Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 343/2557/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Надіслано судом: 20.10.2023. Зареєстровано: 20.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.10.2023.
Дата набрання законної сили: 21.11.2023
Номер судового провадження: 1-кп/0343/132/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023090000000198

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №: 343/2557/23 
		Провадження №: 1-кп/0343/132/23 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		20 жовтня 2023 року        м. Долина
		 
		Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
		судді  ОСОБА_1 ,
		з участю: секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області кримінальне провадження № 1-кп/0343/132/23, справа № 343/2557/23, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22023090000000198 від 05.10.2023, про обвинувачення 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Долина, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, несудимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України,
		за участю: прокурора - ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
		захисника - ОСОБА_5 ,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_3 перешкоджав законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
		Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.
		Положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		У відповідності до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
		Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
		Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України, захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		Пунктом 9 ст. 1 Закону України «Про національну безпеку» від 21.06.2018 № 2469-VIII (далі - Закон «Про національну безпеку») визначено, що національна безпека України - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.
		У відповідності до п. 2 ст. 1 Закону «Про національну безпеку», воєнна безпека - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних інтересів від воєнних загроз.
		Згідно із п.п. 44-45 рішення Ради національної безпеки та оборони України від 14.09.2020, основним завданням у сфері воєнної безпеки є розвиток потенціалу стримування. Безумовним пріоритетом є боєздатні Збройні Сили України, підготовлений і вмотивований військовий резерв та ефективна територіальна оборона, які у поєднанні зі спроможностями інших органів сектору безпеки і оборони здатні завдати таких неприйнятних для противника втрат на землі, у повітрі, на морі та у кіберпросторі, що унеможливить реалізацію його агресивних намірів. Держава врахує уроки гібридної агресії проти України, бойових дій на Близькому Сході у нових доктринальних підходах до забезпечення воєнної безпеки.
		Пунктом 22 частини III Стратегії забезпечення державної безпеки, ухваленої рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 16.02.2002 року (далі - Стратегія) визначено, що державна політика у сфері державної безпеки спрямовується на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам державній безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних, диверсійних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що призводять до цих загроз та причин їх виникнення.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 № 1934-ХІІ (далі - Закон) Збройні Сили України (далі ЗСУ) - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
		Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
		У відповідності до ст. 3 Закону, організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
		Згідно зі ст. 12 Закону, підготовка Збройних Сил України до виконання покладених на них Конституцією України завдань, організація та забезпечення їх виконання, підтримання на належному рівні бойової і мобілізаційної готовності та боєздатності, виховна робота, збереження життя і здоров`я особового складу, забезпечення законності та військової дисципліни у Збройних Силах України здійснюються органами військового управління, командирами і начальниками всіх рівнів відповідно до вимог Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері оборони.
		У відповідності до ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII (далі - Закон «Про оборону України»), військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
		Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Збройна агресія - застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України вважається збройною агресією.
		Статтею 4 Закону «Про оборону України» визначено, що у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях.
		Положеннями ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3542-XII (далі - Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
		Цим же законом особливий період визначено як період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Пунктом 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
		Згідно із п. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади.
		Пунктами 1, 3 цієї ж статті Закону зобов`язано громадян з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; під час мобілізації з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.
		Пунктом 2 ст. 26 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено настання відповідальності громадян за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		Згідно зі ст. 17 Закону «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон «Про військовий обов`язок і військову службу») захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
		Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.
		Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов`язок у запасі відповідно до законодавства.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
		Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
		Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
		Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення), Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в АДРЕСА_2 та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
		Пунктом 8 Положення визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, у виконанні завдань з підготовки та ведення територіальної оборони, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
		Відповідно до п. 9 Положення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
		24 лютого 2022 року президент російської федерації оголосив про своє рішення почати військову операцію в Україні, після чого був відданий наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України.
		Після того 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил російської федерації шляхом збройної агресії, незаконно вторглись на територію України, перетнувши лінію державного кордону України, розташовану в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та шляхом застосування зброї здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти, а також здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до теперішнього часу та призводить до тяжких наслідків.
		Указані дії супроводжуються бойовим застосуванням авіації, артилерійськими та ракетними ударами, а також застосуванням броньованої техніки та іншого озброєння. При цьому вогневі удари здійснюються по об`єктам, які захищені нормами міжнародного гуманітарного права. Зазначені дії призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.
		Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено, і наразі він діє строком до 15 листопада 2023 року.
		Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, оголошено проведення загальної мобілізації.
		Строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався Указами Президента України і наразі його продовжено з 18 серпня 2023 року на 90 діб.
