Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 202/18680/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення.
Надіслано для оприлюднення: 20.10.2023. Зареєстровано: 20.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2023.
Дата набрання законної сили: 20.11.2023
Номер судового провадження: 1-кп/202/1613/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023050010001141

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		202/18680/23
		1-кп/202/1613/2023
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 жовтня 2023 року                                 м. Дніпро
		 
		Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі: 
		головуючого-судді             ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря             ОСОБА_2 ,
		прокурора                 ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого             ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченого         ОСОБА_5 ,
		 
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні Індустріального районного суду м.Дніпропетровська кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023050010001141 від 17 квітня 2023 року відносно:
		 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який народивсяв м.Орджонікідзе,(м.Покров)Дніпропетровської області,громадянина України,маючого вищуосвіту,старшого лейтенанта,командира зенітно-ракетноговзводу танковогобатальйону військовоїчастини НОМЕР_1 ,одружений,маючого наутриманні двохнеповнолітніх дітей,зареєстрованого тапроживаючого заадресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		обвинуваченого увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.414 ККУкраїни- 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Відповідно до обвинувального акта, згідно ст.1 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан  це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який в подальшому продовжений.
		У зв`язку з військовою агресією РФ проти України з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань 24.02.2022 Президент України видав Указ № 65/2022, який затверджено Законом України від 3 березня 2022 року № 2105-IX Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію", про оголошення на території України загальної мобілізації, яка проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
		Відповідно до Мобілізаційної директиви Головнокомандувача Збройних Сил України від 24 лютого 2022 року №32/321/501/13т та згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» громадянин ОСОБА_4 прибув для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період у Збройні Сили України.
		Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15 березня 2022 року №52 старшого лейтенанта ОСОБА_4 , зараховано до списків особового складу військової частини, поставлено на всі види забезпечення, та призначено на посаду командира зенітно-ракетного взводу танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 .
		Разом з ним, у зазначеній військовій частині проходив військову службу за призовом підчас мобілізаціїна особливийперіод старший солдат ОСОБА_6 , який наказом командира військової частини НОМЕР_1 №60 від 25 березня 2022 року призначений на посаду механіка-водія 2 зенітно-ракетного відділення зенітного ракетного взводу танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 . 
		Відповідно до військового квитка серія НОМЕР_2 та книги видачі зброї та боєприпасів військової частини НОМЕР_1 за старшим лейтенантом ОСОБА_4 закріплено вогнепальну зброю: пістолет Макарова № НОМЕР_3 калібру 9 мм., яку останньому 30.03.2022 видано на постійне зберігання та носіння.
		Відповідно до п.п.1,2 ст.1, п.4 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни та забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
		Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, старший лейтенант ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 13, 16, 17, 129, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України (зокрема  положень ст. 3 про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю) та законів України, військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим та виявляти повагу до командирів начальників, беззастережно, неухильно, точно та у встановлений строк виконувати їх накази, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки, додержуватися вимог військових статутів, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, бути взірцем належної поведінки, виконуючи службові обов`язки, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших військовослужбовців, не вживати під час проходження військової служби наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків в військової служби.
		Відповідно до ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця бездоганно та неухильно додержуватися всіх порядків і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Застосування зброї допускається лише в бойовій обстановці, а в мирний час  у виняткових випадках.
		Відповідно до ст.ст. 21, 22 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 195 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України військовослужбовці мають право застосовувати зброю  для захисту свого здоров`я і життя, здоров`я і життя інших військовослужбовців і цивільних осіб від нападу, якщо іншими способами й засобами захистити їх у даній ситуації неможливо; для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину та яка намагається втекти або яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, для затримання озброєної особи, яка загрожує застосуванням зброї та інших засобів, що становить загрозу для життя і здоров`я військовослужбовця чи інших осіб; для відбиття нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, а також для звільнення цих об`єктів у разі захоплення; у разі спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, якщо іншими способами і засобами неможливо припинити цю спробу. Застосуванню зброї повинно передувати попередження про намір застосувати зброю і постріл у гору. У разі застосування і використання зброї військовослужбовець зобов`язаний вжити всіх заходів для того, щоб не було завдано шкоди стороннім особам.
