Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 214/4812/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 20.10.2023. Зареєстровано: 20.10.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2023.
Дата набрання законної сили: 21.11.2023
Номер судового провадження: 2/214/1619/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 214/4812/22
		2/214/1619/23
		Р І Ш Е Н Н Я
		Іменем України
		16 жовтня 2023 року  Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
		головуючого судді  Ткаченка А.В.,
		за участю секретаря судового засідання  Попкової Ю.В.,
		у відсутність сторін,
		розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача, стягнення безпідставно набутих коштів,
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача АТ КБ «Приватбанк» та просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо списання коштів у сумі 7088,00 грн. з кредитної картки НОМЕР_1 без її згоди та волевиявлення, стягнувши з АТ КБ «Приватбанк» на її користь безпідставно набуті кошти у сумі 7088,00 грн. В обґрунтування вимог зазначено, що між нею та банком було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач є кредитором за кредитним договором (угодою)  карта  НОМЕР_1 . Однак 21 серпня 2022 року з указаної кредитної картки в телефонній розмові невідомою особою, яка представилась представником банку, було зроблено переказ грошових коштів у сумі 7088,00 грн., повідомлено від банку щодо переказу грошових коштів їй не надходило. 23.08.2022 вона звернулась до поліції із заявою про вчинення відносно неї кримінального правопорушення та повідомила про це банк. 23.08.2022 за даною заявою до ЄРДР було внесені відомості та розпочато досудове розслідування. Вона своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті або незаконному використанні ПІН-коду або іншої інформації, натомість банк не вжив усіх передбачених законом заходів безпеки та АТ КБ «Приватбанк» було безпідставно списано кошти у сумі 7088,00 грн., тому на підстав статей 1212, 1214 ЦК України просить вимоги задовольнити.
		Ухвалою судувід 27жовтня 2022року прийнято позовнузаяву дорозгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
		Ухвалою суду від 22 березня 2023 року за клопотанням позивача витребувано з АТ КБ «Приватбанк» інформацію, чи відбувалася зміна фінансового номеру 21 серпня 2022 року в рамках кредитно-договірних відносин між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» по кредитній картці № НОМЕР_1 (із деталізацією відомостей у випадку зміни номеру) та яким чином проводились транзакції 21 серпня 2022 року на суму 7088 грн. по кредитній картці № НОМЕР_1 , емітованій АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та виданій ОСОБА_1 , та на підставі чого відбулося списання грошових коштів із зазначеної кредитної картки. Витребувано з Відділення поліції №4 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області інформацію про хід здійснення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022046750000303 від 23 серпня 2022 року за заявою ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України (у тому числі щодо прийнятих процесуальних рішень, із обов`язковим долученням належним чином засвідченої копії кінцевого процесуального рішення  у випадку його прийняття).
		У судове засідання сторони та треті особи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України.
		Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про розгляд справи за її відсутності, на вимогах наполягає.
		Представник відповідача АТ КБ «Приватбанк» звернулася до суду із відзивом на позов. В обґрунтування відзиву зазначено, що предметом позову є заперечення позивача здійснення нею 21.08.2022 банківської операції з переказу коштів через додаток Приват24 на загальну суму 7088,00 грн. з використанням кредитного ліміту, встановленого на її кредитну картку вважаючи, що такий переказ було вчинено невідомими особами-шахраями, які здійснили «несанкціоноване» нею втручання до її власного додатку ОСОБА_2 з отриманням доступу до її банківських карток і всю провину за вказаний переказ коштів покладає на Приватбанк. При цьому позивачка у тексті позову визнає, що зайшла за надісланим їй невідомими особами незахищеним гіперпосиланням, яке жодним чином не стосується інтернет-сайту ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто це був звичайний шахрайський фітинговий сайт. Позивачка самостійно з власної волі на цьому сайті повідомила стороннім особам інформацію за допомогою якої вони зайшли в її ОСОБА_2 . На її фінансовий телефон після цього дійсно надійшов дзвінок від ОСОБА_3 з підтвердженням авторизації входу до ОСОБА_2 і позивачка підтвердила вхід, таким чином дозволивши шахраям уже зайти до її власного ОСОБА_2 та розпорядитись коштами на її картках. Тому незрозумілим залишається у чому провина Приватбанку, оскільки позивачка з власної волі та особисто повідомила шахраям номер своєї картки, строк дії, а також CVV-код, який взагалі відомий лише власникові картки. Позивачка з власної волі підтвердила авторизацію входу до власного ОСОБА_2 , хоча очікувала надходження коштів, не зрозуміла питання, яке було їй поставлено ОСОБА_3 і намагається покласти відповідальність за свої дії на банк. У розумінні пункту 1.24 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» 21.08.2022 банком здійснені належним чином банківські перекази через додаток Приват24 на суму 7088,00 грн., які не є помилковими, бо його вчинено не з вини банку та доказів провини банку позивачкою не надано. Тому оскільки банк несе відповідальність за битки клієнта від можливих шахрайських дій за банківські операції, які вчинені після повідомлення клієнта про необхідність блокування карток чи про втрату карток, а не до цього, як бажає позивачка, просить у задоволенні вимог відмовити та розгляд справи проводити у відсутність представника.
		Враховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
		Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
		За змістом статей 626, 628Цивільного кодексуУкраїни (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина першастатті 638 ЦК України).
		Згідно з частинами першою-третьою статті 1066 ЦК Україниза договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
		Відповідно до частин першої-третьої статті 1068ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
		У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (стаття 1073 ЦК України).
		Статтею 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно достатті 610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що держатель електронного платіжного засобу- фізична особа, яка на законних підставах використовує електронний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного електронного платіжного засобу. Електронний платіжний засіб-платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ. Переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою. Помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Платіжна система - платіжна організація, учасники платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів. Проведення переказу коштів є обов`язковою функцією, що має виконувати платіжна система. Платник - особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів. Неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів. Отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі. Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		Згідно з пунктом 14.12 статті 14Закону України«Про платіжнісистеми тапереказ коштівв Україні» користувач платіжної системи зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії додаткового електронного платіжного засобу для довіреної особи.
		Згідно з пунктом 2 розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженогопостановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року №705, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі -Положення № 705), емітент зобов`язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу. Емітент під час видачі електронного платіжного засобу за наявності можливості змінити ПІН користувачем зобов`язаний проінформувати користувача про це право та запропонувати змінити ПІН. Користувач зобов`язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.
		Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення № 705 банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором: 1) повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу; 2) забезпечити користувачу можливість інформувати банк про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем; 3) реєструвати та протягом строку, передбаченого законодавством України для зберігання електронних документів, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування банком користувача та користувачем банку; 4) банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.
		Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення № 705 користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.
		Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення № 705).
		Згідно з пунктами 7, 8 розділу VI Положення № 705 емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишоккоштів нарахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
		Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності.
		Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Зазначені правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №537/3312/16-ц (провадження №61-17629св18), від 24 липня 2019 року у справі №753/16954/16-ц (провадження № 61-24323св18), від 01 липня 2020 року у справі №712/9107/18 (провадження №61-9877св19), від 21 квітня 2021року у справі №751/6050/18 (провадження № 61-18544св19).
		За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина першастатті 76 ЦПК України).
		Відповідно до частин першої, другої статті 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Судом установлено та вбачається із матеріалів справи, що оспорювана фінансова операція з грошовими коштами позивача на рахунках Банку здійснено з допомогою системи інтернет-банкінгу «Приват24».
		Позивач у тексті позову зазначила, що 21 серпня 2022 року у ході телефонної розмови з нею особою, яка представилась працівником банку, було зроблено переказ грошових коштів з її картки.
		Відповідно до Умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку (далі - Умови і правила), система «Приват 24», у тому числі мобільна версія, це система призначена для управління банківськими рахунками Клієнта цілодобово в режимі реального часу через мережу Інтернет.
		Всі операції у цій системі здійснюються на підставі платіжних інструкцій, наданих Клієнтом через систему (підпункт 2.3.1.2.2 Умов і правил).
		Згідно з підпунктом 2.3.1.2.3 Умов і правил правила користування системою «Приват24», викладені на сторінці Банку у мережі Інтернет за адресою: https://privatbank.ua/udalenniy-banking/privat24.
		Також ці правила викладені за адресою: https://privat24business.pp.ua/privat24-reyestraciya-novogo-koristuvacha/.
		Відповідно до вказаних правил, реєстрацію у системі «Приват 24» можна здійснити декількома способами, зокрема дистанційно (через мережу інтернет) або через банкомат.