		На виконання вимог Законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про оборону України», «Про військовий обов`язок і військову службу», вищевказаних Указів Президента України про проведення загальної мобілізації, Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 921, Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, інших нормативних документів, наказів та директив Генерального штабу, мобілізаційних розпоряджень працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 стали систематично проводитись заходи зі встановлення мобілізаційного ресурсу держави та подальшого доукомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, виклику громадян для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, призову під час мобілізації, в т.ч. серед внутрішньо переміщених осіб, які не виконують правила військового обліку, і після початку повномасштабного вторгнення зс рф змінили місце проживання та, прибувши на територію Івано-Франківської області, не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не стали на військовий облік та ухиляються від нього, та інші заходи з мобілізації людських ресурсів з метою доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань з метою забезпечення оборони України в особливий період, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями, а також забезпечення виконання військового обов`язку громадянами України.
		Житель с. Новичка Калуського району Долинської ТГ Івано-Франківської області ОСОБА_3 , знаючи, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс в суспільстві, у тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, у соціальних мережах виник посилений попит на поширення інформації про діяльність ТЦК та СП, умисно, вирішив перешкодити законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань під час здійснення ними призову на військову службу в особливий період. 
		З метою перешкоджання діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки по здійсненню мобілізаційних заходів ОСОБА_3 літом 2022 року вирішив створити загальнодоступну тематичну інформаційну групу в месенджері «Viber» для збору, консолідації і трансляції повідомлень з відомостями про місця і час проведення відповідних заходів указаними військовими формуваннями громадянам України, які мають намір ухилитися від виконання своїх обов`язків з захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України під час мобілізації в особливий період. 
		Перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань полягає у вчиненні діяння (дій або бездіяльності), яке виражається у втручанні в цю діяльність, створенні перешкод, перепон, спрямованих на недопущення, припинення чи заборону проведення окремих дій чи маневрів ЗСУ та іншими військовими формуваннями, прийняття тактичних чи стратегічних рішень керівництвом чи особовим складом зазначених підрозділів задля ускладнення або унеможливлення здійснення законної діяльності ЗСУ та іншими військовими формуваннями або істотному зниженні її ефективності.
		Умислом ОСОБА_3 прямо охоплювались дії, спрямовані на заподіяння шкоди діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки як військових формувань ЗСУ. При цьому, ОСОБА_3 усвідомлював об`єктивно існуючу небезпеку свого діяння та бажав настання передбачуваних наслідків.
		Перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань здійснювалось ОСОБА_3 без корисливої мети за відсутності ознак державної зради, яка виражається у проведенні підривної діяльності проти України. 
		ОСОБА_3 шляхом адміністрування організував забезпечення постійного функціонування групи, публікацію інформації в тематичній групі, наповнення контентом - інформаційними повідомленнями відповідної тематики, що надало змогу залучити до її діяльності якомога більшу кількість учасників.
		Влітку 2022 року, точну дату встановити не представляється за можливе, ОСОБА_3 , перебуваючи в с. Новичка Долинської ТГ Калуського району, Івано-Франківської області, використавши мобільний телефон з СІМ-картою з телефонним номером НОМЕР_1 , створив в месенджері Viber інформаційну групу з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та з описом до неї «група де воєнком, де повістки Долинського району» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 
		Таким чином, зі змісту функціонального призначення інформаційної групи встановлено, що ОСОБА_3 чітко усвідомлював, що розміщуючи у Viber-групі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » інформацію про вручення повісток працівниками центрів комплектування та соціальної підтримки з метою уникнення громадян України від призову на військову службу, він перешкоджає законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період та бажав настання суспільно небезпечних наслідків. Крім того, ОСОБА_3 з метою приховування своєї протиправної діяльності закрив у налаштуваннях групи контактні дані (номера) всіх учасників групи, в тому числі і свої. Указане також свідчить, що ОСОБА_3 усвідомлював, що здійснює протиправну діяльність та не бажав бути викритим у її вчиненні.
		При цьому ОСОБА_3 визначив суперадміном групи особисто себе (користувач з ніком « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ). 
		Крім того ОСОБА_3 здійснив її налаштування таким чином, щоб користувачі самостійно надсилали інформацію у вигляді текстових, фото, аудіо та відео повідомлень із зазначенням місця, часу та адреси, де військовослужбовцями відповідних підрозділів ЗСУ та інших збройних формувань проводяться мобілізаційні заходи, чим інформували цільову аудиторію з числа громадян України, які ухиляються від призову та/або мобілізації і військового обліку, про місця виконання службових обов`язків співробітниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на території м. Долина та Калуського району, що об`єктивно перешкоджало законній діяльності відповідних підрозділів ЗСУ.