		Згідно з п. 2.5 Курсу стрільб зі стрілецької зброї і бойових машин, затвердженого начальником Генерального штабу  Головнокомандувачем Збройних Сил України від 1 квітня 2009 року № 44 військовослужбовець зобов`язаний дотримуватись вимог безпеки при поводженні зі зброєю щодо заборони її направлення у будь-якому випадку на людей. 
		В абзаці 7 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, передбачено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: не вживати під час проходження військової служби наркотичні засоби, психотропні речовини, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.
		Відповідно до п. 14 Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України під час видачі стрілецької зброї та боєприпасів військовослужбовцям командир (керівник, начальник) зобов`язаний нагадати їм порядок поводження зі стрілецькою зброєю та боєприпасами, зокрема щодо заборон під час поводження зі стрілецькою зброєю безпідставно спрямовувати зброю у бік людей, тварин, транспорту, будинків, інших будівель, споруд; тримати палець на спусковому гачку без необхідності.
		Відповідно до «Настанови зі стрілецької зброї НОМЕР_4 Пістолет АДРЕСА_2 », затвердженої Головнокомандувачем Сухопутних військ Збройних Сил України у 2004 році передбачено, що пістолет повинен завжди бути справним. За зберігання пістолета i його комплекту несе відповідальність військовослужбовець, озброєний пістолетом, який зобов`язаний обережно поводитись з пістолетом i кожного дня його оглядати. При розташуванні в казармі або в таборі пістолети зберігаються незарядженими i витягнутими з кобур у шафах або ящиках із гніздами згідно Статуту внутрішньої служби. Запасні магазини зберігаються в гніздах біля пістолетів. У всіх випадках, не пов`язаних із стрільбою, прапорець запобіжника повинен бути у положенні "запобігання". При установці запобіжника у положення "вогонь" або "запобігання" прапорець запобіжника повинен бути поставлений у крайнє нижнє або крайнє верхнє положення. 
		Разом з цим, старший лейтенант ОСОБА_4  неналежно виконуючи свої обов`язки через несумлінне ставлення до них, допустив порушення вищевказаних вимог законодавства та вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
		Так, з січня 2023 року для забезпечення виконання завдань за призначенням підрозділи військової частини НОМЕР_1 передислоковані на територію Донецької області та розташувались в районі населеного пункту Ярова Лиманської територіальної громади Краматорського району Донецької області.
		16 квітня 2023 року старший лейтенант ОСОБА_4 та старший солдат ОСОБА_6 перебували у місці тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_3 та вживали алкогольні напої. 
		Того ж дня, приблизно о 21 годині 50 хвилин, старший лейтенант ОСОБА_4 ,з метоюпроконтролювати підлеглийсобі особовийсклад асаме військовослужбовця ОСОБА_6 увійшовна територіюподвір`я заадресою: АДРЕСА_3 ,при собімав закріпленуза нимвогнепальну нарізнузброю 9мм.пістолет Макарова№ НОМЕР_3 .
		В подальшому, старший лейтенант ОСОБА_4 , 16 квітня 2023 року приблизно о 22 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за адресою: АДРЕСА_3 , діючи з кримінальною протиправною недбалістю, без мети умисного заподіяння тілесних ушкоджень або смерті іншій людині, в порушення вимог ст.ст. 9, 11, 13, 16, 21, 22, 129, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст.ст. 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, п. 3.3.1 Вимог безпеки під час проведення навчань і занять з бойової підготовки, розроблених відділом забезпечення підготовки Сухопутних військ управління бойової підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України у 2006 році, п. 2.5 Курсу стрільб зі стрілецької зброї і бойових машин, затвердженого начальником Генерального штабу  Головнокомандувачем Збройних Сил України від 1 квітня 2009 року № 44, п. 14 наказу Міністра оборони №359 від 29.06.2005 «Про затвердження Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України», тримаючи в правій руці закріплену за ним вогнепальну нарізну зброю  9 мм. пістолета Макарова № НОМЕР_3 , імітуючи ведення стрілецького бою, без мети умисного заподіяння тілесних ушкоджень або смерті іншій людині, порушив правила поводження зі зброєю, а саме: зняв запобіжник з положення «запобігання» у випадку, не пов`язаному зі стрільбою, тримаючи палець на спусковому гачку без необхідності, безпідставно спрямовував зброю у бік старшого солдата ОСОБА_6  після чого безпідставно та протиправно здійснив два неконтрольованих постріли з ввіреного йому для службового користування 9 мм пістолету Макарова № НОМЕР_3 над головою механіка-водія 2 зенітно-ракетного відділення зенітного ракетного взводу танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_6 , який перебував навпроти нього, на відстані близько 2 метрів, в результаті чого одна з куль влучила в останнього, внаслідок чого старший солдат ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді наскрізного проникаючого вогнепального кульового поранення голови з утворенням вхідного та вихідного вогнепальних отворів, повних дирчастих, уламкових та лінійних переломів кісток черепу, крововиливом в товщу м`яких тканин голови, утворенням ділянок руйнування речовини та оболонок головного мозку по ходу раньового каналу та крововиливами на різних поверхнях оболонок головного мозку, від яких ОСОБА_6 помер по дорозі в шпиталь. Смерть старшого солдата ОСОБА_6 настала внаслідок наскрізного проникаючого вогнепального поранення голови з руйнуванням головного мозку.
