання поранення: наскрізне (наявні вхідна та вихідна
рани) або дотичне наскрізне (наявність однієї рани), при цьому, судово-медичні
дані про напрямок руху травмуючого предмету відсутні.
За дослідженими за даним епізодом докзами допустимих
даних про заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто.
Однак, задля повноти оцінок даний епізод слід розглядати в сукупності з іншими
пов`язаними епізодами ( ОСОБА_823 , ОСОБА_689 , ОСОБА_894 та ОСОБА_2018 ), а
тому остаточні висновки за результатами оцінки доказів за ними у своїй
сукупності додатково викладені у вироку за результатами дослідження останнього
за часом з наведених епізодів - поранення ОСОБА_2016 .
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами і досліджених під час судового розгляду доказів встановлено дані, які
вказують на те, що на момент поранення ОСОБА_2017 та інші активісти, що були
поруч з ним не вчиняли дій, які становили та могли бути оцінені такими, що
становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я будь-кого з учасників сторін
протистояння, відтак, законні підстави для застосування у даному випадку
вогнепальної зброї були явно відсутні (відокремлений на відео запису «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 20 (пункт
5.3.2 вироку). Більш того, перед своїм пораненням ОСОБА_2017 надавав допомогу
під час евакуації інших поранених осіб.
5.4.104. За епізодом
поранення ОСОБА_462 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_894 показав,
що за період 2013/2014 років тричі своєю присутністю підтримував мирні акції
протесту на Майдані Незалежності в м. Києві. Перший раз брав участь у подіях на
вул. Грушевського 19 січня 2014 року. Крайній раз прибув на «Майдан» 19 лютого
2014 року, було перемир`я. Ночував у будівлі КМДА, прокинувся біля 06 год.
Після 08 год. ранку 20 лютого 2014 року був на барикадах «Майдану» навпроти
Стели. Через деякий час почався шум, дим, крики та активісти почали рух вверх
по вулиці, вони то наступали, то відступали, правоохоронці в чорній формі
відстрілювались в їх напрямку. Тим часом він піднімався по сходах повз
квитковий годинник до Жовтневого палацу, там зустрів свого знайомого, який
передав йому виведених з палацу групу молодих бійців ВВ для їх супроводження до
сцени. Після передачі цих бійців побратимам біля сцени «Майдану» він знову
повернувся до Жовтневого палацу і прикриваючись двома щитами, рушив разом з
іншими активістами по алейці в напрямку її з`єднання з вул. Інститутська. Так
вони майже дійшли до сніжної барикади, але через обстріл вимушені були
відступити. Він відійшов за біотуалети, що стояли на лівому боці вул.
Інститутська, поруч вів репортаж російський журналіст каналу «Lifenews», після
чого, почувши з протилежного боку вулиці заклики про допомогу, перебіг на праву
сторону вулиці за готелем «Україна» і займався евакуацією поранених. У той час,
коли він з двома активістами поміж дерев евакуював на щиту в бік готелю раніше
незнайомого пораненого ОСОБА_2021 , близько 10 год. отримав наскрізне кульове
поранення живота. У момент поранення він рухався в бік проїзної частини вулиці,
зліва від нього був готель «Україна», а справа - верх вул. Інститутська, де
були розташовані сніжна та бетонні барикади з правоохоронцями, лівою рукою він
тримав щит із ОСОБА_2945 , а в правій - щита, яким прикривався, корпус тіла був
трохи нахилений вперед. Реагуючи на поранення, він кинув ОСОБА_1771 , відбіг на
тротуар, де впав на спину, а потім вже його самого евакуювали активісти до
готелю «Україна», де надали першу медичну допомогу. Серед тих, хто йому першим
допоміг, був ОСОБА_2971 . Швидкою
допомогою його доставили у КМКЛ № 18, де він продовжив лікування.
Як також уточнив потерпілий: - причиною його підтримки
акцій протесту було невдоволення владою ОСОБА_674 , її порядками, хабарництвом
державних чиновників в умовах, коли простий народ зубожив, мав свій негативний
досвід ведення бізнесу; - серед його оточення людей, які здійснювали напади на
працівників міліції або планували це робити, не було; - про судові рішення,
якими обмежувалися збори громадян, не чув; - ранком 20 лютого 2014 року він
попав під дію водомету, у зв`язку з чим був вимушений переодягатися, проте на
09 год. він точно вже повернувся на передову; - 20 лютого чув лише заклики зі
сцени, гучномовців міліції не чув; - перших поранених 20 лютого він побачив
лише біля Жовтневого палацу, йому не відомо, щоб люди були поранені на самому
«Майдані», постріли лунали із самого ранку; - серед активістів зброї не бачив;
- під час поранення він був одягнутий у сині штани, чорну куртку з білими
смужками, на голові була зелена каска, в руках тримав дерев`яний щит,
користувався номером мобільного телефону …НОМЕР_354 ; - з місця свого поранення
він чітко бачив прикриті вантажівками бетонні барикади, однак стрільця та
слідів пострілу не бачив; - під час оперативного втручання в лікарні з ліктя
лівої руки лікарями була вилучена куля, яка справа на ліво пройшла наскрізь
поперекову ділянку і залишилася в лівій руці біля ліктя, цю кулю йому показав
лікар, після чого вона залишилася в лікарні, як він пам`ятає, вона була жовтого
кольору і продовгувата; - постріл в нього було здійснено з бетонних барикад,
цей напрямок визначив за звуком пострілів та характером поранення, хоча
стрільця та слідів пострілу не бачив, під час досудового розслідування вказував
на те, що постріл в нього можливо було здійснено також з будівлі клубу КМУ, але
тоді він ще не бачив відео тих подій, яке змінило його думку; - небезпеку він
відчував попереду, зверху вул. Інститутська, дійсно повідомляв, що силовики
стріляли по активістах з даху будинку, який навпроти станції метро «Хрещатик»,
але переглядаючи багато відео цього не побачив, тому зараз виключає таку
версію; - ведення вогню з готелю «України» не виключає, хоча цього особисто не
бачив.
Крім того, як вважає потерпілий ОСОБА_894 : - під час
акцій протесту люди мали право перебувати в приміщенні КМДА з тим, щоб
погрітися, будівля перебувала під контролем мирних громадян; - акція (мітинг)
була мирною, оскільки він не бачив серед активістів груп людей озброєних
палками, сокирами, арматурами, в іншому випадку - протест не був би мирним,
палки, які мали при собі активісти, були для самозахисту; - відступ міліції
ранком 20 лютого є елементом заздалегідь розробленого сценарію, всі діяли за
певним порядком, одні відступали, інші - стріляли в беззбройних людей, треті -
стріляли в обидві сторони, російські журналісти були на місцях, і в цей момент
захоплювали Крим; - рух активістів вперед ранком 20 лютого був для захисту
території мирного мітингу, яку відбили перед цим правоохоронці, межею була
сніжна барикада, всі діяли стихійно і таких задач ніхто не ставив, при цьому
прориву оборони міліції, як він про це повідомляв слідчому, не було -
міліціонери пішли самі, а активісти пішли за ними; - передані йому біля
Жовтневого палацу військовослужбовці ВВ добровільно йшли до сцени, він лише їх
супроводжував з тим, щоб їх не побили, під час досудового розслідування назвав
їх затриманими помилково; - рядові працівники міліції виконували свою роботу,
хоча повинні були піти з «Майдану», не йти проти народу, однак цього не
зробили, винуватими є ті, хто віддавав накази, а глобально - той, хто «сидів в
кремлі».
Згідно з дослідженими судом повідомленнями лікаря ОСОБА_2972 від 11 год. 22 хв. 20 лютого 2014 року, протоколом
від 24 березня 2014 року про прийняття заяви потерпілого ОСОБА_886 про
злочин, його заявами від 04 квітня, 12 червня 2014 року, який
ідентифікований шляхом дослідження копії його паспорту, про факт
вогнепального поранення черевної стінки, яке мало місце в м. Києві на вул.
Інститутська близько 10 год. 20 лютого 2014 року, останнього визнано потерпілим
в межах кримінального провадження, відкритого 07 березня 2014 року (т. 111 а.
4-5, 28, 30, 44, 48, 56, 65).
Зважаючи на паспортні дані про дату народження
ОСОБА_886 - ІНФОРМАЦІЯ_255 (т. 111 а. 65), суд визнає вказівку в окремих
первинних документах на іншу дату його народження (т. 111 а. 2-5, 12, 20, 30,
40) - помилковою.
Звертає на себе увагу те, що потерпілий ще до початку
даного судового процесу визначив часові параметри свого поранення, які
підтвердив під час судового розгляду.
Згідно з дослідженою судом копією картки виїзду
швидкої медичної допомоги № 522 від 20 лютого 2014 року (лікар ОСОБА_2939)
о 10 год. 27 хв. 20 лютого 2014 року було здійсненої виїзд на госпіталізацію
потерпілого ОСОБА_886 з вогнепальним поранення черевної стінки до КМКЛ № 18 (т.
111 а. 42-43).
Факт лікування ОСОБА_886 у КМКЛ № 18 (з 10 год. 40 хв. 20
лютого по 06 березня 2014 року) у зв`язку з вогнепальним проникаючим пораненням
черевної порожнини з множинними пошкодженнями внутрішніх органів та
вогнепального поранення м`яких тканин лівого плеча підтверджено дослідженими
судом даними довідки цієї лікарні № 343/00.01 від 17 березня 2014 року, матеріалів
тимчасового доступу до медичних документів хворого ОСОБА_886 , виписки з
медичної карти № 294, довідками лікарні, в тому числі й про вартість
лікування № НОМЕР_277 від 10 вересня 2015 року (т. 111 а. 12, 19-25,
27, 147-148, 150).
Факт перебування ОСОБА_2822 на вул. Інститутська станом
на 10 год. 20 лютого 2014 року узгоджується з даними тимчасового
доступу про місце перебування абонента мобільного оператора з номером
телефону …НОМЕР_354 (т. 63 а. 17-20), а
його показання щодо евакуації пораненого ОСОБА_923 - підтверджені останнім під
час допиту судом як також потерплого у межах даного провадження.
Крім того, наведені вище показання потерпілого ОСОБА_886
, зокрема і щодо: а) напрямку руху на момент поранення - по правій стороні,
якщо дивитися в напрямку станції метро «Хрещатик», вулиці Інститутська (за
тротуарною зоною) від вказаної станції метро до низу в бік готелю «Україна»
здійснював евакуацію пораненого ОСОБА_2945 А; б) місця свого поранення - на
ділянці зеленої зони за тротуаром по правій стороні вулиці Інститутська - також
в цілому знайшли своє підтвердження за результатами безпосереднього дослідження
судом складених потерпілим під час допитів слідчим схем місцевості
центральної частини міста Києва, а також даних протоколу слідчого
експерименту від 13 червня 2014 року та додатків до нього (схема, фото,
відео фіксація) (т. 111 а. 53, 64, 75-87).
Натомість, суд звертає увагу і на те, що залучені під час
слідчого експерименту спеціалісти у галузі медицини та балістики будь-яких
замірів чи інших досліджень не здійснювали, своїх висновків не висловлювали і в
протоколі слідчої дії чи його додатках такі не зафіксовані, результати слідчого
експерименту обмежені лише позначкою і то доволі умовно точки перебування
потерпілого в момент поранення. Більш того, декілька разів акцентована увага
потерпілого на те, що момент його поранення зафіксований на чіткому проміжку
запису конкретного відео, залишився учасниками слідчої дії проігнорованим, хоча
його перегляд очевидно дозволив би усунути всі сумніви, чітко встановити
положення тіла потерпілого у просторі на момент поранення та з урахуванням вже
наявних на той час медичних даних визначити на місці сектор, з якого можливо
було завдати потерпілому виявлене вогнепальне ушкодження, що мало декілька
точок візуалізації на тілі потерпілого і завершувалося кулею.
Під час дослідження даних фіксації слідчого експерименту
потерпілий уточнив, що його вказівка на дах будівлі клубу КМУ як місце
перебування стрільця (06 хв. 46 сек. запису) було лише припущенням, однак і
вона учасниками слідчого експерименту не перевірялася і не була зафіксована на
схемі. Єдиним результатом з цього приводу так і залишилася зафіксована на відео
фіксації слідчої дії піднята потерпілим рука в бік протилежний від готелю
«Україна», тобто, як лише можна здогадатися, урядового кварталу, із абсолютно
невизначеним напрямком.
Суд відкидає як таку, що прямо порушує принцип презумпції
невинуватості (ст. 17 КПК України), позицію сторони обвинувачення, яка такою
недолугістю слідчих дій обґрунтовує недоведеність версій саме сторони захисту.
Враховуючи викладене, суд вважає достовірними показання
потерпілого про місце та орієнтовний час отримання ним поранення - м. Київ,
вул. Інститутська, приблизно 10 год. 20 лютого 2014 року.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичної експертизи № 159 від 26 березня 2014 року, яку провів
експерт І.КЛІС (т. 111 а. 92-93), у ОСОБА_886 виявлені тілесні ушкодження у
виді: - проникаючого наскрізного кульового поранення черевної порожнини з
пошкодженням внутрішніх органів, при цьому вхідна рана в правому підребер`ї, а
вихідна - в лівому підребер`ї; - сліпого кульового поранення лівої ліктьової
ділянки з явищами після травматичної нейропатії; - рваної рани правового
надпліччя, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження. Кульові поранення
черевної порожнини та лівої ліктьової ділянки завдано внаслідок пострілу зі
зброї, зарядженої кулями. Рвана рана правового передпліччя могла виникнути
внаслідок контакту з тупим твердим предметом. Вказати, яке було найбільш
ймовірне взаємне розташування стрільця та ОСОБА_2822 та в якому положенні в
момент поранення перебував останній, неможливо.
За дослідженим висновком судово-медичної експертизи №
500 від 06 серпня 2014 року експерт І.КЛІС на підставі додатково отриманих
матеріалів уточнив попередні свої висновки (т. 111 а. 99-101), а саме: -
виявлена у ОСОБА_886 рвана рана правового надпліччя має ознаки легкого
тілесного ушкодження; - за протоколом операції № 95 у пораненого потерпілого 21
лютого 2014 року була вилучена в кінці ранового каналу з м`яких тканин лівого
плеча ціла нефрагментована куля, яка візуалізується на рентгенограмах лівого
ліктьового суглобу; - виникнення вказаних тілесних ушкоджень за обставин, на
які вказував ОСОБА_894 під час слідчого експерименту, не виключається. При
цьому, як зауважив експерт, вирішення питання дистанції пострілу залежить від
результатів експертного дослідження одягу, якого немає, а питання про тип снаряду
та зброї, з якої він відстріляний, взагалі не входять до компетенції
судово-медичного експерта.
Згідно з довідкою КМКЛ № 18 від 29 липня 2014 року №
1048 (т. 111 а. 147-148) ОСОБА_886 оперувала бригада хірургів, серед яких
був асистент кафедри хірургії Національного медичного університету ОСОБА_887 .
Допитаний в судовому засіданні за даним епізодом свідок
ОСОБА_888 - доцент кафедри хірургії № 1, показав, що 19 лютого 2014 року
був черговим лікарем у лікарні КМКЛ № 18, куди ранком 20 лютого почали завозити
поранених на «Майдані», серед них у критичному стані без свідомості був
ОСОБА_1775 , був важко поранений у ноги ОСОБА_2880 , а третього чоловіка з
пораненням тазу у дуже важкому стані, він свідок, не пам`ятає. ОСОБА_2880 та
третього пораненого оперували інші бригади лікарів. 21 лютого 2014 року під час
оперативного втручання в лікарні за його, свідка, особистої участі, з ліктя
лівої руки в ОСОБА_2822 була вилучена куля калібру 7,62 мм. У 2015 році він
побачив звернення блогера ОСОБА_889 про збір доказів злочинів «Майдану», на що
він, свідок, відкликнувся, а тому невдовзі передав вказану кулю помічнику
ОСОБА_2034 для проведення експертиз. Також свідок уточнив: - він особисто брав
участь в протестних акціях на «Майдані» у грудні 2013 - 2014 років, очевидцем
насильницьких дій не був; - ОСОБА_893 щодо обставин свого поранення повідомив,
що 20 лютого 2014 року вони з активістами йшли вгору по вул. Інститутська, він
до когось нахилився і відразу відчув різкий біль; - 19 лютого 2014 року доступ
до лікарні ні ким не обмежувався, а 20 лютого через поширені у ЗМІ випадки
затримання міліцією хворих в лікарнях, доступ до лікарні міліції та виїзд з неї
контролювали молоді активісти у будівельних касках із щитами; - про вогнепальне
поранення він особисто не повідомляв правоохоронні органи, про це було
поінформовано керівництво лікарні, а вони займалися оперуванням людей; -
вилучену з тіла ОСОБА_893 кулю він не виключає, що помив, та відразу у той же
день 22 лютого 2014 року сфотографував на свій мобільний телефон, ці фото
надавав слідству, також він демонстрував цю кулю самому потерпілому; - вказана
куля весь час зберігалася в пластиковому пакетику в нього в кабінеті, в
письмовому столі, тобто була під його контролем, механічний вплив сторонніх
предметів на цю кулю виключався, поруч з нею схожих предметів не було; - впливу
на себе у зв`язку із зберіганням в себе кулі з тіла ОСОБА_893 він, свідок, не
зазнавав; - для передачі кулі зустрічався з помічником ОСОБА_2034 на ім`я
ОСОБА_890 ; - окрім ОСОБА_2034 до нього за цією кулею ніхто не звертався; -
йому відомо, що оперування ОСОБА_2880 закінчилося ампутацією кінцівки, з тіла
останнього також була вилучена куля, але вона була дуже пошкоджена та являла
собою дрібні фрагменти, які також були передані слідчим органам.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_888 самостійно
продемонстрував на своєму телефоні фото вилученої з тіла пораненого
ОСОБА_893 кулі жовтого кольору із маленькими червоними смужками поперек та
скошеним кінчиком на білому фоні та поруч з лінійкою - за властивостями час
створення фото 21 лютого 2014 рок о 14 год. 42 хв.
Суд присяжних відхилив протест сторони захисту про
надання свідком ОСОБА_2035 відповіді щодо скошеного кінчику кулі нібито на
навідне питання прокурора. Питання прокурора «Коли Ви вилучали дану кулю, чи
мала вона деформації чи пошкодження, тобто, вона була ціла чи пошкоджена?»
не є навідним.
Під час дослідження судом додатків до протоколу допиту
свідка ОСОБА_2036 (т. 111 а.
131-133) на предмет виданих ним матеріалів
слідчому, свідок підтвердив свій підпис на вказаному протоколі допиту,
уточнивши, що долучені до нього ОСОБА_891 знімки, на яких фіксується куля,
стосуються поранення ОСОБА_3024, фото кулі зроблені ним особисто на
телефон, який він продемонстрував суду, на ОСОБА_891 знімку куля із скошеним
кінчиком (загостреною частиною) розташована в бік долоні потерпілого, куля
пройшла наскрізь справа на ліво поперекову ділянку потерпілого і залишилася в
лівій руці біля ліктя.
Звертає на себе увагу те, що на оглянутому судом фото з
телефону свідка ОСОБА_2036 , ОСОБА_891 знімку та на долученій до протоколу
допиту вказаного свідка фотографії, за всіма зовнішніми ознаками, в тому числі
індивідуальними - скошений кінчик, маленькі червоні смужки поперек, зафіксована
одна і та ж куля.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_895 повністю
підтвердив показання свідка ОСОБА_2036 щодо обставин передачі за його участі
кулі для ОСОБА_889 , уточнивши, що той на початку 2015 року попросив його
під`їхати та зустрітись з лікарем ОСОБА_892 та забрати у нього пакунок, він
зустрівся з ОСОБА_892 назвавшись своїм ім`ям - ОСОБА_890 і той передав йому
прозорий пакет з кулею жовтого кольору зі слідами крові, цю кулю він, свідок
того ж дня віддав ОСОБА_2034 , через деякий час знову ж таки на прохання ОСОБА_2034
він передав цю ж саму кулю у пакетику слідчому, який його допитав. Чи була куля
деформована, він не пам`ятає, вона була продовгувата, більше ніяких куль у
своєму житті не передавав. Під час дослідження у суді протоколу свого допиту
слідчим (т. 111 а. 134-137) підтвердив його достовірність.
Під час дослідження судом висновку експертизи зброї
від 16 грудня 2015 року № 16103/16106 (т. 39 а. 6-8об.) свідок ОСОБА_888
підтвердив, що на додатках до висновку зображена куля, яка схожа на ту, яка
була ним вилучена з тіла ОСОБА_893 .
Суд також відмічає наявність явного збігу її зовнішнього
виду (скошений кінчик) із раніше дослідженими зображеннями цього предмету.
Під час дослідження рентгенограми лівої руки ОСОБА_886 та
фото предмета схожого на кулю, в тому числі, яку зробили експерти - балісти (т.
111 а. 131-133, т. 39 а. 8об.), свідок ОСОБА_888 засвідчив, що ОСОБА_891 знімки
стосуються саме поранення ОСОБА_886 і саме долучені до них фото кулі зроблені
ним особисто, потерпілий ОСОБА_894 за зовнішніми ознаками також впізнав на всіх
вказаних фото кулю, яку йому демонстрував лікар, а свідок ОСОБА_895 повідомив,
що пригадати ідентифікуючі ознаки кулі (напр., пошкоджена чи не пошкоджена) він
вже не в змозі.
За таких обставин суд визнає достовірними показання не
тільки потерпілого щодо обставин виявлення та вилучення з його тіла кулі та її
візуальних ознак, а й показання з цього приводу свідків ОСОБА_2036 та
ОСОБА_2037 , які узгоджуються між собою в деталях.
Про щирість показань свідків ОСОБА_2036 та ОСОБА_2037 , а
відтак і відсутність між ними заздалегідь погоджених дій з приводу формування
їх змісту, свідчить те, що перший з них свідчив не на свою користь, визнавши
те, що тривалий час зберігав речовий доказ, ігноруючи свій професійний
обов`язок, а другий - на користь захисту, визнавши свою нездатність відновити
зовнішні ознаки кулі, яку передавав.
Зважаючи на спільні об`єктивні ідентифікуючі ознаки кулі,
що була вилучена з тіла потерпілого під час хірургічного втручання, які
зафіксовані на фото, зроблені лікарем та експертами, та збіг цих даних з даними
рентгенограми лівої руки ОСОБА_886 , що передувала вилученню цієї кулі, суд
присяжних вважає доведеним те, що всі ці зображення стосуються одного і того ж
предмету, вичерпний аналіз якого проведено експертами у галузі балістики.
Перевіряючи сумніви з цього приводу, порівняльним
аналізом всіх зображень вилучених куль з тіл потерпілих, які зафіксована в
матеріалах висновку експертів за результатами проведення повторної
комісійної експертизи зброї № 12727;21032/165-31;19/8/2-197СЕ/16 від 25 квітня
2019 року (т.т. 176-178), на предмет зовнішніх ознак пошкодження явних
збігів з даною кулею, яка була вилучена з тіла потерпілого ОСОБА_886 , судом
присяжних не виявлено. Певна схожість пошкодження кінчика зафіксована на кулі
за епізодом ОСОБА_393 , проте остання не містить червоні смужки поперек та була
вилучена під час огляду тіла загиблого ОСОБА_393 у морзі (т. 65 а. 126-139).
Натомість, вилучені куля з тіла потерпілого ОСОБА_886 , яка зафіксована в матеріалах
вказаного висновку експертів (т. 176 а.93 рис № 143б), має тотожні збіжні всі
ознаки зовнішнього пошкодження кінчика та червоних смужок, відтак підстави
сумніватися в обґрунтованості висновку суду щодо переконливої ідентифікації
кулі за даним епізодом з причин ймовірного штучного змішування речових доказів
відсутні.
Те, що за висновком експертизи № 8/ц від 08 червня
2014 року ідентифікуючий матеріал (кров) на кулі, виданою свідком ОСОБА_896
, експертом цитологом не виявлено (т. 111 а. 106-107), не впливає на вказані
висновки суду, оскільки час (декілька місяців), протягом якого куля перебувала
в розпорядженні ОСОБА_2034 та його команди не виключає можливості змиву чи в
інший спосіб знищення слідів такого матеріалу, крім того, сама куля, як вже
встановлено, має маленькі червоні смужки поперек, що могло вплинути на
враження.
Таким чином, достовірно встановлено рух вилученої з тіла
пораненого ОСОБА_886 кулі за таким замкнутим ланцюгом: потерпілий - лікар -
свідок ОСОБА_897 - свідок ОСОБА_866 - слідчий, незмінність її зовнішнього
вигляду та слідової інформації на ній, а тому належність та допустимість
вилученої з тіла пораненого ОСОБА_886 кулі, як речового доказу та об`єкту
подальших експертних досліджень доведена поза розумним сумнівом. Допустимість
відомостей, що містить на собі вказана куля, яка була вилучена з тіла
потерпілого ОСОБА_886 , забезпечена дотриманням процесуального порядку їх
одержання та фіксації, відтак підстави для задоволення клопотання сторони
захисту про визнання вказаного речового доказу недопустимим відсутні.
Доводи сторони захисту про те, що дана куля, як речовий
доказ, має ознаки недопустимості через відсутність її окремого огляду та
фотографування слідчим, суд присяжних відхиляє, оскільки фіксація під час
досудового розслідування одержаного слідчим предмету - кулі, переданої свідком
ОСОБА_896 , виявилася вичерпною для можливості встановлення її ідентичності як
на момент перебування в тілі потерпілого та її вилучення лікарем, так і на
момент її надходження на експертизу, а відтак за підсумком і для усунення всіх
сумнівів з цього приводу.
Згідно із остаточними судово-балістичними даними,
які судом покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що
стосується даного епізоду), куля видана свідком ОСОБА_896 , яка вилучена з тіла ОСОБА_886 , є кулею проміжного патрона зразка
1943 року калібру 7,62 мм (7,62х39 мм), стріляна з нарізної вогнепальної зброї
системи Калашникова калібру 7,62х39 мм, є частиною проміжного патрона, що може
використовуватися із нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62х39 мм, наприклад: автоматів
«АК-47», «АКС», АКМС», карабінів Форт-202, Форт-228 та інші. На наданій на
дослідження кулі є сліди каналу ствола, що придатні для ідентифікації зброї, з
якої вона відстріляна. Дана куля вистріляна з
автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_262 , закріпленого за молодшим
лейтенантом міліції ОСОБА_737 (2-й штурмовий взвод РСП).
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 165-2015/о від 18 грудня 2015 року, яку провели експерти
ОСОБА_940 , ОСОБА_941 та ОСОБА_942 вивчивши і проаналізувавши всю медичну
документацію на ОСОБА_886 , відеозапис, на якому зафіксовані обставини його
поранення, а також копії протоколів допиту потерпілого та проведення слідчого
експерименту з відео його проведення (т. 111 а. 111-126), ОСОБА_894 20 лютого
2014 року отримав наскрізне кульове поранення живота, вхідна рана на правій
переднє-бічній поверхні (ділянка правого підребер`я), а вихідна - на лівій
переднє-бічній поверхні (ділянка лівого підребер`я), а також сліпе кульове
поранення лівої ліктьової ділянки, вхідна рана на внутрішній поверхні ділянки
лівого суглобу, яка закінчувалася кулею, котра видалена під час надання
медичної допомоги. Напрямок всіх ранових каналів справа наліво, ці вогнепальні
поранення могли утворитися внаслідок одного пострілу. Виникнення вказаних
тілесних ушкоджень за обставин, на які вказував ОСОБА_894 під час слідчого
експерименту, не виключається: в момент поранення він був вернутий правою
бічною поверхнею тіла до джерела пострілу, який був з неблизької дистанції.
Всі вказані дані, що містять висновки експертиз № 159 від
26 березня 2014 року, № 500 від 06 серпня 2014 року, № 165-2015/о від 18 грудня
2015 року, не суперечать один одному і мають взаємодоповнюючий характер, а тому
суд кладе їх в основу свого вироку як достовірні.
Під час дослідження судом протоколу огляду відео
запису «Бій на вул. Інститутській! Дивитися всім!» та його
безпосереднього перегляду (т. 111 а. 138-143) встановлено, що цей запис
ідентичний повністю дослідженому судом більш якісному запису під назвою «
АДРЕСА_16 [720p]» (відео в папці
«НБМ» на диску - т. 69 а. 32). На 22 хв. 39 сек. запису потерпілий ОСОБА_894
ідентифікував себе під час евакуації ОСОБА_2945 А (правий з краю в описаному
ним одязі, тримаючи щит у правій руці, ліва рука зігнута), на 22 хв. 40 сек.
лунає одиночний постріл, від якого потерпілий, отримавши поранення за медичними
даними у правий бік і за даними відео скрізь щит, яким прикривав правий бік,
кидає щита та ОСОБА_2945 А, підстрибує, спішно рухається на тротуар, намагаючись
розстібнути куртку, падає на спину, оголяючи живіт, далі йому допомагають
евакуюватися вниз по вулиці до готелю «Україна».
Згідно з дослідженими за епізодом ОСОБА_734 протоколом
огляду фотографій з місця подій 20 лютого 2014 року та ними самими, безпосередньо
переглянутими судом під час судового розгляду, які видав свідок ОСОБА_1868 під
час допиту 02 червня 2016 року (т. 16 а. 143-147), вони, з огляду на часові
параметри створення, охоплюють події на Майдані в період часу з 09 год. 57 хв.
(фото «DSC_7336») по 10 год. 31 хв. (фото «DSC_7504»). При цьому, починаючи з
фото «DSC_7367» та закінчуючи фото «DSC_7379» у вказаному часовому проміжку
зафіксованого пораненого ОСОБА_886 .
Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_1868 підтвердив достовірність та оригінальний
характер вказаних фото матеріалів, уточнивши, що саме він, перебуваючи на вул.
Інститутська здійснив фотографування подій на свій фотоапарат у вказаний час 20
лютого 2014 року.
Під час перегляду судом відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (відео на флеш носії - т.
90 а. 40), зафіксовані аналогічні події. Зокрема, на 01 год. 15 хв. 27 сек.
запису (екран 3/2) зафіксовано як ОСОБА_893 з іншими двома особами евакуює
ідентифікованого за результатами судового розгляду потерпілого ОСОБА_1771 , на
01 год. 16 хв. 01 сек. запису (одночасно екрани 3/1, 3/2, 2/3) зафіксовано звук
одиночного пострілу та аналогічні обставини поранення потерпілого, акцентований
автором відео час на момент поранення ОСОБА_886 - 10 год. 08 хв. 34 сек.
При цьому всупереч твердженням обвинуваченого ОСОБА_28 ,
який намагався поставити під сумнів узгодженість між собою компільованих відео,
на екрані 4/1 відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» (01 год. 16 хв. 01 сек. запису) у момент пострілу за звуком і
далі певний час візуалізується чорний шолом правоохоронця, який перебуває за
бетонною барикадою (крайній зліва, виступає правіше на фоні дерева, через три
секунди запису нахиляє голову) і який перед цим був чітко зафіксований на
екрані 4/2 зі спини з написом «беркут», тримаючи в стійці для стрільби АКМС в
напрямку низу вул. Інститутська, на якій перебували активісти, в тому числі
потерпілий ОСОБА_893 . Одночасно ці події на бетонній барикаді зафіксовані і на
екранах 4/4 та 3/3, на останньому розміщено повністю досліджене судом відео
під назвою «Kiev-20-02-14» (внутрішній таймер запису «01:30:15:10»). Разом
з тим, під час окремого перегляду відео «Kiev-20-02-14» за цей проміжок часу
(починаючи за внутрішнім таймером з «01:30:05:00», або 29 хв. 53 сек. запису
цього відео і закінчуючи за внутрішнім таймером «01:30:18:25», або 30 хв. 06
сек. запису цього відео, коли вказана особа нахиляється за барикаду) слідів
візуалізації пострілу як від цієї особи, так і від інших двох осіб поруч за
цією ж частиною барикади, які визирають на незначний час, доступними для суду
методами перегляду не зафіксовано. Водночас слід визнати, що через об`єктивні
перешкоди (дерева) можливості спостерігати за всіма частинами цієї бетонної
барикади, особливо правої, вказане відео не дає.
Дійсно, як зазначає сторона обвинувачення і не оспорює
захист, за даним епізодом, як і за багатьма іншими, було достеменно встановлено
місце поранення потерпілого, положення його тіла у просторі в момент поранення,
судово-медичні дані характеру та локалізації самого вогнепального кульового
поранення. Разом з тим, ці відомості під час досудового розслідування так і
залишилися не дослідженими спеціалістами в галузі балістики для того, щоб на
місцевості зробити неймовірно прості за таких вихідних даних висновки щодо
конкретного сектору здійснення пострілу в потерпілого. Залишилася не
реалізованою стороною обвинувачення і створена для цього судом під час судового
розгляду тривала (більше року) процесуальна можливість у виді прямого судового
доручення на проведення слідчого експерименту.
Водночас, припущення потерпілого ОСОБА_886 щодо джерела
здійсненого в нього пострілу - чи то з бетонних барикад, чи то з будівлі клубу
КМУ, до того ж зроблені під враженням від переглянутих відео після самої події,
виявилися розвіяними достовірними ідентифікуючими даними щодо зброї, з якої
було здійснено цей постріл. Відтак, встановлені за результатами дослідження
доказів за даним епізодом фактичні обставини отримання потерпілим ОСОБА_2038
вогнепального поранення роблять його припущення щодо джерела здійсненого в
нього пострілу з бетонних барикад, розміщених поперек вулиці Інститутська,
обґрунтованими.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_886 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Суд присяжних вважає дані, які вказують на: а) умови
стрільби - прицільне ведення вогню бійцями РСП зі штатної нарізної зброї; б)
режим стрільби - здійснення пострілів з автоматичної зброї в режимі одиночної
стрільби; в) точність стрільби - ураження з першого пострілу потерпілого, який
щойно візуалізувався; г) контроль цілі - ураження людини відразу з її появою в
секторі - об`єктивними ознаками пострілу, внаслідок якого ОСОБА_894 отримав
вогнепальне поєднане поранення живота (поперек) та лівої руки, прицільним саме
в нього, а з огляду на завдані ушкодження - на ураження.
Оціночні судження (враження) потерпілого ОСОБА_886 щодо
виключно мирного характеру акції (мітингу) 20 лютого 2014 року суд оцінює
критично як такі, що не ґрунтуються на досліджених судом документованих даних
фіксації цих подій (відео та фото матеріали), яким вже надавалася загальна
оцінка. Вступають у пряму суперечність такі твердження з оцінками й інших
очевидців подій, в тому числі учасників Революції Гідності (потерпілі
ОСОБА_2039 , ОСОБА_2040 , ОСОБА_236 , ОСОБА_235 ; події того дня називали
акцією громадської непокори - ОСОБА_229 та ін., активною формою захисту -
ОСОБА_1329 , ОСОБА_973 , ОСОБА_985 , ОСОБА_686 , ОСОБА_968 та ін., своєрідно
таке протистояння характеризував потерпілий ОСОБА_481 ; себе ідентифікували як
таких, що ранком 20 лютого долучилися до «атаки» на правоохоронців
потерпілі ОСОБА_687 , «наступу» - ОСОБА_497 , ОСОБА_930 , ОСОБА_937 ,
ОСОБА_1244 , ОСОБА_1391 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_503 чи «прориву»
кордонів міліції - ОСОБА_2040 , ОСОБА_695 , ОСОБА_693 , ОСОБА_692 та ін.), не
кажучи вже про таких очевидців з числа правоохоронців. При цьому, сам
потерпілий ОСОБА_894 визнав, що оцінював такі події, зважаючи на те, що не
бачив серед активістів осіб, озброєних палками, сокирами, арматурами тощо,
відтак, фіксація його уваги на такі факти змінила б і його характер судження.
Оціночні судження потерпілого ОСОБА_886 щодо відсутності
загрози для правоохоронців в діях активістів на момент його поранення, мотиву
руху активістів вперед за працівниками міліції, щодо зв`язку подій на «Майдані»
з подіями в Криму, на території якого РФ розпочала військову операцію з його
захоплення - є цілком обґрунтованими та переконливими, вони узгоджуються з
поясненнями багатьох допитаних також очевидців цих подій з числа потерпілих та
свідків, відповідають логіці та динаміці подій, зафіксованих у документованих
даних, в тому числі відео та фото документах, офіційних міжнародних та
національних правових актах, а тому визнаються судом доведеними.
Що ж стосується оціночних суджень потерпілого ОСОБА_886
щодо організованої правоохоронцями провокації з метою відтягування та розстрілу
активістів «Майдану», права останніх на зайняття під час акцій протесту
приміщень органів місцевого самоврядування для відпочинку, з приводу чого, до
речі, висловлювали свої припущення й інші окремі потерпілі та свідки, то суд
присяжних надасть їм оцінку виключно в контексті всіх встановлених фактів у
справі.
Виявлена і певна суперечність в оцінках потерпілого, який
під час досудового розслідування вказував на прорив активістами оборони
міліції, називав супроводжених ним до сцени «Майдану» військовослужбовців ВВ
затриманими, натомість в суді відмовився від таких своїх оцінок, наголошуючи на
тому, що міліція пішла з позицій сама, а військовослужбовці ВВ йшли до сцени
добровільно, що не можна визнати ознаками послідовності. Крім того, зміна таких
оцінок щодо статусу військовослужбовців ВВ, яких ОСОБА_894 супроводжував до
сцени «Майдану», суперечить більш послідовним оцінкам з цього приводу іншого
активіста та безпосереднього учасника тих самих подій - потерпілого ОСОБА_2041
, який визнав, що ці співробітники ВВ були взяті в полон (було обмежено свободу
їх пересування), проте, дійсно, як полонені під час їх супроводу до сцени вони
діяли адекватно.
Суд також звертає увагу на загальну обстановку, яка
складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо, яка детально описана за епізодом
поранення ОСОБА_1076 (відокремлений на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 20 «бетонна барикада:
обстріл п`ятачка за парапетом АКБ «Аркада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів до
парапету АКБ «Аркада» не мало ознак атаки, за будь-яких умов евакуаційні групи
не могли бути легітимними цілями для обстрілу з вогнепальної зброї.
Зафіксований на відео вогневий вплив хвилями на скупчення активістів, які
переймалися пораненими, був жорстоким, явно невмотивованим і позбавленим не
тільки будь-якого оперативного та тактичного сенсу, а й здорового глузду.
Епізод поранення потерпілого ОСОБА_886 у цій справі тісно поєднаний з епізодом
загибелі ОСОБА_472 , епізодами поранень
потерпілих ОСОБА_982 , ОСОБА_2015 та ОСОБА_2016 . Всі ці п`ять епізодів
відбувалися майже одночасно протягом неповних двох хвилин під час однієї і тієї
ж події «Майдану» - локально в одному місці (між деревами нижче бетонної
квіткової клумби, яка розташована поряд із бетонним парапетом з написом
«АКБ «Аркада») евакуація поранених, чим безпосередньо займалися на момент свого
поранення потерпілі ОСОБА_2017 , ОСОБА_894 , ОСОБА_2018 , та захист такої
евакуації ( ОСОБА_823 , ОСОБА_689 ), тому вони мають спільну фактологічну
основу, вирок в частині їх висвітлення містить перехресні посилання на докази
та факти, а їх самих слід розглядати в їхній сукупності, що дозволяє провести
всеохоплюючий огляд самої події.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_894 20 лютого 2014 року о 10 год. 08 хв.
34 сек., рухаючись на правому боці вул. Інститутська в м. Києві (зелена зона
між бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада», розташованим поруч з входом до
станції метро «Хрещатик», та готелем «Україна», ближче до останнього) в бік
проїзної частини цієї вулиці, під час загострення протистояння між активістами
«Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної
зброї отримав внаслідок одного пострілу з нарізної вогнепальної зброї поєднане
наскрізне кульове поранення живота з ушкодженням внутрішніх органів (вхідна
рана в ділянці правого підребер`я, а вихідна - лівого підребер`я) та сліпе
кульове поранення лівої ліктьової ділянки (вхідна рана на внутрішній поверхні
ділянки лівого суглобу, яка закінчувалася кулею калібру 7,62х39мм). Виявлене
ушкодження живота відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм
небезпеки для життя, а лівого суглобу - до легкого тілесного ушкодження, що
спричинило короткочасний розлад здоров`я. Напрямок обох ранових каналів справа
наліво, під час поранення потерпілий ОСОБА_894 перебував правим боком до
джерела пострілу та верху вул. Інститутська, де була розташована бетонна
барикада.
Вказані поранення ОСОБА_473 були завдані внаслідок одного
пострілу з автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_18 , закріпленого за бійцем РСП
ОСОБА_737 .
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
є доведеною поза розумним сумнівом причетність до вказаних поранень потерпілого
ОСОБА_886 конкретного співробітника РСП, який спільно та злагоджено разом з
іншими озброєними співробітниками РСП та правоохоронцями під час перебування за
бетонною барикадою, реагуючи на рух активістів в бік парапету з написом «АКБ
Аркада», застосовував вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя
багатьох осіб, шляхом здійснення у даному випадку прицільного пострілу на
ураження.
Є об`єктивні дані визнати постріл, внаслідок якого
ОСОБА_894 отримав вогнепальні поранення, прицільним саме в нього.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_894 , а так само і
будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів, відтак,
законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї були явно
відсутні (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 20 (пункт 5.3.2 вироку). Більш того,
ОСОБА_894 отримав вогнепальне поранення в момент, коли в
умовах очевидності безпосередньо забезпечував евакуацію іншого
пораненого ОСОБА_997 .
Задля повноти оцінок даний епізод слід розглядати в
сукупності з іншими пов`язаними епізодами ( ОСОБА_823 , ОСОБА_2017 , ОСОБА_894
та ОСОБА_2018 ), а тому остаточні висновки за результатами оцінки доказів за
ними у своїй сукупності додатково викладені у вироку за результатами
дослідження останнього за часом з наведених епізодів - поранення ОСОБА_2016 .
5.4.105. За епізодом
поранення ОСОБА_463 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2018 показав,
що вперше приїхав на протест до Києва 01 грудня 2013 року, перебуваючи під
враженням від побиття студентів. З того моменту на «Майдан» їздив ще три,
чотири рази, виражаючи у такій спосіб підтримку однодумцям та протест владі.
Обстановка на «Майдані», коли він був там, була спокійна, відбувалася мирна
акція протесту, до складу сотень не входив. Останній раз організовано з іншими
активістами на автобусі за кошти ГО «Майдан» прибув з Дрогобича до Києва ранком
19 лютого 2014 року, барикади «Майдану» були відтіснені правоохоронцями від
ОСОБА_1175 , людей поливали водомети, були локальні сутички, палав Будинок
профспілок, вибухали світло-шумові гранати. Після нічного відпочинку на
орендованій квартирі його розбудили біля 08 год. ранку зі словами «наші
взяли ОСОБА_1175 ». На вул. Інститутська активісти пішли в наступ. Він через
декілька хвилин був на ОСОБА_829 , рухаючись вперед, піднявся біля квіткового
годинника до Жовтневого палацу і пішов далі в бік станції метро «Хрещатик»,
дійшов майже до снігової барикади, але почалася щільна стрілянина, люди побігли
назад, він також відступив і на алейці допоміг пораненому дійти назад до палацу
до медиків. У подальшому допоміг цим медикам на їх прохання передислокуватися
на протилежний бік вулиці до готелю «Україна». Просуваючись вперед від готелю в
групі активістів, які прикривалися щитами, побачив свого товариша ОСОБА_2003 ,
який був поранений в ногу та плече, потребував допомоги і кликав його по імені.
Підбігши до ОСОБА_2967, він нахилився до
нього зліва, прикриваючись лівою рукою із металевим щитом, і в цей момент
відчув біль у грудях, впав назад. Куля потрапила в ліву частину грудей і вийшла
на виліт по центру спереду грудної клітини, вище вхідного. Зрозумівши, що також
отримав поранення, почав повзти назад. Так він спустився до медиків Червоного
Хреста, які занесли його до приміщення готелю, надали першу медичну допомогу, а
потім машиною «швидкої» відправили до лікарні.
Як також уточнив потерпілий ОСОБА_2018 : - кожного разу
на «Майдан» він прибував за власним переконанням, до таких дій його ніхто не
схиляв; - про заборони в законах на той час на мирні зібрання чув, про судові
заборони - ні; - вперше він почув постріли, коли піднімався до Жовтневого
палацу, постріли лунали з боку снігової барикади, правоохоронців та їх техніки
на вул. Інститутська вже не було, зверзу правоохоронців не бачив, а біля
ОСОБА_794 були автобуси, кимось був застосований салют; - вперше поранених
побачив, перебуваючи на алейці за Жовтневим палацом; - він отримав вогнепальне
поранення в груди метрів за 10-15 нижче від того місця, де був смертельно
поранений ОСОБА_663 ; - під час поранення він користувався мобільним телефоном
…2437 і був одягнутий в чорні лижні штани, світло-коричневі черевики, чорну куртку,
чорний лижний шолом і маску, є відео, на якому зафіксоване його поранення, доля
свого щита йому не відома, він не може пригадати, чи проходила куля скрізь щит;
- осіб, які стріляли в нього він не бачив, коли був поруч з ОСОБА_2973 , бачив сніжну барикаду, бетонну за нею з
того ракурсу - ні, небезпеку відчував саме зі сніжної барикади; - під час
досудового розслідування він дійсно вважав, що постріли відбувалися з будівлі
КМУ, проте об`єктивно таких даних не мав, це було його припущенням, хоча напрямок
ним був визначений вірно і на ньому наполягає в суді; - він не бачив зброї в
руках активістів, які рухалися в бік снігової барикади, не бачив в них і
плакатів чи транспарантів, люди тримали щити і йшли, щоб закріпити свої
позиції, проте шквальна стрілянина змусила багатьох повернутися.
Як видно із заяви ОСОБА_2024 про залучення до
провадження як потерпілого від 24 квітня 2014 року, постанови про уточнення
анкетних даних від 12 листопада 2014 року та копії паспорта на його
особу (т. 84 а. 73, 94,97, 101-102), він 20 лютого 2014 року в м. Києві по вул.
Інститутській отримав вогнепальне поранення від невідомих йому працівників
правоохоронних органів, документація на ім`я « ОСОБА_2042 », та « ОСОБА_2042 »
насправді стосуються ОСОБА_2043 , ІНФОРМАЦІЯ_256 , а вказані неточності виникли
внаслідок заповнення документів зі слів потерпілого.
Відповідно до листа від 11 листопада 2014 року №
2459/Б за даними реєстрації викликів базою даних АІДС «Швидка медична
допомога», 20 лютого 2014 року до ОСОБА_2018 за адресою: м. Київ, вул.
Інститутська, виїздів бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги
зареєстровано не було (т. 84 а. 118).
Разом з тим, згідно з дослідженим листом КМКЛ № 18
від 07 листопада 2014 року № 1569/01.02 (т. 84 а. 108-109), ОСОБА_2018 20
лютого 2014 року о 10 год. 30 хв. був доставлений в приймальне відділення з
діагнозом: наскрізне вогнепальне (кульове) поранення м`яких тканин грудної
клітини зліва у стані середньої тяжкості, після первинної хірургічної обробки
вогнепальної рани (сторонніх тіл не виявлено) від подальшого лікування пацієнт
відмовився і 20 лютого 2014 року о 13 год. 00 хв. залишив лікарню.
Згідно з листом ДП МНПО «Медбуд» ПАТ «Холдингова
компанія «Київміськбуд» та виписки із медичної карти стаціонарного хворого №
330 ОСОБА_2018 продовжив лікування в хірургічному відділенні Поліклініки ДП за
власний рахунок з 20 лютого 2014 року з вказаним вище діагнозом по 28 лютого
2014 року, що узгоджується з даними листка непрацездатності від 24 березня
2014 року серії АГА № 954633 (т. 84 а. 103, 105, 116). Крім того, за
листком непрацездатності від 24 березня 2014 року серії АГИ № 769253 потерпілий
ОСОБА_2018 в період з 01 по 21 березня 2014 року перебував на амбулаторному
лікуванні (т. 84 а. 104).
Згідно з дослідженими судом даними, які містять матеріали
тимчасового доступу до документів оператора мобільного зв`язку «Київстар»
(т. 63 а. 25), належний потерпілому ОСОБА_2018 мобільний телефон …2437
перебував ранком 20 лютого 2014 року в зоні дії базових станції, які
обслуговують місцевість навколо вулиці Інститутська, а безпосередньо о 09 год.
32 хв. та 10 год. 27 хв. з цього номеру були здійснені дзвінки на різні номери,
ідентифіковані потерпілим як його друзі. Як уточнив при цьому ОСОБА_2018 ,
перший дзвінок був до поранення, а другий - після, коли він вже перебував в
машині швидкої медичної допомоги.
Як видно з дослідженої за клопотанням потерпілого в
судовому засіданні фотографії з дотриманням процедури відкриття
додаткових матеріалів, передбаченої ч. 11 ст. 290 КПК України (т. 84 а. 72), на
ній зафіксовано події ранку 20 лютого 2014 року на території перед Жовтневим
палацом, внизу зліва потерпілий ідентифікував себе під час руху по сходах в бік
Жовтневого палацу і підтвердив правильність з цього приводу акцентуації автора
цієї фотографії.
Відповідно до дослідженого судом присяжних висновку
судово-медичного експерта ОСОБА_1533
від 24 квітня 2014 року № 647 (т. 84 а. 121-122), у ОСОБА_2024 при
зверненні до КМКЛ № 18 за медичною допомогою 20 лютого та у хірургічне
відділення «Медбуд» було діагностовано: «Вогнепальне поранення грудної клітки з
ураженням великого грудного м`язу зліва». Вказана рана утворилась внаслідок дії
вогнепальної зброї зарядженою кулею, могла виникнути 20 лютого 2014 року та
відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад
здоров`я.
Наведений висновок експертизи узгоджується з висновком
судово-медичної експертизи від 02 грудня 2014 року № 2044/е (т. 84 а.
128-134), яку провів експерт ОСОБА_952 на підставі дослідження медичної
документації на ім`я ОСОБА_2018 та його огляду, і відповідно до якого в
останнього на час звернення за медичною допомогою 20 лютого 2014 року о 10 год.
30 хв. було виявлено наскрізне вогнепальне поранення грудної клітки справа:
вхідна вогнепальна рана (наявність дефекту «мінус тканина») на передній
поверхні грудної клітки зліва на рівні 4-5 ребер, на рівні грудного соска, від
якої спрямований рановий канал, що проходить ззовні усередину, спереду назад,
зліва направо, дещо знизу вгору, з ушкодженням шкіри, підшкірно-жирової
клітковини, великого грудного м`язу, з наявністю вихідної вогнепальної рани
рваного характеру на передній поверхні грудної клітки праворуч від
середино-ключичної лінії, на рівні 3-4 ребер. Під час оперативного втручання
сторонніх тіл виявлено не було. Вказане тілесне ушкодження утворилося від
однократної ударної дії тупого предмету з обмеженою поверхнею контакту
внаслідок пострілу з вогнепальної зброї. В момент його спричинення потерпілий
був повернутий переднє-лівою стороною тіла до дульного зрізу вогнепальної зброї.
Спричинення виявленого тілесного ушкодження не супроводжувалося явищами,
загрозливими для життя, а тому виявлене тілесне ушкодження відноситься до
легкого, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
Як вбачається з дослідженого судом присяжних протоколу
огляду речей від 16 червня 2014 року з додатками (фотоматеріали), висновку
медико-криміналістинчої експертизи від 31 березня 2015 року № 25-МК з
додатками (контакторами), яку провів експерт ОСОБА_1354 (т. 84 а. 149-158,
183-187), при дослідженні куртки, в якій ОСОБА_2018 був одягнений 20 лютого
2014 року, виявлені такі пошкодження: а) на бічній поверхні лівої поли куртки в
середній третині є одне вогнепальне вхідне кульове пошкодження; б) на передній
поверхні лівої поли куртки у верхній третині є одне вогнепальне вихідне кульове
пошкодження; в) на правому хлястику капюшона і на передній поверхні правої поли
куртки у верхній третині, а також по краям застібок правої і лівої поли є по
одному вогнепальному дотичному кульовому пошкодженню. Дані пошкодження з`єднуються
одним перерваним рановим каналом, який направлений зліва направо і незначно
знизу вверх відносно вертикального положення тіла і утворилися від одного
пострілу з вогнепальної зброї. В момент пострілу ОСОБА_2018 був повернутий
лівою боковою поверхнею тулуба до дульного зрізу вогнепальної зброї, однак
відповісти на питання про діаметр снаряду за морфологічними особливостями
пошкоджень не виявилось можливим. Локалізація вогнепальних пошкоджень на куртці
відповідає вогнепальному пораненню на тілі потерпілого. Додаткових факторів
пострілу (нашарувань кіптяви, часток незгорілого пороху, термічного пошкодження
тканини) в ділянках вогнепальних пошкоджень на курточці ОСОБА_2018 не знайдено.
По краям вогнепального дотичного пошкодження на правій полі куртки і вогнепального
вхідного пошкодження на лівій полі куртки при контактно-дифузійному методі
дослідження виявлено окремі крапкові забарвлення темно-зеленого кольору, що
свідчить про присутність сполук міді, відтак до складу металу поверхні кулі
входила мідь. Постріл був здійснений з неблизької дистанції.
Вказані дані щодо характеру пошкодження куртки, в якій
ОСОБА_2018 був одягнений 20 лютого 2014 року, повністю знайшли своє
підтвердження під час огляду учасниками процесу вказаної куртки, яку надав
потерпілий для огляду в судовому засіданні.
Згідно з висновком комплексної судової трасологічної,
балістичної та хімічної експертизи від 26 листопада 2014 року №
7714/7715/14-33/7716/7717/14-34 з додатком (звіт хроматограми), яку провели
експерти ОСОБА_901 , ОСОБА_1082 (т. 84 а. 142-145), на наданій на дослідження
курточці ОСОБА_2018 , в якій він був під час поранення, виявлені залишки
легкозаймистої рідини - бензину, встановити локалізацію яких не видалось за
можливе, так само як і відповісти на інші питання.
На складеній під час досудового розслідування за участю
потерпілого схемі (т. 84 а. 80), яка була досліджена судом і дані якої
безпосередньо суду підтвердив ОСОБА_2018 , він схематично зафіксував напрямок
свого руху до Жовтневого палацу, від нього по алейці в напрямку станції метро
«Хрещатик» до самої сніжної барикади, місце розташування останньої поперек вул.
Інститутська, а також місце отримання поранення, уточнивши під час судового
розгляду, що фактично місце його поранення, як і зображена сніжна барикада в
дійсно були ближче до готелю «Україна», ніж це помилково зафіксовано ним на
схемі.
Аналогічні викладеним вище показання про обставини та
місце свого поранення, а також про напрямок свого переміщення перед цим
потерпілий надав безпосередньо на місцевості під час слідчого експерименту
29 липня 2014 року, протокол якого та додатки до нього у виді схеми, фото
таблиць були досліджені судом присяжних (т. 84
а. 81-93). Натомість, результати даного слідчого експерименту, за якими
потерпілий в момент поранення нібито був звернутий до проїзної частини вул.
Інститутська лівою бічною поверхнею тіла, суд оцінює критично як помилкові,
оскільки були спростовані під час дослідження судом проаналізованих нижче даних
відеозаписів «Революція Україна Київ Контратака Майдану АДРЕСА_16 »,
«ВидеоПоСекундам», «Kiev-20-02-14» та показаннями самого потерпілого під час
допиту в суді.
Так, як вбачається з дослідженого судом присяжних протоколу
огляду від 10 червня 2014 року відеозапису під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_161 »,
тривалістю 41 хв. 05 сек., на яке вказав ОСОБА_2018 (т. 84 а. 175-177), на
цьому відео зображено, як на вул. Інститутська 20 лютого 2014 року активісти
йшли з Майдану Незалежності в напрямку станції метро «Хрещатик», а на 23 хв. 11
сек. запису зображено, як особа, яку потерпілий ідентифікував в судовому
засіданні як себе, падає в бік «Майдану» біля тротуару по вул. Інститутська в
м. Києві 20 лютого 2014 року від отриманого вогнепального поранення грудної
клітки, прикриваючись з лівого боку металевим щитом.
Під час безпосереднього дослідження судом вказаного
відео, розміщеного на диску (т. 84 а. 178), встановлено, що на 22 хв. 47
сек. запису потерпілий безспірно ідентифікує себе за елементами одягу (взуття,
шолом, куртка) на передньому плані в коричневих черевиках біля дерева, лівий бік
прикриває щитом, тримаючи його у лівій руці. На 23 хв. 02 сек. запису, реагуючи
на оклики «Вася», потерпілий перебігає до найближчого дерева (четверте дерево
вниз від квіткової бетонної клумби, яка розташована поряд із бетонним парапетом
з написом «АКБ «Аркада») в напрямку станції метро «Хрещатик», продовжуючи
тримати в лівій руці щит. На 23 хв. 09 сек. запису потерпілий знову з`являється
в об`єктиві камери, коли нахилився відразу за тротуаром спиною до проїзної
частини дороги перед ідентифікованим за результатами судового розгляду
потерплим ОСОБА_981 , закриваючи його від джерела зйомки, щит зліва нахилений в
бік готелю. На 23 хв. 10 сек. звучить постріл, потерпілий, завалюючись на
правий бік, падає в бік готелю «Україна», прикриваючись щитом. На 23 в. 25 сек.
потерпілий починає повзти в бік готелю.
Фіксація саме вказаних подій має місце на досліджених
судом: а) більш якісному відео з аналогічним сюжетом під назвою «ВидеоПоСекундам»
(диск I-tech DVD+R № …7229 - т. 50 а. 39), починаючи з 23 хв. 39 сек. запису, а
постріл, внаслідок якого було поранено ОСОБА_2974 , звучить на 23 хв. 59 сек. запису; б)
відео з іншого ракурсу - зйомка ведеться з готелю «Україна» під назвою «Kiev-20-02-14»,
розміщеному на флеш накопичувачі (т. 83 а. 33а), починаючи з 30 хв. 27 сек.
запису, коли ОСОБА_2974 підбігає до пораненого ОСОБА_2967, а поранення ОСОБА_2974 (характерний рух тіла) зафіксовано на 30 хв.
31 сек. запису або на позначці 01:30:43:25 внутрішнього таймеру відео); багато
екранному відео під назвою «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» (т. 90 а. 40), на якому у поєднанні дублюються
вказані сюжети з відео «ВидеоПоСекундам» та «Kiev-20-02-14» - екрани 2/3 та 3/3
відповідно, починаючи з 01 год. 16 хв. 09 сек. запису (постріл, внаслідок якого
було поранено ОСОБА_2018 , звучить на 01 год. 16 хв. 30 сек. або о 10 год. 09
хв. 02 сек. акцентованого автором відео астрономічного часу).
При цьому, в контексті усунення сумнівів, які висловила
сторона захисту щодо положення тіла потерпілого ОСОБА_2018 в момент його
поранення, на повністю дослідженому судом відео «Kiev-20-02-14» чітко
проглядається, як спочатку особа, ідентифікована потерпілим як поранений
ОСОБА_2044 на землі поруч з тротуаром за допомогою особи в зеленому дощовику
відповзає назад, прикриваючись щитом, (30 хв. 19 сек. запису або на позначці
«01:30:31:13» внутрішнього таймеру), до них підбігає ОСОБА_2974 , присідаючи з лівого боку до пораненого ОСОБА_2967,
ближче до тротуару, спиною до проїзної
частини, дещо нахилившись вправо до голови ОСОБА_2967, додатково прикриваючи його металевим щитом у
витягнутій лівій руці (30 хв. 29 сек. запису або на позначці «01:30:41:11»
внутрішнього таймеру). У подальшому, перебуваючи саме у цьому положенні, ОСОБА_2974 отримує поранення в ліву бічну поверхню
грудної клітини. При цьому ракурс цієї відео зйомки в поєднанні з наведеним
вище судово-медичними даними про напрямок ранового каналу дозволяє зробити
безспірний висновок про те, що ОСОБА_2974
був прицільно поранений з
невисокої точки лівої, а не правої частини вулиці Інститутська, на це звернула
увагу суду і сторона захисту, візуально саме в цей час на лівій частині так
званої бетонної барикади перебувала особа в чорному шоломі (за вантажівкою із
зеленим тентом, біля кабіни водія). Ці дані щодо саме цієї особи, як виявилося
у чорному форменому одязі із жовтою пов`язкою на правій руці зі зброєю (АКМС) з
написом на спині «Беркут» та інших осіб в схожому одязі зі зброєю на лівій
частині бетонної барикади отримали також фіксацію на відео під назвою «Висота
Жовтневий (2-е видання)…», а саме: а) екрани 4/2 та 4/4, починаючи з 01 год. 15
хв. 45 сек. запису - перед пораненням ОСОБА_2974 ; екрани 4/1 та 4/4, починаючи з 01 год. 16
хв. 04 сек. запису - перед і під час поранення ОСОБА_2974 ;
екрани 4/1 та 4/4, починаючи з 01 год. 16 хв. 36 сек. запису - відразу після
поранення ОСОБА_2974 . Проте, дійсно,
на момент здійснення пострілу в ОСОБА_2974
вказана особа перебуває за межами
об`єктиву відео камер.
Захист висував різні версії можливого поранення
ОСОБА_2018 : - і з кущів, які прикривають будинок АДРЕСА_13 (ліва сторона); - і
з вікон на верхньому поверсі НБУ, які відкривалися, що дійсно зафіксовано на
відео «Kiev-20-02-14» - 24 хв. 04 сек. запису або «01:21:16:00» внутрішнього таймеру.
Разом з тим, суд ці версії у даному випадку визнає надуманими з таких причин.
Напрямок ранового каналу «дещо знизу догори» за відсутності об`єктивних даних
про рикошет кулі виключає можливість здійснення пострілу в потерпілого з
висоти, а наявність щільної димової завіси та перешкоди у виді сніжної барикади
- унеможливлює прицільний постріл в потерпілого з землі в районі вказаних
кущів.
Суд присяжних вважає дані, які вказують на: а) умови
стрільби - прицільне ведення вогню бійцями РСП зі штатної нарізної зброї; б)
режим стрільби - здійснення пострілів з автоматичної зброї в режимі одиночної
стрільби; в) точність стрільби - ураження з першого пострілу потерпілого, який
щойно візуалізувався, а перед цим у такий самий спосіб ураження потерпілого
ОСОБА_982 ; г) контроль цілі - ураження людини відразу з її появою в секторі -
об`єктивними ознаками пострілу, внаслідок якого ОСОБА_2018 отримав вогнепальне
поранення грудей, прицільним саме в нього, а з огляду на завдані ушкодження -
на ураження.
Згідно дослідженого судом присяжних висновку
комісійної судово-медичної експертизи № 147-2015/о від 29 вересня 2015 року
(т. 84 а. 163-174), яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_653 та ОСОБА_1410 на
підставі дослідження копій висновків попередніх експертиз, медичної документації
на ім`я потерпілого ОСОБА_2018 , копій протоколів його допиту та слідчого
експерименту, відео «Революція Україна Київ Контратака Майдану вул.
Інститутська 2014.02.20», комісія експертів дійшла висновку, що ОСОБА_2018 саме
20 лютого 2014 року отримав одне (внаслідок одного пострілу) наскрізне
непроникаюче вогнепальне поранення грудної клітки, при цьому: - вхідна
вогнепальна рана розташована на лівій бічній поверхні грудної клітини (на
рівні 4-5 ребер по переднє-пахвинній лінії), а вихідна вогнепальна рана
розташована на передній грудної клітини (на рівні 3-4 ребер по
біля-грудинній лінії); - напрямок ранового каналу був ззовні до середини,
зліва направо та дещо знизу догори. Приймаючи до уваги характер вогнепального
поранення - наскрізне, при застосуванні з боку потерпілого металевої перешкоди
- щита, з урахуванням об`єктивних даних вказаного вище відео-зображення,
комісія експертів вважає, що постріл був зроблений з неблизької дистанції з
нарізної вогнепальної зброї. Як визнано експертами, обставини вогнепального
поранення ОСОБА_2018 повністю відображені на вищезгаданому відео-зображенні,
однак з ними не в повній мірі узгоджуються обставини, на які вказував
потерпілий під час слідчого експерименту, зокрема, щодо положення свого тулуба
відносно проїзної частини вул. Інститутської: насправді він був звернутий до
неї не лівою бічною поверхнею, а задньою поверхнею тіла.
Під час дослідження вказаного висновку комісії експертів
потерпілий ОСОБА_2018 підтвердив правильність своєї ідентифікації та
визначеного експертами положення свого тіла на дослідженому ними відео (він
позначений № 1), компіляція з якого наведена за допомогою чотирьох фото, а їх
по-секундна розшифровка - у таблиці (т. 84 а. 171-173). Натомість, як зазначив
потерпілий, ОСОБА_2969 під № 2 на фото №
2 визначений експертами помилково, він потерпілий, закривав лежачого на землі ОСОБА_2967
своїм тілом. Ці показання потерпілого як очевидця подій суд вважає більш
достовірними, аніж висновок з цього приводу експертів, тим більше що вони
знайшли своє повне підтвердження під час дослідження в судовому засіданні відео
матеріалів тих подій, які були проаналізовані.
В іншій частині висновок комісії експертів № 147-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_2024 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Суд також звертає увагу на загальну обстановку, яка
складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо, яка детально описана за
епізодом поранення ОСОБА_1076 (відокремлений на відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 20 «бетонна барикада:
обстріл п`ятачка за парапетом АКБ «Аркада» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксоване на відео переміщення активістів до
парапету АКБ «Аркада» не мало ознак атаки, за будь-яких умов евакуаційні групи
не могли бути легітимними цілями для обстрілу з вогнепальної зброї.
Зафіксований на відео вогневий вплив хвилями на скупчення активістів, які
переймалися пораненими, був жорстоким, явно невмотивованим і позбавленим не
тільки будь-якого оперативного та тактичного сенсу, а й здорового глузду.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_2018 20 лютого 2014 року о 10 год. 09 хв. 02 сек.,
перебуваючи на правому боці вул. Інститутська в м. Києві неподалік від входу до
станції метро «Хрещатик» (за четвертим деревом вниз від квіткової бетонної
клумби, яка розташована поряд із бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада»),
під час загострення протистояння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї отримав внаслідок
одного пострілу з нарізної вогнепальної зброї одне наскрізне непроникаюче
вогнепальне поранення грудної клітки з ушкодженням шкіри, підшкірно-жирової
клітковини, великого грудного м`язу, яке відноситься до легкого тілесного
ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. При цьому, напрямок
ранового каналу був ззовні до середини, зліва направо та дещо знизу догори, в
момент поранення потерпілий був звернутий лівою боковою поверхнею тулуба до
дульного зрізу вогнепальної зброї та верху вул. Інститутська, на якій була розташована
бетонна барикада.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
безспірно встановлено, що вогнепальне поранення було завдано ОСОБА_2018 з
напрямку бетонних барикад по вул. Інститутська, тобто з території, яка
перебувала під виключним контролем озброєних співробітників РСП та інших
правоохоронців, які спільно та злагоджено під час перебування за бетонною
барикадою, реагуючи на рух активістів в бік парапету з написом «АКБ Аркада»,
застосовували вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб,
шляхом здійснення у даному випадку прицільного пострілу на ураження.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_2018 , а так само
і будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів, відтак,
законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї були явно
відсутні (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 20 (пункт 5.3.2 вироку). Більш того,
ОСОБА_2018 отримав поранення у той час, коли надавав допомогу пораненому
товаришу - ОСОБА_2027 .
Крім того, епізод поранення потерпілого ОСОБА_2018 у цій справі тісно поєднаний з епізодом
загибелі потерпілого ОСОБА_472 та
епізодами поранень потерпілих ОСОБА_982
, ОСОБА_2015 та ОСОБА_886 . Всі ці п`ять епізодів
відбувалися майже одночасно протягом неповних двох хвилин під час однієї і тієї
ж події «Майдану» - евакуація поранених, чим безпосередньо займалися на момент
свого поранення потерпілі ОСОБА_2017
, ОСОБА_894 , ОСОБА_2018 , та захист такої евакуації (
ОСОБА_823 , ОСОБА_689 ), локально в
одному місці (між деревами нижче бетонної квіткової клумби, яка
розташована поряд із бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада»), тому вони
мають спільну фактологічну основу, вирок в частині їх висвітлення містить
перехресні посилання на докази та факти, а їх самих слід розглядати в їхній
сукупності, що дозволяє провести всеохоплюючий огляд самої події.
Так, звертає на себе увагу те, що за кожним з епізодів,
що входить до цієї групи, вогнепальне поранення потерпілі отримували фактично
за однакових обставин, а саме:
-коли всі вказані
потерпілі під час руху чи статично були звернуті в напрямку верху вул.
Інститутська, де на той час поперек вулиці була розташована бетонна барикада,
тією поверхнею тіла, з боку якої і зазнавали вогнепального ураження, зокрема,
передньою (у цій справі тісно ОСОБА_689 , ОСОБА_2017 , ОСОБА_2018 ), лівою (
ОСОБА_823 ) та правою ( ОСОБА_894 );
-на вказаній
місцевості локально (за обома боками бетонної барикади) у цей період часу (10
год. з 02 хв. 05 сек. до 12 хв. 52 сек.) перебували ідентифіковані за
результатами судового розгляду озброєні 7,62х39мм АКМС бійці РСП в чорній формі
із жовтими пов`язками на руках та ОСОБА_23 в синьому камуфляжі спецпідрозділу
«Беркут», візуалізація та звукова фіксація здійснення пострілів якими з цих
АКМС робить цей факт достеменно доведеним, на цій місцевості за бетонною
барикадою також перебували й інші озброєні різною вогнепальною зброєю
правоохоронці, які взаємодіяли із вказаними співробітниками РСП, крім того, як
достеменно встановлено показаннями свідків обвинувачення з числа
правоохоронців, з вогнепальною зброєю працівники правоохоронних органів
перебували і на інших позиціях зліва та справа у прилеглих до цієї вулиці
будівлях;
-кулею внаслідок
пострілу з нарізної зброї поранення отримали ОСОБА_689 та ОСОБА_2018 , а в
кінці ранових каналів окремих потерпілих вилучені кулі, які були відстріляні з
конкретного одного екземпляра штатної зброї, закріпленої саме за співробітником
РСП ( ОСОБА_823 та ОСОБА_894 - автомат 7,62х39мм АКМС НОМЕР_262 ), що узгоджується з фактом щільної стрільби
з АКМС та одночасно ставить під сумнів показання обвинуваченого ОСОБА_29 про
те, що він, перебуваючи ранком 20 лютого 2014 року разом зі своїм
співслужбовцем ОСОБА_737 спочатку за правим боком бетонної барикади (якщо
дивитися з боку низу вул. Інститутська), а потім в приміщенні будинку № 8 по
вул. Інститутська, не вчиняв дій, які виходили б за межі наданої йому влади чи
наданих йому службових повноважень, не створював небезпеку для життя чи
здоров`я громадян.
-потерпілі ОСОБА_2017
, ОСОБА_894 , ОСОБА_2018 були учасниками евакуаційних груп, на момент поранення
займалися евакуацією інших поранених, потерпілі ОСОБА_823 , ОСОБА_689 були
поранені, ховаючись за деревами, припинивши перед цим рух вперед, не зважаючи
на це ОСОБА_894 , ОСОБА_2018 ОСОБА_823 та ОСОБА_689 зазнали цілеспрямованих
поранень через прицільні постріли на ураження;
-зафіксоване на відео
переміщення активістів на п`яточку смерті (місцевість перед бетонним парапетом
з написом «АКБ «Аркада») не мало ознак атаки, оскільки було поступовим в межах
звільнених територій самими правоохоронцями, скритий характер обстрілу
правоохоронців за бетонною барикадою потребував відповідного реагування, яке
зовсім не передбачало необхідність здійснення ними вогневого впливу на всіх
активістів «Майдану», відсутність якого у подальшому у певні періоди часу в
жодний спосіб не збільшувало загрозу для життя та здоров`я правоохоронців.
Отже, об`єктивні судово-балістичні дані про вогнепальні
поранення саме нарізною зброєю двох з п`яти потерпілих ( ОСОБА_689 та
ОСОБА_2018 ) та кулею калібру 7,62х39мм, яка була відстріляна з автомата
7,62х39мм АКМС, що перебував на озброєнні РСП, інших двох потерпілих (
ОСОБА_823 та ОСОБА_894 ) в умовах, коли застосування АКМС з боку бійців РСП під
час вказаних подій візуалізоване, а також з одного напрямку, який виключав
участь у цьому сторонніх осіб, окрім працівників правоохоронних органів, проте
співпадав локально з місцем перебування бійців РСП та його візуалізованих
стрільців, включаючи ОСОБА_2788 та інших
озброєних правоохоронців, робить висновок про причетність таких стрільців до
поранення цієї групи потерпілих безсумнівним.
Застосування у вказаних випадках, поєднаних однією
подією, вогнепальної зброї відбувалося у спосіб, небезпечний для життя багатьох
осіб, шляхом здійснення прицільних пострілів на ураження, де рикошет
виключався, що цілком охоплюються юридичною конструкцією вчинення умисного
вбивства способом, небезпечним для життя багатьох осіб, коли, здійснюючи умисел
на вбивство будь-якої особи, винний усвідомлює, що застосовує при цьому такий
спосіб, який створює реальну небезпеку для життя й інших осіб.
Аналізуючи всі ці дані в їхній сукупності, збіги яких
через їх частоту, об`єктивність доведення та взаємозв`язок між собою не мають
випадкового характеру, суд присяжних дійшов переконання поза розумним сумнівом
про причетність до всіх поранень у вказаних п`яти епізодах, в тому числі й щодо
потерпілого ОСОБА_2015 , озброєних АКМС співробітників РСП у чорній формі із
жовтими пов`язками та інших озброєних вогнепальною зброєю правоохоронців, які
діяли спільно та злагоджено між собою для досягнення єдиного завдання -
зупинити рух активістів «Майдану», застосовуючи вогнепальну зброю у спосіб,
небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом здійснення пострілів прицільно на
ураження, не зважаючи на відсутність будь-якої загрози з боку потерпілих.
5.4.106. За епізодом
поранення ОСОБА_464 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_235 показав, що з кінця січня 2014 року він у
складі групи волонтерів Товариства Червоного Хреста України надавав медичну
допомогу у зоні громадського протесту в центрі міста Києва. Така допомога
надавалася всім, хто її потребував - представникам «Майдану», «Антимайдану»,
правоохоронцям тощо, оскільки волонтери Товариства суворо дотримувались
нейтралітету. Вони під час чергувань для своєї ідентифікації перебували в
спеціальній уніформі (помаранчева куртка із захисними смужками та біла каска з
символікою Червоного Хреста, жодних засобів захисту не мали), а тому їх дуже добре
знали учасники всіх сторін конфлікту.
20 лютого 2014 року о 08 год. 30 хв. його група вийшла на
чергування, одна її частина (жінки) почала надавати допомогу постраждалим в
готелі «Україна», а інша, у складі якої був він, ОСОБА_2045 , ОСОБА_2046 та
ОСОБА_2047 - вийшла на перехрестя вул. Хрещатик та Інститутська. Коли вони
побачили дуже багато поранених, то близько 09 год. рушили на вул. Інститутську
в напрямку станції метро «Хрещатик», сподіваючись на те, що під час евакуації
поранених будуть завдяки своїй уніформі у безпеці. Буквально за 15 хв. їх група
встигла винести з під обстрілу на ношах до приміщення готелю двох поранених (як
він пригадує, ОСОБА_459 та ОСОБА_129 ). Піднімаючись у черговий раз по вул.
Інститутській, вони зупинилися біля найближчого пораненого у камуфляжі,
захисних щитках червоно-чорного кольору та незвичній голубій касці, яким
виявився вже мертвий ОСОБА_2961 . Під
час розкладання нош він, потерпілий, отримав кульове вогнепальне поранення в
верхню третину правого стегна, а тому евакуйовували вже його самого. Він був
оглянутий в приміщенні готелю «України» лікарями - волонтерами, а потім швидка
медична допомога доставила його до клінічної лікарні м. Києва № 12, де він був
прооперований. Під час операції з його ноги була вилучена куля калібру
7,62х39мм, яка не мала слідів значної деформації (був незначно пошкоджений
кінчик кулі, а її оболонка мала декілька подряпин). Під час операції він
перебував у свідомості, бачив вилучену кулю, яку отримав від лікаря прямо в
операційній кімнаті, наступного дня він віддав її своєму представникові -
ОСОБА_962 , який згодом передав її органу досудового розслідування. Оскільки в
лікарні виникли складнощі з відновленням кісток правої ноги, він продовжив
лікування до квітня 2014 року за кордоном (Австрія).
Як уточнив потерпілий: - це єдине вогнепальне поранення
представника Червоного Хреста під час вказаних акцій протесту, проте випадки
поранення волонтерів гумовими кулями були не поодинокі; - вогнепальне поранення
він отримав, перебуваючи на тротуарі правої сторони вул. Інститутська (якщо
рухатися від Майдану Незалежності) обличчям до проїзної частини, приблизно о 10
год., оскільки вже о 10 год. 20 хв. телефонував друзям з готелю «Україна», коли
прибула машина швидкої медичної допомога; - вказані обставини відтворив на
місцевості під час слідчого експерименту, вказавши приблизне місце свого
поранення; - осіб, які здійснювали постріли і взагалі мали в руках зброю, не
бачив, але люди казали, що стріляють правоохоронці, під час поранення в нього
були пошкоджені джинсові брюки, які він добровільно видав слідству; - як він
вважає в нього стріляли з сектору від будівлі банку «Аркада» до НБУ, оскільки в
момент поранення стояв правим боком в цьому напрямку і куля зайшла в тіло дещо
зверху вниз; - у нього був шоковий стан, оскільки після місяців досить мирного
протистояння раптом все перейшло в іншу площину - в центрі столиці
застосовувалася вогнепальна зброя, люди кричали, ситуація стала дуже напружена;
- він чув постріли з урядового кварталу, та один раз, як йому здалося, з даху
Жовтневого палацу, але це лише його припущення, проте попередження про
застосування вогнепальної зброї з боку правоохоронців не чув; - він не має
інформації про обставини початку подій 20 лютого, а тому не може пояснити, з
якою метою перші активісти ранком пішли вверх по вул. Інститутській, але
наступні за ними йшли вже за пораненими.
Також потерпілий ОСОБА_235 , даючи власну оцінку
ескалації насильства у зоні громадського протесту в центрі Києва, показав: -
зранку 18 лютого на перехресті вул. Інститутська та Шовковична він у складі
волонтерів особисто надавав медичну допомогу великій кількості постраждалих
військовослужбовців ВВ, а з другої половини дня відбувся, як він зрозумів,
штурм «Майдану»; - волонтери Червоного Хреста рухалися за правоохоронцями до
метро «Хрещатик», а потім і до Жовтневого палацу, де перебували до 03 год. ночі
19 лютого, надаючи допомогу десяткам співробітників «Беркуту» - було багато
крові, з тіл постраждалих вилучалися металеві кульки, один міліціонер отримав
сторонній круглий предмет під шкіру голови, а інший - в нижню щелепу -
потерпілий вважає такі ушкодження наслідком взаємного застосування насильства,
але першими зброю з нелетальними елементами почали використовувати саме
правоохоронці із січня під час подій на вул. Грушевського; - серед протестуючих
на «Майдані» він зброї не бачив, але за характером взаємно застосованого
насильства вважає протест таким, що з другої половини 18 лютого 2014 року
перестав бути мирним; - випадки незаконного використання символіки Червоного
Хреста з боку активістів йому не відомі.
Згідно з дослідженими судом присяжних рапорту
працівника чергової частини Печерського РУ ГУМВС в м. Києві від 20 лютого 2014
року, заяв про злочин та залучення як потерпілого, ОСОБА_235 , картки
виїзду швидкої медичної допомоги № 519 (т. 46 а 118-125, 149; т. 47 а.
100-102), 20 лютого 2014 року близько 09 год. 30 хв. біля станції метро
«Хрещатик» під час надання первинної медичної допомоги постраждалим отримав
вогнепальне поранення верхньої третини правого стегна, у зв`язку з чим близько
11 год. був доставлений до КМКЛ № 12.
Натомість, суд критично оцінює, а відтак відхиляє дані
вказаного рапорту від 20 лютого 2014 року про дату народження потерпілого
ОСОБА_326 , яка згідно з об`єктивними документально підтвердженими даними про
його особу - 13 листопада 1980 року, а не 01 січня 1981 року, як про це
помилково вказано у рапорті.
Статус ОСОБА_326 як волонтера загону першої допомоги
Національного комітету Товариства Червоного Хреста України у місті Києві (далі
- Товариства) для надання першої медичної допомоги постраждалим під час
надзвичайних ситуацій підтверджується даними, які містять досліджені судом
присяжних довідка Товариства № 06/124 від 17 березня 2014 року, розпорядження
цього Товариства № 70-а від 02 грудня 2013 року та копія службового
посвідчення волонтера Товариства № 05 від 31 грудня 2014 року на ім`я
ОСОБА_326 (т. 46 а. 127-129, 152).
Згідно з положеннями Закону України «Про Товариство Червоного Хреста України» Товариство є
всеукраїнською добровільною громадською гуманітарною організацією, яка
допомагає державі у наданні медичної і гуманітарної допомоги під час збройних
конфліктів та в мирний час, бере участь у наданні міжнародної допомоги у разі
катастроф і надзвичайних ситуацій, забезпечує медико-соціальну допомогу найменш
соціально захищеним верствам населення (ст. 1). Поняттям надзвичайні ситуації
за змістом цього Закону охоплюються: збройні конфлікти, стихійне лихо,
катастрофи, аварії, епідемії, масові отруєння, голод, радіаційне,
бактеріологічне, хімічне забруднення тощо (ст. 3). Товариство виконує свої
завдання, виходячи з основоположних принципів Міжнародного руху Червоного
Хреста і Червоного Півмісяця - гуманності, неупередженості, нейтральності,
незалежності, добровільності, єдності, універсальності (ст. 6). Товариство
здійснює діяльність, що випливає з Женевських конвенцій з питань надання
допомоги пораненим, хворим та іншим особам, які постраждали під час збройних
конфліктів, створює для цього загони першої допомоги (ст. 9). Для
виконання своїх завдань Товариство має право використовувати символіку
(емблему) Червоного Хреста та самостійно вирішувати питання, пов`язані з
одержанням і наданням гуманітарної та доброчинної допомоги (ст. 12). У свою
чергу Україна відповідно до взятих на себе міжнародних зобов`язань забезпечує
додержання законних прав та інтересів Товариства, його органів, місцевих
організацій та членів Товариства (ст. 13).
Під час дослідження судом фотоматеріалів, розміщених в
офіційному періодичному виданні - журналі «Вісник Червоного Хреста України»
(№ 1 за 2014 рік, стор. 5 - т. 46 а. 135-148) потерпілий ОСОБА_235
ідентифікував себе на фото в групі волонтерів Товариства на Майдані
Незалежності ранком 20 лютого 2014 року (нижнє фото, по центру) та на фото
відразу після поранення поруч із загиблим активістом у камуфляжі, захисних
щитках червоно-чорного кольору та голу-бій касці (в положенні лежачі ногами в
бік куполу входу до станції метро «Хрещатик» - ідентифікований за результатами
судового розгляду ОСОБА_820 ), що повністю узгоджується з показаннями
потерпілого ОСОБА_326 в суді.
Згідно з дослідженою випискою з історії хвороби № 2685
ОСОБА_235 отримав вогнепальний
перелом верхньої третини правої стегнової кістки зі зміщенням, під час операції
видалено стороннє тіло - кулю (т. 46 а. 126).
Як видно з дослідженого судом висновку
судово-медичного експерта №1082/е від 26 серпня 2014 року (т. 47 а. 67-73),
ОСОБА_235 отримав вогнепальне поранення правового стегна: вхідна рана (0,5х0,5)
у ділянці зовнішньої поверхні правового стегна у верхній третині, від якої
спрямований рановий канал ззовні в середину, зверху вниз з ушкодженням м`язів
правового стегна та правої стегнової кістки (скалковий перелом із зміщенням
уламків), з наявністю стороннього тіла (кулі) у ділянці перелому. Вказане
тілесне ушкодження утворилося внаслідок одного пострілу з вогнепальної зброї і
відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості, оскільки були відсутні
явища, загрозливі для життя постраждалого. У момент отримання поранення
потерпілий був повернутий правою боковою поверхнею до дульного зрізу ствола
вогнепальної зброї.
Згідно з дослідженою судом довідки та даних про
візу, ОСОБА_235 перебував на лікуванні в Австрії з 04 по 24 березня 2014 року
(т. 46 а. 132-134).
Згідно із остаточними судово-балістичними даними, які
судом покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що
стосується даного епізоду), куля, що надана на дослідження адвокатом ОСОБА_964
і була вилучена з тіла потерпілого ОСОБА_326 , є частиною 7,62-мм проміжного
патрону зразка 1943 року з кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С)
заводського виробництва. Ця куля могла бути вистріляна зі зброї калібру 7,62х39
мм, такої як: АК-47, АКМ, АКМС, СКС тощо. Проміжні патрони зразка 1943 калібру
7,62 мм (57-Н-231С) призначені для стрільби з таких видів бойової та
мисливської вогнепальної зброї: АК-47, АКМ, АКМС, РПД (ручний кулемет
Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашникова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103, АК-104,
АК-12, АЕК-973, ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, Вепрь, Вулкан, Сайга та
інших моделей зброї, що виготовлені під патрон калібру 7,62х39. На кулі наявні
сліди нарізу каналу ствола, придатні для ідентифікації зброї, з якої вона
відстріляна. Дана куля вистріляна з автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_262 ,
закріпленого за молодшим лейтенантом міліції ОСОБА_737 (2-й штурмовий взвод
РСП).
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні заяви
ОСОБА_326 про добровільну видачу речового доказу (джинсові брюки, в яких
перебував потерпілий в момент поранення - т. 46 а. 187), протоколу огляду
від 20 травня 2014 року (т. 46 а. 188-189), висновку експерта № 16-мк
від 08 квітня 2015 року (т. 46 а. 193-203), на вказаних джинсах ОСОБА_326
на задній правій половинці, в верхній третині, зовні мається одне вхідне
вогнепальне пошкодження, яке утворено однією кулею, слідів металізації не
виявлено, постріл здійснено з неблизької дистанції і це пошкодження відповідає
локалізації рани на правому стегні потерпілого.
Під час дослідження додатків до протоколу допитів
потерпілого у вигляді фотоматеріалів та схем (т. 46 а. 153-155) потерпілий
ОСОБА_235 вказав на конкретне місце свого вогнепального поранення на тротуарі
правої сторони вулиці Інститутська (якщо рухатися від Майдану Незалежності)
навпроти першої клумби з молодим деревом після освітлювального стовпа.
Як вбачається з протоколу огляду диску Verbatim DVD-R
№…0717 з написом «Матеріали по ОСОБА_966
» та даних, які безпосередньо містять на ньому (т. 47 а. 2-44), цей диск,
крім досліджених раніше фотознімків кулі, рентгенівських знімків
та фотокопії виписки з історії його хвороби № 2685, також містить: - сім
фотознімків з місця поранення ОСОБА_326 біля тіла ОСОБА_2961, а також
під час надання йому допомоги в приміщенні готелю «Україна»; - відеозапис «
ОСОБА_2048 до сих пор находятся в больницах с раненими», на якому починаючи
з 05 сек. запису зафіксовано безпосередньо момент вогнепального поранення
чоловіка з символікою Червоного Хреста, під яким потерпілий ідентифікував себе
(на тротуарі правої сторони вулиці Інститутська (якщо рухатися від Майдану
Незалежності) навпроти клумби з молодим деревом, біля металевих стовпчиків
після освітлювального стовпа з дорожніми двома знаками круглої та трикутної
форми, обличчям до проїзної частини вул. Інститутська, дещо повернутий правою
частиною корпусу вперед, судячи з положення осі плечей відносно осі бордюру
тротуару), а у подальшому на відео сам коментує своє поранення, дає коментарі з
цього приводу і керівник групи швидкого реагування Товариства Червоного Хреста
України ОСОБА_2049 , який підтверджує той факт, що 18 лютого 2014 року
волонтерами Товариства було надано допомогу 46 поранених міліціонерам (57 сек.
запису), а ті з них, які працювали 18 та 19 лютого на «Майдані» отримали
психічні бойові травми і потребують відповідної реабілітації (01 хв. 06 сек.
запису); - відео файл аналогічного змісту щодо обставин поранення ОСОБА_326 але
який охоплює більше простору на місцевості під назвою «Ранение ОСОБА_3024 а»;
- відео «ранение Київ Контратака Майдану вул.Інститутська 2014.02.20 (1)»,
на якому починаючи з 12 сек. запису з протилежного ракурсу, який істотно
доповнює попереднє відео, узгоджується з ним і дозволяє чітко визначити локацію
подій (якщо рахувати від перехрестя з вул. Ольгинська, між третім і четвертим
освітлювальним стовпом, четвертий - з двома дорожніми знаками круглої та
трикутної форми, ближче до останнього), зафіксовано момент надання медичної
допомоги волонтерами з символікою Червоного Хреста, серед яких був потерпілий,
пораненому активісту у камуфляжі та в голубій касці, який лежав на тротуарі
правої сторони вул. Інститутська навпроти першої клумби з молодим деревом після
освітлювального стовпа з двома дорожніми знаками круглої та трикутної форми), а
у подальшому (запис з 55 сек.) - залишивши трохи відсунутого в напрямку до
готелю України пораненого ОСОБА_2050, волонтери на ношах евакуюють свого
пораненого товариша, під яким потерпілий ідентифікував себе, що власне узгоджуються
з усіма раніше дослідженими доказами, згодом був евакуйований й ОСОБА_820 ; -
відео «Видео стрельбы непосредственно с места событий», який містить
чіткі дані щодо можливості здійснення з боку бетонних барикад, які прикривалися
вантажівками, безперешкод-ного, тобто через вільний простір між сніжними
барикадами, обстрілу місцевості, на якій було поранено ОСОБА_1075 та
ідентифікованого за результатами судового розгляду ОСОБА_1790 (05, 26, 39 сек.
та 01 хв. 46 сек. запису відповідно).
Відеоматеріали щодо поранення ОСОБА_326 з відео
«ранение ОСОБА_2051 АДРЕСА_34 » є
ідентичними відомостям, які містить з цього приводу відео під назвою «
ОСОБА_1956 » (26 хв. 51 сек. запису) (диск I-tech DVD+R № …7229 - т. 50 а.
39).
Суд бере до уваги, що аналогічні події за участю
потерпілого, які зафіксовані на вказаних відеозаписах зафіксовані і на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш
носій - т. 90 а. 40). Так, починаючи з 01 год. 24 хв. 39 сек. запису (екрани
2/1 та 3/1), а також з іншого ракурсу і на екрані 3/3, до якого компільоване відео
«Kiev-20-02-14» (флеш носій - т. 83 а. 33а), момент отримання ОСОБА_2052
поранення зафіксовано за внутрішнім таймером «01:38:55:04». Чітко фіксується
положення тіла ОСОБА_326 у просторі, який встиг встати з положення напівсидячи
на ноги, правим боком розташований до правої частини бетонної барикади,
астрономічний час 10 год. 17 хв. 14 сек.
Отже, встановлено конкретний час отримання потерпілим
поранення (10 год. 17 хв. 14 сек.) та його розташування у просторі на момент
цієї події. У зв`язку з цим, суд критично, як недостовірні, оцінює дані щодо
ймовірного часу поранення потерпілого ОСОБА_326 (близько 09 год. 30 хв.), які
містять досліджені судом первинні документи, в тому числі і заява потерпілого
про злочин, оскільки він поранення отримав 20 лютого 2014 року о 10 год. 17 хв.
14 сек., що узгоджується з об`єктивно задокументованими даними.
Згідно з дослідженими за епізодом загибелі ОСОБА_734 протоколом
огляду фотографій з місця подій 20 лютого 2014 року та ними самими,
безпосередньо переглянутими судом під час судового розгляду, які видав свідок
ОСОБА_1868 під час допиту 02 червня 2016 року (т. 16 а. 143-147), ці
фотоматеріали, з огляду на часові параметри їх створення, охоплюють події на
Майдані в період часу з 09 год. 57 хв. (фото «DSC_7336») по 10 год. 31 хв.
(фото «DSC_7504») 20 лютого 2014 року. При цьому, на фото «DSC_7415» (створено
о 10 год. 15 хв. 00 сек.) зафіксовано ОСОБА_326 перед його пораненням, що
повністю узгоджується з встановленими часовими параметрами його поранення.
Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_1868 підтвердив достовірність та оригінальний
характер вказаних фото матеріалів, уточнивши, що саме він, перебуваючи на вул.
Інститутська здійснив фотографування подій на свій фотоапарат у вказаний час 20
лютого 2014 року, медик нахилився до евакуйованого і від поранення прямо впав
на нього. Також свідок уточнив, що астрономічний час на його фотоапараті він
виставляв особисто і намагався бути точним, за цим слідкував як професійний
фотограф.
Проаналізовані вище фото та відео матеріали в комплексі
із схемами, складеними потерпілим, які він підтвердив у судовому засіданні,
дозволяють чітко визначити локацію на місцевості місця його поранення - на
тротуарі правої сторони вулиці Інститутська (якщо рухатися від Майдану
Незалежності) навпроти першої клумби з молодим деревом після освітлювального
стовпа з вказаними дорожніми знаками. Поворот корпусу тіла потерпілого - правим
боком дещо вперед порівняно із віссю бордюру тротуару узгоджується з даними про
його положення перед самим поранення, що зафіксовано на фото № DSC_2222 та
відео «Медики Майдана до сих пор находятся в больницах с раненими» (02 - 05
сек. запису), ці обставини з усією очевидністю спростовують припущення сторони
захисту про те, що в момент вставання потерпілий навпаки розвернувся вперед
лівим боком, змінивши кут співвідношення осі його плечей із віссю бордюру
тротуару на протилежний.
Під час дослідження диску Verbatim DVD-R №…0717 з написом
«Матеріали по ОСОБА_966 » (т. 47 а. 44) встановлено, що він містить відео
«3762950_ramires», тривалістю 03 хв. 06 сек., на якому зображено як до
готелю «Україна» занесли пораненого ОСОБА_326 та надають йому медичну допомогу,
згодом до приміщення занесли загиблого ОСОБА_2961. Також під час дослідження
вказаного відеозапису сторона захисту звернула увагу на те, що на початку
запису вказаного відео (запис 31 сек.) зафіксовано декількох осіб з числа
активістів, які зі зброєю (гвинтівки), враховуючи дані про госпіталізацію
ОСОБА_326 , близько 10 год. прибули до приміщення готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 »,
забороняючи здійснювати їх відеозапис, що узгоджується з багатьма іншими
відеозаписами з цього приводу.
Згідно із безпосередньо дослідженими під час судового
розгляду даних протоколу слідчого експерименту від 06 листопада 2014 року
з додатками у виді фото таблиць та фіксації цієї слідчої дії, потерпілий
ОСОБА_235 на місцевості підтвердив свої показання щодо обставин отримання
вогнепального поранення 20 лютого 2014 року, уточнивши їх в деталях (т. 46 а.
156-164).
Разом з тим, суд присяжних критично оцінює, а тому
відхиляє дані вказаного протоколу слідчого експерименту від 06 листопада 2014
року та додатків до нього щодо сектору, звідки міг бути зроблений постріл в
потерпілого (охоплює територію від готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 » та будівлю банку
«Аркада»), оскільки вихідні дані цього експерименту (запис з 12 хв. 00 сек. до
12 хв. 12 сек.) щодо місця перебування ОСОБА_326 на місцевості в момент
отримання вогнепального поранення (біля каналізаційного люку на майданчику між
рядами огороджувальних стовпчиків) та положення його тіла (дещо звернутий
корпусом вправо - запис 13 хв. 19 сек.) спростовані об`єктивними даними
фотоматеріалів, розміщених в офіційному періодичному виданні - журналі «Вісник
Червоного Хреста України» (№ 1 за 2014 рік, стор. 5), а також фото та
відеоматеріалами про поранення потерпілого, який в дійсності розташовувався:
по-перше, на відстані декількох метрів ближче до кута будівлі готелю «Україна»,
аніж зафіксовано в протоколі, на що обґрунтовано звернула увагу в судовому
засіданні сторона захисту, по-друге, він піднявся біля тіла загиблого ОСОБА_2961 повернутим корпусом дещо вліво. Учасники
цієї слідчої дії, судячи з тексту протоколу слідчої дії та безперервно
зафіксованих на відео даних про її перебіг, ці відеоматеріали до уваги не
брали, а питання з цього приводу спеціаліста слідчий залишив без вирішення і
просив «довіритися йому, адже він дивився відео перед виїздом на місце»
(запис 22 хв. 20 сек.).
У судовому засіданні потерпілий, покладаючись на власні
оціночні судження, також заявив лише про часткову згоду з результатами
вказаного слідчого експерименту, а саме лише в частині охоплення сектором
джерела пострілу - приміщення банка «Аркада», в іншій частині щодо вказаного
питання поставивши ці результати під сумнів.
За таких обставин, доводи сторони захисту про
достовірність результатів вказаного слідчого експерименту, які потерпілим
дійсно під час досудового розслідування не оспорювалися, суд відхиляє, оскільки
достовірність цих даних безспірно спростована вказаними вище матеріалами
провадження.
За таких обставин, оскільки показання потерпілого
ОСОБА_326 в судовому засіданні знайшли своє повне підтвердження сукупністю
інших, в тому числі об`єктивно документованих доказів, суд присяжних визнає їх
щирими і такими, що заслуговують на довіру, а тому кладе в основу свого вироку.
Крім того, згідно з дослідженим судом присяжних висновку
судово-медичних експертів № 145-2014/о від 06 травня 2015 року (т. 47 а.
80-92), комісія експертів, серед яких був криміналіст, провівши дослідження
об`єктивних медичних даних щодо обставин поранення ОСОБА_326 , маючи можливість
порівняти їх з даними про фактичні обставини поранення цієї особи, які містять
протокол слідчого експерименту та відео під назвою «Медики Майдана до сих пор
находятся в больницах с ранениями», вважала встановленим таке. ОСОБА_235 саме
20 лютого 2014 року приблизно до 10 год. 30 хв. отримав одне сліпе вогнепальне
поранення правого стегна з ушкодженням тіла стегнової кістки, що має ознаки
тяжкого тілесного ушкодження, при цьому: вхідна вогнепальна рана розташована по
зовнішній поверхні правового стегна у верхній третині, рановий канал ззовні в
середину зверху вниз з ушкодженням правої стегнової кістки, в ділянці ранового
каналу розташована куля. Постріл був зроблений з нарізної вогнепальної зброї
калібру 7,62х39мм. У момент отримання поранення потерпілий був повернутий
правою боковою поверхнею до джерела пострілу, який був зроблений з неблизької
дистанції.
Потерпілий ОСОБА_235 , підтверджуючи висновок експертів №
145-2014/о від 06 травня 2015 року, беззаперечно вказав на більшу достовірність
даних, які містить відеозапис його поранення, порівняно з результатами слідчого
експерименту, який у даному випадку експертами також фактично оцінений
критично.
Під час судового розгляду сторона обвинувачення хоча й
послалася на висновок комісії експертів № 145-2014/о, проте за відсутності
будь-яких пояснень залишила поза увагою зміну експертами ступеня тяжкості
заподіяного вказаному потерпілому тілесного ушкодження у виді наскрізного
вогнепального поранення правого стегна. Тому суд змінює оцінку ступеня тяжкості
заподіяного потерпілому вказаного тілесного ушкодження з середньої тяжкості, на
яке послався прокурор в обвинувальному акті, на тяжке, виходячи з наявних
об`єктивних судово-медичних даних та не змінюючи при цьому фактичні обставини
самих подій, які ставляться у провину обвинуваченим.
Висновки експертів №39/ц від18 квітня 2014 року (т. 46 а.
175-176), № 6264/6265… від 29 грудня 2014 року (т. 46 а. 209-211), № 588/е від
15 травня 2014 року (т. 47 а. 48-50), № 1169 від 07 червня 2014 року (т. 47 а.
59-61) у зв`язку з відсутністю в розпорядженні експертів належної слідової
інформації та неповнотою наданої документації доказового значення не мають.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_326 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Суд, зважаючи на результати дослідження фото та відео
матеріалів, звертає увагу на таку загальну обстановку, яка складалася на період
часу з 10 год. 12 хв. 52 сек. до 10 год. 31 хв. 50 сек. на «Майдані», на якому
та навколо фіксувалися, зокрема:
-відсутність
просування вперед з боку активістів справа по вул. Інститутська, позиція яких
обмежена парапетом з написом «АКБ «Аркада»; масове просування активістів зліва
по вул. Інститутська до біотуалетів, у подальшому формування загороджувальних
шеренг поперек вул. Інститутська, які поступово наближаються до сніжної
барикади; отримання поранень активістами, їх евакуація, надання їм першої
медичної допомоги в медпунктах (шпиталях) «Майдану»; загиблі; перебування в
приміщенні готелю «Україна» активістів з предметами, які за своїми очевидними
зовнішніми ознаками можуть сприйматися як вогнепальна зброя типу рушниць,
автомата Калашникова; утримання на «Майдані» правоохоронців, яких зі сцени
називають полоненими;
-утримання позиції
бетонної барикади по обидва її боки озброєними АКМС бійцями в чорній формі із
жовтими пов`язками на руках, в окремих білі наліпки на спинах з написом
«Беркут» (РСП, зокрема, ОСОБА_369 , а
також ймовірно, але не виключається,
ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_535 ,
ОСОБА_540 , ОСОБА_537 , ОСОБА_541 ,
ОСОБА_531 , ОСОБА_533 , ОСОБА_530 ,
ОСОБА_536 , ОСОБА_532 , ОСОБА_539 , ОСОБА_538 , ОСОБА_580 , ОСОБА_885
ОСОБА_727 та ін.), озброєної АКМС особи у синьому камуфляжі спецпідрозділу
«Беркут» ( ОСОБА_23 ), а також озброєними АК-74, снайперськими гвинтівками та
кулеметом правоохоронцями в чорній формі без жовтих пов`язок на руках, ведення
окремими з них вогню із вогнепальної зброї в бік активістів та спостереження;
перебування за бетонною барикадою бійців РСП ОСОБА_29 та ОСОБА_26 (її правий
бік, якщо дивитися з низу вул. Інститутська); крім того, як достеменно
встановлено показаннями свідків обвинувачення з числа правоохоронців, з
вогнепальною зброєю працівники правоохоронних органів перебували і на інших
позиціях зліва та справа у прилеглих до цієї вулиці будівлях;
-поодинокі з великими
перервами звуки, схожі на постріли, в тому числі попередні з автомата; зі сцени
«Майдану» - заклики до зміцнення позицій, спроби координувати дії, команди з
питань медичної допомоги пораненим (відокремлений на відео запису «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 21
«бетонна барикада: хаотичний обстріл активістів» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
звертає увагу на те, що зафіксований на відео вогневий вплив на активістів, в
тому числі на їх скупчення біля сніжної барикади, має ознаки хаотичного,
оскільки будь-якого оперативного та тактичного сенсу, аніж нагадування
правоохоронцями про себе у такий спосіб, не мав.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_235 20 лютого 2014 року о 10 год. 17 хв. 14 сек.,
перебуваючи в місті Києві на тротуарі правої сторони вулиці Інститутська
навпроти клумби з молодим деревом, біля металевих стовпчиків та після
освітлювального стовпа з дорожніми двома знаками круглої та трикутної форми,
під час загострення протистояння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї отримав сліпе
вогнепальне проникаюче кульове поранення правого стегна з ушкодженням правої
стегнової кістки (рановий канал ззовні в середину, зверху вниз). Під час
отримання поранення ОСОБА_235 був звернутий правим боком до джерела пострілу та
верху вул. Інститутська, на якій була розташована бетонна барикада.
Вказане вогнепальне поранення ОСОБА_474 було завдано
внаслідок одного пострілу з автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_18 , закріпленого за
співробітником РСП ОСОБА_737 , при цьому рикошет кулі не виключається.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
є доведеною поза розумним сумнівом причетність до вказаних поранень потерпілого
ОСОБА_326 конкретного співробітника РСП, який спільно та злагоджено разом з
іншими озброєними співробітниками РСП та правоохоронцями під час перебування за
бетонною барикадою, реагуючи на рух активістів в бік парапету з написом «АКБ
Аркада», застосовував вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя
багатьох осіб, шляхом здійснення у даному випадку пострілу небезпечно поруч із
скупченням людей.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_235 , а так само і
будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів, відтак,
законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї були явно
відсутні.
Більш того, ОСОБА_235 отримав вогнепальне поранення в
момент, коли на підставах, з додержанням порядку та умов, передбачених Законом
України «Про Товариство Червоного Хреста України», як
волонтер загону першої допомоги цього Товариства, тобто з дотриманням
принципів гуманності, неупередженості та
нейтральності, з використанням встановлених ідентифікуючих засобів в умовах
очевидності безпосередньо надавав першу медичну допомогу пораненим під час
надзвичайної ситуації - тривалої за часом масової акції протесту, яка
супроводжувалася стрімко зростаючими за інтенсивністю, жорстокістю та
смертністю актами насильства, в тому числі із використанням вогнепальної зброї
(відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» епізод 21 (пункт 5.3.2 вироку).
5.4.107. За епізодом загибелі
ОСОБА_421 .
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_245 - мати ОСОБА_906 показала, що її
син вахтовим методом працював на Південно-Західній залізниці, з самого початку
приєднався до акцій протесту на «Майдані» в центрі Києва, на початку належав до
«Барської» сотні, а потім, - перейшов у «Білоцерківську» сотню. Син про події
на «Майдані» ніколи їй не розповідав, лише заспокоював, що все в порядку, хоча
був побитий разом із студентами у листопаді 2013 року. Зв`язок з ним
підтримували під час цих подій телефоном, остання розмова сина із своєю сестрою
ОСОБА_2053 (телефон номер …4067), була близько 08 год. 20 лютого про те, що він
захищає від самосуду працівників «Беркут», створюючи їм коридор безпеки. Про
місце і час загибелі сина вона дізналася лише від слідчого. У момент загибелі
син був одягнутий у робочу камуфльовану (біло-блакитна, сіра) куртку,
шапку-ушанку, гольф, черевики на змійці, особисто вона впізнала сина за відео,
коли його несли вже пораненого.
Як також уточнила потерпіла, її син не був прихильником
насильства під час протесту. Син не розповідав їй про насильство з боку
правоохоронців, яке могло б сильно вразити його чи вплинути в будь-якій спосіб
на його поведінку чи поведінку інших протестуючих, так само про такі факти і з
боку активістів «Майдану».
Показання потерпілої ОСОБА_278 повністю узгоджуються з
даними досліджених судом характеристики за місцем роботи та довідки
відокремленого підрозділу Київської дистанції колії підприємства
«Південно-Західна залізниця» на монтера колії ОСОБА_906 (т. 50 а. 197-200).
Як видно із заяв про залучення до кримінального
провадження як потерпілого, брат, сестра, мати загиблого ОСОБА_906 - відповідно
ОСОБА_2054 , ОСОБА_246 та ОСОБА_245 , долучивши до матеріалів провадження копію
паспорта загиблого ОСОБА_906 , та переконавшись у тому, що саме
останнього 20 лютого 2014 року у центральній частині м. Києва було вбито,
просили залучити їх до вказаного провадження як потерпілих (т. 50, а. 167-186).
Крім того, потерпілими в межах даного провадження визнані неповнолітні діти ОСОБА_906
- ОСОБА_151 та ОСОБА_153 , що підтверджується копіями свідоцтв про
народження (т. 50 а. 193-195). Суд критично оцінює відомості щодо дати
народження загиблого ОСОБА_906 , які відмінні від об`єктивних даних його
паспорту, за якими останній народився ІНФОРМАЦІЯ_257 .
Родинні стосунки вказаної сім`ї ОСОБА_3025
підтверджуються дослідженими під час судового розгляду заявою про видачу
паспорта на ОСОБА_906 , копією його паспорта та паспортів членів сім`ї, довідкою
про склад сім`ї та її місце проживання, свідоцтв про народження дітей
ОСОБА_2055 та ОСОБА_322 (т. 50 а. 167-186, 187, 189).
Як видно з картки виїзду швидкої медичної допомоги №
718 від 20 лютого 2014 року, свідоцтва про смерть (т. 50 а. 50,
192), ОСОБА_2852 ІНФОРМАЦІЯ_197 помер в
м. Києві.
Згідно з дослідженими судом присяжних під час судового
розгляду рапортом слідчого та протоколом огляду місця події від 20
лютого 2014 року з додатками до них (схеми, фотоматеріали) (т. 50 а.
43-49), на машині швидкої медичної допомоги № 529 до моргу по вул. Оранжерейна,
9 в м. Києві був доставлений і оглянутий в присутності понятих труп ОСОБА_421 ,
який був одягнений в у робочу камуфльовану (біло-блакитна, сіра) куртку, светр
темного кольору, футболка, джинси, чорні черевики, на грудній клітині з правого
боку виявлено вогнепальне поранення, тіло зареєстровано за № 612, вилучено
посвідчення монтера колії підприємства «Південно-Західна залізниця» № НОМЕР_187
та мобільні телефони, в тому числі «Nokia».
Під час дослідження додатків до цього протоколу у вигляді
фотоматеріалів потерпіла ОСОБА_245 впізнала зображеним на них свого сина -
ОСОБА_906 і ці її показання узгоджуються з даними на фото дослідженого паспорту
на ОСОБА_421 , ІНФОРМАЦІЯ_44 (т. 50 а. 46, 170).
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом огляду
речей від 05 липня 2014 року (т. 50 а. 78-80) вилучений при ОСОБА_2056 під
час огляду його тіла телефон «Nokia» містить ІМАІ: … НОМЕР_188 .
Як видно з протоколів тимчасового доступу до
речей і документів та їх огляду від 18 червня 2014 року з додатками
до них, проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 26 травня 2014 року
(т. 50 а. 132-149), згідно з якими абонент терміналу ІМАІ: …НОМЕР_355 з номером телефону …НОМЕР_377двічі (о 08 год.
18 хв. 48 сек. та о 10 год. 22 хв. 53 сек.) зв`язується з абонентом номеру
телефону …НОМЕР_356 ( ОСОБА_246 -
сестра), перебуваючи в межах дії базових станцій оператора мобільного зв`язку в
м. Києві у першому випадку № 29291, яка розташована по вул. Кирпи, 2-а в м.
Києві, а другого - № 8493, яка охоплювала в м. Києві територію від стадіону
Динамо в напрямку Європейської площі. При цьому о 10 год. 22 хв. абонент з
номером телефону …НОМЕР_357 перебував в
зоні дії станцій №№ 8822 та 8821 відповідно, які охоплювали місцевість від
перехрестя вул. Прорізної та Грінченко спочатку в напрямку Михайлівської площі,
а потім - в напрямку станції метро «Хрещатик».
Крім того, згідно з дослідженими під час судового
розгляду протоколами огляду інформаційних матеріалів в мережі Інтернет від
09 та 19 червня 2014 року з додатками до нього (скрін-шоти) (т. 50 а.
151-156) на фото, одержаних зі сторінки «Майдан 18-20 февраля. Как всё
было», зображено як на ношах з моста, що перетинає вул. Інститутська у напрямку
до вул. Хрещатик, а потім по вул. Хрещатик у напрямку до Європейської площі по проїзній
частині дороги несуть пораненого протестуючого одягнутому в одяг, який зовні
відповідає одягу ОСОБА_906 , поруч з пораненим чоловік у світлій курточці
поверх синій дощовик.
Згідно з дослідженим під час судового розгляду протоколом
огляду інформаційних матеріалів в мережі Інтернет від 22 червня 2014 року з
додатками до нього (скрін-шоти), безпосередньо переглянутим під час судового
розгляду диском VIDEX DVD+R …4223 (т. 50 а. 157-161), на відео запису з
назвою «20 лютого, Майдан. Багато поранених. Європейська площа вже звільнена
від 'беркутів'», тривалістю 7 хв. 39 сек., починаючи з 06 хв. 17 сек.
запису зображено як на ношах по вул. Хрещатик у напрямку до Європейської площі
по проїзній частині дороги несуть того самого пораненого в одязі ОСОБА_906 , поруч
з пораненим чоловік у світлій курточці поверх синій дощовик (07 хв. 03 сек.
запису), пораненого забирає машина швидкої медичної допомоги бортовий № 529, що
повністю узгоджується з раніше отриманими даними про обставини транспортування
загиблого ОСОБА_906 до моргу.
Під час дослідження вказаного відео потерпіла ОСОБА_245
безспірно впізнала особу на ношах як свого сина, а сторона обвинувачення
обґрунтовано звернула увагу суду присяжних на спосіб транспортування
потерпілого до приміщення моргу на машині швидкої допомоги - лежачи на спині.
Як видно з досліджених під час судового розгляду судом
присяжних даних, які містить відео запис «47 _ 20.02.2014» (диск
Verbatim DVD-R …50582 - т. 8 а. 130), починаючи з 04 хв. 56 сек. запису,
зображено місцевість на краю містка, який перетинає вул. Інститутська (над
торговим центром «Глобус»), яка акцентована автором квадратом зеленого кольору,
на якій загинув за авторським баченням ОСОБА_1038 біля людини в синьому
дощовику. На цьому відео відтворюються обставини евакуації безспірно
ідентифікованого потерпілою та свідками поранення ОСОБА_906 . Також, як видно з
довідкової інформації, яка супроводжує вказані відеоматеріали, об`єднані
автором в один сюжет, вказані події тривають п`ять секунд і відбувалися 20
лютого 2014 року о 10 год. 31 хв., що також збігаються з показаннями свідка
ОСОБА_2057 .
Відтак, суд визнає достовірним за ідентифікаційною
здатністю сюжет на відео «47 _ 20.02.2014» або «47», вважаючи доведеним те, що
на цьому відео під написом « ОСОБА_2058 10:31:37 (за звуком)» в акцентованих
його автором зеленому та червоному квадратах дійсно зафіксовані обставини
смертельного поранення саме ОСОБА_906 , що узгоджується з усіма дослідженими
доказами.
Згідно з дослідженим судом висновком судово-медичного
експерта ОСОБА_2059 № 612 від 14 квітня 2014 року та додатками
до нього (т. 50 а. 53-64), на тілі загиблого ОСОБА_906 (зріст 170 см),
враховуючи дані лабораторних досліджень, було виявлено прижиттєве тілесне
ушкодження у вигляді проникаючого наскрізного вогнепального поранення грудей:
вхідна кульова рана № 1 на передній поверхні грудної клітки справа (134,5 см
від підошов та 0,6 см вправо від передньої серединної лінії) з рановим каналом
від неї (спереду назад, справа на ліво та зверху вниз), який проходить,
зокрема, через верхню частку правої легені та нижню частку лівої легені та
закінчується вихідною раною № 2 в області спини зліва (123 см від підошов та 14
см вліво від задньої серединної лінії). У зморшках білої теніски на задній її
поверхні виявлена куля із жовтого металу. Дане поранення спричинено внаслідок
пострілу з вогнепальної зброї незадовго до настання смерті (десятки хвилин),
має ознаки тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя), яке
перебуває у причиновому зв`язку із смертю потерпілого.
Наведений вище висновок судово-медичного експерта № 612
знайшов своє повне підтвердження під час дослідження судом додаткового висновку
судово-медичного експерта № 6/612 від 13 червня 2014 року (т. 50 а. 67-70).
Крім того, експертом з огляду на розширений перелік питань дослідження
додатково встановлено, що: вказане вогнепальне поранення утворилося внаслідок
одиночного пострілу, дані про постріл впритул відсутні, давність настання
смерті може скласти приблизно 24-28 годин до дослідження тіла в приміщенні моргу
(21 лютого 2014 року), в момент пострілу потерпілий був повернутий передньою
частиною тіла до травмуючого вогнепального снаряду, при дослідженні одежі
(куртка, водолазка, светр, теніска) були виявлені наскрізні пошкодження, які
відповідають кількості та локалізації ушкоджень на тілі, ознак стану сп`яніння
відсутні.
Звертає на себе увагу єдність реєстрації за номером (№
612) проведених досліджень, що вказує на спільність об`єкту дослідження. Також,
враховуючи об`єктивні дані про напрямок ранового каналу - спереду назад, але
справа на ліво (зміщення майже в 15 см) та зверху вниз (перепад в 11 см) у
поєднанні пошкоджень верхньої частки правої легені та нижньої частки лівої
легені, тому відносно траєкторії польоту кулі під час потрапляння в тіло
потерпілого, останній міг бути звернутим до неї передньою частиною тіла дуже
умовно, а фактично - передньою право-бічною поверхнею, при цьому джерело
пострілу було за висотою вище аніж місце розташування потерпілого, якщо
відсутні дані про нахил вперед його тіла в момент отримання поранення.
Дослідженими судом протоколами огляду предметів від 29
квітня та 23 червня 2014 року з додатками до них (фото таблиця) детально
описано верхній одяг (бушлат, куртка, два светри, джинси, біла футболка, зимова
шапка-ушанка, черевики тощо), які були на ОСОБА_2056 під час виявлення його
тіла 20 лютого 2014 року і ці дані повністю та в деталях узгоджуються з даними,
які містить в цій частині протокол первісного огляду місця події від 20 лютого
2014 року (т. 50 а. 83-103). Під час дослідження додатків до цих протоколів у
вигляді фотоматеріалів потерпіла ОСОБА_245 впізнала зафіксований на них одяг, в
якому син був в момент загибелі.
Згідно з дослідженим судом висновком судового експерта
№ 5528/5529… від 22 липня 2014 року на одязі ОСОБА_906 виявлені залишки
легкозаймистої рідини - бензину, встановити локалізацію яких не можливо (т. 50
а. 126-129).
Згідно з дослідженим судом висновком судового експерта
№ 271-мк від 31 липня 2014 року (т. 50 а. 115-123) на одязі ОСОБА_906
(куртка камуфльована, джемпер, светр, фуфайка натільна (футболка)) виявлено по
одному пошкодженню на передніх поверхнях і по одному - на спинках, які
співпадають за локалізацією як між собою на всіх шарах вказаного одягу, так і з
ранами на тілі потерпілого. Пошкодження на передніх поверхнях всіх шарів одягу
є вогнепальними кульовими вхідними, що утворені від пострілу з нарізної
вогнепальної зброї снарядом, до складу якого входять сполуки міді, з неблизької
дистанції. Пошкодження на спинках всіх шарів одягу є вогнепальними кульовими
вихідними, що утворені від пострілу з вогнепальної зброї. Всі пошкодження
утворилися від одного пострілу.
Зважаючи на вказані висновки експерта-криміналіста,
сторона захисту просила визнати недопустимим доказ - кулю, яку було вилучено в
одязі потерпілого, оскільки пошкодження одягу були наскрізним, а це як
стверджувала сторона захисту, унеможливлює знаходження такої кулі серед одягу
загиблого, а відтак ця обставин свідчить про фальсифікацію доказу (підкидання
кулі).
Перевіривши вказану версію захисту, суд присяжних її
відхиляє як таку, що не ґрунтується на матеріалах справи, виходячи з такого.
Так, описуючи пошкодження верхнього одягу ОСОБА_906
(куртка камуфльована, джемпер та светр) експерт у своєму висновку звернув увагу
на те, що ті з них, які ідентифіковані як вихідні, на відміну від вхідних, є
прямолінійної щілиноподібної (а не овальної) форми, краї пошкодження рівні та
зіставляються між собою (а не бахромчасті та не зіставляються між собою з
утворенням в центрі дефекту матеріалу «мінус-тканина»), утворені розволокненими
поперечними (без пошкодження повздовжніх) крайовими нитками, що мають
деформовані витончені видовжені волокна (без руйнування опорного шару тканини з
утворенням паску обтирання). До того ж вихідне пошкодження на фуфайці натільній
(футболка) має трипроменеву форму.
Вказані дані з усією очевидністю вказують на те, що
снаряд, пройшовши через всі шари одягу на місці вхідної рани на тілі ОСОБА_906
, саме його тіло, вийшовши з останнього, втратив кінетичну енергію, якої
вистачило лише на прорив футболки, після чого снаряд, впершись в інші шари
одягу та пошкодивши (розтягнувши) в різний ступінь його поперечні нитки,
застряг в ньому. Стилістично названі при цьому пошкодження на одязі потерпілого
як наскрізні вхідні та вихідні не суперечать вказаним висновкам суду.
Згідно із остаточними судово-балістичними даними,
які судом покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що
стосується даного епізоду), вилучена 21 лютого 2014 року під час проведення
судово-медичної експертизи куля з тіла загиблого ОСОБА_906 , яка зареєстрована
під № 612, є частиною 7,62-мм проміжного патрону зразка 1943 з кулею «ПС» зі
стальним осердям (57-Н-231С) заводського виробництва. Ця куля могла бути
вистріляна зі зброї калібру 7,62х39 мм, такої як: АК-47, АКМ, СКС, Сайга,
Вулкан, Вепрь тощо. Проміжні патрони, споряджені такою кулею, призначені для
стрільби з таких видів бойової вогнепальної зброї: АК-47, АКМ, РПД (ручний
кулемет Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашникова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103,
АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, та інших моделей
зброї, що виготовлені під даний патрон, та можуть використовуватись для
стрільби з мисливської нарізної зброї: Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС тощо. На
представленій кулі наявні сліди нарізів каналу ствола, що є придатними для
ідентифікації зброї, з якої вона стріляна. Дана куля вистріляна з автомата
7,62х39мм АКМС НОМЕР_260 ,
закріпленого за майором міліції ОСОБА_370 (командир РСП). Відповісти ж на
питання чи мав місце рикошет кулі до попадання в тіло ОСОБА_906 , а також чи
відстріляна ця куля з одного й того ж зразку зброї, що і кулі, осердя яких,
вилучені з трупів (тіл) громадян ОСОБА_913 , ОСОБА_914 не виявилось можливим.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2060 за даним епізодом показав, що прибув на
«Майдан» з братом лікарем біля 09 год. ранку 20 лютого 2014 року, допомагали
евакуювати поранених по вул. Інститутська, лунали постріли. Орієнтовно близько
10 год. 20-30 хв. він піднімався вверх по вул. Інститутська по сходах до виходу
на місток з боку ТРЦ «Глобус», у цей час під містком активісти посилювали
барикаду. Піднявшись сходами, краєм ока побачив біля поручнів ОСОБА_2852 у камуфльованій синьо-біло-чорній курточці та
шапці, якого раніше не знав, той стояв і дивився в бік готелю «Україна» та
верху вул. Інститутська, руками тримався за поручні, стояв до нього, свідка,
спиною, інших людей поруч не було. Він, свідок, далі продовжив рух в бік
містка, а тому втратив з кута зору ОСОБА_2852 . Через декілька (8-10) секунд
він почув окрик брата «поранений!», обернувся і побачив вже лежачого на землі ОСОБА_2852
, з рота в нього йшла кров. Він, свідок, не бачив моменту самого поранення, але
надалі допомагав евакувати ОСОБА_2852 через місток в бік Жовтневого палацу, під час
руху містком їх прикривали щитами з боку готелю та верху вул. Інститутська інші
активісти, а потім на ношах спустили ОСОБА_2852 до Майдану Незалежності по сходах, які ведуть
в напрямку будинку Профспілок. Поки несли ОСОБА_2852 він ще подавав ознаки життя. Безпосереднім
очевидцем інших поранень активістів він не був, хоча займався їх евакуацію.
Також свідок уточнив: - орієнтовно о 08 год. 30 хв.
братові зателефонували колеги лікарі і повідомили, що на «Майдані» є потреба в
лікарях, є поранені, тому брат і він, свідок, разом з ним і вирушили на
«Майдан»; - під час підйому сходинками до містка бачив активістів, які групками
намагалися рухатися вверх по вул. Інститутська, працівників міліції та їх
транспорт не бачив; - ОСОБА_2852 отримав
поранення у груди, про всі відомі з цього приводу обставини він розповів на
місцевості під час слідчого експерименту, результати якого підтверджує, також
наголошував при цьому на тому, що моменту самого поранення ОСОБА_2852 не бачив; - він був не першим, хто підійшов до
пораненого ОСОБА_2852 ; - час події визначив за своїм телефоном; - є відео, на
якому він, свідок, зафіксований поруч з пораненим ОСОБА_3025.
Показання свідка ОСОБА_2060 , зокрема щодо останнього
положення ОСОБА_2852 у просторі, яке він
мав за декілька секунд до свого поранення (біля поручнів оглядового майданчику
обличчям в напрямку готелю «Україна» з можливістю повернення трохи вліво чи
вправо, але як саме, свідок пригадати не зміг), знайшли своє відтворення і за результатами
слідчого експерименту від 02 липня 2014 року, протокол якого з додатками
(фото таблиця, відео фіксація) також був досліджений в судовому засіданні (т.
50 а. 208-218), при цьому свідок вкотре наголосив, допомагав евакувати
пораненого в груди ОСОБА_2852 , але він не бачив сам момент такого поранення,
оскільки користувався телефоном.
За дослідженим за участі свідка ОСОБА_2060 під час
судового розгляду відео запису з назвою «20 лютого, Майдан. Багато
поранених. Європейська площа вже звільнена від 'беркутів'» (диск VIDEX
DVD+R …4223 - т. 50 а. 157-161), починаючи з 06 хв. 45 сек. запису свідок
ідентифікував себе (в окулярах у кепці, позаду прикріплена до рюкзака біла
каска з червоним хрестом) серед осіб, які на ношах по вул. Хрещатик у напрямку
до Європейської площі по проїзній частині дороги несуть пораненого ОСОБА_2852 в бушлаті схожого з міліцейським.
Під час дослідження за участю свідка ОСОБА_2060 відео
запису «47 _ 20.02.2014» (диск Verbatim DVD-R …50582 - т. 8 а. 130),
починаючи з 04 хв. 56 сек. запису, свідок ідентифікував місцевість, на якій він
перебував і на якій бачив ОСОБА_2852 перед пораненням, а саме, місце поранення ОСОБА_2852
охоплено зеленим квадратом, а далі
правильно позначено червоною стрілкою, а він, свідок, в цей час перебував трохи
правіше, піднявшись на площадку сходами з вул. Інститутська. Під час евакуації ОСОБА_2852
вже за містком на фото зафіксовано
частину його білої каски, що була прикріплена до рюкзака.
Зафіксованих на фотографіях захисту, які пройшли
процедуру відкриття і досліджувалися судом, активістів зі зброєю в руках (фото
№№ 16 та 20 12 та 40 - т. 93 а. 137, 141), свідок ОСОБА_2856 під час евакуації
пораненого ОСОБА_2852 20 лютого 2014
року не бачив.
Крім того, допитаний в судовому засіданні за даним
епізодом свідок ОСОБА_2061 ,
показав, що був очевидцем смертельного поранення та загибелі Леоніда ОСОБА_2852
, який перебував один біля конусу комплексу «Глобус» на Майдані Незалежності та
когось чекав. Він свідок, знаючи про події 18 лютого та почувши звук сирен, також
прибув на «Майдан» для надання допомоги, оскільки проживав поруч. Він спочатку
підбіг до ОСОБА_794 палацу, звідти його направили до готелю «Україна», тому він
і побіг містком через вул. Інститутська. Коли порівнявся з раніше невідомим ОСОБА_3025,
останній повертався до нього обличчям і в цей момент пролунав постріл. ОСОБА_2852
схопився за груди і впав прямо йому на
руки. Він вважав, що куля попала ОСОБА_3025 в груди, але через рік дізнався від
його родичів, що постріл був в спину, куля влучила в серце та застрягла в
бушлаті. У момент поранення ОСОБА_2852 він, свідок, перебував лицем до готелю
«Україна», а ОСОБА_2062 відповідно повертався через ліве плече спиною до готелю
«Україна», відстань між ними була не більше метра. Звук від пострілу був сухий
і не схожий на постріл з автомату, нагадував постріл з СВД, як він, свідок,
вважає, маючи бойовий досвід.
Як також уточнив свідок ОСОБА_2061 на уточнюючі питання:
- поранення ОСОБА_2062 отримав після 09 год. ранку; - коли він біг через місток
постріли також чув, але десь далеко зі сторони урядового кварталу; - він,
свідок, був одягнений у сіру олімпійку, поверх синій дощовик, джинси, головного
убору не було, ОСОБА_2852 був одягнений
в захисний військовий бушлат, на голові була зимова шапка; - ран та пошкоджень
на одязі ОСОБА_2852 він не бачив, за
спиною ОСОБА_2852 був тільки готель
«Україна», інших будівель не було; - до швидкої допомоги він з іншими особами
ніс ОСОБА_2852 на носилках, поклали його
на живіт, оскільки було дуже багато крові з рота; - вказані події поранення ОСОБА_2852
свідок відтворив під час слідчого
експерименту на місцевості.
Показання свідка ОСОБА_2063 , зокрема щодо положення ОСОБА_2852
у просторі, яке він мав на момент до
свого поранення біля поручнів оглядового майданчику (повертався обличчям та
передньою частиною тулуба в бік входу на пішохідний місток з оглядового
майданчику), знайшли своє відтворення і за результатами слідчого
експерименту від 09 липня 2014 року, протокол якого з додатками (фото
таблиця, відео фіксація) також був досліджений в судовому засіданні (т. 50 а.
219-223), при цьому свідок також уточнив, що на момент проведення слідчого
експерименту обстановка змінена через іншу пору року, на час подій 20 лютого
2014 року з вказаного місця добре проглядався верх вул. Інститутська.
Під час дослідження судом за участі свідка ОСОБА_2063 фото
з обставинами евакуації пораненого ОСОБА_2852 (т. 50 а. 164 або 152) свідок
ідентифікував себе в синьому дощовику серед осіб, які на ношах біля містка зі
сторони Жовтневого палацу несуть пораненого ОСОБА_2852 в бушлаті схожого з міліцейським.
Дані, які виявлені під час показань свідка ОСОБА_2063 з
чужих слів - про напрямок пострілу в спину ОСОБА_2975 спростовані під час судового розгляду
об`єктивними судово-медичними та криміналістичними даними, які судом визнані
допустимими доказами, відтак суд, дотримуючись вимог ч. 6 ст. 97 КПК України,
визнає вказані показання свідка з чужих слів недопустимими доказами.
Разом з тим, аналізуючи між собою показання обох свідків
щодо обставин поранення ОСОБА_2852 суд
не вбачає між ними протиріч та вважає на їх підставі безспірно встановленим не
тільки місце, де на момент поранення перебував потерпілий, а й положення його
тіла у просторі. Так, ОСОБА_2852 після
того, як був звернутим обличчям умовно в напрямку будівлі готелю «Україна»,
повертаючись у напрямку проти стрілки годинника, тобто ліворуч через ліве плече
в бік входу на місток, чого власне і не виключав свідок ОСОБА_2976 , своєю передньою право-бічною поверхнею
був звернутий спочатку в бік готелю «Україна», потім в напрямку верху вул.
Інститутська та її перехрестя з вул. Ольгинська, а потім поступово і в напрямку
Кінопалацу із Жовтневим палацом. За показаннями безпосереднього очевидця -
свідка ОСОБА_2064 , який в цей час вийшов з містка на оглядовий майданчик ТРЦ,
саме під час такого обертання ОСОБА_2062 і отримав поранення у груди. Ці дані є
об`єктивними та не викликають у суду жодних сумнівів, відтак показання обох
свідків суд визнає достовірними, а тому кладе в основ свого вироку.
Щодо часу поранення ОСОБА_2852 , то суд бере за основу
показання свідка ОСОБА_2065 , який такий визначив як «близько 10 год. 20-30
хв.», оскільки вказаний свідок на момент цих подій користувався телефоном, за
яким і визначив їх час.
Також суд бере до уваги, що за встановленими численними
даними фото та відео фіксації подій на вул. Інститутська з різного ракурсу та з
різних місць, загальнодоступними даними, якими під час судового розгляду інколи
послуговувалися сторони та які одержані за допомогою користувацької програми
«Google earth» (адреса: ІНФОРМАЦІЯ_252 »), об`єктивно існує перепад висот між
місцем, на якому перебував ОСОБА_2852 в
момент поранення - оглядовий майданчик ТРЦ (169 м над рівнем моря, географічні
координати: 50o26'57''N 30o31'35''E) та ділянкою місцевості за перехрестям вул.
Інститутська та Ольгинська, де була розташована бетонна барикада ліва її частина)
(187 м над рівнем моря, географічні координати: 50o26'51''N 30o31'46''E), не беручи до уваги при цьому висоту самої барикади. Ці відомості
об`єктивно корелюють з напрямком ранового каналу в тілі потерпілого по висоті.
Як видно з досліджених під час судового розгляду судом
присяжних даних, які містить відео запис запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш накопичувач - т. 83 а.
33а) на екрані 4/4, з фрагментарною деталізацією з близька на екранах 3/2 та
4/2 з 10 год. 20 хв. до 10 год. 31 хв. фіксується перебування озброєних бійців
РСП та інших правоохоронців за бетонною барикадою та здійснення ними пострілів
із-за неї (візуалізуються сліди порохових газів при виході зі стволів з
одночасним звуковим супроводженням пострілу).
Сукупність одержаних під час судового розгляду узгоджених
між собою даних (напрямок ранового каналу, звернення потерпілого певний час
передньою право-бічною поверхнею в напрямку верху вул. Інститутська та її
перехрестя з вул. Ольгинська, перепад висот з цією місцевістю, саме на якій і
перебував ввірений ОСОБА_368 спецпідрозділ «Беркут» - РСП та він сам, поранення
потерпілого зі зброї, яка закріплена за останнім) усувають всі сумніви у тому,
що версія подій, якої притримується сторона обвинувачення за даним епізодом,
знайшла своє цілком логічне і єдине можливе пояснення - причетність до
вказаного смертельного поранення потерпілого ОСОБА_906 конкретного
співробітника РСП, який спільно та злагоджено разом з іншими озброєними
співробітниками РСП та правоохоронцями під час перебування за бетонною
барикадою, реагуючи на рух активістів по вул. Інститутська, застосовував
вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом
здійснення у даному випадку прицільного пострілу в потерпілого.
Суд присяжних вважає дані, які вказують на: а) умови
стрільби - прицільне ведення вогню бійцями РСП зі штатної нарізної зброї явно в
межах прицільної дальності; б) режим стрільби - здійснення пострілів з
автоматичної зброї в режимі одиночної стрільби; в) точність стрільби - ураження
з першого пострілу особи, яка візуалізувалася у камуфльованій курточці -
об`єктивними ознаками пострілу, внаслідок якого ОСОБА_1038 отримав тяжке
вогнепальне поранення грудей, прицільним саме в нього, а з огляду на завдані
ушкодження - на ураження.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновку
судово-медичних експертів № 279-2015/о від 08 грудня 2015 року (т. 50 а.
227-241), комісія експертів, серед яких був криміналіст, провівши дослідження
об`єктивних медичних даних щодо обставин загибелі ОСОБА_906 , маючи можливість
порівняти їх з даними про фактичні обставини поранення цієї особи, які містить
відео під назвою «47 _ 20.02.2014», провівши на місцевості візування можливих
секторів проведення пострілу за допомогою зафіксованого лазерного
цілевказувача, вважала встановленим таке. ОСОБА_1038 20 лютого 2014 року
отримав одне наскрізне вогнепальне поранення грудної клітини (від якого і
настала смерть потерпілого), при цьому: вхідна вогнепальна рана була
розташована на передній поверхні грудної клітини справа, від якої у напрямку
спереду назад, справа наліво, та зверху донизу відходив рановий канал, який
закінчувався вихідною раною в лівій підлопатковій області (з наявністю між
шарами одягу кулі), в момент отримання поранення потерпілий перебував у
близькому до вертикального (нахилений до переду) положенні, був звернутий
передньою поверхнею тулуба до дульного зрізу зброї, постріл, внаслідок якого
утворилося дане поранення, був зроблений з неблизької дистанції, з нарізної
вогнепальної зброї, в тому числі калібру 7,62х39мм, а можливі обставини
отримання даного вогнепального поранення, які зображені на відеозапису,
корелюють з наявними судово-медичними даними, враховуючи напрямок ранового
каналу в тілі потерпілого, його ураження з напрямку верху вул. Інститутська не
виключається.
Висновок експертів № 279-2015/о в частині окремих
балістичних даних (характер зброї як нарізної та її калібр) ґрунтується на
спеціальних дослідженнях з цього приводу, а тому є допустимим.
В іншій частині висновок комісії експертів № 279-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи криміналістичними
дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає недопустимими
доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку. Відтак,
враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням доводів та
мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього приводу
виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість - суд
виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом загибелі
ОСОБА_906 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Суд також звертає увагу на загальну обстановку, яка
складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо, яка детально описана за
епізодом поранення ОСОБА_326 (відокремлений на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 21 «бетонна барикада:
хаотичний обстріл активістів» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксований на відео вогневий вплив на активістів,
в тому числі на їх скупчення біля сніжної барикади, має ознаки хаотичного,
оскільки будь-якого оперативного та тактичного сенсу, аніж нагадування
правоохоронцями про себе у такий спосіб, не мав.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_1038 20 лютого 2014 року орієнтовно о 10 год. 20-31
хв., перебуваючи в місті Києві на краю містка, який перетинає вул. Інститутська
(над торговим центром «Глобус»), під час загострення протистояння між
активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням
вогнепальної зброї, отримав одне (внаслідок одного пострілу з нарізної
вогнепальної зброї) вогнепальне кульове наскрізне прижиттєве поранення грудної
клітини з ушкодженням внутрішніх органів, яке є тяжким тілесним ушкодженням,
від якого настала смерть (рановий канал спереду назад, справа наліво, та зверху
донизу). При цьому в момент пострілу ОСОБА_1038 був звернутий передньою
поверхнею тулуба до дульного зрізу зброї та верху вул. Інститутська, де була
розташована бетонна барикада.
Вказане вогнепальне поранення ОСОБА_2056 було завдано
внаслідок одного пострілу з автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_30 , закріпленого за
співробітником РСП ОСОБА_370 .
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння такого поранення потерпілому саме обвинуваченими не здобуто.
Водночас, є доведеною поза розумним сумнівом причетність до вказаного
смертельного поранення ОСОБА_906 конкретного бійця РСП, який спільно та злагоджено
разом з іншими озброєними бійцями РСП та правоохоронцями під час перебування за
бетонною барикадою, реагуючи на рух активістів по вул. Інститутська,
застосовував вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб,
шляхом здійснення у даному випадку прицільного пострілу на ураження.
Є об`єктивні дані визнати постріл, внаслідок якого
ОСОБА_1038 отримав вогнепальне поранення, прицільним саме в нього.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_1038 , а так само
і будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його
пораненням вчиняв дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що
становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних
органів, відтак, законні підстави для застосування у даному випадку
вогнепальної зброї були явно відсутні (відокремлений на відео запису «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 21 (пункт
5.3.2 вироку). Більш того, ОСОБА_1038 отримав вогнепальне поранення,
перебуваючи в місті, яке взагалі не охоплювалося умовами безпосереднього
протистояння.
5.4.108. За епізодом
поранення ОСОБА_2066 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_927 показав, що він є законослухняним
громадянином, працював у сфері соціального захисту найменш захищених верств
населення. Вперше приїхав на «Майдан» до Києва приблизно 10-11 грудня 2013
року, був незгодний з політикою чинної на той момент влади і мав бажання
заявити про свою позицію у формі виключно мирної акції протесту, оскільки
вважає неможливим відстоювання своїх законних інтересів шляхом порушення
закону. У грудні 2013 року він ночував у приміщенні Жовтневого палацу і став
очевидцем тисняви, коли вночі великій загін працівників «Беркуту» спустився по
вул. Інститутська та силоміць відвів від барикади людей у жилетках світлого
кольору з написами «народний депутат» та «помічник народного депутата». Далі міліція
розібрала барикаду і продовОСОБА_2765 відтісняла людей, наносячи удари по
ногах, застосовуючи сльозоточивий газ. Люди захищалися, ставши живим ланцюгом
та взявшись за руки. Коли тиснява стала критичною, сторони розійшлися. За цими
подіями він спостерігав з мосту над вул. Інститутська, його вразило те, що в
одному місці людям вдалося відтіснити та оточити групу правоохоронців, в яких
відібрали щити, але у подальшому для них зробили коридор і випустили, не
застосовуючи жодного насильства, а щити демонстративно верхом передали назад.
Жодного пострілу під час цих подій він не чув. Про те, що було рішення суду про
демонтаж барикади, він не знав, однак люди казали, що їм на телефони приходили
СМС-повідомлення з погрозами, сам він таких повідомлень не отримував. Через 4-5
днів повернувся додому, оскільки захворів.
Як далі показав потерпілий, 18 лютого зі ЗМІ дізнався, що
здійснюються напади на учасників мирної акції протесту, і вирішив знову їхати
до Києва. Він мав чітке переконання в тому, що все можна змінити мирним шляхом,
рухаючись по курсу реформ і верховенства права, не мав на меті змінити владу
насильницьким шляхом. Відтак, вдруге до Києва він приїхав в ніч з 18 на 19
лютого 2014 року. Доїхав на мікроавтобусі зі Львова до станції метро
«Житомирська», з ним їхали ще сім невідомих йому осіб, пальне купували за
власні гроші. Таксист, який перевіз їх до «Майдану», попередив про небезпеку,
що містом ходять озброєні люди. Перше, що він побачив, приїхавши на «Майдан»,
це великий стовп чорного диму - палав будинок Профспілок, на зустріч йшли люди
в кіптяві, із слідами крові, «Майдан» був залитий водою, водомет поливав
активістів від пам`ятника засновнику Києва по обидва боки, при цьому на вулиці
був мороз, люди палили барикади. Він розмістився на ОСОБА_828 в одному з
наметів, що розташовувався за сценою.
У день 19 лютого було більш менш спокійно, він займався
евакуацією речей з будинку Профспілок, але в ніч на 20 лютого вибухи почали
лунати більш інтенсивно. Він припускає, що це були гранати з газом, оскільки
одна з таких гранат вибухнула поряд з ним і він отримав подразнення очей та
слизової оболонки носа і горла. Під час відпочинку 20 лютого він прокинувся
близько 07 год. ранку від гучних вибухів. Гранати вибухали між пам`ятником
засновникам ОСОБА_1289 та ОСОБА_1175 , після їх вибухів піднімався пил, вогонь,
іскри. Хто кидав ці гранати не бачив, проте люди, які були поруч, у вогонь не
кидали нічого такого, що могло б спричинити такі вибухи. Також із-за Стели,
поза якої знаходиться ТЦ «Глобус», лунали постріли та летіло каміння у
протестуючих, останні кидали каміння у зворотному напрямку, захищалися
фанерними та металевими щитами, кидали у вогонь матраци, шини, т.з. «коктейлі
молотова» з метою убезпечити себе від пострілів, розбирали бруківку на
«Майдані» та будували з неї барикаду. Цим всім займався і він, перебуваючи біля
Стели лівіше.
Через деякий час «Беркут» та бійці ВВ, які стояли біля
Стели, з невідомих причин організовано відійшли під міст на вул. Інститутська,
згодом від`їхав і водомет, який обливав активістів. Активісти почали займати
територію біля Стели та ТЦ «Глобус». У той момент він почув заклики зі сцени,
щоб люди не йшли з «Майдану», оскільки лунають постріли і вже є загиблі, що це
є провокацією з боку правоохоронних органів. Нажаль, люди йшли далі і він теж
пішов - піднявся на місток над вул. Інститутська, на якому вже було декілька
чоловіків, жінка-іноземка та фоторепортер. Перебуваючи на цьому містку, він
побачив поблизу Жовтневого палацу, на п`ятачку зовнішньої території, осіб у
формі чорного кольору без розпізнавальних знаків із пов`язками на руках. Він
присів за бочку і бачив, як ці особи вели вогонь із автоматів Калашникова у біг
активістів, що перебували нижче на «Майдані». Падали поранені, яких намагалися
евакуювати. Це все зафіксовано на відео, на якому він впізнав себе. З метою
убезпечити себе та інших він розпалив для димової завіси багаття з шин на мосту
і закликав ще приносити шини, при цьому жодних закликів на вчинення
протиправних дій не робив. Коли особи у чорній формі відійшли повз Жовтневий
палац вверх на вул. Інститутська, з метою допомогти пораненим він мостом повз
багаття з шин пройшов до Жовтневого палацу, з майданчику перед яким з іншими
активістами став переміщатися за міліцією. Приблизно за 30 хв. до свого
вогнепального поранення, коли перебував на провулку вище вулиці Інститутська
біля зеленого паркану, щось влучило йому в обличчя, на дотик він відчув кров,
розпухла губа, а новий шолом, який був у нього на голові та який він знайшов на
«Майдані», отримав вм`ятину. Не зважаючи на це, він продовжив рух далі. На
протилежному боці вул. Інститутська, нижче станції метро «Хрещатик», він бачив
багато поранених, які лежали на землі. Невідома особа дала йому електронний
гучномовець, оскільки він намагався організувати людей для того, щоб перекрити
вулицю щитами і відтягнути людей на її лівий бік, де вже вдалося підпалити шини
(вище Жовтневого палацу, в районі біотуалетів). На його очах у людей влучали
кулі і вони падали з криком. Вогонь по людях вівся спереду, з напрямку НБУ, так
як люди ховалися за дерева, а коли в них влучали кулі, то вони падали або на
бік, або назад.
На проїжджій частині вул. Інститутська неподалік станції
метро «Хрещатик» вони почали будувати захисний парканчик зі щитів. Коли вони
просували цей парканчик вперед, він опинився за крайнім щитом стоячи правим
боком в бік до НБУ, перед яким було дві частини снігової барикади, трохи
присівши спиною - до банку Аркада. Між ним та сніговою барикадою перешкод не
було. У цей момент він отримав вогнепальне поранення у сідниці з правого боку.
Після поранення його відтягнули під парапет біля станції метро «Хрещатик», де
лікар ОСОБА_2899 надав йому медичну
допомогу - оглянув рану та вколов знеболююче. Потім його за руки відтягли вниз
по вулиці до готелю «Україна», а звідки - на ношах доправили до автомобіля
швидкої медичної допомоги, який доставив його до лікарні. У лікарні його
оперували декілька разів, до свідомості він прийшов на третій день, був
підключений до апарату штучного дихання. Лікарі повідомили, що його життю
нічого не загрожує, внаслідок вогнепального поранення куля прошила все тіло,
тобто ввійшла з правого боку, пройшла через таз, розтрощивши кістки, розірвавши
сечовий міхур, відірвавши уретру, зламавши ліву ногу, і застрягла у лівій нозі.
На його запитання, де куля, лікар відповів, що вона вилучена і буде передана
слідчому. У подальшому, оскільки була загроза ампутації лівої ноги, 06 березня
він потратив на лікування у військовий шпиталь м. Праги Чеської Республіки, де
перебував до кінця червня. Після поранення він по-новому вчився сидіти та
ходити, лікування триває.
Як уточнив потерпілий ОСОБА_927 : - у Львові був свій
«Євромайдан», де також закликали про допомогу протесту в Києві та координували
її; - свідком та учасником подій, які відбувалися 18 лютого 2014 року в Києві
вдень, він не був; - свідками його вогнепального поранення були чоловік на ім`я
ОСОБА_1685 , який затягнув його за комір за щити, та медик ОСОБА_2899 ; - у гучномовець він просив принести ноші
та кликав на допомогу лікарів; - на його сторінці у соціальній мережі є багато
фото та відео цих подій, на яких він впізнав себе; - у момент поранення він був
одягнутий у зелену каску зразка радянської армії, саморобний захисний чорний
жилет з металевою бляхою в середині як засіб індивідуального захисту, який йому
дали ввечері 19 лютого на Майдані для захисту, темну зелену куртку зимову з
капюшоном, сині джинси, високі зимові черевики темно-коричневого кольору; - він
мав при собі респіратор, протигаз, бейсбольну битку, яку привіз із собою для
самозахисту та яка була прив`язана на шнурку збоку, биткою жодного разу не
користувався, також він привіз із собою і мав при собі в момент поранення
подарунковий ніж, який тримав при собі у побутових цілях (нарізав продукти) -
ніж був не складний, мав дерев`яну рукоятку та перебував у кобурі під одягом (з
правого боку, ближче до спини); - його рідним повернули частково одяг та кобуру
від ножа, де дівся ніж, не знає, джинси були знищені, оскільки мокрими були
поміщені до поліетиленового пакету; - він свідомо йшов у перед з єдиною метою -
допомогти пораненим, висловлений ним під час інтерв`ю намір «йти до кінця»
пояснив як метафоричний вислів, який не пов`язаний із захопленням територій чи
будівель, а розкриває бажання відстоювати мирним шляхом свою думку, європейські
цінності, досягнути поставленої мети змінити країну, гідно жити і домогтися
справедливого суду над тими, хто порушував права людини.
Як також вважає потерпілий ОСОБА_927 : - у момент свого
поранення загрози для правоохоронців не становив, оскільки не чинив дій, які могли
б наштовхнути їх на застосування зброї щодо нього, зброї у руках не мав, як не
мали її й інші активісті поруч з ним; - особа, яка здійснила в нього постріл,
знаходилася праворуч від нього, тобто з верху вулиці Інститутська, точного часу
поранення він сказати не може, але це відбулося у ранкові години, не пізніше
11-ої, самого джерела пострілу він бачив, оскільки перебував у русі, проте
напрямок є для нього очевидним - верх вул. Інститутська; - люди пішли за
працівниками міліції, щоб повернути попередні межі «Майдану», але чому вони
продовжили рух попри стрілянину та застереження зі сцени Майдану, сказати не
може; - обстановка на «Майдані», яка була у лютому 2014 року, значно
відрізнялася від тієї, яка була у грудні 2013 року, а саме: ситуація ускладнилася,
було більше насилля, активісти були налякані, виснажені, перебували у стані
невизначеності; - якщо правоохоронці мали б на меті лише зупинити просування
активістів, то для цього можна було застосувати інші спеціальні засоби, а не
зброю.
На власноруч складеній потерпілим схемі та
долучених за клопотанням потерпілого фотоматеріалах, які були досліджені
судом за участю потерпілого ОСОБА_927 та з урахуванням отриманих до них
коментарів останнього, ОСОБА_927 схематично зафіксував місце отриманого
поранення на проїзній частині вул. Інститутська неподалік від станції метро
«Хрещатик», крім того на фото: № 1, 6 (а. 58, 63) - зафіксовано обличчя
потерпілого під час подій на «Майдані» та його детально описаний вище одяг; №
11, 13-18 (а. 68, 70-75) зафіксовано активну участь потерпілого під час
протистояння, в тому числі ліворуч навпроти Стели на Майдані Незалежності -
кидає запалювальні суміші, звертається до активістів позаду, у потерпілого при
собі чітко проглядається металева бита та ніж у кобурі; № 12 (а. 69)
зафіксовано потерпілого з мегафоном в руці серед активістів на фоні біотуалетів,
що були розміщені по ліву сторону вверх по вул. Інститутська; № 9-10 (а. 66-67)
зафіксовано місце поранення ОСОБА_927 на проїзній частині вул. Інститутська
біля станції метро «Хрещатик» з правої сторони щитів, за якими присіли
активісти, і де потерпілому надав першу медичну допомогу медик у спецодязі ОСОБА_2899 ; № 2-5, 7, 8 (а. 59-62, 64, 65) - момент
його евакуації, в тому числі на фоні ящиків із запалювальною сумішшю та входу
до станції метро «Хрещатик» (т. 74 а. 93; 58-75).
Аналогічні викладеним вище показання про обставини свого
поранення, а також про напрямок свого переміщення від барикади перед Стелою, по
містку, вздовж Жовтневого палацу, по алеї на вул. Інститутська до місця
поранення та ймовірний сектор здійснення пострілу, який охоплює верх вул.
Інститутська від входу до станції метро до будинку № 7, потерпілий надав
безпосередньо на місцевості під час слідчого експерименту 24 листопада 2014
року, протокол якого та додатки до нього у виді схеми, фото таблиць та
відеозапису були безпосередньо досліджені судом присяжних (т. 74 а. 96-104).
Під час дослідження відео фіксації цієї слідчої дії потерпілий уточнив, що
фактичне місце його поранення було трохи вище по вул. Інститутська ніж те, яке
він показав під час слідчого експерименту, і це стало можливим з`ясувати тільки
після віднайденого відео, на якому зафіксовано сам момент його поранення.
Згідно з дослідженими судом присяжних рапорту
слідчого ГСУ ГПУ ОСОБА_2067 від 21 березня 2014 року, витягу з кримінального
провадження від 28 березня 2014 року, заяви ОСОБА_927 від 17 липня 2014
року (т. 74 а. 77-79, 84) вбачається, що останній був залучений до
кримінального провадження як потерпілий через факт отримання 20 лютого 2014
року під час акцій протесту у центральній частині м. Києва вогнепального поранення.
Відповідно до листа Центру екстреної медичної
допомоги та медицини катастроф м. Києва від 17 червня 2014 року № 1338/Б (т. 74
а. 167), 20 лютого 2014 року о 08 год. 47 хв. був здійснений виїзд бригади
відділення екстреної (швидкої) медичної допомоги № 12 Центру ЕМД та МК і об 11
год. 35 хв. доставлено ОСОБА_927 до КМКЛ ШМД.
Згідно з листами КМКЛ ШМД від 28 березня 2014 року
№ 692 та 692/10 з додатками (т. 74 а. 160-165), ОСОБА_927 20 лютого 2014 року
об 11 год. 18 хв. у важкому стані поступив до КМКЛ ШМД з діагнозом вогнепальне
сліпе кульове поранення правої сідничної області з розривом сечового міхура,
вогнепальний перелом тазу, напружена гематома лівого стегна з наявністю
чужорідного тіла (кулі), шок 3-го ступеня.
Вищевикладені дані підтверджуються картою виїзду ШМД №
510 А1 від 20 лютого 2014 року, довідкою КМКЛ ШМД від 25 серпня 2015
року № 1557, за якими о 10 год. 55 хв. зафіксовано виїзд швидкої медичної
допомоги на госпіталізацію потерпілого ОСОБА_926 . Факт перебування останнього
на лікуванні у Центральному військовому госпіталі м. Прага в Чехії
підтверджується виписним епікризом від 28 квітня 2014 року (т. 74 а.
168-170, 172).
Відповідно до листа КМКЛ ШМД від 18 квітня 2014
року № 835 (т. 74 а. 146-147), за період з 20 по 21 лютого 2014 року до лікарні
були доставлені поранені 20 лютого 2014 року під час масових акцій протесту, з
тіла яких були вилучені сторонні предмети, а саме: ОСОБА_1780 , ОСОБА_1781 ,
ОСОБА_922 , ОСОБА_1782 , ОСОБА_1783 та ОСОБА_927 , сторонні предмети
зберігалися в лікарні.
Згідно з протоколом огляду речей від 23 травня 2014
року з додатками (фотоматеріали) (т. 74 а. 149-155), який було досліджено
судом присяжних, об`єктом такого огляду були конверти з надписом « ОСОБА_927 »,
« ОСОБА_922 » та « ОСОБА_1780 », в середині яких знаходились: « ОСОБА_927 » -
металева куля жовтого кольору, овальної продовгуватої форми діаметром приблизно
0,6 см, довжиною 2,6 см, а верхня частина конусоподібної форми, по всій формі
кулі маються нарізи з низу до середини; « ОСОБА_922 » - металева куля жовтого
кольору, овальної продовгуватої форми діаметром приблизно 0,6 см, довжиною
близько 2,5 см, а верхня частина конусоподібної форми, по всій формі кулі
маються нарізи з низу до середини. Куля має деформацію у верхній та ніжній
частинах; « ОСОБА_1780 » - гумові кулі в кількості 9 шт. діаметром приблизно по
0,7 см кожна, пиж з пробкового дерева діаметром приблизно 1,8 см довжиною
близько 1,8 см.
Суд хоча і визнає не безпідставними твердження сторони
захисту про не повну фіксацію слідчими руху речових доказів, а саме вказаних
вище куль та інших сторонніх предметів, вилучених з тіл, зокрема ОСОБА_2068 ,
ОСОБА_921 та ОСОБА_927 , проте вважає такий недолік не настільки критичним, щоб
поставити під сумнів допустимість самих речових доказів, з таких підстав.
Так, факт вилучення вказаних сторонніх предметів з тіл
перелічених поранених безспірно підтверджено об`єктивними медичними даними, а
також відомостями, які містить згаданий вище лист КМКЛ ШМД від 18 квітня 2014
року № 835. Згідно з рапорту слідчого від 23 травня 2014 року останній
зафіксував факт видачі таких предметів в додаток до вказаного листа медичним
працівником КМКЛ ШМД (т. 74 а. 148) і в той же день їх оглянув, детально
описавши їх зовнішній вигляд у протоколі слідчої дії, що усуває сумніви у належності
та допустимості вказаних речових доказів.
Факт видачі завідуючим відділення травми КМКЛ ШМД
ОСОБА_928 згаданих вище сторонніх предметів, які були вилучені з тіл
перелічених поранених під час оперативного втручання та упаковані в три
конверти з написами « ОСОБА_927 », « ОСОБА_922 » та « ОСОБА_1780 » відповідно,
підтверджується даними протоколу допиту цієї особи від 23 травня 2017 року,
який було досліджено судом присяжних виключно в частині джерела походження
речових доказів (т. 75 а. 59-64).
Більш того, за епізодом поранення потерпілого ОСОБА_921
походження виявленої з його тіла кулі безспірно доведено даними дослідженого
судом присяжних за вказаним епізодом протоколу операції № 219 від 20 лютого
2014 року (т. 91 а. 23).
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичної експертизи № 1063/е від 10 липня 2014 року (т. 74 а. 94,
113-120), яку провів експерт ОСОБА_952 на основі дослідження з дозволу
ОСОБА_927 судово-медичної документації на його ім`я, останній отримав сліпе
вогнепальне поранення тазу: вхідна рана у ділянці зовнішнього квадранту правої
сідниці (розміри 1х2 см), від якої спрямований рановий канал, що проходить у
напрямку ззовні у середину, ззаду наперед, з пошаровим ушкодженням шкіри,
підшкірно-жирової клітковини, м`язів правої сідничної ділянки, кісток тазу (з
масовим крововиливом у оточуючі тканини), з відривом задньої (перетинчастої)
частки уретри, позаочеревним розривом передньої стінки сечового міхура і сліпо
закінчується у м`яких тканинах (підшкірно) у ділянці верхньої третини лівого
стегна стороннім тілом (кулею калібру 7,62мм). Отримане ОСОБА_927 поранення за
критерієм небезпечності для життя відноситься до тяжкого тілесного ушкодження,
яке утворилося від однократної ударної дії тупого предмету з обмеженою
поверхнею контакту 20 лютого 2014 року. Локалізація та розташування виявленої
рани правої сідниці, наявність стороннього тіла у кінцевих відділах ранового
каналу (підшкірно у м`яких тканинах лівого стегна), приймаючи до уваги дані
проведених оперативних втручань (щодо уламкового характеру ушкоджень кісток
тазу), дали підстави вважати, що тілесне ушкодження утворилося внаслідок
пострілу з вогнепальної зброї. За відсутності всієї медичної документації щодо
лікування ОСОБА_927 та без його судово-медичного огляду надати відповіді на
інші поставлені питання не виявилось можливим.
Сумніви сторони захисту щодо дистанції проведеного
пострілу, яка мала б бути великою з огляду на залишену в м`яких тканинах лівого
стегна потерпілого кулю, відтак, на думку, захисту такий постріл було неможливо
здійснити з бетонної барикади, яка була на відстані в кілька десятків метрів,
суд оцінює з урахуванням зафіксованої значної руйнації кісток тазу потерпілого,
що об`єктивно вимагало витрати значної кінетичної енергії снаряду.
Отже, належність та допустимість вилученої з тіла
потерпілого ОСОБА_927 кулі, як речового доказу та об`єкту подальших експертних
досліджень доведена поза розумним сумнівом.
Згідно із остаточними судово-балістичними даними,
які судом покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що
стосується даного епізоду), вилучена з тіла потерпілого ОСОБА_927 під час
медичного оперативного втручання куля є частиною 7,62-мм проміжного патрону
зразка 1943 з кулею «ПС» зі стальним осердям (57-Н-231С) заводського
виробництва. Ця куля могла бути вистріляна зі зброї калібру 7,62х39 мм, такої
як: АК-47, АКМ, АКМС, СКС, Сайга, Вулкан, Вепрь тощо. Проміжні патрони,
споряджені такою кулею, призначені для стрільби з таких видів бойової
вогнепальної зброї: АК-47, АКМ, РПД (ручний кулемет Драгунова), РПК (ручний
кулемет Калашникова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103, АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14,
CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, та інших моделей зброї, що виготовлені під даний
патрон калібру 7,62х39 мм, та можуть використовуватись для стрільби з мисливської
нарізної зброї: Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС тощо. На представленій кулі наявні
сліди нарізів каналу ствола, що є придатними для ідентифікації зброї, з якої
вона стріляна. Дана куля вистріляна з автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_267 , закріпленого за старшиною міліції
ОСОБА_714 (2-й штурмовий взвод РСП).
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні судом
присяжних висновку комісійної судово-медичної експертизи № 157-2014/о від 31
липня 2015 року, яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 та ОСОБА_942 за
результатами вивчення медичної документації на ОСОБА_927 , копій висновків
експертиз, та протоколу слідчого експерименту з відеозаписом до нього (т. 74 а.
124-133), комісія експертів дійшла висновку, що ОСОБА_927 саме 20 лютого 2014
року отримав одне (внаслідок одного пострілу) сліпе вогнепальне поранення тазу,
при цьому: вхідна рана розташована в ділянці зовнішнього квадранту правої
сідниці, від якої відходить рановий канал ззовні у середину, ззаду наперед з
ушкодженням м`язів правої сідничної ділянки, кісток тазу з відривом задньої
(перетинчастої) частки уретри, сечового міхура, і закінчується кулею з чотирма
полями нарізів правого нахилу, яка вилучена під час оперативного втручання.
Дане вогнепальне поранення відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за
критерієм небезпеки для життя). Постріл був зроблений з нарізної вогнепальної
зброї калібру 7,62 мм (під патрон 7,62х39 мм). Під час поранення ОСОБА_927 був
звернений правою заднє-бічною поверхнею тіла до напрямку дії вогнепального
снаряду, що відповідає обставинам, які зазначені ним у ході слідчого
експерименту від 24 листопада 2014 року. Відсутність одягу унеможливлює навіть
у формі припущення дати висновок стосовно дистанції та відстані пострілу.
Висновки комісії експертів медиків з питань балістики (тип
зброї, калібр патрону) ґрунтуються на об`єктивних судово-балістичних даних, а
тому є допустимими. Натомість, суд критично оцінює, а відтак відхиляє як
документально не підтверджені відомості у даному висновку про час поранення
ОСОБА_2069 - до 08 год. 46 хв. У судовому засіданні встановлено, що за основу
для такого висновку експерти взяли до уваги час виїзду за викликом бригади
швидкої медичної допомоги, проте не врахували, що такий виклик було здійснено
за фактом масового поранення людей, а не ОСОБА_2069 конкретно, який до бригади
швидкої був доставлений активістами за об`єктивно документованими даними лише о
10 год. 55 хв.
Крім того, висновок комісії експертів № 157-2014/о щодо
ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на місцевості
потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому міг
перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи криміналістичними
дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає недопустимими
доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку. Відтак,
враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням доводів та
мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього приводу
виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість - суд
виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Відповідно до дослідженого судом присяжних за участю
потерпілого ОСОБА_2069 відеозапису під назвою « АДРЕСА_16 [720p] (т. 69 а. 32), встановлено, що на
01 хв. 25 сек. запису зображено ідентифікованого потерпілим ОСОБА_2069 як себе
чоловіка, який рухається по містку над вул. Інститутська з двома шинами в
руках, одягнений у зелену військову каску, захисний чорний жилет, темну зелену
куртку зимову з капюшоном, сині джинси; з 01 хв. 50 сек. запису фіксується
перебування потерпілого на містку, він спостерігає за обстановкою навколо
Жовтневого палацу, запалює шини з використанням сумішей, кличе інших активістів
на допомогу, махаючи битою; з 27 хв. 05 сек. запису зображено, як потерпілий
переміщується у передовій групі активістів з мегафоном у руці по АДРЕСА_7 ,
кличе медиків, запрошує ноші (з 28 хв. 16 сек. запису); з 29 хв. 36 сек. запису
зображено, як пораненого потерпілого відтягують за щити; з 30 хв. 35 сек.
запису фіксується евакуація пораненого потерпілого за парапет з написом «АКБ
«Аркада», а з 33 хв. 55 сек. запису - до готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 ».
Крім того, системний аналіз досліджених вище доказів щодо
ідентифікації потерпілого ОСОБА_2069 серед інших активістів з даними, які
місять досліджені в судовому засіданні відео під назвами «ВидеоПоСекундам»
(т. 50 а. 39) та «Kiev-20-02-14» (флеш накопичувач - т. 83 а. 33а)
вказують на таке. Починаючи з 40 хв. 40 сек. запису відео «Kiev-20-02-14» по
середині проїзної частини вул. Інститутська серед передової групи активістів із
щитами з`являється особа, одягнута в аналогічний одяг, який мав на собі
потерпілий та описаний ним в суді безпосередньо, з мегафоном в руці та биткою з
боку. Праворуч за тротуаром поранені, яких поступово евакуюють. Далі вказана
особа просувається вперед з передовою групою активістів, які прикриваються
щитами, до самої сніжної барикади, працівники міліції в цей час перебувають за
бетонною барикадою - ці події фільмуються особою в червоній курточці, яка
ховається ліворуч по вулиці за останнім по цій стороні рекламним щитом.
Аналогічні події з іншого ракурсу, де перебувала особа в червоній курточці,
зафіксовані на відео «ВидеоПоСекундам», починаючи з 28 хв. 35 сек. запису,
зокрема, вказана особа з мегафоном має при собі під одягом характерний ніж в
чохлі, який потерпілий в судовому засіданні ідентифікував як належний йому. На
28 хв. 39 сек. запису вказана особа, яка ідентифікована судом за вказаними вище
ознаками як ОСОБА_2069 , розвертається і робить через мегафон заклики, в тому числі
й до медиків. Цей самий момент зафіксовано і на відео під назвою
«Kiev-20-02-14» (40 хв. 48 сек. запису), яке у подальшому триває безперервно.
Наступна контрольна точка суміщення обох названих відео - 28 хв. 57 сек. запису
відео «ВидеоПоСекундам» та 41 хв. 07 сек. запису відео «Kiev-20-02-14», на яких
зафіксовано особу в будівельній помаранчевій касці з розовим рюкзаком за
спиною, яка підбігає в напрямку до джерела зйомки відео «ВидеоПоСекундам» і
бере в праву руку дві металевих трубки. Далі встановлено, що ОСОБА_2069 вибігає
праворуч на ділянку розриву між двома частинами сніжної барикади (42 хв. 58
сек. запису відео «Kiev-20-02-14») і отримує поранення, від якого падає в бік
Майдану (43 хв. 00 сек. запису відео «Kiev-20-02-14», або позначка внутрішнього
таймера «01:43:12:21») - завдяки правій руці з биткою фіксується положення тіла
ОСОБА_2069 у просторі на момент поранення - стоячи, правою заднє-бічною
поверхнею тіла до бетонної барикади. На відео «ВидеоПоСекундам» (запис 30 хв.
35 сек.) зафіксовано як вже пораненого ОСОБА_2069 відтягують за щити, а пізніше
евакуюють до готелю «Україна» (запис 34 хв. 53 сек.).
Вказані обставини поранення ОСОБА_2069 знайшли повне своє
підтвердження під час дослідження наданого останнім відеозапису « ОСОБА_1696
» (т. 74 а. 76) - при цьому інший ракурс зйомки фіксує положення тіла
потерпілого у просторі (правим боком до лівої частини бетонної барикади), а
також під час дослідження відеозаписів під назвами: « АДРЕСА_16 [720p] (т. 69 а. 32); «1» (т. 69
а. 131); «M2U01380» та «M2U01384» (т. 70 а. 42).
Крім того, як вже з`ясовано, на відео «Kiev-20-02-14»
фіксується джерело ведення зйомки відеозапису «ВидеоПоСекундам», а на
останньому (на 31 хв. 17 та 22 сек. запису) фіксується джерело ведення зйомки
відеозапису «MVI_2848», що забезпечує унікальну синхронізацію подій.
Суд бере до уваги, що аналогічні події за участю
потерпілого ОСОБА_2069 , які зафіксовані на всіх вказаних відеозаписах
відтворюються на відповідних екранах і відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40), а
також на екрані 3/3, до якого компільоване відео «Kiev-20-02-14» - момент
отримання ОСОБА_2069 поранення зафіксовано за внутрішнім таймером
«01:43:12:21», яке до речі синхронізується з відео на екранах 3/1 та 4/2 (із
запізненням на долі секунди) - астрономічний час 10 год. 21 хв. 32 сек. У цей
час, на екрані 4/4 фіксується присутність бійців РСП за обома частинами
бетонної барикади в різних стійках готовності для ведення стрільби (стоячи,
напівсидячи). Більш того, завдяки сюжету, розміщеному на екрані 4/2, який знято
з протилежного боку (з будівлі по АДРЕСА_18 ), повністю фіксується положення
потерпілого на момент поранення, коли він відбіг на простір між краями сніжної
барикади та розвернувся обличчям до активістів, що рухали захисні щити - правою
заднє-бічною поверхнею тіла до бетонної барикади, оскільки з боку ведення
зйомки чітко в одній плоскості проглядаються ліва, права нога потерпілого та
проміжок між ними, а це вказує про розташування його тіла спиною до джерела
зйомки або правою заднє-бічною поверхнею тіла до бетонної барикади.
За дослідженим протоколом огляду документів від 04
червня 2014 року (т. 74 а. 134-145) встановлено, що об`єктом такого огляду
був сайт «Радіо Свобода», а саме сторінка ІНФОРМАЦІЯ_258 , на якій міститься
стаття під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_259 », до якої компільовані фотоматеріали про
обставин поранення потерпілого, які є аналогічними дослідженим.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_927 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Суд присяжних вважає дані, які вказують на: а) умови
стрільби - прицільне ведення вогню бійцями РСП зі штатної нарізної зброї; б)
режим стрільби - здійснення пострілів з автоматичної зброї в режимі одиночної
стрільби; в) точність стрільби - ураження з першого пострілу особи, яка щойно
візуалізувалася між краями сніжної барикади; г) контроль цілі - ураження людини
відразу з її появою в секторі - об`єктивними ознаками пострілу, внаслідок якого
ОСОБА_927 отримав тяжке вогнепальне поранення тазу, прицільним саме в нього, а
з огляду на завдані ушкодження - на ураження.
Оціночні судження потерпілого ОСОБА_927 щодо зміни
обстановки на «Майдані» та надмірної жорстокості дій правоохоронців 20 лютого
2014 року, щодо відсутності загрози для правоохоронців в діях активістів на
момент його поранення, щодо напрямку, з якого він отримав ураження, часу самого
поранення, мотиву руху активістів вперед за працівниками міліції - є цілком обґрунтованими
та переконливими, вони узгоджуються з поясненнями багатьох допитаних також
очевидців цих подій з числа потерпілих та свідків, відповідають логіці та
динаміці подій, зафіксованих у документованих даних, в тому числі відео та фото
документах, а тому визнаються судом доведеними.
Суд також звертає увагу на загальну обстановку, яка
складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо, яка детально описана за
епізодом поранення ОСОБА_326 (відокремлений на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 21 «бетонна барикада:
хаотичний обстріл активістів» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксований на відео вогневий вплив на активістів,
в тому числі на їх скупчення біля сніжної барикади, має ознаки хаотичного,
оскільки будь-якого оперативного та тактичного сенсу, аніж нагадування
правоохоронцями про себе у такий спосіб, не мав.
Наведені докази у своїй сукупності з очевидністю свідчать
про те, що ОСОБА_927 , 20 лютого 2014 року о 10 год. 21 хв. 32 сек.,
перебуваючи на проїзній частині вул. Інститутська в м. Києві навпроти входу до
станції метро «Хрещатик», під час загострення протистояння між активістами
«Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної
зброї отримав внаслідок одного пострілу з нарізної зброї під патрон калібру
7,62х39мм одне сліпе вогнепальне поранення тазу з ушкодженням кісток тазу та
внутрішніх органів, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм
небезпеки для життя. При цьому, вхідна рана розташована в ділянці зовнішнього
квадранту правої сідниці, від якої відходить рановий канал ззовні у середину,
ззаду наперед і сліпо закінчується у м`яких тканинах (підшкірно) верхньої
третини лівого стегна кулею, яка вилучена під час оперативного втручання. Під
час поранення ОСОБА_927 був звернений правою заднє-бічною поверхнею тіла до
напрямку дії вогнепального снаряду та верху вул. Інститутська, на якій була
розташована бетонна барикада.
Вказане вогнепальне поранення ОСОБА_927 було завдано
внаслідок одного пострілу з автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_14 , закріпленого за
співробітником РСП ОСОБА_714 .
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння такого поранення потерпілому саме обвинуваченими не здобуто,
унеможливлена участь у таких діях і самого ОСОБА_584 , який на вказаний момент
часу був евакуйований через отримання вогнепального поранення у свою чергу.
Водночас, є доведеною поза розумним сумнівом причетність до вказаного смертельного
поранення потерпілого ОСОБА_927 конкретного невстановленого співробітника РСП,
який, заволодівши закріпленим за ОСОБА_714 після його поранення автоматом
7,62х39мм АКМС НОМЕР_267 , спільно та
злагоджено разом з іншими озброєними співробітниками РСП та правоохоронцями під
час перебування за бетонною барикадою, реагуючи на рух активістів по вул.
Інститутська, застосовував вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя
багатьох осіб, шляхом здійснення у даному випадку прицільного пострілу на
ураження.
Є об`єктивні дані визнати постріл, внаслідок якого
ОСОБА_927 отримав вогнепальне поранення, прицільним саме в нього.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_927 , хоча і маючи
при собі предмети, пристосовані для завдання тілесних ушкоджень (ніж та бита),
а так само і будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед
його пораненням вчиняв дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що
становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних
органів як учасників іншої сторони протистояння з огляду на взаємне
розташування на місцевості, яке виключало можливість безпосереднього контакту
конфліктуючих сторін, відтак, законні підстави для застосування у даному
випадку вогнепальної зброї були явно відсутні (відокремлений на відео запису
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод
21 (пункт 5.3.2 вироку).
5.4.109. За епізодом загибелі
ОСОБА_2070 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_260 показав,
що його батько - ОСОБА_2071 загинув 20 лютого 2014 року як учасник мирного
протесту від кульового поранення, перебуваючи на вул. Інститутській в місті
Києві, при собі зброї не мав. Брав участь в мирних акціях протесту, відстоюючи
справедливість.
Також на запитання сторін провадження потерпілий уточнив
наступне. ОСОБА_2071 брав участь в акціях протесту в Києві із самого початку
подій на «Майдані», проживав у палатці, входив до 1-ї сотні Самооборони, але до
політичних партій не належав і деталей свого перебування на «Майдані» не
розповідав. Потерпілий з цікавості декілька разів також відвідував «Майдан»,
бачив там протестувальників у касках та із щитами, але з батьком не
зустрічався, перед загибеллю бачив його тижня за три, а телефоном спілкувалися
ранком 19 чи 20 лютого 2014 року, батько казав, що все спокійно. У батька була
зареєстрована мисливська зброя, але вона залишалася вдома, пізніше він,
потерпілий, перереєстрував її на себе. Про загибель батька 20 лютого 2014 року
дізнався з новин, хоча його дані були вказані не правильно. Під час з`ясування
обставин загибелі батька родиною за поширеними в Інтернет відео сюжетами було
встановлено, що категорично ідентифікований ними на відео за одягом та обличчям
батько приблизно о 10 год. 20 хв. (за даними відео під назвою «47») отримав
смертельне поранення, коли рухався правою стороною по вул. Інститутська біля
станції метро, евакуюючи поранених, сам момент поранення на відео не потрапив.
Під час цього поранення батько був одягнутий в чорну шкіряну курточку, чорний
гольф, чорні штани, рукавички смугасті, військова металева зелена каска, в руці
тримав металевий міліцейський щит. Очевидці поранення батька йому не відомі.
Поширені в Інтернеті дані щодо переламаних в батька рук та ніг, спотворення
обличчя є хибними.
Показання потерпілого ОСОБА_260 знайшли своє повне
підтвердження під час дослідження судом присяжних наданих ним фотографій
із зображенням ОСОБА_2071 , які пройшли процедуру відкриття в порядку ч. 11 ст.
290 КПК України (папка «Фото» на диску Verbatim - т. 143 а. 4), а також наявних у справі фото матеріалів
(т. 143 а. 115, 116, 123). Потерпілий, крім того, що категорично ідентифікувала
на цих фотографіях свого батька, акцентував увагу і на такому: - на двох фото,
наданих свідком ОСОБА_2072 (а. 115, 116) зафіксовано його батька у зеленій
касці, а під нею шолом із темної тканини з білими стрічками (перед пораненням
біля самих сходів до банку «Аркада» по вул. Інститутська, на іншому фото з цієї
місцевості проглядається вхід до станції метро «Хрещатик» (а. 123); - на фото,
що містяться у папці «Фото», зафіксовано аналогічні обставини перебування його
батька перед пораненням біля самих сходів до банку «Аркада» по вул.
Інститутська, а також здійсненої ним перед цим евакуації пораненого ОСОБА_3043 ,
чітко ідентифікуються елементи одягу батька - куртка, рукавички із сірими
смужками тощо.
Аналогічні дані, тільки в динаміці, зафіксовані і на
дослідженому судом присяжних відео під назвою «LifeNews - 20_02», яке
також надав потерпілий і яке пройшло процедуру відкриття в порядку ч. 11 ст.
290 КПК України (починаючи з 02 хв. 34 сек. запису, диск Verbatim - т. 143 а.
4). Сюжет з вказаного відео був покладений в основу також дослідженого судом відео
«47 _ 20.02.2014» на диску Verbatim DVD-R …50582 (т. 8 а. 130, починаючи з
04 хв. 32 сек. запису).
Враховуючи викладене, суд визнає достовірним за
ідентифікаційною здатністю сюжет на відео «47 _ 20.02.2014» на диску Verbatim
DVD-R …50582 (т. 8 а. 130, починаючи з 04 хв. 32 сек. запису), вважаючи
доведеним те, що на відео «47 _ 20.02.2014» або «47» під написом «ОСОБА_2977 10:21:31-10:21:52 (за звуком)» в
акцентованих його автором зеленому та червоному квадратах дійсно зафіксовані
обставини смертельного поранення саме ОСОБА_2070 .
Звертає на себе увагу те, що зафіксовані на фото та відео
обставини вказують на те, що ОСОБА_2071 був активним учасником подій ранку 20
лютого 2014 року, а не їх спостерігачем, дійсно допомагав евакуйовувати
поранених, останнє зафіксоване місце його перебування також було поруч з
медиком та пораненими активістами.
Згідно з дослідженими судом рапортом начальника
відділення слідчого відділу Дніпровського РУ ГУМВС в м. Києві від 20 лютого 2014
року, заявами ОСОБА_260 від 14 березня 2014 року, представника
ОСОБА_2073 від 14 березня 2014 року, сини загиблого просили в межах досудового
розслідування, розпочатого 21 лютого 2014 року за фактом загибелі від
вогнепального поранення у шию їх батька ОСОБА_2071 , тіло якого під № 533 було
доставлено до моргу № 2 КМБ СМЕ по вул. П. Запорожця, 26 і особа якого
підтверджена паспортом, залучити до даного кримінального провадження як
потерпілих (т. 143 а. 5-6, 20-23, 81, 86).
Згідно з дослідженим судом присяжних під час судового
розгляду протоколом огляду місця події від 21 лютого 2014 року з
додатками до нього у виді фототаблиць (т. 143 а. 7-14), в приміщенні моргу по
вул. П. Запорожця, 26 в м. Києві в присутності понятих оглянуто труп гр-на
ОСОБА_2071 під № 533, який був одягнутий у чорні штани та взуття, чорну кофту.
На трупі виявлена вогнепальна рана правої передньої поверхні шиї (фото №№ 4-6).
Ідентифікаційна здатність вказаних матеріалів, що узгоджується з показаннями
потерпілого ОСОБА_2071 , під час судового розгляду не оспорювалася сторонами.
Однак, оцінюючи неузгодженість даних вказаного протоколу
огляду трупу, схеми до нього, з одного боку, та додатків у виді фото таблиць, з
іншого боку, щодо наявності ушкодження на спині загиблого ЦАРЬОК, суд надає перевагу
фото матеріалам, на яких об`єктивно зафіксована рана в лівій лопатковій області
загиблого (фото №№ 7-8), що підтверджено іншими судово-медичними даними під час
судово-медичних експертних досліджень, відтак критично як неповні в цій частині
оцінює дані протоколу та доданої до нього схеми ушкоджень, на яких такої рани
не описано, а тому відхиляє їх.
Відповідно до досліджених судом присяжних лікарського
свідоцтва та свідоцтва про смерть ОСОБА_2071 (т. 143 а. 18-19, 92), висновку
судово-медичної експертизи № 533/2 від 15 квітня 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_1899 , з додатками у виді результатів додаткових досліджень, в
тому числі і клаптя шкіри загиблого (т. 143 а. 39-51), у ОСОБА_2071 виявлено
одне наскрізне кульове вогнепальне поранення грудей з ушкодженням внутрішніх
органів з вхідною вогнепальною раною розміром 1,3 х 1,6 см округлої форми з
пояском осадження та дефектом шкіри «мінус-тканина» на передній поверхні в
нижній третині шиї праворуч на висоті 151 см від підошовних поверхонь, від якої
відходить рановий канал справа наліво, спереду назад та зверху вниз, по ходу
якого ушкоджені шкіра, м`язи, ліва плевральна порожнина, ліва легеня, 4-те
ребро ліворуч, нижній край лівої лопатки та ін. і закінчується вихідною раною
на спині ліворуч по задній пахвовій лінії на висоті 135 см від підошовних
поверхонь. Напрямок ранового каналу узгоджується з результатами дослідження
клаптів шкіри та внутрішнього дослідження. Вказане прижиттєве тілесне
ушкодження має ознаки тяжкого за критерієм небезпеки для життя та є причиною
смерті, утворилося від дії вогнепального снаряду подовженої дії (кулі, до
складу якої входили сполуки міді та свинцю), влучання кулі, що перекидається,
відбувалося боковою поверхнею після часткового руйнування. Крім того, виявлено
дві також прижиттєві забійні рани по передній поверхні в нижній третині шиї,
які утворились від дії додаткових снарядів - елементів зруйнованого снаряду
(кулі), до складу якої входили сполуки свинцю, та мають ознаки легкого
тілесного ушкодження. У загиблого ознаки сп`яніння відсутні.
Висновок експертизи № 533/2 узгоджується з висновками
інших експертиз № 14/533/2 від 16 квітня 2014 року та № 38/533/2 від 26
травня 2014 року, які провів той самий експерт і акцентував увагу на те, що
смерть потерпілого настала ІНФОРМАЦІЯ_197 , а постріл в нього був здійснений із
значної відстані, у момент поранення ОСОБА_2071 був звернутий передньою
поверхнею тіла до дульного зрізу зброї (т. 143 а. 54-56, 59-62).
З цими судово-медичними даними повністю узгоджуються
відомості, які встановлені під час дослідження судом присяжних протоколу
огляду від 03 березня 2014 року вилученого з тіла ОСОБА_2071 та впізнаного
потерпілим в суді светра (т. 143 а. 31-36, 126-131) та висновку експерта №
282-МК від 18 липня 2014 року (т. 143 а. 70-80), за якими також на передній
поверхні цього светру виявлено одне вогнепальне вхідне кульове пошкодження та
три вогнепальні також вхідні пошкодження, які утворилися від дії вогнепального
снаряду подовженої форми (кулі) при її перекиданні в результаті проходження через
перешкоду перед тілом потерпілого, а також від дії елементів пошкодженої від
перешкоди кулі перед тілом потерпілого. Постріл проведений з нарізної
вогнепальної зброї, при цьому на вхідному кульовому пошкодженні виявлені
сполуки як міді, так і свинцю. Наявність перешкоди не дозволила експерту
висловитися щодо дистанції, з якої був здійснений постріл. Встановлення зразка
(моделі) зброї, з якої було проведено постріл в потерпілого, не входить до
компетенції судово-медичного експерта криміналіста.
За висновком комплексної судової трасологічної,
балістичної та хімічної експертизи № 7869/7870/14… від 22 липня 2014 року
встановити, з якої зброї (вид та зразок) були завдані вказані пошкодження на
светрі загиблого також виявилося неможливим (т. 143 а. 134-135).
Інші особисті речі потерпілого доказового значення не
мають.
Всі вказані докази в деталях узгоджуються між собою, а
тому немає сумнівів в їх достовірності, а оскільки вони узгоджуються і з
показаннями потерпілого, суд всі ці докази кладе в основу свого вироку.
У цьому контексті звертає на себе увагу те, що
судово-медичні дані про проходження кулі, якою було смертельно поранено
ОСОБА_2071 , скрізь перешкоду узгоджується з висновком за результатами
криміналістичного дослідження одягу потерпілого. Ці дані узгоджуються із
характером значної руйнації оболонки кулі (зафіксовані на одязі та тілі
загиблого залишки слідів як міді (оболонка кулі), так і свинцю (наповнення
кулі), що вказує на значну попередню руйнацію кулі, у зв`язку з чим і
пояснюється великий розмір вхідної рани (1,3 х 1,6 см). Таким чином, суд
присяжних вважає, що доводи сторони захисту про можливість смертельного
поранення ОСОБА_2071 внаслідок рикошету не спростовані.
Відповідно до дослідженого судом висновку комісійної
судово-медичної експертизи № 264-2015/о від 08 грудня 2015 року, яку
провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 і ОСОБА_942 (т. 143 а. 139-147),
дослідивши копії висновку згаданих вище експертиз, медичної документації на
ім`я ОСОБА_2071 та переглянувши відео «47», ОСОБА_2071 саме 20 лютого 2014 року
отримав внаслідок одного пострілу з нарізної вогнепальної зброї три
вогнепальних поранення, а саме: - одне наскрізне кульове грудної клітини, від
якого настала смерть, при цьому вхідна рана розташована на передній поверхні
шиї від якої справа наліво, спереду назад та зверху вниз відходить рановий
канал, який закінчувався вихідною раною на спині ліворуч; - два дотичних
(сліпих) поранення шиї дещо вище описаної вхідної рани від елементів
зруйнованої кулі. У момент отримання поранень ОСОБА_2071 був звернутий правою
переднє-бічною поверхнею тіла до дульного зрізу зброї.
Під час дослідження судом висновку цієї експертизи
потерпілий ОСОБА_260 також категорично за обличчям ідентифікував свого батька
на компільованих до цього висновку фото з відео «47 _ 20.02.2014» (диск, т. 8
а. 130 - 04 хв. 33 сек. запису), аналогічного тому, яке переглядали експерти
(верхнє фото на а. 145) - ОСОБА_2071 зафіксований у зеленій касці, а під нею
характерний шолом із темної тканини з білими стрічками в групі з особами в білих
шоломах, на одному з позначкою Червоного хреста, біля відгороджених парапетом
сходів до банку «Аркада» по вул. Інститутська. Звертає на себе увагу те, що
зафіксована на цьому фото обстановка повністю збігається із зафіксованою на вже
згаданих судом двох фото, наданих свідком ОСОБА_2072 (а. 115, 116), що усуває
будь-які сумніви в їх, кожній окремо, ідентифікаційній здатності та належності
до даного епізоду.
Оскільки у наведеній частині висновок комісійної
експертизи № 264-2015/о ґрунтується на об`єктивних судово-медичних даних,
узгоджується з висновками інших експертиз, суд також визнає його достовірним і
кладе в основу свого вироку.
Водночас, висновок комісії експертів № 264-2015/о щодо
ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на місцевості
потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому міг
перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи криміналістичними
дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає недопустимими
доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку. Відтак,
враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням доводів та
мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього приводу
виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість - суд
виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Крім того, під час перегляду судом відео «47 _
20.02.2014» встановлено і те, що починаючи з 04 хв. 32 сек. запису на вказаному
місці по вул. Інститутська біля парапету банка «Аркада» фіксується ОСОБА_2071 в
групі активістів двома окремими сюжетами з різних ракурсів, різною дальністю
зйомки та відповідно її розподільною якістю, а також розірваними у часі - і
лише прижиттєвий з можливістю визначення положення тіла ОСОБА_2071 у просторі.
Автор відео визначив ці два сюжети як до та після смертельного поранення
ОСОБА_2071 , що випливає з його акцентуації цих подій за допомогою зеленого та
червоного кольорів квадрату, однак момент переходу між якими на відео
відсутній. Таким чином, момент отримання вогнепального поранення ОСОБА_2071 , а
тому і обставини здійснення пострілу, яким спричинено таке поранення, на
вказаному відео не зафіксовані.
Враховуючи викладене, суд присяжних через
необґрунтованість критично оцінює, а відтак відхиляє висновок комісії експертів
264-2015/о про те, що нібито обставини отримання ОСОБА_2071 вогнепального
поранення, які зафіксовані на відеозапису «47», корелюють з наявними
судово-медичними даними (в т.ч. і щодо перебування пораненого у близькому до
вертикального положенні, здійснення пострілу через перешкоду, а саме металевий
щит, який, до речі прикривав ОСОБА_2071 далеко не переднє-бічну поверхню тіла,
а спину), оскільки, як достеменно з`ясовано судом, такі обставини на вказаному
відео не зафіксовані.
Під час перегляду судом відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (відео на флеш носії - т.
90 а. 40), встановлено, що на 01 год. 27 хв. 06 сек. запису на екрані 2/1
відтворюється раніше згадане відео «LifeNews - 20_02», яке було покладено в
основу сюжету відео «47 _ 20.02.2014» (астрономічний час цих подій 10 год. 19
хв. 39 сек.). При цьому, як звернула увагу представник потерпілих, положення
щита біля ОСОБА_2071 на відео зафіксовано позаду зі спини справа. Ця обставина
одночасно відтворена і з іншого ракурсу як на екрані 3/3, в який компільоване
відео «Kiev-20-02-14» (відео на флеш носії - т. 83 а. 33а), так і на самому
відео «Kiev-20-02-14» також безпосередньо переглянутому судом («01:41:20:10» -
внутрішній таймер, або 41 хв. 08 сек. запису). При цьому, ОСОБА_2071 сидячи
навприсядки звернутий лівим боком до джерела зйомки, за ним справа особа в
білому будівельному шоломі, а перед ним в білому шоломі лікар, всі разом
надають первинну медичну допомогу пораненому ідентифікованому за результатами
судового розгляду ОСОБА_2978 . На 42
хв. 01 сек. відео «Kiev-20-02-14» ОСОБА_2071 повертається праворуч і виглядає
з-під щита справа, після чого повертається в попереднє положення. Починаючи з
42 хв. 39 сек. ОСОБА_2071 , не будучи пораненим, перестає фіксуватися на відео
через наближення зйомки в іншу точку («01:42:41:15» - внутрішній таймер, що
відповідає астрономічному часу на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…»
10 год. 21 хв. 00 сек.).
Під час перегляду судом відео «M2U01384» (відео в
папці «Y_U - Пошукова група» на диску - т. 70 а. 42), встановлено, що через
незначний час в тому ж місці залишається медик та особа в білих шоломах, поруч
вже не фіксується сидячий ОСОБА_2071 , щит, що був біля нього впав. Вказане
відео починає своє відтворення на екрані 3/1 відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання)…», 01 год. 29 хв. 25 сек. запису, астрономічний час 10 год. 21 хв. 57
сек. Представник потерпілих звернула увагу суду на те, що вважає вже ОСОБА_2071
пораненим у присутності вказаних осіб - очевидців, хоча визнала, що дійсно
положення тіла ОСОБА_2071 в момент його поранення залишається не з`ясованим.
Натомість, за даними досліджених судом присяжних протоколу
проведеного з потерпілим ОСОБА_2072
у присутності його представника слідчого експерименту від 26 грудня
2014 року та додатків до нього (фото, схеми місцевості, безперервна відео
фіксація) (т. 196 а. 220-239) ОСОБА_231 на місцевості по вул. Інститутська
(біля входу до станції метро «Хрещатик» поруч із парапетом АКБ «Аркада»)
продемонстрував положення свого тіла в просторі на момент поранення - був
сидячі, звернутий лівим плечем в бік будівлі за парапетом банку «Аркада», а
спиною до квіткової бетонної клумби (11 хв. 28 сек., 13 хв. 08 та 19 сек.
запису), куля, осколками якої його було поранено, пройшла через щит (11 хв. 48
сек. запису), ОСОБА_2071 був перед ним також у положенні сидячі (12 хв. 22 сек.
запису), а від пострілу впав вперед головою (36 хв. 14 сек. запису). Також
ОСОБА_231 продемонстрував положення у просторі ОСОБА_2071 перед пораненням -
правим боком до входу на станцію метро «Хрещатик», передом звернутий до
квіткової бетонної клумби (27 хв. 38 сек., 32 хв. 54 сек., 34 хв. 08 та 58 сек.
запису). Судовий баліст ОСОБА_1069 констатував, що сектор здійснення пострілу в
ОСОБА_2074 був орієнтовно від входу на станцію метро «Хрещатик» до правого кута
будівлі № 7 (38 хв. 56 сек., 51 хв. 25 сек. запису).
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом загибелі
ОСОБА_2071 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та достовірними,
а тому кладе в основу свого вироку.
Суд також звертає увагу на загальну обстановку, яка
складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо, яка детально описана за
епізодом поранення ОСОБА_326 (відокремлений на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 21 «бетонна барикада:
хаотичний обстріл активістів» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксований на відео вогневий вплив на активістів,
в тому числі на їх скупчення біля сніжної барикади, має ознаки хаотичного,
оскільки будь-якого оперативного та тактичного сенсу, аніж нагадування
правоохоронцями про себе у такий спосіб, не мав.
Наведені докази у своїй сукупності з очевидністю свідчать
про те, що ОСОБА_2071 20 лютого 2014 року о 10 год. 21 хв. приблизно між 00 та
57 сек., перебуваючи біля відгороджених парапетом сходів до банку «Аркада» по
вул. Інститутська в м. Києві, під час загострення протистояння між активістами
«Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної
зброї отримав внаслідок одного пострілу з нарізної вогнепальної зброї три
вогнепальних поранення, а саме: - одне наскрізне кульове грудної клітини з
ушкодженням внутрішніх органів, яке відносить до тяжкого тілесного ушкодження
за критерієм небезпеки для життя та є причиною смерті, при цьому вхідна рана
розташована на передній поверхні шиї від якої справа наліво, спереду назад та
зверху вниз відходить рановий канал, який закінчувався вихідною раною на спині
ліворуч; - два дотичних (сліпих) поранення шиї дещо вище описаної вхідної рани
від елементів зруйнованої кулі та мають ознаки легкого тілесного ушкодження. У
момент отримання поранень ОСОБА_2071 був звернутий правою переднє-бічною
поверхнею тіла до дульного зрізу зброї та верху вул. Інститутська, на якій була
розташована бетонна барикада. Можливість смертельного поранення ОСОБА_2071
внаслідок рикошету не виключається.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
безспірно встановлено, що вогнепальне поранення було завдано ОСОБА_2071 з
напрямку бетонних барикад по вул. Інститутська, тобто з території, яка
перебувала під виключним контролем озброєних співробітників РСП та інших
правоохоронців, які спільно та злагоджено під час перебування за бетонною
барикадою, реагуючи на рух активістів в бік парапету з написом «АКБ Аркада»,
застосовували вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб,
шляхом здійснення у даному випадку прицільного пострілу у скупчення людей та
небезпечно поруч.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_2071 , а так само
і будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його
пораненням вчиняв дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що
становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів
як учасників іншої сторони протистояння, відтак, законні підстави для
застосування у даному випадку вогнепальної зброї були явно відсутні
(відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» епізод 21 (пункт 5.3.2 вироку). Більш того, ОСОБА_2071
отримав смертельне поранення в той час, коли перебував поруч з пораненим
активістом та медиком, який надавав допомогу останньому.
5.4.110. За епізодом
поранення ОСОБА_466
Як видно з письмових заяв ОСОБА_293 від 26 грудня 2014 року (т. 196 а. 199,
217-219) останній, особа встановлена за копією паспорта, просив визнати себе
потерпілим через вогнепальне поранення 20 лютого 2014 року біля верхнього входу
до станції метро «Хрещатик» по вул. Інститутська в м. Києві.
Згідно з даними додатків до протоколу допиту потерпілого ОСОБА_293 від 26 грудня 2014 року у виді схем
місцевості (т. 196 а. 205, 211-216), місцем його поранення позначено
ділянка місцевості біля входу до станції метро «Хрещатик» по вул. Інститутська
в м. Києві (поруч з парапетом АКБ «Аркада»), а додатків у виді фото таблиць
з власноруч зробленими дописами потерпілого (т. 196 а. 206-210) - перед своїм
пораненням він (єдиний у коричневій курточці та білій будівельній касці)
перебував біля відгороджених парапетом сходів до банку «Аркада» по вул.
Інститутська в м. Києві у положенні сидячі перед лежачим пораненим потерпілим
ОСОБА_996 у тільняшці, спиною до входу в метро «Хрещатик», в лівій руці щит
отворами для спостереження зверху, через який пройшла куля, ліворуч від нього
також у положенні сидячи перебуває потерпілий ОСОБА_2071 у зеленій касці, а під
нею у будівельному підшоломнику з білими стрічками. Також окреме фото
потерпілого з вже пораненою лівою рукою та щитом отворами для спостереження
зверху, який на фото має слід від потрапляння кулі внизу справа, якщо
перебувати за ним і дивитися на нього з тилу.
Аналогічні дані, тільки в динаміці, зафіксовані і на
дослідженому судом присяжних відео під назвою «LifeNews - 20_02», яке
також надав потерпілий і яке пройшло процедуру відкриття в порядку ч. 11 ст.
290 КПК України (починаючи з 02 хв. 34 сек. запису, диск Verbatim - т. 143 а.
4). Сюжет з вказаного відео був покладений в основу також дослідженого судом відео
«47 _ 20.02.2014» на диску Verbatim DVD-R …50582 (т. 8 а. 130, починаючи з
04 хв. 32 сек. запису).
За даними досліджених судом присяжних протоколу проведеного
з потерпілим ОСОБА_2072 у присутності
його представника слідчого експерименту від 26 грудня 2014 року та
додатків до нього (фото, схеми місцевості, безперервна відео фіксація) (т. 196
а. 220-239) ОСОБА_231 , перебуваючи у курточці, в якій
його було поранено в ліву руку осколками, на місцевості по вул. Інститутська
(біля відгороджених парапетом сходів до банку «Аркада» по вул. Інститутська в
м. Києві поруч з входом до станції метро «Хрещатик» поруч із парапетом АКБ
«Аркада») продемонстрував положення свого тіла в просторі на момент поранення -
був сидячі, звернутий лівим плечем в бік будівлі за парапетом банку «Аркада», а
спиною до квіткової бетонної клумби (11 хв. 28 сек., 13 хв. 08 та 19 сек.
запису), куля, осколками якої його було поранено, пройшла через щит зверху
зліва, якщо перебувати за ним і дивитися на нього з тилу (11 хв. 48 сек.
запису), після пострілу він впав на пораненого ОСОБА_2854 (12 хв. 19 сек., 35 хв. 31 сек. запису),
ОСОБА_2071 був перед ним також у положенні сидячі (12 хв. 22 сек. запису), а
від пострілу впав вперед головою (36 хв. 14 сек. запису). Судовий баліст
ОСОБА_1069 за результатами візування вказав на вхід до станції метро «Хрещатик»
і лівіше, як сектор, з якого міг бути зроблений постріл в потерпілого ОСОБА_293
(14 хв. 32 та 43 сек. запису).
Далі, ознайомившись із дослідженими судом фотографіями,
потерпілий на місцевості знову позначив місце пошкодження щита (зверху зліва,
якщо перебувати за ним і дивитися на нього з тилу), пояснивши, що на фото щит
перевернутий знизу вверх, натомість продемонстрував дещо інше уточнене
положення свого тіла у просторі на момент поранення, повернувши корпус тіла за
стрілкою годинника трохи лівіше (23 хв. 46 сек. запису). Судовий баліст
ОСОБА_1069 за результатами візування і в даному випаду констатував, що оскільки
кут зіткнення кулі з перешкодою без щита вирахувати неможливо, сектор
здійснення пострілу залишається той самий - від правого кута будівлі № 7 до
входу на станцію метро (24 хв. 12 сек., 51 хв. 25 сек. запису).
Також ОСОБА_231 продемонстрував положення у просторі
ідентифікованих під час судового розгляду потерпілих ОСОБА_2071 (27 хв. 38
сек., 32 хв. 54 сек., 34 хв. 08 та 58 сек. запису) та ОСОБА_1012 (53 хв. 22
сек., 56 хв. 27 сек. запису) на момент їх поранення. Судовий баліст ОСОБА_1069
і в даних випадках констатував, що сектор здійснення пострілу кожного разу був
орієнтовно від входу на станцію метро до правого кута будівлі № 7 (38 хв. 56
сек., 51 хв. 25 сек., 59 хв. 25 сек. запису).
Твердження захисту про проведення слідчого експерименту з
потерпілим в умовах, коли він нібито не міг орієнтуватися на місцевості за
сталими об`єктами, а характер поранення потерпілого на момент проведення
слідчої експерименту був невідомий, є надуманим, оскільки, по-перше, потерпілий
ОСОБА_231 чітко зорієнтувався відносно парапету, квіткової клумби та дерева на
місці свого поранення, його показання під час слідчого експерименту були
перевірені за допомогою фото фіксації самих подій, а по-друге, потерпілий
продемонстрував під час слідчого експерименту саме поранення, яке мало дотичний
характер, та механізм його утворення - через щит з акцентованим потерпілим
отвором у щиті, який він особисто бачив.
Як видно з протоколу огляду від 26 грудня 2014 року
виданої потерпілим ОСОБА_231 куртки, в якій він був в момент поранення (т. 197
а. 10-14), остання на лівому рукаві на манжеті має чотири пошкодження, які
розташовані локально поруч.
Як видно з протоколу огляду від 26 грудня 2014 року
виданого потерпілим ОСОБА_231 металевого осколка, вилученого з рани лівої руки
(т. 197 а. 9, 17-20), останній являє собою металевий осколок сірого кольору.
За даними висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 182-2014/о від 02 березня 2015 року (т. 196 а. 246-250; т. 197
а. 1-8), яку провели експерти ОСОБА_942 , ОСОБА_941 , ОСОБА_2075 та ОСОБА_940 ,
вивчивши і проаналізувавши всю медичну документацію, копії протоколів допиту
потерпілого та слідчого експерименту з відео його проведення, результати
експертного дослідження куртки потерпілого (№ 56-МК від 26 лютого 2015 року), в
якій він був на момент поранення, експерти дійшли висновку, що ОСОБА_231 20
лютого 2014 року отримав два вогнепальні поранення лівого передпліччя у вигляді
локально розташованих двох ран, які мають ознаки легкого тілесного ушкодження
та утворилися від дії вторинних снарядів, а первинний снаряд, який залишив
сліди міді на одязі, контактував лише з лівим рукавом куртки потерпілого.
Постріл, внаслідок якого утворилися дані поранення, був здійснений з нарізної
вогнепальної зброї через перешкоду (щит), напрямок пострілу спереду назад, а
рановий канал ззаду наперед (врахована особливість розташування лівої кісти,
якою потерпілий тримав ручку щита). Зафіксоване під час слідчого експерименту
положення тіла потерпілого корелює із судово-медичними даними. ОСОБА_3042 був
звернутий лівою заднє-бічною поверхнею тіла до напрямку дії вогнепального
снаряду.
Висновок спеціаліста № 296/14 від 03 квітня 2014 року
(т. 197 а. 23-24) щодо встановлення тяжкості тілесного ушкодження у ОСОБА_2979 суд визнає недопустимим доказом таких
обставин, оскільки останні можуть бути встановлені виключно висновком судового
експерта-медика (ч. 2 ст. 242 КПК України).
Під час повного перегляду судом відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (відео на
флеш носії - т. 90 а. 40), встановлено, що на 01 год. 27 хв. 06 сек. запису на
екрані 2/1 відтворюється раніше згадане відео «LifeNews - 20_02», яке було
покладено в основу сюжету відео «47 _ 20.02.2014» (астрономічний час цих подій
10 год. 19 хв. 39 сек.). Ці ж події одночасно відтворені й з іншого ракурсу як
на екрані 3/3, в який компільоване відео «Kiev-20-02-14» (відео на флеш носії -
т. 83 а. 33а), так і на самому відео «Kiev-20-02-14» також безпосередньо
переглянутому судом («01:41:20:10» - внутрішній таймер, або 41 хв. 08 сек.
запису). При цьому, ідентифікований судом ОСОБА_2071 сидячи навприсядки
звернутий лівим боком до джерела зйомки, за ним справа ОСОБА_231 в білому
будівельному шоломі, а перед ним в білому шоломі лікар, всі разом надають
первинну медичну допомогу пораненому ідентифікованому судом ОСОБА_2076 . На
даному відео чітко проглядається напрямок, з якого за результатами слідчого
експерименту міг отримати поранення ОСОБА_231 - вверх вул. Інститутська, тобто
місцевість, яка перебуває під виключним контролем сил правопорядку. Починаючи з
42 хв. 39 сек. ОСОБА_231 , не будучи пораненим, перестає фіксуватися на відео
через наближення зйомки в іншу точку («01:42:41:15» - внутрішній таймер, що
відповідає астрономічному часу на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…»
10 год. 21 хв. 00 сек.).
Під час перегляду судом відео «M2U01384» (відео в
папці «Y_U - Пошукова група» на диску - т. 70 а. 42), встановлено, що через
незначний час в тому ж місці залишається медик та особа в білих шоломах, поруч
вже не фіксується сидячий ОСОБА_2077 . Вказане відео починає своє відтворення
на екрані 3/1 відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…, 01 год. 29 хв. 25
сек. запису, астрономічний час 10 год. 21 хв. 57 сек.
Оцінюючи всі подані сторонами докази за епізодом
поранення ОСОБА_293 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку. Вказаний прокурором в
судовому зсіданні час поранення потерпілого ОСОБА_2979 - 10 год. з 17 по 18 хв. - дослідженими
доказами спростовано, таким є 10 год. з 21 до 22 хв. 20 лютого 2014 року.
Суд також звертає увагу на загальну обстановку, яка
складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо, яка детально описана за
епізодом поранення ОСОБА_326 (відокремлений на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 21 «бетонна барикада:
хаотичний обстріл активістів» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксований на відео вогневий вплив на активістів,
в тому числі на їх скупчення біля сніжної барикади, має ознаки хаотичного,
оскільки будь-якого оперативного та тактичного сенсу, аніж нагадування
правоохоронцями про себе у такий спосіб, не мав.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_231 20 лютого 2014 року о 10 год. з 21 до
22 хв., перебуваючи біля відгороджених парапетом сходів до банку «Аркада» по
вул. Інститутська в м. Києві, під час загострення протистояння між активістами
«Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної
зброї отримав два вогнепальні поранення лівого передпліччя у вигляді локально
розташованих двох ран, які мають ознаки легкого тілесного ушкодження та
утворилися від дії вторинних снарядів пострілу, який був здійснений з нарізної
вогнепальної зброї через перешкоду (щит). ОСОБА_231 під час поранення був
звернутий лівою заднє-бічною поверхнею тіла до напрямку дії вогнепального
снаряду.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
безспірно встановлено, що вогнепальне поранення було завдано ОСОБА_2078 з
напрямку бетонних барикад по вул. Інститутська, тобто з території, яка
перебувала під виключним контролем озброєних співробітників РСП та інших
правоохоронців, які спільно та злагоджено під час перебування за бетонною
барикадою, реагуючи на рух активістів в бік парапету з написом «АКБ Аркада»,
застосовували вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб,
шляхом здійснення у даному випадку прицільного пострілу у скупчення людей та
небезпечно поруч.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_231 , а так само і
будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його
пораненням вчиняв дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що
становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних
органів як учасників іншої сторони протистояння, відтак, законні підстави для
застосування у даному випадку вогнепальної зброї були явно відсутні
(відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» епізод 21 (пункт 5.3.2 вироку). Більш того, ОСОБА_231
отримав смертельне поранення в той час, коли перебував поруч з пораненим
активістом та медиком, який надавав допомогу останньому.
5.4.111. За епізодом
поранення ОСОБА_467 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_687 показав,
що він брав участь у акціях протесту в м. Києві, починаючи приблизно з 23-24
листопада 2013 року, а 30 листопада повернувся до дому за декілька годин до
розгону Євромайдану. Друга його поїздка на «Майдан» відбулася 20 грудня,
крайній раз виїхав на ОСОБА_1268 організовано з однодумцями безкоштовним
автобусом в ніч з 18 на 19 лютого 2014 року. Всі ці поїздки до Києва були
проявом його політичних поглядів, вважаючи правління країною бандитським, до
складу ОСОБА_1462 не входив. 19 лютого допомагав на «Майдані» носити бруківку,
виготовляти «коктейлі молотова», підміняв людей на барикадах, ночував на
другому поверсі Консерваторії, атмосфера була в цілому спокійна, люди
відпочивали. 20 лютого о 07 год. ранку він прокинувся та вирушив на «Майдан», а
згодом перемістився на вул. Інститутська з метою допомогти пораненим, близько
10 год. ранку отримав поранення в четвертий палець лівої руки, перебуваючи біля
станції метро «Хрещатик».
Як також уточнив потерпілий: - 30 листопада 2013 року,
коли полишав «Майдан», людей значно поменшало, всі були змучені; - під час
всього «Майдану» в нього не було думки щодо зміни державної влади насильницьким
способом; - він займався виготовленням «коктейлів молотова» з власної
ініціативи для самозахисту, щоб вирівняти умови мирних протестувальників з
працівниками міліції, які застосовували світло-шумові гранати, при цьому в
порожні пляшки вливалася схожа на мастило рідина, склад якої йому був
невідомим, з тканин робилися вузли, якими щільно закривалися пляшки; - в ніч з
19 на 20 лютого, перебуваючи на барикадах, він отримав від вибуху
світло-шумової гранати незначне осколкове поранення в нижню повіку правого ока,
гранати летіли зі сторони Стели на Майдані Незалежності, де перебувала міліція;
- ранком в Консерваторії він прокинувся від крику невідомої людини «народ
підйом, на Майдані якийсь рух»; - на лінії зіткнення поблизу Стели він
пробув до 2-х годин, активісти кидали каміння, «коктейлі молотова», у відповідь
розривалися світло-шумові гранати. Потім він рушив за вогнегасниками, оскільки
від активного використання «коктейлів» були випадки самозапалення, а коли вже
повернувся хвилин через 30-40, то відбулася зміна позицій, розпочалася атака,
до якої він долучився. Він вирушив до ОСОБА_794 палацу, це було за 09 год.
ранку, піднімався по сходах з лівої сторони від вул. Хрещатик, лівіше горів
автобус, транспорту на самій вул. Інститутська вже не було. Потрапивши до
будівлі палацу через вхід до підвального приміщення, зустрів співробітників ВВ,
які були умовно взяті в полон (обмежено свободу пересування), їм був наданий
захист під час супроводу до сцени «Майдану»; - полонені діяли адекватно, опору
не чинили, амуніцію в них активісти не забирали, оскільки її багато було
розкидано у палаці, це були металеві щити, резинові кийки, наколінники,
налокітники тощо; - біля Жовтневого палацу бачив вбитих людей, там був і
студент Львівського університету ОСОБА_1399 , якого знав особисто, його вбили
далі від палацу метрів за 100 поблизу дерева, проте, як саме загинув ОСОБА_1317
, не бачив, хоча був поруч, стоячи поблизу однієї з колон Жовтневого палацу, в
чому був одягнений ОСОБА_1711 не пам`ятає, але в нього була через плече чорна
сумка з надписом «LONSDALE»; - коли перебував біля Жовтневого палацу, чув
постріли, які лунали далі по вулиці, хоча працівників правоохоронних органів не
бачив, бачив їх перед тим, як зайшов до ОСОБА_794 палацу - це були люди в
чорній формі зі зброєю в руках схожою на автомат Калашникова, вони знаходилися
біля Жовтневого палацу в районі кущових насаджень; - підібравши міліцейський
щит в палаці, він відійшов від ОСОБА_794 палацу і перейшов на праву сторону
вул. Інститутська, метою його дій була евакуація поранених, він встиг зробити
дві ходки, прикриваючи групи евакуації вбитих та поранених, яких забирали
поблизу станції метро «Хрещатик», де відбувалась сама інтенсивна зона обстрілу,
ідентифікувати тих осіб не може, крім ОСОБА_2022 , якого з власної ініціативи
розшукував декілька місяців, очевидцем безпосереднього поранення вказаних осіб,
зокрема і ОСОБА_3041 , не був, але пам`ятає, що останній вбитим лежав до гори
обличчям; - під час тих подій потерпілий був одягнутий в кросівки «Nike Air
Max», чорні джинси, куртку світло коричневого кольору з латками на ліктях, мав
зелену розгрузку та рюкзак синього кольору «The North Face», помаранчеву
будівельну каску, у часі він орієнтувався завдяки мобільному телефону; -
перебуваючи втретє з правої сторони вул. Інститутська біля станції метро
«Хрещатик», він відчув удар в щит, який тримав за внутрішню ручку лівою рукою,
щит хитнувся спереду на нього, виникла жахлива біль в руці, знявши рукавицю,
він побачив, що в нього палець, якого він не відчував, звисав на одній шкірі.
Удар в щит надійшов зверху вул. Інститутська, де була бетонна барикада, звідки
саме був здійснений постріл він не бачив, його положення тіла було таким: він
був на зігнутих ногах, в лівій руці тримав щит, яким прикривався спереду, а в
правій - кийок; - йому не відомо, щоб на самому « ОСОБА_829 » під час подій 20
лютого люди отримували поранення; - 20 лютого серед протестуючих він бачив на
відстані 5-7 метрів від себе двох осіб з однією мисливською рушницею, які
поводили себе як родичі, здійснили постріл в напрямку «Глобусу» в бік
правоохоронців, ці дві особи перебували біля фонтану і рухалися в бік
Консерваторії ще до того, які він, потерпілий, пішов за вогнегасниками, також
навпроти Стели він особисто бачив ще одну особу віком до 50 років в металевій
касці оливкового кольору старого зразку, одягнену в камуфляж, зі зброєю схожою
на автомат Калашникова, пострілів з цієї зброї не спостерігав.
Крім того, як вважає потерпілий ОСОБА_687 : - обстановка
на «Майдані» з часом змінювалася, спочатку до 30 листопада були відсутні силові
моменти, в грудні вже відбулася радикалізація «Майдану» через побиття
студентів, 19 лютого була напруга, хоча активних дій не відбувалося; - правоохоронці
повинні були усвідомлювати небезпечність застосування зброї по людях, бруківка
та «коктейлі» застосовувалися активістами у відповідь для вирівнювання
паритету, після силового розгону студентів 30 листопада побиття беззбройних
правоохоронців на вул. Банковій 01 грудня не вирівняло ситуації, оскільки у
першому випадку постраждало десятки цивільних осіб, які не мали чим захищатися,
а в другому - одиниці, які готувалися і були у захисних обладунках; - у момент
отримання ним поранення за відчуттям небезпека була саме з боку працівників
правоохоронних органів, тобто зверху вул. Інститутська, однак також за
відчуттям окремі з поранених активістів отримували поранення і внаслідок
стрільби з боку готелю «Україна», таким був чоловік, що отримав поранення в
праву ногу вище коліна. У той же час потерпілий визнав, що він не був очевидцем
подій ані 30 листопада, ані 01 грудня, тому його оцінки доволі суб`єктивні і
можуть ґрунтуватися на неповних даних.
Щодо пораненого чоловіка то потерпілий ОСОБА_687 уточнив,
що коли піднімався до верху по вулиці Інститутська на півдорозі почув крик,
повернувся на праву сторону і побачив, що поранений чоловік лежить на спині та
тримається за праву ногу, в нього був порваний одяг та багато крові, рана була
вище коліна. Зовні той чоловік виглядав віком 30 років, родом з півдня України,
розмовляв російською мовою, худої статури, середнього зросту в чорній балоновій
куртці до пояса, на голові мав шапку чорного кольору, можливо була присутня
каска, також при собі він тримав дерев`яний щит прямокутної форми. Постріл
надійшов саме від готелю «Україна», це було особисте передчуття потерпілого.
Згідно з дослідженими судом повідомленням відділу
охорони здоров`я виконавчих органів Дрогобицької міськради від 26 лютого 2014
року № 127, заявою потерпілого ОСОБА_298 від 24 квітня 2014 року, який
ідентифікований шляхом дослідження копії його паспорту (т. 112 а. 146,
149, 172, 184), про факт вогнепального поранення в кість лівої руки, яке мало
місце 20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності під час акцій протесту,
останнього визнано потерпілим в межах кримінального провадження, відкритого 03
березня 2014 року.
Факт лікування ОСОБА_2041 у КМКЛ № 3 з 20 по 24 лютого
2014 року з діагнозом кульове поранення лівої кісті, травматичний дефект м`яких
тканин 4-го пальця підтверджується довідками цієї лікарні (т. 112 а.
157, 159, 182).
Показання потерпілого ОСОБА_2041 щодо подій ранку 20
лютого 2014 року за його участю та обставин його поранення, зокрема і щодо: а)
напрямку руху на момент поранення - по правій стороні вул. Інститутська в
напрямку парапету банку «Аркада»; б) місце розташування правоохоронців з
автоматами у чорному одязі - біля кущів на алейці від Жовтневого палацу; в)
місця свого поранення - біля парапету банку «Аркада» та положення тіла у
просторі - обличчям до верху вул. Інститутська, спиною бік готелю «Україна» -
знайшли своє підтвердження за результатами безпосереднього дослідження судом
складеної потерпілим під час допиту слідчим схеми місцевості центральної
частини м. Києва, а також даних протоколу слідчого експерименту від 13
червня 2014 року та додатків до нього (фото, відео фіксація) (т. 112 а.
189-196).
Водночас, звертає на себе увагу те, що присутні під час
слідчого експерименту спеціалісти медик та балістик жодних висновків, які були б
зафіксовані у протоколі цієї слідчої дії, не зробили.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичної експертизи № 146 від 26 березня 2014 року, яка була
проведена на підставі аналізу медичної документації (т. 112 а. 199), в
ОСОБА_2041 виявлене тілесне ушкодження у виді кульового поранення лівої кісті з
руйнуванням між фалангового суглобу четвертого пальця та травматичного дефекту
м`яких тканин четвертого пальця лівої кісті, яке виникло від пострілу зі зброї
незадовго до госпіталізації 20 лютого 2014 року і відноситься до тілесного
ушкодження середньої тяжкості.
Аналогічний висновок містять і результати судово-медичних
експертиз № 1018 від 20 червня 2014 року та № 1355 від 08 серпня 2014
року, останнім висновком з яких констатовано, що виявлене тілесне
ушкодження могло виникнути за обставин, про які вказав потерпілий під час
слідчого експерименту (т. 112 а. 202-203, 209-211).
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 168-2015/о від 30 вересня 2015 року, яку провели експерти
ОСОБА_940 , ОСОБА_941 та ОСОБА_942 вивчивши і проаналізувавши всю медичну
документацію на ОСОБА_2041 , а також копії протоколів допиту потерпілого та
проведення слідчого експерименту з відео його проведення, не зважаючи на
відсутність одягу, в якому був одягнений потерпілий 20 лютого 2014 року (т. 112
а. 214-221), ОСОБА_687 20 лютого 2014 року отримав одне дотичне вогнепальне
поранення 4-го пальця лівої кісті, при цьому постріл був зроблений через
перешкоду спереду назад, або ззаду наперед відносно нормального анатомічного
положення кісті, коли долоня звернута вперед. Обставини поранення, які
повідомив потерпілий під час слідчого експерименту, корелюються із
судово-медичними даними.
Будь-яких суперечностей, які могли б вплинути на зміст
вказаних висновків експертів по суті, судом присяжних не встановлено.
В іншій частині висновок комісії експертів № 168-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) та інших даних у сфері балістики (здійснення пострілу в
потерпілого з нарізної вогнепальної зброї, яке оцінено експертами лише як
можливе) через їх не підтвердження балістичними чи криміналістичними
дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає недопустимими
доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку. Відтак,
враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням доводів та
мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього приводу
виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість - суд
виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Згідно з дослідженим судом протоколом огляду відео
під назвою « АДРЕСА_16 [720p]» (т.
112 а. 222-225) та результатами безпосередньо перегляду аналогічного за сюжетом
відео з назвою «ВидеоПоСекундам» (диск I-tech DVD+R № …7229 - т. 50 а. 39), на цьому відео зафіксовані
обставини прикриття потерпілим, як він сам беззаперечно ідентифікував себе за
одягом (синій рюкзак, зелена розгрузка тощо), поранених, будівництво барикади
ліворуч на проїзній частині вулиці (з 29 хв. 21 сек. запису), його крайнє
повернення на «передок» разом з іншим побратимом (з 30 хв. 28 сек. запису),
його положення відразу після поранення ліворуч від місця загибелі ОСОБА_793 (з
30 хв. 50 сек. запису), нарешті обставини його, потерпілого евакуації (з 31 хв.
14 сек. запису).
Під час перегляду судом відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а.
40), на екранах спочатку 2/3, а потім і 3/3 зафіксовані аналогічні події шляхом
компіляції вказаного вище відео в екрани, поранення потерпілого сталося з
огляду на акцентований автором цього відео астрономічний час о 10 год. 21 хв.
між 40 та 50 сек., дані щодо астрономічного часу цих подій, які містить відео
«ВидеоПоСекундам» суд відкидає з наведених раніше мотивів (пункт 5.3.1 вироку).
Зафіксованих під час подій 20 лютого 2014 року на фотографіях
захисту, які пройшли процедуру відкриття і досліджувалися судом, активістів
зі зброєю в руках (фото № 2, 8, 20 - т. 93 а. 123, 129, 141) потерпілий
ОСОБА_2079 не бачив. Однак, на фото № 13, 14 (т. 93 а. 134, 135) потерпілий
акцентував увагу суду на місцевість, де саме він перебував на барикаді ранком
20 лютого і на якій зафіксовано озброєного активіста у касці, а на фото № 23,
24 (т. 93 а. 144, 145) зафіксовано саме ту людину, про яку як стрілка, що
здійснив постріл в бік правоохоронців, він свідчив суду.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_2041 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Оціночні судження потерпілого ОСОБА_2041 щодо зміни
обстановки на «Майдані» та надмірної жорстокості дій правоохоронців 20 лютого
2014 року, щодо відсутності загрози для правоохоронців в діях активістів на
момент його поранення, щодо напрямку, з якого він отримав ураження, часу самого
поранення, мотиву руху активістів вперед за працівниками міліції - є цілком
обґрунтованими та переконливими, вони узгоджуються з поясненнями багатьох
допитаних також очевидців цих подій з числа потерпілих та свідків, відповідають
логіці та динаміці подій, зафіксованих у документованих даних, в тому числі
відео та фото документах, а тому визнаються судом доведеними.
Суд також звертає увагу на загальну обстановку, яка
складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо, яка детально описана за
епізодом поранення ОСОБА_326 (відокремлений на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 21 «бетонна барикада:
хаотичний обстріл активістів» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксований на відео вогневий вплив на активістів,
в тому числі на їх скупчення біля сніжної барикади, має ознаки хаотичного,
оскільки будь-якого оперативного та тактичного сенсу, аніж нагадування
правоохоронцями про себе у такий спосіб, не мав.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_687 20 лютого 2014 року приблизно о 10
год. 21 хв. між 40 та 50 сек., перебуваючи на правому боці вул. Інститутська в
м. Києві неподалік від входу до станції метро «Хрещатик» (зліва від квіткової
бетонної клумби, яка розташована поряд із бетонним парапетом з написом «АКБ
«Аркада»), під час загострення протистояння між активістами «Майдану» та
працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї отримав
внаслідок одного пострілу одне дотичне кульове вогнепальне поранення лівої
кісті, яке відноситься до середньої тяжкості тілесного ушкодження. Постріл був
зроблений через перешкоду спереду назад відносно тулубу, або ззаду наперед
відносно нормального анатомічного положення кісті, коли долоня звернута вперед.
Під час поранення потерпілий ОСОБА_687 був звернутий передньою частиною свого
тіла до джерела пострілу та верху вул. Інститутська, на якій була розташована
бетонна барикада.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
безспірно встановлено, що вогнепальне поранення було завдано ОСОБА_2080 з
напрямку бетонних барикад по вул. Інститутська, тобто з території, яка
перебувала під виключним контролем озброєних співробітників РСП та інших
правоохоронців, які спільно та злагоджено під час перебування за бетонною
барикадою, реагуючи на рух активістів в бік парапету з написом «АКБ Аркада»,
застосовували вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб,
шляхом здійснення у даному випадку прицільного пострілу у скупчення людей та
небезпечно поруч.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_687 , а так само і
будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його
пораненням вчиняв дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що
становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних
органів як учасників іншої сторони протистояння, відтак, законні підстави для
застосування у даному випадку вогнепальної зброї були явно відсутні
(відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» епізод 21 (пункт 5.3.2 вироку).
Висновок представника потерпілого про нештатний спецзасіб
- гранату, вибух якої нібито завдав пошкодження потерпілому на обличчі, ні чим
не обґрунтований, відтак суд його оцінює за правилами припущення, на яких не
може ґрунтуватися вирок суду.
5.4.112. За епізодом
поранення ОСОБА_468 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2040 показав,
що вранці 20 лютого 2014 року після того, як активісти зачистили (віджали)
Жовтневий палац, хвилин через 40 після цього, він разом з іншими
протестувальниками рухався по алейці від Жовтневого палацу в напрямку лівої
частини снігової барикади, що була навпроти входу до станції метро «Хрещатик».
Із собою він ніс ящик з «коктейлями молотова», які близько десяти залишили або
співробітники міліції у дворі Жовтневого палацу, або перед цим активісти. Біля
барикади сиділо 5-6 хлопців, поруч один лежав поранений. Раптом пролунав крик -
«стріляє снайпер, падай». Обстріл активістів вівся певними спалахами. Він на
колінах підповз до цих хлопців і звідти з одним з них віком біля 18 років
переніс вказаний ящик з «коктейлями» на правий бік барикади, ближче до входу на
станцію метро, де нікого не було, за спиною метрів за 30 був парапет біля входу
до банку «Аркада». Виглянувши із-за цієї барикади (поруч був рекламний щит,
висота самої барикади була до двох метрів), він попереду біля вул. Банкова
побачив багато правоохоронців, БТР, ближче дорогу перегородили дві вантажівки,
між колесами яких він бачив правоохоронця у сірому плямистому одязі
співробітника «Беркуту» з помповою рушницею, а з верху над машинами - двох -
трьох правоохоронців в чорному одязі. У цей момент з боку вул. Банкова пролунав
постріл, куля калібром 7,62 влучила йому спереду назад у ліве плече, зруйнувала
кістку, залишила багато осколків, рана виявилася наскрізною. Після поранення
він кричав - «медика!». Почався потужний обстріл, сипалися іскри від рикошету в
бруківку, куля влучила у рекламний щит позаду, до нього ніхто не міг підійти, а
тому він тримаючи свою поранену руку іншою рукою у супроводі вказаного
хлопчини, з яким переносив ящик з «коктейлями молотова», перебіг вздовж вулиці
донизу в напрямку готелю «Україна» і впав біля дерев, за якими ховалася інша
група активістів, серед них вже також були вбиті. Його за ноги відтягнули у
небезпечне місце, надали першу медичну допомогу, а потім звідти евакуювали до
готелю, де в холі намагалися обробити рану. Ці всі події зафіксовані на відео,
яке він надав слідчому і яке потім загубилося. Подальшу медичну допомогу йому
надавали у КМКЛ № 4 в м. Києві, під час перебування в якій його навіть ховали в
підвалі від правоохоронців. Завершив лікування в Німеччині, поранену руку
протезували, а з 5 червня 2014 року він проходив службу у складі спочатку
батальйону «Донбас», а потім «Київська Русь». Як уточнив потерпілий, вперше
застосування автоматичної зброї правоохоронцями він побачив 20 лютого 2014
року, коли перебував на тротуарі вул. Інститутська з боку Стели -
правоохоронець у чорній формі хаотично одиночними стріляв з піднятих рук над
головою з автомата Калашникова в бік «Майдану», перебуваючи не один за
барикадою з мішків біля Жовтневого палацу.
Також на запитання сторін провадження потерпілий уточнив
наступне. Він мешканець Донецька, завжди займав активну життєву позицію і
підтримував Європейський вибір України. Починаючи з 21 листопада 2013 року, у
Донецьку біля пам`ятника Тарасу Шевченка, як і по всій Україні, стали тривати
акції на підтримку євроінтеграції України. Будучи обуреним побиттям студентів,
незгоду з такими діями влади вирішив висловити своєю особистою присутністю в
таких акціях протестів у Донецьку. 16 грудня 2013 року вперше відвідав «Майдан»
у Києві, а з кінця січня 2014 року залишився в Києві, увійшов до складу
Самооборони і розмістився разом із земляками однодумцями поруч із сценою у
палатці з написами «Краматорськ, Маріуполь, Донецьк». 18 лютого 2014 року брав
участь у «мирній ході» до парламенту, перебував у складі 9-ої сотні біля
Будинку офіцерів, доки їх не розігнали правоохоронці. Із собою активісти брали
щити, палки, «коктейлі молотова», дякуючи чому і трималися певний час, він цих речей
із собою не брав. Під час цих подій до цього часу зник 18-річний хлопчина із
Сумщини, з яким він перед цим познайомився. Був очевидцем поранення жінки
гумовою кулею в потилицю, вона впала. В ніч з 18 на 19 лютого їх палатка
згоріла, а 19 лютого вдень на «Майдані» було затишшя, оскільки оголосили
перемир`я і тривали перемовини. З 19 на 20 лютого ночували в Михайлівському
соборі разом з протестувальниками з Хмельниччини. Ранком 20 лютого прокинувся
біля 06 год., попили кави і пішли на Майдан, постріли почалися десь біля 08
год., правоохоронці пішли колоною вниз на штурм, стояли вже по сходах біля
Стели. За цими подіями він спостерігав, перебуваючи біля сцени. Активісти, які
ранком біля 05 год. приїхали зі Львова, прорвалися до ОСОБА_1175 і потім через вул.
Інститутська дісталися квіткового годинника і почали штурм Жовтневого палацу,
коли ці активісти прорвалися, почався крик, шум і відразу всі побігли за ними,
приєднався і він. Біля Жовтневого палацу його поранило в шию осколком гранати,
яка розірвалася поруч. У Жовтневому палаці були захоплені до 30
військовослужбовців ВВ, яких відправили до низу на «Майдан», в окремих
приміщеннях правоохоронці зачинялися, «гарячі голови» хотіли їх спалити
коктейлями, одних таких йому вдалося зупинити майже ціною бійки, взагалі він
намагався припинити насильство до полонених. Активісти діяли стихійно, з огляду
на обстановку. Штурм з боку «Майдану» був неочікуваним для тих правоохоронців,
які знаходилися в Жовтневому палаці, на це вказували залишені речі, спальні
мішки, розкладена по казанках ще гаряча їжа. Коли він рухався в напрямку
сніжної барикади, з протилежного боку вулиці між деревами вже перебували окремі
групи активістів, серед них були вбиті та поранені.
На момент свого поранення він був одягнений у чорні
шкіряні кросівки, чорні лижні штани із захисними обладунками на ногах, які були
зняті з полоненого 19 лютого майора ВВ, зелену з коричневими вставками куртку,
поверх якої бронежилет другого класу камуфляжного кольору, на голові зелений
мотоциклетний шолом, на руках чорні рукавички, через плече сумка від протигазу,
в якій дві пляшки «коктейлю молотова». Він категорично переконаний, що вхідна
рана була в нього спереду на плечі, оскільки його відкинуло назад, і відповідно
різні розміри ран, вхідної - менше, а вихідної - більше. На «Майдані» серед
активістів він дійсно бачив пневматичну та травматичну зброю, яку не очікувано
для нього мали при собі і жінки, вогнепальної зброї не бачив. Він чув, як ще у
січні правоохоронці попереджали, що в разі наближення будуть застосовувати
вогнепальну зброю, 18 та 20 лютого такі попередження не чув. Особисто обставин
поранення тих чи інших активістів 20 лютого він не бачив, був очевидцем лише
наслідків. Він особисто не ставив собі за мету насильницьку зміну влади, але
ОСОБА_674 однозначно мав піти з посади, перебуваючи біля сніжної барикади мав
намір йти далі, щоб «додавити» владу.
Як також вважає потерпілий: - в ніч з 19 на 20 лютого
правоохоронці мали можливість безперешкодно протягом кількох годин придушити
протест на «Майдані», оскільки залишалося не більше 500 активістів, тому для
нього й досі залишається загадкою, чому в ранці правоохоронці почали відступати
та тікати; - правоохоронці стріляли з верху вул. Інститутська, в нього постріл
був здійснений скоріш за все із землі, оскільки куля йшла паралельно поверхні
землі, враховуючи напрямок ранового каналу та його нахилений корпус тіла вперед
під час поранення; - правоохоронця з автоматом Калашникова над головою він
бачив біля 09 год. ранку, потім був штурм ОСОБА_794 і через хвилин 40 його
поранили, за часом це виходить біля 10 год. ранку 20 лютого 2014 року; - з
приводу насильства на «Майдані», протест перестав бути мирним після перших
смертей - вбивства ОСОБА_1404 та ОСОБА_2879 , під час АТО обговорював ці події
безпосередньо з бійцями чернігівського підрозділу «Беркут», які були по іншу
сторону барикад в Києві, а під час війни проявили себе патріотами, спілкувався
і з пораненим на «Майдані» бійцем ВВ, з яким разом лікувався в Німеччині, і для
себе зробив однозначний висновок, що десь ситуація була перегнута - дія
породила протидію, відтак, були праві і ті, і ті, якщо б хтось з них тоді під
час «Майдану» зрадив присязі, руки він би зараз не подав. Вразило і те, що на
війні чернігівський підрозділ «Беркут» був сам на сам зі своїми проблемами,
належного забезпечення з боку держави не було, а волонтери до них не їздили,
вони були без належного екіпірування, боєприпасів, але виконували поставлені
завдання, тому заслуговували на повагу. 20 лютого на «Майдані» була практично
війна, ворога або знищують, або беруть в полон, тому і полонили захоплених
правоохоронців. Думка про те, що відступ правоохоронців міг бути спеціальною
спланованою операцією для заманювання активістів та їх полонення, на той час
була, але реальна обстановка була зовсім інша - правоохоронці тікали. З розмов
з очевидцями тих подій йому відомо, що спецпідрозділ «Альфа» був на «Майдані»,
але вогонь не відкривав, стріляли снайпери з будинку готелю «Україна», там
взагалі на одному з балконів була облаштована стаціонарна відеокамера, а також
стріляли з будівлі КМУ.
Наведені показання потерпілого ОСОБА_1247 щодо місця та
обставин свого поранення (положення тіла та характеру самого поранення) знайшли
своє повне підтвердження за результатами дослідження судом присяжних протоколу
проведення слідчого експерименту з його участю від 30 листопада 2015 року
та додатку до нього (результати відео фіксації) (т. 80 а. 93-97), під час якого
потерпілий ОСОБА_2040 розповів про аналогічні обставини отримання ним 20 лютого
2014 року вогнепального поранення в область лівого плеча на вул. Інститутська
м. Києва. Зокрема, він перебував за правою ділянкою сніжної барикади, яка в
цьому місці була вище за його зріст (до 2-х метрів), біля входу до станції
метро «Хрещатик», де перебуваючи на колінах на мішках дещо у зігнутому вперед
положенні обличчям у напрямку урядового кварталу, виглянув із-за барикади до
поясу та отримав наскрізне поранення в ліве плече.
Згідно з дослідженими судом витягами з кримінального
провадження, рапорту ст/о ВКР Солом`янського РУ ГУМВС та листа
прокуратури Солом`янського р-ну м. Києва від 05 березня 2014 року з додатком
(списки осіб, доставлених до медзакладів), випискою № 2334 із медичної карти
стаціонарного хворого, листів Комунальної міської клінічної лікарні
швидкої медичної допомоги м. Львова від 10 листопада 2015 року, КМКЛ № 4 від 06
жовтня 2015 року, заявою про злочин від 26 лютого 2014 року та даними
форми №1 на отримання паспорту (т. 80 а. 43-47, 51, 53, 63-64, 66-67,
92, 127-129, 134), 20 лютого 2014 року близько 10 год. 30 хв. у ході масової
акції «Євромайдан» у центральній частині м. Києва ОСОБА_2040 , житель м.
Донецька, отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого вогнепального
перелому верхньої третини лівої плечової кістки, двох рваних ран лівого плеча,
у зв`язку з чим був доставлений 20 лютого 2014 року до КМКЛ № 4, а з 22 лютого
2014 року перебував на лікуванні у Комунальній міській клінічній лікарні
швидкої медичної допомоги м. Львова.
Медичну карту стаціонарного хворого № 2334 КМКЛ № 4 на
ім`я ОСОБА_1247 було вилучено для проведення судово-експертних досліджень
згідно з протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 03 квітня
2014 року з додатком, який було проведено з дозволу суду (т. 80 а. 56-62).
За даними матеріалів іншого тимчасового доступу до документів
та їх огляду щодо зв`язків абоненту номеру телефону …89-77 ( ОСОБА_2040
підтвердив в суді цей номер як свого телефону) (т. 68 а. 4-7, 11), вказаний
абонент в ночі 20 лютого 2014 року (з 00 год. по 09 год. 45 хв.) перебував в
межах дії станцій, які охоплюють місцевість в м. Києві вулиць Прорізна,
Софіївська, Хрещатик, ранком того ж дня о 10 год. 35 хв. та 37 хв. - в межах
дії станції, яка охоплює місцевість провулку Музейний, а з 11 год. 03 хв. -
вулиці Соломенська, де територіально розміщена КМКЛ № 4.
Ці дані також узгоджується з показаннями потерпілого щодо
обставин його поранення.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 20
березня 2014 року № 89/14 (т. 80 а. 100-102), яку провів експерт ОСОБА_2081
на підставі медичних документів на ім`я ОСОБА_1247 та його безпосереднього
огляду, у потерпілого було виявлено наскрізне поранення верхньої третини лівого
плеча з наявністю ран на передній та задній поверхнях плеча, відкритий
уламковий перелом лівої плечової кістки, які утворились від пострілу з
вогнепальної зброї, яке могло бути спричинене 20 лютого 2014 року і відноситься
до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент
заподіяння. За відсутності детального опису ран у виписці з лікарні неможливо
визначитись про характер вогнепального снаряду, яким спричинено поранення
лівого плеча ОСОБА_1247 , та відстань, з якої проведений постріл. У момент
пострілу ОСОБА_2040 був звернений до особи, яка нанесла постріл -
переднє-зовнішньою поверхнею лівого плеча. Крім того, при огляді ОСОБА_1247
експертом були виявлені й інші поранення, які могли бути наслідком дії осколків
світло-шумової гранати та могли бути спричинені 20 лютого 2014 року,
відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я.
Після отримання вогнепальної рани лівого плеча та інших ран, не виключалась
можливість активних дій з боку потерпілого, а саме: можливість ходити, повзати,
бігати.
Потерпілий підтвердив достовірність вказаного висновку
експерта, уточнивши, що напрямок ранового каналу був безсумнівно для нього
спереду назад.
Згідно з дослідженим судом висновком комісійної
судово-медичної експертизи № 287-2015/о від 04 грудня 2015 року (т. 80 а.
106-111), яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 і ОСОБА_942 дослідивши
попередні висновки експертиз, результати слідчих дій за участю потерпілого, не
зважаючи на відсутність одягу, в якому був одягнений ОСОБА_2040 20 лютого 2014
року, потерпілий ОСОБА_2040 саме 20 лютого 2014 року отримав одне (внаслідок
одного пострілу) наскрізне вогнепальне поранення лівого плеча, яке утворилось
внаслідок пострілу з нарізної вогнепальної зброї. Отримання ОСОБА_2082
згаданого поранення за обставин, які вказані ним під час слідчого експерименту,
не виключається.
В іншій частині висновок комісії експертів № 287-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) та інших даних у сфері балістики (калібр снаряду, який
оцінений експертами лише як можливий) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Під час повторного дослідження судом за участю
потерпілого відео запису під назвою «Відео «Київ. Так розстрілювали людей.
Документальні кадри. Kyiv. War on Institutskaya street.», тривалістю 09 хв.
08 сек. (т. 80 а. 116), який розміщений на інтернет-сторінці «Hromadske tv» за
адресою: « ІНФОРМАЦІЯ_260 » та який надав ОСОБА_2040 на електронну адресу
слідчого «ІНФОРМАЦІЯ_306 » 18 червня 2014 року під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_261 »,
встановлено, що починаючи з 05 хв. 57 сек. запису з двох протилежних ракурсів
зафіксовано його вже пораненим, він ідентифікував себе за елементами одягу та
захисних обладунків на ногах і уточнив, що зафіксована місцевість - правий бік
тротуару від готелю «Україна» в напрямку до станції метро не є місцем його
поранення. Досліджений в судовому засіданні протокол огляду вказаного
відеозапису від 18 червня 2014 року (т. 80 а. 112-116), а також саме це
відео доказового значення в іншій частині за цим конкретним епізодом не мають.
Протоколи огляду відеозаписів від 25 та 28 вересня 2015
року також доказового значення не мають, оскільки ці відео
виявилися недоступними для їх перегляду (т. 80 а. 117-122).
Під час дослідження судом за участю потерпілого відео
запису під назвою « АДРЕСА_16 [720p]»
(диск - т. 69 а. 32) встановлено, що на 30 хв. 10 сек. запису з правого боку
вул. Інститутська біля входу до станції метро «Хрещатик» зафіксовано рекламний
щит, біля якого поранили потерпілого, як про це він повідомив в суді, а
починаючи з 30 хв. 52 сек. запису він ідентифікував себе на підході до сніжної
барикади біля туалету зеленого із ящиком в руках, в якому були пляшки із
запалювальними сумішами (самостійно бере ящик у руки і рухається до барикади -
зникає на 30 хв. 59 сек. запису у зв`язку із рухом камери вправо). На 33 хв. 09
сек. запису зафіксовано його, потерпілого, крик «медика!», а потім на 33 хв. 17
сек. зафіксовано справа, як він біжить назад, тримаючись за ліву руку.
Під час перегляду судом відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а.
40), встановлено, що на 01 год. 30 хв. 22 сек. запису на екрані 4/3
відтворюється раніше згадане відео «Революцiя Україна Київ Контратака
Майдану…», а саме 30 хв. 52 сек. його запису, коли потерпілий біля туалету
зеленого бере в руки ящик із пляшками із запалювальною сумішшю (акцентований
автором відео астрономічний час - 10 год. 22 хв. 52 сек.). На 01 год. 36 хв. 34
сек. запису відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» (акцентований автором
відео астрономічний час - 10 год. 29 хв. 06 сек.) знову відтворюється вказане відео,
а саме 33 хв. 17 сек. його запису, коли потерпілий правим тротуаром біжить
назад в бік готелю «Україна», тримаючись за поранену ліву руку.
Крім того, системний аналіз досліджених вище доказів щодо
ідентифікації потерпілого ОСОБА_1247 серед інших активістів з даними, які
місять досліджені в судовому засіданні відеозапис «Революцiя Україна Київ
Контратака Майдану…» та «Kiev-20-02-14» (флеш накопичувач - т. 83 а.
33а) вказують на таке.
Починаючи з позначки внутрішнього таймеру відео
«Kiev-20-02-14» - «01:43:53:20» (екран 3/3 на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання)…» - астрономічний час - 10 год. 22 хв. 12 сек.) фіксується ОСОБА_2878 в описаному вище одязі, як він передає пляшку
активісту в червоному шоломі, який займає позицію на мішках сніжної барикади,
потім ОСОБА_2878 переставляє велику
пляшку з рідиною («01:43:59:04») і повертається назад в бік біотуалетів (на
лівому боці сумка через плече від протигазу), жестикулюючи руками в бік
активістів із закликом йти вперед до сніжної барикади («01:44:21:18»), а потім
зникає з фокусу об`єктива камери на позначці таймеру «01:44:27:20».
Починаючи з позначки внутрішнього таймеру відео «Kiev-20-02-14»
- «01:44:38:21» (екран 3/3 на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…») дані
про рух ОСОБА_2878 з ящиком з пляшками в
руках у напряму сніжної барикади синхронізуються з відео «Революцiя Україна
Київ Контратака Майдану …». З позначки внутрішнього таймеру відео
«Kiev-20-02-14» - «01:45:16:10» (екран 3/3 на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання)…» ОСОБА_2878 поставив ящик біля
мішків барикади (лівий її край) і знову повертається у зворотному напрямку під
прикриттям активіста із щитом. Періодично ці події синхронізуються з екраном
3/2 відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…». ОСОБА_2878 перестає фіксуватися на відео в районі зелених
туалетів (лівий бік вул. Інститутська) на позначці внутрішнього таймеру відео
«Kiev-20-02-14» - «01:45:44:18» (екран 3/3 на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання)…», астрономічний час - 10 год. 24 хв. 03 сек.
Починаючи з позначки внутрішнього таймеру відео
«Kiev-20-02-14» - «01:46:12:00» (екран 3/3 на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання)…» - 10 год. 24 хв. 31 сек.) знову фіксується ОСОБА_2878 , який разом з
іншим активістом несуть в руках інших ящик з пляшками в бік сніжної барикади,
вздовж останньої переміщуються до центру вулиці та після чого перебігають на
правий бік сніжної барикади, зникаючи з фокусу об`єктива камери («01:48:07:00»
- 10 год. 26 хв. 26 сек.).
Таким чином задокументовано, як ОСОБА_2878 забезпечував активістів на сніжній барикаді
запалювальною сумішшю та з нею у пляшках в ящику перемістився на правий край
цієї барикади, де і отримав поранення. Водночас, у проміжок часу о 10 год. між
26 та 29 хв. на екранах відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…» (екран 4/4,
а потім і 3/2 та 4/2) задокументовано ведення стрільби з боку озброєних
співробітників РСП із-за бетонної барикади в напрямку сніжної - чутні звуки
серії пострілів з 10 год. 26 хв. 30 сек., з 10 год. 27 хв. 30 сек., з 10 год.
28 хв. 10 та 30 сек. тощо.
Всі наведені дані, які судом не відкинуті, узгоджуються
між собою та з показаннями потерпілого, а тому суд їх як достовірні кладе в основу
даного вироку.
Суд присяжних вважає дані, які вказують на: а) умови
стрільби - прицільне ведення вогню бійцями РСП зі штатної нарізної зброї; б)
режим стрільби - здійснення пострілів з автоматичної зброї в режимі одиночної
стрільби; в) точність стрільби - ураження з першого пострілу особи, яка щойно
візуалізувалася над краєм барикади; г) контроль цілі - ураження людини відразу
з її появою в секторі - об`єктивними ознаками пострілу, внаслідок якого
ОСОБА_2040 отримав тяжке вогнепальне поранення лівого плеча, прицільним саме в
нього, а з огляду на завдані ушкодження - на ураження.
Оціночні судження (враження) потерпілого щодо можливостей
з боку МВС звільнити Майдан Незалежності від протесту в ніч з 18 на 19 лютого
2014 року, щодо напрямку, з якого його було поранено, приблизних часових
параметрів ранковий подій «Майдану», динаміки зміни характеру самого протесту
та причин для цього, щодо ставлення окремих колишніх співробітників
спецпідрозділу «Беркут» до захисту суверенітету держави є належно аргументованими
та ґрунтуються не тільки на досліджених під час судового розгляду
документованих даних, а на його особистому досвіді проходження військової
служби під час ведення бойових дій, а тому заслуговують на увагу як об`єктивні
через їх збалансованість.
Натомість враження потерпілого про ранковий 20 лютого
2014 року рух правоохоронців в напрямку Стели Незалежності як нібито початок
штурму «Майдану» суд оцінює критично, оскільки вони спростовані чіткою
візуалізацією цих подій на відео записах як ротація сил правопорядку, а не
прояв атаки.
Суд також звертає увагу на загальну обстановку, яка
складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо, яка детально описана за
епізодом поранення ОСОБА_326 (відокремлений на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 21 «бетонна барикада:
хаотичний обстріл активістів» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксований на відео вогневий вплив на активістів,
в тому числі на їх скупчення біля сніжної барикади, має ознаки хаотичного,
оскільки будь-якого оперативного та тактичного сенсу, аніж нагадування
правоохоронцями про себе у такий спосіб, не мав.
Наведені вище докази у своїй сукупності з очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_2040 20 лютого 2014 року приблизно о 10 год. між 26
та 29 хв., перебуваючи на правому боці сніжної барикади по вул. Інститутській у
м. Києві біля входу до станції метро «Хрещатик», під час загострення
протистояння між активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів
із застосуванням вогнепальної зброї отримав внаслідок одного пострілу з
нарізної вогнепальної зброї одне наскрізне вогнепальне поранення верхньої
третини лівого плеча з відкритим уламковим перелом лівої плечової кістки, що за
критерієм небезпечності для життя в момент заподіяння відноситься до тяжкого
тілесного ушкодження. У момент поранення ОСОБА_2040 був звернений до особи, яка
нанесла постріл, та верху вул. Інститутська, де була розташована бетонна
барикада - переднє-зовнішньою поверхнею лівого плеча.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
безспірно встановлено, що вогнепальне поранення було завдано ОСОБА_2083 з
напрямку бетонних барикад по вул. Інститутська, тобто з території, яка
перебувала під виключним контролем озброєних співробітників РСП та інших
правоохоронців, які спільно та злагоджено під час перебування за бетонною
барикадою, реагуючи на рух активістів за сніжною барикадою, застосовували
вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом
здійснення у даному випадку прицільного пострілу на ураження.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_2040 , хоча і
маючи при собі предмети, пристосовані для завдання тілесних ушкоджень
(запалювальні суміші), а так само і будь-хто інший з оточуючих його осіб з
числа протестуючих, перед його пораненням вчиняв дії, які становили чи могли
бути оцінені такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я
працівників правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння з
огляду на взаємне розташування на місцевості, яке виключало можливість
безпосереднього контакту конфліктуючих сторін, відтак, законні підстави для
застосування у даному випадку вогнепальної зброї були явно відсутні
(відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)» епізод 21 (пункт 5.3.2 вироку).
5.4.113. За епізодом
поранення ОСОБА_469 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2084 показав,
що тричі брав участь в акціях протесту на Майдані Незалежності в Києві - на
початку та в середині грудня 2013 року, в останнє 20 лютого 2014 року, входив
організаційно до Львівської (10-ої) сотні, яка розміщувалася в Жовтневому
палаці. 20 лютого він з міста Борислава прибув на автобусі на «Майдан» в групі
однодумців приблизно о 08 год. ранку, старший їх автобусу ( ОСОБА_1685 )
вишукував біля сцени. Зі сцени їм повідомили, що «Майдан» стискає « ОСОБА_1214
», тому було прохання стримати цей тиск. З метою утримати території «Майдану»
він з ОСОБА_2085 спочатку пішов у бік вул. Грушевська, а потім повернувся на
вул. Інститутська. Коли «Беркут» пішов від Жовтневого палацу вони разом стали
підніматися туди по сходах з лівого боку від квіткового годинника, ховаючись за
деревами, чутно було свист куль, падали поранені. Вони разом були одягнуті в
оранжеві короткі курточки, будівельні оранжеві каски, ОСОБА_1197 мав дерев`яний
щит, також, на потерпілому були чорні штани та темний рюкзак за плечима. Попри
небезпеку їм вдалося піднятися до Жовтневого палацу, в цей час активісти
підпалили жовтий автобус, що стояв на майданчику ліворуч. Далі він зайшов до
будівлі Жовтневого палацу, в холі надавали допомогу пораненим активістам. Був
очевидцем як затримали декількох беркутівців, які не встигли втекти та яких
відвели на «Майдан», а перед тим зняли шоломи, бронежилети та іншу захисну
екіпіровку. У підвальному приміщенні відкрили сейф з десятками документами
правоохоронців. Пізніше через тиск «Беркуту» на вул. Інститутська вже із
міліцейським щитом та засобами захисту - темні наколінники та налокітники, які
підібрав у Жовтневому палаці, одягнувши на себе зелену металеву каску, за
власним рішенням став просуватися в групі активістів по алейці в бік станції
метро «Хрещатик», так дійшов безпосередньо до снігової барикади, з боку
бетонної барикади було чутно свист куль, перед собою вони сунули великий
металевий щит. Стрільців не бачив, за часом це було близько 10 год. ранку. У
момент, коли він вже опускався за великий щит після чергового огляду обстановки
попереду, спочатку відчув сильний удар від рикошету кулі в правий бік каски, а
через секунду через щит (було видно отвір) друга куля потрапила в кість лівої
руки, якою піднявши до гори він тримав щит перед собою - перша куля голову не
зачепила, а друга - пошкодила кість лівої руки, яку він тримав майже на рівні
голови з лівого боку, через велику рану він побачив небо. Відразу після
поранення його евакуювали, ОСОБА_1197 був поруч, першу допомогу надали в
Жовтневому палаці, а далі він втрачав свідомість, лікування продовжив в лікарні
Львова, своє прізвище задля особистої безпеки повідомив київським лікарям інше
- ОСОБА_2980 .
Як також уточнив потерпілий ОСОБА_2084 : - мотивацією
його підтримки акції протесту було, передусім, обурення діями влади, яка
вдалася до силового розгону «Майдану», який закінчився побиттям студентів,
по-друге, влада проігнорувала бажання молоді інтегрувати Україну до ЄС, тому
кінцевою метою протесту була добровільна відставка влади, яка себе
дискредитувала; - ввечері 19 лютого виїхав на «Майдан» через події в Києві 18
лютого, які транслювалися по телебаченню, ці події він розумів як силовий із
застосуванням вогнепальної зброї розгін «Майдану» правоохоронцями, кадрів
застосування зброї активістами в бік правоохоронців він не бачив; - 20 лютого
на «Майдан» приїхала колона - до 10-ти автобусів з Львівської області; -
вогнепальної зброї серед активістів не бачив, вони мали лише щити, каски, палки
для самозахисту; - спостерігав, як вперше підійшов до барикади, те, що
«Беркут», який стояв впритул, почав відступ у верх вулиці, з містка
відстрілювались правоохоронці, активісти пішли вперед за барикади, потім стався
реальний тиск з боку «Беркуту» в чорній формі із автоматами відбувся навколо
Жовтневого палацу, щоб цього не сталося, всі охочі пішли вперед, «Беркут»
відстрілювався в напрямку натовпу активістів; - також він бачив, як з вікон
готелю «України» стріляли і не один раз, були характерні спалахи; - на момент
поранення він присідав наприсядки, якщо б він запізнився, то вже першу кулю міг
отримати у голову, очевидцем його поранення ОСОБА_2855 не був; - від рикошету на
касці залишилася вм`ятина та за нею подряпина, які, на думку потерпілого,
вказують на горизонтальний характер пострілу спереду назад; - наявність
оголеної зброї в правоохоронців не лякала його та інших людей, які йшли вперед;
- в місці, де він підсунув металевого щита до снігової барикади і де було його
поранено, остання була висотою в декілька мішків, тобто до метра, це було майже
біля самого проходу в ній з лівого боку, лівіше барикада була вищою, наскільки,
уточнити не може, є відео, на якому зафіксовано обставини його поранення; -
номер телефону, який був при ньому під час подій 20 лютого 2014 року, …09-04.
Як також вважав потерпілий ОСОБА_2084 : - протягом всього
часу події на «Майдані» оцінює як мирну акцію протесту; - під тиском «Беркуту»
потерпілий розуміє їх намір стиснути межі «Майдану», однак про такий тиск з
боку правоохоронців ранком 20 лютого він лише чув, самого наступу
правоохоронців не бачив; - наближення «Беркуту» із щитами та палками до барикад
оцінює як небезпеку та загрозу «Майдану», наближення до нерухомих рядів
«Беркуту» активістів із щитами та палками також визнав загрозою для міліції; -
щодо обставин протистояння, то він розуміє різницю, адже активіст взяв в руки
палицю, бо так сам вирішив, а міліціонеру палиця видана державою, тому він має
право її застосовувати, але вважає, що застосування насильства на «Майдані» з
боку міліції було протизаконним.
Наведені вище показання потерпілого ОСОБА_2086
щодо: а) напрямку його руху від
Жовтневого палацу по алейці до місця свого поранення; б) самого місця отримання
поранення - перед самою сніжною барикадою; в) положення тіла в момент поранення
- навприсядки, передом звернутий в напрямку верху вул. Інститутська, лівою
рукою, піднявши до гори на рівні голови (висота орієнтовно 1,5м), тримав перед
собою щит; г) ймовірного сектору, з якого потерпілий міг отримати поранення -
урядовий квартал, - також знайшли своє підтвердження за результатами
безпосереднього дослідження судом складеної потерпілим під час допиту слідчим схеми
місцевості центральної частини міста Києва (т. 101 а. 229), даних протоколу
слідчого експерименту від 13 червня 2014 року та додатків до нього (фото
таблиці), проведеного за участю спеціалістів (т. 102 а. 2-11), які містять
аналогічні відомості з цього приводу з уточненнями з боку потерпілого. Під час
вказаної слідчої дії потерпілий показав та безпосередньо продемонстрував, як
він перебуваючи біля барикади з мішків зі снігом з лівого боку ближче до
переривання по центру цієї барикади, прикривався щитом. Виглянувши і швидко
зігнувшись, йому кулею зачепило шолом, оглушивши його таким чином. Буквально
через дві секунди, знаходячись у положенні навприсідки йому пробило щит, яким
він прикривав голову та обличчя вверх по вул. Інститутській, і ліву руку
навиліт. При цьому, потерпілий ОСОБА_2084 беззастережно вказав, що постріл був
здійснений спереду (з місця перехрестя вул. Інститутської із вул. Ольгинською),
Під час дослідження протоколу вказаного слідчого
експерименту та додатків до нього потерпілий уточнив, що вікна, в яких він
бачив спалахи, що оцінив як постріли, знаходяться на боці будівлі готелю
«Україна», який звернутий до Жовтневого палацу, правоохоронці в чорній формі зі
зброєю, які, як він бачив, стріляли в бік активістів, перебували в цей час на
алейці, що веде від Жовтневого палацу в бік станції метро «Хрещатик», під час
коли перед самим пораненням він висунувся із-за щита, то за бетонною барикадою
нікого не бачив, проте категорично впевнений що в нього влучили саме з боку
цієї барикади.
Також суд звертає увагу і на те, що присутні під час
вказаного слідчого експерименту спеціалісти жодних власних висновків у сфері
своєї компетенції, в тому числі щодо ймовірного сектору ведення вогню, не
зробили.
Згідно з дослідженими судом постановою про уточнення
анкетних даних від 24 липня 2014 року, рапортом ст. о/у
Шевченківського РУ ГУМВС в м. Києві, листом та довідки Шевченківського
РУ ГУМВС в м. Києві, формі витягу АРМ2 від 20 лютого 2014 року, довідкою № 5
Травматологічного пункту Поліклініки № 1 Шевченківського р-ну м. Києва, заявою
ОСОБА_2086 (помилково ОСОБА_2087 ) від 19 травня 2014 року, копією паспорту,
він просив в межах досудового розслідування, розпочатого 07 березня 2014 року
за повідомленням з лікарні про його звернення з вогнепальним пораненням,
залучити його до даного кримінального провадження як потерпілого через те, що
20 лютого 2014 року близько 10 год., перебуваючи в м. Києві по вул.
Інститутська, отримав вогнепальне поранення кісті руки (т. 101 а. 173-177,
186-187, 197-199, 202, 219, 230-232; т. 102 а. 28-29).
Факт перебування ОСОБА_2086 у вказаний час в центральній
частині міста Києва знайшов своє безспірне підтвердження під час дослідження матеріалів
тимчасового доступу до відомостей про місце перебування 20 лютого 2014 року
ідентифікованого ним власного телефону з номером …09-04 (т. 68 а. 41-49) в
межах дії базових станцій телефонного оператора за адресою: м. Київ, бульвар
Тараса Шевченка (08 год. 09 хв.), вул. Володимирська (08 год. 31 сек.), вул.
Богдана Хмельницького (08 год. 38 хв.), вул. Лютеранська (09 год. 33 хв.), вул.
Велика Житомирська (09 год. 45 хв.), бульвар Тараса Шевченка (09 год. 54 хв.),
вул. Пушкінська (09 год. 55 хв.), вул. Лютеранська (10 год. 18 хв.) і далі,
починаючи з 10 год. 42 хв., вул. Велика Житомирська. До 08 год. ранку телефон
за вказаним номером змінював локацію, що підтверджує маршрут прибуття
потерпілого до м. Києва.
Як видно з дослідженого судом присяжних відео
«Kiev-20-02-14» (т. 83 а. 33а), починаючи з 43 хв. 44 сек. запису
зафіксовано як з лівого боку екрану з`являється особа, ідентифікована
потерпілим як він сам, в жовтій курточці з темним рюкзаком на спині, із палицею
в правій руці та щитом металевим - у правій, він рухається в напрямку снігової
барикади, поруч група осіб несе великий металевий лист. На 44 хв. 08 сек. також
зліва екрану з`являється в такій самій курточці із світлішим рюкзаком особа,
ідентифікована потерпілим як ОСОБА_1197 , із щитом дерев`яним, який бігом
наздоганяє потерпілого. На 46 хв. потерпілий допомагає сунути великий щит
вперед до сніжної барикади, переміщується майже в правій бік екрану і перебуває
поруч із перериванням сніжної барикади по центру з лівого боку, якщо дивися в
напрямку урядового кварталу. На 48 хв. 13 сек. запису зафіксовано як
здригається щит, який тримав потерпілий, останній випускає щита з рук. Як при
цьому уточнив потерпілий ОСОБА_2084 , це і є момент його поранення в ліву руку,
в якій він тримав щита (позначка на екрані внутрішнього таймеру «01-48-26-10»).
При цьому, безспірно встановлено, що ОСОБА_1197 очевидцем поранення ОСОБА_2086
не був, оскільки перебував в іншому місці, з якого лише на 49 хв. 09 сек.
запису приєднується до евакуації потерпілого в бік Жовтневого палацу. Як також
уточнив потерпілий, під час демонстрації цього відео, на ньому відсутній звук,
проте постійно лунали постріли.
Суд бере до уваги, що аналогічні події з пораненням
потерпілого ОСОБА_2086 , які містить відео «Kiev-20-02-14», зафіксовані і на відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(відео на флеш носії - т. 90 а. 40) - зокрема, момент поранення потерпілого
зафіксовано на 01 год. 34 хв. 12 сек. запису, екран 3/3, в якій компільоване
відео «Kiev-20-02-14» - акцентований автором відео астрономічний час 10 год. 26
хв. 45 сек. При цьому у період часу з 42 по 50 сек. 10 год. 26 хв. лунає більше
п`яти однакових за характером звуку пострілів, у цей період часу на бетонній
барикаді з тилу (екран 4/4) зафіксовано декілька осіб в чорній формі із жовтими
пов`язками на руках, які, тримаючи в руках вогнепальну зброю, розташовані у
стійці для стрільби стоячи, ідентифікувати сліди пострілів якість відео не
дозволяє.
Відповідно до довідок травмпункту поліклініки № 1
Шевченківського р-ну м. Києва, КМКЛ № 3, листа Центру ЕМД та МК м. Києва
від 16 квітня 2014 року № 705/5, копії карти виїзду швидкої медичної
допомоги № 935 від 20 лютого 2014 року (т. 101 а. 186-187, 211, 213-214),
ОСОБА_2084 20 лютого 2014 року об 11 год. 15 хв. звернувся до травмпункту
поліклініки № 1 через вогнепальне наскрізне поранення лівої кісті зі зламом
ІІІ, V та знищенням ІV - п`ясної кісток зі зміщенням уламків та наявністю
сторонніх тіл, яке він отримав біля 10 год., від подальшої госпіталізації
відмовився, що зафіксовано бригадою швидкої медичної допомоги, у КМКЛ № 3
лікування не проходив.
Як вбачається із витягу з медичної карти стаціонарного
хворого № 1760, журналу реєстрації хворих Комунальної 8-ої міської
клінічної лікарні м. Львова та довідок вказаного лікувального закладу
(т. 101 а. 188-190; т. 102 а. 56), ОСОБА_2084 із 20 по 24 лютого 2014 року
перебував на стаціонарному лікуванні з клінічним діагнозом: «Вогнепальне
наскрізне поранення лівої кисті, багато відламковий перелом 4-5- п`ясних кісток
зі зміщенням, дефектом 4-ї п`ясної кістки. Пошкодження розгиначів 4-5-го
пальців, обох згиначів 4-го пальця, з їх дефектом, частковим пошкодженням
серединного нерву, артеріальних дуг. Множинні сторонні тіла лівої кисті
(метал)», яке зі слів пацієнта, він отримав 20 лютого 2014 року біля 10 год. по
вул. Інститутська.
За довідкою від 25 березня 2014 року № 5506/2014,
починаючи з 28 лютого 2014 року ОСОБА_2084 продовжив лікування в Республіці
Польща (т. 101 а. 191).
Як уточнив потерпілий під час дослідження вказаних
документів, в його пораненій руці зафіксовані та описані лікарями осколки від
металевого щита, що був пошкоджений в момент поранення, в Польщі він лікувався
три місяці.
Згідно з дослідженим у судовому засіданні висновком
судово-медичної експертизи № 570/Е від 08 травня 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_1270 (т. 102 а.13-16), при зверненні за медичною допомогою 20
лютого 2014 року об 11 год. 15 хв. у ОСОБА_2086 мали місце: вогнепальне
наскрізне поранення лівої кисті (рана 4х3 см по долоні) з багато уламковими
переломами 3-4-5 п`ясних кісток зі зміщенням та пошкодженням дуг згиначів 4 та
розгиначів 4-5 пальців, дефектом шкіри в проекції 5 п`ясної кістки. Дані
ушкодження утворились внаслідок дії тупого предмету - кулі 20 лютого 2014 року.
Морфологічні властивості виявленого ушкодження (наявність зміщення уламків
переломів) вказують на те, що як відновлення анатомічної цілісності вказаних
кісток, так і функції лівої кисті буде спостерігатися у строк понад 21 добу,
тому вказане вогнепальне наскрізне поранення лівої кисті за ступенем тяжкості
відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Відомості, що містила медична документація із-за кордону,
мали виключно похідний характер відносно первинної медичної документації на
потерпілого, а тому не бралися до уваги експертом-медиком.
Висновок вказаної експертизи № 570/Е від 08 травня 2014
року, в тому числі і щодо вогнепального характеру та ступеня тяжкості поранення
лівої руки потерпілого, узгоджується з висновком судово-медичної експертизи
№ 301 від 30 травня 2014 року, яку провів експерт КЛИС І. (т. 102 а.
20-21), експертом також встановлено відсутність судово-медичних даних, які
вказували б на особливості контактуючих поверхонь предмету чи предметів, від
дії яких виникли ці ушкодження, та яким був напрямок дії травмуючої сили на
тіло.
Натомість, відповідно до висновку комплексної судово-медичної
експертизи № 104-2014/о від 03 листопада 2014 року, яку провели експерти
ОСОБА_940 , ОСОБА_941 і ОСОБА_942 на підставі досліджених висновків попередніх
експертиз, медичної документації ОСОБА_2088 , результатів слідчого експерименту
та безпосереднього огляду потерпілого (т. 102 а. 38-48), останній 20 лютого
2014 року отримав одне (внаслідок одного пострілу) вогнепальне поранення
лівої кисті, при цьому: - постріл, внаслідок якого утворилося дане поранення,
був здійснений через перешкоду (металевий щит), яка знаходилася «перед»
потерпілим, тобто: напрямок пострілу був спереду назад, а рановий канал має
напрямок ззаду наперед (відносно нормального анатомічного положення тіла
людини за рахунок особливості розташування лівої кисті - а. 47); - ймовірне
положення ОСОБА_2086 в момент отримання вогнепального поранення, в т.ч.
утримання ним металевої перешкоди (металевого щита), відповідає таким, що
зазначено останнім у ході слідчого експерименту від 13 червня 2014 року; -
відсутність у розпорядженні експертів перешкоди (металевого щита) на час
проведення цієї експертизи та лівої рукавички (в яку був одягнутий
ОСОБА_2084 в момент отримання вогнепального поранення), не дозволило,
навіть у формі припущення, висловитись ані про дистанцію пострілу, ані про відстань
пострілу, ані про тип снаряду, ані про вид зброї стосовно спричинення
вогнепального поранення. Також, будь-яких даних для ствердження про те, що
ОСОБА_2084 отримав вогнепальне поранення правої нижньої кінцівки немає.
Експертами встановлено, що у ОСОБА_2086 станом на 02 жовтня 2014 року (майже
через 8 місяців після травмування), мали місце (існує прямий
причинно-наслідковий зв`язок) наслідки отриманого ним 20 лютого 2014 року
вогнепального поранення лівої кисті у вигляді порушення функції 3-х пальців, що
відповідає статті 131-Г «Таблиці відсотків втрати загальної працездатності в
результаті різноманітних травм …» - 35%). З урахуванням існуючих критеріїв
оцінки ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, комісія експертів дійшла висновку,
що 20 лютого 2014 року ОСОБА_2084 отримав тілесне ушкодження у вигляді
наскрізного вогнепального поранення лівої кисті, яке відноситься до тяжкого
тілесного ушкодження (за критерієм стійкої не менш ніж на одну третину
втрати загальної працездатності).
В іншій частині висновок комісії експертів № 104-2014/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи криміналістичними
дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає недопустимими
доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку. Відтак,
враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням доводів та
мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього приводу
виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість - суд
виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Оцінюючи всі вказані висновки експертів медиків № №
570/Е, 301 та 104-2014/о, суд вважає їх достовірними, належно обґрунтованими і
такими, що не суперечать один одному, а тому кладе їх в основу свого вироку.
Натомість, в частині визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження суд
вважає більш об`єктивним рішення комісії експертів з урахуванням фактору часу
взяти за основу критерій стійкості втрати загальної працездатності, а не лише
тривалість розладу здоров`я, а тому суд в цій частині надає перевагу висновку №
104-2014/о від 03 листопада 2014 року і дані з цього приводу бере до уваги
остаточно. Більш того, дані висновку № 104-2014/о з цього приводу сторонами не
оспорювалися.
Оскільки показання потерпілого знайшли своє підтвердження
під час дослідження інших наведених доказів, в тому числі й на відеозаписах,
суд визнає показання потерпілого достовірними і кладе в основу свого вироку.
Оціночні судження (враження) потерпілого щодо ризиків
небезпеки в разі наближення активістів із щитами та палками до шеренг
правоохоронців і навпаки, права правоохоронців на застосування сили в таких умовах
та підстави для його реалізації, щодо напрямку, з якого його було поранено,
приблизних часових параметрів ранковий подій «Майдану» є належно
аргументованими та ґрунтуються на досліджених під час судового розгляду
документованих даних, а тому заслуговують на увагу як об`єктивні через їх
збалансованість.
Натомість оцінку потерпілого про мирний характер
протестної акції 20 лютого 2014 року суд вважає надуманими через її явну
неузгодженість з документованими даними, які були більш ніж ретельно досліджені
судом і на які вже є посилання у вироку.
Суд критично оцінює доводи сторони захисту, а тому
відхиляє про те, що сніжна барикада в місці поранення ОСОБА_2086 була
перешкодою для його поранення з боку бетонних барикад, оскільки сумніви з цього
приводу були усунуті показаннями потерпілого щодо незначної висоти в цьому
місті сніжної барикади, які суд визнав достовірними. Більш того, показання
потерпілого в цій частині знайшли своє підтвердження під час дослідження й
інших доказів за іншими епізодами, напр., досліджене за епізодом загибелі
ОСОБА_2089 фото «11250073_475907885892989_5932618140988997365_o» (папка
«Фото» на диску Verbatim DVD+R …4398 з написом « ОСОБА_1851 » - т. 58 а. 21),
досліджене за багатьма епізодами відео «Революцiя Україна Київ Контратака
Майдану вул.Інститутська 2014.02.20» (диск - т. 18 а.101), запис на
10 хв. 58 сек., коли лівий край сніжної барикади фіксується на фоні активістів
в повний зріст, та ін.
Інші досліджені судом документи за даним епізодом
доказового значення не мають.
Суд також звертає увагу на загальну обстановку, яка
складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо, яка детально описана за
епізодом поранення ОСОБА_326 (відокремлений на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 21 «бетонна барикада:
хаотичний обстріл активістів» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксований на відео вогневий вплив на активістів,
в тому числі на їх скупчення біля сніжної барикади, має ознаки хаотичного,
оскільки будь-якого оперативного та тактичного сенсу, аніж нагадування
правоохоронцями про себе у такий спосіб, не мав.
Вищенаведені докази у своїй сукупності та співставленні з
усією очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_2084 20 лютого 2014 року о 10 год.
26 хв. 45 сек., перебуваючи на проїзній частині вул. Інститутської в м. Києві
навпроти входу до станції метро «Хрещатик» (біля сніжної барикади - з лівого
боку її переривання для проїзду транспорту), під час загострення протистояння
між активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів із
застосуванням вогнепальної зброї отримав одне (внаслідок одного пострілу)
вогнепальне поранення лівої кисті, яке відноситься до тяжкого тілесного
ушкодження (за критерієм стійкої не менш ніж на одну третину втрати загальної
працездатності), при цьому, постріл був здійснений через перешкоду (металевий
щит), напрямок пострілу спереду назад, а рановий канал має напрямок ззаду
наперед (відносно нормального анатомічного положення тіла людини за рахунок
особливості розташування лівої кисті). У момент поранення ОСОБА_2084 перебував
у положенні навприсядки, передом звернутий до джерела пострілу та в напрямку
верху вул. Інститутська, лівою рукою долонею до себе, піднявши до гори на рівні
голови (висота орієнтовно 1 м 50 см), тримав перед собою щит.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
безспірно встановлено, що вогнепальне поранення було завдано ОСОБА_2084 з
напрямку бетонних барикад по вул. Інститутська, тобто з території, яка
перебувала під виключним контролем озброєних співробітників РСП та інших
правоохоронців, які спільно та злагоджено під час перебування за бетонною
барикадою, реагуючи на рух активістів за сніжною барикадою, застосовували
вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом
здійснення у даному випадку прицільного пострілу у скупчення людей.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_2084 , а так само
і будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його
пораненням вчиняв дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що
становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних
органів як учасників іншої сторони протистояння, відтак, законні підстави для
застосування у даному випадку вогнепальної зброї були явно відсутні (відокремлений
на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» епізод 21 (пункт 5.3.2 вироку).
5.4.114. За епізодом загибелі
ОСОБА_423 .
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_262 - дружина
ОСОБА_197 показала, що після побиття студентів, починаючи з 02 грудня 2013
року, вся їх сім`я з дітьми стали брати участь в протестних акція «Майдану». Її
чоловік з того часу проводив на «Майдані» вільний від роботи час, допомагав
охороняти його територію, ночував в палатці під назвою «Паровоз - анархія», яка
розташовувалась по вул. Інститутська навпроти квіткового годинника. Мета, з
якою вони підтримували «Майдан», це покарання винуватих у побитті студентів,
надія змінити країну на краще - подолати корупцію, усунути від влади бандитів
тощо. Під час сутичок з міліцією на вул. Грушевського у січні 2014 року він
отримав поранення гумовими кулями, яке приховував від сім`ї. 20 лютого 2014
року близько 10 год., перебуваючи на вул. Інститутська на п`ятачку смерті, її
чоловік загинув, куля увійшла через шию, а вийшла через спину. У цей момент він
був одягнутий, а саме сіра фуфайка з капюшоном поверх чорної куртки з білими
вставками, чорні джинси із щитками на ногах, які були обмотані скотчем, берці,
на голові - військова зелена каска. Перед цим, близько 08 год. вона мала
телефонну розмову з ним, він повідомив, що все нормально. Потім, коли по
телебаченню повідомили, що на «Майдані» стріляють, вона знову намагалася
зв`язатися з чоловіком, але в того був відключений телефон. Вона дзвонила його
другу - ОСОБА_1001 , якого звали «ОСОБА_2964 » і який змусив її чоловіка
включити телефон та зателефонувати їй. Під час цієї останньої розмови, яка
відбулася приблизно о 09 год. 40 хв., тобто за пів годин до загибелі чоловіка,
вона просила його відійти в безпечне місце, оскільки є повідомлення про
стрільбу, він відповів «Хорошо…» і зв`язок відключився.
Приблизно об 11 год. їй зателефонувала невідома особа з
телефону ОСОБА_1001 і поцікавилася, чи є вона родичкою останнього, оскільки
ОСОБА_1002 загинув. Оскільки ОСОБА_1002 завжди був поруч з її чоловіком, вона
виїхала на таксі на «Майдан» шукати чоловіка, тіло якого знайшла у готелі
України. Як повідомили їй лікарі, ОСОБА_1349 від такого поранення загинув на
місці. Там же їй віддали особисті речі чоловіка: мобільний телефон, пояс з
написом «Я українець». Про обставини загибелі чоловіка вона дізналася
від його батька та у подальшому з відео.
Як уточнила потерпіла: - їй не відомо, щоб чоловік
організаційно входив до складу якоїсь сотні «Майдану», проте, дійсно, при ньому
знайшли бейджик учасника 1-ої сотні Самооборони; - як таких лідерів «Майдану»,
щоб могли керувати останнім, не було, дух «Майдану», який окриляв, штучно
створити було неможливо, люди самостійно відстоювали свою думку; - її чоловік
із засобів захисту мав при собі спочатку дерев`яний щит, а потім як щит
використовував кришку пральної машини, і це чітко видно з відео тих подій; -
активісти захищалися саморобними щитами та палицями, ані вона, потерпіла, ані
її чоловік, ані інші члени її сім`ї до 20 лютого 2014 рок не бачили зброї серед
активістів, якщо б це було, вона не брала б собою на «Майдан» п`ятирічну
дитину; - вона очевидцем подій на «Майдані» 18, 19 та 20 лютого 2014 року не
була, оскільки була вдома з хворою донькою; - чоловік не був прихильником
насильства, проте не міг зрозуміти, чому працівники міліції не переходять на
бік народу; - вона засуджує застосоване насильство щодо як активістів, так і
правоохоронців; - номер телефону, яким вона користувалася на той час був …897,
чоловіка - … 43-15; - вважає, що смертельний постріл в чоловіка було зроблено
саме з бетонної барикади.
Допитані потерпілі ОСОБА_261 та ОСОБА_2090 - батьки ОСОБА_197 ,
повністю підтвердили наведені показання дружини свого сина, уточнивши, кожний
окремо, що він виховувався у сім`ї військовослужбовця, проблем з
правоохоронними органами не мав, коли вони у січні відвідували «Майдан», було
мирно та спокійно.