		Також, у вказаній Viber-групі рекламувалися аналогічні тематичні групи під назвами: « ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 » (https://invite.viber.com/?g2=AQAuqCitQ71Y8kw8sw82CVmePWEQzY96bSt5Kr7pYnMHfbFvRK9lRLqWewGSI3ts), « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ( ІНФОРМАЦІЯ_7 « ІНФОРМАЦІЯ_8 » ( ІНФОРМАЦІЯ_9 
		Так, у період часу з літа 2022 року по 28.09.2023 у вайбер-групі « ІНФОРМАЦІЯ_3 »з метою перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших воєнізованих формувань розміщено 6 інформаційних повідомлень із зазначенням конкретних місць, де співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_10 здійснювалася відповідна службова діяльність за наступними адресами:
		- ІНФОРМАЦІЯ_11 , АДРЕСА_3 (район магазину « ІНФОРМАЦІЯ_12 »);
		- ІНФОРМАЦІЯ_11 , АДРЕСА_3 (район гуртожитку « ІНФОРМАЦІЯ_13 »);
		- ІНФОРМАЦІЯ_14 , м. Долина, Івано-Франківська обл. (район блок-посту);
		- ІНФОРМАЦІЯ_15 , АДРЕСА_4 (район магазину « ІНФОРМАЦІЯ_16 »);
		- 08.07.2023, м. Болехів, Івано-Франківська обл. (район магазину « ІНФОРМАЦІЯ_17 »); 
		- 11.07.2023, АДРЕСА_5 , АДРЕСА_3 (район ліцею №4). 
		При цьому, ОСОБА_3 розроблено механізм перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших воєнізованих формувань і, незважаючи на те, що вказана інформація поширювалась не лише ним, а й іншими учасниками Viber-групі, які не перебували у злочинній змові з ОСОБА_3 , вся діяльність Viber-групи охоплювалась його злочинним умислом. Тобто, ОСОБА_3 чітко знав та усвідомлював, що у Viber-групі систематично розміщується інформація, яка систематично чинить перешкоди зазначеній законній діяльності ЗСУ. 
		Цілеспрямоване поширення серед громадян України, які підлягають військовому обліку, призову, відомостей, зокрема в соціальних мережах через Інтернет, про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_18 в АДРЕСА_3 , перешкоджає їх законній діяльності, визначеній ст. 1, 14, 33, 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки надає можливість громадянам України, які бажають ухилитися від виконання військового обов`язку, уникнути військового обліку та призову і створює перепони для встановлення мобілізаційного ресурсу держави, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
		Таким чином, організувавши розміщення у Viber групі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » повідомлень про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів працівниками ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_3 втрутився в законну діяльність ІНФОРМАЦІЯ_18 в АДРЕСА_3 та створив перешкоди, перепони в діяльності ЗСУ та інших військових формувань, що призвело до суспільно-небезпечних наслідків у вигляді нездійснення в повному обсязі у визначені терміни мобілізаційних заходів, встановлення мобілізаційного ресурсу держави, призову, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
		Перешкоджання з боку ОСОБА_3 фактично представляє собою цілеспрямовану діяльність, яка полягає у незаконному втручанні, що створює перешкоди, перепони, для недопущення, припинення відповідної законної діяльності військових формувань, за відсутності ознак державної зради у вигляді підривної діяльності проти України.
		Таким чином, ОСОБА_7 перешкоджав законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України.
		Обвинувальний акт надійшов до суду з угодою про визнання винуватості від 12 жовтня 2023 року, укладеною між начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_4 , якому надано повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_5 , за умовами якої підозрюваний ОСОБА_3 під час досудового розслідування повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, не заперечує обставин вчинення інкримінованого злочину, що викладено в повідомленні про підозру, а також зобов`язується:
		- беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні;
		- сприяти розслідуванню і встановленню обставин вказаного кримінального провадження;
		- співпрацювати з Івано-Франківською обласною прокуратурою та управлінням СБ України в області у викритті кримінальних правопорушень стосовно осіб, які через телеграм-канали та Viber групи перешкоджають законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
		Сторонами погоджена кваліфікація інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 114-1 КК України, яка не підлягає подальшому оспорюванню.
		ОСОБА_3 характеризується позитивно, не судимий, на диспансерному обліку в психоневрологічних та наркологічних закладах не перебуває.
		Обставинами, які, згідно зі ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_3 , є: щире каяття, яке виражається в тому, що підозрюваний визнає свою вину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію, що склалася. Зокрема, він припинив адміністрування та діяльність Viber-групи; активне сприяння розкриттю злочину, яке полягає в тому, що підозрюваний дав детальні показання з приводу діяльності та технічного функціонування Viber-групи, повідомив обставини, які не були відомі органу досудового розслідування та не могли бути встановлені в результаті проведення слідчих (розшукових) дій; відсутність матеріальної шкоди.
