Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 725/1445/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано для оприлюднення: 20.10.2023. Зареєстровано: 20.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.10.2023.
Дата набрання законної сили: 14.12.2023
Результат оскарження 14.12.2023 Чернівецький апеляційний суд: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 2/725/161/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний номер 725/1445/23 
		Номер провадження 2/725/161/23 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		        16.10.2023 року                                                                                              м. Чернівці  
		Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:
		головуючого судді  Федіної А.В.,  
		за участю секретаря судового засідання Ватаманюк В.В., 
		позивача ОСОБА_1 , 
		представника позивача ОСОБА_2 , 
		та представника відповідача в режимі ВКЗ Поперецького О.В., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа ОСОБА_3 , про повернення незаконно списаних коштів, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У лютому 2023 року позивач через свого представника звернулась до суду з вище вказаним позовом в обґрунтування якого посилалась на те, що 22.05.2018 року вона відкрила картковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Державний ощадний банк України» та станом на 04.11.2023 року на вказаному рахунку знаходились кошти в сумі 100648,22 грн. 
		Вказувала на те, що ввечері 04.11.2023 року на її телефон надійшли CMC-повідомлення про переказ коштів з її рахунку трьома трансакціями, а саме: о 21 год. 47 хв. - 29000 грн., о 21 год. 47 хв. - 29100 грн., о 21 год. 48 хв. - 41 957 грн., додатково сплачено комісію в сумі 591 грн. Про вказані транзакції позивач одразу о 21 год. 51 хв. повідомила службу безпеки відповідача за тел. НОМЕР_2 та вказала на незаконне зняття коштів з її рахунку, зробила заявку на його блокування, а також звернулась в ЧРУП ГУНП із заявою про вчинення злочину та по даному факту були внесені відомості в ЄРДР № 12022263020001162 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України. Крім того, 07.11.2022 року вона звернулась до регіональної філії Ощадбанку із заявою про проведення службового розслідування по вказаному факту та повернення знятих без її відома коштів, однак, листом від 21.11.2022 року, банк відмовив в задоволенні такої заяви.
		Звертала увагу на те, що її банківська картка не була втраченою, вона нікому не повідомляла пароль для входу в систему WEB-банкінгу «Ощад24/7», реквізити платіжної картки, CVC2 пароль, ПІН-коди тощо, а під час зняття коштів з рахунку ввечері 04.11.2022 року їй від банку не надходили будь-які повідомлення про підтвердження відповідних трансакцій, а тому вважає, що банком допущено несанкціоноване втручання третіми особами в дані її карткового рахунку, що призвело до незаконного списання з нього коштів невідомими особами та завдання їй матеріальних збитків, у зв`язку з чим відповідач повинен також нести відповідальність у вигляді сплати пені, яка нарахована за період з 04.11.2022 року по 24.02.2023 року на суму незаконно списаних коштів. 
		На підставі вище викладеного, посилаючись на норми матеріального права, просила стягнути з відповідача на її користь кошти в сумі 116227,76 грн., з яких - 100057 грн. - незаконно списані з банківського рахунку кошти, 591 грн. - комісія, 15579,76 грн. - пеня; стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати. 
		На вказану позовну заяву надійшов відзив в якому представник позивача позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на наступні обставини. 
		Так, на виконання умов укладеного між сторонами договору, який є публічним, банком було відкрито позивачу два поточні рахунки, а саме № НОМЕР_3 (платіжна картка № НОМЕР_1 ) та № НОМЕР_4 (платіжна картка № НОМЕР_5 ). З отриманих з програмного забезпечення банку відомостей було встановлено, що 04.11.2022 року переказ коштів з рахунку позивача № НОМЕР_3 (платіжна картка № НОМЕР_6 ) було здійснено з використанням системи «Ощад 24/7», зокрема 04.11.2022 о 21:47 - переказ коштів на картку іншого банку (Приватбанк) у сумі 29 000,00 грн. в системі Ощад 24/7 (картка отримувача НОМЕР_14); 04.11.2022 о 21:47 - переказ коштів на картку іншого банку (Приватбанк) у сумі 29 100,00 грн. в системі «Ощад 24/7» (картка отримувача № НОМЕР_7 ); 04.11.2022 о 21:48 - переказ коштів на власну картку у сумі 41 957,00 грн. в системі Ощад 24/7 (рахунок № НОМЕР_4 , платіжна картка № НОМЕР_5 ). Окрім того, в подальшому здійснювались операції по рахунку НОМЕР_8 (платіжна картка НОМЕР_9 ), зокрема: 04.11.2022 о 21:48 - переказ (зарахування) коштів з власної картки у сумі 41 957,00 грн. в системі Ощад 24/7 (картка отримувача № НОМЕР_5 ); 04.11.2022 о 21:49 - переказ коштів на картку іншого банку (Приватбанк) у сумі 29 200,00 грн. в системі Ощад 24/7 (картка отримувача НОМЕР_14); 04.11.2022 о 21:50 - переказ коштів на картку іншого банку (Приватбанк) у сумі 12 500,00 грн. в системі Ощад 24/7 (картка отримувача НОМЕР_14). Отже, 04.11.2022 року з рахунків позивача на рахунок (картку) Приватбанку було перераховано всього 99 800,00 грн., а сума комісії становила 808,00 грн., що не узгоджується із доводами позивача, викладеними у позовній заяві. 