Допитаний потерпілий ОСОБА_261 - син загиблого
ОСОБА_197 , підтверджуючи показання своїх близьких, уточнив, що був присутнім
під час проведення слідчого експерименту за обставинами загибелі батька,
результатами якого був не задоволений, оскільки слідчий помилково визначив
момент пострілу в батька, з цього приводу він робив зауваження. Вважає, що
батько отримав поранення раніше через щит, і вже будучи пораненим встав, зробив
пару кроків і впав, коли лунав другий постріл. Тобто на відео видно, коли
батько біг і розвернувся спиною до бетонних барикад, тоді лунає ще один
постріл, на який і звернув увагу слідчий, хоча батько був поранений раніше.
Згідно з дослідженими судом присяжних витягу з
кримінального провадження від 21 лютого 2014 року, рапорту начальника
відділення СВ Дніпровського РУ ГУМВС від 20 лютого 2014 року, у морзі № 2 КМБ
СМЕ за адресою по вул. П. Запорожця, 26 в м. Києві 20 лютого 2014 року було
виявлено труп чоловіка на ім`я ОСОБА_1349 з вогнепальним пораненням шиї (№
527/2), який доставлений від готелю «Україна» - м. Київ, вул. Інститутська, 4
(т. 75 а. 73-74). Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть та довідки
про причину смерті від 21 лютого 2014 року, померлим громадянином за
присвоєним у морзі № 2 КМБ СМЕ номером 527/2 є ОСОБА_196 , який помер від
вогнепального поранення шиї з ушкодженням правої легені (т. 75 а. 76-77).
Родинні стосунки сім`ї загиблого ОСОБА_197
підтверджуються дослідженими судом дозволом на поховання від 21 лютого
2014 року, формою № 1 на видачу паспорта, довідкою про склад сім`ї,
заявами про залучення до провадження як потерпілих та копіями паспортів,
свідоцтвами про нагородження, а саме: ОСОБА_2091 (дружини померлого) від
ІНФОРМАЦІЯ_191 ; ОСОБА_2092 (матері померлого) від ІНФОРМАЦІЯ_262 ; ОСОБА_423 ,
1946 р.н. (батька померлого) від 20 жовтня 2015 року (т. 75 а. 75, 78-82, 85,
89-93, 97-101).
Враховуючи дані про особу загиблого, суд визнає
достовірним уточнення його анкетних даних в постанові слідчого від 14 червня
2014 року, відтак помилково зазначені в документах дані на ОСОБА_2093 ,
ІНФОРМАЦІЯ_232 насправді стосуються ОСОБА_423 , ІНФОРМАЦІЯ_232 (т. 75 а. 107).
Згідно з дослідженим в судовому засіданні протоколом
огляду місця події (трупа) від 20 лютого 2014 року з додатками (план-схема
розташування тілесних ушкоджень, фотоматеріали) (т. 75 а. 110-119) встановлено,
що у приміщенні моргу № 2 КМБ СМЕ за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 2,
виявлено зареєстрований за № 527/2 труп гр. на ім`я ОСОБА_1349 , що знаходився
в лежачому положенні на спині і був одягнений в чорні штани, чорну куртку з
білими смугами збоку і зверху, чорні берці, на нижніх кінцівках прикріплені
чорні металеві пластини, а на шиї наявна мотузка синього кольору, а також
білого кольору з пластмасовими білими бусами. Також вилучено бейджик учасника
01-ої сотні Самооборони «Майдану» - штаб національного спротиву із підписом
сотника НОМЕР_189 . На верхній частині куртки і переважно на лівій стороні
обличчя наявні плями бурого кольору.
Протокол огляду від 03 березня 2014 року з додатками (фотоматеріали) (т. 75 а. 120-127) містить детальний опис
предметів вилучених внаслідок огляду місця події (трупа) від 20 лютого 2014
року, а саме: а) куртки чорного кольору з вставками білого та голубого кольору;
б) джинсових штанів чорного кольору з поясом зеленого кольору з написом «Я
українець».
Під час дослідження фото додатків до обох вказаних
протоколів огляду потерпіла ОСОБА_319 безспірно ідентифікувала як свого
загиблого чоловіка, так і належні йому елементи одягу.
Згідно з дослідженим в судовому засіданні висновком
судово-медичної експертизи від 22 квітня 2014 року № 527/2, яку провів
експерт ОСОБА_2094 (т. 75 а. 186-189), на тілі ОСОБА_197 виявлено наскрізне
вогнепальне поранення шиї та грудної клітки з ушкодженням м`яких тканин шиї,
гортані, міжреберних м`язів, пристінкової плеври, правої легені, 5 ребра
справа, правої лопатки: - вхідна вогнепальна рана на переднє-бічній поверхні
шиї зліва (округла форма рани, навколо якої розташований пояс осадження з
дефектом «мінус-тканина» в центрі); - вихідна вогнепальна рана на задній
поверхні грудної клітки справа по лопатковій лінії (щілиноподібної форми рана);
- рановий канал, який поєднує вхідну та вихідну рани, має напрямок зліва
направо, зверху вниз, спереду назад. При досліджені щитоподібного хряща
виявлений багато-скалковий фрагментарний перелом з роз`єднанням та зміщенням
уламків, далі рановий канал йде до низу, ушкоджує м`язи верхнього плечового
поясу та проникає в праву плевральну порожнину, верхню долю правої легені,
звідти йде наскрізний рановий канал зверху до низу. Смерть ОСОБА_197 настала
від даного наскрізного вогнепального поранення з подальшим ушкодженням вказаних
внутрішніх органів, що за ознакою небезпеки для життя відносяться до тяжких
тілесних ушкоджень, які утворились внаслідок пострілу з вогнепальної зброї,
снаряд якої містив свинець. У крові ОСОБА_197 етилового спирту та наркотичних
речовин не виявлено.
Зазначений висновок судово-медичного експерта повністю
узгоджується з висновком експертизи № 22/527/2 від 22 квітня 2014 року (т.
75 а. 194-196, т. 76 а. 10-17), за якою, враховуючи розширений перелік питань,
також встановлено, що з моменту смерті до дослідження трупа пройшов проміжок
часу, що становить приблизно від 18 до 24 годин, на клапті шкіри з області шиї
загиблого виявлені морфологічні ознаки вогнепального вхідного поранення
свинцевовміщуючим снарядом, проте в ділянці згаданої рани слідів міді, нікелю,
заліза, сурми, сторонніх нашарувань та накладень не виявлено, тому не можливо
визначити дистанцію пострілу. Вогнепальне поранення утворилось внаслідок одного
пострілу із вогнепальної зброї, патрон якої мав свинцевовміщуючий снаряд. В момент
пострілу потерпілий був обернений передньою поверхнею тулуба до джерела
вогнепального ураження, однак судово-медичних даних що дозволяють судити про
положення потерпілого та нападника в момент спричинення ушкоджень немає.
Виявлені на трупі ушкодження є прижиттєві і виникли незадовго до настання
смерті. Пошкодження одягу потерпілого (гольф) відповідає виявленій на тілі
потерпілого вихідній вогнепальній рані на задній поверхні грудної клітки. При
дослідженні ранового каналу в м`яких тканинах шиї потерпілого були виявлені
дрібні фрагменти металевого снаряду, проте частинок, які свідчили б про те, що
перед заподіянням поранення вогнепальний снаряд пройшов крізь перешкоду не
виявлено. У крові ОСОБА_197 виявлено антиген Н.
Відповідно до дослідженого судом присяжних висновку
комплексної судової балістичної, трасологічної та хімічної експертизи від 09
грудня 2014 року № 7026/7027/14… з додатком, яку провели експерти ОСОБА_902
, ОСОБА_901 та ОСОБА_1082 (т. 75 а. 206-209), на наданих на дослідження
елементах одежі ОСОБА_197 виявлено залишки легкозаймистого нафтопродукту -
бензину, але встановити локалізацію цих залишків на одежі виявилось не
можливим.
Як видно з дослідженого в судовому засіданні висновку
судово-медичної криміналістичної експертизи № 274-МК від 15 липня 2014 року
з додатками (фотоматеріали, контакторами), яку провів судовий медик
експерт-криміналіст ОСОБА_1229 (т. 75 а. 223-230), на курточці ОСОБА_197 в
ділянці лівого коміра «стійка» виявлено одне наскрізне вхідне вогнепальне
пошкодження від дії одного високо кінетичного снаряду, але визначити тим
снаряду і його розміри не виявилось можливим. Також, в ділянці пошкодження
маються нашарування міді та свинцю, але інших сторонніх нашарувань не
відмічається, відтак постріл спричинений з неблизької дистанції.
Як вбачається з протоколу допиту свідка ОСОБА_2095 від 12
березня 2014 року останній видав на диску DVD-R Verbatim № …5363 з написом «ОСОБА_2981 » фото та відеоматеріали в
електронному вигляді, які стосувалися обставин загибелі ОСОБА_197 20 лютого
2014 року, з яким свідок перебував разом на «Майдані» і був особисто знайомий
(т. 75 а. 130-139).
Відповідно до дослідженого судом присяжних за участю
потерпілих протоколу огляду диску DVD-R Verbatim № …5363 з написом «ОСОБА_2981 » від 12 травня 2014 року (т. 75 а.
140-151) встановлено, що він містить вісім файлів, а саме:
- відео «Расстрел безоружных людей на ул. Институтской
20.02.2014», тривалістю 41 хв. 05 сек., на якому у проміжку з 27 хв. 36
сек. по 27 хв. 57 сек. запису зафіксовано ідентифікованого всіма потерпілими за
даним епізодом загиблого ОСОБА_197 , який одягнений в сіру довгу куртку з
капюшоном, чорні берці, чорні штани, які на ногах в області колін та гомілок
мають смужки світлого кольору (примотані щитки), на голові зелений шолом, а на
обличчі - медична маска блакитного кольору. При цьому ОСОБА_261 лівою рукою
тримає металевий міліцейський щит, через плече на правий бік одягнена коричнева
сумка, правою рукою тримає щит круглої форми синьо-жовтого кольору з
зображенням паровоза і рухається в групі протестуючих по проїжджій частині вул.
Інститутська навпроти банку «Аркада», потім зупиняється і присідає праворуч
неподалік станції метро «Хрещатик». Далі на 31 хв. 12 сек. відео видно, як
ОСОБА_261 біля станції метро «Хрещатик» разом з декількома активістами присів
на правому боці вул. Інститутська в м. Києві неподалік від входу до станції
метро «Хрещатик» (біля першого дерева вниз від квіткової бетонної клумби, яка
розташована поряд із бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада»), після чого намагається
піднятися та бігти вниз по вулиці в бік Майдану Незалежності, але робить це вже
не контролюючи свої дії, а на 31 хв. 15 сек. чути звук, схожий на постріл, та
зафіксовано, як ОСОБА_261 падає на правий бік головою в напрямку Майдану
Незалежності. Згодом на 31 хв. 25 сек. знову зафіксовано ОСОБА_197 , який
знаходиться на тому ж місці лежачи в положенні на спині, до якого після
вигуків: «Медиків!» підбігають громадяни в цивільному одязі та в одязі з
емблемами Червоного Хреста. Далі на 32 хв. 50 сек. зафіксовано як громадяни в
кількості 6 чоловік надавали медичну допомогу ОСОБА_2096 ;
- відео «ПРОЩАННЯ З ОСОБА_2981 », тривалістю 15 хв. 26 сек., на якому
зафіксовано поховання ОСОБА_2981 22
лютого 2014 року;
- відео «Киев-полевой госпиталь и морг в гостинице
«Украина», тривалістю 01 хв. 22 сек., на якому мітиться репортаж з першого
поверху готелю «Україна» по вул. Інститутській, 4 в м. Києві на фоні одинадцяти
трупів громадян, які лежать на підлозі прикриті білими простирадлами.
- три фото файли «DSC_9534», «DSC_9533» та
«DSC_9533 (2)», на яких зафіксований ОСОБА_2981 в групі осіб, серед яких ідентифікований
за результатами судового розгляду потерпілий ОСОБА_2962 біля квіткового годинника;
- два ідентичні відео під назвами «11 активистов
Майдана доставили в морг (18+) 11 aktivistov Maidan…» та «11 активистов
Майдана доставили в морг (18) 11 aktivistov Maidan…», обидва тривалістю 03
хв. 09 сек., на яких зафіксовано доставку до моргу загиблих на «Майдані».
Згідно з протоколом огляду від 07 серпня 2014 року,
в ході якого було оглянуто оптичний носій інформації - диск CD-R № …5897, він
вміщує уривок з раніше дослідженого відео «Расстрел безоружных людей на ул.
Институтской 20.02.2014», аналогічне дослідженому раніше відео «11
активистов Майдана доставили в морг (18+) 11 aktivistov Maidan delivered to the
morgue», а також папку під назвою «16.02.14» з 12 прижиттєвими фото ОСОБА_197
під час подій на «Майдані», які узгоджуються з даними щодо його верхнього
одягy, які повідомили потерпілі в суді (т. 75 а. 171-174).
Як видно з досліджених судом присяжних протоколу
огляду DVD-R диск із записом «ВидеоПоСекундам» від 29 травня 2014
року та самого вказаного відеозапису (т. 75 а. 166-168), встановлено, що це
відео за змістом є аналогічним з відео під назвою «Расстрел безоружных людей
на ул. Институтской 20.02.2014».
Як видно з дослідженого судом присяжних за клопотанням
потерпілих та відкритого сторонам провадження нового доказу - відео «Без
імені» на диску Verbatim DVD+R …3581 з написом «Чаплінський», тривалістю 21
сек. (т. 76 а. 22), зафіксований на місці падіння смертельно поранений
ОСОБА_261 безспірно ідентифікований своїми родичами за рисами обличчя.
Як видно з досліджених під час судового розгляду судом
присяжних даних, які містить наданий потерпілим ОСОБА_1232 відеозапис «47 _
20.02.2014» (диск Verbatim DVD-R …50582 - т. 8 а. 130), починаючи з 04 хв.
38 сек. запису, на ньому, хоча і неповно проте аналогічним з відео «Расстрел
безоружных людей на ул. Институтской 20.02.2014» сюжетом зафіксовано, як
ідентифікований родичами ОСОБА_261 , акцентований автором відео зеленим
квадратом, перебігаючи вниз по правому тротуару вул. Інститутська в м. Києві в
бік «Майдану», підкошується (цей момент автор, вважаючи отриманням
вогнепального поранення, візуалізує зміною кольору квадрату на червоний), і
падає (запис 04 хв. 40 сек.). Також, як видно з довідкової інформації, яка
супроводжує вказане відео, ці події відбувалися 20 лютого 2014 року о 10 год.
26 хв. 53 сек.
Враховуючи викладене, суд визнає достовірним за
ідентифікаційною здатністю сюжет на відео «47 _ 20.02.2014», починаючи з 04 хв.
38 сек. запису, вважаючи доведеним те, що на відео «47 _ 20.02.2014» або «47»
під написом « ОСОБА_196 10:26:53» в акцентованих його автором зеленому та
червоному квадратах дійсно зафіксований ОСОБА_196 та наслідки його смертельного
поранення.
Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту
від 02 липня 2014 року з додатками (фотоматеріали) (т. 75 а. 159-165),
проведеного за участю понятих, спеціалістів - експертів, інженерів-геодезистів,
медика-криміналіста, після огляду відеозапису під назвою «ВидеоПоСекундам», на
якому зафіксовано момент та місце поранення ОСОБА_197 , та ознайомлення
медиком-криміналістом з висновком судово-медичної експертизи № 22/527/2 від 22
квітня 2014 року, за допомогою електронного тахеометра «SOKIA CX-106»,
електронної рулетки «LEICA DISTO D8» шляхом проведення відповідних вимірів,
встановлено, що у момент отримання вогнепального поранення ОСОБА_261 перебував
у секторі стрільби зі споруджених бетонних блоків, імітованих у ході даної
слідчої дії за допомогою автомобілю «МАЗ-555» (розташовано за другим пішохідним
переходом за перехрестям вул. Інститутська з вул. Ольгинська у напрямку руху до
будівлі НБУ з лівого боку проїзної частини поперек дорозі, від заднього колеса
автомобіля «МАЗ-555» до забору будівлі клубу КМУ (№ 7) відстань становить 6,55
м, а до найближчого кута будівлі готелю «Україна» - 166,01 м). Ліва передня
бокова поверхня шиї ОСОБА_197 , на якій знаходиться вхідна вогнепальна рана, в
момент отримання вогнепального поранення була звернена до готелю «
ІНФОРМАЦІЯ_161 », а спина, на якій знаходиться вихідна вогнепальна рана - була
звернена у напрямку вул. Інститутської, в напрямку будівлі НБУ, тому траєкторія
руху вогнепального снаряду - від тильної сторони готелю «Україна».
Однак, за результатами дослідження судом вказаних відео
«47 _ 20.02.2014» та протоколу слідчого експерименту потерпілі заперечували
достовірність результатів останнього та правильність акцентуації моменту
поранення на відео, посилаючись на те, що експертами помилково визначено момент
отримання поранення ОСОБА_2097 , який насправді був раніше, перед тим, як вже
пораненим почав переміщатися вниз по тротуару.
Так, як видно з дослідженої судом фото таблиці скріншотів
з відео «Расстрел безоружных людей на ул. Институтской 20.02.2014» (т. 75
а. 177-184), зроблених потерпілим ОСОБА_2097 і долучених ним зі своїми
коментарями за заявою до матеріалів провадження встановлено, що всі ці фото
містять дані щодо отримання його батьком - ОСОБА_2097 вогнепального поранення.
Зокрема на фото, що фіксує 27 хв. 37 сек. запису вказаного вище відео ОСОБА_261
повернутий в кадрі спиною із круглим щитом, і через секунду починає переходити
на праву сторону вул. Інститутської. У подальшому ОСОБА_261 на 28 хв. 21 сек. запису
сидить на правому боці вул. Інститутська в м. Києві неподалік від входу до
станції метро «Хрещатик» (біля першого дерева вниз від квіткової бетонної
клумби, яка розташована поряд із бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада»)
обличчям звернутий до бетонної барикади, розташованої на верху вул.
Інститутська, а на 29 хв. 12 сек. запису знаходиться вже перед цим деревом.
Далі на 30 хв. 24 сек. запису зафіксовано круглий щит, що дозволяє продовжити
ідентифікацію ОСОБА_197 , і на 31 хв. 10 сек. запису (в коментарях вказано
помилково внаслідок описки 33 хв. 10 сек.), коли на відео чутно постріл,
здригається щит ОСОБА_197 , і при цьому останній сидить біля дерева, а не за
деревом, за яким сидить другий чоловік зі щитом, стовбур дерева не достатньо
широкий, щоб за ним могли сховатися дві людини. На 31 хв. 12 сек. запису
ОСОБА_261 намагається піднятися на ноги і біжить назад, тримаючись рукою за
груди, а коли починає не координовано падати чутно звук другого пострілу, який
не має відношення до поранення останнього.
Крім того, згідно з висновком комісійної
судово-медичної експертизи № 177-2014/о-25 від 16 квітня 2015 року (т. 76
а. 1-9), яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 і ОСОБА_942 , а також
експерт балістик ОСОБА_1767 , на підставі вивчення та аналізу всіх об`єктивних
даних, в тому числі і зафіксованих на відео «Расстрел безоружных людей на ул.
Институтской 20.02.2014», комісія експертів дійшла висновку, що ОСОБА_261
отримав наскрізне вогнепальне поранення (з розташуванням вхідної рани на
переднє-бічній шиї зліва, а вихідної - на задній поверхні грудної клітки справа
в проекції лопатки) в результаті пострілу з неблизької відстані, при цьому
ОСОБА_261 в момент отримання вогнепального поранення (як зображено на фото № 1
дослідницької частини - 31 хв. 09 сек. запису відео «Расстрел безоружных людей
на ул. Институтской 20.02.2014») перебував у вертикальному положенні (присівши)
біля дерева, задньою поверхнею до об`єктиву камери, лівою бічною - в напрямку
станції метро «Хрещатик», а особа, яка проводила постріл, перебувала у секторі,
що направлений вздовж вул. Інститутська в бік урядового кварталу.
За результатами дослідження судом вказаного висновку
комісійної судово-медичної експертизи № 177-2014/о-25 від 16 квітня 2015 року
потерпілі наполягали на достовірності саме його результатів. Натомість, сторона
захисту, навпаки, просила суд критично оцінювати висновок вказаної комісійної
експертизи щодо можливого сектору здійснення смертельного пострілу в ОСОБА_197
, вважаючи достовірним в цій частині дані, які містить протокол слідчого
експерименту. Сторона обвинувачення зайняла унікальну позицію, фрагментарно
обираючи лише вигідну частину доказів - дані слідчого експерименту лише про
перебування потерпілого на місцевості, яка могла бути обстріляна з бетонної
барикади, а висновки комісійної експертизи - про сектор здійснення пострілу в
потерпілого, ігноруючи ці докази в інших невід`ємних частинах, які вступають у
протиріччя між собою - за даними слідчого експерименту потерпілий був звернутий
вхідною раною до тильної сторони будівлі готелю «Україна», а за висновками
комісійної експертизи - навпаки, в напрямку верху вул. Інститутська.
Оцінюючи на предмет достовірності протилежні за своєю
суттю дані щодо сектору, з якого був зроблений смертельний постріл в ОСОБА_197
, які зафіксовані в результатах слідчого експерименту (протокол від 02 липня
2014 року) та висновках комісійної судово-медичної експертизи № 177-2014/о-25
від 16 квітня 2015 року, суд присяжних бере до уваги таке.
По-перше, ідентифікація потерпілого ОСОБА_197 та
об`єктивні вихідні судово-медичні дані його вогнепального поранення, в тому
числі, що стосуються характеру, тяжкості та механізму утворення ушкоджень,
локалізації вхідної та вихідної рани, напрямку ранового каналу, не мають
суперечливого характеру і сторонами провадження не оспорюються.
По-друге, достовірність документованих шляхом відеозапису
даних без їх акцентуації авторами щодо самих обставин вогнепального поранення
безспірно ідентифікованого ОСОБА_197 , обстановки навколо, до та після такого
його поранення, які містять аналогічні в цій частині відео під назвами
«ВидеоПоСекундам», «Расстрел безоружных людей на АДРЕСА_35 20.02.2014» та «47 _
20.02.2014», сторонами провадження також не оспорюється.
Оскільки вказані вихідні судово-медичні дані вогнепального
поранення ОСОБА_197 , а також документовані шляхом відеозапису дані щодо самих
обставин такого його поранення узгоджуються з іншими доказами у справі, в тому
числі показаннями потерпілих, суд кладе їх в основу свого вироку як належні,
допустимі та достовірні.
По-третє, аналіз, в тому числі по-фрагментно, даних
відеозапису «ВидеоПоСекундам», яке є більш повним порівняно з сюжетом,
покладеним в основу за даним епізодом на відео «47 _ 20.02.2014» об`єктивно
вказує на таке; 32-07 запису - тулуб ОСОБА_197 перебуває у вертикальному
положенні (присівши, тулуб трохи нахилений вперед) біля дерева, лівою бічною
поверхнею в напрямку лівіше входу до станції метро «Хрещатик», який
проглядається, одночасно із звуком одиночного пострілу візуалізується слід рикошету
кулі об бордюр тротуарної доріжки (в лівому куті екрану), а також рух щита та
тулуба ОСОБА_2981 вправо,
проглядається пошкодження на його курточці на лопатці справа, що узгоджується з
локацією вихідної рани, він намагається встати з положення «присівши»; 32-09
запису - спроба ОСОБА_2981 встати з
положення «присівши» не вдала, він присідає на сідниці, що цілком пояснюється
шоковим станом пораненого; 32-12 запису - ОСОБА_2981 встає і намагається бігти в бік Майдану
Незалежності, тримаючись право рукою за груди (за судово-медичними даними
справа були пошкоджені легені); 32-13 запису - ОСОБА_2981 втрачає контроль за рухом ніг, починає не
координовано падати і лише після цього лунає другий одиночний постріл,
одночасно з яким ОСОБА_2981 падає на
тротуар головою в бік Майдану Незалежності.
Є небезпідставними зауваження сторони захисту, що звук
другого пострілу за часом об`єктивно зафіксовано на відео пізніше самого
влучання кулі. Проте і в такому випадку версія про смертельне поранення загиблого
внаслідок другого пострілу є неспроможною, адже сліди такого влучання в тіло
потерпілого не візуалізуються і за часом не могли спричинити втрату ним
координації рухів, яка об`єктивно спостерігається, на одязі ОСОБА_2981 вже існує характерне пошкодження, яке за
локацією узгоджується з вихідною раною на його тілі, дані про подвійний
характер поранення загиблого відсутні.
Більш того, судом уважно досліджені надані стороною
захисту розрахунки у вигляді фото таблиць (т. 76 а. 18-21) траєкторії
польоту кулі з урахуванням даних про візуалізацію її рикошету, тобто наявні
фіксовані дві точки дотику кулі - бордюр та шия потерпілого. Ці розрахунки
повністю узгоджуються з висновками комісійної судово-медичної експертизи №
177-2014/о-25 щодо сектору пострілу, а також із судово-медичними даними щодо
ранового каналу, який змінив свій напрямок до низу після руйнації щитоподібного
хряща з точкою впливу саме зліва, тобто з боку фіксації слідів рикошету у
вигляді стовпчика пилу.
З урахуванням наведеного, вважаючи при цьому обмежену
кількість безперервно зафіксованих пострілів (всього два), суд присяжних вважає
безспірно встановленим те, що ОСОБА_261 отримав поранення саме від першого, а
не від другого пострілу, що було залишено поза увагою учасниками слідчого
експерименту, результати якого в такому випадку суд визнає недостовірними, а
відтак оцінює з цих причин критично та відхиляє.
З урахування наведеного, суд критично оцінює як помилкову
й акцентуацію моменту поранення ОСОБА_197 , яку зробив автор відео «47 _
20.02.2014» з використанням різнокольорових квадратів, а тому відхиляє цей
варіант авторського тлумачення подій як недостовірний, підлягає корекції й
астрономічний час моменту поранення вказаного потерпілого, який у такому
випадку помилково визначений на відео «47 _ 20.02.2014».
Той факт, що комісія експертів не дала оцінку результатам
слідчого експерименту, не впливає на висновки самої експертизи, які
ґрунтувалися на інших вихідних даних щодо моменту отримання вогнепального
поранення загиблим ОСОБА_2097 , достовірність яких знайшла своє повне
підтвердження під час судового розгляду. Всупереч доводам сторони захисту не
було перешкодою для проведення даного експертного дослідження і відсутність
результатів повторного слідчого експерименту, відсутність фототехніка в складі
комісії експертів, а також не досліджена експертами місцевість. По-перше,
проведене дослідження ґрунтується не на спеціальних знаннях в галузі
фотографії, а на об`єктивному сприйнятті відео та фото матеріалів, скріншоти з
яких вміщені у висновок експертизи, як її невід`ємні додатки. По-друге, оцінка
вхідної та вихідної рани в контексті напрямку ранового каналу у сукупності з
документованими шляхом відеозапису даними про положення тіла загиблого на
місцевості у просторі безпосередньо в момент поранення, у даному випадку
внаслідок очевидності не потребувало перевірки таких даних шляхом проведення
слідчого експерименту.
Не ґрунтується на матеріалах справи і твердження сторони
захисту про те, що під час проведення комісійної експертизи у поза процесуальний
спосіб в ній брали участь і давали свої пояснення потерпілі ОСОБА_261 ,
ОСОБА_262 та їх представник ОСОБА_1872 . У розпорядженні експертів була
постанова слідчого про задоволення клопотання вказаних осіб бути присутнім під
час проведення експертизи (арк. 4 висновку), що і було враховано експертами.
Нарешті, участь під час проведення цієї комплексної
експертизи № 177-2014/о-25 від 16 квітня 2015 року експерта балістика ОСОБА_971
, який має стаж експертної роботи більше 10 років та право на проведення судових
експертиз за спеціальностями 3.1 «дослідження вогнепальної зброї та слідів її
використання», 3.2 «дослідження боєприпасів та слідів пострілу» та 3.3
«дослідження ситуаційних обставин пострілу», робить безперечно переконливими
висновки цієї експертизи з точки зору застосування наукових знань у сфері
балістики і з цього приводу важко не погодитися зі стороною захисту, яка до
проведених у такій спосіб комплексних експертиз задля встановлення обставин
пострілу зауважень не мала як під час судового розгляду, так і під час виступу
в судових дебатах.
Крім того, системний аналіз досліджених вище доказів щодо
ідентифікації потерпілого ОСОБА_197 серед інших активістів з даними, які місять
досліджені в судовому засіданні відео під назвами «ВидеоПоСекундам» (т. 50 а.
39) та «Kiev-20-02-14» (флеш накопичувач т. 83 а. 33а) вказують на таке.
Починаючи з 40 хв. 40 сек. запису відео «Kiev-20-02-14» на проїзну частину вул.
Інститутська в напрямку передової групи протестуючих із щитами рухається (за
рекламним щитом) ОСОБА_261 , одягнутий в
одяг, описаний його родичами в суді безпосередньо, із характерними захисними
щитками на ногах та з двома щитами, один з яких круглий. Праворуч за тротуаром
поранені, яких поступово евакуюють. Далі він просувається вперед з передовою
групою активістів, які прикриваються щитами, в напрямку до сніжної барикади,
працівники міліції в цей час перебувають за бетонною барикадою - ці події
фільмуються особою в червоній курточці, яка ховається ліворуч по вулиці за
останнім по цій стороні рекламним щитом. Аналогічні події з іншого ракурсу, де
перебувала особа в червоній курточці, зафіксовані на відео «ВидеоПоСекундам»,
починаючи з 28 хв. 35 сек. запису. На 28 хв. 39 сек. запису відео
«ВидеоПоСекундам» ідентифікований за результатами судового розгляду потерпілий
ОСОБА_2069 розвертається робить заклики
через мегафоном. Цей самий момент зафіксовано і на відео під назвою
«Kiev-20-02-14» (40 хв. 48 сек. запису), яке у подальшому триває безперервно.
Наступна контрольна точка суміщення обох названих відео - 28 хв. 57 сек. запису
відео «ВидеоПоСекундам» та 41 хв. 07 сек. запису відео «Kiev-20-02-14», на яких
зафіксовано особу в будівельній помаранчевій касці з розовим рюкзаком за
спиною, яка підбігає в напрямку до джерела зйомки відео «ВидеоПоСекундам» і бере
в праву руку дві металевих трубки. Далі
встановлено, що ОСОБА_261 перебігає на тротуар праворуч і ховається лівіше
першого дерева вниз від квіткової бетонної клумби, яка розташована поряд із
бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада» (крайній зліва), а не за деревом
відносно бетонної барикади (41 хв. 22-47 сек. запису відео «Kiev-20-02-14»),
пересувається перед деревом ближче до бетонної квіткової клумби (42 хв. 17 сек.
запису відео «Kiev-20-02-14»), зникає з кута зору камери (42 хв. 30 сек. запису
відео «Kiev-20-02-14») і знову з`являється, неконтрольовано падаючи на тротуар
в бік Майдану (48 хв. 19 сек. запису відео «Kiev-20-02-14»).
Під час дослідження судом відео «October_Palace_
Last_altitude», яке надано потерпілим ОСОБА_1232 (диск Verbatim DVD-R …50582
- т. 8 а. 130), починаючи з 01 год. 33 хв. 04 сек. запису зафіксовано
аналогічне за змістом відео з фіксацією поранення ОСОБА_197 (екран зверху по
середині). Як видно з довідкової інформації, яка супроводжує вказане відео, ці
події відбувалися 20 лютого 2014 року о 10 год. 26 хв. 48 сек.
Під час дослідження судом відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 89 а. 40), починаючи з 01 год. 34 хв. 15 сек. запису
зафіксовані поєднані в один сюжет з різних ракурсів відео, які аналогічні за
змістом відео «Kiev-20-02-14» (екран 3/3) та «ВидеоПоСекундам» (екран 3/4) з
фіксацією слідів рикошету та одночасного з ним поранення ОСОБА_197 в шию та
груди. За довідковою інформацією, яка супроводжує це відео, поранення останнього
також мало місце о 10 год. 26 хв. 48 сек.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом загибелі
ОСОБА_197 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку, визнавши у даному випадку
обґрунтованими доводи потерпілих щодо справжніх обставин загибелі ОСОБА_197 , а
тому відхиливши помилкові аргументи з цього приводу захисту та констатуючи
поверховість позиції за результатами дослідження доказів за даним епізодом, яку
продемонструвала сторона обвинувачення.
Суд також звертає увагу на загальну обстановку, яка
складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо, яка детально описана за
епізодом поранення ОСОБА_326 (відокремлений на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 21 «бетонна барикада:
хаотичний обстріл активістів» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксований на відео вогневий вплив на активістів,
в тому числі на їх скупчення біля сніжної барикади, має ознаки хаотичного,
оскільки будь-якого оперативного та тактичного сенсу, аніж нагадування
правоохоронцями про себе у такий спосіб, не мав.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_261 20 лютого 2014 року о 10 год. 26 хв. 48 сек.,
перебуваючи на правому боці вул. Інститутська в м. Києві неподалік від входу до
станції метро «Хрещатик» (біля першого дерева вниз від квіткової бетонної
клумби, яка розташована поряд із бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада»),
під час загострення протистояння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї отримав внаслідок
пострілу з нарізної вогнепальної зброї одне наскрізне вогнепальне поранення шиї
та грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів, які відносяться до тяжких
тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, внаслідок чого помер. При
цьому, вхідна вогнепальна рана розташована на переднє-бічній поверхні шиї
зліва, а вихідна - на задній поверхні грудної клітки справа по лопатковій
лінії, рановий канал зліва направо, зверху вниз, спереду назад. На момент
поранення ОСОБА_261 був звернутий лівою бічною поверхнею тіла до джерела
пострілу та верху вул. Інститутська, де була розташована бетонна барикада.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
безспірно встановлено, що вогнепальне поранення було завдано ОСОБА_2096
внаслідок рикошету з території, яка перебувала під виключним контролем
озброєних працівників правоохоронних органів, які спільно та злагоджено разом з
бійцями РСП, в тому числі, перебуваючи за бетонною барикадою, реагували на рух
активістів біля парапету з написом «АКБ «Аркада» застосуванням вогнепальної
зброї у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом здійснення у даному
випадку пострілу у напрямку небезпечно поруч із скупченням людей.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_261 , а так само і
будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його
пораненням вчиняв дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять
реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів як
учасників іншої сторони протистояння, відтак, законні підстави для застосування
у даному випадку вогнепальної зброї були явно відсутні (відокремлений на відео
запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
епізод 21 (пункт 5.3.2 вироку). Більш того, ОСОБА_261 отримав поранення саме у
той час, коли будь-яких рухів не чинив і тривалий час переховувався від
обстрілу.
5.4.115. За епізодом
поранення ОСОБА_629 .
Згідно з дослідженими судом телефонними повідомленнями
лікарів швидкої медичної допомоги про вогнепальне поранення 20 лютого 2014 року
під час акцій протесту «Євромайдан» правого колінного суглобу ОСОБА_2098 07
березня 2014 року було розпочате досудове розслідування. За заявою
ОСОБА_2098 , який ідентифікований шляхом дослідження копії його паспорту,
про факт цього поранення на вул. Інститутська в м. Києві близько 10 год. ранку
20 лютого 2014 року, останнього було визнано потерпілим (т. 107 а. 100, 137,
146, 147).
Як видно з досліджених судом листа Центру екстреної
медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва від 16 квітня 2014 року №
709/б, картки виїзду швидкої медичної допомоги № 487 за 20 лютого 2014 року
(т. 107 а. 110-111), вказаного дня о 10 год. 45 хв. було прийнято виклик з
Майдану Незалежності в м. Києві про поранення ОСОБА_2098 , який об 11 год. 40
хв. був госпіталізований з діагнозом «вогнепальне поранення правого колінного
суглобу» до КМКЛ № 12.
Згідно із наданим потерпілим ОСОБА_2099 під час допиту
слідчим 10 червня 2014 року і дослідженим судом безпосередньо відеозаписом
«Україна Київ вул Інститутська 20 02 2014» та протоколом його огляду
(т. 107 а. 141-142, 196-215), а також даними протоколу слідчого експерименту
від 26 жовтня 2015 року та додатків до нього (схема та відеозапис) (т. 107
а. 158-161; т. 112 а. 117), потерпілий ОСОБА_509 20 лютого 2014 року після 10
год. отримав вогнепальне поранення в область правого коліна, перебуваючи
неподалік сніжної барикади навпроти входу до станції метро «Хрещатик», будучи в
положенні напівсидячи, передом тулубу був звернутий до верху вул. Інститутська,
перед собою тримав щит, за який дещо виступало праве коліно, при цьому
потерпілий припустив що рановий канал був зліва направо (запис слідчого
експерименту на 08 хв. 34 сек., 09 хв. 56 сек., 10 хв. 04 сек.). Починаючи з 24
хв. 15 сек. вказаного відео «Україна Київ вул Інститутська 20 02 2014», як сам
ідентифікував себе потерпілий під час допиту слідчим, зображено, як його після
поранення евакуюють з проїзної частини вул. Інститутська в бік Жовтневого палацу,
на відео зафіксовано одяг, в якому був ОСОБА_509 на момент поранення:
камуфляжні штани; куртка з капюшоном камуфльована п`ятьма кольорами дещо
зеленіше ніж звичайний військовий камуфляж; чорні черевики; на голові зелена
металева військова каска.
Також суд звертає увагу і на те, що під час слідчого
експерименту спеціалісти у галузі медицини та балістики не залучалися.
Потерпілий ОСОБА_509 судом не допитувався, оскільки
ІНФОРМАЦІЯ_263 помер, що підтверджено документально (свідоцтво про смерть
№ НОМЕР_190 - т. 107 а. 98).
Факт лікування ОСОБА_3026 у КМКЛ № 12 з 20 по 22 лютого
2014 року, а у подальшому в лікарні м. Тернопіль підтверджується даними
досліджених довідок лікарень, в тому числі про вартість лікування, виписок
з медичних карток стаціонарно хворого КМКЛ № 12 за № 2689 та
університетської лікарні м. Тернопіль, розміщеної в мережі Інтернет фотографії
потерпілого в цій лікарні (т. 107 а. 220-225, 233-235, 241; т. 114 а. 13).
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичної експертизи № 1287/Е від 08 жовтня 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_952 на підставі аналізу медичних документів на ОСОБА_2098 (т. 107
а. 170-184), в останнього на момент звернення за медичною допомогою о 10 год.
46 хв. виявлено тілесне ушкодження у виді вогнепального поранення правого
колінного суглобу та правого стегна: вхідна рана у ділянці правого колінного
суглобу по зовнішній поверхні, рановий канал справа наліво, ззовні у середину,
по ходу якого ушкоджуються м`які тканини, м`язи правого стегна, права стегнова кістка
(уламковий перелом); вихідна рана у ділянці внутрішнього надвиростку. Дане
ушкодження являється тяжким тілесним ушкодженням (за критерієм небезпеки для
життя), було спричинено 20 лютого 2014 року, утворилося внаслідок пострілу з
вогнепальної зброї. Визначити індивідуальні ознаки снаряду, від дії якого
уторилося це ушкодження, дистанцію пострілу, можливо після дослідження одягу, в
якому був потерпілий в момент поранення.
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 227-2015/о від 09 листопада 2015 року, яку провели експерти
ОСОБА_940 , ОСОБА_941 і ОСОБА_942 вивчивши і проаналізувавши копії висновків
експертиз, медичну документацію на ОСОБА_3026, копії протоколів допиту
потерпілого та слідчого експерименту з відео його проведення (т. 107 а.
189-195), також дійшли висновку, що ОСОБА_2982 до 10 год. 46 хв. 20 лютого 2014 року
отримав одне (внаслідок одного пострілу з нарізної вогнепальної зброї)
наскрізне вогнепальне кульове поранення ділянки правового колінного суглобу,
при цьому одна з ран розташована на внутрішній поверхні суглобу, а інша - на
зовнішній. Результати слідчого експерименту щодо обставин поранення потерпілого
корелюють з наявними судово-медичними даними.
Висновок комісії експертів № 227-2015/о щодо здійснення
пострілу в потерпілого, внаслідок якого утворилася описана рана, саме з
нарізної зброї є обґрунтованим об`єктивними судово-медичними даними про
характер ушкодження (уламковий перелом стегнової кістки), а тому є допустимим.
В іншій частині висновок комісії експертів № 227-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Проаналізувавши та оцінивши результати вказаних двох
експертиз, суд дійшов висновку, що ці висновки експертиз в наведеній частині не
перебувають у суперечності між собою і мають взаємодоповнюючий характер, а тому
обидва вказані висновки в наведеній частині суд кладе в основу свого вироку.
За таких обставин, суд оцінює критично, а відтак відхиляє
як недоведені іншими доказами припущення потерпілого щодо напрямку ранового
каналу (зліва направо), яке було підтримано стороною обвинувачення, але
ґрунтується виключно на власних уявленнях самого потерпілого, не знайшло свого
об`єктивного судомо-медичного підтвердження, більш того, спростоване даними
експертизи № 1287/Е від 08 жовтня 2014 року. Всі інші наведені судом докази
повністю узгоджуються між собою, а тому кожен з них окремо суд визнає
достовірним і кладе в основу свого вироку.
Під час повного дослідження судом відео
«ВидеоПоСекундам» (диск -tech DVD+R № …7229 - т. 50 а. 39) ідентифікований
потерпілим епізод своєї евакуації зафіксовано на 35 хв. 43 сек. запису цього
відео. Аналізуючи попередні сюжети цього відео з використанням даних про одяг
потерпілого ОСОБА_2098 , який має специфічні ознаки (особливий характер
камуфляжу куртки), судом встановлені чітка локація потерпілого та положення
його тіла в різний час, що передував пораненню. Так: - на 30 хв. 42 сек. запису
ОСОБА_2982 зафіксований на правому боці
проїзної частини вул. Інститутська навпроти входу до станції метро «Хрещатик»
зі спини крупним планом (права частина екрану), він перебуває в положенні
напівсидячи, корпус тіла звернутий дещо вправо - в бік входу до станції метро
«Хрещатик», лівим боком в напрямку бетонної барикади, голова повернута лівіше -
обличчям також в бік бетонної барикади, права нога відхилена праворуч; - на 32
хв. 19 сек. запису ОСОБА_2982 зафіксований
на тому ж місці, в тому ж положенні напівсидячи, корпусом звернутий ще більше
праворуч, оглядається; - на 33 хв. 02 сек., 33 хв. 05 сек. запису ОСОБА_2982 зафіксований на тому ж місці, в тому ж
положенні, проглядається його обличчя, риси якого відповідають даним паспорта;
- починаючи з 33 хв. 20 сек. ОСОБА_2982
зафіксований на тому ж місці, корпусом повертається дещо вліво,
залишаючись напівсидячи, але все рівно передом тулубу спрямований на правий бік
вул. Інститутська (умовно - в напрямку будівлі № 8), права нога відведена в
праву сторону, остання фіксація потерпілого в такому положенні на 33 хв. 35
сек. На 33 хв. 36 сек. запис переривається і після фіксується вже поранений
потерпілий, на 34 хв. 40 сек. запису - задокументований початок евакуації.
Аналогічні моменти перед та відразу після поранення ОСОБА_2982 зафіксовані на повністю дослідженому відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(флеш носій - т. 90 а. 40), а саме, екран 3/4, запис, закінчуючи 01 год. 35 хв.
43 сек., акцентований автором відео час 10 год. 28 хв. 16 сек., та екран 2/3,
запис починаючи з 01 год. 35 хв. 56 сек., акцентований автором відео час 10
год. 28 хв. 28 сек., у цей проміжок часу чутні постріли. Далі безпосередньо і
крупним планом фіксується поранений ОСОБА_2982 з іншого ракурсу (екран 1/3).
Ці дані повністю узгоджуються між собою, а тому їх, а
також більш точні та вивірені часові параметри відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання)…» суд кладе в основу свого вироку, відтак версію захисту про поранення
потерпілого ОСОБА_2098 із сектору, який абсолютно не охоплює бетонні барикади,
за якими перебували правоохоронці, а фактично - є протилежним, суд визнає
неспростованою.
Сам по собі факт перебування озброєних правоохоронців за
правою частиною бетонної барикади, на що посилалася сторона обвинувачення як
доказ причетності правоохоронців до поранення ОСОБА_2098 (відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…», запис, починаючи з 01 год. 35 хв. 55 сек., екран
4/4), не доводить причетність вказаних осіб до злочину. Доводи прокурора з
цього приводу є непереконливими, оскільки не ґрунтуються на конкретних доказах
взаємозв`язку дій вказаних правоохоронців з конкретним пораненням даного
потерпілого, причиновий зв`язок між цими подіями, як власне і фізична
можливість з урахуванням наявних перешкод (сніжна барикада) ведення прицільного
вогню з цього сектору в нижню кінцівку потерпілого на тій місцевості, де його
було зафіксовано, під час судового розгляду стороною обвинувачення не доведені,
а як безспірно встановлено в судовому засіданні стрільба по людях велася не
тільки з бетонної барикади.
Оцінюючи всі подані сторонами докази за епізодом
поранення ОСОБА_2098 , суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими
та достовірними, а тому кладе в основу свого вироку. Однак, через відсутність
даних щодо розташування потерпілого у просторі саме на момент поранення та їх
наявність перед таким пораненням, які спростовують версію сторони обвинувачення
про постріл в потерпілого з напрямку верху вул. Інститутська, довести поза
розумним сумнівом причетність до такого поранення потерпілого працівників
правоохоронних органів, та обвинувачених зокрема, стороні обвинувачення не
вдалося. Проведений стороною обвинувачення під час судового розгляду та в
судових дебатах аналіз поданих суду доказів обвинувачення за даним епізодом
таких висновків суду не спростовує, а дані обох обвинувальних актів про
отримання потерпілим відкритої травми лівої гомілки з пошаровим ушкодженням
шкіри, підшкірно-жирової клітковини, м`язів лівої гомілки, лівої
великогомілкової кістки, взагалі не знайшов свого підтвердження.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_509 20 лютого 2014 року, приблизно о 10
год. 28 хв. з 16 до 28 сек., перебуваючи на проїзній частині вул. Інститутська
в м. Києві навпроти входу до станції метро «Хрещатик», під час загострення
протистояння між активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів
із застосуванням вогнепальної зброї отримав внаслідок одного пострілу з
вогнепальної нарізної зброї одне наскрізне вогнепальне поранення правого
колінного суглобу та правого стегна, рановий канал справа наліво, ззовні у
середину. Дане ушкодження є тяжким тілесним ушкодженням (за критерієм небезпеки
для життя), утворилося внаслідок вогнепального поранення від пострілу кулею.
Перед самим пораненням ОСОБА_509 тривалий час перебував у положенні
напівсидячи, звернутий передньою частиною тіла в напрямку будівлі № 8 по вул.
Інститутська, права нога відведена ще правіше.
Зв`язок виявленого у потерпілого ОСОБА_2098 вогнепального
поранення з діями працівників правоохоронних органів у межах даного провадження
не встановлений, оскільки можливість завдання йому такого вогнепального
поранення з території, яка не перебувала під контролем співробітників
правоохоронних органів, поданими доказами не спростована. Третіх осіб, а так
само інших осіб ймовірна причетність до поранення потерпілого не виходить за
межі припущень, на яких не можуть ґрунтуватися ствердні висновки суду.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_509 вчиняв
конкретні дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять
реальну загрозу для життя чи здоров`я учасникам протистояння з обох сторін.
5.4.116. За епізодом загибелі
ОСОБА_424 .
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_335 -
дружина ОСОБА_1012 показала, що її чоловік - фермер, колишній прикордонник, був
великим господарником - хліборобом, часто бував за кордоном, займався меценатством,
приймав активну участь в діяльності громади, а тому майже з першого дня був
разом на протесті із студентами на «Майдані» в центрі Києва, оскільки існуючі
партії себе дискредитували. Він підтримував протест проти зміни вектору
зовнішньої політики держави, коли ОСОБА_358 відмовився підписати угоду про
асоціацію з ЄС. З часом люди почали розходитися, повернувся додому і він,
вважаючи протест закінченим, але після того, як побачив силовий розгін
підрозділом «Беркут» залишків протестувальників, відразу повернувся на
«Майдан». З того часу епізодично вони, інколи - всі разом сім`єю, приймали
участь в акціях протесту на «Майдані» - пікетували прокуратуру, ОСОБА_2100 ,
долучалися до акцій Автомайдану. Під час цих подій працівники міліції з метою
залякати людей цілеспрямовано застосовували силу, спочатку били, не ховаючись,
потім лише по ногах, оскільки скрізь велася відео зйомка. Товариша чоловіка - ОСОБА_2010 за участь в акції Автомайдану позбавили
через суд водійських прав. Коли 18 лютого 2014 року під час апеляційного
перегляду цієї справи її чоловік прямо в суді дізнався про події під Верховною
Радою України, коли почали вбивати людей, він відразу в черговий раз виїхав з
друзями на «Майдан» в Київ. 19 лютого вони часто розмовляли телефоном (чоловіка
номер телефону - …НОМЕР_358 , а її - …НОМЕР_359 ). Останній раз вона, потерпіла
розмовляла з чоловіком телефоном 20 лютого 2014 року приблизно о 06 год. 30 хв.
- чоловік в цей час перебував біля машини ОСОБА_2102 на Михайлівській площі,
заспокоював тим, що все спокійно, шуткував і обіцяв на ніч бути вдома,
телефоном пострілів чутно не було. Потім чоловікові телефонував син, який
користувався телефоном номер …1616, але слухавку підняв незнайомий чоловік і
сказав, що батька вже немає. Того ранку, приблизно о 10 год. 15 хв. на вулиці
Інститутська Віктора вбили у той момент, коли він з ношами допомагав пораненим,
про це вона дізналася з відео у новинах 5 каналу. У момент загибелі її чоловік
був одягнутий у чорну курточку - пуховик, светр «пляшкового» кольору, чорні
джинси, зелену військову каску, світло-бежеві горні теплі черевики, в руках
тривав помаранчеві ноші, з якими намагався допомогти пораненому в груди
ОСОБА_2103 .
Як також уточнила потерпіла, її чоловік був прихильником
виключно мирного шляху вирішення проблеми, всі спірні питання розв`язував
словом, у зв`язку з чим друзі його звали між собою «філософом», його зброєю на
«Майдані» був фотоапарат, він казав «ми мирні, вільні люди, які роблять все
тільки з любов`ю», за зброю і мови не було. Ще на ОСОБА_1461 чоловік вільно
спілкувався з правоохоронцями, переконував їх не йти проти народу, який хоче
кращої долі, але серед них були підбурювачі, які намагалися загострити
конфлікт, у цей період він мав особисту розмову із земляком ОСОБА_2787 ОМ -
командиром ПМОП, який не приховував, що він тут, «бо потрібна квартира».
Основним поштовхом до чергових поїздок на «Майдан» для чоловіка була ескалація
насильства, він їхав допомагати людям. Через деякий час, як далі показала
потерпіла, їм телефонував ОСОБА_667 і просив пробачення за те, що він залишився
живий, а ОСОБА_2104 немає. Потерпіла вважає, що правоохоронці під час подій на
«Майдані» діяли сплановано та цілеспрямовано з метою залякування населення, тим
самим вчинили теракт, який мав свій прояв під час побиття студентів 30
листопада 2013 року, на вул. Грушевського у січні, біля Верховної Ради 18
лютого 2014 року та під час розстрілу беззбройних людей 20 лютого.
Допитана потерпіла ОСОБА_1044 - донька ОСОБА_1012 повністю
підтвердила показання своєї матері, уточнивши, що її батько не раз казав, що
якщо побачить зброю під час протесту на «Майдані», він перший звідти піде,
оскільки не був прихильником застосування насильства, засуджував його
застосування і до працівників міліції. Також потерпіла стверджувала, що зі слів
загиблого батька їй було відомо, що серед протестуючих було багато провокаторів
для дискредитації протестного руху. Крім того, уточнила, що у період 20-26
грудня 2013 року, коли з матір`ю та батьком перебувала на «Майдані», вона
безпосередньо була присутня під час обговорення протестуючими плану подальших
дій. Ці обговорення відбувалися у відсутності представників партійних рухів,
яким не довіряли. За результатами своїх спостережень за учасниками таких зборів
батько ділився своїми враженнями, акцентуючи увагу на тому, що не всі присутні
були насправді тими, за яких себе видавали, і привів приклад особи, яка
позиціонувала себе як звичайний інженер, а виявилося, що не може пояснити, чим
конкретно займається.
Показання потерпілих повністю узгоджуються з даними
досліджених судом протоколу тимчасового доступу до речей і документів та їх
огляду від 16 червня 2014 року з додатками до них (т. 48 а. 137-149),
проведеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста
Києва від 03 червня 2014 року, згідно з якими абонент номеру телефону …НОМЕР_358
( ОСОБА_1044 ), перебуваючи в межах дії
базової станції оператора мобільного зв`язку в м. Києві, яка охоплювала
територію від перехрестя вул. Прорізної та Грінченка в напрямку Михайлівської
площі, о 06 год. з 31 до 43 хв. 20 лютого 2014 року активно спілкувався з
абонентом номеру телефону …НОМЕР_359 (
ОСОБА_335 ) і перестав відповідати на дзвінки лише з 09 год. 46 хв. Наприкінці
10 год. 20 лютого 2014 року з абонентом номеру телефону …НОМЕР_358 ( ОСОБА_1044 ) декілька разів безрезультатно
намагався з`єднатися абонент номеру телефону …НОМЕР_360 ( ОСОБА_2105 ), розмова
між якими відбулася лише о 10 год. 59 хв., коли абонент номеру …НОМЕР_358 перебував в межах дії базової станції
оператора мобільного зв`язку в м. Києві, яка охоплювала територію від
перехрестя вул. Прорізної та Грінченка в напрямку станції метро «Хрещатик».
Згідно з дослідженими судом присяжних під час судового
розгляду рапортом слідчого та протоколами огляду місця події обидва
від 21 лютого 2014 року з додатками до них (схеми, фотоматеріали) (т. 48 а.
5-16), від готелю «Україна» до моргу № 2 по вул. П. Запорожця, 26 в м. Києві
були доставлені трупи громадян з вогнепальними пораненнями, серед яких у моргу
у присутності понятих оглянуто труп ОСОБА_424 , який був одягнений в темно
зелений светр, чорні штани, з правого боку шиї виявлено вогнепальне поранення,
тіло зареєстровано за № 534/2, а під час розтину тіла загиблого в лівому плечі
по ходу ранового каналу виявлено два предмети, один схожий на кулю, а іншій -
на її осколок.
Під час дослідження додатків до цих протоколі у вигляді
фото потерпіла ОСОБА_1044 впізнала зображеним на них свого батька - ОСОБА_1012
і ці її показання повністю узгоджуються з даними на фото дослідженого судом
паспорту серії НОМЕР_191 на ОСОБА_424 (т. 48 а. 16, 22-26).
Як видно із заяв про залучення до кримінального
провадження як потерпілого, дружина, дві доньки та син загиблого ОСОБА_1044 -
відповідно ОСОБА_335 , ОСОБА_1044 , ОСОБА_2106 та ОСОБА_2105 , долучивши до
матеріалів провадження фото загиблого ОСОБА_1012 , яка безпосередньо була
досліджена судом, та переконавшись у тому, що саме останнього 20 лютого 2014
року у центральній частині м. Києва було вбито, просили залучити їх до
вказаного провадження як потерпілих (т. 48 а. 94-109, 115).
Родинні стосунки вказаної сім`ї ОСОБА_2107
підтверджуються дослідженими заявою про видачу паспорта на ОСОБА_1012 ,
копією його паспорта, довідкою про склад сім`ї та її місце
проживання, свідоцтва про народження ОСОБА_1044 , ОСОБА_2106 та
ОСОБА_2108 (т. 48 а. 22-26, 89, 91-93, 111-112).
Як видно з лікарського свідоцтва про смерть та довідки
про причину смерті № 534 від 21 лютого 2014 року (т. 48 а. 27-28),
ОСОБА_2109 , ІНФОРМАЦІЯ_264 , помер ІНФОРМАЦІЯ_197 в м. Києві від вогнепального
кульового поранення лівого плеча та шиї.
Суд визнає недопустимим доказом обвинувачення висновок
судово-медичного експерта № 534/2 від 30 квітня 2014 року (т. 48 а. 32-37),
оскільки всупереч приписам ч. 3 ст. 214 КПК України призначення цієї експертизи
відбулося 20 лютого 2014 року до початку досудового розслідування за вказаним
епізодом, тобто до внесення відомостей до ЄРДР, які були внесені лише 21 лютого
2014 року, як це випливає з дослідженого судом витягу з кримінального
провадження (т. 48 а. 4).
Згідно з дослідженим судом висновком судово-медичного
експерта ОСОБА_2110 № 11/534/2 від 06
травня 2014 року та додатками до нього (т. 48 а. 40-54), на тілі загиблого
ОСОБА_1012 , враховуючи дані лабораторних досліджень, були виявлені такі
тілесні ушкодження: рана № 1 на шкірі зовнішньої поверхні лівого плеча на межі
верхньої та середньої його третин з морфологією вхідної вогнепальної кульової
рани, від якої відходить рановий канал в напрямку: зліва направо, знизу доверху
і дещо ззаду на перед, який закінчується вихідною вогнепальною кульовою раною №
2 на правій передньо-бічній поверхні шиї. По ходу ранового каналу ушкоджені
м`які тканини лівого плеча, плечова кістка, плечова артерія, м`які тканини
підключених ділянок, ліва ключиця, м`які тканини шиї, сонна артерія, стінка
гортані тощо, а також знайдено два фрагменти кулі (дрібний в ділянці руйнування
плечової кістки та великий - в ділянці відшарування країв вихідної вогнепальної
рани). Ознаки пострілу впритул відсутні. Потерпілий в момент пострілу був
повернутий лівою бічною поверхнею тіла до джерела вогнепального ураження.
Давність вогнепального поранення не може перевищувати проміжок часу, який
визначається хвилинами до моменту настання смерті. Вище вказаний комплекс
ушкоджень являє собою - одиночне вогнепальне кульове наскрізне прижиттєве
поранення лівого плеча та шиї від дії вогнепального снаряду - кулі (фрагменти
якої виявлено по ходу ранового каналу) при пострілі з вогнепальної зброї з
неблизької відстані і має ознаки тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм
небезпеки для життя), яке перебуває у причиновому зв`язку із смертю
потерпілого. Смерть ОСОБА_1012 настала близько 24-48 годин назад до моменту
огляду тіла, що відповідає проміжку часу з 12 год. 45 хв. 19 лютого 2014 року
по 12 год. 45 хв. 20 лютого 2014 року. Виходячи з характеру пошкоджень не
виключається, що потерпілий на протязі короткого проміжку часу був здатний до
самостійних дій. Інше виявлене на тілі ОСОБА_1012 тілесне ушкодження - рана в
лобово-тім`яній ділянці у причиновому зв`язку із його смертю не перебуває і є
легким. Тілесних ушкоджень, які могли б утворитися під час самозахисту від
побиття не виявлено. На час поранення ОСОБА_1044 не мав ознак алкогольного чи
наркотичного сп`яніння.
Наведений вище висновок судово-медичного експерта №
11/534/2 знайшов своє повне підтвердження під час дослідження судом присяжних
додаткового висновку судово-медичного експерта № 42/534/2 від 26 травня 2014
року (т. 48 а. 58-64). Крім того,
експертом з огляду на розширений перелік питань дослідження додатково
встановлено, що: посмертних тілесних ушкоджень на тілі загиблого не виявлено;
виявлені на одязі загиблого ушкодження розташовані в проекції ушкодження
вхідної вогнепальної рани на лівій верхній кінцівці загиблого, а вихідна -
розташована в ділянці тіла не покритій одягом; було виявлено одне вогнепальне
поранення.
Звертає на себе увагу єдність реєстрації за номером (№
534/2) проведених досліджень, що вказує на спільність об`єкту дослідження.
Разом з тим, суд критично оцінює результати вказаних
експертних досліджень про можливість настання смерті ОСОБА_1012 у проміжок часу
з 12 год. 45 хв. 19 лютого 2014 року по 09 год. 46 хв. 20 лютого 2014 року, а
також з 10 год. 59 хв. по 12 год. 45 хв. 20 лютого 2014 року оскільки таке
припущення експертів щодо першого періоду очевидно спростовано як показаннями
потерпілої ОСОБА_1044 , так і документованими даними про активне та
ідентифіковане за суб`єктами спілкування загиблого телефоном у вказаний період
часу, а щодо другого - показаннями потерпілої ОСОБА_1044 про час повідомлення
про загибель чоловіка сторонньої людини.
Дослідженим судом протоколом огляду предметів від 05
березня 2014 року з додатками до них (фотоматеріали) (т. 48 а. 75-80)
детально описано верхній одяг (светр та джинси), який був на ОСОБА_2111 під час
виявлення його тіла 20 лютого 2014 року і ці дані повністю та в деталях
узгоджуються з даними, які містить в цій частині протокол первісного огляду
місця події від 20 лютого 2014 року. Під час дослідження додатків до цього
протоколу у вигляді фото (т. 48 а. 79) потерпіла ОСОБА_1044 впізнала
зафіксований на них одяг батька.
Згідно з дослідженим судом висновком судового експерта
№ 287-мк від 19 вересня 2014 року виявлене на светрі ОСОБА_1012 вогнепальне
вхідне кульове пошкодження, яке розташовується на зовнішній поверхні лівого
рукава, утворилося від дії вогнепального снаряду (кулі) при пострілі з
вогнепальної нарізної зброї з неблизької дистанції, пошкодження відповідають
локалізації ран на тілі потерпілого (т. 48 а. 173-184).
Згідно із остаточними судово-балістичними даними,
які судом покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що
стосується даного епізоду), вилучений з тіла ОСОБА_1012 предмет є фрагментом
(носовою частиною) гостроконечної оболонкової кулі промислового виготовлення
калібру 7,62 мм. Встановити, до патронів яких зразків ця куля відноситься,
систему та модель зброї, з якої вона відстріляна, не виявилося можливим, однак
встановлена довжина окружності досліджуваного фрагменту кулі (17,5 мм)
приблизно відповідає параметрам мисливського патрону калібру .30-06 SPRG. На
вказаному фрагменті кулі слідів нарізу каналу ствола зброї, з якої вона
відстріляна, не виявлено. Ознак рикошету не встановлено, характер руйнування
кулі свідчить про взаємодію з перешкодою, твердість якої аналогічна або більше
за твердість кулі.
Суд відхиляє як надумані твердження в судовому засіданні
обвинуваченого ОСОБА_29 про те, що вказаними експертними дослідження безперечно
встановлено, що куля, фрагмент якої вилучений з тіла ОСОБА_1012 є частиною
мисливського патрону калібру .30-06 SPRG (7,62х51 мм), оскільки це не
відповідає дослідженим і наведеним вище висновкам експертів. Натомість
припущення з цього приводу, яке дійсно зробили експерти, суд тлумачить згідно
вимог ч. 4 ст. 17 КПК України на користь обвинувачених як не спростований
об`єктивними даними сумнів щодо можливості здійснення пострілу такою кулею
закріпленою за обвинуваченими зброєю, в тому числі з автомата АКМС.
Характер руйнації кулі, через який не було змоги
встановити прямих ознак рикошету, не виключає такий перед потраплянням кулі в
тіло потерпілого.
Згідно з дослідженим під час судового розгляду протоколом
огляду інформаційних матеріалів в мережі Інтернет від 12 березня 2014 року
з додатками до нього (скрін-шоти), безпосередньо переглянутим під час судового
розгляду диском TDK DVD-R …3363 (т. 48 а. 117-126), на відео з назвою «
ІНФОРМАЦІЯ_265 with dead people around - Kiev riots Ukraine», одержаному з
мережі Інтернет за статтею під назвою « ОСОБА_2112 загинув, намагаючись
допомогти пораненому», тривалістю 05 хв. 37 сек., починаючи з 01 хв. 20 сек.
запису на місці загибелі ідентифікованого за результатами судового розгляду
потерпілого ОСОБА_1790 , який лежить у нерухомому стані на передньому плані
біля дерева з правого боку вул. Інститутська (якщо рухатися вверх цією
вулицею), з`являється серед групи активістів чоловік з ношами помаранчевого
кольору в руках у зеленій касці, темній курточці, темних джинсах та
світло-бежевих черевиках, обличчя якого чітко видно і який когось шукає,
питаючи - «де він?», обходить дерево і сідає спиною до проїзної частини
вулиці, лівим боком в напрямку її верху, а правим - в бік готелю «України» та
оператора цього відео, корпусом тіла дещо нахилений в правий бік, в якій також
звернута і голова, і в цей момент (01 хв. 41 сек. запису) лунає звук пострілу,
а цей чоловік отримує вогнепальне поранення, після чого падає в бік оператора.
Під час дослідження вказаного відео потерпілі ОСОБА_2107
безспірно впізнали вказану особу з ношами як свого відповідно чоловіка та
батька, а сторона захисту обґрунтовано звернула увагу суду на зовсім інший
характер пострілу за звуком, який чутно саме в момент отримання ОСОБА_2113
смертельного вогнепального поранення, ніж звук тих інших пострілів, які
декілька разів лунають безпосередньо перед цим, що цілком узгоджується з
викладеними вище припущеннями експертів про своєрідність патрону, фрагмент кулі
від якого було вилучено з тіла загиблого.
Фотоматеріали саме з цього відео досліджувалися судом за
епізодом загибелі ОСОБА_1790 і були надані представником потерпілої ОСОБА_257 -
ОСОБА_1872 (флеш накопичувач Transcend - т. 9 а. 235).
Аналогічне за змістом відео, хоча і за іншою назвою - «Ukraine
- un Francais, Jerome Sessini, filme sous les tirs de balles le 19 fevrier
2014» надав під час досудового розслідування потерпілий ОСОБА_231 (диск -
т. 196 а. 184), яке також було досліджено судом.
Крім того, досліджений судом присяжних за епізодом
поранення ОСОБА_326 відео файл ««Видео стрельбы непосредственно с места
событий» (т. 47 а. 44) містить аналогічні дані про обставини загибелі
ОСОБА_1012 , що вказує на єдність їх джерела, а також являє більш змістовне та
розгорнуте за сюжетом відео, яке містить чіткі дані щодо можливості здійснення
з боку бетонних барикад, які прикривалися вантажівками, безперешкодного, тобто
через вільний простір між сніжними барикадами, обстрілу місцевості, на якій
було поранено ОСОБА_1790 (05, 26, 39 сек. та 01 хв. 46 сек. запису відповідно).
Досліджений судом протокол огляду фотоматеріалів з
мережі Інтернет від 29 квітня 2014 року (т. 48 а. 129-136) містить аналогічні
дані, які зафіксовані на дослідженому та проаналізованому вище судом присяжних
відео «Protesters under intense live fire with dead people around…», при цьому
фото № 12 на якому зображено медиків, що надають допомогу ОСОБА_3119 , містить
супроводжуючий напис часу цих подій «10:29:25», а огляд місцевості на цьому
фото дозволяє не тільки ідентифікувати бетонну клумбу, за якою загинув
ОСОБА_822 , а й встановити, що ОСОБА_2107 був смертельно поранений біля
найближчого з дерев, що ростуть на тротуарі вул. Інститутської біля цієї клумби
та сходинок на майданчик біля будівлі банку «Аркада» (перед першим деревом вниз
від квіткової бетонної клумби).
Вказане вище фото № 12, яке містить супроводжуючий напис
часу цих подій «10:29:25», є фотознімком зафіксованого епізоду (35 хв. 18 сек.
запису) дослідженого в судовому засіданні відео під назвою «ВидеоПоСекундам»
(диск I-tech DVD+R № …7229 - т. 50 а. 39). Аналогічні обставини поранення
ОСОБА_1012 зафіксовані на повністю дослідженому відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а.
40), а саме, екран 3/1, запис на 01 год. 36 хв. 08 сек., акцентований автором
відео астрономічний час 10 год. 28 хв. 37, у цей момент чутно постріл.
Ці дані повністю узгоджуються між собою, а тому їх, а
також більш точні та вивірені часові параметри відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання)…» суд кладе в основу свого вироку.
Враховуючи викладене, дані, які виявлені під час показань
потерпілих з чужих слів, а саме пояснення ОСОБА_424 щодо подій на «Майдані»,
знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду документованими
даними, які судом визнані допустимими доказами, зокрема, даними фото та відео
матеріалів, відтак суд, дотримуючись вимог ч.ч. 2 та 6 ст. 97 КПК України,
визнає ці показання потерпілого з чужих слів допустимими, а з огляду на їх
зміст - достовірними доказами.
Згідно з протоколом слідчого експерименту від 02 липня
2014 року з додатками (фотоматеріали) (т. 48 а. 150-169), проведеного за
участю понятих, спеціалістів - експертів, інженерів-геодезистів,
медика-криміналіста, після демонстрації відеозапису загибелі ОСОБА_1012 , а
саме відео файлу « ОСОБА_2112 загинув, намагаючись допомогти пораненому», з
використанням електронного тахеометра «SOKIA CX-106», електронної рулетки
«LEICA DISTO D8» шляхом проведення відповідних вимірів, встановлено, що у
момент отримання вогнепального поранення ОСОБА_1044 перебував у секторі
стрільби зі споруджених бетонних блоків, імітованих у ході даної слідчої дії за
допомогою автомобілю «МАЗ-555» (розташовано за другим пішохідним переходом за
перехрестям вул. Інститутської з вул. Ольгинською у напрямку руху до будівлі
НБУ з лівого боку проїзної частини поперек дорозі, від заднього колеса
автомобіля «МАЗ-555» до забору будівлі клубу КМУ (№ 7) відстань становить 6,55
м, а до найближчого кута будівлі готелю «Україна» - 166,01 м. При цьому в момент
пострілу ОСОБА_1044 був звернутий лівою боковою поверхнею тіла до вул.
Інститутська (не «в», як помилково вказано у цьому протоколі, а «від»)
напрямку готелю Україна, саме тіло знаходилося перед деревом, ліва рука
опирається на ноші, плече відведене від тулуба і розташовується приблизно на
рівні плечей, вхідна вогнепальна рана розташована на зовнішній поверхні лівого
плеча, у напрямку бетонних блоків, імітованих за допомогою автомобілю
«МАЗ-555». Учасники слідчої дії дійшли висновку, що постріл у ОСОБА_1012
здійснено з боку вказаних бетонних блоків, імітованих у ході слідчого
експерименту за допомогою автомобілю «МАЗ-555».
З огляду на об`єктивні дані дослідженого вище судом відео
файлу з назвою «Protesters under intense…», одержаного з мережі Інтернет за
статтею під назвою « ОСОБА_2112 загинув, намагаючись допомогти пораненому»,
самі результати слідчого експерименту та їх подальший опис у протоколі слідчого
експерименту від 02 липня 2014 року, що зафіксовано і й додатках до нього, суд
присяжних визнає технічною опискою вказівку у цьому протоколі про те, що «в
момент пострілу ОСОБА_1044 був звернутий лівою боковою поверхнею тіла до вул.
Інститутська в напрямку готелю Україна», яку слід читати як «в
момент пострілу ОСОБА_1044 був звернутий лівою боковою поверхнею тіла до вул.
Інститутська від напрямку готелю Україна», відхиляючи протест з
цього приводу сторони захисту. Одночасно, за результатами такого аналізу суд не
вбачає будь-яких суперечностей чи невідповідностей між даними вказаного відео
файлу з назвою «Protesters under intense…» про фактичні обставини загибелі
ОСОБА_1044 та вихідними даними, які учасники слідчого експерименту взяли за
основу, використовуючи при цьому манекен на місцевості, щоб це могло вплинути
на результати цієї слідчої дії.
Суд присяжних, детально проаналізувавши, критично оцінює
доводи сторони захисту про відсутність за результатами вказаного слідчого
експерименту даних про те, що з місця, імітованого за допомогою автомобілю
«МАЗ-555», проглядається місце, на якому ОСОБА_1044 було смертельно поранено.
Так, системний та порівняльний аналіз фото таблиці як
додатку до протоколу слідчого експерименту від 02 липня 2014 року (фото № 1 (всі
чотири освітлювальні стовпи з лівого боку вул. Інститутської у напрямку до
готелю «Україна», починаючи від перехрестя з вул. Ольгинська), № 2 (наближене
зображення 2, 3 та 4-го з таких стовпів), №№ 3, 4 та 6 (місце з якого робилися
попередні фото), №№ 24 та 25 (фото розбитого рекламного щита за 3-ім стовпом та
четвертого стовпа із двома дорожніми знаками круглої та трикутної форм, між
якими організоване умовний меморіал пам`яті загиблих, прикрашене квітами),
свідчить про те, що місцевість між вказаними третім та четвертим стовпом чітко
проглядається з місця, імітованого за допомогою автомобілю «МАЗ-555», і за
більш складних умов (наявне листя на деревах), ніж це було у лютому місяці.
Враховує суд при цьому аналогічні свої висновки і за багатьма іншими епізодами.
Крім того, як видно з дослідженого раніше за епізодом
поранення ОСОБА_326 протоколу слідчого експерименту від 06 листопада 2014 року
та додатку до нього у формі відеозапису, зафіксованої на диску FIRTECH DVD-R
№…8D17 (запис з 12-05 до 13-23), вказаний меморіал пам`яті загиблих по вул.
Інститутській, прикрашений квітами, перебуває між вказаними вище третім та
четвертим освітлювальними стовпами навпроти імпровізованої каплички та охоплює
місцевість, на якій розташовані бетонна клумба біля сходинок до майданчику
перед будівлею банку «Аркада», за якою загинув ОСОБА_822 , та група найближчих
до неї дерев, які ростуть на тротуарі поруч, біля одного з яких (першого біля
квіткової клумби) загинув ОСОБА_1044 (т. 46 а. 163).
Враховуючи викладене, суд присяжних оцінює відомості, які
містить протокол слідчого експерименту від 02 липня 2014 року та додатки до
нього, як належні, допустимі та достовірні докази, які кладе в основу свого
вироку, відхиляючи з цього приводу як безпідставні критичні зауваження захисту.
Крім того, за даними досліджених судом присяжних протоколу
проведеного з потерпілим ОСОБА_2072
у присутності його представника слідчого експерименту від 26 грудня
2014 року та додатків до нього (фото, схеми місцевості, безперервна відео
фіксація) (т. 196 а. 220-239) ОСОБА_231 на місцевості по вул. Інститутська
(біля входу до станції метро «Хрещатик» поруч із парапетом АКБ «Аркада»)
продемонстрував положення свого тіла в просторі на момент поранення - був
сидячі, звернутий лівим плечем в бік будівлі за парапетом банку «Аркада», а
спиною до квіткової бетонної клумби. Також ОСОБА_231 продемонстрував положення
у просторі ОСОБА_1012 перед пораненням, який обійшовши дерево з ношами,
перебуваючи спиною в бік перехрестя вул. Інститутська та Ольгинська (53 хв. 22 сек.,
56 хв. 27 сек. запису). Судовий баліст ОСОБА_1069 в даному випаду констатував,
що сектор здійснення пострілу в ОСОБА_1012 був орієнтовно також від входу на
станцію метро до правого кута будівлі № 7 (59 хв. 25 сек. запису).
Як видно з досліджених під час судового розгляду судом
присяжних даних, які містить наданий потерпілим ОСОБА_1232 файл «47 _
20.02.2014» (диск Verbatim DVD-R …50582 - т. 8 а. 130), починаючи з 04 хв.
45 сек. запису, на відео, в основу якого покладено запис «Protesters under
intense…», ОСОБА_1044 за декілька секунд перед отриманням смертельного
поранення розкладає помаранчеві ноші для надання допомоги пораненим, але цей
момент автором відео акцентовано як момент отримання потерпілим смертельного
поранення, який стався дещо пізніше. Також, як видно з довідкової інформації,
яка супроводжує вказані відеоматеріали, об`єднані автором в один сюжет, вказані
події тривають чотири секунди і відбувалися 20 лютого 2014 року о 10 год. 28
хв.
Натомість дані вказаного відео з назвою «Protesters under
intense…» є більш повними і дійсно вказують на те, що ОСОБА_1044 отримав
смертельне поранення пізніше за часом (через сім секунд) та перебуваючи в
іншому положенні, порівняно з тим, як це графічно акцентував автор відео «47 _
20.02.2014» на 04 хв. 46 сек. запису (відповідає 01 хв. 34 сек. запису на відео
«Protesters under intense…») за допомогою зміни кольору окреслення потерпілого
у формі квадрата із зеленого на червоний, така відмінність є значною, хоча і не
впливає на визначення часу подій вимірюваного хвилинами - 10 год. 28 хв.
Відтак, суд визнає достовірним за ідентифікаційною
здатністю сюжет на відео «47 _ 20.02.2014» або «47», вважаючи доведеним те, що
на цьому відео під написом « ОСОБА_200 10:28:29» в акцентованих його автором
квадратах дійсно зафіксовані обставини смертельного поранення саме ОСОБА_424 ,
що узгоджується з усіма іншими доказами, проте з уточненням часу самого
поранення потерпілого - 10 год. 28 хв. 37 сек.
Судово-медичні дані, які одержані висновком комісії
судово-медичних експертів № 266-2015/о від 08 грудня 2015 року (т. 48 а.
188-198), а також додаткові дані про постріл в потерпілого з вогнепальної
нарізної зброї з неблизької дистанції повністю узгоджуються з висновками
експертів медиків №№ 11/534/2 та № 42/534/2, дослідженнями балістиків та
криміналістів. Разом з тим, суд присяжних критично оцінює, а тому відхиляє всі
дані у висновку комісії експертів щодо розташування потерпілого ОСОБА_1012 у
момент поранення у просторі, оскільки вихідні дані для таких висновків, як
видно з фото додатків і на це захист звернув вагу суду обґрунтовано, були
отримані з даних відео «47 _ 20.02.2014», які, як з`ясовано, істотно
відрізняються від тих, які були фактично встановлені в суді шляхом дослідження
відео «Protesters under intense…». При цьому, суд традиційно і цей висновок
комісії експертів № 266-2015/о щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу
(взаємне розташування на місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила
постріл, сектор, в якому міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження
балістичними чи криміналістичними дослідженнями та характер припущення визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку,
послідовно дотримуючись своєї висловленої позиції (пункт 5.4.129 вироку).
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом загибелі
ОСОБА_1012 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Оціночні судження потерпілої ОСОБА_335 щодо
цілеспрямованого залякування владою людей під час подій на «Майдані» суд вважає
обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються документованими доказами у
справі, зміст яких наведено та проаналізовано в інший частині вироку (глава 5.6
вироку). Що ж стосується її оціночних суджень щодо організованої
правоохоронцями провокації з метою розстрілу активістів «Майдану», з приводу
чого, до речі, висловлювали свої припущення й інші окремі потерпілі та свідки,
то суд присяжних надасть їм оцінку виключно в контексті всіх встановлених
фактів у справі.
Суд також звертає увагу на загальну обстановку, яка
складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо, яка детально описана за
епізодом поранення ОСОБА_326 (відокремлений на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 21 «бетонна барикада: хаотичний
обстріл активістів» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд вже звертав
увагу на те, що зафіксований на відео вогневий вплив на активістів, в тому
числі на їх скупчення біля сніжної барикади, має ознаки хаотичного, оскільки
будь-якого оперативного та тактичного сенсу, аніж нагадування міліції про себе
у такий спосіб, не мав.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_1044 20 лютого 2014 року о 10 год. 28 хв. 37 сек.,
перебуваючи на правому боці вул. Інститутська в м. Києві неподалік від входу до
станції метро «Хрещатик» (перед першим деревом вниз від квіткової бетонної
клумби, яка розташована поряд із бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада»),
під час загострення протистояння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї отримав внаслідок
постріл з нарізної вогнепальної зброї одне вогнепальне кульове наскрізне
поранення лівого плеча (вхідна рана) та шиї (вихідна рана) з ушкодженням
магістральних судин з крововтратою, яке є тяжким тілесним ушкодженням за
ознакою небезпеки для життя і від якого настала смерть. У момент отримання
поранення (рановий канал зліва направо, знизу доверху і дещо ззаду на перед)
ОСОБА_1044 був звернутий лівою боковою поверхнею тіла до джерела пострілу та
верху вул. Інститутська. Наявність рикошету кулі перед потраплянням в тіло
потерпілого не виключається.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому співробітниками РСП та обвинуваченими не
здобуто, оскільки не виключається причетність до цього інших осіб з числа
правоохоронців, які були озброєні зброєю іншого калібру, аніж 7,62х39 мм -
сумніви з цього приводу не спростовані. Водночас, безспірно встановлено, що
вогнепальне поранення було завдано ОСОБА_2111 з території, яка перебувала під
виключним контролем співробітників правоохоронних органів, в тому числі
співробітників РСП та інших правоохоронців, які спільно та злагоджено, в тому
числі, перебуваючи за бетонною барикадою, реагували на рух активістів біля
парапету з написом «АКБ «Аркада» застосуванням вогнепальної зброї у спосіб,
небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом здійснення у даному випадку
пострілу в скупчення людей.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_1044 , а так само
і будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його пораненням
вчиняв дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів як учасників
іншої сторони протистояння, відтак, законні підстави для застосування у даному
випадку вогнепальної зброї були явно відсутні (відокремлений на відео запису
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод
21 (пункт 5.3.2 вироку). Більш того, ОСОБА_1044 отримав поранення в момент,
коли з використанням помаранчевих нош в умовах
очевидності безпосередньо намагався забезпечити евакуацію пораненого.
5.4.117. За епізодом загибелі
ОСОБА_425 .
Згідно з дослідженими судом присяжних під час судового
розгляду повідомлень (рапортів) начальника відділення слідчого відділу
Дніпровського РУ ГУМВС в м. Києві, витягу із журналу заяв і повідомлень про
злочини, протоколу огляду місця події від 20 лютого 2014 року з
додатками до нього (план-схема розташування тілесних ушкоджень, фотокопії) (т.
14 а. 8-9, 11-23), 20 лютого 2014 року, приблизно о 21 год. 00 хв. до
Дніпровського РУ ГУМВС в м. Києві надійшло повідомлення про те, що із вул.
Інститутської, 4 в м. Києві, від готелю «Україна» до моргу № 2 КМБ СМЕ, що
розташований по вул. П. Запорожця, 26 в м. Києві доставлено трупи громадян, з
вогнепальними пораненнями. В подальшому під час огляду у присутності понятих
було виявлено, зокрема, труп (№ 529/2) громадянина ОСОБА_425 , ІНФОРМАЦІЯ_55 ,
який був одягнутий в сині джинси з чорним ременем, сорочку зеленого кольору,
сірий светр та чорну куртку з капюшоном, обутий в чорні туфлі, при собі мав
мобільний телефон та інші речі, що не мають значення до справи. На голові трупу
волосся сиве, намочене кров`ю. Під час поверхневого огляду тіла ОСОБА_804 виявлено
вогнепальні поранення в центрі зоні чола та в лівій скроневій зоні.
Дослідженими судом протоколами огляду предметів від 23
та 24 лютого 2014 року з додатками (фотокопіями) детально описано верхній
одяг, який був на та при загиблому під час виявлення його тіла 20 лютого 2014
року, і ці дані повністю та в деталях узгоджуються з даними, які містить в цій
частині протокол первісного огляду місця події від 20 лютого 2014 року (т. 14
а. 24, 39-46).
Протокол огляду предметів від 04 липня 2014 року
доказового значення в межах даного епізоду не має через не інформативність (т.
14 а. 49-54).
Із заяв про залучення до кримінального провадження
як потерпілих, на видачу тіла загиблого ОСОБА_804 , дозволу на його
видачу для поховання (т. 14 а. 9, 28-30, 32, 131, 135) видно, що цей дозвіл
отримала ОСОБА_224 , яка, долучивши під час допиту копію паспорта батька, а
також рідний брат загиблого - ОСОБА_2114 , разом переконавшись у тому, що 20
лютого 2014 року у центральній частині м. Києва вбито саме відповідно батька та
брата - ОСОБА_425 , ІНФОРМАЦІЯ_55 , просили залучити їх як потерпілих.
Родинні стосунки загиблого ОСОБА_804 , його доньки та
брата підтверджуються крім наведених вище документів також дослідженими під час
судового розгляду наданими особистими документами на загиблого (т. 14 а. 33-36).
Суд критично оцінює дані, які містять зібрані під час
проведення досудового розслідування документи відносно прізвища потерпілого
ОСОБА_804 , яке помилково зазначено як «ШИЛІНГ», оскільки ці дані спростовані
дослідженим паспортом та іншими особистими документами потерпілого (т. 14 а.
28-30, 33). Виходячи з цих даних, суд вважає за необхідне уточнити анкетні дані
потерпілого, а тому процесуальні документи на ім`я ОСОБА_2115 , в тому числі й
поданий до суду обвинувальний акт, насправді є документами саме на ОСОБА_2116 .
Як видно з лікарського свідоцтва про смерть та довідки
про причину смерті № 529/2 від 21 лютого 2014 року, ОСОБА_2117 ,
ІНФОРМАЦІЯ_266 , ІНФОРМАЦІЯ_197 помер в м. Києві від вогнепального поранення
(т. 14 а. 26-27).
Суд визнає недопустимим доказом обвинувачення висновок
судово-медичного експерта № 529/2 від 03 березня 2014 року (т. 14 а.
52-61), оскільки всупереч приписам ч. 3 ст. 214 КПК України призначення цієї
експертизи відбулося 20 лютого 2014 року до початку досудового розслідування за
вказаним епізодом, тобто до внесення відомостей до ЄРДР, які були внесені лише
21 лютого 2014 року, як це випливає з дослідженого судом витягу з кримінального
провадження (т. 14 а. 7). З цього приводу заперечення сторони захисту суд
визнає обґрунтованими.
Згідно з дослідженим судом присяжних іншим висновком
судово-медичного експерта ОСОБА_1639
№ 7/529/2 від 03 березня 2014 року
та додатками до нього у виді об`єктивних фотоматеріалів, актів медичних
досліджень (т. 14 а. 62-71, 74-76), на тілі доставленого ОСОБА_804 було виявлено наскрізне вогнепальне кульове
порання голови з руйнуванням кісток черепу та головного мозку, від якого
настала смерть, і на це вказує: 1) вхідна вогнепальна кульова рана № 1
(овальної форми, краї якої не рівні, мілко фестончаті, осаджені), розташована в
лобній області голови ліворуч; 2) дірчаті та багато скалкові переломи кісток
склепіння та основи черепа, пошкодження оболонок та речовини головного мозку
ліворуч; 3) вихідна вогнепальна рана № 2 (невизначеної форми з рівними
порівняними клаптоподібними краями), що розташована в скронево-виличній області
ліворуч; 4) вогнепальний рановий канал, який відходить від вхідної вогнепальної
рани в направленні справа наліво, спереду назад, дещо зверху донизу, по ходу
якого пошкоджуються кістки черепа, оболонки і речовина головного мозку і
закінчується вихідною вогнепальною раною; 5) крововилив на верхньому та нижньому
повіках лівого ока. Пошкодження в області голови виникли від дії вогнепального
снаряду-кулі, слідів міді, нікелю, заліза, сурми, сторонніх нашарувань та
накладень в вхідній вогнепальній рані не відмічається, в зв`язку з чим
дистанцію пострілу визначити не можливо. Наскрізне вогнепальне кульове
поранення голови є прижиттєвим, виникло в короткий проміжок часу незадовго до
настання смерті і має ознаки тяжкого тілесного пошкодження за критерієм
небезпеки для життя. У момент пострілу потерпілий був обернений правою
поверхнею обличчя до джерела вогнепального ураження, а на руках трупа немає
ушкоджень, які могли б утворитися при захисті від ударів. З моменту смерті до
часу дослідження трупа пройшов проміжок часу від 18 до 24 годин. На час
вогнепального поранення ОСОБА_2118 ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння
не мав.
Наведений вище висновок судово-медичного експерта
повністю узгоджується з дослідженими в судовому засіданні: 1) висновком
судово-медичного експерта ОСОБА_2119 № 44/529/2 від 27 травня 2014 року; та
2) висновком судово-медичного експерта-криміналіста ОСОБА_1867 № 276-МК від
16 липня 2014 року, яким досліджено одяг з трупа ОСОБА_804 (т. 14 а. 80-82,
90-97).
Крім того, згідно висновку № 44/529/2 додатково
встановлено, що можливість виконання потерпілим після отримання ушкодження
самостійних дій було маловірогідним, при дослідженні трупа виявлено одне
наскрізне вогнепальне кульове поранення голови, яке було спричинене одиничним
пострілом, кров ОСОБА_804 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і
анти-В. А за висновком експерта № 276-МК з додатками (фотокопіями) встановлено,
що на куртці ОСОБА_804 в ділянці задньої поверхні каптура зліва та задньої
поверхні коміра зліва мається по одному вогнепальному пошкодженню, які за
локалізацією співпадають між собою та спричинені одним високо кінетичним
снарядом, характер пошкоджень на каптурі, комірі та вхідна рана на трупі
свідчать про спричинення пострілу з неблизької відстані спереду-назад відносно
ОСОБА_804 , що повністю узгоджується з вище зазначеними висновками експертів
про локалізацію та характер наскрізного вогнепального кульового поранення
голови ОСОБА_804 - з лобної частини зліва канал справа наліво, спереду назад,
дещо зверху донизу, з вихідної раною в лівій скронево-виличній частині голови.
Звертає на себе увагу єдність реєстрації за номером (№
529/2) проведених досліджень, що вказує на спільність об`єкту дослідження.
Суд присяжних критично оцінює, а тому відхиляє як
надумані доводи сторони захисту про те, що з огляду на зафіксовану локацію тілесних
ушкодження, які отримав ОСОБА_2118 і які відображено на Схемі - додатку до
протоколу огляду тіла загиблого, він отримав поранення від пострілу виключно з
правого боку вул. Інститутська. Суд виходить при цьому з того, що, по-перше,
схематичне зображення будь-яких слідів у двомірному просторі, яким і є згадана
Схема, в будь-якому випадку належить оцінювати, виходячи з фактичних даних про
їх локацію, по-друге, визначення такого сектору пострілу у даному випадку
залежить, передусім, від фактичного розташування тіла загиблого на місцевості
та положення його голови, а тому не може ґрунтуватися на припущеннях іншого
роду.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1343 за
даним епізодом показав, що йому особисто перед своєю загибеллю ОСОБА_1042
розповів, що поруч з ним на проїзній частині вул. Інститутська перед сніжними
барикадами чоловік у віці, скоріш за все раніше невідомий йому ОСОБА_2987 ,
встав і почав кричати міліції «давай стріляй» і його вбили в голову, чим
всі були шоковані.
На наданому представником потерпілого ОСОБА_661 та
дослідженому судом з дотримання процедури відкриття додаткових матеріалів
панорамному фото чітко проглядається локалізація наведених вище подій на
місцевості - проїзна частина вул. Інститутська в м. Києві між готелем «Україна»
та НБУ, навпроти приміщення з куполом станції метро «Хрещатик» (т. 14 а. 108).
Допитаний в судовому засіданні за даним епізодом свідок
ОСОБА_803 показав, що зранку 20
лютого 2014 року почався наступ «Майдану», активісти йшли групами вверх по
вулиці, він йшов з батьком по лівий стороні, якщо рухатись від Майдану
Незалежності. Батько знімав на камеру людей, які рухалися вулицею по середині,
записував його розмову телефоном з мамою, раптом стався постріл, він обернувся
та побачив, що ОСОБА_2987 , якого раніше не знав, в метрах десяти від нього вже
лежить на дорозі головою в бік Майдану Незалежності та не рухається. Моменту
падіння ОСОБА_2987 не бачив, але
зрозумів, що його вбито, куля потрапила в голову і наче злетіла шапка, після
цього через декілька хвилин він з батьком повернулися до низу. Як також уточнив
свідок на уточнюючі запитання: - від початку наступу активістів до моменту
загибелі ОСОБА_2987 пройшло до 25
хвилин, під час його допиту слідчим телефон батька, по якому він розмовляв з
мамою під час вбивства ОСОБА_2987 , не оглядався і за ним час вказаних подій
слідчим не встановлювався; - одяг, в який був одягнений ОСОБА_2987 , не
пам`ятає, напрямок, звідки стріляли в ОСОБА_2987 , та конкретний час цих подій,
сказати не може, але постріли лунали зверху вул. Інститутська, де за барикадою
стояла група озброєних автоматами правоохоронців, яких було до 10 осіб, були
вдягнуті в чорну форму із жовтими стрічками на руках, розпізнавальних знаків не
пам`ятає, ними велися одиночні постріли з проміжками секунд 10-15, бувало і
більше; - активісти, серед яких був ОСОБА_2987 , хотіли закрити проміжок між
барикадами, оскільки вони несли досить великий металевий щит; - з місця, де він
знаходився і побачив загибель ОСОБА_2987 , проглядався правий бік вул.
Інститутська, там люди ховалися за деревами.
Як видно з дослідженого судом протоколу проведення
слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_2120 та додаткового
протоколу огляду місця події від 09 квітня 2014 року, додатків до них у
виді фото таблиць (т. 14 а. 98-107, 109-113), останній на місцевості показав,
як 20 лютого 2014 року близько 09 год. чоловік віком 60 років в джинсових
штанах темно-синього кольору та спортивній курточці чорного кольору з
капюшоном, йдучи по проїзній частині вул. Інститутська в м. Києві у напрямку
руху від готелю «Україна» до НБУ (майже навпроти приміщення станції метро
«Хрещатик» - на час проведення слідчої дії на цьому місці поперек проїзної
частини вул. Інститутська, ширина якої становить 14 м, розташована барикада, що
зведена з автомобільних шин, мішків заповнених сипкою речовиною, металевих та
цегляних конструкцій, по центру якої розміщений металевий щит розміром 1 метр в
висоту та 1,5 метра в довжину) разом з іншими активістами навприсідки,
прикривалася вказаним металевим щитом зі сторони НБУ. Вказаний чоловік, будучи
навприсідки під прикриттям цього щита, в якусь мить підняв голову до рівня носа
перед верхньою частиною щита, дивився в напрямку НБУ, голова дещо нахилена
вперед і з поворотом вліво, а корпус тіла зігнутий і дещо повернутий вправо, і
від пострілу отримав поранення в голову, від якого з його голови злетіла та
впала на дорогу шапка, а сам він відкинувся спиною назад, тіло впало на асфальт
головою в напрямку готелю «Україна», а ногами - в напрямку приміщення по вул.
Інститутська, 7, з голови потекла кров. При цьому на вказаному свідком
ОСОБА_2121 місці розташування тіла вказаного чоловіка, на відстані приблизно
1,5 метра від вказаного щита в напрямку до готелю «Україна» на проїжджій
частині виявлена шапка чорного кольору та сліди речовини бурого кольору, які
були вилучені слідчим.
Вказані результати слідчого експерименту свідок ОСОБА_803
підтвердив і під час допиту в суді.
Згідно з висновками судової імунологічної експертизи №
161 від 23 травня 2015 року та судової молекулярно-генетичної експертизи
№ 252 від 07 липня 2014 року плями на вилучених 09 квітня 2014 року з місця
події шапці та марлевому тампоні з речовиною бурого кольору є кров`ю людини,
генетичні ознаки якої ідентичні генетичним ознакам крові ОСОБА_804 (т. 14 а.
118-120, 125-128).
Згідно з дослідженим судом присяжних під час судового
розгляду протоколом огляду відео з мережі Інтернет від 28 квітня 2014
року (разом зі скрін-шотами, що містяться в ньому), за вказаною потерпілими
ОСОБА_224 та ОСОБА_2114 під час допиту адресою «ІНФОРМАЦІЯ_310» під назвою «
ІНФОРМАЦІЯ_267 , під кулями… ІНФОРМАЦІЯ_176 , вул. Інститутська», а також
згідно з вказаним відеозаписом тривалістю 08 хв. 06 сек., безпосередньо
дослідженим в судовому засіданні на диску Verbatim DVD-R № …5963 (т. 14
а.141-149), на часовому проміжку запису по 04 хв. 27 сек. зображено як зі
сторони Майдану Незалежності по проїзній частині вул. Інститутська під
пострілами рухається група активістів, що прикриваються металевими щитами,
тримаючи та пересуваючи їх поперед себе, з числа яких на місці події, а саме
навпроти початку будівлі банку «Аркада», рухається та допомагає пересувати
металевий щит особа, яка одягнена у джинсові штани темно-синього кольору,
куртку чорного кольору з капюшоном та шапку чорного кольору. При цьому, серед
протестуючих неодноразово лунають попередження про те, що постріли здійснюються
«в прохід» між барикадою, а тому права частина вул. Інститутська є небезпечною
(з 03 хв. 10 сек. запису). На часовому проміжку запису з 04 хв. 28 сек. по 05
хв. 39 сек. вказана особа навприсядки разом з іншими розташувалась на проїзній
частині вулиці, продовжують лунати постріли, рух активістів припинено, вони
кидають шини. Паралельно сюжет запису концентрується на молодому хлопцеві, який
розмовляє телефоном з мамою. На 06 хв. 32 сек. фіксується звук одиночного
пострілу, а вже з 35 по 47 сек. зображено знову чоловіка в описаному вище
одязі, який вже перебуває в положенні лежачи спиною до землі без шапки на
голові та розміщений по центру проїзної частини дороги головою в напрямку
готелю «Україна».
Свідок ОСОБА_803 під час дослідження за його участі
підтвердив достовірність цього відео та уточнив, що його у такому вигляді
знімав батько на свою камеру, ідентифікував себе під вказаним молодим хлопцем,
також на питання сторони захисту уточнив, що саме в тому місці, як вони
підійшли до сніжної барикади, бачили за нею метрів за 30-40 бетонну барикаду,
прикриту транспортом і за нею правоохоронців, тому вони і вимушені були
присідати для своєї безпеки, сама сніжна барикада мала не однакову висоту, де
була ще нижчої, а де - вище.
Звертає на себе увагу те, що особа, загибель якої
зафіксовано на вказаному вище відео, була одягнута в одяг, опис якого повністю
відповідає зафіксованому в первісному протоколі огляду місця події (тіла
ОСОБА_804 у морзі) від 20 лютого 2014 року, більш того, загибель цієї особи
відбулася в місці і за обставин, які детально були описані свідком ОСОБА_2121
під час слідчого експерименту, а враховуючи отримані внаслідок імунологічної та
молекулярно-генетичної експертиз дані щодо генетичної належності вилученої на
місці події крові, дані, що випливають з долученого потерпілими ОСОБА_224 та
ОСОБА_2114 та дослідженого судом відео під назвою «Наше майбутнє, на Майдані,
під кулями… 20.02.2014, вул. Інститутська», вказана особа безспірно
ідентифікується судом як ОСОБА_2118 , що повністю узгоджується із сукупністю
інших досліджених за даним епізодом і наведених у вироку доказів.
Натомість, за результатами дослідження відео під назвою
«Наше майбутнє, на Майдані, під кулями…20.02.2014, вул. Інститутська», суд
присяжних критично оцінює, а відтак відхиляє як недостовірні результати
вказаного вище слідчого експерименту від 09 квітня 2014 року щодо конкретного
напрямку, звідки був виконаний смертельний для ОСОБА_804 постріл - з лівої чи
правої частини вулиці Інститутська, оскільки свідок ОСОБА_803 описав положення
тіла потерпілого ОСОБА_2987 перед
пораненням, а не під час останнього, момент якого не бачив, що власне
узгоджується і з вказаним відео записом, під час фіксації вказаного
експерименту відсутні дані про те, що наявний на місці експерименту щит
виставлявся свідком ОСОБА_2121 відповідно до обстановки, що була безпосередньо
на момент загибелі ОСОБА_804 і зафіксована на проміжку запису 06 хв. з 47 по 50
сек. відео під назвою «Наше майбутнє, на Майдані, під кулями…20.02.2014, вул.
Інститутська» (взагалі було два щити, які розташовувалися під деяким кутом один
до одного), а це має принципове значення для визначення можливої траєкторії
кулі.
Твердження прокурора про те, що щит, який
використовувався під час слідчого експерименту 09 квітня 2014 року, залишався у
незмінному положенні з 20 лютого 2014 року, не ґрунтується на досліджених відео
та фото матеріалах справи, з яких є очевидним зміна обстановки (порівняльний аналіз
фото № 1 (щодо наявності зайвих предметів), № 3 (щодо очищення проїзної
частини), № 5 (щодо прив`язки щита до стовпа освітлення та рекламного щита під
№ 586) слідчого експерименту та відео під назвою «Наше майбутнє, на Майдані,
під кулями…20.02.2014, вул. Інститутська» на проміжку запису 00 хв. 28 сек. та
07 хв. 57 сек. (щодо розташування свідка біля рекламного щита № 586) та на
проміжку запису з 06 хв. 47 сек. по 06 хв. 50 сек. (зйомка місця загибелі
ОСОБА_804 ).
Натомість, вказані сумніви не спростовують в цілому даних
про те, що ОСОБА_804 отримав поранення з напрямку верху вул. Інститутська, на
якій в тій місцевості була розташована бетонна барикада.
Обставини, що передували пораненню ОСОБА_804 (кидання шин
активістами) узгоджуються з відомостями, які містить з цього приводу на диску
I-tech DVD+R № …7229 і досліджений судом присяжних відео запис під назвою
«ВидеоПоСекундам» (т. 50 а. 39) (запис на 32 хв. у проміжок з 19 по 22
сек.), на якому зафіксовано кидання за барикади двох шин від коліс, як це з
протилежного боку також зафіксовано на відео «Наше майбутнє, на Майдані, під
кулями…20.02.2014, вул. Інститутська» (запис на 04 хв. у проміжок з 48 по 51
сек.). Ці дані зайвий раз підтверджують достовірність зафіксованого на відео
матеріалу.
Як видно з досліджених під час судового розгляду судом
присяжних даних, які містить відео запис запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш накопичувач - т. 83 а.
33а) на екрані 4/1 з 01 год. 29 хв. 39 сек. запису повністю компільоване відео
під назвою «Наше майбутнє, на Майдані, під кулями…20.02.2014, вул.
Інститутська» про загибель ОСОБА_2987 , момент смертельного пострілу
зафіксовано за звуком о 10 год. 28 хв. 43 сек. акцентованого автором
астрономічного часу або на 01 год. 36 хв. 11 сек. запису, а самого вже лежачого
ОСОБА_804 - на 01 год. 36 хв. 14 сек., тобто так само через три секунди запису.
З урахуванням проведеного аналізу суд визнає достовірним
за ідентифікаційною здатністю аналогічний відео «Наше майбутнє, на Майдані, під
кулями…20.02.2014, вул. Інститутська» сюжет на відео «47 _ 20.02.2014»
(наданий потерпілим ОСОБА_1232 диск Verbatim DVD-R …50582 - т. 8 а. 130, запис,
починаючи з 04 хв. 50 сек.), вважаючи доведеним те, що на відео «47 _
20.02.2014» або «47» під написом «ОСОБА_298710:28:43 (за звуком)» в
акцентованому його автором червоному квадраті дійсно зафіксовані обставини
смертельного поранення саме ОСОБА_804 , які мали місце за часом 20 лютого 2014
року о 10 год. 28 хв. 43 сек.
Згідно з дослідженим судом присяжних під час судового
розгляду протоколом огляду відео в мережі Інтернет від 28 квітня
2014 року (разом зі скрін-шотами, що містяться в ньому), за адресою
«http://www.youtube.com/watch?v=jnleuYDK87E» під назвою « НОМЕР_192 Ukraina
Maњlankiewicz relacja 2», а також згідно з вказаним відеозаписом тривалістю
13 хв. 21 сек., безпосередньо дослідженим в судовому засіданні на диску
Verbatim DVD-R № …5883 (т. 14 а. 152-158), представник преси польською мовою
веде репортаж по вул. Інститутській зі сторони Жовтневого палацу по АДРЕСА_7 ,
на часовому проміжку запису 05 хв. 50 сек., 06 хв. 07, 11 та 15 сек., 07 хв. 24
та 35 сек. та інше відображено, як зі сторони Жовтневого палацу група осіб,
серед яких за вище описаним одягом та обличчям ідентифікується ОСОБА_2118 , разом
переносять та зводить металеві конструкції.
Зважаючи на встановлені дані, показання свідка ОСОБА_1343
з чужих слів (повідомлення ОСОБА_2122 ) суд визнає допустимими, а з огляду на
зміст достовірними, оскільки вони підтверджені іншими доказами за даним епізодом,
допустимість яких безсумнівна.
Як видно з дослідженого судом присяжних рапорту
слідчого від 10 квітня 2014 року, протоколу тимчасового доступу до речей і
документів від 16 травня 2014 року, проведеного на підставі ухвали слідчого
судді Печерського районного суду міста Києва від 17 квітня 2014 року, протоколу
огляду таких речей і документів від 22 грудня 2015 року та додатків до
нього (т. 14 а. 161, 164-166; т. 15 а. 3-11), абонент номеру телефону …
НОМЕР_193 , що належав ОСОБА_2123 , 18 лютого 2014 року о 21 год. 23 хв. 03
сек. та 22 год. 31 хв. 06 сек. отримував вхідні дзвінки від абонента з номером
телефону … НОМЕР_194 , який належав його дочці ОСОБА_224 , перебуваючи в зоні
діяльності регіональних базових станцій 10191 у Львівській області, рухаючись у
напрямку м. Києва. Починаючи з 09 год. 35 хв. 19 лютого 2014 року і включно
весь день 20 лютого, абонент номеру телефону НОМЕР_382 перебував в зоні
діяльності базової станції оператора 821 (м. Київ, від перехрестя вул.
Прорізної та Грінченка у напрямку Михайлівської площі).
Суд визнає неналежним доказом обвинувачення протокол
огляду від 26 червня 2014 року, оскільки він взагалі не стосується обставин
загибелі ОСОБА_804 (т. 14 а. 169-208), а тому відкидає дані, що він містить.
Не зважаючи на критично оцінені судом на предмет
достовірності дані, які були одержані щодо траєкторії польоту кулі під час
слідчого експерименту від 09 квітня 2014 року (з ліва чи справа зверху вулиці
Інститутська), які покладені в основу іншого слідчого експерименту від 02 липня
2014 року, проведеного за участю понятих, спеціалістів - геодезистів, експертів
медика та криміналіста, суд присяжних визнає достовірним результати слідчого
експерименту від 02 липня 2014 року (т. 14 а. 211-226), під час якого
безспірно встановлено, що у момент отримання вогнепального поранення ОСОБА_2118
перебував у секторі стрільби зі споруджених бетонних блоків, частково
імітованих у ході даної слідчої дії за допомогою автомобілю «МАЗ-555».
Дійсно, згідно з дослідженим судом присяжних висновком
комплексної судової трасологічної, балістичної та хімічної експертизи №
4313/4314/14-34/4315/14-33529/2 від 01 грудня 2014 року та додатками до
нього (т. 45 а. 106-111), на наданому на дослідження одязі загиблого ОСОБА_2987
виявлені сліди бензину, встановити
локалізацію якого на одежі не можливо. Однак, припущення сторони захисту про
можливе перебування в руках ОСОБА_2987 на момент поранення пляшки із легкозаймистою
сумішшю спростовуються об`єктивними даними відео під назвою «Наше майбутнє, на
Майдані, під кулями…20.02.2014, вул. Інститутська».
Як видно з дослідженого судом присяжних висновку
судово-медичних експертів № 259-2015/о від 08 грудня 2015 року (т. 45 а.
115-122), комісія експертів, серед яких був криміналіст, провівши дослідження
об`єктивних медичних даних щодо обставин загибелі ОСОБА_804 , маючи можливість
порівняти результати проведеного судово-медичного дослідження з об`єктивними
даними про дійсні обставини поранення вказаної особи, які містить відео під
назвою «47 _ 20.02.2014», вважала встановленим таке. ОСОБА_2118 саме 20 лютого
2014 року, приблизно о 10 год. 28 хв. 43 сек. отримав одне наскрізне проникаюче
вогнепальне поранення голови (від якого і настала смерть потерпілого), при
цьому: вхідна вогнепальна рана була розташована в лобній області голови зліва
(в 2,5 см до верху від основи лівої брови), від якої у напрямку спереду назад,
справа на ліво та дещо зверху донизу відходив рановий канал, який закінчувався
вихідною раною в скронєво-вілічній області зліва, тобто в момент отримання поранення
потерпілий перебував у близькому до вертикального положенні, був звернутий
передньою поверхнею обличчя до дульного зрізу зброї, постріл, внаслідок якого
утворилося дане поранення, був зроблений з неблизької дистанції з нарізної
вогнепальної зброї, а можливі обставини отримання даного вогнепального
поранення, які зафіксовані на відеозапису (з урахуванням даних слідчого
експерименту від 09 квітня 2014 року), корелюють з наявними судово-медичними
даними.
В іншій частині висновок комісії експертів № 259-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) та інших даних у сфері балістики (здійснення пострілу в
потерпілого зі зброї калібру 7,62, яке оцінено експертами лише як можливе)
через їх не підтвердження балістичними чи криміналістичними дослідженнями та
характер припущення, суд присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть
бути покладені в основу даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану
судом правову позицію з наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку),
зауваження сторони захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані
докази через їх недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які
посилається у вироку.
Крім того, суд присяжних критично оцінює як помилкову, а
відтак відкидає вказівку у висновку комісійної експертизи № 259-2015/о про те,
що в момент отримання поранення потерпілий був звернутий саме дещо лівою
передньою поверхнею обличчя до дульного зрізу зброї.
Так, за даними висновку експерта медика № 7/529/2 чітко
встановлено, що вхідна вогнепальна кульова рана розташована у
потерпілого в лобній області голови ліворуч і від неї відходить рановий канал
спереду назад та справа наліво. Тобто рана на лобі зліва і від неї рановий
канал справа наліво, що беззаперечно вказує на те, що у момент пострілу
потерпілий був обернений правою поверхнею обличчя до джерела вогнепального
ураження, а не лівою. Це знайшло своє підтвердження і за висновками експертів,
в тому числі криміналіста, № 44/529/2 та № 276-МК, в останньому випадку
констатовано, що на куртці ОСОБА_804 в ділянці задньої поверхні каптура зліва
та задньої поверхні коміра зліва мається по одному вогнепальному пошкодженню,
які за локалізацією співпадають між собою, що вказує на достовірність висновків
про рановий канал справа наліво відносно тіла ОСОБА_2116 . За висновком комісії
експертів № 259-2015/о також підтверджено напрямок ранового каналу справа на
ліво та спереду назад, який закінчувався вихідною раною в скронєво-вілічній
області зліва. Таким чином, в момент отримання поранення потерпілий був
звернутий з усією очевидністю передньою дещо правою поверхнею обличчя до
дульного зрізу зброї, а не лівою, як про це помилково вказано експертами з
огляду на вхідне ураження лоба загиблого з лівого боку.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом загибелі
ОСОБА_804 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Суд присяжних вважає дані, які вказують на: а) умови
стрільби - прицільне ведення вогню бійцями РСП зі штатної нарізної зброї; б)
режим стрільби - здійснення пострілів з автоматичної зброї в режимі одиночної
стрільби; в) точність стрільби - ураження з першого пострілу особи, яка щойно
візуалізувалася над краєм щита; г) контроль цілі - ураження людини відразу з її
появою в секторі - об`єктивними ознаками пострілу, внаслідок якого ОСОБА_2118
отримав тяжке вогнепальне поранення голови, прицільним саме в нього, а з огляду
на завдані ушкодження - на ураження.
Суд також звертає увагу на загальну обстановку, яка
складалася на цей період часу на «Майдані» та навколо, яка детально описана за
епізодом поранення ОСОБА_326 (відокремлений на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 21 «бетонна барикада:
хаотичний обстріл активістів» (пункт 5.3.2 вироку).
Надаючи оцінку подіям вказаного епізоду, суд присяжних
вже звертав увагу на те, що зафіксований на відео вогневий вплив на активістів,
в тому числі на їх скупчення біля сніжної барикади, має ознаки хаотичного,
оскільки будь-якого оперативного та тактичного сенсу, аніж нагадування
правоохоронцями про себе у такий спосіб, не мав.
Наведені і визнані судом достовірними докази у своїй
сукупності з усією очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_2118 20 лютого 2014
року о 10 год. 28 хв. 43 сек., перебуваючи на проїзній частині вул.
Інститутської в м. Києві навпроти входу до станції метро «Хрещатик» разом з
іншими активістами, які поступово рухалися у напрямку до сніжної барикади, під
час загострення протистояння між активістами «Майдану» та працівниками
правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї отримав наскрізне
вогнепальне кульове поранення голови з руйнуванням кісток склепіння та основи
черепу та пошкодженням оболонок та речовини головного мозку, яке є тяжким
тілесним ушкодженням за ознакою небезпеки для життя, внаслідок чого настала
смерть. При цьому, вхідна рана - лобна частина дещо ліворуч, а вихідна - в
лівій скронево-виличній частині голови, рановий канал справа наліво, спереду
назад, дещо зверху донизу. У момент поранення ОСОБА_2118 був обернений дещо
правою поверхнею обличчя до джерела вогнепального ураження та верху вул.
Інститутська.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння такого поранення потерпілому бійцями РСП чи обвинуваченими не
здобуто, оскільки не виключається причетність до цього інших осіб з числа
правоохоронців, які були озброєні зброєю іншого калібру, аніж 7,62х39 мм -
сумніви з цього приводу не спростовані. Водночас, безспірно встановлено, що
вогнепальне поранення було завдано ОСОБА_2123 з території, яка перебувала під
виключним контролем співробітників правоохоронних органів, в тому числі
співробітників РСП та інших правоохоронців, які спільно та злагоджено, в тому
числі, перебуваючи за бетонною барикадою, реагували на рух активістів в бік
сніжної барикади застосуванням вогнепальної зброї у спосіб, небезпечний для
життя багатьох осіб, шляхом здійснення у даному випадку прицільного пострілу на
ураження.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_2118 , а так само
і будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів, відтак,
законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї були явно
відсутні (відокремлений на відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 21 (пункт 5.3.2 вироку).
5.4.118. За епізодом поранення
ОСОБА_607 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_510 показав,
що до 06 год. ранку 20 лютого 2014 року на декількох автобусах зі Львова в
складі групи загальної кількості блиько ста чоловіків він прибув до Києва для
того, щоб підтримати активістів, не дати владі зачистити «Майдан», а на місцях
блокували міліцію, щоб не дати їй виїхати до Києва. До Майдану Незалежності їм
довелося йти пішки. Коли вони дісталися «Майдану», то як раз хвилин через 15-20
розпочався штурм з боку активістів першої барикади під містком. Активісти
масово кинулися на цю барикаду і почали її укріплювати, стягувати каміння,
кидати «коктейлі молотова», палити шини, щоб захиститися димом. За півгодини
барикада була споруджена, люди почали бігти зліва та справа - нападали, відступали,
там почалася стрілянина. Він безпосередньо в цей час перебував біля квіткового
годинника на пагорбі біля Жовтневого палацу в метрі від містка, кидав каміння.
Коли барикада була завершена, люди з правої сторони пішли вперед на верх вул.
Інститутська, від готелю «Україна» передавали багато поранених. Як акцентував
потерпілий, «сили захисників ОСОБА_757 відійшли». Він продовжив рух разом з
іншими активістами до Жовтневого палацу. За Жовтневим палацом взяв участь у
споруджені іншої барикади, яка перешкоджала б вільному підходу до нього. Бачив
багато постріляних людей - стріляли з боку снігової барикади, також багато було
поранених внаслідок стрілянини і з правого боку вул. Інститутська. Він прийняв
рішення взяти мішок з пляшками «коктейлів молотова» і віднести його вперед до
хлопців, щоб вони змогли ними закидати, запалити шини та убезпечити себе та
інших димом. Взявши з цією метою мішок, він побіг вперед і залишив його біля
якогось ящика, що горів. Зробивши пару кроків назад, він повернувся, оскільки
зрозумів, що наражає на небезпеку вибуху тих, хто був поруч з мішком з
коктейлями, який залишив близько до палаючого ящика. Там було близько дев`яти
активістів, які від сніжної барикади прикривалися трьома великими металевими
щитами. Він, потерпілий, повернувся, взяв вказаний мішок, передав його присівши
навприсядки безпосередньо в руки одному з активістів і пообіцяв ще повернутися
з допомогою. Далі, піднімаючись на ноги, корпусом нахилившись вперед, під час
розвертання назад через ліве плече, відчув біль у правій лопатці ззаду, був
шок, спочатку думав, що це наслідки вибуху гранати, повернувся назад, але диму
не було. У момент відчуття болю від поранення він був правим плечем до
активістів, яким перед тим передав мішок, тобто встиг зробити півоберта. Згодом
з`ясувалося, що куля увійшла спереду в правій бік шиї біля сонної артерії та
вийшла в ділянці правої лопатки, розтрощивши її. Поруч на спині лежав ще один
поранений активіст, обличчя в нього вже було біле, років йому близько 50,
одягнутий в темне, головою він лежав до Жовтневого палацу. Прийшовши до тями та
усвідомлюючи небезпеку для свого життя через отримане поранення, яке сильно
кровоточило, він побіг петляючи назад до Жовтневого палацу, там вже було багато
поранених та вбитих, а тому йому лише наклали пов`язки на рани і звідти
супроводили до Головпоштамту, де йому і надали першу медичну допомогу.
Продовжив він лікування у Київський міській клінічній лікарні ШМД (КМКЛ ШМД).
Як далі уточнив потерпілий: - брав участь в акціях
протесту на Майдані в місті Києві в листопаді та грудні 2013 року, до сотень не
входив, приїжджали автобусами зі Львова, було бажання відновити справедливість
після побиття студентів, щоб держава гуманно ставилася до людей, станом на 20
лютого 2014 року обстановка на «Майдані» докорінно змінилася, була пролита
кров, про перемірся 19 лютого не чув; - за барикадою під містком і на самому
містку був «Беркут», коли активісти кинулися на цю барикаду, «Беркут» розбігся,
ці всі події коментував зі сцени ОСОБА_2988 ; - коли вони прибули на «Майдан»,
обстановка була напружена, згоріла будівля Профспілок, очікувалось зачищення
«Майдану», про це також повідомляв ОСОБА_2988 , міліція стягнула сили з усіх
областей, робила криваві знущання над людьми; - коли він був біля квіткового
годинника, то бачив правоохоронців, які бігали перед Жовтневим палацом та
скупчувалися біля готелю «Україна» в чорній та темно-сірій формі, в руках мали
зброю, як вважав, для відстрілу гумових куль; - в момент поранення він був
одягнутий у сині джинси, сіру куртку, на голові мав оранжевий мотошолом, зброї
при собі не мав і в учасників «Майдану» її не бачив; - місцем його поранення є
місцевість, на якій алейка від Жовтневого палацу вже з`єднувалася з
вул.Інститутська, на лівій частині проїзної частини дороги, поруч позаду були
біотуалети, час поранення біля 10 год. ранку, чи була в цей час міліція за
сніговою барикадою, йому не відомо; - вважає, що активісти під час руху вперед
діяли стихійно, виходячи з обстановки, що не очікувано склалася, з метою
відтіснити міліцію по далі від «Майдану», територію якого перед цим останні
звузили, навіть ОСОБА_2951 зі сцени застерігав, щоб люди не розтягувалися,
оскільки правоохоронці можуть зайти з тилу, він, потерпілий, не пам`ятає, щоб з
боку правоохоронців чув попередження про застосування зброї в разі наближення
до них, взагалі було багато шуму, криків у рупори; - наміру кидати «коктейлі
молотова», які він приніс, у правоохоронців він не мав, як і не мав можливості
для цього через значну відстань до останніх (метрів до ста); - що стосується
небезпеки для себе, то він її відчував з боку шостого поверху готелю «України»,
на якій вказували інші активісти, як місце перебування снайпера, він,
потерпілий, особисто бачив, спостерігаючи декілька хвилин, як на вказаному
поверсі готелю, було відкрите одне вікно в бік Жовтневого палацу і в ньому
періодично то відхилялася штора, то прикривала вікно, а також відчував
небезпеку з верху вул. Інститутська з боку снігової барикади, з будівлі далі і
ліворуч від снігової барикади, звідти за відчуттям вівся вогонь по активістах,
але, як визнав потерпілий, тоді небезпека була звідусіль, він особисто бачив на
асфальті мотошолом простріляний з правого боку і це було поруч із Жовтневим
палацом; - він вів відео зйомку на телефон вказаних подій, яку надав слідству; -
про судові заборони акцій протесту на «Майдані» не чув, а щодо потерпілих правоохоронців
чув.
Також потерпілий просив критично ставитися до окремих
деталей його показань під час допиту на досудовому розслідуванні, який
проводився у лікарні, коли він мав погане самопочуття і перебував під дією
знеболюючих лікарських засобів, в судовому засіданні він дав остаточні
показання, які наведені вище і на яких він наполягає.
Достовірність показань потерпілого про обставини подій,
коли учасники протесту спорудили барикаду під містком через вул. Інститутська і
почали подальший рух в бік Жовтневого палацу, відтісняючи правоохоронців, коли
споруджувалися барикади вище по вул. Інститутська безспірно підтверджена даними
досліджених судом трьох відео записів, які потерпілий зробив на свій
телефон 20 лютого 2014 року і надав слідству, при цьому, фактів поранення
активістів чи інших осіб на цьому відео не зафіксовано (диск DVD-R «TDK» - т.
92 а. 12).
Так, на відео під назвою «відео0003» зафіксовано
споруджену активістами барикаду під містком та початок їх стихійного наступу на
Жовтневий палац, зйомка потерпілим ведеться з ділянки навпроти містка через
вулицю Інститутську. На відео «відео0004» зафіксовано продовження тих
самих подій через деякий час, зі сцени на 18 сек. запису звучить інформація «наші
хлопці обеззброїли одного снайпера», що супроводжується схвальними криками
активістів, потім звучить попередження про можливий наступ правоохоронців, на
01 хв. 22 сек. потерпілий фіксує себе, зйомка потерпілим ведеться з тієї ж
ділянки місцевості. Під час перегляду цього відео потерпілий уточнив, що на момент
ведення зйомки працівники міліції були вже біля сніжної барикади. На відео «відео0005»
зафіксовано рух потерпілого біля Жовтневого палацу, за ним до вул. Інститутська
на місце стихійно споруджених зі сміття барикад, зі сцени на перших секундах
запису лунає заклик бути організованим, а на 46 сек. запису - прохання не
підніматися далі містка, хоча велика частина активістів вже перебуває біля
станції метро «Хрещатик». Під час перегляду цього відео потерпілий уточнив, що
хвилин через двадцять його було поранено.
Дослідженим судом присяжних протоколом огляду
відео запису потерпілого « ОСОБА_2124 встановлені аналогічні наведеним вище
дані (т. 92 а. 8-11).
Участь потерпілого в подіях на «Майдані» ранком 20 лютого
2014 року також підтверджена даними про місце перебування у вказаний час
ідентифікованих ним власних телефонів з номерами …15-93 та …87-58 за
місцем дії базових станцій відповідних телефонних операторів в центральній
частині міста Києва (т. 68 а. 10-11; т. 63 а. 62-63).
Натомість, суд присяжних, керуючись правилами ст. 86, ч.
1 ст. 89, ч. 6 ст. 352, ч. 2 ст. 353 КПК України, за протестом сторони захисту
визнає недопустимим доказом відповіді потерпілого ОСОБА_1179 на питання
прокурора під час прямого допиту: «У цей момент, коли Ви спостерігали
вказаних правоохоронців, чи бачили Ви, щоб вони застосовували зброю, стріляли з
неї?», «Чи бачили Ви в руках міліції автомати «Калашникова»?»
оскільки такі питання є навідними, тобто у їх формулюваннях містяться
відповіді, а відтак їх у такому вигляді не дозволяється ставити під час прямого
допиту.
Згідно з дослідженими судом присяжних заявою
ОСОБА_1179 від 24 квітня 2014 року, особа якого встановлена за копією паспорту,
він просив у зв`язку з початком досудового розслідування залучити його до
провадження як потерпілого через те, що 20 лютого 2014 року, перебуваючи по
вул. Інститутській в м. Києві, отримав вогнепальні поранення у шию та спину (т.
91 а. 178, 187).
Згідно з листами КМКЛ ШМД № 692/11 від 28 березня
2014 року, Центру ЕМД та МК м. Києва від 16 грудня 2014 року № 2664/Б, картою
виїзду швидкої медичної допомоги № 594 від 20 лютого 2014 року (т. 92 а.
14-16), 20 лютого 2014 року о 10 год. 50 хв. бригадою відділення екстреної
(швидкої) медичної допомоги за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик було надано
медичну допомогу ОСОБА_2125 , а об 11 год. 20 хв. він був доставлений в
політравматологічне відділення КМКЛ ШМД із діагнозом «проникаюче вогнепальне
поранення правого плеча», де перебував на лікуванні з 20 по 21 лютого 2014
року.
За випискою медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1179 № 1773 (т. 92 а. 17-18), останній в
період з 21 лютого по 26 березня 2014 року перебував на стаціонарному лікуванні
в Комунальній 8-ій міській клінічній лікарні м. Львова із діагнозом «Проникаюче
наскрізне вогнепальне поранення шиї, спини справа з пошкодженням правої легені,
правої яремної вени, правої лопатки. Правобічний гемо пневмоторакс. Контузія
м`яких тканин шиї. Гіпертонічна хвороба І ст.».
Наведені вище показання потерпілого ОСОБА_1179 щодо місця
свого поранення - на місцевості, на якій алейка від Жовтневого палацу
з`єднується з вулицею Інститутська, на лівій частині проїзної частини дороги,
положення свого тіла в момент поранення - корпусом нахилившись вперед, під час
розвертання через ліве плече, звернутий правим плечем до сніжної барикади,
також знайшли своє повне підтвердження за результатами безпосереднього
дослідження судом складеної потерпі-лим під час допиту слідчим схеми на
місцевості центральної частини міста Києва (т. 91 а. 186), а також даних протоколу
слідчого експерименту від 13 червня 2014 року та додатків до нього
(план-схема, фото таблиця, відео фіксація) (т. 91 а. 196-206), які містять
аналогічні відомості з цього приводу. Зокрема, за результатами вказаного
слідчого експерименту, який було проведено за участю експерта-баліста,
потерпілий в момент отримання поранення з пошкодженням правої підключичної
артерії та правої лопатки, перебував 20 лютого 2014 року на вул. Інститутська
навпроти входу до станції метро «Хрещатик», присівши навколішки та зробивши пів
обороту в лівий бік (проти ходу стрілки годинника) в напрямку Жовтневого
палацу, напрямок, звідки могла прилетіти куля, охоплює будівлю Жовтневого
палацу та Кінопалац.
Під час дослідження даних відео фіксації слідчого
експерименту потерпілий повністю підтвердив його результати та добровільність
своїх показань, ідентифікуючи себе на записі цієї слідчої дії.
Твердження представника потерпілих про те, що висновок
потерпілого щодо можливого сектору ведення вогню був навіяний питаннями з боку
слідчого повністю спростовано результатами повторного ретельного дослідження
даних відео фіксації вказаної слідчої дії, під час якої потерпілий визначився з
вказаного питання самостійно (05 хв. 34 та 41 сек., 08 хв. 23 сек. тощо запису
слідчої дії), при цьому уточнив «якщо б я вчасно не розвернувся, певно б в
потилицю получив».
Отже, потерпілим було чітко визначене положення свого
тіла у просторі в момент поранення, при цьому він визнав, що обставини
поранення краще пам`ятав раніше, тобто під час проведення слідчого
експерименту. Під час слідчого експерименту та в судовому засіданні потерпілий
показав, декілька разів демонструючи це у просторі, що до відчуття поранення
він, присівши навколішки, встиг розвернутися через ліве плече на пів обороту в
напрямку Жовтневого палацу, перебуваючи при цьому правим плечем в бік сніжної
барикади. Натомість, під час дослідження судом даних схеми потерпілий зробив
припущення, що в нього все ж таки могли стріляли з верху вулиці Інститутська,
тобто з боку сніжних барикад.
Для оцінки на предмет достовірності суперечностей в
припущеннях потерпілого щодо можливого знаходження джерела пострілу (з боку
сніжних барикад, чи Кінопалацу), суд бере до уваги об`єктивні судово-медичні
дані.
Так, згідно з дублікатом висновку судово-медичної
експертизи № 72/14 від 18 березня 2014 року (т. 91 а. 208-209), яку провела
експерт ОСОБА_1180 оглянувши потерпілого ОСОБА_1179 та дослідивши надану
медичну документацію, в останнього було виявлено одне наскрізне вогнепальне
кульове поранення шиї та спини справа з ушкодженням підключичної артерії та
лопатки справа. Це ушкодження заподіяне пострілом зі зброї, зарядженої кулею,
можливо 20 лютого 2014 року за обставин, вказаних потерпілим, є небезпечним для
життя на момент заподіяння, а тому відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.
Вхідний отвір на правій боковій поверхні шиї, вихідний - в ділянці правої
лопатки, рановий канал спрямований спереду назад, зверху донизу та зліва
направо. Дані про те, що ОСОБА_2989 міг сам собі спричинити цей поранення,
відсутні, відповіді на запитання про вид зброї, відстань пострілу, калібр
зброї, вид патронів не входить до компетенції судово-медичного експерта.
Даний дублікат висновку експертизи № 72/14 завірений
належним чином, виготовлений у той самий спосіб, що і оригінал, а тому як
документ не викликає сумнівів у своїй достовірності (ч. 4 ст. 99 КПК України).
Висновок судово-медичної експертизи № 72/14 корелює з
даними протоколу огляду добровільно наданої ОСОБА_2126 куртки, в якій
він був в момент поранення, та висновку її медико-криміналістичної
експертизи № 9-мк від 20 березня 2015 року, за якими на вказаній курточці
виявлено пошкодження, які за своєю локалізацією та характером, в тому числі
щодо вхідного та вихідного отвору, повністю узгоджуються з пораненнями на його
тілі і утворилися при проходженні через шари матеріалу куртки одного
вогнепального снаряду (кулі), до складу якого входили сполуки міді та свинцю,
що не виключає можливість їх утворення від дії оболонкової кулі при пострілі з
нарізної вогнепальної зброї. Виявлені пошкодження куртки та наскрізне
вогнепальне кульове поранення грудей спричинені пострілом з неблизької
дистанції (т. 91 а. 222-230, 244; т. 92 а. 1-4).
Під час дослідження даних експертизи № 9-мк від 20
березня 2015 року та протоколу огляду потерпілий впізнав свою коротку пухову
куртку, уточнивши, що під час подій 20 лютого 2014 року капюшон цієї куртки бух
складений у комір.
За таких обставини, враховуючи судово-медичні та
криміналістичні дані щодо напрямку ранового каналу в тілі потерпілого ще й
додатково зліва направо та його показання щодо положення тіла в момент
поранення, достовірність яких є безсумнівна, суд виключає фізичну можливість
здійснення пострілу, внаслідок якого було поранено потерпілого, з боку сніжної
барикади, до якої потерпілий був звернутий правим плечем.
До того ж ці обставини щодо напрямку ведення стрільби в
бік потерпілого збігаються з напрямком позначки на складеній потерпілим під час
допиту слідчим схемі четвертим хрестиком будівлі з лівого боку АДРЕСА_10 ,
який, мається на увазі хрестик, з незрозумілих причин залишився на схемі не
розшифрованим і розшифрувати який в судовому засіданні потерпілий не зміг,
пославшись на давність подій.
Реальна загроза ведення вогню зі зброї з різних секторів,
а не тільки з тієї місцевості, яка була під виключним та очевидним контролем
правоохоронних органів, підтверджена за даним епізодом як власними
спостереженнями потерпілого щодо вікон готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 », так і
зафіксованими на відео потерпілого застереженнями зі сцени «Майдану» про
перебування невідомих озброєних людей на даху Жовтневого палацу (на початку
запису дослідженого вище відео під назвою «відео0004»).
Твердження представника потерпілих про алогізм версії,
коли б ОСОБА_510 тікав після поранення в бік, звідки відбувся постріл в нього,
є надуманим, оскільки в даному випадку дії потерпілого як раз таки і були
вмотивовані не реальною обстановкою подій на той момент, а дійсно, лише
сформованим відчуттям небезпеки, яка для активістів «Майдану» була явною тільки
з боку іншої сторони протистояння - правоохоронців.
Відповідно до висновку комплексної судової
трасологічної, балістичної та хімічної експертизи №
5536/5537/14-33/5538/5539/14-34 від 26 листопада 2014 року з додатком (звіт
хроматограми), яку провели експерти ОСОБА_901 та ОСОБА_1082 , на наданій на дослідження
куртці ОСОБА_1179 виявлені залишки легкозаймистої рідини - бензину, встановити
локалізацію яких не видалось можливим (т. 91 а. 215-218).
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні висновку
комісійної судово-медичної експертизи № 163-2015/о від 29 вересня 2015 року (т.
91 а. 234-243), яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 і ОСОБА_942 вивчивши
копії висновків експертиз, дані медичної документації, копії протоколу допиту
потерпілого та проведення слідчого експерименту із відео його проведення,
комісія експертів прийшла до висновків, що потерпілий ОСОБА_510 саме 20 лютого
2014 року отримав одне (внаслідок одного пострілу) наскрізне проникаюче
поранення грудної клітки, при цьому: - вхідна вогнепальна рана розташована на
правій переднє-бічній поверхні шиї в нижній третині, а вихідна - на задній
поверхні грудної клітини (на рівні 3-4 грудних хребців по лопатковій лінії);
- напрямок ранового каналу був спереду назад, зверху донизу та зліва направо.
Приймаючи до уваги саме характер вогнепального поранення - наскрізне (з
ушкодженням по ходу поранення кісткового остову грудної клітини), з урахуванням
даних судово-медичної експертизи «верхнього» шару одягу потерпілого, в якій він
був одягнутий під час отримання вогнепального поранення, дали підстави експертам
вважати, що вище згаданий постріл був зроблений з неблизької дистанції з
нарізної вогнепальної зброї.
В іншій частині висновок комісії експертів № 163-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість - суд
виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Крім того, як встановлено під час судового розгляду, на
місці свого поранення і перед ним самим потерпілий ОСОБА_510 бачив вже вбитого
ідентифікованого за результатами судового розгляду потерпілого ОСОБА_804 , який
лежав на спині головою до Жовтневого палацу, одягнутий в темне, та як вже
з`ясовано під час судового розгляду, отримав на тому ж місці смертельне
поранення в голову о 10 год. 28 хв. 43 сек. Такі висновки суду ґрунтується на
показаннях потерпілого ОСОБА_2989 , даних відео фіксації слідчого експерименту
за його участю, а також на досліджених судом доказах за епізодом вбивства
ОСОБА_804 , зокрема, на даних перегляду за участю ОСОБА_1179 відео під
назвами «47 _ 20.02.2014» (Диск Verbatim DVD-R …50582 - т. 8 а. 130) та «Наше
майбутнє на Майдані, під кулями… 20.02.2014, вул. Інститутська» (Диск
Verbatim DVD-R …5963 - т. 14 а. 149). Так, на 04 хв. 36 сек. запису першого з
вказаних відео ОСОБА_2989 ідентифікував місцевість перед сніговою барикадою, де
його було поранено, а на 04 хв. 54 сек. запису вказав на ОСОБА_2987 як особу, якого він бачив вбитим біля
активістів, яким приніс мішок з «коктейлями молотова». На 05 хв. 39 сек. запису
другого відео ОСОБА_2989 ідентифікував активістів із щитами, до яких підносив
«коктейлі молотова», біля яких як виявилося, лежав вбитий ОСОБА_2987 , а згодом
і був поранений сам.
За результатами дослідження доказів за епізодом загибелі
потерпілого ОСОБА_804 встановлено, що він був смертельно поранений 20 лютого
2014 року о 10 год. 28 хв. 43 сек. Крім того, як видно з досліджених під час
судового розгляду судом присяжних даних, які містить відео запис запису «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш
накопичувач - т. 83 а. 33а) з 10 год. 31 хв. 50 сек. до майже 11 год.
фіксується затишшя на вул. Інститутська (відокремлений на відео запису «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» епізод 22 (пункт
5.3.2 вироку), відтак враховуючи дані про факт надання медичної допомоги
пораненому ОСОБА_2989 вже о 10 год. 50 хв., останній міг отримати поранення у
проміжок часу з 10 год. 29 хв. до 10 год. 32 хв.
Оцінюючи всі подані сторонами докази за епізодом
поранення ОСОБА_1179 , суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими
та достовірними, а тому кладе в основу свого вироку. Однак, через встановлені
дані щодо розташування потерпілого у просторі саме на момент поранення, які
спростовують версію сторони обвинувачення про постріл в потерпілого з напрямку
верху вул. Інститутська, довести поза розумним сумнівом причетність до такого
поранення потерпілого працівників правоохоронних органів, та обвинувачених
зокрема, стороні обвинувачення не вдалося. Проведений стороною обвинувачення
під час судового розгляду та в судових дебатах аналіз поданих суду доказів
обвинувачення за даним епізодом таких висновків суду не спростовує.
Отже, наведені докази у своїй сукупності з очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_2127 20 лютого 2014 року близько 10 год. між 29 та 32
хв., перебуваючи в місті Києві з лівої сторони вул. Інститутської навпроти
входу до станції метро «Хрещатик», під час загострення протистояння між
активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням
вогнепальної зброї отримав з неблизької дистанції внаслідок пострілу з нарізної
вогнепальної зброї одне наскрізне вогнепальне проникаюче поранення грудної
клітки, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпечності
для життя в момент заподіяння. При цьому, напрямок ранового каналу був спереду
назад, зверху донизу та зліва направо, а сам потерпілий в момент поранення був
звернутий правим плечем до верху вул. Інститутська.
Зв`язок виявленого у потерпілого ОСОБА_1179 вогнепального
поранення з діями працівників правоохоронних органів у межах даного провадження
не встановлений, оскільки можливість завдання йому такого вогнепального
поранення з території, яка не перебувала під контролем співробітників
правоохоронних органів, поданими доказами не спростована. Їх, а так само інших
осіб ймовірна причетність до поранення потерпілого не виходить за межі
припущень, на яких не можуть ґрунтуватися ствердні висновки суду.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не встановлено
будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_510 вчиняв конкретні дії, які
становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну загрозу для життя
чи здоров`я учасникам протистояння з обох сторін.
5.4.119. За епізодом
поранення ОСОБА_605 .
Згідно із рапортами помічника начальника ч/ч
Печерського РУ ГУМВС в м. Києві від 20 лютого 2014 року, повідомленням
лікаря та довідки Центру екстреної медичної допомоги та медицини
катастроф м. Києва від 27 червня 2014 року № 1468/б, заявою ОСОБА_838 від 07 липня 2014 року, копій його паспорту
гр-на України, пенсійного посвідчення та довідки до акта огляду
МСЕК на нього, останнього за фактом одержання 20 лютого 2014 року по вул.
Хрещатик у м. Києві травми голови, з якою об 11 год. 10 хв. він був доставлений
до КМКЛ № 17, залучено до даного провадження від 07 березня 2014 року як
потерпілого, 05 травня 2014 року йому встановлено безстроково ІІ групу
інвалідності (т. 78 а. 8-11, 16, 25, 32, 107, 129).
Згідно з дослідженим судом присяжних в судовому засіданні
висновку судово-медичної експертизи від 19 січня 2015 року № 2259/е, яку
провів експерт ОСОБА_952 на підставі
аналізу сукупності наданої з дозволу потерпілого медичної документації на
ім`я ОСОБА_838 (т. 78 а. 34, 37, 57-68), в останнього на час
звернення за медичною допомогою 20 лютого 2014 року о 10 год. 47 хв. були
виявлені тілесні ушкодження: а) сліпе комбіноване проникаюче (вогнепальне
дробове та уламкове) поранення голови: вхідні отвори - у ділянці перенісся,
скроневої ділянки зліва (3,5х2,5х1,5 см), лобної ділянки зліва (діаметром 5
мм), лівого ока, від яких спрямовані ранові канали, що проходять у напрямку
ззовні у середину, з пошаровим ушкодженням: лівого ока (усі шари) з кровотечею
у рогівку та сітківку лівого ока (з субкон`юнктивальним крововиливом зліва по
ходу ранового каналу, відшаруванням сітківки та втратою зору на ліве око);
шкіри (з наявністю сторонніх тіл (дробі) підшкірно в проекції вхідних ран лівої
скроневої та лобної ділянок зліва), по ходу яких має місце ушкодження апоневрозу,
кісток склепіння черепа, речовини головного мозку, з наявністю дробі у речовині
лівої лобної частки, у лівій скроневій частці; яка супроводжувалась стисненням
переднього рогу лівого бокового шлуночка, внутрішнє черепною кровотечею; б)
сліпе вогнепальне проникаюче дробове поранення грудної клітки: вхідна рана у
ділянці задньої поверхні грудної клітки в проекції лівої лопатки, від якої
спрямований рановий канал, що проходить у напрямку ззаду наперед, ззовні у
середину, з пошаровим ушкодженням шкіри, підшкірно-жирової клітковини,
міжреберних м`язів, пристінкової плеври, який проникає у плевральну порожнину,
де сліпо закінчується стороннім тілом (клінічними лікарями визначено - «пуля
круглой формы по типу картечи диаметром 1,5х1,5 см. внешне напоминает свинцовую
картечь»). Вищевказані тілесні ушкодження утворилися від ударної дії тупих
твердих предметів з обмеженими поверхнями контакту саме 20 лютого 2014 року. У
момент заподіяння тілесного ушкодження, вказаного у п. а), потерпілий ОСОБА_505 був повернутий лівою передньо-бічною
поверхнею тіла до дульного зрізу вогнепальної зброї та епіцентру вибуху; а в
момент спричинення тілесного ушкодження, вказаного у п. б), ОСОБА_505
був повернутий лівою заднє-бічною поверхнею тіла до дульного зрізу
вогнепальної зброї. Тілесні ушкодження, зазначені в п.п. а) і б) відносяться до
тяжкого тілесного ушкодження, наслідки поранення голови можуть
спостерігатися по-життєво. Виявлені тілесні ушкодження дійсно могли утворитися
у спосіб та у послідовності, вказаних потерпілим під час проведення слідчого
експерименту від 11 грудня 2014 року.
Відомості про наявність відповідних поранень та факт
лікування ОСОБА_838 в КМКЛ № 17 з 20 лютого по 12 березня 2014 року, в
нейрохірургічному відділенні німецької клініки «Шаріте» з 12 по 29 березня 2014
року підтверджуються дослідженими судом документами, зокрема, довідкою
Шпиталю «Майдану» № 2048 від 31 березня 2014 року, листом Центру ЕМД та
МК м. Києва від 27 червня 2014 року № 1468/Б, випискою з історії хвороби №
180 КМКЛ № 17, листом № 319 КМКЛ № 17 від 29 квітня 2014 року та медичною
документацією наданою «Центром нейрохірургії, неврології і психіатрії
«Шаріте» із завіреним перекладом українською мовою (т. 78 а. 108-122, 126-127).
Матеріали провадження містять подану на дослідження
судовим експертам медикам медичну документацію за даним епізодом походженням
із-за кордону у належному нотаріально завіреному, відтак акредитованому
перекладі, який був прийнятний для судового експерта (т. 78 а. 108-119), що суд
визнає достатнім для того, щоб визнати відомості, які вона містить, а також
похідні від неї докази допустимими для цілей даного провадження.
Відповідно до схеми - додатку до протоколу допиту
потерпілого від 07 липня 2014 року, місцем поранення останнього була права
сторона вулиці Інститутська в м. Києві навпроти Стели перед містком, коли з
боку Європейської площі та верху вулиці Інститутська підрозділи «Беркуту»
здійснювали наступ, що отримало відповідне позначення на схемі (т. 78 а. 24).
За результатами проведеного за участю потерпілого
ОСОБА_838 та експерта-криміналіста слідчого експерименту, які зафіксовані
у досліджених судом присяжних протоколі цієї слідчої дії від 11 грудня 2014
року та додатках до нього (план-схема, фотоматеріали, результати відео
фіксації) (т. 78 а. 39-49), потерпілий, перебуваючи в ночі 20 лютого 2014 року
з правої сторони вулиці Інститутська біля другого наземного рекламного щита від
перехрестя цієї вулиці з вулицею Хрещатик, трохи вище Стели перед пішохідним
містком, рухаючись в положенні стоячи в напрямку цього містка, отримав кульове
поранення в лівий бік в область легень. Сектор здійснення пострілу, внаслідок
якого потерпілий отримав вказане поранення, охоплює пагорб зліва з боку лівої
частини Жовтневого палацу. У подальшому, не припиняючи рух та перебуваючи вже
навпроти квіткового годинника з правої сторони вул. Інститутська перед вказаним
містком, ОСОБА_505 майже одночасно отримав поранення в область лівого ока від
вибуху гранати та кульове поранення в ліву скроню голови. Місце вибуху гранати
визначити не вдалося, а сектор здійснення пострілу, внаслідок якого потерпілий
отримав поранення голови, охоплює місцевість від лівого кута Жовтневого палацу
до правового кута готелю «Україна» по напрямку руху потерпілого.
Водночас суд присяжних визнає слушними зауваження сторони
захисту про те, що об`єктивні судово-медичні дані, встановлені експертом у
висновку від 19 січня 2015 року № 2259/е, у разі їх врахування під час
проведення слідчого експерименту могли б значно вплинути на його результати в
контексті визначення секторів, в яких знаходилося джерело ураження. Зокрема, це
стосується першого за часом сліпого поранення грудної клітки, рановий канал
якого має напрямок ззаду наперед та ззовні у середину. За таких даних
твердження захисту про можливість здійснення даного пострілу в потерпілого з
будівель, які розташована перед Жовтневим палацом ближче до вулиці Хрещатик, не
спростована.
Згідно з даними листування та дослідженого під час
судового розгляду протоколу огляду речей від 29 травня 2014 року з
додатками (фотоматеріали) (т. 78 а. 97-104; т. 80 а. 4-7), вилучені 20 лютого
2014 року під час оперативного втручання з тіла потерпілого ОСОБА_838 (ліва
скронева та лобна ділянки головного мозку) металеві предмети відповідно до
листа КМКЛ № 17 від 28 травня 2014 року № 360 були поміщені в два скляні
контейнери і передані співробітникам карного розшуку, які своїм листом від 28
травня 2014 року № 7/1-3437 передані до ГПУ. Зокрема, у середині першого
контейнеру з надписом «Грабовецький» виявлено металевий предмет сірого кольору
у вигляді дробу, круглої нерівної форми діаметром приблизно 0,5 см, а всередині
другої пляшечки з таким же супроводжуючим надписом - металеві предмети сірого
кольору у вигляді дробу, круглої нерівної форми у кількості 4 шт., діаметрами
по 0,8 см, 0,6 см, 0,7 см та 0,9 см.
Згідно із остаточними судово-балістичними даними,
які судом покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що
стосується даного епізоду), всі п`ять вилучені з тіла потерпілого ОСОБА_838
предмети будь-яких слідів, які могли слугувати підставою для висновку про те,
що вони є дробом (картеччю) або їх фрагментами, не виявлено, ці предмети для
ідентифікації не придатні.
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 133-2015/о від 23 листопада 2015 року (т. 78 а. 75-96), яку
провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 , і ОСОБА_942 на підставі дослідження
копій висновків попередніх експертиз, в тому числі балістичного спеціального
криміналістичного дослідження вилучених з тіла потерпілого предметів, медичних
даних на ім`я ОСОБА_838 , результатів проведення слідчого експерименту, а також
враховуючі дані, що отримані під час проведення даної судово-медичної
експертизи (наявність недеформованого стороннього тіла в лівій плевральній
порожнині правильно-округлої форми діаметром більш 5 мм, чисельних деформованих
сторонніх тіл в голові - під шкірою, в товщі м`яких тканин, в речовині
головного мозку з ушкодженням кісток склепіння черепа, які виготовлені зі
свинцю), не зважаючи на відсутність одягу потерпілого, в якому він був
одягнений 20 лютого 2014 року, з урахуванням факту «наявності» у потерпілого
під час отримання ушкоджень перешкоди (дерев`яного щита), комісія експертів
прийшла до висновків, що ОСОБА_505 , саме 20 лютого (а не січня, що суд визнає очевидною
опискою) 2014 року до 10 год. 26 хв. отримав два вогнепальних проникаючих
поранення (1 - грудної клітини, 2 - голови). Обставини отримання вогнепальних
поранень, зафіксовані під час слідчого експерименту 11 грудня 2014 року, можуть
корелювати з наявними судово-медичними даними.
В іншій частині висновок комісії експертів № 133-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не
підтвердження балістичними чи криміналістичними дослідженнями та характер
припущення, суд присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть бути
покладені в основу даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом
правову позицію з наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку),
зауваження сторони захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані
докази через їх недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які
посилається у вироку.
Крім того, враховуючи об`єктивні судово-балістичні дані,
суд оцінює як недоведені спеціальним експертним дослідженням відомості, які
містять висновки експертиз № 2259/е та № 133-2015/о про дробовий (внаслідок
картечі) характер отриманих потерпілим поранень голови та грудної клітки з
неблизької дистанції із гладкоствольної вогнепальної зброї.
Суд також бере до уваги, що невизначеність часу події
обох поранень вказаного потерпілого, що визнали всі учасники судового
провадження, не виключає можливості їх отримання за часом раніше, аніж коли
бійці РСП з`явилися перед Жовтневим палацом. Твердження з цього приводу сторони
обвинувачення та представника потерпілих ОСОБА_817 про те, що потерпілий міг
отримати поранення після 09 год. ранку є виключно припущенням, яке суд не може
покласти в основу свого вироку, тим більше за наявності об`єктивних даних про
часові межі протистояння, загострення якого далеко не обмежувалося 09 год.
ранку 20 лютого 2014 року, про що власне вказано і в обвинувальному акті.
Що ж стосується можливих секторів, в межах яких могло
перебувати джерело завдання потерпілому ОСОБА_2128 поранень, то на цій
місцевості не виключається перебування інших осіб, в тому числі працівників
правоохоронних органів, які могли бути причетні до цих подій, проте діяти
раніше за часом, відокремлено та самостійно. Даних, які могли б спростувати ці
сумніви, які суд тлумачить на користь всіх обвинувачених, досудовим
розслідуванням не встановлено, суду під час судового розгляду не надано, а
можливість їх виявлення вичерпана. Навпаки, небезпідставність таких сумнівів
тільки підсилюється даними щодо часу цих подій, носієм який був потерпілий, і
які зафіксовані у протоколах слідчих дій, проведених за його участі, посилатися
на які суд не вправі (ч. 4 ст. 95 КПК України), проте якими сторона захисту
неспростовно довела обґрунтованість таких сумнівів. При цьому приймає суд до
уваги і не розвіяні сумніви захисту щодо поверхового, без урахування
судово-медичних даних, сектору ведення стрільби, визначені під час слідчого
експерименту від 11 грудня 2014 року, на що зверталася увага раніше.
Проведений стороною обвинувачення під час судового
розгляду та в судових дебатах аналіз поданих суду доказів обвинувачення за
даним епізодом таких висновків суду не спростовує.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_505 , вранці, до 10 год. 47 хв., 20
лютого 2014 року (точний час ані під час досудового розслідування, а ні під час
судового розгляду встановити не вдалося) під час загострення протистояння між
активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів із застосуванням
вогнепальної зброї, перебуваючи на правій стороні вул. Інститутській в м. Києві
по напрямку руху від Майдану Незалежності перед містком, отримав сліпе
вогнепальне проникаюче поранення грудної клітки та сліпе комбіноване
(вогнепальне та уламкове) проникаюче поранення голови, які відносяться до
тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
У межах даного судового провадження даних про причетність
до таких поранень потерпілого ОСОБА_838 безпосередньо обвинувачених чи інших
осіб, що могли спільно діяти з ними за попередньою змовою у групі, не здобуто.
Їх, а так само інших осіб ймовірна причетність до поранення потерпілого не
виходить за межі припущень, на яких не можуть ґрунтуватися ствердні висновки
суду.
Через малоінформативний характер поданих доказів не
можливо оцінити дії самого потерпілого ОСОБА_838 в момент поранення на предмет
того, чи становили вони реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння.
5.4.120. За епізодом
поранення ОСОБА_2129 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_852 показав,
що 20 лютого 2014 року на вул. Інститутська в м. Києві він отримав кульове
поранення. Як уточнив потерпілий: - на «Майдані» він був весь час, починаючи з
кінця грудня 2013 року, будучи обуреним побиттям студентів у листопаді 2013
року, а перед цим на запрошення агітаторів політичної партії «Удар» приїхав до
Києва з Полтави на автобусі подивитися концерт групи «Pink Floyd», після
концерту група поїхала, а він залишився; - до складу сотень Самооборони не
входив, жив на четвертому поверсі будинку Профспілок, нижче від нього були
медики, яким він допомагав, на поверхах будівлі був організований активістами
пропускний режим, дійсно на окремі поверхи запускали тільки за списками, участі
у протистояннях не брав; - близько 08 год. ранку 20 лютого до Консерваторії, в
якій він ночував на першому поверсі, забігли і сказали, що стріляють по
активістах, він вийшов і побачив, що з території біля Жовтневого палацу
правоохоронці в чорні формі із жовтими пов`язками на руках ведуть стрільбу по
«Майдану», а потім різко втекли; - він не зрозумів, чому міліція постріляла і
втекла, тому і вирушив на верх за нею, так він разом з іншим активістом вирушили
за правоохоронцями на верх по вул. Інститутська, на якій вже нікого не було,
далі безперешкодно рухалися правою стороною у напрямку до сніжної барикади,
кликали за собою інших активістів, які діяли стихійно, але тільки дійшли до
парапету з написом «АКБ «Аркада», як поруч в бетонний квітник з боку верху
вулиці влучило дві кулі, хто саме стріляв видно не було, вони відразу сховалися
за парапетом, за яким він переховувався біля двох годи - до 11 год.; - він був
очевидцем, як активістів, які пішли за ними було розсіяно пострілами зі зброї з
того ж напрямку, було багато поранених та вбитих, він намагався розвести
багаття, щоб димом прикрити поранених; - зброї серед активістів не бачив,
ранком постріли з Консерваторії не чув; - він бачив, як з лівого боку вулиці
активісти дійшли до сніжної барикади, але після обстрілу відступили назад; -
він не міг роздивитися сніжну барикаду та простір за нею, оскільки було
небезпечно висовуватися із-за парапету, він став очевидцем, як був вбитий
пострілом в голову молодий хлопець з кучерявим волоссям, який виглянув із-за
бетонного квітника (ідентифікований за результатами судового розгляду
ОСОБА_2130 ); - під час цих подій він, потерпілий, був одягнутий в шкіряну
чорну куртку, на голові мав помаранчеву будівельну каску, в руках тримав палку,
якою стукав об щит; - коли обстановка заспокоїлась, він вибіг із-за парапету за
дерево, за яким в положенні стоячі отримав поранення в праву руку, куля пройшла
справа наліво через легені і зупинилася біля серця; - потерпілий визнав, що на
даний час він деякі деталі вже забув, під час допиту слідчим у 2014 році все
повідомляв, як пам`ятав, на нього ніхто не тиснув, зокрема, дерево, за яким
його було поранено, прикривало його спину від сніжної барикади, а він дивився в
бік «Майдану», він дійсно припускав, що постріл в нього було здійснено з даху
будівель по вул. Грушевського, тобто з напрямку пустиря, адже куля пройшла
справа наліво, правим боком він був звернутий до джерела пострілу, натомість,
на даний час, проаналізувавши всі події, не виключає своєї помилки, а відтак і
того, що постріл в нього було здійснено з верху вул. Інститутська; - під час
надання хірургічної допомоги в КМКЛ № 17 з його тіла була вилучена куля калібру
7,62 мм, яку йому демонстрував хірург, куля була ціла, деформацій не мала; - у
слідчому експерименті він участі не брав через хворобу.
Показання потерпілого щодо подій ранку 20 лютого 2014
року за його участю та обставин його поранення знайшли своє підтвердження під
час дослідження судом присяжних наданих потерпілим фотографій, які
пройшли процедуру відкриття та ідентифікаційна здатність яких для встановлення
особи потерпілого виявилася безспірною для сторін провадження (т. 109 а.
19-24). Під час дослідження цих фото потерпілий в описаному ним одязі
ідентифікував себе, уточнивши, що: - на фото №№ 1-4 (а. 19-22) він зафіксований
з різних ракурсів з вусами у помаранчевій касці на краю парапету з написом «АКБ
«Аркада», в правій руці тримає палицю, якою стукав по цьому парапету; - на фото
№№ 5-6 (а. 23-24) зафіксовано його на тому ж місці, але вже без каски, яка
лежить поруч, з лівої сторони від нього зафіксовані ближнє та трохи далі вперед
за парапет два дерева, за одним з яких, точно не пам`ятає, він перебував в
момент свого поранення. Також потерпілий уточнив, що поки він переховувався за
парапетом, поруч від нього справа був вбитий один активіст.
Крім того, наведені вище показання потерпілого ОСОБА_852
щодо: а) напрямку свого руху перед пораненням - по правій стороні вул.
Інститутська в бік станції метро «Хрещатик»; б) місця свого поранення - біля
парапету з написом «АКБ «Аркада» та сектору, з якого міг бути здійснений цей
постріл - протилежний від його місця розташування лівий бік вулиці - також
знайшли своє підтвердження за результатами безпосереднього дослідження судом складеної
потерпілим під час допиту слідчим схеми місцевості центральної частини міста
Києва (т. 109 а. 26).
Зафіксованих під час подій 20 лютого 2014 року на фотографіях
захисту, які пройшли процедуру відкриття і досліджувалися судом, активістів зі
зброєю в руках (фото №№ 7 та 8 - т. 93 а.
128 та 129) потерпілий ОСОБА_852 не бачив.
Під час одночасного дослідження судом відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (відео на
флеш носії - т. 90 а. 40) та відео «Інститутська 20 лютого. Вбивство
майданівців» (диск - т. 105 а. 11, аналогічне т. 52 а. 173) потерплий
ідентифікував себе з правого боку вул. Інститутська (починаючи з 42 хв. 36 сек.
запису першого відео, екран 4/2 (акцентований автором відео астрономічний час
09 год. 35 хв. 10 сек.) або з 22 хв. 32 сек. запису другого відео), як він під
час затишшя від пострілів рухається з іншою особою в напрямку до парапету з
написом «АКБ «Аркада», махає палкою із закликом до інших активістів йти за
ними. При цьому, на вказаних відео синхронно зафіксовані ідентифіковані самим
потерпілим його власні заклики до активістів рухатися вперед «Мужики давай,
давай, пошли, сюда», а саме: на 42 хв. з 32 по 58 сек. запису першого відео
(екран 4/2) або на 22 хв. з 28 по 54 сек. запису другого відео; на 43 хв. з 14
по 20 сек. запису першого відео (екран 4/2) або на 23 хв. з 10 по 16 сек.
запису другого відео. Звертає на себе увагу те, що всі ці події мали місце у
проміжок часу (починаючи з 40 хв. 14 сек. по 44 хв. 27 сек. запису першого
відео або з 20 хв. 10 сек. по 24 хв. 23 сек. безперервного запису другого
відео), коли не було зафіксовано звуку жодного пострілу (акцентований автором
першого відео астрономічний час з 09 год. 32 хв. 48 сек. по 09 год. 37 хв. 01
сек.).
За даними відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)…»
станом на 11 год. (запис, починаючи з 02 год. 07 хв. 20 сек., екран 2/1)
ОСОБА_852 перед пораненням ще продовжує перебувати за парапетом, до нього
наближається медик. Аналогічні події зафіксовані і на відео «10-54-57
(10-54) - 44026676» (в папці «Spilno.tv» на диску - т. 71 а. 95), яке
частково компільоване у відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання)...» і на
якому до 05 хв. 32 сек. запису чітко зафіксовано один темний силует особи за
парапетом з написом «АКБ «Аркада», а з 06 хв. 21 сек. по 07 хв. 09 сек. запису
цей самий силует візуалізується вже стоячим за деревом, яке розташоване за
вказаним парапетом ближче до станції метро «Хрещатик». Під вказаним силуетом
потерпілий ідентифікував себе, а також він пригадав, що до нього підходив медик,
з якими він розмовляв. Починаючи з 07 хв. 47 сек. запису лунає більше шести
пострілів, одним з яких, як вказав потерпілий і було його поранено.
Звертає на себе увагу те, що за вказаним відео потерпілий
дійсно перед своїм пораненням спиною притуляється до дерева, відтак передньою
частиною корпусу розташований в бік низу вулиці, а правим боком - до
протилежної лівої сторони вулиці, як про це вказував ОСОБА_852 в суді. Самого
поранення ОСОБА_852 на відео не зафіксовано, а тому, зважаючи на невизначений характер
його показань щодо положення свого тіла в момент поранення, будь-які припущення
з цього приводу не мають доказового значення, хоча дійсно у цей період часу за
вантажівкою в лівій частині бетонної барикади, тобто на протилежній стороні
вулиці, візуалізуються силуети осіб в чорній формі зі зброєю, а тому їх можлива
причетність до поранення потерпілого не виключається. Версія потерпілого, за
якою він нібито почав розпалювати багаття і тому був поранений, свого
документального підтвердження не знайшла, відтак суд її відхиляє, як недоведену
переконливими доказами на ґрунті заяви самого потерпілого про те, що він погано
пам`ятає вказані події.
Обставини евакуації потерпілого ОСОБА_852 з можливістю
його безспірної ідентифікації за обличчям зафіксовані на дослідженому судом відео
«11-09-47 - 11-11-14 (00595)» (в папці «Диск2» на диску - т. 70 а. 93). Це
відео компільоване до екрану 1/2 переглянутого за епізодом загибелі ОСОБА_909 в
судовому засіданні 05 липня 2018 року з дотриманням правил ч. 11 ст. 290 КПК
України наданого представником ОСОБА_661 відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 3» (флеш носій - т. 143 а. 3) на 12 хв. 44 сек. запису
(астрономічний час 11 год. 10 хв. 08 сек.). Звертає на себе увагу те, що об 11
год. у проміжок з 02 до 10 хв. лунають звуки одиночних пострілів тільки з 02
хв. 40 сек. до 05 хв., що унеможливлює факт поранення ОСОБА_3040 в інший
часовий проміжок.
Згідно з дослідженими судом телефонними повідомленнями
лікарів КМКЛ № 17 ОСОБА_2990 та ОСОБА_2991 (о 13 год. 19 хв. та о 16 год.
11 хв. 20 лютого 2014 року) про вогнепальне поранення в грудну клітину справа,
а також поранення легкого, розрив печінки ОСОБА_2131 , 1957 р.н. та ОСОБА_2132
1958 р.н. м. Києві 20 лютого 2014 року були розпочаті досудові розслідування, а
за заявами ОСОБА_852 1957 р.н. від 13 та 14 серпня 2014 року, який
ідентифікований копією паспорту, про факт отримання кульового
вогнепального поранення в руку та грудну клітину 20 лютого 2014 року приблизно
об. 11 год. 30 хв. по вул. Інститутська в м. Києві, також було відкрито
кримінальне провадження, а останнього визнано потерпілим (т. 109 а. 25-27,
32-34, 42-44, 54, 63-65).
Згідно з випискою із медичної картки № 183 КМКЛ № 17
(т. 109 а. 45, 178) гр-н ОСОБА_2133 1957 р.н. доставлений у відділення
політравми швидкою медичною допомогою, перебував на стаціонарному лікуванні з
20 лютого 2014 року з діагнозом: проникаюче вогнепальне поранення справа з пошкодженням
м`яких тканин правого плеча, переломом 6 ребра справа, пошкодженням нижньої
долі правої легені, діафрагми, печінки, стороннє тіло (куля) в лівій
плевральній порожнині. 20 лютого 2014 року під час оперативного втручання
видалено стороннє тіло - куля.
Довідка про наявність саме
такого діагнозу у потерпілого ОСОБА_852 була видана йому громадським утворенням
«Шпиталь Майдану» (т. 109 а. 46), яка хоча і не визнається судом як медичний
документ, проте має у даному випадку доказове значення для ідентифікації особи
потерпілого.
Як уточнив ОСОБА_852 під час дослідження вказаних
документів, всі вони стосуються саме його особи, а їх наявність зумовлена
помилками у прізвищі та році народження.
Вказані пояснення потерпілого знайшли своє документальне
підтвердження.
Так, як видно з листами Центру екстреної медичної
допомоги та медицини катастроф м. Києва від 24 квітня 2014 року № 927/б, від 29
травня 2014 року № 1138/Б (т. 109 а. 36, 165), за даними реєстрації був
зареєстрований виклик № 802 до пораненого ОСОБА_2134 , його виконувала бригада
підстанції № 12, до складу якої входив лікар ОСОБА_2135 . Ці дані узгоджуються
з відомостями, які містить досліджена судом карта виїзду швидкої медичної
допомоги № 802 від 20 лютого 2014 року (т. 109 а. 37, 164), за даними якої
саме ОСОБА_1006 , вік 57 років, бригадою підстанції № 12 був доставлений з 11
год. 25 хв. до 11 год. 32 хв. до КМКЛ № 17 з вогнепальним пораненням рудної
клітини справа, до складу бригади входив лікар ОСОБА_2992 , який і є
ініціатором повідомлення до правоохоронних органів про цей факт о 13 год. 19
хв. 20 лютого 2014 року, яке було продубльоване іншим лікарем цієї ж лікарні та
о 16 год. 11 хв.
Крім того, звертає на себе увагу єдність та взаємозв`язок
всієї цієї документації за змістом, а також однаковий по суті діагноз
встановлений нібито різним за прізвищем особам, що вказує на їх стосунок
фізично до однієї особи.
Факт лікування саме ОСОБА_852 у КМКЛ № 17 у зв`язку з
вогнепальним пораненням тулуба у період з 20 лютого по 01 квітня 2014 року
підтверджено дослідженими судом даними листа КМКЛ № 17 № 590 від 18
серпня 2014 року (т. 109 а. 174-175).
З урахуванням викладеного, оцінюючи вказані документи,
які оформлені на ОСОБА_2131 , 1957 р.н., ОСОБА_2133 1957 р.н., ОСОБА_2132 1958
р.н. та ОСОБА_852 , 1957 р.н. суд вважає доведеним, те, що всі вони стосуються
ідентифікованого судом потерпілого ОСОБА_852 , 1957 р.н., що узгоджується з постановою
про уточнення анкетних даних потерпілого (т. 109 а. 66).
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичної експертизи № 554 від 07 травня 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_1199 на підставі, в тому числі наданої з дозволу потерпілого
ОСОБА_852 медичної документації (т. 109 а. 100, 123-127), в останнього станом
під час звернення за медичною допомогою 20 лютого 2014 року мали місце тілесні
ушкодження у виді вогнепального проникаючого тороабдомінального поранення: рана
діаметром 2 см з опаленими краями на передній поверхні грудної клітини справа
по переднє-пахвовій лінії на рівні 6-го ребра, від якої відходить рановий канал
направлений ззовні до середини, справа наліво, по ходу якого ушкоджуються м`які
тканини, нижня доля правої легені, правий купол діафрагми, права доля печінки і
закінчується стороннім тілом («жовта» куля) на рівні 6-го ребра зліва. Дане
ушкодження, яке утворилось не виключається 20 лютого 2014 року від травматичної
дії тупого предмету, що могло бути внаслідок пострілу набоями, які були
споряджені металевими кулями, відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за
ознакою небезпеки для життя.
Вказані дані знайшли повне своє підтвердження під час
дослідження висновку судово-медичної експертизи № 1517/Е від 18 вересня 2014
року, яку провів з урахуванням додатково поданих документів експерт ОСОБА_1270
(т. 109 а. 134-140). Крім того встановлено, що виявлене ушкодження на тілі
потерпілого не може бут наслідком вибуху гранати.
Зауваження сторони захисту під час дослідження вказаних
висновків експертів, зокрема в частині нечітко визначених розмірів рани (не
відомо, чи охоплюють такі розміри поясок осаднення), не ставлять під сумнів
достовірність самого проведеного дослідження, але в контексті припущення про
можливий рикошет є слушними, відтак беруться до уваги судом, оскільки поданими
доказами не спростовані.
Згідно з даними листування та дослідженого під час
судового розгляду протоколу огляду речей від 29 травня 2014 року з
додатками (фотоматеріали) (т. 109 а. 146-151), вилучена 20 лютого 2014 року під
час оперативного втручання з тіла потерпілого ОСОБА_852 куля відповідно до
листа КМКЛ № 17 від 28 травня 2014 року № 360 була поміщена в один скляний
контейнер і передана співробітникам карного розшуку, які своїм листом від 28
травня 2014 року № 7/1-3437 передані до ГПУ. Зокрема, у середині контейнеру з надписом
«Танський» виявлено металеву кулю, виготовлену із жовтого металу, з нарізами з
низу до середини, без пошкоджень, довжиною до 2,6 см, діаметром приблизно 0,6
см.
Ознайомившись з додатками до вказаного протоколу огляду
кулі (фотоматеріали), потерпілий заявив, що зображена на них куля схожа на ту,
яку йому демонстрував лікар.
Згідно із остаточними судово-балістичними даними,
які судом покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що
стосується даного епізоду), вилучена під час надання медичної допомоги
ОСОБА_1007 куля є частиною 7,62-мм проміжного патрону зразка 1943 з кулею «ПС»
зі стальним осердям (57-Н-231С) заводського виробництва. Ця куля могла бути
вистріляна зі зброї калібру 7,62х39 мм, такої як: АК-47, АКМ, СКС, Сайга,
Вулкан, Вепрь тощо. Проміжні патрони, споряджені такою кулею, призначені для
стрільби з таких видів бойової вогнепальної зброї: АК-47, АКМ, РПД (ручний
кулемет Драгунова), РПК (ручний кулемет Калашникова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103,
АК-104, АК-12, АЕК-973, ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, та інших моделей
зброї, що виготовлені під даний патрон калібру 7,62х39 мм, та можуть
використовуватись для стрільби з мисливської нарізної зброї: Вепрь, Вулкан,
Сайга, ОП СКС тощо. На представленій кулі наявні сліди нарізів каналу ствола,
що є придатними для ідентифікації зброї, з якої вона стріляна. Дана куля
вистріляна з автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_256 , закріпленого за
сержантом міліції ОСОБА_655 (2-й штурмовий взвод РСП).
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_852 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з усією
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_852 20 лютого 2014 року об 11 год. у проміжок
з 02 до 05 хв., перебуваючи на правому боці вул. Інститутська в м. Києві
неподалік від входу до станції метро «Хрещатик» (за деревом біля бетонного
парапету з написом «АКБ «Аркада»), після закінчення фази активного протистояння
між активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів із
застосуванням вогнепальної зброї отримав внаслідок одного пострілу з
вогнепальної нарізної зброї вогнепальне проникаюче сліпе кульове поранення
грудної клітини справа з ушкодженням внутрішніх органів (рановий канал ззовні
до середини, справа наліво, який закінчується кулею 7,62х39мм). Дане ушкодження
відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя. Під
час поранення потерпілий ОСОБА_852 перебував у положенні стоячи, а правим боком
тулубу був звернутий до джерела пострілу та верху вул. Інститутська.
Вогнепальне поранення ОСОБА_852 було завдано внаслідок
пострілу з автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_12 , закріпленого за співробітником
РСП ОСОБА_655 , не виключається внаслідок рикошету.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння такого поранення потерпілому саме обвинуваченими не здобуто,
унеможливлена участь у таких діях і самого ОСОБА_655 , який на вказаний момент
часу перебував на стаціонарному лікуванні у шпиталі. Водночас, є доведеною поза
розумним сумнівом причетність до вказаного смертельного поранення потерпілого
ОСОБА_852 конкретного невстановленого співробітника РСП, який, заволодівши
закріпленим за ОСОБА_655 автоматом 7,62х39мм АКМС НОМЕР_256 , спільно та злагоджено
разом з іншими озброєними правоохоронцями під час перебування за бетонною
барикадою реагував на рух активістів по вул. Інститутська, застосовуючи
вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом
здійснення у даному випадку прицільного одиночного пострілу.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_852 , а так само і
будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів, відтак,
законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї були явно
відсутні.
Звертає на себе окрему увагу роль ОСОБА_852 у розгортанні
трагічних подій, наслідком яких стали масові жертви на правій стороні вул.
Інститутська в період часу з 09 год. 43 хв. до 09 год. 47 хв. Як встановлено
під час судового розгляду, ОСОБА_852 під час фактичного припинення вогню,
користуючись затишшям, безперешкодно першим піднімаючись вверх по вул.
Інститутська з її правого боку, активно закликав інших активістів рухатися за
ним. Така ініціативна та показова поведінка потерпілого сприяла тому, що за ним
масово почали рух інші активісти. Коли ж ОСОБА_852 від перших пострілів відчув
для себе небезпеку, то відразу сховався поруч за бетонний парапет, за яким
переховувався від обстрілу більше двох годин, спостерігаючи за обстрілом тих,
хто вирішив рухатися за ним (12 поранених активістів, з них смертельно - 3).
Суд присяжних, зберігаючи неупередженість, звертає увагу
на всі факти, які мають значення, проте, не може перекладати вину на потерпілих
за дії, які мали б бути контрольованими, перш за все, з боку сил правопорядку,
спеціально навчені співробітники яких повинні були чітко прораховувати та
повністю опановувати ситуацією, правильно виявляючи небезпеку, і не могли
керуватися емоціями та потрапляти у такий стан, перебуваючи в якому не змогли
зупинитися, навіть, коли це було очевидно можливим хоча б з гуманних міркувань.
5.4.121. За епізодом загибелі
ОСОБА_599 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_259 - батько загиблого
ОСОБА_476 показав, що син своє перебування на «Майдані» від сім`ї приховував.
Скоріш за все до акцій протесту він приєднався наприкінці січня - початку
лютого 2014 року, коли почав від`їжджати з дому на тривалий час, пояснюючи це
нібито виробничою необхідністю - він займався утепленням будинків. Останній раз
син поїхав з дому 18 лютого 2014 року, був одягнутий в чорні коротку курточку
та джинси, а 19 лютого ввечері він мав з ним останню телефонну розмову, яка
стосувалася загальних питань. Близько 12 год. 20 лютого 2014 року, як пізніше
з`ясувалося активіст 35-ої сотні ОСОБА_1343 , телефоном повідомив, що
ОСОБА_2101 як учасника акцій протесту застрелили в ОСОБА_1289 . Того ж дня в
морзі в Києві по вул. Оранжерейній він, потерпілий, особисто впізнав свого
загиблого сина.
Як також показав потерпілий, сина смертельно поранили,
коли він був зліва біля сніжної барикади по вул. Інститутська, це місце йому
показали очевидці - ОСОБА_1343 та ОСОБА_789
, які уточнили, що вони ховалися від обстрілу, залягли, в цей час
ОСОБА_2101 було вбито пострілом з урядового кварталу. Про ці ж обставини він,
потерпілий, дізнався з відео, на якому чітко ідентифікував свого сина, на відео
був позначений час його загибелі - 11 год. 28 хв., з чим він абсолютно
погоджується з огляду на динаміку подій Син дійсно мав у своєму розпорядженні
на момент загибелі льодоруба, який мав вигляд палки з кіркою на кінці. На
скільки йому, потерпілому, відомо, досудове розслідування за епізодом загибелі
його сина триває й досі.
Як видно із заяв про залучення до провадження як
потерпілого, ОСОБА_259 , переконавшись в тому, що 20 лютого 2014 року вбито
сина - ОСОБА_599 , просив визнати у справі потерпілим (т. 147, а. 19, 21).
Родинні стосунки сім`ї ОСОБА_2136 підтверджуються дослідженими судом даними,
які містять копії паспортів на загиблого та потерпілого, дозвіл
на видачу тіла, довідка про склад сім`ї (т. 147, а. 18, 24-27, 34).
На досліджених судом фото матеріалах (т.
147 а. 59 - конверт) потерпілий ОСОБА_259 чітко ідентифікував свого сина,
зокрема, на фото № 4 вже пораненого з червоною аптечкою з білим хрестом, як він
лежить на лівому боку обличчям до вул. Інститутська, на задньому фоні лівий
край сніжної барикади, розташованої поперек цієї вулиці, а виходячи з цього і
на фото № 1 в шоломі, на якому візуалізується біла стрічка від окулярів, при
цьому, як йому відомо зі слів очевидців ОСОБА_2983 та ОСОБА_789 , перший зліва від
сина, а другий - справа.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1343 -
ройовий 35 сотні Самооборони «Майдану» за даним епізодом показав, що він
безпосередньо бачив поранення члена їх сотні ОСОБА_2137 . Так, коли ранком 20
лютого 2014 року Жовтневий палац був вже під контролем активістів, було
прийнято рішення повністю відновити територію «Майдану», включаючи сніжну
барикаду, тому ОСОБА_2136 відправив його та ОСОБА_789 за
обідом, а сам з ОСОБА_2984 та з іншими активістами рушив на верх по вул.
Інститутська. Згодом зателефонувавши ОСОБА_2136 , він, свідок, дізнався, що той
вже піднявся наверх, тому прийняв рішення йти до нього. Він з ОСОБА_789 М попрямували до зелених біотуалетів, за
якими ховалися журналісти, а вже звідти побігли в напрямку сніжної барикади до ОСОБА_2986
. Було чутно постріли, кулі трощили рекламні щити. Невдовзі до них підбігли
хлопці та сказали, щоб вони звідти йшли, оскільки стає небезпечно. Тому вони
вирішили відступити. Перша група з них, чоловіка три-чотири, добігла майже до
біотуалетів та когось з них все ж таки встигли підстрелити. Коли він, свідок,
пішов на повний зріст, ОСОБА_2136 , який спираючись на ліву руку заліг на лівий
бік, повернувся до нього назад через ліве плече та сказав: ««ОСОБА_2985 »
(позивний свідка) заляж, не геройствуй». ОСОБА_2136 лежав головою до
проїзної частини вул. Інститутська, а він, свідок, ліг поруч у тому ж напрямку
лівіше від ОСОБА_2986 , саме тому, звертаючись до нього, ОСОБА_2136 повертався
через лівий бік. По них стріляли за звуком з напрямку верху вул. Інститутська.
З того місця, де він лежав, було видно лише праву сторону вул. Інститутська,
тому не міг бачити стрілка. У цей момент хтось поруч невідомо для чого кинув не
підпалений «коктейль молотова», він на мить відволікся і відразу пролунав
постріл, яким і було вбито ОСОБА_2136 , останній опустив голову, скрутився,
захрипів та перестав рухатися. ОСОБА_2942 після поранення лежав на лівому боку
обличчям звернутий на вул. Інститутська. Поруч були він, свідок, ОСОБА_789 і
неподалік ОСОБА_2984 . Після поранення ОСОБА_2942 активісти масово почали
тікати зі сніжної барикади, почався хаос.
Як також уточнив свідок ОСОБА_1343 : - ОСОБА_2136 на
момент поранення був вдягнутий в пофарбований чорний шолом, мав наколінники та
чорний бронежилет, куртку темного кольору, на обличчі мав не закриту балаклаву,
при собі мав льодоруба; - на той час вони дійсно припускали, що в ОСОБА_2136
могли стріляли справа чи то з готелю «Україна» чи то з даху будівлі, що ліворуч
від готелю.
На досліджених судом фото матеріалах (т. 147 а. 59
- конверт) свідок ОСОБА_1343 ідентифікував: на фото № 4 першим зліва направо
особу в червоному будівельному шоломі, яка бездумно кинула «коктейль молотова»,
другим себе у розмальованому шоломі з зеленою пачкою соку поруч з бочкою, далі
вже пораненого ОСОБА_2137 - лежить на лівому боку з червоною аптечкою з білим
хрестом, правіше ОСОБА_789 ОСОБА_789 у синіх джинсах, світлому шоломі, поверх сірої
куртки чорний бронежилет та ще праворуч ОСОБА_2138 в червоній курточці з
бронежилетом наверх, сніжна барикада зображена на задньому фоні, всі вони
перебувають за щитовою огорожею біля зруйнованої палатки; на фото № 1
зафіксовані зелені біотуалети, які він згадував, між ним та ОСОБА_789 М ще живий ОСОБА_2136 , на шоломі останнього
видно білу стрічку від окулярів - ОСОБА_2136 перебуває у положенні фактично на
колінах нахилений вперед, голова схилена до низу, правим плечем в напрямку
біотуалетів та джерела зйомки, а лівим - до лівого краю сніжної барикади; на
фото № 5 зафіксовано початок евакуації ОСОБА_2986 .
Звертає увагу те, що повідомлені свідком ОСОБА_2983 дані
щодо положення тіла ОСОБА_2136 та його розміщення у просторі перед пораненням
дещо по-іншому зафіксовані на вказаних фото. Так, ОСОБА_2136 перед пораненням
не лежав на лівому боці, а перебував у положенні фактично на колінах хоча і
дуже нахиленим вперед перед собою, і не був розміщений головою до проїзної
частини вул. Інститутська, його голова була схилена перед собою до низу, правим
плечем він був розташований в напрямку біотуалетів, а лівим - до лівого краю
сніжної барикади, відтак за загально відомими даними геолокації передом він був
звернутий орієнтовно в напрямку між будівлею № 8 по вул. Інститутська (на
протилежному боці від клубу КМУ) та входом до станції метро «Хрещатик», тому
лівий бік бетонної барикади (синій «МАЗ») був перед ним дещо зліва, але
попереду, а вже після поранення він ліг на лівий бік і обличчям, а не головою,
був звернутий до проїзної частини вулиці Інститутська. У зв`язку з наведеним,
суд оцінює показання свідка ОСОБА_2983 в цій частині виключно з урахуванням цих
документально доведених та підтверджених ним особисто уточнень під час
дослідження вказаних фото матеріалів.
Висновки суду щодо розміщення ОСОБА_2136 у просторі за
даними його геолокації підтверджуються порівняльним аналізом згаданого вже фото
№ 1 (т. 147 а. 59 - конверт), на якому зафіксовано ОСОБА_2136 перед пораненням,
та панорамною візуалізацією цієї ж місцевості, зафіксованою на дослідженому
судом відео запису «Kiev-20-02-14» (флеш накопичувач - т. 83 а. 33а -
запис 07 хв. 13 сек.), на якому зліва знизу зафіксовано місце, де перебував
ОСОБА_2136 - за щитовою огорожею біля зруйнованої палатки, а справа край
будівлі № 8 по вул. Інститутська (на протилежному боці від клубу КМУ) та
площадка перед входом до станції метро «Хрещатик». Встановлення цих даних не
потребує спеціальних знань.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2139 -
теж активіст 35 сотні «Волинська Січ» за даним епізодом показав, що він
також бачив поранення члена їх сотні ОСОБА_2137 . Так, коли ранком 20 лютого
2014 року він разом з ОСОБА_2993 були біля крайньої - сніжної барикади, до них
підбігли невідомі активісти та сказали, щоб звідти йшли, оскільки стає
небезпечно. Вони вирішили відступити з барикади. Під час відходу, ховаючись від
пострілів, залягли за якоюсь будкою (палаткою), у цей момент зі спини він,
свідок, почув одиночний постріл, обернувся і побачив лівіше і позаду від себе
ОСОБА_2136 вже без свідомості, на його обличчі була кров, за ОСОБА_2993 лівіше
сидів ОСОБА_2994 , якому ОСОБА_2136 перед пораненням встиг крикнути «заляж
не геройствуй». Далі він, свідок, за допомогою інших активістів відтягнув
тіло ОСОБА_2136 до ОСОБА_794 палацу, де було констатовано його смерть.
Як також уточнив свідок ОСОБА_2139 : - він не бачив, що
саме відбувалося по той бік сніжної барикади і хто там був, оскільки виглядати
було небезпечно, від самої барикади вони відійшли метрів до 20; - відходячи від
сніжної барикади вони втрьох постійно озиралися один на одного, намагалися
триматися в полі зору, тому він бачив, як позаду нього лівіше присів ОСОБА_2140
, останній на момент поранення був вдягнутий в чорний шолом, куртку темного
кольору, час самого поранення - також приблизно 11 год.; - після поранення ОСОБА_2942
активісти масово почали тікати зі сніжної барикади.
На досліджених судом фото матеріалах (т. 147 а. 59
- конверт) свідок ОСОБА_789 повністю підтвердив ідентифікаційні дані,
повідомлені за цими ж фото свідком ОСОБА_2994 , так само ідентифікуючи на них
його самого, праворуч ОСОБА_2942 та ще праворуч себе.
Аналогічні показанням свідків ОСОБА_2983 та ОСОБА_789 надав
показання щодо обставин поранення ОСОБА_2942 і допитаний судом свідок
ОСОБА_2141 , в аналогічний спосіб ідентифікуючи на досліджених фото ОСОБА_2942
та уточнивши, що в момент поранення той знаходився наприсідки і дещо повернутий
лівим боком в бік сніжної барикади, його поранило другим пострілом, що
відрізнявся за звуком (був потужніше) і був здійснений за відчуттям з боку
будівлі, що знаходилась за бетонною барикадою, після поранення він ознак життя
не подавав.
Наведені показання свідків ОСОБА_2994 , ОСОБА_789 та
ОСОБА_2142 повністю і в деталях узгоджуються між собою та з показаннями
потерпілого, в тому числі з даними, які сталі відомі йому з їх слів, а також
отримали документальне підтвердження дослідженими судом за їх участі фото
матеріалами, не суперечать іншим доказам.
Ідентифікаційна спроможність показань свідків ОСОБА_2994 ,
ОСОБА_2984 А та ОСОБА_789 щодо загиблого ОСОБА_2136 знайшла своє
підтвердження і під час дослідження судом результатів слідчого експерименту
за участю свідка ОСОБА_2141 , який на місцевості в аналогічний спосіб, хоча і
менш інформативно, відтворив події загибелі ОСОБА_2986 , також стверджуючи, що
перед пораненням бачив останнього у положення сидячи (т. 147 а. 52-58, 60).
Допитаний судом свідок ОСОБА_2142 підтвердив
достовірність результатів вказаного слідчого експерименту, проведеного за його
участі.
Враховуючи викладене, суд визнає показання свідків ОСОБА_2994
, ОСОБА_789 та ОСОБА_2984 А достовірними з урахуванням
виявлених документованими даними уточнень щодо положення тіла ОСОБА_2136 та
його розміщення у просторі перед пораненням, а також, дотримуючись вимог ч.ч. 2
та 6 ст. 97 КПК України, допустимими та достовірними визнає дані, які виявлені
під час показань потерпілого ОСОБА_2143 з чужих слів, а саме пояснення щодо
обставин загибелі його сина зі слів вказаних свідків.
Згідно з дослідженими судом присяжних рапорту
слідчого та протоколу огляду місця події від 20 лютого 2014 року, в
приміщенні Київського міського моргу за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 9
за участі понятих було виявлено труп ОСОБА_599 , ІНФОРМАЦІЯ_268 , з ознаками
поранення лівого плеча, який був одягнутий у куртку чорного кольору, сірий
светр, чорну кофту, сирі рукавички, чорні джинси та взуття, при собі мав сумку
сіро-зеленого кольору, протигаз, бронежилет, мобільний телефон та паспорт
громадянина України на ім`я ОСОБА_476 (т. 147 а. 2-4).
Водночас, суд присяжних в порядку ч. 1 ст. 89 КПК України
з підстав, передбачених ч. 1 ст. 86 КПК України, визнає недопустимими доказами
всі судово-медичні дані, які були встановлені (одержані) органом досудового
розслідування під час вказаного огляду місця події від 20 лютого 2014 року,
який за своєю суттю був оглядом трупа, і відображені у протоколі цієї слідчої
дії (т. 147 а. 4), оскільки в порушення вимог ч. 5 ст. 104, ч. 1 ст. 238 КПК
України судово-медичний експерт, за участі якого, з огляду на зміст вступної
частин протоколу цієї слідчої дії, був проведений огляд трупа, протокол цієї
слідчої дії не підписав, будь-які застереження з цього приводу у протоколі
відсутні, відтак, імперативні вимоги з цього приводу закону (ч. 1 ст. 238 КПК
України), які напряму впливають на підтвердження результатів огляду трупа в
контексті судово-медичних даних, дотримані не були, як наслідок, ці результати
слідчої дії не були у належний спосіб зафіксовані, а тому одержані з порушенням
порядку встановленого процесуальним законом і таке порушення суд визнає
істотним, адже воно напряму впливає на результати слідчих (розшукових) дій, які
мають дефект фіксації.
При цьому, фактичне здійснення огляду трупа без фіксації
одержаних даних за участі судово-медичного експерта під виглядом огляду місця
події, яке дійсно не вимагає обов`язкової участі такого експерта, становить
істотне порушення процесуального закону, що, на думку суду присяжних, має
невідворотнім наслідком недопустимість отриманих доказів.
Крім того, в порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 105 КПК
України додатки до протоколу вказаної слідчої у вигляді фототаблиць, попри
вказівку у протоколі про використання слідчим фотокамери, суду не подавалися
для дослідження, що має наслідком неможливість усунення вказаного раніше
дефекту фіксації судово-медичних даних.
Враховуючи викладене, суд присяжних визнає обґрунтованим
зауваження сторони захисту з вказаного приводу та визнає як похідні
недопустимими всі інші докази, які були отримані стороною обвинувачення на
підставі судово-медичних даних, одержаних під час проведеного огляду трупа
ОСОБА_476 . Крім того, суд присяжних за вимогами ч. 2 ст. 86 КПК України не
використовує всі вказані недопустимі докази, при поставленні даного вироку суду
і не посилається на них.
Як видно з дослідженого судом присяжних протоколу
тимчасового доступу до речей і документів від 14 березня 2014 року,
проведеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста
Києва від 27 лютого 2014 року (т. 147 а. 100-104), абонент номеру телефону …НОМЕР_378,
який належав ОСОБА_2144 , останній 20 лютого 2014 року перебував у зоні дії
ретрансляційних веж стільникового зв`язку, розташованих у центральній частині
м. Києва.
Під час перегляду судом за даним епізодом окремо, а також
в цілому відео «47 _ 20.02.2014» (відео на диску Verbatim DVD-R …50582,
т. 8 а. 130), встановлено, що починаючи з 05 хв. 04 сек. запису на ньому
відтворюються досліджені судом та безспірно ідентифіковані потерпілим зі
свідками фотоматеріали (т. 147 а. 59 конверт), на якому статично зафіксовані
обставини смертельного поранення ОСОБА_476 . Відтак, суд визнає достовірним за
ідентифікаційною здатністю сюжет на відео «47 _ 20.02.2014» або «47», вважаючи
доведеним те, що на цьому відео під написом « ОСОБА_1610 11:28:54 (за звуком)»
в акцентованих його автором зеленому та червоному квадратах дійсно зафіксовані
обставини смертельного поранення саме ОСОБА_599 , що узгоджується з усіма вище
дослідженими доказами.
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні висновку
судово-медичного експерта ОСОБА_2145 № 633 від 02 квітня 2014 року вказаним
експертом під час проведення зовнішніх і внутрішніх досліджень та з урахуванням
даних інших спеціальних криміналістичних та токсикологічних досліджень (т. 147
а. 7-10, 61-66) на тілі ОСОБА_476 була виявлена вхідна вогнепальна рана в
ділянці лівого надпліччя на висоті 151 см від підошви округлої форми з паском
осадження та дефектом «мінус-тканина», діаметром біля 1,5 см, рановий канал від
якої йде зверху донизу, дещо ззаду наперед і зліва направо, по ходу якого
ушкоджується плечова кістка, після чого куля руйнується та проникає в
плевральну порожнину з ушкодженням 1-го та 2-го ребер ліворуч, обох легень -
серцевина кулі виявлена в правій плевральній порожнині, а її оболонка - в
м`язах на рівні 3-го міжребер`я праворуч по передній пахвинній лінії. У ділянці
рани не виявлено слідів металізації та сторонніх нашарувань і включень. Вказані
ушкодження утворилися від дії вогнепального снаряду, знаходяться в прямому
причиновому зв`язку із настанням смерті, яка настала від вогнепального
поранення грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів і крововтрати. Ознаки
пострілу з близької дистанції, як і ознаки стану сп`яніння загиблого - не
виявлені.
Попередні висновки суду щодо недопустимості
судово-медичних даних, одержаних під час огляду слідчим трупа ОСОБА_476 , не
впливають на допустимість висновку судово-медичного експерта № 633, оскільки
вони встановлені судово-медичним експертом в межах своєї експертної компетенції
самостійно і без використання чи посилання на дані, які судом визнані
недопустимими.
Наведений вище висновок експерта повністю узгоджується з
дослідженим іншим висновком цього ж експерта № 39\633 від 28 травня 2014
року (т. 147 а. 11-14), згідно з яким, з огляду на розширений перелік
питань, також встановлено, що смерть ОСОБА_476 настала після вказаного сліпого
вогнепального поранення через короткий проміжок часу (до кількох хвилин), її
давність може відповідати строку, приблизно 22-24 годин до розтину тіла (що
проводився 21 лютого 2014 року). На одежі загиблого виявлено пошкодження, які
співпадають з ушкодженнями на його тілі. У рановому каналі не виявлено ознак
проходження снаряду через перешкоду, та ушкоджень заподіяних іншими предметами
або ж посмертних ушкоджень.
Висновки експерта щодо відповідності виявлених на одежі
пошкоджень (на задніх поверхнях рукавів куртки, джемпера та футболки)
ушкодженням на тілі загиблого, всі з яких є вхідними вогнепальними, знайшли
своє повне підтвердження і за даними дослідженого в судовому засіданні висновку
судово-медичного експерта - криміналіста ОСОБА_1354 №
НОМЕР_195 від 17 липня 2014 року
( т. 147 а. 79-87).
Вказані судово-медичні дані не суперечать показанням
свідків ОСОБА_1343 , ОСОБА_2139 та ОСОБА_2146 , які описували не поранення на
тілі ОСОБА_2136 , а його візуалізовані на обличчя наслідки у виді слідів крові.
Потерпілий ОСОБА_259 та його представник також повністю
підтвердили в суді висновки вказаних експертів, уточнивши, що кров на обличчі
пораненого ОСОБА_476 була лише наслідком поранення у груді, цей факт на
початковому етапі слідства ввів в оману щодо версії поранення в голову
ОСОБА_2101 , якого насправді не було.
Як видно з висновку комплексної судово-балістичної та
хімічної експертизи № 7861/7862/14… від 22 липня 2014 року (т. 147 а.
75-78) на одязі загиблого ОСОБА_476 виявлені залишки легкозаймистого
нафтопродукту - бензину, встановити локалізацію яких не можливо.
Згідно із остаточними судово-балістичними даними,
які судом покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в частині, що
стосується даного епізоду), вилучений 21 лютого 2014 року експертом ОСОБА_1011
та оглянутий того ж дня під час проведення огляду місця події фрагмент оболонки
кулі з тіла загиблого ОСОБА_476 , який зареєстрований під № 633 (т. 50
а. 72; т. 11 а. 19; т. 12 а. 21; т. 117 а. 112; т. 147 а. 15об.) є
фрагментом оболонки кулі, яка є частиною 7,62 мм мисливського патрону (7,62х51
мм) з експансивною кулею «SP» (Soft Point) заводського виробництва Куля,
оболонка якої представлена на дослідження, могла бути відстріляна зі зброї
калібру 7,62х51 мм або .308 Winchester: карабіну Манліхер, Чеська-зброївка,
SAKO TRG22, Вепрь та ін., надати відповідь більш категорично не можливо.
Патрони, спороджені кулею, фрагмент оболонки якої надано на дослідження, можуть
використовуватися для стрільби з таких видів бойової та мисливської зброї:
карабінів «Медведь», «Лось-4», Изюбр», МЦ125, Вепрь, Сайга та інших моделей
зброї, в тому числі іноземної, яка виготовлена під патрон .308 Winchester,
зокрема, карабінів CZ, SAKO TRG22, Remington, Marlin, Beretta BM59, Sauer тощо.
На представленій кулі наявні сліди нарізів каналу ствола, що є придатними для
ідентифікації зброї, з якої вона стріляна. Відповісти ж на питання чи мав місце
рикошет кулі до попадання в тіло ОСОБА_476 , не виявилось можливим.
Походження вилученого з тіла загиблого ОСОБА_476 згідно з
протоколом огляду місця події від 21 лютого 2014 року іншого предмету (фрагмент
металу на основі свинцю) встановити неможливо, не виключається, що він є
частиною осердя кулі, яке не придатне для ідентифікації.
Таким чином, куля, оболонка якої була представлена на
дослідження, не могла бути відстріляна зі зброї калібру 7,62х39мм, в тому числі
АКМС, які були на озброєні РСП.
Як вбачається з дослідженого судом присяжних висновку
комісійної судово-медичної експертизи № 286-2015/о від 08 грудня 2015 року
(т. 147, а. 90-96), яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 та ОСОБА_942 з
використанням результатів судово-медичних та криміналістичних досліджень,
висновків судомо-балістичної експертизи, даних відео-файлу з назвою «47»,
ОСОБА_1042 , саме 20 лютого 2014 року (за умов реального часу, що відображений
на відеозапису, який був об`єктом дослідження - об 11 год. 28 хв. між 49 та 56
сек.) отримав одне (внаслідок одного пострілу) сліпе проникаюче вогнепальне
поранення грудної клітини, від якого і настала смерть потерпілого, при цьому:
вхідна вогнепальна рана була розташована в ділянці лівого надпліччя, від якої в
напрямку зверху донизу, дещо ззаду наперед і зліва направо відходив рановий
канал (по ходу якого були наявні осердя кулі та її оболонка), тобто в момент
отримання поранення постраждалий перебував у близькому до вертикального
положенні, був звернутий лівою бічною поверхнею тулуба до дульного зрізу зброї,
постріл, внаслідок якого утворилося дане поранення, був зроблений з неблизької
дистанції, з нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62х51, а можливі обставини
отримання даного вогнепального поранення, які зафіксовані на відеозапису, який
був об`єктом дослідження при проведенні даної експертизи, повністю корелюють з
наявними судово-медичними даними.
Наведені дані висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 286-2015/о від 08 грудня 2015 року узгоджуються з усіма раніше наведеними
доказами.
В іншій частині висновок комісії експертів № 286-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
При цьому, звертає на себе увагу те, що сама ймовірність
існування сектору здійснення смертельного пострілу в потерпілого, який
охоплював би так звану бетонну барикаду, яка була імітована під час типових у
даній справі слідчих експериментів за допомогою автомобіля «МАЗ-555», яким була
імітована бетонна барикада, на чому наполягала сторона обвинувачення, повністю
виключається, виходячи з об`єктивних даних щодо локації ОСОБА_476 та положення
його тіла у просторі перед самим пораненням - він був звернутий передньою
частиною тіла в бік навіть самої крайньої лівої частини бетонної барикади, а
напрямок ранового каналу був дещо ззаду наперед і зліва направо, і це є
принциповим.
Не спростовують цих висновків і результати слідчого
експерименту із залученням криміналіста та судових медиків із застосуванням
лазерного цілевказувавча, який було проведено 15 грудня 2015 року з метою
встановлення місцезнаходження особи, яка здійснила постріл у ОСОБА_476 .
Так, досліджений судом протокол вказаного слідчого
експерименту від 15 грудня 2015 року з додатками (фотоматеріали та
відеозапис) сам по собі не містить жодних результатів проведення цієї слідчої
дії (т. 147, а. 107-118). За даними переглянутого судом її відео запису (т. 147
а. 119 - запис, починаючи з 15 хв.) за результатами слідчого експерименту
слідчим констатовано те, що в потерпілого, якщо б він перебував у положенні
стоячи чи сидячи з рівною спиною, не можливо було б здійснити постріл з боку
урядового кварталу навіть з дахів будівель, а якщо б він перебував у положенні
сидячи з суттєвим нахилом вперед, при чому ліве плече було б нижче за праве, то
з будівель з боку урядового кварталу можливо було б здійснити такий постріл.
Так чи інакше, такі висновки не доводять можливість здійснення пострілу в
потерпілого з боку бетонних барикад, іншого під час слідчого експерименту не
встановлено та не зафіксовано, а тому акцентуація сторони обвинувачення на
інших його результатах є вочевидь надуманою. Напис під фото № 16 (т. 147 а.
117), до якого апелювала сторона обвинувачення, не відповідає результатам
самого слідчого експерименту, які були безпосередньо оголошені слідчим під час
фіксації цієї слідчої дії.
Зауваження сторони захисту про недопустимість одержаних
доказів під час вказаного слідчого експерименту через відсутність у протоколі
підпису представника потерпілого ОСОБА_2147 суд відхиляє, оскільки вказаний
представник потерпілого підтвердив свою участь в даній слідчій дії та її
результати в суді безпосередньо, що також підтверджено і даними її відео
фіксації.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом загибелі
ОСОБА_476 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_1042 20 лютого 2014 року приблизно об 11 год. 28 хв.,
перебуваючи на вул. Інститутська в м. Києві біля лівого краю сніжної барикади
навпроти входу до станції метро «Хрещатик», після закінчення фази активного
протистояння між активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів
із застосуванням вогнепальної зброї отримав одне (внаслідок одного пострілу з
нарізної вогнепальної зброї з неблизької дистанції) сліпе проникаюче
вогнепальне поранення грудної клітини з ушкодженням внутрішніх органів, від
якого і настала смерть потерпілого, при цьому, вхідна розташована в ділянці
лівого надпліччя, від якої в напрямку зверху донизу, дещо ззаду наперед і зліва
направо відходив рановий канал (по ходу якого були виявлені фрагмент осердя
кулі та її оболонка калібру 7,62х51мм), тобто в момент отримання поранення постраждалий
був звернутий лівою заднє-бічною поверхнею тулуба до дульного зрізу зброї та
передньою поверхнею тіла був звернутий в напрямку між будівлею № 8 по вул.
Інститутська (на протилежному боці від клубу КМУ) та входом до станції метро
«Хрещатик».
У межах даного судового провадження даних про причетність
до такого поранення загиблого співробітників РСП та обвинувачених зокрема, не
здобуто. Водночас, безспірно встановлено, що вказане смертельне вогнепальне
поранення було прицільно завдано ОСОБА_2144 з боку будівель урядового кварталу,
тобто з місця, яке перебувало під виключним контролем співробітників
правоохоронних органів, тактична взаємодія яких із озброєними бійцями РСП не
доведена.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_1042 , хоча і
маючи при собі предмети, пристосовані для завдання тілесних ушкоджень
(лідоруб), а так само і будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа
протестуючих, перед його пораненням вчиняв дії, які становили чи могли бути
оцінені такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння з огляду на
взаємне розташування на місцевості, яке виключало можливість безпосереднього
контакту конфліктуючих сторін, відтак, законні підстави для застосування у
даному випадку вогнепальної зброї були явно відсутні.
5.4.122. За епізодом загибелі
ОСОБА_426 .
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_237 показала,
що її брат - ОСОБА_2148 працював будівельником у Києві, після того як йому не
дали зарплати він пішов на «Майдан». Про це родина дізналася лише 12-13 лютого
2014 року, коли він з чорними від сажі руками заїхав додому. Після цього він
знову повернувся на «Майдан», зв`язку з ним не було через поламаний телефон. 20
лютого 2014 року біля 12 год. 30 хв. їй зателефонувала невідома особа і
повідомила, що ОСОБА_1305 загинув, хоча неправильно назвав прізвище брата - « ОСОБА_2149
». 22 лютого вона, потерпіла, з чоловіком впізнала брата в київському моргу. Як
також уточнила потерпіла: - брат проживав окремо, був розлучений, обставини
його перебування на «Майдані» не відомі, хоча в родині було віднайдено відео,
на якому вони впізнали його за обличчям та одягом, коли його пораненим в
область правої ключиці тягнули біля готелю «Козацький» відразу після також
зафіксованого на відео поранення в шию медсестри, самого моменту поранення
брата на відео немає, це відео було надано слідчому; - під час поранення брат
був одягнутий в чорну коротку куртку з капюшоном, темно сині джинси, які він
носив вдома; - очевидці поранення брата їй не відомі; - дійсно брат під час
подій на «Майдані» перебував у розшуку.
Показання потерпілої ОСОБА_287 про відомі їй обставини
поранення свого брата знайшли своє підтвердження під час дослідження судом
присяжних наданих нею фотографій на флеш носії із зображенням ОСОБА_909
, які пройшли процедуру відкриття в порядку ч. 11 ст. 290 КПК України (папка
«Фото ОСОБА_3053» - т. 143 а. 3). Потерпіла, крім того, що категорично
ідентифікувала на цих фото свого брата за обличчям та одягом (джинси, чорна
куртка з капюшоном тощо), акцентувала увагу і на такому: - на перших двох фото
зафіксовано дівчину - медика, яку поранену у шию супроводжує чоловік від
скляної сфери біля Лядських воріт навпроти готелю «Козацький» на Майдані
Незалежності в м. Києві, також зафіксовано у світлих штанах чоловіка, який на
відео цих подій заявив про себе як очевидця одночасного поранення цієї дівчини
та її брата; - на інших фото зафіксовано обставини евакуації до швидкої
медичної допомоги пораненого на цій самій місцевості в той самий час її брата в
описаному нею одязі.
Аналогічні дані, тільки в динаміці, зафіксовані і на
дослідженому судом відео під назвою ««210214P#910», яке також надала
потерпіла і пройшло процедуру відкриття в порядку ч. 11 ст. 290 КПК України
(починаючи з 06 хв. 40 сек. запису, флеш носій - т. 143 а. 3). При цьому,
акцентований потерпілою чоловік - очевидець подій на запису дійсно повідомляє,
що перед самим пораненням дівчина - медик та хлопець були поруч, а куля, за
його враженнями, прилетіла з продемонстрованого ним напрямку, де розташовані
готель «Україна» та Консерваторія.
Згідно з дослідженими судом заявами ОСОБА_287 від
21 лютого 2014 року та ОСОБА_288 від 28 лютого 2014 року, особа яких
встановлена за паспортами, вони просила в межах досудового
розслідування, розпочатого 20 лютого 2014 року за фактом загибелі їх брата
(сина) ОСОБА_909 , тіло якого під № 629 було доставлено до моргу по вул.
Оранжерейна, 9 в м. Києві і особа якого підтверджена заявою на видачу
паспорту, залучити до даного кримінального провадження як потерпілих (т.
143 а. 149, 222-223, 231, 238).
Згідно з довідкою Київського міського клінічного
бюро СМЕ від 05 березня 2014 року № 01/03.1/609 (т. 130 а. 99), за записами в
Журналі реєстрації 20 лютого 2014 року були зареєстровані доставлені з
АДРЕСА_26 тіла ОСОБА_778 о 19 год. 30 хв. під № 628, ОСОБА_911 о 19 год. 30 хв.
під № 627, ОСОБА_909 о 19 год. 30 хв. під № 629, ОСОБА_488 о 22 год. 00 хв. під
№ 639.
Згідно з дослідженими судом присяжних під час судового
розгляду рапортом слідчого та протоколом огляду місця події від 20
лютого 2014 року з додатками до нього у виді фототаблиць (т. 143 а.
150-157), в приміщенні моргу по вул. Оранжерейна, 9 в м. Києві в присутності
понятих оглянуто труп гр-на ОСОБА_909 , який був одягнутий у чорну куртку з
білими вставками, сірий гольф, чорну футболку, чорну куртку з капюшоном,
темно-сині джинси, чорні берці. На трупі по задній поверхні тулуба справа
виявлена кругла рана, краї якої не співставляються (фото №№ 7-8).
Ідентифікаційна здатність цих матеріалів, що узгоджуються з показаннями
потерпілої ОСОБА_287 та дослідженим судом прижиттєвим фото загиблого (т. 143 а.
242), під час судового розгляду не сторонами оспорювалася.
Згідно з дослідженими судом протоколами огляду обидва
від 10 червня 2014 року вилучених з тіла ОСОБА_2848 елементів одягу (т. 143 а. 177-216) на
курточці, кофтах і футболці на задній стороні справа виявлено по одному отвору,
які відповідають між собою за локалізацією. Інших пошкоджень, що мали значення,
на одязі не виявлено, а потерпіла ОСОБА_3054, оглянувши додатки до цих
протоколів у виді фото таблиць, впізнала куртку брата, яку він носив вдома.
Аналогічні ідентифікаційні дані зафіксовані і на
дослідженому судом присяжних відео «47 _ 20.02.2014» (диск Verbatim
DVD-R …50582 - т. 8 а. 130, починаючи з 05 хв. 18 сек. запису). Враховуючи
викладене, суд визнає достовірним за ідентифікаційною здатністю сюжет на відео
«47 _ 20.02.2014» на диску Verbatim DVD-R …50582 (т. 8 а. 130, починаючи з 05
хв. 18 сек. запису), вважаючи доведеним те, що на відео «47 _ 20.02.2014» або
«47» під написом « ОСОБА_2148 час і місце не визначені» дійсно зафіксовані
обставини смертельного поранення саме ОСОБА_426 .
Як видно з дослідженого судом висновку експертів за
результатами проведення комплексної судової балістичної та хімічної експертизи
№ 7166/7167/14…, яку провела комісія експертів, на наданих на дослідження
вказаних курточці, футболці та кофтах ОСОБА_909 виявлені залишки бензину,
встановити локалізацію яких неможливо (т. 144 а. 16-19).
Інші особисті речі потерпілого доказового значення не
мають і було прийнято рішення про їх повернення родичам загиблого (т. 143 а.
224).
Під час перегляду судом відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 3» (відео на флеш носії - т. 143 а. 3) встановлено,
що на 45 хв. 19 сек. запису (астрономічний час 11 год. 42 хв. 42 сек.)
фіксується за звуком одиночний постріл, а на 45 хв. 28 сек. запису
(астрономічний час 11 год. 42 хв. 51 сек.) на екрані 2/2 - евакуація згаданої
вище дівчини - медика, яку поранену у шию супроводжує чоловік від скляної сфери
біля Лядських воріт навпроти готелю «Козацький» на Майдані Незалежності в м.
Києві. На 46 хв. 05 сек. запису (астрономічний час 11 год. 43 хв. 28 сек.)
фіксується за звуком другий одиночний постріл, а на 46 хв. 15 сек.
(астрономічний час 11 год. 43 хв. 37 сек.) на екранах 2/1, 2/2 а у подальшому і
1/2 - евакуація пораненого на цій самій місцевості ідентифікованого потерпілою
брата - ОСОБА_909 , візуалізується його обличчя.
Звертає на себе увагу те, що в основу вказаного сюжету
покладено і раніше досліджене судом відео «210214P#910», починаючи з 06 хв. 40
сек. запису, що додатково вказує про достовірність зафіксованих на цих носіях
відомостей.
Разом з тим, на акцентованому стороною обвинувачення та
представником потерпілих екрані 3/3 відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 3» під час цих подій у вказаний час будь-яких слідів візуалізації
здійснення пострілу кимось серед задокументованих за бетонною барикадою
правоохоронців у чорній формі зі зброєю не фіксується.
Крім того, зафіксована на поданих потерпілою фото та
відео місцевість, звідки евакуюють поранену дівчину - медика та ОСОБА_909 ,
об`єктивно є сумнівною з точки зору можливості вільного прострілювання саме з
місця розташувань бетонних барикад на перехресті вул. Інститутська та
Ольгинська, за якими перебували особи в чорному форменому одязі зі зброєю.
Прокурор та представник потерпілих наполягали саме на цій версії поранення як
медика, так і ОСОБА_2848 , однак не надали суду даних про відсутність фізичної
перешкоди для цього з боку розташованих на лінії вогню будівлі готелю «Україна»
чи надбудов торгового комплексу «Глобус» біля містка через вулицю Інститутська.
Ймовірність такої перешкоди об`єктивно випливає із загальновідомих даних про
статичне розташування цих конструкцій на вказаній місцевості. Сумніви з цього
приводу, які висловлювалися стороною захисту, вказаними доказами не усунуті.
За даним епізодом було достеменно встановлено місце
поранення потерпілого, судово-медичні дані характеру та локалізації самого
вогнепального кульового поранення. Разом з тим, ці відомості під час досудового
розслідування так і залишилися не дослідженими спеціалістами в галузі балістики
для того, щоб на місцевості зробити неймовірно прості за таких вихідних даних
висновки щодо конкретного сектору здійснення пострілу в потерпілого та можливості
його здійснення з бетонної барикади на перехресті вул. Інститутська та
Ольгинська. Залишилася не реалізованою стороною обвинувачення і створена для
цього судом під час судового розгляду тривала (більше року) процесуальна
можливість у виді прямого судового доручення на проведення слідчого
експерименту.
Відповідно до дослідженого судом висновку
судово-медичної експертизи № 629 від 20 березня 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_1718 , з додатками у виді результатів додаткових досліджень, в
тому числі і клаптя шкіри загиблого (т. 143 а. 161-171), у ОСОБА_909 виявлено
одне вогнепальне кульове сліпе поранення грудної клітки з вхідною раною
округлої форми з дефектом шкіри «мінус-тканина» на задній поверхні грудної
клітки справа на висоті 129,5 см від підошов, рановим каналом, що відходить від
неї справа наліво, ззаду наперед та знизу доверху довжиною біля 30 см, по ходу
якого ушкоджені м`які тканини спини, міжреберні м`язи справа з проникненням в
праву плевральну порожнину, нижню долю правої легені, стравохід, перикард,
аорту, з проникненням в ліву плевральну порожнину, верхівку лівої легені, 2-ге
ребро зліва, де в товщі клітковини під шкірою грудної клітки зліва
(пальпувалася в підключичній області) виявлена куля з конусоподібною верхівкою
довжиною 2,6 см та діаметром 0,6 см, з косо-вертикальними трасами. Куля
вилучена і залишена для судово-криміналістичного дослідження. Напрямок ранового
каналу узгоджується з результатами дослідження клаптів шкіри та внутрішнього
дослідження. Вказане прижиттєве тілесне ушкодження має ознаки тяжкого за
критерієм небезпеки для життя та є причиною смерті.
Суд присяжних визнає обґрунтованими зауваження сторони
захисту про значний перепад висот між вхідною раною та виявленою в тілі
загиблого кулею, що вказує на різко доверху направлений рановий канал.
Висновок експертизи № 629 узгоджується з висновком
іншої експертизи № 53/629 від 24 травня 2014 року, яку провів той самий
експерт і акцентував увагу на те, що смерть ОСОБА_909 настала ранком
ІНФОРМАЦІЯ_197 , ушкодження на тілі загиблого узгоджуються з пошкодженнями його
одягу, судово-медичні дані про проходження кулі скрізь перешкоду відсутні (т.
143 а. 174-176).
Всі вказані докази в деталях узгоджуються між собою, а
тому немає сумнівів в їх достовірності, а оскільки вони узгоджуються і з показаннями
потерпілої, суд всі ці докази кладе в основу свого вироку.
За результатами проведених оперативно-розшукових
заходів отримати відео записи з камер спостереження по вул. Інститутська не
вдалося, встановлено, що такі записи після подій 20 лютого 2014 року вилучалися
співробітниками МВС, СБУ та прокуратури, встановити очевидців поранення ОСОБА_2882
, ОСОБА_2849 , ОСОБА_2883 та ОСОБА_2848 не вдалося (т. 130 а. 146, 150, 158).
Разом з тим, згідно із остаточними судово-балістичними
даними, які судом покладені в основу даного вироку (пункт 5.3.3 вироку в
частині, що стосується даного епізоду), вилучена 22 лютого 2014 року під час
проведення судово-медичної експертизи куля з тіла загиблого ОСОБА_909 , яка
зареєстрована під № 629 (ціла та непошкоджена - фото т. 177 а. 74об.), є
частиною 7,62-мм проміжного патрону зразка 1943 з кулею «ПС» зі стальним
осердям (57-Н-231С) заводського виробництва. Ця куля могла бути вистріляна зі
зброї калібру 7,62х39 мм, такої як: АК-47, АКМ, СКС, Сайга, Вулкан, Вепрь тощо.
Проміжні патрони, споряджені такою кулею, призначені для стрільби з таких видів
бойової вогнепальної зброї: АК-47, АКМ, РПД (ручний кулемет Драгунова), РПК
(ручний кулемет Калашникова), СКС, 9А-91, А-91, АК-103, АК-104, АК-12, АЕК-973,
ОЦ-14, CZ 805, CZ SA Vz.58, SR-47, та інших моделей зброї, що виготовлені під
даний патрон калібру 7,62х39 мм, та можуть використовуватись для стрільби з
мисливської нарізної зброї: Вепрь, Вулкан, Сайга, ОП СКС тощо. На представленій
кулі наявні сліди нарізів каналу ствола, що є придатними для ідентифікації
зброї, з якої вона стріляна. Дана куля вистріляна з автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_256
, закріпленого за сержантом міліції ОСОБА_655 (2-й штурмовий взвод РСП).
Крім того, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_1035
за епізодом загибелі ОСОБА_909 показала, що 20 лютого 2014 року саме вона
була поруч з ним поранена в одязі медика-волонтера (біла накидка з червоним
хрестом), проте про це вона дізналася пізніше і не бачила самих обставин
поранення ОСОБА_2848 . Куля їй влучила в праву сторону шиї, а з лівої сторони
шиї вийшла, у момент поранення вона стояла між готелем «Козацький» і Лядськими
воротами на пішохідній зоні наближеній до проїзної частини дороги відразу за
зеленим газоном (біля зеленого дивану), була звернута лицем та передньою
поверхнею тіла в напрямку будинку Профспілок, між нею та будинком Профспілок
була проїзна частина, вона дивилася в бік вул. Костьольна.
Показання свідка ОСОБА_2995 знайшли підтвердження під час
дослідження судом схеми місцевості (т. 216 а. 130) та фото цієї
місцевості на час подій 20 лютого 29014 року (т. 216 а. 130), на якій
зафіксовано розташування згаданого свідком зеленого дивану.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2060 за даним епізодом показав, що прибув на
«Майдан» з братом лікарем біля 09 год. ранку 20 лютого 2014 року, допомагав
евакуювати поранених по вул. Інститутська, зокрема він евакуював смертельно
пораненого у груди ОСОБА_2852 . Пізніше він бачив як біля готелю «Козацький»
були одночасно поранені чоловік в груди та поруч жінка-медик в шию, в той час
як в бік Майдану Незалежності чоловік був розташований передньою частиною тіла,
а жінка - спиною. Звертає на себе увагу те, що показання свідка ОСОБА_2065 щодо
розташування тіла ОСОБА_2995 у просторі в момент її поранення вступають у пряму
суперечність з показаннями з цього приводу самої ОСОБА_3060 , що вказує на
велику ймовірність помилки з боку свідка ОСОБА_2065 в оцінках обставин подій,
зокрема, це стосується і напрямку, в якому був звернутий під час поранення ОСОБА_2848
.
Оцінюючи показання цих двох свідків, суд вважає
достовірними: - показання свідка ОСОБА_2150 щодо власного розташування у
просторі (стоячи між готелем «Козацький» і Лядськими воротами на пішохідній
зоні звернута передньою поверхнею тіла в напрямку будинку Профспілок) та щодо
перебування поруч потерпілого ОСОБА_2848 , обставин поранення якого вона не
бачила - ці дані більш того підтверджені фото та відео матеріалами, відтак
показання свідка ОСОБА_2151 , які суперечать цим даним суд відкидає; - відповідно
показання свідка ОСОБА_2151 про перебування на одній місцевості поруч ОСОБА_2995
та ОСОБА_2848 , а також про їх протилежне за напрямком розташування у просторі,
а відтак, є доведеним, що ОСОБА_2152 у бік Майдану Незалежності був звернутий
спиною, а не обличчям.
Відтак, виходячи з вказаного положення у просторі на
момент поранення потерпілого ОСОБА_2848 , який перебував біля Лядських воріт
навпроти готелю «Козацький» спиною у бік Майдану Незалежності, та дані
ідентифікації вилученої з його тіла кулі (відстріляна зі штатної зброї РСП,
бійці якої перебували в районі бетонної барикади на верху вул. Інститутська)
сумніви щодо можливості вільного прострілювання місця, де було поранено ОСОБА_2848
, з місця розташувань такої барикади на перехресті вул. Інститутська та
Ольгинська усунуті задокументованими результатами самого такого пострілу.
Крім того, суд присяжних вважає версію одночасного
(однією кулею) поранення ОСОБА_2150 та ОСОБА_2151 неспроможною за встановленими
фактичними обставинами, відтак показання свідка ОСОБА_2065 , який підтримав
таку версію, суд оцінює за правилами припущення, на які не може покладатися.
Так, з урахуванням проаналізованих об`єктивних
судово-медичних даних про характер поранення ОСОБА_2848 - різко знизу вверх, зв`язок з цим поранення ОСОБА_2995
виключається. Адже, якщо їх поранення було б одночасним, коли вони стояли (!)
поруч, як стверджував про це на відео очевидець, то куля, яка застрягла в тілі ОСОБА_2848
очевидно повинна була спочатку поранити
медика в шию, а після цього, рухаючись різко вниз в спину ОСОБА_2848 (висота 129,5 см.), відразу після потрапляння
в тіло останнього змінити свою траєкторію круто вверх, як про це свідчить
об`єктивний напрямок ранового каналу в тілі останнього, що є неможливим. Крім
того, суд не може покладатися як на допустимий доказ на свідчення недопитаної в
суді особи.
Поранення внаслідок різних пострілів, звуки яких
зафіксовані на дослідженому відео, на чому наполягали прокурор та представник
потерпілих, подавши дані про два окремі постріли, вказує на те, що куля, яка
застрягла в тілі ОСОБА_2848 , могла потрапити в нього знизу вверх тільки або
після відповідного рикошету, сліди про який на самій кулі абсолютно відсутні,
або за умов перебування ОСОБА_2848 у
нахиленому вперед положенні корпусу, що є у даному випадку єдиним можливим
поясненням цієї обставини.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом загибелі
ОСОБА_909 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Наведені докази у своїй сукупності з очевидністю свідчать
про те, що ОСОБА_1040 20 лютого 2014 року об 11 год. приблизно з 42 хв. 42 сек.
по 43 хв. 28 сек., перебуваючи в м. Києві біля Лядських воріт навпроти готелю
«Козацький» на Майдані Незалежності, після закінчення фази активного
протистояння між активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів
із застосуванням вогнепальної зброї отримав одне вогнепальне кульове сліпе
поранення грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів, яке відноситься до
тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя та є причиною
смерті. При цьому вхідна рана розташована на задній поверхні грудної клітки
справа, напрямок ранового каналу справа наліво, ззаду наперед та знизу доверху,
який закінчується кулею, яка була вилучена.
Вогнепальне поранення ОСОБА_2153 було завдано внаслідок
пострілу з автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_12 , закріпленого за співробітником
РСП ОСОБА_1823 .
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння такого поранення потерпілому саме обвинуваченими не здобуто,
унеможливлена участь у таких діях і самого ОСОБА_655 , який на вказаний момент
часу перебував на стаціонарному лікуванні у шпиталі. Водночас, є доведеною поза
розумним сумнівом причетність до вказаного смертельного поранення потерпілого
ОСОБА_909 конкретного невстановленого співробітника РСП, який, заволодівши
закріпленим за ОСОБА_655 автоматом 7,62х39мм АКМС НОМЕР_256 , спільно та
злагоджено разом з іншими озброєними правоохоронцями під час перебування за
бетонною барикадою реагував на рух активістів по вул. Інститутська,
застосовуючи вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб,
шляхом здійснення у даному випадку одиночного пострілу.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_1040 , а так само
і будь-хто інший з оточуючих його осіб з числа протестуючих, перед його
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів, відтак,
законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї були явно
відсутні. Більш того, ОСОБА_1040 отримав вогнепальне поранення, перебуваючи в
місті, яке взагалі не охоплювалося умовами безпосереднього протистояння.
5.4.123. За епізодом
поранення ОСОБА_638 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_263 показав, що, проживаючи в Києві,
приблизно о 10 год. 20 лютого 2014 року вийшов з дому з метою потрапити на
«Майдан». Він і раніше декілька разів, точних дат не пам`ятає, приїздив на
«Майдан», допомагав розносити на барикади їжу, воду, речі, з цією ж метою їхав
і цього разу. Під час поїздки зі станції метро «Політехнічний Інститут» на
маршрутному таксі познайомився із хлопцем, ім`я якого не пам`ятає. Так як цей
хлопець теж їхав на « ОСОБА_829 », вони вирішили триматися разом. Близько 11
год. біля ЦУМу вони разом вийшли з маршрутки та вирушили на ОСОБА_1251 . Через
деякий час по правій стороні вул. Інститутська вони піднесли запаковану
поліетиленом воду у пляшках до барикади з різного мотлоху, металевих
конструкцій, яка знаходилася трохи вище готелю «Україна» і перегороджувала
дорогу. Спереду в районі бетонних загороджень він бачив групу правоохоронців зі
зброєю у чорній формі, чорних шоломах, яскравими пов`язками на руках, декілька
з них були у синій формі. Оскільки люди падали від пострілів, джерело яких було
попереду вул. Банкова, зрозумів, що правоохоронцям стало зручно прицільно
стріляти завдяки тому, що центр барикади із шин почав гаснути. Він, потерпілий,
прикриваючись перебіленими під щит дверцятами від холодильника, які знайшов
поруч, взявши в іншу руку шину, його товариш теж взяв дві шини, рушив до
згасаючої барикади. Коли вони скинули шини і відступали назад прикриваючись
дверцями як щитом, поблизу пролунало два вибухи, вважав це шумовими гранатами,
відразу відчув тупий удар в область живота. Як при цьому уточнив потерпілий, в
момент поранення він рухався спиною назад, корпус лівим боком вперед, лівою
рукою тримав щит, прикриваючи себе і праворуч людину, можливо міг присісти,
територіально це відбулось біля входу до станції метро «Хрещатик», вони встигли
відійти від шин метрів 30. Після поранення йому стало важко дихати, вважав це
наслідком вибухової хвилі, він відійшов в бік, декілька разів встав та присів,
але почав втрачати свідомість. Як фрагментарно пам`ятає, до нього підбігли
люди, на щитах віднесли в хол готелю «Україна», потім вниз до Майдану
Незалежності, де поклали до машини швидкої допомоги. Хтось із волонтерів сказав
йому, щоб він не казав свого прізвища через можливі переслідування, тому
лікарям назвався « ОСОБА_2154 ».
Потерпілий також уточнив, що: - вирішальним мотивом для
нього підтримати протест стало жорстоке побиття студентів у листопаді 2013
року; - він отримав наскрізне вогнепальне поранення, з лівого боку вхідна рана,
а з правого - вихідна, де і більший отвір; - час його поранення близько 14
год., або хвилин через 20-30 після того, як він на барикаду приніс воду; -
серед активістів зброї не бачив; - на «Майдані», коли він прибув туди, було багато
людей, лунали постріли, вибухи, сирени швидких, до яких зносили поранених, на
верху вул. Інститутська, коли він туди піднявся, люди ховалися за деревами,
барикадами, за балюстрадою біля станції метро, дехто був із щитами, дехто без,
активісти перебігали вулицю, кидали шини на барикади, були поранені, справа на
газоні був священик; - він не може сказати, що чув постріл, яким був поранений,
постріли були постійно, на своєму щиту пошкоджень не бачив; - з барикади, до
якої він приніс воду, він бачив справа вище вхід до станції метро, вище на
відстані 100 метрів барикаду із шин, яка горіла, а ще далі - верхню частину
барикади з декількох по висоті бетонних блоків, бачив контури
бронетранспортеру, всього між бетонною загорожею та містком через вул.
Інститутська було дві чи три барикади; - правоохоронці, яких він бачив біля
бетонної барикади, були в позиціях стрільців; - в момент поранення він був
одягнутий у чорні шкіряні кросівки, темно-сині джинси, червону кофту з
капюшоном, зверху темно-синя куртка та синій з сірим рюкзак, зелений підсумок з
протигазом, на голові мав помаранчевий будівельний шолом та балаклаву для
захисту від холоду та диму, із засобів захисту мав примотані нижче колін і до
рук книги, які видали на «Майдані»; - пошкодження на своєму верхньому одязі він
бачити не міг через свій стан, лише пам`ятає, що одяг з нього зрізали перед
операцією, його подальша доля йому не відома; - політики, які себе
позиціонували як лідери «Майдану», на нього влив не мали; - на відеоматеріалах
себе не бачив, зміг знайти тільки фото з Інтернету, на якому йому надавали
першу допомогу на місці поранення; - підтвердив, що перед пораненням вжив
слабоалкогольний напій.
Наведені показання потерпілого ОСОБА_1207 знайшли своє
підтвердження під час дослідження за його участю наданої ним і відкритої
сторонам провадження фотографії з місця надання йому медичної допомоги,
на цьому фото за рисами обличчя потерпілий ідентифікується безспірно, на його
оголеному животі проглядаються зовнішні сліди поранення (т. 76 а. 64).
Суд присяжних, враховуючи пояснення потерпілого
ОСОБА_1207 щодо приховування ним справжнього прізвища, критично оцінює, а
відтак відхиляє як недостовірні дані щодо належності досліджених медичних
документів до іншої особи - ОСОБА_2155 , оскільки таким називався ОСОБА_263 .
Суд не вбачає в показаннях потерпілого невідповідностей
реальним подіям, що відбувалися в той день на вул. Інститутська, окремі
неточності та поверхові відомості в його показах щодо складу мотлоху, з якого
були створені барикади, кількості та конфігурації щитів на них, написів на
таких щитах, параметрів відстані, суд вважає не значимими і цілком логічними з
огляду на час, що минув з тих подій, та їх екстремальну обстановку.
Аналогічні викладеним вище показання про ідентифікуючі
ознаки свого одягу, обставини свого поранення, а також про напрямок свого
переміщення вздовж вул. Інститутська до місця поранення, положення свого тіла в
момент поранення - навприсідки з витягнутою лівою рукою вперед із щитом, лівим
плечем вперед, та ймовірний сектор здійснення пострілу, який охоплює ліву
частину вул. Інститутська зверху в напрямку до станції метро «Хрещатик»,
потерпілий надав безпосередньо на місцевості під час слідчого експерименту
02 вересня 2015 року, протокол якого та додатки до нього у виді відео
фіксації слідчої дії, фото таблиць, власноруч складеної потерпілим схеми були
безпосередньо досліджені судом присяжних шляхом відтворення, огляду та
оголошення відповідно (т. 76 а. 78-86).
Разом з тим, що стосується місця отримання потерпілим
поранення, то з цього приводу дані, які містять результати слідчого
експерименту, зафіксовані у додатках до протоколу у виді відео фіксації та фото
таблиць, суд оцінює критично як помилкові, а відтак відхиляє, з таких підстав.
По-перше, під час допиту в судовому засіданні потерпілий
за результатами дослідження доказів, остаточно визнав, що на слідчому
експерименті під час демонстрації місця свого поранення він помилково перебував
значно нижче - до з`єднання провулку від Жовтневого палацу з вул. Інститутська,
хоча поранення отримав вище, після такого з`єднання і майже навпроти входу до
станції метро.
По-друге, під час дослідженого судом присяжних за власною
ініціативою у зв`язку з необхідністю усунення протиріч відеозапису під
назвою «Інститутська 20 лютого. Вбивство майданівців» (диск ЕМТЕС DVD-R
…3636 - т. 52 а. 173), потерпілий, починаючи з 50 хв. 50 сек. запису, вказав на
місцевість, на якій було його поранено - на проїзній частині вул. Інститутська
трохи нижче входу до станції метро «Хрещатик» і вище з`єднання провулку від
Жовтневого палацу з вул. Інститутська, що повністю узгоджується з показаннями
потерпілого в суді, хоча останній і зауважив, що зафіксовані на відео події
відбувалися за часом раніше його поранення, оскільки ще не було споруджено
барикади, з якої він ніс шини.
По-третє, відповідно до повторно дослідженого судом за
клопотанням захисту відеозапису під назвою «ВидеоПоСекундам» (диск
Verbatim DVD-R …1948 - т. 75 а. 168), за словами потерпілого на запису,
починаючи з 41 хв. 52 сек., зафіксована сніжна барикада навпроти входу до
станції метро «Хрещатик», біля якої він кидав шини, а з 41 хв. 58 сек. -
барикада зі сміття, розташована до з`єднання провулку від Жовтневого палацу з
вул. Інститутська, звідки він взяв ці шини та підібрав щит, а перед цим до неї
приніс воду, що також узгоджується з його показаннями в суді.
По-четверте, показання потерпілого в суді щодо місця
свого поранення узгоджуються із власноруч складеною ним схемою як
додатку до протоколу слідчого експерименту 02 вересня 2015 року (т. 76 а. 81).
Крім того, наведені об`єктивно задокументовані на
безперервному в цій частині відео під назвою «Інститутська 20 лютого. Вбивство
майданівців» дані повністю узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_1207 у
судовому засіданні про місце розташування згаданого ним бетонного загородження,
яке являє собою бетонну барикаду, за якою перебувають співробітники
ідентифікованого за результатами судового розгляду підрозділу - РСП у чорній
формі із жовтими пов`язками на руках.
З урахуванням викладеного, суд в основу свого вироку як
достовірні кладе показання потерпілого, які він дав під час судового засідання,
відхиляючи як недостовірні інші дані, отримані за участю потерпілого, які
суперечать його показанням в суді. Суд також приймає до уваги і те, що
встановлення іншого, аніж зафіксоване під час відео зйомки слідчого
експерименту, місце поранення потерпілого не виключає можливість його отримання
із сектору, який проглядався під час слідчого експерименту, враховуючи характер
ранового каналу в тілі потерпілого - поперековий, а також і доволі умовний
характер самого такого сектору.
Згідно із заявою ОСОБА_1207 від 16 квітня 2014
року про залучення як потерпілого, копією його паспорта, він 20 лютого
2014 року приблизно о 15 год., знаходячись на вул. Інститутська отримав
вогнепальне наскрізне поранення в лівий бік (т. 76 а. 65, 69-70).
Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 10
липня 2014 року № 1016/Е, яку провів експерт ОСОБА_1384 (т. 76 а. 94-100),
у ОСОБА_1207 , ІНФОРМАЦІЯ_269 , виявлено вогнепальне наскрізне торакоабдомінальне
поранення (згідно медичній документації вхідний отвір у 7 міжребер`ї справа по
середнє-пахвовій лінії 2х2 см, вихідний отвір 8-е міжребер`я по заднє-пахвовій
лінії зліва 2х2 см, рановий канал проходить через лівий купол діафрагми в
черевну порожнину і виходить через правий плевральний синус) з ураженням лівого
купола діафрагми, лівого плеврального синуса, лівої долі печінки,
поперечно-ободової кишки, з розвитком гемоперітонеума (в черевної порожнині до
2 л крові), двобічного гемопневмотораксу. Дане ушкодження утворилось від однієї
травматичної дії тупого предмету з обмеженою поверхнею контакту і значною
кінетичною енергією, що могло бути внаслідок пострілу набоями, які були
споряджені кулями, і за давністю утворення могло бути заподіяним 20 лютого 2014
року, за ступенем тяжкості відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за
критерієм небезпеки для життя).
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні судом
присяжних висновку комісійної судово-медичної експертизи № 171-2015/о від 02
жовтня 2015 року, яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 та ОСОБА_942
на основі дослідження всієї медичної документації, вивчення копії висновку
експерта № 1016/Е, протоколів допиту потерпілого, проведеного з ним слідчого
експерименту із записом його проведення, даних КТ - досліджень органів грудної
та черевної порожнини ОСОБА_1207 (т. 76 а. 105-113), комісія експертів дійшла
висновку, що потерпілий ОСОБА_263 саме 20 лютого 2014 року до 14 год. 10 хв.
отримав одне (внаслідок одного пострілу) наскрізне вогнепальне поранення
тулуба, при цьому незадовільний опис лікарями, які надавали медичну допомогу
потерпілому на різних етапах, характеру та морфологічних особливостей
вогнепальних ран, в т.ч. їх локалізації, з урахуванням відсутності одягу як
об`єкту дослідження даної експертизи, не дозволяють встановити характер
(вхідна/вихідна) вогнепальних ран щодо їх локалізації.
В іншій частині висновок комісії експертів № 171-2015/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, напрямок
здійснення такого пострілу, сектор, в якому міг перебувати стрілок) через їх не
підтвердження балістичними чи криміналістичними дослідженнями та характер
припущення, суд присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть бути
покладені в основу даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом
правову позицію з наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку),
зауваження сторони захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані
докази через їх недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які
посилається у вироку.
Даючи оцінку вказаним висновкам експертиз № 1016/Е та №
171-2015/о в контексті показань ОСОБА_1207 про напрямок ранового каналу «зліва
на право», суд присяжних вважає, що безспірно встановити напрямок ранового
каналу на тілі потерпілого не вдалося через брак вихідних даних, об`єктивна
відсутність яких ставить під сумнів категоричність висновку з цього приводу
експертизи № 1016/Е і цей сумнів усунути можливість втрачена. Суд, проявляючи
послідовність, покладається на висновок з цього питання комісії більш
досвідчених і фахових експертів. Уявлення з цього приводу потерпілого, тим
більше, які були сформовані з чужих слів (повідомив лікар), за відсутності
об`єктивних медичних даних вирішального значення не мають.
Згідно з листом Центру екстреної медичної допомоги
та медицини катастроф м. Києва від 06 червня 2014 року № 1263/Б та доданої до
нього карти виїзду медичної допомоги № 849 А1 від 20 лютого 2014 року,
ОСОБА_2156 20 лютого 2014 року приблизно о 14 год. 35 хв. з Майдану
Незалежності було доставлено до КМКЛ ШМД з діагнозом вогнепальне проникаюче
поранення живота, при цьому виклик був отриманий о 14 год. 10 хв. (т. 76 а.
118-119). Ці дані цілком узгоджуються з часовими параметрами отриманого
поранення, про які потерпілий повідомив в суді.
Як видно з досліджених судом протоколів тимчасового
доступу до речей і документів та їх огляду з додатками до них, проведеного
на підставі відповідної ухвали слідчого судді (т. 68 а. 36), абонент номеру
телефону … НОМЕР_196 ( ОСОБА_263 ідентифікував як свій), близько 10 години 20
лютого 2014 року, перебував в межах дії базової станції оператора мобільного
зв`язку в м. Києві по вулиці Білоруська ( ОСОБА_263 ідентифікував як наближене
до свого місця проживання), близько 13 год. 57 хв. 20 лютого 2014 року,
перебував в межах дії базової станції оператора мобільного зв`язку в м. Києві
по вул. Лютеранська, а починаючи з 14 год. 43 хв. вул. Братиславська
(місцезнаходження КМКЛ ШМД), що також узгоджується з часовими параметрами
отриманого потерпілим поранення.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_1207 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Наведені докази у своїй сукупності з очевидністю свідчать
про те, що ОСОБА_263 20 лютого 2014 року приблизно о 14 год., перебуваючи в м.
Києві на вул. Інститутська поблизу входу до станції метро «Хрещатик», після
закінчення фази активного протистояння між активістами «Майдану» та
працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї отримав
одне наскрізне вогнепальне поранення тулуба, яке відноситься до тяжкого
тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя. При цьому напрямок
пострілу за відсутності безспірних медичних даних про напрямок ранового каналу
встановити під час судового розгляду не вдалося.
Зв`язок виявленого у потерпілого ОСОБА_1207 вогнепального
поранення з діями працівників правоохоронних органів у межах даного провадження
не встановлений, оскільки можливість завдання йому такого вогнепального
поранення з території, яка не перебувала під контролем співробітників
правоохоронних органів, поданими доказами не спростована. Їх, а так само інших
осіб ймовірна причетність до поранення потерпілого не виходить за межі
припущень, на яких не можуть ґрунтуватися ствердні висновки суду.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_263 вчиняв
конкретні дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять
реальну загрозу для життя чи здоров`я учасникам протистояння з обох сторін.
5.4.124. За епізодом
поранення ОСОБА_471 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2157 показав,
що о 07 год. ранку 30 листопада 2013 року він приїхав до Києва, піднявся до
Михайлівського собору і перше що побачив, це побитих студентів, його це дуже
збурило, з того часу він брав участь в протестних акціях «Майдану». 20 лютого
2014 року близько 14 год. він піднявся вверх по вул. Інститутська до входу на
станцію метро «Хрещатик», потім повернувся назад. Близько 14 год. знову
піднявся вверх по вул. Інститутська на пагорб за готель «Україна» і там отримав
поранення лівого передпліччя. Як при цьому уточнив потерпілий: - коли першого
разу він піднявся вверх вулиці, то бачив за бетонними блоками силовиків зі
зброєю, там також маневрував БТР; - у момент свого поранення стояв на пагорбі
перед за декілька метрів парапету з написом «АКБ «Аркада» спиною до готелю
«Україна», дивився прямо перед собою у напрямку бетонної барикади, куля спереду
назад потрапила в ліве передпліччя поряд з кистю руки, поранення було
наскрізне, вважає, що постріл був з-за бетонних блоків, які були перед ним; -
20 лютого був одягнений у чорний пуховик «Каламбія», джинси, черевики, мав
через плече підсумок з протигазом, ніяких елементів захисту не мав, в руках
була цигарка; - останні цифри телефону, яким користувався на той час - …2539
оператора «Київстар»; - після поранення потрапив до КМКЛ № 2, назвав себе
ОСОБА_2158 , в іншій лікарні називав вже своє справжнє ім`я; - серед активістів
на «Майдані» зброї він не бачив.
Наведені вище показання потерпілого ОСОБА_2159 щодо місця
свого поранення (пагорб за готелем «України», нижче в декілька метрів від
четвертого дерева від парапету з написом «АКБ «Аркада» і правіше біля десяти
метрів), положення свого тіла в момент поранення - обличчям в бік верху вул.
Інститутська та ймовірного сектору, з якого потерпілий міг отримати поранення -
з бетонної барикади - також знайшли своє підтвердження за результатами
безпосереднього дослідження судом складених потерпілим під час допитів слідчим схем
місцевості центральної частини міста Києва (т. 100 а. 17, 18 та 28), даних протоколу
слідчого експерименту від 07 серпня 2014 року з додатками (фототаблиця) (т.
100 а. 30-35), та додатків до
нього (фото таблиці, схем, відео фіксація) (т. 100 а. 37), які містять
аналогічні відомості з цього приводу з уточненнями з боку потерпілого (10 хв. 15
сек. запису фіксації слідчої дії). Так, в момент поранення він почав піднімати
руку вгору, щоб почесати голову, вхідний отвір знаходиться з внутрішньої
сторони лівого передпліччя, а вихідний - із зовнішньої сторони передпліччя,
постріл був здійснений з перехрестя, де знаходились представники правоохоронних
органів в темному одязі з вогнепальною зброєю, як йому здалося - автоматами
«Калашникова», яких він бачив там за 10 хв. до отримання поранення. Він
неправильно назвав це перехрестя з вул. Банкова, оскільки правильно - вул.
Інститутська та Ольгинська.
Звертає на себе увагу можливість проглядати бетонну
барикаду з місця поранення ОСОБА_2159 , яке значно нижче, аніж місце абсолютної
більшості поранених з правої частини вулиці Інститутська, що вкотре спростовує
твердження захисту про нібито неможливість спостерігати з бетонної барикади
вказаної місцевості.
Факт перебування потерпілого 20 лютого 2014 року в
центральній частині міста Києва підтверджено даними тимчасового доступу до
відомостей про місце перебування телефону з номером …2539 оператора «Київстар»,
який належав потерпілому (т. 63 а. 46).
Згідно з дослідженими судом заявами про злочин
ОСОБА_2159 від 08 березня 2014 року, від 26 червня 2014 року про залучення до
провадження як потерпілого (т. 100 а. 1-5, 9), фото (т. 100 а. 29) та
копії паспорта, за яким його ідентифіковано (т. 100 а. 39), він визнаний
потерпілим за фактом отримання 20 лютого 2014 року в період з 14 год. 00 хв. до
14 год. 30 хв. на вул. Інститутська в м. Києві біля готелю «Україна» вогнепального
поранення у ліве передпліччя.
Як випливає із заяв ОСОБА_2159 , він при зверненні за
медичною допомогою до КМКЛ ШМД для убезпечення від можливого переслідування
міліцією та унеможливити його ідентифікацію назвався як ОСОБА_1621 , 1983 р.н.,
мед. карта № НОМЕР_197 , тому коректні відомості щодо нього постановою про
уточнення анкетних даних від 10 червня 2014 року було уточнено саме як
ОСОБА_471 , ІНФОРМАЦІЯ_108 (т. 100 а. 19-20), відтак документи складені на
ОСОБА_1623 , 1983 р.н., суд визнає належними документами, які стосуються
потерпілого ОСОБА_2159 .
Так, згідно з листом Центру ЕМД та МК міста Києва
від 23 вересня 2015 року № 1900/Б, копії карти виїзду ШМД № 581 від 20
лютого 2014 року (т. 100 а. 56-58,
60), за БД АІДС «Швидка медична допомога» до ОСОБА_1623 , 30 років, 20 лютого
2014 року о 14 год. 10 хв. було зареєстровано виклик за адресою: Майдан
Незалежності, Жовтневий Палац, і доставлено о 14 год. 50 хв. у відділення
травматології № 1 КМКЛ ШМД з попереднім діагнозом «вогнепальне поранення лівої
плечової кістки». Виписка із медичної карти стаціонарного на ім`я
хворого ОСОБА_2159 КМКЛ № 3 (т. 100 а. 52-53) містить відомості щодо
проходження його лікування в зазначеному медичному закладі з 20 лютого по 04
березня 2014 року з діагнозом: «відкритий багатоуламковий з дефектом тканин
перелом променевої кістки з ушкодженням медіального нерву, променевої артерії,
сухожилків згиначів: довгого згинача 1-го пальця, променевого згинача кисті,
частковим ушкодженням глибокого згинача 2-го пальця (стан після сухожильного
шва), стан після МОС в АЗФ передпліччя-кисть».
Відповідно до дослідженого судом присяжних у судовому
засіданні висновку судово-медичної експертизи № 1058/Е від 15 липня 2014
року, яку провела експерт ОСОБА_1384
(т. 100 а. 74-81), у потерпілого
ОСОБА_2159 виявлено тілесне
ушкодження: наскрізне вогнепальне поранення лівої верхньої кінцівки в ділянці
променево-зап`ястного суглобу - відкритий багатоуламковий перелом променевої
кістки з дефектом тканин, перелом променевої кістки, з пошкодженням медіального
нерву, променевої артерії, сухожилків: довгого згинача 1-го пальця, променевого
згинача кисті, частковим глибокого згинача 2-го пальця. Дане ушкодження
утворилося від однократної дії тупого предмету з обмеженою поверхнею контакту і
значною кінетичною енергією, що могло бути внаслідок пострілу набоями, які були
споряджені кулями, і за давністю може відповідати 20 лютого 2014 року.
Зазначене тілесне ушкодження відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню
тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 добу. А
описані рубці є наслідком загоєння ран після оперативного вручання і при
визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень не оцінюються.
Згідно дослідженого судом присяжних висновку
комісійної судово-медичної експертизи № 146-2014/о від 20 лютого 2015 року (т.
100 а. 89-102), яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 та ОСОБА_942
дослідивши копію висновку судово-медичної експертизи, медичну документацію на
ім`я потерпілого ОСОБА_2159 , копію протоколу слідчого експерименту з відео
його проведення та оглянувши потерпілого, комісія експертів прийшла до
висновків, що ОСОБА_2157 отримав (не виключно що і 20 лютого 2014 року) одне
(внаслідок одного пострілу) дотичне наскрізне вогнепальне поранення лівого
передпліччя (в ділянці променево-зап`ястного суглобу з ушкодженням променевої
кістки, медіального нерву, променевої артерії, сухожилків: довгого згинача 1-го
пальця, променевого згинача кисті та глибокого згинача 2-го пальця), при цьому:
- відсутність у розпорядженні експертів одягу (в який був одягнутий ОСОБА_2157
в момент отримання вогнепального поранення), не дозволила, навіть у форму
припущення, висловитись ані про дистанцію пострілу, ані про відстань пострілу,
ані про тип снаряду, ані про вид зброї стосовно спричинення вогнепального
поранення; - отримання вогнепального поранення ОСОБА_2160 могло бути при
обставинах, на які вказував потерпілий у ході слідчого експерименту від 07
серпня 2014 року, в т.ч. і щодо напрямку пострілу (спереду назад), а рановим
каналом може бути напрямок як ззаду наперед, так і спереду до заду (відносно
нормального анатомічного положення тіла людини за рахунок можливостей
розташування лівої кисті); - отримання вогнепального поранення
ОСОБА_2160 могло бути при обставинах, на
які вказував потерпілий у ході слідчого експерименту від 07 серпня 2014 року, в
т. ч. і щодо напрямку пострілу - спереду назад, при цьому потерпілий був
звернений передньою поверхнею тіла до напрямку дії вогнепального снаряду.
Одночасно, експертами відмічено, що у потерпілого ОСОБА_2159 станом на 25 листопада 2014 року (майже через
9 місяців після травмування), мають місце (існує прямий причинно-наслідковий
зв`язок) наслідки отриманого ним вогнепального поранення лівої кисті у вигляді
порушення функції І та ІІ пальців лівої кисті, що відповідає статтям 119-Г та
123-В «Таблиці відсотків втрати загальної працездатності в результаті
різноманітних травм …» Інструкції № 2 Міністерства фінансів СРСР від 08 січня
1986 р. про порядок організації та проведення лікарсько-страхової експертизи -
разом 35%. Таким чином, підсумовуючи вищенаведене, з урахуванням існуючих
критеріїв оцінки ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, колегія експертів
ствердила заключний висновок, що ОСОБА_2157
отримав тілесне ушкодження у вигляді дотичного наскрізного вогнепального
поранення лівого передпліччя, яке відноситься, як таке, що призвело до розладу
здоров`я, пов`язаного зі стійкою втратою загальної працездатності не менш ніж
на одну третину, - до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм стійкої
втрати загальної працездатності.
В іншій частині висновок комісії експертів № 146-2014/о
щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на
місцевості потерпілого та особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому
міг перебувати стрілок) через їх не підтвердження балістичними чи
криміналістичними дослідженнями та характер припущення, суд присяжних визнає
недопустимими доказами, які не можуть бути покладені в основу даного вироку.
Відтак, враховуючи окремо сформульовану судом правову позицію з наведенням
доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку), зауваження сторони захисту з цього
приводу виявилися обґрунтованими, а вказані докази через їх недопустимість -
суд виключає з переліку таких, на які посилається у вироку.
Крім того, суд виключає з вказаного висновку комісії
експертів як неналежний абзац через відсутність його зв`язку з даним епізодом
про те, що «ймовірне положення потерпілого в момент отримання вогнепального
поранення, в т.ч. утримання ним металевої перешкоди (металевого щита),
відповідає таким, що зазначено останнім у ході слідчого експерименту від 13
червня 2014 року», оскільки дані про наявність у потерпілого щита відсутні,
а слідчий експеримент з ним 13 червня 2014 року не проводився фактично.
Аналізуючи судово-медичні дані, які встановлені
висновками експертів №№ 1058/Е та 146-2014/о, суд присяжних визнає їх
узгодженими, а дані щодо тяжкості тілесного ушкодження та напрямку ранового
каналу визнає більш достовірними за висновком експертизи № 146-2014/о, яка є
комісійною та ґрунтується на більш повних даних, критично оцінюючи, а відтак
відхиляючи з цього приводу висновок експерта № 1058/Е.
Під час судового розгляду сторона обвинувачення хоча й
послалася на висновок комісії експертів № 146-2014/о, проте за відсутності
будь-яких пояснень залишила поза увагою зміну експертами ступеня тяжкості
заподіяного вказаному потерпілому тілесного ушкодження у виді наскрізного
вогнепального поранення лівого передпліччя. Тому суд змінює оцінку ступеня
тяжкості заподіяного потерпілому вказаного тілесного ушкодження з середньої
тяжкості, на яке послався прокурор в обвинувальному акті, на тяжке, виходячи з
наявних об`єктивних судово-медичних даних та не змінюючи при цьому фактичні
обставини самих подій, які ставляться у провину обвинуваченим.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом поранення
ОСОБА_2159 суд в тій частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Вищенаведені докази у своїй сукупності та співставленні з
усією очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_2157 20 лютого 2014 року у період з
14 год. 00 хв. до 14 год. 30 хв., перебуваючи на правому боці вул.
Інститутській в м. Києві в зеленій зоні біля готелю «Україна», під час
загострення протистояння між активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних
органів із застосуванням вогнепальної зброї отримав одне дотичне наскрізне
вогнепальне поранення лівого передпліччя з ушкодженням променевої кістки,
медіального нерву, променевої артерії, сухожилків, яке відноситься до тяжкого
тілесного ушкодження за критерієм стійкої втрати загальної працездатності, при
цьому потерпілий був звернутий передньою частиною тіла до джерела пострілу та
верху вулиці Інститутська, де розташовувалася бетонна барикада.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння таких поранень потерпілому саме обвинуваченими не здобуто. Водночас,
безспірно встановлено, що поранення було завдано з території, яка перебувала
під виключним контролем співробітників правоохоронних органів і на якій саме в
цей час перебували за бетонною барикадою озброєні співробітники РСП та інші
правоохоронці, які спільно та злагоджено застосовували вогнепальну зброю у
спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом здійснення у даному випадку
прицільного пострілу.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_2157 перед
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв
інші дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів, відтак,
законні підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї були явно
відсутні.
5.4.125. За епізодом загибелі
ОСОБА_427 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2161 - брат ОСОБА_2162 показав, що
останній лише епізодично приймав участь в протестних акціях на Майдані
Незалежності в ОСОБА_1289 , яка зводилися до допомоги активістам продуктами
харчування, одягом, ліками тощо, займався фото документуванням цих подій.
Близько 17 год. 20 лютого 2014 року телефоном дізнався від цивільної дружини
брата - ОСОБА_2163 , що на її очах ОСОБА_1349 важко поранили біля центрального
входу до Жовтневого палацу. 23 лютого він особисто забирав тіло брата з моргу
(вул. Оранжерейна), впізнав його і бачив на лівій щоці шрам від поранення.
Брата дуже вразили події з побиття студентів і дух єдності після цього, який
зародився на «Майдані».
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2164 -
мати ОСОБА_2162 , в тому числі додатково, повністю підтвердила наведені вище
показання іншого свого сина ОСОБА_2165 , уточнивши, що ОСОБА_1349 з перших
днів, коли побили студентів, став підтримувати протест на «Майдані». ОСОБА_2166
багато фотоальбомів та відео, на яких він документував ці події. На одному
відео зафіксовано як під час подій на ОСОБА_1463 працівник міліції цілиться і
стріляє з рушниці прямо в сина, тоді все оминулося, син відхилився, але цьому
попередженню ніхто уваги не придав. ОСОБА_1349 був дуже вражений жорстокістю
протистояння. Протягом 20 лютого 2014 року вона, потерпіла, мала декілька
телефонних розмов із сином (її номери телефонів …НОМЕР_379, …НОМЕР_371,
домашній - …21-37, номери телефону її сина ОСОБА_1349 - НОМЕР_198 , НОМЕР_199 ,
в останнього оператор «Укртелеком»). Спочатку він повідомив про те, що
допомагає лікарям у Михайлівському соборі, де дуже багато загиблих від
вогнепальних поранень, потім, що зустрічає ОСОБА_2167 , біля будинку Профспілок
багато загиблих від пожежі, сфотографував пташку з опаленими лапками, а згодом
зателефонував і сказав, що з ОСОБА_2168 допомагає прибирати у Жовтневому
палаці, в якому зруйновані та пограбовані приміщення, кучі сміття, вийшовши на
вулицю, почав заспокоювати, повідомив, що поруч з ОСОБА_2168 спостерігає за
чарівним заходом сонця, раптом стався якійсь звук і відразу крики людей,
зв`язок зник, більше вона сина не чула. Це було без кількох хвилин 17 год. У
новинах вона побачила як лікар КМКЛ № 17 повідомив, що щойно привезли
пораненого киянина, йде боротьба за його життя, а згодом дізналася, що це її
син і він помер.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2169 - цивільна дружина ОСОБА_2162 , підтверджуючи
показання потерпілих ОСОБА_2170 та ОСОБА_2164 , уточнила, що з ранку 20 лютого
ОСОБА_1349 допомагав волонтерам-медикам «Майдану», а після 16 год. вони разом
піднялися до ОСОБА_794 палацу, були і в середині приміщення, допомагали
прибирати, ОСОБА_1349 скрізь робив фотографії. Перебуваючи у дворі ОСОБА_794
палацу біля зеленого паркану (час від останнього фото чоловіка приблизно 5-7
хв.) чули попередження від перехожих про те, що тут все ще небезпечно, оскільки
інколи стріляють, тому вони звідти пішли, хоча самих пострілів не чули. Близько
17 год. вони перебували на оглядовій площадці біля центрального входу до
ОСОБА_794 палацу (колонада), чекали товариша, а коли ОСОБА_1349 говорив
телефоном (його номери …37-54 або …92-71 - «Укртелеком») зі своєю матір`ю
пролунав постріл і він впав спиною на бруківку, головою в напрямку вул.
Хрещатик, телефон куля не пошкодила. Проміжок часу між останнім фото чоловіка
та його пораненням становив приблизно 10-15 хв. У момент пострілу вона стояла
справа від чоловіка обличчям до нього, а тому все відбулося на її очах. Вона
відразу почала кликати на допомогу, поруч були волонтери-медики, які надали
первинну медичну допомогу, після цього ОСОБА_1349 віднесли до холу готелю
«Україна», де продовжили надавати допомогу. Після приведення чоловіка до
транспортабельного стану його перенесли на ношах до готелю «Козацький», а
звідти на кареті швидкої медичної допомоги «Борис» доставили до КМКЛ № 17.
ОСОБА_1349 тривалий час оперували, але близько 23 год. того ж дня їй повідомили
в лікарні, що чоловік помер. Було наскрізне кульове поранення голови - вхідна
рана в лівій щоці, а вихідна - ззаду за вухом справа, лікарі виявилися
безсиллі.
Як уточнила потерпіла ОСОБА_2169 , весь час, коли вони
перебували поруч із ОСОБА_794 палацом, пострілів чутно не було, одиночний
постріл, яким вбили чоловіка, шокував не тільки її, а й всіх, хто був поруч. За
звуком було враження, що стріляли з готелю «Україна». У момент поранення
чоловік був одягнутий в туристичні чорні штани, темно зелену з чорним куртку та
чорні черевики, а також шапку спортивну темного кольору, обличчям дивився у
напрямку до станції метро «Хрещатик» вверх по вул. Інститутській, правим боком
був розташований до Стели на Майдані Незалежності, а лівим - до центрального
входу з колонами Жовтневого палацу, у правій чи лівій руці (точно вона не може
пригадати) біля вуха тримав мобільний телефон, також він міг крутити головою,
що було для нього характерним під час розмови телефоном. Орієнтуючись за часом
останньої фотографії чоловіка, яка передана слідству, його поранили близько 16
год. 55 хв. Всі ці обставини з`ясовувалися органом досудового розслідування під
час проведення з нею двох слідчих експериментів.
Родинні стосунки сім`ї ОСОБА_2162 підтверджуються копією
його паспорта, дозволом на поховання та довідкою від 24
лютого 2014 року № 51, заявами про залучення до провадження як
потерпілих, а саме: ОСОБА_2171 (цивільної дружини померлого) від 26 лютого 2014
року; ОСОБА_2172 (матері загиблого) від 27 лютого 2014 року; ОСОБА_2173 (рідний
брат загиблого) від 27 лютого 2014 року, особи яких встановлені на підставі
копій паспортів (т. 52 а. 26-28, 32-33, 57-60, 64-68, 72-75).
Показання потерпілої ОСОБА_2174 знайшли своє
підтвердження і під час дослідження за її участю в судовому засіданні протоколів
слідчого експерименту від 06 березня та 04 червня 2014 року, під час яких
вона на місцевості в деталях повідомила про аналогічні обставини загибелі
ОСОБА_2162 (т. 52 а. 109-125, 140-151). При цьому, під час слідчого
експерименту 06 березня 2014 року ОСОБА_2169 продемонструвала положення свого
тіла відносно ОСОБА_2996 в момент його
поранення (обличчям до нього, а спиною в бік готелю «Україна») та розташування
останнього в цей момент на місцевості (передньою поверхнею тіла у напрямку
верху вул. Інститутська, а обличчям через рухи головою в різні боки під час
телефонної розмови - можливо, в бік Жовтневого палацу), а 04 червня 2014 року -
продемонструвала аналогічне положення свого тіла відносно ОСОБА_2996 в момент його поранення (обличчям до нього, а
спиною в бік готелю «Україна») та розташування останнього в цей момент на
місцевості (передньою поверхнею тіла у напрямку верху вул. Інститутська, а
обличчям через рухи головою в різні боки під час телефонної розмови - можливо,
і в бік вул. Інститутська). На підставі результатів останнього проведеного експерименту,
враховуючи судово-медичні дані про напрямок ранового каналу, спеціаліст-медик
дійшов до висновку, що постріл у ОСОБА_2162 міг бути виконаний із будівлі
готелю «Україна» на рівні 6-8-го поверхів.
Отже, показання свідка ОСОБА_2174 щодо розташування у
просторі на момент поранення потерпілого ОСОБА_2162 (передньою поверхнею тіла у
напрямку верху вул. Інститутська, а голову міг повертати в різні боки) та місця
його поранення (біля центрального входу до Жовтневого палацу - навпроти білих
колон) є послідовними. Відтак, суд вважає встановлені за таких умов
спеціалістом медиком дані щодо конкретного напрямку здійснення пострілу в
ОСОБА_2162 недопустимими через їх характер поза межами компетенції та
здійснення в умовах, коли не було встановленим конкретне положення голови
потерпілого на момент поранення, якою він «крутив під час розмови телефоном».
Результати дослідженого судом присяжних проведеного
слідчого експерименту за участю свідка - очевидця цих подій ОСОБА_2175 , які
зафіксовані у протоколі цієї слідчої дії від 06 березня 2014 року з
додатками (фотоматеріали) (т. 52 а. 126-137) також лише підтверджують показання
потерпілої ОСОБА_2174 ( ОСОБА_2176 продемонстрував положення свого тіла
відносно ОСОБА_2996 в момент його
поранення (обличчям до нього, а спиною в бік Жовтневого палацу) та розташування
останнього в цей момент на місцевості (передньою поверхнею тіла у напрямку
верху вул. Інститутська, а обличчям - в бік готелю «Україна»).
Суд присяжних виключає з переліку доказів сторони
обвинувачення як недопустимі показання свідка ОСОБА_2176 під час судового розгляду, який в порушення
приписів ст. 346 КПК України перебував у залі суду 08 вересня 2016 року під час
судового засідання, в ході якого відбувався допит потерпілих ОСОБА_2170 ,
ОСОБА_2164 та ОСОБА_2174 за епізодом загибелі ОСОБА_2162 , свідком за яким він
був викликаний до суду пізніше - 15 січня 2019 року.
Згідно з дослідженим судом протоколу огляду місця
події від 06 березня 2014 року з додатками (фотоматеріали) (т. 52 а.
155-164), в ході проведення огляду території навпроти Жовтневого палацу за
адресою: м. Київ, вул. Інститутська,1 в м. Києві, встановлено наявність на
відстані 4,60 м від колони № 5 арки будівлі Жовтневого палацу ділянку
оглядового майданчику з тротуарної плитки розміром приблизно 3,10х2,20 м, на
якій є велика кількість викладених квітів, а також знаходяться інші предмети,
зокрема воскові свічки, каміння від цегли, та табличка з надписом: «Не
забудемо, пам`ятаємо» та фотографія у рамці загиблого « ОСОБА_1077 ». Під час
огляду події було зафіксовано, що у окремих місцях будівлі та колон арок
Жовтневого палацу маються пошкодження у вигляді отворів різного розміру, а на
окремих деревах зеленої зони маються пошкодження різного розміру, які
утворились можливо від пострілів з вогнепальної або травматичної, іншої зброї.
Проте, при огляді цієї території речей та предметів, які мають значення для
провадження, не виявлені.
Досліджені судом присяжних дані двох протоколів
тимчасового доступу до речей і документів від 21 жовтня 2016 року та огляду
таких документів від 24 жовтня 2016 року з додатками, проведеного на
підставі судового доручення в межах даного судового провадження та ухвал
слідчого судді від 22 вересня 2016 року (т. 53 а. 173-174; т. 64 а. 1-30),
згідно з якими отримані дані про зв`язки абонентів номерів телефонів …НОМЕР_379,
…НОМЕР_371 ( ОСОБА_2164 ) та …37-54 ( ОСОБА_2177 ), доказового значення в
контексті встановлення часу останньої телефонної розмови потерпілої ОСОБА_2164
із сином ОСОБА_2178 не мають, однак за цими даними дійсно абонент номеру
телефону …37-54 після 16 год. перебував в межах дії станції № 17491, яка
охоплює місцевість в м. Києві від провулку Музейний, 10 у напрямку до вул.
Петровська алея, а з 21 до 23 год. (включно) 20 лютого 2014 року вказаний
телефон перебував в межах дії станції № 37831, яка охоплює місцевість в м.
Києві провулок Лабораторний, де територіально розміщена КМКЛ № 17, що повністю
узгоджується з показаннями потерпілої ОСОБА_2174 про події, які передували
загибелі її цивільного чоловіка та про обставини його перебування після
поранення у КМКЛ № 17.
Ухвалене за клопотанням сторони обвинувачення (т. 64 а.
43-44) судове доручення в межах даного судового провадження (т. 65 а. 108-109)
органу досудового розслідування на проведення слідчої розшукової дії - огляд
інформації про телефонний зв`язок 20 лютого 2014 року за стаціонарним міськім в
м. Києві номером …1-37 (домашній номер телефону потерпілої ОСОБА_2164 ) з метою
встановлення часу подій, виявилося не виконаним.
Згідно дослідженого в судовому засіданні судом присяжних протоколу
огляду від 15 грудня 2015 року диску «DVD-R TDK» № …8619 із написом «Фото
ОСОБА_1077 », який надано 15 березня 2014 року потерпілою ОСОБА_2179 , а також
під час безпосереднього дослідження вмісту цього диску судом присяжних, встановлено
на ньому розміщено 47 фото файлів, починаючи за хронологією фіксації подій із
фото з назвою «IMG_0859», закінчуючи «IMG_0905», які відзняті 20 лютого 2014
року, починаючи з 12 год. 08 хв. та закінчуючи 16 год. 41 хв. Вказані фото,
дійсно, відтворюють революційну обстановку біля Михайлівського собору (напр.,
«IMG_0871» дата: 20.02.2014, час створення 14:10), на «Майдані» 20 лютого 2014
року (напр., «IMG_0872» дата: 20.02.2014, час створення 15:38), згарище в
будинку Профспілок (напр., «IMG_0882» дата: 20.02.2014, час створення 15:49),
безлад в приміщеннях Жовтневого палацу (напр., «IMG_0896» дата: 20.02.2014, час
створення 16:25), містять зображення тіл загиблих, які вкриті простирадлами
(напр., «IMG_0865» дата: 20.02.2014, час створення 13:08), та пташки з
опаленими лапками (напр., «IMG_0898» дата: 20.02.2014, час створення 16:32) (т.
52 а. 80-84).
Як видно з досліджених завіреної копії журналу
приймального відділення, копії карти виїзду невідкладної медичної допомоги
від 20 лютого 2014 року, свідоцтва про смерть, довідки про
причину смерті від 22 лютого 2014 року № 648 (т. 52 а. 30-31, 49-52,
54-56), 20 лютого 2014 року о 17 год. 45 хв. пораненого ОСОБА_2162 було
доставлено каретою швидкої медичної допомоги клініки «Борис» до КМКЛ № 17, де
він отримав екстрену медичну допомогу, але не зважаючи на це ІНФОРМАЦІЯ_197
помер від вогнепального кульового наскрізного поранення обличчя та шиї з
ушкодженням спинного та головного мозку.
Згідно з дослідженими судом присяжних рапортами
помічника начальника чергової частини від 21 лютого 2014 року та
оперуповноваженого від 21 лютого 2014 року, протоколу огляду трупа від 21
лютого 2014 року з додатками (фотоматеріали) (т. 52 а. 8-19), в морзі КМКЛ
№ 17 за адресою: м. Київ, пров. Лабораторний, 14, було оглянуто труп ОСОБА_2162
, на тілі якого виявлено вогнепальне поранення шиї, констатований час смерті 21
год. 30 хв. 20 лютого 2014 року.
Дослідженими в судовому засіданні заявою про
видачу одягу загиблого, протоколом огляду речей від 02 березня 2014 року
з додатками (фотоматеріали) (т. 52 а. 87-102) детально описано верхній та
натільний одяг, в який був одягнений загиблий 20 лютого 2014 року та речі, що
знаходились при ньому, а саме: куртка спортивна сіро-чорного кольору з
капюшоном, що має сліди множинних розривів та сліди речовини бурого кольору;
автомобільний навігатор чорного кольору; комплект ключів з 8 ключів та брелок з
ліхтариком у вигляді кулі та магнітний ключ; светр на змійці чорного кольору з
численними рваними пошкодженнями; светр темно-синього кольору з поперечними
полосами червоного кольору; шапка темно-синього кольору; штани чоловічі чорного
кольору та ін.
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні висновку
судово-медичного експерта ОСОБА_946 № 648 від 21 березня 2014 року (т. 52 а. 22-25), на тілі ОСОБА_1705 виявлені
такі ушкодження: а) одне вогнепальне наскрізне кульове поранення обличчя та
шиї, при якому вхідна рана розташована на лівій щоці (160 см від підошов), а
вихідна - на задній поверхні шиї (158 см від підошов). Рановий канал
направлений спереду назад, зліва направо, зверху вниз, і по ходу каналу
ушкоджені: ліва щока, гілки лівої зовнішньої сонної артерії і ліва вертебральна
артерія, з другого по четвертий шийні хребці, шийний відділ спинного мозку,
м`язи шиї, а в результаті поранення також виникли крововиливи навколо стовбуру
мозку і мозочку. Вказане поранення виникло від дії кулі в результаті пострілу з
вогнепальної зброї, діаметр кулі становив близько 0,8 - 0,9 (см). Ознак
пострілу з близької дистанції не виявлено; б) черепно-мозкова травма: перелом
правої орбіти, верхньої стінки решітчастої кістки, лівих крил основної кістки,
крововиливи над і під оболонки, в кору лобних долей мозку. Така черепно-мозкова
травма могла виникнути після отримання вогнепального поранення в результаті
падіння на площині з ударом правою верхньою частиною обличчя об тупий предмет.
Смерть ОСОБА_1705 настала від вогнепального кульового наскрізного поранення
обличчя та шиї з ушкодженням спинного та головного мозку і судин шиї.
Наведений висновок узгоджується з дослідженим в судовому
засіданні висновком того ж судово-медичного експерта № 41/648 від 05
червня 2014 року (т. 52 а. 37-39), за яким, з огляду на розширений перелік
питань, встановлено, що всі ушкодження у ОСОБА_2162 мають ознаки тяжких
тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, можливо, що в момент
пострілу він був обернений лівою стороною обличчя до кінцевої частини осі
траєкторії польоту кулі, ОСОБА_2177 помер ІНФОРМАЦІЯ_197 о 21 год. 30 хв. у
КМКЛ № 17.
Звертає на себе увагу єдність реєстрації за номерами
проведених експертних досліджень (№ 648), що свідчить про спільність об`єкту
дослідження, а помилкове зазначене прізвище загиблого у висновку № 648 від 21
березня 2014 року як «ОСОБА_2996 » замість « ОСОБА_2180 », з огляду на
паспортні дані загиблого, вказує лише на допущену описку в тексті цього
документу.
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні протоколу
огляду диску Verbatim DVD+R …5015, на якому міститься відео «Снайпер
застрелив беззбройного киянина», тривалістю 02 хв. 45 сек. (т. 52 а.
104-108), яке безпосередньо було досліджено судом за участю потерпілої
ОСОБА_2174 , вказаний відеоматеріал містить фіксацію безпосереднього місця
вогнепального поранення ОСОБА_2162 20 лютого 2014 року на оглядовій площадці
перед центральним входом до Жовтневого палацу. При цьому потерпіла
ідентифікувала себе в салатовій курточці, коли вона нахилилися над пораненим
чоловіком. Дані, які відтворюють ці матеріали повністю узгоджуються з
наведеними вище показаннями потерпілої ОСОБА_2174 щодо обставин загибелі
ОСОБА_2162 відразу після здійсненого пострілу в нього.
Як видно з дослідженого судом присяжних відеозапису
під назвою «Выстрел снайпера в безоружного…», який міститься на наданому
потерпілим ОСОБА_2161 диску ARITA CD-R …714A05 (т. 52 а. 164), воно є
першоджерелом (більш якісне, повне, безперервне відео), яке було використане в
сюжеті, що містить згадане відео «Снайпер застрелив беззбройного киянина».
Коментуючи подію поранення ОСОБА_2162 присутні при цьому очевидці та автор
відео наголошують на тому, що постріл було зроблено снайпером з готелю
«Україна», з урахуванням саме цього фактору перехожими вживають заходи
небезпеки. За результатами дослідження цього відео суд визнає цілком
обґрунтованими з огляду на задокументовану панораму місцевості, де було
смертельно поранено ОСОБА_2162 в шию, заяви сторони захисту про те, що з готелю
« ІНФОРМАЦІЯ_161 » можна було здійснити цей постріл прицільно, а з бетонної
барикади - ні, оскільки цьому були об`єктивні перешкоди, а саме елементи
барикад, масиви дерев, скупчення інших людей. Крім того, суд приймає до уваги і
дані щодо перепаду висот на даній місцевості між точками, де була розташована
бетонна барикада (189 м над рівнем моря), та місцем поранення ОСОБА_2162 (174 м
над рівнем моря)), які отримані захистом за допомогою спеціальної програми
(джерело: http://uff.pp.ua/vysota.html) і ні ким не спростовані.
Більш того, для порівняння, ці дані щодо перепад висот
об`єктивно підтверджені численними фото та відео матеріалами фіксації подій на
вул. Інститутська з різного ракурсу та з різних місць, а також в цілому
узгоджуються з вже згаданими судом раніше загальнодоступними даними які
одержані за допомогою користувацької програми «Google earth» (адреса:
ІНФОРМАЦІЯ_252 »). Так, об`єктивно існує перепад висот між місцем, на якому
перебував ОСОБА_2177 в момент поранення - оглядовий майданчик перед центральним
входом до Жовтневого палацу (177 м над рівнем моря, географічні координати: 50o26'58''N 30o31'38''E) та ділянкою місцевості за перехрестям АДРЕСА_7 та Ольгинська, де
була розташована бетонна барикада ліва її частина) (187 м над рівнем моря,
географічні координати: 50o26'51''N 30o31'46''E).
Відомості щодо наявності перешкод у вигляді елементів
барикад знайшли своє підтвердження і підчас дослідження фото ОСОБА_2162 «IMG_0899»,
за властивостями датованого 20 лютого 2014 року 16 год. 32 хв. 38 сек., на
якому зображено задимлення, купа сміття, трактор та перевернутий згорілий
автобус, які перекривали провулок, що веде від Жовтневого палацу до вул.
Інститутська (диск «DVD-R TDK» № …8619 із написом «Фото ОСОБА_1077 » - т. 52 а.
80-84).
Всі ці відомості щодо перепад висот у своїй сукупності
об`єктивно корелюють з напрямком ранового каналу в тілі потерпілого по висоті.
Як видно з досліджених під час судового розгляду судом
присяжних даних, які містить наданий потерпілим ОСОБА_1232 відео «47 _
20.02.2014» (диск Verbatim DVD-R …50582 - т. 8 а. 130), починаючи з 05 хв.
12 сек. запису, на відео зафіксований відрізок того самого сюжету, який містив
відеозапис «Снайпер застрелив беззбройного киянина» в частині, що стосується
обставин поранення ОСОБА_2162 . Також, як видно з довідкової інформації, яка
супроводжує вказані відеоматеріали, об`єднані автором в один сюжет, ці події
відбувалися 20 лютого 2014 року о 16 год. 57 хв. 55 сек.
Суд визнає показання потерпілої ОСОБА_2174 достовірними,
оскільки вони повністю узгоджуються з іншими доказами, в тому числі й
об`єктивними даними відеоматеріалів. При цьому окремі неточності в показаннях
потерпілої, які давалися нею в різний час (щодо взаємного розташування дієвих
осіб на місцевості до градусів кута, відстані між ними до сантиметрів, напрямку
звернення обличчя загиблого ОСОБА_2162 в момент влучення в нього кулі, а також
і щодо джерела пострілу, які подавалися нею тільки у формі припущень, тощо),
мають дрібний характер і в цілому не впливають на оцінку показань цієї особи на
предмет їх щирості та достовірності. Тим більше, потерпіла послідовно в
судовому засіданні показувала, що була безпосереднім очевидцем поранення
ОСОБА_2162 яке було миттєвим і несподіваним, в цей момент її чоловік говорив по
телефону і крутив головою, але вона була у безпосередній близькості до нього і
бачила, що чоловік повернув голову вправо, тобто в її бік.
Натомість, суд критично оцінює, а тому відхиляє показання
потерпілого ОСОБА_2170 в частині опису одягу, в якому міг бути його брат в
момент поранення (сірі спортивні куртка, штани та кросівки), оскільки таке його
припущення з цього приводу свого підтвердження не знайшло.
Обставини поранення ОСОБА_2996 , які зафіксовані на відео
«Снайпер застрелив беззбройного киянина» та «47 _ 20.02.2014», відтворені і на
екрані 1/1 переглянутого під час дослідження доказів за епізодом загибелі
ОСОБА_909 в судовому засіданні 05 липня 2018 року з дотриманням правил ч. 11
ст. 290 КПК України наданого представником ОСОБА_661 також синхронізованого за
часом відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 3» (флеш носій
- т. 143 а. 3). Зокрема, звук одиночного пострілу, яким було смертельно
поранено ОСОБА_2996 у шию, зафіксовано
на 02 год. 46 хв. 34 сек. запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина
3», астрономічний час 16 год. 50 хв. 16 сек., що узгоджується з властивостями
за часом створення досліджених вище фотографій, автором яких був ОСОБА_2177 , зокрема,
останньої з них (20 лютого 2014 року, час створення 16 год. 41 хв.), а також з
показаннями потерпілої ОСОБА_2174 щодо приблизного часу, який пройшов від
останнього фото до моменту поранення чоловіка (10-15 хв.) та потерпілої
ОСОБА_2164 щодо обставин переривання телефонної розмови із сином - без кількох
хвилин 17 год.
Згідно з даними, які отримані під час дослідження
відеозапису з камер спостереження НБУ (камера № 13), розміщеного на жорсткому
диску …25D3 (т. 45 а. 26), файл «18б(52)», починаючи з 16 год. 43 хв. 30
сек., зафіксовано як з тильної сторони бетонної барикади, яка прикривається з
боку Майдану Незалежності вантажівками (лівий бік), перебувають озброєні різною
нарізною зброєю (АКМС, снайперська гвинтівка тощо) співробітники правоохоронних
органів, в тому числі ідентифікованого за результатами судового розгляду
підрозділу - РСП. Починаючи з 16 год. 45 хв. 50 сек., зафіксовано як з іншого
боку (правий) цієї ж тильної сторони бетонної барикади (правий бік) дві особи у
форменому чорному одязі з написом «Беркут», шевронами МВС та жовтими пов`язками
перебувають у стійці для ведення вогню з АКМС, після цього знімають з АКМС
магазини та їх замінюють (проміжок часу з 16 год. 48 хв. 32 сек. по 16 год. 49
хв. 45 сек.) і знову займають за барикадою стійку для ведення вогню, станом на
16 год. 50 хв. 18 сек. наявні зовнішні ознаки здійснення пострілу з АКМС, який
тримає в бойовому положенні один з вказаних двох бійців в напрямку сніжної
барикади (автомат здригається, характерний рух плечима від віддачі зброї
внаслідок пострілу), а на 16 год. 50 хв. 34 сек. за цим боком бетонної барикади
фіксується третій озброєний АКМС боєць РСП, який раніше оглядом зйомки не
охоплювався. Крім того, на відео зафіксовано поруч з вказаними співробітниками
РСП інших озброєних правоохоронців у форменому одязі (відсутність шевронів МВС
та жовтих пов`язок, наявність червоних квадратів на спині тощо), які озброєнні
автоматами Калашникова калібру 5,45мм, що не оспорювалося сторонами під час
судового розгляду.