		Обставиною, яка, згідно зі ст. 67 КК України, обтяжує покарання ОСОБА_3 , є вчинення злочину в умовах воєнного стану.
		З огляду на фактичні обставини інкримінованого злочину, відсутність негативних наслідків та матеріальної шкоди, активне сприяння в розкритті злочину, щире каяття, в сукупності з відомостями про особу підозрюваного, який позитивно характеризується, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і дають підстави для призначення покарання у межах санкції ч. 1 ст. 114-1 КК України та звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
		Сторони погодили призначення ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 114-1 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, іспитовим строком, який буде визначений судом, та, у відповідності до вимог ст. 76 КК України, покласти на нього такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе повністю винуватим у перешкоджанні законній діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на території м. Долина та Калуського району, що об`єктивно перешкоджало законній діяльності відповідних підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, підтвердив, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч. 1 ст. 114-1 КК України. Вказав, що вчинив злочин при вищевикладених обставинах, не розуміючи в той час, що вчиняє протиправні дії, у вчиненому щиро кається та просить затвердити угоду про визнання винуватості, наслідки затвердження якої йому зрозумілі та відомі.
		Захисник обвинуваченого просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену його підзахисним та прокурором, на умовах, визначених у ній, та зважаючи на особу обвинуваченого, його поведінку до та після вчинення протиправного діяння, який повністю усвідомив свої дії та наслідки, сприяв розкриттю кримінального правопорушення, сумлінно жив та ніколи до даного випадку не порушував закон, просив визначити йому іспитовий строк 1 рік.
		Прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості на визначених у ній умовах.
		Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.
		Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
		У ч. 4 ст. 469 КПК України також зазначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
		Суд у судовому засіданні встановив, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, який, згідно зі ст. 12 КК України, є тяжким злочином, а тому сторонами дотримано вимоги ч. 4 ст. 469 КПК України.
		Не встановлено і порушень вимог ч. 5 ст. 469 КПК України та роз`яснень, викладених у п. 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №13 від 11.12.2015 "Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод", оскільки угоду про визнання винуватості укладено після повідомлення ОСОБА_3 про підозру і до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
		Сторонами дотримано вимоги положень ст. 472 КПК України і в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, сформульовано підозру та її правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначено дату її укладення і вона скріплена підписами сторін.
		Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №13 від 11.12.2015 "Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод", під беззастережним визнанням винуватості підозрюваним/обвинуваченим слід розуміти безумовне (повне) визнання ним своєї винуватості у вчиненні інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення.
		Суд у судовому засіданні переконався, що обвинувачений повністю визнає свою винуватість в інкримінованому йому злочині.
		Укладення угоди між прокурором та підозрюваним є добровільним, на чому наголосили сторони в судовому засіданні.
		Не встановлено невідповідності інтересам суспільства умов угоди та ці умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін та інших осіб.
		Підстав вважати, що укладення угоди про визнання винуватості не було добровільним у суду немає.
		При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.п. 1-4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
		Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
		Призначаючи покарання, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особа винного, наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання, та однієї обставини, яка обтяжує покарання.
		Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він характеризується позитивно, не судимий, на диспансерному обліку в психоневрологічних та наркологічних закладах не перебуває.
		Обставинами, передбаченими ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність матеріальної шкоди.
		 Обставиною, передбаченою ст. 67 КК України, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є вчинення злочину в умовах воєнного стану.
		Виходячи з викладеного, а також враховуючи те, що взяті на себе зобов`язання обвинуваченим можуть бути реально виконані, суд приходить до висновку про можливість затвердження в підготовчому судовому засіданні відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_3 , та призначення обвинуваченому узгодженої між сторонами міри покарання, звільнивши його на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього у відповідності до ст. 76 КК України обов`язки.
		Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
		Злочином матеріальна шкода не заподіяна, потерпілі у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов не заявлено, процесуальні витрати не понесено. 
		Питання речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. 373, 374, 475 КПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		затвердити угоду про визнання винуватості від 12 жовтня 2023 року, укладену між начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_5 .
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
		Покласти на ОСОБА_3 передбачені ст. 76 Кримінального кодексу України обов`язки, а саме:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
		- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.
		Після набрання вироком законної сили речові докази: мобільний телефон "Хіаоmі Мі10t" з сім-картою НОМЕР_2 , який зберіагається в камері речових доказів УСБУ в Івано-Франківській області, повернути власнику ОСОБА_3 .
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		 
		Суддя:                                                                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...