		Таким чином, старший лейтенант ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.414 КК України  порушення правил поводження зі зброєю, що заподіяло смерть потерпілого.
		11 жовтня 2023 року між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони та обвинуваченим ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
		Згідно із даною угодою, прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст.414 КК України. Обвинувачений повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Сторони погоджуються на призначення наступного покарання ОСОБА_4 за ч.2 ст.414 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки та на підставі ст.62 КК України замінити основне покарання ОСОБА_4 за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.414 КК України, у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки на тримання у дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців строком на 2 (два) роки. 
		Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
		Відповідно до правил ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		У підготовчому судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості оскільки вона не суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства України і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджену в угоді міру покарання.
		Обвинувачений ОСОБА_4 також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання. При цьому ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України за викладених в обвинувальному акті обставин.
		Захисник обвинуваченого просив угоду про визнання винуватості затвердити, зазначивши, що вона відповідає вимогам КПК України, а її наслідки роз`яснені обвинуваченому.
		Обвинуваченому ОСОБА_4 судом було роз`яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а саме: права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме: можливість оскарження вироку лише з підстав призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 статті 474 цього Кодексу, в тому числі - не роз`яснення наслідків укладення угоди. 
		Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст.468-470 КПК України, в тому числі - щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією цієї статті.
		Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно зі ч.6 ст.474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Також судом було встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим.
		Таким чином суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.414 КК України порушення правил поводження зі зброєю, що заподіяло смерть потерпілого.
		Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.
		Міра покарання, яка узгоджена сторонами, є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого і відповідає загальним засадам призначення покарання. При призначені покарання враховано обставини, передбачені ст.66-67 КК України, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно до п.1 ч.1 ст.66КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому є щире каяття.
		Відповідно до ст.67КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебувала у стані алкогольного сп`яніння.
		Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження: про призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.414 КК України та ухвалення обвинувального вироку.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч.9 ст.100 КПК України.
		Відповідно до ст.124 КПК України, суд вважає за доцільне стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати за результатами проведення судової експертизи зброї №СЕ-19/104-23/30431-БЛ від 06.09.2023 у розмірі 3824 грн. 00 коп.
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст.314,368,369,370,371,374,376,395,472,474,475 КПК України, суд -
		УХВАЛИВ:
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 11 жовтня 2023 року, укладену між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони та обвинуваченим  ОСОБА_4 .
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.414 КК України та призначити йомуузгоджене сторонамиугоди покаранняіз застосуваннямст.62КК Україниу видітримання удисциплінарному батальйонідля військовослужбовців строком на 2 (два) роки.
		Запобіжний захід відносно  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту йог фактичного затримання  17 квітня 2023 року.
		Стягнути з  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати у розмірі 3824 грн. 00 коп. 
		Речові докази: предмет схожий на патрон калібру 9x18 мм., з маркуванням на донці гільзи 270x02; предмет схожий на кулю калібру 9 мм.; предмет схожий на патрон калібру 9x18 мм., з маркуванням на донці гільзи 38x70; предмет схожий на патрон калібру 9x18 мм., з маркуванням на донці гільзи 270x02; предмет схожий на гільзу калібру 9x18 мм. з маркуванням 270x02; пістолет Макарова, на якому з лівої сторони мається маркування НОМЕР_3 , 1963 рік, та магазин споряджений 1 набоєм; предмет схожий на патрон калібру 9x18 мм. з маркуванням 270x03  звернути в дохід держави.
		Вирок суду може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.
		Згідно п.1 ч.4 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч.4,6,7 ст.474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди.
		 
		 
		 
		Суддя             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...