Сторона захисту, акцентуючи під час судових дебатів увагу
на цих зафіксованих з камер НБУ обставинах, надумано вважала відсутніми дані,
які вказують на здійснення пострілу вказаною особою.
Звертає на себе увагу констатована судом за результатами
дослідження відеозаписів (п. 5.3.1 вироку) кореляція за астрономічним часом між
відеозаписами серії «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).» як її 2-ої так і 3-ої
частин відповідно та відео запису з камер зовнішнього спостереження НБУ. При
цьому хронометраж на двох перших з них відбувається із запізненням порівняно із
хронометражем на відео з камер зовнішнього спостереження НБУ на 2 секунди.
Відтак, позначений внутрішній астрономічний час 16 год. 50 хв. 18 сек. на відео
«18б(52)» відповідає позначеному внутрішньому астрономічному часу 16 год. 50
хв. 16 сек. на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 3», що
фактично узгоджується із самою компіляцією до останнього (екран 3/3) запису з
камери 13 відео «18б(52)».
Відтак, суд визнає достовірним за ідентифікаційною
здатністю сюжет на відео «47 _ 20.02.2014» або «47», вважаючи доведеним те, що
на цьому відео під написом « ОСОБА_2181 16:57:55 (за звуком)» в акцентованому
його автором червоному квадраті дійсно зафіксовані обставини смертельного
поранення саме ОСОБА_427 з уточненням часу поранення - 16 год. 50 хв. 16 сек.,
що узгоджується з усіма дослідженими доказами.
Відповідно до дослідженого в судовому засіданні висновку
комплексної судово-медичної та судово-балістичної експертизи від 20 квітня 2015
року № 4-2015/о-38, яку провели експерти ОСОБА_940 , ОСОБА_941 , ОСОБА_1767
та ОСОБА_942 (т. 52 а. 42-47), останніми на підставі аналізу даних, які
встановлені висновками судово-медичних досліджень, показаннями очевидця
ОСОБА_2174 , у тому числі під час проведення з нею слідчого експерименту
встановлено, що ОСОБА_2177 саме 20 лютого 2014 року до 17 год. 45 хв. отримав
наскрізне вогнепальне поранення голови та шиї (з розташуванням вхідної рани на
лівій щоці в 1,8 см від лівого кута роту на висоті 160 см від підошви, а
вихідної - на задній поверхні шиї в верхній її четверті по середній лінії, на
межі з потилицею, на висоті 158 см від підошви), при цьому, за умов, що
розташування та положення його тіла було таким, як зазначено ОСОБА_2179 під час
слідчого експерименту 06 березня 2014 року, то особа, яка проводила постріл,
перебувала приблизно у секторі, який охоплює всю вул. Інститутська та прилеглу
до неї територію від будівлі станції метро «Хрещатик» до будинку культури КМУ
(включно). Даних для достовірного визначення дистанції пострілу, відстані
пострілу, виду та калібру зброї немає, але приймаючи до уваги саме характер
вогнепального поранення (наскрізне поранення голови та шиї з ушкодженням
кісткових структур), експерти дійшли висновку, що постріл був зроблений з
нарізної вогнепальної зброї, і в даному випадку вогнепальний снаряд - це куля,
яка (враховуючи морфологічні характеристики саме дірчастого перелому кістки
обличчя) має діаметр близько 8 мм.
За результатами дослідження судом вказаного висновку
комплексної комісійної експертизи № 4-2015/о-38 потерпілі наполягали на
достовірності його результатів. Натомість, сторона захисту, навпаки, просила
суд критично оцінювати висновок вказаної експертизи щодо можливого сектору
здійснення смертельного пострілу в ОСОБА_2162 , вважаючи достовірним в цій
частині дані, які містить протокол слідчого експерименту від 03 березня 2014
року, якому суд в цій частині вже надав оцінку.
Крім того, участь під час проведення цієї комплексної
експертизи № 4-2015/о-38 експерта балістика ОСОБА_971 , який має стаж
експертної роботи більше 10 років та право на проведення судових експертиз за
спеціальностями 3.1 «дослідження вогнепальної зброї та слідів її використання»,
3.2 «дослідження боєприпасів та слідів пострілу» та 3.3 «дослідження
ситуаційних обставин пострілу», робить безперечно переконливими висновки цієї
експертизи з точки зору застосування наукових знань у сфері балістики і з цього
приводу важко не погодитися зі стороною захисту, яка до проведених у такій
спосіб комплексних експертиз задля встановлення обставин пострілу зауважень не
мала як під час судового розгляду, так і під час виступу в судових дебатах.
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом загибелі
ОСОБА_2162 суд в тій частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Наведені докази у своїй сукупності з усією очевидністю
свідчать про те, що ОСОБА_2177 20 лютого 2014 року о 16 год. 50 хв. 16 сек.
поза межами активної фази протистояння між активістами «Майдану» та
працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї,
перебуваючи на території навпроти центрального входу до Жовтневого палацу,
розташованого на вул. Інститутська, 1 в місті Києві, отримав наскрізне
вогнепальне кульове прижиттєве поранення голови та шиї з ураженням головного та
спинного мозку і судин шиї, яке має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за
ознакою небезпеки для життя і від якого настала смерть потерпілого. При цьому,
вхідна вогнепальна рана розташована на лівій щоці (160 см від підошов), а
вихідна - на задній поверхні шиї (158 см від підошов), рановий канал
направлений спереду назад, зліва направо, зверху вниз. У момент отримання поранення
потерпілий був звернутий передньою частиною тіла у напрямку верху вул.
Інститутська, правим боком до Стели на Майдані Незалежності, а лівим - до
центрального входу з колонами Жовтневого палацу, конкретне положення голови
потерпілого поданими доказами не встановлено, однак лівою стороною обличчя -
безспірно до кінцевої частини осі траєкторії польоту кулі. Постріл був
зроблений з неблизької дистанції з нарізної вогнепальної зброї.
У межах даного судового провадження допустимих даних про
заподіяння такого поранення потерпілому саме обвинуваченими не здобуто.
Водночас, безспірно встановлено, що поранення було завдано з території, яка
перебувала під виключним контролем співробітників правоохоронних органів і на
якій саме в цей час перебували за бетонною барикадою озброєні співробітники РСП
та інші правоохоронці, які спільно та злагоджено застосовували вогнепальну
зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, шляхом здійснення не
вибіркових пострілів у напрямку натовпу активістів.
Звертає на себе увагу і те, що сукупністю всіх наданих
сторонами провадження і досліджених під час судового розгляду доказів не
встановлено будь-яких даних, які вказували б на те, що ОСОБА_2177 перед
пораненням використовував чи мав у своєму розпорядженні предмети, або вчиняв інші
дії, які становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну загрозу
для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів, відтак, законні
підстави для застосування у даному випадку вогнепальної зброї були явно
відсутні. Більш того, ОСОБА_2177 отримав вогнепальне поранення, перебуваючи в
місті, яке взагалі не охоплювалося умовами протистояння.
5.4.126. За епізодом
поранення ОСОБА_604 .
Згідно з дослідженими судом повідомленнями лікарів
від 20 лютого 2014 року на лінію «102», заявами ОСОБА_2182 від 22 лютого, 11 червня 2014 року, про вогнепальне поранення верхньої третини лівого
плеча, яке він отримав 20 лютого 2014 року близько 13 год. під час акцій
протесту поблизу готелю «Україна» в м. Києві, було
розпочате з 22 лютого 2014 року досудове розслідування, а його самого визнано
потерпілим (т. 145 а. 220-221, 228, 230, 247).
Згідно з дослідженими судом присяжних протоколом
огляду місця події від 22 лютого 2014 року та додатками до нього у виді
фото таблиці (т. 145 а. 241-245), в приміщенні Радивилівської районної лікарні
Рівненської області хворий ОСОБА_222 видав вилучений у нього 21 лютого 2014
року під час оперативного медичного втручання з лівого плеча металевий предмет
округлої форми, зовні схожий на дріб.
Захист звернув увагу, що цей протокол слідчої дії
складений у відповідності до вимог КПК України, на відміну від інших, де були
відсутні фото таблиця.
За даними досліджених судом присяжних протоколу
слідчого експерименту від 01 вересня 2015 року та додатків до нього (фото,
схема, відео фіксація) (т. 146 а. 3-12) встановлено, що ранком 20 лютого 2014
року ОСОБА_222 в групі з іншими активістами прямував до Жовтневого палацу з
метою контрнаступу на спецпризначенців МВС, які (чоловік 25-30) в чорному
форменому одязі але без жовтих пов`язок на руках розташувалися в трьох шеренгах
та були озброєні помповими рушницями. Під час цих подій, перебуваючи перед
центральним входом до Жовтневого палацу, отримав спереду в ліве плече, яке
виглядало над щитом, вогнепальне поранення, у цей момент перебував в положенні
стоячи зігнутим вперед, виставивши напівоберти ліве плече вперед, ховаючись за
металеві щити (15 хв. 53 сек. запису).
Водночас, звертає на себе увагу те, що навіть наближені
часові параметри вказаних подій не встановлені, спеціалісти в галузі балістики
та криміналістики для проведення цієї слідчої дії взагалі не залучалися,
будь-які виміри та моделювання у зв`язку з повідомленим потерпілим свого
положення у просторі в момент поранення не проводилися, дані вже наявного
висновку експерта медика не враховувалися.
Дані слідчого експерименту, а також повідомлені
потерпілим обставини отримання ним поранення, перевірити поданими доказами під
час судового розгляду не вдалося.
Так, наявні в матеріалах справи дані телефонії
виявилися неналежними через використання потерпілим ОСОБА_2997 іншого номеру
мобільного телефону і це сторона обвинувачення не оспорювала.
За даними заяви потерпілого від 23 червня 2014
року (т. 146 а. 80) останній відмовився надати для дослідження свій верхній
одяг, в якому він був в момент поранення.
Як видно з досліджених судом епікризу № 992, довідки
№ 1329 від 23 вересня 2015 року Радивилівської районної лікарні Рівненської
області (т. 146 а. 47, 49-50), ОСОБА_222 доставлений до травматологічного
відділення вказаної лікарні 21 лютого 2014 року, де перебував на стаціонарному
лікуванні до 07 березня 2014 року з діагнозом: вогнепальне проникаюче поранення
лівого плеча, під час оперативного втручання з лівої плечової кістки було
вилучено стороннє тіло округлої форми в діаметрі 9 мм.
Відтак, за цими об`єктивними судомо-медичними даними,
потерпілий був поранений до 21 лютого 2014 року снарядом округлої форми в
діаметрі 9 мм.
Досліджений судом присяжних висновок судово-медичної
експертизи № 52 від 28 лютого 2014 року (т. 146 а. 52-), яку провів експерт
ОСОБА_2183 , виявився не інформативним через відсутність медичної документації
на потерпілого ОСОБА_2182 та його не прибуття на огляд експертом.
Згідно з дослідженим судом присяжних висновком
судово-медичної експертизи № 54/52 від 07 березня 2014 року, яку провів
експерт ОСОБА_2183 на підставі первинних медичних документів (т. 146 а. 55-56),
у ОСОБА_2182 на момент звернення за медичною допомогою було виявлено ушкодження
у виді вогнепального поранення лівого плеча з пошкодженням кістки, яке могло
уторитися 20 лютого 2014 року і відноситься до середнього ступеня тяжкості
тілесного ушкодження.
Аналогічні результати містять і висновки
судово-медичних експертиз № 233/54/52 від 16 вересня 2014 року та №
118/233/54/52/2014 від 23 червня 2015 року, які провів той самий експерт
ОСОБА_2183 на підставі аналогічних первинних медичних документів (т. 146 а.
60-61, 68-69). Суд критично як описку оцінює вказівку у цих висновках експертів
про спричинення вказаного тілесного ушкодження 22 лютого 2014 року, оскільки це
прямо суперечить об`єктивним медичним даним, зокрема, рентгенограмі від 20
лютого 2014 року.
Всі вказані судово-медичні дані узгоджуються між собою, а
тому судом кладуться в основу вироку. Отже, суд визнає доведеним, що на тілі
потерпілого була виявлена одна рана, яка мала сліпий проникаючий характер і
розташована в області лівого плеча. Вказане поранення потерпілий міг отримати в
строк до 20 лютого 2014 року. На інші поставлені перед експертом питання
(характер ушкодження, механізм його утворення) відповіді за результатами всіх
проведених отримано не було.
Вилучений з тіла потерпілого сферичний предмет був
втрачений (т. 146 а. 85-86).
За даними висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 191-2015/о від 12 жовтня 2015 року, яку провели експерти
ОСОБА_942 , ОСОБА_941 та ОСОБА_1230 , вивчивши і проаналізувавши медичну
документацію, копії протоколу слідчого експерименту з відео його проведення,
інші експертні дослідження, але так і не отримавши доступ до одягу потерпілого
(т. 146 а. 74-78), експерти дійшли висновку, що не можна, навіть у формі
припущення, стверджувати про характер та механізм утворення тілесних ушкоджень,
що були констатовані у ОСОБА_2182 . В іншій частині, висловлені експертами за
таких умов припущення до уваги судом не беруться.
Навіть приблизний час поранення потерпілого ОСОБА_2182
поданими доказами, в тому числі і шляхом окремого дослідження відео під
назвою «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»
(відео на флеш носії - т. 90 а. 40) встановити не виявилося можливим. Суд
присяжних констатує, що попри фіксацію всіх подій на вказаному потерпілим місці
його поранення саме повідомлених ним обставин його поранення навпроти декількох
шеренг правоохоронців, розташованих біля Жовтневого палацу навіть у більш
ширший проміжок часу, аніж з 12 до 13 год., як про це заявив потерпілий у заяві
про злочин та лікарям, не зафіксовано.
Ці дані з великою ймовірністю не виключають можливість
поранення ОСОБА_2182 за інших обставин, аніж про це вказано в обвинувальному
акті, сумнів з приводу чого обґрунтовано висловила сторона захисту. Здійснене
прокурором під час судових дебатів орієнтування на час поранення даного
потерпілого до 13 год. 30 хв. 20 лютого 2014 року є відверто віртуальним і не
ґрунтується на матеріалах провадження, окрім даних заяви потерпілого про
злочин, які свого підтвердження під час судового розгляду не знайшли.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать лише про те, що ОСОБА_222 за невстановлених обставин під
час протистояння між активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних
органів, у невстановлений день та час в строк до 20 лютого 2014 року,
перебуваючи навпроти центрального входу до Жовтневого палацу в м. Києві перед
шерегами працівників правоохоронних органів, отримав одне сліпе вогнепальне
поранення лівого плеча, яке відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості.
У межах даного судового провадження через невизначеність
даних щодо часу та конкретних обставин поранення вказаного потерпілого, даних
про причетність до такого поранення будь-яких конкретних осіб, а в тому числі і
співробітників правоохоронних органів поданими доказами не встановлено. Їх, а
так само інших осіб ймовірна причетність до поранення потерпілого не виходить
за межі припущень, на яких не можуть ґрунтуватися ствердні висновки суду.
Через малоінформативний характер поданих доказів не
можливо оцінити і дії самого потерпілого ОСОБА_2182 в момент поранення на
предмет того, чи становили вони реальну загрозу для життя чи здоров`я
працівників правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння.
5.4.127. За епізодом загибелі
ОСОБА_2184 .
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2185 показав, що його син ОСОБА_488 загинув 20
лютого 2014 року через кульове поранення в шию. Як далі уточнив потерпілий: -
син був учасником « ОСОБА_829 » у 2004 році, у 2013 -2014 роках відвідував
«Майдан» в м. Києві близько чотирьох разів, кожного разу відразу після
загострення подій, вперше - на другий день після побиття студентів, а в останнє
- ввечері 19 лютого 2014 року, реагуючи на події 18 лютого, які транслювалися
по телебаченню; - він, потерпілий, чув про досягнуте станом на 19 лютого
перемир`я між владою та опозицією, тому був спокійний за сина; - обставини
свого перебування на акціях протесу в Києві син не розповідав, ушкоджень на
тілі після повернення не мав, під час останньої поїздки встиг повідомити, що
він у «Львівській сотні», дійсно обстановка спокійна; - мотивацією підтримки з
боку сина акцій протесту на «Майдані» було загострене відчуття справедливості,
«владу ОСОБА_757 » вважав «нелюдською», побоювався розгону акцій протесту в
Києві як центру протистояння в країні, до політичних партій не належав; - перед
загибеллю син поїхав з дому у темних курточці та джинсах, на голові мав чорну
шапочку та захисні окуляри, на ногах чорні зимні черевики; - остання розмова з
сином телефоном (номер телефону сина …56-71) відбулася о 08 год. 20 хв., він,
потерпілий, чув по телефону шум, хлопки, на його питання «що у вас робиться,
там стрільба?» син відповів «ні чого страшного, це феєрверки, передзвоню
пізніше»; - коли почали шукати сина, то з`ясувалося, що його телефон був
при ОСОБА_2998 , який теж загинув, як так сталося, не відомо, на відео, яке
надавали друзі сина, було з`ясовано, що він отримав смертельне поранення
навпроти колон Жовтневого палацу; - пізніше, коли оглядалися барикади біля
ресторану «Макдональдз» за сценою знайшли куртку сина з його паспортом та
грошима, на яких була кров.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2186 - сестра загиблого ОСОБА_488 повністю
підтвердила показання свого батька - ОСОБА_2185 та додатково показала таке.
Провідуючи батьків ранком 20 лютого 2014 року випадково о 12 год. 30 хв.
дізналася про загибель брата на «Майдані» в Києві від невідомої особи, яка
включила телефон брата. Пізніше ввечері під час телефонної розмови із слідчим
з`ясувалося, що телефон брата був в іншої особи, яка загинула, тому вона
активно підключилася у пошуки брата, маючи надію на те, що він живий. 21 лютого
вона з чоловіком вже була у Києві, брата через короткий час його перебування на
«Майдані» ніхто по фото не впізнавав, у подальшому вона категорично впізнала
брата серед невпізнаних осіб, які загиблі 20 лютого, брат був без одягу мав
особливу прикмету - родимка на правій щоці, телефон брата не знайшли. Як також
уточнила потерпіла: - їй не відомі обставини загибелі брата, на 9-й день після
його загибелі невідомі особи їй показали місце під містком, де нібито загинув
її брат - там було розміщено його портретне фото, на фото та відео з місця
подій, які їй в подальшому демонстрували учасники революції під час зустрічей,
вона брата не впізнала, їй пояснювали, що він міг бути в іншому одязі, в який
вимушено переодягалися активісти після полиття з водометів, тому пошуки
ускладнювалися; - пізніше вона впізнала брата за обличчям, зафіксованого на
фото, коли його пораненого вже евакуювали медики, та на відео, коли він лежав
вже мертвий, друзі брата також продемонстрували їй відео нібито із загибеллю
брата біля стовпа з ліхтарем навпроти колон Жовтневого палацу, це відео в цій
частині було підписане його ім`ям та прізвищем та мало позначку часу, але як і
хто його там впізнав, їй не відомо, вона сама не змогла його ідентифікувати на
цьому відео через віддаленість зйомки та відсутність зафіксованого обличчя; -
очевидців поранення брата вона не знайшла, родичі ОСОБА_2883 також повідомили,
що не віднайшли очевидців і його загибелі.
Показання потерпілої ОСОБА_2186 про обставини пошуку
місця загибелі брата та його впізнання нею у морзі підтверджуються даними протоколу
огляду місця події від 02 березня 2014 року, за яким за містком з правого
боку, якщо рухатися вверх по вулиці Інститутська в м. Києві, виявлений
меморіальний комплекс із фото ОСОБА_488 серед загиблих активістів (т. 130 а.
120-142) та протоколу впізнання від 24 лютого 2014 року (т. 130 а.
94-95). Крім того, за протоколом огляду місця події від 02 березня 2014 року
зафіксовані сліди від куль на кутовій частині будівлі готелю «України» в бік
верху вул. Інститутська (фото № 7 та 8, всього 8), на нижній частині стовпа
електропередач з того ж боку (фото № 9 всього 12).
Згідно з дослідженими судом присяжних під час судового
розгляду рапортом слідчого та протоколом огляду місця події від 20
лютого 2014 року з додатками до них (фотоматеріали) (т. 130 а. 41-48), в
приміщенні моргу по вул. Оранжерейній, 9 в м. Києві в присутності понятих
оглянуто труп невідомого чоловіка, який був одягнутий в темні джинси з
коричневим брезентовим ременем, чорні шерстяні рукавички на руках, чорні берці
на ногах, разом з трупом доставлена камуфляжна куртка та куртка темно-синього
кольору. На трупі виявлено пошкодження справа рана овальної форми з осадженими
краями, які не співставляються, від неї відходить рановий канал на праву бокову
поверхню шиї, навколо ран крововиливи. На задній поверхні тулуба справа
виявлені нашарування темного кольору, що нагадують сажу, поруч садно
продовгуватої форми.
Під час дослідження додатків до вказаного протоколу
огляду у вигляді фото матеріалів потерпіла ОСОБА_2186 впізнала зображеним на
них свого брата - ОСОБА_488 і ці її показання узгоджуються з даними портретного
фото останнього (т. 130 а. 119).
Однак, суд вважає очевидною опискою вказівку у даному
протоколі огляду трупа про те, що вхідна вогнепальна рана на спині загиблого
ОСОБА_488 локально знаходиться на спині саме в правій області, оскільки її
локація в лівій частині спини є очевидною з огляду на документовані дані за
фото № 5 як додатку до цього ж протоколу огляду трупа (т. 130 а. 47)
Під час дослідження протоколу від 05 березня 2014 року
огляду вилучених з тіла ОСОБА_488 елементів одягу - черевики, джинси,
ремінь, рукавички тощо (т. 130 а. 76-89) будь-яких пошкоджень, що мали
значення, на них не виявлено, а потерпілий ОСОБА_2185 , оглянувши додатки до
цього протоколу у виді фото таблиць, впізнав джинси сина, в яких він поїхав з
дому, ремінь на них та рукавички за написом «Sports». Згідно з висновком
судово-хімічної експертизи № 7164/7165/… від 09 липня 2014 року (т. 130 а.
73-75) на джинсах загиблого слідів металізації чи мастильних матеріалів,
характерних для обслуговування зброї, не виявлено.
Згідно з довідкою Київського міського клінічного
бюро СМЕ від 05 березня 2014 року № 01/03.1/609 (т. 130 а. 99), за записами в
Журналі реєстрації 20 лютого 2014 року були зареєстровані доставлені з
АДРЕСА_26 тіла ОСОБА_778 о 19 год. 30 хв. під № 628, ОСОБА_911 о 19 год. 30 хв.
під № 627, ОСОБА_909 о 19 год. 30 хв. під № 629, ОСОБА_488 о 22 год. 00 хв. під
№ 639.
Згідно з дослідженими судом заявами ОСОБА_2186
(сестра) від 22 лютого 2014 року, ОСОБА_2187 (мати) та ОСОБА_2185 (батько) від
02 березня 2014 року, вони просили в межах досудового розслідування,
розпочатого 20 лютого 2014 року за фактом виявлення трупу невідомого чоловіка з
ознаками насильницької смерті - вогнепальне поранення грудної клітини, залучити
до даного кримінального провадження як потерпілих (т. 130 а. 40, 93, 105, 107,
116).
Сімейні стосунки загиблого ОСОБА_2188 , його сестри,
матері та батька підтверджені показаннями потерпілих ОСОБА_2186 , ОСОБА_2185 та
дослідженими судом особистими документами на цих осіб, даними про склад
сім`ї (т. 130 а. 102-104, 111, 118).
Таким чином, суд присяжних визнає достовірними показання
потерпілих щодо відомих їм загальних обставин загибелі ОСОБА_488 , хоча вони і
не були очевидцями тих подій, його ідентифікації, а тому кладе їх в основу
свого вироку.
Враховуючи викладене, дані, які виявлені під час показань
потерпілих з чужих слів, а саме пояснення ОСОБА_488 рідним щодо подій на
«Майдані» знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду
документованими даними, які судом визнані допустимими доказами, відтак суд,
дотримуючись вимог ч.ч. 2 та 6 ст. 97 КПК України, визнає вказані показання
потерпілих з чужих слів допустимими доказами.
Відповідно до дослідженого судом присяжних висновку судово-медичної
експертизи № 639 від 24 квітня 2014 року, яку провів експерт ОСОБА_1718 , з
додатками у виді медичної документації та результатів додаткових досліджень (т.
130 а. 50-61), в ідентифікованого потерпілою ОСОБА_2186 її брата ОСОБА_488
виявлено поєднане наскрізне вогнепальне проникаюче поранення грудної клітки та
шиї з ушкодженням внутрішніх органів (руйнування тіла 5,6,7-го шийних хребців,
хребтового каналу та спинного мозку на даному рiвнi, під`язикової кістки,
хрящів гортані, стінки глотки з проникненням в її просвіт, численних судин та
нервів шиї, шийного сплетення тощо) з вхідною вогнепальною раною на спині в
правій підлопатковій області на висоті 153 см від підошов, діаметром 0,5 мм, з
рановим каналом, що відходить від неї ззаду наперед та зліва направо, по ходу
якого ушкоджені тіла 5,6 та 7 шийних хребців з руйнуванням хребтового каналу,
спинного мозку, хребців, судин та нервів і закінчується вихідною раною на
правій бокові поверхні шиї, на висоті 162,5 см від підошов. За додатковим
дослідженням по краях ран не виявлено слідів металізації. Вказане прижиттєве
тілесне ушкодження спричинено пострілом з вогнепальної зброї, має ознаки
тяжкого за критерієм небезпеки для життя, є причиною смерті.
Твердження захисту про нібито невідповідність опису рани
на шиї загиблого, яку зробив спеціаліст під час огляду трупа щодо наявного
дефекту «мінус тканина», та експертом, який вважає цю рану такою, що не має
такого дефекту, є помилковим. Спеціаліст у протоколі огляду описуючи осаджені
краї рани, які не співставляються, мав на увазі рану на спині загиблого,
вказуючи, що саме від неї відходить рановий канал на праву бокову поверхню шиї.
Відтак, описи ран та їх вихідний чи вхідний характер, які зроблені спеціалістом
та експертом, не суперечать одна одній.
Однак, суд і в даному випадку вважає очевидною опискою
вказівку у висновку експерта № 639 про те, що вхідна вогнепальна рана на спині
загиблого ОСОБА_488 локально знаходиться саме в правій підлопатковій області,
оскільки її локація в лівій підлопатковій області є очевидною з огляду на
документовані дані за фото № 5 як додатку до протоколу первинного огляду трупа
від 20 лютого 2014 року (т. 130 а. 47), на що зверталася увага судом. Більш
того, здійснюючи безпосередній опис ран під час зовнішнього дослідження трупа експерт
також вказав на те, що друга за черговістю огляду є рана на спині зліва в
верхній третині, в лівій лопатковій ділянці (т. 130 а. 51).
Висновок експертизи № 639 узгоджується з висновком
комісійної судово-медичної експертизи № 247-2015/о від 08 грудня 2015 року
щодо локації ушкоджень на тілі загиблого з прямим уточненням про знаходження
вхідної вогнепальної рани в ділянці лівого надпліччя (т. 130 а. 163-170), висновком
іншої експертизи № 4/639 від 28 травня 2014 року (т. 130 а. 65-67). Крім
того експертами додатково було встановлено, що вказане тілесне ушкодження
утворилося незадовго до смерті ОСОБА_488 в проміжок часу, що міг тривати від
декількох до 30-40 хвилин від дії вогнепального снаряду (кулі) при пострілі з
вогнепальної зброї, може відповідати приблизно двом добам до проведення
дослідження у морзі, яке мало місце 22 лютого 2014 року з 09 год. 30 хв. до 12
год. 30 хв. Сторонніх тіл в тілі загиблого, ознак пострілу з близька не
виявлено, в рановому каналі ознак проходження снаряду через перешкоду не
виявлено. Потерпілий в момент отримання поранення був звернутий лівою
заднє-бічною поверхнею тулуба до джерела пострілу. Щодо виду зброї та калібру -
необхідно провести балістичну експертизу. Ознак сп`яніння в ОСОБА_488 не
виявлено.
Ці дані, враховуючи показання потерпілого ОСОБА_2185 про
телефонну розмову із сином о 08 год. 20 хв. та дані щодо часу доставки тіла
загиблого до моргу (о 22 год. 00 хв. 20 лютого 2014 року), узгоджуються із
версію загибелі останнього під час подій на «Майдані» ранком в м. Києві 20
лютого 2014 року.
Під час дослідження судом присяжних за участю потерпілих відео
під назвою «47 _ 20.02.2014» на диску Verbatim DVD-R …50582 (т. 8 а. 130,
починаючи з 45 сек. запису), потерпілі не змогли на ньому ідентифікувати
загиблого ОСОБА_2188 та підтвердити у такій спосіб достовірність акцентуації
автором цього відео на ідентифікацію нібито ОСОБА_488 за допомогою зелених та
червоних квадратів.
Під час перегляду судом присяжних відео під назвою
«09-05-23 - 09-21-46 (00582)», розміщеного у папці «Диск1» на диску (т. 70
а. 93), встановлено, що воно, починаючи з 05 хв. запису, є оригінальним
відносно дослідженого відрізку на відео запису «47 _ 20.02.2014», однак і на
цьому відео, не зважаючи на його кращу якість, потерпілі також не змогли
ідентифікувати загиблого ОСОБА_2188 .
Суд звертає увагу на те, що доставлені разом з тілом
загиблого ОСОБА_488 камуфляжна куртка та куртка темно-синього кольору не
відповідають кольору куртки, яка візуалізується на вказаній особі та й ще і з
капюшоном (04 хв. 47-52 сек. запису «09-05-23 - 09-21-46 (00582)»). Більш того,
за твердженнями самих потерпілих куртку ОСОБА_488 знайшли пізніше і з паспортом
останнього.
Водночас, суд вважає обґрунтованими зауваження сторони
захисту про те, що вказана особа, яка акцентована квадратами на відео «47 _
20.02.2014» починаючи з 45 сек. запису, та на запису «09-05-23 - 09-21-46
(00582)» на екрані справа, в руках тримає предмет тонкої продовгуватою форми, з
яким маніпулює двома руками, як припустив захист, не виключається, що це могла бути
зброя, яку вказана особа перезаряджає (елемент цього предмету, зовні схожий на
ствол, дійсно проглядається на 04 хв. 33 сек. - на фоні білого мішку та на 04
хв. 56 сек. запису - на фоні бетонного парапету, біля якого і було уражено
вказану особу). Вказані припущення ґрунтуються на об`єктивній візуалізації
певних форм і не спростовані стороною обвинувачення, а тому суд їх тлумачить на
користь обвинувачених.
Таким чином, суд вважає, що поданими під час судового
розгляду доказами не підтверджено достовірність ідентифікації автором відео «47
_ 20.02.2014» або «47» ОСОБА_488 , а тому суд вважає не доведеним те, що на
відео «47 _ 20.02.2014» або «47» під написом « ОСОБА_2184 09:10:37» в
акцентованих його автором зеленому та червоному квадратах дійсно зафіксовані
обставини смертельного поранення саме ОСОБА_2184 .
Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для
визнання належними за епізодом загибелі ОСОБА_2189 відомості, що містить
досліджений судом висновок комісійної судово-медичної експертизи № 247-2015/о
від 08 грудня 2015 року (т. 130 а. 163-170), в основу ідентифікаційної частини
якої комісією експертів були покладені дані відео запису «47», які є
ідентичними відео «47 _ 20.02.2014».
Суд оцінює критично як документально непідтверджений, а
тому відхиляє висновок цієї комісійної експертизи № 247-2015/о в частині
визначення виду зброї - нарізна та калібру - 7,62 мм, з якої міг бути поранений
ОСОБА_488 , оскільки посилання на судово-медичні дані, які були при цьому
враховані, висновок експертизи не містить, а спеціальне дослідження з цього
приводу експерта-баліста не проводилося. Натомість, за висновком експертизи №
639 по краях ран загиблого слідів металізації, які могли б вказувати на
характер снаряду, не виявлено.
Інших доказів сторонами не подано.
За результатами проведених оперативно-розшукових заходів
отримати відео записи з камер спостереження по вул. Інститутська не вдалося,
встановлено, що такі записи після подій 20 лютого 2014 року вилучалися
співробітниками МВС, СБУ та прокуратури, встановити очевидців поранення ОСОБА_2882
, ОСОБА_2849 , ОСОБА_2883 та ОСОБА_2848 не вдалося (т. 130 а. 146, 150, 158).
Оцінюючи подані сторонами докази за епізодом загибелі
ОСОБА_488 суд в частині, в якій їх не відхилив, визнає допустимими та
достовірними, а тому кладе в основу свого вироку.
Вищенаведені докази у своїй сукупності та взаємозв`язку з
усією очевидністю свідчать лише про те, що ОСОБА_2189 ранком (конкретний час не
встановлений) 20 лютого 2014 року, перебуваючи в м. Києві (конкретне місце не
встановлено), під час загострення протистояння між активістами «Майдану» та
працівниками правоохоронних органів із застосуванням вогнепальної зброї, за
невстановлених обставин отримав одне наскрізне вогнепальне поранення шиї, яке є
тяжким тілесним ушкодженням, від якого і настала його смерть, при цьому вхідна
рана розташована в ділянці на спині в ділянці лівого надпліччя), від якої зліва
направо, ззаду наперед відходить рановий канал, який закінчується вихідною
раною на правій бічній поверхні шиї. Постріл був зроблений з неблизької
дистанції, в момент поранення потерпілий був звернутий лівою заднє-бічною
поверхнею тулуба до дульного зрізу зброї.
У межах даного судового провадження даних про причетність
до такого поранення будь-яких конкретних осіб, а в тому числі і співробітників
правоохоронних органів поданими доказами не встановлено. Їх, а так само інших
осіб ймовірна причетність до поранення потерпілого не виходить за межі
припущень, на яких не можуть ґрунтуватися ствердні висновки суду.
Через малоінформативний характер поданих доказів не
можливо оцінити і дії самого потерпілого ОСОБА_2189 в момент поранення на
предмет того, чи становили вони реальну загрозу для життя чи здоров`я
працівників правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння.
5.4.128. За епізодом
поранення ОСОБА_637 .
Згідно з дослідженими судом заявами від 15 квітня
та 17 липня 2014 року ОСОБА_2190 , який ідентифікований шляхом дослідження
копії його паспорту та довідки Самооборони «Майдану», про вогнепальне поранення
лівого передпліччя близько 10 год. 20 лютого 2014 року під час акцій протесту у
складі 22 сотні на вул. Інститутська в м. Києві було розпочате 18 квітня 2014
року досудове розслідування, а його самого визнано потерпілим (т. 142 а. 3,
7-9, 35).
Згідно з даними додатків до протоколів допиту потерпілого
ОСОБА_2190 від 17 та 18 липня 2014 року у виді схем місцевості (т. 142
а. 17, 23), місцем його поранення позначено спочатку ділянка місцевості на
автомобільній стоянці готелю «Україна» в м. Києві за пішохідним містком через
вул. Інститутська, а потім також за пішохідним містком через вул. Інститутська,
але вже біля Жовтневого палацу в м. Києві, тобто на інший стороні вулиці.
Водночас, звертає на себе увагу те, що записи та позначки
на додатку до протоколу допиту потерпілого від 17 липня 2014 року ніким, в тому
числі і самим потерпілим, не засвідчені, відтак складені невідомою особою, до
того ж сам цей додаток не обумовлений у протоколі слідчої дії, а тому суд
відкидає відомості, які він містить як недопустимий доказ через відсутність даних
про джерело його походження. Натомість, записи та позначки на додатку до
протоколу допиту потерпілого від 18 липня 2014 року складені ним особисто,
узгоджуються із його показаннями щодо місця свого поранення як під час першого,
так і другого допиту, а також цей додаток обумовлений у протоколі слідчої дії.
За даними досліджених судом присяжних протоколу
слідчого експерименту від 31 липня 2015 року та додатків до нього (фото,
схема місцевості, відео фіксація) (т. 142 а. 24-34) ранком 20 лютого 2014 року
ОСОБА_500 рухався в групі активістів з боку Стели Незалежності вверх по вул.
Інститутська, під час поранення перебував з правого боку проїзної частини
вулиці, якщо рухатися від вул. Хрещатик, майже відразу за пішохідним містком
через вулицю, у вертикальному положенні трохи звернутий вперед лівим плечем,
передом - в бік готелю «Україна» (запис на 02 хв. 44 сек.). Після поранення
потерпілий втратив свідомість. Також, як двічі продемонстрував потерпілий, куля
потрапила ззаду у його ліве плече (запис на 02 хв. 55 сек. та 03 хв. 06 сек.) і
лише після ініціативного уточнення слідчого (запис на 03 хв. 09 сек.)
потерпілий погоджується із слідчим про постріл спереду, припускаючи при цьому
напрямок пострілу з боку Жовтневого палацу (запис на 03 хв. 11-13, 43 сек.).
Однак, у протоколі вказаного слідчого експерименту не
зафіксовані результати його проведення, відсутні дані про те, що саме
потерпілий встановив на місцевості місце свого поранення, оскільки фіксація
слідчої дії відразу розпочинається з цього місця, фактично вказані потерпілим
два напрямки ранового каналу (ззаду на перед, як визначений самостійно, і
спереду назад, як визначений за допомогою слідчого) не перевірялися шляхом
співставлення ран в області лівого передпліччя, спеціаліст криміналіст для
проведення цієї слідчої дії не залучався, а дані вже наявного висновку експерта
медика взагалі не враховувалися.
Отже, за поданими доказами, які одержані за участю
потерпілого, є два різних ймовірних місця його поранення, перевагу жодному з
яких суд надати не може, та два протилежні напрямки ранового каналу. Усунути ці
розбіжності можна лише на підставі інших доказів, які не викликали б сумнівів у
своїй достовірності, і не можливо за рахунок допиту потерпілого, який дає
непослідовні плутані показання та легко піддається впливу особи, яка проводить
допит.
Сумнів у здатності потерпілого об`єктивно відобразити всі
обставин свого поранення породжується і даними про те, що з 2011 року він
перебував на відповідному обліку через певні розлади (т. 42 а. 43), а відразу
після поранення втрачав свідомість.
Як видно з досліджених судом довідки Самооборони
«Майдану», довідки № 2336 від 09 квітня 2014 року шпиталю «Майдану», виписки
з медичної картки Івано-Франківської обласної клінічної лікарні № 355614
від 21 березня 2014 року стаціонарного хворого ОСОБА_2999 , які добровільно ним
надані (т. 142 а. 8, 36-38), а також довідки вказаної лікарні № 355614
від 22 вересня 2014 року (т. 142 а. 69-71), він з 15 лютого 2014 року належав
до 22-ої сотні Самооборони, а 20 лютого отримав вогнепальну м`якотканинну рвану
рану ділянки лівої лопатки, первинна допомога та обробка рани здійснена у
медичному пункті «Майдану», лікувався до 21 березня 2014 року, стан
задовільний.
Суд визнає обґрунтованим зауваженням захисту про умовний
характер даних, які містить довідка шпиталю «Майдану», яку не можна визнати
самодостатнім офіційним медичним документом, проте визнає ці дані у наведеній
частині достовірними, оскільки вони узгоджуються з іншими судово-медичними
даними.
Так, за дослідженим судом висновком судово-медичної
експертизи № 280 від 22 липня 2014 року, яку провів експерт ОСОБА_1209 на
підставі наявних медичних документів (т. 142 а. 57-58), в ОСОБА_2190 на момент
звернення за медичною допомогою була виявлена рана по задній поверхні грудної
клітки зліва, яка могла бути отримана ним 20 лютого 2014 року і відноситься до
тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості. Вирішити питання про те, яка
була рана чи від дії якого предмета вона утворилася, не можливо без дослідження
одягу.
Відомості, що містила медична документація із-за кордону,
мали виключно похідний характер щодо первинної медичної документації на
потерпілого, а тому не бралися до уваги експертами-медиками.
За даними висновку комісійної судово-медичної
експертизи № 175-2015/о від 05 жовтня 2015 року, яку провели експерти
ОСОБА_942 , ОСОБА_941 та ОСОБА_1230 , вивчивши і проаналізувавши медичну
документацію, копії протоколів допиту потерпілого та слідчого експерименту з
відео його проведення, інші експертні дослідження, але так і не отримавши
доступ до одягу потерпілого (т. 142 а. 62-67), експерти також дійшли висновку,
що ОСОБА_2999 20 лютого 2014 року отримав одне наскрізне непроникаюче
вогнепальне поранення тулуба саме на задній половинці грудної клітини.
Вказані судово-медичні дані щодо локації тілесного
ушкодження на тілі потерпілого - на задній половинці грудної клітини в області
лівої лопатки узгоджуються між собою, а тому судом кладуться в основу вироку.
Отже, суд визнає доведеним, що на тілі потерпілого була виявлена лише одна
рана, яка мала рваний наскрізний непроникаючий вогнепальний характер і
розташована на спині в області лівої лопатки.
У цьому зв`язку очевидно недостовірним є результат
слідчого експерименту про постріл в потерпілого спереду, як це зафіксовано на
відео фіксації слідчого експерименту та фото № 3 як додатку до його протоколу,
тобто в передню частину грудної клітини, на якій ушкоджень виявлено взагалі не
було.
Висновок комісії експертів № 175-2015/о щодо ситуаційних
обставин здійснення пострілу (взаємне розташування на місцевості потерпілого та
особи, що в нього здійснила постріл, сектор, в якому міг перебувати стрілок)
через їх не підтвердження балістичними чи криміналістичними дослідженнями та
характер припущення, суд присяжних визнає недопустимими доказами, які не можуть
бути покладені в основу даного вироку. Відтак, враховуючи окремо сформульовану
судом правову позицію з наведенням доводів та мотивів (пункт 5.4.129 вироку),
зауваження сторони захисту з цього приводу виявилися обґрунтованими, а вказані
докази через їх недопустимість - суд виключає з переліку таких, на які
посилається у вироку.
Суд присяжних також критично оцінює, а відтак відхиляє
дані висновку комісійної судово-медичної експертизи № 175-2015/о про напрямок
ранового каналу - зліва направо, оскільки такий висновок зроблено виходячи
тільки з розмірів рубців на тілі потерпілого як слідів хірургічного втручання,
а тому фактично є припущенням, яке не може бути для суду переконливим, а також
про постріл як нібито безальтернативний спосіб спричинення рани потерпілого,
щодо якого, по-перше, відсутні об`єктивні судово-медичні дані, по-друге, не
були виявлені відповідні сліди і на одязі потерпілого, який не було знайдено,
по-третє, не виключається спричинення рваної рани дією вторинних снарядів або
внаслідок вибуху, тобто за інших обставин, аніж вказано експертами. Суд визнає
обґрунтованим зауваженням сторони захисту щодо вказаних даних, якими оперувала
сторона обвинувачення як безальтернативними.
Зважаючи на викладене, а також беручи до уваги раніше
висловлені зауваження, які у сукупності оцінюються як значущі, суд відхиляє
дані слідчого експерименту з потерпілим від 31 липня 2015 року про місце його
поранення через сумнівність і не підтвердження іншими доказами, а також дані
про напрямок ранового каналу - через очевидну медичну неспроможність.
Навіть приблизний час поранення потерпілого ОСОБА_2999 ранком 20 лютого 2014 року поданими доказами
встановити не виявилося можливим, не розвіяв цю неповноту і прокурор під час
судового розгляду та виступу в судових дебатах.
Дані тимчасового доступу про місце перебування абонента
мобільного оператора з номером телефону, який належав ОСОБА_2999 , та протокол
їх огляду (т. 68 а. 156) також виявилися не інформативними.
Оцінюючи всі подані сторонами докази за епізодом
поранення ОСОБА_2999 суд в частині, в
якій їх не відхилив, визнає допустимими та достовірними, а тому кладе в основу
свого вироку. Однак, через малоінформативність судово-медичних даних, в тому
числі і щодо характеру поранення, механізму утворення рваної рани, напрямку
ранового каналу, а також невизначеність даних щодо часу та конкретного місця
поранення вказаного потерпілого 20 лютого 2014 року, довести поза розумним
сумнівом причетність до такого поранення потерпілого працівників правоохоронних
органів, та обвинувачених зокрема, стороні обвинувачення не вдалося. Проведений
стороною обвинувачення під час судового розгляду та в судових дебатах аналіз
поданих суду доказів обвинувачення за даним епізодом таких висновків суду не
спростовує.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності з
очевидністю свідчать про те, що ОСОБА_500 ранком 20 лютого 2014 року,
перебуваючи в районі вул. Інститутська в м. Києві, під час загострення
протистояння між активістами «Майдану» та працівниками правоохоронних органів
із застосуванням вогнепальної зброї, отримав одне вогнепальне наскрізне
непроникаюче поранення тулуба на задній половинці грудної клітини в ділянці
лівої лопатки. Судово-медичні дані щодо напрямку ранового каналу відсутні. Дане
ушкодження має середній ступень тяжкості.
У межах даного судового провадження через
малоінформативність судово-медичних даних, в тому числі і щодо характеру
поранення, механізму утворення рваної рани, напрямку ранового каналу, а також
невизначеність даних щодо часу та конкретного місця поранення вказаного
потерпілого, даних про причетність до такого поранення потерпілого працівників
правоохоронних органів та обвинувачених зокрема не здобуто. Їх, а так само
інших осіб ймовірна причетність до поранення потерпілого не виходить за межі
припущень, на яких не можуть ґрунтуватися ствердні висновки суду.
Через малоінформативний характер поданих доказів не можливо
оцінити і дії самого потерпілого ОСОБА_500 в момент поранення на предмет того,
чи становили вони реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння.
5.4.129. Оцінка окремих судово-медичних даних, які
стосуються обставин загибелі та поранення потерпілих 20 лютого 2014 року.
Оцінюючи подані докази за кожним епізодом поранення та
загибелі потерпілих, суд присяжних надав оцінку різним документам та висновкам
експертів, які досліджувалися як джерела доказів для доведення судово-медичного
компоненту фактичних обставин, що підлягають доказуванню. Надана судом оцінка
містить вичерпні висновки щодо належності, допустимості та достовірності таких
доказів, окремі з яких, дійсно, судом були відкинуті з різних вже наведених у
вироку підстав.
Так, суд присяжних за результатами окремого по кожному з
вказаних епізодів дослідження всього комплексу висновків судових
експертів-медиків визнав відомості, що вони містять (судово-медичні дані) щодо
наявності, характеру і механізму виникнення тілесних ушкоджень, їх тяжкості,
часу заподіяння та вирішення інших пов`язаних з цим питань, що були поставлені
перед експертами, а у випадку загибелі потерпілих - щодо причин смерті, а також
з питань судово-медичної гістології, імунології, криміналістики, токсикології
та цитології - належними та допустимими доказами для цілей даного судового
провадження. При цьому, належність визначена в кожного окремому випадку
зв`язком таких даних з конкретним епізодом поранення чи загибелі потерпілого, а
їх допустимість - дотриманням встановленого законом порядку одержання, тобто
шляхом призначення та проведення під час досудового розслідування
судово-медичної експертизи судовими експертами-медиками в межах своєї
експертної компетенції. Винятки з цього правила, які нажаль спричинені
поодинокими формальними порушеннями процесуального закону, наведені у кожному
такому випадку окремо під час аналізу конкретного епізоду поранення чи загибелі
потерпілих, тому суд на них у цьому пункті вироку свою увагу не акцентує.
Питання достовірності вказаних доказів також вирішено судом за кожним таким
епізодом окремо на підставі оцінки всієї сукупності досліджених доказів у
своєму взаємозв`язку.
Натомість, стороною захисту було заявлено і ряд інших
критичних суджень, які також стосуються цієї категорії доказів, але мають для
неї загальний характер. У такий спосіб захист також намагався довести
недопустимий характер цих доказів.
Так, сторона захисту вважає, що: - в більшості випадках
отримання медичної документації на потерпілих відбувалася без дозволу слідчого
судді, відтак з порушенням встановленого порядку, а медична документація з
походженням із-за кордону без легалізації або апостилю (епізоди поранення
потерпілих ОСОБА_2924 , ОСОБА_2770 А, ОСОБА_2771 А, ОСОБА_2999 , ОСОБА_3000 , ОСОБА_2774
, ОСОБА_2775 А, ОСОБА_2776 , ОСОБА_2909 , ОСОБА_2923 , ОСОБА_2779 А, ОСОБА_2768
А, ОСОБА_2780 А, ОСОБА_2854 та ін.) веде
до неможливості її використання на території України; - не всі первинні медичні документи, на яких ґрунтувалися
проведені під час досудового розслідування експертні дослідження, були відкриті
стороні захисту на стадії виконання ст. 290 КПК України, що має наслідок їх
недопустимість; - судові експерти медики проводили дослідження, які
мають ознаки фототехнічної експертизи, а тому їх висновки з використанням таких
даних також є недопустимими через вихід експертів за межі своєї експертної
компетенції; - висновки комісії судових
експертів медиків у так званих секторальних експертизах, коли на карті визначався
сектор ведення пострілу в того чи іншого потерпілого, тобто встановлювалися
ситуаційні обставин пострілу, виходять за межі компетенції експертів медиків,
оскільки охоплюються спеціальними знаннями у сфері балістики, а тому також є
недопустимими; - мали місце факти самостійного збору та використання деякими
експертами при проведенні експертного дослідження доказів (здебільшого це
стосується фото матеріалів) поза межами матеріалів досудового розслідування, що
свідчить про недопустимість їх висновків на підставі дослідження таких
об`єктів.
Вказані критичні застереження захисту також повинні
отримати оцінку суду. Однак, враховуючи необхідність у зв`язку з цим правової
оцінки на предмет належності та допустимості різних за змістом, проте однакових
за джерелом походження доказів (висновки судових експертів-медиків, в тому
числі їх комісій), які досліджувалися окремо за кожним епізодом поранення чи
загибелі потерпілого, узагальнюючий характер зауважень захисту, суд присяжних
вважав за доцільне висловити свою правову позицію з цього приводу окремо з тим,
щоб її не відтворювати по тексту вироку за кожним епізодом окремо.
Так, суд присяжних бере до уваги, що в кожному окремому
випадку судово-медичні експертизи проводилися виключно на підставі в тому числі
офіційної первинної медичної документації на того чи іншого потерпілого, яка
була отримана органом досудового розслідування легальним шляхом. Під легальним
шляхом отримання медичної документації на потерпілого суд присяжних, враховуючи
обстановку збору доказів у межах даного провадження та їх масив, розуміє: а)
отримання такої документації без дозволу потерпілого за результатами
тимчасового доступу до неї на підставі рішення слідчого судді; б) отримання
такої документації з дозволу потерпілого, що включає і випадки її добровільної
видачі потерпілим органу досудового розслідування без формулювання окремого
дозволу на вивчення її саме експертами; в) отримання такої документації за
запитом органу досудового розслідування, якщо потерпілий схвалив такі дії у
подальшому і не вважав їх істотним порушенням своїх прав і свобод. Наразі,
жоден з допитаних судом потерпілих не заявив про порушення своїх прав і свобод
діями органу досудового розслідування, який отримав доступ до його медичної
документації без його попереднього дозволу, навпаки, кожен з потерпілих вважав,
що своєчасний доступ слідчого до медичної документації тільки сприяв реалізації
законних прав як потерпілого від кримінального правопорушення в межах даного
кримінального провадження.
Медична складова є належним доказом, який лежить в основі
правової оцінки завданої шкоди здоров`ю всіх потерпілих з огляду на межі
судового розгляду, а тому його одержання відповідає інтересам потерпілих, які
просили надати їм такий статус. Фактично застосована спрощена процедура отримання
медичних документів на потерпілих законних прав та інтересів обвинувачених не
стосується і жодним чином не порушує їх право на захист.
За загальними правилами застосування заходів забезпечення
для оцінки потреб досудового розслідування суд зобов`язаний врахувати
можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження
отримати документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для
встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч. 4 ст. 132 КПК України) -
у даному випадку такі можливості (ч. 2 ст. 93 КПК України) фактично були
реалізовані із подальшим схваленням таких дій особами, права та законні інтереси
яких вони зачіпають.
Враховуючи викладене, суд присяжних вважає, що отримання
медичної документації на потерпілих в межах даного кримінального провадження
відбувалося без порушення законних прав і свобод останніх, більш того, в жодний
спосіб не зачіпало законних прав і свобод обвинувачених, а тому підстави для
визнання такої документації недопустимими доказами відсутні.
Судом ретельно було проаналізовано порядок одержання
медичної документації на потерпілих з походженням із-за кордону та у випадках,
коли перевірити її достовірність справді виявилося не можливим, така
документація була відхилена судом через неможливість її використання на
території України (еп. ОСОБА_478 , ОСОБА_1269 ). В інших випадках, відомості,
що містила така документація, мали виключно похідний та допоміжний характер
щодо первинної медичної документації на потерпілого, а тому не впливали на її
обсяг та зміст, або експертами не бралися до уваги взагалі, як випливає з їх
висновків (еп. ОСОБА_341 , ОСОБА_1226 , ОСОБА_273 , ОСОБА_1387 , ОСОБА_2190 ,
ОСОБА_1495 , ОСОБА_1440 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_773 , ОСОБА_297 , ОСОБА_1640 ,
ОСОБА_924 , ОСОБА_2084 ). За епізодами ОСОБА_1193 , ОСОБА_НОМЕР_277 ,
ОСОБА_1383 , ОСОБА_479 , ОСОБА_1479 , ОСОБА_342 , ОСОБА_317 , ОСОБА_1654 ,
ОСОБА_690 , ОСОБА_693 , ОСОБА_837 , ОСОБА_832 , ОСОБА_838 , ОСОБА_495 ,
ОСОБА_921 , ОСОБА_1793 , ОСОБА_923 , ОСОБА_1076 медична документація
походженням із-за кордону була належним чином верифікована, про що наведені
відповідні мотиви у вироку за результатами оцінки доказів за вказаними
епізодами.
Аргументи сторони захисту про
недопустимість як доказу висновків судових експертів медиків через невідкриття
на стадії виконання ст. 290 КПК всіх первинних медичних документів, на яких
ґрунтувалися експертні дослідження, є неприйнятними і з
цього приводу Верховний Суд висловив чітку правову позицію (постанова
Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі №754/14281/17 - джерело:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/87298256). Посилання захисника на
недопустимість з вказаних підстав висновку експерта є необґрунтованим, оскільки
стороною обвинувачення було забезпечено проведення експертизи особою, яка
володіє спеціальними знаннями, має право на проведення експертизи та
попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок,
а стороною захисту на стадії дослідження доказів не було подано клопотання про
надання медичних документів, які були об`єктом експертного дослідження. Такої
позиції притримується і Верховний Суд (постанова від 21.05.2020 у справі №
604/546/16-к, джерело: http://reyestr.court.gov.ua/Review/89480033). Аналогічна
правова позиція викладена і в іншому рішенні ВС (постанова від 21.05.2020 у
справі № 711/8218/18, джерело: http://reyestr.court.gov.ua/Review/89480031).
Твердження сторони захисту про те, що експерти медики та
криміналісти не могли використовувати фото та відео матеріали без їх окремого
дослідження відповідними експертами у цій галузі є надуманими. У даному випадку
фото та відео матеріали бралися за основу як джерело інформації, що мала
значення для формування висновків експертів у межах їх компетенції, а не як
предмет спеціального експертного дослідження. Будь-хто зі сторін не був
позбавлений можливості досліджувати шляхом перегляду з використанням
відповідних технічних пристроїв будь-які відео записи та фото матеріали як
докази, мали таку можливість і експерти, при цьому обробка для пОСОБА_2750шення
сприйняття відео матеріалів звичайними інструментами візуалізації (збільшення
чи зменшення кадру, зупинення, створення скріншоту, зміна швидкості програвача
тощо) загальнодоступного програмного забезпечення зовсім не потребувала
спеціальних знань в розумінні процесуальних підстав для призначення експертизи
таких відео та фото матеріалів.
Продовжуючи аналізувати доводи сторони захисту, суд
звертає увагу і на таке.
У межах даного кримінального провадження для вирішення
схожого обсягу питань не тільки у галузі судової медицини, а й щодо дослідження
ситуаційних обставин пострілу (напр., запитання: - зі зброї якого виду та
зразка (моделі) здійснені постріли, від яких утворилися виявлені у
(потерпілого) тілесні ушкодження? - з якої відстані здійснений постріл або
постріли, внаслідок якого (яких) спричинені ушкодження? - чи можливо встановити
напрямок (сектор) виконання пострілу в (потерпілого), якщо так, то в якому
місці (секторі) розташовувалась особа, яка здійснила постріл в (потерпілого)? -
звідки здійснено постріл (сектор пострілу), від якого (потерпілий) отримав
поранення…? - в якому секторі перебувала особа, яка здійснила постріл у
потерпілого…?; - яке було взаємне розташування особи, яка здійснила постріл в
(потерпілого) та останнього…?) під час досудового розслідування постановами
слідчого призначалась як комплексна комісійна судово-медична та
судово-балістична експертиза (зафіксовано п`ять таких випадків за епізодами
загибелі: ОСОБА_1075 - № 170-2014/о-967 від 19 березня 2015 року
(т. 81 а. 109-119); ОСОБА_1983 - № 175-2014/о-24 від 31 липня 2015 року (т.
58 а. 164-180); ОСОБА_304 - № 1-2015/о-23 від 12 травня 2015 року (т.
148 а. 155-184); ОСОБА_197 - № 177-2014/о-25 від 16 квітня 2015 року
(т. 76 а. 1-9), ОСОБА_2996 В.В. - № 4-2015/о-38 від 20 квітня 2015 року (т. 52
а. 42-47), в яких брав участь експерт-балістик ОСОБА_1767 , щодо яких сторона
захисту заперечень не мала, вважаючи їх такими, що відповідають вимогам
законності), так і комісійні судово-медичні експертизи, так звані, секторальні
експертизи, без залучення експертів балістиків (121 епізод: висновки
комісії експертів № 158-2014/о від 07 травня 2015 року, № 165-2015/о від 18
грудня 2015 року, № 168-2015/о від 30 вересня 2015 року, № 189-2015/о від 07
жовтня 2015 року, № 287-2015/о від 04 грудня 2015 року, № 242-2015/о від 23
листопада 2015 року, № 190-2015/о від 09 жовтня 2015 року, № 196-2015/о від 12
жовтня 2015 року, № 236-2015/о від 12 листопада 2015 року, № 174-2015/о від 05
жовтня 2015 року, № 195-2015/о від 12 жовтня 2015 року, № 157-2014/о від 31
липня 2015 року, № 288-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 133-2015/о від 23
листопада 2015 року, № 156-2014/о від 24 березня 2015 року, № 208-2015/о від 14
грудня 2015 року, № 191-2015/о від 12 жовтня 2015 року, № 163-2015/о від 29
вересня 2015 року, № 152-2015/о від 07 жовтня 2015 року, № 179-2015/о від 13
жовтня 2015 року, № 130-2015/о від 07 жовтня 2015 року, № 224-2015/о від 10
листопада 2015 року, № 112-2015/о від 18 вересня 2015 року, № 164-2015/о від 30
вересня 2015 року, № 162-2015/о від 29 вересня 2015 року, № 182-2014/о від 02
березня 2015 року, № 104-2014/о від 03 листопада 2014 року, № 160-2015/о від 23
вересня 2015 року, № 164-2014/о від 20 лютого 2015 року, № 144-2014/о від 22
вересня 2015 року, № 237-2015/о від 09 листопада 2015 року, № 151-2014/о від 19
травня 2015 року, № 171-2014/о від 07 липня 2015 року, № 145-2014/о від 06
травня 2015 року, № 157-2015/о від 28 вересня 2015 року, № 209-2015/о від 18
грудня 2015 року, № 218-2015/о від 04 грудня 2015 року, № 139-2015/о від 14
липня 2015 року, № 158-2015/о від 29 вересня 2015 року, № 183-2015/о від 14
грудня 2015 року, № 235-2015/о від 18 листопада 2015 року, № 223-2015/о від 18
грудня 2015 року, № 166-2015/о від 30 вересня 2015 року, № 170-2015/о від 02
жовтня 2015 року, № 228-2015/о від 19 листопада 2015 року, № 165-2014/о від 20
лютого 2015 року, № 161-2015/о від 29 вересня 2015 року, № 147-2015/о від 28
вересня 2015 року, № 222-2015/о від 06 листопада 2015 року, № 150-2014/о від 14
квітня 2015 року, № 167-2015/о від 05 листопада 2015 року, № 204-2015/о від 17
листопада 2015 року, № 225-2015/о від 09 листопада 2015 року, № 177-2015/о від
18 грудня 2015 року, № 152-2014/о від 20 лютого 2015 року, № 141-2015/о від 22
липня 2015 року, № 220-2015/о від 06 листопада 2015 року, № 254-2015/о від 25
листопада 2015 року, № 167-2014/о від 17 березня 2015 року, № 234-2015/о від 12
листопада 2015 року, № 176-2015/о від 05 жовтня 2015 року, № 146-2014/о від 20
лютого 2015 року, № 172-2014/о від 17 квітня 2015 року, № 155-2015/о від 25
вересня 2015 року, № 159-2015/о від 29 вересня 2015 року, № 132-2015/о від 14
липня 2015 року, № 227-2015/о від 09 листопада 2015 року, № 178-2015/о від 05
жовтня 2015 року, № 102-2014/о від 03 листопада 2014 року, № 202-2015/о від 21
жовтня 2015 року, № 129-2015/о від 08 вересня 2015 року, № 256-2015/о від 25 листопада
2015 року, № 213-2015/о від 26 жовтня 2015 року, № 169-2015/о від 30 вересня
2015 року, № 143-2015/о від 23 вересня 2015 року, № 175-2015/о від 15 жовтня
2015 року, № 221-2015/о від 06 листопада 2015 року, № 171-2015/о від 02 жовтня
2015 року, № 255-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 156-2015/о від 28 вересня
2015 року, № 250-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 257-2015/о від 08 грудня
2015 року, № 291-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 245-2015/о від 08 грудня
2015 року, № 244-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 267-2015/о від 08 грудня
2015 року, № 247-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 251-2015/о від 08 грудня
2015 року, № 280-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 277-2015/о від 08 грудня
2015 року, № 272-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 262-2015/о від 08 грудня
2015 року, № 246-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 186-2015/о від 12 жовтня
2015 року, № 188-2015/о від 08 жовтня 2015 року, № 252-2015/о від 08 грудня
2015 року, № 274-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 282-2015/о від 08 грудня
2015 року, № 187-2015/о від 08 жовтня 2015 року, № 276-2015/о від 08 грудня
2015 року, № 249-2015/о від, № 263-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 203-2015/о
від 12 жовтня 2015 року, № 260-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 243-2015/о від
08 грудня 2015 року, № 248-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 273-2015/о від 08
грудня 2015 року, № 275-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 278-2015/о від 08
грудня 2015 року, № 279-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 135-2015/о від 22
липня 2015 року, № 268-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 258-2015/о від 08
грудня 2015 року, № 261-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 265-2015/о від 08
грудня 2015 року, № 290-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 286-2015/о від 08
грудня 2015 року, № 264-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 266-2015/о від 08
грудня 2015 року, № 271-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 259-2015/о від 08
грудня 2015 року, № 197-2015/о від 12 жовтня 2015 року, № 292-2015/о від 14
грудня 2015 року). До проведення вказаних, так званих, секторальних експертиз
найчастіше залучалися експерти Київського міського клінічного бюро СМЕ
ОСОБА_942 , ОСОБА_941 та ОСОБА_2191 .
Водночас, про те, що дослідження вказаних питань щодо
ситуаційних обставин пострілу в різних комбінаціях не підпадає під компетенцію
судових експертів медиків, той же експерт ОСОБА_942 , який проводив первісні
експертизи та одночасно входив до складу комісії експертів, чиї висновки
перераховані, особисто зазначав у пунктах 8, 18, 19, 20 свого висновку експерта
№ 46/634 від 14 квітня 2014 року (епізод загибелі ОСОБА_1508 - т. 9 а. 27-33).
Аналогічний висновок експерта ОСОБА_1410 сформульовано і за епізодами загибелі
ОСОБА_480 (висновок № 20/635 від 14 квітня 2014 року - т. 140 а. 76),
ОСОБА_1024 (висновок № 35/647 від 14 квітня 2014 року - т. 119 а. 166-171) та
ОСОБА_911 (висновок № 54/627 від 14 квітня 2014 року - т. 117 а. 115-121),
експерт ОСОБА_942 при цьому системно наголошував, що питання з`ясування виду та
калібру зброї не входить до компетенції судового експерта медика, а питання
взаємного розташування потерпілого та стрільця вирішується шляхом проведення
комплексної судово-медичної та балістичної експертизи.
Твердження прокурора (в судовому засіданні під час
дослідження епізоду загибелі ОСОБА_911 ) про те, що для відповіді на окремі
питання експертом ОСОБА_942 вказувалося на необхідність проведення комплексної
судово-медичної та, мовляв окремо, балістичної експертизи, є таким, що не
ґрунтується на позиції самого експерта, який чітко вказав, що потрібна саме
комплексна судово-медична та балістична експертиза, тобто єдина експертиза за
участю не менш як двох експертів різних галузей знань, а саме, у галузі судової
медицини та балістики. Підтвердив свою позиці експерт ОСОБА_2192 і під час
допиту в суді, наполягаючи на достовірності своїх висновків.
Більш того, аналогічно була сформована позиція з цього
питання і багатьох інших судових експертів-медиків, яку вони також письмово
викладали у своїх висновках. Напр., висновки експерта ОСОБА_2193 за епізодом
поранення ОСОБА_1387 (т. 142 а. 90), експерта ОСОБА_1718 за епізодом загибелі
ОСОБА_909 (т. 143 а. 176), експерта ОСОБА_945 за епізодом загибелі ОСОБА_778
(т. 162 а. 48), експерта ОСОБА_1011 за епізодом загибелі ОСОБА_913 (т. 138 а.
48-53), судово-медичного експерта криміналіста ОСОБА_2075 за епізодом загибелі
ОСОБА_2071 (т. 143 а. 78) та багато ін.
На ці обставини сторона захисту системно звертала увагу
сторін провадження та суду, вважаючи у таких випадках висновки комісій судових
експертів-медиків, які виходять за межі їх компетенції та охоплюються
спеціальними знаннями у сфері балістики, недопустимими доказами. Звичайно,
експерт не позбавлений можливості використати висновки з цього питання
будь-яких інших експертів в межах їх кваліфікації, якщо такі були зроблені і
містяться в наданих на експертизу матеріалах. З цим погоджувалася і сторона
захисту.
Крім того, під час дослідження в судових засіданнях
вказаних висновків секторальних комісійних судово-медичних експертиз у частині
встановлення ситуаційних обставин пострілу, в тому числі місць (секторів), в
яких розташовувались стрілки в потерпілих, були виявлені істотні протиріччя з даними,
які були отримані під час дослідження інших доказів.
Так, наприклад:
-за епізодом поранення
ОСОБА_486 (висновок № 155-2015/о від 25 вересня 2015 року) сектор визначено
спереду потерпілого та дещо зверху, якщо враховувати особливості місцевості,
ігноруючи при цьому встановлені об`єктивні медичні дані про напрямок ранового
каналу - справа на ліво та дещо знизу до верху - т. 100 а. 201-202;
-за епізодом поранення
ОСОБА_511 (висновок № 177-2015/о від 18 грудня 2015 року) сектор визначено
спереду потерпілого, ігноруючи при цьому встановлені об`єктивні криміналістичні
медичні дані, які узгоджуються з показаннями потерпілого, про напрямок дії кулі
- ззаду на перед - т. 103 а. 211;
-за епізодом поранення
ОСОБА_1387 (висновок № 221-2015/о від 06 листопада 2015 року) сектор визначено
спереду потерпілого, ігноруючи при цьому встановлені об`єктивні медичні дані,
які узгоджуються з даними слідчого експерименту за участю потерпілого, про
напрямок ранового каналу - спереду назад, але справа наліво та зверху вниз - т.
142 а. 165;
-за епізодом поранення
ОСОБА_502 (висновок № 150-2015/о від 14 квітня 2015 року) сектор пострілу
визначено справа на ліво, ігноруючи при цьому встановлені об`єктивні медичні
дані, які узгоджуються з даними слідчого експерименту за участю потерпілого,
про напрямок ранового каналу - спереду назад - т. 145 а. 32;
-за епізодом загибелі
ОСОБА_476 (висновок № 286-2015/о від 08 грудня 2015 року) сектор визначено
спереду потерпілого, ігноруючи при цьому встановлені об`єктивні медичні дані
про напрямок ранового каналу - дещо ззаду наперед і зліва направо - т. 147 а.
95;
-за епізодом поранення
ОСОБА_1591 (висновок № 288-2015/о від 08 грудня 2015 року) сектор пострілу
визначено спереду назад та справа наліво, враховуючи положення тіла потерпілого
у просторі, однак останнє за результатами слідчого експерименту за участю
потерпілого насправді встановленим не було, більш того ігноруючи при цьому дані
цього ж слідчого експерименту, за якими потерпілий вважав вхідною раною
внутрішню частину лівого стегна, що за умов його руху в напрямку сніжної
барикади виключає травмуючий постріл з її боку, тобто спереду назад - т. 145 а.
195;
-за епізодом поранення
ОСОБА_1239 (висновок № 178-2015/о від 05 жовтня 2015 року) сектор визначено з
напрямку протилежного тому, як саме був розташований потерпілий під час
слідчого експерименту, ігноруючи при цьому встановлені об`єктивні медичні дані,
які узгоджуються з показаннями потерпілого, про напрямок дії кулі - справа на
ліво та спереду назад - т. 120 а. 141;
-за епізодом поранення
ОСОБА_1279 (висновок № 197-2015/о від 12 жовтня 2015 року) сектор визначено,
враховуючи інший напрямок ранового каналу на тілі потерпілого, ігноруючи при
цьому встановлений об`єктивними судово-медичними даними напрямок дії кулі -
справа на ліво, а не навпаки - т. 126 а. 73;
-за епізодом загибелі
ОСОБА_851 (висновок № 276-2015/о від 08 грудня 2015 року) внаслідок двох
пострілів в груди під час обертання тіла визначено один спільний сектор для них
з фактично протилежними напрямками ранових каналів (один спереду назад, а інший
- ззаду наперед), при цьому черговість таких пострілів експертним шляхом
визначена не була, що у свою чергу не виключає протилежного напрямку таких
секторів, крім того, експертами проігноровано визначений ними самими напрямок
одного з ранових каналів на тілі потерпілого - справа на ліво, що змінює
визначений ними сектор вправо - т. 133 а. 146;
-за епізодом загибелі
ОСОБА_1849 (висновок № 252-2015/о від 08 грудня 2015 року) сектор пострілу
визначено, враховуючи напрямок ранового каналу зліва направо та положення тіла
потерпілого у просторі, яке за об`єктивними документованими даними відео запису
цих подій насправді виявилося протилежним, тобто потерпілий під час поранення
був звернутим до джерела пострілу, який брали до уваги експерти, не лівим, а
правим боком - т. 134 а. 166.
В інших випадках, дані, які бралися експертами медиками
як вихідні, під час судового розгляду були або спростовані (напр., за
епізодом поранення ОСОБА_507 (висновок №
169-2015/о від 30 вересня 2015 року) сектор джерела здійснення пострілу
визначено за результатами слідчого експерименту, які спростовані потерпілим під
час допиту в суді - т. 101 а. 78-85; за епізодом поранення ОСОБА_2086 (висновок № 104-2014/о від 03 листопада 2014
року) в основу визначення сектору покладено значно за відстанню не те місце, де
фактично перебував потерпілий в момент поранення з його слів під час допиту -
т. 102 а. 54; за епізодом поранення загибелі
ОСОБА_778 (висновок № 203-2015/о
від 12 жовтня 2015 року) в основу визначення сектору також покладено абсолютно
не те місце, де фактично за об`єктивними документованими даними відео запису та
фото фіксації цих подій перебував потерпілий в момент поранення (не лівий кут
будівлі Жовтневого палацу, якщо стояти до нього спиною, а правий) - т. 162 а.
150), до того ж це визнали всі учасники провадження, спільно розраховуючи
усунути ці недоліки під час слідчого експерименту за дорученням суду, або
виявилися звичайним припущенням (напр., за епізодом поранення ОСОБА_1757
(висновок № 255-2015/о від 08 грудня 2015 року) в основу визначення сектору
покладено обставини отримання ним поранення з посиланням на відеозапис «47», на
якому такі обставини виявилися не зафіксованими взагалі - т. 144 а. 164, більш
того, експертами сектор визначено спереду потерпілого, ігноруючи при цьому
встановлені об`єктивні медичні дані, які узгоджуються з даними слідчого
експерименту за участю потерпілого, про напрямок ранового каналу - поперек його
тіла - т. 144 а. 166; за епізодом загибелі ОСОБА_912 (висновок № 228-2015/о від
19 листопада 2015 року) в основу визначення сектору покладено обставини
отримання ним поранення з посиланням на відеозапис, на якому такі обставини
виявилися також не зафіксованими - т. 136 а. 103; аналогічна ситуація виявлена
і за епізодом загибелі ОСОБА_2071 (висновок № 264-2015/о від 08 грудня 2015
року), в даному випадку взагалі дивує метод, за яким експерти визначили сектор
ведення вогню, взявши за основу саме такий сектор, а не положення у просторі
тіла пораненого, як прямо вказано у висновку комісії експертів - «за умов,
що ОСОБА_2071 … був звернутий правою поверхнею тіла в бік перехрестя вул.
Інститутська та Ольгинська, особа, яка проводила постріл…перебувала приблизно у
цьому секторі», отже є стрілець і він міг поранити потерпілого, якщо той
був звернутий до нього правим боком, але питання в іншому, як фактично
розташовувався потерпілий в момент поранення і тільки з огляду на це, можна
було б очевидно визначати місце перебування ймовірного стрільця - т. 143 а.
146).
Крім того, за епізодом загибелі ОСОБА_488 (висновок №
247-2015/о від 08 грудня 2015 року) комісією експертів медиків визначено вид
зброї - нарізна та калібр снаряду, яким було поранено потерпілого - 7,62 мм,
водночас посилань на судово-медичні дані, які були при цьому враховані,
висновок експертів не містить, а спеціальне дослідження з цього приводу
експерта балістика взагалі не проводилося, а за висновком судово-медичної експертизи
№ 639 від 24 квітня 2014 року по краях ран вказаного загиблого слідів
металізації, які могли б вказувати на характер снаряду, не виявлено.
Аналогічно, за епізодом поранення ОСОБА_477 (висновок №
162-2015/о від 29 вересня 2015 року) комісією експертів медиків визначено вид
зброї - нарізна, водночас посилань на судово-медичні дані, які були при цьому
враховані, висновок експертів не містить, а спеціальне дослідження з цього
приводу експерта балістика також не проводилося, а за висновком судово-медичної
криміналістичної експертизи № 12мк від 19 березня 2015 року на одязі
потерпілого по краях пошкоджень слідів металізації, які могли б вказувати на
характер снаряду, не виявлено.
Вказані недоліки містять й інші секторальні експертизи.
Через ці протиріччя, неузгодженості та сумніви з метою
вжиття заходів до їх усунення за консолідованим клопотанням сторін провадження
під час судового розгляду 19 та 26 січня 2022 року були допитані експерти
Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_942 та
ОСОБА_941 , які в порядку роз`яснення зазначених вище висновків, так званих,
секторальних експертиз наполягали на своїй компетенції їх проведення в повному
обсязі, хоча і визнали певну ступінь припущення їх висновків з окреслених
захистом питань, які дійсно охоплюються сферою знань в галузі балістики.
Так, допитані в судовому засіданні в порядку ст. 356 КПК
України експерти, підтвердивши, кожний окремо, свою причетність до складання
досліджених судом висновків з їх підписами, їх належне попередження про
кримінальну відповідальність за достовірність наданих висновків, показали:
Експерт ОСОБА_942 - що всі документи, які вони як експерти
запитували у слідчого, їм надавалися - це були первинні медичні документи,
інколи оглядався сам потерпілий, були і матеріали слідчих експериментів,
допитів тощо, зауважень з цього приводу в експертів до органів слідства не
було. Особливістю всіх вказаних секторальних комісійних експертиз є їх
проведення з урахуванням даних відео та фото матеріалів, на яких були зафіксовані
обставини поранення того чи іншого потерпілого, без таких матеріалів їх
висновки не були б можливі. У тих випадках, де момент поранення безпосередньо
не фіксувався на відео, вони робили свої припущення, виходячи із загальної
обстановки. Для візуального аналізу зображення на фото та відео матеріалах
спеціальних знань експерти не потребували, інколи проводилися необхідні
спеціальні лабораторні дослідження. Також він та його колеги залучалися під час
досудового розслідування як спеціалісти під час проведення огляду трупів,
слідчих експериментів, при цьому експертами могла робитися фото фіксація, що не
заборонено законом, тому вони, так би мовити, були в темі і інколи як
додатковий матеріал використовували ці фотоматеріали під час проведення
експертиз.
Встановлення експертами медиками сектору, з якого було
отримано вогнепальне поранення потерпілим, є одним з ланцюжків наукового методу
моделювання. Це загальний метод, як, наприклад, вимірювання. Сектор здійснення
пострілу ними з`ясовувався по напрямку ранового каналу та за розташуванням від
поверхні рани засобу стрільби, який фіксувався на цих відстанях, при цьому
візування, тобто визначення місця, з якого особа стріляла, дійсно проводилося
ними далеко не завжди. В їх висновках було вказано тільки приблизний сектор
ведення стрільби, який визначався від зворотного за допомогою відео матеріалів
подій, які надавав слідчий, також для цього використовувалась карта міста
Києва, що фіксувалося на відповідних схемах у їх висновках - червоні лінії
позначали внутрішній сектор стрільби. Ці схеми готував саме він, використана
для цього карта (отримана загальним доступом через Інтернет) є видом місцевості
зверху і не є топографічним відображенням місцевості, тому вказувалося
приблизне розташування особи, яка здійснювала постріл. Судово-медична
експертиза включає в себе і загальні знання, тому сектори стрільби були вибрані
на основі синтезу спеціальних (медичних) і загальних знань, для того, щоб
дослідити фото на предмет з`ясування змісту зображення вони спеціальних знань
також не потребували. Зображені ними схеми є не точними і можуть бути
використані лише для більш легкого сприйняття ініціатором експертизи їхньої
відповіді, межі секторів, визначені ними, не є результатом якихось розрахунків.
Він, як киянин, підтверджує, що на вул. Інститутська є перепад висоти - це
загальні знання, з цього також і випливає, що при проведенні деяких експертиз
було встановлено, що отримання поранення з іншого сектору було б неможливо,
оскільки тоді постріл був би або з повітря, або від землі. Питання рикошету
ними не враховувалося оскільки є суто балістичним, при цьому експерт визнав, що
наявність перешкоди може вплинути на траєкторію польоту кулі, але це питання не
його компетенції. При сліпих пораненнях випадки рикошету експертами
описувались, були випадки, коли вони прямо бачили дію вторинних снарядів, які
утворилися внаслідок рикошету.
Як далі пояснив експерт, в їх компетенцію також не
входить оцінка обґрунтованості висновків попередніх експертиз, кожний висновок
є самостійним джерелом доказів. Він не має експертної спеціальності для
дослідження ситуаційних обставин пострілу, однак нормативно-правова база
Мінюсту, яка ці питання регулює, не має до них відношення. На той час лікар
судово-медичний експерт та лікар судово-медичний експерт криміналіст, це різні
лікарські спеціальності в одній галузі знань. Лікар судово-медичний криміналіст
це субспеціальність, тобто особа може мати якісь особливі вузькі знання.
Наприклад, судово-медичний експерт криміналіст працює з певними об`єктами
(речовими доказами), має знання щодо використання особливих лабораторних
досліджень, дає відповіді з вузьких питань під час дослідження, скажімо, одягу
- вхідне вихідне пошкодження, металізація тощо. Щодо дослідження ситуаційних
обставин пострілу, то він не вважає, що це є галуззю виключно балістичних
досліджень, оскільки не знає, що у це поняття вкладає Мінюст. На питання щодо
сектору експерти медики могли відповісти, використовуючи свої загальні знання.
Він не є експертом з балістики, але проходження кулі в тілі людини це теж
балістика, тому і вони мають певні знання. Звичайно вони позначали приблизне
місце розташування потерпілого з тих матеріалів, які надавав слідчий, якщо
встановлено, що особа перебувала в іншому місці, то це звичайно впливає на їх
висновки, тому вони писали у висновках, що за умови розташування потерпілого
саме у такому місці. Для надання відповіді щодо визначення сектору ведення
вогню баліст використовує скоріш за все свої спеціальні знання, він зможе
встановити точне місце розташування стрілка, здійснити візуалізацію пострілу,
прослідкувати шлях кулі від моменту пострілу до її потрапляння у перешкоду, тип
снаряду, тип зброї тощо - це повністю компетенція балістика. Тиску чи
незаконного впливу під час проведення експертиз він як експерт не зазнавав, будь-які
політичні погляди чи співчуття на проведення експертизи та його висновки не
впливали.
Крім того, експерт ОСОБА_942 пояснив:
- напрямок ранового
каналу експерти описували при нормальному анатомічному розташуванні тіла, коли
особа перебуває у положенні стоячи, кисті звернуті вперед, тобто, якщо особа
тримає щит і куля входить у задню поверхню передпліччя (хоча воно спереду
особи) опис буде - ззаду на перед; - передня поверхня ступні це підйом; -
рановий канал з внутрішньо передньої з переходом на внутрішню частину стегна
вказує на напрямок не зліва на право, а дещо зліва на право; - якщо були
встановлені попередніми експертизами балістичні дані, то ці дані вони могли і
зобов`язані були використовувати;
-за епізодом загибелі
ОСОБА_480 , що достовірними є обидва його висновки - у первинній експертизі СМЕ
(т. 140 а. 76), де він чітко вказав, що питання про вид зброї, калібр зброї,
про взаємно розташування стрілка та потерпілого не входять до його компетенції,
а у подальшій секторальній експертизі (т. 140 а. 250), де комісія експертів
медиків за його участі зробила висновки з цих питань, зокрема щодо сектору
здійснення пострілу, при цьому були враховані дані щодо розташування осіб на
місцевості з гладкоствольною зброєю, напрямок падіння потерпілого та напрямок
ранового каналу;
-за епізодом поранення
ОСОБА_511 (висновок № 177-2015/о від 18 грудня 2015 року), що медик криміналіст
ОСОБА_1417 встановив інші дані (т. 103 а. 177-215), аніж це зробив експерт
криміналіст ОСОБА_2898 попередньо. На окулярах, які мав на собі ПЛІШ, за
пошкодженням скла можна було визначати напрямок пострілу, оскільки морфологічні
пошкодження на шоломі не дозволяли це зробити. Цей напрямок був встановлений
саме за допомогою окулярів, було описано морфологію пошкоджень. Сліди металу
може відкладатись і на другій і на третій перешкоді, можуть бути випадки, коли
на вхідному слідів металу немає, а на вихідному вони є. Експерт ОСОБА_1417 має
спеціалізацію щодо вогнепальних поранень, направлення кульових нарізів на кулі,
відкладення додаткових факторів пострілу, і може пояснити свої висновки
особисто. Жодна людина не може чітко сказати, у якому вона положенні була, коли
отримала поранення, тому у висновках вказано, що за умови звернення обличчя
потерпілого в певну сторону, то сектор був би такий і постріл був би спереду;
-за епізодом поранення
ОСОБА_1179 (висновок експертизи № 263-2015/о від 08 грудня 2015 року), що фото
як додаток до слідчого експерименту було ними помилково використано як
інформація про напрямок пострілу в потерпілого, для уточнення треба
передивлятися відео слідчого експерименту, у даному висновку комісія експертів
не стверджує про сектор пострілу, а лише його припускає;
-за епізодом загибелі
ОСОБА_1708 (висновок експертизи № 249-2015/о від 08 грудня 2015 року), що у
даному випадку на шкірі загиблого візуально було встановлено вхідну та вихідну
рани, але виявлене під час додаткового дослідження пошкодження його кістки
(лопатки) об`єктивно вказувало про протилежний напрямок ранового каналу, тому у
даному та у подібних випадках допомагало остаточно дати оцінку внутрішнє
лабораторне дослідження;
-за епізодом поранення
ОСОБА_1757 (висновок № 255-2015/о від 08 грудня 2015 року), що потерпілого на
відео, яке бралося до уваги, зафіксовано не було, тому визначення сектору
стрільби було проведено візуально з урахуванням даних відео. Даний потерпілий,
коли показував своє положення так, як він вважав, то з того боку взагалі не
можна було стріляти, тому коли експерти визначили розташування вхідної та
вихідної рани, напрямок ранового каналу, ці дані дозволили встановити сектор
пострілу не лише зі слів потерпілого, а з урахуванням можливості в нього
стріляти з того чи іншого напрямку на місцевості;
- за епізодами
загибелі ОСОБА_912 (висновок № 228-2015/о від 19 листопада 2015 року) та
ОСОБА_2071 (висновок № 264-2015/о від 08 грудня 2015 року), що потерпілих на
відео, яке бралося до уваги, також зафіксовано не було, тому і в даних випадках
висновок щодо сектору надано за умови, що ці особи були в певному місці та в
певному положенні;
-за епізодом поранення
ОСОБА_921 (висновок № 174/2015/о від 05 жовтня 2015 року), що комісією
експертів було використано метод непрямо ї аналогії - це коли не порівнюються
всі можливі ознаки, які необхідно порівнювати. У даному випадку метод непрямої
аналогії дозволив факультативно сказати, що потерпілий саме 20.02.2014 до 09
год. 50 хв. отримав вогнепальне поранення, а не щодо інших питань. Щодо
сектору, то потерпілий не вказав чіткого положення і чіткого місця
розташування, він вказав своє сприйняття. Зазвичай людина відчуває біль саме на
виході снаряду, яким її поранено, оскільки найбільше руйнування тканин
відбувається саме на виході. Тому можлива ситуація, коли людина відчуває, що
отримала поранення в спину, але насправді це був вихід. Людина в першу чергу
хватається за вихід, а не вихід. Це спостереження, які експерти використовували
факультативно. Внутрішня балістика пояснить це краще. Якщо рана вхідна є
більшою, то застосовуючи метод непрямої аналогії можна сказати, що у такому
випадку біль для потерпілого за відчуттям була відчутніша на вході;
-за епізодом поранення
ОСОБА_297 (висновок № 102/2014/о від 03 листопада 2014 року), що фото матеріали
(т. 107 а. 23-39) експерти самостійно не збирали, були випадки, коли вони
контактували з потерпілими, такі дії погоджувалися із слідчим. У даному випадку
слідчим вказано можливість отримати експертами інформацію щодо медичної
документації самостійно, фото не є формою медичної документації, але містить
інформацію, наприклад, фотокопія історії хвороби теж не є оригіналом, але використовуватись
експертами може.
Також, експерт ОСОБА_942 вкотре уточнив, що визначення
комісією експертів сектору стрільби не означає визначення точного місця
перебування стрілка. Сектор, який вони визначали, це приблизний сектор ведення
вогню, тобто звідки могла б бути уражаюча дія в принципі. Вид зброї - нарізна
чи гладкоствольна може визначити судово-медичний експерт, а якщо сліпе
поранення, то і калібр. Баліст вказує, яка це конкретно зброя. Використовуючи
метод непрямої аналогії, бачачи картину сліпого і наскрізного поранення,
встановивши достатню кількість спільних ознак можна казати про нарізну чи
гладкоствольну зброю. Наслідки пострілу з гладкоствольної і нарізної зброї
відрізняються візуально, але основних стовідсоткових ознак для їх розрізнення немає.
Якщо буде знайдено якісь метали та елементи, які не входять до капсульного
складу патронів заряджених картеччю та до картечі, ствола гладкоствольної
зброї, а входять до нарізної, то експерти можуть сказати, що була нарізна
зброя.
Експерт ОСОБА_941 - що на момент проведення вказаних експертиз
був завідувачем відділення судово-медичної криміналістики, експертом
судово-медичної та судово-медичної-криміналістичної експертизи, має науковий
ступень кандидата медичних наук. Він підтверджує достовірність висновків
комісії експертів, до складу якої він входив, в тому числі, за епізодами
поранення ОСОБА_486 (висновок № 155-2015/о від 25 вересня 2015 року) та
ОСОБА_511 (висновок № 177-2015/о від 18 грудня 2015 року). Він особисто розтини
тіл загиблих потерпілих не проводив, комісією експертів отримувалися матеріали
справи, при вивченні, аналізі та узагальненні яких були прийняті рішення про
складання висновків комісії експертів з виготовленням ілюстративного матеріалу,
який дає можливість простіше сприймати текст. Щодо напрямку (секторів)
проведення пострілу, то лікарі судово-медичні експерти та лікарі судово-медичні
експерти криміналісти вправі самі визначати напрямок проведення пострілу
відносно тіла особи. Так, у висновках зазначено, що потерпілий був звернений певною
поверхнею до особи, яка проводила постріл, або до напрямку проведення пострілу.
При проведенні судово-медичних експертиз з приводу вогнепальної травми експерт
має компетенцію для відповіді на дане питання, такі висновки складаються на
підставі застосування загальноприйнятих методик.
Що стосується вказаної експертизи за епізодом ОСОБА_511 ,
то були судово-медичні дані і були об`єкти експертизи, після аналізу всього
матеріалу було його узагальнено, уточнено і проведено додаткові дослідження для
усунення деяких суперечностей щодо результатів первинної експертизи і тих
даних, які були отримані при проведенні комісійної експертизи. На підставі цих
відомостей були змінені дані щодо висновків фіксації вхідного та вихідного
вогнепальних пошкоджень на окулярах потерпілого. Причиною розбіжностей є те, що
вогнепальна травма досліджувалась попередньо лише в контексті застосування
мисливської зброї та бойової зброї з недалекої дистанції. Але у даному випадку
вогнепальна травма має зовсім інший характер (маса кулі, вид кулі, дальність
проведення пострілу), тобто при зміні балістичних показників є зміни морфології
вогнепальних ушкоджень, як зовнішніх так і внутрішніх - характер сколів по краю
пошкодження окулярів вказував на те, що постріл був здійснений з вогнепальної
нарізної зброї, яка має правий нахил нарізів каналів. На фото окуляри зображені
зверху. У висновку написано, що всередині на окулярах нашарування металу
більше, а ззовні одна крапочка, тобто вогнепальний снаряд рухався із середини
ззовні, немає того матеріалу, який контактував зі снарядом, на вхідному
матеріалі взагалі немає частин снаряду, яка б обтиралася об поверхню, а на
вихідному більша кількість металу знаходиться на внутрішній поверхні, а не
ззовні. Крові на вихідному отворі нема тому, що при формуванні пошкодження на
внутрішній поверхні шолома крові взагалі не було, кров виявлена на окулярах і
зовнішній поверхні шолома, тобто ця кров на касці може бути контактною -
наприклад, у потерпілого були руки у крові і він ними взявся за шолом.
Були випадки, коли куля потрапляла в тіло потерпілого
після її руйнування, ця ознака свідчить про те, що куля проходила перешкоду
перед тілом потерпілого, але встановлення факту рикошету - це компетенція
балістиків. Калібр кулі ними також не визначався, це не їх компетенція,
напрямок проведення пострілів, місце перебування стрілків ними також не
визначалися, комісією експертів медиків визначався лише сектор проведення
пострілу.
Крім того, експерт ОСОБА_941 пояснив:
- за епізодом загибелі
ОСОБА_1708 (висновок № 249-2015 від 08 грудня 2015 року - т. 45 а. 57-88), що
згідно з попереднім висновком судово-медичного експерта рановий канал був
визначений зліва направо, а згідно висновку комісії експертів - справа наліво,
дана зміна відбулась після встановлення морфології пошкодження лопатки, що є
унікальним підтвердженням необхідності комплексного дослідження кожного випадку
вогнепального поранення, як за зовнішніми морфологічними ознаками ушкоджень,
так і за внутрішніми.
Судовий експерт медик ОСОБА_940 судом допитаний не був у
зв`язку із втратою свого статусу експерта через звільнення 03 грудня 2021 року
(т. 219 а. 100).
Таким чином, підсумовуючи пояснення вказаних судових
експертів медиків, суд присяжних вважає, що знайшли своє підтвердження доводи
захисту про те, що їх висновки у, так званих, секторальних експертизах у складі
комісії експертів, до яких не залучалися експерти балісти та які не містять
посилання на інші попередні експертні дослідження в цій галузі, щодо
ситуаційних обставин пострілу мали здебільшого характер припущень, сформованих
не на спеціальних, а на загальних знаннях та уявленнях з використанням методу
моделювання ситуації без фактичного ситуаційного моделювання на місцевості,
більш того підтримувалися експертами лише за наявності певних умов, доведеність
яких як вихідних даних була сумнівна, а в деяких випадках взагалі не
підтверджена. Що ж до визначення секторів здійснення пострілів в потерпілих
таке моделювання відбувалося, як правило, з використанням загально доступної
карти місцевості без виходу на саму місцевість та проведення відповідного
візування в натурі. Поверхневий характер такого моделювання об`єктивно
пояснюється недостатнім масивом інформації на момент проведення таких
комісійних експертиз у продовж 2014 та 2015 років, відсутністю у складі комісії
відповідного експерта у сфері балістики, а інколи стає очевидним через
перебування таких висновків у прямому протиріччі з іншими матеріалами
провадження. Що ж до надання відповідей на запитання щодо виду, калібру та
зразка (моделі) зброї, з якої здійснювалися постріли, то експерти самі за
відсутності достатніх результатів балістичних, криміналістичних та
судово-медичних досліджень, моделюючи всі варіанти, також пропонували
розглядати такі дані лише як можливі.
Згідно з правилами ст. 69 КПК України, законом визначені
вимоги до експерта у кримінальному провадженні, в тому числі й щодо його
компетенції, а згідно ст. 101 КПК України запитання, які ставляться експертові,
та його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань
експерта. Отже, експерти повинні діяти в межах ст. ст. 69 та 101 КПК України та
Закону України «Про судову експертизу», а саме проводити експертизу виключно у
визначеному нормативними актами порядку та в межах визначеної в установленому
порядку експертної спеціальності.
Експертне балістичне дослідження слідів зброї, слідів
пострілу та ситуаційних обставин пострілу передбачає участь у ньому судового
експерта, який має право проводити дослідження за експертною спеціальністю 3.2
Переліку видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими
присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних установ
судових експертиз Мінюсту України (додаток № 5 до Положення про центральну
експертно-кваліфікаційну комісію при Мінюсті України та атестацію судових
експертів, затвердженого наказом Мінюсту України № 301/5 від 03 березня 2015
року). Аналогічні правила були передбачені і раніше, про що свідчать додаток №
7 до Положення про центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Мінюсті
України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Мінюсту України №
2083/5 від 09 грудня 2014 року, за яким дослідження ситуаційних обставин
пострілу належало до індексу експертної спеціальності 3.3, а перед цим і
додаток № 4 до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію
судових експертів, затвердженого наказом Мінюсту України № 86/5 від 09 серпня
2005 року, за яким дослідження ситуаційних обставин пострілу також належало до
індексу експертної спеціальності 3.3.
Згідно з Науково-методичними рекомендаціями з питань
підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень,
затвердженими наказом Мінюсту України № 53/5 від 08 жовтня 1998 року (у
редакції наказу
Мінюсту 26 грудня 2012 року № 1950/5) до основних завдань балістичної
експертизи належать (п. 4.1): визначення виду, системи (моделі) та калібру
вогнепальної зброї і боєприпасів; установлення обставин, пов`язаних з
використанням вогнепальної зброї, зокрема, відстані, з якої стріляли, напрямку
пострілу, взаємного положення зброї та перешкоди тощо. При цьому, дослідження
вогнепальних пошкоджень на одязі, пов`язаних з одночасним спричиненням тілесних
ушкоджень людині, належить до компетенції відділень медичної криміналістики
бюро СМЕ. В окремих випадках (коли визначаються дистанція, напрямок пострілу тощо)
такі питання вирішуються комплексною судово-медичною та судово-балістичною
експертизою.
Корелюють з таким порядком і вимоги Правил проведення
судово-медичних експертиз, які регулюються інструкціями та правилами їх
проведення, затвердженими наказом МОЗ України № 6 від 17 січня 1995 року,
за якими у разі необхідності вирішення питань, що потребують спеціальних знань
з судової медицини та інших галузей науки та техніки, призначається комплексна
експертиза, яка виконується судово-медичним експертом та фахівцями інших
спеціальностей, як в галузі судово-медичної експертизи, так інших медичних і
немедичних спеціальностей, які за своїм процесуальним становищем також є
експертами (п. 2.5 Інструкції про проведення
судово-медичної експертизи).
Що ж стосується права експертів користуватися
загальновідомими та загальнодоступними знаннями, то воно не може слугувати
самостійною підставою для призначення експертизи у принципі та підміняти її
значення як єдиної можливості для з`ясування обставин провадження скористатися
саме спеціальними знаннями експерта. На такий загальний підхід при вирішенні
питання про необхідність призначення експертизи орієнтував і Верховний Суд,
підкресливши, що випадки обов`язкового проведення експертизи у кримінальному
провадженні, передбачені у ч. 2 ст. 242 КПК, є імперативними та не підлягають
розширеному тлумаченню, тому з урахуванням формулювання п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК
експертиза не повинна призначатися у тому разі, коли обставини, що мають
значення для справи, можна достовірно встановити без спеціальних знань і для
цього достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань (постанова від
08.09.2020 у справі № 750/4082/16-к, джерело:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/91555053).
Враховуючи викладене, суд присяжних погоджується з
доводами сторони захисту про те, що на виконання вимог ст. 19 Конституції
України та ст. ст. 9 та 69 КПК України, під час проведення досудового
розслідування слідчий, приймаючи рішення про необхідність призначення
експертизи у вказаних випадках, коли виникла потреба в спеціальних знаннях у
сферах медицини та балістики, зобов`язаний був призначити комплексну
судово-медичну та судово-балістичну експертизу, визначивши провідною установою
бюро СМЕ та залучивши для її проведення експертів відповідних спеціальностей
згідно вимог КПК України, як це і було ним зроблено за епізодами загибелі
ОСОБА_1075 , ОСОБА_1983 , ОСОБА_304 , ОСОБА_197 та ОСОБА_2162 .
Згідно ч. 2 ст. 92 КПК обов`язок доказування допустимості
доказів покладається на сторону, що їх подає. Під час судового розгляду сторона
обвинувачення не змогла довести допустимість висновків згаданих комісійних так
званих секторальних експертиз в частині дослідження ситуаційних обставин
здійснення пострілу (взаємне розташування на місцевості пораненого та стрілка,
сектор здійснення пострілу останнім), встановлення балістичних характерник
засобів ураження (вид та зразок (модель) зброї, її калібр) за відсутності
балістичних, криміналістичних чи судово-медичних даних про це. Допит експертів
показав, що їх згадані комісійні висновки у цій частині є умовними, базуються
не на спеціальних, а на загальних знаннях, і таким чином вони, більш того і як
проведені поза межами компетенції судових експертів медиків, не можуть
вважатися висновками експертів у розумінні ст. 101 КПК України в частині
проведення досліджень щодо ситуаційних обставин здійснення пострілу та інших
згаданих даних у сфері балістики за відсутності балістичних, криміналістичних
чи судово-медичних даних про їх наявність.
Враховуючи викладене, суд присяжних в порядку ч. 2 ст. 89
КПК України визнає всі вказані комісійні висновки у згаданій частині
недопустимими доказами. Конкретно, такий висновок суду стосується висновків
комісійних судово-медичних експертиз № 158-2014/о від 07 травня 2015 року, №
165-2015/о від 18 грудня 2015 року, № 168-2015/о від 30 вересня 2015 року, №
189-2015/о від 07 жовтня 2015 року, № 287-2015/о від 04 грудня 2015 року, №
242-2015/о від 23 листопада 2015 року, № 190-2015/о від 09 жовтня 2015 року, №
196-2015/о від 12 жовтня 2015 року, № 236-2015/о від 12 листопада 2015 року, №
174-2015/о від 05 жовтня 2015 року, № 195-2015/о від 12 жовтня 2015 року, №
157-2014/о від 31 липня 2015 року, № 288-2015/о від 08 грудня 2015 року, №
133-2015/о від 23 листопада 2015 року, № 156-2014/о від 24 березня 2015 року, №
208-2015/о від 14 грудня 2015 року, № 191-2015/о від 12 жовтня 2015 року, №
163-2015/о від 29 вересня 2015 року, № 152-2015/о від 07 жовтня 2015 року, №
179-2015/о від 13 жовтня 2015 року, № 130-2015/о від 07 жовтня 2015 року, №
224-2015/о від 10 листопада 2015 року, № 112-2015/о від 18 вересня 2015 року, №
164-2015/о від 30 вересня 2015 року, № 162-2015/о від 29 вересня 2015 року, №
182-2014/о від 02 березня 2015 року, № 104-2014/о від 03 листопада 2014 року, №
160-2015/о від 23 вересня 2015 року, № 164-2014/о від 20 лютого 2015 року, №
144-2014/о від 22 вересня 2015 року, № 237-2015/о від 09 листопада 2015 року, №
151-2014/о від 19 травня 2015 року, № 171-2014/о від 07 липня 2015 року, №
145-2014/о від 06 травня 2015 року, № 157-2015/о від 28 вересня 2015 року, №
209-2015/о від 18 грудня 2015 року, № 218-2015/о від 04 грудня 2015 року, №
139-2015/о від 14 липня 2015 року, № 158-2015/о від 29 вересня 2015 року, №
183-2015/о від 14 грудня 2015 року, № 235-2015/о від 18 листопада 2015 року, № 223-2015/о
від 18 грудня 2015 року, № 166-2015/о від 30 вересня 2015 року, № 170-2015/о
від 02 жовтня 2015 року, № 228-2015/о від 19 листопада 2015 року, № 165-2014/о
від 20 лютого 2015 року, № 161-2015/о від 29 вересня 2015 року, № 147-2015/о
від 28 вересня 2015 року, № 222-2015/о від 06 листопада 2015 року, № 150-2014/о
від 14 квітня 2015 року, № 167-2015/о від 05 листопада 2015 року, № 204-2015/о
від 17 листопада 2015 року, № 225-2015/о від 09 листопада 2015 року, №
177-2015/о від 18 грудня 2015 року, № 152-2014/о від 20 лютого 2015 року, №
141-2015/о від 22 липня 2015 року, № 220-2015/о від 06 листопада 2015 року, №
254-2015/о від 25 листопада 2015 року, № 167-2014/о від 17 березня 2015 року, №
234-2015/о від 12 листопада 2015 року, № 176-2015/о від 05 жовтня 2015 року, №
146-2014/о від 20 лютого 2015 року, № 172-2014/о від 17 квітня 2015 року, №
155-2015/о від 25 вересня 2015 року, № 159-2015/о від 29 вересня 2015 року, №
132-2015/о від 14 липня 2015 року, № 227-2015/о від 09 листопада 2015 року, №
178-2015/о від 05 жовтня 2015 року, № 102-2014/о від 03 листопада 2014 року, №
202-2015/о від 21 жовтня 2015 року, № 129-2015/о від 08 вересня 2015 року, №
256-2015/о від 25 листопада 2015 року, № 213-2015/о від 26 жовтня 2015 року, №
169-2015/о від 30 вересня 2015 року, № 143-2015/о від 23 вересня 2015 року, №
175-2015/о від 15 жовтня 2015 року, № 221-2015/о від 06 листопада 2015 року, №
171-2015/о від 02 жовтня 2015 року, № 255-2015/о від 08 грудня 2015 року, №
156-2015/о від 28 вересня 2015 року, № 250-2015/о від 08 грудня 2015 року, №
257-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 291-2015/о від 08 грудня 2015 року, №
245-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 244-2015/о від 08 грудня 2015 року, №
267-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 247-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 251-2015/о
від 08 грудня 2015 року, № 280-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 277-2015/о від
08 грудня 2015 року, № 272-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 262-2015/о від 08
грудня 2015 року, № 246-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 186-2015/о від 12
жовтня 2015 року, № 188-2015/о від 08 жовтня 2015 року, № 252-2015/о від 08
грудня 2015 року, № 274-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 282-2015/о від 08
грудня 2015 року, № 187-2015/о від 08 жовтня 2015 року, № 276-2015/о від 08
грудня 2015 року, № 249-2015/о від, № 263-2015/о від 08 грудня 2015 року, №
203-2015/о від 12 жовтня 2015 року, № 260-2015/о від 08 грудня 2015 року, №
243-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 248-2015/о від 08 грудня 2015 року, №
273-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 275-2015/о від 08 грудня 2015 року, №
278-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 279-2015/о від 08 грудня 2015 року, №
135-2015/о від 22 липня 2015 року, № 268-2015/о від 08 грудня 2015 року, №
258-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 261-2015/о від 08 грудня 2015 року, №
265-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 290-2015/о від 08 грудня 2015 року, №
286-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 264-2015/о від 08 грудня 2015 року, №
266-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 271-2015/о від 08 грудня 2015 року, №
259-2015/о від 08 грудня 2015 року, № 197-2015/о від 12 жовтня 2015 року, №
292-2015/о від 14 грудня 2015 року, які містять дослідження з питання
балістики, які не підтверджені отриманими судово-медичними даними, попередніми
балістичними чи криміналістичними дослідженнями слідів щодо типу, виду та зразка
(моделі, калібру) зброї, калібру кулі, а також щодо сектору здійснення пострілу
в потерпілого, взаємного розташування останнього із стрілком, тобто з
ситуаційних обставин здійснення пострілу, зокрема, в частині надання експертами
за вказаних умов відповідей на запитання: - зі зброї якого виду та зразка
(моделі) здійснені постріли, від яких утворилися виявлені у (потерпілого)
тілесні ушкодження? - з якої відстані здійснений постріл або постріли,
внаслідок якого (яких) спричинені ушкодження? - чи можливо встановити напрямок
(сектор) виконання пострілу в (потерпілого), якщо так, то в якому місці
(секторі) розташовувалась особа, яка здійснила постріл в (потерпілого)? -
звідки здійснено постріл (сектор пострілу), від якого (потерпілий) отримав
поранення…? - в якому секторі перебувала особа, яка здійснила постріл у
потерпілого…?; - яке було взаємне розташування особи, яка здійснила постріл в
(потерпілого) та останнього…?). Таким чином, клопотання захисту про
визнання недопустимими доказів з вказаного приводу є обґрунтованим, а тому
підлягає задоволенню з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 86 КПК України.
Така позиція суду узгоджується і з правовою позицією, яку
висловив з тотожного питання Верховний Суд, наголосивши, що висновок експерта
слід вважати недопустимим доказом у випадку, якщо він був наданий експертом,
який не має експертної спеціальності, що охоплюється предметом експертизи у
конкретному кримінальному провадженні (постанова від 20 травня 2020 року) у
справі № 263/10503/16-к, джерело: http://reyestr.court.gov.ua/Review/89426654).
Задля чіткого розуміння вказаного дещо узагальненого
висновку суду про недопустимість окремих положень висновків експертів, по
тексту вироку за кожним епізодом поранення чи загибелі потерпілого додатково
уточнено, в якій саме конкретній частини у кожному окремому випадку вказаний
доказ є недопустимим, враховуючи висловлену судом присяжних правову позицію.
Сторона захисту також просила визнати недопустимими дані
вказаних так званих секторальних комісійних експертиз в частині визначення
точного астрономічного часу та місця отримання потерпілими вогнепального
поранення.
Суд присяжних не знайшов правових підстав для задоволення
клопотання захисту в цій частині з таких підстав.
Висновок експерта є джерелом доказів лише щодо тих
відомостей, які встановлені в результаті проведеної експертизи та у зв`язку з
цим наголошені у висновку експерта як результат його експертної діяльності у
виді відповідей на поставлені перед експертом запитання. Натомість, вказані у
висновках експертів відомості щодо особистих ідентифікуючих даних потерпілих,
про місце та час їх поранення не охоплювалися обсягом поставлених перед
експертами запитань, відтак не були і не можуть сприйматися як результати
комісійних судово-медичних експертних досліджень. Оскільки ці та інші подібні
дані були лише відтворенням поданих слідчим матеріалів, тому не повинні
оцінюватися за правилами результатів експертної діяльності.
Під час судового розгляду факти самостійного збору
експертами при проведенні експертного дослідження доказів поза межами
матеріалів досудового розслідування свого об`єктивного підтвердження не
знайшли, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення
клопотання захисту про недопустимість окремих висновків експертів з цій
підстави. Експерт ОСОБА_942 , якого підтримав і експерт ОСОБА_941 , під час
допиту в суді чітко пояснили, що дійсно під час проведення експертиз
використовували додатковий матеріал, здебільшого фото, але робили це з дозволу
слідчого, а за походженням сам такий матеріал належав до результатів проведення
інших слідчих (розшукових) дій за їх безпосередньою участі як експертів медиків
(огляд трупів, слідчі експерименти тощо).
5.4.130. Зведений аналіз показань потерпілих.
Оцінивши показання потерпілих за кожним окремим епізодом
поранення чи загибелі активіста «Майдану», суд присяжних вже визнав їх
належними, допустимими доказами та поклав в основу свого вироку з окремою
акцентуацією на винятки з цього приводу та критичні зауваження, які були
здійснені судом по ходу оцінки їх показань, а також в частині їх суб`єктивних
суджень та свідчень з чужих слів, які не знайшли свого підтвердження іншими
доказами. Слід відмітити, щодо факту подій «Майдану» показання всіх потерпілих
узгоджуються між собою та мають різного обсягу взаємодоповнюючий характер, що
зумовлено безпосередньою участю більшості з них в одних і тих самих подіях
проте, інколи, в різні проміжки часу та в різних локаціях, узгоджуються вони в
цілому і з показаннями допитаних судом свідків - очевидців подій «Майдану» в
різні його часові періоди та обвинувачених, в тому числі і щодо 20 лютого 2014
року, а також з об`єктивними документованими даними досліджених під час
судового розгляду фото та відео матеріалів.
Окрім аналізу по ходу оцінки показань потерпілих за
кожним окремим епізодом, звертають на себе увагу такі одержані шляхом їх допиту
відомості.
Більшість з числа потерпілих - активістів входили до
складу сотень Самооборони «Майдану» (Хмельницька сотня ВО «Свобода» - ОСОБА_1432 ,
ОСОБА_1435 , ОСОБА_690 , ОСОБА_506 ,
ОСОБА_258 , ОСОБА_1649 (сотник), загиблі ОСОБА_261 , ОСОБА_2071 ,
ОСОБА_1437 ; 3-я сотня -
ОСОБА_1391 , загиблі ОСОБА_816 ,
ОСОБА_494 ; 4-а сотня «Козацька» -
ОСОБА_249 , загиблий ОСОБА_651 ; 5-а сотня - ОСОБА_248 ,
ОСОБА_950 ; 7-а сотня - загиблий ОСОБА_1039 ; 8-а сотня «Афганська»
- ОСОБА_511 , загиблий ОСОБА_808 ; 9-а
сотня - ОСОБА_2040 ; 10-а сотня
«Львівська» - ОСОБА_1000 , ОСОБА_1798
(колишній сотник), ОСОБА_2084 ,
загиблі ОСОБА_488 , ОСОБА_916 ; 12-а
сотня - загиблий ОСОБА_491 ; 14-а сотня -
ОСОБА_968 , загиблий ОСОБА_815 ; 19-а сотня - ОСОБА_1258 ; 22-а сотня - ОСОБА_500 ; 28-а сотня - ОСОБА_241 ; 31-а сотня - ОСОБА_693 ,
ОСОБА_694 ; 35-а сотня «Волинська січ» -
ОСОБА_1329 , ОСОБА_499 , ОСОБА_691
(сотник), ОСОБА_1434 , ОСОБА_1046 , загиблі ОСОБА_1752 , ОСОБА_1042 ,
ОСОБА_779 ; 38-а сотня - загиблий ОСОБА_820 ; сотня «Рівненська» -
загиблий ОСОБА_1047 ; сотня «Аркада» -
ОСОБА_481 , сотня «Білоцерківська» - загиблий ОСОБА_1038 ; сотня
«Стрійська» - загиблий ОСОБА_1037 ; сотня «Тернопільська-Борщівська» - загиблий
ОСОБА_493 , аполітична сотня «Дарниця» -
ОСОБА_692 ; інші сотні - загиблі ОСОБА_489 , ОСОБА_821 ). Ці організаційні утворення
(сотні) були чітко структуровані, як уточнили про це потерпілі ОСОБА_691 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_219 , ОСОБА_1798
, ОСОБА_1649 , діями активістів керували сотники та десятники, інколи і через
засоби зв`язку ( ОСОБА_496 ), представники опозиційних політичних сил на
«Майдані» не мали прямого впливу на діяльність сотень, яка координувалася
штабом «Самооборони».
Ці дані з усією очевидністю вказують на те, що в основі
структур «Майдану» сформувалися сотні Самооборони як організаційна основа
колективного протесту. Натомість, серед потерпілих були і такі, які до цих
сотень не входили ( ОСОБА_687 , ОСОБА_973 , ОСОБА_496 , ОСОБА_1173 , ОСОБА_1205
, ОСОБА_915 , ОСОБА_1249 , ОСОБА_1843 , ОСОБА_2018 , ОСОБА_510 , ОСОБА_852 ,
загиблі ОСОБА_812 , ОСОБА_1373 , ОСОБА_1045 , ОСОБА_813 , ОСОБА_492 та ін.),
потерпілий ОСОБА_235 взагалі був волонтером Товариства Червоного Хреста
України.
Мотиви участі потерпілих з числа активістів, в тому числі
загиблих за показаннями їх родичів, у протестних акціях «Майдану» корелюють з
даними про народний спротив цілеспрямованій стратегії влади на припинення
(придушення) акцій протесту на «Майдані», які спочатку мали виключно мирний
характер через обурення рішенням влади зупинити євроінтеграцію України. Через
подальший перебіг подій вимога щодо європейської перспективи України залишалася
домінуючою мотивацією протестного настрою для вже небагатьох учасників
«Майдану» ( ОСОБА_258 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_689 , ОСОБА_503 , ОСОБА_1434 ,
ОСОБА_1000 , ОСОБА_1206 , за показаннями родичів - загиблі ОСОБА_809 ,
ОСОБА_1045 , ОСОБА_813 , ОСОБА_820 , ОСОБА_1044 , ОСОБА_494 та ОСОБА_1038 ).
Водночас, обурення несправедливістю та побиттям студентів 30 листопада 2013
року, які публічно намагалися заявити про свій протест, стало новим потужним
об`єднуючим та мотивуючим фактором для абсолютної більшості потерпілих (
ОСОБА_495 , ОСОБА_1329 , ОСОБА_2040 , ОСОБА_1000 , ОСОБА_1173 , ОСОБА_968 ,
ОСОБА_937 , ОСОБА_1244 , ОСОБА_499 , ОСОБА_1391 , ОСОБА_1431 ОСОБА_1430 ,
ОСОБА_1432 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_693 , ОСОБА_241 , ОСОБА_1249 ; ОСОБА_507 ,
ОСОБА_692 , ОСОБА_1206 , ОСОБА_1649 , ОСОБА_511 , ОСОБА_2018 , ОСОБА_1797 ,
ОСОБА_510 , ОСОБА_852 , ОСОБА_263 , за показаннями родичів - загиблі ОСОБА_821
, ОСОБА_813 , ОСОБА_492 , ОСОБА_219 , ОСОБА_811 , ОСОБА_261 , ОСОБА_2194 ,
ОСОБА_916 , ОСОБА_1047 , ОСОБА_651 , ОСОБА_779 , ОСОБА_491 , ОСОБА_487 ,
ОСОБА_340 , ОСОБА_488 , ОСОБА_819 , ОСОБА_489 , ОСОБА_808 та інші). Окремих
потерпілих спонукали приєднатися до «Майдану» інші більш пізні агресивні дії
влади, спрямовані на придушення протесту ( ОСОБА_504 , ОСОБА_496 , ОСОБА_223 ,
ОСОБА_1205 , ОСОБА_686 , ОСОБА_1046 ОСОБА_950 , ОСОБА_922 , ОСОБА_249 ,
ОСОБА_694 , ОСОБА_1843 , ОСОБА_930 , ОСОБА_1173 , за показаннями родичів -
загиблі ОСОБА_815 , ОСОБА_1373 , ОСОБА_812 ). Акцентували увагу на надмірному
насильстві правоохоронців над активістами потерпілі ОСОБА_687 , ОСОБА_973 ,
ОСОБА_232 , ОСОБА_229 , ОСОБА_223 та ОСОБА_496 (застосування у натовп
світло-шумових гранат, травматичної зброї), ОСОБА_894 , ОСОБА_985 (застосування
взимку водомету). Про те, що у грудні 2013 року та у січні 2014 року
протистояння виникали через часті штурми міліцією «Майдану», випливає і з
показань родичів загиблих ОСОБА_1849 , ОСОБА_907 та ОСОБА_2195 . У цьому
особливу роль спецпідрозділу «Беркут», бійці якого жорстоко били активістів
замість підтримання правопорядку на мітингах, відмічали потерпілий ОСОБА_1432 ,
родичі загиблих ОСОБА_475 , ОСОБА_772 . Обурювався переслідування активістів
руху «Автомайдан» пізніше загиблий ОСОБА_1044 , а потерпілого ОСОБА_1567
вразило залучення працівниками міліції для розправи над активістами озброєних
цивільних осіб. Обстановка нагніталася і зі ОСОБА_2196 , ОСОБА_2084 , показання
родичів загиблих ОСОБА_487 , ОСОБА_812 , ОСОБА_916 , ОСОБА_492 ). Люди стали
приходити на «Майдан» і для того, щоб просто підтримати протестувальників (
ОСОБА_481 , ОСОБА_915 , ОСОБА_695 ). Невдоволення владою ОСОБА_514 також було
окремим, але не таким поширеним, мотиваційним чинником для потерпілих (
ОСОБА_894 , ОСОБА_973 , ОСОБА_229 , ОСОБА_232 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1435 ,
ОСОБА_927 , ОСОБА_687 , ОСОБА_2084 , за показаннями родичів - загиблий
ОСОБА_1039 ), і лише абсолютно незначна кількість з них керувалася політичними
мотивами (за показаннями родичів - загиблі ОСОБА_779 та ОСОБА_812 ). Всі
потерпілі - учасники «Майдану» не мали наміру змінювати владу насильницьким
шляхом, бажали життя змінити на краще і того, щоб влада дослухалася до думок
своїх громадян.
Вказані структуровані дані, які по суті є зрізом
мотиваційної складової дій активістів «Майдану» як рушійної сили, враховуючи їх
кореляцію із показаннями допитаних свідків - активістів «Майдану», є переконливим
спростуванням наративу про, мовляв, політичний «переворот» в Україні в 2014
році.
Із самого початку в протестних акціях на «Майдані» брали
участь багато потерпілих.
Учасниками подій біля будівлі КМУ 23 листопада 2013 року
були ОСОБА_687 і ОСОБА_503 . Учасниками подій «розгону студентів» 30 листопада
2013 року були ОСОБА_809 , ОСОБА_503 , ОСОБА_493 , ОСОБА_494 , ОСОБА_820 ,
ОСОБА_1038 , а серед них студенти - ОСОБА_503 , ОСОБА_493 , ОСОБА_820
Захищали «Майдан» від спроби його розігнати 10-11 грудня
2013 року потерпілі ОСОБА_808 , ОСОБА_916 , ОСОБА_232 , ОСОБА_968 , ОСОБА_241 ,
ОСОБА_1249 , ОСОБА_511 , ОСОБА_927 та ОСОБА_1798 , окремо описавши жорстокість
дій з боку працівників міліції.
Потерпілі ОСОБА_894 , ОСОБА_229 , ОСОБА_492 , ОСОБА_968 ,
ОСОБА_937 , ОСОБА_1391 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_503 , ОСОБА_950 , ОСОБА_811 ,
ОСОБА_493 , ОСОБА_241 , ОСОБА_1249 (очевидець нападу активістів на ОСОБА_2197
), ОСОБА_2194 , а також ОСОБА_261 та ОСОБА_808 , які були поранені гумовими
кулями, були активними учасниками подій на вул. Грушевського 19 січня 2014
року, узгоджено відмітивши спалах насильства під час цих подій, при цьому
потерпілий ОСОБА_1329 назвав такі дії активістів проривом, а ОСОБА_1000 був з
тими, хто намагався зупиняти «сміливців», які кидали гранати в бік «Беркуту»
та після цього тікали, а ті у відповідь застосовували газ та інші спецзасоби,
які відчували на собі всі інші, хто не був причетним до таких провокацій.
Безпосередніми учасниками подій 18-19 лютого 2014 року
були потерпілі ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 - члени 35-ої сотні Самооборони
(«Волинська Січ»), які стали заручниками розпочатого масового насильства («за
їх спиною хтось почав воювати»), яке переросло у взаємне побоїще, очевидцем
якого також стали потерпілі ОСОБА_232 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_693 , ОСОБА_506 та
ОСОБА_1244 , який вважав міліцію терористами. Брали участь в цих подіях і
загиблі 20 лютого ОСОБА_813 , ОСОБА_1752 , ОСОБА_821 , ОСОБА_809 , ОСОБА_1039 ,
ОСОБА_808 . При цьому, потерпілий ОСОБА_2040 підтвердив, що активісти під час
«мирної ходи» мали при собі заздалегідь заготовлені палки, «коктейлі молотова»,
а потерпілий ОСОБА_1000 визнав, що було спокійно, поки хтось не почав кидати
петарди в правоохоронців, а на вул. Шовковична розпочалися «не бої, а
баталії, активісти пішли на правоохоронців, потім ті пішли в контрнаступ, вони
теж вирішили «погудіти» і вирвалися уперед, але їх дії підтримали не всі, тому
і довелося відступати».
Всупереч запереченням сторони обвинувачення, у період 18
- 20 лютого 2014 року все ж таки тривала певна мобілізація охочих підтримати
«Майдан», що корелює із зафіксованою на відео записах значно більшою кількістю
активістів на Майдані Незалежності ранком 20 лютого 2014 року, порівняно з
такою їх кількістю на ранок 19 лютого 2014 року. Про організований характер
такої мобілізації, в тому числі через місцеві штаби національного спротиву,
повідомили потерпілі ОСОБА_496 , ОСОБА_968 , ОСОБА_1258 , через соціальні
мережі - родичі загиблого ОСОБА_512 . У цей період часу організовано колонами
автобусів прибули на «Майдан» потужною підтримкою у складі однодумців ОСОБА_687
, ОСОБА_1432 , ОСОБА_1173 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_973 , ОСОБА_808 ОСОБА_510 ,
ОСОБА_2040 , ОСОБА_499 , ОСОБА_1205 , ОСОБА_1298 , ОСОБА_2018 , ОСОБА_1249 ,
ОСОБА_922 , ОСОБА_1801 . Потерпілий ОСОБА_1206 сам організовував такі поїздки.
В окремих випадках визначався маршрут руху через точки збереження та видачі
елементів пасивного захисту - бронежилети та інші захисні обладунки, як про це
повідомив потерпілий ОСОБА_2198 .
Крім того, окремо ближче до вечора 18 лютого 2014 року на
«Майдан» також прибули серед потерпілих ОСОБА_1039 , ОСОБА_340 , ОСОБА_1047 ,
ОСОБА_1042 , ОСОБА_503 , ОСОБА_927 , ОСОБА_1649 , ОСОБА_816 , а 19 лютого -
ОСОБА_819 , ОСОБА_894 , ОСОБА_258 , ОСОБА_779 , ОСОБА_229 ОСОБА_812 , ОСОБА_488
, ОСОБА_1437 , ОСОБА_223 , ОСОБА_985 , ОСОБА_651 , ОСОБА_1037 , ОСОБА_1373 ,
ОСОБА_1391 , ОСОБА_915 , ОСОБА_255 , ОСОБА_807 , ОСОБА_686 , ОСОБА_1430 ,
ОСОБА_1046 , ОСОБА_811 , ОСОБА_493 , ОСОБА_690 , ОСОБА_692 , ОСОБА_689 , а
також ОСОБА_930 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_818 , ОСОБА_1788 , ОСОБА_230 , ОСОБА_694 ,
ОСОБА_1843 , які в той день взагалі вперше прибули на «Майдан».
Відмітив для себе прибуття на 07 год. ранку 20 лютого
2014 року значної кількості нових активістів за показаннями родичів і
потерпілий ОСОБА_1373 , який вимушений був заспокоювати «гарячі голови».
До таких новоприбулих належали потерпілі ОСОБА_950 , ОСОБА_695 , ОСОБА_507 ,
ОСОБА_2084 , ОСОБА_263 , такими виявилися і загиблі в цей же день ОСОБА_491 ,
ОСОБА_916 , ОСОБА_1045 , ОСОБА_1436 , ОСОБА_492 , ОСОБА_1892 . Потерпілі
ОСОБА_1298 , ОСОБА_504 , ОСОБА_922 і ОСОБА_510 взагалі вперше прибули на
«Майдан» саме 20 лютого 2014 року.
Ці дані корелюють із закликами зі сцени «Майдану» вранці
20 лютого 2014 року, коли неодноразово вчинялися спроби організувати дії
новоприбулих активістів на автобусах (пункт 5.3.2 вироку - епізод № 1
«утримання позицій» за відеозаписом Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина
2 0853-1100 (20.02.2014)»), що в цілому узгоджується із стихійним характером
дій новоприбулих збуджених подіями мас активістів, як це вже відмічалося у
підсумку за результатами дослідження характеру переміщення та дій активістів 20
лютого 2014 року за даними досліджених судом присяжних документів у формі відео
та фото матеріалів (пункт 5.3.2 вироку).
Факти зайняття активістами будівель органів влади, інших
приміщень на території «Майдану» знайшли своє підтвердження щодо КМДА (
ОСОБА_894 , ОСОБА_495 , ОСОБА_496 , ОСОБА_813 , ОСОБА_1437 , ОСОБА_223 ,
ОСОБА_1432 , ОСОБА_1205 , ОСОБА_950 , ОСОБА_690 , ОСОБА_692 , ОСОБА_1206 ,
ОСОБА_1649 , ОСОБА_1843 , ОСОБА_689 ), Консерваторії ( ОСОБА_687 , ОСОБА_937 ,
ОСОБА_985 , ОСОБА_1173 , який на третьому поверсі бачив ОСОБА_2758 зі своєю
сотнею), Мінагрополітики ( ОСОБА_816 , ОСОБА_499 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 ,
ОСОБА_1752 , ОСОБА_1046 , який назвав приміщення цієї будівлі місцем
розташування всієї 35-ї сотні «Волинська січ»), Жовтневого палацу ( ОСОБА_973 ,
ОСОБА_496 , ОСОБА_1000 , ОСОБА_813 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_950 , ОСОБА_1649 ,
ОСОБА_511 , ОСОБА_927 , ОСОБА_219 , який від батька знав про цю будівлю як
місце розташування всієї Хмельницької сотні), Профспілок ( ОСОБА_968 ,
ОСОБА_511 , ОСОБА_852 ), Українського дому ( ОСОБА_511 ), навіть приміщення
покинутих на території «Майдану» магазину ( ОСОБА_1206 ) та ресторану (
ОСОБА_232 ). Пропри дискусію під час судового розгляду з приводу підстав
фактичного тривалого перебування активістів у вказаних будівлях та приміщеннях,
а також можливості кваліфікувати такі дії як захоплення, суду присяжних не було
подано доказів їх правомірності, хоча і були посилання на певні договірні
відносини з цього приводу з балансоутримувачами вказаних приміщень (будівель).
Наявні у справі відео та фото матеріали свідчать про силовий характер
проникнення, принаймні, до будівель, що забезпечували діяльність органів
державної влади (Мінагрополітики) та місцевого самоврядування (КМДА).
Звертає на себе увагу і той факт, що територія «Майдану»
ніколи не була в суцільній блокаді з боку сил правопорядку, не змінилася ця
ситуація і на ранок 20 лютого 2014 року. З протилежного від урядового кварталу
боку прохід на «Майдан» був вільним та й відомості про сутички з цієї сторони
відсутні. Про це свідчили ОСОБА_495 , ОСОБА_496 , ОСОБА_229 , ОСОБА_223 ,
ОСОБА_1329 , ОСОБА_499 , ОСОБА_915 , ОСОБА_1298 , ОСОБА_1046 та ін.
Абсолютна більшість потерпілих визначали обстановку на
«Майдані» станом на 19 лютого 2014 року як спокійну, лише потерпілі ОСОБА_973 ,
ОСОБА_1244 і ОСОБА_1431 оцінювали її як напружену.
На ранок 20 лютого 2014 року окремі потерпілі, які хоча і
перебували в різних локаціях «Майдану», проте узгоджено повідомили в суді про
поширені, як дехто ( ОСОБА_258 , ОСОБА_985 , ОСОБА_1435 ) називав
провокаторами, повідомлення про нібито штурм та зачистку міліцією «Майдану»,
хоча насправді таких дій з боку правоохоронців не було ( ОСОБА_496 , ОСОБА_1329
, ОСОБА_691 , ОСОБА_1046 , ОСОБА_690 , ОСОБА_692 , ОСОБА_1843 та багато ін.),
повідомляв про це своїм родичам і пізніше загиблий ОСОБА_2199 . Діяльність
серед активістів таких груп - названих провокаторами знову ж таки узгоджується
із висновками суду за результатами дослідження характеру переміщення та дій
активістів 20 лютого 2014 року за даними документів у формі відео та фото
матеріалів (пункт 5.3.2 вироку).
Ранком 20 лютого 2014 року міліція почала тікати зі своїх
позицій, а активісти - перейшли у наступ (атаку, штурм, прорив) з використанням
бруківки та «коктейлів молотова» ( ОСОБА_687 , ОСОБА_497 , ОСОБА_930 ,
ОСОБА_2040 , ОСОБА_937 , ОСОБА_1244 , ОСОБА_1391 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1430 ,
ОСОБА_1432 , ОСОБА_503 , ОСОБА_695 , ОСОБА_693 , ОСОБА_692 , ОСОБА_510 ,
ОСОБА_241 та ін.), який мав стихійний характер, люди навіть групами діяли
хаотично ( ОСОБА_894 , ОСОБА_298 , ОСОБА_229 , ОСОБА_1329 , ОСОБА_2040 ,
ОСОБА_1000 , ОСОБА_481 , ОСОБА_258 , ОСОБА_232 , ОСОБА_930 , ОСОБА_223 ,
ОСОБА_1173 , ОСОБА_968 , ОСОБА_937 , ОСОБА_1244 , ОСОБА_499 , ОСОБА_1205 ,
ОСОБА_1391 , ОСОБА_915 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_503 , ОСОБА_1434 ,
ОСОБА_686 , ОСОБА_695 , ОСОБА_1249 , ОСОБА_507 , ОСОБА_692 , ОСОБА_249 ,
ОСОБА_1206 , ОСОБА_511 , ОСОБА_1843 , ОСОБА_689 , ОСОБА_2018 , ОСОБА_510 ,
ОСОБА_973 ). Події були зовсім неочікуваними і для цього не була готова медична
частина «Майдану» - потерпіла ОСОБА_2200 . Мабуть, єдина сотня, яка була
введена в гущу подій організовано (після шикування), це була Хмельницька сотня
(показання потерпілих ОСОБА_1435 , ОСОБА_690 , ОСОБА_1649 , ОСОБА_286 ).
Коментуючи мотив та цілі свого руху вперед вслід за
відступаючими правоохоронцями ранком 20 лютого 2014 року, потерпілі в більшості
своїй також акцентували увагу на стихійності характеру своїх дій (міліція
відходила, тому активісти і пішли за нею - ОСОБА_495 , ОСОБА_894 , ОСОБА_229 ,
ОСОБА_1000 , ОСОБА_258 , ОСОБА_985 , ОСОБА_499 , ОСОБА_686 , ОСОБА_973 ,
ОСОБА_1000 , ОСОБА_492 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1173 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_503 ,
ОСОБА_1249 , ОСОБА_507 , ОСОБА_927 , хтось долучився вже до атаки - ОСОБА_1244
, ОСОБА_687 , ОСОБА_2040 , ОСОБА_937 , ОСОБА_1855 , ОСОБА_249 , ОСОБА_1432 ,
ОСОБА_1431 , ОСОБА_2018 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1206 , ОСОБА_510 ). Серед потерпілих
домінували бажання відновити територію «Майдану» ( ОСОБА_894 , ОСОБА_973 ,
ОСОБА_496 , ОСОБА_499 , ОСОБА_1045 , ОСОБА_930 , ОСОБА_968 , ОСОБА_1431 ;
ОСОБА_1428 , ОСОБА_691 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_1046 ,
ОСОБА_241 , ОСОБА_1249 , ОСОБА_689 , ОСОБА_2018 , ОСОБА_927 , ОСОБА_2084 ) та
відтіснити від «Майдану» міліцію ( ОСОБА_496 , ОСОБА_504 , ОСОБА_691 ,
ОСОБА_1434 , ОСОБА_686 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1854 , ОСОБА_1184 ,
ОСОБА_1205 , ОСОБА_511 ), ніхто з потерпілих не вказав, що керувався при цьому
закликами зі сцени «Майдану», межею такого відновлення території «Майдану»
активісти бачили сніжну барикаду.
Потерпілі ОСОБА_894 , ОСОБА_937 , ОСОБА_1244 , ОСОБА_232
та ОСОБА_968 розглядали відступ правоохоронців як заздалегідь спланований ними
сценарій для подальшого штурму «Майдану». Натомість, підтвердивши наявність
розмов на цю тему з боку активістів, потерпілий ОСОБА_2040 категорично відкинув
таке пояснення подій, адже реальна обстановка була зовсім інша - правоохоронці
просто тікали, штурм з боку «Майдану» для тих правоохоронців, які знаходилися в
Жовтневому палаці, був явно неочікуваним, на це вказували залишені речі,
спальні мішки, розкладена по казанках ще гаряча їжа. Потерпілі ОСОБА_336 та
ОСОБА_694 - обидва колишні правоохоронці, перший з них втратив під час подій 20
лютого сина, прямо визнали, що була атака з боку «Майдану», а тому міліція
почала відступати через її обстріл та понесені при цьому втрати.
Вказані пояснення ОСОБА_1247 , ОСОБА_282 та ОСОБА_924 ,
окрім того, що узгоджуються з версією переходу активістів у наступ (атаку,
штурм, прорив), як про це ствердно повідомили багато інших потерпілих,
заслуговують на довіру і через узгодженість з результатами досліджених
численних фото та відео матеріалів щодо обстановки на «Майдані» у період часу з
08 год. 00 хв. до 09 год. 00 хв. 20 лютого 2014 року (напр., відео:
«rukzak_maydan_140220_11» - протокол огляду від 12 грудня 2015 року (чотири
диски) - т. 129 а. 202-248; «112 - 08-37 08-39 - Утро Майдана 20 февраля.
Эскалация конфликта на Майдане» в папці «112» - протокол огляду від 16 вересня
2015 року - т. 129 а. 42-123; починаючи з «08-46-18 (08-45-17) - MVI_3885» з
папки « ОСОБА_762 » - протокол огляду від 28 грудня 2015 року - т. 128 а.
174-214; починаючи з «MVI_2600 (08-25-43 - 08-26-02)» з папки «ОСОБА_3054 » -
протокол огляду від 21 грудня 2015 року - т. 128 а. 80-173; «Эксклюзивно.
Киевский майдан глазами севастопольського «Беркута» - т. 188 а. 98; «кам. 15
вул. Інститутська 20.02.14 00.00-23.59» - т. 169 а. 1, 78; «Maydan_Grushevskogo_KMDA_vbyti_lyudy_20_02_2014»
- т. 69 а. 23; блок відео доказів сторони захисту тощо - пункт 5.3.1 вироку).
Пояснення потерпілих ОСОБА_1247 , ОСОБА_282 та ОСОБА_924
мають і відповідне фактологічне підґрунтя.
Так, про початок стрільби (за звуком) на «Майдані» ще до
того, як працівники міліції почали залишати свої позиції повідомили суду
потерпілі: ОСОБА_495 , ОСОБА_1000 , ОСОБА_894 та ОСОБА_1391 (приблизно в 05-06
год. ранку), ОСОБА_1391 при цьому бачив людей на даху ОСОБА_1174 ; ОСОБА_973 -
близько 07 год. ранку біля будівлі Консерваторії чітко лунали близькі постріли;
ОСОБА_2040 , ОСОБА_930 , ОСОБА_1258 , ОСОБА_481 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_1298 ,
ОСОБА_1798 , ОСОБА_336 , ОСОБА_1206 , ОСОБА_1304 та ОСОБА_922 (до 08 год. ранку
та ще до відступу водомета та міліції), ОСОБА_922 при цьому бачив стрільців на
даху Консерваторії, а ОСОБА_1206 - серед активістів; ОСОБА_2755 , який одержав
відомості від колишніх співслужбовців про ранковий 20 лютого 2014 року обстріл
беззбройних працівників міліції. Про постріли, «війну» на «Майдані» станом на
08 год. ранку повідомляли своїм близьким телефоном пізніше загиблі ОСОБА_779 та
ОСОБА_2201 .
Хоча більшість потерпілих і повідомили, що не бачили
вогнепальної зброї серед активістів на «Майдані», однак очевидцями такої були
ОСОБА_2040 (пневматична та травматична зброя), ОСОБА_481 (біля пам`ятника
засновникам Києва дві особи з мисливською зброєю - «вертикалка» та
«горизонталка»), ОСОБА_1173 (пістолет та рушниця), ОСОБА_1244 (декілька осіб з
мисливськими рушницями (одностволка, двостволка), ОСОБА_1435 (рушниця дрібного
калібру), ОСОБА_1249 (мисливський обріз ранком 20 лютого), ОСОБА_692 та
ОСОБА_336 (мисливська рушниця), ОСОБА_694 (пневматична рушниця з оптикою).
Безпосереднє застосування такої зброї ранком 20 лютого 2014 року у напрямку
правоохоронців бачили ОСОБА_687 (на відстані 5-7 метрів особа здійснила постріл
з мисливської рушниці в напрямку «Глобусу» в бік правоохоронців, а навпроти
Стели особа мала при собі зброю схожу на автомат Калашникова), ОСОБА_1173
(особа з рушниці стріляла з балкону третього поверху Консерваторії в бік
правоохоронців), ОСОБА_503 та ОСОБА_1206 (з барикади велася стрільба з
пневматичної рушниці). На обстріляні з усіх боків колони над центральним входом
до Жовтневого палацу звернув свою увагу потерпілий ОСОБА_2202 .
Ці відомості, по-перше, корелюють з даними досліджених
відео та фото матеріалів, на які сторона захисту системно звертала увагу суду,
а також з інформацією з цього приводу і в обох обвинувальних актах, по-друге, є
переконливим свідченням щирості показань потерпілих, які не приховували відомі
їм факти не залежно від можливості їх використання на користь обвинувачених, що
об`єктивно спростовує припущення захисту про нібито сторонній вплив на
потерпілих з метою приховати від суду окремі факти подій 20 лютого.
Взагалі, щодо фактів насильства з боку активістів, то
потерпілі ОСОБА_496 , ОСОБА_1000 , ОСОБА_937 ОСОБА_1258 , ОСОБА_1298 ,
ОСОБА_1428 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_1435 , даючи аналогічні показання, визнали
використання активістами під час подій «Майдану» «коктейлів молотова», бруківки
по правоохоронцях, палок під час протистоянь з ними. Потерпілий ОСОБА_1173
бачив у дії установку для запуску феєрверка в бік правоохоронців. Знову ж таки
хтось перекладав відповідальність за такі дії на «провокаторів» -
потерпілий ОСОБА_496 так називав тих, хто схиляв до бійок, кидання в
працівників міліції бруківки, «коктейлів молотова», стріляв у правоохоронців,
тим самим дискредитуючи «Майдан» та його ідеї. Так вважали і потерпілі
ОСОБА_690 , ОСОБА_1000 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_1205 , ОСОБА_1391 , за показаннями
родичів - загиблі ОСОБА_809 , ОСОБА_808 , ОСОБА_813 , ОСОБА_487 , ОСОБА_1437 та
ОСОБА_1044 , а потерпілий ОСОБА_1435 не виключав роль у цих провокаціях самих
правоохоронців. Можна було б прийняти версію ОСОБА_342 , якщо, принаймні,
одного такого «провокатора в погонах» затримали б самі активісти і це було
доведено до суду.
Про обставини захоплення у, так звану, «ніч гніву» (з 18
на 19 лютого 2014 року) державних установ та відділків міліції із одночасним
заволодінням зброї в регіонах повідомили потерпілі ОСОБА_496 , ОСОБА_694 ,
засуджуючи ці події.
Знайшли своє підтвердження в показаннях потерпілих і
випадки захоплення активістами правоохоронців в полон ( ОСОБА_894 , ОСОБА_687 ,
ОСОБА_2040 , ОСОБА_1000 , ОСОБА_694 , ОСОБА_481 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1843 ,
ОСОБА_503 , ОСОБА_2084 , ОСОБА_241 , ОСОБА_1798 , ОСОБА_1206 - дехто з них
правоохоронців брав в полон особисто).
Зовнішній вигляд активістів станом на 20 лютого також був
показовим:
- в руках тримали арматуру обмотану скотчем ( ОСОБА_495 ,
ОСОБА_1046 , ОСОБА_690 ), палицю ( ОСОБА_779 , ОСОБА_1437 , ОСОБА_1206 ,
ОСОБА_1039 , ОСОБА_694 , ОСОБА_511 , ОСОБА_504 , ОСОБА_1047 , ОСОБА_819 ),
дерев`яну дубинку чи биту ( ОСОБА_491 , ОСОБА_1045 , ОСОБА_258 , ОСОБА_937 , ОСОБА_1205
, ОСОБА_1298 , ОСОБА_1436 , ОСОБА_691 , ОСОБА_692 ), предмети, схожі на пляшки
із запалювальною сумішшю ( ОСОБА_340 , ОСОБА_1649 , ОСОБА_2040 ), міліцейський
кийок ( ОСОБА_689 , ОСОБА_1896 ), саперну лопатку ( ОСОБА_1797 ), битка та ніж
в кобурі ( ОСОБА_927 ), льодоруб ( ОСОБА_1042 ), предмет зовні схожий на зброю
- візуалізується ствол (особа, яка не ідентифікована, проте, на думку сторони
обвинувачення, є ОСОБА_488 ), дерев`яний держак з пофарбованим у червоне ромбом
на кінці ( ОСОБА_651 ), ці дані є вичерпно документованими (напр., дубинки,
палки, металеві пики серед активістів зафіксовані на досліджених судом фото -
т. 118 а. 210; т. 138 а. 220-221; т. 140 а. 7-22);
- мали на собі бронежилети ( ОСОБА_495 , ОСОБА_1039 ,
ОСОБА_489 , ОСОБА_808 , ОСОБА_916 (саморобний), ОСОБА_1184 , ОСОБА_2040 ,
ОСОБА_223 , ОСОБА_813 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_693 , ОСОБА_1000 , ОСОБА_241 ,
ОСОБА_1752 , ОСОБА_249 , ОСОБА_1206 , ОСОБА_821 , ОСОБА_511 , ОСОБА_927 ,
ОСОБА_1042 ;
- перебували на «Майдані» у повністю мілітарному
(камуфльованому) одязі ( ОСОБА_223 , ОСОБА_651 , ОСОБА_248 , ОСОБА_1391 ,
ОСОБА_808 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_693 , ОСОБА_241 , ОСОБА_813 , ОСОБА_258 ,
ОСОБА_489 , ОСОБА_249 , ОСОБА_823 , ОСОБА_1797 , ОСОБА_509 , ОСОБА_820 , вся 38
сотня була одягнута в «бундас» її закупили централізовано;
- ОСОБА_1184 мав на собі міліцейський шолом, а ОСОБА_260
, ОСОБА_2084 тримали в руках штатні міліцейські щити.
Учасниками першої атаки на водомети по вул. вул.
Інститутська ранком 20 лютого 2014 року були потерпілі ОСОБА_1431 - «постріли
правоохоронців з помпових рушниць активістів не зупиняли, оскільки було великим
бажанням відтіснити міліцію на попередні межі «Майдану», ОСОБА_1298 ,
ОСОБА_1205 , ОСОБА_229 , ОСОБА_1432 - «активісти, озброївшись палками та
пляшками із запалювальною сумішшю, пішли за відступаючим «Беркутом»,
ОСОБА_686 , ОСОБА_812 , ОСОБА_1249 , ОСОБА_495 , які самі атакували водомети, а
ОСОБА_692 , ОСОБА_1298 та ОСОБА_1258 були очевидцем цієї атаки на один з
водометів та його водія - «активісти хотіли підпалити водомет, який
маневрував на вул. Інститутська».
Всі ці дані, в тому числі й про силовий компонент в діях
активістів «Майдану», об`єктивно ставлять під сумнів мирний характер акцій
протесу 20 лютого 2014 року та спроможність припущень про абсолютно незагрозливий
і виключно захисний характер таких дій активістів під час цих подій, особливо
із самого ранку вказаного дня, а також про нібито заздалегідь спланований
відступ правоохоронців для подальшого штурму «Майдану», власне активісти якого
протягом всього ранку і володіли ініціативою, просунувшись вверх за містком по
вул. Інститутська, беручи під контроль готель «України» та обернувши у втечу
шеренги правоохоронців на перехресті вул. Інститутська та Хрещатик.
Оціночні судження (враження) окремих потерпілих ( ОСОБА_496
, ОСОБА_894 , ОСОБА_229 , ОСОБА_2084 , ОСОБА_985 , ОСОБА_973 , ОСОБА_1329 ,
ОСОБА_686 , за епізодами загибелі ОСОБА_1279 , ОСОБА_913 ) щодо виключно
мирного характеру акції (мітингу) 20 лютого 2014 року суд оцінює критично як
такі, що не ґрунтуються на досліджених судом документованих даних фіксації цих
подій (відео та фото матеріали), яким вже надавалася загальна оцінка. Вступають
у пряму суперечність такі твердження з оцінками, окрім наведених даних, й інших
потерпілих (потерпілі ОСОБА_2039 , ОСОБА_2040 , ОСОБА_236 , ОСОБА_235 ; себе
ідентифікували як таких, що ранком 20 лютого долучилися до «атаки» на
правоохоронців потерпілі ОСОБА_687 , «наступу» - ОСОБА_497 , ОСОБА_930 ,
ОСОБА_937 , ОСОБА_1244 , ОСОБА_1391 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_1432 ,
ОСОБА_503 чи «прориву» кордонів міліції - ОСОБА_2040 , ОСОБА_695 , ОСОБА_693 ,
ОСОБА_692 та ін.). До речі, сам ОСОБА_229 події того дня називав акцією
громадської непокори, а потерпілі ОСОБА_1329 , ОСОБА_973 , ОСОБА_985 ,
ОСОБА_686 та ін. - активною формою захисту, своєрідно таке протистояння
характеризував потерпілий ОСОБА_1172 .
З іншого боку, потерпілі ОСОБА_495 , ОСОБА_1329 ,
ОСОБА_1434 , ОСОБА_689 , ОСОБА_249 , ОСОБА_694 , ОСОБА_2084 , ОСОБА_691 ,
ОСОБА_1798 , ОСОБА_894 , ОСОБА_687 , ОСОБА_692 , ОСОБА_927 , ОСОБА_481 ,
ОСОБА_1432 , ОСОБА_2040 , ОСОБА_985 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1258 , ОСОБА_499
виявилися прямими очевидцями стрільби з боку озброєних автоматами
правоохоронців в чорній формі із жовтими пов`язками на руках (близько 15 осіб -
бійці ідентифікованого за результатами судового розгляду підрозділу - РСП),
які, перебуваючи перед Жовтневим палацом, застосовували газові гранати проти
активістів та стріляли одиночними в їх бік. Бачили вказаних осіб зі зброєю і
потерпілі ОСОБА_1000 , ОСОБА_258 , хоча і не зафіксували для себе, чи
здійснювали вони постріли, а потерпілі ОСОБА_507 та ОСОБА_1391 , оцінюючи ці
події, зрозуміли для себе, що у такий спосіб вказані озброєні правоохоронці
прикривали військовослужбовців ВВ, які спішно покидали Жовтневий палац.
У подальшому ведення вогню з АКМС в бік активістів з боку
вказаних бійців РСП та інших осіб, що з ними взаємодіяли, особисто спостерігали
20 лютого 2014 року потерпілі: - ОСОБА_973 , ОСОБА_922 (на алейці від
Жовтневого палацу); - ОСОБА_694 (на розі алейки від Жовтневого палацу та вул.
Інститутська); - ОСОБА_691 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_950 ОСОБА_690 , ОСОБА_922 ,
ОСОБА_2018 (із-за сніжної барикади по вул. Інститутська); - ОСОБА_694 ,
ОСОБА_336 , ОСОБА_689 (із-за бетонної барикади по вул. Інститутська).
І хоча більшість потерпілих з числа активістів
повідомила, що не чули попередження з боку правоохоронців про можливість
застосування зброї, проте потерпілі ОСОБА_894 , ОСОБА_973 , ОСОБА_496 ,
ОСОБА_937 , ОСОБА_1205 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_510 , ОСОБА_249 , ОСОБА_686 уточнили,
що і не мали такої можливості через суцільний шум та виступи зі сцени
«Майдану», потерпілий ОСОБА_2040 при цьому визнав, що такі попередження в разі
наближення до правоохоронців звучали з боку останніх ще з січня 2014 року,
потерпілий ОСОБА_1432 підтвердив роботу ранком 20 лютого спецмашини міліції з
гучномовцем, через який лунали такі попередження, а потерпілий ОСОБА_694 ,
побачивши правоохоронців з оголошеною зброєю, відразу сприйняв це як
попередження про можливість її застосування.
Як оцінював дії бійців РСП потерпілий ОСОБА_694 -
колишній із багаторічним досвідом співробітник спецпідрозділу МВС, правових
підстав, передбачених законом, для застосування ними зброї в бік більшості
потерпілих не було, а якщо і уявити, що такі були в інших ситуаціях, то і в
таких випадках, зброя не могла бути застосована в людному місці в бік скупчення
людей через загрозу поранення сторонніх осіб, навіть медики-волонтери у білих
накидках та касках з червоними хрестами вимушені були ховатися від куль.
Невибірковість ведення стрілецького вогню та його
невмотивованість призвело до отримання поранень окремими потерпілими
безпосередньо під час надання допомоги іншим пораненим ( ОСОБА_497 , ОСОБА_894
, ОСОБА_1000 , ОСОБА_258 , ОСОБА_2017 , ОСОБА_1799 , ОСОБА_915 , ОСОБА_1428 ,
ОСОБА_691 , ОСОБА_950 , ОСОБА_1437 , ОСОБА_507 , ОСОБА_2018 , ОСОБА_235 ,
загиблі потерпілі ОСОБА_2071 та ОСОБА_1044 ). Також мало місце і випадкове
поранення потерпілих, які просто перебували на лінії вогню (напр., епізоди
поранення ОСОБА_1226 , ОСОБА_2203 , ОСОБА_1333 , ОСОБА_2159 , загибелі
ОСОБА_909 та ін.).
Суд вкотре критично оцінює системні зауваження захисту
про те, що наявна між бетонної барикадою та місцем поранення окремих потерпілих
на правому боці вул. Інститутська (так званий п`ятачок смерті) сніжна барикада
була, мовляв, перешкодою для ведення прицільної стрільби по активістах. Таке
припущення захисту повністю спростоване показаннями потерпілих ОСОБА_886 ,
ОСОБА_2041 , ОСОБА_1247 , ОСОБА_984 , ОСОБА_486 , ОСОБА_693 , ОСОБА_983 ,
ОСОБА_921 , які наполягали на тому, що чітко проглядався як лівий, так і правий
бік бетонної барикади з вантажівками, за якими ховалися правоохоронці, снігова
барикада такому огляду їм не перешкоджала, ОСОБА_1793 , ОСОБА_297 , ОСОБА_924 ,
ОСОБА_1076 , які з місця свого поранення також добре бачили бетонну барикаду,
всю її ліву частину, яка перегороджувала дорогу, ОСОБА_982 , який міг бачити як
ліву, так і праву частини бетонної барикади, проїзд між ними, в якому
проглядався БТР, вантажівки, блоки за ними, на яких перебували правоохоронці у
чорному одязі та жовтими пов`язками на руках, вільно прострілюючи місцевість,
на якій він перебував).
Однак, серед найбільш часто згадуваних потерпілими
секторів, з яких, на їх думку, вівся обстріл активістів, особливе місце, окрім
власне візуалізованих на відео записах місць перебування озброєних бійців РСП
(спочатку перед Жовтневим палацом, потім на алейці від нього під час їх
відступу, потім за сніжною та в кінці за бетонною барикадами), були верхні
поверхи будівлі готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 », чим послуговувалася сторона захисту,
ставлячи під сумнів здійснення пострілів бійцями РСП в напрямку потерпілих.
Так, на рівні чуток та розмов з чужих слів про сектор
стрільби з готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 » повідомили потерпілі ОСОБА_495 , ОСОБА_496
, ОСОБА_241 , ОСОБА_503 , ОСОБА_1000 , ОСОБА_232 , ОСОБА_1173 , ОСОБА_336 ,
ОСОБА_894 , ОСОБА_998 , ОСОБА_985 , ОСОБА_2202 . Вважали, що бачили спалахи
пострілів чи відповідний рух у вікнах готелю потерпілі ОСОБА_510 , ОСОБА_970 .
Вважали, що бачили наслідки стрільби з готелю у виді поранених активістів,
потерпілі ОСОБА_687 , ОСОБА_2040 , ОСОБА_2204 . Заявили про те, що бачили
безпосередньо ведення стрільби з готелю «України» чи постраждалих від неї
потерпілі ОСОБА_481 , ОСОБА_511 , ОСОБА_2084 , ОСОБА_950 . Як потерпілий
ОСОБА_930 , так і потерпілий ОСОБА_223 вважали, що кожний з них окремо отримав
поранення нижньої кінцівки пострілом з пістолету справа, з району готелю
«Україна». Об`єктивні дані отримання вогнепальних поранень в боку готелю «
ІНФОРМАЦІЯ_161 » одержані за результатами судового розгляду за епізодами
загибелі ОСОБА_1849 та поранення ОСОБА_920 .
Вказані дані є цілком достатніми для того, щоб зробити
все ж таки категоричний висновок про перебування ранком 20 лютого 2014 року в
приміщеннях готелю «України» осіб зі зброєю, з якої здійснювалися постріли.
Однак, яка критична не була б фактологічна основа цієї обставини, вона не
спростовує інших фактів - застосування зброї в бік активістів з боку бійців РСП
та інших озброєних правоохоронців, що діяли з ними спільно та злагоджено,
реагуючи у такий спосіб на рух активістів вулицею Інститутська.
5.5. Показання свідків та інші досліджені судом присяжних
докази.
5.5.1 Свідки обвинувачення та зведений аналіз їх
показань.
Окрім вже наведених в різних частинах вироку показань
допитаних під час судового розгляду свідків сторони обвинувачення ( ОСОБА_711
та ОСОБА_710 - показання наведені за епізодом надання медичної допомоги
обвинуваченому ОСОБА_513 ; ОСОБА_846 та ОСОБА_848 - показання наведені щодо
формування відеозапису з камер НБУ; ОСОБА_888 та ОСОБА_895 - показання наведені
за епізодом поранення ОСОБА_886 ; ОСОБА_1593 - показання наведені за епізодом
загибелі ОСОБА_1279 ; ОСОБА_2061 - показання наведені за епізодом загибелі
ОСОБА_906 ; ОСОБА_803 - показання наведені за епізодом загибелі ОСОБА_804 ;
ОСОБА_1238 - показання наведені за епізодом загибелі ОСОБА_494 та ОСОБА_1084 ; ОСОБА_3001
- показання наведені за епізодом версії
про грузинських снайперів) як свідки обвинувачення були допитані також й інші
особи.
Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1023 - крім показань суду за епізодом загибелі
ОСОБА_475 , також показав, що він під час Революції Гідності очолював групу
парамедиків і координував медичні мобільні бригади «Майдану», які надавали допомогу
ліками і зовнішнє ідентифікувалися за білими майками з червоними хрестами як
медичний персонал. Коли згоріла будівля Профспілок їх медичний шпиталь
перемістився у Михайлівський собор. Ранком 20 лютого вони розійшлися мобільними
групами. Він йшов у бік Майдану Незалежності, почув звуки, схожі на постріли,
але тоді оцінив їх як вибухи петард. У цей час він, свідок, бачив відступ
правоохоронців зі зброєю за квитковим годинником біля Жовтневого палацу,
активісти намагалися пройти в цей бік із шинами по містку над вулицею
Інститутська. Він, свідок, був очевидцем поранення ОСОБА_685 , а тому
направився до нього на допомогу. Однак поруч з ним біля рекламного щита впав
інший хлопчина, в якого з рани пішла кров, під час намагання його евакуювати
куля двічі пробила металевий щит і тоді він зрозумів, що по них стріляють. Далі
забув про ОСОБА_685 і займався евакуацією інших поранених. Для забезпечення
цього процесу він піднявся до Жовтневого палацу за медичними ношами. Біля
палацу одні люди організовувалися в мобільні групи і йшли вперед, інші
спостерігали за цим, вагаючись так рішуче діяти, поранених було дуже багато.
Як також уточнив свідок: - він медичної освіти не має,
проходив навчальні курси парамедиків на «Майдані» в Жовтневому палаці; - під
час цих подій він був одягнутий в червоний жилет з хрестом, біла каска, темні
штани, себе на відео тих подій не знайшов; - йому було відомо, що 18 лютого
2014 року на наслідками мирної ходи правоохоронці також отримували вогнепальні
поранення, про те про обстріл правоохоронців ранком 20 лютого йому відомо не
було; - ніхто медиків «Майдану» спеціально не мобілізував на ранок 20 лютого,
його дії ніхто не координував.
Крім того, як вважає (оцінює) свідок ОСОБА_1023 , дії
активістів були хаотичними, якщо б не хаос, непродумані команди рухатися
вперед, жертв серед активістів можна б було уникнути, але категорично
констатує, що по медиках не стріляли, біля них падали люди, але ніхто з медиків
не був поранений.
Зафіксованих під час подій 20 лютого 2014 року на фотографіях
захисту, які пройшли процедуру відкриття і досліджувалися судом, активістів зі
зброєю в руках (фото №№ 2, 3, 7 та 8 - т. 93 а. 123, 124, 128 та 129) свідок
ОСОБА_1023 не бачив.
У матеріалах провадження багато документів складено з
посиланням на свідка ОСОБА_1032 . Разом з тим, за паспортними даними правильним
є прізвище вказаного свідка « ОСОБА_1023 », а тому саме у такій редакції його
прізвища суд вказує всі посилання на нього.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1536 ,
крім показань суду за епізодом загибелі ОСОБА_772 , ОСОБА_315 та ОСОБА_776 ,
показав, що 20 лютого 2014 року, перед відступом правоохоронців з Майдану
Незалежності він знаходився біля пам`ятника засновникам Києва, а потім з
невеликою групою людей зайшли до Жовтневого палацу з лівого боку, зі сторони
автобуса, який ще на той момент не горів. На той час в Жовтневому палаці
перебували військовослужбовці ВВ у великій кількості (декілька взводів). Одна
частина бійців під керівництвом офіцерів відступила та через задній вхід
спустилась на вул. Грушевського, а інша - планувала вийти з головного входу під
прикриттям спецпідрозділу «Беркут», про це казали офіцери та солдати і він це
чув особисто, оскільки на той час знаходився в приміщенні палацу, ніякої
загрози від правоохоронців для себе не відчував. Згодом, піднявшись на другий
поверх палацу, через вікно спостерігав за активістами на площадці перед
палацом, в цей час почали лунати постріли і поранили двох з них (праворуч, якщо
дивитися з палацу, приблизно метрів за 50 біля сходів), поранення цих осіб було
майже одночасно, з невеликим інтервалом. Через деякий час він спустився на
перший поверх, де побачив, що до холу палацу заносять поранених активістів. Там
же він побачив пораненого в живіт ОСОБА_2908 А, після цих подій бачив
смертельне поранення в ногу та шию ОСОБА_1680 , а зі слів старости з м.
Білопілля ОСОБА_2205 йому стало відомо і про обставини вогнепального поранення
останнього.
Як також уточнив свідок на уточнюючі запитання: - він
приймав участь у протестах на «Майдані» через сенс у громадському спротиві
системи, яка склалася на той момент, для змін на краще, вперше приїхав на
«Майдан» 02 грудня 2013 року і пробув там до 12 грудня, вдруге через прийняття
«диктаторських законів» приїхав в середині січня 2014 року та пробув до початку
лютого, третій візит на «Майдан» мав місце 19 лютого 2014 року, він розумів, що
назад шляху вже немає; - сутички між активістами та правоохоронцями на вул.
Грушевського в січні почались з фізичного протистояння ВВ та «Беркуту» із активістами,
які намагалися рухатися вверх по вул. Грушевського в бік урядового кварталу, а
силовики їх стримували, активісти використовували для цього бруківку, «коктейлі
молотова», шини, зброю та підручні засоби; - він входив до складу 19 сотні
самооборони, яка базувалась біля автобусу «Ікарус», що стояв біля сцени; -
активісти мали дубинки та щити для самозахисту від працівників міліції; - 20
лютого 2014 року працівники «Беркуту» були вдягнені в камуфляж світлого
кольору, а військовослужбовців ВВ - в стандартну синю форму із захисним
спорядженням та нульовим бронежилетом і мали тільки спецзасоби, офіцери мали
помпові рушниці та пістолети Макарова; - саме він брав участь у розвертанні
брандспойту, який поливав барикаду на Майдані Незалежності ближче до проїзної
частини вул. Інститутська; - військовослужбовці ВВ, які перебували в Жовтневому
палаці, не розуміли, що відбувається, були розгублені і бачили для себе одну
задачу, відступити і зберегти свої засоби; - перебуваючи в Жовтневому палаці,
він не чув пострілів всередині будівлі, був свідком того, як активісти захопили
в полон військовослужбовців ВВ на першому поверсі, ближче до заднього входу,
активісти довго не могли вирішити, що з ними робити, згодом бійці просто вибили
двері і вийшли на вулицю; - вийшовши з Жовтневого палацу, він дійшов до лівого
боку сніжної барикади біля метро «Хрещатик», лунали постріли, бачив стріляючих
силовиків, які вже виглядали за бетонної барикади, він зрозумів, що
відбувається розстріл людей, тому основною задачею було відступити, для цього
почали запалювати шини, щоб створити димову завісу, після цього він покинув цю
ділянку; - перебуваючи перед першою барикадою, яка розташована навпроти входу
до станції метро «Хрещатик», він бачив наслідки пострілів в бік Майдану
Незалежності зі сторони вул. Банкова, кулі попадали в стовпи освітлення, та
бачив вказаних стрільців за бетонною барикадою; - він бачив активіста старшого
віку з бородою з автоматом Калашникова на барикаді біля пам`ятника засновникам
Києва, застосування цієї зброї не бачив, це було незадовго до того, як міліція
почала відступати від ОСОБА_1175 , цей чоловік рухався з боку Консерваторії; -
на момент вказаних подій він був одягнутий у чорну військову каску радянського
зразка, чорний нульовий бронежилет, чорний рюкзак, куртку зеленого
камуфльованого типу, все, крім рюкзака, він знайшов на «Майдані», тобто ці речі
були не його; - 19 лютого 2014 року активних дій на «Майдані» не було; -
«Майдан» тривав декілька місяців і він за цей час трансформувався від однієї
форми громадського спротиву до іншої, від мирних зібрань та протестів до
спротиву з вогнепальною зброєю, злам відбувся після перших смертей на вул.
Грушевського у січні 2014 року, ці зміни спровокували силові дії влади щодо
активістів та репресії, пов`язані з цим зміни в законодавстві, організовані
викрадення та катування активістів; - 20 лютого 2014 року активістів міг
зупинити тільки перехід правоохоронців на бік народу, тоді вдалося б уникнути
застосування зброї, кровопролиття, влада делегітимізувала себе своїми діями,
публічних перемовників від «Майдану» активісти не розглядали як щось серйозне,
владу треба було змінювати, в тому числі й в неконституційний спосіб; - ранком
20 лютого правоохоронці відступили через вогонь по них; - попереджень зі
сторони правоохоронних органів про застосування зброї не було.
Під час дослідження наданої захисником фото, яке
відтворює запис на 26 хв. 24 сек. дослідженого судом відео
«rukzak_maydan_140220_11» (диск № 4 - протокол огляду від 12 грудня 2015 року -
т. 129 а. 202-248), на якому особа в камуфльованому одязі та червоній касці на
барикаді навпроти ОСОБА_841 отримує в руки автомат Калашникова, з яким займає
позицію серед передової групи активістів на барикаді, свідок ОСОБА_1536
ідентифікував себе на цьому фото - правіше від вказаної особи, він стоїть
спиною у пофарбованій в чорний колір військовій касці радянського зразка,
чорному бронежилеті, курточці зеленого камуфльованого типу, на спині - чорний
рюкзак, а також уточнив, що саме про вказану зафіксовану на фото особу він і
розповідав суду раніше. Ці дані роблять показання свідка з цього приводу
беззаперечно достовірними.
Крім того, зафіксованих під час подій 20 лютого 2014 року
на фотографіях захисту, які пройшли процедуру відкриття і досліджувалися
судом, активістів зі зброєю в руках (фото №№ 13, 16, 20, 24 - т. 93 а. 134,
137, 141, 145) свідок ОСОБА_1536 пригадати не може.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2060 , крім показань суду за
епізодами загибелі ОСОБА_906 та ОСОБА_909 , також показав, що він часто брав
участь в протестних акціях на «Майдані», проте сутичок не бачив, тілесних
ушкоджень не отримував. 24 листопада 2013 року перебував біля ОСОБА_841 ,
очевидцем подій біля КМУ не був. 18 лютого брав участь у «мирній ході»,
перебував на вул. Інститутська, участі у сутичках не брав, бруківку в
правоохоронців не кидав, як це робили окремі активісти, був очевидцем штурму з
боку правоохоронців, вирішив повернутися у свій офіс (по вул. Інститутська між
вул. Шовковична та Липська), оскільки на вулиці почував себе у небезпеці через
те, що бачив на дахах будинків в районі перехрестя вул. Інститутська та
Шовковична правоохоронців з автоматами, які стріляли по людях. Увечері 18
лютого, залишаючи своє робоче місце та рухаючись з пораненим активістом
«Майдану» в бік вул. Богомольця, бачив, як по вул. Липська біля офісу Партії
регіонів поруч та в координації з працівниками міліції масово та організовано
збиралися сотні представників «Антимайдану» в цивільному одязі в однакових
металевих касках та з однаковими металевими прутами, інші події біля цього
офісу йому не відомі, під час цього переміщення їх ніхто не зупиняв. На
«Майдані» зброї він не бачив.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_785 , крім
показань суду за епізодами загибелі ОСОБА_734 та ОСОБА_1075 , поранення
ОСОБА_326 , ОСОБА_1076 , ОСОБА_886 , а також щодо достовірності відзнятих ним
та переданих слідству фото матеріалів, фіксування слідів пострілів показав, що
20 лютого 2014 року на вул. Інститутська він опинився перед 10 год. ранку та
проводив там фотозйомку, зверху вулиці лунали постріли, були поранені та вбиті,
він заховався за рекламним щитом справа по ходу вверх вулиці, не доходячи до
парапету з написом «АКБ «Аркада».
Також свідок ОСОБА_785 уточнив: - він був очевидцем
вечірніх подій 18-19 лютого 2014 року, він бачив протистояння активістів з
правоохоронцями на перехресті вул. Інститутська та Хрещатик, палали намети,
«Беркут» стріляв з помпових рушниць, активісти прикривалися щитами. Ночував він
в будівлі КМДА, прокинувся 20 лютого у проміжку 08 год. 30 хв. - 09 год.,
побачив на вулиці велику кількість поранених, тому забрався і пішов на вул.
Інститутська, де почав фотографувати праву її сторону; - на «Майдані» зброї не
бачив, активісти мали при собі палиці та щити; - востаннє в Київ приїхав з
міста Умань, на «Майдан» проник вільно з боку вул. Богдана Хмельницького,
правоохоронців не бачив, на барикаді «Майдану» було кілька десятків активістів,
так само вільно зайшов і до будівлі КМДА, протистояння були тільки в районі
вул. Інститутська, якщо були б і в іншому місці, він точно звернув би на це
увагу; - на самому «Майдані», окрім активістів, були і звичайні люди, які
приходили підтримати, чимось допомогти, просто подивитися.
Зафіксовану на фотографії захисту, яка пройшли
процедуру відкриття і досліджувалися судом, активістів зі зброєю в руках (фото
№ 41 - т. 93 а. 162), свідок ОСОБА_2206 бачив, більш того, визнав, що це схоже
на його фото і стосується протистояння активістів з правоохоронцями на
перехресті вул. Інститутська та Хрещатик, що мало місце 19 лютого 2014 року,
при цьому уточнив, що в руках особи була або іграшкова, або пневматична зброя.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1471 ,
крім показань суду за епізодом загибелі ОСОБА_475 , показав, що він на
«Майдані» був всього три дні з пізнього вечора 19 до 22 лютого 2014 року. На
вечір 19 лютого перебував на барикаді навпроти Жовтневого палацу, вранці 20
лютого прокинувся біля 06 год. ранку та обходив барикади по колу, після чого
залишився на барикаді під ОСОБА_1171 , там як раз біля 08 год. почався штурм з
боку міліції, міліція стріляла в активістів на барикадах, ті падали, зі сцени
кричали «лікаря». Далі активісти прорвали барикаду та перейшли у наступ,
міліція почала тікати, активісти побігли за ними і намагалися догнати. Він
також трохи пройшов вверх по вул. Інститутська, а потім повернувся до
ОСОБА_1175 , де став допомагати укріплювати барикади. Також ранком 20 лютого
він бачив на даху будівлі, яку пригадати не може, людей у чорній формі, які
спостерігали за обстановкою, а потім зникли, бачив захоплену особу в чорній
формі, яку активісти називали снайпером та тримали вилучену в нього снайперську
гвинтівку (СГД).
Також свідок уточнив: - вверх на вул. Інститутська він
пішов через натхнення до перемоги, бачив озброєних правоохоронців, але це його
не зупиняло, чому, пояснити не може; - перед ранковим 20 лютого 2094 року
штурмом барикад в міліції відбулася ротація, з рушницями - пішли до гори, а
замість них з боку Жовтневого палацу спустилися чоловік 40 - 50 в чорній формі
із жовтими пов`язками з автоматами Калашникова, вони стали в задні ряди; - під
ранковим штурмом свідок має на увазі, наближення правоохоронців до самої
барикади активістів навпроти Стелли Незалежності і стягування останніх з неї; -
він особисто поранень під час участі в протесті не отримував; - зброї на
«Майдані» не бачив.
Зафіксовану на фотографіях захисту, які пройшли
процедуру відкриття і досліджувалися судом (фото №№ 14 та 15 - т. 93 а. 135,
136), свідок ОСОБА_3056 не зміг ідентифікувати барикаду, яку він бачив як
об`єкт штурму правоохоронців і біля якої він був. Зафіксованих на вказаних
інших фотографіях захисту (фото №№ 1, 8, 11 та 20 - т. 93 а. 122, 129, 132 та
141) осіб в чорному одязі з предметами, схожими на зброю, свідок ОСОБА_3056 не
бачив.
Показання свідка ОСОБА_2207 щодо нібито ранкових 20
лютого 2014 року штурмів працівниками міліції барикад «Майдану», під час яких
«міліція стріляла в активістів на барикадах, а ті падали…, правоохоронці
наближалися до самої барикади навпроти Стели Незалежності і стягування
активістів з неї», суд присяжних оцінює критично як недостовірні. По-перше, за
матеріалами провадження не зафіксовано жодного випадку поранення чи вбивства
активіста за вказаних свідком обставин, а за даними досліджених судом відео
матеріалів подій, які можна було б оцінити як штурм міліцією барикад «Майдану»,
також не зафіксовано. По-друге, відповідаючи на уточнюючі запитання сторін,
свідок сам визнав, що скоріш за все він переплутав події іншого дня «Майдану».
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1028 - діючий працівник правоохоронного органу,
крім показань суду за епізодом загибелі ОСОБА_779 , ОСОБА_780 , також показав,
що він під час «Майдану» був учасником 35-ої сотні «Волинська січ», яка
базувалася в будинку Мінагрополітики, а до того в будинку Архітектора в м. Києві.
Кількість сотні на ранок 20 лютого значно зменшився - до 22-23 осіб через
велику кількість поранених під час попередніх подій, які поїхали додому.
Прокинувшись ранком 20 лютого та перебуваючи після 08 год. на вулиці навпроти
будинку Профспілок з товаришами побачив, що вперед в бік вулиці Інститутська
почали бігти активісти, пізніше побачив відступаючих правоохоронців. Вони
приєдналися до цього руху, пройшли повз ОСОБА_1175 до містка через вул.
Інститутська. Під час цих подій він був одягнутий в сірі штани, синю куртку,
поверх бронежилет, сіру пластикову каску на голові, нижню частину обличчя
закривав жовтий платок. Побачивши перед собою міліцію та водомети, вони
зупинилися і почали підйом повз квитковий годинник в напрямку Жовтневого
палацу. Активісти повідомили, що в будівлі Жовтневого палацу залишилися
правоохоронці, тому туди було йти небезпечно, відтак він свою увагу
сконцентрував на залишений правоохоронцями автобус, який стояв на стоянці зліва
від центрального входу. В автобусі знайшов декілька міліцейських палиць та
щитів, які були потрібні для захисту. Раптом в лобовому склі автобусу з`явився
отвір від пострілу, а тому він залишив салон і вибіг на вулицю, а сам автобус
інші активісти підпалили. Він зрозумів, що їх обстрілюють, тому побіг до сходів,
які ведуть до низу в бік Майдану Незалежності. Там він зустрів залишки своєї
сотні - як пам`ятає, сотника ОСОБА_1407 в пожежній курточці, побратимів ОСОБА_2891
в німецькому камуфляжі, ОСОБА_1408 та
інших, яких став попереджати про обстріл. Хлопці його не чули через шум та
суцільний галас. Він, свідок, став очевидцем поранення ОСОБА_2891 та ще однієї
особи поруч, сховався за бетонною брилою, чув постріли, черги з автоматів,
побачив на дальньому куті Жовтневого палацу озброєних автоматами АКМС
правоохоронців в чорному одязі із жовтими пов`язками, які цілилися в їх бік.
Далі здійснював евакуацію ОСОБА_2917 .
Як також уточнив свідок: - вперше до акції протесту він
особисто приєднався за день до розгону студентів, мав за мету змінити країну на
краще, крайній раз прибув на «Майдан» з Чернігова 19 лютого 2014 року; - 29
січня 2014 року в приміщенні Мінагрополітики він отримав поранення з
травматичного пістолета в груді під час силового протистояння з озброєними
травматичною зброєю та металевими прутами представниками ВО «Свобода», яких
спочатку вважали «тітушками», перед цим був побитий працівниками міліції під
час подій на вул. Грушевського, також був побитий міліцією ввечері 18 лютого
під час евакуації з Українського дому; - за час подій на «Майдані» близько 18
членів сотні отримали різного роду поранення, 18 лютого був смертельно
поранений в голову ОСОБА_1402 ; - дійсно він, свідок, у складі сотні, коли
міліція ввечері 18 лютого оточила «Майдан», за наказом керівництва більше
години боронив двір будинку Профспілок, відбиваючи в тому числі із
застосуванням «коктейлів молотова» атаки міліціонерів; - чому ранком 20 лютого
міліція почала тікати, він пояснити не може, звуки вибухів, а також схожі чи то
на постріли, чи то на петарди лунали весь ранок, пізніше, коли він вже був біля
Жовтневого палацу, стало чутно специфічні хльосткі постріли з автоматичної
зброї, він чітко для себе відрізняє ці постріли, оскільки приймав участь в
бойових діях та на даний час проходить службу в правоохоронних органах, маючи
закріплену за собою таку зброю; - попередження про застосування вогнепальної
зброї з боку правоохоронців не чув; - рухаючись наверх до Жовтневого палацу,
мети вступити в бійку з правоохоронцями не переслідував, мав намір зайняти
більш вигідну позицію; - зброї серед активістів не бачив, вони тримали в руках
палиці, держаки лопат, щити; - 18 лютого ОСОБА_2778 із сотнею був в
Маріїнському парку, але зустрілися вони на «Майдані» лише біля 15 год. дня,
коли він приїхав з Чернігова; - з публічних лідерів «Майдану» 20 лютого бачив
лише ОСОБА_1991 біля готелю «Україна» і то про це дізнався з відео; - від
побратимів, які були в Маріїнському парку, йому відомо, що приблизно о 12 год.
18 лютого 2014 року, коли вишукувалися в парку навпроти один одного активісти
«Майдану» та «антимайдану», розпочалося насильство, хто перший його розпочав
йому не відомо.
Крім того, як вважає (оцінює) свідок ОСОБА_1028 , для
нього особисто переломними стали події 18 лютого 2014 року, коли вперше масово
загинули активісти і він втратив свого товариша, його конкретні дії під час
подій ранку 20 лютого 2014 року не мали ознак наступу, штурму чи групового
нападу на правоохоронців, оскільки він при собі не мав зброї і не мав на меті
завдати шкоди працівникам міліції, перебував на місці під час тих подій за
покликом серця. Про те, що стосовно міліції було застосовано вогнепальну зброю
з боку активістів «Майдану», йому, свідку, не відомо, а тому не переконавшись у
тому, він не може дати остаточну оцінку тим подіям з урахуванням цієї
обставини.
Свої показання свідок підтвердив під час дослідження
судом протоколу слідчого експерименту від 08 березня 2014 року (т. 119
а. 215-222), проведеного за його участю і під час якого свідок видав органу
досудового розслідування кулю, що була окремим об`єктом огляду (протокол від
07 липня 2014 року - т. 119 а. 223-224) та балістичного дослідження (т. 120
а. 24-28).
Під час дослідження за участю свідка дослідженого за
епізодами ОСОБА_2923 , ОСОБА_2891 та інших фото (т. 119 а. 122) останній
на ньому ідентифікував зліва направо ОСОБА_779 в характерному камуфляжі, другий
в мотошоломі - ОСОБА_1340 , четвертий у пожежній курточці - ОСОБА_1403 ,
крайній справа з круглим дерев`яним щитом - ОСОБА_1341 .
Зафіксованих під час подій 20 лютого 2014 року на фотографіях
захисту, які пройшли процедуру відкриття і досліджувалися судом, активістів зі
зброєю в руках (фото № 16 - т. 93 а. 137) свідок ОСОБА_1028 не бачив.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2139 ,
крім показань суду за епізодом загибелі
ОСОБА_476 , також показав, що перебував на «Майдані» з листопада 2013
року, хотів позитивних та системних зміну державі. Згодом увійшов до складу 35
сотні Самооборони «Волинська Січ», яка комплектувалася з територіальною
ознакою з мешканців ОСОБА_2208 та Волинської областей. Був учасником мирної
ходи 18 лютого 2014 року, а саме, подій біля Маріїнського парку в м. Києві, які
завершилися тим, що через сутички з міліцією їх почали відтісняти звідти
співробітники «Беркуту». Особисто він участі у сутичках з міліцією не брав, а
ввечері під час, так званої, антитерористичної операції (далі - АТО) разом з
товаришами боронив периметр «Майдану» біля пам`ятника «Кий, Щек, Хорив». 19
лютого 2014 року він бачив позиції правоохоронців біля Жовтневого палацу та на
вул. Інститутська, було затишшя. Ранком 20 лютого 2014 року його розбудив в
будівлі Мінагрополітики, де вони ночували, ОСОБА_669 - також учасник їх сотні,
і повідомив, що на «Майдані» відбувається штурм, тому вони швидко одяглися і
побігли до Жовтневого палацу, в напрямку якого вже відбувався рух великої
кількості активістів. З боку вулиці Інститутська було чутно постріли, однак
правоохоронців він не бачив. Вони рухалися стихійно, по дорозі сотня
розсіялася, з ним поруч залишилися ОСОБА_2136 , ОСОБА_2983 позивний «
ОСОБА_2209 ».
Як також уточнив свідок
ОСОБА_2139 на уточнюючі
питання: - під час подій 18 лютого 2014 року разом з ним були інші члени сотні
ОСОБА_1343 , ОСОБА_691 - сотник з позивним « ОСОБА_1331 » та інші; - ранком на
20 лютого 2014 року він був одягнутий у коричневого куртку в дрібну клітинку,
поверх чорний бронежилет, а також у сині джинси, поверх чорні наколінники, обличчя
закривала балаклава, на голові мав сірий велосипедний шолом з малюнком
ОСОБА_2210 , в руці тримав палицю для самозахисту, є фото цих подій; - захисні
обладунки він, свідок, вперше одягнув лише 18 лютого перед мирною ходою, до
цього такої необхідності не було; - ранком 18 лютого сотник ОСОБА_2778 довів
завдання - під час ходи перегородити провулок від вул. Інститутська в бік
Верховної Ради з тим, щоб не було конфліктів між працівниками міліції та
активістами, що власне і було зроблено, на їх дільниці відповідальності ніяких
конфліктів не було, проте на провулку нижче виникли такі сутички і як наслідок
працівники міліції почали відтісняти й їх; - перед тим, як побачити ОСОБА_2942 біля
сніжної барикади, він разом з ПАСТУШКОМ верталися за їжею в бік Жовтневого
палацу, рухалися вулицею з лівого боку; - їх та інших активістів рух до сніжної
барикади був обумовлений бажанням відновити попередню територію «Майдану»; -
зброї в активістів під час подій 18 - 20 лютого 2014 року не бачив.
Свідок ОСОБА_2139 під час допиту судом надав аналогічні
показанням потерпілого ОСОБА_317 відомості щодо ідентифікації останнього на фото
у пожежній курточці під час подій 20 лютого 2014 року (т. 119 а. 122).
Зафіксованих під час подій 20 лютого 2014 року на фотографіях
захисту, які пройшли процедуру відкриття і досліджувалися судом, активістів
зі зброєю в руках (фото № 16 - т. 93 а. 137) свідок ОСОБА_2139 не бачив.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1343 ,
крім показань суду за епізодами загибелі ОСОБА_1024 , ОСОБА_476 , ОСОБА_1739 ,
ОСОБА_780 , ОСОБА_804 та поранення ОСОБА_1571 , ОСОБА_317 , ОСОБА_273 , також
показав, що перебував на «Майдані» з 02 грудня 2013 року. До Нового року їздив
додому декілька разів, після 11 грудня, як був штурм «Майдану», звільнився з
роботи та залишився на «Майдані», який покидав лише на Новий рік. Почалися
переслідування, були прийняті «диктаторські законі», оскільки він був знаною
людиною на «Майдані», були побоювання, що вдома його можуть затримати
правоохоронні органи. Був учасником подій на вул. Грушевського, там нічого
особливого не відбувалося, стояли і кидали каміння. На той час він не був ні в
«Правому секторі» ні в сотні, був сам по собі. Сотня склалась вже після подій
на ОСОБА_1463 і станом на 18 лютого 2014 року вже була сформована офіційно «35
сотня - Волинська Січ». Народу в сотні було відносно не багато, він, свідок,
був ройовий (командир відділення), в його підпорядкуванні було осіб 10-12.
З 18 лютого 2014 року розпочалися серйозні сутички. На
цей день в них ніяких наказів не було, сказали зупинитись навпроти однієї із
«стінок», в якій стояв «Беркут», де саме це було, не пригадає. Вони стояли
довго, за їх спиною хтось почав «воювати», а потім «Беркут» почав їх
відтісняти, вони то втікали, то зупинялися і також гнали «Беркут» у відповідь,
у такому режимі вони дійшли на перехрестя з вул. Кріпосна, там вже відбулась
велика сутичка. Під час цієї сутички «Беркут» їх відтісняв вниз до Кловського
узвозу, тому частина людей вскочила на вул. Кріпосна, але з іншого боку, від
ОСОБА_2211 парку їм перекрили шлях «тітушки». Опинившись у пастці хлопці
дзвонили та просили про допомогу, сказали: «в Маріїнському парку вбивають,
якщо не прийде допомога нас вб`ють». Тому відбулася атака, в результаті
якої вдалося відтіснити «Беркут» та звільнити чоловік 200, з якими повернулись
на «Майдан» через ОСОБА_2212 . Цей день був дуже важким, то « ОСОБА_1214 » їх
гнав, то вони його гнали, було багато поранених в крові. При цьому, гранати у
«Беркуту» 18 лютого 2014 року були за звуком та дією сильніші ніж на вул.
Грушевського, коли граната падала під ноги людина горіла по коліна. На вечір 18
лютого 2014 року, близько 00 год., був останній великий штурм ОСОБА_829 . Їх
лінія фронту була біля пам`ятника «Кий, Щек, Хорив», спочатку бульдозером
правоохоронці прочистили «дірку» в барикаді метрів з 10 шириною, але активісти
запалили бульдозер парою «коктейлів молотова» і він відразу від`їхав. Потім
«Беркут» підкрався майже до пам`ятника та звідти кинув якусь бомбу, пам`ятник
аж закрутився вогнем, а люди, які стояли поруч, загорілися по пояс, в цей час в
«дірку» масово вскочив «Беркут», який розпочав наступ, але через деякий час
активістам вдалось його витіснити назад. У цей час зі сцени ОСОБА_1778 закликав
всіх під час відступу не повертатися спинами і продовжувати прикриватися
щитами, що всіх і врятувало, відчуваючи ОСОБА_1918 за спиною, відступати було
нікуди. За підсумками подій 18 лютого 2014 року він був дуже побитий, в нього
влучило 12 гумових куль, не зважаючи на те, що вже був у бронежилеті, а під час
всіх подій на вул. Грушевського - не було жодної. Пізніше він взнав, що з 18 на
19 лютого 2014 року сильне поранення отримали члени їх сотні ОСОБА_3002 , який
згодом помер, гранатою тяжко поранено дівчину на ім`я ОСОБА_1617 , а побратиму ОСОБА_2927
вибило око - це була частина сотні, яка територіально була біля будинку
Профспілок. 19 лютого 2014 року було спокійним, відбулося велике поповнення,
під`їхало багато людей.
В ніч на 20 лютого 2014 року він у складі сотні ночував в
будівлі Мінагрополітики на 6-му поверсі в коридорі. О 8 год. ранку прокинулись
через звуки великої кількості пострілів, люди кричали, щось відбувалося на
«Майдані». Вони вдягнули наколінники, взяли щити, яких лишилось після 18 числа
три штуки, вдягнули бронежилети, збігли вниз на вулицю та побачили масу людей,
яка піднімалась вверх до Жовтневого палацу, інша частина людей бігла на вул.
Грушевського, а третя - на вул. Інститутська. Їх сотня розбіглася в різні боки.
Він з групою активістів побіг вверх по вул. Інститутська в бік Жовтневого палацу,
він розумів, що не потрібно вибігати на відкриту місцевість, біг вздовж
парапету, на верху перед ОСОБА_794 палацом бачив людей в чорній формі із
жовтими пов`язками на руках та зі зброєю - автомати, вони рухалися вправо від
палацу, було чутно стрілянину і люди кричали, що стріляють бойовими набоями,
але, щоб стріляли ці особи з автоматів, він особисто не бачив. Підбігаючи до
ОСОБА_794 палацу, він зупинився і сховався за невеликий парапет, перед ним
падали люди, був хаос, люди бігли назад, було чутно щільну стрілянину.
Як також уточнив свідок на уточнюючі запитання: - він був
активним учасником Помаранчевої революції, результатами якої був розчарований,
але наприкінці листопада 2013 року після виступу на запрошення з патріотичними ОСОБА_2985
ми на Євромайдані в м. Луцьку отримав надію, що молодь в країні може щось
змінити, тому до акції протесту відразу приєднався після побиття студентів
в ОСОБА_1289 , коли з часом він вже
збирався їхати додому, 11 грудня відбувся штурм «Майдану», і ця подія його
змусила змінити своє рішення і продовжити участь в протестах на «Майдані», мав
за мету звільнити заручників та полонених, а стратегічно - змусити ОСОБА_674 повернути європейський вектор, який
був зламаний; - під час протестних акцій активісти вдягали бронежилети та щитки,
щоб захиститись від побиття правоохоронцями, «Беркут» бив активістів доки ті не
переставали ворушитися, а потім тягли як худобу - така жорстокість була зайвою
і не відповідала необхідності затримання; - 18 лютого 2014 року активісти йшли
по вул. Інститутська як мирний наступ, відверто, він не розумів для чого це
відбувалося, розраховував на просту демонстрацію сили - прохід вулицями та
повернення на «Майдан», їм перешкод ніхто не чинив, але колона зупинилася
біля ОСОБА_2211 парку, там стояли години
дві і нічого не відбувалося, але за ними на іншій вулиці почалася війна, було
чутні вибухи, цих подій вони бачити не могли, потім з цієї вулиці всіх на них
погнали, тому все змішалося і почалися протистояння; - станом на 18 лютого межа
«Майдану» по вул. Інститутська закінчувалася сніжною барикадою; - 19 лютого
2014 року не було ніяких протистоянь, все було спокійно, на стінах барикад
стояли «туристи» і фотографувалися; - він свідком подій, що були в будинку
Профспілок, не був; - коли він ранком 20 лютого 2014 року прибув на вул.
Інститутська, то водомета вже не бачив; - у їх сотні були розподілені
обов`язки, всі знали, хто за що відповідальний, конфліктів не було; - наносив
удари міліції у відповідь, зокрема, 18 лютого сам застосував силу до
працівників правоохоронних органів, накинувшись на них з палкою, рятуючи
ОСОБА_439 , якого схопили і били; - на вул. Інститутська він з активістами
потрапив 20 лютого 2014 року приблизно о 08 год. 30 хв., «Беркут» вже не було
видно, а біля Жовтневого палацу перебували люди в чорному одязі із жовтими
пов`язками на руках; - він чув, що із
ОСОБА_794 палацу активісти вивели військовослужбовців ВВ чоловік 20, про
це розповідав ОСОБА_2136 , а потім побачив відео цих подій; - він безпосередньо
бачив поранення ОСОБА_2137 ; - навпроти
Банку «Аркада» за вулицею Ольгинська в торцевій будівлі було відкрито вікно,
там хтось був, що здалося дивним, вказана будівля була під контролем
правоохоронців; - далі сніжної барикади в нього наміру йти не було, забрати
межі «Майдану» у свої руки це була колективна мета; - на працівників
правоохоронних органів наступати ніхто не закликав, все було стихійно; -
попередження про те, що в разі наближення до міліції буде застосована
вогнепальна зброя, не чув; - ранком 20 лютого 2014 року, коли він ще перебував
поруч з ОСОБА_794 палацом, здійснявся
галас через снайпера якого побачили активісти, хтось сказав, що це наш снайпер,
що його, свідка здивувало. Він звернув увагу на готель «Україна» і у відкритому
вікні на сьомому або восьмому поверсі готелю побачив людину з гвинтівкою, який
помахав, щоб не кричали, висунувся з вікна націлив гвинтівку в бік верху вул.
Інститутська, потім помахав, що нічого не видно, та закрив вікно, він не
стріляв. Гвинтівка у цього чоловіка виглядала як гладкоствольна 12 калібру. Очевидцями
цих подій також були члени його сотні ОСОБА_3003 та ОСОБА_789 . Про ці обставини він розповів під час
допиту в 2014 році слідчому, який з нього посміявся. На далі, оскільки ці його
свідчення пропали, він вдруге повідомив про ці обставини. Згодом його здивував
резонансний відео сюжет з використанням цих самих даних про нібито стрільбу 20
лютого 2014 року з номеру «свободівця» в готелі «Україна», він категорично
наполягає на тому, що не бачив, щоб цією людиною здійснювався постріл, обстріл
з цієї позиції з мисливської рушниці правоохоронців, які перебували на значній
відстані за сніжною барикадою, був безглуздим; - 20 лютого 2014 року він був
вдягнений в чорні джинси, наколінники велосипедні чорного кольору, куртку
камуфляжну, зверху мав бронежилет другої категорії чорний, шолом лижний
розмальований, на обличчі була балаклава з проріззю для рота та очей та окуляри
жовтого кольору тактичні маленькі, в руках не було нічого; - з 20 лютого
він став сотником, до цього сотником був ОСОБА_2778 (позивний «ОСОБА_2928 »),
сотник мав зв`язок зі штабом Самооборони «Майдану», кожен вечір були збори
сотників на чолі з ОСОБА_3005 , на цих зборах розподілялися обов`язки та
чергування; - Волинська сотня була безпартійна, формувалася за територіальною
ознакою, входила до складу Самооборони «Майдану», кожен, хто входив в сотню,
був членом Самооборони «Майдану» та погоджувався зі статутом ОСОБА_1462 ,
слухав розпорядження сотників, які вказівки у свою чергу отримували на зборах,
як впливали на ці рішення керівники політичних партій, які позиціонували себе
представниками «Майдану», йому не відомо, від них ніяких вказівок сотні не
отримували; - взагалі Самооборона «Майдану» з`явилась 01 чи 2 грудня 2013 року,
35 сотня почала формування 21 чи 22 січня 2014 року; - вперше, ранком 20 лютого
2014 року, він, свідок, побачив події, що відбувалися на «Майдані», коли зайшов
за «Козацьку барикаду» біля ОСОБА_1306 ; - в автобус біля Жовтневого палацу,
який потім спалили, не заглядав; - він не знає та не чув, якою була причина
розгону «Майдану» 11 грудня 2013 року, наміром було безкровне відтиснення, про
рішення судів з цього приводу не чув; - інформацію про побиття студентів
сприймав через ЗМІ та розповіді інших людей; - про перемир`я 19 лютого свідок
не знав, але чув, що на 20 лютого ОСОБА_674 оголосив день жалоби за наслідками
подій 18 лютого, це і заспокоювало, що гірше не буде, тим більш, 19 лютого
дійсно було спокійно; - він чув, що в Рівному був захоплений відділок міліції,
але до цих подій не причетний; - після евакуації вбитого ОСОБА_2942 він більше
не повертався на сніжну барикаду; - межами Майдану були сніжна барикада,
барикада на АДРЕСА_36 , пізніше після подій 20 лютого його сотня охороняла
будівлю ВРУ; - позивні були з метою зашкодити ідентифікації, до 2014 року він
та ОСОБА_669 були членами патріотичних організацій - ОСОБА_3004 на позивний «
ОСОБА_1406 » - членом Національного альянсу, а він, свідок, на позивний «
ОСОБА_2209 » - членом ОСОБА_2213 націоналістичного конгресу.
Зафіксованих під час подій 18-20 лютого 2014 року на фотографіях
захисту, які пройшли процедуру відкриття і досліджувалися судом, активістів зі
зброєю в руках (фото №№ 16, 17, 18, 35, 38, 39, 43 та 44 - т. 93 а. 137,
138, 139, 156, 159, 160, 164 та 165) свідок ОСОБА_1343 не бачив, вважає, що ці особи більше
схожі на «туристів» на Майдані, аніж на членів самооборони, оскільки в них
відсутня відповідна екіпіровка, яка явно демонструвала належність до охоронної
структури Майдану, наприклад, жовті бандани на шиї, камуфльований одяг,
бронежилети, щити з позначкою сотні тощо.
Крім того, як вважає (оцінює) свідок ОСОБА_1343 , для
нього особисто переломними стали події розгону студентів на «Майдані», де
молодь били лише для того, щоб побити - ця подія його принизила та розлютила,
було поганою ідеєю бігти ранком 20 лютого за правоохоронцями, які вже
відступали, він би такого не робив, але попереду були друзі і він не мав іншого
вибору, як до них приєднатися, натомість, під час руху активістів біля
ОСОБА_794 палацу вони нікому загрози не
становили, тому потреби застосовувати зброю не було.
Про те, що стосовно міліції було застосовано вогнепальну зброю з
боку активістів «Майдану», йому, свідку, було не відомо, на «Майдані» 19 лютого
чув виступ ОСОБА_2214 , який повідомив, що буде чим захищатися, але сприймав це
несерйозно, на «Майдані» були різні люди, були «туристи» і «відморозки», які
могли наробити лиха, але щоб зі структури Самооборони «Майдану» хтось стріляв в
міліцію, такого не могло бути, оскільки активісти сотень були структуровані,
все виконувалось чітко без самодіяльності.
Свої показання свідок підтвердив під час дослідження
судом протоколу слідчого експерименту від 08 березня 2014 року,
проведеного за його участю (т. 119 а. 215-222).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2141 ,
крім показань суду за епізодом загибелі ОСОБА_476 , показав, що 18 лютого 2014
року прибув до Києва на мітинг, на який його запросили знайомі з 35 сотні
«Волинська січ». 18 лютого вони у захисних жилетах йшли мирною ходою, зброї при
собі не мали, дехто мав респіратори, але на вул. Інститутська зазнали нападу зі
сторони правоохоронних органів та «тітушок», в результаті чого відступили на
ОСОБА_1251 . У ніч з 18 на 19 лютого під час протистоянь біля будинку
Профспілок вбили члена їх сотні ОСОБА_1606 , але свідком його вбивства він не
був. 19 лютого активних дій на «Майдані» не відбувалось. 20 лютого, близько 09
год. ранку, разом з ОСОБА_2215 вони вийшли з будівлі ОСОБА_2216 , де ночували,
на барикади. Стоячи біля ОСОБА_1175 , побачили як натовп активістів рушив
вперед по вул. Інститутська. За 15-20 хв. він та ще 5-10 осіб з сотні рушили за
тим натовпом до ОСОБА_794 палацу. З верху вул. Інститутська лунали постріли,
був хаос, вже були поранені та вбиті. Біля ОСОБА_794 палацу вони зустрілись із
залишками сотні ( ОСОБА_2136 та ОСОБА_2994 ), після цього перемістилися до
сніжної (8-ої) барикади, звідки, потрапивши під обстій, повернулися. Під час
відступу був смертельно поранений ОСОБА_2136 , який одразу помер.
Як також уточнив свідок: - на «Майдан» він приїздив
кілька разів з метою захисту своїх громадянських прав, після побиття студентів
стало зрозуміло, що чинна влада діє проти народу; - офіційно він не входив до
35 сотні, але там було багато його друзів, які запросили його на мирну ходу; -
18 лютого вони пройшли мирною ходою, зупинились на вул. Інститутська, сотнею
керував ОСОБА_1403 , стояли там приблизно годину - дві, а потім міліція
відтіснила їх донизу, у зв`язку з тим, що вище по вулиці щось відбувалось,
ввечері 18 лютого він брав участь у протистоянні біля Будинку Профспілок,
оберігав територію «Майдану»; - зброї в активістів не бачив, вважав «Майдан»
мирним весь час, включно і з подіями 20 лютого 2014 року.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_805 ,
крім показань суду за епізодами загибелі ОСОБА_418 та ОСОБА_416 , показала, що
вранці 19 лютого 2014 року вони з колегою з Калуського міського телебачення
ОСОБА_2217 приїхали на «Майдан» як журналісти від каналу « ОСОБА_2218 ». Цілий
день знаходились на «Майдані» біля Калуської палатки, виконували свою роботу. В
ніч з 19 на 20 лютого ночували в приміщенні Консерваторії на другому поверсі.
Вранці 20 лютого вона приєдналась до активістів, які масово підіймалися до
ОСОБА_794 палацу. Праворуч від неї був готель «Україна», біля якого знаходилось
багато людей, які тягнули залізяки, шини, поруч була преса, медики, з гори
несли поранених, міліції та її техніки на вулиці вже не було. До неї підійшов
чоловік і за його пропозицією вони через камеру, використовуючи зум, оглянули
готель, де за його словами міг бути снайпер. Вони нічого підозрілого не
побачили, але до них підбіг чоловік з криками, щоб вони більше такого не
робили, оскільки в них могли стріляти. Після цього на правій стороні вулиці
вони з ОСОБА_3006 бачили поранених активістів, серед них ОСОБА_2857 ,
ОСОБА_1773 , також через зум камери вони дивилися і на барикади, за якими
бачили озброєних людей у формі, які стріляли, а на їх стороні одночасно падали активісти.
Як також показала свідок на уточнюючі запитання сторін: -
Калуська палатка знаходилась біля сцени «Майдану» в 25 метрах, в активістів
зброї вона не бачила; - під час цих подій на ній були біло-бежева куртка,
червона будівельна каска, її колега ОСОБА_3006 був вдягнений у синю куртку, на
голові мав каску, за спиною рюкзак, також вони мали бейджи журналістів; - вони
рухалися по алейці біля зеленого паркану, поруч були активісти з Хмельницької
сотні, це було вже після 09 год. ранку; - попередження міліції про застосування
зброї не було; - свою відеозйомку вони розпочали від сцени «Майдану», знімали з
перервами, інколи просто спостерігали за подіями через об`єктив, саме вони є
авторами фільму пам`яті ОСОБА_1459 ; - в Калуші вони зареєструвались на сайті
як свідки і все відео віддали прокуратурі.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_806 ,
крім показань суду за епізодами загибелі ОСОБА_418 та ОСОБА_416 , повністю
підтвердивши показання своєї колеги - свідка ОСОБА_2219 щодо обставин спільного
перебування на « ОСОБА_829 » 19 - 20 лютого 2014 року, також уточнив, що: - на
місцевості біля Жовтневого палацу вони бачили гільзи, коробки від патронів, що
також зафільмували, поряд з ними також працювала знімальна група каналу «ББС»;
- коли вони на прохання активіста оглядали будівлю готелю «Україна», то бачили
відкриті вікна, одне з таких було на 6 поверсі на торці з боку «Майдану»; - по
тому, як на їх очах падали поранені активісти, він зробив висновок, що
стріляють зверху вул. Інститутська, звідти з лівої сторони барикади і було
чутно глухі постріли; - за якійсь 4-5 хвилин вони були свідками до восьми
влучань в людей, серед них ОСОБА_1835 та ОСОБА_1773 , після цього повернулися
на ОСОБА_1251 , де згодом близько 11.30 - 12.00 год. стали очевидцями поранення
медичної сестри у шию, коли вона дивилася в бік Головпоштамту, їй надавали
допомогу калуські медики ІНФОРМАЦІЯ_270 та ОСОБА_2220 .
Під час дослідження за участі свідків ОСОБА_805 та
ОСОБА_806 відео запису «КМТ - Kyiv2 20-02-43 - 09-30» (протокол огляду
від 10 грудня 2015 року - т. 128 а. 232) останні вказали, що саме вони є
авторами вказаного відео запису, на якому фактично зафіксовано події,
очевидцями яких вони були і з приводу чого надали свідчення (зафіксовані вони
самі, перебування у полоні активістів «Майдану» військовослужбовців ВВ,
наявність серед активістів предметів, зовні схожих на зброю (пістолет) (03 хв.
35 сек.), рух активістів до Жовтневого палацу та від нього алейкою, сліди від
застосування зброї (гільзи тощо) навколо Жовтневого палацу, евакуація поранених
активістів, спорудження барикади під містком, евакуація поранених з
протилежного боку вулиці, в тому числі ОСОБА_2961 ОСОБА_2961 (11 хв. 23 сек.
запису).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1468 ,
крім показань суду за епізодом загибелі ОСОБА_475 та ОСОБА_512 , показав, що на
«Майдан» до Києва прибув о 5 ранку 20 лютого 2014 року зі Львова для того, щоб
підтримати людей. В той день був вдягнутий в синій дощовик, чорні штани, чорні
черевики, на голові була каска білого кольору від мотоцикла, на обличчі медична
маска, в руках тримав щит, який підняв по дорозі, піднімаючись вверх по вул.
Інститутська. Ранком він спостерігав за тим, що правоохоронці, які стояли на
вул. Інститутська, раптом почали відходити, відразу після цього почався рух
активістів вверх по вулиці і він також пішов за ними, через деякий час їм
довелося відступили назад до сходів готелю «Україна», але після цього знову
почали рух вверх. Біля парапету банку «Аркада» один з активістів, який був у
передовій групі, махнув їм рукою, мовляв «все чисто, піднімайтесь»,
вони продовжили рух. Зверху він бачив барикаду перегороджену двома «Камазами»,
за якими знаходились правоохоронці. Вони підняли до вказаного парапету і почали
лунати постріли, люди почали падати. В якийсь момент в його щит зрикошетила
пістолетна куля, після цього він, прикриваючись щитом, відкотився до готелю.
На уточнюючи запитання свідок ОСОБА_1468 показав, що: -
вказані події наступу активістів мали місце близько 8 години ранку; - він бачив
в одного з активістів у бушлаті піщаного кольору мисливську рушницю, але не
бачив, щоб той стріляв з неї, пізніше, вже 21 лютого, бачив в одного з
активістів пістолет; - перший раз відступити його змусив обстріл з боку
правоохоронців, через деякий час обстріли припинились і він знову почав
підніматись наверх; - виявлену пістолетну кулю він віддав слідчому під час
допиту у Львові, вона була ціла і не деформована.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1386 ,
крім показань суду за епізодом поранення ОСОБА_1495 та ОСОБА_1205 , показав, що
19 лютого 2014 року прибув на «Майдан», був на барикадах. 20 лютого з ранку
хтось забіг до його палатки і закричав, що штурмують барикади, усі побігли в
сторону вул. Інститутська, там він під містком потрапив під водомет міліції,
після чого почав підійматися біля квіткового годинника в бік Жовтневого палацу,
було слизько, люди падали, у натовпі був шум, були чутні постріли, хтось кричав
про поранених. Як також уточнив свідок: - він брав участь у «Майдані» в
листопаді - грудні 2013 року, а 18 лютого з учасниками Автомайдану в чергове
організовано прибув на «Майдан», їх було чоловік 40, мріяли про краще життя; -
приїхали саме 18 лютого через заклики по телевізору; - 19 лютого обстановка
залишалася напруженою; - десь о 06 год. ранку 20 лютого він чув поодинокі
можливо вибухи, можливо постріли, які починаючи з 08 год. стали частішими, вони
вибігли на барикади, усі бігли в сторону правоохоронців, які стояли по той бік
барикад, якась техніка рухалася вверх по вулиці, метою їх дій було відігнати
правоохоронців подалі; - якихось команд про наступ активістів він не чув, все
відбувалося стихійно, з представниками самооборони «Майдану» не спілкувався,
представляв Автомайдан; - 20 лютого 2014 року з боку правоохоронців дій
наступального характеру не було; - під час тих подій він був у синьому бушлаті,
синіх штанах, на голові мав військову зелену каску, при собі мав міліцейський
щит; - стрільців на дахах Жовтневого палацу та готелю «Україна» не бачив, але
активісти показували на готель «Україна» та високу будівлю за ним, з яких
нібито хтось стріляв, але особисто він цього не бачив; - бачив на «Майдані»
особу зі зброєю схожою на пневматику, постріли з неї не бачив, очевидно, що
активісти зі зброєю створювали загрозу для всіх, хто був поруч без зброї; -
попереджень від працівників правоохоронних органів про застосування
вогнепальної зброї не чув, бачив осіб у чорній формі з пов`язками, які мали при
собі автомати Калашникова та помпові рушниці, вони відступали від Жовтневого
палацу.
Під час перегляду за участі свідка ОСОБА_1386 відео
запису під назвою «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40) свідок повідомив, що на 32 хв. 52
сек. запису (екран 4/3) зафіксовано як він перев`язує руку пораненому
потерпілому ОСОБА_2909 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1594 ,
крім показань суду за епізодом поранення ОСОБА_1591 , показав, що він був також
очевидцем поранення 20 лютого 2014 року на «Майдані» активіста ОСОБА_2221 .
Так, з 19 на 20 лютого 2014 року вони переночували в приміщенні КМДА, 20 лютого
з ранку збиралися їхати додому, але зі сцени «Майдану» почули про те, що
потрібна допомога з боку вул. Інститутська. Вони втрьох та ще з ними разом
ОСОБА_2222 , реагуючи на заклик зі сцени «Майдану», кинулись в бік вул.
Інститутська, звідти за всіма поповзли на пагорб між квітковим годинником і
пішохідним містком в бік Жовтневого палацу. Коли вони зупинилися біля чавунного
парканчику, позаду них був поранений ззаду у праве стегно ОСОБА_2889 , якого
вони стягнули до низу на тротуар та передали волонтерам-медикам з ношами, з
ними пішов ОСОБА_2920 . Вони з ОСОБА_2922 знову між годинником та містком
піднялись до Жовтневого палацу, на алейці від якого був поранений останній.
Як також уточнив свідок ОСОБА_1594 : - він періодично
брав участь у «Майдані», на протест його надихнуло обурення свавіллям влади та
діями правоохоронців, які побили протестувальників в листопаді 2013 року,
перебуваючи на «Майдані», мирно протестував, до сотень не входив, був рядовим
членом організації «Правий сектор»; - приїхав до Києва о 02 год. вночі 19
лютого через штурм «Майдану», вирішивши захищати його територію як єдиний оплот
злочинній владі; - 19 лютого обстановка була спокійна; - 20 лютого вони
прокинулись десь о 06 год. ранку, пішли на вулицю до палаток біля
Консерваторії, звідти вони побігли разом з активістами на заклики зі сцени про
допомогу на вул. Інститутська; - під час тих подій він був у військовій формі
німецького зразка, бронежилеті для скритого носіння та касці, в руці тримав
важкий саморобний щит з металу, ОСОБА_2889 був у синіх джинсах, чорній курточці; - під
час свого руху до Жовтневого палацу, зважаючи на обставини поранення ОСОБА_2889
, вони відчували небезпеку із-за спини, а на алейці - справа та спереду; - під
час руху алейкою вони бачили людей у чорній формі, які ховалися за бетонними
блоками та виглядали із-за них, попереджень від працівників правоохоронних
органів про застосування вогнепальної зброї не чув; - в активістів «Майдану»
зброї не бачив, 20 лютого 2014 року наступальних дій з боку міліції не бачив,
однак оцінює дії правоохоронців, які застосували зброю до людей, як залякування
всього суспільства.
Під час дослідження судом присяжних складеної свідком
ОСОБА_1595 під час досудового розслідування
схеми місцевості (т. 174 а. 143) свідок уточнив, що постріл в ОСОБА_2889 ,
за його переконанням, був здійснений з боку готелю «Україна».
Показання свідка ОСОБА_1357 про поранення біля чавунного
парканчику ззаду у праве стегно ОСОБА_2889 корелюють з показаннями допитаного в суді свідка
ОСОБА_1364 , який будучи на пагорбі за квитковим годинником біля металевого
паркану також став очевидцем поранення чоловіка ззаду в стегно, після чого той
скотився вниз.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_1035 , окрім
відомостей за епізодом загибелі ОСОБА_909 , також показала, що 20 лютого 2014
року була медиком-волонтером на «Майдані», надавала невідкладну медичну
допомогу, так як мала медичну освіту. Поверх одягу вона була одягнута в білу
накидку з червоним хрестом, а на голові мала шолом золотистого кольору з такою
ж позначкою. На ранок 20 лютого, коли ще тривали масові вбивства, вона у цей
період часу перебувала біля Михайлівського собору, отримувала у медичному штабі
медикаменти. З цими медикаментами вона спустилась вниз від Михайлівського
собору, приблизно об 11 год. проходила біля готелю «Козацький». Біля Лядських
воріт, прямо навпроти будинку Профспілок, вона зустріла своїх друзів, з якими
спілкувалася біля зеленого дивану на пішохідній зоні. Обстановка була спокійна.
Раптом, коли вона стояла обличчям до будинку Профспілок, стався постріл. Вона
не зрозуміла, як відбулося її поранення, але побачила, як із шиї стікає кров.
Лікарі сказали, що куля влучила в праву сторону шиї, там був вхідний отвір, а з
лівої сторони шиї був вихідний отвір, це все було записано в медичну карту.
Відразу після поранення товариші підхопили її під руки та відвели до машини
швидкої медичної допомоги, яка відвезла її до КМКЛ № 17. Коли вона перебувала у
машині швидкої, взяла до рук телефон та написала пост «Я вмираю», час
викладення цього посту 11 год. 40 хв. Як також уточнила свідок на запитання
сторін: - у момент поранення вона стояла між готелем «Козацький» і Лядськими
воротами на пішохідній зоні наближеній до проїзної частини дороги відразу за
зеленим газоном, була звернута вертикально лицем та корпусом в напрямку будинку
Профспілок, дивилася в бік вул. Костьольна, між нею та будинком Профспілок була
проїзна частина; - у лікарні її відвідували ті друзі, які стояли поряд з нею в
момент поранення, один з них ( ОСОБА_2223 ) приніс кулю, яку підняв біля того
місця, де її поранили, саме цю кулю вона видала слідчому; - 20 лютого
безпосереднім очевидцем поранення інших людей вона не була, озброєних осіб у
чорній формі з жовтими пов`язками не бачила.
Під час дослідження за участі свідка фотоматеріалів
(папка «фото ОСОБА_2224 », флеш-карта - т. 143 а. 3), свідок повідомила, що на
фото № 1 зображена вона під час евакуації до машини швидкої допомоги, також
зафіксовано парапет, на якому стояв зелений диван, поруч зафіксований ОСОБА_2837
(особа у світлих штанах та у специфічній
шапочці з червоною смужкою), за методаними вказане фото створене 20 лютого 2014
року. Факт видачі свідком ОСОБА_1034 кулі, яка стала окремим об`єктом
балістичного дослідження (т. 38 а. 37-78), підтверджено даними протоколу
добровільної видачі та огляду предмета від 23 квітня 2014 року,
достовірність якого вона також підтвердила перед судом (т. 199 а. 28-30).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_833 ,
окрім його показань щодо достовірності відзнятих ним особисто відеоматеріалів,
які були досліджені судом та розміщені в папці «Spilno.tv» (диск - т. 71
а. 95), також показав, що восени 2013 року він долучився до команди
«Spilno.tv», які працювали в режимі он-лайн на «Майдані» та з якими почав
запускати стріми (процес потокової передачі відео даних через Інтернет, або
відеотрансляція) із самих гарячих точок - Майдану Незалежності, вул.
Грушевського та Інститутська. 20 лютого 2014 року він почав знімати відео подій
на вул. Інститутська близько 09 год. 30 хв. з 11 поверху готелю «Україна», в
якому ночував. Самих перших пострілів він не чув, але прокинувся від галасу
«стріляють», взяв камеру та почав знімати. Знімав з вікон, які дивляться на
вхід до станції метро «Хрещатик», потім зайняв місце в коридорі на тому ж
поверсі, в крилі, де по ліву сторону була вул. Інститутська, а він був з
протилежного боку. На початку зйомки фіксував, як правоохоронці із жовтими
пов`язками на руках стріляли біля сніжної барикади. Від їх пострілів люди
падали, він чітко бачив постріл людини із жовтою пов`язкою, яка знаходилась за
вантажівкою, і на іншому боці в цей час впала людина, деталі вже пригадати не
може. Ближче до 10 год. почув інформацію, що з готелю стріляє снайпер. По
готелю «Україна» почали бігати люди зі зброєю, як він для себе зрозумів, вони
шукали цього снайпера у відчинених номерах, один з таких був у лівому крилі
будинку, яке виходило на вул. Інститутська. Він, свідок, особисто пострілів з
готелю не чув. Пізніше, спустившись в хол готелю, побачив там вбитих та
поранених активістів, після цього повернувся на свій поверх і продовжив
знімати. Близько 20-21 год. вечора щоб подивитись звідки стріляють, вони
включили прожектор, навели на дзеркало в номері та, повертаючи дзеркало,
наводили в різні сторони. Відбувся постріл по прожектору, куля влучила в
дзеркало. Знімаючи відео, переважно коментував події англійською мовою, інколи
- українською.
Як також уточнив свідок: - 19 січня 2014 року він з
активістами в перших рядах рушив на вул. Грушевського, де бачив, як вони
наблизилися до шеренг міліції, почалися перші зіткнення, міліція відступила за
автобуси, які перегороджували вулицю, протестувальники почали розхитувати ці
автобуси, на дах одного з таких автобусів, ближче до Європейської площі, він з
оператором виліз і почав фіксувати події навколо, активісти пробували
розгойдувати й їх автобус, правоохоронці почали застосовувати гранати із
сльозогінним газом щодо активістів, хто розхитував автобус, активісти стріляти
в бік правоохоронців салютом, вони злізли з автобусу, оскільки не було чим
дихати, він не був очевидцем підпалу автобусів, також, перебуваючи на автобусі
саме він зафільмував події з вогнегасником, направленим на ОСОБА_2197 ,
останній намагався зупинити активістів, він хотів стати між ними та міліцією,
щоб уникнути насильства, він свідок, був обурений таким ставленням до намірів
ОСОБА_2197 з боку активістів; - зйомку він вів на телефон з оптичним зумом, всі
відеозаписи зберігалися на сервісі «U-strim», але після подій 20 лютого хтось
фізично видалив частину відеозаписів (за 18 лютого на Кріпосному перевулку та
вул. Шовковична був видалений момент, як у них стріляють правоохоронці
пластиковими кулями, частину відео з вул. Інститутська та Грушевського тощо); -
під час зйомки вони мали на собі оранжеві чи зелені жилети з надписом «преса»,
бейджики з надписом «Spilno.tv»; - зранку 20 лютого постріли були більш
інтенсивні, ближче до вечора лунав один постріл на 15-20 хвилин, постріли
переважно лунали з котловану від бетонної барикади, стріляли з автоматів ті
самі люди із жовтими пов`язками на рукавах, їх було близько 10 осіб.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_791 , окрім його показань
щодо достовірності відзнятих них відео матеріалів, а також переданих слідству
фото матеріалів, також показав, що у 2013 році приїхав на «Майдан» в м. Києві,
спочатку увійшов до «афганської сотні», у складі якої допомагав патрулювати,
слідкувати за порядком на території «Майдану», а потім почав знімати події на
відеокамеру, співпрацюючи із стрімерами. Після «Майдану» два роки проходив
військову службу в прес службі полку « ІНФОРМАЦІЯ_271 », є автором фільму «
ІНФОРМАЦІЯ_272 ».
20 лютого 2014 року між 9 - 10 год. ранку він включився
камерою, знаходячись на оглядовому майданчику на території ТРЦ «Глобус», почав
знімати сам «Майдан». Почувши постріли зі сторони вул. Інститутська, пішов в
бік готелю «Україна», в холі якого побачив справжній лазарет, куди зносили
поранених та вбитих активістів, людей зі зброєю там не бачив. Було багато
журналістів, але мало хто висовувався за кут будинку готелю в бік верху вул.
Інститутська. Вийшовши туди з камерою та перебуваючи на сходах біля будівлі, у
так званому заглибленні, побачив, що ведеться досить щільний обстріл, але у той
момент не міг зрозуміти звідки стріляють. Поруч йшли активісти з дерев`яними
щитами в бік, звідки лунали постріли, це виглядало дивним. Йому вдалося зняти
відео, на якому чітко зафіксовано, як силовики із-за мішків стріляють в бік
«Майдану» та один з активістів падає від поранення у живіт, а потім його
відтягують. Він не може стверджувати, що у нього в кадрі зафіксована особа зі
зброєю, яка здійснює постріл і саме від цього пострілу людина падає, також не
може стверджувати і те, куди саме стріляли силовики, але те, що на цьому місці
загинуло багато людей і вогонь вівся силовиками - це факт.
Як також уточнив свідок на уточнюючі запитання: - на
«Майдан» прибув, маючи досвід участі у Помаранчевій революції 2004 року та
відстоюючи активну життєву позицію, до «афганської сотні» потрапив випадково,
так як займався альпінізмом, прийшов з власним спорядженням та з камерою; -
проживав в м. Києві у сестри на масиві Троєщина; - у січні 2014 року
зафільмував момент, як на вул. Грушевського проривалась лінія оборони, виходили
силовики і відтісняли активістів, що супроводжувалось їх жорстоким побиттям; -
18 лютого 2014 року фіксував ходу в бік Маріїнського парку і потім як це все
переросло в контратаку - коли спочатку він прибув до Маріїнському парку, то там
все було спокійно, а коли повертався через перехрестя вул. Інститутська з
Кріпосним провулком, там побачив сутички активістів з правоохоронцями з
використанням вантажного автомобіля «ЗИЛ», після цього він був змушений
повертатися через метро «Кловська» на вул. Хрещатик, звідки піднявшись наверх
хвилин 10 знімав, як групу людей заганяли як «стадо» на «Майдан» і заблокували;
- 20 лютого 2014 він мав на собі жилетку з написом «ПРЕСА», гірськолижні штани
сіро-коричневого кольору, шапку; - у ніч з 19 на 20 лютого 2014 року він
ночував в готелі «Україна» у своїх колег телевізійників, вікна з номеру
виходили на «Майдан», прокинувся біля 8 год. ранку, а вже біля 9 год. почав
знімати, у цей час на «Майдані» вже почався інтенсивний рух, тому всі
журналісти, які перебували в готелі, з апаратурою побігли в бік «Майдану», він розуміючи,
що щось відбувається, також побіг вниз на вулицю; - він бачив, як
правоохоронці, які напередодні щільно тримали оборону та атакували, поспішно
відходять та відстрілюються - це був з десяток осіб вдягнених в чорну форму із
жовтими пов`язками з вогнепальною зброєю в руках, вони рухалися від Жовтневого
палацу, склалось враження, що активісти хотіли закріпити свої позиції та йшли
навздогін за ними - це було дивно, силовики і так відступали, навіщо було їх
наздоганяти та наражати себе на кулі; - коли він знімав на сходах біля будівлі
готелю «Україна», там перебував приблизно до 11 год., було видно, що силовики
ховаються за мішками та стріляють у бік «Майдану», попередження про
застосування зброї він не чув, чутно було лише звернення зі сцени «Майдану», у
цей час йому в кадр потрапив ОСОБА_795 , якого пізніше в цей день вбили; - у
цей час для себе відчував небезпеку з боку станції метро «Хрещатик» на вул.
Інститутська, тобто з верху цієї вулиці, але не було зрозуміло звідки ведеться
вогонь; - чомусь йому здалося, що всі подальші події повинні розгортатися на
вул. Грушевського, тому він пішов туди, але даремно втратив час, бо там було
тихо, повернувшись на вул. Інститутська знову чув постріли, стрільба велась до
самого вечора; - 20 лютого 2014 року серед тих людей, які йшли по вул.
Інститутська відтягувати поранених, в руках одного з активістів бачив зброю
(«ружбайку», «мілкокаліберку»), але він її не використовував, просто тримав в
руках, а коли зрозумів, що відбувається, кинув цю зброю та побіг як «ошпарений».
Крім того, зафіксованих під час подій 20 лютого 2014 року
на фотографіях захисту, які пройшли процедуру відкриття і досліджувалися
судом, активістів зі зброєю в руках (фото №№ 2, 3, 7, 8, 20 та 32 - т. 93 а.
123, 124, 128, 129, 141 та 153) свідок ОСОБА_791 пригадати не може, так як був
зосереджений на поранених людях, але визнав, що на фото № 29 (т. 93 а. 150)
особа з рушницею зафіксована ним особисто і про неї він розповідав суду, це
фото зроблено з його відеозаписів, які він здійснював 20 лютого 2014 року також
за повідомлених в суді обставин.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_798 -
кореспондент ТРК «Україна», окрім показань щодо ідентифікації відео під назвами
« ІНФОРМАЦІЯ_161 », «ТРК Україна - з-під Жовтневого» та « ІНФОРМАЦІЯ_161 »,
порядку формування електронних оригіналів відеозаписів, також показав,
що був очевидцем подій 20 лютого 2014 року на перехресті вул. Інститутська та
Банкова у м. Києві. Зокрема, вранці він був на роботі в офісі по вул.
Борщагівській в м. Києві, на підготовчому екрані побачив, як з його колегою,
яка мала вмикатися на пряму трансляцію з «Майдану», за 2-3 хв. до 9 год.
раптово зник сигнал. Було прийнято рішення їхати на «Майдан» з боку вул.
Шовковична. На вул. Інститутська біля НБУ водій зупинився і він, свідок, з оператором
пішли ближче до перехрестя з вул. Банкова, де на куті побачили кілька десятків
озброєних людей в чорній формі, які тримали зброю напоготові. Вони почали
зйомку метрів за 50 від цих озброєних людей, а коли побачили, що немає
негативної реакції, почали підходити ближче. Зйомка на камеру наживо
відбувалась з 10 год. 10 хв. Першим місцем зйомки був кут перехрестя, із-за
якого виглядали вказані люди в чорній формі зі зброєю в бік Майдану
Незалежності, другим - бетонна барикада біля вул. Ольгинська та вантажні
автомобілі, як частина цієї барикади - там він бачив близько 10 правоохоронців
в масках та у чорній формі із жовтими пов`язками на руках, які до 11 год. ранку
робили одиночні постріли з автоматів в напрямку виходу з метро «Хрещатик»,
готелю «Україна», ІНФОРМАЦІЯ_10 та Жовтневого палацу. Він їх також
ідентифікував як правоохоронців, у деяких з них на спині були написи «міліція»,
«беркут», поруч з ними стояв кулемет Калашникова, був ще один правоохоронець із
жовтим квадратом на плечі, який вів спостереження з тилу барикади. За цими
правоохоронцями, які знаходились на бетонній барикаді, вони з оператором з
відстані до 100 метрів спостерігали з перехрестя вул. Інститутська та Банкова
за-за червоного паркану.
Також свідок на питання сторін уточнив: - під час роботи
20 лютого 2014 року із захисту на ньому були бронежилет з написом «TV» та
звичайний лижний шолом, бронежилети журналісти почали одягати після подій біля
стадіону ім. В. Лобановського, де правоохоронці стріляли гумовими кулями, якою
йому влучили в ногу, а колезі з «5 каналу» працівники правоохоронних органів
взагалі поцілили прямо в камеру; - він по роботі бував на «Майдані» з першого
дня 21 листопада 2013 року після заклику ОСОБА_2225 , потрапити туди міг
вільно, зброї в активістів не бачив, серед активістів небезпеки не відчував,
більш небезпечно було наближатися до правоохоронців; - від міліції на «Майдані»
працював гучномовець на автомобілі, через який лунали попередження, що дії
активістів незаконні, коли прибув на вул. Інститутська 20 лютого таких
попереджень не чув, рішення прибути на місце події з боку правоохоронців
прийняв самостійно; - паралельно з їх знімальною групою 20 лютого 2014 року в
готелі «Україна» працювала колега ІНФОРМАЦІЯ_273 , а біля Жовтневого палацу -
ОСОБА_2226 , остання повинна була вмикатись в ефір, однак цього не сталося,
пізніше стало відомо, що автомобіль телеканалу в момент, коли розпочалися
сутички та активісти «Майдану» рушили в бік міліції, почав від`їжджати від
Жовтневого палацу, оператор при цьому фільмував події через скло автомобіля, на
їх відео, яке йому, свідку, також добре відоме, чітко було видно працівників
правоохоронних органів з жовтими пов`язками, в той час вже почали стріляти,
журналісти тікали; - коли він тільки прибув на місце з оператором, з барикад в
напрямку Майдану дуже голосно лунали одиночні постріли, правоохоронці стріляли
як з барикади, так і з боку, ще півгодини їх інтенсивність теж була високою, що
саме відбувалося внизу вулиці вони бачити не могли, але коли він переходив
дорогу, то в проїзді бетонної барикади бачив активістів на тій стороні; - в
один момент, коли він підбіг близько до бетонної барикади, один з
правоохоронців в грубій формі сказав йому, щоб він відійшов, оскільки по ним
ведеться прицільна стрільба, також він перед цим чув, як правоохоронці, які
знаходились за кутом забору на перехресті, між собою говорили, що начебто
помітили стрільбу з готелю «Україна» в напрямку міліції, але він очевидцем
такої не був; - на перехрестя з вул. Банкова правоохоронці прибули на автобусі,
серед них з`ясовувалося питання, чи є дозвіл стріляти, хтось повідомив, що
такий дозвіл є, двоє з цих прибулих осіб снайпери в камуфляжній формі із
великими снайперськими гвинтівками відразу почали з кута перехрестя
спостерігати через приціли за вікнами готелю «Україна», а коли він, свідок,
відволік свою увагу, в цей момент один з них, хто саме він не бачив, здійснив
постріл в бік готелю «Україна» у напрямку верхніх поверхів, після цього один з
цих снайперів у супроводі правоохоронців в чорній формі перейшов вулицю на бік
клубу КМУ; - також біля бетонної барикади він бачив БТР, який спочатку підвозив
зелені ящики з набоями, а потім вивозив пораненого правоохоронця у чорній
формі, якого пересадили у машину швидкої медичної допомоги, яка зупинилась
перед входом в НБУ; - зйомка цих подій оператором здійснювалась з переривами
приблизно годину з 10 год. 10 хв. до 11 год. 10 хв., всього відеоматеріалу було
знято хвилин на 15; - щодо обстрілу правоохоронців, то близько 11 год. вони
чули, як об залізний стовп за декілька метрів від них в бік вул. Шовковична
вдарилась куля, також був в тому ж напрямку рикошет об асфальт, тому задля
безпеки вони віддалилися метрів на 300 за встановлений правоохоронцями
обмежувальний пункт; - поранення в ногу він отримав під час здійснення журналістської
діяльності з ідентифікуючими ознаками журналіста, перебуваючи у натовпі, саме в
той переломний день, коли активісти почали кидати в бік працівників
правоохоронних органів «коктейлі молотова» та бруківку, з боку міліції відкрили
вогонь зі зброї, з якої не знає, але від поранення в ногу, яке вважає не
прицільним, в нього була дірка в штанах та маленька рана на нозі; - свідок як
очевидець багатьох подій на «Майдані» вважає, що справжній протест відбувся
через побиття студентів, яке збурило людей, люди мирно мітингували, пікетували,
наступне збурення відбулося після прийняття так званих «диктаторських законів»
замість того, щоб до людей дослухатися, але все рівно протести мали абсолютно
мирний характер, якщо з`являлася агресивно налаштована особа, то знаходилося
десять активістів, які її зупиняли, справжнє загострення спровокували події
біля стадіону ім. Валерія Лобановського, активісти взяли в руки «коктейлі
молотова», бруківку і почали вчинятися насильницькі дії, відсутність реакції на
вимоги людей породила агресію, яка в динаміці проявлялася певними хвилями; -
під час подій біля стадіону правоохоронців було більше і достатньо для того,
щоб відтіснити активістів з Європейської площі, що власне і відбувалося
періодично, проте міліція чомусь поверталася на попередні позиції і все
починалося спочатку, логіку цих подій він, свідок, пояснити не може, серед
протестувальників і на той час маса була неоднорідна, більшість стояла на
відстані і спостерігала, лише менша частина проявляла активність, кидала в правоохоронців
певні предмети, були і такі, але це одиниці, які взагалі забігали між позиціями
активістів та міліції і спеціально кидали в останніх запалювальні суміші, також
серед активістів на «Майдані» відрізнялися однаково екіпіровані більш
радикальні активісти з однаковими ідентифікуючими позначками «Правого сектору»
(пов`язки, написи на щитах тощо), які були невдоволені їх зйомкою, вони
демонстративно проводили вправи для підготовки силових акцій; - на період подій
на «Майдані» редакційна політика на каналі ТРК « ІНФОРМАЦІЯ_161 » змінилась,
існувала заборона від керівництва брати на пряму інтерв`ю у активістів
«Майдану», дозволяли брати інтерв`ю тільки у лідерів та організаторів
протестів, щодо побиття учасників протистояння з обох сторін журналісти каналу
намагалися діяти збалансовано.
Під час дослідження за участі свідка відео під назвою ««
ІНФОРМАЦІЯ_161 ОСОБА_757 » (протокол огляду від 23 жовтня 2015 року та диск -
т. 129 а. 161-186) підтвердив його відповідність оригіналу та достовірність з
відсутністю монтажу, уточнивши, що його саме у такому вигляді сюжетами через
певний проміжок часу знімав за його участі як кореспондента ТРК «Україна»
оператор ОСОБА_799 20 лютого 2014 року, ідентифікував на вказаному відео себе,
білий автобус, на якому прибули озброєні правоохоронці в чорній формі із двома
снайперами, їх самих, правоохоронців із жовтими пов`язками на руках, що
стріляли з бетонної барикади, правоохоронця із жовтим квадратом на рукаві, БТР
та стовп, в який йому здалося влучила куля.
Повністю підтвердив показання свідка ОСОБА_798
щодо подій 20 лютого 2014 року та обставин створення відеозапису
« ІНФОРМАЦІЯ_161 ОСОБА_757 » і допитаний судом їх безпосередній автор -
свідок оператор каналу ТРК «Україна» ОСОБА_800 , який лише уточнив, що
правоохоронці в чорній формі з барикади, яких вони фіксували на камеру,
стріляли з автоматичної зброї у напрямку вул. Інститутська, як йому здалось, в
якийсь проміжок, з боку Майдану Незалежності також було чутно звуки, схожі на
постріли.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_858 показав,
що станом на 20 лютого 2014 року займав посаду заступника начальника управління
громадської безпеки ГУМВС в м. Києві, наглядно знає обвинуваченого ОСОБА_2788 ,
з яким разом працювали, хоча ПМОП безпосередньо під його, свідком, підпорядкуванням
не був. Управління громадської безпеки ГУ здійснювало контроль, організацію
нарядів, задіяних в системі єдиної дислокації і спрямованих на забезпечення
охорони громадського порядку. В його обов`язки, як заступника начальника
управління, входило вирішення організаційних питань щодо особового складу
управління, він керував діяльністю ІТТ, конвойних підрозділів, відділу
дозвільної системи, контролював службові навчання, службовий документообіг
тощо. Він підпорядковувався начальнику управління ОСОБА_2227 , заступнику
начальника ГУ ОСОБА_523 , начальнику ГУ ОСОБА_3007 , а потім ОСОБА_3008 , в
міністерстві - начальнику департаменту з громадської безпеки ОСОБА_3009 , ОСОБА_3010
чи ОСОБА_3011 , точно вже не пам`ятає, заступнику Міністра з громадської безпеки
ОСОБА_3012 та Міністру ОСОБА_3013 . До 19 лютого протягом 5-ти діб він
перебував на вул. Інститутська, а потім поїхав додому. 20 лютого, близько 07
год. ранку прибув до приміщення ГУ за адресою: вул. Володимирська, 15 і після
перебував виключно в цьому приміщенні.
Як також уточнив свідок на запитання сторін: - під час
«Майдану» через велику кількість його учасників з усіх регіонів України
відповідно до службової записки МВС до Києва приїздили додані певні сили, це як
спецпідрозділи так і патрульні служби, зведені загони райуправлінь, на той час
максимально залучалися підрозділи патрульної служби; - всі вказівки
спецпідрозділу «Беркут» на той момент надавав в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_274 ;
- 18 лютого була запланована акція (хода) за великої участі громадян, метою
якої було оточення та блокування урядового кварталу; - від керівництва надійшла
команда виставити кордони з правоохоронців з метою недопущення захвату
урядового кварталу, цю інформацію доводив ОСОБА_2228 ; - хода активістів
почалась з Майдану Незалежності по вул. Інститутська до Кріпосного перевулку, а
потім до Маріїнського парку, під час цієї акції відбувались активні дії, у
працівників міліції летіло каміння, використовували салюти, палились автівки,
серед правоохоронців в той день вже були вогнепальні поранення, багато з них
зазнали різних травм; - 18 лютого все почалося з того, що з ОСОБА_1360
активісти почали підніматись по вул. Інститутська по кожному проходу, де був
тимчасово заблокований рух в бік урядового кварталу, певна кількість протестувальників
залишалась, а інші проходили, щоб взяти в кільце ВРУ, досить тяжко було
виставити правоохоронців в районі Маріїнського парку, де знаходились палатки з
прихильниками ОСОБА_3014 , ланцюжки правоохоронців проривались з обох боків і
це тривало певний час у його присутність, було спалено декілька палаток, інколи
депутати від партії ВО «Свобода» та їх прихильники навіть допомагали його
підрозділу заспокоювати протестуючих, прориви були і на вул. Садова,
Шовковична; - він був свідком того, як в районі Арсенальної активісти захопили
автомобіль ВВ, який не вдалося зупинити, він проїхав по Кріпосному провулку до
вул. Інститутська, розвернувся, збиваючи при цьому максимальну кількість
правоохоронців, та поїхав в бік Арсенальної, на час тих подій діяв Закон України
«Про міліцію» (ст. 12, 13, 14, 15 та 15 прим), а тому були всі правові підстави
на застосування табельної вогнепальної зброї у таких випадках; - того ж дня
стало відомо, що один із заступників командира ПМОП ОСОБА_2807 загинув, але ця інформація не підтвердилась,
насправді той був поранений із снайперської гвинтівки; - діями доданих
підрозділів від імені начальника ОСОБА_2229 фактично керував полковник
ОСОБА_2228 , він координував дії на місці, особисто він, свідок, ОСОБА_2228 не
бачив, але чув його по радіозв`язку; - радіозв`язок був насичений, надавались
вказівки кому куди передислокуватись, де стояти, де закрити, ці команди повинні
були чути всі командири підрозділів, але як показує практика, не всі їх чули; -
коли було здійснено відтиснення активістів «Майдану» вниз по вул. Інститутська,
у вечірній час 18 лютого ОСОБА_3015 запросив його, свідка, та інших осіб з
керівного складу на службову нараду до Жовтневого палацу та повідомив про те,
що є відповідні команди про подальше забезпечення громадського порядку таким
чином, щоб не допустити незаконних дій з боку активістів «Майдану» з
урахуванням того, що 18 лютого вже була застосована фізична сила і вогнепальна
зброя в бік правоохоронців, вимагалося здійснити відтиснення протестувальників
з території Майдану Незалежності, чия саме це була команда, він не називав,
зрозуміло, що це була команда керівництва, використання вогнепальної зброї на
нараді не обговорювалось; - під час цієї тривалої наради у ОСОБА_3015 , багато
командирів з інших регіонів казали, що відмовляються брати участь в операції у
зв`язку з тим, що вже була застосована зброя, а захисту у правоохоронців не
було, він, свідок, та офіцер ОСОБА_3016 наполягали на тому, що штурм
неефективний і не треба цього робити, але ОСОБА_2228 наполягав, що необхідно
здійснити заходи з відтиснення активістів «Майдану», і така операція умовно
розпочалася приблизно через півтори-дві години від початку наради, по
радіозв`язку прозвучала команда ОСОБА_3015 на штурм; - умовність цієї операції полягала у
тому, що деякі підрозділи так і продовжували просто стояти і накази не
виконували; - план на цій нараді обговорювався, але чи це був план «Бумеранг»
чи «Сирена», він не пам`ятає, особисто йому, свідку, ніхто з керівництва не
доводив, що вводиться АТО; - дійсно 18 лютого застосовувалась спецтехніка ВВ
«Торнадо» (водомет) для тушіння тих конструкцій, які були підпалені
активістами, та надання проходу з боку вул. Грушевська, команду використати БТР
мабуть надав ОСОБА_2228 .
Як далі уточнив свідок ОСОБА_858 : - 20 лютого, коли
прибув на робоче місце, почув по радіозв`язку, а також побачив по відео, що на
«Майдані» відбуваються нештатні дії, радіозв`язок був панічний, це вже не було
організоване керування військами, територіальний підрозділ «Беркут»
Дніпропетровської області, який перебував під ТРЦ «Глобус», прийняв на себе
перші поранення та самостійно, без команди, почав відходити вверх вул.
Інститутська. Військовослужбовців ВВ, побачивши це, почали також відходити
назад; - ОСОБА_3015 після того, як Дніпропетровський «Беркут» почав самостійно
відходити, теж дав команду іншим підрозділам відходити вверх по Інститутській,
до яких меж не повідомляв; - на оперативних нарадах 20 лютого ОСОБА_3017 не
бачив, а тільки по телевізору; - бетонні барикади навколо «Майдану» почали
встановлювати в січні 2014 року підрозділи ДАІ з тим, щоб забезпечити охорону
об`єктів, які згідно законодавства підлягають державній охороні; - 20 та 21
лютого він збирав інформацію (робив статистику) про стан підрозділів (хто де
знаходиться, тощо), пам`ятає, що бачив командира ПМОП ОСОБА_2787 біля Кріпосного провулку, після цього він його
не бачив, де саме в ці дні знаходились підрозділи ПМОП йому невідомо; -
камуфляжна синя форма була у спецпідрозділу «Беркут», чорна форма - у РСП,
чиста синя - у патрульної служби, зелена та чорна форма - у ВВ, нетипова форма
була у спецпідрозділу «Беркут» АР Крим; - він, свідок, чув інформацію, що певна
кількість працівників ПМОП виїхали з території України і зникла зброя, яка була
на озброєнні полку, також 19 лютого був взятий штурмом Львівський підрозділ ВВ
та захоплена зброя, чи була вона використана на «Майдані», сказати не може.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2230 показав, що
станом на 20 лютого був начальником відділу дільничних інспекторів міліції УГБ
ГУМВС у м. Києві, був знайомим з обвинуваченим ОСОБА_2231 , підтримував з ним
виключно службові стосунки. 20 лютого 2014 року перебував безпосередньо на
перехресті вул. Інститутська та Банкова і доповідав про перебіг подій особисто
ОСОБА_523 заступнику начальника ГУМВС, перед цим в ранці, близько 06 год.,
перебуваючи біля містка через вул. Інститутська, став свідком, як активісти
стріляли по працівникам спецпідрозділу «Беркут», двоє з яких були поранені -
один в руку та плече, а іншій - у грудну клітку справа. Безпосередньо він
ніяких команд не віддавав тільки доповідав по радіозв`язку про обстановку.
Стрільба в міліціонерів о 6-ій ранку спричинила неконтрольований відступ
останніх в бік урядового кварталу.
На уточнюючи запитання свідок ОСОБА_2230 показав, що: -
ранкові постріли в бік міліції відбувалися, як він оцінював обстановку, з
Консерваторії чи з будинку Профспілок; - 20 лютого 2014 року біля бетонних
барикад бачив командира РСП ОСОБА_2232 , на озброєнні його роти в той день були
АКМС, можливо пістолети, форма у бійців РСП була темна, чи були жовті пов`язки,
не пам`ятає; - за барикадою також бачив кулемет Калашникова та снайперські
гвинтівки, але у якого підрозділу вони були, не пам`ятає, особисто у нього
зброї не було; - він дійсно підписав дозвіл на застосування вогнепальної зброї
працівниками підрозділу «Омега» за погодженням з ОСОБА_364 для захисту
працівників міліції; - незаконних наказів 20 лютого 2014 року від керівництва
не отримував.
Під час дослідження за участі свідка ОСОБА_2230 відео
запису «ТРК Україна - Ескадрони смерті
ОСОБА_757 » (диск - т. 129 а. 186), останній повідомив, що на 01 хв.
35 сек. цього відео зафіксована схожа на ОСОБА_2782 особа, одна з ознак - вада
правої руки, однак сказати конкретно, що це ОСОБА_3018 , він не може, також на
вказаному відео (09 хв. 25 сек. запису) свідок ідентифікував себе у курточці з
червоним відворотом поруч з співробітниками спецпідрозділу «Омега» на
перехресті вул. Інститутська та Банкова.
Показання свідка ОСОБА_2230 про видачу ним письмового дозволу
спецпідрозділам ВВ на застосування 20 лютого 2014 року вогнепальної зброї
знайшли своє підтвердження під час дослідження такого дозволу (т. 175 а. 161)
за результатами допиту свідка ОСОБА_2233 - командира Окремого загону
спеціального призначення ВВ «Омега».
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_854 показав,
що він був працівником міліції з березня 1994 року, проходив службу в РСП на
посаді спочатку міліціонера, а потім і командира відділення, службу проходив в
одному взводі із обвинуваченим ОСОБА_698 . Знає усіх інших обвинувачених,
ОСОБА_2231 обіймав посаду заступника командиру ПМОП. Участь у масових акціях
протесту, які почалися з листопада 2013 року, брав як працівник міліції з
самого початку приблизно тиждень, потім знаходився в резерві та забезпечував
охорону НДКЕЦ. У той час за ним був закріплений автомат АКСУ та пістолет
Макарова чи Форт. Зброя зберігалася, здавалася та отримувалася у збройній
кімнаті в черговій частині ПМОП. Отримували зброю за карткою замісником,
потрібно було прийти до збройної кімнати, віддати картку замісник та отримати
зброю, а здавалась вона в зворотному порядку. Це все фіксувалося в книзі видачі
зброї. Отримати зброю, яка не закріплена за міліціонером, було не можливо, в
книзі фіксується номер зброї та особа, за якою вона закріплена та її отримує.
18 та 20 лютого він свій автомат не отримував, участі в подіях, які відбувалися
на вул. Інститутська, не брав, територіально міг перебувати за адресою: вул.
Володимирська, 15. Станом на лютий 2014 року формений одяг РСП був чорний, на
якому були шеврони МВС та підрозділу, на розвантажувальному жилеті був надпис
білого кольору «Беркут», також були наколінники, налокітники, бронежилет, каска
теж чорного кольору. В РСП для видачі була штатна зброя, а саме, пістолети
Макарова, Форт, 7,62 мм АКМС та СГД. Видача боєприпасів теж здійснювалася у
збройній кімнаті, відповідальність за зброю та набої до неї у збройній кімнаті
ніс черговий, а після видачі - особа, яка отримала зброю та набої до неї. Набої
до пістолета Макарова та АКМС видавалися у кількості по два магазини, які
потрібно було самому споряджати набоями. Очевидцем загибелі свого колеги
ОСОБА_2234 він не був, обставини, за яких той загинув, бачив на відео, осіб,
які були поруч із ОСОБА_2786 , ідентифікувати не може. Командиром РСП на той
час був ОСОБА_3018 , якого також на відео не може ідентифікувати, однак той мав
травму правої кінцівки, яку прикривав чорною рукавицею. Обставини здачі зброї
працівниками РСП, які перебували 20 лютого 2014 року в центральній частині
Києва, йому не відомі, а сам він у вечері того ж дня здав зброю в загальному
порядку черговому, після чого отримав картку замісник. Про обставини втрати
зброї чи документів йому не відомо.
Як також уточнив свідок ОСОБА_854 : - для надання силової
підтримки оперативним службам при затриманні злочинців щодобово чергували
бронегрупи, які призначав командир РСП з числа найбільш підготовлених бійців,
група мала звичайне екіпірування, виїжджала на службовому мікроавтобусі
«Транспортер» синього кольору на синіх номерних знаках; - в їх взводі шульги не
було, ОСОБА_698 також не був шульгою; - щодо насильства під час «Майдану» щодо
міліції, то таке бачив із самого початку біля будівлі КМУ, коли травми отримав
підрозділ «Беркут» з м. Запоріжжя, яких закидали бруківкою, пізніше міліція
почала отримувати і вогнепальні поранення, про що йому стало відомо під час
спілкування з колегами; - спроби захвату бази «Беркуту» не відомі, хоча
активісті приїздили до їх гуртожитків; - з обвинуваченими після подій 20 лютого
2014 року він не спілкувався.
Свідок ОСОБА_854 під час епізодичного перегляду повністю
дослідженого судом відео запису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40), починаючи з
акцентованого автором відео астрономічного часу 09 год. 18 хв. 16 сек., на
екранах 3/2, 2/3 та 4/2, а також відео під назвою
«ruw_Jan_in_oorlog_MAIDAN_20_februari_2014» (відео у папках «Відкрите
24_10_2017» / «Vlaamse Radio- en Televisieomroeporganisatie (VRT)» на флеш
носії - т. 109 а. 18а), починаючи з 03 хв. 30 сек. запису , на яких фіксуються
дії озброєних автоматами осіб у чорній формі із жовтими пов`язками на руках та
з білим ідентифікаційним написом на спині «Беркут», повідомив, що формений одяг
осіб в чорному схожий на штатний одяг бійців РСП, але нікого з цих осіб
впізнати не може.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2235 показав,
що на час подій 2014 року був техніком з хімзахисту, відділення логістики та
матеріально-технічного забезпечення ПМОП. Знає обвинуваченого ОСОБА_2788 , який
на той час був заступником командира ПМОП, разом проходили службу, мав з ним
службові відносини, по службі не був йому підзвітним. Під час подій на
«Майдані» участі в них не брав, знаходився у підрозділі за адресою пр-кт
Лобановського (Червонозоряний), 152. Як також уточнив свідок: - до його
обов`язків не входила видача зброї, він вів загальний облік одиниць зброї за
комплектністю, серіями та номерами, інколи зброя, що надходила, мала
невідповідність номерів; - помпові рушниці Форт-500 були на озброєнні ПМОП,
вони призначені для відстрілу гумових куль в контейнері 12 калібру, з цих
рушниць також можна стріляти і мисливськими патронами, яких у них на озброєнні
не було; - наказ № 390 від 10 вересня 2009 року «Про затвердження Інструкції з
організації функціонування криміналістичних обліків……» йому невідомий; - 7,62мм
АКМС полк отримував з ГУМВС, по документах з прокуратури здійснювали з них
відстріли, відстріли зброї проводилися і до подій на «Майдані» і після,
відстріляні кулі та гільзи залишались в НДКЕЦ, він при таких відстрілах зброї
присутнім не був, під час їх здійснення перебував в іншій кімнаті, відстрілами
займались люди з НДКЕЦ, вони ж і опечатували відстріляні гільзи; - навчальні
стрільби проводились регулярно один раз на місяць, він при цьому видавав набої;
- під час подій на «Майдані» був випадок зникнення з полку 24 одиниць зброї,
коли саме не пам`ятає, чи знайшли її, невідомо, але вдалося встановити серії та
номери зниклих автоматів. Під час дослідження за участі свідка пояснення від
його імені під час проведення службового розслідування (т. 35 а. 173), останній
заявив, що він не причетний до складання цього документа, лише його підписав.
Показання свідка ОСОБА_2235 щодо проведення контрольних
відстрілів зі зброї (АКМС) ПМОП у 2012 році знайшли своє об`єктивне
документальне підтвердження під час дослідження судом відомостей, які містили
облікові дані про озброєння ПМОП (т. 35 а. 90-108, 110-130; матеріали службових
розслідувань ПМОП за березень - червень 2014 року (т. 36 а. 99-100; т. 47 а.
175-177, 183-187, 192-204; т. 157 а. 4-6, 16-19, 29, 127-128, 131-147; акт
позапланової перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ГУМВС
в м. Києві № 23 від 13 червня 2014 року (т. 35 а. 159-244) тощо), листування
сектору озброєння Управління матеріального забезпечення (УМЗ) ГУМВС в м. Києві
щодо передачі слідству матеріалів кулегільзотеки (т. 38 а. 118-119; т. 44 а.
97), висновки експертів № 8691-8718/15-33/5-43 від 29 травня 2015 року (т. 44
а. 106-113), № 11451-11477/15-33/5-67б від 02 вересня 2015 року (т. 44 а.
123-128), № 10972-11450/15-33/5-68б від 11 листопада 2015 року (т. 44 а.
135-140), за якими встановлено судом (п. 2.2.2 вироку) відповідність куль і
гільз, що були надані 25 березня 2014 року УМЗ ГУМВС в м. Києві як відстріли з
табельної зброї ПМОП (кулегільзотека), 578-ми одиницям такої зброї (АКМС).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_855 показав,
що станом на 20 лютого 2014 року проходив службу в ПМОП, був водієм темно
сірого автобуса марки «Богдан» з тонованими стеклами із синіми спеціальними
номерними знаками, на якому пересувався командир РСП ОСОБА_2782 та його бійці.
Приблизно 18 лютого за рознарядкою він доставив бійців РСП у центральну частину
міста Києва, як пригадує, до Верховної Ради, з ними був командир РСП ОСОБА_3018
. Автобус звичайний, має приблизно 25-27 місць для сидіння, стоячи ніхто не
їздив. Весь особовий склад РСП був у чорній формі з великими сумками, де були
можливо спецзасоби чи зброя. Згодом переїхали до Жовтневого палацу, де ночували
одну ніч, особовий склад РСП ночував в автобусі, причини зміни позиції йому не
відомі, команду дав ОСОБА_3018 . Коли стояли біля Верховної Ради, автоматів у
бійців не бачив. Біля Жовтневого палацу автобус стояв на алейці на виїзді на
вул. Інститутська. З іншими колегами водіями не спілкувався, постійно був в
автобусі. На ранок 20 лютого ОСОБА_2782 та особовий склад вийшли, а йому
сказали переїхати з особистими речами бійців до НБУ і там знаходитись, що ним і
було виконано. Коли піднімався до НБУ, інші автобуси теж роз`їжджались,
особливої метушні не було. Куди направився особовий склад роти він не знає.
Біля НБУ знаходився ще один транспортний засіб їх підрозділу для перевезення
бронегрупи - синій автобус «Фольксваген Транспортер», ним керував ОСОБА_2236 ,
який був одягнутий також у цивільний одяг. Він мав при собі рацію, налаштовану
на канал підрозділу, було чутно переговори, про що вони були не пам`ятає,
чогось особливого не було, також по рації не чув, що вбили ОСОБА_2786 А чи
ведеться вогнепальна стрільба. Коли через день він відвозив особовий склад РСП
на базу, ОСОБА_2788 серед них не було,
бійці розвантажували автобус самостійно.
На уточнюючи запитання свідок ОСОБА_855 також показав: -
крім ОСОБА_2782 біля ВРУ також бачив командира ПМОП ОСОБА_2787 , начальника
штабу ОСОБА_2807 , ОСОБА_2788 - не
пригадує; - для керівників ПМОП та всього особового складу ПМОП форма була
однакова - синій камуфляж, крім РСП, вони були в чорній формі; - він не
відноситься до особового складу РСП, 18 лютого інструктаж ПМОП проводив
ОСОБА_2237 , йому, свідку, довели, що треба їхати в центральну частину міста,
нічого особливого не відбувалось; - серед особового складу, який перевозив
18-19 лютого пам`ятає лише ОСОБА_2238 , який загинув 20 лютого; - ОСОБА_2788 20 лютого не пам`ятає, до бетонної барикади не
підходив.
Під час перегляду відео записів з камер зовнішнього
спостереження НБУ (файл «18B[47].dvr» - жорсткий диск …25D3 «камери НБУ» -
т. 45 а. 26), «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» (відео на флеш носії - т. 90 а. 40), «ТРК Україна -
Ескадрони смерті ОСОБА_757 » (диск -
т. 129 а. 4), «MAJDAN_2014» (т. 163 а. 90-119) та інші за участі свідка
ОСОБА_2239 останній впізнав білу газель із гучномовцями як транспортний засіб
ПМОП, біля нього особа у синьому камуфляжі, схожа на ОСОБА_2788 , але він не
впевнений і він про це повідомляв слідчому і раніше, ідентифікував на цих
записах свій службовий темно-сірий автобус біля Жовтневого палацу напроти
Кінопалацу, та по вул. Інститутська за бетонною барикадою біля НБУ,
зафіксованих на відео озброєних осіб в чорній формі із жовтими пов`язками
впізнати не може через наявні на них балаклави, особовий склад роти, який він
перевозив був у схожій чорній формі, але без зброї та, як пригадує, без жовтих
пов`язок, акцентована прокурором особа за бетонною барикадою з чорними
рукавицями схожа на ОСОБА_2782 , проте він її впізнати не може знову ж таки
через балакалаву, ОСОБА_2782 був єдиною у полку особою із вадою правої руки.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2240 -
станом на 20 лютого 2014 року оперуповноважений відділу швидкого реагування
«Сокіл» УБОЗ ГУМВС м. Києва, показав, що по службі знайомий із усіма
обвинуваченими, служив в РСП з лютого 2012 року до червня 2013 року. 20 лютого
2014 року зранку знаходився у чорній формі на чергуванні з охорони громадського
порядку на закритій території КМУ, був озброєний рушницею Форт-500, пістолетом
АПС або Форт-14, точно не пам`ятає, автоматичну зброю тоді не видавали. Також в
УБОЗ за ним був закріплений АКСУ калібру 5.45мм, а коли служив у РСП, мав АКМС
калібру 7.62 мм. Скільки разом з ним було правоохоронців і яких підрозділів
сказати не може, оскільки це були різні підрозділи - «Беркут», «Сокіл», ВВ,
можливо СБУ «Альфа», держохорона (УДО) та ін. Форма у спецпідрозділів «Беркут»
та «Сокіл» однакова, у першого на спині була наліпка «Беркут». Обстановка
станом на 20 лютого була напружена, було загально відомо про загибель на
передодні людей, одним із завданням був захист будівлі КМУ від можливого
захоплення сторонніми особами. 20 лютого на вул. Грушевського чи Інститутська,
на дах будівлі КМУ не виходив, можливо когось з працівників «Беркуту» бачив на
території КМУ, кого саме - не пам`ятає, його зоною відповідальності був
внутрішній двір, чув постріли, тому і розумів, що обстановка напружена, самих
подій на вулиці не бачив. Про суміжні підрозділи правоохоронців інформація не
доводилась, радіозв`язку з ними не було. 20 лютого 2014 року командира РСП ОСОБА_2782
не бачив, очевидцем загибелі ОСОБА_2786 А не був, про це дізнався від когось із
співробітників РСП.
Як також уточнив свідок ОСОБА_2240 : - під час служби в
РСП проходив спеціальну підготовку, знав порядок застосування зброї, діям
особи, яка зі зброєю порушує громадський порядок, повинен був протидіяти; -
йому відомо, що ОСОБА_2782 мав ваду руки; - він не може підтвердити попередні
свої показання під час досудового розслідування, оскільки давав їх у стані
поганого самопочуття і давно, зараз цих обставин не пам`ятає.
Під час дослідження за участі свідка ОСОБА_2240 відео
запису «3851672_ARC_200214_VOYNA_ INSTITUTSKAYA.m2p» (т. 69 а. 121),
останній повідомив, що форма зображених на відео осіб схожа на форму
спецпідрозділу «Беркут», але ідентифікувати цей підрозділ не може, наявні на
бійцях розгрузки можуть бути штатними чи придбаними за власний кошт, вони
індивідуальних ознак не мають, він не може повідомити, чи є акцентована
прокурором особа ОСОБА_2782 (на 01 хв. 35 сек. запису, фото - т. 175 а. 180-181).
Під час дослідження схеми місцевості (т. 175 а.
187) свідок ОСОБА_2240 не міг пригадати, що саме він показував на ній слідчому
під час свого допиту.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_856 -
станом на 20 лютого 2014 року командир відділення автотранспортної роти ПМОП,
показав, що по службі знайомий із усіма обвинуваченими, стосунки службові, він
відповідав за справність автотранспортної техніки полку. За РСП були закріплені
автобуси «Богдан», автомобіль «Фольксваген Транспортер» синього кольору, у ПМОП
були БТР 3 штуки однакового кольору, спецтранспорт - водомет синього кольору.
Під час заходів 2013 - 2014 років залучався як водій, вивозив особовий склад
полку. 18 лютого був водієм БТР з місцем розташування або біля ВРУ, або біля
КМУ, активних дій не вчиняв. 20 лютого за наказом командира ПМОП ОСОБА_2787 виїхав на БТР без озброєння для виконання
функцій чергового тягача через погодні умови, табельної зброї не отримував,
перебував на вул. Грушевського на площадці перед будівлею КМУ, там перебувало
два БТР - співробітник ПМОП ОСОБА_3019 керував іншим. Повертаючись на базу,
отримав наказ виїхати на вул. Інститутську в район вул. Банкова, туди виїхали з
ОСОБА_3019 вдвох. Задача була спуститись та отримати команди від старшого, а
кого саме, не пам`ятає. Він заїхав до перехрестя вул. Інститутська з Банковою
та став, інший БТР зробив так само і став поряд. Був дим, чутно було звуки
петард чи стрільби. Хто безпосередньо давав йому вказівки, не пам`ятає, зв`язок
тримав по радіостанції, хвиля була звичайна, чув про що перемовляються інші,
але розмов не пам`ятає, мав позивний «Броня 1» або «Коробочка», постійно
перебував у БТР.
Як також уточнив свідок ОСОБА_856 : - він не пам`ятає,
щоб командир РСП ОСОБА_2782 до нього звертався, не пам`ятає, щоб стояв біля
бетонної барикади, та не бачив, хто на ній був; - як він зрозумів, БТР
використовувався на вул. Інститутська, оскільки по співробітниках вівся вогонь,
дійсно рухався вулицею, вказівку отримував по рації, хто наказував не знає,
спочатку прикривав групу співробітників у чорній формі, провів їх на вул.
Банкову, потім одного бійця підвозив до швидкої медичної допомоги, але кого
саме не знає; - 20 лютого він був у синій камуфляжній формі без бронежилета,
вночі заїжджав на територію КМУ, там і ночував; - по задній частині БТР щось
стукала, але не може сказати, що то було; - зранку 21 лютого він за наказом
повернувся на територію ПМОП; - пошкодження на БТР не виявляв.
Під час дослідження за участі свідка ОСОБА_2241 фотоматеріалів
(т. 175 а. 183, 187-191) останній підтвердив належність зафіксованого на них
БТР на вул. Інститутська, а також показав місця його розташування 20 лютого на
вул. Грушевського біля ВРУ, КМУ та на вул. Інститутська.
Під час дослідження за участі свідка ОСОБА_2241 відео
запису «3851672_ARC_200214_VOYNA_ INSTITUTSKAYA.m2p» (т. 69 а. 121),
останній підтвердив фіксацію на ньому двох БТР, належних ПМОП, один з яких був
його особистим керуванням.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2242 -
станом на 20 лютого 2014 року начальник управління матеріального забезпечення
ГУМВС в м. Києві, показав, що по службі знайомий з ОСОБА_376 , мав з ним
товариські стосунки, він відповідав за матеріально-технічне забезпечення
підрозділів МВС у м. Києві, це і забезпечення зброєю та боєприпасами. На
озброєнні ПМОП було все, від пістолета до снайперських гвинтівок різного
калібру, у зброярні ПМОП була якась кількість боєприпасів, якщо вони
використовувалися, то ПМОП звітував їм, а вони, у свою чергу, звітували в МВС.
Під час заходів 2013 - 2014 років не залучався, його управління спільно з
іншими відповідало за все, що стосувалося забезпечення спецпідрозділів «Беркут»
як київського, так і регіональних, зокрема, поселення у санаторіях,
забезпечення їжею під час відпочинку та несення служби, пальне, генератори тощо,
окрім медичної допомоги. У лютому, точну дату сказати не може, був наказ видати
особовому складу зброю, її почали видавати масово, кому і яку саме, йому
невідомо. На початку робочого дня 20 лютого ОСОБА_3020 в будівлі ГУМВС
Київської області у присутності заступника з громадської безпеки ОСОБА_3015 з`ясовував у нього, свідка, чи є на складі
патрони 7.62 мм, він доповів, що є приблизно 7 000 таких набоїв. А вже ближче
до кінця робочого дня ОСОБА_3020 дав вказівку відвантажити 2 цинки таких
патронів до Адміністрації Президента, ОСОБА_3015 при цьому уточнив, що потрібно
зв`язатись з відповідальним ОСОБА_2243 . Вирішивши всі технічні питання, він
через командира полку ДАІ ОСОБА_1644організував доставку працівниками ДАІ мішок
з двома цинками вказаних набоїв калібру 7.62, кому їх передали, йому не відомо,
чув, що можлива провокація і штурм Адміністрації Президента, щодо подальшої
долі цих набоїв інформацією не володіє, письмовий наказ про видачу цих боєприпасів
до нього не доводився.
Як також уточнив свідок ОСОБА_2242 : - з листопада 2013
року начальником ГУМВС у м. Києві був ОСОБА_2244 , якого після подій зі
студентами відсторонили та тимчасово призначили ОСОБА_2245 , це і були його,
свідка, безпосередні керівники; - він брав участь у службових нарадах, але лише
з питань тилового забезпечення, чи був на нарадах 18 лютого з приводу
забезпечення громадського порядку, не пам`ятає; - він користувався номером
телефону …НОМЕР_361 ; - про план «Хвиля», АТО йому не доводилось, якби йому
надходила така інформація письмово та ставились на її виконання задачі, він про
це б знав, на нарадах ці питання не обговорювалися; - щодо отримання ГУМВС у м.
Києві спецзасобів з РФ у січні 2014 року, то дійсно на складі озброєння зберігались
такі (кількість не пам`ятає), їх привезли з аеропорту «Бориспіль» на
мікроавтобусах, всі документи для передачі на склад були достатні, вказівку про
їх прийняття він особисто отримав телефоном від директора департаменту
матеріального забезпечення МВС, в кінці січня на початку лютого ці спецзасоби
видали для використання; - протягом січня-лютого було декілька заявок про
забезпечення спецзасобами; - за процедурою спочатку пишеться заявка про
необхідність отримання спецзасобів на ім`я керівника ГУМВС, з резолюцією такий
рапорт передається йому, свідку, він розписує цей рапорт на начальника служби
озброєння, той готує видаткові накладні на той підрозділ, який необхідно
забезпечити, підрозділу спецзасоби відвантажуються по накладній, а їх списання
відбувається на підставі звіту отримувача, про що інформується служба
озброєння; - чи були всі документи про використання російських спецзасобів, не
пам`ятає, їх видача була, були акти прийому-передачі та інші документи, за
якими приймали з бази ресурсного забезпечення, вони не могли не оформлятися; -
заявок про забезпечення у 2014 році снайперською зброєю не було; - він не дуже
слідував за новинами, оскільки були свої проблеми, під ГУМВС вбили журналіста,
прострілили вікна в управлінні, машини, тоді було організоване цілодобове
чергування, пізніше під управління принесли обгорілий труп; - перше завдання
після зміни керівництва було інвентаризація зброї, три дні вони описували майно
та забирали його з території ПМОП, безпосередньої участі в інвентаризації він
не брав, але міг бути членом комісії, була виявлена втрата зброї, точні цифри
він не пам`ятає, також не було знайдено документації ПМОП по зброї, щось потім
відновлювали; - з ОСОБА_2787 ОМ спілкувався напередодні його зникнення; -
регіональним підрозділам, які на той час були в м. Києві, зброя видавалась зі
складів на вул. Святошинська, де зберігались АК 5.45м на випадок надзвичайної
ситуації, точно видавали Луганському підрозділу «Беркут», коли почали її
видавати, не пам`ятає; - про події 20 лютого на «Майдані» відомо не було,
оскільки не слідкував за новинами.
Під час дослідження за участі свідка ОСОБА_2246 фотоматеріалів
(т. 175 а. 180-182) останній повідомив, що не знає, хто саме і який підрозділ
зображений за бетонними блоками, спецпідрозділ «Сокіл» також на озброєнні мав
АКМС 7,62 мм.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2247 показав, що станом на 20 лютого 2014 року
обіймав посаду заступника директора Департаменту охорони об`єктів - начальника
служби 3-ї комендатури УДО, до його функціональних обов`язків входило
забезпечення безпеки охоронюваних осіб у місцях їх тимчасового перебування в
приміщеннях КМУ, охороною прилеглих вулиць, клубу КМУ він не займався, оскільки
вони не є охоронюваними об`єктами. Директором Департаменту охорони об`єктів УДО
був тоді генерал ОСОБА_2248 .
Посилений варіант несення служби був введений з 24
листопада 2013 року, коли ОСОБА_2249 , ОСОБА_2250 і 3-5 тисяч осіб прийшли до
центрального входу будівлі Уряду та намагалися зайти, прорвавши кордон міліції,
на охоронювану територію. Після цього охорону було підсилено спецпідрозділами
«Беркут». 18 лютого 2014 року він спостерігав з будинку клубу КМУ рух колони
активістів під керівництвом ІНФОРМАЦІЯ_275 , подій протистояння в той день не
бачив через їх іншу локацію. В будівлі Уряду дислокувались працівники
райвідділів МВС, спецпідрозділів «Беркут», вони харчувались та відпочивали.
Приблизно о 08 год. 20 хв. 20 лютого 2014 року його
заступник ОСОБА_2251 доповів, що в районі низу вул. Інститутська лунають
постріли з вогнепальної зброї. До вечора всі співробітники МВС покинули будівлю
КМУ, її охорону здійснювали самостійно, контактуючи із Самообороною «Майдану».
Завдяки діалогу вдалося запобігти несанкціонованому проникненню в будівлю
Уряду. Був єдиний випадок, коли в присутності журналістів один невідомий
чоловік почав стверджувати, що його знайомий працівник «Беркуту» в підвалі КМУ
готує провокацію, він, свідок, зі спостерігачами пройшовся по підвалу і там
нікого не виявили. Відтак провокацією виявилося поширення таких чуток.
Як також уточнив свідок на запитання сторін провадження:
- при виникненні надзвичайний ситуацій всі відповідні підрозділи мають план
дій, який не можна розголошувати і за яким відбувається взаємодія силових
органів; - будівля Уряду має свій режим доступу, як тільки правоохоронці з його
дозволу заходили до будинку КМУ, вони відразу потрапляли в його розпорядження,
перебували у чітко визначених місцях, а як тільки виходили - поверталися у
підпорядкування своїх командирів; - на озброєнні його підлеглих були пістолети
ПМ та Форт, 5.45мм автомати Калашникова; - між клубом КМУ і початком в`їзду до
НБУ є ворота, через які потрапити до будівлі КМУ неможливо; - 18 лютого нападів
на будівлю Уряду не було, а завдяки пожежним службам вчасно тушилися підпалені
автомобілі підрозділів ВВ; - 20 лютого він мав у підпорядкуванні приблизно 150
чоловік, за традицією їх підсилили підрозділом «Беркут» із західного регіону, в
той день відчував небезпеку, оскільки почався вогневий контакт, його
співробітники чули постріли, вони були озброєні, співробітники СБУ ЦСО «А»
здійснювали контрснайперські заходи, їх розміщенням в будівлі займався його
заступник - ОСОБА_2251 , нападів на будівлю 20 лютого 2014 року також не було;
- пізніше на стінах будівлі клубу КМУ з боку Жовтневого палацу були виявлені
сліди від куль, які він демонстрував слідчому, постова будка між НБУ та клубом
КМУ у декількох місцях також була пробита шариками від травматичної зброї; -
він особисто виходив до Самооборони «Майдану» та спілкувався з ними ще, коли
сніжна барикада була біля клубу КМУ напроти входу до станції метро «Хрещатик»,
спілкувались на предмет того, щоб не створювати загроз, всі питання
вирішувались мирно, люди розуміли, що він та його підрозділ охороняють будівлю,
складніше було із Правим сектором, який був у Жовтневому палаці, з ними розмови
не виходило; - 20 лютого 2014 року був стрес, в очах співробітників читався
страх, але жоден не ухилився від виконання служби; - ввечері 20 лютого 2014
року була домовленість із 17 сотнею Самооборони «Майдану» про охорону будівлі
Уряду по периметру, однак чи того ж самого вечора чи 21 лютого, точно він не
пам`ятає, з вул. Грушевського з низу приїхав автомобіль «Урал» з 15 озброєними
АК особами, він беззбройний з двома співробітниками вийшов до цих людей,
самооборона стояла в стороні і спостерігала. Чоловік, що приїхав на «Уралі»,
взяв із собою АК поставив йому до грудей і агресивно сказав «Я сюди йшов три
місяці і я сюди зараз зайду», почав погрожувати. У процесі розмови вдалось
з ним домовитись і його люди поїхали далі, вважає, що тоді йому пощастило.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2251 , підтвердивши показання свідка
ОСОБА_2252 , також показав, що станом на 20 лютого 2014 року обіймав посаду
його заступника. 18-20 лютого обстановка була напружена, були доповіді про
наявність в активістів зброї, було достатньо підстав для вжиття посилених
заходів щодо недопущення захоплення будівлі КМУ, однак безпосереднього контакту
активістів з їх об`єктом охорони не було. Виходячи на вулицю для з`ясування
обстановки, чув від правоохоронців, що їх обстрілюють з «Майдану», особисто
бачив поранених. На посилення охорони будівлі КМУ були виділені
контрснайперські пари - СБУ ЦСО «А» та УДО «Грім», він займався їх розміщенням,
вони спостерігали, зброї не розчохляли, між собою не взаємодіяли. У його
присутності на території будівлі КМУ жодного пострілу не було, його
співробітники також зброю не використовували. Періодично він піднімався до
контр-снайперських груп, вони нічого не повідомляли, про наступ, розгін чи
блокування «Майдану» від них також не чув.
Як також уточнив свідок на запитання сторін провадження:
- до його обов`язків не входило обслуговування системи відео спостереження, але
мав до неї доступ, інформація на серверах змінювалася кожні 1-2 тижні; - на
одному з поширених відео зафіксовано, які він на даху будівлі КМУ у чорній
касці оглядав прилеглу територію, був без зброї; - з готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 »
ввечері 20 лютого 2014 року їх засліплювали зеленим лазером, просвічували
приміщення; - він особисто бачив використання активістами салютів на вул.
Грушевського в бік правоохоронців, це було небезпечно; - він чув, що серед
правоохоронців були відмови від виконання обов`язків з протидії «Майдану», це
було особливо поширено у підрозділах «Беркут» із західних регіонів; - про проведення
АТО 18 лютого чув, але вони вже і так були на посиленому режимі охорони; - від
генерала ОСОБА_2253 фрази «валити всіх» не чув.
Допитаний в судовому засіданні 02 липня 2019 року із
застосуванням за ініціативою суду заходів, що унеможливлюють ідентифікацію
особи за обличчям, свідок ОСОБА_2254 під ім`ям « ОСОБА_2255 », особа
якого була встановлена судом за паспортом громадянина України, показав, що
станом на 20 лютого 2014 року займав посаду заступника керівника
контрснайперського підрозділу УДО. До 20 лютого 2014 року підрозділ був
залучений з посиленням у штатному режимі чергування до будівлі Адміністрації
Президента. Особисто він на чергування не залучався, займався плануванням з
керівником підрозділу «ОСОБА_3063 ЕМ».
20 лютого 2014 року, приблизно о 09 год. 30 хв. він з
керівником підрозділу перебував на нараді, на якій керівництво довело
інформацію МВС про те, що біля Стели Незалежності та готелю «Україна» невідомі
особи з вогнепальної зброї обстрілюють міліцію. Була задача виставити пари (4
бійця «ОСОБА_3021 », «ОСОБА_3022 », «ОСОБА_3023 » і «ОСОБА_3024 ») на будівлю
ІНФОРМАЦІЯ_276 з метою виявлення осіб, які здійснювали вогневий контакт, це
була імпровізація. Після наради він знаходився на вул. Шовковична та
Інститутська для виявлення можливості під`їзду службового транспорту з
підлеглими, від керівництва комендатури КМУ дізнався, що транспорт заїхати
всередину не зможе через заблоковані ворота, було прийнято рішення висадити
бійців в дворі ВРУ, щоб звідки вони маршрутом перейшли до будівлі КМУ, що і
було зроблено вже після 10 год.
Як також уточнив свідок на запитання сторін: - керівником
УДО на той час був ОСОБА_2256 ; - інформація про загиблих та їх кількість під
час акцій протестів до них не доводилась, про це дізнавалися від ЗМІ; - 18
лютого 2014 року ніхто з його підлеглих вогнепальну зброю не застосував,
нападів на охоронювані об`єкти не було; - він підтверджує свої показання під
час досудового розслідування про те, що ОСОБА_2256 на нараді повідомив, що
зателефонував Міністр МВС ОСОБА_3013 та повідомив, що із будівлі готелю
«Україна» ведеться прицільний снайперський вогонь по співробітникам міліції; -
ранком 20 лютого після наради він вийшов з автомобіля на вул. Інститутська біля
перехрестя з вул. Шовковична приблизно о 10 год., на вул. Інститутська знизу
лунали поодинокі постріли, біля клубу КМУ стояв БТР носовою частиною в напрямку
вул. Шовковична, поруч були групи правоохоронців в чорній формі, вони не
пускали цивільних осіб на самому перехресті, а за БТР була помітна споруда -
бетонні блоки з проїздом по середині, на ній були одягнені у форму тактичного
призначення чорного кольору люди, деякі з них мали автомати Калашникова та були
із жовтими пов`язками, написи на спинах не пам`ятає, до самої цієї барикади не
підходив, який там був підрозділ не знає, чому там стояв БТР і кому він
належить також - з`ясовувати ці питання часу не було, а пізніше ці події
переглядав в Інтернет, трансляція відповідала тому, що він бачив особисто; -
йому підлеглі про результати спостереження на місцях не доповідали, цю
інформацію збирав керівник підрозділу, наскільки йому відомо, стрілків виявлено
не було; - про взаємодію з спецпідрозділом «Альфа» дізнався, коли підлеглі
повернулись, раніше цього не знав; - про проведення АТО йому не доводили,
введення АТО конфігурацію їх служби не змінювало; - про підготовку нападів на
Адміністрацію Президента та їх спроби йому не відомо.
Під час дослідження за участі вказаного свідка «
ОСОБА_2257 під ім`ям « ОСОБА_2255 » відеозапису « НОМЕР_200 » (папка
«ТРК Україна» на диску - т. 69 а. 121), запис на 01 хв. 28 сек., свідок
повідомив, що саме ці події, БТР, бетонну барикаду з вантажівками та озброєних
осіб поруч з нею у чорній формі із жовтими пов`язками він спостерігав ранком 20
лютого 2014 року на вул. Інститутська, щоб стояли ці бійці на самій барикади,
такого не пам`ятає.
Допитаний в судовому засіданні 18 червня 2019 року із
застосуванням за ініціативою суду заходів, що унеможливлюють ідентифікацію
особи за обличчям, свідок ОСОБА_2258 під ім`ям « ОСОБА_2259 », особа
якого була встановлена судом за паспортом громадянина України, показав, що
проходить службу в спеціальному підрозділі військового формування, яке утворене
відповідно до законів України, а станом на 20 лютого 2014 року займав посаду
начальника відділу контрснайперської служби УДО, в його обв`язки входило
забезпечення безпеки осіб, щодо яких здійснюється державна охорона, у
контрснайперському напрямку.
По службі він та його підлеглі були залучені у подіях
18-20 лютого 2014 року в центральній частині м. Києва. На озброєнні він мав
снайперську рушницю SIG Sauer 3000 калібру 308 (7.62х51мм), у підлеглих був ще
один SIG Sauer 3000 та снайперський комплекс «Пантера» теж 308 калібру,
пістолети Форт 14.
20 лютого 2014 року його викликав до себе керівник
підрозділу і, довівши інформацію про стрільбу з готелю «Україна», наказав взяти
співробітників і відправитися до КМУ з метою її перевірки та визначення вікон,
з яких ведеться стрільба. Під`їхавши до Кабміну, їх група (він, «ОСОБА_3024 »,
«ОСОБА_3023 », «ОСОБА_3022 ») потрапити туди не змогла через перекриття дороги
спецтранспортом, про що було поінформовано керівництво. Вони трохи зачекали і
через деяких час одержали команду зайти до будівлі КМУ через будівлю ВРУ. У
будівлі КМУ, піднявшись на верхні поверхи, вони не змогли організувати
спостереження за готелем «Україна» через технічні причини, про що знову ж була
доповідь. На даху будівлі КМУ вже працювала група «Альфа» СБУ з 4-х осіб, в них
було те саме завдання - спостереження, з ними він, свідок, спілкувався особисто
за дорученням свого керівництва, вони казали, що чули постріли з боку вул.
Грушевського - Ляльковий театр. З`ясувавши всі ці питання, їх група за наказом
перейшла маршрутом до Адміністрації Президента і в подальшому перебувала на
даху будинку химер, сектором спостереження була площа перед театром ім. Івана
Франка та вул. Банкова від НБУ до воріт, за весь час нічого підозрілого не
бачили, також людей зі зброєю не бачили і в готелі «Україна», повідомлень про
це також не отримували.