		Вказував  на те, що  спірні трансакції здійснювалися під логіном позивача, який був відомий лише  ОСОБА_1   та без введення якого неможливо здійснити вхід і  будь-яку операцію в додатку «Ощад 24/7»,  при цьому  з 13.02.2020 року  пристроєм яким постійної користувалась та наразі  користується  позивач є Iphone  та    16.08.2022 року  о  14:39 год.  було проведено авторизацію в додатку «Ощад 24/7» (новий додаток  FLUMO)  з вказаного  пристрою, доступ до якого був закритий після    проведення спірних операцій 04.11.2022 року  о  21:53. При цьому,  зауважував,  що   паралельно з вищенаведеним доступом,  27.10.2022 року о   07:50  год. здійснено авторизацію в додатку «Ощад 24/7» (новий додаток FLUMO) і на іншому пристрої, а саме  -  Google Pixel XL (G-2PW2200), доступ до якого також був закритий саме після проведення спірних операцій  - 04.11.2022 року  о  21:53.  Для вчинення паралельної авторизації на іншому пристрої Google Pixel XL (G-2PW2200) на фінансовий номер НОМЕР_10 , належний ОСОБА_1 , від AT «Ощадбанк» 27.10.2022 о 7:48:55 направлено CMC- повідомлення з відповідним кодом-доступу  без введення якого неможливо авторизуватися у даному додатку на новому пристрої,   при цьому  доказів втрати SIM-карти з фінансовим номером НОМЕР_10 або неправомірного заволодіння таким номером, позивачем не надано. Також, звертав увагу, що при вчиненні спірних трансакцій 04.11.2022 року з 21:45 по 21:49 року використовувався пристрій з переважною IP- адресою НОМЕР_15, що свідчить про те, що операції здійснювались за допомогою одного того ж самого пристрою та за логіном позивача. Наведені обставини ставлять під сумнів доводи позивача щодо відсутності її волевиявлення на здійсненні спірних грошових онлайн-переказів. 
		Посилався на те, що умовами укладеного між сторонами договору було передбачено обов`язок клієнта, в даному випадку ОСОБА_1 , забезпечити належний рівень захисту свого облікового запису в системі Дистанційного банківського обслуговування та вона несе персональну відповідальність за зберігання та нерозголошення авторизаційних та ідентифікаційний даних, а банк не несе відповідальності за списання коштів із рахунку клієнта з використанням відповідного облікового запису у випадку коректного введення усіх необхідних даних для відповідної операції. Зокрема операції з переказу коштів позивача були здійсненні коректно, що можливо лише за наявності повного номеру банківської картки, CVV-коду, терміну дії картки, смс-паролів, логіну, пін-коду тощо, які відомі лише позивачу. Таким чином, вважає, що банк не може нести відповідальності за вчинені спірні транзакції та позивачем не доведено належними доказами наявність вини банку чи його працівників за вказані вище грошові перекази. 
		Також, вважає, що банк не може бути належним відповідачем у спірних правовідносинах та встановленню підлягає особа, яка без достатньої правової підстави заволоділа коштами позивача, при цьому відомості про результати досудового розслідування у матеріалах справи відсутні та за незаконне заволодіння коштами позивача нікого не притягнуто до відповідальності. 