		Так, відповідно до Правил користування системою «Приват 24», для реєстрації нового користувача в системі «Приват24» через мережу інтернет необхідно здійснити наступні дії: перейти за посиланням https://www.privat24.ua/; у правому верхньому куті вебсторінки натиснути кнопку «Вхід»; далі в спеціальну форму ввести номер мобільного телефону; підтвердити, що це діючий мобільний номер за допомогою введення у відповідне поле цифр з SMS-повідомлення або шляхом прийняття дзвінка Банку); обрати із запропонованого системою переліку банківських карток, які зареєстровані за вказаним мобільним номером, одну; ввести PIN-код цієї картки на віртуальній клавіатурі; придумати та зазначити у відповідному полі пароль входу в систему, повторити його та вказати діючуадресу електронної пошти (e-mail), натиснути кнопку «Далі». Після цього процес реєстрації в системі «Приват24» через мережу Інтернет можна вважати завершеним.
		Альтернативним способом реєстрації в системі «Приват24» є реєстрація через банкомат АТ КБ «ПриватБанк». Для такого способу реєстрації потрібно: вставити діючу картку ПриватБанку в картоприймач і ввести на клавіатурному блоці PIN-код; перейти в меню «Банківські послуги»; натиснути кнопку «Інтренет-банк Приват24»; перейти в «Реєстрація в Приват24/зміна пароля»; ввести номер свого фінансового мобільного телефону; у відповідне вікно ввести одноразовий пароль з SMS-повідомлення, що прийшло на мобільний телефон, натиснути кнопку «Далі». Після чого на екрані банкомата з`явиться повідомлення про успішно завершену операцію. Обов`язково варто дочекатися чека, в якому, крім логіна входу в систему (номер мобільного, який був зазначений при реєстрації), буде вказано згенерований автоматично пароль, який рекомендується змінити при першому сеансі роботи з системою «Приват24».
		Ще одним способом реєстрації в системі є мобільний додаток Приват24. Для реєстрації таким способом необхідний смартфон або планшет, що працює на базі операційних систем Android або iOS. На вказаний пристрій необхідно завантажити мобільний додаток Приват24 з «Play Маркет» або «App Store»; після встановлення додатку у полі «Вхід/Реєстрація ввести номер мобільного телефону, який буде використовуватися для входу в систему; натиснути кнопку «Продовжити»; підтвердити операцію через прийняття виклику або через введення одноразового пароля з SMS-повідомлення; обрати із запропонованого системою переліку банківських карток, які зареєстровані за вказаним мобільним номером, одну; ввести PIN-код цієї картки на віртуальній клавіатурі; придумати і ввести пароль, повторити пароль і вказати діючу адресу електронної пошти (e-mail); погодитися з Умовами і правилами надання банківських послуг, натиснувши відповідну позначку. З цього моменту реєстрація у додатку закінчена.
		Системний аналіз наведених алгоритмів реєстрації свідчить про те, що особі, яка бажає зареєструватись у системі «Приват24» та здійснювати управління рахунками з її допомогою, необхідно мати доступ не тільки до фінансового номера телефону клієнта Банку, а й до іншої особистої інформації клієнта Банку, а саме: номера хоч б однієї з банківських карток клієнта «Приват24», прив`язаних до вказаного номера телефону, ПІН-коду вказаної картки чи саму банківську картку клієнта.
		У разі відсутності в особи всього обсягу вказаної інформації для ідентифікації Банк має право відмовити у її реєстрації в системі «Приват 24» або обмежить його можливість по управлінню рахунками в системі (підпункт 2.3.1.2.4 Умов і правил).
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 235/2054/21 (провадження № 61-1725св22) зазначив, що «суд першої інстанції не перевірив належним чином доводи Банку про те, що без розголошення з боку позивача номера банківських карток, ПІН-кодів банківських карток, особа,навіть перевипустившиSim-карту або маючи фінансовий телефон клієнта,не змогла б ні зайти до системи«Приват24», ні змінити фінансовий номер клієнта, ні зняти чи переказати кошти з рахунків клієнта, та дійшов передчасного висновку про задоволення позову. Крім того, суд першої інстанції не здійснив аналіз доводів позивача про те, що вона не втрачала банківських карток, їх ПІН-кодів і телефону та нікому їх не передавала, не вчиняла будь-яких інших дій, які б могли призвести до списання грошових коштів з її рахунків відповідно наведених вище алгоритмів реєстрації у системі «Приват 24».
		У вказаній справі Верховний Суд звернув увагу на те, що відповідно до пункту 1.1.1.71 Умов і правил фінансовий номер телефону клієнта  це номер мобільного телефону, який зазначений і підтверджений клієнтом як номер телефону, за допомогою якого можуть проводитись фінансові операції. Підтверджується Клієнтом під час активації продукту за допомогою POS-терміналу у відділенні Банку, в банкоматі, терміналі самообслуговування з підтвердженням ПІН-коду картки і СМС-паролем, а також в Системі «Приват24» (у разі зміни логіна користувача).