Як уточнив свідок ОСОБА_2258 під ім`ям « ОСОБА_2259 » на
запитання сторін: - до 20 лютого 2014 року включно їх підрозділ залучався до
державної охорони об`єктів, ні він, ні його підлеглі вогнепальну зброю не
використовували, у сутичках з активістами участі не брали; - 01 грудня 2013
року він бачив активістів на тракторі, які атакували міліцію біля Адміністрації
Президента, про застосування вогнепальної зброї з боку правоохоронців чи
протестуючих йому не відомо, основним їх завданням було спостереження; - під
час виконання завдань для зв`язку група використовувала телефонний зв`язок,
також була радіостанція тільки на своїх частотах, для працівників УДО був
загальний канал, але ніякої інформації щодо дій активістів чи їх намірів він не
чув; - формений одяг його підрозділу був камуфляж захисний в плямах «мультикам»
та водонепроникна «тайга» темно-синього кольору; - 18 лютого він з трьома
своїми підлеглими перебував в будівлі КМУ, сутичок не бачили, у дворі КМУ було
спокійно; - про оголошення по Києву АТО не знав, керівництво про це не
доводило; - станом на 18 лютого керівництво не доводило факти загибелі
активістів чи працівників правоохоронних органів, УДО не залучалося до охорони
масових заходів, якщо це не стосувалося об`єктів, щодо яких здійснюється
державна охорона; - 19 лютого він чергував як старший в Адміністрації
Президента, знаходились в будівлі на 3-му поверсі у кількості 30 осіб на
випадок прориву; - 20 лютого всю оперативну інформацію він отримував від
керівника підрозділу, ввечері стало відомо, що працює ще одна група УДО; - за
інструкцією про факт застосування зброї, кількість витрачених набоїв та
обставини, за яких зброя застосовувалася, складаються рапорти, але 20 лютого
таких фактів не було; - по прибуттю до КМУ задачі давав начальник служби,
комендант КМУ їх зустрів і проводив будівлею, він не повідомляв про стрільбу з
будівлі КМУ чи по ній, про те, що відбувається на вулиці, сказав загально, що
там йде протистояння, про розташування груп інших підрозділів також не
повідомляв; - в будівлі КМУ він бачив озброєних військовослужбовців НОМЕР_42 ,
а на території Адміністрації Президента - озброєний підрозділ «Омега»,
підрозділ «Сокіл» не бачив, під час перебування в будівлі химер спілкувався із
співробітниками кримського підрозділу «Альфа», домовились з ними чергувати на
даху почергово, але їх згодом забрали, про результати спостереження вони їм не
повідомляли; - коли він, свідок, перебував на даху будівлі КМУ, то зліва
направо бачив метро, АКБ «Аркада», готель «Україна», вул. Хрещатик і будівлі по
вул. Грушевського, на даху він був приблизно о 13 год. 30 хв., пострілів не
чув, барикаду на вул. Інститутська не бачив, кратність бінокля « ІНФОРМАЦІЯ_277
», які вони використовували для спостереження, була 15 на 70; - для
спостереження за готелем « ІНФОРМАЦІЯ_161 » він обрав би інше місце і для цього
потрібно було б декілька груп; - з подіями, які сталися на АДРЕСА_7 , коли
загинуло багато людей, ознайомився лише під час перегляду відеозаписів, в нього
склалася думка, що джерело пострілу було десь біля БТР та НБУ; - генерал ОСОБА_3062
був директором департаменту комендатури охорони, який відповідав за будівлі,
від нього фрази «валити всіх», чи подібної команди не чув; - набої
«хі-пі» використовуються спецпризначенцями, також вони є і мисливськими,
відрізняються лише у здатності розкриватися при попаданні в ціль; - під час
несення служби він звернув увагу на пригнічений стан підлеглого «ОСОБА_3023 А»,
який через телефон читав новини та повідомив, що у центрі міста стріляють, «ОСОБА_3023
» не відмовлявся вести спостереження, але через пригнічений стан він залишив
його зберігати зброю; - він, свідок, брав участь у слідчих експериментах на
Адміністрації Президента, біля будинку химер, але протоколів не підписував.
Допитаний в судовому засіданні 13 червня 2019 року із
застосуванням за ініціативою суду заходів, що унеможливлюють ідентифікацію
особи за обличчям, свідок ОСОБА_2260 під ім`ям « ОСОБА_2261 », особа
якого була встановлена судом за паспортом громадянина України, показав, що
проходить службу в спеціальному підрозділі військового формування, яке утворене
відповідно до законів України, а станом на 20 лютого 2014 року займав посаду
головного спеціаліста контрснайперського підрозділу УДО, основні завдання якого
виявлення та попередження небезпеки зі снайперського направлення. По службі був
залучений у подіях 18-20 лютого 2014 року в центральній частині міста Києва,
був у формі темно-синього кольору без знаків розрізнення. На озброєнні мав
табельний пістолет Форт-14 та снайперську гвинтівку калібру 7.62х51 мм. Під час
виконання завдань вогнепальну зброю не застосовував. З 19 на 20 лютого 2014
року залучався для посилення охорони Адміністрації Президента України разом з
іншими підрозділами УДО. До 20 лютого 2014 року від керівництва тільки в усному
режимі чув, що проводиться АТО, але командир групи «ОСОБА_3021 » не доводив про
залучення їх підрозділу до такої операції, вказівка була лише спостерігати та
доповідати керівництву про результати спостереження.
20 лютого 2014 року приблизно о 10 год. ранку надійшла
команда виїжджати до ВРУ та КМУ. Після озброєння група висунулась у район
перехрестя вул. Грушевського та Садової. Склад групи, окрім водія, «ОСОБА_3021 »
- керівник, «ОСОБА_3023 », «ОСОБА_3022 » та він, свідок. До ВРУ прибули близько
11 год., а до КМУ група зайти не змогла, чекали команди, радіозв`язку між ними
та іншими підрозділами не було, накази «ОСОБА_3021 » отримував телефоном. Після
команди «ОСОБА_3059 » група зайшла до ВРУ і звідти маршрутом перейшла в будівлю
КМУ, де їм була поставлена задача заступником коменданта. Спочатку вони
знаходилися на першому поверсі, потім піднялися на 9-10 поверх, спостерігали за
обстановкою в бік Майдану Незалежності - їх цікавили машини, люди, предмети,
які можуть становити загрозу зі снайперського боку, та доповідали про це
старшому. Причиною була стрільба на «Майдані», але спостерігати було неможливо
через відбиваючу плівку та зачинені вікна. Зброю не розпаковували. У той день
протестувальників не бачили, так як з позицій, на яких були, «Майдан» не
проглядався, людей цивільних зі зброєю також не бачили. Їм було відомо зі слів
заступника коменданта КМУ про знаходження в будівлі підрозділу СБУ, яких вони
бачили на даху та нижче у плямистій темно-зелений формі, вони теж здійснювали
спостереження. Комунікації з цим підрозділом у них не було. Через годину вони
за командою спустилися та перейшли в будівлю Адміністрації Президента, через
півгодини перейшли до будівлі з химерами, де були разом з підрозділом СБУ, який
згодом пішов, а вони продовжили спостереження за готелем «Україна» та прилеглою
територією. Він, свідок, особисто спостерігав за дахом та верхніми поверхами
готелю, але нікого там не бачив, також з його сектору проглядалися вікна та дах
АКБ «Аркада», але і там нікого не бачив. На будинку з химерами група перебувала
два дні, здійснювали спостереження через оптичний приціл та бінокль, нічого
підозрілого виявлено не було.
Як також уточнив свідок ОСОБА_2260 під ім`ям « ОСОБА_2261
»: - інформації щодо повної картини подій, які відбувалися на «Майдані», не
було; - за весь час 18-20 лютого правоохоронців чи активістів, які
застосовували б зброю, не бачили, звуків пострілів не чули; - дійсно, під час
спілкування із « ОСОБА_2259 » генерал-майор ОСОБА_2262 казав, що потрібно «всіх
валити - або ми їх, або вони нас», але ця розмова була на емоціях.
Допитаний в судовому засіданні 11 червня 2019 року із
застосуванням за ініціативою суду заходів, що унеможливлюють ідентифікацію
особи за обличчям, свідок ОСОБА_2263 під ім`ям « ОСОБА_2264 », особа
якого була встановлена судом за паспортом громадянина України, показав, що
станом на 20 лютого 2014 року займав посаду консультанта експерта
контрснайперської служби УДО, основна їх задача - протидія снайперській
діяльності, в силу своїх службових обов`язків залучався 20 лютого до заходів у
центральній частині міста. 18 лютого 2014 року був в ОСОБА_1289 за місцем
постійної дислокації і бачив штурм «Майдану» по телевізору. Керівництво не
доводило обстановку на «Майдані», всю інформацію отримували зі ЗМІ.
Вранці 20 лютого 2014 року, коли на «Майдані» почалась
стрільба (він бачив сюжет, на якому люди в чорній формі стріляли в бік
«Майдану»), керівник підрозділу «ОСОБА_3063 » дав команду озброюватись для
виїзду. Була інформація, що в готелі «Україна» снайпер стріляє в міліцію, їм
була поставлена задача висунутися в бік КМУ та виявити снайпера. Він, «ОСОБА_3024
», «ОСОБА_3022 » та начальник відділу «ОСОБА_3021 », який підтримував зв`язок з
охороною КМУ та керівництвом, прибули на місце приблизно з 10 год., але вже не
було можливості заїхати в КМУ, тому вони під`їхали до ВРУ. «ОСОБА_3021 »
зателефонував коменданту ВРУ, їх пропустили і звідки вони маршрутом перейшли до
КМУ, де деякий час чекали команд. Потім їх провели на верхні поверхи будівлі,
приблизно 10-11 поверх, розмістили у кімнаті, де були тоновані вікна. Звідки
вони мали спостерігати за готелем «Україна», сектор огляду - верхні поверхи
банку «Аркада», готель «Україна» і Жовтневий палац, вул. Грушевського,
Європейська площа. Вони були одягнуті в темно-синю форму «Тайга», на голові -
флісові чорні шапки, також мали при собі камуфльовані рюкзаки та чорні чохли зі
зброєю 308 (7,62) калібру «Вінчестер» різної модифікації, а також були озброєні
пістолетами Форт-14, радіостанції в них були, але спілкуватись не було з ким,
оскільки всі були разом. Їм не доводили, хто ще працює в КМУ, а з розмов знав,
що була ще Кримська «Альфа», «Омега» та співробітники спецпідрозділу «Беркут» в
звичайному синьому камуфляжі.
Як далі показав свідок, спостереження вони так і не
розпочали, вікна не відкривали, його стан був пригнічений через обстановку в
Києві, він чув постріли поодинокі та далекі, фактично проїзної частини вул.
Інститутська видно не було, огляд обмежувався банком «Аркада», верхнім входом
до станції метрополітену, можливо було видно частину вул. Грушевського ближче
до Європейської площі, огляд значно обмежувався деревами. Звідки лунали
постріли, визначити було важко, оскільки вони були в приміщенні із зачиненими вікнами.
Він просто подивився з вікна візуально, сів на стілець і чекав «ОСОБА_3059 »,
група на дах не виходила. Ознак того, що з готелю «Україна» ведеться стрільба
(звуки або спалахи) не було, хоча у готелі дійсно було багато відкритих вікон.
Через деякий час, вже після обіду, вони за командою «ОСОБА_3059 » спустились
донизу і чекали переходу до Адміністрації Президента, куди згодом перейшли з
декількома співробітниками Кримського підрозділу «Альфа», ближче до вечора
розташувалися у будинку з химерами.
Як також уточнив свідок ОСОБА_2263 під ім`ям « ОСОБА_2264
» на запитання сторін: - 20 лютого 2014 року вогнепальну зброї вони не
застосовували; - посилений варіант несення служби у зв`язку із загрозою
проникнення сторонніх осіб на об`єкти, щодо яких здійснюється державна охорона,
розпочався зі штурму на вул. Банкова 01 грудня 2013 року, тоді їх викликали для
посилення охорони Адміністрації Президента, такий режим залишився і в
подальшому; - під час подій «Майдану» з його колег ніхто тілесних ушкоджень не
отримував, у сутичках участі не брав, переважна більшість складу знаходилась на
об`єктах державної охорони; - під час перебування в будівлі КМУ та
Адміністрації Президента ознак того, що по цих будівлях стріляють, не було, на
той момент про втрати та поранення співробітників правоохоронних органів відомо
не було; - щодо підстав застосування зброї їх підрозділ у своїй діяльності
керувався положеннями Закону України «Про міліцію»; - 20 лютого 2014 року ознак
нападу на працівників міліції не бачив, інформації такої не отримував; -
загалом вони самі обирають місце, де їм знаходитись та вести спостереження, але
того дня у них ніхто не питав, для спостереження за готелем «Україна» підходить
і будівля КМУ, і будинок з химерами, бажано перебувати і там і там, щоб вести спостереження
під різними кутами; - співробітники Кримського спецпідрозділу «Альфа» у
розмовах казали, що якщо будуть стріляти по правоохоронцях, вони також
застосують зброю; - він чув від генерала ОСОБА_3062 емоційний вислів «валити
всіх, або вони нас, або ми їх», але такого наказу не отримували; - 306
калібру мисливські патрони «Спрігфілд» в них на озброєнні не були, хоча калібр
самої такої зброї був, мисливська гільза вказаного патрону технічно не підійде
до їх зброї.
Свідок « ОСОБА_2265 під ім`ям « ОСОБА_2264 »,
використовуючи свої спеціальні знання, повідомив і таке: - щодо застосування
правоохоронцями у чорній формі із жовтими пов`язками зброї, обставини якого
зафіксовані на численних відеозаписах, то вважає, що в тій ситуації, напевно,
зброю не можна було використовувати, оскільки враховуючи калібр АКМС і
неприцільний характер самої стрільби могли постраждати сторонні особи, не схоже
було, щоб ці правоохоронці відчували вогнепальну небезпеку, оскільки не
ховались, ходили у весь зріст; - при груповому нападі працівник міліції мав
право застосовувати зброю, вони виключили б при цьому можливість поранення
сторонніх осіб; - охоронювана територія об`єкту фактично визначається парканом,
20 лютого 2014 року були додаткові кордони з працівників міліції, самі по собі
вулиці Інститутська та ОСОБА_2266 не є таким кордоном; - стріляти через штору у
вікні теоретично можливо, якщо не потрібно велика точність, під час такої
стрільби може змінитись траєкторія кулі і вона демаскує стрільця; - наявність
декількох підрозділів, які виконують тотожні завдання і не комунікують між
собою, є проявом «бардака», 20 лютого комунікації між підрозділами не було.
Допитаний в судовому засіданні 13 червня 2019 року із
застосуванням за ініціативою суду заходів, що унеможливлюють ідентифікацію
особи за обличчям, свідок « ОСОБА_2267 під ім`ям « ОСОБА_2268 », особа
якого була встановлена судом за паспортом громадянина України, показав, що
проходить службу в спеціальному підрозділі військового формування, яке утворене
відповідно до законів України, а станом на 20 лютого 2014 року займав посаду
головного спеціаліста контрснайперського підрозділу УДО, а також надав
показання, аналогічні показанням свідків « ОСОБА_2269 під ім`ям « ОСОБА_2261 »
та « ОСОБА_2270 » під ім`ям « ОСОБА_2264 », уточнивши, що: - у складі вказаної
групи вели спостереження за готелем «Україна» через інформацію про те, що
звідти нібито працює снайпер, але можливості вести чітке спостереження вони не
мали через плівку на вікні, тому згодом за командою «ОСОБА_3059 » група перейшла
до Адміністрації Президента, потім продовжили спостереження за готелем з
будинку химер почергово за допомогою біноклів, Жовтневий палац не проглядався,
наступного дня отримали команду відбій та повернулися до місця дислокації; -
він мав штатним озброєнням снайперський комплекс «Пантера» 308 калібру
(7.62х51) та пістолет Форт 14; - за весь час несення служби 20 лютого
вогнепальну зброю ні він, ні члени його групи не використовували; - перебуваючи
на вулиці біля Верховної ради звуки пострілів не чув, взагалі, що відбувається
на вул. Інститутська, не знав, про постріли «ОСОБА_3061 » повідомляли
працівники СБУ; - за весь час цивільних зі зброєю не бачив, в тому числі в
готелі Україна, якихось зовнішніх ознак того, що з готелю велася стрільба, не
бачив.
Крім того, допитаний в судовому засіданні 13 червня 2019
року із застосуванням за ініціативою суду заходів, що унеможливлюють
ідентифікацію особи за обличчям, свідок « ОСОБА_2271 під ім`ям « ОСОБА_2264
», особа якого була встановлена судом за паспортом громадянина України,
показав, що проходить службу в спеціальному підрозділі військового формування,
яке утворене відповідно до законів України, а станом на 20 лютого 2014 року
займав посаду спеціаліста контрснайперського підрозділу УДО, в силу своїх
службових обов`язків залучався 18-20 лютого до заходів у центральній частині
міста. Як показав свідок: - за ним була закріплена гвинтівка фірми SAKO
TRG 308 калібру та пістолет Форт 14, форменим одягом був військовий камуфляж
кольору мультикам; - 18 лютого 2014 року за наказом керівника вів спостереження
з КМУ в бік «Майдану», через будівлі та дерева огляд був поганим, був години
дві, після того приїхала чергова машина та відвезла на постійне місце
дислокації, виходячи з будівлі Кабміну, сутичок не бачив; - 19 лютого для
несення служби не залучався; - 20 лютого з ранку залучався по службі в
цивільному одязі без зброї як спостерігач на перехресті вул. Шовковична та
Інститутська, завданням було спостереження за обстановкою та доповіді; - з
ранку чув постріли з боку Майдану Незалежності, хто стріляв не знав,
правоохоронців зі зброєю не бачив, але бачив, як бігли люди з боку НБУ, проїхав
без номерів зі слідами прострілів та без лобового скла автомобіль пікап
завалений мішками, в ньому сиділи люди у масках без розпізнавальних знаків без
зброї, в обідній час він був знятий з поста; - розрахунок сил та розміщення
правоохоронних органів йому не було відомо; - результати спостереження він
передавав радіостанцією, до якої був підключений тільки наряд УДО; - про
проведення АТО йому не відомо.
Допитаний в судовому засіданні 02 липня 2019 року із
застосуванням за ініціативою суду заходів, що унеможливлюють ідентифікацію
особи за обличчям, свідок ОСОБА_2254 під ім`ям « ОСОБА_866 », особа
якого була встановлена судом за паспортом громадянина України, показав, що
станом на 20 лютого 2014 року займав посаду старшого офіцера контрснайперської
служби УДО. Коли почались акції протесту, вони виїжджали і на КМУ, і до ВРУ, їх
підрозділ залучається безпосередньо для захисту перших трьох осіб держави.
Для посилення охорони Адміністрації Президента був
залучений за декілька днів (3-4) до подій 20 лютого 2014 року на «Майдані»,
були вдвох, потім до них приєдналися співробітники спецпідрозділу «Омега» та ще
четверо людей їх служби. Службу несли посилено, чергували і спали на місці. 20
лютого 2014 року в штатному режимі заступили на об`єкт десь о 09 год. Приблизно
вдень, о котрій годині не пам`ятає, їм подзвонив начальник служби «ОСОБА_3063 »
і наказав пильно дивитись, хто стріляє з готелю «Україна». Інформація була, що
були постріли, є жертви з боку силовиків і з боку цивільних. Вони всі, в тому
числі співробітники «Омеги», уважно переглянули всі вікна готелю, які з їх
сторони не перекривались будівлею банку «Аркада». Спостерігали через оптичні
прилади зі спеціального місця на даху будівлі Адміністрації Президента. У
готелі були відкриті вікна, кімнати в глиб не всі проглядалися, для цього
потрібен був спеціальний підсвітлювач, якого в них не було. Сектор огляду зліва
на право - будинки на Лютеранській, театр І.Франка, вул. Зіньковецька, вул.
Городецького та банк «Аркада» і лише частина готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 »,
Жовтневий палац і будинок клубу КМУ їм видно не було, не пам`ятає, чи було
видно готель « ІНФОРМАЦІЯ_278 ». Під час виконання завдань зброю не
застосовував за відсутності для цього підстав, її використання іншими також не
бачив. Він був у формі темно-синього кольору «тайга», яка не передбачає наліпок
знаків розрізнення, на озброєнні мав табельний 9х18мм пістолет Форт-14 та
7,62х51мм снайперську гвинтівку «ДПМС Пантера». Їх формений одяг це мультикам
коричневий, синій, сірий, білий і гірчичний, тайга - темно-синя. 20 лютого 2014
року він бачив як БТР проїхав вниз по вул. Інститутська, з боку центру міста
було чутно вибухи як від петард чи можливо пострілів, використання вогнепальної
зброї не бачили, оскільки були у мертвій зоні, які підрозділи були на вулиці на
місці, йому не відомо, оскільки всі правоохоронці були у чорній формі.
Як також уточнив свідок на запитання сторін: - вони
завжди заступають на чергування на охоронювані об`єкти зі зброєю; - коли 01
грудня 2013 року трактор заїхав на вул. Банкова, їх перемістили на комітети
ВРУ, звідти з вікна вони бачили наростання агресивно налаштованих цивільних
людей, які кидали каміння, били скло, але були і особи, які намагались стримати
радикалів, вогнепальну зброю тоді вони також не застосовували; - задача
ставилась завжди звичайна - спостереження, а у разі виявлення озброєної особи
діяти відповідно до закону, був інструктаж - по цивільних не стріляти,
знешкоджувати лише тих, хто умовно кажучи іде в атаку і стріляє, а так команди
стріляти на свій розсуд не було; - чи повідомляли бійці «Омега» про Київський
спецпідрозділ «Беркут», не пам`ятає; - за готелем «Україна» спостерігали
постійно, нічого підозрілого вони не бачили, на будівлі банку «Аркада», біля її
купола теж нікого не бачили; - комунікація з керівництвом була через мобільний
телефон; - чи бачив 20 лютого людей в чорній формі з жовтими пов`язками, не
пам`ятає; - слідчий експеримент з ними не проводили; - інформації про можливе
захоплення Адміністрації Президента не було, але до цього вони були готові.
Показання свідків - офіцерів УДО мають в цілому
взаємоузгоджений характер не тільки всередині між собою на різних рівнях
(комендатура КМУ - свідки ОСОБА_2247 та ОСОБА_2251 та керівництво
контрснайперської служби УДО - свідок « ОСОБА_2272 » під ім`ям « ОСОБА_2255 »;
контрснайперська група на КМУ - свідки « ОСОБА_2273 » під ім`ям « ОСОБА_2259 »,
« ОСОБА_2274 » під ім`ям « ОСОБА_2261 », « ОСОБА_2270 » під ім`ям « ОСОБА_2264
» та « ОСОБА_2275 » під ім`ям « ОСОБА_2268 »; спостерігач - свідок « ОСОБА_2273
» під ім`ям « ОСОБА_2264 » та співробітник іншої контрснайперської групи на АП
- свідок « ОСОБА_2272 » під ім`ям « ОСОБА_866 »), а й з іншими дослідженими
доказами у виді фото та відеоматеріалів та показань інших осіб.
Допитаний в судовому засіданні 06 червня 2019 року із
застосуванням заходів, що унеможливлюють ідентифікацію особи (т. 179 а. 69), свідок
ОСОБА_2258 під ім`ям « ОСОБА_866
» - начальник відділу (снайперське та контрснайперське застосування) ІНФОРМАЦІЯ_312
СБУ, особа якого була встановлена судом
за паспортом громадянина України, показав, що 20 лютого 2014 року його
підрозділ перебував на охороні центральної будівлі СБУ в м. Києві по вул.
Володимирська, 33. Близько 09 год. його викликав по тривозі керівник та
повідомив, що на «Майдані» загострилася обстановка, ведеться вогонь, є загиблі
з боку цивільних та правоохоронців, застосована снайперська зброя, цьому треба
було протидіяти, тому, посиливши групою прикриття, скерував їх до Адміністрації
Президента України для взаємодії з підрозділами УДО. Це виглядало як наказ
висунутися зі зброєю та спорядженням в розпорядження керівництва УДО для виконання
їх доручень щодо охорони державних будівель. Близько 09 год. 40 хв., як він
остаточно уточнив, очолювана ним група з його підрозділу з групою посилення з
числа співробітників підрозділу «А» СБУ з м. Сімферополя прибули до
Адміністрації Президента, звідки керівництво УДО їх перебазувало до будівлі
КМУ, куди вони прибули до внутрішнього двору, як він остаточно уточнив, о 10
год., перед цим потрапивши під обстріл з нарізної зброї з напрямку станції
метро на вул. Інститутська. У подальшому його група за погодженням з
представниками УДО зайняла позиції в приміщеннях даху будівлі КМУ орієнтовно,
як він остаточно уточнив, о 10 год. 30 хв., там вони чули декілька нерегулярних
пострілів знизу, проте через задимлення було в цілому безпечно. Група
зосередила свою увагу на дахах. Якщо був помічений рух, то оцінювалася загроза
застосування зброї, такої серед активістів вони, в тому числі на землі, не
виявили, проте це не виключало можливості прихованого перенесення зброї,
конкретно, як він пам`ятає, вони звертали увагу на групу людей, яка рухалася по
вул. Грушевського з великогабаритними пакунками, в яких могла бути зброя, на
людей, які перебували на даху Європейського дому, Жовтневого палацу, до речі, в
останньому випадку, хтось здійснив в них постріл, але це була не їх група,
приблизно з 13 год. 20 лютого 2014 року його група за командою змінила позиції
та продовОСОБА_2765 залишатися в будівлі КМУ, а група посилення повернулася до
Адміністрації Президента, снайперів по факту виявлено не було, завдання було
виконано.
Як також уточнив свідок « ОСОБА_2271 під ім`ям «
ОСОБА_866 »: - про спеціальну антитерористичну операцію «Бумеранг» 18 лютого
2014 року вони дізналися зі ЗМІ, лише потім керівництво усно довело про
залучення підрозділу до цієї операції, всупереч регламенту письмові документи з
цього приводу під розпис не доводилися, але, як він оцінив ситуацію,
розпочалася підготовка до цієї операції, що є складовою її реалізації, ЦСО
розробляв свої плани; - звечора 18 лютого 2014 року їх підрозділ став приймати
безпосередню участь в подіях «Майдану», була тривога, озброєний снайперською та
особистою зброєю підрозділ у камуфльованому одязі прибув на службовому
транспорті до Європейської площі, звідки висунувся по вул. Хрещатик для
прикриття та взаємодії з підрозділами, які проникали до будинку Профспілок
через дах будівлі, для виконання цих завдань його підрозділ зайняв позиції на
верхніх поверхах у будівлях навпроти; - під час виконання вказаного завдання 18
лютого 2014 року зона їх відповідальності була від краю сцени «Майдану» до краю
Європейської площі, вони концентрувалися на пересуванні власного підрозділу в
будинку Профспілок та на даху, вони бачили озброєних тільки правоохоронців,
спостерігати за активістами на землі не було їх завданням, в умовах, які
склалися тоді на «Майдані» - вибухи, пожежі, виявити приховане застосування
вогнепальної зброї серед активістів було не можливе; - зброя його підрозділом
18 лютого 2014 року не застосовувалася; - коли пожежа в будинку Профспілок
стала сильною, підрозділ ЦСО у повному складі вийшов з цього будинку; - 19
лютого 2014 року підрозділ задіяний не був; - 20 лютого 2014 року для охорони
будівлі КМУ була залучена його група з семи осіб ЦСО з гвинтівками «Blaser» 308
калібру (7,8 мм або 7,62х51 мм) та група прикриття з автоматами, їх супроводжував
координатор з УДО, вони займали позиції на даху, під дахом та верхніх поверхах
будівлі КМУ; - зброя ними отримувалася у звичайному штатному порядку з
фіксацією цих даних у документах обліку; - розстановку групи здійснював він,
свідок, самостійно, внутрішній зв`язок групи підтримувався радіостанціями, а
зв`язок з представниками УДО був мобільний, зі спецпідрозділами МВС зв`язку не
було; - розстановка сил надавала можливість оглядати будівлі готелю «
ІНФОРМАЦІЯ_161 » (були в їх бік відкриті вікна) та Жовтневого палацу, справа -
АДРЕСА_8 (будівельний майданчик), зліва - кафе КМУ, біля якого були
правоохоронці у спецодязі чорного кольору зі своєю автоматичною зброєю та
спорядженням, за ними його група не спостерігала, оскільки їх відразу було ідентифіковано
як правоохоронців, можливостей щось виявити на самій вулиці не було через
задимлення; - завдання підрозділу взаємодіяти з іншими правоохоронними
органами, а не перешкоджати їм; - інформація про вогневу точку в Консерваторії
їм не доводилася, цю будівлю взагалі не було видно з місця спостереження; - на
відстанях, які були на місці, важко було виявити зброю, якщо особа діяла
приховано чи з використанням спеціальних пристроїв зниження шуму та полум`я,
так само за наявними на той час приладами не можливо було спостерігати через
відкриті вікна за особами, які перебували в глибині кімнат готелю; - він бачив,
як активісти укріплювали барикаду навпроти барикади МВС, під якою він визначив
рубіж, що примикав до кафе КМУ та за яким перебували правоохоронці, пізніше,
під час перегляду відео, впізнав під цією барикадою МВС якісь вантажівки, з
яких вівся вогонь; - ним за погодженням із співробітниками УДО, які
забезпечували оборону будівлі КМУ, приймалося рішення про прикриття
співробітників «Беркут», які вийшли з будівлі КМУ на відкриту ділянку
місцевості в районі вул. Грушевського та зайняли майданчик в парку перед
барикадою, дій інших співробітників «Беркут» вони не прикривали; - його група
перебувала у будівлі КМУ до ранку 21 лютого 2014 року; - на час виконання
завдання дій, які він бачив та аналізував на поширеному в Інтернеті відео
(розстріл людей, надання їм допомоги та евакуація), вже не відбувалося, проте
під це відео були використані перемовини його групи, що за часом мали місце
значно пізніше і до того ж шифрувалися, вже на ранок 21 лютого його ознайомили
з поширеним в мережі аудіо записом перехвату їх дешифрованих переговорів рацією
20 лютого, це дійсно були їх переговори з усіма позивними, але вони були
відредаговані - чогось не було, була порушена хронологія, сам час
радіоперемовин був значно скорочений; - позивних на момент подій «Спенсер»,
«Бархан», «Колумб» - він не пам`ятає, «Малиш» - могло бути як їхнім, так і
чужим, оскільки поширене, а «Хасан», «Техас», «Мирон», «Вал» та «Суддя» - були
їхніми, при цьому останні два - це були позивні їх керівництва, на даний час
всі позивні інші; - завдань активного наступального характеру 20 лютого 2014
року група не отримувала, щоб інші підрозділі готувалися до штурму «Майдану»
такого також він не чув і не знає, проте в ЗМІ інформація з цього приводу
поширювалася регулярно; - можливість залучення групи для зачищення чи перевірки
готелю «України» не обговорювалася; - реальна обстановка на «Майдані» станом на
висунення групи (вбивство декілька десятків цивільних осіб та кількох
правоохоронців), джерела пострілів, з яких почалася ескалація на «Майдані»,
доведені їм не були, група висувалася до Адміністрації Президента для взаємодії
з УДО та подавлення за необхідності вогневих точок; - він вважає, що група
виконала поставлене завдання, попри звинувачення представника потерпілого в
тому, що вони нібито обрали свідомо чи через недбалість позиції, які не
дозволяли вжити заходів для знешкодження чи затримання осіб, які вчиняли злочин
- масове вбивство людей, як наслідок - не вжили для цього жодних заходів; -
його група не виконувала роль звичайних спостережників за місцевістю, а
відпрацьовувала точки можливого ведення снайперського вогню, використовуючи при
цьому спеціальні прилади, що не передбачає одночасне візуальне спостереження за
всією обстановкою на вулицях, спочатку опрацьовувалися потенційні загрози
(більш високі будівлі), а потім, оцінивши їх відсутність, аналізувалися інші
об`єкти, для того, щоб опрацювати місце до 10 метрів - потрібно дві особи, а
100 - ще більше, а їх всього було сім; - озброєні правоохоронці у чорній формі
із жовтими пов`язками не були об`єктом спостереження його групи; - підстави для
застосування його групою зброї були визначені Законом «Про міліцію», снайпер,
керуючись цими підставами, якщо ж він залучений до операції, застосовує зброю
на свій розсуд без попередження, враховуючи ритм вогневого контакту та
конкретні його умови в кожному індивідуальному випадку, кожна виявлена
снайпером особа зі зброєю, тим більше, коли вона направляється в бік об`єкту
захисту, охорони чи оборони, становить загрозу, ризики якої він оцінює для
прийняття рішення про застосування зброї в цей момент чи її не застосування,
прийняте снайпером рішення пізніше може стати предметом оцінки та перевірки,
кожний несе відповідальність за правильність прийняття такого рішення.
Свідок «Б» під ім`ям « ОСОБА_866 », використовуючи свої
спеціальні знання, також надав оцінку різним ситуаціям, які описував для нього
представник потерпілих ОСОБА_672 , повідомивши таке: - особа з медичними ношами
чи та, яка допомагає пораненому, не несе загрозу, такі особи не є об`єктами
спостереження в контексті контрснайперського застосування; - якщо він був би
чітко впевнений, що озброєна особа у формі працівника правоохоронного органу
діє з вогнепальною зброєю злочинно, міг би застосувати зброю для припинення
такого правопорушення; - якщо він був би проінформований про те, що озброєна
особа у формі працівника правоохоронного органу вчиняє терористичний акт масово
вбиваючи людей, то це б також розглядалося ним як підстава для реагування задля
знешкодження терориста за умови, що він, свідок, міг би на місці проаналізувати
динамічність такої стрільби в різні боки, визначити для себе, хто стріляє, і що
стрільба ведеться саме в цивільних осіб, але це складна робота в умовах
динамічних дій; - переглянувши відео про події 20 лютого 2014 року, він не може
відразу визначити, що особа, яка стріляє, здійснює постріл саме в того, хто при
цьому падає, тому він не може сказати, чи застосував би він в такому випадку снайперську
зброю, побачивши на місці лише те, що одна особа у формі працівника
правоохоронного органу застосовує вогнепальну зброю, а інша, скажімо, з
медичними ношами при цьому падає.
Під час дослідження за участі свідка « ОСОБА_2273 » під
ім`ям « ОСОБА_866 » аудіо доріжки перемовин рацією, накладеної на відеозапис «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій
- т. 90 а. 40), починаючи з 43 хв. 17 сек. самого відеозапису, свідок частково
ідентифікував під цими перемовинами службові дешифровані перемовини рацією
очолюваної ним 20 лютого 2014 року групи снайперів ЦСО «А» та про ці перемовини
він згадував у своїх показаннях. Також, ідентифікував себе другим абонентом цих
перемовин з позивним « ОСОБА_2276 », зокрема, він приймав доповідь та
повідомляв попередню інформацію про постріли з вулиці «звук яких зноситься
вітром», при цьому уточнив, що він у такий спосіб доводив загальну на
початок роботи інформацію, яку ще слід перевіряти. Починаючи з 45 хв. 14 сек.
запису, свідок також ідентифікував себе під абонентом цих перемовин, який
спочатку перевіряє готовність підлеглих снайперів прийняти від нього
інформацію, а потім ставить завдання: «…информация такая, внимание на
Грушевского, приготовились работать, если будет движение с оружием, доклад и
работа, «Беркут» готовится вперед, будем прикрывать»), при цьому уточнив,
що про це якраз і йшлося в його показаннях, коли він казав про погоджене
рішення прикривати співробітників «Беркут», які вийшли з будівлі КМУ в районі
АДРЕСА_8 . Починаючи з 01 год. 31 хв. 17 сек. запису свідок не ідентифікував
бійців своєї групи як абонентів зафіксованих перемовин щодо відкриття вікна та
одержання дозволу на вхід до приміщення.
Під час дослідження за участі свідка « ОСОБА_2273 » під
ім`ям « ОСОБА_866 » відео запису «3851672 ОСОБА_2277 » (папка «
ОСОБА_2278 » на диску - т. 69 а. 121; аналогічне за змістом відео «ТРК
Україна - Ескадрони смерті ОСОБА_757 »
(папка «ТРК Україна» на диску - т. 129 а. 186), починаючи з 08 хв. 08 сек.
запису, на якому зафіксовано осіб у чорній формі із жовтими пов`язками, які
здійснюють постріли із-за кузову вантажівки на бетонній барикаді, свідок
повідомив, що не може пригадати ці обставини з місця спостереження на даху КМУ,
проте на 07 хв. 43 сек. запису вказав саме на клуб КМУ як названу ним у
показаннях будівлю кафе КМУ, біля якого правоохоронці мали рубіж.
Під час дослідження за участі свідка « ОСОБА_2271 під
ім`ям « ОСОБА_866 » зафіксованих під час подій 20 лютого 2014 року на фотографіях
захисту, які пройшли процедуру відкриття і досліджувалися судом, активістів
зі зброєю в руках (фото №№ 1-3, 5-8, 12, 16, 17, 19, 28, 32 та 46 - т. 93 а.
122-124, 133, 137, 138, 140, 149, 153 та 167) останній, використовуючи свої
спеціальні знання, повідомив, що в разі виявлення б таких осіб під час
контрснайперського застосування ці особи були б об`єктами для уваги його
підрозділу.
Під час дослідження за участі свідка « ОСОБА_2271 під
ім`ям « ОСОБА_866 » відео запису « ОСОБА_2279 » на диску Verbatim DVD+R
…4398 з написом « ОСОБА_1851 » (т. 58 а. 21), починаючи з 02 хв. 40 сек.
запису, на якому зафіксовано дії озброєних осіб у чорній формі із жовтими
пов`язками на площадці перед Жовтневим палацом, свідок, використовуючи свої
спеціальні знання, повідомив, що вказані особи діють згідно зі своїми
завданнями, реагуючи на можливість їх обстрілу та вважаючи ризик такого
реальним, оскільки використовують для захисту як наявні спеціальні засоби, так
і об`єкти на місцевості, її рельєф, бійці постійно в русі - це теж захисний
маневр, діють злагоджено, одні виходять вперед, інші - їх прикривають, що
вказує на те, що вони реагують на якійсь спрямовані проти них дії, це все є
обставини бойових дій, тактичні дії у засобах захисту є одним із заходів, що
унеможливлює ураження з вогнепальної зброї.
Під час дослідження за участі свідка « ОСОБА_2271 під
ім`ям « ОСОБА_866 » відео запису «Інститутська 20 лютого. Вбивство
майданівців» (диск - т. 89 а. 66, або т. 52 а. 173), починаючи з 08 хв. 34
сек. запису, на якому зафіксовано дії озброєних осіб у чорній формі із жовтими
пов`язками на алейці від Жовтневого палацу, свідок, використовуючи свої
спеціальні знання, повідомив, що вказані особи здійснюють загороджувальний
неприцільний вогонь, факт вбивства правоохоронця не змінює встановленого
порядку застосування зброї, але тактично це враховуються. Так, проектуючи на ці
обставини наявність поруч озброєної особи, яка була зафіксована з рушницею на
фото № 7, яке надавалося для огляду захистом, її ні як не можна було попередити
про застосування зброї, до неї зброя могла бути застосована на ураження без
попередження.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2280 -
колишній співробітник 1 відділу 6 служби ЦСО «А» СБУ, підтвердивши в цілому
показання свідка « ОСОБА_866 » щодо обставин залучення їх підрозділу 20 лютого
2014 року, додатково показав, що він також був у групі під командуванням
останнього, яка розмістилася на приміщеннях даху будівлі КМУ. Він, озброєний
гвинтівкою «Blaser» та маючи додаткової оптичні прилади, у парі з «ОСОБА_3026 »
спостерігав за готелем «Україна» в межах огляду, починаючи з четвертого
поверху, команда була спостерігати за обстановкою, оскільки, як їм довели,
відбулося застосування вогнепальної зброї по працівниках міліції та були загиблі.
З ними в групі також були, як пам`ятає, « ОСОБА_2264 » та ОСОБА_2281 . Як також
уточнив свідок: - озброєних людей під час виконання завдання 20 лютого 2014
року він не бачив, бачив журналістів, що вели зйомку камерами з вікон готелю
«Україна» в напрямку алейки вул. Жовтневого; - озброєних людей в чорній формі
із жовтими пов`язками не бачив.
Допитаний в судовому засіданні 04 червня 2019 року із
застосуванням заходів, що унеможливлюють ідентифікацію особи (т. 179 а. 69), свідок
ОСОБА_2281 допитаний під ім`ям «
ОСОБА_2282 » (герой України посмертно, у зв`язку з чим розкриваються
його дані) - станом на 20 лютого 2014 року проходив службу у відділі
(снайперське та контрснайперське застосування) ІНФОРМАЦІЯ_312 СБУ, брав участь у заходах щодо «Майдану», функціонал
- боротьба з тероризмом та захист працівників правоохоронної діяльності та
учасників судочинства.
18 лютого ввечері брав зі зброєю участь у спецзаходах в
районі Хрещатика, зброю не застосовував, спостерігав за своїм сектором,
доповідав командиру «ОСОБА_3025 », а той - керівництву. Оперативної інформації
про знаходження у будинку Профспілок займистої речовини, озброєних людей, не
отримував. На «Майдані» ураження людей не бачив, сторони періодично
перекидалися «коктейлями молотова», чув розриви світло-шумових гранат по обидва
боки. Бачив як активісти з будинку Профспілок кидали «коктейлі молотова» на
правоохоронців зверху, а коли промахувались, суміш спалахувала у вікнах, тоді
починало горіти приміщення. За цими подіями він спостерігав з верхнього поверху
будівлі банку напроти Профспілок, з ним також були його колеги, 6-7 чоловік.
Він бачив, як БТР намагався перетнути барикаду, але був спалений. Було відомо
про оголошення АТО з телевізора, потім начальник відділу довів цю інформацію,
письмових документів з цього приводу не бачив. Через АТО у його службі нічого
не змінилось, оскільки вони завжди перебували у готовності виконати завдання,
завдань затримувати активістів чи їх знешкоджувати не отримував.
Зв`язок підтримувався з «ОСОБА_3025 » за допомогою радіозв`язку,
у відділі була своя лінія, інших правоохоронців в ефірі не було. 19 лютого їх
група не залучалася.
20 лютого приблизно о 09 год. начальник відділу «ОСОБА_3025
» поставив завдання висунутись в район Адміністрації Президента, оскільки
надійшла оперативна інформація, що серед працівників правоохоронних органів є
жертви від вогнепальної зброї. Завдання було виявити джерело небезпеки та діяти
за обстановкою. Приблизно о 10 год. вони прибули на службовому транспорті до
Адміністрації Президента, звідки їх переадресували до КМУ. Десь о 10 год. 45
хв. (плюс-мінус 10-15 хв.) вони зайняли позиції на будівлі КМУ. Під час
вивантаження з автомобіля біля будинку уряду лунала стрільба у їх бік, це було
чутно по характерному звуку. Співробітники УДО вивели їх на дах будинку та на
верхні поверхи, там вони зайняли позиції, почали спостерігати. Він, свідок, був
на даху, сектор спостереження - від вул. Грушевського до вул. Інститутська,
майже 180 градусів, мета виявлення озброєних людей. Спостереження вели до 14-15
год., озброєних людей не виявили. Періодично бачили людей в екіпіровці, що була
схожа на військову - розвантажувальні жилети, каски, кейси, в яких можна
переносити вогнепальну зброю, але відкрито зброю в активістів не спостерігали.
Приблизно після 15 год. група продовОСОБА_2765 спостереження з верхніх поверхів
будівлі до настання темної пори доби, після чого перемістилися до зали засідань
уряду, де вони парою продовжили спостереження через вікна, інші відпочивали.
Зранку 21 лютого приблизно о 07-09 год. вони висунулись на базу.
Як також уточнив свідок ОСОБА_2281 : - в будівлі КМУ,
крім них були співробітники УДО, але на даху вони були одні, осіб в чорній
формі з гвинтівками на даху не бачив, можливо хтось міг виходити на дах до них,
або після, могли бути, наприклад, бійці сімферопольського відділу могли
вдягнути чорні куртки, які були в них, але коли він був на даху, то таких осіб
категорично не бачив; - по периметру він спостерігав озброєних АК
співробітників МВС у темній формі, касках та бронежилетах, який підрозділ не
знає, контролювати чи спостерігати за працівниками міліції завдання не було, у
своєму секторі спостерігав з лівого боку задимлену барикаду на вул.
Інститутська, яка складалась з купи сміття (щити, покришки), дим ускладнював
огляд, біля станції метро був постійний рух активістів, бачив готель «
ІНФОРМАЦІЯ_161 » та не всю частину вул. Грушевського, активісти бігали,
розпалювали вогонь та збільшували барикаду, але їх групу більше цікавив верх
будинків, на даху Жовтневого палацу були люди в касках та бронежилетах, але у
цивільному одязі, при собі вогнепальної зброї не мали, на балконах та вікнах
готелю «Україна» періодично з`являлись люди, можливо журналісти оскільки були з
триногою, без зброї; - першочергова задача була виявити вогневі точки, з яких могли
вести вогонь по правоохоронцях та цивільних, також він допускав загрозу
захоплення будівлі КМУ, адже події розгортались не один день; - їх група була у
камуфляжі мультикам, він був озброєний гвинтівкою Блайзер РС2, 308 калібр (7,8
мм або 7,62х51 мм), пістолетом Форт-14, хтось мав АК 5.45мм, того дня їх було
6-7 чоловік, також з ними була група бійців із сімферопольського підрозділу,
але згодом їх забрали; - він спостерігав за допомогою бінокля, оптичної труби,
приціл гвинтівки для цього не використовував, обставини отриманням людьми
тілесних ушкоджень не бачив; - про участь у заходах спецпризначенців з РФ не
відомо, впевнений, що ніхто з його підрозділу не застосовував вогнепальну
зброю; - події, що мали місце на вул. Інститутська, у подальшому бачив на відео
з мережі Інтернет, на цих відео свого місця перебування не зафіксував; - за
необхідності застосування зброї, має бути доповідь снайпера, підстави для таких
дій визначені Законом України «Про міліцію», 20 лютого таких підстав не
спостерігав, оскільки стрілки виявлені не були, зброї в руках цивільних людей
не бачив, в діях осіб, які знаходились на барикаді, загрозу для себе чи
об`єкту, на якому перебував, не бачив, далі барикад люди не йшли, якщо б рух
активістів від барикади продовжувався у його бік та супроводжувався агресивними
діями, то була б загроза, але цього не було; - у другій половині дня 20 лютого
близько 5 хв. він спостерігав за особою з тубусом (кофр) темного кольору,
розмір приблизно 1-1,2, у кофр такого габариту можна покласти і рушницю, і
автомат, і пістолет, ця особа була не тривалий час на даху виставкового центру
на Європейській площі, після чого встала та пішла, він доповідав про це своєму
керівнику; - також він спостерігав за прожекторами з готелю України, які
нарізали сектори від АП до КМУ чи то для спостереження, чи то для засліплення;
- про перехоплення їх радіозв`язку інформація була 21 лютого, прийшов
співробітник УДО та повідомив, що їх перемовини вже в тубі, вони їх послухали,
це дійсно були їх перемовини; - про можливі спроби захоплення будівель КМУ чи
АП ніхто їм не повідомляв; - зброю він отримував кожного робочого дня; -
інформації про те, що їх операція санкціонована чи контролюється Президентом,
не було, серед їх підрозділу осіб у чорній формі не було, про підготовку правоохоронцями
штурму «Майдану» 20 лютого 2014 року даних не було; - слідчий експеримент з ним
не проводився, запити щодо надання оперативного відео не надходили.
Показання свідка ОСОБА_2283 узгоджуються з показаннями
допитаних під час судового розгляду свідків свідка « ОСОБА_2273 » під ім`ям «
ОСОБА_866 » та ОСОБА_2284 .
Допитані в судовому засіданні 04 червня 2019 року із
застосуванням заходів, що унеможливлюють ідентифікацію особи (т. 179 а. 69), свідки
ОСОБА_2285 під ім`ям « ОСОБА_2286
» та ОСОБА_2287 » під ім`ям « ОСОБА_2264 » - обидва співробітники
того ж ІНФОРМАЦІЯ_312 СБУ, повністю
підтвердивши показання свідків свідка « ОСОБА_2271 під ім`ям « ОСОБА_866 » та
ОСОБА_2283 щодо обставин залучення їх підрозділу 18 та 20 лютого 2014 року на
заходи, пов`язані із подіями «Майдану», додатково уточнили, доповнюючи один
одного, що:
свідок « ОСОБА_2288 » під ім`ям
« ОСОБА_2286 » - 18 лютого у будинку Профспілок діяла інша частина
особового складу ЦСО, а вони їх прикривали; - до його компетенції не входить
перевіряти правові підстави для оголошення АТО; - під час спостереження 20
лютого 2014 року з 10 год. 45 хв. чув біля десяти пострілів, не більше, їх
напрямок визначити важко через відлуння від будівель, людей зі зброєю не бачив,
бачив декілька людей у військовому спорядженні на дахах, але без зброї, людини,
яка б відповідала ознакам снайпера, в готелі «Україна» не бачив, але там було
багато відкритих вікон та людей з оптичними приладами (відео, фотокамери),
через відкрите вікно не було видно, що відбувається в середині приміщення
готелю, у світлу пору доби там було темно, а в темну пору доби з готелю в їх
бік були направленні прожектори, тобто перебування осіб всередині неможливо
було визначити; - в районі Європейської площі спостерігав особу, яка мала в
руках чохол, в якому ймовірно могла бути зброя, ця особа вільно пересувалась,
далі вийшла з поля зору; - біля клубу КМУ були правоохоронці в чорній формі з
автоматами Калашникова, оцінку діям правоохоронців давати не міг, оскільки не
володів всією ситуацією та інформацією про те, які сили задіяні, які завдання
їм поставлені та у зв`язку з чим; - він знайомий із ОСОБА_2289 , вперше з ним
зіткнувся у травні 2014 на околицях Краматорська та Слов`янська; - слідчий
експеримент з ним, свідком, не проводився.
свідок « ОСОБА_2271 під ім`ям « ОСОБА_2264 » - « ОСОБА_866 » ставлячи завдання 18 та 20 лютого 2014 року не посилався на
те, що це є чиєсь особисте прохання; - під час спостереження 20 лютого з 10
год. 30 хв. чув біля десяти пострілів; - він дійсно доповідав командиру про
особу на даху ОСОБА_794 палацу, яка вела спостереження у бінокль та в бік якої
ймовірно пролунав постріл, після чого вона зникла, а також про особу, що була
на даху Українського дому та підпадала під ознаки снайпера, але після того як
вони повідомили про неї «ОСОБА_3025 », ця особа зібралась та пригнувшись
заховалась у купольній частині; - інформація про зачищення готелю «України» до
них не доводилась - слідчий експеримент з ним не проводився.
Крім того, свідок ОСОБА_2285 під ім`ям « ОСОБА_2286 », використовуючи
свої спеціальні знання, також надав оцінку описаній для нього представником
потерпілих ОСОБА_672 ситуації, за якої він би все ж таки зафіксував для себе
людину з вогнепальною зброєю, яка вела з неї вогонь, повідомивши таке -
відповідно до закону, якби це несло загрозу життю та здоров`я, то теоретично
він міг би застосувати зброю, але при цьому обов`язково враховував би можливу
загрозу для третіх осіб, наприклад, наявність великого скупчення людей, інших
людей, які не становлять загрози, належність такого стрілка за зовнішніми
ознаками до правоохоронця, не змінювало б ситуації, саме по собі прикриття
людиною того, хто веде стрільбу, не є підставою для застосування зброї на
ураження по людині, що прикриває стрілка, оскільки невідома уся обстановка; -
він категорично не погоджується із твердженням про те, що бойові спеціальні
підрозділи не були підготовлені для виконання своїх завдань в умовах 18 - 20
лютого 2014 року.
Під час дослідження за участі свідків ОСОБА_2283 , «Б»
під ім`ям « ОСОБА_2264 » та « ОСОБА_2288 » під ім`ям « ОСОБА_2286 » аудіо
доріжки перемовин рацією, накладеної на відеозапис «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а.
40), починаючи з 43 хв. 17 сек. самого відеозапису, вказані свідки частково
ідентифікували під цими перемовинами службові дешифровані перемовини рацією
своєї групи 20 лютого 2014 року.
При цьому, підтримуючи один одного, уточнили:
Свідок ОСОБА_2281 - на 43 хв. 34 сек. відеозапису на його
загальну доповідь про початок спостереження відповів командир «ОСОБА_3025 », ця
їх розмова не могла бути о 09 год. 35 хв., як її вставлено на відеоряд,
оскільки в цей час вони тільки отримали завдання, зафіксованої на відео
обстановки не спостерігав;
Свідок ОСОБА_2285 під ім`ям « ОСОБА_2286 » - приблизний
час початку їх спостереження був 10 год. 20-30 хв., вони контактували лише з
одним працівником УДО, який їх провів, з підрозділом «Омега» не контактували,
на проміжку відеозапису 45 хв. 14-52 сек. зафіксовані його перемовини з командиром
«ОСОБА_3025 », який мав позивний « ОСОБА_2276 », останній казав, що можливий
рух підрозділу МВС «Беркут» по вул. Грушевського, їх завдання - спостереження,
особлива увага на цей сектор, і у разі виявлення осіб зі зброї, які її
застосовують, діяти відповідно до обстановки, але спочатку доповідь, «прикриваємо»,
це означає спостерігаємо та виявляємо потенційну небезпеку, реагувати на
небезпеку з боку протестувальників чи правоохоронців завдання не було, на
етапах виявлення та спостереження не має різниці, з якого боку йде застосування
зброї;
Свідок ОСОБА_2281 - вони всі чули команду «ОСОБА_3025 »,
хронологія між цими двома розмовами радіозв`язком збережена, проте проміжок
часу між ними був не менше години, а не так, як це стисло подано на відео;
Свідок « ОСОБА_2271 під ім`ям « ОСОБА_2264 » - на
проміжку відеозапису 47 хв. 20 сек. - 48 хв. 10 сек. зафіксована його доповідь
«ОСОБА_3025 » про спостереження за готелем «Україна», крім готелю мало, що було
видно, тому він пропонував піднятись на гору, але такої команди не отримав,
місцевість, яка зображена на відео та супроводжує їх перемовини, не
спостерігав, на 51 хв. запису він здійснював доповідь «ОСОБА_3025 » про людину,
яка була ним помічена на даху ОСОБА_794 палацу можливо з біноклем, і як йому
здалось по ній пролунав постріл, можливо, з боку урядового кварталу;
Свідок « ОСОБА_2288 » під ім`ям « ОСОБА_2286 » - на
проміжку відеозапису 52 хв. 08-52 сек. зафіксовані його перемовини з «
ОСОБА_866 »;
Свідок ОСОБА_2281 - на проміжку відеозапису 53 хв. 30
сек. - 54 хв. 37 сек. зафіксована його запит до «ОСОБА_3025 » щодо перебування
в районі «смежников» з інших підрозділів, час на відео не відповідає цим
перемовинам;
Свідок «Ч» під ім`ям « ОСОБА_2286 » - він не впевнений,
що всі перемовини саме їх групи, оскільки чутно також, можливо, начальника
відділу Сімферопольського підрозділу, які були з ними, але це точно не їх
голоси щодо корегувальника, постріл по ньому та про зелений купол, їм про це
нічого не відомо, на проміжку відеозапису 55 хв. 35-45 сек. зафіксовані перемовини
«ОСОБА_3025 » і невідомого про відстань від спостерігача до об`єкту, одночасно
на камері 3/3 зафіксовано будівлю, на якій він, свідок, був;
Свідок « ОСОБА_2271 під ім`ям « ОСОБА_2264 » - на
проміжку відеозапису 01 год. 11 хв. 01-58 сек. зафіксоване його уточнення «ОСОБА_3025
» про особу на даху ОСОБА_794 палацу, він зазначав можливий напрямок - за
готелем «Україна» і в напрямку Жовтневого, можливо тоді він бачив барикаду,
коли дим розсіювався. На екрані 1/2 відео на даху ОСОБА_794 палацу зафіксовано
не тих осіб, він бачив взагалі одну особу;
Свідок ОСОБА_2285 під ім`ям « ОСОБА_2286 » - зафіксовані
його доповіді на проміжку відеозапису 01 год. 16 хв. 33-50 сек., коли він
декілька разів спостерігав людей на даху з лівого боку готелю «Україна», це одна
з таких його доповідей, зброї в них не бачив, на проміжку відеозапису 01 год.
18 хв. 47 сек. - 22 хв. 33 сек. він зазначав орієнтир для командира, щоб той
зрозумів, де він бачить людей, які виходили на дах готелю «Україна», чи міг би
він почути звідти постріл, сказати не може, оскільки дуже багато умов могли на
це впливати, взагалі в той момент він чув постріли, але сказати, що вони були з
готелю «Україна», не може, на 01 год. 23 хв. 30 сек. відеозапису зафіксовано у
перемовинах голос схожий на його, можливо він казав про людей, які проводили
якісь роботи на барикаді, позначений на відео час цих перемовин не відповідає
дійсності, на екрані 1/3 відео зафіксовано великі групи осіб, яких він не
бачив;
Свідок ОСОБА_2281 - на проміжках відеозапису 01 год. 34
хв. 33 сек. - 36 хв. 05 сек., 01 год. 44 хв. 30 сек. зафіксовано голос
командира «ОСОБА_3025 », але коли і з ким він говорив - не зрозуміло, можливо
із Сімферопольським відділом, на 01 год. 47 хв. 55 сек. підрозділ
Сімферопольського відділу поставив до відома «ОСОБА_3025 », що вони змінюють
своє розташування, на 01 год. 45 хв. зафіксовані перемовини під час переходу їх
групи до зали засідань КМУ, це було приблизно о 12 год. 40 хв., а не так, як це
зафіксовано на відео, на запису о 01 год. 50 хв. він, свідок, зробив доповідь
про те, що спостерігає людину, яка в готелі «Україна» вийшла на балкон з
триногою, можливо журналіст, послідовність прослуханих переговорів він, свідок,
відновити не може, але вона на відео категорично не відповідає дійсності.
Також свідки ОСОБА_2281 , «ОСОБА_3027 » та «ОСОБА_3026 »,
кожний окремо, заявили, що перемовини на проміжку відеозапису 01 год. 00 хв.
15-30 сек. вони не ідентифікують через погану якість звуку, група з підрозділу
«А» СБУ Донецької області в будівлі КМУ не перебувала і де була їм не відомо,
про неї вони ні чого не чули, на проміжках відеозапису 01 год. 04 хв. 38-45
сек., 01 год. 33 хв. 28 сек. зафіксовані перемовини не їх підрозділу, можливо,
це і був Донецький відділ, якщо вони були поблизу, на радіостанціях є фіксовані
декілька частот, на кожен проміжок часу для кожної критичної групи визначається
свій канал зв`язку, можливо цей запис, привнесений у відео, зроблений з
декількох каналів зв`язку.
Як вбачається з досліджених з дотриманням процедури
відкриття додаткових матеріалів (ст. 290 КПК України) за клопотанням
представника потерпілих ОСОБА_672 списків особового складу та номерного
обліку озброєння 1 відділу 6 служби (снайперський підрозділ) ЦСО « ІНФОРМАЦІЯ_1
» СБУ, ІНФОРМАЦІЯ_279 (з дислокацією у м. Сімферополь, АР Крим) (т. 173 а.
182-185), співробітники вказаних підрозділів, а серед них з першого - «
ОСОБА_866 », «ОСОБА_3027 », ОСОБА_2281 , «ОСОБА_3026 » та ОСОБА_2280 дійсно
залучалися до спеціального заходу в м. Києві в період з 18 по 22 лютого 2014
року, що узгоджується з показаннями допитаних вказаних осіб.
Суд визнає достовірними взаємоузгоджені між собою, з
показаннями інших свідків - співробітників УДО «Б» та «О» обидва під ім`ям «
ОСОБА_2264 », « ОСОБА_2259 », «ОСОБА_3024 А» та « ОСОБА_2290 », не спростовані іншими
допустимими доказами показання свідків « ОСОБА_866 », « ОСОБА_2264 »,
ОСОБА_2283 , «ОСОБА_3026 А» та ОСОБА_2284 , а тому кладе їх в основу вироку.
Враховуючи викладене, суд присяжних, хоча і визнає
належною, допустимою та достовірною ідентифікацією свідками « ОСОБА_866 », «
ОСОБА_2291 », ОСОБА_2292 та «ОСОБА_3026 » службових перемовин радіозв`язком за
їх участі, окремі з яких компільовані у відеозапис під назвою «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (т. 90 а. 40),
починаючи з 43 хв. 17 сек. запису, проте через те, що послідовність їх
викладення порушена, а органом досудового розслідування у належний
процесуальний спосіб не встановлена, частина з них не ідентифікована, час їх
відтворення в ефірі, який позначений на відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання)…», свого підтвердження не знайшов, навпаки спростований показаннями
вказаних свідків, оцінює відомості в частині відтворення на відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання)…» компільованих до нього записів службових перемовин
засобами радіозв`язку критично, а тому відхиляє, оскільки їх повнота
відображення, належність, послідовність та час здійснення не одержали
підтвердження іншими допустимими доказами, якими суд визнав показання свідків «
ОСОБА_866 », « ОСОБА_2264 », ОСОБА_2283 , « ОСОБА_2286 ».
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2293 показав,
що з 2012 по травень 2013 року був командиром окремого загону спецпризначення
Кримського територіального командування (ТРК) ВВ, а з травня 2013 по березень
2014 - обіймав посаду начальника відділу координації підрозділів спеціального
призначення Головного управління ВВ, відповідав за бойову підготовку таких
загонів, за їх залучення до заходів, здійснював керівництво ними під час
заходів. У 2012 році у складі ВВ не було підрозділів, які у достатній мірі
володіли б спеціальною тактикою, тому він та його команда створювали такі
загони спецпризначення, їх основне завдання було нейтралізація озброєних
злочинців. Їх функціями не була оперативно-розшукова діяльність, виникала подія
- оперативні та слідчі підрозділи встановлювали причетних осіб, а потім
залучався їх загін для нейтралізації озброєної чи особливо-небезпечної особи,
могли для цього залучатись і снайпери. Станом на лютий 2014 року було 5 таких
загонів, які були закріплені за кожним ТРК, кількість по штату була приблизно
до 700 осіб. На початку лютого 2014 року була інформація, що «Майдан»
озброюється, спостерігачі розповідали про «малоліток», яким роздають пістолети,
тому як превентивний захід було озброєно два загони спецпризначення - «Омега»
та ІНФОРМАЦІЯ_280 . Наказ на озброєння надав командувач ВВ ІНФОРМАЦІЯ_281 .
Такий наказ не суперечив нормативно-правовим актам. Зброя з набоями знаходилась
в опечатаних ящиках, які були в автобусах закріплених за загонами. Ці автобуси
разом з бійцями знаходились у Маріїнському парку на чергуванні десь з 13-14
лютого. Тобто, якщо виникла б ситуація із застосуванням активістами на
«Майдані» вогнепальної зброї, загін був би залучений для нейтралізації
озброєних людей та захисту працівників органів внутрішніх справ. До озброєних
правопорушників можна віднести і терористів, і громадян з мисливською рушницею.
18 лютого до обіду вони розміщувались у Маріїнському
парку біля фонтану навпроти Кабміну. У його підпорядкування було приблизно
150-200 осіб з двох вказаних загонів, між якими він здійснював комунікацію та
координацію через мобільний телефон, а по радіостанціях - на місці. Керівником
загону «Омега» був ІНФОРМАЦІЯ_282 , командира кримського загону не пам`ятає.
Після обіду ОСОБА_3028 мобільним телефоном надав наказ озброїтися для
забезпечення охорони працівників органів внутрішніх справ та нейтралізації
озброєних правопорушників, так як зі сторони активістів була застосована зброя,
були поранені та загиблі правоохоронці. Також двоє його підлеглих отримали
вогнепальне поранення: в одного офіцера «Омеги» було прострілене кулею 9 мм
передпліччя та одне поранення було наскрізним; другий офіцер Східного загону
отримав поранення пістолетне долоні та з дробовика в обличчя. Відтак, загони
спецпризначення були задіяні з 18 лютого 2014 року, їх пряме застосування мало
б відбутися після встановлення джерела небезпеки та можливості його
нейтралізації. Щодо зброї, в них були пістолети Форт, ПМ, АПС (можливо), 5,45мм
АК, 7,62 кулемети та снайперські гвинтівки, приблизно по 4-6 магазинів
автоматних та по 50-100 снайперських патронів. Близько до вечора активістів
відтіснили до перехрестя вул. Інститутська та Хрещатик, тому вони перемістились
до Жовтневого палацу. ОСОБА_3028 в телефонному режимі повідомив, що через
декілька годин буде проведено АТО, план якої затверджено, також з`явились
автомобілі з гучномовцями, які повідомляли про проведення АТО з 19 год. ОСОБА_3028
зорієнтував, що озброєні активісти можуть знаходитись в двох палатках з обох
боків перехрестя вул. Інститутська та Хрещатик. Було припущення про
короткоствольну зброю та захоплену зброю з райвідділів міліції на заході
України. Справа у тому, що як тільки почались захоплення відділків МВС, у нього
була розмова із ОСОБА_3028 , під час якої він, свідок, припустив, що ця зброя
буде на «Майдані», тому 18 лютого ОСОБА_3028 прямо сказав йому: «Дочекався?
Тепер йди і забирай цю зброю». Наказ був такий - дійти до палаток та
нейтралізувати озброєних осіб. Наказу зачищати «Майдан» він не отримував і не
міг отримати, оскільки підлеглі йому загони спецпризначення ВВ відокремлювалися
від завдань з громадської безпеки, поки ніхто не стріляє - їм робити немає
чого. Він з командирами загонів спланував дії, але ті палатки згоріли раніше
ніж вони до них дійшли. Він особисто бачив поранених та вбитих правоохоронців,
бачив співробітника «Беркут» з пораненням у ногу, вбитого в груди співробітника
кримського полку ВВ «Тигр». З пояснень очевидців виходило, що стріляли з
будинку Профспілок, туди заходив спецпідрозділ СБУ «Альфа», вони їх
підтримували. Біля Жовтневого палацу вони знаходились з ранку 19 лютого до
вечора, а потім ОСОБА_675 телефоном повідомив, що досягнуто перемир`я, тому
наказав загонам спецпризначення повертатись у пункт постійної дислокації
«Барс».
На ранок 20 лютого командуючий Північним ТРК телефоном
повідомив, що з боку Консерваторії з вікон ведеться обстріл шеренг
правоохоронців, які знаходились на розі вул. Інститутська та Хрещатик, для
того, щоб не було видно вогневих позицій, активісти підпалили колеса під
будівлею ОСОБА_1174 з боку вул. Інститутська, серед правоохоронців є поранені
та загиблі. Сили правопорядку почали відступали, оскільки була критична
ситуація, про якийсь централізований наказ на відхід йому не відомо. ОСОБА_3028
знову надав наказ висунутися загонам в місто. Виглядало це так, йому
зателефонували та сказали: «Наших крошат с Консерватории. Давай туда, будем
разбираться, что с этим делать». У центр Києва він, свідок, прибув десь о
12 год. одночасно з кримським загоном, який мав до сотні бійців та приблизно
5-6 снайперів. Тобто з моменту, коли ОСОБА_675 дав наказ забезпечити протидію
озброєним особам і до моменту їх прибуття на місце пройшло до 4 години. Прибути
раніше завадила заправка автотранспорту, процедура отримання зброї, переміщення
містом. З кримським загоном він зустрівся на Подолі і провів колону на вул.
Банкова. Загін ОСОБА_3029 приїхав приблизно за півгодини раніше, він також мав
снайперів, яких розміщував самостійно. Вони з кримчанами приїхали на вул.
Лютеранську, а потім він з декількома офіцерами вийшли на вул. Банкова, де
зустрілись із ОСОБА_2961 , які підрозділи сил правопорядку були поруч, не
пам`ятає. На той момент на вул. Інститутська стрільба майже закінчилася, тому
особовий склад загонів був використаний для підсилення охорони об`єктів
державної влади, для чого він контактував з представниками УДО. Його підлеглі
не могли знати чи вчиняє правоохоронець, який стріляє, протиправні дії, тоді
вже була інформація про поранених і вбитих правоохоронців, а отже вони могли
припускати, що їх захищають. 20 лютого після обіду до ранку 22 лютого він в
основному був на території КМУ.
Як уточнив свідок ОСОБА_2293 на запитання сторін: - під
час подій 18-20 лютого особовий склад підлеглих загонів мав також чорну форму,
для ідентифікації використовували не жовті пов`язки на руках, а різнокольорові
квадратики; - тренування щодо протидії масовим заворушенням звичайно були, але
навчання не передбачало таких масштабів, як це відбувалось на « ОСОБА_829 »; -
з 18 лютого була пряма вказівка на застосовування зброї відповідно до Закону
України «Про міліцію» з додатковим застереженням, якщо може постраждати
стороння особа, краще постріл не робити, наказ про застосування зброї
стосувався тільки озброєних правопорушників, на місці мали вирішувати, хто правопорушник,
такі умови ставив і ОСОБА_675 , що також було доведено до особового складу; -
якщо на підрозділ відбувається груповий напад, то вони можуть діяти відповідно
до Закону України «Про міліцію», якщо на міліціонера нападають декілька осіб з
метою нанесення йому тілесних ушкоджень, він теж може застосовувати зброю, в
момент, коли ситуація швидко змінюється і не має можливості доповідати
керівництву та отримувати наказ, правоохоронець повинен керуватися Законом та
нормами КК про необхідну оборону та приймати рішення самостійно, снайпери при
масових подіях - мітингах, мають спеціальний алгоритм дій; - загороджувальний
вогонь - це вогняна перешкода, немає нормативного акта, який би регламентував,
куди потрібно при такому вогні стріляти, зрозуміло, що постріл в бруківку може
бути переконливим попередженням про те, що далі ходити не потрібно, але
зазвичай по місцевості, яка складається з бруківки, такий вогонь вести не
можна, а попереджувальний, наприклад постріл вгору, можна; - оголошення АТО
правоохоронці сприймали серйозно; - 18 лютого він разом зі своїми бійцями
висунувся до будинку Профспілок, вони входили з боку Хрещатика через крайній
справа в`їзд, що виглядає як окрема будівля, через два аварійні переходи на
поверхах. Через ці входи зайшли загони «Альфа», які мали схему, інформацію про
будівлю та планували саму операцію. Він піднявся на 5-й чи 6-й поверх, відчув
солодкуватий запах, а сам перехід був зачинений на замок. Пізніше товариш з «
ОСОБА_2294 », який здійснював перехід розповів, що біля решітки були ганчірки,
матраци просочені горючим матеріалом, а коридор, де знаходилась ця решітка, був
оббитий пластиком. З кінця коридору був зроблений підпал, тобто активісти
знали, що будуть спроби «Альфи» зайти, тому більшість з них завчасно
евакуювалася. Внаслідок підпалу пішла вогняна доріжка, зайнялися ганчірки біля
решітки, вогонь перейшов на пластик, ті, хто підпалив, пішли не вниз, а на верх
будівлі, через це і загинули. Правоохоронці до підпалу не мали ніякого
відношення, далі продовжувати операцію не було сенсу; - 18 лютого не було
досягнуто цілей АТО через погану організацію, а також був порушений режим
секретності, деякі з генералів розповідали про найближчі плани, тому у лідерів
«Майдану» була відповідна інформація; - 20 лютого зранку у Жовтневому палаці
дійсно перебували зі штатним озброєнням бійці зведеного ІНФОРМАЦІЯ_283 , який
був незадовго до цих подій відданий у розпорядження УДО для посилення охорони
Адміністрації Президента, із Жовтневого палацу встигла евакуюватися лише
частина військовослужбовців ВВ, інші були заблоковані активістами, йому відомо
про захоплення співробітників в полон від офіцерів полку спеціального
призначення «Тигр» Кримського ТРК, яких в Жовтневому палаці розбудили
протестувальники; - йому відомо про існування РСП в складі ПМОП, командира РСП ОСОБА_2782
та керівників ПМОП він особисто не знав; - очевидцем дій 20 лютого озброєних
правоохоронців у чорному одязі із жовтими пов`язками на руках не був, з
відеозаписами, на яких вони зафіксовані, знайомий, але ідентифікувати цей підрозділ
не може; - бетонні блоки на вул. Інститутська бачив, але обстановку навколо них
не пам`ятає; - не пам`ятає, щоб представник УДО повідомляв про небезпеку
захоплення урядового кварталу; - жодної озброєної особи нейтралізовано ними не
було, до Консерваторії не підходили, заважали активісти, чи виявляв хтось
підлеглих озброєних осіб, також не пам`ятає; - йому відомо, що у готелі
«Україна» були снайпери, дії активістів в Консерваторії були організовані на
рівні керівництва «Майдану» - одні стріляли, інші їх прикривали димом з
багаття, Голова СБУ повідомляв, що ними було виявлено два мікроавтобуси з
людьми з кейсами, в яких могла бути зброєю, які зранку 20 лютого, ще до 07
год., на розі вул. Городецька та Хрещатик попросили інших активістів піти зі
своїх палаток, мотивувавши тим, що до обіду буде певний захід, після чого вони
зайшли до Консерваторії, цю інформацію підтверджують і його, свідка, джерела; -
для задіяння снайперів готель « ІНФОРМАЦІЯ_278 » був не доцільний; - 20 лютого
приблизно о 16 год. правоохоронці відступили по вул. Грушевського до ВРУ,
вийшло так, що КМУ, який він із загонами мав би охороняти, був неприкритий,
тому він попросив бійців зі Східного ТРК пройтись по парку до Європейської
площі, продемонструвавши таким чином присутність правоохоронців. Вони пройшлись
до верхньої площадки сходів на рівні з будівлею КМУ і доповіли, що їх зверху
обстрілюють, він з балкону будівлі КМУ побачив під зеленою сіткою будівлю на
АДРЕСА_30 , де йшов ремонт, дав команду відходити, придивляючись до тієї будівлі,
на якій були ознаки снайперських позицій - обережно вибите вікно та інші
деталі, це була ідеальна будівля для ведення стрільби по АДРЕСА_37 , як вверх,
так і вниз, про це він повідомляв слідству.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_864 -
станом на 20 лютого 2014 року командир Окремого загону спеціального призначення
та боротьби з тероризмом Управління північного територіального командування ВВ
«Омега», показав, що з обвинуваченими знайомий в межах виконання завдань
служби. Особовий склад « ІНФОРМАЦІЯ_284 » залучався до посилення охорони
громадського порядку в місті Києві, починаючи з листопада 2013 року. З грудня
до 30-40 бійців «Омеги» були постійно на вул. Шовковична, приїжджали зранку, а
ввечері повертались в пункт постійної дислокації. З 19 січня 2014 року від
«Омеги» для прикриття особового складу строковиків ВВ та працівників міліції
виділялись групи застосування спеціальних засобів (6-8 осіб), в основному на
вул. Грушевського (арка стадіону Динамо), де були найбільш активні зіткнення.
Активісти кидали каміння, запалювальні суміші, тому була необхідність збільшити
дистанцію між ними та міліцією. Під час цих подій у групі застосування
спецзасобів його підлеглий старший лейтенант ОСОБА_2295 отримав вогнепальне
поранення з пневматичної зброї.
Щодо подій 18-19 лютого 2014 року свідок ОСОБА_864
показав таке.
18 лютого особовий склад «Омеги» розташовувався на вул.
Шовковична, резерв - Маріїнський парк, снайперська пара - на вул. Грушевського
(музей Мистецтв), зброю останні не розчохляли, вели спостереження та
доповідали. На момент самої «мирної ходи» між правоохоронцями та активістами не
було контакту. Йому не зрозуміло, чому почались зіткнення між активістами та
міліцією на вул. Шовковична, тим більше працівники міліції і ВВ були
відмежовані від активістів декількома рядами вантажних автомобілів. Працівники
міліції не могли спровокувати цей конфлікт. На вул. Грушевського активісти
підійшли впритул до працівників міліції, але активних дій там не було. Згодом
зіткнення з вул. Шовковична перекинулись на Кріпосний провулок, звідти на вул.
Грушевського до будівлі ВРУ. Від командувача ВВ ОСОБА_3017 була команда
виділити від «Омеги» групи застосування спецзасобів. Він особисто, враховуючи
складність ситуації, очолив таку групу із 6-8 чоловік на вул. Шовковична. Коли
вони прибули на місце, в правоохоронців вже летіло каміння через автомобілі,
один автомобіль починав горіти, автомобіль ЗІЛ, яким був перекритий тротуар по
вул. Шовковична, активісти штовхали на бойові порядки. З початком витіснення
активістів його бійці рухались за бойовими порядками правоохоронців. Форма в
них була чорна спеціальна, поверх мали чорні бронежилети. На перехресті вул.
Інститутська та Шовковична працівник «Беркут» на даху будівлі отримав
вогнепальне поранення, активісти намагалися його захопити, застосовуючи
травматичну зброю. Очолювана ним група піднялася на горище, де теж застосовуючи
травматичні засоби, допомогли «Беркуту» забрати пораненого міліціонера вниз до
карети швидкої допомоги. Щоб правоохоронці кидали світлошумові гранати з дахів
будинків, такого не пам`ятає. По вул. Інститутська його підрозділ дійшов до
перехрестя з вул. Ольгинська, де поступила команда повернутись назад. На вул.
Інститутська пам`ятає барикаду зі сміття, бачив водомет, було багато
правоохоронців, чому вони рухались вниз, не знає. Вночі приблизно о 22-23 год.
через сильну задимленість та нічний час спецзасоби вже не застосувались.
Увечері отримав розпорядження про застосування БТР для пробиття барикади.
Застосувались бронетехніка одного з підрозділів «Беркут», автомобіль технічного
обслуговування та його БТР-80, що вважав маячнею, оскільки БТР може застосовуватись
для розосередження натовпу і не призначений для пробиття проходів, для цього
мали б застосовуватись спеціальні машини для розгородження, але їх не було. В
результаті БТР завис на мішках з піском та був спалений, а три
військовослужбовці отримали ушкодження, два з них - опіки, а один - втратив
передній зуб. Він, свідок, про недоцільність таких дій доповідав керівництву,
але рішення вже було прийняте. Під час цих подій поранення отримували і
протестувальники, і працівники міліції, і військовослужбовці ВВ. Зі складу
Окремого загону з тяжких один офіцер отримав тілесні ушкодження, а інший -
вогнепальне поранення руки. Під час протистояння на перехресті вул. Шовковична
та Інститутська офіцер ОСОБА_2296 отримав вогнепальне поранення у передпліччя з
ПМ. Він, свідок, бачив особисто особу, яка стріляла в ОСОБА_2297 з пістолета -
в балаклаві, темній курточці та зелених штанах, на голові шолом, це сталося
відкрито вдень під час перегрупування бойових порядків «Беркут» та ВВ. Характер
інших ушкоджень у правоохоронців був однаковий, як у бійці. Йому як керівнику
не доводилось рішення про оголошення АТО, було відомо, що така операція
готується, але про те, що 18 лютого введено план «Хвиля» чи «Набат», такого
сигналу не отримував, ОСОБА_3028 про це також не повідомляв. Про те, що 18
лютого був задіяний підрозділ СБУ «Альфа», він не знав. Приблизно о 06 год.
ранку 19 лютого військовослужбовці загону «Омега» повернулись у пункт постійної
дислокації і протягом дня не залучалися.
Щодо подій 20 лютого 2014 року свідок ОСОБА_864 показав
таке.
Станом на ранок 20 лютого 2014 року підрозділ перебував у
пункті постійної дислокації на базі в\ч НОМЕР_44 . Приблизно о 09 год. 30 хв.
поступила команда від начальника служби координації дій підрозділів
спецпризначення ОСОБА_2298 чи можливо від командувача особисто висунутись у
центральну частину м. Києва, оскільки з боку активістів була застосована зброя,
є загиблі серед громадян та правоохоронців. За цими подіями вони вже
спостерігали з телевізора і не розуміли, чого їх не залучають - бачили масовий
наступ активістів на Жовтневий палац, чули постріли, було вже зрозуміло -
розпочалась бійня. На штатному транспорті, на білих автобусах «Богдан»,
озброєний підрозділ (приблизно НОМЕР_201 офіцерів) виїхав в центральну частину
міста, куди прибув близько 11 год. на вул. Банкову зі сторони вул. Лютеранська.
Він сам очолював цю частину підрозділу, яка прибула. На місці розшукав від
керівництва ВВ генерала ОСОБА_3064 - начальника управління з охорони
громадського порядку ГУВВ, отримав від нього задачу організувати охорону та
оборону урядового кварталу зі сторони вул. Ольгинська з метою недопущення
протестувальників через охоронюваний рубіж. Обстановка була напруженою, лунала
стрільба, надходила інформація про загиблих правоохоронців та цивільних.
Постріли були як далекі в напрямку урядового кварталу, так і близькі, як
ведення вогню у відповідь. Він уточнив у ОСОБА_3064 порядок застосування
табельної вогнепальної зброї, оскільки відповідно до діючих на той момент
нормативних актів застосування табельної вогнепальної зброї та спецзасобів в
рамках спеціальної операції, коли немає прямої загрози працівнику міліції,
відбувалося з дозволу старшого оперативного начальника, який здійснював
загальне керівництво зведеними загонами. На той момент старший оперативний
начальник призначався від представників МВС. Йому вказали на таку людину, яку
він раніше не бачив. За прізвищем, як той написав у дозволі на застосування
вогнепальної зброї, це був ОСОБА_3064 . Отримавши дозвіл на застосування зброї,
він, свідок, повернувся до автобусів, взяв із собою групу снайперів, особовий
склад першої штурмової групи, з якими пройшов знову на перехрестя вул. Банкова
та Інститутська. Снайпера як спостерігачі зайняли свої позиції для
спостереження та виявили декілька можливих точок ведення вогню у їх напрямку зі
сторони готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 », інші бійці знаходилися в укритті за
парканом, за деревами, частина малими групами і він з ними перемістились на
територію клубу КМУ, решта особового складу була в резерві на перехресті вул.
Банківської та Лютеранської, головним там був заступник командира «
ІНФОРМАЦІЯ_285 » зі штурмової підготовки. Також він на місці побачив командира
загону спецпризначення ІНФОРМАЦІЯ_286 ОСОБА_2299 , його загін з доданими силами
до відступу дислокувався у Жовтневому палаці.
Оскільки барикада була зайнята працівниками міліції та
військовослужбовцями ВВ, він прийняв рішення розмістити особовий склад у
парковій зоні клубу КМУ для недопущення проникнення активістів через паркову
зону - снайперів розмістив на даху клубу КМУ, а особовий склад у парковій зоні.
У телефонному режимі командувач ВВ ОСОБА_675 підтвердив необхідність бути на
даному рубежі добу.
Як далі показав свідок. Його підлеглі не мали на одязі
додаткових позначок через відсутність необхідності у позначені підрозділу, хоча
у комплект бронежилету входили два ідентифікатора у формі квадратів жовтого та
світло сірого кольору. На вул. Інститутська біля Ольгинської дорога була
перекрита блоками та двома вантажними автомобілями. Частина правоохоронців знаходилась
під барикадами, а частина на барикаді за кузовом вантажного автомобіля. Він
бачив, як бійці «Беркут» здійснювали постріли в бік ОСОБА_1360 . Загально
відомо, що підрозділи «Беркут» та «Сокіл» озброювались АК калібру 7.62мм. Біля
барикади він бачив також військовослужбовців ВВ і ОСОБА_3031 , які були зліва,
а з протилежного боку на барикаді, ближче до клубу КМУ, знаходились працівники
РСП. В проході бетонної барикади стояв кулемет підлеглого ОСОБА_3032 , кулемет
ним не використовувався. На проїзній частині вул. Інститутська приїжджала
машина швидкої, декілька цивільних автомобілів, але їх розвертали, також був
БТР, який під`їжджав та від`їжджав.
Особовий склад Окремого загону був розтягнутий на три
рубежі, тому він не знаходився постійно біля барикади, піднімався до снайперів,
підходив до підлеглих у парку, ходив на АДРЕСА_36 . Лише після того як він
розмістив свій особовий склад та визначив порядок перебування, близько 11 год.
30 хв. почав організовувати взаємодію з підрозділом, який знаходився за
барикадою. Це були працівники РСП Київського полку з командиром ОСОБА_2300 ,
можливо ними і здійснювались поодинокі постріли в бік активістів. Він
спілкувався із ОСОБА_3018 , знає його особисто. Підрозділу ОСОБА_2782 була
поставлена та ж задача, а саме охорона урядового кварталу з метою перешкоджання
проникнення активістів. Він не сумнівався, що спілкувався із ОСОБА_3018 ,
останній був озброєний АКМС, РСП була відповідальна за смугу від ОСОБА_794 до
банку «Аркада», а смуга відповідальності підрозділу «Омега» від Жовтневого
палацу до Музейного провулку, Музею мистецтв. Чи був біля барикади ще хтось з
керівництва ПМОП не пам`ятає, можливо був ОСОБА_2231 , якого він також знає
особисто, як той був одягнутий, чи спілкувався з ним, не пам`ятає, як і не
пам`ятає, щоб бачив на барикаді когось з інших обвинувачених.
З прибуттям його підрозділу та з початком висунення на
рубежі, інтенсивність вогню значно знизилась як зі сторони активістів, так і зі
сторони правоохоронців. Внизу активісти намагалися просунутись вверх та
відновити свою сніжну барикаду, запалили колеса, їх основні сили знаходились
біля котловану та торцевої стіни ОСОБА_794 палацу, вони підкочували колеса,
перегруповувались та здійснювали інші незрозумілі дії. Снайпера повідомляли про
наявність в активістів довгоствольної зброї ближче до готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161
». Перебуваючи на третьому поверсі клубу, після того, як були відкриті вікна,
позиції його снайперів були обстріляні орієнтовно з 5-7 поверхів готелю
«Україні» та горищних приміщень Жовтневого палацу, кулі, якими обстрілювались
снайпери, ними не вилучались, було здійснено 5-7 пострілів по периметру вікна,
скоріш за все вели вогонь для унеможливлення спостереження. Вогонь вівся з
глибини приміщення професійно, тому точно ідентифікувати позиції стрільців не
було можливості. Снайпери по тих місцях, де бачили спалахи не працювали,
оскільки крім спалаху нічого не бачили. Це міг би бути спалах і від
фотоапарату. Постріли в цій частині вул. Інститутська відбувались до 12-13
год., а після 15 год. напруга спала. З барикад вони поїхали зранку 21 лютого,
приблизно о 09 год., відхід намагались здійснити на вул. Банкову, але перша
група була прицільно обстріляна невідомим стрільцем, куля влучила в ріг будинку
комітетів ВРУ, тому було прийнято рішення відійти на територію КМУ, що вони і
зробили. Відходили тому, що пройшла доба, крім того їм стало відомо з Інтернет
ресурсу, що ВРУ прийняла рішення про відведення військ та працівників
правоохоронних органів. Командувач ОСОБА_675 підтвердив можливість їх відходу.
Як також показав свідок
ОСОБА_864 на уточнюючі запитання
сторін: - до створення Окремого загону в штаті територіального
командування ВВ існували розвідувальні роти спецпризначення, одна з таких рот
була реорганізована в Окремий загін « ІНФОРМАЦІЯ_285 » з метою підвищення
якості підготовки особового складу; - штат «Омеги» складався з офіцерського
складу, завданням були в межах задач ВВ контрдиверсійна боротьба, боротьба з
незаконними збройними формуваннями, участь в операціях з ліквідації
терористичних актів; - «Омега» мала на озброєнні спеціальні засоби
світло-шумові гранати типу Терен-7, газові гранати типу Терен-6, боєприпаси
несмертельної дії типу Терен-12 АДРЕСА_1 , АДРЕСА_38 для відстрілу з
гладкоствольної рушниці Форт-500, дозвіл на їх застосування надався тривалістю
на добу кожного разу окремо, після повернення старший групи звітував про їх
застосування, форма одягу була в них чорна спеціальна, використовувалось два
типи шоломів титанові з забралом та армідні з забралом та без, чорні
бронежилети, наколінники, налокітники, штатна зброя була АК калібру 5.45мм
різних модифікацій, снайперські гвинтівки 7.62мм СГД, Сако ТРГ 22, СТСМ,
кулемет Калашникова 7.62мм, на озброєнні був і калібр 7,62х54мм, пістолети Форт
та АПС; - спецзасоби надаються підрозділу по заявці через служби РАО та РХБЗ,
про їх поставки з РФ на той момент не було відомо, але вироби типу «Зоря», які
їм попадали в руки, у ВВ були знищені ще у 1995 році; - 18 лютого 2014 року
комунікація підрозділу «Омега» з іншими працівниками ВВ проходила особисто, в
радіоефірі чути один одного вони не могли; - під час перебування на вул.
Інститутська 20 лютого він відчував загрозу своєму життю та своїх підлеглих
через застосування зброї невідомими особами, коли вівся інтенсивний вогонь,
взагалі не було можливості спостерігати за активістами, на той момент, коли він
вів спостереження, активісти не вчиняли спроб пройти за свою барикаду, проте їх
перегруповування та знаходження груп осіб, які були озброєні ударно-дробильною
зброєю, давали підстави вважати, що штурм урядового кварталу можливий; - до
ударно-дробильної зброї належать кийки, біти, палиці з набитими цвяхами,
арматура тощо, це все мали при собі активісти; - особисто зброю 20 лютого 2014
року не застосовував; - на момент виїзду у центральну частину міста йому не
було відомо, з ким взаємодіяти, про озброєння працівників міліції стало відомо
вже на місці, відсутність інформації і чіткого керівництва негативно впливало
на дії підрозділу, єдині вказівки, які він отримував, були від командувача ВВ ОСОБА_3036
, відсутність повної інформації 20 лютого лякала, з тилу їх ніхто не прикривав,
вони могли потрапити в оточення; - у підрозділі ОСОБА_3031 із Західного оперативного командування
снайпери були без снайперської зброї, мали лише АК 5.45мм, тому він, дійсно, за
наказом передав своїх підлеглих на підсилення цієї групи, а саме снайперську
пару - ОСОБА_3033 і ОСОБА_3034 , сапера ОСОБА_3035 та кулеметника ОСОБА_3032 ,
у різний період часу практично всім загонам надавав допомогу своїми людьми; -
20 лютого на перехресті вул. Банкова та Інститутська якісь особи проводили
відео зйомку, бійцям вони не заважали, він не пам`ятає, щоб когось вони
затримували, хоча цивільні особи могли потрапити під вогонь, тому можливо
комусь наказували залишити перехрестя; - біля бетонної барикади стояв вантажний
автомобіль «КАМАЗ», за кузовом якого на блоках знаходилось 2-3 бійці підрозділу
«Беркут», вони застосовували зброю, стояли в стрілецьких позиціях і він чув
постріли, проте не може сказати, що це був за вогонь, а ті бійці, що були біля
бетонної барикади, зброю не застосовували, оскільки там не було бійниць; -
співробітників спецпідрозділу «Беркут» та військовослужбовців ВВ він розрізняв
через засоби індивідуального захисту, «Беркут» був у чорній формі із жовтими
пов`язками на передпліччі; - коли бачив ОСОБА_2788 у синьому камуфляжі на бетонній барикаді точно
не пам`ятає, зараз пригадати не може, але оскільки говорив про це слідчому під
час допиту і це дійсно містить продемонстрований йому прокурором підписаний ним
протокол допиту, то так і було, оскільки раніше всі події пам`ятав краще; - за
доповідями йому було відомо, що стрільба по правоохоронцях велась з готелю «
ІНФОРМАЦІЯ_161 », а після того як активісти зайняли Жовтневий палац, то і з
горища палацу, також снайпери повідомляли про рух на будівництві біля готелю
«Дніпро», за ступенем інтенсивності готель « ІНФОРМАЦІЯ_161 » як точка ведення
вогню називали всі його джерела, потім Жовтневий палац і лише потім будівельний
майданчик біля готелю «Дніпро», снайпери повідомляли про те, що в районі готелю
«Україна» внизу вулиці також знаходяться озброєні довгоствольною вогнепальною
зброєю люди, її можна було з того місця застосувати на ураження, пізніше у
другій половині дня надійшла інформація про те, що протестувальники біля готелю
розгортають міномет, але потім снайпери розібрались, що це була гармата для
відстрілювання тенісних м`ячиків, з настанням сутінок о 16-17 год. він чув
окремий постріл з їх (правоохоронців) боку або з будівлі комітетів ВРУ, або з
банку «Аркада», він повідомляв про це слідчому; - попередження з боку
правоохоронців криками про заборону наближення до них активістів не чув, щоб
хтось з активістів чи правоохоронців йшов на переговори не бачив, протягом
18-20 лютого про факти зупинки протиправної діяльності активістів самими
активістами не відомо; - на ближньому рубежі розрізняти, у кого з активістів
була зброя можна було, далі ні, оскільки були запалені шини, оглядовість
території перед готелем «України» була обмежена через задимленість, але
горизонт було видно, вони бачили пішохідний місток, проглядалася дорога,
асфальт, місцевість біля пам`ятника у виді хреста, сніжна барикада могла бути
перешкодою для огляду, але це треба визначати на місцевості; - коли його
підрозділ відходив, радіозв`язок із ОСОБА_2782 був відсутній через різні
радіохвилі; - після 20 лютого була інформація про захоплення активістами
військовослужбовців в/ч НОМЕР_202 (АРК, АДРЕСА_1 ); - до проведення слідчих
експериментів він, свідок, не залучався, будівлю, в якій обстріляли його
снайперів, він не оглядав за участі слідчого, хоча впізнав би ці місця.
Свідок ОСОБА_864 , використовуючи свої спеціальні знання,
також надав оцінку окремим ситуаціям, очевидцем яких він був особисто. Так, 18
лютого він бачив добре організовані, іноді озброєні ударно дробильною зброєю
групи людей, які діяли організовано під керівництвом чи за планом. Події того
дня оцінював як масове безлади. 20 лютого відступ правоохоронців був
спровокований обстрілом з боку Консерваторії, мав місце озброєний груповий
напад активістів. Особу, яка 18 лютого відкрито стріляла в його підлеглого
офіцера, затримати в тих умовах було неможливо, оскільки вона знаходився в
рядах активістів на відстані 30 м, вистріливши обойму, ця особа відійшла в
другі ряди і розчинилась у натовпі, 20 лютого затримати осіб, які вели вогонь
по правоохоронцях, також не можна було, лише можна було зачистити готель
«Україна» чи Консерваторію, якби організатори масових заходів надали б туди
прохід, його загін був до цього готовий. На скільки йому відомо, такі звернення
були з боку керівництва підрозділу «Альфа», але відповіддю була відмова. У тій
оперативній обстановці, яка склалась, керівництво «Майдану» за його впливу на
сотні (загони) та за наявності бажання могло організувати коридор доступу
спецпризначенцям до будівлі готелю, самостійно правоохоронці це могли зробити
лише через штурм та сутички з можливим знову ж таки застосуванням зброї, що
потягло б додаткові жертви. Аналізуючи обстановку, яку він бачив особисто, він
не може сказати, що групи снайперів зі сторони активістів були скоординовані з
іншими групами протестувальників. По його людях вівся вогонь можливо зі зброї
не нижче 7.62 калібру, це може бути і мисливська гвинтівка, враховуючи аналіз
попадань у клуб КМУ, де були його підлеглі, вогонь вівся з одного рівня, скоріш
за все, з 5-7 поверхів готелю «Україна», вогонь у відповідь не відкривався,
оскільки снайпери не бачили стрілка. Про поранених і вбитих мисливськими
боєприпасами 12 калібру відомо, хто їх міг застосувати невідомо, з рушниць
Форт-500 можна відстрілювати інші будь-які набої такого ж 12 калібру, набої
видавились пачками з чітким маркуванням, переплутати їх неможливо, при вистрілі
вогневий спалах буде практично завжди, різниця відчутна для стріляючого. Статті
12, 13, 14 ЗУ «Про міліцію» зазначають, що у разі групового нападу та якщо іншими
методами зупинити правопорушення не можна, працівнику міліції дозволялось
застосування вогнепальної зброї. Слід враховувати, що за бетонною барикадою
правоохоронців було приблизно 40 чоловік, а перед ними був багатотисячний
натовп, який міг піти у наступ. Якщо у нього як у працівника міліції будуть
відбирати пістолет, то він буде захищатись, на той момент до активістів
відносився як до противника, хоча мінімальна відстань між правоохоронцями та
активістами була десь 50 м і він на момент спостереження особисто не бачив, щоб
вони намагались її зменшити. Можна було виокремити активістів на групи, були
невеликі групи, в тому числі, коли снайпери повідомляли про наявність зброї,
які прикривали стрілка, такі групи були 8-10 чоловік, були групи чітко організовані,
а інші сприймали події можливо як гру, організовані групи сприймались як більш
небезпечні, переміщення таких груп спостерігалось аж до настання темноти. Види
вогню від простого до небезпечного: попереджувальний - здійснюється вверх, має
місце звуковий вплив на порушника; загороджувальний - ведеться з метою зупинки
особи чи транспортного засобу, для того, щоб показати, що зброя застосовується,
але не на ураження, а на поверхню з мінімальним рикошетним ефектом, це може
бути ґрунт, в переріз руху, можливе застосування трасуючих куль; на ураження -
з метою знешкодити противника, коли він є загрозою, наприклад має зброю, але
вона не направлена, постріл робиться у кінцівку з метою перешкодити його
подальшому руху, нарешті, постріл в гарантовані зони ураження, коли ведеться
снайперський вогонь, як правило ушкоджується зона голови, що відповідає за
моторику тіла, можуть бути зони ураження на тілі - таз, аорта, тяжкі кості
тощо, дистанція залежить від кваліфікації стрільця, практика застосування на
прицільний вогонь короткоствоствольної нарізної зброї - 7-15 м, штурмової
гвинтівки - 400 м, а снайперської зброї - залежить від калібру. Потенційно
можливість знищити тих, хто перебував на вулиці, а не в будівлі, у снайпера
була. Можливість знешкодити людей зі зброєю 18 лютого на вул. Шовковична була
тільки у снайпера, інші не могли знешкодити стрілка, оскільки той прикривався
беззбройними. На озброєнні МВС не має поліцейських набоїв, всі силовики
озброюються набоями військового призначення, які є небезпечними при рикошеті,
але при створенні таких спецпідрозділів як «Беркут» і «Сокіл» їх співробітників
озброювали зброєю калібру 7.62 мм тому, що в умовах міста така зброя має
мінімальне рикошетне значення, найменшу здатність давати рикошет мають пісок,
ґрунт, дерево, сталь. Враховуючи покриття, бруківку, безпечність
загороджувального вогню буде залежати від підготовки працівника, принцип - не
бачу, не стріляю.
Показання свідка ОСОБА_2233 про одержання ним письмового дозволу
на застосування 20 лютого 2014 року вогнепальної зброї знайшли своє
підтвердження під час дослідження такого дозволу від імені ОСОБА_2230 (т. 175
а. 161). При цьому свідок уточнив, що форма такого дозволу не затверджена,
начальник штабу Окремого загону набирав ці бланки, і вони завжди мали з собою
один з таких. Після отримання цього дозволу він довів про це підлеглим, окремий
інструктаж не проводив, оскільки такий було проведено попередньо. Враховуючи
загострення обстановки з січня місяця, на одній з нарад було наголошено про
можливість застосування зброї, але враховуючи задачі, які були поставлені
керівництвом, то застосувати зброю можна було тільки проти озброєних людей, які
ведуть вогонь по правоохоронцям чи громадянам, і з метою їх знешкодження (по
кінцівках).
Під час дослідження за участі свідка ОСОБА_2233 відео
запису «ТРК Україна - Ескадрони смерті
ОСОБА_757 » (диск - т. 129 а. 186), останній повідомив, що на відео
зафіксована бетонна барикада, на правій частині якої перебували працівники «
ОСОБА_1214 » із жовтими пов`язками, на 02 хв. 25 сек. зображені
військовослужбовці Західного теруправління із жовтими квадратами на формі, він,
свідок, там перебував також разом з ОСОБА_3037 та ОСОБА_3037 , впізнати їх не
може (5 хв. 08-23 сек. запису), кулемет останнього знаходився на куті барикади
(03 хв. 48 сек. запису). Червоні елементи на формі бійців - це рукоятка
аптечки, а не ідентифікаційні позначки. У ОСОБА_2782 не було правої кисті, він
мав протез, зафіксована в стороні від барикади особа у форменому одязі з
автоматом, обличчям в бік зйомки, схожа на ОСОБА_2782 (запис на 01 хв. 35 сек.,
фото - т. 207 а. 180). Особа, що біжить з білим аркушем (09 хв. 47 сек. запису)
можливо є ним, свідком, наступна - це снайпер його підрозділу. На 05 хв. 45
сек. та 08 хв. 15 сек. зафіксовані озброєні працівники «Беркут» у чорній формі
з жовтими пов`язками, яких він бачив за бетонною барикадою і на бетонних блоках
у стрілецькій позиції, на 07 хв. 55 сек. запису зафіксовані короби під стрічки
від кулемету (ПКМ) на 200 чи 250 набоїв (фото - т. 207 а. 184). На 13 хв.
запису біля автомобіля із зеленим кузовом зафіксовані особи в чорній і одна у
камуфльованій синій формі, чи є ця особа у синьому камуфляжі ОСОБА_2788 ,
стверджувати по відео не може через погану його якість, але спілкувався з ним
можливо у тому місці. На відео зафіксовано ОСОБА_3064 невисокого зросту (09 хв.
25 сек. особа у курточці з червоним відворотом), який і видав дозвіл на
застосування зброї.
Під час дослідження за участі свідка ОСОБА_2233 відео
запису «Силовики стріляють бойовими кулями» (т. 69 а. 32) останній
повідомив, що на ньому (21 сек. запису) зафіксована особа, яка лежить зі
снайперською гвинтівкою, тип якої по відео визначити не може, також не може
впізнати цю особу, а ОСОБА_2788 20
лютого 2014 року був у схожому синьому камуфляжі, як особа зафіксована на 28
сек. запису в групі правоохоронців у чорному одязі, всі інші працівники
«Беркуту», які перебували в урядовому кварталі 20 лютого 2014 року, також були
у такій загальній камуфльованій формі.
Під час перегляду за участі свідка ОСОБА_2233 відео
запису з камер зовнішнього спостереження НБУ (жорсткий диск …25D3 «камери
НБУ» - т. 45 а. 26), а саме файлу «18B[46].dvr» останній уточнив, що на камері
№ 13 о 09 год. 33 хв. 55 сек. зафіксовані озброєні працівники «Беркут» у чорній
формі з жовтими стрічками, яких він бачив за бетонною барикадою і на бетонних
блоках у стрілецькій позиції, можливо це ті особи, які знаходились під
командуванням ОСОБА_2782 (фото - т. 207 а. 185-186).
Зафіксованих під час подій 18-20 лютого 2014 року на фотографіях
захисту, які пройшли процедуру відкриття і досліджувалися судом, активістів
зі зброєю в руках (фото № 14, 23 - т. 93 а. 135, 144) свідок ОСОБА_864 не
бачив, окрім фото № 31 (т. 93 а. 152), на якому зафіксовано особу, яка схожу на
ту, що здійснила постріл з пістолета в офіцера ОСОБА_2297 , також свідок
уточнив, що на фото №№ 7 та 8 (т. 93 а. 128 та 129) зображена особа з
гвинтівкою біатлон НОМЕР_203 (Бі4), яка стріляє малокаліберними кулями 5.6 мм
(спортивно мисливський набій), що мають смертельну дію.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_861 -
станом на 20 лютого 2014 року командир групи застосування спеціальних
інженерно-саперних засобів Окремого загону спеціального призначення ВВ «Омега»,
показав, що був задіяний у заходах з охорони громадського порядку через масові
акції протесту у січні місяці в день підпалу службових автобусів на вул.
Грушевського як командир групи з 3-х осіб, їх завданням було не допускати
активістів до солдат строкової служби, для цього вони застосовували спецзасоби
- сльозогінні гранати «Терен-6», команди їм роздавав безпосередньо командир
загону « ІНФОРМАЦІЯ_285 » полковник ОСОБА_864 . Він, свідок, безпосередньо у
контакт з активістами не вступав, діяв на відстані за лінією
військовослужбовців, під час цих подій бачив, як одного із військовослужбовців
поранили зі сторони стадіону, йому підняли забрало та вистрілили з пневматичної
рушниці.
Як далі показав свідок. Приблизно за два тижні до 20
лютого 2014 року він разом із співслужбовцями ОСОБА_3037 , ОСОБА_3038 та ОСОБА_3039
був прикомандирований на посилення до окремого загону спецпризначення
ІНФОРМАЦІЯ_287 та увесь той час в його складі знаходився в підвалі
Адміністрації Президента. За ним були закріплені пістолет Форт 14 калібру 9мм,
рушниця Форт 500 та АК-74 калібру 5.45мм. В Адміністрації Президента він
перебував десь до другої години 19 лютого 2014 року, потім вони за наказом
командира загону ІНФОРМАЦІЯ_287 , якому підпорядковувалися, перемістилися в
Жовтневий палац з ними було ще 8 військовослужбовців ВВ аналогічного
спецзагону, які мали штатну зброю АК-74 калібру 5.45мм, табельні пістолети,
формений одяг в них теж був чорний. Була дана команда розміститися у кімнатах
палацу, якою була мета такого розміщення йому не відомо. У Жовтневому палаці
він, свідок, розмістився на крайньому верхньому поверсі з правої сторони у
крайній кімнаті, якщо дивитися з Майдану Незалежності, у цей проміжок часу він
дізнався про поранення співслужбовців свого підрозділу, про загибель активістів
від вогнепальної зброї йому було не відомо. Перебуваючи у Жовтневому палаці він
на озброєнні мав пістолет Форт 14 та рушницю Форт 500 чорного кольору з
коліматорним прицілом, телескопічним прикладом і ручкою переносу вогню, у ОСОБА_3032
був пістолет Форт 14 та кулемет ПКМ
7.62мм з боєприпасами у коробках, у ОСОБА_3033 - пістолет Форт 14 та
снайперська гвинтівка, яка саме, не пам`ятає, а у ОСОБА_3034 на озброєнні була СГД.
Приблизно о 07 год. ранку 20 лютого він прокинувся від
шуму, по кімнаті бігали військовослужбовці ВВ, які збиралися, подивившись у
вікно, побачив, що активісти вже підходять, а деякі вже заходять у Жовтневий
палац. Він також зібрався та вийшов з кімнати, на другому поверсі зустріли
близько 20 військовослужбовців строкової служби разом з прапорщиком, яких кинув
командир, забравши їх з собою, він вивів їх з Жовтневого палацу через
центральний вихід. Саме у цей час працівники спецпідрозділу «Беркут» у чорній
формі, який саме підрозділ тоді не знав, стояли по периметру площадки навколо
палацу. Він вийшов з палацу та пішов під колонами алейкою вверх вул. Інститутська,
на дорозі з техніки бачив синій водомет кабіною вниз. Проходячи повз, у деяких
співробітників «Беркут» бачив в руках помпові рушниці, а у деяких - АКМС, вони
звертали свою зброю у напрямку активістів, він чув звуки пострілів, але не
бачив, хто саме стріляв.
Також свідок уточнив: - у нього формений одяг чорний,
нашивок на формі не було, а загалом у підрозділі були квадратики сірого або
жовтого кольору, які знаходилися на руках; - у загоні Західного територіального
управління був службовий автотранспорт - білий Фольцваген «Аморок» та автобус
ПАЗ, який розташовувався зліва від Жовтневого палацу на стоянці та був спалений
активістами під час штурму; - як ОСОБА_3038 виходив з Жовтневого палацу ранком
20 лютого не бачив; - вказівки відступати не було, таку він не отримував, також
не було і команди від керівництва про застосування вогнепальної зброї; -
проходячи по алейці, попереджень про застосування вогнепальної зброї від
працівників правоохоронних органів, не чув; - проходив через бетонну барикаду, бачив
на ній працівників підрозділу «Беркут» із жовтими пов`язками на передпліччі,
якщо дивитися з тилу в бік Майдану Незалежності, справа у кількості приблизно
8-10 осіб, та військовослужбовців Західного загону, які були і справа і зліва
біля барикади; - на бетонній барикаді ближче до правої сторони був виставлений
кулемет ОСОБА_3032 , але з нього ніхто не стріляв, коли він, свідок,
спостерігав, що відбувається за барикадою, то бачив, як там бігали активісти
метрів 200 від барикади, але їх було не багато, загалом загрози для життя від
тих активістів він тоді не відчував; - загалом задача від керівництва була
стояти на барикадах, та не допустити прориву протестуючих до Адміністрації
Президента, під час перебування на барикадах снайпера «Омега» займали різні позиції,
спілкувалися та доповідали керівництву ситуацію по радіостанціях, наказів від
командування про співпрацю з працівниками «Беркут» не пам`ятає.
Також свідок ОСОБА_861 підтвердив показання свідка
ОСОБА_2301 щодо їх обстрілу 21 лютого 2014 року під час зміни позицій, а також
свої показання під час досудового розслідування про те, що бачив, як біля
барикади працівники «Беркут» здійснювали постріли з автомата Калашникова у бік
протестуючих, з урахуванням досвіду та навиків вважає дії активістів біля Жовтневого
палацу груповим наступом, завдяки тактичним діям працівників «Беркут»,
строковики та інші правоохоронці змогли вийти з Жовтневого палацу та відійти до
своїх підрозділів, які вже на той час евакуювалися.
Під час дослідження за участі свідка ОСОБА_2302 відео
запису «3851672_ARC_200214_VOYNA_ INSTITUTSKAYA.m2p» (т. 69 а. 121),
останній повідомив, що на 02 хв. 16 - 18 сек. запису цього відео зафіксована
бетонна барикада, на правій частині якої перебували працівники « ОСОБА_1214 »
із жовтими пов`язками та інші підрозділи, на 02 хв. 25 сек. зображені саме
військовослужбовці Західного територіального управління із жовтими квадратами
на формі, він, свідок, там перебував також разом з ОСОБА_3038 та ОСОБА_3039 ,
кулемет ОСОБА_3032 знаходився на куті
барикади (03 хв. 48 сек. запису), також свідок ідентифікував на дальньому плані
сніжну барикаду, а на 05 хв. 08 сек. штатну зброю військовослужбовців Західного
територіального управління із жовтими квадратами - АК-47 калібру 5.45 мм. Також
свідок уточнив, що тоді серед працівників « ОСОБА_1214 » у чорній формі був
один співробітник спецпідрозділу «Беркут» у синій камуфляжній формі, який
зображений на кадрі 13 хв. даного відео запису, ця особа здійснювала
командування іншими працівниками « ОСОБА_1214 », її він, свідок, бачив за
бетонною барикадою періодично, інших осіб за барикадою у такій формі він не
бачив.
Під час дослідження за участі свідка ОСОБА_2302 відео
запису «Силовики стріляють бойовими кулями» (т. 69 а. 32) останній
повідомив, що з 10 по 31 сек. запису зафіксовані озброєні працівники «Беркут»
із жовтими пов`язками на руках, яких він бачив ранком 20 лютого 2014 року на
оглядовій площадці перед Жовтневим палацом, конкретна назва цього підрозділу
йому не відома.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_863 -
станом на 20 лютого 2014 року офіцер-снайпер снайперської групи Окремого загону
спеціального призначення ВВ «Омега» (в/ч НОМЕР_44 ), показав, що був задіяний у
заходах з охорони громадського порядку в центральній частині міста Києва через
масові акції протесту до та 20 лютого 2014 року. Були постійні виїзди, які
починалася з осені 2013 року, залучалися у центрі біля Адміністрації
Президента, біля КМДА, біля резиденції Президента в Межигір`ї, а також в районні
Адміністрації Президента. До 20 лютого активної участі у подіях за наказом
керівництва не брав, знаходилися переважно в резерві, в автобусі. Спілкування з
іншими підрозділами чи керівництвом засобами радіозв`язку не було, задачі
ставив командир загону ІНФОРМАЦІЯ_282 безпосередньо, на виїзди він також їздив
із загоном. До 20 лютого 2014 року випадків застосування вогнепальної зброї не
було. Формений одяг підрозділу був тільки один - чорного кольору, у деяких
випадках вішались шеврони, на екіпіруванні працівники «Омега» мали: бронежилети
корсар чорного кольору, каски ківларові, титанові наколінники та налокітники,
які не завжди використовувалися, на озброєні загону снайперів (від 80 до 150)
були СГД калібру 7.62мм у кількості приблизно 12 од., снайперські гвинтівки
іноземного виробництва «Sako TRG-22» калібру 308-win, у кількості 4 од. та
«СТСМ» калібру 308-win, у кількості приблизно 6-8 од.
Як далі показав свідок. На початку лютого 2014 року вони
перебували на посиленні в Адміністрації Президента в складі сформованої
командиром загону ОСОБА_2961 групи з
чотирьох осіб (він, АДРЕСА_39 та АДРЕСА_40 ) у розпорядженні командира
ІНФОРМАЦІЯ_283 . З групою Івано-франківського загону, на озброєні якого були
АК-74 калібру 5.45мм, на 2-х службових автомобілях (ПАЗ та Фольцваген «Аморок»)
виїхали до Адміністрації Президента, де їх розмістили в підвальному приміщені з
метою очікування, озброєння в них було по штату - безпосередньо він, свідок,
отримав СГД та пістолет, набої до зброї, ОСОБА_3040 - помпову рушницю Форт 500,
ОСОБА_3041 - кулемет, а ОСОБА_3039 - теж снайперську гвинтівку, снайперські
гвинтівки переносилися у чохлах з тканини чорного кольору, пластикових кейсів у
їх підрозділі не було. До 19 лютого увесь час перебував у приміщенні
Адміністрації Президента, про те, що відбувалося у центрі міста, був не
проінформований. Раптом надійшла команда і вони на вказаних двох автомобілях
перемістилися в Жовтневий палац, де розмістилися всією групою на другому чи
третьому поверсі у кімнаті з правого боку будівлі, якщо дивитися з Майдану
Незалежності, перебували в резерві. У Жовтневому палаці також було багато
солдатів ВВ. З ранку 20 лютого командир ІНФОРМАЦІЯ_283 сказав, що потрібно
швидко збирати речі та втікати з Жовтневого палацу до Адміністрації Президента
тому, що з «Майдану» прорвалися активісти, які йдуть до Жовтневого палацу, усі
почали швидко збирати речі та вибігати з палацу, дуже багато бігло
військовослужбовців ВВ, багато машини, було чути вибухи, постріли. Так вони
перемістилися до вул. Банкова, зібралися групою, а потім знову повернулися,
переміститися до бетонної барикади та спостерігали за готелем «Україна», з
якого начебто здійснювалася стрільба, потрібно було оцінити ситуацію.
Спостереження вели на протязі доби, а 21 лютого від ОСОБА_3029 надійшла команда
«зніматися та повернутися до Адміністрації Президента», звідти вони вже поїхали
до своєї частини.
Як також уточнив свідок ОСОБА_863 : - по штату в них була
радіостанція, але чи була вона включена, не пам`ятає; - він знав про отримання
поранення співслужбовцями підрозділу, в деяких були поранення з травматичної
зброї, від бруківки, яку кидали активісти, поступала інформація, що
застосовувалася зброя як активістами, так і працівниками правоохоронних
органів; - під час перебування в Жовтневому палаці для себе не відчував
небезпеки від активістів, коли вибігали з Жовтневого палацу, то тікали через
загрозу, що активісти захоплять їх та їхню зброю, залишив палац з виходу на
праву сторону, якщо дивитися з Майдану Незалежності, далі рухався алейкою,
безпосередньо в близькості біля себе активістів не бачив, правоохоронців, які
застосовували зброю, не бачив, лише чув звуки пострілів; - проходячи біля
бетонної барикади, поряд з ними проїжджав транспорт, коли через деякий час
повернувся до барикади, за нею справа бачив людей у чорній формі із жовтими
пов`язками на руках, з ними не спілкувався, цей підрозділ йому не відомий, як
вони стріляли, не бачив, спостерігав за готелем, за результатами спостереження
здійснював доповіді, пострілів не робив, команд про можливість відкривати
вогонь не чув; - за сніжною барикадою він позицій не займав; - разом з ним за
готелем «Україна» спостерігав ОСОБА_3039 , який періодично переміщався для
спостереження, до них підходив ОСОБА_2303 та ОСОБА_2304 , які якийсь час
перебували біля самої бетонної барикади; - формений одяг снайперської групи
«Омега», яка була біля клубу КМУ, камуфляж колір хижак (коричнево-зелений); -
для спостереження за готелем зайняв місце за бетонними блоками, а саме за
вантажним автомобілем з гілками, сидячи таким чином, що через ці гілки не бачив
подій знизу по вул. Інститутська, при цьому не висовуючись, через те, що лунали
постріли, у його бік летіли салюти; - звуки пострілів доносилися з далеку і
були схожі на постріли з нарізної зброї, тому що було чути, як куля долає звуковий
бар`єр, падало гілля з дерев; - під час спостереження за готелем, дивлячись
візуально та через оптичний приціл, бачив багато відкритих вікон, було
переміщення в кімнатах, можливо хтось звідти спостерігав з оптики, можливо
хтось знімав на камеру, були бліки, саме про такі моменти доповідав, пострілів
з готелю «Україна» ним виявлено не було; - у цей час справа від нього на правій
частині бетонної барикади знаходилися правоохоронці у чорній формі з жовтими
пов`язками, хто ними командував, не знає, наскільки йому відомо, ОСОБА_3041 та
ОСОБА_2305 у той день вогнепальну зброю теж не використовували; - 21 лютого в
момент їх відходу з барикади по правій частині вул. Інститутська в напрямку
вул. Банкова вони були обстріляні, на сьогоднішній день він усвідомлює, що у
той момент у готелі «Україна» могли перебувати снайпери, підставами для таких
припущень були дуже багато відкритих вікон для того, щоб не зрозуміти, звідки
саме здійснюються постріли, багато де були занавіски, за якими могли ховатися
снайпера, а на балістику кулі це не впливало, також не було б видно спалаху від
пострілу; - після тих подій по приїзду у військову частину здали зброю, здали
боєприпаси.
Під час дослідження за участі свідка ОСОБА_2301 відео
запису «Силовики стріляють бойовими кулями» (т. 69 а. 32) останній
повідомив, що зображену з 10 по 31 сек. запису озброєну снайперською гвинтівкою
особу він не може ідентифікувати, проте ОСОБА_3039 був озброєний гвинтівкою
СТСМ - 308 калібру, яка візуальна схожа на ту, яка зображена на відео.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_862 -
станом на 20 лютого 2014 року офіцер-кулеметник розвідувальної групи Окремого
загону спеціального призначення ВВ «Омега», показав, що був задіяний у заходах
з охорони громадського порядку в центральній частині міста Києва через масові
акції протесту до 20 лютого 2014 року. Спочатку це був КМУ, знаходився в
резерві в підвальних приміщеннях, за тиждень до 20 лютого перебував у
підвальних приміщеннях Адміністрації Президента, безпосередньо у сутичках
участі не брав, знаходився у резерві зі своєю штатною зброєю - пістолет Форт-14
ТПК, та кулемет. В Адміністрації Президента знаходився близько тижня із задачею
у разі виникнення ускладнень висунутись на точку за будинком з химерами та
зайняти місце оборони, був у підпорядкуванні на посиленні Івано-Франківського підрозділу.
Причиною важкого озброєння була інформація, що на «Майдані» з`явилася
вогнепальна зброя. З 19 лютого 2014 рок він разом із співслужбовцями перебував
у Жовтневому палаці, де розміститися на 2-му поверсі, знаходились в резерві та
спостерігали за «Майданом». Він був разом з співслужбовцями підрозділу ОСОБА_3038
з СГД, ОСОБА_3037 з Форт 500 та ОСОБА_3039 , зброю в якого не пам`ятає. Коли
стався прорив активістів, він відпочивав, був наказ негайно відступити вверх по
вул. Інститутська на вул. Банкова, він відходив в бік стоянки автотранспорту
одним з останніх, на головному вході горіли двері, були задимлення та хаос, з
ним також з будівлі вибігали військовослужбовці ВВ. Біля Жовтневого палацу він
побачив бійців спецпідрозділу «Беркут» у чорній формі із жовтими пов`язками на
руках, які здійснювали загороджувальний вогонь, стріляючи в клумби. Він
спочатку підійшов до службового транспорту - білого «Фольцваген Амарок», хотів
туди покласти набої для кулемета, але передумав, побачивши, що машина була
обстріляна, а водія не було. Також звідти він побачив, як активісти знизу
переміщалися групами, були одягнути в захисні обладунки, які відібрали у
працівників правоохоронних органів, в їх руках була холодна зброя, бачив зброю
типу пістолета, вони рухалися в бік Жовтневого палацу, лунали постріли, чув
постріли і з гвинтівки, бачив як поранили працівника «Беркут». Деякий час
спостерігаючи за «Майданом», він після цього відступив за бетонну барикаду,
кулемет переносив у чорній сумці в розібраному виді. Проблемою було те, що у
нього із з собою було ще приблизно 2 тисячі набоїв до кулемета, тому він роздав
частину боєприпасів колегам з Івано-Франківська, які допомогли йому віднести ці
боєприпаси за барикаду. Коли він перебував за бетонною барикадою, то поруч були
ОСОБА_2303 , ОСОБА_2306 , з бетонної барикади лунали постріли в бік вул.
Інститутська, в цей час активісти пересувалися за сніжною барикадою, кидали
«коктейлі молотова», але далі пройти не могли тому, що їх зупиняв
загороджувальний вогонь. Він бачив за бетонною барикадою командира підрозділу
«Беркут» у чорній формі із жовтими пов`язками ОСОБА_2782 , якого знав по службі
та впізнав його в тому числі за вадою руки (відсутність кісті), які той
віддавав команди своїм підлеглим - не чув, саме вони здійснювали постріли з
АКМС калібру 7.62 мм, а також бачив за барикадою командира свого підрозділу -
ОСОБА_665 , який власне і надав наказ перебувати на цій барикаді.
Як також уточнив свідок ОСОБА_862 : - під час подій 20
лютого 2014 року він був одягнутий у чорну форму, поверх бронежилет, каску та
балаклаву, в руках тримав 2 сумки, за плечима мав рюкзак, Івано-Франківські колеги
були вдягнуті також у чорну форму, мали бронежилети, особливих відмінностей не
пам`ятає, на озброєні у них були автомати Калашникова 5.45мм.; - з боку бійців
«Беркут» попереджень чи застережень про застосування вогнепальної зброї у бік
активістів не чув; - він відчував небезпеку через можливе захоплення кулемету,
працівники «Беркут» стримували натиск протестуючих під час відходу працівників
інших підрозділів вверх; - мав при собі радіостанцію, на якій був загальний
канал переговорів інших підрозділів ВВ; - більше перебував за правою частиною
бетонної барикади, якщо дивитися в бік Майдану Незалежності, а ОСОБА_3038 - за
лівою; - кулемет не використовував, а пістолет використав в інженерних цілях
для відстрілу ламп вуличного освітлення, щоб ті не підсвічували їх пересування
у вечірній час; - перебуваючи за бетонною барикадою, не бачив, що конкретно
відбувається внизу вул. Інститутська, активісти з далеку пересувалися, але
сніжну барикаду не переходили, також відчував, що їх обстрілюють приблизно з
готелю Україна, оскільки поряд з дерев падали зламане гілля; - через деякий час
він запакував свій кулемет і перебував з ним у будинку лівіше, інколи виходячи
на барикаду для спостереження, ближче до вечора 20 лютого 2014 року стрільба
майже закінчилася, але напруженість залишилася, була поширена інформація про
нібито напад на бетонну барикаду, але потім вона була спростована.
Під час дослідження за участі свідка ОСОБА_2307 відео
запису «3851672_ARC_200214_VOYNA_ INSTITUTSKAYA.m2p» (т. 69 а. 121),
останній повідомив, що на 01 хв. 35 сек. цього відео зафіксована схожа на ОСОБА_2782
особа, одна з ознак - вада правої руки, однак сказати конкретно, що це ОСОБА_3018
, він не може, може лише здогадуватися, на 03 хв. 08 сек. зафіксовано його
кулемет у проході барикади. Під час дослідження за участі свідка відео запису «Кiev-20-02-14»
(т. 83 а. 33а), останній продемонстрував свій шлях відходу від Жовтневого
палацу алейкою, а також визнає, що з його місця спостереження з землі
безперешкодно проглядалася місцевість біля парапету з написом «АКБ «Аркада».
Під час перегляду за участі свідків ОСОБА_2302 ,
ОСОБА_2301 та ОСОБА_2307 відео запису з камер зовнішнього спостереження НБУ (жорсткий
диск …25D3 «камери НБУ» - т. 45 а. 26), а саме файлу «18B[46].dvr» свідки,
кожний окремо, уточнили, що на камері № 13 о 09 год. 33 хв. 55 сек. зафіксовані
працівники «Беркут» у чорній формі з жовтими стрічками, яких вони бачили і які,
перебуваючи на бетонних блоках, здійснювали постріли, поруч з ними ближче до
проходу між блоками ОСОБА_862 тримав свій кулемет, а під час перегляду файлу
«18B[51].dvr» свідок ОСОБА_863 не виключив, що на камері № 13 о 15 год. 06 хв.
45 сек. зафіксовано саме його на лівій частині бетонних блоків із СГД як він
вів спостереження за готелем «Україна».
Допитаний в судовому засіданні 20 червня 2019 року із
використанням на підставі ухвали суду присяжних від 18 червня 2019 року (т. 179
а. 210-211) в порядку ч. 9 ст. 352 КПК України технічних засобів (в тому числі
створення акустичних перешкод) з іншого приміщення за межами приміщення суду,
що унеможливлює ідентифікацію та забезпечує сторонам провадження можливість
ставити запитання і слухати відповіді на них, свідок ОСОБА_859 , особа
якого була встановлена судом та окремо судовим розпорядником ОСОБА_2308 ,
показав таке.
Станом на лютий 2014 року працював в органах внутрішніх
справ на командно-керівних посадах. Особисто по службі знав більше 4-х років
заступника командира ПМОП ОСОБА_31 , якого за форменим одягом, статурою та
через характер його командно-керівних дій на адресу бійців РСП він, свідок,
ідентифікував на одному із наданих йому для перегляду відеозаписів подій 20
лютого 2014 року під час допиту слідчим. У подальшому він самостійно в
Інтернеті побачив аналогічне тому, яке надавав слідчий, відео під назвою
«Камуфляж» із фіксацією ОСОБА_2788 серед
бійців РСП. Худорлявий високого зросту ОСОБА_2788 серед озброєних автоматами Калашникова бійців
РСП, які в районі Жовтневого палацу вели вогонь в бік Майдану Незалежності (низ
АДРЕСА_7 ) та прикривали відхід інших підрозділів, був єдиний в синьому
міському камуфляжі спецпідрозділу «Беркут». По службі він був обізнаний з
інформацією про перебування 20 лютого 2014 року саме цієї роти - РСП на вул.
Інститутська за бетонною барикадою (телефоном про це повідомив очевидець цих
подій), також на вказаному відеозаписі було видно командира РСП ОСОБА_2309 ,
який мав невеликий зріст та характерну ваду руки. ОСОБА_2782 він, свідок, також
знав особисто по службі, ані з ним, ані з ОСОБА_2788 конфліктів у нього не було. Як уточнив свідок
на запитання сторін: - чорна форма РСП, дійсно, особливо не відрізняється від
чорної форми інших спецпідрозділів правоохоронних органів, але напис на спині
«Беркут» є достатньо інформативним з цього приводу; - на відеозапису, на якому
він ідентифікував ОСОБА_2788 , обличчя останнього не видно, він його
ідентифікував за статурою та неодноразовими керівними діями руками, жестами,
враховуючи те, що серед всіх керівників ПМОП (командир полку та його
заступники), які могли впливати на дії РСП та її командира, ОСОБА_2231 був один
серед всіх за зростом і статурою схожий на особу, яка була зафіксована на
відеозаписі в синьому камуфляжі; - під час подій 20 лютого 2014 року в
центральній частині м. Києва залучалися сили ПМОП, а також регіональних
підрозділів «Беркут», патрульної служби, ВВ та інші підрозділи правоохоронних
органів; - йому не відомі вказівки Президента України на придушення протесту 20
лютого 2014 року; - він також бачив відео та фотоматеріали, на яких зафіксовані
факти застосування активістами предметів, схожих на зброю, в бік
правоохоронців; - за наявною у нього службовою інформацією відступ міліції з
Майдану Незалежності розпочався через її обстріл; - йому важко відповісти на
запитання, чи були підстави для застосування з боку РСП зброї, оскільки він не
володіє всією повнотою інформації про ці події.
З урахуванням результатів дослідження під час судового
розгляду відео записів (пункт 5.3.2 вироку) суд визнає допустимими та
достовірними показання свідка ОСОБА_2310 з чужих слів (повідомлення телефоном)
щодо перебування ранком 20 лютого 2014 року бійців РСП за бетонною барикадою на
вул. Інститутська в м. Києві, оскільки вони підтверджені іншими допустимими доказами
(ч. 2 ст. 97 КПК України).
Під час безпосереднього дослідження в судовому засіданні
за участі свідка ОСОБА_2310 відеозапису «Ukraine_Police firing live
ammo in Kiev clashes - YouTube [720p]» (папка «НБМ» на диску - т. 69 а.
32), запис з 00 до 07 сек., з 41 до 49 сек. та на 01 хв. з 01 до 06 сек., він
ідентифікував за вказаними ним раніше ознаками обвинуваченого ОСОБА_2788 у синьому камуфляжі з АКМС, який скеровує дії
озброєних АКМС бійців РСП у чорній формі із жовтими пов`язками на руках біля
будівлі Жовтневого палацу.
Під час дослідження за участі свідка ОСОБА_2310 відеозапису
«MAJDAN_2014.mp4» з логотипом « ІНФОРМАЦІЯ_204 » (протокол огляду від 25
червня 2015 року та додаток до нього - т. 163 а. 90-119), запис на 01 хв. з 35
до 48 сек., на 04 хв. з 06 до 36 сек. та з 04 хв. 56 сек. до 05 хв. 07 сек.,
він ідентифікував за тими ж ознаками озброєного АКМС обвинуваченого ОСОБА_2788 у синьому камуфляжі, який скеровує дії
озброєних бійців РСП у чорній формі із жовтими пов`язками на руках біля будівлі
Жовтневого палацу.
Під час дослідження за участі вказаного свідка відеозапису
«Інститутська 20 лютого. Вбивство майданівців» (т. 89 а. 66), запис на 11
хв. з 04 до 18 сек., він ідентифікував за тими ж ознаками озброєного АКМС ОСОБА_2788
у синьому камуфляжі з АКМС, який
скеровує дії озброєних бійців РСП у чорній формі із жовтими пов`язками на руках
під час їх відступу на алейці від Жовтневого палацу в бік сніжної барикади.
Під час дослідження за участі вказаного свідка відеозапису
«4» (папка «RadioSvoboda» на диску - т. 69 а. 131), запис з 23 до 37 сек.,
він ідентифікував за вказаними ним раніше ознаками обвинуваченого ОСОБА_2788 у синьому камуфляжі з АКМС, який був єдиний
озброєний у такому одязі серед озброєних бійців РСП у чорній формі із жовтими
пов`язками на руках на кінці алейки, що веде від Жовтневого палацу. Можлива
присутність інших озброєних правоохоронців поруч з бійцями РСП не впливає на
його твердження про те, що РСП принципово ніхто не може керувати окрім його
командирів, а це командування роти чи полку, до останнього належав ОСОБА_23 .
Також свідок уточнив, що саме вказані відео сюжети він
бачив раніше і на них також ідентифікував ОСОБА_2788 в групі зафіксованих на відео осіб.
Під час дослідження в судовому засіданні за участі свідка
ОСОБА_2310 відеозапису «Ukraine_Protest_ Kiev _once again a
battle-zone...» (папка «ВВС», протокол огляду від 16 вересня 2015 року,
диск - т. 129 а. 42-123), запис з 32 до 45 сек., він на початку відеозапису ідентифікував
за вказаними ним раніше ознаками обвинуваченого ОСОБА_2788 у синьому камуфляжі з АКМС поруч із озброєними
АКМС бійцями РСП у чорній формі із жовтими пов`язками на руках, а в подальшому
ідентифікував у такому ж чорному одязі біля дерева присівши на ліве коліно
командира РСП ОСОБА_2782 за вадою правої руки (протез в чорній рукавичці). Інші
особи в ПМОП, які мали б таку ваду руки йому, свідку, не відомі.
Під час дослідження за участі вказаного свідка відеозапису
« НОМЕР_200 » (папка «ТРК Україна» на диску - т. 69 а. 121, скріншот - т.
179 а. 215), запис на 01 хв. з 32 до 52 сек., з 08 хв. 20 сек. до 09 хв. 08
сек., з 12 хв. 58 сек. до 13 хв. 01 сек., він ідентифікував за вказаними ним
раніше ознаками озброєного АКМС Дмитра ОСОБА_2782 у чорній формі із жовтою
пов`язкою на руці, який перебуває за бетонною барикадою в групі з озброєними
бійцями РСП та іншими правоохоронцями та дивиться в бік джерела зйомки. На
другому відрізку відеозапису бійці спецпідрозділу «Беркут» ведуть вогонь із-за
бетонної барикади, когось з них ідентифікувати конкретно він не може, але про
їх належність до вказаного підрозділу вказує напис в одного на спині «Беркут»
та у всіх інших - однакові жовті пов`язки на руках.
Під час дослідження за участі вказаного свідка відео
запису з камер зовнішнього спостереження НБУ (файл «18B[46].dvr» - жорсткий
диск …25D3 «камери НБУ» - т. 45 а. 26), на камері 13, астрономічний час 09 год.
33 хв. 55 сек., він ідентифікував за кольором форми озброєного обвинуваченого ОСОБА_2788
поруч із озброєними АКМС бійцями у
чорній формі із жовтими пов`язками на руках та без них за бетонною барикадою.
Як визнав свідок, того дня на цій місцевості він не перебував, але поруч з
вказаними особами перебувала особа, яка йому телефонувала та особисто
проінформувала про обстановку.
Протест сторони захисту про те, що прокурор в іншому
приміщенні, де перебував свідок ОСОБА_859 , міг тиснути на нього під час
формулювання ним відповідей на запитання, судом перевірявся і свого
підтвердження за чіткими заявами самого свідка не знайшов. Також суд присяжних
через висловлені сумніви стороною захисту кожного разу переконувався, що свідок
ОСОБА_859 бачить за місцем свого фізичного перебування в іншому приміщенні саме
те відео, яке досліджувалося в приміщенні суду.
Під час проведення за ініціативою сторони захисту та за
участі свідка ОСОБА_2310 в судовому засіданні впізнання ОСОБА_31 (ч. 1 ст. 355 КПК України) за
антропометричними даними, одягнутого у балаклаву та синій камуфляж, серед
залучених стороною захисту трьох статистів схожого зовнішнього вигляду, свідок
ОСОБА_859 не впізнав ОСОБА_31 .
Суд присяжних відхиляє як надуманий протест сторони
обвинувачення про нібито порушення з боку суду процедури судового розгляду
шляхом задоволення клопотання сторони захисту про проведення вказаного
впізнання в залі суду. Сторона захисту скористалася своїм процесуальним правом,
а суд лише забезпечив його реалізацію.
Суд також не погоджується і з доводами захисту про те, що
результати вказаного впізнання спростовують надані свідком ідентифікаційні
показання щодо обвинуваченого ОСОБА_31 . Як раз таки, навпаки, результати
проведеного впізнання в залі суду повністю узгоджуються з чіткими та
послідовними показаннями свідка ОСОБА_2310 про те, що він фактично не впізнавав
і не міг впізнавати ОСОБА_2788 на відео,
а лише ідентифікував (вирахував) його серед бійців РСП, враховуючи відому йому
інформацію про місцезнаходження цього підрозділу, про відмінний від інших осіб
керівного складу ПМОП зовнішній вигляд ОСОБА_2788 (високий та худорлявий), а від бійців РСП -
формений одяг (синій камуфляж) та зафіксований на відеозапису явний характер
системних командно-керівних дій з його боку, що могло бути притаманним тільки
представнику командування роти чи полку, а до останнього як раз такі й належав
ОСОБА_23 . Отже, у даному випадку під час огляду відеозаписів мало місце
вираховування особи за обсягом наявної інформації, а не її впізнання в
класичному розумінні, як це сприйняла сторона захисту та власне і намагалася
подати сторона обвинувачення.
Допитаний в судовому засіданні 09 липня 2019 року із
використанням на підставі ухвали суду присяжних від 18 червня 2019 року (т. 179
а. 210-211) в порядку ч. 9 ст. 352 КПК України технічних засобів (в тому числі
створення акустичних перешкод) з іншого приміщення за межами приміщення суду,
що унеможливлює ідентифікацію та забезпечує сторонам провадження можливість
ставити запитання і слухати відповіді на них, свідок ОСОБА_860 , особа
якого була встановлена судом та окремо судовим розпорядником ОСОБА_2308 ,
показав таке.
Станом на лютий 2014 року він працював у правоохоронних
органах. 20 лютого 2014 року безпосередньо на вул. Інститутська не перебував,
але протягом доби спостерігав через ЗМІ за подіями, що там відбувалися вранці.
Для себе зробив висновки, що участь в цих подіях брали сили правопорядку, які
через обстріл почали відходити з Майдану Незалежності вверх по вул.
Інститутська. Були задіяні наряди підрозділів «Беркут» з усіх регіонів, міста
Києва, підрозділи ВВ. Він по службі тривалий час знав все керівництво ПМОП, командира
РСП ОСОБА_2782 , зустрічався з ними періодично, деяких співробітників РСП знав
за ім`ям. Ніколи конфліктів з вказаними особами в нього не було. На
відеозаписі, який йому демонстрував слідчий під час допиту щодо вказаних подій,
він дійсно ідентифікував озброєних бійців РСП в чорній формі із ідентифікуючими
жовтими пов`язками на руках, серед них в такій самій формі були командир РСП та
у синьому камуфляжі спецпідрозділу «Беркут» і балаклаві на голові заступник
командира ПМОП ОСОБА_23 , всі вони, перебуваючи на вул. Інститутська,
здійснювали постріли зі зброї, ОСОБА_2788 при цьому керував діями бійців РСП, на це
вказували командні жести та рухи руками, вказівки напрямку руху тощо. У
новинах, які він проглядав, вказаного відеозапису не бачив. Бійців РСП він
ідентифікував за їх формою чорного кольору та написом на спині «Беркут», також
за родом служби йому було відомо про знаходження даного підрозділу в указаній
локації. Зазвичай, РСП застосовується в особливих випадках, коли мова йде про
затримання особливо небезпечних чи озброєних злочинців.
Як також уточнив свідок: - діями бійців РСП міг керувати
її командир чи особа, яка його заміщувала, а також добре відомий їм представник
командування ПМОП, інша стороння особа не могла мати такий вплив на дії бійців
РСП; - серед всього особового складу ПМОП чорна форма тільки в бійців РСП; -
серед всіх керівників ПМОП (командир полку та його чотири заступники) тільки ОСОБА_2788
був за високим зростом і худорлявою
статурою схожий на особу, яка була зафіксована на продемонстрованому слідчим
відеозаписі в синьому камуфляжі; - особливі прикмети ОСОБА_31 йому, свідку, не
відомі; - про наказ правоохоронцям ранком 20 лютого 2014 року відступити зі
своїх позицій не відомо, фактично це була евакуація у зв`язку з небезпекою; -
йому, свідку, невідомо, щоб приймалися рішення про розгін «Майдану» 20 лютого
2014 року, якщо б таке рішення було прийняте, то воно йому було б відомо за
посадою; - в новинах, які він спостерігав щодо подій 20 лютого 2014 року,
показували озброєних правоохоронців і з інших підрозділів; - з урахуванням
того, що вранці 20 лютого 2014 року розпочалася стрільба по правоохоронцях,
бійці РСП здійснювали прикриття відходу інших правоохоронців.
Під час дослідження за участі свідка ОСОБА_2311 відеозапису
«MAJDAN_2014.mp4» з логотипом « ОСОБА_2312 » (протокол огляду від 25 червня
2015 року та додаток до нього - т. 163 а. 90-119), запис на 01 хв. з 35 до 48
сек., на 04 хв. з 06 до 36 сек., з 04 хв. 56 сек. до 05 хв. 07 сек. та на 05
хв. з 44 до 59 сек., він ідентифікував за вказаними ним раніше ознаками
(статура, зріст, керівні дії) озброєного АКМС обвинуваченого ОСОБА_2788 у синьому камуфляжі, який на вул. Інститутська
20 лютого 2014 року скеровує дії озброєних бійців РСП у чорній формі із жовтими
пов`язками на руках з наліпкою на спині «Беркут». Також свідок уточнив, що саме
ці відео сюжети він бачив раніше під час допиту слідчим.
Під час безпосереднього дослідження в судовому засіданні
за участі вказаного свідка відеозапису « ІНФОРМАЦІЯ_288 [720p]» (папка «НБМ» на диску - т. 69 а.
32), запис з 00 до 07 сек., з 41 до 49 сек. та на 01 хв. з 01 до 06 сек., він
ідентифікував за тими ж ознаками обвинуваченого ОСОБА_2788 у синьому камуфляжі з АКМС, який на вул.
Інститутська 20 лютого 2014 року скеровує дії озброєних бійців РСП у чорній
формі із жовтими пов`язками на руках. Також свідок уточнив, що цей відеозапис
він не бачив під час допиту слідчим, осіб в чорній формі без наліпок «Беркут»
він не може категорично віднести до РСП.
Під час дослідження за участі вказаного свідка відеозапису
«Інститутська 20 лютого. Вбивство майданівців» (т. 89 а. 66), запис на 11
хв. з 04 до 18 сек., він ідентифікував за тими ж ознаками озброєного АКМС ОСОБА_2788
у синьому камуфляжі з АКМС, який
скеровує дії озброєних бійців РСП у чорній формі із жовтими пов`язками на руках
під час їх відступу по вул. Інститутська.
Під час дослідження за участі вказаного свідка відеозапису
«4» (папка «RadioSvoboda» на диску - т. 69 а. 131), запис з 23 до 37 сек.,
він ідентифікував за вказаними ним раніше ознаками обвинуваченого ОСОБА_2788 у синьому камуфляжі з АКМС, який був єдиний
озброєний у такому одязі серед озброєних бійців РСП у чорній формі із жовтими
пов`язками.
Під час дослідження в судовому засіданні за участі свідка
ОСОБА_2311 відеозапису «Ukraine_Protest_ ІНФОРМАЦІЯ_289 » (папка «ВВС», протокол
огляду від 16 вересня 2015 року, диск - т. 129 а. 42-123), запис з 32 до 45
сек., він на початку відеозапису ідентифікував за вказаними ним раніше ознаками
обвинуваченого ОСОБА_2231 у синьому камуфляжі поруч із озброєними бійцями РСП у
чорній формі із жовтими пов`язками на руках, а в подальшому ідентифікував у
такому ж чорному одязі біля дерева присівши на ліве коліно командира РСП ОСОБА_2782
за вадою правої руки (протез в чорній рукавичці).
Під час дослідження за участі вказаного свідка відеозапису
« НОМЕР_204 ОСОБА_2277 » (папка «ТРК Україна» на диску - т. 69 а. 121,
скріншот - т. 180 а. 21), запис на 01 хв. з 32 до 52 сек., з 08 хв. 20 сек. до
09 хв. 08 сек. та на 09 хв. з 21 до 26 сек., він ідентифікував за вказаними ним
раніше ознаками озброєного АКМС ОСОБА_2782 (01 хв. 36 сек. запису) у чорній
формі із жовтою пов`язкою на руці, який перебуває за бетонною барикадою на вул.
Інститутська в групі з озброєними бійцями РСП, військовослужбовцями ВВ та
обличчям повернутий до камери. На другому відрізку відеозапису бійці РСП ведуть
вогонь з вогнепальної зброї із-за бетонної барикади, когось з них
ідентифікувати конкретно він не може, але про їх належність до вказаного
підрозділу вказує наліпка в одного на спині «Беркут».
Суд присяжних визнає показання свідків ОСОБА_2310 та
ОСОБА_2311 належними, допустимими та достовірними доказами, критично оцінюючи з
цього приводу заперечення сторони захисту (т. 179 а. 213-214). Використання
особливої процедури допиту вказаних свідків (ч. 9 ст. 352 КПК України), яка
унеможливила їх ідентифікацію для сторони захисту, потерпілих, їх представників
та сторонніх громадян, не суперечить законній процедурі, оскільки нею
врегульована. Необхідність дотримання такої процедури мотивована ухвалою суду
присяжних. Більш того, особа цих свідків була перевірена під контролем суду, не
залишилися поза таким контролем і підстави застосування щодо вказаних свідків за
їх ініціативою заходів безпеки, які виявилися належно обґрунтованими, а сама
процедура допиту цілком забезпечила всім учасникам процесу можливість ставити
запитання свідкам і слухати відповіді на них, без обмежень проводити додаткові
процесуальні дії за участі вказаних свідків, в тому числі й за клопотанням
сторони захисту, що відповідає принципу змагальності.
Проведення допиту вказаних свідків у режимі
відеоконференції не вплинуло на ефективність участі сторони захисту в судовому
процесі та не перешкодило реалізації прав обвинуваченого, у тому числі права на
допит свідків, відтак підстави для визнання показань останніх недопустимими
доказами відсутні. Аналогічну правову позицію сформував і Верховний Суд
(постанова від 29.10.2020 у справі № 725/6078/14-к, джерело:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/92602247).
В той же час, через особливий порядок допиту свідків
ОСОБА_2310 та ОСОБА_2311 , під час якого сторона захисту зазнала певних
процесуальних незручностей, суд присяжних не надає показанням останніх домінуючого
значення та не формує свою остаточну позицію на їх підставі, тим більше, що
показання цих свідків ідентифікаційного характеру мали основою власні оціночні
судження та логічні міркування. Водночас, оцінюючи це джерело доказів, суд
присяжних враховує, що одержані під час допиту вказаних свідків дані повністю
узгоджуються із вже наведеними висновками суду (пункт 5.3.2 вироку), додатково
підсилюючи їх та роблячи ще більше переконливими. Це стосується не тільки
питання ідентифікації РСП, її командира ОСОБА_2782 та обвинуваченого ОСОБА_2788
в подіях ранку 20 лютого 2014 року, а й
щодо: - причин відступу сил правопорядку зі своїх позицій на Майдані
Незалежності ранком 20 лютого 2014 року - їх обстріл; - завдання, яке при цьому
виконувало РСП біля Жовтневого палацу - прикриття відходу інших підрозділів; -
характеру залучених сил та засобів РСП для вирішення вказаного завдання -
автоматична зброя та її застосування в бік Майдану Незалежності (низ вул.
Інститутська); - фактів застосування активістами предметів, схожих на зброю, в
бік правоохоронців; - відсутності даних про кимось заздалегідь прийняте рішення
на штурм «Майдану» 20 лютого 2014 року. Саме у такому контексті та виключно у
взаємозв`язку з іншими дослідженими судом доказами суд присяжних кладе показання
свідків ОСОБА_2310 та ОСОБА_2311 в основу свого вироку.
Суд виключає з переліку доказів сторони обвинувачення як
недопустимі покази свідка сторони обвинувачення ОСОБА_2176 , який в порушення
приписів ст. 346 КПК України перебував у залі суду 08 вересня 2016 року під час
судового засідання, в ході якого відбувався допит потерпілих ОСОБА_2170 ,
ОСОБА_2164 та ОСОБА_2174 за епізодом загибелі ОСОБА_427 , свідком за яким він
був викликаний до суду 15 січня 2019 року.
Оцінюючи показання всіх свідків сторони обвинувачення,
кожного окремо, суд присяжних визнає їх належними та допустимими доказами. Слід
відмітити, щодо факту подій «Майдану» показання всіх вказаних осіб узгоджуються
між собою та мають різного обсягу взаємодоповнюючий характер, що зумовлено їх
безпосередньою участю в одних і тих самих подіях по різні сторони протистояння
(активісти та працівники правоохоронних органів) або в різні проміжки часу та в
різних локаціях, узгоджуються вони і з показаннями потерпілих - очевидців подій
«Майдану» в різні його часові періоди та обвинувачених, в тому числі і щодо 20
лютого 2014 року, а також з об`єктивними документованими даними досліджених під
час судового розгляду фото та відео матеріалів.
Окрім аналізу по ходу наведення показань вказаних
свідків, окремо звертають на себе увагу такі одержані шляхом їх допиту
відомості.
Мотиви участі свідків з числа активістів у протестних
акціях «Майдану» корелюють з даними, які про це повідомили потерпілі. Обурення
несправедливістю та побиттям студентів, які публічно намагалися заявити протест
зупинці євроінтеграційних процесів в Україні, мотивувало дії більшості свідків
( ОСОБА_1343 , ОСОБА_803 , ОСОБА_1594 , ОСОБА_2141 , ОСОБА_2313 , ОСОБА_1028 та
ОСОБА_1536 ). Всі допитані свідки з
числа активістів не мали наміру змінювати владу насильницьким шляхом, тільки
ОСОБА_1536 допускав таку можливість. Ці настрої корелюють з результатами
проаналізованих судом соціологічних досліджень (Глава 5.6 вироку).
У свою чергу жоден з допитаних свідків з числа
правоохоронців (МВС, ВВ, УДО, СБУ) не брав участь в подіях «Майдану» з якихось
особистих міркувань чи на прохання третіх осіб, всі вони були задіяні до цих
подій у порядку виконання своїх службових обов`язків та за відповідними
наказами свого керівництва.
Більшість з числа допитаних свідків - активістів входили
до складу сотень Самооборони «Майдану», які були чітко структуровані, як
уточнили свідки ОСОБА_1343 та ОСОБА_2313 , «все виконувалось без
самодіяльності», очолював групу парамедиків «Майдану» свідок ОСОБА_1023 , а
свідок ОСОБА_1035 була медиком-волонтером. Відтак, враховуючи також категорії
допитаних потерпілих та свідків захисту, під час судового розгляду вдалося
допитати представників всіх сфер діяльності «Майдану», зокрема, і з числа його
лідерів.
Із самого початку в протестних акціях на «Майдані» брали
участь свідки ОСОБА_1028 , ОСОБА_2060 (ще до 30 листопада 2013 року),
ОСОБА_1343 , який захищав «Майдан» від спроби його розігнати 10-11 грудня 2013
року, ОСОБА_791 , який системно фільмував події «Майдану». Свідки ОСОБА_1028 ,
ОСОБА_1343 , ОСОБА_791 та ОСОБА_803 як активісти, а свідок ОСОБА_864 (ВВ
«Омега»), як представник сил правопорядку, були активними учасниками подій на
вул. Грушевського 19 січня 2014 року, узгоджено відмітивши спалах насильства
під час цих подій. Вказане протистояння документували свідки ОСОБА_2314 та
ОСОБА_2315 , як професійні журналісти, очевидцем небезпечного застосування в
бік правоохоронців салютних установок був свідок ОСОБА_2251 (УДО). При цьому,
свідки ОСОБА_1536 та ОСОБА_864 , а також свідок ОСОБА_798 вважали, що «Майдан»
з даного епізоду перестав бути мирним. Однак, свідок ОСОБА_2141 особисто вважав
«Майдан» мирним весь час, включно і з подіями 20 лютого 2014 року. Серед
екіпірування активістів з часом все більш стає розповсюдженим наявність
бронежилету, який мали на собі свідки ОСОБА_1028 , ОСОБА_1343 , ОСОБА_2313 ,
ОСОБА_1594 , останній був одягнутий у військовий камуфляж, а також стає
характерним наявність при активістах засобів для нанесення тілесних ушкоджень
(палиці, дубинки тощо - свідки ОСОБА_2313 , ОСОБА_1238 та ОСОБА_785 , а свідок
ОСОБА_1343 підтвердив те, що ОСОБА_1042 перед своєю загибеллю мав при собі
лідоруба). Всі ці дані узгоджуються з відомостями, які судом були отримані під
час дослідження фото та відео матеріалів тих подій, на цьому тлі суд критично
сприймає переконання свідка ОСОБА_2146 про мирний характер подій 20 лютого, які
є відверто суб`єктивними.
Безпосередніми учасниками подій 18 лютого 2014 року були
свідки ОСОБА_1028 , ОСОБА_1343 , ОСОБА_2313 , та ОСОБА_2141 - члени 35-ої сотні
Самооборони «Майдану» («Волинська Січ»), які стали заручниками розпочатого
масового насильства («за їх спиною хтось почав воювати»), яке переросло
у взаємне побоїще, очевидцем якого також стали з числа активістів - свідки
ОСОБА_791 , ОСОБА_2315 та ОСОБА_2060 , а з числа правоохоронців -
свідки ОСОБА_858 (МВС),
ОСОБА_2293 , які підтвердили залучення додаткових сил міліції з
регіонів, ОСОБА_855 та ОСОБА_856
(ПМОП), які повідомили про розстановку сил ПМОП, свідок ОСОБА_864 (ВВ «Омега»), який перебував в епіцентрі
подій та був очевидцем масових атак позицій правоохоронців з боку учасників
«мирної ходи», а також свідки « ОСОБА_866 », «ОСОБА_3027 », «ОСОБА_3026 »
та ОСОБА_2281 (СБУ ЦСО «А»), ОСОБА_2293 , які ввечері 18 лютого у складі
озброєних підрозділів були залучені до АТО за усною вказівкою свого
керівництва, свідки « ОСОБА_2261 », « ОСОБА_2271 під ім`ям « ОСОБА_2264 », «
ОСОБА_2259 » (УДО), ОСОБА_2247 та ОСОБА_2251 (УДО), яким рішення про оголошення
АТО не доводилось, проте вони виконували свої службові обов`язки зі здійснення
озброєної державної охорони, а ОСОБА_2251 лише чув про проведення АТО. При
цьому, свідки ОСОБА_858 та ОСОБА_864 підтвердили наявність увечері 18 лютого
2014 року рішення про штурм «Майдану» шляхом відтиснення активістів з території
Майдану Незалежності, яке вважали безглуздим, оскільки воно не враховувало
реальної обстановки. Про намагання силами загонів спеціального призначення ВВ
знешкодити ймовірно озброєних активістів повідомив і свідок ОСОБА_2293 . Свідок
« ОСОБА_2265 під ім`ям « ОСОБА_2264 » (УДО), спостерігаючи за вказаними подіями
по телебаченню також оцінив їх як штурм «Майдану» з боку сил правопорядку.
Свідки ОСОБА_858 та ОСОБА_2242 повідомили, що їм про оголошення та проведення АТО
ніхто не доводив.
Факти використання правоохоронцями спецзасобів
походженням з РФ підтвердив свідок ОСОБА_2242 . Факти зайняття активістами
будівель органів влади в м. Києві, інших приміщень підтвердили свідки ОСОБА_785
, ОСОБА_803 , ОСОБА_1356 та ОСОБА_1594 (щодо будівлі КМДА), ОСОБА_803 (щодо
будівлі Консерваторії), ОСОБА_1343 , ОСОБА_2313 та ОСОБА_2141 (щодо будівлі
Мінагрополітики, контроль над якою самі активісти не завжди мирно ділили між
собою, як про це показав свідок ОСОБА_1028 ).
Всупереч запереченням сторони обвинувачення, у період 18
- 19 лютого 2014 року все ж таки тривала певна мобілізація охочих підтримати
«Майдан». Про її організований характер, в тому числі і через ЗМІ, повідомив
свідок ОСОБА_1386 , який через заклики по телевізору 18 лютого організовано у
складі однодумців від «Автомайдану» прибув на «Майдан», відмітив для себе
прибуття на вечір 19 лютого значної кількості нових активістів і свідок
ОСОБА_1343 . Окремо на вечір 18 лютого 2014 року прибув на «Майдан» свідок
ОСОБА_2141 , а 19 лютого - свідки ОСОБА_1028 , ОСОБА_1536 , ОСОБА_1356 та
ОСОБА_1594 , а також свідок ОСОБА_1471 , який взагалі вперше прибув на
«Майдан», відчуваючи особливе натхнення. Обстановка на «Майдані» 19 лютого 2014
року за свідченнями свідків ОСОБА_1343 , ОСОБА_2313 , ОСОБА_2120 , ОСОБА_1536 ,
ОСОБА_1357 , ОСОБА_2146 була спокійна, лише свідки ОСОБА_1386 , ОСОБА_785 та
ОСОБА_1356 оцінювали її як напружену, а свідок ОСОБА_1343 до того ж підтвердив,
що владою було оголошено 20 лютого днем жалоби за загиблими 18-19 лютого 2014
року.
Свідки «ОСОБА_3025 »,
ОСОБА_2281 , «ОСОБА_3027 » та «ОСОБА_3026 » (СБУ ЦСО «А») прямо
спростували поширені в ЗМІ того часу чутки про нібито підготовку до штурму
«Майдану» 20 лютого 2014 року, не було відомо їм і про те, що до наступальних
дій готували інші підрозділи. Ці дані також підтвердили свідки ОСОБА_2230
, ОСОБА_859 , ОСОБА_860 ,
ОСОБА_864 , ОСОБА_2293 , ОСОБА_2247 , ОСОБА_2251 (УДО), свідки «ОСОБА_3042 » та «
ОСОБА_866 » (УДО). Також свідки « ОСОБА_866 », ОСОБА_2281 , «ОСОБА_3027 » та «ОСОБА_3026
» (СБУ ЦСО «А») повідомили, що їм не відомо про будь-яку безпосередню участь у
заходах на «Майдані» 20 лютого 2014 року спецпризначенців з РФ. Також, всі
свідки - співробітники спецпідрозділів СБУ, УДО, ВВ «Омега», окремо свідок ОСОБА_2293
- координатор загонів спецпризначення ВВ, визнали, що наспіх залучалися до
заходів 20 лютого 2014 року, вже реагуючи на події, що сталися (ранковий
обстріл працівників міліції), а це об`єктивно виключає їх причетність до
планування останніх. Отже, версія, за якою сили правопорядку нібито планували
ескалацію насильства 20 лютого 2014 року, свого об`єктивного підтвердження не
знайшла і за показаннями свідків обвинувачення. З цього приводу аналогічних
висновків дійшов суд і за результатами оцінки інших доказів (фото та відео
матеріалів, показання свідків захисту).
Крім того, свідки - співробітники спецпідрозділів СБУ,
УДО визнали, що обстановка, яку вони спостерігали 20 лютого 2014 року, не
давала їм підстав для застосування вогнепальної зброї, проте вікна готелю
«Україна», що виходили на бік урядового кварталу, не весь час перебували в полі
зору їх спостереження (бачили лише верхні поверхи і після 10 год. - свідок «
ОСОБА_866 » (УДО); лише верхні поверхи і з 11 год. - свідок « ОСОБА_2259 » та
всі його підлеглі (УДО), взагалі він би обрав іншу позицію для спостереження за
готелем; лише з 10 год. 30 хв. - свідок « ОСОБА_866 » та всі його підлеглі (ЦСО
«А» СБУ).
Звертає на себе увагу і той факт, що територія «Майдану»
ніколи не була в суцільній блокаді з боку сил правопорядку, не змінилася ця
ситуація і на ранок 20 лютого 2014 року. З протилежного від урядового кварталу
боку прохід на «Майдан» був вільним та й відомості про сутички з цієї сторони з
правоохоронцями відсутні. Про це прямо свідчили свідки ОСОБА_785 , ОСОБА_798 ,
ОСОБА_1594 , ОСОБА_1035 . Вибірковий характер території протистояння вказує на
те, що болючим питанням для обох сторін були їх контакти саме в бік урядового
кварталу. Так, свідки ОСОБА_2247 та ОСОБА_2251 (УДО) показали про намагання протестувальників
24 листопада 2013 року прорвати кордони міліції біля центрального входу до
будівлі КМУ, свідки « ОСОБА_866 » та «ОСОБА_3021 » з числа правоохоронців були
очевидцями намагання активістів прорватися з використанням важкої техніки через
шеренги правоохоронців до Адміністрації Президента 01 грудня 2013 року. Свідок
ОСОБА_1536 уточнив, що сутички між активістами та правоохоронцями і в січні
2014 року почались саме з того, що активісти намагалися рухатися вверх по вул.
Грушевського в бік урядового кварталу і для цього використовували бруківку,
«коктейлі молотова», шини, зброю та підручні засоби, а силовики їх стримували,
що повністю узгоджується з показаннями свідків ОСОБА_2315 (журналіст) та
ОСОБА_2233 (ВВ «Омега»), а також з дослідженими під час судового розгляду відео
матеріалами цих подій.
Разом з тим, всі допитані свідки - офіцери
спецпідрозділів СБУ та УДО узгоджено повідомили в межах своєї компетенції, що
жодних спроб захоплення в м. Києві будівель центральних органів влади (ВРУ,
КМУ, АП) 18-21 лютого 2014 року не було і про такі факти їм не відомо, що
повністю розвіює міфи про протилежне. Свідки ОСОБА_2247 та ОСОБА_2251 (УДО), хоча і відчували загрозу
захоплення будівель центральних органів влади, проте їх побоювання не
справдилися, у період з 18 по 21 лютого таких дій фактично ніхто не вживав,
більш того, сотні Самооборони «Майдану» надавали їм допомогу із здійснення
функцій державної охорони в урядовому кварталі.
Щодо характеру застосованого насильства активістами, то
свідки ОСОБА_1028 , ОСОБА_1343 та ОСОБА_803 давали аналогічні показання,
визнавши використання активістами «коктейлів молотова» по правоохоронцях під
час протистоянь з ними. Хтось перекладав відповідальність за такі дії на
«туристів» і «відморозків», які на «Майдані» діяли самостійно і поза структурою
самооборони - про це вказали свідки ОСОБА_1343 та ОСОБА_2313 . Знайшли
своє підтвердження в показаннях свідків як з числа активістів, так і
правоохоронців випадки захоплення активістами співробітників правоохоронних
органів в полон (свідки ОСОБА_1471 , ОСОБА_1536 , ОСОБА_864 та ОСОБА_2293 ,
свідок ОСОБА_1343 , який чув, що з Жовтневого палацу активісти вивели чоловік
20 військовослужбовців ВВ, свідки ОСОБА_805 та ОСОБА_806 , які особисто
документували такі випадки).
Ранком 20 лютого 2014 року міліція почала тікати зі своїх
позицій, а активісти - перейшли у наступ (атаку, штурм), який за більшістю
свідчень мав виключно стихійний характер, люди навіть групами діяли хаотично
(свідки з числа активістів - ОСОБА_1028
, ОСОБА_1343 , ОСОБА_2313 ,
ОСОБА_1023 , ОСОБА_803 , ОСОБА_1471 ,
ОСОБА_1386 , ОСОБА_1593 , ОСОБА_1536 ,
ОСОБА_1594 , ОСОБА_2141 , ОСОБА_1468 , свідки з числа правоохоронців - ОСОБА_858 ,
ОСОБА_861 та ОСОБА_863 ). Саме
так оцінювали ранкові події «Майдану»: - свідки ОСОБА_1028 та ОСОБА_791 , акцентуючи увагу на звуки
пострілів із самого ранку, можливо із 06 ранку (свідок ОСОБА_1386 ) і лише пізніше - хльосткі
постріли з автоматичної зброї; - свідки ОСОБА_1536 , ОСОБА_2230 ,
ОСОБА_2293 , ОСОБА_859 та ОСОБА_860 , визнавши, що міліція
відступила через її обстріл; - свідок ОСОБА_1356 , вважаючи ці події
революцією; - свідок ОСОБА_862 (ВВ
Омега), який перебуваючи покинутим в Жовтневому палаці, який штурмували
активісти, відчував реальну небезпеку захоплення ввіреного кулемету; - свідки
ОСОБА_861 , ОСОБА_863 та ОСОБА_862
(ВВ Омега), які бачили біля Жовтневого палацу підпал активістами
належного Західному управлінню ВВ автобусу та пошкодження їх білого
позашляховика; - свідки «ОСОБА_3025 » (СБУ ЦСО «А»), ОСОБА_859
та ОСОБА_860 , які оцінили по відео дій РСП біля Жовтневого палацу як
спеціальну операцію для забезпечення евакуації правоохоронців; - свідки
ОСОБА_2247 та ОСОБА_2251 (УДО), які показали, що вже на
вечір 20 лютого працівники міліції залишили об`єкти державної охорони; - свідки
ОСОБА_798 , ОСОБА_800 , які були очевидцями обстрілу правоохоронців з боку
активістів, одна з таких куль потрапила поруч з ними в стовп; - свідок
ОСОБА_1594 , який 20 лютого 2014 року наступальних дій з боку міліції не бачив,
однак оцінює дії правоохоронців у чорній формі, які застосували зброю, як
залякування суспільства.
Коментуючи мотив та цілі свого руху вперед вслід за
відступаючими правоохоронцями ранком 20 лютого 2014 року, свідки сторони
обвинувачення з числа активістів в більшості своїй акцентували увагу на
стихійності характеру своїх дій (міліція відходила, тому активісти і пішли за
нею - свідки ОСОБА_791 , ОСОБА_1471 , ОСОБА_1536 , ОСОБА_1356 , ОСОБА_1023 ,
хтось долучився вже до атаки - ОСОБА_1028 (побачив людей, які підіймалися вверх
до Жовтневого палацу, інша частина людей бігла на вул. Грушевського, а третя -
на вул. Інститутська), ОСОБА_1343 , ОСОБА_2141 , ОСОБА_803 (був наступ,
активісти почали закидати правоохоронців «коктейлями молотова» та камінням) та
на бажанні лише відновити територію «Майдану» (свідки ОСОБА_1343 , ОСОБА_2313 ,
ОСОБА_1356 , ОСОБА_1028 ), керувався бажанням відтіснити від «Майдану» міліцію
свідок ОСОБА_1386 , лише свідок ОСОБА_1594 керувався у своїх діях закликами зі
сцени «Майдану». Жодний з допитаних свідків обвинувачення не розглядав відступ
правоохоронців як заздалегідь спланований ними сценарій для подальшого штурму
«Майдану», свідки ОСОБА_803 та ОСОБА_1536 прямо визнали, що була атака з боку
«Майдану», а ОСОБА_1536 уточнивши, що міліція почала відступати через її
обстріл. При цьому, свідки ОСОБА_791 , ОСОБА_1471 та ОСОБА_1536 щиро були
здивовані рухом активістів навздогін за правоохоронцями - «це було дивним,
силовики й так відступали».
З іншого боку, свідки ОСОБА_2315 , ОСОБА_805 ,
ОСОБА_791 та ОСОБА_806 виявилися прямими очевидцями стрільби міліції
у чорній формі 20 лютого 2014 року із-за сніжної та бетонної барикад, внаслідок
чого падали активісти. Ведення вогню з АКМС в бік активістів з боку
правоохоронців у чорній формі із жовтими пов`язками на руках особисто
спостерігали 20 лютого 2014 року: - свідки ОСОБА_1028 , ОСОБА_1343 ,
ОСОБА_1386 , ОСОБА_1356 та ОСОБА_791
(біля Жовтневого палацу); - свідок ОСОБА_785 сам був ними двічі обстріляний; - свідки
ОСОБА_846 та ОСОБА_848 через камери охорони НБУ; - свідок ОСОБА_803
, як вони стріляли з бетонної барикади; - свідки ОСОБА_798 , ОСОБА_800 ,
ОСОБА_864 , ОСОБА_861 та ОСОБА_862
спостерігали за цими подіями з тилу бетонної барикади, а свідок ОСОБА_1536
раніше за часом з вікна Жовтневого палацу. При цьому, свідки ОСОБА_864
, ОСОБА_861 та ОСОБА_862
безпосередньо бачили, як із-за бетонної барикади бійці «Беркут» у чорній
формі із жовтими пов`язками під керівництвом командира РСП ОСОБА_2782 здійснювали
постріли в бік активістів, тобто в напрямку Майдану Незалежності, як уточнив
свідок ОСОБА_864 , постріли в цій частині вул. Інститутська відбувались до
12-13 год. Бачив цих озброєних бійців в чорній формі із жовтими пов`язками за бетонною
барикадою і свідок « ОСОБА_2255 » (УДО). Свідок «ОСОБА_3021 » (УДО),
ознайомившись по відеозаписах з подіями, які сталися ранком 20 лютого 2014 року
на вул. Інститутська, коли загинуло багато людей, також вважав, що джерело
пострілів було десь біля БТР на цій вулиці та НБУ, тобто за бетонною барикадою.
Про те, що чули постріли в указаний період часу, заявили свідки ОСОБА_2263 на ім`я « ОСОБА_2264 », свідок «
ОСОБА_2273 » під ім`ям « ОСОБА_2264 », який виконував функцію спостерігача на
вулиці, свідки «ОСОБА_3042 », « ОСОБА_866 » (УДО), а також свідки « ОСОБА_866 »
та «ОСОБА_3026 » (СБУ ЦСО «А»), ОСОБА_2293 ,
ОСОБА_863 , а ОСОБА_2247 та ОСОБА_2251 (УДО) з 08 год. 20 хв. ранку.
Зважаючи на ці дані, показання свідків «ОСОБА_3024 А» та «ОСОБА_3043 » (СБУ ЦСО
«А») про те, що вони 20 лютого 2014 року пострілів не чули, не спростовує
фактів їх здійснення.
І хоча всі свідки з числа активістів повідомили, що не
чули попередження з боку правоохоронців про можливість застосування зброї,
свідки ОСОБА_1028 , ОСОБА_1343 та ОСОБА_803 визнали, що ранком 20 лютого
працював гучномовець міліції із закликами припинити правопорушення, чули його
роботу постійно на «Майдані» і свідки ОСОБА_798 та ОСОБА_2293 , показання
останніх з усієї повнотою задокументовані на досліджених судом відеозаписах
(пункт 5.3.2 вироку - епізод № 1 «утримання позицій» за відеозаписом Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»).
Згаданих вказаними свідками озброєних 20 лютого 2014 року
правоохоронців у чорній формі із жовтими пов`язками на руках ідентифікували за
форменим одягом як бійців РСП свідки з числа правоохоронців ОСОБА_858 ,
ОСОБА_855 , ОСОБА_859 , ОСОБА_860 та ОСОБА_854 , останній оглянувши відеозапис
цих подій, свідок ОСОБА_861 (ВВ «Омега»), безпосередньо побачивши їх
стріляючими перед Жовтневим палацом та у подальшому із-за бетонної барикади,
свідки ОСОБА_862 , ОСОБА_863 та ОСОБА_864 (ВВ «Омега»), також побачивши їх
стріляючими із-за бетонної барикади в бік низу вул. Інститутська в напрямку
Майдану Незалежності, при цьому ОСОБА_864 , ОСОБА_859 та ОСОБА_860
ідентифікували цих бійців РСП і за присутнім поруч за бетонною барикадою їх
командиром - ОСОБА_865 , якого знали і з яким під час цих подій ОСОБА_864
спілкувався особисто, свідок « ОСОБА_866 » (СБУ ЦСО «А») також бачив цих
правоохоронців біля клубу КМУ.
Те, що на озброєнні РСП перебували саме 7,62 мм АКМС
вказали свідки ОСОБА_862 , ОСОБА_2240 та ОСОБА_864 , їх показання з цього
приводу узгоджуються з показаннями обвинувачених ОСОБА_29 та ОСОБА_26 , а
свідок ОСОБА_854 підтвердив показання останніх і щодо порядку видачі в
підрозділі зброї - виключно на підставі картки-замісника, що відповідає вимогам
дослідженої судом Інструкції із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною
зброєю, затвердженої зареєстрованим в Мінюсті наказом МВС № 657 від 07 вересня
2011 року. За показаннями свідків ОСОБА_2302 та ОСОБА_2301 5,45 мм АК-47 на
озброєні мали їх колеги із Західного оперативного командування ВВ, які потім
стояли у проміжку бетонної барикади на вул. Інститутська.
За показаннями свідка ОСОБА_2235 мисливських патронів, в
тому числі 12 калібру для гладкоствольних рушниць, на озброєні ПМОП не було, з
рушниці Форт-500 можна було здійснювати постріли мисливськими патронами 12
калібру, це підтвердив і свідок ОСОБА_864 , що узгоджується з показаннями
допитаного судом експерта у галузі балістики ОСОБА_2316 . Чули про зниклу зброю
ПМОП свідки ОСОБА_858 , ОСОБА_2242 , а свідком ОСОБА_2317 були встановлені
серії та номери 24 шт. зниклих АКМС.
Щодо дозволу (наказу) на застосування правоохоронцями
вогнепальної зброї 20 лютого 2014 року, то свідки ОСОБА_858 ,
ОСОБА_861 , ОСОБА_862 , ОСОБА_859
та ОСОБА_863 спеціальне надання
такого заперечили, свідок ОСОБА_2230
визнав, що як оперативний відповідальний особисто ранком 20 лютого 2014
року дав дозвіл підрозділу ВВ «ОМЕГА» на застосування вогнепальної зброї, що
знайшло своє підтвердження і в показаннях свідків ОСОБА_2298 та ОСОБА_2233 , які погоджували цей
дозвіл особисто із ОСОБА_3028 -
командувачем НОМЕР_42 , та виданого ОСОБА_2318 екземпляру такого дозволу, який
був судом досліджений. Свідки - співробітники спецпідрозділів СБУ ЦСО «А» та
УДО повідомили, що вони були озброєнні, виконували бойове завдання і не
потребували окремого дозволу на застосування зброї, діяли самостійно за
обстановкою, проте своїм правом застосувати зброю 20 лютого 2014 року не
скористалися і таких наказів на її застосуванні не отримували.
Щодо безпосередньої ідентифікації 20 лютого 2014 року
бійців РСП та обвинувачених, то свідки ОСОБА_854 , ОСОБА_859 , ОСОБА_860 та
ОСОБА_2240 підтвердили наявність в командира РСП ОСОБА_2309 вади руки
(відсутність кісті, прихована протезом), а свідки ОСОБА_862 та ОСОБА_2230 , які
знали ОСОБА_2782 особисто, бачили його за бетонною барикадою поруч зі своїми
підлеглими, свідки ОСОБА_855 , ОСОБА_859 та ОСОБА_860 також підтвердили
присутність ОСОБА_2782 , який єдиний в ПМОП мав таку ваду руки, поруч з
підлеглими своєї роти на вул. Інститутська. Чітко ідентифікував присутність за
бетонною барикадою ОСОБА_2782 і свідок ОСОБА_864 , який обговорював з ним
особисто питання взаємодії та секторів відповідальності. Ці дані узгоджуються з
висновками суду щодо ідентифікації цієї особи (пункт 5.3.2 вироку).
Свідки ОСОБА_854 та ОСОБА_855 підтвердили факт загибелі
серед бійців РСП ОСОБА_2234 , при цьому свідок ОСОБА_2319 ідентифікував ці
події на дослідженому відеозаписі, що повністю узгоджуються з раніше наведеними
ідентифікаційними оцінками суду і щодо цієї особи (пункт 5.3.2 вироку).
Крім того, свідки ОСОБА_2235 , ОСОБА_859 , ОСОБА_860 та
ОСОБА_854 підтвердили службовий статус ОСОБА_31 як заступника командира ПМОП,
свідок ОСОБА_864 підтвердив, що за бетонною барикадою спілкувався можливо з
ОСОБА_376 , але чітко пригадати не зміг, проте свідок ОСОБА_861 прямо вказав,
що серед озброєних бійців підрозділу «Беркут» у чорному одязі дійсно була одна
особа у синьому камуфляжі, яка здійснювала ними командування, саме ці дані дали
свідкам ОСОБА_2320 та ОСОБА_2321 можливість ідентифікувати ОСОБА_31 як
представника командування ПМОП, який на місці скеровував дії озброєних бійців
РСП. Свідок ОСОБА_855 впізнав білу газель із гучномовцями як транспортний засіб
ПМОП, а біля нього була присутня особа у синьому камуфляжі, яка дійсно схожа на
ОСОБА_2788 . Всі ці дані прямо узгоджуються з попередніми висновками суду за
результатами дослідження документованих даних у виді відео та фотоматеріалів та
телефонії щодо ідентифікації вказаного обвинуваченого (пункт 5.3.2 вироку).
Свідки ОСОБА_854 , ОСОБА_855 та ОСОБА_856 повністю
підтвердили показання обвинувачених ОСОБА_857 та ОСОБА_26 щодо переміщення
18-20 лютого 2014 року РСП на сірому службовому автобусі, а бронегрупи РСП - на
синьому мікроавтобусі «Транспортер», а також обставини евакуації 20 лютого 2014
року на БТР ОСОБА_26 , як бійця РСП.
Зброю серед активістів «Майдану» ранком 20 лютого 2014
року безпосередньо бачили свідки
ОСОБА_2315 , перебуваючи в приміщені готелю «Україна», ОСОБА_1343
- у відкритому вікні готелю «Україна» на сьомому чи восьмому поверсі
бачив людину з гвинтівкою,
ОСОБА_791 - серед тих активістів,
які йшли вверх по вул. Інститутська,
ОСОБА_803 , ОСОБА_1536 та ОСОБА_2315
- біля пам`ятника засновникам Києва перед відступом міліції озброєна
особа рухалася з боку Консерваторії, свідок ОСОБА_1468 бачив в руках активістів і рушницю, і пістолет,
свідок ОСОБА_1386 - зброю схожу на
пневматику, обґрунтовано акцентувавши увагу на тому, що активісти зі зброєю
створювали загрозу для всіх, хто був поруч без зброї, свідки ОСОБА_805 та ОСОБА_806
особисто задокументували на «Майдані» особу з предметом, схожим на
пістолет, проте ОСОБА_785 зафіксовану
ним на фото рушницю в активіста охарактеризував як іграшкову. Крім того,
неодноразово лунали попередження, що з готелю «Україна» стріляє снайпер (свідки
ОСОБА_803 , ОСОБА_1386 та ОСОБА_2315 ), казали про це і правоохоронці (свідок
ОСОБА_798 , який був очевидцем пострілу в бік готелю снайпера спецпідрозділу
«ОМЕГА», а також свідки « ОСОБА_2268 », «ОСОБА_3023 » та « ОСОБА_2259 » (УДО)),
а свідок ОСОБА_1594 взагалі був очевидцем поранення з боку готелю «Україна в
спину свого побратима ОСОБА_2889 , який не захотів бути потерпілим у справі,
свідки « ОСОБА_866 », ОСОБА_2280 , ОСОБА_2281 , «ОСОБА_3027 » та «ОСОБА_3026 »
(СБУ ЦСО «А») були самі обстріляні 20 лютого 2014 року на підході до КМУ,
свідки ОСОБА_861 , ОСОБА_862 та ОСОБА_863 (ВВ Омега) також були обстріляні з
готелю «Україна», їх показання підтвердив свідок ОСОБА_864 . Свідок ОСОБА_2293
засвідчив, що про наявність зброї на «Майдані» правоохоронним органам було
відомо і значно раніше. Свідок ОСОБА_2247 (УДО) 21 лютого особисто бачив
агресивних озброєних автоматичною зброєю осіб з числа активістів, з якими
спілкувався під час виконання обов`язку з державної охорони будівлі КМУ.
Звертає на себе увагу і те, що свідки ОСОБА_791 ,
ОСОБА_785 , ОСОБА_803 , ОСОБА_798 , ОСОБА_800 , ОСОБА_1238 , ОСОБА_805 ,
ОСОБА_806 та ОСОБА_2315 повністю підтвердили достовірність відзнятих ними
особисто фото та відеоматеріалів, а свідки ОСОБА_846 та ОСОБА_848 -
переглянутих відеозаписів у зв`язку із своєю службовою діяльністю.
Враховуючи викладене, суд кладе в основу свого вироку
взаємоузгоджені між собою та з іншими доказами показання всіх наведених
свідків, окрім критичних зауважень, які здійснені судом по ходу наведення їх
показань, а також в частині їх суб`єктивних суджень (оцінок), які не знайшли
свого підтвердження іншими доказами. Такими, зокрема виявилися суб`єктивні
оціночні судження свідка ОСОБА_2141 про мирний характер протесту і під час
подій 20 лютого 2014 року, показання свідка ОСОБА_2207 щодо нібито ранкових 20
лютого 2014 року штурмів працівниками міліції барикад «Майдану», свідка
ОСОБА_1357 про намір озброєних бійців РСП залякати суспільство, показання
свідка ОСОБА_1027 щодо нібито повного оточення міліцією ввечері 18 лютого
«Майдану», а також його оціночні судження щодо того, що дії активістів ранком
20 лютого 2014 року не мали ознак наступу лише через те, що саме він не мав при
собі зброї. Тим більше такі заяви ОСОБА_3051 А спростовані показаннями свідка
ОСОБА_2139 , який саме від ОСОБА_3051 А вперше ранком почув, що на «Майдані»
відбувається штурм, під яким вони разом побачили активний рух в напрямку
Жовтневого палацу великої кількості активістів.
Через переховування від органу досудового розслідування
та перебування у зв`язку із цим у розшуку, під час судового розгляду сторони не
мали можливість забезпечити явку в судове засідання для допиту колишнього
керівництва СБУ ОСОБА_2322 та ОСОБА_2323 , колишніх посадових осіб МВС
ОСОБА_526 , ОСОБА_528 , ОСОБА_2245 , ОСОБА_2324 , ОСОБА_2325 та ОСОБА_372 ,
колишніх співробітників РСП ОСОБА_371 , ОСОБА_576 , ОСОБА_575 , ОСОБА_568 ,
ОСОБА_571 , ОСОБА_740 , ОСОБА_572 , ОСОБА_569 , ОСОБА_573 , ОСОБА_580 ,
ОСОБА_574 , ОСОБА_567 , ОСОБА_578 , ОСОБА_2326 , ОСОБА_577 (відповідні ухвали
слідчих суддів т. 195 а. 40-198; т. 196 а. 1-133; т. 203 а. 38-55). Задоволене
судом клопотання сторони захисту про допит свідка
ОСОБА_526 - колишнього Міністра внутрішніх справ України в порядку міжнародної правової
допомоги шляхом проведення відеоконференції з території іншої держави
залишилося не реалізованим через неявку вказаного свідка до погодженого з ним
стороною захистом суду іншої держави. Суд присяжних залишає поза увагою
обставини, які стосовно вказаних осіб покладені слідчими суддями в основу
прийнятих ними судових рішень як обґрунтована підозра, їх висновки щодо
будь-яких обставин, які стосуються суті такої підозри, оскільки ці відомості не
є джерелом доказів та не мають преюдиціального значення для даного судового
провадження (ст. 198 КПК України).
5.5.2 Свідки захисту та зведений аналіз їх показань.
Допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференції
із Ростовським обласним судом РФ в порядку надання міжнародної правової
допомоги свідок ОСОБА_548 - колишній командувач ВВ після
повідомлення йому про те, що у поданих до суду в межах даного кримінального
провадження обвинувальних актах він згадується як учасник перевищення влади і
службових повноважень представниками правоохоронних органів з метою силового
придушення акцій протесту (17 листопада 2015 року повідомлено про підозру у
вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ст. 340, ч. 3 ст.
27, ч. 3 ст. 365 та ін. КК України), а також після роз`яснення у зв`язку з цим
в присутності осіб, що надають йому правову допомогу, права відмовитися давати
показання у справі (ст. 63 Конституції України), за власним бажанням показав
таке.
Йому шкода, що події листопада 2013 року - лютого 2014
року призвели до втрат як з боку мирного населення, так і правоохоронних
органів. Однак акцентує увагу на тому, що під час цих подій загинуло і 23
правоохоронця, 932 - поранені, серед них 257 - важко, а 158 - мають поранення
вогнепального характеру. Правоохоронці, які захищали правопорядок в ті часи, також
мають право на повагу.
Його відносини з Президентом України ОСОБА_2327 та
Міністром внутрішнім справ ОСОБА_360 носили виключно службовий характер. З
Президентом він зустрічався перший раз під час співбесіди у зв`язку із
призначенням на посаду першого заступника начальника УДО, після того на
офіційних заходах доповідав йому про заходи безпеки, пізніше доповідав йому про
стан ВВ перед формуванням держбюджету. Із Міністром ОСОБА_3013 зустрічався під
час співбесіди перед призначенням на посаду командувача ВВ, а після того - зі
службових питань регулярно у визначені дні на нарадах за графіком 1-2 рази на
тиждень або за викликом, який міг статися в будь-який час, адже Міністр по
службі був його безпосереднім начальником. Він не виконував та не отримував
незаконних наказів від ОСОБА_2328 . Інформація про діяльність ВВ щодня
доповідалася по черговій службі, тобто ГУВВ (Головне управління ВВ) кожного дня
подавало довідку до МВС, де вказувались заходи та події за участю ВВ,
безпосередньо Президенту така інформація ним не надавалась.
Під час «Майдану» залучення підрозділів ВВ у посиленому
режимі в місті Києві відбувалося з 01 грудня 2013 року через безлади, які
почались в районі Майдану Незалежності, а потім продовжилися по вул. Банкова.
До того часу вони несли службу з охорони громадського порядку в штатному
режимі. Задля посилення була дана команда прибути особовому складу з
прилягаючих ділянок та черговим підрозділам.
Так, 01 грудня 2013 року в другій половині дня почалися
масові безлади в районі Майдану Незалежності. У результаті патрулі, які несли
службу на вул. Хрещатик та прилягаючих вулицях, були задіяні для припинення цих
безладів. Однак, оскільки кількість правопорушників була дуже великою і
збільшувалась, тому було прийняте рішення додатково направити туди патрулі із
сусідніх районів, а також залучити засоби посилення. Дії на посилення
відбувалися згідно з бойовим розрахунком, яким при виході на службу відразу
визначаються і наряди - патрулі, і засоби посилення та місце їх знаходження. У
випадку загострення обстановки, якщо є необхідність посилити наряд під час
несення служби, відповідні чергові підрозділи посилення повідомляються та
прибувають у вказані їм місця. У момент, коли зі сторони учасників протесту
почався рух в бік вул. Банкова і це все супроводжувалось вандалізмом
(завдавалась шкода міській інфраструктурі, ламались забори і т.п.), лунали
заклики до безладів, командирами на місцях було прийнято рішення загородити на
вул. Банкова рух порушників до Адміністрації Президента. Військовослужбовці ВВ
під час несення служби у штатному режимі не мали при собі спеціальних засобів
захисту, були в тій екіпіровці, в якій заступили на патрулювання. Це все
зафіксовано на фото- відео записах, а також і те, як по ним кидали каміння та
інші предмети, наносили удари металевими предметами. Коли прибуло посилення, то
встигли виставити загорожу із щитів, але і вона була знесена трактором, який
використовувався правопорушниками для руйнування бойових порядків підрозділів,
що не давали натовпу пройти до Адміністрації Президента. Після цього,
витримавши натиск активістів, ЗМІ це все фіксувало, чергові підрозділи, які
прибули на місце і мали із собою щити, передали їх в перші ряди для того, щоб
особовий склад міг прикритися. Щоб мати можливість зупинити безлади, дії
повинні бути злагоджені та сконцентровані, тому і довелося чекати прибуття
інших підрозділів. Як тільки зібралися необхідні сили, було здійснено
затримання порушників та припинення протиправних дій. Що стосується трактора,
він дав команду вивести його з ладу у будь-який спосіб, його закидали
світло-шумовими гранатами. Після вказаних подій більше 100 осіб з особового
складу ВВ та працівників міліції потрапили до шпиталю з травмами. Травми були
різні - це і синці, і струси мозку, особливо від каміння, яке розбивало захисні
шоломи, і переломи кінцівок та пошкодження слизової оболонки очей від дії
газових балончиків та фарби тощо. Затримані особи були доставлені до органів
міліції. На ввіреній йому території масові безлади були зупинені. Свідок
уточнив, що ним особисто не віддавався наказ на застосування спецзасобів в
сторону активістів 01 грудня 2013 року, оскільки такий не потрібен, дії
правоохоронців щодо застосування спецзасобів визначені законом. Того дня для
зупинення безладів на вул. Банкова було залучено близько 200 військовослужбовців
ВВ, а кількість учасників акцій протесту візуально була більшою.
Як далі показав свідок ОСОБА_548 , по подіях 10-11 грудня
2013 року йому відомо, що благоустрій Києва мав забезпечити проїзд по вул.
Хрещатик, Богдана Хмельницького, на Михайлівській та Європейській площах, в цих
заходах були задіяні військовослужбовці ВВ задля виконання судового рішення. В
рішенні суду вказувалось на те, що на цих вулицях було велике скупчення
сторонніх предметів у вигляді каміння, мішків з піском, металевої арматури та
ін., що було перешкодою для вільного проїзду міського транспорту, спеціальних
служб та проходу людей. Для прибирання вулиць від вказаного сміття були задіяні
комунальні служби, а для забезпечення їм безперешкодного доступу були задіяні ВВ,
які мали при собі штатні засоби захисту. В ніч з 10 на 11 грудня 2013 всі ці
барикади були прибрані, техніка, яка була на балансі ВВ, залишилась
непошкодженою, однак окремі співробітники ВВ все ж таки отримали травми (синці,
вивихи та переломи кінцівок та ін.). З боку активістів були різні способи
нанесення тілесних ушкоджень правоохоронцям, наприклад, один задирав шолом
військового, а інший в цей час бризкав газовим балончиком, були удари металевою
арматурою в незахищені місця військових, по відкритих частинах рук тощо. Що
стосується будівлі КМДА, то вона знаходилась не в його зоні відповідальності,
але те, що в перших числах грудня 2013 року її захопили активісти, він знав,
міліція намагалась звільнити КМДА, але не вийшло.
Щодо засобів, якими користувалися ввірені йому підрозділі
ВВ, свідок показав, що під час несення служби ВВ мали на озброєнні травматичну
зброю, газові балончики та резинові палки ПР-73, як травматична зброя
використовувалася ними і рушниця Форт-500. Випадки використання правоохоронцями
під час пострілів з цієї рушниці мисливських патронів із картеччю йому не
відомі. Оскільки почастішали атаки на підрозділи «Беркут» та ВВ з боку
активістів з використанням запалювальних сумішей та піротехніки, для
локалізації та гасіння загорянь призначалися пожежні патрулі серед
правоохоронців, які були у пожежних костюмах з вогнегасниками. Крім того, були
і військовослужбовці ВВ із засобами надання першої медичної допомоги, в їх
обов`язки входило надання такої допомоги правоохоронцям та постраждалим цивільним
на «Майдані». Після 18 лютого 2014 року, коли вперше під час подій на «Майдані»
від вогнепальних поранень загинули військовослужбовці ВВ (5 осіб), а 36 солдат
були важко поранені, ним було прийнято рішення задіяти спецпідрозділ «Омега»
для створення резерву на випадок продовження застосування вогнепальної зброї,
щоб мати можливість це зупинити. При цьому, свідок уточнив, що був наказ
задіяти цей спецпідрозділ з метою посилення нагляду за ситуацією, яка була
навколо, та щоб у випадку застосування вогнепальної зброї під час акцій
протесту мати змогу такі діяння зупинити, підрозділу «Омега» була дана команда
встановлювати місця, звідки ведеться стрільба. Озброєний підрозділ «Омега»
знаходився в тилу військ, окремого наказу на видачу їм зброї не було, вони з
нею завжди в режимі бойового чергування, на яке заступали щодня. Жодний інший
підрозділ ВВ зброї під час подій «Майдану» не мав. Наказ № 24 від 27 січня 2014
року, яким було видано табельну зброю окремим підрозділам ВВ також стосувався
спецпідрозділів з інших регіонів (Івано-Франківськ, ОСОБА_3023 ія, АР Крим та
Донецьк), які були відряджені до м. Києва. Він підписував дуже багато наказів,
а тому не може всі їх згадати. Водночас, свідок наголосив і на тому, що його
усні вказівки на рахунок залучення озброєної «Омеги» та її нібито переміщення
саме до Адміністрації Президента могли бути неправильно зрозумілі підлеглими.
Він міг говорити лише про те, що потрібно бути готовим до залучення такого
спецпідрозділу і він повинен бути готовим для того, щоб переміститися для
надання допомоги особовому складу ВВ, могли оговорюватись місця, де міг би
розміститися цей підрозділ, його представники могли їх оглядати, але наказу на
безпосереднє переміщення підрозділу з його боку не було.
Події 18 лютого 2014 року розвивалися таким чином. Біля
09 год. ранку на території Майдану Незалежності почали формуватися групи від 50
до 100 людей у віці від 18 до 50 років, які були екіпіровані засобами захисту
(наколінниками, налокітниками, захисними шоломами або касками, протигазами, на деяких
були бронежилети), на обличчях мали маски, були озброєні важкими дерев`яними
палками, кусками арматури. Після формування ці групи вирушили вверх по вул.
Інститутська під вираженим командуванням певних осіб з гучномовцями та раціями,
під час руху активісти вигукували заклики до повалення діючої влади, розправи
над правоохоронцями, була неприхована агресія. На перехресті вул. Інститутська
та Шовковична почались сутички з патрулями ВВ, які там знаходились, були
підпалені службові транспортні засоби, були спроби прорвати лінію та пройти до
ВРУ. Одночасно така ж атака почалась на перехресті вул. Липська та
Інститутська, почався тиск і з боку Кріпосного провулка - вул. Грушевського.
Активісти поводилися агресивно. Після невдалої спроби натовпу пробитись до ВРУ
силами підрозділів ВВ та працівників міліції активістів було витиснуто в бік
Майдану Незалежності, по дорозі вони кидали у вікна будинків каміння, в
декілька будинків кинули пляшки із запальною сумішшю, частина активістів
підпалила офіс Партії регіонів, в середині якого загинули люди. Під час цих
подій працівники ВВ та працівники міліції одержали вогнепальні поранення в
основному на вул. Банкова, Шовковична, Липська, Грушевська та Кріпосний
провулок. Характер поранень свідчив про те, що стріляли майже в упор з
пістолетів. Хто саме стріляв по правоохоронцях йому невідомо, це справа
слідства, його завдання було дати якомога більше інформації про ці злочини.
19 лютого 2014 року на «Майдані» йому доповідали про
«недобрий» спокій. Близько 08 год. ранку 20 лютого 2014 року в районі вул.
Заньковецька пости спостереження встановили факт видачі цивільним особам
автомата Калашникова з багажника автомобіля «Жигуль», це співпало зі стрільбою
з Консерваторії по правоохоронцям. Через застосування вогнепальної зброї в бік
правоохоронців та отримання поранень військовослужбовцями ВВ за його наказом
біля 9 год. ранку 20 лютого 2014 року з Майдану Незалежності були відведені
підрозділи ВВ по вул. Інститутська до перехрестя з вул. Ольгинська. Вслід за
ними почали відступати і працівники МВС, після чого почався рух активістів
вверх по вул. Інститутська та зі сторони вул. Грушевська. Стрільба з нарізної
зброї по правоохоронцям велася з боку Консерваторії, звідти також були постріли
крупним дробом та були й інші постріли, а під час відступу були помічені
постріли з готелю «Україна». Крім того, в ніч з 19 на 20 лютого 2014 року в
Жовтневому палаці знаходилась частина підрозділів ВВ, оскільки там було місце
для обігріву та відпочинку особового складу, діяв медпункт, план розрахунку сил
та засобів не передбачав Жовтневий палац для закріплення в ньому певного
підрозділу, ранком 20 лютого війська вимушено його залишили для того, щоб
уникнути оточення активістами, рішення покинути його було ситуативним тих
командирів, які там знаходились.
Як також показав свідок
ОСОБА_548 , відповідаючи на запитання сторін провадження: - протягом
«Майдану» йому від партії «Удар» надходили пропозиції підтримати протестуючих,
але він ці розмови присік; - йому, як командувачу ВВ, ніяких розпоряджень ні в усному,
ні в письмовому вигляді про введення 18 лютого 2014 року антитерористичної
операції (АТО) не надходило, всі функції ВВ для виконання ними своїх службових
обов`язків були визначені законом та не потребували додаткових наказів, ні
замислу, ні розпоряджень усних чи письмових про розгін «Майдану» він не
отримував та особисто таких наказів не віддавав; - 18 лютого 2014 року
військовослужбовці ВВ в діях навколо будинку Профспілок участі не брали; - на
території Маріїнського парку знаходились мирні люди, які приїхали підтримати
правоохоронців, про зброю серед них йому не відомо; - про те, що на «Майдані»
мали зброю, йому було відомо з оперативних зведень МВС;
- він точно не пам`ятає, 19 чи 20 лютого, був факт захоплення в полон
підрозділу ВВ з 50 осіб, особисто він в перемовини ні з ким з цього приводу не
вступав, а доручив одному із своїх заступників поїхати та донести вимогу
негайно звільнити особовий склад та можливість застосування для цього зброї,
після чого всі військовослужбовці були доставлені представниками опозиції до
ГУВВ на вул. Народного Ополчення, 9-а, де вони були оглянуті лікарями, скарг на
фізичні розправи від цих військовослужбовців не надходило; - 20 лютого 2014 в
ночі та ранком він перебував в будівлі ГУВВ, після доповіді про стрільбу по особовому
складу ВВ та віддачі ним наказу про відхід на рубіж вулиць Ольгинська -
Інститутська, він прийняв рішення про передислокацію командного пункту на
територію Адміністрації Президента, де був закритий зв`язок, туди він прибув в
районі 10 год. і цілий день звідти керував військами, близько 01 год. ночі 21
лютого повернувся до ГУВВ на АДРЕСА_41 ; - оперативну інформацію 20 лютого 2014
року про події на ОСОБА_828 він дізнавався з офіційних джерел, через засоби
чергового зв`язку, зведення МВС, інколи безпосередньо від груп спостереження,
як це було із фактом видачі зброї в районі АДРЕСА_42 , також йому телефонували
вранці полковник ОСОБА_3027 та інші бойові офіцери, які перебували на АДРЕСА_7
, під час таких розмов йшлося про поранених, ситуацію, яка складається,
забезпечення особового складу, але точно вони не стосувались видачі та
застосування зброї; - кількість військовослужбовців ВВ, які брали участь у
заходах з охорони правопорядку в центральній частині Києва, була близько 6 000
осіб, там були представники всіх військових частин ІНФОРМАЦІЯ_290 (в/ч
НОМЕР_205 , НОМЕР_44 ), регіональних підрозділів зі Львова, Харкова, Донецька,
Одеси; - координація всіх заходів з підтримки громадського порядку
здійснювалась ГУМВС в місті Києві, між підрозділами ВВ, патрульно-постовою
службою та підрозділами «Беркут» зв`язок був встановлений на рівні молодших
командирів, які стояли в бойовому порядку, для взаємодії та надання допомоги; -
вранці 20 лютого 2014 року в районі вулиць Інститутська - Банкова знаходився
черговий підрозділ ВВ спеціального призначення «Омега» озброєний вогнепальною
зброєю для залучення у випадку продовження застосування зброї зі сторони
активістів, він прибув туди в ситуаційній обстановці, керував ним штатний
командир підрозділу; - ніякого дозволу 20 лютого 2014 року на застосування
зброї спецпідрозділом «Омега» не було і не могло бути, в природі управління
військами не існує такого документа, який би дозволяв застосовувати зброю, є
положення закону - коли застосовувати зброю, а тому ні про письмовий, ні про
усний наказ про її застосування не може йти мови, він його не віддавав та
нічого про це не знає; - на озброєнні спецпідрозділу «Омега» було більше 10
видів снайперських гвинтівок, це і фінські гвинтівки «САКО» та «ТРЖ» калібру
7,62 мм, але чи саме з цією зброєю вони були 20 лютого 2014 року, не відомо, ці
дані можна встановити за книгою видачі зброї; - доповідей про застосування
вогнепальної зброї особовим складом ВВ він не отримував, йому невідомо, щоб
була застосована підрозділами ВВ у першій половині дня 20 лютого 2014 року
вогнепальна зброя щодо учасників протестів, чому колишній ОСОБА_2329 пізніше
публічно висловлював припущення про це, він не знає, ОСОБА_2330 з такою
інформацією до нього не звертався; - під час цих подій 20 лютого 2014 року було
багато загиблих та поранених і серед протестувальників, його спостерігачами
було встановлено, що стрільба була з верхніх поверхів готелю «України», але це
все було швидкоплинно, постріли були з різних позицій і місця мінялись,
стрільба була добре спланована, оскільки кожен стрілець знав кількість своїх
пострілів та двічі з одного місця не діяв, що унеможливило встановити їх
позиції; - до нього був дзвінок від одного з керівників СБУ, не виключає що від
начальника ГУ СБУ в м. Києві та Київській області ОСОБА_3044 , про те, що йдуть
переговори про безперешкодний прохід одного із спецпідрозділів «Альфа» для
огляду приміщень готелю «Україна» на предмет озброєних людей, та чи готовий він
надати допомогу, на що він погодився, але цей захід не був проведений через не
досягнуту домовленість з комендантом «Майдану» ОСОБА_2331 ; - 20 лютого 2014
року він на вул. Інститутська не виходив, але у подальшому дивився відео про
події на ній, він не має достатньої інформації для того, щоб ідентифікувати
людей у чорній формі із жовтими пов`язками, які стріляли, і про них його групи
спостереження не доповідали, не володіє інформацією, які підрозділи МВС
перебували на вул. Інститутська в період з 9 до 11 год. ранку 20 лютого 2014
року, були поряд з «Омегою»; - із командиром РСП ОСОБА_370 він не знайомий, але
визнав, що не виключає від нього телефонного дзвінка 20 лютого 2014 року,
оскільки йому, свідку, дійсно телефонували окремі командири регіональних
спецпідрозділів «Беркут» тому, що бойові порядки ВВ знаходились у взаємодії з ними
та були питання, які вирішувалися в загальному порядку; - внаслідок дій
активістів 18 - 20 лютого 2014 року 30% спеціальної техніки та транспорту було
спалено, ці дії були спрямовані на повалення влади, бійцями ВВ та «Беркуту»
було проявлено терпіння та мужність з метою недопущення жертв серед мирного
населення, їх палили, вбивали, принижували, але вони терпіли для того, щоб
домовитись по мирному; - фінансове забезпечення підрозділів ВВ відбувалося
встановленим порядком, ніяких додаткових виплат особовому складу, крім
встановлених законом, не було, фактів передачі йому грошових коштів депутатами
Партії регіонів не підтверджує; - станом на 20 лютого 2014 року даних про
захоплення активістами військових частин ВВ не було; - він не пам`ятає, щоб
підписував телеграму № 426 постфактум 20 лютого 2014 року, за якою 19 лютого
літак ВВ Ан-26 бортовий номер 07 літав за рейсом Київ-Жуляни -
Москва-Чкаловський - Київ-Жуляни, в ті дні, як він пам`ятає, цей борт був
задіяний для транспортування поранених до Криму.
Крім того, щодо свого потрапляння на територію РФ свідок
повідомив таке. Відповідно до підписаного договору про мир та постанови ВРУ від
20 лютого 2014 року про відхід військ з центра Києва в місця постійної
дислокації він разом з підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_291 виїхав на схід для того, щоб
проконтролювати відновлення військ для виконання пункту мирної угоди щодо
роззброєння незаконних формувань. Але сталася зрада, на посаду командувача ВВ
був призначений начальник академії ВВ генерал ОСОБА_2332 , а він, свідок, був
оголошений у розшук. Тому він за допомогою друзів в Донецьку під чужим
паспортом знаходився 2 доби в лікарні, а після, зрозумівши, що про
справедливість не може йти мови, в ніч з 26 на 27 лютого 2014 через один із
прикордонних КПП між РФ та Україною за своїм паспортом покинув територію
України.
Свідок ОСОБА_548 ухилився від прямої відповіді на
уточнююче питання щодо даних спостерігачів на вул. Інститутська 20 лютого 2014
року, які здійснювали доповіді про обстановку та фіксували стрільців, в тому
числі з готелю «Україна».
Аналізуючи показання свідка ОСОБА_2333 , суд присяжних
вбачає в них певні внутрішні протиріччя, а також неузгодженості з показаннями
інших прямо згаданих ОСОБА_3028 свідків
як очевидців подій 18-20 лютого 2014 року.
Так, свідок ОСОБА_548 показав, що військовослужбовці ВВ,
перегороджуючи рух активістам на вул. Банкова 01 грудня 2013 року, діяли
автономно, таке рішення, за його словами, прийняли командири на місцях, а
підрозділи посилення мали прибути на місце події автоматично. Натомість, тут же
визнає існування наказів, планів та координацію дій правоохоронців, вказуючи на
те, що: а) територія поділялася між правоохоронними органами на зони
відповідальності (вул. Банкова була ввірена ВВ, а приміщення КМДА було в зоні
відповідальності інших); б) існував оперативний план зачистки вулиці Банкова та
затримання активістів, за яким певний час накопичували сили, а потім сталися
затримання; в) він все ж таки віддавав накази про застосування сили, що мало
місце у випадку з трактором.
Крім того, свідок показав, що 10-11 грудня 2013 року
військовослужбовці ВВ допомагали комунальникам прибирати сміття з вулиці,
кожного разу чомусь уникаючи ідентифікації під таким сміттям барикад
активістів, і лише під кінець своїх показань за цим епізодом прямо назвав барикади
«Майдану» як об`єкт штурму правоохоронців.
Також, свідок, за його словами, 20 лютого 2014 року весь
день підтримував зв`язок з командирами на місцях, навіть, з керівниками
підрозділів «Беркут» з питань взаємодії, особисто керував ввіреними військами з
командного пункту, обрав для цього більш зручне місце, існував і координаційний
центр всіх заходів - ГУМВС в місті Києві. Щодо обставин відходу
військовослужбовців ВВ з Майдану Незалежності, залучення спецпідрозділу «Омеги»
прямо заявив, що саме ним були прийняті такі рішення. За його наказом
передбачалося посилення нагляду бійцями «Омеги» за ситуацією, яка була навколо,
їм була дана команда встановлювати місця, звідки ведеться стрільба - що,
очевидно, не можливо здійснити будучи відсутнім на місці необхідного
спостереження.
Водночас, також за показаннями свідка ОСОБА_2333 , бійці
ВВ самостійно прийняли рішення про залишення Жовтневого палацу, при цьому їх
відхід прикривав невідомий для нього підрозділ, телефонний зв`язок з конкретним
командиром якого ( ОСОБА_865 ) у цей же час він одночасно не виключає. Щодо
перебування озброєних бійців « ІНФОРМАЦІЯ_284 » на вул. Банкова свідок також
фактично заперечив свою причетність до переміщення вказаного підрозділу на цій
рубіж, мовляв, його не так зрозуміли підлеглі, які знову ж таки виявили свою
автономність у прийнятті рішень, адже він говорив лише про приведення «
ОСОБА_2334 » в готовність для переміщення, наказу на безпосереднє переміщення
«Омеги» з його боку не було, керував підрозділом його штатний командир (ОСОБА_3045
) ситуативно, з ким він взаємодіяв, йому, командувачу ВВ, також не було відомо.
Свідок ОСОБА_548 чомусь фактично переніс значно раніше у
часі загибель 18 лютого 2014 року військовослужбовців ВВ, вважаючи що це
сталося під час зіткнень активістів з правоохоронцями в урядовому кварталі.
Однак, за вже дослідженими судом зведеними об`єктивними даними
військовослужбовці ВВ в/ч НОМЕР_72 ОСОБА_2335 та ОСОБА_2336 отримали смертельні
вогнепальні поранення о 16 год. 40 хв. біля будинку Профспілок, військовослужбовці
ВВ в/ч НОМЕР_202 ОСОБА_2337 та ОСОБА_2338 у період 16-17 год. біля Жовтневого
палацу, а військовослужбовці ВВ в/ч НОМЕР_206 ОСОБА_2339 о 22 год. 30 хв. біля
Жовтневого палацу та ОСОБА_2340 о 23 год. на сходах біля Стели Незалежності,
тобто фактично під час штурму «Майдану», наказ на здійснення якого, за показами
свідка, ним знову ж таки не віддавався і не погоджувався.
Нарешті, показання свідка ОСОБА_2333 щодо його
необізнаності про АТО 18 лютого 2014 року, непричетності до віддання наказів на
застосування зброї на території «Майдану» 18 лютого 2014 року, висунення
озброєних підрозділів в центр міста 20 лютого 2014 року та погодження з ним
дозволу на застосування зброї в місті вступають у пряму суперечність з цього
приводу з показаннями свідків:
- ОСОБА_2233 , який наполягав на тому, що єдині вказівки,
які він отримував 20 лютого 2014 року, були саме від командувача ВВ ОСОБА_3036 ;
- ОСОБА_2298 , який стверджував, що 18 лютого 2014 року
після обіду ОСОБА_3028 мобільним телефоном особисто надав наказ озброїтися для
забезпечення охорони працівників органів внутрішніх справ та нейтралізації
озброєних правопорушників, була пряма вказівка на застосовування зброї
відповідно до Закону України «Про міліцію», відтак, загони спецпризначення ВВ
були задіяні з 18 лютого 2014 року, саме ОСОБА_3028 в телефонному режимі
поінформував його, свідка, про те, що через декілька годин буде проведено АТО,
план якої затверджено, далі зорієнтував щодо місця можливого перебування
озброєних активістів на «Майдані», яких треба було знешкодити, а ранком 20
лютого ОСОБА_3028 знову надав наказ висунутися озброєними загонам в місто та
забезпечити протидію озброєним особам.
Суд присяжних хоча і допитав ОСОБА_2333 за правилами
допиту свідка, дотримуючись принципу змагальності сторін, проте його свідчення
від сторони захисту, реалізуючи своє право на оцінку доказів, визнає сумнівними
в контексті їх придатності для відтворення фактів, адже вказана особа, будучи
підозрюваним у межах пов`язаного з даною справою кримінального провадження, фактично
мала імунітет від кримінальної відповідальності за відмову свідчити проти себе
та надання з цього приводу неправдивих відомостей.
Матеріали виконання запиту надання міжнародної правової
допомоги шляхом допиту свідка ОСОБА_2333 є складовою матеріалів судового
провадження (т. 33 а. 55-75, 177; т. 34 а. 86-87; т. 37 а. 1-56; т. 41 а.
47-48; т. 44 а. 43-44; т. 47 а. 168; т.т. 72-74; т. 83 а. 156-169 (розписка про
вручення пам`ятки про права та обов`язки, присяга свідка).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2341 -
станом на 20 лютого 2014 року заступник начальника ГУМВС в м. Києві - начальник
кримінальної міліції, показав, що 18-20 лютого 2014 року знаходився на своєму
робочому місці, в центральній частині міста не перебував. Обов`язки начальника
Главку в той час виконував ОСОБА_2342 Ситуація станом на 18 лютого у м. Києві
вже була складною, мирний протест переріс у протистояння, у якому загинули люди
і працівники правоохоронних органів, було багато поранених. У центральній
частині Києва знаходились ВВ, підрозділи «Беркут» та громадської безпеки з
різних регіонів. Кримінальне провадження за масовими заворушеннями було
відкрите 19 січня 2014 року, він з колегами заходив на територію «Майдану» і
спостерігав, як з катапульти кидали каміння в бік правоохоронців, як готували
коктейлі молотова і саме за цими подіями і було порушено справу. Станом на 20
лютого до нього доводилась оперативна обстановка у м. Києві, а також про
кількість поранених та загиблих працівників. Коли на західній Україні
пограбували відділення міліції та забрали зброю, вона могла з`явитись на
«Майдані», ОСОБА_2214 зі сцени «Майдану» про це відкрито заявляв. В ніч з 19 на
20 лютого він перебував у своєму робочому кабінеті, у нього була робоча рація
налаштована на хвилю ГУМВС. Вранці 20 лютого спостерігав події по телебаченню,
близько 08 год. у нього в кабінеті відбулась службова нарада, присутніми були ОСОБА_3046
, ОСОБА_3047 , ОСОБА_2343 та ОСОБА_2228 , був присутнім і командир РСП ОСОБА_3018
. У цей час ОСОБА_2228 зателефонували і повідомили, що по працівникам «Беркут»
ведеться стрільба і є поранені. Зі слів ОСОБА_3015 стрільба по Беркуту велась з Консерваторії. ОСОБА_3015
і ОСОБА_2782 відразу ж поїхали на «Майдан», це було близько 08 год. 40 хв.
ранку.
Як також уточнив свідок. Він чув, що у ОСОБА_2782 була
травма руки, але яка саме, було невідомо. Про наказ на застосування
правоохоронцями вогнепальної зброї йому нічого невідомо. Було відомо про
введений план в ОСОБА_1289 для всіх підрозділів міліції по охороні
адмінбудівель, так як була загроза їх захоплення та вогнепальної зброї. За цим
планом працівники міліції отримували зброю і здійснювали охорону будівель
цілодобово. Вказаний план був введений в дію близько 19 січня 2014 року, а 21
лютого, коли черговий йому доповів, що в управлінні нікого не залишилось, він,
свідок, його скасував. Про оголошення АТО він нічого не чув. У будинку
Профспілок був штаб «Майдану». Після подій 20 лютого 2014 року у нього в
кабінеті була розмова ОСОБА_2228 з ОСОБА_3048 , говорилось про те, що в
ОСОБА_2344 з висотки зняли двох снайперів.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_717 показав, що
станом на 20 лютого проходив службу на посаді заступника командира ПМОП,
знайомий із усіма обвинуваченими, з якими мав виключно службові стосунки.
У листопаді 2013 року на ОСОБА_828 зібрались студенти з
акцією на підтримку вступу України в ЄС. Їх керівництво повідомило, що є
необхідність посилювати охорону громадського порядку в центральній частині
міста, чим і займався ПМОП від самого початку. Вночі 30 листопада, близько 03
год., по рації почув команду від «05» - позивний ОСОБА_2324 підійти до
ОСОБА_841 через конфлікт між цивільними та людьми, які приїхали встановлювати
ялинку, та забезпечити нормальну роботу останніх, при цьому команд розігнати
цих цивільних людей не було. Але сторона протестувальників сприйняла їх
наближення агресивно, а тому виник конфлікт, який тривав до 11 хвилин. Потім командир ПМОП ОСОБА_2237 дав йому задачу
піднятись до ОСОБА_1510 , там молоді люди влаштовували загородження. Після
спілкування з народними депутатами, які також прибули на місце, питання було
вичерпано, конфліктів більше не було.
01 грудня 2013 року ПМОП перебував на території КМУ.
18 лютого 2014 року ПМОП та інші правоохоронці
знаходились на площі біля Верховної ради. ОСОБА_2787 наказав передислокуватись на вул. Шовковична у
зв`язку з проходженням «мирної ходи». У цей час він чув по рації, що біля ВРУ
зі сторони готелю « ІНФОРМАЦІЯ_231 » почався конфлікт між активістами та
працівниками правоохоронних органів. Там знаходились працівники зведеного
загону Донецької ППС, а також бійці ВВ, які стояли по периметру та підрозділ
«Беркут» ГУМВС у Донецькій області.
Через півгодини підійшли активісти, почали кидати
каміння, запалювальні суміші, підпалили вантажівки, якими було перегороджено
вулицю в бік ВРУ, підпалили кафе на перехресті, тобто почався конфлікт. Виникла
сильна задимленість і працівники Донецького «Беркуту» запропонували їм разом
виходити на вулицю Інститутська, що вони й зробили. Коли почався рух, активісти
їх закидали камінням. Після 15 год. він стояв біля тих же згорівших Камазів на
розі вул. Шовковична - Інститутська і в цей момент він отримав поранення.
Перший постріл в нього був з пневматичної зброї і на одежі залишилась цятка, а
друга куля зайшла зверху в шлейку бронежилета, пробила легені, шосте ребро,
задню стінку легкого бронежилета і вийшла. Особисто він стрільця та зброї у
протестувальників не бачив. Свідомості він не втрачав, пройшов десь 7-8 кроків
і до нього підійшов ОСОБА_2231 , який допоміг дійти до палатки ВВ, в якій йому
надали першу допомогу. Після цього його на службовому автомобілі довезли до
автомобіля швидкої допомоги, яка стояла на вул. Липська. Коли його перенесли до
швидкої, всередині автомобіля він побачив ОСОБА_2345 з розбитою головою і ще
одного працівника міліції з розбитою ногою. У подальшому їх трьох доставили в
центральний госпіталь МВС, а через деякий час у військовий госпіталь, де він і
був прооперований.
Як також уточнив свідок. Станом на 18 лютого 2014 року
командиром ПМОП був ОСОБА_367 , його заступниками: ОСОБА_716 ; ОСОБА_870 (з
питань кадрового забезпечення); ОСОБА_718 (з питань матеріального забезпечення)
та він, свідок, як начальник штабу. Командирами рот були ОСОБА_719 (1 рота),
ОСОБА_2346 (2 рота), ОСОБА_722 (3 рота), ОСОБА_723 (4 рота), ОСОБА_2347 (РСП).
Під час подій 18 лютого він був вдягнений в звичайний синій камуфляж
спецпідрозділу «Беркут», легкий бронежилет, мав дві рації, на голові - шапку,
бійці полку були вдягнені в такий самий камуфляж синього кольору, чорний
бронежилет, чорний шолом, захист рук та ніг, для захисту мали дюралюмінієвий
щит, гумовий кийок, зброї при собі ніхто з бійців і керівництва не мав. Йому зі
слів інших працівників відомо про зникнення зброї з полку, а також про знищення
документації. Очевидцем подій 19-20 лютого він не був, на поширеному в мережі
відео за 20 лютого бачив в руках бійців беркуту автоматичну зброю, проте не міг
впізнати цих бійців.
Свідок ОСОБА_717 під час перегляду відео записів в
судовому засіданні щодо подій 20 лютого 2014 року (відео «Ukraine Protest_ Kiev
_once again a battle-zone_ - BBC News», папка «BBC News», т. 129 а. 42-123,
32-47 сек. запису; відео «3851672_ARC_200214_VOYNA_INSTITUTSKAYA.m2p»,
папка «ТРК Україна», т. 69, а. 121) заявив, що не може на них впізнати ані ОСОБА_2788
, ані ОСОБА_2782 .
Факт отримання свідком ОСОБА_2807 поранення за вказаних ним обставин
документально підтверджено дослідженими судом матеріалами службових
розслідувань (т. 180 а. 73-88, конкретно а. 75; лист ГУМВС в м. Києві від
24 липня 2014 року № 1/5240-ГУ з додатками - т. 127 а. 75-134, конкретно а. 98,
110).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_721 показав, що
станом на 20 лютого проходив службу на посаді командира 2-ої оперативної роти
ПМОП, із заступником командира ПМОП ОСОБА_2788 мав робочі стосунки, інших обвинувачених знав
тільки наглядно.
Він системно з боку сил правопорядку брав участь у подіях
«Майдану», що відбувались у 2013-2014рр. Спочатку ці події мали характер
звичайного протесту, потім поступово переросли в активну фазу. Завдяки
виконанню своїх службових обов`язків з організації охорони громадського порядку
та своєму досвіду він часто спілкувався з координаторами протестів, у зв`язку з
чим знайомий з багатьма політичними діячами та протестувальниками. Раніше міг
спокійно ходити поміж протестувальників, але у жовтні-листопаді розпочались
відкриті провокації, в тому числі напади на працівників міліції (активісти
стягували шоломи, використовували полиці, вудочки для нападу, газові балончики
тощо). У листопаді 2013 року, намагаючись спілкуватися з активістами перед
шеренгам підрозділу, він особисто отримав декілька ударів. Були факти
відкритого нападу на міліцію під час виконання службового обов`язку і треба
було діяти, але міліція бездіяла, таку лінію поведінки керівництва він не
розумів. Також він почав помічати групи людей (3-4 чоловіки), які робили
провокаційні дії проти правоохоронців і зникали, хто саме це був - не відомо й
досі, але ЗМІ транслювали лише один бік таких подій - активні дії
правоохоронців у відповідь. Оскільки такі випадки ставали дедалі частіше було
прийнято рішення мати в кожній роті групу документування, результати їх роботи
у виді відзнятого відео передавалися по команді, доля цього відео йому не
відома.
У січні 2014 року сталося чергове загострення, на вул.
Грушевського спалили техніку, підлеглі отримували погрози через Інтернет, в
якому були оприлюднені всі їх особисті дані, погрожували і батькам
міліціонерів, біля гуртожитку підрозділу двох міліціонерів було вбито. За таких
умов знову ж таки була незрозуміла пасивна поведінка керівництва, були дивними
і самі події «Майдану» - після 19 січня 2014 року активними вони були тільки на
вул. Інститутська та Грушевського, при цьому інші вулиці були вільні та
відкриті і там не було протистоянь, іноді міліція відтісняла активістів, після чого
керівництво по рації наказувало повернутись назад.
18 лютого 2014 року була заявлена мирна хода з боку
«Майдану», у цей час на « ОСОБА_829 » вже сформувались силові підрозділі, які
проводили тренування, мали екіпірування та були озброєні палицями. Тому керівництвом
полку була поставлена задача забезпечити громадський порядок, зброю при цьому
особовий склад не отримував, не було у них і спецзасобів - рушниць Форт-500.
Для зв`язку використовувалися радіостанції, які були налаштовані таким чином,
що він міг чути тільки свій підрозділ і чергового по місту, канали підрозділів
з інших регіонів чути не міг, його позивний був 42. Він з особовим складом
перебував біля ВРУ в резерві, по рації чув, що люди вже йдуть. Частина вулиці
(заїзд на вулицю) була перегороджена важким транспортом, на проході між ним
стояли 5-10 правоохоронців. В якийсь момент із-за КАМАЗів почало летіти
каміння, правоохоронці закриваючись щитами, відійшли, з боку активістів
полетіли пляшки із запальною сумішшю, загорівся транспорт, правоохоронці
відійшли ще. За цими подіями він спостерігав метрів за 150-200, доповідав
керівництву про обстановку. Через деякий час сили правопорядку пішли вперед і
вийшли на перехрестя, тоді і він отримав наказ йти вперед за ними, залишаючись
в резерві. Перші шеренги правоохоронців постійно закидали камінням, зведені
біля транспорту барикади палали, при цьому передові атакуючі групи активістів
діяли злагоджено. На той момент в центральній частині м. Києва було багато
особового складу з інших регіонів, серед них були озброєні рушницями Форт-500,
як пам`ятає, вони стояли з правого боку вул. Інститутська, якщо дивитись у
напрямку Майдану Незалежності, і стріляли в бік найбільш активних нападників з
боку активістів. У цей час, коли його рота вже також вийшла на перехрестя, в
бік правоохоронців невідомі особи з даху будинку ліворуч почали кидати
«коктейлі молотова», а позаду з`явився водомет, який почав тушити барикаду, що
горіла попереду. Він дав команду своїм підлеглим затримати або відігнати цих
осіб, щоб припинити напади. Під час цих подій він отримав вогнепальне поранення
голови, був доставлений у лікарню. Свідок висловив невдоволення рухом
кримінального провадження, в якому він є потерпілим.
Також свідок
ОСОБА_721 показав, що їх підрозділ діяв за
стандартною процедурою охорони громадського порядку під час масових заворушень,
з цього приводу регулярно проводились навчання, в тому числі й міжнародні, але
активісти значно переважали кількістю, тому виконати завдання було важко.
Особисто активістів зі зброєю він не бачив, але розвідка повідомляла про її
наявність на «Майдані» з кінця січня. Більш того, того ж дня заступник
командира полку ОСОБА_2807 та підлеглий
ОСОБА_2348 отримали вогнепальні поранення, перший, як раз з даху будинку, а
другий - під час спроби затримання активістів на даху, увечері був вбитий також
його підлеглий ОСОБА_2349 під час подій 18 лютого ОСОБА_2788 та ОСОБА_2782 зі своїми бійцями не пам`ятає.
Наявне в них екіпірування було стандартним комплектом захисту для масових
акцій: шолом, бронежилет, захист рук, ніг, спецзасоби - наручники, Терен 4М,
гумовий кийок, але все це не призначено для захисту від вогнепальної зброї. Він
не бачив, щоб правоохоронці з дахів будинків кидали у натовп світло-шумові
гранати. Про використання спецзасобів з РФ чув лише від ЗМІ. Про фінансування
підрозділу поза бюджетом йому нічого не відомо. В ПМОП був спеціальний
автомобіль світло-сірого кольору із гучномовцями, він також працював на
випередження насильства 18 лютого, але в якій саме локації, вже не може
пригадати. 01 грудня 2013 року в подіях на вул. Банкова участі не брав. Не
пам`ятає, чи приймав участь у подіях 11 грудня 2013 року. Очевидцем подій 19 та
20 лютого 2014 року не був, відеокадри застосування зброї проти
протестувальників бачив, але нікого серед озброєних правоохоронців не впізнає,
що означають жовті пов`язки на їх руках - не знає.
Обвинувачений ОСОБА_870 під час допиту свідка ОСОБА_2350 за
власною ініціативою зробив заяву про те, що особисто 18 лютого 2014 року
вирішував питання евакуації поранених ОСОБА_2345 та свого колеги ОСОБА_2807 ,
які були доправлені до шпиталю однією машиною швидкої медичної допомоги, при
цьому ОСОБА_2345 мав закривавлену голову, підтверджуючи у такий спосіб
показання останнього про характер свого поранення.
Факт отримання свідком ОСОБА_2351 поранення за вказаних ним
обставин документально підтверджено дослідженими судом матеріалами службових
розслідувань (лист ГУМВС в м. Києві від 24 липня 2014 року № 1/5240-ГУ з
додатками - т. 127 а. 75-134, конкретно а. 98).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2348 показав, що
станом на 20 лютого проходив службу на посаді заступника командира взводу 2-ої
оперативної роти ПМОП, із заступником командира ПМОП ОСОБА_2788 мав службові стосунки, інших обвинувачених
знав наглядно. 18 лютого 2014 року брав участь у заходах з підтримання
громадського порядку в центральній частині міста Києва. Зранку був інструктаж,
було доведено те, що проходять заборонені судом акції, активісти можуть
використовувати проти них палки, бруківку тощо, казали й про можливість
застосування зброї, керівництво закликало не реагувати на провокації. Їх
завданням були - охорона громадського порядку, припинення правопорушень, не
допущення захоплення держбудівель, наказу про відтиснення натовпу чи його
розосередження не було. Їх підрозділ у синьому камуфльованому одязі мав
звичайне екіпірування - легкий бронежилет, захист рук, ніг, шолом, щит, гумовий
кийок, табельну зброю не отримували. Коли прибули на місце дислокації по
АДРЕСА_8 (біля ВРУ) та підійшли до вул. Інститутська на посилення ВВ, там вже
було неспокійно, активісти кидали в правоохоронців бруківку, бійцю, що був
поруч, розбили шолом, кидали запальні суміші, які їх підпалювали, в тому числі
і його, свідка. Їх гасили пожежники. З чого розпочалась ескалація не знає, люди
були «заведені». З керівництва ПМОП на місці бачив командира ОСОБА_2787 та його заступника - ОСОБА_2807 , присутність ОСОБА_3049
не пам`ятає. Приблизно о 15 год. він отримав вогнепальне поранення тулуба.
Серед активістів бачив осіб з предметами, схожими на вогнепальну зброю, але на
початку вважав це пневматикою. Активісти, які кидали «коктейлі молотова»,
з`явились приблизно о 14 год. на даху будівлі 19/7 на перехресті вул.
Інститутська та Шовковична, їх було до 10, вони кидали пляшки по всіх. Була
команда зігнати їх з даху. Коли він з колегами піднявся на дах, ця група
втекла, вони їх не переслідували і стали робити доповідь по рації. У цей момент
він і отримав поранення кулею 9 мм, на місці йому надали першу медичну
допомогу, далі бійці допомогли спуститись вниз, де його забрала швидка. Через
поранення він отримав ІІІ групу особи з інвалідністю. Пізніше в Інтернеті
знайшов відео, на якому зафіксовано, як в нього стріляли - людина із-за дерева
стріляє з пістолета, видно момент поранення та радість стрілка від влучання.
Командир роти ОСОБА_3050 в той день також був поранений у голову, отримав
поранення і заступник командира полку ОСОБА_2807 . 18 лютого бійців РСП не
бачив, наказу про застосування зброї по активістах не чув, очевидцем подій
19-20 лютого не був, додаткового фінансування бійці «Беркут» через участь в цих
заходах не отримували, про спецзасоби з РФ йому нічого не відомо.
Факт отримання свідком ОСОБА_2352 поранення за вказаних ним
обставин документально підтверджено дослідженими судом матеріалами службових
розслідувань (лист ГУМВС в м. Києві від 24 липня 2014 року № 1/5240-ГУ з
додатками - т. 127 а. 75-134, конкретно а. 95).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2353 - колишній міліціонер, командир 3-го взводу
2-ої оперативної роти ПМОП, показав, що був задіяний до виконання службових
обов`язків в центральній частині міста Києва протягом 18 - 20 лютого 2014 року.
Перед цим у період з кінця січня до початку лютого був відсторонений від
виконання службових обов`язків через тривалу хворобу. Станом на ранок 18 лютого
він з підрозділом приблизно вже тиждень перебував у резерві на території парку
біля фонтану, майже навпроти будівлі КМУ по вул. Грушевського, відпочивали в
службових автобусах. Через анонсовану активістами мирну ходу командир роти
провів інструктаж, під час якого попередив про можливі провокації, в тому числі
із застосуванням зброї з боку активістів, а тому наголосив на заходах безпеки,
про підготовку розгону цієї акції чи жорстоку їй протидію в інструктажі не
йшлося. Із засобів захисту вони мали при собі лише бронежилет, кийок, газовий
балончик, щит та пластиковий шолом із забралом, ніхто не мав при собі зброї чи спецзасобів
для відстрілу гумовими кулями, світло-шумових гранат. Через деякий час їх рота
за командою перемістилася повз ВРУ до перехрестя вул. Шовковична та
Інститутська. Там вони побачили натовп людей з дерев`яними кийками, які
намагалися прорватися скрізь шеренги ВВ в напрямку Верховної Ради, підпалили
вантажівки, які перекривали їм шлях. Вони отримали завдання стояти і не
пропускати активістів в урядовий квартал. З натовпу прилітало каміння та
запалювальні суміші, лунали постріли та вибухи, активісти застосовували зброю,
він особисто бачив в руках активістів рушницю, схожу на мисливську, та
пістолет. Десь в обід їх підрозділ пройшов скрізь вже згорілу техніку і почав
відтісняти активістів з перехрестя, командира роти ОСОБА_3050 з ними вже не
було. За цих умов він отримав вогнепальне поранення картеччю під ліве око, яке
згодом було оцінено як легке тілесне ушкодження. У цей момент він перебував на
правому дальньому куті перехрестя, якщо на нього дивитися з напрямку ВРУ,
передом тіла був повернутий в бік Майдану Незалежності, піднявши голову вліво
дивився на дахи будинків, дріб прилетіла під шолом з лівого боку, тобто з вул.
Шовковична, де перебували активісти. На дахах окремих будинків також були
активісти, які звідти по правоохоронцях кидали «коктейлі молотова», можливо і
стріляли. Після надання медичної допомоги він наздоганяв свій підрозділ, який
вже перебував на Інститутській біля містка, сутички продовжувалися, пізніше
під`їхали синій та сірий водомети, на той час пошкоджень на них не бачив.
Підрозділ за командою по радіостанції перебував в резерві під містком до ранку
20 лютого, участі в сутичках не брав, команд «зачистити Майдан» чи готуватися
до цього не було. Десь поруч працював міліцейський мікроавтобус з гучномовцями,
через який звучали вимоги припинити порушувати громадський порядок, було
повідомлення і про проведення АТО.
Як також уточнив свідок ОСОБА_2353 : - зброя оперативним
підрозділам, до яких належала і їх рота, на час забезпечення громадського
порядку при проведенні масових акцій не видавалася; - він чув, що 18 лютого
міліціонерів захоплювали в полон, були поранені заступник командира полку ОСОБА_2807
, командир роти ІНФОРМАЦІЯ_292 , співслужбовець ОСОБА_3051 , сутички були
розпочаті активістами, він бачив 18 лютого серед поранених і цивільних осіб,
яким фельдшера так само надавали медичну допомогу; - ОСОБА_2788 під час цих подій 18 та 19 лютого він не
бачив, наказ відтісняти активістів в бік Майдану було отримано від керівництва
ГУМВС, він чув це по радіостанції, позивний був невідомий; - з ними спільно
виконували задачу працівники «Беркуту» з інших регіонів, йому невідомо, щоб
працівники міліції з рушниць Форт-500, з якими дійсно були інші підрозділи,
стріляли по активістах не гумовими кулями, а свинцевою картеччю; - про намір
влади розпочати АТО він чув тільки через гучномовець; - 19 лютого 2014 року та
в ніч на «Майдані» було спокійно, ніхто до активних дій не готувався, ними
керував заступник командира роти ОСОБА_3052 ; - ранком 20 лютого, перебуваючи в
резерві, коли він вийшов з будівлі Жовтневого палацу, то почув, що в них
стріляють з мисливської та нарізної вогнепальної зброї з боку «Майдану» -
свистіли кулі, біля Стели правоохоронців вже не було, бачив хаос, міліція
спішно відступала, а активісти бігли через вул. Інститутська в бік Жовтневого
палацу та піднімалися на пагорб, він також побіг до свого службового автобусу,
що перебував біля Кінопалацу, виїжджав на ньому, збираючи попутно на ходу інших
колег, потім повернулися в розташування полку, а вже звідти, отримавши зброю,
прибули до будівлі ГУМВС на вул. Володимирську, де несли службу; - під час
свого спішного пересування від Жовтневого палацу до автобусу він чув, як зі
сцени декілька разів закликали «Не стріляйте нашим в спину»,
міліцейського гучномовця при цьому вже чутно не було; - 19 лютого, під час
ранкових подій 20 лютого поруч працівників РСП в чорній формі не бачив, пізніше
в мережі Інтернет бачив осіб в чорній формі, які 20 лютого на алейці
застосовували вогнепальну зброю; - із командиром РСП ОСОБА_2782 знайомий
наглядно, він був невисокого росту, мав протез через ваду правої руки -
відсутність кісті, яку завжди приховував чорною шкіряною рукавичкою із
розігнутими вперед пальцями, таку ваду в полку мав тільки він, серед тих осіб в
чорній формі, які вели стрільбу, він бачив ОСОБА_2782 з цією рукою і може його
впізнати; - йому не відомо про існування в підрозділі особливо наближених до
його керівництва співробітників, які могли б виконати будь-яке особисте
завдання. Відступ з «Майдану» правоохоронці розпочали самостійно, без наказу
керівництва.
Також свідок спочатку показав, що прибувши до
розташування полку, з`ясував, що з керівництва полку залишився один ОСОБА_2231
, який прибув разом з ними. Потім свідок виправився і уточнив, що не пам`ятає,
щоб з ними разом до полку повертався з «Майдану» ОСОБА_2231 .
Під час дослідження за участю свідка відеозапису під
назвою « ІНФОРМАЦІЯ_293 » (запис з 32 по 45 сек. - протокол огляду
відеозаписів від 16 вересня 2015 року, папка «ВВС», т. 129 а. 42-123) він
повідомив, що саме це відео раніше бачив, біля дерева зафіксована особа, що
веде постріли, з вадою руки, яка була у ОСОБА_2782 , але впевнено він не може
сказати, що це він, оскільки закрите обличчя, вказана особа схожа на ОСОБА_2782
за ознакою вади руки, яка прихована шкіряною печаткою.
Під час дослідження за участю свідка відеозапису під
назвою « ОСОБА_2354 » (запис з 01 хв. 33 сек. - т. 69 а. 121) він
повідомив, що на ньому також зафіксована особа з рукою у шкіряній рукавичці,
вона також схожа на ОСОБА_2782 . Як також уточнив свідок, зафіксований у цієї
особи тип автомату АКМС калібру 7,62 мм перебував на озброєнні ПМОП «Беркут».
Звертає на себе увагу те, що повідомлені свідком
ОСОБА_2353 обставини його переміщення з території біля Жовтневого палацу до
автобусу узгоджуються з подіями, які зафіксовані на відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій
- т. 90 а. 40). Так, на 09 хв. 25 сек. запису цього відео зафіксовано
повідомлення з трибуни «Майдану» такого змісту «не стріляємо нашим в спину,
хлопці, не стріляємо нашим в спину, будьте уважні» - акцентований автором
відео астрономічний час 09 год. 01 хв. 58 сек. На далі це попередження ще раз
повторюється у такій інтерпретації «наші вийшли за барикади, не стріляємо
нашим в спину, будьте уважні» - 09 хв. 31 сек. запису, акцентований автором
відео астрономічний час 09 год. 02 хв. 04 сек. Саме в цей час гучномовець МВС
вже замовк, а в прямому ефірі журналіст телевізійного каналу « ІНФОРМАЦІЯ_179
», інтерв`ю якого, навіть в робочому варіанті, повністю досліджувалося судом за
епізодом смертельного поранення ОСОБА_911 , перебуваючи на площадці перед
Жовтневим палацом, повідомляє (екран 3/1) про відступ працівників «Беркуту», що
цілком узгоджується з обстановкою подій, про яку повідомив свідок. На екрані
2/4 зафіксовано хаотичний відступ працівників правоохоронних органів, які
вибігають з будівлі Жовтневого палацу, поруч з якими озброєних працівників
міліції в чорному одязі не зафіксовано, вони скупчені, як вже встановлено, біля
свого сірого автобусу, що перебуває біля зеленого паркану на алейці, поки що
пасивно прикриваючи відхід правоохоронців, і лише незабаром висунуться вперед
до кута Жовтневого палацу (екран 2/3 та 2/4, запис до 10 хв. 45 сек.,
акцентований астрономічний час 09 год. 03 хв. 19 сек.).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2355 - прапорщик міліції, співробітник 2-ої
оперативної роти ПМОП показав, що з усіма обвинуваченими знайомий, стосунки
службові. 18 та 19 лютого 2014 року він був задіяний у подіях в центральній частині
міста Києва, а вже з 19 лютого перебував у шпиталі МВС. 18 лютого 2014 року,
приблизно о 8 год. ранку, у складі роти прибув службовими автобусами до ВРУ, їм
провели короткий інструктаж, на якому повідомили, що буде відбуватися мирна
хода до Верховної Ради та сформулювали завдання - забезпечення громадського
порядку. Вони знаходились поблизу будівлі Верховної Ради, спочатку на вулиці
Садова, а потім перейшли на перехрестя вул. Шовковична та Інститутська, деякий
час знаходилися там у резерві. Потім вони через дві години перейшли за
вантажівки на перехрестя, де вже були співробітники ВВ. Активісти, які хотіли
прорватися до Верховної Ради, закидували їх камінням та «коктейлями молотова»,
стріляли в них з салютів, кидали в них саморобні вибухові пристрої, вже на той
час у нього, свідка, була травма коліна. Десь у цей період часу почали
з`являтися поранені правоохоронці, в тому числі і від вогнепальних пострілів (ОСОБА_3053
, ОСОБА_3051 та інші). Після обіду вони
почали наступати вниз до вул. Інститутська. Він бачив, як біля Жовтневого
палацу на схилі впав військовослужбовець ВВ, перед цим до нього підбіг активіст
та здійснив постріли з предмету, схожого на пістолет. Внизу вул. Інститутська
вони перебували десь до 20 год., потім вони за командою вишукувались в шеренгу
і почали рух вперед. Під час наступу їх зі всіх сторін активісти продовжували
закидати камінням, «коктейлями молотова», стріляли в них з салютів, бачив
смертельно пораненого з мисливської рушниці ОСОБА_3055, очевидцем самого
поранення він не був. Всі ці дані вказували на те, що активісти мали
вогнепальну зброю, постріли з неї вони маскували вибухами із салютів. Під час
цих подій він сам отримав закриту черепно-мозкову травму, травму коліна,
втрачав свідомість від вибуху світло-шумової гранати, тому вранці 19 лютого
2014 року його забрала швидка до госпіталю.
Як також уточнив свідок: - зброї правоохоронці при собі
не мали; - на вул. Садова вони наступальних дій не вели, їх атакувати
активісти, окремі з яких були екіпіровані краще за правоохоронців, він бачив у
деяких з них холодну зброю; - коли вони перебували під містком на вул.
Інститутська, працював гучномовець, через який активістів попереджували про
відповідальність за неправомірні дії, просили розійтись та не порушувати
громадський порядок, у цей час сили правопорядку стояли та не вели наступальних
дій; - він біля Верховної ради бачив командира ПМОП ОСОБА_2787 , його
заступника ОСОБА_2807 , працівників «Беркут» з вогнепальною зброєю не бачив; -
команди про співпрацю з цивільними особами йому не відомі; - події 20 лютого
2014 бачив по телебаченню, озброєних осіб у чорній формі із жовтими пов`язками
на руках впізнати не може.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2356 показав, що
станом на 20 лютого проходив службу на посаді міліціонера 2-ої оперативної роти
ПМОП, обвинувачених знав наглядно. 18 лютого 2014 року брав участь у заходах з
підтримання громадського порядку в центральній частині міста Києва. Він у
складі роти знаходились біля ВРУ. Через деякий час вийшли на перехрестя вул. Шовковична
та Інститутська, там активісти закидували їх камінням та «коктейлями молотова»,
було багато травмованих серед правоохоронців, проте їм разом з
військовослужбовцями ВВ вдалося відтіснити протестувальників за пішохідний
місток над вул. Інститутська. Як також уточнив свідок, рота була одягнута у
синій формений камуфляж з надписом «міліція», бійці мали на собі бронежилети,
захист рук та ніг, шолом, були озброєні гумовими палицями та щитами,
вогнепальної зброї при собі не мали. Вогнепальної зброї в активістів він не
бачив, але чув звуки пострілів. В ніч з 18 на 19 лютого 2014 року він отримав
травму правої руки, після чого перебував на лікуванні, в цю ж ніч з їх роти
вбили ОСОБА_2357 . Він не бачив, щоб в тих подіях правоохоронні органи
використовували вогнепальну зброю.
Факт отримання свідками ОСОБА_2355 та ОСОБА_2356
поранення за вказаних ним обставин документально підтверджено дослідженими
судом матеріалами службових розслідувань (лист ГУМВС в м. Києві від 24
липня 2014 року № 1/5240-ГУ з додатками - т. 127 а. 75-134).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2358 показав,
що станом на 20 лютого проходив службу на посаді міліціонера 3-ої оперативної
роти ПМОП, обвинувачених знає наглядно, стосунки службові. 18 лютого 2014 року
був відкликаний з відпустки по тривозі та залучений у складі підрозділу до
заходів з охорони громадського порядку біля ВРУ. На ньому був формений синій
міський камуфляж, шолом, захист рук та ніг, при собі - гумова палиця, щит,
газовий балончик, зброї не було. Після обіду вони почали рух в бік вул.
Інститутська, пройшли повз готель «Україна». Обстановка була напруженою, було
багато протестуючих з камінням, палками, «коктейлями молотова». Вони спокійно
стояли у шеренгах, ніяким чином не провокували активістів, а коли ближче до
вечора почали спускатися дещо вниз до барикад перед містком, активісти почали
свої активні дії, в них полетіло каміння, «коктейлі». Все відбувалось до
раннього ранку 19 лютого, їм вдалося просунутися тільки до ОСОБА_841 . Близько
4-5 ранку опустивши щит отримав опікову травму шиї та грудного відділу від
феєрверку, який потрапив під броню. Був вибух, його оглушило і після цього його
забрали і віднесли до швидкої допомоги. Як також уточнив свідок, у момент
попадання фейєрверку, запущеного активістами, він дивився в бік Майдану
Незалежності, Стела була зліва. Команд від командування завдати шкоди
активістам не отримував. Лікувався в госпіталі МВС, отримав пошкодження шиї,
грудної клітки, легень, це були опіки. Командиром 2-ої роти на той час був
ОСОБА_2359 . Він, свідок, не бачив, щоб працівники правоохоронних органів
використовували вогнепальну зброю, в активістів зброї також не бачив.
Факт отримання свідком ОСОБА_2358 поранення за вказаних ним
обставин документально підтверджено дослідженими судом матеріалами службових
розслідувань (лист ГУМВС в м. Києві від 24 липня 2014 року № 1/5240-ГУ з
додатками - т. 127 а. 75-134, конкретно а. 95).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2360 показав,
що станом на 20 лютого проходив службу на посаді міліціонера 1-ої оперативної
роти ПМОП, обвинувачених знає наглядно, стосунки службові. 18 лютого 2014 року
був залучений у складі підрозділу до заходів з охорони громадського порядку на
вул. Грушевського біля стадіону «Динамо». На ньому був формений синій міський
камуфляж, шолом, захист рук та ніг, при собі - гумова палиця, щит, газовий
балончик, зброї не було. Після обіду вони перемістилися до перехрестя вул.
Шовковична та Інститутська. Обстановка там була напруженою, з боку активістів в
них летіло каміння, «коктейлі». Далі під вечір їм вдалося просунутися дещо вниз
по вул. Інститутська до барикади перед містком, весь час доводилося долати опір
агресивно налаштованих активістів. Там він отримав поранення в плече від
вибухового пристрою, схожого на шумову гранату, яка прилетіла з боку Стели,
після цього потрапив до КМКЛ № 5. Як також уточнив свідок, крім нього за
вказаних обставин отримали поранення міліціонер ОСОБА_3029, командир його роти ОСОБА_3028.
Він, свідок, не бачив, щоб працівники правоохоронних органів використовували вогнепальну
зброю, в активістів бачив в руках зброю (гвинтівки), а також холодну зброю, у
працівників правоохоронних органів вже були вогнепальні поранення.
Факт отримання свідком ОСОБА_2360 поранення за вказаних
ним обставин документально підтверджено дослідженими судом матеріалами
службових розслідувань (т. 127 а. 75-134).
Допитаний в суді свідок ОСОБА_2361 - станом на 20
лютого 2014 року проходив службу на посаді міліціонера 1-ої оперативної роти
ПМОП, підтвердив показання свідка ОСОБА_2362 щодо подій 18 лютого 2014 року, їх
спільного перебування у шеренгах біля барикади під містком через вул.
Інститутська в м. Києві. При цьому сідок уточнив, що активістів зі зброєю він
не бачив, але бійці з його роти були з вогнепальними пораненнями, коли вночі
вже 19 лютого він стояв в шерензі, то отримав удар кинутою активістом брущаткою
в район голови та шиї.
Факт отримання свідком ОСОБА_2361 поранення за вказаних
ним обставин документально підтверджено дослідженими судом матеріалами
службових розслідувань (лист ГУМВС в м. Києві від 24 липня 2014 року №
1/5240-ГУ з додатками - т. 127 а. 75-134, конкретно а. 98).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2363 показав,
що станом на 20 лютого проходив службу на посаді міліціонера 1-ої оперативної
роти ПМОП, з обвинуваченими стосунки службові. 18 лютого 2014 року був
залучений у складі підрозділу до заходів з охорони громадського порядку біля
ВРУ, перебували у резерві. На ньому був формений синій міський камуфляж, шолом,
захист рук та ніг, при собі - гумова палиця, щит, газовий балончик, зброї не
було. Після обіду за командою їх підрозділ перейшов до вул. Інститутська ближче
до готелю «Україна», де перебували до вечора. Весь час на вулиці працював
гучномовець на службовій Газелі, закликав активістів не порушувати громадський порядок.
Пізніше, десь о 22 год. 30 хв. відбулася ротація з підрозділом, який перебував
у шеренгах внизу. До барикади «Майдану» від їх позиції було метрів 20,
активісти були налаштовані агресивно, кидали в правоохоронців брущаткою,
«коктейлями молотова». Це була справжня війна. Команд до наступальних дій зі
сторони правоохоронців не було. Він, свідок, стояв у першому ряду та закривав
лице щитом, раптом відчув різкий удар в плече з боку, попрохав щоб його змінили
через сильну біль у руці. Оглянувши себе, він помітив отвір в бушлаті, звідки
текла кров, поранення було наскрізним і було здійснено з боку барикади
«Майдану». Стрільця він не бачив. За таких обставин він отримав наскрізне
вогнепальне поранення лівого плеча. Біля машини швидкої йому надали медичну допомогу,
а оскільки почали приносити інших поранених правоохоронців, він залишився їм
допомагати, поранених було приблизно чоловік десять, поранення були також
вогнепальні у різні частини тіла. Він, свідок, не бачив, щоб працівники
правоохоронних органів використовували вогнепальну зброю, РСП не бачив, в
активістів зброї також не бачив. Також свідок повідомив, що перебуваючи в
госпіталі йому телефонували колеги, та попереджували, що активісти шукають в
лікарнях працівників міліції, це викликало певні побоювання за життя та
здоров`я.
Факт отримання свідком ОСОБА_2363 поранення за вказаних ним
обставин документально підтверджено дослідженими судом матеріалами службових
розслідувань (лист ГУМВС в м. Києві від 24 липня 2014 року № 1/5240-ГУ з
додатками - т. 127 а. 75-134, конкретно а. 95).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2364 показав,
що станом на 20 лютого 2014 року проходив службу на посаді міліціонера 1-ої
оперативної роти ПМОП, обвинувачених знає наглядно, стосунки службові. 18
лютого 2014 року був залучений у складі підрозділу до заходів з охорони
громадського порядку біля ВРУ. На ньому був формений синій міський камуфляж,
шолом, захист рук та ніг, при собі - гумова палиця, щит, газовий балончик,
зброї не було. Навколо тривали сутички активістів - учасників мирної ходи з
правоохоронцями. Активісти намагалися прорватися до ВРУ, їм у цьому
перешкоджали сили правопорядку, він активної участі в цих подіях не брав. Далі
під вечір його підрозділу вдалося просунутися дещо вниз по вул. Інститутська до
барикади перед містком, там вони стояли у шеренгах. Близько 22-23 год. вечора
вони почали просування нижче по вулиці, зав`язалася масова бійка з активістами.
З боку активістів в них летіло каміння, «коктейлі молотова». Під час цих подій
активістам вдалося висмикнути його з шеренги на 2-3 метра, після цього він
відчув, що його щось вдарило в плече, він впав, встати на ноги йому не давали
активісти, які тягнули його за руки та ноги до сцени, продовжуючи наносити
удари палками, руками та ногами. Біля сцени його посадили в палатку, там він
бачив з розбитою головою командира роти ОСОБА_2365 , вже у машині швидкої він
втратив свідомість. Як також уточнив свідок, йому відомі й інші факти поранення
співробітників міліції 18 лютого, як опинився у полоні його командир не знає.
Факт отримання свідком ОСОБА_2364 поранення за вказаних
ним обставин документально підтверджений дослідженими судом матеріалами
службових розслідувань (т. 127 а. 75-134; т. 180 а. 73-88 (а. 81), а також
переглянутим із дотриманням правил ч. 11 ст. 290 КПК України відеозаписом
взяття свідка у полон та його побиття активістами (т. 182 а. 22-24). Сторони
провадження заперечень щодо ідентифікаційного значення цього відеозапису не
мали.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2366 -
колишній міліціонер 2-ої оперативної роти ПМОП надав аналогічні показанням
свідка ОСОБА_2367 пояснення щодо подій
18 лютого 2014 року, уточнивши, що ситуація загострювалася після того, як
підходило все більше протестувальників. Активісти були одягнуті по різному,
хтось був у цивільному, хтось був у камуфляжі, окремі з них мали налокітники,
наколінники, щити, бронежилети, шоломи, в руках активісти тримали палки, пляшки
з запальною сумішшю, димові пристрої. На перехресті вул. Інститутська та
Шовковична велика кількість активістів атакувала бійців ВВ, закидаючи їх
брущаткою. Від сил правопорядку через гучномовці лунали заклики до активістів
припинити масові заворушення. Приблизно о 12 год. їх підрозділ підійшов на
допомогу внутрішнім військам. Під час подій, коли вже і внизу вулиці
Інститутська біля Майдану Незалежності був висмикнутий із шеренги ОСОБА_3029,
він, свідок, отримав тілесне ушкодження ноги та втратив голос через якусь
речовину. Він також бачив, як з вогнепальної зброї поранили міліціонера біля Стели
в область паху. Гостра фаза сутичок тривала всю ніч. 19 лютого обстановка була
спокійнішою. Ранком 20 лютого, коли йому, свідку, перемотували ногу, він
побачив відступ бійців ВВ та рух автобусу свого підрозділу також на верх
вулиці. Він команд відступати не чув, проте наздогнав свій автобус і більше на
«Майдан» не вертався. В Ніч з 19 на 20 лютого 2014 він чув постріли з
вогнепальної зброї, бачив поранених правоохоронців, але звідки стріляли - було
не відомо, чув він постріли і під час відступу ранком 20 лютого. Очевидцем
застосування вогнепальної зброї з боку правоохоронців він не був. У подальшому
по ЗМІ бачив осіб із жовтими пов`язками, які застосовували вогнепальну зброю,
але нікого з них не впізнає.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2368 показав, що
станом на 20 лютого проходив службу на посаді заступника командира взводу 3-ої
оперативної роти ПМОП, обвинувачених знав наглядно. 18 лютого 2014 року брав
участь у заходах з підтримання громадського порядку в центральній частині міста
Києва. Зранку був інструктаж, на якому керівництво полку повідомило, що
активістами буде проводитися мирна хода. Він у складі роти знаходились біля ВРУ
у резерві. Вже після 18 год. вони перемістилися ближче до готелю «
ІНФОРМАЦІЯ_161 ». Потім, після команди по рації від командира полку ОСОБА_2787 він у складі роти спустився вниз до АДРЕСА_43
, йшли туди зверху над квітковим годинником. Метою переходу була зміна іншого
підрозділу. Коли вони спустилися на місце, то побачили розбиті біотуалети,
каміння, скло, все горіло та було задимлено, біля них стояв водомет, в них
постійно активісти кидали каміння, пляшки з запальною сумішшю, запускали
салюти, вони стояли у ланцюгу, на його очах загорялися декілька міліціонерів.
Десь через годину він від каміння отримав поранення у голову через шолом, який
тріснув, втратив свідомість. Далі він був захоплений активістами у полон,
прийшовши до тями, побачив, що його тягнули у натовп за ноги, від побиття йому
пошкодили око і він знову втратив свідомість, вдруге прийшов до тями, коли активісти
почали стягувати з нього екіпіровку та вести до сцени. Побачивши його, ОСОБА_2911
сказав кинути його за сцену, що і було
зроблено. За сценою в нього забрали всі особисті речі та документи, на прохання
відвести його до медиків, спочатку відмовляли, але згодом все ж таки відвели до
карети швидкої медичної допомоги. Привезли до лікарні «Жовтнева», звіди його
евакуювали до відомчого шпиталю.
Як також уточнив свідок, рота була одягнута у синій
формений камуфляж з надписом «міліція», бійці мали на собі бронежилети, захист
рук та ніг, шолом, були озброєні гумовими палицями та щитами, вогнепальної
зброї при собі не мали. Вогнепальної зброї в активістів не бачив. Біля
Верховної ради з керівництва полку бачив ОСОБА_2787 , ОСОБА_2807 , ОСОБА_2782 та
його бійців не бачив.
Факт отримання свідком ОСОБА_2368 поранення за вказаних
ним обставин документально підтверджено дослідженими судом матеріалами
службових розслідувань (лист ГУМВС в м. Києві від 24 липня 2014 року №
1/5240-ГУ з додатками - т. 127 а. 75-134).
Під час дослідження за ініціативою сторони захисту фотографії
(скріншоту з досліджуваного судом відеозапису - т. 183 а. 76) свідок
впізнає свій спеціальний автомобіль (водомет) та повідомляє, що саме про ці
акцентовані ним кульковою ручкою кульові пошкодження на машині (ліве бокове
скло кабіни, лівий бік корпусу автомобіля, ручка на лівих дверцятах) він
повідомляв під час свого допиту.
Під час дослідження за участі свідка ОСОБА_2369 відеозапису
««Захвачений сотрудник в плен» (диск з
написом «допит свідка ОСОБА_2370 » - т. 183 а. 218) та фотографії скріншоту
з вказаного відеозапису (т. 183 а. 217) останній безспірно ідентифікував себе
під час описаних ним в ході допиту подій щодо обставин його побиття та взяття в
полон активістами.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2371 показав,
що станом на 20 лютого проходив службу на посаді начальника складу озброєння
спецпідрозділу « ІНФОРМАЦІЯ_166 » ГУМВС в Дніпропетровській області, 20 лютого
2014 року, перебуваючи у службовому відрядження в м. Києві, безпосередньо
відповідав за зв`язок підрозділу, із обвинуваченими не знайомий.
19 лютого 2014 року близько 13 год. їх підрозділ прибув
до м. Києва на вул. Інститутська в район станції метро «Хрещатик». Вони вдягли
захисне спорядження, спустились вниз до Майдану Незалежності та знаходились за
Стелою, зробивши імпровізовану барикаду, приблизно до 00 год. 20 лютого, після
чого їх поміняв інший підрозділ. Близько 05 год. ранку він та його підрозділ з
Дніпра знову спустились вниз на ОСОБА_1251 до своєї так званої барикади за
Стелою. Він з напарником ОСОБА_3054 почали переносити заряджені рації. Тоді вже
їх попередили, що ведеться стрільба з будівлі Консерваторії і необхідно бути
обережними. Розносячи рації, біля барикади він отримав наскрізне поранення
лівого плеча, а ОСОБА_3054 - поранення у руку. Після цього вони віддали рації
та піднялись до машини швидкої медичної допомоги, яка знаходилась на рівні
готелю «Україна», звідки їх відправили до КМКЛ № 17. Крім них в автомобілі
швидкої знаходився солдат ВВ з відкритою черепно-мозковою травмою. Приїхавши до
лікарні, він з напарником вийшли покурити і в цей час побачили як до них
наближається натовп з декількох десятків людей з битами та в масках. Він мав
при собі травматичний пістолет Форт-17, який підняв вверх попереджаючи натовп,
що у нього є зброя, натовп зупинився, конфлікту вдалося уникнути. У подальшому
їх відправили до шпиталю МВС.
Як також уточнив свідок. Їх підрозділ був вдягнений в
стандартну камуфляжну форму сіро-синього окрасу, вони мали при собі чорні
розгрузки з білим надписом «міліція», шоломи, спецзасоби: гумові палки, газові
балончики, зброї не мали, в їх автобусі знаходились помпові рушниці в кількості
14 штук, 11 з яких знаходяться на дослідженні експертів. По прибуттю до Києва з
ними був проведений інструктаж, їм заборонили навіть застосовувати кийки, їх
задачею була охорона громадського порядку. Вони змінили Одеський підрозділ
«Беркут», від Стели до проїзної частини вул. Інститутська були шеренги бійців
ВВ. Поранення він отримав ззаду наперед, стріляли з боку Консерваторії.
Вогнепальної зброї у протестувальників не бачив, але 20 лютого 6 чоловік з його
підрозділу також отримали вогнепальні поранення.
Допитані в суді свідки ОСОБА_2372 та ОСОБА_2373
- станом на 20 лютого 2014 року проходили службу на посаді міліціонерів
оперативної роти спецпідрозділу «Беркут» ГУМВС в Дніпропетровській області,
повністю підтвердили показання свідка ОСОБА_2371 щодо подій 19 - 20 лютого 2014
року, їх спільного перебування у відрядженні в м. Києві.
При цьому свідок ОСОБА_2372 уточнив, що протягом всього
дня 19 лютого було спокійно, наступного ранку їх обох було поранено, коли вони
рухалися за Стелою в бік Глобусу, спочатку ДЕГТЯР отримав поранення лівого
плеча ззаду, а після він в правий ліктьовий суглоб. Вилучена лікарями куля з
його руки була не вітчизняного виробництва, близько 2-2,5 см довжиною з
рифленою юбкою, калібр 5,6 мм. 22 лютого вони разом переодягнувшись в цивільний
одяг виїхали до Дніпра. Їх підрозділ для ідентифікації мав квадратні наліпки з
медичного лейкопластиру (один кубик - рядовий, два кубики - молодший командний
склад, три кубики - офіцер), співробітників «Беркут» з зеленими кубиками та
пов`язками він бачив біля КМУ.
Свідок ОСОБА_2373 уточнив, що 19 лютого в цілому
обстановка дійсно була спокійна, окрім періодичного застосування активістами
катапульти для метання в їх ряди запалювальних сумішей, про поранення ОСОБА_3055
та ОСОБА_3054 ранком 20 лютого він дізнався по рації, перед цим з верху будівлі
Консерваторії їх почали засліплювати прожекторами. Трохи пізніше поранення у
брів отримав його інший співслужбовець на ім`я ОСОБА_2374 , а у ногу ОСОБА_2375
. А близько 08 год., коли він також повернувся спиною до будівлі Консерваторії,
він сам відчув сильний удар у спину, від якого впав. Його на ношах донесли до
автомобіля швидкої, на якому доставили у шпиталь, там лікарі з тіла дістали
картеч.
Свідки ОСОБА_3055 та ОСОБА_3054 під час перегляду за
клопотанням сторони захисту сім скрін-шотів (т. 182 а. 200-206) з досліджених
судом відео записів («Исходники Інтер» - протокол огляду відео від 07 травня
2014 року з додатком (т. 168 а. 19, 95-191 - файл «NA140220_0461»)
кожний з них окремо заявив, що на останньому скрін-шоті (т. 182 а. 206)
зафіксовано бійців їх підрозділу з квадратною білою наліпкою з медичного
лейкопластиру на шоломі ззаду під час евакуації важкопораненого в ліву руку без
свідомості їх спів службовця ОСОБА_3056 , зафіксовані на інших скрін-шотах
особи їм не відомі, проте події також стосуються ранку 20 лютого 2014 року вул.
Інститутська.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2376 показав, що станом на 20 лютого 2014 року
проходив службу на посаді міліціонера оперативної роти ГУМВС в Полтавській
області, обвинувачених не знає. 18 лютого 2014 року був залучений у складі підрозділу
до заходів з охорони громадського порядку біля Адміністрації Президента. На
ньому був формений синій міський камуфляж, шолом, захист рук та ніг, при собі -
гумова палиця, щит, газовий балончик, зброї не було. Навколо тривали сутички
активістів - учасників мирної ходи з правоохоронцями. Під вечір його підрозділ
перемістився дещо вниз по вул. Інститутська до барикади перед містком, там вони
стояли у шеренгах та перебували у резерві. Сутички тривали всю ніч. З боку
активістів в них летіло каміння, «коктейлі молотова». 19 лютого було затишшя,
вони стояли по дві години у шеренгах, а потім відбувалася ротація підрозділів.
20 лютого 2014 року, приблизно о 06 год. ранку, зі сторони протестувальників
розпочалися активні дії, вони кидали каміння, «коктейлі молотова», лунали
постріли в бік правоохоронців. Близько 08 год. ранку від командира поступила
команда переміститися вверх по вулиці в бік НБУ. Прикриваючись щитами, вони
почали відхід. Приблизно о 08 год. 15 хв., коли він знаходився обличчям до
активістів, через щит отримав вогнепальне поранення плеча. Під час евакуації
машиною швидкої допомоги бачив й інших правоохоронців із вогнепальними
пораненнями, їх відвезли до шпиталю, де надали медичну допомогу.
Як також уточнив свідок, вперше у службове відрядження до
Києва він приїздив 20 грудня. Пересувалися власним службовим автобусом, мешкали
у ОСОБА_2377 водиці, там перебували підрозділи і з інших областей. Екіпіровка в
них була - синій (міський) камуфляж, захист рук та ніг, бронежилет, шолом,
наручники, газовий балончик та палка, вогнепальної зброї при собі не було, були
спецзасоби - 2 пістолети Форт. Несли службу по периметру ВРУ, тоді було
спокійно. Він був очевидцем сутичок 19 січня 2014 року біля стадіону «Динамо»,
активісти кидали у працівників міліції та ВВ каміння, «коктейлі молотова»,
запускали салюти, у той день і в нього поцілили салютом, від чого обгорів
бушлат з правого боку. Періодично від сил правопорядку через гучномовці лунали
заклики до активістів припинити масові заворушення. 18 лютого вони більше
стояли у шеренгах, їх атакували активісти, застосовуючи каміння та запалювальні
суміші. Вогнепальної зброї в активістів він не бачив. Також він бачив
пораненого колег з його підрозділу - ОСОБА_2378 , який отримав поранення від
чотирьох куль, ОСОБА_2379 , який також отримав вогнепальне поранення.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_1080 - станом на 18-20 лютого 2014 року
військовослужбовець ВВ в/ч НОМЕР_75 , командир групи ІНФОРМАЦІЯ_294 (водомет)
показав, що був задіяний у цей період часу у подіях «Майдану» в центральній
частині АДРЕСА_1 на водометі бази Краз сірого кольору в.н. 6654 Ф4. До складу
його екіпажу також входили водій - ОСОБА_1079 та інструктор-оператор -
ОСОБА_2380 . Керівництво доводило, що зі сторони «Майдану» можливе застосування
вогнепальної зброї, вже були перші поранені. Їх завданням було гасити пожежі та
прикривати машиною особовий склад.
19 лютого було спокійно. Екіпаж стояв у резерві на АДРЕСА_44
. Інститутська напроти Жовтневого палацу, а вже в ніч на 20 лютого екіпаж
спустився вниз по вулиці для захисту особового складу та гасіння барикади.
Вночі під ранок було пробито скло водія. Екіпаж відчув, як щось влучило у скло,
яке розлетілося по салону, куля застрягла в аптечці. Коли зранку екіпаж
знаходився біля містка, вони побачили як стали носити перших поранених
працівників «Беркут» та ВВ, після цього почався масовий наступ «Майдану». Він
зв`язався з командуванням та повідомив ситуацію, після чого отримав наказ
покинути місце та поїхати до Міністерства. Коли вони відходили, то
застосовували водомет, щоб не загорітися та спробувати зупинити натовп, їх
обстрілювали з мисливської зброї. Постріли здійснювали зі сторони ОСОБА_1175 .
Поруч з ними був синій водомет в/ч НОМЕР_75 , в ньому ломом пробили вікно,
водія намагалися витягти, але вони цьому завадили. Активісти масово піднімалися
вверх по вулиці, в цей час працівники міліції відходили назад. При собі в
екіпажі вогнепальної зброї не було, для зв`язку використовували рацію та
мобільний телефон. Повністю стан водомету перевірявся вже у військовій частині,
він був весь обгорілий та простріляний з лівої сторони водія. Саме після того,
як був здійснений постріл у скло біля водія, вони зрозуміли, що їх обстрілюють,
тому було прийнято рішення одягнути бронежилети. З огляду на всі ці обставини,
він упевнений що на нього здійснювався озброєний напад і він відчував страх за
своє життя.
Свідок впевнений, що якщо б під час відступу вони не
використовували водомет, то екіпаж та машину захватили б агресивно налаштовані
активісти, які продовжували кидатись брущаткою та «коктейлями молотова» в бік
автомобіля. Свідок також повідомив, що на вулиці бачив й інший спецтранспорт -
синій водомет, машину з гучномовцем, автозаки. Через гучномовець (біла газель)
працівники міліції просили активістів заспокоїтись, попереджали про
відповідальність за порушення громадського порядку. Коли екіпаж покидав те
місце, краєм очей він бачив людей у чорній формі із жовтими пов`язками. Очевидцем
застосування вогнепальної зброї з боку правоохоронців він, свідок, не був.
Під час дослідження за ініціативою сторони захисту фотографії
(скріншоту з досліджуваного судом відеозапису - т. 183 а. 76) свідок
впізнає свій спеціальний автомобіль (водомет) та повідомляє, що саме про ці
акцентовані ним кульковою ручкою кульові пошкодження на машині (ліве бокове
скло кабіни, лівий бік корпусу автомобіля, ручка на лівих дверцятах) він
повідомляв під час свого допиту.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_1078 та ОСОБА_1079 - станом на 18-20 лютого 2014 року
військовослужбовці ВВ в/ч НОМЕР_75 , інструктор-оператор та водій водомету
сірого кольору в.н. 6654 Ф4 відповідно, підтвердили показання свідка ОСОБА_1080
, уточнивши, що:
- ОСОБА_1078 -
починаючи з ранку 18 лютого 2014 року вони стояли на вул. Грушевського, лише
потім по команді перемістилися на вул. Інститутська, далі на в`їзді до готелю
«Україна» знаходилися у резерві, 19 лютого вирушили до низу вулиці прикривати
машиною особовий склад і вже на цьому місці зустрічали ранок 20 лютого.
Покидали вулицю заднім ходом через небезпеку нападу та підпалу з боку
активістів, він, свідок, бачив правоохоронців у чорній формі з жовтими
пов`язками біля Жовтневого палацу, які стояли та спостерігали, в руках у них
були автомати Калашникова, фактів застосування цієї зброї не бачив;
- ОСОБА_1079 - станом
на вечір 18 лютого 2014 року ввірена йому машина була неушкоджена, а постріл,
внаслідок якого було пробито броньоване скло біля нього, мав місце в ніч з 18
на 19 лютого, за наслідками цих подій машина була пошкодженнями фактично
виведена з ладу.
Під час дослідження за участі свідків ОСОБА_1080 ,
ОСОБА_1078 , ОСОБА_1079 відео записів «NM140220_1272» та «NA140218_0240»
телевізійного каналу « ІНФОРМАЦІЯ_179 » з місця події (відео на диску - т.
69 а. 3; т. 168 а. 19, скірн-шоти а. 184 а. 133-137) останні, кожний окремо під
час свого допиту, безспірно ідентифікували ввірений їм водомет сірого кольору
та підтвердили зафіксовані на відео події атаки на їх машину з боку активістів
як такі, про які вони самостійно розповіли суду.
Під час дослідження за участі свідків ОСОБА_1078 ,
ОСОБА_1079 відео запису «…MVI_3908» з місця події (папка «ОСОБА_2746 »,
протокол огляду відео від 28 грудня 2015 року - т. 128 а. 174-214) останні, кожний
окремо під час свого допиту, безспірно ідентифікували ввірений їм водомет
сірого кольору та вогнепальні пошкодження на ньому, які описували, також на
цьому відеозаписі зафіксовано озброєних АКМС бійців РСП із жовтими пов`язками
біля Жовтневого палацу, як про це окремо свідчив свідок ОСОБА_1078 .
Допитані в судових засіданнях 09, 16 та 23 грудня 2020
року виключно в межах висунутого обвинувачення щодо обвинувачених ОСОБА_29 та
ОСОБА_26 свідки - колишні співробітники ПМОП ОСОБА_2381 (4-та
рота ПМОП), ОСОБА_726 (РСП) та ОСОБА_2382 (1-а рота ПМОП) жодних
відомостей, які суперечили б показанням вказаних обвинувачених, суду не надали,
при цьому засвідчили:
ОСОБА_2381 - що 18 лютого 2014 року на перехресті вул.
Грушевського та Шовковична серед інших бійців полку також отримав від дій
активістів, які чинили спротив із застосуванням каміння та «коктейлів
молотова», поранення від потрапляння каменя в ногу, зброї при собі під час
виконання завдань по службі не мав;
ОСОБА_726 - що 18 лютого 2014 року РСП дійсно перебувала
в резерві біля ВРУ, зброї при собі не мали, вони мають чорний формений одяг із
нашивками «Міліція», «Беркут», того дня він двічі отримував поранення ніг, у
складі РСП увечері повернувся на територію полку, після цього звідти був
доставлений до шпиталю, також свідок повністю підтвердив показання
обвинувачених ОСОБА_701 та ОСОБА_2801 щодо запровадженого у ПМОП порядку
отримання зброї індивідуально виключно за карткою-замісником;
ОСОБА_2382 - що ввечері 18 лютого 2014 року на вул.
Інститутська ближче до Майдану Незалежності серед інших бійців полку також
отримав від дій активістів, які чинили спротив, кульове (картеч) поранення
правої ноги, зброї при собі під час виконання завдань по службі не мав.
Оцінюючи показання всіх свідків сторони захисту, кожного
окремо, суд присяжних визнає їх належними та допустимими доказами. Щодо факту
подій «Майдану» показання всіх вказаних осіб також в цілому узгоджуються між
собою та мають різного обсягу взаємодоповнюючий характер, узгоджуються вони в
цілому і з показаннями свідків сторони обвинувачення, потерпілих - очевидців
подій «Майдану» в різні його часові періоди та обвинувачених, в тому числі і
щодо 20 лютого 2014 року, а також з об`єктивними документованими даними
досліджених під час судового розгляду фото та відео матеріалів.
Окрім аналізу по ходу наведення показань вказаних
свідків, окремо звертають на себе увагу такі одержані шляхом їх допиту
відомості.
Всі наведені свідки захисту мали статус працівників
правоохоронних органів, більшість з них проходила службу в одному з
обвинуваченими підрозділі - ПМОП, жоден з них не брав участь в подіях «Майдану»
з якихось особистих міркувань чи на прохання третіх осіб, всі вони були задіяні
до цих подій у порядку виконання своїх службових обов`язків та за відповідними наказами
свого керівництва. Свідки ОСОБА_548 , ОСОБА_717 , ОСОБА_721 , ОСОБА_2348 та
інші прямо спростували тезу про отримання правоохоронцями неофіційної грошової
винагороди за службову діяльність у період «Майдану».
Із самого початку в подіях «Майдану» з боку сил
правопорядку безпосередньо брали участь свідки ОСОБА_721 (учасник подій біля
КМУ у листопаді 2013 року), ОСОБА_717 (учасник подій з 29 на 30 листопада 2013
року), ОСОБА_2376 (учасник подій на вул. Грушевського 19 січня 2014 року),
узгоджено відмітивши дії провокуючого характеру саме з боку окремих груп
протестувальників. Всі свідки захисту з числа працівників правоохоронних
органів вважали, що станом на 18 лютого 2014 року «Майдан» перестав бути
мирним, описуючи екіпірування активістів, акцентували увагу на їх засобах
пасивного, активного захисту (палиці, дубинки тощо) та нападу (каміння,
«коктейлі молотова»), з цього приводу відмічається кореляція таких показань і з
окремими свідченнями свідків сторони обвинувачення.
Свідок ОСОБА_548 наполягав, що до 18 лютого 2014 року
тільки спецпідрозділи ВВ були озброєні у порядку взаємодії із службами
державної охорони, інші сили правопорядку, які безпосередньо залучалися під час
масових акцій протесу, були беззбройними. Це знайшло своє підтвердження і у
показаннях всіх інших свідків з числа правоохоронців, у тому числі й свідків
обвинувачення. Натомість, щодо факту проведення 18 лютого 2014 року АТО
керівництву про таку операцію вже традиційно «ні хто не доводив» (свідки
ОСОБА_548 та ОСОБА_2341 ), хоча на «землі» про її проведення сповіщали навіть з
гучномовців (свідок ОСОБА_2353 ). Свідки ОСОБА_2356 , ОСОБА_2358 , ОСОБА_2383 ,
ОСОБА_2361 , ОСОБА_1080 , ОСОБА_2364 , ОСОБА_2366 , ОСОБА_1078 , ОСОБА_1079 ,
ОСОБА_2376 , ОСОБА_2355 , ОСОБА_2368 , ОСОБА_2353 , які за наказом 18 лютого
2014 року відтісняли активістів на Майдані Незалежності та намагалися
просуватися вперед до ранку наступного дня, фактично у такий спосіб підтвердили
існування рішення про штурм «Майдану» на вечір 18 лютого 2014 року. Заперечив
свою обізнаність із цим свідок ОСОБА_548 та один з бійців ПМОП - ОСОБА_2363 ,
який за його твердженням до свого поранення участі в наступальних діях не брав
і таких не бачив.
Під час цих подій скеровувати дії ПМОП могло керівництво
ГУМВС в м. Києві, зокрема, ОСОБА_2384 з позивним «05» (показання свідка
ОСОБА_717 ) Одночасно позивний «42» мав командир 2-ої оперативної роти ПМОП
ОСОБА_2346 , позивний «45» - командир РСП, « НОМЕР_207 » - командир взводу РСП ОСОБА_2789
(показання обвинуваченого ОСОБА_21 ).
Про факт використання правоохоронцями спецзасобів
походженням з РФ чув зі ЗМІ свідок ОСОБА_721 , який також підтвердив
відсутність блокування силами правопорядку всієї території «Майдану». Залучення
додаткових сил з регіонів безпосередньо підтвердили свідки - співробітники
регіональних спецпідрозділів «Беркут» ОСОБА_2376 (м. Полтава), ОСОБА_2371 ,
ОСОБА_2372 та ОСОБА_2373 (м. Дніпро), відомо було про це і свідкам ОСОБА_548 ,
ОСОБА_717 та ОСОБА_721 .
Разом з тим, всі наведені свідки захисту спростували
припущення про нібито підготовку до штурму «Майдану» 20 лютого 2014 року.
Більшість з них ( ОСОБА_2353 , ОСОБА_2371 , ОСОБА_2372 , ОСОБА_1080 ,
ОСОБА_1079 , ОСОБА_1078 , ОСОБА_2376 та ОСОБА_548 ) підтвердили відносно
спокійну обстановку на «Майдані» 19 лютого 2014 року, тільки свідок ОСОБА_2373
згадав про катапульту активістів, яка не давала спокою правоохоронцям. Також,
свідки ОСОБА_721 , ОСОБА_2353 , ОСОБА_1080 , ОСОБА_1078 , ОСОБА_1079 та
ОСОБА_2355 підтвердили факт залучення ще з 18 лютого 2014 року автомобіля з
гучномовцями, який закликав активістів припинити правопорушення та не
наближатися до працівників міліції. Ці дані і щодо 20 лютого 2014 року знайшли
своє підтвердження під час допиту свідків сторони обвинувачення та з усієї
повнотою задокументовані на досліджених судом відеозаписах (пункт 5.3.2 вироку
- епізод № 1 «утримання позицій» за відеозаписом Висота ''Жовтневий'' (2-е
видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»).
Щодо характеру застосованого насильства активістами, то
свідки ОСОБА_2353 , ОСОБА_1080 , ОСОБА_1078 , ОСОБА_1079 , ОСОБА_2364 ,
ОСОБА_2368 та ОСОБА_2373 давали аналогічні показання, акцентувавши увагу на
використанні активістами каміння, палиць, «коктейлів молотова», зброї під час
протистоянь. При цьому, свідок ОСОБА_2353 особисто бачив 18 лютого в руках
активістів рушницю, схожу на мисливську, та пістолет. Зброю на «Майдані» та
факти її застосування з боку активістів бачили також свідки ОСОБА_2360 ,
ОСОБА_2348 , ОСОБА_2355 , екіпаж водомета (свідки ОСОБА_1080 , ОСОБА_1078 та
ОСОБА_1079 ) був неодноразово атакованим та обстріляним, описував застосування
активістами катапульти для метання запалювальних сумішей свідок ОСОБА_2373
18-20 лютого 2014 року під час подій «Майдану» отримали поранення, в тому числі
вогнепального характеру, свідки - колишні співробітники спецпідрозділів
«Беркут» ОСОБА_2348 , ОСОБА_721 , ОСОБА_717 , ОСОБА_2356 , ОСОБА_2355 ,
ОСОБА_2358 , ОСОБА_2383 , ОСОБА_2363 , ОСОБА_2361 , ОСОБА_2364 , ОСОБА_2366 ,
ОСОБА_2368 , ОСОБА_2376 та ОСОБА_2353 , які у цей період часу у складі своїх підрозділів
були залучені беззбройними до охорони громадського порядку за наказом свого
керівництва. Знайшли своє підтвердження в показаннях свідків і випадки
захоплення активістами співробітників правоохоронних органів в полон (свідки
ОСОБА_2364 та ОСОБА_2368 були захоплені у полон безпосередньо, чув про такі
випадки свідок ОСОБА_2353 , а свідок ОСОБА_548 отримав доповідь про потрапляння
у полон частини підлеглих військовослужбовців, які були розміщені в Жовтневому
палаці, останні під час огляду лікарями скарг на застосування до них насильства
з боку активістів не заявляли). Той факт, що більшість допитаний свідків -
правоохоронців все ж таких зброї серед активістів «Майдану» не бачила, не
ставить під сумнів сам факт її існування, який до того ж підтверджено іншими
очевидцями та задокументованими наслідками застосування таких засобів.