		В рамках судового  розгляду даного  спору відмовлено в   задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у закритому судовому засіданні, а також   судом витребувано ряд доказів, а саме: інформацію щодо результатів розслідування кримінального провадження внесеного в ЄРДР №12022263020001162 та про прийнятті рішення в порядку ст. 283 КПК України; інформацію щодо реєстрації абонента за номером телефону НОМЕР_10 , з наданням персональних даних або отримання ним послуг знеособлено (анонімно): договір, на умовах якого надавались телекомунікаційні послуги за номером НОМЕР_10 ; роздруківку телефонних дзвінків (вхідні та вихідні) та смс-повідомлень (вхідних та вихідних), в т.ч. використовуваних за допомогою Інтернету, на номер НОМЕР_10 за період з 00:00 год. 27.10.2022 по 00:00 год. 05.11.2022 включно; інформацію щодо переказів здійсненних 04.11.2022 року у період часу з 21:00 по 22:00 на картку № НОМЕР_7 коштів в сумі із зазначенням власника такого рахунку та його ідентифікаційних даних (ПІБ, рік народження, РНОКПП, адреса реєстрації тощо). 
		Також, за результатами за результатами отриманої інформації на виконання ухвали по витребування доказів судом було встановлено, що спірні транзакції з картки позивача за № НОМЕР_1 були здійснені на картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_7 , яка видана ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_11 , адреса реєстрації- АДРЕСА_1 та кошти у відповідних списаних сумах 04.11.2022 року були зараховані на вказану картку, а тому ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 26.07.2023 року залучено  до участі  у  справі в якості третьої  особи,  яка не  заявляє  самостійних вимог до предмету спору на стороні  відповідача -  ОСОБА_3 . 
		В судовому засіданні позивач позов підтримала та просила задовольнити, при цьому пояснила, що є клієнтом АТ «Ощадбанк» та користується додатком «Ощад24/7» в який заходить із власного телефону марки Iphone, а також з комп`ютера, нікому зі сторонніх осіб не надавала та не повідомляла свої коди і паролі та про приєднання іншого пристрою до вказаного додатку їй нічого невідомо, вона не пригадує жодних повідомлень про авторизацію на пристрої, що їй не належить. Зазначала, що вона є власником онлайн магазину, натомість у підприємницькій діяльності не використовує картки АТ «Ощадбанк». Так, 04.11.2023 року вона перерахувала кошти із своєї власної картки АТ «ПриватБанк» на картку АТ «Ощадбанк» та мала намір зняти готівку наступного дня, натомість їй почали надходити смс-повідомлення про списання коштів з її карток, а також про надходження реквізитів з її нової картки, згоди на оформлення якої вона не надавала, у зв`язку з чим вона одразу зателефонувала до оператора та заблокувала картки, після чого звернулась з заявою в поліцію. В рамках досудового розслідування кримінального провадження за її заявою вже змінилось троє слідчих, її допитували в якості потерпілої, проте на даний час нікому про підозру не повідомлено, хоча вона вказував на особу, яка імовірно заволоділа її коштами. 
		Представник позивача в судовому засіданні позови підтримав та просив задовольнити з підстав зазначених у тексті позовної заяви. Вказував на те, що позивач не розголошувала будь-яку інформацію, яка дала б можливість сторонній особі здійснити авторизацію у додатку «Ощад24/7», не повідомляла нікому код з СМС-повідомлення на її телефон, швидко зреагувала на несанкціоноване списання коштів, повідомила банк та правоохоронні органи. 
		Представник відповідача приймав участь у розгляді справи в режимі ВКЗ, позов не визнав та надав суду пояснення аналогічні змісту відзиву. Акцентував увагу на тому, що спірні транзакції відбувались з коректним введенням усіх необхідних даних, які можуть бути відомі виключно позивачу, а тому банк не несе відповідальності за втрату позивачкою відповідної інформації та доказів вини банку або його працівників за незбереження даних позивачки матеріали справи не містять. 
		Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся судом про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив. 
		Суд, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши письмові докази, вважає, що позов задоволенню слід задовольнити частково, виходячи з наступного. 
		Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). 
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		Так, за наслідками розгляду справи встановлено, що 08.07.2014 року позивач звернулась до відповідача із заявою про відкриття рахунку фізичній особі та видачу платіжної картки і цього ж дня між ними був укладений договір №175060 на підставі якого останній відкрито поточний рахунок № НОМЕР_3 . Також, 20.12.2021 року за допомогою системи ДБО«Ощад 24/7» позивачу було відкрито рахунок № НОМЕР_4 (а/с 73-79 Том 1). 
		Крім того, 07.11.2022 року на підставі заяви про приєднання №40656125/201221 позивач приєдналась до умов Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та їй було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_12 (а/с 83 Том 1). 
		За змістом ст. 1066  ЦК України,   за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. 
		У відповідності до вимог ч. 3 ст. 1068 ЦК України, банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.
		Статтею ст. 1071 ЦК України передбачено, що  банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. 