		Тобто фінансовий номер телефону клієнта є важливою складовою отримання якісних банківських послуг у АТ «ПриватБанк» та безпеки клієнта.
		На виконання ухвали суду від 22.03.2023 АТ КБ «Приватбанк» заявою від 25.04.2023 повідомлено, що фінансовий номер клієнта ОСОБА_1 НОМЕР_2 до теперішнього часу не змінювався. Коштами в сумі 7088,00 грн. через інтернет-магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 » було оплачено твар (смартфон ОРРО А54s 4/128Gb Blue за ціною 6998,00 грн. та стартовий пакет Vodafone). Товар було замовлено 21.08.2022 о 19:01:49 годині, а кошти після підтвердження з магазину про наявність товару були списані наступного дня, 22.08.2021 о 08:04:11 годині. Передавторизація та транзакція при списанні коштів у сумі 7088,грн.. з карти НОМЕР_1 була проведена через інтернет сайт з коректним ручним введенням номера картки, введенням cvv-коду, терміну дії картки та otp-пароля, який надійшов push-повідомленням в П24 клієнта ОСОБА_1 . 
		Згідно пояснень, отриманих від клієнта ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження № 12022046750000303, встановлено, що клієнт 21.08.2022 здійснила перехід за посиланням «Дія uа», яке надійшло їй в месенджер «Телеграм». В самому посиланні містилася інформація про виплати від держави коштів у сумі 2200,00 грн. Під час переходу за посиланням, система пере направила її на сайт приват24, після чого зі слів клієнта їй зателефонували з номер НОМЕР_3 та в режимі IVR-меню запропонували при підтвердженні вказаної операції натиснути цифру «1», що ОСОБА_1 і зробила. Потім на екрані смартфону почалася загрузка якоїсь програми, а так як ця операція продовжувалась досить довго, клієнт виключила телефон. Приблизно через годину ОСОБА_1 знову зайшла в свій П24 і виявила, що у неї на картці НОМЕР_1 залишок коштів 234 грн., а сума 7088,00 грн. була списана на оплату товару в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », після чого картка нею була заблокована (а.с. 62).
		При цьому з тексту позовної заяви, до поліції ОСОБА_1 звернулась 23.08.2022, коли повідомила банк про несанкціоновану операцію, суду невідомо.
		Кримінальне провадження № 12022046750000303 від 23.08.2022 за заявою ОСОБА_1 постановою дізнавача СД ВП№ 4 КРУ ГУНП в дніпропетровській області від 31 листопада 2022 року закрито за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
		Суд також враховує висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 01 липня 2020 року у справі № 712/9107/18, відповідно до яких суд зобов`язаний перевірити, чи власна бездіяльність позивача щодо збереження її фінансового номера телефону не сприяла тому, що сторонні особи могли використати її фінансовий номер телефону для здійснення несанкціонованих банківських переказів.
		Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 524/3979/16-ц зробив висновок про те, що відповідач повідомив правоохоронні органи та відділення банку про викрадення у нього саме кредитної картки та зняття грошових коштів з його карткового рахунку лише 16 вересня 2013 року, тому банк не несе відповідальність за збитки від операцій, здійснених до цього повідомлення. Суди безпідставно вважали, що відповідач вжив необхідних заходів, передбачених Умовами та Правилами у випадку крадіжки картки, і своєчасно повідомив банк та правоохоронні органи про факт викрадення. Наявність кримінального провадження не може свідчити, в силу презумпції невинуватості, про вчинення злочину стосовно відповідача до ухвалення вироку, яким такі обставини будуть встановлені.
		У постанові від 14 серпня 2019 року у справі № 317/2745/16-ц Верховний Суд виклав висновок про те, що відповідач є клієнтом банка з 2010 року, у користуванні має картку для виплат та кредитну картку, які активно використовує як платіжні кошти, в тому числі і в Інтернет-мережі, картки він не втрачав та нікому не передавав; проявивши необачність на шахрайському фішинговому сайті, ввів свої ідентифікаційні дані, в тому числі ОТР-пароль, внаслідок чого зловмисники отримали доступ до приватної інформації, якою скористалися для списання коштів з рахунку відповідача, чим сприяв незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Тому аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, приймаючи до уваги викладені позиції Верховного Суду, що в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог.
		Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, оскільки позивач на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнена від сплати судового збору, у задоволенні вимог відмовлено, судові витрати підлягають компенсації за рахунок держави.
		Керуючись статями 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про захист прав споживача, стягнення безпідставно набутих коштів  повністю.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення складено 20 жовтня 2023 р.
		Суддя                                 А.В. Ткаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...