Ранком 20 лютого 2014 року правоохоронці почали тікати зі
своїх позицій стихійно. Про це свідчили учасники цих подій - свідки ОСОБА_2385
, ОСОБА_1080 , ОСОБА_1078 , ОСОБА_1079 , ОСОБА_2366 , ОСОБА_2376 . Тільки
свідок ОСОБА_548 наполягав на тому, що відступ сил правопорядку відбувся
організовано і за наказом. Пояснюючи причини свого панічного відступу, свідки
ОСОБА_2371 , ОСОБА_2372 та ОСОБА_2373 послалися на факт їх обстрілу з боку
«Майдану» ранком 20 лютого 2014 року, коли вони перебували біля Стели на
Майдані Незалежності, свідки ОСОБА_1080 , ОСОБА_1078 та ОСОБА_1079 були
атаковані активістами як екіпаж водомету, свідок ОСОБА_2353 , вийшовши з
будівлі Жовтневого палацу, також став очевидцем обстрілу правоохоронців зі
зброї з боку «Майдану», хаосу та спішного відступу міліції, відчув небезпеку
від активістів, які пагорбом підіймалися до Жовтневого палацу, саме тому і йому
довелося бігти до свого службового автобусу, що перебував біля Кінопалацу, а
свідки ОСОБА_2341 та ОСОБА_548 у цей час вже володіли доповідями про стрільбу
по правоохоронцях з Консерваторії, а пізніше і з готелю «Україна».
Серед свідків сторони захисту очевидців дій бійців РСП не
встановлено. Натомість, свідки ОСОБА_2353 та ОСОБА_726 визнали належність
чорної тактичної форми в ПМОП тільки бійцям РСП, ОСОБА_2353 до того ж був
знайомим з командиром РСП ОСОБА_3018 , описавши його як невисокого на зріст
чоловіка, який був єдиним в ПМОП з вадою руки, та вказавши на нього як схожого
на озброєну АКМС особу в чорній формі із жовтими пов`язками на руках, яка
зафіксована з такою ж вадою руки на відеозаписах під час переміщення РСП та
перебування цього підрозділу за бетонною барикадою, що узгоджується із
здійсненою судом ідентифікацією вказаної особи. Свідки ОСОБА_717 та ОСОБА_2341
також підтвердили наявність у ОСОБА_2309 вади руки, ОСОБА_2341 до того ж
повідомив, що 20 лютого 2014 року ОСОБА_2782 з наради у Главку поїхав на
«Майдан» приблизно о 08 год. 40 хв. Не виключав можливість спілкування
телефоном із ОСОБА_2782 під час ранкових 20 лютого подій на «Майдані» з приводу
взаємодії з підрозділами ВВ і свідок ОСОБА_2386 .
Те, що на озброєнні РСП перебували саме 7,62 мм АКМС
вказали свідки ОСОБА_717 , ОСОБА_1078 та ОСОБА_2353 , їх показання з цього
приводу узгоджуються з показаннями обвинувачених ОСОБА_29 та ОСОБА_26 , а
свідок ОСОБА_726 підтвердив показання останніх і щодо порядку видачі РСП зброї
- виключно на підставі картки-замісника.
Чув про зниклу зброю ПМОП свідок ОСОБА_717 .
Щодо дозволу (наказу) на застосування правоохоронцями
вогнепальної зброї 20 лютого 2014 року, то свідки ОСОБА_2341 , ОСОБА_548
категорично такий заперечили, а останній уточнив, що вів телефоні розмови під
час подій 20 лютого 2014 року з підлеглими ОСОБА_3057 , ОСОБА_2961 та іншими бойовими офіцерами на інші теми,
останнім дозволу стріляти не надавав і не міг надавати, що вступає у
суперечність з показаннями в суді свідків ОСОБА_2387 і ОСОБА_665 .
Крім того, свідки ОСОБА_2348 , ОСОБА_721 та ОСОБА_717
підтвердили службовий статус ОСОБА_31 як заступника командира ПМОП, свідок
ОСОБА_717 при цьому підтвердив і те, що ОСОБА_2231 18 лютого 2014 року
перебував з особовим складом ПМОП та, окрім командира полку, залишався старшим
після його, свідка, поранення та евакуації. Це фактично спочатку підтвердив і
свідок ОСОБА_2353 , який визнав, що 20 лютого з ними з «Майдану» в ПМОП прибув ОСОБА_2788
, який один залишився з керівництва полку, але потім намагався виправитися, що
не пам`ятає цього.
У цьому зв`язку видається також дивним, що і свідок
ОСОБА_721 ,, відтворюючи чітку та доволі повну картину подій, роль в них інших
осіб, абсолютно не запам`ятав участь в них свого начальника - ОСОБА_2788 , тим
більше, коли останній особисто опікувався його евакуацією після поранення. Таку
точкову забудькуватість, яка не очікувано виявилася спільною і для інших
свідків - колишніх співробітників ПМОП (свідки ОСОБА_2348 , ОСОБА_2353 ), важко
тлумачити на користь обвинуваченого ОСОБА_31 , якого колишні соратники у такий
однаковий спосіб намагалися максимально дистанційонувати від подій 18-20 лютого
2014 року. Вибіркове (фрагментоване) запам`ятовування події може бути наслідком
індивідуальних особливостей сприйняття та пам`яті її окремого очевидця, але
такі особливості не можуть бути спільними для всіх її очевидців.
Враховуючи все викладене, суд кладе в основу свого вироку
взаємоузгоджені між собою та з іншими доказами показання всіх наведених
свідків, окрім критичних зауважень, які здійснені судом по ходу наведення їх
показань, які не знайшли свого підтвердження іншими доказами. Такими, зокрема
виявилися показання свідків ОСОБА_2333 та ОСОБА_2388 про їх, мовляв, абсолютну
необізнаність з проголошенням 18 лютого 2014 року АТО, а також показання свідка
ОСОБА_2333 про його нібито необізнаність з рішенням командирів підрозділів про
зупинення руху активістів на вул. Банкова 01 грудня 2013 року, які діяли, за
його твердженням, автономно, з фактичним штурмом «Майдану» до ранку 19 лютого,
з прийнятим рішенням на проведення спецоперації із застосуванням вогнепальної
зброї по деблокаді Жовтневого палацу, в якому перебували військовослужбовці ВВ,
про його нібито непричетність і до переміщення озброєних спецпідрозділів ВВ в
центр Києва та отримання ними дозволу на застосування зброї, нарешті, його
показання про нібито організований за його наказом відхід військовослужбовців
ВВ зі своїх позицій на Майдані Незалежності та з інших локацій.
Судом під час судового розгляду за клопотанням сторони
захисту також були допитані як свідки захисту державні та публічні діячі, в
тому числі колишні.
Так, допитаний в судовому засіданні в режимі
відеоконференції із Ростовським обласним судом РФ в порядку надання міжнародної
правової допомоги свідок ОСОБА_358 - Президент України (2010 - 2014рр)
після повідомлення йому про те, що у поданих до суду в межах даного
кримінального провадження обвинувальних актах він згадується як організатор
перевищення влади і службових повноважень представниками правоохоронних органів
з метою силового придушення акцій протесту (19 листопада 2015 року повідомлено
про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ст.
340, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 365, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 27, п. 1, 5,
12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 121 КК України), а також
після роз`яснення у зв`язку з цим в присутності осіб, що надають йому правову
допомогу, права відмовитися давати показання у справі (ст. 63 Конституції
України), за власним бажанням показав таке.
Жорстка розправа на «Майдані» була спланованою та
виконаною з метою захоплення влади операцією. Розглядати питання вбивства
невинних людей на «Майдані» неможливо без оцінки двох сторін цієї події -
вбивство активістів та правоохоронців. Забезпечити таку оцінку передбачалося
підписаною 21 лютого 2014 року близько 14-00 год. ним особисто разом з
учасниками вказаних подій від опозиції та засвідченою трьома міністрами
закордонних справ провідних країн ЄС (Німеччини, Франції та Польщі) угодою про
врегулювання кризи, п. 4 якої передбачав розслідування всіх актів насильства
під спільним моніторингом влади, опозиції та Ради Європи. Натомість, Закон
України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які
мали місце під час проведення мирних зібрань…», який був прийнятий після 20
лютого 2014 року, в порушення вимог Конституції України заборонив збирання,
реєстрацію, накопичення, зберігання, адаптування, зміну, поновлення,
використання і поширення персональних даних учасників масових акцій протесту, що
розпочалися 21 листопада 2013 року, які були отримані у зв`язку з участю цих
осіб у акціях протесту, ці персональні дані підлягали знищенню. Відтак, цей
Закон заблокував розслідування злочинів, які були вчинені активістами на
«Майдані». Ураховуючи те, що діюча влада, користуючись цією можливістю, знищила
всі докази, а Рада Європи не була долучена до цього розслідування, угода про
врегулювання кризи та встановлення миру в Україні була порушена, що призвело до
тяжких наслідків.
Приймаючи рішення про призупинення процесу підписання
Угоди про асоціацію і всеосяжну зону вільної торгівлі з ЄС, він усвідомлював,
що несе відповідальність перед українським народом, оскільки в частині зони
вільної торгівлі ця Угода шкодила національним інтересам України. Тому, після
того, як урядом було встановлено, що країна багато втратить за відсутності
компенсаційних механізмів, було звернення до ЄС з метою доопрацювання цієї
Угоди в частині втрат України та пошуку компенсаторів. Завіряння ЄС про те, що
після підписання Угоди Україні почне допомагати МВФ, були не щирі. МВФ схиляв
до підвищення тарифів, пенсійного віку тощо, крім того, в листопаді 2013 року
відмовив у кредитуванні, хоча вже у той час країна втрачала обсяги зовнішнього
обороту торгівлі з РФ. У свою чергу, під час перемовин з РФ стало зрозумілим,
що така ж угода про зону вільної торгівлі готується і між РФ та ЄС. З огляду на
стратегічний рівень партнерства з РФ та країнами СНД було зрозумілим, що якщо
РФ не врахує інтереси України під час підписання угоди з Європою, то Україна
залишиться у скрутному становищі (сяде на шпагат), а тому він, свідок,
звернувся до ЄС з тим, щоб Україну включити до підписання угоди з РФ, як
зацікавлену сторону, а коли Україна підписуватиме Угоду з ЄС, включити на таких
саме правах РФ. Він переконаний, що то був єдиний шлях, для того захисту у
вказаному «трикутнику» інтересів України, саме тому і був призупинений процес
підписання Угоди з ЄС. Процес підписання цієї Угоди продовжився б і після
Вільнюсу, адже під час переговорів з ЄС та РФ пошук відповідей на ці питання не
зупинявся. На протестний рух в Україні вплинуло те, що ЗМІ некоректно доводили
інформацію про позицію уряду та Президента щодо підстав призупинення підписання
цієї Угоди. Поширювалась викривлена інформація, незважаючи на те, що він
виступав в прямому ефірі та пояснював свою позицію, проводив зустрічі з
громадськими об`єднаннями та профспілками, зокрема і тих підприємств, які
постраждали б найбільше від підписання цієї Угоди. Під час своїх звернень він
говорив, що розуміє протест та позицію опонентів, також говорив про те, що
Україна не змінюватиме свій європейський напрямок, а лише відкладає підписання
Угоди для того, щоб вона відповідала інтересам країни. Як вважає свідок, він
зробив все, що від нього залежало, для того, щоб роз`яснити свою позицію
громадськості і людям, які вийшли на «Майдан» висловити свій протест, але не
очікував, що його політичні опоненти підуть шляхом кровопролиття.
Події 30 листопада 2013 року, коли відбулася зачистка
«Майдану», свідок вважає спланованою провокацією. Студентів на той час на
«Майдані» вже майже не було, але з`явилися радикали, які почали провокувати «
ОСОБА_1214 », у відповідь ті дійсно перевищили свої повноваження. За наслідками
цих подій він відсторонив від виконання своїх обов`язків голову КМДА ОСОБА_2389
та першого заступника секретаря РНБО ОСОБА_2390 , а міністр МВС - керівника
київської міліції, ГПУ розпочала розслідування цих подій, відкривши кримінальні
провадження. Його, свідка, позиція послідовна та однозначна - винних у тих
подіях осіб потрібно покарати. Що стосується ОСОБА_2391 , який був тоді Главою
Адміністрації Президента, то доказів його причетності до цих подій в нього не
має.
Як продовжив свідчити ОСОБА_358 , вказана та подальші
провокації не сприяли заспокоєнню ситуації в Україні. Він йшов мирним шляхом та
створював різні моделі врегулювання кризи, це і національний стіл, і зустрічі
зі студентами, опозицією, яка позиціонувала себе делегованою «Майданом», та
навіть з радикалами для того, щоб зрозуміти їх, визначити, хто чого прагне. Як
результат переговорів з політичними опонентами були прийняті два закони про
амністію активістів, не виключалася можливість і формування технічного уряду,
була пропозиція ОСОБА_2392 його очолити, проте останній згоди на це не дав. Ці
переговори часто закінчувались конкретними домовленостями, але представники
опозиції, повернувшись з «Майдану», «розводили руками» та казали, що нічого не
можуть зробити з радикалами. Врешті решт переговори з опозицією призвели до
того, що почалися заклики до застосування зброї з боку «Майдану». У таких
умовах досягнути позитивного результату було не можливо, оскільки постійно
знаходились аргументи як загострити ситуацію. Події на «Майдані» у грудні 2013
року, січні та лютому 2014 року стали тому свідченням. Весь цей час
правоохоронні органи працювали в рамках тих повноважень, які були надані їм
законом, але вони знаходились у важких умовах, намагаючись без зброї наводити
порядок. Спеціальних штабів для реагування на масові акції протесту ним не
створювалося, в особливому розподілі сфер відповідальності між силовими
структурами необхідності також не було, вся робота відбувалась в звичайному
режимі, інформацію він отримував від керівників правоохоронних органів. Його
вимоги щодо реагування правоохоронних органів завжди зводились до одного
питання - забезпечити захист населення, не допустити кровопролиття та
дотримуватися законів України.
Реагуючи на події 18 лютого 2014 року, коли загинуло та
було поранено багато людей, в тому числі правоохоронців, він як гарант
Конституції 19 лютого 2014 року звернувся до громадян України та доручив
очолюваній Главою Адміністрації Президента ОСОБА_2393 робочій групі прискорити
мирний переговорний процес. На зустрічі з представниками опозиції була
досягнута домовленість про перемир`я. Оскільки він не міг дати команду
припинити вогонь з будинків, які контролювалися опозицією, правоохоронці
працювали у своєму режимі, наказу на застосування зброї яким він не давав. Як
при цьому уточнив свідок, інформація про те, що вогонь ведеться з будинків, які
контролює опозиція, йшла із ЗМІ, лунала з кожного телевізійного каналу, тому
він керівникам правоохоронних органів ставив одне завдання - припинити
кровопролиття і вони приймали відповідні заходи, зміст яких краще відомий їм
самим, зокрема і командувачу ВВ ОСОБА_2394 . Безумовно, ситуація була дуже
складною і на нього, свідка, був дуже великий моральний тиск у зв`язку із
подіями на «Майдані», він мав різні думки, але відкинув їх та не віддав наказ
про введення військ, проекту такого не було та ніхто його не готував.
Оскільки вранці 20 лютого 2014 року у бік правоохоронців
почали стріляти з різної зброї, були серед них поранені та вбиті, останні
вимушені були захищатись і почали відступ з Майдану Незалежності. Проте,
накази, які віддавалися вранці 20 лютого 2014 року співробітникам
спецпідрозділів «Беркут» та інших правоохоронних органів, йому не відомі, він
особисто наказів не допускати людей в урядовий квартал, застосовувати зброю не
давав. Де у той час перебували лідери опозиції, йому також не відомо. Інформацію
про ситуацію безпосередньо на «Майдані» він отримував з різних джерел,
цілодобово працювала прес-служба, коли він бачив щось серйозне, то починав
уточнювати, а тому скоріш за все 20 лютого ранком він мав розмову з Генеральним
прокурором, Міністром внутрішніх справ та Головою СБУ, адже склалась
неординарна ситуація. Коли гинули люди, він вимагав відповіді на питання - хто
це зробив, керівники правоохоронних органів реагували на це невідкладно, він
пам`ятає, що йому доповіли - вогонь відкритий з тих будинків, які контролював
«Майдан», в ті будинки був заборонений вхід іншим активістам, внизу була
охорона, а на поверхах працювали снайпери, хто саме йому про це доповідав, не
пам`ятає.
Йому, свідку, важко на даний час згадати, де він був та
чим займався вранці 20 лютого 2014 року. Він отримав інформацію, що в
ОСОБА_1268 приїхала делегація з ЄС у складі трьох міністрів закордонних справ і
він почав готуватися до цієї зустрічі. Крім того, він мав список заходів, які
були затверджені та заплановані на той день. 20 лютого 2014 року він
зустрічався з міністрами закордонних справ Польщі - ОСОБА_3058 , ФРН - ОСОБА_3059
, Франції - ОСОБА_3060 щодо врегулювання кризи в Україні, наступного дня
близько 14-00 год. за їх та опозиції участі була підписана Угода з врегулювання
кризи, після того він мав телефонні розмови з Генеральним Секретарем ООН ОСОБА_3061
, з Віце-Президентом США - ОСОБА_2395 , яким повідомив про підписання угоди та
те, що вона веде до миру, телефонні розмови з Президентом Польщі ОСОБА_3062 ,
канцлером ФРН ОСОБА_3063 , з ОСОБА_3064 щодо представника РФ ОСОБА_3065 , який
брав участь у перемовинах, проте чомусь не підписав угоду про врегулювання
кризи. На всі ці розмови було потрачено час, але найбільше він витратив часу на
зустріч з трьома міністрами та представниками опозиції, яка була закінчена
тільки вранці 21 лютого 2014 року, а по обіді вже була підписана угода з
врегулювання кризи. Перше, що було зроблено зі сторони влади на виконання цієї
угоди, це відведення правоохоронців від «Майдану», але в той же день близько
18-00 год. його, свідка, кортеж обстріляли по дорозі в резиденцію, а в наступні
дні продовжились дії радикалів, які мали на меті захопити збройним шляхом владу
та шукали можливість знищити Президента і почали готуватись до того, щоб внаслідок
радикальних заходів «схилити» населення Сходу та Півдня, яке не було згодне з
тим, що відбувалося в Києві. Люди, які там жили, почали шукати способи
захистити себе, так і почалась війна.
Свідок переконаний, що люди, які стояли на «Майдані», не
винні в тому, що сталося кровопролиття, винні радикали і ті, хто ними
маніпулював, без них не було б і ситуації, яка склалася в Криму та на Донбасі.
Якщо б мирний шлях, який був ним запропонований, був би дотриманий, то були б
проведенні дострокові вибори, внесені зміни до Конституції і потім всі
спостерігали б підписання Угоди з ЄС тією владою, яку обрав український народ
під час дострокових виборів, але цього не сталось.
Свідок також уточнив, що фактів складання присяги
працівниками міліції на служіння особисто йому не було та він цього не прагнув,
не відомо йому і про те, що працівників «Беркут», інші підрозділів, їх
керівників заохочували б особливими привілеями чи винагородами, інформацію, яка
поширювалася про матеріальне стимулювання підрозділів органів внутрішніх справ
під час подій на «Майдані», не підтверджує, йому невідомий факт зустрічі 18-19
лютого 2014 року ОСОБА_3066 з ОСОБА_3064 та причетність до її координації свого
начальника охорони, він не пам`ятає обставин зустрічі з представниками опозиції
ОСОБА_2396 , ОСОБА_2397 та ОСОБА_2398 в ніч з 18 на 19 лютого 2014 року, а
також чи були в нього в цей період часу телефонні контакти з ОСОБА_2399 , з
помічником останнього ОСОБА_3067 він не зустрічався та не мав телефонних
розмов, з якою метою ОСОБА_2400 відвідував Україну під час «Майдану» йому також
не відомо.
Як далі продовжив свідок, у другій половині 21 лютого
2014 року до нього зателефонував голова Харківської ОДА та запропонував
прийняти участь у з`їзді депутатів південно-східних регіонів у Харківському
палаці спорту. У зв`язку із загостренням ситуації в країні він, свідок,
планував виїзди в регіони для того, щоб після підписання угоди по врегулюванню
кризи почути думки людей. Коли він в резиденції почав планувати свою роботу на
суботу та неділю, керівник охорони ОСОБА_3068 доповів, що вранці 22 лютого 2014
року очікується погіршення погоди та, якщо їхати на вказаний захід до Харкова,
то потрібно виїздити звечора, у зв`язку з чим він прийняв рішення вилітати до
Харкова 21 лютого 2014 року, що і було зроблено. Повістка дня з`їзду йому
відома не була, він знав лише одне, що на з`їзд були запрошені депутати всіх
рівнів, у тому числі голови окремих ОДА південно-східних регіонів, і повинно
було б відбутися обговорення ситуації в країні. Він, свідок, планував коротке
вступне слово, яке підготував особисто, суть його виступу зводилася до
повідомлення, що підписана мирна угода, яку потрібно виконувати, всім слід
зробити висновки з того, що сталося, дострокові вибори - це його рішення для
зняття напруги в суспільстві, але перед тим потрібні зміни до Конституції
України та пошук консенсусу в парламенті. Коли він приїхав до Харкова, то
участі у вказаному з`їзді не прийняв, оскільки це було небезпечно. Також він
отримав інформацію, що автомобільний кортеж, який їхав у Харків, був знову
обстріляний, поранення отримав один з його охоронців. Після цієї інформації він
зробив заяву для ЗМІ.
22 лютого 2014 року він, свідок, прийняв рішення летіти з
Харкова до Донецька у зв`язку з тим, що в країні почався збройний державний
переворот, в Донецьку в нього була намічена зустріч з активом регіону. Під час
перельоту військовий диспетчер віддав наказ пілотам повертатись до Харкова,
посилаючись на рішення Голови ВРУ ОСОБА_2401 . Пілот, повідомивши, що на його
борту Президент України - Верховний головнокомандувач Збройних сил і в них
недостатньо пального для повернення, здійснив посадку літака в Донецьку. В
Донецьку його зустріли озброєні прикордонники, які повідомили, що їм був
відданий наказ його затримати. На спілкування із озброєними прикордонниками він
витратив багато часу, а коли його з охороною деблокували, він прийняв рішення
їхати автомобілем в АР Крим, перед цим зустрівся з ОСОБА_2402 та обговорив
події, які відбувалися в Україні. 22 лютого 2014 року вони рухались в напрямку
Криму та в районі Мелітополя передова група, яка його супроводжувала,
повідомила, що побачила озброєних людей, які були без відповідних розпізнавальних
знаків з автоматичною зброєю, перед їх постом було встановлено два
крупнокаліберні кулемети. Ситуація була складною, потрібно було шукати дорогу
на Крим.
Крім того, свідок ОСОБА_358 уточнив: - він не має підстав
щось приховувати від суду; - він ніколи не збирався відмовлятися від курсу на
євроінтеграцію України, навпаки, уряд під його головуванням у 2002-2004 роках,
у 2006-2007 роках, і він сам, як Президент, з 2010 року багато чого зробили,
щоб наблизити Україну до асоціації з ЄС, закони визначали євроінтеграційний
напрямок розвитку України, тому він був здивований позицією як «Майдану», так і
європейських партнерів, які замість проявів поваги до інтересів незалежної
держави, почали різними способами підтримувати вимоги протесту; - якщо вимоги
«Майдану» були б мирними, то був демократичний шлях вирішення конфлікту - це
вибори, на яких можна було б обрати ту владу, яка підписала б те, чого
потребував український народ; - під час загострення подій на «Майдані» він
отримував в телефонному режимі звіти від керівників силових відомств (Міністр
ОСОБА_365 , Голова СБУ ОСОБА_366 та інші), він з початку та до кінця цих подій
був проти кровопролиття та застосування зброї, спілкування з вказаними особами
ранком 20 лютого не пам`ятає; - про введення 18 лютого 2014 року режиму АТО в
центральній частині міста Києва йому стало відомо із ЗМІ; - що стосується
видачі зброї працівникам правоохоронних органів, то на якому рівні ці рішення
приймались, йому не відомо, як не відомо і про те, що 18 лютого 2014 року бійцям
спецпідрозділів вже було видано вогнепальну зброю, а щодо зброї, яка була на
«Майдані», то він знав, що вона була з різних джерел, це і власна мисливська
зброя, і зброя, яка була захоплена в приміщеннях СБУ та УМВС; - він не може
дати відповідь на питання, чому правоохоронцям не вдалося забезпечити належний
громадський порядок під час акцій протесту, вважає, що оцінку цим подіям може
дати тільки український народ, зауважив, що є багато людей, перед якими він
винуватий, і від помилок, які він допустив, люди дійсно постраждали, але він
ніколи не міг підписати наказ, який би призвів до кровопролиття в Україні.
Як також показав свідок, відповідаючи на питання сторін
провадження: - під час своєї президентської каденції він не мав обмежень у
владі, окрім Конституції України; - референдум з питання євроінтеграції не
проводився, оскільки його процедура не була відпрацьована, якби він зробив хоч
натяк на референдум, то це було б набагато гірше, референдум був би
відтягуванням процесу євроінтеграції в принципі; - він не виходив до народу на
«Майдан» тому, що виступав в ЗМІ, мав зустрічі на різних рівнях з
представниками суспільства, розуміє, що не все робив правильно, якщо
повернутись назад, то можливо вийшов би до народу; - з політичної точки зору
йому було вигідніше підписати Угоду про асоціацію, але країні та людям від
цього краще не стало б; - з ОСОБА_2403 він не мав особистих стосунків, і з ним
не контактував з приводу подій на «Майдані», він не пам`ятає телефонних розмов
з ним 20 лютого 2014 року, у нього особистих мобільних телефонів не було, вони
були в помічників та в охорони, які могли здійснювати дзвінки будь-кому; - 22
лютого 2014 року у Харкові він не зустрічався з високопосадовцями з РФ та про
те, що вони там були, йому не було відомо; - з командувачем військами
південного військового округу ЗС РФ генералом ОСОБА_3069 не знайомий; - роль ОСОБА_3070
та ОСОБА_3071 в подіях «Майдану» повинні оцінити слідство та народ; - про
вбитих у центральній частині міста Києва йому доповідали 24, 27 та 30 січня, а
потім 18, 19 та 20 лютого, це були довідки, які надсилались системою
спецзв`язку, яка була відпрацьована для інформування про резонансні події в
країні, на той час це були події на «Майдані», спеціальні точки зв`язку були в
Адміністрації, у резиденції «Межигір`я», у його житловому приміщенні та в
автомобілі, чи фіксувались перемовини по спецзв`язку він не знає; - розмов з
приводу придушення «Майдану» він ні з ким не вів і в тому числі й з
представниками РФ; - він ніколи не віддавав накази ОСОБА_3072 , ОСОБА_3013 , ОСОБА_3073
, ОСОБА_3074 , ОСОБА_3075 , ОСОБА_3008 , ОСОБА_3076 , ОСОБА_3077 , ОСОБА_2787 У,
ОСОБА_2799 У та іншим про вчинення злочинів з метою припинення та розгону акцій
протесту, ніколи не надавав наказів щодо застосування правоохоронцями надмірних
заходів; - в нього була оперативна інформація від керівників правоохоронних
органів, що лунають заклики до озброєної боротьби проти влади, він пам`ятає
одну з таких доповідей, що в будинку Профспілок на останніх поверхах
зосереджено велику кількість зброї і була небезпека, він не казав керівникам
правоохоронних органів, як вони мають діяти, він лише говорив, щоб вони
дотримувались закону та не боялись брати на себе відповідальність; - він
ініціював зустріч президентів України 10 грудня 2013 року, на тій зустрічі
спочатку висловив свою точку зору та стурбованість за майбутнє держави і разом
під час обговорення вони прийняли рішення, що треба створити
загальнонаціональний круглий стіл, на який запросити лідерів опозиції,
представників влади та обговорити всі спірні питання; - позиція влади була у
тому, щоб не допустити кровопролиття, якби було прийнято рішення атакувати та
звільнити зайняті «Майданом» будівлі, це було б виконано швидко, але наслідком
були загибель людей, збройне протистояння та, як наслідок, громадянська війна
через розкол суспільства навпіл, адже 47% населення підтримувало «Майдан», це
був би найгірший сценарій; - протоколи переговорів з опозицією оприлюднювалися
на сайті Адміністрації Президента, як і його робочий графік; - що стосується
законів про амністію від 16 та 29 січня 2014 року, то це були спільні рішення
влади та опозиції, рівень його відповідальності був в тому, щоб депутати почули
його точку зору, і він мав підписати ті закони, що і було зроблено; - з
урахуванням того, що 19 лютого 2014 року з представниками опозиції була
досягнута домовленість про перемир`я та відповідна інформація була опублікована
на офіційному сайті Президента, у влади не було підстав для застосування сили в
бік протестуючих, але події на «Майдані» не залежали від заходів, які були
вжиті, реалізовувався сценарій дестабілізації ситуації в країні з метою
захоплення влади і він був виконаний; - події ранку 20 лютого були повною
несподіванкою, адже в них були мирні перемовини з опозицією, влада, нажаль, не
мала завчасно потрібної інформації та зреагувати не змогла, тому ситуація
опинилась в руках правоохоронців, які стріляли та відходили, це протистояння
важко було передбачити та тим паче ним управляти; - він не пам`ятає, про яку
точно кількість загиблих 20 лютого людей йому доповідав ОСОБА_2330 , це було
близько 70-80 людей та двічі більше поранених; - політичну відповідальність за
вбивства людей несуть лідери «Майдану», він вибачається перед сім`ями
постраждалих на «Майдані», він робив все, аби не допустити трагічних наслідків,
серед правоохоронців також є багато постраждалих і вони чекають відповіді на
питання, хто ж винуватий.
Водночас, свідок ОСОБА_358 ухилився від прямої відповіді
на уточнююче питання, чи давав він 19 лютого 2014 року після досягнення
домовленості про перемир`я на «Майдані» вказівку припинити застосування зброї
правоохоронцями, наголошуючи на тому, що порядок реагування правоохоронців на
порушення громадського порядку має розглядатися в контексті їх обов`язку його
забезпечити, вони зобов`язані були не допустити кровопролиття та користуватися
при цьому законами України. Свідок ухилився від прямої відповіді і на питання,
як 23 лютого 2014 року о 03 год. 51 хв. він потрапив на територію РФ до м.
Єйськ, наголошуючи, що з України він виїхав лише 24 лютого 2014 року.
Також під час допиту свідок надав суду додаткові
матеріали, які, на його думку, мають значення для завдань даного кримінального
провадження, а саме: - складена ним особисто хронологія заходів, спрямованих на
подолання кризи, яка склалася у період з листопада 2013 року по лютий 2014
року; - угода про врегулювання кризи, яка була підписана свідком,
представниками опозиції та країн ЄС; - документальні докази в 3-х томах, на
його думку, порушення закону, а також вбивств людей на «Майдані», серед яких
друкована версія результатів наукового дослідження, яка була презентована на
щорічній конференції Американської асоціації політичних наук в Сан-Франциско в
період з 03 по 06 вересня 2015 року.
Показання свідка ОСОБА_514 про його, мовляв,
необізнаність із проведенням 18 лютого 2014 року режиму АТО в центральній
частині міста Києва, рішенням правоохоронців застосовувати зброю в центрі
столиці, його непричетність до рішення не допускати людей в урядовий квартал,
відсутність рішення на припинення та розгону акцій протесту, суд в межах
висунутого обвинувачення оцінює критично як процесуально зацікавленої особи, а
тому відхиляє. Показання свідка ОСОБА_514 про нібито захоплення в лютому 2014
року державної влади в Україні збройним шляхом, підготовку до застосування
радикальних заходів щодо тієї частини населення Сходу та Півдня України, яка не
була згодна з тим, що відбувалося в Києві, суд присяжних оцінює за правилами
виключно політично мотивованого припущення, яке не ґрунтується на встановлених
судом присяжних фактах та не знайшло під судового розгляду свого жодного
підтвердження, більш того, навпаки, є спростованим показаннями свідків з числа
правоохоронців, в тому числі підрозділів СБУ та УДО.
Аналізуючи показання свідка ОСОБА_514 , суд присяжних
вбачає в них і певні внутрішні протиріччя щодо нібито непередбачуваного
характеру трагічних подій 20 лютого 2014 року на «Майдані».
Так, свідок системно підкреслював свою поінформованість
як Президента України з подіями на «Майдані», які сам оцінив як резонансні. Він
постійно отримував звіти від керівників силових відомств та інформацію з інших
джерел, деяку спеціально при цьому уточнював, 24, 27 та 30 січня, а потім і 18
лютого, тобто задовго до 20 лютого 2014 року, йому доповідали про вбитих у
центральній частині міста Києва. Більш того, він володів й оперативною
інформацією про заклики до застосування зброї з боку «Майдану», про наявність
на «Майдані» вогнепальної зброї, її походження, небезпечну кількість та
конкретні місця можливого зосередження. Крім того, він вже мав досвід
загострення ситуації з боку «Майдану» у грудні 2013 та січні 2014 років попри
мирні переговори з опозицією, представники якої скаржилися, що вони не
контролюють радикалів, котрі, як проникливо усвідомлював свідок, реалізували
сценарій дестабілізації ситуації в країні з метою захоплення влади.
І в цей же час, не зважаючи на всі ці дані, він,
Президент України, продовжував організовувати всю роботу у цьому напрямку в
звичайному режимі, а події ранку 20 лютого 2014 року, пов`язані зі стрільбою в
правоохоронців та в активістів «Майдану», стали для нього абсолютно
несподіваними. Мовляв, протистояння важко було передбачити, влада не мала
необхідної інформації та вчасно зреагувати не змогла, тому ситуація опинилась в
руках правоохоронців «на землі», які стріляли та відходили.
Вказані твердження свідка про його поінформованість із
загрозами з боку «Майдану», силами та засобами для цього, з одного боку, та про
неочікуваний характер трагедії 20 лютого 2014 року - з іншого, перебувають у
внутрішній логічній суперечності. Ці суперечності стають ще більш виразними на
тлі його тверджень і про те, що він зробив все, аби не допустити трагічних
наслідків, а правоохоронців закликав не боятися брати на себе відповідальність,
але чомусь їм так і не вдалося забезпечити належний громадський порядок під час
акцій протесту, перекладаючи тим самим відповідальність на останніх. Також
свідок поклав всю відповідальність за трагедію на радикалів та тих, хто ними
керував, а політичну - на лідерів «Майдану».
Суд безумовно не вправі вказувати, яка мав би діяти
Президент України в тій чи інші обстановці. Проте через контекст права є
очевидним те, що у ситуації, яку описував свідок ОСОБА_358 з подіями та
обстановкою на «Майдані», динамікою зміни останньої та наявністю в лавах
«Майдану» озброєних радикалів, які планували захопити владу, саме Президенту
України слід було взяти на себе правову відповідальність та обрати в межах
своєї унікальної компетенції гаранта Конституції України одне з двох таких
прийнятних легітимних рішень: а) або нейтралізувати вказаних озброєних
радикалів, задіявши для цього всі можливості силового блоку, та після цього
обов`язково продовживши діалог із громадянським суспільством, створивши всі
умови для безпечного протесту його частини та продовження з нею розумного
діалогу; б) або, визнавши свою нездатність чи неготовність до прийняття першого
рішення, оголосити невідкладні дострокові президентські вибори з метою зняття в
суспільстві політичної напруги, усунення аргументів для підтримки радикалізму з
боку активної частини населення країни та створення умов для виходу з
політичної кризи, що вже сталася, у демократичний та всім зрозумілий спосіб -
якщо ж, звичайно, Президент України не мав перед собою інших цілей.
Суд присяжних хоча і допитав ОСОБА_514 за правилами допиту
свідка, дотримуючись принципу змагальності сторін, проте його свідчення від
сторони захисту, реалізуючи своє право на оцінку доказів, визнає сумнівними в
контексті їх придатності для відтворення фактів, адже вказана особа, будучи
підозрюваним у межах пов`язаного з даною справою кримінального провадження,
фактично мала імунітет від кримінальної відповідальності за відмову свідчити
проти себе та надання з цього приводу неправдивих відомостей.
Матеріали виконання запиту надання міжнародної правової
допомоги шляхом допиту свідка ОСОБА_514 є складовою матеріалів судового
провадження (т. 33 а. 55-75, 177; т. 34 а. 86-87; т. 37 а. 1-56; т. 41 а.
47-48; т. 44 а. 43-44; т. 47 а. 168; т.т. 72-74; т. 83 а. 156-169 (розписка про
вручення пам`ятки про права та обов`язки, присяга свідка).
Допитаний під час судового засідання свідок ОСОБА_2404
показав, що на наприкінці 2013 та на початку 2014 років обіймав посаду
Міністра закордонних справ України, одночасно і посаду діючого голови ОБСЄ. Він
забезпечував інформаційну складову про внутрішні події в державі для
закордонних партнерів. Не зважаючи на події в столиці, 05 грудня 2013 року під
його головуванням у м. Києві успішно пройшло засідання Ради Міністрів ОБСЄ, на
якому були присутні більше 80 закордонних делегацій. Нажаль ситуація до кінця
року вийшла з під контролю. Відмова України під час саміту 18 листопада 2013
року підписати угоду про Асоціацію, викликала негативну реакцію з боку країн
Європейського союзу, не змінили ситуацію і запевняння ОСОБА_514 підписати цю
угоду за певних умов. Тому «Майдан» та опозиція користувались надзвичайною підтримкою
з боку іноземних держав та міжнародних організацій. Влада у той час відчувала
шалений тиск з боку окремих країн Європейського союзу, на це також накладалося
і те, що керівництво США вирішувало в Україні свої геополітичні завдання.
Аргументи уряду України не сприймалися. Так, інформуючи західних колег про
події на «Майдані», в МЗС використовувалась офіційна інформація, яку надавали
правоохоронні органи, зокрема, і щодо ситуації в Києві, яка втратила мирний
характер протесту (до активістів надходила зброя, відбувалися по суті військові
навчання, сам «Майдан» ставав організований за військовим принципом), але ці
аргументи іноземні представники не сприймали, вони продовжували казати про те,
що відбувається саме мирний протест громадян. Заступник державного секретаря
США йому особисто повідомила, що американська сторона має свій план
врегулювання ситуації в Україні, з яким вона і піде до ОСОБА_674 . План
передбачав: 1) відправку уряду ОСОБА_2405 у відставку, 2) повернення до
Конституції 2004 року, 3) проведення дострокових парламентських та
президентських виборів. На погляд свідка, це було відверте втручання у
внутрішні справи України, але пізніше керівництво держави з цим погодилось, всі
ці пункти, окрім відставки уряду, яка вже відбулася, потрапили до змісту угоди
про врегулювання ситуації між владою та опозицією, яка була підписана 21 лютого
2014 року. Цей факт свідчить про те, що ситуація розвивалася в умовах впливу з
боку іноземних держав.
Як також уточнив свідок ОСОБА_2404 : - на той час
активними представниками європейських країн, які намагалися вплинути на
ситуацію, були верховний комісар європейської комісії з питань зовнішньої
політики і безпеки ОСОБА_2406 - гр-ка Британії, європейський комісар з питань
розширення Європейського союзу ОСОБА_3057 - г-н Чехії, також відчувався вплив уряду ФРН,
який очолювала канцлер ОСОБА_3063 . Протягом 2012-2013рр, нажаль, події навколо
угоди про Асоціацію сконцентрувались не щодо змісту майбутньої документації,
оскільки в цій угоді були закладені проблеми, які сильно впливали на зовнішню
торгівлю України, а щодо самої геополітичної імплементації. Вже підготовка до
підписання угоди призвела до скорочення обсягу традиційної торгівлі з РФ та
країнами СНД. На превеликий жаль політичні питання затьмарили те, що насправді
було необхідно для України; - він особисто викликав послів та повідомляв, що
Україна не буде підписувати угоду про Асоціацію, але від неї не відмовляється,
потрібен час для проведення додаткових переговорів за участі РФ, саме таке
доручення він, свідок, одержав особисто від ОСОБА_674 ; - рішення не
підписувати угоду про Асоціацію ОСОБА_674 прийняв також через тиск, але вже з
боку РФ, яка почала активно блокувати на різних рівнях торгівлю України з РФ та
іншими країнами; - він свідок на щоденній основі одержував матеріали з відео та
фото щодо мілітаризації «Майдану»; - свідок вважає розгін студентів у листопаді
2013 року прикрою подією, адже за наявною у нього інформацією студенти мали
покинути площу після 23 год. вечора; - очевидцем подій 01 грудня 2013 року на
вул. Банкова він не був; - з приводу подій 18-19 лютого 2014 року у нього
ніякої інформації не має, оскільки у ці дні був повністю зайнятий зустрічами з
іноземними делегаціями; - будівлі МЗС активісти не захоплювали; - міжнародними
партнерами заохочувався будь-який позитивний діалог між владою та опозицією; -
мирна угода, яка була підписана 21 лютого 2014 року, почала готуватися за
тиждень, задля врегулювання ситуації в країні з`явились потужні міжнародні
посередники - Німеччина та Польща, запрошення опозиції до переговорів було
спільною думкою усіх членів переговорів, ОСОБА_2407 , ОСОБА_2929 та ОСОБА_2958 жодних документів на підтвердження своїх
повноважень представляти «Майдан» не подавали, вони просто називали себе
лідерами опозиції, на обговоренні угоди були присутні ОСОБА_3078 і ОСОБА_3079 ;
- на думку свідка, ОСОБА_358 не міг віддати наказ на розгін «Майдану» тому, що
вже погодився на всі умови тодішніх переговорів; - угода від 21 лютого 2014
року не була виконана, оскільки ситуація втратила контроль, також не було і
механізмів виконання цієї угоди.
Важко переоцінити показання вказаного свідка - високого
дипломата щодо джерел та характеру тиску на центри прийняття рішень в державі
та щодо здатності протистояти такому тиску. За показаннями свідка ОСОБА_2408
виявляється, що проблемність підписання угоди про Асоціацію для України
полягала лише в тому, що це було не вигідно РФ, яка через демонстративні
торгові війни тиснула в цьому контексті на Україну, будь-якою ціною намагаючись
гальмувати її самостійний економічний та політичний розвиток. Отже, перешкодою
на шляху до Асоціації були втрати України, які нам гарантовано обіцяла РФ, а не
які випливали з умов такої Асоціації. Натомість, ЄС запрошував і відкривав
можливості, одержати які можливо було, рішучі відкинувши економічний шантаж з
боку РФ. Отже, перед керівництвом країни було дві цивілізаційні перспективи -
або перейти на новий рівень своєї економічної ідентичності, обравши ринок і
партнерство замість мови шантажу, або піддатися шантажу і замість відстоювання
своїх власних інтересів запропонувати ринку враховувати інтереси свого
шантажиста. На жаль, вибір було здійснено з позиції слабкого, що сформувало до
нас і відповідне ставлення.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2409 -
станом на 20 лютого 2014 року виконувала обов`язки міністра юстиції України,
окрім власних правових оцінок подій «Майдану» як збройного перевороту, а дій
обвинувачених - як в таких умовах законних, показала, що була членом групи з
мирного врегулювання кризи в країні. У середині січня 2014 року всі
представники «Майдану» (ОСОБА_2926 , ОСОБА_2214 , ОСОБА_3080 , ОСОБА_2410 )
приходили до ОСОБА_674 і пропонували свої варіанти перемир`я, але результатів
не досягли, оскільки фактично не контролювали дії радикалів на «Майдані».
ОСОБА_674 готовий був йти на зустріч «Майдану», але його справжні лідери
переслідували інші цілі. В ніч з 26 на 27 січня 2014 року була захоплена одна з
будівель Мінюсту по вул. Городецького, активісти намагалися одержати доступ до
сейфів, документів відомства. В Адміністрації Президента вона на камеру
записала відеозвернення про це і наголосила, що якщо активісти не припинять
свої дії, вона буде ініціювати введення в країні надзвичайного стану. Вона
особисто телефонувала силовикам і запитувала, чи не планують вони щось робити,
ніхто не відреагував, але згодом заложників випустили і будівлю звільнили. Вона
очевидцем подій 20 лютого 2014 року не була. Також їй відомо, що у будинку
Профспілок знаходилась спеціальна хімічна лабораторія «Майдану», в якій
знаходились люди, які готували масове вбивство. Цього вдалося уникнути діям
СБУ, а сам будинок спалили активісти для знищення доказів своєї протиправної
діяльності.
Оціночні судження свідка ОСОБА_2409 з правових питань
щодо тих чи інших подій «Майдану» та його наслідків суд такими і залишає, а
тому ними не послуговується у своєму вироку. Її показання про події, очевидцем
яких вона не була і з`ясування яких не перебувало в межах її компетенції,
зокрема, це стосується обставин використання активістами «Майдану» будинку Профспілок,
суд присяжних оцінює критично за правилами припущень, а тому також відхиляє.
Допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференції
із приміщенням слідчого ізолятора свідок ОСОБА_2411 - у 2013-2014 роках
народний депутат, заступник голови фракції «Батьківщина» у Верховній Раді
України, в присутності особи, яка надає йому правову допомогу, показав таке.
21 листопада 2013 року українці повстали проти режиму ОСОБА_3014
. Ніхто «Майдан» сидячи в кабінеті не організовував, це було рішення самих українців.
01 грудня 2013 року на вулиці вийшов мільйон людей. Із самого початку «Майдан»
організовувався як мирна акція протесту з надією, що режим ОСОБА_674 почує свій
народ та прийме рішення, що знизять градус протистояння. На жаль, цього не
сталося, «Майдан» розганяли, потім були вбивства, які згодом стали масові.
Після першого штурму 10-11 грудня 2013 року почали
створюватися сотні ОСОБА_1462 - загалом їх було до 40, остаточно сформувалися
Рада та штаб «Майдану», до якого увійшов і він та як заступник його керівника
займався координацією певних питань (взаємодія народних депутатів, організація
акцій протесту, реакції на злочини режиму та інше). До штабу входили коменданти
різних будівель (Жовтневий палай, КМДА, Профспілки). До Ради «Майдану» він не
входив, її членами були лідери парламентських опозиційних партій ОСОБА_3080 , ОСОБА_2958
, ОСОБА_2926 та інші, всього до 40 осіб,
очолював Раду ОСОБА_2412 Рада «Майдану» виробляла позицію, вимоги - Європейська
інтеграція, потім - притягнення до відповідальності винуватих у побитті
студентів, пізніше - відставка Президента. Рішення Ради доводились зі сцени
«Майдану», витрати на яку фінансували партії (Свобода, ОСОБА_2413 і
Батьківщина). Всі інші витрати «Майдану» покривалися пожертвами людей. Щотижня
проводилась ОСОБА_2414 . У будинку профспілок був розгорнутий прес-центр, де
були представлені усі ЗМІ. Він не пам`ятає, щоб проводились спільні засідання
Ради «Майдану» та сотників, ОСОБА_1462 та її сотнями керував ОСОБА_2911 , він
був присутній на засіданнях Ради. Рада, штаб та ОСОБА_1462 діяли як одне ціле,
виконуючи свою функцію - спротив українців проти режиму ОСОБА_674 . «Майдан» це
самоорганізована структура, його ніхто не міг контролювати.
З приводу зайняття активістами «Майдану» окремих будівель
та приміщень свідок пояснив таке. Про захоплення КМДА 01 грудня 2013 року він
дізнався ввечері, коли у групі депутатів живим ланцюгом (спиною до
правоохоронців) намагався припинити насильство на ОСОБА_1396 . Вважає, що
адмінбудівлі через велику кількість протестувальників стали також місцем
спротиву. Хто захопив і потім займав будівлі Мінагрополітики та ОСОБА_794 палацу
йому не відомо, але активістам необхідно було десь розміщуватись взимку, в
останньому випадку з цього приводу була домовленість, у палаці навіть
продовжувалися вистави. З особами, які відповідали за будинок Профспілок, теж
була домовленість, двері були відчинені активістам, які на поверхах розмістили
Штаб та Раду «Майдану», як такого захоплення не було. Хто контролював
ОСОБА_1174 не знає, він там не був. Про захоплення та погроми органів
внутрішніх справ 18-19 лютого 2014 в західних областях України нічого не знає,
чув про це від ЗМІ, ніхто не давав команди на такі дії, це була реакція людей.
Щодо подій 18-19 лютого 2014 року, то свідок показав
таке.
Оскільки 18 лютого починав працювати парламент, то
напередодні 17 лютого ввечері Радою «Майдану» було прийнято рішення про
організацію мирної ходи до ВРУ із вимогою прибрати війська та «Беркут» з центру
Києва, а також з іншими політичними вимогами. Не виключає того, що рішення про
блокування урядового кварталу Рада «Майдану» прийняла ще раніше - 13 лютого.
Ранком 18 лютого вони у колонах активістів з Майдану Незалежності висунулись
для блокування і проведення мітингу біля ВРУ. Колони йшли знизу вверх по
вулицях в напрямку до ВРУ. «Майдан» був саморегулюючою організацією, тому не
можна сказати, що хтось керував чи очолював колони. Він пройшов з такої колоною
до ОСОБА_2211 парку, але далі прохід був заблокований підрозділами «Беркут» та
«тітушками». У цей час, деякі з наляканих народних депутатів Партії регіонів
схилили ОСОБА_674 зустрітися з ОСОБА_3081 , але це закінчилося погрозами
президента «всіх утопити у крові і перевішати». Йому, свідку,
повідомили, що на вул. Шовковична розпочались сутички, він рушив туди, щоб
стабілізувати ситуацію. Прибувши на місце, йому вдалося з командиром підрозділу
«Беркут» та сотником «ОСОБА_2985 » розвести сторони, щоб не допустити
протистояння, хоча при цьому він і отримував погрози від окремих бійців цього
підрозділу. Після цього він пройшов до провулку Кріпосного, але в цей час
перемир`я вже було порушене, оскільки штурм протестувальників «Беркут» розпочав
в іншому місці - на вул. Липська. Крім того, у Маріїнському парку працівники
«Беркуту» також почали кидати в активістів світло шумові гранати, до яких були
прив`язані гайки. Приблизно об 11 год. стало відомо про загибель перших
активістів. Його разом з іншими активістами відтіснили фактично до початку
Кловського узвозу, де вони пробули більше години. Там він став очевидцем
затримання активіста з мисливським карабіном в багажнику автомобіля, якого йому
довелося вигнати і попередити, щоб він на «Майдан» зі зброєю більше не
приходив. Після десятків вбитих та поранених, вони були змушені відійти через
Кловський узвіз та бульвар Лесі Українки на «Майдан», де приблизно о 16 год.
вони від ОСОБА_2415 дізнались про погрози від ОСОБА_674 . Було прийнято рішення
залишитись і не йти з «Майдану», після цього ближче до ночі розпочався штурм
«Майдану». Він бачив озброєних правоохоронців та «тітушок», які стріляли,
особисто бачив, як працівники «Беркуту» застосували помпову рушницю заряджену латунними
кулями, та людину, яка при цьому чудом спаслась. Під час штурму співробітники
підрозділу СБУ «Альфа» підпалили будинок Профспілок, і він брав участь в
евакуації поранених. Штабу вже тоді не було, його спалили. Вночі правоохоронці
зайняли ОСОБА_2416 . Вранці 19 лютого штурм зупинився приблизно о 06 год.,
після цього було перемир`я, у перемовинах з владою він участі не брав. 19
лютого було мало людей на «Майдані», всі було шоковані кількість загиблих і
поранених.
Як також уточнив свідок ОСОБА_2411 щодо цих подій.
Активісти були в касках і з дерев`яними щитами, реалізуючи своє право на
самооборону, 18 лютого він не бачив, щоб вони застосовували зброю чи допускали
безпричинні напади на правоохоронців, не бачив і використання коктейлів
«Молотова» проти правоохоронців. Налаштування було на мирні акції протесту, а
тому він був проти застосування «коктейлів молотова». Але під час існування
«Майдану» було багато провокацій з боку співробітників МВС та СБУ, тому тих
людей, які кидали запальні суміші, видворяли з «Майдану», лише після кривавого
штурму 18 лютого люди захищалися вже як могли. У свою чергу, керівництво
«Беркуту» та ВВ розуміло, що в них в тилу є озброєні «тітушки», дії яких тільки
заохочували. Закликів до збройного протистояння з боку «Майдану» не чув,
біатлоністів з Прибалтики не бачив. 18 лютого йому не були відомі факти про
поранення правоохоронців. У той же час свідок визнав, що з метою недопущенні
насильства міг домовитися з командиром підрозділу «Беркут» про деблокаду певної
оточеної групи активістів, так само йому доводилося переконувати і активістів
звільнити заблокованих близько 40 правоохоронців в Українському домі. З його
номера телефону СБУ та ФСБ розсилало фейкові СМС-ки, а тодішній Генеральний
прокурор особисто погрожував йому та сім`ї розправою.
Щодо подій 20 лютого 2014 року, то свідок показав таке.
З 09 год. ранку 18 до вечора 19 лютого 2014 року він був
на «Майдані». Оскільки був стомлений, а на «Майдані» стало спокійніше, прибув
додому. Приблизно о 09 год. 20 лютого йому зателефонували та повідомили, що на
«Майдані» надзвичайні події - відбуваються розстріли, тому він терміново
одягнувся та прибув на «Майдан» приблизно після 10 год. зі сторони
Михайлівської площі. Він не мав чіткої уяви про те, що відбувались, тому поки
їхав збирав інформацію. Коли прибув на «Майдан», пострілів уже не було, була тиша
і шок, він вийшов на сцену, закликав активістів повернутись у периметр
«Майдану». Потім він беззбройний з охоронцем піднімався до ОСОБА_794 палацу,
там нікого не було окрім невеликої групки протестувальників, з якими він знову
повернувся на ОСОБА_1251 . Також, пізніше він заходив до готелю «Україна», коли
зі ЗМІ була інформація про снайперів в будівлі, на скільки йому відомо, нікого
не знайшли, цим займалися депутати від партії «Свобода». В холі готелю побачив
десятки поранених та вбитих.
Про розстріл міліціонерів 20 лютого о 05 год. 30 хв.
ранку з боку «Майдану» нічого знає, про стрільбу з ОСОБА_1174 не відомо.
Інформацію про наявність на «Майдані» іноземних снайперів вважає провокацією.
Не знайомий з ОСОБА_1178 , ОСОБА_2417 не знає. Він взагалі не бачив на
«Майдані» озброєних людей, абсолютно переконаний, що таку провокацію 18 - 20
лютого 2014 року влаштували агенти ФСБ. Ніяких утримань проти волі працівників
правоохоронних органів на «Майдані» не було. Хто віддав команду на ранковий
штурм шеренг міліції та чи взагалі була така команда, йому не відомо, вважає,
що це був стихійний рух. Урядовий квартал ніхто не захоплював 21 лютого 2014
року, порядок у місті підтримували активісти разом з правоохоронцями, а також
самоорганізувалися мешканці міста.
21 лютого 2014 року він був у кабінеті заступника ГУМВС в
м. Києві ОСОБА_671 разом з депутатом ОСОБА_3082 , звідки зробили спільну заяву
для пониження градусу напруги. У той же день хтось дав його мобільний телефон
працівникам «Беркут», які почали йому дзвонити з одним питанням - забезпечити
вихід на місце постійної дислокації, чим вони і займалися для недопущення
кровопролиття.
З приводу не виконання рішень судів про заборону акції
протягом листопада-лютого 2013-2014 років, то зазначає, що дійсно спілкувався з
судовими виконавцями, вважає ці рішення незаконними та такими, що порушують
конституційні права громадян. Вважає, що під час режиму ОСОБА_674 окремі суди
діяли протизаконно і під впливом влади.
У своєму автомобілі мав помпову рушницю, якою володіє на
законних підставах і яку він ні разу не діставав під час «Майдану», слідством
вказана рушниця не перевірялася.
Також свідок ОСОБА_2411 повідомив, що дізнавшись про
поширену версію про грузинських снайперів на «Майдані» та свою причетність до
цього, вжив всіх можливих заходів для перевірки цих питань, в тому числі і
шляхом відкриття кримінального провадження за незаконний вплив на нього як
народного депутата України, що підтверджено доданими ним матеріалами (т. 184 а.
115-126).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2418 -
у 2013-2014 роках народний депутат фракції «Батьківщина» у Верховній Раді
України показав таке.
Протести «Майдану» розпочались відразу після того, як
владою не було підписано угоду про Асоціацію з ЄС. Він був в числі перших
учасників таких протестів, тоді на ОСОБА_828 зібралося декілька сотень людей,
він проводив з ними зустріч як народний депутат. 24 листопада 2013 року було
розгорнуте наметове містечко на Європейській площі біля Українського дому, він
став його комендантом. Пізно ввечері спецпідрозділ «Беркут» намагався знести
вказане містечко, але його вдалося відстояти, він сам при цьому отримав тілесні
ушкодження та деякий час у зв`язку з цим перебував на лікуванні.
Самооборона «Майдану» фактично почала формуватися після
побиття студентів в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року, це була його
ініціатива. Про нічне побиття студентів він дізнався, перебуваючи в лікарні, з
якої відразу вийшов. Метою створення ОСОБА_1462 був захист активістів від
звірячих нападів правоохоронців. Свідком подій на вул. Банковій 01 грудня 2013
року він не був. Перші організаційні збори ОСОБА_1462 відбулись в цей же день.
Тоді були побудовані і перші барикади на ОСОБА_828 . Він визначив намет позаду
сцени як штаб ОСОБА_1462 , біля кожної з барикад попросив людей визначитись із
старшими, так ним було введено поняття «сотень» як давній український
структурний підрозділ. Перші п`ять сотень та їх назви були сформовані на
підставі барикад, які зводилися для стримування можливого штурму з боку
правоохоронців. 1-ша сотня була сформована на основі першої барикади на вул.
Інститутська, 2-а - барикади у напрямку Українського дому, 3-я - барикади у
напрямку Михайлівської площі, 4-а - барикади в напрямку КМДА, ще її називала
«Козацька сотня», 5-а сотня - барикади на АДРЕСА_8 . 6-а сотня - сотник
ОСОБА_2419 був військовим медиком, він навчав як швидко та ефективно надавати
медичну допомогу. 7-а сотня була організована для охорони периметру самого
наметового містечка. У подальшому була організована дальня снігова барикада на
рівні верхнього входу до станції метро «Хрещатик», «Майдан» розростався, умовна
лінія нападу була дуже близька до наметів і тому потрібна була барикада, щоб
віддалити цю лінію та створити умови для завчасного повідомлення людей про
можливий штурм. На «Майдані» було багато сотень, до 40-ка і в них тисячі людей,
була і 18-та сотня, яку очолював Володимир ОСОБА_3083 і яка забезпечувала
внутрішню безпеку «Майдану» через велику кількість провокацій, цей підрозділ
слідкував за тим, що відбувається в середині «Майдану», реагував на бійки чи
інші тривожні ситуації.
Він як комендант наметового містечка взявся за
організацію наметів, медичної служби, інформаційної служби, запасів харчів,
здійснював загальну координацію «Майдану», всі сотники підпорядковувались йому
особисто. Ключовими політичними діячами, які здійснювали загальну координацію,
були лідери опозиційних парламентських політичних партій та об`єднань:
«Батьківщина» - ОСОБА_2249 ; «Удар» - В.ОСОБА_2958 ; «Свобода» - О.ОСОБА_3080 ,
а ОСОБА_3080 виконував роль координатора всієї об`єднаної опозиції. Саме ці
люди відповідали за контакти з діючою владою, він, свідок, цим не займався.
Крім того, пізніше була створена Рада «Майдану», яка налічувала до 45 осіб і до
якої увійшли представники партій, профспілок, політологи, експерти, активісти
та інші, представники партій займали в Раді не більше третини, саме Рада
колективно приймала ключові рішення.
01 грудня 2013 року о 21 год. відбулось перше засідання
сотників Самооборони, де він надав загальні вказівки та сформулював задачі,
головною з них було стримати наступи та штурми сил правопорядку. Структура
Самооборони була максимально проста. Він, як керівник ОСОБА_1462 , мав
заступників ОСОБА_2420 , ОСОБА_2421 , виконком очолював ОСОБА_2422 , який
займався логістикою та матеріальним забезпеченням. У його відсутність функції
керівника ОСОБА_1462 одного разу виконував ОСОБА_2423 , а іншого - ОСОБА_3084 .
Сотнями керували сотники і кожного дня о 21 год., починаючи з 01 грудня 2013
року, проходили наради. Періодично ОСОБА_1462 проводила навчання. Перше
завдання ОСОБА_1462 - це стримати наступи, а друге - надання медичної допомоги
постраждалим. Також проводились заняття з історії України, з основ проведення
мирного протесту, останнім питанням опікувалися активісти 16-тої сотні, яка була
сформована на основі організації «Відсіч», члени якої добре орієнтувалися у
питаннях мирного протесту. Із самого початку він мав розмову з ОСОБА_2424 , в
якій згадували проблеми Помаранчевої революції, однією з таких були внутрішні
непорозуміння. Він вважав, що структура «Майдану», яка відповідає за безпеку,
має бути єдина для уникнення непорозумінь. На цій платформі думок він та ЯРОШ
узгодили, що «Правий сектор» буде однією із сотень ОСОБА_1462 та буде
виконувати завдання з чергування на барикадах. Сотня «Правого сектору»
визначала свого сотника, своє керівництво але входила в загальну структуру
ОСОБА_1462 . На початку ідентифікуючими ознаками належності до ОСОБА_1462 були
жовті пов`язки, потім - жовті бандани із синім написом «Самооборона». Але
бандан на всіх не вистачало, до того ж був період, коли її носити було
небезпечно, тому їх носіння скоріше стосувалося сотників, активу, відтак її
відсутність зовсім не означала, що особа не належала до ОСОБА_1462 .
Перша ситуація, коли ОСОБА_1462 виконала свою функцію,
була 10 грудня 2013 року. Тоді вони стали живим щитом у помаранчевих
будівельних касках перед працівниками «Беркут» і не дали їм відтіснити
«Майдан». «Беркут» бив їх палицями, у відповідь вони не чинили жодних дій, люди
падали, а на їх місце приходили інші.
Щодо блокування урядового кварталу у грудні 2013 року він
пояснив, що у той період була чергова ескалація, тому було прийнято рішення
вийти за межі «Майдану» і влаштувати пікети в урядовому кварталі як спосіб
демонстрації своєї позиції. Різні сотні в різних напрямках пікетували вулиці в
урядовому кварталі, а вже під вечір сили правопорядку фактично відрізали окремі
їх пікети, зокрема, на вул. Інститутська, потім атакували вночі, змусивши
відступити до «Майдану».
Щодо подій 19 січня 2014 року. У той день один з лідерів
«Автомайдану», оголосив про те, що вирушає на акцію протесту до ВРУ. Для
забезпечення безпеки цього заходу Самооборона «Майдану» підрозділом приблизно в
300 осіб також вирушила у напрямку ВРУ. На вул. Грушевського вони побачили
техніку, автобуси, які фактично перешкоджали їх рухові. Тоді вони зупинилися і
вимагали, щоб рух був розблокований. В якийсь момент, з боку правоохоронців без
жодних видимих причин почали летіти світло-шумові та димові гранати, які були
обмотані залізними кульками, вибухи таких гранат вражали активістів, він теж
отримав поранення в ногу і руку. Скупчення людей було велике, тому постраждалих
було багато. Тоді він дав наказ відступити на 20 м від автобусів для того, щоб
не потрапляти під вибухи гранат та врятувати дітей та жінок. Фактично
ОСОБА_1462 до вечора утримувала цю лінію розмежування. Біля техніки стояли
правоохоронці, які не могли пояснити свою присутність. У той день ОСОБА_1462
була споряджена помаранчевими будівельними касками, можливо хтось мав палиці.
Металеві труби, крюки, салютні установки, пляшки із запалювальною сумішшю він
не бачив, хоча перебував у гущі подій. Агресія йшла від правоохоронців. Щодо
сил правопорядку насильства не бачив, жодних агресивних дій протестувальники не
вчиняли.
Щодо подій 18-19 лютого 2014 року. Тоді мав бути пікет
біля ВРУ, який обговорювався на Раді «Майдану» вже близько двох тижнів,
оскільки передбачалось, що на засіданні ВРУ будуть поставлені законопроекти,
які призведуть до узурпації влади. Вранці того дня вийшов на «Майдан»,
звернувся до ОСОБА_1462 з трибуни, пояснив логіку і ціль акції, вважає, що його
виступ має бути у вільному доступі. Після цього активісти почали підніматися
вгору по вул. Інститутська, на той час в активістів вже були щити, будівельні
шоломи змінили на лижні, оскільки ескалація та посилення насильства з боку
влади зросла. Він особисто йшов поряд із загонами Самооборони. ОСОБА_2425 з
вогнепальною зброєю серед активістів не бачив, про її наявність йому не
доповідали. Це був мирний протест, навіть був визначений час з 10 до 11 год.,
коли мало б бути засіданні ВРУ. Рух розпочали приблизно о 09.30-10.00 год. Із
загонами ОСОБА_1462 дійшли до самого краю Маріїнського парку, перед цим пройшли
по вул. Інститутська, повернули на провулок Кріпосний. Зупинившись перед парком
та лініями правоохоронців, він пройшовся між рядами, щоб ніде не було
безпосереднього контакту. На розі вул. Шовковична та вул. Інститутська не був
на початку конфлікту, але його було чутно та бачив дим. Там, де був він, було
спокійно. Він залишив сотника 8-ї сотні - ОСОБА_2426 для загальної координації,
а сам вирушив для локалізації конфлікту на розі вул. Шовковична та
Інститутська. Там він побачив величезну кількість людей, яких правоохоронці
закидали гранатами. Намагаючись пройти до самої лінії зіткнення біля нього
вибухнуло 5-7 гранат і він навіть втратив свідомість, одна з гранат пошкодила
йому ногу, він не міг дихати повноцінно кілька годин. До тями прийшов приблизно
за годину, тоді ОСОБА_3085 відправив його до лікаря, для чого надав йому свій автомобіль.
На той момент вони вже були відрізані від парку підрозділами «Беркут».
У лікарні був до ночі, відразу після лікування поїхав на
«Майдан». 19 лютого 2014 року був на «Майдані». Будинок Профспілок, де
перебували всі органи «Майдану», горів. ОСОБА_2427 питанням для нього стало
максимальне відновлення тих органів, що там були, а також розселення людей,
багато з яких потребували медичної допомоги, а також розміщення медпункту. Від
Профспілок до ОСОБА_1174 була велика півколом вогняна барикада, там горіли
шини, які активісти палили для того, щоб правоохоронці не могли зайти на
територію «Майдану». 19 лютого 2014 року сутичок не було, всі сили йшли на
відновлення функціонування «Майдану».
Щодо подій 20 лютого 2014 року, то свідок показав таке.
Зранку 20 лютого він зустрічався з Міністром закордонних
справ Польщі ОСОБА_3058 , приблизно о 08 год. він повернувся на «Майдан»,
дійсно народний депутат ОСОБА_2428 написав йому смс-повідомлення про те, що
ніби з «Майдану» стріляють по міліції. Він, свідок, тут же відправив ОСОБА_2429
(сотника 18-ої сотні) перевірити цю інформацію, той повернувшись за 20 хв.,
доповів, що ніхто не стріляє, це було приблизно о 08-09 год. Надалі, йому
надходили повідомлення про те, що стріляють по «Майдану» з готелю «Україна» та
верху вул. Інститутська. Стрільба велась на знищення, це викликало величезний
внутрішнє збурення на «Майдані». Про вбитих та поранених правоохоронців тоді не
чув. Далі він бачив, як частина активістів вирушила до ОСОБА_794 палацу забрати
поранених, це приблизно було о 12-13 год.
Щодо потрапляння правоохоронців в полон. Були випадки,
коли на територію «Майдану» потрапляли працівники « ОСОБА_1214 », вони
отримували опіку та передавались керівнику їх підрозділу. При затриманні
будь-яких осіб, вони завжди звертались до правоохоронних органів. Біля другої
барикади було чітко визначене місце, куди приїздив за їх викликом дільничний і
вони передавали йому затриману людину. Про затримання снайперів він нічого не
знає.
Як також уточнив свідок на запитання сторін: - вплив на
ОСОБА_674 з боку РФ був безпосередній, саме під натиском ОСОБА_3064 той
відмовився від євроінтеграції; - на «Майдані» були представники інших держав -
сенатори США, різні іноземні делегації, депутати Європарламенту, усі вони
підтримували «Майдан» і перебували там з цією метою; - рішення судів про
обмеження права громадян на мирні протести були незаконними; - хто спричинив
тілесні ушкодження 5-ти правоохоронцям на акції протесту 24 листопада 2013 року
біля КМУ, 18-ти правоохоронцям в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року на
ОСОБА_828 не знає, про наявність на «Майдані» на той час осіб, які мали при
собі засоби для нанесення тілесних ушкоджень, невідомо; - він не знає, хто 19
січня 2014 року наніс більш ніж 100 правоохоронцям тілесні ушкодження, вважає,
що спалення службового транспорту правоохоронців сталося через застосування
останніми гранат, дійсно, він бачив лівіше на схилі людей, які кидали бруківку
в силовиків, але це не була ОСОБА_1462 ; - роздача на «Майдані» бронежилетів та
військових касок - це маніпуляції російської пропаганди, у протестувальників
були лижні каски, а бронежилети вони мали власні; - серед активістів про
настрої застосовувати зброю не чув; - коли отримав 24 листопада поранення
наступного дня звернувся до лікарні, а вже 19 січня вважав, що небезпечно їхати
до лікарні, осколки з ноги витягали медики з «Майдану». З якось етапу всі, хто
отримував поранення, дуже обережно ставились до того аби їхати до лікарні,
оскільки розуміли, що можуть бути там затримані, тому сотні випадків поранень не
були зафіксовані належним чином; - «Майдан» орендував будинок Профспілок,
документів про це він не бачив, активісти перебували лише в коридорах будівлі,
до кабінетів не заходили, а коли були поширені чутки про зброю він запросив
відвідати цю будівлю послів великої сімки, і разом з послом США вони пройшли
весь 5 поверх цієї будівлі, пройшли всі приміщення, разом з ними було багато
камер, нічого такого виявлено не було. Про вибух у Профспілках 18 лютого 2014
року йому нічого не відомо; - російська пропаганда часто використовує фото, де
він зображений разом із особами з Правого сектору, які несуть довгі футляри, що
було в них він не знає. Цей факт використовується для звинувачень його у тому,
що він мовляв керував снайперами. Насправді, це фото датоване 01 квітня 2014
року, коли почалась російська агресія та формувались перші добровольчі
батальйони для захисту України. Він провів із Правим сектором ніч у готелі
«Дніпро» і переконав їх виїхати на одну з баз СБУ для навчань, таку можливість
він попередньо обговорив з керівником СБУ ОСОБА_3086. Тоді ж Правий сектор і
перемістився з готелю «Дніпро» на тренувальну базу СБУ; - хто 01 грудня 2013
року захопив будівлю КМДА сказати не може, у тому, що активісти заходили до
органів місцевого самоврядування погрітися, не бачить нічого поганого; - хто
захопив будівлю ОСОБА_2430 та ОСОБА_794 палацу не знає, останній « ОСОБА_829 »
також орендував; - про проведення правоохоронними органами АТО 18 лютого відомо
не було, наказ про штурм «Майдану» віддавали ОСОБА_674 , ОСОБА_2330 ,
ОСОБА_2431 та ОСОБА_675 , це йому відомо з матеріалів слідства, крім того,
ОСОБА_2415 розповідав йому, що ОСОБА_674 особисто висловлював погрози з приводу
«Майдану»; - він, свідок, особисто з лікарні дозволив сотнику 12-ої сотні ОСОБА_3088евакуювати
людей з будинку Профспілок; - він не може сказати, хто контролював готель
«Козацький», будівлі Головпоштамту, Консерваторії 19 лютого та вранці 20 лютого
2014 року, але готель «Україна» у цей період часу був повністю під контролем
правоохоронних органів; - він не бачив салютних установок, палива та «коктейлів
молотова» на «Майдані», тому не може сказати, хто організував їх поставки,
салютні установки та коктейлі бачив потім на відео, можливо 19 лютого на
«Майдан» приходили нові люди, але це не було масово; - якась особлива перевірка
тих, хто вступав до ОСОБА_1462 , не проводилась, підходили люди до сотників,
давали їм свої дані і ті їх записували до списку, перевірка кожного була
неможливою; - провокаторів на «Майдані» було дуже багато; - «Майдан»
фінансувався українським народом, ставились скриньки, в які збирались пожертви,
фінансами та господарською сферою займався ІНФОРМАЦІЯ_295 ; - 20 лютого був
дуже емоційний день, ніяких декларацій зі сцени він не зачитував, в той день
сконцентрувався на роботі медичної служби, також за його наказом в
Консерваторії шукали снайперів і не знайшли, оскільки того ж дня активісти
повідомляли, що стрільба велась і з готелю «Україна», тому коли правоохоронні
органи відійшли від ОСОБА_1360 , він дав наказ ОСОБА_1462 відновити позиції
«Майдану» і відповідно готель України, де традиційно розміщувалась медична
служба. Тоді ОСОБА_3085 повідомив йому, що підрозділ СБУ виявив бажання
допомогти їм виявити, чи є снайпери в готелі «Україна». Він дав на це добро,
особисто вийшов за периметр «Майдану» та зустрівся з правоохоронцями, які
приїхали на броньованому автомобілі, та разом з ОСОБА_3048 провів їх до готелю «Україна», де працівники
СБУ разом з активістами перевірили готель та повідомили, що снайперів немає,
але є ймовірність того, що стріляли саме звідти. Хто саме пішов із
співробітниками СБУ до готелю не пам`ятає, контактував з ними ОСОБА_3087; - в
інтерв`ю у фільмі «Тіні Майдану» він говорив про те, що йому стало відомо під
час спілкування з працівником СБУ, хто це був, сказати суду не може; - вранці
20 лютого після 09 год. 30 хв. він ОСОБА_1462 до готелю «Україна» не посилав; -
версія про грузинських снайперів є пропагандою РФ, таких не знав і не знає,
людей, які зображені у фільмах про «Майдан», не бачив і не міг бачити; - про
ОСОБА_2432 дізнався набагато пізніше після «Майдану», ОСОБА_1178 , як йому
відомо, прийшов лише 19 лютого, про застосування вогнепальної зброї ним нічого
не знає; - Угода про мирне врегулювання 21 лютого 2014 року не була виконана
через велику кількість вбитих, «Майдан» жив своїм життям, жодних угод він не
приймав та не підписував; - він чув про російських снайперів, про третю силу,
яка намагалась розірвати «Майдан» з середини, свідок вважає не випадковістю те,
що в той час, коли активістів вбивали на «Майдані», РФ заводила свої війська до
Криму. Якби «Майдан» не встояв, ОСОБА_2433 стала б напівколонією РФ; - однієї
ночі до нього підвели чоловіка, який розповів про перекидання двох військових
спецгруп з РФ та однієї з Білорусі, які мали на меті дестабілізацію «Майдану»,
а він, свідок, був ціллю для снайперів, даних про цього чоловіка він вже не
пам`ятає; - на «Майдані» розглядали різні варіанти подій, наприклад, якщо б
ОСОБА_674 не втік, то цілком можливо, що на «Майдан» пустили б російські танки,
які б його змели. Серед запасних планів були відступ на Софіївську та
Михайлівську площі, а також про підняття можливих протестів у регіонах,
здаватись не збирались у будь якому випадку; - 18-20 лютого 2014 місцеві органи
влади в західних регіонах були під контролем українського народу, про погроми
відділків міліції у західних регіонах чув зі ЗМІ, запасний план не передбачав
створення таких адміністративних утворень, як, наприклад, Львівська народна
республіка; - Закони про амністію активістів були прийняті з метою недопущення
їх переслідування та задля їх захисту.
Зафіксованих під час подій 20 лютого 2014 року на фотографіях
захисту, які пройшли процедуру відкриття і досліджувалися судом, активістів зі
зброєю в руках (т. 93 а. 121-160) свідок ОСОБА_2418 не бачив.
Під час дослідження за участі свідка ОСОБА_1842 раніше
дослідженого судом відеозапису «Maydan_Grushevskogo_KMDA_vbyti_lyudy_20_02_2014»
(т. 69 а. 23), на 10 хв. 45 сек. запису свідок визнав, що зафіксовано
здійснення пострілів із-за колон Консерваторії в бік правоохоронців, при цьому
уточнив, що він не був в змозі контролювати всі куточки «Майдану».
Під час дослідження за участі свідка ОСОБА_1842 раніше
досліджених судом відеозаписів «200214 (забегают с оружием в Украину)»
(диск Videx DVD+R …531821:53 - т. 11 а. 194) та «Майдан. Киев. Гостинница
"Украина". Штаб боевиков. А вот и знакомый "Калашников"...»
(диск Videx DVD+R …531821:53 - т. 11 а. 194 або відео «Itele - Kalashnikov
in hotel Ukraine» - диск захисту № 1 (т. 171 а. 163) свідок повідомив, що
осіб, які забігають із зброєю в приміщення готелю «Україна» і там перебувають,
він не знає, на цих відео бачить лише поранених та вбитих активістів.
Під час дослідження за участі вказаного свідка раніше
досліджених судом відеозаписів «cnn», починаючи з 02 хв. 20 сек. запису (пака
«CNN» - т. 70 а. 117), та «ARD - TV-20140220-2012-4901.webl.h264»,
починаючи з 30 сек. запису (пака «ARD» - протокол огляду від 16 вересня 2015
року - т. 142 а. 42-123), свідок повідомив, що осіб, які здійснюють постріли з
барикади на «Майдані Незалежності» та на вул. Інститутська, він також не знає
Через те, що в свідка ОСОБА_1842 серед потерпілих в межах
даного провадження є родичі, як він сам це визнав, а сам він був активним
учасником протестного руху, суд присяжних, послідовно дотримуючись своєї правової
позиції відхиляє оціночні судження даного свідка щодо подій «Майдану» як
зацікавленої особи. Є для цього й об`єктивні підстави, адже, аналізуючи
показання свідка ОСОБА_1842 , суд присяжних вбачає в них певні внутрішні
протиріччя.
Так, свідок послідовно вказував про чітку
централізованість та ієрархічність силового (безпекового) блоку «Майдану» -
сотень Самооборони. Він одноосібно очолював ОСОБА_1462 як комендант наметового
містечка, мав й умовні сили внутрішньої безпеки, питаннями якої переймалася 18-а
сотня. Він постійно отримував звіти від сотників, формулював завдання. Головне
- це стримати наступи на «Майдан», який мав бути виключно мирним, що було
окремим предметом спеціального поглибленого вивчення учасниками протесту. Більш
того, за його словами, він володів й оперативною інформацією про намагання
влади поширити різноманітні фейки, спрямовані на дискредитацію протестного
руху, прямі спроби організованих провокаторів гласно та негласно втрутитися у
життя « ОСОБА_829 ». Все це вказує на те, що для ОСОБА_1462 , а тим більше для
її керівника, повинна бути надзвичайно болючою будь-яка інформація про чиїсь
спроби дестабілізувати ситуацію та спровокувати силове зіткнення правоохоронців
із учасниками мирного протесту, захист яких був самою ідеєю створення
ОСОБА_1462 .
І в той же час, свідку було абсолютно невідомо про
очевидні задокументовані та досліджені судом факти групових нападів 19 січня
2014 року озброєних засобами для нанесення тілесних ушкоджень осіб на шеренги
правоохоронців, закидання останніх камінням та бруківкою, знищення їх техніки
шляхом підпалів, застосування по правоохоронцях запалювальних сумішей у виді
«коктейлів молотова», нарешті, відкрите здійснення 18 та 20 лютого 2014 року з
натовпу протестуючих пострілів з предметів, які за своїми очевидними зовнішніми
ознаками безсумнівно схожі на вогнепальну зброю різних типів.
Взагалі дивує дисонанс відомостей, які повідомив свідок
ОСОБА_2418 про події 19 січня 2014 року на вул. Грушевського, із встановленими
в суді фактичними даними. За його твердженнями, від правоохоронців йшла
абсолютна безпричинна агресія, саме останні без жодних видимих причин почали
кидати споряджені додатковими уражаючими елементами спецзасоби - гранати в
активістів, які намагалися мирно пройти до Верховної Ради і щодо сил
правопорядку жодних агресивних дій не вчиняли. У цих умовах за його вказівкою
активісти відійшли назад, рятуючи дітей та жінок, та не намагалися наближатися
до «озвірілих» правоохоронців. Важко знайти зв`язок цієї історії з подіями, які
відбувалися 19 січня 2014 року на вул. Грушевського насправді та зафіксовані в
офіційних зведених даних ГПУ Україна щодо всіх осіб, яким були заподіяні
тілесні ушкодження (т. 172 а. 133-142 - Глава 5.6 вироку), задокументовані на
досліджених судом відео записах, у показаннях інших свідків - очевидців цих
подій, в тому числі з числа активістів (напр., свідки ОСОБА_1028 , ОСОБА_1343 ,
ОСОБА_791 , ОСОБА_803 , ОСОБА_827 та ОСОБА_2315 ). На далі, на уточнюючи
запитання і сам свідок визнав, що все ж таки в бік правоохоронців хтось кидав
бруківку, але підкреслив, що це не була ОСОБА_1462 . У вказаному зв`язку
виникає єдине питання, яку ж роль в цих подіях виконувала ОСОБА_1462 насправді
- адже за словами свідка участі в атаках не брала, просто спостерігати за ними
також не могла, оскільки це явно суперечить оголошеній свідком меті її
створення, виходить також - нічого не бачила.
На переконання суду, свідок ОСОБА_2418 у своїх показаннях
штучно возвеличив власну роль як нібито миротворця в об`єктивних умовах вже
розпочатого жорсткого соціального конфлікту на тлі реалізації владою
цілеспрямованої стратегії щодо запобігання та припинення із самого початку
мирного протесту громадян. Ці спостереження ставлять під сумнів щирість свідка
у його власних оцінках подій, очевидцем яких він безумовно був.
Вступають в суперечність показання свідка ОСОБА_1842 і з
показаннями інших допитаних судом осіб з числа учасників «Майдану».
Так, як ОСОБА_2418 , так і свідок ОСОБА_2411 , перебуваючи ранком 18 лютого
2014 року перед шеренгами правоохоронців біля Маріїнського парку та почувши
інформацію про перші сутички, вирушили на перехрестя вул. Шовковична та
Інститутська. Проте ОСОБА_2911 , за його словами, потрапив під суцільну вкотре
ні чим неспровоковану атаку правоохоронців, втрачав там свідомість і через
годину був евакуйований за допомогою ОСОБА_3087до лікаря, а ОСОБА_3087, за
словами останнього, прибувши на місце вдалося разом із сотником «Піснею» та
командиром відповідного підрозділу «Беркут» розвести сторони для унеможливлення
протистояння і після чого відразу повернутися до Кріпосного провулку.
Зовсім, по-іншому описав ці події допитаний під час
судового розгляду свідок ОСОБА_1343 з позивним « ОСОБА_2209 ». Так, 18 лютого 2014
року активісти йшли по вул. Інститутська як мирний наступ, в них ніяких наказів
не було, сказали зупинитись навпроти однієї із «стінок», в якій стояв «Беркут»,
відверто, він не розумів для чого це відбувалося, розраховував на просту
демонстрацію сили - прохід вулицями та повернення на «Майдан», їм перешкод
ніхто не чинив, колона зупинилася, вони стояли години дві і нічого не
відбувалося, але за їх спинами хтось почав «воювати», на іншій вулиці було
чутні вибухи, все змішалося і почалися протистояння, «Беркут» почав їх
відтісняти, вони то втікали, то гнали «Беркут» у відповідь.
Є очевидним, що всіма вказаними свідками описані одні і
ті ж події суттєво по-різному. Натомість, знайшли своє підтвердження іншими
доказами показання саме свідка ОСОБА_1343 .
Так, допитаний потерпілий ОСОБА_691 показав з цього приводу, що ввечері 17 лютого
була чергова нарада, на якій було прийнято рішення взяти в облогу урядовий
квартал по периметру на всіх перехрестях і стояти умовно до вечора з вимогою
відмінити Закони 16-го січня. Ідею мирної ходи він, як сотник 35-ої сотні
«Волинська Січ», розумів у тому, що сотні беруть в мирну облогу урядовий
квартал для того, щоб парламент та діюча партія Регіонів відмовились від
вказаних абсурдних законів. Блокування мало тривати цілий тиждень, сотня при
цьому забезпечує спокій. Із самого початку мирної ходи йшло дві різні колони
активістів, лише одна з них - в касках, із щитами та палицями, це були сотні
Самооборони, серед яких була і Волинська січ. Блокування урядового кварталу
закінчилося тим, що на них з дворів прилеглих будинків на вул. Шовковична біля колишнього
офісу Партії регіонів, який палав внаслідок підпалу, вибіг «Беркут» і почав
розганяти, тоді довелося боронитися. Коли його сотня тільки вишукувалася перед
вантажівками на перехресті вул. Шовковична та Інститутська, він за ініціативою
самих правоохоронців мав розмову з їх старшим, з яким домовився, що якщо вони
не кидають каміння в міліцію, то їх ніхто не чіпатиме і правоохоронці
залишатимуться на своїх місцях. Це всіх влаштовувало, а тому на тому місці, де
була його сотня, він намагався заспокоїти тих з активістів, хто проходив повз і
кидав каміння за вантажівки по правоохоронцях, але таких людей було тисячі. Він
намагався всіляко не допустити побоїща, але цього не вдалося. Більш того, на
сусідніх перехрестях, які стикувалися з урядовим кварталом, вже почалося
активне протистояння, там почали горіти вантажівки, лунали вибухи і звідти до
них прийшла хвиля насильства. Запланована мирна облога урядового кварталу 18
лютого 2014 року втратила зміст мирної, оскільки протестувальники перейшли
рубіж, він зі своєю сотнею намагався знизити градус накалювання, але протести
вже мирними не були. Аналогічні показання надали суду свідок ОСОБА_2141 ,
який у складі сотні під керівництвом ОСОБА_1407 стояв приблизно годину - дві, а
потім міліція відтіснила їх донизу, у зв`язку з тим, що вище по вулиці щось
відбувалось, свідок ОСОБА_2139 -
також учасник мирної ходи 18 лютого 2014 року, яка завершилася тим, що через
сутички з міліцією на провулку нижче їх почали відтісняти співробітники
«Беркут», хоча вони на своїй дільниці відповідальності намагалися стримати всі
конфлікти.
Суд вважає більш інформативними та достовірними показання
потерпілого ОСОБА_691 та свідків ОСОБА_1343 , ОСОБА_2141 та ОСОБА_2139 , які в
цілому узгоджуються між собою, відтак критично оцінюючи показання свідків
ОСОБА_2418 та ОСОБА_2434 , які їм суперечать.
Крім того, ОСОБА_2418 стверджував, що коли 20 лютого 2014
року правоохоронні органи відійшли від ОСОБА_1360 , він дав наказ Самообороні
відновити попередні позиції «Майдану», а реагуючи на повідомлення ОСОБА_3087,
надав дозвіл підрозділу СБУ оглянути готель «Україна», він особисто з ОСОБА_3048
провів їх до готелю «Україна», де
співробітники СБУ разом з активістами перевірили будівлю, далі контактував з
ними ОСОБА_3087. Натомість ОСОБА_2411 повідомив, що коли він ранком 20 лютого
2014 року прибув на «Майдан», була тиша і шок, він вийшов на сцену, закликав
активістів повернутись у периметр «Майдану», пізніше дійсно він заходив до
готелю «Україна», коли зі ЗМІ була інформація про снайперів в будівлі, на
скільки йому відомо, нікого не знайшли, цим займалися не активісти та
правоохоронці, а депутати від ВО «Свобода». У даному контексті суд вважає більш
достовірними показання свідка ОСОБА_2434 , якого прямо задокументовано на відео
записах цих подій, та які не вступають, на відміну від показань ОСОБА_1842 , у
протиріччя з показаннями свідків - правоохоронців з числі співробітників
спецпідрозділу СБУ.
Допитаний в судому засіданні 03 березня 2021 року
виключно в межах висунутого обвинувачення щодо обвинувачених ОСОБА_29 та
ОСОБА_26 свідок ОСОБА_827 - у 2013-2014 роках народний депутат і
керівник фракції «Удар» у Верховній Раді України показав таке. До протестів
2013-2014 року долучився відразу після відмови ОСОБА_514 підписати Угоду про
асоціацію з ЄС. Із самого початку «Майдан» ніякої структури не мав, це був
протест студентів, а потім став протестом проти свавілля МВС. Після ситуації зі
студентами на «Майдан» вийшов мільйон людей, жодна політична партія не мала
такої кількості прихильників. Пізніше, вже для підтримки порядку на самому
«Майдані» та уникнення різного роду провокацій було обрано коменданта
ОСОБА_2435 , який створив ОСОБА_1462 . Він, свідок, разом з іншими опозиційними
лідерами входив до Ради «Майдану». Вони звітували зі сцени, у першу чергу, про
хід переговорів з Президентом ОСОБА_674 , від якого залежало чи розійдуться
люди, чи ні. Однією з перших вимог було покарання людей, які винні у побитті
студентів, та відставка Міністра внутрішніх справ. Домовленостей ні з ким на
повалення конституційного ладу в державі не було. Він, ОСОБА_1760 ОСОБА_2929 та
ОСОБА_2436 були представниками найбільших політичних опозиційних партій, що
були представлені у ВРУ та відстоювали європейську інтеграцію, тому і були
представниками під час переговорів з ОСОБА_674 , їх дії завжди погоджувались з
людьми, плани презентувались, а «Майдан» вже реагував - погоджувався чи ні.
Завжди, йдучи на перемовини, вони озвучували порядок питань, це було публічно,
і коли повертались також відповідно звітували про хід таких переговорів.
Рішення судів щодо обмеження права громадян на збори
вважав незаконними. Він завжди підкреслював, в тому числі зі сцени «Майдану»,
що агресія недопОСОБА_2961, лише мирний мітинг з вимогою до Президента виконати
свої передвиборчі обіцянки. На вул. Грушевського він особисто намагався
зупинити штовханину між міліцією та активістами. Так він звертався з листом до
правоохоронців припинити свавілля і саме його копію надала сторона захисту до
справи, він був складений на початку подій, коли влада тільки почала застосувати
силові методи
01 грудня 2013 року про захоплення КМДА дізнався вже
після цих подій, хто прийняв таке рішення, йому невідомо. На вул. Банкова був,
вимагав у людей, які пішли з «Майдану» до Адміністрації Президента, повернутись
назад, оскілки вважав, що їх дії можуть нести провокаційний характер. З
адміністраціями будинку Профспілок і Жовтневого палацу були укладені угоди про
тимчасове перебування активістів у цих будівлях, жодних вказівок про їх
захоплення він не давав.
18 лютого 2014 року знаходився в будівлі ВРУ на
засіданні, після обіду вийшов з приміщення, отримав шокуючи враження від того,
що бачив жорстоко побитих людей, яких забирала швидка допомога. Хто керував в
цей день акцією протесту не знає.
З представниками правоохоронних органів він спілкувався
тоді, коли виходив за барикади з вимогою припинити силове протистояння.
Недопустимість агресії з боку «Майдану» неодноразово обговорювалось ними, а її
прояв оцінювався як провокація. Правоохоронці ставились до нього з повагою.
Натомість, він не завжди міг впливати на настрої людей, що стояли на «Майдані»,
який був некерований зверху. Так, 19 січня 2014 року, після того, як хтось
закликав зі сцени людей йти на штурм барикад на вул. Грушевського та рухатись
до ВРУ, він звертався до людей, що робити цього не потрібно, що це може
призвести до загострення протистояння. Проте його не слухали - випадок із
направленим на нього вогнегасником. Під час цих подій ОСОБА_2955 не пригадує. Ті, хто перебував на сцені
«Майдану», несли моральну відповідальність перед людьми. Проте, з «Майданом»
після перших вбитих дедалі все важче було домовлятися. На «Майдані» були люди,
які вимагали більш агресивних дій, але він та інші переконували їх утриматися
від насилля.
18, 19, 20 лютого 2014 року про загибель правоохоронців знав,
обговорював це питання та переконаний, що це були провокації, зроблені
спеціально для загострення ситуації. Зранку 20 лютого був на засіданні з
німецькими послами, коли їм повідомили про те, що йде розстріл людей, засіданні
відразу припинили і він вирушив на «Майдан», де вже спостерігав наслідки.
ОСОБА_674 на одинці ніколи не зустрічався з опозицією,
зажди були присутні ОСОБА_2437 , ОСОБА_2438 , ОСОБА_2439 , хтось ще.
Європейські лідери були присутні, коли 21 лютого 2014 року була підписана Угода
про мирне врегулювання. Гарантами виконання цієї Угоди виступали іноземні
представники, а її текст наповнювався приблизно тиждень, опрацьовувалися всі
вимоги групи представників «Майдану» та влади, напередодні самого її підписання
вони всю ніч перебували в Адміністрації Президента, узгоджуючи її умови.
Відразу після узгодження вона була підписана 21 лютого 2014 року, в той день
останній раз бачив ОСОБА_2440 . Відчувалося, що ОСОБА_674 мав зобов`язання,
оскільки діяв з урахуванням зовнішнього впливу, ключовим його завданням було
повернення України до СРСР. У тій ситуації ОСОБА_674 намагався і задовольнити
протестувальників, намагаючись знайти вихід із ситуації, а з іншого боку - не
хотів сваритись із своїми «ляльководами». Жодного разу ОСОБА_674 не зустрічався
сам, жодного разу він не давав чітких відповідей сам, а лише після наради зі
своїм оточенням. Ближче до кінця на ці рішення впливали із з-за кордону.
ОСОБА_757 не виправдовувався за вбивства, навпаки агресивно нападав та
звинувачував, за все, за його словами, ніс відповідальність тільки «Майдан».
Як також уточнив свідок ОСОБА_827 на запитання сторін: -
фінансування «Майдану» відбувалось через збір добровільних внесків, вони лише
координували, куди використовувати ці кошти; - 24 листопада 2013 року, коли
люди почали збиратися на протести та була анонсована велика хода, він
повертався літаком з Німеччини, але йому не дали дозвіл сісти в Жулянах,
довелося летіти до Кривого Рогу, в якому умисно затягували проходження кордону,
по дорозі до Києва його теж постійно затримували, що це як не стратегія влади;
- про фінансування правоохоронців поза бюджетом, для того аби вони продовжували
стояти, йому не відомо; - намети «Антимайдану» стояли біля ВРУ, ці люди були
керовані, можливо якась незначна частина з них мала свою політичну думку, але
всі інші були найманцями, вони чинили провокації на вул. Б.Хмельницького,
І.Франка, біля станції метро «Золоті ворота», були бійки з ними; - всі дії, які
влада вчиняла з приводу зачисток «Майдану», тільки підвищували градус протистояння,
і на «Майдан» приходила ще більше людей, стратегія влади полягала у безглуздій
спробі зачистити «Майдан» та створити «Антимайдан», але в них це не виходило,
можливо розстріл був один із етапів; - він переконаний в тому, що тітушки діяли
під егідою правоохоронців; - розмов із командувачем ВВ ОСОБА_3028 не виключає; - він не був свідком погроз
ОСОБА_674 про застосування зброї у разі не виконання якихось його умов; - у
дворику Адміністрації Президента постійно були сотні правоохоронців, а у ніч
після підписання Угоди про врегулювання кризи не було жодної людини, потім він
дізнався, що хтось захопив Адміністрацію Президента; - про залучення громадян
Грузії до участі в протестах на «Майдані» не чув; - з ОСОБА_3089познайомився
лише тоді, коли той вийшов на сцену після підписання Угоди 21 лютого, до того з
ним не спілкувався; - про присутність працівників правоохоронних органів серед
протестувальників невідомо; - про те, що працівники правоохоронних органів
могли бути підбурювачами до агресивних дій, інформації не має.
Зафіксованих під час подій 20 лютого 2014 року на фотографіях
захисту, які пройшли процедуру відкриття і досліджувалися судом, активістів зі
зброєю в руках (т. 195 а. 2-9) свідок ОСОБА_827 не бачив.
Свідок ОСОБА_827 підтвердив достовірність дослідженої в
суді за клопотанням сторони захисту з дотриманням процедури, передбаченої ч. 11
ст. 290 КПК України, копії Публічних гарантій працівникам правоохоронних
органів, які були підписані ним, ОСОБА_3005, ОСОБА_3090, ОСОБА_3091, ОСОБА_3092(т.
195 а. 1), за якими вони закликали сили правопорядку припинити силові дії
стосовно активістів з гарантією безпечного виходу із зони протистояння,
відсутності переслідування (чи то кримінального, чи то адміністративного) та
продовження служби.
Допитаний в судовому засіданні 10 лютого 2021 року
виключно в межах висунутого обвинувачення щодо обвинувачених ОСОБА_29 та
ОСОБА_26 свідок ОСОБА_2441 -
колишній депутат Верховної Ради від партії «Удар» та Голова СБУ показав, що у
2013 році він був першим заступником керівника комітету ВРУ з питань зовнішньої
політики, йому було відомо, що влада всіляко підтримувала євроінтеграційний
шлях України, це обіцяв і колишній президент ОСОБА_358 , але після поїздки
останнього в РФ риторика змінилася, за наказом ОСОБА_3014 євроінтеграція була призупинена. Він, як
депутат, періодично брав участь в протестах «Майдану». Очевидцем подій 24
листопада 2013 року біля будівлі КМУ не був. В нічний час перебував серед
студентів на ОСОБА_828 , опікувався їх безпекою, однак в ніч на 30 листопада
2013 року був відсутнім, про побиття студентів дізнався зі ЗМІ. Хто спровокував
побиття правоохоронців 01 грудня 2013 року біля Адміністрації Президента не
знає та очевидцем такого не був. 19 січня 2014 року участі в акціях протестів
не брав. З приводу захоплення будівель активістами на вулиці Хрещатик йому
нічого не відомо, він участі в цьому не брав. Участі в підготовці мирної ходи
18 лютого 2014 році та в ній самій також не брав. Про факти отримання
правоохоронцями вогнепальних поранень 18-19 лютого 2014 року йому нічого не
відомо, як і про групу ОСОБА_2762 . 20 лютого 2014 року, почувши ранком звуки
пострілів, вирушив на «Майдан» зі свого робочого місця на вул. Садова. Рухався
навколишніми вулицями, оскільки ОСОБА_2442 та Грушевського заблокувала озброєна
міліція, тому в район Головпоштамту він потрапив тільки близько 11 год., коли
стрільба закінчилась. На «Майдані» було багато вбитих та поранених. 22 лютого
2014 року він очолив СБУ, попередній керівник служби втік до Сімферополя.
Свідок не виключає причетність співробітників ФСБ РФ до розстрілів на
«Майдані», всі документи з цього приводу він зібрав під егідою очолюваного ним
СБУ та передав слідчим органам.
Як також уточнив свідок: - неформальні організації на
«Майдані» йому не відомі, вогнепальної зброї в активістів не бачив; - партія
«Удар» не займалася мобілізацією людей на протести; - він особисто в жодних
переговорах опозиції з владою участі не брав; - на його переконання справжнім
лідером «Майдану» був сам народ, політики, які перебували на сцені, не мали
підтримки в активістів; - йому відомі випадки спроб захоплення зброї в інших
областях України.
Під час перевірки показань свідка ОСОБА_2443 щодо нібито
причетності співробітників ФСБ РФ до розстрілів на «Майдані» 20 лютого 2014
року судом присяжних у закритому судовому засіданні 17 березня 2021 року були
досліджені всі подані свідком як Головою СБУ листи щодо перебування з грудня
2013 року до лютого (включно) 2014 року співробітників ФСБ на території України
(перелік документів т. 195 а. 34-37; альтернативно аналогічний перелік
складений самим свідком - т. 196 а. 136-137), проте фактів причетності
співробітників ФСБ РФ до розстрілів на «Майдані» 20 лютого 2014 року вказані
документи не містять, а фіксовані в них періоди присутності вказаних іноземних
громадян на території України не охоплюють 20 лютого 2014 року. Відтак,
показання свідка ОСОБА_2443 про протилежне суд оцінює за правилами про
припущення, а тому відхиляє.
Оцінюючи показання і цих свідків сторони захисту, кожного
окремо, суд присяжних визнає їх належними та допустимими доказами. Щодо факту
подій «Майдану» їх показання в цілому узгоджуються з показаннями інших свідків,
потерпілих - очевидців подій «Майдану» в різні його часові періоди та
обвинувачених, в тому числі і щодо 20 лютого 2014 року, а також з об`єктивними
документованими даними досліджених під час судового розгляду фото та відео
матеріалів.
Окрім аналізу по ходу наведення показань вказаних
свідків, окремо звертають на себе увагу такі одержані шляхом їх допиту
відомості.
Влада в Україні зазнавала активного тиску з боку РФ у
питаннях реалізації своєї зовнішньої політики, у той період часу активним
інструментом такого тиску були економічні зв`язки (свідки ОСОБА_358 ,
ОСОБА_2404 та ОСОБА_2441 ). Перебуваючи під таким тиском, ОСОБА_358 і вирішив
не підписувати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС у листопаді 2013 року.
Під час подій «Майдану» територію України та місто Київ,
зокрема, активно відвідували з відома влади України співробітники ФСБ РФ та
представники влади РФ, що узгоджується з тезою про надання владі України під
час цих подій різного роду допомоги, проведення з цього приводу консультацій та
спільних заходів.
Представники «Майдану» не уникали переговорного процесу з
владою, проте його результати кожний оцінював по своєму (свідки ОСОБА_358 ,
ОСОБА_2409 та ОСОБА_827 ).
Свідок ОСОБА_358 також спростував тезу про отримання
правоохоронцями неофіційної грошової винагороди за службову діяльність у період
«Майдану» і ці його показання узгоджуються з показаннями самих правоохоронців,
допитаних як свідки. Свідок ОСОБА_358 також узгоджено з іншими свідками
спростував припущення про нібито підготовку до штурму «Майдану» 20 лютого.
Щодо характеру застосованого насильства обома сторонами
протистояння свідок ОСОБА_358 повідомив відомості, які в цілому узгоджуються з
отриманими судом даними з інших джерел доказів. Категорична однобічність
показань з цього приводу свідків ОСОБА_2418 та ОСОБА_2434 не сприяє їх довірі,
хоча свідок ОСОБА_2411 і визнав поодинокі факти потрапляння правоохоронців у
полон «Майдану». Факти зайняття активістами будівель органів влади в м. Києві,
інших приміщень підтвердили свідки ОСОБА_2411 (щодо будівель КМДА,
Мінагрополітики, Профспілок, Жовтневого палацу), ОСОБА_2409 (щодо будівлі
Мінюсту).
Враховуючи все викладене, суд кладе в основу свого вироку
взаємоузгоджені між собою та з іншими доказами показання всіх наведених
свідків, окрім критично оцінених, які не знайшли свого підтвердження іншими
доказами.
5.5.3. Інші докази.
Епізод «радіоетер сил правопорядку 18-20 лютого 2014
року».
За даними радіопозивних ПМОП, які фіксуються у
дослідженому судом листі ПМОП від 03 вересня 2015 року (т. 203 а.
89-91), станом на 18-20 лютого 20914 року належали такі позивні:
«Київ-05» - ОСОБА_523 (керівництво ГУМВС в м. Києві);
«40» - командиру ПМОП;
«49» - заступнику командира ПМОП з кадрового
забезпечення;
«41» - командиру оперативної роти № 1 ПМОП, а «11», «12»
та «13» - командирам взводів роти відповідно;
«42» - командиру оперативної роти № 2 ПМОП, а «21», «22»
та «23» - командирам взводів роти відповідно;
«43» - командиру оперативної роти № 3 ПМОП, а «31», «32»
та «33» - командирам взводів роти відповідно;
«44» - командиру оперативної роти № 4 ПМОП, а
«затвор-41», «затвор-42» та «затвор-43» - командирам взводів роти відповідно;
«45» - командиру РСП, а «51», «52» та «53» - командирам
взводів РСП відповідно;
«46» - командиру автотранспортної роти ПМОП, а «61», «62»
та «63» - командирам взводів роти відповідно.
Вказані дані про радіопозивні керівництва ГУМВС в м.
Києві узгоджуються і з даними іншої довідки (т. 205 а. 141).
Зі змісту самих службових розмов у радіоетері, які
були прослухані в судовому засіданні безпосередньо та досліджені з протоколу
огляду від 23 вересня 2015 року (т. 203 а. 94-184) встановлено наступне.
18 лютого 2014 року відмічається активність сил
правопорядку після того, як наблизилися особи, які спочатку «піднесли
«коктейлів» (11 год. 09 хв.), а потім «почали кидати «коктейлі»…»
(прим. в бік правоохоронців, а не правоохоронці, як про це помилково вказано у
протоколі огляду) (11 год. 15 хв.), «зводити барикади зі сміттєвих баків та
лавочок» та «підпалювати транспортні засоби (Камази)…» (11 год.
30-42 хв.), що супроводжується певною розгубленістю командирів в етері (а.
100), особовий склад стримується з нагадуванням, що рух буде по команді (14
год. 26-35 хв.), о 14 год. 45 хв. лунає команда «почати рух» (а. 103),
далі відбуваються переміщення особового складу із застосуванням спецзасобів «гранат»,
«карабінів» (а. 105, 113, 114, 115 тощо), в умовах, коли організовується
затримання осіб, які «з дахів кидають на Інститутську пляшки та каміння…»
(15 год. 41-44 хв. - а. 106), вказаний рух закінчуються виходом «до банку
«Хрещатик» (а. 124).
По-перше, звертає на себе увагу, що за даними цих
досліджених перемовин сил правопорядку за 18 лютого 2014 року не зафіксовано
будь-яких посилань на заздалегідь підготовлену операцію щодо спланованого
нападу на учасників «мирної ходи» чи наявність плану на такі дії, перевірка
готовності до його реалізації тощо. По-друге, під час аналізу самих цих
перемовин, хоча вони і містять згадки вказаних вище позивних, проте виникли
обґрунтовані сумніви щодо їх належності виключно керівному складу ПМОП,
оскільки їх зміст містить посилання на відомості, які не мають і не можуть мати
відношення до ПМОП. Так, під час радіоетеру «беркути» згадуються як
треті особи (а. 106), скеровуються дії батальйонів, які структурно відсутні в
ПМОП (а. 111), фіксуються команди водію «Торнадо» на ім`я ОСОБА_2101 ,
якого попереджують про те, що «він горить» (21 год. 37 хв. - а. 117) і
ці дані узгоджуються з даними допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_2101-
військовослужбовця ВВ в/ч НОМЕР_75 , водія водомету сірого кольору в.н. 6654
Ф4.
19 лютого 2014 року зранку обстановка заспокоюється і вже
до обіду та протягом дня і наступної ночі активність сил правопорядку не
фіксується. Під час аналізу самих цих перемовин, хоча вони і містять згадки
вказаних вище позивних, проте також виникли обґрунтовані сумніви щодо їх
належності виключно керівному складу ПМОП, оскільки їх зміст містить посилання
на відомості, які не мають і не можуть мати відношення до ПМОП. Так, під час
радіоетеру між «41» та «42» знову скеровуються дії батальйонів, які структурно
відсутні в ПМОП (а. 141).
Висловлені сумніви щодо належності вказаних перемовин до
службових осіб ПМОП залишаються і щодо 20 лютого 2014 року, в яких о 03 год. 52
хв. 29 сек. особі з позивним «45», який мав би бути командиром РСП, надаються
команди «підйом» та «розбудити 1-й батальйон», який структурно
відсутній в ПМОП, а о 09 год. 09 хв. 29 сек. особі з позивним «41», який за
версією прокурора мав би бути командиром оперативної роти № 1 ПМОП, надається
команда відходити з «беркутами», більш того, в напрямку «фонтана,
міський сад», аналогічно орієнтується на такий напрямок відходу і «43»,
який за версією прокурора мав би бути командиром оперативної роти № 3 ПМОП.
Водночас, що стосується загальної обстановки 20 лютого 2014 року, то вона в
етері загострюється о 08 год. 58 хв., коли віддається команда «припинити
прийом їжі, щити в руки і на передову до Профспілок» (08 год. 58 хв. - а.
157), о 09 год. 08 хв. лунає ємке «тікаємо» (а. 158), далі відмічаються
ознаки деморалізації особового складу (а. 167-168). За даними цих досліджених
перемовин сил правопорядку за 20 лютого 2014 року також не зафіксовано
будь-яких посилань на заздалегідь підготовлену операцію щодо спланованого
нападу на активістів чи наявність плану на такі дії, перевірка готовності до
його реалізації, очікування з цього приводу команд тощо.
Таким чином, подані стороною обвинувачення службові
розмови в радіоетері не мають відношення до діяльності керівного складу ПМОП,
протилежного не доведено. Однак, одержані дані щодо загальної обстановки 18-20
лютого 2014 року, так би мовити, із середини рядів правоохоронців.
Епізод «оголошення 18 лютого 2014 року АТО».
Аналізуючи відеоматеріал за події 18 лютого 2014
року суд присяжних визнав документально доведеним факт проголошення про
проведення АТО з гучномовців міліції саме в цей день (глава 5.6 вироку).
За даними офіційних заяв влади, які були публічно
поширені та досліджені під час судового засідання, 19 лютого 2014 року Голова
СБУ ОСОБА_2444 зробив офіційну заяву, в якій акцентує увагу на захопленні в
регіонах органів влади, структур МВС, СБУ, прокуратури, спалах насильства з використанням
вогнепальної зброї, у зв`язку з чим СБУ та Антитерористичним центром України
прийнято рішення про початок проведення на території України антитерористичної
операції, про що поінформовано Президента України (глава 5.6 вироку).
За даними дослідженого судом присяжних відео запису
новин з логотипом телевізійного каналу «Інтер» «Новости 16-30 19_02_2014»
було поширено вказану заяву Голови СБУ ОСОБА_2445 аналогічного змісту (глава
5.6 вироку).
Як вбачається з дослідженого судом Плану заходів МВС з
реалізації Концепції боротьби з тероризмом (т. 154 а. 235-243),
затвердженого наказом МВС № 908 від 19 вересня 2013 року на виконання
розпорядження КМУ від 11 липня 2013 року № 547-р, серед штатних підрозділів
МВС, які беруть участь у боротьбі з тероризмом (ГУБОЗ (УБОЗ) - УШР (ВШР)
«Сокіл» в складі кримінальної міліції - т. 154 а. 109, 117), ГУВВ - загони
спеціального призначення та боротьби з тероризмом, напр., загін «ОМЕГА»
військової частини спеціального призначення 3027 внутрішніх військ - т. 154 а.
246; т. 155 а. 1-8), навчання, підготовку та перепідготовку співробітників яких
планувалося забезпечити (п. п. 19 та 20), спецпідрозділу «Беркут» не вказано.
Лише за координації з СБУ спільно з іншими суб`єктами боротьби з тероризмом
підрозділи ГУМВС (УМВС), із залученням у такому випадку і спецпідрозділу
«Беркут», забезпечували проведення тактико-спеціальних навчань і тренувань з
антитерористичної тематики, розробку та здійснення комплексних скоординованих
заходів боротьби з тероризмом у разі вчинення або загрози вчинення
терористичного акту, заходів щодо організації та проведення АТО (п. 11).
Натомість, як вбачається зі змісту дослідженого судом в
закритому судовому засіданні листа МВС від 04 квітня 2014 року №5641дск
(т. 164 а. 2), в період з листопада 2013 року до 20 лютого 2014 року до МВС з
Антитерористичного центру при СБУ розпорядчі документи про проведення
антитерористичної операції на території держави та щодо залучення до такої
операції сил і засобів МВС, пропри створення в його структурі відповідно до
наказу МВС № 119дск від 16 квітня 2010 року (т. 165 а. 144-152) ситуаційного
Центру з координації діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ щодо
запобігання, виявлення та припинення злочинів, учинених з терористичною метою,
не надходили.
Положення дослідженої судом Інструкції з організації
та порядку дій органів і підрозділів системи МВС за ступеням готовності до
реагування на загрозу вчинення терористичного акту, затвердженого наказом
МВС № 354дск від 06 липня 2010 року (т. 165 а. 154-158), прямо передбачають
приводом для приведення в готовність суб`єктів боротьби з тероризмом відповідне
рішення керівника Антитерористичного центру при СБУ з письмовим дозволом Голови
Служби.
Положення дослідженого судом Наказу Командувача ВВ №
290дск від 07 липня 2012 року (т. 165 а. 160-162) також при вирішенні питання
залучення ВВ до загальнодержавної системи протидії тероризму передбачають
взаємодію передусім зі Штабом Антитерористичного центру при СБУ.
Організація та порядок дій ВВ за ступенями готовності до
реагування на загрозу вчинення терористичного акту («підвищена», «посилена»,
«повна») врегульовані відповідною Інструкцією, затвердженою наказом
командувача ВВ (т. 155 а. 36-42). Зокрема, цією Інструкцією також
передбачено чітку взаємодію з керівництвом та черговими службами МВС керівника
Антитерористичного центру при СБУ, який за письмовим дозволом Голови СБУ і
приймає рішення про приведення в готовність за відповідним ступенем усіх або
окремих суб`єктів боротьби з тероризмом. За вказаною Інструкцією ступень готовності
«підвищений» передбачає, зокрема, підготовку озброєння та боєприпасів,
індивідуального захисту та активної оборони до видачі особовому складу,
планування участі підрозділів у заходах з протидії терористичним проявам,
«посилений» - додаткове озброєння добових нарядів, спільне з органами
внутрішніх справ посилення охорони громадського порядку та важливих державних
об`єктів, а «повний» - озброєння особового складу та приведення його у
готовність до виконання завдань.
Матеріали провадження не містять і суду не подані
документи, які підтверджували б факт існування рішення керівника
Антитерористичного центру при СБУ з письмовим дозволом Голови СБУ щодо
приведення в готовність суб`єктів боротьби з тероризмом 18 лютого 2014 року.
Прокурор під час виступів в суді вважав, що 18 лютого 2014 року було АТО, яке
станом на 19 лютого було завершеним, обіцяв під час судового засідання 22
листопада 2018 року надати суду додаткові дані та документи з цього приводу,
проте ці наміри сторони обвинувачення залишилися не реалізованими, а суд не
вправі самостійно збирати докази.
Щодо факту проведення 18 лютого 2014 року АТО керівництву
про таку операцію традиційно «ні хто не доводив» (свідки ОСОБА_548 -
колишній командувач ВВ, ОСОБА_2341 - колишній заступник начальника ГУМВС в м.
Києві - начальник кримінальної міліції), хоча на «землі» про її проведення
сповіщали навіть з міліцейського мікроавтобусу з гучномовцями (свідок
ОСОБА_2353 - колишній міліціонер, командир 3-го взводу 2-ої оперативної роти
ПМОП) (пункт 5.5.2. вироку).
Більш того, як випливає з показань свідка ОСОБА_2298 ,
саме ОСОБА_548 в телефонному режимі поінформував його про те, що через декілька
годин 18 лютого 2014 року буде проведено АТО, план якої затверджено.
Підтвердили факт свого залучення в цей день за усним наказом керівництва до
проведення АТО і допитані судом свідки - співробітники СБУ ЦСО «А» «ОСОБА_3025 »,
«ОСОБА_3027 », «ОСОБА_3026 », ОСОБА_2281 . Навіть, свідок ОСОБА_358 - колишній
Президент України повідомив, що про введення 18 лютого 2014 року режиму АТО в
центральній частині міста Києва все ж таки стало відомо і йому, хоча зі ЗМІ
(пункт 5.5.2. вироку).
За підсумком оцінки доказів, суд відхилив як недостовірні
показання свідків ОСОБА_2333 та ОСОБА_2388 , ОСОБА_514 про їх, мовляв,
абсолютну необізнаність з проголошенням 18 лютого 2014 року АТО. Більш того,
суд присяжних показання свідків ОСОБА_2333 та ОСОБА_514 взагалі визнав
сумнівними в контексті їх придатності для відтворення фактів (пункт 5.5.2.
вироку).
Водночас, реальним залишається і те, що за показаннями
усіх співробітників, в тому числі спецпідрозділу, УДО (свідки «ОСОБА_3024 »,
«Б» під ім`ям « ОСОБА_2264 », « ОСОБА_2259 »,
ОСОБА_2247 та ОСОБА_2251 ), їм рішення про оголошення 18
лютого АТО не доводилось.
Таким чином, належне, відповідно до встановленого
порядку, введення правового режиму АТО в місті Києві станом на 18-20 лютого
2014 року є не доведеним, а вказані дані у своїй сукупності виявили
неспроможність влади навіть до належного оголошення та організації режиму такої
операції, залучення для цього необхідних сил та засобів з метою швидкого та
ефективного виконання завдань з максимальним убезпеченням мирних громадян та
мінімізацію кількості постраждалих та інших шкідливих наслідків. Встановлені
дані у своїй сукупності виявили намагання з боку окремих посадових осіб
започаткувати такий режим АТО поза встановлених процедурних форм, створивши тим
самим умови для перекладання в разі необхідності відповідальності на виконавців
своїх усних вказівок.
Епізод «грузинські снайпери».
Згідно з дослідженими в судовому засіданні за клопотанням
сторони захисту (т. 216 а. 147-153) з дотриманням процедур, передбачених ч. 11
ст. 290 та ст. 550 КПК України, протоколом допиту у порядку
міжнародно-правової допомоги компетентними органами Республіки Білорусь свідка
ОСОБА_2446 в судовому засіданні 14 грудня 2021 року, та даними технічної
фіксації вказаної процесуальної дії (т. 216 а. 151, 154-188) встановлено
таке.
Як показав під час допиту свідок ОСОБА_2447 , його та
інших членів організації «Вільна зона» ОСОБА_3093, ОСОБА_3094та ОСОБА_3095познайомив
з ОСОБА_2448 їх спільний знайомий ОСОБА_2449 . ОСОБА_3096, дізнавшись, що він
був в армії снайпером, запропонував поїхати в Україну в оплачуване відрядження.
Відмовитись у них не вийшло і тому в березні 2013 року вони вперше поїхали в
Україну. Пройшовши паспортний контроль в аеропорту «Жуляни», їх зустрів чоловік
та відвіз на квартиру. Наступного дня ОСОБА_3001 відвіз їх на ОСОБА_829
(площу), водив територією та пропонував визначити позиції для снайперів. Такою
був готель «Україна». Своєї мети ОСОБА_3001 не повідомляв, розмовляв весь час
телефоном. Майже кожного дня вони ходили на ОСОБА_829 і просто гуляли, оглядали
місцевість, виходити з квартири з інших причин було заборонено. Пробувши в
Києві два тижні, вони повернулись в Грузію. Їм оплатили цю поїздку приблизно по
500 доларів США і всі вони вернулись до свого звичного життя.
Приблизно у вересні 2013 року їх групу знову зібрав
викликав ОСОБА_3097і повідомив, що їм необхідно летіти до Києва. В Україну вони
прибули через аеропорт «Бориспіль», пройшли паспортний контроль, їх зустрів той
самий чоловік на тому ж автомобілі і відвіз їх на ту ж саму квартиру.
Наступного дня ОСОБА_3001 знову повіз їх на ОСОБА_1251 , той постійно кудись
відлучався, а вони просто ходили ОСОБА_829 . З телефонних розмов ОСОБА_3001 вони
для себе зрозуміли, що в Україні назріває бунт. У середині листопада вони
повернулися в Грузію.
Третя їх поїздка в Україну відбулась у січні 2014 року. В
січні їх зібрав ОСОБА_3097тією ж групою: ОСОБА_3093, ОСОБА_3094та ОСОБА_3095та
сказав, що в ОСОБА_1289 на Майдані відбуваються протистояння, «ми вилітаємо
допомогти нашим українським братам» - і це свого роду таке відрядження. Як
аванс видав їм по 5 000 доларів США та повідомив, що по прильоту видадуть ще
таку суму. Вони знову прилетіли в аеропорт «Бориспіль», де їх зустрів ОСОБА_3096,
взяв їх паспорта і кудись пішов, того дня вони паспортний не проходили. Через
деякий час ОСОБА_3001 прийшов та віддав їм їх паспорти, після цього їх відвезли
на ту саму квартиру в ОСОБА_1289 . На ранок наступного дня їх відвезли на
ОСОБА_829 , де ОСОБА_3001 показав їм їх намет, в якому вони повинні були
знаходитись та жити. Їх метою, згідно інструктажу ОСОБА_3097та ОСОБА_3096, була
допомога активістам під час активних дій проти «Беркуту» - це кидання з перших
рядів каміння, «коктейлів молотова».
У подальшому вони весь час знаходились на «Майдані»,
активісти їх забезпечували всім необхідним (продукти, речі). Приблизно 16
лютого, тобто за пару днів до стрілянини, до них в палатку прийшов ОСОБА_3001 і
ще пару чоловік. ОСОБА_3001 їх познайомив і повідомив, що вони переходять у
розпорядження чоловіка на ім`я ОСОБА_1293 . Вони були здивовані, але ОСОБА_3001
їх заспокоїв «Це ОСОБА_2450 , велика людина, нічого не бійтесь і не
хвилюйтесь». Пізніше вони дізналися, що ОСОБА_3087насправді звуть
ОСОБА_2451 , але чомусь ОСОБА_2452 назвав його ОСОБА_1293 . Через деякий час за
командою ОСОБА_3087вони у супроводі осіб в камуфляжі перемістилися на другий
поверх Консерваторії, де перебувало декілька груп людей. ОСОБА_3085 попередив,
щоб вони не вступали ні з ким у контакт, за ними встановили контроль. Як
зрозумів свідок, це були інші люди, аніж ті, що знаходилися на самому «
ОСОБА_829 ». До них приходив ОСОБА_3001 з великою кількістю людей (біля 10
чоловік), серед них були ОСОБА_3087, генерали з Міністерства оборони Грузії ОСОБА_3098,
ОСОБА_3061 , а також молодий чоловік з батьком - пізніше по телевізору він,
свідок, впізнав, що це був ОСОБА_1178 . З часом ОСОБА_3085 з автоматом в руках
приніс сумки зі зброєю, яку почали роздавати. Дійшовши до них ОСОБА_3085 дістав
карабін ОСОБА_2453 та пачку патронів. Вони запитали для чого це, на що той
відповів, що можливо вночі їх буде штурмувати « ОСОБА_1214 », так як ОСОБА_674
збирається підписати якийсь договір, «буде штурм «Майдану», але цього не
можна допустити». Карабін ОСОБА_3085 віддав ОСОБА_3093, уточнивши «основна
ціль - «Беркут», який почне розгін «Майдану», з його командою треба буде
відкрити вогонь, і попередив, щоб без команди не стріляли. Також ОСОБА_3085 роздав
зброю всім групам людей, які знаходились на другому поверсі Консерваторії. У ОСОБА_2758
та його батька, які були поруч також була зброя, у першого - «Сайга», у другого
- карабін. Роздавши зброю вони пішли.
19 лютого в Консерваторії виключили світло, за командою ОСОБА_3087виставили
на парапет (балкончик) будівлі 3-4 прожектори. Вночі, десь близько 3-4 години,
були чутні постріли зі сторони «України» чи ОСОБА_794 палацу, ОСОБА_3085 почав
кричати в рацію, щоб припинили стріляти - «ще не час» і все стихло.
Через деякий час, вже під ранок, ОСОБА_3085 всім дав команду вибігати на
парапет, робити два-три постріли і заходити всередину. Ціль була - «Беркут».
Всі в кого була зброя, відкрили вогонь. Стрілянина відбувалась хвилин 10-15,
після цього ОСОБА_3085 дав команду залишити зброю, повитирати відбитки,
покинути будівлю і розійтись, що і було виконано, вони повернулися до свого
намету. На площі був хаос, вони усвідомили, що відбулось і боялись виходити з
намету, чекали, що до них прийде хтось зі своїх, але ні ОСОБА_3096, ні ОСОБА_3058
, ні ОСОБА_3093 не прийшли. На другий день, хтось з їх хлопців почув, що ОСОБА_3093
знайшли на околицях «Майдану» з пробитою головою. Після цього він, свідок,
самовільно залишив намет, не сказавши про це нікому. Вийшовши на вулицю,
покинув «Майдан», спіймав таксі і прибув в аеропорт, де взяв квиток до Тбілісі
і 22 чи 23 лютого вилетів в Грузію. Після цих подій переховувався, так як
боявся за своє життя, людей, що з ним знаходились на «Майдані» він не знає, їх
доля йому не відома.
Як також уточнив свідок ОСОБА_2447 : - мобільних
телефонів у них не було; - метою їх прибуття в Україну була підтримка
активістів у протистоянні з «Беркутом», був наказ від ОСОБА_3097на участь в
атаках на міліцію, потім накази віддавав тільки ОСОБА_3085 особисто; - зброю на
«Майдані» вперше побачив в Консерваторії, з їх групи зброя була тільки у ОСОБА_3093
та ОСОБА_2762 , він свідок, бачив як стріляв останній, знаходячись в
Консерваторії; - зброю роздавав ОСОБА_3085 та інші люди, яких він не знає,
наказ був стріляти по силовиках і в напрямку, де вони перебували, він не бачив
наступу «Беркуту» в момент, як почали в них стріляти; - сам він не стріляв, так
як зброї у нього не було.
Показання вказаного свідка ОСОБА_2447 суд визнає
безсумнівно належними, оскільки вони напряму стосуються подій «Майдані», які
покладені стороною в основу обвинувального акта.
Суд присяжних критично оцінює, а тому відхиляє як
безпідставні клопотання прокурорів та представників потерпілих про визнання
показань вказаного свідка недопустимими, виходячи з такого.
Дійсно, за правилами ч. 1 ст. 23 КПК України суд
досліджує докази безпосередньо, а показання свідка отримує усно. Разом з тим,
відповідно до правил ч. 2 ст. 23 КПК України у випадках, передбачених КПК
України, суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх
безпосередньо в судовому засіданні.
Як вбачається з листа Офісу Генерального прокурора від 07
липня 2020 року № 14/3-332789-14 (т. 216 а. 153), вказаний свідок ОСОБА_2447
був допитаний компетентним органом Республіки Білорусь у порядку
міжнародно-правової допомоги за ініціативою сторони обвинувачення в межах
кримінального провадження 12014100100001455. Така можливість прямо передбачена
ст. 551 КПК України. На виконання приписів ч. 1 ст. 553 КПК України про використання
вказаного доказу в межах даного судового провадження, предметом якого є схожі
та пов`язані факти і обставини, досягнуто домовленості із запитуваною стороною
- компетентним органом Республіки Білорусь (т. 216 а. 152) та запитуючою
стороною (т. 216 а. 153 об.) відповідно. Обставин, які свідчили б про передачу
запитуваній стороні вказаного запиту з недотриманням передбаченого порядку,
встановленого КПК України та міжнародним договором, не встановлено, не звертали
увагу на такі обставини й сторони. Під час допиту свідка ОСОБА_3099засади
справедливого судочинства, права людини і основоположні свободи порушені не
були, свідку були роз`яснені права, обсяг яких не є меншим за передбачений ст.
66 КПК України, а сам допит відбувався за участі особи, яка надавала свідку
правову допомогу.
Отже, враховуючи правила ч. 4 ст. 93, ч. 2 ст. 550, ст.
553 КПК України, відомості, які містять матеріали допиту свідка ОСОБА_2447 в
порядку виконання запиту про міжнародну правову допомогу, суд визнає
допустимими доказами.
Що стосується перевірки вказаних показань свідка
ОСОБА_2447 на достовірність, то судом встановлено таке.
Як видно з показань даного свідка, дії на території
України за його участі у березні, вересні 2013 року та січні-лютому 2014 року
були логічно поєднаними в одну подію елементами, які включали підготовку та
огляд місця майбутніх локально чітко окреслених дій, замовники яких нібито
діяли через грузинських активістів.
Однак, з огляду на вже встановлені факти, які містять
показання потерпілих, свідків обвинувачення та захисту, в тому числі й колишніх
державних діячів (свідки ОСОБА_358 , ОСОБА_2404 ), єдиним мотиваційним
поштовхом для початку «Майдану» в листопаді 2013 року стала публічно
проголошена владою відмова від підписання Угоди про асоціацію з ЄС під час
саміту 28 - 29 листопада 2013 року глав країн-членів ЄС. Цей факт є одним з
небагатьох, щодо якого не було сумніву в жодної допитаної судом особи.
Проголошення владою такої відмови мало місце 21 листопада 2013 року. При цьому,
як визнав по суті ОСОБА_358 та прямо вказав колишній очільник МЗС ОСОБА_2404 ,
рішення не підписувати угоду про Асоціацію Президент прийняв через тиск з боку
РФ, яка перед цим почала активно блокувати на різних рівнях торгівлю України з
РФ та іншими країнами.
Отже, вже за цими даними стороною, яка могла заздалегідь
планувати саме вказаний перебіг подій (зміна курсу влади та протест у відповідь
населення), була РФ, оскільки він для неї був бажаним та очікуваним через
вживані конкретні заходи. Влада України у цій ситуації виступала лише об`єктом
тиску.
У цьому зв`язку викликають очевидний сумнів показання
вказаного свідка в контексті його нібито заздалегідь, ще з березня 2013 року,
підготовки грузинськими активістами до дій в центрі Києва на «Майдані»,
передумови для якого ще тривалий час були відсутні в самій Україні, якщо ж
звичайно замовники свідка не діяли за планами РФ.
Дивує і обсяг опрацьованої за участі свідка та його «колег»
фахової інформації за результатами двох доволі затратних відвідин Києва у 2013
році - 16-ти поверховий готель «Україна» в центрі міста як зручна позиція для
снайперів.
Крім того, свідок ОСОБА_2447 повідомив, що в їх групі
була особа на прізвище ОСОБА_2454 , саме з ним він приїздив до Києва всі три
рази, був з ним членом однієї організації, у його присутності ОСОБА_3093 та
інші особи були озброєні та стріляли на «Майдані», а потім одержали наказ
полишити зброю і розійтись, він, свідок, повернувся у свій намет, там перебував
деякий час, а ОСОБА_3093 відразу зник, пізніше були чутки про його загибель.
Виникає єдине питання, яка роль в цих подіях самого свідка, невже лише
документувати побачене та бути його носієм. Враховуючи рівень конспірації, яку
він описав стосовно підготовки до дій в Україні, такий спосіб його використання
є явно алогічним.
Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони
обвинувачення свідок ОСОБА_2455 показав, що гр-н ОСОБА_3099, ОСОБА_3100, ОСОБА_3101,
ОСОБА_3102та ОСОБА_3103, які фігурують у фільмах-розслідуваннях про грузинських
снайперів як свідки подій на «Майдані», не знає, ОСОБА_2456 знає як Президента
Грузії. У 2013 році в Україні він був лише один раз на чемпіонаті Європи зі
змішаних єдиноборств, що відбувався влітку, приїжджав як президент федерації
Грузії. А у 2014 році він з однодумцями вперше приїхав в Україну в кінці квітня
у складі грузинського легіону для навчання українських військових, а також для
того, аби приймати участь у бойових діях як добровольці. Кордон проходили як
громадяни Грузії і в 2013, і в 2014 році, в паспортах робили відповідні
відмітки. Випадків, щоб хтось перетинав кордон без відміток у паспорті, не
було. Ніколи не користувався документами на ім`я іншої особи. На «Майдані» в
ОСОБА_1289 не був жодного разу, ОСОБА_2758 не знає, а з ОСОБА_3048 познайомився у 2017 році, коли після перегляду
фільму про грузинських снайперів з ним зв`язався його адвокат. Загалом акції
протесту підтримував, ще у грудні 2013 року на чемпіонаті світу зі змішаних
єдиноборств в ОСОБА_2457 відкрито підтримав Україну. Під час «Майдану» вважав,
що РФ в Україні розпочне війну, робив паралелі з історією Грузії. Йому відомо,
що члени його спортивної команди приїжджали в Харків з метою потрапити на
«Майдан», але тоді громадян Грузії вже не пускали через їх підтримку «Майдану»,
а тому їх було депортовано. Українська команда з єдиноборств не приїхала в
грудні 2013 року на чемпіонат світу, вони всі були на «Майдані», тому хлопці і
вирішили поїхати з наміром їх підтримати. Про участь ОСОБА_2456 у протестах
йому нічого не відомо, у 2013-2014 роках його особисто не знав, пізніше у 2015
чи 2016 році познайомився під час свого нагородження. Версію про грузинських
снайперів створили для дискредитації України, грузинського легіону та його
особисто, при цьому він згадується в негативному контексті як організатор
розстрілів. Єдине, що він знає про «Майдан» та грузинів, це те, що грузина
вбили на «Майдані» одним з перших. Інформація, яку ще раніше у
фільмах-розслідуваннях надавав ОСОБА_2447 з приводу того, що саме він, свідок,
його відправляв до України, організовував перебування, платив гроші, є
неправдива. Крім того, ОСОБА_2447 та його поплічники розмовляють грузинською з
тяжким акцентом, що свідчить про їх тривалий час проживання на території РФ.
Свідок ОСОБА_3001 ознайомившись із фото громадян,
які позиціонують себе як «грузинські снайпери», що нібито брали участь у
розстрілах 20 лютого 2014 року на «Майдані» (т. 218 а. 83-89), повідомив, що
жодного з них не знає, натомість, визнав, що у фільмі за участі ОСОБА_2447
дійсно використані його, свідка, фото (т. 218 а. 90-91).
Крім того, свідок ОСОБА_3001 визнав достовірними дані
з ІТС ПК «Гарт» (т. 218 а. 61-62) щодо дат перетинання кордону України 14
та 16 червня 2013 року та 05 та 15 квітня 2014 року, що узгоджується з його
показаннями в суді та відомостями у паспорті (т. 218 а. 95-108).
Під час дослідження з дотриманням процедури, передбаченої
ч. 11 ст. 290 КПК України, за участі свідка стрічки новин офіційного сайту
федерації змішаних єдиноборств MIXFIGHT (т. 219 а. 73-76) встановлено, що у
червні 2013 року в м. Київ дійсно проходив чемпіонат Європи зі змішаних
єдиноборств (ММА), участь в кому брав свідок.
Під час дослідження з дотриманням процедури, передбаченої
ч. 11 ст. 290 КПК України та з дозволу свідка його особистої сторінки ОСОБА_2458 на Facebook (т. 219 а. 77) встановлено, що 21
грудня 2013 року під час турніру ОСОБА_2459 світу з ММА, на якому брав участь
свідок, він дійсно поширив допис про те, що грузинські спортсмени свої медалі
присвячують українцям на ОСОБА_2460 та висловлюють підтримку всім патріотам
України.
Всі вказані дані об`єктивно спростовують показання ОСОБА_3099про
його зустрічі з ОСОБА_3001 на території України у березні, вересні 2013 року та
січні-лютому 2014 року, а дані про можливість з боку ОСОБА_3001 реалізації планів
РФ, навіть на рівні припущення, є абсурдними.
Крім того, як вбачається з додатково поданих прокурором в
порядку ч. 2 ст. 96 КПК України для доведення недостовірності показань свідка
ОСОБА_2447 та досліджених судом з дотриманням процедури, передбаченої ч. 11 ст.
290 КПК України, матеріалів:
-продемонстровані
пов`язаними зі свідком ОСОБА_2447 особами службові посвідчення державної
установи Грузії дійсно оформлені з граматичними помилками (т. 218 а. 15-21);
-гр-н Грузії
ОСОБА_2447 у 2014 році кордон України не перетинав (т. 218 а. 64, 73).
Таким чином, не зважаючи на те, що в окремих деталях
показання свідка ОСОБА_2447 в цілому узгоджуються з дослідженими судом іншими
доказами, а саме в частині ранкового 20 лютого 2014 року обстрілу з
вогнепальної зброї сил правопорядку на Майдані Незалежності, одного з джерел
ведення такого вогню - будівля ОСОБА_1174 , наявність серед активістів на
«Майдані» осіб зі зброєю, а серед них публічно відомої особи - ОСОБА_834 ,
проте одночасно в іншій частині не мають свого жодного підтвердження іншими
доказами і вступають у суперечність з показаннями допитаних судом свідків
ОСОБА_2434 та ОСОБА_2455 , при цьому ключові у таких протиріччях показання
останнього щодо обставин свого перебування на території України повністю
підтверджені документально.
Відтак, суд хоча і прийняв показання свідка ОСОБА_2447
допустимими, дотримуючись принципу змагальності сторін, проте його свідчення
від сторони захисту визнає з наведених мотивів сумнівними в контексті їх
придатності для відтворення фактів.
Також суд присяжних бере до уваги і те, що ухвалою суду
присяжних в межах даного провадження від 19 грудня 2017 року було задоволено
клопотання сторони захисту про безпосередній допит свідків ОСОБА_2461 та
ОСОБА_2446 в порядку міжнародної правової допомоги шляхом проведення
відеоконференції з території іншої держави (Республіка Вірменія). Приймаючи
таке рішення та встановлюючи для його реалізації розумний час, суд, зберігаючи
об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами
провадження їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і
щодо збирання, подання та оцінки доказів.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів доручення суду
(т. 170 а. 1-127; т. 172 а. 231-234), його не було виконано у зв`язку з відсутністю
вказаних громадян в Республіці Вірменія, з території якої вони, нібито, готові
були свідчити. При цьому, як з`ясувалося, на момент їх звернення до суду (07
грудня 2017 року) один з них на території вказаної країни не був з 2015 року, а
інший - взагалі вперше відвідав її у січні 2018 року. Це і стало підставою для
повернення доручення суду без виконання. Тобто, суду з боку цих осіб була
подана недостовірна інформації про місце їх перебування, хоча б на час
звернення до суду.
Згодом вказані два свідки повідомили, що вони готові
свідчити з іншої країни - Республіка Білорусь, але доказів їх перебування на
території цієї держави тоді не було надано. Враховуючи викладене, суд не вбачав
правових підстав для повторного задоволення клопотання про допит вказаних осіб
(ухвала суду присяжних від 19 березня 2019 року).
Враховуючи наведене, у суду присяжних виникають
об`єктивні сумніви у достовірності показань свідка ОСОБА_3099як очевидця подій,
про які він повідомив під час свого допиту в порядку міжнародно-правової допомоги
за ініціативою сторони обвинувачення в межах кримінального провадження
12014100100001455, а тому відкидає показання цього свідка як сумнівні, оскільки
він не був очевидцем подій на території України, про які повідомив, а відтак
джерело походження цієї повідомленої ним інформації є не відомим.
Епізод: «зникнення зброї РСП, її знищення та виявлення».
За даними досліджених судом матеріалів службових
розслідувань за березень - червень 2014 року (т. 36 а. 99-100; т. 47 а.
175-177, 183-187, 192-204; т. 157 а. 4-6, 16-19, 29, 127-128, 131-147) одержати
документи на підтвердження фіксації факту видачі зброї особовому складу ПМОП та
її здачі (книга Ф-5), а також розрахунку РСП на 20 лютого 2014 року (книга
план-розрахунок РСП за лютий 2014 року) не вдалося через знищення таких за
вказівкою командира ПМОП. Натомість, через виявлені порушення з боку командира
РСП порядку зберігання зброї поза межами чергової частини (надання усної
вказівки підлеглим зберігати зброю в кімнаті командирів взводів) встановлено втрату
24 АКМС, а саме: « НОМЕР_125 », з 2012 року закріплений за сержантом ОСОБА_742
- РСП; «ГУ НОМЕР_255 », з 2012 року закріплений за сержантом ОСОБА_390 - РСП;
«ШК НОМЕР_274 » - після 2012 року не
відомо; « НОМЕР_14 » закріплений за молодшим сержантом міліції ОСОБА_714 ; «
НОМЕР_4 », з 2009 року закріплений за старшим сержантом ОСОБА_392 - РСП; «НОМЕР_260 », з 2008 року закріплений за майором
ОСОБА_370 - РСП; «НОМЕР_264 », з 2012
року закріплений за сержантом ОСОБА_743 - РСП; «НОМЕР_263 », з 2011 року закріплений за старшим
сержантом ОСОБА_736 - РСП; «НОМЕР_272 »,
закріплений за сержантом ОСОБА_739 - РСП; « НОМЕР_27 », закріплений за
прапорщиком ОСОБА_643 - РСП; «НОМЕР_265 »,
закріплений за сержантом ОСОБА_738 - РСП; « НОМЕР_18 », з 2012 року закріплений
за молодшим лейтенантом ОСОБА_737 - РСП; «НОМЕР_252 », закріплений за сержантом
ОСОБА_644 - РСП; «НОМЕР_250», з 2012 року закріплений за сержантом ОСОБА_389 -
РСП; «НОМЕР_269 », з 2012 року
закріплений за сержантом ОСОБА_2462 ; « НОМЕР_32 », закріплений за старшиною
ОСОБА_744 - РСП; « НОМЕР_25 », з 2012 року закріплений за лейтенантом ОСОБА_741
- РСП; «НОМЕР_343 », з 2008 року
закріплений за старшим прапорщиком ОСОБА_745 - 1-а оперативна рота; «НОМЕР_256 »,
з 2012 року закріплений за сержантом ОСОБА_655 - РСП; «НОМЕР_271 », з 2012 року закріплений за сержантом
ОСОБА_746 - РСП; «НОМЕР_253 », з 2008 року закріплений за сержантом ОСОБА_531 -
РСП; «НОМЕР_254 », закріплений за старшим сержантом ОСОБА_645 - РСП; «НОМЕР_275 » - не відомо; « НОМЕР_2 », з 2009 року
закріплений за старшим лейтенантом ОСОБА_646 - РСП, а також пістолет «Форт-12»
«П НОМЕР_364», з 2008 року закріплений за капітаном ОСОБА_2463 чи сержантом
ОСОБА_2464 (є розбіжності в документах, які сторонам усунути не вдалося) - 3-я
оперативна рота, СГД «81202», з 2012 року закріплена за сержантом ОСОБА_2465 -
РСП та 3 спецзасоби Форт-500 («ВІ НОМЕР_361», «ВІ НОМЕР_362» та «ВІ НОМЕР_363»
- не відомо за ким закріплені).
За результатами судового розгляду слід уточнити, що
відомості про закріплення АКМС № НОМЕР_269
за ОСОБА_2462 вказано помилково
за застарілими даними 2012 року, оскільки за наказом № 1-дск від 04 липня
2013 року (т. 156 а. 14-17) вказаний екземпляр зброї та боєзапас до нього
закріплений за сержантом міліції ОСОБА_728 (РСП).
Окрім того, всі вказані дані щодо закріплення зниклої з
ПМОП зброї за конкретними співробітниками РСП, з урахуванням уточнення щодо
АКМС № НОМЕР_269 , узгоджуються із
даними листів УВБ ГУМВС та ГУНП в місті Києві від 06 березня 2014 року та 03
серпня 2016 року відповідно, в тому числі останнє на запит суду (т.
47 а. 175-177, 183-187), наказів про закріплення зброї ПМОП (т. 35 а.
124-127, 128-130; т. 155 а. 231-232, 234-235, 238-239; т. 156 а. 5-6, 11-12,
14-17). За даними досліджених судом листа т.в.о. командира ПМОП без
реквізитів (т. 47 а. 188-189), наказу про притягнення до дисциплінарної
відповідальності полковника міліції ОСОБА_372 № 130 від 26 березня 2014 року (т. 47 а.
190-191) та висновку службового розслідування за інформацією щодо втечі
окремих працівників ПМОП від 26 березня 2014 року (т. 47 а. 192-204), 21 лютого
2014 року після повернення особового складу ПМОП до місця постійної дислокації
за адресою: АДРЕСА_3 за усним наказом командира РСП ОСОБА_371 частина особового
складу РСП залишала свою штатну зброю на зберігання в кімнаті командирів
взводів, серед таких виявилися ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та ОСОБА_21 , а також й інші
співробітники РСП, а саме: ОСОБА_727 , ОСОБА_538 , ОСОБА_536 , ОСОБА_533 ,
ОСОБА_539 , ОСОБА_544 , ОСОБА_545 , ОСОБА_530 , ОСОБА_532 , ОСОБА_531 ,
ОСОБА_535 , ОСОБА_2465 , ОСОБА_2466 , ОСОБА_541 та ОСОБА_537
23 лютого 2014 року командир ПМОП ОСОБА_367 усно наказав
особовому складу підготуватися до евакуації з території полку та знищити
службову документацію, були знищені, у тому числі, книга видачі вогнепальної
зброї та картки - замісники з кімнати зберігання зброї. З 23 лютого 2014 року
ОСОБА_2237 на службу не вийшов, також зникли й інші окремі співробітники ПМОП,
в тому числі РСП.
Звертає на себе увагу те, що серед співробітників РСП, що
залишали АКМС в кімнаті командирів взводів є і ті, чия зброя по факту не
зникала, зокрема, закріплена за співробітниками ОСОБА_541 та ОСОБА_735 . І
навпаки, зброя зникла у тих, хто її за даними проведених розслідувань не
залишав у кімнаті командирів взводів ( ОСОБА_542 та ОСОБА_655 ) чи взагалі не
належав до РСП і проходив службу в інших підрозділах ПМОП ( ОСОБА_2467 ).
Міліціонер ОСОБА_655 з 18 лютого по 12 березня зброю особисто не отримував,
оскільки перебував на лікарняному (т. 47 а. 200).
Крім того, як видно з дослідженого судом присяжних листа
т.в.о. начальника Управління громадської безпеки ГУМВС в м. Києві № 9/1417 від
23 травня 2014 року (т. 156 а. 101), з урахуванням звітних матеріалів
станом на 28 лютого 2014 року у ПМОП виявлена нестача: 7,62х39 мм патронів - 12
518 шт.; 7,62х51 мм «308 WIN» патронів - 877 шт.; 12 мм патронів Терен-12П -
624 шт.
Як видно з протоколу проведеного 03 липня 2014
року санкціонованого судом обушку в канцелярії ПМОП (т. 157 а. 176-180),
в діловодстві полку, дійсно, відсутня документація видачі та здачі зброї
особовому складу за лютий 2014 року.
Огляд місця події - кімнати командирів
взводів РСП від 03 липня 2014 року виявився неінформативним (т. 157 а.
244-246).
За наказом МВС № 154 від 28 лютого 2014 року (т.
155 а. 71-72) в ГУМВС в м. Києві було організовано проведення
позапланової повної інвентаризації озброєння. А згідно з Актом позапланової
перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ГУМВС в м. Києві
№ 23 від 13 червня 2014 року (т. 35 а. 159-244), сума збитків внаслідок
втрати стрілецької (вогнепальної) зброї та спеціальних засобів в ПМОП, а саме
двадцять чотири одиниці АКМС, один пістолет Форт 12, одна СГД з оптичним
прицілом ПСО-1, дві одиниці помпових рушниць Форт-500М1 та однієї помпової рушниці
Форт-500А, становить 677 050 грн.
Згідно з висновком комплексної судово-економічної та
судово-товарознавчої експертизи № 5258/9306/15-45 від 29 травня 2015 року
(т. 149 а. 52-62), висновки вказаного Акта позапланової перевірки від 13 червня
2014 року № 23 щодо суми збитків, спричинених державі в особі МВС з урахуванням
кратності, внаслідок втрати вказаних екземплярів вогнепальної зброї та
спеціальних засобів на загальну суму 677 050 грн. документально підтверджуються
у повному обсязі. Однак, при цьому експерт встановив на підставі первинних
документів обліку, що помпова рушниця Форт-500А, яка рахувалася як зникла, була
віднайдена, хоча і не оприбуткована за обліком (т. 149 а. 59зв.).
Обвинувачений ОСОБА_23 поставив під
сумнів результати проведеної експертизи, оскільки наполягав на тому, що також
був повернутий в підрозділ і пістолет Форт-12, але експертами це до уваги не
взято. Висловлений обвинуваченим сумнів стороною обвинувачення не спростований,
а відтак тлумачиться на користь сторони захисту, як наслідок суд виключає з
обсягу обвинувачення посилання на те, що була доведена нестача у ПМОП пістолету
«Форт-12» « НОМЕР_208 », закріпленого за капітаном ОСОБА_2463 чи сержантом
ОСОБА_2464 (є розбіжності в документах, які сторонам усунути не вдалося).
Як вбачається з наказу ПМОМ № 11 від 11 лютого 2011
року та договорів про повну матеріальну відповідальність (т. 156 а. 93-98)
до числа матеріально-відповідальних осіб ПМОМ за збереження майна, засобів
зв`язку, спеціальної техніки, озброєння, автотранспорту полку тощо, окрім
командира ПМОП, належали його заступник ОСОБА_23 та командир РСП - ОСОБА_369 .
Підсумовуючи викладене, суд присяжних вважає
документально доведеним факт виявленої нестачі в ПМОП стрілецької
(вогнепальної) зброї та спеціальних засобів в ПМОП, а саме вказаних вище
двадцяти чотирьох одиниць АКМС, однієї СГД з оптичним прицілом ПСО-1 та двох
одиниць помпових рушниць Форт-500М1.
Крім того, згідно з дослідженими в судовому засіданні за
клопотанням представника потерпілих ОСОБА_661 з дотриманням процедури,
передбаченої ч. 11 ст. 290 КПК України, протоколом допиту свідка ОСОБА_2468 в судовому засіданні під час досудового
розслідування в порядку ст. 225 КПК України від 06 липня 2016 року та даними
технічної фіксації вказаної процесуальної дії (т. 187 а. 146-171; т. 185 а.
96-97) встановлено таке.
Як показав під час допиту свідок ОСОБА_2468 - виконавчий
директор ПАТ «Київ ЗНДІЕП», він був членом громадської організації «Ніхто крім
нас», яка розташовувалася на території ПАТ «Київ ЗНДІЕП» по бульвару Лесі Українки,
26 в м. Києві. Взагалі будівлі ПАТ «Київ ЗНДІЕП» розташовані за двома адресами
в м. Києві: по бульвару Лесі Українки, 26 - адмінбудівлі; по проспекту
Возз`єднання, 15/17 - експериментальний цех та лабораторний корпус, гаражі. 22
чи 23 лютого 2014 року голова громадської організації «Ніхто крім нас»
ОСОБА_2469 запросив до себе його та інших членів організації ( ОСОБА_2470 ,
ОСОБА_2471 , ОСОБА_2472 та інші) і попросив вивезти людей з Києва, тобто
під`їхати за певною адресою і вивезти на двох машинах чоловік 10-12. Ця зустріч
була в офісі організації на другому поверсі в будівлі по АДРЕСА_45 . Під час
висловлення цього прохання в кабінеті ОСОБА_2473 була раніше незнайома особа,
яка назвалася ОСОБА_2259 , сам він в подальшому і займався організацією всього
процесу та його фінансуванням, мав з цього приводу в їх присутності телефонні
розмови з іншими особами, серед яких звучало прізвище ОСОБА_2474 . ОСОБА_3021 також просив вивезти невідомих осіб з міста,
але це тоді було неможливо через блок пости, тому було прийнято рішення з міста
вивозити їх на таксі, чим власне у подальшому займався ОСОБА_2259 безпосередньо
ввечері 24 лютого 2014 року.
Вказаних осіб (молодих людей у спортивному одязі) двома
машинами 23 лютого ввечері з різних місць Червонозоряного проспекту вони
привезли з важкими двома баулами зеленого кольору до закинутого цеху кераміки
ПАТ «Київ ЗНДІЕП» по проспекту Возз`єднання, 15/17. За кермом одного автомобіля
(марки «Пежо») був ОСОБА_2470 а другого (марки «Мазда») - ОСОБА_2475 . Коли
вказаних осіб забрали, він, свідок, разом із ОСОБА_2259 заїхав на його
автомобілі марки «Хонда» до нічного магазину та купили продукти харчування, які
завезли до цеху кераміки по проспекту Возз`єднання, 15/17, куди евакуювали
вказаних осіб, з якими далі залишився ОСОБА_2259 .
Як далі показав свідок, баули повинен був забрати
ОСОБА_2259 , але наступного дня вони дізналися, що в баулах розрізані деталі
АКМС калібру 7,62 мм. з дерев`яним цівком та складеним прикладом (стволи
порізані на декілька частин, газові поршні були цілі). Це було очевидно, адже
члени організації всі колишні учасники бойових дій, тому небезпеку подальшого
зберігання цих речей всі зрозуміли відразу. Через загрозу неприємностей було
прийнято рішення позбавитися цих залишків зброї, на що ОСОБА_2259 повідомив, що
він сам організує вирішення цієї проблеми. Вказані баули він, свідок, 24 лютого
2014 року на машині марки «Мазда» (за кермом ОСОБА_2471 ), вивіз разом з
ОСОБА_2259 , останній показував дорогу і ці залишки зброї ховав особисто на
території ОСОБА_2476 острова у водоймі. Вони трохи від`їхали і були поруч,
хвилин 30 чекаючи ОСОБА_3059 . Вже під час бойових дій на Донбасі, вони
випадково побачили хід даного судового процесу і він свідок за матеріалами
процесу впізнав ОСОБА_3059 - командира
ПМОП, тоді він був без вусів.
Як також уточнив свідок, вказаних осіб по 2-3 особи
звечора 24 та протягом ночі 25 лютого 2014 року вивозили на таксі в бік Кривого
Рога та Миколаєва. Оплачував таксі ОСОБА_2259 . Тоді ж він, свідок, серед
останніх від`їжджаючих побачив особу, в якої не було правої кісті, він вітався
із ОСОБА_3104лівою рукою та перебував у мікроавтобусі «Фольксваген», цю особу
він впізнав з Інтернету як ОСОБА_2782 .
Під час проведення слідчого експерименту зі свідком
ОСОБА_2477 останній на місцевості повністю і в деталях підтвердив свої
показання, що підтверджено дослідженим судом протоколом проведення цієї
слідчої дії від 01 квітня 2016 року з додатками у виді фото таблиці та схем
місцевості (т. 187 а. 123-145), які також були досліджені в судом за
клопотанням представника потерпілих ОСОБА_661 з дотриманням процедури,
передбаченої ч. 11 ст. 290 КПК України.
Як видно з дослідженого в судовому засіданні за
клопотанням представника потерпілих ОСОБА_661 з дотриманням процедури, передбаченої
ч. 11 ст. 290 КПК України, протоколу пред`явлення особи для впізнання за
фотокартками від 23 березня 2016 року з додатками у виді фото таблиць (т.
187 а. 100-122), свідок ОСОБА_2468 в присутності понятих серед портретних фото
у формі 153-х співробітників міліції впізнав під №№ 81 ( ОСОБА_2478 ) та 140 (
ОСОБА_2479 ) чоловіків, яких бачив 24 лютого 2014 року по проспекту Воз`єднання
15/17 в м. Києві, коли ті сідали до салону автомобіля «таксі». Особа № 81 на
ім`я « ОСОБА_2259 » на момент їх зустрічі вусів не мала.
Згідно з дослідженими в судовому засіданні за клопотанням
представника потерпілих ОСОБА_661 з дотриманням процедури, передбаченої ч. 11
ст. 290 КПК України, протоколом допиту свідка ОСОБА_2471 в судовому засіданні під час досудового
розслідування в порядку ст. 225 КПК України від 06 липня 2016 року та даними
технічної фіксації вказаної процесуальної дії (т. 187 а. 190-206; т. 185 а.
96-97) встановлено таке.
Як показав під час допиту свідок ОСОБА_2471 - помічник
начальника транспортного цеху ПАТ «Київ ЗНДІЕП», він був також членом
громадської організації «Ніхто крім нас», яка розташовувалася на території ПАТ
«Київ ЗНДІЕП» по бульвару Лесі Українки, 26 в м. Києві. Будівлі ПАТ «Київ
ЗНДІЕП» були розташовані і по проспекту Возз`єднання, 15/17 (експериментальний
цех та лабораторний корпус). 23 лютого 2014 року під час святкування дня
радянської армії та флоту на території інституту по проспекту Возз`єднання,
15/17, заступник голови громадської організації «Ніхто крім нас» ОСОБА_2468
телефоном повідомив, що їх до себе запрошує на своїх автомобілях голова
організації - ОСОБА_2469 . Прибули він та ОСОБА_2470 на своїх автомобілях
«Мазда» та «Пежо» відповідно. ОСОБА_2469 у присутності незнайомця на ім`я
ОСОБА_2259 попросив вивезти людей з Червонозоряного проспекту і відвезти їх в
будівлю Інституту по проспекту Возз`єднання, 15/17. Ця зустріч була в офісі
організації на другому поверсі в будівлі по бульвару Лесі Українки, 26 в м.
Києві. Він, свідок, на своєму автомобілі марки «Мазда» особисто перевіз групу молодих
людей з речами з Червонозоряного проспекту до будівлі Інституту на проспект
Возз`єднання, 15/17, а саме до закинутого цеху кераміки. Серед цих осіб він
бачив особу, яка мала на правій руці перчатку, що приховувала дефект.
Наступного дня він, перебуваючи на своєму робочому місці по проспекту
Возз`єднання, 15/17, до нього звернувся працівник ГОНЧАР і показав, що в двох
парашутних сумках (баулах) захисного кольору знаходяться порізані деталі
автоматів АКМС калібру 7,62 із складним прикладом донизу та дерев`яним цівком,
номери обточені станком. Через час з`явився ОСОБА_2259 і сказав, що він знає,
що робити із залишками зброї. Вони втрьох (він, ОСОБА_2480 та ОСОБА_2259 ) на
його, свідка, автомобілі поїхали до місцевості на березі річки на територію
Жукова острова. Маршрут їх руху визначав ОСОБА_2259 , який про приїзду протягом
20-30 хвилин самостійно ховав вказані деталі зброї, потім вони всі разом
повернулися вже без вказаних баулів.
Під час проведення слідчого експерименту зі свідком
ОСОБА_2471 останній на місцевості повністю і в деталях підтвердив свої
показання, що підтверджено дослідженим судом протоколом проведення цієї
слідчої дії від 27 квітня 2016 року з додатками у виді фото таблиці та схем
місцевості (т. 187 а. 172-189), які також були досліджені в судом за
клопотанням представника потерпілих ОСОБА_661 з дотриманням процедури,
передбаченої ч. 11 ст. 290 КПК України.
Як видно з дослідженого в судовому засіданні за
клопотанням представника потерпілих ОСОБА_661 з дотриманням процедури,
передбаченої ч. 11 ст. 290 КПК України, протоколу пред`явлення особи для
впізнання за фотокартками від 11 жовтня 2016 року з додатками у виді фото
таблиць (т. 187 а. 217-122), свідок ОСОБА_2471 в присутності понятих серед
портретних фото у формі 4-х співробітників міліції не зміг категорично впізнати
осіб з якими спілкувався 24 лютого 2014 року.
Показання свідків ОСОБА_2481 та ОСОБА_2471 повністю
підтвердив свідок ОСОБА_2482 , який також був допитаний 06 липня 2016
року в судовому засіданні під час досудового розслідування в порядку ст. 225
КПК України, що підтверджено дослідженими в судовому засіданні за клопотанням
представника потерпілих ОСОБА_661 з дотриманням процедури, передбаченої ч. 11
ст. 290 КПК України, протоколом допиту вказаного свідка та даними
технічної фіксації вказаної процесуальної дії (т. 188 а. 1-10; т. 185 а.
96-97).
Під час проведення слідчого експерименту зі свідком
ОСОБА_2483 останній на місцевості повністю і в деталях підтвердив свої
показання та показання свідків ОСОБА_2481 та ОСОБА_2484 , що підтверджено
дослідженим судом протоколом проведення цієї слідчої дії від 06 квітня 2016
року з додатками у виді фото таблиці та схем місцевості (т. 187 а.
234-245), які також були досліджені в судом за клопотанням представника
потерпілих ОСОБА_661 з дотриманням процедури, передбаченої ч. 11 ст. 290 КПК
України.
Як видно з дослідженого в судовому засіданні за
клопотанням представника потерпілих ОСОБА_661 з дотриманням процедури,
передбаченої ч. 11 ст. 290 КПК України, протоколу пред`явлення особи для
впізнання за фотокартками від 23 березня 2016 року з додатками у виді фото
таблиць (т. 187 а. 211-233), свідок ОСОБА_2482 в присутності понятих серед
портретних фото у формі 153-х співробітників міліції впізнав під № 140 (
ОСОБА_2479 ) чоловіка, якого бачив 23-24 лютого 2014 року та вітався з ним
особисто за ліву руку, оскільки на правій була одягнута рукавичка чорного
кольору.
Оцінюючи на предмет допустимості результати пред`явлення
особи для впізнання за фотокартками, які відбувалися із свідками ОСОБА_2477 та
ОСОБА_2483 23 березня 2016 року, суд враховує, що КПК України не визначає
конкретного порядку отримання органом досудового розслідування фотознімків, за
якими буде проводитися впізнання особи, а також не передбачає необхідності
відображення у протоколі слідчої дії даних про походження таких фотознімків, а
тому відсутність цієї інформації у протоколі не є порушенням кримінального
процесуального закону.
Як видно з дослідженого в судовому засіданні за
клопотанням представника потерпілих ОСОБА_661 з дотриманням процедури,
передбаченої ч. 11 ст. 290 КПК України, протоколу огляду місця події від
12-13 серпня 2015 року з додатками у виді фото таблиць (т. 186 а. 11-25), в
присутності понятих та спеціалістів-водолазів ЦСО «А» СБУ на дні річки Віта
(GPRS N 500 20.204' E 300 34.925') у Голосіївському районі міста Києва (р-н о.
Жуков - за вказаними свідками ОСОБА_3105, ОСОБА_3106та ОСОБА_3107 даними)
виявлені елементи вогнепальної зброї до не менш як 23 екземпляри, а саме
шомполи (об. № 1 - 16 од.), затворні рами (об. № 2 - 23 од.), частини ствольних
коробок з частинами стволів та фіксаторами газовідвідних трубок (об. № 3 - 6
од.), ствольна коробка з рукояткою та частиною ствола (об. № 4 - 1 од.),
частини ствольних коробок (об. № 5 - 7 од.), затворна рама до СГД (об. № 6 - 1 од.),
корпус ударно-спускового механізму (об. № 7 - 1 од.), кришка ствольної коробки
до СГД (об. № 8 - 1 од.), частини стволів, два з яких з номерами « НОМЕР_209 »
та «НОМЕР_365 » (об. № 9 - 10 од.), пружини зворотного механізму (об. № 10 - 14
од.), кришки ствольних коробок (об. № 11 - 21 од.), частини складних прикладів
(об. № 12 - 12 од.), цівки до АК (об. № 13 - 8 од.), газовідвідні трубки (об. №
14 - 20 од.), рукоятки до АК (об. № 15 - 6 од.) та ствол з цівком до
мисливської гладкоствольної зброї « НОМЕР_210 ОСОБА_НОМЕР_296 » (об.
№ 16 - 1 од.).
Згідно з дослідженим в судовому засіданні за клопотанням
представника потерпілих ОСОБА_661 з дотриманням процедури, передбаченої ч. 11
ст. 290 КПК України, висновком експертів № 33/7-316… від 29 січня 2016 року
(т. 186 а. 50-155), які провели із залученням спеціаліста балістичну
експертизу, об`єкти №№ 1-5 та 9-15 є частинами (елементами частин) 7,62х39мм
АКМС, а об`єкти №№ 6-8 - 7,62х54мм СГД. Об`єкти №№ 3-5, 8, 9, 12 відділені від
цілісного предмета шляхом відпилу абразивним інструментом. Шляхом збільшення
розбірливості знаків технічним методом магнітооптичної візуалізації у групі
предметів об`єкту № 2 встановлено такі серійні номери екземплярів зброї №№ НОМЕР_342 , НОМЕР_272
, НОМЕР_254 , НОМЕР_251 , НОМЕР_269
, НОМЕР_267 , НОМЕР_262 , НОМЕР_268
, НОМЕР_265 , НОМЕР_261 , НОМЕР_252 , НОМЕР_260 , у групі предметів об`єкту № 3 встановлено
такі серійні номери екземплярів зброї №№ НОМЕР_261 , НОМЕР_267
, НОМЕР_271 , у предмета об`єкту
№ 6 встановлено такий серійний номер екземпляра зброї № НОМЕР_211 .
Відразу звертає на себе увагу те, що екземпляри зброї за
ідентифікованими під час вказаної експертизи номерами №№ НОМЕР_25 , НОМЕР_31 ,
НОМЕР_27 , НОМЕР_19 , НОМЕР_18 , НОМЕР_4 , НОМЕР_20 , НОМЕР_2 , НОМЕР_21 ,
НОМЕР_11 , НОМЕР_28 та НОМЕР_30 є у переліку зниклої з РСП зброї, а два останні
екземпляри з них були закріплені за ОСОБА_645 та ОСОБА_370 відповідно (пункт
5.2.2 вироку).
У даному випадку довідку спеціаліста суд присяжних визнає
допустимим доказом, так як спеціаліст вирішував питання експертів в межах
призначеної слідчим експертизи. Крім того, за сформованою практикою Верховного
Суду залучення експертом іншого спеціаліста для консультації з питань, що
поставлені перед експертом для дослідження, навіть без процесуального рішення
слідчого не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в
аспекті ст. 412 КПК і автоматично не зумовлює визнання висновку експерта
недопустимим доказом (постанова від 18.05.2021 у справі № 278/2038/17, джерело:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/97220615; постанова від 11.05.2021 у справі
№ 711/2233/18, джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/97005616).
Згідно з дослідженими судом за клопотанням представника
потерпілих ОСОБА_661 з дотриманням процедури, передбаченої ч. 11 ст. 290 КПК
України, висновками експерта № 2059 від 01 листопада 2016 року (т. 186
а. 183-226) вказані вище об`єкти №№ 1-16 непридатні для ідентифікації зброї, з
якої були відстріляні кулі, а № 2058 від 22 листопада 2016 року (т. 186
а. 233-244) - номери зброї на наданих на дослідження відповідних об`єктах №№
1-16 знищені шляхом видалення шару металу на глибину, що перевищує глибину
нанесення знаків маркування.
Як видно з дослідженого в судовому засіданні за
клопотанням представника потерпілих ОСОБА_661 з дотриманням процедури,
передбаченої ч. 11 ст. 290 КПК України, протоколу повторного огляду місця
події від 30 травня - 01 червня 2016 року з додатками у виді фото таблиць
(т. 187 а. 1-53), в присутності понятих та спеціалістів-водолазів ГУР МО
України на дні річки Віта у Голосіївському районі міста Києва (р-н о. Жуков)
виявлені елементи вогнепальної зброї, а саме частину шомпола, частини ствольних
коробок та стволів, частину ударно-спускового механізму, частину складного
прикладу, частини кріплень прикладу та ременя (петлі, скоби).
Згідно з дослідженим в судовому засіданні за клопотанням
представника потерпілих ОСОБА_661 з дотриманням процедури, передбаченої ч. 11
ст. 290 КПК України, висновком експерта № 581 від 07 липня 2016 року (т.
187 а. 58-79), який провів балістичну експертизу, більшість виявлених під час
огляду місця події від 30 травня - 01 червня 2016 року предметів є частинами
(елементами частин) вогнепальної зброї 7,62мм автомата Калашникова модифікацій
АКМ або АКМС.
У даному випадку довідку спеціаліста від 14 вересня 2016
року (т. 187 а. 89-99) суд присяжних визнає недопустимим доказом, так як
спеціаліст вирішував питання експертів поза межами призначеної слідчим
експертизи.
Подання представником потерпілих документальних доказів
за даним епізодом в копіях не порушує вимог процесуального закону щодо
обов`язку подання документів в оригіналах, оскільки вказані докази одержані
шляхом копіювання з оригіналів в порядку ознайомлення з матеріалами іншого
кримінального провадження на підставі дозволу і під контролем прокурора (т. 186
а. 1-9).
Всупереч протестам сторони захисту суд подані
представником потерпілих докази за даним епізодом визнає належними, оскільки
вони стосуються обставин, які викладені прокурором в обвинувальному акті, а
саме знищення зброї РСП, визнає допустимими, оскільки вони одержані в
процесуальному порядку та дослідженні з дотриманням всіх процедур подання
додаткових доказів, а також - достовірними, оскільки відомості, що вони
містять, повністю узгоджуються між собою в деталях, а також і з іншими даними,
виявлення та фіксація яких відбувалися абсолютно відокремлено, а саме, це
стосується даних про озброєння РСП та втрату закріпленої за РСП зброї.
Разом з тим, всі наведені докази у їх сукупності та
взаємозв`язку не містять відомостей, які вказували б на причетність
обвинувачених ОСОБА_25 , ОСОБА_28 та ОСОБА_29 до незаконного заволодіння
вогнепальної зброї РСП, яка зникла з ПМОП та елементи якої були виявлені на дні
річки Віта у Голосіївському районі міста Києва (р-н о. Жуков).
Епізод звинувачення в отриманні працівниками
правоохоронних органів неправомірної вигоди за участь в подіях «Майдану».
Питання грошового забезпечення як військовослужбовців ВВ,
так і працівників міліції, в тому числі спецпідрозділів «Беркут», мало своє
чітке нормативне регулювання (т. 154 а. 193-227; т. 155 а. 44-47; наказ МВС №
499 від 31 грудня 2007 року - т. 165 а. 139; постанова КМУ від 07 листопада
2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення
військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», ст. 19 Закону
України «Про міліцію»).
Висловлені під час судового розгляду припущення
прокурорів, окремих потерпілих та їх представників про те, що обвинувачені
разом з іншими міліціонерами РСП чи взагалі співробітниками ПМОП спеціально
заохочувалися для участі у протидії «Майдану» шляхом отримання додаткових і не
передбачених законодавством винагород матеріального характеру, свого
підтвердження жодним поданим доказом не знайшли, відтак суд присяжних оцінює їх
за правилами припущень, які відхиляє.
Оцінка всіх матеріалів, що характеризують потерпілих.
Досліджені судом матеріали, що характеризують потерпілих,
доказового значення для цілей даного провадження не мають окрім відомостей про
те, що їх абсолютна більшість не притягалася до кримінальної чи
адміністративної відповідальності, характеризується позитивно, на обліку
лікарів наркологів та психіатрів не перебувала.
Неналежні та недопустимі докази.
Окрім вже прийнятих рішень з цього приводу, які наведені
по тексту вироку, виявилося за необхідне доповнити їх перелік щодо інших
поданих сторонами та потерпілими, їх представниками доказів, які по факту з
різних причин додані до матеріалів провадження.
Суд в порядку ч. 1 ст. 89 КПК України, не визнає за ОСОБА_2486 висновком на запит сторони
захисту щодо правильності та обґрунтованості кримінально-правової кваліфікації
дій обвинувачених (долучений в судовому засіданні 16 липня 2019 року - т. 180
а. 175-239), статусу допустимого процесуального джерела доказу.
По-перше, як документ вказаний Науковий висновок не
містить відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що
встановлюються під час кримінального провадження, оскільки являє собою список
порушених перед науковцями питань, перелік нормативних актів, якими вони керувалися
для їх вирішення, вибірковий опис фактів та обставин, що встановлюються під час
кримінального провадження, нормативні приписи, правозастосовні орієнтири та
наукові рекомендації.
По друге, вказаний Науковий висновок, якщо його і
сприймати як висновок експертів, суперечить положенням ч. 1 ст. 242 КПК
України, оскільки стосується з`ясування питань права.
З урахуванням наведеного, суд хоча і долучив вказаний
висновок до матеріалів провадження, сприяючи стороні захисту в питаннях
висловлення своєї правової позиції шляхом посилання на авторитетні думки з
питань права, а також їх концентрації в матеріалах провадження у письмовій
формі, проте відомості, що містить вказаний висновок, не беруться до уваги як
докази. Що ж стосується правозастосовних орієнтирів, то їх актуальність
зберігається виключно в межах самостійного судового тлумачення діючих норм
права.
Всі документи, що стосується особи ОСОБА_2487 , є
неналежними доказами (т. 218 а. 69-71, 118-145, 206-208, 214-235), а тому не
беруться судом до уваги.
Службові документи та акти МВС (т. 154
а. 117-127, 135-146, 176-192; т. 155 а. 138-144, 168-191; т. 157 а. 33-35, 37,
39-117, 148-173, 233-243; т. 65 а. 139 - наказ № 700 від 23 серпня 2005 року), матеріали
ревізій та перевірок майна МВС (т. т. 158-159), нормативні документи
щодо діяльності спеціальних підрозділів міліції охорони «Титан» (т. 164 а.
52-149), підрозділів спеціального призначення ВВ в/ч НОМЕР_212 (Кримське
територіального командування), НОМЕР_213 (Західного територіального
командування), НОМЕР_214 (Східного територіального командування), НОМЕР_215
(Центрального територіального командування), НОМЕР_216 (Південного
територіального командування) (т. 155 а. 7-35), щодо організації служби
військових частин спеціального призначення та підрозділів оперативного
призначення ВВ (т. 165 а. 139 - наказ № 521 від 05 липня 2005 року), щодо
підрозділів швидкого реагування спеціальних підрозділів по боротьбі з
організованою злочинністю органів внутрішніх справ (ВШР «Сокіл») (т. 165 а.
140-142), з огляду на межі обвинувачення, є неналежними, а тому не беруться
судом до уваги. Під час дослідження цих документів сторони не вказали, яке вони
мають значення для встановлення обставин даної справи, а прокурор уточнив, що
це загальна інформація щодо обстановки в МВС в цілому.
Суд в порядку ч. 1 ст. 89 КПК України, дотримуючись своєї
раніше висловленої позиції (див., напр., глава 5.6 вироку), не визнає за
текстовою частиною публікацій, розміщених у відкритій мережі Інтернет і
наданих стороною обвинувачення як докази за епізодом поранення ОСОБА_1567 (т.
95 а. 31-35), ОСОБА_924 (т. 97 а. 179-184), ОСОБА_297 (т. 107 а. 63-64),
ОСОБА_987 (т. 18 а. 133-150), ОСОБА_886 (т. 111 а. 152-153), ОСОБА_1570 (т. 114
а. 12-13), за епізодом ідентифікації ОСОБА_371 (т. 127 а. 10-15) та інші (т.
218 а. 113-117, 244-248), статусу процесуального джерела доказу, зокрема і
документу в контексті правил ст. ст. 84 та 99 КПК України, оскільки ці
публікації фактично відтворюють показання потерпілих та інших осіб, а також
містять оціночні судження з цього приводу авторів публікацій - сторонніх осіб,
а тому текстові відомості, що містять такі публікації, на підставі правил ст.
86 КПК України є недопустимими доказами у кримінальному провадженні, оскільки
отриманні поза порядком, встановленим ст. 95 КПК України. Виняток судом
зроблено щодо загиблого ОСОБА_851 який сам є автором своєї статті - т. 133 а.
105-111.
Дотримуючись аналогічних засад, суд присяжних в порядку
ч. 1 ст. 89 КПК України не визнає за текстовою частиною публікацій, розміщених
у відкритій мережі Інтернет і наданих стороною захисту як докази стрільби на
«Майдані» (т. 180 а. 89-96), оскільки і ці публікації фактично відтворюють
показання окремих осіб, а також містять оціночні судження з цього приводу
авторів публікацій - сторонніх осіб, а тому текстові відомості, що містять такі
публікації, на підставі правил ст. 86 КПК України є недопустимими доказами у
кримінальному провадженні, оскільки отриманні також поза порядком, встановленим
ст. 95 КПК України.
З аналогічних підстав суд присяжних в порядку ч. 1 ст. 89
КПК України не визнає за текстовою частиною публікацій, розміщених у відкритій
мережі Інтернет і наданих представниками потерпілих як докази подій на
«Майдані» 20 лютого 2104 року (т. 188 а. 97; т. 216 а. 102-112), а тому
текстові відомості, що містять такі публікації, на підставі правил ст. 86 КПК
України є недопустимими доказами у кримінальному провадженні, оскільки
отриманні також поза порядком, встановленим ст. 95 КПК України.
Крім того, суд в порядку ч. 1 ст. 89 КПК України не
визнає за відомостями, які містять фільми розслідування подій «Майдану»,
розміщених у відкритій мережі Інтернет і на які посилалися сторони, статусу
процесуального джерела доказу, зокрема і документу в контексті правил ст. ст.
84 та 99 КПК України, оскільки ці фільми фактично відтворюють показання та
пояснення певних осіб, а також містять оціночні судження з цього приводу
авторів фільмів - сторонніх осіб, а тому відомості, що містять такі джерела
інформації (т. 218 а. 42-55, 236-243), на підставі правил ст. 86 КПК України є
недопустимими доказами у кримінальному провадженні, оскільки отриманні поза
порядком, встановленим ст. 95 КПК України.
Як наслідок недопустимими доказами є і похідні від таких
джерел інформації дані, зокрема, протоколи огляду таких фільмів розслідувань
(т. 218 а. 22-55).
Відтак суд за вимогами ч. 2 ст. 86 КПК України не
використовує всі вказані недопустимі докази при поставленні даного вироку суду.
Судом присяжних хоча і долучено до матеріалів судового
провадження проте відмовлено у дослідженні через недопустимість (ч. 8 ст. 223
КПК України): а) протокол слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_2488 від 28 квітня 2016 року (т. 188 а.
11-17); б) постанова про призначення експертизи від 26 січня 2016 року в межах
кримінального провадження Єдиний реєстр досудових розслідувань (далі - ЄРДР) № 12014100060000228 від 22.01.2014р., листування з
цього приводу та сам висновок експертів № 1564/16-33… від 25 квітня 2016
року, предметом якого була видана 04 серпня 2014 року свідком ОСОБА_2489
куля (т. 188 а. 19-36); в) заява потерпілого ОСОБА_282 від 05 листопада
2016 року про долучення знайденої ним 20 лютого 2014 року кулі, протокол її
огляду від 07 листопада 2016 року, постанова про призначення експертизи
від 07 листопада 2016 року, листування з цього приводу та сам висновок
експертів № 8-2/155б від 21 листопада 2016 року, предметом якого була
видана потерпілим ОСОБА_1930 куля, протокол слідчого експерименту з участю
потерпілого ОСОБА_282 від 10 січня 2017 року (т. 188 а. 37-53).
Мотивами прийнятого судом рішення були: про відмову в
дослідженні - порушення порядку збору доказів виключно в межах строку
досудового розслідування, оскільки: - у випадку зі свідком ОСОБА_2490 суду були
надані докази, що мають похідне значення від допиту вказаного свідка, допит
якого в суді не був забезпечений, більш того, збиралися поза межами строків
досудового розслідування як в кримінальному провадженні ЄРДР №
42014000000000709 (відкриття матеріалів стороні захисту фактично розпочалося з
05 грудня 2014 року, а слідчим суддею обмежено до 15 січня 2015 року,
обвинувальний акт затверджений 16 січня 2015 року (т. 5 а. 208-210, 211; т. 39
а. 240), так і кримінальному провадженні ЄРДР № 42016000000000002 (04 січня
2016 року повідомлено про завершення досудового розслідування, відкриття
матеріалів стороні захисту фактично розпочалося з 05 січня 2016 року, а слідчим
суддею обмежено до 08 лютого 2016 року, обвинувальний акт затверджений 08 лютого
2016 року (т. 33 а. 108-111, 112-117; т. 34 а. 119-125), які є предметом даного
судового розгляду; - у випадку зі свідком ОСОБА_2489 видача ним кулі мала місце
04 серпня 2014 року, але впродовж строку досудового розслідування до
повідомлення про його завершення як в кримінальному провадженні ЄРДР №
42014000000000709, так і кримінальному провадженні ЄРДР № 42016000000000002,
відомості, які містить вказаний предмет, не збиралися; - у випадку із
потерпілим ОСОБА_1930 видача ним кулі, якою він володів з 20 лютого 2014 року,
мала місце лише 05 листопада 2016 року, тобто знову ж таки поза межами строку
досудового розслідування як в кримінальному провадженні ЄРДР №
42014000000000709, так і кримінальному провадженні ЄРДР № 42016000000000002,
які є предметом даного судового розгляду; про долучення вказаних матеріалів
до провадження - забезпечення прав сторін на належне оскарження прийнятого
судом рішення про відмову в їх дослідженні та оперативний розгляд таких скарг
за наявності процесуальних приводів.
За чіткими правилами ч. 8 ст. 223 КПК України слідчі
(розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового
розслідування, крім їх проведення за дорученням суду (ч. 3 ст. 333 КПК).
Порушення цього правила має наслідком недопустимість доказів, які одержані за
результатами проведення таких дій.
Відтак суд за вимогами ч. 2 ст. 86 КПК України не
використовує і вказані недопустимі докази при поставленні даного вироку суду.
Крім того, судом присяжних задля дотримання принципу
правової визначеності з таких чутливих питань, як змагальність сторін, свобода
в поданні ними суду своїх доказів, були чітко сформульовані правозастосовні
орієнтири у виді певних критеріїв додаткових матеріалів, які можуть бути подані
до суду як докази (судове засідання 02 грудня 2020 року - т. 192 а. 246-248).
Такими матеріалами суд визначив:
1. Будь-які не подані раніше матеріали, які є відкритими
для сторін в межах кримінальних проваджень, які розглядаються судом - це
виділені з кримінального провадження ЄРДР № 12014100060000228
від 22.01.2014р. (далі - к/п № …228) кримінальні провадження ЄРДР №
42014000000000709 від 01.08.2014р. (далі - к/п №
…709) та ЄРДР № 42016000000000002 від 04.01.2016р. (далі - к/п № …002) до моменту закінчення в них
строків досудового розслідування (15 січня 2015 року та 08 лютого 2016 року,
відповідно), а також матеріали к/п № …228 до
виділення з нього к/п № …709 (01.08.2014) та
к/п № …002 (04.01.2016);
2. Не подані раніше докази, які були виявлені під час
досудового розслідування у межах к/п №…228 до виділення з нього к/п №…709 та
к/п №…002 і дослідження (перевірка) яких було вчасно розпочато, але завершилося
результатом пізніше - тобто після виділення к/п №…709 та к/п №…002 - за умови,
що вони мають значення для судового провадження (при цьому враховується суто
додатковий характер даних щодо вже наявного у справі доказу, коли їх з`ясування
було ініційовано під час досудового розслідування в межах його строків, але не
завершилося результатом до виділення к/п №…709 та к/п №…002 не з вини сторони,
що здійснила таке ініціювання);
3. Не подані раніше докази, які були виявлені під час
досудового розслідування у межах к/п №…709 чи к/п №…002 і дослідження яких було
вчасно розпочате, але завершилися результатом пізніше - тобто після звернення
до суду з обвинувальним актом в межах к/п №…709 та к/п №…002 - за умови, що
вони мають значення для судового провадження (при цьому також враховується суто
додатковий характер даних щодо вже наявного у справі доказу, коли їх з`ясування
було ініційовано під час досудового розслідування, але не завершилося
результатом до закінчення його строків не з вини сторони, що здійснила таке
ініціювання);
4. Докази, про існування яких не було і не могло бути
відомо сторонам та потерпілим на час досудового розслідування у межах к/п №…228
до виділення з нього к/п №…709 та к/п №…002, а так само у межах к/п №…709 чи
к/п №…002 до закінчення строків досудового розслідування, а стало відомо тільки
під час судового розгляду і ці докази самі по собі або разом із раніше
виявленими обставинами можуть вплинути на результати судового розгляду
(враховується нововиявлений характер обставини для завчасного усунення
ймовірного недоліку судового рішення).
5. Після відкриття сторонам додаткові матеріали,
які не є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК) та документами
фіксації ходу та результатів слідчих (розшукових) дій, тобто не є протоколами,
проте які містять відомості, що мають значення для даного провадження (напр.
процесуальні рішення).
Аналіз вказаних критеріїв, всупереч заявам окремих
учасників провадження, також вказує на неможливість подання як додаткових
матеріалів: результатів дослідження кулі, виданої свідком ОСОБА_2489 04 серпня
2014 року, оскільки про неї сторонам було відомо під час досудового
розслідування у межах к/п №…228 до виділення з нього к/п №…002, проте її
дослідження було розпочате після виділення останнього з к/п №…228; результатів
дослідження кулі, виданої потерпілим ОСОБА_1930 05 листопада 2016 року, а
виявленої - 20 лютого 2014 року, оскільки про цю кулю було відомо потерпілому під
час досудового розслідування у межах к/п №…228 до виділення з нього к/п №…709
та к/п №…002, проте її дослідження було розпочате після виділення останніх з
к/п №…228 та поза межами строку досудового розслідування в них.
5.6. Оцінка доказів, на підставі яких судом присяжних
встановлено наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають загальне
значення для кримінального провадження і передували подіям 20 лютого 2014 року,
що ставляться у провину обвинуваченим.
З огляду на межі висунутого обвинувачення, якими
охоплюється вчинення працівниками правоохоронних органів терористичного акту та
незаконна протидія з їх боку масовим акціям протесту, суд не може залишити поза
увагою подані сторонами дані про події, що передували 20 лютому 2014 року,
завдяки яким може бути з`ясовано характер самих таких масових акцій та ймовірна
мета терористичного спрямування зусиль обвинувачених, що є безумовно предметом
доказування за ст. 258 та 340 КК України. При цьому судом був забезпечений
баланс подання інформації задля дотримання принципу справедливості та
безсторонності.
Офіційні заяви влади.
Попри зміст обвинувального акта, який містить опис
окремих знакових, на думку сторони обвинувачення, дій влади в особі її
керівництва, керівництва правоохоронних органів у період часу з 2010 до 2013
роки, а детальний - з листопада 2013 року до лютого 2014 року, ініціативу
подання доказів з цього приводу під час судового розгляду перехопила сторона
захисту.
Так, спростовуючи тези обвинувального акта про те, що
керівництво держави під час подій «Майдану» організувало вчинення злочинів з
метою припинення та розгону акцій протесту громадян, силового придушення
будь-яких зборів та мітингів, які могли стати на заваді реалізації злочинних
намірів та збереженню влади, тобто реалізовувало цілеспрямовану стратегію
припинення (придушення) акцій протесту на «Майдані», сторона захисту подала до
суду Акт огляду ЗМІ Інтернет-видань з посиланням на відповідне джерело
(т. 208 а. 8-56), який у подальшому був підсилений роздруківками цих
матеріалів (т. 208 а. 75-113), відео та фото матеріалами (т. 207 а.
247).
Оцінюючи ці всі матеріали, які були досліджені з
дотриманням процедури, передбаченої ч. 11 ст. 290 КПК України, суд присяжних,
враховуючи при цьому і протести сторони обвинувачення щодо їх прийняття судом,
виходить з такого.
По-перше, обвинувачений під час судового розгляду має
право збирати і подавати суду докази (п. 2 ч. 4 ст. 42 КПК України), таке його
право кореспондує з відповідними правами захисника (ч. 4 ст. 46 КПК України),
відтак, подаючи вказані матеріали, сторона захисту скористалася своїм законним
правом;
По-друге, Акт огляду захисником медіа простору, дійсно,
сам по собі не є джерелом доказів за змістом ч. 2 ст. 84 КПК України, оскільки
підміняє собою відповідну слідчу (розшукову) дію, яка може бути ініційована
стороною захисту в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 93 КПК України. Натомість,
відсутність повноважень у захисника на здійснення слідчих (розшукових) дій
компенсована професійним правом адвоката збирати відомості про факти, що можуть
бути використані як докази (п. 7 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та
адвокатську діяльність»). У даному конкретному випадку збирання таких
відомостей шляхом огляду медіа ресурсів, результати якого оформлені відповідним
Актом, суд присяжних оцінює як інші дії, які здатні забезпечити подання суду
належних і допустимих доказів (ч. 3 ст. 93 КПК України). На переконання суду
присяжних, сприйняття такого компенсаторного механізму збору доказів для
адвоката на противагу процесуальним повноваженням слідчого на збір доказів
шляхом проведення слідчих (розшукових) дій цілком відповідає змісту таких
загальних засад кримінального провадження, як змагальність сторін та
забезпечення права на захист.
Підсумовуючи наведене, суд оцінює поданий захистом Акт
огляду ЗМІ Інтернет-видань як платформу, на якій у належний спосіб відображені
відомості про фактичні дані, що можуть бути використані як докази в суді. Саме
такі фактичні дані суд оцінював за правилами доказу (ч. 1 ст. 84, ст. 94 КПК
України) за умови наявності в кожному конкретному випадку легітимного джерела
їх походження, які перераховані у ч. 2 ст. 84 КПК України.
Щодо самої суті фактичних даних, про які повідомив
захист.
21 листопада 2013 року. КМУ приймає
розпорядження № 905-р від 21 листопада 2013 року «Питання
укладання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським
Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами,
з іншої сторони» (Офіційний вісник України, 2013 р., № 92, ст. 3403), в якому
вирішено призупинити процес підготовки до укладання Угоди про асоціацію з ЄС, а
також надано розпорядження профільним міністерствам відновити активний діалог з
РФ та іншими країнами Митного союзу щодо пожвавлення торговельно-економічних
зв`язків.
25 листопада 2013 року. Президент
України ОСОБА_358 звернувся до українського народу, підкреслюючи, що «альтернативи
побудові в Україні суспільства європейських стандартів немає», натомість
вимушений уникати «проблем, які можуть виникнути, якщо під тиском, який він
відчуває, зупиниться виробництво і мільйони громадян будуть викинуті на вулиці».
Закінчив Президент демонстрацією твердості своєї позиції - «ми ніколи і
нікому не повинні дозволяти заважати нам». Публічне звернення керівництва
держави до народу є офіційною заявою, а тому має ознаки документу.
Достовірність вказаного звернення, яке судом також оцінено за правилами
електронного документу (ст. 99 КПК України),
підтверджено доданими відповідними відео та фото матеріалами, які також були
досліджені судом (диск: папка «ПОСАДОВІ ОСОБИ»/папка «ОСОБА_3108 »/папка «25.11.2013» - т. 207 а. 247).
Звертає на себе увагу те, що Президент прямо каже про
тиск, який відчуває, однак не вказує на його джерело, а також і на те, хто саме
намагається заважати Україні. Натомість, і це є очевидним, якщо його змушують
під тиском «зупинити виробництво та викинути мільйони громадян на вулиці»,
і це відбувається з боку ЄС, то тоді прихильником яких стандартів з боку
останнього він при цьому залишається. Навпаки, якщо під тиском настання
вказаних проблем його змусили прийняти вказане рішення з боку РФ, то в такому
випадку залишається відкритим питання, чому обрано сторону того, хто саме і
висловлював такі погрози та намагається нам заважати. На думку суду, вказане
звернення гаранта Конституції України більше збурило людей, аніж надало їм
пояснення прийнятих владою рішень в умовах констатованого нею тиску. Обумовлені
тиском рішення влади, які не схвалює народ, надали легітимне право останньому
так само тиснути на владу задля її відмови від таких рішень.
29 листопада 2013 року. Генеральний
прокурор України ОСОБА_3109 на брифінгу
в м. Харкові офіційно заявив, що «жодних розгонів мирних демонстрацій в
Україні не буде». Публічне звернення Генерального прокурора є офіційною
заявою, а тому має ознаки документу. Достовірність вказаної заяви, яка судом
оцінена за правилами документу (ст. 99 КПК
України), підтверджено доданими матеріалами, які також були досліджені
судом (т. 208 а. 96).
Особливої уваги вказана заява Генерального прокурора
набуває у зв`язку з подіями, які сталися на «Майдані» в ніч з 29 а 30 листопада
2013 року.
30 листопада 2013 року. Президент
України ОСОБА_358 звернувся до українського народу і заявив про «обурення
подіями, які відбулися вночі на Майдані Незалежності» та засудив «дії,
які призвели до силового протистояння та страждань людей», зажадав від
прокуратури результатів об`єктивного розслідування. Публічне звернення
керівництва держави до народу є офіційною заявою, а тому має ознаки документу.
Достовірність вказаного звернення, яке судом також оцінено за правилами
електронного документу (ст. 99 КПК України),
підтверджено доданими відповідними відео та фото матеріалами, які також були
досліджені судом (диск: папка «ПОСАДОВІ ОСОБИ»/папка «ОСОБА_3108 »/папка «30.11.2013» - т. 207 а. 247).
01 грудня 2013 року. Генеральний
прокурор України ОСОБА_3109 на робочій
нараді офіційно заявив, що «люди на «Майдані» знаходились законно, мирні
акції не можуть мати такого закінчення», зажадав розслідування
правомірності застосування сили співробітниками правоохоронних органів, а
Міністр внутрішніх справ ОСОБА_2491 вибачився за надмірне застосування сили. Ці
публічні звернення є офіційними заявами, а тому мають ознаки документу. Їх
достовірність підтверджено доданими матеріалами, які також були досліджені
судом (т. 208 а. 97).
04 грудня 2013 року. Генеральний
прокурор України ОСОБА_3109 у своїй
заяві констатував, що 01 грудня мали місце «самовільне захоплення приміщення
КМДА, будинку Профспілок та публічні заклики до штурму Адміністрації
Президента, …провокатори за допомогою екскаватора намагалися атакувати шеренгу
міліціонерів біля Адміністрації Президента», закликав не порушувати Закон
та вкотре, коментуючи події 29-30 листопада 2013 року, заявив, що «люди на
«Майдані» знаходились законно, це їх конституційне право і завдання
правоохоронних органів полягало у тому, щоб забезпечити реалізацію цього права».
Це публічне звернення є офіційною заявою, а тому має ознаки документу,
достовірність якого підтверджено доданими матеріалами, які також були досліджені
судом (т. 208 а. 101, 102).
Звертає на себе визнання владою очевидного - надмірне
застосування сили правоохоронцями під час подій 29-30 листопада 2013 року.
11 грудня 2013 року. Генеральний
прокурор України ОСОБА_3109 опублікував
звернення, в якому заявив, що «вуличні акції переросли у неприховану агресію
і перешкоджання роботі органів державної влади», закликав виконати «рішення
судів щодо заборони блокування будівель та урядового кварталу» та «звільнити
приміщення, розблокувати транспортні комунікації». Міністр внутрішніх справ
ОСОБА_2491 опублікував звернення до українського народу, в якому заявив про «транспортний
колапс у центрі Києва через перекриття доріг барикадами», пояснив, що
розблокування вулиць було здійснено міліцією на виконання рішення суду та
запевнив, що «силового розгону «Майдану» не буде».
Ці публічні звернення є офіційними заявами, а тому мають
ознаки документів, достовірність яких підтверджено доданими матеріалами, які
також були досліджені судом (т. 208 а. 110-113 та відповідно диск: папка
«ПОСАДОВІ ОСОБИ»/папка «ОСОБА_3013 »/папка
«11.12.2013» - т. 207 а. 247).
19 грудня 2013 року. Верховна Рада
ухвалила Закон України «Про усунення негативних наслідків та недопущення
переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час
проведення мирних зібрань», яким було передбачено звільнення від кримінальної
відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, осіб, які є
підозрюваними або обвинуваченими (підсудними) у вчиненні в період з 21
листопада по 26 грудня 2013 року включно злочинів, передбачених ст. ст. 109,
122, 161, 171, 185, 194, 259, 279, 289, 293, 294, 295, 296, 341, 342, 343, 345,
348, 349, 365, 376, 382, 386 КК України, за умови, що ці злочини пов`язані з
масовими акціями протесту, які розпочалися 21 листопада 2013 року, та закриття
відповідних кримінальних проваджень.
20 грудня 2013 року. Генеральний
прокурор України ОСОБА_3109 , виступаючи
у Верховній Раді України, заявив, що насилля з боку міліції 29-30 листопада
2013 року було спровокованим з боку окремих активістів, які спочатку всупереч
рішенню суду намагалися встановити на площі обладнання для сцени, потім хтось з
активістів розпилив газ в обличчя міліціонерів, а у подальшому блокував роботу
комунальників з монтування новорічної ялинки, нарешті не реагував на вимоги
міліції звільнити територію, а коли та почала діяти - кидав в правоохоронців
каміння, скляні та металеві банки, палаючі палиці. Події 01 грудня 2013 року
розпочалися мирною ходою, під час якої активісти захопили КМДА, з 15 до 17
години радикальними групами організовано масові заворушення та посягання на
життя правоохоронців біля Адміністрації Президента, лише о 18 год. 40 хв.
працівники спецпідрозділу «Беркут», використовуючи спецзасоби, вжили активних
заходів до припинення незаконних дій. Ця публічна заява є офіційною, а тому має
ознаки документу, достовірність якого підтверджено доданими матеріалами, які
також були досліджені судом (т. 208 а. 75-90, 99).
16 січня 2014 року. Верховна Рада
ухвалила, а Президент України підписав Закони України «Про внесення змін до
Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо
додаткових заходів захисту безпеки громадян», «Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо відповідальності за адміністративні
правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в
автоматичному режимі», «Про внесення змін до Кримінального процесуального
кодексу України щодо заочного кримінального провадження», «Про внесення змін до
деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за вчинення
адміністративних правопорушень під час проведення футбольних матчів» та інші,
які були розцінені активістами як «диктаторські».
Також Верховна Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про усунення
негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу
подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань», яким було передбачено
звільнення від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених
цим Законом, осіб, які є підозрюваними або обвинуваченими (підсудними) у
вчиненні в період з 21 листопада по 26 грудня 2013 року включно злочинів, передбачених
статтями 109, 122, 161, 171, 185, 194, 259, 279, 289, 293, 294, 295, 296, 341,
342, 343, 345, 348, 349, 365, 376, 382, 386 КК України, за умови, що ці злочини
пов`язані з масовими акціями протесту, які розпочалися 21 листопада 2013 року,
та закриття відповідних кримінальних проваджень.
Звертає на себе увагу, що вказаним законом про амністію,
як і в попередній редакції було передбачено амністію і для правоохоронців,
зокрема, за ст. 365 КК України.
20 січня 2014 року. Президент
України ОСОБА_358 звернувся до українського народу і констатував «переростання
мирних акцій в масові заворушення, що супроводжуються погромами і підпалами,
застосуванням насильства», закликав громадян не йти за тими, хто пропагує
насильство, намагається спровокувати розкол між державою та суспільством,
висловив готовність до діалогу. Публічне звернення керівництва держави до
народу є офіційною заявою, а тому має ознаки документу. Достовірність вказаного
звернення, яке судом також оцінено за правилами електронного документу (ст. 99 КПК України), підтверджено доданими
відповідними відео та фото матеріалами, які також були досліджені судом (диск:
папка «ПОСАДОВІ ОСОБИ»/папка «ОСОБА_3108
»/папка «20.01.2014» - т. 207 а. 247).
21 січня 2014 року. Генеральний
прокурор України ОСОБА_3109 ,
опублікував звернення до українського народу, в якому закликав лідерів опозиції
відкликати своїх прихильників з вул. Грушевського, припинити масові
заворушення. Ця публічна заява є офіційною, а тому має ознаки документу,
достовірність якого підтверджено доданими матеріалами, які також були
досліджені судом (т. 208 а. 100, 106).
28 січня 2014 року Президент
України відправив у відставку уряд ОСОБА_2405 , а Верховною Радою було прийнято
Закон «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України»,
відповідно до якого втратили чинність всі 9 законів від 16 січня 2014 року. Ця
інформація є загальновідомою.
29 січня 2014 року Верховна Рада
ухвалила Закон України «Про усунення негативних наслідків та недопущення
переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час
проведення мирних зібрань», яким було передбачено звільнення від кримінальної
відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, осіб, які є
підозрюваними або обвинуваченими (підсудними) у вчиненні в період з 27 грудня
2013 року по день набрання чинності цим Законом включно злочинів, передбачених
статтями 109, 110-1, 161, 194, 259, 279,
293, 294, 295, 296, 341, 342, 343, 344, 345, 346, 347, 348, 350, 351, 352, 376,
377, 382, 386 КК України, за умови, що ці злочини пов`язані з масовими акціями
протесту, які розпочалися 21 листопада 2013 року, та закриття відповідних
кримінальних проваджень.
Крім того, цей Закон набирав чинності з дня, наступного
за днем його опублікування, однак вводився в дію з дня, наступного за днем
публікації на офіційному вебсайті ГПУ повідомлення Генерального прокурора
України про фактичне вчинення учасниками масових акцій протесту сукупності
таких дій:
1) звільнення всіх зайнятих в місті Києві та інших
населених пунктах України під час акцій протесту будівель чи приміщень органів
державної влади та органів місцевого самоврядування, а також допуск до своїх
робочих місць осіб, які там працюють, та зняття інших перешкод для належного
функціонування зазначених об`єктів;
2) розблокування транспортних комунікацій на вулиці
Грушевського у місті Києві учасниками масових акцій протесту;
3) розблокування інших вулиць, площ, провулків, бульварів
тощо у місті Києві й інших населених пунктах України, крім тих, на яких
відбуваються мирні акції протесту.
Також було передбачено, що Генеральний прокурор здійснює
на офіційному вебсайті ГПУ публікацію повідомлення про фактичне вчинення
учасниками масових акцій протесту сукупності дій, передбачених ст. 9 цього
Закону, лише за умови, що такі дії були вчинені такими особами не пізніш як
через п`ятнадцять днів з дня, наступного за днем набрання чинності цим Законом.
Якщо до закінчення вказаного строку згадана публікація на офіційному вебсайті
ГПУ не була б здійснена, цей Закон втрачав би чинність з дня, наступного за
останнім днем цього строку.
30 січня 2014 року. Президент
України ОСОБА_358 опублікував звернення до українського народу, в якому
закликав громадян до спокою, пообіцяв врахувати помилки і пожалівся, що
опозиція «продовжує нагнітати ситуацію» пропри прийнятий закон про
амністію активістів. Публічне звернення керівництва держави до народу є
офіційною заявою, а тому має ознаки документу. Достовірність вказаного
звернення, яке судом також оцінено за правилами електронного документу (ст. 99 КПК України), підтверджено доданими
відповідними відео та фото матеріалами, які також були досліджені судом (диск:
папка «ПОСАДОВІ ОСОБИ»/папка «ОСОБА_3108
»/папка «30.01.2014» - т. 207 а. 247).
16 лютого 2014 року. Генеральний
прокурор України ОСОБА_3109 , опублікував
на офіційному вебсайті ГПУ повідомлення про фактичне вчинення учасниками
масових акцій протесту сукупності дій, передбачених ст. 9 Закону України «Про
усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з
приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань», що стало
підставою для введення в дію останнього з дня, наступного за днем публікації.
Ця публічна заява є офіційною, а тому має ознаки документу, достовірність якого
підтверджено доданими матеріалами, які також були досліджені судом (т. 208 а.
91).
19 лютого 2014 року. Президент
України ОСОБА_358 звернувся до українського народу і заявив про «намагання
опозиції захопити владу не зважаючи на його заклики до діалогу» та
запропонував лідерів опозиції відмежуватися від радикальних сил, які провокують
кровопролиття та висловив співчуття родинам загиблих. Голова СБУ ОСОБА_2444
також зробив офіційну заяву в якій акцентує увагу на захопленні в регіонах
органів влади, структур МВС, СБУ, прокуратури, спалах насильства з
використанням вогнепальної зброї, у зв`язку з чим СБУ та Антитерористичним
центром України прийнято рішення про початок проведення на території України
антитерористичної операції, про що поінформовано Президента України.
Публічне звернення керівництва держави до народу є
офіційною заявою, а тому має ознаки документу. Достовірність вказаних звернень,
які судом також оцінені за правилами електронного документу (ст. 99 КПК України), підтверджено доданими
відповідними відео та фото матеріалами, які також були досліджені судом (диск:
папка «ПОСАДОВІ ОСОБИ»/папка «ОСОБА_3108
»/папка «19.02.2014» та папка «ОСОБА_3039» відповідно - т. 207 а. 247).
20 лютого 2014 року. Міністр
внутрішні справ ОСОБА_2491 звернувся до українського народу і заявив про
загиблих правоохоронців внаслідок прицільного вогню з вогнепальної зброї, а
також і про те, що в рамках роботи Антитерористичного центру при СБУ він
підписав відповідні накази - правоохоронцям видано бойову зброю, яку буде
застосовано у відповідності до Закону України «По міліцію». Публічне звернення
керівництва держави до народу є офіційною заявою, а тому має ознаки документу.
Достовірність вказаного звернення, яке судом також оцінено за правилами
електронного документу (ст. 99 КПК України),
підтверджено доданими відповідними відео та фото матеріалами, які також були
досліджені судом (диск: папка «ПОСАДОВІ ОСОБИ»/папка «ОСОБА_3013 »/папка «20.02.2014» - т. 207 а. 247).
21 лютого 2014 року. Президент
України ОСОБА_358 завершив перемовини з опозицією і міжнародними посередниками
про кроки для врегулювання кризи, серед яких є дострокові президентські вибори.
Закликав що початку формування уряду «національної довіри». Публічне звернення
керівництва держави до народу є офіційною заявою, а тому має ознаки документу.
Достовірність вказаних звернень, які судом також оцінені за правилами
електронного документу (ст. 99 КПК України),
підтверджено доданими відповідними відео та фото матеріалами, які також були
досліджені судом (диск: папка «ПОСАДОВІ ОСОБИ»/папка «ОСОБА_3108 »/папка «21.02.2014» - т. 207 а. 247).
Вказані розпорядження Уряду, Закони були
частиною законодавства України, а тому оцінені як діючі у певний період часу
нормативні акти.
Суд сприймає коментарі, тлумачення та оціночні судження,
наведені захисником в його Акті, як правову позицію сторони, а не докази у
справі. Також всілякого роду інтерв`ю, вільні пояснення та міркування щодо тих
чи інших питань з боку будь-яких осіб, на власний розсуд вибірка у ЗМІ їх заяв
на підставі правил ст. 86 КПК України є недопустимими доказами у кримінальному
провадженні, оскільки вони отриманні поза порядком, встановленим ст. 95 КПК
України. Таким чином інші фактичні дані, які подані в Акті огляду захисником
(стосується, окрім проаналізованих судом, інших даних за 24, 26, 27, 29
листопада 2013 року, 01, 02, 04, 10, 11, 13, 14, 16, 19 та 25 грудня 2013 року,
17, 19, 20-26, 30 січня, 03, 05, 12, 14, 18 лютого 2014 року - т. 208 а. 10-17,
19-20, 22, 23-28, 30-49, 92-95, 98, 104-105, 107-109) не можуть бути
використані як докази в суді з наведених мотивів їх недопустимості.
Оцінюючи сукупність поданих стороною фактичних даних, які
прийняті судом як докази, слід визнати, що за вказаними документованими даними публічні
заяви влади, якими б вони правильними не були, не завжди збігалися з діями від
її імені.
Так, в основі соціального конфлікту, який оформився як
масштабний протест, лежать раптові та неочікувані для суспільства доленосні
рішення влади 21 листопада 2014 року та недолугість їх пояснення. Каталізатором
такого конфлікту стало невиправдане насильство з боку сил правопорядку в ніч з
29 на 30 листопада 2013 року, чим була продемонстрована неприхована зневага до
протестного руху. Суспільство не тільки не змогли заспокоїти показові кадри
тривалого фактичного самокатування владою строковиків ВВ на АДРЕСА_36 01 грудня
2014 року, а й вкотре обурило. Адже страждали знову прості хлопці, вчорашні
школярі. Отже, з одного боку, влада жорстко обійшлася з протестувальниками, а
коли злякалася, то за власною схибленою уявою задля «заспокоєння» допустила
побиття правоохоронців. На думку суду, це нажаль прояв справжнього ставлення
влади до простого народу. Абсолютно правильні за змістом слова Генерального
прокурора від 04 грудня 2013 року про завдання правоохоронних органів
забезпечити реалізацію конституційних прав громадян на протест зреалізувалися
за формою у штурм «Майдану» 10 - 11 грудня 2013 року, проте, стратегія
припинення (придушення) акцій протесту на «Майдані» не спрацювала. І після
цього можливість діалогу втрачена не була, якщо було б бажання наповнити його з
боку держави замість ультиматумів 20 грудня 2013 року та 16 січня 2014 року
конкретним змістом кроків на зустріч законним вимогам суспільства. Як показали
подальші події, відсутність реального діалогу - це прямий шлях до ескалації
протистояння, тому є свідченням радикалізація протесту 19 січня 2014 року та
апогей вже очікуваного обома сторонами насилля 18, а в регіонах 19 лютого 2014
року. Історія вкотре довела, з народом України не можна спілкуватися мовою
сили, погроз та ультиматумів.
Сторона обвинувачення на доповнення до доказів сторони
захисту подала до суду копії обвинувальних актів щодо працівників
правоохоронних органів (т. 209 а. 1-165, 168-219, 222-250; т. 210 а. 3-32,
33-54, 89-121, 124-142, 153-257; т. 211 а. 3-23, 30-237; т. 212 а. 7-158,
170-228; т. 213 а. 3-38, 43-67, 100-186, 191-246; т. 214 а. 124-184; т. 215 а.
7-131), працівників слідчих органів та суддів (т. 214 а. 4-118), обвинувальні вироки
судів та ухвали про звільнення від кримінальної відповідальності з
нереабілітуючих підстав стосовно працівників правоохоронних органів (т. 214 а.
185-244; т. 216 а. 41-74) та цивільних осіб - недержавних агентів (т. 215 а.
151-170, 181-202, 203-219, 220-241; т. 216 а. 21-40, 75-89) за дії, спрямовані
на припинення (придушення) акцій протесту на «Майдані» до 20 лютого 2014 року.
Оцінюючи ці документи, суд присяжних звертає увагу на
таке.
По-перше, набір вказаних документів тільки підсилив
акцентовані стороною захисту сумніви у невибірковості підходів органів
прокуратури та досудового розслідування у питаннях відповідальності за злочини
під час «Майдану» - цими документами об`єктивно розкривається картина
масштабності кримінального переслідування тільки правоохоронців та осіб, що з
ними взаємодіяли.
По-друге, суд присяжних задля цілей даного судового
провадження визнає недопустимими як докази обвинувачення дані, які містять
подані прокурором обвинувальні акти, оскільки вказані процесуальні документи не
виконують функцію судового рішення, яке мало б підсумковий характер для
кримінального провадження.
Суд присяжних також визнає недопустимими як докази
обвинувачення дані, які містять подані прокурором вироки, якими затверджено
угоди про визнання винуватості, оскільки ухвалення таких рішень відбувалося
поза межами судової процедури доведення стороною обвинувачення обставин
вчинення кримінального правопорушення.
Натомість, суд присяжних визнає дані, які містять подані
прокурором інші обвинувальні вироки судів, які вступили в законну силу, через
їх стосунок із встановленням загальної обстановки, яка передувала подіям
«Майдану» у період 18-20 лютого 2014 року, додатковим підтвердженням раніше
сформульованих судом висновків щодо тривалої реалізації владою цілеспрямованої
стратегії припинення (придушення) акцій протесту на «Майдані», які спочатку
мали виключно мирний характер, що ж стосується меж висунутого обвинувачення,
визначених обвинувальним актом, ці дані є неналежними доказами.
Щодо задокументованої силами правопорядку оперативної
обстановки навколо подій «Майдану».
Як видно з акта № 20 про нещасний випадок (т. 127
а. 78-79), під час подій, що мали місце в центральній частині м. Києва 24-26
листопада, 30 листопада та 01 грудня 2013 року під час несення служби з охорони
громадського прядку в м. Києві на вулицях Банкова, Грушевського, Хрещатик та
Майдані Незалежності, учасники акцій протесту порушували громадський порядок,
провокували сутички, кидали в працівників міліції димові, світлові, газові
шашки, елементи тротуарного каміння, наносили удари металевими ціпками,
палицями, внаслідок чого 80 працівників ГУМВС в м. Києві отримали тілесні
ушкодження від невстановлених осіб з натовпу.
Згідно з даними досліджених судом доручення МВС №
21017 від 03 грудня 2013 року та службової телеграми № 1195 від
23 січня 2014 року, обидва за підписом заступника Міністра
внутрішніх справ, 03 грудня 2013 року було створено робочу групу для аналізу та
узагальнення для доповіді керівництву МВС актуалізованої інформації про події,
які відбуваються під час проведення в державі масових акцій, а з 23 січня 2014
року були розгорнути оперативні штаби для моніторингу оперативної обстановки та
вжиття своєчасних заходів реагування під час масових заходів (т. 155 а. 81,
86).
За наказом МВС № 1200 від 08 грудня 2013 року (т. 155 а. 116-118) з цієї дати посилено
охорону адміністративних будівель апарату МВС, до цих заходів з метою
недопущення проникнення на територію сторонніх осіб під час групових порушень
громадського порядку долучено одну з оперативних рот ПМОП в складі 25 осіб
(резерв 100 осіб), спецпідрозділ ВВ та зведений загін МВС.
Як вбачається з дослідженого судом наказу МВС № 1222
від 12 грудня 2013 року (т. 155 а. 120-121) з цієї дати особовий склад
органів внутрішніх справ (в тому числі ГУМВС в м. Києві, а у січні 2014 року й
ГУВВ) був переведений на посилений варіант оперативно-службової діяльності із
одночасним створенням оперативного штабу. За наказами МВС № 15 від 11 січня
2014 року, № 47 від 22 січня 2014 року, № 67 від 27 січня 2014
року та № 136 від 20 лютого 2014 року (т. 155 а. 69, 88-89, 101-102,
122) з 27 січня 2014 року запроваджено в м. Києві посилені наряди міліції, а
посилений варіант оперативно-службової діяльності періодично продовжувався до
02 березня 2014 року.
Згідно з діючою на той час Інструкцією про порядок
переведення особового складу органів та підрозділів системи МВС на посилений
варіант оперативно-службової діяльності, затвердженої зареєстрованим в
Мінюсті наказом МВС № 1111 від 03 грудня 2012 року, легітимною метою введення
посиленого варіанту оперативно-службової діяльності є найшвидша із залученням
значних додаткових сил та засобів нормалізація оперативної обстановки та
відновлення правопорядку, усунення загрози життю чи здоров`ю громадян,
створення умов для нормального функціонування органів державної влади та
місцевого самоврядування, інших інститутів суспільства, якщо наявні сили і
засоби, що залучені до охорони громадського порядку, у повсякденному режимі
несення служби забезпечити це не можуть (п. п. 1.2 та 1.4). Такий варіант
оперативно-службової діяльності вводиться в разі виникнення масових
безпорядків, що супроводжується насильством над громадянами, обмежують їх права
та свободи, повідомлення про обставини, що можуть призвести чи призвели до
загострення оперативної обстановки, створити чи створили загрозу життю
(здоров`ю) громадян (п. 2.2). Для організації управління силами і засобами,
залученого до посиленого варіанту несення служби, створюються оперативні штаби
(п. 5.1).
За даними досліджених судом службових телеграм МВС
№№ 1100 та 1126 обидві від 22 січня 2014 року, з метою недопущення ускладнення
ситуації в державі організовані додаткові заходи щодо посилення охорони місць
зберігання зброї та приміщень органів внутрішніх справ, а також посилено
контроль за обігом зброї, обмежено реалізацію населенню вогнепальної та
холодної зброї, спецзасобів та піротехники, арбалетів, передбачено перевірку
власників зброї тощо (т. 155 а. 79-80).
Згідно з даними дослідженого судом доручення ГУМВС в
м. Києві від 05 лютого 2014 року (т. 156 а. 122), в строк до 10 лютого 2014
року належало здійснити корегування планів охорони та оборони адмінбудівель
ГУМВС в м. Києві, виходячи з оперативної обстановки.
За наказом ПМОП № 6 від 17 лютого 2014 року (т. 157 а. 215-216), з 21 січня 2014 року
(тобто заднім числом) з метою забезпечення охорони громадського порядку
перевести особовий склад ПМОП на посилений варіант оперативно-службової
діяльності.
За даними службової телеграми МВС № 2495 від 12 лютого
2014 року (т. 155 а. 82) на виконання вимог ст. 9 Закону України «Про
усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з
приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» № 737-VII від
29 січня 2014 року запроваджено з 13 лютого 2014 року моніторинг усіх зайнятих
в місті Києві та в інших містах під час акцій протесту будівель чи приміщень
органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заблокованих
транспортних комунікацій по вулиці Грушевського в місті Києві, інших вулиць,
площ, провулків, бульварів тощо у місті Києві, інших населених пунктах, окрім
тих, на яких відбуваються мирні акції протесту. Передбачено оперативний збір
інформації щодо фактичного звільнення, розблокування вказаних об`єктів.
Тобто, спостерігалося загострення оперативної обстановки,
проте був і зворотній зв`язок (діалог) з лідерами «Майдану» щодо звільнення
утримуваних активістами об`єктів.
Як вбачається з дослідженого судом присяжних листа
т.в.о. начальника Управління громадської безпеки ГУМВС в м. Києві № 9/893 від
01 квітня 2014 року (т. 155 а. 201), з 18 по 20 лютого 2014 року особовий
склад ПМОП був озброєний за усним наказом командира ПМОП ОСОБА_372 , який був
відповідальним за видачу зброї та боєприпасів у кімнаті видачі зброї.
Як видно з дослідженого судом наказу МВС № 137 від 20
лютого 2014 року (т. 154 а. 245; т.
155 а. 70), з 10 год. 50 хв. 20 лютого 2014 року з метою забезпечення життя та
здоров`я працівників міліції було введено в дію План охорони та оборони
адміністративних будівель апарату МВС (Фортеця), організовано видачу всьому
особовому складу апарату МВС та приданим силам табельної вогнепальної та
автоматичної зброї, наказано в разі необхідності у виняткових випадках
застосовувати вогнепальну зброї у порядку та із дотриманням правових підстав,
передбачених законодавством.
Всупереч твердженням прокурора цей наказ не регламентував
діяльність РСП станом на 20 лютого 2014 року, мав локальне обмеження дії -
адміністративних будівель апарату МВС та суб`єктне обмеження щодо окремого
підрозділу ПМОП. Цей наказ не можна оцінювати як злочинний, його конкретні
вимоги відповідали загальному Плану охорони та оборони адмінбудівель
центрального апарату МВС (Фортеця), які були затверджені дослідженим судом
присяжних в закритому судовому засіданні наказом МВС від 11 березня 2009
року № 106дск (т. 164 а. 4-10). Звертає на себе окрему увагу те, що
вказаним наказом працівники міліції були орієнтовані на те, що до групових
порушень громадського порядку належали групове хуліганство, несанкціоновані
пікетування та маніфестації тощо, масові безлади (п. 1.2), залежно від
обстановки передбачено можливість створення без обмеження розрахунком
спеціальних груп, серед яких група розгороджування здійснює розбирання барикад
та усунення інших перешкод із застосуванням бронетехніки, окремі групи
застосовують спеціальні засоби, здійснюють затримання організаторів та активних
учасників масових безладів тощо, передбачено резерв з числа співробітників ПМОП
(п. 4.2).
За даними досліджених судом листа т.в.о. командира
ПМОП без реквізитів (т. 47 а. 188-189), наказу про притягнення до
дисциплінарної відповідальності полковника міліції ОСОБА_372 № 130 від 26
березня 2014 року (т. 47 а. 190-191) та висновку службового
розслідування за інформацією щодо втечі
окремих працівників ПМОП від 26 березня 2014 року (т. 47 а. 192-204), з 18
лютого 2014 року табельною вогнепальною зброю були забезпечені групи реагування
з числа працівників РСП, які залучалися до спільних заходів щодо затримання
озброєних злочинців, а близько 10 години ранку 20 лютого 2014 року за наказом
командира ПМОП був озброєний весь наявний у полку особовий склад, а також
спецпідрозділ «Беркут», підпорядкований ГУМВС у Дніпропетровській області.
Як вбачається з дослідженого судом присяжних листа
ГУМВС в м. Києві від 24 липня 2014 року № 1/5240-ГУ з додатками (т. 127 а.
75-134), у період з листопада 2013 року по лютий 2014 року працівники міліції
тільки ГУМВС в м. Києві, враховуючи лише відомі на той час факти офіційних
звернень за медичною допомогою, неповноту цих даних визнав в судовому засіданні
сам прокурор, отримали травми різного ступеня та характеру в період проходження
служби під час виконання службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою
участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки та боротьби із
злочинністю:
-25 листопада 2013
року прапорщик міліції ОСОБА_2492 - хімічний опік обох очей (а. 80);
-у період з 30
листопада по 01 грудня 2013 року 80 співробітників міліції, з них 14 -
співробітники ПМОП, що узгоджується з названим раніше актом № 20 про нещасний
випадок, зокрема, із: черепно-мозковими травмами (28 фактів отримання),
забоями, гематомами та саднами в різних частинах тіла (40 фактів отримання),
опіками очей (20 фактів отримання), та різних частин тіла (2 факти), отруєнням
газами (22 факти), переломи кінцівок (2 факти) (а. 76-79, 80-88);
-03 січня 2014 року
майор міліції ОСОБА_2493 (командир батальйону ДАІ) - множинні забої тулуба та
кінцівок (а. 88);
-10 січня 2014 року 17
співробітників міліції, всі з ПМОП, із: забоями, гематомами та саднами в різних
частинах тіла (11 фактів отримання), опіками очей (13 фактів отримання),
отруєнням газами (12 факти), переломи кінцівок (1 факт) (а. 88-91);
-14 січня 2014 року
старшина міліції ОСОБА_2494 - опік очей (а. 91);
-у період з 19 по 27
січня 2014 року 19 співробітників міліції, з них 15 з ПМОП, із:
черепно-мозковими травмами (8 фактів отримання), забоями, гематомами, ранами та
саднами в різних частинах тіла (6 фактів отримання), опіками очей (1 факт
отримання), та різних частин тіла (1 факт), переломи кінцівок (3 факти) (а.
91-93);
-13 лютого 2014 року
старший сержант ОСОБА_2495 - опік очей (а. 94);
-15 лютого 2014 року
прапорщик міліції ОСОБА_2496 - черепно-мозкова травма, забої (а. 94);
-16 лютого 2014 року
капітан та старший лейтенант міліції ОСОБА_2497 та ОСОБА_2498 (слідчий) -
черепно-мозкові травми, забої (а. 94);
-у період з 18 по 20
лютого 2014 року 89 співробітників міліції, з них 57 з ПМОП, із:
черепно-мозковими травмами (27 фактів отримання), забоями, гематомами, ранами
та саднами в різних частинах тіла (63 факти отримання, з них колотих, різаних,
рублених ран - 3, вогнепальних - 22 (16 з числа співробітників ПМОП), в тому
числі смертельних - 3 (лейтенант міліції ОСОБА_2499 , старші сержанти міліції
ОСОБА_2349 (ПМОП) та ОСОБА_547 (РСП)), мають наслідком фізичні вади (4 факти),
опіками очей (3 факти отримання), та різних частин тіла (5 фактів), отруєнням
газами (3 факти), переломи кінцівок (14 фактів) (а. 94-103, 106-107);
-22 лютого 2014 року
підполковник міліції ОСОБА_2500 (начальник районного управління міліції) -
ножове поранення (а. 104).
Крім того, за даними висновку службового розслідування
за фактом загибелі та травмування працівників ПМОП від 19 березня 2014 року
з додатками (т. 157 а. 183-232; т. 180 а. 73-88), який було одержано під час
санкціонованого судом обушку канцелярії ПМОП (протокол - т. 157 а. 176-180), у
період часу з 23 січня по 20 лютого 2014 року невстановленими особами з числа
учасників масових акцій протестів було завдано тілесні ушкодження 65
співробітникам ПМОП, 2 з яких загинули. Так, 23 січня 2014 року - тілесні
ушкодження у виді переломів отримало 2 співробітники міліції; 18 лютого 2014
року - всього було травмовано 45 осіб, в тому числі заступник командира ПМОП -
начальник штабу та два командири оперативних рот, а з усіх вказаних осіб
тілесні ушкодження у виді переломів, забоїв тощо отримало 30 співробітників
міліції, опіки - 3, вибухові травми - 4 та вогнепальні поранення - 8
співробітників міліції, з яких старший сержант ОСОБА_2349 загинув, крім того, 3
співробітники міліції були захоплені активістами, а з 4-х було зірвано
екіпіровку; 19 лютого 2014 року - всього було травмовано 17 осіб, з них тілесні
ушкодження у виді переломів, забоїв тощо отримало 12 співробітники міліції,
опіки - 2, та вогнепальні поранення - 3 особи.
Ці дані узгоджуються з персоніфікованими даними про
отримання у період часу з 18 по 20 лютого 2014 року вогнепальних поранень
співробітниками ПМОП, які містить вже досліджений судом лист ГУМВС в м.
Києві від 24 липня 2014 року № 1/5240-ГУ з додатками (т. 127 а. 75-134),
зокрема: підполковник міліції ОСОБА_717 (вогнепальне проникаюче, наскрізне
поранення лівої половини грудної клітки - а. 98, 110); майор міліції ОСОБА_721
(відкрита черепно-мозкова травма, рвана рана лобної області (а. 98); молодший
сержант міліції ОСОБА_2501 (наскрізне вогнепальне поранення лівого плеча - а.
95); лейтенант міліції ОСОБА_2368 (контужений - а. 95); лейтенант ОСОБА_2348
(вогнепальне проникаюче сліпе поранення у груди - а. 95); старший лейтенант
міліції ОСОБА_2353 (вогнепальне поранення в обличчя - а. 100) та інші.
Вказані дані знайшли своє підтвердження під час допиту
судом свідків ОСОБА_717 , ОСОБА_2501 , ОСОБА_2364 , ОСОБА_2368 , ОСОБА_2502 ,
ОСОБА_2503 , ОСОБА_2353 та інші. За фактом подій 18 лютого 2014 року були
внесені відомості до ЄРДР (т. 55 а. 55).
Крім того, згідно з дослідженими судом присяжних із
дотриманням порядку, передбаченого ч. 11 ст. 290 ПК України, поданими стороною
захисту офіційними даними МВС (лист МВС від 28 серпня 2014 року № 14/7аз/1
з додатками - т. 101 а. 30-33): - за фактами захоплення відділів міліції ГУМВС
у Львівській області, які мали місце впродовж 18-19 лютого 2014 року та
супроводжувалися погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням
адміністративних будівель ОВС (ГУ, Львівського МУ, Галицького, Франківського,
Залізничного, Шевченківського, Личаківського РВ та ВДАІ) та заволодінням зброї
(1 225 од.), боєприпасами), розпочате кримінальне провадження ЄРДР № 12014140050000715
за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 262, ч. 2 та 3 ст. 357, ч. 1 ст. 378, ч. 2 ст. 298,
ст. 360 КК України; за фактами масових заворушень, які мали місце впродовж
18-19 лютого 2014 року та супроводжувалися, захопленням адміністративних
будівель ГУМВС у Тернопільській області, інших державних установ (ГУ,
Тернопільського МВ, РМОП «Беркут», ВДСО та УДАІ, УСБУ у Тернопільській області,
прокуратура міста) та заволодінням зброї (61 од.), боєприпасами), розпочате
кримінальне провадження ЄРДР № 12014210000000030 за ч. 1 ст. 294, ст. 341 КК
України; за фактом спроби захоплення приміщення ГУМВС в Івано-Франківській
області, яка мала місце 19 лютого 2014 року, розпочате кримінальне провадження
ЄРДР № 12014090000000065 за ст. 341 КК України; за фактом захоплення приміщення
ОРМОП «Беркут» ГУМВС в Рівненській області, який мав місце 18 лютого 2014 року,
розпочате кримінальне провадження ЄРДР № 12014180010000890 за ст. 341 КК
України.
Звертає на себе увагу і те, що держава реагувала на факти
перевищень правоохоронцями своїх повноважень, надмірного насильства, якщо такі
ставали публічними.
Так, як видно з дослідженого судом наказу МВС № 1171
від 30 листопада 2013 року (т. 155 а. 113-114) за фактом подій 30 листопада
2013 року на Майдані Незалежності щодо учасників акції «Євромайдан» в підтримку
підписання угоди про асоціацію із Європейським союзом призначено службове
розслідування з метою перевірки правомірності дій працівників міліції.
Під час дослідження доказів за епізодом загибелі
ОСОБА_494 були отримані дані про існування кримінального провадження за фактом
його побиття правоохоронцями як учасника мирної акції протесту в м. Києві 30
листопада 2013 року (матеріали кримінального провадження №
42013110000001053 - т. 59 а. 145-151). Були внесені відомості до ЄРДР і
за фактами загибелі ОСОБА_2817 та ОСОБА_2879 (т. 100 а. 121).
Як видно з наказу МВС № 51 від 23 січня 2014 року
(т. 155 а. 94) за фактами повідомлень в засобах масової інформації під назвами
«Беркут роздягнув догола людину і знімав на відео», «Побитий «беркутівцями»
неповнолітній активіст судитиметься із силовиками» також було призначено
службове розслідування.
Щодо сил та засобів, які залучалися силами правопорядку
через події на «Майдані».
Знайшло своє повне документальне підтвердження і
залучення у період подій з 24 листопада 2013 року по 20 лютого 2014 року
керівництвом МВС додаткових сил та засобів для надання допомоги ГУМВС в м.
Києві у виконанні завдань з охорони громадського порядку.
Так, залучення з цією метою особового складу міліції з
усіх регіонів України, в тому числі спецпідрозділів «Беркут», військових
частини внутрішніх військ підтверджено даними досліджених судом службових
телеграм за підписом заступника Міністра внутрішніх справ № 20136 від 20
листопада 2013 року, № 20269 від 22 листопада 2013 року, № 20523 від 26
листопада 2013 року, № 20857 від 01 грудня 2013 року, № 21514 від 11 грудня
2013 року (т. 155 а. 74-78; т. 156 а. 121; т. 164 а. 31-38), за якими 24 та 28
листопада, 01 та 11 грудня 2013 року, ГУМВС в м. Києві були придані додаткові
сили з числа особового складу регіональних спецпідрозділів «Беркут» у кількості
1 000, 100, 500 та додатково 500 військовослужбовців внутрішніх військ, 180 та
додатково 3 000 міліції патрульної служби, відповідно, кожного разу із засобами
захисту та активної оборони на кожного, без зброї, а з 01 грудня 2013 року із
газовими та світлозвуковими гранатами.
Вказані дані узгоджуються з внутрішніми службовими
документами територіальних ГУМВС (УМВС) про склад регіональних
спецпідрозділів «Беркут», кількість особового складу, залученого для допомоги
ГУМВС в м. Києві для охорони громадського прядку в м. Києві у період листопад
2013 року - лютий 2014 року. При цьому, всі відряджені співробітники
спецпідрозділів «Беркут» мали при собі відповідне екіпірування пасивного та активного
захисту без вогнепальної зброї (т. т. 159-161; т. 162 а. 1-12; т. 164 а.
41-51).
У листопаді - грудні 2013 року керівництвом МВС для
надання цієї ж допомоги ГУМВС в м. Києві окремо залучалися військові частини ВВ
Вінницької та Запорізької областей, АРК Крим, що підтверджено даними листа
ГУВВ № 3/17/2-925 від 18 березня 2014 року (т. 155 а. 48-49), заявками,
резолюціями та розрахунком сил та засобів (т. 155 а. 50-61), за якими 24,
25 листопада та 03 грудня 2013 року ГУМВС в м. Києві були придані додаткові
сили з числа військовослужбовців ВВ у кількості 200, 170 та 500 осіб
відповідно, кожного разу із засобами захисту та активної оборони на кожного,
без зброї.
Ініціатором надання додаткових сил кожного разу виступало
ГУМВС в м. Києві в особі його начальника та заступників, що підтверджено
відповідними заявками від 12, 19, 21, 25 та 30 листопада, 01, 11 та 18
грудня 2013 року (т. 156 а. 110-113, 115-118).
За даними відповідних внутрішніх наказів МВС для
надання допомоги ГУМВС в м. Києві системно відряджалися зведені групи
працівників регіональних УДАІ (т. 154 а. 228-233; т. 155 а. 95-100, 104-112).
За даними досліджених судом листа т.в.о. командира
ПМОП без реквізитів (т. 36 а. 6-8; т. 47 а. 188-189), наказу про
притягнення до дисциплінарної відповідальності полковника міліції ОСОБА_372 №
130 від 26 березня 2014 року (т. 47 а. 190-191) та висновку службового
розслідування за інформацією щодо втечі
окремих працівників ПМОП від 26 березня 2014 року (т. 47 а. 192-204),
особовий склад ПМОП був задіяний до охорони громадського порядку в центральній
частині міста Києва з 21 листопада 2013 року, а починаючи з січня 2014 року
співробітники ПМОП брали участь у таких заходах в кількості до 300 осіб з
місцем тимчасової дислокації на площі Конституції в м. Києві біля Верховної
Ради України. Після виконання завдань в центральній частині міста Києва
особовий склад ПМОП 21 лютого 2014 року повернувся до місця постійної
дислокації за адресою: АДРЕСА_3 .
Ці дані узгоджуються з показаннями обвинувачених ОСОБА_29
та ОСОБА_26 , свідків з числа правоохоронців, які проходили службу в ПМОП, а
також з даними телефонії про переміщення абонентів мобільних телефонів, якими
користувалися всі обвинувачені до вказаного місця постійної дислокації.
Згідно з листом ПМОП від 12 березня 2014 року № 41/134
(т. 36 а. 95-96) на службу по охороні громадського порядку з 23 січня 2014 року
було залучено два БТР ПМОП (бортові номери 2634 та 2956) під керуванням
міліціонерів ОСОБА_2241 та ОСОБА_2504 відповідно з дислокацією біля ВРУ та КМУ,
з 21 лютого 2014 року вказана техніка прибула на територію ПМОП. Вказані дані
узгоджуються з показаннями допитаного судом свідка ОСОБА_2241 .
Як видно з наказів МВС №№ 3, 41-45, 50 від 21, 22 та
31 січня 2014 року, накладних, відомостей, актів та матеріалів
тимчасового доступу за ухвалою слідчого судді (т. 155 а. 91-92, 123-136; т.
156 а. 106-144), з балансу територіальних ГУМВС (УМВС) передано на баланс ГУМВС
в м. Києві 40 одиниць 12 мм помпових рушниць «Форт-500» згідно з переліком, і
серед них були з УМВС в Миколаївській області з такими номерами - НОМЕР_323 , НОМЕР_325
, НОМЕР_326 , НОМЕР_327 , НОМЕР_328
, НОМЕР_329 , а з УМВС в
Полтавській області - НОМЕР_381, НОМЕР_322
.
21 січня 2014 року в МВС було ініційоване питання
підготовки документів для митного оформлення розміщених на відповідальне
зберігання на складах МВС такого майна походженням з РФ (т. 155 а. 87):
виріб «Факел-С» - 1050 шт.; виріб «Заря-2» - 480 шт.; виріб «Пламя-М» - 480
шт.; ручна димова граната білого диму РДГ-2 - 2520 шт.; ручна дратівна граната
РГР - 495 шт.; ручна дратівна граната посиленої потужності і безпеки - 495 шт.;
ручна аерозольна граната «Дрейф-2» - 500 шт. Також, за результатами
внутрішнього аудиту Центральної бази ресурсного забезпечення МВС (довідка
від 24 березня 2014 року - т. 203 а. 72-87) по секції № 48 бази встановлено
рух вказаних спеціальних засобів, які поставлялися ФКУ «ЦОБХР МВД России» у
січні 2014 року в загальній кількості 13 406 шт.
Отже, силові дії, спрямовані на придушення акцій
протесту, підтримувались з боку РФ, яка з цією метою надавала владі України
всіляку допомогу, в тому числі й призначені для придушення масових акції
протесту спеціальні матеріально-технічні засоби. Цей висновок цілком узгоджується
і з показами свідка ОСОБА_2443 та даними досліджених під час його допиту
документів щодо перебування у 2013-2014 роках співробітників ФСБ на території
України з метою, так би мовити, спостереження та обміну досвідом.
Як вбачається з дослідженого судом присяжних листа
т.в.о. начальника Управління громадської безпеки ГУМВС в м. Києві № 9/1417 від
23 травня 2014 року (т. 156 а. 101), з листопада 2013 року по 22 лютого
2014 року ПМОП було видано набої, а саме: 9х18 мм патрони - 10 000 шт.; 7,62х39
мм патрони - 24 000 шт.; 7,62х54 мм патрони - 440 шт.; 12 мм патрони Терен-12П
- 2 788 шт.; 12 мм патрони Терен-12К - 2 800 шт.; 12 мм патрони для зупинки
транспорту - 224 шт.
Крім того, питання додаткового забезпечення підрозділів
міліції в цілому по країні світлозвуковими пристроями «Терен-7М» (308 од.) та
«Терен-7» (200 од.) виявилося актуальним для вирішення у зв`язку з масовими
акціями протесту саме 07 лютого 2014 року, а для міста Києва («Терен-7М» (207
од.), «Терен-6» (270 од.), «Терен-4М» (1000 од.) та «Терен-7» (607 од.) - 12
лютого 2014 року, що підтверджено даними службового листування службових
осіб МВС (т. 155 а. 83-85; т. 156 а. 114).
За дослідженим судом актом випробування спеціальних
світло-шумових гранат ТЕРЕН-7 від 14 березня 2018 року встановлено, що їх
використання може бути пов`язано із значною небезпекою для здоров`я та життя
через завелику фугасну дію та небезпечність уламків корпусу виробу (т. 127 а.
115-116).
За даними службової телеграми МВС від 25 лютого 2014
року (т. 156 а. 119-120), в умовах загострення соціально-політичної
ситуації в країні до охорони громадського порядку було залучено представників
громадських організацій та самоорганізовані загони самооборони населення, була
посилена профілактична робота у сфері незаконного обігу зброї.
Вказані дані про значні додаткові потреби ГУМВС в м.
Києві у силах і засобах у період часу з 20 листопада 2013 року по 20 лютого
2014 року об`єктивно корелюють з оцінкою керівництвом МВС оперативної
обстановки в центральній частині міста Києва у зв`язку з масовими акціями
протесту, їх динамікою розвитку та вжитими у зв`язку із цим заходами.
Крім того, на виконання ухвали суду присяжних від 12
травня 2016 року, якою за результатами підготовчого судового засідання було
задоволено клопотання захисту та зобов`язано сторону обвинувачення надати
відомості про реквізити кримінальних проваджень за фактом заподіяння тілесних
ушкоджень та загибелі працівників правоохоронних органів у період з 18 по 20
лютого 2014 року та результати їх розгляду, прокурором були подані з
дотриманням процедури відкриття додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК
України) та досліджені під час судового розгляду у виді довідки офіційні
зведені дані ГПУ Україна щодо всіх осіб, яким були заподіяні тілесні
ушкодження під час подій «Майдану» в центральній частині міста Києва за період
часу з 24 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року (т. 172 а. 133-142).
Вказані зведені дані суд оцінює за правилами документу.
За цими зведеними даними встановлено таке.
24 листопада 2013 року були заподіяні тілесні ушкодження
різного ступеня тяжкості (забої, ЗЧМТ, хімічні опіки) тільки правоохоронцям - 5
осіб.
25 листопада 2013 року - тілесні ушкодження (опік
обличчя) 1 правоохоронцю, а також 1 активісту.
26 листопада 2013 року - тілесне ушкодження (ЗЧМТ) тільки
1 правоохоронцю.
30 листопада 2013 року - тілесні ушкодження різного
ступеня тяжкості (забої, ЗЧМТ, хімічні опіки, перелом) 18 правоохоронцям, а
також 92 активістам.
01 грудня 2013 року - тілесні ушкодження різного ступеня
тяжкості (ЗЧМТ, опіки, отруєння газом, перелом) 144 правоохоронцям, а також 71
активісту.
09 грудня 2013 року - тілесне ушкодження (закрита травма
грудної клітини) тільки 1 правоохоронцю.
10 грудня 2013 року - тілесні ушкодження різного ступеня
тяжкості (забої, ЗЧМТ) тільки правоохоронцям - 3 особи.
11 грудня 2013 року - тілесні ушкодження різного ступеня
тяжкості (забої, ЗЧМТ, опіки) 24 правоохоронцям, а також 37 активістам.
07 січня 2014 року - тілесні ушкодження різного ступеня
тяжкості 1 правоохоронцю, а також 4 активістам, 1 з яких отримав вогнепальне
поранення.
10 січня 2014 року - тілесні ушкодження різного ступеня
тяжкості (забої, опіки, отруєння) 14 правоохоронцям, а також 1 активісту.
11 січня 2014 року - тілесні ушкодження різного ступеня
тяжкості (забої, отруєння) 3 правоохоронцям, а також 1 активісту.
14 січня 2014 року - тілесне ушкодження тільки 1
активісту.
16 січня 2014 року - тілесне ушкодження тільки 1
активісту.
18 січня 2014 року - тілесні ушкодження тільки активістам
- 6 осіб.
19 січня 2014 року - тілесні ушкодження різного ступеня
тяжкості (забої, ЗЧМТ, переломи, опіки) 102 правоохоронцям, а також 95
активістам, 1 з яких отримав вогнепальне поранення.
20 січня 2014 року - тілесні ушкодження різного ступеня
тяжкості (забої, ЗЧМТ, переломи, опіки) 29 правоохоронцям, а також 56
активістам.
21 січня 2014 року - тілесні ушкодження різного ступеня
тяжкості (забої, рвані рани кінцівок, переломи, опіки) 12 правоохоронцям, а
також 30 активістам, 1 з яких загинув (активіст ОСОБА_2505 ), а інші 2 - отримали
вогнепальне поранення.
22 січня 2014 року - тілесні ушкодження різного ступеня
тяжкості (забої, рвані рани кінцівок, ЗЧМТ, отруєння, опіки) 25 правоохоронцям,
а також 57 активістам, 3 з яких загинули, з них 2 внаслідок вогнепальних
поранень (активісти ОСОБА_2506 та
ОСОБА_2507 ), а всього вогнепальні поранення отримали 3 активіста, пізніше
25 січня від такого помер активіст ОСОБА_2508
ІНФОРМАЦІЯ_296 - тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості
(забої, ЗЧМТ, переломи, отруєння) 9 правоохоронцям, а також 49 активістам.
24 січня 2014 року - тілесні ушкодження різного ступеня
тяжкості (забої, переломи, колоті рани, отруєння) 7 правоохоронцям, а також 1
активісту.
25 січня 2014 року - тілесні ушкодження різного ступеня
тяжкості (забої) 4 правоохоронцям, а також 7 активістам.
26 січня 2014 року - тілесні ушкодження різного ступеня
тяжкості (рвані рани, опіки) 3 правоохоронцям, а також 21 активісту.
27 січня 2014 року - тілесне ушкодження тільки 1
активісту.
28 січня 2014 року - тілесне ушкодження (опіки) тільки 1
правоохоронцю.
29 січня 2014 року - тілесне ушкодження тільки 1
активісту.
30 січня 2014 року - тілесні ушкодження різного ступеня
тяжкості (забої) тільки правоохоронцям - 2 особи.
31 січня 2014 року - тілесне ушкодження (забої) тільки 1
правоохоронцю.
01 лютого 2014 року - тілесні ушкодження різного ступеня
тяжкості (забої, рвана рани) 2 правоохоронцям, а також 4 активістам.
06 лютого 2014 року - тілесні ушкодження тільки
активістам - 3 особи.
15 лютого 2014 року - тілесне ушкодження (ЗЧМТ) тільки 1
правоохоронцю.
18 лютого 2014 року - тілесні ушкодження різного ступеня
тяжкості (забої, ЗЧМТ, переломи, отруєння, опіки) 398 правоохоронцям, 8 з яких
загинули від вогнепальних поранень (військовослужбовці ВВ в/ч НОМЕР_72 ОСОБА_2335 та ОСОБА_2336 (16 год. 40 хв. біля будинку Профспілок), в/ч
НОМЕР_202 ОСОБА_2337 та ОСОБА_2338 (16-17 год. біля Жовтневого
палацу), співробітник спецпідрозділу «Беркут» ГУМВС АРК ОСОБА_2509 (21 год. біля квіткового годинника),
співробітник ПМОП ОСОБА_2349 (21-22 год. біля ТРЦ «Глобус»),
військовослужбовці ВВ в/ч НОМЕР_206 ОСОБА_2339 (22 год. 30 хв. біля Жовтневого палацу) та ОСОБА_2340 (23-00 год. на сходах біля Стелли
Незалежності), а всього вогнепальні поранення отримали 133 правоохоронця.
За локацією встановлено, що в період з 08 год. по 23 год.
50 хв. 18 лютого 2014 року правоохоронцям були заподіяні тілесні ушкодження: на
території Маріїнського парку - 9 особам; на перехресті вул. Інститутська
та Шовковична - 48 особам, з них 14 - вогнепальні; по вул. Шовковична -
6 особам; по вул. Липській - 5 особам, з них 4 - вогнепальні; на
перехресті вул. Інститутська та Садової - 1 особі вогнепальне поранення; по
вул. Садова - 1 особі; на перехресті вул. Інститутська та Банкова -
6 особам вогнепальне поранення; по вул. Банкова - 1 особі; по вул.
Інститутська - 114 особам, з них 25 - вогнепальні; біля Жовтневого
палацу - 5 особам вогнепальні; по вул. Грушевського - 115 особам, з
них 25 - вогнепальні; по провул. Музейний - 2 особам вогнепальні; на
Європейській площі - 2 особам вогнепальні, по вул. Трьохсвятительська -
1 особі вогнепальні; по вул. Хрещатик - 50 особам, з них 35 -
вогнепальні; на перехресті вул. Інститутська та Хрещатик - 5 особам, з
них 3 - вогнепальні; на Майдані Незалежності - 19 особам, з них 2 -
вогнепальні.
18 лютого 2014 року також були заподіяні тілесні
ушкодження різного ступеня тяжкості 771 активісту, 19 з яких загинули, з них 12
внаслідок вогнепальних поранень, а всього вогнепальні поранення отримали 120
активістів.
19 лютого 2014 року були заподіяні тілесні ушкодження
різного ступеня тяжкості (забої, ЗЧМТ, переломи, отруєння, опіки) 105
правоохоронцям, 1 з яких загинув від вогнепального поранення, а всього
вогнепальні поранення отримали 14 правоохоронців. Також були заподіяні тілесні
ушкодження різного ступеня тяжкості 156 активістам, 6 з яких загинули, з них 3
внаслідок вогнепальних поранень, а всього вогнепальні поранення отримали 20
активістів.
20 лютого 2014 року були заподіяні тілесні ушкодження
різного ступеня тяжкості (забої, ЗЧМТ, переломи, отруєння, опіки) 113
правоохоронцям, 4 з яких загинули від вогнепальних поранень, а всього
вогнепальні поранення отримали 63 правоохоронця. Також були заподіяні тілесні
ушкодження різного ступеня тяжкості 233 активістам, 49 з яких загинули, з них
48 внаслідок вогнепальних поранень, а всього вогнепальні поранення отримали 172
активістів.
21 лютого 2014 року були заподіяні тілесні ушкодження
різного ступеня тяжкості 3 правоохоронцям, а також 2 активістам, а 22 лютого -
тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості (забої, ЗЧМТ) 4 правоохоронцям.
Всього за цей період часу були заподіяні тілесні
ушкодження 1 036 правоохоронцям, 13 яких загинули внаслідок вогнепальних
поранень, а всього вогнепальні поранення отримали 210 правоохоронців. За
вказаними фактами відкрите кримінальне провадження ЄРДР № 12014100100001455 від
16 лютого 2014 року, в межах якого станом на грудень 2018 року було повідомлено
про підозру двом особам. Також були заподіяні тілесні ушкодження 1 702
активістам, 79 з яких загинули, з них 66 внаслідок вогнепальних поранень, а
всього вогнепальні поранення отримали 321 активіст. За цими фактами стосовно
високопосадовців держави та правоохоронців відкрито більше 140 кримінальних
проваджень, в межах яких станом на грудень 2018 року було повідомлено про
підозру більше 300 особам, більше 80 обвинувальних актів направлено до суду.
Сторона захисту вказала на очевидну незбалансованість
уваги правоохоронних органів до подій «Майдану» та учасників протистояння з
обох сторін, чим пояснила політичну вмотивованість прийнятих процесуальних
рішень та вибірковість правосуддя.
Суд присяжних, оцінюючи ці доводи захисту в контексті
реалізації принципу рівності всіх перед законом і судом (ст. 10 КПК України), визнає
їх не безпідставними, у зв`язку з чим під час судового розгляду вжив всіх
наданих законом процесуальних можливостей для максимального та рішучого
відсторонення даного судового процесу від подібних вад та тенденцій на користь
правосуддя, яке відповідатиме стандартам справедливого і відкритого розгляду
справи незалежним і безстороннім судом.
Суд присяжних у своїх оцінках зважає на обґрунтовані
застереження прокурора та представника потерпілих ОСОБА_661 про те, що вказані
дані про тілесні ушкодження активістів сформовані виключно за фактами офіційних
звернень громадян за медичною допомогою, у той час як багато з них через
побоювання переслідування не наважувалися звертатися за допомогою до медичних
установ, частина матеріалів була втрачена через недбалість правоохоронних
органів. Натомість, суд бере до уваги і те, що з підвищенням тяжкості тілесного
ушкодження можливість уникнути кваліфікованої медичної допомоги теж об`єктивно
зменшується.
Окрім того, за вказаними даними вбачається, що вперше
потерпілі внаслідок застосування насильства під час подій «Майдану» зафіксовані
серед правоохоронців 24 листопада 2013 року, проте ці випадки (всього 5) через
їх принципово незначну кількість не можна визнати характерною ознакою протесту,
тим більше, що у наступні дні такі факти як серед правоохоронців, так і серед
активістів взагалі стають поодинокими.
30 листопада 2013 року фіксується спалах насильства щодо
активістів (92 випадки), який важко визнати співрозмірним навіть і у разі, якщо
гіпотетично уявити, що цьому передувало завдання ушкоджень (забої, ЗЧМТ,
хімічні опіки, один перелом) всім 18 правоохоронцям одночасно, адже і у такому
випадку завданням міліції залишалося припинення правопорушення та затримання
правопорушників, а не їх побиття чи калічення. Значне перевищення випадків
насильства щодо активістів вказує на ознаки атакуючих дій саме з боку
правоохоронців.
01 грудня 2013 року фіксується спалах насильства навпаки
щодо правоохоронців (144 випадки), значне перевищення випадків насильства
стосовно правоохоронців вказує на ознаки атакуючих дій саме з боку активістів.
У подальшому низький рівень обоюдного насильства сторін
одна щодо одної є сталим доволі на тривалий час по 18 січня 2014 року включно,
окрім епізодів 11 грудня 2013 року, коли однаково збільшилась кількість
постраждалих як з боку активістів (37), так і з боку правоохоронців (24), та 10
січня 2014 року, коли збільшилась кількість постраждалих з боку правоохоронців
(14 проти 1).
Епізодичний характер спалаху насильства, яке до того ж не
є критичним з огляду на кількість учасників протистояння, яка вимірювалася
тисячами з обох боків, також, на думку суду, не може вказувати на втрату
протестом громадян ознак мирної акції лише за ознакою вибіркового застосування
насильств ащодо окремих груп правоохоронців. Натомість, з одного боку, події 01
грудня 2013 року, дійсно, є критичними та загрозливими за своїм насильницьким
характером, тяжкістю та масштабністю наслідків. З іншого боку, компактність у
часі подій 30 листопада та 01 грудня 2013 року вказує на їх очевидний зв`язок
та взаємообумовленість - «друге витікало з першого», а відтак суд не виключає
провокативного характеру організованих та проведених силами правоохоронців дій
30 листопада 2013 року з тим, щоб штучно створити передумови для спалаху масового
насильства наступного дня, так би мовити, на «емоціях помсти», як підсумок
дискредитувати протест і дати підстави для його силового розгону. Об`єктивність
оцінки впливу подій 01 грудня 2013 року на характер протесту в цілому може бути
забезпечено аналізом даних про ставлення до цієї, на той час одиночної акції,
самого «Майдану» та його учасників.
Зростання насильства під час акцій протесту на «Майдані»
у період часу з 19 по 26 січня 2014 року (активні події «кривавого Водохреща»)
є очевидним, як і його тривалість, що у сукупності та на тлі попередній
спалахів насильства, які були короткострокові (до доби), надає цій обставині
певної тенденційності, тобто наявна видозмінність характеру протесту. Так, у
вказаний період часу під час протистояння тілесні ушкодження різного ступеня
тяжкості отримали 316 активістів, з яких 4 загинуло та ще 1 отримав вогнепальні
поранення, та 191 правоохоронець. Перевищення випадків насильства щодо
правоохоронців 19 січня 2014 року (102 проти 95) вказує на ознаки атакуючих дій
саме з боку активістів. Поява у даних подіях вогнепального компоненту за
наведеними даними є точковою, проте безумовно виступало надзвичайно сильним
мотивуючим фактором для когось до припинення протесту через виниклі загрози, а
для інших - навпаки, до згуртування навколо ідей «Майдану», що власне і мало
місце.
Звертає на себе увагу і те, що навіть сторона захисту під
час судового провадження визнавала, що акції протесту «Майдану» у грудні 2013
року, деякі періоди січня та лютого 2014 року не втрачали мирного характеру
(напр., пояснення захисника ОСОБА_679 в судовому засіданні від 21 червня 2018
року).
Незрівняне з попередніми періодами різке зростання
насильства під час акцій протесту на «Майдані» 18 лютого 2014 року, тяжкість
його наслідків через значну кількість вогнепальних поранень учасників
протистояння з обох сторін у сукупності робить абсолютно сумнівним оцінку
такого протесту на момент вказаних подій як мирної акції. Більш того, у даному
випадку істотна присутність вогнепального компоненту у протистоянні
унеможливлює визначення характеру дій сторін як атакуючих лише за ознакою
кількості потерпілих. Що стосується інтенсивності застосування зброї за
кількістю отриманих сторонами поранень, то така змінювалася. 18 лютого
порівняно більше вогнепальних поранень отримали правоохоронці, а менша
кількість загиблих серед них пояснюється захисним екіпіруванням та навичками, а
вже з 19 лютого більше вогнепальних поранень отримували активісти, 20 лютого це
стало ще більш очевидним, саме в цей день значно зросла кількість вбитих..
Суд погоджується з доводами захисту про те, що на початку
24 та 26 листопада 2013 року, у період з 01 по 10 грудня 2013 року, 10, 11 та
19 січня 2014 року, так і за своїм підсумком з 24 листопада 2013 року по 19
січня 2014 року включно кількість постраждалих правоохоронців перевищувала таку
кількість серед активістів (317 проти 310). Натомість, протилежна тенденція
прослідковувалася як в окремі дні - 30 листопада та 11 грудня 2013 року, 07
січня, а також у періоди з 14 по 18 та з 20 по 27 січня 2014 року включно,
окрім 24 січня 2014 року (1 активіст на 7 правоохоронців), із практичним
збереженням такої тенденції до 20 лютого 2014 року включно.
Суд вважає надуманим твердження прокурора про те, що за
вказаними даними спростовані дані про перемир`я 19 лютого 2014 року, оскільки,
по-перше, 19 лютого 2014 року кількість проявів насильства з обох сторін вже
само по собі є значно меншою, порівно з попереднім днем, по-друге, концентрація
насильства у часі протягом доби 19 лютого 2014 року не встановлена, що не
виключає її максимальний прояв саме вночі з 18 на 19 лютого 2014 року як
логічне продовження подій 18 лютого 2014 року, в тому числі і ранком за
інерцією.
Суд відкидає твердження прокурора як лише припущення і
про те, що сама по собі більша кількість постраждалих активістів порівняно із
кількістю постраждалих правоохоронців вже вказує на перевищення влади з боку
останніх. Така оцінка дій правоохоронців має вочевидь ґрунтуватися не на
кількісній складовій, а на правовій оцінці дій кожної із сторін протистояння,
факт якого у вказані часові параметри є очевидним.
Всі вказані документовані дані у зв`язку з масовими
акціями протесту, узгоджуються з повідомленими всіма допитаними судом
потерпілими та свідками відомостями, іншими зведеними документованими даними в
сукупності про характер та динаміку таких акцій, які: - розпочалися в місті
Києві 21 листопада 2013 року, а вже 24 листопада набули свого першого
загострення біля будівлі КМУ; - одержали свій драматичний розвиток в ніч з 29
на 30 листопада 2013 року через безглузде та невмотивоване насильство сил
правопорядку, що обумовило наймасовіший протест «Майдану» 01 грудня 2013 року,
під час якого окремо відбулося силове протистояння біля будівлі адміністрації
Президента України; - зазнали подальших спроб утиску з боку влади 10-11 грудня
2013 року, яка реалізовувала цілеспрямовану стратегію припинення (придушення)
спочатку мирної акції протесту на «Майдані»; - перетворилися у справжнє побоїще
на Водохреща 19-25 січня 2014 року, а просякнуті кров`ю перших вбитих
активістів ОСОБА_2510 - 21 січня 2014 року, ОСОБА_1264 , ОСОБА_2511 та
померлого пізніше ОСОБА_2512 - ІНФОРМАЦІЯ_296 , першого вбитого під час акцій
протесту пересічного громадянина ОСОБА_2513 - 18 лютого 2014 року, а перших
вбитих військовослужбовців ВВ та працівників міліції ОСОБА_2514 , ОСОБА_2515 ,
ОСОБА_2516 , ОСОБА_2517 , ОСОБА_2357 , ОСОБА_2518 , ОСОБА_2519 , ОСОБА_2520 -
18 лютого 2014 року.
Щодо встановлених судами адміністративної юрисдикції
обмежень права на мирні зібрання у 2013 - 2014 роках, на що системно звертала увагу суду сторона захисту, то судом присяжних
встановлено таке.
Справи щодо обмеження реалізації права на
мирні зібрання розглядалися на той час адміністративними судами, що було
врегульовано ст. 182 КАС України.
Як вбачається з дослідженої з дотриманням процедури
відкриття додаткових матеріалів (ст. 290 КПК України) за клопотанням
представника потерпілих ОСОБА_661 постанови Вищого адміністративного суду
України від 17 квітня 2014 року у справі ун. № 826/19020/13-а (т. 172 а. 195-199),
останнім було скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва
від 30 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного
суду від 23 січня 2014 року, якими дійсно було встановлені обмеження права на
мирні зібрання (пікетування, пішої ходи, демонстрації, мітингів, зборів) шляхом
заборони проведення цих заходів з 01 грудня 2013 року по 07 січня 2014 року у
м. Києві по вул. Банкова, Грушевська, Богомольця, на Європейській площі,
Майдані Незалежності, у парку «Хрещатик».
Мотивуючи своє рішення суд касаційної інстанції визнав,
що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що ініціатором судового
провадження під час розгляду справи не було наведено жодної легітимної цілі для
таких обмежень у реалізації права на мирні зібрання, що визначені п. 2 ст. 11
Конвенції про захист прав людини та алогічними положеннями ч. 2 ст. 39
Конституції України, та не подано на підтвердження цього доказів.
Як вбачається з дослідженої з дотриманням процедури
відкриття додаткових матеріалів (ст. 290 КПК України) за клопотанням захисника
ОСОБА_679 одержаного в порядку тимчасового доступу ухвали Печерського
районного суду міста Києва від 09 грудня 2013 року у справі ун. №
757/27190/13-ц (т. 173 а. 188-195), останнім було задоволено заяву позивача
- Київради про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом
Київради до ОСОБА_2521 , ОСОБА_1700 та інших про усунення перешкод та
зобов`язання вчинити дії, як наслідок заборонено ОСОБА_2522 , ОСОБА_2523 та
іншим (без обмеження переліку) чинити перешкоди у вільному пересуванні
громадян, проїзду автотранспорту по вул. Круглоуніверситетська, Шовковична,
Пилипа Орлика, Інститутська, Грушевська, Банкова, Хрещатик, Лютеранська,
Заньковецька, Гусовського, Різницька, Богомольця, Командарма Каменєва, Липська,
а також на Майдані Незалежності, Кловський узвіз, провулки Кріпосний та
Липський, заборонити вказаним особам вчиняти дії щодо блокування в будь-якій
спосіб тротуарів, пішохідних переходів, автомобільних доріг, в тому числі і
шляхом розміщення на проїзній частині різних предметів, що перешкоджають
проїзду транспортних засобів у місті Києві та вільному пересуванню пішоходів
про тротуарам та пішохідним переходам по вказаних вулицях, провулках та площах.
Крім того, як видно з дослідженої з дотриманням процедури
відкриття додаткових матеріалів (ст. 290 КПК України) за клопотанням захисника
ОСОБА_679 ухвал Печерського районного
суду міста Києва від 11 квітня 2014 року у справах ун. № 757/27566/13-ц
та № 757/28192/13-ц (т. 173 а. 197-200), останніми було відмовлено у
задоволенні скарг на дії державних виконавців ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві,
які полягали у винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження з
примусового виконання вказаної ухвали Печерського районного суду міста Києва
від 09 грудня 2013 року у справі ун. № 757/27190/13-ц в частині її оголошення
невстановленому числу осіб.
Як вбачається з дослідженої з дотриманням процедури
відкриття додаткових матеріалів (ст. 290 КПК України) за клопотанням як
представника потерпілих ОСОБА_661 , так і захисника ОСОБА_679 , ухвали
Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року та
постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 січня 2014 року у
справі ун. № 826/145/14 (т. 172 а. 211-218; т. 173 а. 208-217), вказаною
ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року
було скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06
січня 2014 року, якою також було встановлені обмеження права на мирні зібрання
(пікетування, пішої ходи, демонстрації, мітингів, зборів) шляхом заборони
проведення цих заходів з 08 січня по 08 березня 2014 року у майже всій
центральній частині м. Києва, в тому числі, по вул. Інститутська, Банкова,
Грушевська, на Європейській площі, Майдані Незалежності, у парках Маріїнському
та «Хрещатик».
Мотивуючи своє рішення суд апеляційної інстанції визнав,
що судом першої інстанції було прийнято спірне рішення без врахування всіх
обставин справи та норм, що регулюють підстави, умови та порядок обмеження
права на мирні зібрання.
Як вбачається з досліджених з дотриманням процедури
відкриття додаткових матеріалів (ст. 290 КПК України) за клопотанням
представника потерпілих ОСОБА_661 судових рішень судів адміністративної
юрисдикції, які вступили в законну силу (постанова Окружного
адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2014 року, ухвала Київського
апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у справі ун. №
826/1493/14 - т. 172 а. 146-157), останніми визнано незаконними дії ГУМВС в
м. Києві та Управління північного територіального командування ВВ МВС щодо
перешкоджання проведенню мирного зібрання на Майдані Незалежності в м. Києві 30
листопада 2013 року, а також визнано незаконним і застосування в цих умовах
заходів силового впливу, застосування спеціальних засобів для розгону людей з
Майдану Незалежності, застосування до них сили та спеціальних засобів для
перешкоджання проведенню мирного зібрання.
Мотивуючи своє рішення суд першої інстанції визнав
загальновідомим фактом і з цим погодилася апеляційна інстанція, що у період
часу з 21 листопада 2013 року у місті Києві відбувалися мирні зібрання,
направлені на висловлення громадянами своєї позиції стосовно розпорядження КМУ
від 21 листопада 2013 року № 905р про призупинення процесу підписання Угоди про
асоціацію з Європейським Союзом. Під час охорони громадського порядку
правоохоронцями в місцях проведення зібрань громадян на Майдані Незалежності та
вул. Хрещатик в м. Києві з 29 на 30 листопада 2013 року, 01 грудня 2013 року на
вул. Банкова у м. Києві, а 11 грудня 2013 року знову на Майдані Незалежності та
вул. Хрещатик в м. Києві були застосовані спеціальні засоби та заходи фізичного
впливу, внаслідок чого значна кількість учасників зібрань отримала тілесні
ушкодження різного ступеня.
Зокрема, силовий розгін громадян з Майдану Незалежності в
ніч на 30 листопада 2013 року було проведено правоохоронцями для забезпечення
безперешкодного проїзду техніки для подальших робіт з підготовки для новорічних
свят на виконання звернення представників департаменту благоустрою КМДА.
Натомість, відповідно до ч. 2 ст. 39 Конституції України
обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання може встановлюватися судом
відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського
порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я
населення або захисту прав і свобод інших людей. Тобто, умовою можливого
обмеження реалізації права громадян на мирні зібрання, як розтлумачено судами
адміністративної юрисдикції і з цим важко не погодитися в інтересах і даного
кримінального провадження, є створення реальної небезпеки заворушень чи
злочинів, загрози здоров`ю населення або правам і свободам інших людей, що
загрожує інтересам національної безпеки та громадського порядку через проведення
зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань, чого у даному
конкретному випадку дотримано правоохоронцями не було. Крім того, не приймалося
і судових рішень про обмеження права на мирні зібрання 29 та 30 листопада 2013
року.
Також суди послалися і на висновок службового
розслідування від 30 листопада 2013 року, яким установлено, що в окремих
випадках всупереч вимогам ст. 12 Закону України «Про міліцію», п. 215 Статуту
патрульно-постової служби міліції, затвердженого наказом МВС від 28 липня 1994
року № 404, зареєстрованого у Мінюсті 06 вересня 1994 року за № 213/423,
застосування заходів фізичного впливу та спеціальних засобів окремими
працівниками ПМОП перевищувало міру, необхідну для виконання покладених на
працівників міліції обов`язків, і не зводилося до мінімуму можливості завдання
шкоди здоров`ю правопорушникам.
Прокуратурою міста Києва за результатами розгляду
повідомлень у ЗМІ було розпочато кримінальне провадження № 42013110000001053 за
фактом перевищення працівниками міліції владних повноважень під час масових
заходів 30 листопада 2013 року на Майдані Незалежності за ознаками ч. 2 ст. 365
КК України, у подальшому в межах даного провадження ряду осіб було оголошено
про підозру за ст. 340 КК України.
Інші подані представником потерпілих ОСОБА_661 матеріали
з цього приводу є неінформативними або неналежними (т. 172 а. 158, 200-210,
219-220).
Суду подавалися копії вказаних судових рішень, проте
зважаючи на наявні на них всі належні ідентифікатори (унікальний номер
провадження, електронний підпис тощо), у суду присяжних не викликає сумнівів їх
достовірність та відповідність оригіналам, електронні копії яких розміщені в
Державному реєстрі судових рішень та є публічними та загальнодоступними. Копії
інформації у виді судових рішень, виготовлених з інформаційних
(автоматизованих) систем (судова автоматизована система діловодства),
інформаційно-телекомунікаційної системи, якою на даний час є Єдина судова
інформаційно-телекомунікаційна система, їх невід`ємних частин, суд визнає як
оригінали документів (ч. 4 ст. 99 КПК України).
Таким чином, як випливає з вказаних досліджених судом
додаткових матеріалів, обмеження права на мирні зібрання шляхом їх заборони з
01 грудня 2013 року по 07 січня 2014 року дійсно формально діяли весь вказаний
період часу на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва
від 30 листопада 2013 року, яка була залишена в силі ухвалою Київського
апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року і скасована лише 17
квітня 2014 року. Обмеження права на мирні зібрання шляхом їх заборони з 08
січня по 08 березня 2014 року формально діяли з 08 січня по 27 лютого 2014 року
на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 січня
2014 року, яка була скасована ухвалою Київського апеляційного адміністративного
суду від 27 лютого 2014 року. З цього приводу доводи сторони захисту
ґрунтуються на поданих матеріалах.
Разом з тим, в обох вказаних випадках, як це випливає з
остаточних судових рішень, з боку держави в особі суду мало місце застосування
необґрунтованих обмежень права на мирні зібрання, що становили основу
«Майдану». Через скасування всіх вказаних первинних судових рішень як
незаконних чи спірних судами вищих інстанцій, їх невиконання (перешкоджання їх
виконанню) по факту втратило ознаки суспільно небезпечного діяння. Громадяни у
даному випадку, як свідчать остаточні судові рішення, діяли правомірно, а тому виявилися
більш обізнаними та досвідченими у контексті реалізації свого права на мирні
зібрання та можливостей його захисту, аніж держава в особі судових інституцій,
які заплуталися в правовій оцінці встановлених фактів та відповідних їм
правовідносин. Звертає на себе увагу і те, що влада сама своїми діями
заохочувала до невиконання постанови Окружного адміністративного суду міста
Києва від 06 січня 2014 року, організувавши (допустивши) попри заборони суду
тривале зібрання у лютому 2014 року громадян (недержавних агентів) у
Маріїнському парку або так званого антимайдану, чим вочевидь було порушено
баланс у правозастосуванні.
Враховуючи викладене, дія судових рішень, якими були
встановлені суцільні обмеження права на мирні зібрання шляхом їх заборони в
центральній частині міста Києва з 01 грудня 2013 року по 27 лютого 2014 року,
тобто в період очевидних для влади масових акцій протесту, в тому числі
додатково спровокованих жорстокими діями правоохоронців 30 листопада 2013 року,
не тільки не могли слугувати виправданням для застосування будь-якого силового
впливу стосовно активістів «Майдану», а й навпаки, слугували каталізатором
силового протистояння при будь-якій спробі правоохоронців повторно застосувати
силовий вплив на «Майдан» з будь-яких причин, в тому числі й через необхідність
виконати вказані рішення суду. Було очевидним, що влада у такий спосіб
намагалася обмежити право на мирні зібрання не для досягнення легітимних цілей,
а для припинення самого протесту та покарання найбільш активних його учасників
і створювала для цього видимість легітимних дій, хоча тим самим насправді лише
роздмухувала громадський супротив.
З цього приводу є беззаперечними висловлені обома
сторонами провадження консолідовані оцінки щодо невід`ємного права громадян на
мирні зібрання, яке слід поважати. При цьому є більш ніж переконливими доводи
представника потерпілих ОСОБА_661 про те, що право громадян на мирні зібрання є
формою комунікації народу з владою, тому потребує зворотного зв`язку, а якщо ж,
нехай і формально законні обмеження, не сприяють такій комунікації, тим самим
влада створює додаткове підґрунтя для легітимного протесту. Посилання ж сторони
захисту на те, що активісти «Майдану» першими перетнули межу, застосувавши
насильство до правоохоронців, абсолютно не виправдовує з боку держави, нехай і
симетричні за наслідками, насильницькі дії у відповідь чи репресії. Держава -
це не вразливий хлопчисько, який прагне помсти, а поважний суб`єкт права, який
має обов`язком не тільки утримуватися від неправомірного втручання у здійснення
прав і свобод, а й зробити необхідні кроки для організації та пОСОБА_2750шення
здійснення цих прав і свобод, нехай і спрямованого на висловлення незгоди з
діями чи рішеннями самої влади. Держава, гарантуючи колективну безпеку та
суспільний мир, має юридичний та моральний обов`язок захищати право кожного
проти посягань будь-кого. Насилля у всіх формах не може толеруватися владою.
Звертає на себе увагу і те, що аналізом поданих сторонами
відео та фото матеріалів подій, які передували 20 лютого 2014 року, судом не
виявлено даних, які вказували б на те, що станом на час прийняття Окружним
адміністративним судом міста Києва постанов про обмеження права на мирні
зібрання шляхом їх заборони відповідно від 30 листопада 2013 року та від 06
січня 2014 року «Майдан» втратив мирний характер протесту.
Суд присяжних вказані дані оцінює з точки зору
доведеності обставин викладених в обвинувальному акті щодо подій, які
передували 20 лютого 2014 року, одночасно погоджуючись і з стороною захисту у
тому, що у всіх вказаних рішеннях судів обвинувачені не згадуються.
Відповідно до вимог ст. ст. 1 та 17 Закону України «Про
виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,
який регулює відносини, що виникають з впровадженням в українське судочинство європейських
стандартів прав людини, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про
захист прав людини, практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та
Європейської комісії з прав людини як джерело права. Отже, на виконання
вказаних приписів Закону судом присяжних в контексті правозастосування
проаналізовані рішення ЄСПЛ у так званих справах «Майдану», на які також
посилалися й учасники провадження в обґрунтування своїх доводів та заперечень.
Під час судового розгляду встановлено, що 21 січня 2021
року ЄСПЛ завершив розглядом та ухвалив п`ять рішень (офіційно оприлюднені на
сайті Мінюсту) за 33 заявами, поданих 38 громадянами України та одним
громадянином Вірменії до ЄСПЛ проти України на підставі ст. 34 Конвенції про
захист прав людини, стосовно акцій протесту на «Майдані».
Як вказано в одному з таких рішень у рішенні ЄСПЛ у
справі «ОСОБА_3035та інші проти України» (ОСОБА_3035and Others v. Ukraine), заява
№ 15367/14 та 13 інших заяв, від 21 січня 2021 року (§§ 5-7), яке можна
розглядати як пілотне, хоча усі вказані 33 заяви мають спільну загальну
фактологічну основу, заяви, які входять до цієї справи - «ОСОБА_3035та інші
проти України», були згруповані таким чином, щоб провести всеохоплюючий огляд
відповідних подій, які відбулися під час акцій протесту на Майдані, та
подальших розслідувань. 14 розглянутих у цій справі заяв стосуються подій,
пов`язаних з розгоном акцій протесту в центральній частині м. Київ 30
листопада, 01 та 11 грудня 2013 року, 23 січня та 18 лютого 2014 року.
Відповідні факти описані переважно у хронологічному порядку. Опис ґрунтується
на доводах сторін, різних документах з відповідних національних судових рішень
та матеріалів справ, а також інформації, що міститься у національних і
міжнародних звітах, наведених або узагальнених у цьому рішенні. Решта 19 заяв
стосувалися інших стверджуваних протиправних дій у зв`язку з акціями протесту
на «Майдані» у м. Київ і пов`язаних з ними акціями протесту в інших містах
України у різні дати протягом того ж періоду та розглядалася у чотирьох окремих
рішеннях і, де це було можливо, розділені на групи (додатково див. рішення у
справах: «ОСОБА_2913 та ОСОБА_3034проти України» (ОСОБА_2913and ОСОБА_3034v.
Ukraine), заяви № 12482/14 та № 39800/14, від 21 січня 2021 року; «ОСОБА_3036та
ОСОБА_3037проти України» (ОСОБА_3036and ОСОБА_3037v. Ukraine), заяви №
42753/14 та № 43860/14, від 21 січня 2021 року; «ОСОБА_3112 та інші проти України» (ОСОБА_3112and
Others v. Ukraine), заява № 21429/14 та 9 інших заяв, від 21 січня 2021
року; «ОСОБА_3038та інші проти України» (ОСОБА_3038and Others v. Ukraine),
заява № 58925/14 та 4 інші заяви, від 21 січня 2021 року). У вказаних чотирьох
рішеннях, ухвалених того ж дня, міститься велика кількість перехресних посилань
на інформаційні матеріали, факти, національне та міжнародне право, документи та
загальні принципи практики, викладені в цьому рішенні. ЄСПЛ наголосив, що
основна скарга, спільна для всіх 33-х заяв, полягає у тому, що дії, які, як
стверджувалося, здійснювалися органами влади з метою придушення протестів на
«Майдані», були організованими, узгодженими та свавільними. Таким чином, всі ці
п`ять рішень у частині, яка стосується протестів на «Майдані» та скарг,
підкріплених цим загальним твердженням, слід розглядати в їхній сукупності.
Так, у вказаному рішенні у справі «ОСОБА_3035та інші
проти України», ЄСПЛ постановив, що:
1.було порушено ст. 3
Конвенції про захист прав людини у зв`язку з жорстким поводженням із заявниками
та непроведенням органами державної влади ефективного розслідування щодо цього;
2.було порушено ст. 3
Конвенції про захист прав людини у зв`язку з катуванням заявника та
непроведенням органами державної влади ефективного розслідування щодо цього;
3.було порушено ст. 3
Конвенції про захист прав людини у зв`язку з наданням заявнику неналежної
медичної допомоги під час тримання під вартою;
4.заявники трималися
під вартою протягом періодів, вказаних у п. 463 рішення, всупереч п. 1 ст. 5
Конвенції про захист прав людини;
5.було порушено ст. 11
Конвенції про захист прав людини у зв`язку з правом на мирне зібрання
заявників;
При цьому ЄСПЛ зауважив (§ 527), що у цій справі
встановлено безліч порушень ст. 3, ч. 1 ст. 5 та ст. 11 Конвенції у зв`язку із
застосуванням працівниками правоохоронних органів, задіяними в операціях з
охорони громадського порядку на Майдані під час акцій протесту у 2013 та 2014
роках, надмірної сили та, у деяких випадках, навмисного жорстокого поводження
до певних протестувальників, що призвело до катування двох заявників, а також у
зв`язку з відсутністю в Україні донині незалежного та ефективного механізму
розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та іншими
недержавними агентами, яким було дозволено діяти за мовчазної згоди якщо не за
схвалення правоохоронних органів. Посилаючись на висновки, зроблені у чотирьох
інших рішеннях, ухвалених того ж дня щодо решти заяв стосовно «Майдану», в яких
здебільшого розглядаються скарги за цими самими статтями Конвенції про захист
прав людини, а в одній справі також за ст. 2 Конвенції (див. рішення у справах:
«ОСОБА_2913 та ОСОБА_3034проти України» (ОСОБА_2913and ОСОБА_3034v. Ukraine),
§§ 90-93, 115 та 121; «ОСОБА_3036та ОСОБА_3037проти України» (ОСОБА_3036and ОСОБА_3037v.
Ukraine) § 153; «ОСОБА_3112 та інші
проти України» (ОСОБА_3112and Others v. Ukraine) §§ 81 та 83; «ОСОБА_3038та
інші проти України» (ОСОБА_3038and Others v. Ukraine) §§ 48 та 51), ЄСПЛ
вважає, що всі вони у сукупності вказують на існування цілеспрямованої
стратегії органів державної влади або їхніх структур щодо запобігання та
припинення спочатку мирних акцій протесту, яка включала швидке застосування
надмірної сили, що призвело до, якщо не сприяло, ескалації насильства.
У рішенні у справі «ОСОБА_3038та інші проти України» (ОСОБА_3038and
Others v. Ukraine), Заява № 58925/14 та 4 інші заяви, від 21 січня 2021
року, ЄСПЛ постановив, що було порушено ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист
прав людини у зв`язку із триманням заявників під вартою протягом періоду,
зазначеного у § 49 рішення.
При цьому ЄСПЛ зауважив (§ 51), що у цій справі
встановлено порушення ч. 1 ст. 5 Конвенції у зв`язку з необґрунтованим
триманням заявників під вартою через їх фактичну або ймовірну участь в акціях
протесту у м. Харків 19 лютого 2014 року. Як і в інших рішеннях, пов`язаних з
«Майданом» (див. рішення у справах: «ОСОБА_3035та інші проти України» (ОСОБА_3035and
Others v. Ukraine), §§ 520, 527; «ОСОБА_2913 та ОСОБА_3034проти України» (ОСОБА_2913and
ОСОБА_3034v. Ukraine), §§ 115, 121; «ОСОБА_3036та ОСОБА_3037проти України» (ОСОБА_3036and
ОСОБА_3037v. Ukraine), § 153; «ОСОБА_3112
та інші проти України» (ОСОБА_3112and Others v. Ukraine), §§ 81,
83), встановлені у цій справі порушення вказують на існування цілеспрямованої
стратегії органів державної влади або їхніх територіальних підрозділів щодо
запобігання та придушення акцій протесту.
У рішенні у справі «ОСОБА_3036та ОСОБА_3037проти
України» (ОСОБА_3036and ОСОБА_3037v. Ukraine), заяви № 42753/14 та №
43860/14, від 21 січня 2021 року, ЄСПЛ постановив, що
1.було порушено
процесуальний та матеріальний аспекти статті 3 Конвенції про захист прав людини
щодо заявників;
2.було порушено ч. 3
ст. 5 Конвенції про захист прав людини щодо одного заявника;
3.було порушено ст. 8
Конвенції про захист прав людини щодо іншого заявника у зв`язку з його обшуком
і вилученням його телефону та документів;
При цьому Суд зауважив (§ 153), що у цій справі
встановлено порушення ст. ст. 3, 5 та 8 Конвенції у зв`язку з жорстоким
поводженням із заявниками, триманням під вартою першого заявника, а також
обшуком другого заявника і вилученням у нього речей, які відбулося внаслідок
відповіді органів державної влади на акції протесту «Автомайдан». Така
відповідь призвела до численних порушень Конвенції, як вбачається з рішень у
справах «ОСОБА_3035та інші проти України» (ОСОБА_3035and Others v. Ukraine),
§ 527), «ОСОБА_2913 та ОСОБА_3034проти України» (ОСОБА_2913and ОСОБА_3034v.
Ukraine), § 121); «ОСОБА_3112 та
інші проти України» (ОСОБА_3112and Others v. Ukraine), § 83), «ОСОБА_3038та
інші проти України» (ОСОБА_3038and Others v. Ukraine), § 51).