		Як вбачається з виписок по карткових рахунках позивача № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , а також відомостей, наданих представником відповідача із програмного забезпечення банку, 04.11.2022 року відбулись кілька транзакцій по вказаних карткових рахунках. Зокрема, з карткового рахунку № НОМЕР_3 на карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_7 двома переказами було перераховано о 21 год. 47 хв. грошові кошти в сумі 29000 грн. та 29100 грн., а всього 58100 грн., також з вказаного рахунку о 21 год. 48 хв. на власний рахунок позивача № НОМЕР_4 перераховано грошові кошти в сумі 41957 грн. В подальшому, із рахунку № НОМЕР_4 на картку АТ КБ «ПриватБанк» №№ НОМЕР_7 о 21 год. 49 хв. перераховано 29200 грн. та о 21 год. 50 хв. - 12500 грн., в всього 41700 грн. (а/с 191-193, 207-208 Том 1). 
		Таким чином, з карткового рахунку позивача № НОМЕР_3 04.11.2023 року було переказано двома транзакціями на карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_7 грошові кошти в сумі 58100 грн., а з рахунку № НОМЕР_4 на вказану картку - 41700 грн., а всього з вказаних рахунків на картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_7 було переказано грошові кошти в сумі 99800 грн., при цьому переказ коштів в сумі 41957 грн. було здійснено між картковими рахунками, що належать позивачу. 
		Згідно ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		З матеріалів справи вбачається, що позивач повідомляла письмово відповідача про спірні транзакції, при цьому зазначала, що вона нікому не повідомляла особисті дані щодо входу в систему, спірних переказів не вчиняла та просила провести службове розслідування по вказаному факту. На підставі заяви позивача щодо шахрайських дій при використанні WEB-банкінгу «Ощад-24/7» і проведенні транзакцій відповідачем було проведене службове розслідування за результатами якого встановлено, що операції проведені коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки з правильним введенням паролів, які відомі лише клієнту та були направлені на номер мобільного телефону, а тому банк прийшов до висновку, що зняття грошових коштів з карткових рахунків стало можливим з вини позивача та ризик і відповідальність за несанкціоноване використання логіна, пароля, карткового пароля несе клієнт (а/с 9-10 Том 1). 
		Також, 05.11.2023 року за заявою ОСОБА_1 були внесені відомості в ЄРДР №12022263020001162 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України по факту несанкціонованого втручання в роботу автоматизованої системи додатку «Ощадбанку» 04.11.022 року о 21 год. 47 хв. Згідно листа ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області від 26.07.2023 року досудове розслідування вказаного кримінального провадження триває та проводяться необхідні слідчі дії (а/с 5 Том 1, а/с 45 Том 2). 
		Як зазначив Верховний Суд у постанові від 03 жовтня 2022 року у справі№ 387/746/18, при здійсненні операцій з використанням електронних платіжних засобів відповідальність за безпеку здійснення переказу коштів покладається як на платника, так і на емітента (банк чи іншу установу), які зобов`язані вжити всіх заходів по нерозголошенню третім особам інформації, що дає змогу виконувати платіжні операції від імені платника з використанням електронного платіжного засобу.
		Банк зобов`язаний інформувати користувача про всі операції з використанням платіжного засобу, а платник зобов`язаний повідомляти банк про всі оспорювані ним операції, здійснені з використанням електронного платіжного засобу. Крім того, у випадку повідомлення користувачем банку про платіжні операції, які він не використовував, банк зобов`язаний вжити заходів щодо збереження залишку коштів користувача та провести ретельне розслідування таких фактів і повідомити користувача про його наслідки. 
		Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц, від 24 липня 2019 року у справі № 753/16954/16-ц, від 01 липня 2020 року у справі № 712/9107/18,від 21 квітня 2021 року у справі № 751/6050/18, від 27 січня 2021 року у справі № 210/1242/18,сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності. 
		Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів. 
		Так, представник відповідача в судовому засіданні акцентував увагу на тому, що спірні перекази коштів були здійсненні із коректним введенням усіх даних, які необхідні для здійснення відповідної дії в електронній формі, при цьому такі дані були відомі лише позивачу, а тому спірні транзакції могли бути вчиненні лише у випадку розголошення останньою таких даних, або сприянню їх втраті. Зокрема, звертав увагу на авторизацію входу у додаток «Ощад 24/7» з іншого пристрою, а також надіслане на фінансовий номер позивача СМС-повідомлення, при цьому позивач в судовому засіданні підтвердила актуальність її фінансового номеру та імовірність ігнорування нею СМС-повідомлення банку про підтвердження авторизації на іншому пристрої, також зазначала, що WEB-банкінгом «Ощад-24/7» вона користувалась з телефону, а також на комп`ютері, будь-кому із сторонніх осіб ніколи не повідомляла жодних паролів чи логінів. 