У рішенні у справі «ОСОБА_3112 та інші проти України» (ОСОБА_3112and
Others v. Ukraine), Заява № 21429/14 та 9 інших заяв, від 21 січня 2021
року, ЄСПЛ постановив, що було порушено ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист
прав людини у зв`язку з триманням під вартою заявників протягом періодів,
зазначених у § 77 рішення.
При цьому Суд зауважив (§ 83), що у цій справі
встановлено порушення ч. 1 ст. 5 Конвенції у зв`язку з необґрунтованим
триманням заявників під вартою за їхню фактичну або передбачувану участь в
акції протесту «Майдану» у м. Дніпро 26 січня 2014 року. Як і в інших рішеннях,
пов`язаних з «Майданом» (див. рішення у справах: «ОСОБА_3035та інші проти
України» (ОСОБА_3035and Others v. Ukraine), §§ 520, 527; «ОСОБА_2913 та ОСОБА_3034проти
України» (ОСОБА_2913and ОСОБА_3034v. Ukraine), §§ 115, 121; «ОСОБА_3036та
ОСОБА_3037проти України» (ОСОБА_3036and ОСОБА_3037v. Ukraine) § 153; «ОСОБА_3038та
інші проти України» (ОСОБА_3038and Others v. Ukraine), §§ 48, 51),
встановлені у цій справі порушення вказують на існування цілеспрямованої
стратегії держаних органів влади або їхніх структур щодо запобігання та
припинення протесту.
У рішенні у справі «ОСОБА_2913 та ОСОБА_3034проти
України» (ОСОБА_2913and ОСОБА_3034v. Ukraine), Заяви № 12482/14 та №
39800/14, від 21 січня 2021 року, ЄСПЛ постановив, що:
1.було порушено ст. 3
Конвенції про захист прав людини у зв`язку із жорстоким поводженням та
катуванням, а також непроведенням ефективного офіційного розслідування щодо
цього;
2.було порушено ст. 2
Конвенції про захист прав людини у зв`язку з убивством та непроведенням
органами державної влади ефективного офіційного розслідування щодо цього;
3.було порушено ч. 1
ст. 5 Конвенції про захист прав людини у зв`язку зі свавільним викраденням і
позбавленням свободи;
4.було порушено ст. 11 Конвенції
про захист прав людини у зв`язку зі свавільним втручанням у право на свободу
мирних зібрань.
При цьому Суд зауважив (§ 121), що у цій справі
встановлено порушення ст. ст. 2, 3, ч. 1 ст. 5 та ст. 11 Конвенції у зв`язку,
зокрема, із жорстоким поводженням і переслідуванням першого заявника, а також
катуванням і смертю брата другого заявника через їхню участь в акціях протесту
на «Майдані». Суд також встановив, що більшість протиправних дій була вчинена
недержавними агентами, які діяли за мовчазної згоди, якщо не схвалення органів
державної влади, і що досі не було проведено незалежного та ефективного
офіційного розслідування цих питань. Рішення щодо подій «Майдану» (див. рішення
у справах: «ОСОБА_3035та інші проти України» (ОСОБА_3035and Others v. Ukraine),
§§ 520, 527; «ОСОБА_3036та ОСОБА_3037проти України» ( ОСОБА_3036and ОСОБА_3037v.
Ukraine), § 153; «ОСОБА_3112 та інші
проти України» ( ОСОБА_3112and Others v. Ukraine), §§ 81, 83; та
«ОСОБА_3038та інші проти України» (ОСОБА_3038and Others v. Ukraine), §§
48 та 51) вказують на існування цілеспрямованої стратегії органів державної
влади або їхніх структур щодо запобігання та припинення спочатку мирних акцій
протесту, яка включала швидше застосування надмірної сили, що призвело до, якщо
не сприяло, ескалації насильства.
Підсумовуючи викладене, суд присяжних дійшов
висновку, що ЄСПЛ у вказаних справах, які мають спільну загальну фактологічну
основу, встановив, що протягом подій «Майдану» у період часу з 24 листопада
2013 року до 20 (включно) лютого 2014 року влада в Україні свідомо та умисно
реалізовувала цілеспрямовану стратегію припинення (придушення) спочатку мирної
акції протесту на «Майдані» шляхом: а) невиправданого розгону протестувальників
та застосування до них надмірної сили, що призвела до ескалації насильства та
вчинення недержавними агентами, найнятими міліцією, численних протиправних дій
(справи «ОСОБА_3111 та інші проти
України», «ОСОБА_2913 та ОСОБА_3110 проти
України»), зокрема, викрадення та катування до смерті протестувальників (справа
«ОСОБА_2913 та ОСОБА_3110 проти
України»); б) необґрунтованого та свавільного затримання або тримання під
вартою активістів «Майдану» (справи «ОСОБА_3111
та інші проти України», «ОСОБА_3038та інші проти України», «ОСОБА_3112 та інші проти України», «ОСОБА_3113 та ОСОБА_3114
проти України»); в) жорстокого поводження (справи «ОСОБА_3111 та інші проти України», «ОСОБА_3113 та ОСОБА_3114
проти України», «ОСОБА_2913 та ОСОБА_3110 проти України»); г) непроведення ефективного
та незалежного розслідування (справи «ОСОБА_3111 та інші проти України», «ОСОБА_2913 та ОСОБА_3110 проти України»). Вказані дії, які
здійснювалися органами влади або їх структурами з метою припинення (придушення)
протестів на «Майдані», були організованими, узгодженими та свавільними.
Водночас, обережність, з якою ЄСПЛ оцінював характер
самих акцій протесту на «Майдані» як мирних, що безспірно були такими лише
спочатку (справи «ОСОБА_3111 та інші
проти України», § 495 - порушило хід проведення спочатку мирної акції протесту
та призвело до, якщо не сприяло, ескалації насильства та § 527 - існування
цілеспрямованої стратегії органів державної влади або їхніх структур щодо
запобігання та припинення спочатку мирних акцій протесту, яка включала швидке
застосування надмірної сили, що призвело до, якщо не сприяло, ескалації
насильства; «ОСОБА_2913 та ОСОБА_3110 проти
України», § 121 - аналогічного змісту), також не може залишитися поза увагою
суду присяжних.
Судом присяжних під час судового розгляду у контексті
подій, які передували 20 лютого 2014 року, було досліджено великий масив відео
та фото матеріалів, які суд, дотримуючись вже сформованої правової позиції,
також визнає належними, допустимими та достовірними доказами через велику
чисельність джерел, що їх наповнювали, взаємоузгоджений характер між собою. При
цьому, суд, демонструючи свою послідовність заявленим раніше принципам, для
захисту як сторони, обґрунтовані сумніви з боку якої можуть мати значення
неподоланого бар`єру для доказування, відступив у даному випадку від свого
правила - не обмежуватися в своїх оцінках нарізками окремих відео записів з
одного джерела. Визнавши зафіксовані події на поданих захистом відеозаписах
безсумнівно належними, оскільки вони стосуються подій «Майдану», суд присяжних
збалансовано демонструє своє бережливе ставлення до такого джерела доказів як
відео та фото матеріали.
Окремо до подій 24 листопада 2013 року.
Згідно з дослідженим судом присяжних в судовому засіданні
24 січня 2019 року за клопотанням захисту з дотриманням процедури відкриття
додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) відео записом під назвою
«23.11_besporyadki vozle Kabmina_...s 1.00...» (диск № 1 - т. 171 а. 163),
на останньому, як спільно визнали сторони, саме 24 листопада 2013 року біля
будівлі КМУ зафіксовано неспровоковані агресивні дії (штовхання, хапання за
руки та одяг, застосування сльозогінного газу, відтиснення) групи активістів
щодо правоохоронців, з боку яких активних дій не фіксується. При цьому, інші
активісти намагаються завадити насильству та заспокоїти найбільш активних, які
діють локально.
Суд присяжних, заслухавши думку учасників процесу,
наданий стороною захисту відео запис оцінює в контексті висунутого
обвинувачення як задокументовані з контрольованої активістами території
відомості про наявність серед протестувальників осіб, які із самого початку
намагалися провокувати силові зіткнення з правоохоронцями.
Окремо до подій 30 листопада 2013 року.
Згідно з дослідженим судом присяжних в судовому засіданні
24 січня 2019 року за клопотанням захисту з дотриманням процедури відкриття
додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) відео записом під назвою
«Майдан_Стелла_30.11_правий сектор_...палиці» (диск № 1 - т. 171 а. 163),
на останньому пізно ввечері 30 листопада 2013 року на Майдані Незалежності зафіксовано
на задньому плані шеренги міліції, а на передньому - щільні ряди організованих
молодих осіб у балаклавах, масках із засобами, пристосованими для нанесення
тілесних ушкоджень (палиці, прути, цепки) (запис з 25 сек.). Жодних активних
дій на вказаному відео записі не зафіксовано. На дослідженому в судовому
засіданні 24 січня 2019 року в такому ж порядку відео записі під назвою
«Майдан_Стелла_30.11_...бьються_з_Беркутом» (диск № 1 - т. 171 а. 163)
зафіксовано пересування активістами загороджувальних щитів та їх демонтування у
присутності працівників міліції, які не реагують на такі дії активістів, на
цьому відео запис переривається, На далі працівників спецпідрозділу «Беркут»
наближаються до активістів на ОСОБА_828 та відтісняють їх від ОСОБА_1175 , активісти
чинять опір, голосно висловлюють невдоволення діями міліції, окремі з них
обливають правоохоронців водою, закидають невідомими предметами, їх заспокоюють
інші активісти (з 02 хв. 07 сек. запису), фіксуються вже сутички активістів з
правоохоронцями біля Стелли, звучить вимога міліції - звільнити ОСОБА_1251 для
встановлення обладнання (з 02 хв. 44 сек. запису)
Суд присяжних, заслухавши думку учасників процесу,
наданий стороною захисту відео запис оцінює в контексті висунутого
обвинувачення як задокументовані з контрольованої активістами території
відомості про наявність серед протестувальників осіб, які із самого початку
намагалися провокувати силові зіткнення із силами правопорядку.
Окремо до подій 01 грудня 2013 року.
Згідно з дослідженим судом присяжних в судових засіданнях
15 січня та 12 лютого 2019 року за клопотанням захисту з дотриманням процедури
відкриття додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) відео записами
під назвами «_Mihailovskaya_01.12.13_Pr. Sector gotovit boevuyu gruppu… M2U00084» та «Mihailovskaya_01.12.13_Pr.
Sector gotovit boevuyu gruppu… M2U00081» (диски №№ 1 та 2 відповідно - т. 171 а. 163), на останніх зафіксовано спеціальну тактичну підготовку групи з більше як тридцяти молодих людей, озброєних палицями як засобами нанесення тілесних ушкоджень, для здійснення у групі оборонних та наступальних дій із застосуванням таких засобів.
Під час дослідження даного відео захист звернув увагу
суду на неприховану підготовку активістів для організованого групового нападу
на правоохоронців ще на початку протестних акцій. Прокурор заперечив проти
таких висновків захисту, вбачаючи в діях вказаних осіб всього лише елементи
танцю. Представник потерпілих акцентував увагу суду на тому, що під час акцій
протесту була велика кількість осіб, які провокували сутички, їх не можна
відносити до активістів «Майдану».
Суд присяжних, заслухавши думку учасників процесу,
наданий стороною захисту відео запис оцінює лише як загальне підтвердження
того, що станом на початок «Майдану» існували організовані групи осіб, які
відкрито демонстрували свою готовність до силового із застосуванням насильства
протистояння.
Згідно з дослідженим судом присяжних в судовому засіданні
12 лютого 2019 року за клопотанням захисту з дотриманням процедури відкриття
додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) відео записами під назвами
«KMDA_01.12.13_ОСОБА_3033 i tolpa s palkami i molotkami gromyt' KMDA_flag
Praviy sektor_00002», «KMDA_01.12.13_ОСОБА_3033 i tolpa s palkami i molotkami_00001»,
«KMDA_01.12.13_S.S. & Svoboda zahvativayut KMDA_lezut v dveri na
militsiyu_0.30_MVI_1671», «KMDA_01.12.13_tolpa b'et stekla i lezet v
okno_MOV04401», «KMDA_01.12.13_tolpa s palkami i molotkami_00000» та
«KMDA_11.12.13_water» (диск № 2 - т. 171 а. 163), на останніх
зафіксовано обставини силового захоплення 01 грудня 2013 року будівлі КМДА
активістами «Майдану», які групами відокремилися від ходи загальної маси
протестувальників. При цьому такі дії активістів, озброєних засобами для
нанесення ушкоджень (палки та молотки), супроводжуються пошкодженням дверей та
вікон будівлі КМДА, через які відбувається проникнення до її приміщень,
поєднане з побиттям правоохоронців, які забезпечували охорону цієї установи
органу місцевої влади та самоврядування. Публічна особа - народний депутат ВО
«Свобода» ОСОБА_2524 , проголошуючи захоплену будівлю КМДА штабом, закликає
активістів утриматися від вандалізму. Підтвердженням стану будівлі КМДА як
захопленої є останнє відео, на якому зафіксовано неспроможність правоохоронців
її звільнити від активістів «Майдану».
Суд присяжних, заслухавши думку учасників процесу,
наданий стороною захисту відео запис оцінює як загальне підтвердження того, що
станом на початок «Майдану» існували організовані групи осіб, які вчиняли силові
дії по захопленню установи органу місцевої влади та самоврядування в м. Києві -
КМДА.
Згідно з дослідженим судом присяжних в судовому засіданні
12 лютого 2019 року за клопотанням захисту з дотриманням процедури відкриття
додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) відео записами під назвами
«Lenin_01.12.13_gaz i palki..., «Lenin_01.12.13_razbivayut steklo...» та «Lenin_01.12.13_sbrasivayut
militsiyu..» (диск № 2 - т. 171 а. 163), на останніх зафіксовано сутички
протягом дня 01 грудня 2013 року агресивно налаштованої групи активістів з
правоохоронцями, які відбувались по бульвару Тараса Шевченка біля пам`ятника
ОСОБА_2525 , за наслідками яких правоохоронці вимушено залишили вказану
місцевість.
Згідно з дослідженим судом присяжних в судовому засіданні
12 лютого 2019 року за клопотанням захисту з дотриманням процедури відкриття
додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) відео записами під назвами
«Bankova_01.12.13_agressiya tolpy_na 1.00 - kidayut kamni v
militsii_банковая1», «Bankova_01.12.13_buldozer naezhaet na militsiyu &
tsepi_MOV03253» та «Bankova_01.12.13_poshla ataka na
soldat_kamni_palki_faera_na 1.00_00020» (диск № 2 - т. 171 а. 163), на
останніх зафіксовано сутички протягом дня та вечора 01 грудня 2013 року
агресивно налаштованої та доволі організованої частини активістів в балаклавах,
здебільшого молодого віку, з правоохоронцями, які відбувались по вул. Банкова в
м. Києві біля Адміністрації Президента України, під час яких правоохоронці
тривалий час зазнавали атак, поєднаних із реальною загрозою для свого здоров`я
та життя, із застосуванням з боку активістів каміння, бруківки, палиць,
дубинок, цепів, наїзду будівельною технікою тощо. При цьому такі атаки
відбувалися попри відчайдушні, а інколи й відверто небезпечні через також
реальний ризик і для свого життя, спроби зупинити насилля, які вживалися з боку
декількох десятків справді мужніх активістів «Майдану», серед яких фіксуються
публічні особи ОСОБА_2526 та ОСОБА_2527 . Правоохоронці тривалий час активних
дій у відповідь не вживають, застосовують виключно оборонну тактику. У вечірній
час напади на правоохоронців тривають на 01 хв. 58 сек. запису відео
«Bankova_01.12.13_agressiya tolpy…» фіксується жорстоке побиття учасниками
протестних акцій вирваного зі строю під час відступу працівника правоохоронних
органів, якого після падіння забивають ногами, стрибають по ньому, кидають
зверху великі шматки каміння.
Під час дослідження даного відео захист звернув увагу
суду на те, що у ЗМІ того часу акцентувалася увага лише на подіях завершення
вказаного протистояння, коли працівники міліції дійсно затримували учасників
масових заворушень, застосовуючи до них силу, проте збалансованість висвітлення
цих подій вимагає оцінки й їх початку. Прокурор, також засуджуючи зафіксовані
на цих відео насильницькі дії щодо правоохоронців, просив суд їх оцінювати як
вчинені лише окремою групою активістів, які не мали масової підтримки
«Майдану».
Суд присяжних, заслухавши думку учасників процесу,
наданий стороною захисту відео запис оцінює як загальне підтвердження того, що
станом на початок «Майдану» існували організовані групи осіб, які не тільки
були готові, а й відкрито здійснювали напади на правоохоронців.
Суд свідомий того, що надані стороною захисту відео
записи не відображають всіх подій, які мали місце на «Майдані» у вказані дні та
взагалі, проте ці епізоди, дані щодо яких подані захисниками, суд сприймає як
максимальну аргументацію останніх, тобто дані про найбільш значимі та показові
з точки зору завдань захисту факти.
Аналізуючи ці факти, які на думку сторони захисту, є
найбільш переконливими, у сукупності та їх епізодичний характер, суд не
знаходить правих підстав на їх основі для висновку про немирний характер
протесту, який перейшов в «Майдан». Наявність під час акцій протесту окремих,
навіть і підготовлених, агресивних груп серед мирних протестувальників,
вчинення такими групами правопорушень насильницького спрямування, а також само
окремі локальні сутички протестувальників із силами правопорядку є недостатнім
свідченням втратою таким протестом мирного характеру, якщо інші цілі його
організаторами не були проголошені публічно або вказані сутички не стали
невід`ємною складовою самого протесу.
Ці висновки суду присяжних корелюють і з остаточними
висновками вказаних поважних судових інституцій як національного, так і
міжнародного рівня.
Окремо до подій 19 січня 2014 року
Згідно з дослідженим судом присяжних в судовому засіданні
10 грудня 2019 року за клопотанням захисту з дотриманням процедури відкриття
додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) відео запису «Майдан. вул.
Грушевського. 19 січня 2014 року. Ч1-17»
(диск - т. 184 а. 174) на останньому зафіксовані обставини зближення 19 січня
2014 року колони активістів та їх транспортних засобів з шеренгами
правоохоронців по вул. Грушевського з боку Європейської площі в м. Києві.
Зокрема, на початку цих подій фіксуються натовп мирно налаштованих громадян в
цивільному одязі - учасників ходи, групи активістів з числа Самооборони
«Майдану» з помаранчевими хустками на обличчі та шиї, які супроводжують цих громадян
і дійсно спостерігають за обстановкою задля унеможливлення провокацій, а також
окрема колона активістів в шоломах, в капюшонах та балаклавах на обличчях із
щитами та палицями, яка проходить скрізь натовп (з 25 сек. запису), з боку
правоохоронців фіксуються шеренги військовослужбовців ВВ, які розташовані серед
автобусів та іншої автомобільної техніки, якою перегороджено вул. Грушевського.
Звертає на себе увагу те, що громадяни вільно підходять до шеренг
правоохоронців, спокійно з ними спілкуються, останні також агресії не
виявляють, навіть не реагують на тих, хто забрався на дахи транспортних
засобів, фіксація подій відбувається вільно і без перешкод. Публічна особа -
народний депутат України ОСОБА_2418 у білій будівельній касці спілкується з
особою в балаклаві, а потім з публічною особою - народним депутатом України
ОСОБА_827 , особа в балаклаві відходить і відразу з кимось розмовляє мобільним
телефоном (з 01 хв. 40 запису). З боку правоохоронців починає працювати
гучномовець (білий мікроавтобус) із закликами не допускати порушення
громадського порядку та попередженням про застосування активних засобів оборони
у разі наближення до працівників міліції ближче ніж три метри, на дальньому
плані перебуває резерв у складі спецпідрозділу «Беркут», протестувальників
значно побільшало, сторони перебувають де впритул де на незначній відстані одна
від одної, сутичок не фіксується (з 02 хв. 35 сек. запису). Група активістів в
балаклавах та з дерев`яними палицями організовано розпочинає трощити
міліцейський автобус та здійснює локальний груповий напад на шеренги
військовослужбовців ВВ, останні захищаючись застосовують гумові кийки, в
шеренгах правоохоронців розриваються вибухові пакети (з 04 хв. 30 сек. запису).
Декілька активістів мужньо та рішуче протидіють нападникам та інколи, вступаючи
з ними у бійку, змушують їх припинити напад та відійти на безпечну відстань від
шеренг правоохоронців (з 05 хв. 00 сек. запису).
Як далі зафіксовано на вказаному відеозаписі, ОСОБА_827
особисто намагається заспокоїти нападників, вириваючи з їх рук щити та палки та
кидаючи їх на землю (з 06 хв. 12 сек. запису). Правоохоронці через небезпеку
предметів, що в них кидають, починають щитами прикриватися зверху (з 06 хв. 55
сек.). ОСОБА_827 спілкується з передовою групою активістів в балаклавах (з 07
хв. 20 сек. запису), а ОСОБА_2418 у супроводі Самооборони спілкується із
правоохоронцями в шеренгах, лунають вимоги до правоохоронців надати дорогу (з
08 хв. 05 сек. запису). Стосовно ОСОБА_2197 з боку активістів у балаклавах
застосовано вогнегасник (з 08 хв. 42 сек. запису).
У період з 06 хв. по 09 хв. 45 сек. запису сутичок не
фіксується, проте окремі з активістів продовжують самостійно провокувати
правоохоронців (06 хв. 04 сек. та 08 хв. 43 сек. запису). Сутички з
правоохоронцями з боку активістів у балаклавах спалахують з більшою
інтенсивністю, в бік правоохоронців розхитується автобус, правоохоронці
відходять, а діям нападників перешкоджають декілька активістів у червоних
накидках, напруга стихає, проте в бік правоохоронців активісти кидають петарди
та фаєри (з 09 хв. 47 сек.). Група правоохоронців повертається на свої позиції,
їх руху перешкоджають активісти у червоних накидках, до яких миттєво
приєднуються особи, які раніше брали участь в нападі, починається ще більш
інтенсивна та масова бійка між активістами та правоохоронцями, але її вкотре
зупиняє ОСОБА_827 зі своїми прихильниками (з 10 хв. 55 сек. запису). На тлі
крихкого затишшя правоохоронці долучаються до перекидування з активістами один
в одного димової шашки, поки один з бійців ВВ не здогадується зупинити цю
провокацію та відкинути шашку в бік (з 12 хв. 49 сек. запису). ОСОБА_827 веде
перемовини з правоохоронцями, людей з часом тільки більшає (з 13 хв. 44 сек.).
Протистояння знову спалахує, в шеренги правоохоронців активісти штовхають
автобус, відновлюється нетривала бійка (з 15 хв. 12 сек. запису). Відбуваються
сутички між агресивно налаштованими активістами та тими, хто їх заспокоює (з 17
хв. 12 сек. запису). Під вечір сутички спалахують з новою силою, до них
приєднуються активісти із символікою Самооборони (з 18 хв. 17 сек. запису).
З іншого ракурсу (зсередини протестувальників) вказані
події на вул. Грушевського з подальшим їх продовженням зафіксовані на
дослідженому судом в судовому засіданні 05 жовтня 2021 року за клопотанням захисту
з дотриманням процедури відкриття додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК
України) відеозаписі «Атака кордону на Грушевського» (папка «ВІДЕО ПОДІЙ
- т. 207 а. 247).
Суд присяжних, заслухавши думку учасників процесу,
наданий стороною захисту відео запис оцінює як загальне підтвердження того, що
19 січня 2014 року на вул. Грушевського стосовно правоохоронців з боку окремих
груп активістів було застосовано неспровоковане останніми насильство, чим
власне і було розпочато подальші масові сутички в цій локації.
Суд притримується раніше висловленої позиції щодо оцінки
повноти відображення подій на відео. Аналізуючи задокументовані факти, які на
думку сторони захисту, є найбільш переконливими, суд і в даному випадку не
знаходить правих підстав на їх основі для висновку про немирний характер
протесту вдень 19 січня 2014 року на вул. Грушевського. Зафіксоване насилля
мало епізодичний характер, його джерелом була окрема частина протестувальників,
дії яких вдавалося, хоча і на критичній межі, контролювати всередині
протестного руху. Водночас, динаміка подій, напОСОБА_2750лива ескалація
протистояння з боку організованих груп активістів, долучення до нього все
більшої кількості людей в умовах зростання їх скупченості ставали тими
чинниками, за яких жорстоке протистояння було неминучим, а втрата таким
протестом мирного характеру все менш ілюзорною, сутички дедалі ставали
невід`ємною складовою самого протесу.
Окремо до подій 18 лютого 2014 року
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом огляду
відео від 05 березня 2014 року та додатком до нього (т. 167 а. 3-29),
керівництвом ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» були надані, оглянуті слідчим
та долучені до матеріалів провадження, у зв`язку з чим і повністю досліджені
судом структуровані за часом подій шість відео записів (починаючи з
«#140218_1700_19» та закінчуючи «#140218_2315_390»), які певним чином
дублюються між собою та стосуються подій «Майдану» 18 лютого 2014 року.
Зокрема, на відео записі «#140218_1700_19» фіксується
евакуація вдень 18 лютого 2014 року десятків поранених внаслідок сутичок
цивільних осіб, а також перебування в медичних закладах декількох поранених
правоохоронців.
На відео записі «#140218_1930_7» фіксуються обставини вже
розпочатих сутичок 18 лютого 2014 року на території Маріїнського парку в місті
Києві, учасниками яких є активісти, з одного боку, та працівники правоохоронних
органів разом з великою групою цивільних осіб чоловічої статі, з іншого.
Фіксується кидання вказаними цивільними особами разом з правоохоронцями в бік
активістів каміння та інших предметів, правоохоронці з шевронами «Беркут» до
того ж застосовують в бік активістів спеціальні засоби дистанційної дії,
фіксуються полонені з обох сторін. В іншій центральній частині міста Києва вже
палають вантажівки, якими перегороджено проїзну частину в бік будівлі Верховної
Ради, активісти через ці вантажівки кидають в бік правоохоронців каміння,
бруківку, інші предмети, при цьому двоє з активістів безперешкодно застосовують
в напрямку сил правопорядку предмети, які за своїми очевидними зовнішніми
ознаками можуть сприйматися як вогнепальна зброя типу гвинтівки з оптичним
прицілом та пістолета. Також фіксується напад групи активістів на
правоохоронців у темному форменому одязі із щитами та кийками, які намагаються
захиститися, але окремих з них активістам вдається відтягнути та збити з ніг,
після чого вони піддаються жорсткому побиттю палицями. За підсумками подій
активісти відтісняються міліцією до станції метро «Арсенальна».
На відео записі «#140218_1930_20» фіксується
барикадування активістами у внутрішньому дворі будівлі КМДА, підпалені ними
ворота, пожежники, по яких при спробі загасити ці ворота активісти застосовують
шумові спецзасоби та «коктейлі «молотова». Фіксується проникнення активістів
через розтрощені вікна першого поверху в саму будівлю КМДА та взяття її під
контроль «Майдану» групою осіб за участі публічної особи - сотника 1-ї
Київської сотні ОУН ім. Євгена Коновальця, провідника ДР ОУН ОСОБА_2528 (01 хв.
31 сек. запису). З цих причин посилання прокурора на те, що причетність вказаних
осіб до активістів «Майдану» не доведена, є більш ніж надуманим.
На відео записі «#140218_1930_76!» фіксується з іншого
ракурсу, з вікон Верховної Ради України, палаючі вантажівки, якими
перегороджено проїзну частину в бік цієї будівлі, перед цими вантажівками
перебувають правоохоронці. До медичного пункту ВРУ евакуюють поранених
активістів. На вулиці фіксується залучення правоохоронцями водометів, а у ВРУ
йдуть дебати під гаслом «що робити?».
На відео записі «#140218_1930_96» фіксується прибирання
комунальниками після обіду Маріїнського парку та навколишньої території з
розібраною бруківкою.
На відео записі «#140218_2315_390» фіксується близько 11
год. ранку 18 лютого 2014 року скупчення активістів біля офісу Партії регіонів,
який після цього було ними атаковано через вікна, прилеглі будівлі та вхідні
двері із застосуванням «коктейлів «молотова», насильства до працівників офісу
та пошкодженням їх майна, окремим з яких учасники нападу заволодівали та
забирали із собою. Також зафіксовано захоплення працівника міліції - охоронця
офісу, якого окремі активісти захищали від побиття іншими, евакуація групи
працівників офісу через вікна даху. Фіксується знищення майна офісу шляхом
підпалу.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколами
огляду відео від 28 лютого 2014 року та додатком до них (т. 167 а. 180-211,
212-225) слідчим оглянуті, долучені до матеріалів провадження, у зв`язку з чим
досліджені судом структуровані за часом подій п`ятнадцять відео записів новин
та інформаційних передач з логотипом телевізійного каналу «
ІНФОРМАЦІЯ_177 », які певним чином дублюються між собою, мають повтори та
стосуються подій «Майдану» 18 лютого 2014 року, значимі для цілей даного
провадження деталі яких описані за вже наведеними відео раніше.
Зокрема, за акцентуацією прокурора, суд констатує, що на
відео «2014-02-18-10», починаючи з 19 хв. 37 сек. та 44 хв. 40 сек.,
зафіксовано сутички між активістами, які у великій кількості намагалися
прорватися до будівлі ВРУ, кидали у правоохоронців бруківку, та
правоохоронцями, які у відповідь застосовували спецзасоби дистанційної дії. На
відео «2014-02-18-12», починаючи з 46 хв. 49 сек., зафіксовано трьох
правоохоронців на даху одного з будинку по вул. Шовковичній, які здійснюють
постріли та кидають в активістів світло-шумові гранати. Зафіксовано атаку
активістів із застосуванням палиць, металевої булави та вантажного
транспортного засобу на шеренги правоохоронців, які відступають. На відео «2014-02-18-12»,
починаючи з 50 хв. 17 сек., зафіксовано поранених внаслідок сутичок активістів,
полонених цивільних осіб, яких називають «тітушками», та правоохоронців, всі з
явними ознаками побиття, останніх намагаються бити і під час супроводу в
оточенні активістів. На відео «2014-02-18-19», починаючи з 36 хв. 45
сек., зафіксовано вечірнє перегрупування сил правоохоронців та їх стягування по
вулицях Києва в бік Майдану Незалежності. На відео «2014-02-18-22»,
починаючи з 11 хв. 26 сек., транслюється офіційна заява Генерального прокурора
України ОСОБА_2529 , в якій останній констатує порушення перемир`я, чим
поставлено під загрозу життя і спокій мільйонів киян. Прокурор обіцяє за
кожного постраждалого, за кожний спалений автомобіль, за кожне розбите вікно
притягнути організаторів та підбурювачів масових заворушень до
відповідальності.
Що стосується інших відео записів телевізійного каналу «5
канал» про події «Майдану» 18 лютого 2014 року, сторони провадження своїм
правом звернути увагу суду на якісь окремі раніше не відомі суду нові
обставини, зафіксовані на вказаних відео записах, не скористалися.
За вказаними протоколами огляду також встановлено, що у
новинних сюжетах звертається увага на обставинах ранкового 18 лютого 2014 року
прориву кордону міліції з боку активістів - учасників ходи в напрямку будівлі
ВРУ, при цьому фіксуються заклики публічного діяча ОСОБА_1842 блокувати ВРУ,
щоб депутати не змогли з неї вийти, обставини сутичок між правоохоронцями та
активістами в Маріїнському парку та на вулиці Шовковична в м. Києві та вечірнє
оточення правоохоронцями «Майдану». Окремо акцентується увага на обставинах
штурму будівлі ГУМВС в Івано-Франківській області, Львівської ОДА.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом огляду
відео від 07 травня 2014 року та додатком до нього (т. 168 а. 19, 65-94)
слідчим оглянуті, долучені до матеріалів провадження, у зв`язку з чим
досліджені судом структуровані за часом подій десять відео записів новин
з логотипом телевізійного каналу «Інтер», які певним чином дублюються між
собою, мають повтори та стосуються подій «Майдану» 18 лютого 2014 року.
Зокрема, на відео записі «Новости 7-00» фіксуються
обставини проведення ранкової погоджувальної ради Верховної Ради України щодо
формування порядку денного, зокрема з питання конституційної реформи (повернення
до Конституції України редакції 2004 року). На відео записі «Новости 9-00»
зафіксовано організований рух колонами з Майдану Незалежності активістів
«Майдану» по вул. Інститутська до будівлі ВРУ в межах акції «мирний наступ».
Велика кількість активістів в колонах мають на собі шоломи та бронежилети, при
собі щити та засоби нанесення тілесних ушкоджень (палиці, біти, прути тощо),
фіксуються і велика кількість звичайних громадян без таких засобів та елементів
одягу.
Вказані обставини початку акції «мирна хода» та вигляду
її учасників відображені й на відео записі «180214.part1», який
досліджений судом за протоколом його огляду від 01 квітня 2014 року та додатком
до нього (т. 169 а. 79-98) і на якому зафіксовано рух колон активістів біля
будівлі НБУ.
На відео записах «Новости 12-00», «Новости
14-05», «Новости 17-50» та «Подробности 20-00» з численними
повторами зафіксовано ранкові палаючі шини на барикадах активістів по вул.
Грушевського, заготівлю бруківки активістами на вулицях, її кидання в бік правоохоронців
через вантажівки, якими перегороджено проїзну частину по вул. Шовковична,
пошкодження самих цих вантажівок та їх підпал активістами, напади активістів на
правоохоронців, які перебувають без свідомості та з яких стягують захисні
обладунки, фіксуються використання активістами в бік правоохоронців предметів,
які за своїми очевидними зовнішніми ознаками можуть сприйматися як вогнепальна
зброя типу гвинтівки з оптичним прицілом та пістолета, «коктейлів «молотова» в
протистоянні в Маріїнському парку, обставини атаки активістів на будівлю офісу
Партії регіонів з використанням запалювальних сумішей, скерування в стрій
правоохоронців захопленого вантажного автомобіля, у подальшому початок
вечірнього штурму «Майдану» з боку правоохоронців, евакуація великої кількості
поранених з обох боків. Керівництво МВС та СБУ через ЗМІ попереджає про
застосування зброї правоохоронцями для захисту громадян, відбиття нападів на
співробітників правоохоронних органів та будівлі тощо. Фіксується заява Голови
ВРУ про необхідність перемовин, які можливі за умови зупинення радикальних дій,
згадана раніше заява Генерального прокурора України ОСОБА_2529 про масові
заворушення, застосування активістами вогнепальної зброї, підпалів, захоплення
органів влади, ним констатується, що мирна хода переросла у збройне
протистояння. Новою ескалацією ситуації в Києві занепокоєна Верховний
представник ЄС Кетрін ЕШТОН, закликає негайно закінчити конфронтацію на
«Майдані» і представник Радбезу США.
На відео записі «Подробности 22-55», окрім повторів
попередніх сюжетів та звернення Генерального прокурора, також фіксуються
додаткові обставини вечірнього штурму правоохоронцями барикад «Майдану» з
використанням БТР, який був підпалений активістами, а на звільнених від
активістів територіях активно демонтуються барикади, поширено підтверджену
інформацію про загибель від вогнепальних поранень під час заворушень
працівників міліції та активістів. Також зафіксовано обставини захоплення
активістами в регіонах ГУМВС у Львівській області, Львівської ОДА, ГУМВС та
УСБУ в Івано-Франківській області, мобілізації на Київ активістів в містах
Івано-Франківськ, Львів, Чернівці, підготовку для цього спорядження
(бронежилети та щити) тощо.
Переглянуті судом відео записи ТК «Інтер» «Новости
7-30», «Новости 8-00», «Новости 8-30» за 18 лютого 2014 року
виявилися неінформативними, сторони провадження своїм правом звернути увагу
суду на якісь окремі раніше не відомі суду нові обставини, зафіксовані на
вказаних відео записах, не скористалися.
Під час окремого дослідження відео, яке було
першоджерелом для новинних сюжетів ТК «Інтер» за 18 лютого 2014 року (т. 168 а.
19) сторони провадження додатково звернули увагу на такі обставини.
На відео записах «NA140218_0002» та
«NA140218_0042» зафіксовані обставини ранкового силового протистояння
активістів з правоохоронцями на перехресті вулиць в центральній частині міста
Києва, при цьому останні вишукуються у шеренги, в цей час в їх бік активісти
масово кидають каміння та бруківку, а згодом здійснюють спроби нападу,
наближаючись.
На відео записі «NA140218_1362» також зафіксовані
обставини ранкового силового протистояння активістів з правоохоронцями на
перехресті вулиць в центральній частині міста Києва, а саме масового
застосування активістами в бік правоохоронців, дії яких на відео не фіксуються,
різноманітних засобів ураження - кидання через транспортні засоби, якими
перегороджено вулицю, каміння, бруківки «коктейлів «молотова» та інших
предметів, здійснення пострілів з предметів, які за своїми очевидними
зовнішніми ознаками можуть сприйматися як вогнепальна зброя типу гвинтівки з
оптичним прицілом та пістолета, а також чиниться підпал самих вказаних
транспортних засобів, під`їзду житлового будинку, фіксується груповий напад на
військовослужбовців ВВ, які переміщуються у близькості до активістів, шеренги
таких військовослужбовців розсікаються, їх відокремлені групи блокуються, не
зважаючи на те, що вони фактично намагаються втекти та вимушено захищаються,
припинення захисту з їх боку через безпорадність не зупиняє нападників, які у
таких випадках продовжують побиття та заволодівають екіпіровкою правоохоронця,
лише після чого окремі з активістів намагаються захистити останнього від дій
інших та привести його до тями.
На відео записі «NA140218_0004», запис по 06 хв.
запису, також зафіксовані обставини силового протистояння активістів з
правоохоронцями на перехресті вулиць в центральній частині міста Києва, при
цьому останні затримують активістів, пораненим надається медична допомога,
правоохоронці демонструють журналістам вилучені в активістів засоби ураження -
загострену саперну лопатку, рюкзак із пляшками із запалювальною сумішшю,
шеренги правоохоронців атакуються на швидкості вантажним автомобілем, який
намагаються затримати в тому числі і з використанням зброї, лежить збитий
вказаним автомобілем активіст, співробітники «Беркут» завдають пошкодження
автомобілю з партійною символікою «Батьківщина», висловлюють обурення та
кидають різні предмети в бік лідерів ВО «Свобода», які переміщуються за спинами
правоохоронців.
На відео записі «NA140218_0005» зафіксовані
обставини протистояння активістів з правоохоронцями на перехресті Кріпосного
провулку з вулицею Інститутська, останні застосовують спеціальні засоби
(рушниці для відстрілу куль несмертельної дії, світло-шумові та газові гранати тощо),
активісти чинять активний опір з елементами контратак із застосуванням
вантажного транспортного засобу.
Представник потерпілих звернула увагу суду на наявність
кримінальних проваджень за вказаними подіями 18 лютого 2014 року як щодо
правоохоронців, які перевищують свої службові повноваження, так і щодо
активістів, які вчиняли наїзд на правоохоронців.
Сторона захисту звернула увагу суду на характер дій
сторін протистояння - правоохоронці, якщо і просуваються, то роблять це
повільно, активісти діють більш активно та агресивно.
На відео записі «NA140218_0006» зафіксовані
результати вказаних протистоянь - поранені активісті та правоохоронці, яким
надають допомогу, безлад на вулицях, спалені сміттєві баки, автомобілі, сліди
підпалів будинків тощо.
На відео записі «NA140218_0015» начальник
центрального госпіталю МВС інформує, що станом на 16 год. 18 лютого 2014 року
до госпіталю звернулися за медичною допомогою понад 50 правоохоронців, характер
травм: ЗЧМТ, переломи, мінно-вибухові травми, ножові та вогнепальні поранення.
На відео записі «NA140218_0037» фіксуються
активісти, які екіпіровані шоломами, щитами та бронежилетами, мають при собі
заздалегідь заготовлені чи пристосовані засоби нанесення тілесних ушкоджень
(палиці, біти, саперні лопатки тощо), такі ж особи у подальшому беруть активну
участь у протистоянні на барикаді по вулиці Грушевська. Зафіксовано обставини
опору активістів правоохоронцям біля Жовтневого палацу та на барикаді під
містком через вулицю Інститутська із застосуванням каміння, «коктейлів
«молотова», салютних установок в тому числі.
Під час дослідження відео запису «NA140218_0039»
сторони звернули увагу на периметр «Майдану» на вечір 18 лютого 2014 року -
перегороджена вулиця Хрещатик з обох боків від Майдану Незалежності, вулиця
Інститутська біля перехрестя з Хрещатиком.
На відео записі «NA140218_0240» та «NA140218_1501»
фіксуються обставини евакуації поранених активістів, зведена сніжна
барикада з вишкою, післяобіднє розташування сторін протистояння по вул.
Інститутська по обидві сторони пішохідного містка, які жодних активних дій одна
щодо одної не вживають. При цьому за правоохоронцями на вулиці Інститутській
перебувають два водомети (сірий та синій - н.з. 30-90 Ф4), які не
застосовуються, а самі вони в місцях подальшого виявлення отворів від куль
(кабіна та лобове скло) виглядають неушкодженими.
Аналогічні дані щодо післяобіднього розташування сторін
протистояння по вул. Інститутська на значній відстані один від одного по обидві
сторони пішохідного містка, які жодних активних дій не вчиняють зафіксовані і
на відео записі «NA140218_1501». При цьому, невелика група активістів
вільно наблизилася до правоохоронців і про щось з ними розмовляють, на вулиці
Інститутська працює гучномовець, через який лунають попередження такого змісту
«Громадяни! Ваші дії носять антигромадський характер, грубо порушують закон,
стоять на межі злочину. Управління внутрішніх справ міста Києва вимагає
припинення таких дій, попереджає всіх учасників та організаторів про
відповідальність за такі дії та їх наслідки! Громадяни! Дотримуйтеся
встановленого порядку, винних буде притягнуто до відповідальності. Громадяни!
Наближення до працівників міліції ближче, ніж на три метри, буде розглядатися
як спроба посягання на життя і здоров`я працівника міліції, у зв`язку з чим будуть
діяти активні засоби оборони по відношенню до посягаючих». Розташування
гучномовця міліції (білий мікроавтобус) по вул. Інститутська чітко зафіксовано
на відео записі «NA140219_0271».
На відео записах «NA140218_0242» та «NA140218_0274»
фіксуються обставини витіснення активістів на Хрещатик з боку вул.
Інститутська, при цьому правоохоронці повільно просуваються, не здійснюючи
атакуючих дій, а активісти діють активно, завдаючи уражень шеренгам
правоохоронців всіма доступними засобами (кидання каміння та інших предметів,
«коктейлів «молотова»), візуалізується підпал наметів активістами з
використанням «коктейлів «молотова», водомет працює як на гасіння цих наметів,
так і на витіснення активістів, чутно гучномовець міліції із закликами
припинити порушення громадського порядку та повідомленням про проведення
антитерористичної операції, активісти евакуюють поранених, на «Майдані»
відмічається організоване переміщення активістів строєм.
Аналогічні обставини протистояння зафіксовані і на відео
записі «NA140218_ 0275», на якому також фіксується застосування з боку
активістів предмета, який за своїми очевидними зовнішніми ознаками може
сприйматися як вогнепальна зброя типу гвинтівки з оптичним прицілом, запис,
починаючи з 09 хв. 40 сек.).
На відео записі «NA140218_0244» офіційні особи МВС
поширюють інформацію про те, що перемир`я було зірвано, приблизно о 10 год. 15
хв. розпочалися сутички на перехресті вулиць Шовковична та Інститутська, в
інших місцях, до правоохоронців була застосована сила та вогнепальна зброя, більше
70 правоохоронців постраждало, з них 22 у тяжкому стані, 13 - з вогнепальними
пораненнями, є двоє загиблих від вогнепальних поранень, також фіксуються і
поранені з боку цивільних осіб - один задихнувся, один - внаслідок ДТП, а два -
від вогнепальних поранень, є факти захоплення правоохоронців. Мав місце штурм
Печерського РВ ГУМВС в м. Києві, захоплення КМДА.
На відео записі «NA140219_0231» фіксується рубіж,
до якого вночі з 18 на 19 лютого правоохоронцям вдалося відтіснити активістів,
а саме, за пам`ятник засновникам Києву та входи поруч до станції метро на
Майдані Незалежності.
На відео записі «NA140219_0232» фіксуються на ніч
на 19 лютого 2014 року поранені активісти, яким надають за можливості першу
медичну допомогу.
Згідно з дослідженими судом присяжних супровідним
листом МВС № 98-2682 від 27 березня 2014 року та вмістом зовнішнього
диску (носія) (т. 169 а. 1, 78) останній містить відео матеріали з камер
зовнішнього спостереження МВС в центральній частині міста Києва, які досліджені
судом, мають позначку астрономічного часу та стосуються подій «Майдану» 18
лютого 2014 року.
Зокрема, на відео записах «кам. 13 Майдан Незалежності
1 18.02.14 08.00-16.00» та «кам. 15 вул. Інститутська 18.02.14
06.00-15.30» зафіксовано як після 08 год. активісти збираються на вулиці
Хрещатик та починаючи з 08 год. 12 хв. тривалий час вирушають колонами верх по
вулиці Інститутська, станом на 09 год. 20 хв. на Майдані Незалежності майже не
залишається активістів, фіксується майже пуста барикада під містком по вулиці
Інститутська, а з 15 години знову фіксується значне скупчення людей. Відео
запис «кам. 15 вул. Інститутська 18.02.14 12.20-13.59» дещо з іншого
ракурсу лише дублює вказані дані.
На відео записі «кам. 14 Майдан Поштамт 18.02.14
15.30-23.59» зафіксовано активне протистояння активістів з правоохоронцями,
яке візуалізується на камеру на Майдані Незалежності з боку вулиці Інститутська
з 20 год. 30 хв., о 21 год. 14 хв. в нижньому лівому куті фіксуються
правоохоронці, які поступово відтісняють активістів в глиб території Майдану
Незалежності, за певний період часу перед правоохоронцями активісти створюють
вогневу завісу, з 21 год. 50 хв. правоохоронці зупиняють свій рух вперед.
Відео запис «кам. 20 Європейська площа 18.02.14
16.00-21.56» розпочинається з відтворення обставин відтиснення активістів
правоохоронцями по вулиці Інститутська в бік Майдану Незалежності та по алейці
в бік майданчику перед Жовтневим палацом і далі на Хрещатик. Правоохоронці, які
рухаються проїзною частиною вулиці, шикуються у шеренги навпроти заїзду на
стоянку готелю «Україна», в їх бік активісти кидають «коктейлі «молотова»,
активні сутички відбуваються на куті Жовтневого палацу. О 16 год. 05 хв.
правоохоронці відтісняють активістів за барикаду під містком, одночасно
намагаються звільнити майданчик перед Жовтневим палацом, проте там активісти
йдуть у контрнаступ (16 год. 08 хв.), який триває недовго, правоохоронці
перегруповуються і зачищають майданчик перед Жовтневим палацом. Далі фіксується
як активісти тримають барикади на Хрещатику в бік Європейської площі із
застосуванням «коктейлів «молотова», які застосовуються в бік правоохоронців.
Далі знову фіксується обставини звільнення майданчику перед Жовтневим палацом
від активістів та просування правоохоронців за барикаду під містком. Після цих
подій протистояння майже до пізнього вечора затихає, всі залишаються на своїх
позиціях, відстань між якими є безпечною.
На відео записі «кам. 15 вул. Інститутська 18.02.14
15.30-23.59» зафіксовано активне протистояння правоохоронців з активістами,
яке візуалізується на камеру з 16 год. 27 хв., перші відтісняють других з
майданчику перед Жовтневим палацом до низу по сходах, у відповідь при цьому
також кидаючи каміння в активістів, у подальшому правоохоронці зупиняються в
шеренгах на верхніх сходах, з 16 год. 34 хв. правоохоронці оволодівають
барикадою під містком, також зупинившись, правоохоронці продовжують рух вперед
приблизно з 21 год., активісти їх атакують салютами.
Сторони провадження надавали різні оцінки зафіксованим на
відео обставинам подій 18 лютого 2014 року.
Прокурор акцентував увагу на агресивні дії лише незначної
частини активістів «Майдану», в той час, як більшість просто на ньому
перебувала та спостерігала за подіями, на витісненні правоохоронцями активістів
на Майдан Незалежності та на використанні при цьому світло-шумових та газових
гранат стосовно активістів, які не вчиняли активних дій. Водночас, прокурор
також вважав, що більш активні активісти у такій спосіб захищалися від
правоохоронців, при цьому неодноразово наголошував, що працівники міліції
нічого не робили для того, щоб затримати чітко виокремлених нападників як
порушників громадського порядку.
Захисники звертали увагу на динаміку подій 18 лютого 2014
року, які, на думку захисту, розпочалися масовими заворушеннями та безладами,
насильством щодо шеренг правоохоронців, а вже потім продовжилися легітимним
застосуванням правоохоронцями спеціальних засобів у відповідь на подолання
опору законним вимогам міліції припинити масові заворушення.
Подані відеозаписи та фото матеріали суд визнає належними
через їх очевидний зв`язок локально та у часі з подіями «Майдану», які описані
в обвинувальному акті. Суд присяжних, користуючись своїм правом (ч. 4 ст. 99
КПК України), визнає всі досліджені копії інформації з інформаційних
(автоматизованих), інформаційно-телекомунікаційних та телекомунікаційних систем
засобів медіа та зовнішнього спостереження МВС, їх невід`ємних частин, у виді
прямих трансляцій чи стримів, архівних записів через їх всіх належність
оригіналами документів.
Аналізуючи вказаний відеоматеріал, об`єктивність якого
для завдань судового розгляду забезпечена, з одного боку, висвітленням в ньому
одних і тих самих подій з різних джерел, а з іншого, усуненням з боку суду від
дослідження оціночних суджень журналістів, які коментували вказані події, суд
дійшов таких висновків.
За всіма переглянутими відео сюжетами звертає на себе
увагу той факт, що протягом ранку 18 лютого 2014 року до початку протистоянь на
вулиці Шовковична та в Маріїнському парку з боку правоохоронних органів
активних дій в бік «Майдану» та його активістів зафіксовано не було.
Правоохоронці, які не мали при собі вогнепальної зброї, статично утримували
чітко визначений рубіж на підході до території навколо ВРУ та інших державний
установ. Активісти - учасники акції «мирного наступу», у свою чергу, мали при
собі каски, щити, а також заздалегідь заготовлені чи пристосовані засоби
нанесення тілесних ушкоджень (палиці, біти, прути тощо), а окремі, навіть,
предмети, які за своїми очевидними зовнішніми ознаками могли сприйматися як
вогнепальна зброя різних типів, які у подальшому активно використовували під
час сутичок з міліцією, в тому числі, і під час нападів на правоохоронців, як і
елементи бруківки та «коктейлі «молотова».
Серед поданих матеріалів відео фіксації не всі з усією
ясністю та повнотою відображають дії перших провокаторів ескалації протистояння
між учасниками акції «мирна хода» чи «мирний наступ» та правоохоронцями. Але у
тих випадках, де така фіксація є, саме активістами розпочаті атакуючі дії
стосовно сил правопорядку та їх витіснення. Більш того, зважаючи на те, що
учасники цієї акції, найбільш відповідальні з яких були представлені особливо
екіпірованими активістами «Майдану», здійснювали наближення до загороджувальних
рядів правоохоронців, а мета цієї акції передбачала подолання такого
загородження, що власне і відбувалося, силове протистояння було неминучим,
оскільки було закладено в саму суть масового заходу - вплив на прийняття
рішення найвищим представницьким органом державної влади (ВРУ), що передбачало,
принаймні, наближення до нього на візуальну дистанцію та, як мінімум,
демонстрації своєї позиції.
Отже, задокументовані 18 лютого 2014 року дії активістів
не можна назвати мирними зборами, мітингами, вуличним походом чи демонстрацією.
Порушення з боку влади ходу проведення спочатку мирної акції протесту, подальша
реалізація нею цілеспрямованої стратегії щодо запобігання та припинення такого
протесту, яка включала швидке застосування надмірної сили, призвело до, якщо не
сприяло, ескалації насильства, маховик розкручення якої можна було зупинити вже
тільки реальними політичними кроками на зустріч.
Організаторами акції «мирна хода» не вдалося стримати
активістів та прихильників «Майдану» від насильства, здійснити належну
організацію такого заходу, хоча спроби для цього на місцях вчинялися
(показовими з цього приводу є показання потерпілого - сотника ОСОБА_317 ).
Більш того, в умовах заздалегідь передбачуваного, а можливо і спланованого
подолання кордонів правоохоронців для наближення до будівлі ВРУ фактично екіпірованими
для сутичок активістами «Майдану», організованими у загони Самооборони, такого
насильства не можливо було уникнути. Одночасно в цей день були проведені штурми
будівель регіональних органів внутрішніх справ, СБУ, органів місцевого
самоврядування, силове захоплення будівлі КМДА, мобілізація на Київ активістів
в різних містах України, організована підготовка для цього спорядження
(бронежилети та щити), що важко оцінити як випадковість. Неспровокований із
жертвами напад на партійний офіс правлячої партії, погром цього офісу, жорсткі
безглузді на рівні «чоловічих забав» контратаки хвилями сил правопорядку були
маркером ступеня насильства, готовність до якого продемонстрував саме «Майдан».
Знову ж таки, все це нагадувало справжню революцію, а не
мирні масові акції протесту, тому цілком стає зрозумілим, чому щодо описаних в
обвинувальному акті дій активістів ознака мирні не знайшла своєї згадки в його
описовій частині. На цьому під час судового засідання 21 листопада 2017 року
наголосив і сам прокурор, пояснюючи правову позицію сторони обвинувачення.
Натомість, свій внесок до ескалації насильства в умовах
проведення ходи «Майдану», яка мала політичні вимоги, додатково внесли і сили
правопорядку, які хоча в більшості своїй і намагалися на місцях за допомогою діалогу
уникати протистояння, проте стриманими у діях та політично безсторонніми були
не завжди.
Створення міліцейських кордонів з метою обмеження доступу
громадян, а тим більше учасників масових акцій будь-якого характеру, до
будівель центральних органів державної влади, тим більше, які є об`єктами
державної охорони, в умовах реальної загрози порушення громадського порядку є
нормальною світовою практикою в діяльності органів поліції. Проте, питання в
іншому. Локація та спосіб організації таких кордонів через призму необхідності
протидії загрозам, розумної допустимості обмежень та їх відповідності саме
легітимній меті - громадська безпека. Очевидно, що залучення до таких заходів
цивільних осіб (недержавних агентів) через їх діаметрально протилежні політичні
погляди з учасниками масових акцій протестів є сумнівним і не тільки не вирішує
вказаного питання безпеки, а й, навпаки, є неприхованою запорукою для
роздмухування конфлікту. Безкарне кидання в бік активістів такими недержавними
агентами, а тим більше разом з правоохоронцями каміння та інших предметів, само
по собі було надзвичайно провокуючим фактором, а тим більше ніяк не
узгоджувалося з легітимною метою - охорона правопорядку, проте знову ж таки
свідчило про скрите на стратегічному рівні толерування з боку влади насильства
щодо активістів «Майдану».
Таким чином, для ескалації протистояння було все готове з
обох боків: «Майдан» оголосив цілі, які не можливо було досягнути без подолання
опору з боку сил правопорядку, для цього мобілізував, організував, екіпірував
та направив людей, не опікуючись в достатній мірі їх безпекою через вільну
присутність в натовпі фактично озброєних людей; - сили правопорядку, які раніше
діяли рішуче та жорстко, засіли в глуху оборону, оточивши себе «редутами» та
прикрившись натовпом «тітушок». В умовах, коли діалог між народом та владою був
втрачений, така диспозиція була приречена на ескалацію насилля, а не на його
уникнення, що власне і відбулося.
Також виявилися документально доведеними факти: -
жорстокого з обох боків протистояння, внаслідок чого зафіксована велика
кількість поранених цивільних осіб та правоохоронців; - перебування на даху
будинків правоохоронців, які здійснювали постріли та кидали в активістів
світло-шумові гранати, що тільки розлючувало учасників ходи; - засудження з
боку влади (Голова ВРУ, Генеральний прокурор) насильства під час масових акцій
протесту; - публічні попередження з боку керівництва правоохоронних органів про
застосування зброї правоохоронцями для захисту громадян, відбиття нападів на
співробітників правоохоронних органів та будівлі, проголошення таких
попереджень на місці масових акції через потужні гучномовці на спецтранспорті,
робота саме якого і фіксувалася ранком 20 лютого 2014 року на вул.
Інститутська, при цьому зазначалося, що «наближення до працівників міліції
ближче, ніж на три метри, буде розглядатися як спроба посягання на їх життя і
здоров`я»; - проголошення 18 лютого з гучномовців міліції про проведення
АТО; - все ж таки можливого діалогу між сторонами, як це тривалий час мало
місце на вул. Інститутська. З боку активістів за відсутності ознак протидії
таким діями локально мали місце збройні напади на сили правопорядку, захоплення
працівників правоохоронних органів в полон та жорстоке з ними поводження.
Знайшло своє документальне підтвердження і те, що станом на вечір 18 лютого
водомети міліції (сірий та синій - н.з. 3090 Ф4) не були пошкоджені, що
об`єктивно вказує у взаємозв`язку із іншими отриманими даними на завдання таких
пошкоджень за часом звечора 18 лютого до ранку 20 лютого 2014 року.
Наведені висновки суду щодо обстановки протистояння та
динаміки її розвитку 18 лютого корелюють з даними, які одержані судом за
результатами дослідження інших доказів за епізодом «радіоетер сил
правопорядку 18-20 лютого 2014 року» (пункт 5.5.3 вироку) - за даними цих
досліджених перемовин сил правопорядку за 18 лютого 2014 року не зафіксовано
будь-яких посилань на заздалегідь підготовлену операцію щодо спланованого
нападу на учасників «мирної ходи» чи наявність плану на такі дії, перевірка
готовності до його реалізації тощо.
Вказані висновки суду знайшли своє підтвердження і під
час дослідження доказів сторони захисту.
Так, згідно з дослідженим судом присяжних в судовому
засіданні 24 січня 2019 року за клопотанням захисту з дотриманням процедури
відкриття додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) відео записом
під назвою «Інст_18.02_УНА_УНСО ... напроти ВВ» (диск № 1 - т. 171 а. 163),
на останньому зафіксовано організований рух 18 лютого 2014 року за барикади по
вул. Грушевського та розташування поперек вулиці поруч з іншими активістами в
металевих касках із щитами та дубинками у своїх окремих шеренгах активістів під
прапорами «УНА-УНСО» - учасників «мирної ходи», які вигукують чи то про свою
належність до «Правого сектору» чи то про його підтримку, із засобами пасивного
захисту (шоломи, щити, захисні обладунки, протигази) та засобами нанесення
тілесних ушкоджень (палиці, біти, прути, дубинки, навіть, молотки (напр., 01
хв. 15 сек. запису) та сокири (напр., 01 хв. 59 сек. запису)). Всі ці активісти
перебувають на відстані в декілька десятків метрів навпроти шеренг
військовослужбовців ВВ, активних дій з обох сторін на цьому відео записі не
фіксується.
Задокументований з контрольованої активістами території в
центральній частині міста Києва характер екіпірування активістів «Майдану» як
учасників «мирної ходи» є неприйнятним в розумінні допустимого зовнішнього
вигляду учасника будь-якої мирної акції протесту, який категорично виключає
наявність в такого учасника будь-яких засобів ураження, а тим більше їх
демонстрацію, що будь-якою пересічною особою з середнім рівнем обачливості
вочевидь може оцінюватися як реальна загроза їх застосування та готовність до
таких дій.
Згідно з дослідженим судом присяжних в судовому засіданні
15 січня 2019 року за клопотанням захисту з дотриманням процедури відкриття
додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) відео записом під назвою
«18 02 2014 Kyiv Maydan Maidan Ukraine...» (диск № 1 - т. 171 а. 163), на
останньому зафіксовано перебування та організований рух на «Майдані» 18 лютого
2014 року груп екіпірованих у мілітарний вигляд активістів (захисний
камуфльований одяг, шоломи, в тому числі міліцейські, щити, в тому числі з
ідентифікуючим маркуванням, бронежилети та засоби нанесення тілесних ушкоджень
(палиці, біти, дубинки). Вказані активісти корегують свої дії засобами зв`язку.
На чолі змішаних колон великої кількості активістів як в описаному мілітарному
вигляді, так і без такого, фіксуються публічні діячі опозиції ОСОБА_826
та ОСОБА_825 (03 хв. 17 сек.
запису), що беззаперечно вказує на приналежність очолених ними осіб у колонах
до активістів «Майдану». Фіксуються позиції правоохоронців, які перебувають за
військовими вантажівками для перевозки особового складу, що перегороджують на
шляху руху колон активістів проїзну частину по вул. Грушевського за перехрестям
з Кріпосним провулком в напрямку Верховної Ради України. При цьому належність
цих вантажівок до правоохоронців демонструється присутністю на бортах у шоломах
з відкритими забралами та опущеними щитами кількох беззбройних
військовослужбовців ВВ, які спостерігають за обстановкою та не вчиняють
активних дій стосовно людей, які натомість впритул наблизилися до транспорту, а
окремі з яких залізли на нього. Між цими вантажівками активісти забезпечують
прохід ОСОБА_2530 та ОСОБА_2531 , дії окремих активістів
коригує публічна особа - народний депутат від ВО «Свобода» ОСОБА_2532 , даючи команду «відсікай», що у
подальшому і виконує організована група осіб в чорному однострої, частково
перекриваючи доступ до вказаних вантажівок з боку інших активістів (запис з 03
хв. 17 сек. по 04 хв. 45 сек.). У цей час з боку Кріпосного провулку до
вказаного перехрестя з вул. Грушевська окремо від натовпу підійшла колона
активістів в описаному раніше камуфльованому мілітарному вигляді із щитами та
палицями (04 хв. 50 сек. запису). Фіксується напад осіб в цивільному одязі на
військовослужбовців ВВ, які перебувають на бортах вантажівок, в яких
вилучаються щити і після чого яких виштовхують з цих вантажівок, весь цей час
правоохоронці жодних активних дій про відношенню до нападників не вчиняють
(запис з 05 хв. 02 сек. по 05 хв. 33 сек.). У подальшому, об`єднавши свої
зусилля, особи в цивільному, в чорному та камуфльованому мілітарному одязі,
повністю захоплюють вказані вантажівки, на яких попри опір військовослужбовців
ВВ відкривають захисні борти, та проникають в зону за ці вантажівки, де раніше
перебували правоохоронці. При цьому, правоохоронці групуються, але відходять,
силу до тих, хто перетнув межу вантажівок, не застосовують, останні, піднявши
руки до гори, демонструють відсутність наміру продовжувати насилля, проте
рухаються вперед, територія за вантажівками заповнюється активістами (запис з
05 хв. 34 сек. по 07 хв. 11 сек.). Працює спеціальний транспортний засіб
правоохоронців - білий мікроавтобус із гучномовцем, через який лунають
попередження про вжиття активних засобів оборони у разі посягання на життя і
здоров`я працівників міліції та наближення до міліції ближче як на три метри, у
той же час активних дій з боку правоохоронців, в тому числі і до активістів,
які до них підійшли впритул, не фіксується, інші активісти натомість розпочали
бити лобові стекла на захоплених вантажівках (запис з 07 хв. 14 сек. по 08 хв.
13 сек.). Фіксується угон військової вантажівки «КРАЗ», яка спочатку небезпечно
скеровується на шеренги військовослужбовців ВВ, а потім відганяється у бік,
натовп впритул наблизився до шеренг правоохоронців, останні а також активісти
більше активних дій не вчиняють (запис з 08 хв. 22 сек. по 09 хв. 25 сек.).
Із-за шеренг правоохоронців кидається у натовп активістів палаючий предмет,
проте активні дії з боку обох сторін не спостерігаються і після цього, серед
активістів в описаному раніше камуфльованому мілітарному вигляді фіксується
публічна особа - народний депутат від ВО
«Свобода» ОСОБА_2533 , а біля шеренг правоохоронців - публічна особа народний
депутат від ВО «Свобода» ОСОБА_2534 (запис з 09 хв. 32 сек. по 10 хв. 24 сек.).
Водночас, на дальньому плані на території Маріїнського парку на фоні
брезентових палаток вже фіксуються сутички, лунають звуки вибухів,
правоохоронці утворили захисний стрій «черепаха», однак на проїзній частині
вул. Грушевська сутичок на даному відео не фіксується (запис з 10 хв. 40 сек.
по 13 хв. 02 сек.).
Також окремо фіксуються шеренги правоохоронців, які
перегороджували вулицю Липську біля будинку на ній № 18, до правоохоронців
впритул підійшли активісти, окремі з них провокують правоохоронців, але їх тут
же зупиняють інші активісти, сутичок у вказаному місці на момент зйомки не
задокументовано (запис з 13 хв. 02 сек. по 13 хв. 24 сек.).
Далі на вказаному відео фіксується вже триваюче активне
протистояння між активістами «Майдану» та правоохоронцями на перехресті вулиць
Інститутська та Шовковична, причини якого за даним відео встановити неможливо. Проте,
чітко фіксується в аналогічний спосіб організована позиція правоохоронців за
вантажівками, які перекривають проїзну частину вул. Шовковична в напрямку
Верховної Ради України та мають сліди атаки (частково спалені, завалені баками
для сміття, лавочками, демонтованими елементами огорожі та іншими
великогабаритними предметами). Ці дані вказують на незмінність позицій
правоохоронців, які судячи з масштабів засмічення вулиці, атакуються доволі
тривалий час (масове кидання бруківки та інших предметів, здатних травмувати
людину), а не навпаки. Правоохоронців із слідами насильства, в тому числі
непритомних, захоплюють у полон активісти, які знімають з них захисні
обладунки, а пізніше забезпечують їм надання медичної допомоги медиками швидкої
медичної допомоги, лунають постріли та вибухи, візуалізуються підпали закладів,
автотранспорту, напад активістів в описаному раніше камуфльованому мілітарному
вигляді на правоохоронців, які переховуються у під`їзді житлового будинку,
тривають масові безлади на вказаному перехресті, у правоохоронців за обгорілими
вантажівками та поруч активісти кидають бруківку та інші предмети, обстрілюють
із саморобних салютних установок (17 хв. 56 сек. запису) та предметів, які за
своїми очевидними зовнішніми ознаками можуть сприйматися як вогнепальна зброя
типу пістолетів (дві особи через спини активістів здійснюють постріли на 19 хв.
58 сек. запису), також візуалізуються правоохоронці із спеціальними засобами на
дахах будівель (запис з 13 хв. 25 сек. і до кінця).
Зафіксовані обставини початку руху учасників «мирної
ходи» 18 лютого 2014 року, міліарний вигляд окремих з них, які діяли та
переміщувалися організовано, готовність до сутичок сил правопорядку повністю
відтворені і на дослідженому судом в судовому засіданні 05 жовтня 2010 року за
клопотанням захисту з дотриманням процедури відкриття додаткових матеріалів (ч.
11 ст. 290 КПК України) відео записі «Активисты с Майдана двинулись к
Раде. На Грушевского стянули "Беркут"» (папка «ВІДЕО ПОДІЙ - т.
207 а. 247).
Згідно з дослідженим судом присяжних в судовому засіданні
10 грудня 2019 року за клопотанням захисту з дотриманням процедури відкриття
додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) відео записом «#18 лютого»
(папа «ВІДЕО ПОДІЙ», диск - т. 207 а. 247), на останньому зафіксовано початок і
перебіг групового нападу озброєних засобами для завдання тілесних ушкоджень
активістів на шеренги військовослужбовців ВВ на території Маріїнському парку, в
результаті якого правоохоронці вимушено відступили, а активісти захопили в
полон декілька солдат.
Згідно з дослідженим судом присяжних в судовому засіданні
10 грудня 2019 року за клопотанням захисту з дотриманням процедури відкриття
додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) відео записом «Маріїнський
парк 18 лютого 2014» (диск - т. 184 а. 174), на останньому містить декілька
окремих таких значимих сюжетів подій 18 лютого 2014 року.
Так, в першому сюжеті (з 00 хв. до 02 хв. 45 сек. запису)
зафіксовано початок конфлікту на перехресті вул. Інститутська та Шовковична,
який був спровокований саме з боку окремих чітко локалізованих на передньому
краю учасників «мирної ходи», які за відсутності заперечень своїм діям з боку
основної маси присутніх при цьому людей розпочали кидати каміння та інші
предмети в шеренги правоохоронців за транспортними засобами, якими було
перегороджено дорогу в бік ВРУ, вчинили підпали цих транспортних засобів в
умовах, коли правоохоронці жодних дій щодо активістів не вчиняли. А в
четвертому сюжеті продовження цих подій (з 10 хв. 46 сек. до 11 хв. 12 сек.
запису).
В другому сюжеті (з 03 хв. 14 сек. до 03 хв. 23 сек.
запису) зафіксовані обставини повідомлених під час допиту потерпілим ОСОБА_691
(позивний « ОСОБА_1331 », на голові зелена каска із зображенням ОСОБА_2928 а з
палаючим крилом) його перемовин з офіцером ВВ про уникнення протистояння.
Третій сюжет (з 03 хв. 23 сек. до 10 хв. 00 сек. запису)
фіксує події перед початком протистояння в Маріїнському парку, які
характеризуються тривалим доволі поодиноким обопільним перекиданням каміння.
Згідно з дослідженим судом присяжних в судовому засіданні
10 грудня 2019 року за клопотанням захисту з дотриманням процедури відкриття
додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) відео записом «На углу
улиц Шелковичная и Институтская продолжаются столкновения» (диск - т. 184
а. 174), на останньому зафіксовано початок масового нападу активістів «Майдану»
- учасників «мирної ходи» на шеренги правоохоронців на перехресті вул.
Інститутська та Шовковична.
Згідно з дослідженим судом присяжних в судовому засіданні
24 січня 2019 року за клопотанням захисту з дотриманням процедури відкриття
додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) відео записом під назвами
«Институская_18.02_Бої на Шовковичній...», «18.02_Наступление_
митингующих_на_Шелк..» (диск № 1 - т. 171 а. 163) та «Масова сутичка на
вулиці Шовковична #Євромайдан» (диск - т. 184 а. 174), на останніх
зафіксовані обставини масового нападу активістів «Майдану» на
військовослужбовців ВВ на перехресті вул. Інститутська та Шовковична, що
супроводжувалося жорстоким побиттям правоохоронців з використанням палиць,
дубинок, прутів, біт, каміння та бруківки - у цьому нападі масово приймають
участь не тільки представники самооборони «Майдану» у камуфльованому одязі із
щитами та в шоломах, а й активісти у звичайному цивільному одязі. На
досліджених у такому ж порядку в судовому засіданні 24 січня 2019 року відео
під назвами «Institutska_18.02_oruzhie v rukah neizvestn» та «Інст_18.02_Постріли
мітингувальників» (диск № 1 - т. 171 а. 163) зафіксовано серед маси активістів
в цивільному одязі осіб з предметами, які за своїми очевидними зовнішніми
ознаками можуть сприйматися як вогнепальна зброя типу рушниць, в тому числі, з
оптичним прицілом, пістолет, ці особи відкрито здійснюють з вказаних предметів
постріли (02, 03, 05, 07 сек. запису першого відео та 03-19 сек. запису другого
відео).
Згідно з дослідженим судом присяжних в судовому засіданні
24 січня 2019 року за клопотанням захисту з дотриманням процедури відкриття
додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) відео записом під назвою
«18.02_атака_майдановцев_на_Шовков...» (диск № 1 - т. 171 а. 163), на
останньому зафіксовано обставини відтиснення активістів по вул. Інститутській з
перехрестя з вул. Шовковична, при цьому правоохоронцями використано водомет та
світло шумові гранати, активісти, кидаючи в правоохоронців різні каміння,
бруківку та запалювальні суміші, відступають як по вул. Шовковична, така і по
вул. Інститутська в бік Майдану Незалежності, на самому перехресті фіксується
розтрощений стаціонарний пост патрульної міліції, пошкоджений цивільний
автотранспорт, згарище сміття на проїзній частині (запис з початку по 02 хв. 30
сек.). Також, зафіксовано, що і правоохоронці кидають каміння в бік активістів
(02 хв. 30 сек. запису). Фіксується контратака активістів з боку вул.
Інститутська з використанням каміння, спішний відступ правоохоронців з
перехрестя, жорстоке побиття палицями тих з них, хто не встигає відійти,
активісти з боку вул. Шовковична вступають в бійку з міліцією (запис, починаючи
з 02 хв. 55 сек.).
Згідно з дослідженим судом присяжних в судовому засіданні
24 січня 2019 року за клопотанням захисту з дотриманням процедури відкриття
додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) відео записом під назвою
«Майдан Беркут обстреливают... 18.02»
(диск № 1 - т. 171 а. 163), на ньому також зафіксовано обставини протистояння
активістів «Майдану» з працівниками правоохоронних органів по вул. Шовковична в
м. Києві, при цьому фіксується умисне пошкодження активістами легкового
автомобіля д.н.з. НОМЕР_217 та іншого легкового автомобіля темно сірого
кольору, що перебували на проїзній частині (запис з 17 сек. та 01 хв. 15 сек.
запису), кидання активістами каміння в бік військовослужбовців ВВ, що
намагаються відступити (запис з 28 сек.), жорстоке групове побиття тих з них,
хто опинився в оточенні активістів (запис з 36 сек.), застосування з боку
працівників спецпідрозділу «Беркут» спеціальних засобів у виді рушниць для
відстрілу гумових куль (запис з 01 хв. 09 сек., 02 хв. 01 сек.), також
зафіксовано активістів з предметами, які за своїми очевидними зовнішніми
ознаками можуть сприйматися як вогнепальна зброя типу рушниць, в тому числі, з
оптичним прицілом, пістолети (запис з 01 хв. 10 сек., з 01 хв. 26 та 41 сек.),
використання активістами салютних установок (запис з 02 хв. 26 сек.),
зафіксовано поранених активістів (01 хв. 16 сек. запису) та правоохоронців (01
хв. 22 сек., 02 хв. 39 сек. запису).
Суд присяжних не знаходить правих підстав для визнання за
клопотанням представника потерпілого вказаних відео записів неналежними
доказами, оскільки вказані події «Майдану» 18 лютого 2014 року серед інших
покладені в основу сформульованого прокурором обвинувачення.
Під час дослідження цих відео захист звернув увагу суду
на відсутність ознак мирного протесту в акції активістів «Майдану» 18 лютого
2014 року під назвою «мирна хода», обставини якої були зафіксовані на вказаних
відео. Прокурор просив оцінювати зафіксовані дії активістів як самозахист,
водночас визнав, що серед активістів були «гарячі голови», які вчиняли провокативні
дії та бажали наносити тілесні ушкодження правоохоронцям, були і ті, хто таких
намагався зупинити. Представник потерпілих акцентував увагу суду на тому, що
вказані відео записи наглядно фіксують демонстрацію правоохоронними органами
очевидного непрофесіоналізму, який власне і дозволив відбутися вказаним
зафіксованим на відео трагічним подіям.
Суд присяжних, заслухавши думку учасників процесу, надані
стороною захисту відео записи оцінює в контексті висунутого обвинувачення як
задокументовані з контрольованої активістами «Майдану» території відомості про
характер протистояння між ними та правоохоронцями 18 лютого 2014 року,
сприйняття якого як складової мирної акції протесту є більш ніж сумнівним. Не
містить вказане відео і даних, які могли б вказати на надмірне чи невмотивоване
застосування правоохоронцями сили до активістів як обставини, яка могла
спровокувати таке протистояння у відповідь. При цьому, суд бере до уваги
наявність серед активістів заздалегідь організованих груп людей мілітарного
вигляду із засобами пасивної та активної оборони, які є активними учасниками
вказаних подій, тривалий ініціативний силовий тиск на правоохоронців з боку
активістів, інтенсивність якого наприкінці відео критично загострилася, факти
підпалів та пошкодження майна, захоплення активістами правоохоронців у полон та
їх роззброєння, відкрите масове та заохочуване іншими активістами застосування
в бік правоохоронців різних засобів ураження, в тому числі й схожих на
вогнепальну зброю. Навіть, якщо і вважати пануючими мирні наміри активістів,
фактичну їх реалізацію у зафіксований спосіб не можна визнати мирною. Більш
того, заздалегідь підготовка окремих бойових груп активістів до насильства у
поєднанні із використанням ними заготовлених для цього знарядь по факту для
нападу, вказує на усвідомлену такими особами неминучість очікуваного у такий
спосіб насилля, а відтак його спланований характер. Приховування такого плану,
в тому числі від активістів, які не складали основу вказаних груп, не змінює
дійсних намірів самого планування. Задокументовані з контрольованої активістами
території в центральній частині міста Києва відомості про наявність серед
активістів «Майдану» вогнепальної зброї, а кількість таких стрілків рахується
на десятки, є несумісним із поняттям форм та засобів мирної акції протесту в
принципі.
Згідно з дослідженим судом присяжних в судовому засіданні
24 січня 2019 року за клопотанням захисту з дотриманням процедури відкриття
додаткових матеріалів (ч. 11 ст. 290 КПК України) відео записом під назвою
«институтская спецназ» (диск № 1 - т. 171 а. 163), на останньому з
контрольованої правоохоронцями території, на якій активних дій не відбувається,
фіксуються два водомети (синього та сірого кольору), а також поява близько
15-16 год. 18 лютого 2014 року на вул. Інститутська в районі містка через неї
озброєних автоматами Калашникова (зважаючи на характерний дульний
тормоз-компенсатор - типу АК-74, 5,45х39 мм калібру) правоохоронців з білими
ідентифікуючими написами на спині «міліція», з боку інших працівників міліції,
які на цій ділянці масово представлені співробітниками спецпідрозділу «Беркут»
у міському камуфляжі, активних дій не чиниться.
Суд присяжних, заслухавши думку учасників процесу,
наданий стороною захисту відео запис оцінює в контексті висунутого
обвинувачення як задокументовані з контрольованої правоохоронцями території
дані про присутність вже надвечір 18 лютого 2014 року по вул. Інститутська
озброєних автоматичною та іншою вогнепальною зброєю працівників міліції,
належність яких до спецпідрозділу «Беркут» не є підтвердженою.
Крім того, суд в порядку ч. 1 ст. 89 КПК України не
визнає за відомостями, які містять фільми розслідування подій «Майдану», на які
посилалися сторони, статусу процесуального джерела доказу, зокрема і документу
в контексті правил ст. ст. 84 та 99 КПК України, оскільки ці фільми фактично
відтворюють показання та пояснення певних осіб, а також містять оціночні
судження з цього приводу авторів фільмів - сторонніх осіб, а тому відомості, що
містять такі джерела інформації (відео запис «Over 80 Witness Testimonies
Concerning Snipers in Maidan-Controlled Buildings and Areas (2019)» -
(папка «ВІДЕО ПОДІЙ» - т. 207 а. 247), на підставі правил ст. 86 КПК України є
недопустимими доказами у кримінальному провадженні, оскільки отриманні поза
порядком, встановленим ст. 95 КПК України.
Окремо до подій 19 лютого 2014 року.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом огляду
відео від 30 травня 2014 року та додатком до нього (т. 167 а. 29а-57),
керівництвом ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1» були надані, оглянуті слідчим
та долучені до матеріалів провадження, у зв`язку з чим і повністю досліджені
судом структуровані за часом подій сім відео записів (починаючи з
«#140219_900_80» та закінчуючи «#140219_1930_101»), які певним чином
дублюються між собою та стосуються подій «Майдану» вечора та ночі з 18 на 19
лютого 2014 року та всього останнього дня.
Зокрема, на відео записі «#140219_900_80» фіксується
вечірнє 18 лютого 2014 року готування «Майдану» до оборони (укріплюються
барикади, готуються «коктейлі «молотова» тощо) від ймовірного штурму
правоохоронців, які фактично оточили та значно звузили існуючу до цього
територію «Майдану». Фіксується штурм «Майдану» правоохоронцями з боку вулиці
Інститутська та Європейська площа, з боку останньої застосовуються для руйнування
барикади БТР, які підпалюються активістами, палають намети «Майдану» і з боку
вулиці Інститутська, вогонь посилюється застосуванням з боку активістів
«коктейлів «молотова». Фіксуються початок пожежі в будинку Профспілок, поранені
активісти, яких евакуюють на автомобілях швидкої медичної допомоги. Після
опівночі правоохоронці декілька разів зупиняють та поновлюють активні дії на
ОСОБА_828 , але ранком 19 лютого 2014 року їх припиняють та відходять на
безпечні статичні позиції у шеренги прикриті щитами.
На відео записі «#140219_1930_24» фіксується обстановка
на «Майдані» протягом дня 19 лютого 2014 року, яка не мала ознак активного
протистояння, територія Майдану Незалежності виглядає як згарище, окремі
активісти кидають каміння в бік правоохоронців, застосовують салюти,
правоохоронці використовують гідранти, об`єкти спрямування яких на відео не
зафіксовані, нові поранені не фіксуються. В будівлях КМДА та Державного
комітету телебачення та радіомовлення України розміщуються активісти, які
намагаються контролювати пропускний режим.
На відео записах «#140219_1930_27» та «#140219_1930_59»
задокументовані обставини надання медичної допомоги великої кількості
постраждалим напередодні активістам на території Михайлівського Золотоверхого
собору, в КМКЛ № 17, серед яких є важко поранені та загиблі від вогнепальних
поранень, а також обставини надання медичної допомоги постраждалим під час цих
же подій працівникам правоохоронних органів, серед яких також є важко поранені
та загиблі від вогнепальних поранень.
На відео записі «#140219_1930_31» зафіксовано спалений
вночі 18 лютого бронетранспортер правоохоронців, який атакував барикади
активістів на небезпечній відстані від журналістів каналу «1+1», які
задокументували ці події на камеру. Повторно наводяться кадри, на яких
зафіксовано обставини штурму «Майдану» правоохоронцями з боку Європейської
площі із застосуванням транспортних засобів та бронетранспортерів. Фіксуються у
шпиталі поранені правоохоронці, серед яких є з вогнепальними пораненнями.
На відео записі «#140219_1930_36» зафіксовані затримані
активісти, яких міліція доставила під конвоєм у КМКЛ № 1 для медичного огляду,
після якого залишаються в лікарні. Також при цьому фіксуються обставини
блокування людьми транспортного засобу вказаного конвою. Переконавшись в тому,
що конвойовані поранені активісти залишені в лікарні, люди звільняють дорогу
для спецтранспорту.
На відео записі «#140219_1930_101» зафіксовані обставини
вбивства в ніч на 19 лютого 2014 року журналіста ОСОБА_3031на перехресті вулиць
Володимирська та Велика Житомирська, а також безлади з боку причетних до цього
озброєних цивільних осіб, з якими активісти вступили у силове протистояння.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколами
огляду відео від 28 лютого 2014 року та додатком до них (т. 167 а. 212-225,
226-247) слідчим оглянуті, долучені до матеріалів провадження, у зв`язку з чим
досліджені судом структуровані за часом подій двадцять один відео запис новин
та інформаційних передач з логотипом телевізійного каналу «
ІНФОРМАЦІЯ_177 », які певним чином дублюються між собою, мають повтори та
стосуються подій «Майдану» 19 лютого 2014 року, значимі для цілей даного
провадження деталі яких описані за вже наведеними відео раніше. Крім того, за
протоколом огляду також встановлено, що у новинних сюжетах вкотре звертається
увага на події 18 лютого 2014 року в центральній частині міста Києва, пов`язані
із загибеллю журналіста ОСОБА_2535 . Сторони провадження своїм правом звернути
увагу суду на якісь інші нові обставини, зафіксовані на вказаних відео записах,
не скористалися.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом огляду
відео від 07 травня 2014 року та додатком до нього (т. 168 а. 19-64)
слідчим оглянуті, долучені до матеріалів провадження, у зв`язку з чим
досліджені судом структуровані за часом подій десять відео записів новин
з логотипом телевізійного каналу «Інтер», які певним чином дублюються між
собою, мають повтори та стосуються подій «Майдану» 19 лютого 2014 року.
Зокрема, на відео записі «Новости 7-00 19_02_2014»,
окрім повторів сюжету за 18 лютого 2014 року, звернення Генерального прокурора,
відтворюється звернення і Президента України ОСОБА_514 , який висловлює
занепокоєння загибеллю людей, називаючи події на «Майдані» 18 лютого 2014 року
трагедією, наголошує на тому, що був противником силового протистояння,
закликав до діалогу, який було започатковано - прийняті дві амністії у січні та
остання 17 лютого 2014 року, 18 лютого опозиція спровокувала збройне
протистояння, тому він закликає опозиційні сили негайно відмежуватися від радикалів,
які провокують кровопролиття та зіткнення з правоохоронними органами.
Аналогічні звернення поширюються і з боку керівництва Адміністрації Президента
України та Мінюсту. Будь-яке протистояння завершиться, а Україна має залишитися
навіки. Зафіксовано обставини захоплення активістами в регіонах будівлі ГУМВС
та прокуратури у Львівській області, Львівської ОДА та однієї з військових
частин у місті Львів, будівлі ГУМВС, УСБУ та прокуратури в Івано-Франківській
області, ОДА та міськвідділ ГУМВС у Тернопільській області, будівлі ГУМВС у
Рівненській області. Також фіксується затишшя на самому ОСОБА_828 протягом
ранку, значне зменшення на ньому кількості активістів.
Відео запис «Новости 12-00 19_02_2014», окрім
вказаних повторів, поширює заяву в.о. Міністра внутрішніх справ ОСОБА_2520 ,
який акцентує увагу на одержанні неозброєними правоохоронцями поранень
внаслідок застосування зброї з боку активістів.
Відео запис «Новости 14-00 19_02_2014», окрім
вказаних повторів, поширює інформацію МОЗ про 26 загиблих осіб внаслідок
сутичок 18 лютого 2014 року, з них 10 правоохоронців. Фіксуються обставини
захоплення активістами в регіонах будівель ОДА у Закарпатській, Волинській
областях, підпали партійних осередків Партії регіонів, комуністів на заході, а
ВО «Свобода» на сході України.
Відео запис «Новости 16-30 19_02_2014», окрім
вказаних повторів, поширює заяву Голови СБУ ОСОБА_2445 , який акцентує увагу на
захопленні в регіонах органів влади, структур МВС, СБУ, прокуратури, спалах
насильства з використанням вогнепальної зброї, у зв`язку з чим СБУ та
Антитерористичним центром України прийнято рішення про початок проведення на
території України антитерористичної операції, про що поінформовано Президента
України. Фіксуються обставини захоплення активістами в регіонах будівель ОДА у
Хмельницькій, Чернівецькій областях, будівлі ГУМВС у Волинській області, СБУ в
Хмельницькій області.
Під час окремого дослідження відео, яке було
першоджерелом для новинних сюжетів ТК «Інтер» за 19 лютого 2014 року (т. 168 а.
19) сторони провадження звернули увагу на такі обставини.
На відео записі «NA140219_0228» відтворені події
дня 19 лютого 2014 року на Майдані Незалежності з боку вулиці Інститутська,
ознак активного протистояння між активістами та правоохоронцями не фіксується,
перші перебувають за барикадами, які розташовані на межі з пам`ятником
засновникам Києва, другі на значній відстані - в шеренгах в районі Стелли
Незалежності. Враховуючи дані згаданого раніше відео запису «NA140219_0231»,
правоохоронці на ранок 19 лютого 2014 року значно відійшли зі своїх позицій,
яких вони досягнули вночі.
Також, зафіксовано як група працівників спецпідрозділу
«Беркут» в синьому камуфляжі, застосовуючи в бік активістів спеціальні засоби у
виді помпових рушниць та пістолет, який не виключно але і не тільки може
належати до пристрою для відстрілу гумових куль, намагаються відтягнути
стаціонарний пожежний гідрант, який працював в бік згарища, яке розташовано
перед барикадами активістів. Відмічається поодиноке взаємне перекидання
сторонами різних предметів, в тому числі й каміння, наявні і взаємні локальні
провокації - працівники «Беркут» направляють стаціонарний пожежний гідрант в
натовп активістів на барикадах, підходять групами до барикад на небезпечну
відстань та відходять від них, не вибірково з великою дальності застосовують в
бік активістів спеціальні засоби для відстрілу гумових куль у виді рушниць
«Форт-500» у свою чергу, активісти кидають у правоохоронців різні предмети.
На відео записі «NA140219_0229» фіксується
пошкоджений цивільний транспорт внаслідок сутичок біля Жовтневого палацу,
підрозділ військовослужбовців ВВ із жовтими пов`язками на руках, але в темно
синіх бушлатах з відповідними шевронами, також зафіксовані факти обоюдного
перекидання сторонами різних предметів, в тому числі й «коктейлів «молотова».
На відео записі «NA140219_0233» фіксуються
обставини облаштування активістами барикад, заготівлі бруківки, також лунають
зі сцени «Майдану» заклики до цивільних осіб - власників зареєстрованої
вогнепальної зброї.
На відео записі «NA140219_0248» начальник
центрального госпіталю МВС інформує, що станом на 14 год. 30 хв. 19 лютого 2014
року до госпіталю звернулися за медичною допомогою понад 228 правоохоронців,
які постраждали в центральній частині міста Києва внаслідок заворушень 18 та
ІНФОРМАЦІЯ_297 , понад 50 осіб отримали ЗЧМТ, 20 тяжкі, 2 поранених померли
через вогнепальні поранення несумісні із життям, 60 осіб отримали вогнепальні
поранення, багато переломів, забоїв, є незначна кількість з опіками різного
ступеня важкості.
На відео записі «NA140219_0249» фіксуються
обставини розташування активістів у будівлі Поштамту, вхід до якого перебуває
під контролем останніх..
На відео записах «NA140219_0272», «NA140220_0456»
та «NA140220_04520», які узгоджуються між собою, відтворюється обстановка на Майдані
Незалежності в ніч з 19 на 20 лютого 2014 року, будь-яких активних дій між
сторонами не фіксується.
Що стосується інших переглянутих судом відео записів
телевізійного каналу « ІНФОРМАЦІЯ_179 » про події «Майдану» датовані 19 лютого
2014 року, то вони виявилися неінформативними, повторюють попередні сюжети про
події 18 лютого 2014 року та їх наслідки. Сторони провадження своїм правом
звернути увагу суду на якісь окремі нові обставини, зафіксовані на вказаних
відео записах, не скористалися.
Згідно з дослідженим судом присяжних протоколом огляду
відео від 16 травня 2014 року та додатком до нього (т. 169 а. 1, 40-62, 78)
слідчим оглянуті надані МВС відео матеріали з камер зовнішнього спостереження
МВС в центральній частині міста Києва, у зв`язку з чим також досліджені судом,
які мають позначку астрономічного часу та стосуються подій «Майдану» 19 лютого
2014 року.
Зокрема, на відео записах «кам. 14 Майдан Поштамт
19.02.14 00.00-10.13» та «кам. 14 Майдан Поштамт 19.02.14 10.00-20.00» зафіксовані
нічні протистояння активістів з правоохоронцями на Майдані Незалежності з боку
вулиці Інститутська, які мають характер хвиль, проте не відзначаються успіхом
жодних із сторін, правоохоронці на ранок та вдень активних дій не здійснюють,
залишаються на своїх попередніх позиціях звечора 18 лютого, на вечір 19 лютого
активісти відновлюють вогневу завісу перед правоохоронцями.
На відео «кам. 15 вул. Інститутська 19.02.14
00.00-23.59» з вказаного ракурсу активних дій не фіксується, місце
перебування спецавтомобіля міліції - гучномовця є незмінним протягом доби -
внизу вулиці Інститутська.
На відео «кам. 59 Адміністрація Президента 19.02.2014
11.00-16.00» з вказаного ракурсу активних дій не фіксується,
правоохоронці в шерензі блокують вільний проїзд до будівлі цієї адміністрації.
Аналізуючи вказаний відеоматеріал, суд дійшов таких
висновків.
Подані відео записи та фото матеріали суд також визнає
належними через їх очевидний зв`язок локально та у часі з подіями «Майдану»,
які описані в обвинувальному акті. Суд присяжних користуючись своїм правом (ч.
4 ст. 99 КПК України), також визнає всі досліджені копії інформації з
інформаційних (автоматизованих), інформаційно-телекомунікаційних та
телекомунікаційних систем засобів медіа та зовнішнього спостереження МВС, їх
невід`ємних частин, у виді прямих трансляцій чи стримів, архівних записів через
їх всіх належність оригіналами документів.
Звечора 18 та в ніч на 19 лютого 2014 року тривав хвилями
штурм силами правопорядку території «Майдану», яка хоча і була значно звужена,
проте не була взята у кільце. На ранок 19 лютого 2014 року було досягнуто
перемир`я, дії наступального характеру з боку правоохоронців були припинені, а
самі вони значно відійшли з рубежу, якого вони досягли вночі. Саме ці нові
позиції сил правопорядку фіксувалися незмінними і на ранок 20 лютого 2014 року.
Зафіксовані поодинокі обопільні провокуючі дії під час перемир`я 19 лютого
свідчать про сформовану тривалим протистоянням стійку нетерпимість сторін, які
у такий спосіб тримали одна одну у «тонусі» протистояння. Це є абсолютно
неприйнятним для працівників правоохоронних органів, які під час здійснення
повноважень з охорони громадського порядку як представники влади не повинні
були керуватися власними емоціями чи мотивом помсти, відповідати на вчинення
протиправних дій вчиненням таким самих протиправних дій. З цього приводу
аргументація представника потерпілих ОСОБА_661 є переконливою. Сторона захисту
також погодилася з тим, що зафіксоване на відео кидання працівниками міліції
різних сторонніх предметів у бік активістів було протиправним.
Влада робила публічні звернення, засуджуючи насильство та
вимагаючи «Майдан» відмежуватися від дій радикально налаштованих груп, 20
лютого 2014 року було оголошено днем жалоби. Натомість, захоплення
адміністративних будівель влади в регіонах продовжувало тривати під гаслом «ніч
гніву».
Також виявилися документально доведеними факти: -
жорстокого за підсумком з обох боків протистояння, внаслідок чого зафіксована
велика кількість поранених та загиблих цивільних осіб та правоохоронців; -
прийняття Антитерористичним центром України рішення про початок проведення на
території України антитерористичної операції, про що, зі слів Голови СБУ, був
поінформований Президент України; - безладів з боку озброєних недержавних
агентів, які на вулицях нічного Києва чинили розправи над громадянами та
вбивства.
Наведені висновки суду щодо досягнутого перемир`я на 19
лютого корелюють з даними, які одержані судом за результатами дослідження інших
доказів за епізодом «радіоетер сил правопорядку 18-20 лютого 2014 року»
(пункт 5.5.3 вироку) - за даними цих досліджених перемовин сил правопорядку
за 19 лютого 2014 року зранку обстановка дійсно заспокоюється і вже до обіду та
протягом дня і наступної ночі активність сил правопорядку не фіксується.
Факт оголошення 20 лютого 2014 року днем жалоби за
загиблими 18-19 лютого 2014 року підтверджено й актуальними на 20 лютого 2014
року логотипами багатьох ЗМІ. Зокрема, такий логотип супроводжував сюжет каналу
«112» на запис 11 хв. 43 сек. екрану 2/2 багатоекранного відео запису під
назвою «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)»,
астрономічний час - 09 год. 04 хв. 16 сек., а також сюжету каналу «
ІНФОРМАЦІЯ_298 » у програмі «Вікна» - запис на 13 хв. 47 сек. екрану 1/2
багатоекранного відео запису під назвою «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2…», астрономічний час - 09 год. 06 хв. 21 сек.
Судом присяжних були досліджені з дотриманням процедури
відкриття додаткових матеріалів (ст. 290 КПК України) за клопотанням
представника потерпілих ОСОБА_661 результати соціологічних опитувань Фонду
демократичних ініціатив імені Ілька Кучеріва (т. 172 а. 162-182) в
контексті обставин розвитку «Майдану» в динаміці в таких трьох точках контролю
07 - 08 та 20 грудня 2013 року, 03 лютого 2014 року.
Так, за даними вказаного опитування (1 037 респондентів)
станом на 07 - 08 грудня 2013 року (вихідні дні) абсолютна більшість активістів
«МАЙДАНУ-МІТИНГУ» не належала до жодної партії (92%), мали вищу освіту (64%), а
з неповною середньою їх кількість була мізерною (1%), середній вік активіста
становив 36 років, майже половина була кияни, серед приїжджих 8% прибули
організовано за участі громадських організацій (рухів) та політичних партій.
Більшість людей спонукало вийти на «Майдан» побиття активістів в ніч на 30
листопада 2013 року (69,6%) та відмова від підписання Угоди про асоціацію з ЄС
(53,5%). Серед вимог «Майдану» на той час домінували: звільнення заарештованих
активістів, припинення репресій (81,8%); відставка уряду (80%); відставка
Президента і проведення дострокових президентських виборів (75%); підписання
Угоди про асоціацію з ЄС (71%); заведення кримінальних справ на винних у
побитті активістів (57,6%); розпуск Верховної Ради (55,6%). Абсолютна більшість
активістів висловили готовність піти з «Майдану» тільки в разі задоволення всіх
їх вимог (73,9%). Кількість бажаючих серед активістів створювати незалежні від
влади збройні формування та захоплювати будівлі коливалась від 13% до 15%, що
цілком охоплювалося часткою на «Майдані» молодих людей віком від 15 до 29 років
(38%).
За даними вказаного опитування (515 респондентів в усіх
стаціонарних точках (намети, Будинок Профспілок, КМДА, Жовтневий палац тощо)
станом на 20 грудня 2013 року (п`ятниця) також більшість, хоча і менша,
активістів «МАЙДАНУ-ТАБОРУ» не належала до жодної партії (70%), мали вищу
освіту (49%), а з неповною середньою їх кількість була також маленькою (2% -
хоча вдвічі більше від учасників мітингів), середній вік активіста становив 38
років, було більше приїжджих (81%) аніж киян, а серед приїжджих значно більше
осіб, аніж на мітинги, прибули організовано за участі громадських організацій
(рухів) та політичних партій (24%). Більшість людей також спонукало долучитися
до «Майдану» побиття активістів в ніч на 30 листопада 2013 року (69%) та відмова
від підписання Угоди про асоціацію з ЄС (40%). Серед вимог «МАЙДАНУ-ТАБОРУ»
дещо інші акценти: відставка уряду (74,5%); відставка Президента і проведення
дострокових президентських виборів (65,7%); звільнення заарештованих
активістів, припинення репресій (63,9%); підписання Угоди про асоціацію з ЄС
(58,6%); розпуск Верховної Ради (51,4%); заведення кримінальних справ на винних
у побитті активістів (50,7%). Абсолютна більшість активістів також висловили
готовність піти з «Майдану» тільки в разі задоволення всіх їх вимог (63,6%).
Кількість бажаючих серед активістів створювати незалежні від влади збройні
формування та захоплювати будівлі була більшою від мітингарів і коливалась від
19% до 22%, що також цілком охоплювалося часткою на такому «Майдані» молодих
людей віком від 16 до 29 років (34%).
За даними вказаного опитування (502 респонденти в усіх
стаціонарних точках (намети, Будинок Профспілок, КМДА, Жовтневий палац тощо)
станом на 03 лютого 2014 року (понеділок) також більшість активістів не
належала до жодної партії (84%), мали вищу освіту (43%), а з неповною середньою
їх кількість була також маленькою (4% - хоча стала ще вдвічі більше), середній
вік активіста становив 37 років, було більше приїжджих (88%) аніж киян, а серед
приїжджих прибули організовано за участі громадських організацій (рухів) та
політичних партій (16%). Більшість людей також спонукало долучитися до
«Майдану» жорсткі репресії (61,3%) та відмова від підписання Угоди про
асоціацію з ЄС (47%), також домінуючим стали прагнення змінити життя (51%) та
владу (45,6%) в Україні. Серед вимог «МАЙДАНУ-СІЧІ» дещо інші акценти: значно
домінуючими стали відставка Президента та проведення дострокових президентських
виборів (85,2%), звільнення заарештованих активістів і припинення репресій
(82,2%); решта - відставка уряду (68,2%); заведення кримінальних справ на
винних у побитті активістів (63,7%); зміна Конституції (62,5%); заведення
кримінальних справ щодо корупціонерів (62,1%); розпуск Верховної Ради (59,1%);
підписання Угоди про асоціацію з ЄС (49%). Абсолютна більшість активістів також
висловили готовність піти з «Майдану» тільки в разі задоволення всіх їх вимог
(82,7%). Кількість бажаючих серед активістів створювати незалежні від влади
збройні формування та захоплювати будівлі стала значно більшою і коливалась від
41% до 51%, що вже не охоплювалося часткою на такому «Майдані» молодих людей
віком від 18 до 29 років (33%). Також відмічається, що «МАЙДАН-ТАБІР» пройшов
жорсткі протистояння з правоохоронцями, побиття, репресії, зникнення людей,
справжні криваві бої на вул. Грушевського та перші людські жертви, тому дуже
змінився зовні, став більш закритим, з`явилися барикади, тим самим перетворився
у «МАЙДАН-СІЧ». Влада за півтори місяці репресивної політики домоглася значної
радикалізації «Майдану», спроби розігнати «Майдан» силою, очевидно, наразяться
на таку саму силову відсіч, ситуацію ускладнило й те, що опозиція, яка веде
переговори, не керує «Майданом».
Суд визнає неналежними даними, а відтак відхиляє без
дослідження результати опитування серед представників громадських організацій
щодо оцінки ролі «Майдану» у громадському суспільстві (т. 172 а. 183-191).
Суд з передбачуваною обережністю ставиться до вказаних
результатів соціологічних опитувань, проте відмічає певну їх високу кореляцію з
оцінками, які надавали допитані під час судового провадження очевидці вказаних
подій, більшість з яких безпосередні активісти «Майдану», з об`єктивними
даними, які були зафільмовані очевидцями.
«Майдан» від мітингу, коли люди емоційно зреагували на
застосовану владою силу 30 листопада 2013 року, а кількість радикально
налаштованих осіб не перевищувала 15 %, через подальші безглузді спроби держави
у грудні 2013 року припинити протест перетворився в стаціонарний табір
однодумців з домінуючими політичними вимогами про зміну влади та збільшенням
питомої ваги радикально налаштованих серед них до 22 %. У подальшому, толеруючи
у відповідь, а не припиняючи насильство, влада спровокувала значну
радикалізацію «Майдану» (питома вага радикально налаштованих стала домінуючою),
опозиція, що вела переговори, мала незначний авторитет серед активістів і не
здатна була керувати всіма процесами «Майдану», найбільш активна основа якого
самоорганізувалася в парамілітарні сили самооборони, які були озброєні
різноманітними засобами для нанесення тілесних ушкоджень, забезпечували режим
контролю за територією «Майдану» та проводили активні дії із застосуванням
силового компоненту, що вже не узгоджувалося з принципами мирного зібрання.
5.7. Оцінка всіх досліджених судом доказів у їх
сукупності та взаємозв`язку.
Передусім, суд констатує, що для зручності сприйняття та
систематизації одержаної під час судового розгляду доказової інформації її
масив у вироку був поділений в межах одного 5-го розділу на шість окремих
блоків (глав): - показання обвинувачених (глава 5.1); - докази щодо їх статусу,
локації 20 лютого 2014 року за даними телефонії, а також закріплення за
правоохоронцями зброї (глава 5.2); - докази, на підставі яких встановлено
наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають загальне значення для
доказування за кожним епізодом висунутого обвинувачення (глава 5.3), а саме,
документи у формі відео та фото матеріалів про події 20 лютого 2014 року (пункт
5.3.1), дані щодо локації обвинувачених, підрозділу, в якому вони проходили
службу, інших правоохоронців та протестувальників, характер їх переміщення та
дій 20 лютого 2014 року за даними документів у формі відео та фото матеріалів
(пункт 5.3.2), докази щодо слідів та обставин застосування 20 лютого 2014 року
зброї та спецзасобів (пункт 5.3.3); - докази за окремими епізодами загибелі та
поранення потерпілих 20 лютого 2014 року, судово-медичний компонент (глава
5.4); - показання свідків та інші докази (глава 5.5); - докази, на підставі
яких встановлено наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають загальне
значення для доказування і передували подіям 20 лютого 2014 року (глава 5.6).
По ходу дослідження та оцінки всіх вказаних доказів судом
присяжних визначалися ті з них, які виявилися або неналежними, або
недопустимими, або сумнівними на предмет достовірності. Суд зосереджував увагу
як на таких доказах та мотивах прийняття щодо них відповідних рішень, так і на
інших доказах, які клалися судом в основу даного вироку. Всі ці висновки суду
присяжних безумовно залишаються актуальними, а тому не потребують дубляжу.
Послідовно оцінюючи всі досліджені під час судового
розгляду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд присяжних вважає також
встановленим і таке.
Окрім тих показань обвинувачених, які були
підтверджені документально та у щирості яких для суду не було виявлено підстав
сумніватися, звертає на себе увагу і те, що виявилися не спростованими поданими
всіма іншими доказами узгоджені між собою показання обвинувачених ОСОБА_29 та
ОСОБА_26 і про таке:
- за виконання своїх службових обов`язків під час подій
«Майдану» будь-якого виду винагород, не передбачених законодавством, вони не
отримували, і про такі випадки їм не відомо - ці показання обвинувачених
узгоджуються з показаннями свідків захисту, а також свідків обвинувачення з
числа працівників правоохоронних органів, серед допитаних судом осіб не
встановлено тих, які заявили б про себе як про носія таких фактів чи про
будь-яку свою причетність до них, такі факти не знайшли і свого документального
підтвердження (п. 5.5.3. вироку);
- їм не відомо, щоб до особового складу ПМОП, РСП
доводилися особисті команди Президента України, Міністра внутрішніх справ,
інших посадовців чи впливових публічних діячів з приводу їх, міліції, дій під
час подій «Майдану» - серед допитаних судом осіб не встановлено тих, які
заявили б про себе як про носія таких фактів чи про будь-яку свою причетність
до них, такі факти не знайшли і свого документального підтвердження;
- їм не відомо, щоб до особового складу ПМОП, РСП
доводилися завдання припинити протестні акції на Майдані Незалежності протягом
19 - 20 лютого 2014 року - серед допитаних судом осіб не встановлено тих, які
заявили б про себе як про носія таких фактів чи про будь-яку свою причетність
до них, такі факти не знайшли і свого документального підтвердження;
- моральний стан працівників міліції на час подій 19-20
лютого можна охарактеризувати як суцільну втому - ці показання обвинувачених
узгоджуються з показаннями свідків як захисту, так і обвинувачення, а також з
показаннями потерпілих - учасників подій 20 лютого 2014 року, які також
відзначали пригнічений моральний стан правоохоронців, які в більшості своїй
тікали зі своїх позицій, що цілком корелює із дослідженими даними відео та фото
фіксації вказаних подій;
- прослухані в суді радіо перемовини належали іншим
підрозділам МВС, а не ПМОП - ці показання обвинувачених узгоджуються з
результатами дослідження поданих стороною обвинувачення службових розмов в
радіоетері за 18-20 лютого 2014 року, відношення яких до діяльності керівного
складу ПМОП не доведено (п. 5.5.3. вироку);
- під час вказаних подій 18-20 лютого 2014 року ОСОБА_21
і ОСОБА_22 не отримували явно злочинних наказів, мети своїми діями порушити
громадську безпеку, залякати активістів, населення в цілому чи вплинути на
прийняття рішень та вчинення дій об`єднаннями громадян, юридичними особами з
метою припинити «Майдан» не мали і таке завдання не отримували - ці показання
обвинувачених узгоджуються з показаннями свідків захисту, а також свідків
обвинувачення з числа працівників правоохоронних органів, корелюють вони і з
показаннями потерплих та свідків обвинувачення з числа активістів, які визнали
вимушений (під дією обставин - обстріл, втрати, атака) відхід сил правопорядку
зі своїх позицій, а нештатні обставини такого відходу (панічна евакуація правоохоронців
із Жовтневого палацу) - причиною неадекватно жорстких дій у відповідь озброєних
правоохоронців (отже на полі протистояння ініціатива належала активістам, а не
правоохоронцям), серед допитаних судом осіб не встановлено тих, які заявили б
про себе як про носія протилежних фактів, не знайшли такі й свого підтвердження
на досліджених відео та фото матеріалах;
- під час вказаних подій 18-20 лютого 2014 року всі
обвинувачені мирним зборам та мітингам громадян не перешкоджали і таке завдання
не отримували - ці показання обвинувачених узгоджуються з показаннями свідків
захисту, а також свідків обвинувачення з числа працівників правоохоронних
органів, корелюють вони і з показаннями потерплих та свідків обвинувачення з
числа активістів, які описували події 20 лютого 2014 року як такі, що очевидно
не мали ознак мирного протесту, і це повністю узгоджується з даними відео та
фото фіксації вказаних подій (з боку активістів: збройний обстріл, атака
(штурм, наступ, прорив, переслідування) та поєднане з цим застосування
фізичного насильства; захоплення працівників правоохоронних органів у полон;
мілітарний вигляд, наявність вогнепальної зброї та масово засобів, призначених
для нанесення тілесних ушкоджень; захоплення будівель, що забезпечували
діяльність органів державної влади (Мінагрополітики), державних установ
(Консерваторія, НМАУ), органів місцевого самоврядування (КМДА), громадських
об`єднань (будинок Профспілок);
- 20 лютого 2014 року під час подій на вул. Інститутська
вогнепальну зброю особисто ОСОБА_21 та ОСОБА_22 не застосовували - ці показання
вказаних обвинувачених не спростовані допустимими документальними даними, в
тому числі фото та відео матеріалами фіксації подій вказаного дня та висновками
експертиз у сфері балістики, за якими слідів застосування 20 лютого 2014 року
під час вказаних подій закріпленої за ОСОБА_645 та ОСОБА_652 штатної зброї не
виявлено (глава 5.3. вироку);
- ОСОБА_21 заволодіння вогнепальної зброї не вчиняв -
серед допитаних судом осіб не встановлено тих, які заявили б про себе як про
носія таких фактів чи про будь-яку свою причетність до них, такі факти не
знайшли і свого документального підтвердження, а сам по собі факт зникнення
закріпленої за вказаним обвинуваченим штатного екземпляра зброї є недостатнім
доказом його винуватості за відсутності даних про його свідому пряму
причетність до її зникнення чи протиправного заволодіння іншою особою.
Разом з тим, враховуючи результати дослідження поданих
сторонами доказів конкретно за епізодами поранення та загибелі окремих
потерпілих (заключні висновки за епізодом поранення ОСОБА_2018 та пов`язаних з
ним епізодів загибелі ОСОБА_472 та поранення ОСОБА_886 , а також за епізодом
поранення ОСОБА_326 ), виявилися спростованими показання обвинуваченого
ОСОБА_29 про те, що він, перебуваючи ранком 20 лютого 2014 року разом зі своїм
співслужбовцем ОСОБА_737 за правим боком бетонної барикади (якщо дивитися знизу
вул. Інститутська), не вчиняв дій, які виходили б за межі наданих йому влади та
службових повноважень, не створював небезпеку для життя та здоров`я людей, що
викликає сумніви у щирості його показань в цій частині
Так, за результатами дослідження доказів за вказаними
епізодами поранення та загибелі потерпілих встановлено, що пострілами із
закріпленого за співробітником РСП ОСОБА_737 автомата 7,62х39мм АКМС НОМЕР_18
були завдані поранення ОСОБА_2011 о 10 год. 07 хв. 24 сек., ОСОБА_473 о 10 год.
08 хв. 34 сек. та ОСОБА_474 о 10 год. 17 хв. 14 сек., коли ці потерпілі
перебували на правому боці вул. Інститутська неподалік від входу до станції
метро «Хрещатик» на різній відстані донизу від парапету з написом «АКБ
«Аркада», а співробітники ідентифікованого підрозділу (РСП) - за обома
частинами бетонної барикади.
Такими діями, з огляду на фактичні обставини заподіяння
шкоди здоров`ю вказаним потерпілим, безумовно було завдано тяжкої шкоди
здоров`ю громадянам (тяжкі та інші тілесні ушкодження, смерть однієї особи), відтак
і небезпека для їх життя була реальною. Констатована судом при цьому
відсутність законних підстав для застосування вогнепальної зброї прямо вказує
на явний вихід правоохоронців за межі наданих їм прав та службових повноважень.
Крім того, сліди пострілів з АКМС (кулі), закріпленого за
співробітником РСП ОСОБА_737 , були виявлені і в інших локаціях (під час огляду
автомобіля IVECO д.н.з. НОМЕР_52 та парковки готелю «Україна», а також споруди
типу «Барикада» на ділянці вул. Інститутська в м. Києві), що вказує, як
мінімум, на фрагментарну участь ОСОБА_580 і у проведенні спеціальної
міліцейської операції зі звільнення від активістів території перед Жовтневим
палацом.
З показань обвинуваченого ОСОБА_701 випливає, що він міг
не бачити дій ОСОБА_2784 після того, як вийшовши із ОСОБА_794 палацу надавав
допомогу травмованому колезі ОСОБА_3114 ,
якого супроводив до службового автобусу, біля якого в кінці алейки майже на
вул. Інститутська постояв деякий час, після чого разом із іншими
правоохоронцями попрямував до бетонної барикади, за правим боком якої перебував
надалі. Однак, ОСОБА_701 чітко зазначив, що до будинку АДРЕСА_13 зайшов із-за
правого боку бетонної барикади разом із ОСОБА_3115 , що об`єктивно передбачає певний час їх обох
спільного перебування за такою. Здійснення пострілів в бік потерпілих ОСОБА_3116 , ОСОБА_893 та ОСОБА_326 до того, як ОСОБА_2784
міг зайти за бетонну барикаду, виключається об`єктивними даними відео фіксації
цих подій, якими безумовно доведено, що вже станом на 09 год. 31 хв. всі бійці
РСП перебували за бетонною барикадою, остаточно змінивши свої попередні
позиції. Отже з цього часу спільне перебування ОСОБА_701 та ОСОБА_2536 за
бетонною барикадою стає фактом.
У своїх показаннях ОСОБА_701 справді не уточнив, скільки
часу він з ОСОБА_2536 перебував за правим боком бетонної барикади до того, як
разом зайшли до будинку АДРЕСА_13 і перебували в ньому вже до 21 лютого 2014
року, натомість послідовно підкреслював, що ОСОБА_2784 був старшим в його
групі, а в приміщеннях вказаного будинку вони разом продовжили виконувати
завдання зі спостереження. Отже, ОСОБА_701 тактично взаємодіяв з ОСОБА_3115 , коли були разом у складі, так званої, малої
тактичної групи, тому і застосування останнім штатної зброї у бік вказаних
трьох потерпілих протягом майже 10 хвилин, було у присутності ОСОБА_701 .
Дійсно, ОСОБА_2784 теоретично міг це зробити із-за правого боку бетонної
барикади та з вікон вказаної будівлі, натомість ці деталі не впливають на
правову оцінку його дій, які тактично забезпечував ОСОБА_701 , та їх результати
у виді поранення трьох потерпілих, в тому числі одного смертельного.
Отже, у період часу з 10 год. 07 хв. до 10 год. 18 хв.,
ОСОБА_701 , перебуваючи під час несення служби з охорони громадського порядку в
м. Києві на вул. Інститутська за бетонною барикадою на вказаній бойовій позиції
бійців РСП, здійснював тактичну взаємодію в групі із одним з озброєних
співробітників РСП за очевидної відсутності законних підстав для застосування
останнім вогнепальної зброї на ураження в бік беззбройних активістів у спосіб,
небезпечний для життя багатьох осіб. Така тактична взаємодія полягала у
створенні необхідних умов для здійснення вказаним співробітником РСП декількох
прихованих прицільних пострілів в бік активістів на ураження, що і призвело до
загибелі однієї людини та заподіяння двом тяжких та інших за тяжкістю тілесних
ушкоджень.
Однак, тлумачачи всі сумніви на користь обвинуваченого
ОСОБА_701 , слід визнати, що стосовно нього не встановленні допустимі дані про
особисте застосування ним вогнепальної зброї, про отримання та виконання ним
явно злочинних наказів ОСОБА_2788 та
інших осіб, не встановлено даних і про досягнення з його боку попередньої змови
на вчинення інших злочинів, вчинення яких розпочалося задовго до того, як бійці
РСП зайняли позиції за бетонною барикадою, де до цього часу перебував ОСОБА_701
.
Враховуючи викладене, вказані дії ОСОБА_701 , як
працівника правоохоронного органу та співвиконавця перевищення влади та
службових повноважень разом з іншою особою (вказаний конкретний боєць РСП), не
виходять за межі висунутого йому обвинувачення за ст. 365 КК України.
Як вже констатовано, обвинувачені ОСОБА_23 , ОСОБА_20 та
ОСОБА_19 в судовому засіданні не допитувалися. Отже, суд присяжних був
позбавлений можливості перевірити їх особисті захисні версії подій, а тому
обмежився за таких обставин оцінкою доказів обох сторін в контексті
сформульованого обвинувачення через призму суворого дотримання правил про
сумніви та припущення.
Оцінка судом доказів щодо статусу обвинувачених,
щодо закріплення за правоохоронцями зброї та щодо слідів,
обставин застосування зброї та спецзасобів 20 лютого 2014 року виявилася
вичерпною.
Спецпідрозділ «Беркут» являвся штатним озброєним
підрозділом міліції громадської безпеки, який керувався у своїй діяльності
положеннями Конституції України та Закону України «Про міліцію». Міліціонери
спецпідрозділу «Беркут» та всі обвинувачені, зокрема, були представниками
державного озброєного органу виконавчої влади - працівниками правоохоронного
органу (правоохоронцями), постійно здійснювали функції представника влади, тому
являлись службовими особами, на яких були покладені обов`язки діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами
України. В межах своєї службової компетенції вони повинні були захищати життя,
здоров`я, права і свободи громадян, інтереси суспільства і держави від
протиправних посягань, нехтуючи вказівками службових осіб як підставою для
будь-яких незаконних дій, були зобов`язані забезпечувати безпеку громадян і
громадський порядок, носити та застосувати спеціальні засоби та зброю виключно
у випадках і в порядку, визначених ст. ст. 12 - 15-1 Закону України «Про
міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року), а при виконанні службових
обов`язків - бути незалежними від впливу політичних партій та інших об`єднань
громадян. Обвинувачені перебували під захистом держави.
Судом під час судового розгляду були встановлені фактичні
дані як щодо конкретного закріплення автоматичної зброї (автомати АКМС,
ідентифікація кожного екземпляру яких чітко забезпечена відповідними серіями та
номером зброї) за обвинуваченими та іншими співробітниками ПМОП (РСП), так і
щодо порядку індивідуальної видачі та здачі такої зброї в підрозділі у
спеціально відведеному місці її зберігання виключно через картку-замісник, в
тому числі і 18 лютого 2014 року, що виключало можливість отримання
міліціонером замість закріпленої за ним зброї іншої - зброї, закріпленої за
іншим міліціонером підрозділу.
Більш того, вказаний порядок був забезпечений нормативно
та мав чітку регламентацію, положення якої, як сталої практики видачі зброї в
підрозділі ПМОП через картку-замісник, в тому числі і 18 лютого 2014 року, коли
протягом дня обвинувачені чи то в складі бронегрупи, чи то в складі РСП, були
озброєні, підтвердили обвинувачені ОСОБА_21 (озброєний у складі РСП) та
ОСОБА_22 (озброєний окремо у складі бронегрупи), допитані судом свідки
ОСОБА_854 , ОСОБА_726 та ін. Будь-яких доказів, навіть на рівні обґрунтованих
припущень, того, що 18 лютого 2014 року озброєння особового складу РСП
відбувалося хаотично з порушенням індивідуального порядку закріплення зброї,
під час судового розгляду не одержано.
Сукупність вказаних доказів, в тому числі щодо слідів та
обставин застосування зброї 20 лютого 2014 року, об`єктивно свідчить про те, що
зі штатної зброї - АКМС, яка була закріплена за співробітниками РСП та іншими
міліціонерами ПМОП, 20 лютого 2014 року в центральній частині міста Києва були
відстріляні кулі та гільзи:
-з АКМС НОМЕР_256 ,
закріпленого за ОСОБА_655 (8 куль та 1 гільза);
-з АКМС НОМЕР_262 , закріпленого за ОСОБА_542 (8 куль);
-з АКМС НОМЕР_265 , закріпленого за ОСОБА_738 (5 куль та 23
гільзи);
-з АКМС НОМЕР_267 , закріпленого за ОСОБА_714 (4 кулі та 48
гільз);
-з АКМС НОМЕР_273 , закріпленого за ОСОБА_735 (4 кулі та 14
гільз).
-з АКМС НОМЕР_269 , закріпленого за ОСОБА_728 (4 кулі та 3
гільзи);
-з АКМС НОМЕР_264 , закріпленого за ОСОБА_743 (4 кулі та 1
гільза);
-з АКМС НОМЕР_260 , закріпленого за ОСОБА_370 (4 кулі);
-з АКМС НОМЕР_250,
закріпленого за ОСОБА_389 (2 кулі та 1 гільза);
-з АКМС НОМЕР_271 , закріпленого за ОСОБА_746 (1 куля та 4
гільзи);
-з АКМС НОМЕР_272 , закріпленого за ОСОБА_536 (1 куля та 3
гільзи);
-з АКМС НОМЕР_268 , закріпленого за ОСОБА_392 (1 куля та 2
гільзи);
-з АКМС ГУ НОМЕР_255 ,
закріпленого за ОСОБА_390 (1 куля);
-з АКМС НОМЕР_341 , закріпленого за ОСОБА_545 (1 куля);
-з АКМС НОМЕР_343 , закріпленого за ОСОБА_720 (3 гільзи);
-з АКМС НОМЕР_252 ,
закріпленого за ОСОБА_644 (2 гільзи);
-з АКМС НОМЕР_263 , закріпленого за ОСОБА_736 (1 гільза);
Ці всі особи, окрім ОСОБА_2537 (1-а оперативна рота
ПМОП), були на час подій співробітниками одного підрозділу ПМОП - РСП. Всього
ідентифіковано експертним шляхом 48 куль та 106 гільз і всі вони (окрім 3-х
гільз) були відстріляні 20 лютого 2014 року під час подій «Майдану» зі штатної
зброї саме РСП.
Звертає на себе увагу, що із вказаних 17 екземплярів
зброї щодо 10 виявлено на одній місцевості відстріляні з них як кулі, так і
гільзи, що об`єктивно вказує на єдність джерела їх відстрілу в одній локації та
фізично робить неспроможною версію сторони захисту, як припущення, про ймовірне
штучне привнесення гільз на місце події з інших територій, зокрема, і
службового стрільбища ПМОП. Характерними виявилися і дані про напрямок ведення
стрільби з вказаної зброї РСП за виявленими слідами її застосування - квіткові
клумби, освітлювані стовпи, об`єкти реклами та стовбури дерев по обидві боки
вул. Інститутська, стіни та приміщення готелю «Україна», стіни будівлі
Жовтневого палацу, всі вказані об`єкти, з масовими та абсолютно домінуючими за
кількістю слідами обстрілу з напрямку, який охоплював саме сніжну та бетонну
барикади, а загалом - контрольований правоохоронцями 20 лютого 2014 року
урядовий квартал.
Окрім того, місцевість по вул. Інститутська містила сліди
масового застосування і спецзасобів дратівливої та травматичної дії. Залишки
спецзасобів були знайдені на місцевості, звідки власне і починалося
протистояння, ці спецзасоби не є вибуховими, що узгоджується з метою їх
застосування - зупинити активістів, а не знешкодити їх.
Крім того, дані про пряму причетність до подій 20 лютого
2014 року згаданих екземплярів штатної зброї РСП повністю узгоджуються з даними
дослідженої судом телефонії, показаннями обвинувачених ОСОБА_29 та
ОСОБА_26 , а також даними щодо локації обвинувачених, підрозділу, в якому вони
проходили службу, інших правоохоронців за результатами дослідження документів у
формі відео та фото матеріалів, які у своїй сукупності з усією очевидністю і
поза розумним сумнівом доводять те, що з 08 год. ранку і далі протягом дня 20
лютого 2014 року в районі вул. Інститутська дійсно перебували обвинувачені
ОСОБА_23 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 та ОСОБА_21 , інші бійці РСП,
зокрема, міліціонери ОСОБА_542 , ОСОБА_537 , ОСОБА_546 , ОСОБА_547 , ОСОБА_536
, ОСОБА_532 , ОСОБА_539 , ОСОБА_538 , ОСОБА_727 та командир РСП ОСОБА_369 ,
хоча останній і приблизно з 09 год. 15 хв. На цьому фоні перебування 20 лютого
2014 року разом з цими особами бійців РСП ОСОБА_582 , ОСОБА_728 та ОСОБА_545 ,
закріплена зброя за якими також фігурує серед застосованої, є фактом.
Така внутрішня узгодженість даних щодо перебування в
одному місці та в один час виявлених слідів використання зброї та осіб, за
якими така зброя була закріплена, усуває всі сумніви щодо достовірності цих
даних та об`єктивність джерела їх походження.
Крім того, за показаннями обвинувачених ОСОБА_29 та
ОСОБА_26 і це також узгоджується з даними дослідженої судом телефонії, з 08
год. ранку і далі протягом дня 20 лютого 2014 року в районі вул. Інститутська
перебували й інші бійці РСП, зокрема, командири взводів РСП ОСОБА_535 та
ОСОБА_540 , міліціонери РСП ОСОБА_541 , ОСОБА_531 , ОСОБА_533 , ОСОБА_529 ,
ОСОБА_530 та ОСОБА_534 , сліди застосування зброї закріпленої за якими
об`єктивно допустимими доказами не встановлені.
Звертає на себе увагу кореляція між даними телефонії щодо
всіх вказаних бійців РСП та даними телефонії щодо більшості потерпілих (т.т.
62, 63 - спільні місця перебування в зонах ретрансляції однакових операторів
мобільного зв`язку, спільні азимути тощо), що об`єктивно додатково вказує про
їх пов`язане в один час перебування на одній місцевості (вул. Інститутська та
прилегла територія).
Дійсно, за даними досліджених судом доказів також
об`єктивно з`ясовано, що міліціонер ОСОБА_655 станом на 20 лютого 2014 року
перебував на стаціонарному лікуванні у шпиталі, а міліціонери ОСОБА_546 та
ОСОБА_547 під час згаданих подій отримали поранення, останній смертельне, у
зв`язку з чим закріпленими за ОСОБА_714 та ОСОБА_392 автоматами з певного часу
(орієнтовно з 09 год. 20 хв.), а за ОСОБА_655 - протягом всього 20 лютого 2014
року володіли інші особи з числа довірених і відомих бійцям РСП. Це в цілому
узгоджується з фактом заволодіння ОСОБА_376 (зафіксовано стрільба о 09 год. 05
хв. 14 сек.) закріпленою за ОСОБА_655 зброєю, коли всі інші бійці РСП, в тому
числі ОСОБА_546 та ОСОБА_547 володіли своєю, але за відсутності інших даних суд
не вважає таку обставину доведеною поза розумним сумнівом, а тому оцінює лише
за правилами припущення.
Враховуючи встановлені дані щодо порядку видачі зброї,
фігурування за даними судових балістичних експертиз закріпленого за
міліціонером ОСОБА_655 автомата в подіях 20 лютого 2914 року могло мати місце
тільки з однієї з таких трьох причин. Перше - викрадення цього екземпляру зброї,
що виключається через відсутність даних про це, більш того, навпаки перебування
цього екземпляру зброї серед офіційно озброєного штатною зброєю особового
складу РСП спростовує версію про його викрадення. Друге - це видача, а відтак і
одержання вказаного екземпляру зброї іншим міліціонером внаслідок помилки, що є
малоймовірним, але не поміченою така помилка могла бути тільки за умов, якщо
всі інші міліціонери отримували тільки закріплену за ними зброю. Нарешті, третє
- це видача, а відтак і одержання вказаного екземпляру зброї за наказом певного
начальника додатково, окрім чи замість одержання закріпленої штатної зброї.
Звертає на себе увагу те, що у другому та третьому випадках помилкова чи
свідома видача зброї, закріпленої за відсутнім на службі міліціонером, не
спричиняє порушення загального порядку її видачі для всіх інших озброєних
правоохоронців, суть якого зводиться до того, що кожний боєць самостійно
зацікавлений отримати саме свою зброю, яку він обслуговував та використовував,
з тим, щоб елементарно обмежити свою відповідальність тільки її застосуванням
під своїм власним контролем.
Таким чином, зафіксовані сліди застосування конкретного
екземпляру зброї закріпленої за конкретним правоохоронцем, участь якого в
подіях підтверджено ще й іншими доказами, прямо вказує на застосування цієї
зброї саме і тільки вказаним правоохоронцем.
Звертає на себе увагу і те, що за фактом виявлення на дні
річки Віта у Голосіївському районі міста Києва (р-н о. Жуков) елементів
знищеної вогнепальної зброї (п. 5.5.3. вироку) встановлено, що ці елементи за
ідентифікованими під час проведених експертиз номерами №№ НОМЕР_25 , НОМЕР_31 ,
НОМЕР_27 , НОМЕР_19 , НОМЕР_18 , НОМЕР_4 , НОМЕР_20 , НОМЕР_2 , НОМЕР_21 ,
НОМЕР_11 , НОМЕР_30 та НОМЕР_28 є у переліку зниклої з РСП та ідентифікованої
як застосованої бійцями цього ж підрозділу під час подій 20 лютого 2014 року
вогнепальної зброї (АКМС). Разом з тим, відсутні відомості, які вказували б на
причетність обвинувачених ОСОБА_25 , ОСОБА_28 та ОСОБА_29 до незаконного
заволодіння цими екземплярами вогнепальної зброї РСП, яка зникла з ПМОП після
подій 20 лютого 2014 року та елементи якої були у подальшому виявлені.
Щодо документів у формі відео та фото матеріалів,
то результати дослідження та оцінки інших груп доказів тільки підсилили висновки
суду про їх достовірність. Вмотивовані винятки з цього висновку прямо вказані
за результатами дослідження окремих з вказаних документів.
Всі досліджені відеозаписи та фото матеріали суд оцінив в
контексті висунутого обвинувачення як повністю та детально задокументовані з
різних ракурсів відомості про обстановку протистояння 18-20 лютого 2014 року
між активістами та силами правопорядку, динаміку зміни такої обстановки, рух та
переміщення сторін протистояння із займаних позицій, дані про ідентифікаційну
спроможність цих документів, а також про достовірний астрономічний час подій 20
лютого 2014 року. Всі фактичні обставини, на які сторони з приводу досліджених
відео та фото матеріалів звертали увагу, є документально зафіксовані та
взаємоузгоджені, відтак є достовірними, а тому доведеність таких обставин не
викликала у суду сумніву та врахована при постановленні вироку. Всі копії
інформації з інформаційних (автоматизованих), інформаційно-телекомунікаційних
та телекомунікаційних систем, переконавшись у їх належності, суд присяжних,
користуючись своїм правом, визнав як оригінали документів (ч. 4 ст. 99 КПК
України).
Дані більшості досліджених судом відео та фото матеріалів
знайшли своє синхронізоване у часі відображення у відеозаписі під назвою
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш
носії - т. 90 а. 40). Результати дослідження самих цих відео та фото свідчать
про достовірність даних щодо хронології подій та їх звукової складової, які
викладені за допомогою вказаного багатоекранного відео. Суд визнав достовірним
і хронометраж астрономічного часу подій, що на ньому позначений. Разом з
тим, достовірність синхронізації на цій платформі компільованих до неї записів
службових перемовин засобами радіозв`язку не була підтверджена під час допиту
свідків - авторів таких перемовин (працівників правоохоронних органів).
Першоджерела, в тому числі оригінальні, які в більшості
своїй покладені в основу відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2
0853-1100 (20.02.2014)», були встановлені. Їх походження є продуктом вільної
фіксації подій як окремими очевидцями, так і командами професійних журналістів
вітчизняних та іноземних інформаційних агенцій, в тому числі загальновідомих та
авторитетних. Їх достовірність, кожного окремо, у сторін конкретних сумнівів не
викликала.
Дійсно, велика кількість з вказаного дослідженого масиву
відео становить собою змонтовану нарізку окремих відео записів. Однак,
переривання зйомки на окремі сюжети не впливало на зміст самих таких сюжетів,
хоча в цілому повнота фіксації події у такому випадку безумовно страждала. Це є
очевидним технічним питанням, на яке суд зважував і через акцентуацію захисту в
тому числі, а тому в своїх оцінках щодо доведення обвинувачення зовсім не
обмежувався нарізками окремих відео записів з одного джерела. Якщо ж суд
присяжних і відступав від цього правила, то виключно для захисту як для
сторони, обґрунтовані сумніви з боку якої можуть мати значення неподоланого
бар`єру для доказування.
За поданими відео та фото матеріалами є доведеною
ідентифікація як учасників подій 20 лютого 2014 року на вул. Інститутська
окремого підрозділу ПМОП - РСП, обвинувачених ОСОБА_29 , ОСОБА_26 та ОСОБА_31 .
Проте, серед тих осіб, хто застосовував зброю чи спеціальні засоби і дії яких
описані в обвинувальному акті, встановлено за належною ідентифікаційною
здатністю серед обвинувачених тільки ОСОБА_31 , а серед співробітників РСП
загалом - інших конкретних осіб, матеріали щодо яких виділені в окреме
провадження. Ідентифікація під час цих подій обвинувачених ОСОБА_25 та ОСОБА_28
за поданими відео та фото матеріалами сторонами безспірно не доведена, проте їх
участь в них підтверджена за результатами дослідження інших доказів щодо слідів
та обставин застосування зброї 20 лютого 2014 року, даних так званої телефонії
тощо.
Оцінка судом доказів про локацію обвинувачених,
підрозділу, в якому вони проходили службу, інших правоохоронців та активістів в
центральній частині міста Києва, характер їх переміщення та дій 20 лютого 2014
року за даними документів у формі відео та фото матеріалів під сумнів іншими
доказами не поставлена, більш того знайшла своє цілковите підтвердження за
результатами оцінки показань більшості потерпілих-учасників подій, свідків
обвинувачення ( ОСОБА_2315 , ОСОБА_805
, ОСОБА_791 , ОСОБА_806 ,
ОСОБА_1028 , ОСОБА_1343 , ОСОБА_1386 ,
ОСОБА_1356 , ОСОБА_791 , ОСОБА_785 ,
ОСОБА_803 , ОСОБА_798 , ОСОБА_800 ,
ОСОБА_864 , ОСОБА_861 , ОСОБА_862 ,
ОСОБА_1536 , свідки « ОСОБА_2255 » (УДО), « ОСОБА_2259 » (УДО), «
ОСОБА_2270 » на ім`я « ОСОБА_2264 », « ОСОБА_2273 » під ім`ям « ОСОБА_2264 », «
ОСОБА_866 » (УДО), « ОСОБА_866 » та «ОСОБА_3026 » (СБУ ЦСО «А»), ОСОБА_2293 , ОСОБА_863 , ОСОБА_858 , ОСОБА_855
, ОСОБА_859 , ОСОБА_860 , ОСОБА_854 , ОСОБА_2240 , ОСОБА_2230 , ОСОБА_2235 ,
ОСОБА_856 ) та, хоча і дуже стримано, свідків захисту ( ОСОБА_2353 , ОСОБА_726
, ОСОБА_717 , ОСОБА_2341 , ОСОБА_1078 , ОСОБА_2348 , ОСОБА_721 ) - ці дані
вичерпно наведені у зведеному аналізі показань потерпілих та свідків, а відтак
проведена судом оцінка і цих доказів залишається актуальною.
Серед правоохоронців як учасників цих подій конкретно
виокремлюється група бійців ідентифікованої РСП, а серед них ОСОБА_31 , які
рухалися навколо Жовтневого палацу, далі переміщалися вверх по вул.
Інститутська, перебували за сніжною та бетонною барикадами, здійснюючи при
цьому постріли з АКМС та рушниць Форт-500. Саме ця група правоохоронців, була
не такою великою кількісно, окрім ОСОБА_31 , мала інший одяг за кольором та по
іншому екіпірована, була більш організованою та ініціативною, за характером
єдиного озброєння - АКМС відрізнялася від інших озброєних правоохоронців. Ці
обставини, єдність дій та їх очевидна злагодженість, спільні ідентифікаційні
ознаки (жовті пов`язки на руках, на окремих на спині написи «Беркут») переконливо
вказували на належність бійців цієї групи, окрім ОСОБА_31 , до одного окремого
підрозділу в складі ПМОП, який ідентифікований як РСП.
Є очевидним те, що резонансну та негативну суспільну
оцінку за участь у подіях на Майдані Незалежності в ніч з 29 на 30 листопада
2013 року отримали саме співробітники спецпідрозділу міліції «Беркут». Таке
твердження ґрунтується, принаймні, на показаннях абсолютної більшості допитаних
в судовому засіданні потерпілих та свідків, зокрема, і з числа керівництва
держави на той момент. Натомість, суд критично оцінює, а відтак вважає
неправильним ототожнення всіх правоохоронців, які були задіяні під час подій на
«Майдані» в період 18-20 лютого 2014 року, із працівниками спецпідрозділів
міліції «Беркут». А таке мало місце під час допиту окремих потерпілих (напр.,
ОСОБА_2084 ), а також в коментарях цих подій, які поширювали засоби медіа і
були предметом окремого дослідження суду присяжних. Під час дослідження
службової документації МВС, СБУ та УДО вказаного періоду достовірно встановлено,
що під час цих подій на «Майдані» були задіяні інші працівники міліції, в тому
числі озброєні табельною вогнепальною зброєю, а не тільки співробітники
«Беркут», а також військовослужбовці інших військових формувань. Однак, факти
відкритого застосування вогнепальної зброї в бік активістів, їх
задокументований характер та масштаб, у своїй сукупності сприяли акцентуації у
свідомості громадян, які брали участь в подіях періоду 18-20 лютого 2014 року
чи спостерігали за ними, на дії саме спецпідрозділу міліції «Беркут».
Суд при цьому також звертав увагу і на таке. Тактична
взаємодія між бійцями злагодженого підрозділу, зокрема і та яку
продемонстрували бійці РСП, завжди глибше аніж проста їх здатність діяти
спільно. Специфіка будь-якого збройного підрозділу полягає у тому, що його
основу складає внутрішньо стійке об`єднання бійців. Задля формування такого
об`єднання останні проходять спеціальну підготовку, під час якої відбувається
злагодження підрозділу. Відтак збройний підрозділ, бійці якого пройшли таку підготовку,
завжди є організованою групою, при цьому в найбільш якісному її розумінні.
Стійкість такої групи у складі підрозділу досягається умовами її комплектування
та проходження служби, а зорганізованість - рівнем тактичної підготовки, тобто
їх здатністю взаємодіяти між собою у тих чи інших тактичних порядках з метою
виконання поставленого завдання в різних умовах, здатністю здійснювати
взаємоконтроль за принципом «кожен відповідає за кожного» та забезпечити
взаємодопомогу в разі необхідності. Як правило, для пОСОБА_2750шення тактичного
управління підрозділом формуються так звані умовні «пари» або «трійки»
(малі тактичні групи), коли бійці діють у тісному контакті один з одним,
постійно знаходяться в межах прямої видимості і підтримують безпосередній зв`язок,
в тому числі вербальний. Щоб такі пари діяли ефективно і мали високий рівень
взаєморозуміння, їх формують заздалегідь, ще в процесі підготовки. Таким чином,
у бійців складаються не тільки дружні відносини, але й почуття розуміння та
передбачуваності дій товариша. Саме такі ознаки і були зафіксовані в діях
бійців, які діяли біля Жовтневого палацу, відходили від нього, у подальшому
перебували за сніжною, а потім і за бетонною барикадами, постріли здійснювали
як окремі з цих осіб, так і могли вестися іншими особами, що тактично
приєдналися до вказаних дій бійців РСП, всі їх дії в цілому були узгоджені та
злагоджені, охоплені виконанням одного завдання.
Вказані висновки суду корелюють з положеннями дослідженої
в закритому судовому засіданні Настанови про дії органів, підрозділів
внутрішніх справ, з`єднань, військових частин ВВ тощо з ліквідації масових
заворушень, затвердженої наказом МВС від 11 листопада 2003 року № 1345дск (т.
164 а. 12-30), за якими для оперативних груп особового складу було передбачено професійну
підготовку, однією з основних форм якої були тактико-спеціальні навчання, під
час яких відпрацьовувалися питання взаємодії, управління та дій особового
складу під час масових заворушень (п. 2.4).
Всі ці дані судом взяті до уваги і під час оцінки ролі та
участі у вказаних подіях обвинуваченого ОСОБА_29 .
Крім того, характер зафіксованої комунікації ОСОБА_31 з
озброєними бійцями РСП із самого початку, умови, в яких вона відбувалася, та
подальші дії його самого та вказаних бійців РСП відразу після цієї комунікації,
у поєднанні із службовим статусом ОСОБА_31 , без сумніву вказують на те, що
саме ним остаточно було прийнято рішення на проведення спеціальної операції
біля Жовтневого палацу, а відтак, віддано наказ на дії з цією метою. Для
правової оцінки рішення начальника як наказу не має значення порядок його
підготовки - чи воно було самостійним, чи в результати обговорення з
підлеглими. Принциповим є остаточне вольове рішення самого начальника діяти
підлеглим так, чи інакше, яке набуло форму наказу - відповідної обов`язкової до
виконання всіма вимоги. Рішення ОСОБА_31 звільнити із застосуванням
вогнепальної зброї територію перед Жовтневим палацом від активістів пройшло всі
вказані стадії відання наказу: оцінка обстановки; її обговорення з підлеглими; прийняття
рішення на дії та постановка задач; нарешті, демонстрація власним прикладом
початку дій на виконання свого ж наказу.
Цікавим видається і комплексний аналіз даних судової
балістики, відомостей про локацію місць отримання поранень потерпілими, виявлення
слідів застосування зброї у взаємозв`язку з часом тих чи інших подій.
Так, фіксація слідів застосування закріплених за
обвинуваченими ОСОБА_390 та ОСОБА_389 АКМС - першого у період часу, який
охоплює поранення ОСОБА_910 (приблизно 09 год. 07 хв.), а другого - у період
часу, який охоплює поранення ОСОБА_316 (приблизно 09 год. 23 хв.), та серед
елементів сніжної барикади (гільза) вказує, по-перше, на характер озброєння
ОСОБА_25 та ОСОБА_28 станом на 20 лютого 2014 року (при них наявні шатні АКМС),
по-друге, на спільну участь ОСОБА_25 та ОСОБА_28 в подіях 20 лютого 2014 року
із самого початку спеціальної операції біля Жовтневого палацу з послідуючим
відходом за сніжну барикаду.
Фіксація слідів застосування закріпленого за ОСОБА_732 .
АКМС у період часу, який охоплює поранення ОСОБА_911 , ОСОБА_2538 , ОСОБА_967 ,
ОСОБА_780 (09 год. з 08 до 25 хв.), та серед елементів сніжної барикади
(гільза) також вказує на активну участь володільця цього екземпляра зброї в
подіях 20 лютого 2014 року із самого початку спеціальної операції біля
Жовтневого палацу та продовження здійснення ним пострілів з даного екземпляра
зброї із-за сніжної барикади, а також на позбавлення життя у даному випадку
трьох осіб ( ОСОБА_1039 , ОСОБА_2539 , ОСОБА_1041 ) однією особою.
Сліди застосування закріпленого за ОСОБА_2540 . АКМС
також об`єктивно вказують на участь володільця даного екземпляра зброї в подіях
20 лютого 2014 року із самого початку спеціальної операції біля Жовтневого
палацу.
Фіксація слідів застосування закріпленого за ОСОБА_392 .
АКМС у період часу поранення ОСОБА_393 (приблизно 09 год. 22 хв.) та серед
елементів сніжної барикади (гільза), вказує на здійснення пострілів з цього
екземпляру зброї із-за сніжної барикади. Ідентифікація ОСОБА_374 як учасника
спеціальної операції біля Жовтневого палацу підтверджена відео та фото
матеріалами.
Сліди застосування закріпленого за ОСОБА_728 . АКМС у
період часу, який охоплює поранення ОСОБА_845 , ОСОБА_851 , ОСОБА_837 (09 год.
з 24 до 29 хв.), та серед елементів сніжної барикади (гільзи), вказують на
участь володільця даного екземпляра зброї в подіях 20 лютого 2014 року із
самого початку спеціальної операції біля Жовтневого палацу, на тривале
здійснення ним пострілів із-за сніжної барикади умовно в одному напрямку -
скупчення активістів на алейці, що веде від Жовтневого палацу, а також на
позбавлення життя у даному випадку двох осіб ( ОСОБА_810 , ОСОБА_809 ) однією
особою.
Сліди застосування закріплених за ОСОБА_370
та ОСОБА_739 . АКМС об`єктивно вказують на здійснення володільцями цих
екземплярів зброї пострілів із-за сніжної та бетонної барикад, АКМС,
закріпленого за ОСОБА_745 - тільки із-за сніжною барикади, а АКМС,
закріплених за ОСОБА_736 , ОСОБА_644 ,
ОСОБА_655 та ОСОБА_746 -
тільки із-за бетонної барикади. При цьому, ідентифікація ОСОБА_371 як учасника
відходу бійців РСП по алейці від Жовтневого палацу та їх перебування за
бетонною барикадою підтверджена відео та фото матеріалами, а його безпосередня
причетність до позбавлення життя двох осіб ( ОСОБА_810 , ОСОБА_1038 ) - судово-балістичними
та судово-медичними даними.
Сліди застосування закріпленого за ОСОБА_1823 . АКМС у
період часу, який охоплює поранення ОСОБА_908 , ОСОБА_909 , ОСОБА_2150 ,
ОСОБА_836 (з 09 год. 43 хв. до 11 год. 43 хв.), в приміщеннях готелю «Україна»
та серед елементів сніжної барикади (кулі), на місцевості за бетонною барикадою
(гільзи) вказують на тривале здійснення особою, яка тимчасово володіла цим
екземпляром зброї пострілів із-за бетонної барикади умовно в трьох напрямках -
скупчення активістів на лівому та на правому боках вулиці Інститутська та
приміщення готелю «України», що виходять вікнами в бік верхнього виходу зі
станції метро «Хрещатик», а також на позбавлення життя у даному випадку двох
осіб ( ОСОБА_908 , ОСОБА_1040 ) з одного екземпляра зброї.
У даному випадку показовим є те, що ведення вогню саме з
АКМС, закріпленого за ОСОБА_655 , який на час подій 20 лютого 2014 року
перебував на стаціонарному лікуванні, тобто приховано з чужої зброї задля
повного унеможливлення ідентифікації стрілка, який тимчасово і вочевидь
протиправно отримав доступ до вказаного екземпляра зброї, відбувалося порівняно
з іншими стрілками у найбільш зухвалий жорстокий спосіб (найбільша кількість
потерпілих (4) з пораненнями в голову, шию та груди, тобто в області, поранення
в які дає найменші шанси для виживання). Таке застосування зброї особою, яка
була впевнена у неможливості своєї ідентифікації, є найбільш показовим
відтворенням справжнього злочинного умислу в діях озброєної групи, в якій
спільно з іншими її членами вона діяла - невибіркове ураження максимально
можливого невизначеного кола беззбройних осіб серед активістів, які не
становили жодної реальної загрози для сил правопорядку.
Сліди застосування закріпленого за ОСОБА_738 . АКМС у
період часу, який охоплює поранення ОСОБА_921 , ОСОБА_924 (09 год. з 43 до 54
хв.), на деревах перед готелем «Україна», в приміщеннях третього поверху
останнього, на парковочному майданчику готелю « ІНФОРМАЦІЯ_161 », біля бетонної
барикади (23 гільзи), вказують на активну участь володільця даного екземпляра
зброї в подіях 20 лютого 2014 року зі самого початку спеціальної операції біля
Жовтневого палацу та продовження тривалого здійснення ним пострілів з даного
екземпляра зброї із-за бетонної барикади умовно в одному напрямку - так званий
п`ятачок смерті біля парапету з написом «АКБ «Аркада», а також на спричинення
вогнепальних поранень у даному випадку декільком особам.
Сліди застосування закріпленого за ОСОБА_735 . АКМС у
період часу, який охоплює поранення ОСОБА_1000 , ОСОБА_1788 (09 год. з 44 до 47
хв.), на деревах перед готелем «Україна», в приміщеннях третього поверху
останнього, біля бетонної барикади (14 гільз), також вказують на активну участь
володільця даного екземпляра зброї в подіях 20 лютого 2014 року та здійснення з
нього пострілів із-за бетонної барикади умовно в одному напрямку - так званий
п`ятачок смерті біля парапету з написом «АКБ «Аркада» , а також на спричинення
вогнепальних поранень у даному випадку декільком особам.
Фіксація слідів застосування закріпленого за ОСОБА_714 .
АКМС у період часу поранення ОСОБА_927 (приблизно 10 год. 21 хв.), на деревах
перед готелем «Україна», в приміщеннях другого поверху останнього, серед
елементів сніжної, а найбільш масово - бетонної барикади (46 гільз), вказує на
тривале здійснення пострілів володільцем цього екземпляра зброї із-за бетонної
барикади. Ідентифікація самого ОСОБА_584 як учасника спеціальної операції біля
Жовтневого палацу підтверджена відео та фото матеріалами.
Сліди застосування закріпленого за ОСОБА_2541 . АКМС у
період часу, який охоплює поранення ОСОБА_472 , ОСОБА_894 , ОСОБА_326 (10 год.
з 07 до 17 хв.), в приміщеннях третього поверху готелю «Україна», вказують на
тривале здійснення володільцем даного екземпляра зброї пострілів із-за бетонної
барикади умовно в одному напрямку - так званий п`ятачок смерті біля парапету з
написом «АКБ «Аркада» , а також на спричинення вогнепальних поранень у даному
випадку декільком особам одним правоохоронцем.
Тривале перехресне застосування вогнепальної зброї
обвинуваченими ОСОБА_390 та ОСОБА_389 разом з іншими особами, матеріали
кримінального провадження щодо яких виділено в окреме провадження, а також
ОСОБА_376 , що зафіксовано візуально, об`єктивно вказує на узгоджені групові
спільні дії всіх цих осіб, які спрямовані на досягнення єдиного результату
(спочатку досягти мети спеціальної операції біля Жовтневого палацу, а потім
завдати нищівного вогневого впливу на протестувальників задля зупинення їх
активності).
Зв`язок між діями бійців РСП та діями ОСОБА_31 , їх
взаємоузгоджений характер, об`єднання вирішенням спільних задач на різних
етапах для досягнення спільної мети, є очевидним. Є такий зв`язок і між діями
бійців РСП та діями інших озброєних різною зброєю правоохоронців, які з часом,
починаючи з відходу від Жовтневого палацу по алейці, перебуваючи за сніжною та
бетонною барикадами, приєдналися до бійців РСП та діяли з ними разом. Однак,
такий зв`язок з діями інших співробітників правоохоронних органів, в тому числі
й регіональних спецпідрозділів «Беркут», ВВ тощо, які також причетні до подій
20 лютого, проте діяли відокремлено та самостійно, або взагалі раніше за часом,
поданими доказами не доведений. Даних, які могли б спростувати ці сумніви, які
суд витлумачив на користь обвинувачених, досудовим розслідуванням не
встановлено, суду під час судового розгляду не надано, а можливість їх
виявлення вичерпана. Навпаки, небезпідставність таких сумнівів тільки
підсилюється оцінкою дій правоохоронців, які мали ознаки хаосу та паніки.
Версія окремих потерпілих та їх представників про те, що
зведенням бетонної барикади чи іншими діями правоохоронців 18-20 лютого 2014
року вчинялися підготовчі дії до терористичного акту, свого підтвердження
поданими доказами також не знайшла. Суд не погодився і з оцінкою прокурора
відходу сил правопорядку ранком 20 лютого таким, що мав ознаки організованого
чи спланованого відступу. Було очевидним масове спішне, хаотичне та
неорганізоване переміщення правоохоронців, інколи бігом, долаючи затор через
барикади. На панічний (неконтрольоване прагнення уникнути небезпечної ситуації)
характер такого відведення сил і засобів вказує той факт, що під час його
здійснення особовий склад військовослужбовців ВВ вдалося зупинити та
організувати з елементами формування строю та спішної його перевірки лише за
межами бетонної барикади, при цьому його частина залишилася взагалі кинутою під
загрозою блокування у будівлі Жовтневого палацу. Більш менш організовані дії
продемонстрували спецпідрозділи «Беркут».
Також за обставинами обох обвинувальних актів, які вважав
прокурор встановленими, цей відступ відбувся внаслідок обстрілу активістами
правоохоронців, що спричинило загибель та вогнепальні поранення окремих з них.
Відступ сил правопорядку прикривався застосуванням водометів, зафіксовані на
відео дії яких визначають саме таку мету їх застосування, а тому їх оцінка як
вчинених з метою силового відтиснення активістів чи штурму їх позицій, судом
визнана надуманою.
Крім того, на відео записах задокументовані зовнішні та
очевидні ознаки масової готовності активістів до активного протистояння з правоохоронцями
(наявні шоломи, бронежилети, щити, палиці, біти, прути, «коктейлі молотова»,
зброя, в тому числі вогнепальна). У цьому зв`язку для сторін дискусійним
виявилося питання оцінки дій активістів ранком 20 лютого 2014 року як наступ.
Переконання прокурора про вільний рух активістів вул.
Інститутська 20 лютого 2014 року без ознак наступу є логічним співвідносно до
тих ситуацій, коли дійсно такі ознаки в діях активістів відсутні, тобто або
взагалі немає руху активістів вперед за межі зайнятих позицій (оборона), або
коли активісти лише просувалися вперед на звільнені території без вчинення
атакуючих дій чи переслідування міліції.
Суд зосереджував увагу на таких видах наступу, як атака
та переслідування, обидва з яких передбачають обов`язкове ураження того, кого
атакують чи переслідують, розкривав зміст цих категорій (п. 5.3.1 вироку).
Всупереч оцінкам прокурора, зафіксована на відео записах
спроба активістів наздогнати відступаючих правоохоронців та їх техніку,
наблизитися до них для найбільш ефективного ураження, є переслідуванням як
форма наступу. Інколи воно було вдалим, оскільки дозволяло атакувати
правоохоронців. Зафіксовані на відео записах дії активістів, які були
спрямовані на стрімке наближення до шеренг правоохоронців у поєднанні із
впливом на них уражаючих засобів, були класичною атакою, тобто теж були
складовою наступу.
Судом присяжних були прямо акцентовані задокументовані на
відео відомості про наступ ранком 20 лютого 2014 року з боку активістів з
елементами атаки та переслідування, про екіпіровку більшості з них, що включала
не тільки засоби пасивного та активного захисту, вже достатніх для завдання
тілесних ушкоджень, а й засобів активного нападу - «коктейлів молотова»,
прицільне застосування окремими активістами у супроводі інших предметів, які за
своїми явними зовнішніми ознаками схожі на вогнепальну зброю типу мисливської
зброї, пістолета, рушниці, в напрямку сил правопорядку, одночасно зі сцени
«Майдану» озвучувалося підтвердження фактів ведення «стрільби» по
правоохоронцях, що в цілому свідчило про форми та засоби протесту, які були
несумісні із мирним характером його проведення.
Сумніви представників потерпілих щодо напрямку
застосування активістами предметів, схожих на вогнепальну та мисливську зброю,
суд присяжних симетрично враховує за загальним правилом оцінки доказів,
тлумачачи їх виключно на користь обвинувачених. Що стосується конкретно
зафіксованих випадків такого застосування, то спрямованість таких предметів з
боку активістів у напрямку розташування сил правопорядку як іншої сторони
протистояння була для суду очевидною, встановлення при цьому деталей пострілу -
в шеренгу правоохоронців, просто в їх напрямок, прицільно в ногу чи в голову
конкретній особі - не мало значення для оцінки таких дій як в цілому
загрозливих для життя та здоров`я правоохоронців.
Звертає на себе увагу те, що діями активістів намагалися
керувати виступаючі зі сцени «Майдану» особи, вигукуючи заклики до вчинення
певний дій чи утримання від їх вчинення, організовуючи переміщення окремих груп
(сотень) активістів по території «Майдану», наголошуючи на потребах «Майдану»,
інформуючи активістів про актуальні події та необхідну на них реакцію тощо.
Проте команди, що лунали, не завжди корелювали із фактичними діями активістів,
які не зупинилися під містком і продовжили рух вперед по вул. Інститутська в
напрямку сніжної барикади.
За даним найбільш масштабного з інформаційного боку
зведеного відеозапису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40) суд присяжних детально проаналізував і
дав оцінку найбільш активним подіям на «Майдані» 20 лютого 2014 року за період
часу з 08 год. 53 хв. 00 сек. до 11 год. 00 хв. 02 сек., поділивши їх на 22-а
окремі епізоди, повторно відтворювати які в силу їх повної узгодженості з іншими
доказами, необхідності немає (п. 5.3.2. вироку). При цьому, наступ «Майдану» на
сили правопорядку тривав з 08 год. 55 хв. 25 сек. до 09 год. 05 хв. 00 сек.
(епізоди 1-4), спеціальна операція спецпідрозділу «Беркут» біля Жовтневого
палацу та її згортання - з 09 год. 05 хв. 00 сек. до 09 год. 20 хв. 40 сек.
(епізоди 5-7), обстріл активістів зі сніжної барикади - з 09 год. 20 хв. 40
сек. до 09 год. 30 хв. 03 сек. (епізод 8), обстріл активістів з бетонної
барикади з незначними перервами - тривав з 09 год. 41 хв. 05 сек. до 11 год. 00
хв. 02 сек. (епізоди 11-22).
Водночас, результатами дослідження відео матеріалів
об`єктивно було встановлено і те, що на момент початку ініційованої ОСОБА_376
спеціальної операції біля Жовтневого палацу, інтенсивність наступу активістів
по вул. Інститутська стихла, сили протестувальників значно розтягнулися по цій
вулиці, а біля центрального входу до будівлі Жовтневого палацу взагалі була їх
мізерна кількість (до двадцяти осіб), атакуючих дій вони не здійснювали, зброї
при собі не мали і більше спостерігали за подальшими діями бійців РСП.
Необхідною умовою пропорційного застосування сили є
належне планування силової операції та здійснення контролю за її проведенням.
Цей принцип отримав своє підтвердження у низці справ ЄСПЛ, зокрема, й у справі «Ісаєва,
Юсупова та Базаєва проти РФ» (Isayeva, Yusupova and Bazayeva v.
Russia), рішення від 24 лютого 2005 року, у межах якої ЄСПЛ констатував
порушення ст. 2 вказаної Конвенції саме внаслідок неналежного планування
проведення силової операції.
Відтак, постає закономірне питання, чи була вказана
спеціальна операція сил правопорядку біля Жовтневого палацу в цілому
підготовлена і проведена у відповідності до вимог ст. 2 Конвенції про захист
прав людини та чи можна вважати відомості та інструкції, які при цьому
отримували бійці РСП (з яких невідворотно випливало застосування ними
вогнепальної зброї), адекватними, беручи до уваги право на життя учасників
акцій протесту.
Спонтанні та дещо емоційні дії ОСОБА_872 , який не мав
службової компетенції з організації та проведення спеціальних міліцейських
операцій, поєднаних із застосуванням вогнепальної зброї, спричинили серйозні
недоліки у прийнятті ним рішень задля забезпечення евакуації правоохоронців з
будівлі Жовтневого палацу, які були покладені в основу відданого ним наказу. Це
сприяло під час виконання такого наказу явно невиправданим втратам серед
беззбройних протестувальників. Відтак планування проведення силової операції
було неналежним, а віддані ОСОБА_376 розпорядження на її проведення - неадекватними.
Аналіз здобутих доказів у своїй сукупності дозволяє дійти
висновку, що акцентуація автором відео «47 _ 20.02.2014» чи «47» кольоровими
квадратами (зелений та червоний) на певних зафіксованих на ньому особах, їх
ідентифікація із зазначенням персональних даних (прізвище та ім`я), часу
настання окремих подій (поранення потерпілих), до 05 хв. 02 сек. запису,
відомості на вказаному відео в частині його запису після 05 хв. 02 сек.
стосовно самих обставин поранення ідентифікованих потерпілих ОСОБА_906 ,
ОСОБА_476 , ОСОБА_2162 , ОСОБА_909 та ОСОБА_1347 , а так само, ідентифікуючі
відомості на інших досліджених судом фото та відео матеріалах, допустимість
яких не була поставлена під сумнів окремим рішенням суду, за результатами
оцінки доказів за кожним епізодом поранення та загибелі потерпілих підтвердили
свою допустимість, належність та достовірність окрім відомостей відео «47 _
20.02.2014» чи «47» щодо ідентифікації загиблих ОСОБА_1443 та ОСОБА_488 , які
суд з наведенням мотивів оцінив критично та відхилив, а також з урахування
здійсненої судом корекції певних подій за астрономічним часом (напр., епізоди
загибелі ОСОБА_197 та ОСОБА_1012 та ін.).
Що ж стосується часових параметрів тих чи інших подій, то
висновки суду з цього приводу є вичерпними, а в контексті кожного епізоду
поранення та загибелі потерпілого остаточно уточнені за результатами
дослідження доказів в цій частині.
Докази за окремими епізодами загибелі та поранення
потерпілих 20 лютого 2014 року, судово-медичний компонент. Всі наведені у
главі 5.4. вироку та не відхилені судом присяжних з наведенням відповідних
мотивів фактичні дані пов`язані між собою єдністю фактів та обставин поранення
чи загибелі потерпілих - активістів «Майдану», що підлягали доказуванню в межах
даного кримінального провадження, відтак мають для нього значення, отримані у
порядку, встановленому процесуальним законом та без істотного порушення прав і
свобод людини, узгоджуються між собою та мають взаємодоповнюючий характер. Суд
присяжних визнав ці фактичні дані належними, допустимими та достовірними
доказами, які поклав в основу свого вироку, а сумніви, які не вдалося усунути -
витлумачив на користь обвинувачених.
Оцінка доказів цієї категорії була здійснена на різних
рівнях - окремо за конкретною подією поранення чи загибелі певної особи, далі у
взаємозв`язку на спільній фактологічній основі з іншими такими епізодами, а
також в контексті подій, що відбувалися навколо. Такий підхід у поєднані із
зведеним аналізом всіх показань потерпілих дозволив провести
всеохоплюючий огляд відповідних подій.
Цінним виявилося те, що результати дослідження доказів за
кожним епізодом за участі очевидців подій та їх безпосередніх учасників
дозволили досягнути абсолютної доказової чистоти в контексті достовірності та
ідентифікаційної здатності великого масиву відео та фото матеріалів, які у свою
чергу були синхронізовані в окремі унікальні за своєю природою та наповненням
інформації відеозаписи (напр., відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання).
Частина 2 0853-1100 (20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40), що вкотре
підкреслює виваженість підходу суду до доказів цієї категорії як до допустимого
робочого матеріалу, доказова переконливість якого на самому початку не була і
не могла бути настільки кристалізована.
Послідовно оцінюючи всі досліджені докази у їх
сукупності, суд присяжних за даною категорією доказів вважає також встановленим
і таке.
Пряма причетність безпосередньо озброєних співробітників
РСП та ОСОБА_31 , а серед них й обвинуваченого ОСОБА_28 , доведена за такими
епізодами: ОСОБА_1045 , ОСОБА_1752 , ОСОБА_1797 , ОСОБА_249 , ОСОБА_814 ,
ОСОБА_819 , ОСОБА_815 , ОСОБА_230 , ОСОБА_1206 , ОСОБА_822 , ОСОБА_816 ,
ОСОБА_1649 , ОСОБА_1843 - за даними відео фіксації подій; ОСОБА_1039 ,
ОСОБА_1037 , ОСОБА_968 , ОСОБА_229 , ОСОБА_807 , ОСОБА_232 (ідентифікована
куля, відстріляна з АКМС, закріпленого за обвинуваченим ОСОБА_389 ),
ОСОБА_950 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_810 , ОСОБА_811 ,
ОСОБА_922 , ОСОБА_818 , ОСОБА_823 , ОСОБА_894 , ОСОБА_235 , ОСОБА_1038 ,
ОСОБА_927 , ОСОБА_852 , ОСОБА_1040 - за об`єктивними даними судової балістики;
ОСОБА_813 , ОСОБА_258 , ОСОБА_1000 , ОСОБА_1788 , ОСОБА_694 - за даними як
відео фіксації подій, так і об`єктивними даними судової балістики, тобто, у 39
випадках із 128 епізодів.
Причетність озброєних співробітників РСП, ОСОБА_31 та
інших озброєних правоохоронців, що діяли з ними спільно та злагоджено, тим
самим тактично взаємодіяли, доведена, враховуючи спільний сектор здійснення
пострілів, за такими епізодами: ОСОБА_1249 , ОСОБА_973 , ОСОБА_985 , ОСОБА_1258
, ОСОБА_1244 , ОСОБА_651 , ОСОБА_1298 , ОСОБА_1329 , ОСОБА_1373 ОСОБА_1205 ,
ОСОБА_779 , ОСОБА_255 , ОСОБА_241 , ОСОБА_1436 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_930 ,
ОСОБА_693 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_691 , ОСОБА_686 , ОСОБА_1046 , ОСОБА_340 ,
ОСОБА_1435 ОСОБА_695 , ОСОБА_690 , ОСОБА_1437 , ОСОБА_1731 , ОСОБА_692 ,
ОСОБА_1798 , ОСОБА_1799 , ОСОБА_820 , ОСОБА_689 , ОСОБА_2017 , ОСОБА_2018 ,
ОСОБА_2071 , ОСОБА_231 , ОСОБА_687 , ОСОБА_2040 , ОСОБА_2084 , ОСОБА_261 ,
ОСОБА_2157 , ОСОБА_2177 - тобто, у 42 випадках із 128 епізодів.
Крім того, об`єктивні судово-балістичні дані кулі калібру
7,62х39мм, якою було поранено ОСОБА_974 , а також осердя куль того ж калібру,
якими були поранені потерпілі ОСОБА_651 , ОСОБА_1045 , ОСОБА_255 , ОСОБА_930 та
ОСОБА_985 з вказаного списку, корелюють з характеристиками штатних боєприпасів
озброєних АКМС співробітників РСП.
До того ж, у межах епізоду загибелі ОСОБА_651 поданими
доказами додатково доведено факт здійснення у бік протестувальників, які
отримали смертельні поранення і тіла яких були 20 лютого 2014 року доставлені
до моргу в приміщенні Київського міського моргу КМБ СМЕ № 1 по вул.
Оранжерейній, 9 в м. Києві, пострілу зі штатної зброї, яка була закріплена за
обвинуваченим ОСОБА_390 , а у межах епізоду загибелі ОСОБА_779 - зі штатної
зброї, яка була закріплена за іншим також конкретним співробітником РСП.
Причетність інших озброєних правоохоронців, які діяли
спільно та злагоджено, тим самим тактично взаємодіяли із озброєними
співробітниками РСП, доведена, враховуючи умовно спільний сектор здійснення
пострілів, та в окремих випадках за об`єктивними даними судової балістики
(снаряди у виді куль іншого калібру, аніж 7,62х39мм) за такими епізодами:
ОСОБА_916 , ОСОБА_1800 , ОСОБА_1428 , ОСОБА_821 , ОСОБА_1429 , ОСОБА_1044 ,
ОСОБА_2118 - тобто, у 7 випадках із 128 епізодів.
Крім того, об`єктивні судово-балістичні дані осердя кулі
калібру 7,62х39мм, яке було вилучене з тіла загиблого ОСОБА_919 , корелюють з
характеристиками штатних боєприпасів озброєних АКМС співробітників РСП. У межах
епізоду загибелі ОСОБА_919 поданими доказами також доведено факт здійснення у
бік протестувальників, які отримали смертельні поранення і тіла яких були 20
лютого 2014 року доставлені до моргу в приміщенні Київського міського моргу КМБ
СМЕ № 2 по вул. П. Запорожця, 26 в м. Києві, пострілу з нарізної зброї калібру
7,62х39 мм, що також узгоджується з об`єктивними даними про штатне озброєння
РСП АКМС калібру 7,62х39мм.
Враховуючи об`єктивні дані судової балістики та
розгалужені сектора здійснення пострілів, встановлена причетність
правоохоронців, тактична взаємодія яких за попередньою змовою групою осіб із
озброєними співробітниками РСП не доведена, за такими епізодами: ОСОБА_1184 ,
ОСОБА_248 , ОСОБА_1391 , ОСОБА_808 , ОСОБА_1042 - тобто, у 5 випадках із 128
епізодів.
Крім того, оцінюючи ідентифікаційну складову виданої
свідком ОСОБА_650 за епізодом загибелі ОСОБА_475 кулі, суд присяжних вважав
поданими доказами об`єктивно доведеним те, що на вул. Інститутська локально
поруч з місцем смертельного поранення останнього було виявлено вказану кулю як
матеріальний слід пострілу у бік протестувальників з конкретної штатної
вогнепальної зброї, закріпленої за обвинуваченим ОСОБА_389 , що мав
місце до вечірнього часу 20 лютого 2014 року.
Враховуючи об`єктивні дані судової балістики (снаряди у
виді картечі чи іншого походження) та сектора здійснення пострілів, встановлена
причетність правоохоронців, тактична взаємодія яких із озброєними
співробітниками РСП виключається, за такими епізодами: ОСОБА_481 , ОСОБА_1173 ,
ОСОБА_1047 , ОСОБА_1233 , ОСОБА_1242 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_1432 - тобто, у 7
випадках із 128 епізодів.
Через недостатність інформації, не повноту чи
суперечливий характер поданих даних причетність працівників правоохоронних
органів не доведена, а інших невідомих осіб - не виключається за такими
епізодами: загиблі ОСОБА_487 , ОСОБА_488 , ОСОБА_489 , ОСОБА_490 , ОСОБА_491 ,
ОСОБА_492 , ОСОБА_493 , ОСОБА_494 ; поранені ОСОБА_495 , ОСОБА_496 , ОСОБА_497
, ОСОБА_498 , ОСОБА_499 , ОСОБА_500 , ОСОБА_501 , ОСОБА_502 , ОСОБА_503 , ОСОБА_223
, ОСОБА_504 , ОСОБА_222 , ОСОБА_505 , ОСОБА_506 , ОСОБА_507 , ОСОБА_508 ,
ОСОБА_509 , ОСОБА_510 , ОСОБА_263 , ОСОБА_511 - тобто, у 28 випадках із 128
епізодів. Щодо потерпілих ОСОБА_488 та ОСОБА_2190 не було встановлено ані
місця, ані часу отримання ними поранення 20 лютого 2014 року, а щодо
потерпілого ОСОБА_2182 виникли обґрунтовані сумніви взагалі про його поранення
за повідомлених ним обставин саме 20 лютого 2014 року.
Враховуючи динаміку подій «Майдану» ранком 20 лютого 2014
року, серед потерпілих на момент їх поранення були:
- учасники атаки (штурму, прориву, наступу) на
правоохоронців від АДРЕСА_46 у період часу з 08 год. 58 хв. до 09 год. 00 хв. (
ОСОБА_481 , ОСОБА_1173 , ОСОБА_1184 , ОСОБА_1047 ), серед яких ОСОБА_1047
перебував у передовій групі активістів, які, не реагуючи на стримування з боку
працівників міліції шляхом застосування спецзасобів, вчиняли конкретні дії, що
становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну загрозу для життя
чи здоров`я працівників правоохоронних органів;
- учасники переслідування з елементами атаки
правоохоронців на вул. Інститутська у період часу з 09 год. 00 хв. до 09 год.
09 хв. ( ОСОБА_491 , ОСОБА_1233 , ОСОБА_490 , ОСОБА_1242 , ОСОБА_1249 ,
ОСОБА_973 , ОСОБА_985 , ОСОБА_1258 , ОСОБА_1244 ), серед яких ОСОБА_491 ,
ОСОБА_1249 , ОСОБА_973 , ОСОБА_985 , ОСОБА_1258 перебували у передовій групі
активістів, які, не реагуючи на стримування з боку працівників міліції шляхом
застосування спецзасобів, вчиняли конкретні дії, що становили чи могли бути оцінені
такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів;
Звертає на себе увагу, що потерпілі ОСОБА_481 ,
ОСОБА_1047 та ОСОБА_1233 були уражені з боку правоохоронців картеччю внаслідок
пострілу з гладкоствольної зброї, що як спосіб силового впливу не було
дозволено діючими нормативними актами для сил правопорядку.
- учасники відступу активістів по вул. Інститутська у
період часу з 09 год. 07 хв. до 09 год. 12 хв. ( ОСОБА_651 , ОСОБА_1045 ,
ОСОБА_1039 , ОСОБА_1298 , ОСОБА_492 , ОСОБА_1037 ), серед яких жодна з осіб не
вчиняла дій, що становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів, відтак
зафіксоване невибіркове застосування з боку правоохоронців у вказаний період
часу вогнепальної зброї у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, який
явно перевищував міру, необхідну для виконання покладених на міліцію
обов`язків, зважаючи на те, що ці події сталися під час забезпечення бійцями
РСП на чолі з ОСОБА_376 евакуації інших правоохоронців із Жовтневого палацу;
- учасники просування звільненою правоохоронцями
територією біля Жовтневого палацу та навколо у період часу з 09 год. 14 хв. до
09 год. 20 хв., а окремі з цих потерпілих і значно пізніше ( ОСОБА_968 ,
ОСОБА_1329 , ОСОБА_499 , ОСОБА_494 , ОСОБА_1373 , ОСОБА_1205 , ОСОБА_501 ,
ОСОБА_1391 , ОСОБА_779 , ОСОБА_511 , ОСОБА_255 , ОСОБА_229 , ОСОБА_232 ,
ОСОБА_493 , ОСОБА_1038 ), серед яких дії ОСОБА_494 , ОСОБА_1387 , ОСОБА_511 ,
ОСОБА_914 через малоінформативний характер поданих доказів не можливо оцінити
на предмет того, чи становили вони реальну загрозу для життя чи здоров`я
працівників правоохоронних органів, а всі інші не вчиняли дій, що становили чи
могли бути оцінені такими, що становлять таку загрозу, відтак зафіксоване
невибіркове застосування з боку сил правопорядку у вказаний період часу
вогнепальної зброї було безпідставним і не обумовлювалося виконанням покладених
на міліцію обов`язків;
- учасник збройної атаки на правоохоронців по вул.
Інститутська близько 09 год. 22 хв. (беззбройний ОСОБА_807 ), який перебував у
складі озброєної вогнепальною зброєю передової групи активістів, які вчиняли
конкретні дії, що становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну
загрозу для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів, відтак
зафіксоване прицільне застосування з їх боку вогнепальної зброї стосовно
беззбройної особи, явно не відповідало небезпечності посягання з боку вказаної
групи, яка не розпочала активних дій, та обстановці захисту озброєних
правоохоронців, які вели спостереження та вогневий вплив, статично перебуваючи
за захисною спорудою, роль якої виконувала сніжна барикада, відтак перевищувало
межі необхідної оборони та, як наслідок, міру, необхідну для виконання покладених
на міліцію обов`язків;
- учасники просування звільненою правоохоронцями
територією вздовж вул. Інститутська близько 09 год. 22 хв. та пізніше (
ОСОБА_808 та ОСОБА_505 ), серед яких ОСОБА_808 не вчиняв дій, що становили чи
могли бути оцінені такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я
працівників правоохоронних органів, а дії ОСОБА_838 через малоінформативний
характер поданих доказів не можливо оцінити на предмет того, чи становили вони
таку загрозу, відтак зафіксоване невибіркове застосування з боку сил
правопорядку у вказаний період часу вогнепальної зброї було безпідставним і не
обумовлювалося виконанням покладених на міліцію обов`язків;
- учасники просування звільненою правоохоронцями
територією вздовж алейки від Жовтневого палацу у період часу з 09 год. 21 хв.
до 09 год. 30 хв., а окремі з цих потерпілих і значно пізніше ( ОСОБА_487 ,
ОСОБА_1428 , ОСОБА_1429 , ОСОБА_504 , ОСОБА_241 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_1436 ,
ОСОБА_1431 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_930 , ОСОБА_916 , ОСОБА_503 , ОСОБА_950 , ОСОБА_693
, ОСОБА_1433 , ОСОБА_1041 , ОСОБА_223 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_691 , ОСОБА_686 ,
ОСОБА_809 , ОСОБА_1046 , ОСОБА_810 , ОСОБА_340 , ОСОБА_1435 ОСОБА_695 ,
ОСОБА_811 , ОСОБА_690 , ОСОБА_1731 ), серед яких дії ОСОБА_1443 , ОСОБА_1479 ,
ОСОБА_1483 , ОСОБА_1487 , ОСОБА_1562 через малоінформативний характер поданих
доказів не можливо оцінити на предмет того, чи становили вони реальну загрозу
для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів, а всі інші не вчиняли
дій, що становили чи могли бути оцінені такими, що становлять таку загрозу,
відтак зафіксоване невибіркове застосування з боку сил правопорядку у вказаний
період часу вогнепальної зброї було безпідставним і не обумовлювалося
виконанням покладених на міліцію обов`язків;
- учасники просування звільненою правоохоронцями
територією вздовж алейки від Жовтневого палацу до сніжної барикади у період
часу, починаючи з 09 год. 41 хв. і значно пізніше ( ОСОБА_1752 , ОСОБА_508 ,
ОСОБА_818 , ОСОБА_692 , ОСОБА_927 , ОСОБА_2040 , ОСОБА_2084 , ОСОБА_509 , ОСОБА_2118
, ОСОБА_510 , ОСОБА_1042 , ОСОБА_263 ), серед яких дії ОСОБА_1757 через
малоінформативний характер поданих доказів не можливо оцінити на предмет того,
чи становили вони реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів, а всі інші не вчиняли дій, що становили чи могли бути
оцінені такими, що становлять таку загрозу, відтак зафіксоване невибіркове
застосування з боку сил правопорядку у вказаний період часу вогнепальної зброї
було безпідставним і не обумовлювалося виконанням покладених на міліцію
обов`язків;
- учасники просування звільненою правоохоронцями
територією по тротуару з правового боку вул. Інститутська до бетонного парапету
з написом «АКБ «Аркада», який розташований біля входу до станції метро
«Хрещатик» (так званий «п`ятачок смерті»), у період часу, починаючи з 09 год.
43 хв. і значно пізніше ( ОСОБА_813 , ОСОБА_922 , ОСОБА_1797 , ОСОБА_495 ,
ОСОБА_1798 , ОСОБА_489 , ОСОБА_249 , ОСОБА_1788 , ОСОБА_814 , ОСОБА_819 ,
ОСОБА_1799 , ОСОБА_815 , ОСОБА_230 , ОСОБА_1800 , ОСОБА_1206 , ОСОБА_820 ,
ОСОБА_694 , ОСОБА_821 , ОСОБА_822 , ОСОБА_816 , ОСОБА_1649 , ОСОБА_1843 ,
ОСОБА_506 , ОСОБА_823 , ОСОБА_689 , ОСОБА_231 , ОСОБА_687 , ОСОБА_261 ,
ОСОБА_852 ), серед яких жодна з осіб не вчиняла дій, що становили чи могли бути
оцінені такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів, відтак зафіксоване невибіркове застосування з боку сил
правопорядку у вказаний період часу вогнепальної зброї було безпідставним і не
обумовлювалося виконанням покладених на міліцію обов`язків;
- учасники евакуації поранених активістів в різний час і
в різних локаціях вул. Інститутська: ОСОБА_497 , ОСОБА_1437 (загинув),
ОСОБА_507 - біля Жовтневого палацу; ОСОБА_1428 , ОСОБА_691 , ОСОБА_950 - на
алейці від Жовтневого палацу; ОСОБА_258 , ОСОБА_1000 , ОСОБА_1800 , ОСОБА_1799
, ОСОБА_2017 , ОСОБА_894 , ОСОБА_2018 , ОСОБА_235 , ОСОБА_2071 (загинув),
ОСОБА_1044 (загинув) - правий бік вул. Інститутська неподалік від бетонного
парапету з написом «АКБ «Аркада», - серед яких жодна з осіб не вчиняла дій, що
становили чи могли бути оцінені такими, що становлять реальну загрозу для життя
чи здоров`я працівників правоохоронних органів. Окрім того, входили до складу
чотирьох окремих евакуаційних груп, які направлялися на так званий п`ятачок
смерті (тротуар з правового боку вул. Інститутська поруч з бетонним парапетом з
написом «АКБ «Аркада» та місцевість навколо), потерпілі ОСОБА_819 (загинув),
ОСОБА_1799 , ОСОБА_815 (загинув), ОСОБА_230 (загинув), ОСОБА_1800 , ОСОБА_1206
, ОСОБА_820 (загинув), ОСОБА_694 , які разом з особами, що безпосередньо
надавали допомогу постраждалим, явно не могли бути джерелом будь-якої
небезпеки, а відтак і легітимною ціллю для ураження з боку правоохоронців за
будь-яких умов.
Потерпілі ОСОБА_1244 , ОСОБА_2542 , ОСОБА_1329 ,
ОСОБА_1437 , ОСОБА_229 , ОСОБА_232 , ОСОБА_2157 , ОСОБА_1040 , ОСОБА_2177
виявилися по факту абсолютно випадковими жертвами.
Звертає на себе увагу, що документально зафіксоване на
відео просування активістів алейкою від Жовтневого палацу до сніжної барикади,
а так само правим боком вул. Інститутська в напрямку парапету з написом «АКБ
«Аркада» не мало ознак атаки (нападу, наступу, прориву, штурму) на
правоохоронців, оскільки було поступовим в межах звільнених територій самими
правоохоронцями.
Крім того, судом присяжних за окремими епізодами постріли
в потерпілих були визнані такими, що були здійснені прицільно на їх ураження (
ОСОБА_1428 , ОСОБА_241 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_930 , ОСОБА_950 , ОСОБА_693 ,
ОСОБА_1433 , ОСОБА_1434 , ОСОБА_1435 , ОСОБА_695 , ОСОБА_690 , ОСОБА_1436 ,
ОСОБА_1041 , ОСОБА_809 , ОСОБА_340 , ОСОБА_811 , ОСОБА_1752 , ОСОБА_818 ,
ОСОБА_258 , ОСОБА_1000 , ОСОБА_1788 , ОСОБА_814 , ОСОБА_815 , ОСОБА_230 ,
ОСОБА_1206 , ОСОБА_820 , ОСОБА_694 , ОСОБА_822 , ОСОБА_816 , ОСОБА_1649 , ОСОБА_1843
, ОСОБА_823 , ОСОБА_689 , ОСОБА_894 , ОСОБА_2018 , ОСОБА_1038 , ОСОБА_927 ,
ОСОБА_2040 , ОСОБА_2118 ).
На прямий умисел, спрямований на умисне протиправне
заподіяння смерті вказаним та іншим потерпілим у період часу з 09 год. 17 хв.
до 17 год. 00 хв. 20 лютого 2014 року в діях обвинувачених ОСОБА_31 , ОСОБА_28
, ОСОБА_25 , які діяли в групі з іншими особами за попередньою змовою, вказують
такі обставини:
а) кількість смертей по факту (40), які є масовими, та
тривалість у часі самої події фактично розстрілу, яка є більш ніж достатньою
для чіткого усвідомлення таких своїх дій та їх наслідків навіть у даній
екстремальній ситуації, а також для здійснення власного вибору своєї ролі у цих
подіях, що є несумісним з поняттям випадковості, необережності чи помилки;
б) значна кількість серед усіх поранених саме тяжких,
поєднаних із значною крововтратою, загроза для життя яких була реальною, а
смерть без надання медичної допомоги неминучою (еп. ОСОБА_2776 ОСОБА_2543 , ОСОБА_229 , ОСОБА_241 , ОСОБА_1431 , ОСОБА_950 , ОСОБА_693 , ОСОБА_691 , ОСОБА_695 , ОСОБА_922 ,
ОСОБА_258 , ОСОБА_1799 , ОСОБА_915 ,
ОСОБА_1206 , ОСОБА_694 , ОСОБА_1649 , ОСОБА_1843 , ОСОБА_894 , ОСОБА_235 , ОСОБА_927 , ОСОБА_2040 ,
ОСОБА_2084 , ОСОБА_852 , ОСОБА_2157 та інші);
в) умови ведення вогню - здебільшого із-за стаціонарних
позицій (сніжна та бетонна барикади), що дозволяло перед пострілом оцінити
обстановку, а його самого зробити прицільним;
г) спосіб ведення вогню - одиночні постріли, що
узгоджується з їх оцінкою як прицільних;
ґ) жорстокість дій, на яку вказує свідоме з боку
стрільців перешкоджання шляхом вогневого контролю місцевості доступу осіб, що
надавали допомогу, до поранених, а в разі такого доступу - їх невмотивоване
ураження.
Нарешті, своє значення в ситуації, яка склалася та
драматично трансформувалася у масове вбивство, зіграли свою роль і накопичені
за всі часи протистояння взаємні образи, жадоба помсти та взаємне не сприйняття
між активістами та правоохоронцями як сторін тривалого протистояння. Внутрішня
нетерпимість до активістів, яка з часом сформувала заохочуване владою стійке
ставлення до них з боку окремих правоохоронців як до ворогів, в ситуації, що
склалася, досягла свого небезпечного апогею та стала основою для сприйняття
подій як поля бою, під час якого, за звичай, «ворог» має бути знищений.
Особливою ситуація виявилася за епізодом загибелі
ОСОБА_393 .
За результатами судового розгляду встановлено, що
ОСОБА_807 , хоча сам і не мав при собі вогнепальної зброї, проте перебував у
локально одинокій на правому боці вул. Інститутська (з боку готелю «Україна»)
групі осіб, одна з яких з числа активістів, ховаючись за їх спинами,
безпосередньо в момент поранення ОСОБА_393 тримала в руках предмет, схожий на
мисливську рушницю, відтак вчиняла дії, які становили та могли бути оцінені
такими, що становлять реальну загрозу для життя чи здоров`я працівників
правоохоронних органів як учасників іншої сторони протистояння з огляду на
взаємне розташування на місцевості, яке не виключало можливість безпосереднього
вогневого контакту. Перед пораненням ОСОБА_393 чітко візуалізується його та
інших осіб, що входили в цю групу, взаємодія вербально та діями (прикриття та
супроводження) з вказаною озброєною мисливською рушницею особою. Після
отримання ОСОБА_1456 поранення вказана озброєна особа, також отримавши
поранення у руку, спішно залишила місце свого перебування в напрямку до готелю
«Україна» та іншими активістами не затримувалася. Більш того, так звана група
ОСОБА_393 із озброєним активістом у синьому камуфляжі на цьому напрямку вулиці
діяла не самостійно, нижче неї перебували за деревами особи, які тримали в
руках предмети, які за очевидними зовнішніми ознаками також схожі на
вогнепальну зброю типу мисливської рушниці та пістолета відповідно, наражаючи у
такий спосіб на небезпеку групу активістів, які перебували попереду, в тому
числі знову ж такі й ОСОБА_393 .
Смертельне поранення ОСОБА_393 сталося 20 лютого 2014
року о 09 год. 21 хв. 59 сек. після інтенсивної стадії збройного протистояння
між активістами «Майдану» та бійцями РСП, під час якої останні також понесли
втрати - за декілька хвилин перед цим був вбитий на площадці перед Жовтневим
палацом старший сержант ОСОБА_547 та поранений там же старшина ОСОБА_546 .
Таким чином, суд присяжних вважає, що у даному
конкретному випадку з епізодом ОСОБА_393 правоохоронці мали право на вчинення
дій з метою захисту охоронюваних законом цінностей (прав та інтересів
співробітників міліції на захист свого життя, суспільних інтересів, за якими
загроза життю та безпеці посадовим особам з підтримання правопорядку
розглядається як загроза стабільності суспільства в цілому) від суспільно
небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідно і
достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення
посягання. І хоча в даному випадку заподіяння смертельного поранення особи, яка
не мала при собі зброї, явно не відповідало небезпечності посягання та
обстановці захисту, такі дії не можуть бути поставлені у провину тим особам,
які не причетні до перевищення меж необхідної оборони, зокрема, ОСОБА_354 ,
ОСОБА_355 та ОСОБА_356 . Що ж стосується ОСОБА_2544 та ОСОБА_29 , то їх
будь-яка причетність до цих подій взагалі не встановлена.
Суд присяжних, зберігаючи неупередженість, звертає увагу
на всі факти, які мають значення, проте, не перекладав вину на потерпілих за
дії, які мали б бути контрольованими, перш за все, з боку сил правопорядку,
спеціально навчені співробітники яких повинні були чітко прораховувати та
повністю опановувати ситуацією, правильно виявляючи небезпеку, і не могли
керуватися емоціями та потрапляти у такий стан, перебуваючи в якому не змогли
зупинитися, навіть, коли це було очевидно можливим хоча б з гуманних міркувань.
На жаль, у випадках із загибеллю учасників акцій
протестів, типовою для даної справи виявилася ситуація, коли тягар доведення
обвинувачення сторона обвинувачення перекладала на потерпілих - родичів
загиблих. Так, замість збору у встановлений порядок доказів щодо конкретних
обставин смертельних поранень загиблих та доведення їх перед судом, сторона
обвинувачення під час судового розгляду змушувала висловлювати їх родичів, які
не були очевидцями подій, свої припущення щодо джерела смертельних пострілів,
зброї, з якої було поранено ту чи іншу особу, взаємного розташування загиблих
та ймовірних стрільців, причетності до таких дій на цій підставі певних осіб і
тому подібне (напр., допит потерпілих за епізодами загибелі ОСОБА_916 ,
ОСОБА_512 , ОСОБА_734 , ОСОБА_1708 та багато інших). Інколи такі запитання з
боку сторони обвинувачення викликали щире здивування самих потерпілих і мали
очевидні ознаки зловживання, а тому знімалися судом (напр., епізод загибелі
ОСОБА_1791 ). Суд, узагальнюючи всі такі ситуації, визнає такий спосіб збору
доказів нікчемним з точки зору доведення обвинувачення, оскільки є очевидним
те, що обвинувальний вирок суду не може ґрунтуватися на припущеннях. Більш
того, така процесуальна поведінка сторони обвинувачення містить ознаки
маніпуляції, адже одержаними через показання потерпілих припущеннями штучно
формувалося необхідне уявлення про нібито встановлені фактичні обставини, тим
самим приховувалась відсутність конкретних слідчих дій, виключно за
результатами яких і повинні були б встановлюватися такі обставини. Не будучи
очевидцями подій допитані в суді потерпілі могли допомогти суду здійснити лише
ідентифікуючу функцію.
Крім того, суб`єктивне сприйняття потерпілими та свідками
- очевидцями подій джерела небезпеки, всупереч напОСОБА_2750ливим доводам
сторони обвинувачення, не є доказом, за яким встановлюється сектор ведення стрільби.
Настання події не може обумовлюватися рівнем її очікування. Ці дані про
відчуття бралися судом до уваги лише як версії подій, що підлягали перевірці,
на стадії якої сторона обвинувачення і повинна була б задіяти весь свій
процесуальний потенціал. Сторона обвинувачення в залежності від обставин сама
дещо у маніпулятивний спосіб використовувала відчуття потерпілими джерела такої
небезпеки. Зокрема, коли потерпілі вказували на таке відчуття внаслідок дій
візуалізованих на відео записів працівників міліції, прокурор вважав це
переконливим доказом, а коли ж потерпілий вказував на відчуття небезпеки з
інших джерел, наприклад готель «Україна» (епізоди поранення ОСОБА_1387 ,
ОСОБА_921 та ін.), прокурор категорично вважав це помилкою в оцінках подій.
Крім того, відсутність у сторони обвинувачення доказів перебування озброєних
осіб в різних потенційно можливих для ведення вогню зі зброї місцях, на що
часто були посилання як на основу спростування тверджень з цього приводу
потерпілих, зовсім не означає відсутність таких осіб в реальності, тим більше
коли сумніви з цього приводу розвіяні під час судового розгляду об`єктивними
даними, а не тільки показаннями окремих потерпілих.
З іншого боку, суд відхиляє як надумані протести захисту
про нібито нещирість багатьох потерпілих, які під час судового розгляду
уточнили свої показання щодо ймовірної локації джерела пострілу в них. Так, на
досудовому розслідуванні в цьому контексті потерпілі - поранені активісти
вказували на якійсь конкретні будівлі чи бік вул. Інститутська, а під час
судового розгляду - акцентуація була саме на сніжну чи бетонну барикади, які
були розміщені у тому ж напрямку в просторі. В усіх таких випадках потерпілі,
як вони самі визнали, керувалися виключно власними враженнями, а не
об`єктивними візуалізованими даними про місце знаходження стрільця, які можна
оцінювати. Тому, послідовно дотримуючись своєї позиції щодо доказового значення
оціночних суджень потерпілих, їх відчуттів, суд й такі уточнення оцінює
аналогічно за правилами припущення, широта діапазону версій яких не впливає на
таку їх оцінку. Висловлені потерпілими припущення не можуть бути предметом їх
оцінки на щирість, проте як версія мають бути або підтверджені, або спростовані
іншими допустимими доказами. Оцінка щирості потерпілих як авторів таких
припущень, обмежувалася визнанням їх обґрунтованості через фактичні обставини
отримання поранень і така оцінка надана судом по кожному такому епізоду окремо.
У цілому, встановлені за результатами судового розгляду
фактичні обставини отримання потерпілими вогнепальних поранень роблять їх
припущення щодо місця перебування стрільців в районі бетонної барикади та їх
належності до правоохоронних органів - обґрунтованими.
Оцінюючи критичні зауваження сторони захисту з приводу
відомостей, які отримані в результаті проведених слідчих експериментів, а
прокурором пропонувалися оцінювати без допиту в судовому засіданні
безпосередніх учасників таких слідчих дій, суд присяжних звертає увагу на такі
обставини.
Приписи ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати
свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час
судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 КПК
України, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам
показань як самостійного процесуального джерела доказів згідно зі ст. 95 КПК
України. Показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним
джерелом доказів - протоколом слідчого експерименту. Заперечення у судовому
засіданні відомостей, які слідчий, прокурор перевіряв або уточнював за участю
потерпілого (свідка) під час слідчого експерименту, не може автоматично
свідчити про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту.
Легітимна мета слідчого експерименту досягається дотриманням встановленого
порядку його проведення. Ця позиція ґрунтується на висновках Верховного суду
(постанови від 12.09.2018 у справі № 405/5481/16-к,
джерело: (https://reyestr.court.gov.ua/Review/76566478); від 23.01.2020 у справі № 233/2346/17, джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review
/ НОМЕР_218 ); від 14.09.2020 у справі №
740/3597/17, джерело: http://reyestr.court.
ІНФОРМАЦІЯ_299 ). Натомість, і на це суд
вже звертав увагу також, проведення слідчого експерименту у формі, що не
містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення дослідів
чи випробувань, а лише посвідчує виключно проголошення особою показань з метою
їх «закріплення», суд розцінював як допит, що не мав в суді доказового значення
з огляду на зміст ч. 4 ст. 95 КПК України.
Крім того, суд вкотре, вже на підставі всій
сукупності доказів, критично оцінює системні зауваження захисту про те, що
наявна між бетонної барикадою та, так званим, «п`ятачком смерті» сніжна
барикада, яка чітко візуалізується на відео «Kiev-20-02-14», була перешкодою
для ведення прицільної стрільби по активістах на місці поранення окремих
потерпілих ( ОСОБА_813 , ОСОБА_922 , ОСОБА_1797 , ОСОБА_495 , ОСОБА_1798 ,
ОСОБА_489 , ОСОБА_249 , ОСОБА_1788 , ОСОБА_814 , ОСОБА_819 , ОСОБА_258 ,
ОСОБА_1000 , ОСОБА_1799 , ОСОБА_1800 , ОСОБА_2017 , ОСОБА_894 , ОСОБА_2018 ,
ОСОБА_235 , ОСОБА_2071 , ОСОБА_1044 , ОСОБА_815 , ОСОБА_230 , ОСОБА_1800 ,
ОСОБА_1206 , ОСОБА_820 , ОСОБА_694 , ОСОБА_821 , ОСОБА_822 , ОСОБА_816 ,
ОСОБА_1649 , ОСОБА_1843 , ОСОБА_506 , ОСОБА_823 , ОСОБА_689 , ОСОБА_231 , ОСОБА_687
, ОСОБА_261 , ОСОБА_852 ).
Таке припущення захисту повністю спростоване
показаннями потерпілих ОСОБА_886 , ОСОБА_2041 , ОСОБА_1247 , ОСОБА_984 ,
ОСОБА_486 , ОСОБА_693 , ОСОБА_983 , ОСОБА_921 , ОСОБА_1793 , ОСОБА_297 ,
ОСОБА_924 , ОСОБА_1076 та ОСОБА_982 , а також візуалізованими даними на
досліджених судом відеозаписах про відсутність будь-яких перешкод для прямого
огляду, а відтак і ведення прицільної стрільби, із-за борта вантажного
автомобіля із синім кузовом, за яким перебували озброєні бійці РСП та із-за
якого ними вівся вогонь зі зброї, зокрема, по місцевості біля бетонного
парапету з написом «АКБ «Аркада». Більш того, на відео «Висота ''Жовтневий''
(2-е видання)…» (екран 4/4, 54 хв. 49 сек. запису), навіть далеко із-за
бетонної барикади (камера НБУ), тобто із-за спини вказаних озброєних
правоохоронців зафіксована можливість спостерігати за вказаною місцевістю,
зокрема на відео фіксується рух особи в яркій жовтій курточці, яка перебуває за
другим деревом від згаданого вище парапету з написом «Аркада», що узгоджується
з відео на екрані 3/2.
Ці висновки суду узгоджуються з результатами
дослідження доказів, аналіз яких з цього приводу проведений судом окремо за
багатьма епізодами (напр.: ОСОБА_1000 - відео «M2U01355» у папці «Y_U -
Пошукова група» (т. 70 а. 42), за яким на 04 хв. 15 сек. запису, який становить
панорамне відео, фіксується можливість прострілу з вантажних автомобілів, за
якими перебувають бійці РСП (бетонна барикада), місцевості, де перебували
ОСОБА_1000 , а за деревом ОСОБА_1788 , ОСОБА_814 та інші особи навколо них;
ОСОБА_235 - відео «Видео стрельбы непосредственно с места событий», який
містить чіткі дані щодо можливості здійснення з боку бетонних барикад, які
прикривалися вантажівками, безперешкодного, тобто через вільний простір між сніжними
барикадами, обстрілу місцевості, на якій було поранено ОСОБА_1075 та ОСОБА_1790
(05, 26, 39 сек. та 01 хв. 46 сек. запису відповідно; ОСОБА_820 - відеозапис
під назвою «відео 2» (т. 80 а. 246), на якому на 02 хв. 26 сек. запису
зафіксовано місце смертельного поранення останнього з ракурсу, хоча й очевидно
з нижчої точки, порівняно з ростом ОСОБА_1075 , який був поранений в голову, і
лівіше в бік, проте який і в цих умовах дозволяє спостерігати за окремими
елементами бетонної барикади (видно кузов, навіть, колесо вантажного
автомобіля, бетонні блоки), цей момент більш якісно відтворений на фото
«PAR454553» (т. 81 а. 167-169).
Корелюються ці дані і з результатами відео
фіксації всієї цієї місцевості дослідженими судом під перегляду відео
«M2U01355», розміщеного в папці «Y_U - Пошукова група» на диску (т. 70 а. 42),
а саме 01 хв. 48 сек., 04 хв. 09 сек., 05 хв. 27 сек., 8 хв. 15 сек., 12 хв. 14
сек. запису. Приймає до уваги суд з цього приводу і попередньо наведені
висновки за епізодами вбивств та поранень великої кількості інших активістів
локально на правому боці вул. Інститутська неподалік від входу до станції метро
«Хрещатик» (за першим, другим та третім деревом вниз від квіткової бетонної
клумби, яка розташована поряд із бетонним парапетом з написом «АКБ «Аркада»).
Звертає на себе увагу можливість проглядати
бетонну барикаду з місця поранення ОСОБА_2159 , яке значно нижче, аніж місце
абсолютної більшості поранених з правої частини вул. Інститутська, що вкотре
спростовує твердження захисту про нібито неможливість спостерігати з бетонної
барикади цієї місцевості.
Системний та порівняльний аналіз фото таблиці
як додатку до протоколу слідчого експерименту від 02 липня 2014 року за
епізодом загибелі ОСОБА_1012 (т. 48 а. 150-169) (стандартні експерименти з імітацією
бетонної барикади автомобілями «МАЗ», використовувалися в багатьох інших
епізодах) свідчить про те, що з місця розташування бетонної барикади
фіксуються: - всі чотири освітлювальні стовпи з лівого боку вул. Інститутська у
напрямку в бік готелю «Україна», починаючи від перехрестя з вул. Ольгинська
(фото № 1), фото № 2 - наближене зображення 2, 3 та 4-го з таких стовпів, а на
фото №№ 3, 4 та 6 - місце з якого робилися попередні фото; - розбитий рекламний
щит за 3-ім стовпом та четвертий стовп із двома дорожніми знаками круглої та
трикутної форм, між якими організоване умовний меморіал пам`яті загиблих,
прикрашений квітами (фото №№ 24 та 25). Все це свідчить про те, що місцевість
між вказаними третім та четвертим стовпом чітко проглядається з місця, імітованого
за допомогою автомобілю «МАЗ-555», і за більш складних умов (наявне листя на
деревах), ніж це було у лютому місяці як порі року.
Як вбачається з дослідженого судом присяжних
за клопотанням представника потерпілої ОСОБА_661 із дотриманням процедури,
передбаченої ч. 11 ст. 290 КПК України, відеозапису «Эксклюзивно. Киевский
майдан глазами севастопольського «Беркута» (т. 188 а. 98), на цьому відео
фіксується висота сніжної барикади справа біля входу до станції метро
«Хрещатик», яка не перекриває зріст людини (07 хв. 56 сек., 08 хв. 03 сек.
запису).
Виходячи, навіть, тільки з показань самих
потерпілих, виявилися цілком достатні дані для того, щоб зробити категоричний
висновок про перебування ранком 20 лютого 2014 року в приміщеннях готелю «України»
осіб зі зброєю, з якої здійснювалися постріли. Однак, яка критична не була б
фактологічна основа цієї обставини, вона не спростовує інших фактів -
застосування зброї в бік активістів з боку бійців РСП та інших озброєних
правоохоронців, що діяли з ними спільно та злагоджено, реагуючи у такий спосіб
на рух активістів вулицею Інститутська.
Дійсно, як зазначала сторона обвинувачення і
не оспорювала сторона захисту, за багатьма епізодами загибелі та поранення
активістів було достеменно встановлено місце поранення потерпілого, положення
його тіла у просторі в момент поранення, судово-медичні дані характеру та
локалізації самого вогнепального кульового поранення. Разом з тим, ці відомості
під час досудового розслідування так і залишилися не дослідженими спеціалістами
в галузі балістики для того, щоб на місцевості зробити неймовірно прості за
таких вихідних даних висновки щодо конкретного сектору здійснення пострілу в
потерпілого. Залишилася не реалізованою стороною обвинувачення і створена для
цього судом під час судового розгляду тривала (більше року) процесуальна
можливість у виді прямого судового доручення на проведення всеохоплюючого
слідчого експерименту.
Підсумовуючи викладене, суд присяжних вважає,
що дії стрільців з числа працівників правоохоронних органів, які звільняючи
територію навпроти Жовтневого палацу від активістів вели невибірковий вогонь
небезпечно поруч з їх скупченням, не зважаючи на напруженість самої ситуації,
що склалася (прихований обстріл правоохоронців, спішна евакуація з Жовтневого
палацу, біля окремих виходів з якого появилися активісти), не можна вважати
такими, що були продиктовані необхідністю в умовах, що складалися, а завдана
здоров`ю потерпілих шкода - відповідала критеріям розумності та достатності.
У подальшому можливість застосування правил
про помилку чи про заподіяння шкоди здоров`ю потерпілим через необережність
(самовпевненість, недбалість) усунута тривалим у часі, починаючи з 09 год. 17
хв. 20 лютого 2014 року, масовим, прицільним, вивіреним та жорстоким розстрілом
беззбройних протестувальників, за відсутності ознак реальної та ймовірної
загрози з їх боку для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів, а
тим більше вогневим ураженням осіб, які надавали допомогу пораненим, що взагалі
виявилося за результатами оцінки всіх доказів у сукупності вражаючою
особливістю вказаних подій.
Суд присяжних визнає доведеною попередню змову
в спільних діях ОСОБА_31 , ОСОБА_28 , ОСОБА_25 та інших осіб, починаючи з 09
год. 17 хв. і пов`язаних із спільним перевищенням влади та службових
повноважень, що супроводжувалося застосуванням зброї, спільними умисними
вбивствами та закінченими замахами на їх вчинення. На наявність серед них такої
змови вказує фактичний візуалізований в їх діях розподіл ролей між ними,
основою для якого була обрана тактика спеціальних дій, яка передбачала спільне
маневрування, взаємоконтроль, взаємодопомогу, прикриття та забезпечення дій
одним одного тощо.
Надана судом оцінка показань свідків
сторін обвинувачення та захисту, яка надавалася по ходу їх викладення та у
формі зведеного аналізу під сумнів іншими доказами також не поставлена, більш
того знайшла своє цілковите підтвердження за результатами оцінки і показань
потерпілих та обвинувачених, хоча останніх певною мірою фрагментарно, відтак
актуальність таких висновків суду за результатами оцінки всього масиву доказів
у своєму взаємозв`язку не втрачена.
Звертає на себе увагу те, що показаннями всіх
допитаних під час судового розгляду осіб (обвинувачених, потерпілих та свідків)
у поєднанні з документованими даними на відео та фото досягнуто цілковитої
узгодженості з таких ключових фактичних обставин.
Влада в Україні зазнавала активного тиску з
боку РФ у питаннях реалізації своєї зовнішньої політики, що і вплинуло на
прийняття рішення не підписувати під час запланованого наприкінці листопада
2013 року саміту Угоду про асоціацію з ЄС (показання свідків ОСОБА_514 ,
ОСОБА_2408 та ОСОБА_2443 ).
Мотивація протестувальників через дії влади з
часом зазнавала принципових змін - з протесту через припинення євроінтеграції
країни до обурення жорстокою розправою над протестувальниками, репресіями та
наміром влади придушити протест. При цьому, чим напОСОБА_2750ливіше діяла
влада, а її репресивний тиск ставав витонченіше, протест на «Майдані» набував
своєї структуризації через зростаючу підтримку готовності до силового опору,
інакше кажучи - силовий компонент на «Майдані» та його мотиваційну складову
загартовувала сама влада, ставлячи одночасно в ступор правоохоронну систему,
яка була дезорієнтована через напОСОБА_2750ливі незрозумілі рішення домогтися
якоїсь «заборони», «відтиснення» когось чи «зачищення», та не доведені до кінця
цілком логічні та легітимні рішення забезпечити громадський порядок під час
проведення масових заходів. Про це системно свідчили потерпілі та свідки обвинувачення.
Свої спостереження щодо збільшення з часом силового компоненту під час масових
акцій протесту на «Майдані» озвучили і свідки захисту, одночасно викривши
неспроможність влади навіть до належного оголошення та організації АТО 18
лютого 2014 року, залучення для цього необхідних сил та засобів з метою
швидкого та ефективного виконання завдань з максимальним убезпеченням мирних
громадян та мінімізацію кількості постраждалих та інших шкідливих наслідків.
Протест на «Майдані» 18 лютого 2014 року під
час події «мирної ходи» втратив ознаки мирної акції, відсутні такі були і під
час подій 20 лютого 2014 року. Про це консолідовано свідчили свідки захисту та
обвинувачені, описуючі різні деталі силового та жорстокого протистояння з
активістами. Віднайшла свою підтримку така оцінка і серед потерпілих та свідків
обвинувачення, що цілком ґрунтується на досліджених судом об`єктивних даних про
кількість загиблих та поранених з обох боків протистояння 18 та 20 лютого 2014
року, в тому числі внаслідок застосування вогнепальної зброї. Знайшли своє
підтвердження під час судового розгляду, в тому числі в показаннях
обвинувачених, потерпілих та свідків обох сторін, факти зайняття активістами
будівель, що забезпечували діяльність органів державної влади, державних
установ, органів місцевого самоврядування, громадських об`єднань, факти нападу
на працівників правоохоронних органів, жорстокого побиття та захоплення їх в
полон, зафіксована серед активістів і вогнепальна зброя, а масово - предмети,
пристосовані для нанесення тілесних ушкоджень, та факти їх застосування. У
таких умовах саме по собі рішення про озброєння бійців найбільш підготовлених
підрозділів в системі правоохоронних органів задля фізичного захисту
беззбройних правоохоронців та виконання завдань державної охорони було очевидно
виваженим попри спробу його політизувати окремими учасниками процесу, деталі з
цього приводу повідомляли обвинувачені та свідки з числа правоохоронців (СБУ,
МВС, ВВ та УДО). Беззаперечно, видана правоохоронцям зброя створювала умови для
її застосування, але виключно з підстав, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України.
Після подій 18 лютого наступного дня було
перемир`я, «Майдан» мобілізовував нові сили, а в окремих регіонах країни хвилею
пройшли масові безлади, поєднані із погромами та захопленням осередків сил
правопорядку. Про це розповіли потерпілі, свідки обох сторін, корелює ця
інформація із показаннями обвинувачених та дослідженими службовими документами
МВС.
Через невмотивований збройний напад на беззбройних
працівників правоохоронних органів, який мав місце рано вранці 20 лютого 2014
року - в день оголошеної жалоби, та понесені останніми у зв`язку з цим втрати,
задіяні до заходів на Майдані Незалежності працівники правоохоронних органів
(регіональні підрозділи «Беркут», інші співробітники міліції, підрозділи ВВ)
вимушено покинули свої позиції, що у подальшому спричинило поспішний та
хаотичний відступ, а фактично втечу, сил правопорядку разом з наявною
спеціальною технікою та транспортними засобами екстрених служб вверх по вул.
Інститутська в напрямку урядового кварталу через споруджену раніше активістами
сніжну барикаду та зведену поперек цієї вулиці силами правопорядку бетонну
барикаду, які стали причиною затору. Ці дані випливають зі свідчень обвинувачених,
потерпілих та свідків обох сторін, корелює ця інформація із іншими доказами,
здебільшого відео та фото матеріалами.
Однак, об`єктивно атака (переслідування)
правоохоронців з боку активістів по вул. Інститутська захлинулася сама по собі
через неготовність більшості з них до таких подій та їх неочікуваний характер,
розосередження активістів в різних напрямках наступу. Просування активістів
повз Жовтневого палацу зупинилося через початок спеціальної операції озброєними
бійцями РСП, яких на власний розсуд очолив перед цим обвинувачений ОСОБА_23 ,
даючи відповідні вказівки, а безпосередніми своїми діями - безвідповідальний
приклад непродиктованого необхідністю застосування вогнепальної зброї шляхом
здійснення пострілів короткими чергами в бік скупчення беззбройних людей та
небезпечно навколо задля досягнення при цьому цілком легітимної мети -
забезпечення евакуації правоохоронців з Жовтневого палацу. Ці дії ОСОБА_31
стали початком трагедії, яка набула свого загострення після смертельного
поранення співробітника РСП старшого сержанта міліції ОСОБА_374 та поранення
співробітника РСП старшини міліції ОСОБА_584 майже на стадії завершення
вказаної наспіх організованої спеціальної операції біля центрального входу
Жовтневого палацу. Ці дані встановлені завдяки відео та фото фіксації подій,
ідентифікаційній складовій всього доказового масиву, які детально
проаналізовані по тексту вироку та узгоджуються з непрямими свідченнями щодо
цих подій обвинувачених, свідків з числа правоохоронців та з усім масивом
показань потерпілих. Узгодженість всіх цих даних є унікальною, а тому і дала
суду присяжних можливість дійти своїх висновків, в тому числі щодо категоричної
ідентифікації під час згаданих подій обвинуваченого ОСОБА_31 попри всі
заперечення з цього приводу сторони захисту.
Посилання сторони захисту на події, що
передували діям РСП («напередодні побилися, постріляли, загинули люди та
правоохоронці, захоплені будівлі, зранку стрільба»), або відбулися пізніше
у часі (захоплення в полон групи військовослужбовців ВВ, які не встигли
евакуюватися із Жовтневого палацу) дійсно впливають на оцінку загальної
обстановки як вкрай напруженої, але не змінюють від цього передбачені законом
підстави для застосування зброї правоохоронцями на виконання наказу ОСОБА_31 .
По-перше, вбивство, вчинене через певний
період часу після закінчення суспільно небезпечного посягання, виключає
перебування винуватих у такому вбивстві осіб у стані необхідної оборони чи
сильного душевного хвилювання.
По-друге, фактичне захоплення в полон
правоохоронців, які не встигли евакуюватися із Жовтневого палацу, сталося б
незалежно від ініційованої ОСОБА_376 спеціальної операції біля Жовтневого
палацу, оскільки вона не вирішувала питання звільнення правоохоронців, яких, як
пізніше виявилося, дійсно заблокували у приміщеннях будівлі активісти,
проникнувши до неї з лівого (від вул. Хрещатик) входу, який не був під
візуальним контролем ОСОБА_31 на момент прийняття рішення про проведення такої
операції.
Важко не погодитися зі заявою обвинуваченого ОСОБА_2788
про те, що постріли з обох сторін
роблять умовним поняття безпечної відстані, однак невибіркові постріли з
автомата чергою у бік скупчення людей будь-яку безпеку миттєво перетворюють у
примару. Крім того, обвинувачений ОСОБА_2231 не надав суду жодних пояснень своїх
дій, категорично заперечуючи сам факт своєї ідентифікації під час вказаних
подій, а тому суд вимушений аналізувати мотиви ОСОБА_2788 на підстави фактичних дій з його боку та їх
наслідків, що доволі ускладнило процес їх встановлення.
Як вже суд наголошував, результатами
дослідження відео матеріалів, що узгоджується з показаннями допитаних осіб,
об`єктивно було встановлено те, що на момент початку ініційованої ОСОБА_2788 спецоперації біля Жовтневого палацу з метою
забезпечення евакуації з нього інших правоохоронців, інтенсивність наступу
активістів по вул. Інститутська стихла, сили протестувальників значно
розтягнулися по цій вулиці, а біля центрального входу до будівлі Жовтневого
палацу взагалі була їх мізерна кількість (до двадцяти осіб), атакуючих дій вони
не здійснювали, зброї при собі не мали і більше спостерігали за подальшими
діями бійців РСП.
Більш того, на час прийняття рішення про
початок цієї спецоперації як обвинувачений ОСОБА_2231 , так і бійці РСП з усією
очевидністю могли бачити не тільки появу навпроти центрального виходу із
Жовтневого палацу декількох беззбройних активістів, які за кількістю та низькою
інтенсивністю своїх дій реальної та, навіть, ймовірної загрози життю та
здоров`ю для декількох десятків озброєних бійців РСП, а також інших
правоохоронців, що залишалися в Жовтневому палаці, не становили, а й триваючу
без зупину безпечну евакуацію останніх з правого бокового виходу цієї будівлі.
ОСОБА_23 та очолювані ним бійці РСП не були очевидцями суспільно небезпечного
посягання на правоохоронців, які перебували в Жовтневому палаці, оскільки
візуалізація на відстані дій біля будівлі декількох, нехай і агресивно
налаштованих, людей не мала таких ознак, події в самому палаці були поза межами
контролю ОСОБА_31 , а його припущення з цього приводу не могли бути
добросовісною помилкою через фактично триваючу евакуацію правоохоронців.
Продемонстровані у подальшому ОСОБА_2788 та бійцями РСП дії біля будівлі Жовтневого
палацу також обмежувалися створенням умов для безпечної евакуації
правоохоронців (периметр безпеки) і не були реагуванням на вогневий вплив перед
цим на саамі сили правопорядку з боку окремих осіб з вогнепальною зброєю.
Дійсно, за існуючих обставин евакуація правоохоронців з будівлі відповідала
умовам захисту їх законних прав на безпеку, однак реалізація такого права
залежала від реального доступу на порятунок, а не від кількості виходів по
периметру з цієї будівлі, контролем над якими власне і обмежилися в своїх діях
ОСОБА_23 та очолювані ним бійці РСП. Всі ці дані усувають підстави вважати, що
останні діяли в стані необхідної оборони.
Не впливає на вказані висновки суду
підтверджений показаннями свідків ОСОБА_2207 , ОСОБА_1536 , ОСОБА_2233 ,
ОСОБА_2298 , ОСОБА_2333 , ОСОБА_2545 , ОСОБА_2369 , ОСОБА_2353 , ОСОБА_1343 ,
ОСОБА_2546 ОСОБА_1343 , та ОСОБА_806 , потерпілих ОСОБА_1247 , ОСОБА_481 ,
ОСОБА_316 , ОСОБА_1076 , ОСОБА_315 , ОСОБА_1562 , ОСОБА_2086 , ОСОБА_1793 та
ОСОБА_318 факт захоплення у полон військовослужбовців ВВ, які перебували в
будівлі Жовтневого палацу, протилежні оціночні про небезпеку судження з боку
свідків-очевидців з числа правоохоронців ( ОСОБА_862 ОСОБА_861 , ОСОБА_863 ,
ін.) та потерпілих, свідків з числа активістів ( ОСОБА_1536 , ОСОБА_2040 ,
ОСОБА_1343 та ін.), свідків « ОСОБА_866 » (СБУ ЦСО «А»), ОСОБА_2310 та
ОСОБА_2311 , які оцінювали ситуацію біля Жовтневого палацу лише за результатами
ознайомлення з відео записами тих подій.
Через суб`єктивне ставлення у провину
вчиненого діяння принциповим є те, як саме ОСОБА_23 , приймаючи рішення про
початок спеціальної операції, оцінював обстановку, за якою він спостерігав і
міг спостерігати, а не те, як події могли гіпотетично розвиватися у майбутньому
чи навіть розвивалася поза можливостями останнього їх оцінювати. Пленум
Верховного Суду України (постанова № 1 від 26.04.2002 « Про судову практику у
справах про необхідну оборону» - п. 2) наголошував на тому, що стан необхідної
оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й
у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з`ясуванні наявності
такої загрози враховується поведінка саме нападника (спрямованість умислу,
інтенсивність і характер дій), що власне і дає особі, яка захищається, підстави
сприймати загрозу як реальну.
Натомість, напад на працівників міліції на
вул. Інститутська активісти припинили майже відразу з появою бійців РСП з
оголеною вогнепальною автоматичною зброєю з одночасним інтенсивним
застосуванням з їх боку подразнюючих спецзасобів, рушниць Форт-500. Біля
центрального входу до будівлі Жовтневого палацу була незначна кількість
беззбройних активістів, дії яких не були інтенсивними. При цьому, ранковий 20
лютого 2014 року напад на сили правопорядку, очевидцем якого міг бути ОСОБА_23
та бійці РСП, об`єктивно втратив свою раптовість та інтенсивність,
спостерігалося і зменшення кількості серед активістів тих, хто продовжив
просування вперед.
Ідентифікація РСП, бійців цієї роти, належної
їм зброї та підтвердження фактів ведення з неї стрільби в бік активістів
протягом всього часу подій 20 лютого 2014 року встановлені під час судового
розгляду на підстав комплексного аналізу всіх доказів (відео, телефонія,
службова документація ПМОП, об`єктивні судово-балістичні та судово-медичні
дані, які були зв`язані між собою змістовними по крупицях свідченнями
потерпілих, обвинувачених та свідків з обох сторін), детальний аналіз яких
проведено по ходу викладення відповідних пунктів вироку. Фактичні обставини
отримання поранень потерпілими також детально проаналізовані у вироку, а тому
суд не вбачає підстав для повторного відтворення результатів такого аналізу.
Коментуючи мотив та цілі свого руху вперед
вслід за відступаючими правоохоронцями ранком 20 лютого 2014 року, потерпілі та
свідки з числа активістів акцентували увагу на стихійності характеру своїх дій,
серед них домінували бажання відновити територію «Майдану» та відтіснити з неї
міліцію, межею такого відновлення вони бачили сніжну барикаду.
Зважаючи на здійснену оцінку доказів, зведений
аналіз показань всіх допитаних осіб, не знайшли свого підтвердження суб`єктивні
судження (оцінки) окремих з допитаних потерпілих та свідків про беззастережне
право активістів на зайняття на території «Майдану» приміщень органів місцевого
самоврядування для відпочинку, про повне оточення міліцією ввечері 18 лютого
«Майдану», про мирний характер протесту під час подій 20 лютого 2014 року та
нібито ранкові штурми працівниками міліції барикад «Майдану», про намір
озброєних бійців РСП своїми діями залякати все суспільство, про те, що відступ
правоохоронців був нібито заздалегідь спланований для подальшого штурму
«Майдану», нарешті, про повну
відсутність в діях активістів, які ранком 20 лютого 2014 року вийшли вперед за
межі своїх барикад, ознак наступу на правоохоронців.
Аналізуючи мотиваційну складову дій активістів та
прийнятого ними рішення долучитися до акцій протесту, враховуючи їх кореляцію
із показаннями допитаних свідків - активістів «Майдану», суд дійшов висновку
про переконливе спростування наративу про, мовляв, політичний «переворот» в
Україні в 2014 році. Більш того, всі допитані свідки - офіцери спецпідрозділів
СБУ та УДО узгоджено повідомили в межах своєї компетенції, що жодних спроб
захоплення в м. Києві будівель центральних органів влади (ВРУ, КМУ, АП) 18-21
лютого 2014 року не було і про такі факти їм не відомо, що повністю розвіює
міфи про протилежне. Свідки ОСОБА_2247
та ОСОБА_2251 (старші
офіцери УДО), хоча і відчували загрозу захоплення будівель центральних органів
влади, проте, як вони визнали в суді, їх побоювання не справдилися, у період з
18 по 21 лютого таких дій фактично ніхто не вчиняв, більш того, сотні
Самооборони «Майдану» надавали їм допомогу зі здійснення функцій державної
охорони в урядовому кварталі.
Критичні зауваження сторони обвинувачення з приводу того,
що сторона захисту ініціювала під час судового провадження допит свідків,
показання яких не відкривалися стороні обвинувачення, а тому є підстави для
визнання їх недопустимими, є надуманими з таких підстав.
По-перше, суд присяжних вживав всіх доступних заходів для
того, щоб кожна із сторін була завчасно поінформована іншою стороною про те,
коли і з приводу чого саме буде допитаний в суді той чи інший свідок.
По-друге, показання свідків, питання про допит яких
сторона захисту поставила лише під час судового розгляду, не можуть бути
визнані недопустимими доказами з тієї підстави, що вони не були відкриті
стороні обвинувачення в порядку ст. 290 КПК України. Таку позицію сформулював
Верховний Суд (постанова від 23.06.2020 у справі № 675/423/17, джерело:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/90143798).
Припущення сторони захисту про вплив на потерпілих та
свідків з метою зміни ними своїх показань в суді такими і залишилися, жоден з
допитаних осіб про такий вплив не заявив, а на пряме запитання суду - заперечував.
Як зверталася увага у п. 5.5.1. вироку, сторона
обвинувачення не забезпечила допит в суді безпосередніх учасників досліджуваних
подій 20 лютого 2014 року з боку співробітників ідентифікованого за
результатами судового розгляду спецпідрозділу міліції - РСП, а саме, ОСОБА_371
- командира підрозділу, його бійців - ОСОБА_576 , ОСОБА_575 , ОСОБА_568 ,
ОСОБА_571 , ОСОБА_740 , ОСОБА_572 , ОСОБА_569 , ОСОБА_573 , ОСОБА_580 ,
ОСОБА_574 , ОСОБА_567 , ОСОБА_578 , ОСОБА_2326 , ОСОБА_577 , а також ОСОБА_584
, ОСОБА_579 , ОСОБА_531 , ОСОБА_545 ОСОБА_582 , співробітника іншої оперативної
роти ПМОП ОСОБА_2537 .
Допит в суді тих обвинувачених, хто за результатами
судового розгляду також був ідентифікований як активний учасник вказаних подій
( ОСОБА_23 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ), знову ж таки не відбувся через їх обмін на
тимчасово окуповану територію України у грудні 2019 року. Судом при цьому
вживалися всі доступні заходи для надання можливості цим обвинуваченим надати
показання в будь-якому прийнятному вигляді, навіть письмовому за правилами
заяви, протесту тощо, проте останні таким своїм правом так і не скористалися.
Відсутність у суду можливості перевірити доказову
цінність показань вказаних осіб з числі правоохоронців, оцінити їх поведінку
під час перехресного допиту суд присяжних розглядає як фактор, який серйозно
перешкодив отриманню неоспорюваних доказів і відповідно ускладнив ухвалення
судового рішення, яке має бути бездоганним в частині оцінки сприйняття
вказаними бійцями РСП змісту отриманих наказів, обстановки, що складалася під
час трагічних подій на вул. Інститутська в м. Києві 20 лютого 2014 року, а
також оцінки мотивів їх дій та щирості переконань у їх правомірності. Показання
про ці події обвинувачених ОСОБА_29 і ОСОБА_26 виявилися надто усіченими.
Разом з тим, неоспорюваність доказів у даному випадку
була досягнута в інтересах правосуддя наявністю достатньо переконливих, чітких
та узгоджених між собою інших вже наведених даних, доказова цінність яких у
своєму взаємозв`язку в світлі обставин справи, на думку суду, переконливо
протистоїть повній відсутності прямих усних свідчень про ці події з боку
вказаних так і недопитаних осіб.
У свою чергу, за поданими до суду даними епізоди загибелі
та поранення конкретних правоохоронців вранці 20 лютого 2014 року під час подій
на вул. Інститутська в м. Києві, які передували діям бійців РСП навколо
Жовтневого палацу, а також епізоди загибелі 20 лютого 2014 року співробітника
РСП ОСОБА_374 , поранення співробітника РСП ОСОБА_584 , після яких і стався
жорсткий вогневий вплив на активістів «Майдану» з боку бійців вказаного
підрозділу та інших осіб з числа правоохоронців, не зважаючи на їх прямий
зв`язок із досліджуваними в межах судового розгляду обставинами, залишилися
взагалі не розслідуваними органом досудового розслідування, а винуваті особи -
не встановленими. Принаймні, інформація про протилежне суду присяжних подана не
була.
Більш того, за епізодами загибелі потерпілих ОСОБА_1443 ,
ОСОБА_2547 , ОСОБА_1849 , ОСОБА_1084 , ОСОБА_883 , ОСОБА_778 , ОСОБА_1708 ,
ОСОБА_1347 та поранення ОСОБА_298 , ОСОБА_1212 , ОСОБА_1239 , ОСОБА_1193 ,
ОСОБА_273 , ОСОБА_2190 , ОСОБА_1387 , ОСОБА_1440 , ОСОБА_1562 , ОСОБА_1591 ,
ОСОБА_1487 , ОСОБА_2182 , ОСОБА_838 , ОСОБА_1704 , ОСОБА_1699 , ОСОБА_1757 ,
ОСОБА_2098 , ОСОБА_1179 , ОСОБА_1207 , ОСОБА_2548 також була одержана неповна
інформація, а подані дані виявилися суперечливими. Через це за результатами
судового розгляду причетність працівників правоохоронних органів до заподіяння
шкоди здоров`ю вказаним особам не доведена поза розумним сумнівом, а з боку
інших невідомих (невстановлених) осіб - не виключається.
Таким чином, на думку суду присяжних, розслідування в
наведених частинах, яке провело сторона обвинувачення, було недостатнім і
неприйнятним з огляду на правові орієнтири ст. 2 Конвенції про захист прав
людини та враховуючи очевидний характер обставин справи, що цілком узгоджується
з правовими позиціями з цього приводу ЄСПЛ (рішення у справі «КАЙЯ проти
Туреччини» (Kaya v. Turkey), від 19 лютого 1998 року, §§ 86-92).
Щодо документів у формі відео та фото матеріалів,
інших документованих даних щодо фактів та обставин, які мають загальне
значення для кримінального провадження і передували подіям 20 лютого 2014
року, то результати дослідження та оцінки інших груп доказів тільки підсилили
висновки суду про їх достовірність. Вмотивовані винятки з цього висновку прямо
вказані за результатами дослідження окремих з вказаних документів.
За службовими документами МВС спостерігалося загострення
оперативної обстановки під час «Майдану», був і зворотній зв`язок (діалог) з
лідерами «Майдану» щодо звільнення утримуваних активістами об`єктів, держава,
навіть, реагувала на окремі факти перевищень правоохоронцями своїх повноважень,
надмірного насильства тощо, але тільки тоді, коли ці факти набували публічного
розголосу. Однак, за іншими також документованими даними публічні заяви влади,
якими б вони правильними не були, не завжди збігалися з фактичними діями від її
імені. При цьому, РФ всіляко і відкрито заохочувала стратегію влади України
саме на придушення «Майдану», з цією метою надавала спеціальні
матеріально-технічні засоби у великий кількості, а під час висвітлення подій
«Майдану» його активних учасників нарочито демонізувала як виключно
«екстремістів».
За одержаними під час дослідження доказів відомостями
вперше потерпілі внаслідок застосування насильства під час подій «Майдану»
зафіксовані серед правоохоронців 24 листопада 2013 року, проте ці випадки
(всього 5) через їх принципово незначну кількість суд не визнав характерною
ознакою протесту, тим більше, що у наступні дні такі факти як серед
правоохоронців, так і серед активістів взагалі стали поодинокими. Дійсно,
станом на початок «Майдану» існували організовані групи осіб, які відкрито
демонстрували свою готовність до силового із застосуванням насильства
протистояння, вчиняли напади на працівників правоохоронних органів. Однак,
наявність під час акцій протесту окремих, навіть і підготовлених, агресивних
груп серед мирних протестувальників, вчинення такими групами правопорушень
насильницького спрямування, а також само окремі локальні сутички
протестувальників із силами правопорядку суд визнав недостатнім свідченням
втратою таким протестом мирного характеру, оскільки інші цілі його
організаторами не були проголошені публічно, а вказані сутички не стали
невід`ємною складовою самого протесу.
30 листопада 2013 року фіксується спалах насильства щодо
активістів (92 випадки), який важко визнати співмірним навіть і у разі, якщо
гіпотетично уявити, що цьому передувало завдання ушкоджень (забої, ЗЧМТ,
хімічні опіки, один перелом) всім 18 правоохоронцям одночасно, адже і у такому
випадку завданням міліції залишалося припинення правопорушення та затримання
правопорушників, а не їх побиття чи калічення. Значне перевищення випадків
насильства щодо активістів вказує на ознаки атакуючих дій саме з боку
правоохоронців.
01 грудня 2013 року фіксується спалах насильства навпаки
щодо міліції (144 випадки). У подальшому низький рівень обоюдного насильства
сторін одна щодо одної є сталим доволі на тривалий час до 18 січня 2014 року
включно, окрім епізодів 11 грудня 2013 року, коли однаково збільшилась
кількість постраждалих як з боку активістів (37), так і з боку правоохоронців
(24), та 10 січня 2014 року, коли збільшилась кількість постраждалих з боку
правоохоронців (14 проти 1).
Епізодичний характер спалаху насильства, яке до того ж не
був критичним з огляду на кількість учасників протистояння, яка вимірювалася
тисячами з обох боків, також, на думку суду, не могло вказувати на втрату
протестом ознак мирної акції лише за ознакою вибіркового застосування
насильства щодо окремих груп правоохоронців. Натомість, з одного боку, події 01
грудня 2013 року, дійсно, є критичними та загрозливими за своїм насильницьким
характером, тяжкістю та масштабністю наслідків. З іншого боку, компактність у
часі подій 30 листопада та 01 грудня 2013 року вказує на їх очевидний зв`язок
та взаємообумовленість - «друге витікало з першого».
Зростання насильства під час акцій протесту на «Майдані»
у період часу з 19 по 26 січня 2014 року (активні події «кривавого Водохреща»)
було очевидним, як і його тривалість, що у сукупності та на тлі попередній
спалахів насильства, які були короткострокові (до доби), надає цій обставині
певної тенденційності, тобто наявна видозмінність характеру протесту. Так, у вказаний
період часу під час протистояння тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості
отримали 316 активістів, з яких 4 загинуло та ще 1 отримав вогнепальні
поранення, та 191 правоохоронець. Перевищення випадків насильства щодо
правоохоронців 19 січня 2014 року (102 проти 95) вказує на ознаки атакуючих дій
саме з боку активістів. Поява у даних подіях вогнепального компоненту за
наведеними даними є точковою, проте безумовно виступало надзвичайно сильним
мотивуючим фактором для когось припинити протест через виниклі загрози, а для
інших - навпаки, згуртуватися навколо ідей «Майдану», що власне і мало місце.
Аналізуючи задокументовані факти, які на думку сторони
захисту, є найбільш переконливими, суд і в даному випадку не знайшов правих
підстав на їх основі для висновку про немирний характер протесту вдень 19 січня
2014 року на вул. Грушевського. Зафіксоване насилля мало епізодичний характер,
його джерелом була окрема частина протестувальників, дії яких вдавалося, хоча і
на критичній межі, контролювати всередині протестного руху. Водночас, динаміка
подій, напОСОБА_2750лива ескалація протистояння з боку організованих груп
активістів, долучення до нього все більшої кількості людей в умовах зростання
їх скупченості ставали тими чинниками, за яких жорстоке протистояння було
неминучим, а втрата таким протестом мирного характеру все менш ілюзорною,
сутички дедалі ставали невід`ємною складовою самого протесу.
Звертає на себе увагу і те, що навіть сторона захисту під
час судового провадження визнавала, що акції протесту «Майдану» у грудні 2013
року, деякі періоди січня та лютого 2014 року не втрачали мирного характеру
(напр., пояснення захисника ОСОБА_679 в судовому засіданні від 21 червня 2018
року).
Незрівняне з попередніми періодами різке зростання
насильства під час акцій протесту на «Майдані» 18 лютого 2014 року, тяжкість
його наслідків через значну кількість вогнепальних поранень учасників
протистояння з обох сторін у сукупності робить абсолютно сумнівним оцінку
такого протесту на момент вказаних подій як мирної акції.
За всіма переглянутими відео сюжетами звертає на себе
увагу той факт, що протягом ранку 18 лютого 2014 року до початку протистоянь на
вул. Шовковична та в Маріїнському парку з боку правоохоронних органів активних
дій в бік «Майдану» та його активістів зафіксовано не було. Правоохоронці, які
не мали при собі вогнепальної зброї, статично утримували чітко визначений рубіж
на підході до території навколо ВРУ та інших державний установ. Активісти -
учасники акції «мирного наступу», у свою чергу, мали при собі каски, щити, а
також заздалегідь заготовлені чи пристосовані засоби нанесення тілесних
ушкоджень (палиці, біти, прути тощо), а окремі, навіть, предмети, які за своїми
очевидними зовнішніми ознаками могли сприйматися як вогнепальна зброя різних
типів, які у подальшому активно використовували під час сутичок з міліцією, в
тому числі, і під час нападів на правоохоронців, як і елементи бруківки та
«коктейлі молотова».
Серед поданих матеріалів відео фіксації не всі з усією
ясністю та повнотою відображають дії перших провокаторів ескалації протистояння
між учасниками акції «мирна хода» чи «мирний наступ» та правоохоронцями. Але у
тих випадках, де така фіксація є, саме активістами розпочаті атакуючі дії
стосовно сил правопорядку та їх відтиснення. Більш того, зважаючи на те, що
учасники цієї акції, найбільш відповідальні з яких були представлені особливо
екіпірованими активістами «Майдану», здійснювали наближення до загороджувальних
рядів правоохоронців, а мета цієї акції передбачала подолання такого
загородження, що власне і відбувалося, силове протистояння було неминучим,
оскільки було закладено в саму суть масового заходу - вплив на прийняття
рішення найвищим представницьким органом державної влади (ВРУ), що передбачало,
принаймні, наближення до нього на візуальну дистанцію та, як мінімум,
демонстрації своєї позиції. Отже, сутички ставали невід`ємною складовою такого
протесу.
Таким чином, задокументовані 18 лютого 2014 року дії
активістів не можна назвати мирними зборами, мітингами, вуличним походом чи
демонстрацією. Порушення з боку влади ходу проведення спочатку мирної акції
протесту, подальша реалізація нею цілеспрямованої стратегії щодо припинення
такого протесту, яка включала швидке застосування надмірної сили, призвело до,
якщо не сприяло, ескалації насильства, маховик розкручення якої можна було
зупинити вже тільки реальними політичними кроками на зустріч. Це нагадувало
справжню революцію, а не мирні масові акції протесту, тому цілком стає
зрозумілим, чому стосовно описаних в обох обвинувальних актах дій активістів
ознака «мирні» не знайшла своєї згадки в їх описовій частині. На цьому
під час судового засідання 21 листопада 2017 року наголосив і сам прокурор,
пояснюючи правову позицію сторони обвинувачення.
Натомість, свій внесок до ескалації насильства в умовах проведення
ходи «Майдану», яка мала політичні вимоги, додатково внесли і сили
правопорядку, які хоча в більшості своїй і намагалися на місцях за допомогою
діалогу уникати протистояння, проте стриманими у діях та політично
безсторонніми були не завжди.
Створення міліцейських кордонів з метою обмеження доступу
громадян, а тим більше учасників масових акцій будь-якого характеру, до
будівель центральних органів державної влади, тим більше, які є об`єктами
державної охорони, в умовах реальної загрози порушення громадського порядку є
нормальною світовою практикою в діяльності органів поліції. Дії групи оточення
з використанням автомобільної техніки як режимне обмеження навколо ВРУ 18
лютого 2014 року узгоджуються з правилами п. 5.3.3 Настанови про дії органів,
підрозділів внутрішніх справ, з`єднань, військових частин ВВ тощо з ліквідації
масових заворушень, затвердженої наказом МВС від 11 листопада 2003 року №
1345дск (т. 164 а. 12-30), яка досліджена судом присяжних у закритому судовому
засіданні. Проте, питання в іншому. Локація та спосіб організації таких
кордонів через призму необхідності протидії загрозам, розумної допустимості
обмежень та їх відповідності саме легітимній меті - громадська безпека.
Очевидно, що залучення до таких заходів цивільних осіб (недержавних агентів)
через їх діаметрально протилежні політичні погляди з учасниками масових акцій
протестів є сумнівним і не тільки не вирішує вказаного питання безпеки, а й,
навпаки, є неприхованою запорукою для роздмухування конфлікту. Безкарне кидання
в бік активістів такими недержавними агентами, а тим більше разом з
правоохоронцями каміння та інших предметів, само по собі було надзвичайно
провокуючим фактором, а тим більше ніяк не узгоджувалося з легітимною метою -
охорона правопорядку, проте знову ж таки свідчило про скрите на стратегічному
рівні толерування з боку влади насильства саме щодо активістів «Майдану».
Отже, для ескалації протистояння було все готове з обох
боків: «Майдан» оголосив цілі, які не можливо було досягнути без подолання
опору з боку сил правопорядку, для цього мобілізував, організував, екіпірував
та направив людей, не опікуючись в достатній мірі їх безпекою через вільну
присутність в натовпі фактично озброєних людей; - сили правопорядку, які раніше
діяли рішуче та жорстко, засіли в глуху оборону, оточивши себе «редутами» та
прикрившись натовпом «тітушок». В умовах, коли діалог між народом та владою був
втрачений, така диспозиція була приречена на ескалацію насилля, а не на його
уникнення, що власне і відбулося.
Звечора 18 та в ніч на 19 лютого 2014 року тривав хвилями
штурм силами правопорядку території «Майдану», яка хоча і була значно звужена,
проте не була взята у кільце. Вже надвечір 18 лютого 2014 року зафіксовано
присутність по вул. Інститутська озброєних автоматичною та іншою вогнепальною
зброєю працівників міліції, належність яких до спецпідрозділу «Беркут» не є
підтвердженою. На ранок 19 лютого 2014 року було досягнуто перемир`я, дії
наступального характеру з боку правоохоронців були припинені, а самі вони
значно відійшли з рубежу, якого вони досягли вночі. Саме ці нові позиції сил
правопорядку фіксувалися незмінними і на ранок 20 лютого 2014 року. Зафіксовані
поодинокі обопільні провокуючі дії під час перемир`я 19 лютого свідчать про
сформовану тривалим протистоянням стійку нетерпимість сторін, які у такий
спосіб тримали одна одну у «тонусі» протистояння. Це є абсолютно неприйнятним
для працівників правоохоронних органів, які під час здійснення повноважень з
охорони громадського порядку як представники влади не повинні були керуватися
власними емоціями чи мотивом помсти, симетрично відповідати на вчинення
протиправних дій. З цього приводу аргументація представника потерпілих
ОСОБА_661 виявилася більш ніж переконливою. Сторона захисту також погодилася з
тим, що зафіксоване на відео кидання працівниками міліції різних сторонніх
предметів у бік активістів було протиправним.
Всі документовані дані у зв`язку з масовими акціями
протесту узгоджуються з показаннями всіх допитаних судом потерпілих та свідків
про характер та динаміку таких акцій, які: - розпочалися в місті Києві 21
листопада 2013 року, а вже 24 листопада набули свого першого загострення біля
будівлі КМУ; - одержали свій драматичний розвиток в ніч з 29 на 30 листопада
2013 року через безглузде та невмотивоване насильство сил правопорядку, що
обумовило наймасовіший протест «Майдану» 01 грудня 2013 року, під час якого
окремо відбулося силове протистояння біля будівлі адміністрації Президента
України; - зазнали подальших спроб утиску з боку влади 10-11 грудня 2013 року,
10 січня 2014 року, яка реалізовувала цілеспрямовану стратегію припинення
(придушення) спочатку мирної акції протесту на «Майдані»; - перетворилися у
справжнє побоїще на Водохреща 19-25 січня 2014 року, а просякнуті кров`ю перших
вбитих активістів ОСОБА_2510 - 21 січня 2014 року, ОСОБА_1264 , ОСОБА_2511 та
померлого пізніше ОСОБА_2512 - 22 січня 2014 року, першого вбитого пересічного
громадянина ОСОБА_2513 - 18 лютого 2014 року, а перших вбитих
військовослужбовців ВВ та працівників міліції ОСОБА_2514 , ОСОБА_2515 , ОСОБА_2516
, ОСОБА_2517 , ОСОБА_2357 , ОСОБА_2518 , ОСОБА_2519 , ОСОБА_2520 - 18 лютого
2014 року.
«Майдан» від мітингу, коли люди емоційно зреагували на
застосовану владою силу 30 листопада 2013 року, а кількість радикально
налаштованих осіб не перевищувала 15 %, через подальші безглузді спроби держави
у грудні 2013 року припинити протест перетворився в стаціонарний табір
однодумців з домінуючими політичними вимогами про зміну влади та збільшенням
питомої ваги радикально налаштованих серед них до 22 %. У подальшому, толеруючи
у відповідь, а не припиняючи насильство, влада спровокувала значну
радикалізацію «Майдану» (питома вага радикально налаштованих стала домінуючою),
опозиція, що вела переговори, мала незначний авторитет серед активістів і не
здатна була керувати всіма процесами «Майдану», найбільш активна основа якого
самоорганізувалася в парамілітарні сили самооборони, які були озброєні
різноманітними засобами для нанесення тілесних ушкоджень, забезпечували режим
контролю за територією «Майдану» та проводили активні дії із застосуванням
силового компоненту, що вже не узгоджувалося з принципами мирного зібрання.
Отже, в основі соціального конфлікту, який оформився як
масштабний протест - «Майдан», лежать раптові та неочікувані для суспільства
доленосні рішення влади 21 листопада 2014 року та недолугість їх пояснення.
Каталізатором такого конфлікту стало невиправдане насильство з боку сил
правопорядку в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року, чим була продемонстрована
неприхована зневага до права на протест як такого. Суспільство не тільки не
змогли заспокоїти показові кадри тривалого фактичного самокатування владою
строковиків ВВ на АДРЕСА_36 01 грудня 2014 року, а й вкотре обурило. Відтак, з
одного боку, влада жорстко обійшлася з протестувальниками, а коли злякалася, то
за власною схибленою уявою задля «заспокоєння» допустила побиття
правоохоронців. Красномовний прояв справжнього ставлення влади до простого
народу. Абсолютно правильні за змістом слова Генерального прокурора від 04
грудня 2013 року про завдання правоохоронних органів забезпечити реалізацію
конституційних прав громадян на протест зреалізувалися за формою у штурм
«Майдану» 10 - 11 грудня 2013 року. Однак, владна стратегія припинення
(придушення) акцій протесту на «Майдані» не спрацювала. І після цього можливість
діалогу втрачена не була, якщо було б бажання наповнити його з боку держави
замість ультиматумів 20 грудня 2013 року та 16 січня 2014 року конкретним
змістом кроків на зустріч законним вимогам суспільства. Як показали подальші
події, відсутність реального діалогу - це прямий шлях до ескалації
протистояння, тому є свідченням радикалізація протесту 19 січня 2014 року та
апогей вже очікуваного обома сторонами насилля 18, а в регіонах 19 лютого 2014
року. Історія вкотре довела - з народом України не можна спілкуватися мовою
сили, погроз та ультиматумів, під синьо-жовтим прапором свободи він покладе і
душу, й тіло.
Дані, які містили подані прокурором обвинувальні вироки
судів, які вступили в законну силу, через їх стосунок із встановленням
загальної обстановки, яка передувала подіям «Майдану» 20 лютого 2014 року, суд
визнав додатковим підтвердженням своїх висновків щодо тривалої реалізації
владою цілеспрямованої стратегії припинення (придушення) акцій протесту на
«Майдані», які спочатку мали виключно мирний характер.
Що стосується судових заборон, то громадяни, як свідчать
остаточні судові рішення, діяли правомірно, а тому виявилися більш обізнаними
та досвідченими у контексті реалізації свого права на мирні зібрання та
можливостей його захисту, аніж держава в особі судових інституцій, які
заплуталися в правовій оцінці встановлених фактів та відповідних їм
правовідносин. Звертає на себе увагу і те, що влада сама своїми діями
заохочувала до невиконання постанови Окружного адміністративного суду міста
Києва від 06 січня 2014 року, організувавши (допустивши) попри заборони суду
тривале зібрання у лютому 2014 року громадян (недержавних агентів) у
Маріїнському парку або так званого «Антимайдану», чим вочевидь було порушено
баланс у правозастосуванні. Є очевидним, що влада у такий спосіб намагалася
обмежити право на мирні зібрання не для досягнення легітимних цілей, а для
припинення самого протесту та покарання найбільш активних його учасників і
створювала для цього видимість легітимних дій, хоча тим самим насправді лише
роздмухувала громадський супротив.
Посилання ж сторони захисту на те, що активісти «Майдану»
першими перетнули межу, застосувавши насильство до правоохоронців, абсолютно не
виправдовує з боку держави, нехай і симетричні за наслідками, насильницькі дії
у відповідь чи репресії. Держава, гарантуючи колективну безпеку та суспільний
мир, має юридичний та моральний обов`язок захищати право кожного проти посягань
будь-кого. Насилля у всіх формах не може толеруватися владою.
Утвердження прав і свобод людини є сутністю принципу
верховенства права, який для законодавства України про кримінальну
відповідальність становить правове підґрунтя (ч. 1 ст. 3 КК України), а у
кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ст. 8 КПК
України).
У справах «Майдану» ЄСПЛ встановив, що у період часу з 24
листопада 2013 року до 20 лютого 2014 року влада в Україні свідомо та умисно
реалізовувала цілеспрямовану стратегію припинення (придушення) спочатку мирної
акції протесту на «Майдані» шляхом: а) невиправданого розгону протестувальників
та застосування до них надмірної сили, що призвело до ескалації насильства та
вчинення недержавними агентами, найнятими міліцією, численних протиправних дій
(справи «ОСОБА_3111 та інші проти
України», «ОСОБА_2913 та ОСОБА_3110 проти
України»), зокрема, викрадення та катування до смерті протестувальників (справа
«ОСОБА_2913 та ОСОБА_3110 проти
України»); б) необґрунтованого та свавільного затримання або тримання під
вартою активістів «Майдану» (справи «ОСОБА_3111
та інші проти України», «ОСОБА_3038та інші проти України», «ОСОБА_3112 та інші проти України», «ОСОБА_3113 та ОСОБА_3114
проти України»); в) жорстокого поводження (справи «ОСОБА_3111 та інші проти України», «ОСОБА_3113 та ОСОБА_3114
проти України», «ОСОБА_2913 та ОСОБА_3110 проти України»); г) непроведення ефективного
та незалежного розслідування (справи «ОСОБА_3111 та інші проти України», «ОСОБА_2913 та ОСОБА_3110 проти України»). Вказані дії органів влади та
їх структур були організованими, узгодженими та свавільними з єдиною метою -
припинення (придушення) протестів на «Майдані». Водночас, обережність, з якою
ЄСПЛ оцінював характер самих таких акцій протесту як мирних, що безспірно були
такими лише спочатку (справи «ОСОБА_3111
та інші проти України», § 495, 527; «ОСОБА_2913 та ОСОБА_3110 проти України», § 121), також не залишилося
поза увагою суду присяжних.
Правоохоронна ситсема діяла вибірково в інтересах держави
та найбільш помітних діючих політичних фігур від влади, а не в інтересах
верховенства права та захисту прав людини. Це означає, що практично сили
правопорядку були зорієнтовані на обмеження прав і свобод, в тому числі на
протест, аніж забезпечення можливостей, за яких громадяни реалізували б свої
права та свободи у безпечних та мирних умовах.
Натомість, органи державної влади зобов`язані вживати
належних заходів стосовно демонстрацій з тим, щоб забезпечити їх мирний перебіг
та безпеку для всіх громадян (рішення ЄСПЛ у справах: «Ойя Атаман проти
Туреччини» (Oya Ataman v. Turkey), § 35; «Махмудов проти РФ» (Makhmudov
v. Russia), § 63-65 та ін.). Так, при цьому вони не повинні надавати
абсолютних гарантій, маючи широкі межі стосовно вибору засобів, що
використовуються (рішення ЄСПЛ у справі «Протопапа проти Туреччини» (Protopapa
v. Turkey), § 108). Однак, у даній сфері зобов`язання у відповідності до
ст. 11 Конвенції про захист прав людини являє собою зобов`язання стосовно
заходів, які належить прийняти, а не результатів, які необхідно досягнути
(рішення ЄСПЛ у справах: «Джуліані и Гаджіо проти Італії» (Giuliani and
Gaggio v. Italy), § 251; «Кудревічюс та інші проти Литви» (Kudreviиius
and Others v. Lithuania), § 159; «Платформа «Лікарі за життя» проти
Австрії» (Plattform «Arzte fur das Leben» v. Austria), § 34; «Фабер
проти Угорщини» (Faber v. Hungary), § 39) (джерело: Керівництво з
прецедентної практики Європейського суду з прав людини із застосування
Конвенції про захист прав людини // Масові протести, - станом на 29 лютого 2020
року // Council of Europe / European Court of Human Rights, 2020, п. 78).
Також суд бере до уваги, що більшу ініціативу щодо
подання доказів цієї категорії (щодо подій, які передували 20 лютого 2014
року), не зважаючи на пряме посилання на них в обвинувальних актах, виявляла
сторона захисту, але суд їх оцінює виключно за змістовною, а не кількісною
ознакою. Тому ці дані не ставлять під сумнів й інші обставини таких подій, які
підтверджені іншими, хоча і меншими за кількістю доказами, поданими
представниками потерпілих та стороною обвинувачення, в тому числі й показаннями
потерпілих та свідків обвинувачення з числа активістів на підтвердження того,
що з листопада 2013 року до лютого 2014 року посадові особи органів влади та їх
структур, в тому числі правоохоронних органів, бажаючи присікти будь-які масові
збори, мітинги, вуличні походи та інші акції та усвідомлюючи при цьому
незаконність таких своїх дій, використовуючи наявні повноваження та залучивши
до своєї протиправної діяльності підлеглих, зокрема, правоохоронців, а також
цивільних осіб, так званих «тітушок» - недержавних агентів, спільними діями
реалізовували цілеспрямовану стратегію припинення (придушення) акцій протесту
на «Майдані».
Відокремлені в окрему групу інші докази (п. 5.5.3.
вироку), які не відхилені судом присяжних з наведенням відповідних мотивів,
також отримали свою вичерпну оцінку, підстави для зміни якої з урахуванням
порівняння даних, одержаних у сукупності із згаданими вище групами доказів,
відсутні. Суд визнав ці фактичні дані належними, допустимими та достовірними
доказами, які поклав в основу свого вироку, а сумніви, які не вдалося усунути -
витлумачив на користь обвинувачених.
Зокрема:
- за результатами дослідження поданих стороною
обвинувачення службових розмов в радіоетері за 18-20 лютого 2014 року
встановлено, що вони належали іншим підрозділам, а не ПМОП;
- показання обвинувачених ОСОБА_29 та ОСОБА_26 про те, що
за виконання своїх службових обов`язків під час подій «Майдану» будь-якого виду
винагород, не передбачених законодавством, вони не отримували, і про такі
випадки їм не відомо, виявилися не спростованими;
- належне, відповідно до встановленого порядку, введення
правового режиму АТО в місті Києві станом на 18-20 лютого 2014 року є
недоведеним, а встановлені дані у своїй сукупності виявили намагання з боку
окремих посадових осіб започаткувати такий режим поза дотримання процедурних
форм, створивши тим самим умови для перекладання в разі необхідності
відповідальності на виконавців своїх усних вказівок;
- версії про «грузинських снайперів», «снайперів
російського спецназу» на «Майдані» не знайшли свого допустимого підтвердження.
Ствердні показання свідка ОСОБА_2270 .ОСОБА_3099щодо першої версії суд відкинув
як сумнівні, оскільки той не був очевидцем подій на території України, про які
повідомив, а джерело походження повідомленої ним інформації є не відомим.
Припущення свідка ОСОБА_2443 про другу версію за результатами їх перевірки
документами такими і залишилися, відповідно і відхилені з цієї причини;
- набув свого документального підтвердження факт
заволодіння після подій 20 лютого 2014 року зброєю ПМОП, серед якої була штатна
зброя, закріплена за співробітниками РСП, які брали участь в подіях 20 лютого,
виносу цієї зброї за межі ПМОП та пошкодження у спосіб, що утруднював
ідентифікацію, її знищення шляхом затоплення на дні річки Віта у Голосіївському
районі міста Києва (р-н о. Жуков), де вона згодом була виявлена. Разом з тим,
досліджені судом докази у їх сукупності та взаємозв`язку не містять відомостей,
які вказували б на причетність обвинувачених ОСОБА_25 , ОСОБА_28 та ОСОБА_29 до
таких дій.
Здійснюючи загальну оцінку поданих суду доказів, суд
присяжних також враховує дотримання органом досудового розслідування та
прокурором належної процедури з питань внесення даних до ЄРДР (початку
досудового розслідування), визначення групи слідчих та прокурорів, їх заміни,
продовження строків досудового розслідування, об`єднання та виділення
матеріалів кримінального провадження, з яких провадження за № 42014000000000709
(01 серпня 2014 року внесене до ЄРДР і виділене в окреме провадження із кримінального
провадження ЄРДР № 12014100060000228 від 22 січня
2014 року) надійшло до суду з обвинувальним актом 05 березня 2015 року,
який був затверджений прокурором 16 січня 2015 року, а також №
42016000000000002 (04 січня 2016 року внесене до ЄРДР і виділене в окреме
провадження із кримінального провадження ЄРДР № 12014100060000228
від 22 січня 2014 року) надійшло до суду з обвинувальним актом 12 лютого
2016 року, який був затверджений прокурором 08 лютого 2016 року (т. 118 а. 153;
т. 119 а. 47-49; т. 193 а. 47-53; т. 198 а. 1-206; т. 199 а. 31-250; т.т.
200-201; т. 202 а. 1-246).
Оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності на предмет
достатності та взаємозв`язку в контексті сформульованих в обвинувальних актах
фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважав
встановленими, суд вважав доведеним формулювання обвинувачення, яке вичерпно із
внесеними до нього змінами виклав у Розділі 1 вироку «Формулювання
обвинувачення, яке визнано судом присяжним доведеним», дублювання з цього
приводу є зайвим.
Суд присяжних в межах сформульованого в обвинувальному
акті обвинувачення вважав за необхідне на підставі результатів судового
розгляду уточнити статистичні дані про кількість постраждалих внаслідок
силового протистояння протестувальників та правоохоронців за 30 листопада, 01
та 11 грудня 2013 року, а також і за 07, 19-26 січня та 18 лютого 2014 року в
цілому, а також уточнити роль РФ у подіях «Майдану». Вважав суд за необхідне
для уточнення послатися як на факт і на прийняття ВРУ 19 грудня 2013 року та 16
січня 2014 року актів амністії. Також суд присяжних вважав за потрібне зробити
в межах встановлених фактичних обставин по ходу вироку ряд термінологічних
уточнень для уніфікації їх застосування.
Всі наведені уточнення не є зміною обсягу обвинувачення,
оскільки мають характер усунення описок, наведення офіційних статистичних
даних, посилання на загальновідомі обставини, а також термінологічного
упорядкування відповідно, що не потребує доведення.
Суд присяжних вважав за потрібне здійснити уточнення щодо
астрономічного часу тих чи інших подій, враховуючи здійснену за результатами
судового розгляду прив`язку до астрономічного часу, запровадженого на платформі
відеозапису «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2 0853-1100
(20.02.2014)» (флеш носій - т. 90 а. 40), яку суд визнав достовірною та
вихідною для цієї мети.
Судом присяжних також знайдені правові та фактичні
підстави для прийняття рішень щодо зміни обвинувачення, визнання його частини
необґрунтованою, а також визнання окремого обвинувачення недоведеним. Мотиви та
підстави таких рішень суду наведені у Розділі 6 « Мотиви зміни обвинувачення
судом присяжних», Розділі 7 «Підстави визнання судом присяжних частини
обвинувачення необґрунтованою», а також у Розділі 10 вироку «Формулювання
обвинувачення, яке пред`явлене особам і визнане судом присяжних недоведеним»
відповідно.
6. Мотиви зміни обвинувачення судом присяжних.
Суд присяжних виключає з меж сформульованого в обох
обвинувальних актах обвинувачення вказівку на те, що безпосередньою правовою
основою діяльності ПМОП, а відтак й обвинувачених, було Положення про підрозділ
міліції особливого призначення «Беркут», затверджене наказом МВС від 18 травня
2004 року № 529. Посилання на вказане Положення, як діюче 20 лютого 2014 року,
є наслідком помилкового правозастосування з боку сторони обвинувачення,
оскільки таке Положення втратило свою чинність у зв`язку із прийняттям наказу
МВС № 1011 від 24 жовтня 2013 року, яким було затверджено нове Положення про
спеціальний підрозділ міліції громадської безпеки «Беркут» (далі - Положення
про спецпідрозділ «Беркут») (детально аргументацію з цього приводу наведено у
п. 5.2.1. вироку).
Крім того, суд присяжних виключає з обох обвинувальних
актів вказівку на порушення всіма обвинуваченими ст. 34 Конституції України, ст.
20 Закону України «Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року) та
інших нормативно-правових актів. Так, ст. 34 Конституції України не регулює
питань права громадян на збори, мітинги, походи та демонстрації, обвинувачення
в порушенні якого покладено в основу кваліфікації дій обвинувачених за ст. ст.
258, 365 та 340 КК України, ст. 20 вказаного Закону визначала не права та
обов`язки, а лише правове становище працівника міліції, посилання ж на інші
неконкретизовані нормативно-правові акти є неконкретним для формулювання
обвинувачення.
За чіткими приписами ч. 1 ст. 337 КПК України судовий
розгляд проводиться в межах висунутого обвинувачення відповідно до
обвинувального акта і лише стосовно осіб, яким висунуте обвинувачення. Отже,
суд виключає з меж сформульованого обвинувачення всі вказівки про нібито
вчинення злочинних дій іншими названими в обох обвинувальних актах конкретними
особами, яким обвинувачення не висувалося та вину яких не було доведено в
законному порядку і не встановлено обвинувальним вироком суду, а саме про:
- створення у січні - лютому 2010 року злочинної
організації, подальшу участь в ній з метою реалізації планів злочинної
організації, віддання та виконання в її межах злочинних наказів, вказівок та
доручень з метою вчинення теракту, поєднаного з масовими вбивствами, припинення
та силового розгону акцій протесту, створення умов для уникнення від
відповідальності в подальшому;
- розробку та реалізацію злочинного плану силового
придушення (розгону) протестних акцій 18 лютого 2014 року, перевищення
службових повноважень, організацію та проведення 18 лютого 2014 року АТО,
надання доручень з метою провокації порушень громадської безпеки, залякування
населення, а також впливу на прийняття рішень опозицією про розпуск «Майдану»;
- доведення до відома озброєних 18 лютого 2014 року
правоохоронців, що вони мають бути готовими до виконання наказу керівництва
держави та правоохоронних органів на вчинення терористичного акту, який
супроводжувався б масовими вбивствами, а також виявлення в будь-якій спосіб
правоохоронцями, які озброювалися, готовності виконати такий наказ;
- віддання наказу щодо озброєння 18 лютого 2014 року
бійців РСП, які саме готові вчинити теракт та масові вбивства, виконання такого
наказу шляхом визначення таких бійців РСП, а також виявлення в будь-якій спосіб
бійцями РСП, які озброювалися, готовності на вчинення теракту та пов`язаних з
ним вбивств;
- прийняття в межах злочинної організації рішення о 08
год. 30 хв. - 09 год. 00 хв. 20 лютого 2014 року на вчинення терористичного
акту та масових вбивств задля припинення «Майдану», доведення такого рішення до
підлеглих у формі наказу;
- віддання близько 9 год. в будівлі ГУМВС в м. Києві по
вул. Володимирській, 15 наказу силами РСП, які перебували на вул. Інститутська,
із застосуванням вогнепальної зброї та рушниць Форт-500, споряджених патронами
із зарядом свинцевої картечі, та іншої невстановленої вогнепальної зброї,
здійснити умисні вбивства максимально можливого невизначеного кола осіб -
активістів з метою залякування їх та загалом населення країни задля повного
припинення протестів;
- вступ окремих осіб у попередню змову з метою
заволодіння з розподілом ролей вогнепальною зброєю ПМОП - АКМС, СГД та
рушницями Форт-500;
- залишення окремими особами - співробітниками РСП
штатної зброї (АКМС, СГД та рушницями Форт-500) у непристосованому для її
зберігання місці.
Суд виключає з обвинувачення як недоведену вказівку на
те, що 18 лютого 2014 року, приблизно з 17 до 18 год., за місцем постійної
дислокації ПМОП за адресою: АДРЕСА_3 мав місце факт озброєння бійців РСП
ОСОБА_26 та інших зі складу чергової бронегрупи РСП. Поданими доказами
встановлено, що ці бійці РСП, окрім ОСОБА_543 , отримали закріплену за ними
табельну вогнепальну зброю - АКМС, пістолети ПМ та Форт-12, бойові припаси до
них, а також спеціальні засоби - рушниці Форт-500 за інших обставин, а саме,
ранком 18 лютого 2014 року у складі чергової бронегрупи РСП, після чого окремо
переміщувалися на службовому автотранспорті (синій мікроавтобус) ПМОП, як про
це свідчив обвинувачений ОСОБА_2549 , показання якого з цього приводу не
спростовані і знайшли подальше підтвердження під час з`ясування його дій у
складі цієї бронегрупи та обставин її переміщення 20 лютого 2014 року. Дані
щодо озброєння за будь-яких обставин співробітника РСП ОСОБА_543 суду не
подавалися, будь-які докази з цього приводу відсутні.
Уточнення з цього приводу з боку суду є формою реалізації
останнім своїх процесуальних повноважень, наданих ч. 3 ст. 337 КПК України
задля ухвалення справедливого судового рішення.
Суд присяжних за результатами судового розгляду вважає в
межах сформульованого обвинувачення поданими доказами недоведеним факт
застосування з боку сил правопорядку 20 лютого 2014 року, приблизно до 05 год.
30 хв. водометів при низькій температурі атмосферного повітря та спеціальних
засобів для відстрілу гумових куль несмертельної дії, які були споряджені
патронами із зарядом свинцевої картечі. Попри досліджений судом великий масив
відео та фото матеріалів фіксації вказаних подій, доказів на підтвердження саме
таких подій суду подано не було, а ті, які були досліджені судом, не містять
даних про такі факти та постраждалих від таких дій. Навпаки, досліджені судом
відео матеріали свідчать про те, що до початку відходу сил правопорядку із
займаних позицій ранком 20 лютого 2014 року наявні на місці подій (вул.
Інститутська) водомети не застосовувалися в бік протестувальників. Крім того,
за даними в самих обвинувальних актах (наступний абзац) в період з 05 год. 30
хв. до 09 год. 00 хв. застосування з боку правоохоронців спеціальних засобів
для відстрілу гумових куль несмертельної дії, які були споряджені патронами із
зарядом свинцевої картечі, вже не фіксується, а за поданими суду доказами перше
вогнепальне поранення серед активістів 20 лютого 2014 року отримав потерпілий
ОСОБА_481 взагалі о 08 год. 57 хв. - 09 год. 00 хв.
Відтак, суд виключає як недоведену вказівку в обох
обвинувальних актах на факт застосування з боку сил правопорядку за вказаних
обставин водометів та спеціальних засобів, які були споряджені патронами із
зарядом свинцевої картечі.
Суд присяжних за результатами судового розгляду вважає в
межах сформульованого обвинувачення поданими доказами недоведеним, а відтак
виключає з висунутого обвинувачення посилання на те, що 20 лютого 2014 року у
період часу з 09 год. 05 хв. до 09 год. 17 хв. на виконання явно злочинного
наказу ОСОБА_31 разом з бійцями РСП діяли співробітники інших правоохоронних
органів, оскільки таких даних не встановлено.
Крім того, за результатами судового розгляду суд з
наведенням відповідних мотивів знайшов правові підстави для зміни оцінки
ступеня тяжкості заподіяних окремим потерпілим тілесних ушкоджень, виходячи з
наявних об`єктивних судово-медичних даних.
Так, суд змінив оцінку ступеня тяжкості заподіяних
тілесних ушкоджень потерпілим: -
ОСОБА_961 із середньої тяжкості,
на яке послався прокурор в обвинувальному акті, на легке тілесне ушкодження, що
спричинило короткочасний розлад здоров`я; -
ОСОБА_1029 із тяжкого, на яке
послався прокурор в обвинувальному акті, на тілесне ушкодження середньої
тяжкості; - ОСОБА_2027 із тяжкого, на яке послався прокурор в
обвинувальному акті, на легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний
розлад здоров`я; - ОСОБА_1114 з легкого, на яке послався прокурор в
обвинувальному акті, на середньої тяжкості; -
ОСОБА_1635 , ОСОБА_474 та ОСОБА_2550
із середньої тяжкості, на яке послався прокурор в обвинувальному акті, на
тяжке, кожному.
За результатами судового розгляду суд присяжних з
наведенням відповідних мотивів знайшов правові підстави для зміни оцінки
ступеня тяжкості заподіяного потерпілим ОСОБА_1653 та ОСОБА_1397 тілесних
ушкоджень, виходячи з іншого критерію (непоправне знівечення обличчя замість
тривалості розладу здоров`я), а саме, з тілесного ушкодження середньої ступені
тяжкості на тяжке тілесне ушкодження, кожному.
Суд змінив оцінку ступеня тяжкості заподіяних всім
вказаним потерпілим тілесних ушкоджень, виходячи з наявних об`єктивних даних, а
не з фактичних обставин самих подій, які ставляться у провину обвинуваченим.
Тому, з урахуванням сформульованого обвинувачення за даними конкретними
епізодами за ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365; ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 258; ч. 4 ст. 41,
ст. 340; ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, суд
не вважає здійснену зміну такої оцінки ступеня тяжкості заподіяних потерпілим
тілесних ушкоджень такою, що виходить за межі висунутого обвинувачення та
визначеної стороною обвинувачення правової кваліфікації дій всіх обвинувачених
в цій частині, як того вимагає ст. 337 КПК України, а відтак, і це є ключовим,
не порушує права на захист самих обвинувачених.
7. Підстави визнання судом присяжних частини
обвинувачення необґрунтованою.
Суд за результатами судового розгляду вважає в межах
сформульованого обвинувачення недоведеними факти виявлення в будь-якій спосіб
обвинуваченими з числа бійців РСП під час озброєння 18 лютого 2014 року
готовності виконати наказ керівництва на невибіркове застосування вогнепальної
зброї до невизначеного кола активістів з метою вчинення теракту, поєднаного з
масовими вбивствами, а також отримання тими серед них, хто озброївся рушницями
Форт-500, заборонених до використання патронів із зарядом свинцевої картечі.
Жодний допитаний судом потерпілий чи свідок з обох сторін
не вказав на такі факти (виявлення вказаної готовності та отримання заборонених
до використання патронів), як особисто йому відомі, навпаки, окремі з допитаних
свідків як захисту, так і обвинувачення спростували такі відомості в обох
обвинувальних актах, що цілком узгоджується з послідовною з цього приводу
позицією допитаних обвинувачених. Не підтверджено вказаних фактів ані
документально, ані завдяки результатам якихось експертних досліджень, в тому
числі і судово-балістичних. Попри активні дії на «Майдані» з боку сил
правопорядку 18 лютого 2014 року, їх присутність на позиціях навколо його
території 19 лютого і до ранку 20 лютого 2014 року, безпосередня участь в таких
діях з боку бійців РСП та обвинувачених зокрема, в обвинувальному акті також не
фіксується, що узгоджується і з даними досліджених судом доказів у виді відео
та фото матеріалів.
За матеріалами судового провадження (відеоматеріали) вже
надвечір 18 лютого 2014 року зафіксовано присутність по вул. Інститутська
озброєних автоматичною та іншою вогнепальною зброєю працівників міліції,
належність яких до спецпідрозділу «Беркут» не є підтвердженою. Крім того для
виконання завдань служби озброєними на цей момент були працівники й інших
правоохоронних органів (показання свідків з числа правоохоронців), а тому в цих
умовах рішення про озброєння 18 лютого бійців РСП як одного з найбільш
підготовлених в складі ПМОП підрозділу не було неординарним.
Оперуючи категоріями, які покладені в основу
обвинувачення, суд присяжних вважає, що самі по собі факти проходження особою
станом на 18-20 лютого 2014 року служби в органах міліції та її залучення у
шатному екіпіруванні, в тому числі зі зброєю, до заходів з охорони громадського
порядку в центральній частині м. Києва є проявом суспільно заохочуваної
діяльності та реалізацією вказаною особою прав та обов`язків по службі, які
саме у зв`язку з цим покладені на неї, а тому без доведення вини апріорі не
можуть розглядатися як свідчення причетності такої особи до реалізації
протиправного замислу її вищого керівництва.
Для теорії та практик кримінального права традиційно непохитним
залишається принцип суб`єктивного ставлення у провину, відтак надважливим є
встановлення психічного ставлення особи до кримінально караного діяння, якщо
таке мало місце в тому числі і на виконання наказу (розпорядження) начальника,
та до наслідків такого діяння у формі умислу чи необережності. Саме ця
обставина в контекст події озброєння бійців РСП 18 лютого 2014 року залишилася
недоведеною всіма поданими доказами.
Крім того, як встановлено під час судового розгляду,
обвинувачений ОСОБА_22 взагалі озброювався за інших обставин, аніж про це
вказано в обвинувальних актах, та за часом задовго до того, як за встановленими
прокурором фактичними обставинами, які викладені в цих актах, було прийнято
рішення командиром РСП на виконання вказівки керівництва озброїти своїх
підлеглих - бійців РСП.
Що стосується використання патронів із зарядом свинцевої
картечі, то, дійсно, за результатами дослідження доказів за окремими епізодами
загибелі та поранення потерпілих ( ОСОБА_481 , ОСОБА_1047 , ОСОБА_491 та
ОСОБА_1233 ) було прямо встановлено, що вогнепальні поранення ці особи отримали
внаслідок пострілу такими. Водночас, навіть, на рівні припущення причетність
бійців РСП, а серед них обвинувачених, до заподіяння таких поранень вказаним
особам виключається, про що вичерпно наведено під час оцінки доказів за
вказаними епізодами.
За об`єктивними даними досліджених судом фото та відео
матеріалів (пункти 5.3.1 та 5.3.2 вироку) безспірно встановлено те, що серед
бійців ідентифікованої за результатами судового розгляду РСП 20 лютого 2014
року частина з них була озброєна рушницями Форт-500. Однак, сам по собі цей
доведений факт не свідчить про те, що ці рушниці обов`язково та
безальтернативно були споряджені патронами із зарядом свинцевої картечі. Більш
того, факт використання цих рушниць саме як спеціальних засобів для відстрілу
штатних нелетальних гумових куль («ТЕРЕН-П» 12 калібру) прямо доведено за
епізодом поранення ОСОБА_987 (глава 5.4 вироку), узгоджуються ці дані і з
виявленими слідами застосування рушниці Форт-500 на барикаді під містком по
АДРЕСА_7 (протокол огляду від 12 серпня 2014 року - п. 5.3.3 вироку) та сніжній
барикаді (протокол огляду від 09 червня 2014 року - п. 5.3.3 вироку). Суду не
подано доказів, які свідчили б і про причетність до відстрілу 20 лютого 2014
року патронів із зарядом свинцевої картечі обвинувачених безпосередньо чи,
принаймні, їх обізнаність із такими діями, не згадується про це і в самому
обвинувальному акті.
Враховуючи викладене, а також рішення суду щодо
виключення з меж сформульованого в обох обвинувальних актах обвинувачення всіх
вказівок про нібито вчинення злочинних дій іншими особами, яким обвинувачення
не висувалося, суд виключає з обвинувачення як недоведене посилання на те, що з
боку обвинувачених з числа бійців РСП під час їх озброєння 18 лютого 2014 року
мало місце виявлення в будь-якій спосіб готовності виконати наказ керівництва
на невибіркове застосування вогнепальної зброї до невизначеного кола активістів
з метою вчинення теракту, поєднаного з масовими вбивствами, а також за правилами
оцінки припущень виключає посилання на отримання тими серед них, хто озброївся
рушницями Форт-500, патронів із зарядом свинцевої картечі.
Недоведеність даних щодо отримання бійцями РСП, які були
озброєні рушницями Форт-500, заборонених до використання патронів із зарядом
свинцевої картечі, прямо впливає на інший обсяг висунутого обвинувачення, з
якого суд виключає всі посилання і на використання бійцями РСП такої категорії
патронів, оскільки іншого не доведено. Як наслідок, суд визнає припущенням, на
якому не може ґрунтуватися обвинувальний вирок, і твердження в актах про
відстріл з 08 год. 50 хв. 20 лютого 2014 року саме співробітниками РСП 20
лютого 2014 року патронів із зарядом свинцевої картечі з наявних при них
рушниць «Форт-500», внаслідок чого були вчинені масові умисні вбивства та
закінчені замахи на них.
Враховуючи викладене, суд виключає з обвинувачення всіх
обвинувачених вказівку і на те, що складовою злочинних наказів самого ОСОБА_31
, а також протиправних дій інших обвинувачених на їх виконання було
застосування ними рушниць Форт-500, споряджених патронами із зарядом свинцевої
картечі. Що стосується самого факту застосування таких рушниць, який, дійсно,
задокументовано на відео та фото матеріалах під час проведення бійцями РСП
спеціальної операції навколо Жовтневого палацу, то наказ на застосування та
фактичне їх застосування, а також інших штатних спеціальних засобів
(світлошумові та газові гранати), враховуючи обстановку, що склалася
(наближення агресивно налаштованої групи осіб, часткове блокування будівлі
Жовтневого палацу, напад на транспортні засоби біля неї), та легітимну мету -
евакуація правоохоронців з будівлі Жовтневого палацу, не виходив за межі
наданих законом повноважень працівникам міліції на застосування всіх вказаних
спецзасобів для самозахисту та захисту правоохоронців та можливо інших осіб, що
перебували у Жовтневому палаці, відбиття нападу на транспортні засоби,
незалежно від їхньої приналежності, оскільки такі заходи узгоджувалися з
положеннями ст. 14 Закону України «Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого
2014 року), п. 3 Правил застосування спеціальних засобів при охороні
громадського порядку, затверджених Постановою Ради Міністрів УРСР № 49 від 27
лютого 1991 року, були продиктовані у даному випадку необхідністю, а
нетяжка шкода здоров`ю громадян, яка могла бути завдана внаслідок застосування
таких спецзасобів з дотриманням передбачених законодавством умов та обмежень,
відповідала критеріям розумності та достатності.
Отже твердження в обвинувальних актах щодо безпідставного
застосування бійцями РСП штатних спеціальних засобів (рушниці Форт-500,
споряджені штатними патронами нелетальної (травматичної) дії, світлошумові та
газові гранати) є недоведеним. Даних про застосування бійцями РСП нештатних
(саморобних, перероблених тощо) спеціальних засобів не встановлено, а перевірка
порядку введення їх в експлуатація до службової компетенції бійців РСП, в тому
числі і ОСОБА_31 як заступника командира ПМОП з кадрового забезпечення, не
входило. Що ж стосується дотримання бійцями РСП порядку їх застосування, то
ймовірні порушення з цього приводу за поданими до суду обвинувальними актами у
провину обвинуваченим не ставляться.
Враховуючи викладене, суд присяжних виключає з обох
обвинувальних актів вказівку на порушення всіма обвинуваченими ст. 13 та 14
Закону України «Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року), які
регулювали питання (умови та підстави) застосування працівниками міліції
спеціальних засобів.
Через протиріччя сформульованого обвинувачення, які прокурором
під час судового розгляду усунуті не були, суд присяжних, тлумачачи всі сумніви
на користь обвинувачених, виключає з його обсягу як недоведену вказівку на те,
що обвинувачені ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 та інші бійці РСП застосовували
20 лютого 2014 року, окрім штатної, ще й іншу невстановлену вогнепальну зброю,
здійснюючи з неї постріли в бік потерпілих.
При цьому суд виходить з такого.
За даними обох обвинувальних актів, які прокурор вважав
встановленими, 18 лютого 2014 року всі бійці РСП, в тому числі обвинувачені,
отримали у черговій частині ПМОП виключно табельну закріплену за ними
вогнепальну зброю (АКМС, пістолети ПМ та Форт-12, рушниці Форт-500), з якою
виїхали на місця несення служби та перебували під час подій 20 лютого 2014
року. Будь-яких даних про переозброєння вказаних бійців обидва обвинувальні
акти не містять, не встановлено їх і під час судового розгляду.
Всі ці відомості щодо характеру озброєння бійців РСП та
обвинувачених в її складі підтверджені в судовому засіданні доказами (численні
показання потерпілих та свідків, службова документація ПМОП), не оспорювалися
допитаними обвинуваченими та узгоджуються з фіксацією дій бійців вказаного
ідентифікованого за результатами судового розгляду підрозділу на відео та фото
матеріалах тих подій.
Таким чином, поява в обох обвинувальних актах даних про
наявність, а відтак і використання бійцями РСП іншої невстановленої
вогнепальної зброї, окрім вказаної табельної закріпленої за ними, є
припущенням, за правилами якого й оцінюються судом, а тому виключаються з
обсягу сформульованого обвинувачення як недоведені належними та допустимими
доказами.
Суд присяжних за результатами судового розгляду вважає в
межах сформульованого обвинувачення поданими доказами недоведеними факти:
- перебування загону бійців РСП, а серед них
обвинувачених, з ночі на 19 і до ранку 20 лютого 2014 року у резерві зі
спеціальною метою - надання допомоги іншим підрозділам у разі здійснення ними
штурму «Майдану» та виконання завдань із його силового розгону, а також
відповідного наказу на вчинення теракту, поєднаного з масовими вбивствами, як
власне і фактів постановки кимось та одержання ними таких завдань, видачі
кимось та доведення до них таких наказів, відповідно й виявлення згоди на
виконання цих спеціальних завдань та наказів;
- одержання в період 18 - 20 лютого 2014 року заступником
командира ПМОП ОСОБА_376 завдання від керівництва МВС щодо готування до
вчинення теракту та масових умисних вбивств, надання ним згоди на виконання
такого завдання особисто та шляхом організації його виконання бійцями РСП.
Жодного доказу на підтвердження вказаної спеціальної мети
перебування бійців РСП в резерві та одержання ОСОБА_2788 згаданого завдання сторона обвинувачення не
подала, а серед допитаних судом осіб (потерпілих, свідків) не встановлено тих,
які заявили б про себе як про носія таких фактів чи про будь-яку свою
причетність до них, такі факти не знайшли і свого документального
підтвердження.
За даними досліджених відео та фото матеріалів про події
ранку 20 лютого 2014 року здійснення підрозділами МВС, допомога яким можливо і
була метою перебування бійців РСП в резерві, штурму « ІНФОРМАЦІЯ_300 » та
виконання завдань із його силового розгону зафіксована не була (пункт 5.3.2
вироку), що також підтверджено показаннями потерпілих ( ОСОБА_496 , ОСОБА_1329
, ОСОБА_691 , ОСОБА_1046 , ОСОБА_690 , ОСОБА_692 , ОСОБА_1843 та ін.), свідків
з числа активістів ( ОСОБА_1028 , ОСОБА_1343 , ОСОБА_2313 , ОСОБА_1023 ,
ОСОБА_803 , ОСОБА_1471 , ОСОБА_1386 , ОСОБА_1593 , ОСОБА_1536 , ОСОБА_1594 ,
ОСОБА_2141 , ОСОБА_1468 ) та правоохоронців ( ОСОБА_858 , ОСОБА_861 , ОСОБА_863
, ОСОБА_2230 , ОСОБА_2293 , ОСОБА_859 , ОСОБА_860 та ін.). Дійсно, окремі
потерпілі відмічали, що на ранок 20 лютого 2014 року були поширені повідомлення
про нібито штурм та зачистку міліцією «Майдану», хоча насправді таких дій не
було, а поширювачів цих даних самі називали провокаторами (потерпілі ОСОБА_258
, ОСОБА_985 , ОСОБА_1435 та ін.).
Як також засвідчили потерпілі, ранком 20 лютого 2014 року
міліція почала тікати зі своїх позицій, а активісти - перейшли у наступ (атаку,
штурм, прорив) з використанням бруківки та «коктейлів молотова» ( ОСОБА_687 ,
ОСОБА_497 , ОСОБА_930 , ОСОБА_2040 , ОСОБА_937 , ОСОБА_1244 , ОСОБА_1391 ,
ОСОБА_1431 , ОСОБА_1430 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_503 , ОСОБА_695 , ОСОБА_693 ,
ОСОБА_692 , ОСОБА_510 , ОСОБА_241 та ін.), який мав стихійний характер, люди
навіть групами діяли хаотично ( ОСОБА_894 , ОСОБА_495 , ОСОБА_229 , ОСОБА_1329
, ОСОБА_2040 , ОСОБА_1000 , ОСОБА_481 , ОСОБА_258 та ін.).
Отже, виходячи з логіки сторони обвинувачення, стає
незрозумілим, чому ж за відсутності з боку інших підрозділів ознак здійснення
ними штурму «Майдану» та виконання завдань із його силового розгону ранком 20
лютого 2014 року, бійці РСП стали діяти самостійно. Цей факт об`єктивно вказує на
іншу мету перебування бійців РСП в групі збройного резерву, аніж це на власний
розсуд визначив прокурор.
Суд вкотре вимушений наголосити, що сам по собі факт
залучення міліціонера, в тому числі зі зброєю, до заходів з охорони
громадського порядку в центральній частині м. Києва, що власне і не оспорюється
стороною захисту, не може розглядатися як свідчення причетності такої особи до
реалізації протиправного замислу її вищого керівництва. Тим більше, зафіксовані
на відео записах (пункт 5.3.2 вироку) подальші дії РСП, бійці якої, не
проявляючи перед цим жодної активності, вимушені були разом з ОСОБА_376 лише
реагувати на обстановку, яку створили активісти біля Жовтневого палацу,
спростовують навіть припущення про заздалегідь спланований вказаним бійцями характер
таких подій. Сама по собі виявлена з часом готовність особи реагувати на певні
події, що настали через дії третіх осіб, зовсім не означає ініціацію таких
подій саме вказаною особою. Твердження про інше змушує переглянути концепцію
причинно-наслідкових зв`язків.
Враховуючи викладене, а також рішення суду щодо
виключення з меж сформульованого обвинувачення всіх вказівок про нібито
вчинення злочинних дій іншими особами, яким обвинувачення не висувалося, суд
виключає з обвинувачення як недоведені вказівки на згадані обставини нібито
підготовки обвинувачених до вчинення теракту з масовими вбивствами на виконання
наказів, завдань керівництва та надання ними згоди на їх виконання, а також
посилання як на мету організації з боку ОСОБА_31 вчинення злочинів підлеглими -
припинення акцій протесту та виконання явно злочинного наказу на такі дії з
боку керівництва.
Звертає на себе увагу, що за даними обвинувальних актів
всі обвинувачені обвинувачувалися і у тому, що в порушення певних нормативних актів, хибно розуміючи поняття
виконання наказів керівника, в період, в тому числі 18, 19 лютого та до 08 год.
30 хв. 20 лютого 2014 року, на виконання явно злочинного наказу перевищили
владу та службові повноваження, що призвело до тяжких наслідків, взяли участь у
вчиненні теракту, незаконному перешкоджанні протесту, умисних вбивствах та
замахів на них, заволодінні зброї. Водночас, що стосується вказаного періоду
часу, обвинувальні акти містять посилання лише на такі встановлені самим
прокурором конкретні дії обвинувачених: - бійці РСП 18 лютого 2014 року
озброїлися за місцем постійної дислокації, прибули на службовому автотранспорті
на площу Конституції в м. Києві, а у ніч з 18 на 19 лютого передислокувалися на
вул. Інститутська, де перебували в резерві до ранку 20 лютого 2014 року; -
обвинувачений ОСОБА_23 в період 18 та 19 лютого 2014 року отримав завдання щодо
готування до вчинення терористичного акту та масових вбивств.
Однак, озброєння правоохоронців штатною зброєю, їх
переміщення містом на службовому транспорті, передислокація та перебування у
визначених місцях в резерві за даними самих обвинувальних актів не призвело до
будь-яких шкідливих наслідків, не кажучи вже про тяжкі, принаймні, на такі
відсутні посилання з тим, щоб бути предметом оцінки. Більш того, за своєю правовою
суттю такі дії правоохоронців взагалі не містять будь-яких ознак кримінального
правопорушення (ч. 1 ст. 7 КК України), а тим більше перевищення влади та
службових повноважень, теракту, незаконного перешкоджання протесту, вбивств чи
замахів на них, заволодіння зброї.
Суд присяжних вже наголошував на принципі суб`єктивного
ставлення у провину, який передбачає встановлення психічного ставлення особи до
кримінально караного діяння, якщо таке мало місце в тому числі і на виконання
наказу (розпорядження) начальника, та до наслідків такого діяння у формі умислу
чи необережності. Ця обставина як в контекст події озброєння бійців РСП 18
лютого 2014 року, а так і їх передислокації на вул. Інститутська у ніч з 18 на
19 лютого - залишилася недоведеною всіма поданими доказами. Всі свідки захисту
та обвинувачення з числа співробітників правоохоронних органів спростували
припущення про нібито підготовку до штурму «Майдану» 20 лютого 2014 року.
Щодо ОСОБА_31 , то цим припущенням суд вже надав оцінку.
Зважаючи на викладене, а також беручи до уваги свої
попередні висновки щодо недоведеності вчинення перелічених дій з боку
обвинувачених і як складової уявної підготовки до вчинення теракту, поєднаного
з масовими вбивствами, на виконання нібито отриманих наказів та завдань керівництва
(ані під час озброєння бійців РСП 18 лютого 2014 року, ані під час їх
перебування в резерві на вул. Інститутська, ані під час одержання завдань по
службі конкретно ОСОБА_376 ), суд виключає з обвинувачення як недоведену
вказівку на те, що всі обвинувачені в період 18, 19 лютого та до 08 год. 30 хв.
20 лютого 2014 року на виконання явно злочинного наказу перевищили владу та
службові повноваження, незаконно перешкоджали акціям протесту, взяли участь у
вчиненні теракту, вчинили умисні вбивства двох та більше осіб, замахи на такі
вбивства та заволодіння зброї, чи готувалися до таких дій.
Більш того, такий висновок суду узгоджується з
твердженням в самих обвинувальних актах про невстановлену причетність
обвинувачених до застосування в бік «Майдану» у період з 05 год. 30 хв. до 09
год. 00 хв. 20 лютого 2014 року нібито на виконання злочинного наказу
керівництва МВС спецзасобів з метою перешкодити проведенню протесту, в
результаті чого активісти отримували тілесні ушкодження.
Суд присяжних за результатами судового розгляду вважає в
межах сформульованого обвинувачення поданими доказами також недоведеними факти:
- одержання в період з 08 год. 30 хв. до 09 год. 00 хв.
20 лютого 2014 року ОСОБА_376 злочинного наказу силами РСП здійснити умисні
вбивства максимально можливого невизначеного кола активістів з метою їх
залякування для повного припинення протестів, а також факт попереднього
узгодження ним із командиром ПМОП тактики дій бійців РСП з цією метою;
- виконання з боку ОСОБА_31 вказаного наказу, коли він,
розпочав приблизно з 08 год. 50 хв. 20 лютого 2014 року, перебуваючи на
проїзній частині вул. Інститутська, координувати відведення підрозділів та
спецтранспорту вверх по вул. Інститутська в напрямку до урядового кварталу.
Жодного доказу на підтвердження цих фактичних обставин
одержання ОСОБА_376 злочинного наказу та його нібито виконання сторона
обвинувачення не подала, серед допитаних судом осіб не встановлено тих, які
заявили б про себе як про носія таких фактів чи про будь-яку свою причетність
до них, такі факти не знайшли і свого документального підтвердження.
Описані в самих обвинувальних актах дії ОСОБА_31 з
координації відведення сил та засобів сил правопорядку не вказують на їх
зв`язок зі змістом нібито отриманого ним злочинного наказу на вбивства та теракт.
Дії ОСОБА_31 з координації відведенням сил та засобів по вул. Інститутська 20
лютого 2014 року не мають жодних ознак і заподіяння будь-якої шкоди активістам
чи, навіть, прояву такого наміру. Більш того, ОСОБА_23 з 08 год. 53 хв.
координував відхід сил правопорядку будучи неозброєним та не контактуючи з
бійцями РСП, які перебували на території навпроти Кінопалацу і до яких він
вперше особисто наблизився лише о 09 год. 04 хв. 18 сек.
Зважаючи на викладене, суд виключає з обвинувачення як
недоведену вказівку на такі дії з боку обвинуваченого ОСОБА_31 (одержання та
подальше виконання ним вказаного злочинного наказу, попереднє погодження
тактики дій бійців РСП на його виконання).
Суд присяжних за результатами судового розгляду вважає в
межах сформульованого обвинувачення поданими доказами недоведеним, а відтак
виключає з висунутого обвинувачення посилання на те, що ОСОБА_23 з метою
уникнення можливої протидії правоохоронцям та їх затримання активістами за
вчинення особливо тяжких злочинів, дав вказівку іншим особам, матеріали
кримінального провадження щодо яких виділено в окреме провадження, зайняти
позиції на перехресті вулиць Грушевська та Садова і не допускати прохід
учасників акції протесту на вул. Інститутська.
Жодного доказу на підтвердження цих фактичних обставин
сторона обвинувачення також не подала, серед допитаних судом осіб не
встановлено тих, які заявили б про себе як про носія таких фактів чи про
будь-яку свою причетність до них, такі факти не знайшли і свого документального
підтвердження.
Суд за результатами судового розгляду вважає в межах
сформульованого обвинувачення поданими доказами недоведеним, а відтак виключає
з висунутого обвинувачення посилання як на мету віддання ОСОБА_376 о 09 год. 05
хв. 20 лютого 2014 року явно злочинного наказу підлеглим бійцям РСП - вчинення
терористичного акту та масові вбивства, в тому числі нібито на виконання у свою
чергу злочинного наказу на такі дії з боку керівництва.
По-перше, як вже встановлено, факт отримання самим
ОСОБА_376 такого злочинного наказу не доведений, а по-друге, його перший наказ
підлеглим бійцям РСП на застосування вогнепальної зброї хоча і був також явно
злочинним через вимогу її невибіркового застосування небезпечно поруч із
скупченням активістів, проте він був спрямованим на досягнення іншої мети, аніж
вчинення терористичного акту та масових умисних вбивств - забезпечення
евакуації правоохоронців з будівлі Жовтневого палацу, відтак, таким наказом
було передбачено обмежений вогневий вплив застосуванням зброї лише на тих
активістів, які перебували в районі вулиці Інститутська, хоча і в різних
локаціях.
Як вже встановлено судом, зафіксовані на відео (пункт
5.3.2 вироку) дії озброєних АКМС, рушницями Форт-500 та пістолетами бійців РСП
та ОСОБА_31 навколо Жовтневого палацу і після цього вказують на їх обмежений
характер спеціальною метою - евакуація правоохоронців з будівлі Жовтневого
палацу. На це вказує не стільки рішучість, з якою вказані правоохоронці взяли
під контроль фасадну частину будівлі Жовтневого палацу та територію навколо,
скільки чітко виражене припинення ними дій наступального характеру та
застосування уражаючих засобів відразу після встановлення такого контролю, що
вказує на справжню мету їх дій та її фактичне досягнення задля забезпечення
виконання поставленого завдання, зміст якого стає очевидним через його фактичну
візуалізацію - безпечна евакуація інших правоохоронців.
Про такий зовнішній прояв спрямованості вказаних дій
бійців РСП під керуванням ОСОБА_31 навколо Жовтневого палацу вказували під час
допиту в суді й інші особи (потерпілі ОСОБА_507 , ОСОБА_1391 , свідки з числа
правоохоронців ОСОБА_861 , ОСОБА_863 та ОСОБА_862 , «ОСОБА_3025 » (СБУ ЦСО
«А»), ОСОБА_859 , ОСОБА_860 та ін.).
Обмеженість вогневого впливу на активістів у цей період
часу підтверджена характером більшості з отриманих ними поранень (кінцівки) та
поодинокими випадками заподіяння їм смерті ( ОСОБА_651 , ОСОБА_1045 ,
ОСОБА_1039 , ОСОБА_1037 ) за можливості безперешкодного масового вбивства,
враховуючи значне скупчення активістів на невеликій відстані до озброєних
бійців РСП, які займали більш вигідні позиції на височині. Прокурор в судовому
засіданні не зміг пояснити, чому бажаючи за його версію вчинити терористичний акт
та масові вбивства активістів, співробітники РСП та ОСОБА_2788 з 09 год. 12 хв. на чотири хвилини самостійно
зупинилися на території навколо Жовтневого палацу та значно зменшили вогневий
вплив на активістів (всього двоє поранених - ОСОБА_968 та ОСОБА_1329 , і то
якщо це не сталося пізніше), хоча умови для масового вбивства протестувальників
із займаних правоохоронцями нових позицій були, перешкоди для реалізації такого
наміру були відсутні, а формальні приводи для таких дій - наявні, принаймні,
цього прямо вимагали одержані бійцями РСП та ОСОБА_2788 за версією прокурора злочинні накази.
Наявність ознак рикошету за епізодом загибелі ОСОБА_913
та обґрунтовані сумніви щодо його відсутності за епізодами загибелі ОСОБА_910
та ОСОБА_911 вступають у протиріччя із твердженням прокурора про наявність
прямого умислу з боку стрільців на позбавлення життя цих конкретних осіб.
Суд вважає недоведеним та виключає з висунутого
обвинувачення посилання і на те, що ОСОБА_20 ОСОБА_19 та інші бійці РСП, коли
погодились о 09 год. 05 хв. 20 лютого 2014 року виконати явно злочинний наказ
ОСОБА_31 на невибіркове застосування вогнепальної зброї з метою забезпечити
евакуацію правоохоронців з будівлі Жовтневого палацу, нібито ще й вступили у
попередню змову між собою на перевищення влади та службових повноважень,
вчинення умисних вбивств та замахів на умисні вбивства. По-перше, змістом
відданого ОСОБА_376 наказу не охоплювалося вчинення умисних вбивств, а без
умислу на такі дії є неможливим і замах на їх вчинення. По-друге, попередня
домовленість на вчинення замахів на умисні вбивства суперечить самій природі
замаху на кримінальне правопорушення, який можливий тільки завдяки виникненню
обставин, що не залежать від волі правопорушника. По-третє, перевищення за
встановлених обставин влади та службових повноважень декількома бійцями РСП
(співвиконавцями) на виконання явно злочинного наказу, яким вимагалося вчинити
таке перевищення, виключало як мотиваційну основу в діях таких бійців попередню
змову між ними на вчинення цього ж злочину - перевищення влади та службових
повноважень, оскільки останній було вчинено спонтанно та ситуативно не завдяки
досягнутій між бійцями РСП попередній домовленості на вчинення злочину, а на
виконання явно злочинного наказу начальника - ОСОБА_31 .
За результатами судового розгляду є недоведеною
безпосередня причетність ОСОБА_28 та ОСОБА_25 до загибелі у проміжок часу з 09
год. 05 хв. до 09 год. 17 хв. під час проведення спеціальної операції біля
Жовтневого палацу вказаних за даним зведеним епізодом 4-х осіб ( ОСОБА_910 ,
ОСОБА_913 , ОСОБА_911 , ОСОБА_944 ) та заподіяння 8-ми іншим з них тілесних
ушкоджень різного ступеня тяжкості ( ОСОБА_2551 , ОСОБА_1272 , ОСОБА_2552 ,
ОСОБА_1302 , ОСОБА_1114 , ОСОБА_1113 , ОСОБА_1267 та ОСОБА_2553 ). Наслідки, заподіяні через
необережність одного із співучасників злочину або які становлять ексцес, не
можуть ставитися у провину іншим співвиконавцям злочину. Враховуючи викладене,
суд виключає з обсягу обвинувачення ОСОБА_28 та ОСОБА_25 за ч. 4 ст. 41, п. п.
1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 та ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115
КК України посилання на заподіяння їх діями смерті вказаних 4-х осіб, як
складової їх умисного вбивства, а вказаним іншим 8-ми особам - тілесних
ушкоджень різного ступеня тяжкості, як складової закінченого замаху на їх
умисне вбивство.
Оскільки завдані під час проведення спеціальної операції
біля Жовтневого палацу потерпілим ОСОБА_973 , ОСОБА_1267 та ОСОБА_2553 легкі
тілесні ушкодження охоплювалися з боку обвинуваченого ОСОБА_2788 необережною формою вини, суд виключає з обсягу
висунутого йому обвинувачення посилання на ці факти, як складову його
звинувачення у закінченому замаху на умисне вбивство вказаних потерпілих.
Суд виключає з обвинувачення ОСОБА_29 за ст. 365 КК
України всі поставлені йому у провину епізоди спільного з іншими бійцями РСП
перевищення влади та службових повноважень 20 лютого, окрім доведеного факту
його тактичної взаємодії з конкретним бійцем РСП у період часу з 10 год. 07 хв.
до 10 год. 18 хв.
Так, під час судового розгляду були не спростовані іншими
доказами, а деякими, навпаки, підтверджені, показання з цього приводу
обвинуваченого ОСОБА_29 , який на момент початку спеціальної операції біля
Жовтневого палацу, перебував в останньому, відтак участі в цій операції не
брав, жодних наказів на її проведення та подальші дії не отримував, у
подальшому перебував за бетонною барикадою, поки за неї не зайшли інші бійці
РСП - учасники вказаної операції, а через деякий час до 21 лютого 2014 року за
наказом керівництва перебував для спостереження в будівлі № 8 по вул.
Інститутська, особисто зброї не застосовував.
Таким чином, до 09 год. 30 хв. ОСОБА_2803 перебував в
іншому місці, аніж озброєні бійці РСП, які тактично взаємодіяли з ОСОБА_2788 ,
застосування зброї з їх боку відновилося із-за бетонної барикади лише після 09
год. 41 хв. Відтак, обвинувачений ОСОБА_701 об`єктивно не брав участі в
спеціальній операції біля Жовтневого палацу, у відході бійців РСП з ОСОБА_2788 за сніжну барикаду та перебуванні за нею, у
відході бійців РСП з ОСОБА_2788 за
бетонну барикаду, іншого не встановлено, тому він не міг бути і адресатом
будь-яких наказів начальників перед вказаною спеціальною операцією та під час
відходу до сніжної барикади, перебування за нею, відходу до бетонної барикади.
Крім того, з огляду на ознаки перевищення меж необхідної
оборони під час вбивства беззбройного ОСОБА_393 , який діяв в групі з озброєною
особою, наслідки такого перевищення не можуть ставитися у провину іншим особам,
які не причетні до смертельного поранення вказаного потерпілого. Відтак, суд
виключає з висунутого обвинувачення посилання на заподіяння нібито діями
ОСОБА_31 , ОСОБА_28 та ОСОБА_25 смерті вказаного потерпілого, як складової їх
звинувачення в його умисному вбивстві.
Також, суд присяжних визнає частину висунутого обвинувачення
в контексті переліку потерпілих, завдання шкоди яким поставлено у провину
обвинуваченим, необґрунтованою. Зокрема, через недоведеність причетності
обвинувачених ОСОБА_31 , ОСОБА_28 та ОСОБА_25 суд виключає з обсягу висунутого
їм обвинувачення посилання на заподіяння ними шкоди здоров`ю таким потерпілим,
а саме: за епізодами загибелі - ОСОБА_480 ,
ОСОБА_490 , ОСОБА_491 , ОСОБА_475 ,
ОСОБА_487 , ОСОБА_488 , ОСОБА_489 ,
ОСОБА_492 , ОСОБА_493 , ОСОБА_476 ,
ОСОБА_494 - як
складової їх умисного вбивства; за епізодами поранення - ОСОБА_477 , ОСОБА_478 , ОСОБА_479 , ОСОБА_481
, ОСОБА_482 , ОСОБА_483 , ОСОБА_484 , ОСОБА_485 , ОСОБА_486 , ОСОБА_495 ,
ОСОБА_496 , ОСОБА_497 , ОСОБА_498 , ОСОБА_499 , ОСОБА_500 , ОСОБА_501 ,
ОСОБА_502 , ОСОБА_503 , ОСОБА_223 , ОСОБА_504 , ОСОБА_222 , ОСОБА_505 ,
ОСОБА_506 , ОСОБА_508 , ОСОБА_507 , ОСОБА_509 , ОСОБА_510 , ОСОБА_263 ,
ОСОБА_511 - як складової закінченого замаху на їх умисне вбивство.
Крім того, суд присяжних за результатами судового
розгляду на підставі оцінки доказів за окремим епізодами поранення та загибелі
потерпілих визнає недоведеним, а тому виключає з обсягу обвинувачення
заподіяння окремим з них тих тілесних ушкоджень, до спричинення яких
причетність обвинувачених ОСОБА_31 , ОСОБА_28 та ОСОБА_25 , інших
правоохоронців, що з ними тактично взаємодіяли, не доведена. Зокрема, виключає
з обсягу висунутого обвинувачення вказаним особам спричинення:
- потерпілому ОСОБА_2551 , 20 лютого 2014 року з 09 год.
03 хв. 47 сек. до 09 год. 09 хв. 30 сек. - сліпого проникаючого вогнепального
поранення живота та наскрізного вогнепального поранення лівого передпліччя, які
завдані внаслідок одного пострілу з гладкоствольної вогнепальної зброї та
відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя;
- потерпілому ОСОБА_1777 , 20 лютого 2014 року у
проміжок часу 09 год. 43 хв. 14 сек. - 09 год. 44 хв. 43 сек. - наскрізного
проникаючого вогнепального поранення грудної клітки, сліпого проникаючого
вогнепального поранення живота, які завдані внаслідок пострілів з нарізної
вогнепальної зброї калібру 9 мм та є причиною смерті потерпілого;
- потерпілому ОСОБА_1541 , 20 лютого 2014 року у
проміжок часу між 09 год. 24 хв. 00 сек. та 09 год. 24 хв. 48 сек. - одного
сліпого проникаючого вогнепального поранення правого стегна, яке завдано
внаслідок одного пострілу з нарізної вогнепальної зброї калібру 9 мм та
відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості;
- потерпілому ОСОБА_1111 , 20 лютого 2014 року у період
часу з 09 год. 43 хв. 15 сек. по 09 год. 47 хв. 11 сек. - вогнепального
проникаючого поранення грудної клітки, яке є тяжким тілесним ушкодженням,
сліпого вогнепального поранення правого плеча з наявністю у рані пістолетної
кулі, яке є легким тілесним ушкодженням, вогнепального поранення правого
передпліччя, яке має ознаки тілесного ушкодження середньої тяжкості;
- потерпілому ОСОБА_1995 , 20 лютого 2014 року у період
часу до 09 год. 56 хв. 43 - вогнепального наскрізного вогнепального поранення
правого стегна, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило
короткочасний розлад здоров`я.
У цьому зв`язку в частині, що стосується епізодів
ОСОБА_773 , ОСОБА_315 , ОСОБА_921 та ОСОБА_1640 , виключення посилання про
причетність вказаних обвинувачених до спричинення названих тілесних ушкоджень
не тягне за собою зміну кримінально-правової оцінки їх діяння як замаху на
умисне вбивство цих потерпілих.
Натомість, всі оцінені докази за епізодом загибелі
ОСОБА_512 у сукупності свідчать про те, що він 20 лютого 2014 року отримав такі
дві групи вогнепальних поранень:
а) наскрізне проникаюче грудної клітки та сліпе
проникаюче живота, до спричинення яких причетність обвинувачених та інших
правоохоронців, що з ними тактично взаємодіяли, не доведена;
б) наскрізне правого стегна та лівої гомілки, до
спричинення яких причетність обвинувачених та інших правоохоронців, що з ними
тактично взаємодіяли, доведена.
При цьому, рани грудей, живота та правого стегна
ОСОБА_512 є тяжкими, а лівої гомілки - легкими тілесними ушкодженнями. Однак,
причиною його смерті є виключно вогнепальні поранення тулуба (грудей та
живота), які передували за часом пораненню ОСОБА_512 у праве стегно та ліву
гомілку, які у причиновому зв`язку із смертю потерпілого не перебувають.
Таким чином, в контексті встановлених судом присяжних
фактичних обставин за цим епізодом має місце виконання винуватими особами (
ОСОБА_376 , ОСОБА_389 , ОСОБА_390 та іншими) всіх дій, які вони вважали за
необхідне для доведення умисного вбивства двох або більше осіб, до кола яких
входив і ОСОБА_813 , вчиненого за попередньою змовою групою осіб та способом,
небезпечним для життя багатьох осіб, але цей злочин не було закінчено з причин,
які не залежали від їх волі - настання смерті потерпілого від інших
вогнепальних поранень.
Враховуючи сукупність прийнятих судом рішень про
недоведеність частини обвинувачення щодо мотивів (виконання злочинних наказів
на вчинення теракту, поєднаного з масовими вбивствами, перешкоджання акціям
протесту), якими керувалися всі обвинувачені під час своїх дій у період часу,
що ставився їм у провину, суд присяжних з метою ухвалення справедливого
судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод знайшов
правові підстави для виходу в порядку ч. 3 ст. 337 КПК України за межі
висунутого обвинувачення, зазначеного в обох обвинувальних актах, наслідком
якого є зміна правової кваліфікації кримінальних правопорушень, яка покращує
становище осіб, стосовно яких здійснюється кримінальне провадження.
З огляду на викладене, суд присяжних, оцінивши подані
сторонами докази за правилами ст. 94 КПК України, по іншому виклав фактичні
обставини вчинених кримінальних правопорушень в межах формулювання
обвинувачення, яке визнав доведеним (Розділ 1 вироку), зокрема, щодо мотивів,
якими керувалися обвинувачені ОСОБА_23 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та ОСОБА_21 під
час своїх дій у період часу, що ставився їм у провину, у зв`язку з чим знайшов
правові підстави для виправдання вказаних осіб за окремими з пред`явлених їм
обвинувачень - мотиви таких рішень викладені у виправдувальній частині вироку
(Розділи 10 та 11).
Крім того, керуючись ч. 3 ст. 337 КПК України, задля
ухвалення справедливого судового рішення та зміни правової кваліфікації
кримінального правопорушення, яка покращує становище обвинувачених, враховуючи
доведені під час судового розгляду фактичні обставини вчинених злочинів, суд
присяжних знаходить правові підстави для виходу за межі висунутого
обвинувачення і з таких питань.
Так, за висунутим обвинуваченням ОСОБА_23 , ОСОБА_20 ,
ОСОБА_19 та ОСОБА_21 обвинувачуються як службові особи у вчиненні
терористичного акту, способом якого є застосування зброї, а наслідками -
загибель людей та інші тяжкі наслідки, які спричинені застосування такої зброї.
Саме ці наслідки вважаються спричиненими застосуванням зброї і за результатами
поставленого їм у провину перевищення влади та службових повноважень, умисних
вбивств та замахів на такі. У свою чергу окремою метою вчинення терористичного
акту за сформульованим обвинуваченням є вплив на певних осіб з метою припинити
«Майдан», тобто незаконне перешкоджання акціям протесту з боку службових осіб
та працівників правоохоронного органу із застосуванням фізичного насильства.
Таким чином, за логікою обвинувачення є цілком
зрозумілим, що така ознака дій обвинувачених як застосування ними зброї є чітко
окресленим в сформульованому обвинуваченні способом вчинення теракту,
незаконного перешкоджання акціям протесту, умисних вбивств та замахів на такі,
а також з усією очевидністю єдиним способом спричинення наслідків, які
оцінюються як тяжкі у виді загибелі багатьох людей та поранень інших, за
результатами перевищення влади та службових повноважень, вчиненого
обвинуваченими. Саме тому через недоведення за результатами судового розгляду в
діях обвинувачених спеціальної мети, яка обов`язкова для вчинення теракту, та
ознак незаконного перешкоджання акціям протесту, що безумовно вказує на
необхідність зміни правової кваліфікації на покращення становища обвинувачених,
вказані спосіб дій (застосування зброї) та їх суспільно небезпечні наслідки
(загибель багатьох людей та їх поранення) вимагають від суду по іншому викласти
фактичні обставини, змінивши тим самим висунуте обвинувачення за ст. ст. 258,
340 та 365 КК України, вийшовши за його межі.
Враховуючи викладене, суд присяжних з обсягу всього
сформульованого обвинувачення в контексті перевищення влади та службових
повноважень службовими особами, статус яких мали обвинувачені ОСОБА_23 ,
ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та ОСОБА_21 , виключає всі вказівки на поєднання таких їх
дій з насильством та болісними діями як явно зайвими у формулі обвинувачення
через встановлений самостійний спосіб перевищення влади та службових
повноважень - застосування зброї.
8. Стан нормативного регулювання правовідносин в
контексті подій 20 лютого 2014 року, що ставляться у провину обвинуваченим.
8.1. Право людини на життя та повагу до її гідності.
Право на життя є найбільш очевидним та загальним
фундаментальним природним правом людини, яке закріплене нормами багатьох
міжнародно-правових документів про права людини як на універсальному, так і
регіональному рівнях. Таке право передбачає свободу від свавільних зазіхань з
боку держави на життя особи, забезпечення таких суспільних умов за яких йому не
існує загрози.
Ст. 3 Загальної декларації прав людини 1948 року
проголошує, що кожна людина має право на життя, на свободу і на особисту
недоторканність.
Згідно з приписами ст. 2 Конвенції про захист прав людини
право кожного на життя охороняється законом, нікого не може бути умисно
позбавлено життя інакше ніж на виконання смертного вироку суду, винесеного
після визнання його винним у вчиненні злочину, за який закон передбачає таке
покарання. Натомість, п озбавлення життя також не розглядається як таке, що
вчинене на порушення цієї статті, якщо воно є наслідком виключно
необхідного застосування сили: a) для захисту будь-якої особи від
незаконного насильства; b) для здійснення законного арешту або для запобігання
втечі особи, яку законно тримають під вартою; c) при вчиненні правомірних дій
для придушення заворушення або повстання (ч. 2 ст. 2 Конвенції).
Більшість рішень ЄСПЛ за ст. 2 Конвенції про захист прав
людини стосуються вирішення питання щодо пропорційності та адекватності
застосованої сили, оскільки навіть відповідність випадків позбавлення життя
ситуаціям, зазначеним у ч. 2 ст. 2 Конвенції, сама по собі, не звільняє державу
від відповідальності - застосована сила має бути виключно необхідною. Так, у
справі «Андронікоу та Константіноу проти Кіпру» (Andronicou and Constantinou
v. Cyprus) (рішення від 09 жовтня 1997 року) ЄСПЛ зазначив: «…ст. 2
визначає одне з найфундаментальніших прав Конвенції…. Її положення мають чітко
тлумачитись. Особливе значення це має для випадків, зазначених у ч. 2 ст. 2,
яка стосується не тільки навмисного позбавлення життя, але й ситуацій, за яких
дозволено застосовувати силу, що може мати позбавлення життя непередбачуваним
наслідком. Використання сили повинно бути виключно (абсолютно) необхідним… У
світлі цього використання словосполучення «виключно необхідне» ч. 2 ст. 2
засвідчує, що до нього має застосуватись жорсткіший і переконливіший критерій
необхідності, ніж той, що зазвичай застосовується при визначенні діяння держави
як «необхідного в демократичному суспільстві», згідно з ч. 2 ст. 8-11
Конвенції. Зокрема, використання зброї має бути строго пропорційним досягненню
цілей, визначених у пунктах a), b), c) ч. 2 ст. 2 Конвенції».
Аналогічна позиція висловлена ЄСПЛ і в рішенні 27 вересня
1995 року (справа «Маккан та інші проти Сполученого Королівства» (McCann
and Others v. UK), §§ 146-149). У рішенні від 10 липня 1985 року по справі «Стюарт
проти Сполученого Королівства» (Stewart v. UK) «абсолютно
необхідна сила» визначається ЄСПЛ як сила, яка є «строго співрозмірною
досягненню правомірної мети».
Треба мати на увазі, що ст. 2 Конвенції про захист прав
людини не тільки захищає право на життя, але й передбачає обставини, за яких
позбавлення життя може бути допустимим (рішення ЄСПЛ від 27 вересня 1995 року,
справа «Маккан та інші проти Сполученого Королівства» (McCann and Others v. UK), § 147), відтак позбавлення
життя становить суть порушення вказаної статті, взятої в цілому та в єдності її
приписів як у ч. 1, так і у ч. 2.
Враховуючи важливість вказаної ст. 2 Конвенції в
демократичному суспільстві, під час розгляду судових справ випадки позбавлення
життя завжди належить піддати ретельному дослідженню, особливо тоді, коли
цілеспрямовано застосовується сила, яка тягне за собою позбавлення життя, при
цьому необхідно враховувати не тільки дії представників держави, які реально
застосували таку силу, але й всі супутні обставини, включаючи планування
можливих дій та контроль над ними (рішення ЄСПЛ від 27 вересня 1995 року,
справа «Маккан та інші проти Сполученого Королівства» (McCann and Others v. UK), § 150).
Згідно з правилами ст. ст. 3, 19, 27, 64 та 68
Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність,
недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість
діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження
і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Органи
державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи
зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України. Кожна людина має невід`ємне право
на життя, н іхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави -
захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і
здоров`я інших людей від протиправних посягань. Конституційні права і свободи
людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених
Конституцією України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції
України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших
людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
В контексті даного судового провадження згідно з вимогами
ст. ст. 1, 2, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 5, п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про
міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року), на міліцію було покладено,
передусім, захист життя, здоров`я, прав та свобод громадян, було встановлено,
що міліція виконує свої завдання неупереджено, її діяльність будується на
принципах законності, гуманізму та поваги до особи, було заборонено посягання
на права і свободи людини, чиє життя і здоров`я, недоторканність і безпека
визнаються найвищою соціальною цінністю, що цілком узгоджувалося із принципами
на повагу до права на життя та його охорону законом, закладеними в зміст ст. 3
Загальної декларації прав людини 1948 року та ст. 2 Конвенції про захист прав
людини.
8.2. Право громадян на мирні збори, мітинги, походи і
демонстрації. Право на повстання.
Право громадян на свободу мирних зібрань в
Україні гарантується та захищене державою, яка зобов`язана забезпечити його
ефективну реалізацію. Реалізація права на мирні зібрання в Україні регулюється
актами національного та міжнародного законодавства.
Так, ст. 20 Загальної декларації прав людини 1948 року
проголошує, що кожна людина має право на свободу
мирних зборів.
Згідно з приписами ст. 11 Конвенції про захист прав
людини кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об`єднання з іншими
особами. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що
встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах
національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам,
для охорони здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця
стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав
особами, що входять до складу збройних сил, поліції чи адміністративних органів
держави.
Свої позиції щодо реалізації права людини на
свободу мирних зібрань ЄСПЛ висловив у багатьох рішеннях (напр., справи
«Станков та об`єднана македонська організація «Ілінден» проти Болгарії» (2001),
«Іванов та інші проти Болгарії» (2005), «Християнська демократична народна
партія проти Молдови» (2006), «Оллінджер проти Австрії» (2006) «Вєренцов проти
України» (2013) та інші).
Враховуючи практику ЄСПЛ, в контексті
обмеження права громадян на свободу мирних зібрань необхідність в
демократичному суспільстві передбачає, що втручання відповідає «невідкладним
соціальним потребам» і, зокрема, є пропорційним поставленій законній меті.
«...Можливість долучення до демонстрації екстремістів з насильницькими
намірами не може, як таке, відібрати це право [право на мирні зібрання].
... Тягар доказування насильницьких намірів організаторів зібрання лежить на
органах влади» (п. 23 рішення ЄСПЛ «Християнська народна демократична
партія» проти Молдови»). Будь-яка подія в громадському місці викликає певною
мірою перешкоди для загального перебігу життя, включаючи порушення руху і за
відсутності насильства з боку демонстрантів, важливо, щоб влада
продемонструвала певний ступінь терпимості щодо мирних зібрань, щоб свобода
зібрань не була позбавлена своєї суті і змісту. Держава повинна не лише
охороняти право на мирні зібрання, а й утримуватися від застосування
необґрунтованих обмежень цього права.
Згідно з правилами ст. ст. 39, 64 Конституції України
громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги,
походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи
виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації
цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах
національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням
чи злочинам, для охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших
людей. Конституційні права і свободи людини і грома-дянина не можуть бути
обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
На непорушності такого права, гарантованого Основним
Законом, наголошував і Конституційний Суд України (рішення № 4-рп/2001 від 19
квітня 2001 року - справа щодо завчасного сповіщення
про мирні зібрання).
Як випливає з Керівних принципів ОБСЄ щодо
свободи мирних зібрань, автоматичне застосування передбачених законом обмежень
- наприклад, заборони на проведення будь-яких публічних виступів у певний період
часу або в будь-яких публічних місцях, які підходять для проведення зібрань, -
призводить до того, що під їх дію підпадає надто велика кількість заходів.
Таким чином, ці обмеження не пройдуть перевірку на пропорційність, тому що не
враховують конкретні обставини в кожному окремому випадку. Крім того, підхід до
охорони порядку під час зібрань має відповідати принципам прав людини -
законності, необхідності, пропорційності та недискримінації - ні гіпотетичний
ризик порушень громадського порядку, ні присутність радикально налаштованої
групи осіб не можуть бути законними підставами для заборони мирного зібрання.
На кожний окремий випадок насильства під час мирного заходу представники
правоохоронних органів мають реагувати під час його проведення, але не шляхом
попередньої заборони всім учасникам брати участь у такому заході. Для
попередньої заборони потрібні переконливі докази того, що організатори
конкретного зібрання планують насилля та безлад.
Справи щодо обмеження реалізації права на
мирні зібрання розглядаються в Україні адміністративними судами, що
врегульовано ст. 182 КАС України.
За сталою судовою практикою у сфері
адміністративної юрисдикції розгляду судових справ стосовно реалізації права на
мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо) мирні зібрання
тлумачаться як масові заходи громадян, відкриті й доступні кожному, хто бажає
взяти у них участь. Мирні заходи найчастіше проводяться з метою вираження
ставлення тих чи інших груп, об`єднань громадян до суспільних явищ та проблем,
привернення уваги органів влади до них та є однією із форм безпосередньої
демократії. Основною рисою мирних зібрань є мирний характер їх проведення
(див., напр. постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21
травня 2012 року № 6 «Про практику застосування адміністративними судами
законодавства під час розгляду та вирішення справ стосовно реалізації права на
мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо)».
Законодавством України станом на лютий 2014
року, незважаючи на положення Конституції України, рекомендації міжнародних
інституцій, висновки Конституційного Суду України у згаданому рішенні від 19
квітня 2001 року №4-рп/2001, законодавчо не було
врегульовано реалізацію права на мирні зібрання.
Право на повстання є природним правом людини, яке реалізується не з метою
повалення чи насильницької зміни конституційного ладу, а задля його збереження.
У Преамбулі Загальної декларації прав людини 1948 року
зазначено: «Беручи до уваги, що зневажання і нехтування правами людини
призвели до варварських актів, які обурюють совість людства, а також що
створення такого світу, в якому люди матимуть свободу слова і переконань та
будуть вільні від страху і нужди, проголошено як високе прагнення людей; беручи
до уваги, що необхідно, щоб права людини охоронялися силою закону з метою
забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися як до останнього засобу
до повстання проти тиранії та гноблення…». Тобто Декларація підтверджує
право не лише народу, але й кожної окремої людини на повстання проти тиранії та
гноблення.
Видатні мислителі різних епох і держав чітко
усвідомлювали антигуманну природу гноблення людини, а тому напОСОБА_2750ливо
шукали способи її усунення. Перевіреним історією та дієвим механізмом захисту
народного суверенітету є відкликання влади народом. Але, якщо зміна узурпованої
влади таким шляхом не відбувається і влада ігнорує законні мирні акції
протидії, то народ набуває право на спротив такій владі шляхом повстання та
навіть розв`язання проблеми збройним шляхом. ООН визнала правомірним повстання
за таких умов: а) наявність у державі, в якій відбувається повстання, тиранії
та гноблення; б) наявність у повстанців спеціальної мети у вигляді усунення
тиранії та гноблення; в) відсутність у правовій системі держави ефективних і
доступних для народу правових засобів усунення гноблення шляхом судового
захисту. Право на повстання як насильницька форма спротиву гнобленню народу в
юридичній літературі розглядається як еквівалент права на необхідну оборону,
крайній захід (ultimaratio), до якого звертаються у разі неможливості захистити
свої права за допомогою інших механізмів, що реалізуються в нормальних умовах
за наявності демократичного режиму.
Норми національного законодавства, на відміну від
законодавства багатьох демократичних країн, не містять положень, які прямо
гарантували б право громадян на повстання, проте їх тлумачення (зокрема, ст. 27, 34, 39 та 55 Конституції України) дає
підстави для міркувань на цю тему. Конституція як акт
установчої влади народу повинна містити чіткий припис, який легалізує право
народу на опір тиранії та гнобленню. Такий
припис був би ефективною правовою гарантією народного суверенітету та
превенцією щодо можливої узурпації влади.
Натомість, суд присяжних констатує, що деспотична форма
правління, узурпація влади, які породжують тиранію та супроводжуються
гнобленням народу, є протиправ-ним явищем, що суперечить фундаментальним
принципам міжнародного права та Конституції України, яка проголосила несумісні
з цим найвищі соціальні цінності та головний обов`язок держави - утвердження і
забезпечення прав і свобод людини.
Під час судового розгляду встановлено, що в період з
листопада 2013 року по лютий 2014 року посадові особи органів влади та їх
структур, в тому числі правоохоронних органів, використовуючи наявні повноваження
та залучивши до своєї протиправної діяльності підлеглих та недержавних агентів,
спільними діями реалізовували цілеспрямовану стратегію припинення (придушення)
акцій протесту на «Майдані», які спочатку мали виключно мирний характер.
Ігноруючи у такий спосіб законні мирні акції протидії, влада позбавила народ
ефективних і доступних правових засобів для відстоювання своїх конституційних
прав, вдалася до переслідування та репресій найбільш активних його
представників. Право на революцію за таких умов було обумовлене вичерпанням
ненасильницьких засобів, таких як мирних протестів, зборів, мітингів та
демонстрацій, пасивного опору тощо. При цьому важливо, що такі альтернативні
засоби були справді масовими, тривалими та ефективними, а не формальними.
Без такого контексту правильно оцінити події 2013-2014
років не можливо. Сприйняття цих подій через призму права народу на повстання
як останнього засобу дозволяє отримати правову конструкцію, яка відступає від
кон`юнктурної політико-вмотивованої героїзації чи демонізації повстанців
(протестувальників) та сил правопорядку, як сторін вчорашнього протистояння, в
залежності від перемоги одних над іншими. Не може правова оцінка дій учасників
суспільного конфлікту залежати від того, хто кого переміг. Саме тому принцип верховенства
права є аполітичним за своєю суттю.
З точки зору верховенства права справедливим є визнання
дій учасників повстання проти тиранії та гноблення народу правомірними, якщо
вони дійсно були вимушені як останній засіб задля досягнення легітимної мети і
зберігали пропорційність, з одного боку, а дії представників сил правопорядку,
які таки чинили опір повстанню - законними, якщо вони при цьому діяли у суворій
відповідності до встановленого в державі правопорядку - лише на підставі, в
межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,
з іншого боку. Порушення працівником міліції (поліції) в умовах такого
протистояння принципу політичної нейтральності (незалежності від впливу
політичних партій та інших об`єднань громадян) є свідченням порушення з його
боку закону. Так було (ст. 3 Закону України «Про міліцію») і так є (ч. 3 ст. 8
та ст. 10 Закону України «Про Національну поліцію»).
8.3. Право працівників правоохоронних органів на
застосування зброї та спеціальних засобів під час здійснення своїх службових
повноважень з охорони громадського порядку.
Конституція України виокремлює певні категорії громадян
України, що потребують додаткових гарантій правового захисту з боку держави. До
них, зокрема, належать особи, які відповідно до ст. 17 Конституції України
перебувають на службі у правоохоронних органах держави. Необхідність додаткових
гарантій правової захищеності цієї категорії громадян під час проходження ними
служби, чіткість регламентації таких гарантій зумовлена насамперед характером
покладених на них службових обов`язків у зв`язку з виконанням ними державних
функцій, пов`язаних з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до
дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших
якостей (Рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99
та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002).
Згідно з правилами ст. 1 Закону України «Про міліцію» (в
редакції станом на 20 лютого 2014 року), міліція в
Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищав життя,
здоров`я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси
суспільства і держави від протиправних посягань.
У даному аспекті не можна оминути увагою особливості
правової оцінки вимушено вчинюваних працівниками правоохоронних органів в
умовах служби діянь, які хоча об`єктивно і можуть спричинити шкоду охоронюваним
законом цінностям (завдати шкоди здоров`ю людині, навіть, спричинити її смерть,
знищити чи пошкодити чуже майно тощо), відтак зовні містять ознаки кримінально
караного діяння, але за своєю юридичною сутністю є правомірними та суспільно
корисними чи допустимими вчинками, а тому не можуть слугувати підставою для
кримінальної відповідальності.
Обставини, що обумовлюють сутність зовні формально
протиправного, а за своїм змістом правомірного діяння, КК України виділяє в
окрему групу і називає обставинами, що виключають кримінальну протиправність
діяння. Зокрема, серед таких є: необхідна та уявна оборона (ст. ст. 36, 37);
затримання особи, що вчинила кримінальне правопорушення (ст. 38); крайня
необхідність (ст. 39); виконання наказу або розпорядження (ст. 41) та ін. (ст.
ст. 40, 42, 43).
Перелічені норми закону поширюються на всіх громадян
України, незалежно від їхньої професійної належності. Однак їх застосування
щодо працівників правоохоронних органів має певні особливості, які обумовлені
специфічним правовим статусом цієї категорії громадян та виконуваними ними
функціями. Насамперед, це пов`язано із правом вказаних осіб під час виконання
службових обов`язків застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби
та вогнепальну зброю - засоби примусового впливу. Слід приділяти особливу увагу
характеру взаємозв`язків норм кримінального права та спеціального
законодавства, з тим, щоб правильно визначати їх ієрархію у правовому
регулюванні застосування працівниками правоохоронних органів під час виконання
своїх службових обов`язків заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та
вогнепальної зброї як засобів примусового впливу.
По-перше, характер суспільної небезпеки посягання, право
протидіяти якому чи реагувати на яке надано ст. ст. 36-38 КК України, може бути
конкретизовано в правилах, закріплених у спеціальному законодавстві щодо
діяльності правоохоронців.
По-друге, правила, закріплені у спеціальному законодавстві,
можуть значно розширювати підставі для правомірного застосування засобів
примусового впливу працівниками правоохоронних органів, ніж це передбачено
нормами КК України.
По-третє, правилами, які закріплені у спеціальному
законодавстві для працівників правоохоронних органів, можуть бути встановлені
взагалі інші, ніж це передбачено нормами КК України, підстави для правомірного
застосування засобів примусового впливу.
Так, Закон України «Про міліцію»
(в редакції станом на 20 лютого 2014 року) визначав загальні умови і
межі застосування працівниками міліції заходів фізичного впливу, спеціальних
засобів і вогнепальної зброї (ст. 12), за якими:
- міліція мала право застосовувати заходи фізичного
впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку,
передбачених цим Законом (ч. 1 ст. 12);
- їх застосуванню повинно передувати попередження про
намір їх використання, якщо дозволяли обставини, а без попередження - їх
застосування було можливим, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров`ю
громадян чи працівників міліції (ч. 2 ст. 12);
- заборонялося їх застосовувати до жінок з явними
ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності
та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю
і здоров`ю людей, працівників міліції, або збройного нападу чи збройного опору
(ч. 3 ст. 12);
- у разі неможливості уникнути застосування сили вона не
повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію
обов`язків і мала зводитись до мінімуму можливості завдання шкоди здоров`ю
правопорушників та інших громадян, при завданні шкоди міліція забезпечувала
подання необхідної допомоги потерпілим в найкоротший строк (ч. 4 ст. 12);
- про застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів,
вогнепальної зброї, а також про будь-які ушкодження або смерть, які спричинені
особі внаслідок їх застосування працівником міліції, останній негайно та
письмово повинен був доводити до відома начальника для сповіщення прокуророві
(ч. 5 ст. 12);
- перевищення повноважень по застосуванню сили, в тому
числі спеціальних засобів і зброї, тягнуло за собою відповідальність,
встановлену законом (ч. 6 ст. 12).
Згідно з правилами п. 30 ст. 11 вказаного Закону України
«Про міліцію» міліції для виконання покладених на неї обов`язків надавалося
право носити зброю.
Згідно з Присягою, яка була затверджена постановою КМУ №
382 від 28 грудня 1991 року, працівник органів внутрішніх справ присягав на
відданість народові України, зобов`язувався суворо дотримуватися Конституції та
чинного законодавства, бути гуманним і чесним, захищати від протиправних
посягань життя, здоров`я, права і свободи громадян, державний устрій та
громадський порядок, виявляв готовність нести відповідальність за порушення
цієї Присяги.
Під час судового розгляду дослідженням національного
законодавства у сфері застосування працівниками міліції та військовослужбовцями
ВВ спеціальних засобів при охороні громадського порядку було встановлено
таке.
Згідно з приписами вказаного Закону України «Про міліцію»:
-працівники міліції
мали право застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми
рукопашного бою, для припинення правопорушень, подолання протидії законним
вимогам міліції, яка здійснюється із застосуванням сили щодо працівників
міліції або інших осіб, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили
виконання покладених на міліцію обов`язків (ст. 13);
-працівники міліції
мали право застосовувати наручники, гумові кийки, засоби зв`язування,
сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, пристрої для
відкриття приміщень і примусової зупинки транспорту, водомети, бронемашини та
інші спеціальні і транспортні засоби, а також використовувати
службових собак у таких випадках (ст. 14):
1) для захисту громадян і самозахисту від нападу та інших
дій, що створюють загрозу їх життю або здоров`ю;
2) для припинення масових безпорядків і групових порушень
громадського порядку;
3) для відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і
транспортні засоби, незалежно від їх належності, або їх звільнення у разі
захоплення;
4) для затримання і доставки в міліцію або інше службове
приміщення осіб, які вчинили правопорушення, а також для конвоювання і тримання
осіб, затриманих і підданих арешту, взятих під варту, якщо зазначені вище особи
чинять опір працівникам міліції або якщо є підстави вважати, що вони можуть
вчинити втечу чи завдати шкоди оточуючим або собі;
5) для припинення масового захоплення землі та інших дій,
що можуть призвести до зіткнення груп населення, а також діянь, які паралізують
роботу транспорту, життєдіяльності населених пунктів, посягають на громадський
спокій, життя і здоров`я людей;
6) для припинення опору працівникові міліції та іншим
особам, які виконують службові або громадські обов`язки по охороні громадського
порядку і боротьбі із злочинністю;
7) для звільнення заручників.
- вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність
його застосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася, характеру
правопорушення і особи правопорушника (ст. 14).
- повний перелік спеціальних засобів, а також правила їх
застосування встановлювалися КМУ за висновком центрального органу виконавчої
влади, що забезпечував формування державної політики у сфері охорони здоров`я,
ГПУ та публікувалися в засобах масової інформації (ст. 14).
Постановою Ради Міністрів УРСР № 49 від 27 лютого 1991
року були затверджені Правила застосування спеціальних засобів при охороні
громадського порядку (далі - Правила застосування спецзасобів). Ці Правила були
імплементовані в діюче законодавство України шляхом внесення до них змін
різними постановами КМУ в межах компетенції, наданої ст. 14 Закону України «Про
міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року). Як видно з безпосередньо
досліджених судом вказаних Правил застосування спецзасобів (в редакції
постанови КМУ № 1534 від 17 листопада 2001 року, яка діяла на початок згаданих
в обвинувальному акті подій) (т. 155 а. 192-197):
- правовою основою застосування спецзасобів також був
Закон України «Про міліцію» (п. 2);
- спецзасоби застосовувалися у випадках, коли використано
і не дали бажаних результатів усі інші форми попереднього впливу на
правопорушників, зокрема: а) для захисту громадян і самозахисту працівника
міліції від нападу та інших дій, що створюють загрозу їхньому життю або
здоров`ю; б) для припинення масових безпорядків і групових порушень
громадського порядку; в) для відбиття нападу на будівлі, приміщення і
транспортні засоби, незалежно від їхньої приналежності, або їх звільнення у
разі захоплення; д) для припинення діянь, які посягають на життя і здоров`я
людей (п. 3), що узгоджується і з наведеними вище положеннями ст. 14 Закону
України «Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року);
- використанню спецзасобів, за винятком необхідності
відбиття раптового нападу на працівника міліції та звільнення заложників, має
передувати попередження про намір їх застосування, таке попередження може бути
зроблено голосом, а при значній відстані або зверненні до великої групи людей -
через гучномовні установки, підсилювачі мови не менш як 2 рази з наданням часу,
достатнього для припинення правопорушення (п. 4).
- вид спецзасобу, час початку та інтенсивність його
застосування визначалися з урахуванням обстановки, що склалася, характеру
правопорушення і особи правопорушника, рішення про застосування спецзасобів міг
прийняти керівник конкретної операції та самостійно працівники міліції, які
діяли індивідуально (п. п. 5 та 6), що узгоджується з положеннями ст. 14 Закону
України «Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року);
- відповідальність за організацію роботи по забезпеченню
законності застосування спецзасобів при охороні громадського порядку
покладалася на Міністра внутрішніх справ, а МВС встановлювало правила
експлуатації, технічного обслуговування, зберігання та обліку спецзасобів (п.
п. 10 та 11), що узгоджується з положеннями ст. 7 Закону України «Про міліцію»
(в редакції станом на 20 лютого 2014 року), які визначали організацію міліції
та її підпорядкованість.
- спеціальними засобами, що застосовувалися при охороні
громадського порядку, були, окрім засобів індивідуального захисту (шоломи,
бронежилети, щити), засоби активної оборони, зокрема: гумові кийки; кийки
пластикові типу "тонфа"; наручники; патрони і пристрої, споряджені
гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами
несмертельної дії; ручні газові гранати чи патрони з ними
("Черемуха-1", "Черемуха-4", "Черемуха-5",
"Черемуха-6", "Черемуха-7", "Черемуха-10",
"Черемуха-12", "Сирень-1", "Сирень-2",
"Сирень-3"); балончики, патрони, гранати та інші спецзасоби з
препаратами сльозоточивої та дратівної дії, - а також засоби забезпечення
спеціальних операцій - світлошумові гранати "Заря" та світлошумові
пристрої "Пламя", патрони з гумовою кулею "Волна-р",
водомети, бронемашини та інші транспортні засоби (п. 12);
- у разі появи нових спецзасобів активної оборони і
забезпечення спеціальних операцій, не вказаних у цих Правилах, їх перелік
доповнювався КМУ за поданням МВС і висновком МОЗ та ГПУ (п. 22), що
узгоджується з положеннями ст. 14 Закону України «Про міліцію» (в редакції
станом на 20 лютого 2014 року);
- серед особливостей застосування засобів активної
оборони і забезпечення спеціальних операцій було передбачено те, що
світлошумові засоби відволікаючої дії застосовувалися на відстані не ближче
двох метрів від людини, водомети - при температурі атмосферного повітря не
нижче 0 градусів С, а при застосуванні сльозоточивих речовин заборонялося
прицільна стрільба по правопорушниках, розкидання і відстрілювання гранат у
натовп, повторне застосування їх у межах зони ураження в період дії цих
речовин, патрони з гумовою кулею ударної непроникливої дії "Волна-р"
відстрілюються з допомогою спеціального карабіна на відстані не ближче 40
метрів від людини і тільки по нижній частині ніг (п. п. 15 - 18).
Згідно з Правилами застосування спецзасобів в редакції
постанов КМУ №№ 13 та 14 від 22 січня 2014 року (т. 155 а. 198-199), було
розширено перелік засобів активної оборони та засобів забезпечення спеціальних
операцій, а саме до цих переліків додатково були включені ручні газові гранати
«Дрейф-2», світлошумові засоби відволікаючої дії ("Заря-2",
"Факел-С", "Пламя-М") та ручні димові гранати, а також було
уточнено, що водомети могли застосовуватися без обмеження температури
атмосферного повітря для припинення масових безпорядків і групових порушень
громадського порядку, відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і
транспортні засоби, захисту громадян і самозахисту від нападу та інших дій, що
створюють загрозу життю, здоров`ю, житлу чи майну. Вказані новації були скасовані
тільки у червні 2014 року постановою КМУ № 191 від 18 червня 2014 року.
Згідно з дослідженим судом Статутом патрульно-постової
служби міліції України, затвердженого наказом МВС від 28 липня 1994 року № 404
(т. 165 а. 1-137) патрульно-постовою службою міліції є діяльність спеціальних
нарядів міліції з охорони громадського порядку та безпеки, боротьби з
правопорушеннями на вулицях, площах, парках та інших громадських місцях, а
також при проведення масових заходів тощо.
За цим Статутом без попередження спецзасоби могли
застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров`ю
працівників міліції (ст. 201), світлошумові засоби відволікаючої дії
(світлошумова граната «Заря», світлошумовий пристрій «Пламя») застосовувалися
на відстані, не ближче двох метрів від людини (ст. 206), при застосуванні
сльозоточивих речовин заборонялася прицільна стрільба по правопорушниках,
розкидання і відстрілювання гранат у натовп, повторне застосування їх у межах
зони ураження в період дії цих речовин (ст. 207), водомети застосовувалися для
розосередження учасників масових безпорядків при температурі атмосферного
повітря не нижче 00 С (ст. 208), патрони з гумовою
кулею ударної непроникаючої дії відстрілювалися за допомогою спеціального
карабіна на відстані не ближче 40 метрів від людини і тільки по нижній її
частині ніг (ст. 209), у разі неможливості уникнути застосування спецзасобів
воно не повинно перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на
міліцію завдань, і мало зводитися до мінімуму можливість заподіяння шкоди
здоров`ю правопорушника (ст. 215). Окремі з вказаних положень прямо
узгоджуються з приписами ст. ст. 12 та 14 Закону України «Про міліцію» (в
редакції станом на 20 лютого 2014 року), а інші - мають додатково обмежувальний
характер, який у свою чергу узгоджуються з Правила застосування спецзасобів,
затвердженими Постановою Ради Міністрів УРСР № 49 від 27 лютого 1991 року (в
редакції постанови КМУ № 1534 від 17 листопада 2001 року).
Проаналізувавши вказані нормативні приписи у
взаємозв`язку із встановленими судом фактичними обставинами, суд присяжних
вважає, що:
- умовне виправдання в обвинувальному акті ранкових 20
лютого 2014 року дій активістів протиправними діями правоохоронців, які нібито
використовували водомет при температурі атмосферного повітря нижче 0 градусів
С, на що звертав увагу суду прокурор під час судового розгляду, виявилося
надуманим. По-перше, суд за результатами судового розгляду визнав недоведеним
факт застосування з боку сил правопорядку 20 лютого 2014 року до 05 год. 30 хв.
водометів при низькій температурі атмосферного повітря як привід для ескалації
насильства, як про це вказано в обвинувальних актах. По-друге, хоча це і є
другорядним, об`єктивно було відсутнім таке нормативне обмеження станом на 20
лютого 2014 року. По-третє, і це є визначальним, відсутні дані про таку
температуру атмосферного повітря вказаної доби (20 лютого 2014 року), яка за
загальнодоступними даними навпаки перевищувала позначку в 0 градусів С;
- ранком 20 лютого 2014 року, за часом, який передував
зафіксованим діям РСП, на ділянці вул. Інститутська в районі Майдану
Незалежності та вище під пішохідним містком з боку правоохоронців вже мало
місце активне застосування спецзасобів, що супроводжувалося попередженням про
їх застосування та закликами через гучномовну установку припинити протиправні
дії (спеціальний мікроавтобус білого кольору з гучномовцями) не менш як 2 рази
(п. 4 Правил застосування спецзасобів);
- співробітники РСП 20 лютого 2014 року розпочали
використання спецзасобів в умовах, коли останні вже активно використовувалися
іншими правоохоронцями і це вказано в самих обвинувальних актах (а. 12, 25), а
тому вимоги оцінювати результати інших форм попереднього впливу та попередити
про намір застосування спецзасобів (п. п. 3 та 4 Правил застосування
спецзасобів) для співробітників РСП за таких умов втратили свою актуальність;
- використання 20 лютого 2014 року співробітниками РСП
штатних спецзасобів у виді світлошумових, газових гранат та рушниць Форт-500,
споряджених штатними гумовими чи аналогічними за своїми властивостями
метальними снарядами несмертельної дії, в умовах, коли останні вже активно
використовувалися іншими правоохоронцями, а також з метою захисту
правоохоронців та можливо інших осіб, що перебували у Жовтневому палаці, для
самозахисту самих працівників міліції від наближення агресивно налаштованих
осіб, для відбиття нападу на транспортні засоби - відповідало легітимній меті,
передбаченій п. 3 Правила застосування спецзасобів та ст. 14 Закону України
«Про міліцію»;
- надання потерпілим через застосування спецзасобів
необхідної медичної допомоги було забезпечено чергуванням бригад швидкої
меддопомоги (п. 7 Правил застосування спецзасобів), а проведення огляду
місцевості після застосування спецзасобів (п. 9 Правил застосування спецзасобів)
унеможливлював характер протистояння, яке було небезпечним для обох сторін.
Суд оцінює критично, а відтак відкидає твердження в
обвинувальному акті про те, що співробітники РСП були озброєні забороненими для
використання спецзасобами (а. 11), оскільки згадані в акті в цьому контексті
рушниці «Форт-500» (а. 16, 28), світлошумові та газові гранати (а. 16, 28), як
вже доведено документованими даними про озброєння ПМОП, були штатними
спецзасобами, що офіційно перебували на озброєнні підрозділу, а їх використання
було передбачено Правилами застосування спецзасобів. Суд присяжних навівши
мотиви прийнятого рішення, визнав недоведеним, а тому виключив вказівку в обох
обвинувальних актах про отримання 18 лютого 2014 року бійцями РСП,
обвинуваченими зокрема, хто озброївся рушницями Форт-500, патронів із зарядом
свинцевої картечі, та про використання ним такої категорії патронів.
Оцінка законності порядку легалізації через рішення уряду
використання нових спецзасобів, в тому числі, ручних газових гранат «Дрейф-2»,
світлошумових засобів "Заря-2", "Факел-С" та
"Пламя-М", на чому акцентували увагу представники потерпілих та
прокурори як прояв незаконних дій, була не в компетенції працівників міліції,
тим більше, коли така процедура передбачала узгодження з МОЗ та ГПУ з визначенням
конкретно відповідальної особи - Міністр внутрішніх справ. Однак, за
працівниками міліції безумовно залишався обов`язок дотримання умов та підстав
для застосування таких спецзасобів.
Сторони провадження дійсно не надали суду докази, які
свідчили б про подання письмових доповідей працівниками міліції про
застосування спецзасобів у виді світлошумових, газових гранат та рушниць
Форт-500, споряджених штатними гумовими чи аналогічними за своїми властивостями
метальними снарядами несмертельної дії, та поранення осіб внаслідок їх
застосування. Однак, бездіяльність такого роду, а так само поранення осіб
внаслідок застосування таких спецзасобів у провину обвинуваченим згідно з
обвинувальним актом не ставиться, що суд оцінює в порядку ч. 1 ст. 337 КПК
України як питання поза межами судового розгляду.
Посилання прокурора на нібито встановлену у ст. 13 Закону
України «Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року) заборону
міліції використовувати спеціальні засоби, що приховують зовнішність (масок для
обличчя, шоломів тощо), а також заборону на демонстрацію зброї чи спеціальних
засобів, є нікчемним з правової точки зору, оскільки така заборона була
передбачена у цій нормі закону виключно для випадків проведення за участі
міліції слідчих дій.
Ну і нарешті, що стосується дотримання бійцями РСП
порядку застосування штатних спеціальних засобів, то ймовірні порушення з цього
приводу за поданими до суду обвинувальними актами у провину обвинуваченим не
ставляться. Завдання шкоди здоров`ю громадянам внаслідок використання
світлошумових, газових гранат та рушниць Форт-500, споряджених штатними
гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами
несмертельної дії, не охоплюється межами висунутого обвинувачення, яке
сформульоване в обвинувальних актах, що суд присяжних також оцінює в порядку ч.
1 ст. 337 КПК України як питання поза межами судового розгляду.
Під час судового розгляду дослідженням національного
законодавства у сфері застосування працівниками міліції та військовослужбовцями
ВВ вогнепальної зброї при охороні громадського порядку було встановлено
таке.
Окрім вже згаданих судом загальних умов і меж
застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної
зброї, Закон України «Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року)
передбачав такі правила застосування вогнепальної зброї:
- працівники міліції як крайній захід мали право
застосовувати вогнепальну зброю у таких випадках (ч. 1 ст. 15):
1) для захисту громадян від нападу, що загрожує їх життю
і здоров`ю, а також звільнення заложників;
2) для відбиття нападу на працівника міліції або членів
його сім`ї, якщо їх життю або здоров`ю загрожує небезпека;
3) для відбиття нападу на охоронювані об`єкти, конвої,
жилі приміщення громадян, приміщення державних і громадських підприємств,
установ і організацій, а також звільнення їх у разі захоплення;
4) для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого
злочину і яка намагається втекти;
5) для затримання особи, яка чинить збройний опір,
намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує
застосуванням зброї та інших предметів, що загрожує життю і здоров`ю працівника
міліції;
6) для зупинки транспортного засобу шляхом його
пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров`ю громадян
або працівника міліції.
- заборонялось застосовувати і використовувати
вогнепальну зброю при значному скупченні людей, якщо від цього можуть
постраждати сторонні особи (ч. 2 ст. 15).
- працівники міліції мали право використовувати зброю для
подання сигналу тривоги або виклику допомоги, для знешкодження тварини, яка
загрожує життю і здоров`ю громадян або працівника міліції.
- працівник міліції мав право оголити вогнепальну зброю і
привести її у готовність, якщо вважав, що в обстановці, яка склалася, можуть
виникнути підстави для її застосування (ст. 15-1);
- при затриманні злочинців чи правопорушників або осіб,
яких працівник міліції запідозрив у скоєнні злочинів чи правопорушень, а також
при перевірці документів у підозрілих осіб, працівник міліції міг привести у
готовність вогнепальну зброю, що є попередженням про можливість її застосування
(ст. 15-1);
- спроба особи, яку затримує працівник міліції із
вогнепальною зброєю в руках, наблизитись до нього, скоротивши при цьому
визначену ним відстань, чи доторкнутись до зброї, давали працівникові міліції
право застосувати вогнепальну зброю (ст. 15-1).
Згідно з дослідженим судом Статутом патрульно-постової
служби міліції України, затвердженого наказом МВС від 28 липня 1994 року № 404
(т. 165 а. 1-137) працівники міліції як крайній захід мали право застосовувати
вогнепальну зброю у таких випадках: а) для захисту громадян від нападу, що
загрожує їх життю і здоров`ю, а також звільнення заложників; б) для відбиття
групового або збройного нападу на працівника міліції або членів його сім`ї чи
іншого нападу, якщо їх життю або здоров`ю загрожує небезпека; в) для відбиття
нападу на об`єкти, що охороняються, конвої, жилі приміщення громадян,
приміщення підприємств, установ і організацій, а також звільнення їх у разі
захоплення; г) для затримання особи, яку застигли при вчиненні тяжкого злочину
і намагається втекти; д) для затримання особи, яка чинить збройний опір,
намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує
застосуванням зброї та інших предметів, що загрожує життю і здоров`ю працівника
міліції; е) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо
водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров`ю громадян або працівника
міліції (ст. 217). Заборонялось застосовувати і використовувати вогнепальну зброю:
при значному скупченні людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи;
проти жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими
ознаками інвалідності та до малолітніх, - крім випадку вчинення ними групового
нападу, що загрожує життю і здоров`ю людей, працівників міліції або збройного
нападу чи збройної непокори (ст. 218). Перед застосуванням зброї працівник
міліції, крім випадків, коли його життю або життю та здоров`ю громадян загрожує
безпосередня небезпека, повинен зробити попередження про намір її застосувати
окликом «Стій! Стріляти буду!» і пострілом вверх (ст. 218).
Без попередження зброя могла бути застосована, якщо
виникла безпосередня загроза життю або здоров`ю працівників міліції (при
раптовому або озброєному нападі, нападі з використанням бойової техніки,
транспортних засобів, летальних апаратів, при втечі з-під варти зі зброєю або з
використанням транспортних засобів, а також для визволення заручників - ст.
219), працівник міліції мав право оголити вогнепальну зброю і привести її
готовність, якщо вважав, що в обстановці, яка склалася, можуть виникнути
підстави для її застосування (ст. 220).
Вказані положення не суперечать приписам Закону України
«Про міліцію» (ст. ст. 12, 15, 15-1) (в редакції станом на 20 лютого 2014
року), в окремих випадках мають характер уточнення та деталізації без зміни
суті приписів Закону. Зокрема, отримала конкретизацію підстава для застосування
зброї працівниками міліції без попередження - безпосередня загроза життю або
здоров`ю громадян чи працівників міліції (ст. 12), під такою загрозою
розглядаються випадки раптового або озброєного нападу, нападу з використанням
бойової техніки, транспортних засобів, летальних апаратів, втеча з-під варти зі
зброєю або з використанням транспортних засобів, а також захоплення заручників
як сталий факт.
Крім того, згідно з дослідженою судом в закритому
судовому засіданні Настановою про дії органів, підрозділів внутрішніх справ,
з`єднань, військових частин ВВ тощо з ліквідації масових заворушень, затвердженої
наказом МВС від 11 листопада 2003 року № 1345дск (т. 164 а. 12-30) для
апарату управління та оперативних груп особового складу передбачено професійну
(юридична, тактична, вогнева, фізична та медична), а також моральну та
психологічну підготовку, основними формами професійної підготовки є
командно-штабні та тактико-спеціальні навчання, під час яких відпрацьовуються
питання взаємодії, управління та дій особового складу під час масових
заворушень (п. 2.4). Під такими заворушеннями розуміються дії натовпу людей (їх
не визначеною кількістю), що супроводжуються вчиненням насильства, погромів,
підпалів, знищенням майна, захопленням будівель та споруд, насильницьким
виселенням громадян, опором представникам влади та інші дії руйнівного
характеру із застосуванням зброї або інших предметів, які використовуються як
зброя (п. 1.1). Тактична підготовка особового складу передбачає практичне
навчання способам і методам виконання завдань під час ліквідації масових
заворушень (п. 2.4.1), моральна - психологічну мобілізацію особового складу на
суворе дотримання законності, вміння ефективно працювати в складній психічній
обстановці, об`єктивну оцінку наслідків своїх дій, вибір способів дій, що
найбільш повно відповідають обстановці, а метою психологічної підготовки є забезпечення
психологічної стійкості (п.п. 2.4.3 та 2.4.4).
Органи, підрозділи внутрішніх справ, з`єднання, військові
частини НОМЕР_42 , як основна сила, залучаються до запобігання та припинення
масових заворушень за розпорядженням Міністра внутрішніх справ, начальників
ГУМВС, УМВС, тільки за розпорядженням Міністра внутрішніх справ до регіонів, де
виникли масові заворушення, для надання допомоги можуть направлятися сили з
інших регіонів (п. 1.3). З метою завчасної підготовки сил та засобів
розробляється оперативний план «Хвиля», який вводиться в дію у разі виникнення
масових заворушень та передбачає комплекс заходів МВС, ГУМВС, УМВС та зведеного
загону ВВ, спрямованих на ліквідацію масових заворушень, з обов`язковим
інформуванням Міністра особисто та створенням оперативного штабу (п.п. 1.8,
2.3, 3.1, 4.1). Однією з функцій оперативного штабу є управління силами і
засобами під час ліквідації масових заворушень, яке передбачає прийняття
рішення про припинення таких заворушень та постановку завдань щодо використання
задіяних для цього сил і засобів, організація їх взаємодії (п. 4.2.3).
Спеціальна операція з припинення масових заворушень, яка охоплює силові заходи,
проводиться з метою ліквідації масових заворушень, припинення насильства, опору
представникам влади та затримання організаторів, активних учасників масових
безпорядків («бойовиків») або осіб, що вчинили злочини, задля притягнення їх до
відповідальності (п.п. 5.2, 5.3.3). Силові заходи - це активні дії особового
складу із застосуванням фізичної сили, спеціальних засобів і техніки, а у
виняткових випадках - зброї, у відповідності і в порядку, передбачених
законодавством, з метою ліквідації масових заворушень, припинення злочинів,
затримання правопорушників, розосередження натовпу, який чинить опір чи виявляє
непокору - застосування таких дій є крайнім заходом, коли попереджувальні
заходи перед початком операції (переговори, посилення охорони важливих
об`єктів) не призвели до позитивних результатів, і здійснюється за принципом
розумної достатності за чинним законодавством. Рішення про застосування силових
методів, яке оформляється наказом, обов`язково погоджується Міністром
внутрішніх справ з Президентом України, Генеральним прокурором, Головою
Верховної Ради та Прем`єр-міністром України, а начальниками ГУМВС - з головами
місцевих органів виконавчої влади, прокурором та Міністром МВС (п.п. 3.9, .10,
5.3.2 та 5.3.5). Для здійснення силових заходів створюються спеціальні групи
блокування, розосередження (для розподілу натовпу на частини та витіснення їх у
кількох напрямках за лінію оточення і далі до розосередження на дрібні групи),
застосування спецзасобів, вилучення, прикриття, конвоювання, розгороджування,
пожежогасіння, снайперів (п. 5.3.5). У разі застосування правопорушниками
вогнепальної зброї керівник операції зобов`язаний у крайніх випадках, коли не
можна гаяти часу і всі інші можливості вичерпані, віддати наказ на ураження
осіб, які застосовують зброю, прицільним вогнем снайперів; організувати захист
особового складу від ураження; позбавити нападаючих можливості вести прицільну
стрільбу, для чого організувати придушення нападу світло-шумовими та іншими
спеціальними засобами; зі свого резерву створити групи захоплення, посилені
бойовою технікою, і організувати їх стрімке висунення до місця розташування
осіб, що застосовують зброю, їх затримання та вилучення зброї; організувати
надання медичної допомоги пораненим (п. 6.11). У разі захоплення заручників
керівник операції зобов`язаний вимагати звільнення заручників, а у разі відмови
- створити з резерву групу, посиленою бойовою технікою, якій поставити
завдання: використовуючи спеціальні засоби та бойову техніку, найкоротшім
шляхом висунутися до місця перебування заручників, звільнити їх і вивезти в
район розташування резерву (п. 6.13).
Крім того, 07 вересня 1990 року 8-м Конгресом ООН з
попередження злочинності та поводження з правопорушниками були прийняті Основні
принципи застосування сили та вогнепальної зброї посадовими особами з
підтримання правопорядку (т. 80 а. 151-156). За цими принципами загроза життю
та безпеці посадовим особам з підтримання правопорядку (далі - посадова особа)
повинна розглядатися як загроза стабільності суспільства в цілому. Натомість,
посадові особи можуть застосовувати силу тільки у випадках крайньої
необхідності і в тій мірі, в якій потребує виконання ними своїх обов`язків.
Крім того, як передбачено принципами 4-5, посадові особи
можуть застосовувати вогнепальну зброю тільки у тих випадках, коли інші засоби
виявилися неефективними або не дають будь-якої надії на досягнення необхідного
результату. В усіх випадках, коли застосування зброї невідворотне, посадові
особи, зокрема:
а) проявляють стриманість та діють в залежності від
серйозності правопорушення і тієї законної мети, яка повинна бути досягнута;
б) зводять до мінімуму можливість заподіяння шкоди та
спричинення поранень, охороняють людське життя.
За принципом 8 надзвичайні обставини, такі, як внутрішня
політична нестабільність або будь-які інші надзвичайні суспільні явища, не
можуть слугувати виправданням для відходу від вказаних Основних принципів.
За принципом 9 посадові особи не застосовують вогнепальну
зброю проти людей, за винятком випадків самооборони або захисту інших осіб від
неминучої загрози смерті або серйозного поранення або з метою попередження
вчинення особливо тяжкого злочину, який тягне за собою загрозу для життя і лише
в тих випадках, коли менш рішучі засоби не достатні для досягнення цієї мети. В
будь-якому випадку навмисне застосування сили зі смертельним наслідком може
мати місце лише тоді, коли воно абсолютно невідворотне для захисту життя.
За принципом 10 за обставин, передбачених принципом 9,
посадові особи представляються як такі і дають чітке попередження про намір
застосувати вогнепальну зброю, надаючи достатній час для відповіді на це
попередження, за винятком тих випадків, коли ці дії створюють для посадових
осіб непотрібну небезпеку або створюють небезпеку смерті чи нанесення серйозної
шкоди іншим особам, або були б явно невиправданими в умовах, що склалися.
Згідно з принципами 14 та 26 під час розгону зібрання
насильницького характеру посадові особи можуть застосовувати вогнепальну зброю
лише в тих випадках, коли неможна застосувати менш небезпечні засоби, і лише в
тій мірі, в якій це мінімально необхідно, посадові особи не застосовують
вогнепальну зброю в таких випадках, за винятком умов, передбачених в принципі
9. Виконання наказів старших посадових осіб не є виправданням, якщо посадові
особи знали про явну незаконність наказу про застосування вогнепальної зброї,
що призвело до смерті або серйозного поранення будь-якої особи, та мали розумну
можливість відмовитися від його виконання. У будь-якому випадку
відповідальність покладається також на старшого начальника, який віддав
незаконний наказ.
Всі наведені принципи корелюють з положеннями Кодексу
поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку, затвердженого резолюцією
34/169 Генеральної Асамблеї ООН від 17 грудня 1979 року.
Звертає на себе увагу постійна та системна акцентуація на
оцінці кожного з випадків застосування правоохоронцями вогнепальної зброї з точки
зору допустимості - виключно за наявності легітимної мети, необхідності
- як крайнього, тобто надзвичайно вимушеного випадку, та достатності -
обмеження мірою, яка дійсно потребувала досягнення результату, зведені до
мінімуму можливості заподіяти шкоду та спричинення поранень, охорона людського
життя. Отже, наявність легітимної мети не виправдовує застосування силами
правопорядку вогнепальної зброї, якщо в цьому була відсутня крайня
необхідність, тобто коли не були вжиті інші заходи, можливість яких призвести
до позитивних результатів не була вичерпана, або навіть коли і була така крайня
необхідність, проте застосуванням зброї не дотримано принципу розумної
достатності, жертви виявилися надмірними.
Ці висновки суду цілком корелюють з проаналізованими раніше
положеннями ст. 2 Конвенції про захист прав людини, які стосуються вирішення
питання щодо пропорційності та адекватності застосованої сили та її виключно
необхідного за конкретних обставин характеру.
Проаналізувавши вказані нормативні приписи у взаємозв`язку
із встановленими судом фактичними обставинами, суд присяжних вважає, що:
- ранком 20 лютого 2014 року з огляду на події, що вже
розпочалися та були напередодні (18 лютого 2014 року), перебування в резерві по
вул. Інститутська працівників міліції з оголеною вогнепальною зброєю (бійці
РСП) не суперечило Закону (п. 30 ст. 11, ст. ст. 12, 15-1 Закону України «Про
міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року);
- з огляду на обставини смертельного поранення ОСОБА_393
, який в умовах збройного протистояння діяв та просувався вперед в напрямку
позиції озброєних правоохоронців як учасник групи, до якої також входила
озброєна особа, працівники міліції як крайній захід мали право застосовувати
вогнепальну зброю у даному випадку для відбиття збройного нападу на працівників
міліції (ч. 1 ст. 36 КК України, ст. 15 Закону України «Про міліцію» (в
редакції станом на 20 лютого 2014 року), натомість, суд не знаходить підстав
для застосування у даному випадку правил ч. 5 ст. 36 КК України - ушкодження
зазнав ОСОБА_807 , який не мав при собі зброї, а група до якої він входив на
момент поранення, ще не вчиняла дій, які можна було б оцінити як здійснення
реального нападу на правоохоронців - суд не впевнений, що позбавлення ОСОБА_393
являло собою застосування сили, яка була виключно необхідною для захисту від
протиправного насильства у значенні п. a) ч. 2 ст. 2 Конвенції про захист прав
людини (для захисту будь-якої особи від незаконного насильства);
- зафіксовані 20 лютого 2014 року інші випадки
застосування вогнепальної зброї з боку працівників правоохоронних органів не
відповідали критерію крайнього заходу (ст. ст. 12, 15 Закону України «Про
міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року), відбулися при значному
скупченні людей і від цього постраждали особи, які не становили і не могли
становити загрози для життя чи здоров`я працівників правоохоронних органів як
учасників протистояння. Таке застосування зброї спочатку перевищувало міру,
необхідну для виконання покладених на міліцію обов`язків, і не зводилось до мінімуму
можливості завдання шкоди (ст. 15 Закону України «Про міліцію» (в редакції
станом на 20 лютого 2014 року), а в подальшому - взагалі відбувалося за
відсутності правових підстав для таких дій, тобто являло собою застосування
сили в порушення ст. 2 Конвенції про захист прав людини.
Навіть тлумачачи всі сумніви на користь обвинувачених,
суд присяжних не знаходить підстав для визнання дотриманою 20 лютого 2014 року
озброєними ОСОБА_376 та бійцями РСП вимоги закону про обов`язковість
попередження про намір використання зброї (ст. 12 Закону України «Про міліцію»
(в редакції станом на 20 лютого 2014 року). Чітке попередження з боку сил
правопорядку, які мали при собі оголену вогнепальну зброю, про намір її
використати у зв`язку із загрозою блокади Жовтневого палацу, надання мінімально
достатнього часу для відповіді на таке попередження здатне було зменшити
кількість поранених серед цивільних осіб, які і так, реагуючи тільки на появу
правоохоронців з оголеною автоматичною зброєю, зупинили рух вперед по вул. Інститутська
і розпочали поступовий відступ. Такі попередження з боку правоохоронців не
створювали б для них самих непотрібну небезпеку або небезпеку смерті чи
нанесення серйозної шкоди іншим особам, були б виправданими в умовах, що
склалися. У даному випадку відсильні посилання захисту на події 18 лютого є
недоречним, оскільки 19 лютого протистояння припинилося.
Твердження обвинуваченого ОСОБА_31 в судовому засіданні
про те, що 20 лютого 2014 року для правоохоронців не було необхідності
попереджувати про намір застосувати зброю, не ґрунтуються на Законі.
Так, Закон розрізняв попередження про можливість та намір
застосування зброї, перше могло бути досягнуто лише самою демонстрацією
оголеної зброї, а друге - конкретним доведенням до адресата наміру її застосувати
(ст. ст. 12, 15-1 Закону України «Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого
2014 року).
Оприлюднені вимоги Закону про право міліції застосовувати
зброю, зафіксовані на відеозаписах загальні попередження через гучномовці з
цього приводу з оголошенням умов, коли можливе таке застосування, нарешті
оголена зброя при працівниках міліції є також попередженням про її
застосування, але загального характеру - попередженням про можливість
застосування зброї за певних умов, а не про намір «тут і зараз» її застосувати.
До-речі, про це свідчили багато свідків та потерпілих, саме у такій спосіб
оцінюючи роботу міліцейських гучномовців та дії самих бійців РСП, які
передували застосуванню ними зброї. Попередження про намір застосувати зброю
завжди передує її фактичному застосуванню та являє собою не лише повідомлення
про готовність і здатність застосувати зброю (демонстрацію такої готовності та
здатності), а й про прийняте рішення (намір) це зробити. Хрестоматійним з цього
приводу є оклик «Стій! Стрілятиму!» і лише потім досилання патрону в
патронник та здійснення попереджувального пострілу вгору. У протилежному
випадку можна було б відразу через телебачення та Інтернет на майбутнє
попередити всіх озброєних злочинців про те, що вони будуть застрелені під час
затримання, і не витрачати час на їх попередження про це у подальшому.
У ситуації, яка фактично склалася перед початком
спеціальної міліцейської операції біля Жовтневого палацу, через суцільний галас
та шум оклик «Стій! Стрілятиму!» очевидно не був би дієвим, проте демонстративні
попереджувальні постріли безпечно в ґрунт, постріли холостими патронами та
вжиття інших заходів спеціального характеру, щодо варіації яких бійці РСП мали
спеціальну фахову підготовку, було б більш ніж достатнім для попередження про
намір застосувати зброю та його переконливість.
Аналізуючи концепцію права на застосування зброї без
попередження, яка була передбачена ст. 12 Закону України «Про міліцію» (в
редакції станом на 20 лютого 2014 року) та деталізована у згаданій ст. 218
Статуту патрульно-постової служби міліції України, суд присяжних звертає увагу
і на таке.
Рухаючись вперед та здійснюючі атакуючі дії на сили
правопорядку, активісти не використовували бойову техніку, транспортні засоби,
летальні апарати. Відсутня фактологічна основа і для втечі когось з-під варти
та як факту захоплення заручників.
Так, від дій активістів ранком 20 лютого 2014 року, серед
яких були активно діючі озброєні особи, була загроза життю та здоров`ю
цивільних громадян, в тому числі й для самих активістів. Однак, дії озброєних
бійців РСП та інших правоохоронців, що з ними взаємодіяли, вочевидь не були
направлені на захист від такої загрози цивільних громадян та активістів серед
них, оскільки, навпаки, в рази її збільшили власним масованим невибірковим
застосуванням вогнепальної зброї в центральній багатолюдній частині міста
спочатку небезпечно поруч, а потім і безпосередньо в скупчення тих самих
громадян на ураження, про що свідчать встановлені судом факти, окрім
прицільного ураження, також і випадкового отримання опоранень окремими
потерпілими, які просто перебували на лінії вогню (напр., епізоди поранення
ОСОБА_1226 , ОСОБА_2203 , ОСОБА_1333 , ОСОБА_295 , ОСОБА_316 , ОСОБА_2159 ,
загибелі ОСОБА_772 , ОСОБА_909 та ін.).
Загроза життю або здоров`ю працівників міліції, які
перебували в будівлі Жовтневого палацу, на що посилалася сторона захисту, також
безумовно була. Але така загроза не була реальною, тобто явною та очевидною для
групи бійців РСП на стільки, щоб це вимагало миттєвої фізичної нейтралізації
(знищення) її носіїв. У свою чергу, силовий вплив на ймовірних носіїв такої
загрози всередині самої будівлі Жовтневого палацу, яка у подальшому знайшла
своє фактологічне підтвердження, був фізично не можливим без проникнення до
цієї будівлі, чого власне в діях бійців РСП і не було зафіксовано.
Загроза життю або здоров`ю працівників міліції, які
перебували на вул. Інститутська, також була, але її характер обумовлювався
діями окремих озброєних осіб, а не всього натовпу, хоча і агресивно
налаштованих активістів, які на момент початку спеціальної операції біля
Жовтневого палацу перебували на значній відстані від правоохоронців. Отже, якщо
і вважати наявними дані про локальний озброєний напад на правоохоронців, то
його джерелом не могли розглядатися всі активісти «Майдану». Більш того,
продемонстрована діями бійців РСП та ОСОБА_31 мета, яку вони переслідували,
розпочавши спеціальну операцію біля Жовтневого палацу, обмежувалася евакуацією
правоохоронців з будівлі Жовтневого палацу і не була спрямована на припинення
суспільно небезпечного посягання з боку окремих озброєних вогнепальною зброєю
осіб (їх нейтралізацію чи затримання), які перед цим власне і завдавали
вогневий вплив на сили правопорядку. Нарешті, ранковий 20 лютого 2014 року
напад на сили правопорядку, очевидцем якого виявилися ОСОБА_23 та бійці РСП,
об`єктивно втратив свою раптовість через тривалість самої події, ознаки якої
зафіксовані ще з 08 год. 55 хв.
Враховуючи викладене, концепція права на застосування
зброї без попередження - у даному випадку не працювала, окрім необхідності
конкретного та вибіркового реагування на дії окремих осіб серед активістів з
вогнепальною зброєю в разі виявлення таких. Як вже встановлено за результатами
судового розгляду жоден з потерпілих не мав при собі вогнепальної зброї,
специфічним з цього приводу був визнаний судом тільки епізод загибелі ОСОБА_393
, який хоча і не був озброєним, проте діяв в групі з такою особою.
У рішенні в справі «Гюлеч проти Туреччини» (Gulec v.
Turkey), § 71, ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли син заявника був застрелений з
автомата під час демонстрації. ЄСПЛ підкреслив, що, хоча у цій справі
застосування сили і можна було виправдати згідно з правилами ст. 2 Конвенції
про захист прав людини, проте необхідно було дотримуватися балансу між ціллю та
засобами (а саме видом застосованої зброї) навіть у випадку виправданого
застосування сили. Аналогічним чином у рішенні в справі «Шимшек та інші проти
Туреччини» (Єimєek and Others v. Turkey), §§ 104-133, ЄСПЛ встановив
порушення ст. 2 Конвенції в її матеріально-правовому аспекті, оскільки
співробітники поліції відразу почали стріляти в демонстрантів, попередньо не
обравши менш небезпечні для життя способи впливу. У рішенні ЄСПЛ у справі
«Нагметов проти РФ» (Nagmetov v. Russia), § 45, вбивство людини в
результаті пострілу в неї гранатою зі сльозогінним газом також було визнано
порушенням ст. 2 Конвенції (джерело: Керівництво з прецедентної практики
Європейського суду з прав людини із застосування Конвенції про захист прав
людини // Масові протести, - станом на 29 лютого 2020 року // Council of Europe
/ European Court of Human Rights, 2020, п. 135, 136).
Отже, проаналізувавши вказані нормативні приписи та
раніше згадані положення ст. 3 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.
2 Конвенції про захист прав людини, ст. ст. 3, 19, 27, 64 та 68 Конституції
України, ст. ст. 1, 2, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 5, п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України
«Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року), Присяги працівника
органів внутрішніх справ України у взаємозв`язку із встановленими судом
фактичними обставинами, суд присяжних вважає, що всі без будь-якого винятку
зафіксовані поданими до суду та дослідженими під час судового розгляду доказами
випадки позбавлення життя внаслідок дій сил правопорядку є протиправними, а
переважна більшість з них - свавільними.
Враховуючи межі висунутого та доведеного обвинувачення, в
діях обвинувачених ОСОБА_872 , ОСОБА_28 , ОСОБА_25 та ОСОБА_29 , пов`язаних із
застосуванням вогнепальної зброї чи причетністю до цього 20 лютого 2014 року,
наявні в різному обсязі порушення вимог ст. 2 Конвенції про захист прав людини,
ст. ст. 3, 19, 27, 64 та 68 Конституції України та ст. ст. 1, 2, ч. 1 ст. 3, ч.
1 ст. 5, п. 1 ч. 1 ст. 10, ст. ст. 12 та 15 Закону України «Про міліцію» (в
редакції станом на 20 лютого 2014 року), Присяги працівника органів внутрішніх
справ України.
Суд навівши мотиви прийнятого рішення, визнав
недоведеним, а тому виключив вказівку з обох обвинувальних актах про
використання 20 лютого 2014 року бійцями РСП, обвинуваченими зокрема, іншої,
окрім штатної, вогнепальної зброї.
9. Правова кваліфікація.
9.1. Мотивування кваліфікації.
Ця глава нерозривно пов`язана із висновками суду
присяжних, які вже наведені у Розділах 6, 7 та 8 даного вироку щодо необхідних
змін у формулі висунутого обвинувачення та стану правового регулювання спірних
правовідносин.
В контексті висунутого звинувачення та кваліфікації дій
обвинувачених в цілому за ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365 (в редакції від
07.04.2011); ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 258 (в редакції від 21.09.2006); ч. 4 ст.
41, ст. 340; ч. 4 ст. 41, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст.
15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 262, ч. 1
ст. 263 КК України, суд присяжних, враховуючи класифікацію кримінальних правопорушень
на даний час, оперує задля конкретизації терміном «злочин», оскільки жодна з
перелічених частин статей Особливої частин КК України не містить ознак
запровадженого законодавцем кримінального проступку з тим, щоб з посиланням на
ст. 5 КК України акцентувати увагу на таку особливість поставлених у провину
діянь.
Кримінально-правова кваліфікація зведеного епізоду
спеціальної міліцейської операції біля Жовтневого палацу, який 20 лютого 2014
року охоплював час з 09 год. 05 хв. до 09 год. 17 хв.
За результатами судового розгляду встановлені такі
юридично значущі ознаки діяння ОСОБА_31 у вказаний період часу, а саме, він,
будучи працівником правоохоронного органу, під час виконання службових
обов`язків: - віддав наказ підлеглим ОСОБА_355 , ОСОБА_356 та іншим бійцям РСП
на невибіркове застосування вогнепальної зброї у спосіб, небезпечний для життя
багатьох осіб (небезпечно поруч із скупченням активістів) та який явно не
відповідав обстановці захисту прав інших осіб, перевищував міру, необхідну для
виконання покладених на міліцію обов`язків, організувавши тим самим
застосування підлеглими вогнепальної зброї у вказаний спосіб; - безпосередньо
застосував спільно з вказаними підлеглими вогнепальну зброю у вказаний спосіб.
Внаслідок діянь, вчинених на виконання відданого ОСОБА_376 вказаного наказу,
спричинені загибель 4-х осіб з числа активістів та заподіянні 8-ми інших з них
тілесні ушкодження різного ступеня (4-м - тяжких, 1-му - середньої тяжкості, а
3-м - легкі тілесні ушкодження).
У свою чергу, щодо ОСОБА_28 та ОСОБА_25 у вказаний
період, то такими ознаками їх діяння є те, що кожний з них, будучи також
працівником правоохоронного органу, під час несення служби з охорони
громадського порядку на виконання вказаного наказу ОСОБА_31 застосував спільно
з іншими бійцями РСП вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох
осіб (небезпечно поруч із скупченням активістів) та який явно не відповідав
обстановці захисту прав інших осіб, перевищував міру, необхідну для виконання
покладених на міліцію обов`язків. Однак, безпосередня причетність ОСОБА_28 та
ОСОБА_25 до спричинення вказаних наслідків у виді загибелі 4-х осіб та
заподіяння 8-ми іншим з них тілесних ушкоджень не встановлена.
Оцінюючи ці події навколо Жовтневого палацу на предмет
ознак порушення в цих діях обвинувачених ОСОБА_872 , ОСОБА_28 , ОСОБА_25 вимог
ст. 2 Конвенції про захист прав людини, суд присяжних не знаходить правових
підстав для застосування для даного випадку застережень, які містить п. а) ч. 2
ст. 2 вказаної Конвенції (для захисту будь-якої особи від незаконного
насильства). Спонтанні та дещо емоційні дії ОСОБА_872 , який хоча і був
начальником для озброєних бійців спецпідрозділу, проте не мав службової
компетенції з організації та проведення спеціальних міліцейських операцій,
поєднаних із застосуванням вогнепальної зброї, спричинили серйозні недоліки у
прийнятті ним рішень задля забезпечення евакуації правоохоронців з будівлі
Жовтневого палацу, які були покладені в основу відданого ним наказу. Це сприяло
під час виконання такого наказу підлеглими втратам серед беззбройних
протестувальників і не відповідало вимогам, передбаченим ст. 2 Конвенції про
захист прав людини стосовно того, що смертельну силу можна використовувати
силам безпеки «не більше ніж необхідно».
Обстріл активістів на виконання вказаного наказу
ОСОБА_872 був продовжений і після того, як вони відійшли від будівлі Жовтневого
палацу, припинили наступ на вул. Інститутська та почали відходити назад під
місток над нею, намагаючись евакуювати поранених осіб.
Отже, суд присяжних вважає, що в даному випадку мало
місце порушення ст. 2 Конвенції про захист прав людини, яке виникло внаслідок
застосування співробітниками міліції сили з перевищенням необхідної міри, що
спричинило смертельні наслідки.
На думку суду присяжних, в обвинувальному акті є вочевидь
зайвою акцентуація саме на ч. 1 ст. 2 Конвенції про захист прав людини як
правової основи для кваліфікації в діях обвинувачених порушення ними права на
життя інших осіб.
Треба мати на увазі, що ст. 2 цієї Конвенції не тільки
захищає право на життя, але й передбачає обставини, за яких позбавлення життя
не є протиправним (рішення ЄСПЛ від 27 вересня 1995 року, справа «Маккан
та інші проти Сполученого Королівства» (McCann and Others v. UK), п. 147). Отже, позбавлення
життя становить суть порушення вказаної ст. 2 Конвенції, взятої в цілому та в
єдності приписів як її ч. 1, так і ч. 2, перша з яких до того ж розпочинає
перелік обставин, за яких позбавлення життя може бути допустимим (на виконання
за певних умов смертного вироку суду), а друга - продовжує такий перелік (коли
позбавлення життя є наслідком виключно необхідного застосування сили: a) для
захисту будь-якої особи від незаконного насильства; b) для здійснення законного
арешту або для запобігання втечі особи, яку законно тримають під вартою; c) при
вчиненні правомірних дій для придушення заворушення або повстання).
Оскільки невибіркове застосування вогнепальної зброї
небезпечно поруч із скупченням людей було явно небезпечне для життя багатьох
осіб і явно не відповідало обстановці захисту прав інших осіб, наказ ОСОБА_31
на таке її застосування, що власне і сталося, був явно злочинним, оскільки був
відданий всупереч вимогам ст. 2 Конвенції про захист прав людини та виходив за
межі наданих йому прав та повноважень, передбачених ст. ст. 19, 27 Конституції
України, ст. ст. 12 та 15 Закону України «Про міліцію» (в редакції 20 лютого
2014 року).
Усвідомлення злочинності такого наказу його адресатами,
зокрема, ОСОБА_389 , ОСОБА_390 підтверджена даними про їх фахову бойову та
спеціальну підготовку та про їх допуск до виконання бойових завдань з
вогнепальною зброєю як підготовлених бійців спеціального підрозділу.
Звичайно, обвинувачені були спеціальними суб`єктами, які
виконуючи функції з охорони громадського порядку, керуючись вимогами ст. 15
Закону України «Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року), мали
право застосовувати вогнепальну зброю на ураження, а тому для правильної
кваліфікації їх дій вкрай важливим є правова оцінка дій учасників акцій
протесту та встановлення причинового зв`язку між ними та діями самих
обвинувачених, чому суд присяжних під час оцінки доказів приділив велику увагу.
Так, як було встановлено за результатами судового
розгляду, 20 лютого 2014 року у період з 05 год. 30 хв. до 09 год.
невстановлені особи застосували вогнепальну зброю на ураження по працівниках
правоохоронних органів, в результаті чого 3-є правоохоронців загинули, а ще 39
отримали вогнепальні поранення. Постріл із рушниці в бік працівника
правоохоронного органу свідчить про те, що обвинувачений розпочав реалізацію
наміру на вбивство таких працівників - на це звертав увагу і Верховний Суд
(постанова від 11.08.2022 у справі № 446/838/21, джерело:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/105774898). Реагуючи на ситуацію, яка
станом на 08 год. 30 хв. склалася в епіцентрі протистояння, окремі підрозділи
та групи правоохоронців почали самостійно та стихійно залишати свої позиції, що
спричинило подальший масовий та неорганізований відступ правоохоронців в
цілому. Скориставшись цими панічними діями правоохоронців, активісти також
стихійно та масово вийшли за межі своїх барикад і почали із застосуванням
«коктейлів молотова» переслідувати та атакувати сили правопорядку. У такий
спосіб активісти просунулися вверх по вул. Інститутська за місток над нею, розсікли
позиції правоохоронців на перехресті вул. Інститутська та Хрещатик біля будинку
№ 7/11 (Укркоопспілка), змусивши тікати їх одну частину по сходах до Жовтневого
палацу, а іншу - в напрямку Європейської площі. У подальшому активісти також
взяли під свій контроль ближній до вул. Хрещатик (лівий) вхід до будівлі
Жовтневого палацу та наблизилися до центрального входу до неї.
Приблизно о 09 год. 05 хв. обвинувачений ОСОБА_23 ,
оцінивши появу активістів біля будівлі Жовтневого палацу як загрозу евакуації з
неї правоохоронців, вирішив звільнити від активістів територію навколо всієї
фасадної частини будівлі Жовтневого палацу, яка мала три виходи (лівий,
центральний та правий). Продемонстровані у подальшому ним самим та бійцями РСП
дії біля будівлі Жовтневого палацу обмежувалися створенням умов для безпечної
такої евакуації (створення периметру безпеки) і не були реагуванням на вогневий
вплив перед цим на сили правопорядку з боку окремих осіб з вогнепальною зброєю.
Отже подією, яка спонукала ОСОБА_31 , а потім за його наказом і бійців РСП
діяти, був не обстріл сил правопорядку чи раптовий напад на них, а поява
активістів біля центрального входу Жовтневого палацу, що само по собі не могло
стати перешкодою для евакуації правоохоронців, яка через правий вихід з цієї будівлі
не зупинялася.
Звертає на себе увагу те, що в контексті передбачених
спеціальним законом підстав для застосування зброї дії активістів на цей момент
не можна було оцінювати як: а) напад на громадян (п. 1 ч. 1 ст. 15) за
відсутності фактичних даних про такий; б) напад на членів сім`ї працівника
міліції (п. 2 ч. 1 ст. 15) за відсутності фактичних даних про такий; в) напад
на охоронювані об`єкти, конвої, жилі приміщення громадян, приміщення державних
та громадських підприємств чи їх захоплення (п. 3 ч. 1 ст. 15) за відсутності
фактичних даних про такі; г) затримання осіб, яких застали при вчиненні тяжкого
злочину і які намагаються втекти, які чинять збройний опір, намагаються втекти
з-під варти чи погрожують застосуванням зброї (п. п. 4 та 5 ч. 1 ст. 15) за
відсутності фактичних даних про таке; ґ) примусову зупинку транспортного засобу
(п. 6 ч. 1 ст. 15).
Що ж стосується нападу на працівників міліції (п. 2 ч. 1
ст. 15), то такий на вул. Інститутська активісти припинили майже відразу з
появою бійців РСП з оголеною вогнепальною автоматичною зброєю з одночасним
інтенсивним застосуванням з їх боку подразнюючих спецзасобів, рушниць Форт-500.
За таких умов, а також враховуючи незначну кількість беззбройних активістів
біля центрального входу до будівлі Жовтневого палацу, дії яких не були
інтенсивними, загроза життю або здоров`ю правоохоронців, які перебували в
будівлі Жовтневого палацу, не могла бути оцінена ОСОБА_376 як реальна, тобто
явною та очевидною на стільки, щоб це вимагало миттєвої фізичної нейтралізації
(знищення) її носіїв. При цьому, ранковий 20 лютого 2014 року напад на сили
правопорядку, очевидцем якого міг бути він та бійці РСП, об`єктивно втратив
свою раптовість та інтенсивність, спостерігалося і зменшення кількості серед
активістів тих, хто продовжив просування вперед.
Відтак, правові підстави для того, щоб вважати такі дії
ОСОБА_31 та бійців РСП вчиненими з метою свого захисту, захисту інших осіб, а
також суспільних чи державних інтересів від реального чи, навіть, уявного
суспільно небезпечного посягання, тобто у стані необхідної оборони, відсутні
(ч. 1 ст. 36 КК України). Досягнення легітимної мети також не вказує на стан
необхідної оборони, однак виправдовує застосування правоохоронцями всього
спектру наявних при них спецзасобів, демонстрацію ними оголеної вогнепальної
зброї та у крайніх випадках її застосування на попередження, оскільки такі дії
не суперечили вимогам ст. 12 - 15-1 Закону України «Про міліцію» (в редакції
станом на 20 лютого 2014 року).
Таким чином, заподіяння за вказаних обставин тяжких
наслідків здоров`ю неозброєних цивільних осіб, позбавлення їх життя внаслідок
застосування вогнепальної зброї явно не відповідало обстановці евакуації
правоохоронців з будівлі Жовтневого палацу, тим більше в умовах, коли напад з
боку активістів припинився, відтак має місце перевищення обвинуваченими
ОСОБА_376 , ОСОБА_389 та ОСОБА_390 міри, необхідної для виконання покладених на
них обов`язків, що вказує на недотримання ними вимог ч. 4 ст. 12 Закону України
«Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року).
Крім того, невибіркове застосування вогнепальної зброї у
напрямку небезпечно поруч із скупченням неозброєних осіб, тобто у
непропорційний спосіб, який був реально небезпечним для життя та здоров`я
багатьох осіб, як про це вказують фактичні наслідки таких дій сил правопорядку,
у наведеній ситуації прямо суперечив вимогам ч. 2 ст. 15 Закону України «Про
міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року), аналогічного змісту ст.
218 Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженого наказом
МВС від 28 липня 1994 року № 404.
Віддання з боку працівника правоохоронного органу
ОСОБА_31 своїм підлеглим по службі вказаного явно злочинного наказу, а так само
безпосереднє застосування ним спільно з іншими правоохоронцями вогнепальної
зброї у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб та який явно не відповідав
обстановці захисту прав інших осіб, перевищував міру, необхідну для виконання
покладених на міліцію обов`язків, суд присяжних оцінює як вчинення умисних дій,
які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, передбачених ст.
ст. 12, 15 Закону України «Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014
року), що супроводжувалося застосуванням вогнепальної зброї в порушення ст. 2
Конвенції про захист прав людини, ст. ст. 19, 27 Конституції України, ст. ст.
12, 15 Закону України «Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року),
а тому вважає такі дії перевищенням влади та службових повноважень, що
супроводжувалося застосуванням зброї.
Крім того, віддання з боку ОСОБА_31 своїм підлеглим по
службі ОСОБА_355 , ОСОБА_356 та іншим бійцям РСП вказаного явно злочинного
наказу суд присяжних оцінює як організацію тим самим перевищення влади та
службових повноважень вказаними підлеглими, яке супроводжувалося застосуванням
вогнепальної зброї. Оскільки за таких обставин ОСОБА_23 одночасно як
співвиконавець виконував роль організатора та виконавця, посилання у формулі
кваліфікації його дій додатково на ч. 2 та ч. 3 ст. 27 КК України є зайвим, що
узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду (постанова від 13 квітня
2021 року у справі № 621/6762/18, джерело:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/96282063).
Разом з тим, за результатами судового розгляду не
доведено, що ОСОБА_23 діяв на виконання ним самим отриманого іншого явно
злочинного наказу начальника, а тому посилання на ч. 4 ст. 41 КК України у
формулі кваліфікації за висунутим йому обвинуваченням належить виключити.
Спільне виконання працівниками правоохоронного органу
ОСОБА_389 , ОСОБА_390 та іншими бійцями РСП вказаного явно злочинного наказу
ОСОБА_31 тягне їх кримінальну відповідальність на загальних підставах, відтак
застосування ними спільно вогнепальної зброї у спосіб, небезпечний для життя
багатьох осіб та який явно не відповідав обстановці захисту прав інших осіб,
перевищував міру, необхідну для виконання покладених на міліцію обов`язків, суд
присяжних оцінює як вчинення на виконання явно злочинного наказу начальника
умисних дій, які явно виходять за межі наданих їм прав та повноважень,
передбачених ст. ст. 12, 15 Закону України «Про міліцію» (в редакції станом на
20 лютого 2014 року), що супроводжувалося застосуванням вогнепальної зброї в
порушення ст. 2 Конвенції про захист прав людини, ст. 19 Конституції України,
ст. ст. 12, 15 Закону України «Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого
2014 року), а тому вважає такі дії ОСОБА_28 , ОСОБА_25 також перевищенням влади
та службових повноважень, що супроводжувалося застосуванням зброї.
Встановлюючи наявність ознак перевищення влади або
службових повноважень працівником правоохоронного органу, суд присяжних
оцінював законність його дій не лише на підставі показань потерпілих та
свідків, які були обурені діями міліції, що полягали у надмірному застосуванні
сили, а з точки зору, передусім, відповідності цих дій вимогам закону і конкретної
ситуації. На обов`язковість такого аналізу звертав увагу і Верховний Суд
(постанова від 04.11.2021 у справі № 751/10808/16-к, джерело:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/101100307). Відтак, не зважаючи на те, що
працівники міліції у даному випадку були представниками влади, перебували при
виконанні службових обов`язків, були одягнуті у формений одяг, а громадяни в
силу приписів ст. 68 Конституції України зобов`язані були виконувати законні
вимоги міліції, дії співробітників міліції супроводжувалися застосуванням
вогнепальної зброї в порушення ст. 2 Конвенції про захист прав людини, ст. 19
Конституції України, ст. ст. 12 та 15 Закону України «Про міліцію» (в редакції
станом на 20 лютого 2014 року), а тому мали всі ознаки перевищення влади та
службових повноважень.
Оскільки застосування зброї, як найбільш небезпечний
спосіб насильства, окремо виділено законодавцем в структурі самостійних
альтернативних кваліфікуючих ознак ч. 2 ст. 365 КК України, тому додаткове
посилання на супроводження застосування зброї насильством чи болісним діями за
відсутності даних про їх окреме вчинення обвинуваченими є зайвим, відтак суд
присяжних виключає їх з формули обвинувачення.
Перевищення влади та службових повноважень з боку
ОСОБА_31 , ОСОБА_28 , ОСОБА_25 та інших осіб шляхом спільного вчинення умисних
дій, які явно виходять за межі наданих їм прав та повноважень, що
супроводжувалося при цьому застосуванням вогнепальної зброї, а останніми двома
ще й на виконання явно злочинного наказу, вчинено у даному випадку виключно з
прямим умислом. Тобто, обвинувачені усвідомлювали злочинний характер самого
вказаного наказу (застосування вогнепальної зброї у спосіб, небезпечний для
життя багатьох осіб та який явно не відповідав обстановці захисту прав інших
осіб), суспільно небезпечний характер свого діяння на виконання такого наказу
(невибіркове застосування вогнепальної зброї шляхом стрільби небезпечно поруч
із скупченням активістів) та бажали його вчинення, оскільки об`єктивно тривалий
час діяли злагоджено у групі співвиконавців, одночасно застосовуючи вогнепальну
зброю у вказаний спосіб.
За висунутим в обох обвинувальних актах обвинуваченням
ОСОБА_23 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 разом з іншими особами вступили у попередню
змову на вчинення всіх поставлених ним у провину насильницьких злочинів, в тому
числі перевищення влади та службових повноважень, реалізуючи у подальшому свій
злочинний умисел за попередньою змовою групою осіб.
Однак, за результатами судового розгляду суд присяжних
визнав недоведеним, а відтак виключив з висунутого обвинувачення посилання на
те, що обвинувачені з числа бійців РСП, коли погодились о 09 год. 05 хв. 20
лютого 2014 року виконати явно злочинний наказ ОСОБА_31 на невибіркове
застосування вогнепальної зброї з метою евакуації правоохоронців з будівлі
Жовтневого палацу, нібито ще й вступили у попередню змову між собою на
перевищення влади та службових повноважень. Суд при цьому виходив з того, що
перевищення за встановлених обставин влади та службових повноважень декількома
бійцями РСП (співвиконавцями) на виконання явно злочинного наказу, яким
вимагалося вчинити таке перевищення, виключало як мотиваційну основу в діях
таких бійців попередню змову між ними на вчинення цього ж злочину - перевищення
влади та службових повноважень, оскільки останній було вчинено спонтанно та
ситуативно не завдяки досягнутій між бійцями РСП попередній домовленості на
вчинення злочину, а на виконання явно злочинного наказу начальника - ОСОБА_31 .
Зважаючи на викладене, суд присяжних оцінює спільні дії
ОСОБА_31 , ОСОБА_28 та ОСОБА_25 , пов`язані із груповим перевищенням влади та
службових повноважень, що супроводжувалося застосуванням вогнепальної зброї,
такими, що були вчинені групою осіб - виконавцями злочину без попередньої змови
між собою (ч. 1 ст. 28 КК України). При цьому, суд, зважаючи на те, що групове
вчинення перевищення влади та службових повноважень не знайшло свого
відображення у формулі запропонованої прокурором правової кваліфікації за ст.
365 КК України, а встановлені повноваження суду (ч. 3 ст. 337 КПК України) не
дозволяють самостійно змінювати правову кваліфікацію, якщо це погіршує
становище особи, вважає за необхідне кваліфікувати дії обвинувачених ОСОБА_31 ,
ОСОБА_28 та ОСОБА_25 за ст. 365 КК України без посилання на відповідні частини
ст. 28 КК України.
Крім того, за результатами судового розгляду не доведено,
що відданий ОСОБА_376 о 09 год. 05 хв. та виконаний протягом 09 год. 05 хв. -
09 год. 17 хв. ОСОБА_389 , ОСОБА_390 спільно з іншими особами явно злочинний
наказ охоплював вимогу вчинити умисні вбивства активістів. Враховуючи характер
застосування вогнепальної зброї та її наслідки у сукупності, тлумачачи при
цьому всі сумніви на користь обвинувачених, фактичні дії на виконання вказаного
явно злочинного наказу ОСОБА_31 , на переконання суду, охоплюються юридичною конструкцією
винуватого завдання наслідків у виді загибелі одних осіб та поранення інших,
при цьому винний усвідомлював, що обирає такий спосіб дій, який створює реальну
небезпеку для життя та здоров`я осіб, у зв`язку з чим чітко передбачав
можливість заподіяння шкоди здоров`ю громадян та їх загибелі, як настання
суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховував на їх
відвернення (ч. 2 ст. 25 КК України).
Можливі дії інших осіб, які не предстали перед судом і на
виконання вказаного злочинного наказу ОСОБА_31 на невибіркове застосування
вогнепальної зброї самостійно діяли, свідомо припускаючи чи бажаючи настання
суспільно небезпечних наслідків свого діяння у виді заподіяння шкоди здоров`ю
громадян, не можуть бути поставлені у провину ОСОБА_354 , ОСОБА_355 та
ОСОБА_356 , оскільки не доведено, що такі дії охоплювалися відданим злочинним
наказом та сформованим на його виконання умислом обвинувачених.
Натомість, згідно з правилами ст. 41 КК України ОСОБА_23
, як особа, що віддала кримінально протиправний наказ, несе відповідальність за
діяння, вчинене з метою виконання такого наказу, та його наслідки на загальних
підставах і не залежно від того, чи є підстави для притягнення до
відповідальності за таке діяння особи, яка виконала цей кримінально
протиправний наказ.
Відтак, дії ОСОБА_31 , який віддав явно злочинний наказ
підлеглим ОСОБА_355 , ОСОБА_356 та іншим бійцям РСП на невибіркове застосування
вогнепальної зброї у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб та який явно
не відповідав обстановці захисту прав інших осіб, перевищував міру, необхідну
для виконання покладених на міліцію обов`язків, внаслідок виконання якого
вчинено вбивство через необережність 4-х осіб, а іншим 5-м заподіяні через
необережність тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження, суд присяжних в
контексті висунутого ОСОБА_354 обвинувачення в умисних вбивствах та замахів на
них оцінює у сукупності з перевищенням влади та службових повноважень лише як
вбивства, опосередковано через підлеглих вчинені ним через необережність (ч. 1
ст. 119 КК України), та як опосередковане через підлеглих заподіяння
необережних тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень (ст. 128 КК
України). ОСОБА_23 безумовно передбачав можливість настання таких суспільно
небезпечних наслідків виконання свого явно злочинного наказу, але при цьому
легковажно розраховував на їх відвернення (кримінальна протиправна
самовпевненість).
За сталою судовою практикою із суб`єктивної сторони
перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося застосуванням
зброї (ч. 2 ст. 365 КК України), вчиняється виключно умисно, є злочином із
формальним складом, яким не охоплюються суспільно небезпечні наслідки самого
такого діяння. Ставлення ж винуватої особи до таких наслідків, якщо вони
настали, може бути як умисним, так і необережним. Службова особа усвідомлює, що
застосування зброї явно виходить за межі прав і повноважень, наданих їй
законом, і бажає їх вчинити. При цьому вона передбачає заподіяння шкоди
здоров`ю потерпілому і бажає (прямий умисел) або свідомо припускає її настання
(непрямий умисел) чи легковажно розраховує на її відвернення (кримінальна
протиправна самовпевненість) або не передбачає, хоча повинна і могла
передбачити настання такої шкоди (кримінальна протиправна недбалість). Саме на
такі правові підходи орієнтувала і Велика палата Верховного Суду, наголошуючи
на тому, що об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України,
вичерпується діями, які явно виходять за межі наданих працівнику
правоохоронного органу прав чи повноважень
і містять принаймні одну з описаних в законі форм. Заподіяння наслідків не є
обов`язковою умовою для кваліфікації дій за ч. 2 ст. 365 КК України (постанова
від 05 грудня 2018 року, справа № 301/2178/13-к, джерело: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78426368,
https://reyestr.court.gov.ua/ Review/78529879). Можливість заподіяння при
перевищенні влади або службових повноважень смерті чи тяжкого тілесного
ушкодження через необережність не виключав і Пленум Верховного Суду України,
формулюючи з цього приводу відповідні правові орієнтири (п. 11 постанови від 26
грудня 2003 року № 15 «Про судову практику у справах про перевищення влади або
службових повноважень», джерело: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0015700-03#Text).
Не суперечать таким правовим орієнтирам і
висновки Верховного Суду у справі №
216/1675/22 (постанова від 05 липня 2023 року, джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/112088025),
оскільки в них йдеться про ухвалення судами рішень, які виявилися не достатньо
вмотивованими, а не про помилковість кваліфікації за ст. 426-1 (аналогія ст.
365) та 119 КК України за правилами про ідеальну сукупність, тобто коли одним
діянням вчиняється два або більше злочинів. У цьому рішенні Верховний Суд
жодним чином не ставить під сумнів правильність акцентуації в практиці ЄСПЛ
надзвичайної важливості оцінки дій представників сил правопорядку, застосовування
сили з боку яких може мати позбавлення життя саме непередбачуваним наслідком
(рішення від 27 вересня 1995 року (справа «Маккан та інші проти
Сполученого Королівства» (McCann and
Others v. UK), §§ 146-149).
Оскільки відсутні дані про те, що якимось окремим діянням
на виконання вказаного явно злочинного наказу ОСОБА_31 його підлеглими вчинене
вбивство через необережність двох і більше осіб, підстави для кваліфікації дій
ОСОБА_31 , який віддав такий наказ, за ч. 2 ст. 119 КК України відсутні.
Оскільки за епізодами заподіяння 3-м потерпілим (
ОСОБА_1113 , ОСОБА_1267 та ОСОБА_2553 ) легких тілесних ушкоджень,
опосередковне психічне ставлення до яких, як наслідків виконання свого наказу,
в обвинуваченого ОСОБА_31 було необережне, суд присяжних виключає вказівку на
ці епізоди з обсягу висунутого йому обвинувачення за ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15,
п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України. Натомість, хоча заподіяння легких
тілесних ушкоджень з необережності й не становить складу самостійного
кримінального правопорушення проти здоров`я людини, проте факт їх заподіяння
внаслідок опосередкованого (через дії підлеглих) застосування вогнепальної зброї
залишається складовою об`єктивної сторони перевищення влади та службових
повноважень, що супроводжувалося застосуванням зброї, яке поставлено у провину
ОСОБА_354 і в даному випадку.
За результатами судового розгляду є недоведеною
безпосередня причетність ОСОБА_28 та ОСОБА_25 до загибелі вказаних за даним
епізодом 4-х осіб та заподіяння 8-м іншим з них тілесних ушкоджень різного
ступеня тяжкості. Наслідки, заподіяні через необережність одного із
співучасників злочину або які становлять ексцес, не можуть ставитися у провину
іншим співвиконавцям злочину.
Твердження в обвинувальних актах щодо безпідставного
застосування бійцями РСП штатних спеціальних засобів (рушниці Форт-500,
споряджені штатними патронами нелетальної (травматичної) дії, світлошумові та
газові гранати), а також застосування
ними рушниць Форт-500, споряджених патронами із зарядом свинцевої картечі є
недоведеним. Фактичне застосування вказаних штатних спеціальних засобів під час
проведення бійцями РСП спеціальної операції навколо Жовтневого палацу,
враховуючи обстановку, що склалася, та легітимну мету - евакуація
правоохоронців з будівлі Жовтневого палацу, не виходив за межі наданих законом
повноважень працівникам міліції на їх застосування, оскільки такі заходи
узгоджувалися з положеннями ст. 14 Закону України «Про міліцію» (в редакції
станом на 20 лютого 2014 року), п. 3 Правил застосування спеціальних засобів
при охороні громадського порядку, затверджених Постановою Ради Міністрів УРСР №
49 від 27 лютого 1991 року, були продиктовані у даному випадку
необхідністю, а нетяжка шкода здоров`ю громадян, яка могла бути завдана
внаслідок застосування таких спецзасобів з дотриманням передбачених
законодавством умов та обмежень, відповідала критеріям розумності та
достатності
Крім того, за обвинувальними актами дії обвинувачених
ОСОБА_28 , ОСОБА_25 та ОСОБА_31 в частині висунутого обвинувачення за
перевищення влади та службових повноважень, що спричинило 20 лютого 2014 року
тяжкі наслідки, кваліфіковані, кожного окремо, за ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365 КК
України (в редакції від 07.04.2011).
Разом з тим, за правилами ч. 1 ст. 5 КК України закон про
кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння,
пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи,
має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні
діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають
покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Системний аналіз ст. 365 КК України (в редакції від
07.04.2011) та ст. 365 КК України (в редакції Закону від 21.02.2014 «Про
внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України
щодо імплементації до національного законодавства положень ст. 19 Конвенції ООН
проти корупції») вказує на те, що законодавець в новій редакції значно звузив
суб`єктний склад даного злочину, передбачивши таким серед службових осіб
виключно працівників правоохоронних органів, одночасно пом`якшуючи кримінальну
відповідальність для останніх шляхом виключення додаткового покарання у виді
штрафу.
Відтак, втратило своє правове навантаження посилання в
обвинувальному акті, до того ж і помилкове згідно з Приміткою 2 до ст. 368 КК
України (в редакції від 18 квітня 2013 року), на статус обвинувачених як службових
осіб, які займали відповідальне становище. Отже, суд виключає з меж
сформульованого в обох обвинувальних актах обвинувачення вказівку на те, що
ОСОБА_23 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та ОСОБА_21 як службові особи, кожний, займав
відповідальне становище.
Окрім того, враховуючи зміст Приміток 3 та 4 до ст. 364
КК України (в редакції Закону від 13.05.2014 «Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв`язку
з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму
для України»), які поширюються на дефініції ст. 365 КК України, зважаючи також
і на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені в п. 12
постанови від 05 грудня 2018 року (справа №
301/2178/13-к, джерело: http://www.reyestr.court.gov.ua/
Review/78426368, https://reyestr.court.gov.ua/Review/ НОМЕР_219 ), істотна шкода та тяжкі наслідки як кваліфікуючі ознаки
складів злочинів, передбачених ч. 1 та ч. 3 ст. 365 КК України, можуть мати
виключно матеріальний вимір або перераховуватися в матеріальний еквівалент.
Крім того, як вказано в п. 28 вказаної постанови Великої Палати
Верховного Суду від 05 грудня 2018 року, об`єктивна
сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК
України, вичерпується самим фактом вчинення дій, які явно виходять за межі
наданих працівнику правоохоронного органу прав чи повноважень, і містять
принаймні одну з ознак, визначених у ч. 2 ст. 365 КК України, супроводжуються насильством або погрозою
застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або
болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за
відсутності ознак катування. Заподіяння наслідків в розумінні Примітки до ст. 364
КК України не є обов`язковою умовою для кваліфікації
дій особи за ч. 2 ст. 365 КК України.
У постанові Верховного Суду від 27 жовтня
2016 року (провадження № 5-99кс16) констатовано, що незастосування нової
редакції Примітки 3 до ст. 364 КК України (в редакції від
13.05.2014) до кримінально-правових ситуацій, які
виникли раніше, становитиме порушення ст. 58 Конституції України і ст. 7
Конвенції про захист прав людини, що має бути враховано і під час постановлення
судових рішень у даному кримінальному провадженні. У цій же постанові Верховний
Суд також вказав на те, що диспозиція ч. 1 ст. 364 і ч. 1 ст. 365 КК України,
якими передбачено відповідальність за заподіяння істотної шкоди охоронюваним
законом правам, свободам та інтересам окремих осіб, може становити не лише
майнову шкоду, а й включати прояви немайнової шкоди, але тільки ті, які можуть
одержати майнове відшкодування (будь-яка за характером шкода, якщо вона
піддається грошовій оцінці та відповідно до такої оцінки досягла встановленого
розміру).
Велика Палата Верховного Суду, постановляючи
ухвалу від 30 серпня 2018 року № 13-40кс18 (джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/76207256), не
знайшла підстав для відступу від існуючої правозастосовної практики,
орієнтованої лише на кількісний (вартісний) показник виміру істотної, а відтак
і тяжкої шкоди, заподіяної охоронюваним законом правам, свободам та інтересам
окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних
осіб.
За обома обвинувальними актами суду пропонувалося під
тяжкими наслідками у даному випадку розглядати загибель декількох осіб та
заподіяння іншим тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто
наслідки, які не мали матеріального виміру, а тому вони не підпадають під
визначення тяжких наслідків, передбачених ч. 3 ст. 365 КК України, з огляду на
зміст Примітки 4 до ст. 364 КК України (в редакції від 13.05.2014).
Таким чином, кваліфікація вказаних дій обвинувачених за
ч. 3 ст. 365 КК України (в редакції від 07.04.2011) є помилковою, оскільки ст.
365 КК України (в редакції від 21.02.2014) пом'якшує їх кримінальну
відповідальність як працівників правоохоронних органів, а Примітка 4 до ст. 364
КК України (в редакції від 13.05.2014) усуває караність діяння за ч. 3 ст. 365
КК України за ознакою тяжкості наслідків, якщо вони не мають матеріального виміру, відтак ці норми мають зворотну
дію у часі, тобто поширюється на обвинувачених, які вчинили відповідні діяння
до 21 лютого 2014 року.
Всі обвинувачені мали одночасно статус як службової
особи, так і працівника правоохоронного органу, обвинувачувалися за обома
обвинувальними актами у перевищенні влади та службових повноважень як службові
особи - працівники правоохоронного органу.
Формальний (без наслідків з матеріальними вимірами)
юридичний склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, у випадку
заподіяння перевищенням влади чи службових повноважень шкоди здоров`ю людини
вимагає додаткової кваліфікації насильницької складової перевищення влади та
службових повноважень у виді настання таких наслідків за окремими статтями
Особливої частини КК України, якими передбачено кримінальну відповідальність за
кримінальні правопорушення проти життя та здоров`я особи.
Враховуючи викладене, керуючись правилами ч. 1 ст. 5 КК
України та ч. 3 ст. 337 КПК України, дії ОСОБА_31 за даним зведеним епізодом
належить перекваліфікувати з ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365 КК України (в редакції
від 07.04.2011); ч. 4 ст. 41, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 та ч. 4 ст. 41, ч. 2
ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 365 КК України (в
редакції від 21.02.2014 з урахуванням Примітки 4 до ст. 364 КК України (в редакції
від 13.05.2014)); ч. 1 ст. 119 та ст. 128 КК України відповідно, а дії ОСОБА_28
і ОСОБА_25 , кожного окремо, належить перекваліфікувати з ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст.
365 КК України (в редакції від 07.04.2011) на ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК
України (в редакції від 21.02.2014 з урахуванням Примітки 4 до ст. 364 КК
України (в редакції від 13.05.2014)).
Кримінально-правова кваліфікація зведеного епізоду, який
20 лютого 2014 року охоплював час з 09 год. 17 хв. до 17 год.
За результатами судового розгляду встановлені такі
юридично значущі ознаки діяння ОСОБА_31 у вказаний період часу, а саме, він,
будучи працівником правоохоронного органу, під час виконання службових
обов`язків: - спільно з командиром РСП віддав наказ підлеглим ОСОБА_355 ,
ОСОБА_356 та іншим бійцям РСП на невибіркове застосування вогнепальної зброї на
ураження невизначеного кола осіб з числа активістів в умовах їх скупчення,
тобто у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, організувавши тим самим
застосування підлеглими вогнепальної зброї у вказаний спосіб; - безпосередньо
застосував спільно з іншими правоохоронцями вогнепальну зброю у вказаний
спосіб.
У свою чергу, щодо ОСОБА_28 та ОСОБА_25 у вказаний період
часу, то такими ознаками їх діяння є те, що кожний з них, будучи також
працівником правоохоронного органу, під час несення служби з охорони
громадського порядку на виконання вказаного наказу ОСОБА_31 та командира РСП
спільно з іншими правоохоронцями також застосував вогнепальну зброю у вказаний
небезпечний для життя багатьох осіб спосіб.
Одночасно, під час вчинення тих самих дій і за тих же
обставин ОСОБА_23 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та інші особи спільно, а ОСОБА_20 ,
ОСОБА_19 та інші особи - ще й на виконання наказу, із застосуванням
вогнепальної зброї вчинили способом, небезпечним для життя багатьох осіб,
умисне вбивство 31-го учасника акції протесту, тобто двох і більше осіб, а
також, спричинивши спільними діями тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості
44-м учасникам акції протесту, виконали усі дії, які кожний з них вважав
необхідними для умисного вбивства і вказаних потерпілих, тобто двох і більше
осіб, вчиненого способом, небезпечним для життя багатьох осіб, але цей злочин
не був закінченим з причин, які не залежали від волі ОСОБА_31 , ОСОБА_28 ,
ОСОБА_25 та інших осіб, які спільно з ними діяли.
Застосування зброї у даному випадку щодо
протестувальників, дії яких не загрожували життю і здоров`ю правоохоронців та
інших громадян, тобто явно поза межами підстав, передбачених ст. ст. 12 та 15
Закону України «Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року), та ще
й на ураження в умовах значного скупчення людей, вказує на явно незаконний та
протиправний характер такого її застосування.
Що ж стосується прихованого збройного нападу на бійців
РСП о 09 год. 15-16 хв., який завершився смертельним пораненням одного з них та
пораненням іншого, епізоду переміщення, так званої, групи ОСОБА_393 та окремих
епізодів обстрілу сил правопорядку, до яких не мали жодного стосунку беззбройні
протестувальники з числа потерпілих (п. 2 ч. 1 ст. 15), то такі, безсумнівно
вкрай небезпечні дії, були епізодичними, а також надто обмеженими у часі для
того, щоб пролонгувати їх на всі подальші події. Суд присяжних не знаходить
підстав для застосування у даному випадку правил ч. 5 ст. 36 КК України,
оскільки ушкодження зазнали активісти, які не мали при собі зброї, а зв`язок їх
дій із інколи загрозливими для них самих діями озброєних осіб був відсутнім.
Крім того, умисне вбивство чи замах на нього, вчинені
через певний період часу після закінчення суспільно небезпечного посягання,
виключає перебування винуватих у такому вбивстві чи замаху на нього осіб у
стані необхідної оборони чи сильного душевного хвилювання. До того ж, за
сформованою судовою практикою, дії особи, які полягали не у протидії законній
діяльності працівника міліції, а здійснювалися з метою уникнення небезпеки для
свого життя і здоров`я у зв`язку із застосуванням працівником міліції
невиправданого та (або) надмірного насильства, не можуть кваліфікуватися як
опір працівнику правоохоронного органу чи застосування насильства щодо нього
(постанова ВС від 20.10.2020 у справі № 444/2115/17, джерело:
https://reyestr.court.gov.-ua/Review/93014930). Для того, щоб провести не
завжди очевидну межу між опором у розумінні ст. 342 КК України і діями,
зумовленими самозахистом, суд взяв до уваги не лише факт фізичного впливу на
працівників правоохоронного органу, але і контекст, у якому відбулася ця подія
- застосування працівниками міліції невиправданого та (або) надмірного
насильства (постанова ВС від 10.11.2021 у справі № 671/396/20, джерело:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/101138438).
Отже, суд присяжних вважає, що в умовах, які склалися,
невибіркове застосування вогнепальної зброї на ураження стосовно невизначеного
кола беззбройних осіб у спосіб, який був реально небезпечним для життя та
здоров`я багатьох осіб, як про це вказують фактичні наслідки таких дій сил
правопорядку, прямо суперечило вимогам ч. 2 ст. 15 Закону України «Про міліцію»
(в редакції станом на 20 лютого 2014 року), аналогічного змісту ст. 218 Статуту
патрульно-постової служби міліції України, затвердженого наказом МВС від 28
липня 1994 року № 404. Більш того, саме застосування зброї відбулося за
відсутності підстав для таких дій, передбачених ст. 15 Закону України «Про
міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року). Відтак, суд присяжних
вважає, що і в даному випадку мало місце порушення ст. 2 Конвенції про захист
прав людини, яке виникло внаслідок невибіркового застосування співробітниками
міліції зброї на ураження невизначеного кола осіб з числа активістів, у спосіб,
небезпечний для життя багатьох осіб.
Оскільки невибіркове застосування вогнепальної зброї на
ураження невизначеного кола осіб в умовах їх скупченості було явно небезпечне
для життя багатьох осіб, більш того, відбулося за відсутності законних підстав
для таких дій, відданий ОСОБА_376 разом з іншою особою наказ на таке
застосування зброї був явно злочинним, оскільки суперечив вимогам ст. 2
Конвенції про захист прав людини, ст. ст. 3, 19, 27, 64 та 68 Конституції
України, ст. ст. 1, 2, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 5, п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України
«Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року), Присяги працівника
органів внутрішніх справ України, текст якої затверджений постановою КМУ від 28
грудня 1991 року № 382, та виходив за межі наданих йому прав та повноважень,
передбачених ст. ст. 12 та 15 Закону України «Про міліцію» (в редакції станом
на 20 лютого 2014 року).
Віддання з боку ОСОБА_31 та іншої особи своїм підлеглим
по службі вказаного явно злочинного наказу, а так само безпосереднє
застосування ним спільно з іншими правоохоронцями вогнепальної зброї у спосіб,
небезпечний для життя багатьох осіб (невибірково на ураження невизначеного кола
осіб в умовах їх скупчення), суд присяжних оцінює як вчинення умисних дій, які
явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, передбачених ст. ст. 12
та 15 Закону України «Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року),
що супроводжувалося застосуванням вогнепальної зброї в порушення ст. 2
Конвенції про захист прав людини, ст. ст. 3, 19, 27, 64 та 68 Конституції
України, ст. ст. 1, 2, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 5, п. 1 ч. 1 ст. 10, ст. ст. 12 та
15 Закону України «Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року),
Присяги працівника органів внутрішніх справ України, текст якої затверджений
постановою КМУ від 28 грудня 1991 року № 382, а тому вважає такі дії
перевищенням влади та службових повноважень, що супроводжувалося застосуванням
зброї.
Крім того, віддання з боку ОСОБА_31 та іншої особи
підлеглим по службі ОСОБА_355 , ОСОБА_356 та іншим бійцям РСП вказаного явно
злочинного наказу суд присяжних оцінює як організацію тим самим перевищення
влади та службових повноважень вказаними підлеглими, яке супроводжувалося
застосуванням вогнепальної зброї. Оскільки ОСОБА_23 одночасно як співвиконавець
виконував роль організатора та виконавця, посилання у формулі кваліфікації його
дій додатково на ч. 2 та ч. 3 ст. 27 КК України є також зайвим.
Суд присяжних з формули кваліфікації за висунутим
ОСОБА_354 обвинуваченням також виключає посилання на ч. 4 ст. 41 КК України і в
даному випадку, оскільки не доведено, що він діяв на виконання ним самим
отриманого іншого явно злочинного наказу начальника.
Спільне виконання ОСОБА_389 , ОСОБА_390 разом з іншими
бійцями РСП вказаного явно злочинного наказу ОСОБА_31 та іншої особи тягне їх
кримінальну відповідальність на загальних підставах, відтак застосування ними
спільно з іншими правоохоронцями вогнепальної зброї за відсутності законних
підстав для таких дій та у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, суд
присяжних оцінює як вчинення на виконання явно злочинного наказу начальника
умисних дій, які явно виходять за межі наданих їм прав та повноважень,
передбачених ст. ст. 12 та 15 Закону України «Про міліцію» (в редакції станом
на 20 лютого 2014 року), що супроводжувалося застосуванням вогнепальної зброї в
порушення ст. 2 Конвенції про захист прав людини, ст. ст. 3, 19, 27, 64 та 68
Конституції України, ст. ст. 1, 2, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 5, п. 1 ч. 1 ст. 10,
ст. ст. 12 та 15 Закону України «Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого
2014 року), Присяги працівника органів внутрішніх справ України, текст якої
затверджений постановою КМУ від 28 грудня 1991 року № 382, а тому вважає такі
дії ОСОБА_28 , ОСОБА_25 також перевищенням влади та службових повноважень, що
супроводжувалося застосуванням зброї.
Усвідомлення злочинності такого наказу його адресатами,
зокрема, ОСОБА_389 , ОСОБА_390 підтверджена аналогічними даними про їх фахову
бойову та спеціальну підготовку та про допуск до виконання бойових завдань з
вогнепальною зброєю.
Щодо відсутності підстав додатково кваліфікувати дії
обвинувачених за такими окремими ознаками перевищення влади та службових
повноважень, як насильство чи болісні дії, суд присяжних притримується своєї
раніше висловленої правової позиції, відтак також виключає посилання на них з
формули обвинувачення та кваліфікації.
Дії ОСОБА_31 , ОСОБА_28 та ОСОБА_25 , які разом з іншими
особами із застосуванням вогнепальної зброї позбавили життя 31-ї особи, суд
оцінює як вчинення, а ОСОБА_28 , ОСОБА_25 та інших осіб - ще й на виконання
явно злочинного наказу, умисного вбивства двох і більше осіб способом,
небезпечним для життя багатьох осіб, за попередньою змовою групою осіб.
На причинний зв`язок між спільними діями обвинувачених з
іншими особами та смертю потерпілих у даному випадку вказує те, що такі дії за
своїм характером виступали головною умовою, без якої не можливе було настання
наслідку, дії передували йому в часі й породжувало його, отже були необхідними
і визначальними причинами смерті потерпілих. Інколи причинний зв`язок між діями
обвинувачених і смертю потерпілих був ускладнений особливими обставинами його
розвитку, де тілесні ушкодження спричиняли суттєву крововтрату (напр., еп.
ОСОБА_845 , ОСОБА_944 , ОСОБА_851 , ОСОБА_2554 та ін.) або зумовлювали
нетривале (декілька діб) лікування тяжко пораненого потерпілого, під час якого
у сукупності з іншими виниклими загрозливими для життя явищами призводили до
настання смерті (напр., еп. ОСОБА_НОМЕР_277
). І в таких випадках дії
обвинувачених, які діяли спільно з іншими особами, залишалися необхідною і
визначальною причиною щодо заподіяння смерті потерпілим, що вказує на підстави
для кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_31 , ОСОБА_28 та ОСОБА_25 саме як
умисне вбивство. Ці висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду
(постанова від 07.12.2022 у справі № 295/4942/20, джерело:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/107834073).
Під небезпечним для життя багатьох осіб способом
позбавлення життя людини суд у даному випадку розуміє дії обвинувачених, які
цілком усвідомлювали, що здійснюючи кожного разу постріл з вогнепальної зброї у
скупчення людей та ще й на ураження, вони створювали реальну небезпеку для
життя багатьох осіб. Умисне позбавлення життя двох і більше осіб, яке
охоплювалося єдиним злочинним умислом і мало місце по факту з боку учасників
такої групи, не нівелює самостійне правове значення вказаного способу, оскільки
здійсненими пострілами створювалась реальна небезпека для життя багатьох інших
осіб і не тільки тих з них, хто фактично зазнавав поранень.
Виконання з боку обвинувачених ОСОБА_31 , ОСОБА_28 та
ОСОБА_25 разом з іншими особами, а ОСОБА_28 , ОСОБА_25 та інших осіб - ще й на
виконання явно злочинного наказу, усіх дій із застосуванням вогнепальної зброї,
які кожний з них вважав необхідними для умисного протиправного заподіяння
смерті 44-х учасників акції протесту, коли злочин не був закінченим з причин,
які не залежали від їх волі, суд присяжних оцінює як закінчений замах на умисне
вбивство двох та більше осіб, вчинене за попередньою змовою групою осіб
способом, небезпечним для життя багатьох осіб.
На прямий умисел, спрямований на умисне протиправне
заподіяння смерті всім вказаним 75-ти особам (31 + 44), в діях обвинувачених
ОСОБА_31 , ОСОБА_28 , ОСОБА_25 , які діяли в групі з іншими особами за
попередньою змовою, вказують такі обставини: а) кількість смертей по факту, яка
є масовою, а їх заподіяння - розтягнуте у часі, що є несумісним з поняттям
випадковості, необережності чи помилки; б) значна кількість серед усіх
поранених саме тяжких, поєднаних із значною крововтратою, загроза для життя
яких була реальною, а смерть без надання медичної допомоги неминучою; в)
тривалість у часі самої події фактично розстрілу, яка є більш ніж достатньою
для чіткого усвідомлення таких своїх дій та їх наслідків навіть у даній
екстремальній ситуації, а також для здійснення власного вибору своєї ролі у цих
подіях; г) умови ведення вогню - здебільшого із-за стаціонарних позицій (сніжна
та бетонна барикади), що дозволяло перед пострілом оцінити обстановку, а його
самого зробити прицільним; ґ) спосіб ведення вогню - одиночні постріли, що
узгоджується з їх оцінкою як прицільних; - д) жорстокість дій, на яку вказує
свідоме з боку стрільців перешкоджання шляхом вогневого контролю місцевості
доступу осіб, що надавали допомогу, до поранених, а в разі такого доступу - їх
невмотивоване ураження. Нарешті, своє значення в ситуації, яка склалася та
драматично трансформувалася у масове вбивство, зіграли свою роль і накопичені
за всі часи протистояння взаємні образи, жадоба помсти та взаємне не сприйняття
між активістами та правоохоронцями як сторін тривалого протистояння. Внутрішня
нетерпимість до активістів, яка з часом сформувала заохочуване владою стійке
ставлення до них з боку окремих правоохоронців як до ворогів, в ситуації, що
склалася, досягла свого небезпечного апогею та стала основою для сприйняття
подій як поле бою, під час якого, за звичай, «ворог» має бути знищений.
Суд присяжних оцінив дії ОСОБА_31 , ОСОБА_28 , ОСОБА_25
та інших осіб, пов`язані із спільним перевищенням влади та службових
повноважень, що супроводжувалося застосуванням зброї, умисними вбивствами та
закінченими замахами на їх вчинення такими, що були вчинені групою осіб за
попередньою змовою, тобто співучасниками злочинів (ч. 3 ст. 28 КК України).
Як наголошував Верховний Суд, про наявність попередньої
змови групи осіб на вчинення злочину вказує узгодження співучасниками предмета
злочину, місця, часу, способу вчинення та змісту функцій, які будуть
здійснювати співучасники. Попередня змова може мати місце не лише в усній або
письмовій формах, а й за допомогою конклюдентних дій безпосередньо через
поведінку співучасників, яка свідчить про їх намір вчинити злочин, технічний
розподіл ролей між ними не має окремого значення (постанова від 14 травня 2020
року у справі № 405/2648//18, джерело: http://reyestr.court.gov.ua/Review/89НОМЕР_36882;
постанова від 07 червня 2022 року у справі № 754/14360/20, джерело:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/104694946).
Відтак, суспільно небезпечні наслідки, умисно заподіяні
одним із співучасників злочину, який діє в групі осіб за попередньою змовою на
його вчинення, ставляться у провину всім іншим учасниками такої групи як
співвиконавцям такого злочину, незалежно від технічного розподілу ролей між
ними.
Крім того, за правовою позицією, яку також сформулював
Верховний Суд у своїй постанові від 16 березня 2021 року у справі №
631/2135/16-к (джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/95682116), якщо
учасники групи осіб за попередньою змовою своїми спільними узгодженими діями
однакової інтенсивності без значного розриву у часі спричинили потерпілому
різного ступеня тяжкості тілесні ушкодження, то дії кожного з них
кваліфікуються за однією статтею Особливої частини КК України, що передбачає
відповідальність за більш тяжкі наслідки.
Співучасть - це умисна участь у вчиненні умисного
злочину, що і має місце у даній конкретній ситуації. Про наявність попередньої
змови групи осіб на вчинення злочину у даному випадку вказує не тільки
узгодження співучасниками місця, часу, способу та мети його вчинення, а й
змісту функцій, які будуть здійснювати всі співучасники. Попередня змова мала
місце не лише в усній формі, а й за допомогою конклюдентних дій, зокрема,
безпосередньо через поведінку співучасників, яка свідчить про їх намір вчинити
злочин (кожен із співучасників мав змогу бачити й усвідомлювати дії інших
членів групи, погоджувався з ними і продовжував активну протиправну поведінку,
дії кожного з обвинувачених становили невід`ємну частину всього того обсягу
дій, які група вважала за необхідне для реалізації спільного злочинного
умислу). За цими даними наявність єдиної спільної мети та узгодженість дій
осіб, які входили у групу, поза розумним сумнівом свідчить про їхню попередню
домовленість саме на вчинення перевищення влади та службових повноважень, що
супроводжувалося застосуванням зброї, умисних вбивств двох і більше осіб способом, небезпечним для життя багатьох осіб, за
попередньою змовою групою осіб. Фактичне виконання
кожним із обвинувачених за таких обставин різних необхідних для реалізації
спільного протиправного умислу дій (прикриття, подання набоїв, спостереження,
почергове здійснення пострілів тощо) не може бути підставою для їх кваліфікації
за різними статтями закону. Такі висновки узгоджуються і з іншими
висновками Верховного Суду (постанова від 14.05.2020 у справі № 405/2648//18,
джерело: http://reyestr.court.gov.ua/Review/89НОМЕР_36882; постанова від
01.11.2022 у справі № 553/3289/17, джерело:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/107140860).
За результатами судового розгляду є також доведеними
безпосередня причетність ОСОБА_28 до вогнепального поранення одного з
потерпілих ( ОСОБА_232 ), факти здійснення ним, а також і ОСОБА_390 у бік
протестувальників, які отримали смертельні поранення і тіла яких були 20 лютого
2014 року доставлені до моргу в приміщенні Київського міського моргу КМБ СМЕ №
1 по вул. Оранжерейній, 9 в м. Києві, інших пострілів зі штатної зброї, яка
була за ними закріплена. Тобто, наявні докази вчинення серед інших і цими
особами дій, спрямованих на умисні вбивства двох і більше осіб способом,
небезпечним для життя багатьох осіб. Крім того, під час судового розгляду
одержані дані, які свідчать про сприяння вказаними обвинуваченими вчиненню
таких вбивств іншими членами групи і в іншій спосіб - між ними мала місце
тактична взаємодія (створення із застосуванням тактики спеціальних дій (спільне
маневрування, взаємоконтроль, взаємодопомога, супровід, прикриття та
забезпечення дій одним одного тощо) необхідних умов для досягнення бажаного для
кожного учасника групи результату, обсяг якого був обумовлений змістом
виконуваного ними у такий спосіб явно злочинного наказу).
Однак, зважаючи на те, що групове вчинення перевищення
влади та службових повноважень не знайшло свого відображення у формулі
сформульованої прокурором правової кваліфікації за ст. 365 КК України, а
встановлені повноваження суду (ч. 3 ст. 337 КПК України) не дозволяють
самостійно змінювати правову кваліфікацію, якщо це погіршує становище особи,
дії обвинувачених ОСОБА_31 , ОСОБА_28 та ОСОБА_25 за ст. 365 КК України суд
присяжних кваліфікує без посилання на відповідну частину ст. 28 КК України.
Оскільки умисне вбивство двох і більше осіб (31 особа)
способом, небезпечним для життя багатьох осіб, за попередньою змовою групою
осіб, а також закінчений замах на умисне вбивство двох та більше осіб (44 осіб)
способом, небезпечним для життя багатьох осіб, за попередньою змовою групою
осіб, вчинено внаслідок виконання відданого ОСОБА_376 та іншою особою явно
злочинного наказу на невибіркове застосування вогнепальної зброї на ураження
невизначеного кола осіб з числа активістів в умовах їх скупчення, суд присяжних
в контексті висунутого обвинувачення також і з цієї підстави оцінює такі умисні
вбивства та замахи на них як вчинені ОСОБА_376 зокрема, тобто особою, на виконання
явно злочинного наказу якої були вчинені такі дії фактично.
Правозастосовні орієнтири, сформульовані судом присяжних
раніше щодо правової кваліфікації за ч. 3 ст. 365 КК України (в редакції від
07.04.2011) та дії закону про кримінальну відповідальність у часі, залишаються
незмінними.
Враховуючи викладене за даним зведеним епізодом,
керуючись правилами ч. 1 ст. 5 КК України та ч. 3 ст. 337 КПК України:
- дії ОСОБА_31 належить перекваліфікувати з ч. 4 ст. 41,
ч. 3 ст. 365 КК України (в редакції від 07.04.2011); ч. 4 ст. 41, п. п. 1, 5,
12 ч. 2 ст. 115 та ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК
України на ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції від 21.02.2014 з урахуванням
Примітки 4 до ст. 364 КК України (в редакції від 13.05.2014)); п. п. 1, 5, 12
ч. 2 ст. 115 та ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України відповідно;
- дії ОСОБА_28 та ОСОБА_25 належить перекваліфікувати з
ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365 КК України (в редакції від 07.04.2011) на ч. 4 ст.
41, ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції від 21.02.2014 з урахуванням Примітки 4
до ст. 364 КК України (в редакції від 13.05.2014)), а також належить
кваліфікувати за ч. 4 ст. 41, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 та ч. 4 ст. 41, ч. 2
ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Кримінально-правова кваліфікація епізоду за
обвинуваченням ОСОБА_29 .
За результатами судового розгляду встановлені такі
юридично значущі ознаки діяння ОСОБА_29 , а саме, він, будучи працівником
правоохоронного органу, під час несення служби з охорони громадського порядку,
здійснював тактичну взаємодію в групі із озброєною штатним АКМС конкретною
особою, матеріали кримінального провадження щодо якої виділені в окреме
провадження та яка застосувала вогнепальну зброю за очевидної відсутності
законних підстав для її застосування.
Суд присяжних вважає, що і в даному випадку мало місце
порушення ст. 2 Конвенції про захист прав людини, яке виникло внаслідок
застосування співробітниками міліції сили за відсутності правових підстав для
цього, що спричинило смертельні наслідки.
Разом з тим, щодо ОСОБА_29 відсутні дані про отримання
ним та виконання з його боку явно злочинних наказів, про досягнення ним
попередньої змови на вчинення злочинів. Дослідженими під час судового розгляду
доказами не встановлено його прямої причетності до безпосереднього заподіяння
шкоди здоров`ю потерпілим. Відсутні дані і про те, що умислом ОСОБА_29
охоплювалися конкретні суспільно-небезпечні наслідки, які настали внаслідок
застосування вогнепальної зброї особою, з якою він тактично взаємодіяв.
Сприяння з боку ОСОБА_29 застосуванню іншою особою
вогнепальної зброї за очевидної відсутності законних підстав для цього суд
присяжних оцінює як вчинення умисних дій, які явно виходять за межі наданих
йому прав та повноважень, передбачених ст. ст. 12 та 15 Закону України «Про
міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року), що супроводжувалося
застосуванням вогнепальної зброї в порушення ст. 2 Конвенції про захист прав
людини, ст. ст. 3, 19, 64 та 68 Конституції України, ст. ст. 1, 2, ч. 1 ст. 3,
ч. 1 ст. 5, п. 1 ч. 1 ст. 10, ст. ст. 12 та 15 Закону України «Про міліцію» (в
редакції станом на 20 лютого 2014 року), Присяги працівника органів внутрішніх
справ України, текст якої затверджений постановою КМУ від 28 грудня 1991 року №
382, а тому вважає такі дії ОСОБА_29 перевищенням влади та службових
повноважень, що супроводжувалося застосуванням зброї. Тобто, обвинувачений
ОСОБА_21 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій (тактична
взаємодія зі стрілком) та бажав їх вчинити, оскільки свідомо сприяв особі, яка
безпосередньо застосовувала вогнепальну зброю за явної відсутньої для цього
законних підстав.
Суд присяжних, притримуючись своєї раніше висловленої
правової позиції, виключає з формули обвинувачення та кваліфікації дій ОСОБА_29
посилання на такі ознаки перевищення влади та службових повноважень, як
насильство та болісні дії.
Правозастосовні орієнтири, сформульовані судом присяжних
раніше щодо правової кваліфікації за ч. 3 ст. 365 КК України (в редакції від
07.04.2011) та дії закону про кримінальну відповідальність у часі, залишаються
незмінними.
Враховуючи викладене за даним епізодом, керуючись знову ж
таки правилами ч. 1 ст. 5 КК України та ч. 3 ст. 337 КПК України, дії ОСОБА_29
належить перекваліфікувати з ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365 КК України (в редакції
від 07.04.2011) на ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції від 21.02.2014 з
урахуванням Примітки 4 до ст. 364 КК України (в редакції від 13.05.2014)).
Загальні висновки.
Суд присяжних звертає увагу на те, що окремі епізоди
злочинної діяльності у даному випадку утворюють той самий склад злочину
(тотожні кримінальні правопорушення), відтак, кваліфікуються за однією статтею
або частиною статті Особливої частини КК України. У таких випадках не діють
правила призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, які
визначено частинами 1, 4 ст. 70 КК України і які застосовуються тільки у
випадках самостійної кваліфікації правопорушень як за різними статтями, так і
за різними частинами однієї статті КК України. На це звертав увагу суддів і Верховний
Суд (постанова від 20.07.2022 у справі № 519/691/19, джерело:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/105372113).
З іншого боку, виключення окремих епізодів з обсягу
обвинувачення, необхідність здійснення якої мотивована судом присяжних у
Розділі 7 даного вироку («Підстави визнання судом присяжних частини
обвинувачення необґрунтованою»), не впливає на кваліфікацію дій винуватих осіб
за наявності доведеного обвинувачення у вчиненні інших епізодів злочинної
діяльності за цією ж статтею Особливої частини КК України, що також випливає з
правової позиції Верховного Суду (постанова від 18.05.2023 у справі №
127/12127/22, джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/111096337).
Таким чином, підсумовуючи все викладене та враховуючи
правила кваліфікації кримінальних правопорушень за однією і тією самою статтею
(частиною статті) Особливої частини КК України, суд присяжних, керуючись
правилами ч. 1 ст. 5 КК України та ч. 3 ст. 337 КПК України:
- дії ОСОБА_31 остаточно кваліфікує:
А) за ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції від
21.02.2014 з урахуванням Примітки 4 до ст. 364 КК України (в редакції від
13.05.2014)); ч. 1 ст. 119 та ст. 128 КК України,
перекваліфікувавши їх з ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365 КК України (в редакції від
07.04.2011) та частково з ч. 4 ст. 41, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 та ч. 4 ст.
41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України відповідно;
Б) за п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 та ч. 2 ст.
15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, перекваліфікувавши їх в іншій
частині з ч. 4 ст. 41 п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 та ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15,
п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України відповідно;
- дії ОСОБА_28 остаточно кваліфікує:
А) за ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК України (в
редакції від 21.02.2014 з урахуванням Примітки 4 до ст. 364 КК України (в редакції
від 13.05.2014)), перекваліфікувавши їх з ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365 КК України
(в редакції від 07.04.2011);
Б) за ч. 4 ст. 41 п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 та
ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;
- дії ОСОБА_25 остаточно кваліфікує:
А) за ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК України (в
редакції від 21.02.2014 з урахуванням Примітки 4 до ст. 364 КК України (в
редакції від 13.05.2014)), перекваліфікувавши їх з ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365 КК
України (в редакції від 07.04.2011);
Б) за ч. 4 ст. 41 п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 та
ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;
- дії ОСОБА_29 остаточно кваліфікує за ч. 2 ст. 365
КК України (в редакції від 21.02.2014 з урахуванням Примітки 4 до ст. 364
КК України (в редакції від 13.05.2014)), перекваліфікувавши їх з ч. 4 ст. 41,
ч. 3 ст. 365 КК України (в редакції від 07.04.2011).
Суд присяжних вважає зайвим, окрім резолютивної частини
вироку, посилання у подальшому під час кримінально-правової кваліфікації за ч.
2 ст. 365 КК України на окрему редакцію Примітки 4 до ст. 364 КК України,
оскільки зміст цієї Примітки у такій редакції пояснює не зміст застосованої
судом ч. 2 ст. 365 КК України, а те, чому кваліфікація не здійснена за іншою
частиною цієї статті за такою ознакою, як тяжкі наслідки.
9.2. Статті (частини статті) КК України, що передбачають
відповідальність за кримінальні правопорушення, винуватими у вчиненні яких
визнаються обвинувачені.
Дії обвинуваченого ОСОБА_31 , який 20 лютого 2014 року будучи
працівником правоохоронного органу:
- у період часу приблизно з 09 год. 05 хв. до 09 год. 17
хв. під час виконання службових обов`язків, перебуваючи в м. Києві на вул.
Інститутська біля будівлі Жовтневого палацу, вчинив перевищення влади та
службових повноважень, тобто умисні дії, які явно виходять за межі наданих йому
прав та повноважень, передбачених ст. ст. 19, 27 Конституції України, ст. ст.
12, 15 Закону України «Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року),
що супроводжувалося застосуванням вогнепальної зброї, а саме в порушення ст. 2
Конвенції про захист прав людини: - віддав явно злочинний наказ підлеглим
сержантам міліції ОСОБА_355 , ОСОБА_356 та іншим особам, матеріали кримінального
провадження щодо яких виділені в окреме провадження, на невибіркове
застосування вогнепальної зброї у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб
та який явно не відповідав обстановці захисту прав інших осіб, перевищував
міру, необхідну для виконання покладених на міліцію обов`язків, організувавши
тим самим перевищення влади та службових повноважень вказаними підлеглими із
застосуванням вогнепальної зброї; - безпосередньо застосував спільно з
вказаними підлеглими правоохоронцями вогнепальну зброю у спосіб, небезпечний
для життя багатьох осіб та який явно не відповідав обстановці захисту прав
інших осіб, перевищував міру, необхідну для виконання покладених на міліцію
обов`язків;
- у період часу приблизно з 09 год. 17 хв. до 17 год. 00
хв. під час виконання службових обов`язків, перебуваючи в м. Києві на вул.
Інститутська, вчинив всупереч Присяги працівника органів внутрішніх справ
України, текст якої затверджений постановою КМУ від 28 грудня 1991 року № 382,
перевищення влади та службових повноважень, тобто умисні дії, які явно виходять
за межі наданих йому прав та повноважень, передбачених ст. 2 Конвенції про
захист прав людини, ст. ст. 3, 19, 27, 64 та 68 Конституції України, ст. ст. 1,
2, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 5, п. 1 ч. 1 ст. 10, ст. ст. 12 та 15 Закону України
«Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року), що супроводжувалося
застосуванням вогнепальної зброї, а саме: - за відсутності законних підстав для
застосування вогнепальної зброї віддав явно злочинний наказ підлеглим сержантам
міліції ОСОБА_355 , ОСОБА_356 та іншим особам, матеріали кримінального
провадження щодо яких виділені в окреме провадження, на невибіркове
застосування вогнепальної зброї на ураження невизначеного кола осіб з числа
активістів, у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, організувавши тим
самим перевищення влади та службових повноважень вказаними підлеглими із
застосуванням вогнепальної зброї; - безпосередньо за відсутності законних
підстав для застосування вогнепальної зброї застосував її за попередньою змовою
групою осіб у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, -
суд присяжних, керуючись правилами ч. 1 ст. 5 КК України
та ч. 3 ст. 337 КПК України, перекваліфіковує з ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365 КК
України (в редакції від 07.04.2011) на ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції від
21.02.2014), як перевищення влади та службових повноважень, тобто умисне
вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі
наданих йому прав та повноважень, що супроводжувалося застосуванням
вогнепальної зброї.
Дії обвинуваченого ОСОБА_31 , який віддав явно злочинний
наказ, на виконання якого 20 лютого 2014 року у період часу приблизно з 09 год.
05 хв. до 09 год. 17 хв. особами, матеріали кримінального провадження щодо яких
виділені в окреме провадження, вчинені вбивства через необережність потерпілих
ОСОБА_910 , ОСОБА_913 , ОСОБА_911 , ОСОБА_944 , суд присяжних, керуючись
правилами ч. 3 ст. 337 КПК України, перекваліфіковує з ч. 4 ст. 41, п. п. 1,
5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 119 КК України, як вбивство,
вчинене через необережність.
Дії обвинуваченого ОСОБА_31 , який віддав явно злочинний
наказ, на виконання якого 20 лютого 2014 року у період часу приблизно з 09 год.
05 хв. до 09 год. 17 хв. особами, матеріали кримінального провадження щодо яких
виділені в окреме провадження, заподіяні необережні тяжкі тілесні ушкодження
потерпілим ОСОБА_2551 , ОСОБА_1272 , ОСОБА_2552 , ОСОБА_1302 та необережне
середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_1114 , суд присяжних,
керуючись правилами ч. 3 ст. 337 КПК України, перекваліфіковує з ч. 4 ст.
41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на ст. 128 КК України,
як заподіяння необережних тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_31 , який 20 лютого 2014 року, у
період часу приблизно з 09 год. 17 хв. до 17 год. 00 хв., під час виконання
службових обов`язків перебуваючи в м. Києві на вул. Інститутська, за
попередньою змовою групою осіб, із застосуванням вогнепальної зброї способом,
небезпечним для життя багатьох осіб, вчинив умисне вбивство 31-го учасника
акції протесту ( ОСОБА_НОМЕР_277 , ОСОБА_1024 , ОСОБА_914 , ОСОБА_1508 ,
ОСОБА_912 , ОСОБА_780 , ОСОБА_851 , ОСОБА_845 , ОСОБА_991 , ОСОБА_907 ,
ОСОБА_772 , ОСОБА_1279 , ОСОБА_1746 , ОСОБА_2555 , ОСОБА_734 , ОСОБА_1790 ,
ОСОБА_1791 , ОСОБА_1460 , ОСОБА_277 , ОСОБА_1075 , ОСОБА_919 , ОСОБА_1853 ,
ОСОБА_776 , ОСОБА_472 , ОСОБА_906 , ОСОБА_2074 , ОСОБА_197 , ОСОБА_1012 ,
ОСОБА_804 , ОСОБА_909 , ОСОБА_2162 ), тобто двох і більше осіб, -
суд присяжних, керуючись правилами ч. 3 ст. 337 КПК
України, перекваліфіковує з ч. 4 ст. 41, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК
України на п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, як умисне
вбивство двох і більше осіб, вчинене способом,
небезпечним для життя багатьох осіб, за попередньою змовою групою осіб.
Дії обвинуваченого ОСОБА_31 , який 20 лютого 2014 року, у
період часу приблизно з 09 год. 17 хв. до 17 год. 00 хв., під час виконання
службових обов`язків перебуваючи в м. Києві на вул. Інститутська, вчинив
закінчений замах на умисне вбивство 44-х осіб ( ОСОБА_1383 , ОСОБА_295 ,
ОСОБА_1479 , ОСОБА_1483 , ОСОБА_832 , ОСОБА_316 , ОСОБА_1495 , ОСОБА_315 ,
ОСОБА_837 , ОСОБА_1567 , ОСОБА_1570 , ОСОБА_1571 , ОСОБА_317 , ОСОБА_686 ,
ОСОБА_987 , ОСОБА_342 , ОСОБА_1654 , ОСОБА_1668 , ОСОБА_512 , ОСОБА_921 ,
ОСОБА_1792 , ОСОБА_983 , ОСОБА_297 , ОСОБА_923 , ОСОБА_1793 , ОСОБА_1794 ,
ОСОБА_1795 , ОСОБА_839 , ОСОБА_318 , ОСОБА_924 , ОСОБА_1640 , ОСОБА_1076 ,
ОСОБА_982 , ОСОБА_2015 , ОСОБА_886 , ОСОБА_2024 , ОСОБА_326 , ОСОБА_925 ,
ОСОБА_293 , ОСОБА_2041 , ОСОБА_1247 , ОСОБА_2086 , ОСОБА_836 , ОСОБА_2159 ),
тобто двох та більше осіб, за попередньою змовою групою осіб із застосуванням
вогнепальної зброї способом, небезпечним для життя багатьох осіб, -
суд присяжних, керуючись правилами ч. 3 ст. 337 КПК
України, перекваліфіковує з ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15 п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст.
115 КК України на ч. 2 ст. 15 п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,
як закінчений замах на умисне вбивство двох і більше осіб, вчинене способом,
небезпечним для життя багатьох осіб, за попередньою змовою групою осіб.
Дії обвинуваченого ОСОБА_28 , який 20 лютого 2014 року будучи
працівником правоохоронного органу:
- у період часу приблизно з 09 год. 05 хв. до 09 год. 17
хв., перебуваючи під час несення служби з охорони громадського порядку в м.
Києві на вул. Інститутська біля будівлі Жовтневого палацу, на виконання явно
злочинного наказу, вчинив перевищення влади та службових повноважень, тобто
умисні дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, передбачених
ст. 19 Конституції України, ст. ст. 12 та 15 Закону України «Про міліцію» (в
редакції станом на 20 лютого 2014 року), що супроводжувалося застосуванням
вогнепальної зброї, а саме, в порушення ст. 2 Конвенції про захист прав людини
застосував спільно з іншими правоохоронцями вогнепальну зброю у спосіб,
небезпечний для життя багатьох осіб та який явно не відповідав обстановці
захисту прав інших осіб, перевищував міру, необхідну для виконання покладених
на міліцію обов`язків;
- у період часу приблизно з 09 год. 17 хв. до 17 год. 00
хв. перебуваючи під час несення служби з охорони громадського порядку в м.
Києві на вулиці Інститутська, на виконання явно злочинного наказу, вчинив за
попередньою змовою групою осіб всупереч Присяги працівника органів внутрішніх
справ України, текст якої затверджений постановою КМУ від 28 грудня 1991 року №
382, перевищення влади та службових повноважень, тобто умисні дії, які явно
виходять за межі наданих йому прав та повноважень, передбачених ст. 2 Конвенції
про захист прав людини, ст. ст. 3, 19, 27, 64 та 68 Конституції України, ст.
ст. 1, 2, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 5, п. 1 ч. 1 ст. 10, ст. ст. 12 та 15 Закону
України «Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року), що
супроводжувалося застосуванням вогнепальної зброї, а саме, за відсутності
законних підстав для застосування вогнепальної зброї застосував її за
попередньою змовою групою осіб у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, -
суд присяжних, керуючись правилами ч. 1 ст. 5 КК України
та ч. 3 ст. 337 КПК України, перекваліфіковує з ч. 4 ст. 41 ч. 3 ст. 365 КК
України (в редакції від 07.04.2011) на ч. 4 ст. 41 ч. 2 ст. 365 КК України (в
редакції від 21.02.2014), як вчинення на виконання явно злочинного наказу
перевищення влади та службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником
правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та
повноважень, що супроводжувалося застосуванням вогнепальної зброї.
Дії обвинуваченого ОСОБА_28 , який 20 лютого 2014 року, у
період часу приблизно з 09 год. 17 хв. до 17 год. 00 хв., під час виконання
службових обов`язків перебуваючи в м. Києві на вул. Інститутська, на виконання
явно злочинного наказу за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням
вогнепальної зброї способом, небезпечним для життя багатьох осіб, вчинив умисне
вбивство вказаних вище 31-го учасника акції протесту, тобто двох і більше осіб,
-
суд присяжних кваліфікує за ч. 4 ст. 41, п.
п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, як умисне вбивство двох і більше осіб,
вчинене на виконання явно злочинного наказу способом, небезпечним для життя
багатьох осіб, за попередньою змовою групою осіб.
Дії обвинуваченого ОСОБА_28 , який 20 лютого 2014 року, у
період часу приблизно з 09 год. 17 хв. до 17 год. 00 хв., під час виконання
службових обов`язків перебуваючи в м. Києві на вул. Інститутська, на виконання
явно злочинного наказу вчинив закінчений замах на умисне вбивство вказаних вище
44-х осіб, тобто двох та більше осіб, за попередньою змовою групою осіб із
застосуванням вогнепальної зброї способом, небезпечним для життя багатьох осіб,
-
суд присяжних кваліфікує за ч. 4 ст. 41, ч. 2
ст. 15 п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, як закінчений замах на
умисне вбивство двох і більше осіб, вчинений на виконання явно злочинного
наказу способом, небезпечним для життя багатьох осіб, за попередньою змовою
групою осіб.
Дії обвинуваченого ОСОБА_25 , який 20 лютого 2014 року будучи
працівником правоохоронного органу:
- у період часу приблизно з 09 год. 05 хв. до 09 год. 17
хв., перебуваючи під час несення служби з охорони громадського порядку в м.
Києві на вул. Інститутська біля будівлі Жовтневого палацу, на виконання явно
злочинного наказу, вчинив перевищення влади та службових повноважень, тобто
умисні дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень,
передбачених ст. 19 Конституції України, ст. ст. 12 та 15 Закону України «Про
міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року), що супроводжувалося
застосуванням вогнепальної зброї, а саме, в порушення ст. 2 Конвенції про
захист прав людини застосував спільно з іншими правоохоронцями вогнепальну
зброю у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб та який явно не відповідав
обстановці захисту прав інших осіб, перевищував міру, необхідну для виконання
покладених на міліцію обов`язків;
- у період часу приблизно з 09 год. 17 хв. до 17 год. 00
хв. перебуваючи під час несення служби з охорони громадського порядку в м.
Києві на вулиці Інститутська, на виконання явно злочинного наказу, вчинив за
попередньою змовою групою осіб всупереч Присяги працівника органів внутрішніх
справ України, текст якої затверджений постановою КМУ від 28 грудня 1991 року №
382, перевищення влади та службових повноважень, тобто умисні дії, які явно
виходять за межі наданих йому прав та повноважень, передбачених ст. 2 Конвенції
про захист прав людини, ст. ст. 3, 19, 27, 64 та 68 Конституції України, ст.
ст. 1, 2, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 5, п. 1 ч. 1 ст. 10, ст. ст. 12 та 15 Закону
України «Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року), що
супроводжувалося застосуванням вогнепальної зброї, а саме, за відсутності
законних підстав для застосування вогнепальної зброї застосував її за
попередньою змовою групою осіб у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, -
суд присяжних, керуючись правилами ч. 1 ст. 5 КК України
та ч. 3 ст. 337 КПК України, перекваліфіковує з ч. 4 ст. 41 ч. 3 ст. 365 КК
України (в редакції від 07.04.2011) на ч. 4 ст. 41 ч. 2 ст. 365 КК України (в
редакції від 21.02.2014), як вчинення на виконання явно злочинного наказу
перевищення влади та службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником
правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та
повноважень, що супроводжувалося застосуванням вогнепальної зброї.
Дії обвинуваченого ОСОБА_25 , який 20 лютого 2014 року, у
період часу приблизно з 09 год. 17 хв. до 17 год. 00 хв., під час виконання
службових обов`язків перебуваючи в м. Києві на вул. Інститутська, на виконання
явно злочинного наказу за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням
вогнепальної зброї способом, небезпечним для життя багатьох осіб, вчинив умисне
вбивство вказаних вище 31-го учасника акції протесту, тобто двох і більше осіб,
-
суд присяжних кваліфікує за ч. 4 ст. 41, п.
п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, як умисне вбивство двох і більше осіб,
вчинене на виконання явно злочинного наказу способом, небезпечним для життя
багатьох осіб, за попередньою змовою групою осіб.
Дії обвинуваченого ОСОБА_25 , який 20 лютого 2014 року, у
період часу приблизно з 09 год. 17 хв. до 17 год. 00 хв., під час виконання
службових обов`язків перебуваючи в м. Києві на вул. Інститутська, на виконання
явно злочинного наказу вчинив закінчений замах на умисне вбивство вказаних вище
44-х осіб, тобто двох та більше осіб, за попередньою змовою групою осіб із
застосуванням вогнепальної зброї способом, небезпечним для життя багатьох осіб,
-
суд присяжних кваліфікує за ч. 4 ст. 41, ч. 2
ст. 15 п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, як закінчений замах на
умисне вбивство двох і більше осіб, вчинений на виконання явно злочинного
наказу способом, небезпечним для життя багатьох осіб, за попередньою змовою
групою осіб.
Дії обвинуваченого ОСОБА_29 , який 20 лютого 2014 року, у
період часу з 10 год. 07 хв. до 10 год. 18 хв., перебуваючи під час несення
служби з охорони громадського порядку в м. Києві на вулиці Інститутська за
бетонною барикадою на бойовій позиції бійців РСП, вчинив як працівник
правоохоронного органу перевищення влади та службових повноважень, тобто умисні
дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, передбачених ст.
ст. 12 та 15 Закону України «Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014
року), що супроводжувалося застосуванням вогнепальної зброї в порушення ст. 2
Конвенції про захист прав людини, ст. ст. 3, 19, 64 та 68 Конституції України,
ст. ст. 1, 2, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 5, п. 1 ч. 1 ст. 10, ст. ст. 12 та 15 Закону
України «Про міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014 року), Присяги
працівника органів внутрішніх справ України, текст якої затверджений постановою
КМУ від 28 грудня 1991 року № 382, -
суд присяжних, керуючись правилами ч. 1 ст. 5 КК України
та ч. 3 ст. 337 КПК України, перекваліфіковує з ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365 КК
України (в редакції від 07.04.2011) на ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції від
21.02.2014), як вчинення перевищення влади та службових повноважень, тобто
умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за
межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувалося застосуванням
вогнепальної зброї.
Крім того, через недоведеність того, що до вбивства потерпілих
ОСОБА_910 , ОСОБА_913 , ОСОБА_911 , ОСОБА_944 , а також заподіяння тяжких
тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_2551 , ОСОБА_1272 , ОСОБА_2552 , ОСОБА_1302
та середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_1114 причетні
безпосередньо обвинувачені ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , суд присяжних виключає
вказівку на ці епізоди з обсягу висунутого вказаним особам обвинувачення за ч.
4 ст. 41 п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 та ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5,
12 ч. 2 ст. 115 КК України відповідно.
Через недоведеність того, що за епізодами заподіяння
легких тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_1113 , ОСОБА_1267 та ОСОБА_2553
встановлена причетність до таких дій обвинувачених ОСОБА_28 чи ОСОБА_25 , а в
діянні обвинуваченого ОСОБА_31 - є склад кримінального правопорушення проти
життя людини, суд присяжних виключає вказівку на ці епізоди з обсягу висунутого
вказаним особам обвинувачення за ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК
України.
Через недоведеність того, що за епізодом вбивства
потерпілого ОСОБА_393 кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченими
ОСОБА_376 , ОСОБА_389 та ОСОБА_390 , суд присяжних виключає вказівку на цей
епізод з обсягу висунутого вказаним особам обвинувачення за п. п. 1, 5, 12 ч. 2
ст. 115 та ст. 365 КК України.
Через недоведеність того, що за епізодами вбивства
потерпілих ОСОБА_480 , ОСОБА_1084 , ОСОБА_491 , ОСОБА_475 , ОСОБА_1443 ,
ОСОБА_488 , ОСОБА_1849 , ОСОБА_778 , ОСОБА_1708 , ОСОБА_476 , ОСОБА_1347 , а
також заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості потерпілим ОСОБА_2556
, ОСОБА_1202 , ОСОБА_1397 , ОСОБА_481 , ОСОБА_2557 , ОСОБА_1234 , ОСОБА_2558 ,
ОСОБА_2559 , ОСОБА_1534 , ОСОБА_2560 , ОСОБА_2561 , ОСОБА_2562 , ОСОБА_2563 ,
ОСОБА_2564 , ОСОБА_2565 , ОСОБА_1390 , ОСОБА_2566 , ОСОБА_2567 , ОСОБА_2568 ,
ОСОБА_2569 , ОСОБА_2570 , ОСОБА_2128 , ОСОБА_2004 , ОСОБА_2571 , ОСОБА_1738 ,
ОСОБА_2572 , ОСОБА_2125 , ОСОБА_2573 , ОСОБА_511 кримінальні правопорушення
вчинені обвинуваченими ОСОБА_376 , ОСОБА_389 та ОСОБА_390 , суд присяжних
виключає вказівку на всі ці епізоди з обсягу висунутого вказаним особам
обвинувачення за п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 та ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч.
2 ст. 115 КК України відповідно, а також і за ст. 365 КК України.
Таким чином, всього під час подій «Майдану» 20 лютого
2014 року за даними судового провадження встановлено:
- 48 епізодів загибелі активістів, до 31-го з яких
встановлено причетність обвинувачених ОСОБА_31 , ОСОБА_28 та ОСОБА_25 , а ще
додатково до 4-х - тільки обвинуваченого ОСОБА_31 , крім того епізод загибелі
потерпілого ОСОБА_512 кваліфікований як епізод його поранення через відсутність
причинно-наслідкового зв`язку між діями вказаних обвинувачених та наслідками у
виді смерті потерпілого;
- 80 епізодів поранення активістів, до 43-х з яких, а
також додатково до поранення потерпілого ОСОБА_512 встановлено причетність
обвинувачених ОСОБА_31 , ОСОБА_28 та ОСОБА_25 , а ще додатково до 8-ти - тільки
обвинуваченого ОСОБА_31 .
За підсумком 13 епізодів загибелі та 29 епізод поранення
активістів у провину обвинуваченим поставлено безпідставно.
10. Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особам і
визнане судом присяжних недоведеним.
У Розділі 2 вироку «Правова позиція сторони
обвинувачення» у повному обсязі відтворені фактичні обставини кримінальних
правопорушень, як їх вважав прокурор встановленими в редакції обох
обвинувальних актів, а також сформульоване ОСОБА_355 , ОСОБА_356 , ОСОБА_357 ,
ОСОБА_513 , ОСОБА_354 обвинувачення, яке під час судового розгляду прокурори
підтримали в повному обсязі. Необхідності дублювати цей матеріал суд не вбачає.
Дії всіх обвинувачених, як це випливає з обох
обвинувальних актів, стороною обвинувачення остаточно були кваліфіковані за ч.
4 ст. 41, ч. 3 ст. 365 КК України (в редакції від 07 квітня 2011 року), ч. 4
ст. 41, ч. 3 ст. 258 КК України (в редакції від 21 вересня 2006 року), ч. 4 ст.
41, ст. 340 КК України, ч. 4 ст. 41, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ч.
4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, кожного окремо.
Окрім того, дії ОСОБА_31 додатково були кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК
України (в редакції Закону від 05 липня 2012 року), а ОСОБА_28 , ОСОБА_25 та
ОСОБА_29 - за ч. 2 ст. 262 КК України.
Суд присяжних за результатами судового розгляду визнав
частково доведеним обвинувачення ОСОБА_28 , ОСОБА_25 та ОСОБА_31 , яке їм було
висунуте за ст. 365, ч. 2 ст. 115 та ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 115 КК України,
кожному окремо, а щодо ОСОБА_29 - за ст. 365 КК України. При цьому, судом
приймалися рішення щодо зміни обвинувачення, визнання певної його частини
необґрунтованою, перекваліфікацію діяння. Всі такі рішення суду з наведенням
мотивів концентровано викладені у Розділах 6, 7 та 9 вироку відповідно.
Отже, сформульоване ОСОБА_355 , ОСОБА_356 , ОСОБА_357 та
ОСОБА_354 обвинувачення в обох обвинувальних актах в іншій частині, а також
обвинуваченому ОСОБА_513 - у повному обсязі сформульованого обвинувачення суд
визнає недоведеним.
Зокрема, стосовно обвинуваченого ОСОБА_26 суд присяжних визнає недоведеним висунуте йому
обвинувальним актом у кримінальному провадженні (ЄРДР № 42016000000000002 від
04.01.2016 року) обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень,
передбачених ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365 КК України - вчинення на виконання явно
злочинного наказу перевищення влади та службових повноважень, тобто умисному
вчиненні службовою особою - працівником правоохоронного органу дій, які явно
виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувалося
насильством, болісними діями та заподіяли істотної шкоди охоронюваним законом
правам і інтересам окремих громадян, що спричинило тяжкі наслідки; ч. 4 ст. 41,
ч. 3 ст. 258 КК України - вчинення на виконання явно злочинного наказу
терористичного акту, тобто застосуванні зброї та скоєнні інших дій, які
створювали небезпеку для життя та здоров'я
людини та настання інших тяжких наслідків, вчиненими з метою порушення
громадської безпеки, залякування населення та з метою впливу на прийняття
рішень та вчинення дій об'єднаннями громадян,
юридичними особами, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, які призвели
до загибелі людей та інших тяжких наслідків; ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК України -
незаконне перешкоджання на виконання явно злочинного наказу проведенню зборів,
мітингів, вуличних походів і демонстрацій, яке було вчинено службовою особою та
працівником правоохоронного органу із застосуванням фізичного насильства; ч. 4
ст. 41, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - умисні
дії, скоєні на виконання явно злочинного наказу, які виразилися у вчиненні умисного вбивства двох і більше осіб,
способом, небезпечним для життя багатьох осіб, за попередньою змовою групою
осіб; ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України -
умисні дії, скоєні на виконання явно
злочинного наказу, які виразилися у вчиненні
закінченого замаху на умисне вбивство двох і більше осіб, способом, небезпечним
для життя багатьох осіб, за попередньою змовою групою осіб, але до кінця злочин
не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Отже, стосовно ОСОБА_26 у повному обсязі всі без винятку
описані в обох обвинувальних актах дії та фактичні обставини як такі, що
ставилися у провину даному обвинуваченому за ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365 КК
України (в редакції від 07 квітня 2011 року), ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 258 КК
України (в редакції від 21 вересня 2006 року), ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК України,
ч. 4 ст. 41, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15,
п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, та повністю наведені під час викладу
правової позиції сторони обвинувачення у згаданому Розділі 2 вироку, судом
присяжних визнані недоведеними.
Стосовно обвинуваченого ОСОБА_29 суд присяжних
визнає недоведеним висунуте йому обвинувальним актом у кримінальному
провадженні (ЄРДР № 42016000000000002 від 04.01.2016 року) обвинувачення у
вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 258 КК
України - вчинення на виконання явно злочинного наказу терористичного акту,
тобто застосуванні зброї та скоєнні інших дій, які створювали небезпеку для
життя та здоров'я людини та настання інших
тяжких наслідків, вчиненими з метою порушення громадської безпеки, залякування
населення та з метою впливу на прийняття рішень та вчинення дій об'єднаннями громадян, юридичними особами, вчиненими
за попередньою змовою групою осіб, які призвели до загибелі людей та інших
тяжких наслідків; ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК України - незаконне перешкоджання на
виконання явно злочинного наказу проведенню зборів, мітингів, вуличних походів
і демонстрацій, яке було вчинено службовою особою та працівником
правоохоронного органу із застосуванням фізичного насильства; ч. 4 ст. 41,
п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - умисні
дії, скоєні на виконання явно злочинного наказу, які виразилися у вчиненні умисного вбивства двох і більше осіб,
способом, небезпечним для життя багатьох осіб, за попередньою змовою групою
осіб; ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, пп. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - умисні дії, скоєні на виконання явно злочинного
наказу, які виразилися у вчиненні закінченого замаху
на умисне вбивство двох і більше осіб, способом, небезпечним для життя багатьох
осіб, за попередньою змовою групою осіб, але до кінця злочин не було закінчено
з причин, які не залежали від його волі; ч. 2 ст. 262 КК України -
умисні дії, які виразились у заволодінні вогнепальної зброї за попередньою
змовою групою осіб шляхом зловживання своїм службовим становищем.
Отже, стосовно ОСОБА_29 описані в обох обвинувальних
актах дії та фактичні обставини як такі, що ставилися у провину даному
обвинуваченому за ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 258 КК України (в редакції від 21
вересня 2006 року), ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК України, ч. 4 ст. 41, п. п. 1, 5,
12 ч. 2 ст. 115 КК України, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст.
115 КК України, ч. 2 ст. 262 КК України, та в цій частині наведені під час
викладу правової позиції сторони обвинувачення у згаданому Розділі 2 вироку,
судом визнані недоведеними.
Стосовно обвинуваченого ОСОБА_31 суд присяжних
визнає недоведеним висунуте йому обвинувальним актом у кримінальному
провадженні (ЄРДР № 42016000000000002 від 04.01.2016 року) обвинувачення у
вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 258 КК
України - вчинення на виконання явно злочинного наказу терористичного акту,
тобто застосуванні зброї та скоєнні інших дій, які створювали небезпеку для
життя та здоров'я людини та настання інших
тяжких наслідків, вчиненими з метою порушення громадської безпеки, залякування
населення та з метою впливу на прийняття рішень та вчинення дій об'єднаннями громадян, юридичними особами, вчиненими
за попередньою змовою групою осіб, які призвели до загибелі людей та інших
тяжких наслідків; ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК України - незаконне перешкоджання на
виконання явно злочинного наказу проведенню зборів, мітингів, вуличних походів
і демонстрацій, яке було вчинено службовою особою та працівником правоохоронного
органу із застосуванням фізичного насильства; ч. 1 ст. 263 КК України - умисні
дії, які виразились у незаконному поводженні зі зброєю, бойовими припасами, а
саме носінні та придбанні вогнепальної зброї та бойових припасів без
передбаченого законом дозволу.
Отже, стосовно ОСОБА_31 описані в обох обвинувальних
актах дії та фактичні обставини як такі, що ставилися у провину даному
обвинуваченому за ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 258 КК України (в редакції від 21
вересня 2006 року), ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК України, ч. 1 ст. 263 КК України,
та в цій частині наведені під час викладу правової позиції сторони
обвинувачення у згаданому Розділі 2 вироку, судом присяжних визнані
недоведеними.
Стосовно обвинувачених ОСОБА_28 та ОСОБА_25 , суд присяжних визнає
недоведеним висунуте їм, кожному окремо, обвинувальним актом від 10 травня 2016
року про висунення додаткового обвинувачення у кримінальному провадженні (ЄРДР
№ 42014000000000709 від 01 серпня 2014 року) у вчиненні кримінальних
правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 258 КК України - вчинення на
виконання явно злочинного наказу терористичного акту, тобто застосуванні зброї
та скоєнні інших дій, які створювали небезпеку для життя та здоров'я людини та настання інших тяжких наслідків,
вчиненими з метою порушення громадської безпеки, залякування населення та з
метою впливу на прийняття рішень та вчинення дій об'єднаннями
громадян, юридичними особами, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, які
призвели до загибелі людей та інших тяжких наслідків; ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК
України - незаконне перешкоджання на виконання явно злочинного наказу
проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, яке було вчинено
службовою особою та працівником правоохоронного органу із застосуванням
фізичного насильства; ч. 2 ст. 262 КК України - умисні дії, які виразились у
заволодінні вогнепальної зброї за попередньою змовою групою осіб шляхом
зловживання своїм службовим становищем.
Отже, стосовно
ОСОБА_28 та ОСОБА_25 , кожного
окремо, описані в обох обвинувальних актах дії та фактичні обставини як такі,
що ставилися у провину вказаним обвинуваченим за ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 258 КК
України (в редакції від 21 вересня 2006 року), ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК України,
ч. 2 ст. 262 КК України, та в цій частині наведені під час викладу правової
позиції сторони обвинувачення у згаданому Розділі 2 вироку, судом присяжних
визнані недоведеними.
Обсяг обвинувачення, яке пред`явлене обвинуваченим ОСОБА_355 ,
ОСОБА_356 , ОСОБА_357 , ОСОБА_513 ,
ОСОБА_354 за ч. 4 ст. 41, ч. 3
ст. 258 КК України (в редакції від 21 вересня 2006 року), ч. 4 ст. 41,
ст. 340 КК України, яке пред`явлене обвинуваченим ОСОБА_357
і ОСОБА_513 за ч. 4 ст. 41, п.
п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України та ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п.
1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, яке пред`явлене обвинуваченому
ОСОБА_513 за ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст.
365 КК України (в редакції від 07 квітня 2011 року) та визнане судом
недоведеним, випливав з таких описаних в обох обвинувальних актах дій вказаних
осіб.
На виконання протиправної вказівки керівництва
правоохоронних органів було видано доручення командиру ПМОП організувати
озброєння частини особового складу вогнепальною автоматичною зброєю та
спеціальними засобами, забороненими для використання, рушницями і патронами із
зарядом свинцевої картечі, а також іншими спецзасобами з метою їх застосування
для силового розгону учасників акції протесту на Майдані Незалежності у м.
Києві та довести до відома озброєних бійців, що вони мають бути готовими до
виконання наказу керівництва держави та правоохоронних органів щодо
невибіркового застосування вогнепальної зброї до невизначеного кола
протестувальників, з метою залякування як протестувальників так і загалом
населення, а також впливу на прийняття рішень керівниками опозиційних
політичних партій та громадських організацій про розпуск учасників акцій
протесту, які приймали в них участь на Майдані Незалежності в м. Києві, а також
в інших населених пунктах України, тобто до вчинення терористичного акту, що
супроводжувався вбивствами громадян.
18 лютого 2014 року, приблизно о 16.00 год., біля будівлі
Верховної Ради України, розташованої в місті Києві по вул. М. Грушевського, 5,
командир ПМОП, виконуючи вказане доручення, віддав усний наказ командиру РСП
організувати отримання вогнепальної зброї бійцями очолюваної ним роти, саме
тими, які будуть готові виконати наказ щодо невибіркового застосування
вогнепальної зброї до невизначеного кола протестувальників, після чого прибути
на площу Конституції в м. Києві та зосередитись перед будівлею Верховної Ради України.
18 лютого 2014 року, приблизно з 17 до 18 години,
прибувши на місце постійної дислокації ПМОП (м. Київ проспект Червонозоряний,
152) та будучи визначеними для виконання таких наказів та завдань, у тому числі
щодо вчинення терористичного акту, та погодившись їх виконувати, співробітники
РСП ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , будучи працівниками
правоохоронного органу та службовими особами, а також інші бійці РСП з вказаною
метою отримали у черговій частині ПМОП закріплену за ними табельну вогнепальну
зброю - АКМС, пістолети ПМ та Форт-12, спеціальні засоби - рушниці Форт-500 та
бойові припаси до них, а бійці, які використовували рушниці Форт-500, отримали
також до них патрони із зарядом свинцевої картечі, використання яких було
заборонено.
У ніч з 18 на 19 лютого 2014 року, вказаний загін бійців
РСП за вказівкою керівництва передислокувався на АДРЕСА_7 та зайняв позиції між
будинками № 1 та № 5, де перебував до 20 лютого 2014 року у резерві з метою
надання допомоги іншим підрозділам МВС у разі здійснення ними штурму барикад
(укріплень), зведених учасниками акції протесту на Майдані Незалежності, та
виконання поставлених керівництвом завдань із силового розгону учасників акції
протесту, а також відповідного наказу про невибіркове застосування вогнепальної
зброї на ураження невизначеного кола протестувальників, тобто на вчинення
терористичного акту та масових умисних вбивств.
За невстановлених обставин в період 18-20 лютого 2014
року отримав від керівництва таке ж завдання щодо готування до вчинення теракту
та масових умисних вбивств і заступник командира ПМОП ОСОБА_23 , який погодився
виконувати його особисто та організувати виконання підлеглими бійцями РСП,
попередньо виконуючи формальне завдання щодо недопущення наближення активістів
до урядового кварталу навіть шляхом застосування вогнепальної зброї.
Використовуючи ситуацію, що станом на 8.30-9.00 год.
склалася в районі Майдану Незалежності в м. Києві, тобто в епіцентрі
протистояння, а саме наявність загиблих та поранених як зі сторони правоохоронних
органів, так і активістів, не вчиняючи жодних дій до встановлення осіб, які
застосовували зброю та вчиняли вбивства і замахи на вбивства і присікання їх
протиправних дій, керівництво правоохоронних органів на виконання попередньо
погоджених завдань злочинної організації, не бажаючи діяти у передбачений в
таких випадках законний спосіб, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на
вчинення терористичного акту та масових умисних вбивств, вирішили розпочати
невибіркове застосування вогнепальної зброї на ураження до невизначеного кола
осіб, які перебували у зазначеному місці, з метою залякування як
протестувальників, так і загалом населення, а також впливу на прийняття рішень
керівниками опозиційних політичних партій та громадських організацій про розпуск
учасників акцій протесту, які приймали в них участь на Майдані Незалежності в
м. Києві, а також в інших населених пунктах України, досягнувши цим мети
припинення акцій протесту.
У вказаний період часу зазначений злочинний наказ був
доведений до відома командира ПМОП, який, попередньо узгодивши тактику таких
дій із заступником командира ПМОП ОСОБА_376 , за невстановлених обставин
(ймовірно радіозв`язком або по невстановленому мобільному телефону) віддав
останньому злочинний наказ силами РСП, у складі працівників, які перебували на
той час на АДРЕСА_7 , із застосуванням вогнепальної зброї та спеціальних
засобів для відстрілу гумових куль несмертельної дії, спорядженої бойовими
патронами, а також спецзасобами Форт-500, спорядженими патронами із зарядом
свинцевої картечі та іншою невстановленою вогнепальною зброєю здійснити умисні
вбивства загально небезпечним способом максимально можливого, невизначеного
кола осіб - учасників акції протесту, з метою залякування їх та загалом
населення країни з метою повного припинення протестів.
Аналогічний наказ командир ПМОП віддав командиру РСП,
який на той час перебував у будівлі ГУМВС в м. Києві (вул. Володимирська, 15)
та іншим невстановленим працівникам правоохоронних органів.
Виконуючи зазначений наказ, ОСОБА_23 , починаючи
приблизно з 8 год. 50 хв. та перебуваючи на проїжджій частині вул. Інститутська
між будівлями готелю «Україна» та Жовтневого палацу, особисто координував
відведення правоохоронців та належних їм службових спеціальних транспортних
засобів (водометів, гучномовців, спеціальних автомобілів для перевезення
конвойованих осіб, а також автомобілів швидкої допомоги, пожежних автомобілів
та ін.) вверх по вул. Інститутська в напрямку до урядового кварталу.
Приблизно о 8 год. 50 хв. - 9 год. 00 хв. ОСОБА_23 ,
діючи умисно, чітко усвідомлюючи, що застосування вогнепальної зброї,
спорядженої бойовими патронами, щодо беззбройних учасників масових акцій
протестів, у тому числі шляхом стрільби у скупчення людей, тобто загально
небезпечним способом, призведе до загибелі значної їх кількості та спричинення
вогнепальних поранень і бажаючи цього, усвідомлюючи явну злочинність наказу
керівництва, що ніяким чином не співвідносився із законними завданнями
правоохоронних органів, діючи всупереч вимогам Конституції України, ст.
ст.13-15 та іншим нормам Закону України «Про міліцію», іншим
нормативно-правовим актам, не вчиняючи і не намагаючись вчинити жодних дій до
встановлення осіб, які застосовували зброю та спричиняли вбивства і замахи на
вбивства чи інші злочини і присікання протиправних дій таких осіб, з метою
залякування як протестувальників так і загалом населення, а також впливу на
прийняття рішень керівниками опозиційних політичних партій та громадських
організацій про припинення акцій протесту на Майдані Незалежності в м. Києві та
в інших населених пунктах України, віддав явно злочинний наказ на невибіркове
застосування вогнепальної зброї на ураження невизначеного кола осіб, які
перебували в той час в районі Майдану Незалежності, вул. Інститутська та
прилеглих вулиць м. Києва підлеглим йому бійцям ОСОБА_355 , ОСОБА_356 ,
ОСОБА_513 , ОСОБА_357 та іншим бійцям РСП, які перебували на території навпроти
Кінопалацу (вул. Інститутська, 3), діяли спільно та скоординовано, шляхом
ведення по беззбройних учасниках акції протесту вогню способом, небезпечним для
життя багатьох осіб з наявних АКМС та іншої невстановленої вогнепальної зброї,
спорядженої бойовими патронами, а також рушниць Форт-500, що були споряджені
патронами із зарядом свинцевої картечі, тобто наказ вчинити терористичний акт.
Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на вчинення
терористичного акту, хибно розуміючи інтереси держави, безпідставно ототожнюючи
їх із особистими, явно протиправними інтересами вищих посадових осіб, які
полягали в бажанні усунути перешкоди власній злочинній діяльності та реалізації
планів злочинної організації припинивши у будь-який злочинний спосіб протестні
акції, у тому числі шляхом залякування протестувальників та загалом населення і
впливу на прийняття рішень керівниками опозиційних політичних партій та
громадських організацій про розпуск учасників акцій протесту, перевищуючи владу
та надані йому службові повноваження, виконуючи явно злочинний наказ
керівництва ОСОБА_373 спочатку самостійно, а потім спільно та погоджено із
командиром РСП, координуючи на місці дії працівників РСП ОСОБА_28 , ОСОБА_25 ,
ОСОБА_26 , ОСОБА_29 та інших правоохоронців, діючи всупереч вимог ст. ст. 1, 2,
ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 5, п. 1 ч. 1 ст. 10, ст. ст. 12 та 15 Закону України «Про
міліцію» та інших нормативно-правових актів, з метою припинення акцій протесту
організував перевищення влади та службових повноважень, вчинення теракту,
умисних вбивств та замахів на умисні вбивства неозброєних учасників масових
акцій протесту підлеглими йому та іншими правоохоронцями, які погодились
виконувати його явно злочинний наказ та фактично вступили у попередню змову між
собою.
Приблизно о 08-50 год. - 09-05 год., ОСОБА_23 , а також
його підлеглі, в тому числі ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 та інші
правоохоронці, діючи умисно, спільно та погоджено, за попередньою змовою групою
осіб, усвідомлюючи, що застосування вогнепальної зброї, спорядженої бойовими
патронами щодо неозброєних учасників акцій масових протестів, у тому числі
шляхом стрільби у скупчення людей, тобто загально небезпечним способом,
призведе до загибелі значної їх кількості та спричинення вогнепальних поранень,
свідомо допускаючи та бажаючи цього, маючи умисел на вчинення терористичного
акту, усвідомлюючи явну злочинність наказу, почали здійснювати постріли з
наявних у них АКМС та іншої невстановленої вогнепальної зброї, спорядженої
бойовими патронами, та спеціальних засобів - рушниць Форт-500, споряджених
патронами із зарядом свинцевої картечі, у напрямку масового скупчення людей на
ІНФОРМАЦІЯ_10 та нижній частині вул. Інститутській у м. Києві, а також кидати в
сторону протестувальників наявні в них спецзасоби - світлошумові та газові
гранати.
Надалі вказана озброєна група співробітників РСП, у тому
числі ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , а також ОСОБА_23 та інші
правоохоронці, діючи спільно та погоджено як єдиний бойовий підрозділ, вчиняючи
терористичний акт з метою залякування як протестувальників так і загалом
населення, а також впливу на прийняття рішень керівниками опозиційних
політичних партій та громадських організацій про розпуск учасників акцій
протесту, застосовувала на ураження вогнепальну зброю - АКМС шляхом здійснення
з неї прицільних пострілів бойовими патронами у напрямку неозброєних учасників
масових акцій протестів, які знаходились в районі Майдану Незалежності та у
нижній частині вул. Інститутської у м. Києві. При цьому дана група
співробітників РСП, ОСОБА_23 та інші правоохоронці, діючи спільно та погоджено
з вказаною метою, поступово переміщувалась по алеї паралельно вул.
Інститутській в напрямку Майдану Незалежності та зупинилась на майданчику перед
будівлею Жовтневого палацу, звідки продовжували здійснювати постріли з наявних
у них АКМС та іншої невстановленої вогнепальної зброї, спорядженої бойовими
патронами, рушниць Форт-500, споряджених патронами із зарядом свинцевої
картечі, у напрямку масового скупчення людей на ІНФОРМАЦІЯ_10 та нижній частині
вул. Інститутська у м. Києві, тобто загально-небезпечним способом.
Близько 9 год. 16-17 хв. до будівлі Жовтневого палацу
прибув командир РСП, який до цього перебував в будівлі ГУМВС в м. Києві по вул.
Володимирській, 15, де безпосередньо від командира ПМОП теж отримав наказ
силами РСП, у складі працівників, які перебували на той час на вул. Інститутська,
із застосуванням вогнепальної зброї та спеціальних засобів для відстрілу
гумових куль несмертельної дії, споряджених патронами із зарядом свинцевої
картечі, та у взаємодії з іншими правоохоронцями здійснити невибіркове
застосування вогнепальної зброї на ураження невизначеного кола осіб, які
перебували у зазначеному місці, з метою залякування як протестувальників, так і
загалом населення, а також впливу на прийняття рішень керівниками опозиційних
політичних партій та громадських організацій про розпуск учасників акцій
протесту, тобто вчинити терористичний акт, поєднаний з масовими умисними
вбивствами учасників акцій протестів.
Приблизно після 9 год. 17 хв. ОСОБА_373 та командир РСП,
погоджено та спільно координуючи на місці дії працівників РСП ОСОБА_28 , ОСОБА_25
, ОСОБА_26 , ОСОБА_29 , а також інших працівників правоохоронних органів, у
тому числі вказаного спецпідрозділу МВС, реалізуючи свій злочинний умисел,
діючи за попередньою змовою із ними, перевищуючи владу та службові
повноваження, діючи всупереч вищевказаних вимог Конституції України, Закону
України «Про міліцію» та інших нормативно-правових актів, виконуючи явно
злочинний наказ керівництва, організували перевищення влади та службових
повноважень, вчинення терористичного акту, умисних вбивств неозброєних
учасників акцій масових протестів підлеглими їм та іншими правоохоронцями, які
погодились виконувати їхній явно злочинний наказ.
Будучи об`єднаними єдиним злочинним умислом, спрямованим
на вчинення терористичного акту, а також умисних вбивств максимально можливого,
невизначеного кола осіб - учасників акцій протесту з метою залякування
населення, а також впливу на прийняття рішень керівниками опозиційних
політичних партій та громадських організацій про розпуск учасників акцій
протесту, для повного їх придушення ОСОБА_391 та командир РСП взяли на себе
роль співорганізаторів та співвиконавців злочину, а працівники РСП ОСОБА_20 ,
ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 та інші - роль співвиконавців. Інші працівники
правоохоронних органів, у тому числі РСП - роль співвиконавців та пособників
вчинення злочину.
При цьому, всі обвинувачені та інші правоохоронці,
використовуючи спеціальні навички бойової та вогневої підготовки, діяли як один
бойовий підрозділ, що виконував явно незаконний наказ прямих начальників, які організували
та безпосередньо координували їх злочинні дії на місці, тобто, усвідомлюючи
відсутність жодного законного обґрунтування своїх дій, були об`єднані єдиним
злочинним умислом, спрямованим на вчинення терористичного акту, а також умисних
вбивств максимально можливого, невизначеного кола активістів, з метою їх
залякування та населення загалом, а також впливу на прийняття рішень
керівниками опозиційних політичних партій та громадських організацій про
розпуск «Майдану», їх силового розгону. Кожен боєць зазначеного бойового
підрозділу, який діяв під керівництвом, в тому числі ОСОБА_31 , зокрема
ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , безпосередньо застосовуючи за
вищеописаних обставин вогнепальну зброю щодо невизначеного кола беззбройних
активістів та вчиняючи дії щодо спостереження за місцевістю, охорони,
супроводження тих, хто веде таку стрільбу, умисно та усвідомлено вчиняли
погоджені, конклюдентні дії, спрямовані на реалізацію зазначеного злочинного
плану щодо вчинення терористичного акту, що супроводжувалося загибеллю людей та
іншими тяжкими наслідками.
Приблизно після 09 год. 16-17 хв., відступаючи від
будівлі Жовтневого палацу і рухаючись вверх у напрямку перехрестя вул.
Інститутська та Ольгинська, ОСОБА_23 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21
та інші правоохоронці, діючи спільно та погоджено, як єдиний бойовий підрозділ,
продовжили вчиняти терористичний акт, тобто здійснювати прицільні постріли на
ураження з вогнепальної зброї, спорядженої бойовими патронами, та спеціальних
засобів, споряджених патронами із зарядом свинцевої картечі, у напрямку
скупчення людей на вул. Інститутській та Майдані Незалежності, в руках яких не
було вогнепальної зброї та які не становили для них будь - якої загрози, з
метою вчинення їх вбивств способом, небезпечним для життя багатьох осіб, а
приблизно о 09 год. 20 хв. - зайняли позиції для стрільби за сніжною
барикадою.
Приблизно у період з 09 год. 20 хв. до 09 год. 30 хв.,
перебуваючи за сніжною барикадою, явно перевищуючи владу та службові
повноваження, діючи всупереч вимогам Конституції України, Закону України «Про
міліцію» та інших нормативно-правових актів, виконуючи явно злочинний наказ
керівництва та ОСОБА_31 , який разом з командиром РСП організував такі дії
своїх підлеглих, безпосередньо ОСОБА_23 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 ,
ОСОБА_21 та інші працівники правоохоронних органів, продовжували вчиняти
терористичний акт, тобто спільно та погоджено, як єдиний бойовий підрозділ,
здійснювати на ураження прицільні постріли з АКМС, снайперських гвинтівок, споряджених
бойовими патронами, та спеціальних засобів, споряджених патронами із зарядом
свинцевої картечі, у напрямку учасників акцій протесту, що знаходились на вул.
Інститутській, в руках яких не було вогнепальної зброї та які, перебуваючи на
безпечній відстані від правоохоронців і не становили для останніх будь-якої
загрози.
У подальшому, приблизно о 09 год. 30 хв., ОСОБА_23 та
командир РСП, усвідомлюючи, що вони та їхні підлеглі вчиняють терористичний
акт, тобто без достатніх підстав, передбачених Законом України «Про міліцію» та
іншими нормативно-правовими актами, невибірково застосовують вогнепальну зброю
на ураження до беззбройних учасників акції протесту, як командири підрозділів,
хибно розуміючи інтереси держави, безпідставно ототожнюючи їх із особистими,
явно протиправними інтересами вищих посадових осіб, які полягали в бажанні
усунути перешкоди власній злочинній діяльності та реалізації планів злочинної
організації, припинивши у будь-який злочинний спосіб протестні акції, у тому
числі шляхом залякування протестувальників та загалом населення і впливу на
прийняття рішень керівниками опозиційних політичних партій та громадських
організацій про розпуск учасників акцій протесту, продовжуючи перевищувати
владу та службові повноваження, а також організовувати перевищення влади та
службових повноважень підлеглими правоохоронцями, перемістившись за бетонну
барикаду, віддали ОСОБА_355 , ОСОБА_356 , ОСОБА_513 , ОСОБА_357 та іншим
правоохоронцям, усний наказ розосередитись за бетонними блоками та продовжувати
здійснювати невибіркове застосування вогнепальної зброї на ураження до
невизначеного кола беззбройних осіб, які перебували на вулиці Інститутській та
в районі Майдану Незалежності, для вчинення максимально можливої кількості
вбивств останніх, з метою залякування як протестувальників так і загалом
населення, а також впливу на прийняття рішень керівниками опозиційних
політичних партій та громадських організацій про розпуск учасників акцій
протесту, у тому числі у спосіб вчинення з вказаною метою вбивств тих, хто прибував
для евакуації вбитих та поранених активістів і надання останнім допомоги, а при
наближенні протестувальників - здійснювати постріли з наявних АКМС та іншої
невстановленої вогнепальної зброї, спорядженої бойовими набоями.
Після цього, приблизно з 09 год. 30 хв. до 17 год. 20
лютого 2014 року ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 та інші працівники
правоохоронних органів, у тому числі РСП, діючи спільно та погоджено, як єдиний
бойовий підрозділ, виконуючи явно злочинний наказ, у тому числі вищевказану
злочинну вказівку ОСОБА_31 та командира РСП, які організували і безпосередньо
координували на місці дії працівників РСП та інших правоохоронців, діючи
умисно, всупереч вказаних вимог Конституції України, Закону України «Про
міліцію» та інших нормативно-правових актів, за попередньою змовою групою осіб,
будучи об`єднані із ОСОБА_376 єдиними злочинним умислом, спрямованим на
вчинення терористично акту, а також умисних вбивств максимально можливого,
невизначеного кола осіб - учасників акції протесту, способом, небезпечним для
життя багатьох осіб, з метою залякування населення, а також впливу на прийняття
рішень керівниками опозиційних політичних партій та громадських організацій про
розпуск учасників акцій протесту, їх силового розгону, у тому числі ОСОБА_23 ,
стали здійснювати прицільні постріли на ураження з АКМС та іншої невстановленої
вогнепальної зброї, спорядженої бойовими патронами, в учасників акції протесту,
які у цей час знаходились на вул. Інститутській, у місці розташування верхнього
виходу зі станції метрополітену «Хрещатик», у тому числі у скупчення людей,
тобто загально-небезпечним способом. При цьому, працівники РСП, у тому числі
ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 , а також ОСОБА_23 та інші працівники
правоохоронних органів усвідомлювали, що вони здійснюють постріли у людей, в
руках яких немає зброї та які знаходяться на великій відстані і не становлять
будь-якої загрози для них, оскільки метою останніх було лише евакуювати вбитих
та поранених активістів та підпалити шини для створення димової завіси, яка б
захищала інших активістів від пострілів.
ОСОБА_23 та командир РСП, усвідомлюючи явну злочинність
своїх дій та дій своїх підлеглих, як працівників правоохоронного органу,
завданням якого є дотриманням вимог Конституції України, статті 3, де
передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність
і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, допускаючи, що
учасники акції протесту можуть потрапити до місця ведення вогню та урядового
кварталу через вул. Грушевського та вул. Садову в м. Києві, з метою уникнення
можливої протидії їм та затримання їх та їхніх підлеглих учасниками акції
протесту за вчинення особливо тяжких злочинів, дали вказівку підлеглим зайняти
позиції на перехресті вулиць Грушевського та Садової і не допускати прохід
учасників акції протесту на вул. Інститутська, щоб таким чином унеможливити
протидію правоохоронцям, які у цей час безпосередньо вчиняли терористичний акт,
умисні вбивства та замахи на умисні вбивства учасників акції протесту на вул.
Інститутська.
Як підсумовується в обох обвинувальних актах, 20 лютого
2014 року, у період приблизно з 09 год. 00 хв. по 17 год. 00 хв., унаслідок
вказаних злочинних дій, які виразилися в умисному спільному вчиненні
терористичного акту, ОСОБА_23 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_21 та
інші правоохоронці вчинили масові умисні вбивства 48 осіб (згідно з переліком)
та закінчені замахи на умисні вбивства 80 учасників акцій масових протесту
(згідно з переліком), тобто спричинили загибель 48 вказаних осіб та інші тяжкі
наслідки.
Застосування всіма обвинуваченими вогнепальної зброї за
наведених обставин розглядалося як спосіб вчинення теракту, незаконного
перешкоджання мітингам та перевищення влади, службових повноважень, а
спричинені застосуванням вогнепальної зброї умисні вбивства та замахи на умисні
вбивства як наслідки теракту та вказаного перевищення влади і службових
повноважень відповідно.
Обсяг обвинувачення, яке пред`явлене обвинуваченому ОСОБА_354
за ч. 1 ст. 263 КК України та визнане судом присяжних
недоведеним, випливав з таких описаних в обвинувальному акті у кримінальному
провадженні (ЄРДР № 42016000000000002 від 04.01.2016 року) дій.
20 лютого 2014 року, приблизно о 9 год., заступник
командира ПМОП ОСОБА_23 , перебуваючи на території навпроти будівлі Кінопалацу
по вул. Інститутській, 3, у порушення вимог п. 8.8. Інструкції «Про
забезпечення контролю за обліком, збереженням, видачею й прийманням зброї,
боєприпасів і спеціальних засобів у чергових частинах органів внутрішніх
справ», затвердженої наказом МВС № 141 від 27 березня 2008 року, якою
заборонено передачу табельної вогнепальної зброї іншим особам, а також п. п.
9.2 та 9.3. розділу І Інструкції, затвердженої наказом МВС № 657 від 09 липня
2011 року, якими забороняється передавати зброю іншим особам та користуватись
без необхідності чужою зброєю, отримав (придбав) у невстановленого
співробітника ПМОП не закріплену за ним, ОСОБА_376 , відповідним наказом
вогнепальну зброю - невстановлений АКМС та невстановлену кількість бойових патронів
до нього (бойових припасів).
У подальшому ОСОБА_373 , у період з 09 год. 20 лютого
2014 року по 21 лютого 2014 року (більш точний час закінчення злочинних дій
досудовим розслідуванням не встановлено) без передбаченого законом дозволу
носив вказану невстановлену зброю - АКМС та боєприпаси до нього та
використовував 20 лютого 2014 року при здійсненні терористичного акту та
вчиненні у складі озброєного загону РСП за попередньою змовою масових умисних
вбивств громадян на Майдані Незалежності та АДРЕСА_7 , в результаті чого
загинули громадяни, а інші отримали вогнепальні поранення.
Обсяг обвинувачення, яке пред`явлене обвинуваченим ОСОБА_355 ,
ОСОБА_356 , ОСОБА_357 за ч. 2 ст. 262 КК України та визнане
судом присяжних недоведеним, випливав з таких описаних в обох обвинувальних
актах дій.
21 лютого 2014 року ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та ОСОБА_21
вступили у попередню змову з іншими особами з метою заволодіння вогнепальною
зброєю. Реалізуючи свій умисел, в порушення вимог п. 8.8 Інструкції «Про
забезпечення контролю за обліком, зберіганням, видачею й прийманням
вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та спеціальних засобів у чергових
частинах органів та підрозділів внутрішніх справ України», затвердженої наказом
МВС від 27 березня 2008 року № 141, якою заборонено передачу табельної
вогнепальної зброї іншим особам, на виконання протиправного наказу командира
РСП ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 та інші особи, діючи за попередньої змовою
групою осіб, склали отримані 18 лютого 2014 року у черговій частині АКМС, СГД
та рушниці Форт-500 в ящики в кабінеті командирів взводів РСП, тобто у
непристосованому для її зберігання місці, зокрема: ОСОБА_20 - закріплений за
ним АКМС № НОМЕР_250, ОСОБА_19 - АКМС ШК № НОМЕР_255 , ОСОБА_21 - АКМС № НОМЕР_254
.
Цього ж дня, тобто 21 лютого 2014 року, невстановлені
особи за попередньою змовою з ОСОБА_389 , ОСОБА_390 , ОСОБА_645 та іншими
винесли з приміщення зазначеного кабінету АКМС у кількості 24 шт., пістолет
Форт-12 у кількості 1 шт., СГД у кількості 1 шт., рушниці Форт-500 у кількості 3
шт. та зникли зі зброєю у невідомому напрямку, спричинивши своїми діями збитки
державі в особі ГУМВС в м. Києві внаслідок цієї умисної втрати зброї на суму
677 050 грн.
11. Підстави для виправдання обвинувачених із зазначенням
мотивів, з яких суд присяжних відкидає докази обвинувачення.
Щодо незаконного перешкоджання мітингам та зборам (ч. 4
ст. 41, ст. 340 КК України).
Згідно з ч. 1 ст. 39 Конституції України громадяни мають
право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації
(право на протест). Отже, реалізація цього права напряму залежить від характеру
зборів, мітингів, походів і демонстрацій (акцій протесту), Конституція його
гарантує за умови, що такі акції є мирними, акцентуючи увагу на їх ключову
ознаку такого характеру - громадяни зібралися без зброї. У свою чергу,
диспозиція ст. 340 КК України чітко окреслює види зібрання, незаконне
перешкоджання яким, становить склад даного злочину. Такими є збори, мітинги,
вуличні походи та демонстрації. Отже, будь-які протести громадян зі зброєю або
в інших, аніж передбачених диспозицією ст. 340 КК України формах, не мають
кримінально-правового захисту за цією статтею Особливої частини КК, а
перешкоджання їм навіть і формально незаконне не охоплюється складом злочину,
передбаченого ст. 340 КК України.
Таким чином, за правовою позицією суду наріжним каменем
для правильної правової кваліфікації будь-яких дій обвинувачених за ст. 340 КК
України є відповідь на питання - чи були зафіксовані акції протесту 20 лютого
2014 року, коли обвинуваченими вчинювалися активні дії, мирними, та чи
відбувалися вони у формі зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, а
інші питання вже є похідними.
Відтак, пред`явлене обвинувачення за ст. 340 КК України
змусило суд надати оцінку поданим доказам, які передусім містили відомості щодо
характеру акцій протесту на «Майдані» за весь час їх проведення.
Суду важко виокремити для оцінки докази обвинувачення
саме в цій частині, оскільки такого прокурор ані під час судового розгляду, ані
під час виступу в судових дебатах не зробив. Більш того під час судового
засідання 21 листопада 2017 року прокурор сам акцентував увагу сторін та суду
на тому, що в обвинувальних актах відсутні посилання на оцінку акцій протесту
20 лютого 2014 року як мирних, що узгоджується з текстом самих таких актів.
Розкриваючи право громадян на зібрання, прокурор в обвинувальних актах також
акцентував, що правовий захист надається саме мирним зібранням громадян, з чим
важко не погодитися.
Звертає на себе увагу і те, що за даними обох
обвинувальних актів всі обвинувачені обвинувачувалися у тому, що в період 18-20
лютого 2014 року, на виконання явно злочинного наказу перевищили владу та
службові повноваження, що призвело до тяжких наслідків, взяли участь у вчиненні
теракту, умисних вбивствах та замахів на них, заволодінні зброї. Що ж
стосується незаконного перешкоджання на виконання явно злочинного наказу
проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, то пряме
посилання на такі дії обвинувачених, на характер зібрання активістів та його
конкретну форму (форми) в обвинувальних актах відсутні, лише залишається
здогадуватися на підставі аналізу їх тексту в цілому, що такі дії обвинувачених
могли охоплюватися кінцевою метою поставленого їм у провину теракту 20 лютого
2014 року - повне припинення акцій протесту «Майдану» і у такий спосіб їм
перешкоджання.
З огляду на правила ч.ч. 3 та 6 ст. 22 КПК України,
оскільки суд не має право перебирати на себе функцію державного обвинувачення
чи захисту, самостійно про щось здогадуватися, кожного з наведених аргументів
вже достатньо для прийняття рішення про недоведеність обвинувачення за ст. 340
КК України. Проте, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, виконує
свій обов`язок навести мотиви, з яких відкидаються докази обвинувачення в цій
частині, якщо є для цього підстави.
Під час судового розгляду обвинувачені ОСОБА_20 , ОСОБА_19 ,
ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 своєї винуватості у
вчиненні даного злочину не визнали, пославшись на те, що акції протесту 20
лютого 2014 року не мали ознаки мирних (глава 5.1 вироку). Здійснена за
результатами судового розгляду їх ідентифікація під час подій 20 лютого
2014 року (пункт 5.3.2 вироку), докази щодо їх статусу, локації
та озброєння (глава 5.2 вироку), слідів та обставин
застосування 20 лютого 2014 року зброї та спецзасобів (пункт 5.3.3 вироку),
докази об`єднані в групу як інші (глава 5.5 вироку) виявилися
неінформативними для вирішення порушеного питання.
Оцінюючи докази щодо фактів та обставин, що передували
подіям 20 лютого 2014 року, що ставляться у провину обвинуваченим (глава
5.6. вироку), судом встановлено, зокрема, таке.
Починаючи з 24 листопада 2013 року і до 19 січня 2014
року, «Майдан» мав виключно мирний характер протесту. Наявність під час акцій
протесту окремих, навіть і підготовлених, агресивних груп серед мирних
протестувальників, вчинення такими групами правопорушень насильницького
спрямування, а також само окремі локальні сутички протестувальників із силами
правопорядку суд визнав недостатнім свідченням втратою таким протестом мирного
характеру, оскільки інші цілі його організаторами не були проголошені публічно,
а вказані сутички не стали невід`ємною складовою самого протесу.
Зростання насильства під час акцій протесту на «Майдані»
у період часу з 19 по 26 січня 2014 року (активні події «кривавого Водохреща»)
було очевидним, як і його тривалість, що у сукупності та на тлі попередніх
спалахів насильства, які були короткострокові (до доби), надає цій обставині
певної тенденційності, тобто наявна видозмінність характеру протесту.
Зафіксована у даних подіях точкова поява і вогнепального компоненту. Аналізуючи
задокументовані факти, які на думку сторони захисту, є найбільш переконливими,
суд і в даному випадку не знайшов правих підстав на їх основі для висновку про
втрату протестом мирного характеру. Водночас, динаміка подій, напОСОБА_2750лива
ескалація протистояння з боку організованих груп активістів, долучення до нього
все більшої кількості людей в умовах зростання їх скупченості ставали тими
чинниками, за яких жорстоке протистояння було неминучим, а втрата таким
протестом мирного характеру все менш ілюзорною, сутички дедалі ставали
невід`ємною складовою самого протесу.
Незрівняне з попередніми періодами різке зростання
насильства під час акцій протесту на «Майдані» 18 лютого 2014 року, тяжкість
його наслідків через значну кількість вогнепальних поранень учасників
протистояння з обох сторін у сукупності робить абсолютно сумнівним оцінку
такого протесту на момент вказаних подій як мирної акції. Задокументовані 18
лютого 2014 року дії активістів не можна назвати мирними зборами, мітингами,
вуличним походом чи демонстрацією.
Що стосується судових заборон, то громадяни, як свідчать
остаточні судові рішення, діяли правомірно, а тому виявилися більш обізнаними
та досвідченими у контексті реалізації свого права на мирні зібрання та
можливостей його захисту, аніж держава в особі судових інституцій, які
заплуталися в правовій оцінці встановлених фактів та відповідних їм
правовідносин. Звертає на себе увагу і те, що влада сама своїми діями
заохочувала до невиконання судових заборон, організувавши (допустивши) попри заборони
суду тривале зібрання у лютому 2014 року громадян (недержавних агентів) у
Маріїнському парку або так званого «антимайдану», чим вочевидь було порушено
баланс у правозастосуванні. Було очевидним, що влада у такий спосіб намагалася
обмежити право на мирні зібрання не для досягнення легітимних цілей, а для
припинення самого протесту та покарання найбільш активних його учасників і
створювала для цього видимість легітимних дій, хоча тим самим насправді лише
роздмухувала громадський супротив.
За документованими даними публічні заяви влади, якими б
вони правильними не були, не завжди збігалися з діями від її імені. У справах
«Майдану» ЄСПЛ встановив, що у період часу з 24 листопада 2013 року до 20
(включно) лютого 2014 року влада в Україні свідомо та умисно реалізовувала
цілеспрямовану стратегію припинення (придушення) спочатку мирної акції протесту
на «Майдані».
Порушення з боку влади ходу проведення спочатку мирних
акцій протесту, подальша реалізація нею цілеспрямованої стратегії щодо їх
придушення, яка включала застосування надмірної сили, призвело до, якщо не
сприяло, ескалації насильства, маховик розкручення якої можна було зупинити вже
тільки реальними політичними кроками на зустріч. До того ж, сили правопорядку
під час подій «Майдану» стриманими у діях та політично безсторонніми були не
завжди. На стратегічному рівні владою толерувалося насильство щодо активістів
«Майдану».
Стосовно інших окремих груп доказів в контексті характеру
акцій протесу 20 лютого 2014 року, то під час судового розгляду встановлено
таке.
Оцінюючи всі досліджені під час судового розгляду відеозаписи
та фото матеріали в контексті висунутого обвинувачення (пункти 5.3.1, 5.3.2
та глава 5.6 вироку), суд присяжних констатував детальне документування ними з
різних ракурсів відомостей про обстановку протистояння 20 лютого 2014 року між
активістами та силами правопорядку, зокрема: взаємне застосування сторонами
уражаючих засобів, а з боку активістів - запалювальних сумішей, петард,
салютів, бруківки тощо, а також приховано та відкрито предметів, які з усією
очевидністю за своїми зовнішніми ознаками схожі на вогнепальну зброю різного
типу, що в сукупності є явно несумісним із поняттям засобів мирної акції
протесту в будь-якій його формі; динаміку зміни обстановки на ранок 20 лютого
2014 року (хаотичний відступ саме правоохоронців, який супроводжувався наступом
(атаками та переслідуванням) з боку активістів, а окремих з предметами, які з
усією очевидністю за своїми зовнішніми ознаками схожі на вогнепальну зброю
різного типу, захист з боку правоохоронців, як відступаючої сторони, із
застосуванням всіх наявних спеціальних засобів, в тому числі водометів).
У цьому зв`язку залишається актуальним здійснена судом за
результатами судового розгляду оцінка доказів щодо локації
протестувальників, характеру їх переміщення та дій 20 лютого 2014 року
(пункт 5.3.2 вироку). Задокументовані на відео та фото факти перебування
вогнепальної зброї на території «Майдану» та її застосування в бік
правоохоронців з контрольованої активістами території в центральній частині
міста Києва, значна кількість такої зброї та осіб, які її застосовували,
постраждалих від таких та інших насильницьких дій, визнано судом несумісним із
поняттям форм та засобів мирної акції протесту в принципі.
Крім того, суд присяжних оцінив всі досліджені фото та
відео матеріали як задокументовані відомості про такі факти, які в сукупності
та окремо є також несумисними із поняттям мирного протесту, а саме:
- наявність у період часу 18-20 лютого 2014 року серед
активістів предметів, які з усією очевидністю за своїми зовнішніми ознаками
схожі на вогнепальну зброю різного типу;
- масове застосування 18-20 лютого 2014 року з боку
активістів - запалювальних сумішей, петард, салютів, бруківки тощо, а також
приховано та відкрито предметів, які з усією очевидністю за своїми зовнішніми
ознаками схожі на вогнепальну зброю різного типу;
- ранковий 20 лютого 2014 року збройний напад на сили
правопорядку із застосуванням вогнепальної зброї на ураження, як це
констатовано в самих обвинувальних актах, та у подальшому наступ з боку
активістів на сили правопорядку з елементами атаки та переслідування, а окремих
активістів з предметами, які з усією очевидністю за своїми зовнішніми ознаками
схожі на вогнепальну зброю різного типу, її прицільне застосування в напрямку
сил правопорядку;
- мілітарна екіпіровка 18-20 лютого 2014 року більшості з
активістів, що включала не тільки засоби пасивного та активного захисту, вже
достатніх для завдання тілесних ушкоджень, а й засоби активного нападу -
«коктейлі молотова»;
- захоплення активістами 18-20 лютого 2014 року
працівників правоохоронних органів у полон;
- захоплення та тривале утримання активістами будівель,
що забезпечували діяльність органів державної влади (Мінагрополітики),
державних установ (Консерваторія, НМАУ), органів місцевого самоврядування
(КМДА), громадських об`єднань (будинок Профспілок).
За таких обставин, обвинувачені своїми діями в період 18
- 20 лютого 2014 року не посягали і не могли посягати на право громадян
збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації,
право на що гарантовано ст. 39 Конституції України, їх показання з цього
приводу не спростовані. Більш того, ранковий 20 лютого 2014 року збройний
напад, а у подальшому і наступ з боку активістів на сили правопорядку з
елементами атаки та переслідування, а окремих активістів з предметами, які з
усією очевидністю за своїми зовнішніми ознаками схожі на вогнепальну зброю
різного типу, її прицільне застосування в напрямку сил правопорядку, подальше
переміщення активістів звільненою правоохоронцями територією, яке вже не мало
ознак наступу, важко ідентифікувати як збори, мітинги, вуличні походи та
демонстрації. На таких ознаках цих подій прокурор під час судового розгляду не
зупинявся, хоча захист періодично ставив питання про це.
Досліджені документовані докази за окремими епізодами
загибелі та поранення потерпілих 20 лютого 2014 року також детально
проаналізовані судом (глава 5.4 вироку). Підстави для відхилення за даним
обвинуваченням тих з них, які визнані судом достовірними, відсутні, але вони
тільки додатково, хоча і фрагментарно через їх концентрацію на того чи іншого
потерпілого, посилюють попередні висновки суду за результатами дослідження фото
та відео подій 20 лютого 2014 року. Той факт, що абсолютна більшість потерпілих
під час отримання поранень не вчиняла загрозливих дій стосовно правоохоронців
не змінює характеру самих подій за їх участі в цілому. Суд чітко притримувався
позиції, колі із самого початку під час тривалих акцій протесту насильницькі
дії, навіть групові, з боку окремих активістів не змінювали мирного характеру
самого такого протесту. Аналогічно, немирне зібрання зі зброєю не втрачає
такого свого характеру через участь в ньому, навіть, нехай і великої кількості
беззбройних громадян.
Натомість, як показання потерпілих (глава 5.4
вироку), так і показання свідків (глава 5.5 вироку), при цьому з обох
сторін (обвинувачення та захисту), з приводу оцінки подій 20 лютого 2014 року
як мирного чи немирного протесту, дійсно, розділилися через суб`єктивність
такої оцінки.
Так, виключно мирними дії «Майдану» 20 лютого 2014 року
вважали потерпілі ОСОБА_496 , ОСОБА_894 , ОСОБА_229 , ОСОБА_2084 , ОСОБА_985 ,
ОСОБА_973 , ОСОБА_1329 , ОСОБА_686 , загиблі ОСОБА_1045 , ОСОБА_812 (за
показаннями їх родичів), допитані свідки обвинувачення - ОСОБА_1028 ,
ОСОБА_2141 та захисту - ОСОБА_2411 , ОСОБА_2574 .
Суд присяжних надав вичерпну оцінку такій позиції
вказаних осіб під час окремого зведеного аналізу показань всіх потерпілих та
свідків.
Оціночні судження названих потерпілих щодо виключно мирного
характеру акцій протесту 20 лютого 2014 року суд оцінив критично як такі, що не
ґрунтуються на досліджених судом документованих даних фіксації цих подій (відео
та фото матеріали), яким надана загальна оцінка. Вступають у пряму суперечність
такі твердження і з оцінками інших потерпілих ( ОСОБА_2039 , ОСОБА_2040 ,
ОСОБА_236 , ОСОБА_235 тощо; себе ідентифікували як таких, що ранком 20 лютого
долучилися до «атаки» на правоохоронців потерпілі ОСОБА_687 , «наступу» -
ОСОБА_497 , ОСОБА_930 , ОСОБА_937 , ОСОБА_1244 , ОСОБА_1391 , ОСОБА_1431 ,
ОСОБА_1430 , ОСОБА_1432 , ОСОБА_503 чи «прориву» кордонів міліції - ОСОБА_2040
, ОСОБА_695 , ОСОБА_693 , ОСОБА_692 та ін.).
Крім того, одержані дані за показаннями потерпілих, в
тому числі й про силовий компонент в діях активістів «Майдану», також
об`єктивно ставлять під сумнів мирний характер акцій протесу 20 лютого 2014
року та спроможність припущень окремих з вказаних потерплих про абсолютно
незагрозливий і виключно захисний характер дій активістів під час цих подій, особливо
із самого ранку вказаного дня, а також про нібито заздалегідь спланований
відступ правоохоронців для подальшого штурму «Майдану», власне активісти якого
протягом всього ранку і володіли ініціативою, звернувши у втечу шеренги
правоохоронців.
Роблячи зведений аналіз показань свідків обвинувачення,
суд також оцінив критично суб`єктивні судження (оцінки), які не знайшли свого
підтвердження іншими доказами. Такими, зокрема, виявилися оціночні судження
свідка ОСОБА_2141 та ОСОБА_1027
про мирний характер протесту під час подій 20 лютого 2014 року.
Свідки ОСОБА_1536 , ОСОБА_864
, ОСОБА_798 , навпаки, спростовували тезу про мирний характер акцій протестів,
ще починаючи з подій 19 січня 2014 року.
Роблячи зведений аналіз показань свідків захисту, суд
присяжних констатував, що всі свідки захисту з числа працівників правоохоронних
органів вважали, що станом на 18 лютого 2014 року «Майдан» перестав бути
мирним, більшість з них були очевидцями застосування з боку активістів зброї
(свідки ОСОБА_2353 ; ОСОБА_2360 , ОСОБА_2348 , ОСОБА_1080 , ОСОБА_1078 ,
ОСОБА_1079 , ОСОБА_2355 та ін.). Категорична однобічність протилежних з цього
приводу показань свідків ОСОБА_2418 та ОСОБА_2434 суперечила об`єктивним
відомостям, які були отримані судом з інших джерел документованих доказів.
Отже, суд відхилив як непідтверджені та спростовані
об`єктивними даними відео та фото матеріалів, узгодженими з ними показаннями
інших потерпілих та свідків, показання потерпілих ОСОБА_1212 , ОСОБА_886 ,
ОСОБА_2086 , ОСОБА_295 , ОСОБА_984 , ОСОБА_974 , ОСОБА_1333 , ОСОБА_686 ,
родичів загиблих ОСОБА_913 та ОСОБА_1279 , свідків ОСОБА_1027 , ОСОБА_2146 ,
ОСОБА_2434 та ОСОБА_2418 про виключно мирний характер акції протесту 20 лютого
2014 року.
Подальше протиправне застосування вогнепальної зброї з боку
правоохоронців не змінює вказаних оцінок подій «Майдану».
Крім того, суд вже виключив з обсягу обвинувачення всі
вказівки про нібито вчинення злочинних дій іншими названими в обох
обвинувальних актах конкретними особами, яким обвинувачення не висувалося та
вину яких не було доведено в законному порядку і не встановлено обвинувальним
вироком суду, зокрема, спрямовані на припинення та силовий розгін акцій
протесту, планування, підготовку, віддання та виконання злочинних наказів,
вказівок та доручень з цією метою (Розділ 6 вироку). Також, суд з наведенням
мотивів прийнятого рішення (Розділ 7 вироку) виключив з обвинувачення як
недоведені:
- факт виявлення з боку обвинувачених під час їх
озброєння 18 лютого 2014 року готовності виконати наказ керівництва на невибіркове
застосування вогнепальної зброї до невизначеного кола активістів з метою
вчинення теракту;
- факт перебування загону бійців РСП, а серед них
обвинувачених, з ночі на 19 і до ранку 20 лютого 2014 року у резерві зі
спеціальною метою - надання допомоги іншим підрозділам у разі здійснення ними
штурму «Майдану» та виконання завдань із його силового розгону, як власне і
фактів постановки кимось та одержання ними таких завдань, відповідно й
виявлення згоди на їх виконання;
- факт одержання в період 18 - 20 лютого 2014 року
ОСОБА_376 завдання від керівництва МВС щодо готування до вчинення теракту та
масових умисних вбивств, надання ним згоди на виконання такого завдання
особисто та шляхом організації його виконання бійцями РСП;
- факт одержання в період з 08 год. 30 хв. до 09 год. 00
хв. 20 лютого 2014 року ОСОБА_376 злочинного наказу здійснити силами РСП умисні
вбивства загально-небезпечним способом максимально можливого невизначеного кола
активістів з метою їх залякування для повного припинення протестів, узгодження
останнім з керівництвом ПМОП тактики дій бійців РСП з цією метою, а також факт
виконання ним вказаного наказу, коли розпочав з 08 год. 50 хв. координувати
відведення підрозділів та службових спеціальних транспортних засобів;
- факт перевищення влади та службових повноважень, що
призвело до тяжких наслідків, участі у вчиненні теракту, умисних вбивств двох
та більше осіб, замахів на такі вбивства чи підготовки до таких дій
обвинуваченими в період 18, 19 лютого та до 08 год. 30 хв. 20 лютого 2014 року
на виконання явно злочинного наказу.
Жодного доказу на підтвердження цих фактичних обставин
(спеціальна мета озброєння та перебування бійців РСП в резерві, одержання ОСОБА_2788
згаданого завдання, а згодом і
злочинного наказу та його нібито виконання тощо) сторона обвинувачення не
подала, серед допитаних судом осіб не встановлено тих, які заявили б про себе
як про носія таких фактів чи про будь-яку свою причетність до них, такі факти
не знайшли і свого документального підтвердження.
Суд за результатами судового розгляду з наведенням
мотивів визнав в межах сформульованого обвинувачення поданими доказами
недоведеним, а відтак виключив з висунутого обвинувачення і посилання як на
мету організації ранком 20 лютого 2014 року з боку ОСОБА_31 вчинення злочинів
підлеглими - припинення акцій протесту та виконання явно злочинного наказу на
такі дії з боку керівництва (Розділ 7 вироку). При цьому, суд вкотре нагадує,
що мета припинити акції протесту 20 лютого 2014 року в контексті звинувачення
за ст. 340 КК України знову ж таки матиме своє позитивне значення лише за умови
мирного характеру таких акцій.
Підсумовуючи наведене, суд, окрім відхилених показань
(оціночних суджень) потерпілих та свідків, не вбачає підстав для відхилення
інших поданих прокурором доказів в цій частині, констатуючи лише їх хибну
правову оцінку останнім як доказів саме на підтвердження обвинувачення за ст.
340 КК України.
За таких обставин, суд, виходячи із загальних засад
кримінального судочинства, а саме, верховенства права та забезпечення доведеності
вини, змагальність сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації
сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо
збирання, подання та оцінки доказів, дослідивши всі обставини кримінального
провадження та оцінивши кожний поданий сторонами доказ та їх сукупність,
вважає, що за результатами даного судового розгляду не доведено поза розумним
сумнівом допустимими та достатніми доказами, що ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21
, ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , кожний окремо, за вказаних в обвинувальних актах
обставин, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, в
порушення вимог ст. 39 Конституції України незаконно перешкоджав на виконання
явно злочинного наказу проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і
демонстрацій, із застосуванням фізичного насильства, а тому за цим
обвинуваченням ОСОБА_28 , ОСОБА_25 , ОСОБА_29 , ОСОБА_683 та ОСОБА_31 , кожного
окремо, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 41, ч. 1 ст. 340 КК України,
належить виправдати та ухвалити щодо них, кожного окремо, виправдувальний вирок
з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено,
що в діянні обвинувачених є склад даного злочину.
Щодо вчинення терористичного акту (ч. 4 ст. 41 ч. 3 ст.
258 КК України (в редакції від 21.09.2006).
З огляду на юридичну конструкцію ст. 258 КК України,
принциповою є оцінка поданих стороною обвинувачення доказів на предмет
наявності в діях обвинувачених акцентованої в обох обвинувальних актах
спеціальної мети як обов`язкової складової теракту - залякування населення,
вплив на прийняття рішень та вчинення дій керівниками опозиційних політичних
партій та громадських організацій щодо припинення «Майдану», а інколи ще й
порушення громадської безпеки. Кожна вказана мета відіграє самодостатню роль
при кваліфікації діяння як теракту.
У контексті зв`язку звинувачення у теракті із ймовірним
впливом обвинувачених на прийняття рішень та вчинення дій окремими особами щодо
припинення «Майдану», суд констатує недоведеність в діянні всіх обвинувачених
складу злочину, передбаченого ст. 340 КК України. Відтак, незаконне
перешкоджання з їх боку зборам, мітингам, вуличним походам та демонстраціям в
контексті спеціальної мети теракту, спрямованого на припинення «Майдану», вже є
недоведеним.
Під час судового розгляду обвинувачені ОСОБА_20 ,
ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 своєї винуватості у
вчиненні даного злочину також не визнали, пославшись на те, що 20 лютого 2014
року самі стали об`єктом збройного нападу з боку активістів «Майдану».
Здійснена за результатами судового розгляду ідентифікація
обвинувачених під час подій 20 лютого 2014 року, докази щодо фактів та
обставин, які передували подіям 20 лютого 2014 року, щодо статусу
обвинувачених, локації та озброєння, слідів та обставин
застосування ними 20 лютого 2014 року зброї та спецзасобів, в тому
числі на які посилався прокурор в судових дебатах, не є інформативними для
вирішення порушеного питання спеціальної мети як складової терористичного акту.
Є очевидним, що як за діючими станом на 20 лютого 2014 року, так і на даний час
основами правопорядку штатне екіпірування озброєного вогнепальною зброєю
працівника спеціального підрозділу правоохоронного органу під час виконання ним
службових обов`язків не може розглядатися як елемент порушення громадської
безпеки, залякування населення чи незаконного впливу на прийняття рішень та
вчинення дій об'єднаннями громадян, юридичними особами через складову
будь-якого правопорушення, а тим більше теракту.
Дійсно, суд присяжних, аналізуючи всі подані сторонами
докази, в тому числі і сторони обвинувачення (докази щодо статусу
обвинувачених, їх локації 20 лютого 2014 року, закріплення зброї, докази щодо
слідів та обставин її застосування 20 лютого 2014 року, документи у формі відео
та фото матеріалів про події 20 лютого 2014 року, докази за окремими епізодами
загибелі та поранення потерпілих, показання свідків та інші докази), вважав
доведеним, що 20 лютого 2014 року:
- у період часу приблизно з 09 год. 05 хв. до 17 год. 00
хв., ОСОБА_23 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та ОСОБА_21 , будучи, кожний, працівником
правоохоронного органу, вчинив під час виконання службових обов`язків
перевищення влади та службових повноважень, а ОСОБА_20 та ОСОБА_19 - ще й на
виконання явно злочинного наказу, що супроводжувалося застосуванням
вогнепальної зброї;
- крім того, ОСОБА_23 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , починаючи
з 09 год. 17 хв., кожний, із застосуванням вогнепальної зброї вчинив способом,
небезпечним для життя багатьох осіб, за попередньою змовою групою осіб, а
ОСОБА_20 та ОСОБА_19 - ще й на виконання явно злочинного наказу, умисне
вбивство двох та більше осіб та закінчений замах на умисне вбивство двох та
більше осіб.
Однак вказані доведені факти, як власне й інші дії
обвинувачених, які суд присяжних не вважав встановленими, без даних про їх
вчинення із вказаною спеціальною (терористичною) метою, є недостатніми для
того, щоб вважати обвинувачення за ст. 258 КК України доведеним.
У цьому контексті суд вимушений повторити і для даного
випадку, що за результатами судового розгляду з обсягу обвинувачення з
наведенням мотивів прийнятих рішень виключено (Розділи 6-7 вироку):
- всі вказівки про нібито вчинення злочинних дій іншими
названими в обох обвинувальних актах особами, яким обвинувачення не висувалося
та вину яких не було доведено в законному порядку і не встановлено
обвинувальним вироком суду, зокрема, спрямовані на вчинення теракту, поєднаного
з масовими вбивствами, на припинення та силовий розгін акцій протесту,
планування, підготовку, віддання та виконання злочинних наказів, вказівок та
доручень з цією метою;
- як недоведене посилання на те, що з боку обвинувачених
з числа бійців РСП під час їх озброєння 18 лютого 2014 року мало місце
виявлення в будь-якій спосіб готовності виконати наказ керівництва на
невибіркове застосування вогнепальної зброї до невизначеного кола активістів з
метою вчинення теракту, поєднаного з масовими вбивствами;
- як недоведене посилання на перебування загону бійців
РСП, а серед них обвинувачених, з ночі на 19 і до ранку 20 лютого 2014 року у
резерві зі спеціальною метою - надання допомоги іншим підрозділам у разі
здійснення ними штурму «Майдану» та виконання завдань із його силового розгону,
а також відповідного наказу на вчинення теракту, поєднаного з масовими
вбивствами, як власне і фактів постановки кимось та одержання ними таких
завдань, видачі кимось та доведення до них таких наказів, відповідно й
виявлення згоди на їх виконання;
- як недоведене посилання на одержання в період 18 - 20
лютого 2014 року ОСОБА_376 завдання від керівництва МВС щодо готування до
вчинення теракту та масових умисних вбивств, надання ним згоди на виконання
такого завдання особисто та шляхом організації його виконання бійцями РСП;
- як недоведене посилання на одержання в період з 08 год.
30 хв. до 09 год. 00 хв. 20 лютого 2014 року ОСОБА_376 злочинного наказу силами
РСП, які перебували на вул. Інститутська, здійснити умисні вбивства
загально-небезпечним способом максимально можливого невизначеного кола
активістів з метою їх залякування для повного припинення протестів, а також факт
попереднього узгодження із командиром ПМОП тактики дій бійців РСП з цією метою,
посилання на виконання з боку ОСОБА_31 вказаного наказу, коли він, розпочав 20
лютого 2014 року приблизно з 08 год. 50 хв. координувати відведення підрозділів
та спеціальних транспортних засобів;
- як недоведену вказівку на те, що всі обвинувачені в
період 18, 19 лютого та до 08 год. 30 хв. 20 лютого 2014 року на виконання явно
злочинного наказу перевищили владу та службові повноваження, взяли участь у
вчиненні теракту, вчинили умисні вбивства двох та більше осіб, замахи на такі
вбивства чи готувалися до таких дій;
- як недоведене посилання на мету віддання ранком 20
лютого 2014 року ОСОБА_376 явно злочинного наказу підлеглим бійцям РСП саме на
вчинення терористичного акту.
Отже, за результатами судового розгляду не здобуті та
суду не подані докази на підтвердження віддання явно злочинних наказів на
вчинення теракту, а відтак й їх отримання будь-ким з обвинувачених, подальшої
передачі ними таких наказів іншим особам. Недоведеність факту існування такого
наказу спростовує навіть саме припущення про згоду його виконати чи про
вчинення дій на його виконання.
Крім того, як вже встановлено судом, зафіксовані 20
лютого 2014 року з 09 год. 05 хв. до 09 год. 16 хв. на відеозаписах (пункт
5.3.2 вироку) дії озброєних АКМС, рушницями Форт-500 та пістолетами бійців РСП
та ОСОБА_31 навколо Жовтневого палацу і після цього вказують на їх обмежений
характер спеціальною метою - забезпечення евакуації правоохоронців з будівлі
Жовтневого палацу.
Саме про таку спрямованість дій бійців РСП під керування
ОСОБА_31 навколо Жовтневого палацу вказували під час допиту в суді й інші особи
(потерпілі ОСОБА_507 , ОСОБА_1391
, свідки з числа правоохоронців ОСОБА_861 , ОСОБА_863 та ОСОБА_862 , «ОСОБА_3025
» (СБУ ЦСО «А»), ОСОБА_859 , ОСОБА_860 та ін.), показання яких поданими
доказами не спростовані та, навпаки, підтверджені документально фото та відео
матеріалами.
Обмеженість вогневого впливу на активістів у цей період
часу підтверджена характером (судово-медичний компонент) більшості з
отриманих ними поранень (кінцівки) та окремими випадками заподіяння їм смерті (
ОСОБА_651 , ОСОБА_1045 , ОСОБА_1039 , ОСОБА_1037 ) за можливості
безперешкодного масового вбивства, враховуючи значне скупчення активістів на
невеликій відстані до озброєних бійців РСП, які займали більш вигідні позиції
на височині. Прокурор в судовому засіданні не зміг пояснити, чому бажаючи за
його версію на виконання злочинного наказу вчинити теракт та масові вбивства
активістів, співробітники РСП та ОСОБА_2788 з 09 год. 12 хв. на чотири хвилини самостійно
зупинилися на території біля Жовтневого палацу та значно зменшили вогневий
вплив на активістів (всього двоє поранених - ОСОБА_968 та ОСОБА_1329 , і то
якщо це не сталося пізніше), хоча були умови для масового вбивства активістів
та залякування у такій спосіб населення із займаних правоохоронцями нових
позицій, перешкоди для реалізації такого наміру не існували, а формальні
приводи для таких дій - наявні, принаймні, цього прямо вимагали одержані бійцями
РСП та ОСОБА_2788 за версією прокурора
злочинні накази.
Наявність ознак рикошету за епізодом загибелі ОСОБА_913
та обґрунтовані сумніви щодо його відсутності за епізодами загибелі ОСОБА_910 ,
ОСОБА_911 вступають у протиріччя із версією прокурора про наявність прямого
умислу з боку стрільців на позбавлення життя цих конкретних осіб.
Вказані дані спростовують припущення прокурора про іншу
мету дій обвинувачених 20 лютого 2014 року із самого початку, аніж евакуація
правоохоронців з будівлі Жовтневого палацу. Констатація такого факту руйнує всю
концепцію вчинення правоохоронцями 20 лютого 2014 року теракту, оскільки вони,
як встановлено, розпочали активні дії не з терористичною метою.
Оцінюючи всі досліджені під час судового розгляду відеозаписи
та фото матеріали в контексті висунутого обвинувачення, суд присяжних
констатував детальне документування ними з різних ракурсів відомостей про
обстановку протистояння 18-20 лютого 2014 року між активістами та силами
правопорядку, зокрема: характер перебування вогнепальної зброї на території
«Майдану» та її застосування в бік правоохоронців з контрольованої активістами
території в центральній частині міста Києва 18 - 20 лютого 2014 року, значну
кількість такої зброї та осіб, які її застосовували, визнано судом несумісним
із поняттям форм та засобів мирної акції протесту в принципі; динаміку зміни
обстановки на ранок 20 лютого 2014 року (хаотичний відступ саме правоохоронців,
який супроводжувався наступом (атаками та переслідуванням) з боку активістів, а
окремих з предметами, які з усією очевидністю за своїми зовнішніми ознаками
схожі на вогнепальну зброю різного типу, захист з боку правоохоронців, як
відступаючої сторони, із застосуванням всіх наявних спеціальних засобів, в тому
числі водометів, і лише потім відкрите застосування силами правопорядку
вогнепальної зброї; рух та переміщення сторін протистояння із займаних
позицій (правоохоронці - вверх вул. Інститутська із затримкою, пов`язаною із
евакуацією з будівлі Жовтневого палацу, далі за сніжну та бетонну барикади, а
активісти - поступове переміщення хвилями в напрямку правоохоронців до межі
сніжної барикади).
Всі ці дані, у поєднані із констатованим в обвинувальному
акті ранковим 20 лютого 2014 року збройним обстрілом на ураження сил
правопорядку як причини залишення останніми своїх позицій, вказують на
ініціативність дій саме з боку активістів, а не правоохоронців, що абсолютно не
узгоджується із звинуваченням останніх у теракті, тобто дій з метою порушення
громадської безпеки, залякування населення та впливу на прийняття кимось рішень
та вчинення дій.
Прокурор, доводячи обвинувачення за ст. 258 КК України,
посилався в основному на дані телефонії та відео та фото матеріалів
подій 20 лютого 2014 року.
Так, доводячи факт отримання 20 лютого 2014 року у
проміжку часу з 08 год. 30 хв. до 09 год. 00 хв. ОСОБА_376 явно злочинного
наказу на вчинення теракту та масових умисних вбивств шляхом невибіркового
застосування вогнепальної зброї на ураження до невизначеного кола активістів з
метою їх залякування та загалом населення, а також впливу на прийняття рішень
керівниками опозиційних політичних партій та громадських організацій щодо
припинення «Майдану» прокурор послався на дані про телефоні дзвінки між
іншими особами, обвинувачення яким не висувалося, та між обвинуваченим ОСОБА_376
та командиром ПМОП, які мали місце о 09 год. 24 хв. 40 сек., 09 год. 43 хв. 50
сек., 10 год. 14 хв. 26 сек., 11 год. 57 хв. 31 сек. та 12 год. 10 хв. 02 сек.
Оцінивши ці докази обвинувачення, суд їх відкидає,
оскільки, по-перше, частина з них не стосується ОСОБА_2788 , по-друге, зміст
телефонних розмов самого ОСОБА_2788 залишився невідомим, а по-третє, факт їх
проведення після 09 год. 24 хв. спростовує їх значення як платформи для
будь-яких команд, завдань, наказів чи вказівок, які ймовірно міг одержати
ОСОБА_2231 до вказаного часу.
Спеціально наведені прокурором в судовому засідання та
під час судових дебатів інші докази вказані висновки суду під сумнів також не
ставлять, оскільки:
- показання свідків ОСОБА_2310 та ОСОБА_2311 тільки підтвердили мету
дій РСП біля Жовтневого палацу - евакуація правоохоронців;
- інші згадки прокурором про телефонні розмови також є
беззмістовними;
- відеозаписи на екранах 1/2, 3/1, 1/4, 2/4 відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…», астрономічний час подій - 08
год. 53 хв. 07 сек., 09 год. 00 хв. 16 сек., 09 год. 01 хв. 28 та 31 сек., 09
год. 04 хв. 18 сек., фіксують дії ОСОБА_31 та бійців РСП, з яких не випливає
бажання з їх боку вчинити теракт, поєднаний з масовими вбивствами (ОСОБА_2788 скеровує відступ правоохоронців та
спецтехніки, а бійці РСП лише спостерігають за обстановкою);
- відеозаписи та фотозображення на екранах 1/2,
1/3, 4/3, 3/1 відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…»,
астрономічний час події - 09 год. 05 хв. 14 сек. - 09 год. 05 хв. 45 сек. - 09
год. 09 хв. 30 сек. - 09 год. 12 хв. 13 сек. фіксують дії ОСОБА_31 та бійців
РСП, які, будучи, кожний, працівником правоохоронного органу, перебуваючи в м.
Києві на вул. Інститутська біля будівлі Жовтневого палацу, вчинили під час виконання
службових обов`язків перевищення влади та службових повноважень, а ОСОБА_20 та
ОСОБА_19 - ще й на виконання явно злочинного наказу, що супроводжувалося
застосуванням вогнепальної зброї, після чого, взявши під свій контроль периметр
навколо Жовтневого палацу, фактично припинили свої силові дії, концентруючи їх
тільки на утриманні такого контролю - це цілком узгоджується із метою таких дій
- евакуація правоохоронців з будівлі Жовтневого палацу. При цьому, сам прокурор
акцентує увагу на 09 год. 12 хв. 13 сек., коли з боку бійців РСП фіксується
чітко виражене припинення дій наступального характеру та застосування уражаючих
засобів, що як раз таки і пояснюється досягненням названої мети їх дій.
Далі, прокурор за даним обсягом обвинувачення, доводячи
факт організації з боку ОСОБА_2788 та
командира РСП приблизно після 09 год. 17 хв. вчинення підлеглими бійцями РСП та
іншими правоохоронцями теракту шляхом спільного, будучи об`єднаними єдиним
злочинним умислом, застосування вогнепальної зброї на реалізацію заздалегідь
розробленого злочинного плану, знову послався на дані про телефоні дзвінки
між правоохоронцями та відомості відео та фото, зокрема, на екранах 2/4,
3/2, 3/3, 4/2 відео «Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…»,
астрономічний час подій - 09 год. 16 хв. 23-56 сек. - 09 год. 17 хв. 22-36 сек.
- 09 год. 19 хв. 37 сек. - 09 год. 20 хв. 01 сек.
Оцінивши і ці докази обвинувачення, суд також не вважає
їх такими, що свідчать про стверджене прокурором, оскільки, по-перше, згадка
про телефонні розмови знову ж таки є беззмістовною, по-друге, ці та інші
досліджені судом відео та фото матеріали за вказаний час подій вказують на
спішне із втратами завершення бійцями РСП спеціальної операції біля Жовтневого
палацу, залишення ними позицій спочатку біля нього, а потім і на алейці, що
веде від Жовтневого палацу, відступ за сніжну барикаду без жодного висунення
вимог. Характер таких дій обвинувачених, який пов`язаний з відходом та
залишенням своїх позицій, хоча і поєднаний з умисними вбивствами активістів та
замахами на такі, що безумовно порушує громадський порядок, суд не може
тлумачити як ініційоване ними порушення громадської безпеки, яка характеризує
стан суспільства в цілому, або залякування населення чи намагання вплинути на
прийняття рішень якимись суб`єктами про розпуск «Майдану».
В основі залякування та впливу завжди лежать активні
(ініціативні) дії винуватого, спрямовані на адресата такого залякування чи
впливу. Більш того, винувата особа робить все можливе, щоб вказане залякування
чи вплив були дієвими, адже це є інструментом досягнення бажаного результату.
Досягнути такої мети, тікаючи від адресата чи згортаючи свої дії, не можливо.
Встановлено, що обвинувачені спочатку активно діяли з метою забезпечити
евакуацію правоохоронців з Жовтневого палацу, а потім вимушено та спішно
припинили ці свої дії через втрати, зброю застосовували, віддаляючись від
активістів, а не зближаючись з ними, відтак не перешкоджали збільшенню
території «Майдану», жодних вимог при цьому не висували. Такі дії суд присяжних
не може розглядати як залякування населення чи вплив на когось для прийняття
рішення про розпуск «Майдану».
Крім того, що стосується такої окремої мети теракту, як
порушення громадської безпеки, то згадка про неї в обох обвинувальних актах є
лише у формулі обвинувачення та у правовій кваліфікації щодо кожного з
обвинувачених. Натомість, серед фактичних обставин, які вважав сам прокурор
встановленими і викладені в обох обвинувальних актах щодо кожного з
обвинувачених, посилання на цю мету в їх діях відсутні. Така ситуація
фіксується і при формулюванні в обвинувальних актах змісту злочинних наказів,
які нібито звечора 18 лютого 2014 року, в тому числі при передислокації,
адресувалися обвинуваченим, а ранком 20 лютого нібито вимагали від останніх
розпочати теракт, при формулюванні змісту злочинних наказів, які нібито були
адресовані бійцям РСП, а так само які нібито довелося їм виконувати. В
обвинувальних актах підкреслено, що обвинувачені весь час діяли виключно в
межах отриманих злочинних наказів та спільного злочинного умислу, відтак
встановлені прокурором фактичні обставини щодо змісту злочинних наказів
відіграють вирішальну роль, але останні, за версією того ж прокурора, не були
спрямовані на порушення громадської безпеки, принаймні, вказівка на це
відсутня.
Такі протиріччя між формулою обвинувачення, правовою
кваліфікацією, з одного боку, та викладеними фактичними обставинами, з іншого,
у ситуації, коли йдеться про зміст явно злочинного наказу та спрямованість
умислу обвинувачених, змушують суд всі сумніви щодо висунутого обсягу
обвинувачення тлумачити на користь обвинувачених, а не навпаки. Відображення
фактичних обставин кримінального правопорушення має значення не тільки для
аргументації висновків слідчого, прокурора, але і для дослідження обставин
вчиненого кримінального правопорушення в суді, а також для реалізації права
підозрюваного на захист.
Далі, прокурор, доводячи факт продовження вчинення
обвинуваченими на виконання явно злочинного наказу теракту, що супроводжувався
загибеллю людей та іншими тяжкими наслідками, у проміжок часу з 09 год. 20 хв.
до 09 год. 30 хв., коли вони перебували за сніжною барикадою, та у проміжок
часу з 09 год. 30 хв. до 17 год. 00 хв., коли вони перебували за бетонною
барикадою, посилався знову на дані про телефоні дзвінки між
правоохоронцями та відомості відео, зокрема: на екранах 2/1, 3/3 відео
«Висота ''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…», астрономічний час подій - 09
год. 20 хв. 20 сек. - 09 год. 26 хв. 20 сек.; на екранах 4/4 відео «Висота
''Жовтневий'' (2-е видання). Частина 2…», астрономічний час подій - 09 год. 29
хв. 27 сек. - 09 год. 33 хв. 45 сек. - 09 год. 56 хв. 16 сек. - 11 год. 08 хв.
36 сек., а також відеозапис «5470126 ОСОБА_2277 » або «ТРК Україна - Ескадрони
смерті ОСОБА_757 » (папка «ТРК Україна» - т. 69 а. 121; т. 129 а. 161-186
(протокол огляду від 23 жовтня 2015 року).
Оцінивши і ці докази обвинувачення, суд також не вважає
їх такими, що свідчать про стверджене прокурором, оскільки, по-перше, згадка
про телефонні розмови знову ж таки є беззмістовною, по-друге, ці та інші
досліджені судом відео та фото матеріали за вказаний час подій вказують на
статичне утримання правоохоронцями в цей період позицій за сніжною, а потім і
бетонною барикадами, жодних вимог при цьому останніми не висувається. Характер
таких дій обвинувачених, хоча і поєднаний з умисними вбивствами активістів та
замахами на такі, що безумовно порушує громадський порядок, суд також з
наведених вище мотивів не може тлумачити як ініційоване ними порушення
громадської безпеки або залякування населення чи намагання вплинути на
прийняття рішень про розпуск «Майдану».
Також прокурором зроблено оцінку доказів за кожним з епізодів
поранення та загибелі потерпілого. Досліджені документовані докази в цій
частині детально проаналізовані судом (глава 5.4 вироку). Підстави для
відхилення за даним обвинуваченням тих з них, які визнані судом достовірними,
відсутні, але вони тільки додатково, хоча і фрагментарно через їх концентрацію
на того чи іншого потерпілого, посилюють попередні висновки суду за
результатами дослідження фото та відео подій 20 лютого 2014 року. Сукупність
даних за результатами дослідження всіх епізодів поранених та загиблих
активістів вказує на те, що, окрім двох випадкових осіб і вже після 11 год. 30
хв. (потерпілий ОСОБА_1040 та свідок ОСОБА_1035 ), жоден з інших учасників
акцій протесту, які залишалися перебувати саме на Майдані Незалежності, від дій
бійців РСП біля Жовтневого палацу, за сніжною та бетонними барикадами 20 лютого
214 року не постраждав, принаймні, дані про протилежне відсутні.
Що стосується показань самих потерпілих, то
допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1244 єдиний, хто називав співробітників
МВС терористами. Більшість потерпілих та їх представників лише підтримали
правову кваліфікацію дій обвинувачених за ст. 258 КК України, а представник
потерпілих ОСОБА_333 принципово на ній наполягав. Натомість, будь-які оціночні
судження, якими б вони емоційними не були, за відсутності фактологічної основи
такими і залишаються. У цьому зв`язку актуальність висновків суду, які повністю
ґрунтуються на документованих даних відео та фото матеріалів досліджуваних подій,
не втрачається.
Аналізуючи показання всіх допитаних свідків, під
час судового розгляду встановлено таке. Свідки «ОСОБА_3025
», ОСОБА_2281 , «ОСОБА_3027 » та «ОСОБА_3026
» (СБУ ЦСО «А») прямо спростували поширені в ЗМІ того часу чутки про нібито
підготовку до штурму «Майдану» 20 лютого 2014 року, не було відомо їм і про те,
що до наступальних дій готувалися інші підрозділи. Ці дані також підтвердили
свідки ОСОБА_2230 , ОСОБА_859 , ОСОБА_860 ,
ОСОБА_864 , ОСОБА_2293 , ОСОБА_2247 , ОСОБА_2251 , «ОСОБА_3042 » та «ОСОБА_3025 »
(УДО), ОСОБА_2371 , ОСОБА_2372 , ОСОБА_2373 , ОСОБА_1080 , ОСОБА_1078 ,
ОСОБА_1079 , ОСОБА_2353 , ОСОБА_2386 . Всі свідки - співробітники
спецпідрозділів СБУ, УДО, ВВ «Омега», окремо свідок ОСОБА_2293 - координатор
загонів спецпризначення ВВ, визнали, що наспіх залучалися до заходів 20 лютого
2014 року, вже реагуючи на події, що сталися (ранковий обстріл працівників
міліції), а це об`єктивно виключає їх причетність до планування останніх.
Звертає на себе увагу, що і потерпілі, які хоча й
перебували в різних локаціях «Майдану», проте узгоджено повідомили в суді також
про поширені на ранок 20 лютого 2014 року, як дехто ( ОСОБА_258 , ОСОБА_985 ,
ОСОБА_1435 ) називав провокаторами, повідомлення про нібито штурм та зачистку
міліцією «Майдану», хоча насправді таких дій не було ( ОСОБА_496 , ОСОБА_1329 ,
ОСОБА_691 , ОСОБА_1046 , ОСОБА_690 , ОСОБА_692 , ОСОБА_1843 та багато ін.).
Такі відомості узгоджуються із висновками суду за результатами дослідження
характеру переміщення та дій правоохоронців 20 лютого 2014 року за даними
документів у формі відео та фото матеріалів (пункт 5.3.2 вироку).
Дійсно, окремі потерпілі ( ОСОБА_894 , ОСОБА_937 ,
ОСОБА_232 , ОСОБА_968 ), також погоджуючись з тим, що правоохоронці ранком 20
лютого все ж таки відступали, а не штурмували, припускали під такими їх діями
реалізацію заздалегідь спланованого сценарію для подальшого розстрілу
«Майдану».
Однак, категорично заперечив таку оцінку дій
правоохоронців, які просто тікали зі своїх позицій через неочікуваний штурм з
боку «Майдану», потерпілий ОСОБА_2040 . Потерпілі ОСОБА_336 та ОСОБА_694 -
обидва колишні правоохоронці та учасники «Майдану», перший з них втратив під
час цих подій 20 лютого сина, прямо визнали, що була атака з боку «Майдану», а
тому міліція почала відступати через її обстріл та понесені при цьому втрати.
Вказані пояснення ОСОБА_1247 , ОСОБА_282 та ОСОБА_924 ,
окрім того, що узгоджуються з версією переходу активістів у наступ (атаку,
штурм, прорив), як про це ствердно повідомили багато інших потерпілих,
заслуговують на довіру і через узгодженість з результатами досліджених
численних фото та відео матеріалів щодо обстановки на «Майдані» на ранок 20
лютого 2014 року. Було очевидним при цьому масове спішне, хаотичне та
неорганізоване переміщення правоохоронців, інколи бігом, долаючи затор через
барикади. Відступ сил правопорядку прикривався застосуванням водометів,
зафіксовані на відео дії яких визначають саме таку мету їх застосування, а тому
їх оцінка як вчинених з метою силового відтиснення активістів чи штурму їх
позицій, судом визнана надуманою. Суд на цьому наголошував не одноразово.
Пояснення потерпілих
ОСОБА_1247 , ОСОБА_282 та ОСОБА_924
мали й інше відповідне фактологічне підґрунтя, вони узгоджуються із
показаннями свідків обвинувачення
ОСОБА_2120 , ОСОБА_1536 , ОСОБА_1526 ,
ОСОБА_2575 , «ОСОБА_3025 » (СБУ),
ОСОБА_2302 , ОСОБА_2301 , ОСОБА_2307 ,
ОСОБА_2576 , ОСОБА_2310 , ОСОБА_2311 ,
ОСОБА_2298 , ОСОБА_2252 , ОСОБА_2577 та свідків захисту ОСОБА_2578 ,
ОСОБА_2579 , ОСОБА_2580 , ОСОБА_1079 , ОСОБА_2581 , ОСОБА_1095 , які також
показали, що міліція почала панічно відступати через її обстріл.
Також за обставинами в обох обвинувальних актів, які
вважав прокурор встановленими, цей відступ правоохоронців відбувся внаслідок
обстрілу активістами правоохоронців, що спричинило загибель та вогнепальні
поранення окремих з них.
Враховуючи викладене, суд присяжних оцінив критично як
помилкові, а тому відхилив за правилами припущення показання (оціночні
судження) потерпілих ОСОБА_886 , ОСОБА_341 , ОСОБА_316 та ОСОБА_967 , які
розглядали відступ правоохоронців як заздалегідь спланований ними сценарій для
теракту, а також ОСОБА_1226 , який вважав дії правоохоронців терористичними.
Отже, версія, за якою сили правопорядку нібито
заздалегідь планували чи свідомо здійснили ескалацію насильства 20 лютого 2014
року, свого об`єктивного підтвердження не знайшла.
Не знайшла свого підтвердження поданими доказами версія
окремих потерпілих та їх представників і про те, що зведенням бетонної барикади
чи іншими діями правоохоронців 19-20 лютого 2014 року начебто вчинялися
підготовчі дії до теракту. Мотиви з цього приводу наведені судом у пункті 5.3.1
вироку і не втратили своєї актуальності.
Проведений силами правопорядку вечірній та нічний з 18 на
19 лютого 2014 року безглуздий, як його оцінювали і самі правоохоронці -
допитані свідки, штурм «Майдану», завершився перемир`ям вдень 19 лютого, яке
характеризувалося за показаннями абсолютної більшості потерпілих та свідків -
учасників «Майдану» та правоохоронців фактичним заспокоєнням обстановки.
Таким чином, станом на ранок 20 лютого 2014 року жодних
чинників ескалації, аніж вранішній обстріл працівників правоохоронних органів,
не було. В таких умовах вбачати в подальших, нехай і асиметричних, захисних
діях обстріляних правоохоронців ознаки теракту не відповідає правовій природі
останнього за визначенням. Положення Закону України «Про боротьбу з
тероризмом», який дає визначення теракту з відсилкою на ст. 258 КК України, не
можуть бути застосовані як підстава для переслідування будь-яких громадян, які,
діючи в межах закону, виступають на захист своїх конституційних прав і свобод.
Перед Законом всі рівні. Тому, громадянами, які, діючи в межах закону,
виступали на захист своїх конституційних прав і свобод, безумовно були як активісти
«Майдану», які збиралися мирно, без зброї і проводили збори, мітинги, походи і
демонстрації та опором відстоювали таке своє право, так і працівники
правоохоронних органів, які діючи в межах Закону України «Про міліцію»,
захищали своє життя та здоров`я. За правилами ст. 1 Закону України «Про
боротьбу з тероризмом» останнє є цілеспрямоване застосування жорстоких форм
насильства з метою досягнення злочинних цілей. Відтак, саме по собі протиправне
застосування насильства, яким би жорстоким воно не було, скажімо вбивство двох
і більше осіб, якщо воно не було інструментом досягнення іншої спеціальної
(терористичної) злочинної мети (порушення громадської безпеки, залякування
населення, провокація воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, вплив на
прийняття рішень та вчинення дій певними особами, привернення уваги
громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів терориста), не
містило і не могло містити ознак терору.
Що стосується обвинуваченого ОСОБА_29 , то до 09 год. 30
хв. він перебував в іншому місці, аніж озброєні бійці РСП, які тактично
взаємодіяли з ОСОБА_2788 , застосування зброї з їх боку відновилося із-за
бетонної барикади лише після 09 год. 41 хв. Відтак, об`єктивно обвинувачений
ОСОБА_701 не брав участі в спеціальній операції біля Жовтневого палацу, у
відході бійців РСП з ОСОБА_2788 за
сніжну барикаду та перебуванні за нею, у відході бійців РСП з ОСОБА_2788 за бетонну барикаду, іншого не встановлено,
тому не міг він бути і адресатом будь-яких наказів перед вказаною спеціальною
операцією, під час відходу до сніжної, бетонної барикад та перебування за
першою. Крім того, факти застосування вогнепальної зброї з боку ОСОБА_29 під
час всіх подій 20 лютого 2014 року допустимими доказами не доведені.
Що ж стосується конкретно обвинуваченого ОСОБА_26 , то,
не зважаючи на його перебування весь ранок 20 лютого 2014 року за бетонною
барикадою, будь-яких даних про його тактичну чи будь-яку іншу взаємодію з
озброєними бійцями РСП та ОСОБА_376 чи іншими особами, які діяли спільно з
першими, окрім пасивного перебування на місці вчинення злочину, під час
судового розгляду не здобуто і суду не подано. Факти застосування вогнепальної
зброї з боку ОСОБА_26 , а також вчинення ним всіх поставлених у провинну дій та
причетність до описаних в обвинувальному актах суспільно небезпечних наслідків
також залишилися недоведеними. З огляду на подані прокурором докази, висновки
про винуватість конкретно ОСОБА_2803 та ОСОБА_2801 ґрунтуються виключно на
припущеннях, виходячи із самого факту їх перебування 20 лютого 2014 року на
вул. Інститутська - ОСОБА_2803 у складі РСП, а ОСОБА_2801 - бронегрупи РСП.
За допустимими об`єктивними даними судово-балістичних
експертиз слідів використання закріпленої штатної зброї РСП за ОСОБА_645 (АКМС
№ НОМЕР_254 ) та ОСОБА_652 (АКМС № ВМ НОМЕР_364 ) також не виявлено.
Підсумовуючи наведене, суд, окрім окремих відхилених
судом показань (оціночних суджень) потерпілих та свідків, не вбачає підстав для
відкидання інших поданих доказів обвинувачення в цій частині, констатуючи лише
їх хибну правову оцінку як доказів саме на підтвердження обвинувачення за ст.
258 КК України.
За таких обставин, суд, виходячи із загальних засад
кримінального судочинства, а саме, верховенства права та забезпечення
доведеності вини, змагальність сторін тощо, створивши необхідні умови для
реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому
числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, дослідивши всі обставини
кримінального провадження та оцінивши кожний поданий сторонами доказ та їх
сукупність, вважає за результатами даного судового розгляду не доведеним поза розумним
сумнівом допустимими та достатніми доказами, що ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21
, ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , кожний окремо, за вказаних в обвинувальних актах
обставин, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, вчинив
на виконання явно злочинного наказу терористичний акт, тобто застосував зброю
та скоїв інші дії, які створювали небезпеку для життя та здоров'я людини, з метою порушення громадської безпеки,
залякування населення та впливу на прийняття рішень та вчинення дій об'єднаннями громадян, юридичними особами, за
попередньою змовою групою осіб, що призвело до загибелі людей та інших тяжких
наслідків, а тому за цим обвинуваченням ОСОБА_28 , ОСОБА_25 , ОСОБА_29 ,
ОСОБА_683 та ОСОБА_31 , кожного окремо, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4
ст. 41 ч. 3 ст. 258 КК України (в редакції від 21.09.2006), належить виправдати
та ухвалити щодо них, кожного окремо, виправдувальний вирок з підстави,
передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що в діянні
обвинувачених є склад даного злочину.
Щодо умисних вбивств та замахів на такі (ч. 4 ст. 41, п.
п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України; ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12
ч. 2 ст. 115 КК України).
В контексті зв`язку звинувачення всіх обвинувачених у
вчиненні умисних вбивств та замахів на такі як способу вчинення теракту та
спричинення його наслідків з метою ймовірного впливу такими своїми діями на
прийняття рішень та вчинення дій щодо припинення «Майдану», суд присяжних
констатує недоведеність в діянні всіх обвинувачених складу злочинів,
передбачених ст. ст. 258 та 340 КК України. Натомість, обвинувачення ОСОБА_25 ,
ОСОБА_28 та ОСОБА_31 у вчиненні власне умисних вбивств та замахів на такі
знайшло своє підтвердження, хоча і часткове.
Допитані обвинувачені ОСОБА_21 та ОСОБА_22 своєї
вини у вчиненні даних злочинів не визнали, пославшись на своє перебування в
іншому місці, аніж місцевість навколо Жовтневого палацу, де почалося
застосування зброї в бік активістів, та свою непричетність до її застосування
20 лютого 2014 року взагалі.
Виходячи з показань ОСОБА_2803 та ТАМТУРИ, які не
спростовані іншими доказами, а також даних відео та фото матеріалів щодо
їх та РСП локації і переміщення 20 лютого 2014 року, до 09 год. 30 хв. вони
обидва перебували в іншому місці, аніж озброєні бійці РСП, які тактично
взаємодіяли з ОСОБА_376 . Відтак, об`єктивно ОСОБА_2803 і ОСОБА_2801 дійсно не
брали участі в спеціальній операції біля Жовтневого палацу, у відході бійців
РСП з ОСОБА_376 за сніжну барикаду та перебуванні за нею, у відході бійців РСП
з ОСОБА_376 за бетонну барикаду, тому не могли вони бути і адресатом будь-яких
наказів перед вказаною спеціальною операцією, під час відходу до сніжної та
бетонної барикад та перебування за першою, а також не мали можливості вступити
у зговір на вчинення злочину із вказаними особами.
Крім того, не зважаючи на перебування ОСОБА_26 весь ранок
20 лютого 2014 року за бетонною барикадою, будь-яких даних про його тактичну чи
будь-яку іншу взаємодію з озброєними бійцями РСП та ОСОБА_376 чи іншими
особами, які діяли спільно з першими, на відміну від ОСОБА_29 , окрім пасивного
внаслідок погіршення стану здоров`я перебування на місці вчинення злочину, під
час судового розгляду не здобуто і суду не подано, а всі сумніви з цього
приводу тлумачаться судом на користь обвинуваченого.
За допустимими об`єктивними даними судово-балістичних
експертиз слідів використання 18-20 лютого 2014 року закріпленої штатної зброї
РСП за ОСОБА_645 (АКМС № НОМЕР_254 ) та ОСОБА_652 (АКМС № ВМ НОМЕР_364 ) не
виявлено. Отже, факти безпосереднього застосування вогнепальної зброї з їх боку
під час всіх подій 20 лютого 2014 року допустимими доказами також не доведені.
Хоча обвинувачені ОСОБА_21 та ОСОБА_22 і не оспорювали
досліджених судом даних щодо свого службового статусу,
закріплення за ними штатної зброї РСП, свого локального перебування
на вул. Інститутська в складі РСП за бетонною барикадою під час подій 20 лютого
2014 року та в цілому даних відео та фото фіксації цих подій, телефонії,
а під час їх дослідження судом чітко ідентифікували себе та інших своїх
співслужбовців на місцевості, всі ці відомості окремо та у своїй сукупності не
доводять причетність вказаних двох обвинувачених до умисних вбивств активістів
та замахів на їх вбивства.
Дійсно, за своєю побудовою структура висунутого
звинувачення в умисних вбивствах та замахах на такі охоплює співвиконавство
осіб, які вступили у попередню змову на вчинення цих злочинів фактично з
розподілом ролей.
За результатами судового розгляду суд встановив, що
причетні до подальших умисних вбивств бійці РСП вступили у попередню змову на
вчинення цього злочину групою осіб орієнтовно о 09 год. 17 хв., перебуваючи ще
біля Жовтневого палацу перед відходом від нього алейкою. Однак, ця обставина
виключає можливість з боку ОСОБА_29 та ОСОБА_26 бути учасником таких дій,
оскільки разом з вказаними бійцями РСП вони опинилися тільки після 09 год. 30
хв. і вже за бетонною барикадою. А якщо брати за основу версію прокурора про
досягнення попередньої змови на вбивства громадян бійцями РСП приблизно о 8
год. 50 хв. - 9 год. 00 хв., як про це вказано в обвинувальних актах, то
можливість з боку ОСОБА_29 та ОСОБА_26 бути учасником таких дій стає ще більш
примарною.