		Як вбачається з виписки з WEB-банкінгу «Ощад-24/7», а також роздруківки по абонентському номеру « НОМЕР_10 », 27.10.2022 року о 07 год. 48 хв. на мобільний номер телефону позивача банком АТ «Ощадбанк» було направлене СМС-повідомлення про авторизацію нового додатку (FLUMO) на  іншому пристрої, а саме  G-2PW2200, натомість  за наслідками  розгляду  справи  не встановлено причинно-наслідкового  зв`язку  між  вказаною  авторизацією та   спірним переказом коштів з рахунку  позивача  04.11.2022  року, крім  того   не встановлено,   що  така авторизація  була здійснена  без відома   позивача, а також що остання  будь-яким  чином розголосила   інформацію, яка дає змогу ініціювати платіжні операції третім  особам (а/с 191, 198 Том 1, а/с 25 Том 2).  
		Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Отже, матеріалами справи не підтверджується, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції від її імені, а як вже зазначалося вище, сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої конфіденційної інформації та авторизація 27.10.2022 року нового додатку (FLUMO) на  іншому пристрої не може беззаперечно поза розумним сумнівом підтверджувати той факт, що позивач розголосила чи сприяла втраті інформації, яка була використана для незаконного списання коштів з її рахунку. 
		Таким чином, суд приходить до обґрунтованого висновку про доведеність факту несанкціонованого списання грошових коштів з рахунків позивача в загальній сумі 99800 грн., а відповідач не надав суду доказів на підтвердження вчинення позивачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню грошова сума в розмірі 99800 грн., що становить загальну суму спірних грошових переказів з рахунків позивача. 
		У відповідності до вимог ч. ст. 13 ЦПК України,  суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. 
		Так, звертаючись до суду з даним позовом, позивач просила також стягнути з банку 591 грн. в якості компенсації стягнутої з неї комісії за спірні транзакції, натомість як було встановлено судом, спірних транзакції внаслідок яких з обох рахунків позивача були переказані кошти на картку АТ «ПриватБанк» № НОМЕР_7 було чотири та одна транзакція була здійснена між рахунками, що належать позивачу, при цьому загальна сума комісії за оспорювані грошові перекази становила 808 грн., що підтверджується виписками по карткових рахунках позивача. 
		Оскільки ст. 13 ЦПК України визначено розгляд справ в межах заявлених позовних вимог, суд не може вийти за межі заявлених позивачем вимог в частині стягнення з позивача на її користь комісії, а тому обмежується заявленою позивачем сумою в розмірі 591 грн. та саме таку суму в якості компенсації комісії за спірні транзакції слід стягнути з відповідача на користь позивача. 
		Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути незаконно списані з банківського рахунку кошти в сумі 99800 грн. та комісію в розмірі 591 грн., а всього 100391 грн. 
		За змістом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. 
		Пунктами 8-13 ст. 86 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено відповідальність надавачів платіжних послуг під час виконання платіжних операцій, зокрема у вигляді повернення за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок платника та сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку платника коштів за платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок платника. 
		З урахуванням вимог ст. 13 ЦПК України щодо розгляду справи в межах заявлених позовних вимог, суд вважає що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період з 04.11.2022 року по 24.02.2023 року нарахована в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на загальну суму боргу в розмірі 100391 грн., що становить 15 539,98 грн.. 
		За змістом ст. 141 ЦПК України та у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. 
		На підставі вище викладеного та керуючись ст. 86 Закону України «Про платіжні послуги», ст.ст. 1066, 1068, 1071, 1073 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 1, 12, 76-89, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, - 
		 
		ВИРІШИВ: 
		Позов задовольнити частково. 
		Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (ідентифікаційний код 00032129) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_13 незаконно списані з банківського рахунку кошти в сумі 99800 грн.; комісію в розмірі 591 грн., а також пеню в сумі 15 539,98 грн., а всього 115930,98 грн.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (ідентифікаційний код 00032129) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_13 судовий збір в сумі 1159,30 грн. 
		Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 273 ЦПК України. 
		Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається протягом  тридцяти днів  до Чернівецького апеляційного суду через Першотравневий районний суд м. Чернівці відповідно до вимог п. 15.5 Розділу ХІІІ ЦПК України або в той самий строк безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. 
		Повний текст рішення виготовлений 20.10.2023 року. 
		 
		       Суддя Першотравневого
		       районного суду м.Чернівці                                         А. В. Федіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...