У цьому контексті суд присяжних також вимушений повторити
і для даного випадку, що за результатами судового розгляду з обсягу
обвинувачення з наведенням мотивів прийнятих рішень виключено (Розділи 6-7
вироку):
- всі вказівки про нібито вчинення злочинних дій іншими
названими в обох обвинувальних актах особами, яким обвинувачення не висувалося
та вину яких не було доведено в законному порядку і не встановлено
обвинувальним вироком суду, зокрема, спрямовані на вчинення теракту, поєднаного
з масовими вбивствами, планування, підготовку, віддання та виконання злочинних
наказів, вказівок та доручень з цією метою (Розділ 6 вироку);
- як недоведене посилання на те, що з боку обвинувачених
з числа бійців РСП під час їх озброєння 18 лютого 2014 року мало місце
виявлення в будь-якій спосіб готовності виконати наказ керівництва на
невибіркове застосування вогнепальної зброї до невизначеного кола активістів з
метою вчинення теракту, поєднаного з масовими вбивствами;
- як недоведене посилання на перебування загону бійців
РСП, а серед них обвинувачених, з ночі на 19 і до ранку 20 лютого 2014 року у
резерві зі спеціальною метою - надання допомоги іншим підрозділам у разі
здійснення ними штурму «Майдану» та виконання завдань із його силового розгону,
а також відповідного наказу на вчинення теракту, поєднаного з масовими
вбивствами, як власне і фактів постановки кимось та одержання ними таких
завдань, видачі кимось та доведення до них таких наказів, відповідно й
виявлення згоди на виконання цих спеціальних завдань та наказів;
- як недоведене посилання на одержання в період з 08 год.
30 хв. до 09 год. 00 хв. 20 лютого 2014 року ОСОБА_376 злочинного наказу силами
РСП, які перебували на вул. Інститутська, здійснити умисні вбивства
загально-небезпечним способом максимально можливого невизначеного кола
активістів з метою їх залякування для повного припинення протестів, а також
факт попереднього узгодження із командиром ПМОП тактики дій бійців РСП з цією
метою;
- як недоведену вказівку на те, що всі обвинувачені в
період 18, 19 лютого та до 08 год. 30 хв. 20 лютого 2014 року на виконання явно
злочинного наказу перевищили владу та службові повноваження, взяли участь у вчиненні
теракту, вчинили умисні вбивства двох та більше осіб, замахи на такі вбивства
чи готувалися до таких дій.
Отже, за результатами судового розгляду не здобуті та
суду не подані докази на підтвердження віддання явно злочинних наказів на
вчинення теракту, поєднаного з масовими вбивствами, а відтак й їх отримання
будь-ким з обвинувачених, подальшої передачі ними таких наказів іншим особам.
Недоведеність факту існування такого наказу спростовує навіть саме припущення
про згоду його виконати чи про вчинення дій на його виконання.
Дійсно, суд присяжних, аналізуючи всі подані сторонами
докази, вважав доведеним, що 20 лютого 2014 року ОСОБА_23 , ОСОБА_20 та
ОСОБА_19 , починаючи з 09 год. 17 хв., кожний, із застосуванням вогнепальної
зброї вчинив способом, небезпечним для життя багатьох осіб, за попередньою
змовою групою осіб, а ОСОБА_20 та ОСОБА_19 - ще й на виконання явно злочинного
наказу, умисне вбивство двох та більше осіб та закінчений замах на умисне
вбивство двох та більше осіб. Однак вказаний доведений факт є явно недостатнім
для того, щоб вважати причетними до таких дій обвинувачених ОСОБА_29 та
ОСОБА_2582 .
Жоден з допитаних під час судового розгляду потерпілих
чи свідків не впізнав ОСОБА_29 та ОСОБА_683 як осіб, внаслідок пострілу
зі зброї яких були спричинені 20 лютого 2014 року загибель чи поранення
потерпілих, хоча їх локація та обставини переміщення були під час судового
розгляду встановленими. Серед досліджених судом документальних доказів за
кожним епізодом загибелі та поранення потерпілих відомостей про пряму
причетність ОСОБА_26 чи ОСОБА_29 до таких наслідків також не одержано.
Факти вчинення з боку ОСОБА_26 всіх поставлених йому у
провинну як злочинних дій та його причетність до описаних в обвинувальному
актах суспільно небезпечних наслідків залишилися недоведеними, а дії ОСОБА_29 ,
як працівника правоохоронного органу та співвиконавця перевищення влади та
службових повноважень разом з іншою особою, суд присяжних оцінив такими, що не
виходять за межі висунутого йому обвинувачення за ст. 365 КК України.
Докази щодо фактів та
обставин, які передували подіям 20 лютого 2014 року, доказового значення
за обвинуваченням в цій частині не мають.
Інші докази, на які також посилався прокурор в
обґрунтування винуватості обвинувачених ОСОБА_29 та ОСОБА_26 та які були
безпосередньо досліджені судом присяжних під час судового розгляду, також за
даним обвинуваченням виявилися неінформативними, зокрема:
-висновки
судово-медичних експертиз, в тому числі комісійних та
комплексних, результати допитів судових експертів - медиків не містять даних
про причетність обвинувачених ОСОБА_2803 та ОСОБА_2801 до завданих потерпілим
тілесних ушкоджень;
-висновки
криміналістичних експертиз одягу, в якому перебували
потерпілі, інших об`єктів, якими встановлено характер, здебільшого
вогнепальний, локалізацію та механізм утворення виявлених пошкоджень, в тому
числі напрямок руйнівного впливу на ці об`єкти, також не містять даних про
причетність до їх заподіяння обвинувачених ОСОБА_701 та ТАМТУРИ;
- документовані дані (довідки, матеріали
службового листування, акти ревізій та перевірок) щодо втрати у лютому 2014
року зброї ПМОП (АКМС у кількості 24 шт., пістолет Форт-12 у кількості 1 шт.,
СГД у кількості 1 шт., рушниці Форт-500 у кількості 3 шт.), в тому числі
закріпленої за обвинуваченим ОСОБА_645 , не спростовують допустимі об`єктивні
судово-балістичні дані про відсутність слідів використання 20 лютого 2014 року
закріпленої штатної зброї РСП за ОСОБА_645 (АКМС № НОМЕР_254 ) та ОСОБА_652
(АКМС № ВМ НОМЕР_364 ).
Підсумовуючи наведене, суд, окрім вже відхилених доказів,
не вбачає підстав для їх відхилення в іншій частині, констатуючи лише їх хибну
правову оцінку як доказів саме на підтвердження обвинувачення ОСОБА_29 та
ОСОБА_26 за ч. 4 ст. 41, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 та ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст.
15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
За таких обставин, суд, виходячи із загальних засад
кримінального судочинства, а саме, верховенства права та забезпечення
доведеності вини, змагальність сторін тощо, створивши необхідні умови для
реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому
числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, дослідивши всі обставини
кримінального провадження та оцінивши кожний поданий сторонами доказ та їх
сукупність, вважає, що за результатами даного судового розгляду не доведено
поза розумним сумнівом допустимими та достатніми доказами, що ОСОБА_21 і
ОСОБА_22 , кожний окремо, за вказаних в обвинувальних актах обставин вчинив на
виконання явно злочинного наказу умисне вбивство двох і більше осіб, способом,
небезпечним для життя багатьох осіб та за попередньою змовою групою осіб, а
також вчинив на виконання явно злочинного наказу закінчений замах на умисне
вбивство двох і більше осіб, способом, небезпечним для життя багатьох осіб та
за попередньою змовою групою осіб, а тому за цим обвинуваченням ОСОБА_29 і
ОСОБА_683 , кожного окремо, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 41, п.
п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 та ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст.
115 КК України, належить виправдати та ухвалити щодо них, кожного окремо,
виправдувальний вирок з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України,
оскільки не доведено, що ці злочини вчинено даними обвинуваченими.
Щодо перевищення влади та службових повноважень (ч. 4 ст.
41, ч. 3 ст. 365 КК України (в редакції від 07 квітня 2011 року).
В контексті прямого зв`язку звинувачення ОСОБА_26 у
вчиненні на виконання явно злочинного наказу перевищення влади та службових
повноважень із його ж обвинуваченням у вчиненні теракту та спричиненні його
наслідків у виді умисних вбивств та замахів на такі з метою ймовірного впливу
такими своїми діями на прийняття рішень та вчинення дій щодо припинення
«Майдану», суд присяжних вже дійшов висновку про недоведеність в діянні цієї
особи складу злочинів, передбачених: ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 258; ч. 4 ст. 41,
ст. 340; ч. 4 ст. 41, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п.
п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України. Отже, всі наведені висновки суду за
результатами вже здійсненої оцінки доказів в цій частині звинувачення
залишаються актуальними і в даному випадку. Натомість, обвинувачення ОСОБА_25 ,
ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та ОСОБА_31 у вчиненні власне перевищення влади та
службових повноважень знайшло своє підтвердження, хоча і часткове.
Допитаний обвинувачений ОСОБА_22 своєї вини у
вчиненні на виконання явно злочинного наказу перевищення влади та службових
повноважень також не визнав, пославшись на своє перебування в іншому місці,
аніж місцевість навколо Жовтневого палацу, де почалося застосування зброї в бік
активістів, та свою непричетність до її застосування 20 лютого 2014 року
взагалі.
Суд вже звертав увагу на те, що виходячи з показань ОСОБА_3117 , які не спростовані іншими доказами, а також
з даних відео та фото матеріалів щодо його та РСП локації і переміщення
20 лютого 2014 року, до 09 год. 30 хв. він перебував в іншому місці, аніж
озброєні бійці РСП, які тактично взаємодіяли з ОСОБА_376 . Відтак, об`єктивно ОСОБА_2801
дійсно не брав участі в спеціальній операції біля Жовтневого палацу, у відході
бійців РСП з ОСОБА_376 за сніжну барикаду та перебуванні за нею, у відході
бійців РСП з ОСОБА_376 за бетонну барикаду, тому не міг він бути і адресатом
будь-яких наказів перед вказаною спеціальною операцією, під час відходу до
сніжної, бетонної барикад та перебування за першою, а також не мав можливості
вступити у зговір на вчинення злочину із вказаними особами.
Крім того, не зважаючи на перебування ОСОБА_26 весь ранок
20 лютого 2014 року за бетонною барикадою, будь-яких даних про його тактичну чи
будь-яку іншу взаємодію з озброєними бійцями РСП та ОСОБА_376 чи іншими
особами, які діяли спільно з ними, окрім пасивного внаслідок погіршення стану
здоров`я перебування на місці вчинення злочину, під час судового розгляду не
здобуто і суду не подано, а всі сумніви з цього приводу тлумачаться судом на
користь обвинуваченого.
Доводи прокурора в суді про те, що виявлені пошкодження
на форменій курточці ОСОБА_26 нібито доводять його перебування в зоні ураження
від вибуху спеціального засобу, який мав місце поруч із смертельно пораненим
ОСОБА_392 20 лютого 2014 року, як це зафіксовано на відео щодо останнього, не
виходять за межі припущень, якими суд не може послуговуватися.
Так, під час дослідження протоколів санкціонованого
судом обшуку за місцем проживання ОСОБА_26 та огляду вилучених під
час обшуку предметів (т. 205 а. 1-24), останній, дійсно, підтвердив
належність виявлених під час вказаного обшуку елементів спеціального одягу, в
тому числі чорного кольору, до форменого одягу РСП, та уточнив, що саме у цьому
одязі він отримав поранення 19 січня, а не 20 лютого 2014 року біля ОСОБА_374 ,
як це намагався довести прокурор.
Факт отримання ОСОБА_2801 19 січня 2014 року закритої ЧМТ
у вигляді струсу головного мозку та хімічного опіку очей доведено об`єктивними
судово-медичними даними (висновок експерта № 778/е від 22 травня 2015 року -
т. 37 а. 159-161).
Згідно з висновком експертів за результатами
проведення комплексної судової трасологічної, балістичної, хімічної експертизи,
експертизи продуктів вибуху та вибухових пристроїв № 5596/5597/15… від 23
квітня 2015 року (т. 205 а. 31-39) на елементах спецодягу, належного
ОСОБА_513 (розвантажувальний жилет, куртка, штани, маска), виявлені продукти
вибухового перетворення (горіння) - більше на жилеті та курточці, при цьому вид
вибухової речовини встановити неможливо, але вони не є продуктами пострілу або
вибуху піротехнічних сумішей. На поверхні куртки та брюк виявлені сліди
хімічних речовин подразнюючої дії, які входять до складу спеціальних засобів
типу «Терен-6». Пошкодження на правій штанині виникло не в результаті
спрацювання спецзасобу «Терен-6», а є наслідок вирізання. Пошкодження на правій
полі куртки чорного кольору утворилися внаслідок термічного впливу джерела
теплової енергії, ймовірно, не в результаті спрацювання спецзасобу «Терен-6».
На рукавах куртки часток полімерного матеріалу та клейкої речовини полімерної
стрічки типу «скотч» не виявлено.
Вказані дані не спростовують пояснення обвинуваченого
ОСОБА_26 про обставини свого поранення 19 січня 2014 року, більш того, відсутність
на рукавах куртки слідів використання «скотчу» як ідентифікуючої пов`язки
узгоджується з тим, що виявлена за місцем його проживання формена чорна куртка
не була тією, в яку він був вдягнутий 20 лютого 2014 року.
За допустимими об`єктивними даними судово-балістичних
експертиз слідів використання 20 лютого 2014 року закріпленої штатної зброї РСП
за ОСОБА_652 (АКМС № ВМ НОМЕР_364 ) не виявлено. Отже, факт застосування ним
вогнепальної зброї під час всіх подій 20 лютого 20914 року допустимими доказами
не доведений.
Звертає на себе увагу і те, що стороною обвинувачення не
встановлено будь-якої причетності ОСОБА_3117
до знищення зброї РСП, яка могла б мати на собі сліди злочину.
Закріплений за ОСОБА_3117 АКМС № ВМ НОМЕР_364
був у наявності і після подій 20 лютого
2014 року не виокремлювався від іншої зброї за наказом командира РСП в кімнату
командирів взводів підрозділу для подальшого її знищення.
Хоча обвинувачений ОСОБА_2801 і не оспорював досліджених
судом даних щодо свого службового статусу, закріплення за ним
штатної зброї РСП, свого локального перебування на вул.
Інститутська за бетонною барикадою під час подій 20 лютого 2014 року та в
цілому даних відео та фото фіксації цих подій, телефонії, а під
час їх дослідження чітко ідентифікував себе та інших своїх
співслужбовців на місцевості, всі ці відомості окремо та у своїй сукупності не
доводять причетність вказаного обвинуваченого до умисних вбивств активістів та
замахів на їх вбивства.
Суд вкотре вимушений констатувати, що причетні до умисних
вбивств бійці РСП вступили у попередню змову на вчинення цього злочину групою
осіб орієнтовно о 09 год. 17 хв., перебуваючи ще біля Жовтневого палацу перед
відходом від нього алейкою. Вказана обставина виключає можливість з боку
ОСОБА_26 бути учасником таких дій, оскільки разом з вказаними бійцями РСП він
опинився тільки після 09 год. 30 хв. і вже за бетонною барикадою. А якщо брати
за основу версію прокурора про досягнення попередньої змови на вбивства
громадян бійцями РСП приблизно о 8 год. 50 хв. - 9 год. 00 хв., як про це
вказано в обвинувальних актах, то можливість з боку ОСОБА_26 бути учасником
таких дій взагалі виключається.
Жоден з допитаних під час судового розгляду потерпілих
чи свідків не впізнав ОСОБА_683 як особу, яка застосовувала будь-яке насильство
щодо потерпілих 20 лютого 2014 року, хоча його локація та обставини переміщення
були під час судового розгляду встановленими. Серед досліджених судом
документальних доказів за кожним епізодом загибелі та поранення потерпілих
відомостей про причетність ОСОБА_26 до таких наслідків також не одержано.
Факти вчинення з боку ОСОБА_26 всіх поставлених йому у
провинну як злочинних дій, в тому числі, починаючи з нібито його озброєння
близько 17 - 18 год. 18 лютого 2014 року на території ПМОП, та його причетність
до описаних в обвинувальному актах суспільно небезпечних наслідків залишилися
недоведеними.
Докази щодо фактів та
обставин, які передували подіям 20 лютого 2014 року, доказового значення
за обвинуваченням в цій частині не мають. Інші докази, на які також посилався
прокурор в обґрунтування винуватості обвинуваченого ОСОБА_26 та які були
безпосередньо досліджені судом присяжних під час судового розгляду, також за
даним обвинуваченням виявилися неінформативними.
Підсумовуючи наведене, суд присяжних констатує хибну
правову оцінку стороною обвинувачення визнаних судом допустимих, належних та
достовірних доказів як доказів саме на підтвердження обвинувачення ОСОБА_26 за
ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365 КК України (в редакції від 07 квітня 2011 року).
За таких обставин, суд, виходячи із загальних засад
кримінального судочинства, а саме, верховенства права та забезпечення
доведеності вини, змагальність сторін тощо, створивши необхідні умови для
реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому
числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, дослідивши всі обставини
кримінального провадження та оцінивши кожний поданий сторонами доказ та їх
сукупність, вважає, що за результатами даного судового розгляду не доведено
поза розумним сумнівом допустимими та достатніми доказами, що ОСОБА_22 за
вказаних в обвинувальних актах обставин вчинив на виконання явно злочинного
наказу перевищення влади та службових повноважень, тобто умисно вчинив як
працівник правоохоронного органу дії, які явно виходили за межі наданих йому
прав та повноважень, що супроводжувалося насильством, болісними діями та
заподіяли істотної шкоди охоронюваним законом правам і інтересам окремих
громадян, що спричинило тяжкі наслідки, а тому за цим обвинуваченням ОСОБА_683
у вчиненні злочину, передбачених ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365 КК України (в
редакції від 07 квітня 2011 року), належить виправдати та ухвалити щодо нього
виправдувальний вирок з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України,
оскільки не доведено, що цей злочин вчинено вказаним обвинуваченим.
Щодо незаконного заволодіння зброєю (ст. 262 КК України).
Допитаний в судовому засіданні в цій частині обвинувачений
ОСОБА_21 , повністю заперечуючи свою будь-яку причетність до незаконного
заволодіння вогнепальною зброєю ПМОП, показав, що 21 лютого 2014 року по
прибуттю в ПМОП здав по карточці-заміснику закріплений за ним АКМС, до 23
лютого 2014 року ніс службу з іншою зброєю. З 23 лютого відпочивав вдома, а
через декілька днів, вийшовши на службу, коли за карткою-замісником отримував
закріплений за ним АКМС, виявив його відсутність.
Вказані показання обвинуваченого ОСОБА_29 під час
судового розгляду спростовані не були.
Обвинувачені ОСОБА_20 та ОСОБА_19
своєї винуватості у вчиненні даного
злочину також не визнали. Обвинуваченим ОСОБА_513 та ОСОБА_354 таке
обвинувачення не висувалося.
Оскільки події стосуються 21 лютого 2014 року, тому показання
потерпілих та абсолютної більшості свідків, відео та фото
матеріалів, на які посилався прокурор під час судового розгляду, виявилися об`єктивно
неінформативними.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_717 та ОСОБА_858 - станом на 20 лютого
заступник командира ПМОП та заступник начальника управління громадської безпеки
ГУМВС в м. Києві відповідно, кожний окремо, показали, що лише чули про
зникнення зброї в полку, але конкретні обставини цих подій їм не відомі.
Свідок ОСОБА_2242 - станом на 20 лютого 2014 року
начальник управління матеріального забезпечення ГУМВС в м. Києві, показав, що у
лютому 2014 року було комісією виявлена втрата зброї ПМОП, точні цифри він не
пам`ятає, також не було знайдено документації ПМОП зі зброї.
Свідок ОСОБА_2235 - станом на 20 лютого 2014 року технік
з хімічного майна, відділення логістики та матеріально-технічного забезпечення
ПМОП, показав, що пригадує зникнення з полку 24 одиниць АКМС, які вдалося
встановити за серіями та номерами.
Отже, допитані свідки, хоча побічно і підтвердили сам
факт зникнення зброї РСП, проте не повідомили про причетність до її зникнення
вказаних обвинувачених. Інші допитані судом свідки не були носіями інформації
за цим обвинуваченням.
Здійснена за результатами судового розгляду ідентифікація
обвинувачених ОСОБА_28 , ОСОБА_25 , ОСОБА_29 під час подій 20 лютого 2014 року,
показання обвинувачених ОСОБА_29 та ОСОБА_26 дійсно, підтверджують факт володіння ОСОБА_389
, ОСОБА_390 , ОСОБА_645 під час цих подій штатною зброєю, зокрема, АКМС, сліди
застосування яких зафіксовані судово-балістичними даними щодо двох перших.
Разом з тим, ці дані не вказують на те, що ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та ОСОБА_21
причетні в будь-якій спосіб до незаконного заволодіння цією зброєю у
подальшому, тим більше за попереднім зговором.
За даними досліджених судом листа т.в.о. командира
ПМОП без реквізитів (т. 47 а. 188-189), наказу про притягнення до
дисциплінарної відповідальності полковника міліції ОСОБА_372 № 130 від 26 березня 2014 року (т. 47 а.
190-191) та висновку службового розслідування за інформацією щодо втечі
окремих працівників ПМОП від 26 березня 2014 року (т. 47 а. 192-204), 21
лютого 2014 року після повернення особового складу ПМОП до місця постійної
дислокації за адресою: АДРЕСА_3 за усним наказом командира РСП ОСОБА_371
частина особового складу РСП залишила свою штатну зброю на зберігання в кімнаті
командирів взводів, серед таких виявилися ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та ОСОБА_21 , а
також й інші співробітники РСП, а саме: ОСОБА_727 , ОСОБА_538 , ОСОБА_536 ,
ОСОБА_533 , ОСОБА_539 , ОСОБА_544 , ОСОБА_545 , ОСОБА_530 , ОСОБА_532 ,
ОСОБА_531 , ОСОБА_535 , ОСОБА_2465 , ОСОБА_2466 , ОСОБА_541 та ОСОБА_537 .
Як вже встановлено судом (дані досліджених судом матеріали
службових розслідувань за березень - червень 2014 року (т. 36 а. 99-100; т.
47 а. 175-177, 183-187, 192-204; т. 157 а. 4-6, 16-19, 29, 127-128, 131-147 -
пункт 5.5.3 вироку), через надання командиром РСП усної вказівки підлеглим
зберігати зброю в кімнаті командирів взводів сталася втрата 24 автоматів АКМС
7,62 мм, серед яких дійсно були закріплені за ОСОБА_390 - АКМС № ГУ НОМЕР_255 ,
ОСОБА_389 - НОМЕР_220 та ОСОБА_645 - АКМС № НОМЕР_254 . 23 лютого 2014 року
командир ПМОП ОСОБА_367 усно наказав особовому складу полку підготуватися до
евакуації та знищити службову документацію, були знищені, у тому числі, книга
видачі вогнепальної зброї та картки - замісники з кімнати зберігання зброї. З
23 лютого 2014 року ОСОБА_367 на службу не вийшов, також зникли й окремі
співробітники РСП.
Як вбачається з протоколу проведеного 03 липня 2014
року санкціонованого судом обушку в канцелярії ПМОП (т. 157 а. 176-180),
підтверджено відсутність в діловодстві ПМОП документації видачі та здачі зброї
особовому складу ПМОП за лютий 2014 року.
Огляд місця події кімнати командирів
взводів РСП від 03 липня 2014 року виявився неінформативним (т. 157 а.
244-246).
Як вбачається з наказу ПМОМ № 11 від 11 лютого 2011
року та договорів про повну матеріальну відповідальність (т. 156 а. 93-98)
до числа матеріально-відповідальних осіб ПМОМ за збереження майна, засобів
зв`язку, спеціальної техніки, озброєння тощо, окрім командира ПМОП, належали
заступник командира ПМОП ОСОБА_23 та командир РСП - ОСОБА_369 .
Крім того, як вбачається за результатами дослідження службової
документації про закріплення зброї серед співробітників РСП, групи доказів,
які об`єднані в групу під назвою «інші докази» (протоколи допиту, слідчого
експерименту, огляду та висновки експертів - п. 5.5.3. вироку) за фактом
виявлення на дні річки Віта у Голосіївському районі міста Києва (р-н о. Жуков)
елементів знищеної вогнепальної зброї, встановлено, що виявлені на дні вказаної
річки елементи екземплярів вогнепальної зброї за ідентифікованими під час
проведених експертиз номерами №№ НОМЕР_25 , НОМЕР_31 , НОМЕР_27 , НОМЕР_19 ,
НОМЕР_18 , НОМЕР_4 , НОМЕР_20 , НОМЕР_2 , НОМЕР_21 , НОМЕР_11 , НОМЕР_30 та
НОМЕР_28 є у переліку зниклої з РСП вогнепальної зброї (АКМС), а останній
екземпляр з них був закріплений за ОСОБА_645 (пункт 5.2.2 вироку).
Однак, за дослідженими судом протоколами допиту
свідків ОСОБА_2583 , ОСОБА_2484 , ОСОБА_2584 та пред`явлення для
впізнання вказані особи виявилися учасниками подій, за яких елементи
вогнепальної зброї ПМОП зберігалися і потім були сховані на дні річки, будь-яка
причетність до цих подій ОСОБА_25 , ОСОБА_28 та ОСОБА_29 не встановлена (п.
5.5.3. вироку).
Як вбачається з Інструкції із заходів безпеки при
поводженні з вогнепальною зброєю, затвердженої зареєстрованим в Мінюсті
наказом МВС № 657 від 07 вересня 2011 року (т. 155 а. 146-155), вогнепальна
зброя закріплюється за працівниками органів внутрішніх справ, які прийняли
Присягу та пройшли відповідну підготовку щодо поводження зі зброєю та допущені
до самостійного несення служби (І р., п. 3), працівник зобов`язаний здавати
вогнепальну зброю до чергової частини негайно після виконання службових
завдань, після цього отримує картку-замісник (І р., п. 8.6; ІІІ р., п. 2.1, 2.5),
категорично забороняється користуватися без необхідності чужою зброєю (І р., п.
9.3), працівники отримують зброю та боєприпаси почергово по одному у спеціально
обладнаній кімнаті чергового частини (ІІІ р., п. 1.2).
Положення вказаної інструкції як сталої практики видачі
зброї в підрозділі через картку-замісник, в тому числі й 18 лютого 2014 року,
підтвердили обвинувачені ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , допитані судом свідки ОСОБА_854
, ОСОБА_726 та ін.
Аналогічні положення щодо порядку видачі та здавання
закріпленої вогнепальної зброї працівниками міліції із використанням
картки-замісникам з більшою технічною деталізацією відтворені в Інструкції
із забезпечення контролю за обліком, зберіганням, видачею, прийманням
вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та спеціальних засобів у чергових
частинах органів та підрозділів внутрішніх справ України (п. 8, 9),
затвердженої наказом МВС № 141 від 27 березня 2008 року (т. 155 а. 155-167,
202-217; т. 156 а. 20). Але цією ж Інструкцією передбачені випадки зберігання
зброї поза межами кімнат зберігання зброї (п. 7.1), а також процедура вилучення
табельної зброї у працівника міліції його прямим начальником (командиром),
зокрема, у випадках неправомірного її застосування, проведення службового
розслідування, вилучена у такий спосіб табельна зброя потім здається до
чергової частини (п. 11.1).
Згідно з вимогами п. 7.1 та 7.2 Положення про
спецпідрозділ «Беркут», яке досліджувалося судом присяжних у контексті
визначення статусу обвинувачених та підрозділу (ПМОП), в якому вони проходили
службу, командир спецпідрозділу « ІНФОРМАЦІЯ_166 » призначався та звільнявся з
посади наказом начальника ГУМВС (УМВС) (п. 7.1), був прямим начальником для
працівників підрозділу, забезпечував успішне виконання завдань та відповідав за
стан і збереження озброєння, боєприпасів, спеціальних засобів тощо (п. 7.2).
Відповідно, владою прямого та безпосереднього начальника для особового складу
РСП володів командир останньої.
Таким чином, якщо і вважати встановленими обставини
особливої здачі зброї 21 лютого 2014 року в кімнату командирів взводів, а саме,
обвинуваченими ОСОБА_390 - АКМС № ГУ НОМЕР_255 , ОСОБА_389 - НОМЕР_220 та
ОСОБА_645 - АКМС № НОМЕР_254 , то і в такому разі за поданими прокурором
доказами вони діяли за наказом матеріально відповідальної особи за збереження
цієї зброї РСП, їх безпосереднього та прямого начальника - командира РСП
ОСОБА_371 в екстремальних умовах - прибуття підрозділу після виконання із
втратами бойової задачі, загроза штурму території підрозділу тощо.
Підсумовуючи наведене, суд не вбачає підстав для
відхилення поданих прокурором доказів в цій частині, констатуючи їх хибну
правову оцінку останнім як достатніх доказів для обвинувачення за ч. 2 ст. 262
КК України.
Матеріали судового провадження не містять, а суду не
подано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21
попередньо домовлялися з кимось про заволодіння зброї, яку вони здали та
елементи якої згодом були виявлені, що вони усвідомлювали чи могли
усвідомлювати спрямованість незаконного наказу командира РСП саме на
протиправне заволодіння у подальшому цієї зброї, яку належало здати до кімнати
командирів взводів, та нібито наявні домовленості з ним з цього приводу.
Відсутні дані і про те, що ці обвинувачені виносили зброю з кімнати, до якої за
версією прокурора складали зброю перед цим, а тим більше, за межі підрозділу,
брали участь в її знищенні та переховуванні, чи домовлялися з кимось про такі
дії, хоча прокурор і посилається на ці обставини, які за таких умов по-іншому,
аніж припущення оцінити не можна.
Крім того, за змістом закону заволодіння вогнепальною
зброєю шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем завжди
передбачає її набуття у фізичне володіння через використання такою особою своїх
владних повноважень, а не втрату, розтрату чи збут такої зброї. Сам по собі
факт носіння обвинуваченими закріпленої за ними штатної зброї підрозділу на
підставі наказу начальника про озброєння свідчить про законність перебування
такої зброї у володінні вказаних осіб перед її здачею.
За даними самого обвинувального акта ОСОБА_19 , ОСОБА_20
та ОСОБА_21 здали зброю на виконання команди старшого начальника - командира
РСП. Як вже констатовано, жодний при цьому доказ, який вказував би на
домовленість між ними та цим начальником щодо подальшого заволодіння цією
зброєю, суду поданий не був. Порушення порядку зберігання зброї не вказує на
намір заволодіти нею і може за певних умов розглядатися лише як підготовка для
цього. Натомість, дані про змову законних володільців зброї на її подальше
протиправне заволодіння будь-якими, в тому числі третіми особами, суду не
подані, а за показаннями свідків ОСОБА_2583 , ОСОБА_2484 , ОСОБА_2584 - єдиних
очевидців вивозу, зберігання та знищення зброї ПМОП будь-яка причетність до
таких дій обвинувачених ОСОБА_698 , ОСОБА_700 та ОСОБА_701 не доведена.
Отже, оскільки наказ здати зброю в кімнату командирів
взводів роти з боку командира РСП не був явно злочинним, формально міг
відповідати вимогам п. 11.1 вказаної Інструкції із забезпечення контролю за
обліком, зберіганням, видачею, прийманням вогнепальної зброї, боєприпасів до
неї та спеціальних засобів у чергових частинах органів та підрозділів
внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС № 141 від 27 березня 2008
року (т. 155 а. 155-167, 202-217; т. 156 а. 20), а обвинувачені ОСОБА_698 ,
ОСОБА_700 та ОСОБА_701 не усвідомлювали і не могли усвідомлювати злочинного
характеру такого наказу, оскільки іншого не доведено, за діяння, вчинене з
метою його виконання несе відповідальність тільки особа, яка видала наказ (ч. 5
ст. 41 КК України), відтак відповідальність за діяння, вчинене з метою
виконання такого наказу, обвинувачених ОСОБА_25 , ОСОБА_28 та ОСОБА_29
виключається за законом про кримінальну відповідальність (ч. 5 ст. 41 КК
України).
До того ж, ОСОБА_19 не міг вчиняти дій з АКМС ШК № НОМЕР_255
, який згадується в обох обвинувальних актах, оскільки за ним був закріплений
АКМС іншої серії - ГУ № НОМЕР_255 .
За таких обставин, суд, виходячи із загальних засад
кримінального судочинства, а саме, верховенства права та забезпечення
доведеності вини, змагальність сторін тощо, створивши необхідні умови для
реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому
числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, дослідивши всі обставини
кримінального провадження та оцінивши кожний поданий сторонами доказ та їх
сукупність, вважає, що за результатами даного судового розгляду не доведено
поза розумним сумнівом допустимими та достатніми доказами, що ОСОБА_19 ,
ОСОБА_20 та ОСОБА_21 за вказаних в обвинувальних актах обставин, будучи
службовими особами, заволоділи вогнепальною зброєю за попередньою змовою групою
осіб шляхом зловживання своїм службовим становищем, а тому за цим
обвинуваченням ОСОБА_25 , ОСОБА_28 та ОСОБА_29 у вчиненні злочину,
передбаченого ч. 2 ст. 262 КК України, належить виправдати та ухвалити щодо
них, кожного окремо, виправдувальний вирок з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1
ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що злочин вчинено вказаними
обвинуваченими.
Щодо незаконного поводження зі зброєю - носіння та придбання вогнепальної зброї та бойових припасів без
передбаченого законом дозволу (ч. 1 ст. 263 КК України (в редакції
Закону від 05.07.2012) обвинувачений
ОСОБА_23 своєї винуватості у
вчиненні даного злочину не визнав.
Статус вказаного обвинуваченого як працівника міліції та
службової особи доведений службовими документами на нього.
Здійснена за результатами судового розгляду ідентифікація
обвинуваченого ОСОБА_31 та його спільних із підлеглими бійцями РСП дій зі
зброєю (АКМС) під час виконання службових обов`язків 20 лютого 2014 року на
вул. Інститутська в м. Києві підтверджує факт володіння ним під час цих подій
штатною зброєю (АКМС) підлеглого підрозділу - РСП та боєприпасів до неї,
конкретні сліди застосування такої зброї судово-балістичними даними
зафіксувати не вдалося через відсутність ідентифікуючих ознак вказаного її
екземпляру.
Таким чином, сукупність вказаних даних безспірно доводить
факт заволодіння вказаним обвинуваченим шляхом використання свого службового
становища заступника командира ПМОП під час виконання службових обов`язків
штатною вогнепальною зброєю РСП та її носіння.
Суд не вбачає підстав для відхилення поданих прокурором
доказів в цій частині, констатуючи їх хибну правову оцінку останнім як
достатніх доказів для обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України.
Так, за змістом ч. 1 ст. 263 КК України незаконне
поводження з вогнепальною зброєю передбачає, зокрема, придбання, носіння її та
бойових припасів до неї без передбаченого законом дозволу.
Натомість, згідно з правилами п. 30 ст. 11 діючого станом
на 20 лютого 2014 року Закону України «Про міліцію» міліції, працівником якої
був ОСОБА_23 , для виконання покладених на неї обов`язків надавалося право
носити зброю.
За вже загаданим судом наказом № 4-дск від 30 червня
2009 року (т. 155 а. 238-239) за офіцером міліції ОСОБА_376 був закріплений
автомат 7,62 АКМС № НОМЕР_9 та боєзапас до нього. Ці дані підтверджені також
змістом досліджених судом відповідних списків особового складу ПМОП про
закріплення зброї (щодо ОСОБА_31 - т. 35 а. 98).
Відтак, наданий дозвіл ОСОБА_354 на зброю та бойові
припаси до неї фактично поширювався на виявлений при ньому вид вогнепальної
автоматичної зброї та бойові припаси.
Згідно з Інструкцією із заходів безпеки при поводженні
з вогнепальною зброєю, затвердженої зареєстрованим в Мінюсті наказом МВС №
657 від 07 вересня 2011 року (т. 155 а. 146-155), користуватися чужою зброєю
категорично забороняється без необхідності (І р., п. 9.3).
Отже, заволодіння ОСОБА_376 чужою зброєю та подальше
користування нею за відсутності необхідності в таких діях може розглядатися
складовою зловживання з його боку своїм службовим становищем заступника
командира ПМОП під час виконання службових обов`язків. Однак, заволодіння
вогнепальною зброєю, бойовими припасами шляхом зловживання службовим становищем
не становить ознак незаконного придбання, відповідальність за яке передбачена
ч. 1 ст. 263 КК України.
Оскільки у даному випадку ОСОБА_23 заволодів конкретним
екземпляром вогнепальної зброї та бойовими припасами до неї (штатний АКМС
підлеглого підрозділу) шляхом зловживання службовим становищем і носив їх під
час виконання службових обов`язків за наявності передбаченого законом дозволу,
його відповідальність за ч. 1 ст. 263 КК України виключається через відсутність
в його діях складу даного злочину.
За таких обставин, суд, виходячи із загальних засад
кримінального судочинства, а саме, верховенства права та забезпечення
доведеності вини, змагальність сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації
сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо
збирання, подання та оцінки доказів, дослідивши всі обставини кримінального
провадження та оцінивши кожний поданий сторонами доказ та їх сукупність,
вважає, що за результатами даного судового розгляду не доведено поза розумним
сумнівом допустимими та достатніми доказами, що ОСОБА_23 за вказаних в
обвинувальному акті обставин незаконно придбав та носив вогнепальну зброю та
бойові припаси без передбаченого законом дозволу, а тому за цим обвинуваченням
ОСОБА_31 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, належить
виправдати та ухвалити щодо нього виправдувальний вирок з підстави,
передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що в діянні
обвинуваченого є склад даного злочину.
12. Вирішення скарг, протестів та заперечень учасників
судового провадження.
Під час викладу вироку суду виникла необхідність в
окремій концентрації інформації щодо вирішення судом присяжних заявлених
сторонами та іншими учасниками процесу скарг, протестів та заперечень.
1. Так, стороною захисту в порядку
ч. 3 ст. 309 КПК України були подані заперечення на рішення слідчих суддів,
ухвалами яких сторону захисту було обмежено у строках доступу до матеріалів
кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України.
Розглянувши ці заперечення, суд присяжних виходить з
такого.
Під час судового розгляду з`ясовано, що ухвалою слідчого
судді від 26 грудня 2014 року за клопотанням прокурора стороні захисту
обвинувачених ОСОБА_25 та ОСОБА_28 було встановлено обмежений, до 15 січня 2015
року, строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження ЄРДР №
42014000000000709 в порядку доступу до них (т. 5 а. 211, т. 39 а. 240). При
цьому захист визнає фактичне надання доступу до матеріалів справи з 05 грудня
2014 року (т. 7 а. 166-175), відтак всього строк ознайомлення тривав один
місяць та десять днів.
Захисники подали в порядку ч. 3 ст. 309 КПК України
заперечення на вказану ухвалу слідчого судді, вважаючи її такою, що через не
співмірність визначеного строку із обсягом та складністю матеріалів порушує
право на захист обвинувачених, які та їх захисники не встигли ознайомитися з
останніми 3-ма томами провадження, речовими доказами та більшістю відеозаписів
тощо (т. 5 а. 181-182, 208-210).
Крім того, іншою ухвалою слідчого судді від 26 січня 2016
року за клопотанням прокурора стороні захисту обвинувачених ОСОБА_29 , ОСОБА_26
та ОСОБА_31 також було встановлено обмежений, до 08 лютого 2016 року, строк для
ознайомлення з матеріалами кримінального провадження ЄРДР № 42016000000000002
(т. 33 а. 112-117, т. 34 а. 119-125). При цьому захист визнає фактичне надання
доступу до матеріалів справи з 05 січня 2016 року (т. 7 а. 166-175), відтак
всього строк ознайомлення тривав один місяць та три дні.
Захисники і в даному випадку подали аналогічне за своєю
суттю заперечення на вказану ухвалу слідчого судді, вважаючи її також такою, що
порушує право на захист вказаних обвинувачених, які та їх захисники не встигли
ознайомитися з усіма матеріалами провадження, речовими доказами та більшістю
відеозаписів тощо (т. 33 а. 108-111).
Розглядаючи вказані заперечення, суд присяжних констатує,
що сама по собі правова процедура обмеження строку для сторони захисту на
доступ до матеріалів кримінального провадження була дотримана сторонами та
судом в обох випадках.
При цьому зволікання при ознайомленні з матеріалами, як
підстава для задіяння вказаної процедури, зовсім не означає зловживання правом,
хоча охоплює і таке.
Що стосується перевірки дотримання при цьому загальних
засад кримінального провадження (ст. 7 КПК України), а тим більше з такого
болючого питання, як право на захист, то суд присяжних оцінює оспорювані
процесуальні рішення через призму справжніх створених умов для сторони захисту
скористатися своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи перед початком
судового провадження.
По-перше, процедура доступу не передбачає створення для
сторін в цей період часу як обов`язкових умов для поглибленого аналізу
відкритих матеріалів, для їх порівняльних та комплексних досліджень,
остаточного письмового оформлення правових позицій тощо. Право на доступ до
матеріалів обмежується ознайомленням з ними. Дійсно таке ознайомлення може бути
ретельним, проте витрата на це часу - це питання внутрішньої організації учасника,
який такий доступ отримав.
По-друге, під час судового провадження стало очевидним,
що сторона захисту володіє електронними копіями всіх матеріалів кримінального
провадження, що вказує на повне процесуальне сприяння їй з боку сторони
обвинувачення у питанні доступу до матеріалів справи, що значно спрощує
реалізацію захистом свого права.
По-третє, з огляду на досвід повного дослідження всіх
вказаних матеріалів під час проведеного судового розгляду (320 судових
засідань, з яких 280 були по суті), відкинувши час на вирішення численних
процесуальних питань, заслуховування позицій сторін, ухвалення судових рішень
та їх оголошення тощо, приблизно 70 робочих днів є достатніми навіть для цього.
Захист в цілому мав у своєму розпорядженні більше 70 календарних днів на
матеріали, які мали дублюючий характер, що суд не вважає критично обмеженим
терміном.
Навіть якщо і вважати занадто стислими визначені слідчими
суддями строки, то і в такому випадку слід враховувати, що до початку судового
розгляду (17 травня 2016 року), за результатами якого ухвалюється вирок,
сторона захисту, окрім встановлених слідчими суддями строків, мала можливість
не знайомитися, а навіть досліджувати матеріали провадження за обвинувальним
актом щодо обвинувачених ОСОБА_25 та ОСОБА_28 протягом липня 2015 року - січня
2016 року, а щодо обвинувачених ОСОБА_29 , ОСОБА_26 та ОСОБА_31 - з кінця
лютого до початку травня 2016 року під час процедури висунення додаткового
обвинувачення ОСОБА_356 та ОСОБА_355 , яке є аналогічним і щодо ОСОБА_29 ,
ОСОБА_26 та ОСОБА_31 .
Враховуючи все викладене, а також з повагою ставлячись до
абсолютного права захисника самостійно формувати для себе робочі пріоритети,
поділяючи стурбованість захисту на початку судового провадження з приводу
обсягу та складності даного провадження, які вимагали нетипових зусиль та
зосередження в умовах неочевидності, підтримуючи бажання захисту мати більш ніж
достатньо часу для якісного та повноцінного опрацювання робочого матеріалу, суд
присяжних, шукаючи баланс між такими інтересами однієї сторони процесу та
завданням кримінального провадження в цілому, не знаходить правових підстав для
визнання встановлених слідчими суддями в обох вказаних випадках процесуальних
строків таким, що суперечать розумності та порушують право на захист. Встановлені
слідчими суддями обмеження строків не призвело до істотного обмеження
можливостей сторони захисту ознайомитися з доказами сторони обвинувачення і
підготувати правову позицію, що буде нею обстоюватись у змагальній процедурі
судового розгляду. Відтак, вказані заперечення захисту суд присяжних відхиляє
як перебільшені.
2. Представником потерпілих
ОСОБА_333 висловив ряд зауважень на дії суду, головуючого зокрема. Так, він
вважав незаконним проведений судом присяжних допит невстановлених в порядку КПК
України осіб, які назвалися ОСОБА_358 та ОСОБА_548 , як свідків, тоді як вони є
обвинуваченими, суд незаконно обмежив прокурорів та потерпілих з представниками
у допиті обвинувачених ОСОБА_29 та ОСОБА_26 , відмовив у долучені до
провадження і дослідженні додаткових доказів, а також безпідставно та,
проявляючи упереджене ставлення, змінив запобіжний захід двом обвинуваченим
ОСОБА_357 та ОСОБА_513 з тримання під вартою на домашній арешт.
Розглядаючи вказані заперечення, суд присяжних констатує
наступне:
А) зауваження щодо рішення про допит свідків ОСОБА_514 та
ОСОБА_2333 отримали свою оцінку в межах ухвали суду присяжних від 19 липня 2016
року про роз`яснення судового рішення, а в контексті оцінки показань цих осіб
як джерела доказів - у п. 5.5.2. вироку;
Б) зауваження щодо порядку допиту обвинувачених ОСОБА_29
та ОСОБА_26 отримали свою самостійну вичерпну оцінку у главі 5.1. вироку;
В) зауваження щодо відмови у долучені до провадження і
дослідженні додаткових доказів отримали свою оцінку у пункті 5.5.3. вироку, а
також можуть бути предметом перевірки під час апеляційного провадження;
Г) зауваження щодо обґрунтованості тих чи інших судових
рішень суду присяжних можуть бути предметом перевірки під час апеляційного
провадження, суд, який їх ухвалив, не зобов`язаний давати пояснення з цього
приводу, а що стосується підстав та мотивів їх прийняття, то вони наведені у
тексті самого судового рішення.
3. Аналогічно, сторона захисту
висловив ряд зауважень на дії суду щодо відмови в дослідженні доказів та
тривалого утримання обвинувачених під вартою.
Розглядаючи і ці заперечення, суд присяжних повторно
констатує, що зауваження щодо обґрунтованості тих чи інших судових рішень, в
тому числі щодо відмови у допиті свідків ОСОБА_3100 , ОСОБА_2446 , ОСОБА_3118 та
ОСОБА_2585 у порядку міжнародної правової допомоги шляхом проведення
відеоконференції з території іншої держави, а також щодо вирішення питань
запобіжних заходів стосовно обвинувачених, можуть бути предметом перевірки під
час апеляційного провадження, суд, який їх ухвалив, не зобов`язаний давати
пояснення з цього приводу, а що стосується підстав та мотивів їх прийняття, то
вони наведені у тексті вказаних судових рішень.
4. Протест сторони захисту щодо умов
перебування обвинувачених в залі судового засідання є надуманим і отримав свою
окрему оцінку в ухвалі суду присяжних від 25 квітня 2017 року.
5. Стороною захисту також було
висловлено протест на дії головуючого (т. 38 а. 1-4), які, як оцінив захист,
полягали у сприянні стороні обвинувачення шляхом навідних запитань на адресу
прокурора щодо вчинення ним тих чи інших процесуальних дій.
Розглянувши цей протест, суд визнає його також надуманим
з таких підстав.
За приписами ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи
об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації
сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Відтак, з`ясування головуючим під час судового розгляду
питання про наявність чи відсутність клопотань з боку тієї чи іншої сторони не
є проявом створення для неї сприятливих умов, а є свідченням виконання судом
свого наведеного процесуального обов`язку з огляду на етапи судового розгляду,
який має бути безперервним. Принциповим у даному випадку є те, що судом не
давалися поради, не висловлювалися побажання, які схиляли б сторону діяти
певним чином, а тому могли б вказувати на порушення з боку суду вимог про
неупередженість.
6. Скарга сторони захисту на дії
прокурора, якими, на її думку, порушені права на захист обвинувачених під час
виконання судового доручення на проведення слідчого експерименту (ухвала суду
присяжних від 02 березня 2017 року - т. 87 а. 17-22), судом залишається без
розгляду у зв`язку з не виконанням вказаного судового доручення, а відтак і
відсутністю процесуального приводу для розгляду цієї скарги.
7. Протест прокурорів на порушення
з боку суду процедури судового розгляду шляхом задоволення клопотання сторони
захисту про проведення впізнання свідком ОСОБА_2586 обвинуваченого в залі суду
є надуманим і отримав свою оцінку у пункті 5.5.1. вироку під час аналізу
показань вказаного свідка.
8. Стороною захисту також було
висловлено заперечення на дії суду (т. 188 а. 166-174), яким 14 січня 2020 року
було здійснено розгляд заявленого представником потерпілих відводу прокурорам у
відсутність обвинувачених.
Розглянувши ці заперечення, суд присяжних відхиляє їх з
таких підстав.
За вимогами ч. 2 ст. 81 КПК України заявлений під час
судового провадження відвід прокурору розглядає суд, який здійснює це судове
провадження.
Відвід прокурорам був заявлений представником потерпілих
ОСОБА_2587 на початку судового засідання 14 січня 2020 року, а тому суд
присяжних перейшов до його розгляду невідкладно, зважаючи на присутність в залі
суду ініціатора відводу та осіб, яким він заявлений, а також і на те, що всі
інші учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачені були безпосередньо і
завчасно (ще 24 грудня 2019 року) повідомлені про дату і час даного судового засідання,
тому їх неявка не перешкоджала розгляду заявленого відводу, на відміну від
можливості продовжити судовий розгляд по суті.
Заявлений відвід прокурорам був розглянутий за участі
прокурорів, ініціатора відводу, окремих потерпілих та їх інших представників,
захисників обвинувачених. Відтак, судом було забезпечено невідкладний розгляд
заявленого відводу прокурорам за участі ініціатора відводу, самих прокурорів,
захисників та потерпілих, відсутність під час розгляду інших учасників
провадження, які були належним чином повідомлені про дату і місце судового
засідання, не було перешкодою для розгляду заявленого відводу.
Верховний Суд орієнтував суди, що для прийняття рішення
щодо того, чи є відсутність обвинуваченого в судовому засіданні під час
здійснення розгляду кримінального провадження підставою для скасування судового
рішення, слід визначити, яким чином така відсутність вплинула чи могла вплинути
на ефективну реалізацію обвинуваченим своїх прав (постанова від 07.09.2021 у
справі № 199/3925/20, джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/99565268).
У даному випадку суд вирішував питання відводу з підстав,
викладених виключно у заяві його ініціатора, інші учасники до цього відводу не
приєднувалися, відтак мали право лише висловити свою думку, а відсутність при
цьому обвинувачених не позбавляла їх права заявити відвід вказаним прокурорам у
подальшому повторно на своїх підставах, якщо б суд не задовольнив цей відвід на
даному етапі. Тому розгляд питання відводу ніяким чином не порушував прав
обвинувачених також на його заявлення.
Особливість розгляду питання про відвід полягає в тому,
що для його задоволення достатньо однієї визнаної судом обґрунтованої підстави,
яка наголошена ініціатором відводу і визнання якої зовсім не потребує
консенсусу з боку інших учасників провадження.
9. Стороною захисту також було
висловлено заперечення на дії суду (т. 193 а. 44-53), який визначив критерії
подання додаткових матеріалів, чим нібито значно розширив права учасників.
Розглянувши ці зауваження, суд присяжних визнає їх
безпідставними.
Так, за правилами ст. 93 КПК України збирання доказів
здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку,
передбаченому КПК України.
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом
проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій,
витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого
самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб
речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів
перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК України.
Сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів
шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого
самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб
речей, копій, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій,
актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних
слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення
інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення
слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору
відповідних клопотань.
Докази можуть бути одержані на території іноземної
держави в результаті здійснення міжнародного співробітництва під час
кримінального провадження.
Щодо порядку збирання доказів, то законом встановлені і
такі додаткові правила. Слідчі (розшукові) дії - це дії, які спрямовані на
отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному
кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 223 КПК). Слідчі (розшукові) дії не можуть
проводитися після закінчення строків досудового розслідування, інакше вони є недійсними,
а встановлені внаслідок них докази - є недопустимими (ч. 8 ст. 223 КПК). Закон
гарантує право на подання додаткових матеріалів в суді першої інстанції (ч. 11
ст. 290 КПК), а також і доказів, які стали відомі після ухвалення судового
рішення, яке оскаржується в суді апеляційної інстанції (ч. 3 ст. 404 КПК).
Нововиявлені обставини - обставини, які не були відомі суду на час судового
розгляду і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять
неправильність вироку (п. 4 ч. 2 ст. 459 КПК).
Судом присяжних, виходячи з цих правил, були
сформульовані правозастосовні орієнтири у виді певних критеріїв додаткових
матеріалів, які могли бути подані до суду як докази (судове засідання 02 грудня
2020 року - т. 192 а. 246-248). Такими матеріалами суд визначив:
А) будь-які не подані раніше матеріали, які є відкритими
для сторін в межах кримінальних проваджень, які розглядаються судом - це
виділені з кримінального провадження ЄРДР № 12014100060000228
від 22.01.2014р. (далі - к/п № …228) кримінальні провадження ЄРДР №
42014000000000709 від 01.08.2014р. (далі - к/п №
…709) та ЄРДР № 42016000000000002 від 04.01.2016р. (далі - к/п № …002) до моменту закінчення в них
строків досудового розслідування (15 січня 2015 року та 08 лютого 2016 року,
відповідно), а також матеріали к/п № …228 до
виділення з нього к/п № …709 (01.08.2014) та
к/п № …002 (04.01.2016);
Б) не подані раніше докази, які були виявлені під час
досудового розслідування у межах к/п №…228 до виділення з нього к/п №…709 та
к/п №…002 і дослідження (перевірка) яких було вчасно розпочато, але завершилося
результатом пізніше - тобто після виділення к/п №…709 та к/п №…002 - за умови,
що вони мають значення для судового провадження (при цьому враховується суто
додатковий характер даних щодо вже наявного у справі доказу, коли їх з`ясування
було ініційовано під час досудового розслідування в межах його строків, але не
завершилося результатом до виділення к/п №…709 та к/п №…002 не з вини сторони,
що здійснила таке ініціювання);
В) не подані раніше докази, які були виявлені під час
досудового розслідування у межах к/п №…709 чи к/п №…002 і дослідження яких було
вчасно розпочате, але завершилися результатом пізніше - тобто після звернення
до суду з обвинувальним актом в межах к/п №…709 та к/п №…002 - за умови, що
вони мають значення для судового провадження (при цьому також враховується суто
додатковий характер даних щодо вже наявного у справі доказу, коли їх з`ясування
було ініційовано під час досудового розслідування, але не завершилося
результатом до закінчення його строків не з вини сторони, що здійснила таке
ініціювання);
Г) докази, про існування яких не було і не могло бути
відомо сторонам та потерпілим на час досудового розслідування у межах к/п №…228
до виділення з нього к/п №…709 та к/п №…002, а так само у межах к/п №…709 чи
к/п №…002 до закінчення строків досудового розслідування, а стало відомо тільки
під час судового розгляду і ці докази самі по собі або разом із раніше
виявленими обставинами можуть вплинути на результати судового розгляду (враховується
нововиявлений характер обставини для завчасного усунення ймовірного недоліку
судового рішення);
Ґ) після відкриття сторонам додаткові матеріали, які не є
процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК) та документами фіксації ходу
та результатів слідчих (розшукових) дій, тобто не є протоколами, проте які
містять відомості, що мають значення для даного провадження (напр. процесуальні
рішення).
В основу першого критерію покладено очевидне правило про
змагальність сторін та свободу у поданні ними доказів.
В основу другого та третього критеріїв покладено право
сторони подати докази, одержання яких було добросовісно ініційоване під час
строків досудового розслідування, але відбулося пізніше не з вини цієї сторони
(напр., постанова про призначення експертизи винесена в межах строку досудового
розслідування, а висновок експерта через складність дослідження отримано вже
після закінчення строку досудового розслідування).
В основу четвертого критерію покладено право сторони
подати значущі для справи одержані, в тому числі в межах інших кримінальних
провадженнях докази, про існування яких на час досудового розслідування вона не
знала і не могла знати.
П`ятий критерій технічно забезпечує право сторони довести
допустимість того чи іншого доказу та законність вчинення тієї чи іншої
процесуальної дії.
Вказані критерії, з одного боку, цілком дозволили
сторонам усунути неповноту, яка штучно виникла з тих чи інших, як правило
технічних причин, а з іншого боку, унеможливили приховане продовження стороною
обвинувачення досудового розслідування для цілей даних кримінальних проваджень,
в межах яких вона сама визнала зібрані нею докази достатніми для висунення
обвинувачення та звернення до суду з обвинувальними актами в кожному окремому
випадку.
13. Застосовані судом присяжних особливі правові
процедури, дотримання загальних засад кримінального провадження.
13.1. Рух судового провадження.
05 березня 2015 року на розгляд Святошинського районного
суду м. Києва за визначеною в порядку ч. 2 ст. 34 КПК України підсудністю з
іншого суду надійшов обвинувальний акт (затверджений прокурором 16 січня 2015
року) в межах кримінального провадження ЄРДР № 42014000000000709 від 01 серпня
2014 року, яке під час досудового розслідування було виділено в окреме
провадження з кримінального провадження ЄРДР № 12014100060000228
від 22 січня 2014 року, стосовно обвинувачених ОСОБА_25 та ОСОБА_28 (ун. № 759/3498/15к).
06 березня 2015 року призначено підготовче судове
провадження за вказаним обвинувальним актом (т. 5 а. 25).
19 березня 2015 року завершено підготовче судове
провадження за обвинувальним актом стосовно
обвинувачених ОСОБА_25 та
ОСОБА_28 , ухвалено судове провадження здійснювати судом присяжних у складі
двох професійних суддів та трьох присяжних за участі в судовому засіданні запасного
судді та двох запасних присяжних (т. 5 а. 162-164, 236-239).
06 липня 2015 року сформовано склад суду
присяжних (т. 7 а. 46, 84), а з 15 липня 2015 року розпочато судовий розгляд по
суті висунутого обвинувачення.
У період часу з 15 липня 2015 року до 16
лютого 2016 року тривала процедура дослідження доказів сторони обвинувачення та
допиту потерпілих.
12 лютого 2016 року на розгляд Святошинського районного
суду м. Києва за визначеною в порядку ч. 2 ст. 34 КПК України підсудністю з
іншого суду надійшов обвинувальний акт (затверджений прокурором 08 лютого 2016
року) в межах кримінального провадження ЄРДР № 42016000000000002 від 04 січня 2016 року, яке під час досудового
розслідування також було виділено в окреме провадження з кримінального
провадження ЄРДР № 12014100060000228 від 22 січня
2014 року, стосовно обвинувачених ОСОБА_29 , ОСОБА_26 та ОСОБА_31 (ун. № 759/2209/16к).
Ухвалою суду присяжних від 16 лютого 2016 року (т. 25 а.
183-186) обидва вказані кримінальні провадження ЄРДР № 42014000000000709 від 01
серпня 2014 року та ЄРДР № 42016000000000002 від 04 січня 2016 року були об`єднані в одне судове
провадження (ун. № 759/3498/15к).
23 лютого 2016 року прокурором в порядку ст. 339 КПК
України було висунуте додаткове обвинувачення стосовно
обвинувачених ОСОБА_25 та
ОСОБА_28 (т. 26 а. 11-15), у зв`язку з чим судовий розгляд було відкладено для
підготовки до захисту від додаткового обвинувачення з продовженням строку
такого відкладення до 07 травня 2016 року (т. 26 а. 86-92, 111; т. 27 а. 85,
155-160).
12 травня 2016 року завершено підготовче судове провадження, ухвалено судове провадження
здійснювати судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних
за участі в судовому засіданні запасного судді та двох запасних присяжних (т.
33 а. 124-127, 128-132).
17 травня 2016 року розпочато судовий розгляд
по суті поданих до суду обвинувальних актів з урахуванням висунутого
додаткового обвинувачення.
У зв`язку із зміною складу обвинувачених та
проведенням судового розгляду з початку всі досліджені у період часу з 15 липня
2015 року до 16 лютого 2016 року докази досліджувалися судом присяжних
повторно.
У період часу з 17 травня 2016 року до 06
грудня 2018 року тривала процедура дослідження доказів сторони обвинувачення та
допиту потерпілих, одночасно вирішувалися клопотання інших учасників судового
засідання.
У період часу з 06 грудня 2018 року до 16
липня 2019 року тривала процедура дослідження доказів сторони обвинувачення та
допиту свідків обвинувачення, одночасно вирішувалися клопотання інших учасників
судового засідання.
У період часу з 16 липня 2019 року до 24
грудня 2019 року тривала процедура дослідження доказів сторони захисту та
допиту свідків захисту, одночасно вирішувалися клопотання інших учасників
судового засідання.
28 грудня 2019 року ухвалою Київського
апеляційного суду запобіжні заходи щодо всіх обвинувачених були змінені на
особисте зобов`язання, а 29-30 грудня 2019 року всі вони були передані під контролем держави на тимчасово непідконтрольну територію
в порядку обміну утримуваних осіб (т. 188 а. 134-136, 157-158, 175-176,
220-222; т. 190).
З березня 2020 року обвинувачені ОСОБА_22 та ОСОБА_21 ,
повернувшись на підконтрольну територію, продовжили безпосередньо брати участь
в судовому розгляді (т. 189 а. 4). 20 жовтня 2020
року ухвалою суду присяжних обвинувачені ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_23 через їх
ухилення від суду оголошені в розшук та в міжнародний розшук, у зв`язку з чим
судове провадження щодо цих осіб було зупинено до їх розшуку (т. 191 а. 75-69).
25 листопада 2020 року ухвалою
суду присяжних матеріали за обвинувальними актами стосовно ОСОБА_25 ,
ОСОБА_28 та ОСОБА_31 були виділені в окреме провадження (ун. № 759/21358/20)
(т. 192 а. 160-161), а судовий розгляд стосовно
обвинувачених ОСОБА_29 і ОСОБА_26 - продовжено.
У період часу з 02 грудня 2020 року до 02
червня 2021 року тривала процедура дослідження доказів сторони захисту та
допиту свідків захисту, одночасно вирішувалися клопотання інших учасників
судового засідання.
З 02 червня 2021 року на підставі ухвали суду присяжних здійснюється спеціальне судове провадження
в порядку ч. 3 ст. 323 КПК України за обвинувальними актами стосовно
обвинувачених ОСОБА_25 , ОСОБА_28 та ОСОБА_31 (т. 204 а. 202-206).
02 червня 2021 року ухвалою
суду присяжних судові провадження за обвинувальним актом стосовно
обвинувачених ОСОБА_29 та ОСОБА_26 , а також за обвинувальними актами
стосовно обвинувачених ОСОБА_25 , ОСОБА_28 та ОСОБА_31 , яке здійснюється в
порядку спеціального судового провадження, об`єднані в одне судове провадження,
яке завершено ухваленням даного вироку (т. 203 а. 226-228).
У зв`язку із зміною складу обвинувачених всі
досліджені у період часу з 02 грудня 2020 року до 02 червня 2021 року докази досліджувалися судом повторно.
У період часу з 16 червня 2021 року до 15
лютого 2022 року тривала процедура дослідження поданих сторонами доказів,
досліджувалися цивільні позови, вирішувалися питання доповнень судового
розгляду та інші клопотання учасників судового засідання.
З 24 лютого, протягом березня та квітня 2022
року раніше призначені судові засідання були зняті з розгляду через бойові дії
на території Київської області та міста Києва.
18-25 травня 2022 року тривала процедура
допиту обвинувачених.
25-26 травня 2022 року тривала процедура
доповнень до судового розгляду.
З 26 травня до 05 липня 2022 року сторонам
був наданий час для підготовки до судових дебатів.
У період часу з 05 липня до 17 листопада 2022 року
тривали судові дебати (т.т. 222-227).
Загалом у даній судовій справі проведено 320 судових
засідань, з яких 10 в режимі відеоконференції, досліджено 48 епізодів
вбивств та 80 епізодів замахів на вбивства, судом допитано 245 осіб
(потерпілі, свідки з числа правоохоронців та протестувальників, а також інші
очевидці та експерти, обвинувачені), досліджено більше 3 Тб відео та
фото матеріалів, надано десятки судових доручень, в тому числі, на проведення
тривалих експертиз в різних сферах, одержані дані в порядку міжнародної
правової допомоги.
13.2. Законний склад суду.
05 березня 2015 року на підставі проведеного
автоматичного розподілу справ (т. 5 а. 24, 26) визначено склад колегії суддів
для судового розгляду обвинувального акта стосовно
обвинувачених ОСОБА_25 та
ОСОБА_28
19 березня 2015 року за результатами підготовчого
судового провадження, враховуючи заяви обох вказаних обвинувачених (т. 3 а.
157, 160; т. 5 а. 34-35, 168), колегією суддів ухвалено здійснювати дане судове
провадження судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних
за участі в судовому засіданні запасного судді та двох запасних присяжних (т. 5
а. 162-164, 236-239).
16 квітня 2015 року рішенням Київської
міської ради від 16 квітня 2015 року № 404/1269 вперше затверджено список
присяжних Святошинського районного суду м. Києва, який був доведений до суду наприкінці
травня 2015 року (т. 6 а. 87, 142, 171).
У червні 2015 року тривав відбір присяжних
(т. 6 а. 143 - т. 7 а. 103).
06 липня 2015 року сформовано склад суду
присяжних для даного судового провадження (протокол
автоматичного розподілу - т. 7 а. 46, 84). Повноваження присяжних періодично
продовжувалися у квітні 2017, липні 2020 та травні 2023 років (т. 87 а. 84-85;
т. 189 а. 181-183, т. 227).
16 лютого 2015 року відбулася заміна запасного судді
через його тривалу хворобу (т. 25 а. 199), а 19 січня 2022 року - основного
присяжного ОСОБА_2588 у зв`язку із його смертю на запасного - ОСОБА_2589 (т.
219 а. 104-105, 96).
Порядок набуття присяжними повноважень
був під прискіпливим контролем сторін судового провадження, які ініціювали
окремо перевірку його законності в порядку адміністративного судочинства (позов
- т. 7 а. 78-83). Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04
березня 2016 року у задоволенні позовних вимог про скасування як незаконного
рішення Київської міської ради від 16 квітня 2015 року № 404/1269 про
затвердження списку присяжних суду було відмовлено (джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/
56906428). Ця постанова суду набула законної сили
(джерела: ІНФОРМАЦІЯ_301 та https://reyestr.court.gov.ua/Review/58040936).
Після об`єднання з даним судовим провадженням стосовно обвинувачених ОСОБА_25 та ОСОБА_28 ще й провадження стосовно обвинувачених ОСОБА_29 , ОСОБА_26 та ОСОБА_31 12 травня 2016 року за результатами підготовчого
судового засідання знову ухвалено рішення про розгляд справи судом присяжних
(т. 33 а. 124-127, 128-132). Раніше сформований в
межах даного судового провадження склад суду присяжних залишився
незмінним.
Під час судового провадження неодноразово вирішувалося
питання заявлених відводів складу суду, в тому числі присяжним, з різних
підстав, а саме:
16 лютого 2016 року - через те, що обвинувачені ОСОБА_21
, ОСОБА_22 та ОСОБА_23 не приймали участі у відборі присяжних (т. 25 а.
202-205);
27 травня 2016 року - через незадовільний стан оплати
праці присяжним, який породжував сумніви в їх безсторонності (т. 33 а. 223-230;
т. 34 а. 80-81);
31 травня 2016 року - через ймовірний тиск на присяжних
(т. 34 а. 88-90, 190-191);
20 березня 2018 року - через ліквідацію Святошинського
районного суду м. Києва указом Президента України № 449/2017 від 29 грудня 2017
року (т. 122 а. 179-185, 236-239; т. 123 а. 219-222);
20 жовтня 2020 року - через переривання повноважень
присяжних на певний період часу з 06 квітня до 06 липня 2020 року (т. 189 а.
212-241; т. 191 а. 68; т. 192 а. 86-87);
19 травня 2021 року - через ознаки сприяння з боку суду
стороні обвинувачення та потерпілим у вирішенні питання про спеціальне судове
провадження щодо окремих обвинувачених (т. 204 а. 35-64, 160-161).
Всі заявлені відводи у вказані дати судом присяжних були
відхилені мотивованими ухвалами.
Протягом судового провадження суд присяжних завжди
реагував на будь-який, навіть, мінімальний ризик впливу на суд. Такими формами
реагування були:
- звернення до творчого колективу
передачі «ТСН тиждень» через некоректне використання фото складу суду присяжних
для викривних матеріалів журналістських розслідувань щодо інших судових справ
(т. 8 а. 205-206);
- звернення щодо упорядкування порядку виплати грошової
винагороди присяжним (т. 33 а. 153-154; т. 43 а.
77-81; т. 85 а. 1-2), чим були ініційовані зміни порядку нарахування такої
винагороди присяжним в цілому в країні та її безперебійну виплату у подальшому
для даного конкретного випадку;
- повідомлення про втручання в діяльність судді щодо
здійснення правосуддя від 12 січня 2017 року стосовно подій, які мали місце в
ніч з 8 на 9 січня 2017 року та 10 січня 2017 року біля будівлі Святошинського
районного суду м. Києва (вулиця Жилянська, 142) (т. 80 а. 158-163; т. 81 а.
127-139, 147-148, 164-165, 241; т. 83 а. 29, 170-179; т. 84 а. 205-208; т. 85
а. 46-48; т. 101 а. 162-167). За результатами розгляду цього повідомлення Вища
рада правосуддя 29 серпня 2017 року ухвалила рішення № 2563/0/15-17 про
внесення до ГПУ подання про притягнення до відповідальності осіб, якими допущено
бездіяльність щодо невнесення до ЄРДР відомостей за цим повідомленням та про
звернення до Національної поліції України щодо проведення службового
розслідування обставин, викладених у вказаному повідомленні стосовно
незабезпечення співробітниками поліції громадського порядку в суді 10 січня
2017 року (т. 98 а. 230-232). Вжиті заходи з боку суду виявилися більш ніж
достатніми для унеможливлення подібних випадків у подальшому;
- за фактом насильницького нападу на головуючого у цій
справі - суддю ОСОБА_2590 14 вересня 2018 року внесені відомості до ЄРДР №
12018100080007412 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
За заявою за цим фактом самого ОСОБА_2590 15 вересня 2018 року були внесені
відомості до ЄРДР № 12018100080007455 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2
ст. 377 КК України. Натомість, судове провадження за обвинувальним актом, який
надійшов 02 липня 2019 року до Дарницького районного суду м. Києва у
кримінальному провадженні ЄРДР № 12018100080007412,
й досі залишається не розглянутим через процесуальну поведінку прокурора, у
зв`язку з чим подавалася заява за фактом нівелювання з боку держави в особі
сторони обвинувачення гарантій учасників процесу на судовий розгляд впродовж
розумного строку. Кримінальне провадження ЄРДР № 12018100080007455 було
утаємничено закрито з грубим порушенням процесуальних прав ОСОБА_2590 як
потерпілого, що підтверджено окремим рішенням суду (ухвала слідчого судді
Шевченківського районного суду м. Києва від 19 серпня 2020 року, ун. №
759/9808/20, джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/91112846). Після
скасування рішення про закриття вказаного провадження його доля й досі не
відома. У даному конкретному випадку всі звернення судді, нажаль, були фактично
проігноровані чи залишилися невирішеними понад розумні строки;
- повідомлення про втручання в діяльність судді щодо
здійснення правосуддя шляхом поширення недостовірних звинувачень на адресу
головуючого - судді ОСОБА_2590 у нібито нападі на учасника Революції Гідності у
зв`язку з участю останнього в ній (т. 169 а. 134, 155-157, 159, 219-221; т. 171
а. 65; т. 172 а. 113). За результатами розгляду цього повідомлення (вхідний №
5848/0/6-18 від 22 листопада 2018 року) Вища рада правосуддя 09 квітня 2020
року ухвалила рішення про відсутність підстав для вжиття заходів щодо
забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, в основу цього
рішення покладена інформація органу досудового розслідування про закриття
кримінального провадження ЄРДР № 12018100080007455, яке нібито не оспорювалось
суддею ОСОБА_2591 , а по факту виявилося незаконним через істотні порушення
прав останнього (т. 189 а. 119-124);
- повідомлення втручання в діяльність складу суду
присяжних Святошинського районного суду м. Києва щодо здійснення правосуддя в
межах кримінального провадження (ун. № 759/3498/15), яке виразилося: а) в
допроваджені всіх обвинувачених як учасників незавершеного судового процесу на тимчасово окуповані території; б) в публічному поширенні
органом прокуратури, прокурори якого є стороною кримінального провадження,
інформації про те, які саме дії суд присяжних повинен вчинити в майбутньому в
межах даного судового провадження (т. 188 а. 157-158, 175-176). За
результатами розгляду цього повідомлення (вхідний №
380/0/6-20 від 11 березня 2021 року) Вища рада правосуддя 09 квітня 2020
року ухвалила рішення про відсутність підстав для вжиття заходів щодо
забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя (т. 196 а. 148-156);
- звернення за фактом припинення виплати грошової
винагороди присяжним у 2022 році (т. 220 а. 35-44; т. 222 а. 96-99, 114-116,
124-125, 244; т. 223 а. 30-33). Вжиті заходи
виявилися достатніми для унеможливлення подібних випадків у подальшому.
Аналізуючи перебіг даної справи в цілому, слід відмітити,
що попри емоційну напругу під час всього судового провадження, її періодичні
сплески, гостроту дискусій сторін, а інколи і повне не сприйняття одним одного,
зафіксовані на перших етапах прояви агресивної активності громадськості за
підсумком не виходили за межі цілком зрозумілого запиту суспільства на
справедливе правосуддя, довіра до якого похитнулася внаслідок подій 2013-2014
років і підривається недопустимими вчинками з боку окремих носіїв судової влади
та інколи процесуальною неспроможністю самої правоохоронної системи.
13.3. Рівність перед законом і судом.
Сторона захисту системно вказувала під час судового
розгляду на ознаки незбалансованої уваги правоохоронних органів до подій
«Майдану» та учасників протистояння з обох сторін, чим пояснювала політичну
вмотивованість прийнятих процесуальних рішень та вибірковість правосуддя (т.
121 а. 161-248; т. 122 а. 1-111).
Дійсно, у межах даного судового провадження вважаються
встановленими факти застосування насильства з боку обох сторін протистояння,
але до відповідальності притягуються виключно працівники міліції. Таке
співвідношення вказує на обвинувальний ухил проведеного розслідування щодо
однієї сторони конфлікту, відтак є свідченням упередженого та політично
мотивованого розслідування.
Суд присяжних, сприймаючі ці доводи захисту в контексті
свого безумовного обов`язку забезпечити реалізацію принципу рівності всіх перед
законом і судом (ст. 10 КПК України), під час даного судового розгляду вжив
всіх наданих законом процесуальних можливостей для максимального та рішучого відсторонення
даного судового процесу від подібних вад та тенденцій на користь правосуддя,
яке відповідатиме стандартам справедливого і відкритого розгляду справи
незалежним і безстороннім судом.
Суд висловлюючись з цього приводу, констатує свою правову
позицію, яка спрямована на об`єктивне встановлення всіх фактів, що мають
значення для даного провадження, та їх неупереджену виключно правову оцінку.
Наявність у справі політичної домінанти виключало б оцінку обставин та їх
індивідуалізацію за правом. Сам по собі факт продемонстрованої судом присяжних
індивідуалізації під час оцінки вагомості підстав для подальшого утримання під
вартою кожного з обвинувачених свідчить про незалежність суду від будь-яких
спроб наповнити судовий процес ознаками політичного переслідування та його
категоричне відмежування від самої такої можливості.
13.4. Повага до людської гідності.
Суд присяжних через вразливість прав обвинувачених, які
тривалий час перебували під вартою, системно опікувався умовами їх утримання,
неформально ставлячись до вирішення всіх клопотань з боку останніх з цього
приводу.
Так, на підставі звернень та під контролем суду на
виконання подання Урядового Уповноваженого у справах ЄСПЛ були вжиті заходи
загального характеру з метою забезпечення належних умов утримання обвинувачених
під вартою під час судових засідань, зокрема, із залу суду були прибрані
металеві клітки. Крім того, для обвинувачених були забезпечені кондиціювання
приміщення, вільний доступ до питної води, належний робочий та особистий
простір, медичне забезпечення, необмежене спілкування з близькими родичами,
обвинувачені мали змогу спілкуватися з представниками засобів медіа та робити
публічні заяви (напр., т. 17 а. 160; т. 71 а. 111-116; т. 72 а. 164-169; т. 83
а. 155; т. 84 а. 204; т. 85 а. 161-165; т. 87 а. 243-248; т. 174 а. 199-205).
За першим клопотанням обвинувачених судом було надано дозвіл на користування
ними ноутбуками в умовах СІЗО (т. 93 а. 120).
Загальний порядок в залі судового засідання завжди був
спрямований на присікання головуючим будь-якого зневажливого ставлення до
учасника процесу, не зважаючи на джерело походження такої зневаги. Свідченням
цього є звернення суду за фактом порушення громадського порядку 03 листопада
2016 року групою невідомих осіб в залі суду під час чергового судового
засідання (т. 71 а. 103-110, 117-123, 129-132; т. 72 а. 145-152; т. 74 а.
192-195, 212-214; т. 78 а. 4-7; т. 80 а. 164-168).
13.5. Забезпечення права на свободу та особисту
недоторканість.
Обвинувачений ОСОБА_20 утримувався під вартою з 03 квітня
2014 року (час затримання 03 год. 30 хв. - т. 36 а. 93-95), а ОСОБА_19 - з 03
квітня 2014 року (час затримання 03 год. 32 хв. - т. 5 а. 196-197; т. 36 а.
105-107).
Обвинувачений ОСОБА_21 утримувався під вартою з 23 лютого
2015 року (час затримання 08 год. 00 хв. - т. 26 а. 31-34; т. 37 а. 117-120),
ОСОБА_22 - з 23 лютого 2015 року (час затримання 08 год. 00 хв. - т. 26 а.
47-50; т. 137 а. 138-141), а ОСОБА_23 - з 26 червня 2015 року (час затримання
14 год. 10 хв. - т. 26 а. 40-42; т. 37 а. 162-164; т. 204 а. 234-235).
Ухвалами суду присяжних запобіжний захід вказаним
обвинуваченим у виді тримання під вартою періодично продовжувався на кожні
наступні 60 діб з наведенням у кожному окремому випадку мотивів прийнятих
рішень та з дотриманням принципу індивідуального підходу до вирішення вказаного
питання стосовно кожного з обвинувачених окремо.
16 липня 2019 року ухвалою суду присяжних обвинуваченому ОСОБА_513 запобіжний захід у виді тримання під вартою було змінено на домашній арешт з поступовим пом`якшенням
його умов (т. 181 а. 102-108).
19 грудня 2019 року ухвалою суду присяжних обвинуваченому ОСОБА_357 запобіжний захід у виді тримання під вартою було змінено на домашній арешт (т. 185 а. 63-66).
28 грудня 2019 року ухвалою Київського
апеляційного суду запобіжні заходи щодо всіх обвинувачених були змінені на
особисте зобов`язання (т. 188 а. 134-135).
20 жовтня 2020 року ухвалою суду присяжних через ухилення обвинувачених ОСОБА_25 , ОСОБА_28 та ОСОБА_31 від суду
надано дозвіл на їх затримання з метою приводу до суду для участі в розгляді
клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
(т. 192 а. 82-84).
25 листопада 2020 року ухвалою
суду присяжних матеріали за обвинувальними актами стосовно ОСОБА_25 ,
ОСОБА_28 та ОСОБА_31 виділені в окреме провадження (ун. № 759/21358/20) (т. 192
а. 160-161), а судовий розгляд стосовно ОСОБА_29
і ОСОБА_26 - продовжено.
02 червня 2021 року ухвалою
суду присяжних судові провадження за обвинувальним актом стосовно
обвинувачених ОСОБА_29 та ОСОБА_26 , а також за обвинувальними актами
стосовно обвинувачених ОСОБА_25 , ОСОБА_28 та ОСОБА_31 , яке здійснюється в
порядку спеціального судового провадження, об`єднані в одне судове провадження,
яке завершено ухваленням даного вироку (т. 203 а. 226-228).
13.6. Забезпечення права на захист та правову допомогу.
Всі обвинувачені на власний вибір обрали захисників,
вважаючи у випадках їх одночасного захисту й інших обвинувачених свої права на
захист не порушеними.
Суд присяжних забезпечив належні умови для здійснення
захисниками своїх процесуальних повноважень, а обвинуваченими - реалізації
свого права на захист, системно акцентуючи повагу до законних інтересів
останніх.
Однією з особливостей даного судового процесу є те, що
сторона захисту продемонструвала надзвичайну дієвість всього спектру законних
процесуальних можливостей задля відстоювання правової позиції своїх
підзахисних, зберігаючи при цьому повагу до законних інтересів інших учасників
провадження, якого б спрямування вони не були, та змушуючи сторону
обвинувачення справді виконувати свою функцію - доводити висунуте
обвинувачення. За весь час слухання справи не зафіксовано жодного
безпідставного її відкладення з вини захисників, всі свої зусилля захист
спрямовував, поважаючи право, а не обираючи шлях зловживання ним.
Суд присяжних оцінює наданий обвинуваченим захист дієвим,
ефективним, реальним, вичерпно фаховим і професійним.
Суд присяжних відмічає високий фаховий рівень правового
супроводження цієї справи і з боку інших адвокатів - представників потерпілих,
процесуальна завзятість, напОСОБА_2750ливість та ініціативність яких також
змушувала сторону обвинувачення шукати серед старого масиву доказів нові
аргументи.
13.7. Доступ до правосуддя, обґрунтування в порядку ч. 5
ст. 374 КПК України.
Під час даного судового провадження були відсутні
будь-які, навіть, формальні обмеження для реалізації такого права
обвинуваченими та потерпілими, інших сторін.
Відповідно до приписів процесуального закону та ухвал
суду присяжних від 19 березня 2015 року та 12 травня 2016 року за результатами
підготовчого провадження дана справа слухалася з обов`язковою участю
прокурорів, обвинувачених та їх захисників, а явку в кожне судове засідання
потерпілих та їх представників, представників цивільних позивачів та відповідачів,
судом було визнано не обов`язковою.
Станом до 29 грудня 2019 року дане судове провадження
здійснювалося за безпосередньої участі всіх обвинувачених, підстав для
видалення когось з них із залу судового засідання не виникало через
добросовісну процесуальну поведінку останніх.
З 02 червня 2021 року на підставі ухвали суду присяжних здійснювалося спеціальне судове провадження
в порядку ч. 3 ст. 323 КПК України за обвинувальними актами стосовно
обвинувачених ОСОБА_25 , ОСОБА_28 та ОСОБА_31 , які ухилилися від суду (т. 204
а. 202-206).
Оскільки судовий розгляд у межах даного кримінального
провадження завершувався за відсутності (in absentia) вказаних обвинувачених,
їх допит в судовому засіданні не проводився, хоча заздалегідь планувався з
відкладаннями на тривалий час, при цьому заяв, протестів та клопотань на адресу
суду ці особи у зв`язку із такою процедурою не подавали. Судом присяжних також
було надано стороні захисту можливість реалізувати право всіх вказаних
обвинувачених на звернення до суду та бути вислуханим з приводу висунутого
обвинувачення у будь-якій прийнятний спосіб, в тому числі, з використанням
будь-яких технічних засобів дистанційного відео зв`язку за умов можливості їх
ідентифікації. Водночас, і таким своїм ексклюзивним правом вказані обвинувачені
не скористалися.
Дане кримінальне провадження здійснювалось з обов`язковою
участю захисників, які були самостійно обрані всіма обвинуваченими без винятку.
Судом присяжних були вжиті всі необхідні заходи до
повідомлення обвинувачених, щодо яких було розпочато спеціальне судове
провадження (in absentia), про час і місце подальших судових засідань шляхом
розміщення відповідних повідомлень у газеті «Урядовий кур`єр», направлення
повісток про виклик за останньою відомою адресою та публікації інформації про
судові засідання, оголошення про виклик обвинувачених до суду на офіційному
вебсайті суду. Вказані обвинувачені інформувалися і про хід судового розгляду в
цілому. Також вживалися і додаткові заходи, які реально забезпечили ефективне
інформування обвинувачених (звернення суду під час онлайн-трансляції судових
засідань в мережі Інтернет на офіційному вебсайті «Судова влада»). Ці дії
цілком узгоджувалися з правовими позиціями, які неодноразово висловлював
Верховний Суд щодо справ такої категорії (постанова від 21.12.2022 у справі №
759/5737/17, джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/108225763 ; постанова
від 25.01.2023 у справі № 225/1957/21, джерело:
.https://reyestr.court.gov.ua/Review/108686126 та ін.).
Аналіз наявних в матеріалах справи даних про участь
обвинувачених ОСОБА_25 , ОСОБА_28 та ОСОБА_31 в судових засіданнях під час
підготовчого судового провадження, тривалого судового розгляду по суті свідчить
про те, що вони усвідомлювали, що проти них триває кримінальне провадження,
отримали оголошену підозру та пред`явлене в обвинувальних актах обвинувачення,
були обізнаними із усіма своїми правами, якими активно користувалися, в тому
числі, на захист та доступ до правосуддя, на участь в дослідженні доказів
сторони обвинувачення та в більші мірі доказів сторони захисту. Відтак, держава
Україна використала всі можливості для того, щоб обвинувачені мали право під
час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і
докладно повідомленими мовою, якою вони розуміють, про характер і підставу
обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту,
обрати захисника; в) бути судженими в їх присутності і захищати себе особисто
або за посередництвом обраних ними захисників, бути повідомленим про ці права і
мати захисника; г) безпосередньо брати участь в дослідженні доказів сторони
обвинувачення та висловлювати свої зауваження з цього приводу. Така ситуація
узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися
держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке
гарантується ст. 6 Конвенції про захист прав людини та ст. 14 Міжнародного
пакта про громадянські і політичні права. Натомість, ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та
ОСОБА_23 скористалися своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких
перешкод для їх реалізації на території України та з боку останньої.
Вказані висновки ґрунтуються на вимогах ч. 2 ст. 7 КПК
України і на правовій позиції ЄСПЛ (напр., справа «Колоцца проти Італії» від 12
лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за
якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження
зобов`язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом
заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про
відмову ОСОБА_25 , ОСОБА_28 та ОСОБА_31 , які знали про розпочате та триваюче
кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським
судом за діяння вчинені на території суверенної України та захищати себе
безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про їх наміри ухилитися від
правосуддя. Ухилення обвинувачених від правосуддя суд оцінює як реалізацію ними
свого невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п.
«g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакта про громадянські і політичні права, ст. 63
Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження
(ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність,
надав особливого значення охороні прав та законних інтересів вказаних
обвинувачених як учасників кримінального провадження, яке завершилося за їх
відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим,
щоб до обвинувачених була застосована належна правова процедура в контексті
приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального
провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці
особливості вимагали від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу
обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку був
підвищений.
Підсумовуючи викладене, суд присяжних на виконання вимог
ч. 5 ст. 374 КПК України вважає, що у межах даного судового провадження були
здійснені всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав
обвинувачених ОСОБА_25 , ОСОБА_28 та
ОСОБА_31 на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом
особливостей.
Під час судового розгляду з різних причин, в тому числі
об`єктивних, були допитані не всі потерпілі, а за окремими епізодами
докази досліджувалися взагалі за їх відсутності. Зокрема, серед загальної
кількості епізодів (128, з них 48 - загибелі та 80 - поранення людей) 4 епізоди
загибелі активістів ( ОСОБА_1041 , ОСОБА_810 , ОСОБА_823 та ОСОБА_2118 ) були
досліджені судом без повноцінного допиту осіб, які отримали статус потерпілого
через загибель близького родича, та 17 епізодів поранення ( ОСОБА_222 ,
ОСОБА_505 , ОСОБА_1184 , ОСОБА_231 , ОСОБА_1799 , ОСОБА_1242 , ОСОБА_1429 ,
ОСОБА_2592 , ОСОБА_502 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_248 , ОСОБА_509 , ОСОБА_497 ,
ОСОБА_501 , ОСОБА_500 , ОСОБА_2593 , ОСОБА_508 ) - без допиту цих осіб,
оскільки їх прибуття до суду забезпечити не вдалося.
Під час обговорення можливості проведення судових
засідань за відсутності потерпілих, прибуття яких в судове засідання та їх
допит забезпечити не вдалося, сторони провадження, присутні в суді потерпілі та
їх представники висловлювали різні правові позиції. Так, сторона обвинувачення,
яку консолідовано підтримували власне самі потерпілі та їх представники,
вважала за можливе, а враховуючи особливості даного провадження через атипову
кількість його учасників - і за необхідне, дослідження доказів за окремими
епізодами за відсутності таких потерпілих. Сторона захисту, навпаки,
протестувала проти цього і, погоджуючись з тим, що участь всіх потерпілих в
кожному судовому засіданні і не є обов`язковою, наполягала на дослідженні
доказів за кожним окремим епізодом виключно за участі потерпілого за цим
епізодом та після його допиту сторонами.
Вирішуючи це питання, суд приймав рішення про дослідження
доказів за відсутності таких потерпілих, послідовно дотримуючись таких правих
орієнтирів.
За правилами ст. 325 КПК України проведення судового
розгляду без потерпілого допускається лише за умови, коли за його відсутності
можливо з`ясувати всі обставини під час судового розгляду.
У даній справі відсутність під час судового розгляду
поінформованих про час і місце його проведення потерпілих, які є родичами
загиблих та не були очевидцями самої події їх загибелі, об`єктивно не була
перешкодою для з`ясування всіх обставин провадження. Натомість, дійсно, досягти
такої мети без допиту потерпілого, який безпосередньо зазнав шкоди від
кримінального правопорушення, очевидно залишається сумнівним. Саме тому, суд
присяжних, визнавши необов`язковою явку потерпілих та їх представників в кожне
судове засідання (ухвала суду присяжних підготовчого судового засідання від 12
травня 2016 року), задля забезпечення розумної тривалості судового розгляду
встановив такий порядок подання та дослідження доказів, який надав реальні та
гнучкі можливості сторонам на забезпечення явки в судове засідання осіб, яких
належало допитати, в тому числі й потерпілих, протягом тривалого періоду, не
обмежуючи конкретним днем судового засідання. Відтак, суд присяжних досліджував
докази за окремими епізодами за відсутності потерпілих, явку яких на
запланований день не вдалося забезпечити, без відкладення судового розгляду,
тривалість якого забезпечувала широку за часовим діапазоном можливість допиту
таких потерпілих в інший, зручний для них, час протягом усієї стадії подання
доказів стороною обвинувачення.
Вказаний підхід забезпечив окремий повноцінній допит
таких потерпілих: 06 березня 2018 року - ОСОБА_1212 , докази за епізодом
поранення якого були досліджені за його відсутності 26 грудня 2017 року; 10
липня 2018 року - ОСОБА_1247 , 02 квітня 2019 року - ОСОБА_839 та 04 квітня
2019 року - ОСОБА_272 , докази за епізодами поранення яких були досліджені за
їх відсутності 27 грудня 2016 року; 26 березня 2019 року - ОСОБА_1591 , докази
за епізодом поранення якого були досліджені за його відсутності 19 липня 2018
року. Жодний з вказаних потерпілих на пряме питання суду не вважав свої права
порушеними окремим, за їх відсутності, дослідженням доказів, що їх стосуються.
Аналогічну позицію висловили і допитані 28 квітня 2021 року дистанційно з
приміщення іншого суду потерпілі ОСОБА_257 (докази за епізодом загибелі
ОСОБА_1790 досліджені 19 липня 2016 року), ОСОБА_225 та ОСОБА_226 (докази за
епізодом загибелі ОСОБА_1853 досліджені 21 липня 2016 року).
Пріоритетним для себе суд присяжних вважав і надання
можливості кожному потерпілому взяти участь в судовому засіданні та надати
показання, подати інші докази, що забезпечувалося належним інформуванням про
час і місце судового розгляду (ч. ч. 1, 3 ст. 56 КПК України). Суд присяжних,
приймаючи рішення про дослідження доказів у відсутності потерпілого, перед усім
опікувався забезпеченням прав останнього. Задля цього відбувалася активна
комунікація з потерпілими їх представників, які до того ж самоорганізувалися у
свою групу, чим забезпечували системність у своїй присутності в судових
засіданнях та поінформованість про хід процесу самих потерпілих. Комунікувала з
потерпілими і сторона обвинувачення, забезпечуючи їх заздалегідь погоджене з
усіма учасниками процесу прибуття для участі в судовому засіданні. Не зважаючи
на все це та використані судом стандартні процедури повідомлення про судові
засідання (ст. 111 КПК України), дієвим інструментом задля досягнення цієї мети
були відкрита трансляція судових засідань протягом всього тривалого декілька
років судового процесу на офіційному порталі «Судова влада», організація за
клопотанням потерпілих окремого дистанційного судового засідання в режимі відео
конференції.
Що стосується окремих потерпілих, повноцінний допит яких
у суді забезпечити не вдалося.
Так, потерпілі ОСОБА_217
та ОСОБА_2594 - батьки загиблого
ОСОБА_780 , ОСОБА_250 - донька загиблого ОСОБА_845 , ОСОБА_301
- дружина загиблого ОСОБА_472 , ОСОБА_224
- донька загиблого ОСОБА_804 за переліченими епізодами були безпосередньо
допитані судом на початковому етапі судового розгляду, який тривав у 2015 році
стосовно обвинувачених ОСОБА_698 та ОСОБА_2595 . Після об`єднання з
кримінальним провадженням стосовно обвинувачених ОСОБА_2596 , ОСОБА_2801 та ОСОБА_3049
потерпіла ОСОБА_224 брала участь в судовому засіданні 13 листопада 2018 року,
проте повторно давати показання відмовилася, потерпіла ОСОБА_250 особисто брала
участь в судових дебатах 07 вересня 2022 року. Всі інші вказані потерпілі в
судові засідання не прибували, не зважаючи на численні судові повідомлення (т.
162 а. 167-178; т. 169 а. 179-184; т. 193 а. 139-183, 221-231; т. 203 а.
10-22), які залишалися без відповіді, що судом також оцінено як відмова
повторно свідчити у справі, а тому попередній допит вказаних потерпілих не
можна за підсумком визнати повноцінним. Представництво інтересів потерпілих
ОСОБА_224 , ОСОБА_250 та ОСОБА_301 здійснює адвокат ОСОБА_661 , вона ж
здійснювала представництво інтересів потерпілої ОСОБА_1573 . До того ж,
потерпілі ОСОБА_250 , ОСОБА_217 та ОСОБА_224 реалізували своє право на подання
до суду цивільного позову.
В умовах, коли попри всі вжиті заходи виявилося
неможливим забезпечити явку потерпілих за епізодами загибелі ОСОБА_780 ,
ОСОБА_845 , ОСОБА_472 та ОСОБА_804 для їх повторного допиту під час нового
судового розгляду, прокурор на доведення своєї позиції не заявив клопотання про
надання суду показань цих осіб, які ті давали під час минулого судового
розгляду,
Що стосується потерпілих, прибуття яких в судове
засідання не забезпечено взагалі.
Так, згідно зі зворотними поштовими повідомленнями та
відповідно до особистих заяв на адресу суду потерпілі ОСОБА_505
(т. 77 а. 237-238; т. 78 а. 23; т. 146 а. 134; т. 193 а. 175), ОСОБА_1799 (т. 146 а. 135; т. 113 а. 192-195;
т. 175 а. 27), ОСОБА_2592 (т. 146 а. 132; т. 113 а. 196-199; т. 175 а. 29; т.
193 а. 176), будучи повідомленими про час і місце судових засідань, констатуючи
свою обізнаність із процесуальними правами потерпілого, а ОСОБА_1799 та
ОСОБА_2592 отримавши повістки особисто (т. 175 а. 28 та 30), заявили про
неможливість свого прибуття до суду через різні поважні причини (сімейні,
побутові тощо) і на подальші судові виклики не реагували.
Згідно зі зворотними поштовими повідомленнями потерпілі
ОСОБА_1184 (т. 146 а. 141; т. 163 а. 42; т. 193 а. 170; т. 203 а. 10-22),
ОСОБА_222 (т. 163 а. 42; т. 169 а. 185-209; т. 193 а. 177; т. 203 а. 10-22),
ОСОБА_502 (т. 163 а. 42; т. 169 а. 185-209; т. 193 а. 174; т. 203 а. 10-22),
ОСОБА_497 (т. 120 а. 84-88; т. 146 а. 138; т. 163 а. 42; т. 203 а. 10-22),
ОСОБА_2017 (т. 146 а. 142; т. 163 а. 42; т. 203 а. 10-22), ОСОБА_508 (т. 163 а.
42; т. 169 а. 185-209; т. 203 а. 10-22) неодноразово повідомлялися про час і
місце судового розгляду, проте з невідомих причин в судове засідання не
прибули, будь-яких заяв чи клопотань, які унеможливлювали б судовий розгляд у
їх відсутність, не подавали.
Прокурором, який також самостійно вживав заходів щодо
забезпечення явки потерпілих в судове засідання, під час судового розгляду
подано письмові заяви про розгляд даного провадження у відсутність потерпілих
ОСОБА_2182 (т. 145 а. 125-126), ОСОБА_477 (т. 138 а. 138-139), ОСОБА_1440 (т.
145 а. 44-45; т. 175 а. 2), ОСОБА_1387 (т. 142 а. 1-2), ОСОБА_2190 (т. 142 а.
1-2), ОСОБА_2015 (т. 138 а. 138-139), ОСОБА_1757 (т. 144 а. 81-89) та
ОСОБА_1483 (т. 166 а. 171-172; т. 175 а. 3), оскільки більшість з цих осіб
змінили своє місце проживання і про це сторону обвинувачення не повідомили, а
вказані ними засоби зв`язку виявилися неактуальними, тому їх місце проживання
та засоби зв`язку на час судового розгляду вжитими заходами встановлено не було
(т. 174 а. 140-142), окремі з цих осіб також послалися на сімейні обставини (
ОСОБА_501 , ОСОБА_502 ), проходження військової служби у віддаленій місцевості
( ОСОБА_508 ), що унеможливило їх прибуття до суду. Відтак прибуття вказаних
осіб до суду сторона обвинувачення усіма вжитими заходами забезпечити не
змогла.
Під час судового розгляду прокурором були подані докази
не встановлення місця перебування потерпілого ОСОБА_1433 (т. 113 а. 187-188),
відтак через неактуальність відомих засобів зв`язку, зміни останнім адреси
проживання (перебування) забезпечити прибуття останнього до суду виявилося за
неможливе, у зв`язку з чим прокурор просив провести судовий розгляд у
відсутності вказаного потерпілого. Судом були вжиті додаткові заходи для
виклику потерпілого ОСОБА_1570 до суду, який згідно зі зворотнім поштовим
повідомленням (т. 146 а. 137) був поінформований про час і місце судового
розгляду, проте в судове засідання не прибув, про причини неприбуття не
повідомив, будь-яких заяв чи клопотань, які унеможливлювали б судовий розгляд у
його відсутність, не подавав.
Під час судового розгляду взагалі не вдалося встановити
зв`язок із потерпілим ОСОБА_1241 , останнє відоме місце проживання якого було в
АР Крим, його представник на стадії досудового розслідування ОСОБА_2597 свої
повноваження під час судового розгляду не підтвердив.
Потерпілий ОСОБА_231 особисто у присутності свого
представника - адвоката ОСОБА_661 був повідомлений під розписку про дати
судових засідань (т. 146 а. 144, 185), на погоджену з ним окремо дату судового
засідання 27 грудня 2018 року не прибув через перебування на роботі в
Республіці Польща (т. 143 а. 108), суд інформував вказаного потерпілого через
установи пошти (зворотне повідомлення - т. 193 а. 180; т. 195 а. 173) та через
його представника про чергові дати слухань, створивши для потерпілого тим самим
спеціальний режим прибуття до суду в будь-який зручний для нього час, не
зважаючи на стадію процесу, проте і ці заходи бажаного результату не дали,
потерпілий до суду для допиту не прибув, захист його інтересів в суді
представляє представник - адвокат ОСОБА_661 .
Потерпілі ОСОБА_156 , ОСОБА_171 , ОСОБА_192 , ОСОБА_182
(мати загиблого ОСОБА_1790 ), ОСОБА_2598 (мати загиблого ОСОБА_1460 ) -
померли, участі в судових засіданнях не брали (т. 105 а. 3; т. 107 а. 98; т.
175 а. 21-23).
Крім того, допитані судом потерпілі ОСОБА_1453
, ОСОБА_219 , ОСОБА_2185 , ОСОБА_266 , ОСОБА_948 , ОСОБА_218 , ОСОБА_237 -
сестра загиблого ОСОБА_909 , ОСОБА_260 , ОСОБА_230 , ОСОБА_236 та ОСОБА_1285 -
мати та син загиблого ОСОБА_910 , ОСОБА_252 , ОСОБА_256 , ОСОБА_280 та
ОСОБА_245 - мати загиблого ОСОБА_906 заявили, що інші члени їх сімей
(відповідно: ОСОБА_306 - мати загиблого ОСОБА_393 ; ОСОБА_1690 - дружина
загиблого ОСОБА_772 ; ОСОБА_2187 - мати загиблого ОСОБА_488 ; ОСОБА_268 та
ОСОБА_267 - донька та мати загиблого ОСОБА_1279 ; ОСОБА_2599 - батько загиблого
ОСОБА_851 ; ОСОБА_1550 та ОСОБА_1551 - мати та сестра загиблого ОСОБА_912 ;
ОСОБА_251 - мати загиблого ОСОБА_909 ; ОСОБА_2073 , ОСОБА_2600 , ОСОБА_2601 -
брати та відповідно сестра загиблого ОСОБА_2071 ; ОСОБА_1904 - брат загиблого ОСОБА_277
; ОСОБА_264 - батько загиблого ОСОБА_910 ; ОСОБА_254 та ОСОБА_1291 - мати та
цивільна дружина загиблого ОСОБА_913 ; ОСОБА_1893 - сестра загиблого ОСОБА_1460
; ОСОБА_2602 - племінник загиблого ОСОБА_475 ; ОСОБА_2603 та ОСОБА_2604 ,
ОСОБА_1756 та ОСОБА_2605 - брат, сестра, син та донька загиблого ОСОБА_906 ) в
судове засідання не прибудуть з різних причин і просили справу розглянути у
відсутність вказаних осіб, обмежившись вже здійсненим допитом вказаних близьких
родичів загиблих потерпілих ОСОБА_393 , ОСОБА_772 , ОСОБА_488 , ОСОБА_1279 ,
ОСОБА_851 , ОСОБА_912 , ОСОБА_909 , ОСОБА_2071 , ОСОБА_277 , ОСОБА_910 ,
ОСОБА_913 , ОСОБА_1460 , ОСОБА_475 та ОСОБА_906 .
До того ж, дійсно, прибувши в судове засідання 13
листопада 2018 року, потерпіла ОСОБА_1550 не забажала давати показання,
підтримавши заяву з цього приводу дружини загиблого сина - ОСОБА_2606 .
Потерпілі ОСОБА_1512 , ОСОБА_818 , ОСОБА_228 , ОСОБА_308
- сестра загиблого ОСОБА_1746 , ОСОБА_243 , ОСОБА_244 , ОСОБА_1877 та ОСОБА_265
- донька загиблого ОСОБА_1791 , ОСОБА_338 , ОСОБА_2607 , ОСОБА_2608 ,
ОСОБА_2609 , ОСОБА_1321 - відповідно донька та дружина загиблого ОСОБА_1037 ,
ОСОБА_255 , ОСОБА_174 - племінник загиблого ОСОБА_472 , ОСОБА_2105 , ОСОБА_2106
, ОСОБА_2610 , ОСОБА_2114 , ОСОБА_2611 - мати загиблого ОСОБА_778 в судове
засідання не прибули з невідомих причин, хоча були поінформовані, в тому числі
родичами, про час і місце його проведення, участь під час судового розгляду
забезпечена присутністю інших потерпілих, які були безпосередньо допитані судом
за всіма вказаними епізодами окремо, а саме ОСОБА_221 , ОСОБА_227 , ОСОБА_307 ,
ОСОБА_1875 - сестра загиблого ОСОБА_1791 , ОСОБА_269 - падчерка загиблого
ОСОБА_480 , ОСОБА_1848 , ОСОБА_1315 - сестра загиблого ОСОБА_1037 , ОСОБА_330 -
батько загиблого ОСОБА_914 , ОСОБА_301 - дружина загиблого ОСОБА_472 ,
ОСОБА_2612 , ОСОБА_335 - донька та дружина загиблого ОСОБА_1012 , а також
ОСОБА_250 та ОСОБА_224 - доньки відповідно загиблих ОСОБА_845 , ОСОБА_1304 ,
ОСОБА_1307 та ОСОБА_2613 .
За таких обставин, керуючись правилами ч. 1 ст. 325 КПК
України, вживши всі можливі та не тільки передбачені процесуальних законом
заходи щодо інформування всіх потерпілих про час і місце судового розгляду,
його перебіг та стадії, в тому числі, через можливості безпрецедентної онлайн-трансляції
судового процесу, системно налаштовану комунікацію учасників процесу, шляхом
розміщення оголошень на офіційному сайті «Судова влада», висвітлення перебігу
судового процесу засобами масової інформації, представники яких, а також
сторонні спостерігачі, мали вільний доступ до зали судових засідань, створивши
всі необхідні та достатні умови для реалізації потерпілими своїх процесуальних
прав, оскільки потерпілі ОСОБА_338 , ОСОБА_1690 , ОСОБА_2187 , ОСОБА_1512 ,
ОСОБА_222 , ОСОБА_505 , ОСОБА_1893 , ОСОБА_2610 , ОСОБА_818 , ОСОБА_228 ,
ОСОБА_2607 , ОСОБА_2608 , ОСОБА_1184 , ОСОБА_1904 , ОСОБА_2609 , ОСОБА_1321 ,
ОСОБА_231 , ОСОБА_2599 , ОСОБА_1551 , ОСОБА_1799 , ОСОБА_2611 , ОСОБА_306 ,
ОСОБА_1242 , ОСОБА_1429 , ОСОБА_2602 , ОСОБА_2592 , ОСОБА_502 , ОСОБА_243 ,
ОСОБА_244 , ОСОБА_1877 , ОСОБА_2601 , ОСОБА_1291 , ОСОБА_2054 , ОСОБА_246 ,
ОСОБА_247 , ОСОБА_2614 , ОСОБА_1433 , ОСОБА_248 , ОСОБА_251 , ОСОБА_254 ,
ОСОБА_509 , ОСОБА_2615 , ОСОБА_497 , ОСОБА_501 , ОСОБА_500 , ОСОБА_2593 ,
ОСОБА_2598 , ОСОБА_2105 , ОСОБА_2106 , ОСОБА_308 , ОСОБА_508 , ОСОБА_2114 ,
ОСОБА_264 , ОСОБА_265 , ОСОБА_2073 , ОСОБА_2600 , ОСОБА_268 , ОСОБА_267 в
судове засідання не прибули, а сторони провадження вважали за можливе з`ясувати
всі обставини під час судового розгляду та закінчити їх перевірку доказами за
відсутності вказаних потерпілих, суд ухвалив провести та закінчити судовий
розгляд у відсутності всіх вказаних потерпілих, вважаючи їх процесуальні права
за вказаних умов не порушеними.
Крім того, вживши всі можливі аналогічні заходи щодо
повторного допиту потерпілих ОСОБА_250 , ОСОБА_1573 , ОСОБА_1574 , ОСОБА_224 та
ОСОБА_301 , оскільки потерпілі БАЙДОВСЬКІ та ОСОБА_301 для такого допиту в
судове засідання не прибули, потерпіла ОСОБА_250 виступила в судових дебатах, а
потерпіла ОСОБА_224 під час судового розгляду не забажала повторно давати
показання, маючи таку можливість, сторони провадження вважали за можливе
з`ясувати всі обставини під час судового розгляду та закінчити їх перевірку
доказами без повторного допиту вказаних потерпілих, суд ухвалив провести та
закінчити судовий розгляд без такого їх допиту, вважаючи процесуальні права
вказаних потерпілих не порушеними.
Також, оскільки потерпіла ОСОБА_1550 під час судового
розгляду не забажала давати показання, маючи таку можливість, сторони
провадження вважали за можливе з`ясувати всі обставини під час судового
розгляду та закінчити їх перевірку доказами без допиту цієї потерпілої, суд
також ухвалив провести та закінчити судовий розгляд без її допиту.
Оцінюючи прийняті судом рішення через призму положень ч.
1 та п. d) ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини, суд бере до уваги, що
показання жодних з вказаних осіб не визначалися сторонами такими, що мають
вирішальне значення для провадження, окремі з них взагалі не були очевидцями
подій, що мали місце 20 лютого 2014 року в місті Києві, а інші - були далеко не
єдиними їх свідками, сторона захисту не наполягала на допиті вказаних осіб, а
суд при винесенні вироку не використовував їх показання, надані слідчому,
відтак гарантії для збереження загальної справедливості судового розгляду, на
думку суд присяжних, були досягнуті. Врахував суд присяжних при цьому і правову
позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з
прав людини у справі «Карташов проти України» (заява № 66362/11), яке набуло
статусу остаточного 17 березня 2021 року (п. п. 24, 25, 38 та 41).
Окрім вказаних у вступній частині вироку даних про представництво
інтересів потерпілих під час судового розгляду також брали участь, проте на
час закінчення судового розгляду втратили свої повноваження такі представники
потерпілих:
- ОСОБА_271 (в інтересах ОСОБА_1704 ) - втратила
повноваження через відмову від її послуг довірителя;
- ОСОБА_2616 (в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2055 ,
ІНФОРМАЦІЯ_302 ) - втратила повноваження через набуття потерпілим повноліття;
- ОСОБА_2617 (в інтересах ОСОБА_299 ) - втратив
повноваження через відмову від його послуг довірителя;
- ОСОБА_1872 (в інтересах ОСОБА_257 , ОСОБА_2143 ,
ОСОБА_319 ) - втратив повноваження через обрання суддею;
- ОСОБА_2618 (в інтересах ОСОБА_316 ) - втратив
повноваження через закінчення строку їх дії;
ОСОБА_279 (в інтересах ОСОБА_1876 ) - втратив
повноваження через закінчення строку їх дії;
- ОСОБА_283 (в інтересах ОСОБА_316 ) - втратив
повноваження через закінчення строку їх дії;
- ОСОБА_285 (в інтересах ОСОБА_773 , ОСОБА_254 ,
ОСОБА_1573 , ОСОБА_239 , ОСОБА_2143 ) - втратила повноваження через закінчення
строку їх дії;
- ОСОБА_2619 (в інтересах ОСОБА_255 , ОСОБА_287 ,
ОСОБА_276 , ОСОБА_296 ) - втратила повноваження через закінчення строку їх дії;
ОСОБА_2620 (в інтересах ОСОБА_2621 ) - втратив
повноваження через закінчення строку їх дії;
- ОСОБА_311 (в інтересах ОСОБА_1573 , ОСОБА_1372 ,
ОСОБА_307 ) - втратив повноваження через закінчення строку їх дії щодо перших
двох потерпілих та через відмову від його послуг щодо другої;
- ОСОБА_244 (в інтересах неповнолітньої ОСОБА_265 ,
ІНФОРМАЦІЯ_303 ) - втратила повноваження через набуття потерпілою повноліття;
- ОСОБА_2622 (в інтересах ОСОБА_1346 ) - втратила
повноваження через закінчення строку їх дії;
- ОСОБА_2623 (в інтересах ОСОБА_297 ) - втратив
повноваження через закінчення строку їх дії;
- ОСОБА_327 (в інтересах ОСОБА_240 ) - втратив
повноваження через закінчення строку їх дії;
- ОСОБА_2624 (в інтересах ОСОБА_240 , ОСОБА_2625 ) -
втратила повноваження через обрання народним депутатом;
- ОСОБА_1822 (в інтересах ОСОБА_301 , ОСОБА_227 ,
ОСОБА_305 , ОСОБА_236 , ОСОБА_1321 , ОСОБА_306 , ОСОБА_2626 , ОСОБА_1455 ,
ОСОБА_304 , ОСОБА_264 ) - втратила повноваження через закінчення строку їх дії.
Натомість, серед вказаних представників адвокати
ОСОБА_271 , ОСОБА_1872 , ОСОБА_279 , ОСОБА_285 , ОСОБА_2622 , ОСОБА_2624 та
ОСОБА_1822 в мірі, яка є необхідною для виконання представницьких функцій,
брали участь в судових засіданнях, чим забезпечили захист інтересів своїх
довірителів.
Водночас, попередньо заявлені у списках як представники
потерпілих під час даного судового провадження, попри їх виклики до суду, своїх
повноважень не підтвердили, а саме, ОСОБА_2627 (в інтересах ОСОБА_494 ),
ОСОБА_2628 (в інтересах ОСОБА_334 ), ОСОБА_2629 (в інтересах ОСОБА_1179 ),
ОСОБА_2630 (в інтересах ОСОБА_290 ), ОСОБА_2631 (в інтересах ОСОБА_299 ),
ОСОБА_2632 (в інтересах ОСОБА_1466 ), ОСОБА_2633 (в інтересах ОСОБА_328 ),
ОСОБА_2634 (в інтересах ОСОБА_280 ), ОСОБА_2635 (в інтересах ОСОБА_266 ),
ОСОБА_2636 (в інтересах ОСОБА_278 ), ОСОБА_2597 (в інтересах ОСОБА_484 ) та
ОСОБА_2637 (в інтересах ОСОБА_2638 ).
Суд присяжних, зважаючи на участь в судових засіданнях
вказаних потерпілих безпосередньо або представництво інтересів окремих з них
іншими представниками, які брали участь в судовому провадженні, вважав за
можливе закінчити судовий розгляд за відсутності вказаних осіб - представників
потерпілих.
13.8. Змагальність сторін.
Зважаючи на концепцію змагального судового процесу, яка
ґрунтується на конвенціальних зобов`язаннях держави (ст. ст. 10 та 11 Загальної
декларації прав людини, ст. 6 Конвенції про захист прав людини, ст. 14
Міжнародного пакта про громадянські і політичні права тощо), судом була створена
особлива процесуальна платформа для її реалізації. Роль такої платформи виконав
порядок подання та дослідження доказів, який максимально сприяв здійсненню
сторонами своїх функцій. При цьому були враховані складність справи, її
багатоепізодний характер, обсяг матеріалів, кількість учасників тощо. Зокрема,
докази подавалися суду та досліджувались ним у такій послідовності:
1. докази щодо статусу та локації обвинувачених 20 лютого
2014 року, закріплення зброї, слідів її застосування, з одночасним вирішенням
клопотань;
2. докази за кожним окремим епізодом загибелі чи
поранення потерпілого (показання потерпілих, документи, звуко- і відеозаписи,
речові докази, висновки експертів), а також дослідження цивільних позовів в
разі їх заявлення, з одночасним вирішенням клопотань та локальним підведенням
підсумків за кожним таким епізодом;
3. інші документовані докази (документи, звуко- і
відеозаписи, речові докази, висновки експертів), надані в такій черговості -
спочатку з боку сторони обвинувачення, потерпілих та їх представників, а потім
- сторони захисту, з одночасним вирішенням клопотань;
4. допит свідків обвинувачення, в тому числі за окремими
клопотаннями потерпілих та їх представників, з можливістю епізодичної
акцентуації під час їх допиту на вже досліджені документовані докази, а також з
правом одночасного подання додаткових матеріалів;
5. допит свідків захисту з можливістю епізодичної
акцентуації під час їх допиту на вже досліджені документовані докази, а також з
правом одночасного подання додаткових матеріалів;
6. вирішення клопотань про дослідження додаткових
матеріалів в такій черговості - спочатку сторони обвинувачення, потерпілих та
їх представників, а потім сторони захисту;
7. дослідження цивільних позовів;
8. допит обвинувачених;
9. закінчення з`ясування обставин та перевірки їх
доказами, вирішення додаткових клопотань про доповнення судового розгляду.
Прогнозованість кожного етапу дослідження доказів,
передбачуваність його періоду в часі дозволили тримати на належному рівні
організаційну складову судового розгляду та зробити максимально наповненим
кожне судове засідання, а також сприяли і самим учасникам в організації та
плануванні свого робочого часу.
Вказаний порядок надав учасникам процесу реальну
можливість подавати докази, навіть, реагуючи у такій спосіб на встановлені під
час судового розгляду обставини. Крім того, суд заохочував сторони, роз`яснюючи
їхні права та наголошуючи на своїй готовності створити необхідні умови для їх
реалізації, і до такого формату дослідження окремих найбільш вагомих доказів,
їх груп, як надання письмових пояснень, чим активно послуговувалися сторони.
Відтак, свобода в поданні доказів та у доведенні перед судом їх переконливості
була забезпечена наданням різних можливостей для цього. У таких умовах
змагальність стала характерним атрибутом всього судового розгляду.
Судом протягом тривалого але розумного часу надавалася
можливість ініціаторам клопотань про допит свідків забезпечити їх явку у
найбільш зручному для них форматі (т. 171 а. 25-49 - сторона обвинувачення; т.
180 а. 62-72 - сторона захисту; т. 173 а. 169-170 - представників потерпілих
тощо), доки такі можливості об`єктивно не були вичерпані (напр., т. 180 а.
42-49). Аналогічного підходу суд присяжних дотримався і щодо допиту потерпілих,
визначивши більш ніж достатній час для такого періоду судового розгляду, а
самим потерпілим надавши можливість прибувати до суду в більш зручний для них
час протягом всього вказаного періоду.
Під час судового розгляду судом неодноразово вирішувалися
клопотання сторони захисту про запити на надання міжнародної допомоги. Це
стосується допиту з території інших країн свідків ОСОБА_514 (клопотання т. 33
а. 55-75, запит - т. 37 а. 1-56), ОСОБА_2333 (клопотання т. 33 а. 55-75, запит
- т. 37 а. 1-56), ОСОБА_2461 ( ОСОБА_2639 ), ОСОБА_2446 (ОСОБА_2446 )
(клопотання т. 112 а. 128-144, запит - т. 117 а. 10-85), ОСОБА_526 (клопотання
т. 124 а. 1-7, запит - т. 130 а. 13-38), ОСОБА_2640 (клопотання т. 142 а.
184-189, запит - т. 145 а. 46-57). Всі ці клопотання судом були задоволені (т.
33 а. 128-132; т. 113 а. 41-42; т. 126 а. 127-128), проте запити реалізовані
були лише щодо двох перших свідків (т.т. 72-74), інші не були реалізовані з
незалежних від суду причин (ухилення від суду свідка ОСОБА_526 (т. 182 а.
229-230), ведення в оману суду з боку громадян Грузії свідків ОСОБА_2461 та
ОСОБА_2446 (т. 136 а. 178-181; т. 162 а. 166; т. 170 а. 1-127; т. 172 а.
231-234) та залишення без відповіді запиту стосовно допиту свідка ОСОБА_2640
(т. 142 а. 184-189; т. 144 а. 33-34; т. 146 а. 122-123).
Судом в порядку ст. 333 КПК України надавалися доручення
на здійснення окремих слідчих розшукових дій та заходів забезпечення (тимчасові
доступи до речей і документів). Такими були судові доручення на проведення
освідування обвинуваченого ОСОБА_31 (ухвала суду від 16 червня 2016 року),
слідчого експерименту (ухвала суду присяжних від 02 березня 2017 року (т. 87 а.
17-22), дія якої двічі продовжувалася, проте залишилася не виконаною стороною
обвинувачення), на огляд спецтехніки сил правопорядку (водомети), яка була
задіяна в подіях 20 лютого 2014 року (матеріали виконання у т. 96), тимчасові
доступи за епізодом загибелі ОСОБА_2162 (виконане 27 жовтня 2016 року) тощо. За
клопотанням учасників судового провадження судом в порядку ст. 332 КПК України
були призначені численні експертизи з різних галузей знань. Такими є масштабні
судово-балістичні дослідження (ухвала суду присяжних від 22 листопада 2016
року), дослідження відео записів (напр., ухвали суду присяжних від 03 та 19
липня 2018 року), комплексне судово-медичне та балістичне дослідження за
епізодом загибелі ОСОБА_818 (ухвала суду присяжних від 23 травня 2017 року) та
ін.
За клопотанням прокурора та представників потерпілих
проводилися дистанційні провадження для допиту потерпілого ОСОБА_2862 (19 квітня 2018 року), свідка ОСОБА_2434 (21
листопада 2019 року), потерпілих ОСОБА_257 , ОСОБА_225 , ОСОБА_226 , ОСОБА_1307
, ОСОБА_220 , ОСОБА_280 , ОСОБА_2641 (28 квітня 2021 року), легендованих
свідків ОСОБА_2310 (20 червня 2019 року), ОСОБА_2311 (09 липня 2019 року), а
явку до суду легендованого свідка ОСОБА_2642 прокурор не забезпечив. Для
потерпілих та їх представників були окремо забезпечені дистанційні провадження
задля забезпечення їх права виступу в судових дебатах (м. Хмельницький - 19
липня 2022 року; м. Львів - 07 вересня 2022 року; зона бойових дій - 20 вересня
2022 року).
13.9. Гласність та відкритість судового провадження.
Даний судовий процес із самого початку мав безпрецедентну
відкритість та публічність - була забезпечена присутність ЗМІ в залі суду, які
фіксували процес з використанням стаціонарної апаратури, присутність вільних
слухачів - не байдужих громадян, представників громадських організації, в т.ч.
міжнародних інституцій, які системно моніторили перебіг цієї справи. Вперше в
країні саме у цій справі запроваджено пряму трансляцію всіх судових засідань
наживо на офіційному веб-порталі «Судова влада» (джерело для пошуку, напр.,
«https://www.youtube.com/watch?v=j2k-ih06weI - судове засідання від 07 липня
2021 року»), хоча інколи доводилося виборювати таке право (т. 103 а. 100-102;
т. 117 а. 86-98; т. 179 а. 16-18 тощо). Ця практика виправдала себе і набула
свого поширення в судовій практиці загалом. Завдяки публічності даного судового
процесу у справі попри стійку емоційну напругу домінувала виключно робоча обстановка.
У період до грудня 2019 року судові засідання, як правило, проходили двічі на
тиждень (вівторок і четвер), а то і частіше, що свідчить про нетипову щільність
графіку. Такий режим було відновлено і після процесуального вирішення проблеми,
пов`язаної з ухиленням трьох обвинувачених від суду.
17 січня 2017 року відбувся брифінг, під час якого
громадськість була поінформована про хід судового процесу. Були і надалі
публічні заяви головуючого у справі щодо перебігу процесу, надавалися коректні
інтерв`ю засобам медіа тощо. Всі ці заходи, а також особиста комунікативна
активність сторін провадження, додатково сприяли відкритості даного судового
провадження.
13.10. Розумність строків.
Дане судове провадження було розглянуто в строки, що були
об`єктивно необхідними для виконання всіх процесуальних дій та прийняття
процесуальних рішень (ст. 28 КПК України). При цьому, слід враховувати:
1) складність даного кримінального провадження з
урахуванням кількості обвинувачуваних (5) та кримінальних правопорушень (7
злочинів, більшість з яких стосовно 128-и потерпілих), щодо яких здійснювалося
провадження, обсягу та специфіки необхідним процесуальних дій, а саме, судом
досліджено 48 епізодів вбивств та 80 епізодів замахів на
вбивства, допитано 245 осіб (потерпілі, свідки з числа правоохоронців та
протестувальників, а також інші очевидці та експерти, обвинувачені),
безпосередньо досліджено більше 3 Тб відео та фото матеріалів, надано
десятки судових доручень, в тому числі, на проведення тривалих експертиз в
різних сферах (тільки одна, так звана, Харківська експертиза в сфері балістики
тривала з листопада 2016 року до лютого 2021 року), одержані дані в порядку
міжнародної правової допомоги.
Судом присяжних разом зі всіма учасниками провадження на
організаційному рівні вживалися всі можливі заходи для здійснення судового
провадження в найкоротший строк - на це вказує невідкладний та першочерговий
розгляд цієї справи нарівні з аналогічними справами щодо осіб, які перебували
під вартою, щільний графік роботи складу суду попри звичайне і без того
надмірне судове навантаження на суддів на рівні з іншими суддями суду (судові
засідання відбувалися, як правило, повний день два рази на кожний тиждень, а
інколи і частіше), мінімізований на цей період часу був і строк для відпочинку.
Сприяла досягненню цієї мети добросовісна процесуальна поведінка всіх учасників
судового провадження до 29 грудня 2019 року, а після - всіх, окрім трьох
обвинувачених, яких суд був вимушений оголосити в розшук.
Натомість, негативно вплинули на строки судового
провадження такі факти:
- з березня до червня 2015 року суд, не маючи у своєму
складі присяжних, очікував затвердження їх списку (3 місяці);
- через участь обвинувачених в обміні утримуваних осіб
судовий розгляд з січня до листопада (включно) 2020 року був зупинений (11
місяців);
- через двічі зміну складу обвинувачених, що в першому
випадку було необхідним для мети провадження, а в другому - вимушеним, всі
докази, які досліджувалися судом у період часу з 15 липня 2015 року до 16
лютого 2016 року та з 02 грудня 2020 року до 02
червня 2021 року, досліджувалися повторно (1 рік та 1 місяць);
- через спосіб здійснення прокурором своїх повноважень в
контексті виконання доручення суду на проведення слідчого експерименту, який з
урахуванням продовження строку на його проведення тривав з березня 2017 року до
31 березня 2018 року (на цей період часу графік судових засідань був зменшений
на одне засідання в тиждень, відтак було втрачено 45 судових засідань або до 5
місяців судової роботи у звичайному режимі).
Суд присяжних, не зважаючи на фактор обмеженого робочого
часу, створював належні умови всім учасникам провадження для реалізації своїх
прав, проте це не завжди сприяло судовому провадженню. Так, наприклад, 26
квітня 2018 року за клопотанням представника потерпілих ОСОБА_657 була
розпочата затратна за часом процедура відкриття із застосуванням технічних
засобів суду матеріалів відео-реконструкції певних подій, а саме комп`ютерної
програми візуалізації обстановки та обставин отримання ОСОБА_475 , ОСОБА_393 та
ОСОБА_1791 , яка тривала в залі суду за участі обвинувачених та захисників 31
травня, 12 та 14 червня, 17 липня 2018 року. Натомість, після завершення цієї
процедури її ініціатор клопотання про дослідження судом таких матеріалів не
заявив.
Звичайно, кожний учасник провадження, сторони мають право
самостійно визначати, які докази слід надати для обстоювання своєї позиції
перед судом, але інколи несвоєчасне рішення з цього приводу негативно впливало
на тривалість судового розгляду.
Крім того, за весь час судового провадження з 2015 до
2023 року також було зірвано 12 судових засідань через бойові дії у 2022 році
на території Київської області та м. Києва внаслідок широкомасштабної воєнної
агресії з боку РФ, 10 - через хворобу учасників провадження, участь яких обов`язкова,
2 - через провокації в залі суду, які загрожували безпеці учасників
провадження, 1 - через неявку прокурорів, 1 - через неможливість захисника
взяти участь в судовому засіданні, 1 - через повідомлення про мінування суду, 1
- через захоплення приміщення суду, 1 - через не доставку до суду
обвинувачених, які утримувалися під вартою (до 3 місяців судової роботи у
звичайному режимі).
Відтак, вказані фактори, які не залежали від суду,
об`єктивно вплинули на збільшення періоду судового розгляду, як мінімум, майже
на 2 роки та 11 місяців. Звертає на себе увагу те, що високий рівень
організації судового провадження, його публічність та відкритість дозволили
мінімізувати випадки (до 7-ми ) зриву судових засідань, які фактично перебували
під людським контролем (неявка прокурорів та захисника, не доставка до суду
обвинувачених, всілякі провокації).
14. Вирішення цивільних позовів.
14.1. Цивільні позови потерпілих.
На стадії досудового розслідування з урахуванням внесених
змін та уточнень під час судового розгляду (нижче вказані відповідні томи та
аркуші матеріалів судового провадження) потерпілі, кожний окремо, заявили
цивільні позови солідарно до обвинувачених ОСОБА_25 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 ,
ОСОБА_26 , ОСОБА_31 , ГУМВС в місті Києві, ГУНП в місті Києві, МВС, третя особа
- Державна Казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди,
завданої злочином, а саме:
ОСОБА_217 (мати загиблого ОСОБА_780 ) - на суму 1 000 000
грн. (т. 23 а. 153-156; т. 26 а. 213-220);
ОСОБА_218 (дружина загиблого ОСОБА_912 ) - на суму 10 000
000 грн. (т. 4 а. 4-5; т. 6 а. 59-62);
ОСОБА_219 (син загиблого ОСОБА_772 ) - на суму 1 000 000
грн. (т. 3 а. 234-237; т. 26 а. 147-154);
ОСОБА_220 (мати загиблого ОСОБА_734 ) - на суму 1 000 000
грн. (т. 23 а. 159-175; т. 27 а. 43-50);
ОСОБА_221 (батько загиблого ОСОБА_1508 ) - на суму 1 000
000 грн. (т. 23 а. 178-179; т. 27 а. 1-8);
ОСОБА_223 - на суму 250 000 грн. (т. 23 а. 136);
ОСОБА_224 (сестра загиблого ОСОБА_804 ) - на суму
1 000 000 грн. (т. 23 а. 180-196; т. 26 а. 223-230);
ОСОБА_225 (батько загиблого ОСОБА_1853 ) - на суму 10 000
000 грн. (т. 6 а. 50-56; т. 217 а. 72-84);
ОСОБА_226 (мати загиблого ОСОБА_1853 ) - на суму 10 000
000 грн. (т. 6 а. 36-41; т. 217 а. 85-139);
ОСОБА_227 та ОСОБА_228 (батьки загиблого ОСОБА_818 ) - на
суму 20 000 000 грн. (т. 23 а. 199-204);
ОСОБА_229 - на суму 700 000 грн. (т. 27 а. 33-40);
ОСОБА_230 (батько загиблого ОСОБА_277 ) - на суму 1 000
000 грн. (т. 23 а. 205-206);
ОСОБА_231 - на суму 500 000 грн. (т. 23 а. 137-139; т. 26
а. 125-132);
ОСОБА_232 - на суму 10 000 000 грн. (т. 23 а. 140-142);
ОСОБА_233 (батько загиблого ОСОБА_1708 ) - на суму 10 000
000 грн. (т. 3 а. 18-19; т. 7 а. 143-144; т. 23 а. 207-208);
ОСОБА_234 (батько загиблого ОСОБА_776 ) - на суму 1 000
000 грн. (т. 23 а. 209-210; т. 27 а. 54-61);
ОСОБА_235 - на суму 145 000 грн. (т. 23 а. 143-146);
ОСОБА_236 (мати загиблого ОСОБА_910 ) - на суму 1 000 000
грн. (т. 3 а. 247-248);
ОСОБА_238 (сестра загиблого ОСОБА_487 ) - на суму 25 000
000 грн. (т. 6 а. 180-184);
ОСОБА_239 (батько загиблого ОСОБА_779 ) - на суму 1 000
000 грн. (т. 26 а. 191-198);
ОСОБА_240 (брат загиблого ОСОБА_779 ) - на суму 1 000 000
грн. (т. 3 а. 1-9; т. 23 а. 211-214; т. 26 а. 202-209);
ОСОБА_241 - на суму 250 000 грн. (т. 23 а. 149);
ОСОБА_242 (мати загиблого ОСОБА_919 ) - на суму 30 000
000 грн. (т. 4 а. 175-180);
ОСОБА_245 (мати загиблого ОСОБА_906 ) - на суму 1 000 000
грн. (т. 6 а. 31-34; т. 26 а. 234-235);
ОСОБА_249 - на суму 50 000 грн. (т. 23 а. 151, т. 106 а.
60);
ОСОБА_250 (сестра загиблого ОСОБА_845 ) - на суму 1 000
000 грн. (т. 23 а. 222-225; т. 27 а. 11-18);
ОСОБА_251 та ОСОБА_237 (відповідно мати та сестра
загиблого ОСОБА_909 ) - на суму 1 000 000 грн. (т. 3 а. 20; т. 7 а. 154-157; т.
27 а. 21-28; т. 143 а. 241);
ОСОБА_252 (батько загиблого ОСОБА_913 ) - на суму 1 000
000 грн. (т. 26 а. 158-165);
ОСОБА_254 (мати загиблого ОСОБА_913 ) - на суму 1 000 000
грн. (т. 26 а. 180-187);
ОСОБА_253 (брат загиблого ОСОБА_913 ) - на суму 1 000 000
грн. (т. 26 а. 169-176);
ОСОБА_255 (мати загиблого ОСОБА_914 ) - на суму 2 000 000
грн. (т. 3 а. 16-17; т. 23 а. 229-230; т. 222 а. 47-48);
ОСОБА_256 (дружина загиблого ОСОБА_1460 ) - на суму 10
000 000 грн. (т. 6 а. 64-67; т. 222 а. 49-50);
ОСОБА_257 (мати загиблого ОСОБА_1790 ) - на суму 1 000
000 грн. (т. 3 а. 53-56; т. 26 а. 121-123);
ОСОБА_258 - на суму 1 000 000 грн. (т. 33 а. 135-142);
ОСОБА_259 (батько загиблого ОСОБА_476 ) - на суму 1 000
000 грн. (т. 26 а. 243-245);
ОСОБА_260 (син загиблого ОСОБА_260 ) - на суму 1 000 000
грн. (т. 3 а. 238-241; т. 26 а. 136-143);
ОСОБА_261 (батько загиблого ОСОБА_197 ) - на суму 1 000
000 грн. (т. 26 а. 240-242);
ОСОБА_262 (дружина загиблого ОСОБА_197 ) - на суму 1 000
000 грн. (т. 26 а. 237-239);
ОСОБА_263 - на суму 30 000 грн. (т. 23 а. 152; т. 76 а.
75);
ОСОБА_264 (батько загиблого ОСОБА_910 ) - на суму 1 000
000 грн. (т. 4 а. 1-2);
ОСОБА_266 (дружина загиблого ОСОБА_1279 ) - на суму 1 000
000 грн. (т. 3 а. 243-246);
ОСОБА_267 (мати загиблого ОСОБА_1279 ) - на суму 1 000
000 грн. (т. 6 а. 42-49);
ОСОБА_268 (донька загиблого ОСОБА_1279 ) - на суму 1 000
000 грн. (т. 6 а. 122-126).
Крім того, через набуття під час судового розгляду
повноліття подані в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2055 , ІНФОРМАЦІЯ_302 ,
його представником ОСОБА_2643 , а в інтересах неповнолітньої ОСОБА_265 ,
ІНФОРМАЦІЯ_303 , її представником ОСОБА_244 цивільні позови солідарно до
обвинувачених ОСОБА_25 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_26 , ОСОБА_31 , ГУМВС в
місті Києві, ГУНП в місті Києві, МВС, третя особа - Державна Казначейська
служба України, про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, не були
відкликані, а відтак вважаються за підсумком поданими та підтриманими з
урахуванням внесених змін та уточнень у повному обсязі:
ОСОБА_2644 (син загиблого ОСОБА_906 ) - на суму 1 000 000
грн. (т. 8 а. 107-110; т. 26 а. 115-120);
ОСОБА_265 (донька загиблого ОСОБА_2645 ) - на суму 20 000
грн. (т. 4 а. 1-2; т. 23 а. 216-221).
Також, на стадії досудового розслідування з урахуванням
внесених змін та уточнень під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_244 -
дружина загиблого ОСОБА_2645 також заявила цивільний позов (т. 3 а. 10-15; т.
23 а. 216-221; т. 132 а. 1-6) солідарно до обвинувачених ОСОБА_25 , ОСОБА_28 ,
ОСОБА_26 , ОСОБА_29 , ОСОБА_31 , ГУМВС в місті Києві, ГУНП в місті Києві, МВС,
третя особа - Державна Казначейська служба України, про відшкодування
матеріальної шкоди, завданої злочином, в розмірі 2 769 662 000 000 грн., та
моральної шкоди, завданої злочином в розмірі 40 000 грн.
Крім того, в межах даного кримінального провадження
потерпілі, кожний окремо, заявили цивільні позови про відшкодування моральної
шкоди, завданої злочином, а саме:
ОСОБА_222 - до обвинувачених на суму 150 000 грн. (т. 23
а. 135);
ОСОБА_243 (сестра загиблого ОСОБА_1791 ) - до
обвинувачених на суму 3 000 000 грн. (т. 3 а. 21; т. 23 а. 215; т. 131 а. 211);
ОСОБА_248 - до обвинувачених на суму 100 000 грн. (т. 23
а. 150);
ОСОБА_246 (сестра загиблого ОСОБА_906 ) - до
обвинувачених ОСОБА_25 , ОСОБА_2646 та ГУМВС в м. Києві на суму 1 000 000 грн.
(т. 6 а. 26-29).
У судовому засіданні потерпілі - цивільні позивачі
ОСОБА_218 , ОСОБА_219 , ОСОБА_220 , ОСОБА_221 , ОСОБА_223 , ОСОБА_225 ,
ОСОБА_226 , ОСОБА_227 , ОСОБА_228 , ОСОБА_229 , ОСОБА_230 , ОСОБА_232 ,
ОСОБА_233 , ОСОБА_234 , ОСОБА_235 , ОСОБА_236 , ОСОБА_238 , ОСОБА_239 ,
ОСОБА_240 , ОСОБА_237 , ОСОБА_241 , ОСОБА_242 , ОСОБА_245 , ОСОБА_249 ,
ОСОБА_252 , ОСОБА_253 , ОСОБА_255 , ОСОБА_256 , ОСОБА_257 , ОСОБА_258 ,
ОСОБА_259 , ОСОБА_260 , ОСОБА_261 , ОСОБА_262 , ОСОБА_263 , ОСОБА_266 особисто
та їх кожного окремо представники ( ОСОБА_285 , ОСОБА_275 , ОСОБА_314 ,
ОСОБА_329 , ОСОБА_279 , ОСОБА_313 , ОСОБА_324 , ОСОБА_325 , ОСОБА_323 та ін.)
заявлені позовні вимоги з урахуванням внесених змін та уточнень під час
судового розгляду підтримали у повному обсязі.
Також, представники потерпілих - цивільних позивачів
підтримали у повному обсязі з урахуванням внесених змін та уточнень під час
судового розгляду заявлені позовні вимоги тих позивачів, які особисто не змогли
прибути в судове засідання, а саме: представник ОСОБА_285 щодо позивачів
ОСОБА_224 , ОСОБА_293 , ОСОБА_250 , ОСОБА_251 , ОСОБА_254 ; представник
ОСОБА_275 щодо ОСОБА_2055 ; представник ОСОБА_313 щодо ОСОБА_267 та ОСОБА_268 ;
представник ОСОБА_1822 - щодо ОСОБА_2647 ; представник ОСОБА_279 щодо ОСОБА_244
, її доньки - ОСОБА_2648 .
При цьому, під час судового провадження до початку
судового розгляду у травні 2016 року об`єднаних кримінальних проваджень
цивільні позивачі ОСОБА_217 , ОСОБА_224 та ОСОБА_250 також мали змогу висловити
свою особисту позицію щодо заявлених позовів, також повністю підтримавши свої
вимоги.
Вказані цивільні позивачі, кожний окремо, свої позовні
вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, обґрунтовували
тим, що 20 лютого 2014 року внаслідок масових вбивств громадян та замахів на
такі, вчинених з відома та за наказом керівництва держави під час перевищення
влади та службових повноважень співробітниками РСП та обвинуваченими, зокрема,
окремим потерпілим були заподіяні тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості (
ОСОБА_222 , ОСОБА_223 , ОСОБА_229 , ОСОБА_231 , ОСОБА_232 , ОСОБА_235 ,
ОСОБА_241 , ОСОБА_248 , ОСОБА_249 , ОСОБА_258 , ОСОБА_263 ), а близьким родичам
інших (батькам, синам, братам, чоловікам відповідно) - вогнепальні поранення,
внаслідок яких спричинено смерть ОСОБА_780 , ОСОБА_912 , ОСОБА_772 , ОСОБА_734
, ОСОБА_1508 , ОСОБА_1853 , ОСОБА_845 , ОСОБА_818 , ОСОБА_277 , ОСОБА_1708 ,
ОСОБА_776 , ОСОБА_1443 , ОСОБА_1024 , ОСОБА_919 , ОСОБА_1791 , ОСОБА_906 ,
ОСОБА_909 , ОСОБА_913 , ОСОБА_914 , ОСОБА_1460 , ОСОБА_1790 , ОСОБА_476 ,
ОСОБА_2074 , ОСОБА_197 , ОСОБА_910 , ОСОБА_804 , ОСОБА_1279 .
Внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень, а також смерті
близьких родичів цивільним позивачам, кожному окремо, в різній мірі, було
спричинено моральну шкоду, розмір якої визначено у позовах і яка виражається в
емоційних і душевних стражданнях, хвилюваннях, відчутті постійного душевного
болю, нервових переживаннях та дискомфорті. Крім того, через отриманні
ушкодження та втрату близьких людей (батька, сина, брата, чоловіка), було не
можливо відновити нормальний спосіб життя, який позивачі вели зі своїми
близькими до цих подій. Додаткові страждання спричиняють й усвідомлення
обставин отриманих поранень та вбивств, а саме розстріл беззбройних та
абсолютно беззахисних людей.
Мотивуючи позовні вимоги представник найбільшої кількості
потерпілих - ОСОБА_661 також послалася на практику ЄСПЛ з питань відшкодування
завданої репресивними діями влади моральної шкоди потерпілим під час подій
«Майдану» та існуючі з цього приводу правові та фактичні орієнтири для
вирішення питання про її співрозмірний та справедливий розмір в разі отримання
потерпілими тілесних ушкоджень або спричинення смерті їх близьким родичам
внаслідок цих подій (т. 221; т. 222 а. 1-42). Таким, зокрема, є вже загадане та
проаналізоване у главі 5.6. вироку рішення ЄСПЛ у справі «ОСОБА_3111 та інші проти України» (ОСОБА_3035and
Others v. Ukraine), заява № 15367/14 та 13 інших заяв, від 21 січня 2021
року.
Кожний з позивачів, наводячи свої індивідуальні фактичні
обґрунтування заявлених позовів, які споріднені спільними обставинами,
підсумовуючи свої вимоги, посилався на ст. 56 Конституції України, ст. ст. 23,
541, 1167, 1174, 1190 ЦК України, на підставі яких просили суд присяжних
задовольнити їх позови, кожного окремо, та стягнути моральну шкоду солідарно з обвинувачених,
які були працівниками ГУМВС в м. Києві та вчинили злочини під час виконання
своїх службових обов`язків, а враховуючи ліквідацію ГУМВС в м. Києві, просили
притягнути до відповідальності як правонаступника додатково ГУНП в м. Києві та
МВС, структурними підрозділами якого був ГУМВС в м. Києві, а на даний час є
ГУНП в м. Києві. Таким чином, всі позивачі та їх представники вважали, що
моральне відшкодування за протиправні дії працівників органів державної влади у
даному випадку має здійснюватися за рахунок коштів Держбюджету.
Цивільний позивач ОСОБА_244 - дружина загиблого
ОСОБА_2645 , також у своєму позові посилаючись на обставини загибелі останнього
внаслідок протиправних дій відповідачів, просила відшкодувати заподіянням
смерті близькій людині, окрім моральної, також і матеріальну шкоду, завдану
злочином в розмірі 2 769 662 000 000 грн. Окремо обґрунтовуючи свої вимоги щодо
матеріальної шкоди, позивач ОСОБА_244 послалася на такі обставини. Так, згідно
з ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого від злочину право на
відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утримання або
мали на день смерті право на одержання від нього утримання: 1) дитині - до
досягнення нею 18 років; 2) одному з подружжя незалежно від віку та працездатності,
якщо вони не працюють та здійснюють догляд за дітьми померлого - до досягнення
ними 14 років. За правилами ч. 2 ст. 1200 ЦК України шкода внаслідок смерті
потерпілого вказаним особам відшкодовується у розмірі середньомісячного
заробітку потерпілого. Враховуючи середньомісячний заробіток потерпілого станом
на січень 2014 року - 3 188 грн., як вказано у позові, дитина загиблого (
ОСОБА_265 , 2002 р.н.) до досягнення нею 18 років, тобто за 72 місяці, має
право на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2 754 432 грн., а вона,
позивач, як особа, що 24 місяці здійснювала догляд за цією дитиною померлого (
ОСОБА_265 , 2002 р.н.) до досягнення нею 14 років - має право на відшкодування
матеріальної шкоди в сумі 15 230 грн. У позові вказано на додані додатки, яких
фактично в матеріалах провадження, переданих до суду разом з обвинувальними
актами, не було.
Серед потерпілих - цивільних позивачів за весь час
судового розгляду в судове засідання жодного разу не прибули, а також і не мали
представників такі особи - ОСОБА_222 , ОСОБА_243 , ОСОБА_246 , а цивільний
позивач ОСОБА_248 під час судового провадження помер ІНФОРМАЦІЯ_191 .
Прокурори підтримали заявлені потерпілими цивільні позви
та просили їх задовольнити у повному обсязі відповідно до закону.
Сторона захисту усно та письмово (відзив - т. 217 а.
215-226) консолідовано заперечувала щодо позовних вимог потерпілих та просила
відмовити у їх задоволенні, посилаючись на непричетність обвинувачених ОСОБА_31
, ОСОБА_29 , ОСОБА_26 , ОСОБА_25 та ОСОБА_2646 до вчинення поставлених їм у
провину злочинів.
Представники МВС ( ОСОБА_2649 (т. 74 а. 36-46, т. 108 а.
12), ОСОБА_2650 (т. 83 а. 181, т. 163 а. 46, т. 183 а. 15, т. 217 а. 214),
ОСОБА_2651 (т. 98 а. 237; т. 179 а. 71; т. 217 а. 214), ОСОБА_2652 (т. 123 а.
243; т. 217 а. 214), ОСОБА_2653 (т. 180 а. 18; т. 217 а. 214), залученого у
даній справі як співвідповідач ухвалою суду присяжних від 12 травня 2016 року,
в судовому засіданні також усно та письмово (відзиви - т. 123 а. 234-242, т.
183 а. 6-17, т. 217 а. 230-237) позовні вимоги потерпілих також не визнали, а
свої заперечення обґрунтували наступним. Відповідно до загальних підстав
цивільно-правової відповідальності шкода, заподіяна особі, підлягає
відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої
були неправомірними, між ними та шкодою є безпосередній зв`язок та є вина
зазначеної особи у заподіяні шкоди. У позовах потерплих та доданих до них
документах, на переконання представників МВС, відсутні дані про вину
безпосередньо посадових осіб міністерства. Постановою КМУ від 16 вересня 2015
року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та
ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» прийнято
рішення щодо створення ГУНП в м. Києві, яке не є структурним підрозділом МВС.
Цією ж постановою прийнято рішення про ліквідацію як юридичних осіб публічного
права територіальних органів МВС, в тому числі ГУМВС в м. Києві. Оскільки МВС
не є правонаступником органів внутрішніх справ та не може відповідати за дії колишніх
співробітників ПМОП ОСОБА_31 , ОСОБА_29 , ОСОБА_26 , ОСОБА_25 , ОСОБА_2646 ,
які не перебували у трудових відносинах з МВС, останнє є неналежним
відповідачем.
Крім того, як уточнив представник відповідача, Законом
України «Про встановлення державної допомоги постраждалим учасникам масових
акцій громадського протесту та членам їх сімей», такі постраждалі мають право
на державну допомогу, порядок та розмір якої встановлено КМУ та виплачується з
резервного фонду Держбюджету, отже відшкодування державою шкоди особам, які
постраждали під час «Майдану», є нормативно врегульованим питання.
З цих підстав, на думку представника МВС, у задоволенні
вказаних позовів належить відмовити у повному обсязі.
Представники ГУМВС в м. Києві ( ОСОБА_2654 (т. 6 а. 83, 86, т. 7 а. 146, 154, т. 107 а.
11, т. 108 а. 10), ОСОБА_2655 (т. 58 а. 22-23, т. 83 а. 186), ОСОБА_2656
(т. 83 а. 184), ОСОБА_2657 (т. 172 а. 115-132) та ГУНП в м. Києві (
ОСОБА_2656 (т. 83 а. 183), ОСОБА_2655
(т. 83 а. 187), ОСОБА_2657 (т. 172 а. 115-132), залученого у даній
справі як співвідповідач ухвалою суду присяжних від 12 травня 2016 року, також
вважали відсутніми правові підстави для задоволення вказаних позовів
потерпілих, при цьому, перші посилалися на розпочату процедуру ліквідації ГУМВС
в м. Києві, а другі - про відсутність відносин правонаступництва (відзив - т.
172 а. 115-132). Також, у відзиві наголошувалося на тому, що КПК України не
передбачає можливості відшкодування потерпілим моральної шкоди, а тому суд з
цього приводу має керуватися положеннями ЦК України, які передбачають таку
можливість тільки в разі наявності вини. вчинення злочину завжди виходить за
межі службових повноважень службової особи, а тому підстави для покладення
обов`язку у таких випадках відшкодувати шкоду на роботодавця відсутні. Крім того, як вказано у відзиві, у справі як
належного відповідача не залучено Держказначейство.
Представник третьої особи - Державної Казначейської
служби України, залученої у даній справі з метою
забезпечення завдань судочинства як третя особа ухвалою суду присяжних
від 20 серпня 2019 року (т. 181 а. 150-155), будучи неодноразово належним чином
повідомленим про час та місце судового розгляду (т. 181 а. 161, 226; 207 а.
245-246; т. 208 а. 67, 69-70, 74; т. 222 а. 181-182), в судове засідання не
з`явився, заперечень суду не надав. Клопотань про залучення вказаного органу
які співвідповідача до суду не надходило.
Заслухавши пояснення позивачів, їх представників та
прокурорів, заперечення цивільних відповідачів, враховуючи
проведений аналіз доказів та висновки суду щодо часткової доведеності
винуватості обвинувачених ОСОБА_31 , ОСОБА_25 , ОСОБА_2646 та ОСОБА_29 ,
з'ясувавши всі обставини, на які сторони
посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, встановивши фактичні
обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд присяжних вважає за
необхідне задовольнити лише окремі з поданих позовів частково з таких підстав.
По-перше, як вже було вказано судом, цивільні позивачі
ОСОБА_222 , ОСОБА_243 , ОСОБА_246 за весь час судового розгляду в судове
засідання жодного разу не прибули, не мали вони і представників, а цивільний
позивач ОСОБА_248 під час судового провадження помер ІНФОРМАЦІЯ_191 .
Згідно зі зворотними поштовими повідомленнями потерпілий
- цивільний позивач ОСОБА_222 (т. 163 а. 42; т. 169 а. 185-209; т. 193 а. 177;
т. 203 а. 10-22) неодноразово повідомлявся про час і місце судового розгляду,
проте з невідомих причин в судове засідання не прибув, будь-яких заяв чи
клопотань, які унеможливлювали б судовий розгляд у їх відсутність, не подавав.
Прокурором, який також самостійно вживав заходів щодо
забезпечення явки потерпілого - цивільного позивача ОСОБА_2182 в судове
засідання, під час судового розгляду подав письмову заяву про розгляд даного
провадження у відсутність вказаного потерпілого - цивільного позивача, оскільки
той змінив місце свого проживання, засоби зв`язку неактуальні, а тому його
прибуття до суду не може бути забезпеченим (т. 145 а. 125-126).
Крім того, допитані судом потерпіла ОСОБА_245 - мати
загиблого ОСОБА_906 заявила, що інші члени її родини (відповідно ОСОБА_246 -
сестра загиблого ОСОБА_906 ) в судове засідання не прибудуть з різних причин і
просила справу розглянути у відсутність цих осіб. Потерпіла - цивільний позивач
ОСОБА_243 в судове засідання також не прибула з невідомих причин, хоча була
поінформована, в тому числі родичами, про час і місце його проведення,
дослідження доказів за епізодом загибелі ОСОБА_1791 забезпечено присутністю
його сестри ОСОБА_1876 .
Суд присяжних, керуючись правилами ч. 1 ст. 325 КПК
України, вживши всі можливі та не тільки передбачені процесуальних законом
заходи щодо інформування всіх потерпілих - цивільних позивачів про час і місце
судового розгляду, його перебіг та стадії, в тому числі, через можливості
безпрецедентної онлайн-трансляції судового процесу, системно налаштовану
комунікацію учасників процесу, шляхом розміщення оголошень на офіційному сайті
«Судова влада», висвітлення перебігу судового процесу засобами масової
інформації, представники яких, а також сторонні спостерігачі, мали вільний
доступ до зали судових засідань, створивши всі необхідні та достатні умови для
реалізації потерпілими своїх процесуальних прав, оскільки потерпілі - цивільні
позивачі ОСОБА_222 , ОСОБА_243 та ОСОБА_246 в судове засідання не прибули, а
сторони провадження вважали за можливе з`ясувати всі обставини під час судового
розгляду та закінчити їх перевірку доказами за відсутності вказаних потерпілих,
суд провів та закінчив судовий розгляд у відсутності всіх вказаних потерпілих -
цивільних позивачів.
Від цивільних позивачів ОСОБА_2182 , ОСОБА_243 та
ОСОБА_2658 клопотань про розгляд позовів за їх відсутності не надходило, а
обвинувачені та цивільні відповідачі, як вже зазначено, пред`явлені цими
особами позови не визнали в повному обсязі.
Враховуючи викладене, суд присяжних, керуючись правилами
ч. 1 ст. 326 КПК України, знаходить правові підстави для залишення цивільних
позовів ОСОБА_2182 , ОСОБА_243 та ОСОБА_2658 про відшкодування моральної шкоди,
завданої злочином, без розгляду через їх неприбуття в судове засідання.
Як вбачається з дослідженого судом присяжних свідоцтва
про смерть № НОМЕР_142 (т. 105 а. 3), цивільний позивач ОСОБА_248 помер
ІНФОРМАЦІЯ_191 .
У разі смерті цивільного позивача у кримінальному
провадженні право на відшкодування моральної шкоди за правонаступництвом не
допускається (ст. 1230 ЦК). У такому випадку суд повинен закрити провадження в
частині цивільного позову потерпілого, який помер. На таке вирішення подібних
ситуацій орієнтував суди і Верховний Суд (постанова від 06.12.2022 у справі №
155/98/19, джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/107904807).
За своєю суттю право на компенсацію моральної шкоди є
особистим, оскільки внаслідок заподіяння моральної шкоди відбувається
негативний вплив на особисті немайнові блага фізичної особи. Саме тому у ч. 3
ст. 1230 ЦК України передбачено правило, за яким спадкується право на
відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його
життя, а у випадку, якщо спадкодавець звернувся до суду з вимогою про
компенсацію моральної шкоди й помер на стадії розгляду справи, процесуальне
правонаступництво за вимогою про компенсацію моральної шкоди не допускається.
Враховуючи викладене, суд присяжних, керуючись правилами
п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, знаходить правові підстави для закриття
провадження у справі за цивільним позовом ОСОБА_478 про відшкодування моральної
шкоди, завданої злочином, у зв`язку із смертю цивільного позивача, оскільки
спірні правовідносини, що виникають з права на відшкодування моральної шкоди не
допускають правонаступництва.
Положення ч. 3 ст. 1230 ЦК та п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК
України не суперечать засадам кримінального судочинства.
Отже, процесуальне рішення за заявленими позовами
потерпілих ОСОБА_2182 , ОСОБА_243 , ОСОБА_2658 та ОСОБА_478 вже є прийнятим.
По-друге, що стосується інших заявлених позовів, то судом
встановлено таке.
Згідно із ст. 56 Конституції
України кожен має право на відшкодування за рахунок
держави матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями
чи бездіяльністю органів державної влади, її посадових і службових осіб при
здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ст. 16 ЦК
України кожна особа має право звернутися до суду за
захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі
способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної
(немайнової) шкоди.
Відповідно до ст. 23 ЦК особа має право на відшкодування
моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у
фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом
або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа
зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи
близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку
із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної
особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового
відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру
правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей
потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи,
яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування шкоди, а
також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні
розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
Частина 5 ст. 128 КПК передбачає, що цивільний позов у
кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК.
Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, КПК не
врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не
суперечать засадам кримінального судочинства.
За результатами судового розгляду в частині, що
охоплюється заявленими цивільними позовами, є доведеним з боку обвинуваченого
ОСОБА_31 факт перевищення ним 20 лютого 2014 року влади та службових
повноважень, що супроводжувалося застосуванням на виконання його явно
злочинного наказу вогнепальної зброї та спричинило наслідки у виді загибелі
ОСОБА_910 та ОСОБА_913 .
Також, з боку обвинувачених ОСОБА_31 , ОСОБА_28 та
ОСОБА_25 є доведеним факт перевищення ними 20 лютого 2014 року влади та
службових повноважень, що супроводжувалося застосуванням вогнепальної зброї та
спричинило наслідки у виді загибелі та поранення багатьох осіб, а також
вчинення за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_20 , ОСОБА_19 - ще й на
виконання явно злочинного наказу, умисного вбивства двох і більше осіб
способом, небезпечним для життя багатьох осіб, а саме, ОСОБА_1024 , ОСОБА_914 ,
ОСОБА_1508 , ОСОБА_912 , ОСОБА_780 , ОСОБА_845 , ОСОБА_772 , ОСОБА_1279 ,
ОСОБА_2555 , ОСОБА_734 , ОСОБА_1790 , ОСОБА_1791 , ОСОБА_1460 , ОСОБА_277 ,
ОСОБА_919 , ОСОБА_1853 , ОСОБА_776 , ОСОБА_906 , ОСОБА_2074 , ОСОБА_197 ,
ОСОБА_804 , ОСОБА_909 та закінчений замах на умисне вбивство двох та більше
осіб способом, небезпечним для життя багатьох осіб, а саме, ОСОБА_295 , якому
заподіяно тяжке тілесне ушкодження, ОСОБА_832 , якому заподіяно тяжке тілесне
ушкодження, ОСОБА_316 , якому заподіяно легке тілесне ушкодження, що спричинило
короткочасний розлад здоров`я, ОСОБА_297 , якому заподіяно тяжке та легкі
тілесні ушкодження, ОСОБА_1794 , якому заподіяно тілесне ушкодження середньої
тяжкості, ОСОБА_326 , якому заподіяно тяжке тілесне ушкодження, ОСОБА_293 ,
якому заподіяні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад
здоров`я.
Під час судового розгляду також встановлено, що
обвинувачені ОСОБА_23 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 , будучи працівниками
правоохоронного органу, ОСОБА_23 проходячи службу на командній посаді в ПМОП, а
ОСОБА_20 , ОСОБА_19 - на посадах молодшого начальницького складу ПМОП (РСП), 20
лютого 2014 року з відома та за дорученням саме керівництва МВС, яке до того ж
залучало додаткові сили з регіонів, під час вказаних подій «Майдану» на вул.
Інститутська та прилеглих до неї територіях виконували службові обов`язки з підтримання
громадського порядку. При цьому, ПМОП було підпорядковано ГУМВС в м. Києві як
територіальному органу МВС.
Всі цивільні позивачі визнані в межах даного
кримінального провадження потерпілими або через безпосередньо завдану шкоду
здоров`ю, або через спричинення смерті близьким родичам.
Суд неуповноважений встановлювати наявність чи
відсутність інших осіб, котрі мають право пред`явити цивільний позов до
відповідача у кримінальному провадженні. Відсутність інформації про інших
утриманців, як і відмов на користь тих утриманців, які мають право на
відшкодування шкоди, не може бути перешкодою для реалізації права потерпілих,
які звернулися з позовом про відшкодування шкоди в межах кримінального
провадження. Саме на таке правозастосування орієнтував і Верховний Суд
(постанова ВС від 13.09.2022 у справі № 686/24681/18, джерело:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/106315587).
З усіх вказаних фактичних обставин вирок містить вичерпні
посилання на досліджені судом докази та результати оцінки останніх, які
безумовно залишаються актуальними і для вирішення питання про цивільно-правову
відповідальність.
Отже, факти спричинення діями обвинувачених ОСОБА_31 ,
ОСОБА_28 та ОСОБА_25 під час виконання ними службових обов`язків працівників
правоохоронного органу смерті близьким родичам окремих потерпілих, а іншим
потерпілим - тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості є поза розумним
сумнівом доведеним поданими доказами за результатами судового розгляду в межах
поданих до суду обвинувачених актів.
Разом з тим, під час вказаних подій 20 лютого 2014 року
за результатами судового розгляду хоча і встановлена причетність інших
правоохоронців до загибелі та поранення окремих потерпілих, проте їх тактична
взаємодія із озброєними співробітниками РСП, в тому числі обвинуваченими, не доведена.
Вказана ситуація в частині, що охоплюється заявленими цивільними позовами,
стосується епізоду загибелі ОСОБА_476 . Крім того, через недостатність
інформації, не повноту чи суперечливий характер поданих даних причетність
працівників правоохоронних органів не доведена, а інших невідомих осіб - не
виключається в частині, що охоплюється заявленими цивільними позовами, за
такими епізодами загиблі ( ОСОБА_487 та ОСОБА_493 ) та поранення ( ОСОБА_223 та
ОСОБА_263 ).
Таким чином, встановлено факти неправомірних дій
(вчинення кримінального правопорушення) з боку обвинуваченого ОСОБА_31
(стосовно ОСОБА_910 та ОСОБА_913 ), а з боку ОСОБА_31 , ОСОБА_25 та ОСОБА_2646
(стосовно ОСОБА_1024 , ОСОБА_914 , ОСОБА_1508 , ОСОБА_912 , ОСОБА_780 ,
ОСОБА_845 , ОСОБА_772 , ОСОБА_1279 , ОСОБА_818 , ОСОБА_734 , ОСОБА_1790 ,
ОСОБА_1791 , ОСОБА_1460 , ОСОБА_277 , ОСОБА_919 , ОСОБА_1853 , ОСОБА_776 ,
ОСОБА_906 , ОСОБА_2074 , ОСОБА_197 , ОСОБА_804 , ОСОБА_909 , ОСОБА_295 ,
ОСОБА_316 , ОСОБА_832 , ОСОБА_297 , ОСОБА_1794 , ОСОБА_326 та ОСОБА_293 ) під
час виконання ними своїх службових обов`язків як працівників органу державної
влади з відома та за дорученням керівництва МВС, заподіяння шкоди, а саме
моральної (фізичний біль та страждання у зв`язку з каліцтвом або іншим
ушкодженням здоров`я; душевні страждання у зв`язку з протиправною поведінкою
щодо потерпілого чи його близьких родичів) потерпілим та причинний зв`язок між такими неправомірними діями та
заподіяною моральною шкодою.
Суд присяжних визнає обґрунтованими посилання цивільних
позивачів на те, що внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень, а також смерті
близьких родичів кожному окремо з них (цивільних позивачів), в різній мірі,
було спричинено моральну шкоду, правові підстави для відшкодування якої за
наведених обставин є очевидними та ґрунтуються на Законі.
Навпаки, не встановлено
фактів неправомірних дій (вчинення кримінального правопорушення) з боку
обвинуваченого ОСОБА_26 під час виконання ним за вказаних обставин 20 лютого
2014 року службових обов`язків як працівника міліції та причетності до
заподіяння шкоди будь-кому з цивільних позивачів. В контексті заявлених позовів
не встановлено прямої причетності до заподіяння шкоди цивільним позивачам і з
боку обвинуваченого ОСОБА_29 . Відсутні дані і проте, що умислом ОСОБА_29 охоплювалися
конкретні суспільно-небезпечні наслідки, які настали внаслідок застосування
вогнепальної зброї особою, з якою він тактично взаємодіяв (щодо еп. ОСОБА_326
).
Також, не доведено причетність обвинувачених ОСОБА_31 ,
ОСОБА_25 та ОСОБА_2646 до заподіяння шкоди за епізодами загибелі ОСОБА_476 ,
ОСОБА_487 , ОСОБА_493 та поранення потерпілих ОСОБА_1591 та ОСОБА_1207 .
Згідно з правилами ч. 3 ст. 129 КПК України, у разі
виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального
правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення,
суд залишає позов без розгляду.
Згідно з правилами ч. 11 ст. 5 Закону України «Про
міліцію», які діяли станом на 20 лютого 2014 року, коли незаконні дії
працівників міліції завдали моральної втрати громадянинові, моральних
страждань, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають
від нього додаткових зусиль для організації свого життя, провадиться
відшкодування моральної шкоди. А згідно з приписами ст. 7 цього ж Закону, міліція
була єдиною системою органів, яка входила до структури МВС, якому
підпорядковувалася у своїй діяльності, міністр здійснював керівництво всією
міліцією України.
Згідно з правилами ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична
особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх
трудових (службових) обов`язків, а відповідно до ст. 1173 ЦК України
відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, відшкодовується
державою, незалежно від вини.
Обвинувачені ОСОБА_23 , ОСОБА_19 та ОСОБА_2659 були
обізнані із технічними властивостями зброї (АКМС), неодноразово проходили
інструктажі (навчання) щодо її використання та застосування, мали право на
отримання такої зброї, яка була штатною підрозділу, в якому ОСОБА_19 та
ОСОБА_2659 проходили службу і з якої було ними та їх начальником по службі -
ОСОБА_376 здійснено постріли, а під час самої події всі вони перебували на
визначеній керівництвом ділянці місцевості під час виконання обов`язків служби
з охорони громадського порядку. Додатково, що стосується ОСОБА_31 , останній
здійснював по службі загальне керівництво діями обвинувачених, для яких був
начальником, особисто взяв участь у спільних з ними діях. Під час судового
провадження обвинувачені ОСОБА_23 , ОСОБА_19 та ОСОБА_2659 наполягали на тому,
що діяли законно, в межах службових повноважень та відповідно до поставлених
завдань на охорону громадського порядку, наміру вчинити злочини не мали. Ці
дані у сукупності з іншими встановленими під час судового розгляду відомостями
поза розумним сумнівом вказують на те, що шкода вказаними особами була завдана
під час виконання ними своїх службових обов`язків, саме так це розуміли й самі
обвинувачені, а відтак обов`язок її відшкодувати згідно з правилами ч. 1 ст.
1172 ЦК України має юридична особа, співробітником якої вони були.
У ч. 1 ст. 1174 ЦК України передбачено, що
шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю
посадової або службової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх
повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цієї особи. Відповідно
до ст. 2, ч. 1 ст. 170 ЦК України держава Україна набуває і здійснює цивільні
права та обов`язки через органи державної влади у межах їх компетенції.
Виходячи з наведеного, юридичною особою - належним
відповідачем за встановлених обставин заподіяння шкоди обвинуваченими як
працівниками міліції мало б бути з усією очевидністю ГУМВС в м. Києві, а
обвинувачені ОСОБА_23 , ОСОБА_19 , ОСОБА_2659 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 -
неналежними відповідачами.
Разом з тим, відповідно до постанови КМУ від 16 вересня
2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та
ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», серед іншого
утворено як юридичну особу публічного права ГУНП у м. Києві та ліквідовано
ГУМВС в м. Києві. За даними листування з МВС та виходячи з пояснень його
представника, на час завершення судового розгляду у цій справі ГУМВС в м. Києві
продовжує перебувати в стані припинення.
Відповідно до ст. 55 ЦПК України у разі припинення
юридичної особи суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної
сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Крім того, за
правилами ст. 1177 ЦК шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від
кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону, а
компенсується за рахунок Держбюджету у порядку, передбаченому законом.
Встановлюючи за сукупності таких умов належного
відповідача за поданими цивільними позовами потерпілих, суд присяжних виходить
з того, що саме на державу, а у даному випадку в особі МВС, покладено законом
обов`язок відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, співробітники
якого, діючи з відома та під його керівництвом, завдали шкоди громадянам під
час виконання своїх службових обов`язків. Діяльність ГУМВС в м. Києві
припинена, а ГУНП в м. Києві не є правонаступником першого, відтак їх
цивільно-правова відповідальність у даному випадку виключається з цих причин. Правовою підставою для цивільно-правової відповідальності
МВС за відшкодування шкоди, завданої діями співробітників міліції під час
виконання службових обов`язків, є правопорушення, що включає як складові
елементи - шкоду, протиправне діяння осіб, які її завдали, причиновий зв`язок
між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Належним доказом
протиправних (неправомірних) дій є доведення обвинувачення в межах даного
судового провадження.
Специфічні умови реорганізації, реформування органів
державної влади, ліквідації старих чи створення нових її органів, якими б вони
не були складними та тривалими, не можуть у правовій державі стати платформою
для втрати нею здатності відповідати за неправомірні дії своїх службових осіб
перед громадянами, права і свободи яких та їх гарантії визначають зміст і
спрямованість діяльності самої держави, яка відповідає перед людиною за свою
діяльність.
Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є
головним обов`язком держави (ст. 3 Конституція Країни).
У своїй діяльності міліція підпорядковується
Міністерству внутрішніх справ України. Міністр внутрішніх справ здійснює
керівництво всією міліцією України (ст. 7 Закону України «Про
міліцію» (в редакції станом на 20 лютого 2014
року).
Суд також звертає увагу саме на насильницький спектр
доведеного обвинувачення (масові умисні вбивства та замахи на такі за обтяжуючих
обставин), що вказує на найвищий та абсолютний характер цінностей (життя та
здоров`я людини), охорона яких є завданням не тільки даного судового
провадження, а й світової системи права. Захист життя людини не може мати
політичного забарвлення. Така правова позиція суду актуальна для оцінки фактів
загибелі громадян з обох боків протистояння, проте послуговується нею
відповідно до своїх процесуальних повноважень виключно в межах висунутого
обвинувачення у цій справі.
ЄСПЛ послідовно зауважує, що у разі, коли
йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на
основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний
і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок
запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій,
мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних
правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (Rysovskyy v. Ukraine, №
29979/04, § 70, ЄСПЛ, від 20 жовтня 2011 року). ЄСПЛ також вказує, що одним із
фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності,
який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення
не викликали сумнівів (Brumarescu v. Romania, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ,
від 28 жовтня 1999 року).
Визначення відповідачів, предмета та підстав
спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів та
обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду
справи, а не на стадії відкриття провадження (висновки Великої Палати
Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц -
джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/73469613).
Ухвалюючи рішення про належного відповідача у
даній справі, суд присяжних, захищаючи права, свободи та інтереси фізичних
осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси, став на
бік правової визначеності в умовах з`ясування неоднозначних моментів та
адаптуючись до обставин, які змінювалися.
Одним з елементом Верховенства права як раз
таки і є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як
і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити
ризик свавілля.
У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово зазначав,
що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування
залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби
позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній
практиці (пункти 31-32 рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні
проти Франції» (Cantoni v. France), заява № 17862/91; пункт 65 рішення
від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява «№ 20372/11).
Суд присяжних бере до уваги і правові орієнтири, які
закріплені в Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів та
зловживань владою, затвердженої резолюцією 40/34 Генеральної Асамблеї ООН 29
листопада 1985 року, за п. п. 5 та 11 якої вказано, що у тих випадках, коли це
необхідно, слід створювати та закріплювати судові процедури з тим, щоб
забезпечити жертвам можливість отримати компенсацію оперативно, справедливо і
доступно, коли державні посадові особи порушують кримінальні закони, жертви
повинні отримати реституцію від держави, посадові особи якого несуть
відповідальність за спричинену шкоду, а в тих випадках, коли уряд, за якого
мало місце діяння, вже не існує, реституція жертвам повинна надаватися
державою.
Участь у справі третьої особи - Державної Казначейської
служби України, яка відповідно до законодавства здійснює безспірне списання
коштів державного бюджету на підставі рішення суду, забезпечує виконання
судового рішення про стягнення грошових коштів з казначейських рахунків МВС на
користь потерпілих на відшкодування завданої їм шкоди.
Так, відповідно до положень п/п. 3 п. 4 Положення про
Державну казначейську службу України, затвердженої постановою КМУ від 15 квітня
2015 року № 215, Державна казначейська служба України відповідно до покладених
на неї завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету на
підставі рішення суду.
Представники відповідачів - юридичних осіб
посилалися на те, що у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у
справі № 910/23967/16, від 08 листопада 2017 року у справі № 761/13921/15,
зазначено, що у випадку, коли шкода завдається органом державної влади, її
посадовою або службовою особою, відшкодовувати таку шкоду зобов'язана держава, яка бере участь у справі через
відповідні органи: орган, дії, бездіяльність якого призвели до негативних
наслідків; та орган Держказначейства. Проте, у даній справі як повноцінний
відповідач такий орган не залучений.
Оцінюючи доводи сторін, суд присяжних визнає
посилання на вказані постанови Верховного Суду недоречним, оскільки у справі №
910/23967/16 (джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/75004222) зроблений висновок про повернення сум виконавчого збору,
надміру сплачених до Держбюджету, а не про відшкодування шкоди, завданої
органом державної влади, а у справі № 761/13921/15 (джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/70764913) Верховний Суд України не робив висновку про обов`язкове
залучення органу Держказначейства та неможливість задоволення позову у разі
незалучення такого органу.
Натомість, за правовими висновками, які
сформовані у постанові Великої палати Верховного Суду від 27 листопада 2019
року (справа № 242/4741/16-ц, джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/87640679)
належним відповідачем у справах про відшкодування
шкоди, заподіяною органом державної влади, їх посадовою або службовою особою є
держава як учасник цивільних відносин, яка бере участь у справі як відповідач
через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого заподіяну
шкоду.
Як також констатувала Велика палата
Верховного Суду у вказаному рішенні, залучення або ж незалучення до участі у
таких категоріях спорів Державної Казначейської служби чи її територіального
органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі,
оскільки орган Держказначейства не є тим суб`єктом, який порушив права чи
інтереси позивача. Сам факт стягнення коштів із Держбюджету не може бути
підставою для обов`язкового залучення до участі у справі відповідачем Державної
Казначейської служби чи її територіального органу. Порядок виконання судових
рішень про стягнення коштів з державного органу визначений Законом України «Про
гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року №
4901-VI, яким встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів,
боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом
виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського
обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень
шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі
відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок
коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень
суду. Державна Казначейська служба та її територіальний орган можуть бути
залучені до участі у справі з метою забезпечення завдань цивільного
судочинства, однак їх незалучення не може бути підставою для відмови у позові.
Щодо розміру моральної шкоди, то зважаючи на поведінку
держави після трагічних подій 20 лютого 2014 року (позасудове вирішення питання
відшкодування завданої шкоди потерпілим і таким чином бажання знизити їх
моральні страждання), тяжкість вимушених змін в житті потерпілих, характер та
обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнали позивачі,
кожний окремо, тривалості їх страждань та неможливість відновлення понесених
моральних втрат, суд присяжних на підставі ст. 23 ЦК України, вважає за
необхідне, дотримуючись засад справедливості, розумності та виваженості,
частково задовольнити подані цивільні позови про відшкодування моральної шкоди,
а саме:
- в межах заявлених вимог, але не більше 1 000 000 грн. у
кожному випадку спричинення смерті;
- в межах заявлених вимог, але не більше 500 000 грн. у
кожному випадку спричинення тяжких тілесних ушкоджень як найбільш тяжких серед
спричинених;
- в межах заявлених вимог, але не більше 250 000 грн. у
кожному випадку спричинення тілесних ушкоджень середньої тяжкості як найбільш
тяжких серед спричинених;
- в межах заявлених вимог, але не більше 150 000 грн. у
кожному випадку спричинення легких тілесних ушкоджень.
Доводи сторони захисту про безпідставність вимог
цивільного позивача ОСОБА_277 - батька загиблого ОСОБА_415 щодо його права на
відшкодування моральної шкоди у зв`язку із загибеллю сина через те, що 15 років
він, позивач, жив окремо від сім`ї, є за результатами судового розгляду
спростованими.
Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_230
, окрім даних щодо факту загибелі свого сина, також показав, що дійсно 15 років
розлучений із дружиною - матір`ю ОСОБА_890 , проте на його біль від втрати сина
це не впливає, із ОСОБА_890 факт розлучення не заважав спілкуватися,
батьківських прав він не був позбавлений. Більш того, після розлучення через
пару років ОСОБА_890 сам переїхав жити до нього, а за декілька місяців до
загибелі переїхав проживати до своєї дівчини. Як також уточнив ОСОБА_230 , є ще
один син - ОСОБА_1901 , жива і колишня дружина - мати загиблого ОСОБА_890 ,
однак його позов не впливає на обсяг їх прав, він особисто їх повідомив про хід
слухання справи, час і місце судових засідань, брати участь в яких вони бажання
не виявили. Також через загибель ОСОБА_890 він, позивач, отримував державну
допомогу у розмірі її 50%, інша половина виплачувалася колишній дружині.
Вказані показання потерпілого ОСОБА_277 щодо складу сім`ї
знайшли своє підтвердження під час дослідження документованих доказів з цього
приводу, які наведені серед інших доказів за цим епізодом.
Є помилковим доводи представників відповідачів -
юридичних осіб про те, що через нормативне врегулювання порядку відшкодування
державою шкоди особам, які постраждали під час «Майдану», вимоги позовів є
надмірними.
Право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди
виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних
норм законодавства (постанова ВП ВС від 01 вересня 2020 року у справі №
216/3521/16-ц). Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ (рішення від 22 лютого
2005 року у справі «Новоселецький проти України» (Novoseletskiy v. Ukraine,
заява № 47148/99).
Враховуючи викладене:
- пред`явлені до ГУМВС в м. Києві, ГУНП в м. Києві,
обвинувачених ОСОБА_31 , ОСОБА_25 , ОСОБА_2646 , ОСОБА_29 та ОСОБА_26 позови,
які подали потерпілі - цивільні позивачі ОСОБА_217 , ОСОБА_218 , ОСОБА_219 ,
ОСОБА_220 , ОСОБА_221 , ОСОБА_223 , ОСОБА_224 , ОСОБА_225 , ОСОБА_226 ,
ОСОБА_227 , ОСОБА_228 , ОСОБА_229 , ОСОБА_230 , ОСОБА_231 , ОСОБА_232 ,
ОСОБА_233 , ОСОБА_234 , ОСОБА_235 , ОСОБА_236 , ОСОБА_237 , ОСОБА_238 ,
ОСОБА_239 , ОСОБА_240 , ОСОБА_241 , ОСОБА_242 , ОСОБА_244 , ОСОБА_245 ,
ОСОБА_247 , ОСОБА_249 , ОСОБА_250 , ОСОБА_251 , ОСОБА_252 , ОСОБА_253 ,
ОСОБА_254 , ОСОБА_255 , ОСОБА_256 , ОСОБА_257 , ОСОБА_258 , ОСОБА_259 ,
ОСОБА_260 , ОСОБА_261 , ОСОБА_262 , ОСОБА_263 , ОСОБА_264 , ОСОБА_265 ,
ОСОБА_266 , ОСОБА_267 , ОСОБА_268 , належить залишити без задоволення, оскільки
вони подані до неналежних відповідачів;
- пред`явлені до МВС як до особи, яка несе
цивільно-правову відповідальність за дії обвинувачених ОСОБА_26 та ОСОБА_29 ,
третя особа - Державна Казначейська служба України, позови, які подали
потерпілі - цивільні позивачі ОСОБА_217 , ОСОБА_218 , ОСОБА_219 , ОСОБА_220 ,
ОСОБА_221 , ОСОБА_223 , ОСОБА_224 , ОСОБА_225 , ОСОБА_226 , ОСОБА_227 ,
ОСОБА_228 , ОСОБА_229 , ОСОБА_230 , ОСОБА_231 , ОСОБА_232 , ОСОБА_233 ,
ОСОБА_234 , ОСОБА_235 , ОСОБА_236 , ОСОБА_237 , ОСОБА_238 , ОСОБА_239 ,
ОСОБА_240 , ОСОБА_241 , ОСОБА_242 , ОСОБА_244 , ОСОБА_245 , ОСОБА_247 ,
ОСОБА_249 , ОСОБА_250 , ОСОБА_251 , ОСОБА_252 , ОСОБА_253 , ОСОБА_254 ,
ОСОБА_255 , ОСОБА_256 , ОСОБА_257 , ОСОБА_258 , ОСОБА_259 , ОСОБА_260 ,
ОСОБА_261 , ОСОБА_262 , ОСОБА_263 , ОСОБА_264 , ОСОБА_265 , ОСОБА_266 ,
ОСОБА_267 , ОСОБА_268 , належить залишити без розгляду згідно з правилами ч. 3
ст. 129 КПК України через виправдання вказаних обвинувачених у зв`язку з їх
непричетністю в межах висунутого обвинувачення до вчинення злочинів,
передбачених ст. 115 КК України;
- пред`явлені в порядку ч. 1 ст. 1172 ЦК України до МВС
як до особи, яка несе цивільно-правову відповідальність за дії обвинувачених
ОСОБА_31 , ОСОБА_25 , ОСОБА_2646 , третя особа - Державна Казначейська служба
України цивільні позови потерпілих - цивільних позивачів ОСОБА_1591 , ОСОБА_276
, ОСОБА_238 , ОСОБА_2143 та ОСОБА_1207 належить залишити без розгляду згідно з
правилами ч. 3 ст. 129 КПК України через виправдання вказаних обвинувачених у
зв`язку з їх непричетністю в межах висунутого обвинувачення до вчинення
стосовно вказаних потерпілих злочинів, передбачених ст. 115 КК України, та
виключення вказаних епізодів з висунутого їм обвинувачення з цієї причини;
- підлягають задоволенню у повному обсязі пред`явлені до
МВС, як до особи, яка несе цивільно-правову відповідальність за дії
обвинувачених ОСОБА_31 , ОСОБА_25 та ОСОБА_2646 , третя особа - Державна
Казначейська служба України цивільні позови про відшкодування моральної
шкоди, завданої злочином, які подали потерпілі - цивільні позивачі
ОСОБА_217 , ОСОБА_219 , ОСОБА_220 , ОСОБА_221 , ОСОБА_224 , ОСОБА_230 ,
ОСОБА_234 , ОСОБА_235 , ОСОБА_236 , ОСОБА_239 , ОСОБА_240 , ОСОБА_241 ,
ОСОБА_244 , ОСОБА_245 , ОСОБА_247 , ОСОБА_249 , ОСОБА_250 , ОСОБА_251 ,
ОСОБА_237 , ОСОБА_252 , ОСОБА_254 , ОСОБА_253 , ОСОБА_257 , ОСОБА_260 ,
ОСОБА_261 , ОСОБА_262 , ОСОБА_264 , ОСОБА_265 , ОСОБА_266 , ОСОБА_267 ,
ОСОБА_268 ;
- лише частково підлягають задоволенню пред`явлені до
МВС, як до особи, яка несе цивільно-правову відповідальність за дії
обвинувачених ОСОБА_31 , ОСОБА_25 та ОСОБА_2646 , третя особа - Державна
Казначейська служба України позови про відшкодування моральної шкоди,
які подали потерпілі - цивільні позивачі, а саме: ОСОБА_218 - на суму 1 000 000
грн.; ОСОБА_225 - 1 000 000 грн.; ОСОБА_226 - 1 000 000 грн.; ОСОБА_227 та
ОСОБА_228 - 2 000 000 грн.; ОСОБА_229 -500 000 грн.; ОСОБА_231 - 150 000 грн.;
ОСОБА_232 - 150 000 грн.; ОСОБА_242 - 1 000 000 грн.; ОСОБА_255 - 1 000 000
грн.; ОСОБА_256 - 1 000 000 грн.; ОСОБА_258 - 500 000 грн., а в іншій частині
належить відмовити у задоволенні цих позовів.
Що ж стосується позову
ОСОБА_244 (дружина загиблого
ОСОБА_2660 ) в частині відшкодування матеріальної шкоди, завданої
злочином, в розмірі 2 769 662 000 000 грн., то він не може бути задоволеним з
таких підстав.
По-перше, дотримуючись раніше висловленої позиції,
вказаний позов в частині вимог до ГУМВС, ГУНП та всіх обвинувачених належить
залишити без задоволення, оскільки він поданий до неналежних відповідачів, а в
частині вимог до МВС як до особи, яка несе цивільно-правову відповідальність за
дії обвинувачених ОСОБА_2801 та ОСОБА_3030, він не може бути задоволеним через
виправдання останніх.
По-друге, вказаний позов в частині вимог до МВС як до
особи, яка несе цивільно-правову відповідальність за дії обвинувачених
ОСОБА_2231 , ОСОБА_698 та ОСОБА_700 , також належить залишити без задоволення.
Так, кожна сторона повинна довести свої вимоги та
заперечення. Цивільний позивач у кримінальному провадженні зобов`язаний додати до
позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких
ґрунтуються позовні вимоги щодо відшкодування шкоди, спричиненої кримінальним
правопорушенням, а суди при вирішенні цивільного позову обов`язково повинні
встановити обставини, що мають значення для справи, а також оцінити всі докази,
якими керуються при вирішенні позову. На це звертав увагу і Верховний Суд
(постанова від 11.08.2022 у справі № 496/4440/19, джерело:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/105706436).
Натомість, заявлений позивачем розмір матеріальної шкоди,
окрім того, що явно не ґрунтується на проведеним самим позивачем розрахунках,
зовсім не містить фактичного обґрунтування, зокрема: а) відсутні докази того,
що позивач, здійснюючи догляд за дитиною загиблого, не працювала; б) обрахунок
середньої заробітної плати відсутній, жодні докази з цього приводу не подані та
відсутні на них посилання в позові; в) у позові вказано на додані додатки, яких
фактично в матеріалах провадження, переданих до суду разом з обвинувальними
актами, не було.
За таких умов, поданий позов ОСОБА_244 не можна визнати
належно обґрунтованим, відтак він не підлягає задоволенню через його
безпідставність.
14.2. Цивільні позови прокурора.
Крім того, прокурором в межах даного судового провадження
в порядку ч. 3 ст. 128 КПК України заявлено цивільні позови про відшкодування в
солідарному порядку обвинуваченими ОСОБА_376 , ОСОБА_390 , ОСОБА_2661 ,
ОСОБА_645 та ОСОБА_652 матеріальної шкоди, завданої злочином, а саме витрат на
лікування потерпілих, тобто, як уточнено в самих позовах, в інтересах держави
на користь таких осіб: Білопільська центральна районна лікарня - на суму 146
грн. 76 коп. (т. 23 а. 19-20); Головний військово-медичний клінічний ордену
Червоної Зірки центр «Головний військовий клінічний госпіталь» - на суму 1 929
грн. 37 коп. (т. 23 а. 93-94); Городенківська центральна районна лікарня - на
суму 1 316 грн. 06 коп. (т. 23 а. 41-42); ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад.
А.П. Ромоданова НАМН України» - на суму 1 358 грн. 50 коп. (т. 23 а. 37-38);
Івано-Франківська обласна клінічна лікарня - на загальну суму 9 417 грн. 99
коп. (т. 23 а. 43-44, 69-70, 127-128); КЗ «Рівненська обласна клінічна лікарня»
- на суму 8 911 грн. 62 коп. (т. 23 а. 65-66); КЗ Тернопільської обласної ради
«Тернопільська університетська лікарня» - на суму 7 339 грн. (т. 23 а. 87-88);
КЗ «Центральна районна лікарня Калуської міської і районної рад
Івано-Франківської області» - на суму 4 493 грн. 64 коп. (т. 23 а. 117-118);
Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги - на загальну суму
43 518 грн. 15 коп. (т. 23 а. 13-14, 25-26, 29-30, 59-60, 77-78, 89-90, 95-96,
109-112, 115-116, 123-124, 131-132); Київська міська клінічна лікарня № 1 - на
суму 2 032 грн. 38 коп. (т. 23 а. 27-28); Київська міська клінічна лікарня № 3
- на загальну суму 4 455 грн. 20 коп. (т. 23 а. 7-8, 97-98); Київська міська
клінічна лікарня № 4 - на суму 870 грн. (т. 23 а. 3-4); Київська міська
клінічна лікарня № 5 - на суму 12 104 грн. 40 коп. (т. 23 а. 79-80, 103-104,
113-114); Київська міська клінічна лікарня № 7 - на суму 3 061 грн. 14 коп. (т.
23 а. 11-12); Київська міська клінічна лікарня № 10 - на суму 2 122 грн. 30
коп. (т. 23 а. 61-62); Київська міська клінічна лікарня № 12 - на загальну суму
10 865 грн. 72 коп. (т. 23 а. 23-24, 31-32, 49-50, 53-58, 63-64, 73-74, 85-86,
99-100); Київська міська клінічна лікарня № 17 - на загальну суму 14 227 грн.
02 коп. (т. 23 а. 17-18, 45-48, 67-68, 81-82, 91-92, 107-108, 121-122, 129-130,
133-134); Київська міська клінічна лікарня № 18 - на загальну суму 11 787 грн.
16 коп. (т. 23 а. 1-2, 5-6, 21-22, 33-34, 71-72); Клінічна лікарня «Феофанія» -
на загальну суму 43 740 грн. (т. 23 а. 125-126); Комунальна міська клінічна
лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова - на суму 513 грн. 97 коп. (т. 23
а. 39-40); Комунальна 8-а міська клінічна лікарня м. Львова - на загальну суму
7 922 грн. 28 коп. (т. 23 а. 9-10, 35-36, 75-76, 83-84, 101-102); Львівська
обласна клінічна лікарня - на суму 11 213 грн. 91 коп. (т. 23 а. 105-106); ОСОБА_3023
івська клінічна лікарня м. Києва - на суму 4 493 грн. 64 коп. (т. 23 а.
119-120); Радивилівська районна лікарня - на суму 1 120 грн. 85 коп. (т. 23 а.
15-16); Хмельницька обласна лікарня - на суму 8 527 грн. 99 коп. (т. 23 а.
51-52).
Прокурори позовні вимоги обґрунтовують тим, що внаслідок
подій 20 лютого 2014 року окремі з потерпілих отримали тілесні ушкодження, у
зв`язку з чим перебували на лікуванні у вказаних медичних установах, якими
понесені витрати на таке лікування у вказаних розмірах. Прокурори, посилаючись
на ст. 121 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ч. 3
ст. 1206 ЦК України, просили задовольнити ці позови та солідарно стягнути
зазначені кошти з обвинувачених.
У судовому засіданні прокурори підтримали свої позовні
вимоги у повному обсязі.
Потерпілі, цивільні позивачі та їх представники не
заперечували проти задоволення вказаних позовів прокурорів.
Сторона захисту усно та письмово (відзив - т. 217 а.
215-226) консолідовано заперечувала і щодо цих позовних вимог прокурорів,
посилаючись на непричетність обвинувачених до вчинення поставлених їм у провину
злочинів.
Представники МВС, ГУМВС в м. Києві та ГУНП в м. Києві не
вбачали правових підстав для стягнення за цими позовами з установ, які вони
представляють.
Заслухавши пояснення прокурорів, потерпілих, їх
представників, сторони захисту та цивільних відповідачів, з'ясувавши всі обставини, на які сторони посилалися
як на підставу своїх вимог і заперечень, встановивши фактичні обставини справи
та відповідні їм правовідносини, суд присяжних вважає за необхідне відмовити в
задоволенні всіх вказаних позовів прокурорів з таких підстав.
За змістом ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана
відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від
цього кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 128 КПК України
цивільний позов в інтересах держави може бути поданий прокурором у випадках,
встановлених законом. Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному
провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення
представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених Законом
України «Про прокуратуру». Згідно з приписами ч. 3 ст. 23 Закону України «Про
прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів
держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист
цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади,
орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до
компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності
такого органу. Оскільки «інтереси держави» є поняттям оціночним, прокурор у
кожному окремому випадку визначає з посиланням на законодавство, на підставі
якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення
матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві
необхідність їх захисту.
Втім, зазначених положень прокурором при
звернення до суду із цивільним позовом дотримано не було.
Як вбачається з матеріалів провадження окремі
з потерпілих дійсно проходили лікування, у зв`язку з чим названими медичними
установами були понесені витрати.
Так, згідно з листом КМКЛ №
5 № 1067-16 від 10 червня 2014 року з додатком, вартість лікування ОСОБА_2662
за період часу з 21 лютого по 06 березня 2014 року становить 9 741 грн. 46
коп., не включаючи вартості застосованих лікарських засобів, сума яких сягає 4
511 грн. 73 коп. (т. 55 а. 133-135).
Згідно з листом КМКЛ № 18 № 907/01.02 від 01 червня 2014
року вартість лікування ОСОБА_2663 за період часу з 20 по 26 лютого 2014 року
становить 12 314 грн. 39 коп. (т. 56 а. 82-83).
Згідно з довідками КМКЛ № 1 № 1569 від 22 червня 2015
року вартість лікування ОСОБА_341 за період часу з 20 лютого по 01 березня 2014
року становить 2 032 грн. 38 коп. (т. 57 а. 25, 30).
Згідно з листом КМКЛ ШМД № 1058 від 03 червня 2014 року
вартість лікування ОСОБА_1226 за період часу з 20 по 21 лютого 2014 року
становить 195 грн. 61 коп. (т. 57 а. 94-95). Згідно з листом КЛ «Феофанія» №
6-10/1109 від 06 червня 2014 року вартість лікування ОСОБА_1226 за період часу
з 07 березня по 30 квітня 2014 року становить 43 740 грн. (т. 57 а. 99).
Згідно з листами КМКЛ № 18 № 17/2/1-32773-14 від 28
травня 2015 року, №№ 1283-06.01 та 710/01.02 від 28 серпня 2015 року, №
1456-06.01 від 25 вересня 2015 року вартість лікування ОСОБА_315 за період часу
з 20 лютого по 07 березня 2014 року становить 4 103 грн. 55 коп. (т. 59 а.
25-31, 33, 44). Згідно з листами Білопільської ЦРЛ № 11/654 від 21 березня 2014
року та № 11/1933 від 01 жовтня 2015 року вартість лікування ОСОБА_315 за
період часу з 11 по 17 березня 2014 року становить 146 грн. 76 коп. (т. 59 а.
13, 41).
Згідно з листом КМКЛ № 18 № НОМЕР_286 /01.01 від 06 листопада 2015 року вартість
лікування ОСОБА_1793 за 20 лютого 2014 року становить 273 грн. 57 коп. (т. 60
а. 59-60).
Згідно з листом КМКЛ № 12 № 17/1/2-32773-14 від 28 травня
2014 року вартість лікування ОСОБА_1076 за період часу з 20 по 21 лютого 2014
року становить 940 грн. 97 коп. (т. 60 а. 100).
Згідно з листом КМКЛ № 12 № 015-789 від 05 жовтня 2015
року вартість лікування ОСОБА_1668 за період часу з 20 по 21 лютого 2014 року
становить 624 грн. 13 коп. (т. 61 а. 212).
Згідно з листом КМКЛ № 12 № 12-1082/09 від 17 червня 2014
року вартість лікування ОСОБА_1640 20 лютого 2014 року становить 552 грн. 84
коп. (т. 64 а. 188). Згідно з довідкою Хмельницької ОЛ № 66 від 29 вересня 2015
року вартість лікування ОСОБА_1640 за період часу з 22 лютого по 10 березня
2014 року становить 8 527 грн. 99 коп. (т. 64 а. 218).
Згідно з листами КМКЛ № 5 з додатками, а саме: вих. №
1133-02 від 18 червня 2014 року та вих. № 008-1245 від 15 листопада 2015 року,
вартість лікування ОСОБА_1704 за період часу з 20 лютого по 05 березня 2014
року становить 7 155 грн. 64 коп., не включаючи вартості лікарських засобів,
сума яких становить 533 грн. 09 коп. (т. 65 а. 40-42, 96-97).
Згідно з листом КМКЛ № 17 № 228 від 25 березня 2014 року
загальна вартість лікування ОСОБА_316 за період часу з 24 по 25 лютого 2014
року становить 766 грн. 68 коп. (т. 67 а. 47-48).
Згідно з листом КМКЛ ШМД № 692/4 від 28 березня 2014 року
вартість лікування ОСОБА_832 в травматологічному відділенні № 1 за період часу
з 20 по 21 лютого 2014 року становить 195 грн. 61 коп. (т. 72 а. 51).
Згідно з листом КМКЛ ШМД № 692/10 від 28 березня 2014
року вартість лікування ОСОБА_925 за період часу з 20 лютого по 26 березня 2014
року становить 8 468 грн. 01 коп. (т. 74 а. 165).
Згідно з листом КМКЛ ШМД № 1050 від 02 червня 2014 року
вартість лікування ОСОБА_1207 за період часу з 20 лютого по 06 травня 2014 року
становить 17 526 грн. 46 коп. (т. 76 а. 116).
Згідно з листом КМКЛ № 18 № 1034/01.02 від 25 липня 2014
року вартість лікування ОСОБА_773 за період часу з 20 по 26 лютого 2014 року
становить 2 025 грн. 06 коп. (т. 77 а. 201-202).
Згідно з листом КМКЛ № 17 № 319 від 29 квітня 2014 року
вартість лікування ОСОБА_838 за період часу з 20 лютого по 12 березня 2014 року
становить 5 848 грн. 76 коп. (т. 78 а. 126-127).
Згідно з листами КМКЛ № 5 з додатками, а саме, № 1134-02
від 17 червня 2014 року та № 008-821 від 29 вересня 2015 року, вартість
лікування ОСОБА_272 за 20 лютого 2014 року становить 317 грн. 55 коп., не
включаючи вартості лікарських засобів, сума яких становить 82 грн. 93 коп. (т.
78 а. 219-220, а. 244-245). Згідно з листом КМКЛ № 7 з додатком № 622 від 05
серпня 2014 року вартість лікування ОСОБА_272 за період з 20 лютого по 06
березня 2014 року складає 3 061 грн. 14 коп. (т. 78 а. 227-229).
Згідно з листом КМКЛ № 4 № 1086 від 06 жовтня 2015 року
вартість лікування ОСОБА_1247 за період з 20 по 24 лютого 2014 року складає
(174 грн. х 5 днів) - 870 грн. (т. 80 а. 134). Водночас, згідно з листом
Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова від
10 листопада 2015 року № 3545 від 10 листопада 2015 року вартість лікування
ОСОБА_1247 за період з 22 лютого по 18 березня 2014 року складає 3 479 грн. 86
коп. (т. 80 а. 127-129). Враховуючи, об`єктивно документовані дані про те, що ОСОБА_2040
з 22 лютого 2014 року перебував у місці Львові (зафіксоване органами внутрішніх
справ повідомлення лікаря, дані висновку судово-медичної експертизи № 89/14 від
20 березня 2014 року про час (02 год. 45 хв.) прибуття потерпілого на лікування
у місто Львів - т. 80 а. 63, 100-102), суд вважає дані про лікування вказаної
особи в КМКЛ № 4 у період з 22 по 24 лютого 2014 року недостовірними, а тому
доведені витрати на лікування ОСОБА_1247 в КМКЛ № 4 становлять лише 348 грн.
(174 грн. х 2 дні).
Згідно з листом КМКЛ № 17 від 10 вересня 2015 року вих. №
33 фактична вартість лікування у відділенні політравми ОСОБА_837 за період з 20
по 24 лютого 2014 року (4 ліжко-днів при вартості одного ліжко-дня 162 грн. 61
коп.) становить 650 грн. 44 грн. (т. 83 а. 13). Згідно з листом Обласної
клінічної лікарні Івано-Франківської області від 24 вересня 2015 року № 2590 з
додатком (історія хвороби № 378214), вартість лікування ОСОБА_837 , який
знаходився на лікуванні у відділенні торакальної хірургії в період з 24 лютого
по 19 березня 2014 року становить 5 178 грн. 31 коп. (т. 83 а. 14-16). Вартість
загальних витрат, потрачених на лікування ОСОБА_837 за час його перебування із
15 по 30 квітня 2014 року в Городенківській центральній районній лікарні
Івано-Франківської області згідно з її листом від 22 вересня 2015 року №
571/01-09 (при вартості ліжко-дня в 82 грн. 25 коп.) становить 1 316 грн. 06
коп. (т. 83 а. 17).
Згідно з листом Комунальної міської клінічної лікарні
швидкої медичної допомоги (КМКЛ ШМД м. Львова) № 05-05вих.3075 від 25 вересня
2015 року з додатком (довідка № 90 від 23 вересня 2015 року), вартість
лікування ОСОБА_923 в реанімаційному та 1-хірургічному відділеннях цієї лікарні
з 20 по 21 лютого 2014 року становить 1 303 грн. 88 коп. (т. 83 а. 134-135).
Згідно з листом КМКЛ № 18 від 07 листопада 2014 року №
1569/01.02, вартість лікування потерпілого ОСОБА_2018 за один день 20 лютого
2014 року становить 273 грн. 57 коп. (т. 84 а. 108-109).
Згідно з листом КМКЛ ШМД від 27 жовтня 2015 року № 2004,
вартість лікування потерпілого ОСОБА_318 за період часу з 20 лютого по 07
березня 2014 року становить 2 934 грн. 15 коп. (т. 85 а. 125).
Згідно з листом КМКЛ ШМД № 692/1 від 28 березня 2014 року
вартість лікування ОСОБА_1383 у відділенні політравми (історія хвороби 4976) за
період часу з 20 по 24 лютого 2014 року становить 1 820 грн. 88 коп. (т. 88 а.
72).
Згідно з листом КМКЛ № 12 від 23 червня 2015 року №
12-1425/09, вартість лікування ОСОБА_2664 в травматологічному відділенні в
період з 20 по 21 лютого 2014 року становить 1 767 грн. 92 коп. (т. 88 а. 235).
Згідно з листом КМКЛ № 12 від 06 червня 2014 року,
вартість лікування ОСОБА_317 в травматологічному відділенні за період часу з 20
лютого по 07 березня 2014 року становить 3 298 грн. 01 коп. (т. 89 а. 143).
Згідно з листом КМКЛ ШМД № 692/9 від 28 березня 2014 року
вартість лікування ОСОБА_921 у відділенні політравми за період часу з 20 по 27
лютого 2014 року становить 2407 грн. 71 коп. (т. 91 а. 33).
Згідно з листом КМКЛ ШМД № 692/11 від 28 березня 2014
року вартість лікування ОСОБА_1179 у відділенні політравми за період часу з 20
по 21 лютого 2014 року становить 455 грн. 22 коп. (т. 92 а. 14).
Згідно з довідкою № 1367 Комунальної 8-ої МКЛ м. Львова
від 17 вересня 2015 року вартість лікування ОСОБА_482 у травматологічному
відділенні за період часу з 21 по 26 лютого 2014 року становить 507 грн. 80
коп. (т. 92 а. 130).
Згідно з листом КМКЛ № 12 від 27 березня 2014 року №
12-620/09, вартість лікування ОСОБА_982 за період часу з 11 год. 08 хв. по 16
год. 30 хв. протягом 20 лютого 2014 року становить 481 грн. 22 коп. (т. 94 а.
83-84).
Згідно з листом КМКЛ № 12 від 30 липня 2015 року №
12-1724/07, вартість лікування ОСОБА_1269 за період часу з 20 по 22 лютого 2014
року становить 1 158 грн. 71 коп. (т. 94 а. 177).
Згідно з листом КМКЛ № 17 від 24 вересня 2015 року № 679
вартість лікування ОСОБА_1567 за період з 20 по 24 лютого 2014 року становить
650 грн. 44 коп. (т. 95 а. 74).
Згідно з листом КМКЛ № 12 від 25 липня 2014 № 12-1343/09
року вартість лікування ОСОБА_983 у травматологічному відділенні за період часу
з 20 по 21 лютого 2014 року становить 912 грн. 49 коп. (т. 95 а. 233, 237).
Згідно з листом ЦМЛ м. Борислава від 11 вересня 2015 року № 827/01, вартість
лікування ОСОБА_983 у хірургічному відділенні з 22 лютого по 03 березня 2014
року становить 1 478 грн. 73 коп. (т. 95 а. 236).
Згідно з листом КМКЛ № 17 від 25 березня 2014 року № 228
загальна вартість лікування ОСОБА_924 за період часу з 20 по 23 лютого 2014
року становить 4 034 грн. 16 коп. (т. 97 а. 141).
Згідно з листом ОСОБА_3023 івської клінічної лікарні м.
Києва № 1247/01 від 19 червня 2014 року з додатками (рахунки), вартість
лікування ОСОБА_479 у лікувальному закладі з період з 20 по 21 лютого 2014 року
становить 4 493 грн. 64 коп. (т. 98 а. 117-119), а за листом Комунального
закладу «Центральна районна лікарня Калуської міської і районної рад
Івано-Франківської області» № 2323 від 21 грудня 2015 року, вартість лікування
ОСОБА_479 за період з 12 по 23 травня 2014 року становить 2 560 грн. 20 коп.
(т. 98 а. 139).
Згідно з листом Львівської ОКЛ від 14 вересня 2015 року №
3260/с, рахунками № № 461, 462 Львівської ОКЛ, загальна вартість лікування гр.
ОСОБА_1699 за період з 06 по 11 березня 2014 року становить 1 018 грн. 25 коп.
(т. 101 а. 100-102а).
Згідно з листом Комунальної 8-ої міської клінічної
лікарні м. Львова від 04 квітня 2014 року № 546 вартість лікування ОСОБА_2086
за період з 20 по 24 лютого 2014 року становить 712 грн. 36 коп. (т. 101 а.
190), а згідно з листом цієї ж лікарні від 17 вересня 2015 року № 1365 (хірургія),
вартість лікування потерпілого ОСОБА_2086 за період з 20 по 24 лютого 2014 року
становить 494 грн. 40 коп. (т. 102 а. 56).
Згідно з листом КМКЛ № 17 від 24 вересня 2014 року № 39
загальна вартість лікування ОСОБА_1654 за період часу з 20 по 27 лютого 2014
року становить 1 138 грн. 27 коп. (т. 104 а. 56).
Згідно з довідкою Київської міської клінічної лікарні
швидкої медичної допомоги від 28 березня 2014 року № 692/5 вартість лікування
ОСОБА_478 за період з 20 лютого до 07 березня 2014 року становить 3 972 грн. 59
коп. (т. 105 а. 105).
Згідно з довідкою КМКЛ № 17 від 24 вересня 2015 року № 41
вартість лікування ОСОБА_850 за 20 лютого 2014 року становить 162 грн. 61 коп.
(т. 106 а. 29). Згідно з довідкою Львівської обласної клінічної лікарні від 07
жовтня 2015 року № 3584/с вартість лікування ОСОБА_850 за період з 21 до 27
лютого 2014 року становить 1 365 грн. 76 коп. (т. 106 а. 32-35).
Згідно з довідкою Київської міської клінічної лікарні
швидкої медичної допомоги від 28 березня 2014 року № 692/8 вартість лікування
ОСОБА_297 за період з 20 лютого до 07 березня 2014 року становить 3 193 грн. 76
коп. (т. 107 а. 94).
Згідно з довідкою Київської міської клінічної лікарні №
12 від 05 жовтня 2015 року № 015-788 вартість лікування ОСОБА_2098 за період з
20 по 22 лютого 2014 року становить 754 грн. 69 коп. (т. 107 а. 234). Згідно з
довідкою КЗ Тернопільської облради «Тернопільська університетська лікарня» від
14 грудня 2015 року № 01-313087 вартість лікування ОСОБА_2098 за період з 22
лютого до 14 квітня 2014 року становить 8 675 грн. (т. 107 а. 241).
Згідно з листом КМКЛ № 17 № 590 від 18 серпня 2014 року
загальна вартість лікування ОСОБА_852 за період часу з 20 лютого по 01 квітня
2014 року становить 1 626 грн. 10 коп. (т. 109 а. 174-175).
Згідно з листом КМКЛ № 5 № 1066/16 від 10 червня 2014
року загальна вартість лікування ОСОБА_273 за 20 лютого 2014 року становить 897
грн. 32 коп. (т. 110 а. 49-50). Згідно з листом КМКЛ № 7 № 504 від 18 червня
2014 року загальна вартість лікування ОСОБА_273 за період часу з 20 по 28
лютого 2014 року становить 440 грн. (т. 110 а. 55-56).
Згідно з листом 8-ї міської клінічної лікарні міста
Львова № 1464 від 01 жовтня 2015 року загальна вартість лікування ОСОБА_1562 за
період часу з 20 лютого по 01 квітня 2014 року становить 4 062 грн. 40 коп. (т.
110 а. 174).
Згідно з листом КМКЛ № 18 № НОМЕР_277 від 10
вересня 2015 року загальна вартість лікування ОСОБА_886 за період часу з 20
лютого по 06 березня 2014 року становить 5 111 грн. 41 коп. (т. 111 а. 150).
Згідно з листом ДУ «Інститут нейрохірургії ім.. акад..
А.П. Ромоданова НАМН України» від 24 вересня 2015 року № 1023/64 загальна
вартість лікування ОСОБА_298 за період часу з 20 по 21 лютого 2014 року
становить 1 358 грн. 50 коп. (т. 112 а. 61). Згідно з листом Комунальної міської
клінічної лікарні швидкої медичної допомоги в м. Львова від 06 жовтня 2015 року
№ 05-05 загальна вартість лікування ОСОБА_298 за період часу з 22 по 25 лютого
2014 року становить 513 грн. 97 коп. (т. 112 а. 63).
Згідно з листом КМКЛ № 3 № 1062 від 10 червня 2014 року
загальна вартість лікування ОСОБА_2041 за період часу з 20 по 24 лютого 2014
року становить 1 113 грн. 80 коп. (т. 112 а. 182).
Згідно з листом ЦМЛ м. Борислава від 14 грудня 2015 року
№ 1062 загальна вартість лікування ОСОБА_974 за період часу з 24 лютого по 11
березня 2014 року становить 2 843 грн. 02 коп. (т. 113 а. 186).
Згідно з листом КМКЛ № 12 № 12-1103/09 від 19 червня 2014
року загальна вартість лікування ОСОБА_1570 за період часу з 20 по 22 лютого
2014 року становить 1 058 грн. 42 коп. (т. 114 а. 78). Згідно з листом
Комунального закладу Тернопільської облради «Тернопільська університетська
лікарня» від 30 вересня 2015 року № 01-3/2511 загальна вартість лікування
ОСОБА_1570 за період часу з 22 лютого по 07 квітня 2014 року становить 7 339
грн. (т. 114 а. 89).
Згідно з листом Київської міської клінічної лікарні
швидкої медичної допомоги № 692/2 від 28 березня 2014 року вартість лікування
ОСОБА_1193 за 20 лютого 2014 року становить 195 грн. 61 коп. (т. 116 а. 157).
Згідно з листом Івано-Франківської обласної клінічної лікарні № 2821 від 29
жовтня 2015 року загальна вартість лікування ОСОБА_1193 за період часу з 20
травня по 06 червня 2014 року становить 2 544 грн. 29 коп. (т. 116 а. 235-237).
Згідно з листом Львівської обласної клінічної лікарні №
3409/с від 23 вересня 2015 року з додатками загальна вартість лікування
ОСОБА_1239 за період часу з 20 лютого по 11 квітня 2014 року становить 11 213
грн. 91 коп. (т. 120 а. 122-125).
Згідно з довідками Київської міської клінічної лікарні швидкої
медичної допомоги № 33 від 21 лютого 2014 року, № 692 від 28 березня 2014 року
та № 1332 від 11 липня 2014 року, виписного епікризу цієї лікарні № 4979,
листом № 692/3 від 28 березня 2014 року загальна вартість лікування ОСОБА_295
за період часу з 20 лютого по 07 березня 2014 року становить 2 934 грн. 15 коп.
(т. 131 а. 47-48, 53-57, 77-79, 82).
Згідно з листом Київської міської клінічної лікарні № 17
від 03 липня 2014 року № 448 вартість лікування ОСОБА_1333 з 20 до 21 лютого
2014 року становить 162 грн. 61 коп. (т. 135 а. 135-136). Згідно з листом
«Рівненської обласної клінічної лікарні» від 16 липня 2014 року № 192/01-26/14
вартість лікування ОСОБА_1333 з 21 лютого до 07 березня 2014 року та з 07 до 29
квітня 2014 року становить 8 911 грн. 62 коп. (т. 135 а. 160-162).
Згідно з листом КМКЛ № 17 від 03 червня 2014 року № 368
вартість лікування ОСОБА_2015 за 20 лютого 2014 року становить 162 грн. 61 коп.
(т. 139 а. 90).
Згідно з довідкою Івано-Франківської обласної клінічної
лікарні № 355614 від 22 вересня 2014 року вартість лікування ОСОБА_2190 з 21
лютого до 21 березня 2014 року становить 1 695 грн. 39 коп. (т. 142 а. 69-71).
Згідно з довідкою КМКЛ № 17 від 28 травня 2015 року № 19
вартість лікування ОСОБА_1387 за 20 лютого 2014 року становить 162 грн. 61 коп.
(т. 142 а. 151).
Згідно з довідкою медичного закладу «Медбуд» від 07
квітня 2014 року вартість лікування ОСОБА_1757 з 20 лютого по 07 квітня 2014
року складає 42 120 грн. 24 коп. (т. 144 а. 149).
Згідно з довідкою № 015-642 від 16 вересня 2015 року КМКЛ
№ 12 вартість лікування ОСОБА_502 з 20 по 21 лютого 2014 року складає 1 084
грн. 24 коп. (т. 144 а. 235).
Згідно з довідкою 1329 від 23 вересня 2015 року
Радивилівської районної лікарні Рівненської області вартість лікування
ОСОБА_2182 з 21 лютого по 07 березня 2014 року складає 1 120 грн. 85 коп. (т.
146 а. 49-50).
Згідно з довідкою № 838 від 22 жовтня 2015 року КМКЛ № 10
вартість лікування ОСОБА_1483 з 20 по 25 лютого 2014 року складає 2 122 грн. 30
коп. (т. 166 а. 144-145).
Згідно з довідкою Головного військово-медичного
клінічного ордена Червоної Зірки центру «Головний військовий клінічний
госпіталь» № 7/1870 від 10 червня 2014 року вартість лікування ОСОБА_481 з 25
лютого по 04 березня 2014 року складає 1 929 грн. 37 коп. (т. 170 а. 235-236).
Як вбачається з листа Центру спортивної травматології
Національного університету фізичного виховання і спорту України (НУФВСУ) №
П07-14Ц від 10 червня 2014 року, ОСОБА_1797 в стані після вогнепального
поранення знаходився на стаціонарному лікуванні Центру з 14 по 19 квітня 2014
року, а за рахунком № 1164-38 Центру спортивної травматології НУФВСУ та актом
наданих медичних послуг № 1164 від 22 квітня 2014 року, вартість лікування
ОСОБА_1792 за цей період становить 8 358 грн. 77 коп. (т. 99 а. 138-140).
Згідно з листом КМКЛ № 3 від 26 травня 2014 року № 992,
загальна вартість лікування гр. ОСОБА_2159 за період з 20 лютого по 04 березня
2014 року становить 3 341 грн. 40 коп. (т. 100 а. 105). А згідно з листом КМКЛ
ШМД від 28 березня 2014 року № 692/13 вартість лікування потерпілого ОСОБА_2159
(в листі - ОСОБА_2665 ) 20 лютого 2014 року становить 195 грн. 61 коп. (т. 100
а. 107).
Крім того, згідно з листом ДУ «Національний інститут
серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН» № 04-34/2972 від 23 вересня
2015 року вартість лікування ОСОБА_967 визначити неможливо за відсутності
медичної картки на останнього, яка була вилучена слідчими органами (т. 61 а.
116).
Згідно з листом ДП МНПО «Медбуд» ПАТ «Холдингова компанія
«Київміськбуд» вартість лікування потерпілого ОСОБА_2018 за період часу з 20 по
28 лютого 2014 року становить 7 340 грн. 22 коп. Водночас зазначено, що пацієнт
оплату за медичні послуги здійснював самостійно (т. 84 а. 116).
Факти лікування всіх вказаних потерпілих від отриманих
поранень підтверджується також відомостями, які містять безпосередньо
досліджені судом присяжних за кожним епізодом і проаналізовані виписки з
медичних карт хворих, історії їх хвороби тощо.
Пред`являючи позови за цими фактами прокурор
обмежився констатацією фактів вчинення кримінального правопорушення, його
наслідків, витрат медичної установи на стаціонарне лікування потерпілого, до
того ж інколи безпідставно, і посиланням на норми ст. ст. 36, 128 КПК України.
Однак, всі заявлені позови не містять обґрунтування того, що у даному випадку
захист інтересів держави, за умови підтвердження їх порушення, не здійснює або
неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування
чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні
повноваження, або що такий орган відсутній.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 128 КПК цивільний позов в
інтересах держави може бути поданий прокурором у випадках, установлених
законом. Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні,
повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів
громадянина або держави в суді, передбачених Законом України «Про прокуратуру».
Оскільки «інтереси держави» є поняттям оціночним, прокурор у кожному окремому
випадку визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається
позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших
інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту. Але
цього прокурором зроблено не було, тому виникає обґрунтований
сумнів у процесуальних повноваженнях прокурора на подання до суду вказаних
позовів.
Такий висновок узгоджується з правовими позиціями
Верховного Суду (постанова від 11.09.2019 у справі № 397/533/18, джерело:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/84229838; постанова від 21.11.2019 у справі
№ 668/5277/16-к, джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/85934794;
постанова від 28.09.2022 у справі № 607/16590/20, джерело:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/106598647; постанова від 21.01.2020 у
справі № 559/55/15-к, джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/87179248 -
за відсутності у позовній заяві обґрунтування підстав для захисту прокурором
інтересів держави в суді цивільний позов прокурора про відшкодування витрат,
понесених лікарнею, на лікування потерпілого задоволенню не підлягає).
Більш того, прокурор наділений повноваженнями
здійснювати представництво в суді лише двох суб`єктів права - громадянина
(громадянина України, іноземця або особи без громадянства) та держави, і не
наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді інших суб`єктів
права.
Урегульовуючи розбіжності у правових позиціях, Велика
Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18
надала такі висновки (джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/90458902).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати
та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність
компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав
або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду
з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного
компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону
України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати
на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення
перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій
для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого
повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним
органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу
стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів
держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Таким чином,
прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України
«Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після
отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах
держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.
Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен
зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в
позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі
причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є
підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Велика Палата звернула
увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні
компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним
суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає
захищати інтереси держави.
Крім того, позовні вимоги прокурора,
спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а комунальних закладів
(комунальних неприбуткових підприємств), не підлягають розгляду по суті,
оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в
інтересах держави, а від імені та в інтересах комунальних закладів (комунальних
неприбуткових підприємств), а прокурор не має повноважень на ведення справ у
частині таких вимог.
Такий висновок ґрунтується і на іншій
правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, яка відступила від
правового висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо
застосування ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», визначивши, що
заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в
особі державних компаній, передбачена абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону, має
застосовуватися з урахуванням положень абз. 1 ч. 3 ст. 23, який передбачає, що
суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави,
має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної
особи (постанова від 6 липня 2021 року у справі № 911/2169/20, джерело:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/98483103).
Такими комунальними закладами
(комунальними неприбутковими підприємствами) є: Білопільська центральна
районна лікарня; Городенківська центральна районна лікарня; Івано-Франківська
обласна клінічна лікарня; КЗ «Рівненська обласна клінічна лікарня»; КЗ
Тернопільської обласної ради «Тернопільська університетська лікарня»; КЗ
«Центральна районна лікарня Калуської міської і районної рад Івано-Франківської
області»; КМКЛ ШМД; КМКЛ № 1; КМКЛ № 3; КМКЛ № 4; КМКЛ № 5; КМКЛ № 7; КМКЛ №
10; КМКЛ № 12; КМКЛ № 17; КМКЛ № 18; Комунальна міська клінічна лікарня швидкої
медичної допомоги м. Львова; Комунальна 8-а міська клінічна лікарня м. Львова;
Львівська обласна клінічна лікарня; ОСОБА_3023 івська клінічна лікарня м.
Києва; Радивилівська районна лікарня; Хмельницька обласна лікарня
В інших випадках позовні вимоги
прокурора спрямовані на захист прав або інтересів також не держави, а закладів,
які були засновані різними державними органами та установами. Це стосується Головного
військово-медичного клінічного ордену Червоної Зірки центру «Головний
військовий клінічний госпіталь», який заснований Міністерством оборони України,
ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України», який
заснований НАМН України, та Клінічної лікарні «Феофанія», яка заснована
Державним управлінням справами.
На підставі викладеного, суд присяжних дійшов висновку,
що за відсутності у позовній заяві обґрунтування підстав для захисту прокурором
інтересів держави в суді за поданими ним позовами про стягнення на користь комунальних неприбуткових підприємств та закладів, які були
засновані різними державними органами та установами, ці цивільні позови
прокурора про відшкодування витрат на лікування потерпілих задоволенню не
підлягають у повному обсязі.
15. Призначення покарання.
Вирішуючи питання про можливість призначення
обвинуваченому ОСОБА_354 покарання за ст. 128 та ч. 1 ст. 119 КК України, суд присяжних
констатує, що станом на 20 лютого 2019 року закінчилися строки давності,
оскільки з дня вчинення вказаних нетяжких злочинів пройшло три та п`ять років
відповідно (п. п. 2 та 3 ч. 1 ст. 49 КК України) і протягом цього періоду часу
були відсутні обставини, передбачені ч. 2 ст. 49 КК України (ухилення від
суду).
Суд під час судового провадження виконав свій обов`язок
щодо роз`яснення обвинуваченим їх права на подання клопотання про звільнення
від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням щодо певної частини
обвинувачення строків давності (ч. 2 ст. 20, ч. 6 ст. 22, ст. 285 КПК України),
проте таким своїм правом сторона захисту не скористалася, фактично заперечуючи
у такий спосіб проти звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності
з вказаної нереабілітуючої підстави.
Орієнтування суду з боку прокурора під час судових
дебатів про необхідність звільнення від кримінальної відповідальності
обвинувачених через закінчення строків давності не ґрунтується на законі,
оскільки з боку сторін провадження відсутні належні клопотання з цього приводу.
Зважаючи на викладене, а також на правила ст. 49, ч. 5
ст. 74 КПК України, суд присяжних знаходить правові підстави для звільнення
ОСОБА_31 за вироком суду від покарання за ст. 128 та
ч. 1 ст. 119 КК України на підставах, передбачених п. п. 2 та 3 ч. 1 ст.
49 КК України відповідно - у зв`язку із закінчення строків давності.
Суд присяжних у даному випадку бере до уваги і правові
позиції Верховного Суду, за якими; а) якщо звільнення особи від покарання
відбувається за правилами ч. 5 ст. 74 КК, то її згода чи згода інших учасників
судового розгляду на таке звільнення необов`язкова. Початок обчислення строків
звільнення від покарання на підставі ч. 5 ст. 74 КК, ураховуючи тлумачення
формулювання «з дня вчинення злочину» (ч. 1 ст. 49 КК), починається з дня
вчинення злочину і має враховуватися в цей строк як перший день відповідного
строку давності (постанова від 11.03.2020 у справі № 137/142/15-к, джерело:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/88232340); б) непризначення особі покарання,
від відбування якого її звільнено у зв`язку із закінченням строків давності, не
є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність,
оскільки ч. 5 ст. 74 КК не містить вказівки на обов`язкове призначення
покарання, від якого особу має бути звільнено (постанова від 02.06.2022 у
справі № 363/3952/16-к, джерело:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/104667123).
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_354 покарання в
іншій частині доведеного обвинувачення суд присяжних згідно з вимогами ст. ст.
65 та 68 КК України враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів,
серед яких згідно із ст. 12 КК України є насильницькі тяжкі та особливо тяжкі,
ступень здійснення злочинного наміру та причини, за яких масові умисні вбивства
в окремих випадах не були доведені до кінця, а також, з одного боку, й
екстремальні умови, за яких були вчинені злочини, а з іншого, ініціативна роль
в їх вчиненні ОСОБА_31 як начальника, який очолив протиправні та з усією
очевидністю невиправдано жорстокі дії своїх підлеглих. Більш того,
обвинувачений після вчиненого абсолютно не покаявся і вважав свої дії щодо
потерпілих виправданими, а опинившись на тимчасово окупованій території
України, зрадив народові України.
Також, суд присяжних враховує дані про особу винного,
який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, проте ухилився
від суду, має вищу освіту, проходив службу в правоохоронних органах на посадах
керівного складу, характеризувався в побуті та по службі в цілому позитивно,
хоча і мав дисциплінарні стягнення, одружений, має на утриманні двох
неповнолітніх дітей (т. 204 а. 236-249), на обліку у лікаря психіатра та
нарколога не перебуває, а тому сумніви в його осудності відсутні.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_31 , не
встановлено, а обставинами, що пом`якшують його покарання, суд присяжних визнає
наявність в обвинуваченого утриманців та статусу учасника бойових дій (АТО) (т.
26 а. 59).
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності та
дотримуючись балансу між принципами індивідуалізації покарання та
невідворотності відповідальності, суд в даному конкретному випадку вважає за
можливе виправлення ОСОБА_31 тільки в умовах максимальної ізоляції
від суспільства, призначивши йому пов`язане з такою ізоляцією покарання у виді
позбавлення волі на максимальний строк в межах санкції
ч. 2 ст. 365 (в редакції від 21.02.2014) та у
виді довічного позбавлення волі за ч. 2 ст. 115 КК України, враховуючи
встановлені у ч. ч. 3 та 4 ст. 68 КК України обмеження для замаху на злочин, з одночасним призначенням додаткового покарання за ч. 2
ст. 365 (в редакції від 21.02.2014) КК України та в порядку ч. 2 ст. 55
КК України у виді позбавлення права на максимальний строк обіймати посади,
пов`язані із здійсненням правоохоронної діяльності,
оскільки суд, враховуючи характер вчинених ОСОБА_376 за посадою тяжких
та особливо тяжких насильницьких злочинів, визнає
неможливим збереження за ним права обіймати такі посади.
Крім того, враховуючи
характер та обставини вчинених ОСОБА_376 тяжких та особливо тяжких злочинів, у
тому числі за посадою, їх суспільну небезпеку, суд вважає за необхідне
позбавити обвинуваченого на підставі ст. 54 КК України спеціального звання
«підполковник міліції».
За сукупністю злочинів
належить застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, оскільки саме таке покарання, на думку суду присяжних, є
справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та
попередження вчинення ним та іншими особами подібних та інших нових
кримінальних правопорушень.
Щодо призначення додаткового покарання, то суд присяжних
у даному випадку бере до уваги і правові позиції Верховного Суду, за якими не є
перешкодою для призначення покарання у виді позбавлення права обіймати певні
посади або займатися певною діяльністю та обставина, що засуджений на момент
ухвалення вироку не працює на певній посаді та не провадить діяльність, з
використанням можливостей якої (яких) він вчинив кримінальне правопорушення.
Призначене засудженому додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати
певні посади або займатися певною діяльністю повинно бути чітко сформульовано в
резолютивній частині вироку, щоб не допустити довільного обмеження права
засудженого на працю та щоб не виникало сумнівів під час виконання цього
покарання (постанова від 21.06.2022 у справі № 171/869/21, джерело:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/104НОМЕР_281 96).
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_355 покарання в частині доведеного
обвинувачення суд присяжних згідно з вимогами ст. ст. 65 та 68 КК України
враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, серед яких згідно із
ст. 12 КК України є насильницькі тяжкі та особливо тяжкі, ступень здійснення
злочинного наміру та причини, за яких масові умисні вбивства в окремих випадах
не були доведені до кінця, а також і екстремальні умови, за яких були вчинені
злочини, роль в їх вчиненні ОСОБА_28 , який виконував явно злочинні накази
начальника. Обвинувачений після вчиненого абсолютно не покаявся і вважав свої
дії стосовно потерпілих виправданими, а опинившись на тимчасово окупованій
території України, зрадив народові України.
Також, суд присяжних враховує дані про особу винного,
який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, проте ухилився
від суду, має середньо-спеціальну освіту, проходив службу в правоохоронних
органах на посадах молодшого начальницького складу, характеризувався в побуті
та по службі позитивно (т. 34 а. 7-15), на обліку у лікаря психіатра та
нарколога не перебуває, а тому сумніви в його осудності відсутні, його молодий
вік.
Обставин, що обтяжують чи пом`якшують покарання ОСОБА_355
, не встановлено.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності та
дотримуючись балансу між принципами індивідуалізації покарання та
невідворотності відповідальності, суд в даному конкретному випадку вважає за
можливе виправлення ОСОБА_28 тільки в умовах ізоляції від
суспільства, призначивши йому пов`язане з такою ізоляцією покарання у виді позбавлення
волі в межах санкції ч. 2 ст. 365 (в редакції
від 21.02.2014) та на максимальний строк за ч. 2 ст.
115 КК України, враховуючи встановлені у ч. ч. 3 та 4 ст. 68 КК України
обмеження для замаху на злочин, з одночасним
призначенням додаткового покарання за ч. 2 ст. 365 (в редакції від
21.02.2014) КК України та в порядку ч. 2 ст. 55 КК України у виді позбавлення
права на максимальний строк обіймати посади, пов`язані із здійсненням
правоохоронної діяльності, оскільки суд, враховуючи
характер вчинених ОСОБА_389 за посадою тяжких та особливо тяжких насильницьких
злочинів, визнає неможливим збереження за ним права
обіймати такі посади.
Крім того, враховуючи
характер та обставини вчинених ОСОБА_389 тяжких та особливо тяжких злочинів, у
тому числі за посадою, їх суспільну небезпеку, суд вважає за необхідне
позбавити обвинуваченого на підставі ст. 54 КК України спеціального звання
«сержант міліції».
За сукупністю злочинів
належить застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, оскільки саме таке покарання, на думку суду присяжних, є
справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та
попередження вчинення ним та іншими особами подібних та інших нових
кримінальних правопорушень.
Щодо призначення додаткового покарання, то суд присяжних
і у даному випадку та в подальшому бере до уваги наведені правові позиції
Верховного Суду.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_356 покарання в частині доведеного
обвинувачення суд присяжних згідно з вимогами ст. ст. 65 та 68 КК України враховує
характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, серед яких згідно із ст. 12 КК
України є насильницькі тяжкі та особливо тяжкі, ступень здійснення злочинного
наміру та причини, за яких масові умисні вбивства в окремих випадах не були
доведені до кінця, а також і екстремальні умови, за яких були вчинені злочини,
роль в їх вчиненні ОСОБА_25 , який виконував явно злочинні накази начальника.
Обвинувачений після вчиненого абсолютно не покаявся і вважав свої дії стосовно
потерпілих виправданими, а опинившись на тимчасово окупованій території
України, зрадив народові України.
Також, суд присяжних враховує дані про особу винного,
який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, проте ухилився
від суду, має вищу освіту, проходив службу в правоохоронних органах на посадах
молодшого начальницького складу, характеризувався в побуті та по службі
позитивно, одружений (т. 3 а. 168-192, 196, 197; т. 34 а. 18-26), на обліку у
лікаря психіатра та нарколога не перебуває, а тому сумніви в його осудності відсутні,
його молодий вік.
Обставин, що обтяжують чи пом`якшують покарання ОСОБА_356
, не встановлено.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності та
дотримуючись балансу між принципами індивідуалізації покарання та
невідворотності відповідальності, суд і в даному випадку вважає за можливе
виправлення ОСОБА_25 тільки в умовах ізоляції від
суспільства, призначивши йому пов`язане з такою ізоляцією покарання у виді
позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 365 (в
редакції від 21.02.2014) та на максимальний строк за
ч. 2 ст. 115 КК України, враховуючи встановлені у ч. ч. 3 та 4 ст. 68 КК
України обмеження для замаху на злочин, з одночасним
призначенням додаткового покарання за ч. 2 ст. 365 (в редакції від
21.02.2014) КК України та в порядку ч. 2 ст. 55 КК України у виді позбавлення
права на максимальний строк обіймати посади, пов`язані із здійсненням
правоохоронної діяльності, оскільки суд, враховуючи
характер вчинених ОСОБА_390 за посадою тяжких та особливо тяжких насильницьких
злочинів, визнає неможливим збереження за ним права
обіймати такі посади.
Крім того, враховуючи
характер та обставини вчинених ОСОБА_390 тяжких та особливо тяжких злочинів, у
тому числі за посадою, їх суспільну небезпеку, суд вважає за необхідне
позбавити обвинуваченого на підставі ст. 54 КК України спеціального звання
«сержант міліції».
За сукупністю злочинів
належить застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, оскільки саме таке покарання, на думку суду присяжних, є
справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та
попередження вчинення ним та іншими особами подібних та інших нових
кримінальних правопорушень.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_357 покарання в частині доведеного
обвинувачення суд присяжних згідно з вимогами ст. ст. 65 та 68 КК України
враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно із ст.
12 КК України є тяжким, його роль у вчинені злочину. Обвинувачений після
вчиненого не покаявся і не вважав свої дії протиправними.
Також, суд присяжних враховує дані про особу винного,
який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, від суду не
ухилявся попри наявні для цього умови, створені самою державою, має вищу
освіту, проходив службу в правоохоронних органах на посадах молодшого
начальницького складу, характеризувався в побуті та по службі позитивно,
одружений (т. 35 а. 60-66), на обліку у лікаря психіатра та нарколога не
перебуває, а тому сумніви в його осудності відсутні, його молодий вік.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_29 , не встановлено,
а обставиною, що пом`якшує його покарання, суд присяжних визнає наявність в
обвинуваченого статусу учасника бойових дій (АТО) (т. 26 а. 51).
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності та
дотримуючись балансу між принципами індивідуалізації покарання та
невідворотності відповідальності, суд і в даному випадку вважає за можливе
виправлення ОСОБА_29 тільки в умовах ізоляції від
суспільства, призначивши йому пов`язане з такою ізоляцією покарання у виді
позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 365 (в
редакції від 21.02.2014) з одночасним призначенням
додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади,
пов`язані із здійсненням правоохоронної діяльності, оскільки
саме таке покарання, на думку суду присяжних, є справедливим, а також необхідним
і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним та іншими особами
подібних та інших нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи характер та обставини вчиненого ОСОБА_645
злочину, суд не вважає за необхідне позбавляти обвинуваченого на підставі ст.
54 КК України спеціального звання «старшина міліції».
Під час судового розгляду не встановлено обставин, які
давали б підстави вважати, що обвинувачені ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 та
ОСОБА_23 під час вчинення поставлених їм у провину дій були в неосудному,
обмежено осудному стані чи захворіли на хворобу, яка позбавляла б їх можливості
усвідомлювати свої дії та керувати ними. Ці висновки суду ґрунтуються також і
на відповідних актах та висновках судово-психіатричного експерта №№ 482, 487,
210 та 581 відповідно (т. 37 а. 102-104, 114-116, 134-137, 169-181).
У постанові Великої Палати Верховного Суду
від 29 серпня 2018 року в справі № 663/537/17 (джерело: http://reyestr.court.gov.ua/Review/76207318)
визначено особливості застосування у часі положень ч. 5 ст. 72 КК України щодо
правил зарахування строку попереднього ув`язнення до строку позбавлення волі чи
інших видів покарань, передбачених у ч. 1 ст. 72 КК України. Зокрема, якщо
особа вчинила злочин в період до 23 грудня 2015 року (включно) і щодо неї
продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення і після 21 червня
2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк
покарання застосуванню підлягає виключно ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону
№ 838-VIII.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в
редакції Закону України №838-VIII), у
строк попереднього ув`язнення включається строк затримання особи без ухвали
слідчого судді, суду. Зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі
засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у
межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з
розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Як установлено судом, обвинувачений ОСОБА_20 утримувався під вартою з 03 квітня 2014 року (час
затримання 03 год. 30 хв. - т. 36 а. 93-95), а ОСОБА_19 - з 03 квітня 2014 року
(час затримання 03 год. 32 хв. - т. 5 а. 196-197; т. 36 а. 105-107).
Обвинувачений ОСОБА_21 утримувався під вартою з 23 лютого 2015 року (час
затримання 08 год. 00 хв. - т. 26 а. 31-34; т. 37 а. 117-120), а ОСОБА_23 - з
26 червня 2015 року (час затримання 14 год. 10 хв. - т. 26 а. 40-42; т. 37 а.
162-164; т. 204 а. 234-235).
Таким чином, ураховуючи імперативні вимоги
ст. 12 КПК України, ст. 5 КПК України та положення ч. 5 ст. 72 КК України (в
редакції Закону України №838-VIII), суд
зараховує період затримання та попереднього ув`язнення з розрахунку один день
попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі для обвинувачених:
ОСОБА_28 та ОСОБА_25 , кожному окремо, з 03 квітня 2014 року по 28 грудня 2019 року включно; ОСОБА_29 - з 23 лютого
2015 року по 28 грудня 2019 року включно;
ОСОБА_31 - з 26 червня 2015 року по 28 грудня 2019
року включно.
16. Мотиви ухвалення судом присяжних інших рішень.
Під час судових дебатів сторона обвинувачення клопотань
щодо зміни чи обрання запобіжних заходів не заявляла, а сторона захисту
просила скасувати всі обрані щодо обвинувачених заходи забезпечення, в тому
числі й запобіжні заходи.
Враховуючи викладене, обраний судом вид покарання, раніше
обрані запобіжні заходи у виді особистого зобов`язання щодо обвинувачених
ОСОБА_28 , ОСОБА_25 та ОСОБА_31 , які перебувають у розшуку через ухилення від
суду, належить скасувати через втрату актуальності з одночасним наданням
дозволу на їх затримання для забезпечення виконання покарання в частині його
невідбутої частини за вироком суду, стосовно ОСОБА_29 - належить скасувати
через відсутність ризиків, застереження щодо яких передбачені процесуальним
законом, а стосовно ОСОБА_26 - через відсутність підстав для їх застосування в
принципі.
Арешт,
накладений на майно та транспортний засіб обвинуваченого ОСОБА_26 (т. 185 а. 25, 43) - належить скасувати на
підставі ч. 4 ст. 174 КПК України у зв`язку з виправданням обвинуваченого.
Арешт, накладений на майно обвинувачених ОСОБА_25 (т. 205 а. 117-188), ОСОБА_28 ,
ОСОБА_31 та ОСОБА_29 - належить скасувати на підставі
ч. 4 ст. 174 КПК України у зв`язку із відмовою в задоволенні цивільних позовів,
які були заявлені до вказаних обвинувачених.
Суд присяжних у даному випадку бере до уваги і правову
позицію Верховного Суду, за якою арешт, накладений у межах кримінального
провадження, є заходом забезпечення саме в цьому провадженні й не може бути
заходом забезпечення позовів, поданих у межах інших видів судочинства. Суд
одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд,
повинен вирішити питання про скасування арешту майна. Таке рішення має бути
прийнято, зокрема, в разі виправдання обвинуваченого, закриття провадження
судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом
покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної
конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному
позові (постанова від 23.02.2022 у справі № 608/2172/18, джерело:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/103871778).
Долю речових доказів суд присяжних вирішує в
порядку ст. 100 КПК України з урахуванням фактору продовження досудового
слідства в порядку спеціального досудового розслідування в межах кримінального
провадження щодо інших співучасників, з якого були виділені матеріали даного
судового провадження, як про це зазначив прокурор у судових дебатах та довів,
подавши з цього приводу відповідні процесуальні документи. Водночас, суд не
знаходить підстав для відступу від приписів ч. ч. 5 та 9 ст. 100 КПК України
задля задоволення клопотання прокурора про повернення в його розпорядження за
даним вироком суду дисків, флеш накопичувачів та інших носіїв документів у виді
відео, аудіо та фото матеріалів, які подані у межах даного судового провадження
як речові докази.
Що стосується судових витрат, то ухвалами суду
присяжних від 24 жовтня 2019 року та 02 грудня 2020 року вже були вирішені
питання про їх відшкодування за заявами потерпілих ОСОБА_291 та ОСОБА_278
відповідно у зв`язку із їх участю у судовому провадженні.
Крім того, прокурори просили стягнути судові витрати і на залучення експертів під час проведення судових
експертиз, які вичерпно зазначені конкретним переліком в обох обвинувальних
актах на загальну суму 620 339 грн. 39 коп.
Додатково судові витрати на залучення
експертів для проведення судових експертиз під час судового провадження на
підставі ухвал суду становлять:
-31 400 грн. за
проведення на підставі ухвали суду від 22 листопада 2016 року повторної
комісійної експертизи зброї № 12727; 21032/16-31; 19/8/2-197-СЕ/16 від 25
квітня 2019 року (т. 175 а. 211);
-153 762 грн. 56 коп.
за проведення на підставі ухвал суду від 22 листопада 2016 року та 15 січня
2019 року комісійної експертизи зброї № 5763; 7488/19-31; 19/8/2-62-СЕ/16 від
01 березня 2021 року (т. 194 а. 2);
-1 716 грн. 10 коп. за
складання повідомлення про неможливість надання комісійного висновку експертів
№ 5764; 7489/19-31; 19/8/2-63-СЕ/16 від 01 березня 2021 року на підставі ухвал
суду від ухвал суду від 22 листопада 2016 року та 15 січня 2019 року (т. 194 а.
116);
-3 575 грн. за
проведення на підставі ухвал суду від 03 та 19 липня 2018 року комісійної
експертизи відеозвукозапису № 18161/18-35 від 07 листопада 2018 року (т. 169 а.
142);
-2 860 грн. за
проведення на підставі ухвали суду 23 травня 2017 року комплексної судової
трасологічної, балістичної, судово-медичної експертизи №
293/17-19/9-2/108-СЕ/17-19/8-5/86-СЕ/17 23 лютого 2018 року за епізодом
загибелі ОСОБА_818 (т. 125 а. 34), - а всього 193 313 грн. 66 коп.
Таким чином, загальний розмір заявлених сторонами та
констатованих судом судових витрат на залучення
експертів під час проведення судових експертиз становить 813 653 грн.
05 коп. (620 339 грн. 39 коп. + 193 313 грн. 66 коп.).
Відповідно до п.п. 13 ч. 1, ч. 3 ст. 368 КПК України суд,
ухвалюючи вирок, повинен вирішити, на кого мають бути покладені процесуальні
витрати і в якому розмірі, якщо обвинувачуються декілька осіб, суд вирішує
питання зазначені в цій статті, окремо щодо кожного обвинуваченого. Відповідно
до п. 2 ч. 4 ст. 373 КПК України, у разі визнання особи винуватою, у
резолютивній частині вироку зазначаються рішення про відшкодування
процесуальних витрат.
Згідно з п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України
«Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від
злочину та судових витрат» № 11 від 7 липня 1995 року, у справі, в якій
засуджено декілька осіб, судові витрати мають визначатися в певних частках з
рахуванням ступеня вини та майнового стану кожного із засуджених.
Вирішуючи питання про розподіл вказаних судових витрат
суд бере до уваги і висловлені Верховним Судом правові позиції з цього приводу,
зокрема, за якими судові витрати з засуджених стягуються тільки в дольовому
порядку з урахуванням ступеня вини кожного і не можуть стягуватися в солідарному
порядку (джерело: Вісник Верховного Суду України // № 6, 2010 - а. 21-22 та №
10, 2009 - а. 15-16; Рішення Верховного Суду України // 2002 - а. 92-93;
Кримінальне судочинство // № 2 -2012 - а. 18-21 та № 2, 2013 - а. 88-90).
Отже, суд присяжних знаходить підстави лише
для часткового стягнення вказаних судових витрат окремо з обвинувачених ОСОБА_29 , ОСОБА_31 , ОСОБА_28 та ОСОБА_25 в частині доведеного щодо кожного з
них обвинувачення з урахуванням ступеня вини кожного та у випадку
документального підтвердження таких витрат на залучення експертів як належних
до даного провадження і в межах, які окреслені прокурором та додатково умовами
судового провадження (ч. 2 ст. 124 КПК України).
Відтак, не підлягають стягненню з вказаних обвинувачених
витрати на залучення експертів на такі суми:
-5 544 грн. за
проведення КНДІСЕ комісійної судово-балістичної експертизи №
3255/3256/8653-8656/15-33/512 від 29.05.2015, яка визнана судом неналежною
(епізод поранення ОСОБА_974 );
-2 220 грн. за
проведення КНДІСЕ комісійної судово-балістичної експертизи №
2208/2209/14-33/5-25 від 27.06.2014, а також 2 368 грн. за проведення КНДІСЕ
судово-балістичної та хімічної експертизи № 7710/7711/14-33/7712/7713/14-34 від
10.03.2015 (епізод загибелі ОСОБА_480 );
-1 845 грн. за проведення
КНДІСЕ комісійної судово-балістичної експертизи № 2202/2203/14-33/5-23 від
26.06.2014 (епізод загибелі ОСОБА_1084 );
-4 440 грн. за
проведення КНДІСЕ судово-хімічної експертизи № 7164/7165/8174/14-34 від
09.07.2014 (епізод загибелі ОСОБА_488 );
-1 476 грн. за
проведення КНДІСЕ комісійної судово-балістичної експертизи №
2204/2205/14-33/5-20 від 26.06.2014 (епізод загибелі ОСОБА_883 );
-6 900 грн. за
проведення КНДІСЕ комплексної судової трасологічної, балістичної та хімічної
експертизи № 3599/3600/14-33/3632/14-34 від 26.06.2014, а також 4 736 грн. за
проведення КНДІСЕ комплексної судової трасологічної, балістичної та хімічної
експертизи №
7884/7885/14-33/7886/7887/14-34/8253-8259/14-34/8260-8263/14-33/8726/14-52 від
28.10.2014 (епізод загибелі ОСОБА_475 );
-1 480 грн. за
проведення КНДІСЕ комісійної судово-балістичної експертизи №
2198/2199/14-33/5-32 від 31.03.2014, а також 590 грн. 40 коп. за проведення
КНДІСЕ комісійної судово-балістичної експертизи № 7178/7179/14-33 від
21.07.2014 (епізод загибелі ОСОБА_393 );
-2 960 грн. за
проведення КНДІСЕ судово-балістичної та хімічної експертизи №
7170/14-33/7171/7172/14-34 від 04.02.2015 (епізод загибелі ОСОБА_778 );
-590 грн. 40 коп. за
проведення КНДІСЕ комісійної судово-балістичної експертизи № 6422/6423/14-33
від 21.07.2014 (епізод загибелі ОСОБА_494 );
-1 850 грн. за
проведення КНДІСЕ комісійної судово-балістичної експертизи № 2416/14-33/5-75
від 28.11.2014, як визнана судом неналежна (епізод загибелі ОСОБА_512 );
-1 480 грн. за
проведення КНДІСЕ комісійної судово-балістичної експертизи № 2230/2231/14-33
від 17.04.2015, а також 2 368 грн. за проведення КНДІСЕ комплексної судової
трасологічної, балістичної та хімічної експертизи №
7861/7862/14-33/7863/7864/14-34 від 22.07.2014 (епізод загибелі ОСОБА_476 );
-10 464 грн. 50 коп.
за проведення КНДІСЕ комплексної судової трасологічної, балістичної, хімічної
експертизи, експертизи продуктів вибуху та вибухових пристроїв №
5596/5597/15-34/5598/15-33/6886/6887/15-34/6888/15-38 від 23.04.2015, яка
стосується спростованого обвинувачення стосовно ОСОБА_26 ;
-8 685 грн. 60 коп. за
проведення КНДІСЕ комплексної судово-економічної та судово-товарознавчої
експертизи № 5258/9306/15-45 від 29.05.2015, яка стосується спростованого
обвинувачення за ч. 2 ст. 262 КК України;
-787 грн. 20 коп. за
проведення КНДІСЕ комісійної судово-балістичної експертизи № 6708/14-33 від
31.10.2014 (епізод поранення ОСОБА_838 );
-2 368 грн. за
проведення КНДІСЕ комплексної судової трасологічної, балістичної та хімічної
експертизи № 5536/5537/14-33/5538/5539/14-34 від 26.11.2014 (епізод поранення
ОСОБА_1179 );
-2 368 грн. за
проведення КНДІСЕ комплексної судової трасологічної, балістичної та хімічної
експертизи № 5260/14-33/5261/5262/14-34 від 19.11.2014, а також 1 968 грн. за
проведення КНДІСЕ судово-балістичної експертизи № 6405-14-33 від 29.10.2014
(епізод поранення ОСОБА_341 );
-1 230 грн. за
проведення КНДІСЕ комісійної судово-балістичної експертизи № 4696/14-33/5-149
від 31.01.2015, яка визнана судом неналежною за епізодом дослідження кулі, яка
містилася у конверті із пояснювальним текстом «куля видана ОСОБА_1087 », та
гільзи, виданої свідком ОСОБА_1088 , яку виявив гр-н ОСОБА_1089 ;
-984 грн. за
проведення КНДІСЕ комісійної судово-балістичної експертизи № 2601/2602/14-33
від 29.04.2014; 1 968 грн. - експертизи вибухових пристроїв № 5750/14-52 від
26.05.2014; 5 328 грн. - експертизи вибухових пристроїв, вибухових речовин і
продуктів вибуху № 2655/14-52/2744/14-34 від 14.04.2014; 1 574 грн. 40 коп. -
експертизи вибухових пристроїв № 3695-3699/14-52 від 08.04.2014, - всі через
визнання недопустимими даних, які одержані органом досудового розслідування під
час огляду місця події від 27 лютого 2014 року;
-1 230 грн. за
проведення КНДІСЕ комісійної судово-балістичної експертизи № 4331/4332/14-33/5-140
від 11.03.2015; 984 грн. - комісійної судово-балістичної експертизи №
5758/14-33 від 12.02.2015; 8 880 грн. - комплексної судової вибухотехнічної та
трасологічної експертизи № 5080/14-38/16031/14-33/16032/16033/14-34 від
22.12.2014; 8 280 грн. - комплексної судової вибухотехнічної та трасологічної
експертизи № 5079/14-38/16034/14-33/16035/16036/14-34/2-04 від 26.12.2014; 1
230 грн. - комісійної судово-балістичної експертизи № 5143/5144/14-33/5-195 від
02.03.2015; 1 228 грн. 80 коп. - комісійної експертизи зброї та слідів і
обставин її використання № 5759/5760/14-33/5-175б від 02.10.2015, - всі через
визнання недопустимими даних, які одержані органом досудового розслідування під
час огляду місця події 05 квітня 2014 року на території по вул. Інститутська в
м. Києві навпроти входу до станції метро «Хрещатик»;
-1 230 грн. за
проведення КНДІСЕ комісійної судово-балістичної експертизи № 2657/14-33/5-82
від 08.05.2014 через визнання недопустимим виданого особою, яка назвалася
ОСОБА_1092 , предмету як речового доказу.
-1 716 грн. 10 коп. за
складання повідомлення про неможливість надання комісійного висновку експертів
№ 5764; 7489/19-31; 19/8/2-63-СЕ/16 від 01 березня 2021 року через відсутність
результату експертного дослідження.
Також, прокурором поставлено питання про відшкодування
судових витрат в сумі 1 475 грн. 76 коп. на залучення експертів ДНДЕКЦ МВС для
проведення балістичної експертизи № 4331/4332/14-33/5-140 від 11.03.2015,
натомість проведення експертами ДНДЕКЦ МВС вказаної балістичної експертизи №
4331/4332/14-33/5-140 від 11.03.2015 є документально недоведеним, відтак
витрати на цю суму не підлягають стягненню. Більш того експертиза за вказаним
номером проводилася експертами КНДІСЕ і питання щодо відшкодування витрат на її
проведення судом вирішено вище.
Отже, з огляду на обсяг доведеного обвинувачення суд
присяжних вважає за необхідне лише частково стягнути з обвинуваченого ОСОБА_29 судові витрати на залучення експерта за
епізодом поранення потерпілого ОСОБА_326 (комісійна експертиза зброї та слідів
і обставин її використання № 17113/15-33/5-153б від 19.10.2015, комісійна
судово-балістична експертиза № 5273/14-33/5-193 від 17.11.2014) на суму 228
грн. 80 коп. та 350 грн. відповідно, а також у повному обсязі за проведення
КНДІСЕ комплексної судової трасологічної, балістичної, хімічної експертизи,
експертизи продуктів вибуху та вибухових пристроїв №
5610/5611/15-34/5612/15-33/16173-16177/15-34 від 22.09.2015 в сумі 8 160 грн.
50 коп., тобто на загальну суму 8 739 грн. 30 коп.
Крім того, суд присяжних
вважає за необхідне частково стягнути з обвинувачених ОСОБА_31 , ОСОБА_28 та ОСОБА_25
судові витрати на залучення експертів на загальну суму 700 085
грн. 59 (округ. 60) коп. (813 653 грн. 05 коп. - 113 567 грн. 46 коп. (5 544
грн. + 2 220 грн. + 2 368 грн. + 1 845 грн. + 4 440 грн. + 1 476 грн. + 6 900
грн. + 4 736 грн. + 1 480 грн. + 590 грн. 40 коп. + 2 960 грн. + 590 грн. 40
коп. + 1 850 грн. + 1 480 грн. + 2 368 грн. + 10 464 грн. 50 коп. + 787 грн. 20
коп. + 2 368 грн. + 2 368 грн. + 1 968 грн. + 1 230 грн. + 8 685 грн. 60 коп. +
984 грн. + 1 968 грн. + 5 328 грн. + 1 574 грн. 40 коп. + 1 230 грн. + 984 грн.
+ 8 880 грн. + 8 280 грн. + 1 230 грн. + 1 228 грн. 80 коп. + 1 230 грн. + 1
716 грн. 10 коп. + 1 475 грн. 76 коп. + 8 739 грн. 30 коп.), а з кожного з них
у таких долях: з ОСОБА_31 - 400 000
грн.; з ОСОБА_28 - 170 000 грн.; із ОСОБА_25 - 130 085 грн. 60 коп.
З обвинуваченого ОСОБА_26 судові витрати за
залучення експертів стягненню не підлягають через ухвалення щодо нього виправдувального
вироку.
В іншій частині заявлені судові витрати на
залучення експертів на загальну суму 104 828 грн. 15 коп. (813 653 грн. 05 коп. - 8 739 грн. 30 коп. - 400 000 грн. - 170 000 грн. - 130 085 грн. 60 коп.) належить віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5 та 6
Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ст. 62
Конституції України, ч. 2 ст. 7, ч. 3 ст. 323, ст. ст. 100, 124, 129, 174,
368-371, 373-376, 391, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд присяжних, -
У Х В А Л И В:
1. ОСОБА_2666 визнати невинуватим у пред`явленому
обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 41, ч. 1 ст. 340 КК
України, ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 258 КК України (в редакції від 21.09.2006) та
виправдати його за цим обвинуваченням з підстав не доведення того, що в діянні
обвинуваченого є склад даних злочинів.
ОСОБА_2666 визнати невинуватим у пред`явленому
обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 365 КК
України (в редакції від 07.04.2011), ч. 4 ст. 41, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115
КК України, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,
та виправдати його за цим обвинуваченням з підстав не доведення того, що ці
злочини вчинені обвинуваченим.
2. ОСОБА_14 визнати невинуватим у пред`явленому
обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 41, ч. 1 ст. 340 КК
України, ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 258 КК України (в редакції від 21.09.2006), ч. 1
ст. 263 КК України та виправдати його за цим обвинуваченням з підстав не
доведення того, що в діянні обвинуваченого є склад даних злочинів.
ОСОБА_14 визнати винуватим у
вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 119 КК України та ст. 128 КК України,
за якими звільнити його від покарання на підставі ч. 5 ст. 74, п. п. 2 та 3 ч.
1 ст. 49 КК України - у зв`язку із закінченням строків давності.
ОСОБА_14 визнати винуватим у
вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції від
21.02.2014 з урахуванням Примітки 4 до ст. 364 КК України (в редакції від
13.05.2014)), п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5,
12 ч. 2 ст. 115 КК України, за якими призначити йому покарання у виді:
-за ч. 2 ст. 365 КК
України - позбавлення волі строком на 8 (вісім) років, з позбавленням права
обіймати посади, пов`язані із здійсненням правоохоронної діяльності, строком на
3 (три) роки, з позбавленням на підставі ст. 54 КК України спеціального звання
«підполковник міліції»;
-за п. п. 1, 5, 12 ч.
2 ст. 115 КК України - довічного позбавлення волі, з позбавленням на підставі
ч. 2 ст. 55 КК України права обіймати посади, пов`язані із здійсненням
правоохоронної діяльності, строком на 3 (три) роки, з позбавленням на підставі
ст. 54 КК України спеціального звання «підполковник міліції»;
-за ч. 2 ст. 15, п. п.
1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - позбавлення волі строком на 10 (десять)
років, з позбавленням на підставі ч. 2 ст. 55 КК України права обіймати посади,
пов`язані із здійсненням правоохоронної діяльності, строком на 3 (три) роки, з
позбавленням на підставі ст. 54 КК України спеціального звання «підполковник
міліції».
За сукупністю злочинів, відповідно до ст. 70 КК України,
остаточно призначити ОСОБА_2667 покарання шляхом поглинення менш суворого
покарання більш суворим у виді довічного позбавлення волі, з позбавленням права
обіймати посади, пов`язані із здійсненням правоохоронної діяльності, строком на
3 (три) роки, з позбавленням спеціального звання «підполковник міліції».
3. ОСОБА_13 визнати невинуватим у пред`явленому
обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 41, ч. 1 ст. 340 КК
України, ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 258 КК України (в редакції від 21.09.2006), та
виправдати його за цим обвинуваченням з підстав не доведення того, що в діянні
обвинуваченого є склад даних злочинів.
ОСОБА_13 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 262 КК України, та виправдати його
за цим обвинуваченням з підстав не доведення того, що злочин вчинений
обвинуваченим.
ОСОБА_13 визнати винуватим у вчиненні злочинів,
передбачених ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції від 21.02.2014 з
урахуванням Примітки 4 до ст. 364 КК України (в редакції від 13.05.2014)), ч. 4
ст. 41, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п.
1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, за якими призначити йому покарання у виді:
-за ч. 4 ст. 41, ч. 2
ст. 365 КК України - позбавлення волі строком на 7 (сім) років, з позбавленням
права обіймати посади, пов`язані із здійсненням правоохоронної діяльності,
строком на 3 (три) роки, з позбавленням на підставі ст. 54 КК України
спеціального звання «сержант міліції»;
-за ч. 4 ст. 41, п. п.
1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - позбавлення волі строком на 15 (п`ятнадцять)
років, з позбавленням на підставі ч. 2 ст. 55 КК України права обіймати посади,
пов`язані із здійсненням правоохоронної діяльності, строком на 3 (три) роки, з
позбавленням на підставі ст. 54 КК України спеціального звання «сержант
міліції»;
-за ч. 4 ст. 41, ч. 2
ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - позбавлення волі строком на 10
(десять) років, з позбавленням на підставі ч. 2 ст. 55 КК України права
обіймати посади, пов`язані із здійсненням правоохоронної діяльності, строком на
3 (три) роки, з позбавленням на підставі ст. 54 КК України спеціального звання
«сержант міліції».
За сукупністю злочинів, відповідно до ст. 70 КК України,
остаточно призначити ОСОБА_2668 покарання шляхом поглинення менш суворого
покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 15 (п`ятнадцять)
років, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із здійсненням
правоохоронної діяльності, строком на 3 (три) роки, з позбавленням спеціального
звання «сержант міліції».
4. ОСОБА_12 визнати невинуватим у пред`явленому
обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 41, ч. 1 ст. 340 КК
України, ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 258 КК України (в редакції від 21.09.2006), та
виправдати його за цим обвинуваченням з підстав не доведення того, що в діянні
обвинуваченого є склад даних злочинів.
ОСОБА_12 визнати невинуватим у пред`явленому
обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 262 КК України, та
виправдати його за цим обвинуваченням з підстав не доведення того, що злочин
вчинений обвинуваченим.
ОСОБА_12 визнати винуватим у вчиненні злочинів,
передбачених ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції від 21.02.2014 з
урахуванням Примітки 4 до ст. 364 КК України (в редакції від 13.05.2014)), ч. 4
ст. 41, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п.
1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, за якими призначити йому покарання у виді:
-за ч. 4 ст. 41, ч. 2
ст. 365 КК України - позбавлення волі строком на 7 (сім) років, з позбавленням
права обіймати посади, пов`язані із здійсненням правоохоронної діяльності,
строком на 3 (три) роки, з позбавленням на підставі ст. 54 КК України спеціального
звання «сержант міліції»;
-за ч. 4 ст. 41, п. п.
1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - позбавлення волі строком на 15 (п`ятнадцять)
років, з позбавленням на підставі ч. 2 ст. 55 КК України права обіймати посади,
пов`язані із здійсненням правоохоронної діяльності, строком на 3 (три) роки, з
позбавленням на підставі ст. 54 КК України спеціального звання «сержант
міліції»;
-за ч. 4 ст. 41, ч. 2
ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - позбавлення волі строком на 10
(десять) років, з позбавленням на підставі ч. 2 ст. 55 КК України права
обіймати посади, пов`язані із здійсненням правоохоронної діяльності, строком на
3 (три) роки, з позбавленням на підставі ст. 54 КК України спеціального звання
«сержант міліції».
За сукупністю злочинів, відповідно до ст. 70 КК України,
остаточно призначити ОСОБА_2669 покарання шляхом поглинення менш суворого
покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 15 (п`ятнадцять)
років, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із здійсненням
правоохоронної діяльності, строком на 3 (три) роки, з позбавленням спеціального
звання «сержант міліції».
5. ОСОБА_10 визнати невинуватим у пред`явленому
обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 41, ч. 1 ст. 340 КК
України, ч. 4 ст. 41, ч. 3 ст. 258 КК України (в редакції від 21.09.2006), та
виправдати його за цим обвинуваченням з підстав не доведення того, що в діянні
обвинуваченого є склад даних злочинів.
ОСОБА_10 визнати невинуватим у пред`явленому
обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 262 КК України, ч. 4
ст. 41, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 15, п. п.
1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, та виправдати його за цим обвинуваченням з
підстав не доведення того, що ці злочини вчинені обвинуваченим.
ОСОБА_10 визнати винуватим у
вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції від
21.02.2014 з урахуванням Примітки 4 до ст. 364 КК України (в редакції від
13.05.2014)), за якою призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком
на 5 (п`ять) років, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із
здійсненням правоохоронної діяльності, строком на 2 (два) роки.
6. Початок строку відбування
покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_355 , ОСОБА_356 та ОСОБА_354 рахувати з
дня приведення даного вироку до виконання.
Строк відбування додаткового покарання у виді позбавлення
права обіймати посади обвинуваченим ОСОБА_355 , ОСОБА_356 , ОСОБА_357 та
ОСОБА_354 поширюється на весь час відбування основного покарання у виді
позбавлення волі та, окрім цього, на строк, спеціально установлений вироком.
У строк відбування покарання ОСОБА_357
зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 23 лютого 2015 року
до 28 (включно) грудня 2019 року з урахуванням строку затримання та
перебування під вартою у зв`язку з даною справою з розрахунку один день
попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Вважати ОСОБА_29 таким, що повністю відбув
призначене судом за даним вироком основне покарання у виді позбавлення волі
строком на 5 (п`ять) років.
У строк відбування покарання ОСОБА_355
зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 03 квітня 2014 року
до 28 (включно) грудня 2019 року з урахуванням строку затримання та
перебування під вартою у зв`язку з даною справою з розрахунку один день
попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, тобто 11 років 05 місяців
22 дні.
У строк відбування покарання ОСОБА_356
зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 03 квітня 2014 року
до 28 (включно) грудня 2019 року з урахуванням строку затримання та
перебування під вартою у зв`язку з даною справою з розрахунку один день
попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, тобто, тобто 11 років 05
місяців 22 дні.
У строк відбування покарання ОСОБА_354
зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 26 червня 2015 року
до 28 (включно) грудня 2019 року з урахуванням строку затримання та
перебування під вартою у зв`язку з даною справою з розрахунку один день
попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, тобто 09 років та 04 дні.
7. Запобіжні заходи у виді
особистого зобов`язання щодо обвинувачених ОСОБА_28 , ОСОБА_25 та ОСОБА_31 ,
які перебувають у розшуку через ухилення від суду - скасувати.
Надати дозвіл на затримання ОСОБА_28 , ОСОБА_25 та
ОСОБА_31 , які оголошені у розшук через ухилення від суду, для забезпечення
виконання призначеного судом присяжних покарання у виді позбавлення волі в
частині його невідбутої частини за даним вироком суду.
Запобіжні заходи у виді особистого зобов`язання щодо
обвинувачених ОСОБА_29 та ОСОБА_26 - скасувати.
8. Пред`явлені до Міністерства
внутрішніх справ України як до особи, яка несе цивільно-правову
відповідальність за дії обвинувачених ОСОБА_31 , ОСОБА_25 та ОСОБА_2646 , третя
особа - Державна Казначейська служба України, позови про відшкодування
моральної шкоди, завданої злочином, які подали потерпілі - цивільні позивачі
ОСОБА_217 , ОСОБА_219 , ОСОБА_220 , ОСОБА_221 , ОСОБА_224 , ОСОБА_230 ,
ОСОБА_234 , ОСОБА_236 , ОСОБА_235 , ОСОБА_239 , ОСОБА_240 , ОСОБА_241 ,
ОСОБА_244 , ОСОБА_245 , ОСОБА_247 , ОСОБА_249 , ОСОБА_250 , ОСОБА_251 ,
ОСОБА_237 , ОСОБА_252 , ОСОБА_254 , ОСОБА_253 , ОСОБА_257 , ОСОБА_260 ,
ОСОБА_261 , ОСОБА_262 , ОСОБА_264 , ОСОБА_265 , ОСОБА_266 , ОСОБА_267 ,
ОСОБА_268 - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України, третя
особа - Державна Казначейська служба України, шляхом списання коштів з
казначейських рахунків Міністерства внутрішніх справ України на відшкодування
моральної шкоди, завданої злочином, на користь:
ОСОБА_2670 - 1 000 000 грн.;
ОСОБА_2671 - 1 000 000 грн.;
ОСОБА_2672 - 1 000 000 грн.;
ОСОБА_2673 - 1 000 000 грн.;
ОСОБА_2674 - 1 000 000 грн.;
ОСОБА_1905 - 1 000 000 грн.;
ОСОБА_2675 - 1 000 000 грн.;
ОСОБА_464 - 145 000 грн.;
ОСОБА_2676 - 1 000 000 грн.;
ОСОБА_2677 - 1 000 000 грн.;
ОСОБА_2678 - 1 000 000 грн.;
ОСОБА_432 - 250 000 грн.;
ОСОБА_2679 - 40 000 грн.;
ОСОБА_2680 - 1 000 000 грн.;
ОСОБА_2681 - 1 000 000 грн.;
ОСОБА_2682 - 50 000 грн.;
ОСОБА_2683 - 1 000 000 грн.;
ОСОБА_2684 та ОСОБА_2685 - 1 000 000 грн.;
ОСОБА_2686 - 1 000 000 грн.;
ОСОБА_2687 - 1 000 000 грн.;
ОСОБА_2688 - 1 000 000 грн.;
ОСОБА_2689 - 1 000 000 грн.;
ОСОБА_2690 - 1 000 000 грн.;
ОСОБА_423 (батько загиблого ОСОБА_423 ) - 1 000 000 грн.;
ОСОБА_2091 - 1 000 000 грн.;
ОСОБА_2691 - 1 000 000 грн.;
ОСОБА_2692 - 20 000 грн.;
ОСОБА_2693 - 1 000 000 грн.;
ОСОБА_2694 - 1 000 000 грн.;
ОСОБА_2695 - 1 000 000 грн.
Пред`явлені до Міністерства внутрішніх справ України як
до особи, яка несе цивільно-правову відповідальність за дії обвинувачених
ОСОБА_31 , ОСОБА_25 та ОСОБА_2646 , третя особа - Державна Казначейська служба
України, цивільні позови про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином,
які подали потерпілі - цивільні позивачі ОСОБА_218 , ОСОБА_225 , ОСОБА_226 ,
ОСОБА_227 , ОСОБА_228 , ОСОБА_229 , ОСОБА_231 , ОСОБА_232 , ОСОБА_242 ,
ОСОБА_255 , ОСОБА_256 , ОСОБА_258 - задовольнити частково.
Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України, третя
особа - Державна Казначейська служба України, шляхом списання коштів з
казначейських рахунків Міністерства внутрішніх справ України на відшкодування
моральної шкоди, завданої злочином, на користь:
ОСОБА_2696 - 1 000 000 грн.;
ОСОБА_2697 - 1 000 000 грн.;
ОСОБА_2698 - 1 000 000 грн.;
ОСОБА_2699 та ОСОБА_2700 - 2 000 000 грн.;
ОСОБА_429 - 500 000 грн.;
ОСОБА_466 - 150 000 грн.;
ОСОБА_433 - 150 000 грн.;
ОСОБА_2701 - 1 000 000 грн.;
ОСОБА_2702 - 1 000 000 грн.;
ОСОБА_2703 - 1 000 000 грн.;
ОСОБА_450 - 500 000 грн.
В іншій частині вказані цивільні позови, які подали:
ОСОБА_218 - на суму 9 000 000 грн.; ОСОБА_225 - на суму 9 000 000 грн.;
ОСОБА_226 - на суму 9 000 000 грн.; ОСОБА_227 та ОСОБА_228 - на суму 18 000 000
грн.; ОСОБА_229 - на суму 200 000 грн.; ОСОБА_231 - на суму 350 000 грн.;
ОСОБА_232 - на суму 9 850 000 грн.; ОСОБА_242 - на суму 29 000 000 грн.;
ОСОБА_255 - на суму 1 000 000 грн.; ОСОБА_256 - на суму 9 000 000 грн.;
ОСОБА_258 - на суму 500 000 грн. - залишити без задоволення.
Пред`явлені в порядку ч. 1 ст. 1172 ЦК України до
Міністерства внутрішніх справ України як до особи, яка несе цивільно-правову
відповідальність за дії обвинувачених ОСОБА_31 , ОСОБА_25 та ОСОБА_2646 , третя
особа - Державна Казначейська служба України, позови, які подали потерпілі -
цивільні позивачі ОСОБА_223 , ОСОБА_233 , ОСОБА_238 , ОСОБА_259 та ОСОБА_263 -
залишити без розгляду згідно з правилами ч. 3 ст. 129 КПК України.
Пред`явлені до Міністерства внутрішніх справ України як
до особи, яка несе цивільно-правову відповідальність за дії обвинувачених
ОСОБА_26 та ОСОБА_29 , третя особа - Державна Казначейська служба України,
позови, які подали потерпілі - цивільні позивачі ОСОБА_217 , ОСОБА_218 ,
ОСОБА_219 , ОСОБА_220 , ОСОБА_221 , ОСОБА_223 , ОСОБА_224 , ОСОБА_225 ,
ОСОБА_226 , ОСОБА_227 , ОСОБА_228 , ОСОБА_229 , ОСОБА_230 , ОСОБА_231 ,
ОСОБА_232 , ОСОБА_233 , ОСОБА_234 , ОСОБА_235 , ОСОБА_236 , ОСОБА_237 ,
ОСОБА_238 , ОСОБА_239 , ОСОБА_240 , ОСОБА_241 , ОСОБА_242 , ОСОБА_244 ,
ОСОБА_245 , ОСОБА_247 , ОСОБА_249 , ОСОБА_250 , ОСОБА_251 , ОСОБА_252 ,
ОСОБА_253 , ОСОБА_254 , ОСОБА_255 , ОСОБА_256 , ОСОБА_257 , ОСОБА_258 , ОСОБА_259
, ОСОБА_260 , ОСОБА_261 , ОСОБА_262 , ОСОБА_263 , ОСОБА_264 , ОСОБА_265 ,
ОСОБА_266 , ОСОБА_267 , ОСОБА_268 - залишити без розгляду згідно з правилами ч.
3 ст. 129 КПК України.
Пред`явлені до Головного
управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві,
Головного управління Національної поліції України в м. Києві, обвинувачених
ОСОБА_31 , ОСОБА_25 , ОСОБА_2646 , ОСОБА_29 та ОСОБА_26 цивільні позови, які
подали потерпілі - цивільні позивачі ОСОБА_217 , ОСОБА_218 , ОСОБА_219 ,
ОСОБА_220 , ОСОБА_221 , ОСОБА_223 , ОСОБА_224 , ОСОБА_225 , ОСОБА_226 ,
ОСОБА_227 , ОСОБА_228 , ОСОБА_229 , ОСОБА_230 , ОСОБА_231 , ОСОБА_232 ,
ОСОБА_233 , ОСОБА_234 , ОСОБА_235 , ОСОБА_236 , ОСОБА_237 , ОСОБА_238 ,
ОСОБА_239 , ОСОБА_240 , ОСОБА_241 , ОСОБА_242 , ОСОБА_244 , ОСОБА_245 ,
ОСОБА_247 , ОСОБА_249 , ОСОБА_250 , ОСОБА_251 , ОСОБА_252 , ОСОБА_253 ,
ОСОБА_254 , ОСОБА_255 , ОСОБА_256 , ОСОБА_257 , ОСОБА_258 , ОСОБА_259 ,
ОСОБА_260 , ОСОБА_261 , ОСОБА_262 , ОСОБА_263 , ОСОБА_264 , ОСОБА_265 ,
ОСОБА_266 , ОСОБА_267 , ОСОБА_268 - залишити без задоволення.
Пред`явлений до Міністерства внутрішніх справ України як
до особи, яка несе цивільно-правову відповідальність за дії обвинувачених
ОСОБА_31 , ОСОБА_25 та ОСОБА_2646 , третя особа - Державна Казначейська служба України,
позов потерпілої ОСОБА_244 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої
злочином в розмірі 2 769 662 000 000 грн. - залишити без задоволення.
Закрити провадження за цивільним позовом ОСОБА_478 про
відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255
ЦПК України - у зв`язку із смертю цивільного позивача.
Цивільні позови ОСОБА_2182 , ОСОБА_243 , ОСОБА_2658 про
відшкодування моральної шкоди залишити без розгляду на підставі ч. 1 ст. 326
КПК України - у зв`язку з неприбуттям цивільних позивачів в судове засідання.
Заявлені прокурором в межах даного судового провадження в
порядку ч. 3 ст. 128 КПК України цивільні позови про відшкодування в
солідарному порядку обвинуваченими ОСОБА_376 , ОСОБА_390 , ОСОБА_2661 ,
ОСОБА_645 та ОСОБА_652 матеріальної шкоди, завданої злочином, у виді витрат на
лікування потерпілих в інтересах держави на користь: Білопільська центральна
районна лікарня - на суму 146 грн. 76 коп.; Головний військово-медичний
клінічний ордену Червоної Зірки центр «Головний військовий клінічний госпіталь»
- на суму 1 929 грн. 37 коп.; Городенківська центральна районна лікарня - на
суму 1 316 грн. 06 коп.; ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова
НАМН України» - на суму 1 358 грн. 50 коп.; Івано-Франківська обласна клінічна
лікарня - на загальну суму 9 417 грн. 99 коп.; Комунальний заклад «Рівненська
обласна клінічна лікарня» - на суму 8 911 грн. 62 коп.; Комунальний заклад
Тернопільської обласної ради «Тернопільська університетська лікарня» - на суму
7 339 грн.; Комунальний заклад «Центральна районна лікарня Калуської міської і
районної рад Івано-Франківської області» - на суму 4 493 грн. 64 коп.; Київська
міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги - на загальну суму 43 518
грн. 15 коп.; Київська міська клінічна лікарня № 1 - на суму 2 032 грн. 38
коп.; Київська міська клінічна лікарня № 3 - на загальну суму 4 455 грн. 20
коп.; Київська міська клінічна лікарня № 4 - на суму 870 грн.; Київська міська
клінічна лікарня № 5 - на суму 12 104 грн. 40 коп.; Київська міська клінічна
лікарня № 7 - на суму 3 061 грн. 14 коп.; Київська міська клінічна лікарня № 10
- на суму 2 122 грн. 30 коп.; Київська міська клінічна лікарня № 12 - на
загальну суму 10 865 грн. 72 коп.; Київська міська клінічна лікарня № 17 - на
загальну суму 14 227 грн. 02 коп.; Київська міська клінічна лікарня № 18 - на
загальну суму 11 787 грн. 16 коп.; Клінічна лікарня «Феофанія» - на загальну
суму 43 740 грн.; Комунальна міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги
м. Львова - на суму 513 грн. 97 коп.; Комунальна 8-а міська клінічна лікарня м.
Львова - на загальну суму 7 922 грн. 28 коп.; Львівська обласна клінічна
лікарня - на суму 11 213 грн. 91 коп.; ОСОБА_3023 івська клінічна лікарня м.
Києва - на суму 4 493 грн. 64 коп.; Радивилівська районна лікарня - на суму 1
120 грн. 85 коп.; Хмельницька обласна лікарня - на суму 8 527 грн. 99 коп. -
залишити без задоволення.
9. Арешт, накладений на майно
обвинувачених ОСОБА_26 (т. 185 а. 25, 43), ОСОБА_25 (т. 205 а. 117-188),
ОСОБА_28 , ОСОБА_31 та ОСОБА_29 - скасувати.
10. Стягнути з ОСОБА_14 в дохід
держави на відшкодування судових витрат за залучення експертів - 400 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_13 в дохід держави на
відшкодування судових витрат за залучення експертів - 170 000 грн.
Стягнути з
ОСОБА_12 в дохід держави на відшкодування
судових витрат за залучення експертів - 130 085 грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_10 в дохід держави на відшкодування
судових витрат за залучення експертів - 8 739 грн. 30 коп.
В іншій частині заявлені судові витрати на
залучення експертів на загальну суму 104 828 грн. 15 коп. - віднести на рахунок
держави.
11. Речові докази після набрання
вироком законної сили:
-документи, в тому
числі відео, аудіо та фото матеріали, а також диски, флеш накопичувачі та інші
носії таких документів - зберігати при матеріалах провадження;
-одяг, елементи та
фрагменти одягу, особисті речі та документи потерпілих, які передані на
відповідальне зберігання потерпілим - використовувати за належністю;
-одяг, елементи та
фрагменти одягу, особисті речі та документи потерпілих, які перебувають на
зберіганні органу досудового розслідування - повернути потерпілим за їх заявою
в разі втрати потреби у подальшому їх зберіганні, в іншому випадку - знищити;
-металеву каску як
речовий доказ за епізодом загибелі ОСОБА_1075 - передати потерпілому ОСОБА_2704
після втрати потреби у подальшому її зберіганні;
-одяг, елементи та
фрагменти одягу, особисті речі та предмети обвинувачених, які перебувають на
зберіганні органу досудового розслідування - повернути законним володільцям за
їх заявою в разі втрати потреби у подальшому їх зберіганні, в іншому випадку -
знищити;
-особисті документи,
які перебувають на зберіганні органу досудового розслідування - повернути їх
законним володільцям;
-кулі, фрагменти куль
(оболонки, осердя тощо), гільзи, фрагменти гільз, фрагменти спеціальних засобів
та інший балістичний матеріал - залишити в розпорядженні органів досудового
розслідування, прокуратури із збереженням за необхідності в експертних
установах;
-боєприпаси,
вогнепальну зброю та спеціальні засоби, які придатні для застосування - в разі
втрати потреби у подальшому їх зберіганні передати в органи Національної
поліції для використання за призначенням;
- елементи
вогнепальної зброї та спеціальних засобів, які непридатні для застосування чи
піддавалися обробці - залишити в розпорядженні органу досудового розслідування
із збереженням за необхідності в експертних установах, після втрати потреби у
подальшому їх зберіганні - знищити;
-інші речі та їх
фрагменти, які перебувають на зберіганні органу досудового розслідування - в
разі втрати потреби у подальшому їх зберіганні знищити.
12. Вирок може бути оскаржений в
апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції
через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його
проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку
подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання
апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після
прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді
копію вироку. Повний текст вироку після проголошення його резолютивної частини
вручається учасникам судового провадження негайно після його проголошення з
урахуванням часу, який є необхідним для виготовлення його копії. Учаснику
судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія
судового рішення надсилається наступного дня після ухвалення з урахуванням
часу, який є необхідним для її виготовлення.
ПРИСЯЖНІ ОСОБА_2705 ,
ОСОБА_2706 ,
ОСОБА_2707 ;
СУДДІ ОСОБА_2708 ,
ОСОБА_2709 .